/
Author: Авраменко О.
Tags: українська мова українська література тести
ISBN: 978-966-349-838-6
Year: 2020
Text
,<ь і з но і
гМВДуТл Олександр АВРАМЕНКО і
Марія БЛАЖКО _ 1
І І- : Л<с5. . ї • • ’ ’ . •
УКРАЇНСЬКА МОВА
ТА ЛІТЕРАТУРА
за новою редакцією правопису
іїі
Олександр лврдм
’КО, Марія БЛАЖКО
УКРАЇНСЬКА МОВА
ТА ЛІТЕРАТУРА
І частина
ЗА НОВОЮ РЕДАКЦІЄЮ ПРАВОПИСУ
Довідник
Завдання в тестовій формі
Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах
Київ
4 Грамота»
2020
УДК 811.161.2+821.161.2](079.1)
***>*>*» *22 ”**
Рецензенти:
н І Бов^-Бімека^- ДО«тер «ллгогічних наук, домете голови»» науковий
г... титулу філології Київського університету їм. Ьориса і ріп іенка,
"т г. гурт учите.,,, скрап,ської мов» та літератури еттешалізоваяоі ніколи 1-щ П,ЖН|1
№ 137. м. Києва.
А21
Ук^нс^ мова та література: Довідник. Завдання в татовій формі: 1 ч. /
Олександр Авраменко. Марія Блажко. - Київ : І рамота. 2020 496 с.
І8ВМ 978-966-349-838-6
Збірник містить теоретичний матеріал, завдання в тестовій формі різного
рівня складності з української мови та літератури, а також перелік слів із йор-
матинним наголосом.
Посібник укладено відповідно до чинних програм з української мови та
літератури для закладів загальної середньої освіти й програми до ЗНО—2021.
Видання призначене для якісної підготовки школярів до зовнішнього
незалежного оцінювання з української мови та літератури. Матеріал посібни-
ка також можуть використовувати вчителі під час проведення уроків ДЛЯ
навчального тестування й контрольних робіт.
УДК811.16£.2+821.161.2](079.1)
978-966-349-838-6
© Аврамснко О. М„ Блажко М. Б., 2019
© Видавництво «Грамота», 2019
І Іавчально-методичне видання
Аврамснко Олександр Миколайович,
Блажко Марія Богданівна
УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА
І частина
Довідник. Завдання в тестовій формі
Слвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах
Редактор Н. Забаштпанська. Художній редактор Н. Антоненко
Технічне редагування Л. Ткаченко. Комп'ютерна верстка О. І*уденко.Л. Ткаченко
Коректор С. Бабич
Ф< .рмат 100 і 6. Папір для офсетного друку. Гарнітура Регег-ЬчгхС
> м друк арк. 40,116. Обх-вид. арк. 41.9.71 Тираж ЗО 000 прим Зам. № 600997
п-1 Л’ !1а,,Ьк1вс1>ка 25. оф. 14. м. Київ. 01033.
Снп игін ^'28''Ч'бб, 287-11-88. Е-пиіІ: іпЬіидеапюи.кіе« ча
и цін»стоекта видавничої справи ДК№ 341 від 21.022001 р.
ВадУ““КТ^?^“ї'Т"'''"пШ‘""иТ,“ V Ч>'“Р" ТОН .КОНЦІ №«!•
и®»>. м Кп... „л. ЛпЦиш,,, Сисштвп ДК 5 61 ІЗ ... И 110,1».
Мета цього навчального інч-|оніп..і доиомиїїи майбутнім
учасникам .юіпинінього ііеддіежнот оціїїюіі.иіип самостійно піл
пнувшіїся до виконання тестових .мидань з укроїш ької мопи м
шераіурп. Матеріал ібірпика укладено іііднініїдио до чинних
програм з української мови та літерні урн для закладів ілі.гіьікїі
середньої освіти й програми до 3110 2021
Книжка складається з двох чагінн: І українська моїм, II
українська література. Кожна з них мас гаку будову: спочатку н
доступній, стислій та зручній для заснім ні і я формі викладено
необхідний теоретичний матеріал, проілюстрований прикладами.
Після пояснення .ьніроііоноіізно вправи її завдання в тестовій
формі, виконавши які кожний матиме можливість система і'изу
ваги знання за курс середньої інколи. Формулювання та графічне
оформ липня завдань двох <]юрм на вибір однії ї правильної від-
повіді іі на встановлення логічних пар максимально відповіда-
ють тестовому .іоннії V зонні ціпкого незалежної о оцінювання.
Книжка стане в пригоді також учням 5 III класів під час
вивчення відповідних тем. адже посібник містить значну кіль-
кість завдань виконання яких даси, можливість набут ії практич
них умінь і навичок з української мови та літератури.
Мзгсріх» посібника вчителі можуть використовувати під час
проведення уроків д ія панчжтьного тестування, контрольних
рімЗіт. а також іля додаткової самостійної роботи учнів у поза-
уіючниЙ час.
Автори
УКРАЇНСЬКА МОВА
Програма зовнішньої незалежної оцінювання
Назва розділу
1 фонетика.
Графіка.
Орфоепія.
Орфографія
Зміст мовного матеріал)
няівуків і букв, основні випадки
уподібнення приголосних звук .
Спрощення в групах пригодо _
них. Основні випадки чергу ваш
у_в, і-й. Правопис літер, що
позначають ненаголошені голосні
[е], [и], [о] у коренях слів. Сполу-
чення йо, ьо. Правила вживання
знака м’якшення. Правила вжи-
вання апострофа. Подвоєння,букв
на позначення подовжених м’яких
приголосних і збігу однакових
приголосних звуків. Правопис
префіксів і суфіксів. Найпоши-
реніші випадки чергування голос-
них і приголосних звуків. Правопис
великої літери. Лапки у власних
назвах. Написання спів іншомов-
ного походження. Основні прави-
ла переносу слів з рядка в рядок.
Написання найпоширеніших склад-
них слів разом і через дефіс. Пра-
вопис складноскорочених слів.
Вимої н до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів І
Учасник (учасниця) дНО иовиншні
(повинна) уміти:
розташовувати слона за алфаві-
том; наголошувати слона відпо-
відно до орфоепічних норм
(згідно з додатком); визначати
звукове значення буки у словах;
розпізнавати явища уподібнен-
ня й спрощення приголосних
звуків, основні випадки чергу-1
ваиня голосних і приголосних
звуків, чергування у~в, і—й, роз-
пізнавати вивчені орфограми;]
правильно писати слова з вивче-
ними орфограмами, знаходити й
виправляти орфографічні помил-
ки на вивчені правила.
Правопис відмінкових закінчень
іменників, прикметників. Пра-
вопис н і нн у прикметниках і діє-
прикметниках, не з різними части-
2. Лексиколо-
гія. Фразео-
логія
нами мови.
Лексичне значення слова. Багато-
значні й однозначні слова. Пряме
та переносне значення слова. Омо-
німи. Синоніми. Антоніми. Паро-
німи. Лексика української мови за
походженням. Власне українська
лексика. Лексичні запозичення з
інших мов. Загальновживані слова.
Професійна, діалектна, розмовна
лексика. Терміни. Застарілі й нові
слова (неологізми). Нейтральна
—
Пояснювати лексичні значення
слів; добирати до слів синоніми й
антоніми та використовувати їх у
мовленні; уживати слова в пере-'
носкому значенні; знаходити в
тексті й доречно використовува-
ти в мовленні вивчені групи слів
за значенням (омоніми, сино-
німи, антоніми, пароніми); пояс-
нювати значення фразеологіз-
мів, правильно й кому нікативно
4
Продовження тобл.
Назва розділу Зміст мовного матеріалу Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки уініїї 1
й емоційно забарвлена лексика, г 1 Іоняття про фразеологізми. > доцільно використовувати їх у ловленні.
3. Будова слова. Слово- твір Будова слова. Спільнокореневі 1 слова й форми того самого слова. « < ] Зизначати значущі частини й закінчення слова; розрізняти ]>орми слова й спільнокореневі ;лова, правильно вживати їх у мовленні.
4. Морфоло- гія 4.1. Іменник Іменник як частина мови: значен- ня, морфологічні ознаки, синтак- сична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Число іменників. Відмі- нювання іменників. Незмінювані іменники в українській мові. Напи- сання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Кличний відмінок іменників (на прикладі етикетних формул звертань пане 1 полковнику, сестро Олено, друже \ Сергію, Інію Вікторівно і под.). Розпізнавати іменники; визна- чати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю н мов- ленні; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилко- вих; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можли- востями,
4.2. Прикмет- ник Прикметник як частина мови:| значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прик- метників за значенням (якісні, від- носні, присвійні). Відмінювання прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їхнього творен- ня. Зміни приголосних під час тво- рення ступенів порівняння прик- метників. [Розпізнавати й відмінювати прикметники; визначати розря- ди прикметників за значенням; \ утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметни- ків; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових.
4.3. Числів- ник Числівник як частина мови: зна- чення, морфологічні ознаки, син- таксична роль. Типи відмінювання кількісних числівників. Порядкові числівники, особливості їхньогс відмінювання. Особливості пра- вопису числівників. Узгодженню числівників з іменниками. Ужи вання числівників для позначенні часу й дат. 1 Розпізнавати й відмінювати чис лівники; відрізняти правили і форми числівників від помилю і вих; правильно використовувап. і їх у мовленні; визначати спол; чуваність числівників з іменні і ками; правильно утворював - форми числівників для пози і чення часу й дат. ПІ >-1 ги у- и- пи іа-
5
///хикхокеннл табц
Назва розділу
4.4. Займен-
ник
Зміст мовного матеріалу
Займенник як частина мови: зна-
чення. морфологічні ознаки, син-
таксична роль. Відмінювання за-
йменників. Правопис неозначе-
них і заперечних займенників.
4.5. Дієслово
Дієслово як частина мови: значен-
ня, морфологічні ознаки, синтак-
сична роль. Вид дієслова (докона-
ний та недоконаний). Форми
дієслова: дієвідмінювані, відмі-
нювані (дієприкметник) і незмінні
(інфінітив, дієприслівник, форми
на -но, -то). Безособове дієслово.
Способи дієслова: дійсний, умов-
ний, наказовий. Творення форм
умовного та наказового способів
дієслів. Особові закінчення діє-
слів І та II дієвідміни. Черіування
приголосних в особових формах
дієслів теперішнього та майбут-
нього часу.
Дієприкметник як особлива форма
дієслова: значення, морфологічні
ознаки, синтаксична роль. Актив-
ні та пасивні дієприкметники.
Творення активних і пасивних
дієприкметників теперішнього й
минулого часу. Дієприкметнико-
вий зворот. Безособові форми на
-но, -то.
Дієприслівник як особлива форма
дієслова: значення, морфологічні
ознаки, синтаксична роль. Діє-
прислівниковий зворот.
Вимоги до ріння
загальноосвітньої підготовки учні» |
Розпізнавати й відмінювати за-1
йменникн; відрізняти правильні
форми займенників від помилко-
вих. правильно використовуваним
їх у мовленні; правильно лисшпм
неозначені й заперечні займеннн-
кп._____________ М
Розпізнавати дієслова, особливі
форми дієслова, безособове діє-
слово; визначати види, часи й
способи дієслів: відрізнити пра-
вильні форми дієслів від помил-
кових; правильно писати особові
закінчення дієслів.
Розпізнавати дієприкметники
(зокрема відрізняти їх від діє-
прислівників), визначати їхні
морфологічні ознаки й синтак-
сичну роль; відрізнити правиль-
ні форми дієприкметників від
помилкових; добирати й комуні-
кативно доцільно використовуй
вати дієприкметники, дієприк-'
метни кові звороти та безособові
форми на -но, -то в мовленні.
Розпізнавати дієприслівники.
визначати їхні морфологічні
ознаки, синтаксичну роль; від-
різняти правильні форми діє-
прислівників від помилкових;
правильно будувати реченим а
Дієприслівниковими зворотамн
Продовження пиібл
Пз «нн роіі/ІІлу 4.6 Приг Іін іній Змії і мовної о матеріалу Прислівник як частина мови: зиа- 1 ‘К ПИМ, мо|и|кілогі'іні ознаки, син- й гакі ичіїіі |юль. ('туш-ііі порівняння < прислівників: виший 1 найвищий, і Зміни приголосних під час тво- < ріння прислівників вищої ота най- і вищого ступенів порівняння, і ІІранопис прислівників на -о, -е, утворених під прикметників І діє- , прикметників. Написання разом, окремо іі через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу. Вимоги до рівня іаіа.іі>іі(м>< ііііііьоі підготовки учнів ^./пізнавати прислівники, ви- точити їхню синтаксичну роль. :тупеиі порівняння прислівни- ки; відрізняти правильні форми лупенів порівняння прислівни- ків від помилкових; правильно писати прислівники й сполучен- ня прислівникового типу; доби- рати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні.
.1.7. Службові частини мини Прийменник як службова части- на мови. Зв'язок прийменника з непрями- ми відмінками іменника Правопис прийменників. Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за зна- ченням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні. Групи сполуч- ників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) і за будовою (прості, складні, складені). Пра- вопис сполучників. Розрізнення сполучників та інших співзвуч- них частин мови. Частка як службова частина мови. Правопис часток. Розпізнавати прийменники, ви- значати їхні морфологічні озна- ки; правильно й комунікативно доцільно використовувати при- йменники в мовленні. Розпізнавати сполучники, ви- значати групи сполучників за значенням і синтаксичною рол- лю, за вживанням і будовою; від- різняти сполучники від інших співзвучних частин мови; пра- вильно й комунікативно доціль- но використовувати сполучники в мовленні. Розпізнавати частки; правильні писати частки. °і
4.8. Вигук 5. Синтаксис .5.1. Слово- сполучення Вигук як частина мови. Правопис вигуків. - Словосполучення й речення яі основні одиниці синтаксису. Під рядний і сурядний зв’язок мій словами й частинами складиоп Розпізнавати вигуки й правилі но їх писати. с Розрізняти словосполучення - речення, сурядний і підрядні < зв’язок між словами й частин з ми складного речення. й їй іа-|
5.2. Речення Речення як основна синтаксичн одиниця. Граматична основа речен ня. Порядок слів у реченні. Він рє-чень за метою висловлювали а Розрізняти речення різних видів:! і- за метою висловлювання, за ємн- ії цінним забарвленням, за будо- я вою. складом граматичної основи.
Назва розділ^'
Зміст мовного матеріал*
5.2.1. Просте
двоскладне
речення
(розповідні, питальні й спонукаль-
ні); за емоційним забарвленням
(окличні й неокличні); за будовою
(прості й складні); за складом і ра-
матичної основи (двоскладні й
односкладні); за наявністю друго-
рядних членів (непоширені н по-
ширені); за наявністю необхідних
членів речення (повні й неповні),
за наявністю ускладнювальних за-
собів (однорідних членів речення,
звертань, вставних слів, словоспо-
лучень, речень, відокремлених
членів речення).
Підмет і присудок як головні
члени двоскладного речення. Зв'я-
зок між підметом і присудком.
Тире між підметом і присудком.
5.2.2. Друго-
рядні члени
речення у
двоскладно-
му й одно-
складному
реченні
Означення. Прикладка як різно-
вид означення. Додаток. Обстави-
на. Порівняльний зворот.
5.2.3. Одно-
складні
речення
5.2.4. Просте
ускладнене
речення
Граматична основа односкладно-
го речення. Типи односкладних
речень за способом вираження та
значенням головного члена: одно-
складні речення з головним чле-
ном у формі присудка (означе-
но-особові , неозначено-особові,
узагальнено-особові, безособові) та
односкладні речення з головним
членом у формі підмета (називні).
Речення з однорідними членами.
N загал вшивальні слова в речен-
нях з однорідними членами. Ре-
чення зі звертанням. Речення зі
Вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учні*
за наявністю другорядних члеП
ні в, за наявністю необхідних
членів речення, за наявністю!
ускладнювальних засобів (одної
рідних членів речення, звертань.І
вставних слів, словосполучень.
їдених членів
речень, відокрем
речення).
Визначати структуру простого |
двоскладного речення, особливеє-,
ті зв’язку між підметом і присуд-1
ком; правильно й комунікативно
доцільно використовувати прості
речення; правильно вживати тире
між підметом і присудком.____
Розпізнавати види другорядних
членів; правильно й комуніка-І
тивно доцільно використовувати
виражальні можливості друго-
рядних членів речення в мовлен-
ні.
—
Розпізнавати типи односклад-
них речень, визначати особли-
вості кожного з типів; правильно
й комунікативно доцільно вико-
ристовувати виражальні мож-
ливості односкладних речень у
власному мовленні.
Розпізнавати просте речення з
однорідними членами; звертан-
нями; вставними словами, сло-
восполученнями й реченнями;
8
Продовження гпабл.
Назва розділу Зміст мовного матеріалу Вимоїн до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1 і і X и
вставними словами, словоспо- лученнями й реченнями, їхнє значення. Речення з відокрем- леними членами. Відокремлені означення, прикладки — непо- ширені й поширені. Відокрем- лені додатки, обставини. Відо- кремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні. відокремленими членами (означен- нями, прикладками, додатками, об- ставинами), зокрема уточнюваль- ними; правильно й комунікативно доцільно використовувати вира-, жальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них
5.2.5. Склад- не речення Типи складних речень за спо- собом зв’язку їхніх частин: спо- лучникові й безсполучникові. Сурядний та підрядний зв’язок між частинами складного ре- чення. Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями; добирати й конструю- вати складні речення, то оптималь- но відповідають конкретній комуні-1 кативній меті.
5.2.5.1. Склад- носурядне речення Складносурядне речення, його будова. Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні. Розділові знаки в складносу- рядному реченні. Розпізнавати складносурядні ре- чення; комунікативно доцільно ви- користовувати їхні виражальні можливості в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні.
5.2.5.2. Склад- нопідрядне речення Складнопідрядне речення, його будова. Головна й підрядна час- тини. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних час- тин: означальні, з’ясувальні, об- ставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, при- чини, наслідкові, мети, умови, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них. Розпізнавати складнопідрядні ре- чення, визначати їхню будову, зокре- ма складнопідрядних речень з кіль- кома підрядними; визначати основні види підрядних частин, типи склад- нопідрядних речень за характером зв’язку між частинами; правильно ї комунікативно доцільно використо вувати виражальні можливост складнопідрядних речень різни типів у процесі спілкування; про вильно розставляти розділові знак в складнопідрядному реченні.
5.2.5.З. Без- сполучникове складне ре- чення Безсполучникове складне ре- чення. Розділові знаки в без- сполучниковому складному реченні. Розпізнавати безсполучникої складні речення; правильно й ком; нікативно доцільно використовував виражальні можливості безеполу никових складних речень у мокле ні; правильно розставляти розділ ві знаки в них. аі1 Г їй ч- н- 0- —.
9
1 Назва розділу Зміст мовного матеріалу Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки >чнї»
/’о.глп-їид/тдтп// складні речення з рі.з-1 ними видами сполучникового й| безсполучникового звязку; вияьно й комунікативно Оо^ь«о| використовувати виражальні мож- ливості речень нього типу В мов-г денні: правильно розставляти роз-І ділові знаки в них. 1
'5.2.5,4. Складне ре- чення з різ- ними видами сполучнико- вого й без- сполучнико- вого зв'язку Складне речення з різними ви- дами сполучникового й безспо- лучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.
5.3. Способи відтворення чужого мов- лення Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діа- лог. Розділові знаки в кон- струкціях з прямою мовою, ци- татою та діалогом. Замінювати пряму мову непрямою; 1 правильно й доцільно використовуй вати в тексті пряму мову й цитати;! правильно вживати розділові знаки 1 в конструкціях з прямою мовою, цитатою та діалогом.
6. Стилістика Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно- діловий. публіцистичний), їхні основні ознаки, функції. Розпізнавати стилі мовлення, еи-| значити особливості кожного з них; • користуватися різноманітними ви-1 ражальними засобами української мови в процесі спілкування для 1 оптимального досягнення мети спілкування.
7. Розвиток мовлення 1 1 я Види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мов- лення; усне й писемне мовлення. Тема й основна думка вислов- лення. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідов- ність, багатство, точність, ви- разність. доречність, правиль- ність). Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тек- сту на абзаци, мікротоми. Спо- соби зв’язку речень у тексті. Рекети різних стилів, типів, канрів. Уважно читати, усвідомлювати йі запам'ятовувати зміст прочитало-1 го, диференціюючи в ньому' головне та другорядне; критично оцінювати прочитане; аналізувати тексти різ- них стилів, типів і жанрів; будувати письмове висловлення, логічно ви- кладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу' мовлення; досягати визначеної комунікатив- ної мети; формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, ро- бити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини; правильно структурува- ти текст, використовуючи відповід- ні мовленнєві звороти; знаходити й виправляти помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних ви- словлень. використовуючи засвоєні знання.
10
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ
1. виконайте завдання з тесту ЗНО-2019 (основна сесія/
Підкреслені Літери позначають однаковий звук у кожному слоні рядка
А погляд, кладка, передзвін
Б сьорбати, весняний, всюди
В захист, розвиватися, пізній
Г нищі. баскетбол, молитва
Д кран, вокзал, закріплення
фонетика — розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови.
Звук мовлення — найменша неподільна одиниця, яку вимовляємо та чуємо.
Буква — знак, яким слугує для позначення на письмі звука.
Алфавіт
Алфавіт — сукупність літер, прийнятих у системі будь-якої мови й розмішених
в усталеному порядку'.
Літера Назва Літера Назва Літера Назва Літера Назва
А а а Зз зе О о 0 Чч не 1
Б б бе И и И П п пе 1 ШпИ та і
В в г г І і І Рр ер 1 Щщ | 1 ща 1
Ох ге Її ї Сс ес Ьь | м'який знак і
1 1 Гг ге Й К к йот ка Тт у у те □£ і Ю ю Яя ] ю і 1 я
Д д Ее Є є і ДЄ е _ є Лл М м ел ем фф Хх ' еф ха 4
Ж ж же 1— — Нн єн Цц ЦЄ
Загальна класифікація звуків
Прнго.’ ІОСНІ 1
Голосні дзві тверді нкі Р м’які_ Д глухі —і, тверді ІП) 1
1®1— М 1 ЇЙ
[01 _ [Д1_ г [з 1
[УІ ___М- пик—4 —
[ні _[*І ІДЗ 1
[і] - - - 1 йГ~ІЦ——
кГ _ ІДЖ] (Г1 — (х| 3
Зауважте!
1. Літери на позначення всіх дзвінких і сонорних приголосних розташовані в
алфавіті до літери о, крім к: глухих — після о, крім р.
2. Глухий [ф] не має дзвінкої пари; |й| завжди м’який
3. Д, т, з, с, ц, л, н, р (Де ти з'їси ці лини + р) перед ь, і, я, ю, є стають
м’якими (позначають у транскрипції [']): тінь |т'іп'|.
Усі інші приголосні перед ь ніколи не стоять, а перед і, я, ю, є стають
лише пом’якшеними, або напівм’якими (позначають у транскрипції |’]):
місто | місто].
Співвідношення літер і звуків
Літери Позначають Приклади
ї завжди два звуки |йі] їжа йіжа]
«і завжди два звуки [шч] куш купічі
ь (м’який знак) звука не позначає, указує на м’якість попереднього приголосного мальва | мал'ва]
5б 3 А два звуки [йа], [йу], [йе]: — на початку слова; — після голосного; — після апострофа; — після ь яблуко | йаблуко], пояс [пойас], м'ята [мйата], мільярд [м’іл'йарді
один звук [а], [у], [е] і м’якість або пом’якшення попереднього приголосного школяр купюра [школ'ар], [куп’ура]
12
Нрод/жягрцмя мябл
Літери
Позначають Приклали
букво- споду- / ЧС’НПЯ дж, дз
один звук [дж], [дз], ЯКЩО належать до однієї морфеми бджола | б/рйолй |
окремі звуки [д] і [Ж], [д] І [з], якщо иале. жать до різних морфем надзвуковий | надзвуковий |
подвоєні при- голосні («н, тт. сс тощо) один подовжений Приголосний сонний |с6н:и‘ й|, стаття |стаґ:й|
групи приголосних, де не відбува- ється спро- щення (-стн-, | -стен- тощо) в усному мовленні відбувається спро- щення приголосних: -стен- -> |см] тощо баластний (балйсний), шістсот [ш‘іс:6т|
Основні норми вимови голосних і приголосних
Голосні Норма літературної вимови Приклади |
ненаголошені [е], [и] зазвичай вимовляємо як [е«|, М вітер [в’іте”р|, крило |крис’лб]
ненаголошений [о] вимовляємо ЯК [оУ] лише перед складом з наголошеним у або і зозуля |зоузул'а], поріг [поУрЧг]
Уподібнення приголосних істю за м’якістю приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р] перед наступним м’яким або пом’якшеним приголосним стають м’якими пісня [іїіс'н'а], майбутній [майбут'н'ій]
глухі приголосні перед дзвінкими стають дзвінкими боротьба [бород'ба], екзамен [е"гзамеин|
за дзвінкістю — глухі дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляємо дзвінко доріжка [доУр'іжка], гриб [гриб]
оглушення [г] відбувається лише в словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю та похідних [лехко], [вбхко], [н'іхт'і], [к’іхт'і], Ід'бхт'у]
Зауважте!
1. Під час швидкої вимови в префіксах кінцевий [з] перед глухим приголосним
може частково оглушуватися: розпад [розпад] і [рбспад].
2. Якщо слово має більше, ніж один склад, у транскрипції ставимо наголос.
13
Особливості вимови окремих груп приголосних
Орфографічний лапне Вимона Приклада
-иьгя хочеться |хбчс*ц':а|
-шся чиришем |мйрн,с':а|
-же я [ас ] .шажс.я (інА.і'с'а]
-сши (ШШ*] нричч ши | ііріг*~ііЧін иг| 1
-жці [з'" '1 Х7Ж ЖЦ» | КНЙ./іГі І 1
’ШЦІ (с'ц'іі мишці |мйс'і('і| !
-чці лисичці |лн’гйн';і]
(ч:] отче [6ч:е*|
-тці [Ц'п] тітці |т'щ :і| |
-зж- |ж:] безжурний (бе,:ж:)фни’й)
-зч- Іжч] безчестя |беижчес'т'а|
-зш- |жпі] розшитий [рожінйти*‘й]
2. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
Юрта, резюме, полуниця, рельєф, ячмінь, вечеряти, дискусія, колосся,
колючки, зайченя, ательє, пам’ять, бюрократ, виллємо, станція, духмяний, рюк-
зак, виявити, місяць, зв’язок.
• 3 других букв виписаних слів складіть назву способу виконання дум.
З. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. В алфавітному порядку записано всі слова рядка
А ранок, ракурс, радість, розумний
Б обличчя, облік, опера, окружний
В мереживо, місяць, морква, молодь
Г палітра, праска, проба, програма
Д тарілка, талант, телефон, тривога
2. Букви я, ю, є позначають йодна звуки в кожному слові рядка
А юний, нюанс, браконьєр, єресь
Б зграя, різьбяр, черв’як, мільярд
В ялина, бюджет, п’ять, боснієць
Г кар’єра, ювілей, сузір’я, пюре
Д зв'язок, ярлик, маєток, в’юнець
3. Звук | й ] є в кожному слові рядка
А ярус, лінія, юність, боєць
Б буря, кальцій, мрія, єдність
14
В іній, сюжет, більярд, клятва
г поет, історія, сяйво, юрмитися
д ювілей, літній, узлісся, в'ється
4. Звук [д] є в кожному слові рядка
А родина, погода, депутат, молодість
Б здоровий, джаз, одержати, думка
В футбол, град, Данило, надписати
Г далина, відійти, домисел, надріз
Д адреса, дзеркало, дріт, відплата
5. Звук Із] є в кожному слові рядка
А зустріч, зірка, приказка, Різдво
Б знахідка, слизько, дзвіночок, зона
В фазан, резюме, азимут, привозити
Г з’явитися, Зоя, Страсбург, аналіз
Д князь, березень, зрости, вазон
6. Звук |пі| є в кожному слові рядка
А шедевр, сушити, щока, книжка
Б щедрівка, довший, хрущ, арешт
В виший, помічник, проща, щебет
Г кришталь, молодший, шанс, ніж
Д мурашка, муштра, душа, нижче
7. Звук |ж] є в кожному слові рядка
А джура, пожовклий, журба, жменька
Б розчин, доріжка, Ашгабад, безчестя
В подружці, жоржини, ажур, подорож
Г зважся, журі, роздоріжжя, кинджал
Д погодження, зжати, жалюзі, жульєн
Звук [ч] є в кожному слові рядка
А борщ, чипси, яєчня, сердечний
Б лічба, щавель, чорниця, череда
В онучці, чемпіон, чугайстр, Чилі
Г сердешний, тітчин, вічний, човен
Д черешня, узбіччя, зустріч, чайник
Звук [с| є в кожному слові рядка
А захоплюється, морс, сюжет, казка
Б колос, сталь, хвилюєшся, папський
В перенісши, щастя, схвалити, сувій
Г скоротити, ласка, століття, праліс
Д світати, волосся, срібло, соняшник
15
10. Звук |і| є в кожному слові рядка
А отже, потреба, трембіта, свято
Б терен, табір, баскетбол, трава
В тривога, вітчим, стовбур, дятел
Г майбутнє, світло, потік, секрет
Д темрява, митець, питання, цвіт
11. Звук [т] треба вимовляти па місці пропуску в усіх словах рядка
А [,.]епло, час[..]о, соло|..]ко, памис|..|о
Б лис[..]ок, суцві[..]тя, с| ,.]ебло, с(..]орона
В лі[..]о, | Дравень, щебе[..]ання, концер[„]
Г жи[..]о, с[..]ежка, живе(..]ься, час[..]ина
Д паль[..]о, невіс|.,)ці, блаки[..]ь, с[..]річка
12. Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
А коля|..]ка, на[..]бання, наро[..], [Дунай
Б рі[..]ний, проїз[..]ний, | Дивак, лю[Дство
В пі[..]земний, прила[Ддя, [..]жміль, і[..]ея
Г [..|вері, боро[..]ьба, безла[..], [Дністер
Д приро[..]а, сього[..]ні, ра[..]жу, пі[..]йом
13. Звук [з] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
А ку[..|ня, [Дтертий, |..]елень, галу[..]зя
Б [..[чистити, [Дів’ялий, [..]ерно, [Ділля
В про[Дьба, бе[..]хмарно, І..]аява, ве[..]ти
Г гуд|..]ик, ро[. ]бити, [..|вичай, боя[..]нь
Д прика[..|ка, моро[..], мотузка, [..]в’язок
14. Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка
А зірка, просьба, подружці
Б вокзал, баклажан, крига
В книжці, журба, сережка
Г навчається, радість, тьохкає
Д гордість, поріг, НІГТЬОВИЙ
15. Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка
А тепло, тривога, Віїчизна
Б джерело, водипя, погода
В душа, хвилюєшся, мрієш
Г якби, ґрунтець, анекдот
Д посварені, честь, сяйво
16. Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка
А бджола, журавель, сторож
Б рюкзак, камертон, квітник
В
г
17.
18.
16
В погляд, футбол, закладка
І’ п'ятдесят, смуток. ЖИТНІЙ
Д ромашці, миришся, коеьба
17. Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка
А розчулити, сюрприз, ЗЦІЛИТИ
Б біпн, вогкувато, хурделиця
В ллється, самотність, узлісся
Г протестний, творчий, ТІТЧИН
Д милосердя, боротьба, Дніпро
18. Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка
А галова, козацький, ецпілка
Б повернути, предмет, екран
В столичний, сяйво, голубка
Г перемога, герой, поетичний
Д вишенька, життя, блакитний
19. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А тьохкає, щемить, гривня, заява
Б щемління, пісня, місяць, любов
В зілля, дзеркало, з’єднати, нюанс
Г щедрість, пам’ять, ячмінь, людина
Д бджола, послання, дев'ять, рядок
20. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А життя, земля, соловей, яблунька
Б єдність, пояснення, юнь, щавель
В крапля, майор, зв’язок, дев’ять
Г контрастний, шлях, долоня, яр
Д джем, листя, щедрість, весняний
21. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А тямущий, рум’янець, духмяно, боєць
Б сьогодення, криниця, щільний, миряни
В зяблик, життєпис, українець, з’єднання
Г шістсот, черешня, щедрування, коляда
Д знищення, дебют, ячмінь, прабабуся
22. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А джаз, сум’яття, магній, болючий
Б щабель, велюр, повітряний, їдять
В каміння, клятва, діяльність, грюкіт
Г віяло, заєць, конферансьє, виорати
Д проміння, капелюшок, доля, ранній
23. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А геній, суниця, зап'ястний, єднання
Б Вітчизна, окраєць, ательє, більярд
В приїжджати, КЛЮЧ, МІЛЬЙОН, тополя
Г дзбан, рядок, потьмяніти, щоденник
Д малювання, симпатія, пісня, якість
24. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А воюють, сюрприз, якийсь, зозуля
Б будівля, майбутнє, щем, пшениця
В агентство, грядка, зйомка, гайок
Г б’єшся, черешня, пам’ять, рельєф
Д бджілка, зяблик, щільно, портьєра
27.
СКЛАД. НАГОЛОС
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019 (основна сесія).
І Іа перший склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ
А причіп
Б косий 2
В жалюзі
Г випадок
Склад — частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихуваного
повітря (бар-ві-нок, кра-ї-на). У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
Склади бувають відкриті (закінчуються на голосний: а-ле-я) і закриті (закін-
чуються на приголосний: міс-ток).
Наголос - виділення силою голосу певного складу в слові. Здебільшого
слово мас один наголос. В українській мові наголос рухомий (може переміщува-
тися зі зміною слова чи його форми: кобзар — кобзарі), вільний (наголошеними
можуть бути різні за порядком склади: дерево, знання, садівник).
Деякі слова мають подвійний наголос: завжди, мабуть, помилка, простий,
також.
Дивіться словник «Перелік слів із нормативним наголосом» на с. 332.
2. Прочитайте, правильно наголошуючи слова. Випишіть слова з наголошеним
третім складом
Данина, благовіст, кулінарія, пекарський, дичавіти, читання, чорнослив, осе-
тер. щодооовий, стрибати, листопад, ярмарковий, тигровий, тисовий, дециметр,
крицевий, ненавидіти, застопорити, дещиця, аркушик, вишиваний, кропива,
навчання, наскрізний, перевезти, перепад, агрономія, щелепа, поняття.
• 3 перших букв виписаних слів складіть назву фольклорного жанру, який нале-
жить до календарно-обрядової лірики.
18
3. Никонайте МНДИНІІИ УфОрМвП (ги іу IIII ,
2» Подвійний ниголш мити. уі 11 ..., окрім
л ........ і мабуть
’ """ад‘ж Д .....
в ПОМИЛИМ
26 І Із перший склад пилі.полім у сдоиі
А ВІ'ІЧПМ І ґі/|ИН«КИЙ
Б ПОДРУІл Д дочки
В нести
27. I іа перший склад нндш ишолої у слоні
А ргіпгіи
Б котрий
В течія
1 жалюїі
Д і> таї а
28. І Іа перший склад падас шіголос у слоні
А оптовий Г поний
Б перепис Д колесо
В фартух
29. 1 Іа перший склад пада< наголос у всіх слонах, ОКРІМ
Л заробіток Г застібка
Б закладка (у книжці) Д заставка
В закрутка
ЗО. На перший склад падас наголос у всіх словах, ОКРІМ
А розпірка Г бюлетень
Б відгомін Д підліток
В позначка
31. На перший склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ
А здалека
Б перекис
Г косий
Д зручний
В висіти
32. На перший склад падає наголос у
А олень
Б донька
всіх словах. ОКРІМ
Г цінник
Д оцет
В спина
33. На перший склад падає наголос у
А камбала
Б ринковий
В визвольний
всіх словах, ОКРІМ
Г приморозок
Д маркетинг
’• ІІ.ЩП пні і і. і;і і паця ШІІО.'ЮС V є і<
А мімка Г одинадцять
І» міиіоі Л ненависть
Н К|ХНІИПА
3.' 11.1 ЦП ІІЙН Н І.ІД ІВіДА* II.II (1 ГОГ у < ІОНІ
А (Іа ня І чорнозем
І» дрова Д кілометр
В начинка
11.1 ір\ і нй і к 1.1 і п.і і.к .. у їм їх слонах. ОКРІМ
X обіцянка
Ь обрання
В проміжок
Г виразно
Д довідник
3> І І.і фуі і їм склад надає наголос у всіх словах, ОКРІМ
А бородавка Г вимога
Б партер д заміжня
В статуя
35 І іа другий склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ
А цемент Г середина
Б читання д шовковий
В завезти
39 На другий склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ
«'ІІН’рІЯ । поміщик
І,,ОФСР Д бешкет
В павич
40. І Іа третій склад падає наголос у слові
А чорнослив
Б урочисто
В мережа
Г поняття
Д феномен
41 На третій склад падає наголос у слові
А зубожіння
Б індустрія
В віршовий
Г отаман
Д рівнина
42. На третій склад падає
А вантажівка
Б порядковий
В соломинка
наголос у всіх словах, ОКРІМ
Г горошина
Д завдання
20
43. На третій склад пала» насолім: у всіх слонах, ОКРІМ
д гуртожиток
І» чотирнадцять
В уподобання
Г сантиметр
Д україїкт.мчі
44 І Іа । рстій склад падає наголос у всіх словах. ОКРІМ
д симетрія Г металургія
Б одноразовий Д бурштиновий
В псевдонім
45 . І Іа четвертий склад падає наголос у слоні
А стовідсотковий Г асиметрія
Б багаторазовий Д посередині
В заіржавілий
46 Літери на позначення наголошених голосних правильно підкреслено н
усіх словах варіанта
4 черговий, вірші Г рукопис, добуток
Б босоніж, боязнь д експерт, запонка
В добовий, літопис
47. Літери на позначення наголошених
усіх словах варіанта
А помовчати, нести
Б корисний, квартал
В фольга, форзац
голосних правильно підкреслено в
Г центнер, котрий
Д подруга, чарівний
48. Літери на позначення наголошених голосних правильно підкреслено в
усіх словах рядка
А шофер, фаховий
Б звисока, курятина
В причіп, весняний
Г обруч, дивлячись
Д разом, травестія
НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ
Виконайте завдання з тес^ЗНО-20,6 (основна с^яГ
Чергування голосних відбувається в усгх наведених
випадках, ОКРІМ
А ч..рний — ч.риець
Б бдж.ла - бдж..ляр
В ш..сть - ш..сти
Г ж..них - ж..натий
Чеп ІЛ НЯІШЯ голосних Чергувань І я приголосних
Звуки, що чергуються Приклади Звуки, що чергуються Приклади 4. В* 49. Ч<
(і] - [о| сиь — солі [г] - |Ж] - [з ] оррг - оружба -ГЧ Б
(еі - |і| кореня — корінь [х] - [ші - [с'1 муха — .ч^а В 50 с
І») 101 (нуль звука) вікно — вікон (к|- |Ч] - [ц'1 рука — ручка — РУЦІ с
[е| - [0] (нуль звука) весна — весен їді - [ДЖІ радити — раджу
, н - н четверо — чотири [т| - н летіти — лечу
[а] - [о] допомагати — допомога [с] - |ш| косити — кошу 51.
кі - М застелю — застпилати [з] - (ж] возити — вожу
[н] - ПІ і гриміти — грім [К] - |ч] пекти — печу
[иі - (о) кривавий — кров [ст] — [шч] чистити - чп[шч]а
|ск] — |шч] плескати — пле(шч]г/ 5
губний — іубнии + [л] ([61 - [бл] [ні - [пл] і т. д.) губити — гублю, графити — графлю —
2. Випишіть слова, у яких можливе чергування голосних звуків.
в„ ЧСбРЄШ” СК'’™™- 1ВарИТИ’допомога’ чистити, верстати, кланятися,
,,епгмр‘ ™Х'^"ТИ шовковии’ шелестіти, червоний, жоржина, скачки, восени,
іеремха. мережка, звечора, стрибати, забирати, кип’ятити.
з. Випишіть слова, у яких можливе чергування приголосних звуків.
та, смачно, береза ^спя^ п^тях МЄрсжити’ оикати, чекати, торік, засолити, орбі-
ти. хвалити, лебідь, парубок,Хї™™’СИДІ™’ЯЙЦЄ’РадІТИ’ скорочення’бачи’
позиційний елемент увів М1 КоцюТинськЗВУ фольклорного жанру, котрий як ком-
22 у М- К0^бинськии у повість «Тіні забутих предків-.
4 цим.ін»ІН« іиндиини у <|м»(>м»»и <н< туІИО
.. .......і Іірнкиоі пік ШУМІ» ».» д|« НІ.ІЧІПН І-.ІІШЯ мож »«»*•’ » Ут ’ 50
них. ОКРІМ
л ПШКІІ'Н » іиниукяти
ь "ИІІІМІІН А ПІ..КЙ1М
Ц (КПІиЧИ
, • |, .н ч кч прИІ іі'іиі’іімх іпукіп за дкдідміишмиия можливе • усіх
‘ СЛ<ш.,х ОКРІМ
А пні па їи
І, цім ніш
В крутити
Г садити
Д мотати
51 Чергуввям» приіол.и них іиукіїї за д....імінюяаиия ММДОМ в ус.х
с итах. ОКРІМ
А складати
Б шкодити
В стерпіти
Г порізати
Д свистіти
52. Чі-ргуванпя приголосних звуків за словозміни мотиве в обох сло«х
рядка
А аптека, алича
Б мураха, праця
В миша, безпека
Г допомога, муха
Д маса, подруга
53. Чергування приголосних звуків за словозміни
можливе в обох словах
рядка
Л комиш, товариш
Б мороз, війок
В козак, парубок
Г гараж, глядач
Д порох, верболіз
54. Чергування приголосних звуків за словозміни
можливе в обох словах
рядка
А морока, палац
Б кінець, замша
В береза, осика
Г вовк, криниця
Д заслуга, плащ
23
55. Чергування голосних відбуваї па н в усіх наведених випадках, ОКрц^
А річ р..новий
Б тінь т.льовіїй
В біль б.льоний
Г СІЛЬ ('..ЛЬОВПІІ
Д двір — дв..рові їй
56. Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ
А берег — береговий
Б корінь — кор..невий
В слівце — СЛ..ВЄЧКО
Г ворота — вор..тця
Д поріг — пор..говий
57. Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ
А грім — громовиця
В хвіст — ХВ..СТИЩЄ
В політ — Л..ТОВНЩЄ
Г село — сільський
Д вісім — вісьмома
58. Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ
А ВІСК — В..СКОВНЙ
Б дзвін — дзв..нить
В НОСеНИ — (Н..ННІЙ
Г дерево — дер..вце
Д папір — пап..ровий
59. Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ
А ш..сть — цисти
Б сх..ди — сходці
В леб..дь — леб.ді
Г ст.лсць — СТ..ЛБЦІ
Д ДЖМ.ЛЬ — ДЖМ..ЛІ
викок
Літеї
А В
Б К
В і
г 1
Д 1
60. Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ
А дор..га — дор..жка
Б бдж.ли — бдж.лка
В веч..ря — веч..ровий
Г переходити — перех.л
Д ШК.ДЛИВИЙ — ШК.ДНКК
ОРФОГРАФІЯ
ГМ
и
ПРАВОПИС ЛІТЕР, ІДО ПОЗНАЧАЮТЬ
ПЕНАГОЛОШЕШ ГОЛОСНІ Е, И, О
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2017 (основна сесія).
Літеру ч треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А вар .во. вул.лка, вовч.лія, схов..ще
Б кот..чок, печиво, виховат..ль, вогн..ще
В водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..но
Г русалч.лі, кринич..нька, иарканч..к, згар.ще
Д плет. во, порадп..ця, посміхов.хько, доньч.н
1. Перевірка наголосом
Потрібно змінити форму слова або дібрати спільнокоренсве, щоб ненаголошений
звук став наголошеним: озеро — озера; зцма — узимку; голубка голуб.
2. Пишемо о
• у буквосполученнях -оро-, -оло-: ворона, волосся;
• у словах: богатир (силач), борсук, гончар, корявий, лопата, монастир, отаман,
погано, товар; АЛЕ пишемо у в словах: будяк, буряк, ворушити, мармур, парубок,
пурхати, яблуко, яблуня
3. Пишемо е, и
Є и
у кореневих буквосполученнях -єре-, -еле-; черешня, ожеледь у кореневих буюмхшолученнях -ри-, -ли-: тривога, глитати
якщо е//і; е//&. лебедя —лебідь; вітер — вітру
у дієслівних коренях
-бер-, -мер-, -пер-, -тер-, -стел-, -бер-, якщо далі немає наголошеного суфікса -а- (-я-); заберу, застелити -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -етил-, -бир- перед наголошеним суфіксом -а- (-я-); забирати, застилати (
у суфіксах
-елі-, -елезн-, -ець, -ер(о), -ень, -тель; величезний, хлопець, житель -иіс, -иц(я), -ищ(е), -иськ-; історик, вулиця, вогнище, вовчисько
-енн- в іменниках середнього роду, утворених від дієслів: здійснення, мис- лення -ив(о) в іменниках середнього роду, утворених від дієслів: печиво, мереживо Винятки; марево, зарево
25
У 9 угрій* Й »
-ги-:
• лі< прикметників: іриблсініи.
иіішнгний;
• імічнпікіїїп’редні.оіі'роду IV підміни
кишеня, каченя".
• іменників на зразок Імена, ПЛемеШі,
письмена
иН
• ІМ'ННІІІ'ІН Л'\ііЧ'ІЧІІі \іЧ/1/
ІІІІ ПІННІ, ІННІІІІ.НІНІ
• ІМ» ІШИМІ/» 'ІО/рЛІІ'Н/ІО роду
бніпгарин, • нлмнин,
• при» ІІІЙ/ІИХ гіримм* /ЛИІ'ІІ/
(інбі/і ції, ґїлин
‘ЄЧОК, син-
ії іменниках зі їмспіііуна и.іго
пестливим значенням:
річечка <- річка,
горлечко <— горло
йчоК, ичК
її ІМІ-ІІНИІ'ИХ, У ПМ/|К'НИХ ВІД ІМ< /ІІІИКІЛ ц
гуфІКїЛМИ ик, иц
шріичок * нулик.
пуличка < вулиця
Зауважте!
У деяких слонах написання е и цюби запам’ятяти або шр»-іяри/и нр>
напис за орфографічним словником: кишеня, директор, деталь, ш'ііа.і юіно
2. Уставте в словах пропущені букви о або и Випишів. слоня -»і всгяиленол к .
вою е.
С..режки, К..ПІСЛЯ, П..ріг, КЛ..КОТІТИ, ХВ..ЛЮНаИИЯ, Л..МОІІ, ОС..Л/7В /П, щ. ! Іг.нь
т раж, л..бонь, ОД..КОЛОН, реклама, заруч„ии, ож.ледь, кр.лиіія, мереж
тр-вія-а. д..таль, поч.лання, скр..піти, агі..льсил, бр .иїти, конт. иент, вслск пел
* З "Є-РШИХ 6УКВ виписаних слів складіть прізвище української о філософа який ии
С80.И МОГИЛ! заповів написати: -Світ ловив мене, гя не спіймані
З- Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО
1. Прочитайте уривок з поезії.
М(1)наєліто. Осінь вже бр(2)<)е,
Лісів багрець торкнувся вер(3)сновий,
і пахне чебр(4)цем, і листя де-не-де
Кружляючи, лягає під д(5)рева.
Літеру и треба писати замість цифри
А 1
Б 2
В З
Г 4
Д 5
26
2. Прочитайте речення.
А ,,(1)млн л(2)жшпь м(3)довщ а поМ „ОІ,ап, мріють, „а
ст(4)гають гарбули і(5)лтіорв6рі.
Літеру и треба писати замість цифри
А 1 Г 4
Б 2 Д 5
В З
З Прочитайте уривок із поезії.
Д( 1 )тять, пл(2)вуть і сурмлять ув імлі
шовкові, жовті й с(3)зопері птиці
із континентів чорної з(5)млі
у рідні гнізда, на свої кр(6)ниці.
Літеру е треба писати замість цифр
А 1,3 Г 5,6
Б 2.4 Д 2,3
В 1.5
4. Літеру и треба писати на місці пропуску в реченні
А і І равда холодна, а бр..хия тепла.
Б Мир та лад — великий клад.
В Як не вмієш, то й не берися.
Г Дивиться зв..сока, а нічого не бачить.
Д Не довіряй вовку чер..ду пасти.
5 Літеру е треба писати на місці пропуску в реченні
А В юності нам найчастіше виб. рас дорогу серпе.
Б Я візьму той рушник, прост.шю, наче долю.
В Багряні хребти попідпирали небо.
Г Зоря вечірня простилає останні смуги па воді.
Д Можна все на світі виб..рати, сину.
6. Літеру и треба писати иа місці пропуску в усіх словах рядка
А Ш..ГІОТІТИ, широкий, П..рІГ
Б к..сіль, кош..ня, заливати
В мереж..во, гл..бінь, сп..тати
Г мар..во, згар.лне, мороз..во
Д книж..чка, вул-.чка, вузл..чок
7. Літеру и треба писати на міст пропуску в усіх словах р
А
Б
В
зас..нати, дзв.літи, др..жати
тремтіти, сп-.нити, проклинати
л..ман, кр..мезний. озиратися
Г с..рпанок>добр..во,кр.діпалевий
Д чужинецький, ож..вати, бад-н
Я Літеру м і|*ба писати на ми ні тіргміус «V п м'Іх • жим» іжлка
А схл ..тюпати,ос ігдетіь, прял **»
Б ПДЛ чю» « соями* К“1” чо*
В і п іом.стіюр ’•••* ’м,г” ,н*
І М ІЬМДТТІ. І 1 біМк <мр НІЛІ
Д Кр пінти. < гм |Ю. Ж мгрмий
9 Літгру м чиїм писати на мкні п|итус*У я Г •* < ,"’м| Р*иа
А П|*ІМ(»В і 1НІІ *' ШТИСЯ тр МдТИ
Б пр ІНШИХп нр шлися ргпи
В Пііхомт II.. I I • ніг Тр на іиЙ
І к рімтіїй і рігіячнй |ммх тати
Д ПЧ1І1Ц ним, нам сіиика. »н чати
1И Літеру я треба пікати на місці нроііут ку я усіх < мнмх ря іма
А її новий, нергіїл путь, д таль
Б б.і .скавпці, одгр. мітм. му.т.ка
В пгч. ніги. кр.личний. іаруч..ни
І хр...мнтгма. ВСЛОС..ПГД, с режки
Д коит. нент, горизонт, п рукар
11 Літеру и ірі-ба пшати на міс ні пропус кч н усіх < митах ря і на
А к .пісня, кип’ятити, л.ленда
Ь бр. ні гн, вігі ..раї и. скр..пі іи
В тр. вога, ст.блина. оживати
Г д..|хчсп»р, зд .рати, м(’р..х і і і и
Д т. рпіти. її..ріг, примаритися
12 Лі н-ру е треба писати на місці іі|хшуску в усіх < кмілх рм ид
А іл..геиька, ІІр. ВІІНИІІ, К.І..НОВИЙ
Ь лан чалитися. хр..бст. звичайний
В м мувшина, д..ґм‘.іий. дол..нька
Г П..Ч31КД, лап ім-чити, л..данин а
Д д. вина, і р .чаїній, метушливий
13 . Літеру е треба писані на мк ці ііроиут ку в ус їх « іонах рялка
А ГИХГС..НІ.КІ1ІІ, ВІЯ',,1111, ВИДОІІ..ЩС
Б куч рявий, ні иаці.ка, п і скатнії
В об..реги, зас.,лиги, ненм рущий
Г Лементувати, ц..нічниіі,скр бій
Д вир .нуги, далечіні., оч .віідічц,
14 . Літеру е треба писати на .місці пропуску п усіх с ловах рядка
А розчесати, ііідсір..іаіи, бр.,хати
Б апельсиновий, м..даліст, ііташ..чка
28
в спостереження, хвил..чка, гіобЛеЗу
Г мнсл.ліня, виш.ліька, автор„тет
Д суперечливий, пар..во, од., колон
I 15. Літеру е т,х<И писати и» місці пропуску , усіх словах рядка
А р.бристий, р. исране, р..дати
Б марм..лад, пел..на, през..дент
В в..ршипа, св..стіти, р,.зонанс
Г вер..щати, ревізія, хр..стини
д чиновник, об..рти, тв..рдиня
16. Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А рекламний, тренування, пуц .ня
Б поч.нати, дощ„чка, р..монтниц
В зд..вований, п. стливий, ож..ледь
Г буз..па, м.режка, справедливий
Д обледенілий, пр„стиж, Лебонь
17. Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А шелестіти, г..рой, глибеНа
Б берегиня, скреготати, л„мон
В кл..хотіти, заб..ру, стежина
Г Л..ТІТИ, мережево, поверхово
Д зам-сти, мороз .во, поіи..пки
18. Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А вул..чка, оч..рет, ч„мпіон, юр..сдикція
Б ф..стиваль, гречаний, плет. во, в..чоріти
В .зам .рехтіти, гусениця, Левада, т. раж
Г ал..горія, склепіння, ш..ренга, дон„чка
Д бр..ніти, вел„тень, зайч..ня, Водохр..ще
19. Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А Дешевий, лот..рея, стеблина, щ..бетання
Б щ..дрівка, ВЄЛ..ЧЄЗНИЙ, вист..лити, ч..пурний
В суТеНЇти, Верещати, кол..скова, в..рболіз
Г в..черя, кр„тичний, благочестивий, м..даль
Д КЛ..КОТІТИ, тр..вожний, в..селка, ш..потіти
! 20. Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ЗуПеНЯТИ, Черствий, ДеСЯТОК, МеДІВНИК
Б сем..ро, ЗєЛЄНІТИ, обережний, ВОВЧ..НЯ
В справедливість, д..вина, в..теран, оер.-зень
Г заруч„ни, селезень, пол..тіти, с. лянський
Д ч„решня, кр..латий, пл..чима, пш..ниця
29
21. Літеру о треба пік ати на місці пропуску н усіх слонах рядка
А к тушка, ак рЛ'-он, ..гаман
Б ак. міьтіїемгііі, к а ан. |и ида
В п рим, < арк ф.н. іраи< н рані
Г к. нфорка, паг..лоіія, і ін.і ют
Д ф. піку, п р, ді рама, н родом
22. Літеру о гриба гнн аіи па місці пропут ку в ус їх слонах рядка
А і.„юна, іі..лтап< і.кіпі, б..іліс іво
Б к...кк < н, пор..іпиі її, д. ріжка
В к..зак, марм..роиіій, з..зуля
І' плр..бок, і.лчар, он. донка
Д б..ргук, кр. хма.ті», м настир
23. Літеру о треба писати на місці пропуску п ус іх словах рядка
А с..кира, кр..пива, п..ртрст
Б ябл.жо, г.лубиний, л..пата
В к.жух, п..ріг, б.датир (заможний)
Г слов’яни, ч..рнило, к..заи
Д т..вар, комині, марм..р
24. Правильно написано всі слона в рядку
А до помотати, коровай, зломити
Б отаман, горячий, ламати
В солдат, богато, качан
Г ганяти, багач, питаний
Д калач, допомога, гонити
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
1. Виконайте завдання з пробного тесту ЗНО-2019.
Правильно написано всі слова в рядку
А скасований, розтривожений, безтурботний, припинений
Б схвалення, безапеляційний, розмовний, проморожений
В безконтактний, призвісько, розрекламований, списаний
Г пресмачний, сфотографований, безмірний, росіцеплений
Префікси
с-
3-
зі-
Уживання _______
перед к, п, т, ф, X (кафе «Птах»): скорочення, впекти,?тиха
перед усіма іншими приголосними (крім к, п, т, ф, х):
'Зчистити, Зшити, Зціпити ______
перед сполученням приголосних (у тому числі перед сполучен-
ням губного та |й|): зігрітися, зів’янути, зіщулитися
ЗО
//рогГовлгпгнл яш/Сі _ _Ужм канни І
завжди з .IIтерок^ з рд^кршпи. безхмарний, розлюбити, через- п.гічник
над-, між- пере-, перео- (прео-)^ дзвінкий приголосний не змінюється пе|нд наступ- ним і лухим віЗкриштм, аддходлгеиня, оїлхід .завжди з літерою є: переїм}, перехопити, предтеча
пре- • виражм найвищий ступінь вияву ознаки (можна замінити слоном дуже): предиений, преславний, премудрість-, • у етовах, які треба запам'ятати презирливий, презирство, превелебний, пренепорочний, преподобний, преосвященний, престол і похідних
\—" при- у словах, що означають: • наближення, приєднання (прйбіти. приміський, пришити)-, • неповноту, частковість дії (прикрити, присолити): • результат дії (придумати, приборкати)
пру- у с.ювах прЬвище, прізвисько, прірва і похідних
Зауважте'.
1 Треба розрізняти слова: прикрашений - прекрасний, приділити — пре-
бііий і под.
2. Не треба плутати слова з префіксами пре-, при- зі словами іншомов-
ного походження. у яких пре-, при- не є префіксами: президент, прем’єра,
призери. примітив і под.
2. Уставте в словах пропущені букви з або с. Випишіть слова зі вставленою бук-
вою с
„шиток, бе..краій, ..хил, ..підлоба, ..чіплювач, бе.хлідно, ..вечора, ..пір. ..суши-
ти. ..кипіти, безсмертя. ..цементувати, ..трус, бе..шумнии, ..хованка, ..пуск,
ро.сипати. бе..хребетний, ..хвально, ..читувакня, ро..тин. ..кіс, ..погорда, ..середи-
ни. ..цілення. ..тискам.
. З останню бука виписаних слів складіть справжні ім'я та прізвище Лесі Українки.
3. Уставте в словах пропущені букви е або и. Випишіть слова з префіксом при-.
Пр..всле6иий. пр.ступив, пр..гадати. ар.хиився. пр..стол. пр.тп. ’
Подніпров'я, пр ттсно, пр..бігти. пр. гтти, пр-подобнии.
на. пр.лобре, пр..мотаний, пр..непорочна. пр..пркла, пр..зі р - р..
яр. вражий.
о с • • « слів складіть справжні ім’я та прізвище Остапа
• 3 третіх букв із кінця виписаних слів н
вишні.
ЗІ
(НММ «к.»— « ♦Я** ЗН0'
,',\ці 4 'Ч\2аи»»м жмм (<»НМи»гж і
• »-< **>* < ' ЦіЯХУММІ» М»Ж*ХУ-
.................................^ОК.ЧМ
. . вї14 В 3.5 Г 1,4 Д*»
8 Літер:
А -г
Б
•. - ,гг.\ 3 треба писати на місці пропуску
\ 1Н< іютсгш ..цемент) ватн. ..пекти
Б бе скл«й. ре.. копати. бе,.кровннн
В чорнілий, цілення. не..прт*'га
Г |н' кроїти. піллоба. бе.лцхш я
д ховати» „керувати. ро..чі<стнт и
в усіх словах рядка
З Л1ПТ>.. Ч*« »а мк,ІІ "і"’"уску “усіх “““ рядка
А ічхлінска. „поживати, ро..клад
Б „бнватн. ра.пнеати, „короченим
В „гризти, „чесати. ..хвнльований
Г бе.барвний. „молочений. ..жувати
Д .тягненим. „вернутися, ро.лочати
і
Д
9. Літе
А •
Б
В
Г
д
10. Ліп
А
і Літеру а треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ро„чмн. „формувати. бе..хрсбетний
Б безперешкодним, ро-колоти, „тесати
В 6е„порадний. „повістити, „читати
Г розгалуження, бе„крилий, „судомити
Д розцінки, „поетизований. ро..копки
В
Г
тую
5. Літеру з треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ро„житися, бе„таланниЙ, ..жовклий
Б ..томлений. бе„журний, 6е..хмарний
В „палення, ро.-поділ, бе..коштовний
Г ро..трошити. бе..карний, „худнення
Д „кроплення. РО..ХОЛОДИТИ, ро..квіт
12.
6. Префікс зі- є в кожному слові рядка
А „щулитися, „псувати, „клеїти
Б „п’ястися, „тліти, „хвилювати
В ..рвати, „старитися, „тримати
Г ..в’янути, .дітися, „стрибнути
Д тнутися, „грітися, „кроїти
7. Літеру с т|х*ба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А „хованка, ..чеіиення, „тиха
Б ..тратити, „прожогу, „жати
В .щиток, ..прямувати, ..терти
І .кувати. нс„нроста, ..тискам
Д тіснити, ..кинути, ..Ціпити
5 Иігру с іреба писані на місці пропуску в усіх словах рядка
А творення, ..котити, „шнвач
Б ..фабрикувати, ..тяжка, ..пуск
В ..метати, ..кинути, „цілення
Г лишити, ..терпіти, ..чинити
Д ..сунути „палахнути, „хил
9. . її п ру с треба писати па місці пропуску в усіх словах рядка
А ..середини, ..тупити, ..плутати
Б ..хитрувати, „точити, „кроїти
В „сушити, „кладник, „кинути
Г „жувати, „ковзати, „підтиха
Д чавити, „падщина, „пиляти
10. Літеру с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А „твердження, „ведений, „краю
Б „каламутити, „паяний, „сипати
В ро..хитати. „худнути, „тулити
Г „пресувати, „формувати. „літати
Д „казаний, „палахнути, ..тягнення
Б
В
"Прочитайте уривок з мттими „„„ ,
И/>(гомониті, Хрещик. тихо пр(4)ШІп-
Літеру е треб» писати замість цифри
А і в 2 В З Г4 Д 5
і; Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
‘ А пр ^риіі.
. Міси! пропуску, усіх словах рядка
побережний. Іір ^Р“1Р; "прж'Хдний
Пр..п.лубити.і'Р^ „Р..СВЯТИЙ
пр »І-'ЬНИИ. пр.— 6|)ИЙ „Р..ПІО6ЛЄНИЯ
„р важливий. "Р; *'М%Д|„ГТЬ. ир чнетиі.
Пр,ДМ‘ііЯІЦ<’ННИИ. Р
Д
13. Літеру е Треба писати на
А
Б
В
д
і 4 Л.теру < треба писати на місці пропуску в усіх слова* рядка
А пер.дбачати. пр .лтеча. пр старкуватий
І, пр ,зрячий. пр непорочний. пр.мшяо
В тер. лмістя. пр дивно. пр..корошении
І пр лгшитися. пр. широкий, пер.тиняти
д пр.мерзллй. пер хрестя. пер крУ™™
15. Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А пр темний, престольний. пр..смакувати
Ь пр..густий. преосвященний, притемнілий
II пр.хлавний. пр-.смачний. пер можемий
І пр.краси, пр надійний, пр.хумирний
Д пригнічений, пер..братися. пр..бідний
16. Префікс при- означає приєднання в обох словах рядка
А прив'язати. привітати
Б приєднати, примусити
В присолити, пришити
1 прибудувати, прилягти
Д приклеїти, притулити
17. Префікс при-означає неповну ознаку в обох словах рядка
А приварений, привабливий
Б привнесений, приглухлий
В пригорілий, приурочений
Г прив'ялий, прижмурений
Д приколотий, призначений
21. Літеру
А пр.
Б пр.
23. По
А
Б
в
Г
Л
24. Г
18. Префікс при- означає неповну дію в обох словах рядка
А прибадьоритися, прибріхувати
Ь пригіркнути, прибіднятися
В придрі.мувати, приворожити
Г приземлити, призвичаїтися
Д пригальмувати, пригаснути
19. Літеру «треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А прив’ялий, придобритися, приземлити
ь пр..спокійний, примерзнути, пр..бічник
в пр..горілий, презирливий, пр.луманий
І Привітність, нр..чорнкіий, Пр..завзятий
Д пр. жорстоко, пр..блуда, прикидатися
20. Літеру « треба писати „а місці пропуску в усіх словах радка
А пр.лода, премудрість, подніпровський
пр .солений, пр..солодкий, прибережний
1
34
В принесений. привокзальний. пр л явник
Г пр..аЮВ€ЬКИЙ, Гф..НИПІКЛИЙ. Гір. чудесний
д пр..крашений, придолинний. пр.писати
21 Літеру «треба писати на місці пропуску в усіх словах рижа
А пр.мружити, пр„гірклий. приборкати
Б пр. ходити, приєднати, презирливий
В Пр-Д’ЯВИТИ, прибільшений. ПреТИХЛЯЙ
Г прибудова, прикордонний. пр звніш
д пр.подобний, пр..піитий. приспівувати
22. Літеру и треба писати на місці пропуск, в усіх словах '^>дка
А пр..жовкати, приміський. пр.мужній
Б примарнілий, пр..купити, пр..мокрий
В пр..морожений, присідати, пр..грубий
Г пр..вабити, пр..голомшити, прибутки
Д присоромити, пр..власнити, пр..благий
23. Помилку в правопис! префікса допущено в рядку
А надхмарний, оббити, розплющити
Б міжсудинний, передплата, відчинити
В обшукати, безслідно, зфальшивитя
Г зіпсувати, безтурботний, обпекти
Д розхвалити, підкласти, зжалитися
24. Правильно написано всі слова в рядку
А віддячити, призвище, безпорадний
пре.мружений, примчати, обходити
причепити, оттягти, примудритися
розтягти, прекумедний, приборкати
спалах, прекметний, передбачення
Б
В
Г
д
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2018 (основна сесія)
Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка
А
Б
В
Г
д
балас..ний, перехрес..ний, зліс..ний
свис..нути, ненавис..ний, пес.ливий
тиж-.невий, тріс..нути. захис..ник
нав.мис..но, провіс..ник, хвастнути
радіс..ний, агентство, цьтіс..ний
* оріцці ннн НІ цЦ НЙІ їй М І КІіМІШІ II МИ ИІМ’МК Тії и Нй МИ» І ’ІІ * груп» і И|.МІ •.
л<ін ЛІ , п/мИ>'і нініі міиіі
ИіІН —- ти »< >• ін> ніч * іч ччи
<ММ гм ІрЧИ ГІН» ірнн нчч
ГЖІ 4 1 юрт іпч і‘Иріи ииЧііі
с л м см чт н> учтинії і
/ніц /»Ч »і/М>г ЧИНИ ч рц>
А'нц нц щямипмі чічщі
лей зм Нрінни />рн шірии
ОСН - « 1 6 іш л б іт трнн
у прикмгіпиках. уііііі|н-ііііх ні.) імгіоін
кін іниюмоіпііно ііо\оіА< ним на •< гя
\ іруних припі НХІІІІХ І МІМ. < Ич. 4 Л|( »,А.
нтськ, нтств
( іцмііік ним НІ ін).інц*ій< • •< и И» «н< «.мі
> і іонах ми мі тими, м< т.інпий, пп т.іиииіі, ілш т іивий, иіпрсн тмин, шищ
нидцмть і похідних
---—— - _____________________________________ , _
\ с іонах вискнути, випускний, тін кмо, скнара, «анілін
</ю/»юі т форти тнии, контраст
Контраї тний
кнтці, нг чі> тчин, турт гш гоии. а/ант
< ЬАШі. і ПіудгнПН тво
Зауважте!
. сіонах невістці, шістсот і подібних < П|юіц< пня ж. ш,.шач;и Іии Ий
письмі, діє нідбувас Ни м у ннмоііі: |шин к’іГі|. |ні'і< 6(|
2- ........спроиини. , гргш
контрас НИЙ. ^іс.лю^м.тж .'^ 1Хий шії"ц " ' °ИЛаГ МИК* Ї,ГХІТ’’Г ,,ИЙ
«жіс .ний. якіс. ний. кК-іявиіі іип' Л'' ‘'и,1ь'Учаг МП М..ИИЙ
форпос инй. прис .ш. архіМрт«,.ннй, хвч>р,м' „я"' Р'"*'ии*'
КОКТЄКС.ЛІНЙ ,<ЯК* ИОЛ°ЬМІС. НИЙ, кииуі НИМ
з
перших букв виписаних СЛІВ Складіть ім'я
легендарної п»снетаор«и ХУМ ст
Виконав,е у ф^,, >всгу зно
С П|»іцгнни нд письмі тмЛа ..
VIII Іменними ОКРІМ ''МЧаїи н ГірМАМСТНИКаД, утворених ВМ
А аб*Цд
ь ЗЛІСТЬ * «Срехрес *тя
В контраст *ол<х*ть
2. (, ііропн пня на ній.і.мі треба позначати в прикметниках, утворених віл
усіх іменників. ОКРІМ
А пропуск Р користь
Б тиждень д щастя
В ненависть
З, Орфографічну помилку допущено в рядку
А Здолати втому допоможе контрастний душ.
Б Заповідники сприяють охороні рідкісної флори.
В Відбулася позачергова сесія областної ради.
1' Через замети ми безвиїзно просиділи в селі.
Д Ви можете під’єднати швидкісний Інтернет.
4. Орфографічну помилку допущено у варіанті
А водоочисні споруди Г кількісні показники
Б улесливий погляд Д якістне навчання
В зап’ястна прикраса
5. Орфографічну помилку допущено у варіанті
А шелеснути поблизу Г свиснути зненацька
Б хрустнути під ногою Д скніти в самотності
В хвастнути від радості
6. Орфографічну помилку допущено у варіанті
А протестні настрої Г депутатські обов’язки
Б кандидатські іспити Д виїздне засідання
В комендантська година
7. Орфографічну помилку допущено у варіанті
А кореспондентський пункт Г президентський квартал
Б компетентністний підхід Д особистісне зростання
В журналістське розслідування
8. Орфографічну помилку допущено в рядку
А шістнадцятирічній випускниці
Б шістдесятилітній туристці
В хвастливій кар’єристці
Г пристрастній артистці
Д рідкісній бандуристці
9. Орфографічну помилку допущено в рядку
А власне агенство
Б шістсот учасників
В доблесні захисники
Г навмисно писнути
Д тоскно блиснути
37
10. Спрощення прпп'/нч НИ\
варіангів, ОКРІМ
А беззачне-ний мее..шік
Б ГИЖ..НСВНЙ НІС,.ЩІК
В невіс. міни перс.ні
позначається на письмі в обох слонах усц
Г ніс..ні налнс..ники
Д масний капус.няк
11. Спрощення приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А проїз.ний. присграс.ний. облас.нпй
Б совіс ний, жалісливий» контрас..ний
В іпіс..надоять, очне..ний, доблес.нин
Г учаСоНик, заи'яс.ний. півіідкіс.ннй
Д хваслнвнй, улесливий. щасливий
12. Спрощення приголосних греба позначати па письмі в усіх словах рядка
А ТИЖ..НСВИН. форпостний, вартісний
Б компос.ний. ніс..ний, заздріс.ний
В шус.нути. кіслявнй. буреніс.ннй
Г беззахис..ний, ус.ний, півилкіс.ний
Д облес.ний. хвастнути, доблес.ний
13. С прощення приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А прихвос.ні. хрес.ннй. нанас..нпк
Б зловіс.ний. шіс.сот, корис.ний
В кількісний, зап’яс.ний. бриз.нути
Г страс.ннй, боліслий. хворос.няк
Д навмне.не. балас.ний. ненавнс..ний
14. Спрощення приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А сер..цевий. мес.ник. контекс ний
Б блис.нути, мас..ний, особистіс..ний
В пес.лнвиіі. бсзжаліс..ний. піз..нііі
І раліс..ний, аванпос.ніін. іііс..ний
Д іовіс..ний. захис,.ник. фігурис.ці
15. Спрощення приголосних треба позначати на письмі
А перс..ні, В1ІПУС.НИЙ. тріс..нхти
Б агентство, капос. ний, якіс.'.ний
В артис.ці. хрус..нути. засланий
1 НЄВІС.ЧИН. ТИЖ..ИЄВИК. умисли*
Д влас. нпй, ЦІ1ІС..НИЙ. шелес.щути
в усіх словах рядка
Б
В
16. Спрощення приголосних треба позначати
ч’^нип "‘,К' Лсс”т' “Р‘«-»»ии
ЧИ ..НИИ. МИ-.ЛНЦЯ. щир0СЄр_ний
МЛОЄ..ННЙ. шубощ.„нсти. рідкн, „„„
на пис ьмі в усіх словах рядка
г виіз.ниіі. гігантський, хрес ний
Д зви..но. захисний, сгуден..спю
1,. пр< .їй пня в гр\ пах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка 7
А баласннй. внїз..ннй, захисний
Б злісний. зал ясний, якіс ний
в ТИЖ..НЄВИЙ, внпусний, ВІСНИК
Г масний, очне..ний. перехрес..ний
Д форпосний, безшелесний, перс..ні
18. Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка
А стиснути. учасник, медалістці
Б намісник, прос..лати. хруснути
В ДВОМІСНИЙ. ЦІЛІСНИЙ. КІС..ЛЯВИЙ
Г власний. компостний, пісний
Д хваснути, гус..нути, доблесно
19. Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка
А буревіс..ник. со-.нце, страсний
Б ЗЛІС..ННЙ, коїггекс. ний. корис..ний
В совісний, шістсот, ненависний
Г агентство, навмисне. почес..ний
Д пристрасний. сер..це. пес.ливий
20. Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка
А прихвос..ні. щотижня, перелесник
Б почесний. облес..ливий, окупантський
В безкорисливий, хвастливий, мас..ниця
Г месник, шістнадцятий, безчесність^
Д особистісний, хворосняк. болісний
21. Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка
А жалісливий, аванпоснии, одномасний
Б волейболістці, надшвидкіс..нии, захисний
В благовіс..иий, капосний, заздрісний
Г корисно, передвіс..ниця, коменданті
Д реміс ник, журналістці, безвиїз..нии
22. Спрощення в гргаах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах
рядка
А безпристрасний, т)фис..ці, тиж..ні
Б радісний, безчесний, фашистський
39
II хвж. лігніні. паши..ник, бсзвиТз,.но
Г ;і|>гне .'іііп, клас ний, шістнадцять
Д .іаздріс ний. лбри;і..нути, хрес..ний
23 І Ірані) тьін* написано псі слова рядка
Л пітний, форпостний, студенський
І, 1 ижневпй, ненависний, хворостняк
її доблесний, ціннісні, шістдесят
І' вісник, персхрсстіїнй, КОМПОСТНИЙ
Д проЕідніїй, аспірантський. пестливий
21. 11..н... речення (цифра в дужках позначає наступне слово). Я
(1)Ус..на народна творчість українців багатогранна та неповторна: тут
ножна зрозуміти (2)первіс.ті уявлення наших предків про світ, заслухатися
('і)нес.ливими (І)рідкіс.зіими колисковими, зачаруватися (5)пристрас..нимц
піснями про кохання, зустріти загадкових (6)пєрелес..ників, (7)хвас.ливцх
боягузів, стати (Р)учас.,ником (9)до6лес..них походів разом з мужніми (10)за-
хис.ликами своєї землі лицарським козацтвом.
Спрощення в групах приголосних НЕТРЕБА позначати на письмі нсло-
вах, позначених цифрами
Л 1,5 Б 2.4 В 3,7 Г 6,9 Д 8, 10
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ СЛІВ
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2017 (додаткова сесія).
Буквосполучепня ств треба писати на місці пропуску в обох словах ва-
ріанта
А гончар..о, коза,.о В брат..о, боягу..о
Б агент..о, убо..о Г пта..о, товари..о
Творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-
та іменників за допомогою суфікса -ств-
Випадок зміни приголосних Приклади _]
г ж + ськ, етіі - .їьк, 3 Рига — ризький, Париж — паризький, боягуз — боягузький, боягузтво
к ч + ськ, єтв - цьк, цііїї, чумак — чумацький, чумацтво, ткач — ткацький, ткацтво, кравець кравецький^ кравецтво
X ш + ськ, ств - сьїґ, сіі^ с чех — чеський, товариш - товариський, товариство, матрос матроський
40
в***?™!™™** тюркській. ЯаеІ1г„кий ицтекпки^ „гккеМий,
іракськии, П° ’ цю^и-'СЇ’*'“м, нью-йоркський, ла-маншський, гер-
цогський
Інші приголосні перед суфіксами -ськ- г»,
усному мовленні можуть змінюватись або вйпадат"" "НСЬМ’зберігаюггьсЯ1 хоча "
0♦ йї, йй .
т , тств (солдат — солдатський, солдатство).
Творення іменників із суфіксом -ин-
від прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк
Випадок зміни приголосних Приклади
+ ми (а? = щ(ина± львівський — Львівщина
т-инГа) = чч(ина) козацький — козаччина 1
-г ияГа; - жч(ина)^ острозький — Ост/зожчина ]
Виняток: галицький — Галичина.
Творення прикметників з буквосполученням -чн- (-шн-)
Випадок зміни приголосних Приклади
к, ц(ь) + н^чн вік — вічний, місяць - місячний
Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні
бідолашний), соняшник, торішній, всеношна.
2. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ- Випишіть
слова, де на письмі не відбулися зміни приголосних підчас словотворення.
Магдебург, імпресіоніст, Одеса, товариш, Вишгород, чумак, чех. таджик,
агент, Нідерланди, парубок, Франкфурт, стрілець, представник, під, рекрут,
перекладач Галич, Ашгабад, Нью-Йорк, Париж, Прага, казах, архіпелаг, опорту-
ніст, Страсбург, латиш.
»г.іо гі/паліть ім'я та прізвище автора поетичної збірки
• 3 перших букв виписаних слів складіть їм я а іР
«Зів’яле листя».
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
. о . Нг ПОЗНАЧАЮТЬ на письмі в прикметнику, утво-
1. Зміну приголосного НЕ ниопл-і
реному за допомогою суфікса -ськ- від сл
А рекрут
Б калмик
В молодець
Г викладач
Д турок
41
ІІС ПММЛЧ АЮТЬ на письмі в усіх прикметнику
2. Зміну приголосного НЕ ПОЗНАЧАЮ -^рЦЦ
уівороних за допомогою суфікса *ськ-,
Г завод
£ ’;;иаХ Д Гірник
Ь фашист **
В інтелігент
3. Прикметних із суфіксом -ськ- утвориться від ІМС нника
А Овруч
Б Гаага
В Ірак
Г Кагарлик
Д Нюрнберг
•1. Прикметник із суфіксом -ськ- утвориться ВІЛ іменника
А Лейпциг
Б боягуз
В Бучач
Г гагауз
Д Мекка
5. Прикметник із суфіксом -ськ- утвориться від іменника
А таджик
Б козак
В словак
Г хорват
Д печеніг
6. Прикметник із суфіксом -ськ- утвориться віл іменника
А Калуш
Б Галич
В Острог
Г Прилуки
Д Чернівці
7. Прикметник із суфіксом -цьк- утвориться від іменника
А наймит
Б гутннк
В люди
Г сирота
Д волох
8. Правильно утворено обидва прикметники в рядку
А Франція - французький. сусід - сусідський
ь печеніг - печенізький, гігант - гігантський
В І адяч - гадяцькин. Збараж збаразький
42
г Калуш калупнький. Черкаєш черкаський
д мученик мучспикськиЙ, Буг булькни
9 Правильно утворено обидва прикметники в рядку
А нарубок парубоцький, пірога сиріиький
і; якут якутський, Волнопаха волновашський
В Ін-.іраднчі безрадицький, чуваш чунцінський
Г Прип’ять прнп’ятський. Бахмач бахмачський
д шляхта - шляхетський, Оренбург оренбурзький
10 Правильно утворено обидва прикметники н рядку
А Карпати карпатський, чумак чумацький
Б Бахмут бахмутський, Кавказ — Кавказеький
В тюрки - тюрцький, Лохвиця - лохвицький
Г киргиз — киргизький, дивак — ди вакс і,кий
д студент — студентський, ткач - ткачський
1 і. Правильно утворено обидва прикметники в рядку
А Магдебург — магдебурський, солдат - солдатський
Б хижак — хижацький, викладач — викладачський
В Дрогобич — дрогобицький, матрос — матросський
Г половець — половецький, стрілець — стрілецький
д Сиваш — сивашськиЙ, Нью-Йорк — нью-иоркський
12. НЕМАЄ орфографічних помилок у рядку
А Едиибургзький фестиваль, паризькі музеї
Б Магдебурзьке право, французькі парфуми
В волоський горіх, Гринвіцький меридіан
Г язичницькі вірування, Запорожська Січ
Д чешський кришталь, казахські традиції
13. НЕМАЄ орфографічних помилок у рядку
А узбецький плов, тюркські запозичення
Б тбіліські вулиці, таджицький фольклор
В Ужгородський замок, Суецськии канал
Г депутатський мандат, грекськии горіх
Д баскські звичаї, будапештські споруди
А
14. Правильно написано всі слова в рядку
А юнацький, волзький, петербургзький
Б товариський, криворізький, праж
В козацький, солдатський, норвезькіїи
Г агенський, молодецький, гиеРц°2^ий
Д запорізький, студентський, лаги
15. Буквосполучення ств треба піиаїн
ріанта. ОКРІМ
А пта..о, президент..»
Б керівнн..». гончар..»
В батат..», студент..»
в, місці пропуску в обох словах 11,1
Г хлібороб..о, столяр..»
д МПСЛИН..О. золотар.,о
писати В обох словах варіанта
16. Букву ц на місці пропуску ір*(>л 1 лскаЛ(.ПіЛ.цОі ц;фубо..тно
А представництво, бра..тво піра. тво, :шІр1віін..тво
Б пасічнії.тво, мецена..тво
В будівнії..тво, МОЛОДЄ..ТВО
17. Правильно написано обидва слона в рядку
А добродійство» боягузтво
Б агенство, підлабузництво
В птахство. громадство
Г рабство, гайдаматство
Д жебракство, чаклунство
18. Правильно написано обидва слова в рядку
А панство, мистецство
Б отроцтво, кравецтво
В гетьманство, брацтво
Г жіноцство, лицарство
Д ворожбицтво, юнацтво
19. Правильно написано обидва слова в рядку
А студенство, просвітництво
Б стрілецство, будівництво
В пасічництво, свідотство
Г чиновництво, сиріцтво
Д слідство, кролівництво
20. Правильно написано обидва слова в рядку
А Рівненщина. Прилуччина
Б Гуцульщина, козатчина
В кріпачина, Бойківщина
Г Лемківщина, Франківсчина
Д Донеччина, Золочівщина
21. Орфографічну помилку допущено в рядку
А солдатчина, Сіверщина
Б вояччина, Звенигородщина
В рекрутчина. Миргородщина
Г шляхетчина, Уманщина
Д гайдаматчина, Волощина
44
1. Виконайте:
* и
1 уреччина, Галичина, Дрогобиччина
Німеччина. Житомирщина, Вінимчина
Одещина, Хмельниччина, Харківщина
Словаччина. Збнражчина, Черкащина
Дуіаніципа, С умщина. Острожчина
22 < )рфоі-рафічну помилку допущено в рядку
А
Б
В
Г
д
23. Літеру ч треба писати па місці пропуску н обох словах рядка
торі..ній. ві.ний
ля. но. ру..ниця
міси..ний. соня..ник
беапе .ний. ЯС..НИЙ,
СОНЯ..НИЙ, сердечний (нещасний)
Б
В
д
Б
В
24. Літеру ч треба писати на місці пропуску в обох словах рядка
КОМІ.НИЙ, П1ІІСНИ..НИЙ
ЗЗЛІЗНН..НИЙ, РУ-.ІІИК
аптс. ний, міро, ник
Дііору .ник. МОДО..НИЙ
лоні..ний, всено..на
д
АПОСТРОФ
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО - 2018 (основна сесія).
Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх слонах рядка
А су.іір я. під..їхати, духм. яний
Б черн..як. надвечір.з», кан. яр
В верхів я. міни як. сер. йотний
Г іран.юра. з..юрмитися, арф .яр
Апостроф (7 знак, який передаї на письмі роздільну вимову я, ю, •,
після твердого приголосного: м'яч |мйач|. зв’язок |звйазбк|.
Ап<мтр<»ф пишемо перед я, ні, е, і
після літер на позначення губних приголосних б, л, в,
«я, ф {мавпа Буф)_______________________________
кл» літтрп р ><К> ЧГОНГОС ТКТ.1ИІ' приголосний ІРІ
після префіксів, що закінчуютгея на притик.ний--
) складних сливах після ін-ршоі частини. що «кін і
ся на армлпяосам*_______________________________
рум'яний, в’юн, реп'ях
сузір'я, бур'ян
Рим'ясла, Мін'юст
V < юні .}уи ’яя них» іниі
4. ; ікк і роф і реоа писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ум.ятнна, анічев..я, Харківщини
Б мр.зіка, міжз..їздівський, реп..ях
В кам.янпй, М..ЯСНИЦІ, горохв..яний
г сум..яття, недокрів..я, р..ябенький
Д днт..ясла, пів..аркуша, розп..яття
5. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А В..ячеслав, Св.,ятослав, Валер .ян
Б в.йокати, Лук..янівка, напівм..який
В пів.ями, без..ініціативний, п..явка
Г пред .явник, ПІВ..Європи. ПІВ..ЯЙЦЯ
Д бур..янець, без..язикий, об..ємний
6. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ІІрпмор..я, подвір..я, пор..ядок
Б в'юнитися, зап..ястний, арф..яр
В Р..ЄПІН, прем..єр, СОЛОМ..ЯИИЙ
Г кар..єра, трав..яний, кр. якати
Д багр..яний, пів..єпархії, бар..єр
7. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А мор..як, ПОГОЛІВ..Я, полум..яний
Б подзв..якувати, п.яльця, верф..ю
В краков .як, мільярд, об .їздити
Г МІЖГІр-.Я, голуб..я, ЗВ..ЯЗКОВИЙ
Д кожум. яка, безриб..я, кур..ява
8. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А хом..ячисько, кур.люз. пів.лшика
Б в.язи, св..ятилище, сухом..ятка
В бур..ячиння, крем..яний, прив..ялии
Г вітр..як, в..єтнамець, стерв..ятник
Д Стеф..юк, Лук..янчук, Солов..яненко
9. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А темр..ява, валер.,янка, Прип..ять
Б пан..американськип, в..язка, б..є
В роз.Лвся, хлоп..ятко, надвечірня
Г дріб..язковий, гр..ядка, любов..ю
Д тр..юк, переджнив..яний, узгір..я
10. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А різнотрав..я, пуп..янок, луб..яний
Б дез..активація, гороб..ята, кров..ю
В безправ.,я, без.,іменний, п.янкий
Г череп..Я, обр.ядовість, ЗІП.ЛСТИСЯ
Д пр.дгноїці, В..Я.1НТН, без..ядерний
Б
В
д
Б
В
Г
д
0
48
А
.£і
[ і'ї?-’10
11. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
зав..язка, під.язиковий, бур..я
ПОТЬМ.ЛНІЛНЙ, М..ЯЧ, ТІМ..ЯНИЙ
під..ємний, заозер.я, під..ярок
роз..юшити, в..юн. гр..юкати
КИИ..ЯТИТИ, гар..ячий, нам..ять
12 Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
в..їжджати, р.лска, міжбрів.я
з .ясувати, олов.яний, реп. ях
уп..ЯТЬОХ, ЦВ..ЯШОК, бур..яннще
багатослів..я, р.ядовий. плем..я
бар.єр, плоскогір..я. бр.язкатц
13. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
брукв..яний, м..якшати, м.лений
плоскостоп..я, помор..янин, дуб..я
вар..язький, пір..ячко, розіп..ятий
підгір..я, перемир.я, різнобарв..я
Мар.янівка, п..ятдесят, кур..ятина
Б
В
Г
Д
МАякіроф
І і. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ~
Б
В
Г
Д
Слов..яносербськ, зап..ястя, підребер..я
підрум..янити, супер..успіх, ДЄВ..ЯТИНИ
П..ятигірськ, пере.лздити. пустослів .я
Бєлгород, Середземномор. я, зав..язь
Св..ятогірськ, запам. ятати, об..юшити
15. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
вп'ястися, р..яднина, з. явисько
пам..ятник, набр..як, пуп..янок
звір..ята, Григор..єв, безжур..я
черв..ячок, над..їхати, Бр..юллов
під..яр..я, П..ятихаткн, з..їсти
5 атіз..
В р-юіз
І дОЗІр.,
Д Р ДДОІ
Ааостіхх}
8
Б
В
Г
Д
16. Апостроф треба писати на місці пропуску
моркв..ЯНИЙ, ЗВ..ЯЗОК, черв..ячок
сурм..яний, пам..ять, тьм.,яний
міжгір..я, гр..ядка. бур..янище
риб..ячий, обладнання, верб..я
з..іднати, з..ясувати, з..агітувати
Б
в
г
д
в усіх словах рядка
А Ч
ч
І, \,нн тр<Ф П*гба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
\ МіН.КК’1, ін'і Я.П1КІІП, С\лір..я
Ь |Ч Пі ЯІІИІІ. нідн.нлати, бур .ян
II руМ який, р ядок. торф..яннй
| |НКІМ ЯКЛНЙ. рі.іьб..яр, ДИТ..ЯСЛЙ
Д ой і кі ин. солпв.Лний, лор..явнії
|.ч Книг і |юф цк-ба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
у лн ялківсць. св..ятковий, поголів.л
Ь баїр яіпііі, матір..к>. подвір. я
Н арф яр, пір..я. пан..європейський
Г пін огірка, між..ярусний, здоров..я
Д пін. яру. белхмар..я. МСДВ..ЯИНП
І‘> \івч і|ин|> і реба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А освячений, фарб..яр. Дук..япівка
1І рол..« .шаги, .іпжв. яр. рнб.ячніі
В ні |м'і я. плоскогір..я. .І.СКОНОМНТИ
Г сер. нотний пін яблука, повір.я
Д । н ц>мнтися. під. для. обв.лзати
2(1 \пос । роф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А бел .апеляційний. пів..юртн. м яли
Б панів автомат, з ізнання матір..»
В р ЮК.МК. ро-Т ЯТрСТШЙ. ПІД..ЮЛМГИ
г довір я. кдн ярня. перс-.і ювілейний
Д р ЯДОНИЙ. ЛЬВІВ. ЯІІК.І. піл..яр мпий
21 . Апостроф л>еба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А мавп ччни мїіон я іання. кам. яний
Б пом ЛКШСНИЙ. між яр я. слон янн
В перемнр .я. бур ..я. жираф-ячий
Г св. яткуватн. закііп..ятитн. з..їхати
Д . Іук. яненко. Зор..яна. Мар-яна
22 Апостроф треба писати на місці пропуску » усіх стопах рядка
А марпосліа..я. цв яховий. любов. ю
Ь Ряжанка, инсокогір л»- пір. ячко
В череп, кмин, трьох етапний, кав яр
Г СКМП..ЯТИТИ. бг.ілоіиів. я.
Д дміх-ярусннй. п явка, р..ябенькии
23 Апостроф треба писати .» -си. »І* '
А сап яиооий. натер ям» 4 юк
Б ДЖ якати, торф •»»« У'
Б
В
е
В ІіуНьЯІІОК, крем..»ін|н'1, КОТІїМьЯН л
г надбріНьЯ. брукіїьЯїнііі, ЗІП..ЯСТИСЯ
Д мерсф.лінськпй, знічеЮьЯ, полум..я
24. .....Ч"«|. НЕ ТРЕБА пнсати .» місці пропуску п усіх словах рядка
А мор..як, за..ява, рІ;ідв..яніій, .м..якиіі
зн..язок. іі..юрс, різьб..яр, скатерТьіо
ИВ..ЯХ. бурьЯїній, р.локзак, гр...юкі'і
ПІД..ЙОМ, зар..яд, рутВьЯНіїй, об..смннн
р ятунок, ДуХМьЯИНІІ, ТІМ..Я, бр..язкі І
М’ЯКИЙ ЗНАК (Ь)
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019 (основна сесія).
М'який знак треби писати па місці пропуску в усіх словах рядка
А МПСТСЦ..КИІІ. учительство, камін..чик
Б малесен..кий, одягаст..ся, меп..іпий
В ЖМ0Н..ЦІ, винос..тс, вирізьблений
Г він..чати, запоріз..киЙ, женьшень
Пишемо ь
після д, т, з, с, ц, л, я
______(Де ти Уїси ці лини£)
на позначення м'якості
приголосних у кінці слова чи
складу: батько^ вогонь, вільний
у середині складу перед о (у т. ч.
іі після р): польовий, чотирьох
у прикметникових суфіксах
-ськ-, -зьк-, -цьк-: козацький,
празький
Не пишемо ь
Після губних (б, п, в, м, ф) і шиплячих
(ж, ч, ш, щ) приголосних: любов, піч, ніж
у суфіксах -еньк-, -есеньк-
-ісіньк-, -юсіньк- тощо:
сттлтіький, чорнесенький
після р у кінці слова та складу: гіркий,
кобмр, Харків, АЛЕ ГорькиіІ
У словах: баский, боязкий, в^язкий,
дерзкий, ковзкий, плаский, різкий (бо тут
суфікс -к-, а не -ськ-, -зьк-)
середині складних числівників-
нистдесят, дев'ятсот
у дієслівних формах дійсного та
наказового способу: здається,
киньте, підносься
Після м якого л перед наступним
приголосним, зокрема перед
суфіксами -ськ-, -СПІ9; -чик
І грі^льський. іюсольетво, стпільчик
50
г
д баталь-.он
фе..єрвері
шампінь..і
кур..озниі
ЗНД..О.МСТВ
Б
В
І
И*‘*«1»ібукі
• ^ова-1
Чі» *
або пом.я|<1иениМ],
сдл.» ' 4 ННЧ11 (крім пииадків після л):
кузня, цвях, 7
АЛЕ їдальня
'‘"Ріхчі. ти„гь^ то"шт'
,х,
ІІиптсмо ь
Сполучення йо, ьо
?/;><> (ікіжтмня табь
Не пшпемо к
у бхктх плпу ченпях:
^,4. •»*•« льх;
бо ляіька;
*ьк:
^ч**»*. шаньці, бо нянька;
сг,ч,сьи> ськ:
При'ьчич. Ирп-ьці, <хі Прісмса
у буквосполученнях:
ЛЧ,ЛЦ «-ЛК,-
русалчин, русалці, бо русалка',
нч, нц +- як:
Охсанчин, Оксанці, бо Оксанка',
сч, сц <- ск:
Парасчин. Парасці, бо Параска
Заувамсіяе!
Пишемо ь у словах різьбяр, тьмяний, бриньчати, няньчити та похід-
них ві.1 них.
НЕ пишемо н у словах колодязний, наскрізний.
Б
В
2. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2017 (додаткова сесія).
Літеру м треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
батальйон, сер.озннй, ск.омга
фе. ерверк, боковий, буль..он
іпампінь.он. фе..єрія, сенк.ор
кур..озний, гость..овип. лось..он
знайомство, кань..он, кра..овий
вм.
(6отр
д
Пишемо йо Пишемо ьо ,
для позначення буквосполучення й + о.
для позначення м яь
приголосного перед о:
мальовничий, сьомга,
зарубцьований
• на початку слова; йогурт'.
• після голосного: войовничий',
• після приголосного. переважно на початку складу.
курйоз, медальйон
3. Запишіть слова у дві колонки. 11 з м'яким знаком; 2) без м'якого знака.
_ х » „ -а Май чжеоія, автолюбител..ський, ошукай..
Дивуєт..ся.бояз..кигі.узгод..«.Ма^ський Сор^,,,
но. М.ІПТОГ..Ш. пх<»н .чик• аз^ж1“ „р^ н ський, ЯЛИНОН..ЦІ, КЗМІН..ЦІ, афои.
лозин..ці. амернкан..ськин, слиз..кии, волин..
кий.
З перших букв записаних сл в складіть жанр і назву фольклорного твору.
4.
Ннммьіиігі іпнданни у форматі тесту ЗНО.
М цілій іп.ік І риба писати на місці пропуску н усіх словах рядка
А
//
у. ь1
р ІІІ1' ]€•
2
3.
Но.І Щ.І. І..ПІНСЬКИЙ, 1111.1..КИЙ. МЄН..ІПС
І» іерініці । сі.кий, пі'і. к.і, ДЯД..КО, бат..ко
пул ьий.б’ї і..гя, бадьорість, ияіі.чпн
Г оі і. ніс. Гуцул..іцпп.і, київс .кіп'і, ііі<'..іія
І і.огник, У мли .піл на. їдал. ня, ваірсії..
II
М ямні знак греба писати па місці пропуску в усіх словах рядка
А
Б
В
но. їси. ці, іиінч;і( І..СІІ, камін..чик
каріїаі.д'ькніі, слиз..кий, матусен. пі
ошумн.д гпо, еяд ге, мадяре..кий
ко.іо.ія,і.,іііпі, ,’іікареп.., азовський
винос.ге. поділ..ськіїіі, заволз..кий
М'який знак і реба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А щпріс..ть, копал..сі>кий, військовий
І» пі нки ..ся. вирізьблений, ЛЮДСЬКІСТЬ
В розріс .ся, слов’янський, бриньчати
1 кам'янобріДьСький, яблуНьЦі, кин..те
Д диТИЦ..ЦІ. товариський, кишен. ці
І. М’який знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А НЯИ..ЧИН, рибоНьЦі, кружал„це
Ь іраНьСький, стороноНьЦі, мудрец.,
В промін..ці, чотир..ох, ВаСьЦі
Г облич.., з’ясует..ся, друкарен..
Д тюр„ма, цвірінькати, годит..ся
5. М’який зяактреба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А і ромадяНв.ство, нян.аЧити, вишеньці
Б піт..ма, хваЦьКуватий, зган..бнти
В ҐОрДІСьТЬ, консульський, рІЧеііьЦІ
г коріНьЧик, виходьте, купальський
Д русаЛьЧин, погодься, лял..чии
6.
М’який знак треба писати па місці пропуску в усіх
А відчуваст..ся, черешен„ці, Хар„ків
Б різьблений, близькість, він..чати
В ЖЄН..ШеНЬ, ТридЦЯТ.. , ПОТ...МЯНІТИ
Г рибоНьЦі, ГорьКий, тайванський
Д трипільський, турецький, хатиНьЦі
словах рядка
>
«й
’ X'
<
д Р13
,.ЙЗНІ
5 пер^’
в їдаН-й
д Коню6
10. М'якни зн
А шанує!
Б колос..
В мій.,
Г ПШ..ТЄ
Д Мтіс.,1
52
7. М'який знак треба писати на місці пропуску в ус|х словах рялка
д радомишльським, утр..ох. лл..ється
Б СВІПС..КИЙ, зо.чул..ці, сторонон..ці
в і аріл..иі. хорол..ський, уральський
І помешкан... весіл.., ірпін..ський
д сяд..те. в’язькість, пот..марений
З М'який знак треоа писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ц) іубоп..ці, СТІЛ..ЧИК, злаз..те
Б кін. цівка, крад.кома, чист,.те
В сільський, наріж..те, дивац..кий
Г молот..ба, гляи.ле, п’ятдесят..
Д різ..кість, слиз..кий, шкатул..ці
9 М'який знак НЕ ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А Тет..яна. календар.., громадян..ський
Б передач.., трудівннц.., Вернад..ський
В Гдан..ськ, поділ..ський, карбован..цем
Г барабан ..щик, Ковал..ський, колис..ці
Д Коцюбин.,СЬКИЙ, ГОЛІВОН..ЦІ, долин ..ці
10. М’який знак НЕ ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А шануєш.., пан..щина, глянец..
Б код ос..ся, любов.., памороз..
В мій- , жовч.., астраханський
Г СИП..ТЄ, тон-.ший, корис.лю
д поліс..кий, мрієш.., пас..мо
11. М’який знак НЕ ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А безсил..ля, постав..те, борот..бист
Б сімдесят.., колодяз..ник, кобзар..
В мистец-кий, північ.., маибут..нє
Г НИТОЧ..ЦІ, повен..но, славет..ність
Д порад.ле, склепін-.частий, Сибір..
12. М'який знак НЕ ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А Ул..яна, промін..чик, тварин..їй
Б бояз..кий, КОВЗ..КИЙ, різ .бяр
В Луган..щина, угорський, мас..ці
Г МЛИН..ЦІ, галуз..ці, брин..чати
Д чотир..ма, брун..ці, стежин..ні
... „ нг ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
13. М ЯКИЙ знак НЕ ІГППЛ Іінса»
А ЖМЄН..ЦІ, СТЄОЛИН..ЦІ. ЯЛИНОН..ЦІ
Б МЄН..ШИЙ, 6ІЛ..ШИЙ, павутин-Ш
в
Д
перелаз..мо, змагаєш..ся, насип..те
секретар.., солдатський, переріж..
красун..чнк, дсрз..кий, вільнії’ ті.
волос.кий, дсв'ят..сот, ОСЛІН. .4IIК
Б
В
(**«(*’
А V* ’
й Iі
; м.'т”'
и/’*
МІН ІН..ЧИН. НО.ІПН.Л’ЬКИЙ. їдал..ня
селян, сі,кий, іі'ні .піт, чотир..ма
люде, кіс п.. ремІп..чнк, мас..ці
І і- М який .шик НЕТРЕБА інісп'їи на місці пропуску в усіх слонах рядка
бонз..КИЙ, КОІІЗ..К1ІЙ, блі|.і..КИЙ
голубої!..Ці, ЛОЗИН..ці, обоЛО!Г„ЦІ
ІІІ'РЄЛЛ,.ЄТЬСЯ, НЄСІЛ..ЛЯ, фотоательє
громадян..сі.кий, тьмяний, млин..ці
не.'істсн..сі,киіі, Рівнем..щина, гіс,.ть
* । и
.<х
Л
15. М який знак НЕ ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А рибальство, селян..сто, люд..сіно
Ь ЛЛ..ЯНИІІ, сімфероііол..ський, пан..сто
В волин..ськіій, нрип’я і ськпй, цар..ський
І португальський, перевір..те, в’яз..кісті.
Д запорізький, ПІІСТ..ДССЯт, скитерт.ло
1<> М який знак НЕ ТРЕБА писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А перелаз..мо, змагаєш..ся, насип..те
Б кубан..ський, дзеленькати, розкіш..
Г
л
І ІІрочм гайте уривок із тексту.
Л"""' ""в> "а С<3)вІт‘Ие б«ло тижж 6‘
н робити. * Сторінками» найперших книжок били камені
вояц(4)кі щити, с(5)тіни печер. На и(6)оми пиеппи є
Піз(7)ніше т(іи писали на пані Та буЛ° ПаПЄРУ
багато напишеш(8)? йняних сториіках-цеглинках
М’який знак треба писати замість усіх цифр варіанта
Б і’Н’а Г 2-4-5’6
В 2,4.6, 7 Д 1.4,6. 8
з §......
в з®* 0”
22. Літеру*
А Вороб.ов.
Б ЗН2. ОМИН.'
В Жураальд
23. Літеру і Тр^
А иав1іь„оці
® -тоскон.ч<
1 Ми,
18. Прочитайте уривок із поезії.
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей
Я питаю в книжок,,роззираюс(1) иа кожній стопін(2)иі-
Де той Рік. де той міскц(З). той проклятий тижденсІМ < .
Коли ми. украін(6)ц,, забули, що ми - укргин(6^ (5)'
1 що. в нас душа, повна аіаааа- чеснот і щедиот
І що е у нас дума, яка ще од Байди нам в(7)є!пьсЯ
що ми на Вкраїні - таки украін(8)с(9)кий народ
А не просто населен( Ю)ня. як це у звітах дастеся
54
М'якни знак треба
д 1,2,3, 4, 5,8
Б 1,3,4.5.9.11
В 1,3, 4. 5. 6. 8
пік аі и замість усіх цифр варіанта
Г 2,5,6,7,10,11
Д 3,4,5,8,10,11
19. М’який знак треба писати на місці
А с.орбати, кра..овий
Б сьогодні, в..окати
В під. ом, корол..ок
20. М’який знак треба писати на
окрім
А кост..ол, Пот,.омкін
Б т..охкати, тр..охсотий
В Мурав..ов, бо..овище
пропуску в усіх словах варіанта
Г кольоровий, кур..оз
Д бадьорість, унахл..ост
місці пропуску в усіх словах варіанта,
Г ТІН..ОВИЙ, НІГТ..ОВИЙ
Д кс-.ондз, ізол..ований
21. М’який знак треба писати на
ОКРІМ
А серйозний, Солов..ович
Б Д..ОГТ..ОВИЙ, бронзований
В зарубц..ований, прокл..они
місці пропуску в усіх словах варіанта.
Г ОС..ОВИЙ, сформульований
Д облицьований, Корол..ов
22. Літеру й треба писати на місці пропуску в усіх словах варіанта, ОКРІМ
А Воробьов, мілЬьОН Г „Осипович, ра..онний
Б зна .омий, оши..ок Д кань..он, „огуртниця
В Журавль..ов, ки-.ок
23. Літеру й треба писати на місці пропуску в усіх словах варіанта
А павіль..он, ма..оран Г ль..одовиковий, па..ок
Б лось..он, чотир..ох Д медальйон, сь..орбати
В Ма..ОрІТИ, ПОЛЬьОВИЙ
24. Літеру й треба писати на місці пропуску в усіх словах варіанта
А с..омга, компань..он Г сень..ора, опень..ок
Б гіль..отина, сл..оза Д шампіньйон, з..омка
В гостЬьОвий, ..ордан
ПОДВОЄННЯ ЛІТЕР
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019 (основна сесія).
Подвоєні Літери треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А передгроззя, суверен..ий, численний
Б шален..ий, військкомат, ввічливість
В спорттовари, від-.звеніла, очікуван..ий
Г роЗьброїти, осерд..я, від..зеркалеішя
Д студен..ий, благословен. ий, попідвікон..ю
55
і'1. ,1
(оМ’1
у пріїкмі-іііиконих наїи'іііиігніїх суфіксах -?ин-,
-внн- (-янн-) ,іі значенням підем кипи, іоі.ііаіігн
НН ІМН.ІМІ. МОЖЛИВІЙ II ЧИ НГМОЖ. НІНО! II дії
Прях іа їв
ЇЦ)йіЛ>,
гтЮнник, іченииЄ
і порпнтмиїри
пті Дв
По ник ні іпери іюпі.іч.ш’гь або по вніжгиий м якнії прню тосни , й )
о ціанових приголосних
.ІІІІІ |> ІННКОНИХ ИрНІО ІОСНІІХ
Вини іон ібіїї іірніо кн ник
І їм межі префікси іі кореіія
на межі корчін іі «лфікса
н> межі двох су<|>ікс1а
на межі часоїн ск і.аііін'К<>|ні>ігііи\ і ин
н.і мі кі основи тії слова мину югочагу на -с
’ нІ‘ІК>'а *<М
З' иПИ11
си і/нний. і тпрднний,
неї кшченний.
невблагдннии
б ла м енний. огненний,
мерзенний. Пласт ювення.
, тра*^ ино. .і і.іммв емл^пм*
Ганнуся, ссавець.
бовваніти
\ прикметниках на »нн(мй) старослов'янського
походження іа іменниках і прислівниках, утворе-
них від них_________________________________
у словах бнувван, ввічливий, Ганна, лляний, овва,
ссати та похідних
Лаувамсте!
1. Подію* пня не відбувається:
• у прикметниках, утворених під іменників за дощімопжі суфіксів ~ин-
(-ян-), -ин-, -ін~: мина глиняний, орел орлиний;
• х дієприкметниках (скіпаний, вирішений) і в ирикмегниках дн іірикхп
викового походження (варений, печений);
• у прикметниках: довгожданий, студений, шалений, обітовиний, екстре-
ний, навіжений, клятвений, казармений, побуквений, пореформений
2. Треба розрізняти: несказаний, нездбланий тощо - дієприкметники:
несказанний, нездоланний тощо іірикмепііікн
-ш '*1іЯ
айИ^
іпелиіи>6у,с “краї
$ инй«“вяанн
, ^граф''"1!'1111
Б дивовижною і
В батьківською
і СИНІВСЬКОЮ ЛІ
Д невиразною ті
Подовження м’яких приголосних
11 ріп о.іосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш подовжуються н позиції між голосними
звуками.
Вииа.шк подовження м’яких приголосних
•цннику серед,,,... ...........
у деяких іменниках жіночого та чоловічого
роду | відміни на -я
уФччіоРуЯІ|ОІЧ
Грядка
В ш ***Р
!1 >
'Ч.
?>«
Приклади
тінню, міддю, річчю
ллю, ллється, виллєш
в орудному відмінку іменників жіночого
роду ІП ВІДМІНИ 1І< | І. . І -ю
у формах ........ого часу дії слова лити
(литися) і похідних словах
<У/<Аія. рілля, Ілля, стаття,
АЛЕ статей
у прислівниках драння, спросоння, попідтинню
востаннє ' п<ІП'овгкоиню, навмання,
Заи”»1 ** те'
Подовження нг "і.іЛувагться:
* ,ч\ 1'Ш,КЧ «Мсннимвсереднього роду II відміни перед
ну іьпви лкін чеиням оЛвуч, жмЛть. АЛЕ яочутт®. війкр«иж| ів],
, „ ^-.опіках жіночого роду 1 виміни на „М(я); !иНІ,
, і, іменниках І\ виміни; каченя. Оитм, теля
• якшо м'який приголосний стоїть не між голосними бгзсме/иад. честю,
рягчстю;
* у словах кутя, с виня, попадя.
2. Уст»»’®, де потрібно, відповідну літеру. Випишіть слова з подвоєними літерами
Кіитж’н ий. правосуд.л. академмістечко, пташин.лій. нздб.ін.я. сіат.сй.
побуквсн .ий. туман, нй. еталон..нй, довгож_тан..ий,-і.явнії, екран..ий, іііличічі..я.
НМЄН Я.КУІ Я МИ ЬК .ОМ.ОрТИН ИЙ.ОГНСН 1111, НгІМІН. ІСГЬ. ПОрЄфорМЄВ. ин. впхо-
Кіи ІСТЬ. КІН. 014. Сгуді II нн. у.ПІС .Я. мклосгрд Я, мучсн. ИК, ПІМІІІІ нк, іменин..нк,
шиї Я. ДЛИІН »«л
• 3 перши* бу»в виписаним слів сіладль ім’я та прізвище автора першого історич-
ного роману я у«4м<нсшзй літературі
з. Виконайте мадамкя V форкмп тесту ЗНО
І Орфографічну помилку допх щгмо в рядку
А справжній •• । самовіддаміств)
Ь дннопмжіиж» подорож Ю
В батміж мгокт міюічлію
г « ИННМ ЬК"В» тк/*»и‘ю
Д нгамрдмнж» Лине
і У формі оруд».«> тмио6>* •иГ.умп.с. полж» .»<- лН»Р » «бо» І«< "
ПИКАХ рЯДКА
А міль к і не шар
Б напорі ігь. флі мп
В бс.иіч. М)др»сть
Г ж нігті» плмороль
Д пножатк Січ
а,- «і тбтватася ітоджм ння мтгр сЛп іш-н
З У4«Ч>мнфудтнх.ними<іа6улсі»и<АВ4Т.ия «ж
никах рядка
А височінь, жонч
Б манр. б.икять
Н -ипаюч. віддаль
І мідь, приторш
Л іи-тхть сватгргь
57
Г медаль, Керч
Д поміч, повість
Г коливання, відкриття
страждання, латаття
д
4. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох імен-
никах варіанта
А гордість, грань
Б деталь, верф
В зелень, гуаш
5. У формі родового відмінка множини НЕ ПОДВОЮЮТЬСЯ літери в
обох іменниках усіх варіантів, ОКРІМ
А протиріччя, узбіччя
Б запитання,уміння
В обійстя, перехрестя
6. У формі родового відмінка множини НЕ ПОДВОЮЮТЬСЯ літери в
обох іменниках усіх варіантів, ОКРІМ
А покоління, прощання
Б роздоріжжя, стаття
В щеплення, терпіння
У формі родового відмінка множини НЕ
обох іменниках усіх варіантів, ОКРІМ
А узбережжя, суддя
Б знаряддя, ридання
В обличчя, голосіння
Подвоєні літери треба писати в обох словах кожного рядка, ОКРІМ
А
Б
В
століття, почуття
узвишшя, заняття
д
7.
ПОДВОЮЮТЬСЯ Літери в
Г
д
передмістя, звання
зітхання, весілля
8.
9.
10.
д
Б
В
.. У
)ІЄ
И І
л 1
,, йр<
0^-/7
Сіп(Ц}ЄЗ(
0Ш90р°М
Хаю№3
З п.іиії°ю
Подвоєні
А 1.2.3
Б 1.2,5
В 2,4,6
невблага(н/нн )ою заметі(л/лл)ю
довгожда(н/нн)ою зустрі(ч/чч)ю
нескінче(н/нн)ою спіра(л/лл)ю
тума(н/нн)ою дале(ч/чч)ю
бездо(н/нн)ою глибі(н/нн)ю
Подвоєні літери треба писати в обох словах кожного рядка, ОКРІМ
(л/лл)яне пла(т/тт)я
со(н/нн)а рі(л/лл)я
височе(н/нн)а дзві(н/нн)иця
стара(н/нн )ий відмі(н/нн )ик
океа(н/нн)е роздо(л/лл)я
Прочитайте уривок з поезії (шерпа в диіпмі-
’ц в Щжках позначає наступне слово).
Не всі на світі радощі (1)свяще(н/нн)і -
ЄрпЛош,,. С2)тродЖе.(н/т)і 3 (3)„роая(т/тт)ь.
Коли, метнувши громи (4)навіже(н/нн)і
Став Єву Бог із раю (5)прОга(н/нн)ять
Подвоєні літе,,,, трйа писати в слові, По3тащцому циф
А 1 Б 2 В З Г 4 Д 5
д
13. Прочитай
Срібне те
Вколоті С
Сирове (1
ПеРвород(
Мпьковіс
8 ,'•*
»й
• 5
58
П цг,.шт.(йігуриік
\Л- •'"'™ А'/нЬ <жгм рНяк’мо. й*7>, • * *’
„„>, м „„
. „тінки і і 5)и^м>(4 мий мжч* *
>/<•« на *ні пгрнути ПМмиїаа
\ мг, то. <*г , яіітияя я «п/м
П..ШНПІ птичі «Нийнміи!» 1СА_ , ОК|ЧМ
\ І І» ’ В Л Г 4 д ।
|2 Пі“’ип.ііп» уримж і їм* м(
( »< < І >»М МГ1 жць пряв
< X та( 2М чари пта в «с*ичптпи
і тарелі ІПи парку І вікно іОгниипгн
і>т^‘річ у чі* <оря(4р бгчкраі,
ЛяМм гь /м< тим потоком лщт», г цип.,
\ кнмт^. иіжплангтие. ипт »и
»; /илкок; прозг и>( 5 )ю гіи6и((, )и
По їти ні лпсри мн треба пигати ам:. ь ш.ф,
А 12.3 Г 4.5Л
Б 1.2.5 Д 1,5.6
В 2.4.6
' і. П|М>ЧИ1 ІІЙТС уривок Л ІКХ’.НІ.
(рівне плесо олера тії т ин.
в ю.юті ('вятвечора дідул.
( г,і р(ніе(1)ии нилонне(2)ий лин тин
ІІернор(ні(3)ий нічнище(4 )ий <>ул
Батькові стралаіа(5)л і нінитм.
Іпріїмть, непокори і війна,
Мамина нритиіиг(в)а маїитва.
Де н ко т ні й (лові таі( 7М
ІРідіки пі іітсри мм ци ба нислпі имн и и“ 11
А ’14 Л 1
Б 1.4.5 Д -
В 1,3.5
14. іі|иріи іайк* уривок з іннми.
Я Вас вавно юбутіїи в же пони( І )(і
Це так нриро(>(2)о вйі> ти( >)< < чн<
Я вже забула. Не иом провиі І Я1
віо музика нагадує про Вас,
піораптом ця осі(5)я хуртпови(<‘)а
59
ч л . чч •II" ммі» п« н'і'І’І*
\ V * І І. Я
ь м А М
в ІЛ
' .1%«'.:АЧ-.. пери ЦЧЧМ 011% ДНІ п\« IV « ІОЛЙХ |‘Ч І’ЬІ
К .ці . »ї%цч %і\ч ацд ц1п%%Ачін 6і »іо(іі ннИиі
Ь цг ПїЧ,с..м, і|Ч(» рої імчс, II НІіИііІ
В .-.Чи .ц- 1. ІІІІІІ |ЧЦ І *‘)іИО'|ЄННЙ НйКЦН ІІІі)<
І \Н мЛімлін и.о«\і.цн іпПч пііч «ції іііііиіі
І %‘.:.4Ц:. НіОіІН .Ч'ИЧНЧЦН ІІІ|)||Іі . І |'.ІІІІ<( її ПІЗНІЇ
15 ІІ%«. <:..ч н. .ноімі |Ч\и ти дні н \< їх < ілн.іх |»ч и%.і
\ %Т іцн н>і)ин і\ц і іОц\'іііпіі іі.ці- іиі)ііііі |»'.імі
Ь % ці. иіЛг. ><і -иіік ици ті)|ь\, і |К'«і;ц п іпі)пЙ
В %АІ.Ц" Н»Оіі Іііітмічсрі ни)і< п>. н.нім.Ц н ІІІі)и
І « Мц 1 к т ;Ч |ЧЧЧШІ| Щ( І І Оі І, І.ЦІІ ІІІІІПі)
І ічімчіїнци тОїиі принці ццц цкіш-
І’
І»
ґ
,1
|І'
4
Ь
г
Д
і*"
МИ<'
II ’•'*'
(0«'
' к' ичч ні иігрн ЦЧчм |іц( дій п \% і\ і ііці.іх рч (к,і
А І1рнк%цчиц іПч ІІ,ЧЦ(% Ч А ІЧ. ІЧ'р<Ч ( І 1і)м
ь ічерсцд ІЛБ» мничещі іОч ні.іржі цЬі
В КЛШфіЧЛ ріЦГ о ьми іиіІІЦІ 11)10
І К.ІМЦЧ нн)ч Підірмці Іі)ч ІІІІІІЦЖ кж)М
Д Припни И)ю ІЧці <ть» В<Іііци нн)м
18 Папнчш іпгрн цчхм нн%.нн п у< ІХ( ю,Мч рмдкз
А н% іе ічц ; (Оч, |чщи(і і і)ч п.цч нч (н ііц)цц
Б Щ'рхонцг ГГ)Н ипкчн ніі)ніі.оГмижії пізнії
В МОНОПЦН НН)||||.<\(1 ІЙІІІМ.КНН інц, 11)і|и
г т‘імц.1 іл)ю. ирнищі 1()ц биопцн нн)пі|
Д широти н»і)ніі..м( і >йм. ишоицн (Ііі)ціі
19. Пилко» ні лигрн г,ч<м цМтм а уач С1о,их р>,и (
А сг%і|хцн нн)нЙ.сунг|х(н іін)нй,о(6 (У,)іі ц.
ь <«>х..п..чхЧ1, ..........................
В „..И.ж%ч%. "
І ЛІМЦН іпі)ц'іь, .имрічці „щ %
Д НЙ.Ч1 «Отмг. .................)иД.„1(К,
ЗО. ІІ.чх.% уі
А ві(с сг)»х реакцій іііш)ю. Ммчм ИаГші
« ”)«.-«« ................. < ’ ? ,...............
1 <ЦИ то... і*,,.(, и)„
Л СІМ по.хі.цч .................... • • <•>,.
6(1 щгч>Мг'п)т
д 61-'М
І. |Ь'<'
ц (і'И*
г ІМІ’"1
Д ік-Р 1
21 ІІаїш* ні
А ічі.і 1
І» чіиц
В ііппці
Г нищ
Д Гаїн'і
21 Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
А ста(л/лл)ю, росли(Н/Пн)ість. Повол(ж/жж)я
Б поколт н/нн)я, нисьме(в/нн)ик, полоие(н/нн)ий
В І(л/лл)я, напружеСн/вЮість, Запорі(ж/жжїя
Г коха(н/нн)я, пере(л/лл)ють, воСз/зз^’єднанття
д бездога(н/нн)ий, любо(в/вв)ю, передгро(з/зз)я
22. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
А воскресі(н/ип)я. жада(н/нн)ий, доні(с/сс)я
Б бездорі(ж/жж)я, місь(к/кк)ом. спросо(н/ип)я
В ми(т/тт)ю, дотеп ніс(т/тт)ю, здорове(н/ин)иіі
Г пла(т/тт)я, благослове(н/нн)иіі, освяче(н/ніі)ий
Д студе(н/нн)ий, не(в/вв)ічливий, ІІІСЄ(||/НІІ)ІПЇ
23. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
А блаки(т/тг)ю, сестри(ч/чч)ин, пі(д/дд)апство
Б ста(т/тт)ями, безсмер(т/тт)я, нездола(н/нн)пй
В ста(т/тт)сіі, подоро(ж/жж)ю, страіі(к/кк)ом
Г народже(н, нн)ий, довкі(л/лл)я, пі(в/вв)ідра
Д передбуря(н/нн)ий, зві(д/дд)аля, ро(з/зз)утися
24. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
А ві(д/дд).зпеніти. шоде(н/нн)ик, завда(н/нн)ь
Б числе(н/ни)ий, шале(н/нн)ий. незмі(н/пн)иіі
В ііонідти(н нн)ю, скля(н нн)ий, о(б/бб)ризкати
Г гости(н/нн)ість, бо(в/вв)аніти, (л/лл)яний
Д Га(н/нн)а, Маріа(н/нн)а, Богда(н/нн)а
НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2016 (додаткова сесія).
Помилку в написанні слова допущено в рядку
А кипарис, азимут, косінус
Б інженер, скепсис, символіст
В дивізіон, антагонізм, шкіпер
Г партитура, афоризм, акціонер
Д аквамарин, сюїта, шифон
Правопис и, і, ї, у
Пишемо и
У загальних і географічних назвах шсля кнр
«лев ятки») а, т, з, с, Ч, ч, ш, ж (йж)'Р £
жирц'^) ис|м*д літерами на позначення прніо- £< ———
дискусіа. система,
Алжир, Сиріа.
Мексики
61
на початку слова після літер па позначення приголосних, що не належать до правила «дев’ятки» перед літерою на позначення голосною або й у кінці незмінних слів ідея, історія бізнес, фінанси, шніцель піаніно, радіус, ажіотаж^ позиці ' парії ПОНІ, І(ШСІ
в окремих власних назвах Сідней, Дідргн Россіні
Зауважте!
У деяких слонах іншомовного походження, давно засвоєних українською
мовою, після літер, що не належать до правила «дев ятки», відповідно до вимови,
пишемо літеру и. графин, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо. З и також
пишемо слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство тощо.
Пишемо і
після літер на позначення голосних мозаїка, Енеїда, АЛЕ в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишемо і: староіндійський, доісторичний
Пишемо у
у словах, запозичених з французької мови, після літер на позна- чення шиплячих ж, ш і в словах парфуми, парфумерія брошура, журі
Подвоєння літер на позначення приголосних
2. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2016 (додаткова сесія).
Правильно написано всі слова іншомовного походження в рядку
А Голландія, тона, метал
Б Россіні, ванна, комісія
В колектив, вето, Яффа
Г Руссо, філіпінка, сума
Д Міссурі, інтелект, шассі
_____________________________Подвоєння відбувається
у власних назвах і словах, похідних від них
за збігу однакових приголосних на межі префікса й
кореня, якщо в мові вживається паралельне непре-
фіксальне слово
В окремих словах, які треба запам’ятати:
Андорра, андоррський________
імміграція (міграція), ірРеа'
Лізм (реалізм),
але анотація, коногнаФ^
булла, ванна, вілла, гамма (літера^дшн'а’д™™*’ 6ІЛль> бонна, врУ1*1*0'
мірра, мокко^ мотто^ мулла, нетто пенні ^,,Ра’ Канна> мадонна, манна,
------------------------------’---2У» тонна, і в слові Аллах._-
62
V заги'Ч’Них назвах іншомовного походжмта
км». &"« 'У-4" шосе’еат- *"'• «мла», ллв “ “™м*иотмя:
М’який знак
М’який знак пишемо після пи 3, С, л, н
Жіньїюі/, апи-пие, консьєржка
відповідно ДО вимови після л перед літерами па позначення при голосі піх ал»>багпрос., фільм, АЛЕ залп
[відповідно до вимови в кіпці слів магістраль, каніфоль, АЛЕ бал, шприц
Зауважте!
М’який знак не пишемо перед я, ю, коли вони позначають сполучення
м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, нюанс, резюме.
Апостроф
Апостроф пишемо перед я, ю, є, Г
[після о, и. в. м, ф, ч, ш, г, к, р інтер’єр, мииґяк, Жепев'єва
1 після кінцевого приголосного пре(|>ікса ад’ютант, кон'юнктура
Апостроф НЕ пишемо
1 перед ио курйоз, серйозний
і коли я, ю позначають пом якшення поперед- 1 нього приголосного манікюр, бюджет, бязь
Зауважте!
Алострп...шлемо після початкового й, о в прізвищах: Жаина д'Лрк. О’Кон-
йор тощо.
з. Уставте в словах пропущені літери небо/.Випишіть слова з буквою»-
„ тонет ка конфіденційність, тр..умф, еман-
Єп..скоп, пріоритет, вакц..на, ген^" ’ аПЮЗг марКсг..нг. іпкн..знція.
с-пація, нотаріус, нумізматика, мат..о.>.. ~ ‘ кардіологія, л..мон, пац.лнт.
1,нц..атива. ант.под, мак..яж, абітур.ліі , < ’ соль4>едж..о, ауд.л лінія,
Вор..ген, нарц..с, ф. іііш, боржом... ілюз..я. юристи
. ім’я та прізвище одного з представників
• 3 перших букв виписаних слів склад вислів: "Як в нації вождя нема, тоді
“празької школи» поетів, якому належи
вожді її — поети!»
63
•* Л ' и, V нежіЦМіМЮ >Н1>ЧД ИйПНінІН • Н"**" Нннн|ф
ІЧМЬЧчтХ
; ‘Т‘ ' " ’Р МІЬЧМ ІІ.НІІІІ ІОІ >11 |>'Ції, II І",ІН Н'Ч" '• •» 11,1 " Г»УЛ І,І*І.| |Н|
ч* <рМ|ІЧ ,||| «М.ІЦІЧ НІ ІІІІЛЦІ'І. Мір іНІОРі Г"111 '• ’1' 1 М М УІІЯІІІ
V і(Ч»к с.|ЄЦЬ .ПАНІ І о |>а. ІІ ГМ ПрлЦІЧ, НІН • ""М ІННІІІ" МИ/ІНІІ ,1 11111),,
мч гктч..нисреї а. пан о І ги лрії, Гаї Іп
• :*• чч»>»\ пук» пинн. лннх > нін > миїдін. їм » >>» іірНиИЩ»» гвнорп «Ідомю н<кни,,
Й*\|ХЧДМП *|КнМ|Н ЦЯ МІІ*ДН ІИЧНИИіірНІї II.
і» Ч'і.-нме .(«* ноірілно. М'янмі ипи Іінннініїь > Нонп і м'нхим інпмім
Моїет ,р н кмн> Мц кдм. <н|»і.і і мої.п.фі ті, нр> м < р.і, Ін • мііп. н <?і..(||
мчи к>. илр < и п пііи і м.ір ч <ч, щ. , гм\ > > ьі, рг і < >|>. н<» ніч іЬі, б і'>,чп(»М|і
ір|чм. кнй «мр <|\ к .ііііі. и- і и, митні.......... три
• 3 ,><\чі к\ п\м> «іиииічііінх . цій . мкідіп. ік» іну ЛІТ«»ршуріпло напряму ііочяи,
XX от.
в. ГКх іміи, ,.ц> поцмпііо, ано< і|ніф ІііиііііпІіі. > іинкі і днослрофом
Ь-»р чх ір к»к,п ич і, рн иік і>> п., а і кіі.іін, м ііі.ніі. і, мшіік нір, І’ейк шііі
кр кшіон 6 юджеі цч> НН. б мрикрпі, II кіиігр, н(> < 1.1 пн, кур < р, кап ингіор,
кал чн, (.лі <рі. О Кейсі, гран юра. 11 іокш, коїіфср.ііц >
• 3 ічнчинх бумі нипіичінмхглін ек падиь іиїлиу нітиршурної о <; гилю, що мли пилин
на іаорчкчьі Сммюродн
11 •<
*Г2ЙИ
І 11,1 4 шЯ-,ІЛІІ
7. ВимтаїНд ЛЛЯД'ІННН у форматі ііч іу ЗНО
І. .’Іігеру И ір<чм Іііісліи ті Місці пропуску п усіх слоних рядка
А і.ікс .ег, р<"( і.іііін, Краї г.чаїїа
Б ор ланець, федерац я. ІІак.хнт
в МЦЖЛ1 соц.,а.ІІГІ, Міщр.л
Г мч- .нус, Кембридж. ЛСОЦ. ЛЦІН
Д ирг.і.деіи, карат..ст. к.ірд..о іог
2. Літеру и треба писати на місці пропуску п усіх словах рядка
А гєіцсііц .м, кал. но, Аргсн і- .на
Б Ч..ПСІІ, сіі. ркшіїіі. Влііі„ні пні
В де;і..ііс|>екцін. і ..іє н., кор,.дп
Г нін..цель, д...іема, чилійський
Д м..грень, коаліц„я, Мекс..ка
3. Літеру « греб» .„„а,,,.......... ,1роІіуску „ ус|х і.л< т
А в..мііел. Ко|Н’,.ка. цатр .от
Ь к..пі.іак. І рсц..я, к,.нарис
В Корд. лм рн. і ра<|> .н, Кр.д
Г .1ІЦСНЗ..Я. ск .ііндлр, сіі..рг
Д цистерна. М лан. 6 ,юн
64
Д ^Г.И'Я^1Ми '
І, иійійміїан»-.!.
її ш/л-даїа ні
І іияужніпьодин
Д ішірокнам.^
" ^ИИЯЛПиіНЕ
4.
Літеру і треба писати на місці
д пар- , в..таміп, граціозний
пропуску в усіх словах рядка
Б сп..раль, к..ргиз, пр.оритет
В ІНИ..ДЄНТ, 6..СКВІТ, аж..отаж
Г р.луал, п.иерія, симпозіум
д провінція, пав..льйоц, с..нус
5. Літеру - треба писати па місці пропуску а усіх словах рядка
А м.шень, СОЦ..ОЛОГ, Ч.жаго
Б Флорида, нотаріус, к.моно
В г.рлянда, лабіринт, Т..бет
Г сандв..ч, ек..наж. Дон К..хот
Д Мер .ме, станц„я, шп..нат
6, Літеру і треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А г.брид. с..туація, х.романтія
Б ССК..МОС, м..трополія, тр..умф
В гіпотенуза, д..зайнер, банк..р
Г х..мера, коефіцієнт, диф .рамб
Д дезінфекція, паЦіЄНТ, в..траж
7. Подвоєння літер відбувається на місці пропуску в рядку
А монументальна стел„а
Б цікава кампанел..а
В новозбудована віл..а
Г потужність один ват..
Д кольорова гам..а
8. Подвоєння літер НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в рядку
А гам..а-проміпня
Б українське барок..о
В філософ Кампанел..а
Г вродлива Стел..а
Д відомий фізик Ват..
9. Подвоєння літер відбувається па місці пропуску в усіх словах рядка
А АпоЛіОН, аи.али, тон..а
Б ФілІПіІНИ, ОДІС..ЄЯ, КОЛ..ЄГІЯ
В От..ава, брут..о, артил..ерист
Г Лозан..а, колон..а, пан..а
Д Коп..енгаген, пен..і, і„мігранія
іл п ш? пі ЛПУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх с
Ю- Подвоєння літер НЕ ВІДЬУ»
рядка
А бал„ада, кас..ета, спагет-і
Б іііц„ерія, режис..ер, дон..а
В ф»И ГМіИЙ МЖ А АрГГ
Г Мгк а. сирок <». 6лр »к .о
Д ак <<[и пан <»бргт «
11 Подмяммя іітгр Ш ШДЬ> В М ТМ Я
рядка
А і а*ир. і * »гт *•
Ь » м їх- ацх ч« *
В бгч пгл п< » *!•<'•• » * Нн» а
І тж і Гіи А форти иио
Л пи с їж ІМ о і««[•>’ *|*<
12 Пил***1 - "Т НІ ВІДБУВАЄ ТМ Я
рядка
А рал і пр«ф гсчф. ап срцгпгия
Ь Пікаг і> кар <х ікждетп пій л
В вапа{іап і суф ікг.іл жктрашя
І <ам-чр\п ми». беладон а. пан а
Л аж рг дитиня. інтгл. сп. ДжульгГ а
: п л - пня тер не ві;и»УНА< ть< я
рждка
А трал дббус, док а ли< ил« нт
Ь аіи л .яііія. ак ..їли баронес а
В м« а. комі ролвідка, < л <*гіл
Г дьапиїм а. одіг ся. буд нлм
Д рганг ер.ірим.аінм хобі
Н ІІллжи н. М ЛІН |> НІ ВІДБУВАЄТЬСЯ
раджа
А «»ім наді ні д.гф гжіиимиїї
Б іат ‘ ргя. інл ам и Ці. ІМ Уііпгі
В ГОЛ ІК/ДІМИІІ ІМІЦМІ юнмм ІМЧ <>
І т ..мб.Я И.ОІІ< |іГ| я. цмм |М,|М
Д ма< аж. лі оріимни і міі рація
15 Ікшнжинм нн р ЛІ ВІДБУВАЄ І ІД Я
рядка
А ж .оціаіпя шш ий, Комк арі.н
Б карліоірмм.л, інгм ііип.фш.ц
В клас нфіклція іон а. комцреч
Г іум анізм, кор екюр. щц ькі1д
Д сум..а. аі- ракшон, Дардацел и
66
на місці пропуску в усіх словах
16. Цодн<»< пня лік р НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх словах
рядка
А
Б
В
ак.умулятор, лоб..і, акуратний
боннський, інкас..атор, ап...арат
комісія, Ангн. іни, компрес.,ор
тер..аса, мас..ажер, ін..овація
кристал и, артил..ерія, Яс..и
д
17. Подвоєння літер НЕ ВІДНІ ВАЄТЬСЯ па місці пропуску в усіх словах
рядка
От ава. кавал..ерія, кор..екиія
філін..іиськин. иіос-.е, ас..оціація
бул..а. іл.юзорний. бюл..етень
марокканець. ак.уратнин, дол.ар
агрес .ивний, іп..одром, фінський
Б
В
Г
Д
18. Подвоєння літер НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх словах
рядка
Л брут.о, кон.отація. місДонер
іл..юмінація, ім..ітанія, бон..а
сиіірам. а. ал..оргія, бар.икади
уссурійський. МЯС..ОНИ. КОМІС..ІЯ
колекціонер* і..радіація, колон..а
І»
В
г
д
19. Подвоєння літер НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх словах
рядка
А
Б
В
д
мас .овніі, МОТ..0. піи..ерія
лл..егорія. спагет..і, проф..і
конфет.,1. пен-і. рок..око
барок..о, с..мігрувати. Бон..
Тал. ін... нроф. ес. ія. грип..
20. Полвоення Літер НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх словах
рядка
А іп..одром. (..реальніш. хоб..і
Б е. мігрант, тер..аса. інтермец..о
В ал..ергія, коміс.-ія. Гул..івер
Г конт .реваїюиія. груп..а. шас.л
Д Р\’с..о. конфет„і. днс-ндент
21. Подвоєння літер НЕ ВІДБ> ВАЄТЬС
рядка
А і .новація, а..нотація, рок..око
Б дол..ар, ас. ортимент. цоніл..а
В 6рут„о. бнол..етень- Л4*1 ,а
67
(..раціональний, тер.аса, іл..юзія
Ген..адій, 1м..унітет, лібрет..о
сирок.,0» Шил..ерг діаграмна
НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх сл0В1х
Г груп.лміиіі. і!га<’..і. сюр..еалізМ
д гол..аНдець. АОТСЯ на Місці пропуску в усіх
22. Подвоєння літер НЕ ВІД»
рядка
А марокканський, фін,и, каС -‘'р
Б (..раціональний, тер. аса, іл. юзі
В акумулятор, клас..ний, місля
Г
Д
23. Подвоєння літер
рядка
міс..урійський, компрес.., п єс..а
телеграм, а, крос .норд, оперет..а
ваіі..а, кор..екція, профес.ор
а..симетрія, еф..ект, Дарданелл
ШПЛ..ІНГ, мас..аж, арккотангенс
24. Подвоєння літер НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ па місці пропуску в усіх слоВ«
рядка
ап..етит, ас..орті, брюссельський
ас..истент, кол-.ектив, мадон..а
гал..юцинація, кас..ета, тон..а
ал..ергія, Одіс..ей, а..моральний
конгрес.., ак..ордеон, експрес..
Б
в
г
Д
інкас..атор, клас..ицизм, ал..о
проблем..а, парад..ель, пен. і
прес..а, ексцес.., калькуттський
ком..ентар, кол..екція, кол..ега
міс..іонер, ак..омпанемент, пан..о
Б
В
Д
27. М'який знак треба писати
Б
В
Г
Д
25. Подвоєння літер НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ на місці пропуску в усіх слова
рядка
А
Б
В
Г
Д
26. М’який знак треба писати „а місці пропуску в усіх словах рядка
А магістрал.., асфал.т, пап..є-маше
барел..єф, рел..єфний, п..єса
порт.єра, мільярдер, бал..зам
б..юлетень, грил..яж, Мол..єр
дос..є, мадярський, модсл..єр
Н.ЛМИС, Пхев..ян, бутон со?'Пропуску “ усіх “•» радка
моппаис..є, біл.ярд. пас
модел. ср, канлюн, л. юстм
комланЛои, Н..ЮТ0И, кур «о,
атсл..с, коиферанс..є, мі?р“
і''1?
і'/.ї ,ц--’
”0.1
5
С рцВ’Л^ „
Л СІЇ
(-Г
В прем..єра< Баро.л
[ круп..є, Х..ЮСТОН
Д и.»нкг,манік..і
Й-Ашхтроф треба пис
АЛ*’0лів.(
І
Хм,.?
Б
В
г
Д
68
’ №
кч
рел .єф, мад..яр, піампін. йон
т.,юрбан, мантил..я, Рішел..є
едел..вейс, бел..етаж, сен..йор
Мол..єр, ал-.труїзм, куп.юра
ескадрилья, дос..є, фл.дос
ой М який знак треба писати на місці пгтт,^.
Ц| пропуску в усіх словах рядка
А .......... “
Б
В
Г
Д
29. М’якни знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
КВІНТИЛ..ЙОН, вол..єр, прес-пап..є
ал. фонс, гіл..йотина, сек..юриті
Джул..єтта, лосьйон, р..юш
він-.єтка, бракон..єр, лен..юар
кабал..єро, кал..ян, рез..юме
Б
В
Д
ЗО. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А ад..ютант, б..юджет, ін..єкція
кар..єра, дистриб..ютор, п.лоре
суб..єкт, Рив..єра, М..юллер
кон. юнктивіт. миш..як, бар.єр
інтерв.ло. прем-.єр, р..юкзак
31. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
к.янті, кон.лонктура, П..ємонт
валер.яна, рилик.юль. вар..єте
прем..ера. Барб..юс. ар..єргард
Круп.,Є. Х..ЮСТОН. М..ЮНХЄН
ад..юнкт, манік..юр, В..єтнам
Б
В
Г
д
усіх см
А
Б
В
Г
д
32. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
к\тюр..є, О.1ІВ..Є. грав..юра
мар..яж. м.-юслі, Рейк-явік
п..едестал, деб..ют, комп..ютер
А
Б
В ------------ .
Г диз..юнкція. об..єктив, о.юст
Д КЄП1..Ю. МоНТЄСКьЄ, екстер..єр
33. Апостроф треба писати на міс
А інтер..єр. п,.еса. О..Коннейль
Б кр..юшон, кур-єр, Монтес
В
Г
кеш..ю, Монтеск..є, екстер..єр
- Місці пропуску в усіх словах рядка
інтер..Ер.п..«а.О.Конней.->ь
кастан..Етп.'.Іавуаз..є. кар-ср
, соме-1..е.Руж..є.Д..Арганьяп
Д дез.-інфекція. ад..юнкт,о
34. НЕМАЄ орфографічних помилок } ряд .
А фієста, єпископ, парф)
Б етикет, кутюрьє. Стелла
69
В 6|МИІІУр.< пііірнп
І п.ірф, М» |МЯ II* ’ 'Ь *’* *’ІИ
Д жк.лмн ІМрИШ*»' 'І*»'’'
III ми і-р. помни-» и,ір.
. | « ЦККИ 4 1ІЛМ Ікййіі,
\ . ... II ... • ,і ,< •
І. ........н нині* • • ФШШ1
В хнАбі <|и їм »”»• .нпияніи
.16 НІ М« <.|м|н , р.іфічпт Н/ чи іо> рил«\
А ІІрІорІТ» і Ьумш» м б.рК.МИГр
Ь АукиїПі I 1МІ1|И * »<»НІ.<М » ІИИ’ІН.І
В І >6|іДЛТ.1р, |и ІКЛІІТПр. іир .ІИМД4
Г Ги і лін. н<чніби» і»,, .ірп рі.і іьнии
Д III іпрнм. всорТИМі-нт, (|юрп-н ній»
ВЕЛИКА ЛІТЕРА ТА ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ
1. Виконай!в завдання з тесту ЗНО 2017 (додаткова сесія)
Правил уживання великої літери дотримано в усіх слонах рядка,
А слонова мова, бульвар Академіка Вернадського
Ь Де-кларанія прав людини, сузір’я Великий Віл
В Національна опера України, і іобелівська премія
Г гора Ай-Петрі, кінофільм «Поводир»
Д День соборності, Шекснірівський стиль
к —----------
імена по батькові, нрі ,ВИІЦа
людей псевдоніми, клички тва-
рин тикових •и-(миімжін,на;іни
бож/гт», Міфо іопчних істот
4"« ИІ< рн пишемо
Ч-И.ІПИН)П(1|1( м. пінки,утворені
иаз», а га«ож , „ "
»«иикии<уфі1а„м.г.
мають з1мче„яя л»„,(
^пом яли когось»
с«-*-.якиіо АЛК
, , (Леся України).
РО.ТОВІ )а„1и мфиіиічннх НТ..З
Стінко, русалка);
ІЇііґю "Н' "* |м’ІН“Р”-ІИ' я "а мгальяі
(г>а6о к/а, мкіа),
ЗДгшп н' "рІ Ужиті лневажямвов
. наполгонв.
( * ПіКо' “г,и ри: Колумбії _______
П'ич 4)1 • КІґнченкгнські читані**
«вськд Премій-
"'Р'ііііи; і)ц ' ’,ітеРи фралеологілми, на?''
а/м/.чс^о/О/’*°л'ї,н Петрові батоги,
Нелі^ і *и ,а’ Шев**енківсьха епохам
70
-----------------------Продовження табл
^’іініі' ііаз»”' "аюі? архітекіур- (сУзі1’’я>’Біла 1іеРква (місто)>
. ./оток. хпамівтоню г’ (ВУЛИЦЯ), Володимирський со-
них храмів ТОЩО
Е^иаііииіцих державних уста-
нов і міжнародних організацій
^вн держав і територій
рховна Рада України, Європейське Економічне
ітттовариап^ Безпеки__________________
Республіка Польща, Західна Україна, народи
Півночі
назвах найвищих державних
пенал України та міжнародних
посад
и назвах органів вдали, організа-
цій. товариств, партій, рухів:
у назвах міністерств____________
н назвах установ місцевого зна-
чення: у назвах навчатьних
закладі», театрів, музеїв тощо
н назвах історичних подій, свят.
епох тоїцс»
З великої літери пишемо Тільки перше
СЛОВО
Генеральний прокурор України, Генеральний
секретар ООН, Прем'єр-міністр України:
АЛЕ з малої літери назви посад, звань,
титулів тощо: народний артист, декан
Збройні сили України, Верховний суд СІНА,
Міністерство освіти і науки України
Харківська обласна державна адміністрація,
Лімівський іипдональний університет
ім. І. Франка, Будинок архітектора______
День шахтаря. Новий рік,
АЛЕ День Незалежності України, День
Конституції України, День Соборності
України
З великої літери іа в лапках пишемо
паши художніх творів, наукових
праці., галег, журналів тощо
назви орденів, відзнак, крім тих,
що вжиті в родовому відмінку
каїни підприємств, санаторіїв,
готелів, станцій метрополітену,
кав’ярень, марок автомобілів, вин
тощо
поема *Енеїда*, журнал ^Український тиж~
(іінь*; АЛЕ без липок - назви релігійних
книг. Біблія, Коран ______________________
медаль бойові заслуги*,
АЛЕ орден Пошани
кондитерська фабрика «Світоч*, станція
метро < Хрещатик*, готель ^Перлина*;
АЛЕ без лапок - назви вокзалів, залізнич-
них етапній, портів, пристаней (Київський
вокзал, станція Здолбунів)
Зауважте!
. ... .ііииішіхцерковних посадових «іб уживаємо
1- > повних офіційних назвах наив Патріарх,
*• пікі букви: Папа Римський, Вселенська родового слова пишемо з малої
2- Назви сайтів, мереж, пошукових < и< ге ^ціеМ0 3 великої букви та в лап-
оукки (найбер, п/ел); назви з родовим слов . юридичних осіб, пишемо
“» <мере»и , Тпітт^,,). нж.ви еаи,
9 йвдикоі буквм без ланок (санкції про
пігвПУ У *''ЯСИк,Х ИП',ПЯХ ВИ',ИШЙЬ Г
2. Виберіть й дужок волику ни малу пнршв слово.
слів, у яких Із велико а А(іі)дмІПІ<І|МЦІЯ. О<И)л(.(.,(
Л(л)ьиінгька О(о>бласна Д(л)< ' (Л,,ІІІВ В(в)ал, 3(з)олоті В((|- ’
М (.міжнародний К(к)і,"и*ич7/1"^’,„.„п.ого. ф/'1')унлація ||.
Яника. К(к)абінет М{м)іиістрін У'‘^г' і;(б)огородиня, Г(і )пи-|,;и '
Я(я)рославове К(к)нязівстно, П( )| п(п)сихології, *І(ч)ахлик Ц(и
С(с)екрстар1ІАТ().1(і)нститут ІІ(п)|мМ а
вмирущий, Н(н)аціональїіий Б(б)анк . кр<
. з перши, виписаних слів складіть справжнє прізвищ одного , „ис^
ків-емігрантів.
лцмлжнаролшіи ЧллпП/іііьОГО. п< в
С(с)обор П(п)реобрижснпя Г(г)осп Р(р)уїни, В(в)иеликий І|0|
гт .у, х , к твій У країни./IV*/ ... г/,.4-_____ ' • 1
3. Візьміть власні назви, де потрібно, у лапки. Випишіть власні назви, узяті вЛаПгй
База відпочинку Захар Беркут, держава Київська Русь, туристичне агенту
Мандри, готельний комплекс Західний Буг, селите Яблунівка, період |^М1 |
ївщини, український кінофільм Поводир, ріка Жовті Води, діас порна іаиіа Наї^
слово, старовинний Псалтир, страхова компанія Янгол.станція І араса Шевченку
Київський академічний театр Колесо, екскурсійний маршрут Підземний Львів І
карпатська гора Тростян, пісенний фестиваль Стожари.
• 3 останніх букв виписаних слів складіть назву роману І. Багряного, де головищ/
герой сповідував принцип: «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи».
4. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві
А Р(р)іздвяні С(с)вята
Б 3(з)апорозька С(с)іч
В В(в)ерховна Р(р)ада
Г Організація О(о)б’єднаних Н(н)ацій
Д Є(є)вропейський С(с)оюз
2. З велихої літери треба писати лише „срше слово „ Ю|ас|1ій нюві
А Б(б)абин Я(я)р
Б К(к)пязівство М(м)онако
В Д(л)он К(к)іхот
Г Ч(ч)умацький Ш(ш)лях
Д А(а)ндріївський У(у)звіз
3.
З
А
Б
В
Г
д
великої літери треба писати лише пєпша
К(к)абі.,ет Міністрів Р “0В0 У МаСИ1Й назві
К(к)ривий Р(р)іг
М(м)іністерство 1О(ю)стицп ?Р
4 "’зву
А СВЯШеНН”
5 зупинка І
В Шевченкі
9. Обидві власі
А село Весі
Ь роман Ді
в плельХ.
ХО’ІОДИЛІ
^Жііяі
72
З великої Літери треба писати
С(с)ин Б(б)ожніі
Б С(с)няте 11(п)нсьмо
В Цд)іва М(м)арія
’ипіе перше слово у власній на ші
І С(с)о<|>Ійський С(і )обор
А <’(с)нятий Д(д)ух
З великої літери треба писати прикметник
А НЦіиїекспірівські сонети р
Б А(а)хіллесона п’ята д
В С(с)имоненкова поезія
у варіанті
І»(б)а,іц, шкііі< і.киіі пік
І(і)удин поцілунок
6 з великої літери треба писа ти прикметник у варіан і і
А ІІІ(іи)евченківськнй стиль Г 11І(ш)енченкінська тематика
Б ІІІ(іп)евченківська премія Д ІІІ(іи)свченківсі>ка епоха
В Ш(ш)евченківська земля
7. Власну назву треба брати в лапки в усіх варіан тах, ОКРІМ
А цукерки Карпати Г кінофільм Земля
Б видавництво Свічада Д товариство Просвіта
В урочище 1 Іечимне
8. Власну назву треба брати в лапки в усіх варіантах, ОКРІМ
А священний Коран Г опера Тарас Бульба
Б зупинка Вокзальна Д літак Мрія
В Шевченків Кобзар
9. Обидві власні назви треба брати в лапки в рядку
А село Веселе, фабрика Світоч
Б роман Диво, печиво Сюрприз
В готель Харків, дівчина Марійка
Г холодильник Норд, місто Острог
Д станція Фастів, газета Експрес
Б
В
Г
Д
10. Орфографічну помилку (велика / мала літера) допущено в рядку
Миколин ноутбук, Миколаївська область
прокрустовеложе, булгаківськии стиль
київські каштани, Київський метрополітен
гогалівський гумор. ДовжеІШВСЬК\“Х,.
Святогірська лавра, монастирська будівля
а а жках позначає наступну власну назву).
11. Прочитайте речення (3)Видуб„ц„кий
(1)Софія Київська. (2)3оло Р(5)успенським собором - усецесіухов-
монастир і (4)Києво-Печерськала р <
ні символи національної історії та ку.і назВи, позначеної цифрою
написанні власній
Г 4 Д 5
Помилку допущено в
А 1 Б 2 В З
73
І Донецький Національний ущІМ,..
д < Кирило-Мгфодіївське» Г|| и"-' . майдан ( і,ободи
»Х,1 ((.[„. ДІІЬОНІНЧЯ
і8 Пікииі І уживання великої літери та лалли
А вулиця .1 оголів™,,, гга.в,,.. ..........
Б вулиця Ярославів вал. Генетл»... • 1>Л,М,ІІИ<хна»
В Палац урочистих подій, 1 Іаці»>шм^н\^<,ДУ,км'Ук’?їни
Г Інститут української мови, Південні ц України
л г ічета «Укваїна мпллпа г І,І,о-ЗахІдна залізниця
д і .мста країна молода», будинок Дитячій творчості
19 Правил уживання великої літери талапни ...
1ЇГ - 1 1 14лапок дотримано в рядку
А храм Різдва Пресвятої Вигородиш, Уиівська Лавра
Б місто Біла Церква, Говариство Екологів України
в народний депутат України, королівство Швеція
Г Державний Прапор України, Свято рідної мови
Д станція «Здолбунів», страхова компанія «Ораита»
20. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А кондитерська фірма «Рошен», Бог Посейдон
Б видавництво «Глобус», держава Київська русь
В Сократова мудрість, «Володимирський* собор
Г Трипільська культура, Прем’єр-міністр України
Д фрегат «Гетьман Сагайдачний», князівна Либідь
21. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Кавказький хребет, Карпатські гірськолижні траси
Б Українська академія друкарства, Будинок Актора
В кав’ярня «Золотий дукат», Лівадійський палац
Г Бережанська гімназія, селище Зелена діброва
Д «Південний» вокзал, Краснодарський край
22. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Північний полюс, центральна
Б стадіон «Спартак», книги « тарРГ?>енесанСу
В Декан хімічного факультету, від Луки
Г Генеральний секретар ° ’ (Леся Українка)
Біловезька Пуща, дочка Прометея (лс
д
- тя лапок дотримано в рядку
23. Правил уживання великої лі Р
Червона Шапочка, •^е0Н^?Д°^цІ1цЯ>
античний світ Літопис «Самовидп
античнии світ, Конституції
північна Буковина, Де брої наДІЇ8.
Контрактова площа, м гітЛери
ДОПИТЛИВІ МічурІїШ’^
А
Б
В
Г
Д
75
іпіцИМ " І" ни|
1 ..................................... .""'і'„|І¥ иип.пги'шияпіи.охо,
ІІІІ РІПІ 1*1 І\ МІН ІІ’НЬВН* >’ ।
• ЬІІ’М" "<> * "І" (Ь І-ІІІІМІІ н" 1 ' НЛПІОПЯЛІ.ИОГО уній(.к
Міни іііііі і'і'іи М і гйй । іу'іі’Піпм
пін и Іме ні Ішінн •І'ріИікн «-цій початок ііороіі;іНг
ІН ні ііімміо ПІДПІЛЬНІ І НІН’Р'ІІІ.
............................1,..................................*
один І пиііі'йлмшх спшцій ♦Харківську
мін ШІМІДВ ДО І.ургиньшпо узвозу -Ія ПЛОЩІ Коц.
П
І
І 1 І Імфррі >110'НІ 1)1» ЇЙ НІНІ'
|іЦІННІЇ Інрії.і Криму
її ІіірНЧІІІІІІ му Н ік
МГіріШп ІІІГІІУ»
і ІIII УЦІЇ
« КЛАДЦІ < ЛОВА
1. Ннкппнінп ііііідшінм і ті іу МИ) 2020.
З дефісом ірсбії іііігііі и неї < іншії її рядку
\ ІіЬкіІО О ІІІЬІІІ іііііі, ІІЬКІНІ/ЛИЦІІЙ, иіжііо/коліриий
Ь ІДГІІІІО ІІОДІІ Н'ІНІНІ, ІДСІІНО/НІІХІІІІІІІІІІ. Ідеїіио/художпні
В КІН 1(1 ГО.ІОІІПІІ. КІН ІО/МОЛО'ІІІІІІІ, КИСЛОТО/СТІЙКИЙ
Г коргпсно, суфіксилі.ііий. КОрСІїе/ВМІСІІКЙ, Кореїіс/подібний
Д ІСГКО ОДНІ ІН-ІІІІЙ, леї ко/ін ШТИЧІІІІЙ, леї ко/крилий
Складні Іменники
Р1І.КІМ ІІІІІІІГМО ІМІШІІІІІІІІ
З дефісом нинк-мо іменники
у і пореш .іа допомогою .......п о
голосної о о, <: чорно.іеи, .іорепад, нодоіін,
АЛЕ угро-фіни, Австро-Угорщина
утворені .і двох самостійних сліп
з першою іншомовною частішою авіа-,
аудіо-, агро-, відео-, екстра-, кіно-,
макро-, мікро-, моно-, радіо-, сунер-,
стерео-, віце-, е.кс-, леиб-, максі-,
міні-, міді-, обер-, коитр- тощо:
(тіарейс, відеорепортаж, макроекономі
ка, радіопередача, суперіиоу, віцеректор,
контрадмірал
першою частиною яких ( дієслово у (|юрмі
наказового способу: горицвіт, перекоти-
поле, пройдисвіт, АЛЕ люби-мене
першою частиною яких < числівник,
записаний словом: п'ятикласник, двох-
сотріччя, АЛЕ 200-річчя
уніорі-ні з двох іменників без сполуч-
них голосних: купгвля-продаж, інтер-
нет маги.тн, суші-бар, Новчик-Братчик,
хліб-сіль
:і першою частиною альфа-, бета-,
дельта- тощо (буквою грецького алфа*
віту, що лексикалізувалася): альфа-раз-
над, бета-промені
назви державних посад, військових
знав ь: прем ’вр -міністр, генерал -майор
назви деяких рослин, термінів: сон-
трава, мати-й-мачуха, гриб-паралит
назви одиниці, виміру: тонно-кілометр-
л«,але тт,)ін)еіІЬ
7«
к^стн»'”**лй’ ика ’ 1,П< ГУПШ1М Іменнії
иом V «|м»рмі НН.НПНЮП1 відмінка стани
мить « І""1’ "о,,м’пи: півострів,
ІДЕ мй амя* жя щ
7нгрч">н*•'«<* 1 |’"”к’ полу- напіп-
динна їу.мис ок
І //хк)гм м гммн пмб 1
''"П' ' |Г>Я І», ІІІГЛЯ пояснюна-
"<» іменника іі кіцьіжлипі. ознаку, яку
ІН'|к\|(1|И нрикм' шиком іНпчшш
д 1 ,ппгчь богатир дуб »> нопень.
*,ро<і/»я дівчина, богатир хло-
ПгН>>. пс н теиь Оуб
прик іадки видові назви які стоять |
н<‘Ім‘Л пояснюваним і .іон«»м Диіпроріха,1
Ійчічив, гора, АЛЕ ріка Дніпро, гора
Ведмідь
Зауважте!
Невідмінювані числівник пів зі значенням «половина- і наступним імен*
ннком заіальною доо плаї пою назвою у формі родового відмінка однини
пишемо окремо пів метра, пів години. Прикметники, утворені ні.і гаких сполук
пишемо разом півметровий, півгодинний.
Складні прикметники
Разом пишемо прикметники
утворені від залежних між собою слів
(між ними не можна вставити сполуч-
ник і): західноєвропейський (Західна
Європа), лівобережний (лівий берег),
теплолюбний (любить тепло)_________
до складу яких належать слова мало-,
багато-, ново-, старо-, давньо-,
нижньо-, верхньо- тощо: багатока-
нальний, староукраїнський
З дефісом пишемо прикметники
утворені від незалежних між собою СЛІВ
(між ними можна вставити сполуч-
ник і): мовно-літературний (мовнин і
літературний), валютно-фінансочий
(валютний і фінансовий)
назви відтінків кольору. смак\ та пос д- і
пання кольорів: світло-зелений, кисло -
солодкий, червоно-чорний. АЛЕ ралом
пишемо слова жовтогарячий, черво-
ногарячий, золотогарячий
першою частиною яких є числівник,
записаний словом: дворічний, двадцяти-
кілометровий
першою частиною яких < числівник,
записаний цифрами: 100-річний, 8-гіга-
байтпний_________________________________
назви проміжних частин світу: південно-
східний, північно-лахідний_______________
з першою частиною військово-, воєнно-:
військово-спортивний.воєнно-стратегіч-
ний, АЛЕ разом пишемо слова військо-
вополонений, військовозобов’язаний
прикметники, що стали іменниками
Зауважте! іменників, пишемо так, як відповідні
1. Прикметники, утворені від скла/ < й (Івано-Франківськ),
денники: радіофізичний (радіофізика), івапо <рран
АЛЕ іванофранківець. ц
н
І 2. Пишемо окремо і іовосполучсиня н при< гвни > наголошений^ І
членом речення; абсолютно н/>аві4.’іьпий. чітко окреслений.
3. Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр пишемо разом; і
терконтпинектальнии. контрудар.
Зчпа.ч'ятайте; суспільно корисний, суспільно необхідний.
Написання разом, окремо й із дефісом слів, то належать до інших Части
.мови, подано у відповідних темах з морфології.
2. Прочитайте складні іменники. Випишіть, знімаючи риску, слова, які треба писа^
разом.
Бізнес/проєкг, ретро/стиль, дизель/мотор, івано/франківець, чаро/дій, кгЦ)
пакт диск, піар/акція, контр/атака, авто/любитель, рута/.м ята, овоче/сховищ(.
люби мене, кімната/музен, жар/птиця, гамма/промені, супер/шоу, кіно/ф.тГіІ
валь. інтер/фейс, срібло/злото, Дунай/батько, лісо/степ.
З перших букв виписаних слів складіть назву місця, де відбуваються події V
Остапа Вишні «Сом». >*>0рі І
0
0 >
Я <*
?
раз^*1
3. Прочитайте складні прикметники. Випишіть, знімаючи риску, слова, які треба
писати з дефісом.
Військово/зобов’язаний, українсько/англійський, жовто/гарячий, гостре
верхнії, народно/пісенний, світло/зелений, кисло/молочний, кам’яно;вугіль-
ний, мовно/літературний. нриватно/власницький. високо/авторитетний, істо-
рико/культурний, взаемо/вигідний, п’яти/мільйонний, шоколадно /ванільний,
кисло/солодкий, синьо/окий, холодно/кровний, аграрно/промисловий. черво-
но/гарячий.
• 3 перших букв виписаних слів складіть назву літературного жанру, який започат-
кував Остап Вишня.
6 -11'-11
в Xм
г Ф|П
Д бІЗВ
§ Разом т
гам
теле
А
Б
В
4. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. Разом треба писати кожне слово в рядку
А напів/імла, лів/Польщі. пів/місячний
Б пів/острів, пів/місяць, напів/зігиутий
В пів/чобітки, пані в/фабри кат, пів/Азії
Г пів/озера, пів/Ялтн, напів/провідник
Д напів/забутий, пів/фінал, пів/Дніпра
2. Разом треба писати кожне слово в рядку
* пів/Болгарії, нів/сотні. напів/притомний
напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва
нів/оберт, напів/м’який. пів/куля
пів/біди, пів/А.мерики, напів/землянка
пів/коло, напів/сонний. пів/Туреччини
А
Б
В
Г
д
‘ Разом Т]
А Ш
В Жив.
г сико
„ ВІ-1Ь|
’Ч
з. Че рг > дефіс треба Писати об....
А ба. Р>,„<,/мер,« Рялку
" А' ».....
:ипи,к»чими/
"Ч
и,ч. І
5
Ліль
істо-
6.
В
г
д
Чер., аефк-.реба ,,„П1) „1ЛИЛПІ1ГЛ1,1И ,
А |».ч1,„>/.<р,„,1ат1,іілуб/,"
Б мерехтливо |<» іубс Кріій/|м<ю
В барвнсто/пихучий лісо/гтеп
Г кисло солодкий чорно/слив
Д шовковисто/зелемнй всрію/ліз
Разом треба писати кожне склад,,,. „ ря1КЇ
А радіо/стаиція, гідро/мехаиіка. мото/спош '
Б .1,••„.та/фуиквія. біо/кефір, термо/стійкий
В мікро/елемеити, мегават/годииа, ааіа/лайнер
І фітиес/клуб, кіио/феггиігаль. фото/з*омка
Д бізнес/плал, супер/яхта, екстра/ордияариий
І 'азом треба писати кожне складне слово в рядку
гамма/промені, термо/регулятор, фото/сесія
теле/зірка, альфа/розпад, стерео/кіпозад
макро/космос, радіо/геологія, допінг/контроль
радіо/альманах, генерал/майор, лінгво. кабінет
відео/музика, супер/акція, мікро/організми
слово в рядку
Б
В
Г
Д
1.
А
Б
В
Разом треба писати кожне складне слово в рядку
конусо/подібмий, ловно/цінний, казково/пісенний
животворно/цілющий, тепло/обмінний. зло/язикиіі
соколино/зорий, чисто/сердечний, дрібно/плідний
вільно/думний, само/ствердження. кисло/терпким
давньо/грецький, дво/рівневий, серцево/судинннй
8.
9.
д
Разом треба писати кожне складне слово в рядку
А військово/снортнвний. віііськоно/нолонсіиіи. міні Марксі
Б сільсько/! господарський, теле/апаратура, радіо передача
В садово/городній, івано/франківеїіь, високо/ефекгишіиі
Г кисло/молочний, іірандо/подібнніі, і енерал/ ма ор
Д .м’ясо/молочний, псевдо/вчеііий, давньо/у країні
Разом треба писати кожне складне слово в
А задньо/язиковий, кам’яно/вугілмши. "Р"«°^'й"ий
Б прямо/протилежний. людино/зиавс т . <
79
в
д
перекоти гшле. "»УЮте''*МтаП''ТжОВТОга|»’ПЙ
макро.-економіка, сон трава- м
10. Разом треба писати кожне складне слово в рядку
А мікро/автобус,
Б ультра/звук, кам янець/подьтьський, - 1ННний
В усесвітньо/історичний, низько рослий. _ ькніі
Г суспільно/корисний, віце/ректор. теле г
Д танц/майданчик, морозо/стійкий, альфа прох
11. Разом треба писати кожне складне слово в рядку
А західно/слов’янський, бета/частннки. високо, врожайний
Б зірви/голова, військово/зобов’язаний, широко листии
В авіа/переліт. зовнішньо/політичний. розрив трава
Г північно/західннй, всюди/хід. народно господарі ькии
Д військово/морський, легко/розчинний, водо очисний
12. Разом треба писати кожне складне слово в рядку
А чорно/бровий. зоо/парк. яблучно, виноградний
Б сіро/зелений, північно/кавказький, складно підрядний
В суспільно важливий, ранньо стиглий, ультра модний
Г навчально/виховний, кіно репортаж, мікро травма
Д мікро/хвильовий. червоно гарячий, кримсько/татарський
13. З дефісом треба писати кожне складне слово в рядку
А чудо/творний, контрольно/пропускний, тьмяно жовтий
Б легко/крилий. турецько/український. озерно болотний
В глибокий преглибокий.барннсто/строкатіні.се.мн річний
Г сизо фіалковий, зменшено, пестливий, темно вишневий
Д сумно нахилений, ячмінно/житній, іскристо, сріблястий
14. З дефісом треба писати кожне складне слово в рядке
одно- разовий, лілейно/білий, послідовно миролюбний
абсолютно /сухий, здивовано/розгублений. яро червоний
коралово, бурштиновий, соковито зелений, похмуро енний
світло волосий, золотисто/рожевий. ніжно, мерехт ливші
химерно прозорий, густо зелений, історично зумовлений
15. З дефісом треба писати кожне складне слово в рядку
А світло блакитний, кисло молочний, феко католицький
Б м ясо молочний, радіо передача, науково п-хяІчнХ
В івано. франківець. південно вихідний, екс пр,.д,,.' "
Г наїячно пісенний, жовто гарячий..тіадр
Д тар/кампавія. жар/птиця. понятого іидаго, 1Ч„И1І
80
0
1
1
♦
А
ь
А
В
А
Б
В
Б
В
Г
д
в
4
|6 | ігфісом іреба НіН лііі Кііжиг Г кл;»;пк ГФ,Ж, „ |,ялйу
Л цроНДІі/€ВІТ. II ІіеріїЛ/М.іЙіір. нргм'ї р/м1)||(.|(,
І, 4 Ннм» сполученим. хліб/сіль. іігіаб/кпаріир.і
В <О іони ііркнй. кіно/гірічка, і<-лс/р( ц()рМ,|.
]• коїпр ЛІПКІЇ, ІІ’ОН/діІІІІуіИ'ЦІ., чар/іілля
Д ко.пір Ліпка, порд/іісі І , тіагоп/реї іоряи
17. З дефісом іребл писати кожне складне слово п рядку
д м’ясо комбінат, і нітло/аі ленпіі, садоно/наркопий
Б пародію/віі.іноді,ний, радпкал/соїііллії і, суііер/ніоу
В телефон автомат, радіо/сш пал. фі.шко/м-оірафічний
І' кі і 'воркіт, бі-та/нромсні, Індус гріальпо/нсдагоіічиий
Д сусні ник>/к<ірисипіі. іі іоріїпо/цу.іп.і урніїіі, батько/мати
18. З дефісом треба пік апі кожне складні- слово в рядку
Д судово/медичний, лнмонно/кислнй, и.мяио/сірий
Б фішко/математичний. кисло/солодкий, сніжно/білий
В член корі-споїідея і, .іікар/тірапгвт, еуїн-р/маркет
Г гідро система, іюі ііно/стратсгічний. плодово/яеідний
Д парково лісовий, соціалі.но/ііобуїоііий, полс/захиі ний
19. .1 дефісом треба писати кожне складне едово в рядку
А чесько польський, іахідио/і ііропгйгькиіі, ньіо/йоркський
Б сколото правничий, півдснно/західіїий, лісо/стспопий
В гірко солоний, лосіко/і раматіенній. мсднко/хірургічний
Г жовто гарячіні, емоційно/забарнлений, світло/брунаінніі
Д соціально економічний, нагоііо/рс.моптний, жіигго/бурий
20. З дефісом треба писати кожне складне слово в рядку
А читець декламатор, радіо/фізик, інженср/конструктор
Б біо система. і-кс/прем,< р, ісолого/ро.иіідувальнии
В молочно/білий. метало/місткий, давиій/прадавній
Г любо/дорого, авіа/квитки, інженер/лейтеиант
Д купівля/продаж, член/кореспондент, фан/клуб
21 Прочитайте речення (цифра» ^«ах ти, ачае наступне слово)
Т<те тг (І Мнтти-титю,'нарите в ці перевірні хеилтт: липи ^еґю/схилу
то (^.цно/б^тп^ то (6^,^— еи)-
цифри на позначення слів, .до тре& писати разом, правильно
наведено V варіанті - , -
А 1.2 * , = й
Б 2.3 Д 5 6
в 2,4
81
ж
,
», -'7» 'тромлит т"пся '
т|®ба писати з дефісом. ираяи..,
Усі цифри «. п.м«мея«я СЛІВ. «»
наведено у варіан гі г 5, 6, 7
А 1.3.5 Д 6.7,8
Б 2,3.5
В 2. і. 5
. „ „ ^жках позначає наступне слово).
23. П рочитайте речення (цифр , 1ЮЄ (2)осгнь/красуня - (З^арі^.
(1)Незбагненно/барвисту ка^^4)іскристо/сріблястий іній чорнобр*.
и» ’д^^тда: усмісаюпіжязооягт ^ ^^^^^ килимами аналога лис7Пя
ці. (5)жовто. гарячими або ((>) 1 ’ься (7)рудо/голові (8) велетні/ду^
застелено вилиці та садки, у лісі кр .!
гпіп то треба писати з дефісом, правильно
Усі цифри на позначення слів, то тре
наведено V варіанті
< і г г 7 Г 1,2,4,6
Б «5 8 Д 2.4.6. 8
В 1.3.5.7
24. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Життя біля озерця було (1 )цікаве/прецікаве. у (2)духмяно/п ямкому
повітрі напинаються глибинні струни (3)легко/крилих бджіл, над (-^гордови-
то, кремезними будяками - (5)жорсткувато/6асовитї зітхання джмелів,
а ген (6)бію/криле (7)летіння/мовчання метеликів з (8)жовто/гарячими
вогниками на крилах.
Усі цифри на позначення слів, що треба писати з дефісом, правильно
наведено у варіанті
А 1,2,3, 5, 6
Б 1.2. 4,5.7
В 1,3. 4, 6,8
зЛс
4Л Ч
Г 2, 3, 5, 6, 7
Д 4, 5. 6, 7, 8
А стшіетои
Ь шііцц
® ад«й
1 Мрів я
1 ^обіг
Сполучні о, е (є) у складних словах
Б
В
г
1. Викондйтезавдання3тестуЗНО-гоібІдадаггааа сесія)
Літеру о треба писати на місці пропуску в слові
каш..вар
КИССЛ..П0ДІ61ІИЙ
вопі..гасник
овочерізка
82
І
'ЦКр? е>
дкт0"’Т"м '-и
'і,и’,х'і,а 814 пр
(середні
віки)
й6ові.і'-»“’мникаЧ" . .
нл твердий
„рщолосний (у тому
,11К.ЛІ шиплячий):
(варчтн кашу)
Літеру е пишемо
якщо перша частина
слона утворена під
іменника а м 'якою
основою:
зорепад (зоря),
сталевар (сталь)
Літеру є пишемо
• якщо перша частина
слова закінчується на
(йі або подовжений
м 'який приголосний.
краєвид (край), життє-
люб (житія)
іапам 'ятайте: овочесховище, овочерізка, очевидний
2 Уставте в словах пропущені літери. Випишіть слова зі вставленою буквою о.
Ркекшатор .будівніїіі. соніисяйннй, кор.Лд, сін..кіс, ^ К0МП?еКігСп
ннп II з іатіііііі. рум'ян.линий, пізн..цвіт, ранн.стиглий, екран-гасник>
1 к* ю'іібний. ..масііпк.зелеп.ирхнй.мпя.авуяшсть.
^лів гкладпь назву стильово! течі! модернізму, лред
• з перших букв виписаних слів складіть назву сти.
ставником якої є В. Стефаник.
4 МОД»
3. виконайте завдання у форма’’ ™"У зн0-
25. Літеру е треба пнсаш на «*«( пропуску в слові
Б
В
Г
д
стал ..бетон
СВІТ..ГЛЯД
ліс..степовий
чорн..брів я
вантажообіг
а писати на місці пропуску в слові
вужоподібний
овочесховище
ЯСН..ВИДЄЦЬ
сін.,заготівля
ми пі. ловка
Б
В
26. Літер} е
Л
Б
В
Г
Д
27. Літеру е треба писати на міст проп>с .
милосердя
різн.трав’я
синь..крилий
СОНЦ. СТОЯНКИ
рінн.дення
в СЛОВІ
д
83
28, Літеру е треба писати на місці пропуску в с" ,в
. Г снігозатримання
А краєзнавство встл вилобтпж
ь смагляв.лиции
Іі життєдайний
29. Літеру € треба писати на місці пропуску в слові
А боєзапаси Г 804 в,иь
Б дощ..мір Д панеалв
В бурелом
ЗО Літеру є треба писати на місці пропуску в слові
А грязелікування Г хвих.утворювач
Б смітт..переробка Д нафтопровід
В бол. .зас по кійди в ий
31. Літеру є треба писати на місці пропуску в усіх словах. ОКРІМ
А ча..пакувальник Г релігі.лнавець
Б бо..готовність Д середи..віччя
В змі.розплідник
32. Літеру о треба писати на місці пропуску в слові
А самовчитель г житт.лшс
г> зе.ит..трус д овоч..різка
В зор..знавець
33. Зі сполучною буквою о треба писати всі слова, ОКРІМ
А вол..любний г
гг . 1 ТИСЯЧОЛІТНІЙ
В Д ««ий
І
яГ
І
34. Зі сполучною буквою о треба писати всі слова. ОКРІМ
А громовержець г
Б водовідбір 1 мореплавець
В віроломний " кар-.окий
Я
ЖЖ» II
* «
35, Літеру о треба писати на місій гтю.
ОКРІМ пропуску В Обох словах усіх варіант
А груш..подібнии, чорт..полох
ь жовч..кам’яній!, вітр..вій
В коренеплід, рівн..правність
36. Літеру о треба писати на міг..-
ОКРІМ сщ пропуску в обох гтпп
ооох словах усіх варіанті £
!_ вантажопідйомник. чорндр
Д кав.молка. сив..головий
А ВОД..СВЯТГЯ. чорнобривці
Ь щиросердий, літописний
з свіЖоВмитай. першорядний
д ';)ет°Н.ЛМІщуВач вір. вченіі’і
°Р°н-*Шері. іучн..мовеш>
І
в
84
1.
ПРАВОПИС З Р13Ним,..1А................
*АС! ИІІАМИ МОВИ
вик0„айте завдання а тест> зно-20! о
Окре»"" часткою „е треба ,і„сатиш(....
4 нг ни і’пачені іпо ипнкг.., ’
по/ витрачені ще кошти
Б ие/підписані договори підряду
в 1І< /спростовані факти
Г не збалансований бюджет
д ие/налагоджені зв’язки
Чистина мови — ~ Пишемо разом Пишемо окрема
Іменник, і прикметник, прислівник якщо слово без не не вживається: неук, нероба, недбалий, негайно якщо в реченні ( протш тавлеиим, заперечення: не. .їли, а добро, не г іаб кий, а сильний; не рідко, а /уі тло
якщо до слова з не можна дібрати синовім без не: недруг (ворог), нещирий (фальшивий), небагато (мало) якщо не стосуєтьс я присудка: Узимку тут не холодно (не є холодно).
якщо не належить до префікса недо'і недооцінка, недовчений • якщо прикметник з не мас при < обл залежні слова (займенники чи при- слівники): Зовсім не готова доповідь. • з прислівниками дуже, зовсім, ціл- кий, можна, треба: не дуже, не можна
Дієслово та дієприслів- ник (форма дієслова) якщо слово без не не вживається: ненавидіти, нестямившись майже завжди: не знати, не купивши
якщо не належить до пре- фікса недо-: недочувати, недовиконавши
Зауважте 1 1 Написання деяких дієслів з не залежить від лексичного значен- ня: нездужати (хворіти) - здужати (не змогти); неславити (ганьбити) - не славити (не прославляти); непокоїтися (хвилю- ватися) - не покоїтися (не бути похованим); недоїдати (жити впроголодь) - не доїдати (залишати частину іжі).
2. Треба розрізняти: прислівник немов (нема) - дієслово ке мав У нього немає вибору^ — ЦД6? °^‘
85
Продовження
Пишемо окремо
Части їм мови | Дісприкмет- 1 ник (форма дк слова) ІІніїк-мо разом якщо дієприкметник < і не має залежних г.іів: "^,(77 чрогистан-к ііня: якщо дієприкметник є присудком " ’ Яблу^.
'я77шГлієйрй><*,ст',ик має не зІЕваїп ще ябл^ не ми» не десять
Чи елі вник, займенник
—
2. Випишіть слова, які потрібно писати з і не окремо, знімаючи риску.
Б
В
Г
Не здужати тиждень: не/дочуватн; не/доп < • /„балість- нє/жупи ЙИ'
не; оглядаючись; не/ііравда (брехня); не/ворог, а дру > / іІР/НоК,ц‘Р ТИСя:
довго не має дощу: ие/стяміївшись; це/екранізовании ще, / < лувався;
не покоячись (хвилюючись): не/каятися; не/хтувати, не, описувати, не/гайц0.
не/добір.
• 3 третіх букв виписаних слів складіть прізвище українського письменника, ОДНОГО
з основоположників національного кінематографа.
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО,
1. НЕ ВЖИВАЮТЬСЯ без не всі слова в рядку
небавом, небога, негідницький
ненавидіти, небуття, невдаха
нездара, нетерплячка, нещастя
негода, неуважність, немовля
неволити, недоліток, небезпека
Часі
А
Ь
Частку ке треба ітися їм разом з наступним словом у варіанті
А не/покоїтися про сина г не/крутити носом
Б дене/завершенапраш. д досі пе/прочитана книжка
О не/довга, але цікава лекція
3. Частку не треба писати окремо з наступним словом у варіанті
А не/сила терпіти г
Б не/досконалий твір л ке/довиконувати план
В іти в не/пам’ять Д не/здужати задачу
4. Частку не треба писати окремо з наступним
А не/має лиця иа ньому
Б не/одноразово повторювати
В радість не вимовна
г не, святі горщки ліплять
Д не досипати ночей
СЛОВОМ у рядку
86
•їм «, треб. вис™ ,ж..м„л.,у„„„м г 11І1Ч>М, ІІГЧО)1І11
у і к ’•»•!»» сіромах*. |Ц(* ніцмч т К|,„ |,
і, к > \ «а ‘ гріц. не пивно
ц ; .4 І\нх і.» II ІКЛ НМП|ЧМ пе фалу
( Ндм мкмч не Іргб*. щиіік к руп. .К» ІІ.ЇІД
। Ь і цій раж* не смі інші мзиркуш у вікна
£ М.и і»»' ** Чц‘'м шили разом .і н.іггмшим с никни у рченні
у Ч к м' її ні чпшг При дворі. \ Парижі иіуь.ів П у мармурі не рад
і; Не спалося, а Ніч. як морс
р Ті ькм те не зрадить серце. Іію побити ІІПК 1ИЛОСЬ
Г Нічне рухомо тишею брини 11.
д Не нарч і сну казки колишні,
; Часі ху че треба писатп разом і наступним словом у реченні
X Не юне оі. щоб розум задрімав.
Н Печаль виховуємене, не дорікає.
В Не іоженені конем, що запізннш одним днем.
Г Глухий що не дочує, то вигадає.
Д Не нагодуєш коня не доїдеш і до пня
8 Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А А я й не знала, що думки болять, коли душа і серце бе.июронні
Б Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний рідною мож>ю кличе
у не відомі краї.
В Родина тільки вбогий човен на не нмолимих бурунах
Г Надворі не впевнено всміхався чудовий ранок
Д Мін князю-еоколе, не має століть поміж нами.
9
Б
Д
Частку не треба писати окремо з на.тоінвм словом у реченні
А Вже не далеко той час, коли оксамитовим серпанком полового
листячка вкриються розлогі крони кленів. ........
Коли засне глибоко місто ие, спокійним сном, вона приходить хталек;
Загула флеііта. мов осіння віщуючи прихід
У гущавині лісу ие/вгамовно витьо. >
с "К> ' екпіп оозвернулося. розпустилося, зацвіло пишним
Куди не/ГЛЯНЬ скрізь родів, рп? І
ЦВІТОМ.
Частку не треба писати окремо з наступним їловом | м.ц
А Микола був нр м,полин( ^^.‘миХи^'':
ГХГ0*"1™пр
Васильківщині не/величка річка ас
В
г
10.
Б
87
17.
Частку « треба писати окремо з кожним наступним
Л ,щ. не/підкорені першини; «./.„„„„є
Б дан не/засіянии: пе/затоплепа навесні місвипа
її не опале листя; не/перекладений ніким текст
Г досі не/збудований дім; не/переборне бажання
д зовсім не/відомий Вороний; не/захищений сад
словом у рядку
18. Частку «е треба писати окремо з кожним наступним словом у рядку
А плани не/здійснені; не/прогріта сонцем земля
Б не/заплетена, а розплетена коса; не/випитий сік
д не/спростовані нею чутки; нс/скопані ділянки
Г не/зважаючи на дощ; ще не/оголошені результати
д Ніким не/порушене питання; ие/знайдені скарби
19. Частку не треба писати разом з кожним наступним словом у рядку
А не/политі вранці квіти; не/перевірені відомості
Б човен не/при в’язаний; не/обсаджений берег
В не/вибілене полотно; не/вишитий, а витканий
Г не/посіяна батьком трава; не/доплетений тин
д не/завершена робота; не/розчищсні стежки
90 Частку не треба писати разом з кожним наступним словом у рядку
А ужити не/гайних заходів; не/треба чекати
Б зупинився не/випадково; ріка не/глибока
В писав не/думаючи; розгулялася не/года
Г поводився не/впевнено; давно не/здужае
Д зник не/сподівано, кімната не/прибрана
А
21. Частку не треба писати разом з кожним наступним словом у рядку
А надійти не/помітно; не/покоїтися про мене
Б зробити не/обіцяючи; літати не/високо
В трапилося не/щастя; не/можна заздрити
Г не/заважай працювати; не/зоране поле
Д не/здужає підняти; скинути пута не/в
22. Частку не треба писати разом з кожним наступним словом у рядку
А не/подалік музею; не/один місяць ми -
Б не/зло, а добро; трапилося не/ пор це
В не/меркнуча слава; не/зачерст / _
Г не/згода руйнує; усі /билиці
23. Прочитайте уривок з поезії
Минуле (1)не/вернуть,
Але воно живе —
Цікаві не/билиш
_і. Аи^гках позначає наступне слово).
її (цифра “ оулсках по.ши
о (2)не/виправить минуле.
< / '„-нив з очей...
ВчОраш№ - ніби соп. що ви”урн ^а6уте,
Але воно живе — забуте и (л) /
89
її4
а чж (.І>че/3!Ж'ШЖ-«іжч."
І Читі миоі » « Г"У
здоб Ш(ЯИМИ, ОКРІМ ,10:,„а.,„ЮГо
Чж-гку не треба т.«™-4=™“ 3’,СІМ'
варіанті
лі Б 2 В З Г 4
Л 1 , , лишках позначає наступне слово)
24. Прочитайте уривок із иоезП (цифра «
Я хочу буть (1)не/с(монитпим,
Я хочу а полум’ї згоріть,
Щоб (2)не/жаліти за прожитим,
Димком на світі (3)не/чадіть.
Щоб (4)не/пекли дрібні образи
Дрібненьку душу день при дні,
Я згоден вибухнуть відразу,
(5)Не/наче бомба на війні.
І диву дивному даюся,
Що з того користі катма:
Чомусь (б )не/лопаюсь. (7)не/рвуся —
Напевне, капсуля (8)не/ма.
* пазом з наступним словом пра-
Усі цифри на позначення написання не |
вильно наведено у варіанті
А
Б
В
1.3,5
2,5,8
3.4,8
Д 5
і
Г 1,5,8
Д 5,6,7
ОСНОВНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ У-В, 1-Й
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019 (основна сесія).
Потрібно поставити у на місці всіх пропусків у рядку
побував.. Полтаві, заголовок .. журналі, пташенята .. гнізді
бузок.. цвітінні, літак .. хмарах, повідомили .. новинах
впадати.. вічі, записано.. статуті, місця .. автобусі
квітка.. вазоні, світло .. кімнаті, розчиняється .. молоці
костюм .. шафі, подивитися .. вічко, постукав .. двері
Б
В
Г
д
Позиція Пишемо літеру
на початку речення, У>і
після паузи в, й перед наступним голосним
після голосного в, й
прочитаю вперше,
айстри й жоржини
у нашому масі, іти повільно
в Одесі, й орел
Приклади
І Г /$ /
А''*'
І 1,1 Л|Т»І'ПГ’’"'
»<^Ї/.6УА'
'я І/Й г
^гуПьому^111
• Зтвр»іл<хбуісввипи<
оді добі’ Руїни.
3. Вкопайте завданн
1
битися, VI
«й*4"
^РЦ'дач
1 Чи?
V
Ч.4
90
ІІІНИІОНЖі'ІІНЯ пшіїл.
Позиція
^Гголосппми
^жприголосними
ЇЇМ1ІІСМО Літеру
.У перед наступниміТ^ф
І оуквосполученнямм
хв> са, те, льв і пол
в, й _
Приклади
відпочивали у Львові
У, і
при зіставленні аоо
тиставленні понять
тополя і явір
жили в Анталії,
лимони й апельсини
урок у кабінеті фізики,
любов і раОість______
війна і мир
перед словом, іпо почи-
нається на гі, я, ю, є, ї
Заува ж те!
1. У деяких випадках у -в не чергуються, бо слово змінює або втрачає лексич-
не значення:уклад — вклад.
2. і поезії допустимо порушувати правила чергування у—в, і—й, якщо того
потребує звучання рядка.
2. Виберіть потрібний прийменник або сполучник. Випишіть сполучення слів з у та і
Прочитати у в Інтернеті, чорне і/й біле, описати у/в творі, у/в одному при-
мірнику, ремонт у в буднику, номер у/в готелі, знайти у/в атласі, повісті і/й
оповідання, адвокат і/й прокурор, рух у/в місті, алегоричний і/й повчальний,
допоміг у в всьому. Лина і й Яків, перекласти і/й опублікувати.
• 3 перших букв виписаних сполучень слів складіть назву твору, у якому зображено
події доби Руїни.
2.
3.
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. Чергування у—в без зміни значення слова можливе в усіх словах варіан та
А утомитися, удень, уступ Г управа, удосконалення, уночі
Б уголос, уклад. уживати Д учитель, увійти, убог ий
В увечері, удача, усередині
Правил чергування у-в дотриманої варіанті
А в нашій країні ' Г тайга, одягнена в хвою
Б збиратися в дорогу’ Д у останньому вагоні
В навчалися у академії
Правил чергування у-в дотримано в усіх реченнях, ОКРГ
Вірю я в правду свого ідеалу-
Була весна, удень пригрівало сонце.
Яблуневі сади стояли вмиті росою
Яблуко м'яко скотилося у траву.
Уже доспіли яблука, груші*
Б
В
Г
д
91
усіх рядках. ОКРІМ
д*<ж« » * •
плавати в річні, закінчив У^^ка
приїхав в Одесу, запита .
успіхи в роботі, навчатися у л
відпочили в Італії, приїзд у -
служити в армії, галявина у кв
5. Прочитайте речення. паМ’ягпь тисячоліть, розрада (2)
Мово моя, (1) тобгмуд%™ д и ’лиху, переможний гук лицарів (4) <>н
ну смутку, зойк матерів (У) годину “ .
побідну, пісня серця дівочого (5) коханні
Літеру у треба писати замість усіх цифр,
А І Б 2 В З Г 4 Д ••»
4. Правил чергування у • дотримано в
А
Б
В
Г
Д
6. Прочитайте речення.
Вузьке, Л,р<>«, жтягшж (і),ору між «-««[ <})*.
тими чатрнихами. попереду (3)птерех Ж»ЧУ неб<>- т’т,И «> "Р«п
рил: низинах сяяла річка, а (5)подовж неї табунилося чепурними хатами село.
Літеру в треба писати замість усіх ідифр. ОКРІМ
А 1 Б2 ВЗ Г 4 Д 5
Правил чергування і-й дотримано в усіх реченнях, ОКРІМ
Непроглядний гай стоїть тихий і спокійний.
Бульвари і парки вкриваються жовтим листям.
Небо спохмурніло й насупилося, стало сірим.
Квіти майже відцвіли й розсіяли своє насіння.
Знявся вітер — і дерева скинули останнє вбрання.
Правил чергування і-й дотримано в усіх рядках, ОКРІМ
найбільш ймовірний, швидко йти
спостерігає й описує, ріки й озера
фрукти й овочі, батьки й діди
тополя і явір, темрява і світло
правда і кривда, сміх і сльози
Прочитайте речення.
Далеко (1) лунко оддавався голос солов’я, (2) бриньга в ньому пиха (3) «о-
горда пестуна (4) улюбленця густого (5) буйного лісу.
Літеру й треба писати замість усіх цифр, ОКРІМ
А1 Б2 ВЗ Г4 Д5
і 0. Прочитайте речення.
Як заллє Вербіаку літне (1) жит ц
марево, то вся кучерява рослина здаєте М^том (2) сріблом
набігш з моря. (3) за.ши. (4) затапши п * ™ими хви.ш «4»
^2 1' ) скам яніли, піднявшись угору
7.
Б
В
Г
д
8.
А
Б
В
Г
Д
9.
' /V* 'і!1'’
о’.»1
' І р
А 1'З
И д ..'І
’ ' ,^РС
, пі’’"'Х"''^
«3>1 ,,ІТРе6
А
Б
В
2,3
ОСІ
Слова з рядка в рядоі-
Не можна одну літер;
ті переносити в наст
Не можна розривати
позначають один зву:
Ч7Ч
.74,
о о
' варіанта
Г 4,5
Д 1,5
,,І’осгт>.
/І і! ерг і треба писати замість усіх „м4
А І г, 2 В з Г 4 п 7*Р’°КРІМ
4 5
11 Прочитайте речення.
День від дня холоднішало, (1) пташ
дзвінко (2) галасливо прощалися з ріднил Х^ТПК0 ^^РОлчся великими зграями,
(4) холодно для них, (5) з їжею важко. ™ ПОлями <3> лісами, бо взимку тут
Літеру й треба писати замість обох цИ(Ьо
А 1.2
Б 2.3
В 3,4
12 . Прочитайте речення.
На широчезній рівнині стояли до саме™
подові. (2) всі як один, обернені до (1> ™“‘
т,л /41 * і-онця, зоавалося, вони (3) самі випроміню-
вали світло, (4), може, тому навкруги було особливо святково (5) ясно
Літеру й треба писати замість обох цифр варіанта
112 Г 3,4
2’3 Д 4,5
1,3
а
А
Б
В
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ
Слова з рядка в рядок переносимо за складами, керуючись такими правилами:
Не можна одну літеру залишати в попередньому рядку чи переносити в наступний. алея, мрія, їжак — не переносимо
Не можна розривати буквосполучення дж, дз. які позначають один звук. ра-джу, ге-дзик, АЛЕ під-земний. бо дз тут позначає два звуки
Апостроф і м’який знак залишаються біля попередньої літери. міль-ярд, бур'-ян
Не можна розривати буквосполучення ьо, ио_ кра-йовий, ку-льовий
Не можна відривати ініціали або умовні скорочення. Л. В. Костенко, 50 кг, 100 км
Не можна залишати в кінці рядка початкову частину друтої .основи складного слова, якщо вона не становить складу.— дво-складовий
Не можна розривати ініціальні абревіатури^ НАТО, У ПА
4^
Заут! лосними можна
Слова з подовженими крига мсаша пер™ довільно „єре-
Слова зі збігом однакових прі ,ладеними правил-14и-
У випадках, не обумовлених ви оратсь-кий.
носити слова за складами: брат сь
ни для пореносу з рядка в рядок
і. Випишіть слова, які не можна розривати длм
.. . пЛ'см майор, Ялта, мрія, алея, зел»»».
Бур’ян, ртуть, гілля, гудзик, олія, атака, • Нь,
зоря, радіо, нуль, нам'ятії, озеро, <’<>и.
опаліть назву жанру твору Олександра 0даг,
• 3 перших букв виписаних слів складні т вся
«Чари ночі».
2. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
І. І Іранильпо поділенії для переносу всі слова рядка
А нід-казка, ґу-дзпк, ки-янн, прії-свячсппй
Б бать ко, сид-жу, об’-єкт, щас-тя
В бадь-ориГІ, міль-ярд, кольо-ри, яск-равий
Г жігг-тя, ало-я, пере-крити, козаць-кіпі
Д опе-рація, ві-гь, львів-ський, іцед-рість
2. Помилку в поділі слова для переносу допущено у варіан гі
А Кіі-їн, де-в'ять, змага-иня Г хо-джу, вольо-вий, куль-ка
Б перед-звіп, вік-но, тумаи-ниі! Д арф-яр, прось-оа, люд ський
В крає-вид, пере-класти, під-йом
3. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А сиві-ють, виднок-руг, небес-ний
Б баталь-йон, урожай-ний, поя-ва
В зуст-річнин, заме-тіль, ате-льє
Г водо-ііма, ор-линий, лис-тяний
Д пре-святий, узбі-ччя, трав’-янтій
4. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А від'-ємний, знай-дений, при-ємний
Б пі джак, пере-ллють, від-дячитп
В гай-овий, три-гранний, сон-ний
Г вагон-ний, звід-кіль, пое-тичний
Д бажа-ння, посі-яний, слаб-кість
5. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А хвиль-ка, по-хвалитися, са-джає
Б криль-.ми, тінь овий, узбереж-жя
В чорно-книжник, дру-зями, мрі-я.ми
Г музей-ний, під-звітний, конь-як
Д кра-йовий, ми-ттєвий, остан ній
6. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А пів'-ясепа, сльо-зи, солом’я-ний
Б водо-грай, краї-на, найцін-ніше
В багат-ство, хвой-ний, ку-льовий
Г че-сть, сер-йознип, приватиза-ція
Д облич-чя. небо-схил. край-небо
94
р.^нпй.е завдання з тесту ЗНО-2019 (основна сесія)
....імами < слова в рядку
іпіс।нінпіі -сталий
р прпі мпий — милий
ц рі.НІЦЦИ тотожність
]- провісник — предтеча
Іл,кгих-ол»Яя - Р»ЗДІЛ мовознавчої науки, ,ц„ „нта„ СК.ІЩ,
Лексики сукупність слів певної мови.
Лексичне значення слова те, що слово означає. Кожне повнозначне слово
може мати одне або декілька лексичних значень. Лексичне значення сліп пояснс-
і но і’ тлумачних словниках.
Групи слів за значенням, походженням, уживанням та емоційним забарвленням
г~~- Групи слів Значення Приклади
/ За значенням Однозначні слова Мають одне лексичне значення. і ізот, пенал, префікс
Багатозначні слова Мають кілька лексичних значень. < Багатозначні слова можуть ужива- тися в прямому та переносному зна- ченнях. Пряме — основне, головне, первин-1 не значення слова. Переносне - вторинне, виникло шляхом перенесення назви 3 ОДНОГО явища дійсності на інше за поді юлодкий, урок, земля 1 гострий меч, крила чайки, мріє дівчина гострий погляд, крила > пісні, мріє гай
вістю їхніх ознак. Ьайха - тканина, | байка - жанр твору
Омоніми Слова, однакові за звучанням, але різні за значенням.
адрес - адреса, ефектний — ефектне- ний
Пароніми Слова, подібні за звучанням, але різні за значенням.
Синоніми !:.У“^^== - 7"^ метелиця, хуртовина, - завірюха, заметіль, куга, віхола, пороша
л теплий — холодний, правда — брехня ।
Антоніми Слова з протилежним лекси зна ч е ння м. _
- "* НродовЖЄпн І — _ Приклади
ЧіійЧГІїНЯ «-
За походженням Групи слів Власне україн- ська лексика "ом. ш» даше “украш’ ській мові. людина, мрія, ’ кмітливий 1
Запозичена лексика Слова, ию ввійшли до української мови з інших мов (слова іншомов- ного походження). історія, тватр~к^'}
батько, хліб, думГІПіц
За вживанням Загально- вживані слова Активно вживають усі носії мови.
Професійні слова Використовують люди певних про- фесій. Окрема група професійних слів терміни слова, що мають чііко окреслене значення й поняття з різ- них галузей науки, техніки, мисте- цтва._________ клітина, кінцівка (біологи) звук, підмет, іменник, напруга, кислота, реакція, пилуба, вер- стка
Діалектні слова Уживають жителі певної місцевості. газда (господар), ватра (багаття)
Неологізми Нові слова, що виникають у мові, У художній літературі існують авторські неологізми, які творить сам письменник. айпад, омбудсмен Не дивися так привіт- но. яблуневоцвітно (П. Тичина).
ІЗастарілі слона Історизми Слова, що вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони називали. вельможа, війт, жупан
Архаїзми Слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами. град (місто). перст (палець), ректи (говорити) _
За емоційним забарвленням Нейтральна лексика Слова, які використовують усі носії мови в повсякденному житті. вітер, вода, холодний, небо, ходити, знати
Емоційно забарвлена лексика Слова, які у своєму значенні мають позитивну або негативну емоцій- ність і слугують для вираження почуттів (радість, горе, любов, ніж- ність тощо). ласкавий, ненависний, вітерець, хмарище, солоденький, водиця, вікопомний
ж
' ✓ /*><<
(/ д1"
їж
> ХЛ
З- 33е* І*|
иЖН^
з И*^*’**
“ Аігість липень Л
4. Виигаововжмт*
А ЯсфШвСЯ.МИЛ
Б Хай правда по св
? ржання иогс
д Далекі
1 С‘"чЧл
' Ч Ря;
К N
2. Випишіть однозначні слова.
Переляк, молоко, оса, провід, розетка, ескалатор, мойва стіна, обід. ар™**
морозиво, план, сестра, одеколон, йогурт, образ, лице, кут, синекдоха. Л**
джерело, вид, міст, етикет, йог, воля, марка, лялька.
96
. „чііИ* ОуМЧ НИПИЄ.ННИХ СНІП СЖПіШІн і
\ І • ....''««V С-ОСУНК..•**’"*»1 » «—І*
з «чимчим V Форматі тесту зно.
Ні | ()РІІ Н‘-‘ ІірНКМІЧ'НІ1КИ нжитоппрямомуіпшчсчіпі прядку
Ч1 і х і3.іі.іна покрівля, ааліяна поля
Іі чіп іа криниця, чштп солісті»
ц )О КІННІ Пі рстень, золотий злинок
хі ]• срібна южка, срібне вологі м
І гарячі страви, гарячі кольори
•) Ви II існе слово вжито в прямому значенні В реченні
д За вікном танцюють сніжинки.
Б А вівчар .мгне отару плаєм,
І Ц Довчать засніжені дерева.
Г Старезну думу думають ліси.
д Скоро серпень прибуде ясний.
з Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні
А Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.
Б Мі’ чуємо тебе. Кобзарю, крізь століття.
В Так гірко відати, то юність відцвіла!
Г А місячі» липень луги покосить.
д Як тебе ііе любити, Києве мійі
Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні
А
Б
В
Г
д
Я стужився, мила, за тобою.
Хай правда по світу полине.
Од ці хання мого тихий мак обліта.
в ДОРОГУ далеку ти мене на аорт проржала.
V,, Хв мен^^дттл на стежці гіркої розлуки.
5.
Б
В
Г
Синонімічним є ряд слів У рядку
А автострада, траса, шосе, шас і,диа відчайдушний
мужній, безстрашний, хоробру. ™’^с^іюнати, захищати
відстоювати, обороняти, оорої о'печалеНцЙ, невеселий
. заплаканий, смутний, замрі ’ .&н0 невгамовно
Д повсякчас, повік-віки, завжди, поспш
6. Синоніми виділено в реченні
А
__________ - 1 ,т лчвно не вороги, а друзі.
Я знаю вас. я не скажу нікому, шо збудеться.
Б Що засне, а що й розбу и" ’ |неем взялось'.
В Не забувайте незабутнє, в копотів і гризот.
Посамісінький горизонт.^ ;и?
Чи ж непоборне «о»™ поо^І'
Г
Д
97
7,
. 7
А
Б
В
Г
д
Н
А
Б
В
Г
9.
Б
В
Д
Л.Ш...ІМН ПИЛИП... . ргнсті „„„ ж„„.г„, ,
Навіщо вам машфіпннн м и)Юмі І безцеремонні
ч ТВІм му міс і і вечір, а т ікд К(>Іютка. а лдас ш я шКг,ч
Між нами ніч л*м як в ро.ік<»иний іпріх.
Загляне ніч буденно і казково х . • жиггО
Тримати сю» і ’Р"«аТ“ ,П° “* ”
Антоніми виділено і» реченні
Це просто ОСІНЬ. ОСІНЬ восени.
Ми ніби і мі/фшл. і ба/атші. але ш." 1 .ах11ИіМ КМж
І ЗНОВУ ДОНЬ печально і пророчо н<>ра<у| ж.рНУТИГІ, ||мг
Чаг жорстока ріка, та шукатиму брід. щоб вернутись мч**^
На’тл^у стсблнночку пам’яті нанизано вічність і мить
Я вище омонімії використано з художньою метою в реченні
Я не скрипковий ключ, а журавлиний тобі над полем в небі напишу
Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день. ОЧП
А місяць все такий же - і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і м:ч
Недумаио, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном •
кадильницях світань.
Коли буду я навіть сивою і життя мос піде мрякою, я для тебе
красивою, а для когось, може, й ніякою.
/а
.7 ./>
X
10. Омоніми є в усіх рядках, ОКРІМ
^мае-ісичноіпомилК
АїіСЙіЛ'рйІ
і діллсшвпадають
ї хіта зупинка
В
4 '%
ч
в
Б
В
Г
д
вулканічна лава, дерев’яна лава
водяна пара, весільна пара
футбольне поле, пшеничне поле
випускний бал, прохідний бал
антична байка, тепла байка
і - -І'
12. Слово сердечний (-а, -е, -і) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А переживання Г напад
Б розмова Д вітання
В жаль
11. С.юво музичний (-а, -е) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А інструмент Г освіта
Б репертуар Д родина
мистецтво
13. Слово дружній (-я, -с, -і) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А погляд Г бесіда
Б атмосфера д праця
ВІЗИТ
., < шво ефективні поєднується । 7ГіМї.
14. у« їм» словами .ОКРІМ
А ЛІКИ ,.
І, метоли .
„„око д ло6р"“
15. Сдовд вшсьгмнй (-а. -') і.0( Лну„ІС11уг|мп )|шмн ОК|,|М
А «ктал Г лікар
В "І’1'""” Д період
В літак
16. Слово лікарський (-а, -е) поєднується з усіма слонами, ОКРІМ
д комплекс р товариство
Б кабінет д мораль
В контроль
17. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні
А хронометраж часу Г подарувати презент
Б офіційна особа д перша прем’єра
В прейскурант цін
18. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні
А пам’ятний сувенір Г суверенна держава
Б вільна вакансія Д запитати питання
В моя автобіографія
19. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні
А ні в койому разі на ваш РОЗСУД
Б відповіді співпадають Д для любих цілей
В слідуюча зупинка
20. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні
А відношення до батьків Г СТУ™ —у
_ Д заставив прочитати
Б часнии сектор
В коврове покриття
21. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні
Г небезпечний поворот
А чергувати в столовій бутилка шампанського
Б розкрийте підручник
В поступати в інститут
22. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні __
А участковий лікар
Б печеня по-гунульськи
В доказувати думку
Г здавати екзамен
д смачні блюда
X' Лек.нчн) помилку іоиу,ПгНипі.І|(
\ прнї о п.к ілпм.ч,. ми.11и '...
І» пнн іу на наступній станції
В покопати наступним чином
Г к пробуй ге наступншч) раду
Д ха»'і зайде наступний пацієнт
33 установіть ні дневі шість.
Зояозмчемг слово
1 конкурс
2 ілюмінація
З кулінарія
/< кп н< українське<’іипо
Л ампгання
і» освітлення
В об’єднання
Г куховарство
Д склепіння
34. Установіть відповідність.
Запозичене слово
1 арбітр
2 портрет
З генеза
Власне українське слово
А походження
Б оздоблення
В обожнювання
Г суддя
Д зображення
35. Установіть відповідність.
Слово
1 засновувати
2 співвідноситися
З таланити
Синонім
А видавати
Б відповідати
В організовувати
Г практикувати
Д щастити
101
36. Установіть відповідність.
Слово
і багатий
2 безвусий
З бадьорий
4 балакливий
~аТбГві гід
і______________
_2_______________
_3_______________
4
Антонім
д убогий
Б упертий
В мовчазний
Г літній
Д зморений
і
37. Утворіть словосполучення.
1 відкрити
2 розкрити
З відчинити
4 розгорнути
ІАІБІВІГІД
2______________
_3______________
4
А книжку
Б планету
В вікно
Г злочин
Д намет
Й"'"
38. Утворіть словосполучення.
1 голосити
2 оголосити
З розголосити
4 наголосити
~ А І Б І В І ГІД^
2_______________
1_______________
_з______________
4
А промову
Б на перевагах
В таємницю
Г з горя
Д вирок
Біблія
Антична міфологія
Ьфія та художня
'“"Лхимидо
ї? '^2
^НИЬ., вл
102
ФРАЗЕОЛОГІЯ
,т7завДання 3 тесту зно~2019 <ОСІ
!• :— -
у. і лисніть відповідність.
Фразеологізм
ні пари з уст
теревені правити
грати очима
починати здалека
І
2
З
4
Б
В
г
д
:новна сесія}.
Синонім
заходити збоку
за версту' почути
плескати язиком
рота не розкрити
пускати бісики
А Б В Г Д
1
2
3
4
фр^єологія - розділ мовознавчої на^
фразеологізм - стійке сполучення спів’яв ВИВЧає Фразеологізми.
сжиу тг.т„,и ямка _ мтт!/пі1. як 7£ значенням йдновідае «дном»
У реченні фразеологізм е од„„.ч 7
ї чення НІКОМ
^Фразеологізми можуть утворювати
[ синонімічні ряди І соЛік коняти) антонімічні пари (під самим носом — за тридев'ять земель)
Основні джерела походження фразеологізмів |
Мова народу іюзбити глека, дати гарбуза
И— Усна народна творчість язиката Хвеська, молочні ріки
1 Проф^тійно-виробнпча сфера білими нитками шито, на вагу золота
Біблія блудний син, умивати руки, вавилонське стовпо- творіння
Антична .міфологія сізіфова праця, ахіллесова п'ята
Исторія та художня література 1 наполеонівські плани, останній змогікан (Ф. Купер) V . ,
• ппигтів’я приказки (Що посієш, те й пожнеш.
Близькими до фразеологізмів є при . , Р ідомі слова видатних
Самого коне.м не обКеш* крітті вислові
людей (Борітеся - пооорете. 1. ш д ко,інаг) (див. Короткий фразеоло-
думкп (Краще вмерти стоячи, ніж жити н
пчний словник).
2. Випишіть фразеологізми. напитися води, розділити спадок,
Пасти овець, пальма першості, альфа ’.^,Є^іймати посади, наступати на нот,
РК-НіЦе в пушку, альма-матер, дати на горі-• народитися в сорочці, оошти
^ТИ одним днем, обливатися водою, аві ідеї, вивести на чисту воду.
УЬіГОЮ. Пекти ВОПіЄМ. оберн)ТИСЯ СПИНО складіть прізвище кінорежисера, який
• 3 перших букв виписаних
екранізував твір М Коцюбинського ЮЗ
з.
1.
2.
3.
4.
Виконайте завдання у форматі і есту ЗН КРІМ
Фразеологізмами є вс і слової по. . чути запах носом
А комар носа не підточить д обкрутити довкола ноСа
Б залишити з носом
В сунути свого носа
Фразеологізмами є всі словосполучі
Г нікуди голки ткнути
А ніде голці впасти ХОч голки збирай
Б як нитка за голкою
В ніде голки взяти
Фразеологізмами є всі словосполучення, ОКРІМ
< Г викинути на вітер
А викинутії за борт „„кинути фокуси
Б викинути з голови ** 3
В викинути з хати
Фразеологізмами є всі словосполучення, ОКРІМ
А бити тривогу Г бити по кишені
Б бити поклони Д бити в оара 5ан
В бити на сполох
5. У фразеологізмах вертітися як ... в окропі, улипнути як ... в мед; чутно, і
коли й... летить; якась... вкусила на місці пропусків має бути слово
А муха Г оса
Б курка Д бджола
В птаха
6. У фразеологізмах великий...;... становища;... чи пропав; сам собі... на місці
пропусків має бути слово
А брат Г пан
Б шляхтич Д керівник
В козак
7. У реченні Після важкого дня я дуже втомився замість виділених слів
доречний фразеологізм
А не чув ні рук ні ніг г ні риба ні м’ясо
Б ні за цапову душу д ні в сих ні в тих
В землі під ногами не чув
8. Синонімічне значення мають обидва фразеологізми в рядку
А хапати за душу, давати прочухана
Б зарубати на носі, намотати на вус
В очей не відведеш, хоч голки збирай
Г вискочити на сухе, через пень-колоду
Д пекти раків, пустити червоного півня
ігОбгіа0НИО1(
А То все б
Б Романс1
В Добре, і
Г Усі зве
десяте.
Д Рибало
ручки ]
104
2
З
4
9
ЖЙКГ II ІІНі ІШІН І НІ І ІЬІНГЛГІІІ
»
Д
І'мінні ППНііічі рік V нббИИИ'
< НІНІ НЄ нриііені і ІІЮНІ.І
в
г
Б
ла рака.
Б
В
Г
ч,иМСинімн Іппрнс-Ним >Ім»м>|Имми
и І нч І рано тче й еіно.
ь щчіаман» іурнідітн.
| ерНИЧЛ ірТИЮК НЄ рпднп.,
ч ,.|иип"еіпн"и іо при, Нн ц Ч\ /і/Кнеш, шик । ніР/цмнчінн Я ' н< І н.ни /іені,
окнм
Цкніі П\НЧ‘. ІЛКПЙ і ВІДНК’НК'.
Б цкЛ піненнцч. гака й шсіиннцн.
\і-0 мовчить. ній трьох навчить
Чкнн * іпорн н'нн*, таке й < иібріно здоре ж* я*
\ю по ієн не поважає, сам ноніни не мін
'и> чнмічиИМН до нрнс.нн’н Хочеш їсти калачі не піди іш печі • і»« і
' ІїХ'леп.. ОКРІМ
х иь>6 рибу їсти, цх'ба у воду ліати.
к Іюбн рибу не па сковороді, а у воді.
н Кіт їв би рнбу, та у ВОДУ не хоче.
- Грс-ба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
д Одна дяка, що за рибу, що за рака.
.О пАетчвнною є фразеологізм у реченні
А То все було якесь и;^ума‘^
Романові вдома доне. ю< н в । за ві.гром усе село
................
десяте. рибоньку ловить, а мид*а1,0 мп ІО>и
рибалочка на бережку »
ручки ломить.
13. Установіть відповідність.
фразеаю/із.» У Горта-
Ця полія відбулася з Ц Р
А син і досі б'є 6а<^
Дівчата як кров з ““ парубків-
намагалися перес 1 казати
Язикотй ХвесьФ не можна
нічого зайвого.
Член речення
підмет
присудок
додаток
означення
обставина
А
Б
В
Г
д
1
2
з
4
105
11. У і норі і г. фразсожи і іми
1 підлива їй олії у А інші
2 тонкій коду в І» шніомоіу
3 спіймати їй іра н В і Іуій
4 узяти ноги в 1 ниіоиь
Д руки
15. Утворіть фралсолої І.іми.
1 герост раннім А інрімоі.і
2 ахіллесова 1* І ЮНЬІ
3 сізіфова в п'ята
4 ійррова 1 МИШІ Д нр.іии
16. Продовж о- речення відповідними фрмзеолиі 1 імами
Речення Фр/і ігінтгі їм
1 Чоловік злякався. А не встромляти
хотів уже.... нога.
2 Ти мусиш мовчати, 1» п'ятами іьи.іііі.нп
а інші можуть .... В глека ро.ібиїй.
3 Щоб не бути ви 11 н и м, Г ЛЯСИ ІОЧИІИ.
треба .... Д пуд солі 17< і и
4 Справжні друзі повинні... •
17. Установіть відповідність.
Фразеологізм Значеним
1 стріляний птах А балакучий
2 книга за сімома печатями Б приховане
3 язик без кісток В досвідчений
4 гаряча голова Г запальний Д Дурну патин
22. У<
1
2
З
4
23. У
18. Установіть відповідність.
Фразеологізм
і вбивати клин
2 гріти руки
З спускатися
з неба на землю
4 оббивати пороги
Значення
А нечесно наживанії я
Б звільнятися під ідюлІй
В домагатися залаго-
дження справи
Г непослідовно діяти
Д сварити кого-небудь
між собою
19. Установіть відповідність.
Фразеологізм
1 ставати під кінець
2 заливати за шкуру сі
Синонім
А одним ликом шиті
Б точній ляси
106
З два чоботи пара
4 теревені правити
20 установіть відповідність.
фразеологізм
1 мати голову на плечах
2 мати свій розум
у голові
З мати зуб
4 мати рацію
21. Установіть відповідність.
Фразеологізм
1 аж до ніг
2 аж горить піл руками
З як бджіл у вулику
4 як корова язиком
злизала
22. Установіть відповідність.
Фразеологізм
і тримати в кулані
2 тримати в тіні
З триманії я гоголем
4 тримати хвіст трубою
* брати шлюб
ЛИа Ради ступнути
Д Тікати до живоп,
—
2
Синонім
А затаїти хто
® не в Тім’я битий
мати під собою гргш
ЖИТИ своїм розумом
Д мати слушність
А Б В Г Д
1 —
2
3
4 П~І
Антонім
А як в око вліпив
Б з наперсток
В як мокре горить
Г як гриби після дощу
Д аж до хмар
Антонім
А тримати на виду
Б попускати віжки
В гримати в пазурах
Г піджимати хвоста
Д опускати руки
А Б В Г Д
1 гт
2
3 1 м 1
4 1 1 і 1
А Б В Г Д
і - II
2 і
3 1 І 1
4 1! 1 1 1
23. Установіть відповідність.
Фразеологізм
і хоч головою
об стінку ТОВЧИ
2 хоч греблю гати
З хоч у рамку вправ
4 хоч проти шерсті
гладь
' * ^становіть відповідність.
Фразеологізм
, вискочити на сухе
’ кадити фіміам
З <>ити лихом об землю
водити за ніс
Антонім
А глянути гидко
Б пальця в рот не клади
В як заячий хвіст
Г хоч мотузки крути
Д мухи не зачепить
Антонім
Д опустити крила
Б знімати стружку
В обливатися потом
І потрапити в тенета
д розкривати карти
107
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО- 2018 (основна сесія).
Спільнокорєиевимн до слона лір < ясі < юпа, ОКГ ІМ
неозорий
прозріти
зорі ПІ
зиркати
Б
В
Значущі частини слова
Значуща частина
слова, що стліть
перед коренем
Головна
значуща
частина слова
Значуща ча< тика
слова, що стоїть
після кпреня
Змінна значу-
ща частина
слона
закінчення
префікс
суфікс
корінь
основа слова
(виражає лексичне значення)
ПосЧ*
-.1
виражш граматичне
значення (рід, число тощо)
Спільнокореневі слова слова зі спільним коренем.
Зауважте'
1. Весна, веснянка, весняний, весніти - спільнокореневі слова.
2. Весн^, весну], весною], весн[ай] - форми слова.
3. Літечко,.іїтати - не спільнокореневіслова (корінь виражає різне лекп^
значення).
не мають
-----------------
незмінювані с№
1__________-__-і
• '•' •мнік.нан! іменники (/лорд,
• ‘"Фіиітив
ф !'>"’,Н,ІИ Форми на -но, -то (^кампі
е 4 "І’ислшннки
Запам'ятайте!
Іменники вино, пальто, ситро , •« • .
ситру тощо). ‘ ІНЮваними (вина, вину; пальта, пальту;
108
тпвотвір розділ мовознавства пш „....
^ „."ілп'іх елі». 1 ..... " «овтгаоегі тво-
е.к.на, не утВореиІ НІЛ Ініних! Похідні сло<
' еклалік ,М ІІ ли,пез кореня: інших < дні л
Нол іОт < ник/
л можна прос тгжиги їхній
спосіб пкцмчіня: нгґмчмии. мтніи.
тихенько
Твірне слово слово. як,. ....... .
& -+ холодний. ^ліс '"'•«•пь до <х Нови гюзгідного слоад.
Двірна основаг-частина слова, від ЯкоТ Т1
гг *• в,фяп»ся нові слова:
Словотворчі засоби - префікси та суфікси <
нові слова: підсніжних <+— сн/г'. ’ ’ Допомогою яких утворюються
РІЄ
ощо)
Основні способи словотворення
Спосіб словотворення префіксальний Як утворюється слово за допомогою префікса Приклали ~І Здумати думати
суфіксальний префіксально- суфіксальний постфі ксал ьн и й за допомогою суфікса за допомогою префікса та суфік- са, які приєднуються одночасно за допомогою постфікса мудрець <— мугірий затишок <— тиша 1 навчатися *— навчати
безафіксний (безсуфіксальиий) відкиданням суфіксів перехід <— переходити
складання слів або основ, абревіація поєднанням слів, їхніх основ або частин хліб-сіль9 тра (медична сестра). ООН
перехід слів однієї частини мови в іншу за допомогою переходу слів з однієї частини мови в іншу мамина колискова <— колискова пісня (прик- метник —> іменник)
Зауважте!
1. Окремі слова утворюються за допомогою закінчення (флексійний спосіб):
ХУМ2.^творенні слів можливе чергування звуків (як голосних, так і приголос-
них): сіль — сольовий, книга — книжка.
іє лєксиче
2. Випишіть слова з префіксом. заГ|ТУВати, звучати, змарнілий,
Здійснення, звіробій, зрозумілий, ^"*^ований свербіти, стовбичити, зеко-
зархівований, знайомий, сваритися, сФ1;зініційованіій. значення, з’явитися,
ломити, з’єднання, злоститися, 2 3РашТИ’ уила в „„ературу Леся
• 3 других букв виписаних слів склад
Українка.
109
З Випишіть слова які мають закінчення, тобто Є змінює
3. Випишіть слова. м „ „.«ЧИНО. ІДа-ІЬГО, маНГО, ІИДИго,
Лат инь, денді, леді, імідж, соло, г (ТСІ> імпульс, .мадам, алое,^1'
на, віче, резюме, тире, лате, анонс, метро, ні • Ц.
тез, салямі, таксі, ііірвапа. амплуа, яшма.
.„V твООУ ЛОСІ Українки, у Якому г й.
• 3 перших Оукв виписаних слів складіть назву
характерніші ознаки неоромантизму
4. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО
»де
Спільііоко|м'ін*ніім л<>< юва горл < < и,но
А узгір’я
І» гіркий і
В горювати
д
2.
3.
Спільиокореневим до слова сир і слово
А сироп Г
Б сирий Д
В сирена
гірчиця
горечко
сироко
сирник
4.
5.
6.
Спільнокореневими до слова кава с всі наведені слова. ОКРІМ
А кавник Г кавувати
Б кавовий Д кавуся
В кав'яр
С пільнокореневимп до слова літати є всі наведені слова, ОКРІМ
А літній р летіти
Б перелітний Д ЛЬОТЧИК
В політ
с^'1
6 бР
А ягі
(. пільнокореневимп до слова воля е всі наведені слова, ОКРІМ
* вільннй г воленька
® “'«ЬОВИЙ Д воловий
В визволити
Спільнокореневими до слова росо Е „еі наведені слова, ОКРІМ
А ------ "
Б
В
зрошеним
росяний
зароситися
росинка
рослинка
д
7.
А
Б
В
Спільнокореневими до слова безліч є всі па ип
Перелік наведені слова, ОКРІМ
лічити
лікувати
лічба
полічений
І в. < "і п-.окоре,е всі иаведа|і1
^»к'| А лисуватий ІМ
і; лисий
І В лисина
Ч і І полисіти
д лисячий
9. і пі. іьінжорі новими < всі наведені слова, ОКРІМ
д уранці
5 ранковий
В ранок
10. Спільнокореневими є всі слона в рядку
А поличка, полювати, полудень
Б водянистий, привід, водичка
В косити, закосичити, косовиця
Г м’ята, зім’ятий, м’ятний
Д навушник, подушка, вухо
І ранити
Д зранку
11. Суфікс -ець має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ
А гравець Г знавець
Б стрілець Д покупець
В холодець
12. Суфікс -ин- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ
Г бадилина
А насінина ™
_ Д горошина
Б світлина
В картоплина
13. Суфікс -Ин- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ
Г твердиня
А кравчиня д княгиня
Б мисткиня
В господиня
14. Суфікс -ок має однакове значення в ™ИМ
А килимок д павучок
Б пиріжок
В гурток
ІНЯ В усіх словах. ОКРІМ
15. Суфікс -к- має однакове зн
А суперечка
Б яблунька
В сніжинка
Г бурулька
Д доріжка
, ,наЧення в усіх словах, ОКРІМ
16. Суфікс-ДР мас однакові * Г казкар
А друкар Д кУхаР
Б шахтар
В буквар значення в усіх словах, ОКРІМ
17. Суфікс -ств- має оді * р студентство
А писанкарство д гончарство
Б різьбярство
В килимарство
18. НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова \ варіанті
А цеце, блюдце Г "«іполе.ф^
Б аташе, уперше ’ жУИгЛі
В фламінго, паливо
19. НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова у варіанті
А споконвік, мадам Г упоперек, імідж
Б ножиці, наодинці Д балакучі, опівночі
В розвіяно, пальто
20. НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова у варіанті
А ситро, спересердя Г факсиміле, зараз
Б віче, натщесерце Д магістраль, авеню
В календар, івасі
21. НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова в усіх варіантах, ОКРІМ
А позаочі, кольрабі
Б безліч, наперекір
В протеже, доведено
22. Помилково утворено слово у варіанті
А гардеробниця
Б мандрівниця
В захисниця
23. Помилково утворено слово в рядку
майстриня
аптекарша
секретарка
переможниця
баїерина
24. Прав|1льно утворено с л
КОМИ ’ютерщик Рядку
НОСИЛЬЩИК
пок\тіателЬ
вихователь
лворник
д
випадково, розбито
узимку, глянувши
художниця
продавщиця
Б
В
Г
Д
Б
В
д
МОРФОЛОГЇЯ
Морфологія ~ Розділ мовознавчої науки .. ' ~~ ' ---
' ' ук|.......,с1к,#мов|™<«рем.....
Частини мови (10)
Частина моли Значення. питавше 1 Приклади
1. Іменник 2.1 ірнкметник
називає предмет (хто? що?) виражає ознаки предметів (який^чий?) ліс, орел 1 рідний, заячий
3. Числівник озпачас число, кількість, порядок предметів при лічбі (скільки? котрий?) п'ять. = другий І X X
4. Займенник указує на предмет, ознаку, кіль- кість, але не називає їх (хто? що? який? чий?котрий? скіль- ки?) •• X я, ми, твій. Б 5 деякий = ___ п
5. Дієслово • дієприкметник (форма дієслова) • дієприслівник (форма дієслова) називає дію або стан предметів (що робити? що вробити?) любити, знайти
виражає ознаку предмета за дією або станом (який?) вишитий, скошений
називає додаткову дію або стан (що роблячи? що зробивши?) співаючи, зібравши
6. Прислівник
8. Сполучник
9. Частка
7. Прийменник
виражає ознаку дії, стану пред-
мета або іншої ознаки (як? де?
куди? коли? звідки? чому?. )
визначає відношення між сло-
вами в реченні
восени,
міцно,
по-киівськи
у, в, до, з,
із, на, під
сполучає однорідні члени речен-
ня й частини складного речення
.. або його членам
смислових відтяв, утворює
певні граматичні форм»
і, й, та,
а, але, або,
тому що
Незмінні частиіїнмшуі
лише,
тільки,
це, ось, би,
хай
_________________________"—^Туття та волевияв- ои
10. Вигук (особли-
ва частіша мови)
ой, ого, ех,
ну, алло, годі
113
ІМЕННИК
1. Виконайте завдання з тосту ЗНО-2019 (основна сесія}
і іменником у рядку
Дотримано норм узгодження прикмі іііііі1
Л рожеве фламінго
І* прудке кенгуру
В учена ступінь
Г високий насип
Іменник самостійна частина мови, що називає предмеї (особу, явиіце
почуття і ото) і відповідає на питання хто? що? (любов, книжка, веселка
Морфологічні ознаки, Іменники належать до певної о роду, змінюються за
відмінками й числами.
Синтаксична роль. У реченні іменник може бути будь-яким членом речення
(найчастіше підметом і додатком): Во^оспді) Ц<' природна фабригса енергії, що
може працювати уа_користь людині.
Групи іменників за значенням
—" 1 загальні назви (король, село, собака, готель) власні назви (Данило Галицький, Сули-' мівка, Сірко, Карпати)
2 назви неістот (палац, ромашка, буль- вар, ріка, народ) назви істот (студент, дослідниця, цуце- ня, комар, мавка, лісовик)
3 конкретні назви (шабля, озеро, яблу- ня, зерно, суцвіття) абстрактні назви (свідомість, радість, любов, сум, розум)
Рід іменників
Усі іменники (крім множинних) належать до одного з трьох родів: чоловічо-
го (порадник, журавель, терен, бубон), жіночого (путь, подорож, земля, рілля),
середнього (віконце, море, узбіччя, дівча).
Іменники спільного ролу - це слова, які можуть називати осіб як чоловічої,
так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні риси особи): рева,
базіка, нікчема, забудько тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узго-
джуються з іншими частинами мови як у чоловічому, так і в жіночому роді
(середньому, якщо на -о): малий соня — мала соня.
Назви осіб за професією чи видом діяльності (на приголосний) належать до
іменників чоловічого ролу, хоча можуть називати осіб як чоловічої так і жіночої
статі: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсультував
пацієнта.
Зауважте!
Рід окремих іменників треба запам’ятати (див. таблицю, с 115 )
....
пмР"“ іменники “~ ~ . .
.................... І" ......р.,,ч -----—
<<»ІМИІ "”** ............................ .......
(Жіііпчиі!)
поні, ши.чпанм
к'/’і'\такс^ иенн,
^Ч'У (країна) жіночий,
»вм/ ( місіо) середній
дезво*»________________________
Лапам ’ятаите: цеце (му ха) ж ...-----------------------------------------
вулиця) * Р-: ко^рабі (капуста) ”ж " ’ П*ПасУ <!”'&.) ж. р4 авеню
мова) * 1, : (вода) ж. р, б ' ’“'ЛЯ;И'(ковбаса) л р.; гінді
(вітер) - 11 Р РУ,"а) “ *’ Р ’ СИР°К". торнадо
Імснпіікп пальто, ситро відмінюємо.
Річ складноскорочених слів
Ннймінювані складноскорочені слова —риштачаємомголов-ІЗЯО - середній
1|і|1>|' "|,і'’'1_________________________________боонінювання
Змінювані складіте корочені слова - рід визначаємо граматич- ЦУМ, неп
но за типом відмінювання (здебільшого як іменники чоловічого
роду). _______________________
Число іменників
Іменники, що мають форму однини та множини Іменники, що мають лише форму однини (назви речовин, почуттів, власні назви, збірні поняття) Іменники, що мають лише форму множини (назви парних, сукупних пред- метів, речовин, почуттів, ігор, свят, власні назви)
штани, вершки, парфуми, заздрощі, вечоршщс Черніви)
сад — сади, думка - думки сметана, золото, заздрісніь, добрсь Харіа^
Зауважте! 1наКові« чи подібних істот або пред-
Іменники, що називають сукупність о < „ниии (студентство, листя,
ЯКІ сприймаємо як одне ціле, '
насіння, молодь). Вони мають форму лише о;
енники чоловічого роду.
2‘ Визначте рід іменників. Випишіть їм Сочі, академік, північ,
Нежить, путь, тінь, апокриф, тюль, колькі. мач Огайо (11пат).
Ж"1'..лікар, колібрі. ООН. Алчевськ. цей № суміш, кі|]. актор, манто.
сс- Лондон, толь, танго, аркан, важ уважаІОТЬ -праматір ю
’ 3 перших бука виписаних слів склад
Українського театру».
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
і Виділене слово є іменником у рядку
А Там місяць, наче вартовий, на промінь сперся.
Б Вечірнє сонце, дякую за день!
В На ганку сиділа знайома нам панна.
Г І для любої розмови мила вийшла на поріг.
Д Вона ридає, але все як слід]
2. Виділені слова є іменниками в усіх рядках, ОКРІМ
А Не питай у хворого про здоров’я.
Б Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.
В Лихий чоловік у громаді, що вовк в отарі.
Г Добрий доброго навчає, а злпй на зле наставляє.
Д Дай, Боже, старим очі, а молодим — розум.
3. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово)
І тільки той, у кого (1)серце чуле,
Хто вміє берегти своє (2)минуле
І вміє шанувать своє (3)сучасне,
Лиш той (4)майбутнє вивершить (5)прекрасне.
Іменниками є всі слова, позначені цифрами, ОКРІМ
А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д 5
і. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово).
І не знецінюйте (1)коштовне,
Не розчиніться у (2)юрбі,
Не проміняйте (З)неповторне
На (4)сто (З)ерзаців у собі.
Іменниками є всі слова, позначені цифрами, ОКРІМ
А 1 Б 2 ВЗ Г4 д 5
5. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужкахп03начае т е т)
і все на (1)світі треба пережити,
І кожен (2)фініш - це, по суті, (З)стпарт,
І (4)наперед не треба ворожити,
І за (5)минулим плакати не варт.
Іменниками є всі слова, позначені цифрами, ОКРІМ
А 1 Б 2 в 3 г а
Л г 4 Д 5
6. Прочитайте речення.
Я х очу па озеро Сеітмь, в тумач таеччичих лісів
З'ясуйте. ЯКИМ членом речення е виділений іменник
А підмет
Б присудок означення
В додаток обставина
116
мі, пісні _
ііті- яким ч'їсіммл • ' т,Іьки акпмпамг.игнт
.,„„ ММЖ ОРНПМ («ГНИ». |МГЯЯ>1(
А лмсТ г
...„ПАНИ ’ ”«М’М’ПИЯ
Ь , : ‘ Л «Л.и......
Р -}• > ІДІ’.К
8 Пр. .ИТАЙП. И-..ИН» (цифр,,
Нл. ,і И-ГГ-.Ш, Вь,ж« <.•),,«, у ,)>яи, І4)^
0 -МЧ ПНЯМ* ІМСИНИК. ІКІІІШЧ) ПИЙ і|Ифр),*і
А 1 Ь 2 ВЗ г 4 Д 5
9 Дотримано норм узгодження прикметника з іменником у к>р<амті
д вготяіи розпрош Г роамцромвяе іам»
Ь 4 мі Д пчік. кий яодорпвв
В талановите маестро
10 Гр матичну помилку допущено у варіанті
д постійний головний біль ї
Б безпечний засіб віл нежиті Д
В робити щеплення ви кору
полос канни мсфськ»*» сіл тю
скори*, гатися засс/юм тл
мозолів
13 Жіночий рід
А
Б
11 Чоловічий рід мають усі іменники у варіанті
А СТОІІНЬ. 6а.«^. аташе, вісь Г ячмжь. шиь•«*•’**"
Б вйпль.чшиь.ярн.імві» Я 3*м
В запис, галузь, нежить, гіпс
12 . Чаювічий РІД мають усі імскнв». у
А плач, кахель, накип, пірс пропис, протре*-.схм»і >
Б корч, емаль, аерозоль, толь
В клавіш, шагрень, портьє, зал
мають усі іменники в рядку
бандероль, бутель, пене. ПА
і> ГЕС. коала, фланель. зі»'<«л »
В 11.10. повінь, лазур. борАОМ
Г сгпраль. латинь. СБУ. кольрабі
іцювесінь, ЦВК. дегаль.
14. Жіночий рід .мають усі іменник» І
А педаль, стаття, лебідь. '•‘,л
Б ЧАЕС. мадам, розкіш. Ж
В продаж, поезія, жира*І’и . ,
Г купіль. ООН-ДРИЛ-^;.^
миша, лоша, ртуть. 1
д
д
117
Середній рід мають усі іменники і> Іі!
кяпше, метри, колібрі, маїпо
кохання, /шетя, шосе, Чсрка< и
< ’С. ЗЛВДІНІІІЯ, збіжжя, пенсне
к;и|)е, шимпанзе, каное, відсо
Тбілісі, рококо, купе, таксі
н
в
г
ь
в
і
Д
16. < гредній рід мають усі іменники у варіанті
А турне, миша, весілля, Дніпро * нля, куля, мартіні,г
Б дінча, збіжжя, бароко, меню Д на іьіо, канале, віче, сад^
В немовля, плем’я, рілля, <}>іле
17. Спільний рід мають усі іменники в рядку
нероба, забіяка, юрист, бідолаха
незграба, суддя, тренер, сирота
ледащо, ліпша, рева, посіпака
староста, професор, зануда, базіка
ябеда, замазура, вельможа, роззява
ІН. До одного |юду належать усі іменники у варіанті
А Хоккайдо. Париж, Калахарі Г Сурамі, Балі, Севастополь
Б Прип'ять, Умань, Ай-Петрі Д Вашингтон, Огайо, Кутаїсі
В Керч, Сибір, Нікарагуа ‘ а‘С1
19. До одного роду належать усі іменники в рядку
А важіль, синтез, Прут, Алжир
Б веремія, сузір'я, стать, сутінь
В комашня, цуценя, харчо, рагу
Г лівша, роззява, забудько, тріо
Д коралі, цунамі, граблі, гроші
20. Правильно поєднано всі прикметники з імт
А кенгуру. картощія|кі “7ми »
Ь довгий тунель важк і т >, РЄ> кРасиве панно
В багатолюдне Сочі, малий ит,!*"™' "В™Й ’нженеР
* непосидючий Хлоп’я, молола Л 1 [аровиинИЙ Піаніно
Д убога сирота, повноводе’конто Д‘’Л1кувальне алое
°'" к°льорове драже
21. Правильно поєднано всі прикметники з їмо
А старовинний Осло, духмяне к „ • МЄННИКами в Рядку
львівська пані, надокучлива ЯСКраве кім°по
«ігальннитуш,рожевийфт, “’СМачнекольрабі
.................ін4^;Малий «ікчема
вченаступіні °Ра шампУчь
другий степінь
ав°Чг,
>М1
Б
В
і яскрава гуаш, цікаве
Д заквітчала Умань.
’ ‘V ,1
і’" <х
.X
й ' У ЯІ’І
р і•
(іХ
’ X
:£$
Є5
і. Виконайте зав/]
Прочитайте у
слова.
Умий и/юг/
^'^бийлю ОД
**«м
і ?>Іі
118
?‘Н'г°Пщь
11 КутаіСі
Пранишпо шх днанопеї прикметники
А сонячне Баку, крж'инмй к ік т ’* МЄШи,ками в РЯПку
Б смачне івасі, швидке таксі ,,ежить
Н орипнхіьнеменю.біла тюль м Г1еру
І Цікав.- гурне, просторе ааепю . . ш,,Миа"Зс
д М іека Сибір, свіжа салямі і, аведлив® журі
иг,ям1-талановитий маестро
2$ Граматично правильними еобилі...
“ ’ Л білий пелюсток. рожева аЯУЧЄШ,Я * УС***** °КР’М
Б Мінний мотузок, придбана мотузка
В різдвяний ярмарок, шкільнаярмарка
Г смачний абрикос, молода абрикоса
Д білосніжний манжет, чорна манжета
2' ГРІ“ОТ'.... ‘ обидва словосполучення в усіх рядках, ОКРІМ
А
Б
В
Г
Д
музичний туш. кольорова туш
цинічний фальш, прикра фальш
тепліні купіль, цілюща купіль
корисний харч, свіжа харч
далека путь, важкий путь
Вимінювання іменників
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2014 (основна сесія).
Прочитайте уривок з телевізійного анонсу, у якому пропущено окремі
слова.
У нашій програмі цікаво про роботу кожного ... української економіки.
Сьогодні спілкуємося з ... Петренком — експертом з оплати праці. Чи знаєте
ви, що багато хто з наших... має право на доплату за стаж, яка різниться в
кожній з... господарства?
Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків у рядку
А коліща, Ігорем, співгромадян, галузей
Б коліщати, Ігорем, співгромадян, галузей
В коліщати, Ігорем, співгромадянів, галузей
Г коліщати. Ігорем, співгромадян, галузей
Д коліщати. Ігорем, співгромадян, галузів
Відмінки іменників
Ьенникп мають сім відмінків: називний (лтяо? Ц«?Л родовий (кого? чого?)*
«мльний (каш? чаш?), знахідний (кого? що?), орудний (ким. чач.). місцевий
О«1 кочу? ш ЧШу?) кличний (уживається дія звертаН™)„к., 11. ,1|виий ні пміно-
Називнпй відмінок однини - початкова форма іменника. Називний відмінок
прямим, решта - непрямі.
119
4,'У
ВІДМІНИ іменників
І відміна II відміна
чоловічий, жіночий, спільний рід, закінчення -Д Ся) чоловічий рід, нульове закінчення або -о середній рід, закін- чення -о, -е, -а (-я)
надія, турбота, суддя, рілля Павло, степ поле, вікно, заняття
ПІ відміна підміна
жіночий рід, нульове закінчення, а також імен- ник мати <• РеднІТ^Т^ закінчення -« / . ПР" »ІДМІНИ)1,а)ІІ17 3 являються су,|,ік -ат-•_(-««-)» .ен;
гордість, кров, зустріч курча (курча^ порося (поросяти) тім'я (тімені)
Зауважте!
До відмін не належать:
• множинні іменники (ножиці, ворота)',
• іменники прикметникового походження (наречена, минуле)',
• незмінювані іменники іншомовного походження (какао, бюро);
• жіночі прізвища на приголосний та -о (Ткач Ірина, Стібко Надія),
Іакі прізвища при відмінюванні не змінюються (Ткач Ірини, Стібко Надії)
ш”0
11
Поділ іменників на групи ;И«гж<’
Іменники І та II відмін, залежно від відмінкових закінчень, поділяють на і І Іменннси
тверду, м’яку, мішану групи. Іменники III і IV відмін на групи не поділяють. тзікінчсііня -і
Відмілі і Тверда група М'яка група Мішана група 1 Імтіикн Ігор,, м'якій пк іш
І основа на твердий не- пі и пляч и й при голоси и й: дорога, староста основа на м'який приго- лосний: тополя, мрія, ІЛЛЯ основа на шиплячий приголосний: каша, алича, вежа Нраопис ок
іменники чоловічого ро- ду з основою на твердий нешиплячнй приголос- ний: друг, дядько іменники чоловічого ро- ду з основою на м’який приголосний: учитель, гай, кінь іменники 3 основою на шиплячий приго- лосний, крім іменни- ків середнього роду и» -я: плащ, читач, плече
II іменники середнього роду із закінченням -о: срібло, жито іменники середнього роду із закінченням -я: роздоріжжя, уміння, колосся
іменники середнього роду із закінченням -е, крім основи на шипля- N
Якиі<’ іменник за якоюсь ознакою не належить до мішаної групи, то він нале-
жить до твердої Групи або м’якої (визначаємо за закінченнями в певних відмін-
ках).
Закінчення Н. в- ми- Р. в. оди. 1
-и -а, -у > Тверда група: директор (директори, директора)
-і -Я М’яка група: лікар (лікарі, лікаря)
XXX комар, снігур, звір належать до твердої тру», хоча в Н. в. ми.
ШТ1""Г4, Лазар, якір, хабар, кучер (про волосся) належать до
м'якої Групи.
закінчень іменників І відміни
х
5
В
О
Правопис окремих іцц»»» Закінчення -010 — Приклади
Відмінок Група іменників грозою _____
орудний тверда -ею (-ею) долею, надіею^вежею
м’яка та мішана дівчино, Микита І
кличний тверда <7 -Р (-є) мелодіє, доле, душе
м’яка та мішана формн^У.- Запам'ятайте. Насте Мотре! Ілле! _—_— V і -ю бабусю. Наталю
Зауважте! „аІ0ті. параде®11? Ф°РМИ 6а6
У Р. В. МН. деякі ІМЄНЯИКИ ‘ воен - вМН.
гЦбів, легень — легенів, сосон
121
. . .«кінчені. іменників II відміни
Прикопне окремих ВІДМІННО
. ....ШКІВ ЧОЛОВІЧОГО роду II ні.їиі,,
Закінчення родового відмінки однині ------------- Иц
І Закінчення -а (-я) —____—
назви чітко окреслених предметів
(предметів побуту, дерев, технічних
реалій, машин, органів і частин тіла).
ножа. дуба, принтера, носа, АЛЕ
Закінчення-// (-Ні)
,,.ніш ;/>< трактних понять ^коегеіГ?>
|ННо<тей. почуттів» хвороб, ироікхів '*
пін), ніріуальмих мереж:
сні/, фейсбуку
трону, стрпномн>у
назви істот: інженера, Пітра
назви мір, грошових одиниць, відрізків
часу, місяців, днів тижня, числові
назви сукупностей, речовин, матері?
гурту, <<>0у, чаю. граніту. АЛЕ гур^
садка, табуна____________________
назви явиш природи: вітру, зем^^
туману
назви: метра, долара, дня, березня,
десятка, АЛЕ віку, року
наукові терміни (здебільшого мово-
знавчі. математичні): підмета, синуса,
АЛЕ синтаксису, фразеологізму
наукові терміни (здебільшого літера,
рознавчі, філософські, на позначення
фізичних і хімічних процесів): стпимо
міфу, імпульсу
назви церковних реалій: вівтаря, іконо- назви ігор, ганців: волейболу, вальсу. АЛЕ
стаса гопака, козака
назви житлових приміщень, будівель та
їхніх частин, архітектурних деталей:
барака^ флігеля, балкона, карниза
назви установ, закладів, організацій: м:з-
джу, заводу
назви населених пунктів:
а) із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець
(Луцька, Кременця)-,
б) із суфіксами присвійності -ов-, -ів-
(-гв), -ев- (-ев-), -ин- (-ін), -ач-, -ич-
(Львова. Батурина);
в) з елементами -бург, -град (-город),
-піль (-поль), -мир, -слав (Миргорода,
Борислава, Тернополя)
іншіназви населених пунктів: Амстерда.
Лондону, Мадриду; ці іменники можуть
мати також варіантне закінчення -а, -я-
дметердама, Лондона, Парижа
~ ------------------------------- -*
складені назви населених пунктів, друга
частина яких — іменник, що .має звичайно
в родовому відмінку закінчення
Кривого Рогу
назви просторових понять, у тому числі
1 *<нрафічпі назви (озер, гір, островів,
країн гоїцо), крім назв річок, які мають У
• н. наголос на закінченні: степу, Бойкл^’
^ЛЕДністра^Дінця
Зауважте!
Деякі іменники можуть мати пап-
залежить від наголосу (моста і лтбХ'с?"1 ?акінчені,я (~я) або -у ЦЄ
чеиня: листопада (місяця) і листопад і. 1 МлУ> дв°Р<і і двору) або ВІД зйа’
і22 (процесу опадання листя).
мінять, узбіч
нульове
-Ів
більшість іменників серед-
нього роду________________
7*ія;> (боя/^ бояри),
о .іян (гглянйн селяни)
І більшість іменників мішаної
групи______________._______
коню, лікарю, К7ХІЮ.
Юрію, а також _
б|чітс. мілітиме,
АЛЕ енну, жатці, ФЧи
стриьче, чапх^чс,
АЛЕ бійцю, акивцю,
.муіірецю. борцю,
Зобршюльцю.________
АЛЕ
: винг
2
123
X
к
1р.'1’
ЧДІ1''1
я **
П*Т).
>Ченаі
ліпно
__Іменники
Праноннс окремих вимінах закінчень
— твердої групи
давальний м якої та мішаної груп
иіенннкін Ц відміни
3«йнчтннм Г_ ирнкшдн
~°*і______смнай___________
твердої групи
--------------------—-----------
илний м'якої та мішаної груп
твердої групи із
-к-, -иг-, -ок-
<-сж)
суфіксами і
кличний іншомовні імена на г, к, х
деякі іменники мішаної
групи, крім, основи на -ж. -р
І більшість іменників м'якої
групи______________________
безсуфіксні іменники твер-
| дої групи
_ м'якої груп»! із суфіксом
КЛИЧНИЙ
ець
(~*ві)
І сяюрнипи,
н»к-ятч. майстрам
цріздм. аімш;ч ч.
/оки
:л ч*і*ику. *ччіг»шкь
Жаку. Оле/уїн Одеже)
читачу, товариіиу
'У
, чоловічого роду* ЯКІ ® мно
жині втрачають суфікс -ин.
іцо маля в однині
(И,ЛО’"Й лир'г*'
юп. суфіи ’ .
одниш_____________________
?-----1 — V ЯКИХ
ЧОЛОВІЧОГО рол?’ .
було влагаді
‘‘ V
цоО
шкиїи/м*. стороже
гриліїнів ( ..
йна). осетимк (ос.
/пачіл. пиміоЩП*
Г • ^шеи. <** ^Ми'
Залам ’ятайте: коней, гост**’
Зауважте! ж—жіть параде4**» Ф«РМИ
Деякі іменники в окремій відмінка И1Ш -ові. -е«і (*гв^ ’ * їм»
! V Д. „дн. ^,„М -
ь назвах істот перевагу нада» мо ** ^,ирасмо ©во4*1
‘менників декілька підряд- Т1' вИ
’> (~ю) стуї^нтові ТаросУ' гнім*
Відмінювання іменників III відміни
Іменники III відміни на групи не поділяють.
2. У Р. в. ми.: полів - пі®, в“”Й “ ват
3. В Ор. в. мн.: крилами - крильми. чоботами - чобітьми, гостями-.^
ТОЩО. „ . • \
4. Етикетні формули звертань (кличний відмінок).________
— Формули звертань _ Приклади
пане професоре, пане професор
загальна назва загальна назва
і Кл. в. Кл. в. або Н. в. (рідше)
добродійко Софіє, брате Юрію
загальна назва + ім’я
4 Кл. в. Кл. в.
загальна назва + прізвище колего Добровольська, друже Ковальчук
1 Кл. в. 1 Н. в.
ім’я + по батькові Ірино Петрівно, Вікторе Андрійовичу
Кл. в. Кл. в.
Відмінок Однина Множина
н. ніч вість мати НОЧІ вісті матері
р. ночі вісті матері ночей вістей матерів
д. ночі вісті матері ночам вістям матерям
Зн. ніч вість матір НОЧІ вісті матерів
Ор. ніччю вістю матір'ю ночами вістями матерями
м. (у) ночі (у) вісті (на, у) матері (у) ночах (у) вістях (на, у) матерях
Кл. ноче вісте мати, матір ночі вісті матері
м
3^
311
0?. курчам
м (ча) ІЮфШ
[ш 'та
Зауважте!
1. В Ор. в. одн.:
• відбувай вся подовження приголосних (між голосними): сіллю, зустріччю-
• відсутнє подовження (приголосний не між голосними):радістю, жовчю-
• апостроф ставимо після б, п, в, м, ф, р-_ любов’ю, матір’ю.
124
. 1Путя*ге закінчення родового відмінка множини
2.1‘1 ' ‘ _________________
Закінчення -ей
путей, подорожей, магістралей
Закінчення -ія
Іменники II відміни (ч. р.)
болій, прогін жів, готелів,
АЛЕ гостей, коней, грошей
Відмінювання іменників IV відміни
1 , ііііикі’ IV відміни на групи не поділяють.
Відмінок н. - - Однина —
курна гусеня —- плем я Множина
курчата гусенята племена
І р‘ курчати гусеняти племені (плем я) курчат гусенят ПЛРМРН
^~~д курчаті гусеняті племені курчатам гусенятам племенам
Зн. курча гусеня плем'я курчат (курчата) гусенят (гусенята) племена
Ор. курчам гусеням племенем (плем’ям) курчатами гусенятами племенами
М. (на) курчаті (на) гусеняті (у) племені (на) курчатах (на) гусенятах (у) племенах
Кл. курча гусеня плем'я курчата гусенята племена
Зауважте!
1. Суфікси -ат-, -ят-з'являються в Р. в., Д. в., М. в. оди. Суфікс -єн- бував
в усіх відмінках однини, крім Н. в., Зн. в., Кл. в. „Ямтю
' 2. У Зн. в. ми. назви істот мають паралельні форми: забув про « забув еро
“Тв Ор. в. од... іменники із суфіксом -ЄН- мають паралельні форми: ім’ям -
іменем.
Н. в. Р. в. Відмінювання ім сани саней [ЄННИКІВ МНОЖИННОЇ іменини форми пахоиу 125
{ ГУІ V/ " — іменин іменинам іменин^ іменин^^і. (на)уненин^____ іменини_ —— пахощів
пахошам пахощі пахощами (у) пахощах пахний
Д- В. Зн. в. Ор. в. М. в. Кл.в. к-———- саням сани саньми (санями). (на) санях . сани —
(нульове).
Зауважте!
1 У Р. в. можливе закінчення трьох типів: ~ів~,
2. В Ор. в. деякі іменники мають подвійні форми, грішми — грошима*
.чи — дверима.
3. Іменники ворота й штани в Д. в. і М. в. мають паралельні форми: вг
там — воротям, (на)воротах (на)воротях;штанам штаням, (у)шпилив-'
(у) штанях.
"поставте Іменники уформукличного відмінка Випишіть іменники із закім^
Василиіі Іван. Уляна, Вадим, Юстаїїа. Оля, Артем, Олексій. Юля, Анасп-
сія. Настя. Віталій, Микола, Фрідріх, Люба, Леся. Пстрик. Дмитро. Кузь^
Оксана. І.тько, Роман, Володя. Антои, Дзвінка, Квітослава. Чинпз. Андрія.
• 3 перших букв виписаних слів складіть прізвище автора модерної балади в укрз-
їнській літературі.
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
25. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово)
Мріють крилами з (1)тумаиу (2)лебеді рожеві.
Сиплють (З)ночі у (4)лимани (5)зорі сургучеві.
У родовому відмінку вжито іменник, позначенні! цифрою
А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д 5
26. Прочитаіїте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово»
Припливайте до (1)колиски, (2)лебеді, як (З)мрії,
Опустіться, тихі (4)зорі, синові під (5)вії.
У знахідному відмінку вжито іменник, позначений цифрою
А 1 Б2 ВЗ Г 4 Д 5
27. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово)
Ще в дитинстві я ходив у (1)трави,
В гомінливі трепетні (2)ліси,
Де (3)дуби мовчали величаво
У (4)краплинках ранньої (5)роси.
У родовому відмінку вжито іменник, позначений цифрою
А 1 Б2 ВЗ І 4 Д 5
28. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово).
Лягла на всьому вечірня (1)втома,
Палає (2)місто, мов дивний (З)храм.
І розтинають (4)ніч невагому
Квадратні (5)очі віконних рам.
У знахідному відмінку’ вжито іменник, позначений цифрою
А і Б 2 В і Г 4 Д 5
126
2». ......Г;іНТ,'У,”,ВОКапога« ^Фро.
Ш „еред ким не станеш (1)спици гніі,и по^чш наступне слово).
ц( віддасися вороеу в (2)ясу, ~ "ти>
>«(> ти лий, (^товаришу, збагнути
Свого народу (4)велич і (5)красу.
усі іменники вжито у формі
цифрою
А І Б 2 В З
знахідного відмінка, ОКРІМ
Г 4 Д 5
позначеного
слово).
слово).
слово)-
ЗО. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках
(І )Народ мій с! (2)Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій (З)народ!
Пощезнуть всі перевертні й (4)при6луди,
І (Лордизавойовників-заброд!
позначає наступне слово).
Усі іменники вжито у формі називного відмінка, ОКРІМ позначеного
цифрою
А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д 5
ЗІ Помилку допущено в слові
А кручою Г мрякою
Б шахтарем Д мрією
В вишнею
32. Закінчення -ою у формі орудного
варіанті
А ваза, речовина, кислота
Б тиша, свобода, глибина
В калина, малеча, посада
відмінка однини мають усі іменники у
Г мелодія, береза, справа
Д спальня, Європа, буква
33. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однин
мають усі іменники у
варіанті
А їдальня, повага, легенда
Б Ольга, родина, волоцюга
В геологія, дитина, дорога
34- Закінчення -ом у формі Орудного
рядку
г держава, груша, розлука
д мережа, горошина, карта
відмінка однини мають усі іменники в
А кулінар, снігур, кобзар
В касир, ковзаняр, актор
В ювіляр, комар, столяр
Г календар, жир, муляр
Д цар, снігур, директор
35,3..................... орудного відмінка однини маЮтьуй1маіиЧ(
г автобус, параграф, вальс
А хрущ, президент, гектар різьбяр, барвінок, погля»
Б документ, схови гне, звір ’ ІЯД
В лицар, інститут, рушник
36, Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменнуй
рядку
А
Б
В
г
Д
журнал, трамвай, папірус
циркуль, чарівник, цукат
хвастун, парашут, хокеїст
звичай, оптиміст, футбол
слабодух, параліч, граф
37. Літеру е (є) треба писати па місці пропуску в усіх словах рядка
А
Б
В
Г
д
поезі..ю, В1ІД0ВИЩ..М, козацтв..м
тополею, віллою, відвідувач..м
кобз..ю, учител..м, товариш, .м
ВІКОНЦ..М, спроб..ю, сторож..м
прізвищ..м. корова..м, ледар..м
38. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А
Б
В
Г
Д
лікар..м. вітриш..м, кварц..м
корен..м, прохач..м, явищ..м
матерп.ю. дач.ло. чемпіон..м
ЇЖ..ІО, літопис.„м, вельмож..ю
ДОЛ..Ю, поверхнею, ВІДМОВ..Ю
39. Літеру е (е) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ОЗИМІІИ..Ю. майстерн..ю, іде..ю
крамнин..ю, перелаз..м, танц..м
палац .м, полуниц..ю, олівц..м
воротар.,м, аркуш..м, снниц..ю
хоке..м. мистецтв..м, ОЛЄН..М
Б
в
г
д
40. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники
у варіанті
А супутник, пасажир, коледж
Б Кривий Ріг, язик. Ташкент
В портфель, гопак, кілометр
Г Крим, Конотоп, Марсель
Д усміх, агроном, сантиметр
41. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники
у варіанті
А хлопець, свинець, Роман
роман, трактор, вівторок
Буг, коридор, присудок
Б
В
12Н
Г Дністер, квітень, вітер
Д долар, гектар, діаметр
6 їй*
в
х"’
ра*!'"1
Б
В
д д^екТ
45.3акінчен’
в рядку
ріг(м
томат
поясі
алмаз
папір
Правндь
* ірид
В
ч
А
Б
В
Г
%
І
І?
ПИКИ у варіанті
Д смуток, меч. перець
і; лимон, полин, очерет
II Оркестр, борщ, спосіб
4, Закінчення -у (-ю) у ф
нпкчу варіанті ™)вог0 ві
ЛМп’Ка однини Маиггт. -
• ають усі імен-
Д скл?* Ду“аЙ' сиРоп
ДУ6, синтаксис
43. Закінчення -у (-ю) у ф
пнк" У варіант! Родового відміНКа Одиинм к
Л Ямніль, Донбас, жанр ають усі імен-
Б ремонт, вокзал, лоб Г сад-'™ак, родовід
В аналіз, очерет, Донець Д п^'ьс. Кавказ завод
"і. Закінчення -а у формі родового відмінка однини мають обидва іменники
и рядку
А талант (хист), талант (грошова одиниця)
Б знак (марка), знак (значок)
В рахунок (документ), рахунок (дія)
Г дзвін (предмет), дзвін (звук)
Д детектив (агент), детектив (твір)
45. Закінчення -у у формі родового відмінка однини мають обидва іменники
в рядку
ріг (матеріал), ріг (будинку)
томат (рослина), томат (сік)
пояс (талія), пояс (зона)
алмаз (інструмент), алмаз (речовина)
папір (документ), папір (матеріал)
Б
В
Г
д
46. Правильно вжито відмінкове закінчення обох іменників в рядку
А тривалого терміну, іншомовного терміну
Б побудувати з каменя, не залишити жодного кал
В розрахункового рахунку, рахунка матчУ укоаїни
Г слухового апарату, апарата Верховно. Ради >
Д королівського балу, урахування середі
47. Граматично правильний початок листа в |
Високоповажний пане Зиновіє!
Дорогий мій синку Олег!
Шановна пані Станіславе!
Люба сестричко Валерію!
Вельмишановний добродію М у оаріанті
48 НЕПРАВИЛЬНО утворено форм? Г Руслано (ж. р )
А Іване Д Саве
Іванко (ж. р.)
“ Степане
Б
В
Г
д
129
49. НЕПРАВИЛЬНО утворено
А Настю
Б Микаю
форму кличного відмінка у варіанті
Г Ольго
д Галинко
В Дмитре
50. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка у варіанті
А Марусю Катрю
Б Валю Д Тетянко
В Любо
51. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка у варіанті
А Грицьку Г Олексо
Б Володю Д Матвію
В Захару
52. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка у варіанті
А Катю Г Левку
Б Лесе Д Олеже
В Женю
53. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка у варіанті
А Оксано Миколаївно ] сестро Іринко
Б пане Президенте д Юріє Петровичу
В колего Ковальчук
л4. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка у варіанті
А Надіє, Соломіє Г Людвігу, Жаку
Б Славо, Віро д Юле, Якиме
В і адею, Ксеню
55 НЕПРАВИЛЬНО
А Олю, Наталко
Б Маріє, Назаре
В Миколе, Петре
утворено форму кличного відмінка у варіанті
Г Андрію, Саво
Д Павле, Насте
56. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного ві
А Варваре Петрівно
Б Любове Михайлівно
В Наталіє Богданівно
- відмінка у варіанті
Г Алло Олександрівно
Д Богдано Романівно
57. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму
А Хоме Гнатовичу
Б Семене Івановичу
В Несторе Петровичу
кличного відмінка у варіанті
Назарію Романовичу
Д Євгенію Максимовичу
ЗаКІ«чеИ'
' варіант
д поле,
Б більЛ
В прода
62. Закінчен
та, ОКР1
А діагої
Б відпе
В замеї
63 НЕПРд
130
Г
Д
запитати в менеджера
немає в продажу
двадцять кілограм
аніхто з гор° г'"
Г гроші. постіль
Д суддя, суміш
Г СКріГАЛЛЬ. ВІСЬ
д стаття, аерозоль
Г ОКО. .тегснм
Д готель, псть
яскраві’* сузірів
стійкість болгар
кримських га.ар
^,-озбояри'
. ці ПРАВИЛЬНО; «>!>•„.,ф,фм<---------
к Мар’яно Осіапіпно ° Мдм,и*а У мрИиті
Б <• іво Григоровичу * Ол >4Шо
н І!щ Сі.ініслжвівно д те Карповичу
‘ *ли'и*о<т> мдмнпа ч мрииті
Г Зіипщ* Мар’яніяно
Д Гсргкпю Упкмпмму
59 ^ПРАВИЛЬНО утнорено фпрм>
х (/іон ос лане Ігоровичу
Б Зоряно О|хч*тівно
р Віктору Юрійовичу
№ зичення -<« У ЩМ.НИ.МУ „ідмшяу <Лі1м „ии,„
д подорож, ніч
Б гдтерся. тінь
Р путь, вогонь
61 Закінчення -ей У родовому Відмінку множини мають оон.цм їм,
варіанті
Д поле. МИТТЄВІСТЬ
Б біль, магістраль
В продаж, печаль
69 Закінчення -еи у родовому відмінку множини мають усі іншим
та ОКРІМ
А діагональ, річ
Б відповідь, доповідь
В заметіль, сповідь
• і ік-імчення іменника у варіанті
63. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове за
А керуватися домовленостями
Б кількадесят гривнів
В відомими іменами
64. Граматичну помилку допушепо >
А свідомість громадян д
Б стиглих помідорів
В хтось із солдатів
65. Граматичну помилку допуінеІ1
А загін партизан
Б мальовничих сіл
В четверо грузинів
66. Граматичну помилку Д°ПУ111 *
А сік з мандаринів
В відомих галичан
В люблячих татів
г
д
в
»пи імен ••<> батькові
На.пігяння та вілмінт*®**
Виміняй!*» «лпллніт 1 Проб*.” іопушню В рЯЛКу
ІІОМН1КУ...М.ІЖЛПНММГНІПО<Ь‘ГЬМ””Л
Влпініїніяім Аркллйннії М|Г<
Вл< II імчні'і Миміл.іЛоіінн. ||1На
........... Дм.нрн.нл О ..*- ’; Р^«
Якоііііі < । іім»аи’»
Імен* пі» 6>іми»*і
ь.іоПІЧІ
*.чи»чі
„ямч ( йппич)
Іванович, Юрійович
Імнівна. К іріівнн
VII /горколмч, .Ііииіімиіич.
Запам'ятайте ііюргннн окремих Імен по батьком
Ім'я Чнюлічг Ім’я побвтькояі Жіноче ім’я по батькімі
Грил/ріи //И//П/ХЯГ4/Ч Григорівна
-. їв—— Іллівна
' Іия ІЛЛІЧ
ь - - —1 - ' 11 —
. Іу^а .'Іукич (,'іукивич) Лі/кйіна
Ку.піиа Ки.іьчич (Ки.іьчивич) Кузьмівна
Чиним Микиміишич (Миколович) Миколаївна (Миколівна і
Хи чи Хоммч (Хоиович) .Хомівна
Сам С'инич (Савович) Савівна
Яків Якович — — - Яківна
Заувам те!
„ "" 6м"К"ВІ ВІДМІ™™а як іменник,, II виміни ніш*
р>„и ГЛиад Силшноішчя. (Лтоно.ч Петровичем)- жіночі ім.м,» ,„,6,п к,.ві
з у ХТя ,н,<л-»« >.................... і
відмінка: Остапа Івановичі/. ()іьго С’ЮВа СТаВлять У Ф°РМУ
А
Б
В
Г
д
, в ........ “^'И-ОШШИ, „РІЗВИ.Ц
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-201 я /
ІЮмилку у Відмінюванні іменник ,
робота Данила Федоре,^ допУ^по в рядку
розмова з Олегом Плющ
і аманеці. Мар’яни Гриців
"'•"•'І'11" Артема С„д,.к;
зустріч з Ганною Гончарук
132
133
Тни їтрізмиПіа ^С<ЮЛИВ<ЧТІ ~
ч,и.'віві на •« „нрнг»-«- - „ ' 2. тилння Приклади
ь мім юються так як Іменники II відміни 8’рук Петро Крука Петра. Тииченко Тарас Тимченка Таїсії
Жіночі на -о „ приголосний не ВІДМІНЮЮТЬСЯ ^рук Ірина — Крук Ірини, Іинченко Ольга — Тісчченко Ольги
^^ЙЙЖІНОЧІ.ШО ^^п^акінчення -а, -я відмінюються так. як іменники 1 відміни Ярема Василь — Яреми Василя, ^ринуляПеся - КривуліЛесі
Ь^нкмепіикові і на -ий. відмінюються так. як від- повідні відносні прикмет- ники чоловічого та жіно- чого роду Задорожмии Іван — Закороче- ного Івана, Павловська Тетяна — Павлов- еької Тетяни
прикметникові па -ов, -ев (-єв), -ів (-ів), -ин, -ін (-і») відмінюються гак, як від- повідні присвійні при- кметники чоловічого та жіночого роду Ковалів Андрій — Коваліва Андрія, Пушкіна Юлія — Пушкіної Юлії
незмінювані іншомов- ного походження не відмінюються Думбадзе Арсен — Думбадзе Арсена, Калічава Тамара — Калічава Тамари
мій****0’
- яі
пі
ГЬК‘1В1
і 7н"|Л'
у’к.і*4**’
Зауважте!
1. Жіночі прізвища на -ів (-їв), -ин, -ін (-їм) можуть уживатися як прізвища
іменникового типу. У такому випадку вони відмінюватися не будуть: Романишин
Олена — Романишин Олени; Семків Наталя — Семків Наталі.
2. На позначення декількох членів родини прізвища вживають у формі мно-
жини: брати Клички, сім'я Павлюків.
2. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
67. Помилку в утворенні імені по батькові допущено у варіанті
А Анатоліївна г Аркадієвна
Б Євгенівна Д Григорівна
В Спиридонівна
68. Помилку в утворенні імені по батькові доп\ щено \ варіанті
* о ' * Г Пилипович
к ^кович д Валерійович
Ь Ігорович
В Максимович
84 пл а- ,; „п Алтькові допущено у варіанті
® ПОМІикуВ>-твореннІ імені побат Аркалііюішч
А Олексіївна, Лукович д ^омівна, Андрісвич
Б Віталіївна. Павлович
в Львівна. Григорович
........ ,к, „ .......... „..... 6ап.к.н« допущено у варіанті
Л Романівна. Лукнч \ І.т.іінічиа, Тарасович
Б Савіння. В'ячеславович Д .и п ітна, яиридовцц
В Олексіївна. Олепчіич
71. Помилку в утворенні імені по батькові допущено у варіанті
А Юр'ївна. Остапович
Б Валеріївна, Саноннч
І’ Ярославівна, Кузьму
Д Іванівна, Антонович
В Миколівна, Назарович
72. Помилку н утворенні імені но батькові допущено у варіанті
А Федорівна, Зіношііонич Г Миколаївна, Богданові
Б Дмитрівна, Грпгоріііовпч Д Геннадіївна, Семенович
В Ільківна. В&леряновмч
/3. Іраматично правильне продовження речення Ректорат універсц,
щиро вітає з перемогою в олімпіаді». наведено у варіанті
А Степана Бондар
Б Василя Поно маренко
В Океану Князевпч
Г Світлану Дрімлюга
Д Максима Горболіс
>4. Помилку допущено у варіанті
А музей Тараса Шевченко
Б роман Оксани Забужко
В пісні Квітки Цісик
Г картини Івана Марчука
Д вечір Адн Роговцсвої
И"
«гм»»»™" ’’
рід називного вь
' Сшітмсичн
75. Помилку допущено у варіанті
А скульптури Мікеланджело
Б виступ Богдана Ступки
В фільми Юрія Іллєнка
т вітерець по<
Г твори Александра Дими
Д поезія Івана Малковича
Якісні
76. Помилку допущено
А
Б
В
в рядку
подарувати Заставецькій ІрИІ1і Олегівні
сгаорп™ ™ М㥰Г0 МИ№Лу Л*к°в>™
Г '7ИВ"Н
Д та^»зМї««^ЖмГА!^
77. НЕМАЄ помилки в
А
Б
В
Г
д
рядку
134
Г найбільш міцний
Д менш корисніший
X
1’
II
ЦІ \1 \< ІІОМН ікн н рядку
ИІ ПЛІШИНИ З Ііучаком Оплпш. 1.,
„„ іч.мін н до Ваги існко Пік н»,4
іпилиі Нгірнннк.ЬАн І(|Щ Диіш м'"*'’’*'
”н іміміп » Чижа Нотдиміцм КарінХм
(„„омопн Васюті Оксані Стані, иаівнш
ПРИКМЕТНИК
......ч»тестУЗНО-201в(дс«вг<аш<шСлі)
ІІІ ІІІ ХВИЛЬНО утворено форму ступеня порівняння прикметника у
іирі.ііі 11
\ чкнлійручніиіий
і; .ікн.ііи'.ні.інгціїиин
ц (11п,ні сучасний
Цриь.чстник глмін іійна частина Мови, що вираА.н шпаку іцк-.імета ьі аі.
И 1( і пііі.ініія який? (яка? яке? які?), чий? (чия? чиє? чиї?) сонячний пг-а* ’<>
Ж (ГИКИ ІЧь’ 4>>н<1. ил.г : 'Ч •
Морфологічні ознаки. Прикметник маї ознаки роду, числа, відмінка, ик
иіпижм'нмя з родом, числом і відмінком іменника: вишневий цвіт, вишне.’,
І*п<і. л’і^інсл варення, вишневі сади. Початкова форма прикметника чоловічий
Е7називного відмінка однини.
І * Синтаксична роль. У реченні прикметник найчастіше с означенням ((«;
«й .ітереиь повіває з річки), рідше - присудком (На небі зорі
її. ппнкметників за значенням
и
і Якісні виражають ознаку предмета, яка може виянлятися більшою чи ко)юткий - коротший найкор.т- ший; щедрий - більш щейрии - наи- більш щедрий ;
меншою мірою дніпровські береги (береги Дніпра). лісова стежка (стежка в лісі)
Відносні виражають ознаку предмста опосередковано, стосовно іншо го предмета. Дії чи обставини
нт”’.т‘”’ии ж™
Присвійні виражають належнії іь предмет певній людині чи тварині и в повідають на питання чмм_
Зауважте! ;и> відН0Сних: шекспірівські сонета,
Прикметники із суфіксом -СЬК- НД11 .
батьківська порада. .походити з одного розряд) л
Прикметники мають властивігь п сяу в0вца лапа (ир‘н війнім
(залежно від іменників, з якими у.м<)Л*- \
- вовчий апетит (якісни
135
Якісні прикметники .можуть )
Ступені порівняння прикметників
- утворювати ступені порівняння.
Вищий ступінь
я
а.
£
І
корінь або
основа +
прикметника
широкий - ширший,
теплий — тепліший
ш
іш
Найвищий ступінь
виший
пушінь
порівняння
прикметника
наиширіиий, наитетіший
най
л
X
сх
з
і
більш
менш
прикметник
у початковій
формі
найбільш
найменш
прикметник
у початковій
формі
більш успішний,
менш приємний
найбільш успішний,
найменш приємний
А
Зауважте!
1. При творенні форм вищого ступеня порівняння із суфіксом -ш- основа
прикметника може зазнавати змін:
• суфікси -к-, -ок-, -єн- випадають: тонкий — тонший',
• с + ш = щ (шч): високий — вищий:
• г, ж, з + ш = жч: низький — нижчий, дорогий — дорожчий.
Винятки: довгий — довший, легкий — легший.
2.
В
з.
4.
5.
6.
Значення форм найвищого ступеня можна посилити префіксами як-,
що-: якнайширший, щонайдобріший.
Інколи найвищий ступінь виражається додаванням до форми вищого
ступеня слів від (за) усіх, над усе: дзвінкіший від усіх, вартісніший над
"Р"“ЄТ""К” утв°'"ок,ть Ф°РМИ '"1шога ступеня порівняння ВІД
інше, основи: жташ _ 6іпший, яаяий _ жнший тгаІ<и. * Л
Від деяких прикметників можна утворити форми ступенів ПОРІВНЯННЯ 11
за допомогою суфікса -ш-. і за допомогою суфікса -іш. Хо
ровшии, здоровіший; старий - старший, старіший
Не утворюють форм ступенів порівнян„я такі якісн.
• з префіксами пре-, за-, над-, пра-, апхі- и •
високий, прадавній: Р > рхі , ультра-, пресильнии, за-
• із суфіксами -уват-(-юват-),-ав-(-яв-)
-ЮСІНЬК- -езн- -ти 7 - ' Яв )> СНЬК-, ~ЄСЄНЬК-, -ІСІНЬК-,
нм шьк , езн , -ЄНН-. чорнявий, старезний:
• з абсолютною ознакою: нічий, глихий спііил
готот^
назви мастей тварин: еором,й б^то “о
• які перейшли З ВІДНОСНИХ або ПРИСВІЙНИХ „
душа: ІІ1них у якісні: сріоний іній, заяча
складні прикметники: «ориобропий. аішо-ро^ий.
-
Прикметники на -
спай іо твердої, ані
К(
І*1 ч
г« -і
ч
ІІ
І
н
136
(|,)МИЛК<Я1І форми
ц( прппіїльпо
----У_Х Оорохсчий над усе
7
кілі^^-------
"реНПО <іІдОЛіІШ14й.
С“
•чий /Л
"«гмишцц
2. конайте завдання з твсту ЗНО-а,,^
закінчепил -ии мас прикметник, утворений
А природа Дслова
Б дорога 1 30вні
В вечір заптРа
Прикметники змінюємо за родами чигпяжл.в„. .
Кепнязалежать від групи прикметника - твердої чи м’якої”"' Відмінков' мкін’
^^УП" НаЛЄЖаТЬ ПРИКМЄГНИКИ 3 °СВД“'=“> ” ^дий приголосний:
Г До м'якої групи належать прикметники з основою на м’який приголосний-
шінш, безкраїй.
Прикметники на -лиций (білолиций, круглолиций, смагляволиций) не нале-
жать ані до твердої, ані до м якої групи, вони відмінюються за окремим зразком.
Відмінкові закінчення прикметників
Тверда група М’яка група Прикметники на -лиций
Ч. р.; с. р .Ж.р Мн. Ч. р.; с. р. Ж. р. Мн. Ч. р.; с. р. Ж. р. Мн.
н. в. Р. в. -ий, в -а -ій, -є -я -і (-0 -лиций, -лице -лиця -лиці
-ого -ої ’ПХ -(ь)ого -(ь)ої -іх (-їх) -лицього -лицьої -лицих
ід. в. Зн. в. ї в. Б? в. ому -им -(ь)ому -ій (-їй) -ім (їм) -лицьому -лицій -лицим
Н. в. або Р. в. у Н. в. або Р. в. Н. в. або Р. в. -ю Н. в. або Р. в. Н. в. або Р. в. -лицю И. в. або Р. в.
-им -ою ‘ііми -ім (-їм) -(ь)ою -іми, -їми -лици.м -лицьою -лицими
-ому, ім -ій -их -(ь)ому, -ім (-їм) -ій (-їй) -іх (-їх) -лицьому -лицій -лицих
137
% Чі4
Б
В
г
Д
ЗауважтеІ мПЖуп, належати і до твердої, ।
Прикметники з основою на ~н~ м •
групи.
Прикметники з основою на
Тверда група ('-ми? М’|
безробітний безодній
дружний (колективний) будній
зворотний внутрішній
заробітний дружній (ширин)
заможний горі II ІНІЙ
околичний. АЛЕ околишній городній
несусвітний (і несусвітній) досвітній
недільний дочірній
природний дорожній
продажний зовнішній
попутний кутній
потужний могутній
тотожний незабутній
яка група (-ій)
подружній
поздовжній
порожній
прийдешній
путній
сінешній
самобутній
самотній, АЛЕ самітний
суботній
торі шній
тутешній
хатній
3. Випишіть прикметники, які можуть утворювати форми ступенів порівняння
Вороний, активний, чорнобровий, малиновий, вразливий, хворий, порожній
милий, свіжий, тонкий, вечірній, дерев’яний, привітний, небесний, товстелезний
гіркий, готовий, жвавий, гнучкий, мертвий, прадавній, м’який, кришталевий.
• 3 других букв виписаних слів складіть назву карпатського села, де М Коцю-
бинський збирав матеріали для повісті «Тіні забутих предків».
4. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. Прикметником є виділене слово в реченні
А Ситий голодному не товариш
Б горобця на „олові не обдуриш
В Не скупийволодіє багатством, „ ,І1Ш
Г Хю па чуже зазіхає, своє втрачає
Д Один мудрий сто немудрих навчить.
2. НЕ МОЖНА замінити варіантам
- у дрімучому (дрімучім) лісі дужгахпРикметникусловоаіолу«<"
головному (головнім) доповідачеві
на березовому (березовім) стовб"
на рожевому (рожевім) ТЛІ 1
на кам'яному (кам'янім) ,Іа
^!ивП<Ч>,а1і),ННЯ
| ЇЙЇЙТИЙ.МИЛИ11. ВИІ
[ фЦ.ЛШ,ЗЙЛІЗН1ІИ
1 «ш, жвавий, го
«т формі
1 ‘'Чохвівц
138
'ВНЯННЯ.
і, порожній
•встелезшії
талевий.
де М. Копо-
форми ступенів порівняння можна
д низький, пресильний, дорогий
5 визначний, лисий, удалий
р кароокий, молодий, красивий
р смачний, тонкий, ефективний
д бадьорий, гнідий, хворий
утворити ВІД усіх прикметників
рядка
4 Форми ступенів порівняння можна утвопи™ •
А дзвінкий, білий, суворий Р *Д усіх прикметників рядка
Б русявий, гладкий, глибокий
В затемний, чесний, молодий
Г рідний, білосніжний, бідний
Д живий, товстий, дружний
5. Форми ступенів порівняння можна Утвппнт.. Пі „
утворити від усіх прикметників рядка
А малиновий, чесний, цікавий
Б гучний, дешевий, приємний
в ультракороткий, злий, вагомий
Г солоденький, ретельний, щирий
Д здоровенний, доречний, вразливий
6. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А огидний, прозорий, крижаний
Б симпатичний, холодний, дужий
В зеленуватий, милий, вигідний
Г переконливий, залізний, рідний
Д український, жвавий, голосний
7.
Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А вужчий, більш тепліший, триваліший
Б ласкавіший, порожніший, активніший
В менш яскравий, смачніший, презлішии
Г самий короткий, скромніший, легший
Д рідніший, багатший, більш сміливий
Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А легший, якнайповніший, найбільш серйозніш
Б менш цінний, самий свіжий, на“^ільш?0^І^,І^И
В більш рішучіший, найкоротшии, щонаид
Г архіважливий, наймиліший, найменш _ й
Д вразливіший, теплолюбніший, наиша
гг ь членів порівняння прикметників у рядку
Правильно утворено форми ступ
А V <• ..„охптний самиїї вагомий
А щонайкращий, більш грамо п ЛШНй за всіх
Б ліпший, найбільш упевнений, молодший
139
В знеснленішнй, найбільш суворий, підкажи...їй
Г найменш білявий, наіІпшсПший, менш < піжни
Д якнайтепліший. шонаЙвуЖ’ШЙ, пргчеі ніппії
10. Правильно утворено форми ступенів порівнянню прпкме гшікіп
А ловже.іезнішнй, найбільш привітний, модпіігіиіі
Б найменш вологий, самий чудовий, більш лагідний
В нансамотніший, найгострішнй, прудкіший за всіх
Г дуже цікавий, менш оригінальний, пайніжніпііій
Д найяскравіший, більш зручний, дорожчий над ус»'
11 Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників
А зеленуватіший, найрідший. найбільш дотепний
Б найбільш весняний, найменні дзвінкий, молодший
В найбіліший, щонайтоннпій. найбільш кмітливий
1 тривожніший, легший від усіх, найбільш хворий
Д малиновішнй, найнадійніший, якнайближчий
12. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників
А більш глухий, нантемнішпй. найбільш вишуканий
Ь наивеличніший, найкрпвіший. щонайгрізніший
менш чистіший, менш стриманий, більш чуйний
щонайгірший, найбільш сором'язливий, найстарший
Д найбільш готовий, предобрішпіі, якнайцікавіппій
13. Закінчення -
А завтра
Б неділя
В субота
ий має прикметник, утворений від слова
Г город
Д торік
14. Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова
А учора г
Б продаж п зовні
В тепер д колись
15. Закінчення -ий має прикметник, уморений від слова
А безодня
Б природа _ п°ДРУжжя
В дорога Д поздовж
16. Літеру і треба писати
А дружи..й колектив
Б звороти..й зв’язок
в потужн..й заряд
Г горішн..й поверх
Д заможн..й селянин
на місці пропуску в рядку
РЯДК’,
Суфікси
V прикметниках
Приклади
Суфікі
логічний,
архаїчний
музичнии,
демократичний
В роздрібний
Г бабусін
ПРа'О,1НС'"’И“'™™™ихсуфіиів
Виконайте завдання з пробного тесту ЗНО-2015
НЕПРАВИЛЬНО утворено слово
Д харчовий
Б критичний
1ІІЧ.ру і треба писати „а місц1 „
А дружи..й погляд ' " усіх варіантах, ОКРІМ
Б [іезабутн. н день Г самотн..й хлопець
В самобутній талант Д тотожн..й вираз
пропуску в усіх варіантах, ОКРІМ
Г прийдеиін..й рік
Д досвіти..іі морок
Суфікси -ичн-, "гчн
Зауважте!
Окремі прикметники мають паралельні форми: життєвий - життьовий
дієвий — дійовий.
ІітсрУ »’треба писати на місці
д мОіугн..й дуб
Б іюііутн..н вітер
і. гутеїіш. й звичай
Випадок написання________________
прикметниках, утворених від іншомовних слів, після
22? кв д, т, з> с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев ятки»)_
"ісля приголосних, що не належать до правила «де в ятки»
і -ІЧП- ПШНЄМО після голосних)_____________________
ев-(-єв-) у прикметниках
Суфікс Випадок написання Приклади
-ов- 1) якщо прикметник утворений від іменника 3основою па твердий приголосний, крім шиплячого; 2) якщо прикметник має перед суфіксом м'який при- голосний або шиплячий та наголос на закінченні казковий. кварцовий крайовий, кущовий, кульовий 1
-ев- (-єв-) якщо прикметник утворений від іменника 3 основою на м’який приголосний або шиплячий та має наголос на основі слова за.чшевий, вишневий мовленнєвий, суттєвий
(-се- пишемо після й або літер на позначення по- довженого м’якого приголосного) _
Суфікс ______ Випадок написаний*
присвійних прикметниках, утворених віл ІМі ННІІМІї
І піл.міїні (кпім іменників з основою на г"і) _
бабусин
'•'Ції
(!')фіїц, :
. -МН-
-їи- Г-їн-; у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни з основою на |-іі|
|.«. 1 у присвійних прикметниках, утворених віл іменників II відміни (-ге- пишемо, ямно іменник ’ <к повою на рй|)
учнів, діїу(и.
Юріїв
Зауважте!
Суфікс -ів- чергуються із суфіксом -ов- або -ев- (-єв-):
• -ів-//-ов-. якщо прикметник утворений від іменника твердої ҐЬ,-
о/ск>їв - сусідова (сусід);
* 'Ів-//-Єв-(-Єв-), якщо прикметник утворений від іменника м’якої
Ігорів — Ігорева (Ігор), Андріїв — Андрієва (Андрій).
6 »е.1|Ор
0 '
, за
водень
сосна»
6. Утворіть ВІД іменників прикметники за ДОПОМОГОЮ суфіксів -ОВ-, -ев-Г-ев.
Випишіть прикметники із суфіксом -ев- (-ЄВ-)
Груша, ялинка, рубець, роль, олівець, нікель, реєстр, овоч, річ, полудень н. -»
ялівець, ірис, Тінь, тюль, івасі, ранець, куш, кварц, насіння, плече, гай, емаль.'
’ сиПЛРШИХ бУКВ ВИПИСаних Слів словосполучення на позначення нео^.
А
Б
Б
26. За
А айстр:
Б корал
В соя, а
7. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
19. Літеру е треба писати на місці пропуску в слові
А алюмінієвий
Б ключ..вий
В реч..вий
Г оранж-.вий
Д ДОЩ..вий
27. Помилю
А звук<
Б двор
В грон
20. Літеру є треба писати на місці пропуску
А насіннєвий
Б матч..вий
В помаранч , вий
в слові
Г борщ..вий
Д ясен.вий
Д калі
28- Помилі
А
21. Літеру о треба писати
А алич..вий
Б ситц..вий
В чутт..вий
на місці пропуску в слові
Г кварц..вий
Д полудневий
в
в О0;і
? "1ПІ
1 «0»
4 Мо;
Ч.
В
22. Літеру о треба писати на місці пропуску
Б
В
142
в слові
Г тущ..вий
Д НІКЄЛ..ВИІІ
циліндровий
замш,.вий
МІСЯЦ..ВИЙ
4
від усіх імен-
ггЛ/г '
’РУПИ;
нуль,
неокла-
Г береза, овоч
Д черешня, ніж
Г корінь, тунець
Д папір, магній
сіль, галузь
вісь, мигдаль
Г
Д
” Ч’УІЦ
23 "'""оГаХ СУФ,К“ УТ°З" прИКМет„„ки ві
1 ніікін варіанта
4 КУЛЯ, грунт
' „дат, груша
р 11]Сок. вишня
24 Задономілою схфіьса ов у гворюються прикметники від усіх іменників
варіайта
д ЦО-'ІНН, спориш
р парча> тайга
Р ВСЛЮр» плече
95 За допомогою суфікса -ев- (-ев-) утворюються прикметники від усіх
іменників варіанта
д кальцій, двір
Б водень, текст
В сосна, свинець
26 За допомогою суфікса -ев- (-ев-) утворюються прикметники від усіх
іменників варіанта
д айстра, промінь Г корінець банан
Г, корал, тиждень Д фарш, чебрець
В соя, адреналін
27 Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку
А звуковий, слоновий, надплановий
Б дворовий, причиновий, перловий
В грошовий, коричневий, шанцевим
Г фенхелевий, вільховий, рубіновий
Д калієвий, персиковий, шагренов
28. Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку
А тестовий, ялицевий, щупальцевий
Б больовий, нафталіновий, парові
в шпильовий, круговий, агрусовш
Г помаранчевим, рожевий, нулев
Д мохеровий, суттєвий, нордов сявідносн)прикминик„ ВІД усіх
29 За допомогою суфікса -ичн- У творю
іменників рядка
А математика, проза, вулиця
Ь фізика, ботаніка, риторика
В класика, лінгвістика, ідилій
діагностика, історія, герой
Д дипломат, період. мстаф°Ра
... „«ті праску .усіх словах ради
ЗО. Літеру и треба писати н „ггакс..чн«й
А цмн..чнии. дра.мат-.чниі< аферист-чнин
Б романтичний. цмк-ь4 ’. істор-ч,<п”
В діалогічний. цяевмзТ ' ^искав..чний
Г морфологічний. гран- І,мПір-чниіі
Д електр .чнші. иолун-чнин. вампір-
- .н «попуску в усіх словах рядка
31. Літеру і треба писати на мн Р° • - »
лакон-чний. астроном, «ний. геометрчшпі
монарх-яний. гиравт чнш..
КОСМ. ЧНИЙ. ТроП-ЧНіОІ. фОЛЬІСТОрі '
енергет-чшш. акалем.чний. океан..ч
ПеСИМІСТ-ЧНИЙ. ЗООЛОГ..ЧНПИ. ПУОЛ..ЧНИИ
Б
В
Г
Д
32. Помилку в написанні прикметника допущено у варіанті
А кобзарева пісня директорова порада
Б школярева думка Д інженерова ідея
В Ігорова діяльність
33. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку
А Оліна презентація
Б матусина казка
В Марина подорож
Г батьків подарунок
Д сестриччина допомога
34. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку
А Олексіїв конспект
Б Юрієва квартира
В Андрійове вітання
Г Миколин комп ютер
Д Гнатові збірники
35. Помилку в написанні прикметника
А Оксанин виступ
В цареві загадки
допущено в рядку
В соколиний зір
Г лисичкіна хитрість
Д бабусина колискова
36. Помилку в написанні
А ахіттесова п'ята
Б дамокловий меч
В сізіфова праця
г прокрустове ложе
Д авгієві стайні
ПРИ^^0"УШеНО. РЯДКУ
завдання з тесту ЗНО-2019ГйснОвма
1І|1І.11цііаиіе речення.
І/С.тихий безпілотник набирає. Швидкість бли.кп .
• п‘^е на виживання під час. сер^о
!І,іаіи,ІЬ,,1,м<\ТГ1т.',0С^
А
Б
В
Г
1*
( ц>, від восьми до вісімдесяти
ї ї.і. від вісьми до восьмидесятії
ста. від восьми до восьм«десятьох
1-ГО. віл вісьмп до вісімдесяти
д ста. віл восьми до вісімдесяти
Числівник самот і і ііна час гина мови, яка означає число, кількість або поря-
[ док предмеї ів при лічбі іі відповідає на питання скільки? котрий?, шість, сорок
І один, десятин.
Зауважте!
1 Не треба плутати числівники з іншими частинами мови, які мають числове
чення: двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть іменники.
типоверховий, поодинокий, парний - прикметники,утроє, двічі, по-перше
гоисіівники; подвоїти, розполовинити - дієслова.
І 2 Слова мало, багато в сполученні з іменниками - назвами предметів та
осіб"- с числівниками (мало книжок, багато студентів), у сполученні з дієслова-
ми - прислівниками (мало знати, багато читані).
Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками
масне кількісні дробові збірні
січ. сто три, тисяча півтора, одна друга, дві цілі і одна четверта троє, обидва, семеро
неозначено-кількісні
розряди числівник* за <>ул<>-о
Складні_________
Порядкові
(котрий?)
багато, кілька, кііь- дРУ^ '
канадця ть
дцять тре-
тій. сотий
Складеш
Прості
сто сорок один
™а> десять, сто
145
.' X
//X
/? їй
.Ліпних і неозначено-кількісних чИс. •
Відмінювання власне кількісни , • .;Г1Ми відмінками
, т,гя за родами, числами, відмінками, Як зай
1. Числівник ОЙИМ.ЗМІНЮОТЬС .
той,
Відмінок
Ч р.
один
С|>- ...
одне, одно
одного
одному___________
II. в. або Р. я | (Йін^одно _
осіним
(на) одному, однім
Ж. р.
одна
однієї, одної"
одній
одну
однією, одною
(на) одній
одни,м
и. в.аборТ'
одними
2. Числівники два, обидва, обидві, обоє, три, чотири, багато, кідьКа,
мінюються за зразком числівника два.
Зауважте!
і І. в. і два, дві
Р. в. двох
Д. в. двом
Зн. в. I I в. або Р. в.
Ор. в. двома
М. в. (на) двох
^К;лі"",,к" ч,т"Ри » «“««» " орудному відмінку мають т„шезай,
' -.«а (чотирма, багатьма. а не чотири,ма, багатьома)
або., обойма. ' “ НЄП»ЯМН* “'“«інках мають ф»ря
’приіц.аи, , ^,ьканадцятьвідні№
Н. в.
Р. в,
Д. в.
їдять, тдятеро
гдяпш (іїятьох)
п'яти (п’ятьпи >
січ
с&нн (сімох)
/X
» ять рдятьох)
їдятьлю (пятьома)
(сімох)
(сімома)
^^(СІМО
вісім
восьму (вісьмох)
восьми (вісьмом)
вісім (вісьмох)
сьма^ (вісьмома)
(на) восьми (вісьмох)
| М. в.
Зауважте!
Збірні ЧИСЛІВНИКИ .МОЖНЯ хгг
тридцять (двоє, обидва д >Тв°Ритц Лиш .
ванні вони втрачають чете Ч‘ІСЛІВннків два-двад^
Ф°Р«".«кімасИеіа.1ь/ ЯС У(°> і мають / ПятФ° тоЯо). П ривіїм"1’
не значення (двійко, трійкою *'*'ЛІВНики. Збіпні/ Испрямих відмінках такі с‘іМ
14б Л 'Медівники можуть мати Ііесїлг
і. Числівники нуль
і ИШ1
ЗфйЖИе’
^Шискладеї
Ц^^отого»
’^к
Ли.
_*бо р
них ’іис іінниках п’МтнРгял, . ,
..........................................................
. ч,„ .данім' <>г«'утгто, ст„ „
ікііічеііня -а. •«іимх ► (. нмого та
ІНіЗнї
Ор- » М » сорока
числівниках віл Аиисот до >г..
„ ..ти Я Iі6" "" Паралельні форми мав лишфорш
4 •'
і Н. н
Ги в.
Л. в.
Зн. н
Ор. в,
М. и.
« 'О/Ю*
рріїяноспт
реіїяірмпщ ‘ <гпа
лише
11 в 'Мктпї чотириста шістсот
| р в. | двохсот И в. двомстам чотирьохсот чотирьомстам шестисот шестистам
|3н в. двіат чотириста шістсот
|0р. в.1 двомастами чотирмастами шістьмастами, ши тьо.Ч(^та^и
І г М. в (на) двохстах (на) чотирьохстах (на) шестистах
ґ?
&
Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд вілмінкимо, як відпоь
юшки
І У кількісних складених числівниках відмінюємо кожне слово за своїм типом
рмінювання, до того ж варто пам’ятати про паралельні форми. дваОияти п ти,
маоият^х п ятьох (а не двадцятьох п яти).
Відмінювання дробових числівників
У дробових числівниках чисельник відмінює гм Я так ^льник>. ^ва>
«ия числівник, а знаменник - як порядковим. . множинн треті, чоти-
*ри> чотири знаменник стоїть у називному в. . п) віімінка множини
(частини), а після п’ять і далі У І’)о*
ять шостій', вісім десятих).
II.».
Р. В-
Д- в- _
Зн. в-
Ор. н.
М. в.
дві третії__.
двох третпіл
дтмтреттм____
дві третії__—
дврматреп^
(на)двохтР^
147
Зауважте! „іятопи, півтораста ”е відмінюємо.
Дробові числівники півтора,
папкових ЧИСЛІВНИКІВ
Відмінювання порядкові
як прикметники, за родами, чиСЛам
Порядкові ЧИСЛІВНИКИ змінюю! ьу* иках відмінюємо тільки ось/1
відмінками. У складних порядкових восьмого, сто двадцять восьм,"к
слово: <™<, двадцять аосьмш. сто двадцять весь
ТОЩО.
-пом/ятк слова. Випишіть слова, які не є чиг^
2. Визначте, до якої частини мови належа • Сжв.
пиками ,
Восьмий, трійко, третина, удаг, нівтора, гектар. » ЛЧ
розполовинити, ВОСЬМПТОННИЙ, однозначний, К1 , ’ ' ОМЄїц
сорок, четверо.
. З перших букв виписаних слів складіть ім’я та прізвище одного з героїв пойст
І. Франка «Захар Беркут».
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
Числівниками є всі слова в рядку
три, третій, третина, троє
десять, десяток, десятеро, десята
два. двійко, двоє, обидва
семеро, сімка, сьомий, сім
четверо, чотири, чверть, четверті
Правильною є відмінкова форма числівника
А ста сорока п'ятьма Г стома сороками п’ятьома
Б сто сорок п яти Д (у) стах сорока п'ятьох
В стам сорокам п'ятьом
Правильною є відмінкова форма числівника
ста сімдесяти чотирьом
ста семидесяти чотирьох
ста сімдесятьома чотирьома
стома сімдесятьма чотирма
(у) стах сімдесятьох чотирьох
Правильними с всі відмінкові Лпп»,,.
* . 3 форми числівників, ОКРІМ
А п ятдесяти двох 1М
Б дев’яноста сьома * Двадцятьома чотирма
В на сімдесяти шести восьмидесяти дев'яти
Прайси, е відмінкова форма чимі
А 11 ятидесяти шести
Б семигіами трьома шістдесяти шести
В д< в яяос та чотирьома (^Я) сороках іГягьох
А
Б
В
Г
Д
2.
3.
4.
5.
148
Б
В
Г
д
। < . >
ІШГМІКРЖУС П
ї яриімкоцкіті
І ’-^їзикпл-п
І
1 (і. ......Форма ,„п.лі
д ц я І пста лев яноста семи К
Б її ятиі там дев’яностим сімом
Б п'ятьмастами ден яноста сьома
Г пя сьомастами дев’яностами сімома
д ц яі ьохстах дев'яноста сімох
7. Правильною є відмінкова форма числівника
д днохстам п’ятдесяти шести
Б двомастами п’ятдесятьома шістьома
В двохсот и'ятидесяти шести
Г (у) двохстах п’ятдесятьох шестьох
д двохста п’ятдесяти шести
ома
їх
8. Правильною є відмінкова форма числівника
А трьохста шістдесяти двох
Б трьохсот шестидесяти двох
В трьомстам шістдесяти двом
Г трьомастами шістдесятьома двома
Д трьохстах шестидесятьох двох
9. Правильною є відмінкова форма числівника
А чотириста вісімдесятьох п’яти
Б чотирьохсот восьмидесята двох
В чотирьомстам восьмидесятії двом
Г чотирьомастами вісімдесятьома двома
Д (у) чотирьохстах вісімдесяти двох
10. Правильною є відмінкова форма числівника
А семистам!! сорока п’ятьма
Б семистам сорокам п ятьом
В сімохсот сорока п’яти
Г (у) семистах сорока п'яти
Д сімомстам сорока п’ятьом
11. Правильною є відмінкова форма числів
А вісімсот п’ятдесяти трьох
Б вісьмастами п’ятдесятьма трьома
В восьмисот п’ятдесяти трьох
Г вісьмомстам п’ятдесятьом і рь<ь
Д восьмистах п’ятдесятьох трь -
12. Правильною є відмінкова ф«Рма числівник
А дев'ятисот дев’яносто ДЄВ ЯУ
Б дев’ятьохсот дев’ян<кта П’ятьом
В дев’ятистам дев’яноїта дев'ятьма
Г дев'ятьмастамидевяносіа .тьоМ !
Д дев'ятьомстам дев яноста
13. Правильною є відмінкова форма
А сімдесяти трьох
Б п’ятьохсот сорока
В двадцяти двум
числівника
Г шестистам!! десятьма
д трьохстам дев’яноста
14. Правильною є відмінкова форма числівника
А двумстам тридцяти
Б тридцятьма вісьма
В стома десятьма
Г восьмидесятьом дев'ятьом
Д (на) чотиристах двадцятьох
15. Помилку допущено у відмінюванні числівника
А чотириста дві
Б сорока вісьмома
В на двохстах п’яти
Г вісімдесятьма одним
Д шестидесяти семи
16. Помилку допущено у відмінюванні числівника
А сем вістами дев’яноста сімома
Б дев'ятисот сорока дев’ятьох
В чотирьомстам двадцяти двом
Г трьомастами тридцятьма одним
Д (>') Двохстах п'ятдесяти восьми
17. Помилку допущено у відмінюванні числівника
А
Б
В
Г
д
дев’ятьмастами сімдесятьма чотирма
чотирьохсот вісімдесятьох шістьох
(на) восьмисот дев’яноста дев’ятьох
(у) трьохстах шістдесяти восьми
двомстам сімдесятьом вісьмом
А іріщіять шістьТ1
Е тридцяти шести і
В триміснії
І фИЖЯШГСПІ'
ТрИДЦЯТИ ШСіТ’Н
18. Помилку допущено у відмінюванні числівника
А вісьмомастами сорока шістьма
Б п'ятистам сімдесяти чотирьом
В (на) шестистах тридцяти восьми
Г сьомастами шістдесятьма трьома
Д дев’ятиста вісімдесяти шістьох
19. Правильно вжито відмінкову форму числівника в -
А Козацькі чаики мали довжину до вісімнадц„т. ,
Б На човні розміщувалось одночасно
В У рух чайку приводили вітрила й
Г Із січової гавані вирушало іноді г
Д Ка-ацький екіпаж човнів и^ХХ^
в реченні
- метрів.
До семидесяти козаків,
весла, яких було більше десяти,
понад трьохста чайок.
—> двадцять тисяч бійні”
150
А
Б
В
21) ...... "житп 'млм|")«>»у ,|Х1|>МІ,
.'Іони сплять до двадцяти дПух лп,НИк* •»реченні
< юн щодня ;Пд« Ш т >* добу
В и .< мурого ведмедя сяі.и ф 1 1п’іммік рси ,ИМ1(ОІ 1жі
Нл ІІ.ІЖІІ ВОДИТЬСЯ блилько ин/’,'”К’,МИЛ"’'Ги "крамі,
д„ сорока сім нндіп ЗМІЙ усе Пмлг* ИХм вил таку і
*ИПяі’Р”*мяп.ум<ф|
чиї ліпниками
Л
2| Прочитайте речення з ИропущеІтми
Ведмедиця вагою близько ... кілотаміп
ірачИ «роджу, нймжая вагот вм
Лущильним є ^ріаіп іихлідовноіозановиення пронусків
д ста. ині.мдееята п’яти, ста сорока
5 с । о. вісі мдссяти п’яти, ста сорока
В ста. восьмидесята п’яти, ста сорока
Г ста. вісімдесяти п’яти, сто сорок
Д ста. вісімдесят п'ять, ста сорока
22. Причіп акте речення з пропущеними числівниками
Найвс.іичніиіий у Європі Верса.'іьеький пашц то»іи.щ 6ш .>
упродовж ... років, а королівському двору прислужувало до л ,;-? .,
придворни.\ і слуг.
Правильним є варіант послідовного заповнення приіусків
А тридцять шість тисяч, сорока семи, п'ятнадцяти тисяч
Б тридцяти шес ти тисяч, сорока семи, п’ятнадцять тисяч
В тридцяти шісти тисяч, сорока семи, п ятнадцять тні яч
Г тридцяти шести тисяч, сорока семи, п'ятнадцяти тисяч
Д тридцяти шести тисяч, сорока сім. п’ятнадцяти тисяч
часів .ю тися-
Б
В
23. Правильно вжито відмінкову форму числівника в реченні
А Події в - Повісті минулих літь описані від найдавніших
часта тринадцятого року. іП)пін* нохід кня.ія Ігоря на
історична основа «Слова про
половців тисячу сто вісімдесят II' и*поніл,укіть з тисяча семи-
ВИН..К.И-....Я .юної українсько) І
СОТ дев’яноста ВОСЬМИМ роком. ,иі-ича шестисот
Роман «Чорна раДО> »ІДТВ<>Р^ ,,ОД" ...... ГГІХ1
шістдесят третього Р°КУ- сьоМОМу ропі нова українська літцм . .
У тисяча вісімсот трид і землях.
виникає иа західноукраїн 11ЧЄциі
24. Правильно вжито відмінкову <*'”1^>сьМ0Му році разом з паном Епгіль
У тисячу вісімсот двадня^ и Україну. ТИСЯЧею вісімсотим
гардтом юний Шевченко оК‘ цтва датований тися
Б Викуп Тараса Шевченка з кр«
тридцять восьмим роком-
Д
А
В Свою сорокі Г Нерпо трстьо Д 3 тися на заст 4. Виконайте з НЕПРАВІ А чотири Б сто два В півтора Г п'ять де Д однадр) Зв’я ,,6ірку «Кобзар* поет видає тисяча вос^ першу поетичну збірку ЧІ "”ГС „ Україну Шевченко здійснив тисяча в.еімТОг / подорож в Україну Ч | го року. оку Кобзар перебуває десять п(11Л чі восьмисот сорок- сьомої О РОКУ Р0Ч 1 гайні. Зв'язок числівника з іменником завдання з пробного тесту ЗНО 20 ЙЬНО узгоджено числівник 3 Іменником у словосполук вікна кілометра гектара сятих мікрона гга центнера зок числівника з іменником (окремі випадки) Г Г7/ 7/ Л?" 'V X * у// ’/л у* . \ Ь /г к4 । 1 іьНО- .1 , нація1"1 ,<«ІІ-1ЬНО- І । сіма полови^0*1 Б ірідаьіваце В ла і третиною і 1 неправильно І Її ;*л>
СІ 15; Числівники Форма іменника Приклади
два, три, чотири Н. в. мн. два столи, три учні 'ютиріл лікарі
!N ‘ять і більше 1Р. в. мн. п 'ять зошитів, десять книжок одна друга лимона (однієї другої лимона, одну другу лимона) півтора гектара, півтора яблука півтори доби півтораста мешканців
дробові । • одна друга 1 • півтора • півтори • півтораста (150) 1 збірні ( • • сіадені ~~ І ЛІ гаї > Р. В. оди. (незмінно!) Р- в. оди. (Ч. р.,с. р.) Р- в оди. (ж. р.) Р. в. мн. * множинні іменники (Р. в. ми ). С Р'(Р в. МН.); ^Р- ~ назви істот (Р. В.МН.); СН}Інк7тоГ77 —
троє дверей четверо вікон, семеро козенят п ятера хлопців ^прок один уугн'ник. 1°рок (два уноімики, ’^окп мгпь учіН ник1"
Ч:і
їв
н-,» і її#»»*
ь намок
гектара,
доби
пій .иеил^
Б
В
Г
лимона
другої лимона. І
/гу лимона)
нУ*
І4Дг _
Д%
у(іч * п"'!
[ іірияис ..ик.узі<,і(.ім,ми.ИЮм
І ................................... ",ГЛ™ '"«Н,„Я11ИГ....
»м1.гт„и
Ом.)
(ім.)
<1 сни іінпики два, три, чотири вимаї
г;нрелмічн." ВДН-:""""«я.................................................
з >’Я™............ Шм™ " ” - "Ф- ж,™„«
5 . Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
25 Закінчення -а має Іменник у варіанті
д 2 кварі.іл.. Г 0,5 ящик..
Б 3 принтер.. д 4район
В 1,5 лоб..
Л/л
пРНучні.
26 НЕПРАВИЛЬНО узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять п’ять апельсинів Г дві треті апельсина
Б три з половиною апельсина Д двадцять один апельс ин
В двадцять два апельсини
27 НЕПРАВИЛЬНО узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А сім з половиною центнерів Г чотири сьомих центнери
Б тридцять два центнери Д півтора центнера
В два з третиною центнери
28 . НЕПРАВИЛЬНО узгоджено числівник з іменником у словоспол> ченні
двадцять два абрикоси
чотири помідори
півтора огірка
два з половиною банана
одна ціла і одна друга лимона
...лпшик 3 іменником у словосполученні
Г вісім кілограмів
д три професора
29. НЕПРАВИЛЬНО узгоджено чиа
А п’ятеро друзів
Б півтора аркуша
В півтораста гривень
ЗО. НЕПРАВИЛЬНО узгоджено
А двоє разів
Б півтори доби
В одна третя сторінки
числівник з іменником у словосполученні
г п’ять з половиною тонн
д дві цілі Йодна сьома ме гра
153
ЗІ НЕПРАВИЛЬНО у’тоЛ*<•«'
і рн \\ ЛОЖМІІМ1
ГГМгро і|п ГҐНГІІІ ТІЇ»
обидва випускника
одна Лр.Уіа МГІ|М
півтора кі іиг р.ім.і
І.
н
Б
Н
г
Д
„ .ііііінк 3 іменником у словосполук
32 НЕПРАВИЛЬНО уіпііАгнн’їн
ЛПД'ПІНГЬ ДНЯ ДНІ
Гри Л ПМОІІИІЮЮ роки
одна четаертз тонни
сім з чнг|>’гх> кавунів
півтора баклажанів
Г ’’
Г У а^'
/ 0і
/ Лс1, -і ,
»’0П 0>‘
’.'у. ।
X 0 ”
Б
В
г
д
33. НЕПРАВИЛЬНО узгоджено числівник з імснннком
півтори ХВИЛИНИ
шість з чвертю ГОДИН
одинадцятеро вікон
сорок два учасника
кількадесят туристів
34. НЕПРАВИЛЬНО узгоджено числівник з іменником у словосполук
сімдесят три відсотка
два з половиною місяці
п’ятнадцятеро хлоп'ят
півтораста студентів
сім десятих гектара
п’я'
і уважте!
Хлрічрозпочнетьс
Б
В
Г
д
35. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне словоепсаи-
чення ).
Наша подорож тривала (1)півтора тижня. За цей час ми оглянули (2)чоп]іі
ри міста, відвідали (З)два замки, (4)три палаци, (5)чотири музея.
НЕПРАВИЛЬНО узгоджено числівник з іменником у словосполученні,
позначеному цифрою
А І Б 2 В З
Д 5
36 "" "І,ІІИ <циФра в дужках позначає наступне словосполр
Для приготування великодньої пп^,, . -» ,
борошна, ауолстіп'япккстгра,,—^ Робиться (1)дм «Л04»«“
тти' (^десятеро яєць, (ІМш екмти ‘ “
НЕПРАВИЛЬНО узгоджено чпгг •
позначеному цифрою '’НІІИК 3 Іменником у СЛОВОСПОЛУ41^111”'
А 1 Б 2 в ;
г 4
7 Виконайте завдан
•ь Граматичну нор
г ЧаеРТЬ До Щ)
Г^Ну
154
1,,М"«Ч«і».Чму
—....
л„ малюнок. Ираннльн,, '
. (уп. усі. ОКРІМ “Ідп“»Ідями
црсрп. ІИ» ШОСТІЙ
ЩіЧ ГЛ година п’ятнадцять хвилин
ичіімднягі. хвилин сьомої
Н мі плини і. хвилин по шостій
чверть на сьому
Б
В
Г
Д
11Я значення конкретної години використовуємо п
', їч»иян. о п мтіи годині. у порядкові числівники:
............ ""-Р"™»УЄМО „р,„1ме„„„к т „„ ту< „ м
Котра година?
Правильно Неправильно
десята година десять годин
[ІО 1 нів на одинадцяту нів одинадцятої
[І0Л5 л\ яг::і година п ятнадцятьхвилин, п’ятнадцять хви- г:.. по десятій, п'ятнадцять хвилин на одинадця- ті,. чій/>ппі по десятій, чверть на одинадцяту п'ятнадцятьхвіиті оди- надцятої
ЙЦ5 за п’ятнадцять одинадцята, за чверть одинадцята, чверть до одинадцятої^^ без п'ятнадцяти одинадця* Іта !
Зауважте!
Зустріч розпочнеться о десятій годині.
7. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
37. Граматичну норму на позначення часу порушено в р
А чверть до шостої
Б за п'ятнадцять шоста
В п’ятнадцять хвилин до шостої
Г без п'ятнадцяти шоста ,
Д сімнадцята година сорок п ять хві
м Грам™ норму на позначення часу порушено н рядку
А за двадцять десята
Б Двадцять до десятої
В двадцять на десяту
двадцять десятої
Д Двадцять по десятій 155
Л .1* ,'4'
позначення часу порушено у варіанті
г чверть до одинадцЯтед
Д двадцять но другій
Г пів на восьму
Д вісім годин тридцять
^Илц^
39. Граматичну норму на
А десять хвилин на третю
Б три години п'ять хвилин
В пів на дванадцяту
40. Граматичну.... иа позначення часу
А п'ять хвилин до восьмої
Б десять хвилин на дев’яту
В десять но восьмій
41. Граматичну норму на позначення часу порушено у варіанті
А рівно одинадцята * чверть на третю
Б п’ять хвилин після двох Д Десять по першій
В за двадцять сьома
42. Граматичну норму на позначення часу порушено у варіанті
А пів на дванадцяту Г двадцять на десяту
Б третя година десять хвилин Д п’ять хвилин по другій
В двадцять хвилин сьомої
43. Граматичну норму на позначення часу порушено у варіанті
А третя година п’ять хвилин Г за двадцять третя
Б рівно шістнадцять Д десять по четвертій
В чверть по дев’ятій
44. Граматично правильна відповідь на запитання Котра година?у варіанті
А рівно дванадцять Г три години п’ять хвилин
Б десять хвилин шостої д десять хвилин по шостій
В без двадцяти десять
/ /мг
45. Граматично правильна відповідь на запитання Котра година? у варіанті
А шість годин десять хвилин
Б за десять восьма
В одинадцять двадцять
46. Граматично правильна відповідь на ~—
чотири години п’ятнадцять хвилин
п яінадцять хвилин п'ятої
шістнадцять п’ятнадцять
четверта година п’ятнадцять хвилин
пятнадцять хвилин після Чотирьох
Б
В
47. Граматично правильна відповідь
А десять хвилин до шостої
Б без двадцяти третя
В половина дванадцятої
1(7
...Ц'/Ч'
...........
ЛП уречені**3
ЙЇ-*...............
ІЛІЮ приніс.
Розряди зай
г без двадцяти перша
Д початок десятої
запитання Котра година? у ряік)
на запитання Котра година? у вар'‘11(
( п’ять хвилин першої
Д за чверть до сьомої
п’ять хвилин ггеркк*’1
156
Граматично правильна вілзд^
д рівно вісімнадцять
Б пін на дванадцяту
Б десять після дев’яти
ь на запитання Котра гостина? . кзр*аит;
І початок одинадцятої
Д три голини п'яті» видик
3АЙМЕцИИк
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2014 (ог
Правильною є форма займенника °СН°ана Сесія)
А нсим підприємцям
Б з твоєго району
В спілкуватися ями
Г на тім березі ріки
Займенник - самостійна частина мови яка «кі-
лькість. але не називає їх. Займенники співві™ У ’ предмети’ ознаки або
рикметниками, числівниками, тому, подібно , ^Я1ЬСЯ 3 Левнимн денниками,
на питання хто? що? який? чий? котрий? скільк^'Час1"и м<жи ’
Морфологічні ознаки. Усі займенники
|сні з прикметниками можуть мати ознаки роду й чиє £ ВиМШКШИ- а сгавви-
І СишакстнароМ. у
що „ .МЄНШ.КИ, прикметники, числівники. З ЯКИМИ вони СНІЯВІДН То
свою//К7/Ю приніс. Л
Розряди займенників за значенням
Розряд
Приклали
Особові
Зворотний
Присвійні __________________
Вказівні ________
Пита.[ьні (містять питання про нреДме
[раку, кількість)
ВІТНОСНІ (приєднують підрядну ЧЗС ро)
складнопідрядного речення до голо^-_
Заперечні (творяться від відносн
С^огою частки ні) ------"
дальні
4оіи1НаЧСн* (творяться ВІД відносних з*»
о*1 > часток) ____________________
я, ми — 1-а ос.; ти. ви — 2-а ос.; вп*. вона,
воно, вони — 3-я ос.
себе (не .має форми Н. в.)
мій, твій, свій. наш. ваш. його. а. іг, їхній |
той. цей, такий, стільки
-------------------------
хто. що, який. чий. котрий, скіпки
ніхто, нішо, ніякий, нічий, нікотрий.
ніскільки
весь (увесь). всякий (всяк), кожний (кожен).
жодний (жоден), інший, сан. самий
дехто, абиякий.
скііькігя^^.
-^^чий. котрийсь.
-небудь
157
ВІДМІНЮВАННЯ ДАЙМ........
Відмінювання особових ааймі шінкіи
ВІДМІ- НОК 1 -а особа 2-а особа 3 м
однина МНОЖНИМ однина МІІОЖНІНІ О.'ІНННМ
11. н ми ти ви він, НОНО
р. мене нас тебе вас його (нього)
д. мені нам тобі нам йаи.у
Зн. мене нас тебе виє його (нього)
Ор. мною нами тобою вами ним
М. (на) мені (у) нас (на) тобі (у) вис (на) ньому (нім) _________
н (неп
їй
нею
(на) нт
ІНЧКНІ
II (Неї)
Відмінювання зворотного займенника
Відмінок н. р. д. Зн. Ор
Відмінкові форми •— себе (<)о себе) собі себе собою
М
(Н«)пй‘
'•ііи
ІV
НІЦЦІ
п”Иц
М ('Он
В 0Кц|
Лг1 У
(НіІ > (((ц
Відмінювання відносних (питальних) займенників
1. Займенники хто, що, скільки не мають роду іі числа, змінюються . інше
відмінками.
2. Займенник чий відмінюємо за своїм зразком.
3. Займенники який, котрий відмінюємо так, як прикметники твердої групи
Відмі-
нок
Однина
Однина
Н.
хто
іцо
скільки
чий
чиє
чин
Р.
кого
чого
скількох
чийого
чиєї
Д.
КОМІ/
чому
скільком
чийому (чиєму)
чиїй
Зн.
кого
іцо
як II. в. або Р. в.
як Н. в.
або Р. в.
чиє
чию
Ор.
N.
15Н
ким
чим
скількома
чиїм
чиєю
(на)
кому
(на)
чому
(на) скількох
(на) чийому,
(на) чиєму,
(на) чиїм
(на)
чиїй
/
у
і*
’М
<**
нн......
№
і!И‘ їй (НїО І- Мій М .'(ДІ
«Ні Й.і й г \.'гу.
Множин.і
чиї
чиїх
чиїм
як 11, в. аби
чиїми
(на) чиїх
Відмі- нок Однина Множина Однина Множина
к У* цг ЦЯ ЦІ той те ти ті
р_ цього цієї ЦЦХ того тієї (тої) тил
>д ЦЬОМ!/ ц/й цим тому тій тим
3,1. як II. в. або Р. в. це ЦЮ як Н. в. або Р. в. як Н. в. або Р. в. те ту як Н. в. або Р. в.
цим цією цими тим тією (тою) тими
м. (на) цьому, (на) цін (но) цій (на) них (на) тому, (на) тім (на) тій (на) тил-
.„.пінних займенників н;-змінювання присвійних
- ІІ1ІНП моє
Відмінок 0,1
МОЯ МОЇ І
Іі. мій ।
МОЄЇ мої.\ і
р.
д. ,Ц0£Щ/ моїй ЛГОШ [
Зн. як П. в. або Р. В. І моє мою як Іі. в. аборТіГ"
моєю моїми
Ор. моїм
М. (на) моєму, (на) моїм_ (на) моїй (на) моїх
Зауважте!
Займенник іл* як присвійний уживається рідко, натомість краще вжі1Взі|
їхній.
Відмінювання неозначених і заперечних займенників
1. Відмінюємо так, як питальні (відносні) займенники, від яких утворені,
2. При відмінюванні словотворчі частки не змінюємо: будь-що, будь-чц,,
будь-чому тощо.
Правопис займенників
2. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2013 (основна сесія).
Б
В
д
11
І . рпрра її
жданками е мі с.101
Н 6 2 В
Правильно написано всі займенники рядка
дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо
ніщо, будь-який, де-котрпй, ніскільки
будь-що. якийсь, аби хто, що-небудь
нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий
будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що
і їкупе,скільки займенник
Задлмротебе весь .мій чс
Мце нетреба говорипи
Разом Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, і заперечні займенники з часткою ні
Окремо Якщо між займенником і часткою стоїть ппи- і іменНИК 1
3 дефісом Пишемо неозначені займенники, утворені , допомогою часток казна- бо™,,' И будь-, -пебудь ’ На''
ні в кого, де з чим.
якому
казна-що, хтозна-котр11'1
будь-хто, який-небудь
ЩОСЬ>
абикотрий, деякий,
ніщо, ніскільки
А, 6 5
Зауважте! ‘--------------—
Слова хто-небудь, деякий. бид>
деколи, будь куди тощо — прислівник Т0,Ц0 ’ слова як-к'1'1
160
в>.пишіть займенники.
[ ЯКІ'” інЧ’У ІЬ‘ оудь'де' Ще’ Ун|чию, колись казна
І У«-таки-ІЦОСИЛИ- “““«Рий, Нікол,,; «—». ЗВ1ЯЮКЬ. аи1.,„л
І*. з других букв виписаних займенників схлаліт
Т шевненхо. ладив назву „|ста ю ломман(|й
1 £ ззвдзння у форматі ТЄСту ЗНО
І (З)таке болать (4)т"/Т>" ’““'тути! ,тт>-
<1)Щ0 , в| ,млот,(е у„м|-,м
Займенниками с всі слова. Позначені цифрам,, окрім
А І 52 11 3 Г 4 д 5
4. „
। Прочитайте речення (цифра в дужках
, Прочитайте речення (цифра в дужках позначавнаступно смао)
Шо6 висіювати (Обудь-коли (2)аою
ма( бити готовим сприйняти (5(будь-яку думку про себе.
Займенниками є всі слова, позначені цифрами, ОКРІМ
А 1 Б 2 В 3 г 4 Д 5
3. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Ходи по (1 )тій землі, де Каменяр ходив, (2)та пий із (З)тих джерел, (4)що
і(5)йоіо посій.
Займенниками є всі слова, позначені цифрами. ОКРІМ
А 1 Б2 ВЗ Г 4 Д 5
4. З'ясуйте, скільки займенників у поданому уривку з поезії.
Я думаю про тебе весь мій час,
про це не треба говорити.
АЗ Б 4 В 5 Г 6 Д >
5. З'ясуйте, скільки займенників у поданому уривку
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться —
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці-
А 4 Б 5 В 6
Г 7 Д 8
Виділене слово є займенником у реченні
А Від одного удару дерево не падає.
Б Одна ластівка не робить весНИ _
В Один день блисне, а сім днів
Г Одні^м колесом не поїдеш
Одні очі і плачуть, і сміються.
161
7. Виділене слово є займенником у реченні
А
А Казка це свіжий вітер, ЩО роздмухує вогник дитячої мри.
Б Я тобі сказати хочу, друже, мрій дитячих я не розгубив.
В Так тихо, спокійно, що хочеться сісти на човен і поплисти.
- І Іам я гайте, що книги - не тисячолітня мудрість людини.
Д Здавалося, що якийсь чарівник убрав дерева в золоті шати.
г
../>. $
МЙ^*'
г
8. Виділене слово є займенником у реченні
А Мак облітає так швидко, що не встигає зів янути.
Б Неба було так багато, що очі тонули в кім, як у морі.
В Я к добре знати, що тебе веде твій власний шлях.
Г У парі з тобою ми будем любити усе, що на серце лягло.
Д Криниця ця така глибока, що видно зорі з неї й у ній.
Б
В
9- Виділене слово є займенником у реченні
Чому не знало серце молоде, що тільки мати може вічно ждати?
Знай, що в світі найтяжче — це серце носить студене.
Стояла така тиша, що було чути, як плаче надламана гілка.
Хіба не бачите, що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє.
Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати.
Д
10. З ясуйте, яким членом речення є виділений займенник у реченні /япт
нуться очі її від пісень моїх. №
А підмет
,нЛ
»....„
1 ...к<>в12 * 14
І
»** «„мЛ-'1"
] «0р°Ш
А юз чим .бозна-кі
Б задля кого. віз»
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина
усе для^тебе:гаї’сХпц'’' ВИДІЛСНИЙ займенник у реченні Сьо№
А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина
В
12. Разом зреба писата всі зай.менн1ІКІ, в ряда
А «їдь з квм.абв/хто.де/ягап'і
Б ^о^е. і«п>.будь/уЛого
««“/тоиу.аби/вкіц,^
н-/кІ1м.аби/Щ(,.де/К1 о™,,™
НІ за. ким. і<!/персЛ,чнм ЯК(?
В деда.хтпзначоч'
Г ачююго. казна:
1 м іні ні з яки
д
162
.• . . ГГ.ЧМ >№-ОТИ м «мс„н
’* ,,111. те який. абн/щ0 . Вря^У
ця кого, ні якніі.де к„м РИ*1
В ЧПІМ'УЛЬ який. "і/»й/ч,1гоХ'’а/"“
„пхоудь хто. де/іцо. Кі • , на/хто
.1 Н. 1і'™>-«"/якпй. „иДдь
ЯПНЧ’а",,СаТНВС'МІ>менщ,ки
А чпіі. хтозна/кому,хтозна/чі1й ,. Дку
Б дні чий.будь хто, бозна/кого, чий/"ї?™
в 1С котрий, що/небудь. ш/екіл ью,. хто/р'?
г ”КІШ'КМНа^’";-К“Н»/ЩО. який Хи
д Ні ЯКОЮ, чин/сь. будь/3/кии, хтозна/нХ "
15 У,., .ийш-нинкові форми правилу записані я рядКу
д V декого, будь-до чого, бозна-що. ні з ким
5 де який, де з ким. на чийомусь, абиякий
В аби яка, якась, казна з ким. будь-що
Г з будь-чим. будь з чим, ніякий, казна-чий
д ні про що. бозна якого, хтозна-кого, у декого
16. Усі займенникові форми правильно записані в рядку
А ні з чим. бозна-кому, абикотрий, де в чому
Б ані для кого, нізким, скільки-небудь, абищо
дещо, хтозна чому, аніякий, будь на чому
нічийого, казна для чого, де-котрий, якийсь
аби хто, ні з яким, аніскільки, чий-небудь
17. Займенник мій можна замінити займенником свій у реченні
А Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно.
Б Більша частина мого життя так чи інакше пов’язана з театром.
•л здобув статус національного.
Я Підтаю вчительку
Д В уяві моїй рідна мова завжди живе і ।
•8. Помилковою є форма займенника у варіанті
г Г від тієї пори року
А у своїм товаристві д приїХати до них
Б погодилися з усіма
® святкують ціми днями
Помилковою є форма займенника в ряд У
нагородили всих учасників
Б ДОПОМОГЛИ ЇЙ у ПІДГОТОВЦІ
В господарювали у своїм домі
завітали до нього на свято
П залишилися наперекір їм
в
г
В Університет, де працює чіїї тато.
Г
163
ь
в
20. Нимилковою є форма займенника
від усієї душі вітати
перейматися ними
думка твого брата
дякувати їм широ
порадитися з іми
,0^ 11і*
9 /
21. Помилковою є форма займенника Р
А
Б
В
на тому березі озера
зупинили погляд на йому
приїдемо заради нього
переоцінити його роботи
задля чийогось життя
Б
В
22. Потребує редагування речення
Усім нам дуже сподобалася модерна вис іава.
їхніми рецептами досі користуються кулінари.
Окрім неї, ніхто більше не написав рецензії.
Завдяки ним ми вивчили кримськотатарську.
Я прекрасно провів з ними час на вечірці.
’ V
Ґґ1" X
X „X
Д
164
23. Утворіть словосполучення.
1
2
З
пишався
сміявся
пробачив
24. Замініть виділені в суржикових
ками.
1 любий клієнт
2 слідуючий спосіб
Б
В
д
на мене
мною
з мене
наді мною
мені
висловах слова потрібними займенн'1
Б
В
Г
Д
такий
всім
самий
всіх
будь-який
Форма
Дію аб
предм
вказів
•Йю аС
Вил деслом
Дія.
Доконаний
;іанершсяа,
обмежена
в часі
Недоконаний
не завершена,
не обмежена
в часі
види ді<хл°м
Питання
ще зробити?
що зробив?,
що зробила?
тошо________
що зроблю?
що зробиш?
тошо_______
щО робити?
що робив?
тощо
що робить?
тошо
форма
інфінітив
минулий час
майбутній час
(проста форма)
інфінітив
минулий час
теперішній час
тощо
майбутній час
(складна, скла-
дена форма)
3Р°ЗУМЩ
•3РадУЛі>Л
ФЩмієц
Зауважте!
Дієслова доконаного та недоконаного видів здебільшого утворюють вид*
пари: здобути - здобувати, скликати- скликати, брати - узяти. Окремі »•
слова видових пар не утворюють: сподіватися, схаменутися.
Часи дієслів
— Минулий Теперішній Майбутній
вид доконаний (написав) недоконаний (писав) недоконаний (пишу) доконаний (напишу) недоконаний (буду писати, писатиму)
зміна за числами, родами (водн.) за числами, особами 1
Теперішній час
Число Особа 1 дієвідміна П дієвідміна
нести, малювати мовчати, стояти
однина 1-а 2-а 3-я несу, малюю несеш, малюєш несе^ малює мовчу, стою мовчиш, стоїш мовчить, стоїть
множина 1-а 2-а 3-я несемо, малюємо несете, малюєте несуть, малюють
мовчимо, стоїмо мовчите, стоїте .моиидть, стоять _
Розуміти"
розуму
розумна
розуміє.
Рохніть
розуміти^
буду
розуміти
^їфанвя
г;кС -Д- ЗМ»п>
1 Деякі дієслова мають
Доконаний внд
проста форма
принесу
принесеш
принесе
Зауважте!
ЇЮТЬ ВІЦої
Окремі діє
^Ьйб\-п,ій
час
принесемо
принесете
принесуть
" НКД
6Уду нести
будеш нести
буде нести
нестимеш
нестиліе
форма
•їстимемо
вестимете
нестимуть
будемо нести
будете нести
будуть нести
Минулі час
Однина жіночий рід середній рід Множина
принесла малювала принесло малювало принесли малювали
1. У ч. р. суфікс -л- змінюється на -в-, ходив — ходила.
2. В окремих дієсловах з основою інфінітива на приголосний у ч. р. суфікс -в
икае: віз, беріг.
3. Деякі дієслова мають паралельні форми: зів’яв — зів’янув.
Чергування приголосних при дієвідмінюванні
Чергування приголосних У яких формах відбувається^ Приклади 1
1 5 в •м г - ж у всіх особових формах теперішнього або майбут- нього часу могти — можу
текти — тещ
к-ч
кол ихати — колишу
х—ш казати и — кажу
з — ж тесати - тешу
С~Ш хотіти - хочу_
НІ — ц полоскапт - пазоїщ
с* щ свистапт - свиЩУ __
С?И — щ Гд^дтм~-с^Д^
^}бний — губний + л
167
ЧергуПЛІІНМ їірнґО.1ОСІІНК
< - ш
т — ч__________
д — дж
ст — щ__________
зд — ждж
губний — іубниіі + л
ліпису Ф«Рмах 1-ї
однини теперішнього або
майбутнього часу (простої
форми)
---ДЕи,°і«ди^'
возити^
тремтіти
'юдитіАА^^-
постити
їздити - ї^АА
любити
ЛіОбдіц
Дієвідміни дієслів
Визначати дієвідміну дієслів треба для того, щоб установити праедр
особові закінчення (див. табл. «Теперішній час*,с. 166).
Отже, дієслова І дієвідміни в особових закінченнях мають літеру е (є)
чаруєш, кличемо, пишете, а II дієвідміни — дії еру и (ї): шумиш, стоїть,
варите, возите.
Визначити, до якої дієвідміни належить дієслово, можна двома способам-,
І спосіб - за закінченнями 3-ї ос. .множини
— І дієвідміна (пишемо, пишеш, бо пишуть)-,
- II дієвідміна (любимо, любиш, бо люблять).
II спосіб - за основою інфінітива (частина слова без -ти)
у } № г* - Г- л
//№
в’ ф>т"-г
є"1
|-ють|
-ОМЬ|| -ять1
Діє-
відміна
Умова
Приклади
Винятки
якщо дієслово в інфінітиві має су-
фікси-і-(-ї-) або після ж,ч, ш,
Щ суфікс -а-, ЯКІ зникають у 1-й
особі однини
усі інші діЄСЛопа: 3 ІЛІП
сами; із суфіксами-и- -/-/;•)
»к! зберігаються; Із суфікго,,
не після шиплячих
ое[йі]ти — кде[йу] (-і- випа-
дає), мовчати —мовчу (-а-після
шиплячого випадає),
стелити — стелю (-и- випадає)
колоти (відсутні згадувані
суфікси), біліти (-і- зберігала-
ся: білію), сипати (-а- не після
шиплячих)
лотіти, гудіти, іржати, ревіти -----------------------
бігти, спати, стояти, 6^2 ' ~ 1 дісиі-іміна;
-----------ся II Дієвідміна
Дієвідмінювання діеслів
Дієслова дати, їсти по ’ 1Сти> '-повісти, бути
168
^^|рой^н,'
«и
ілжжвти, бачити, кр)
®™®ї.адти, сердитис
Ччїї^^вскла
і';.-.''
цоп> Іінфі*”'
*" В»/»Н< «р,,
|М»1*
, М< тпь
<> 1ИКІ1»
їм
Т< и
І<гпл
П( '
ндипі” ’І,П1 “'”х ймочт.а
*ія». оопи.
Г1«. 'І“-Р“-> «и.»»
^г>( , " '^тцпдітшіфо^апі ,, „
I >. З т “,г виП Д,ссл'в Випишіть діеслом Лжс
І Зарічній. і.іми( лити< я, вимітати, хім-иітм.о » *,тм
в "' ! 11 (,,о<І’11,11 и очікувати тубігпі.агруцявпв,м^яв
ВИ1 ; II І шукати, здригнутися, скасувати „ ,.г -.
• з других букв записаних дієслів окладітьім'кті прц»*^ ягмвж— -я »•••
тотипом головного (ероя роману Панаса М*. •< •• а **« Вмаа * *•« .*•»
воли як ясла повні?».
вио*
З Запишиь дієслова у дві колонки і) дієслова і *<«лм — і * ••
МІНИ
^.тесати, шириш, бачиї...........* '
спи гати, зчепити, сердитися, рі мтм. »к. кц
мовчати _
З Других букв записаних
героя роману Панаса Мирного
Виконайте завдання у форматі тесту
Прочитайте уривок з »<**•**’
(1)3вучи! ХайсерФ (2)ніЗлоии^-
(З)Співхий (4):/ачарУ* рі<Ріии Чн
Наша ції не, па не с/иан іна.
Своїх слів крилатих не (> ^в,,4 а
„ , ОКРІМ п'",м
Дієсловами с всі слова» <>•*
А 1 Б 2 в 3 14
• Прочитайте речення ‘*“
—__________ .Л^л*И*
Правиці комашня, (4)ромш»у10
169
їй словами і всі с іона. ОКРІМ шкіначеноіп ииф|юю
А І Б 2 В З Г 4 Д 5
З Прочитайте речення (цифра нИі/лікил щинача< наспіуннг' > мти)
(І )()<> щш (?)лабобони. ( Наочнії синії ть, а потім одеті/, (І).ні іищ
й (5)піднімайся.
Дії словами є неї слона, ОКРІМ позначеного цифрою
*<а,
ЛІ Б 2 В З Г 4 Д 5
4 інфінітив є її реченні
А Дивлюсь я на небо та її думку гадаю.
Б Казати правду треба вчасно і невчасно,
В На сонці ясени піриті», спадаю ті. я піди з шов копиць.
Г Небо червоніло Й жовтіло, ніби облите золотом І жаром.
Д Я візьму тебе на крила з цього озера гІеноГО» що деревами іакриіо
закуто в береги.
6.
8.
З’ясуйте, яким членом речення । виділене дієслово в реченні Мистецтв
слухати дамо не кожному.
А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина
З’ясуйте, яким членом речення і виділене дієслово в реченні Сао
саджати м иття прикрашати.
А підмет
Б присудок
В додаток
Г означення
Д обставина
З’ясуйте, яким членом речення є виділене дієслово в реченні Ми е гніт
прийшли успадкувати славу.
А підмет Г означення
Б присудок Д обставина
В додаток
З’ясуііте. яким членом речення є видіїене дії слово в реченні Найвишн
уміння - почати спочатку м иття.
А підмет р означення
Б присудок д обставина
В додаїок
12 Пр**'
Л *
Б А
170
а З'ясуй'»’. яким членом речення < ІІИ
Лггіги тти, «Юхрипати й дивуватиг»
д підмет
Р присудок
Н додаток
І означення
Л Обгінний;,
<0 З’ясуйте. ЯКИМ членом речення (
бачити н розуміти то найвищий
А підмет
15 присудок
В додаток
ЯИДІЛІЧІС ЛІІГЛОНО і; реченні Радії ГПЬ
^а/> природи.
Г означення
Д обставина
ц усі дієслова доконаного виду подано н рядку
А підмінити, писати, розкидати
6 сказати, скласти, проймати
В передати, говорити, скоротити
Г попереджати, спочити, випекти
д вивчити, зібрати, додуматися
вжито дієслівну форму в реченні
Клас обговоре ідеї випускного вечора
Адміністрація ухвало цс рішення завтра.
Дасиш мені можливість тут попрацювати?
Хай кожен розповість цікаву історію.
Усі випускники котять стати успішними.
1-ї особи однини дієслова
Г мити - мию
Д малювати — малюю
2-ї особи однини дієслова
Г доїсти - доїсиш
Д лити — ллєш
3-ї особи однини дієслова
г перемогти - переможе
д аргументувати — аргумен г
1-і особи множини дієслова
Г визначати - визначаємо
д бачити - бачимо
171
12. Правильно
А
Б
В
Г
д
13. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму
А побороти — поборю
Б їздити — їзджу
В дати — дам
14. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму
А вити — в’єш
Б писати — пишеш
В хотіти — хочеш
15. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму
А проголосувати — проголосує
Б запитати — запитає
В помітити — поміте
16. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму
А писати — пишемо
Б бігти — біжимо
В малювати — малюїмо
17. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2-ї особи множини дієслова
А дати - даєте
Б їсти — їсте
В відповісти — відповісте
Г розповісти — розповісте
Д бути — є
За*'
а ‘
0
18 НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 3-ї особи множини дієслова
А будувати - будують Г стелити - стелють
Б бачити - бачать Д носити - носять
В пекти — печуть
19. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в обох дієсловах дій
способу у варіанті с,,(Лп|
А мож.-мо, знайдемо Г в’яж..мо, губ..мо
Б кле-.мо, існуймо Д КЛИЧ..МО, крут..мо
В купу..мо, СКО..МО
20. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в обох дієсловах дійсно І
способу у варіанті
А оіж..мо, маж..мо Г помітимо, поверн..мо
Б ріж..мо. маст..мо Д диву..мося, гра..мо
В танцю..мо. засво..мо
21. Закінчення -уть (-ють) у 3-й особі множини мають обидва дієслова
варіанта
А сміятися, іржати г спати, боротися
Б сидіти, хвилюватися Д висвітлити, грати
В залишитися, нести
22. Закінчення -ушь (-ють) у 3-й особі множини мають обидва дієслова
рядка
А боятися, молоти
Б вибачити, кликати
В возити, в’язати
Г охрестити, напоїти
Д хотіти, полити
6
В
26. 0е
А
6
0
27.
А
Б
В
29. (
ЗО.
23. Закінчення -ать (-ять) у 3-й особі
рядка
А сваритися, бачити
Ь платити, плакати
В водній, чесати
Г славитися.лизати
Д колихати, сходи і н
множини мають обидва дієсл^ І
5.
,?1 .......... V 1 й »МОҐ,|
Н,І||ІИ" ,'1
А цпруїПІИН. і ІІГІИІІ»
|( , Ц ПІНІ НІ.НИНІ
|| КіШ1 И( Мі 1*1 І*1 і и
мнолчиїи м.п/<и. ді" лот
І ЧИСТИТИ, жа ііти
Л ми іоги. ж ній
25 ОсобонІ мкіігк пня дії <-лін іі|1;Иц,,і,,|,। (( угі, и,,|,ь,м(.м ОКРІМ
А црШІЮі III. ГИДЯТЬ ! чуни.колгмо
ХИТН І Ь, «11111 Н' Д || ,.|;|.|Ии , И||;|,.Ц|
II । । с>>і і її» к । *
•)(і Оп/іОІІІ ІПКІІІЧГІІІІП Д)< < ЛІН ИрДНИ/ІЬПІ 11 7СІ/. нярІянт,іх ОКРІМ
А ДІЛИТЬ, .ІДобуДСМО І сІ< МО, ТО( ИІІ,
Б стоїмо, .іГі хш мо д її/інчуп,. платні».
В .шгокні», бачимо
27. < ІсобипІ .ільїіі'іі ііпя дії сліп нр.іни'іі.пі її у< їх варіантах, ОКРІМ
А стелиш, ГЛЯНеш Г ши< мо, клеїмо
І» парять, бачать д домль. миніть
В коліні і., хочуть
2Н. Особові іакіїїчсгіїїя дії сліп припилі.ні в усіх иаріиитах. ОКРІМ
А вітасиі, даруєш Г ласиш, лічиш
Б шлють, полють Д сиджу, виллю
В миємо, ди< мо
29. Особові закінчений дії сліп правильні в усіх варіантах. ОКРІМ
А сивієш, гоїш І' продаси, викосиш
Б сплять, стелять Д маємо, стоїмо
В сиплять, люблять
ЗО. Особові закінчення діо-лів правильні в усіх варіантах, ОКРІМ
А стережуть, кличуть г борються, ПІЛКУГЬ
Б дадуть, дишуть Д Р«уть.біжуть
В ллють, Іржуть
Способи дієслів
5. Виконайте завдання з тес гуЗНО 2019 (основна сесія).
НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового сіка-обу ди <„іоім в рядку
А читаймо, їжмо
Б живімо, стіймо
В бережімо, печімо
І сядемо, повірмо
Д дихаймо, граймо
Спосіб Що ннражнс 1 їм ГІІІІІІН Як ЗМІНИМ ІМ'ІІ
Дійсний дійсну» реальну дію що робить? що зробив? що робили? тощо л.і родами ні чис іами (минулий чіп ), за особами і.і чпс іа ми (кчісріїїпіІА чаг, маіібу ніій ч.н )
Умовний бажану, мож- ливу за певних умов дію що робив би? що зробив би? за числами та родами
Нака- зовий спонукання до дії (наказ, про- хання тощо) що роби? що зроби? за числами іі особами
г^оад,
'".<МТ«Й0
6и
ШЦКіЦц г;
1 •і»ац
*'йі
1 іЧц,
І’1*,."' 1
0'><" Л’
» гаї’1
іЛІ€3 1
............
лі“ .
.....
,у. .0"
>•...
нЦИ«п<
п.
О
11 аказовий спосіб дієслова
Особа Однина Множнії»
1-а — скажімо, шукаймо
2-а скам и, шукай скажіть (скажіте), шукайте
3-я хай (нехай) скаже хай (нехай) шукає хай (нехай) скажуть хай (нехай) шукають
3 Л иідій'
п ЧИСТІ
А ХОДИ
Зауважте!
1. Творення форми наказового способу за допомогою часток давай,
давайте не відповідає літературній нормі: давай зупинимося, давайте читати
(використовують лише в розмовному стилі).
2. Інколи дієслова у формі одного способу вживають у значенні іншою
способу: Чи не&щщкбц ти мені з перекладом? (умовний у значенії і наказового).
Усі мене на подвір'ї школи! (дійсний у значенні наказового).
струнко/(інфінітив у значенні наказового способу) тощо.
В збср
34. ІІЕПР
Л
з и*
хаі’
В
Складні випадки дієслівного керування в українській мові
6. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2014 (основна сесія).
Граматичну помилку допущено в рядку
позначитися на звучанні хору
знатися на джазовій музиці
опанувати складний інструмент
наслідувати великому піаністу
вибачити їй невдале виконання
А
Б
В
Г
Д
35. II
А
в
в
г
Д
Ні неї
А
Б
Н
174
ь.*нвчг<’' ,кн’® Дієслів. Випишіть дієслонн наказового способу.
к Т-
І. р<ктт«нсм0ч проти,іосяіь, допомогла б, увійдіть, продаси, виміряєш,
І*1*'1 ппннінчч б, чекаймо, переклали, емігруйте, перекинуті, носи,
»*Лтг кажи, розповіли б. оберігай.
|врс«’*”'1‘ ’
5 пери'"* ('УКП пиписаних Д'сслів склади ь справжнє прізвище автора роману
* \ (х* ,н>РУ’Ь воли, як ясла повні?».
в рліюнвйтв завдання у форматі тесту ЗНО
.,, і ( л(іслова одного способу подано в рядку
\ передамо, шукають, мріятиму, жартували
Іі це вчіть, сподіваюся, бринить, хвалитиме
В зустрів би. доглядай, зачекали 6. несла 6
]' принеси, нереповіси, попроси, повідомте
д пригостіть. возять, полікувала, возвеличу
Ч > Правії,тьно утворено форму наказового способу дії слова у варіанті
А підійти — підійди Г вимірювати - вимірював
Б підкреслити підкреслюй Д перевіряти — перевір
В чистигн - чисти
13 1 Ірлвильно утворено форму наказового способу дієслова у варіанті
4 ходити - ходімте Г заносити - заносимо
Б розвивати - розвиваймо Д відповідати - відповідаємо
В зберегти збережемо
34. НЕПРАВІІЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова у варіанті
А в’їси Г Г0ТУ»М0СЯ
Б хай прийдуть Д Ріж
В будьте
35. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу в рядку
А читай
Б читаємо
В читаймо
Г читайте
Д хай читає
36. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку
А загаси
Б розповіси
В принеси
Г запроси
Д виголоси
175
НПІР Ч.НІІ. ІЬНО \ ||< '|Н іич|ч.рм\ їм» і І .•НОН». П.Н 14Н Ції І.цму
Ч ІндШрМО 1 6»ір(ІМ н
Ь> їм*. Л МОА'МИ»
• І її о* “
•д 6 їм'»1
К» • “>г>
Яі"п »і
,. н"і
....
Де
II з» “ ““
|Ь'І
д
•» ФорМ' (І
11|< І
в
Д
ч
І»
І*
І
і
{ на.
Крн
До і
’іц,
Ч.ц
1 І'-’М.ІІ
Йди
*. ....
Ь.ііом
< ідім।
Д..ІИ І
N ча* і
ІЙІ ЧІ
НкІІРІНИ ІМЮ\> > .|ч іі.«фч»м\ нлкл ’поіпсн.н <*А н«. мхм > й.іґ ,
» 1 тя'чньтггм
Ь \л . ‘ПІ-
В ьмшй Ч« іьаїм
•- НЕПР ЧНН. ІЬІІО ‘ ’ > •!“ 'ю»|ч»|*МЧ II.ч І і •ЧІО1ІН їм .4г. І*. > юмумії^
к заііміімо І' гребе ММП»
Ь кчіитвйте Д нгн>|мйся
!•
В
. НЕПР КВИ.ІЬНО ' І і»О|М ІЮ форМІ ІІЛК.ИОІІОІч! ІІОМЯЛ ІІМ • НМ> М|П4М
Ч ч:лкМ\1М*М Г бдвгослоаіть
Ь ходімо Д мсргіюаїлай
В . '• Ч'*
НЕПР ХВИЛЬНОу і порено <|юрму іі.ікл юпоі оі нообі ікс ним у мри..
А м’шхмігься І зважай
Б гкчллдь Д підводимо
В сядьмо
НЕПРАВИЛЬНО\ппореноі|юрму наказового! пособх н>« > імр ।
А нехай розквігахл ь 1 дивуймося
Б продм и Д знаходьте
В Не сердься
НЕПРАВИЛЬНО \ і порено форму наказової о сінні »Гі\ дії < чон.іч н.ц ••
А давай згадаємо Г віддаймо
Б зневажмо Д рОзріДЬМО
В покиньмо
Б
В
44 Форму накхмиїоіо способу дій іона нжи іо н реченні
Му .< і Львова пя пінно запрошують гурнсіїв
Не варто ііі.ьіанатнся спокусам реклами
Хто може нині обійтися без комп’югера?
Хан не разбудить смутку телефон.
Шукати слану суєта, здобути славу щастя!
д
45. Форму наказового способу дії слова вжито в значенні дій» ного в і»’ """1"
А Не копай іншому яму, бо сам туди впадеш.
Б Тільки на правду складаймо надії.
176
В
Г
Б
В
С,лпан упевнено. не бійся. віЛВажіШм 6удь
Глянь на двір, а голі ии гай про господаря
Дівчата на вулиці гуляють, а ти вечерю готуй.
|б. фо|’мЧ ' 1 ДЦ слова вжито в значенні дійсного вреченій
1 [< дай мені. доле, з байдужістю знатись
Л хтось візьми та й пусти чутку про козака-характерника.
„ Навчайся чужого розуму. але д свого ,и> гу6ц
Г Берімося краще до роботи, змагаймося за нове життя.
Д Хоч би сова попід небом літала, та соколом не буде.
47. форму дійсного способу вжито в значенні іншого в реченні
Судженого конем не об’їдеш.
Мовчки розмовляєш з деревами.
Вивчиш вірш, а годі відпочивай.
Як працюєш, так і житимеш.
Насильно милим не будеш.
48. Форму умовного способу дієслова вжито в значенні наказового в реченні
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
д
Чи не приніс би ти мені підручник з біології?
Я б навіть сонцю одягнула вінок з колосків.
Кіт їв би рибу, та лап не хоче мочити.
Якби знав, де впадеш, то соломки підстелив би.
Риба співала б. коли б голос був.
ісїеваг
49 Форму одного способу вжито в значенні іншого в реченні
Допоможи мені, будь ласка, розв’язати задачу.
Сьогодні підготуємося до контрольної з фізики.
Доведеться на завтра підготувати презентацію.
Учасників походу попросили залишитися в класі.
Ви читаєте, а я тим часом перевірю диктант.
Б
В
Г
д
50. Форму одного способу вжито в значенні іншого в реченні
А Після уроків приходьте в актову заду на репетицію.
Б Будь чесним насамперед із самим собою.
* __ г.ппптТ’ ИіІА ТП
Після уроків приходьте в актову заду на репетицію.
Скажи ти мені це відразу - я встиг би тобі допомогти.
Криши, ламай, трощи стереотипи.
Дозволь собі завтра добре відпочити.
51. Граматичну помилку допущено в рядку
Д
Б
В
Г
Д
навчати іри на скрипці
оволодівати грамотою
наслідувати свого батька
зрадити однокласника
вибачати свого кривдника
177
' (имн«и*іи ПОМИЛКУ і>г, й ряЛК7
Л ♦•іч|О»н і-чр^м
* ‘ І* Н»ір і<;п|і Н-,р:.г»н
• ’ ”• ПІП І 11 ГІ’||і.< «ГИ
• НІГ І«.|||| іІКИрЯМ
• НОрИніОИ пбІСИГИКН
' ' 1 ........ ""МИЛК,- ДО/Г/Н» Ч р^у
А >«»И'"*.м:И|«> Я .л 6:»6/- *,
’• < урП/ПіМіг- ;і П|/-і Ґ/рагй
II ні . ІПЯІИІ Я І ИІПЧГ'Г
І ЬП'ЦГ. ІВИИ НЧІІЧ ІЙМИ
/І О’СІї'уня/и ня Колегу
Зі’
11 І рямянгіпу помилиу допущено у варіанті
А /ип<уияіи бяіьНн Г
І> ІЯНДЯІИ збитків д
II ІОІІнрИІ'И •»« ' І.І'ОЮ
зважати на правила
болить директорові
V* Уі ІЛІІЧНІН, ІІІДПОПІ/ПГЙ п,
•І>піічи іН>< нічп
І ІифІпІіип
7 ч> ИҐНМІІІ форм.і
.4 ДІЇ При* МСГГІІИ*'
4 дії при* іЬініп
Приклад
А вигстсивляюти
Ь виг//товляють
В иигсповляти
І виготовлено
Л виготовлений
>(> У< І.ПІННІЇЬ III ІПОИІЛИИ її.
і/*ор чи /іі/ < іопп
І окібопм ф'ірма
2 6г іоп/кліа форма
З ліс прикмілник
4 дІ< пригдівнии
Приклад
А вквітчаний
Ь заквітчано
В заквітчаємо
Г заквітчати
Д заквітчавши
І
2
З
4
ірі’і
ін‘1
без
лі‘
дй
60. >ї га"
ф
І <Х
2 6с
З Ді
4 Д
1. Викс
Ред;
А
В
В
г
57 Ус і.ііпніі п. відповідність.
ФчрМГ! (ІИ( 700//
1 Інфінітив
2 »х і/ніна форма
З б,-якобова форма
4 лі* при в мсти и і:
Приклад
А показуючись
Б милуватися
В розпечений
Г іскряться
Д хмариться
60. Установіть відповідність.
1.
Прикметникові ознаки
Дієслівні ознаки
Відповідає на питання янийУяки’тоню
' ви^ доконаний (вишитий),
179
1
2
З
4
1
2
З
4
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
Д
Б
В
Г
А
форма дієслова
особова форма
безособова форма
дієприкметник
дієприслівник
інфінітив
особова форма
безособова форма
4 дієприслівник
установіть відповідність.
форма веслова
1
2
З
59 Установіть відповідність.
форма дієслова
інфінітив
безособова форма
дієприкметник
дієприслівник
і Іриклад
мричить
повернувся
підіймати
•забувши
ОПОВИТИЙ
Приклад
пишатися
посаджений
оглядають
обираючи
світає
Приклад
міцніючи
зниклий
цінувати
укладатиму
лихоманить
Л Б В І д.
1
2
з
А ї Б Г д
1
2
3
4 1 ь
ДІЄПРИКМЕТНИК
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2018 (основна сесія).
Редагування НЕ ПОТРЕБУЄ словосполучення
А цілюща рослина
Б стомившийся за день
В початкуючі поети
Г дозрівші яблука
Дієприкметник - особлива форма дієслова, «о називає ознаку за дією або
«лом і відповідає на питання »^я°Х»ом ‘ прикметником
Дієприкметник має спільні ознаки зд
Дієслівні ознаки
час: теперішній (сяючий),
минулий (зниклий)
прінднання залежних слів (імен-
ника, займенника, прислівника):
вишити шовком вишитий шов-
ком
ПР^вЖеі
—------------------- -_"Ч,
прикметникові ознаки '''”
змінюється за родами, числами, відМін
замріяний, замріяна, замріяних тощо
залежить від іменника: прочитанийц^'
прочитана повість
>
•
її"'’1/ |Л°’1
І
синтаксична роль: означення Гіожовк^^
листям дихав ліс або частина складено^’
іменного присудка Повітря иаснченелі^
ністю.
Активні та пасивні дієприкметники 1 Зе.млі- таких ви . ос Викугіаі • між л і ОС — і брлупа
Активні Пасивні
виражають ознаку за дією, яку виконує сам предмет виражають ознаку за дією, яку хтось виконує над предметом
Час, вид теперішній час (недоконаний вид) минулий час (доконаний вид) минулий час (доконаний та недоко- наний вид)
Суфікси -уч-, -ніч-, -ач-, -яч- -я- -н-, -єн-, -т-
Приклади в’янучий, правлячий побілілий, здрібнілий виспіваний, битий, здійснений ЛС/гІІ/и- • дієпр причині
Зауважте! І і мздам.
1. Від деяких дієслів можна утворити паралельні форми дієприкметників: | Заив
полоти — полотий, полений.
2. Суфікс -ш- дієприкметників не утворює: перемігший — неправильно.
3. Активних дієприкметників теперішнього часу {бажаючий, початку^-
чий тощо) у сучасній мові варто уникати, замінювати відповідними іменниками,
прикметниками, пасивними дієприкметниками, підрядними реченнями:
Запрошуємо всіх бажаючих на вечір початкуючих поетів. — Запрошуй
всіх охочих на вечір поетів-початківців.
Відмінювання дієприкметників
Дієприкметники, як і прикметники, змінюються за родами, числами
відмінками. У сі дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої фуПИ
Речення
Неп,
Пра
Неп
/І-
180
І порений
Морфи .....ні
і МІШКИ
І ннімкі ігіип
роль
О<ч»б інйосіі
ІІЖІІНйНІІН
вв,<1( <,1.0111 Ф<"‘МИ"А ...............
..................................
тни розрити — 11 —
• |1и,і(лом.ш»ііий>іі«Л‘'МінаініІІ).
• иг іміііннміііі її»
Присудок при якому не може бути підмета:
//«»,.на іцч, тн нриби^
. „іш і............. м не ижнішюи. ....................(|
ікіму ПІДМІННУ. ЯКИЙ ІІ.МИІІ.і» ІІИКІИМИІІХ дії
І*ушни», лишити бабрі ею неправильно.
• ужіІШІІІІОІ ДОПОМІЖНИХ ДІМ 1ІВ буїіе) І б<-.«и обг/Ьик,
<|н>рм.іми може ншіаїшіи іім'їеііня минулого або маїібугн^,
часу (И^ло яуюшляяно, б^/дв л'я< тхіаио/
І
Зорта * те!
Бсзособопі дім нині і|иірми на -но, -то нжинлюїі. годі (замість па(ццч
іісіїрикмсиїикіл). коди । ширгА.» наїо.ки ній їм результаті дії:
Картино іаммчсна Картину МКШЧСЦф
2.
Виконайте .мндйння у форматі тосту ЗНО
Дн прикметники пилим но и усіх і юіим ііо.іучеинях. ОКРІМ
ЛОСМШІ ЛІТИ
ро.м’жи/пг/яі задачі
пйМотгжігм хористи
прішпнгм сніданок
ршНснг хлоп'ятко
1
2.
3.
і
В
І
Л
,(н прикметник < Н кожному реченні, ОКРІМ
г’ ’ ”—^акім‘Нерлак(и закоси><еня
< гршшками прикрита, с.іуха содои’я срібна ніч
Дід Ь. КОЛИСЬ. Н ЯКІЙСЬ кпаїмі нгч. Р ’ Н Е
Ніхто не годен »шц, бнр^ Хто Г‘“ "Т "с,цас"|,й-
Д п-бе у далеч владно іамнка иІЮІМІ|і мені < витим чуттям
М,,ІИ< Іип«'« «а-тінмн пітьми
Дії прикметних видиено в приеліві
І’ешетом жцу „е налть
. аіиногодвож Ні<
•да'і'иіі кожух, га „с на "х ;и,"ь
У. ІСТ^рукв,,.. ГХ"’
Д 111НЮМ мори ке ширии,
Іііх.чип.йттури^,,^
(.«« тоиіі (/ /чинний їй) ' каї Пиіначаг чи< тцптг
у С^ ^иетении елю.
А Йде тч ім запашім, кип
Б
В
Г
Б
В
Г
І
1М2
;; >Гу ( З)засніженістьдум,
,;ій (7 >'«74>зказя«мц сум.
\ .’’.,« іедь наших доріг
/.<л/е ( > Зажурений сніг.
іи црикм»‘ї пики позначено Всіма і»,.а
, Б 2 В З г 4 д\ ФРаМИ’ОКР’М
А До
, учитайте речення (Ч^Фра в дужках Пйзпа.
}ІІ} галявину вискакує з гущини сарна і <і, пастУп^ слово).
„ч)и. зупиняється, (З)витяга цікаву мордочки дУ/л\,іа ^чУд<Ніим нонцер-
*^ха. У д° (4>кР^авої смуги обрію й
Дієприкметник позначено цифрою
Л| 6 2 В З Г 4 Д 5
6 . Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Весна постукала в (1)прозорий кришталь вікон і, (2)торкиувшись серця
(З)лоскі'пливим подихом травня, (4)невтримно поманила в (5)замріяний гай.
Дієприкметник позначено цифрою
ЛІ Б2 В З Г 4 Д 5
7 , Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Проліски (1)схожі на (2)мервхтливі намистинки, (З)розгублені чиєюсь
(4)невинною рукою між вузеньких листочків (5)боязкої травиці.
Дієприкметник позначено цифрою
А І Б2 ВЗ Г 4 Д 5
8 Дієприкметниками є всі слова в рядку
А зніяковілий, змужнілий, існуючий
Б упорядкований, виконувана, в ялии
В пом'якшений, м’який, зм якшении
Г працьовитий, працюючий, оираиьов
Д дрібненький, здрібнілий, подрі не
дієприкметники
за допомогою різних
Від обох дієслів можна утворити
суфіксів (-т~, -н-) У ряДКУ
А зсунути, колоти
Б замкнути, знайти
в полоти, здійснити
одягнути, замести
Стрінути, посунути
183
10 НЕ ПОТРЕБУЄ редагування словосполучення у варіанті
А плакучі верби * почлі куючі худпжнпци
Б конкуруючі фірми Д < іончі пасажири
В подорожуючі студенти
11 НЕ ПОТРЕБУЄ редагування словосполучення у варіанті
А бувші випускники * и’-1‘ іаючиЙ учень
Ь діюче законодавство Д ходяча енциклопедія
В головуючий на зборах
12. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування словосполучення у варіанті
А вируюче море । балакуча сусідка
Б захоплююча повість Д мандруючий сюжет
В перемігший у конкурсі
13. Дієприкметник є присудком у реченні
А Омиті росами квітки розтулюють повіки.
Б Душа, переповнена щастям, часто буває німа.
В Затуманилася весняна ніч, осяяна цвітом яблуні.
Г Унизу виднілися затоплені молочним туманом міжі'ір я.
Д 3 уявленням про красу тісно пов’язана гармонія.
14. Дієприкметник є присудком у реченні
А Душа моя у кригу не закута, мов березнева гілка в заметіль.
Б Укрита садками балка ховалась у старому липовому лісі,
В Мов спинився Дніпро, оточений передосінніми берегами.
Г Простяглася пухка чорна рілля, наповнена спокоєм і надією.
Д Благословенне життя, звеличене працею, осяяне любов’ю.
15. Дієприкметникового звороту НЕМАЄ в реченні
А Синіють покриті вічним снігом високі гори.
Б Повитий ранковим туманом острів пливе в морі.
В Пожовкле листя безшумно кружляє за вікном.
Г Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.
Д Залиті сонцем лани стояли в імлистій далині.
16. Дієприкметниковий зворот є в реченні
А Я зачарований красою карпатських краєвидів,
Б Давні могили-кургани порозкидані серед степового роздолля.
В Холодить розпашілі обличчя м’яка гірська прохолода.
Г І Іа полонині пахло охолодженою за ніч землею.
Д Вечірнє повітря напоєне запахом скошених трав.
17. Дії прикметниковий зворот є в реченні
А 1 Іа < изих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.
Б -Іерез вікно зазирнув клапоть неба, присипаний срібним пнлоМ-
1Я4
И Ц, 4 в’ММ Лі' Н'НГИкМІМ Мнь у ГОМЛГНИЙ СТОЇТЬ.
І Д-» иАВ” г’н'нН и\\к 'а н п іпім« ні зви іііипи роком жіп ія
І Ійч і ”3 ’ ' ькі к|мп ішін. СНадвючн з ии їм й квіту на землю.
І . •>'• іиікомнн іиорої НІ ІГі ііЛиІ
пк •<»'"' ’кнхь
іокрем |нищ ці КОМ.1МИ II |»ГЧЄП
У \ о'р'ннокі працею усе набираї іиги силі.
І, Нриіюрчиена порохом < іернм вм цк.1іа під ІО1ЩЧ
І< Клріі.иеьм тори о ічінгіїі в смеркові Пси стоять у НІМІЙ величі.
І Нона ікн’Н іа хо ю нії осінні ночі наповнені місячним сяйним.
І ІОІП'1 Ч\ II Ч ПО 1ОІНЧІНІ1 сном солов’їну ПІСНЮ за МОЇМ ВІКНОМ.
РІ ^прикметниковий лпоро! НІ ТРЕБА відокрем Ліона пі комами н речен-
ні (ркк’їлиг ЛКІЧМ* ч;ннпУМ<гм(>)
Л Кліп і” інки іньоіоспілу заставленого усяким свяченим стояла <)лесн.
Б Лішн зі і маком о іягнена вона справляла враження вихованої пан-
ночки.
В На.і Максимом нахн ін.іосн почервоніле від гніву й туги лице Тутора
Вовка
Г .міх манене леткими й прозорими хмарками над містом пливло сонце.
1 І Бітом, ієні далекою дорогою іі літньою спекою коні ступали ліниво
20 (вприкметниковий зворої НЕТРЕБА відокремлювати томами в речен-
ні (раиМкхн лж/км п/ют/щено)
А Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми
і НІЛ.І.ІМІІ.
Б Іноді заіі іе до них з півдня високий степовик попечений сонцем.
В Маленькою хмаринкою темніс над яром закинутий у степу хутірець.
Г Якимові попі взуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг.
Д Позбавлений можливості говорити з людьми він у стократ сильніше
ие|х*жнван спою трагедію.
21 НЕМАЄ пунктуаційної помилки в реченні
А Перед очима ще жили картини навіяні піснею.
Б Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.
В Співа грана ніким ще не зім'ята, і вабить таємницями.
І Степ у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.
Д Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.
22 . Граматичну помилку допущено в реченні
А Ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою.
Б 1 Іевеличка /Іжерина пасіка була обгороджена низьким іпном.
В Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.
І' І Іарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.
Д Гарячі коні помахували головами, обтиканими виноградним листом.
185
23 Грамзпгог. помилку кшуякно в реченні
Б
В
ГЬд ні. мхлогатиьіи броммм дідуся зміадн
г/чі ’’,мУМіп
Кор«ій. овіяний зеснчнмм ктрімм. гсигр анмсмцунаяі новий
р-/. . ДЖЄЯ громом V ЧИТІ Ж ЩЛММ. ХЛ16іфО&' ОГЛЧДЛЛН НО 1я
Нагріта за день весняним сонцем, чорна рідлм днха.іа паро»
Ожєза хм-тя. скупана в маточних шаіарах ранкових туманів
ч
24 БеУл.'Х>/Ву дієслівну форму вжито в реченні
А Сад давно підготоатений до зими
Б
В
п.И'”'
Могили самотньо в степу бовваніють!
Усе заворожено слухає мелодію літньої ночі.
Майже три роки викреслені з ного життя.
ДІЄПРИСЛІВНИК
Граматично правильне продовження речення Перебуваючи на екскурсії в
Холмпизму Яру., наведено в рядку
хлопців зацікавили розлогі столітні дуби.
сповнюєшся дивовижною силою козацького краю.
залам яталося місце освячення гайдамацької зброї,
нас здивував таємничий Мотронинський монастир,
нам розповіли про історію написання роману «Залншенець»
Заувау
Дієпри
уТВОреН'^1
Б
В
Г
Д
Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, що називає
додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?:
співаючи, прибігши.
Дієприслівник має граматичні ознаки дієслова й прислівника.
Діепрі
У речі
• за
• ві
Тремт
Заїри
Дієслівні ознаки Прислівникові ознаки
вид; доконаний (побачивши), нсдоконаний: (стоячи) незмінюваність: захоплюючись, порадивши
арнє.,інаиия залежних слів (іменник, займенник, прислівник): пере глянути фільм — переглянувши фільм .... синтаксична роль — обставина: Зем.ія, співаючи, усміхалася.
після діє
^Лон
знаки сі
*-в,Лів.
Зауважте!
Ді< п;.и< півник - незмінювана форма, тому він не мас закінчення:
гортаючи, купивши.
їм;
Нс. ц.еоан о иіін щ 11|ІИ, Ол. \ , Чк? ' И иІ< ‘ 1 ",,г ді» ііриг'і. ІІ' ІІрІІКМ І НОреіІЮІ ді< ІЦНН ЛІИ вриккц і никшн у формі іиі.ініін(ігп ні, ,І *11 И< Тії ДОКСІІІПІІІМ П мини
ІІН-1 дНпрмі ІІН«НК« Суфікси ^НД ЛІС С'.'КНії*
Огноші ІІриклндк
ЙГДОКОННОНЙ -учи, -ючи (1 іі< підміна) недоконаний теперішнього І|П<* V ка ш іцпі.
доконаний -ачн, -мчи (11 дієвідміна) докопаний нд у па Ш ірш лежать лежачи пабазнаи ппба м аніии, прибіг прибігши
минулого часу чоловічого роду
Зауважте!
Дієприслівник належить до того ж виду, що іі дієслово, під якого він
утворений: мандрувати (недок. вид) мандруючи (недок. вид).
сЦк»
ЩО «Iм
г>
Дієприслівниковий зворот та одиничний дієприслівник
Дієприслівниковий зворот цс дієприслівник разом із залежними словами.
У реченні дії прислівниковий зворот:
• завжди є одним членом речення обставиною;
• відокремлюємо комами, тобто це відокремлена обставина:
Тре мтить жайворонок, сиплючи евгі пісні на землю.
Зауважте!
І. Не відокремлюємо комами дієприслівниковий зворот фразеологізм
після дієслова-присудка:
Хлопчиксіулав затамувавши подих.
2. Якщо два чи більше дієприслівникових зворотів стоять поруч, розділові
•шакн ставимо, як між однорідними членами речення.
Иуйна роса тяжіла гронами, згинаючи трави та ві_гинаючи пелюстки
квітів
Одиничний дієприслівник
/ • .пп иіглми не миє пояснювальних слів)
(дієприслівник, При ЯКОМ) Німа
Відокремлюємо комами
НЕ відокремлюємо
;;...-яприсуд й
НІ Пилипи як?): ййида ----
187
ЛауважтеІ
1. Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні 7Г)|
діяча, іцо й дія, названа присудком. 0 *
Неправильно Правильно |
Виходячи з кімнати, світло автоматично вимикається. Коли я виходжу з кімнати, світлі 1 автоматично вимикається.
2. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове реч^П1
Неправильно Правильно 1
Перебуваючи в Римі, нам хочеться від- відати Колізей. Перебуваючи в Римі, ми хочемо 1 дати Колізей.
2. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. Дієприслівниками є всі слова в рядку
А залишивши, залишаючи, залишені
Б читаючи, прочитавши, дочитуючи
В тремтячи, тремтячі, затремтівши
Г засинаючи, заснувши, заснулий
Д вишиваючи, вишитий, вишивши
2. Дієприслівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Не знаючи броду, не лізь у воду.
Б Подорожуючи, не пускай коня галопом.
В Залізо випробовують куючи.
Г Під лежачий камінь вода не тече.
Д Не спечеш калачі, сидячи на печі.
3. Дієприслівники недоконаного виду можна утворити від обох дієслів
варіанта
А зажуритись, співати Г дивитися, полювати
Б зітхати, замислитися Д пізнати, усміхатися
В жити, похнюпитися
4. Помилковою є форма дієприслівника в рядку
А подзвонивши, віддзвонюючи, піднісши
Б відчиняючи, відчинивши, приготуючи
В опинившись, жовтіючи, прижовкнувши
Г готуючись, приготувавши, повертаючи
Д плануючи, запланувавши, підносячи
5. За допомогою суфікса -ачи (-ячи) можна утворити дієприслівники
обох дієслів варіанта
А клеїти, боротися Г кричати, колоти
Б сипати, лежати д стояти, плакати
В ловити,стелити
188
5. Г™ " Г|’,<м п,,соти Місці пропусіи в
А вправно псрегіливщ..річк У
Б добре володіюч.. німеці,кою 1
В всдуч.- шкільного вечора Д
кожному варіанті, ОКРІМ
•чіаю'і.. свою історію
< постерігаюч,. за зорями
7. Літеру и треба писати на місці обох п™.
д Над зарослим молодим сосняком п ,<КІП У РЄЧЄНИІ
крила, птах. иряі , розкриливщ.. свої порухом..
Б Щасливий ТОЙ, хто, ВИНІСШ.. горе ;
що не було в нього зерна ііеіііУіі<п|,І,)"РаЦЮВа,“"- иемал°. може сказати,
В Залишаюсь постійно насам^ о"5“к,°:
як мала пташина крила. 11111 І|І)< .уі,ав спої тремтяч.. ноги,
Г Пахуч.. кухні тряслися чешз <
Д Клопочуться хазя Йки Невсвдущ ст'пічіТ4" СОб°1° 3 піадУвал-
। с грі іаюч.. отару та черідку.
8. Дієприслівниковий зворот ужито В реченні
А Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть
Б Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою іі потисла козакові
В Незважаючи на втрати, настрій у бійців був піднесено войовнттчий.
Г Вш не стогнав, він умирав стоячи й не знав, що так умііракхгь у легендах.
Д 3 ашані іустою хвилею котилася пара, затоплюючи трояпівську
долину.
9. Одиничний дієприслівник ужито в реченні
А Ненька встигала і хату побілити, і хліб спекти не поспішаючи.
Б Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.
В Перекидаючи тісто з однієї долоні в іншу, мати формувала хлібину.
Г Сонце, сідаючи за гору, обливало світлом усе село.
Д Ідучи в широкий світ, візьму із собою материнську пісню.
10. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А Каштан зацвів білим цвітом, піднявши до сонця, свої свічки.
Б Листя на гіллі, передчасно пожовкло й осипалося встеляючи тротуар.
В Дерево благало доїду, пожадливо ловлячи, життєдайні краплі роси.
Г Сумував каштан, затиснувши у своїх кулачках зеленаві їжачки.
Д Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каш гану, молодії гь.
11- Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А
Б
В
Хмари завир^и. закипіти, і вирушили вперед опускаючись усе нижче.
Дарина вийшла з хати, але поминувши будинок, попрямувала в сад.
Посланець встав і. обережно ступаючи, перейшов через кімнату^
Наблизившись, до церковної садиби молодший парубок відбився
Отак ж'пк. собі село, оравшись, попід горою край затоки.
189
• Ірини І),но рОИ 1.111 Н І1О рОЗДРіПИІ ІН.І» И В р/ Н Н,ц
л
І*
В
І
/І
( «ЛІН» примі ІІ/ІВНИ ВИ, /,1і (II /І І .» и.і и II,. имик.
І" » НОДН.і ИУДИ'ІК.І ІІрИЧ.ірЬі/ І,, /ірім.пм М ШИЮЧИ ШЯМИЮНШ
ІЦ.ІІрО ІІ«бг( , рп II ИІІ /НИНІ II, 14 і ІН1ОМ, І ПІ4И„ 111 і
І І.і Кр.ТЮ обрію В ЛІК ПІП І'/НИЮЧИ І ік ’ІІримЛ ‘4,111 М .и |(< Мі,
Г ПДІЛИ руки ІИН І ЛИ/ІЛІ1І/ІИ, Л'ІИ |ІИ/ ІИ і нр.» ІИИІ И 6/ни
‘і "
Iі
І > І Ірини Н.ПО ро К ІЛШІСІІО рО VI) >ЮН| ямі И II |И Ч» ПНІ
А І 11 ІП МОДНІ Я МІНИШ» 41/4’1,1(1, бі>. ІЬІ І-ОЛІП.І,- ( 1'44411 /мр щ
І> І ( ІИІН- рІ/ІІІИ Укриши у/| |/ІОЛЛІПІІИ бурі і»/| Н.іМ /II
землі
В 11| МОВЧИ, КОЛИ ІОрДО ИИШИЮЧИ' І,. ШЛ« І И4і III, б|Л /ви І'/МОИ:; ,
І ЗІЙШОВШИ ІІЛ беріч , ІЛІІІІ ІН НІЛІЮЧИВИЮЧИ р/ИІИНДО Чиіирин.1
Д І Ь-рі'/ІЛЮЧИ* Ь І усі И усій, І, 1ЛІ* ріІІЛЮЮЧИІ Ь / II 1'114/, 41,1(4,
ПОКОЛІННЯ,
14. ОДИНИЧНИЙ дії ІІрИСЛІВИИТ Іреби ИІДОК рі МДЮВЛІИ «ОМЛМИ И |Х 41-11)1, //? І
(Плачі ііилії/ піічпі/и^'ііи)
А А іч'.і прі-г лі’ііиі леї їй посніїиліочи.
І» Моїуііи дуби ( ІОЯ1І. ІЛ.МИІ ЛИНІІІИІ ь
В Країні- нмсрі и біжучи ній л иш і ниючи
Г Мі-ІН- ІЛМ млій ионпвл іл і ноиинлючи і ПІНИЛИ.
Д ІЛЛИЙ/НІМОЇ ІДІЙМЛІ їм я дімори хвилюючись,
15. Одиничний/іі< приї ліпник III.ТРІ-.ЬА відокрі-млюваїи «омами нр -о -
(ра иИловІ інаїїіі пропущено)
Л Рівна дироїл ро рнклоючиї і. вужчала.
І» Річка пишаючись губилася в я лі пих шатах.
В Листи боязко і рі-.міить і ш- тримавшись ліпить
І Земля ялі чіпаючи їм з шчірпіх туманів,
Л Ліс ни хвилину примовк лні шелесне завмерши.
16. ( ідиііичііий дії прислівник НЕ ГРІ-.ЬА відокремлювати «омами в р'-'О"
(ромНлопі таки пропущено)
А Кучерявий чернець иадбії і ш-отлядлючиеі, відбнаї.
І» Жевріючи і'явтяіася над обрії м ранкова зоря.
В За вікном пожовк ниноірлд і не дозрівніи.
І Дівчини І І рі'ІН ІІувіпіп ь підвела і олову.
Д Віїер поіиіі уіОМИІІІІІШ І. ІІІ СІЮЧИ! II.
17 Ірамаїичио прлі іітьіп ілі.іпчення речення ІІІПпочиваючи « Каркав
наведено в рядку
А черпаї ні си іе нід дрімучих сім нових лісів
І» і о< поні лп и напуванії і. іебг ш іклноіо силою.
В мені хочеться ОЗДО|ХІВИІИІ Я В СОСНОВИХ ііслх.
1’Ю
0 У*
в
І щ
л Т
1 і
Л
21. Ірл-
А
В
В
г
д
І рл
А
Б
В
г
д
А
І»
Н
І
Г у пмн' залишаться яскраві в|хіження надовго
Д повітря соснових лісів допоможе ЗНЯТИ Хму.
н граматично правильне закінчення речення
1“ 11 і ’-чіння закінчивши школі/... наведено
в ряди.'
А хочеться обрати правильній"! шлях у житті
Б часто згадуються мої однокласники
В учителі побажали нам щасливої долі.
р пам'ятайте мудрі поради своїх наставників.
д життя приготувало для кожного випробування.
19. Граматично правильне закінчення речення Готуючись до іспитів... наве-
дено в рядку
д увесь матеріал має бути повторений.
Б учень повторив увесь вивчений матеріал.
в ретельно повторюються винятки з правил.
г велику роль відіграють тренувальні вправи.
д учитель рекомендує учням робити нотатки.
20. Граматично правильне закінчення речення Переглянувши фільм «По-
водир»- наведено в рядку
А він нікого не залишив байдужим
Б ми дія себе відкрили світ українського кіно.
В актори вразили своєю грою.
Г нас зацікавила історія кобзарства.
Д хочеться почути ваші враження.
21. Граматичну помилку допущено в реченні
А Лупі, струшуючи росу, полинули співами солов’їв.
Б Сонце вже пригрівало, висушуючи рештки роси.
В Дерева зеленіли, кидаючи густий затінок на вулицю.
Г Травень дощами проллється, укриваючи землю рястом.
Д Мандруючи горами, учнями було зібрано колекцію рослин.
22. Граматичну помилку допущено в реченні
А Ледь чутно курликаючи, летіли журавлі.
Б Блискавиці шматували небо, розколюючи хмари.
В Прощався з літом я, блукаючи лугами.
Г Зламавши кригу, річкою залило всю заплаву.
Д Хвилі тихо шелестіли, котячись на берег.
Б
23. Граматичну помилку допушено в реченні
А Наївшись огіркових пуп’янків, Сашко наїраиив на
Тікаючи від дідового кашлю, хлопець стри на _ коліна.
В Кинувшись через тютюн у сад, я бухну в
1 Не знаючи, куди піти, я тихо поповз у ГАСІ? •
Д Причаївшись у малині, мене наздогнали бабині молитви.
191
24. Граматичну помилку допущено н усіх реченнях. ОКРІМ
А Визирнувши у вікно, па вулиці йшов гпії.
Б Зайшовши у парк, від снігу іскряться ялинки.
В Готуючи вечерю, я слухаю новини но радіо.
Г Побачивши матір, у мене забилося серце,
Д Я купив цього собаку ніс будучи цуценям.
ПРИСЛІВНИК
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2018 (основна сесія}.
Помилку в написанні прислівника допущено в рядку
А по-четверте, усього-на-всього, щосереди
Б зроду-віку, з давніх-давен, спрадавна
В видимо-невидимо, анічичирк, аби-де
Г як-не-як, в основному, по-чиновницьки
Д більш-менш, хтозна-коли, довкруги
Прислівник — самостійна незмінювана частина мови, що виражаєознаю.
стану7, ознаку' іншої ознаки або предмета й відповідає на питання як? де?
звідки? коли? чому?: якісно виконувати, увечері, завершити, трохи засмучу 1
кава по-туреиьки.
Синтаксична роль. У реченні прислівник є найчастіше обставиною /Ч;
да/жино не д/мнде), рідше — присудком (На серці єулщо), означенням (!<
замовній каву полпурецьіаг).
Розряди прислівників за значенням
Значення Розряд Питання Приклади
Ознака 1 ДІЇ способу дії як? яким способом? тихо, по-весняному. 1 разом, холодно |
міри і ступеня дії якою мірою? як бага- то? дочиста, утричі. ледве, трохи ^,1
місця дії, напрямку де ? куди ? звідки ? ліворуч, знизу, здалеку^ поблизу__^
час дії коли?з якого часу? відколи? допоки? учора, зранку, ніко- ли, завжди
причини дії чому?з якої причини? зопалу, спросоння. згарячу, чому^^-
мети дії з якою метою? для чого? навіщо? наперекір, напокії- навмисне
| Ознака ' предмета 1 ознаки (пояснює іменник) який? яка? яке? які? котлета (яка?) по-київськи,ст>іЄ^‘ (яка?) ішвпро^
Наї
192
Ступені порівняння прислівників
Сі>жні порівняння можуть утворювати прислівники на -о -е які є похідними
від ягісн,,\,ХИ™ поикмеТ" •Ступечів порівняння прислівників утворю-
ються так <а- * ник‘в гУчно гучніше, більш гучно, найгучніше,
щйбільш гучно, якнайгучніше, щонайгучніше.
При творінні форм ступенів порівняння прислівників відбуваються ті самі
' змін» приї" !<" них, іно и \ прикметниках: високо — вище, вузько — вужче, гли-
боко -глибше
Правопис прислівників
Г Орфограма Правила Приклади
букви и, і в кінні Х прислівників
и 1) після г, к, х; 2) у прислівниках з префіксом мо- Запсьм ятайте: безвісти, восени, почасти. верхи, навпо- чіпки, по-заячи, по-панськи
і після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні двічі, наодинці
букви 0, е X в кінні / прислівників у прислівниках, утворених від прикметників і дієприкметників, у кінці переважно пишемо -о; неждано, чисто, яскраво
зрідка, зокрема після шиплячих, пишемо -е, АЛЕ вороже та ворожо, сліпуче й сліпучо найвище, терпляче
Написання складних прислівників і прислівникових сполучень
Спосіб написання Прислівники, які утворені Приклади
3 дефісом від прикметників, займенників, поряд- кових числівників з но- і -'е'- (-є-), -и-, -ему, -смі), -'омй, а також по-латині ~пд-перш^, ~пб- київська. ^-східному
за допомогою часток бозна-, будь-, казна-, -небудь, -таки, -то, хтозня- будь-як, колись-то, хтозна-де
повторенням однакових синонімічних чи антонімічних слів тишком-нишком. уряди-годи, часто-густо
Запам ’ятайте:без кінця-краю, будь-и десь-не-десь, з давніх-давен, з діда-прс годні-завтра, пліч-о-пліч, тет-а-тет, хіть, хоч-не-хоч, як-не-язе [о-будь, віч-на-віч, де-не-де, ідіда, коли-не-коли, не сьо- усього-на-всього, хіть-не-
Разом за допомогою прийменника(ів) + будь якої частини мови (між ними не можна поставити означення) заодно (за + одно), знадвору (з + на + двору), позавчора (поза + вчора)
горілиць, праворуч
з декількох основ за допомогою часток аби-, ані-, де-, чи , що- як- — абияк, дедалі, щоранку її ІЗ
пРодов.
Спосіб написання Прислівники, які утворені \1 .„і''- у,У
Окремо (при- слів- за допомогою прийменника + іменник (між ними часто можна поставити озна- чення) на (наше) щастя її І
никові два іменники + принменник(и) _ 1 л- Р ІґП
спо- лучения) прийменник + прикметник чоловічого роду ііРиС’ в основному, ' 1 14 ІЇС
по + збірний числівник Запам ’ятайте: без у гаву, без упину, ( завтра, до ладу, до побачення, до речі, сні, усе одно, у стокрапі. но двоє^ ПО - . ь іудь ласка, дТ^д^іГ Ґ , на добраніч, під силу1 1;|
Зауважте!
1. Прислівникові сполучення, що утворені поєднанням повнозначних е
різних відмінках, пишемо окремо: С"
кінець кінцем
Лрііс-
1<
А1
А
Б
В
СЛІВ \
одним одна
д
(Н. в.) (Ор. в.)
(Ор. в.) (Н. в.)
2. Треба відрізняти прислівники від однозвучних сполучень прийменника
іншою частиною мови:
Повторювати вголос. — Заслухатися в голос Ніни Матвієнко.
І І
(присл.) (прийм.) + (ім.)
Працювати забагато. - Зустрітися за багато років.
3. Прис
А Б
4. П
Б
В
(присл.) (прийм.) + (числ.)
3. Частку що після прислівника пишемо окремо: поки що.
2. Випишіть прислівники,
ймовірно, невже, десь-яе-Ж*
рий, сила-силенна тільки зала ™ •’ Ь’ ввечері’ Ш)МІЖ- ось, анізвідки. нік«г
іенна, тільки, заради, істотно, задля, мало-помалу, мовби, як-небуД>
в українській літератур*^ СЛ'В Складіть назвУ першої соціально-побутової лов«сГ
Б }
В <
д
з. запише приспівник, які тре6з писати разом знімаючи
иа/швкіуруч“ ^7ві^“^ох°и“Х/сак’ спід/лоба' Іі0/
194 1 самотою, вряди/годи, право Р)
В
Г
Д
^інпем. без упину, разлу/раз. ш»тЛ.ШІ..
^цнч. у Цілому, у; ЧГТВС-ро, перед УСІМ 1 • п1кУ’ л° побачення.
по/лап’Н’- по трохи, ”А4воРУ-•‘/основному, як/иай-
•1 поугих букв виписаних сл>в Складіть ім о ,а „
^чжхо ро*^^ ‘ прізвищн головного і орав урОвнк -
Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО
। ПрнсЛІвИ,ІК є в КОЖИОМУ реченні. ОКРІМ
А Нестерпно бути мертвим ;« життя.
5 Ніде щиріше не співають, як на війні.
в Тут погідне сонце, а десь за горами вітер,
Ґ Ліс ше дрімає в передранішній тиші,
д Глянь кругом себе - рай найкращий.
•) Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
д І ось поблизу зашелестіли кущі.
Б Десь бриніла притишена пісня,
В Було нам добре, і було нам зле.
Г Обабіч шляху зеленіє озимина,
д Часом блимне вогонь і зникне.
З Прислівник виконує роль присудка в реченні
А Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
Б Назустріч дівчині йшов велично лось.
В Сонце прокинулося пізно й зависло над лісом.
Г Маковейчнку на серці просторо й легко.
Д Швидше й швидше котилися морські хвилі.
Прислівник виконує роль означення в реченні
А Дорога праворуч губилася в малиннику.
Б Допізна того вечора жевріло вогнище.
В Опівночі айстри в саду розцвіли.
Г Дорошенко випростався на траві горілиць.
Д Стрункі дерева стояли обір\ ч голі.
Помилку в утворенні форми стх пені» порівня
прислівника допущено
рядку
А швидко — швидше
Б холодно — холодніше
В погано — поганіше
Г добре — краще
Д низько — нижче
Ь ІІОМН Іку Н VI норснні форми ступенів порівняння прислівника
рядку
А часто частіше
Б тихо - тихіше
В близько — близькіше
Г дорого — дорожче
Д яскраво яскравіше
7. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника в ряд^
А зручно більш зручно — найбільш зручніше
Б гаряче — більш гарячіше — найбільш гаряче
В довго — більш довго — більш найдовше
І' радісно — більш радісно — найбільш радісно
Д доволі більш доволі — найбільш доволі
8. Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у рядку
А попом.., до реч.., утрич..
Б заввишк.., заоч.., онівноч..
В укуй.., напівдороз.., навік..
Г по-вовч... навесн.., удвіч..
Д у віч.., сьогодн.., безвіст..
9. Лі тору м треба писати на місці всіх пропусків у рядку
А по-ведмеж.., удвіч.., навтік..
Б навскок.., настільк.., всюд..
В докуп.., навкруг.., паспод..
Г нахильц.., інкол.., анітрох..
Д зони.., мовчк.., по-китайськ..
10. Разом треба писати прислівник у реченні
А Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
Б 1 блідий місяць на ту пору з хмари де/не/де визирав.
В У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
Г Без ворогів можна у світі як/небудь прожити.
Д Один собі навік/віку в снігу заночую.
11. Разом треба писати всі прислівники в рядку
А по/польськи, на/вхрест, по/тиху
Б до/піенту, на/весиі, в/основному
В з/висока, на/вшпиньки, уві/сиі
Г на/гору, з/середини, по/іншому
Д за/панібрата, не/сказанно, у/деиь
12. Разом треба писати всі прислівники в рядку
А ні/коли. на/впроти, з/вечора
Б на рівні, ііід/ряд, ніч/на/віч
В усе/одно, на/взнак, раз/у/рад
Г куди/пебудь. 3/ненацька, за/раз
д без/угаву, зо/зла. зі/споду
разом треба писані псі прислівники н рядку
А чнм/Дал1- на/півидку/руч, спід/лоба
Б без/кіния/краю, поза/вчора, до/схочу
р до/гори, до/вподоби, попід/ГІІНІІІО
ґ ані/трохи, без/упину, спокон/віку
д наД/веч'Р’ на/світанку, на/четверо
14 Разом треба писати всі прислівники в рядку
А на/шастя, на/виворіт, у/переміш
Б по/перше, від/давна, на/впростець
В з/висока, за/молоду, без/перестанно
Г у/цілому. на/пам’ять, по/всяк/час
д у/п’ятьох, на/завжди, по/дитячому
15 Разом треба писати всі прислівники в рядку
А мимо/хідь, на/яву, будь/що/буді>
Б по/друге, на/вшпиньки, до/ладу
В на/сам/перед, на/чисто, за/видна
Г до/пізна, куди/небудь, перед/усім
Д до/віку, коли/не/коли, у/середині
16. З дефісом треба писати всі прислівники в рядку
А по/середині, по/київськи, по/третє
Б час/від/часу, коли/не/коли, як/не/як
В кінець/кінцем, уряди/годи, будь/де
Г сам/собою, повік/віки, такий/сякий
Д по/латині, по/дитячому, по/свійськи
17. З дефісом треба писати всі прислівники в рядку
А хтозна/скільки, ані/звідки, коли/небудь
Б по/братськи, по/маленьку, по/ твоєму
В десь/інде, усе/одно, видимо/невидимо
Г по/нашому, по/трохи, по/мисливськи
Д рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку
18. З дефісом треба писати всі прислівники в р
А з діда/прадіда, будь/ласка, по/ С1‘“1ВС^И
Б день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве
В хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх Д’
Г раз/у/раз, десь/не/десь, Дав”и^';
Д як/не/як, сам/на/сам, усього/на/ всьо
197
І'» ()крсмо треба пік Лін всі прислівники в рядку
А
В
І
Д
< пма/гямоіок», па/жаль, н/обмін
іііл/< йду, іго/псрелу, по/пранді
до/побачепіія, що/тижня, по/сугі
до/рсчі, нонсяк/чпс,у/сіокра!
іл/моЛОДУ. бел/КІНЦЯ. 8/персляку
3
6
0
/0 (ікремо треба писані всі прислівники в рядку
А
в
Д
по.іа/іорік, з/рпзгопу, до/смаку
по/черзі, по/мож .півос і І, у/міру
ііа/гміх, при/вселюдно, нід/час
як/слід, натще/серце, за/кордон
у/почі, до/сих/пір, до/огтанку
00
Заі
чИС'Т
21 Виділена сполука ІІЕ Є прислівником і ЇЇ треба писати окремо в речень
А
Б
В
д
На/чств('ро розкопана, розрита могила.
Вони в/двох хутенько підпилися на гору.
І Іоїхали ( початку в/перше село, потім далі.
У/перше ми зустрілися давно.
Горде місто раз одбилось, потім - у/друге.
ХІДНІ
.ЙМЄНнИКИ’
^похолят.
від1НШЯХ
частин мови
22. Виділена сполука НЕ Є прислівником і її треба писати окремо в реченн |
А
Б
3/верху гори відкривається чудовий краєвид.
Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі.
лза,лі*> на^’
ПО -
В Осінь це життя, що гомонить по/своєму.
Г На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре.
Д На селі навіть у/почі не замовкав дівочий сні в.
23. Виділені сполуки НЕ Є прислівниками і їх треба писати окремо в ряди}
А подарувати иа/пам’ять фото, покладатися на/пам’ять
Б брати на себе за/башто, навчитися за/багато років
В повергатися з роботи до/дому, підійти до/дому батька
Г повторювати вірш в/голос, заслухатися в/голос Олени
Д попередити в/остаппе, домовитися в/останнє побачення
24. Виділені сполуки НЕ Є прислівниками і їх треба писати окремо в рядку
А повернути в/бік, їхати в/бік Донецька
Б 11 рацював у/день, подарував у/день народження
В зал на/багато читачів, збільшити на/багато місць
Г їхати по/новому мосту, почати жити по/новому
Д знаходити в/купі піску, зростати в/купі
Прості
без, близько,
бо, по
198
< .ІУ ЖЬОІЦ ч \( і ні...
С ’1,1111 мини ТА ІПІГУК
| ’^нПмніннк
, -«"»•*« • ”* ПГ *НО
|)іаіРЛІ»ІГІІ.Н«> ....................... .......
А НІДІЮНІІЛИІ ПО ЧГ|МІ ’ ’ ,,т
|, їм три Н* м ІН» 0(11 її
П ЯІІІІІМП.І1И III» ІІІОІОЛ
Г КіМИ ПО Ні*' і'ЛЖІІОі 11
Пишмченник • іужбоїм Чаї піна мопи мк > ш.к>>
ІЦпт-^г ИКД ЮЦМА.ІІ м к <ні< тк іменника.
даймі К«ММ. МЖ 1ІМНИКВ ВІЛ ІНШИХ І нп у СЛОВО. (Ні лученкі й № н IIНІ т;мхи в Т** і
І рунн прийменників ла походженням
0)
Прийменники
Нгіюжот («пжнмиі»
врннменннкн.
оп не ПОХОДЯТЬ
МІМІШИХ
ШСТИМ МОВИ
д ЗО. илг. нас*. під
упюрсні
ск-гаданням .нюх
•пі декількох
непохідних при*
ІІМСНННКІН
задля, з-за, поміж
Похідні (ніорннт >
\ТВО|»СІІІ ПО« .ІІМН
НИМ ІМСНКІІКІН
і прислівників
з непохідними
прийменниками
лНдно з, нав-
стріч, під час
утппргні Пс|>Г-
ХОДОМ СЛІД ІНШИХ
ЧАСТИМ МОВИ
вприйменники
блитьд о, іпигик.
Ш.ІЛІОД
Групи прийменників за будовою
‘ Прості Складні (пишемо разом, з першою часі мною з-, їз— із дефісом) СК.1А.1ГИІ (пишемо окремо)
без, близько, до, по заради, з-над, з-попід, понад на чап. у зв'язку з, відповідно до ]
Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника
Прийменники вживають з іменниками в усіх відмінках, крім називною із
иичного. Форму місцевого відмінка завжди поєднують з прийменником
<9 комп’ютері. на моніторі), інші відмінкові форми можуть оу ги з прийменника
“Н чи без них. ____________
б*3, біля, до, з-за,
^'Під, проти, серед
^вздогі», назустріч,
ї^перекір, напереріз,
Відмінки
родовий
давальний
Приклади
з-за хм«ри. без відповіді, <)о лісу,
серед поля
назустріч мені, наперекір батькові,
усупереч твердженню
199
_ І її Іір’ меТо* і $ > V р :гій’м’ Ґ 1 2 3 4 \ іаДУ
Прийменники Відмінки Приклади
над. перед, під. пікш ЛШІХІДНІІЙ, орудний під небом “
на, об, о, я<> знахідний, місцевий ма небі>,іа Роботу, о першій годині ’ 5; X 4) >. о л з 0 о є ® X й о Й л і т ” — - д 3 < ід ® ^5.
з (із. зі), між, за родовий, знахідний. орудний .і дерева, з дер^ц^^^ 3 деревом
У («) родовий, знахідний, місцевий у землю, у книжці, у пі^бе
2. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами отарнії Дніпро, неначе в молоці дитина.
Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина розпочинається для людини зі шматка неба.
Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.
Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.
ПравИль'
А ВІД110
і; 0РгаИ
0 надіє
р міД^
д за Р°
§ НЕПРА
д захо
Б нака
2. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Без праці не проживеш.
Б Друзі пізнаються в біді.
В Не гріє сонце на чужині.
Г Як гукнеш, так і відгукнеться.
Д Час за гроші не зможеш купити.
3. Прийменник виділено в реченні
А Лунає неподалік пісня сили, краси.
Б Назустріч здіймалося місто в бронзі.
В Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.
Г Козаки навколо фортеці копали шанці.
Д Десь поблизу виводив свою пісню соловей.
4. Прийменник виділено в реченні
А Навколо — ворогів закрадливість лукава.
Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло.
В Кипариси від ночі й до ранку все шумлять і шумлять навкруг-
Г Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.
Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати.
В розг
9. НЕПР^
А іти :
Б пис
В твц
Ю. НЕПР
А на,
Б ви<
в спі
Г на.
А ви
200
і написано всі ПРІ1ЙМ
' , МЄ гою. з-над, наприкінці з п “ Р«ДКу
. х 1іро;іовж. ноперед,упоп’• 'К'РЄД
„ ик-мі^-У зв’язку 31 З.поза^ ’З'ПІД
। „„-під. за винятком, із-за. ІІОрСч
д ,1іКіаЛу. на перекір, поза, навКоло
Пра^’-’ьно написано всі приЙМеннцКи
д «повіяно до, щодо, за-д щ,,, Р»дку
Іі з-посеред, окрім, під-кінець, запали
В У «>'зі'за “™ятком, з-під, навпро"
Г як зустріч, згідно 3, усупереч, ПОМІЖ
д „е зважаючи на, попри, з-поза, услід
Правильно вжито прийменник в обох вар1антах Ю1ка
А відпочити після обіду (по обіді)
Б організувати з ініціативи (по ініціативі)
В надіслати на вимогу (по вимозі)
Г міліція в справах неповнолітніх (по справам)
Д за романом Олеся Гончара (по роману)
7.
НЕПРАВИЛЬНО вжито прийменник у варіанті
А заходьмо по двоє Г сходіть по молоко
Ь наказ по коледжу Д надішли по адресі
В розпис по дереву
9 НЕПРАВИЛЬНО вжито прийменник у варіанті
А іти за морозивом Г економіст за фахом
Б писати за зразком Д за взаємною згодою
® твір за картиною
неправильно вжито прийменник у рядку
Ь на Думку науковців
д ВИстУпити на захист
р (вкуватися на суржику
наДіслати на адресу
віДгукнутися на запит
^‘Матичн0 правильно побудовано словосполуч
ц 'Магання по настільному тенісу
й ПРИ сприянні міністерства
[ ійс Рнутися по допомогу
д ,,р°пустити з-за хвороби
^01мовляє на англійській мові
201
12 Граматично правильно
’ а звернутися по питаї.—
Б ^нз-запеува^осп
в виконати на ВИМОГУ
Г відповідно з наказом
д хворіти пневмонією
--> побудовано словосполучення
ПО питанню
13. Граматично правильно побудовано словосполучення
А заступник по виховній роботі
Б повертатися на тролейбусі
В викликати по прізвищу
г розсістися по своїх місцях
Д виконати на замовлення
14. Граматично правильно побудовано словосполучення
А на протязі кварталу
Б конспект по зоології
В згідно до постанови
Г перекладати чеською
Д отримати по адресу
15. Граматично правильно побудовано словосполучення
А погодитися при умовах
Б виконати за бажанням
В чекати біля двох годин
Г еколог по спеціальності
Д спізнитись із-за негоди
Прості
і, й, а, але, та, чи.
бо, як, коли, хоч
Сурядні
,,аСрядного)Р^
. ані
““‘.гіктавні: а,ме’ ”
. „днак.
^„нй.або.-а.х,
Р”„ «о- ч“ - ’’
не то, чи т
це Я*0 **’
СПОЛУЧНИК
з тесту ЗНО-2013 (основна сесія).
_ а нр°Л\,ННКОм та а°го треба писати разом у РеЧСІІІ'
Як/би не було важкоІ!1И ГОмоніти> а мовчать.
- І Я чап? 1ДИ до своєї мети.
"е6Уло.Мп^НЯ,°ТЬХМари-
"“-1 мені Піа 1И ЦЄ ПЄРЄВІрИТИ.
Щастя знайти у світі.
службова частки
зв’язки між аб° частин М°ВИ’ ЯКу вживають для сполУ^
«ладного речення, що »ир»*» ‘
інки славословлять піснями.
1. Виконайте завдання
Виділене СЛОВО с
А Як/би дівчата
Б
В Як/би знаа
„ Як/би там и
Д Як/би хотілося
Сполучник - г- -
Рідних членів речення або
---!« небо
Зауважте!
1- Разом пгапемс
причому й подібні.
~ 3 дефісом ПИІ
^им-пю, отож-то, т\
^ Є)-1ННИЧНІ
’ пР<”пе
КаГ>^/Ми:
202
1г"’’-"Умиикіи
С урндпі
....... иіі'і ієни ;іҐюріпно.
иіЧІі< і ііІнн к.пиііі<іГС>(склад!Г(ху.
Я*1 |><| ІНІНО) р-ченпи
' і...і. ні
^нич;>і,||і: "> та (<***), проте,
• ,^е. однак.
, позділ°ві: "й"’ ***** лоч‘ а6° — або>
иО - Чи> Л0Н ••• хоч>
не то- ме т0' чи та — чи },ю
.....И|ІЧм
1,1 Іряляі
‘ ' ' ’Дііоп'їс^Г1" ' 11 і;и,еж,,У'|а«'гини
Міуо^"Мчж/нюн,) |М.„.И(ІЯ
. ‘"^««^яіг.леОве;
Р іиііолі: бо, пюму Що. через те щ„,
У- »лкутим що, оскільки,
. мі" ,ІК^'ЯКби> ЯК> коли б>
" Щоб, аби, для того щоб;
лон\( |(у}] незважаючи на тс
хай9 дарма що,
• порівняльні: як, ніби, мов, наче,
неначе, мовби;
• з ясу вальні: що, щоб, чи, як,
• наслідкові: так що
* міри та ступеня: іцо, ідо аж, що й
Групи сполучників за булоіюю
Прості Складні (пишемо завжди разом) Складені (пишемо завжди окремо)
і, й, а, але, та, чи, бо, як, коли, хоч якби (як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов) тому що, дарма що, для того щоб, так що
Зауважте!
4 у рЄЧЄНН1
1. Разом пишемо сполучники мовби, немовби, немовбито, нібито, притому,
чричому й подібні. ,
2 3 дефісом пишемо сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то.
тч-'і-то, отож-то, тільки-но, тому-то.
Одиничні
Групи сполучників за вживанням
,учен«і'
луч; ми‘•’
зате, проте,
7Нак, бо, коли:
мучусь.
* Не каюсь.
Повторювані
і... і, ні... ні, ^о ... або,
то ... то, не то ... не то:
Місяць... то виринав, то
потопав.
Парні
хоч ... але, не тільки ... а
й, як ... так і, якби ... то
й: Як дбаєш, так і маєш.
203
Сполучники Требії відрізняти сполучники від >’ прийменниками або частками, які пнш< іі о.ииииучні слова ишмвучннх з ними повнозначний емо окремо. 'і,! О иіо.іну'іііі слова 1 • мають лексичне значення; • і членами речення; • відповідають на питання; . це можна замінити <*ііолучццкіп, синонімом; • на повнозначне слово падає накі „
Соалучнмкм • не мають лч‘кснчного значення: • не є членами речення: • не відповідають на питання; • можна замінити сполучннком-сино* ніш»: • здебітьііюго не нагаїошені
проте, зате (- а.іе, однак): Нгч за вікном, проггг чомусь не ітіиться. про те, за те (прийменник із займенником): Я думаю про те. що в мене є.
якби, якщо (= коли б): Хто б оятла упізнав, якби не довгий юс? як що (частка із займенником), як би (прислівник з часткою): Як би пес не вертівся, а хвіст позаду.
щоб (- аби): Прийшов, щоб попрощатися. що б (займенник з часткою): Думав, що б сказати на прощання.
Зауважте!
Сполучники що. коли, як потрібно відрізняти від однозвучних інших час-
тин мови.
сполучник (* який, щось): Знаю, що скоро повернуся.
що —> займенник (- який або що): Не зрадь дороги, що (яку) мати стеле.
*• частка (виражає здивування, вагання, докір): Що за шум учинив-
_________________________ся?/____________________________________________.
сполучник < = якщо. виражає відношення умови): Людська душа
ко їйвтрачає дивоцвіт, коли любов її не зігріває.
'*• прислівник якщо, виражає часові відношення): Люблю, коли
_________________________цвітуть каштани.
зг сполучник ( = коли, мов, якщо, виражає відношення часові, поріВ'
| ияльні, умови): Засинають, як тільки вдарять морози,
і*5_: прислівник (відповідає на питання як? яким способом?-, обставина)
ж Розкажи, як за горою сонечко сідає.
(виражає здивування, захоплення, докір): Як гарно
_________________________навкруги!
9.
Йк** • ' •••"—., ........
Ь Я VI ОІ» іСОг <ч инь »МцЦЩи „
В Милткввччцу помиться „
І т*дш чщ, ,4„ Ч1,И1І ",,м
і; ; .. ю«‘ч Н'Щ»Ч і ивцчннютм V |ЮЧГННІ
А
ь
в
г
-І
« ' ...<........ОМ............
Ікч ллліиг <\ МАЙ» терне ШАХ щпичмн, ПО1Л'
>|ч ;і-.гіи •: е-иер. :„з нпт нлню ІМИМ ’
1\ЧШ мріють ІфО нсччі. <мілцч1щ Гк N9 ЩІЮ
УСОмеЧКО І.ШІИ.ІЮЛ:. пчілонхюій іуші
’.5 ’г . «енесичюс сиитучніїким \ и> і\ речеинч\ОКРІМ
У Сонце так спііигь чскрАіч*. «.,*»а* каміння смії іьси.
Ь і. чі іоїцик на аг ленім тиси, наче сльози канапи і. на лнгг.
В Бу V '*• и* тиглі н пніь\ плоди. якщо ьпітнуть сиди
і ,’іуііиі ііаионнєна ієн юм. п>ч на ніечір'ч »»жс минуло.
Д Синимся. часе. |кикажи. мх наш н.ірод ко иісь тут жни
|9 Ви н існс с.к'ію с сію вчинком іл іннч ірсбл іпіі.ііи ралом у реченні
А Що б улітку не нроіп то. іс н німку не ЛШАДНІЬ.
Б Що о не грани лот» будь людиною
В Що 6 ГАМ не кричаю. біжи й не оглядайся.
Г Що б не робив роби добі*.
Д Що б жить ні н кого нранА не питаю.
Б
В
20. Виділене сінііучення греба писати окремо в реченні
Як би там не було, а комусь належмо не перемірити.
Як би було Лесягь рук. усім би робота
Як би ви знали, паничі, як люди п лату -ті» ж ч,цЖці
Як, & відаїи які славні були т. еу.м.|... ;мкру ««І хлопці.
Як би не було зими, за кожух не дім їй >
21 Виділене слово е сполучником та його треба писати разом у реченні
А Треба дзвінкий голос мати. що ^ГїУ^дося.
М., не розлечпм.км «« .іа),1|й
П.ИЩОМИЛИ п/ю т,. Ш»;’> І йііп) <.и1.|! могуп.
Наша пісня то лс луні. * і •_ допомогою-
Впбвч мс... брате .«< ІШ'
Б
В
Д
-- Вмхілевт слони є спотгчихжам тж його треба писати разом у
‘ Як 'гл ти не знане багато. * * Більше м ж їх не имтимпи.
Б рє .... б ме шкав поет ній .м«< пі пише іі|>о тмину
В Я я.шажаж.* тебе за що ти завжди лптрнму* пі <
Г Я ш» кккжкм читати що б очі мої нг осліпли
Д Як би не тж- морах а весна буде.
Ь»*-хлгж слово с сполучником та його треба пін ити ржюм у <«
ою ОКРІМ * *►
А Як, б* могли дерева говорити, то рідний Край нанчн )И б нас и/
Б Як їмо хочеш ти добро зробити вроби його якнайшвидше
В Як аг, трапиться, нарікай тільки на себе
Г Як би мені черевики, то пішла б я на музики
Д Я кочу жити так мю б серпе билось в такт
- В< ь є сполучником та його треба писати [Х1 юм . н» >
нкх ОКРІМ
А Як уц р\ км не працювали, а розум над ними пан
Б X*.•- і4ажка була дорога. за •пє наша перемога.
В Як 'а не було хмар, ми 6 не знали ціни сонпю.
Г Шо, б інших навчати, треба самому вміти.
Д Розумиий хоч і знає про/тезавжди спита.
ЧАСТКА
1. завдання з пробного тесту ЗНО-2015.
Ииділеие слово НЕ Є часткою в реченні
А Тільки в праці відчуваєш себе окриленим, необхідним людям.
Ь Не знаю, чи доведеться мені те раз побувати в Києві.
В Як хочеться почути ше хоч раз ніжну українську пісню
І Хай завжди сміється добро на полі людського життя.
Д Дерева та трави паче світилися наскрізь.
Частка ст>жбова частина мови, яка надаї реченню чи окремим ів 11
каз< відтінків значення або слугує для творення певних грама ї ичних форм
Групи часток за значенням і вживанням
т
Роль у мовленні
Формо*
творчі
утворюють форми дієслів:
• умовного способу;
• наказового способу
Прпк.,я.ін
би, б
хай, нехай
• власне модальні
* заперечні;
• питальні;
спонукальні;
• окличні:
утворюють нові слова: не- ні „с.
де-, -сь, будь-, -небудь, -калш ’
(ст^лн префіксами, суфіксами) °Ш°
надають додаткових відтінків
узначенні:
• стверджувальні;
♦ підсилювальні;
• видільні:
• вказівні;
означальні:
беколи, будь-хто,
авжеж, мовбито
не, НІ, ані
приблизно, майже, мало
не, трохи не, чи не
Лрсиїсижгнлх табл.
Приклади
годі, бодай, -бо, -но, ну
як, що за, що то за____
мовляв, наче, навряд чи
чи, хіба, невже
еге, атож, так, аякже
як, та, що за, що то
навіть, тільки, хоч,
хоча б, лише, лишень, аж,
же, таки, уже, собі______
от, це, то, ото, он, ген
Правопис часток
Спосіб написання 1 - У мова Приклади
Разом частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як- у складі будь-якої частини мови абиякий, аніскільки, чичдуж, щосили
частки -би, -б, -же, -ж, -то, -що в складі сполучників або інших часток мовби, нібито, аякже, абошр
частка -ся (*сь) у зворотних дієсловах і в складі займенників і прислівників купається, уклонився, колись, когось
3 дефісом частки -бо, -но, -то, -от, -таки, що стоять безпосередньо після слова, ЯКОГО СТОСУЮТЬСЯ чекай-но, тому-то, зна- йшов-таки. АЛЕ таки знайшов, усе ж таки
частки казна-, хтозна-, бозна-, -оудь, -небудь, які стали префіксами або су- фіксами в прислівниках і заименниках_ казна-хто, бозна-чому, хто-небудь
Окремо формотворчі частки хотілося б нехай готу^
частки, що надають словам смислових аж. ж, саме. ще, хоч
частки що, чи в сполученнях елі (здебільшого в прислівниках лучних словах) поки що. навряд чи, дар- ма що. що за.шрждо ЧЛ7
НІН УК
Вигук (н</. ним н»-імшім мстннл моли. піо нм>м* почуття
.темпи не няіивдючи іж (»»м. а». ген. ну, ого го, /тип, ггпнігі толю) Виту
жин. ані до т амін нймнч. пи ло« гужбових чж тин мови
,Л" , г.вР<
з ,ХИ
* бі*в
І руни вигуків
Ла ікіжолжгиням і — ІІІЧЮЖІ.ТНІ (уТІМфГИІ і ОДНОГО або ДГЯІЛІИТЛЖ | ИПКНі) — _ _ - » ПОХІДНІ (ЧТІЮІМ НІ НІЛ ШІПКХ ЧЖТМН МОВИ) 1 1 < моцнон <и« |И Ьімні, почуття ГМоІІЛ. ІИрг Аннання) | 'Ллг'Овмж» І
ІМЯЧГННММ волгниян.'ігння (виражають споиукяиня до певної дії > 1 Г<Л’ГящТ^а І
мовного етикету (виражають привітання прощання, подяку, вибачення тощо) А/рсмм* №ґ«*
’ 1 Звуконасліду* ка.тькі слова окремий вил слів, що Та умовно іараховують ' 1О ВИГУКІВ (відтворюють 10.10' 11 НТОІ НІ МИ) Ку ку' Шмї .Тжнь-аягш,
Правопис вигуків
ЧМ'Г*И
А П**
& Пії
В М*
Г Ж
Д (У1
5 Частк
А Н
З дефісом
І----------
Розділові
знаки
• пишемо вигуки, які повторюються ЧИ ЯКІ ВИМОВЛЮ Мі ПрПЯЖЖЖ
ну-ну, му-у-у,
• вигуки їй-богу, їй-право. їй-бо, присягий-бо
Відокремлюємо комами (знаком оклику при .. -он і ти
вигуки:
• на початку речення: Гей. удармо в струни, браття'
Лишенько! Що трапилося?',
• усередині речення: Говори, ну. говори!, якщо » >імк ок інк.
окремлюг мо тирс: Яке 6 то життя було гей-гей! •• *£>• '
Не відокремлює мо вигуки:
• наїюч.нку р-чения персл особовим іанм» і шиком,мкщоа-иі<’’•ІГЬ
ям-ртання Гей ви. :трі ш иї ,
• о, ой які иідпраюіі, роп. пік її іюііл п.ної ч.к ікіі. пг|н і дн» |’глн»' •*
О пи не. чому, як той птах, не і» пшш *;
• ой може її» відокрем ііон.іі ш я в |мч<ііня\. що маки»- іш'тчті1’"
кара» н р Ой ч> еніти, ин яченьїш _ -
28 Праї
А
Б
В
Г
Зауважте!
ЦІ1
Слова мовного етикету пишемо окремо: будь ласка, до побачення,
добраніч, на все добре.
д
Зо- П]
А
Б
208
Т.Г”' Ч*Ж * т ~ *—
і» дар,., шо. *»»
, |ЖриІИ> Су.» .-ОИС4НИ, да,," стю^...„ ж .,
в^> "Р->“Є»-И.,« С.Лаа... _
В^онлйге завдання у форматі тесту зно
Частки НЕМАЄ в реченні
розум ла гроші не купиш
Б .Іуиаіоть лише пісні соловім!
п Тече вода із-за гамі та попід горою
г Нехай квітне п.іанета чистотою
д Тільки з юних літ мені відкрилася прайси
•>6 Частки НЕМАЄ в реченні
д Правда таки переможе.
Б Пішов би я в Україну.
В Майже тиждень не було дощу
Г Я буду крізь сльози сміятися,
д От де. люди, наша слава.
27 Частки НЕМАЄ в реченні
Не вмирає душа наша.
Зосталася тільки надія одна.
Ліси наче світилися наскрізь.
Б
Г Скромність - пе любов до людей.
Д Живемо ми на одній Землі’.
28, Правила правопису частки порушено ^реченні
А Щастя не и,. — (
Б І все-таки нелегко буть собою.
В
Г
Д
А
Щастя не шукають, а таки здобувають.
. — . . в КОЖНХ мить подати гатос свій!
Я хотіла б людям для під • • - юкість мою.
0. якби-™ Я міг повернути >
Щей лтя тебе, дівчино. Троя
29. Правила правопису частки іюр}Ш*м И
На те й лихо, щоб з ™м лихо* битися.^
Б Отаке то на цім світі роолят . ддачеш?
В Степаночку, голубчику, чого н вся?
г Ти б не хотів, щоб день уже (• шо й вчорх
І знову думать заходився про те ж
ЗО. Правила правопису частки пор> шс н V
А А серце гаки рветься л<>
Б О, якби-то листя, листя
Д
в А він коня поганяє. нібито й не олчнть
«Що ж то за краса!» - шепотять дпгшіа
Д Книжечки мережаю та начиняю тамі віршами
Зі. Через дефіс треба писати всі частки п ряіку
будь як. отак то. бозна скільки
усе ж таки, такий от. казна що
невже таки, тільки що, годі бо
ані хто. як/ небудь, казна чому
скажи но. що року, будь чому
32. Через дефіс треба писати всі частки в рядку
будь хто. якби то. що не день
казна/коли, аби кого, хтоана що
чого/небудь. як то. де котрий
будь як, що небудь, зумів таки
от/так. будь/кому, хтозна як
33. Через дефіс треба писати всі частки в рядку
навряд, чи, тут, таки, казна де
де/коли, правда бо. будь чого
які/ж/бо, колись то. що небудь
отак/бо, скажи но, будь звідки
отож, бо, ну/бо, таки прийшов
Б
В
Б
В
Б
В
34. Через дефіс треба писати всі частки
дарма/що, іди,, но. будь, коли
таки/так. тільки/но. будь як
усе/таки, так/от. аби. що
отакий/то, як/небудь, казна/що
хтозна/де, хіба/ що, будь/коли
Б
В
в рядку
ЛІ*9*
(<
3. II
бо (і пьо:
35. Вигук виділено в рядку
Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.
Як тебе не любити, Києве лій!
Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!
Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.
Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна
Б
В
Г
36. Правильно записано обидва вигуки в усіх рядках, ОКРІМ
А на все добре, до побачення
Б присягай-бо, будь ласка
В надобраніч, їй-богу
Г добридень, нумо
д їй-право, цур йому!
ч’1
їй
’І ль ".'.'Г
ІІР""1"1"
З'ясуй1*
д зай*
Б ДН-С1
В 1,І)И
Я хочу
бджола. С
З’ясуй
А їм,
Б ир
В ді
Б
В
210
ЗЛІ АЛЬНА МОРФОЛОГІЯ
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019/
Прочитайте речення (Цифра в дужк^^^
Сучасна людина, щоб бути (і)и • нмтупне слово).
усього життя, (4)опановуючи XX*™?’ битися (2)впродовж
пітіл іі!іг’і ііцПггч Жл,„>жі _ ' 1 ^наиь.
—1— । ।
'^’^ісуитс. якою Ч«Ц 111 пою мови є кожне з виділених слів, д займенник Г дієприслівник р Прикметник (форма дієслова) В дієприкметник Д прийменник (форма дієслова) А Б в г д|
1
2
3
4 1
Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
2.
1, Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Людська душа (1)здатна жити (2)тільки (З)тподі, коли торкається до
(4)іншої душі. З’ясуй і с, якою частиною мови є кожне з виділених слів. А займенник Г прикметник Б дієслово Д частка В прислівник А Б в| ГІ
"1
2
3
І± і Ь-
2. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Я хочу, щоб цвіла (1 )край шляху квітка, і гула над нею (2 )працьовита
бджола, (3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.
частиною мови є кожне з виділених
Г прийменник
Д сполучник
З'ясуйте, якою
іменник
прикметник
дієприкметник
(форма дієслова)
А
Б
В
Прочитайте речення (цифра а дужка* позначає
(і>Чи з,т^ ии. <^о проса.« и обери,
бо в ньому (3)є (4)така чаклунська сила, що
З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з ві Vіі- ЮНУ
. * г СПОЛУЧНИК
А прикметник *
к Д частка
Ь займенник
В дієслово
3.
2
З
4
позначає наступне аюво).
•і. Прочитайте речення (цифРа в ( -^ заплатити за людський
и ас. якими (1)можна о за свіпи все купуєть
Немає тих грошей, якими і д7Пось ду^ае, (л)Щ л
людське серце (2)навіть тоді. ко.
А > V “Ч _- м X 1 *
З’ясуйте. якою частино»’
А іменник
Б займенник
В прислівник
слів.
В
д
в
2
З
4
/>
Г
1
1'ЦСН
Б
Б
А
Г
4 <4
піКТЛ
^0)1» написав.
2
З
4
мовне кожне з виділених
Г сполучник
д частка
М„В1І є кожне з виділених елі в.
Г дієприслівник
(форма дієслова)
д прислівник
А _Б
1
2
3
4
в дужках позначає наступне слово).
5. Прочитайте речення (цифрі ^віддавши їй (3\п
Якщо (Освою ^тимеш, то тебе пригріє і вона. ”°%
ЯКЩО в І .
З'ясуйте, якою частиною
прикметник
займенник
дієприкметник
(форма дієслова)
А
Б
в
' І’ «І* к
•<<<
// . і
” / .їй’0
11 Г‘“1 1ЯИ<
І*** л
6. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лииіе для того, (4)Що6
думати.
З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
А займенник Г сполучник
Б числівник Д частка
В прислівник
4 *
О
*
7. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
Тут завжди квітнуть мальви й жоржина, тут (1)серед цвіту золота
бджола, (2)тут юності (З)замріяна стежина, (4)що вабить за околиці сем
З ясуііге, якою частиною мови є кожне з виділених слів.
займенник
дієприкметник
(форма дієслова)
прислівник
А займенник
Б прислівник
В сполучник
Г прийменник
Д сполучник
Б
Д
В
В
З ясуйте, якою частиною
А
Б
В
8. Прочитайте речення (цифра е пп
(1)Тепліше стає на серш кой,помтае наступне маю).
С))е добрі люди. (4 )що дбають про ти М иЄпим (2 (одинокий м '
М0в"є1»Жвезввділеннхсл1а
Г прислівник
Д еполучник
прикметник
займенник
дієслово
2
З
’’'^«айц. р,..
....
А і Чк“»
6
212
слів.
А
4
2
з
і .........
• уцінці *ають У<* Устави пит„ °3на^є
'ІІіГ жива.ні дні сили (2)й слави л.™** Що п.Г'КСЛа)^
1^ „ереносила найважчі випробу’ван^ '' правді лег^г Ьать*ющшіане
^и°,,и '' д0Ч°К 1 ( иНів- К°Ли ^Ули не *УЖ'
* З.ясуйге, якою частиною мови є КоЖіІв. “ тиСЯЧІ’
! ПРИСЛІвНИк
Д сполучник
І,
Р займенник
II числівник
10 Прочитайте речення (цифра в дужках
Ноти вуша: земля все знає. (1)що гоо .... 'жв0>
„,і тихенько розмовляла з нею, (3)просячи ,ІІпл ' .є Ч0Л('вік> і на само-
^^о.іЮледащого. Р"сячи'родила,шдолюкят„_
II. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).
(1 )11ерепрошую, історія України та (2)й культури (З)більш цензурова-
на. (4)як написана.
З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених
А займенник Г частка
Б прислівник Д вигук
В сполучник
г д
Б В
А
£
2^
З
і
12. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наспуд^езпиття бо
• /У іїаньби все підряд оез пуття, осі
правди в (1 'брехні не ,т6ит миття.
<» Світ (З)той наймуГірішии. хто ( І)наиоужч ____
З'ясуйте, я кою частиною мови є кожне з виділе
іменник
прикметник
займенник
прислівник
Дієслово
Б
В
д
213
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
А
Б
В
Д
*
вип^іт'
ке М
Виконайте завдання з тесту ЗНО.
Словосполучення наведено в рядку
найменш досконалій!
упродовж століття
співати дифірамби
те оповідання
будемо сіяти
Синтаксис — розділ граматики, який вивчш будову й граматичне знач»,
словосполучень і речень.
Пунктуація розділ науки про мову, що вивчає правила вживання |хі ,-
вих знаків у реченні.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Словосполучення — синтаксична одиниця, утворена поєднанням двс< /
більше повнозначних слів на основі підрядного зв язку (одне зі слів у ньом І
головним, а інші граматично залежні від нього): читати (що?) новелу; пишап^
ся (ким?) братом; пишний (який?) сад.
Не вважають словосполученнями:
• поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки) .
нозначним: навколо озера, якби проспівав, для тебе, ідіть же;
• складені форми майбутнього часу: буду писати (писатиму), будемо п .
ти (плаватимемо); складені форми вищого й найвищого ступенів порівняв
прикметників і прислівників: більш вибагливий, найменш успішний, менш ут
но, найбільш урочисто;
• фразеологізми: не в тім ’я битий, ловити гав, ахіллесова п ’ята;
• підмет з присудком: соловей співає, минають дні;
• сполучення слів із сурядним зв’язком (однорідні члени): небо І «’.Х
батьки і діти; не друг, а ворог.
За будовою словосполучення поділяють на прості (вони складаються з.ів^\
повнозначних слів: стиглі вишні, виразно читати, іти з батьком) і складні
словосполучення належать більше ніж два повнозначних слова: слухати ціКІІ<
лекцію, старанно готувати піцу).
Зауважте!
Типовими помилками в будові словосполучень є такі:
Зпер^'
* присв^
виконе
3.
г Лише
Б
В
Г
у
Б
Д
3- Л
і
і
Б
1 Неправильно Правильно _ — ІЗ г
три хлопця три хлопці (числівники два, три, чотири вживаю11,' іменниками у формі називного відмінка множини^^і д Є л
бити по вікнам бити по вікнах (іменники у формі місцевого від>|і,,к потрібно вживати із закінченням -ах (~ях)
214
<!•
к
ПИЛЬНО
3.
1.
2.
З
В
д
І|Пяся в тополю
дал кимсь
^гя віспо»
и попону
^ати 6^22
- _____Продовження табл
-----------Ці»а ІМ.ІІ.ШІ
.........«МЯИщу " --------------------
------------------
иушатиг,---------------------------------------
л^орітли ви п у
«£ чути пром(>ни
<)якувати братові
ріЙі’ЬЕ
Л випишіть лише словосполучення.
Азовське морс, «орне і біле, казати правду, агітувати виборців, напередодні
. високо літати, на менш уважний, кадити фіміам, кричати на брата, авст-
з традиіій. заново читати, ловити гав.
З перших букв виписаних словосполучень складіть назву поеми, яку Т Шевченко
присвятив Якову де Бальмену.
Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
Лише словосполучення наведено в рядку
А напе|м-кір волі, швидко прочитаний, турбуватися про брата
Б знайдена книжка, не тільки сумління, промінь сонця
В будуть читати, мрія про ліго, найбільш успішний
Г у присмерках ночі, дуже швидко, до п'ятої ранку
Д відповідно до положення, дарувати квіти, досі не прочитаний
Лише словосполучення наведено в рядку
А
Б
цікавий за змістом, навколо причалу. Іти назустріч
.. так швидко, шукати вихід, лебедина пісня
В ......... успіх, уже переміг, орш 'шси.шш '* ' Мімпі
Г ще не знайдений, упродовж години, дотримати
Д у лівій руці, наступає ніч. березовий гай
Лише словосполучення наведено в рядку
, . „опим-тавно, припорошений СНІГОМ
А залюблепииусвіт. давним зі Шпатом
с г-пі іі. пнепі очоленим братом
далекий Сий^ п<»а жодним сумнівом
та дорога, запобігати хні>Р*
• Інше словосполу’чення наведено в ря^. відпочинок
р>шити спроквола, навко.і'» .«Топлення гравюрою
Б початок іспитів, найбільш вда-
215
П «лп. «>«. Х«. ......і. ' ’ ” "’Р“'
І х„_, .млн^м тжч»« '""'Г''1 ......
» , Ч« О м* .........
Б
.Іпик*і ї.'ічх.«>і> «*'««* нлч*'і.’..»*пГ*ЛМ
„ПШИ „і,.......>«.«-« .|««»<«"
. х .»,..». «4-------"І"------------
в ... .......« ..ти,,
1 сошчнтї промінь. не.нмж.ш*чн на хо іод. рік за роком
’ .................................................и,м,1и
6 Иічч ;нш .мбудоюю< слоти•нодученнн
\ проводи і *і *». інонідно ю положення
Б шсгрхкиїч січ <,‘к.іл.иннч коииорнсу
В .игнт у сіцміих пролажу
Г уге ин^х* 4Ч'міркоіп нлїн
Д млн іру к.іін містами С п|ч*пн
7 Ск питним лабу допою * с.іовоеиаіучення
А спробувати ік‘|Ч‘ііпі рубікон
Б 6у ту ікрегл'иитм кінофільм
В папко то нового корпусу
Г найбільш продуктивна праця
Д засвоїти новий матеріал
8 Потребує редагування сложхііолучення
А к-ппатн очима
Б декілька сосон
В чодігги по горам
Г два фахівці
Д у зеленому пхтьп
9 Потребує редагування словосполучепня
А через сім днів
Б три олівці
В чекати в метро
Г вибачити мене
Д навчатися музики
10. Потребує редагування словосполучення
А згідно новому закону
Б відповідно до цього положення
В чекати сестру
Г чотири учителі
Д у місті Харкові
216
Ц| ІІСІІ44'" Гч‘ЛаГУВаи,,я СЛ0Ічхтиідуч<‘НІІЯ
дорожчий золота
В— перетворити на пустелю
| Я мере.» несприятливу погоду
І г авк*31,0 ШК(К1'
Я ДЯК' ваТИ “**
12 НЕ ПОТРЕБУЄ редагування словосполучення
Г . знущатися над слабкішим
5 хворіти грипом
0 у ПОВНІЇ! МІрІ
г нового будинки
’І додержувати чистоти
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
« виконайте завдання з тесту ЗНО-2006
Складений дієслівний присудок наявний у реченні
д Книжка — не змога погомоніти з людиною через тисячолі ття.
Б Я люблю очима тишу цитувати.
В Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди
Г Мені осіння ніч короткою здається.
Д Зоря на небі рожева вже почала займатися.
І , Ч тен печення. ШО називає предмет або поняття й відпо-
т .'«« Хг ічор зі будовою підмети поділяють па прості (виражеи.
«я « ™га"ня хт0 *’<“ , декількома словами): Вітви з розтояр пола-
«хнисловом) : ею«.деш
*ш скрипку, рогато лігп пергисрпц ------------ -----------------------
ник
(«особи вираження
підмета
СИНЯК
ьа частина .мови в
вченні іменника
Фнітми
Приклади
Шипшина важко ЧМи влади.
---------------ПОТЯ, сей іноземних заводить\
Той безперервно стягає поля-
телят. ____________—-----------------
-------------^^ідбадіюрював своїх дітей енергій-.
|ПРТзІвн» «« ти-'ту тЖут'’6ут і
ними вигуками, к ве1икій світлиці за столам сидио І
нені [дієприкметник!. |прис1івник1 Прозвучаю\
троє [числівни* І ч --4
тепер м яко.
Жшпм - _____-- ---
217
В^|И.и’....
4 ІИН-Іб ПІ1|.НЖ(.,||,І|
дієслові, .в’язка . ..................
сшаиинити, ставати, робив^ '
називатися, вважатися та ц(ш
......,',’’,асги’ю«'МожеПу1иі;еі1
"а ........... мови’ то*го ім.-.пп к
прикметник, .займенник або числіі,
пик у <|юрмі називного чи оруДІЮго
підмін ка> <і і цс дієприкметник
///ми>гмжсні<.к таЛл
Ирикла їй _______________'
'‘І"1"1 < щвІ. <іц
"7'"‘ буї} Чиї ,)цм,' иа^шцна Бога
ощтинками старих дитячих
книг л)аіпі>л.я далеч.
Два та три п'ять
Зауважте!
Дієслопо-зв я.и<\ У Ф°Рмі Теперішнього часу часто пропускають (на її місці
Ібільшоїо ставлять тире): Здоров’я - усьому
Це вважають складеним дієслівним присудком два граматично пов’язаних
-іеслова, якщо кожне з них означає окрему дію й виконуються ці дії в різний час:
йдяїьк'о піш№ косити. Батько спочатку пішов, а лише потім почав виконувати
Е^Гну дію косити. Отже, слово пішов у цьому реченні - простий дієслівний
Сцсудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).
2. Підкресліть головні члени речення.
1 Карпатські гори дивовижні. 2. Два та три - п’ять. 3. Мій брат став інжене-
ри 4 Теплі вечори. 5. Вечори теплі. 6. Вечори стають теплими. < Брат із
\тоою відпочивають біля моря. 8. Батько з дочкою вийшов у двір. 9. Твір ше не
Ьшгсаігиіі 10- Ця книжка не моя. 11. «Іпіеппеио. Коиюоинського ергвило
К "сутінки» продовжують знімати. 13. «Сутінки» можуть побити рекор-
ВИ за кількістю переглядів.
Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
Простий підмет ужито в реченні
Чумацький Шляхосвічує^^ька сонячних променів.
Крізь щілину прооиваєтьс потягши за собою дівчат.
Декілька парубків «^тра б^еТпомииом.
Оця реальна мить вже .
3.
1.
А
Б
В
Г оця рсалипа ------ МОЛОДИШ»
Д Стежкою наближалис
Простий підмет ужито в реченн ^атиєва гора-
Хвилею зеленок) зді^ма£^^іа в ТІНЯХ яворів-
ІВіися до моркви.
Тут ми з П'Р8™*1 * ^/природи показує кіно.
> сі мн прагнемо кра У >‘ю у просвіт х»
Багряне сонне сутінню -
Б П’ятірка сивих плотарІВ
в ’
219
З І ІрПС'ГНІІ підмет ужито Н реченні
А Гімн ЖИГі н ТО норі світанкові, ТО сонце у негоду, дощ у Сп^
І» Десятки шкіл розпочали навчальний рік у нових нримццені
В Кожен і нас любов свою зберіг від зради, від зневаги іі від
Г Чорне море омиває Кримський півострів. РЧ
Д Ой гри шляхи широкії докупи зійшлися.
і. Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні
А Визволені не можуть забути своїх визволителів.
Б І Іограпи ги в гой дім було для нас усмішкою дитячої фортуни
В І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.
І' Буде змушений упасти мертвим хижий птах.
Д 1 Іочинає світати за лісом червоною барвою.
5. І Іідмег виражено неозначеною формою дієслова в реченні
А Ми нічого спинити не в силі.
Б Сідати за стайню збирається сонце.
В І Іамота ги на вус — означає добре запам’ятати.
Г Іти мені додому неблизький світ.
Д Стати хліборобом радили мені з дитинства.
6. Простий дієслівний присудок ужито в реченні
А Море було безбарвне, аж чорне.
Б Гірські печери те затоплені водою.
В Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені
Г Щире кохання не вкрите серпанками.
Д У ці дні починає світати о шостій.
10-
У слрявед.
1 і -л гіллі р:
юбці в
Складений ді
д Ліс стояв
і; Зол оточу
н Життя С7
г Хмари ц(
Боятися
ґ ґор
Складений;
д Заміж в;
Б А ось те
В Любить
Г Моє сер
Д На дній
12. Однорідни
А Селяїн
насінн.
Б За тобі
В Місто
кипіле
Г Лози,
Д Звитя
Д
7. Простий дієслівний присудок ужито в реченні
А Вести всі роботи з дотриманням графіка — золоте правило.
Б Найбільша наша турбота — виробити спільні рекомендації.
В Гарним був Київ цього свіжого осіннього ранку.
Г Передавати досвід молодим — найбільше щастя.
Д О вісімнадцятій тридцять будь обов’язково вдома.
8. Складений іменний присудок ужито в реченні
А Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.
Б Художник щоразу все мусить відкривати заново. Гі-
В Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський ВОДО1.^
Г А три покоління селянського дому вмістились на знімках старо7 8 9 * 11
Д Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовиия*
9. Іменну частину складеного присудка виражено прикметником} Р
А У містах земля одягнена в камінь і залізо.
Б Гомоніти з великим начальством було для мене втіхою-
1. Виконайт
Установ
ЧЛі
220
\ * \ Др.МІЙ К\ 1X1 <х„
.... ?: ..' ХТММПМ
ЩОи ЦІН V Сі.ШК)
' -^ич.рпгпиі
л .-,< ЄП* : ^и-гдццй.гиугиппеї.пй і* дикий
* ^^>^^^‘4'10.41 .,кЧи,м ь им
8 * ’<Г* - Кх-кікчовр, .н„мч Чм111
г \^А, ладнають темний. стаютьениьо чорт
। 5л%- « смерті нл стіл не жнін
<..• шхлнтпй нрисі тужнім » реченні
А Зг> * Лги не цчцову іпчм^у ііересн цін
Б \ е< гелер 6\ лемо вечермін всі ралом.
в .1*.\'-> ’Ю ’.ег мене навчай маги
Г X».ч <ер«е іцмпіе буять на іцчк торії
Д На '. •.•ЛМК’ЬКІЙ долині ромашка іничил лін я ні
і? і ; Р ’; Л‘ : г іМ‘ "'Лми н присудками ускладнено речення
А Сеяянн виходять на городж поля, конають і ннсінаюіь у землю
насіння.
Б За тобою завше 6> дуть мандрувати очі материнські і білява хата.
В Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло,
кипіло.
Г 7 пі кречі. висип, ліс усе блищить і сяс на сонці.
Д Зви тяга наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2009.
Установіть відповідність.
Член речення
1 підмет
2 присудок
З означення
4 обставина
А
Б
В
Г
д
Приклад (виділене слово)
Молодість Лтна творити несподіване
Як ртвбешуе людяну сама можливість
;СХ"Х-.................
На шукає в геніях^.
221
Підмет
означення
Будова простого речення
Присудок
додаток
обставина
означення
означення
_____ ДР означення УГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕ додаток ___ ЧЕННЯ обставина
ознака предмета — якість, властивість, належність, порядок при лічбі предмет, на який спря- мовано дію спосіб дії, її якість, ІНТЄНСИв- І пість, а також місце, час, мета' умова, з якими пов’язана дц чи вияв ознаки
який? чий? котрий? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? як?яким чином? якою мірою? наскільки?де? коли? з якою метою? з якої причини?
Способи вираження
а) прикметник: 3 вітром весняним сосна розмовля- леї. а) іменник: Мохнатий джміль із будяків чер- воних спиває мед. а) прислівник: Коні шалено мчали полем.
б) дієприкметник: Сірі води спливали на посірілу землю. б) займенник: Нас інші ждуть обірвані мости. б) дієприслівник: Осиротівши, клени мріють про весняне листя.
в) дієприкметниковий зво- рот: Стара черемха заздро поглядала на вишню, визрі- лу несміло. в) інша частина мови в значенні іменника: не розбагаті- єш. в) дієприслівниковий зво- рот: Діти вскочили у вино- градник, випереджаючи ^атцк _ _
г) іменник у непрямих від- мінках: Промінь сонця золотом розмальовує світа- нок. г) інфінітив: Любить людей мене навчила мати. г) іменник у непрямих від- мінках: Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок
г) займенник у непрямих відмінках: Його думка слушна. ґ) інфінітив: Осінь сіла в лісі ^І^рочити.
л) прислівник: Каву по-східнрму готують у піску. д) порівняльний зворот: Голос батька лунав з лісу< начезприймача.
е) інфінітив: Море підсилю- вало бажання освіжитися
ІЦЮ4’
ф- в п’*1*
з.
і пон°
відгі****1
виконав
Підмет і
А СіР*
Нех
Над
Ма/
Бал
1.
Б
В
2. Підмет
А Цій
Неї
Суі
Ви
Аз
Б
В
Б
В
д
222
Ві(
*
ішя
*
у к
а й * >
2.
4.
ИС.1ІВЙН»
І,!.
не
’ьиіміг»' <л1' "І’"'ШЄІІВ1КОВИЙ, ||ІН1км,.„.
' 1 <іі (|||«І.І< "Л<И ІНШІЙ) • одним член, м д|»'Прислівниковий, порів-
мя-^й;^)ч/<тл/. ,Ле«0»< речення: ТоЛ я жнучортана болоті,
1*4*' У
і 2 П(ДКрО‘:л,’Ь ДРУ'орядні члени речення
! Нриплуй локшину по «І.дотськи, 2. Заведіть зошит у клітинку 3 Редактор
І- ,.,.ндоопрацювати і гатпо. 1 Дішн іи,«.. г У клнинку. л. гчдакгор
іціЩ*'1' 11г,и.І(1.ті г й У виявили бажання освіжитися. 5. У вівто-
П(М відпочити, і до моря. 6. Ного погляд спрямований у море. 7. Про гривну.
,|1І,У.1НУНРПКР:НУ .ИД
....!>• Ово»'я^™> вивідайте Ч,„йрии ......... кетщьк(. м((.то ]0 ,|нтати
гц4Н'іИ’ін в пяіі. років . ієн навпроти тішить тінню, яка падає від нього.
’т 1 > .......... гри кілометри, обов’язково сходи В сауну. 13. Шоколад, загорну-
ИИ Vфольі\. ...... чн рн.к и,ся. 14. Ліоґхпо і і\ .,,ни ни ні про кохання. 15.Про-
бні, соїШЯ поволі з.ідиваї золотом кімнату. 16. Світлана, як пава, поважно прохо-
(П гь під вікнами. 17. Команда з Одеси здобула переконливу перемогу.
З, Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1 Підмет виділено в реченні
Сірий кі і на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.
І Іехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.
Над синім бором у рудих корчах мела-крутила крута зима.
Малі озерця блискають псзліспо, колише хмара втомлені громи
Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.
л
Б
В
Г
Д
Колись велика ріка Конка сьогодні стала річко
Пашу індивідуальність створює нам ять.
А
Б
В
Г
Д
А
Б
В
Г
д
Підмет виділено в реченні
Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело.
Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі.
Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди.
Вище всякої в світі краси - ніжна вдячність людської сльози.
А зоря вже кладе свій провісиицький перст на далеку невидиму віху.
Додаток виділено в реченні
А Від козаччини до Чорнобиля - усе українське життя стає ~
Б Колись велика ріка Конка сьогодні стала річко
В Весна - художник дуже знаменитий.
Г Пашу індивідуальність створює нам ять.
Д Митець — створіння примхливе и склад
Обставину причини вжито в реченні
На небі сонце — серед нив я.
Син від розкоші вередує.
Цього року вродило краше.
Зима крізь вії дивиться на світ.
Вражень вистачить на все життя.
223
д Ц|г яким < * *'
й < Кгтввяшж» н«мии|*-ио |^-и-ии«
А !«’ |мл** лніи»мнті
ь < «*п» гп|и*ти____________
н Ім-'ЬЖМ поНллм ні.пниіишггм
І С т* лгмтн почямакгть иаіиолмся
Д Я м*у іииіллжггм
9 Омиямчж» аи®.**»*» • ігчгнні
А Чж МГ ПОМНіДКіГЬ не тільки шаглиш. • й бев.нсршмі
Ь .Іпедиттр» гп|ммі »я;н»ж»ни« .прямім рішітмж» ІКОН—
В ІГТИИ^ІЯІЛЬИЗ лгі ІИН4 НІ над • нм Ж Прхмчімм» «ЬЖ^вМ^ЧВ
| Тілмш и стрммдамнл винмкж іддтиігть ягртгинляшг• •" • **
Л Ху® жмимш/гуті лужг 6г»миж»ш«шкл< »мні> ».нм м
10 (>ЖЖ«Г1«МЛ юикігиіі Я реченні
А 7 »ір*(М ть «межлм н/минл й ія/мнн» на
Ь ЯміШ» 4ИМЛО < ІЯІ ікна • прані
В Угі ми «іржі Дружбі»»» сім» •>
Г ( налдж'іь м ни *ю Ь'чпрн іилиені
Д Тній вида іакжлм /іи^іиа
11 Оімачгмми инділсно н рсмгмиї
А То ііг >мі»|м бі іа пишка кмарокігпусіи і.н н н еї шір» ”’м
Б Розкіш цл/н» меркне їй |н л мш н ні.тмн ш» н нр.імн ігііИи
В Не мати цпрн и ю іоні (ми.іч.н дія пі ш рон'уд їм но.
224
к г За царя не бачили часом і сухапп
д Крути не верти -царез. не будеш.
12. Узгоджує означення виділено в реченні
Наше життя - бурхливий океан
Роки життя не владні над тобою
Стрижку наголо в нас називають солдатською
Світло СОНЦЯ РОЗЛИЛОСЯ по ВСЬОМУ степу
Клен напроти кидав тінь на грядки.
Б
В
Г
ІЗ установіть відповідність.
Чіен речення Приклад (виділене слово)
1 присудок А 2 обставина Козак не без долі, дівка не без Щастя.
3 означення Б Козак мовчить, а все знає.
4 додаток В Г Д І холод не страшний, коли козак молодий. Не братайся з козаками мед пити. Козакові Омелькові карто- пельки тепленької.
14. Установіть відповідність.
Член речення
1 підмет А
2 присудок
З означення Б
4 додаток В
Г
Д
Приклад (виділене слово)
Бажання заснути зараз силь-
ніше за мене.
Не зоравши, не посієш.
Дарувати квіти — приємно.
Оженитися - не дотик пере-
ждати.
Здоров’я - усьому голова.
15. Установіть відповідність.
Член речення
підмет
присудок
означення
додаток
А
і
Б
З
4
В
д
Приклад (виділене слово)
Бажав я для скованих волі, для
скривджених крашоі долі.
Дорога ліворуч була наглухо
закрита дубовими завалами.
Десь за ланами гомонів, зати-
гаючи, ліс. й_
Лю6ит^ >-'к
не3 праця зрима.^.
ка смілої весни.
225
16. Установіть білінні-і“нть.
Член реченим
1 присудок •
2 додаток
З означення
4 обставина 1
17. Установіть відповідність.
Член речення
1 підмет 1
2 присудок 1
З означення
4 обставина
Інмнпи іі щастя хочеться люДИні
Прости мене, я марячи забувся.
Черешні в нашому саду {нинішні.
На небі гуляв повний лгісяць.
Завжди величніша путь на Голгофу.
в
Д
д
Я'*”1
-тЯ*’вЄС
Чло|,еи д,
' ;‘да 6-
Приклад (виділене слово)
Стомилися хлопці. присіли спочити.
Кайдаш загадав Кайдашисі іі Мелащці
ти сіно.
Серед неба ходить білолиций.
Живу бажанням творити добрії діла.
Послухайте: критика критикою, тон тож •
їй*8 к
226
18. Установіть відповідність.
Член речення
1 підмет А
2 присудок
З означення Б
4 додаток В
Г
Д
Приклад (виділене слово)
Поїдемо поговорити з лісом, а вже тон
можу і з людьми.
Талант малювати має не кожна людина.
Поважати людину — це ж ціла наука, на)^
душі.
Батька попросили оновити старий сцена?111
По-справжньому починають
цінувати життя після тридцяти.
,д<
Я,™я*»"1 3 "
Мсяо ,иц&-и1Рив
розповід
виражає повідом
опис певних яви
Прямо над наша
пролітають леб<
°Дин головний
У'
Її!’*’. Київ.'
к^ифІКлці
. Виконайте завдання 3 тесту ЗНО-2ОО0.
ропіирсним * речення
Хай кожний з нас заспіває
Гостям весело.
Дідусь буде відпочивати
Хлопець ВИЯВИВСЯ Не ликом щитий
Вистава була надзвичайна.
б
в
д
ВИДИ РЕЧЕНЬ
за будовою
просте
^граматична основа: Непомітно
підкрй^ся Дедалі більше Сіріє
окличне
Складне
Дім граматичні основи або більше: Навіщо
серце. якщо його ніхто не чиє
за емоційним забарвленням
иеокличне
Як ти зжилася з тугою чаїною! Як
часто лицемірив твій Парнас!
Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був
до нас. Ти будеш після нас.
за метою висловлювання
розповідне питальне спонукальне
виражає повідомлення або опис певних явищ дійсності: \Прямо над нашою хатою 'пролітають лебеді. — виражає запитання: Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? і виражає волевиявлення — ! прохання, заклик, наказ: Говори, говори! Розпечи гнівом небесну баню!
за складом граматичної основи
двоскладне
односкладне
рдип головний член — або у формі
Лілмета, або у формі присудка: ЙУ-
рукою соболину шерсть
Київ. Старий Поділ. Тиша.
поширене
1^Им або декількома другорядни-
ЕІ е1Іами речення: Нанебі сонце-
здпуману лебеді
два головні члени - і підмет, і присудок:
У теплі дні збирання винограду її він сидів.
На мулах нешвидких вона верталась із
ясного саду-* ----
за наявністю друторялш^^^і-----------
непоширене______
---------“ ТТТ^ленів речення:
без другорядних член Р
Кгі »и не вГПіМЯМИШІ-
227
А /Г ** пмминмк сваряться роками
да сп ні ’ ‘
Ь £аМ<УГН*СТЬ ЯК -РЬ-іМи стр% На. Ь'Лгя Ніколи не буваї В парі
З Р°°Г*' хя ЛИо ь Р°са* У ЗО.ЖЛТМХ пшеничних косах, у полинових
перевеслах
Да&ая те раз Л'Хмдлгмо ми ра»м нам вечір ц. и сам !йн подарував
д Глянь за вікно, який чарівним вечір запалах над плером свічки!
Спадним € Р64*””*
А Стара черемха заздро поглядала на першу вишню, визрілу несміло
с Наради-100* літо з лотів і сніп в. наполохано сіло в садочку під виш
В
Г
Д
нею
Зустрілись двоє пізно по зимі, та вже й на скронях паморозь зимова
Мені чомусь наснилася весна, така ясна, така сліпучо-біла.
Мати жде й поглядом далеким шукає битий, посивітии шлях.
Б
В
Складним є речення
^^25=====^
^°ЧК? . зооі під «*и призаснулі на цей пкок і ми вкладем
Під ТИХИМ крок зорі. ПІД ~ г
д
Б
В
Сповукальню. є Р" в й пірнуло м обрій.
А Червоне сонне заютнл • д ВП)ру й засичало.
Жваве полу'м я жагуче здн«л розпогодилося-
Снігопади припинилися л н^.мне сел0 стас врочисто білим!
Насилає зима холоДЯ і і сіє своє золоте зерно.
«« :< «протає в кожен ді
д
Розповідним € речення х -невошятно.
А Не дивися так привіти0’ усМіхається’.
Б День біжіПЬ. дзвенить-^.,
в Гужнем же в СВІТ про^ днину?
Г Хто може ніч оберн,. _ причисль.
Д Візьми мене, природ0’1 д
229
8. Поширеним є речення
А Годі бити байдики І
Б Осінь сіла відпочити.
В Зима з весною обнялися.
Г Сергій - ні риба ні м ясо.
Д Ранки стають морозними.
9. Поширеним є речення
А Літо й досі не здається.
Б Батько із сином були терплячими.
В Чумацький Шлях — сузір я.
Г Братик нашкодив і накивав п ятами.
Д Кожен з нас, буває, помиляється.
л
А
Б
Б
вї 1116°
Л1’1 гС
V нь°г
А зГ°Р"
д
16.
10. Непоширеним є речення
А Ще сонячні промені сплять.
Б Не все пробачить можна і забути.
В Сусіди почали бити тривогу.
Г Сиплеться й сиплеться осіннє листя.
Д Сміливі завжди мають щастя.
Б
В
Г
Д
Ко*еї
своб°:
її оеіі
лю-
звог
І СІП’
Ні*0
11. Односкладним є речення
А Поети — вічні перехожі.
Б У високості — блакить.
В Старі дуби, спасибі вам за осінь!
Г Мій перший вірш написаний в окопі.
Д Краплини перші вдарили об шибку.
17 устаної
Вид прос
1 одн
2 неп
З уск
4 неї
12. Односкладним є речення
А Мораль — у піску зарита.
Б Я — не мудрець, я лиш поет.
В За обрієм наші найпотаємніші мрії.
Г Весна - художник дуже знаменитий.
Д Не даруйте жовті тюльпани — квіти розлуки.
13. Двоскладним є речення
А П'єм дикого ячменю буйний солод.
Б Струшую роси - свідків сходу сонця.
В Ои біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.
Г Навколо буйний цвіт чорнобривців.
Д Люолю яскраві маки і волошки.
14. Повним є речення
А Трохи вище від ставка - млин.
Б Навколо тільки дрімучий тютюн і мак.
230
. р Марудна справа — жити без баталій
। у долині - луки, трави по пояс
5 Неповним є речення
у полях — озера талоі води.
Б
В
Лиш боротись — значить жить.
у нього очі — наче волошки в житі
- А згори сипле та сипле, витрушує душу 3 дзвіночків
г у „ірод, тиша и мовчазний передзвін сердець
д Напевне, у кожному з нас дрімає щось від Піфагора
В г д
16. Неповним є речення
Б
В
г
д
Кожен день житі я то неповторна мить на вічному шляху’ до щастя і
свободи.
В осінній млі така прозора мить минулих днів, розстріляних шрапнел-
лю.
З вогню — у ніч, назустріч тиші, зірвались ми, як пізній дим.
І сниться їй. бджолі, цариця — Велика Спека Степова.
Ніколи не шукайте щастя під чужими небесами.
17. Установіть відповідність.
Вид простого речення
односкладне
непоширене
ускладнене
Б
В
1
2
З
Приклад
Свята наївність — фразеологізм.
На сході троянди світання в хитанні гілок
золотих.
І вірші, і щастя - усе суєта, окрім золотис-
тої чашечки кави.
Ночвами моря не перепливеш.
Наступає ніжно на траву скромна
по-жіночому бджола.
18. Установіть відповідність.
Вид простого речення
1 односкладне
2 непоширене
З ускладнене
неповне
Б
4
в
г
д
Приклад
Вже почалось, мабуть,
майбутнє....
Моя любов чолом
сягала неба.
З безділля — смуток.
Відлітають журавлі.
Нестерпний біль
пекучого прозріння!
2
З
231
безособове
означено-особове
неозначено-особове
узагнльнено-сн'обовс
Приклад
Під час доповіді не намагайтесь
іагпи багато ілюстрацій.
Ілюстрації в журналі та в г)г
суттєво різняться!
До кожної ілюстрації бажано чіГ
заголовок.
Над стилем доповіді працюють
старанно.
Умій вчасно сказати та вчасно
нути.
ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
1. Виконайте завданий з тесту ЗНО 2019.
Установіть відповідність.
Тип односкладного речення
1
2
З
4
' Тип
Неозна ч єно- особові
(дію виконує неви-
значена особа)
Озна чено-особові
(дію виконує певна
особа, яку можна
встановити)
Безособові
(дія або стан сприй-
маються незалежно
від активного діяча)
Узагальнено-
особові
(дія сприймається
узагальнено як влас-
тива будь-якій особі)
1Л Б Ні г д
11
3
4 і
односкладного 1
речення
в
г
д
Спосіб вираження
головного члена
• дієслово у формі 1-ї чи 2-ї Йду поміж люди.
особи теперішнього або
майбутнього часу;
• дієслово наказового спосо-
бу
Є. мене шовково.
• дієслово у формі 3-ї особи
множини;
• дієслово минулого часу у
формі множини
[• безособове дієслово;
• безособові форми на -но,
-то;
• особове дієслово в значен-
ні безособового;
♦ прислівник (часто сполу-
чається з дієсловом-зв’яз-
кою);
• Інфінітив;
'•заперечне слово нема (не-
має) 4
* ДІЄСЛОВО У формі
2-і особи однини;
Дієслово 1-і або 3-ї ОсОби
МНОЖИНИ
&І/1
^^4 на світі Заходу і Сходу
і
Приклали
^нн'
Вже і пороги ось-ось
в крицю та граніт.
На другий день тільки про
5|оселузас^
г Навколо зап<
Л Напечемо со
І Передсвітан
1 Вльківщин
Надворі світає.
Багато слів пером.
3 поля пі&гуе холодом.
Ь V тихім СК1
& Вузенька в
На серці в Насті було пщхо,
в - "'"иіг
вікном
Х°ч вовком вий!
Лежачого не б)
232
?1И™
ЧИ
Спосіб виражений
голошиїї о члена
Іменник у формі
називного відмінка
Прогі&пігчння табл
Прикладе
( ухе иао^нір'л
Океаи чистоти й сяйва.
1
НМ < р™-„„я,уя
у формі олн. мин * І «судак ді^у,
іІ«»•»'.'""•« . ’,“3-Іос.1адя.тея„
присудок свідчить наявність у при/ч ^ и*ї,лосха ли»» н
ь*......... .................
І 2. визначте тип кожного оДноскдзд„огорвчені|я
і І. у чужому домі не порядкуй. 2. Шаблю »„к
до самого Бога. і. Стилет чи стилос? 5. У цаг . >И,° 2 3 * * ^к‘ ®се Покину і полину
чути скрізь... 7. Зачарований тобою, плину д0 ' поважають-6 Голос духа
З, Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
І. Односкладним безособовим є речення
А По селу застрибало відлуння цокоту сокири.
Б Навколо запахло чебрецем і м’ятою.
В Напечемо солодкої цибулі, з підчеревини нашкваримо шкварок.
Г Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
Д Батьківщину і матір не вибирають.
2. Односкладним називним є речення
А У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
Б Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
В У синіх відрах листя лопушине.
Г Твої спогади світлі, але щемливі.
Д За вікном жоржини й чорнобривці.
3. Односкладним означено-особовим є ре кння
А Бережи честь змолоду.
Б Ночвами моря не перепливеш. «
В 1 чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
г Поспішайте творити добро. відсотків.
Д Щозміни норму виконуємо на сто
233
Б
В
д
, одное^н-иачено-обовиме речення
Нарешті Г^моі^ь магістраль.
Правди не сховаєш.
Коней на переправі не міняють.
З двох бід вибирають меншу.
5. Односкладним .^ьненонхобошім . речення
А День народження святкуватиму пізніше.
Правда неправду перетягне.
„ Немає пісні без любові.
Г Держи кишеню й уста замкненими.
Д Спинися, мить, зіграй сонату вічну.
Б
В
6. Односкладним узагальнено-особовим є речення
А Весна, і смерть, і світле воскресіння.
Б По радіо повідомляють про нельотну погоду.
В Семеро одного не ждуть.
Г Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Д Незабаром .має світати.
установ'1
Односа
1 означ
2 неозі
З узага
4 ’безси
7. Установіть відповідність.
Односкіадне речення
1 означено-особове
2 неозначено-особове
З узагальнено-особове
Приклад
А Свого щастя й колесом не обідді
Б Нині холодно навіть удень.
В Стою, мов скеля, непорушний
Г До Харкова в’їжджали вночі.
Д Пекельний посвист снарядів.
8. Установіть відповідність.
Односкладне речення
1 означено-особове
2 неозначено-особове
З узагальнено-особове
4 безособово
Приклад
А Сьогодні світлий день Різдва.
Б 3 полови хліба не спечеш.
В Навесні в селі встають ра№- _
Г Любимо дивитися на зорі, на и
неосяжну СІМ ’Ю. 0
Д Працювати далі над сюлсем0'
покинути?
11. Устане
в
І
в
д
д
А
д
І
в
Б
А
д
В
д
2
З
4
В
Г
А
В
у •'
І
2
З
4
у, і.іііоііііі. ПіДНОПІДик
()рнч< ь НідНГ реченні!
озііа'н но особове
ІІСОЗНІІЧІ ІНІ <>< (ібпііс
у.ІЛІ ,1 ЧІ.ІК по особове
11,1 ІИІНІГ
Б
л
Приплаті
а • н> чиС/рецрм । ипжою травою.
•тгии яр, білою черемхою шли-
тиц.
!л ипне іюби та менше говори,
гілинайтеся, * итттко та ячмінь,
теп іониною
десілля справляли по-старосвіт-
(ькому.
10 Установіть нідіюніднкгі.
Одної ккідне речення
означено-особове
неозначено-особове
у загал і» н єн о-особове
безособове
І
2
з
Приклад
Журбою поля не виореш.
Цього літа градом побило врожай
Пахощі весняного лугу.
Покромсали життя моє на
частки.
Люблю чернігівську дорогу вес-
ною, влітку, восени.
1
2
З
4
II. Установіть відповідність.
Односкладне речення
означено-особове
неозначено-особове
у за гал ьи ено-особс )вс
безособове
А
Б
/>>
и(^ь
Я'1 .
Приклад
Незнятий кадр незіграної ролі.
За одного небитого двох битих
дають.
Благословляю і люблю твоє чало
двадцятивесне.
Земте море зроблять із Дніпра.
Завіяло, заговорило снігом у полі.
235
12. Установіть відповідність.
Односкладне речення
1 означено-особове
2 неозначс 1і о- особо ве
З узагальнеї ю-особовс
4 називне
Приклад
А
Б
В
Г
Д
Криши, ламай, трощи стерту
У повітрі стало тепліше й сві^
Чінчинухату опечатали, забцл*'
Слухай кожного, але не з К()^
говори.
Спокійні очі, сива голова, жорс,тКі
кирея кольору нічного.
УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
Просте речення може ускладнюватись однорідними членами речення, відок-
ремленими членами речення, вставними та вставленими конструкціями, звер
таннями: Благословенна будь, МРЯ.Н^ййМйУУ.ді^УЦР.Д^Нд., Щ°> '^йдуючитебеш
мною літ, я завжди до^ІШОв., себе невичерпно багатим і щедрим. Першу
частину цього складного речення ускладнено поширеним звертанням (підкрес-
лено крапками), а другу — відокремленою обставиною й однорідними присудка-
ми.
Однорідні члени речення
1. Виконайте завдання з пробного тесту ЗНО-2019.
Установіть відповідність.
Однорідні члени речення
1 підмети А
2 присудки
З обставини
д
Приклад
Джордано Бруно, видатний філософ і пое®
епохи Відродження, походив з незаможно'1
італійської родини.
А дитинстві його віддали в монастир, але хло~
пець утік і подорожував Європою, пізніш1'
видавав книжки та проповідував.
У його вченні цікаво поєднані наука й
обгрунтування нескінченності Всесвіту ”111
віра в переселення душ.
Один венеційський аристократ написав до№
до інквізиції, бо не хотів платити філософу
поради й консультації.
Джордано Бруно постраждав не через с^
(риософію, а через принципове протистояв
здиртщтву монастирів.
236
Правило
г
На панщині пшеницю
уведеними парами
ІО і О, О і 01
поєднаними безсполучниковим зв’яз-
ком
[О, О. О]
грисіа в снопи, иошмі
Івана сина годувать
ОВМІІ
лняк
орідними називають члени речення
і : відповідають на однакове питанн Щ° ПОСдна,,і гУрялним зв’язком,
однакову синтаксичну роль-ч го<укпьси одного члена речення й
‘ в ній десь там. за непроникною п ^У- Р^'
А ’ пе^ною. трнрдо иі обрій
Приклали
Ком'
ви'»0
МІЖ одво-
ЦМВ
членам11
ення
Крапку
3 комою
ставимо
І Ось виї трунчіииі ь у весняно-
I му святкгмому вбранні вишні,
гливи, черешні, (ууиа.
поєднаними протиставним сполучим*
КОМ а, але, та <« але), зате, проте
однак [О, а О]
поєднаними повторюваними сполуч-
никами
[і О, і О]; [ні О, ні О]; [то О, то О];
[чи О. чи О]; [чи то О, чи то О];
[не то О, не то О|; [або О, або О]
Зауважте!
Якщо частина однорідних членів поєд-
нана безсполучниковим зв’язком, а час-
тина за допомогою сполучників, то
кому ставимо між усіма однорідними
членами (зокрема й перед першим спо-
лучником)
[О, О, і О, і О1
БуОь сміливим не яликом,
а ґ>ііо.м.
Не то еон, не то абиття
склепляло повіки
По хуторах і папках, по бай -,
раках і дрлинаг ні на хвилину
не затихав спів.
Зауважте!
Якщо однорідні члени поєднані парни-
ми сполучниками не тільки..., а и...,
не тільки..., але й; як..., таксі..,
2:: то X ставимо перед другим
компонентом
[як О, так 0]_____—--------
речення, особливо якщо в середа
хоч би ОДНОГО З НИХ Є КОМ
[О; О]___________—----------
Батько хоч і нічого не
/оворишь. та все пильно на
237
пінний Правило
МК І _________________
Тирс па- І між однорідними членами речення з
•ммл безсполучниковим протиставним
зв'язком (на місці ніби пропущеного
< получника а)
I||О-О|__________________________
А іідР^
На 40
Приклади
З городу 'вц^*1
ром 'ШЛЛіої Мар’яна.
Зауважте!
Кому не ставимо між компонентами усталених сполучень типу і яіакі^
і тупи і сюди, і вдень і вночі, ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні вдень ні вно^
ні риба ні м’ясо, а також між однорідними членами речення, що поєднані повто’
рюваним < получником та утворюють тісну смислову є дність: Ні вдень ні вночі і,Р
од
А
Б
В
г
д
ноРІДІ
(>сь 2 3
ДуМК
все4'
Дюб-
І’ХІ’-1
< тиха* клепання коси.
2. Поставте розділові знаки.
1. Душа шукає не прощення прощ. 2. Усе було і сум і самота і горе втрат
і дружба нсфальшива. 3. Мені наснився сад вишневий і грона ягід золотистій
і Іран рясних вінок зелений і розсип квіточок барвистих. 4. У хуртовині
наших днів ми «остаємось не одні із нами радість і печаль і те чого ужене
жаль. 5 А втім вічні теми життя і смє*рть добро і хто правда і кривда багатство
і убозтво любов і ненависть спонукали б до цікавої бесіди. 6. Це якраз та
остання мить коли без голосу мелодія вже розпадеться утратить себе коти
треба ламати рвати вибухати хитати у вибухові ви плескуватії в надмірі
щирості своє серпе почуття Й душу іншим. 7. Агент примовочками смішком то
так то сяк підкочується до дядьків втирається в довір'я але не квапиться роз-
повідати про Америку.
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
1. Однорідними членами ускладнено речення
А За лісом сонце сходило й розсіювалося біле плетиво хмар.
Б То зоря згасас, то меркне місяць у чорній млі.
В Дерено переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.
Г Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
Д У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.
ОдиоріД
А обої
Б Хоиг
В Дош
Г Очі
д їси:
6. Одиорі
А Віте
Б Ціл
В Ой
2. Однорідними пимстами ускладнено речення
А Любив дід гарну бесіду й добре слово.
Ь Кривда правді переборе, і ,|д топ, 6ідним „)ДЯМ
В Волпі плин, і вітер подніпровськмГі несуть веселі наші паруси
Г І день.» ніч і тисячі ночей, спасибі вам за цю Шсхерезаду. '
Д іє-хай тендітні пальці етики торкнуть вам серце* і уста.
'ШИ, ЙЛЬТЛНЦИ.
Однорідними присуЛками усю.»».
Г А з™.................. 6у .......„
Б Парк прикраіиаіоіі, статуї <1 ’Ч<фНа 1 ги,}'
в На холу (оломія аисмикупад.
" - Почувся знадвору ЧИЙСЬТИхиґ а6° КОРІИЬ ИОДОроГН
Осінню, веселим падолистпм ",м’Тс ‘"ай(>мий голос
дихнув на нас вітер,
,л . „ — речення
Ось засиніла на небосхилі попоуга чи нл
Думки, надії і причали снів м< / ' ’ ' ,И ,о,,и
Весело й шумливо па вигоні "ІЧ°Г° “Є "ро,к”жп'
— х Л<| Шах Орською слобідкою.
раділи і садок, І поле, і дЬлина; С8ЯТТОІ’)' Ію!«Ф"л™ість баре.
Однорідними додатками ускладнено
А
Б
Г Люблю твій малиновий усміх"; с
Д Раділи і садок, і поле, і долина
4.
5. Однорідними додатками ускладнено речення
А Обов'язковість, уважність - риси успішних людей.
Б Ховає час печаль і сум за грати.
В Дощ і чорнобривці пахнуть осінню,
Г Очі їхні - любов і благання.
Д І сну нема, і спокою немає.
6. Однорідними обставинами ускладнено речення
А Вітер у гаї нагинає лозу й тополю.
Б Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить у віконнім склі.
В Оії не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого
садка.
Г Окрім групі, слив, яблунь, тут росли луби, клени й тополі.
Д А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.
7. Кому треба поставити перед виділеним сполучником у реченні (розОілові
знаки пропущено)
А Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.
Б Тужлива пісня зринає із сопілки та не розважає сумного серця.
В А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багагс
Г На розпутті кобзар сидить та на кобзі ірає.
Д Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками.
Правильно поставлено розділові знаки в ре іенні
А
Б
В
8.
Є „ нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й евя^
Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дот із-за кутка.
I і мить 1 " ‘ лозиною та лісочком, та садочком до своєї
їхав, їхав козаченько л}Ю.м, до.
££.......
А чи не занадто я славослов. 1
хату?
Д
239
днорідними членами в реченні
|И”
А
0
г
д
ПР»’^
Ґ’6ИТІ
1
г-,'тиие’"" „ полях і № лежить сніг.
З
Тече вола В с™‘ море та не витікає.
10 Кому треба поставити перед виділеним сполучником у реченні
.іШІКИ пропущено)
Ніч була лпч і зоряна але темна.
Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.
ки
Б
В
Б Я живу не так собою як тобою.
В Справжні чудеса можна побачити уві сні а(ю в казці.
Г Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.
Д Людина птиця і бджола люблять погожу динну.
11. Кому треба поставити між однорідними членами в реченні (/ю.иіцовізчц
ки п/юпщагно)
І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.
Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м ясо.
І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.
Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.
1 так і сяк намагаюся їм допомогти а нг виходить.
(3) яє
’-гко»'"-'"”1
А І
Б
В
Д
Б
12. Тільки один ряд однорідних членів має речення
То тут. то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі. моркви
гарбузів, квасолі, линь.
Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожир
тіні на землі, заіаия* їх піт дерева, кущі й гущину.
Як мати любила робити і в городі, і в полі. І в лузі, і в лісі і тиі
втішалася зробленим.
1 кати доля раптом так жартує, шо світло заступає чорна
лише надія крила нам дару* і до життя у віру повертає.
І пдда сніг лапатий, волохатим спокійно й величаво над селом.
В
13. Пунктуашйиу помилку допущено в реченні
А Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо
Б Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в саЖ54*
шл вишнею
В 1 враз затремтимо молоде листя, зашамотьто. струсило із г
самоцвітів.
Г Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дим.
Д Часом насмілься < якій барвінок, сивий полин і сум чгбреік-в“и
(5.1"’”'
16. Прочн г
.К<>с>«ч
Дніпра.
Кому і
А І
17. Нрочи
Дівчмк
панти на
трану (у
бобри.
Кому
А 1
ІН рмд
Р»4еі
А □
Ь и
Н
Г ,
ь
в
|4. Лраиклмю п^гтанлено
Ти і п.ов мені снишся на еге™ Врече№"‘
КОКЛ й птицею з каи.,я:Ьких Кр* Г1 Р^уки синім луГОм, ронан.
Представники обласної ,и
ерлентськок, м<,.,.,ию. ;ак ( ^Х„а^"ІС1|'а'‘" як ІЗ
Малюк шдстрибом „ииниж-я и яа "Мж^мегеах.
, розіуолено застиг метелик Чежаі. і загляиУ« У розтулені долоні
Прирглла оббігає й застерігас ’1 4едь ворушився.
рооіпь її благородною, ЩЄДРОю В*Я ЗЛИХ ПОМИСЛІВ, вчинків,
І вдень І вночі до мого дому салї Т’^*0’1навіть МУЛР°Ю-
сусідів. для їхніх дітей та всіх добри^Хій ВІДЧИНЄНО хвіртку Х1Я
15. Прочитайте речення.
довии кінний * ОІІОвлений смаР^\
Я^и(З) з» ».« Фугпбо.шт,^) . ,лм
ЛЄгкоат.гетични.х змагань та інших турнірів.
Кому треба поставити замість усіх цифр, ОКРІМ
А 1 6 2 В З Г 4 ' д 5
Д
16. Прочитайте речення.
* Кобзар* читали( 1) перечитували (2) заучували напам’ять і переписували
в Києві(3) у Харкові(4) у Полтаві(З) і в інших містах і селах по обидва боки
Дніпра.
Кому треба поставити замість усіх цифр, ОКРІМ
А 1 Б 2 ВЗ Г4 Д 5
17. Прочитайте речення.
Дівчина кинулася( 1) затряслася(2) схопилася, щоб утікати(З) та, виси-
павши на землю квітки з фартушини, похопилася(4) знову опустилася на
траву (3) і стала обома руками гарбати й кидати у фартушину польове
добро.
Кому треба поставити замість усіх цифр, ОКРІМ
А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д 5
Ряд однорідних членів утвориться, якшо серед варіантів продовження
речення Поволі згасає багаття... вибрати
А розведене пастухами ше зранку.
Б що залишили недолугі туристи.
® і ховається за ліс сонце.
Г перетворюючись на чорне попелище.
Д і залишає по собі пустку.
241
Однорілчі Іі неоднорідні означення
, тосту ЗНО-201 9 (ДОДЯПОМ сес,х).
. Виеонагое завдання з Т ту ' речен„я (роз^оеі маки
Однорідними означення
щено) X о™ З-під чорних брів.
А Невеликі карі очі блишал и сарну.
Б Обережні приглушені кро СОННИЙ берег.
В Бурхливе Вранішнє море х по < р03ігрітою землею.
Г легка синювата пара здіймалася над р<- Г
,ч"'
Означення однорідні, якщо __г: 4 1
характеризують предмет в одному плані Пливла весна, на степи-килими сипала сині, блакиті жовті, зел£У1 £ФІ?І!РРУ
суто позитивні або суто негативні за значенням На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче .листя. Холодний, різкуу ^!П£2 немилосерду оив в облию^
ужиті в переносному значенні (епітети) 3 невлежаного туману вийшов синьоокий, золртот^
перше непоширене (прик- метник чи дієприкметник), а друге поширене (слово- сполучення) Де-не-де. ще тремтів на гілці одинокий, скручений дидочкою листочок.
кожне наступне означення підсилює, уточнює або Батьків па випускному вечорі полонило особливе, ніжне почуття до своїх дітей та до школи.
| пояснює попередні
XIIV Зі
<
(
Зауважте!
Якщо прикметники-означення характеризують предмет V різних планах, то
вони неоднорідні й між ними кому не ставимо: Київські сизі /ори стлій філі-
тові.
Неоднорідні означення частіше стоять перед іменником, зрідка (найчастіше
в складених термінологічних назвах) - після нього: Усе застеляла мла вечірня
!№& Пшенищлмяку озиму зберігають у сухому місці.
Зауважте!
Якщо з двох означень перше поширене (словоспаїучення» а іпие «є*-*
Є (Прикметник ЧИ ДІСППИКМРТНІ^Л _____ Н,1Я ' а ДР>ге ,н
рене (прикметник чи Дієприкметник). ТО вож Т ЄННЯ> а ДРУГЄ -Є К
ставимо. Порівняйте: Понад сачою Воттст однорідні й між ними ком,-
лежачи впродовж берега люди й Пон^о.^^1^ Чу,
піску лежали впродовж берега люйи °рсклою на ви.іу ^ .
2М
вчення
Двокрапка й 7ЧІ|Я. _
#>зд,мьню”^^»>м.,.ж
ви«онайтезаваамн"зтесг>зна.И07 "п‘
Двокрапку треба постави ти пеп
ні* тире В реченні (р().,дІ70»Г'“,Д‘ІОРІяними членам
Із сивої давнини ісцуйал П/Х>п^«о; ’ рс’,еяия<» після
,и,рох«іми «юлсггимм
Скрізь на вершечку стрілецької г
вала тиша. г°Ри на пагорбах і видолинках гашу-
Земля і місяць вишні І ТОІІОЛІ і
'ТИ1Ш “ ™»П > туман,, а ,,.мі у« .
узагальнюв(кіьне слово - назва, що ОУППІТ1Г
І ійли і і кяидашихсі, і Малтикп.
Узаіипьнювальними словами, як правило, бувають займенники (усе, усі, ні-
хто, ніщо) і прислівники (усюди, скрізь, ніде та ін.), рідше — словсхполучення,
Узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й однорідні члени.
Б
в
г
д
1 РОЗДІЛОВИЙ знак Правило Приклади
| ІДвокр;іііку ставимо після у.загальнювального слова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад; у такому разі перед цими словами треба стави- ти кому, а після них — двокрапку) Усе в чеканні; спілі краплі рос. зе.ч- ля і місяць, вишні і тополі, і тпиша в тиші, і тумани в полі. Багато поетів, а саме Б. Олійник, Л. Костенко, П. Тичина — оітівува- ли давню й нову красу Києва.
Тире ста- вимо І після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом Тонкі брови, русяві дрібні кучері, | тонкий ніс. рум'яні губи - усе дихало молодою парубочою кра- сою. і
Зауважте! г. піСЛя узагальнювань**010 слова.
Якщо однорідними членами, № ™^„ку, а після них - тире:
Речення не закінчується, ТО перед В ^а^цпіься до СОНЦЯ.
Усі квіти:маки, ромашки, волошки
оопання у форматі тесту зно.
2. Виконайте завдання у
1. Однорідні означення вжито п
А 1 ---- .
Б 3 кленового пагона зірв
В
Г
д
2.
3.
4.
Б
В
д
реченні (розмові знаки пропущу
іігіно -Фпанківщіші.
....... 'ча|1"аІ''Ь'''.нііірокіїй жовтий лист. «І і
і^жХнабудів.'...........росла перед пап.............. І
Однорідні означення вжито в реченні (разкові знаки припру
А Надворі пахне молодим осокорячнм листям.
Б С>ш Хенкуваті фіолетові присмерки спадають степом.
В Під осінніми високими зорями затихають оселі.
г у гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє,
д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.
Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.
Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою гди.
ною.
А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.
Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.
Уже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.
Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
На чорній землі поплуталась огудина суха гарбузова.
Пшениця м’яка яра становить основу хлібного балансу України.
Степана огорнуло особливе батьківське почуття до своєї доньки.
У садках темніли купи вишень і стриміли здорові старі дикі груші.
Батарея анодна суха призначена для живлення лампової радіоапар-
тури.
узаіалпию
лові ’
д | все
Скрізь
в Усе ЗІ і
Г Луки і
Д Пиши
волі.
Б
В
Г
Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дотами дах.
^ голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.
в Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.
Д Лівоп^ч^й рЖ На Дальні ВКРИТІ молоденькою зеленню кручі.
Д Ліворуч на стіні чорніли ковані двері вгорі високий критий залізом
Г
6. Прочитайте речення.
велике(3) р°зкидане по
Коми треба поставити замість цифр
А 1,2 Б23 .
' В 3.4 Г 1,3 д14
10. Днокраик
тирс в рєі
А Оцих
дицій
Б Луки
горя і
В 1 це і
ло їй
г Усяк
вико
Д Річк
Ної І
11- Двокраї
ЇЛрс із |
Л Ікн
і?
ь
і.
ь
^ліьнювальне слово стоїть І1е|>еп
І знаки пропущено) “^Норідііпмн ч ієнами н реченні
I А Лемі! висип кручі Ліс усе блипштк і
- у щастя людського два рівних , *'* "а сонці
корисне. крила троянди й виноград красиве І
Вода хмари ліс усе безупинно неслосят.^ . ,
Осінній смерк і хрест и зів'ялі к ІНР< дінумі юи іиииїло на синці.
Будинки садки сніги усе м ін в и ц'ґ 'ВІДіМШІ'и’ "а ,вої '"панни.
в
г
д
8-
Узагальнювальне слово стоїть після опнппо.,..^
І.,.. ,иІки лоошшено) ' л 1Ід""х члені» у реченії! ((»..»>>
куди не повернешся скрізь земля І згори і З,,,,.,у І „рзнируч і „Іворуч.
н, спека дня НІ бур, „орози „іию вй( м'|я„ ^ву
Сине все озера річка в синяві намоклий ліс.
лом знаки пропущено)
А
Б
В
Г у лісі не було Нічого ані грибів ані ягід ані черешень
д --------•_ ___________
> се в чеканні сіп лі краплі рік земля і місяць вишні і тополі.
9 Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні (розкН-
лові знаки пропущено)
д І все поволі зникає море скелі земля.
Б Скрізь червоно на небі і на узгір'ях і на горі.
В Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.
Г Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.
Д Пшпн про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість
волі.
Б
В
Г
д
10 Двокрапку треба поставити перед однорідними членами, а після них
типе в печенні (розділові знаки пропущено)
Оцих тополь приречений *
^Ти^еТоЙГба^тТнемоз „ —та
ГХТов^яТпо^Хози І зів'яла трава уее це мимохіть иагадува-
"ерсі,ілок куликів куро"ок мож,в 6ул"
люяи усе навкол°сповкене ВССІ'Я'"’'пруж’
ноі нестримної сили. ^тми а них _
..к<г,и’....
І квіт зорі і звучить У ґ ,а-
круг в довершеній гар- ^ачив скрізь у дуо°в
Неспокій рух 1 болотній воді. . в оилини сумніві,,
рих пеньках У ДУ1113- „яЖаи і в таІ Т1
Згадка про рідну землю зав®
супроводить нас.
Б
В
г Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких По .
д ‘ в ““ л"«в
стежках.
12. Прочитайте речення. Х(Гх
Тутусе(1)і повітря(2) і тиіиа(З) і вода(4) г дерева( 5) ^овненеп^^
що й сам мимоволі сильнішим стаєш.
Тире треба поставити замість цифри
А 1 Б2 В З Г 4 Д5
Б
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Відокремлення додатків
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2015.
Відокремленим додатком ускладнено речення
Напевно, цс був інший світ — чудовий невідомий храм,
Щасливий і веселий, я дивився на високе бездонне небо.
В Тихі конвалії, білі і ніжні, скоро розплющать срібні повіки.
Г Там, замість житечка, у теплеє літечко враз терен зацвів.
Д Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.
Відокремлюємо додатки, що мають значення винятку, виокремлення й хти-
дені в речення за допомогою прийменників крім, окрім, опріч, замість, зл
винятком, на відміну від, особливо, наприклад, зокрема Микола, зашап
ви“шгж «а своє поле. Окрімкімнат для навчання й відпочинку,»
РУ',Ю"и ттт, .,ІІМЖт 6ікейни. Лодатки відокреч ,|ю- --- ко-мамн - - - л
Відокремлення обставин
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2015
(І'о,.,„„І, ТРЕБА відокремлювати комами в ре«*
А Не піймавши не кажи що злодій.
В Посет^^и,”0'" РУІаіХ стР'-1яла не хиблячи.
Т ^ проХХсь' н“ШИа:П0ЧИНМа й
л Не зрозумівши студенти! °Л‘Х ВаЛИ Й напоїли коней.
?дснтка запитала ще раз.
Здебільшого Відоквемп
к,'1“"гТ"!НИ атіож',Хиж“И'"’' '“'ражеі|і Дієприслівником. Л'*1^
н г,ЯІИПи відокремлюмо конам* °М У НЄЇ,РЯМИХ відмінках чи прИ‘л1Р
246
„рислівни"
ком. іменни-
ком У непря-
мих відмін-
з приймен-
ником)
Зауважт
Не відокр
лучником І Яр
і не нікому
І.
«Д Мі отгі
ірисііїнінки легко визначити за •
'.\,рван/ни. ™ачи. прийшовши "ФІК<’ами -учи (-ючи), -ачи (-мчи),
1 ,цри*‘‘"' Вєюкрем.’.ки-мо комамн Не вілокремлюсмо 1
рІіриГ’,1“ 1 гііЙОРМ як перед присудком, так і „1мя п>: /м.іоючи. пожинки тишшіїш- аази «атье. /уявши. — із значенням способу дії (відповідає на питання як?) після присудка: (Ццига козак 1 гУ:ЧУ10!1п Цю вправу «цкоіц/- ютиь лежачи.
ГцелрИСЛІВ- ЦЦМ'ШІМ ^оротом як перед присудком, так і після ньо- і о. Чому лі( и мене знову, на НіУ2п. ^нмвши ^оіц^ і_зорю? Швидко повечерявиа^ спати. фразеологічного типу: Годі І вже панами сиШаш моуііуиш. 1 руки.
прИС’ііві'"- ком. іменни- ком У непря- мих відмін- ках (частії не 3 приймен- ником) із значенням уточнення місця, часу чи способу дії (при цьому обставин має бути не менше двох, другу з яких відокремлюємо, бо вужча за значенням, конкретніша): Десь за ас/ач, чагонахда-іеких, гасло сонце. Лис Микита обере^ю^истим^зви- чаеч. виліз з нори. Зустрінемося за дскіїька^днів. у п'ятницю. якщо обставини різні за зна- ченням (перша обставина часу, а друга - місця чи на- впаки). Се^ед нрчІ2Кі()_сте- пом ані хмаринки.
нХілокоемлюсмо дієприслівникові звороти-обставини, що приєднані спо-
лучником і як однорідний член речення до інших обставин: Бшці боролися муж:.
яьо і не шкодуючи. свого життя.
*Фажте! обставини, що введені словами всупе-
Забажанням авторавдам*-і Мпмідп0да>згйн03,узє’язк»з,на««’
рп. наперекір, попри, залежно еемці й хра1., „иступае
піну від. особливо: Звідси. вагання треба проходити згідної
оаеній та вічно чаїодии Київ, комт
обставини з прийменниками починаючи з,
Обов'язково відокремлюєм „мчи на несгірияшив^_п<)гр^, ми все ж
•Лінчуючи, незважаючи на. Незважаю----------
пахи поїхази відпочивати до моря.
2. Поставте розділові знаки, стодоли й переконавшись
1. Пухнасті кошенята несміливо 2. хіба ми люди пройшов-
І"'| небезпеки поруч немає ,10ЧИНХ'''ЗІІ не прапіемо до отчого иорогу ДО
•в сто дорігзанернпівии т,кяч'с црида на велику спеку чопь н
•. рите на ^АатиУЗ. Почавши кри-
248
,)Ь1>м .рд.ш мн повинні п /Л -йГ
II .хіібки Ір>' ’1" » І V» НД ДНІ МІЖГІря ІІЦ Н1 и * /і?1 40* д//
...........,' ; ...... ........, ,.-.іі<муіитем.„і,""і«и ,/'.Х
...... -" ................-........,,,.....................кях х-® «•
Ш»<МЧ|ЧЖ*Л ММК1Ь'НГ л ЛЛ|Н НІ МАЛИ’"1" РМН ’
&ЦДЖ5 1Н\ КІО ИГ < ІМНШН *,П 1
ІГТМТЬ кГ|1ІМЧЧЧН кІП’НІ
3. Оикомміїт» .МІ«А«Нмв у фор**11 ”** ’У 3 І ||
І Виокремлений В’ЛЗ-О^ >міш » м>рням # р)лжй
\ Лошоїь мені -Мін в< і 1ОН|, роси юності спогадом ПЮ.
Б Розминаючи силий ііаи”і жіноча, ніжно-лебедина.
В До серни п'П'рмо і.к '< "•' вечора на збори.
Г Усі, за вмняптом Андрія, прийшли тотве >
Д 11 іч була темна, але тиха.
2. Віл<ікіх’мленнй дециток ужито в реченні
А То пм,<«. п> сніги, то «іиі» партизанську акрнвакиь Дорогу.
К^ІМ знаина. т потрібна івтуІШя. дар передбачення, ддрясн,^
у , емчом' гаю. у зеленій діброві, на припоні копі отаву скубуть
Д І все-таки до тебе думка лине, мій
3. Відокремлений додаток ужито в реченні
Б
В , ________„______
Г 11 Іовеснн. як і інші ле|Х‘ва. яблу
І\ І в.» дні міжг
, .ииніни плоди обІдаюгп,. н. ।,
///*
•’й
ж х
ДІ»1"
йбійиЙ
ня СВОЇМ цвітом цілується з бдл<, ’иццСЬ ™
пй занапащений. нещасний краю >’ <ксЛИв111
•<д*ьзМ
чеши ' -фііО4'
А Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.
Б О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!
В Краіі шляху, у долинці, догорає вогнище.
Г А там. надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.
Д За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.
4 Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (/< •
ґГіїові жахи пропущено)
А Не чигай лежачи!
Б Погомонівши молодята пішли із садка.
В Деякий час усі сиділи задумавшись.
Г Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.
Д Іду іь дівчата в поле жаги та знай співають ідучи
лнетреБА
/„•цеІ СЯЙВО рОс
; /^зігнавши із сі
і Позером холон
5. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні «кя-
тлові знаки пропущено) г
Бійні пересуваються катакомбами згорбившись
Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи
Із вирію летять курдичучи КЛЮЧІ
Попранювавип. мої друзі пішли г
Чорна качка тримається на воді розпластавшись.
Б
В
<
комами в реченні
249
-Лядаючись.
Швидкості,
вгорі.
Б
В
Г
• IV»-' ’ ;и прнс.пвннк НЕТРЕБА
а виокремлювати
' усміхн> Шіінеь санне ВМИТЬ ВНСУІІП. чех
* Неявній й не еіявш,, не 6уле„, хліба к™
Р ворог Під Клітинкою тікав не огг-
|- (ІбглняЮ'<н -їадорожннй наддає и, п
д Крм'У ючись біла хмаринка тріпоче
Пїіікнчвніі дн прислівник НЕ ТРЕБА
г знаки щюпущено) ‘ ЗДокремлювати комами в реченні
і Розбудовуючись Київ зумів залити ТИ м,.
А *_«р,хвх 11 гн живу природу найбільшою сво-
Ок|ч4<. ою.
(Лобмш теж став »«-„„« та покрутившись знехотя попона» геть.
Опритомнівши І ригорііі почув зовсім недалеко глухі постріли.
Ні пів слова все мовчить і насупившись сидить.
Артем здебільшого говорить не поспішаючи.
Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні
знаки п^юпущено)
Не подумавши й кілочка не затешеш.
Спочиваючи бійці славну пісню співають.
Прощаючись Радченко поглядає в бік Дніпра.
Стоїть замислившись стара груша в саду!
Затихаючи десь за ланами гомонів грім.
9 Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки
пропуШ('но)
Б
В
Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.
Степ зігнавши із себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.
Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береш далеке полумя
хмар.
Дівчина все ще стоїть заломивши руки.
Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.
комами в реченні (розділові знаки
Б
В
Г
Б
10 . Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати
пролічено) вчителя СПІЛИВШИСЬ „а нарти.
Забувши сміх ми слухали рогачики й гомонимо.
Ми сидимо під кручею не чуючи Ніг.
Уже за Лебединським лісо. Р в-д вітру ЛЯГав на землю.
- Мокрий сніг легко падаючі пагорбок помчала у видолинок.
Д Весело фиркаючи машина вирвала
комами в реченні (розділові знаки
Г
Обставину НЕ ТРЕБА відокрем-'110
Пропущено) ^„вши долину чорніють таємничо ПОВИТІ
А Густі ЛОЗИ ВИСОКІ КОМИШ! у КР
сріблястим туманом.
Б
В
Д
протилежні берег-и творячи ще одну иср
Міст ікхлнан Л»а 1 [* к<н.м.
поміж ЇХНІМ олгнчним І ^резну фушу ВСЮ укриту см
При самій лоро” "°^)МЯЙ „акадавспинитися.
І,е< НЧПОІО Іініту " (ИИр<|ЮМись навсібіч.
Ондатра пливе прямі» .. «милувавшись заворожливим*
Це можна було пройти н<>»*
пом серед ставу.
/ , Ліі-11 .ч'В'
,2. охайну НЕ ТРЕБА .І^Р™-”’ “ ” >™"' ,
пропущено>
То запахи осінню хр» •мі»»»"'"01 ' яим"м |,",і’,нуті' "ач, И ,И
> ......2-...... ................................... г^’^еГІ
рХ"а лХ» епос рідне село й живучи В СТОЛИЦІ ніколи „р.,
пХм “не перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку
У тилу у військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рух
Б
В
г
д
13. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділу
пропущено)
Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи бортк
Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.
Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холоде.
Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви
Жінка йде вздовж берега поволі й трохи зігнувшись.
Б
В
Д
Б
В
г
14. Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знак,
пропущено)
У Корчуватому під Києвом рік сорок другий ожеледь зима.
Там у сузір’ї Саламандри твій коханий бив тобі чолом.
Коло самого дому під вікнами росли кущі жовтої акації купи мальви.
Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі притулок
рибалки.
Високо в небі в прозорому надхмар’ї виблискували в променях сония
чаики. к г
д
Б
В
X ‘ сиділ"
^,И ВеЛВ 11
сиділ’
рочками, вели
ІИПЧИКИ СИДІЛ1
I ЙМИ. вели тиху
11 Ьпчики си/Ш
очками, велі
- ^Жіьно постав.
1 Ст®. струсну)
Л*»ІЖОВТО-
I й^ІрусиУІ
^Х7,ИМ "ЛИ,0М НЕ УСКЛЛДНЕНО речення (!М3^
У ясний день* і' вш'" знявся над колодязем новий жура^1’ І
чималий острів. °КОІ° " реіа мож|іа побачити у відкритому И”
й ^ХвГРІ Л0И° С Г0ЯЛ" ВаС1иь Олександра ПІД веі*“"
Сто сімдесят років'томт в Г' ">1НОМу вітрові й сонячному про'1'"* І
♦Кобзар». Му в беРезні і840 року побачив світ Шс»чеІ1К'
д
250
. \к>С)
ноги. і стежачи за
ноги і. стежачи за
ноги. і. стежачи за
Б
В
Б
Б
В <> '. х . . ’мрп-лттп "
г у «римі X ре и.т„ІК> Ма би. мл»^
д Я «гокь мри. етап,ль^,.^ *».
[►*- -л-гакхмо і»иакж< П "т°“' “*«
Нглчк. ви берега «, 1Іа«^” ‘
^мршх’лк крильми „о сита. <ГІІ,„
Нехалеь.' ви берега. <ж® аапбия.
до*л»?чи крильми поти» д ^0™ скг-*•» л,та-’и пайки, плавно
&•»»’ ви берета. ,1а_,с~*>зж/ж.
шрізаючи крильми понітпя м кслсю л»тас™ чайки, плавно
Недал «•» ви берега. над н^іби^ГГ" 1Л</"”1
ршршмиї крили» повітря. й ьнстєма. ’,ті,“ ‘"""’
Ноажко від берега, над найбільшою сіХю^тї^" •
разриаючн крнльш, повітря й внетежтючн ево» ХГ“'
Прамктьно поставлено роаділош знаки в реченні
Х-тоочнки сісилн на крутому березі, звісивши
вудсчкамік вели пссу розмову.
Х_т-.. кТЧіікі: сиділи на крутому березі, звісивши
?\ дочками, вели тиху розмову.
Хлопчики сидіти на крутому березі, звісивши
вудочками, вели тиху розмову.
Хтопчики сиділи на крутому березі звіогвшн ноги і. стежачи за в; доч-
ками. ВЄ.ТИ тиху розмову.
Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за
вудочками, вели тиху розмову.
’.П з^внльно поставлено розділові знаки в реченні
Степ, струснувши із себе росу. та. зігнавши непримітні тіні, горить
рівним жовто-зеленим кольором.
Степ струснувши 13 себе росу та. зігнавши непримітні пні. горить рш-
ним жовто^зеленим кольором. ....
ІЗ себе росу та. вішавши непримітн. тип. горить рів-
ним жовто-зеленим' • непримітні тіні, горить рів-
Степ, струснувши із сеое рос> та
ким жовто-зеленим 31ГНІВши непримітні тіні горить рів-
Степ, струснувши із сеое [АЛХ
ним жовто-зеленим кольором.
Правильно поставлено розділові знаки вре міномети від
Б1ЯЦІ, СКШП’ВШИ ІЗ себе ПЛаШ оках рили окопи, подзеньклточи
дощу, а самі залишившись у гімнастерка-
лопатами
Б
В
251
Б
В
Г
Д
„„„нмь........ ............. *.....„ І
V . їм.......4-х. рили ..копи,
лоту, а самі. ’- .„„.палатки, укрили ними міИ(Л1 '
у ............... око,,и п°^
ЛОІЦ-У' ‘ . пілатки. укрили ними міік11.
........................
' , , пла111.падатки. укрили ними мі„„
БІЙЦІ, екинувшн Н ' ' ...гімнастерках, ргов. окопи.
дошу,».с.мізадивіи!ади<'-У
лопатами.
21. Потребує редагування ґ на ній доброго сліду.
А Не покидайте землі. < иіЛКом віддався своїй роботі.
Б Повернувшись додому. • постає сріблясто-синє море
В згадуючи літні вечори У «'» ^я Семен' подався
Г Пожадтнвовтягуючи в себепад!^ ..... не&)м -
Д Студенти мовчки стоять, милую І неп І
22. Потребує редагування речення
А
Б
е
Л’"Озї!
«
В
г
д
Розпихаю-..! соснове ВІТТЯ, старезний дуб ріс угору до могутнього од..
Усе тісніше оточують бійці танцюристів, у іакт музиці сплескуючи^
долоні.
Минаючи наш двір, вози глухо и тоскно поскрипували.
В’їжджаючи на широке подвір’я, на гостей очікував пишний прийом.
Усю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні й озера.
р^ічен11”'
23. Потребує редагування речення
Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.
З півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.
Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою крап затоки.
Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.
Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.
24. Потребує редагування речення
Б
В
Г
д
'(іірИКМеТ І 1 5К0ВИМ ' ’ЗОрОТОМ ПІСЛІ зали і згас
1 1 ккпькома Ішс.
1 арнкадгни- ІПЦ
1 оди чи Ф
І Прикмет ’ ПР
’яками 1 (
Б
В
Г
Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени речення
Пппй?Д,ЛИВШИг3<,ВД^ННЯ’МИ пови,1ні домагатися чіткого їх виконання
252
‘і X
и V
' <*•
‘Мк
с^й
В ВідокР«МеіПиі 0.
К ВИК<’"а,1и’? "'<лу Зцо ?Оі( ’
І | ВІЛОКР’ М <• не означення ажмтхїв
Довгі вечірні ііні і|Г|1( |і|1( ( .р-'‘(іІІІІНІІ
б Н.І ІН». ЛН< •«- "М-..МІ, !„ " '"-Ги ц
В Ли»и™ я хлопець „Й ХайТ"1.........Г
І Г -'І ,"1""" "Чш,,,, , ' ...Шиякилйй
З»’**".........
.............................
Зауважте.'
ІІЧ віюкрем Ю.ня означень визначальним» (
. ЧИМ виражене означення (прикметі И’ит’тн
«тиковим зворотом: іменником V нХХДйет?ИКЧетвии>м •' ‘-рик.
, кількість означень (одне чи декі пька > п,лмінках):
. місне означення щодо означувано™ '
відстані від нього); * < и»»а (перед ним, після нього чи на
• чим виражене означуване с тонн /.»=,.
не. уявне). ' ’НИКОМ, ІЗІІМІ Ііпнком чи провушг-
окра
< 8Н<
;Т)І-
є#-
Гойкачення. Відокремлюємо комамн Не відокрсм-іин мо комамн
Узгоджені означення
ИІпірикмет- іиковим МВоротом після означуваного слова: День, ід-титиі£ сонячним теплом< поволі згасав. перед означуваним словом Заш- тш^сонячним тепюм оень повчи
згасав.
нЖілько.ма прикметии- ' ками чи Йеприкмет- ЯМШїИ після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення: Др^ттні огні, переможні, і/рочі, прорізали темряву ночі. якщо перед означуваним словом немає означення, то відокрем.іеи- ня залежить від бажання ангора: Огні переможні, урочі прорсміи темряву ночі й Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (та- кі означення частіше відокремлю- . ємо, ніж не відокремлюємо)
|4рикметни- |Іпч.дііприк- рвїНИКОМ, |№прик.мет- рИКовим 'дротом як перед, так і після означувано- го слова, вираженого особовим займенником: Вона, стримана й чемна^Ула дуже вродливою з лиця- Стримсі перина, вона була дулее вро( ливою з лиця. Щаслив[, ми зали шали футбольне поле^___
253
Означення,
виражені
—---—4 >
Не відокремлюємо
--------------‘Ч
ж/
’/// X.
прикметни-
ком, дієприк-
метником,
Дієприкмет-
никовим
зворотом
----— ТЗ^тайменник
Означ.ум"сс'11’" е„е:
може бути
ним словом сю .иеЛІі перед
речення: світ.
%£&%*«**
рі, і клалися в намеппс --
іменниками
в непрямих
відмінках
(з приймен-
никами чи
без них)
Неузгоджені означення
як перед, так і Після означувано-
го слова: Вокулярахі вчурур^Ц.
плапітітрохиманірна, £іда
нагадувала класну наглядачку
старих часів. Вийшов з хати дід_
них синіх' штанях.
інфінітивом
перед яким можна поставити
а саме: Нам випала завидна
роль - бут^буія^)жерелатрв^
лення^лаїття. Це вже звичка в
перед яким не можна поставити
а саме:
Стала наближатися година ад-
г/хХ
г ЛЛ'1'' лі’1"’
I * / І*' в ,
І ...........
І1 & *’'
р ...........
І,
I ^'чо 3^
І «Н'від0 '
І [ КраймоР,
ї обігріте и
1 Поширене ОЗЇ
йімві знаки тц
к Селища н
Зауважте!
Означення, виражене дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом,що І
стоїть перед означуваним словом, відокремлюємо комами лише тоді, коли воно і
має обставинний відтінок причини (перед означенням можна поставити слова 1
будучи, бувши): Знесилений, кінь зупинився. Надякані^рол^, курчата з6и№
докупи.
Зауважте!
Перед непоширеними означеннями, що стоять у кінці речення, ставимо-**
правило, тире. Великі асигнування передбачено на розвиток .четалургй -
тл КСіЛЬОррвт.
2. Поставте розділові знаки.
1. Мені наснилася кршнщя водою сповнена до коаю 2 Човен спл^1*"’’
мрій біло-синього дня тихо тоне ч и 40 кРаю- 2- човен
ські голуби породисті дорогі. 4. Стохпс >ПНИМ об’єктом полювань ста.'і
вокзалу надвечір стих. 5. В дні ппожнті "" роями ,1:ІС;ІЖІ,РІВ вулик за.”11
... дн,1|ро*иг| печально і просто все було як не»"*1
з
м„,м. " ніріи» а кИ|
Ьг> * „ (< і - ' ‘Раїина як -|.м,"УНтобі 7 (іґ
Кр“' „.„і. понгрпуїн я ............ *•”
К»; .................................... ..............................
^ре"1 ж И І>МИ4
0иконзин> ' ’пдикняуфорМат|Твстузно
’ .........
<И,<•»• "’^чо) • 41,4<’>»'втомам»,।________
І . ..."-'"'буде ГОМОНІТЬ Пупим
І'" ..............................................-м .....
Покрите хмарами сонце на сей ден. « ‘•ім.іже.ий
Дуби папо.....ні темінню . ',"1'.....«ивиїю.я;. а гори
... іичі. ' “ ",Рлесно якійсь шпетній
МОЇ ДНІ । < 'IVТІ, тепер серед СТ( _
йрм. І1"у"»ел®>линиі<мжо1жіпип,иі.
Б
В
Д
г. ............ "етребл ----------------іижи.-и—а-.
.чічки п/юпущено)
А Зачарований прекрасним вечором я довго блукай нона і , м
річки.
Б Світло захмеління прекрасний розступався на всі чотири <х ки
В Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю й дивлюся.
Г Край .моря сонце золотить укриті лісом гори.
Д Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями
З Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в
діюві знаки пропущено)
А Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах ночі.
Б Легенький попілець підхоплений силою вогню.злітав догори та»хо-
В
Д
дився навколо.
Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи зем
'зіЗвутий на всі ТАЗИКИ він стояв справді як соняшник у цвт й
тішив мені очі. попйами було не широке
Озеро оточене густими кущами та вию
а довге.
4.
А
Б
В
п НЕ 'ТРЕБА відокремлювати комами в реченні Гроз-
Поширене означення НЬ 1 гьг>^ юм і
ділові знаки пропущено) загадковості ранок.
Над озером стояв оповитий ссрп^’ ‘1ШНо горів вечірній СВІТ СОНЦЯ.
На горах за шпилями вкритими л пропливала над Асканіею.
Темна ніч напоєна степовими пахощам місто<иьМОК
Оперезане синьо-зеленим поясом «а пухІИГ0Ю і увесь
З себе краплі молодик отряс дооре
порожевілий враз завис над ха
255
6.
7.
1°
Л'
ції’14
..а-»'
Поширене означення треба відокрем.поваги комамн в реченні
знаки пропущено)
Наближається повний спеки п світла південь.
Хто це гам оповитий в туман заховався за сиві каштани?
Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
Непоширене означення НЕ ОБОВ ЯЗКОВО відокремлювати ко^
реченні (розділові знаки пропущено)
Морозний сніг блискучіш та легкий здає ться падає на серц^
Птиці кричать УНОЧІ десь у високої І і невидимі летят Ь ВОНИ Над .
Люблю вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки. %
Волохатий джміль неповороткий та вайлуватий домовито гуде
чебрецем.
Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам’яниці коня й кцн„
йому піл ноги сіна.
Непоширене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО відокремлювати комамр.
реченні (розділові знаки пропущено)
Небо розгорнуло свій намет синій широкий глибокий!
А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився.
Понад самим кюветом виструнчилися гінкі стебла однакові незлій
ні як солдати.
Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір’я.
1 втомивсь я одинокий на самій дорозі.
нсуз'1’;'
ВоН:
А «І
ол°’
На»
НОН
Баї
12. Прави
У>
5
Б
В
Б
В
Б
В
Г
Б
В
Г
А
0
0
д
Б
В
Д
Б
8. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комамн в
реченні (розділові знаки пропущено)
Вечір морозний та зоряний надходив швидко.
Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.
Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті.
Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.
9. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комамн
реченні (розділові знаки пропущено)
А Прийшла пора свята й благословенна.
Б Море безкрає таємниче десь зливається з небом.
В N кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.
Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.
Д На річку вже надягла ніч суха й тепла своїм чорним покриві
в
В
Д
13. н
в
Д
256
’і
Ч
„ Неузголжене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО виокремлювати комами в
реченні (розотлові знаки пропущено)
Вона в сльозах і печалі не могла дочекатися синів
А він з прекрас ним голосом та абсолютним слухом став інженером-ге-
ологом.
Нам випала завидна роль бути біля джерела оновлення життя.
У сатиновій сорочці в полотняних штанях він прийшов сюди з дружи-
ною.
Вагони обліпили фронтовики в сірих шинелях фуфайках гімнастерках.
Р^окремлене узгоджене означення ПЖПтп
і В Ін’че,|иі (розділові знаки про-
В обличчя вдарив свіжий день п1зш .
КИМ подихом голих скверів 3 неч к ип.О<'111 ’’ Иесс'“ім холодком з терп-
Цотім він танцював Зі схожою на "м Сои’іем.
в білій сукні на високих підбопчх4*04^^ л,в‘,нпо'°лпнпіми косами
Цодапи чудовий торт з вишнями й
з шоколадом по краях. пРнпками но біло-рожевому кремі
Невтомний розум людини втілений V V
наповнює життя світлом. корисну працю окрилює її й
Брянський 3 туго перетягнутим станпіи І Ґ-
ТНИ сонцем. ‘ ‘ 1М 3 білявою чуприною був обли-
5
'Ч’і
к
X
в
г
.....
*ЙЦ| к
<’Д пакові
ІОДВІр’я.
(люватя
К(
А
Б
В
Г
А
Б
В
сум"0
,кХ
<0
ІЗ. Невідокремлене означення вжи го в
в Дорідного краю пропахлі тр=
д
ІІН1’
і*»’*,/
д
12. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого
гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.
Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого
гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.
Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого
гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон.
Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до
гнізда й. "ИЙ^УВповернувся до свого
Уже під захід сонця лелека, наї^
гнізда, й, обважнілий, поринув у солодки
реченні (розділові знаки пропущено)
- до рідного краю птахи.
поверталися птахи.
,и поверталися ДО рідного краю.
Пропахлі тропіками птахи І паХЛі тропіками.
Поверталися до рідного краю п
Пунктуаційну помилку допушеН0 в "пахощами степ.
А Прокидається наповнений зс.іен ^ончена) пругка.
Б Олеся йде сама дорогою — -1
257
0
прикладки, що
дйменника (к<
прикладки, ще
В«М як, якщо ц
ЇІЙОК причину1
3аУ^амст
,,г ВІДо
‘ ідрг» а
2 и сл '
^'сла
„«у» (тире)
прикладки, уве^
по. чи, паприк^
ча прізвище, яі
Б
В
Д
В Батько сидів з «сом -а кормі - ™ хма.
г Чатлтия тихий вечір, нсзмінио воїжий. кудлатии ніл хмар.
Г Заходив ТИХИЙ вечір, и.. лазурове узбережжя.
Д Засмаглі й оздоровлені покидали ми
15. Пункгуашйну помилку допущено в реченні
Знеохочений, до рйиого ДОМУ ««У»пЛ °6М‘"ЯС Й0ГО 4
іналливі вогні V вікнах чужого лому.
ч"її"Х..н.,м і КР*аЬ ™,"‘ ВУЛИЩ''"Р.
пріггів свою солону і гірку крзсу*
Ти ше виболкхпіся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже,
непокірна, ти випросталася для но.іі
Я в центрі кола, визначенім сонцем, заглиблю руку в морини ч^.
зем - і стетя над готичним храмом сосен спаде на мене лтивою^
Пристанційні вогні обмацують тіло ночі, зі сну вологе, і колеса аб^
за абзацом перечитують повість дороги.
16. Прочитайте речення.
Те?ію(1) травнева ніч(2) наповнена фіалковим ароматом(З) стольї к.
зе.члею(4> поблискуючи зорями(5) мліючи у своїй розкоші.
Кому треба поставити замість усіх цифр, ОКРІМ
А 1 Б 2 ВЗ Г4 Д5
17. Речення Задоволені й усміхнені ... поверталися зі стадіону додому ускіх
ниться відокремленим означенням, якщо на місці пропуску поставити іл.с
А глядачі Г футболісти й тренери
Б футболісти Д вони
В тренери
18. Якщо на місці пропуску поставити словосполучення оздоблені інеєм.
неускладненим стане речення
... вражають красою дерева.
Вражають красою дерева ....
Дерева... вражають красою.
Вражають красою... дерева.
Красою вражають дерева ....
А
Б
В
Д
Відокремлення прикладок
1. Виконайте завдання з пробного тесту ЗНО-2011.
Установіть відповідність.
Відокремлений член речення
1
2
Приклад
А А воно, могутнє світило, усе білг>ІІІ'
виповнювало собою світ.
означення
прикладка
(різновид означення)
258
обставина
ні Н»
- додаток
4 є' -
2
З
Іі
В
І^ігі квітів, особливо пальм й аспарагусів,
О( Р^у павучо життям.
ьііпе липа так буйно й розкішно, іцо все
місто плавав в задумливому мареві
иабіц шляху лежали незнайомі поля, пере
краяні вузькими довгими нивами.
виблискуючи проти молодого місяця мокрим
днищем, серединою річки повільно плив за
течією перекинутий човен.
Прикладка ~ різновид означення, тож і відокремлюємо п в тих же випадках,
0 й означення.
ипені прикладки після означува-
Кова(коми) ________
Солов’ї, ці невтомні співці весни/кохання,
заливисто перетьохкуються у вербах.
Я тільки тепер побачив село - нужйеуну,
^к^^рмянихапуїх.
прикладки, що стоять перед Отгшл^кд^а^а^^ Соломіями-
1 і к^лі/у'гк гїАрт^иіліг- ял пЯяп гппс-іії пєпємо^іи зрооитпи
дачуванимс--
„иіі відтінок Іірііпинп (коми)
І ЕІ^ГгомаДКи в кінці речення,
ікшоперел ними можна вставити
а саме (тирс) ___________
словом і мають обставин- ла лише один спосіб перемогти .зробити
краще.
Кшимдан У»»®"1 словами ооо. тво-
їм, чи. наприклад, особливо, на « я,
„а прізвище, як-вт. « еал>е (коми)
I'прикладки, то стосуються особового
І займенника (коми)
пізнавати закони мислення.
щаапів^, я маю трохи неба і дві сосни в
туманному вікні._________________
ЛОМ як, якщо мають обставинний Від
тіиок причини (коми) _________
Зауважте! . І1ОВОМ як, коли вони не мають
1. Не Відокремлюємо пРик''іав’^, „ на питання у Ролі хог" V Рол
причини (такі прикладки від,ю?' ика_ означуваного сло-
Тут ідеться про Шевченка яксхУ( яКЩ0 вони стоять пі«КПІ» -«• Києва.
2. Не відокремлюємо власшн^Х Те^чнийли^^ уточяення.
“а: Космонавт Леонід Кадепі можливе, якиїо вирішив узаіалі не
Відокремлення таких власних назв. Григор,и Шия*
Пояснення загального ІМ^«иагорЛ.
иЗати старої хати н& ви
259
2. Поставте розділові знаки.
1. Шаліє любові тропічна хтива землі і неба шалений шлюб. 2. і п.
світанки щоденних турбот адвокати і несуть під пахвою тисячі рі.ч[)и*,Х/'-;>
3. Ми володарі степу й баских табунів на місцях оцих заповітних хн/ С|>^.
сарни і двох кабанів спромоглися зробить заповідник. 4. Солов’ї нічні ті,^* '
мої у сад хтетілись до вікна. 5. Яка ж вона пектораль що змусила весь світ
рити про себе?
Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО
Відокремленою прикладкою ускладнено речення
Книги — морська глибина.
Всесвіт цей — акваріум планет.
Сухі гілки — це вже вінок терновий.
Виє вовк — ночей моїх соліст.
Сумління — річ тендітна і марка.
Відокремленою прикладкою НЕ УСКЛАДНЕНО речення
Настала осінь — золота пора.
Жиїтя — спокута не своїх гріхів.
ч-цінна бет
ґ
д *Р
” крем-е..У»Р-
.И1 ї.іи«*й ЛИ(Я
б
Р
3.
1.
Б
В
Г
д
7-
2.
А
Б
В Одна в поета правда — чистота.
Г Я маю спокій — істинного друга.
Д Співають солов’ї — співці весни й любові.
3. Прикладку треба відокремлювати за допомогою тире в реченні (роздій*
знаки пропущено)
А Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.
Б Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць
таємно.
В Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв ш:
полем. ____
Г До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина
Д Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.
4. Прикладку треба відокремлювати комами в реченні (розЬіюві знаки пр
пущено)
А Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чолову
Б Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль старовини»»*1-
В Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога
Г Це були замальовки руїн пощерблені фронтони альтанки.
Д У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.
5. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропуЩ^1
А Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому *1111
Б Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прио.-
В Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на
ченні.
,тед-1ісу
^аймо^ршс
АОНСКЧ*
украінськ"" Ф1
тЯ Бог°м-
двіиорелшу»
фенового г
ось вони р»дн
д
м,’н
6
В
ИевіДОкРемЛЄНУ
д Осінь найкра
І ми поегги зі
в Літератур1111
ність-
Г Місяць висо
д Саме Десна
казкою-
9.
Прикладку тр
пущено)
А Фільм О.
Ю.
Б Україна в
В Я їхав в О
г «Звенигог
Д Осип Ми»
Прикладку т
Щщено )
А
Б
В
Г
д
Петро Я
^країні,
^иргорі
Олекса»
Чистог
Мавка
260
г
д
Ні" *е | ичина б»і’ато зробив у СПг).1Г4і
,іа ? країн?ьку. л "Рап‘
Палкий поборник охорони природ., п..
іззх’іуни іиііім ліризмом.
ііеі-и-к.гиїдів з болгарської мови
гап Вміння малин гної пейзажі
НеВЬ'К’КІ4 мину її] пк.іадку вжи ю в реченні (розділові знаки пропущено)
0 . Час великий диригент перегортає ноти па пюпітрі
' наймичка невсипуща щовечір небога єною долю проклинає.
„ Чемпіон свіїу з оокіу Віталій Кличко вкотре переміг.
г Се|Н*Д лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу.
д Згадаймо гордісіь нашої культури класичний «Театр корифеїв».
7.
А
Б
Невідокремлену прикладку вжито в реченіІ1 .
А он старе Монастириіце колиг. "'Л°“'3,іаки упущено)
Український філософ Г
та Богом. Р Сков«Рода жив у гармонії з природою
в А він орел шумить клекоче мов ТІОЛИм пп-^..
яру ОДЯМ розказати хоче про поєдинок у
І З клемового іумаиного тунелю виходить Рильський майже силует.
д Ось вони рідні озера та луки в синім добрі соловіних ночей.
З Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Осінь найкраща пора пахла з усіх садів.
Б і ми поети атомного віку останні трубадури на землі.
В Літературний герой Лаврів Запорожець уособлює мудрість і муж-
ність.
Г Місяць високе холодне світило супроводив нас у нічні степові простори.
Д Саме Десна річка мого дитинства залишилася в моїй уяві справжньою
казкою.
9. Прикладку треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки про-
пущено)
А
І)
в Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як^І^исер.
Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового кіно.
Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.
• 1 ------ Г жччл ГЧАММІЛЛП
«Звенигора» у моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт.
Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.
Прикладку треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки про-
пущено)
* Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в
Україні. , »» .. .
• ...........................
“ Олександр Мурашко втомнії у живописі якул „клини
‘Ь.етоп.1 'ршіики й деревій
'А Мавка в «Лісовій пісні» постає як І
261
Б
В
11. Кому НЕ ТРЕБА ставити перед виділеним сполучником у рецен .
лові знаки пропущено)
Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.
Доброта потрібна людям як хліб.
Лисенко відомий у світі як композитор.
Ця дівчина.. Обличчя як з ікон.
Софія височіє над Дніпром як свіча.
Д
12. Невідокре.млену прикладку вжито в реченні (розділові знаки прощщ.
А Антонімами тобто протилежними за значенням словами пере
контрасти.
Козак Бобренко на ім’я Григорій єдиний син достойної вдови.
Б Козак Бобренко на ім’я Григорій єдиним син достойної вдови.
В Мати її родом туркменка зовсім не була схожа на казашок Прцур^
Г За провідника поставили геолога Сергія на прізвище Купченко
Д Андрій Шевченко як футболіст відомий усій спортивній Європі
Андрій Шевченко як футболіст відомий усій спортивній Європі
13. Кому треба поставити перед виділеним сполучником у реченні
знаки пропущено)
А Столітник або алое використовують для лікування шлунка.
Б Високого ліризму сповнені народні пісні або балади.
В Для зміцнення фундаменту використовують дуб або кедр.
Г Почитаємо «Мину Мазайла» або «Народного Малахія» М. Куліша
Д Підмет здебільшого виражений іменником або займенником.
14. Кому НЕ ТРЕБА ставити перед виділеним сполучником у реченні (розді-
лові знаки пропущено)
А «Гра долі або 3 легкою парою» один з най популярніших новорічних
фільмів.
Б 1 дорослі і діти полюбляють ескімо або морозиво в шоколаді на
паличці.
В Ягель або оленячий мох росте переважно в холодній тундрі.
Г Означення здебільшого виражене прикметником або дієприкметни-
ком.
Д Вивчення орфографії й пунктуації або правопису завершується в
дев’ятому класі.
15. Невідокремлєну прикладку зі сполучником як ужито в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Людмила як піаністка стала акомпанувати братові-скрипалю.
Б Вікторія як староста групи завжди переймалася проблемами кожн°,1)
студента.
В Венера як правдива мати для сина рада все оддати.
Г Розглянемо вашу заяву як згоду на продовження контракту.
Д Як сестра Світлана завжди мені допомагає в тяжкі хвилини.
262
&1ІР............ ...............................
-Тоді ,,.4-ііа ще Тільки натякала
зухна'іих розвідників, гомінливі ПУЧ )С’ Ви<’илак,чи вперед своїх
Тоді весна те тільки натякала, про
ЗУХІШЛИХ РОЗВІДНИКІВ ГОМІНЛИВІ пу • НИ< илаючи вперед, своїх
Тоді весна ще Тільки натякала гияГ.'рґ,
зухвалих розвідників —гомінливі ’ ВИСилаючи вперед своїх
Тоді весна ще тільки натякала іпю сеАг и.
зухвалих розвідників, гомінливі ручаї ’ Іаи)’,и П,ІСРСЛ. своїх
Тоді весна ще тільки патикапч ґ
зухвалих розвідників, гомінлнаі ручаї.' ’ Висила,°ч" ""срсл “°,х
17 Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А
м
ИУ|Ш
піших
ю в ш
піирі
Ч.
ь Ч
І#
б
в
г
д
Б
в
г
Д
Ми пам’ятаємо Миколу Шпака- стпупи-лг» ..
1 -у *1иа-СІРункоіо, вродливого юнака із золо-
тим волосі ям, з ясним поілядом і милою усмішкою, простого скром-
ного закоханого в життя та поезію.
Ми нам ятаємо Миколу Шпака, стрункого, вродливого юнака із золо-
тим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого, скром-
ного, закоханого в життя та поезію.
Ми пам'ятаємо Миколу Шпака стрункого, вродливого юнака із
золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого,
скромного закоханого в життя та поезію.
Ми пам’ятаємо Миколу Шпака - стрункого, вродливого юнака із
золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого,
скромного, закоханого в життя та поезію.
Ми пам’ятаємо Миколу Шпака - стрункого, вродливого юнака із
золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого
скромного, закоханого в життя та поезію.
Вставні та вставлені слова, словосполучення й речення
1. Виконайте завдання з тесту ЗНО-2019.
п рпппеченням ускладнено речення (розділова знаки пропу-
Вставним словосполученням у«. ^*
щепо)
А
_ ,П Ч Даовіпа було знято декілька цікавих иауково-популяр-
За теорією ч. дарвіна иуя*
них фільмів. мпялий час уважно слідкували науковці в
За теорією Ч. Дарвіна тривали» У
Кембриджі. ф головною рушійною силою еволюції є природ-
За теорією Ч. Дарвіна головною ру
ний добір. , ися й Інші пояснення чинників еволюції
За теорією Ч. Дарвіна з явилися й
видів.
Б
В
«нпажають особисте ставлення
впаииі слова, словосполучення « іпформанИ. а лише певним
М,'!'18 ДО свого ВИСЛОВЛЮВАННЯ 11 ,и
чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словоспо^.
ченнн й речення не є членами речення.
Вставлені слова, словосполучення й речення привносять додаткову інф^
мацію в речення, не будучи граматично пов язані з ним (отже, як і в< іавні коцс.
трукції, вони не є членами речення).
Вставні конструкції відокремлюємо комами.
Групи вставних слів за значенням Найуживаніші вставні конструкції Приклади
упевненість чи невпевненість безумовно, безперечно, без сум- ніву, справді, певна річ, ясна річ, правду кажучи, щоправда, може, мабуть, певно, очевидно, здається, сподіваюся та ін. Ти мене, кохана, проведеш во поля, я піду і, може, біь,- ше не прийду.
емоційна оцінка (задоволення чи незадоволення) мовця на щастя, на диво, на радість, слава богу, нарешті, на жаль, на сором, як на зло, як на гріх, сором- но казати, чого доброго та ін. Треба пакуватися, а тут, як на лихо, приїхав Мишанеиь- кий. ।
указівка на дже- рело інформації кажуть, як кажуть, мовляв, чую, бачу, по-моєму, на мою думку, на думку... , за висло- вом ... та ін. Там, кажуть, з гір усю краї- ну видно.
активізація уваги співрозмовника бачиш, бач, вірите, знаєш, уяв- ляєш, уявіть собі, майте на ува- зі, зверніть увагу, між нами кажучи, слово честі, чуєте та ін. Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п ’єси.
зв’язок між думками по-перше, по-друге, з одного боку, з іншого боку, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, значить, нагушклад, зок- рема, узагалі, коротко кажучи, зрештою та ін. Додому я не йшов, а летів, бо по-перше, міг похвалитися, що мама має школяра не пер- шої, а відразу другої групи, а по-друге, треба було збйа ти в ліс.
/ ЙІСП
ДУНИ
|^а-
Єикоиайте3а'
е СЛО
\ено)
Я знаю С
НІКОЛИ п
Як ми в*
чуці Й 32
Це тільї
яскраво
У кіном]
мовити
Повітря
ща ніж і
з.
1 пропуШ
Б
В
Г
Д
Зауважте!
Між сполучником і вставним словом обов’язково треба ставити кому. Газик
рвонув уперед, замолов колесами, пішов, пішов і, нарешті, вибрався на рівне.
Якщо протиставний сполучник а (рідше але) стосується вставного слова, то
він відокремлюється комами разом з ним: Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. Л може
власне, і не в тому справа.
2- Вставне сл<
ЛОв* знаки г
Десь ка
Див<
Без сузм
^абуті
СЬкеч
Є ьг
Б
В
Слова, які завжди с вставними Слова, які ніколи не бувають вставними
отже по-друге адже усе-таки
мабуть щоправда навіть неначебто
по-перше а втім принаймні нібито
д
^сі
П°к11
264
1
Ч
10 чі
імй
ша
їм
Б
В
Г
е(1 »к
Ь.іен1 конструкції беремо в дуж .
/ди бааіько. плачучи з дітьми (а х відокремлюємо з обох боків
на ' ,а > ^Ли ’ гол0> не витерпів лихої далі,
_ поставте розділові знаки.
і Іийжуть юність нерозсудлива її триВОЖн:і 9 п.
V 3 Чужа душа то кажуть темний пі,- /Ч Яздавалося бриніла вже в
нЬ^іи прекрасний оспівати край 5 і „ „ °Г° можливо не знайдУ я слова
• ііісб на иа„1|ТЬ хтось мрнр шч,- Я вихолжУ в гомін грав і припадаю до
бо значи-уь^ «ене чекав а може й зараз вигляда. 6 Полювання як ви
Котіч ноба н 11 1,ІСУ. 7. На жаль історія не зберегла імені далеко-
^майстра-
3. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
Вставне слово виражає зв язок між думками в реченні (розділові знаки
пропущено)
Я знаю село повірте зовсім не з книжок і викривлених фільмів з яких
ніколи правди не дізнаєшся.
Як ми вже знаємо по дорозі з Харкова Гребінка зупинився в Кремен-
чуці й захоплювався там і-рою актора Мартинова.
Це тільки степ їхній щовесни оновлюється навіть після чорної бурі
яскраво зацвітає дикими тюльпанами.
У кіномистецтві зробив Довженко найбільше кіномитцем він був так он
мовити природженим.
Повітря в горах дуже прозоре отже і видимість тут стала набагато кр
ща ніж на рівнині.
2. Вставне слово виражає вказівку на джерело інформації в реченні (роз»-
лові знаки пропущено)
т
Б
Г Мабуть сонця сьогодні буде мало.
Д Отже червень розпочинаються
НЕ Є вставним виділене слово в |
А На щастя злива вже
В Усі іспити сестра «« __.та
Г Відчиняли люди ла
Двома вставними с. іовами}
А Ріка звичайно не -
Б Трава в полі як .
Д
Десь кажуть є гора де не співають птиці.
На диво птахи ще не відлітай у виріи.
Без сумніву й МИ не в тім’я бип^
। канікули!
реченні (розділоні пропуще«о)
, а крізь хмари пробивалося сонце,
зліш» ~------------- ; через технічні проблеми.
На щастя потяг було за р на високі бали.
Усі іспити сестра на іця™ поливали на щастя лоро! у.
- — • > ощу нл щастя не оуло.
Поки працюй» в полі Д -
- ':’“ла^ое котре походить звісно ВІЛ «еге>.
= Егейське "Р лізучи із землі.
там кажуть аж ш. 265
3.
4.
В На ага --
Г у ко^о^Т^і]7Хї’ІЯКй * сумиівів донька не звернеться.
Д Словом бС : 7'к майстри І СШМ так би мовити натхнення
ми схвильовані іі ентузіазм усе-таки в нас буяв
ео
4
0
ним словом ускладнено речення (розділові змахи пропущено)
Б небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.
Т иша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалося крих
о Раптом земля затряслась і ось-ось здавалося будинки завалятья ”*•
1 Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.
Д Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.
Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть думки
Б Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.
В У ці дні в школах панує тиша адже канікули настали.
Г На думку' професора посилається більшість викладачів.
Д Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?
;й фр£
л 1д>еВІ
'Того*
в
НЕМАЄ вставної конструкції в реченні (розділові знаки пропущено)
А Здається ж люди все у них людське але душа ше з дерева не злізла.
Б Здається небо й землю розхитають. І тут і там і десь аж на горі...
В Здається з нами шось уже не те.... І навіть люди місто й камні...
Г Здається дивом кожне слово що з серця лине у віки.
Д Здається часу і не гаю а не встигаю не встигаю!
13-
Прави-1ьНС
А ГоРе’К
6 Товар*
в Життя
1 от, н;
д Кожеі
8. Якшо поставити на місці пропусків слово може, то ускладненим стане
речення
А Наїп тренер ... Дніпро перепливти.
Б ... весна вже настала?
В Кожен ... мріяти про велике.
Г ... орел здійнятися вище хмар?
Д Україна _ знову перемогти.
9. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже понанось.
Б Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже понанось.
В Вже початось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.
Г Вже понанось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почаюсь.
Д Вже почалось, .мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
10 ШКОДИ НЕ БУВАЄ вставним слово
А навіть
Б мабуть
В отже
Г може
Д уявіть
14. Встав-1611
А Розп<
мают
Б Я зга
пає і
В Пог;
СЛОЕ
Г Улг
поч:
Д Чщ
син
15.
266
Б
В
Д
В*-— .......... ,К гант’* У РГНИШІ (ЯХ1Л, .
........ »<'Мовадено хитну «рощено)
\(іч.і і“ ьоклі.іу було й ' ,ОЖ*’ЦЛИЩ. і.>и і1 ,
2 . ... -¥-,и" іц'д;Ш.кп / ,п' іияла .ч стпду сорочку.
,х‘" г оопіішив сісти и авто й ппи-
Гори нібито стояли поруч пініт* , Р
Л*’6"- Д° НИХ Ітн Довелося більше як дві
Омі вже не слугували і Иавіть
кидав своєї роботи. • ’н,м‘ «е Допомагали проте він ие
Народу були зав’язані очі а він пхют
пені грізні струни Тараса ІІІевченк * П0ВЄртав п6л“ччя туди де роко-
Б
12. пунктуаційну помилку допущено в реченні
Іван Франки, як відомо, знав чотит.™..
Довженко-оповідач, здається мені п Т’’1 ”ропе,ІСЬКИХм°в.
11ИКз ’ псРенерпіував Довженка-худож-
Хлопець я молодші і. на думку
Того можливо нрчняііпи’ ' а,ьох дшчат- навіть. симпатичний.
ґ ' ' • я сіова- Щоб наш прекрасний оспівати світ.
Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.
В
Г
Д
ІЗ. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Горе, кажуть за горе чіпляється.
Б Товариш, видно: не зрозумів жарту.
В Життя (кажуть) прожити - не поле перейти.
Г І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.
Д Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.
А
Б
В
14. Вставлену конструкцію вжито в реченні (розділові знака пропущено)
Розповіді й новелетки з книжки «Вечірні розмови* як на мою думку
мають подвійну цінність.
Я згадав і цей може незначний епізод бо здається мені в ньому просту-
пає вдача Максима Тадейовича.
Погляньмо будь ласка як Максим Тадейович немов той скульптор
словами ліпить характеристику Олександра Довженка.
Улітку під вербою біля хати як дооре що скінчилася зима княгиня
почала дітей навчати. ю дегкою
Чисте небо не налягало на гори а навпаки єно
синявою довершувало гармонійно доповнюй
г п В печенні (розділові знаки пропущено)
15. Вставну конструкшю вжито Ре ;,епв як здшшося Чер-
Свист з неймовірною ШВИДКІС
вишеві прямо на нього. вирувало залите сонцем місто.
За ВІКНОМ згори було ВИДНО як ш)- ^Му труді ТІЛЬКИ хороше.
А я грішний завжди хочу оачи вчора було стояли ми з нею піл
Ще зовс ім недавно просто здасться вчор .
нашою вишнею. 267
Г
Д
Б
В
і-
уть Каштани все життя одним і тим же цвітом а ,
*“™ пишніше КОЖНИМ літом. м ами|»ш,„. : ,
ІС Г1 УХІ
• равильно поставлено розділові знаки н реченні і
Чи справді так було, чи може хто збрехав (хто ворогів не м-
катюзі, як кажуть, буде по заслузі. ап* а Вс>І
Чи справді так було, чи може, хто збрехав (хто ворогів Не - І
катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Мав),айс^ 1
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не маю
катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Ч.аВсе.^
Чи справді так було. чи. може, хто збрехав, хто ворогів не мав
катюзі, як кажуть, буде по заслузі. ’ ^'Таиц
Б
В
Г
331
іИ £
ой кул’
ПР‘<
ЗеЛсНа5
ще«а?
А
ь
В
д
Чи справді гак було чи. може, хто збрехав (хто ворогів не мав) а
катюзі, як кажуть, буде по заслузі. * Все^ІЧ
17. Установіть відповідність.
Значення вставного слова
1 джерело інформації
2 активізація уваги
З емоційна оцінка
4 зв’язок думок
А Б В 1 Д
і
2
3
4
Приклад
А Ці поеми, мабуть, помилково адр^.
вані читачам молодшого віку.
Б 1 найвища, по -моєму, краса - ц? Кра(Іі
вірності.
В Дорога мене нітрохи не втомлює, цОв.
паки, я в ній відпочиваю.
Г На диво, уже декілька ранків безвітра,
море спокійне й лагідне.
Д Ідуть дівчата в поле жати та, знай,
співають ідучи.
кли:
>ХД'.ях не
^3^0,01
змрт»иня °
яо1Ть па початі
. оклику, а насту
лієідушаніжнг
Запам'ята
Не відокре
О слово! Будь
18. Установіть відповідність.
Значення вставного слова
1 невпевненість
2 джерело інформації
З активізація уваги
4 емоційна оцінка
2. Поставі
Приклад
А А завтра в мене, знаєш, важливі спра-
ви о місті.
Б Кімната, за його свідченням, "К1'*
просторою та світлою.
В Ніжність, наприклад, описати м,‘,п
матично не можна.
Г Може, то птахи приносять на -
крилах весну?
Д Як на лихо, потяга на станції
було.
1. Я п’ю те
Женусь тобі
Співаючи п
Не Зуміть тої
кийтадужиг
з.
1.
26*
•^РТЖННМ
ч» \
X
X
Б
II
і «и........ ’проОиосо,^зно.»,,
I№................ . »ри
|д Зник дотику. л|н6нІЧ-етіМи1й
„іійДУ нч вулицні. и тІм»нцж» муравнцю нехай я
Пусти мене, мати погуляти, бо вж.
ОН куди ВИ, голубоньки, та й но и ги И 1' ’,Мч” ,и'
сеТСу летите куди мок дівування та и зане-
Пі*...... "£’£““|ИО' “І*”’*- ^ ем Іо6і шпичка , за,и^
Зеленая, Дібровонько, чого так рано спустошу Іраш м С1ВО І1ОИЧ
д
**ч,
*И,
Ма
•"ІОкй.
*>.
капиі щ
Збгрігиінн* 1 | " 11 ' нниктіолучення в реченні, що щмнод особу, до
1-ої зік*рнена мова. Зоре моя вечірняя, зішпі над горою Звертання як правило.
К- форму клинноіо відмінка, рідше називного (форма називного відмінка в
картаннях не відповідає нормам української мови). Звертання не і членом
І Зж‘ргання може виражатися як одним словом (непоиінрене), так і декілько-
сіонами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не сдиіяй шце
* {НІдна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі виїіещ рости '.'
Звертання обов’язково відокремлюємо з обох боків комами Якщо звертання
Вгіть на початку речення, то при окличній інтонації після нього ставимо знак
ЕнкУ. а наступне слово пишемо з великої літери. Земле рідна! Мозок чш світ
Е, і(іуша ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє.
Запам ’ятайте!
І Не відокремлюєш» комами о, ой. якщо вони є підсилювальними частками
о слово! Будь моїй мечем!
2. Поставте розділові знаки.
І 1. Я п’ю тебе сонце твій тепл,и\и' '^ дух життя,
пенусь тобі моє життя що буду жи «трптхі наоод! 4-Не стелись тумапе
1 Співаючи про хмари кучеряві не за хваи п Дніпре мій Дніпре пшро-
"(шуміть тополі не печальте очі ви берізки™.
іа дужий багато ти батьку У море носив козацько, ро
А
Б
В
3. Виконайте завдання у формат.
1- Звертанням ускладнено рс . ні весняні ночі?
Ви знаєте як липа шелестить > н । думать і страждать.
Благослови мене у світ без тебе з І* до нього ще 1іам р^о
Ми славим в одах вогнише^^н^ словом чи
Не оскверни ЦЮ мить І не П°р. . с день уій ГрядуНІИН
Ти вседержителю в небі на
І ГОЛОВИ.
л
269
0
2.
3.
4.
д
З*'
3веРтанням НЕ УСКЛАДНЕНО
д р . ^‘АЦНЕНО речення
.....
И, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніхХ^1'^
Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові
А Тебе я земле всю сходив до краю.
Б О
р. ....... к,дКкл> Гітп л»<щрат
Дооре учителю що ти небокраї підняв нам людського
Д ОЙ не крийся природо не крийся ЩО ТИ В тузі за ЛІТОМ у тузі
Непоширеним звертанням ускладнено речення
А Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?
Б Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане виш,
“ ДОЗВОЛЬ мені, МІЙ вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні
ДаваЙ-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть,якд(1м
Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, І води.
Однорідними звертаннями ускладнено речення
Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!
О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?
Там в борі вітер листям шевеліє: Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, згиньте в темній безодні навіки!
О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні.
Б
В
В
Д
Б
В
Г
знакип^
О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами
/ІГ^^тчл ---
Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать. Р МЛІННя
і’
ІЗ
це’ „у
Сі1ідЄ
О1'1 .,,1, »
10.
£
0
Гей. »и’
ЛУ^
І все-та
рДоЯ 111
д 1е‘
н. Про-'таЙ
Приплива
„рК»сиНОві
Кому тр(
А 1 1
12. НЕ ПО!
А
З мо
6. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.
Б Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.
В Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?
Г О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз - ще й тлінно.
Д О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих берегів ти нас
з’єднав в часи прадавніх зрушень.
Б 3 ко
В Діть
Г Син
Д Уз<
8.
Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі-
Б
В
Ой, не крийся природо, не крийся, то ти в тузі за літом. У тузі.
Ой не крийся, природо не крийся, ЩО ти в тузі за літом, у ту
Ой не крийся, природо, не крийся, ЩО ти в туз, за ЛІТОМ у тре
Ой не крийся, природо, не крийся. ЩО, ти, в тузі за літом, у У
Якщо поставити на місці пропуску слово вогні, то ускладненим стале ре*»»
А Ти в мені запалила... кохання.
Б Здалеку виднілися привокзальні.
1.
Викон;
270
зігрійте мою лушу охолоду.
ИГ ВИХОДЯТЬ мені з голови.
Самі' — відбивались у вікнах.
І»
1
д
Звертанням НЕ УСКЛАДНЕНО Речення (рокові знаки пропу^ю)
‘ панове судд. важко розібрати що і до чого як воно б /
£ Д я щасливив що вручила ти мені одвічну тугуТатобХ
ї Оіі ти мамцю ои ти рідна головонька моя бідна'
Дивись же на мене сонце і засмали мою душу
п Тебе я земле всю сходив ДО краю.
Є-*1
пунктуаційну помилку допущено в реченні
І®' _ .. алчті І Г І* ї* V «х гі __ _ • м •
Гей. ви» зорі ясні!.. Гихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохан-
ня?-
Думайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!
। вСЄ-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.
Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.
Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!
Б
В
Г
Д
і। Прочитайте речення.
Припливайте до колиски(1) лебеді(2) як мрії, опустіться(З) тихі(4)
30рі(5) синові під вії.
Кому треба поставити замість усіх цифр. ОКРІМ
д 1 Б 2 В З Г 4 Д 5
ПОТРЕБУЄ редагування звертання в реченні
З морозивом, вийдіть з автобуса.
з кошиком, не порвіть
Дітки, ви виходите на насту
12 НЕ
А
Б
в -
Г Синьоока, дозволь пройти.
Д У зеленому капелюсі, пройдіг .
тире МІЖ підметом і присудком
1. Виконайте завдання з пробного тесту
Установіть відповідність.
Випадок уживання тире
1 перед узагальнювальним
словом
2 між підметом і присудко.
З при відокремленій прик
і між частинами
безсполучникової о РеЧС
Приклад
Амова-топіснядуші,пОкладе-
^^прокпони-усе мине
І сльози, л. _ лег-
I ось прийшла неділя
кий.
Б
В
27 і
Г Мало життя прожити
шиття зрозуміти.
Д Я усміхнусь і все
ється.
І ире між підметом і складеним іменним присудком ставимо лише на
пропущеного дієслова-зв’язки, порівняйте: Мій брцщ художник Мій б М' ’
художш/ж:п.и Мій брат бубє хуРошШБрм Мій брат став хурцяашііож
Між підметом і присудком на місці дієслова-зв’язки тире ставимо щ ,
таких випадках: ®е 4
1. [іменник (числівник) у 11 в, - іменник (числівник! у Н. вЛ.
Вітри галактик — вічні душпапі- Весна - хуружиик знаменитий. дча р
два - цщцри-
2. [інфінітив - інфінітиві.
Жити — Вітчизні служити- Боятися смерті — на світі це жціпи.
3. [інфінітив - іменник у Н.д.1.
Малювати — моє вцр^йшшЯ-
мі*
С*іУ1
Кохаї
Усі Д
д Квіті
Б
К
4. |___________— це (оце), то, ось, значить ]•
Вірний приятель — то найкращий (жирб- Жити мені без праці — значить
жг/тгг^. Життя — це божевільне раді-
Між підметом і складеним іменним присудком тире на місці пропущеного
дієслова-зв’язки не ставимо в таких випадках:
1. [займенник 1.
Сумує хата, бо вона вже т&щку.
3 Тире мі
(розділо
А Усі
Б У Д
В Літ
Г Че]
Д Кр:
2. |_________не іменник (займ-) у Н, в.|.
Серце № хашц. Час не наша е.ідснішь. Ця книжка ііщя
3. |_________ прикметник (дієприкметник)].
Твоє чом і Надходить ніч. Д^умки у неї хмарні- Черкашуна еш
вона Шевченком.
Зауважте!
1. Якщо іменна частина складеного присудка виражена порівняльним зворо
том, то тире перед нею ставимо за бажанням автора (з метою наголосити).
ба .щм /кебдщс Самотність - нк ошруші^ сшрЩіВ-
{ДіВш. Не забувайте: порівняльний зворот, як і фразеологічний, дієприкм ,
вий чи дієприслівниковий, є одним членом речення (не потріоно роз
складові частини зворотів як різні члени речення). іпудноґ0
2. Якщо іменна частина складеного присудка виражена формою щ
відмінка, то тире па місці пропущеної зв’язки ставимо за бажанням автор*
та рубугш^, а шдпочинок - відпочинком.
4. Тире і
(розді
А М
Б К
В Т
г Я
Д с
5' ЇИР
(роз
А
Б
В
Г
Ц
272
і
з
Л
‘( «копо треба іки тішити її реченні
І Мппм ПДМІ думок
Д Ги ПТІЛГІПІМ добра,
Б
В
Г
з
Б
В
Г
4
М *ІЧНІ Жчщц 2 \щ
Е*'-" 4 я • • Н "л <*»»
^дерг»**' ^‘глт’ « Морнд Нічиїм V ? ИПМ «птфюм ию.1 шжшх и
Іжим^гія природа мати, 9. К.,. ^‘ииііжш. їм 7 М(мш це шИ..
' ПМ Читнрії.
заадам^, , форма,, тесл, ЗНо І
Тир- Між Підметом і нрнсхлком .44,,,
знаки >
Усе геніальне просте.
5 Собор як свіча.
В Мова не полова.
Тире Між підметом і присудком обов'язково треба иостаїнггн н реченні
(рауЛіові знаки пропущено)
Книги морська глибина.
Сини як зима і літо.
Кохання не іірашка.
Усі дерева вкриті інеєм.
Квітки конвалії найніжніші.
Тире між підметом і присудком обов'язково треба титаніті в реченні
(розділові лнаки пропуирно)
Усі ми не в тім'я биті.
У ці дні ранки тепліші.
Літні канікули улюблена пора.
Черешні в нашому салу розкішні.
Д Краса Дніпра оспівана в піснях.
• ™ і пвнсудком обов’язково треба поставити в реченні
Тире між підметом 1 присудк
(раиііюві знаки пропущено)
А Ми діти сонця і добра.
Б Кров людська не водиця.
В Тиха вола завжди глибока
Г Читати нові світи и1дкр‘ г‘пгм 1
І
Ми діти сонця і добра.
Кров людська не водиця.
Самотність як обірвана струна-
„/.«ЯКОМ обов'
яково треба постави-™ в реченні
5.
Б
В
Тире між Підметом 1
(розділові знаки пропуиі*'*10
Твої очі як зорі-
Мова не подова.
Липневі дні неповторн
Лиш боротись .інаяии
Я полководець миру '
Д
273
в. Тире між підметом і присудком НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО статті в >.
(розділові знаки пропущено) реЧе,йі1 І
А «Віють вітри...» за жанром пісня.
Б Життя прожити не поле перейти.
В Сміле слово то наші гармати.
Г Шість і чотири десять.
Д Поле як море.
Розділові знаки в простому реченні (повторення)
1. Прочитайте речення.
Під сосною(1) на теплому твердому піску(2) змішаному з падаличною»
цею(3) лежить Тимоха(4) смирний(5) неговіркий хлопець.
Тире треба поставити замість цифри
А 1 Б 2 ВЗ Г4 Д 5
2. Прочитайте речення.
Іржання те розбилося зараз же на десять відгомонів(1) і покотилося по
ярцзі(2) і пішло бродить і гомоніти понад болотечком так(3) наче не одна
конячка заіржала(4) а(5) принаймні(б) цілий табун.
Коми треба поставити замість усіх цифр, ОКРІМ
А 1,2 Б 2,3 В 3,4 Г 4,5 Д 5,6
3. Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Викупаний дощем вклоняється землі колос.
Б Колос викупаний дощем вклоняється землі.
В Викупаний дощем колос вклоняється землі.
Г Дощем викупаний землі вклоняється колос.
Д Вклоняється землі колос викупаний дощем.
4. НІКОЛИ НЕ БУВАЄ вставним слово
А все-таки Г зрозуміло
Б може Д буває
В однак
5. Відокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Великих вершин досягають на жаль не тільки орли.
Б Море натомлене штормом здається безсилим.
В Над горами стояла ніч світла чиста прозора.
Г Десь там на іскристій рівнині не спить у заметах село.
Д Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.
6. Вставне слово вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А На жаль сподіватися не треба.
Б На диво чекали новорічної ночі.
Г І
А яИ’*’ -.
X
-с
З ,л
З
4
(рі
З
<
В
8.
обстав
додатої
ОЗН^ЧСІ
ррИКЛс
і
4
9- Установіт
^окрему
і обст;
дода
При,
(різ
274
в
І
Л
На чіа^яспо ивається кожний
На жаль дощі не припиняють",»
На жааь сподіватися несо ^-
'л устяноніть відповідність
’ Відоф'4-"'''"" реченим
* обставина
додаток
означення
прикладка
(різновид означення)
А
Б
В
Г
Д
2
З
4
д _ Приклад
ючи°гиК0Ю СтрІЛОЮ пі:шій Цвіт' ^а-
приморозок ранить.
3 Р°Є}ІІ діти Залізнякові, ми пройдем
шляхами при стиглому житі.
е повертайтесь на круги своя: нічого
Це, крім болю, не приносить.
у Установіть відповідність.
Відокремлений член речення
І обставина
2 додаток
З означення
4 прикладка
(різновид означення)
Приклад
А Який шумливий світ там, за вікном!
Б Оживлялася музика крапель, сумних і
веселих, лінивих і жвавих.
В Народе мій, уже пора настала для
щедрих зерен Правди і Добра.
Г Осінь, найкраща пора, пахла з усіх під-
від.
Д Усі прийшли на заняття, за винятком
двох чергових.
Відокремлений член речення
1 обставина
2 додаток
З означення
'* прикладка
(різновид означення)
Приклад
А Ніхто, крім тебе самого, цього не зро-
бить.
Б У кімнату ллється повітря, напоєне
пахощами літнього саду.
В / ми. поети атомного віку, останні
трубадури на землі.
Г Зіпючі/Мв туман у тлі, уранщ плакав
Д "усю'"мчу підіймалися води Дніпра.
за.тиваючи плавні» озера.
275
10 УІ Цінові і і. нінюііідпк і ь
/йОилрг чіеннй член речення
12. Установіть відповідність.
Відокремлений член речення
1 обставина
2 додаток
З означення
4 прикладка
(різновид означення)
А
Б
І о(н і.інпііа
2 ці даток
11. Установі і ь відповідність.
Відокремлений член речення
і обставина
2 додаток
З означення
4 прикладка
(різ......під означення)
д
В
Приклад
Не кинувши у глиб надійний
ву й пливу повз береги краси. Ч
У березні, у березні земля прощ.
.і торішніми снігами.
Овіяна степовими вітрами,
березі лиману хатина.
Не чути ніякого голосу, крім
ської трембіти на далекій полощ^
Ось вони, рідні озера та луки, у с ’
добрі солов'їних ночей.
1.
д
А
Б
В
Вдалий
Знову і
Тільки
Я ЙДУ'
Повсіс
Складносурі
змістом і чов я;
ІСХОЙйО сонце, і
виконав® V
• не
Б
в
д
Приклад
Усе можна виправдати, крім освічено-
го варварства.
Осяяний сонцем, перед нами розкину,
ся зовсім новий світ.
На долині, край лісу, висить синя імм
Старий вітряк, дубовий птах, стоїть
на пагорбі в житах.
В саду ботанічнім невміло, незвично
ловлю, доганяю кленові листки.
Б
в
д
Приклад
Не оравши й не сіявши, не будеш
їсти.
О земле втрачена, явися!
Новела, на відміну від опові вн
більш напружена й динамічна.
Василь, міцний чоловік, нагадував
хового богатиря. _
Жах, німий, холодний, до с
гримів прикладами на ганку.
єднальні, і, й, т
°ні... ані..
'фотиставні- а
’Н" (^але)
‘.‘•и.іцві;
«бо
або
‘К.1ЛД|1М.Г,|(.111|>1
л.лиА'іН'< 'мінчонни. іцогклл и
КЛн.г- * 1 ;ч"‘’Нниі.іш. к> Спйиі ' ІЖл •^®ЯСТ4вМЯЖ ЯрЯСТНХ.
ЧЧ.ІГІ ,г "Ші у яяшву
Ь-і*' ' м г,,‘* вілнпм.а чриОил >ан/пимич
,||<> пчніп.<»ис
СКІЛДНОІІІ.іри.ІКГ
б*<мт»4учттгли,
і.
/А он/ іц, іт ,
тл.’Ц/лак). мк пн
• і'ігц, г. оі((о ‘ Очі^н
Кп мш.ш іуна
Там гк^'-к 'Мір іг/ккт
МЛ "*/*• *°Р~
мини і »ииімі чг/рмл»!
СПОДЗД <*> жавшим
Складносурядне речення
Виконайте завдання з тесту ЗНО-2014
Ком.\ треба поставити в складносурядному реченні
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.
Знову дівча малювало хвилі та чайки літали низько.
Тільки море бухає та зорі тремтять у нічній прохолоді
Я йду до гаю Й серце моє пташкою співає про весну
Повсюди зацвів бузок і кущі троянд укрилися квітами
«Є1
А
ь
в
г
д
Гк^иосволйнил називають складне речення, частини якого |й»яо<ч>«»«
І^Гі повчані сурядним зв’язком за допомогою сурядних спалччнпю.
ЕХш сонце, І Місяць цашваи. і на Фша заірав-
Сурядні СПОЛУЧНИКИ
пальні: і, и, та (-і)> И1 ••• М,У 1
ані... ані..., не тільки ... а •••
Приклади
.Засіпші/^ * фііьмуваняя
і... і... пшшДЩ- _________________________
61/№
прогитім.і: о. аяе. лате, проте, одш,»,
та(=але) ___________________
розділові: або, чи, то ... то...,
або... або ..., чи ... чи ... >
то ... не то ... _______________
так хвилі, чи німфа
аиіаи вслід.
$
РозД^^^’^^^а^осурядаихр^ь^
І Розділові знаки ставимо на мс*жі„мг
Піолутшико.м сурядності
277
4
Розділовий знак 11 ранило
Кому ставимо, ЯКЩО частини речення виражають одно часність, послідовність подій або причиново-наслідкові зв’язки
Тире ставимо, якщо частини речення виражають нінид ку зміну подій чи причиново на слідкові зв'язки (у другому реченні висновок або наслідок дії ш рнюю)
Крапку з комою ставимо, якщо частини речення значні за обсягом або в середині них є свої розділові знаки
Річи/і широка та ащбокц ,
<инн та чшта. і котпич...
иибдшкукай та о/у у
ь
б
А
Б
В
Г
Б
В
ра<ироі(,рІіт,,
! І роїти,ч ваш. ,
сонцям
Лмрчіуїтітир т„та,,.г,
і Кит рій нії
:
.
ня
Ялин
Запам 'ятайте!
Не ставимо розділовий знак перед сполучниками і, й, та (*і), або,
частини складносурядного речення мають спільний другорядний чл#-и е
слово або частки лише, тільки, ще, навіть: Десь ( переду гукнув .
-1ОСЯ, пісня.
Не ставимо також розділовий знак, якщо названі више < по іучники»>;
ють два питальних, окличних чи спонукальних речення: Таке р^кішне нд .
небо і такі ми до безмежності мшоді! Коли в тебе відпустка і де ти .
чцвдшд?
У складносурядних реченнях перед сполучником і, й, та (хі) (.. анимс к»ж
тире, якщо частини виражають причиново-наслідкові зв’язки, вибір знака » •
лений у таких випадках бажанням автора (Змв. приклади више в табіїиш).
Лиш
і Одночас
ПНІ І
2. Поставте розділові знаки.
1. А здавалось один тільки крок і обнімуться стомлені долі. 2. Я шс * ‘
серце більше не лічитиме днів розлуки. 3. Багато людей на світі а ти у мент
4. А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика та його іта:»
бабцю пробігають по тілу мурашки й стає страшно-страшно. 5. Ранньої»» •
ного ранку кішку було посаджено в сумку й через мить на подвір і залпам
лише синя хмаринка від двигуна мотоцикла. 6.1 тріснув лід і стрепенулосьІГ
і зупинилась у мовчанні мить. 7. Береза плаче тихими слізьми а ми гі
навесні збираєм.
Білі
ки [
3.
1.
Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО,
Складносурядним є речення
А Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.
Національна своєрідність зближує нації, а не роз’єднує їх.
Б
В
д
Б
В
Г
278
2-
ґ усе іде, але не все минає на» г
А Хго ГООЄ ИОСИТЬ’той *»« Ріки
‘РОСИТЬ.
Складносурядним є речення
Б
В
%
Г
Старенька жінка вносила соломки .
чогось палила у печі іконки, поціл^І’ Вся 3^»та сяйвом золотим,
дорога зіп ялася на невисокий неп/ К°Жну ПЄРЄД тим.
тОму білому схилу. 1 евал 1 круто збігла вниз по вапиис-
То наближаючись, то віддала
й гуркотіло два трактори в поіі ( с 1 ихаи>чи зовсім, гуркотіло
Холодні зірки мерехтіли в темному •
Цілях простягся у вічність. У С01’ 1 нескІнченниЙ Чумацький
Народилося літо з дощів і холодних снігіп ...
під вишнею. "1в’ ,Іа,,олохано сіло в садочку
речХаВНИЙ СМИСЛОВИЙ ЗВ’Я30К МаЮТЬ ЧаСТИНИ складносурядного
А
Б
В
Г
’ П<Х4£.
4.
> кою
«І ф
Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.
Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.
Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.
Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та декілька глиць упало на
сніг.
Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.
Одночасність подій виражають частини складносурядного речення (роз-
ділові знаки пропущено)
А
мо*У'
А*'
5.
Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь на
пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.
Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало вид-
но скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.
Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні дні назавжди наві-
ки полюбились ніжні і замріяні пісні.
Одна хвилина темного горя й умить усміхнулося направо усміхну-
лося наліво й золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.
Ще лише хвилина-друга й гарячі коні порівняються з мавріиським
дубом.
Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження
Речення Вітру на морі не було... вибрати
А
Б
В
Б
В
г
Д
коли ми повернулися з екскурсії,
хоча за прогнозом й обіцяли.
як і очікуваного декілька днів сонця
проте клекотав сильний при іи.
Д штиль радував матерів з дітьми.
279
11.
...укриться. ................ івнр.,^
‘Ченця Сонце .МЛГИІиЛО - Я,,Т| у
ІЯХ.КНДЯКП" ро***иі " ,НМ/,(1'|'11 ІО.
!геол..ряз..мІзпА'’'^"Х,
і надворі починало пж<
ніби пірнало пбсчкрш мп|,
І накладал..
6. Складносурядне р'-*” „ибішіи
Iм
А
Б
В
д
У . і
''/'/''л'ї' *
</ у,|і . <
.. ................................................................................ >С
речення з^а-ію я » У‘(ю Мі гтакч . Л»
коли вибігав у двір нарий «6ІЛ
хомлис я мяшси в мевмдим
і різко тараном падали вниз.
та вимальовували в ньому <р,|,У
і розбивали небо блискавки.
Б
в
І
Д
8.
сюРч;
•6а в(
,... '^У(у0'
І яад СВІТОМ ОС
^нггявжеи
..уП0’1ТГ>*
Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продам.^ „ с
речення У гаю співають солов і... вибрат и К ^-рс1
А коли весна приходить справжня. ^рвД
Б дарма що холоди і злива. тС
ь
В
Д
і піснею сповіщають про весну,
а в грудях калатає.
і заливаються, і мріють.
Кому треба поставити перед виділеним сполучником у реченні (ро.^
знаки пропущено)
А Удосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах.
Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі .г
трухи.
В Зрідка тут пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк.
Г В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.
Д На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.
даТРЕБ А стави
ЛЯІ пропущено.
;1! наше слово не
і ‘куриться вікнаш
Т ирам збудуй с
• Ч'.іа сиза мла й
’ ^пройшла і г|
Кому треба поставити перед виділеним сполучником V реченні (позЛюііі .Цртппв-.
знаки пропущено) ' ^ЬДстар
А Ну хто не грав його і хто не слухав? ' V П^УЩеи
Б Десь коні ржуть і глухо грають сурми 11 ЦьКий ц-
В У полі сонце і в селі все залито гарячим сяйвом. І%л ТЄР ’
Г Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік. ; Ч Д К°Пц
Уже червоніють помідори і ходить осінь по траві.
№
"ЄРСД ,,Щ,ІЛЄ,ІИМ СПО^Ч"И“М У Р-е,„п (ро^
А ВН^™Х°РШ,ИСЯ ™’"' Ха"ІІ “ '—у русі й розвор
280
281
| І ііЛН . НІ'ИІІІ ПІН пи< іуМп.
|(і|іііи|ЮІІНЧ.І ЗІ І МІМ ’ ’П/‘
А<«............ ..................
сіір,іііжіпіі ‘ІН'ІІІЧНИЙ ЛОЩ. '”и'
Упг'ч рі долина й цфи л
здійми» »»•< и «мору й пісна ’
НІДЛІСУ 1 НІ ,'Кі (Ніжим Нл< Ііи м ж„
жи"иіц
....’іии.ін-.г нилілгмим.
літним с и,м к Ивг
•Иайпмий шгтим
кт
І»
в
д
і «2 К”м'
1 пронцш' •»«•)
д 3»«Ч‘> яблмп пін і ум, > пп#|,
р Знон лусіріча зем ІН І.мину ііІЩг,, *
Г Підеіриу ниіімж «‘оннітіщикру^
Д Дг-іК’-ЛС біля пирії і ніш Ґи- нмідний полин або»
рСІІЬ
11 Ком) НЕ ТРЕБА стани і и між ча< тинами складно,урадя., •> к и.• іл >
(ПИЖІ п^>пущгнч)
д Тільки коники с кірчаїь та пгрспсл іноді піднддмім» •
ГБ І наперед не треба порожній і за минулим п.і.,н > и и« нарт
В Над Дніпром клубомиться задуха і пахне с г* пом < н ми і* ;• •
Г Ц нне над снігом осінь як медуза і мокре ли< тя і..,.-л< н і Гцг.
Д Нове століття вже на видноколі і час мовинм> с і <»' ,.« • і
І 14 Кому НЕТРЕБА ставити між частинами склалногурядм. > р ння (р
лют маки пропущено)
А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе
Б 1 журиться вікнами наша хатина і шепче задумливим < и
В Типі храм збудуй а люди в нього прийдуть.
Г « У "еР“сн,й вея7 сютл°
Д Гроза пройшла і грім ударив десь збоку.
гіинтмисмалносч>илшю» речення (рем-
!5. Кому НЕ ТРЕБА ставити між час іина?
І Л,Ш^ШІКиПропу^<,)
А Козацький вітер випімам» . ((|< н СІ1ІИ
Б Лиш гул від копит еюном м» . }|і(ш ||адїя мертваожиг.і.
В А вже весна І знову терп 4-*п и|( і цвіте блакить
Г А літо йде полями і гаями і н ;іаМИ пахнуть к<шо* “м ІП>М ’
16. Кому НЕТРЕБА ставити між ча< ।и» ,
ділові знаки пропущено) . чгга клі’іа очима-зорими ш ю.
А Не сплять лиш цвІркУнИ * оаВді свист тихш^
Б Чи то мені здаємся “И то спразд
Д
й .........бетах зорі.
, , , озерах ' "ах"уть М™'М "Л',”мі
А гуси...'•••’ХЇЇІш.......ять.
між частинами складносурядного |.ечИІНя (
1 'і
В Лід вечір стихли і'
Г
Д Або розумне казать а
17. Тире треба поставні и
ві знаки пропущено)
Б
В
д
Тиьчо6ул<-йіші»іі1ия1лиряс»а
Заснули доли । і тиша впала па свічадо плес.
х-='анн,м вжс ” ",,вітрі
Чито мій соп.іросто чорна магія <ола.
18. Тире треба поставити між частинами складносурядного речеин,
ві знаки пропущено)
А Микола направив струпи новів смичком і жалібна пісня роздяглу
Б На яру стояло чималеньке село і посеред села біліла невеличка
церква.
В Проходять покоління по землі та кожне творчий слід свій залита*.
Г Зустрілись двоє пізно по зимі та вже на с кронях паморозь зимова.
д Чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум ям згорю.
19. Тире НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (рад.
ділові знаки пропущено)
А Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.
Б Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!
В Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.
Г Закінчилася злива і хмари розійшлися.
Д Квітує жито і ячмінь колос викидає.
ІІІ<? 10^'
.....С-
. „0 нива3
6 >,е,|Є .,ж У крг
«|,м1‘ і.ечні сі
*по «*ва
безконечні с
мене ПО нив:
ними аж у кр
д Безконечні с
мене по нив
ними аж у К]
20. Тирс НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (роз-
ділові знаки пропущено)
А Пройшла гроза і ніч промчала.
Б Глянуть не встигнеш і вік промайне.
В Зросли заводи і міста і відступили хащі.
Г Дунув вітер понад степом і сліду не стало.
Д Минуло чимало років і крила поважчали.
21. Прочитайте речення.
Чи осінь(1) чи зима(2) чи в зелені діброва(3) весни вітає дні(4) чи літ»
вить птах, - усе мені шумить хода твоя шовкова(З) а стан твій
пливе в моїх оуох. к
Кому треба поставити замість усіх 11ифр. окрім
А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д 5
Крапку з комок
ия (розділові зНі
А Чумацький
Б
282
А
Б
0
Г
д
^и и.но іанлено розділові знаки в .
Ти ще виболюєшся болем, ти ще П(у '
непокірна, ти випросталася для волі ** “а Шматки’ та нже крута 1
Ти те вивалюєшся болем, ти ще роздип,
непокірна. ти випросталася для волі Р *
Ти ще виболюєшся болем, ТИ ще роздерта
непокірна, ти випросталася для волі
ТИ. ЩС ВИбоЛЮЄІНСЯ болем. ТИ Ще пґиіі»^
’ 1 . „ ще Роздерта на шматки, та вже, крута і
непокірна, ти випросталася для волі.
Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і
непокірна ти випросталася для волі.
на шматки та вже. крута і
на шматки, та вже, крута і
23 Прая«льно поставлено розділові знаки в реченні
А
Б
В
д
Безконечні стежки окриті, інтимні, наче для самих близьких, водять
мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі та хлюпають
ними аж у краї неба.
Безконечні стежки, скриті інтимні, наче для самих близьких, водять
мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі та хлюпають
ними аж у краї неба.
Крчконєчні стежки, скриті, інтимні наче для самих близьких, водять
мене ПО нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі та хлюпають
Е£х=»= • =
ними аж у краї неба.
х - <™ між частинами складносурядного речен-
24. Крапку з комою треба поставі
Сюзділові знаки пропущено) нім иебі Чумацький Шлях
Чумацький віз тихо рипить шді
показує дорогу. курганах і сліпо дивились у да.
Кам’яні баби єтоя-ли на лХ^чи нової поживи К серед ЛІСІВ я б
високо в небі шугали орли^ром летіти то мавок серед
То по полю 6 я хотів Р починалося пташине
ловив на зойк трембпи. на вітах його вже
Дерево стояло ще голе жадання краси'
. .. ІЗ серия не вибито Д^в°-
Шаблю вибито з руь
ня
А
Б
В
Д
283
Складнопідрядне речення
ЗНО-2012.
1. Виконайте завдання з пробного тесту
Установіть відповідність.
Частина речення
Я переконався, що •
... то б не перемогли.
... та він не погодився.
Настала та хвилина, коли •
Обставинне
причини
Обставинне
[умови
^'гавинне
Обставинне
.порівняльне
спол.: і
спол. с
МІСП* _ _
часУ
СЩ)Л. *МС
ІсіИНЬ < Д” як
І де, куди > Зві
хто? що? к-4
\ н«ні - н
'і наче, аби, і
чи
І СПОЛ. СД. ЯІ
\де, куди^ з
\де?^У^_
ГсНОЛ. слл <
І коли? ЯК
ІЗ яких пі]
спол.: як,
। відтоді і
1 спол. сл.:
як?якш
наскільї
««.»™.|р„)„ого
3 ясУвалЬНе
Допустову
умови
часу
Б
В
Г
Д
.
№
2
З
4
£ Д
Складнопідрядним називають складне речення, частини якого не [я і
правиі за змістом і граматично й поєднані підрядним сполучником чиспо^ |
ним словом; людина та, яка на Сач^' |
У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її иозкаі|і1Юі,|
квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими ду^Л
ми), що приєднана до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, Д|о]ИіаЛ
що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, а, І
коли, де).
Сполучники підрядності Сполучні слова
Сполучник — службова частина мови, тому членом речення не буває. Займенник або прислівник — самостійні частини мови, а отже, є членами речення.
Мені завжди що у Г]реції навіть статуї ту/уу. Музика — .муркни води, що сщ/щлеииші. ц фонтанах.
Обставинне
СПОСобу ДН’
міри і ступеня І епол. щ
І І спол. сг
як?
У реченні Музика — журкіт води, що струменить у фонтанах підрядная» І
типа приєднана до головної сполучним словом що, яке є займенником (ужи|Г І
замість іменника вода) і підметом. На місці слова що можна поставити імені і'1
вода з попереднього речення: вода у фонтанах.
Зауважте!
Також запам’ятайте й такий спосіб перевірки статусу слова: коли Щ°
замінити словом який чи котрий, то воно є займенником, адже сполучник*1
можуть змінюватися за відмінками й числами чи мати рід (який, котрий
одн ії, в ). чі,|(.
Запам'ятайте: підрядна частина здебільшого розпочинається зі спО-^
ка чи сполучного слова!
за яко
спол.:
аби
чому
спол.
толі
то?в
стик
\ і — Г літри І’І-’Н' і Речень
іЬ-'а-ьне г який? яка? яке? спол —— слол. сл. який, чий „л де, куди, звідки ’ т?ий> Що, Приклади ^у/ття це оббирання .» 140
К^ввльие хто? ~ _
спол.: ~ наче, Иви, як6и, ТОЛИ. „,жи і б’ Чі».* цгі допустити, щоб людиною керував страх.
спол. сл.: який, ний »»»» * , чмм, котрий, що, де, куди, звідки, як, чо.иу де? куди?звідки? спол. сл.: де, куди, звідки Тепер я скрізь, де світло і любов.
коли? як довго? доки? з яких пір? Доки сонц^ зійде, роса очі виїсть.
спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як спол. сл.: коли, поки, доки
як? яким способом? якою мірою? | наскільки? спол.: що, чим ... тим, аж, що аж: спол. сл.: як, скільки, наскільки Сердега так пг'резикгіигя, що । аж тремтить.
як?^ Зацвіла в долині червона кали- ( на. ніби засміялась дівчина-ди- 1 типа.
спол.: як, ніби, наче, мовби. П Г* ТТ ’ Я1Ґ
СПОЛ. С-Л.. як Якби ви вчились так, як тре- " ба, то й мудрість би була своя.
за якої умовив спол.: якщо, коли, якби, як, раз,
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли іі нікуди не прийшли.
аби
чому? через що? з якої причини?^
спол.: бо, що, оскільки, адже,
тому що, через те що, унаслідок
того що, у зв ’язку з тим що
з^якою метою^навіЩ^для чого?
спол.: щоб, аби, для того щоб,
з тим щоб ____ ________
Пішла вночі до ворожки, щоб
поворожити.
285
У Підрядим* 1ЖММИПИ* и« піку 1 «му ГІМН**» Кфгд Г*»ГГ«ПШ^
№ Я кілок МЧ Цім Ти*<4II П> !• ми* ТО VI ►-ритм* ‘5ЛГ“ПД— *ЧИ< і у
ТЧЬ «Ми М(ЬМ«І 6а *»*' І ЧИГ **<«.• ОІ/І* МИ> <*7»« « «Н.ям
2 Посгмти раздоо* Х4<и й визначте вид імно г^яично «яс <*• •*
І Кили рм&і*кл ній км иід бплю і лгггпі лупи «в сипи лгіптхте > крав .
.Тій НАЙДороЖЧі у (ВІТІ ТрЧсИ 2. ( ТрМЯИИНА ЯР*1 ПрПфВЖЛО ВрЖІ бирГГЯ —і1
ла повітря 3 Коли людині і иіо< кдмти вона меси з глибини вілгаияуше
вк> мл» на папір або полотно. 4 Всі* що гарне у прирми ас»- на» , «*,
ргпцштаї в ці іенькм 5 . Іипокн кгіжмг плем а будц «ж|им«і всякий г»о лта -и
^5г» махжн'лпнм ми збиткуватися з нього. в. Я з друзями прянішім у гм»-,
пж стоять шбою «мерця що як дівчат заглядають в очі 7 Пере і »»м *• <ми
лити ляду вона ширина, ліхтар прислухається.
. Ця-*--
ь '
0
ї Яіь
। ролиа
З. Вг-» о»жйте завдання у форматі тес ту ЗНО
А всіли
Ь х нч г
І Видціене слово < снолучіїнком у ІТГЧСІІНІ
А Щасливий, лупо сни мас милі
Ь Сжхлмаг голів, стільки іі умів.
В Виспіву, та щебече, поки місяць ийде
Г Нема» такого дерева, ш/об на нього німці не сідали
Д Нешаї на нація, котра не нмн цінувати гвоі тшіамтн
В <о А
Г іцпб
Д аби
2 Виді.і-И’ < ЮІИМ <ИО іучником у ІМЧГННІ
А Хоча була иіиніч < наїм н« миі.им я
Б Де к|яів ггк і.і мімііма. Іран.» « н ик
В Ауг>і/(-ри<- ігїить іуднйоми ія.ініь
Г Де і < іралдания, іам нема к|к« и
Д Міки ласка, ШІДТИ іі ка ік.і
Ви.іілсін* < .юно 1.1 но.іучинком V |М‘ЧІ ПНІ
А І де
Ь Мім
й Так
г Блі
Де
А Та не злічить віків, що встигли вже пройти
Б Добре тому ковалеві, що на обидві руки ку<.
в Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у лороз •
286
1 псяця
‘‘Ч,.
в
6.
7.
Б
В
А
Б
В
А
Б
В
Г
Д
г о. як потраво вміти Дорожити бет.
д Беруть на кпин,, МОЛоДІ м| | спадком, лалн вікн.
"Рапращурів, чо пий,,
Слаїучне слово приєднує підрядну ча
д Не знав, що любов може розтоп °ТИ"У Д° Г0Ловної 11 Реченні
5 Минуле було прожите для тої ,,айчеР^вііие серце.
р А наше діло - все це прополоти ґ" СТВердати майбутнє.
г Доки людина не втратила здатиооГиГ4 КрИХТу ІСТИНИ знайти
д Якшо вибирати між красою і пп ІВ,ІОІГ рвоні™> вона те людина,
равдою, я вибираю красу.
Сполучне СЛОВО приєднує Підрядну чагтиил, п
і . іасгину до головно] в реченні
А Колі' в похід виходила батава, й піснями плакала Полтава
Б Як не буде птахів, то и людське серце стане черствим
- Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра у місто
Я воскрес. щоб із вами жити під шаленством весняних злив.
Гвіи дух не став приниженим і плоским, хоч слала доля чорні килими.
д
Сполучне слово приєднує підрядну частину до головної в реченні
Ця подорож неждана, як грім на сніжній рівнині.
А може, то така правда, як на вербі груші.
Темрява прозора, як буває перед сходом місяця.
Як нема чого їсти, то й святий збунтує.
Розкажи мені, зоре, як правильно жити.
Складне речення з підрядним означальним утвориться, якщо серед
варіантів продовження речення Стали спускатися в темний яр... вибрати
коли почало сходити золоте сонце.
хоч нас умовляли цього не робити,
що давно обріс цікавими легендами,
щоб сховатися від пекучого сонця,
аби до вечора повернутися додому.
д
Складнопідрядним з означальною частиною є ре іення
А 1 де в світі тая сила, шоб в бігу його спинила.
В
_ 1 1 СІЛ V ~
Кїїтруд ^маии.
Д Де літо маки стеле килимами, дитя в город'
Складнопідрядним з означатьною частиною є речен, я 6
Якби оті проміння золоті у стр.
зробила золотую арфу. , проходити між їхніми шер-
Смереки так тісно збилися, то важко було
шавимн пнями. ^„.рчків дерев, листя спалахнуло золо-
А там, де сонце торкнуло» вершенк.» •'
То'зеленмм яогием і стало проз
„„>|.оку ІУ< " в...-..,,,, < І„„„ІЛ111в
| м„ >1,РІП "•""''' є, ......
„.ЖНІОІЮ О».'1 ,.,,.„„3!.. .ішіуннін у тснрниуй
Д В,......««<.........«« ' 11МІІ1КУ | єною дорогу М‘"у
людина кмК осоіті'У". »>« Д
. тим з'ясуна'іьіпім утвориться. іікіщ,
10 Складне речення з ні П”' Мп(^ть, почну писати ... інібрмін '"‘Ч
ріан гін продовження р<
коли настане слушна мить.
якщо наполягатиму її» ДР. *
як полінь чисте сумління.
Г про що мовчить більшість.
Д хоча на творчість немає часу.
, В Склад,............зі .іясувальною часті.....юс речення
А Л™а.яка ММЄ^,.4^
В
г
N
"Іч
, не мас прана «дебати
Спинюсь я і довпГбулу слухать, як бродить серпень по землі Моїй.
І як «а сонцем повертає сонях, гак Л<»нп» вслід чомусь дивились Ми.
. Хоча на історії дід і не знався, та все ж з ним цікаво було побалак^
Д Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.
12. Складнопідрядним зі з’ясувальною частиною ( речення
А Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата прихо
дили в плавні зілля збирати та квіти для вінків.
На лисицю напнигілніше полювати взимку, коли земля натягне на
*• . л» и»' . Тг
' - Р’ л
М’>' „ ,1’ .
І1'3 .. |1’’
І’
II
г«
. І-”1,. ЩО”0
............
-*
... м
Ти ніяк ।11
спід ьс гни.
Б
В
Б
“* ,Й
себе бі.ту-білу та пухку-пухку ковдру.
В Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите па війні.
Г 1 Іовітря було настільки прозоре, що з табору видко було чорне пожа-
рище па південному схилі.
Д Ці місця стали дорогими для них уже юму. що іут ходили їхні хлопці,
тут заліковували свої рани, звідси писали дівчатам листи.
13. С кладне речення з підрядним обставинним способу дії утвориться,які®
се|м>д варіантів продовження речення Так вийшло... вибрати
А оскільки клей наносили нерівномірно.
Б хоч ніхто й не сподівався на перемоіу.
В бо створене власними руками дороге.
Г що аж земля навколо здригається.
Д як кожний з нас і планував.
Б
В
І^Складнопілі^*11
А Я знову зі лд
Б Місі а ми ба
В Настав час,
Г І чим і інбц
Д Поки геній
СВОЇ пасе.
. кладнопідрадним з підрядною частиною способу ліі < речения
Як наїхх ть шшофадноі лози, плекайте мову
Моєму серцю снишся ти. як морю сняться упагани
Наливається кров і по житах -г >Рагани-
На пізні зем і і Наиі » " ЇЄЧЄ’ п^и ,,ахис вона лободою
па рідні .и м.п сіячі вертають шпЛ
Зіюби Т ік т<Л . ..,х ’ ЩОП С1ЯТИ < ВЯ1Є СВОЄ зерно
.3|МЮН 14К. 1ЦОО серце мім ПИОВ'іІіе ». ,
ин забуло очей ім\ о їдкії іь
Д
р ^ілШош ДР>ЩНИМ з Нідри,иіпіп
А Ма « дерева ехожі на дор<н.ЛІ дії < ргчетім
Б Сере і великої ніші чулося тільки « “*ПкЯх г,юькш
И Умій ЖН ги гак. шиб у п<н, л д ’• * Шелестіли лнгічтіі
г я лиш інструмент, у икому „ ;а “ ;;ула. Д11к.ть духу 1лгал1п
Люблю. коли хвилі юрбою ІІИЛПЧ, ' Могп ”»І»лу.
д уі*іють* ламаючи лід.
16 Ск.кине речення з підрядним обсіанинипм м.
ЯКІІК’ ссІхл Ні,ріантш продинжеццн іх-чгкн . V I р" 1 Пу,ІГН‘1 упюритьоі.
и сонне ЗАХопапг^ >1 //Дм <и цибрити
коли сонне заховалося за хмару.
хоча негоди прогноз нсобіцян.
Б
[І гак що птахи вмінь ролчеіїлися
р що аж шибки затряслися и домі,
д якого ой як чекали в таку посуху.
і" Ск кичонпр» сним з підрядною частинок» міри і ступеня с речення
А Стара верба від старості зомліла, забула, що сказав їй водяник
Б За все. що взяв від пирога життя, платити доведеться но рахунку
В .Пани зеленого збіжжя, що саме красувалося в той час. дрімали тихої
ночі.
Г Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому
мареві.
Д Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розпиток с. у-
спільства.
Б
В
Д
18. Складнопідрядним з підрядною частішою міри і ступеня є речення
л Я ЗНОВУ згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.
А Я знов) . іад котиться з узбіч хвилястий виноград.
КХТ-...............-.................
........—......
свої пасе.
19. Складне ..пня з пирядн^обс^^"^^^ „
якщо серед варіантів продовження |
брати
як хви.ткхться в ШТОРМ * м
ніби в нашому ставку ‘
ніби солов’їха в гаю ше паску-
як краще готувати ве іи^имуть завтра.
наче підручники видав* иьнОю частиною є речення
20 (Чтадиопідрядним з ив<? ЛЄбЄД0ЯЬЮ’
Л Дшчииа. обсипана джусться пісня.
Ь І „жечуй композитор-як'
Б
В
д
В Коли в „ „
Г Вода стояла на лукато д нС мудруй-
Д Як не і—
21. Складнопідрядним з
А
Б
В
г
д
ТОДІ "О«а Уже людвна-
людини С иаР°*іл1,к1, бачило око. _
:п>п-"‘ --- ' ТО й не мудруй,
знаєш правди до мния'
з ПІДРЯДНОЮ порівняльною частиною є ре^
2она. о невідворотності звикань, як раф^
Згадайте в поспіх} вікам!
яХН р»н"Х день не ніде на полях, так без
^Хс"ГяХХЯзХе земля, звільнена від 6ур>ні,
“ГаХХо'як вився в низині кривульками тіц,^
м'дерХеХуки. підняли догори голови та слухали, як
цвіту бджоли.
‘
і/
і Р1'
22. Складне речення з підрядним обставинним місця утвориться, якщМ1(. і*
тину де кує зозуля поставити на місці пропуску в реченні | , 1
У гаю,
Чекай мене біля ставу.
У тих місцях пісні,..., ліризм посилюється.
Виглядатиму тебе..
Вислів... є двоскладним реченням.
/ пХ
✓ ці
1‘ЙЙ
^„рцір СР16
' &
, с<«« ““а
вд обрій’ >С’
ц {дагослов0111'
свято весни вповні.
Б
В
Б
В
д
д
23. Складнопідрядним з підрядною частиною місця є речення
Біля ставка, де ми прощалися, нам випало зустрітися після довгої роз-
луки.
А там, де береза витісняла сосну, усе залите було бенгальським вог-
нем.
Біля осокорів, де він зустрів свою долю, загримів гарматний грім.
А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.
Ти борися за луг зелений, де колись виглядав свою милу.
24. Складнопідрядним з підрядною частиною місця є речення
Мені на сірому причалі, де стільки злизано слідів, такого море намов
чало в своїй одвертості сліпій,
КРИЛО моє травневе повертає до весни, де на третім полустанку про’
кидається жасмин.
В біЖ^ТТ Звалі’ Де ОДВІЧНО сивів полин, в чистій радості,
в білій печалі кораблятами вишні пливли.
зоріясни дети“'Я МЄНІ Т0Й Несказанний камер™ ПР^’^
03- ........ І -
і '.Vі
1Складне реченні
І «ПШуне.МОЖй
І А Коли наступ
і Б -аджеМузі
І ! -У яких не»
І Якщо нема*
І 4 '“^якме
Б
В
290
г'»№**• Речення 3 лі-ірядним обетакм
«у паску Поставі11и ч«У Утвориться, якщо части
А Я ДУЖС ЛЮОЛЮ день. , 1 пропуску в реченні
- Відчуття свята «осилюється,
0 Нагаіяй час----
р речення ... неускладнене.
д Зая*Ди збираємося того вечора
Скіа.іношдрядни.м 3 підрядною частиною часу є речення
4 Іобре, коли чоловік 3 характернім т,
' / ТП ЧИГКИ гкічітиито/ ЛЄРЄКОНанням І хмелем неспокою.
6 ЯИ б то зву ки розітнулись, КОЛИ б ви дивних струн торкнулись!
в Нас оточує воркування струмків, коли ми опишемося в долинці.
у Яке це щастя, коли стіл довгий і тісно за ним від рідні.
д Навіщо мені весна, коли твої очі - проліски?
' ( ^їздиопідрядним з підрядною частиною часу є речення
*
Б
В
Д
Як сьогодні пам ятаю той день в інституті, коли нам, новоспеченим
учителям історії, давали призначення.
У нас тільки в березні після хуртовини бувають оті несподівано
дивовижні дні, коли природа якимсь одним пристрасно-чародійним
завершенням поєднує небо й землю.
А як вечір срібними човнами пропливе між парами в саду, над твоїми
чистими думками зіркою щасливою зійду.
Осіннє сонце, що надвечір спромоглося продерти хмари, схилялося
___ лбпіг м і сіяло своє золотаве насіння у вогку землю.
^гЛженна будь та вічна мить, коли йому на думку спала така щем.
• чини обставинним причини утвориться, якщо
» Сьіадие речення з . поставити на місці пропуску в реченні
частину не можу писати ир
А Коли наступає темна ніч ....
Б „ адже Муза від мене далеко.
В „ у яких немає душі й ритм}
Г Якщо немає натхнення
Д _. ХОЧ ЯК мене не просіть. речення
8 Скза.,««підрядним з шдрядвою -^"^шепи^и про підготовку
Хоча була ше зима. а.зе в газетах
.юіюсівіюі. ни клала, з>» •
Коли я смуток свій на сюги мені й хисту,
в'"'' виточу зброю іскристу скіль^Д яасувалася южка чорна
Вигострю, виточу -^1 тоМУ ш0 3
На морі ставав темно, - цілющим.
Хма,га інти квіти.медЯК
Деаалі важче дна*0'
д
291
ЗО. Складнопідрядним з підрядною частиною причини є речення
Настрілявшись, поверталися ми щасливі, дарма що ппом-
нас було.
Після дощу вода в бухті скаламутніла, бо в неї з острова нан<_т
Настане час, коли на кордонах люди сіятимуть хліб!
Та не злічить піків, що встигли вже пройти.
Наговорив стільки, що й у шайку не забереш.
31. Складне речення з підрядним обставинним мсти утвориться, якщГ)
ну повертаюся додому поставити на місці пропуску в реченні
А Як тільки велике свято ....
... так що готуйте, мамо, вечерю.
Коли тяжко на душі....
... аби розвіяти сум і тривогу.
... бо рідна кличе сторона.
0 ур
ґ
л
Б
В
Г
д
Б
В
д
Б
В
Г
32. Складнопідрядним з підрядною частиною мети є речення
Я Нептуну пів копи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.
Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б здивувався
Я нічого не вартий, якщо не в спромозі комусь допомогти.
Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти.
Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трути;
Б
В
Г
б;1 .біЛ’’1
.ГЛЙ ен<
Ме сП
Кра*
ЗОр
сцВ
, бу
сь°е
Де*1 ІС
доіпУ іС
дюблю
кдаД116 ?
З^реД^1
а що на
так Щ
що на
що ая
дарм;
33. Складнопідрядним з підрядною частиною мети є речення
А
Б
В
г
Досить бути любленим хоч би однією людиною, щоб почувати себе
щасливим.
Дарма що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах
уздовж шляху.
Щовечора, як зіронька сходить, молодая дівчинонька в садочок виходах
Отже, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну її
життя!
Пам’ять могла б убити нас, коли б людина не мала рятівної властивості
забувати.
34. Складне речення з підрядним обставинним умови утвориться, як®
серед варіантів продовження речення Поспієш на обід... вибрати
хоч і часу зовсім мало.
адже ще часу доволі багато.
так що голодним не залишишся.
бо час трапези перенесли.
коли вдосвіта виїдеш.
38. Складне
А
Б
В
Г
Так
Кля
Гріь
Пог
Меі
39.
Склад]
За
бй
ст
пі
В
г
А
Б
В
Б
В
Д
35. Складнопідрядним з підрядною частиною умови є речення
А Людина в небезпеці, коли вона бездуховна.
Б Не знаю, коли весна на крилах тепло принесе в наш край.
292
почую
ІОТІД0В1
УДрувалі
п
А
г>
в
г
А
*
А
Б
в
г
їмПТЙЙ ним.міі.оі,уі1і|ЛО|н
І |.пібі.ті.ііі< люблю пору к, * Н'Н'ЛНі. коли
................................................................
Склюи.опілрші.іпм підряди.,,, І<","'“"" “''НІ
| КОЛИ я по рідній стежинці І, ’И’ ум""и ‘ Р^емня
.......' МІ. ТІИ „ Г,X;1'" ................ «ВЛЯ. ,у. ...........
Якпю справді ще описане Л((я м. / ’“Мля
ЮДІ краще першу Частину КІПОК'ІІПИ^ 1 1,0,0 ,І’*ЛНМУ "е знадобиться,
Уже .зоря золоторога, до полинам . ""'"“ мо З іпс НІ
сшя сивіюче крило. И кладе на огненні пороги
День був душний, незважаючи па те ш.
дощу іскрилися на трапі. * кРа,,л* вчорашнього рясного
Люблю я ті часи, як сопне вже- і
на поля так вільно, ніжно ллі "ром нь « вій прозорий на села,
згоимие речення З ііілрялхим обетанинним наслідку утвори,.-» ЯКЩО
серед варіанті» продовження речення Густо ріс очерет... вибрати
іио на березі навпрот и старого лісу.
так що тяжко було крі п, нього пробиратися.
що навесні ще був зовсім рідесенький,
що аж не видно було великої річки.
шш __ВЗІ
:іб.1
А
гадочок
х крн-и1
А
Б
В
Г _____
Д дарма що вода від берега давно відступила.
36. С кладнопідрядним з підрядною частиною наслідку є речення
А Так гарно тут, що шкода ступати по непорочній сніговій білині.
Б Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки.
В Грім розмахнувся - і вдарив так, що здригнулася бджола.
Г Погода стояла сонячна, так що шибки па вікнах миготіли.
Д Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.
9. Складнопідрядним з підрядною частиною наслідку є речення
За високою стрункою дзвіницею, що так поривається вгору, десь у
білому підхмар’ї зникають лебеді.
Ота весняна золота бджілка ввинула в хату щось таке, віл чого бо»
стіни під низькою стелею всміхнулися. можна поз-
Край неба на сході помітно світлішає, так що в ньому вже можна роз
пізнати сіру пелену РозіРваних Хщ яка закінчувалася довгою
Від маяка в море простягалася піщана
грядою підводного каміння. притулком тиші й суму для
У зарості парку вкралося озеро, шо було Р .
Декількох білих скульптур над в°Д°
293
, обставинним допустовим утвори
серед варіантів пр
жеш ... вибрати „і і ночі.
адже тренуєшся Д ш упевнено.
якщо ДО мет”1 ш усіх зусиль.
КОЛИ доклади чеМПіонату.
, так що готуйся д суперники,
д хаіі як не стараються твої с>
„„з підрядною допустовою частиною Є речення
41. СкладнопідряДШ™ бути сміливим і сильним.
Щоб перебудувати світ, Р ^инулО дЄКІЛьКа днів березня.
Тепла ще не було, даР батьК0 став частувати старостів.
Поки мага страву нос • - визНачила доля, і не прагну краіцог , , р
ХТ-у ШО -о річки близько, таке все свіже. ;111С
яскраве.
42 Складнопідрядним з підрядною допустовою частиною е речення
Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови так, що на ннх^І
Хіба ніХІїліможе народитися людина, яку 6 обминула .
стихія, щира вдача? .
Справжній письменник повинен прагнути до того, щоб читачі гляну-
ли на себе, на свій народ його очима.
Хоча земля ще й не висохла після дощу, проте косарі, поспішаючії
впоратися з урожаєм, уже таборилися.
Як тільки вийдеш за поріг, лишивши рідний клас, немало сонячних, £ [
Б
В
Г
Б
В
Г
д
А
Б
В
д
доріг тобі розкрилить час.
43. Установіть відповідність.
Підрядне речення
обставинне допустове
обставинне умови
обставинне місця
обставинне міри
і ступеня
1
2
З
4
Б
В
294
.. цаО
,,!«• Vм0"
ще МІ|’И
І
'^‘вціїоиі
, пи,.
Г
Д
Приклад
Куди голова задумає, туди но®
понесуть. , .. Ь 1(
Що темніша ніч, то яскраві І '
ній маяки. .лі ।
Коли терпінню приходить кр "Ч , < ’
народ мов буря.
Держімося землі, бо земіл
жить нас.
Не бійся правди, хоч вона ар
47. Установіть відповідність.
Частина речення
1 Проспівай мені ту пісню, шо -
2 Було холодно. дарма шо _ ,
Не знає спокою, хто ....
Вода в Дніпрі піднялася.
Б
Я
Нарване
і .
НДОьТЬ.-М:
З ЯС/ВаЛІНе
З
4
А
Я*
м ГаЗ
пг,5Ія31
48. Установіть відповідність.
Частина речення
працював, хоч і....
прийшла, щоб .
зіщулився, бо.
Б
В
1
2
З
ллтавиине лош^пг».
абстаяшшеийдніад^
</*Л№ЯІН&£ МЄТИ
обставинне притики
£ЕШО
б)д
ну 1
49 Відокремленим означенням НЕ МОЖНА замінити підрядну частішу і
реченні
Донька завжди вибирає кекси які густо посипан: цукровою г?
Перед гостями стояв стіл, який застелили вишитою скатертині
Люблю читати книжки, які створено за реальними подіями
Ми гуляли в садку, що колись посадили наші батьки.
Верба - дерево, яке росте переважно біля водойм.
А
Б
В
Г
д
50. Відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину в І*
Якщо хочеш досягнути успіху, постійно працюй над собою.
Коли ми повернули за ріг кінотеатру, з неба почав падати сніг
Куплю людні лампи, бо вони економніші й довше сптужль.
Коли прочитаєте новелу, дайте відповідь на дев'яте запитання-
.Ми часто запізнюємося, бо на дорогах Києва багато заторів
Б
В
Г
д
Іире
'^ЗДМО,
Ясно
6)
Ні
В
296
Бсасш>лучіші^
розділиш знаки Н Гм*с«лплп..,
| Склад,,г ’•.............................
І конайте завдання з пробного твс,у 1Н( ) И” а"'"^У
двокрапку треба поетаьнти в Г1г ° ?°М
^„4,,™ .Ш«Х« ..* ........
Б
В
Г
11 ‘’КЛЗДІК
Здобули полю відшукали дОліп
Посієш впору збереш зер1І;і .
Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать
Повіяв Вітер ПО ДОЛИНІ ПІШТІ шг.^. ‘ую<'я
«................................
іііЩ11 ' (омпейко оіуиуїлцна
щСМ
р1Л.илов‘"і
знак
Правило
Нрнклал
Кому
[ставимо,
Иякіїю
двокрапку
ставимо,
якию
частини виражають одночасність
або послідовність подій чи явищ
а) ДРУга частина виражає зміст
першої, доповнює її, конкретизує:
і |; |конкретизація).
6) друга частина вказує на причи-
ну того, про ню йдеться в першій:
]: |причина].
Малі озера блискають місію,
колише хмара втомлені громи
Наснився мені чудернацький базар
під небом, у чистому полі, для рі ти і
людей, для щедрих І скнар, продана
лиск різні До " __________і
У душі хлопець непокоївся: вечіа
видалася засушливою.
Тире
ставимо,
якщо
а) друга частина порівнюється з
першою чи протиставляється їй:
। _ [порівняння /
протиставлення]._______________
6) друга частина виражає іжл-
док, різку зміну подійк !
новком: І । 1
висновок].__________________
в) перша частина виражає час
умову:
| час / умова] — І
Рада б зірка зійти чорна хмаро
заступає.
Ще сонячні промені сплять - достт
ні огні вже горять.—І
,п6
ровою луна.
ЧИ
-^^Г«б0М
м аь вони - шрілтмт, Яті
Ідуть роки і
пов’язані за
г^вши в останнім промінні.
УС-'ЮПІ Л>™. »^К
сито.
рйадмо,
частини не тісно _ свОї
змістом і мають усеред
розділові знаки
297
Зауважте! можуть поєднуватися різними вцДам
Частини складного Рсче’"'' ,конИм; сурядним і підрядним; Мо ’
ку: безсполучниковим і сполл иазиваюТЬ реченнями з рІзНиЛіи "Ч
інші комбінації. 1 акі м>н< П _ кинулись трусить: чиїм ім'ям цс.^\
зв -кзку. Мужі уиепі. бород«<« _*» І
назвати, щоб вознести па ці-
2. Поставте розділові знаки.
« Аипяг сама любов гріхи вбиває. 2. Впало покосам,, <
1. В любові грішних Н< повисли над Дніпром. 4. Така г. '
пахне у хаті травою. 3. Глянь N _ЖПТГя. 5. Не щебече соловейко в
усіхепівшвчудовнх їхзерн^иртпі^жптт^ б Под„ь ЯС!|о
скрХиВЄ7Су'прибТжних вербах щебече птаство зелений комиш стоїтьнер^
мою лавою.
. Виконайте завдання у форматі тесту ЗНО.
Кому треба поставити між частинами безсполучникового складною р*
чення в рядку (розділові знаки пропущено)
Була б охота знайдеться робота.
Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
/х
# X л
1 / пС^
! У<е ,3сТ^°
И
З
1.
1
іілкУ
5 Облітають к
В Та диво диві
І Тасамяшуі
Д А тумани вії
Б Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
В Білі мухи налетіли все подвір’я стало оіле.
Г ” ' ----4----------
д
2.
4.
Б
В
д
Поглянь в обличчя тоді питай про здоров я.
Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.
Кому треба поставити між частинами безсполучникового складного ре-
чення в рядку (розділові знаки пропущено)
Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.
Торгуй правдою більше зиску буде.
Угорі почало світлішати місяць зійшов.
Хочеш їсти калачі не сиди на печі.
Як зараз бачу ген горить мій степ.
Кому треба поставити між частинами безсполучникового складного ре*
чення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Упаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без урожаю.
Б Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.
В диво дивне сталося з ним совість заговорила
Г Сумно місяць поглядає в нього братика немає'
Д Прийде осінь у засіках буде хліб золотий.
Кому треба поставити між частинами безсполучникового складно» Ре-
чення в рядку (розділові маки пропущено) '
А Міцна сім’я міцна держава.
Б Світали ночі вечоріли дні.
1 Тире треба по(
чення в рядку І
І * Осінній «ч
Л™чнісм
ЬЧами ]
298
8.
пахнуть білі гречки,
прийшов травень,
значить справжня весна,
вишні ж уже ВІДЦВІЛИ,
розносяться пахощі навколо.
» якщо серед ва-
299
в Довив рибу впіймав рака.
г Поли влюся серце защемить
Д Небо зоряне завтра дащуне6уде
Кому треба поставити після р
ріантіо його продовження вибрати Цв1тпуть *<>луні
Б
В
д
Тире треба поставити між частинами безсполучникового складко" ре-
челня В рядку (розділові знаки пропуЩено) складного ре
Сонне гріє вітер віє з поля на долину.
Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.
Віз ламається чумак розуму набирається.
Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш.
Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.
Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного ре-
чення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Саду нашого не впізнати густим роєм білого цвіту обліпило кожну
К Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.
Та диво дивне в Я
Й ВІТЄИ-
г. ™ між частинами безсполучникового складного ре
А ОСІННІЙ вечір морозом ^“7ук^гаркаві громи над країно».крон.
Г Пробачайте поетам л,,в^1 м земля заклякла
Д Продержало 3 тнжден . сполучникового складного ре-
. ніж частинами
Тире треба поставиті НДКП пропу^0’
ченпя в рядку (ро.«’17Ов е ЖИТИ.
А Дощ упав па жк« „ горою лине
І причувається лу * шапки ДО»
•^ХнкозинебувасьИ’Р1-
. струн’81
Самотність як ч^'Р
Б
В
д
в
д
В вигоріло ходив'
Г Поступово 6агр^ИІІ (
. х ,.і„іти печення Ранок сонячний ..., якщо о.,
10 1 н|>е треба поставити після рс ’*Ред
.ні і іп ЙОГО продовження вінІр9111
А подуває легкий вітерець.
Б у небі жодної хмаринки.
В море вліраї хвилями.
г вечір доволі холодний
Д сади буяють аромату
11 Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового
речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Весна іде красу несе.
Б Я знаю мова мамина свята.
В Боятися вовків у ліс не ходити.
Г 11е штука ганьбити штука ліпше зробити.
Д Будеш сіяти із сумом вродить печаль.
12. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового склади^
речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Закрався вечір одшуміла праця.
Б Дощ упав на трави оживуть отави.
В Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?
Г Світило сонце парувала земля.
Д Зрубав дерево посади два.
ІЗ, Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного
речення в рядку (розділовізнаки пропущено)
А Здалось на м ить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.
Б 1 Іа зеленій траві білі чайки сидять білі свічі горять на тарелях латать.
В Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.
Г Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.
Д 1 Іебо скоро затяглеся хмарами стало мрячити.
14. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного
речення в рядку (розділові знаки пропущено)
Хмара фізно суне за Бориспіль темна тиша опала в лиман.
ж°вто’3елену викидають брость.
І Іе русалонька блукає то дівчина ходить
Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
лою розмову,
а Тим часом с/и
ними була всі
І ї Там повен дві]
І *іьюхолодіі
3 ^женний
^темної
У(
Б
В Править хтось малим човенцем в’ється стежечка
д
1л. Двокрапку треоа поставити після печ™,.» г . 1
сегх‘д вапіантін йот ипт ' Речення Гамір умить стих .... якШ
серед варіантів його продовження вибрати II
А стало чути навіть політ бджоли І
Б навіть дерева стоять безшелесно.
В пролунав дзвоник на урок.
Г усе навколо принишкло.
Д навколо запаїп-вала дзвінка тиша.
а
300
ЗОЇ
Б
В
Д
і7 Ьридним із сполучниковим І ґи-1(
Б
В
- "'"КОІіЦц = ,
Сонне заходить Гг.г ^^•ОЛуии.
пла-пть
зоряну павутину. ‘ 'вм’ять внри и*нс- поле німк
ранок був безвітряний , Иї, ,>ЧИ’,У ‘ кивають в ирах
попивав 1 ™хо проліг Негуст.
Минає літо, осінь вже биР пороша, садок ніби від-
Планета сива над віками0' ',ісін 6а’Т>сііь то^<
КИМИ “РУтиться ми , ' Р ,УВСЯ ^н^ий.
ДНипах,,ес,,к’*а'гь-
Небо порізали вогняні стоЬи ''°Лучииковим в’язком є речення
ся ВНХ°Р УДЙРИВ ^м. на пильних дорогах зняв-
1 пригадала йому дитинство
ве в ВИСОТІ. ‘ ? чад ^дами хилят»х:я лози, лелека пли-
Не щебече соловейко в лузі паї «оп
вербою. Ліоні, не співає чорнобрива, стоя під
Скрізь, де пройшов дощ. СВІЖП -
поживи земля. врешті дочекалася прохолоди й
Кажуть люди: пальнем торкнеш ластів’яче гніздо - птиця одразу
покине ваш двір.
18. Складним з підрядним і сурядним зв’язком є речення
На біту гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле сто-
голосе в обіймах золотої мли.
Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає у
твою розмову.
Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже
ними була встелена, шо й ніде ступити.
Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі сто-
Я3™Хй дуб рохтігся. розширився СВОІМ кострубатим гіллям, так
що аж темно під ним.
Д
Б
В
Д
Повторення (синтаксис складного речення)
1. Установіть відповідність.
Характеристика речення
складносурядне
складнопідрядне
безсполучникове
4 складне з різними
2
З
Б
В
Приклад
Постб^і ліси окутаюся тінню. а не-
" і віти золотить.
боаи’ Гнів копи грошей в руку супу,
Я Нептуну т« копи р
аби на морі в і „а городі -
Скрізь: на п^' й радію йому.
усе тягл0СЯ ,сі я „ив самоту восени, тут
у цьому ж яп“ІГІ шехст верховіть.
вЄсну^^вітивду6а.іпе
а1еа">тьвне6іжУрав:"'
курнуть в
д
2. Установіть відповідність.
Характеристика речення
1 складносурядне
2 складнопідрядне
З безсполучникове
4 складне з різними
видами зв’язку
Л
Б
В
Г
д
А
Б
В
Г
Д
А
Б
В
Приклад
Історичні факти шлишантюги
ми, Ех можна поліному пон,,^
але не замовчувати. '"""‘'іц
Чорта крути за хвіст, а він
довший хвіст виросте. І>(\
Як добре те, що смерті не бенви,
питаю, чи тяжкий мій хреі пі Я ’ "*
Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, <л,
чить в віконнім склі. '
Знов зустріча земля годину літню і в 11
во пахучо зацвіта. Я
3. Установіть відповідність.
Характеристика речення
і складносурядне
2 складнопідрядне
З безсполучникове
4 складне з різними
видами зв’язку
4. Установіть відповідність.
Характеристика речення
1 складносурядне
2 складнопідрядне
З безсполучникове
4 складне з різними
видами зв’язку
Приклад
У небі весело шугають ластівки й спім
ють жайвори, коли пригріє тепле ^.нл-
не сонце.
Здається, сама земля горить по обріях
тривожним, багрянистим світлом питм- '
нює всю цю вітряну степову ніч.
Травневий день в кільці заграв на сполох
бив всіма громами, і блискавка небесні
брами розчахувала навкруги.
Коли ми йшли удвох з тобою вузькою
стежкою по полю, я гладив золоте колос-
ся, як гладить милому волосся щаслива,
ніжна наречена.
Зелена трава горить-палає зеленим ’ ^.ІН'жідн
огнем, на її довгих листочках грав й сяв гм
чиста роса.
і
..
1 С’^Ию.и..
Приклад
З обличчя молодого студента не сх<^и№
вираз таємного болю, терпіння, хочо '
першого погляду це годі було по.чі>пи,пі1
Надворі, під тополями, була ’.д ь
і тільки краплі води, спадаючи г"
одній з водограїв, ледве чутним пм(КІІ<І
ням порушували ту тишу.
Не зозуля в лузі затужила, не
в тузі голосила, то сестрички їй»"1
ла, на сторону посилала.
302
^инар
7вся
ЗД*_ин,.,, “' '“%”**• । »«яи
Н<ійменШий шепхіп,' ™д
чийого крила иаиі™ ЛУ<* гіллячки’ ШУ* пта-
тУ^ Надзвичайно 2*™™ ~усерезонУвало
унко, чисто, повноголосо!
установіть відповідність.
Характеристика речення
! складносурядне
2 складнопідрядне
З безсполучникове
х складне з різними
видами зв язку
а „ Приклад
великі струмки живляться водою з трьох
основних джерел: доту, льодовиків і підзем-
них вод.
Б Деякі птахи втратили здатність до польо-
ту, серед них — великі довгоногі пернаті, які
ведуть наземний спосіб життя (страуси
ему, нанду).
В У пінгвінів крила перетворилися на ласти, за
допомогою яких цей птах швидко плаває, в
холодних водах Антарктики, шукаючи рибу.
Г Більшість приматів живе на деревах; силь-
ними гнучкими лапами вони можуть три-
мати їжу та різноманітні предмети й
маніпулювати ними.
д Здатність тварин боротися за існування
залежить від уміння знаходити корм, схо-
вище й партнерів, і переважну роль відправ
тут їхня сила.
6. Установіть відповідність.
Характеристика речення
1 складносурядне
2 складнопідрядне
З безсполучникове
А
Б
В
Г
Д
Приклад
„ , качаючи обрій, порскають іскра-
то зима м6о ОЖ до горизонту.
То хмара затяг високими гірськими
т0 сонце сховається
вершина-411 ^,гті з великими піща-
Бере^ Р‘чКи ""'^кими кущами верболозу,
Дми тгесами. з Р' д™ аДарелі Лееітана.
нагадува-’Щ ма.^ очуть щоки, а зечень
й П°вТз-^У твК СтХ°
303
І
ІІІ’ИМЛ М<»ВА
..........................«•»»’*’
............... „...........
III ІІІ'АНЮ1’"" 1 1 ........... </' « "
і.І А РЯД'1 "І _
л
жи'Г.’"””'""’ ..............
Л
І*
д
• ІХНІІН I I Д
МЛІ Л Н’ІМ *
НІІОМІ 1 І*Д VI» НІ1 < І Н»11’/•**” ”” г,г г—”
> ЦІНИ В-М І« -НІ- """ 1Н НОШІ» Н.«м ВИ У “ •' • и,-
темни ю,м.ри< -...-
мькич Н|ЯСМЖІ з •«.Г.рн.-'ИН. о/,н/ , Л .
• |||>|) 1.ІІНИ л І.І.Н П|И»ІЮНУ< ІЬ
і.їм '1 " І*0’!* нпрлиин
-............................................. -
.Щор-Ікч В М.І< ВИ.» ......І. пі рінн -ИИОМЯМІ
иа,п,,,“?.їи|“'п'иш..."ПИЛІ- .....................
........................................
„а. „.„...ми Л»Я мор. МИЙ Ф^І-И ™ Ф"УИИ’-
ІММТЯПІИМ Я ІОІІНЙ.
Прямою мовою називають чуже мовлення, передній- Лх л.иио . ямш. /,
реженням -мнп, форми й Інтонації: -А илшожу братові ут-рнуе
_ гп/м*6г; стерегти свого брата, а не тільки про <> >< аумати»
' Пряма мов.- «алвичай супроводжу* п>СЯ - ЮММЯ МОД> ию вяюуюгк
вона належить. Щодо прямої мови вони можуть займати рику ікнишк - • „ч
перед прямою МОВОЮ, ПІСЛЯ ПСІ чи в середині неї),
Розділові знаки при прямій мові
Правмло Приклади
пі «« гд 1 < 1 * О- Л СЕЄ V V V *//е ци тебе ждать я буду*, поет відпові&и *Хто т се я?» поет питає. От спаї ибі/» крикнув лицар.
А: «П?> Тут поет не втерпів: <Хто там?е
за дя —• *лЗ « - І 1 । І Ш и 63 и ’< 1 1 Е 2 = = * Голос маю, ка. те лицар, та цс тямлю віршування .» Ні, се я, озвався соят . Маю справу пильну дум с». <///о ж ? поет на те говорить. То за ручку та й до ш- С"- -' ^1 оі)і жартів! крикнув згорда. По задам тобі я гарту *
. • тос
X
1 А — слова автора, І! — пряма мова.
304
кч
І
І
305
Поста.,, розділові знаки- „ т.„ ЛИ,.1И хваляп. Солов’я? 2 .1
Жа и.іася свиня Ніяк ні' Р03)“ - \|арй її '.- туї іарал і' 1 Писав-
Жшвиїн іірмгаяячи у ворога чі ^ 1ІПИМ л.,ка.ІИ що
на,о досаджена «*•» ' 1 С п'панк, спитала вона схиляючій,
іо кша ще лмовго до нашої ер , од оо вина гаол
квото їй гаянії сердиіии'5 Неоеу
(їжте.
МОІЧ, коментаря потребує вип
,.4^ „Рямо: :
’ жте К(ежу, — шукаєте?*
Ка,и пчппа частина слів автора стосу™.
''''І1>'га-тіЄї.щ0п1с. 'Ь'‘' ' частин,, прямої мови, яка
Е^кліКкУ ’’ ,,,ІН а пРяма мова продовж,-,™, Ь0Г0,10після слів автора ставимо
*3нт(>. що по закону. - сердито вї^О(Х 3 великої ®тери («П. - а: -
°г ’ дПОв1в на т? Лозовий і додав: - Вишняку
Цитата як різновид прямої мови
Питати дослівний уривок з чийогось тексти и
Іи якоїсь думки- /7<огілііх.л, . текстУ а()О висловлення для під-
рф*1*'* иіиепоклонникт и ихойло Коцюбинський називав себе в лис-
і < ткснником. а в новелі - Іпі. гте.зло* писав: .Сонце! Я вдячний
Сієш у > у иу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння.
Цмгг, вогні?»
Коли инТ‘*{>фо|).м.іюють як пряму мову, тобто супроводжують словами
ірії, го стян.’ія і ь розді. КІВІ знаки, як і при прямії) мові: Іван Драч пише про Паб-
ІІериду .Цікаво стежити за цич мислителем і витівником, за цил континен-
ім образності...»
Цніаіп бер) 1 ' лапки. Якщо ціп.на < частиною речення, то її пишемо з
юідік ри: Віїь/г'лпи фон І имбольсіт наголошував, що .в мові — дух нації
Дпін) цп мі \ нлвг.іі поник по. ю на місій пропуску ставимо три крапки:
зін. Іесі Українки ие ^гострий, безжайсний меи... що здійма вражі голови
Ж,п пітьмі, тршопанші П І-. І. ........ 1-ашк” не ґх-ру.ь а коли пишу».
Кмр.......... „....Іь.іімльтт. як шшчшіпу прозову иитатуїМотивзбро,.
таннм за краще ікиття звучить у ридказг.
Наховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
1 вражокз злою кров ю
Ваію окропіте.
1,7 д?
3. Виконайте завдання у фоРма
1. Правильно поставлено |
А
Б
В
Д
—і тесту зно.
^розділові знаки В реченні
, ‘ пройшов Крим. Рим , будапештські тру.
«Денисе. Відтепер к1*1.1;
не втримався ХіІГІІ“'"'г та гриміти буде!». - запевнили то„
«Гриміла наша міномс "
Васю на нрошання- |Де6етатИ( господаря вИКл
Прилетіла .иастшочка. на кошару».
«Вийди, вийди, госп »< ’ СИВСя у женчиків додому - <Вйзк
Котився Віночок г'° а’заиЄСІТь мене до господаря в стодолу» МіТї
мене женчики.3е _ сказав схвильовано Крауз: - я Х()Т
«О Лавріне. ти пер<міг мене,
просити тебе про дочку».
2. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
«Христе, тікаймо!». - твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.
«Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав». - жал.вся лід.
Тоді громада загула прелюто: - «Вона ж свій злочин визнала при_1>1?.
но!» . .
«Це я, ваш Пірат, впізнаєте? — гавкав він крізь сльози О, який я
щасливий!»
Як ударив вдруге — вона й попросилась — «Не рубай, коханий, бо я -
твоя мила».
4 1,1,1
X ,08а 65
,'Х'
І -.Ййй'*' я
(Лі111 т,циа.
і і З*
С«стуте“
а Аї0 . -«Лглїі
Б
В
г
Д
Б
В
3. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
«Мати Божа, Царице Небесна, — гукала баба в саме небо, — голубонь-
ко моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм
омофором!»
Олеся... промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі, «Прощайте. Правильно оформ
матінко моя рідна, не забувайте мене, не забудете?»
«Хальт! Руки вгору! Виходь!», гукнув німецький єфрейтор, з’явив-
шись на порозі якраз у момент пострілу.
Подивився ще раз із-під волохатих брів на хворого й сказав «Тут ти
вдома. Зрозумів? На багато верст кругом тут тільки праліс і звірі,
а людей немає».
«Мамо... — і загнувся, дивлячись на матір: — Дозвольте вас так вази*
вати, бо ви ж така... як і моя мати».
поросятко. Виг
1 Уме як ІШЛИ в
і «Мова - то се
1 Опєнка міс
ь Шевченко
Г
306
4.
Б
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав великими літера^
пеХВ:н” ВИКМ'аВ " - Григорій Многогрішний. А за .№ -
т^'стітиться’С Кажу’ ” Х°Ч би разочок на неї глянув. Бач. як вона1"
А™ ХХХй.Г " 31™Є Й «Вона любила твого
В
Г ♦ Цирк? - перепитая о, "
крім нас Ді«,Х| Ще "и’І*кг>, .
д Нема Січі; очерети 1 " ’>,Л »«осяик '' "*» ж ,Ик
Г гуляють?» "‘-""иг.,,,,, ’ "***"* МШ
‘ ’Д'т'ии,пІЛ1Гил
' п» /т! п
5. ГОи1ггта,,ІЙН-'''"-милку Л(1ІІуі1і
А °------------”
Б
В
Г
«Вели ж нас. Васил » рсчигм|
у світлиці, чи н пасіці?» ана’ ««Же ,ІГИк, й
«Нащо ви одв'язалн и ИІІ "ик П||к,м
Мотря: Не святі ж °Го к°"н та
Толі вдова Бобрен^иха "X ‘ и'” '
Вона сама І рицькові нав’язала^» Ну*а * н я»’^'- ий
Сидить на поріжку й <,б,ии.
нема, с - нема, е » 1 И*а‘ "^«остки на ромашп
«Це - кшецьі» - нестерпиок, |сквою „
' к' пРад«л«ьустц,ж<,сЛ
б. Пунктуаційну помилку допущено
А
,І< н.н> Чи
крикнула
Д
-з ' — й реченні
<3 тобою мова буде потім, - сю, и -
націоналу». іваи. - ая служу революції, Іитер-
Запала тиша, як в стпппіип,.,. « >
лісні?» СИ ’ °Р^аиь сказав: «Причому тут
Б
В
Г
д
АХТОСп ИСЧТЄШНІЙ' 7 бУРчав кр^ь зуби. Іч. Іроди! Двоє, видан.
були. Не тайіові тайгові не порушать закону».
Марія просить. «Корпію, любий. Масні карбованця, купи ма.и-ньк*
поросятко. Вигодуємо, і на Різдво ковбаска буде».
Уже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: «Перебрався б ти до ваг'.
Правильно оформлено цитату в реченні
А «Мова — то серце народу; гине мова - гине народ», це спостереження
І. Огієика містить у собі велику і сумну правду.
Б Т. Шевченко був глибоко переконаний, що український народ порве
кайдани колоніалізму, тому й заявляв
В
.................................................
й палко закликав своїх земляків.
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
ТоХ^^«вія“мзгаяу€’у’Грубкх
г Ідеологи звинуватили ...
помилках у поетичній твор4^^ <поряд із Шевч^ФР^
Д Олесь Гончар пише. к ,„римським- наполегливо |>
ком. Панасом Мирним. Конк^
зміцнювала літера тури.
307
Б
.іЧ101’''1'
В
г
д
ту в реченні
А іСчжН.'Ітюри' ........., товами Т Шевченко стази
'Борігеея-нооорео.
<сіх понепо іеннх «вміння читаїи означає бутйЧу
в Сухомлннськин вва*а ’ о доі-о найтонших відтінків». • Ч
ним дозміетуіі краси слов , -й струКтурі сценаріїв і фь
Боря,- Буряк пише. .№ - сам автор,.
о. Довженка тіавжди п - „ідіграє монолог Мавки, що розПоч
Важливу композиційну роль чНі1а,
ється словами
Чч'™>"п.г,к,ч,,м.»клобре»ипо.
Вільними іскрами вгору злетіло.
9. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні ІТ»
а' Шевченком «...треба миром, громадою обух сталить...» стало афорщ. Ф-
Образ Прометея Т. Шевченко використав як символ мужності, неско-
реності, а отже, і остаточної перемоги: «Не вмирає душа наша. Не вми-
рає воля».
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», - так
визначає роль мови в житті нації Л. Костенко.
Іван Франко назвав Івана Нечуя-Левішького: «усеобіимаючим оком
Правобережної України».
Є. Маланюк у сонеті «Шевченко» порівнює Кобзаря з його ж літера-
турним героєм:
Гонта, що синів свяченим ріже,
У досвітніх загравах — степа
З дужим хрустом випростали крижі.
! і'акп
* , ,)ес» зі
, япііСіпР0/’
0«.рй Полов* Ц
І ййіцнн перше е
.іііоніЬі оі ж и * *
Б
В
д
п в г д
Б
В
10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні
А Словами: «Від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась» Євген
Маланюк характеризує пізнього Павла Тичину.
Композицію роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» О. Білець-
кии характеризував як «будинок з багатьма прибудовами й надбу-
еться так^Атмі1'0 "" Ь ПалкУ статтю «Що я ненавиджу», яка закінчу-
що я люблю'д° чот°
мс рил ^х\асСанаьщОохТтслова1> ~писав іван франю1й
у кожному слові людському VI,».- ЛЬКИ Б ХУД0ЖНІЙ літературі. а
щоб думка знайшла свою справжні’М°В" ~ диконечна Річ ДЛЯ
3 кришталеву форму».
Д
308
2
. У1'1'"... . "ипо»ІЛНІСТЬ фозгіі1ой
Приклад 31Юк»
і-тА<йН.(«го.іваі<1ся.и
чув не день, то споМд Г
Л ясень їй кшт в верхов1 ™ Па й 'оді.
Найкраща в світі!
Це і все. Я йду помститисл
Олесю сказала Христя
Драбиною її плещи, та добре)
Кайдашиха Нехай не збирає' аіа
яєць на нашому горищі!
^цпрячій.г- -
речення
А
Б
В
Г
Д
^’фопщцл.о).
А: «Пі»
*Пк, - а.
<П, *-а:-П>.
«ГІ! - а. - П!»
12. Установіть відповідність (розділові знаки
Приклад
І Он бачиш там питає дика рожа
Чи я хороша?
2 Що ж йди Іванку покірно обзивалась
Марічка Така нам доля судилась.
З Майстра десь зірвався сказав
Оверко Половець і оглянув степ.
4 Одчини перше ворота озвався Шрам
а потім біжи собі куди хоч.
при
прямій мові пропущено).
Схема речення
А «П, — а, — п>.
<П>, — а.
А: «П?»
«П, — а: — П*.
«П, — а. — П».
Б
В
Г
д
----------------- ш ни їв;'- стилі МОІ’Д^ніія.
('!пи,іісті<кч |хх<діл мово ‘ н1| одиниці за їхнім функцій, VА
<т,,ь .............
призначенням у певну струкіуру.
Стилі мовлення
піль
Ознаки
Розмовний
Вйьність, спонтанність, непідготовле-
ність. емоційність, експресивність,
використання нссловсснпх засобів
(міМІКИ, жестів)_____________________
Науковий
Художній
ОфіціЙно-
ДІЛОВНЙ
точність, логічність, інформативна на-
сиченість, об сктивність викладу, від-
сутн ість образності________________
вияв індивідуальності автора, образ-
ність, багатозначність, метафоричність
логічність, стандартизованість, одно-
значність, точність, відсутність емо-
ційності
пізнання й інформ^
ня мовців
вираження почуттів
мовців
інформування та во-
левиявлення МОВЦІВ
Публі-
цистичний
Релігійний
(конфесійний)
логічність, точність, ясність викладу,
образність, експресивність
піднесеність, урочистість, символізм,
експресивність, емоційність
інформування
тування мовців '*•
хЗЧИИЙ текст
р
Зі
інформування та вплив
на слухачів (читачів)
спілкування вірян, мова
церкви
авт°1
Са«1йіиф:
Йей’»6?3*
Спілкування та мовлення
Мовленнєва діяльність виявляється в таких видах: говоріння, слухання, /
читання, письмо. Дату пу(
Мовлення може бути усним і писемним, монологічним (говорить чи пише одна
особа) або діалогічним (говорять чи пишуть дві особи або більше). .
Мовець, який юворить або пише, — адресант', той, хто сприймає (слухає,
читає), — адресат мовлення.
Людина, яка хоче успішно використовувати мову, повинна пам’ятати, щой V
іпп К ННЯ Ма< 1И ЗМІІ1 овним’ лог>чно послідовним, багатим, точним, виразним.
доречним і правильним.
Т
ною Хс™ ’й Ч» іпошдомлення' ЩО характеризується змістовою та струЯЛ’’
°РІЄНТацією на певного адресата. Техсг
Тема тексти — пп ЯЗ‘П,ИХ за до,,омогою спеціальних засобів зв’язку- Лр,. Ч
розповідається в тексті. ЛМЄТИ ЧИ Явища’ Розглянуті в тексті, це те, про 111
мікротем. залежно від™ ад^і ™ сту У М°ЖЄ бу™ бІЛЬШЄ Ч1’
310 у* . \
піна і
..І ІІ'М іу ВІД одною
ДОИОМ(ЯОК) ІіІКИХ .ЧОЛМЦА ,іи< обіл
“нник шщ тойу.
.....*ма іжлтк"-................-..............
•> ,. 1< М и ь.чн чень.якії...крвпт....... .
’ ’ " ‘‘їм , ;,и'' розширюють
КцС 11 ‘ |(і ц І \ ІЬ 1.0 111III і>| о ’У ІИІІ.і ,
............................ ......................... -
’ .....................................................'..... ....
1* ‘,І0німч. перифрази (л*в ію/гінір.н),
* 'рніем 14 ' ",Ш СИНШ,ІМ“ (< ""/< .Щмпігнпо
• ^дрві І-1 1,11 и’ві " ' '• І,ч!"! ""Ч
' • 'Сгаф°Ри (ЧОРСЬК*лви'*’ синя одежа лорд);
9 '1ЄТОНІМІЯ (Євросоюз Брнт ель),
• '1 (.ІВЛІ слова (таким чином, отже);
* сполучники (Ліс, адже).
г-розпоиідь
Класифікація текстів'
За типом мовлення
[.ослідовнип
плат подій,
фактів, явищ
Текст-опнс
враження автора від довкілля,
змалювання характеристик і влас-
тивостей зображуваних предметів
______ _________________1
Текгт-ро.ілум
міркування мовця, його став-
лення до світу, людей, вражен-,
ня від них
За
[ Одиничний текст Множинний текст
певного автора або групу авто- рів, час написання або дату публіка- сії та назву текст, що складається з декількох текстів, які або мають різних авторів, або були опубліковані в різний час, або мають різні заголовки чи номери
За організацією й навігацією
Статичний текст
текст у друкованому ЧИ електр •
форматі з простою організацією
теясивним застосуванням нав,,ац _
засобів (зазвичай одна або 6|Л^ кова.
Иок, послідовно розташованих . /
Йому ЧИ електронному документ! ----
Динамічний текст
текст (здебільшого в електронному
форматі) зі складнішою, нелінійною
організацією (сайт, сторінка Вікіпедії
тощо), у якому застосовують гіпер-
покликання й різні засоби навігації
! ~ міжнародних моніторинювих дослідженнях
Гику класифікацію використовують у
НИЙ ТГК< 1
ІГКГ1. гіноргнни V фнрмпн
послідовною >н>« дннннн
|Ч‘ЧГІ<|. Гмм Г|М<|»ІНІІ1. 1ІІНР ,Х1
м.гіюнкіп ман. игрг ііМ”.
ГМОННМЧ ІІІМШІШ. ІНІК«ІЖ’ІИ
КІН, ЦОК ІІІКДІІЬ. примі іпк*
ріц унмн. ГІШЛЛН» < \< м,
тдЛінць ницо
(|*’|М рииинй
^7ф<>рм.тІ
' ’«*ли<4 У
ІМІІ Ч.И ГИНИ й >, **>' " |И
Л пл-
• рам. м, пи.іікц, ч '< ґ/Л ле°
""и ум"""и’ '
приміток, іжгуииія [ і ,00е
лин. схем габлищ, Р *' /Х.У
Прочитайте текст і виконайте завдання і 5. ; '
V „с .нміч митах часто вшпікають несприятливі для жиг.я людей с/х т 0Й
.. . .«.гнінпіх іабпуднювачін міського ( р^доии.ца і п. і л<^ ..їй лТи
ни Наприклад, одним злі ич иіінііх-мор.уд , Л :?10р’
Надмірний ни м вплипаг на органи слуху. Піл впливом > учних звуки, ц ;
банн.1 перетинка постіймо роадюуі гься. яри ньому змеишуі їм я П е ш ’ячкі^
Отже, потрібні дсла їі гучніші звуки, щоб вона почала коливатися. Розвив І
приглухуватість. За статистикою, на цей недуг нині с іраждаг 10 1 о 4 на<
У 20 % юнаків і дівчат, котрі постійно слухають гучну музику, слух виявив*
гіршим, ніж V 85-літніх людей. І Іе менш небезпечним для органа слуху е я вг< .
ристання навушників.
Шум вілволіка. нас, впливає на перлону систему. Під впливом шуму зм ।
ються пульс, частота іі глибина дихання. У шумному приміщенні до органі <.
людини швидше потрапляють газоподібні шкідливі домішки, що є в п<
Про'
Тривала дія шуму призводить до швидкої стомлюваності, погіршення пай яті я ; зводи
зменшення уваги, втрати працездатності, підвищеної дратівливості. Від іиую ^’5а1 \
погіршується сон. після сну люди відчувають утому, головний біль. Усе це діл-- °РУталь
вченим підстави стверджувати, що шум повільно нас убиває (За Дж. Тревемя) ЗЙДуЖС ПОГИ]
1. Найкращий заголовок для цього тексту —
А Хворе покоління
Б Наше нервове життя
В Повільний убивця
Г Навушники причина захворювань
Д Зупиніть музику!
2. У тексті НЕМАЄ мікротоми
А Шум забруднювач середовища.
Б Деформації внутрішнього вуха.
В Приглухуватість та її причини
Г Мобільні телефони та наш слух.
Д Стомлюваність від шуму
<- ЖІмбуДИНК!
ЛЯШЛОСЯ з к<
312
• Чп
Чіт.
•ч
1,1 4 ‘КУ ,,<’|нііого та
. |И (.ШИЄ ( ЛОНО
|6 здіїменник
І0 іірпелпоіик
Е> ііегафора
[я контгксіуалі.іпій гиноН|М
І ........... ’ '•«Л«6О„,М „
діалектизмами
термінами
авторськими неолоїч.імами
образними висловами
розмовніїм н висловами
лРМі»іт> .
»*ЧГЦ|,
Б
В
Б
В
Г
д
Стиль тексту -
науковий
художній
офіційно-діловий
розмовний
публіцистичний
д
Прочитайте текст і виконайте завдання б 10,
Гер переможений
Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю й розпачем. Спочатку вони
боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся
лядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлота, шнель!» Вони не іюонлн т и
.д.нелюбили будинки, які мали тут поставити, алетільки-но звели ф\ идлмен т
їж щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лаидно ляі.иі. . , ж
1 вали м'язи й не дряпали шкіру, немовби розмовляли з іюлоненими про те.
цей будинок міг би бути ЇХНІМ, стояти на ^„^„„Пкамінням
Колиземлявідтанула, ^^“?‘“,““‘1домо, але ми.Лі™, добре пам'ятаємо.
посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, . ваи -ІХ повернувшись до
ВІН сіяв між грудочками зернини, як ПО іювепи в барак, ми розвоювали
►усміхався: <Гут... кіидер... гут> А іколи н мі3’йзали його травою
землицю, розкидали каміння, зробили ‘ Ми ще спали, але навіть
І поставили на ірядці. Уранці, кади їх ^кали дужкам- як
сон я чула, як скреготіли в роз'їи
Дно бухикав Фрідріх і1 ИР““ ““'мнів. уДО- ' ^,ртй шджак
Місто давно не сердилося « осИЛи шось 3 ол мниваючи вдів
їхніх дружин і дітей, часом "Рн^іха.,|іи.я, дякува--- називаю
і. картуз, варену картоплю, на т°
313
У Фрідріх.і п ж була ч*15*' * |)1|1НИЖу. чи забувши, ЩО ми вже
кичках, пін не |М.< МАМ тикав «' і*’ . ^)ТИ | МИу відповідьугт п<х
хопв ііомі.п к.оїк я. які в ньогочг1' 1(> мліеньку державку н нашомі
топтаїи й розкидали його грядку. гОП»6ув ХУДИЙ. піилоаубий га
місті. Він до гого брилко климян_ к(илп| к нього ,гуіМ)мм
ми не могли його не дражннт. |х жмии,мп пи.ги|м,х • ’Ч „
копи ній СХЛИП н.и НА мінна там > хитаючиск е
Під (НІНІ. Німець уж< н< о *йомч цигарку й дозволяв
Охоронець замість 4ШНЄЛЯТИ» пратягш .
(* Т І Н( ІК>
фрщмі п.лькп .цшкрае» ... п.м-....чм.. с«.Іп
чіпляв іх понад вікнами другого поверх), так що і л ’ 1 Т'ж.тн,
дивдялися й навіть сплакували.
Одного ранку його знайшли піл стіною барака, пін с яв і пино«> до Л|^
понуривши ГОЛОВУ. .
Біолога, тобі ию немає туалет»? гаркнув охоронець і тут же адке* >
шиї до коробки сіріла мотузка
Кіхіи інялн Його іі узяли на руки, то ддивувжтнея. що ній такий легкий.
поховали за містом, укину вшн в яму...
Осінь видалася теплою, наприкінці листопада ми переїхали в нпшіїї -щ
Як< ,.удмя я силіта на підвіконні и р.ш і«'м ііійі.єіі. і.і ккі і к\ іі:.,
ін ріпнії < ніжок, а вома цвіла собі під вікном Ьхла в< шкз и кошлата, ш м к
з півсонях.і Я оляї ла< я, вискочила на ііалвір*я. простягла руку, щоб .йрватнліц.
сахнулася Поруч а налдкоан том» зроблений з паличок і зв'язаний нами хргп
Мінило півстоліття За цей час у будинку не трісну .та жодна < ипл. неї груиі
й не іи ох.іа підлога Якось • нн вирішив повісити на стіні поличку Стіна не пц-1
давалася, а потім дриль шурхну в) якийсьотвір. Кати вибили неї піну, виймай
з отвору рукави її»' У рукавиці лгжхіа фотокартка двох дівчаток у биихсумч
ках Дриль пошкодив їм чпіевичкм але дівчатка днвилися на нас мов жю
і запитували:
Ви не зшите, де каш гаго? Сіа .1 Пинишіргню)
6. Жанр тексту
А стаття
Б новела
В інтерв'ю
Г нарис
Д тіхт
7. '"^•п^^.м-еЛ.Л^„Вфнгт1^,тг1(гт1;ідж
А витворення моктения героя твору
Б створення почуття Вироди до» фогв
В стм< >|я ми я комічного ефгх тч
Г гтротж гаодекмя иімців У країнцям
Д ромщітмзаціі зУфажуодмоі дійсм.™
314
я на на і
Л:
Г
)ДНа стіі
цеглину
и,
‘сь
X
X
т 1
ч,
Язаниіі
-стінц*
к Дії слово .іюби.’іи в реченні м
д досилепня у„аги до
Б протиставлення дитячоїГі^'тей
в виявлення співчуття гіг» > ЮП1 й Жопг н
Г икловленпя аптореькото ™'<еВДп> „Імщ0"'
д яскраиниого зображу ^<=£» л<.
9. З огляду на зміст тексту, автор
А ненавидить полонених, бо во»
Б засуджує жорстокість перемо» ! 3агарб,1икаМи
» обстоює прощення й повагу до лі*’Німецьки* солдатів
прагне встановити причини 1/ Дсько1 гідності
доводить, що на війні не чинні^и0* ВІЙНИ
чинні закони милосердя
речення, ОКРІМ
В
Г
Д
10. Змістові тексту відповідають усі наведені г-
А Полонені німці були сумлінними будівельниками^
Б ®Р“?“ ™НК° ',ІЛЧувас та "ОвсякнаЛід™"^
В
г
д
фрідріх ставиться до чужих літр» - • Д В рює красу‘
Місцеве насетемна чо Д ТЄИ 31 звоРУ,І,ливою любов’ю.
Місцеве населення ненавидить полонених німців
Любов до своїх Дітей Фрідріх відчував усе життя.'
Прочитайте тексти Аул Б (цифра в дужках позначає номер абзацу)
і виконайте завдання 11-15,
Текст А
Чайка
(з книжки «Літо-АТО»)
. (1) За сотні років у цій частині вкраїнського степу НІЧ°™
«есухе бадилля бездумно ТеЛІІШЄТЬ^Н^И виру.
яким бавляться онуки старого вітру. Та с Р иикад уночі І та сама
«ними коліями. Те саме стрекотіння — удень,цикад уно..
оіва втомлена чайка, стара істеричка, з вивод дорозі? - запитав у
: (2)-Слухай, кумо, а чому ти в’єш гніздо ^жди пр
•йки якось заєць. - у»опці стануть красиві іі стрункі,
і - Це дорога у світи! Виростуть мої синів 3акохаюТьея в
Ьпімуть на крутому джипі багаті дівчата. 5 „ Стануть сини багаті и
1 Заберуть із собою. Таких красенів годі
Успішні.
- Вони ж іще вирости мають.
” Виростуть, куме, виростуть. їздило.
‘ Тут же джипів з дівчатами ’Р
315
‘ .п1* іі1 ‘
То поїдуть...
(3) І іюіхлііі потім колона з бетеерів, відт-іь
Снеі'ііп К АМ \3н М гепард •’ Атак таі
після машини з «Градами*- * |
Дивно, що не наїхали підроЛділ. став табором. Викопали Ок
(П А потім приїхав у кр * ’ би І1С зігнати стару істеричку 3 іщ^Ч
«1ІНД.ІЖЇ К іе рчмі.ін іиеоінін *і . комтплип ятю. НЙДа:
їженете чаїно охювн відверну • ~ СКАЗан командир десантникам, к
ч ' ' „ьчм-жно навіть не лаялися. Хоча по зайцю гтк м'
Н ХОДИЛИ поряд З ГНІЛ1ОМ ООЄ|ИЖНО. ІШ
Мисливці... - сміявся майор. - Краще о па сепаратистів полюВади
пско вс ькі і х десан ти н кі в.
(5) А потім розпочались обстріли*
Іване, давай гніздо хоч шоломом накриємо. Звісно, від прямого влуіІЄ)і[^
не врятує, але хоч осколками не посіче.
Накрили.
— Сиди тихо! Не рішайся! сказав солдат чайці.
(6) Потім пішли, залишивши руду віл крові траву та стару істеричку вце8.
даровій хаті. Шолом не забрали - бо раптом хтось іще обстріляє. Ще ,
бур’янами замаскували... Мало чого... (За 0. Клеменсеном).
Текст Б
(7) Учора, поекспернментувавши з плеєром, можу сьогодні викласти дія
прослудовування, як і обіцяла, пісню з диска із записами Н. Матвієнко в супро-
воді ансамблю К. Печені.
(8) Варіантів цієї пісні майже 200, Ось, наприклад, записаний у 1988 р. на
Київщині:
Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
А йшли чумаченьки, на скрипочку грали,
Вони ж тії чайченята з собою забрали.
А чаєчка в’ється, об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків благає:
- Ой ви, чумаченьки, ви, добріє люди,
Верніть мені чаєнятка, бо горе вам буде.
- Не вернемо, чайко, не вернемо, наша-
Поварили чаєнята - була добра каша!
їнлгах^ародні^ійсень^й3 ТИХ Варіадтів’які часто Друкували в збірниках укра'
докорам або навіть ппокляттяДИН ” ЯКИХ ЗНа€ М0я мама> де пісня закінчується
докурим ацо навіть прокляттям чайки чумакам*
Ой горе тій чайці, горе тій небозі
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
ЯйчЄ1’
0е*
рії
Где ж ме
Приде-п
Як приспіє жиі
Где ж Я маю вз;
Где ж мені Діти
Прийдеться П[
«Не жу
Заким
Же твс
316
„ гкпніювалл ігкст,« посиланим насуп.
(12>Наточ-с»«П,зякогоя д и Іірі1ІІ„. як) „|И.лгТ1,„,І,|1| 'ч,„
ріалами української слони. ,,,. Ні)1„ик... Хто мш . той р„.,УМ11 %
Потебня. Персти, Маслом. К|и к ’’Кц
снчні зразки. укладачі збірки, де наведена н.
(13) Ось що ііінпуч. у "І"1’ ' пченидно. у другій половині Ху'п"’
.Пісня книжного ірагічного «ті...<Ш» Украї.......
на що вказу< алсіор...."" ’6'”'.. ,|й а„„,р .1. ,„р|| русі,. „ ' ч
нобнв.нться .« своїми дітьми, А м ц €)1ІМ Макі.им “ м.
авторство ПІСНІ гетьманові І. ма.« ПІ. 1 п і,.тгти^ Л І УЧХ
с V . «лш інн(іпт лвто|»а пісні, а Історик Д Ь.ііииш к..
на Б. Хмельницького як можливої ч і .... . ' г'м,>
„ . _ ,,,.и . ім'ям МІІОРОЗЬКОІО КОШОВОГО 11 Кліп.,
СЬКНЙ ПОВ язувяв П виникнення З ЇМ ЯМ >
<ЬЬ(Ц) Пісня відома в численних варіанта». Порівняйте книжний
рукописного збірника Ф. ІІІелестинського (1760).
(15) Ой. біда, біда чайці-небозі,
Що вивела дітоньки при самоЙ дорозі,
А сіце в зеленом житі.
Где ж маю діти подіти?
Призову я журавля к себі на пораду:
Ах, мой милий братенку. дай же .мені раду!
Где ж маю діти подіти?
Прийдегься преч полетіти.
Не журися, сестро моя любимая.
Скоро жито приспієт, Бог старання даєт,
Же твої малиє діти
Як орли будут летіти.
Коби ж то. братенку. була правда і воя,
Щаслива би була, брате, мова тая,
Жеб мої діти малиє
От женцов були цілиє.
Чому ж бо ти, сестро моя, барзо крикливая?
Ой, хто ідет, не минаєш, помагай Бої- даєш,
Кики-кики-кики звикла-сь кричати;
Як маєш діти сховати?
і рудно ж бо мені, братенку, натуру згубити.
Хоча іі би ти періттав тої гонори ги І
То я діток остерігаю,
Коли кики-кнки та й виіікаю.
Лиха і обі знаєш, як остерігати;
1 рсба тихо сидіти, хочеш діти мати.
А то стрижеио-голено будет:
1 їатура вовки в ліс всдст.
Ои, гляди ж ти, губатий журавлю, горбатий
Сам себе самаго, не житня мого
А то єще і досаждаєш,
Жа. їй) мві больше додасш
і’'І"ііП>ІА1''
/з «іП
•>”дК > ^зґіМ
\,данину ।
яие.иепісн
і хні поплати
мав на
‘ЗДдппі XI
'Чан п> цн
„^не
Ч* *й>
Ч
ч
318
4}ч
ч
V*
XV
1 с*І
Ьудуг
................................":;’и
....
Ірии,’м’'"|мІ.ліІЄ),І(1|( Л‘точок<я
ИлнЧ. плач ш> чш іш| "
Ні- ндап.ііЬ н н »л;и,
& ?. .. ...
1 « «МИ М..Іе Згинула “’^'Ил»
Жс'“ СВІТІ Ги-зумие жила.
і (Ці) Л<>У"'"11*....»-«•»НЛИ..-М ниняткс.... | „„ ж .
І,,,............... ............... .ми. .............
.., природні <И облшкіс | | рГ'ІІЛЬНИХ ПТІаХІїї ш
І. цьому * ’ . 1 * З ,,их птахів, як! досить точно опитаиі
і.^іімі >• справді п* рідко і» югь і ні.їда в посівах поблизу стежок і дорн дорослі
Едо, КОЛИ руйнуюі ь ЇХНІ І IIІЗДО, ЛС'ІЯТЬ геп,), як I їм і трагічні Дли пташиної
Епдиііи наслідки. З «пташиною» ситуацій ю легко ототожнити людську (н* г<
" не не той час), а згадка про данину переіюдить трагедію в соціальну плоши
К Ну і нарешті образ косаря чи жсгщя універсальний у < вропейських кульг.
Ці Цей свою данину візьме, і в жодної матері иемас засобів йому іцклигтоя-
I /17) А може. Це пісня проте, що якщо зіпсувати карну (не заплатити -мито.)
к є. ПС можна поплатитися найдорожчим. Сумніваюся.звісно, шотой. хтогпкг
С ч,к маг па увазі щось подібне. Але хтозаважа. так Інтерпретувати
Ьп'ій текст ЛЮДИНІ XXI СТ.? Фольклор тому й народна творчість, що за копі <р
ЖИІІШІІ форми зміст його невичерпний. ст „„ II. Матвісн»! П <пі-
[ (18) Послухайте пні ніс.по и .««ініііь^а|||||( |(|,1|,„й смак. Ціна Митро-
е. У неї надзвичайне відчуття І дин| уникаючи зовнішніх ефектів.
Б*•- —-й»с ТсаЖ
і' лухач може «довідчутИ» ЦС сам (
« підтвердження думки автора тексту Б.
і 11. Текст 4 є підстави розгляди ги
зазначеної в рядку ха^ । повністю прийнятні. і .
Івсеждумаю-шотакетрактува
ську (ие ТС Місце, не
зміст пісні (абзац 1 >)• „сГко ототоясниіи шо/
З «пташиною* ситуацій , заплати™ «мито»),
той час) (абзац 16). яКІцозіпсУ,,аІИ 17)-
А може, це пісня іця."' найДороя*4^ ^ коЧнсервативної форм
то за це можна "‘>і1,ЬІ'и',1|,а творчість ш»
Фольклор тому 11 к‘'' ..'мбзац 17^
зміст його невичерпний (а
А
Б
В
319
пппю істеричкою, автор тексту А засвіДч,
12. Називаючи чаикУчайки з образом, відтвореним у іир^к
своєї інтерпретації оора^ Ч
наведеній у тексті Б в аоза Ч |
восьмому
дев'ятому
одинадцятому
п’ятнадцятому
л.<
Б
В
Г
13 в а& ,т1 О тексти Б СТИСЛО пояснено алегоричний зміст пісні, на
4 ЗжоЛючп на це. алегоричний зміст текст, л Прщ,;Ч
пояснено в рядку м
А Образ чайки-матері у творі О. Клеменсена «Чайка» асоцію
образом знедоленої України, яка, наче чайка при битій ’’
покинута на поталу злим ворогам.
Б
В
< 4М и' .1 н ,
д^.
покинута на поталу злим Г ї цс я- ц
Образ чайки у творі О. Клеменсена символізує безпринцшщу ,.а
яку цікавлять лише Гроші Й ГОЛОВНИМ У ЖИТТІ ЯКОЇ Є Прагнення ВИГІДНІ ІІ1'" чг;
прилаштувати своїх дітей. Г,р^'|НІ тіИ ' '
Чаика-мати у творі О. Клеменсена символізує Донбас, головнимхія ш оТР'^'
дітей-мешканців якого були матеріальні цінності та який у небезпеч- —
ну хвилину отримує захист від українських воїнів у формі символіч- '.
ного схрону — кевларового шолома. і ДоН11іК
Чайка у творі О. Клеменсена — уособлення прагматичної жінки-
матері, сліпої в любові до своїх дітей. ---------
14. З огляду на зміст текстів А та Б можна обґрунтовано припускати, що
обидва автори погодилися б з усіма наведеними нижче твердженнями,
ОКРІМ
Образ чайки як трагічної жінки-матері є поширеним в українській
культурі символічним образом.
С имволічне значення образу чайки в художній творчості є багатої^3'
новим, а подекуди й суперечливим.
Алегоричне тлумачення трагедії чайки-матері традиційно ґрунтують*
ся на переосмисленні природних особливостей життя чайок.
Чанка-матір у художній літературі є символічним зразком безвідпо-
відального материнства-батьківства.
гада Східної Європ
вд прихисток 6
2ВД1М вододілом, то
?НРОКИ, КОЛИ через
які зі етанов
'С’Г'
!
Чу пек Ц1Я ।
?НІ- Це
N.
Б
В
г
’5' ї ™1їняХНІМ ВаРІаНТ0М ТСКСТу фольклорної пісні про чайку
з-поміж наведених у текст. Б е тон, що поданий в абзаці
А ----------
Б
В
восьмому
дев’ятому
одинадцятому
п'ятнадцятому
ч
320
ч,пйН»г 4Н.(ЦІО
' "ОЮіЩііІ
<4 і Н,
,пмДМцци ц, ибіацу,
Н’КГ) Д
* 1.**юій Лцк ।,. < .
И *^ИОІ< |1ро(|и
11.ІН’Ф‘",І.............. “Ш2“',ИП.......««........імм.і
( „.....і.....•“» *‘”'‘-моЄ.....ііишіД,,^,,' *............- । «мувиииюц і;иіимн
' Щоб нІДІЮНІгіи їм цг ............................................. бугиімлт.п?
1 .с|ММ«м6иміі І 1-им иіну.м. икмм пиямггму був
Л^-ІІІ Н І.» 'V " ""ь^іміпіи 14 ічіжмиіііи Ію,*1»ию|>ім»гімиагіивио
І*....м' І' МІ.НИМ1 ......... МН..М, ц „ (1( ' ......... ЇЯ "1*;
.. .......І < 1*1-1,1111 .................... ' ниже“<1»и, пируїии.іи
Я’1"11 ......... г.„ Г)И,„ м 1(,|111(11 .,НІ,І1(„)ИМ1)1111ІІ
ИН Н•”,И ;И’ ' ' ' , л‘ м" 1ю"“’м* •• й МІ»Iм» иону ч-ин.рГю,...
ЖДИ* І"'"' ' 1 •'1 П|'" ХІ.-ІІП.кИЙ І.І дчрі | КИЙ, м.и III шині И ІДО
II В , >1‘* ,|1'' 11 111 М ‘ И ’І**. 41 І< ІИ' Ійхіо иг ІІІ11,1 НІМІ*, ІИІДКИ прийии-н
.,ф д ші,.11411 чм\ їм VI ІІІ-- III ІІМН III ікібииі '
ц ||ам ІІІ'ІІН" ЦІ' І’Г Н.ІІ 4 їм ’ Мені ( ПІЛ ІІ.ІІІ|||ІКІІІ1ІІ ЇМО X ДО 14ІМ ршснни
}х |КІЬІН. 1,1 1 ' 1,1 ,Ча 1,1 11 ’• 4ІИ ІIII 1,1 III*. ІИКОХІ мрі.и. про Поний сшг, де для
^&Х)6уД'' 11,1 "Ч-им.ііи бажане м уміти < умдінш.і прані
4 ,
••‘’ііч
ІІ|ШП
МІ 1
г Иь,
“•И*
1*4 V .
..........
Донбас м.н < і.пи ми нем.,и-кожний іможе |й*нлізукіти
< |ІІІК> «В« Піку Україні ьку мрію».
,н /І!) 1917 р Дннб.п бук гакоюсцбі Америкою н Рос ійській імперії. Новим
? , ні ( Лі ііюі < щити, і тришілаііяс иохадо Другої світової аШни, коли там
.....
. „ШМВ0Л..П И.М. - ,.и.кя буді»"-™.
................................ 199011 вий"и-,ис“
х”.............................-.?-гзгп—=
Ііг . „адумку Я .їм», .я' »«" "І*
вчшк.пщт V паймиші '<«» "' „д„кн:И»л«н
Кайм..,І................................................
ту „ чжиелюбності. Та й -робили це
^3^ 1 невланповуїмїи
6Р>кп й угек-о „І1ТІ),61)О№В<Р">',,,-,1'-1*Х).'І ро« Китай. Варт"
ож.иечі Донбас І Р ще „ „дасться фан-
|№рнк> сюту* ос вакаи™е М<» винний«лмзйлп»
ЛІ»НЬОІ<< нашу «бізиесо’ййтай мм 6уШ страт*:
особливо іважакни ,и ' ОД*** МКЇїаЛ * ^Чадід С*ЦИ°1 Європи
І навряд чи іахочс ножі114 в регіоні ДикИ бюрократ Дон**
Ьгу,и,,в
•йпм мТцгТдГкижгн ЛМОЖЄ ^жікті* прив»^ОІ°
Ні у»- . 4, гм'І ІОН Н|*'^
в Дали ЛИТИ в Н‘Н І* 1,1 *
321
)О різдти старе і! непотрібне, напігі, якщ0
новітні технології. г,езжа'" , ' {|Овим світом! Або він назавжди и " ”4
каї опір. Донбас маї'( ' ІІО1О великою копанкою України А??и»ь
чорною дірою, вічною закії /,
кевичем).
Текст Б
.......... ісгга ІПСО8ПІІ» України
<7) «Українська історія без Донбасу неможлива. Ця частина У,,,,,,
мучена н зХное..........інейеькнй історичний контекст за ................ Ч
Наприкінці VI ст. до н. е. Перська імперія Дарія ижнала .її скіфами "
які нині називаємо Донбасом. Ці події вагомі для укртінців та , і>р»ііейіив
лом», - зазначає член Донецького відділення Наукового товари™,
Шевченка 1. Тодоров.
(8) «Ми мало знаємо про Донбас, бо тут проходила межа «Іапорадь^.
Донського військ: на правому березі річки Кальміус були землі ^<порожіцГ|і(.і%
вої Кальміуської паланки (XVIII ст.). Цей край ще з XVI ст. < українським, ,,
що свідчать топоніміка й гідроніми. Словянськ був козацькою фортец,.^ : " л Ц.
пов’язаною з тутешніми соляними промислами», розповідає ісі''’“'” '*
левська.
Донеччина й Луганщина землі запорожців і донців,
їхніх фортець, містечок і слобід.
(9) Донбас — частина легендарного Дикого 1 Іоля. Саме тут знаходиться уні-
кальна пам’ятка — Амвросіївська стоянка палеолітичних мисливців на бізонів,
яка єдина у світі збереглася в задовільному стані; славнозвісні Передерієва моги-
ла ранньої залізної доби й Мергелева гряда епохи бронзи -- «український
Стоунхендж»... Цей перелік можна продовжувати, кожне таке місце унікальне.
Тут кімерійські, скіфські й сарматські курганні поховання, які не мають аналогів
у світі. Бій на річці Калці 1223 р. між русько-половецьким військом і монголами
відбувся також на території сучасної Донеччини. А в Попасняпському районі на
Луганщині знайдено літню ставку хана Золотої Орди, датовану XIV ст.
(10) Колись Донбас маркували не терикони, а кургани й унікальні скіфські
та половецькі оаой. Проте й власне українські знаки з цього краю не розчинили’
ся в потоці історії. Історик Ковалевська зазначає, що в Слов’янському рай°і!|
фольклористи збирали унікальні українські пісні Пам’яткою українсько'0
козацького бароко була Святогірська лавра. А на півночі Луганшини №
збереглися козацькі станиці, де кожен будинок - маленька фортеця. Таку П»'
даціину архітектуру з кам яким,, парканами досі можна побачити в с. На<®'
Гарасшш між Довжанськом І Ровеньками або серед руїн сплюндрованої 20НР
російськими найманцями Станиці Луганської (За Г Трегуб) '
хана Золоті
В Передер!єн
Кальміуськ
І Кальміусм
ша Золот
Д павка хан
^ВрОСНВі
^ловки
«
І >*>
' '*ї‘
£>
ЇдіКР^
в
,,, зруйнованої споруди, населеного пуик
Г руїни (залишки І • боввани, шо найчастіше Т.,и
Д бабй (старолавш ка»юч Р««з„
степу)
, 7 тексти Б) наголошує, що в минулому л,
19.1 Толоров (абмцшйсЬКИЙ історичний контекст і; ,
’ї) ї^ианий. що майбутнє Донбасу зумоМенеаа^Ч^
тому, на його думку, варто
А активно розвивати на сході важку промисловість за зразку
Б створити в регіоні інноваційне виробництво за зразком СЩд >
здешевлювати виготовлення товарів широкого вжитку :а
Китаю
Г залучати представників іноземного капіталу за зразком Російц
імперії
Д будувати підприємства з вузькою спеціалізацією за зразком Сх
Європи
20. Автор тексті/ А на запитання, поставлені ним на початку,
відповідь: 4Варто робити з нього [Донбасу] нашу “Кремнієву доц. ^'
(абзац 6). Яку відповідь на запитання, поставлене автором текси»
міг би висловити автор тексті/ Б? ™
Варто робити з Донбасу історичну Гегга іпсо^пііа.
Варто робити з Донбасу туристичну Мекку.
Варто робити з Донбасу музеіі просто неба.
Варто робити з Донбасу неприступну фортецю.
Б
В Варто робити з Донбасу суцільний індустріальний ландшафт
Г Варто робити з Донбасу мудой ппг»г>тг» иаЛі
д
к^л,ова
яижжс!
ійрешуит
324
ВЛАСНЕ Вигп
МОВ^ЄННЯ
„.н.ніскл.мшщпм завдану
„ Цей вил робін и О||і|||(>м,_ , - ,ЛІ11. г
......... ХТ/—
»АО пі1тптки и й=.
идвене висловлення .. невелИКий .. е
1Ікіа,т Підтримайте або п»пг . . а обсягом пг..„
так не навчить людину^те ня^’УдЄМ>
^Ьяення має бути аргументованим і я
' 4,,Иі‘‘нимводин з таких трьох спо-
, твк. я погоджуюся з думкою, що поразк;
^рчн гь людину... (підтримка думки); н^^ка. і ніяка перемога так не
Г . не зг< і попи не згодна) 3 думкою про-Гс шо
и так не навчить людину... (спростування думкиГ^ ~ ЦЄ ’НІЯКа Пере"
• пескм.ін' д ія 'И’не запитання: з одного бот/ с
1 позиція). ..... 3 шшого боку. „ (про-
І^ШІГ підтвердяїь наші міркування; проілюструвати думки прикладами з
рдОЖНЬОї літератури (зазначити автора й назву твору, указати проблему, пору-
сн\ письменником, художній образ, через який проблему розкрито, навести
ату1 2 3 4 5 з твору тощо), Історичними фактами або випадками з життя. Наприкінці
треба сформулювати висновки.
1 Зауважте!
Не переказуйте зміст художнього твору, не давайте повної характеристики
Орієнтовний обсяг роботи - 1 сторінка формату А-4. Текст обсягом до
їслів екзаменатори не перевірятимуть.
Структура власного висловлення
І. Теза.
2. Аргументи (2 або 3). _ чи іншого виду мистецтва.
3. Один приклад з художньої я Р< • . мНОГ0 чц власного життя.
4. Один приклад з історії, суспільно
5. Висновок. и п0-перше й по-друге-, їх
| Аргументи радимо розпочинати іаргуМент з абзацу перед приклад
►*на розмістити після тези або ж ко та доцільніший.
РРУгий варіант, на наше переконана ,
Г ЯІ111ИТЯ^^
Ь Зауважимо, що наведення Ц 01і.іива(
►Ь цитати на кількість балів за зміст не 325
,. .Л...ИИЛ1ІИМ орієнтовно матиме такий вигляд
Візуально ваше висловлення ь________ ___
- не наука, і ніяка перемога так не «чи,,
що поразка ш г,‘
ТЕЗА (1-2 реченим)
них *
1
По-перше, поразка якнайкраще загартовує людину, робить П п(йк.
гїчасио^сі.і^т»і.с.готісномус^і»І|>1і»пм»'*1т^»нклиМ»
МОЮ лумку' о6І>и Стиик»
ка з роману В. Підмогильного «Місто»-.
АРГУМЕНТ І і ПРИКЛАД, то його ілюструє ( / 5 речень)
4*’
в4
-І По-друге, людей, які вміють визнаваги свої помилки іі, зробивши вілц,
ні висновки, у майбутньому їх уникати, поважають у сусиіліїстві, адже .іцц.
сильна особистість здатна працювати над собою. Ось приклад з миття м .
батько змалку...
АРГУМЕНТ 2 і ПРИКЛАД, то його ілюструє (І 5речень)
Отже, поразка навча< людину жити, перемога ж не завжди...
ВИСНОВОКП 2 реченим)
Як бачите, у масному висловленні ма< буїв щонайменше і абзаци, кожний.
яких розпочинається відповідно такими слонами: я вважаю, по-перше, по-арцн
отже (або на мою думку. з одного боку, з іншого боку, таким чином) і йод. Обоюк-
копо дотримуйтеся цієї поради і ваше висловлення матиме чітку й послідових
структуру, буде логічно сформульоване. Екзаменатор відразу зрозуміє, що»
готувалися до виконаним нього виду роботи, і відповідно оцінить цей крите?»
вашого роздуму (логічність і послідовність).
Якщо ви знатимете критерії оцінювання щасного висловлення, то ні •як**
ралі не пропустите в роздумі жодного компонента, за який екзаменатори висот
ляють певну кількість балів. 1 ож ознайомтеся з критеріями, за якими х 2^19?
оцінюва.пи власне висловлення.
Ідатк».
цуде
Учасник И
канни ВИСІ
Лбсгаргум
Учасник і
і теж.
к :т*и*тур
«»т<
Критерії оцінхтвання тестового зав.тайня
З розгорнутою ВІДПОВІ.Х1М»
1. Власне вясломеш оцінюють за критепіями <мі«т^ т> мшк***1^
оформлення. .Максимально мгімстнва кпьмі гЛ '
<кількість балів за всіма критеріями) - 20 бхіів
„ габлит І «шнюип, „ |)м|ми М)1„Ч,1ЯМИ «
326
X
Тґібтщя /
Ч|. Ч
І
1 .ІГЛ-
"’и,
І.
Ч’
заїш в <
сри< і
ІІ ПІЦІ*
лм»ик
•і, ці й і*1
Я-Т0”
І
ІКЯ^' !
<,
і
З». ІІріпсіад
> літера при
І* ммсгсц-
. р.Ар'У-
'цеп।н
<Ьіііш,ИмиИ|, „ф
327
НеДОрС'ШИИ.
ім‘‘ “»*ий МНІМ|.
’* *|Я0*|Я№
ИНищ.,^ ((1
•’І” УМ‘ "І,,М У‘““ :іІІО |(И ;; Аи' ” НИЙ -І. и Ш
Мж,,'“ •'‘Г'*"*...... '
Учас ник ИІО м<і4чЧі.,л;(и, > ч* """"
МО. ’и '‘И <м' игук>ли ПКр*-
Уч,И ПІП <|/<»р г. , ц<„ н ; , ., — 1
вуї М'»"ИІ КОІК І руннії ,1^ ’’''' ,'""ИР' ИІОщ-вимого-
лґ- хх;:г'в“
............ «рИк.ц<>)„.
У™сник "" Ф'Ч^У-’Кжтиу. УЧММИХП.МЖИМЄМОИИ „жорук і «
ції 11.1 .Іранок. .Я чааичпч ,и/і 0уМку>. -гощо Лргумсгнтам
ІН 1,1 Р1 ЛУ^- висловлення, що свідчить про розуміння теми.
Учасник наводить принаймні 2 ;іо|я-пн докази, підстави хі»
обгруніування. пі/пві'рджс’Ніія висловленої тези. Аргументи
ін‘рі'дук>гь прикладам, які їх і.іихтрують. Учасник може вико-І
рис іовунаїи мовні коне ірукіШ на зразок: *л?олу шок, *цс скло-
дипи>», •піОтн/'іи)мгііним ции» >.*, мсвиУчун^ «ет^^нням
цього с ». *с1ок« іом цього мош>' бути*’ тощо._________
Учасник наводить принаймні 1 доречний доказ для обгрунту-
вання висловленої тези.
Або: аріументи розміїш-ні після прикладів, які їх ілюструють.
Учасник не налить жодного аріужипу для о6гру>ггуй„няІ 0
Або: наведені ар.------------------------------------
----------------------«...і» 1 іооечний приклад з художньої
Учасник наводни, принди. ' Указаиапроблема,пору-
літератури або інших видів % твору* художній образ,
.„єна автором худож..X™ з У<йс'
через ЯКИЙ проблема ІХМ Р ’ и факти з життя МИТЦІВ, ЯКЩО
НИК може також використо > * Учасник може використ
ні Л^и стосуються їхньої ^^априклад.^ ^адом
кувати мовні констр;^‘ X* приладом цього може слугуй
може ^УгУва^ане надати..
Г^я нього приклад
Відсутня мотивація на»*- поМилки
ЧИ інших
виді» мистецтва
відсутній або о
Критерій
.,мк,О«ИЙ »»»" критерію
Шовання лекс
І
" принаймні один доречний приклад 3 ІСт
36. При- Учасник н^иигь І життя учасник .
сш з ісго- ЦІІ „а зразок. -««прпк,
р,і. суспіль-: ржтопумт..ягхроаи прикладом цього
но-полттнч- хільч -ОЖ< > . цпжнанел,а()ати.^
, слуа/вати —*• <мг__
Приклад містить фактичні
————„.„п-иплітичного чи власного «игп,
відсутній або недоречний.____________________
висловлення логічно й послідовно, виі.
’„,Х в« мовні кліше, слова-скріпи. шо оформлюють текст, на
кшталт; -ло-перше., .по-друге., .як було зазначено,, .поверто-
ючись до думки*. <можна зробити висновок* тощо.
Учасник структурує роботу за абзацами_____________
У роботі наявні порушення логіки викладу._________
Логіка ви кладу відсутня._
Висновок відповідає тезі й органічно пов’язаний з аргументами
та прикладами. Учасник може використовувати мовні конс-
трукції на зразок: *отже*, «таким чином*, «можна зробити
висновок*, «висновком може слугувати* тощо.
ного чи
масного
життя
ПОМИЛКИ.
4. Логіч-
ність і по-
слідовність
5. Висно-
вок
«зПР11’
> зам
:Й>зр*1
«*
..•ТІ10ВНОСТ1-
їо^аф.4^
'Чякігрубу.
чсичну. гранати’
закритеріє*
Висновок частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргумен-
тами та прикладами.
Учасник неправильна оформлює висновок, наприклад, розпо-
чинає його словами «я вважаю*.
Висновок не відповідає тезі, не пов'язаний з аргументами та
прикладами.
Або: висновок становить самодостатню тезу.
0
^ЇЇІЬІІОМ!
12^
3. Умовленнєвому оформленні власного висловлення враховують відй°0^
ність роботи орфопифічиим, пунктуаційним, лексичним, граматичним і Л'-11' к
тичним .юрмам української мови. Мовленнєве оформлення власного
ня оцінюють за двома критеріями: 6а та 66 4 власної
„ююї0™^ ”аЦ‘ЙНУ власного висловлей»»^
н юють за критерієм ба, як це показано в таблиці 2 ’ Ч ] й Є
Усього за зміст
328
Оцінювання <ФфографіЧноі т
.........................................-.......
'Ч'Ш’^чновані
КІЛЬКІСТЬ помилок
0-1 —
2-6 ~ ---
7-і і —
12-16 ' ~~
17 і більше
1
~~ кЬіькісп. балі»
4
З
2
ГДо негрубих потрюно зараховувати такі помилки:
. у написанні великої літери в складних власних назвах;
. у випадках написання разом та окремо префіксів у прислівниках, утворе-
I ід іменників з прийменниками;
у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
< V випадках нерозрізнення не /ні (не хто інший / ніхто інший...);
• у Пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні
г- ЧМ ПОСЛІДОВНОСТІ.
[Негрубу орфографічну та негрубу пунктуаційну помилку не сумують і не
Ьйюоють як 1 грубу-
|6 Іексичну. граматичну та стилістичну нормативність власного висловлен-
Ідцінюють за критерієм 66, як це показано в таблиці 3.
Таблиця З
_ , таматичноі та стилістичної нормативності
Оцінювання лексичної, граматично __________________________
кількість балів
2
оапр^іі^і
кількість помилок_________
£
з
0-1
2-4
5-7
8-Ю
111 більше
, п і більше випадків пору-
----------- пм милозвучност ( . треба оцінювати
І *• Систематичне порушенНЇ5 _ таг ся - сь>3 3
одного з правил (У - 1 . вважають орфогРаФ,ЧИі)Ю
рі стилістичну помилку- переносУ с Л,в
Порушення технічних Пр
329
«пагимх висловлень, зверніть увагу На ГІЛ
п,ж,ю прочитайте зрвки № мовні кліше. Ці власні вис^Ч
Вість накладу думок, па ' ака: теза - аргумент - прикД^Ч
Різні за будовою. У першому струкіур _ 2 аргументи _ 2 приклади ' Ч
мент — приклад — висновок; у другому. _ ...ІНПМ пи .н ірисі аппл,,, " йИск'
і-\ґ Vтекстах курсивом виділено аргументи, кой- л .т .і,'-, л”
вок. Обидва варіанти правильні. 5 текс л текгтхг пл- ’ І * „і’1’ <іі ь л
V /.ігтдітіїї ҐІІв ВАЖЛИВІ ЄЛеМеНТИ 1СКСГ\ рОЗДУмтА ’!*
ро.м — вставні слова II слова-скріпп (, цс г ^^5). /СН.уЛ
Іг Г ді* .рй
1
і. Прочитайте наведений ТЄКСТ тт ^е ж
Добро завжди має перемагати це щ°од<оі
будь-яка перемога пов'язана з певним паїильством.
Як добро має перемагати в нашому пес о рому є
Викладіть ваш погляд на цю проблему.
ти обдумано, а до насильства вдаватися лише
З одного боку, часто буває так, що тепло людського серця здатне знешкоди-
ти зло. У такому разі ніяке насильство не може бути виправданим. Переконли-
вим прикладом з української літератури щодо наведеного аргументу вважаю '•ьсТ&Ь
сцену знайомства Івана та --------------:—1 ---““ ту>- "_________
забутих предків». Дівчинка з роду Гутенюків своїм вчинком розтопила серце
маленького хлопчика, коли він її ударив. Іван був вражений тим, що Марічкане
і
якби мали більше любові у своїх серцях.
Я вважаю, що добро у двобої зі злом має перемагати без застосуй,, ,;А
насильства. Проте бувають ситуації, коли без насильства зла не переможеш. | ''кОґ° *
У кожній ситуації треба бути виваженим, засоби боротьби зі злом треба вибцра. ?'•
но, а до насильства вдаватися лише за крайньої потреби. ід
* « •> “““лхвЮ
Марічки з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні ^е.0’,вчаТ
З ПОЛУ Гутенюків СВОЇМ ВЧИНКОМ пттГіпич., . ^|ІВ V
-----------------------------------------------------------------------ЬзирироДО]
тільки не розгнівалася на нього, а у відповідь дала йому півцукерки. Можливо. "
і дорослі Палійчуки з Гутенюками змогли б знайти компроміс мирним шляхом,
якби мали більше любові у своїх серцях.
З іншого боку, бувають ситуації, коли на зло треба відповідати насильствам, ^не в,,слов
щоб урятувати своє життя та своїх близьких. Навряд чи хтось у XXI столітті ;а^жнавнк(
стане заперечувати, що життя людини — найвища цінність на землі. Багато Зв’язково
прикладів на підтвердження цього аргументу можна знайти в історії людства, -’^ргувань
Під час Другої світової війни радянські війська не могли не чинити збройного ^висдовдр
опору фашистам, кожний чоловік вимушений був боронити свій край, свою ^^чителеві Гі
родину. А криваві події Коліївщини, народно-визвольні змагання під проводом
Хмельницького...
Таким чином, вибираючи засоби боротьби зі злом, треба бути дуже виваже-
ним. Обережним та обачним. Насильство в досягненні добра може бути виира»'
даним лише в особливих життєвих випадках.
2. Прочитайте наведений текст.
Людина щосекунди змінює свою планета л „ .,»иі^
корити природу, ми не маємо часи замисчпт ?Р жу.^ться иа ^Ра/І{^
на<) нею. всадися про доціїьність володарі
Чи потрібно людині шукати відповідь нп і.
ня природи й володарювання над нею? питання про доцільність ми ** /
Викладіть ваш погляд па цю проблему
330
к., переконаний, Шо
к V р,и. мркжд.н над нею.4(1*^^ але не х.и
т АМ’","<>нодцгМ( и Н(. • 11 '*'•' •>-»►> і .иіаЙОГОосгм-і
^Иогдекількл перекоц Іині1, |іа чии, 11Р„|)<1П Гиі И( лииа _
ще, підкорення природи .може п > 1ум у ар'УМентів.
’ ао&ошнна лише в іармонНз навко^!^ катас^рофи А попріє
^рвливим ирик киом 10„<,)ш;
учені констатують, що через утруч- миажа*ї новітню історію нашої
І^п, балансу дедалі збільшується озононайп? 'г‘рир,>^’ «орушеиня П екпло-
ДТнШНПП»1 використання рссуп11н , ,М,ІН’г‘*»ть на сполох, закли-
Д’шй сталася не так давно в Яво Усі
. П1ЇМІ б\ то сппичммсі... , «духовій стверджують. ШО ц. намі в
тю НІНИ Гі сі ' " "'"НИМ екологічного дисбалансу в при-
^уТр>'ч,1І!1 • • 1ІЯ. А їлобальне потепління’ Якщо людина не
:я. то доля планети буде дуже сумною.
ррянострувати Друї ий аргумент я хотів би прикладом з новели Михайла
инеького *Іпіегтеххо». . Ііричний герой твору перебуває в депресії, він
ииіівся від міста, від людей, не здатний адекватно сприймати світ, тож покидає
домівку та їде за місто. Декілька днів серед нив у червні — і він здоровий.
ні,» ного душі «натягнуті*, митець готовий повернутися до звичного життя
Ильстві.
Отже, вивчати природу треба не для підкорення, що обов'язково призведе до
____із^ів у довкіллі, а для збереження її й удосконалення життя в ній. Саме в
Соді л природою людина почуває себе повноцінною, гармонійною н щасли-
• зо
ир©м
ЦИІ*
Вжне висловлення потрібно писати в публіцистичному стилі, ні в якому
іиХ-а використовувати^^
і (обов'язково після написання р > . І окайно. ралнм0 написап,
ь і чергувань у - в чи 1 - «)• Виконуит |. - . п0ДаТи іх для пере-
дка висловлень на суспільну не™’УвД
Баї вчителеві. Обов’язково проаналізуйте свої п
•»*
331
„Я.ВИКСЛІВЗ«І>РМЛ™ВНИМНАГО«Х,
агрономія
алфавіт
аркушик
асиметрія
Б
багаторазовий
безпринципний
бешкет
благовіст
близький
болотистий
бородавка
босоніж
боязнь
бурштиновий
бюлетень
В
ваги (умножиш)
вантажівка
весняний
вигода (користь)
вигбда (зручність)
видання
визвольний
вимога
випадок
виразний
висіти
витрата
вишиваний
відвезти
відвести
ВІДГОМІН
винести
відомість (список)
відомість (повідо.илення,
дані, популярність)
Вірші
віршовий
вітчим
і тьмо. і .Ільма
332
глядач
горошина
граблі
гуртожиток
Д
данина
дано
дециметр
дещиця
де-юре
джерело
дивлячись
дичавіти
діалог
добовий
добуток
довезти
довести
довідник
догмат
донестіі
донька
дочка
дрова
Е
експерт
Є
єретик
Ж
жалюзі
з
завдання
завезти
завести
завжди
завчасу
загадка
заіржавілий
заіржавіти
закінчити
зак- іа.!^ (у книжу))
...
Н
£>ий
^ІТИ
«еда»'іггь
I ИЄСТИ
ніздря
новин
о
обіцянка
обрання
обруч (іменник)
одинадцять
одноразовий
І ознака
блень
І ОПТОВИЙ
осетер
отаман
оцет
залишити
заміжня
за нести
запонка
заробіток
заставка
застібка
застопорити
звисока
здалека
зібрання
зобразити
зозла
зрання
зручний
зубожіння
І
індустрія
к
камбала
каталог
квартал
кишка
кілометр
кінчити
колесо
колія
копчений (діеприк.^"'
копчений (прик.иі‘>п",І> 1
корисний
косий
котрий
крицевий
кроїти
кропива
кулінарія
курятина
листопад
літбшк*
.і метро
П
Г'ЗрТср
«>«ий
И
^'Чі
V ІІии 4 м "!дл‘гк^ий 1 4бУть г,ІЗ"аніія Зк КгіґТ'Йчі,К'11 ’^ТНІІЙ ГИ,'РОВий Е'Г.'НІ Пбдруга Ч ІКд "“милка 1 Кч|М<!ТР поміщик І^ИН^Н^В , ПОНЯТТЯ Качання порядковий Уп°дббання цаі|(Ч'ТІІ ПосеРедині УР,)чйстий 1 ЦЗІІІІ! Привезти усередині Я ^аскр]3,п|й привести Ф ЯЙ 1 <і*инка приморозок фартух ** Кнйвид-ти принести фаховий 4йня Жваависнии причіп феномен ненависті’ проділ фольга лести проміжок фбрзац рія 1 ніздря псевдонім X І НОВИН Н хаос (у міфології: стихія) 1а І 0 разом хаг,с (безлад) 1 обіцянка ремінь (пояс) Ц [обрання решето цйрина -Т І обруч (іменник) ринковий цемент Оїдиніщя гь рівнина центнер Гр І одноразбвш'і роздрібний цінник и 1 ознака розпірка ч 1 олень рукбпис 1 Оптовий руслб ЧаРІВН™ ікпер Г черговий ИЙ (/«-«'І тама,, С >ІІІ /ч/«№' ' 141Н сантиметр чорнозем “ ' І свердло чорнос.чк» "" І П середина чотириадшп-ь 1 йавйч сеча Ш 1 ’Мер симетрія ' шляхопровід )ііі І ^•йрськиіі сільськогосподарськиї шовкбвий 1 ввезти сімдесят шофер 1 •Ч'евести слина щ І ®4>екис соломинка ГОМЙк статуя . шйлепа 1“ І^естй стовідсотковий Врепад стрибати Бпис т Я ярмарковий И^^чий (дієприкметник) 333 Г^^ий (іменник, істота) т
українська література
Програма зовнішнього незалежного оцінювання
Назва
розділу
1. Усна
народна
творчість
2. Давня
україн-
ська літе-
ратура
3. Літера-
тура кінця
XVIII -
початку
XX ст.
Зміст літературного матеріалу
4. Літера-
тура
XX ст.
Загальна характеристика кален-
дарно-обрядових, суспільно-побу-
> тових і родинно-побутових пісень
Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри,
віють буйні», «Засвіт встали коза-
ченьки»
Історичні пісні. «Ой Морозе, Мо-
розенку», «Чи не гоїі то хміль»
Тематика, обрали, зміст народ-
них дум і балад.
«Дума про Марусю Богуславку»
Балада «Ой летіла стріча»
«Повість минулих літ» (уривки
про заснування Києва, про помсту
княгині Ольги)
। «Слово про похід Ігорів»
Григорій Сковорода. «Іїе ІіЬеіїаІе»,
«Всякому місту - звичай і права...»,
• Бджола та Шершень»
Іван Котляревський. «Енеіда»,
«Наталка Полтавка»
Тарас Шевченко. «Катерина»,
«Кавказ», «Сон ("У всякого своя
доля...’’)», «1 мертвим, і живим, і не-
нарожденним...», «Заповіт»
Пантелеймон Куліш. « Чорна рада»
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдаше-
ва сім’я»
Панас Мирний. «-Хіба ревуть воли,
як ясла повні?» (1,4 частини)
Іван Карпенко-Карий. «Мартин
Боруля»
Іван Франка. «Захар Беркут»,
«Чого ЯВЛЯЄШСЯ мені V СНІ? О
«Мойсей» У ’
Михайло Коцюбинський. «Тіні за-
бутих предків», ♦ІПІСГП1Є72О»
Василь Стефаник. «Камінний
хрест»
Ольга Кобилянська. «Уаїзе
Леся Українка. «Сопіта зрст
зрего!», «Лісова пісня»
Микола Вороний, «Блакитна
Панна»
І*
Вимоги до рівня загальноо
підготовки учнів
У часник (учасниця)
на) уміти: (
розрізняти вили Й жанри усної
творчості: різновиди календар,,,,
НИХ пісень (щедрівки. КОЛЯДКИ р, фядс
русальні купальські та жниварем?’*01
суспільно-побутові, Історичні Іі р, ”ІГнЧ
побутові пісні; думи, балади;
визначати провідні мотиви твоР1в
народної творчості, їхні художиі ’
пості;
- розрізняти літературні роди.
жанри; 'Ч)| "І
- співвідносити літературний твір 3 ь.
повідним літературним напрямом
лем, течією;
- визначати тему, ідею, проблематику -
тературних творів;
- характеризувати літературних гер л
коментувати їхні вчинки;
- визначати художні образи та їхню р
у літературному творі;
- упізнавати літературних героїв за іхн •
ми цитатними характеристиками н реплі-
ками;
орієнтуватися в сюжетах літературних
творів;
- визначати сюжетні іі позасюжетні еле-
менти літературних творів. їхні компози-
ційні особливості;
визначати провідні мотиви ліричних
творів;
- аналізувати мову літературного твору
— знаходити художні засоби іі визначати
їхню роль у літературних творах;
співвідносити фрагмент літературного
і вору з його назвою та автором;
співвідносити письменників з фрагмен-
тами їхніх творів, а також з висловам'1
митців і літературних критиків про них та
їхні твори;
знати псевдоніми й справжні і'ІСіи1
письменників, належність ЇХ ДО літера^
них епох, шкіл, угруповань;
~ визначати місце та роль письменник
літ ературному процесі;
йй** (
В^и-іь
ЗІНІІШ-*’
Василь Г
Олесь Го
Григір Ті
клоном»
Василь І
чистого...
іеанДра
Дмитро
Діла Кс
К(ЙИ Вор
г,
334
Олександр Олесь. ,7^77 — -
«О слово рине! ОрлЄс ' •
Павло Тичина, «Пам'я-н , * '
«О панно Інно..,» “‘ь...»( ।
Мтч Ри.,млкий. ,у
збирання винограду.,,* д 11
Мик^а.Хвилшюий. .Я (Роману).
Володимир Сосюра. «Лишіть у ... ^
Валер ян Підмогильннй. «Місто
Юрій Яновський. «Майстер корабля»
Остап Вишня, «Моя автобіографія».
Микола Куліш. «Мини МазаЙло»
Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»
Олександр Довженко. «Зачарована
Десна»
Андрій Малишко. «Пісня про руш-
ник*
Василь Симоненко. «Ти знаєш, що
ти — людина?*, «Задивляюсь у твої
зіниці...», «Лебеді материнства»
Василь Голобородько. «Наша мова»
Олесь Гончар. «Модри Камень»
Григір Тютюнник. «Три зозулі з по-
клоном*
Василь Стус. «Господи, гніву пре-
чистого...»
Іван Драч. «Балада про соняшник*
Дмитро Павличко. «Два кольори»
Ліна Костенко. «Страшні слова,
коли вони мовчать...», «Маруся Чу-
рай»_______________________________
Іван Багряний. « Тигролови»
Євген Маланюк. «Уривок з поеми.
— прогісиїжстня табл.
'----3*Г*ЛМ<ООСШІТИЬО(
п|А*ОГОРНИ учнів
—> повинен (пп
ИМОгИ до ріяня і.—
—г‘_____________
ЙЇЇ5Г .......... зн°
,И’ЯсІ,ЮН»ГМ ||„|ІЯГЇЯ
уродження», .київські
шво», «дисидентспю»;
і Твори
їи-
IX
єн-
Яикін-емі-
ІСучас-
РЙ ііте-
^•рііий
ЧрОЦес
'110
|**ЇОк
Загальний огляд, 0СИ11НН1. 'І1еЯВцше
Постмодернізм як літера' ,Т
«р<»м цінній- і
неокласики», 1
ІІІІ./ ""К4 І,,КОЛа ПОСТІВ», «іпістдесятки. І
«дисилшітстно»;
орк итунагися в основним тенденшях
ровшггку сучасній літератури.
НЯ|,Н І ГИ 1аК^ ТеоРвтико'ЛІТеР®тУРИі но-
літературні роли; драма, епос, (ліро- 1
епос), лірика;
- лірика, її тематичні різновиди та і
жанри: Інтимна, громадянська (па- ।
тріотична), пейзажна, філософська; І
верлібр, ліричний вірш, пісня, по- І
слання, сонет;
— епос та його жанри: новела, повість,
роман, різновиди повісті й роману, І
усмішка;
- драма та її жанри: власне драма. І
драма-феєрія, комедія, трагікомедія; 1
- ліро-епос та його жанри: байка, ба- ।
лада, дума, історична пісня, поема;
— літературні напрями, стилі, течії: ба-
роко, класицизм, реалізм, модернізм
(експресіонізм, імпресіонізм, СИМВО-
ЛІЗМ. неокласицизм, неоромантизм),
постмодернізм як явище в сучасному’ лі-
тературному процесі;
— ліричний герой, персонаж, прототип,
художній образ;
- тема, ідея, мотив, проблематика ху-
' дожнього твору; конфлікт у драматич-
йому творі;
- композиція художнього твору (сю-
жет сюжетні й позасюжстні елементи);
види комічного: бурлеск, гротеск, гу
моо іронія, сарказм, сатира, травестія,
1 художні засоби; алегорія, алітерація,
-гіюзія анафора, антитеза, асонанс, п-
г п\ епітет (постійний епітет), еш-
яср6я інверсія, метафора, метонімія,
тавтологія
335
Як готуватися до ЗНО ;> української літератур Як працю»»™ з прозовими т 1. Удумливо прочитайте короткі відомої1 А.ю, а^() за книжкою . 2. Прочитайте прозовий твір за хрсс , .ІІК)ЧИтатц повніє™ |,,,|<ого * (звичайно ж, об'ємні за обсягом твори країн. 1 _ напій» *>Г’ ВелиКу І,л зу - повісті, романи, п’єси — можна чимш 11.4 • < ТІ’ЯК Це Пи^А*'’ чено чинною програмою й шкільною хрестом ’і? . 3. Повторно прочитайте твір, відомості з історії >рп літератури )а , посібником (у разі потреби можете скористатися матеріалами КНижок ін * Ч рів). ^••-•4 *»П- 4. Виконайте тестові завдання. 5. Перевірте відповіді (їх уміщено в кінці посібника). 6. З’ясуйте допущені помилки. 7. У разі потреби зробіть необхідні записи у відведеному для цього місці й опрацюйте тему з учителем або самостійно. Як працювати з поетичними творами 1. Удумливо прочитайте короткі відомості про письменника та його твір за посібником. 2. Прочитайте поетичний твір за хрестоматією або книжкою іншого жанг Невеликі за обсягом ліричні твори (ліричний вірш, сонет, послання) чи неве ці ліро-епічні твори радимо прочитати щонайменше тричі: а) перший раз - для цілісного сприйняття художнього тексту (радимо за тт мачним словником з’ясувати лексичне значення невідомих слів, оскільки зміп поезії не буде належним чином осягнуто); б) другий раз, щоб звернути увагу на будову твору (кількість строф, їхнє оозмі- рТзмї і тХпмува™»; <ЯС‘<Ра“1 ТР°™ # СТИЛІС™ЧИІ ФІГУРИ)’ визначити вірш»»™ лодккГ^ ПрОЧИТаііге ВІрш “Р331*0’ бажан° вголос, щоб відчути його ришож- 3. Повторно опрацюйте твір, відомості з історії чи теорії літеоатупи (у пазі по- треби можете скористатися матеріалами книжок інших ЖХ ') ЄРаТУР" (У ' 4. Виконайте тестові завдання жанрів;. 5. Перевірте відповіді (їх уміщено в кінці посібника) декому Да-и цього мїсц?й7оХр1цюйтеР?Х?зТРЄбИ 3робІ7 необхілні записи У ВІДВЄ- нрацюите тему 3 учителем або самостійно. 1 Для зручності ви можете викоті магія для підготовки до ЗНО» і ІК Іовувати посібник- -V - \'пест°’ 0,0 ЗНО з української лїтеРаТ- 336 / / г /р‘ и і <1>,а ^0* 11ІД дї Ззк-114 Мі- щені, чдт^У у ЦИХ русая чувая Пісні, ритуа дівча' каючі
иарські !^кі ~ Вели1 ня вр полю .^увд Пісні чи ге ^ено Пісн
• 11»Нін |ш
Дії П> < ГМЛй
«Заплету
віночок»
«Оіі на горі
да женці
жнуть»
4 Ой у полі
криничень-
ка»
** V І . \ І І \|»< І Л і в
1 ,Л ГВОРЧК И.
,ч“ "’Н,Ш|Що <И(|
,5‘- ".НІ ПІГНІ ,и '
Христппот, ХОЧМ 'V "........
ки на ""іаііуп.пііія ц(ІП(>( ° 14 ц» иііічнм
нісннх. крім 'іа|юджеІ1ОІ';,|,іИ^*,'’’,‘,,‘ ... у них
пк нндарм 1а йнн, |м..ІииуХ,’И‘ .........
Вг.інча п.ні пісні н«ь.
ві І Новий рік і Н11 пр'ї''і' ’*• як|
у щедрі....' и, .............
“ -- * И,‘ ЖМ»І|>Н 1,1 ИПНІ ІЮДМІГ,
Закличні нині V
Хм ЯКИХ < Мнидії Вічну ІІ ІІІММНІИ
добрий Врожай. у ’
нк"
Іаи«я),,.
С-ІІЬ. (•>}'.
і»
купальські
визнано
рські
дчути ЙОГі
козацькі
чумацькі
хізні^"
)СТІП^
®Р° кохання
<11Ь цім*.
ІГИ Д(М«М ПИЛ
рігмгік.і»
< М все на.
весна
лигм
Хрзд мм»
«У ржі на
межі»
Пісні, що іпіконунали наприкінці травня на по
ч.іік\ ’іерння, коли по'іинало колосник я жию.
у цих піснях пращури намагались уми.іо< гинити
русалок, щоб ті не шкодили носіпам і ш* іа пи ко
чували до смерті хлопців._____________
Пісні, які співали на Івана Купала (7 іиіпві) біля
ритуального вогнища, через яке стрибали хлопні •
дівчатами; у ніч на Купала дівчата ворожили, иус-
каючи вінки на воду._______________________
Величальні пісні, що виконували під час збирав
ня врожаю (під час жнив); у них женці дякували
полю за врожай та висловлювали побажання, щоб
був добрий урожай наступного року._________
Суспільно-побутові пісні
ПІСНІ, у яких звучать мотиви прощання з родиною
чи героїчно! загибелі козака; у ньому жанрі
жено емонії героя чи ЙОГО родини, а не вчинки чи
Хї, які
---- Родишіоніойу і™ ----
--------------7~_ і гтосунки між закохави
Пісні про "иііін г'7''''і до ненависті; про стосунки
МИ - ВІЛ НІЖНО! любові Л дру:!І„,
членів роднн закоханих.
• Маяло
житечко. І
маяло»
«Місяць на
небі, зіронь-
ки сяють»,
«Цвіте
терен, цвіте
| терен»
337
1
I) .Он Мором. Мором,,’ П|ен,
Морозенка а бою з тат.1|К,чи’7ьс" "І»
И^во-політичішй Діяч часів хи ' ’1ст,і В|*жаюгь |н„( 11
- вії»™ ш^«текко.-о роду'“в*; "‘-.ИЧЧ,,,,,, л ,£ <’»«• ’>• Морозе-
^7'х’юго к~ “в^Гси" “
Морда-нно брав хч.кп, у битві „І;| П1сіяХ«.":ИТОР"М “>"""» Чй иа II."
' Г1,іьничького піл Збаражем, де 1649 ЖМ11 Керував у війську
МорОЗенка вважають узагальненим ^Г.и ’аПП,ув У Ги,к‘ Опоегизові
‘ ОІХ) воїна, який увібрав найкращі р^„ У^нськот козака. хороброго
мано боролися проти турецько-гатаьк В,‘лаків'”атр,г’нв- котрі мужньо й
сетського гніту. Народ порівняв л™ °РД‘за»ойовників. щюти иоль-
^осмову пісні < Чи не той то хм^ узятТадну'Г^ 'Є,Х™‘
. ‘ ,.іаЛЬно-визвольної Війни під проводом к V Д • наивизначніших подій
І^ОП козаків на.3 поляками ПіГжо1т^^^1ЬНт,ЬЮ............. Лі»й-
роль у тодішній УкХ - £ХТ“"* К Р'ІЬ
йравй‘ ___ о країні плекала в народі повагу до свого
•^ка Б. Хмельниц кого. За допомогою діалоіу створюється відчуття безпосе-
^іньої близькеє ті до ватажка, вір рясніє традиційними для фольклорних тво-
и тдвтплосісю. параделізмами, порівняннями й постійними епітетами.
Народні думи та балади
іДума про Марусю Богуславку* розповідає історію, як дівчина звільняє
із семисот українських козаків, котрі перебували в полоні протягом ЗО
ків і не тікає з ними, а залишається, оскільки неволя стала єдиним способом
Я до якого вона звикла. Маруся Богуславка, легендарна українська героїня.
«чволізує тих полонянок, які змушені були покинути Україну, ^потурчитися.
. менитися», але все ше мали незбориме почуття любові до рідної землі
ЗмГст балади «О« летію стріла» (зіставлення почуттів людей різних ро-
„х зв'язків) розкритий через У-ним
ктвору нагадує народні голоаі :)миііімтлі _РКо10Жванавбила?-вор-
огом: »- Ой де ж вона впала, фінал балади несподіваний: удова
го сина. Немає нікого плакати г'^"’а )юнед1т ІіаМиКа шумім каш й тіла ».
суботу сваталась, в неділю віняал .
ьХа'турні ™°Ри^ХМа^
Питати в хрестоматії, що є склад^ я1Ггопіа. Для цього вам р Лг.пе1пге\
дослухати їх у виконанні професій а ддук (у ОоодІеРІау а о
їиій смартфон аудіохрестоматію з д
-пісень належать
До календарно-обрядовий шедрівки
А думи г історичні ПІСНІ
! . Б бМаДИ - лежать пісні
І До суспільно-побутових на. русальні
А про кохання
Ь жниварські
339
колядки
балади
3. Прочитайте уривок 13 поеї
Ой пуищ віночок
Па биструю воду.
На щастя, на долю,
На миюго вроду.
Це рядки з д купальської пісні
А веснянки р жниварської пісні
Б щедрівки
4. Прочитайте уривок із поезії.
Де Христос родився, з Діви воплотився.
Як чоловік пеленами убого повився.
Це рядки з
А щедрівки
Б веснянки
5. Прочитайте уривок із поезії.
Маяло житечко, маяло.
Як у полі стояло.
А тепер не буде чаяти,
А буде в стодолі лежати.
Це рядки з пісні
А чумацької В
Б русальної Г
6. Прочитайте уривок із поезії.
Пісня та мила, пісня та люба —
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися.
Маруся Чураі
і Кясва
5 Паїтаїад
купальської
жниварської
Тепер навіки зійшлися знов.
Це рядки з пісні
А суспільно-побутової
Б родинно-побутової
В купальської
Г історичної
7. Прочитайте уривок із поезії.
Ой ночують чумаченьки
В чистій степу при долині.
Розпустили сірі ваіи пасти
При зеленій муравині
Це рядки з пісні
А кдтендарно-оорядової
Б суспільно-побутової
В родинно-побутової
Г історичної
340
$
9
Прочитайте уривок із поезії
То не хмара світ '
То татар великас^ а'~
Козаченьків обступи.^
Це рядки з
А суспільно-побутової ПІСНІ
5 родинно-побутової Пісні
Прочитайте уривок із поезії.
•сторичної пісні
думи
Та нехай мій батько л>6ре обоє
Ґрунтів, великих.наенн^н^
Ці слова промовляє героїня
А ДУ*И
Б балади
до у жниварських піснях славлять
А народження Ісуса Христа
Б зібраний урожай
В ІСТОрнчНОЇ ПІ' Ні
г рОЛНННіт-ПобуТГ.З*'.' ШСЕ1
В прихід весни
Г Івана Купала
и. Пісні. ЩО виконують, стрибаючи через багаття, називають
А жниварськими
Б купальськими
В щедрівками
Г колядками
12. Марусі Чурай приписують авторство пісні
А «Чи не той то хміль»
Б «Ой Морозе. Морозенку»
В «Засвіт встали козаченьки*
Г «Місяць на небі, зіроньки сяють»
13. Маруся Чурай родом із
А Києва' в Зап’Р^
Б Полтави г ЗолотогоБроду
14. Провідний мотив пісні .Віють вітри, віють буйні.
А туга за милим
Б любов до батьківщини
В проводи коханого в похід
Г визволення невільників із полону
,. . ок гібігоано символічне ЧИСТО
ь У баладі «Ой летіла стріла» . & десять
А три г сто
Б С1М , V» події відбуваються Щ
У «Думі про Марусю Богу слав . р^во Христове
А Новий рік Г Великдень
Б Водохреше
иЬ вороненький, сине море, широкий
17. Червона калина, кінь 1 ----
А постійні епітети р
оксиморони
паралелізми
Не
В
Г
метонімії
символу
гіпербола
антитеза
В
Г
20.
В
г
рефрен
епітет
21.
18. Прочитайте уривок із посли.
То не грім в степу гр
То не хмара світ закрила.^
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
у цих рядках НЕМАЄ
А анафори ]
Б алітерації
19. Прочитайте уривок із поезії.
Де матінка плаче,
Там Дунай розлився...
У цих рядках наявна
А інверсія
Б анафора
Прочитайте уривок із поезії.
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
У цих рядках наявний
А паралелізм
Б окси.морон
Установіт ь відповідність.
Уривок з твору
Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
Трачу літа в лютій горі
І кінця не бачу.
Тільки мені легше стане,
Як трошки поплачу!
В неділю вінчалась,
А в понеділок
Нагайка шуміла
Коло її тіла.
То вони тридцять літ у неволі пробивають.
Божого с віту, сонця праведного у вічі собі не
видають.
На зва твору
/
і о
і 1'
А
Х‘’“ „ІЙ °(
61*
X «ОРО(
І
3 К пГівОЇ’Ю
4 “Р11
сір*1
24. Установіть
А
Б
В
Г
«Дума про Марусю 1 1 ліро-е
Богу славку» 1 «Засвіт встали І 2 3 речит: мати,
козаченьки» |
«Віють вітри, віють | гізм
буйні» 4 слмк
«Чи не той то хміль» 1 тавкі
1
2
З
4
Ой летіла стрі-1-1’
А Б ВО
1
2
З
д
4
установіть відповідність
Географічна назва
Золотий Брід
Савур-мопіла
Чорне море
Дунай
1
2
з
4
Установіть ВІДПОВІДНІСТЬ.
Художній образ
три зозуленьки
камінь біленький
кінь вороненький
сірії вовки
1
2
З
4
А
Б
В
Г
Д
А
Б
В
Г
Д
Установіть відповідність.
1
2
З
4
Ключові слова
А
ліро-епос; Польща
речитатив; сімсот невольників
мати, миленька, сестриця, тра
ГІЗМ гГля П
сльози; арія з «Наталки
тавки«>
Назва твору
<Засвіти^гМ:фУСЮ БогУславку»
«Ой м ІИ к'шч,‘ньки»
; М<Ф<ме. Морозенку»
* ’и не той то хміль.
•вилетіла стріла»
Назва твору
«Дума про Марусю Богу славку
« Віють вітри, віють буйні•
«ЗасвІт встали козаченьки»
«Чи не той то хміль»
«Ой летіла стріла»
Назва твору
«Дума про Марусю Богуславку»
« Віють вітри, віють буйні*
«ЗасвІт встали козаченьки*
«Чи не той то хміль»
«Ой летіла стріла*
343
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Літопис -.Повість минулих ЛІТ» (Х1-ХІ1 ст.)
Жанр: літопис. - - ..^*.ЇЖ
* <
Промір".Повість минулих літ» - «є перший літопис, який дійшов до Нас
ще називають «Початковим літописом». Саме піїт.иролпває світ 1о на історій "> Ц*/ ці Д1 '
го народу від найдавніших часів і до догів життя < ця Упор^ .л-Н1 *
цьогеГтвору. Літопис розповідає про початок Київсько, держави, тую „ерщщ Ч ЬМ * (М
князів. Цікавою є легендо про засщрпшня Києва. апостол Андрій ПершВДаіІ1,> ’фй1 (
час подорожі по Дніпру пророкував, що па прибе^жних пагорбах постане ,Л / >1’' ,
«Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город веЛй > >1 д гУ ДЄ’ *
і церков багато воздвигне Бог». Розповідається також про трьох братів: Кия, ЩЄк. ’У'|Ь.1і,31^ Н'Ор^
Хорива та їхню сестру Либідь, які збудували Київ. Докладно автор подає інфорц^ адВ
цію про походи київських князів, про Олега та ного похід на столицю Візантії Що. [НІ '
город (сучасний Стамбул), на воротах якого він повісив свій щит на знак перем0П| ’ " -^у Г*1' *‘і1
Нестор розповідає про древлянську1 данину, смерть київського князя Ігоря й цОча7,ІІС
помсту княгині Ольги. Читач дізнається про хитрість і мудрість княгині, якаСПо. 41^^1 [ГОр 1
чатку обманом укинула древлянських послів у велику яму й засипала їх живими , -еМН*1'
потім улаштувала тризну (поминки) біля місця поховання князя Ігоря, неподалік р
Іскоростеня, де напоїла п’ять тисяч древлян, а потім веліла посікти їх. І насамкі- ' ЗИІ' •
нець узяла в облогу Іскоростень, після чого древляни згодилися платити данину
Проте княгиня замість данини попросила: «Дайте мені од двора по три голуби і по
три горобці». Древляни зраділи, що так дешево відкупляться від облоги. Коли спо-
ночіло, Ольга наказала прив’язати до голубів і горобців трут (легкозаймиста речо-
вина), підпалити його й відпустити птахів. Так княгині вдалося за одну ніч спалити
древлянське плем’я й помститися за свого чоловіка Ігоря.
Захоплення героїчним минулим Київської держави й глибокий сум через кня-
жі міжусобиці й лихо, заподіяне ординцями, - провідні мотиви літопису.
«Повість минулих літ» — це не лише своєрідний підручник історії, а й скарб-
ниця поетичних й епічних сказань, байок та оповідань. Оповідь у літописі ведеть-
ся то спокійним, то драматичним тоном, який іноді переривається надзвичайно
емоцпіними сплесками. Мова твору жива, образна, поетична, хоча й неоднорідна:
у текстах наявні й старослов’янізми, і народнорозмовні елементи.
Поема «Слово про похід Ігорів» (кінець XII ст.)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема (або літописна повість)
гема:зображення невдалого похл™ и™- 7 •
ловців 1185 р. новгоР°Д-сіверського князя Ігоря на по-
головна ідея: заклик руських кня-Нп
зовнішніх ворогів. Д ЄДНа,ІНя ДЛЯ спільної боротьби ПрОТІ*
Головні герої: князі Ігор, Святостан і р. ,• ./Чп
половці Овлур, Гзак і Кончак еволод; Ярославна — дружина 1і°Р ’
-----------
•Дврев^нв. Оревзяви - сііІИюат.-якмв!
па території сучасного українського Полісся. ( 3 ПЛемеН)- «ке жило в М Х П (.
344 .
5;
»&іи про славу и <
Ізчитач переносить
аігоря. Вона просі
’жннй Ігор думає
За ними женуть
® радо зустрічає І
ЗДирогощої
&^Р0Д-с
Ч^НИТЬ рі
-'Чііг "• Мора
•Лї
Ч.
к ІЖІ,гющдщї1я.я..
7 ...,, І .мьііпгішм І<*|х»їчисії... У"У(і'а<іі1н»ч
** X*' ' 7"' "•"•'лум.п, ... '•»«>......
.....„ - н. як ...ипХ ; »>““
І луч:и'н°м) Ін‘р ііонінг ОЇХ Х<,іи,Л. ‘'к' НК РОбМіІ "І”' "',Х1,1 ”г’«">р<>д
п’ 1 -и.че< гі. Л’«и князя с>пнн і ’ * "’Д Курсі кпч у ,,І(У Кін чека* сп<>
по..................,, ...........
-......и.л...........
ранком у «• >•1 ннцю дружина Ігоря иепем
ідовяг. Наступного дня ж>рі стали ад6рала « половців коштоншм
крити чотири сонця (мастися на уваз| Ч()ІИ ® ХМаРи чорними, вони хочуть
и Великого. 1 їедалеко иже земля Руська К’ІЯ ") На р1чц* Кая '*•1,10 61-1Я
Г’ у^есь день земля 1-у де, ріки мутно течуть ким <к н
Ьмють його стяги. Ігореві стало шкода бт™ г Мс«’»олодст<»їгі. в обороні, але
* .... V. Три ДНІ тривав бій, . вс ього дв ^ X»"
Р"Р-Р—.ийдереГзХХХ""И,ГО
М1КН ХТ™ оХри' “ороги *тим часом 1 '"-р"™-
.. м К. ькч Князь . ор потрапив у полон. Великий киів. ьк.пі кпи< ™,... ...п
(ич.п. «Мі/.»' а..."* (.ємний, поганий сон). Бояр., сказати йому, що пінсько Ігоря
ЮЛЯГ.Ю. а Ві ево.и'Д заі инув, самого ж Ігоря взято в полон. Тоді київський князь
Святослав зронив -«золоте слово, зо слізьми змішанеє: зарано брати вирушили на
іаіовців, шукаючи собі слави. Однією з причин поразки є те, іцо колишні князі
Ьдкпір дбали про славу й багатство, а менше про рідну землю.
Далі читач переноситься до Путивля, у якому на забралі плаче Ярославна -
дожина Ігоря. Вона просить допомоги й захисту у вітру, Дніпра іі сонця.
Полонений Ігор думає про втечу. Половець Овлур допомагає йому. Ігор тікає
іпоюну За ними женуться половецькі князі Гзак і Кончак, проте не наздоганя-
ть’Київ радо зустрічає Ігоря, він спускається по Боричевому узвозі до церкви
ХХ^Хиреьк-й князь постає пер-——
«б мужньо боронить рідну й будь-шо хоче
Ьстравпшіі та рішучий воїн, не снлою князів захоплюється іі опо-
«СЯГПІ своєї мети. Моральною та фі сковані, а в смілості згартова-
«дач: .Ваші хоробрі серця в жорстокім В бою братові Всеволоду,
«►•Те. що Ігор повертає свої полки, шо ) д го взаємодопомога та взаємо-
^рактеризує його як благородного вони, герой: його слабкі місця
«Фучка не порожні слова. Проте 11 ‘як1 стаЛИ причиною поразки. Як
^мірне честолюбство й нер°з<>д іи -з д0Свідченим у походах кіннеьким
^на виступити в похід, не порад1’1’1 лЄГКоважність дорою ооіиіп.ии ь
рзе** Святославом? Самовпевненіс назва.
*«Й0ГОдрУжині. нагадус билинного
І Князь Всеволод, брат Ігор ^^душний, не ДУ своєї дружин,,.
^уи-туром*. Він сміливий * нігоВі. пр°лаСК^
Злотий батьківський престол у
^Р«й. „Кі Ігор, уособлює відвагу11
ІЗ Ід
уні\
їм*
345
,. „„„шп .юбражений я« «УЛРИ" «Ржавний лія>|
Великий князь •««"" (1,,„„„(! батько. Симпатії оповідача ПілкОліІ»,,
гу.ііииий. смілііічпі ЯИтіль>«>РУСЬКО1 < дності, необмЛЧ
бчщ. віч шн гас нк веноіп.ии впра-вп "Рхідвв! ^
боротьби з ворогом. .......„Іі тонкого ліризму. в,,,,.
Обрав Я/юслтишА .. ' „бсльусіх руських воїнів. У >*»,,.
тільки ворса йолоп Іп •.... й дНІІтра. д,1|(„ря< « Я„,
славна звсрга. .. ,,„л1)1,іка. У Диіпра-Схавути *»
що НІН несе хажмо і Н СІ,Ице звинувачує за промені, які немилі
ов Х.ЗН, V евіїоівіі літературі, що вражає свої ю людяністю, заду,,, *
,Хіоти'мом.пиу.ріі.......красок..... коханому. %.
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722-1794)
Поет, філософ
Вірш *Ое ІіЬсгіаІе»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична, філософська.
Провідні мотиви: воля — найцінніше багатство; уславлення Б. Хмельниць-
кого як символ свободи.
Про твір. Для ліричного героя воля - найбільше багатство. Г. Сковорода пере-
ймається долею селян, які за кріпацтва були віддані поміщикам у довічне рабство,
тому проблема свободи в Україні па той час була дуже актуальною. Ліричний герой,
розмірковуючи і іад питанням, що таке свобода, заперечує порівняння цього людськ -
і о блага із золотом. В останніх двох рядках він згадує й прославляє Б. Хмельницького
як символ вольності — у другій половині XVIII ст. ще живими були спогади в народ-
ній нам я і і про їхн за визволення з-під національного й соціального гноблення.
Пісня «Всякому місту - звичай і права...»
Літературний рід: лірика.
Вид^іпики^ізюм 'Ґ''* Иаро;іН0ю <Філ°софсько-сатирична пісня).
иио лірики, громадянська, філософська
сумдь,™ МОти"и: “ИКРИ™ ‘^ьких вад щасливий той. хто має
пияків, .!< іарн, і'ні.гі.,,',,. ''.^''УЛЖуЄ ;и"ІІІІІІКіь і бюрократів, розііусн1ІКІ'‘
вису совісті, жити мудХоме™?4* Ие ,Ір° Маетки й а “Р° шо6 »
ки людина з чистою совістю й помиї- ЯС,(ИМ РозУмом. Перемогти смерть здатна і>-
Проблеми, порушені у творі б??1"’ ІІС?ЄА сме1УП0 всі Рівні - і мужик, і пар-
кими простолюду, тому Пісня «Всяк ЗЛОбоденними в той час, а отже, і
популярність, стала народною. 1. Кот.іи^ МІСТУ ~~ звичай і права...» мала 1,е1‘ ’
л єсі «Наталка Полтавка». Р^веький використав Ті як арію возв^
346
у;г-ер^1
/П І
ЕЕ<ине>103
иіі85р:
1 . .Слово пр
ь .Пов>сть"
в .Бджолаї
Г .ОеІіЬеП;
; «Повість мин
А Григорій <
Б НесторЛі
А
Боян
и з пол<
в к;р
г *0|,чак
“севолп„
в 'Чя
6 ‘""і
Ж
НіЦ|||1|;
Б*#*» «Бд^,..,
...олїікл “11,рР1ін«11Кж
,*'• ' " • ••.. м
О ТЄЧ ‘ Норі.ін. іки ’ЮЛЧ1ІЦ ||11111ч
ЧІерЩеНІ< ОЛН,,Ю ІНИ1-<<К)И> й .найсо.
Ка*Я*>8Ии,я‘. Ь тка Гадається з
Е‘ *л<Г> ’^Мкькіїй з р ^1ИаНп д* Частина
-ум1жг Дпу,а...................................................*«•......*
К»«> Ая "1,'л "ть‘-“>•» Шершень чібпп,','1"1 У"1'"'1Що оприро-
СйроАинся на те тЬмш, цоб Іет) . гмцть
СоріЛ”еній (<СР°ДНІ>Ь) Праці, тобто ппапі * Мжо;іа бачить син; щастя лише
(.'<;,<.’г/пї чет). ш'.м- ( п<>>ццІШІ,и, 'і І,ОК І,1кап,п1м •іігім ш .іінццянікі
Еозблі Н.ми не може ц зарозуміло Н:іді БтжоТ Шершень
тчкії дурна*. «багато у вас г^абе^^ характеристиками,
І. Події 1185 року зображено у творі
д «Слово про похід Ігорів»
Б «Повість минулих літ»
В ' Бджола та Шершень»
Г «Ре ІіЬегїаіе»
2. «Повість минулих літ» упорядкував
А Григорій Сковорода
Б Нестор Літописець
В невідомий автор
Г Боян
3. Утекти з полону князю Ігорю допоміг
А Гзак
Б Овлур
В Коичак
Г Всеволод
Ярослаяна звертається до
„Сіх названих образів, ОКРІМ
А сонця
Б місяця
В
дХра народження Києва на придніпровських
Згідно з «Повістю м,,н^л1^^ачИла)
пагорбах передбачив (і^Ре " княгиия ^ ,ЬІ»
А Кий Г Андрій Первозванші
Б князь Ігор
347
6. .0»
А Ярослинна
Б князь Ігор
В княгиня Ольга
Г князь Святослав
7 Про помсту древлянам іде 11»< я) 1 “ 1
А «Всякому місту звичАЛ И-рпи...»
Б «Слово про похід Ігорі»*
В «Повість минулих літ»
Г «Ое ІіЬегШе»
8. «Слово про похід Ігорів» твір
А епічний
Б ліричний
В ліро-епічний
Г драматичний
9. Золоте слово, зо слізьми змішане ви голос і їв князі
А Святослав
Б Всеволод
В Олег
Г Ігор
10. Київському князеві Святославу належа ть слова
А «Самі мужаймось, самі візьмем славу прийдешню, колишньою самі
А тему
Б ідею
поділимось».
Б «О вітре, вітрило! Чому, господарю, силою віспі? Чому мечеіи ворожі
стріли на крилах своїх легких?.,»
В «Як опутаєм його красною дівчиною, то не бачит и нам ні соколяти,ані
дівчини тієї красної...»
Г «Рано взялись ви землю Половецьку мечами разити, а собі слави шу-
кати. Не з честю ви ворога подолали...»
11. С лова Дайте мені од двора по три голуби і по три горобці належать князю
(княгині) 1
А Ользі
Б Ігореві
В Ярославні
Г Святославові
у Ліричний ге
А Богдана
Ь Нестора
12' А ТрівнТи™ г°РПМ МІЖ »ЕМАЄ
Б гіперболи
В інверсії
Г епітета
348
15.
16.
|3 Слова 1^"^'"‘Пба,Іимиб!іти
Л !'Х>Р * **«• промовляв князь І
Б Олег В Всеволод
14 Богдан Хмельницький :і|ада„„и
А «Всякому місту - з,1ИЧай і права
Б «Слово про похід 1 горі в»
ІЗ «Повість минулих літ*,
р <І)е ІіЬегїаІе»
Пісню «Всякому місту - звичай і тпіг.
— - ІРаиа,-> як лрію виконує герой твору
А «Енеіда» м «і
Б «Катерина» ’ «Чорна ра«.
1 «Наталка Полтавка»
У творі «Всякому місту — звичай і права...» засуджено всі назнані вади.
ОКРІМ
Д пияцтва В хабарництва
Б шовінізму Г бюрократизму
|7. Утворі «Бджола та Шершень» НЕ ЗГАДАНИЙ
А Катои В Епікур
Б Сократ Г Цицерон
18 Си.іою у своїх байках Григорій Сковорода називає
А тему В мораль
Б ідею Г алеп>р,ю
« » Пр ІіЬггіаІе» символом свободи вважає
Ліричний герой твору «IX- пвегіатє»
А Богдана Хмельницькою
Б Нестора Літописця
Оповідна частина й повчання
А «Слово про похід Ігорів»
Б «Повість минулих літ*
21. Установіть відповідні*гь-
Жанр
героїчна поема
літопис
байка
пісня
19.
В княгиню Ольгу
Г князя Ігоря
-композиційні особливості твору
В * Бджола та Шершень»
Г «Ре ІіЬегіаіе»
20.
Назва твору
всякому місту - звичай 1 права...
ЕХпропохІЛІгори»
Повість».улихліт»
І па та Шершень»
1
2
Б
В
г «Бд*0713 •-
д <Ос ІіЬсгіаіе*
22. Установіть відповідність.
Уривок із твору
1 Плаче-тужить Ярославна
Вранці в Путивлі на валу...
2 О, якби в дурні мені
не пошитись,
Щоб без свободи не міг
я лишитись.
З Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
4 Чи знаєш ти, що плоди твоєї
праці не стільки тобі самій, як
людям корисні...
А
Б
В
Г
д
Назва твору
* Всякому місту - звичай
і права...»
«Слово про похід Ігорів»
«Повість минулих літ»
«Бджола та Шершень»
«Ос ІіЬепаіе»
23. Установіть відповідність.
2
З
4
Уривок із твору
1 Панські Петро для чинів тре кутки....
2 В сих дім, як вулик, гуде від гуляк....
З Що є свобода?Добро в ній якеє?
4 Мед любить їсти й ведмідь,
а Шершень теж не проти того.
А
Б
В
Г
Художній засіб
інверсія
алегорія
порівняння
риторичне звертання
риторичне запитання
ЇЇ-»"
24. Установіть відповідність.
Провідний мотив (тема) твору
І споріднена праця
2 невдалий похід на половців
З свобода - найцінніше багатство
4 ЩаслнвиМ'хта .має чисте сумління
1
2
З
4
^'віншука
ека Після 3<
ягрв Еола. аі
I >3 ЯКОГО бх
Б
В
д
Назва твору
♦ Всякому місту — звичай і
права..,».
«Слово про похід Ігорів*
«Повість минулих літ*
«Бджола та Шершень»
«Ве ІіЬеПаіе*
А Б В
NN
1
2
З
4
350
література кінця
ІВАН Кої
Поет, драматург. Зачинати
Поема «Енеіда* (1798 р. пеппи
• •-> грн частини іхл? п
^ждт¥/”'''иР1гі’ліро-еіі<и- р‘ увесь твір)
бурлескно-травестійна поема
ритщиіии напрям, стиль, течія-я
глузливе зображення ІИН1В11ОП,' „,,...
1* «ОРСТОК.СТВ, хабар,,,111и)ЦІаом
утвердження безсмертності українського народу й«о м. н ^ь-
іг культ? ри. мови, волслюоноіо духу; засудження жорстокості панівної ь- ;
зі. морального звиродніння, хабарництва чиновників.
р^ювяі герої: Еней. його батько Лихі < і мати Венера; друзі-троянш Ннз таї
_ верховини бог Зевс, бог торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Неп-
('опіня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сіівіхіа. цариця Нирп *
Г*' ^аТ|1Н. його дружина Лмата й дочка Давінія; цар руту льійв Тури.
^Композиція та сюжет. «Енеїда* складається з шести частіш. Основу сили
тять мандри Енея — сина богині Венерн й земного царя Аихіза. Після ір>й-
Тоої він шукає за настановою Зевса землю, щоб збудувати нову державу
і гггшт Піс ля загибелі Трої Еней вирушає в подорож. Юнона звертаї ткя
^ХГвЕол: аби той
авши від Енея «півкопи грошей», > гамои>є^‘ ^^^0 троянця, удашто-
за. царицею якого була Дідона. Вона зак». чсрсз Х1
бенкети й ігрища, аби Еней заоув‘ ^^^ аД^оназторяспхтюєсе^
ія нагаде Енеєві про його місію. Еней Юнона 1КЧ.
II частина. Еней гостює на С инил . палити чоВШ1 Енесвого шшька-
Ьужницю на землю, і та п1д^Вд0ЦІ часТина артілі вціліла. Еш сві пршш
починається пожежа, про і е ''СР „ ііаТИ його в пеклі. о Він
батько Анхіз, він покликав ст’ зсмЛІ. Еней ‘я>','а^ка н ІІС1СЛО. По-
ІН частина. Причаливши д . поГОджу« гься відвес пі - сказав, то
^Річає Сивіад-пророчиню. пог
жуючи пеклом, Еней с ь* . ^всім
Енея буде «великий і завзя п0ТршШЛ° иаск ІТ1^П вїдаернувт-рояніїїв в
іУчастина. Далі троянське ви ’с Д°поМ?ІТп0Хиии Амат“’
^«репюрю^
. в™, „рИб— - ^гатур.<лхмн^ р'.....................
линьки Лавініі на (не без '"'’^р^льилм1'- ’1а°“1отивиик,в. По
а Лма га хоче за зятя 1 ^оянням11 РаКОмогабі.тьип •
^'частина. Війна тривас м 3нипіиТИ
У ворожий стан, Щ°б сеР' героїв-
назад вони гинуть є Р
і
Xі'’111
!/ .у4\і ‘м.
„ ш>,„ Зсік- .......... >’Чп
' ...-- ..... 'ХМ’Х •"""ріпі.: .я м,„ ‘ ‘4
' . ...............
. ;„и. ....... .........................
|чш »> *..- 1." ’ ..«« "” "І’1"лтакищч
м Водночас І неп н|»в .,„чю«и гьсм в тому, що він то сіфи,. >
;иі ™>. ' нореч.. - лог/Щ колак ». а то І1Д Ц
' ' ' " ^ї,Лиьм...щчч .иихв.и и.сч спмилим до І-'нец
боягуз Л.1С Р авгоргьк бритвіста.іь^ Довершують колорИі1 'Ч
Л/ря«Д; ч^'огмн. о < (Ч^е 11СГЬ. у другій частіші поеми він хоробрий п4
разі нея моїм.10. Єішц< дбайливий командир-батько, цйа Ч
.................................У;
і '.Хк-. « Ч’.' Кнни І-пта. .іб.рПКП -лр.и ..................
втілено деяк...иоааяьніркемукрйнсьт^хчлістеру. ,
т^янчгв зображено вірними товаришами, як. цінують чоловічу іружС„. >«
режуть лицарську честь, вони великі патріоти свосї батьківщини, демонегр\-юїь
зневап- до власної смерті. Водночас автор іронізує з їхніх вад (надмірне аю^.
вання їжі. напоїв, веселощі через кран та іи.ї Яскравими представниками^. ‘
зацької(троянської) дружини є говарпіп. //мз та Евріа.і. які здійсни їй героїчний діП'1
вчинок заради благородної ідеї перемоги над воротм і свободи рідної .«мц Л<
Воїнська честь і справа, захист рідноп) краю для них понад усе у цьому пере- чч>' і
конують слова Евріала:
Де (м.пцч добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повиниость іеираіеіягь.
, 1
Образи богів, жителів Олімпу (Леве. Венера, Юнопа, Нептун, і'о.і. Мсрку
рііі). зе.мкі герої (цар . Іатпн, Ацест, і урн. Дідона) це представники папішіої
верхівки України (Російська імперія, до складу якої входила Україна) Х\ І1Іеі .
а саме царі поміщики та чиновники з їхньою бездіяльністю, пихатістю, хаМ
вуюГіи5епТ>Р1к стаиіснням до потреб народу. Впкористо-
........... -........................
І’0И!Іга^не»^Хш1тХ^^ баба-ята. кпгрз »’
почалася війна; неіндивідуалізо'.чші п'. 'ІЛР>'Лат,ша- че1’''л 1
помагають .утілювати гехювні ідеї
с мертоносного явища.
До речі...
Радимо переглянути ПЛ
ладимир Дахно), знятий за
їои
ІкО*1
ІІ*'-'
ЦЦІІ10І-0 ТИ
Наталки, ТО
^„коханої Лін1
І Про твір- Нашли
Ьіі ідеальної гер
(®рш її до всяко/
рпюю, шанує «сіх
•ірсвою на свін/
•'йа, іі()1Іа ще
1 !Ш(МО (р
І^ЗДіііі
______________________I С‘ ''1;ці|иі
рої. яких поміщено в пекло. Ці герої 10 ЧКЦ
засУ-іжешія суспільних недоліків. віііі’И»к
ДИВ’
‘Г.
р-и^рісі, ї;
моти1Хи*одно!Н,МаЦІЙНИИ ф,пьм (режисера |*‘ н
однойменно! поеми І. Котляревського 14 Ч-. -Г
Мулким .Ене!.1ач19яі) КчХ*’
ТиЬві
352
ч
к%Л-'
XX
?ДсгавЧ.
1
- Уци^
гун. Еді і
гавитил
країна* №
ІНХЗТХ^1’
[. Кот;
44.1х’ *
ЛИ
. ",С”"агадка|1
тцрнииркі: лрама
^’^Ійськаоп»
напР**. стиль ж • ’ ^^^''аченнямав-
В^менталізм. ’ класицизм ІІП
^^.•^жеиня ЖИТГЯ й Побт’ Ги,ТИГеи>г1‘к1’іі реа-
І^анні людей з народу. ’ ’ Енських селян на початку XIX .
Г^.их*4'ідея: ^п’пування дуХОйНпТ У Х,Х ст: в,р’
Г г^^6и: Г°Р"'1нат'Рп.’Ииха.п^'а«>лиНиз1Мроду.
І ^3. коханий Наталки Петро. «С&“:^ичТерииа.,-
Косо. . ^Кфваковський. виборний Мако-
|коипози111Я га сюжет. За основу сюжети і»
К^к/яаїйиу конфлікт: нерівне‘коханняУй оти,,оіи,іі аля європейського
"Гр. Заможний Герпило не хоче віллатн ‘Р нелю6а одружитися з дів-
11Петра- хоча молоді й закохані, і виганяЛ0Ю Наталк>’ за названого
Г^й помирає, а родина вимушена переїхати з п°лБатько Спивається, розорю-
К"«дач дізнається з розповіді вХрХіГ,|“-™"''-1огеіа<"р"икнгт»Рік)
Г - Тд гпче відтяти Натяп^г « вп°орного). Щоб зарадити скруті. Горпина
Ьилиха хоче вшати Наталку за старого, проте заможного возного Тетерва-
Е^ого. Хоча Наталка любить і чекає Петра, проте подає нелюбу рушники аби
матері. Саме в цей момент повертається із заробітків Петро. Хлопець
рнулює возного тим, що готовий пожертвувати власним щастям заради благо-
Ьуччя Наталки, тож старий оагатій робить великодушний вчинок, відступи в-
Сь від коханої дівчини.
Про твір. Наталка — центральний персонаж п’єси — наділена характерис-
Ьяуін ідеальної героїні: «Золото — не дівка!... Окрім того, що красива, розумна.
Сюрші й до всякого дію дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає ма
Бжю шанує всіх старших за себе, яка трудящу, яка рукодіїьнииу. що й себе.
Еяір свою на світі держить». Крім того, що Наталка працьовита, приклад для
Реала, вона ше й вірна в коханні, чекає .любого вже чотири, ршає.Нажалк»
, т-г і„т \ тгпбить через його всім женихам одказує...* ш.о
Ьфш його (Петра. - ДатТ такв/п т.тіа1. котрого, .може.
ида. вознии дивується, як можна «лю
ИЖД погнили». _ _ Горпини Терпилихи. Так, дочку'
і Доволі складний образ Наталчиної ма шастя вона розуміє зовсім
виховала доброю, чесною й прапьови' • бідності, тому й умовляє доньку
Г*к як Наталка: їй краше вмерти, ніж ж . р,ід ВПливом мрій про оагат-
заміж за багатого підстаркуватого . ещ в()На 3 „окійн,,м чоловіком
Ь змінюється ставлення Горпини до поверТаЄТЬСЯ із заробітків,
^Чях/идного сина^. КолИ *^чИ оцінними ^овам“ ^ре^їгфафом
ГР«чає його не дуже тепло, над раніше залякув Р пилиха
пройдисвіт,. А коли возниш якіш на користь Петра, ер
^Мою. відмовляється одр> ^‘одного Петра- без талану і без при-
СХИЛЯЄТЬСЯ серцем ДО бла ^без П-І - и в обох розвине-
й Микола — сирот*. . безк°Рис’
Вони однаково прань081111.
не йому і іч класної гі щосп. ліс мають різні характери, цс1
тинин, здатний па самопокор гну заради Іншої людини щ Чес,,НЦ І
«бикше, лл сашмо, гОє». гогопшї усі гроші. зариб, ієні тяжкою і К°Хги НцЧ І
чотирьох років. ні шаги Вага чи. щоб іимнпй ніколи не міг ОД н,'’Иич”І
бідну Л/мколи не такий м’якосерднпй, він Твердішої плачі. н ’И‘ |їи>Ч:',іі І
розпач. іотенннн Нарубок оптиміст. відчаю нема», місця в ікні"* Ие Н||<| 4 І
про вільне життя, збир.и іьої податися на Гамані, до чорними ті' І
козацьке товариство. ' ' І
Вашим Тетере аковський сатиричний образ чиновника, хаб-
сх мус з приводу того. що з кожним роком усе трудніше вибивати <цн. І
Його інтереси дріб’язкові її потворні: скарги, позови, пограбування П І
ною характеристикою Миколи, «літун такий, що й з рідною батька'І
Возний знає, то люди бачать його зловживання, тож виправдовується1^^*
всі обманюють. З цією метою він навіть переробив на свій лад пісню І' Ско"" І
« Всякому городу нрав і права», у якій співає, що «хто не лукавить, той ' І 11 '
і’лг.'ь». Хай там як. але в цій заскорузлій душі є місце й великодушності 'з^?’
фінальний епізод п'єси, у якому він відступає від Наталки іі просить Терпів
благословити дітей. І
Неоднозначний образ і виборного Макогоненка. З одного боку, він «
рий. як лисиця*, «де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка — зараз Зоїихе
нещирий, користолюбний, аз іншого боку, він виявляє неабияку симпатію цЄр^
прихильність до бідних, добре слово про Наталку, а потім і про Петра («Ти\^
чоловіка, як Петро, я зроду не бачив'*), а найбільше за те, що зневажає чиновнії-
ків-хабарників. отих «п'явок*, що з простого народу «кров смокчуть*.
к
^Рмеркуґ
А Нептум
Л «аКу^
Іі УКар<*
, прочитаіі
До речі...
Радимо переглянути повнометражний фільм-оперету «Наталка Полтавка» (ре-
жисер Родіон Юхименко), знятий за сюжетом однойменної п’єси І. Котляревського.
у цих рял
А Юнон
Б ДіД°н
В Лавін
Г Венеї
8. Прочитаі
їои
ТиЬві
Фільм «Наталка Полтавка» (1978)
1. ♦ Енеїда» за жанром —
А героїчна поема
Б малоросійська опера
В соціально-побутова драма
Г бурлескно-травестійна поема
2. » Енеїда» — перелицьований твір
А Овідія
Б Гомера
В Катона
Г Вергілія
Це опис
А Турт
Б Ацес
Латі
Еваї
^рочцт
3. * Енеїда» — зразок
А бароко
Б романтизму
В класицизму
Г сентименталізму
Ці
А
Б
Нц.
354
,ЧИтаптс уривок із ПОезЦ
Так ставиться до Енся пах-
4 Лавінія
Б Цириея
5.
6.
7.
® Юнона
Дівку чорнобриву, смачную. гап,ш
Р У' УМіи“У Юнона
А Меркурію
Б Нептуну “ Зевсу
Г Еолу
Були троянці п 'яні, ситі, книго» г,а, \
пвнь ІГП> 1 °^шиті> хоть голі прибрели, як
д на Кумській землі
Б у Карфагені
Прочитайте уривок із поезії.
Енея так вона любила.,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
У цих рядках ідеться про
Юнону
Дідону
Лавінію
Венеру
запропонувала як ха-
Г Еолу
® У Сицилії
Г у пеклі
А
Б
В
г
8. Прочитайте уривок із поезії.
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало...
Це опис
Турна
Ацеста
Латина
Евандра
А
Б
В
Г
9- Прочитайте уривок із поезії-
Де общеє добро в упадку,
! Забудь отця, забудь і матку,
І Лети „оаияность оправлять...
Ці слова належать
А Низові
В Паланту
р Вулканові
10. Низ лруг
А Туриа
Б Л поста
Ь
В Евріала
Г Евандра
11. у як...... ....... 11' *
а є™, ...........
Кумскка к-мляі Ку-гмоіав|И1І, Ти6р
В Карфаген • ('„ГРСТ Кумська земля
Г Тибр Карфаген С*гсст
. іспічпіну 11 промиту* ться в образі
12. Алюзія на Катерину * і
А Юнонн
Б Цирцеї
В Аматн
Г Венерн
ІЗ. НЕПРАВИЛЬНИМ Є твердження, що п’єса «Наталки По.ттавца
А складається з двох дій
Б має ознаки сентименталізму
В за визначенням автора - малоросійська опера
Г є першим твором нової української літератури
14. Пісню «Всякому місту - звичай і права...» виконує
А Тетерваковський
Б Макогоненко
В Микола
Г Петро
15. За родовою характеристикою «Наталка Полтавка» — твір
А епічний
Б ліричний
В ліро-епічний
Г драматичний
16. Історію Наталчиного батька розповідає
А Тетерваковський
Б Макогоненко
В Терпилиха
Г Наталка
17. П'єса «Наталка Полтавка» розпочинається піснею
А «Ой під вишнею, під черешнею»
Б «Віють вітри, віють буйні»
В «Гомін, гомін по діброві»
Г «Ой я дівчина Полтавка»
356
А
Б
В
Г
д
ькою мовою
1 й на Тамані
Вчинок
здіймає бурю на морі
вирізає вночі рутульнів
з
.................... ц І
Л ..........лчуетьея кохаик, і? "а™' ТОЛІ' «ми
|> Наїа нка дні згоду |(( Наталці
ц Іігіро шдда< Наталці Вс| аапг.г( ‘е,>Вако«’ьким
І .....» щха итьТерпидих/б^^коюпрмкюгрош1
що як його набір сліп і1|п V- П1'И аталКу й Петра на шлюб
д Цетри І>акісрИЗуЄ мовлення
І, Миколи В Макогоненка
)Пгі.НаталкаПолтавка.Г Тст^“«ого
ОКРІМ ' 1 Ііазпа,|і композиційні особливості,
А ремарок, сформульованих російсь
Іі подій, які відбуваються в Полтаві
ц пісень та яв, що пронумеровані
1‘ тексту, який поділено на дві дії
Установіть відповідність.
Характеристика героїні
..моя до людей;
Які лиш не остережуться,
А їй на острів попадуться,
Тих переверне на звірей.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода.
Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла, вся в шрамах...
...І по трактирах пунш пила,
Частенько на соломі спала,
В шинелі сірій щеголяла.
Установіть відповіднії гь.
Героїня твору
Лавінія
Цирцея
Си вілла
Юнона
Венера
Герой твору
Евандр
Вулкан
Харон
Еол
А
Б
В
1
2
З
4
Д
23. Установіть відповідність.
Художній засіб
епітет
алюзія
гіпербола
порівняння
і
2
З
4
Б
В
Г
д
Приклад
Еней піджав хвіст, мов собак
Мов Каїн, затрусивсь у9Єсь а'
В жалю, в сльозах і у гі
смутку
Богиня сіла в просту будку..
Пили, іграли, женихались.
Ніхто без діла не сидів.
1 дав чимдуж із лісу драла,
Що аж земля під ним дрижала.
Про Сагайдачного співали,
Либонь, співали і про Січ...,
...
І(І/Й на
X'
^оМУ^.-Кате
ЇМ П°ЛЬ
^3, св°’^о се.
з нЄ „ідкриї
6У 'И І
.<мУИїЄН г
24. Установіть відповідність.
Дійова особа
Тетерваковськии
Макогоненко
Микола
Петро
1
2
З
4
Б
В
Г
Репліка
— Нема у мене ні родичів, ні зна-
ком их.
— Моє все багатство єсть мас
добре ім’я.
— Так і я з чорноморцями буду
тетерю їсти, горілку пити.
— Стара Терпилиха не зсунулась
іще з глузду, щоб вам одказати.
— Сердечний приятелю! Візьми-
ся у Наталки й матері хожденіе
іміти по моєму сердечному ділу.
>»Ссуспіль^
|і“‘1"їио °'
<но>о. ФІКСЯ
, Але марно- ш
^.Катерина за-
колонку- Хлопни
<та,у якій був її
Дані дала хлопчику
ішли понад ш ляхо
Про твір. Обра:
жждальною була
№нх сестер, у
рь покритки Іі Д
І',м народної мс
*ЯКІ нарІМ,
Я|
1Т°РС?К
Ч, <деЛ
358
п
гсі’"ц«> паз»)
У
ч„ ч
.\
->$С
ро(>. І ЕщНЬОмУ сУСІІкІЬ< 11П Катерина з маленьким
І ля свого милого. Довго шукала - і ось доля і:
2глг«о й>
*У пити.
ію.'Вав
атері ж--
пдечном'м
Поема ч|<п
^ратУІ”"114 рід: ;"І’О оікц-.
К2ї>.соіііально-іюбутоаап(Н'ма
1 мап/’ял<, стиль,
^•зображення Логічної дощ ж411’Р°Ма,,'ГИлм-
К^МУ суспільстві. ” покритки й дигиии-безбатченка н
Г ґгро’тв(,ру: КатеР,,на’п батьки, сип
‘ сюжет- Катерина закохалася в москаля |„. , к;ш'
І ілс зі своїм полком до Туреччини й пґіі аі,а'чеРез якийсь час. завагітніла.
К з нею. По селу ніЦ1ла „еХ ...... ...... *
*почали відкрито сміятися З ПОКПИТКИ ' ” ' "’Н,*,К-У НаІюЛ*У<'»М-Я син.
ІВДИ 1,04 . , 'окритки. пустили на глум її б;п ькіїї Батько й
►« "• ... ..... иародя. >
і сином пішла в Московщину іпу*
....... * ось Доля їх звела. Проте Іван грубо повівся
Ккатерипокт зрікся її її сказав солдатам: «Возьмит? прочь безумную!* Вражена
І ізцою жорсгокіс і ю, вона почала благати: ^Покинь мене, набудь мене, та не ки<)ай
Ідиал. Але марно: поки Катерина побігла в хатку лісника по сина. Іван уже був
Елеко. Катерина залишила Івася на шляху, а сама побігла до ставка й кинулася
ьопаїсінкг. Хлопчика підібрав старий кобзар. Минав час. Якось по дорозі їхала
Кета, у якій був Іван з новою сім’єю, він упізнав сина й відвернувся від нього.
' Лані дала хлопчику гроші, карета рушила далі, жебраки полічили милостиню й
І шили понад шляхом.
Про твір. Образ жінки-кріпачки поетові був близький та трагічний: багато-
іждальною була доля його матері, яку «у могилу нужда та праця положим *,
Ь ^них сестеп’ у яких у наймах коси побіліли. Поема розповідає про трапчну
І»Т.Шевченко, який не тільки не 11. р. ать звинувачення іі покори на
Кет. В авторських Інтонаціях і відоТУ £
Читу нещасної жінки, навпаки.
I Поема «Кавказ» (1845)
Літературний рід: ліро-епоє.
Жанр: сатирична поема. Російської імперії на Кавказі.
Гене;зображення загарбницької ш поневолення лкіліЦ
ііеі тоору: неприйняття нас.„ ворога
®»ня зусиль народів ДЛЯ 6о|>°"Хя'патріотичної, мужньої боротьби
співчуття поневоленим, <-хв
г®'Утвердження безсмертя народу. ^59
41 * <•'
г//-;.", к1',
І < М 1* 1*1 <
>' 1
та Якова де пальмстж. -о- іи^к-южетних ' ч-1 * ’
гжать присвята Якову де Бхіьмену й епігра^Ч \ /' рй’1' с І*1 ,
. Т Шевченко присвятив своєму .тіптош Я. л^ .і»’' ‘
,. ... -V підеться зокремих сіподй л
Комшиншж т» сюжет. ‘инчм п'ять ) мовних частіш. вцЛ“',"Ч .
...гем' ТВІР мас три частішії: у
віл одної масті вами 3-і % >ри,іЛ 11<мано м І’ Уь>Л
обрав Променя. пртк> ™\ * _ • и;^мк наманиться Перекопу,, ч
.-іонізатора. Мчччч»нив ; ч.„.иі імперії: а в троїН лірич ,
.неров.™.. ЯК. чек., отз- н«1( |иімдеиІи Д(( позаеюжетннх^ІЧ
щиро звертається до < всяхі лр?1 «------г------- ..
Т «“*—І присвяти» своєму .труто».. г .„... И І
БалХГ- Харкові, який брав участь в «Іюрмленні рукописну „ці'’
Т. Шевченка. Він затнув піл час загарбницької війни на Кавказі. ч‘%- . уп («х- .д,
Т. Шевченко даним з перших пиетупнв на ...їхні 1 народів Кавказу. ,і(дк '
них Росією, яка взялася «просвітити., юрцш. насаджуючи хрие п.янета* '.'„у-'1 •
сіб зміцнення імперії. Мнтепь показав Імперську Росію як норму народі,^ * > „ «'
ноааоашшоао^іно Ноїйгязикаї все .мовчить. Ьо амЛмі™стч»?».Ту> * / .рі" ,
використав оксиморои. ужитої! у сатирично-іронічному значенні, і ця фр^ " ,І»
ла класичним прикладом для показу прій нобленош і іановища народів у Р^, ..
ській імперії. І. Франко писав: « Кавказ сеогнніта інвектива проти 'темної» '' *
царства" зі становища загальнолюдського, се. може, найкраще с відоцтво могу^. \ірННі' й
Ш.ПГТУ маючого, щиролюдськоіо почуття нашого поета*.
Кавказ* відсутні конкретні ббрази-персонажі, проте твір розкрив - ьк0<- Т' ’
зи-символи: Прометея. орла й тюрми. Прометей - це народ. 6». * >пм Й „
етея (у давньогрецькій міфології — титан, покровитель і захиснш 1' * • ГІ панів»0*
ісмертя народу; це узагальнений символ нескореності. Орел - снм- ' 'слрі
__ _ * л їгй’ІКІІІ*.
|11<
і»* /
нього, усеобіймаючого, шнролюдського почуття нашого поета*.
У поемі «1
яскраві образи
смертя Прометея (у давньогрецькій міфології —
людей) — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності. Орел - сим- ’ , ,
вол Російської імперії, хижака, що споконвіку карає Прометея та «ідо день Божий ‘ :'лЧи' 1
добрі ребра й серце розбиває». Тюрма. Сибір - символи колоніальної політики Л->.»іПиюрп<Н>
Російської імперії. ?цс гротескна К«Ц
п Г /«V -X машніїу IV
Поема «Сон ( > всякого своя доля.,. )* (1844)
.етичними коме»
Лйичмциипашртй. ліро-епос. •ітержшнм. Сх
Жанр: сатирична поема (політична сатира). ...
Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського ре мГ)ри < а
жиму. . «м ‘ ^раїьцого
По.іовна ідея: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імпе- ’» К грИМа( ((
рії. вірнопідданствай аморальності земляків-перевертнів. •_ ^Ицц Ц
Композиція. В основі композиції поеми чотири частини (хоча на розділи автор . ц^ц ,
твір не поділяє): вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петерб)?^- ' , 1,41 ец
Про твір. Авторський підзаголовок — комедія — указує не стільки на жзнр к ’Ш
твору, скільки на спосіо відображення дійсності в ньому. У поемі Т. ШевчсШ'0 ,л’*Фнн .
використав прийом сну. Саме такий композиційний прийом (подорож У»1 <« Ч. Ч» ||(
дав можливість авторові у виносно невеликому творі зобразити широку ««’І* ’> „ , М>
му життя в тогочасній Росії.
Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України .то С*»' < к .
ру аЗЩЛТИ ’ Л0 П^Р6-'^. Здавна в нашому народі сову сприймають як
1 Інвективний (від інвектива) - ппямр
и > пряме, гостре засудження влади.
360
5ч*
Чл
к V
^Рів
пан-
но*
♦Іч 'йв»
.... навикає смерть. Цей
І»""", ......... прпчний гепай ’ '«би „ааі
1 ...з.,., ........п,,,,'/;,|‘,і;;;іі -ч.. І
' карт,1,,ами життя *“*. але >,№ад“£**«••. який викликає
.•*/*’’ а *аГГШ пшеиицю на пан,, Т"Х л*>ДеЙ:« Чар’йна «рирода
пейзаж, який уже не Щущ *"<’». Далі Мппухла дитина,
•’,М'ікн ЙОГО, будучи співзвучним- 3 описом жиїТЛ‘1ЯГасмо не літній-
ро1" , чвуХ°в0МУ образі втілено т Ц ТЛІ Хол°дної пустая- ароду’ а* навпаки,
н'‘’М\ такий иап вол, „ ТИсяч‘ л«одей X»У ’ чути гул кланів.
>’1" Хн ирмиа Ю 7 Р° ЯК°‘О УРОЧИСТО І У Сибір На ^Р^'Й
я 1М(Н І і 1ІІев НКа Ю Івакін зазначає,\Ц0 В()6.м<ОВОрить оповідач? Дослідник
,' |НІж може вмістити Образ лворянинаГз А»? Ч°РЯ ™ЛІ вклвдено біль-
>-і.іьНЮв«зл,’Ноі сили: адже відомо, що дскаґКЬ1 ІІ’,|0І|й’цс°брм величезної
а Шевченків «цар волі, иітемпп^ )ристів не таврували розпеченим
’^ї уса Хриета. розі п'ятого м^Хма ^"Й* ВД °браз е
£ГД то нагадують сліди .£С«ЇЇ±“Ч’»го—Р--°™
•111 киї гепой неоеноснтіга пг п < 1 я металом. У третій частині по-
Г„П .Нрпчі • О етербурга - Міста, збудованого на кістках
кін. Д}1111 ‘ •’ >ліві!шігві столиці символізують білі птахи (білий
СИМВОЛ Нового Заповіту, уособлення Святого Духа), а одна з пташок сим-
іо,нзус Павла Полу бо гка, якого Т. Шевченко дуже поважав. Автор поеми піддає
взКОМУ висміюванню свого земляка, якого зустрів перед царським палацом. Цей
Ьбниіі чпНОВНИК-хабарник відцурався від рідної мови,так і не навчившись літе-
Г 1ЮЇ російської. — тут суржик є засобом характеристики героя, глузування з
* ну «Гак як же ти й говорить не вмієш по-здеіинему?» Для викриття звиродні-
^гі й тажерл11 иоеті панівної верхівки Т. Шевченко використовує різні сатирич-
Кглбн я найбільше — сарказм: він наділяє панів емоційно-оцінними епітета-
НІ здіоб . с к.піннянням чов кабани годовані, називає блюдолизами. їхню
ттт. п^пп. ''«Р “',я™тЯ“ 7вп^. у цьому епізоді узагальнено держав-
суть розкриває гротеСКНд р ... пітичиий УСТРІЙ. V якому вирішальним є
^бюрократичну машину імперії, її п< ' „ ]іаділяє царИцю, називаючи
«улак. Саркас.ичними м.ментарями лір. й описує її зовнішність*
'цяцею, він розчарований, бо раншіе “°*‘ ‘ Мм опеньок засушетш.тот.дм-
нсь до карикатури - .Г1ОВОМ1. Франка, прозоро показує
».... 'Сцена генерального мордобитія _кува|>],. 3 жудом ™»‘1ТЬСЯ """X
Царській Росії все тримається на с н- запорозьку Січ і запроі'а11'тії ьр п .
' Петра І й Катерини II. які зруїн^ , від безглуздого сміиІНИм,
«легковим є й кінцевий епізод поеми. ^„ндним, безе!М
Я ПІД землю ЙОГО челядь, ОСЗ на сила париз^- «СМІЛИВИМ мані-
в цей момент розкривається вСЯ:того своя м- виМ і прямим уда-
1 Франко назвав поему «Сон^ <дарШЯМу Роси -
їом слова проти темного иаР
на гниль і неправду кріпаЦ ненар<’зКДЄННИМ
П а І мертвим. І *ИВИМ’
Послання <1 меР
А^ррним рід: ^-еП0С- . ц- україКсь№І ^и. яка має Д а ™
поема-посланіія. 0 гогочасН° яиість. 361
^нии мотив: та ДЄР*
'-аій народ, його історі*0, к
І
*
Хг,
Ні». Л,
‘ е
4
>
гя
4 •
,й*<
А •РіЯИ
Головні ідеї: критика украінс *ЬК°' ‘ ”ги' як<1 ” ‘ а< • •к Пінський Нагу .
клик до соціального примирення заради вілродж пня нації. ч(
Ь 'мпозннін ' міпіініпит -иться на п ять частин. епігп^а,
у якому ліричний ігрой мк >нка< тогочасну інтелігенцію „атюбитмсві^Х Ч
бути байдужою л<» долі к|міни. критика тог»» м< моїгліти, у заіальнення
відницькиіі монолог автора, кінцівка у якій туим заклик до інтслц^^^ _>ьл
очолити свій народ ***%,
Про IV!) Я І ІІІгвчгні <|>Н\Ц< ,ЧМек_
й прохання пробудити В українців почуття ИШІІоіійлмкЯ плності й Чесп
твір бур написаний з наміром зміннім пі.інсяМміг гтлнонище України (
г.іання «І мертвим, і живим, і НСНЛ|МІЖЛСНННМ • стаю тим ІІЬ'вчгнкоиим
який найбільше цитують адже багато рядків з нмио стали афориз№щи *’г*
таті своя и пражці, і <иіа. і вам». */7лмл на 4літі України, нема(
^^^^рагтьі я брат брата і Ритини чати»; *Якби ви внихись так, як т -а^'в>
чиїрск’пть 6« була своя *, « / чцлгпчи научайтесь, и свого не цурайтесь • ^°в‘ *• і
• Іиисмірство панівної верхівки Т. Шевченко викривм із самого поч
- з епіграфа <Аап/ хто говорить: люблю Бога, а брата свого чгтцСцТ*
ІЗГ47 оце». Ліричний герой послання тяжко переживає трагічну '
паченоі > країни ' с*туатю
Цікавим у поемі-послаиві < образ автора. Процитуймо шою
ни« твори,™ Т. Шевченка В. Смиянськ^ <Ц. Й ХГнХо^Г Г**
<ТТ^РтаТЬС,' " ,ИТаЧа о6-1,,ччям ™ юродивопі - печальний’" *
0,МЯ^и6- ‘ І НІЧ на І^ттяз вехдхХ"
рока ( Схаченіться! будьте люди, бо лихо вач бид^і т ™
і І чужому научайтесь' ), загалом - поета-гпомЛ ™ 1а'гг-------
тяла розколина, яка зруйнувала націю. Кожна з Гп^’ ПаТр’°Та-ЧН€
цінний ореол скорботи прокляття ап * Кктасеи автора твориаг-
любош й «адй». и '^к-тяття, алокалштичної погрози, іронй та «(жаж
... Вірш’Заповіт» (1845) 1 -Соне
літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш. ' ^ііі <к
Нид лірики: громадянська.
Провівний мотив- вдлик
“И пХГVСуа,,ли >"<’ВІ"<’Н"Я СК< " ата^ь«т, ладу й роА*
Про твір, у грулні! 845
ХиГ‘ІЙ У ТІ Ча( и •<” xноXбТТЮ,ОЧ,, На ^реяславшимівзахжчй»
Пізніше. ПІ0Чагку Н ,И ГІ, ІП ,,І,М 1 С1;ІН , ? М ' Х,ЄРТГЛЬНі)Ю, тому поет виріши-
«Завіщаиієм, і ./1'2’"'був «'оловка •>' и""" Т*' Протс так ві» бУ“ наяи»4
•Заповіт. ; о. '-.. :, -.!>.Хр^и М у Р,ЗН1« П-ках НЗЗК^
довідну думку, 1о6|,| . ОДІ?,я(1ь,.я тр?,'.;.". І>Ш Дк'Та" Н1І%
рідному краї, де *лаииил„ ’’ частий иі ,ини’кожна з яких ма^іВ(
рой спонукає сиіввіт.,,, 'ЛЧпро,^" а.ОТ,,'> «повідає поховати ««<”
гя, за волю. А в МКМі,ШІ. '"1 к"нутц і-, ,.’р(. -х другій частині.ііричіп»11-
побудувати нову, вільиуХ'^'™"’4 звУчіпь 1?'211,ий боротися за краш,'*'Гв
362 “Ю '“Ролів. після знищення иов^'1”
5
і ?'
Л»М
«ь >
Ч***»иа :еІ
—> __
’ .1-
4.
6.
*»
8.
Д
Б
В
> св'и‘нка ІІС
Л бароко и класццИзм РеВї‘*ангП
клснчпиїзм і романтизм и Р<>маиті,
' ^>--™ -кому ПРИСВЯ І^ІЗМ ! -
«Кавказ» "’ЯнІр
«Заїки’''»
«Катері і на о
«Сон (“У нсякогосвоядОЛя .к
Т8ір<Ь-ер™.„,ІЖИВИМіІН(!нарі)’
д дірпчнии вірні ,,,м жанром
5 поема-послання [! сатиричпа поеМа
Еліфаф Дух истипь,. ею же л( ' ..............
Нияе знаеть его має твір пршти, як0 щ. ншЬіть
д «Заповіт»
5 «Катерина»
В «Сон ("У всякого своя доля...")»
р «І мертвим, і живим, і ненарожлепним...»
Твір «Кавказ» за жанром —
А ліричний вірш
Б поема-послання
Якову де Бальмену присвячено твір
«Кавказ»
«Заповіт»
«Катерина»
«Сон ("У всякого своя доля...”)»
У поемі «Кавказ» наявний образ-символ
А Г Л В
А Гефеста Р
Б Геракла
Підзаголовок Комедія має і вір
А
Б
В
В сатирична поема
Г соціально-побутова поема
А
Б
В
Атланта
«Кавказ»
«Заповіт»
«Катерина»
«Сон (“У всякого СВОЯ Л<0
«ас бл«г«іо.'заііери'У1',жя ТВІР-
, ЛїИ(. мої,М^вас <
Закликом Обніміться ж, Р
У якому засуджено ° жінки-ппкР’1 гКИ
А жорстоку народну Л,0^’^роСійсько’< імперії
Ь загарбницьку полі’”К? ,1<паїнсьК0’1,П'"
В байдужість тогочас,К)І • та мініс'1 Р’н
Г російського царя, вар1
363
. ,. «НОСТІ в^рьиьно рсхіїхфпмотьсм ПодП в
10 Вч.чичте > чь’й 1їкЧ ‘ л ‘ 'иЯг***^ I
«Сон С У іч'Я»'П> <*** * "
А
Б Сибір •• Пе
В Україна с»«Ч ГмЛп
Г Петербург *Дчин‘ _______
11 ЛЛГ.КЧ'Ь ЗйВМЖЄ *
«Кавказ»
...................
.1 мертвим, тжштм.і менарожленним.,..
сцені перетворення Ифя-велме-ля на кошеня «Сон (->
4 »*<’ ’ < '
. 4
Б «Катерина»
В «Сон (‘У всякого своя ла і*
Г
« V5*'
;Л ,.и
. .ь4’ «.
12
13.
14.
15.
16.
Б
В
ДОЛЯ... »♦ • НаЯВНіш V1'"
. В сарказм
А гумор " *
С .' Л І ГрОТССК
Б іронія ь
«Сміливим маніфестом сяов» проти темного перства. Іван Франк» щ. {
звав твір 5
А «Кавказ»
Б «Заповіт»
В «Сон (“У всякого своя доля...’)*
Г «1 мертвим, і живим, і ненарожденним...»
Сцена гече;чііьнагомордобиг:ія передає сутність царської політики само-
державства в
А поемі-посланні В сатиричній поемі
Б ліричному вірші Г соціально-побутовій поемі
І чужаки научайтесь, й сеого не цщнійтесь повчає герой твору
А «Кавказ»
Б «Заповіт»
В «Сон (*5 всякого своя доля...")»
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
Прочитайте уривок із поезії.
Настане суд. заговорять
І Дніпро, і гори!
1 потече сторіками
Кров у сине море...
У цих рядках НЕМАЄ
персоніфікації
оксиморона
гіперболи
алітерації
І «лчі»у іи’сМ
А козаків
5 ягабрнстів
І ВімаПол
• Зовіть
І Якби
Гфц
364
'• І,
|Н.
‘“"Ч.
ї ПОЛІПНІ^
Й поем1.
трору
1
2
д
Б
в
»ч.
15
Р
Г
П^итаііте уривок Із поезії.
О() молдаванина до фіпа
На всіх язиках все мовчить
Бо благоденствує!
Виділенс слово с прикладом
^„.ІмрикаКсзларайГаик,^
4 Кавказ» утворі
4 Заповіт»
«Сон (“У всякого своя доЛя "ч
Лмергвим.іживим,іненарож;сіП1Им
(і гумору
р гротеску
Г сарказму
19 Картина Івана їжакевича ілюструє твір
д «Кавказ»
5 «Заповіт»
В «Сон (“У всякого своя доля...”)»
Г «1 мертвим, і живим, і ненарожденним...»
20 волі» У поемі *Сон (“У всякого своя доля...”)»
є алюзією на образ
А козаків
Б декабристів
В Ісуса Христа
Г Павла Полуботка
21. Установіть відповідність.
Афоризм
Якби ви вчились так, як треба
То й мудрость би була своя.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями...
Назва твору
«Кавказ»
«Заповіт»
«Катерина» „
г-он (“У всякого своя доля... )
‘і мертвим, і живим, імена-
рожденним...» А Б в г Д
1
2
З
4
365
22. Установіть відповідні* п'
Художній одраз
1 біля пташка
2 лани ши|м»ко«іолі
З Сибір нсіеходнма
4 варшавське сміті я
А
Б
В
г
д
Назва твору
«Кавказ»
«Запоні і»
- Катерина»
-( •"СУ всякого своя 1(,
«І мері НИМ. І АИІІИ.М. І Ь
рожденним...»
2
З
23. Установіть відповідність.
Ключові слова
1 кайдани. «Думка», запалення
легенів
2 політична сатира, комедія,
цар волі
З чурек і сакля, інвектива, ліро-
епос
4 поема, покритка, романтизм
А
Б
В
Г
д
Назва твору
«Кавказ»
«Заповіт»
«Катерина»
«Сон (“У всякого своя леї,
«І мертвим, і живим, і нона
рожденним...» 4 „
А Б В Г .1
24. Установіть відповідність.
Мотив
/
Х‘”
І «••'"і-
Іва11 ’
*|" ‘жце 1Ч’1-1
"‘.'І.РҐІ':1"
' ЧОЛ<
V романі
1
2
З
4
1
2
З
4
доля дити я и -безбатчен ка
загарбницька війна з горцями
аморальність земляків-пере-
вертнів
байдужість інтелігенції
народу
До долі
А
Б
В
Г
д
Назва твору
« Кавказ»
* Заповіт»
«Катерина»
«Сон (“У всякого своя
«1 мертвим, і живим, і нена-
рожденним...»
г'Шрам - Яки
..^чтиорус рої
। ім сином Петр
...іча Сомка. Д(
в -нчними погляд
? окрема, це єн із
Ф* Шрама, загі
а Р^а, у якій
“’311і Шрам ря
< - "етРа
11 С/^ЧС
ДОЛЯ..")*
І ’^я, а на Лівобережні 3()Д0Таре
і/ І^вузмагалися полковник
ПЛНТЕЛВДмон КУ І
О«»9-»вд7)КУлі,Ч
еНцИК- ПЄРЄКЛаДаЧ'ЛіТЄраТУРНИЙ критик е
Роман <Чп, Оаф. ^тори», мовознавець
^лвшрнми рід: епос. * Ма> <1857)
перший історичний роМаі1 (роман-Хроніка
ПрИПіДНИНЬКИМ
7,^тУРнии напР^ ^иль, течія
^зобра^™» історичних подій у І і' жит !№•<
Л«ИИ«ідея: УтвсРЧж™ня думка при ,„..,г’ ' ь ? р л"6" •>“"
1 „..ями: пР° ТЄ1ІПО ПРов’ДНок» силою для .і національної злагоди між
елід» - ку-туриа. «^Х"^ХХ,ЧИ.................... “
гцюі 76"Р?’ Швецькі,"7™“" .І,""6е,к'жм я«™ <'«№ Змч^
Січі Іван Ьрюх ц кии, правобережний гетьман І Іавло Тетеря. Ніжинеький
імишк Васюта Золотаренко - реальні історичні постаті. полковник і панотець
рам (справжню прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній ко-
\[ихай-і° Черевань, його дружина Меланія й дочка Леся; курінний отаман Ки-
^-ітТур- Божий чоловік, поміщик Матвій Гвинтовка — вигадані персонажі.
СюЖеТ- Роман* тісно переплітаються дві сюжетні ліній історична (бороть-
їм гетьманську булаву, Чорна рада в Ніжині) і любовна (Леся Черевань
* Шрам — Яким Сомко — Кирило Тур). Визначальним композиційним
' рм твору є романтичний мотив дороги, у яку вирушає священник Шрам
м. в гином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівооер- жн
В’ ??омка Дорогою вони зустрічають різних од соніаодним статусом .
||Я«Има Сомка Д Р пїППРЙ Роман насичений пригодницькими елемента-
ими поглядами людей. Роман насіне^ р^,. Кир^аТура
ми Зокрема, не епізоди з ВИ^Є” а КуїЬЧіиаційною сценою сюжету є сама
І іі Петра Шрама, запорозькі суд ьЛ’ • демагога Івана Брюховеиького.
Чорна рада, V якій перемагає п . Т тері ціною власного життя. Та все ж
& ЯЗШ Шрам рятує рідну ПавОЛ°?Х?наТп^сторичноі межі утворюється
„.ення української само у написати хроніку
пі.чора.іі та її самого норо\ оСНОва твори-ідия. у яких про-
Про твір. Джерела и істори й са „
П. Куліша наштовхнули козаць
запозичив центральне»! о пс
Шрама став паволопький поЛ
ртітькіі по.ппічним авантю 0 ^Ді кутіш
•Ш ворогом ляхів, ЯКИЙ ВД^^ричні пісиі иЯ£СДв УЧ-^К’о
!Я*0феіази про козака 3 глибоким Україні »идаодбу-
•^ЙИ-Х образів козаків У р ‘ Право Р мбув Як»* _ й1 БрЮховець-
*орив події часів ^иим г^^Цький «««о»»®1 367
Ж’"',.*’
Ь<.......
7/1 . *
попити владу па Чорній раді в Ніжині
мій. якому в вдалося сіірпію-. ,. <чир|іа рада»), усупереч коадіи.КІЙ%і
1663 р Народні маси, «чернь» V и,иІ>к0п>. бо віндемагоіічнообіцявз %
пінні, обрали гетьманом Івана щ о6ле(ШЯ, але псе це залишилось обіїщ ‘Ч .
ти побори, обмежити Ф1’1’ 13 11,11 своїх суперників па смерть. Гніт нагит?1'11’-
Після завоювання булави він і ‘ шх ПОВСтань. у Ч*
силився, що викликало \ви• ед рЄальНИХ історичних постатей і
своїм авантюризмом, лукавістю та брехлигіі Ч
Брюховецькии виокрем ік ікі).,вас через портретні деталі: спочатку (1ІІІ '
Фальш гетьмана пиеьменн ч X* цо6отах а коли стан гетьманом - у г *()'
днв у старенькій свиті 111 1 ' м твія Гвинтовки, прибічника БрюхоВеці> "ь
мс жупані йсап яниях. ПаХ>л°Р’ ..іпшімн т і тібними Ил>. Ког°'
посередині твору стоїть стовп із залізними, мідними іа срібними кільцями,за.
XX матеріальних етаткіа. приїжджі повинні прив язувати коней до
Хго А “пя. Ці красномовні деталі створюють образи верхшки в явно непра^
' Хтькоіснн Шрами та Яким Сомко щиро переймаються долею України, нрі.
ють об’єднати її в єдину державу: ^Зложити докупи обидва береги Дніп^
щоб обидва приклонилися під одну булаву». Вражає благородство Якима Сомка,
який відмовився від самопожертви Кирила Тура, щоб урягуваїи гетьмана від
смерті. Із симпатією змальовано колишнього паволоцького полковника Шра,цц.
котрий згодом став священником. Саме він подорожує 5 країною з благородною
метою — її об’єднання: ^Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і ранні-.
За Україну він поплатився головою.
Пригодницьку й романтичну інтригу надає творові любовна сюжетна лінія.
Три чоловіки прагнуть руки молодої красуні Лесі Черевань: Петро Шрам, Кири-
ло Тур та Яким Сомко. проте кохання Петра й Лесі перемагає.
Головні персонажі, за задумом Куліша-романтика, несуть певну ідею. Іван
Шрам та Яким Сомко - носії ідеї державності України, вони мріють про авто-
номну феодальну державу. Кобзар, Божий чоловік, утілює моральну чистої}’,
духовне самовдосконалення, доносить головні ідеї до інших героїв у романі. Ки~
рило Тур — утілення запорозької вольності та козацького лицарства, це людина,
яка живе за незвіданими законами серця. Черевань — уособлення щасливого за-
можного хутірського життя. Леся й Петро Шрам - сімейна ідилія як символ
незнищенності українців та України.
наж^зішежю^х вїіТ^СТа характерне протиставлення життєвих позицій персо-
нажів, залежних від ідеолог.чних і моральних засад, які вони сповідують Голов-
не протистояння V творі - сили ,-їрп^ппа сповідую ІЬ. їй
Шрам) і руінншпга (запорозька во зьн,™” т8я°І>СКНЯ’ '‘У-імуротворення (Сомі»
соціального буиту частина селян і міщан) V несвідома, схильна®
убачає трагедію України, боротьбі цих двох сил письменні
Образ Божого чоловіка, носія ос
В. Скотта та перебенді Т. Шевченка^”^ сп’взвУчний 3 образом пр°Р(}К1‘
крив романтичний образ кобзаря паро- °ДНОЙМЄННОМУ вірші Т. Шевченко р03'
в поезіях, який .усюдивештаєтеся СВОГОУЛІ°бленого персона*21
світом нудить», тобто кобзар несе К0^1 *тУгУ розганяє,/Хоть
тяжкі будні. 4 ’ Гродну пісню, полегшуючи щаДеНЯ
368
І .ХіМ""
<П‘< про І
6 по^ т
в
іивШ!*“
• добнРУ"11'
І Наскрізним у
А дороги
Б степу
і Чепурному на
Прибічником
д ^ТТя
6
1іС’"'0'г
,ч, х
Ч. г> _
' ьX
* N
? X
.V
І Л04*”’
вадо.
«Чорна рада. (2002) ’Г‘
За жанром * Чорна рада» _
\ (сторичний роман
с історична повість
«Чорна рада» - твір
д бароко
Б класицизму
♦Чорну раду* Пантелеймон Куліш
У
'Ч'ппідніщька повість
соі«аі>ьно-иобутовий роман
з.
В
Г
написав під впливом
Романтизму
реалізму
4.
в
В
княжої лоби
кріпосництва
ч;г-
VІ •
Г
Б «Повісті минулих літ*
«Слова про похід Ігорів*
«Кобзаря» Тараса Шевченка
у «Чорній раді» змальовано події
А Коліївщини
Б доби Руїни
Наскрізним у «Чорній раді» є образ
А дороги
Б степу 1
6. Чепурному на Запоріжжі дали прізвище
* В С
А Тур г
Б Шрам
7, Прибічником Івана Брюховецько Петро щраменко
А Михайло Черевань
Б Матвій Гвинтовка ° ою
Ідеал життя людини в гаР«0НП 3 1 в хугора ХмаР^ч^
А Ніжина Г хутора Мм™>‘
Б Чорної Гори
Проч.паііте ' ^бе, '
Весело іі тяжко згж У ]Гіигодні гпе^е
не раз тебе осіяла, і велим* -
У цих рядках НЕМАЄ
риторичного зверта
тавтології
гіперболи
епітета
5.
8.
9.
Б
в
річки
лісу
Сомко
Черевань
Кирило Тур
втілено в образі
369
V-
А
І
В
Г
д
2
З
10...........................................блому
д „між панством, старші""’»’ та п(их голюдом
Б X™"’’’”’'1’"-""'“"'""” СПМ’П.....
В р,и'Лержа1)п..п>ДІ»чап'-.уепІлм»му>ю1ттІ
Г Історичної пам’яті українською народу
11. Установіть відповідність.
Портрет
...Тільки похитувався, гладячи
черево; а щоки — як кавуни: смі-
явсь од щирого серця. 7 ака була в
його вдача.
Високий, огрядний собі пан, круг-
ловидий, русявий; голова в куче-
рях, яку золотому вінку....
...Здоровенний козарлюга. Пика
широка, засмалена на сонці; сам
опасистий; довга, густа чупри-
на... спадала за ухо, як кінська
грива....
Темний він був на очі, а ходив без
проводиря; у латаній свитині й
без чобіт, а грошей носив повні
кишені.
12. У становіть відповідність.
Герой твору
Іван Брюховецький
Петро Шраменко
Божий чоловік
Яким Сомко
і српй пінорц
[’‘ШІ Ііріохо,м.ш
Михайло 11 Єреван (
Божий чоловік
Яким (’омко
Кирило Тур
...
ЇіоВі' 1
РозМОЧД 6|>.
посту'11'1"'
Г мруження Лаврі і
[^повернення М(
яві) сварки чср
- <щійні моменти.
^’я:іка).
^'ЗДознавці ці
‘-’Иьадггя і ба7
£*°"а*і м
11 ..Т’-".
"овіст
,Хі 4у*е се
1
2
З
4
4
Вчинок
намагається врятувати Сомка
ціною свого життя
планує створити школи, дру-
карні, чесні суди
здобуває владу безчесним адля*
хом
лікує зіллям і молитвою хворих
рятує викрадену Лесю
1
2
З
4
А
Б
В
А Б В Г Д
Д
1
2
З
4
\> на
370
ь до духов-
,ВлН Нечуй- г.
|| /^У’^ЬКИЙ
І Справжні ім >я т Письменник
І РИвище т
"““^ь ’КаЦадіпс2"СЄМИ,"“ИЧ^виш,кий
Літературний рід: епос. с,м>я ► (1879)
ЛСанр: сощильна-побуг^ По .
Літературний напрям, спги ,1ь Са'.ГИ^'''’<>іуморИети(ІІ
Тема: зображення життя уК|у •’ ,я; Реалізм. ""“і’"-хроніка
І іовннаХЇ^1^-) на пРнкладі однієї пПлК<>,<> <ела ”’^^Ьоп.мсі^
Головна ідея: засудження інднп ЛИНи* ’ Лобу (дрУ,а "°’
> І ^роз’єднаності в родині. ^ізму й егОїзмуі що приз
Герої твору: Омелько й Маруся К '
ЖЬшна Карна) Мелашка (дружина Лавп.'на^'"^ КарП0ЙЛавРів'
Композиція. Повість складається з Р' баба Палажка.
сться за принципом нагнітання епізоді в?™™ гСТИ"’ СЮЖЄТ У яких И-згортз-
дору.уних розкриваються характери героїв СЗМЄ ДІалоги *РУхають» сюжет
Сюжет. Розмова братів Карпа й Па ’
І вання батька через неробство синів Майбут,,є °ДРУження, роздрату-
(зав’язка) - поступове назрівання кХ^ ^ " ^УЖЄННЯ КарПа
Ьп олпуження /іявпімрі ф11 К1у м,ж свекрухою и невісткою Мот-
рсю. одруження . Іавріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі
І повернення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво ^'
| нишк дп) - сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана іі грушу
шт/льміїшційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) — усихання
І груші (розв’язка).
Літературознавці про твір. Духовна роз’єднаність - це те лихо, що отруює
кожний день життя і батьків, і їхніх синів, і невісток. Реалістичності твору додає те,
шо окремі персонажі мали прототипів. Наприклад, прототипами Кайдашів була
[ сім’я Мазурів із села Семигори, яка була відома на весь повіт постійними сварками.
І бійками й колотнечами. Мазури мали й реальних багатих сватів — Довбушів.
Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Каидашева
' сім’я» населена дуже серйозними людьми. їм не до сміху, оскільки вони — учас-
«ики великої родинно-побутової Війни, якій не видно кінця. 1. франки вважав,
' ЩО <1. Нечуй-Левицький малює в “Кайдашевій сім і гірку картину розпаду
Українського патріархалізму під впливом П0
Справді, роль батька в “’^ХТвмХчіек,, а коли й
^Ніяк не впливає на перебіг подій у поразк11.
гР°бує якось утрутитися в домашні Ч Р як омелька, припало на добу
й Нормування світогляду Марусі аи , ась 0() трОхи панства. До неї
дИядцтва, вона довго 4тер.чася коло панів панів. Вона любила цілувати їх
якась облесливість у розмові. 3 ни^и^. І після кріпацтва Кай-
♦Л«Ч кланялася, тдсолоджувала свою р<> у вдіи „„^яЛ ак.
^“ииу адрощувал,, як куховарку пани> " „ перед родиною Довбиш.в
Чі-тьея демонстрація панських манер 371
... „пик І Чувашія «проте вас», над чим сміялося все е„
під час іїї ’’ ;исьК() <паиі економша»). Жорстокість, его^ <-Ч
цс Кайда і пиха здобу л. І аме в СТОсупках з невістками. ЛиЧе
мірсічю Ю,йла,иих" "^У'^^додому віці доволі мовчазний та замкнутий
( гаршип сші * Р відвертіше виявляти свій норов: в одній зі Ч
одружившись, почин. . - А.іиіЄЮ» і навіть піднімає на нього руку лізії ВарІ*
Л*' “ . хш.ас П за плечі,
до “™п іі п'ч'ам..... "4" " ІМ‘- Л ПОТІМ :1
женеться за Каіілашнхою, доки та не вскоч ила в ставок. І ож недарма пювдд, «
бра.,.. Карна десяньким, знаючи про його жорстокість, адже з нього .буде
‘дТпаріі Карпові Мотря, ‘брикливая, із перцем., .робоча та проворна.,
айва, як мука « Спасівку, словом, його омріяний ще и парубоцькі роки
Вона теж з часом стає дедалі жорстокішою (не без «допомоги» Кайдашшш). к0.,„
Карно погнався за матір’ю через уже згаданого коня, дружина під юджувала його-
«До спині лупи її! Виколи дрючком їй друге око!» Промовистою характеристикою
на пі пяє Мотрю спокійний та ліричний Лаврін, кажучи святенникові, що братову
жінку треба «посадити в клітку та показувати за гроші, як звірюку на ярмарках*
А ось Мелашка з Лавріном — повна протилежність Карпові й Мотрі. Лише
вони залишилися, так би мовити, на рівні людяності й закоханості, хоча й навчи-
лися «показувати зуби», коли йшлося про посягання на їхнє добро.
Дуже своєрідний, але типовий для українського села образ «народного радіо»
вводить у сюжет повісті І. Нечуй-Левицький. Мабуть, ви вже здогадалися, це -
баба Палажка, яка щороку збирає по селу мирян і водить їх до Києва на проїду,
щоправда, не всіх повертає додому, як це сталося з Мелашкою. Вона в «наймо-
дерніший» спосіб лікує від пиятики Омелька Кайдаїпа: радить Кайдашисі вто-
пити в горілці цуценя, три дні квасити в тому зіллі оселедця, а потім напоїти ним
хворого.
Отже, «Кайдашева сім'я» хоч і весело читається, але це сумна повість про долю
українського села другої половини XIX ст., це гірка правда про згубність егоїзму іі
люті, про гірші сторони нашого національного характеру, сказана з метою, щоб ми,
українці, ставали досконалішими, гідними себе. Цікаво, що «Кайдаїпева сім'я» має
дві версії фіналу-розв язки. За першою версією — діло з грушею не закінчилося:
вона розросталася вшир і вгору, родила дуже рясно, дратуючи дорослих і малію
Кайдашів. За другою: «Діло з грушею закінчилося несподівано. Груша всохла, і
сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота» (За В. Панченком).
До речі...
'„У^ Лввицького «Кайдашева сім'я, було знято одно-
*✓
ТиЬе
¥ои
1. Повість «Кайдашева сім’я» — твір
А класицизму
Б романтизму
5ї>’
’ г'""'
«я КаЙД*®
;ї-«"
{И<Д<-іа*к
І Мотря
Характеристику з 1
А Омелькові Кай
6 вдові Берку
В Лаврінові
і Карпові
^чіподїїпов
’ Сздгорах
Ч^аві
15“»Чях
*ві
к Те
<%бь
Ч,
Ц
Фільм «Кайдашева сім’я» (1993)
в модернізму
Г реалізму
372
Ікц-обоязливість І чарколюб
д Мотрі Довбищівни °"РИси
б Омелька Кайданів
р Карпа Кайдаиіа
р баби Палажки
3 Проше вас любила повторювати
д Маруся Кайдапіиха
5 баба Палажка
р Мелашка
р Мотря
А
Б
В
Б
В
Г
Б
В
7.
Б
В
4 Один з героїв радить посадити в клітки
ку на ярмарках У та показувати за гроші, як звірю-
Марусю Кайдашиху
Омелька Кайдаша
бабу Палажку
Мотрю
5 Роль народного радіо в повісті виконує
Маруся Кайдапіиха
Омелько Кайдаш
баба Палажка
Мотря
Характеристику з нього буде добрий сіпака дано
Омелькові Кайдашу
жидові Берку
Лаврінові
Карпові
Основні події повісті відбуваїотьс
А Семигорах
Богуславі
Біївцях
Києві
> "г....... 2= “Е
Яр в’ється гадюкою між І. Дерева, глибо РУ
на всі боки розбіглися, не на
далеко в густих лісах.
У цих рядках НЕМАЄ
А персоніфікації
Б порівняння
В метонімії
Г епітета
373
374
ч
!().
в
Протопіном сім’ї Каіідавіівг родина
ІігрКІВ
Мазурів
І <і.юнків
Донбупіін
...........«„.Пікою особливістю повісті .Кайлашевасім'я.
А поділ твору на ден ять часгин
Б розповідь від перовії особи
В нагнітання епізодів і сцен
Г велика кількість діалогів
Установіть відповідність.
1
2
З
4
Репліка
Одривай хату од цих злиднів!
Що б там не коштувало, одривай,
а ні, я сама одірву.
Не жаль мені ні села, ні роду,
жаль .мені тільки чоловіка. Ма-
буть, він за мною побивається,
коли відразу так залило мою душу
сльозами.
— Скинь її з драбини додолу, не-
хай собі голову скрутить, щоб
знала, як лазити на наше горище.
Це нечиста сила мене дави-
ла... Двадцять пасок з'їла в Києві,
а за двадцять першою такий гріх
трапився. Послинив нечистий усе
лице, і губи, і щоки.
12. Установіть відповідність.
2
З
4
Вчинок
вибиває Кайдашисі око
лікує Омелька Кайдаша
від пиятики
залишається в Києві в
проскурниці
піднімає на Омелька Кай-
даша руку
А
Б
В
Г
Д
Героїня твору
Маруся Кайдашиха
баба Палажка
Довбипіка
Мелашка
Мотря
м»'1
А Б В
і
2
З
4
Герой (героїня) твору
Карно
Мотря
Лаврін
Мелашка
баба Палажка
Б
В
йоі"
Х'йсекр«тар
^ь.сяс'
не сказала
Сщ в матері, чи
_-езі здавалося, і
оп> років до тої
ла. У волості н;
за світі не булі
Він одр
рушіїв на Л
Ь**Я ЧОЛОВІ
чІТ,ка й
0 в кай
0*
2
З
4
•ч
,'<МИ. МК Ш.
1 "К Ж’ли
і
II ..............^^*Й**І,
Ромни «Хід» ..
. ’|,и,у»..;,„. ""...№„...
/ЧИ,-.......................... ,
^С4Іф. і і>'Чалі,1г.,-іі, |ІХ,адп|( ' <И7Я)
_у,напрям, ,.пи " Ром;,,, (............
Гл»«- зображення СПМ1-,,,,.,,) І» ............».....
І .„реващоїсили. Ч|ІІК1, Ц, ь'рії , Ц
I 1 Голи'"' ідея: .іангрсчеи,,,, Си,.„" "г" ....“чаїну»;...........г,у„
іуттякрове ' ,Лн ...
Птимтоор»-'Чіпка Ваїхчіичеіо, " ’ .........
йігаик (оін »• Притик;,, ' ' “юи ,
І дама Чіпки), йогодружи,,., Хр,,, 1 рипі*., Чу,,.,.,,’'' "!...
І „я Іуда, йоголружниаЯад„ха й 'У," !”"**' ^Ь.ии.Уіу,,,,,,,
І да»,судовий секретар Чіокик.іта,,,,,,,,;;^'^
І Композиція. Чотири частина, чиїлп,,, ,, 7 '”’х'
І Сюжет. Частина перша. І. Польоаа ц,тш, и юшии
І нивою, почувається спранжнім хазяїном Лп ✓' "ИІ"Г" ГМЯ( шм *’
І"".........................................'1
І \.,(ЯІП( ві здавалося, іцо ц<-мала о буїи його польова імра^.. //
І ЖІІІЯТЬ років до того, як кріпакам надШ у Пн ки нрийпкш незнайомий
І чоловік. У волості назвався Осіапом Хруии м небожем Карпа Оі якого
І вже іі на світі не було, а колись жив у Пісках. ( казав ІЦОприйшов іДоищинив
І рідний край. Він одружився з Моїрсю, а навіч ні вирішив іти на іаробітки Тол
І Остап вирушив па /іон, згодом звід ні приіінгм • - мл а», у якій зашпували, чи
^об'являвся чоловік, на ім’я Остап Хруїц. Впяви.икзі. щрспранжік иоі<> прі
І звище — Притика н що він мав жінку та трьох дітей. У «тлі Моїрю вважали не-
І звичайною молодицею (пі покрніка. ні вдова). Через якийсь чш Хруща ярове ш
'«резусесен,,, к;„,,.„,.,х ., поймпосада®!даа’мяші Мпц™н іи<.,и-
"«а. Се.,<>.М пій, чи чуї ка. то Остап ЗОКІИ » ХВЯ»1 *• "і'1.. * ’Ч’1"'"' “““
&ько,о ,ва„ Вареник. У Метр......7-“"
І «.Нечистим, Піхто не хотів іти II нумь О і|(.сп.р||„ІІМ Опікуна-
Можий москаль. ///. Дитячі літа. ,,0НИМі але сумним і вовчкуватим.
। 7е” Чіпкою баба Оришка. Хлопець виро< . л Жив.жив! Чіпка ріс у голоді й
ти його ображали, наділяючи прм»ис ькам д0 |;0р0Дая за харч та одежу.
У дванадцять років мати віддала його Бородай ви-
не хотів працювати па пана й *Л!. » у ДІДа Уласа. Тут Чиє
^Шіия. Гіісда нього він почав 'Ра’^"ДММвй«>.
а "“ДРУЖИВСЯ із сиротою Гриш-ком-. V- , д„„го хворів. Коли мо. є
стала смерть баби Оришки- Після 375
„„КІН. скасували кріпосне право. Під діда уласа
виповнилося сімнадцята [ Іи.ІІИка, який ріс я малим паненям та якосі ,ІІЦ
почув про свого батька Івана о. І утік до Дону. Через роки пощ’^Ч
його за шкоду. Івана побили. ( ;Я ()Д()М забрали в москалі. V/. д0 ‘
в Піски, а потім його зааре'1' ‘ 1Ч) разу пін уже заговорив до дівчини ./’Ч
Чіпка доглядає свою ниву. ' уц хазяїн. Грицько Чуируненко піц?1"
вої царівни, русалки. її ‘ ’ пив груНт, одружився із сиротою Х|)и?^
заробітки, повернувся з грошима, куп / лрИст^
почав господарювати. цев;тачай свої. У домі москаля Максима г
Ч„стш<а ї і Чіпка зі своїм товариством також ту? /Г>'
Г“’. Д°ЧКа~ Ма^
Гудзя.Хловеш, освідчується Галі, вона каже. >цо тежиого.кохає'фоте вже^’
гана за Сидора, і просить Чіпку полишити злочипш життя. XXV. Ктах _ ,№6
щастя, діжа - шбадом. Чіпка запропонував Сибірові гроно той від Гад оід.
ступився. Матері повідомляє про намір одружитися. XXVI. На своїм добрі,
засватав Галю, її батьки поїхали до нареченого на оглядини. Галя подружилася з
Христею. Чіпка ЗВОДИТЬ НОВИЙ будинок, веде НОВИЙ промисел — Перепродуємо,
лотно. XXVII. Новий вік. Чіпку стали поважати в Пісках. На громадських зборад
він закликав селян вибрати в земство своїх людей. XXVIII. Старе — та пон^.
лене. Чіпку вибирають в управу. Він має свою позицію, а це не подобається панам
Вони знайшли на нього компромат за колишні злодіяння (у нерозкритій давній су-
довій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа)
Губернатор відсторонив Чіпку від управи «по неблагонадежиости*. Чіпка гніва-
ється, повертається додому, де застає хворого Максима Ґудзя. На його очах батько
Галі помер. З часом Варениченка звинуватили в підбурюванні селян проти панів
XXIX. Лихо не мовчить. Явдоха Ґудзь продала свій хутір і переїхала після смерті
Максима до Чіпки. Вона почала сваритися з Мотрею. Чіпка став нервовим, повер-
нувся до «старого» - почав пиячити з Лушнею, Матнею й Пацюком. Уночі він
зі своїм товариством вирушав па «роботу». Несподівано померла Явдоха. Мотря
го^ійшгпп- 3 *30всім З'*яма- оце та правда?! Була зима. Після чергово-
крові. Незабапо^Мп ШКа 3 ,ОВІФиством повернувся під ранок зі слідами свіжої
що всю її сім’ю Г«вїп1Рб Н0ЧУЛа біЛ5 СВ0Г° Д0Му ,Ілач д1вчинки’ яка й розповіла,
лості й розповіла про це ПияТіХ^”" УбИЛ” " П0різали' Мотря п'шла л0
року через село проходили катопжникиВІ^ЛаСЯ' Ч1ПКУ зааРештУвали' Наступіюг»
товариство. Чіпка попросив Г ИКИ’ се^ед них шЩани впізнали Чіпку та ного
забрав Мотрю у свій дім ппл-гйИЦЬКа г,сРеказати матері, щоб чекала його. Грицько
Про твір. В0На Исвловзі п^ерла.
доріжжя від Полтави до Гачии? ?ЮЛіанУ- Панас Мирний написав нарис «По-
— — з почутої від візника історії про відомого на
У шкільному курсі укоа"
с^”ап0МЛО,"я лии,е з І и? часХРаТУРИ Й про,І1ам«ю ЗНО передбачено тексту;
його службу ИГаЧ дізнається про М-МИ ромдну- У 11 * * У * * * частині розповідається и
У III частині й ОД,’-УЖсі,,,я з Явдохою нп аксима Іудзя, якого забрали в москалі- [1Г
слраведливість' пгю йПР° Чіпку' *кий'п<хтупонНЄННЯ' відставкУ й повернення в Лк^;
панського зерна в убивст ДРужбу 3 "’яницямц М ' Х°ДИть на «слизьку дорогу» ,,еІ)С'
376 ‘ Н УбИйств° ворожа. ЦЯМИ Мат«ею. Лушнею та Пацюком.
/л-'е'ії'
Й<'»'’’,1
;д ч^р»1
бо б>'в
^Христю- ЇХНІ
АІроте брати за
;(К0фІЯ ~ «СвОЯ (
Ситуації: він тов.
ж коли люди
ми Чіпка пияч
Трагічною є по(
**™а. Саме і
>"«стає <
*^-лву>
^НЄП
6 р^ВИ
!
*
V В.И И.О! Гнидку. який31гвйв
Н.І <ц ц<ж. ,,.І|М|( ' • '"нм„ ..
^Нде»г<. 1 Н.,<ц "'"І"’" II . .,\7?МИ ...
П'1^ ДОЧ ЧИНІ Я ІНШІ 1ІІЛІІК б./ * "мй ІЦИ,К,ІИ1І,,М
...Пропаща ги,а. а Ми ,а ’ Г "....«>'...
......... ............................
Ц».................рпбУД01им1, ц„ ,к.и4„.', Гп
..............................
' І пщ,|и , .. ..........
#*но«’Р-” " м' .......... ........... 11...... >г ' -
П^1»ЦЯІНІСТІ» І М< ІИВІСТЬ Пгміїнучр іііц । ' " ''IV іі (і,ц|, || ішими . і.ігитд
Г'-іірЛ*'1’ 1І‘,1КИ 1 °Дна промовиста психи к । 1"МГ м"' ...... «і..
^0 стріти по »<«шщ Х1/тп,1пг , '“Млг,л “'
««.а-.»».о,,.,,,,............т;
і 1*1/0 >™« чіп,,.
„цвбіїтпь у л\'; ' НКОЮіЬ^>Ю тпуюю, В 1ЛГИГ лн (.;>< <
^ті. причини І ЮСОІ тиги- ...................
І ^4і хаподне ню 'одне ди і инство, несправедливість V світі, ггигтичиий -.... і
гП^іді — злочинця и днужона Івана Вареника,
Ґрицьк<> Чупрунснко мав подібні до Чінчнних стартові ікмиші. а м< •
і гірші* бо був < иротою. Але хлопець виростає робоїящим і хатин*'ннг.ч*
£н мав намір одружитися з багачкою, але не вийшло, і він > інн м .ц> лин н *«
.уір Христю. їхню пару старші селяни ставили за прикіад < ікнм іп <м і >
рЧ Проте брати за приклад життя Грицька автори роману не ра.імгь .сі* і *
-^кофія — «своя сорочка ближче до тпіпа^. Дружба Грицька , Чіпком* ч п жит
Ьситтанії: він товаришує з Варениченком лише тоді, коли той шшрапи» к- >:
ррство, коли люди стали його поважати, коли вибрали в управу А .V був І ріп*
.......................................
® Риси* ^п-іп’ю-стоаднииею. Вона зазнала багато горя и
Мотря постає справжньою Р сином майв0, йпго жорстокі чбрі.т
через чоловіка-дну жона, і через пропите с
1.
Справжнє прізвище Панаса Мирною &
А Тобілевич
Б Рудченко
Роман «Хіба ревуть воли, як я<
А класицизму
Б романтизму
В реалізму
Г модернізму
3. Василь Гнидка — про! о™
А Грицька Чупрунен»
Б Чіпки Вареничеика
•ла повні?»
Косач
зразок
и Максим** ІУ®'*1
г Івана Вареника
377
4. С правжнє прізвище Чінчиного
А Притика
Б Вареник
В Хрущов
Г Хрущ
5. Поповою царівною 1111
І
.А Галю
Б Хрнстю
В Я вдоXV
Г Мотрю
Окремі частини роману «Хіба Р( путь
А Іван Нечуй-Ленніїькиіі
Б Іван Карпенко Карнії
В Пантелеймон Куліш
Г Іван Білнк
Неабиякому Чіпки Вареииченка був (було)
А ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений
Б палкий погляд, бистрий, як блискавка
В тонке, як павутиння, волоссячко
Г лице довгобразе — козаче
воли, як ясла понні?* нанигап
8. Прочитайте уривок із твору.
З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця;
ланах грає сонячна хвиля', під хвилею спіє хліборобеька доля...
У цих рядках НЕМАЄ
А паралелізму
Б порівняння
В метафори
Г епітета
9. Характеристика будинок з багатьма прибудовами й надбудовами. зр*'и
ними неодночасно й не за строгим планом стосується
А ідейного навантаження
Б проблематики роману
В складної композиції
Г образної системи
10. У романі «Хібаревуть воли, як ясла повні?» арешт Чіпки Варсниченка к
А зав'язкою
Б розвитком дії
В кульмінацією
Г розв’язкою
378
л"и^**гийЯш „„
’"• ''.ам.1.ІйХ?"’І,И‘‘^ИИГ...
............................-
, . ""' м**«. II*»
•"""!• Цю |,н,"’ о..
.... Iм”* * 'ніюлі,
"‘б 11/,/
*кнх^
7"^
ЛИЛИ
іазм мг.
прш> V*
,Жір®г»
ТСП.Й) >
........і , .
.....: .........
'*
И' НІ» ІІОлаї,.
І ‘ Чочіїн.на,. ‘ " "І1Мі"
у.мі.іп Марися иаііні п.(||,
Иі,ііі.імаі.і« п.< в 'б*'реі ні . аін 1ц.1( |и
іі.іцні пі'»' відч.ііі! Мари, пні,
... 'ОМІ •
IV '
І * Я|
КрЯМ^”'1"- ........ 'інерпц,,
я’ЬрУЛІ ............. не
*'.^сЮ*м ""Му "' 'УІОІІ
‘ ^„інікаау. дружиш І Іадижш"'.........1О"У'
£«>«’<< '"ч "і’і о. < о.(І11І
Кіу"-"" '"'ч""'і............о.,, ......"ипим'а
Я .............................................. и ",,У 'м м ‘м— - ’’
.Ц.ІМ.ІІ.Н ІММ ібічи ї III ! П(м ' ' ' ДО ІМІН Гм, ми і„.
..........."''"і-'......'X,................- Ч'"'.
ГЧ,П|«|"'’'"ІЛ....Мі............ _ ' ги.у„, .................
|Л, „т „тп, м. , ,/<0 ІЦІ І І «" " ~ ..... „„
Повмою протилежністю Мирисі І п 6|(1
^упіхіїду НІ- ІНЛЯХОМ якихо<п,|,гге ‘ ‘Ч'-ни.
идденмоюстаранною працею, а обманом і хі '',"’ПИХ робою», ц„.і,
мУ КОЛІ було лавсдеііо. І бап.ко нннчаї \н "І" «' У чніюшіині.і <,
'«“'О................. (ш ; ..............іі..».
цпт-рка, .шнчай бумсии напа. а 'ять тни,, „„ ' ' '“/от < тарит». чипт і/и
1 ' триСЬ МГ* ,,М)(ІЬМ" 1 1 ^ть
( умііою тональністю забарвлена к ип ипч V «^іа с
. . ’ , "н к,,І’|іоіа, у якій Гнгіі.ко раднії.гинощ нопцатн
•лруіп>' и,., .................... ж, Іі„|іул| ...
Иуро.ІУ - Іи.іиші. ШЧ>рі,ши .< ш;тш їй. ,и„„иичІІ .
иішшнія Миколо? Муліик О()но (їлоно, и иіи но П’іикіи лінії, нірппгц ч/уі інхМкчи
ікччі'й коліно» мннь но себе й /лннь на Миколу. То таки му нк репаниіі, а ти кан
[ЄН»1
с
,
,0|/
н-С,
є"
Яскравий сатиричний персонаж повірений Трандалєв. Йогоспеніалі іація
кахінапіі з документами, піп уособлює в собі бюрократичне сусні п.< піп. мора іьііо
ЖірОДНІЛГ Іі охоплене Корупції ІО. ІІИСЬМСІІІІИК ПОСТІЙНО стикався І такими діл
ЕШи, працюючи чиновником, добре знав їхню психологію, а юму зневажав до
рибини душі. Один з найколори тніших образів їм си Олелько Ла його проста
«уватістю ховається глибока народна мудрість, мрійливість, іуморш пічно фі.ю
г. д ; нолііо'іає ЖИ1 н ВИЙ нр.ік і КЦИЗМ. МарТИН
фсьм < іаН'ІСІІІІЯ до мирі ЬІ"І '"У III" І ВОДИМ
Р*""-........................ЙвіїЖ...........................
»ЛІНН(ги/,,^,ц/Г^/ЦП/О///єУ/М/7^/'’ ипш,Пісно, иихаїі. НО, хибними
• хворобливими амбіціями, иристосуваїк п*<>^ [другого гармоні ііно-
'“«иіхтями, меі ушли вістю, Л’а^К0М,’,,ж?,,Л^Гз простим, прирошіим устрої М
Го,ч'*пу традиційної української сільської цн< ,|І)аці, з веселою Іі ліричною вдачею.
*втія, сердечністю, пошаною ДО 1 •>,|ДИІІВІ,,..1іо ц,<.я позитивні риси Мартина, він
кінці твору перед глядачем ‘ моЖЄ ііриродів* себе ііоводити, іо )-
“ «ароджується запоно па світ, бо я- м()в(/ д ша СЮ()и ввійшла, а ста
<«бою: .Чую,якменіле^^^ і1(ам).
фінська, - попелом сталая В. І 381
До речі... игнЬїльм * Мартин Боруля». ст®
Радимо '’е^гл"н'™ з^режисер 0л«^
студії художніх фільмів І
¥оь
Мартин Боруля» (1953)
Івана Клрпснка-Карого
В
2.
3.
Кінофі льм
( правжні нрізвнше
А Губекко
Б К.нілибз
За жанром «Мартин Боруля*
А комедія
Б трагедія
Твір « Мартин Боруля» - зразок
реалізму
модернізму
романтизму
класицизму
П'ять дій. наил на яви. кульмінація в кінці твору. ремарки у творі «Мар
тин Боруля» ознаки ного
обрЯШЮІ системи
композиті
сюжету
стилю
4.
Ру іченко
Тобі іеинч
траті комі ця
власне драма
Ж
В
6
7.
8
Б
В
Б
В
Г
А
Б
В
г
5. Жодного ралу не Тмнляїтм я на сцені
Ісріиїти Гулнннці.кмн
Іірпагін Пенмжжм
Матвій Дули ькнн
К|Хііпік ький
За < южетом «Мартин Бо|>уля» нації>налі.н.і ук|кині ька версія твору
А «Мнцанин-штяїтич» Моїм рл
Б • Бвтмсо Горю» Онорг де Баль ідм
В « Червоне і чорне» Фрсдеріка Стенлддя
Г «І Іортрет Доріанд Грея» Оскара Уайлвда
( уржиком РОЗМОВ.1Ж
А Марися
Б Микита
Сеймі, П,
протистажлм ‘ "
А ІІ4Ш. Ж1*и,р Кр... ..И МиІ1п,
Ь Тра» и НК.І Напи вськ.нйу
В Палвжка
Г Нацхжьммн
*ш»цг три» т' Млрімн 6с0У*
Вчинок
тікає з власних заручин
просить благословити дітей
спалює папери про дворянство
називає одного з персонажів бидлом
працює повіреним одночасно на дві
ворожі сторони
. нащо ни.ч те іЯиіряц
ЧГІІ - викорисіано
В Метонімію
Г анафору
А
Б
В
Г
Д
ІО-
Н-
ІЇ
^рократизм і корупцію втілено
4 1 ервагія Гуляницького ° * °бразі
8 КР»— » Т^.
у репліці < тарий, зглянься _ Микол,,
як ти помреш, а Ми і
д персоніфікацію
5 порівняння
установіть відповідність.
Дійова особа
Трандалєв
Націєвський
Мартин Боруля
Гервасій Гулянмцький
1
2
З
4
Б
В
Г
Д
Установіть відповідність.
Дійова особа
Марися
Трандалєв
Націєвський
Мартин Боруля
Репліка
— Краще жить на світі щасливим му-
жиком, ніж нещасним паном, - це всяке
знає!
— їздю на своїх конях по просите.іях:
і коней годують, і мене годують, і фур-
мана годують, і платять!..
^Таяж письмоводителеві над ночвами
ціле відро води вилив.
_ Бог дасть, дочку пристрою, тосі за-
живи настоящим дворянином: сооак
роМеду. буду «ао^у^ить. у карти
гР<"л‘по вечора я буду <Р“т м
- Л по «! маіе знаиатх
гітарі- Буде весел , у
доволі-
2
З
4
383
ІВАН ФРАНКО
(1856-1916)
Письменник, літературознавець, перекладач. У народі називають Каменяру
Повість «Захар Беркут» (1882)
Літературний рід: епос.
Жанр: історична повість.
Тема твору: зображення боротьби карпатської громади проти нашестя моц.
голів 1241 року.
Головні ідеї: возвеличення мужності та патріотизму мешканців Карпатсько}
Русі; засудження підступності й зради.
Головні герої: старійшина громади Захар Беркут, його син Максим; бояр^ц
Тугар Вовк, його дочка Мирослава; ватажок монгольського війська Буру^д^
бегадир.
Сюжет. Весна 1241 року. Боярин Тугар Вовк з дочкою Мирославом при-
їхав на Тухольщину (Карпати), де князь Данило подарував йому землю. Мак-
сим. син місцевого дев’яностолітнього старійшини Захара Беркута, закохуєть-
ся в Мирославу, хоча боярин і проти їхніх стосунків. Тугар Вовк намагається
узурпувати владу в селі, тому й наражається на спротив незалежних тухольців.
Після того як боярин убив Митька Вояку, який свідчив проти нього, грома-
да проганяє вбивцю. Тугар Вовк залишив своїх воїнів охороняти дім, а сам з
дочкою перейшов на бік монголів. Згодом він приводить до І ухлі монгольське
військо з його ватажком Бурундою-бегадиром. Під час зіткнення Максим по-
трапляє в монгольський полон. За порадою Захара Беркута тухольці перекри-
[ X 1<>"’ідСТУ”
: 1 я* 1 *
>1'>бо' "
Н10 .|<ригг1 1
4 „оїх сіт-
> л.ю
.»1 мета ио
’ ПсН°и1 ЗЛОЧ
нііНІШ0*0 ЗЛ°
^звірі. ШО Прииш
<ав кінці твору -
ЗвО. Міщенко).
ли потік, унаслідок чого залило всю долину села, у якому перебували монголи.
Мирослава переходить на сторону тухольців і допомагає їм під час бою. На- До речі...
падники починають тонути, бо вода весь час прибуває. Бурунда пропонує об- р. в прокат в
міняти Максима на вільний вихід з водяної пастки, проте дістає від Захара від- Сеітаблаєв і Дя
мову. Після цього він замахується на полоненого Максима, але різким рухом
Тугар Вовк відрубує ватажкові монголів руку. Усе монгольське військо разом
з Бурундою н Тугаро.м Вовком потонуло, а Максимові вдалося врятуватися.
У передчутті своєї смерті Захар Беркут виголошує пророчі слова про майбутнє
тухольської громади.
Літературознавці про твір. Тухольська громада обрала своїм спільником
Захара Беркута, для якого найбільшим скарбом у житті була честь, най-
святішим — служіння правді й справедливості. Як не краялось його серце від
батьківського болю, але у відповідь на пропозицію відпустити рештки перс*
.моженого монгольського війська в обмін на життя сина він мужньо промовив:
Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зра~
да*. Він розуміє, шо громада повинна здійснити майже неможливе: зупинити
ворога й знищити його в тухольській улоговині. Адже якщо не зупинити їй0
криваву хвилю, вона покотиться далі, до сусідів, спустошуючи, немов сара-
на, усе на своєму шляху. Гідною Захар Беркут вважає лише самопожертву-
« ..погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай со6імон^и
йдуть, купи хочуть^.
384
Ві
к іН()Н1 НИТКОЮ В тло ПОВІСТІ Нплетен. .
І доньки Тугара Вовка і о а ,сторія коуа«.
ницої, підступної зради ... Л/акс«-ма Беркшпа л К”1НХ1 чис™х душею
Азі1,м"' иняжас як і біті V ’ ?Тає ПоРяд із зйу Л -Дичина, не пробачивши
\ М^С?М ’ішиини НаИВВДЧИМИ шино Х ГМ БеРКуТОМ на захист села.
• 1В до батьківщини. Саме вони, ці Са^^Тями У світі честь, гідність, лю-
^Срть ВИСОКІ ідеали ед^ патрі^^адданих, волелюбних героїв, сим-
В1 дальні« ниш’ оо є "РеДметом гордості й п? "аШИХ далеких пРедків- ш^іи,
Не менш важливим є образ К°?ного народУ
І пориві ненависті до жорстокого волога ПЬ рамади' що н одному потужно-
” Гаме в розкритті цього образу автлп ДНялася пліч-о-пліч на боротьбу з
гі"'1 нарОДУ в його згУРТОваностІ І фпа ^13Уе °Диуз провідних думок твору:
Г^рХньою бідою дня держави є ро^ат ^ продемонструвати читачеві,
ціни ослаблюють країну. ' Р ’КрИВаві княз,вськ' міжусобиці, що
| Так само промовистим < оораз Тугара Вовка — зрадника, який готовий ні-
мою життя своїх співвітчизників здобути владу й багатство. Він демонструє
||СІ риси людини, позбавленої честі й сумління: жорстокість, презирливе став-
Ііення ДО простих людей, пихатість і разом з тим — плазування перед воро-
I Основна мета його життя — гроші, нехай брудні й криваві, здобуті ціною
^Страшнішого злочину — зради. І хоча перед неминучою смертю він пока-
18СЯ - усе ж прощення йому немає.
Виразними й повнокровними образами постають монгольські ватажки
Пляа й Биринда. Протягом твору ні персонажі дуже змінюються. Спочатку це
Е звірі ЩО прийшли на чужу землю палити й нищити, убивати й братиі в п<>
Еа В КІНЦІ твору - принижений та приречений Буруида, ватажок без вшська!
І (За 0. Міщенко).
До речі... _ ч/кПЯ|НСЬКий художній фільм «Захар Беркут» (режисери
2019 р. в прокат вийшов украінсь у
І Актем Сеітаблаєв і Джон Війн).
І Віош жЧого являєшся мені у сні?-* (1896)
I Р (Зі збірки «Зів'яле листя*)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш-
Вид лірики: інтимна. ^ере3 нерозділсне кохаї^- ^.? » написана
Провідний мотив: стра ,еХ «Чого явЛЯЄІ“СХчасться з трьох час-
I Літературознавці про ™‘Р _П^омПозиДІЙно ^"ям. а третя - ри-
иформі сповіді ліричного ються ритори441 ся завдяки риторичним
|Гйн перші дві з яких розіїо м поезії піДс,ь ноГО героя, азадопомшо
Iкричним запереченням. Дра*‘ ‘ гіьоваНиЙ СТаН Лір дпти ДО НЬОГО хоча С а
І Питанням, що передають сх сИТь кохан} ПР _ _ жити*- Ритміка
Евричноп, заперечення він пР» вік туЯи^ в „^м).
Г» (ел любові й без неї «в «Даного серн» »иаВ
ІКжна з калатанням схвильо
385
Поема «Мойсей* (1905)
. Іияератррнии рід: ліро-епос.
Жіінр: філіч\н|ч’ь»и поема.
л.мам-.рК«« «-V*»- '«"Р1,ман™зм-
Г«лш ...<>(мжепнн .смерті Мойсея як п|х.рока, не ви.інац0П)
рожш., гак нитначм тему ««1 <Ця тсма • такій £*•
ж .......«на на біблійні,........і-. Ч,
Гліоена ідея: заклик вірити у свій народ, у свої майбутнє, позбутНся
ської психології н бузу кати нове життя.
Головні герої: .причини герой. .Мойсей. князь конюхів (. готуй; Єговц
єврейський народ Датан і Авірон — супротивники Моіісч я. демон пустелі Ад-ц.'
Композиція. П|чиог і двадцять пісень.
СюЖЄТ. Уже СОрОК рОКІВ ЄВреіІСЬКИІІ НарОД, ЯКИЙ ВІірваВСЯ •* С'І'ИіІСТСЬКої
волі, блукає пустелею в пошуках землі обітованої (обіцяти). Його веде М()1ІС‘
За лічені дні ю досягнення бажаного краю народ зневіряється, втрачає оіітг
міз.м. тільки Моїісей вірить у світлу мрію. Датан і Авірон закликають царод
вірити Мойсееві, закидати його камінням. Мойсеіі виходить на широкий Ма||1
дан. виголошує промову, застерігає народ віл Божого гніву, адже ііомудСП|.н
написано ііти вперє’д. Потім нін розповідає притчу про те. як дерева впбиріщ,
собі короля, розтлу мачус її зміст. Авірон насміхається, наводить контрарп^,^
ти. він не вірить у Є сову й пропонує євреям поклонятись іншим богам - Ваіі.і\
й Астарті. Датан звинувачує Мойсея в тому, що з Є пінту віиііпло сотні тисяч
євреїв, а залишилася тільки «ж.мечькп*. закликає кидати в поводиря каміння
проте ніхто не наважується це робити. Юрба виганяє Мойсея з табору. Про
рок іде в степ, звертає ться до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пус-
телі Азазеля, котрий намагається довести йому марність справи, якій поводир
присвятив своє життя. Монсей впадає в розпач, на мить його охоплює сумнів
5 цей час з являється (: гова и пояснює Мойсеє ві. для чого він вивів сивів Ізра-
*л*? 3 ^ ПІПТУ' Оскільки Мойсеіі на момент .засумнівався, ііому призначено,уже
побачивши обітовану землю, не ступити на неї й номері и перед самим порогом
свосі мети. Вихор у степу — і в оточенні парубоцтва з’являється КНЯЗЬ КОНЮХІВ
V Н 3аіС!НКас * врсїв до походу, до бою. Ще мить - і всі Зірвуться. Ліни»1
а Іатана повісять0^114 Я заво,*овник^в• геР°їв- Авірона поб’ють каміння'1
*Мойсен» П«тлігл«Г<Ма ФоРм^ваадія панП — основоположна в ікк*мі 1 Ф|°!л
Імперії Письменник^-' Н4пі,саиня ™°Р.' стааа Революція 1905 р. в Росі***
І Т ВІ,С"ОВКУ: Р™"04»-*™ «юха р' ііневзнняім^
Том, .....................................і^існі *
пгпмюю Гідно скористатися п.Г Р<ч>ит‘’ все. піоб українська нація гам'* •
бування поста 1904 р. в Римі Й* ІПансом- Тж)Р‘‘<’й задум зародився ПІД*•* '
початку XVI ст. Міке г *н іа- . ** вРазила скульптура М<нісся, егв*1
Пролш ІЮЄШ) - це ГПК-ІИЙ
.і.л'івиі)-і>। ю,(|1 , 'ло*нИ іпоціп- історії \криішьм*0
у имш. не плью, •о4^ия« ”гявд“>чм “н"> № України, «та-1
г
л<%<
кХ’й^в
і‘1 ,сор<’ь‘' .
<*“” „іііі.»'' '
Сто-зневір
'с ієї1'" '"”
Муки сумлінн
ОИОСВІДОМІСТ1
підлих спокусі
гея, - князь к<
Мойсеіі П(
святив своє ж
ра- переду сі
я, — постать
А
2.
1
сн
сії
Б
Б
Кй
Н
<Ц
Н<
П
І ІІІІМВ духовно» СИь~ .
<>»«'* Ч,тко ""!« п.яюгься „ ’ _
• |кт. шо виливається „ „"'"тири на’«« ^бум»
'’.<ИІК« " я в'"ужен| ^""'ІНЯ лл^ея’"’»«* Гик»,; х/>
Р*Я ,и. вободи І Іим кор^2®*Ли ии2^ '*'6
людям і иідібра™"^^ фЛ ™ 3''^с,.кг"‘
^окорис-т»1’1'1' настроям. УтоХизд°ЙСЄЯ’ шлТ Л"',м' ’Ла-™"
к уіоіїсея. . '*РУ'Ш частині (пісні Дй І^'^'Рений заи*™"««им і
рокарнн.т місію духов,,,,,,, ' ХУіІІ> М.,йс.-й а Ч«»
^вамаїмться знайти вину в прХ±^ьки
— мить зневірятися, лемо,: Ні'а'"ге-
^ті, частиш (тсня Х/Х) Ііаста, У ^му вомика,,,^"^^^"
Господь Відкрив Свою логіку. Він М сУмиі»и 3 '>/[>, .'' “/.. ' І '1'
^юннзмшньти духом, навчилися бути нХ''""™* ДОВГИМ ' т««нм ш.ія^Х'
Ьми. > же незабаром гебра знайдуть обіХий Г" •' пЧИ‘” скар('і‘’'а И1' ,х™ми
ттсвузневіру не ввіидс в нього. Він по.мо. Т„ раи- П|хлс Мой“й «рез '
сторотю тим, хто урветься весь вік Зь ИйВОГО життя’ та™ пе-
мі (пісня АА) читач бачить, що сорокапічм- ,іа ’-'^ІЯХУл- У четвертій час-
рн сумління, викликані смертю прові їни^ Г?аіІЯ Мой!ея не минула даремно.
ЕІдомість і прагнення ііт„ то м™ " ^іГ"- ?““в
НИХ спокусників Авірона й ДаХЇ^™
і 1ДІІС1. .3 являється новин провідник, гідний Мой-
І, - князь конюхів Єгошуа. Під ного проводом народ знову вирушає в дорогу.
У"'1 ' 111 11 Н'іемі як істинний духовний провідник, який ЦІЛКОМ при-
НЯВ своє жи ітя рідному народу. В його образі чимало рис вдачі самого авто-
- передусім розуміння місії вождя. Мойсей І. Франка, як і герой Мікеландже-
- постать мужня, багата на внутрішню силу й духовну велич.
1 У народі Івана Франка називають
А Мойсеєм
Б Кобзарем
В Каменярем
Г батьком української прози
_ л„; „ гмі7, » написана у форм
- Поезія «Чого являєшся мені у
А сну
Б сповіді
В застороги
Г КОЛИСКОВОЇ Л «.-пнпоМ -
• V ГИІ9..* 33 *311РО
$ Поезія «Чого ЯВЛЯЄШСЯ мені,
А пісня
Б сонет
Б послання
[Г ліричний вірш
4. І Ірочитайте уривок із поезії.
Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні...
У цих рядках НЕМАЄ
А риторичного запитання
Б персоніфікації
В анафори
Г епітета
5. Події повісті «Захар Беркут, відбуваються
А на Буковині
Б у Карпатах
В на Поділлі
Г на Поліссі
6. Повість «Захар Беркут»
А соціально-побутова
Б психологічна
В фантастична
Г історична
7. За епіграф до повісті «Захар Беркут» узято слова
А Івана Котляревського
Б Василя Жуковського
В Тараса Шевченка
Г Олександра Пушкіна
А
0
1їі|,,,,,і
’Ч
£
8. Прочитайте уривок із твору.
Довкола кождої купи тиснулись їх тисячі, скажених, ревучи, ...усі дернися
на каміння ....Загримали молоти й топори монгольські о руки й черепи самих же
монголів. Брат не знав брата в тій страшній хвилі близької смерті; товариш
мордував товариша...
у П<>сМ' *
13 А 1’РоЛ<:
С каз«и
В ЛввЛ‘
р рОЗЇ,(
14.
ріоема '
єні41
Б ліри’
В ліро
Г ДРа*
х-Мойсе
А філ<
Б пси:
В фан
Г істс
16. Поема
Ці рядки з повісті «Захар Беркут» є
А зав’язкою
Б розвитком дії
9. Максима Беркута врятував від смерті
А Захар Беркут
Б Тугар Вовк
В кульмінацією
Г розв’язкою
В Бурунда
Г Пета
10. Своїм оберегом тухольці вважали
А камінь Сторож
Б річку Стрий
В гори
Г ліс
А екс
Б імії
В нес
г нес
ТворЧ|
МИстеї
А ра
Б Оі
6 л<
Г Щ
Гі
388
Ц> і иц»и нл н
А СкніІ
І» Мойсгю
В Л.шг'іиі
Г Даі.нюпі
19. (срсна і» притчі Мой( Г>ииНчииіИ< ‘'бі пі корили
А дуб
Б кедр
в терти
Г пальму
20. Попе ііпкодіїїнн цільних людеіі уо<облкн
А Датам
Б Анірон
В Спппуа
Г Азазсль
21. Установіть відпонідиісі ь.
Портрет (ларанпіеристика) ггрия
1 ...усюди був однаковий, спокійний,
свобідний у рулад і словах, мов рів
ний серед рівних. Поярська служ
ба... поважала... .іа його звичайність
і розсудливість.
2 ...був мужчина, як дуб. Плечистий,
підсадкуватий, з грубими обрій ами
лиця та грубим чорним волоссям,
він і сам подобав на одного з тих
злющих тухольських медведів, яких
їхав воювати.
З ...се був сивий, як голуб, звиїи 90-літ
ній старець, найстарший віком у
цілій тухольській громаді. ...Висо-
кий ростом, поважний поставою,
строгий лицем, багатий досвідом
життя й знанням людей та обста-
вин.
4 ..мужчина величезного зросту й
геркулесової будови тіла, з лицем
темно-оливкової барви, одягнутий
у шкуру степового тигра, що все
разом аж надто свідчило про його
походження .і туркоманського пле-
мені. Це був страшний, безтямно-
смілий та кровожадний войовник...
І гран твору
А Пета
І> Максим
В Бурунда
І Іуіарійлік
Д Захар Ь<-рг ,і
’и^
Цар"(і
ггі/ікй>
/ЦЛ^'
НІЧ^
богиі
чар{/
егіда
рггЗЛ
ЦдрІ
їі. Услано
1
2
З
4
390
2
З
4
і.ц.ЦІІІ. відповідність.
Уривок
д-тд шолома < •имвцло
„„,™ві«1чг(иг..„<>)огся„<1
чі. Навіть густі гумором ,іе ’г‘
«« ІІ0'° ^ти вирл
кого невдоволення й гніну.
Народ нужденний, прибитий по
мурий, супроти чужих німілий
та недотепний. Кождий дбав ІТІпг,
ки про себе, не розуміючи того, що
таким робам роздроблюються їхні
сили. ослаблюється громада.
Озеро се було закляте: у нім не було
нічого .живого під опікою Морани,
богині смерті. Але цар велетнів по-
сварився з Мораною, ударив своїм
чародійським молотом о скалу, уся
вода стратила свою дивну силу ...
розлютилася Морана й закіяла
ирря велетнів в отсей камінь....
Здавачося йому, немов нині Іг За-
річне свято «Сторожа», і вся гро-
мада зібрана довкола каменя при
вході тухольськоі тіснини: дівчата
з вінками, молодці з .музикою, усі в
празничних чистих строях.
Ь'»чло.іиця;МММ ? іг
ї’Оіі Захара Іи-ркуіа
легенда
портрет
пейзаж
пролог
л
і»
н
г
д
1
2
З
23. Установіть відповідність.
Герой твору
Азазель
Єгошуа
Датан
Єгова
А
Б
В
Г
Д
Вчинок
закликає «До поход,
веяес'"”Хиіртип'*МоЙЛ,я
аііидати ,,рпгока
камінням
391
і
•>
з
4
21 Усі.іноіпгь війн”"1,,н
\уАі м май жк
порівняння
ДЛПерЛШ”
алегорія
єні гет
Б
Приклад
І ревнув понад горами гріч
Цю /отім океані вас все "
Пуде спрага томити...
Ті слова про обіцяний край
Лілслуху се казка...
Мовив терен: «Се добре вам
Нідповів таку раду...*
Лиш один з-поміж сеї юрби
У шатрі не дрімає....
В
Д
„атУР'
лри* нове}
г‘- ані ідеі
лпїегт«го’
? ( ДепреСіЯ
^іений.він
. хтра потреоа <
2. Спокійні
ярмонії, якою
просто тло. Вс
перелік «дійої
.Жайворонкі
3. Обурена
і конфліктності
ною реальніст
Уриваються ді
У фіналі'
«йпегтпег;
У’ІННя, мит
в’язків і Н(
*айс0вісн;
>• по
Чи’-'зсч
“
,0«н«
на початку твору)
| МИХАЙЛО КЗДИЛХХ«- і
І <^«,Б»Нський
письменник. Відомий тако* о ?
ЯкСонцепОклон
Новела . ««(самоназ.а)
І да^я>”»Рв““ Р,й;еп« 3 елементами''00* и9М)
кі’-'"""'..........'з::^........................................
І
Головні ідеї- важливість ролі МИТЦЯ в СУСПІпі Г-Г
11 ,„ІІІГе в гармонії з природою ” ,Л,>С1В,: л®липа щаслива й повно-
в1,іЯДіл«* особи: Моя утома, Ниви в чипо... п - „
1 .ги Чалізпа оука гопппа п Н1’Сонце, Три білі вівчарки. Зозуля,
коронки, залізна рука города, Людське горе.
дітератУРознавц’ про твір. С южет новели безфабульний: за його основу
не поді*-'иУ ініригу, а характерну для імпресіонізму химерну гру настроїв.
Р«Іпіегте22О» вони проходять через Три фази:
1. Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя. Герой
йомлений, він перебуває в конфлікті із самим собою. Джерело цієї конфліктності
мдпа потреба самотності та водночас неможливість утечі від «світу людей».
2 Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з’являється як продовження тієї
тмонії. якою наповнене життя природи. А природа в новелі - щось більше, ніж
пгго тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав
клік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в червні», і «Сонце», і «Зозуля*.
гнів, нетерпіння. Драматургія новели - не тільки у внутрішнш
х ’ ппа Я й V контоасті між царством прекрасної Природи и потвор
.фліктності героя мелодію кононівськях полів і небес
Ною реальністю ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ ! ч _ , селшша про людське
даваються дисонанси. Найбільш вражаючий
гаре у фіналі твору (кульмінація). сповнений гніву й благородного не-
«Іпіегтегго» завершується тим, і знову чекає пекло громадських
терпіння, митець повертається до неможна», - волає йоіо враз
обов'язків і незліченних «треба». * а
лива й совісна душа (За В. Пахаренком
Повість «ТІНІ знбутнх предків. (1910
Лтературний рід: епос. неоромаіпнзму »імпресіонізму.
Жанр: повість. ^пиль. и*4*-'03" , ..їжі ХІХтаХХстолітьу гар-
Лтературний ів у Карна™ ™ м„ й цжстнянськнми
Тема: зображення життя . , звИчаями> з язи
^гії з природою, традиціями т ппЧ«тгя кохання.
ТГ™ - „я високогой красивого^
Головна ідея: оспівуван
Героїтвору: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гуіенюк, дружина Палаг(|
сусід Юра; щезник, нявка, чугайстир.
Сюжет. Повість розпочинається з розповіді про дій инсгво Івана Палійку
про ворогування його родини з Гутенюками. Іван знайомиться з Марічкою іу?’
нюк під час бійки батьків, з часом він зближується з нею, між ними зароджу^’;*
кохання. Іван тривалий час перебуває в наймах на полонині, а коли повертаег’
то дізнається про смерть Марічки, яку накрила повінь і заорала із собою, ’
вона переходила міст над Черемошем. Іван не вірить у сме ріь Марічки, вва^
що це вигадки Гутенюків, і йде на пошуки коханої. В одному селі люди зна^їц.
тіло дівчини, проте в ньому, посинілому й розпитому річковим камінням, [Ва
не впізнає Марічки. Через шість років блукань Іван нове рзає іься в рідне
й через рік одружується з Палагною. З часом вона починає зраджувати Івадо^
із сусідом — мольфаром Юрою. Іван про це знає, але йому байдуже, адже він не
любить Палатну. У його серці — Марічка. Хлопець іде в і ори іі чує голос Маріц.
ки-нявки, прямує за ним, але зустрічає чугайстра. Іван відволікає його грою
флоярі, щоб той не роздер Марічку-нявку. Ідучи за голосом Марічки, Іван зри-
вається в урвище, а наступного дня його, ледь живого, знаходять пастухи. Твір
завершується похороном з танцями й розвагами (гуцульська традиція).
Літературознавці про твір. Життя гуцулів у повісті М. Коцюбинського - Це
дивне поєднання християнського та язичницького начал. У гірському селі «де
були богомільні», і водночас тут мовби законсервувалося й поганство, що було
відображено у звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя туцу-
ла. Мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. І він
натхненно відтворив у слові цей двоєдиний барвистий світ. Язичництво цікавило
М. Коцюбинського навіть більше, тому він так багато уваги віддає казково-демо-
нічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки — арідникам, щезникам,
мольфарам, чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали гуцулів, якими
було сповнене життя та світорозуміння горян.
У М. Коцюбинського домінує неоромантична хвала природності — на про-
тивагу’ заскорузлості. Кохання Івана й Марічки зароджується на тлі споконвіч-
ної ворожнечі родів, родової помсти й, зрештою, протиставляється цій ворож-
нечі, як гармонія та дисгармонія. Узагалі драматургія твору живиться енергією
неоромантичних контрастів. Є тут ніжна й «дика» у своїй природно-поетичній
«первозданності» Марічка — і є приземлено-груба Палагна. Цс — живе уособ-
.іення поезії та прози, двох версій вибору, який доводиться здійснювати ЛЮДИНІ
у своєму ЖИТТІ.
У тративши Марічку, Іван на якийсь час опиняється в полоні Палагни, проте
без Марічки-мрії життя йому немає... Іван помирає, але у фіналі повісті знову -
укотре в Коцюбинського! - тріумфує симфонія життя в час індивідуальної смерті.
♦Життєхваленням» завершив він і «Тіні забутих предків»: під час похорону
вана гуцули влаштовують танок... Життєва філософія гуцулів передбачала став-
лення до життя як до самодостатггьої цінності. Ти з’явився на світ - отже, маєш
набутися в ньому, оо сенс і краса життя — у самому акті життя, його індивідуа^ь'
ній неповторності. Це цілком збігалося з життєрозумінням, характерним « Л-13
інших творів М. Коцюбинського, зокрема його новели «Іпсегтеїго», де опоетизо-
вано прості радощі буття.
394
У .(V ий?
ткаї1,<я
>с
К’Н1
фільм
2-
З-
Михайла гхм^
л Кобзарем
Каменяре
Довела «Іпіс
д символіз
Б імнресіоі
Депресивно
А Жаіівор
Б Ниви в
Після зусті
А зав’язк,
Б РОЗВИу,
А ліс
Б поле
•у речей н
кра
л К)дц
А
Б
7.
А
Б
В
новел
ЄПІГ]
полі
Ролі
Пай
Ч'ч''
Ч)
1 Хй^>
Цтвоціи
ка-Шйо-.
тлі ДІЛ «
,ся иіі^
ітьсі®?
дно-г^
„жи**
і* ?
2.
В
Г
В
г
в
г
Сонцепоклонником
«батьком української прози
експресіонізму
неоромантизму
Три білі вівчарки
Залізна рука города
А \І ікч’Г'’'"’.........е, *Ж,,т1єх“^ення> .
I метафор, не< 'н«иЬ^ підсилені в «Тінях
> . ’’** «в В "РИОМУ. .«•
I лпигГнальний барвистий світ Гущпк
Ь== ;==-
УлііІЇіТІ* 1 Фільм <• Гіні забути* пг,„
тойЩ——> у 1 их предківо (1964)
! Михайла Коцюбинського називають
д Кобзарем
5 Каменярем
Новела «Іпсегтегго» — зразок
д символізму
Б імпресіонізму
Депресивною дійовою особою є
А Жайворонки
Б Ниви в червні
4 Після зустрічі ліричного героя із селянином настає
А зав'язка в «ульмівація
Б розпиток дії Г розв'язка
5 Важоти« /осте.и. гостем у питті моїй ліричний герой називає
В небо
А ЛІС Г соНце
Б 11 ,/г, на ниві - і .мовчки стояли хвилину - я і... на
У реченні Ми таки стрілись на ниві
місці крапок має бути слово
А людина
Б Овсрко
7. У новелі «-----
А епіграфа до творх
Б поділу тексту на час ТІ1‘
В розповіді ВІД першої ос^* б
Г наявності списку ди*о⹑
ггі ІЄНО в ООРа31
& Залізницю з поїздом)
6.
В Трепов
Г сонне
і Иптегіпегго» е всі
и каменю й заліза
Г Залізної руки город
Б грому коліс
395
Іпіегшегхо в перекладі з італійської означає
В
А відпустка
Б перерва
поїздка
душа
10. Новела «Іпіеппеххо» присвячена
А Василю Жуковському
Б Кононівським полям
В Любові Всевишній
Г «Цвітові яблуні»
11.5' повісті «Тіні забутих предків» наявні ознаки імпресіонізму та
А експресіонізму В неокласицизму
Б неоромантизму Г постмодернізму
12. Повість «Тіні забутих предків» екранізував
А Олександр Довженко
Б Сергій Параджанов
В Дмитро Павличко
Г Юрій Іллєнко
13. Повість «Тіні забутих предків» закінчується реченням
А Жовтий вогонь свічок притьмився в густому повітрі.
Б Грубі свічі тихо топилися, опливаючи воском...
В На грудях тихо бряжчали мідяні гроші.
Г Під вікнами сумно ридали трембіти.
{ уста»0ИІТ1
І епітет
2 порі®1
З перс°
4 ритої
14. Мелодію, яку давно шукав, Іван почув від
А нявки В щезника
Б арідника Г чугайстра
15. Події повісті «Тіні забутих предків» відбуваються
А на Волині В на Поділлі
Б у Карпатах Г на Поліссі
16. У повісті «Тіні забутих предків» порушено всі названі проблеми, ОКРІМ
А Б
А язичництва та християнства
Б кохання і ненависті
В митця та суспільства
Г людини й природи
17. У повісті «Тіні забутих предків» як композиційний елемент використано
А веснянки
Б колядки
В щедрівки
Г коломийки
22. Установ
1 лю,
2 со,
6 сен
4 на
18. Добрий дух, що боронить людей од нявок, —
А Щезник в мольфар
Б арідник Г чугайстир
396
І(1ПГПЦ1. П.Щ,МГ
к .. '' "-««адцх.г»,,
в II.: Т' ,к„.
„ )Ч. у, ІІхийчч й», Іуі,.„„к 1 ' «1л..м
І* Мл|мчк\ лабрилн иоЧМ Гщ.м ,и»ннт.щ
\,мми. ч¥ ,мх*и»гі, Лади чисту бш ,Нки
* Ао*; міх» їхньої хшпн гг*|ч чбі/п)Гп) / М *,И НІ>ІсиНі н '°РМ- Зв його пам'яті
** «-""«ь ИМ. КІШ брата () 1ек,,„, 'н/*-*бітд, оповіщаючи /орач і Оо.іам
ІНУ* V оіиці .і ворожим пойп.м. посічений
\ -их ?чдках НЕМАС
д діхіекгнамп»
Б тавтології
В і Інсрбіїїи
Г антонімів
•і ( Установі і ь відповідшсть.
ХідКівній мсіб
1 епітет
2 порівняння
З персоніфікація
4 риторичне звертання
Приклад
Л Собакам душно Лягли на межі,
як три копиці вовни....
Б Волошки дивляться в небо.
В Дивись же на мене, сонце, і засма-
ли мою душу....
Г Яке тобі діло, що ти мене мучиш.'
Д Білий пахучий напій пінивсь у
склянці...,
22. Установіть відповідність.
Образ
1 люди
2 сонце
З селянин
4 маленька пташка
Образ
д п’ять ротів, як вітряків
Б троє білих ведмедів
В СЛІДИ ПІДОШОВ
р голосна арфа
д золотий засів
А Б В Г.Д
397
23. Установіть відповідність.
Герой (героїня) твору
1 Юра
2 Іван
З Марічка
4 Палатна
24. Установіть відповідність.
Герой (героїня) твору
і Іван
2 ватаг
З Марічка
4 Палатна
Репліка
мЛ
у
Б
В
Г
Д
Б
В
— Ти меш, сарако, вівчарити, я и
сіно робити. Вилізу на копицу
си подавлю в гори на полонинку, а
мені затрембітай...,
— Тепер маєм живий вогонь, а дГ)І(и
ме мін горити, ні звір, ні сила нечцс.
та не озьмеся маржини та й нас..,
— Я заклинаю вас, громи й громи-
венята, тучі й щученята, я ро^а_
няю тебе, фортуно, наліво, на ліси й
води....
— Чому не заговориш до мене, чому
не поглянеш, не позавиваєш мозолі на
моїх пучках? А в котру онь доріжку
вибираєшся?
— Ще кривий!.. Ще сліпий!.. Го-го!
Як танцювати, то танцювати...
Я ще заграю до танцю... Ти ще такої
не чув, небоже...,
Дія
придумує й співає коломийки
видобуває вогонь старим способом
покидає село й повертається через
шість років
вважає свою дитину підкинутим бі-
сеням
постійно ворожить і зраджує близь-
кій людині
І>да,^А°Г'
:
^роД‘'* ідея: еі
ІВ
Гі
X' „О;|ПП'Я'
К»”1 ЦгР'ЧИ
С”*" еюгерої
<ІятиРічно1
^ЛпаД«ину Ь
Йй на ньом:
вжиття перед
^засобів індив
ззгорба, на яком
аторжну працю с
їилєю. Кульміна
лтрагізм і розп
Літературозн
Іідух (у творі —
асвоїй нивці ка
Незважаючи
ю рідної земл
До землі,
цона лот
адРесивного
' 7^ яко
М3на
,ьКаМеня
Г1Я- Тої
' 4^‘ЧИ
?Итьс
- “<та V
398
ч'і
ьМЄННИК. член ''Покутської трійці»
ЄКСПРЄсіОнісатЙСГЄР ПСИХОЛОГІЧНОЇ новели
І _ "“К^,,,йй
: епос. 7
психологічна новела (студія - ™.
іперо,п^ий «апР^- ™«ь. тпІЯ; е М""Р1>-
^Хна ДЬуха")3" ”ЛИЦМП“ “л™ - XIX » XX ет. <,« "
Головна ^ея: * 'Шість селянина з рідною землею.
Гер°ї твору- 11 н ікни дружина Катерина, їхні сини, кум Михайло,
^Композиція- Сім розділів.
Сюжет- Перший розділ виконує функцію експомціі, у якій читач ознайомлю-
я з долею героя, тут подано портрет Івана Дідуха, екскурси в його біографію
ія десятирі ч ноі служби 1 ван повертається в село й стає газдою на залишеному
вспадшнну кам’янистому горбі. Люди пам’ятають Івана у вічній виснажли-
д прані на цьому горбі. Наступні шість розділів — епізоди сповіді Дідуха про
пє життя перед запрошеним на прощальний обід селом. Одним з найяскраві-
»засобів індивідуалізації головного героя є його монологи, у яких домінує сю-
111 глпбт на якому Іван поставив собі й дружині хрест. Образ хреста символізує
«-ппжну працю селянина, а водночас трагедію його вимушеної розлуки з рідною
«о**»™ у стаЕ танн,ь ,вава діадха-и
трагізм і розпач під реаяьпнй факт. Штефаи
Літерату|>озиивц, про твір. За осі ^мігруючи до Канади, павіт.
Вр(у творі - Іван),®у
иа своїй нивці кам янии хрес щасливий, адже почувався іаст
| Незважаючи на непосильну врай , оЖИВЛЯВІЇ. Знеможена працею, при-
ю»рідної землі. її господарем, бо дог. дф.зичною силою чи красою, в*
тута до землі, постать Івана не в негарному розкриває гарні
гаки, вона потворна. Проте пис ьМ ]ван Дідух полюбив свою тяжк> пра
ивного руху життя всьог о іїї ? на чужину розірвав го ч
..«>р<тзякого.ір<<>"вр“3|оввсанов/даеться.іцовін '^'"^агевогдухов-
рЯЗОК 3 навколишнім СВІТО! душі. Значить. 1Д - , • Пеплинибілі,
Кзкаменя часто означав як по • перли-
» иття. тому -одна сльоза ^^осгі В. Сте^Х вана, яке тепер ко-
>«< тп, чи -срібне- вирая.а< духовного * кот-
” шп котиться по скелі, це 0, ідеться про 3,1 іа відчувають майбутню
:»гия по мертвому камені, ч Дідух та його Р°- ения своєї духовної
рав'язувала героя з рідною зех- емігрантів з матеріалізує
‘іитг-муку безуспішної боротвін страш""" ‘ ІіМисіа над «.«'є
>чн.к-,, Це передчуття в як 6и ^ра
‘г«ому образі: хатП 1
пірвалася*. Тут хата Дідухів втрачає влас і ив<х : і і р< ліьнои м єкта й пере^
ється на знак душевного стану родини (За В. ахаренком
За мотивами новели В. Стефаника -Камінний хрест» було знято одМойм
фільм на Київській кіностудії імені О. Довженка (режисерЛеонід Осика) (1968). и
Уои
[ТиЬе
Фільм -Камінний хрест» (1968)
1. Василь Стефаник належав до
А київської школи неокласиків
Б «празької школи* поетів
В «Покутської трійці*
Г ВАПЛІТЕ
2. Новела «Камінний хрест» написана в поетиці
А реалізму в експресіонізму
Б романтизму Г неокласицизму
3. Композиції новели «Камінний хрест» властиві всі названі ознаки. ОКРІМ
А і
’’
ґ ,ЯІ’У /
ь
У^01
11
. ГОр
2 ХР<
3
4 елі
А семи розділів
Б відсутності кульмінації
В монологів головного героя
Г розповіді від третьої особи
4. Іван Дідух дивився на запрошених односельців, як
А камінь на воду В батько на своїх синів
Б сонце на землю Г вітер на осіннє листя
5. Розповідь про горб, що залишився в спадок, коня й Іванове прізвисько
Переломаний — є частиною
12. У стан
А експозиції
Б зав’язки
В розвитку дії
Г розв’язки
6. Іван Дідух найчастіше називає односельців
А братами В ґаздами
Б людьми Г народом
7. Події новели «Камінний хрест» відбуваються на
А Поліссі В Лемківщині
Б Галичині Г Слобожанщині
8. ПОМИЛКОВИМ Є твердження, іцо Іван Дідух
А їв не за столом, а на лаві
Б ходив до церкви раз на рік
В відслужив у війську десять років
І залишив гроші кумові Михайлу на свої поминки
1
2
З
4
і
2
З
400
іЬ,не. 1.1 «Камінний хр(.СТш
Л
Б
II
.'І», і». > акції туск, тадиііт'.1'^"'-'"
Кплпт. стара. „аш Х(Х, •ТОІИм„(
мо* . і твоє... 1 ам є нідйнк) і °1" 30 Ро(*ИІ1’'
Піо. ці задеревіли, а Іван те Т”'н намс”0, Не бІСИі є 1
типі її живу з рук. ‘ еРм<»см& жінк
На подвір’ю ІВантанцював мав уже іадкп иус.
ся руками порога.... якоїсь польки, а Іваниха обчечила-
!0-
11.
р;к П-іь Стефаник визначив
д етюд
5 новелу
установіть відповідність.
жаіФ «Камінного хреста» як
в студію
Г оповідання
1 горб
2 хрест
З танець
12. Установіть відповідність.
Художній засіб
і епітет
2 метафора
З метонімія
4 порівняння
Значення
А чистота душі
Б стосунки з односельцями
В прощання з рідною землею
Г виснажлива селянська праця
Д пам'ятник родині й усім емігрантам
Б
Приклад
Як уходили назад до хати, то ціла
вім одіпкю й щохвилз танцював поль-
В
Г
Д
Кгптив на свою стару, «на плакала
’^^ами. і з пазуха хус-
”ШНУ' ввоед гостями-- каменів, бо
"годен був говорити.
Х^а,(да№М<''"“"1“ч'’я’‘№Р’
ла по скалі-
401
ОЛЬГА КОЬІІЛЯІІСЬКЛ
(М’б'У 1942)
Письменниця. У народі називають Гірською орлицею.
Новела «Уліме тгІнпсоІі<|ие» (1898)
Літературний рід: глос,
Жанр: новела (музична пошта).
Літературний напрям, стиль, течія: модернізм.
Тема: мис тещ но га його шілпн на людину.
Головна ідея: возвеличення псзалежіїосі і й самодостатності жінки — творчу
особистості.
Композиція. Новела складні п.ся з трьох частин: у першій частині ведутЬ(.я
розмови про кохання, у жартівливому тоні розповідається історія художцИці
Ганни; у другій переважні меланхолійна ніжна тональність, на тлі якої розкри-
вас гься образ Софії Дорошенко; поетапній частині підсумовують картину сумна
мелодія, іріенута струна фортепіано іі обірване життя героїні.
Сюжет, ('початку разом одну квартиру винаймали дві подруги: майбутня
вчителька Марса (вона веде оповідь у творі) і художниця Ганнуся. Вони неза-
лежні. люблять мистецтво, розуміють його. Після підвищення плати за оренду
помешкання вони вирішили взяти до себе третю співмешканку. На оголошення
відіткнулася піаністка Софія, яка полонила дівчат майстерністю й задушевністю
виконання етюду ІНоиеиа. Долі дівчат складаються по-різному. Марта одружи-
лася, стала зразковою дружиною й дбайливою матір’ю. Ганна поїхала до Рима, де
заводила вільні стосунки, а через три роки повернулася додому з дитиною, проте
без чоловіка. Трагічно склалася доля вразливої Софії. Помирає її мати, а дядько,
якиї! мав дати кошти на її навчання у Віденській консерватори, одружується та
/’• І4-’*' а
/,и‘ * /1 .,00е*
с»Ф>}
,В
йЄіИІ<1 ьія 3 Ус1
<М.С<1почУ-
>......... '
ДоР5пТуаІ5Є і
Ольгу Ко£
А Дочкої
відмовляється фінансувати племінницю. Звук розірваної струни фортепіано став
ос танньою краплею для змученого серця Софії — дівчина раптово помирає.
Про твір. Назва цієї модерної новели промовиста: мотив вальсу наскрізний у
ній. Він стає лейтмотивом, щоб на його тлі вималювати три типи жінок, спорід-
нених пошуками краси її глибоко індивідуалізованих, — майбутньої вчительки
Марі й, художниці Ганни й піаністки Софії. Оповідачем є Марта, тому читач про
неї знаї менше, ніж про інших героїнь. Про Марту ми дізнаємося передусім через
її спілкування з подругами; крім того, сприймаємо події в новелі саме її очима
(віл її особи ведеться оповідь).
Ганнуся була красунею: «Ясна, майже попеляста блондинка, з правильними
рисами й дуже живими блискучими очима. Збудована була прегарно*. Вона ма-іа
сп іьннії характер, що домінував над натурою оповідачки, тому між ними пану-
вала повна гармонія. О. Кобилянська наголошує на витонченості, вишуканої п
внутрішнього світу Ганнусі, яка не сприймає приземленого й буденного, а. навпа
ки, живе лише високим мистецтвом, у всьому шукає красу. Вона з погордою ста
виться до людей, не наділених естетичним смаком. Ганнуся належить до жЬ*оК
ін гелектуалок нового типу, які почали з’являтися в Західній Україні наприкін111
XIX сі. У її словах звучать феміністичні нотки: оНе будемо, приміром, жінка-иі<
чоловіків або матерями, лише самими жінками. Ти розумієш? Будемо людьміс
402
Б Гірськ
2. Твору «V:
3.
4.
А класи
Б Роман
Б МОЛРГ
1990 р. на Київській кіностудії
403
дівчиною з легенди
кротким пророком
В
(ІГ0Ч
0
йдо
ІТИМ
апи
2.
* жінки. Оні в
юі героїні: тут не так °
>а три роки. ІЗ сином, аде їй повернімося
чик зали шився оез батька, а це Иои,ка. бо Не Тй°На "Радить з Італії, де
^іні: вона жила мистецтв ^'а траІЄдія '^Си ’ ««* «оглядами...
уП*софи, кинувши необе|х>жш м,’стецтпа гГРИЧИН,,ю ,ІЬЙГО став его-
Дниіе Марта має традиційні Пг СЛ0Ва- ‘ ‘ с,,Ричи“ила й смерть
всю матір'ю й господинею рЛЯДи "ажиття.
д,звичайна Марта значно Г1„г В“іе лю6«тн ।к..і',''"' » ™
Ланка з великим серце спп "нр"іі»и "« На‘
;ГУЄР1іс^йнеиіа(ТЯІз,'^--о,1..........
Піаністка Софгя - утілення Музики „
^великі успіхи в грі на фортепіано П^?"Ча"Н0Дівчина, яка
м. Софія з усіх сил намагається розвни 1,111 ПІ!1)ансна нещасливим ко-
нус В собі почуття й емоції. Вона все ло к . “ гордість'як мужчина, при-
Іприносить у жертву. ця В1длає музиці, навіть своє життя
О. Кобилянська порівнювала себр ь
Іргряфічний характер. Ф|ЄЮ Д°Р°шенко, тож новела має ав-
До речі...
Новелу «\/аІзе теїапсоїідие» було екранізовано
мені 0. Довженка (режисер Борис Савченко).
їоиЕ Фільм «Уаїзе теїапсоїідие» (1990)
1. Ольгу Кобилянську називають
А Дочкою Прометея
Б Гірською орлицею
Твору *Уаке теїапсоїіцие» властива поетика
А
Б
В
Г
А
Б
в
Г
класициз.му
романтизму
модернізму
реалізму
Жанр твору «¥аізе піеіапсоїічис»
етюд
студія
новела
повість м майстерним виконанням етюду
Софія завоювала симпатй Мар™ иґаВД
Бетховена
Моцарта
Шопена
Вівальді
Б
В
8.
9.
РОЗПОВІДЬ V попелі веде
А оповідач
Б Ганнуся
В Марта
Г Софія
у і норі «\’аІ$е пюіапсоїісріе» є псі названі композиційні особливості
ОКРІМ
А поділу тексту на глави
Б підзаголовка «Фрагмент»
В великої кількості діалогів
Г розповіді від першої особи
Словами Ясна, майже попеляста блондинка, з правильними рисами й дуусе
живими блискучими очима. Збудована була прегарно описано
А Ганнусю
Б ні мочку
В Софію
Г Марту
Вона держиться просто... гарна й має смутні очі. Чешеться цілком апіідие
та обвиває голову два рази вузькою чорною оксамиткою, мов діадемою.
Узагалі вона з профілю цілком Туре апйуие. У неї чоло й ніс творять одну
лінію... — це портрет
А служниці
Б Ганнусі
В Марти
Г Софії
Типову українську великодушну жінку втілює
А німочка В Марта
Б Ганнуся Г Софія
у
4^,11^
* (увО10 Ь
д0
6ЄІ’а^е’3
І"^ип0Л
10, Помилковим є твердження, що
А Софія планувала навчатися в Римі
Б Марта вийшла заміж за професора
В Ганнуся повернулася з Італії з дитиною
Г дядько не дав Софії коштів на навчання
11. Установіть відповідність.
Героїня твору
1 Ганнуся
2 Марта
З Софія
Вид діяльності
А художниця
Б танцівниця
В учителька
Г піаністка
404
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
(1871 1913)
Поетеса, драматург, перамтадач. У народ. назинаютьДочгою Промвгвв
< ?п;ип» ні I V'я тп »/>..«»<.«' Лариса Косач
Вірні «Сопіга .чргіп ч|мтп!*' (1890)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний нірш.
Нмд лірики:особистії. філо<'<м|н’Ька.
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних мол<,.
кх'ті; оіп і їм ілм за будь-яких житті них ситуацій.
Про твір. Поштовхом до накисання вірша стало загострення хвороби в Л<.г.|
Українки Боротьба з болем утвердила ліричну героїню в тому, то життя три
мас ться на оптимізмі, за будь-яких життєвих обставин не можна складати крил
іреба докладати зусиль, як той Сізіф. шо піднімав камінь на гору: «Я на
криті/ крем'яную Буду камінь важкий підіймать / І. несучи вагу ту < траШ.
нию. Бі/ди пісню веселу співать». Вірні побудовано на антитезах: «крпь । ПХ).
,,'и сміятись», ісеред лила співати пісні», «без надії таки сподіватись», «сіять
квітки наморозі».
Драма-феєрія «Лісова пісня* (1911)
Літературний рід: драма.
Жанр: драма-фесрія (проблемно-філософська драматична поема).
Літературний напрям, стиль, течія: неоромантизм.
Тема: зображення світу людини та світу природи в гармонійних і суперечли-
вих взаєминах.
Головна ідея.-оспівування краси людських взаємин, пориву до шастя, незбаг-
»оД1я ві/
X синові-1
:‘Л> « ябут11 В1
з верби
чує гол°с
^юои«апро'
Гнувся ВДІ
V,. У ЧЮ МИТЬ '
ддінувши верхе
маючої хати Д<
вернутися в се
дггь легка п
йогонезвин
ненної сили великого кохання.
Дійові особи: Лукаш, його мати, дядько Лев: Килина, діти Килини: Мавка.
Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, Той, іцо греблі рве.
Тон, що в скалі сидить: хлопчик; Доля.
Композиція. Пролог, три дії. співвіднесені з різними норами року.
Сюжет. Перша дія розгортається навесні. Ліс на Волині. До старого дуба
приходить лялько Лен та його небіж Лукаш. Хлопець починає грати на сопі.иш
і від цієї мелодії прокидається Мавка. Лукаш збирає ться наточити соку з берези,
проте його зупиияі Мавка, бо береза то її сестра, а сік з неї її кров. Мавка
й Лукаш закохуються. Друга дія відбувається пізнього літа. Мати докоряє Ду-
катові, що він грає на сопілці, а робота стоїть. Мавці каже, що упадати за хлоїн
цем не гоже. За Мавку заступається дядько Лев, бо Лукашева мати називає і’
відьмою. Мати дає Мавці сери жати пиву, проте лісовій красуні не вдається
зробити, бо з жита виринає Русалка Польова й благає не губити її красу. Мавка
ріже собі серпом руку, щоб хоч якось виправдатися перед Лукашевою матір’ю- Н>«
ниві з'являється мати з молодицею Килиною. Засмучена Мавка повертається Д'1
1 Сопіга зрет хрего! — Без надії сподіваюсь! (Латин.)
406
пець кидаєтьі
^Коли завірю
на його ег
•Іітературозт
а)
ІЛЛІИГ
(Т*5 ,
Він" ' чи.ґп.гп и _
ілццІі ‘ Ч'іілнок. 1 Ічн-леП)11к 1 ЧОЧ як бУДа п.
*&*».’ • М,“ЯІ гься Марище п 1 Мавку\; 1“’"ра< П в багряницю
:%»<> не навін,^ ',Я< Мавку ,2 Шіи,ено,1о танцю. Раптом
І<*;іаПКу, він поспішає до V . 'гр"'“- Ту. з'яв ’ ’ у далекий нміі. де
свататиме Килину " ‘ ' И ’Ч^тггь маПп ’ Побивши
•Т ‘’снть Марите забр^.,1^ Ні СТарост,В’
^іи'
ііґоі’Н»' 1 111 • _ ‘ аІПча тут. а но в Того К1'"ь Мавки. До неї підходить
й шо наказав І урнти Дуката на вовку/•„?,? мКалі с,,ди 1Ь- Ві» розповідає
дй-і, і силою чарівних слів урятувала ЛукашЛ У Мавка пояснює, що нрокипу-
7хч1І1 поводу вибігає Килина, вона іЮміч а 1,ОІ,еРнувіпи йому людську подобу.
’ «йшла. Мавка відповідає: «Стою та д'^ "Пстагь Мавк« » зачитує, чого та
\'і зак-іниає: «Л щоб ти стояла у чі/(), Мп „ . ‘ ИК'ви '^асЛ^ Килина у відпо-
[Жу- 3 ЛІСУ Лук^іХує'в Ю Итв0 Мавка,,е’ретворю‘-”,ь-
Кйідповілає. що продаїа його купцям Шоб п < " де “одівся дядьків дуб.
гннпиі іпо їй нажк-п-^> ' 1 '^вмерти з голоду. Тут вибігає мат 11
Ідркор^ .1 пмг“ Ж’"1’ 3 віамюю» Килшюю. Сни каже, що
судилося о) * «.. 1 ° 114 К^УХОЮ. До них підходить ХЛОПЧИК із сопілкою,
ібленою з верби- авки. він просить Дуката заграти на ній. Дукат починає
ти іі чує голої Мавки, випускає з рук сопілку іі запитує в Киліїни, що то за
а. Килина проси і ь»1 у каша зрубати вербу. Він раз ударив сокирою по стовбу-
ру, замахнувся вдруге й опустив руки. Килина вихопила сокиру й накинулася на
у. У ЦЮ мить з неба злетів Перелесник та обійняв вербу, спалахнув вогонь і.
мсягнувіни верховіття, перекинувся на хату. Мати з Килиною почали виносити
вдаючої хати добро разом зі Злиднями. Килина просить Дуката покинути ліс
ііюнернутися в село, але він не погоджується. Килина йде геть, аж тут з-за берези
йіь. Коли завірюха сі ііх.ьі. и«к види
(ереш на його вустах щаслива У""""''' Лесі у країна,, .Лісова пісня.,
Літературознавці про твір. Оі • . стилю, прослідкуємо паііхарак-
олінм л наіівиразніших взірців пеоромаї
1»......................—............ ................
2. конфлікт ТВОРУ - влюлп»“- , ,,.ккоішиіі (утілю-
'••МНЧІОГО ВДГІ,ІІ.,Х>Р<)ГІ,‘К - ява СВІТИ — гармс „..ітиВВИЙСУТІЛЮЄТЬ-
3. У .Лігов,і, „ІОІІ. «так,е";д‘,0,д,игармокійпо-,риин„»щ
й панорамі одуховлен01 пр*’ пгонажі й ДегаЛ*є знакамп
в *мтті людського суспільства - уС| п перс символічно втілю-
і ОЬ» тканива ар*-***^ик і Той- £
сга'"в„‘“ік'ищк- <*ИОС1І 407
^•Ьотю. молодість, чин. .1 >вої хати " с
Р<Уб на галявині біля -Ь
І
ій г
ч ...г. ..атйй Килмна остаточно позбйп
Отож,зрізавши й продавши ' товто зазнати щастя. Ю1гч
можливості влитися .гарноію персонажів. Лукаш уособлю, ’
Символічними є її ЯТІ. 1 _ І)ВНУ і матеріальну, які втілюй аЧ
ну й відповідно дві грані о АУ коналого дядька Лева й ще л„ ц
”е1»11411,0 У даох ще примітивнішої Килини. .........‘ Ч,
Мавки; примітивно..натер> и ш Р люд№* внзтачаіоіь “""«ц,
родовища, не зіткнення а тими. їй зумовлює середовнп^Ч.
теву настанову Лукаша, а втілюється в образах ІЯ1ЬкІ °;' ,
Лукашсві переважає духовна грань, в /,идька ж
а згодом і Мавки; коли переважає матеріальна, у > в о разах Мат^'
а згодом і Килини.
Неоромантична проблематика твору.
а) людина і природа;
б) .людина та мистецтво;
в) проблема добра і зла;
г) проблема кохання;
ґ) проблема самозради.
Глибиною думок, красою поетичних образів драма-феєрія «Лісова пісня*
Лесі Українки постала нарівні з такими творами світової класики, як «Сон літ.
ньої ночі» В. Шекспіра і «Пер Гюнт» Г. Ібсена. Зокрема, М. Рильський назвав цей
твір «діамантовим вінцем Українки» (За В. Пахаренком).
" і'Ф’Л ,3.
? цн-'’'
д ііг"
•
ь С і<*1і"
г ЇЛРІ,М”’*
.............
в Гкарпа^
я яаПо»1ЛЛ
Р ГГ.гЦ’ПВИ
ата?
на
До речі...
Драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня» екранізували декілька разів:
• 1961 р. — фільм режисера Віктора Івченка (Київська кіностудія імені 0. Дов-
женка);
• 1976 р. — мультфільм режисерки Алли Грачової (студія «Київнаукфільм»);
• 1980 р. — фільм режисера Юрія Іллєнка (Київська кіностудія імені О. Довженка).
2021 р. вийде на екрани український ЗО-мультфільм «Мавка. Лісова пісня» за мо-
тивами драми-феєрії Лесі Українки й образів народної міфології.
, 5езДУХ°вНІСТ
д русалки 1
Б Перелесн
В Лісовика
Г Килини
8. Слова Я ліпи
408
Уои
ТиЬе
Фільм «Лісова пісня» (1961)
Фільм «Лісова пісня» (1980)
1. Справжнє прізвище Лесі Українки —
А Тобілевич
Б Рудченко
В Кандиба
Г Косач
2. У вірші «Сопіга крет зрего!» поєднано види лірики
А патріотична й пейзажна
Б громадянська й особиста
В філософська й особиста
Г патріотична та філософська
А Мавці
Б Дукату
В Перелес
г Русалці
91 Мовами Аі
ч
с і
41
6
. , , . "‘ нн.-3раз0к
д , к> іі|»',‘ І'>НІлму
р імпресіонізму
0 неоромантизму
І р постмодернізму
. бісова пісняж за роДС)Во
л епічний Ра*СГЄРИст,,К0»~твіп
Б ліричний р
5 ліро-епічний
у драматичний
5 .Лісовій пісні. властиві
А тр«іх-іій "“""“"“'й"1 елементи.«КРІМ
Б ремарок
В наявності прологу
Г поділу дій на акти та яви
Події^ами-феери .Лісова „іс^. В1д6,юк1т,„
Б
В
о
на Волині
у Карпатах
на Поділлі
на Буковині
7. Б< злухоннїсть та обивательську обмеженість утілено в образі
Русалки Польової
Перелесника
Лісоника
Килими
Б
В
Б
В
Г
8. Слова Я маю в серці те, що не в нирас! належать
Мавці
Дукату
Перелеснику
Русалці Польовій
| і Словами МаюЛш. 6^™-33
рухами описано
А Дуката
Ь Перелесника
В Того, що греблі рве
І г Т«а-о.а—^„.ми. ОКРІМ
Г 10 > драмі -фесріі <Лк-о» »иНЯ* Р
А краси людських вл»*м,,н
Ь людини й мін ї’*ц «а
В історичної правій
І (‘УІКОСП іщкт»
409
Символічне значення
А ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ іі природи
Б бездушність, порожнеча
В старість, поміркованість
Г воля, молодість, чин
Д людина як така
Гіо®
11. Установіть відповідність.
Дійова особа
1 Лукаш
2 Лісовик
З дядько Лев
4 Перелесник
12. Установіть відповідність.
Дійова особа
1 Мавка
2 Лукаш
З дядько Лев
4 мати Лукаша
Репліка
А —Ой лишенько! Іще не починала!
Ой мій упадоньку! Що ж ти робила!
Нездаренько! Нетхолице! Ледащо!
Б — Що лісове, то не погане, сестро. -
Усякі скарби з лісу йдуть...
В — І та вже відьма? Ба, то вже су-
дилось відьомською свекрухою вам
бути. Та хто ж вам винен? Ви ж п
хотіли.
№*
1
^”ї,3"а<п
’’' ГІЧ
співом пта
г.явків У <-'тР<><
«ЯЧНИХ про'
Г Та відчепися, відки маю знати9
Я з кодлом лісовим не накладаю так,
як твій рід! Зрубай її, як хочеш, хіба
я бороню? Ось на й сокиру.
Д — Заграй, заграй, дай голос мму
серцю!
Воно ж одно лишилося від мене.
410
Літерат
Жанр: рс
ліри
Провідні
ПОЕЗІЯ
І ' ...
і "'"-"пиіі
ГХ«-. <«1<пхм,1111(вці> ..... ’
Ш,,,,,., ”""•>¥ К.ЮИ.НІ.- Симполют
“•»» 'Ь .»к.п,и ..
Ж* лірики. 4
ліричний ічріц.
п<’Й.МЖНЛ.
н»мміН’чі .м<мям<ш: ншін .ирі( іиі,|
Піч» пчр. К’.ікитім Панна </ммн н'' “|и,р";і,,|‘Д1,(' "•11 •'ми» к іпіюм
місчітк: «Ойиои!» "Іт'"мч 6м ми», які» у<»
І*„к,в ш,анх к-ч.іі м..1(|„„,1Му ї '; ' Д "' ...."""' »« •"» "1-і
"Хгеліаче....... кіжлмво "^'т
я -114 . а ян і ка.і;п и М. Воіюнии і іан. по с уп.
(СвДП'ї4 м Iх .'Ніирі НІН МХ.ЦІЧНПХ Можливостей украіїн ького вірша. -І» іикитна
Р-чени Ліон.пнлмії іі ллігераціямн, як і сама Весна, пю приходить до на<
ет.;ч.'х' птахів і ручаї». У «Блакитній ІІлнпі» помітне іі специфічне рнміїцсння
ч в у строфах: вони ніби сходинки, якими екранує навесні талий сни під і|х>кі
Ьвпних. іцх'мені». 1 аке розміщення рядків ікнмії створкн особливий іемпориш
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
(1878-1944)
Поет
Справжні ім’я та прізвище Олександр Кандиба
Вірш «Чари ночі» (1907)
...—..............
Вид Лірики: Інтимна молодості та кохання.
Провідний мотив: -І .с1,міда1іям (молернізм).
Літературний напрям, сіть > _Р„..ІТЬ л0 збірки «З журбою радість ооня-
Літерагурознавиі про твір, ірш •’ ' п.иіИЬ масної'душі> у «шумлячемор<- •
хгь*. Ліричний героіі закликає влиті « Л - від МОЛ(хаості й кохання, тим
Баси весняної природи, до Дна в,п о‘тЖЄ, краса життя, краса кохання ’
Ке що щастя - надто швидкоплинне. 1сть природи й людини в праї
к Численні персоніфікації підкресл^ ; в|й традиційний для тюета
5»™. кохати тта бути
*нтраст («Гори!Життя -є<іина кохання (За «
*воПідсилює Й загострює СІ1»«-1,1 Лпле скутнйі-*' (1М‘*)
Г вірш-О слово рід-'
Літературний рід: лірика-
Жанр: ліричний вірш-
лірики: патріотичні-
411
Провідний мотив; любов до рідної мови, заклик до н збереження.
Літературний напрям, стиль, течія.’символізм (модернізм).
Про і вір. Красу, мелодійність і багатство української мови Олекс
Олесь передає емоційно насиченими пейзажними порівняннями, епітсг*^
(співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра). Ідею вірша висловлено н"^*'
фолоїічно-біблійлих символах меча, сонця, судних дощів. Меч симво
войовничу ірань українського слова, а отже, і національної душі народу- С^1
«<• миролюбну, окрилену, творчу властивість мови. Ліричний герой п •*11
копаний: національне відродження мови України обов'язково стане судц,,
дощами .і ія її ворогів ****
,И‘ » і "
.........
Х/гь'1'
..гр.
ПАВЛО ТИЧИНА
(1891-1967)
Поет. Засновник поняття «кларнетизм»
Вірш «Визнаєте, як лина шелестить...» (1911)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна, пейзажна.
Провідний мотив: гармонія світу в єдності природи й почуттів закоханої лю-
дини.
Про твір. Вірш побудовано на фольклорному паралелізмі: почуття людини
(коханаспить)- явища природи (липашелестить). Вітаїстичним (життєстверд-
ним) пафосом ця поезія перегукується з «Чарами ночі» Олександра Олеся. У
символістській манері ніч володіє чарівною магією, що охоплює своїми чарів-
У .„у"1 в
„^1 ’’ „іі КІР1
„О»"»"'' ‘
>1*’ ..ЗІІУКР11
її.-..
^’гарбникіВ' Ко
С у " ҐУмаН'3'
Хві""'й сом
ними обіймами думки та почуття закоханого юнака. Усе навколо нього творить
єдину картину щастя й торжества любові. Місяць, зорі, солов'ї — невід’ємні атри-
бути інтимної лірики - символізують Усесвіт, пісню та кохання. Дідугани (старі
покорчені дерева) стають свідками народження ніжного й прекрасного почуття
любові. Творенню поетичної образності підпорядковані персоніфікації (сплять
старі гаї, чують дідугани), риторичні запитання (Ви знаєте, як липа шелестить?
Ви знаєте, як сплять старі гаї?), епітети (весняні ночі, старі гаї). Автор малює
весняну ніч штрихами — у цьому виявляються ознаки імпресіонізму.
Вірш «О панно Інно...» (1915)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна (любовна).
Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана з теплим
спогадом про нього.
Про твір. Будучи юним, поет закохався одночасно у двох сестер - Полю й
Інну Коновал. Поля не відповіла взаємністю на почуття П. Тичини. Смугок і са-
мої ність оселилися в душі хлопця: чЯ — сам. Вікно. Сніги..,* Напевно, пі ббр^11
не нипа, іконі: у вікно виглядають в очікуванні коханої людини, а сніг асоціюється
412
Поет, літератур'
С
б*
кчув1’*1- І1ГІ>:,ОІ Іам" передаЮт
| ...........................................................
І. ‘ розпач, драматизм, смуток'* """«У Ряакі<““««™Уі
Корнназяких авт°рськ1, і шіст У иразНіоють научи / ЛНу ВІЛ,,ОВІДЬ («//«)
10а >), діалогічність. Ексцпегмі '* раз’в ~ три кІК1І1ІП,:11ИІМ разі“ УЖИТО ІИР'-
Г л/іям° 1,1панно Інно! Я ' \"2
,,,,, V вірші 33 раз,,,) “ СМш. ? , ‘",6" »• ' °
ІнцИУ*ИІ 1 1 - '• ‘ОЧгерація н (цей приголос-
І - л РШ *Пам ЯТ| тридцяти» (1918)
Літературний рід: лірика.
Л(анр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична, громадянська
Неподалік Ніжина) у очні 1918 р. потрапили в полон до російських більїпо^іав.
Після страшних знущань їх стратили. Молодих героїв поховали на Аскольдовій
логнлі в Кисні. Поет називає юних захисників ^українським цвітом», а росій-
ських загарбників Каїном (тобто братовбивцями). Автор утвердив у вірші ідею
патріотизму іі гуманізму, засудивши зраду, жорстокість і терор. Світла картина
природи («Квітне сонце, грає вітер і Дніпро-ріка») увиразнює неприродність
смерті молодих людей - тяжку втрату для України.
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
(1895-1964)
прпекладач Представник київської школи
Поет л тературознавець, переклещем. "н **
поет, літер УР неокласикІВ (.п'ятірного грона.)
| Вірш «У теплі дні збирання винограду...» (1922)
Літературний рід: лірика.
Жанр: сонет. о .
Вид лірики: філософська и інт лодОСті. , ч
Провідний мотив: гімн печія; ‘“^поега джерелом
Літературний напрям, лунЮє античніст , южетНаоснова вір-
Промір. У сонеті вн^Н0^С^:г11,чукзаУ^ ^"н,р,1ІОЮ На
Чегочасних переживані- Досл1 немолоди« ЧО І°В.'.( тиверпц^"' "“бс ао РУ^
“її - випадкова зустріч дівч“' „«йти "(даия'^']..„ні Афродіті. - <КшРИі'
Стайня подорожнього: *%НитИ лампаду » в ^гіркоток>. а із сумним
*«г?" - дівчина радить »^ючи різниш» за вш •
Ж». Ліричний герой, усвідом» „сходить
• / V
‘ Крірідо ЛфролґгаС збування-
Ц> її улюбленого МІСЦЯ ІН
413
/X
.......... я*01 ‘
Гі1 . /ТІЙ
л''1‘"і'1"'1
, йбрази мулів, винограду, лампади та Кпіріди піДси^%. І /
1 А
. ..(ні । чч жою молодістю відчуває дитинну Радість С|ІП.Р
у< міхом ш< ія «« і| п(і..).|Л|іиялмжК1 а людина, якадосягла найпіпЛ “н$|^
жііі ія. ..........і я- І досвід якого переливається у творчі0 Мин”
...'’,'’|юи,,,,,'\1н;:І::^ІиІІ.омс.1о<я.з<т
л\ же музика П.шіи । „ (г.ІіоіиІвЄрталасиіі ясного саду, ясна.яксао ’Ч
фороіо і, а. іітерапіями <
як сміл Екзої нчні ''
ліризм поезії
ВОЛОДИМИР СОСЮРА
</да/965)
Поет
Вірш «Любіть Україну!* (1944)
' 5^
0 ,чар'111
Г .кР"ГІ'К'
гсі
А
Жанр:ліричний вірш.
Видлірики: патріотична.
Провідний мотив: ніира люоон до рідної 5 крайні.
Літературознавці про твір. 1951 р. в іазсчі «Правди* вірш «Люоіть Україну1»
було нищівно розкрити копано за надмірний патріотизм («буржуазний націона-
лізм»). В. С’осюрабун змушений виправдовуватися й «причесати» твірзгідно3
радянськими ідеологічними канонами. Він замінив «кривенькі тини* (символ
селянської України) на «електровогні *, що символізували радянську владу з її
здобутками. Ця іі інші зміни призвели до того, що вірш утратив свій пафос, була
спотворена думка поета, його справжні почуття до України. «Простота художніх
засобів та їхня довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали
поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, ша-
нуй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — цим ти звеличиш
і прославиш свої ім’я, свою Україну у віках* (За Н. Бернадською).
І річні»
На АсК
Цехова
Осяїі м
Лошам
«ЦІЛУ*
Знов м
феномен
А Богдаї
Б Колод
4. У вірші «
А Поліс
Б Полі;
б
В
БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ
(1909-1937)
Поет, ім'я якого в радянські часи замовчувалося.
Вірш «Різдво» (1934)
Літературний рід: лірика.
Жанр:ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (перси істешія християнський
та язичницьких мотивів).
Про твір. > нідзії «Різдво» християнське таїнство народження Ісуса ^Р”1
та поєднане з язичницькими мотивами. Воно перенесене в українське сереЮ^
ше. на. Ігммпішіпу. РІЗДВЯ11ОГО вечора лемки дарують хлібину -
На І одно вони зхлЛм і свяченою водою обходять двір та освячують и*»
Б Воло
Гі()рініія
л Має
Б
Н
їй
( МІ
І СГі
414
•-
ч
І місяця та хліба в ІІаш
ьк,,м РіадгМ)М (Місяць Помості р
сучасно, людини с»«мвол „аро иов’ЯзувадіІ 3
одУ- Язичминькии місячний .,нЛ,ДОК^^Юр с^, ивоі,)г»пу).у «ірічі ПО-
Л СИЛОВІ ЯКОЇ доведеться ир,,і1ті1 „ * ’ададіай *1 традиції СВОГО
£ людства. П1 через страшні, ' "Отра" ЛЯЄ В ДОЛОНІ
й “""Р^Ування запади пооя-
Каіипба-спра„;к„1.пріМищ
А * У теплі дні збирання ні.. Р* ТВорУ
Б «Визнаєте.яклнпатслес^-’
в .Любіть Україну!» тить...»
«Чари ночі»
1-
2.
Г
Розкритиковано И □Впну1ИЧ(,І1о 6
йотується словами тржуазному Ііащоиалізмі твір, ти за-
Вєім серцем любіть У кращу сво,„ _
І вічні ми будемо З нею.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
«Цілуй, цілуй, цілуіі її:
Знов молодість не буде!»
«феноменом доби» Василь Стус назвав
А Богдана-1 горя Антопича
Б Володимира Сосюру
У вірші ♦ Різдво» відображено колорит
В Лемківщини
Г Слобожанщини
твого пофарбована дудка зосталась Євген
Б
В
Г
ІТгЛіі
3.
5.
В
Максима Рильського
Павла Тичину
6.
А Полісся
Б Поділля
Характеристику від кларнета
Маланюк дав
А Максимові Рильському
Б Володимирові Сосюрі
в Миколі Вороному
Г Павлові Тичині
в поезії, шо розпочинається словами
Порівняння з Фаустом ная
А
Б
В
Мас крилами Весна
Запашна... ...
О слово рідне! Орле скуй»’-
Чужинцям кинуте наС ‘
О панно Інно. панно •
Я - сам. Вікно. Сн,гипп -
Сміються, пдачУтьСО’
І б’ють Піснями в груд» -
415
0^
[1Р°
7. 1 Іосзія * Ви знаєте, як лина шелестить...* належить до лірики
А пейзажної й громадянської
Б інтимної й пейзажної
В філософської й інтимної
Г патріотичної й пейзажної
8. Поезія «Блакитна Панна» — зразок
А неокласицизму
Б експресіонізму
В імпресіонізму
Г символізму
9. Прочитайте уривок із поезії.
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
У цих рядках НЕМАЄ
А епітета ® алітерації
Б гіперболи Г порівняння
10. Образ Каїна використав у своїй поезії
А Павло Тичина
Б Микола Вороний
В Олександр Олесь
Г Богдан-Ігор Антонич
,йНої 01
і
0-
'0и
0 слоііі
в ‘елакит
1з3обр^еи
«РІЗДВО’
£ «Любіть
11. До неокласиків належить
А Павло Тичина
Б Микола Вороний
В Олександр Олесь
Г Максим Рильський
12. Переплетення християнських та язичницьких мотивів наявне у творі
А «Різдво» В «О панно Інно...»
Б «Чари ночі» Г «Блакитна Панна»
13. Володимир Сосюра змушений був у вірші «Любіть Україну!» кривенькі
тини змінити на
А порох і дим
Б багряний шум
В електровогні
Г оті канонад
14. У радянські часи замовчувалось ім’я
А Павла Тичини
Б Максима Рильського
В Володимира Сосюри
Г Богдана-Ігоря Антонича
416
18. У вірші «Р
А місяця
Б стріхи
19- Поезія «П
патрісу
Б філосо
20
' ^Фку «с
22. Установіть відповідність.
Д ринок Із твору
1 Я Вам чужий взнаю.
.4 хтось кричить: * Гм рідну стріл.
2 Гори! Життя єдина мить.
Для смерті ж вічність цііа.
З Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх .
4 / він потягся, як дитина, радо
І мовив: - Добре бути.<
Автор твору
А Богдан Іиф Л11|
Ь Володимире ПГН111і
В Максим і’и іін ьіпіі,
Г Олекс пндр <).-і,., ь
Д Павли Тичина
• і’і
23. Установіть відповідність.
Художній образ
1 нешвидкі мули
2 золотий горіх
З весняні ночі
4 судні доті
X н""
..........
.........
Назва твору
А «У теплі дні збирання винограду.»
Б «Ви знаєте, як лина шелестить •
В «О слово рідне! Орле скугни!..»
Г «Пам’яті тридцяти*
Д «Різдво*
А Б В Г Д
‘'Х*' , и
И{соЙ«......
’і,фаіііч‘11"
0И1’’,,,|еКІ< 1
айІІЇХНЮ кров,
тили згадує св<
24. Установіть відповідність.
Мотив
гімн молодості
захист рідної мови
єдність природи з мистецтвом В
возвеличення захисників
Батьківщини
І
2
З
4
Б
Г
д
Назва твору
«Різдво*
«Блакитна Панна»
«Пам’яті тридцяти*
«О слово рідне! Орле скутий!..*
«У теплі дні збирання
винограду...»
«розтерзану дуп
ршухвалкм ви।
«нхбула матір
*-'Яншасноруц и
*бУТКЦ ц„
..... В
""ЛУЖИІІ
- Л, и'-
- X Чп *'
418
ч
» скутий
Я
МИКодА Хв
Засновник ВАПЛІТЕ ін
Сп'тЖИ‘ ,л •„ па яр^ °Ш ^"»^,Хі^,9=8 рр
Но»«а ,я (Ром І'”Л'’ Григ°рович фІтільпв
Літературний Рід: епос. НТИка>> (1924)
І нспхологічпа новела
І Літературний напрям, стиль
І Тема: про. ..стояння добра і
Ьоеність. и героя (<чейста і
Ш/оловна ідея: розвінчання й За -’юдини»), його роз-
| ҐЧХІ^ОРУ- “Я. - главков ^р^оиійного фанатизму
І лшрюша; .мати «Я». ”»«»^ибу,^
Г Композиція. Ліричний заспів і три '
и шпершої особи; поєднання карти^ТХїиТ™ ’Ц"' ™'
І Сюжет. У -Фантастичному палаці* Л*НЬІ каРтин моторошної реальності
и .чорний трибунал комуни^ «я» ж,к-гпп '“Ку Р°ЗСТР’ЛЯНО™ шляхтича, засі-
Ьоди без адвокатів і прокурорів ухвалюй а™”' ^ндрюі1,а й Дегенерат. Ці
Ебалн-м .Я. - главковерхХ„^™Т “"Т Керує ним
шшогобоку, він чекіст, борець за ПЄВОЛИ..НЙ -* ОГОСВ’ДОМ*СТЬРОЗДВОЮЄТЬСЯ:
Спиваючи їхню КРОВ а з і™^ и»-™. який вершить дояізюаей.
Р 1 ' а 3 шшого - людина. Людське в героєві прокидається
«разу, коли згадує свою матір, схожу на Діву Марію. Вечорами матір X І
юкокк розтерзану душу *м’ятежного сина революції». Наступного дня шорний
ррибуна^ ухвалює вирок за антиреволюційну діяльність розстріляти черниць,
серед яких була матір головного героя. Щоб довести відданість революційній
[справі, «Я» власноруч виконує вирок - розстрілює свою матір.
І Літературознавці про твір. Кожний персонаж - це втілення певних сил, що
формують психологічний світ людини, яка водночас успадкувала первісні ін-
гсинкти іі здобутки цивілізації. Дегенерат уособлює, «тваринні» сили, не освіт-
'•>.'Ні ніякою думкою Він нагадує каторжника, персонажа з відділу кримінальної
р"йи. Це байдужий виконавець, автомат, якому ие властиві щонайменші по-
В»ідуші. ' „
І Воротьба відбувається між нещадним Тагабатом, у якого один присуд- «Роз-
і іьоа відох вається між щ лв;„аиям Тагабат легко ламає волю нерво-
Аидрюшею та героєм-оповк . тмунар, добрс
С0' несміливого, сентиментального А ар ^акханалія^0ДНак поспіш-
. чомлює, що *так комунари нерооля < новою» Тагабат - раиіона-
^^нвить підпис — «робить свій хвости юційної доцільності.
*Исе чітко розраховує, зважує законом яоВели — та, де поєднуються ко-
Ж Найскладніша частина душігоЛОвН ^СгЬ («Я - чекіст, але я і людина»).
іста та ще не втрачена (досить згадати, як, дивлячись на
2^-тн ,1І,1„,і,г.1ибокоспрІпсмд«“;;.гвіт,^„-дау4>-Л»звд™ь
ні княжої Сім'ї, чекіст уявляє «увс 419
аГет„иХ літ»)- Однак беззастере*
,• каліилііУ ^пнтьйогов «надзвичайний?^ Ч
і красу третьої
тьбі з Тагабатом: «Цей докт^1',
пність революції, револю о6с3з6роює в‘о(> м.сть серця, це ж він і мій безв^-
піда‘ма,Хи^^-."Тм°т‘“** *
СХ:"»" синівським і революцій
« його руках. неминучим вибої Власн(. ин уже
Поставлений рвймаЕ фатальн *гвинітком» і заручником С11 ’
обов’язком, герой викона - (1м-я-символ, утілення б«ККйй]
о6ра;’' а°ро'“
«Я йшов у '2'ю ^ер",<,ою „.„тояиня фанатизму й гуманізму, Саі„а
’"Х'К ХХчво зв" »е"ня ій призводять до знищення „
ві„з в абстрактну ідею. б№ас"Р“ецЄн..я всього людського, руйнування оееб,
“чних загальнолюдських ідеали людських жертвах, заминане на невняд,
'справедливим (За О. Ков^оз.^ИІ
крові, не може оу і
7.
8.
До речі...
Режисер Михайло Калюжний 2008 р. зняв однойменний короткометражний
фільм за мотивами новели М. Хвильового «Я (Романтика)». Радимо переглянути кі-
нострічку (20 хв 32 с).
їои
ТііЬе
«Я (Романтика)» - короткометражний фільм Михайла Калюжного
1.
2.
3.
Справжнє прізвище Миколи Хвильового —
А Губенко В Фітільов
Б Кандиба Г Рудченко
Микола Хвильовий — засновник літературного угруповання
А МАРС
Б «Плуг»
Твір «Я (Романтика)» за жанром
роман
новела
повість
оповідання
«Я (Романтика)» — твір
неокласицизму
неоромантизму
експресіонізму
імпресіонізму
В «Ланка»
Г ВАПЛІТЕ
4.
Б
В
Г
Б
В
Г
X
1 М}
А (02
[' ІЗа
00^'
0
0
чо
по
Сл°в:
цідР^
А
В
Г
Слов
НОЮ і
9.
Б /
Свої
А ь
п
я
10.
струме
в білий
Ції
Б
В
В
420
6.
Б
В
Г
8.
9.
10.
цоне.іа «Я (Романтика)» Ма
А Михайла Коцю6ин ' "Г"ІВн1>«п111аіиіІ>
Б Івана Нечуя-Левицькото
В Івана Карпснка-Карого
р Василя Стефаника
н^—*<«уно»миЯ(Ро
4 гурт черниць Ічка)* названа
Б чорний трибунал комуни
В портрети князівської родини
Г будинок розстріляного шляхтича
торжника описано^ " 'Уві.иінаїьпої хроніки. нагадуєка-
«Я*
Андрюшу
дегенерата
доктора Тагабата
Словами ...невеселий комунар, коли треба енергійно розписатися під тем-
ною постановою — «розстрілять», завше мнеться описано
Д «Я» в дегенерата
Б Андрюшу Г доктора Тагабата
Своїм безвихідним хазяїном, звірячим інстинктом «Я* вважає
В дегенерата
А матір доктора Тагабата
Б Андрюшу
Прочитайте уривок із твору. . пидьн0
Я здригнувся й побіг до трупа матерс Ст^ ^пам ’ятаю, текла темним
вдивлявся в обличчя, але воно голову й пожадливо впився ір тами
струменем кров. Тоді я звів н.ю
б бііий лоб. Тьма.
Ці рядки є частиною
А зав'язки
Б розвитку дії
В кульмінації
Г розв’язки як ^азонянки, джигітують
И. У реченні Тоді ду^а 3(1
НЕМАЄ В тавтології
А персоніфікації Г е,1іт \
Б порівняння в новелі є о Р
1 г
А скелі
навколо мене
Б м’яти
421
13. Багатспюслухояіхсм^ , цигарковий дим)
ки. блискавиці, портрети), июхов с||Ш1ллізму
А імпресіонізму р реалізму
Б романтизму
м. НЕ Є опозиційною особливістю новели .я (Романтика)»
А Ліричний вступ і три частини
Б розповідь від першої особи
В присвята
Г епіграф
15. Фрагмент короткометражного фільму
«Я (Романтика)* режисера М. Калюж-
ного передає сцену розмови «Я» з
А татарином
Б Андрюшею
В дегенератом
Г доктором Тагабатом
16. Головною ідеєю новели «Я (Романтика)» є
А оспівування материнської любові
Б культивування родинних цінностей
В засудження революційного фанатизму
Г викриття вандалізму більшовицької влади
устаНОЕ
Хара*
। наїв
якиі
2 злиі
замі
З пал;
4 м*яі
17. Новела «Я (Романтика)» закінчується реченням
А 3 далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелесгто
йде Марія.
Б Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали й гам, де жевріють
кургани, похиляюся на самотню пустельну скелю.
В Я зупиняюся серед мертвого степу: там, у дальній безвісті, невідомо
горіли тихі озера загірної комуни.
Г 1 аємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до отрогів, і гасне
день, біжить у могилах дорога, а за нею — мовчазний степ...
23. Устане
Позаск
елел
1 інт
2 пеі
З по]
4 пр
18. Сторожами своєї душі «Я» називає
19.
20.
А матір і черниць
Б ідеали революції
Новела «Я (Романтика)»
В Андртошу й дегенерата
Г дегенерата й доктора Тагабата
А філософська
Б фантастична
У новелі «Я ( Романтика), зображено
А Російської революції 1905-1907
Б Першої світової війни
В громадянської війни 1917-1921
Г Другої світової війни
В
психологічна
соціально-побутова
> події
Б Першої світової війни 1"'и/РР-
громадянської війни 1917-1921 рр
установіть відповідність.
Художній засіб
। персоніфікація
2 порівняння
« тавтологія
*4 алітерація
А Б В Г Д
А
Б
В
Г
Д
цо Приклад
Ме.нем кров ' И,"аі0' текла темним стру-
^сургеїітпи <^Ьні богатирі, стояли кінні
7^
Я вий^Гз в.М!СЯЦЬ у пронизаному зеніті,
до СП .. Ко°^Ру маузер і постійно пішов
°о самотньої постаті.
3 ^ого туману 3 тцхих озер заі.рноі
уни шелестить шелест: то йде Марія.
22. Установіть відповідність.
Характеристика героя
1 наївний комунар,
який проситься на фронт
2 злий геній з каменем
замість серця
З палам з гільйотини
4 м’ятежнийсин
Герой твору
А «Я>
Б татарин
В Андрюша
Г дегенерат
Д доктор Тагабат
А Б В Г Д
23. Установіть відповідність.
Позасюжетний
елемент
інтер'єр
пейзаж
портрет
присвята
А Б В Г
В
д
1
2
З
Приклад
Із-за дальніх от рогів виринав місяць. Потім плив по
тихих голубих потоках, одкидаючи лимонні бризки.
Опівночі пронизав зеніт і зупинився над безоднею. _
Химерні портьєри, давні візерунки, портрети княжої
птамнт
з широким зобом і візою зисипою. з холод-
^^“-"““ІСтЬСЄРЧЯ '’
^Цвітові яблуні»
2 і Установіть асоціат
Художній обі^1
І фантастичним
ихтац
2 міська башта
З канонхіа
4 маги *Я*
іі зв'язок М1жхул°жн'м”“6риам"'
ХуЗоЖяій образ
м’ЯТЗ
ГОДИННИК
р^.волкяіія
Да'пЬХ™Ми!*0І',<’Д’,НИ
ПОрН^
1
2
З
Б
Б
В
Д
у <КраїНСМ
"‘' „а ^овар
І радчсн1‘
I И>,й'іптУ- ЙО«
И^^не-гз
кч°/«др^
11 л І*н л яка при
;;-:ї,:.’".....:
І Х*’ ..умлій*1»’ Р
і^’ио’іиниласг
їді»4" дорогим
1 Л’1ння «ІНСТИТ5
'““^гоЛУШ.заш
ч*° ...я Коли прі
Кчив. шо КОЛИІ
І», бо почував.
^фУ. у ЯКОМУ во
крнувєя додому,
пежало місто. «То<
Про твір. Об
І у НЬОМУ ПОЄДНУЄ!
негативний. В. II
ним спостерігати
добром і злом, ду:
ний, він часто йд
І (саме він спрової
ДОМІ й докори су
упя абсурдносп
св*ту та свого м с
І п Читаючи роь
' ^Ченком - ві;
І 6оа1ИНУЧЄ Р°зчи>
бяк вияв
I 30йи- ТРаХ ПЄП(
^ка пЛа Та
^іУт°,Хе’м
КппУф1,цній
п л тьР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ
ВАЛЬ Р»(19О1_1937) |
шмк мовознавець, перекладач.
Письменні ’ тріЛЯНого відродження»
ПреДстаВНИК “
Роман «Місто» (1927) і
ЛітературіРід: '’^маїі (психологічний).
Жанр*Урбаністичній ,л<,ЧІл; модернізм.
Літературі ’й 1ЮЛиии, яка його підкорює.
Тема: зображення и характЄру людини, яка підкорює місто.
Головна ^Я;Р°ЗК радченко; Надійна (дівчина із села); «мусінька>к
Герої твору. С < дмитр0Вич Гнідий та син Максим); городянка
Василівна ( п чоло - . СТудент Левко; студент Борис (товариш Степ
горський (прототип - Євген Плужник).
Сюжет. 1 частина. Степан Радченко разом з односельцями НадійноютаЛй.
ком дісталися пароплавом по Дніпру до Києва на навчання. Степан оселився &
Подолі, у дядькового знайомого — крамаря Гнідої о. Спочатку він жив у столяр,
ній майстерні біля корів, спав на дошках, їв черствий хліб із салом. Степанові тре-
ба було пройти приймальну комісію для вступу до інституту. Він намагався зна-
йти роботу, але його ніде не приймали, незважаючи на те. що мав заслуги перед
революцією. Нарешті, склавши іспити, Степан став студентом. Гнідий запропо-
нував хлопцеві перебратися жити до будинку, на кухню, якщо той буде допома-
гати по господарству. Степан з Надійною й друзями відвідує літературні вечори
заздрісно слухає майстерне читання віршів молодих і вже відомих поетів, яких
обдаровують щедрими оплесками слухачі. Тож він вирішив написати оповідання
про бритву, за допомогою якої викупився в черкеса з денікінського полон} , а по-
тім повернув її собі, бо того солдата було вбито. «Долю своєї бритви він піднісМ
історії громадянської війни, зробив ЇЇ символом виборюваної влади». Підписав сні
твір, як йому здавалося, більш благородним ім’ям «Стефан Радченко». Хлопе-
ііонії оповідання відомому критику Михайлові Світозарову, проте той навіть1,1
захотів з ним розмовляти. Принижений та розлючений, Степан зустрівся з 1
Степани °ВІ“СЯЗ НЄЮ жорстко’а потім сказав, що йде від неї назавжди. >
догої КолТп1 В1Дюг°Л°ВІКа лочала приходити Тамара Василівна (дрУжина
то вчинив бійку зі саК<?ИМ ДІЗнався ЛР° інтимні зустрічі матері з квартир
порал» ~ ‘ "°КИНУВ ДІМ' РаДЧЄНК° УСПІХЙ “ На“'^‘
мужбовців. Заробивши грош^ ВгтКЛаДа™ укРаїнськУ мову на курСаі„о
ЯКУ раніше орендував йп™ ^Тепан купив новий одяг і переїхав ДО -я
ап»ом В„г;х ХЗНа7«й Борис. А на курсах Радченко позна^у9;гї|!
частина. Хоча Степ-РаНІШе слУхав на літвечірках; вони потовари -
*° Иого ™ори дедалі частіш ПОзбувся злиднів, проте й надалі
шпиком, познайомився ,ЛІ>укують Різні журнали, він етап ^іН1’
. }чав цукерки та квіти. гт /о^ОДянкою Зоською, водив ЇЇ до теа1?’-| це’
^24 епан покинув навчання в університет*
І ЧоГ^ія, р
Лю
4 'Уи
ЛГ1 Н
|
Й Ж*
оетав
* -’ї
\
ж
& ?
к іЛ,:;і' .-.країнську мову на к-,.
І^аР - 350 карбованців] _ *» ^?х‘ ^г’>лом т
задай Бориса, від НК0П)'^'ікаіІІ'<> збірки"^""р”",й ™-
Кцестало прикро: ' 4наг« я іІІ(> 1(|(, 1"'1 Якось Степан лу-
»а кухарку, прибитім ЧиНОЛіумл^осм^УІМ'” 3 Надій кою. Йому
Радченка обр^’™*^ ““
^в у роботу. йому дедалі меН|цТ^У СекрегаРя журн^ТЛ молодоіо
Копано»’ вже не така ц ціКавд ., Лишалося часу на „ ,н 3 голо”ою по-
сте птпгження п, На Одній з вечіпо 3 ьку-власнс-воиа була
^ІХШ одруження. Однак хлопець Почим .Г Н,‘ИН Ма-1И'’ОШДОМІПИ друзям
ни Рити. яка приїхала до батьків на каніку І^аЛуІІЯТИСЯ Ло незнайомки, бале-
Зосьт. що вона йому більше не пото^.‘ 3иХа,ЖОВа ™ навчалася. Степан
РадчеН«о пішов до Зоськи а . * І*"'Д< КІЛЬка лнін. відчуваючи
йвчіїна вчинила самогубство (отруїтася} г ТУ? ^°ГО чекала стРашна звістка;
5пю< - дорогий район Києва. Якось зустп'івши На ”°ВУ квар1иру-ИІ1
чання в інституті збирався їхати працювати V ЯКН" зак,нчення
во в його душі защеміли спогади про рідне селп Херсои^ииу> С1е,,ан в,дч.ув
Кп ти ппнйтппп - V Р ДНе село' в,н згадав Надійну. Вирі шив на-
*ІИ піп котишня кпл- °Риса вдома не було — поїхав у відрядження).
чи®’ • ана вагітна. Потім він випадково зустрів Риту й дуже
зрадів, оо почх вався самотнім. Дівчина запросила зустрітися наступного дня бі.тя
театру. У якому’ вона танцюватиме, а ще наказала принести їй квіти... Степан по-
вернувся додому, вибіг на шостий поверх, розчинив вікна — перед ним покірно
лежало місто. <• Тоді, у тиші лампи над столом, писав свою повість про людей*.
Про твір. Образ головного героя Степана складний та неоднозначніїіі:
V ньому поєднується диявольське з янгольським. Тобто він ні позитивний, ні
негативний. В. Підмогильний показує героя в розвитку - і читачеві цікаво за
иия спостерігати. Внутрішній світ Степана постійно терзають суперечності між
дюром і злом, духовним і тілесним. Марнославний, егоїстичний та самозакоха-
ний. він часто Йде на компроміс зі своєю совістю чи навіть на тюлсьм жер,...
(саме він спровокував Зоську покінчити життя
‘ гамптність внутрішнє роздвоєння та гострі від
той. Н докори сумлишя. д0 самоаналізу, до іронічної оцінки
чуття аосурдності оуття. Степан схі
свій-та свого місця в ньому. рвояюшї сприйняття міста Степаном
Читаючи роман, ми стаємо СВ1Д . й ворожості до примирення. Віра в
І'азченко.м — від категоричної не сільській поволі згасла, а сам «злво-
•^чинуче розчинення міської культ? Р1 . у втрати будь-якого звязку з
**ниК>, як виявилося, ішов шляхом‘ 3 киянами. Поступово ге^
“Мою батьківщиною та повного ас правІІла поведінки. 3^’"’1‘''|()вся від
♦ьтав страх перед великим М1СД ’ спалпвіпи старші одяг, він кодашійЬОГО
'ЗОВНІШНІСТЬ та естетичні ВПОДО а НЬОГО нічого не залишилос
№ного села та свого минулою. ^овмика^ Радченка. . в любовних
Кка. Отже, місто поглинуло здобував
Внутрішній конфлікт < ' ння 'тазовіпи'1"1' “ Тамара Василівна.
“Рчгодах. Змінюючи своє ,,рм<‘ ика кожна з них на шляху до ангель-
^Хаиня нової жінки. «Для 1 творчої’моЖливість творити, івор-
новій. Рита - це п5ІіНт’ С..м»'>«м ЯК°' «5
^ої су ті В людській особис
„ітеоатурозиа»'» Т' Тимошевко Сп янілий .
чістм. - зазначає шгера у усвІлом.тоє свою Нолоо(чу *
рааьнйсаободн.я^ д , пригоди «люка » Києві Вов’л^пЛ •
пал жінками. Безперий и подруги Степана чітко п<ідиІЯ,от ’ "й.
.,“*нХХа). передмістя (Тамара Василівна), МІСТа (Зо^Чі^ І
відкритого стилю жиггя,]і'’"І^дЧИІка. З одного боку, завойований тмл
Кожна з ланок же.)Тва, адже стосунки між ними мали ' «Ч.,
чеши успіху, адіставав бажане й, залишаючи По
нХХпереможно.0 твердою ходою крокував упер^Ч;
™ враження. У прозі 1920-1930-х років жінці здебільшого Ч
юмогосподарки або іграшки для чоловіка. Обов язок іадіикии Тамари вХ*4 ।
і,,, - кухня та інші хатні справи. Згадаймо обурливі роздуми Радченка^ *
Надіик,, а 11 подружньому житті з Борисом. Однак у словах Степана паї"1
звучить обурення через те. що дівчина дісталася не йому, а Борисові - ту/ "
взяло його чоловіче его. Дістанься Надійка йому, Степанові, вона так само /
б про кухню та його добробут... Уже немолода Тамара Василівна (або^
ка) додала Степанові впевненості, поділившись своїм інтимним досвідом , /
страстю. А яку роль відіграла Зоська в житті Радчеика? Так, вона стала черго/
сходинкою в кар’єрному зростанні хлопця: «Саме місткість і вабила його в „
бо стати справжнім городянином було першим завданням його сходу. Він лед
тиче з нею скрізь: по театрах, кіно та вечірках, дістанеться з нею суто міська
товариства, де його, певна річ, приймуть і вшанують». їй була відведена роль
тимчасової забавки: «Зоська! Страшний жаль згнітив його на спогад про (Іівчиц.
що була вже вичерпана його чуттям, яку вже покинула його душа у своєму про-
стуванні. Образ її викликав тугу, а не порив, біль за безглуздий лад життя». На-
прикінці твору Степан зустрічається з Ритою — фальшивою й тимчасовою, як і
все в місті. Читач сприймає нову пасію як наступну сходинку в підкоренні міста
и уже не вірить у світлий фінал. Справді, згодом головний герой хоч і має улю-
блену роботу, славу, достаток, проте дедалі частіше почувається самотнім у міс1
й помічає фальшивість поведінки багатьох городян. Він інколи згадує село, до-ія
знову зводить його з Надійкою, але на мить, щоб хлопець відчув, що справі
він давно втратив, а його здобутки — то примарний успіх: «Що більше Слкі^
свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому була». Так, він став одними
!-УСП1шн^ших письменників країни, ніби й підкорив місто (у фінальній сік111
іушрйн Юкірн° ™жало внизУ>)’ проте воно не дало Радченку найголовніші'
душевного комфорту.
3а
ІСТОРИЧ
маР‘їНІ<
урбанк
іфИГОД
ВисЛівЯх
. реплік*
£ а»тОРс1
0 дуМКОЇ
Б
авторе]
4.
6.
7.
8.
9.
1.
Валерян Підмогилі
А київської школи
Б
В
Г
ьнии — представник
1 неокласиків
«розстріляного відродження»
«празької школи» поетів
426
ґ еігіграс
Сільську ?
д Тамар
Б Надій і
Надійі
Перше он
д кохані
5 людей
роману «
А автор*
поділ
наявн
розпо
Неперед(
А Тама]
Б Надії
Твір «Мі
А епічн
Б ліриг
Роман «]
А Будь
Б Тоді
Б
В
Ю.
„ І .шром роман «Місто»
д и іорнчіїиіі
Б мариністичний
її уроанк гнчиий
І пригодницький
3 ВИСЛІВ Як «<> » «« бути чільним, їм
д реплікою Степана 7 ' 'КОли ти М(,еш тіло?<
Ц .Ііпорсі.кіім Підступом
П ДУМКОЮ Вигоргькпго
1 епіграфом до роману
4 І ільську ментальність утілено в образі
А Тамари Василівни в 3[к.ьки
Іі Надійки г Ри1и
5 Перше оповідання ( гепай Радченко написав про
А кохання В бритву
В людей Г Київ
І» Роману «Місто» НЕ ВЛАСТИВА така композиційна особливість, як
А авторські відступи
Б поділ на дні частини
В наявність трьох епіграфів
Г розповідь від трет ьої особи
7. Непередбачуваною та екзальтованою в романі зображено
А Тамару Василівну В Зоську
Б Надійку
ліро-епічний
В
Г
Б Тоді, у тиші лампи
В Ідучи потупивши г- . а кров
Г У місто вливається
-закоханість
8. Твір «Місто»
А епічний
Б ліричний
9. Роман «Місто» закінчуєіься ь світло житія’
- - - -...................їїйЯїїе..........:........
- риси
З Зоськи
Г ^пилуватий тон. той панський тон
............................
дїди’ча від література *д в
Г
А Бориса
Б Радчеяка
ІО. Вишуканість і сам°за-
А Тамари Василівни
Б Надійки
И. У реченні О, його
л1тератУР‘-":даа"°
Світозарова
427
,9
ч ........... * тре6а "перти'
12 ......... тч
А се іян
(і ІП|»(|ДЯ1І
В |М» ІІІІІМ І П’.ІИХ
І к„.к.1-вІ"1.мепп.<к"'
... V „Кііі ши'Ліловності розгортаються яодІТ в романі
........“йХ.-.=—•!
ііапіїсаііня оповіланпя про бритву поселення Радченка в .
яіаііомсіноз Ригою отруєння Зоськи
поселення Радченка в Гнідих - написання оповідавд^ прсл гф1г
иіайОМСТВО з Ригою - отруєння Зоськи
зншіомствоз Ритою - поселення Радченка в Гнідих написав^,
відання про бритву - отруєння Зоськи
14. Божеегпвенніпі Степана Радченка любила називати
А Тамара Василівна
Б Надійка
В Зоська
Г Рита
Б
В
Г
15. Євген Плужник - прототип
А Світозарова
Б Вигорського
В Радченка
Г Левка
16. Словами На зріст був високий, тілом міцно збудований та смуглий на
.іиччі... Темне волосся він одкидав назад, як багато хто із селюків і
тепер з поетів описано
А Максима
Б Степана
В Бориса
Г Левка
17. Мусінькою Степан Радченко називав
А Тамару Василівну
Б Надійку
В Зоську
Г Риту
18. На портреті ви бачите прототип
А С вітозарова
Б Вигорського
Б Радченка
Г Левка
1Начте, У якій
Тамар» Васи.
А 'рамара Васи.
Р бадійка —Т<
ЦаДІ^ка — ^'
іИтайте ури
Н
Ґ
Про11
2° «оно (МІСТО.->
'|Л,у',іих рядкахИ
л епітета
& антитези
установіть від
Героїня тво\
Рита
Зоська
Надійка
Тамара Ва
21-
і
2
З
4
22. Установіть і
Позасюжетний
1 інтер’єр
2 епіграф
З портрет
пейзаж
428
Б
В
Г
Д
Б
В порівняння
Г персоніфікації
- ^И ) —«ияя брилами скель. по-
простягало йому з пітьми горбів гострі кам'яні
« Визначте. у якій посяідоявд^
А їамара Василівна - Цвдц,га ' "."н Радч™ко з„аЛомию.я 13
§ 1 амара Василівна- Надій,- гІОсі,ка Ріпа
В Надійна - Тамара Василівні >ИТа Зоська
Г Надійна - Тамара Василівна ч"™ Зоська
на - Чеська - рита
20. Прочитайте уривок із твору.
Воно (місто.
зііОчене вогняними крапками, і
па.гьці-
у цих рядках НЕМАЄ
А епітета
Б антитези
2 і Установіть відповідність.
Героїня твору
Рита
Зоська
Надійка
Тамара Василівна
1
2
З
4
Портрет героїні
У неї була товста округла спина — роздоб-
ріла на довільних харчах!
Довгі рукава її білої блузки були миліші йому
за голі руки інших; комірець лишав їй тільки
вузеньку стьожку тіла на видноті....
...одягалася вона з претензією, пивши чай,
делікатно відчепірювала мізинця...
Вона складена була з двох тонів, без жодної
переходів між ними - чорного: волосся, очі,
сукня, лаковані черевики, і смуглого: облич-
чя тіло ї>цк і плеча та панчохи...
Мале на арієт - йому якрал під пахви,
худеньке, у плескатому капелюшкові.
22. Установіть відповідність.
Позасюжетний елемент
1
2
З
4
інтер’єр
епіграф
портрет
пейзаж
В
Приклад
»„п з кииою борідкою й сивиною
ЧаЛ^а ^уекевиеокиа. але його хуМ ноги
опіки етокв
ие була миенЬІ'тя, уміовж лежало начиння.
..................... Л““"
себе й за "е>'"Трубкові. ЩО тпував себе тут
429
430
А Б В Г Д
Г Шість прикмет має людина трьома п<нііи,ІЦ
на тварину, а трьома на янгола: як теорій^1
людина їсть і п’є; як тварина множиться і
тварина — викидав: як янгол, вона має розум;
янгол — ходить просто і як янгол свяиу*н^0(<|
мовою розмовляє.
Д Тьмяний блиск ліхтарів, разки світючих вітри,,
сяєво кіно — були йому блудними вогниками сер(.(\
драговини... А там, на горбах, куди лавами (Ло.
дять будинки й женеться вгору широкий брук
у темряві, що зливалася з небом і каменем, піни
величезні водоймища отрути.,,.
23. Установіть відповідність.
Сюжетний елемент
1 зав’язка
2 розвиток дії
З кульмінація
4 розв’язка
А Б В Г Д
24. Установіть відповідність.
Герой твору
1 Лука Демидович Гнідий
2 Михайло Світозаров
З Вигорський
4 Левко
Подія
А самогубство Зоськи Голубовської
Б зустріч Степана з вагітною І Іадійкою
В переїзд Степана пароплавом до Києва
Г поселення Степана в Гнідих на Подолі
Д знайомство Степана з балериною Ритою
Спосіб діяльності, професія, фах
А літературний критик
Б сільськогосподарник
В і'екретар журналу
Г крамар
Д поет
.я""
о.'*’** 1
і ।14,1
£-* „
< гхяда"3'я'
*ІСшг<>рм1,,и’г
А--«
....
Професор (пр;іог
дуальні бесіді
«Таях (прототип
Потій так само не
креба,який кину
Про твір. <Маі
«графічному тво|
Одеській кіноф;
баптизму. Н
^отиКа^ уві
> "аріи„(таці|
Ііц Л|1>ичн
%Яя(К" 11,1
. Е^ого
Бод
Ч^Т;
Ч''Ні ,
"'"'"ЇЇ!"»-™,,
...........К"АИ,11а ,,>Ч>
О92Н)
^.марвтсгичний ромвіЧай1х1Л.
Ятерчтирхші ГИ)М ЬН’кмщц
Глмй.- море й кіномн^цгно • Мц,^ В^Н)МиИіп |М
Г<*°*МІ ідея: розкриття ролі Мцсп
ЬгРтМ<”° и,м- Що икрплмн людину, робить н Гм-1
Герої ллору: Іо-Ма Кі (ОІЮн( ич к
іди. ПімнКсор, Гаях, Днргктр хазяїн г ?.??,' ’лкг°Г‘). Н жип-р ( и,. М(1І|ИИ. |И),
Сюжет- Оповідь. ЯКУ ВгВ’їЧм... ка
ГЬМІЙ), це лірична СПОВІДЬ про МИНУ и,,П' 1,1 ' К1 ^ц< < ам ІО,,ІИ >,""к
, 1-РВОЇВ Режисер Ссв (Ііп 1 * * \,Ц° и,1>1 різними Історіями і
1,1’'4 * * *? Р "" ....................................
н.......х1 ' 1111 Р-к1°м .і Іо-Ма-КІ іі|мтумі>ііІдсм<ч»ті, пктипіуіішнл
„ічіюіо пітрмового мори. Історія Богданових поневірянь морями благошп
| циіі матеріал для кіно. Для зйомок споруджуиїті. справжній вітрильник, п.і яко-
му потім плаватимуть учні морехідної ніколи. 7і,он°маіа( Сену Сіворюнаїи фільм
Цр(к|х'сор (протопіп Василь Кричевський). з яким Режисер радиіьоі. веде їв
ь іекґсальні бесіди. Несподівано її загадково в сюжет входить .«-леноока красу
Ня Таях (прототип Іта Пензо), нона закохує в себе Сена. То Ма Кі її Богдана.
Потім так само несподівано зникає, адже не хоче стати нареченою за нехтпнм
жереба, який кинуть закохані н неї |() яу и„„„у аип1.
Про твір. «Майстер кора"ля» І ь,,
біоірафічному творі митець <нмі ^)2() х |м|КІ|> 11Л1ІН.И.гься „ річище
на Одеській кінофабриці. Проза • іїц-трі корабля» цілком очевидні
щюментилчу. Неоромантичні О пнажатп першим в українській ін<
Оаотика. Твір Ю. Японського. мс* . моря
іх.тур.
...................
Директору (колишньому матро |Х.11)Оііи Ява та Пао. про яю
^ка. для якого «багпьківщиі" .. далекі ''Г*1 ^оМО, Генуя й Мілан.за д
шезотика «Майстра кор^я ;а<ПоЛя,цеоаеро
І Оповідають Богдан і хазяїн кінофабри*010' ":|!ї ' кі Сен. Майк.
І «« пише листи Таях... , , йоП) поР^Хя і'меи: То-Ма-Ю.
А причорноморські м одбері‘їкЯ<я“' ..ні? : п неоремаптичіни
( ^ завулками, іш» вЄЛ>1 І\1і‘еГц,і«’їтер>1,,1В°.-іія но’«<мЧ/Л/'ЛНСев і редактора
[’ ЇЗДх, Генрі? А поезія кора
/ерні,1 „иіяеееш ..- '• ,‘^нійДам*. Куль, ж
І «Ризі оповиває не , 1К1Л<» <я*%и.т.т '" 431
•Манні.! корали. '
І романтики, гогоїи н
І
, и людських взаємин у них надлий^
ночноеті. в-рі«.ї ЛР'й ОДИ1Т ДЛЯ одного Сев і Редактор П^СЧ(1( |
Несподівано для <• ІІ|ПіЯЗню до балерини. А потім настає Момент
особливою сердечно* випробуванням їхньої чоловІЧОі-0‘
сена ™ Редактора до
романтична ко нзія надідЄна якоюсь незбагненною грІХов
Таях зеленоока м * захоплює чоловіків, (Хііодючи !м ««*>
ливістю. демопічшстк• НІіЦііткОвість своєї героїні. Таях назад*2^.
Автор усі як<’ 111 '^ч п оповита таЄМничістю. Ще задовго до її першої Ч
тюрнпнею. Новедіпк (.таті|СЯ *щось надзвичаин». а після цього і1П1' ' ’
лактор передчував ‘ ся атмосферою «чутливого чекання»
Майстер корабля. - невимушена б натхненна одамо»^
- „ іьомутворовіпр.паманна.ромактикавиаізму».^^
К; '2„И1,С...ми статтями М Х».иьовий. .Жнсгя у молоду Ч
б"". - шкав Ю. Яновськніі у .Баіігороді». Ця тріада опоетиашинайУрі
. Майстер корабля. - книжні -леля» то гиттелгаМши.
Символіка. За один з епіграфів до роману Ю. Яновський узяв слова Го№
його оди .Римській державі»: Юкорабле. тебе вже манить хвиля моря?»ї^
славив Римську державу, порівнюючи п з кораблем. Ю. Яновський жевромші
герої якого споруджують красень-вітрильник. думав про свою Республіку.пр,
Україну...
Якщо корабель у романі - символ держави, то так само символічним! йми
стер корабля. Екзотична дерев'яна жіноча фігурка має вести задуманий Севою
Редактором бриг крізь бурі іі випробування Однак у ширшому значенні лшйпир
корабля цс .веселий народ», який творінь свою Республіку. Апофеозом Йому
роман і завершуються, цілком у дусі Довженкових фільмів 1920-х років (ЗаВ Пм-
чемкпм)
Теорія літератури
Неоромантизм стильова течія модернізму, визначальною о інакші
подолання розриву між дійсністю та Ідєхтом.
Ознаки неоромантизму:
• екзотика:
• герої, піднесені над буднями:
вітаїлм (культ молодості, любові, творчості, хвала життю):
• багатство символічних образів та ін.
Твор ш т ь Юрія Яновськопо пов'язана з красним письмеип**1
А скульптурою
Б живописом
в музикою
Г юно
2- оїіоні
цо»іс
» гі<>нЄ>
рома
рноРУ
3 д 1^алі
е ФУ^
р к-іас
г НЄ0Р
(_'донам
рісшої к
всю
А Сен
5 Бої.
В То-
Г Д«Т
5 розпов
А Сеі
Б Т.Ч5
В Бої
Г То
6. Роман
ті, ОК
А по.
Б ро
В на
Г ро
7. Майс
А С<
Б Ті
В Б:
Г т
Н Пости
А С
Ь д
В [
Г 7
432
2 Твір «Майстер корабля* ,у
д оповідання Жаир°і4 -
5 повість
В новела
Г роман
Твору «Майстер корабля*
д реалізму
властиві ознаки
Б футуризму
В класицизму
Г неоромантизму
4.
Словами Моя скромна Огіліп» <> -
рісшої кепі справила враження лише натой^1’ Оез.р0гов^ окулярі-, і не-
ет фабрику описує себе ° "™'ш0 вж“““
А Сев
Б Богдан
В То-Ма-Кі
Г Директор
Розповідь у творі веде
Сев
Таях
Богдан
То- Ма-Кі
6.
7.
А
Б
В
Г
Роману «Майстер корабля, властиві всі названі компоаншйніособливос-
ті. ОКРІМ
А поділу тексту на 19 частин
Б розповіді від третьої особи
В наявності декількох еП1гр^® їстування
Г розкриття образу героїні через листу
Майстер корабля нагадував
А Сена
Б Таях
В Баджін
г То'ма'кі . ^ю«"г"рм,1,“Лягероіі
8. Поставив невеличку ка
А Сев
Б Директор
В Професор
Г То-Ма-Кі
433
9.
С юва.ми Батько.мій - італієць. мати слов'янка. Я Нем
(/ 0 .. ЛАті хочеться тихо пливти. говорити неголосЛй .
,"0 ^іи(. і летять іцю.мені на сад описує себе
і6’
А Сев
Б Поля
В Таях
Г Богдан
З
А
6
Б
Ґ
КРаїН°
С<‘кИ
Тая*
0ОГД
То-Ь
10. В образі Міста легко вгадується
А Ялта
Б Одеса
В Бердянськ
Г Севастополь
11. Роману « Майстер корабля» властиві всі названі ознаки, ОКРІМ
А прозового
Б фантастичного
В мариністичного
Г автобіографічного
12. Роман «Майстер корабля» розпочинається реченням
А Сиве волосся до чогось зобов’язує.
Б Сьогодні я бачив нашу надзвичайну «Білу Пустелю».
В Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити.
Г Мені не хочеться тепер бути не тим, ким я є: ні президентом, ні Напо-
леоном, ні Колумбом.
і 7. Заепіп
д Ґеті
Б Гтої
18. «Майс'
А хаз
Б Ди]
13. Наскрізним у романі є образ
А готелю
Б театру
В моря
Г гір
14. Роману «Майстер корабля» властиві всі названі ознаки, ОКРІМ
А типових героїв у типових обставинах
Б героїв, які піднесені над буднями
В екзотики
Г вітаїзму
15.
Майстер корабля в однойменному романі Ю. Японського симво^У6
А Богданові подорожі світом
народ, що розбудовує свою країну
о еріг міста, що стоїть на березі моря
’рацю людей, які змайстрували вітрильник
Б
В
Г
19. Прочи
Сосни -
якою МОЖі
У цих
1
2
З
4
П
Т
т
с
434
ЦІ з, яж,
А <-св:‘ “'ЯЗ“"«’ЖИГІЙ
Б Таях
ц Богдана
। То-Ма-Кі
17. За ел і і раф до роману взято цитати з творів усіх названих митців, ОКРІМ
А Ґете В Гоголя
Б Гюго Г Горація
18 «Майстер корабля» є ліричною сповіддю про минуле сімдесятирічного
д хазяїна трамбака В То-Ма-Кі
Б Директора Г Сена
іч Ппочитайте уривок із твору.
...............................................................
У цих рядках НЕМАЄ
А риторичного запитання
Б персоніфікації
В алітерації
Г епітета др
20. у романі «Майстер кора» ,я Н
А зміщення касових ИЛ0Щ.Щ
Б умовності часу И Г
В сюжетної одноДОНЙЯ^1
Г листування героїв
21. Установіть відповіднк гь.
Герой (героїня) твору
Професор
То-М^-Кі
Таях
Сев
і
2
З
4
Б
В
г
Д
Прототип
•а&ггг
її».......
ті ВишиЯ
Остап о»1
іта Педа°
22. Установіть відповідність.
Композиційний елемент
1 інтер'єр
2 пейзаж
З портрет
4 епіграф
Д
Уривок
(ібличчя обвітрене й мужн(
очі чистими лініями.., Чгуп^^1^,.
дивалш я ті щелепах. Прожавпо'**1' ч
те був скерований в обличчя
Але звете я пив лиш :іа те,
вітер, що Оме, корабель, щГ) плив^^
яке любить матроса! е':ій %
Ніч. На небі нагромаджувалися
темні скелі, море здавалося чор,ІГ}
колосальної машини, звідти дмухд
ним густим повітрям, вітром 00
сили. Був шторм.
Мені доводиться підносити голос »м
балету як видовища здорового й потру.'
Сором сказати, що нині фізкультурі'
сім знищила балет...
Зала першого в Республіці оперного т>, -
ру вся в червоному оксамиті. М'які ку
стоять трохи на підвищенні, між
проходи, застелені килимами.
лСьМ^НИК’Г1'
23. Установіть асоціативні зв’язки між героями та художніми образами
Герой (героїня) твору
1 Директор
2 То-Ма-Кі
З Богдан
4 Таях
Художній образ
А білий хліб
Б острів Пао
В сиве волосся
Г оперний театр
Д крейсер «Ісмет»
А Б В Г Д
1
2
З
4
24. Установіть відповідність між художніми засобами та прикладами-
вепби^вг^, (1 ' в0Л0Сся в людини, (2)облетять кучері,
стягає пахолоне серце, а людина все змагається, (3)У(Є,‘'
припасти ват °Л°Н1’ (^)як парус, і кличе пройти моря й пройти ох
ти своє діло тІЛОМ с)о землі ^ати сонцеві, дощам і вітров1 ?
А епітет
Б повтор
Б метафора
І оксиморон
Д порівняння
мЄрагП^Пи]
,п- гуморе
?'«^ро3,ІОВ“
' ’ „ания «ит“
*<’РґгР«» ’ПН"РУ:
„.ооич, бариня.
‘"'Композит-
, нароД*еИНЯ (
Xр°здім.
^ч'о.ня а Києв.
Іітературозн
біограФ11’ крім Ці
лементи свого ж
тарі суспільних^
Простежуючі
батьків і дідів: <-.
про прадіда, вона
було!» З наступи
так росте, як пр
Виявляється, го.
ка відіграє прирі
З теплотою і
рої душі дідуган
хати. Учив він с
кою іронією роз
*А чи писав би я
не було ліній
Кожне речеі
'ІЮм та Іроніє
каР гопля, і буї
"’ЄИВНМ?ЮЄТЬС
Паї. И СПОС1
’КОЇ “адкою п<
' «евіадільв
436
♦37
* ІКН'І .....
........... ""
< ...„ ....................... "»' •*.«. .
"-“’МимПж,.....................
......................................Л>„„„фІв.
чіті/рнии і>і0: , и<и..............’ ”<’//)
Лкінр гумо|и' *-•
Й^«,РоУН,ИІЛЬ,Ц*,ґ,в‘т»»кіВ,«аіі.ІЙІ|мм ।
Голова і<*я: нис вії ІИІИ „ ,уш 'и.’‘' ^л'’;,“я <и,і/Ми. вмитий
^^ каніїя мігши манері фш юри, ти ншшмлкпь на
♦“ т«'7'¥- І <"-|вЛ-.„І1„„л.,.,). Г„,ш, , .Лм
^.вич .бариня
КоМІИ’ ІИІІІИ. І . .1'>|Х<(,І І |»и рмділи у ‘V ТГЦ/ПШ/Му •ІНІНІП /х/иП.ІІ ІЛ,1> їм и
цро И.іі'"1'' 1 ’ІМ'1 *' ’ИШНІ ІфО ЙОГО ЦЗП: . ІЯІІІІЯ-И .ІИІГП' ІИ.І , й
Р” 11,11(11 1,0 <;,МО » ІЧ ІІІИКІЧ ,1'Лр »,іу ЦІ їси'І < Міху |ХМПОИІДЗ' О/ЯІфО
ЩР’І.ІІІНИ н Ки< НІ, <|ИІ|ІМУН.|||ЦМ Н |ИІЯ ОІІОМІ.1ЯЧИ як минім
дііе|>аіур<*-и,й|111* про іиір. і.і.ша ихя б. про їмо моаий ішш/іомиїи н
АоГрзфІЬ • Р,М Чифр 1 ' 1 4,1 фчіип? І уморш І ХЇ.ЮДИЬО )ЯОСІ.«,І>М майя* КрйИИПІ
у,,ці ііги । нош лиття, найін іовніиіі рік и иуьгіі іа«иіюиілчунамия. шкаїя комен
Егуспільиих, Ді ржаииих та естетичних проблем
12 Гм і н 11В - 1 >оп;.н/іо.пі«а«.і/6^ . ..............
ШН правії'"ОН" і і шк ііетак ми^.иш:
іри'.А н.о Т «ИИХ ро і.іі.пн читач м^(НЦКи . л/х/т«, хсбі/едхял.^
гл /хм тг. як п/хм иш < кривого умраі^ьхого письменна
іягться пілониу И‘-1Ь Ур - 7
іл. оріірояжв*'^ пшля.^рийбун^
з ..... ПНІ.КІ И .РГ..СШМЛШ1- актор З^чими^и
роі ііуші Іраном. 6і іии2 хии.^ .^кь^- (ивчания
•ж іАтміАдхаїм^іЧ'іа
Срони ю розповів про ТО.І.ШП. « п МаксШіОви^а .
.. м би я ямиая^ ****“ -^ в ^иикки 3^рат^.Л)У. наІІовішиі жартом, до-
•амгб^то лінійки, шо цього св"' 1 “"Р0®* 0Рию*а'
Колін' ртчгііни. килими а - иарОЛу. від туман устм*
•>« « ЦВ.ВВ «• >'се “ '„.м’явЧ-Л'О'Нвв- ш-
довір.імиого-чр лжиИІІи '
мж'кою ікк'тж обр* «Иого НДР’-3'
ж віли тьна »и и и’рП р '
ІІИСЬМЄНМИ'
Усмішка -«Сом» (1953)
Літературний рід: епос.
Жанр:усмішка. що жИВ у рі,щі 0
гум«?|..н..... моторнвй катср. М.ГЗЦ
гусака, гімалайського ведмі ДЯ 11 )ОЛИ
Іоловіш ідея* виховання лкнхіш Д І І
“.........2ЇЇД
....-у.хгкхг
сом; у третій ідеться про сома, я кип ^чуч^
тій — про те, чим живляться соми іа як їх ловит .
Про твір. Автор «Мисливських усмішок» -• майстер пейзажних картину
з мальовничого пейзажу розпочинається усмішка «Сом»: Заплава річхц о^'
лу... заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, сокову
травою.Перед читачем постають мальовничі краєвиди Слобожанщини,відід.
вається трепетна любов до цього краю, до його краси іі до тих, хто населяє Ос^
та його береги: солов’ї, дикі качки, болотяні курочки, лиски і а ін. Автор відт^,.
рює в цій картині те й буяння зелені та пташиного щебетання, голоси дівчаток
які співають народні пісні «Човник», «Тихо-тихо», «Тихенький вечір на землю
спадає», «Тихо, тихо Дунай воду несе» та ін.
У гуморесці природа — ніби ліричне тло, на якому розгортаються події, а ве-
дуть сюжет розповіді оповідачі — дід Панько й рибалка (без імені). Як відоме
рибалки й мисливці — майстри перебільшень, і дід Панько — не виняток. Він ди-
вує читача історіями, у які важко повірити, проте він говорить так переконливої!
майстерно, іцо мимоволі довіряєш йому. «Героїзм» сома не обмежився гусаком,
наступною жертвою став панський собака сетер-гордои Джой. На тверде пере-
конання діда Панька, сомові навіть катер з’їсти під силу, щоправда, він цього не
робить, бо судно надто голосно торохтить.
У наступній історії, яку розповів інший рибалка, ідеться про те, що риба сом
сильна іі могутня. Це було на Дніпрі... Рибалка став свідком того, що величезний сом
тягнув проти течії на шаленій швидкості човен з дідком. Рибалка взявся допомогти
оідолашному дідусеві. Довго ще тягав їх сом, аж доки не залишили його сили.
Остання частина усмішки більш реалістична й приземлена, вона нагадує ІН'
струкцію, як ловити сома. І читач ладен уже й повірити, прийняти розповідь за
чисту монету, якби не нові побрехеньки оповідача: «... у сома в череві знаходь
різні цікаві речі, копчену ковбасу, вареного рака й пару цілісіньких шпротів»,
моп незпим^пп "СИЗаж’ маистеРний діалог, цікаві деталі в репліках героїв. П"
мор. незрима присутність автора, його захоплення природою - усе це ознаки
усмішки як літературного жацпу який і™ прмдию У
. 1 ланру, який ще називають поезією в прозі.
, , Теорія літератури
ливосгі гуморески, ани^й ™ір' ЯКОМУ притаманні жанрт“
ФА,етб„ - невеликий літера, 1 У ВЛаСТИВИЙ Л'Р
ниго характеру на злободенну тему 1 -'ШистичниЙ твір викривального, са
438
к1
Натгр»
зви вй»ГІ
іин а .Ц)б|Ммичли
Г? л/ичК'автора ній шіннк.п и ''М,"м П|цщ|,.. ц
*®1 : * * * ІІРичпих в| и-1V' У1 мйиках незримо присут-
СіЦКівжні прі.інінцс Остапа Вп • ,аХіПЧ«'мих репліках оповідача.
А Грунськин 1,1,11
Б фітільов В Губснко
В поєднано ознаки всіх н ' Кш<Либа
гуморески ап.піих літературних жанрів, ОКРІМ
фейлетону
анекдоту
байки
Б
В
Г
Твір «Моя автобіоі-рафія» за жанром
А новела
усмішка
гумореска
оповідання
Б
В
Б
В
ВЙНЯТХ
7.
..
8.
науковому
художньому
офіційно-діловому
Г розмовно-побутовому
Твір «Моя автобіографія»
А гумористичний
Б травестійний
В бурлескний
Г сатиричний
, І. дитинстві на Остапа Вишню здійснив твір
Найсильніше враження н дитинстві
А
Б
В
«Оракул* Соломона
«Катехізис» Філарета
«Записки мисливця» і- >1
«МенітрііН^ятийминмо^
Мпгї автобіографи* і і
Головною темою енській У країн І
А політичну СИТУ^ Р письменника
_ формування світ ’ ;іства мйтця
В «темні» сторінки-і гориста
Г літературні вподобання . нЕ ПОРУШИВ проблему
У.МоІйавто61оП-аФ«><*дапВИШ'
А формування ми'гня
Б пошани до старн,,,х
В поваги до вннте.нв
Г чистоти довкілля
Б
439
«отафіїе «°ММИ °таКЄ СтЄРв° 6У1°’ Ж>ти'>иу,п
9. У.ХМйа»то0'Х..зовано *Ч,
іг не бузо охарг р бариню та панів
д помішиків ФоН ‘1,г |- братів і сестер
Б іі іів і прадід’15
Пгтап Вишня стане письменником, налеЖить
10. Віщування, шо Д дідові
А батькові г бабі
ПоХ^Ішьоп. дшт^ва. ШО вплинула на літературне
па
<9-
11.
Б
В
12.
13.
В
Г
картопля
книга «Катехізис»
Вишні, було те. що Він
поліз на бантину горобців драти
поліз на вербу по галенят
попідривав картоплю
у реченні От® між природою, з одного боку, талюдоми - з іппи, і „ь
минули перші кроки мого дитинства золотого НЕМАЄ
А епітета В гіперболи
Б інверсії г антонімів
Літературний стиль Остапа Вишні виробляла
А бариня
Б лінійка
Твір «Сом»
А гумористичний
Б травестійний
Твір «Сом» за жанром —
А новела
Б усмішка
Про пригоди сома, що живе в річці Осколі, розповідає
А дід Панько в Христя
Б Сабанєев г 1ин
17. У смішка .Сом» закінчується реченням
20-
2І-
22-
. ІІІВ'
£
А АРШ
Ь сар’
Твір *С
А *В1
6
устане
хол
неї
час
23. Устан1
Худоз
1 ал:
і
2
З
4
1
2
З
14.
в
г
бурлескний
сатиричний
2
З
4
15.
В
г
гумореска
оповідання
16.
24. у(
Герой
Б На о « пв' НаШ' читач*’ сеРйозно й без жодного перебільшення.
в Було толі в? ВИПЛИвайте’а зупиніться біля нього й дивіться.
Г Найкраще лівиться^’’ буЛ° Й ПаН0ВІ ГИК°™ Та НУД°ТИ'
<о г- * ’ °М теплими літніми місяцями, уночі.
А ^ихо-тихТдуіі‘айМіЦІЦІ *С0М* П0В Язаназ піснею (РяДкамНЗП“,!1)
Б «Якби ж таки тпт п°ДУ Несе'а ще тихіше дівка косу чеше.-*
“ -Тихесенький вечіХа,Ч0РГИ були Узяли-*
2
З
4
440
Ю
20
21
< ЖПЯІЛяЧ п уі МІВШІ «(
А Північний /Іомгш.
І» Лик ірі
Лгім|гнмп II* й І..ЛІ, І /И/ф
А /ірам.ни іму
І. гарна іму
| пір *( ііМ» ІЬііЦ *ИП.д/, /лрГи
А Винннв) у< МІШКИ*
І» ' Ми( ЛИШ ЬКІ /* МІШКИ*
И ,0,
1 4Ґ*// ,
И * і' у , . .^г.р ,
1 *.Чг .. ....... .:
22 Уі і.нюшїї. відііпнілиі* гі.
Характерне тика а-рин
І ходя'ія ' *»ш/ н. \*>м і.кл
2 нгріюшгї кой* іиі уиіі
З часом и*-гой ір Ср* бр*
/ср7б 6 "УлХХ» л. ..
А ІЬмО а Б В Г
Б СаС* ,
В . .. ПЬН£4У/
І Іюя МакаїмО' -------------
кИ'і -----------
г>.
Уі іаііоі’-і п. нідкокьіш* п.
ХуОол/ній і'ч іб
І алюзія
2 інн*р<'я
з норіїіііиііия
[Ірмлаа
я не тинки а й
ін/чп по ич^
(їнятий мин/мю*- ме^л. а-^ су^о
Я,- ах
п’ятах и г.^еоечхл ви піап.іиеайте м яик-
//о плеса чи
1" ^«« ^вм“’ГХ«лкжи<»д<І-
‘^.^пар^Ч-
24. Установіть иі^іошлиоть.
Ггрш т«ору <><типа Ниш,^
1
2
З
4
Павло
лід Иаиько
6аіьм> 1 В*»» Т'*
|Іі;,„ Максимович
Вчини*
вихову® учнів •"‘^“^увати
навча. бзрин^Р.^ горо6ці,
разить У '
драти
прих°вУс
ТИКИ
зам<»в-ія€
великої
виоанаі-'в»*-
ковале»> 3>х/Л,Т"
га*з
н
МИКОЛА КУЛІШ
(1892-1937)
драматург. Представник «розстріляного відродження»
Комедія «Мина Мазайло» (1928)
Літературний рід: драма.
Жанр: сатирична комедія. .. .
Тема: зображення українізації и міщанства в . країні у 20-і роки ХХСт
Головна ідея: засудження міщанства й національної упередженості 3і!Єр
Дійові особи: Мина Мазайло, його дружина Килина (Мазайлиха), діт
Мокій та Рина (Мокріша); дядько Тарас, тьотя Мотя, У ля Розсоха, БаПо..'
Козино.
Сюжет. Харківський службовець «Донвуплля» Мина Мазайло (колищн
українець) убачає головну причину своїх життєвих і службових поразок у сво^,'
прізвищі, тому й вирішив його змінити на «більш благородне» — російське Мал^
він. Мина наймає вчительку, яка навчає його правильно говорити «по-руськими
Син головного героя, навпаки, — прихильник української мови й усього укра'
їнського. Мина через це страждає. Не підтримує позиції Мини й дядько Тарас
(з Києва), який дуже схожий на запорожця. Підтримують Мину дружина, доч^
Рина й терміново викликана з Курська телеграмою родичка — тьотя Мотя (Мат-
рона Розторгуєва). Конфлікт вирішується несподівано: Мину Мазанла-Мазсні-
на звільнили з посади за «систематичний опір українізації».
Про твір. Комедія складається з чотирьох дій. кожна з яких розпочинаєть-
ся розмовою Рини з подругою Улею. Рина виступає в п’єсі як стратег і тактик,
саме вона розрооляє «любовний» план, за яким сподівається вирішити родинний
конфлікт. Вона звертається до Улі з проханням закохати в себе брата, а чари для
завоювання серця фанатика української мови вибирає «правильно»: це — «6аза>
н сама «укрмова». «Р и н а. Він на тебе словами, віршами, ідеологією, а ти на ньою
азою, розумній; Базою... Тим-то і поклалась я на тебе, Улько, що тима&иніа^
евїтп^и-іТ^Г/ \ >,})ЄКРаСИУ думаєш». Любовна лінія в комедії супроводжу^
мови Лпяи->Ю7 С1 гер0’ Розкриваються через своє бачення України, української
Тараса ' ' ~В0ДІПь СІ0Жет твору колоритні постаті тьоті Моті та дядькз
:^"я'2
ЗРІСНО
, Г1РІЗЙИ
Н',ТІ ие ТІ-ЛЬ
^ОД*^
»ОіТЄР‘
3"'^ок>"с'
Н-НОР101? .
розв ЯЗК
&ое звільн.
гічна.
Хто ж !
10. ЦІевельї
рації дошук
Тарасові, то
ні герої — к
легкі й доте
ють її голов
Фанати
афіш: «Як с
ньою напис
лише через
но «занімілі
*Мину Ма;
б°шкою», з
&ЛцДИ «вияі
‘1 кУліща
лише Зіовнішню 1 ЄПЛ'_ка тьоті Моті переконує нас, що вона здатна бачши
сано. Тільки що під'їхав ДНЄ СУТЬ речей: <<Не ба^и?Не читали? “Харків” -
ків”. Дивлюсь - не “Хапь^ ^ивлюсь ~ отакігми великими літера.^ .
^дрод?» Тьотя Мотя — н ° ^а^гкгв - Нащо, питаюсь, навіщо ви на-ий'^Р’
рактеру автор не ііоскупи1ИК ) ,ОРИ1НІШИ^ пеРсощгж твору, для розкриті 11
теск. У короткії!, але ГнфГ На3асоби ^мінного — шарж, іронію, сарказ^і^
' ї тьотя Мотя ходила Напо?^0 М.1СТКІГ| Кулішевій ремарці-характер11 р.
ієоном Довершується сповнені °Н0М 2 шаржоване порівняння з
-^'Дієсловом Чи здатна^
з українізацій є сенти"Чк> про менше зло від .«да|1
«2 -0. Недарма вд обмежені ве.шю.р.кійсису ***
Ми
А
Б
В
Г
2
«Мі
А
Б
В
Г
443
•*«'« И І. Гщі’'*’1’'" м 14 ”,м*п "К*1М Ь“У
У с"Ні ІН- к ну, . ” р",’|>мх »нт. татшфпо
ідмиц? / н‘іц» та>,- фіраінш.
*м’Н,і ні 1 ‘ 1,1 *Л’ 'М/Ж,п”' мені. ко/о у <ии »иі
* Ип,,‘Н( нот 7,шо українці йукіміиеью»
НІ не нийГи ІІ.ІІП ) Мини Малайло
1 ш |м,|хи гаї ц|км го-таки и імия.>>ш
. •« и при мовлення ІН»/і прміонатя гію» м'.жішью
- ---Х<* >
і.шн.іин і. комедію «Мнім Мами ю* фио
11 гм/.•<»*. * *_____І актор р» І ікрина*
і ь української мсти Деякі моменти .творі
----- -о мовлення
ДІЗНЖ ЇМ Я І ГвМТН про
1’
К V,
Ього І
їькоТ*
ІОТЯ (XI-
ла-Міюь
Ь-'И" ..................
І'""1" .............
...... .......... УМмі,,,,,, н'м-
К,*'"- "Ч"1- """""ри. ......... ....
І । .тн и" “і',"|'<»і>му дба<
і л,|. ПрІ.’ІПЧІІ' II I 6 '.нодцу.., ’
л„ ІІГ " .....І'.....тише ., „ і,1'..... "
Е»-.......... ..................... ...........
К|...-|“'-|Ь"'-|Н>..Ці. ...........,""7'..........г;
И"................... .............І, ~
Ьаоиімі..... іио іі мнЛІМ„г,|1|(.. у< ташіМойя
Р'І'"’"’"1 ...........НІбиие ........... __
Г вім.ме.,11 ,|Ш.,.1( тоді .. м . .. ,МЙ
Ь»."1.....................................і.,,,',;;"'1 ї ...............
Е,|Н;1 н<1, як ч*1 <имо. для цмжо героя гра-
Хто ж .1 дійових <хіб .. попитим героєм? З цип, і,,яжи> „р„.,и-..м..
р.Шеїіе.іьок.і. •• "’жі’яоліла на національному піпаинічапиіи чміїе мшігак
; рщі дошукує! ><я позитивного представника укроінсьюво народу го в длн.к,®
Тірлсові. ювМоккві. Ііііпачж тинз, спсціалі.’ювана на доносах. ісіа< >.
ід герої — комсомольці. Ге і те однаковий абсурл Усі постаті комелі і
хпсі й дотепні маски, і спроби знайти політичний зміст . комедії пльки і- ./кін. >
І ітьії голонної прикмети — нечуваної в українському театрі .і*тт'хті*
ііо'іи' --: Фанатик «укрмови» Мокій страшенно гютсрпас від нпрамої і >
СТі Як стане коло української' афінн читае-интої. '7 '. ',
ІІрОДИНЯ написано мовою, чи фа іьіннною!>, та й закоханн я ній з.ьпнин . и.-
піцтйі* І ліше через ту ж таки ♦укрмову». _
Через рік ПІСЛЯ УСПІШНОЇ прем’єри комедії В українських П-агрлХ ц .1
це-‘,м ^ерсз р,к ИИ ІЯ УС,,ІШП ' р * з нио було знято з репертуару и
тііІ инваніміла» й українізація в УСРР, • а і • * _ вийшов 4Пшик3 6уль.
гМИ"У ХЬ Як 1 "ерсл6а и’< і то Ю нілетуншн * * план) рад
! ^ко/<м, збулася й підозра
,вР* •‘•тали «виявити всіх нас, украінціві
Куліша впала те одна тінь неблаго
С0 1. Микола Куліш - представник
іа ’ А «Театру корифеїв*
у» Н КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ НЄО!
,лґ- , Г
’Их
* празької ніколи» поетів
----- неокласиків
*ІХ»ЗстрІляного відродженняі
*Мина Мазайло» — твір
А епічний
Б ліричний
° Ліро-епічний
* Драматичний
З З.і жанром • Мина Мазайло*
А сатирична комедія
Б психологічна новела
В соціально-побутова повість
Г соціально-психологічний роман
4. У творі «Мина Мазайло* порушено всі названі проблеми. ОКррц
А міщанства
Б чистої ті довкілля
В історичної пам’яті
Г національної упередженості
5. І Індії твору відбуваються в
А нульових роках XX ст.
Б 10-х роках XX ст.
В 20-х роках XX ст.
Г 30-х роках XX ст.
6. І Іротилежні погляди на зміну прізвища мають дійові особи
А Рина й тьотя Мотя
Б дядько Тарас та У ля
В Мокійта Мина Мазайло
Г Мина Мазайло й Баронова-Козино
7. Композиційною особливістю комедії «Мина Мазайло» є
А наявність прологу
Б поділ на чотири дії
В відсутність розв’язки
Г розповідь від третьої особи
8. Збожеволів од своєї укр.чови герой комедії
А Мина Мазайло
Б дядько Тарас
В Терти ка
Г Мокій
9. Прочитайте уривок.
1 6
2 Увійшла мати.
З Рина:
4 Ну. що там у тебе з телеграмою?
Ремарку позначено цифрою
Написала?
Б 2
В З
Г 4
А
СЛО®”''
Iі „изоваї
д Губ
і;
Слова-
А Ул1
Б ть°
Баро«’
А Ма
Б Те]
!4.
А М<
Б Ар
В ДЯ
Г Мі
15. Збори
А за
Б ро
В ку
Г рс
16. На пі
ручні
А Мі
Б іс
17 НЕП
А к
і> г
В к
Г V
А
б ;
В (
Г
444
(0.
II
12.
13.
С юнл.М.7»аадю/в
переступлю на.іеЖаПі
А дядькові Тарасу
Б Міни Мазайлу
Словами Там такий,
ризонано
А Губу
Б Мокія
Слова вивчивши мову.,, ви
кого адресовані
А Улі
Б тьоті Меті
Барокова-Козино мал0 не знеПритомн1ла від
^ид^Пк„ШЛякііі
1 то через труп
? ^^айлисі
1 “ині
« нього кит
р '"‘^^юоворятьохаракго.
В Тертику
Г дядька Тараса
ті більш культурною, корисною громадян-
В Мазайлисі
Г Бароиовііі-Козиио
А Мазайло
Б Терти ка
В Харків
Г Квач
14. Ііалусвські^ асистентам у комедії названо
А Мокія
Б Аренського
В дядька Тараса
Г Мину Мазайла
15. Збори, на яких головувала тьотя Мотя, є
А зав’язкою
Б розвитком дії
В кульмінацією
Г розв’язкою .
,..п Учя - українка, Мокій використовує під
16. На підтвердження думки, що Ул
ручник
А мови І
Б історії
17. НЕПРАВИЛЬНОЮ Є думка, т ’
А комедію, Мина Мазайло
В арифметики
антропології
Г
' V театрі * Березіль» Л • Курбас
,........:....
ї .......................................
Г у комедії <Мина Мазаи
18. До другорядних гер"'”^дл1іха
А Мііна Маза''101 1 КІ)Тара‘‘
Б тьотя Мотя та ДЯД^» 1
В Бароноиа-К^^
Г УляРозсоХ>та
Б
445
Б
19 Визначте, у якій послідовності розгортаються події в К0Медії
відвідини Мазайлом загсу - приїзд тьоті Моті -зВІЛь
З роботи - приїзд дядька Тараса
приїзд тьоті Моті - Відвідини Мазайлом загсу - звільНенр
з роботи - приїзд дядька Тараса
відвідини Мазайлом загсу - приїзд тьоті Моті - ПІ)
Тараса — звільнення Мазайла з роботи 13Д
відвідини Мазайлом загсу приїзд дядька Тараса — п
Моті - звільнення Мазайла з роботи ”^4
В
2
З
20. І ірочптайте уривок із твору.
«Бринить» має кілька нюансів, відтінків. По-українською
орел бринить. Це означає — він високо, ледве видко — бринить
сказати - аеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить Це
а тоді зверху, у повітрі, ледве помітний такий, бринить. А6 ЯКеСіПо^
думка бринить...
У цих рядках звучить
А іронічне ставлення до української мови
Б захоплення багатством і милозвучністю мови
В сумнів щодо виражальних можливостей мови
Г думка про брак окремих слів на позначення різних понять
21. Установіть відповідність.
24. У
1
2
З
446
Дійова особа
1 тьотя Мотя
2 дядько Тарас
З Мина Мазайло
Місто
А Київ
Б Одеса
В Курськ
Г Харків
А Б В І
1
2
З
4
1
22. Установіть відповідність.
Дійова особа
1 Рина
2 Мокій
З тьотя Мотя
Дядько Тарас
Характеристика
А використовує подругу для досяг-
нення мети — відволікти брата
від укрмови
Б намагається «урятувати» родину
Мазайлів від українізації
Б засмучується через помилки на
афішах
Г ДО одруження приховує СВОе
прізвище
Д захоплюється козацькою добою
; се Ь?
2
З
4
\ ВІДНОВІТЬ відповідні^
Ягплііед
Тепера я розумію. що
пяа нова. Розумію' ^'Ч"-
димка. так? Ртцьяа вн-
- Л'амп “ "Мер по.украі„Пк
”.ТО’“ Мікидпють. Крім
041 «оги ./країн,,,м. *
- .-1 ми прищи.™ «ря,„,,м,„„
«іщано.ко/ стихії... Ближче до
маху! Держися комсомолу!
- їхня українізація - це спосіб вияви-
ти всіх нас, українців, а потій знищи-
ти разам, щоб і духу не було.
Д>йов(]
А
Б
В
Г
Д
особа
Уля
Мокій
Тертикд
іьотя Мотя
Дядько Тарас
24. Установіть відповідність.
Художній засіб
А фразеологізм
Б порівняння
В тавтологія
Г метафора
Д епітет
Приклад
1 Д тьотя Мотя ходила Наполеоном і думала.
2 Це він тобі памороки нога.чи
й антропологіями забив.
З Задзвонив дзвоник. Вийшла Рина.
4 «Л/олгна/* Отак...
Ура! — крикнуло серце.
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
(1894-1956)
„ Гімлпежисер. один із зачинателів націоналку
кі„Х"а. засновник жанру кіноповісті в українській
Кіноповість «Зачарована Десна» (1942-1956)
> (лірична повість).
£ зображення дитинства й джерел формування митця.
Головна ідея- оспівування світу дитинства письменника, рідаого ..
людей та природи.
Головні «рої.-двоє ліричних героїв: Сашко (у новелах) , Олександр д
ко (в авторських відступах); батько Петро Семенович, мати Одарка Єрмо^*
дід Семен, прабаба Марусйна.
Композиція. Своєрідністю композиції кіноповісті є двоплановість сюж
у якому діють два ліричні герої — малий Сашко та зрілий майстер Олексащ
Довженко, Основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели про дитинство
ка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом. Другий план -ліриф
ні відступи митця, у яких він по-філософськи осмислює художню творчість, кр
су людської праці, природи й людини.
Про твір. На початку твору автор повідомляє про задум описати спогади, ви
кликані «довгою розлукою із землею батьків» і бажанням «усвідомити свою при-
роду на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел».
Спогади майстра слова, у яких «перші радощі, і вболівання, і нари перших охоп-
лень дитячих», визначають сповідально-ліричну тональність повісті. Він зщу
найяскравіші моменти дитинства: ворону, що завідувала погодою на селі, діда Се-
мена, який любив кашляти та відкривав йому прекрасний світ, вирвану молоденьку
моркву іі колоритні прокльони прабаби Марусини, картину Божого суду та левам
оерегах благословенної Десни. Власне, у цьому виявляється романтичне світоба^-
ня автора, і ворона — ніби казковий персонаж і водночас птах з реального дагпч
і нафантазований лев біля Десни; яскраві характери сварливої прабаби Марусини г»
життєлюба діда Семена; неймовірні пейзажі й «зорі на перекинутому небі»-.. Спр»11
няггя навколишнього світу обома ліричними героями - емоційне, захопливе, т*
ене, тонке. а всіма жанровими ознаками твір можна назвати ліричною повйні^
майстпгГнпня аШКОВ* читач бачить душу дорослого чоловіка й талановіп^
нього митця йоДКРИТа Д^1Я ВСІХ’ ^айбільше вплинули на формування^’ •
уваги хлопчикові £5ДН1 И.односельці-Семена, який приділяв на0
і добрий чоловік, «вгнХвХ4 П1Ь стари\^бнофольгових шатах».
ге волосся сиве, а боїюдп ' чоло в нього високе, Хвил^ ’ ці1ї
характеристиках вимальовХтьсГ тЄП'20Ю землею та миН°М^^'
ни землі та прані. Крім того діл г° ДОсвідчеиогО’ бувалого чоЛоВІ ‘
ченим педагогом, що навч и- Мен Постає на сторінках кіноповіп ґ)
Саме він учив малого Стіш і 'а инького хлопчика мудрості й любо»’ 1
тих’х^’пімшавусесвітш>1) |ПР^М,ГИ '* любити природу. Дід Семен
448 °ю митця — Олександра ДовженМ-
- ,11'"^ 6Ула:
,ІЯ
' 4ІІ
/>"1’„роєні
І (у ули 11
^СвоєріД»1
,.ЙІЧЄНОЮ
,^ча його.
\ ґ ви6У^Ув 1
І пЄ люблю, і
Ьмліеслкар
(Я Сашкові і
зможе ЖОДНІ
1 берегині.
Батько
І невтомним
культура ду
ють напам’я
мови: «Вага
нього була п
^уло повно с
8 сумного та
Іпочуттів>>
Чому фі
Сокийліриз
Тонким лі
Як°і Минуле
>ів і Кц«>
Ч^Рови
5?"’;
449
«маленька
рлоритнніпп, образ кшопові^
*ІНКЗ ’ -^Щими й гост£~ ^аба Маруси„а
Гбула зморенатяжкою праце °’<ил‘а>- яка ™ ^1еиькп
, і? вуст невпинним потоки о Ля ^млі й худоби Т« ИГОадшУта-ла ПР°-
..а гтапені кя ** «РШІ з н„2„ ІИМИ^кльонами.що
Ь&* . ивільняла нег-ят^п°вта. з найменшого
вд, вона не . мжала правнукові, <и,об ’ Щ° «бичувався в її душі.
„оточила». Якби. не дай боже, Р/ вг°РУ, а вниз... та бодай його
Й пр<х-и. іа б Царицю Небесну та 1 \.тися, вона ще більше страж-
прабабн Марусини автор змальову "го?НІ’^а допомогти хлопчикові.
шся в небо з такою пристрастю ЄМО1Ш1НО й ніби іронізуючи: «Баба
три дні не Оавати їсти, але хрестів». «їй мо^
^.іи іі духовною їжею». Н'в вона не .могла прожити й дня.
Сіоєрілни» характер мала Одарка Єрмолаївна - мати Сашка. Вона була ма-
рґ5ічсН°*'‘ •’ забоооніюю людиною: •крадькома таки знищила Псалтир*, «вона
йо/о в пені по гхіному тн« тонку, боячись палити зразу весь, щоб він часом
/цбуснун і не розніс печі». Ця жінка тягнулася до землі: «Нічого у світі так
як саджати що-небудь у землю, щоб проізроппа.іо», «коли вилізає із
’ Л яха р/х* линочка. ото нені раїПсть*. Ця радість і любов до землі передала-
Г шкові назавжди, адже так поетично оспівувати рідний край без любові не
кде жодниіі митець А мати залишилася в спогадах митця класичним образом
І^ГГИ"1 / .спгм тм на сторінках кіноповісті талановитою людиною и
чНИМ ір\ивник ___ баткка став хрестоматійним, ного вивча
р.. .... ' X ................. ....
ииимяіь як зразок ' ко;0.„батько. не бачив. Голова в
^Багато іхічик я гаг"»* т,рт°™''. тіпки а оча.с чомусь завжди
6и „„ „коволоса, чайка и ’ „ес,юбоди. Увесь у мзот
П.ЯХК.
ПОЮ та весь, у той же на . Передусім через ви-
В^|,ж’й* - л«»«і називають по*'тич'<и'Ч1і^.,яТГЯ світу його героями
Ч,.„. .ми о -І1'в"пгіьажамп.і->"’“І‘"Н'"І'>" ічк, (образДесни)
Шліри-м....ми.^иинчи.. ^.„„„„ізавмит^Р'411’
нкш иризмом і вікоки“ ^чнеД1п»нсп»-
! V > його боСОНОП >
кіно (фрягментар,п‘ ТЖ,І..М нрОкі иеи-»*"' в‘‘ кінемат<іг|иФ'4111
враж^ь. • горських
Шіикті. і ««“""^іясвиоМ0^
• » Ш "’ Сї-Гп'на коїи’1*"11*”1та|в.
йми: іюдрібввИВ^ *•
Нень М«ІИ 4
І. з імям Олександра Довженка асоціюється поняття
А модернова балада
Б роман у новелах
В потік свідомості
Г поетичне кіно
2. Народну мудрість і душевну щедрість у кіноповісті «Зачаро^
А мати В ДІД Семен
Б батько г прабаба Марусина
3. Погодою на сінокосі завідував (завідувала)
А качка
Б ворона
В Тих он Бобир
Г дядько Саміпло
4. Без прокльонів не міг (не могла) прожити й дня
А мати
Б батько
В дід Семен
Г прабаба Марусина
5. Сашкова святість закінчилася на
А малині В огірках
Б моркві Г тютюні
6. Лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів можна було писати з
А діда Семена
Б Тихона Бобиря
В дядька Самійла
Г Сашкового батька
7. Події кіноповісті відбуваються на
А Сумщині
Б Київщині
В Чернігівщині
Б Житомирщині
8- пР°читайте уривок із твору.
яадн дзвон^6?™™1*’розгулялася буря. Ревом ревло над Десною всю
У Цих рядках НЕМАЄ
А епітета
Б тавтології
Б алітерації
Б персоніфікації
у лір
А *Р
б пр
Осмої
іи слов-и
Десна
А
5 сп
11. Устав
рерой (ге1
і ма
2 ба
З ДБ
4 пр
А
1С-
2____
З ___
4 ІЗ.
12. Устав
Елемент і
1 пе
2 по
З ек
4 ав
вц
хандр Довженко по-філософ-
дитинства як казки життя
пронесу художньої творчості
композиційним засобом для ви-
в
г
। у ирінпих підступах зрілий майстер Олек.
Ь 3 П»|<И <кмИСЯК* НСЇ- назване.ОКРІМ
Ц| д крій н людської праці
II 5 проблеми розпаду роду
Ці ^ловлення різноманітних вражень дитинства в кіноповісті <3ачарована
1 Десна» €
д діалоги персонажів
Б спогади зрілого майстра
0 Установіть відповідність,
/ерой (героїня) твору
1 мати
2 батько
З дід Семен
4 прабаба Марусйна
А Б В Г Д
і гті_________
2 Г~
З |___________
4 _____
В портрети героїв твору
Г художнє обрамлення
Місце (роль) на картині Божого суду
А ...чорти наливали в рот гарячу смолу....
Б ..лизала гарячу сковороду за довгий
язик....
В ... [його] тримав у руках сам диявол, за
те, що він чорнокнижник....
Г ...його гола душа давно летіла стрімго-
лов прямо в пекло....
Д ...коло Божої Матері вгорі картини
Страшного суду....
12. Установіть відповідність.
Елемент композиції
1
2
З
4
пейзаж
портрет
екстер'єр
авторський
відступ
д
Б
В
Г
Приклад
Голова в нього була темноволоса, велика й розум-
ні сірі очі... Тіло біле, без єдиної точечки, волосся
блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі.
У цьому короткому нарисі автобіографічного кі-
нооповідання автор поспішає зробити відразу де-
які визнання: у його реальний повсякденний світ,
що не день, то частіше, починають уторгатися
спогади.
У малині лежав повержений з небес маленький
ангел і плакав без сліз. З безхмарного блакитного
неба якось несподівано впав він на землю й пола-
мав свої тоненькі крила коло моркви.
До чого ж гарно й весело було в пашачу городі! Ото
як вийти із сіней та подивитися навколо — геть-
чисто все зелене й буйне. .4 сад, було, як зацвіте
весною!
виросла вона сама, як печериця, між грушею та
погребам і подібна була також до старенької биоі
пвчеоиці Пулсе мальовнича була хата... вікна по-
2спіаіивзе-м.іюйнебулоза.мків.
451
ОЛЕСЬ ГОНЧАР
(1918-1995)
Письменник. Публіцист
Справжні ім я та прізвище ()лександр Бідиченко
Новела «Модри Камень» (1946)
чИТ
^8. "Ра
......сГК
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Літературний напрям, стиль, течія: неоромантизм.
Тема: несподіване кохання з першого погляду.
Головна ідея: ствердження сили любові та життя.
Герої твору: радянський солдат, його товариш Ілля; Тереза, її мати.
Композиція. Новела складається з п’яти глав. Розповідь ведеться віл г.
осоои.
і.
Б п
Сюжет. Події розгортаються під час Другої світової війни в містечіе. м
ри Камень. що в Словаччині. Радянський солдат зі своїм товаришем Н
засніжених горах Словаччини виконують бойове завдання. Змучені, утом-
з побитими камінням руками її ногами, вони натрапляють на хату, протяти;
господині зігрітися. Жінка з боязню впустила хлопців, розповіла про свою
Франнішека, якого поліцаї нещодавно розстріляли, і чоловіка-ліс вика, якої
брали фашисти на примусові роботи (рити шапці для німців). Дочка зач.-;
о ТВІР
А Р
Б
В є
Г н
3. Опої
А І.
Б м
4. Кулі
Тереза допомогла поміняти бинти на закривавлених руках хлопців, напої
кавою. Між солдатом і дівчиною пробігла іскра кохання. Тієї ж ночі Тереза п:
вела хлопців і попрощалася з ними. Наступного дня прийшли поліцаї шм../
Терезиного батька, який утік із примусових робіт. Вони обшукали дім і знайї:
закривавлений бинт. Після цього вивели з дому Терезу й неподалік від нього р-
стріляли. Дівчина до останнього моменту дивилася в той бік, де попрошпао.
своїм коханим. Образ Л ерези й далі живе в мареннях закоханого солдаті
Про твір. Привертає увагу колористика твору. З перших рядків новели читач по-
тралляс і, полон різнобарв я: палітра кольорів О. Гончара має символічне значена-
гатку гвору, коли йде розповідь про піднесений внутрішній стан героя-опові-11
Хб ил Ь С0Иг ЧН1’трав янист| й небесні барви: «Дзвенить суха весна, гудезе-^
К(ШІиііМ СМІеться до СОГІ1^ - Високенеб°"адто6°Ю
якому автоп ви ^риР°да ^Уяє» воиа персоніфікована, виступаєт.іо>(-
людини. На змін^буЖУ( !<артинУ Душевних вражень та яскравих емоцій
червоний кольори. Цемис^аРЄЛЬНИХ 6арВ "риР°ди приходять - чорний. ^
напросився в дім Терези та її І'Єр'ГаєМ0® епізоді ПР° пораненого героя-оло^
пов’язка... Ти проста іа а^рі: и т(>ж &Ула в білій сукні, і ті рУка^. С}
них бинтах,. КольороваТХа пр А мої були мокрі, червоні, р
душі закоханого героя живе' г ИЗажУ в останній главі знову розмаїта,всОІ>*
зустрічі, хоча душа її вже на ВІ“ 3 НЄЮ веде діадог ’ ЗН0ВУ пеРежИВаІщаз^
Роя, його марення): <Бачи' уИтач Усвід°млює, що ця розмова - п.Ш Фа”
зігріті весняним сонцем кола» 1О{)И> ~ уже не забиті снігами, азеле
452 "а,тит-як <«ні озера. Мцзіть тим иер^
А Сі
Б 1
В м
Г с
5. Моді
А г
[V , ЩО романтичне КОХЯи п Яфава». Ни г
| [іканок > € <|и Ірма оповіді: Ті віЄ^*Магає смерть. Р° ’м',вп|<‘ Маренням автор на-
ри події, бо уявно зуст»імаДДЄ ,іакоХаііий солдат НЛ™
' 2",,и ^"^ппїиі......
^а. чижа, небо, «жщ, ВІТ(.р «>РУ. Картинка, яку малюють с.югади
......................... 1 від а.........„ ча,.,ІІ6„ . іі(р| ,
^дцічно та Природно переплітаються дійсне.у якій так
«Модри Камснь* за жанром -
1.
А новела
Б повість г 1егеада
1 оповідання
2. Гвір «Модри Камень» - зразок
А реалізму
Б імпресіонізму
В експресіонізму
Г неоромантизму
З Оповідь у творі веде
А Ілля В солдат
Б мати Г Тереза
4 Кульмінація новели міститься в главі, у якій
А солдати знайомляться з матір ю та І срсзою
Б Тереза проиоджас радянських солдатів
В мати рсмповіЛМ про останні хвилини І ерс-зи
Г солдат спілкується > Терезою в мареннях
5 Модри Камені» не Нл 111
А три
Б скелі
В містечка
Г батальйону
.Баям. Ілли.а^*м,ср‘Пр°
А чоловіка-лісника
Б сина Франтив
Н дочка' Тер< ’У
Г 0 молодість
гній ки> г
У ргчтині Д - НЕМАЄ
А єн ікла
Б метонімії
В а-інграиН
1 11Ср<ч>шФ*к,а<'
453
8.
9.
ІД(.К) перемоги романтичного кохання над смертю засвідчу
А розповідь матері просина й чоловіка
Б сцена прощання Терези із солдатами
В розмова-марення солдат а з Терезою
Г момент знайомства солдата з Терезою
«Модрп Камснь» розпочинається реченням
А Уже Модри Камснь був наш, і шосе наше, і наші гори.
Б Високе небо над тобою гуде від вітру, мов блакитний дзвін
В Бачу, як ти виходиш зі своєї гірської оселі й дивишся вниз
Г Уже через колишню нейтральну зону їдуть словаки спокійними
До композиційних особливостей новели оМодри Камень
названі, ОКРІМ
А зміщення часових площин
Б розповідь від першої особи
11. Установіть відповідність.
Вчинок
упускає до своєї оселі чужинців
перев’язує марлею поранені руки солдата
тікає від фашистів з примусових робіт
у мареннях спілкується з коханою
10.
відсутність пейзажів
поділ на п’ять глав
В
А
Б
В
г
2
З
4
Герой (героїня/
Ілля
мати
Тереза
батько Терези
солдат-оповщ-
А
2
З
4
12. Установіть відповідність.
Герой (героїня) твору
мати
Ілля
Тереза
солдат-оповідач
Б
В
ЛігтіЄРаГі
реМа: ’с
Герої гпг
- -Мі
Сю*"-
і „кий мас СІ
кати Софія
ЩОМІСЯЦЯ ї
коли він пр*
I ЛИСТ від м»
ЗВО.ТЯЄ НЄІЦЇ
проте не каї
Літераг
репресовані
чих прияте.
відповідної
письменниі
ший віддав
•тях...» навіч
мати Софія
^.МНИЦЬТІ
НІХТО НІКС
Та як страж
"'дігРаєлис
Х8ати. кол
Вос,Е1ДТІЛ
а,ІНЬо1
^г?.му За*
Г
А Б В Г Д
2
З
4
454
Репліка
— Радіо! Просимо пана — не треба, не тре™',
в господі! Ви будьте, а його не треба, дід ьь
нам усе зле.
— ...Ми ще прийдемо. З «катюшами*
ми. Я поставлю вам новий приймач, іаи •
слухати весь світ! . .
Нарешті ми знову зустрілися!
вашу руку. Ви відчуваєте, як та тисяч#
реміспгилася перед нас?
~ То зла неправда. Ми виділи ноги (>
сама проводжала його з кимось до г°
залишила там і свої дрібні сліди! у
~ Було зимно й чужо, коли я постук
лісове вікно. Чув, що в хаті не сплять»
мені не відповідав. Там радилися.
ч
ПУсі
>* »
ГРИГІР ,„.
аязі^'чіиіі
І Письмвнни'<-шістдв
I .Н0ВЄЛа<ТР"303уліз "*
ЛІ„е/,ат,,рІІии рід . епос Мі з пОКЛО|Іомі>
)Канр: новела. '>
Теми: історія нещасливого к
Голо»"" ідея: возвеличе||
^„„сить людину над буденні1.тюЛ™ов' як високої хпил
Геро, твору: студе,,т-оп,)иілач' Ч,"Цте »ДУШу. РИСТИЯН«я«>ї цінності, що
О'сілн ~ Марфа й Карно Яокопі- иого батьки - Михяй -
І ' Сюжет. Заміжня Марфа ярк"“'"Тар ~^лько Левко''" " С<Я'Я (С*Я,:ІХНІ
дані має сина. Історію цього , Іак°хаиа в одпуженп,-,..
иап, Софія. Михайло засланий уТийрТ6' (о"°ві^ кХТ^іХ'
£-Шда№Щ>' "адСИЛаЄ листа <4іІ, !ле «Гм І",УЖЄ Ніколи «е Чрне?Х
Ьолив.» приходить. Вона потай біжить до ;иМс2У‘1”|млІНТ¥їтив™ вілчувае дс„„.
лист від Михайла, пригорнути його до пХй п г‘ Левкайпрос>™ "отримати
І ж.™ нещасній Жінці це зробити Соня™Х 11°6ла*'1ивиіі ля®>к» Левко до-
І проте не картає за це суперницю. Р° МарФинУ любов до її чоловіка,
•ерезв Літературознаиці про твір. Новела має автографічний хаоактсп С»„т
І репресованого батька Гр. Тютюнник згадував дуже рЩк* л™” в коТХіб “иж
I “ "Р"Я аЛС «писати» його довго не наважувався. Бракувало, напевно,
І відповідної форми, фактично тонких, постмодерних асоціацій. Знайшовши їх.’
І письменник змі г «розмістити» батькове ув’язнення на другому плані твору, а пер-
I Ший віддав значно важливішому в людському бутті - Любові. Є в «Трьох зозу-
I іях...» навіть традиційний любовний «трикутник» (Марфа - батько Михайло -
І мати Софія), але немає традиційних у любовних сюжетах світової літератури
І таємниць та обманів: у «трикутнику» Гр. Тютюнника всі «кути» про все знають.
І ніхто нікого не осуджує, бо Любов сприймають як найвищу людеьку даність
Іта як страждання, що заслуговує на співчуття. Виняткову роль у його розкритті
І ІЙфає листування: мати оповідача дізнається щось про свого ув'язненого чоло-
І ра ТІЛЬКИ з його листів; закохана в нього Марфа навчилася безпомилково від-
І чувати з’являтися в селі, а її душа тоді відокремлюва-
І^ти, коли саме ті листи мали з являт^ над сибірськими соснами...
І ся від тіла й витала поблизу кохано сказати Марфі, щоб вона не доріка-
I 1НЬ0«У своєму листі він просить я царках3іньківських6а^дуристоч-
І 2 Й0Му за мовчання, що він їй. спів _ ^ци перелетятпь вони
І р^1ІПе»ький, послав три зозулі з плоКЛ°^ Важливо, що емоційне напруження
І \и6іР неісходичу, а чи впадуть од л5^боЛ1ЧНою структурою: і початок, і фі-
^1>1 автор Цілковито узгодив з ’>',а ачач.ина; вій не може збагнути, як «,ви
«ове т„ «ві Д сприйняттю оповідай а й та чому, .одне одного
'•ІНапі - <01ДЛ‘1"° „„„„ одного з будь-яких “; „розвучала в новелі як
І ‘аРфа и тато^) чули 0ДН9 ВіїповіДЬ на ие - тцмить велика
гак і не одружилися? * ..Тоді не було б тебе... шу
ч'^'ЧНИН акорд V музичному гв
І (За м. Нарком).
л'‘
455
Гр. Тютюнник належить до
постмодерністів
шістдесятників
неокласиків
МУРу
Б
В
Г
Новела «Три зозулі з поклоном» присвячена
А кононівським полям
Б Любові Всевишній
В «Цвітові яблуні»
Г Якову де Бальмсну
Оповідачем у творі виступає
Михайло
Марфа
Софія
син
Композиції новели «Три зозулі з поклоном» властиві всі названі Шх,-,
А
Б
В
Г
ро
заі
Б
В
ст
вості, ОКРІМ
А епіграфа до твору
Б наявності діалогів
В листа як форми оповіді
Г розповіді від першої особи
11. Устаї
Худ*
1 п<
гі
м
іі
2
З
4
2
З
4
Тема новели «Три зозулі з поклоном» —
А історія нещасливого кохання
Б побут селян у радянські часи
В життя репресованого в Сибіру
Г стосунки між дітьми і батьками
12. Уст
1
6. Замаскована проблема репресій у радянські часи стає помітною^
А поведінки дядька Лева
Б скупих відомостей про Сибір
В репліки сина про складання сесії
Г стосунків Марфи й Карпа Яркових
7. Характер Михайла найглибше розкривається в
А ставленні до нього Марфи
Б діалогах матері із сином
В його останньому листі
Г авторських відступах
8. Волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє в
А Софії
Б Карпа
В Марфи
Г Михайла
456
у рОЗВ ЯЗКОЮ в новелі є реченн
А
Б
В Навіщо ж людину му^ти'
Г’ ^Тппі игл £ -
ІТ. • --••ЛЯ
'"™’ж СИН№- мій но.,, ,
'ис"""ю-™и—|.,ь«н„р„в,-
Обіймай, т<^иНиуі1ару
, Якінг л син°м. доки й житиму.
«Тоді не було б тебе 0 пона й так мучиться?
„ шумить велика «татова сосна»
,0. Про самостійність і відповідальність Г1Л,
Д розмова з матір’ю "У^нта-оповідача свідчить Його
Б запитання про тітку Марфу
В заувага про новий дешевий костюм
Г ставлення до любовної історії Марфи
Установіть відповідність.
Художній засіб
1 порівняння
2 гіпербола
і 2. Установіть відповідність.
Приклад
А Сосна аза нею річки сине крило.
Б ...Спогади... не щемлять їй і не болять
вони закам’яніли.
В А Марфа біжить на роботу, птахою ле-
тить.
Г Ні ти, ні синок, мій колосок, чогось давно
не снитесь, тільки привиджуєтеся.
Д Годують такою смачною юшкою щодня,
що навіть Карпа Ярковий п’ятнади^ть
Іспк имолотив би, й добавки просив.
1
2
З
4
Портрет
тивстопикий був. товстоногий.
очі так і нечуто 1 костюмі
худющии, гостр
Літературний герой
\ сліпий бандурист
Б Карно Ярковий
В дядько Левко
р Михайло
Д син
ЛІНА КОСТЕНКО
(нар. 1930)
Поетеса-шістдесятниця
Роман у віршах «Маруся Чурай» (1979)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історичний роман у віршах.
Тема: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднай .
рокою картиною життя України в XVII ст. нізщи.
Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з бага
ховним світом), глибока віра в його (її) духовну силу й могутність. ТИмДу-
Герої твору: Маруся Чурай, її батько І ордій та мати Чураїха; ГрИЦЬк г
рейко, його мати Бобренчиха; Галя Вишняківна, її батько Вишняк; Пол Ьо6
обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Леськоч”8
кес, війт Семен Горбань, мандрівний дяк, дід-галериик.
Композиція та сюжет. У романі дві сюжетні лінії, які переплітаються -
биста (Маруся-Грицько) та історична (боротьба українського народу проти°
гарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних^
обсягом розділів.
І розділ «Якби знайшлась неопалима книга*. Дощенту знищена пожежек
Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька
Бобрепка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар таїш
Іскра. Марусі виносять смертний вирок.
Я розділ «Полтавський полк виходить на зорі*. Полтавський полк на зорі
вирушає в похід боронити волю свого народу.
III розділ «Сповідь*. Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство,
батьків, родинні зв язки; дитинство І риця, його батьків та їхні сімейні стосун-
ки, далі постає історія кохання Марусі й Гриця та його зрада з Галею Вишняків-
ною. 5 кінці розділу (він найбільший у творі, центральний) Марусю виводять
на страту. '
нипьк-пт^ гетьмана*. Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмель
СОВУЄ СМЄГ)ТПІ° СП0ВИ "м" Пр° СУД Над Марусею. Гетьман своїм універсалом ска-
совує смертний вирок Марусі.
чи не вся ПолтаваСтЛ> Марусю виводять на площу для страти, дезібра1,и'
В останній моменЛшоед10 Р13ІЮМУ нисловлюютьсяЩодо Марусиноїтраг^*
універсалом, яким наказі СТратою на пл°Щу вривається Іван Іскра з д0°Щ.
русі та героїзм її батька ГоппСКаСУВаТИ вирок 3 огляду на пісенний талан?
горло у Варшаві. РД*Я’якого’як оборонця України, було покарі
миться7^ манд^ГнХиюм1 ЛН !НР/Шає На "рОЩ>' до Ки£ва й п° Д0Р^ гІ'
цю, Северина Наливайка та я^С°^’М’який Розповідає їй про Якова ОуР^|1е
и тиР’“Ук^їни з розповідей д^таз^^1'0”’- Маруся ^ли6о'‘?л^'»,
// ро.ідиі */Лм{)ва бацка» і ' “бачених картин зруйновано' - ^ ,,10
визволеного з двадцятилітньої т ,^" скра ®*д»ідує старого запоров
«8 неволі, „кий оселити тд «««^
уЦІ Р
в
^/Хр05
Р010’ ВТє1
ювер’аєг
ютьп/ пс
Літер
його пер'
досить ч;
ДЛЯ УКР<
ЛробЛвМС
Україні.
СЬКйМ ПІ
зосередь
чуттям.
Тема
йому від
ла зради
«філосої
любові тп
філософ
Чіль
суспільс
казана й
пісень, ]
певних
були йо
значена
боко пе
й любої
Що є «Н
С8°ЄЇ П(
<вОГо ч
'Івом 1
Підт
*>РИь
одружитися
Ю* грішив не покидав **?**** Мд»
* VIII розділ « Облога Пц^”*ш>а* *°ї»жмі юйгк.
дворога Місто муЖНьо1р||1|*^Бр»мв Псітудю.
|вяН Іскра відвідує самотню Мап^2 об»гТ»- ^™ кваігн’
Маруся відмовляє парубкові Р>гл « мвщ ЇЮМ, р ,а{ , * І
Ярозділ*Весна, іс.ч,рть Іс^
рою. виснажена горем і хворобою ь,*'*^'***' Маруся»
^рвертзі П'СЯ ДО ЗВИЧНОГО ЖИТТЯ По&зґ ЧГЖ* Г|*НХ) КІНЦЯ (Х>.
Ь»И пісні, а далі дівчата - .ов^"** “*!*> ЧиийЯВЯЯЯ?
л„< раіурознавці про твір. ЧиташчГ^ Гк^„
його перегук з учорашнім, зовсім —ліііг^’ Костенко. постійно відчували
-хить часто пізнаєш теперішні Окп^/'’**» ' М*С> ” иням У *’*•’”*»»' "»оиа
£и Україні! в XVII ст.. залншавтЛ т,г^'2??1' '*°гопро
дабіс.ча патрютиму, шо виявляється “ СЬМТ,Л," УШ' »"" “««□'п.
чг\їаі V ттпияиі ГТПГ.ГЧ- ог СТЬСЯ В ГОТОВНОСТІ беЗкорНС.ОПЮ СПЖИТИ
Уіфаі ' рено оорази персонажів, прекрасних зав.і> > и сж м яцар-
ським прагненням здобути волю Батьківщині. Одночасно бачимо и беїкрасікх.
зосереджених на власному добробуті, не запалених високим паї; ич»«; м зо-
чуттям. Такі люди — зрадники національної справи.
Тема любові є однією з головних у романі .1. Костенко. її твір дм змог.’ ► *-
йому відкрити для себе красу й силу цього почуття, нехай навіть ця їм'» в ^ га-
ла зради й призвела до трагічної розв’язки. «Маруся 4<раи» юагачу нас своєю
«філософією любові», яка визначається як особлива духовна цінність Ирш'-іема
любові та зради, шо належить до «вічних» тем. вирішується як склад- -ва частина
філософії любові.
Чільне місце у творі посідає інша «вічна» проблема літератури - ^тсш» і
ф^ьстпо. Головна героїня роману Маруся Чурай ніляом “ -
газана Л. Костенко як теніа-тьно °^Р=~ ”
пісень що стали наипо“І*РЄ““” Чураіі. українська писемна література з
роду. У ті часи, коли жила » ін^о(о ^те народ мав своїх митців, які
певних причин була ше слао Р • цураіі _ Одна з них. За -1 Костенко,
були його голосом, його душею, з ’ влаиь власної творчості. її суспільного
Маруся Чурай мала своє Р03У м,“ ' йна. виняткова, вона відчувала и гли-
значення. Як митець, як людина незвінзю и
ггт^й-г
епосі попередниці, украпи ьк«>унк(в^„ським .застншн. .
свого часу, зі своїх осо пст традиційно називають
ством 1970-1980-х РоК,1\ пуСЯ Чурай? МарУ Н.н1 я поки то документально
Хто вона насправді» реальність п и ”•* ь І1СрСказів і легенд, побудо-
*Дівчиною з легенди», т° - 0СГІть значна мл ’ о» народНОїтворчості, такі,
не Підтверджено. ИІоправ ' ві окремі фа*т - припускаЮТЬ, батька . ару ‘ ’
ваних на спільній СЮЖЄТ1ійЖК«І^СН“' ЯКІ ПР‘,ПИСУ 3«
априклад. як згадка » <« ЧураюМ 459
Мр:шку. сизий »Р^М<к
..... деталей, відомих з переказів і
Марусі Чурай, окремих 6і2іІі,’ІїІ>лЄність першого видатного україйс^Ч ік
неї. урешті-решт. глибока .«< Марусі (ві11 зібрав багато свіДі ^0^;
заїка Г. Кнітки-Опіов яненк. ТІЛ)ЖИ це дає підстави вірИТіЛЬіфч^
іі навіть мав її п<»Р' І’1'1> ' |Ц0 ІІС збереглося документальних Мат
існування Марусі Чураи- ‘ ’ історія панюго народу, адже безті;1^1»^
неї' то причиною нього с іклпк Л'4^;
пропало... .. п Марусю, то вийде приблизно такий л.
Якщо узагальни ні 1 в Полтаві приблизно 1625 р. «Батькт ю0^-
фічнин сюжет. Вона "•'Р'»- • хороброю й чесною. Він палко любив свс^1'^1
Горд1й Чура,иЖ^ підчас сварки 3 адн™
кіншину 1.1 ш на < народом, пін вихопив з піхов шаблю іі ЄМ'йе
витримавши його знущань над народ»» ^олю и За
шлях"...... (Л- ” Кайман). Після того змушений був податися на СічР» «
участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон . був страчений
руся жила з мамою. їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а так '
через особливий Марусин дар складати й співати пісні... Чарівна зовнішв,Л
дівчини. її незвичайна обдарованість притягували до себе увагу парубків, сеп(
яких був Іван Іскра, — за одним з тверджень — син відомого гетьмана Якова Ісі-
ри-Остряниці. Але Маруся любила іншого — І ригорія Бобренка, який нібито
був її молочним братом.
Л. Костенко настільки вмотивовано розробляє образи роману, що їх можна
«розкручувати» углибину (тобто простежувати логіку розвитку), не зустрічаючи
при цьому якоїсь найменшої сюжетної деталі, яка б їй суперечила. Навпаки най-
менший сюжетний хід виконує важливу функцію у творенні характеру персона-
жа. Чиж багато хто з читачів звернув увагу на те, що Грицько все своє дитинство
провів у сім'ї Чураїв, де, за словами Я. Шибилиста, він «виріс там на споришів
був ^якрідний син»? Така сюжетна деталь є зовсім не випадковою. Світ сім'ї Боб-
ренків суттєво відрізнявся від світу сім’ї Чураїв. Бобренчиха постійно «воювала
за курку, за телицю, за межу». Життя в цій родині було позбавлене духовного
середовищі 1 Риць ’ виховався б відповідно, і тоді малоймовірно,
буваючи в сім’ї Ч\ г -'М рУТТЯМ моРальності, стала б прихильною до нього. Пере-
матері й набув усього В хРИЦЬ иа певнии час ізолювався від негативного впливу
руся. Він був ніби її молодшимТоа^0 ** Р°ДИННОМу сеРеДовищі, де зросталаМа-
Марусі до нього нагадує сестоннгРаГ.°М’' Т°МУ °СЬ ТЄ початкове ніжне ставлення
меншого брата 3 часом вп« ЬКЄ ПОЧУТТЯ- було почуття старшої сестриД0
Гримь ~ вихованець Ма "Т^0ВЛЮб0В-
то чого їй вдалося досягти Уп ' °На П1днімала його духовний рівень. 1 бага
ним козаком, хорунжим. свілп^!ПТ1 решт рРичь Бобренко став усіма шанова
СТаТИ ваРІВНі 3 Марусею він нр В01Н0м ~ захисником Батьківщини. Пр°те
був^ ІН л,00ВВ Марусю, але любов™х була різна генетична закодо0^
іе здатний на любов, яку не чм И°Г° ^ула аж надто звичайною. Він проС
то пі ’п-г?1 • 1арусі° Дуже непросто V ПІ-б зруйиУвати жодні обставини,
чиха <омсі <Я І1астр0ЯМі здебільшого НЄ1 Гли^)Инна й вразлива душа-
........•—
ч°'
“яГі
ла,
лЛ”4”5
ІИ"'
рі<“°г0 °
,,ОГО «еМ‘
й Гр»ць:
Стос;
вирі-зьбл
тільки рі
Чурай -
ще не на
блискуч
леного л
сповнен
відь про
. , .. га не,іпкшед.ХХїГЇ І‘ія‘'у,;."и'П1’ 3РІЛ'
* ,.,- «•>,ЛН.И .«ьч- ' ’»«« і .чий ,,,’ ’ г М,’"ЗМ" Т’к> 0ДВІ'1Иа
Е«,№. иччпн.4 і.. „е »- це часто бтаа для М“7<* “ча
ЕХимшеїа в.чи, іі|чч-г.,‘.,т" ТЬ *«« став Т" ’
ч, 4. і'Кі не уснщоМ,11П|. чавити себе вінце за інших.
Чк’ліо Марусяот іяхетнюнд 1;і /
руиме‘ •» ічи л їй чіч\і Навчитися в ньо/ ? ’^<ш,,ЛоУлаз°»сім ііпііаситуація'.
^іТіи іа ’Ч4' рідкісну Глибину й масці *' 1,аі1,'ва промова на захист Марусі аа-
|ЧКо'г ” значення та. киіовц ГОГо Мип ,и‘”н ІЬ 1,пі'о мислення він дуже тонко
п ;х д інших Через єною неоп іиніп.ґ4 1 1 усиі,,ьства й ним різко вирізнявся
«кьком\ середовищі. «я, чом е бпи "а" П0чуйає себе Лето чужим у пол-
ЕГ . зачиляї .. .. .«Ішоог Ми з вами люди
і нем.и н п»м\ ию Іти 1 Ім иРисутнім на суді над Марусею, і нічого днв-
м*’‘1 ‘ н Долюблювади всілякі посередності, у тому числі
А І ринь. було, і сердиться, іі зітхає.
Він, каже, хитрий, потайний.
В нас на кутку його не люблять наші.
Шляхетний дуже і чолом неб’ї.
Він, каже. - гордий. З ним не зварній каші.
Він і мовчить, бо дума щось своє.
Стосунки Марусі іі Івана Іскри за споїм художнім смислом, психологічною
щірізьбленісі ю іі естетичною внписаністю — одна з найпрекрасніших сторінок не
тільки роману, а іі усієї української літератури. Па жать, художня лінія Маруся
Чихій Іван Іскра через недостатню літературно-критичну інтерпретованії її.
...............................-=
п „„ ку«- ВПІІНСМП кар.иіпі О..м полувальним універсалом;
леного лету на коні ДО Б““ сцена „рятування Марусі від страти; розпо-
сповікна еіпвчут.шво..сан і оіМарусі (3пГ.Куском).
мдь про відвідування Іскро
/.-.ппа коли вони мовчать...» (1980)
Вірш <Страшш слова, ко.
Літературний рід: лір,їКа'
..................................................................
, Л" “ <. «л- - хг
Про твір. Як іноді ва ВОНО загра<СтраШНі слова, коли вони
і поставити ЙОГО в те ‘ дірИЧНИІІ гер або з уст поета воші мають про-
» емоцію, адже. ЯК етія р. мі.шсь>. а В1Л ‘ „ слова кохття. тобяо, т ю.
ш.вча,ь .... Л,ОДЄ‘' ПРОТХтада» У ню ''"'г"’'
«аучатн ніби вперше- „е з болем- хто можуть.-„риим-п ік>і
- ^„ре^................................. ’,ЦИI,, п04-™.
І ін ш байдужість । ому <жиюНпям. 461
,.™«.- ЯЙЦ»,
асфальти (міські дороги) і спориші (стежки в селі), персоніфік^
чать. причаїлися*)', повторам. а'"\.
в-
6
О
1. Ліна Костенко належить до
А постмодерністів
Б шістдесятників
В неокласиків
Г МУРу
2. Твір «Страшні слова, коли вони мовчать...» належить до лірики
9- У
А
б
В
г
10. П
А любовної
Б пейзажної
В патріотичної
Г філософської
3. У творі «Страшні слова, коли вони мовчать...» наявні всі названі
ОКРІМ М°Т">«
А сутності поетичного мистецтва
Б пошуків свіжого й оригінального
В збереження української мови
Г творчості як категорії краси
4. У творі «Страшні слова, коли вони мовчать...» протиставляються
А люди й слова
Б асфальти та спориші
В краса й мільярди слів
Г поезія та дотик до душі
5. Твір «Страшні слова, коли вони мовчать...» за жанром -
А ліричний вірш в сонет
Б балада Г пісня
6. Жанр твору «Маруся Чурай» —
А лірична повість
Б філософська поема
В соціально-побутова поема
г історичний роман у віршах
7. Улітку 1658 року
А «згоріла дощенту» Полтава
ляхи взяли Полтаву в облогу
г ' Х«УСЯ Х0ДИЛа На прощУ ДО Києва
У* покараний на горло у Варшаві» Гордій Чурай
12.
462
8 І пиопіму романі
А - Весна, і смерть, і світл
Б «Якби знайшла^ н ВОскР^іння»
В * Полтавський полк ви^’^ КНига*
Г «Облога Полтави/ Х°ЛИТь н* зори
9 У творі • Маруся Чурай, НЕМАЄ
А поділу па десять розділи
Б двох сюжетних ЛІНІЙ
В пейзажів і портретів
Г екскурсів у минуле
ю II рочитайте уривок із поезії.
. 1 слово скаже — з пам’яті не викинеш.
\ більш мовчить, не щедрий на слова.
Гаке обличчя, зразу і не звикнеш, —
різке, як меч. Тонке, як тятива.
Це ОПИС
А Мартина Пушкаря
Б Грииька Бобреііка
В Леська Черкеса
Г Івана Іскри
11 Прочи тайтс уривок із посзЙ,
Ще не сгмрии І славу мав. і силу.
нього ппгяся
Цими словами описано
д Гордія Чурая
Б .Чеська Черкеса
В Мартина Пупи®?*
“ сДинз Н^ивайка _
12 прочм^ УР»^’
того кь ію6ив щемі.
Цеяк.гмц» и сотаю
грпмз
Нимисло-- рдп
А Я|Х-М>’
Б ?/)(М-нМ
в
г Івана Ь
г
13- 1 Яка стоїть, немов свята та божа.
Ото така вже вдача потайна.
Бо на обличчя з янголами схожа,
але в душі - то чистий сатана.
Цими словами Марусю характеризує
А Бобренчиха
Б Семен Горбань
В Параска Демиха
Г Галя Вишняківна
14 Щоб Грицько від туги не зачах, полинове зілля варила
А Бобренчиха в Галя Вишняківна
Б Маруся Чурай Г Параска Демиха
,9.
У И
А
Б
В
Г
20- №
15. Прочитайте уривок із поезії. І у г
Йому добро саме іде у двір. • Г І д
/ сад рясний, і нива хлібодарна. Б
Він не який визискувач чи звір, В
він просто вміє взяти запівдарма. 1 Г
Цими словами охарактеризовано
А Чурая І 21- - с
Б Черкеса І
В Горбаня 1
Г Вишняка । 2
16. Приворотне зілля Маруся Чурай приготувала для
А Грицька Бобренка В Івана Іскри
Б Галі Вишняківни Г себе
17. Словами Упир з холодними очима, пихатий словом і чолом мандрівний дяк
наділяє
А Северина Наливайка
Б Ярему Вишневецького
В Якова Остряницю І
Г Семена Горбаня | у
18 В
Чурай». ЯК*й послідови°сті розгортаються події в романі «МарУ1 1
Іскра в Богдана Хмельн^ Марусі в Києві ~ СУД наД Марусею - І З
Б ппоп.я льницьк°го |
Хмельницького8-^? пУД НаД МаРУсею ~ Іван ІСКРа в Б0ГДЗіи
В проща МарХ Ки; П°ЛТаВИ айз
Хмельницького - СУЛ на Полтави ~ Іван Іскра В Б°гд
г СУД над Марусею- іЬ Х1арусею
русі в Києві — облога По В ^огдана Хмельницького — пр°аіа
464 ави
19.
Пропитайте уривок із ПОезй
Вдягнула ніч на
Все місто спить син Шори‘
У цих рядках ІІЕМде * 7*’и м°вчазне.
персоніфікації
гіперболи
інверсії
епітета
20-
Б
В
Г
Прочитайте уривок із поезії.
вінки пускають .за водою вниз
А вже гадають, хто кому па мислі,
™°ПЦі знос”™> до багаття хмиз.
Яблучного Спаса
Івана Купала
Стрітення
Великодня
У цих рядках Маруся Чурай згадує свято
А Яблучного Спаса
Б
В
Г
21. Установіть відповідність.
Літературний герой
Іван Іскра
мандрівний дяк
Семен Горбань
Богдан Хмельницький
1
2
З
4
А
Б
В
Г
д
Вчинок
пропонує обмазати дьогтем ворота Мару-
сі Чурай
розповідає Марусі про героїв і ворогів
України
зраджує Марусю Чурай з Галею Вншня-
ківною
освідчується в коханні Марусі Чурай
скасовує смертний вирок Марусі Чурай
22. Установіть відповідність.
Художній засіб
риторичне звертання
алітерація
антитеза
інверсія
2
З
4
А
Б
В
Г
Д
Приклад
Тоді на вряд був ставлений Фесмсо
„мнів дозорця скарбу військового....
Сиділа Галя наче панська рожа.
Іван сидів з похиленим чолом.
Так само засвіт встануть з полуночі.
4 ти за них, Полтаво, помолись.
Лесь тихо жаби кумкають з болота.
Лягла на мур вечірня позолота.
АвЖе світає. Сумно, сумно, сумно
благословляється на світ.
465
23. Установіть відповідність.
Літературна героїня
1 Чураіха
2 Бобреняиха
З Маруся Чурай
4 Галя Вишняківна
А
Б
В
Г
Д
Характеристика літературу
Було, не вип’є, бідна, і не з'їсть 'Єр0'"і
уся пішла в роботу і у злість "
Така уже зробилась, як Яга.
Все на курей покрикує: <Гай-га,
Нікому ні руки не шлюбувала *
ані на кого й оком не вела.
Глуха до пісні, завжди щосьспо
Все. вишиває прошви подушок
Ще як мовчить — нічого. Заговопи»,
гостренькі зуби — чисто ховраіи^Ь'
...Її вважала відьмою Полтава.
У неї котик був, як чортеня,
і чорна доля з чорними очима.
Цілюще зілля, отруї, даюся...
Таке обличчя чи така вже звичка,
а голосочок! — чистий, мов кришталь
Така була красива молодичка,
вуста сміються, а в очах печаль.
24. Установіть відповідність.
Літературний герой (героїня)
1 Іван Іскра
2 Бобреняиха
З Маруся Чурай
4 Лесько Черкес
А Б В Г Д
Репліка героя (героїні)
А — Якби ми ремигали, як воли,
якби ми так чесали язиками,
то вже б давно Вкраїну віддали,
не мавши часу бути козаками.
Б — Ви, канцілюги, у чорнилі пальці,
бумажне кодло, воло набивне,
хватальники, в походах небувальці.
кого взялись подужати... мене?!
В —Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це -
Г — В розмові я, сказати б, то не дуже-
Л в пісні можу виспівати все.
Д — Щоб так і знав: як сходитиму з '
Лі/пе,
^Са»і
Ге^
Голо
таДітаРн
дино*»-
ТОР)ИК
Йор
Ком
ясетних
ЛЯІОЇЬС
Медвиі
дим
романт
охопил
зажі в
підсил
Сю
потягу
Григої
Сіркої
Медві
за кор
П(
еька,
має С7
гогріц
то не лишу тобі і заповіту.
Все одпишу на церкву й монастир,
на всю Полтаву будеш багатир!
466
I V
1 ,исьменник-еміГЛ 19б3>
"****-'
І «„і и-я «Мінський рух)
Роман ,т аНІ1“',"ВИЧЛ““
I ;/ітгр«'".¥Р"“«Р0.,Єіюс. ' ’ (1940>
Жанр: пригодницький роман
Тгма: І раї ічна доля особистості за оаляі .
Іо.іоони ідея : з'ясування справжніх впи^^Т<>ТалітаРН0Г0 РежимУ-
.рному « упіільсі ні; за будь-яких ’ тр^п*ШОсті буг™ людини в то-
И м| УАЬ лких обставин особистість мас залишатися Лю-
т.«>р«.-Григорій Многогрішний (молодий український щжегер а.іа-
’Р 1 4 дььїка, ринь та їхні батьки - Денис Сірко й Сірчиха; ма-
I ймр ИКІИ Медиин.
Композиція. Основна компо.шційна особливість роману - наявність двох сю-
4І.ціих ліній, що розгортаються то паралельно, то зіставляються,то протистав-
I яюі Ь‘ Я ' 'ьнляїа сюжетна лінія твору вибудувала на полюванні майора НКВС
м, । вініл ік піп НИЛО т игролова, за не прирученим тоталітарною системою моло-
‘ ,?< .«> кийком, який яіайшов у тайзі друзів і кохання. Паралельно розвивається
I 11 % нчігі сюжетна лінія: зародження й розквіт високого почуття кохання, що
рпма,п И- на Ж ІЗ Я І І коМПОЗИційну роль відіграють пеи-
І »»-«.."——•
.....
...-......к.................................
КХЖ...........................................;:-Х“' 1'-~
Про твір. .Проблеми проти ^іар.. сХуДем'яиа№°.
СЬМ. увиразнюється ти* першогокатор маісторняитдо
ма> славні й «обмсиі тр^,ка та пов^’> * ^ова У^“£££
ГМР’1111,0го- 'схрестя* В,К'В^11;’ га юність: '''""““й щічного - *>'»'
нашого народу на * ‘ п1>0 дит‘,нС краю -тйХ0Г 1іноокі, зоряні иочь
спогадін головного НІ* й ^раз РаН й вИшневі.стей" знав, що вже
«та. чебрецева. Танк" <а« згадує а£» І-ритор»’ |1е міг зии-
у герціС ’ароі Сірчихи-яка» чорНіЛри.вШ^засму^»^0 для українця
6а!Х-‘- ЇГХ
и. м;.. того ЯСНОГО, с »"» спогаД» .1 )Го народу- ґ .^нваль с»
" "'Т'...............
гшгу іайіи і/н'і*1 ‘ гордо110
«и,; (цнси іщшл'ік __
,1С показна, захована глибоко в Серщ
, ,, ю Віт-"13’1" ' "гальнолюдськими критеріями,
й чесні. їхня люб° ктеризуетьія 3. • Григорія: «Ги тут у^м
.....№".....у ',лі(., звіР(. а,м ,Іи’
... »»• „ к;,„о сита. Лежи ж собі- такчі^,..
На багато май ,,тиянська душа, а якийсь т,ш * >,
Нашж» '" а мкоп "« „ ЛІОдИні вселюдське, вонаП0СТаі, .
коричь.то " №, малазі»1"1" сталіцського режиму. Авторш %
двохекснрс1 ІІИХ - не11111 ‘ й котрий на холу вистрибує
іх ., драконам11 о11 "яких , мпого Р1"»|!с:)е паргійІІу ь111у £Ч
в,м7,Т7."ХИі"...............................................
..................................................Аобр-адз^
Образі Григорія "'"^сХл. иротистоіиьначальннков! етаву
НІС1 , ескоревіеть -гордою «о ие датна приборкати волетюбшйд
...................................................
* Лш, й гч^^^имеш радості, з дишчих очей дивитш^. ,
„ін- Ти чати.чеш дітей, а. втечеш...»
’аиіч'й втікатимеш од ии> ,"'3 “‘о1-р,ш1.ий убиває Медвина й зали»
• уражає фінальна сцена. «* постраждали інші: еСрйн. і присуд
на снігу напис, аби за ного _ да(. сам ,ІНЖ>.
л _ Григорій Многогрішний. А за шр
1. Справжнє прізвище Івана Багряного —
А Губенко
Б Фітільов
В Біличенко
Г Лозов’ягін
2. Іван Багряний був представником
А Мистецького українського руху
Б «празької школи» поетів
В нью-йоркської групи
Г шістдесятництва
3. Твір «Тигролови» за жанром —
А роман
Б новела
4. Твір «Тигролови»
А епічний
Б ліричний
В ліро-епічний
Г драматичний
В повість
Г оповідання
468
>
&
іАйіі Л& -
5-
6.
7.
8.
Б
В
Дракона нагадуВав
А тигр
потяг
Сталін
Медвин
Прочитайте уривок ізтпору
ІІІит,)е,-Ят уа, ю'
МПГІ Мг* -
епітета
метонімії
та етології
окси морона
нмЛ
8Мхч
й.ІІШІЗІ
1ЦОПЙ
У цих рядках НЕМАЄ
А
Б
В
Г
Утеча Григорія Многогрішного з потяга є
А зав’язкою п
С: В кульмінацією
Б (>• і.іВИ І ком ПОДІЙ ] розв'язкою
Зоологічним націоналістом, дияволом в образі людини названо
А
Б
В
Г
9.
Медвяна
Арсен ьєва
Дерсу У зала
Григорія Многогрішного
Прочитайте уривок із твору. _
_ Ти матимеш дітей, але не матимеш радості, з дитячих очей дивити-
мемося ми. Дивитимусь Я! 1 ти втікатимеш од них геть... І ні в ти ви и
втечеш.
Виділеним словом позначено
А Григорія Многогрішного
Б майора НКВС Медвяна
В Дениса Сірка
Г Арсеньєва
10. М’яко вимовляє «л»
А Гой торій Многог
Б Х нКВС Меди-
В Денис Сірко
... і <ль» герой (героїня)
. ш0сь середа між «•”
_ШНИІ4 то грииько Сірко добирав
Ій Многогр,шНП
«Й.Сл
II. До Хабаровська
потягом
А
Б
В
І лєс
469
«Експрес № 1 *
<ЕКСПРЬСК
12. І Індії роману відбуваються в
А 1920-х роках
Б 1930-х роках
В 1940-х роках
Г 1950-х роках
13. Основні полії роману відбуваються у
А Владивостоку
Б Хабаровську
В Забайкаллі
Г Сибіру
14. Під час блукань Григорія Многогрішного від голоду врятував
А тигр
Б ізюбр
В ведмідь
Г бурундук
15. Рефреном у романі звучать слова
А Ми є. Були. І будем МИ! Й Вітчизна наша з нами.
Б Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи.
В Чому я не хочу вертатися до СССР?
Г Сміливі завжди мають щастя.
19- ґа
А
6
20- 3
Б
21- У‘
1
2
З
4
16. Прочитайте уривок із твору.
- Стій! — гукнув Григорій. — Зброю геть! Руки вгору! Три ступні вбік.'Так
стояти!..
Ці рядки є
А зав'язкою
Б розвитком подій 22.
В кульмінацією
Г розв’язкою । і
17. Про успішний перетин кордону Григорій та Наталка повідомили Сірка-1
через
А Дядорова
Б Заливая
В Фійону ' З
Г Нерпу
18. У романі «Тигролови» НЕМАЄ 4
А присвяти
Б двох сюжетних ліній
В поділу на частини й розділи
Г екзотичних пейзажів Забайкалля
470
Ш. Голос певіїокорсної йолі,»е
А експрес № 1
Б пісня над «драконом»
20. З вікон хати Сірків видно
д Байкал
Б Сіхоте-Алінь
21. Установіть відповідність.
Українською дуХу символізує
ПрІ.ІПИіІІС Многогрішний
кохання Григорія й Наталки
® Маньчжурію
Г Н-ську заставу
Герой твору
1 Григорій
Многогрішний
2 майор НКВС Медвин
З Грицько Сірко
4 Денис Сірко
• овнішня (внутрішня) характеристика
А Він дисциплінований, і тонний, і не-
схильний вдаватись у дрібниці. Тим ча-
сом не марнує часу на теревені: п’є собі
бордо її студію/; промову вождя.
Б У нього вже не було зубів, а сам він — як
сухенький зморщений грибок.
В Високий, як батько, дебелий красень.
Молодий — років 25. На ньому військо-
вий старий френч, на ногах ічаги, на
голові набакир кепка, а з-під неї буйний
чуб кучерявиться.
Г „Дебелий, спокійний голос. Батьків-
ський. Такий сердечний, а гуде, як з ба-
рила... Кремезний, броватий, волохаті
груди в пазусі.
Д Юнак - 25 літ, русявий, атлет, авіа-
тор тчк... Суджений на 25 років тчк...
22.
1
2
З
4
Установіть відповідність.
Репліка
-тип ти але моя
Я ще не знаю, хто ти^
хата - твоя хат1!- „„
Такий закон тут. Наш ^^^
- Вір у своє третя
У сміливих щаїтя следоеа-
- Так... Ну. есе. та^во- Тут я
темі Усе. Кі^ ^иприбушт!
тобі... й рев. тут »^и ,ц0
- Батько все оуг. и< молсе, ка
попа тебе виспові^ти.^^,
жуть, поле^да^0
мабутпьі.-
але моя
Літературний герой (героїня)
А Григорій Многогрішний
Б Наталка Сірко
В Денис Сірко
Г Сірчиха
д фійона
471
23. Установіть відповідність.
Художній засіб
1 персоніфікація
2 порівняння
З тавтологія
4 епітет
А Б В Г Д
1 ГГГ__________
2
З______________
4 [ І |
24. Установіть відповідність.
Композиційний елемент
1 екстер’єр А
2 інтер’єр
З портрет
4 пейзаж
Б
А
І»
В
г
Д
Приклад
Пароплав канув у сивіЛі
Вирвавшись з пазурі с
летів, як на крилах. "ін
І з-за хати повиходили цРІ
повтікали з тайги і стоц,ти
! лихо скрізь навколо, і **'"
і смерть... Чужа чужина..
Потвора лежала майже нери
лите конвульсійно здригалася^'
В
Д
Уривок
Височенна, чотириярусна тайга, буйна й
пролазив. як африканський праліс, стояла на-
вколо зачарована... Нетрі. Несходимі, незмі-
ряні.
...Стежкою йшла довгонога істота. Обірвана
Худа, як кістяк. Волосаті груди їй ходили хо-
дором над сухими ребрами, що вилазили з лах-
міття.
У кутку рясніли образи, королівськими рушни-
ками прибрані, кропило з васильків за Мико-
лою Чудотворцем... Він лежить на великому
дерев'яному ліжку... У вікно знадвору зазирає
сонце.
І пущі здолали, і край скорили, ще й залюднили.
І звикли, полюбили. А нові діти народилися -
це вже їхня батьківщина тута...
Стара, але дебела ще хата, рублена з доброго
дерева, з різьбленим ґанком і такими ж налич-
никами коло вікон, крита ґонтом, стоїть ті
схилі сопки й дивиться всіма чотирма вікплчч
на річечку...
Вид
црові
Літері
магії’.'1 6'
Г0 прекра
Малин
те голов"
серії® є по
ними, але
вміє й пр
свого сер
якій буду
інтонації,
етичний 1
неньчине
зелени мг
ІИ)ЕЗІЯ ДРУІГ..
ЛнДРійм\°;іОВИНИхХст-
<™^Ма?Ишко
«Пісня °СТаЛИНаро^
Літературний рід: лірИКа РУШНИК* (1959}
‘ пісня (народна пісня
Вид лірики: особиста, фідосоХ^"01'0 походження)
Провідний мотив: материнсь' - г
Літературознавці про твір. ДірХ ~ * в’ада,І1сть своїм дітям.
матір, її безсонні ночі над колискою синХ^ 3 Великою теплотою згадує рідну
го прекрасного, людяного, її сокровенне
НОЮ долею. Ненька дарує синові випштщ- бачити п щасливою, не обшде-
А. Малишко поглиблює образ ртник. \Р-УШникяк.сим^жит^вдїД°ропі.Так
тс головним у поезії є образ найближчої''‘‘І’(^ЗИЧМ1ИИ а народно! творчості. Про-
серце сповнене безмежної любові до дитини ‘],<’ВЯТ,Ш°І людини _ образ матері. її
і до дитини. І цю рису душі поет передає економ-
ними, але надзвтаино місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо мати
вміс іі прощати, і наставляти, і жаліти; засмучені очі, бо рідна ненька відриває від
свою серця дитину, посилає її в широкий та бентежний світ, в дорогі) далеку, на
якій будуть і радість, і смуток, і печать. У цьому творі вдало поєднано задушевність
інтонації, загальнолюдську тему материнської любові, традиційніш народнопо-
етичний мотив чекання сина, який автор майстерно втілив в образі рушника, цього
неньчиного подарунка, своєрідного спогаду про свою домівку, матір, отчіш край із
зеленими лугами та солов’їними гаями (За Н. Бернадською).
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
(1935-1963)
Поет. Належить до покоління шістдесятників.
Витязь молодої української поезії
Вірш «Лебедіматерине*»» (1960-1963)
ЛітературнийрЯ: Л1РІІКІ\ нап0дною піснею (у формі колискової).
Жанр: ліричний вірш. сіав 11
Вид лірики: патріотич на. , , Ба1Ьківщину не вибирають.
взаємопов'язаних мот.»^ ^«оти» пов'язаний 3^°“ .^Хотима казки,
‘аіідяки старанням батьк чаРівннм танцем. ПІГПІНою. уже дорос-
ноі аматеринської доброї лм ви6с)ру житп'вого ш.іяхькс б іаГОС10ВСІшя
Наступний - м°тивдор синовш самостійності. М< іхідність пізнати кохання,
лою Неминуче настає м,,тв _ це мо*лИВІСТЬ 1
“ Іптеріцил ації В. имоне 1
„ пибіп їх цілком залежить від людини п„
..Р'«>у, родинне і'іастя. Вибф _ да .. к 1,^
автора, < '“'."’;І'"'"|;‘'|'ІК1„,'п,іх. Образи-символи запозичені з “Иби,,4
лХКбрази вірності матері й Вітчизні; крила як образ, що «ини^
Хок^ свГтзрідної домівкир вербин топаз, символізустьнеодмі,,,,^,
українсько..ейзажу (За И. Бернадсмою).
«Ти знаєш, що ти - людина?» (1962)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: неповторність кожної людської особистості.
Про твір. Увага до звичайної людини, до її тривог і проблем, до буд
життя - домінанта в поетичній творчості В. Симоненка. Поет переконаний***0
кожна особистість становить окремий Космос, самоцінний за своєю суттю- *^°
ти на землі - людина, і хочеш того чи ні: усмішка твоя — єдина, мука твоя Є(і
очі твої - одні». З цієї думки розпочинається постійне утвердження націю,
ної гідності й окремої людини, й усього народу.
0ро*ід*
|><> ГВ1
’з^-ИІ
Л і каж
гсР'* на я
хай
"а ^го...
;1>°КОЛ'
Літер*
Жанр:
Вірш «Задивляюсь у твої зіниці...» (1962)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська, патріотична.
Провідний мотив: синівська любов до України-матері.
Про твір. У вірші ліричний герой переосмислює історію рідної землі. Україну
він називає найсвятішим, що є в людини, — матір’ю. Вірш написано у формі моноло-
гу, зверненог о до N країни-матері. Її образ має сакральний зміст, він перегукується із
сис гемою вірувань українського народу. У фіналі твору звучить передбачення своєї
ранньої загибелі: «Я проліюся крапелькою крові на твоє священне знамено». Рання
смі рть пое га — жертва в ім я рідної землі. Ліричний герой захоплюється своєю див-
ною й гордою країною, схиляється перед героїзмом і мужністю борців за її нації)'
іАіьне визволення. Заявитив Радянському Союзі про синівський обов’язок любити
...0І°/ країну понад усе на світі та ще й не питати дозволу на це в Америки іі Р°‘
я'іилпг ж- Ь1Ьше’1 сміливий крок. За таке на митців чекало щонайменше забуття,
а іноді і фізичне небуття...
Вид ліі
Провіє
Про тї
ти будь-я
зуміла збе
гартуєтьс»
на. Йому і
людські яі
ідея віри с
ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО
(нар. 194^)
Поет
В’РЩ «Наша мова»
Літі-ратурний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
в-Юпри™.-патрі0ІИчм, філософська
474
Пров«<Ь.имл<отив.
..............« «треф,.
/ііік.зш-ліікоі лікри!) 1 Іа • Наша мої.., , г
|ґроіі і каже, що навколо Пісні
п.-п., па жал....1™У ліричний
„ж хай п..чпт-.«,т . ' “"*'‘из..аі,11І,17“адиото“аР““"«<Р<«мовлЯе«о».
»«**“ Л|*П,‘ 1тІ>офи. Хоча |И)ДКИX,* ,иш"! —Л ,„ад.
в1. Автор простими сл0ІИМИ доносить^|1ичХ«ться. „роТе „„„„ рИТМ13„яа.
нові покоління українців. Мудр1 ДУМК”. на яких мають виховуватися
ВАСИЛЬ СТУС
(1938-1985)
Поет. Дисидент
*І осподи, гніву пречистого...» (1972)
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш-медитація.
Вид лірики: філософська (релігійна).
Провідний мотив: утвердження сили людського духу.
Про твір. У цій стоїчній поезії ліричний герой твердо заявляє, що, пройшов-
ши будь-які випробування, вистоїть. При цьому він наголошує: добре, що мати не
зуміла зберегти його від біди. Тобто саме в життєвих випробуваннях і трудношах
гартується дух. Ліричний герой — смиренний християнин і водночас сильна люди-
на Йому важливо в будь-якій життєвій ситуації залишатися собою, не розгубити
людські якості. У цьому весь В. Стус як людина, поет і громадянин. Екзшжнцшна
бея віри особистості у свої сили звучить переконливо и ОПТИМІСТИЧНО.
ІВАН ДРАЧ
(1936-2018)
Поет-шістдесятник. сонячний поет
.Балада про соняшник. (1962)
Літературний рід: 'ІІ111 11101
Про твір. У чБа.іа.1' ^’горо6иів з рогатки. Хлоп,„,к щиро зди-
вилазить па грушу- ;сонис. ш0 іде на в иеах кушр,а. у череп,,ш
« ідеться осяяння: він < )ПіМ дивом *У да0 й„г0 душі навіки- А лапі митець
кований та захопленії1 - дка застигла назустріч хлопчику їхав чоло-
сорочу навипуске. Не '- - ‘ . „„являється. ‘““тмжуру: коли дивитися на об ект
моделює побутову сит. ігаЕМо прийом к & ,м нс бачимо, або ж
ВІК „а велосипеді. Тут спостер^ МИ його
проти яскравою сонато4 47а
>( М<> лише нечіткий силует
.................................................
......
............
............ •«
1 | "5“ '"”
НУ СТРУКТУРУ ’* И*,’Г'*1
(ішаьх батати на іюча
। онмиїмикоиоі іюіі/>и
ДМИТРО ІІЛВЛИЧКО
(нар. 1929)
Поет, політик, громадський ляч
Пісня •Два кольори» (1961)
. Ігінгратурний рід: ирнка.
Жанр ін Нн (Н.іро.ІН.і ПІСНЯ п и р.ітхрпою походження)
Лип чрики. п.нріоііічіі.і, фі К к оф< ЬКЗ.
/2рсми4ні чотиви: дорога життя; синіш ька іі материнська ш/і«
Про твір. «Дна кольори» одна з нам відоміших і н.иііі<>цу.імряйм№
Л Пак пічка За символікою бари і чисел, філософіє Ю жипя ця посли
< *• > і»іфг н.клорної традиції: •червоне то любов, о нори < я*о аф
Т-о СЬоГО» инз до житті ної подорожі, Ніби ГхіаіІМ Ній 1ЯЮЧІ1 Н ДЖ1СЖ1Г ярь
чай- ЦЯ дорога це завжди буде гладенькою (червоний Ко.іір ЩЖТХН1
а гм іюлнна проходи і ь через труднощі й біди (11 апівімти,
ці) Вишита с орочка ніби часточка .маминої душі, тому ліричний ігрийя^--
Иртл уп ДНІ ІИ як оберн ВІД ЗЛИХ СИЛ. ЯК спогад про рідини 1-М гді
Ьірш леї колії на музику О, Ьі.іаша і стан народною икигв» За ж»»
к -лори ом । національною символікою він спорідненіїн з «Піснею про
А .Малишкді
ЄВГЕН МЛЛЛНКЖ
(т7-1968)
' ^миРанг^Р®Дставник «празької школи - поетів
У^нсмт о№ссей. .Шпврвюр МПІЗНИХ сгроф.
,,|рі" ’Урииок а НОРМИ» (1924)
‘ітературний рід. лі рИка
Жанр: ліричний вірш
|1а1р1от111)на.
476
। иіюЯі,),ші, у<>ти„.
про твір. За епігра* ї?......а ні,,,,
,,іг га Е. Пер, арена. що в ,ІС £»»•«* '»
ди,. З перших рядк|в ' ^Ді укр.,,, ' , ,' -ь.,,,, ....
він <в»рл кремезною „ -1,іМПьея „р,, „і *» •'.іі.і
,ах тече чумацька іі коза,. ‘ Л-4/І „ ‘ М.и.„„„к.,:
С„К1. походження. В К|Ю"' Г'Лі.....
‘ • нне й трагічну істині ’ V У 3 **ИИ. С М,, ’ Ибупі "І"1 укрйн-
^онажів: перед X?*1 »«• • Л X,£ .............................~ "
। «— являкггкго діями на істопичнич
Я Залізняка. І. Ґонти, які Малюють в уяві Т™ В Хме"‘Ніиилого. І Мазепи
історію У країни як героїчну поему То' (' Ш 'У е,,ох>' кричний герой сприйми,
поеми». 1 цей уривок - період від б \м ‘ ,фоз“’’<мп наав» "<ниії -Уривок з
Використавши козацьку тематику Є мЛЬ,П,,ІЬКОГОдосУЧасни,<‘в Є. Маланюка.
•іюючи до народної пам’яті, у якій ча«г >іаі,М)К ПР°8ІВ паралелі до XX от., апе-
гкраїнських козаків. «Поет намаг-ій Р >Ніц"ІСЯ сланетні звитяги та перемоги
ця, згадуючи колишні перемоги пгплі іінН>°У •"ІИ ” Читача ПО(Х,>ЛОГ‘М перемож-
Лене обличчя - муціп, у жилах якшх “ 'М‘ии кш^тьп'яний ‘ чіл скривим-
.а _ м * , ких рокоче запорозька кров . Навив тоді, коли
держава рухнула у козаків неопустилися руки: •‘Вони влии свячений ніж За-
.изняка майбутні діти! > (За В. Шапіро). Алюзії ^Вставайте! Кайдани порвіте!>
і «н? паралітик... народ мій» відсилають читача до Шевченкового «Заповіту* і
Франкового «Мойсея».
1. Імператор залізних строф
А Василя Голобородька
Б Євгена Маланюка
2.
3.
— самоназва
В Василя Стуса
Г Івана Драча
Витязем молодої української поезії О. Гончар назвав
А Василя Голобородька В Андрія Малишка
Б Василя Симоненка Г Дмитра Павличка
Народною піснею літературного походження став твір
А «Господи, гніву пречистого...»
Б «Ти знаєш, що ти - людина »
В «Задивляюсь у тної зіниці...»
4.
5.
6.
Г «Два кольори»
Українськісм
Одіссею називають автора твору
В —*'
Г
А «Балада про соняшник»
Б «Лебеді материнства»
Сонячним поетом називають
А Івана Драча
Б Дмитра Павличка
Поетом-емігрантом є
А Василь Стус
Б Євген Ма.’іанюк
«Уривок з поеми»
«.Два кольори
В Андрія Манишка
р Василя Голобородька
В Андрій Малишко
г Василь Голобородько
477
Євген Маланюк — представник
А ВАПД1ТЕ
Б постмодернізму
В шістдесятництва
Г «празької школи» поетів
8. У формі колискової написано твір
А «Пісня про рушник*
Б «Лебеді материнства»
В «Балада про соняшник»
Г «Задивляюсь у твої зіниці...»
9. Образ матері є в усіх поезіях, ОКРІМ
А «Господи, гніву пречистого...»
Б «Ти знаєш, шо ти - людина?»
В «Пісня про рушник»
Г «Два кольори»
10. Ватажків гайдамацького руху згадано у творі
А ♦ Господи, гніву пречистого...»
Б «Задивляюсь у твої зіниці...»
В <Уривок з поеми»
Г «Наша мова»
11 «Хай мовчать америки й росії», — промовляє ліричний герой
А Василя Стуса
Б Євгена Маланюка
В Василя Симоненка
Г Василя Голобородька
12. Алюзії на І. Мазепу, Б. Хмельницького й інших історичних персонажів
творі
А «Наша мова»
Б « Уривок з поеми»
В «Задивляюсь у твої зіниці...»
Г «Господи, гніву пречистого...»
13. В «Уривку з поеми» є алюзія на твір Т. Шевченка
А «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
ь «Сон ( У всякого своя доля...”)»
о «Заповіт»
Г «Кавказ»
1 ї. Поезія «Ти чміртї. т«.л
А особистої ’ Г" ~ ЛЮДИІІа?>> належить до лірики
Б пейзажної В Філософської
Г громадянської
В
21. ;
478
і
2
З
4
15.
Б
В
Г
16.
В<ри.'|и,м„а„1|га||||.гіі
Л * "|юкрапелько,“і'’'*’"" сло1и
1 1атвоє священне .... Тм,,,і
Шм-иті якийсь хл'^Х,
Ц^стати"авІки соняшником
І добре, що Не зуміла
мене од біди вберегти.
...1 по паркету наших заль
Ступати лаптю буде сковзько.
твору3 Е ВСРГаРЄНа ип № узя то за епіграф до
А Івана Драча в Євгена Малаяюка
Б Василя Стуса г Василя [ олоГюГН)ЛЬКа
«Пісня про рушник» тематично близька до твору
А «Наша мова* в «Балада про соняшник»
Б «Два кольори* г «Ти знаєш, що ти —людина?»
18. Любов і журба оспівані за допомогою символів у творі
А «Задивляюсь у твої зіниці...» В «Пісня про рушник»
Б «Лебеді материнства» Г «Два кольори*
19. Внуком кремезного чумака, січовика блідим праправнуком називає себе лі-
ричний герой твору
А «Задивляюсь у твої зіниці...»
Б «Уривок з поеми»
20. Про роль Пісні й літопису говорить ліричний герпй твору
А .Господи, ГНІВУ прешся.... В .Дв=>
Б «Уривокз поеми»
21. Установіть відповідність.
Уривок із твору
і Щем всі порти жи^ьн'.пеб,,
Ходить їх г)« біса на я*-
Хай згинуло, хай
Вони лишилися, я ЧІІзКому полі,
І якщо верби і пюпо^
Прийдуть з І ^ття.
Мене водило . пороги.
Та я вертався на своїй і
В «Два кольори»
Г «Наша мова»
Назва твору
«Задивляюсь у твої зіниці...*
«Лебеді материнства»
«Пісня про рушник»
«Уривок з поеми»
«Два кольори»
А Б В Г Д
Б
В
2
д
з
4
22. Установіть відповідність.
Уривок
1
2
З
4
...рокоче запорозька кров...
і рушник вишиваиии на щастя дала.
Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Художній засіб
А символ
Б метонімія
В алітерація
Г оксимород
Д "н™Р^"езВД1)1.а
гм
23. Установіть відповідність.
Художній образ
1 росяниста доріжка
2 засмагле сонце
З батуринський огонь
4 зорі сургучеві
А Б В Г Д
Назва твору
А «Уривок з поеми»
Б «Пісня про рушник»
В «Лебеді материнства»
Г « Балада про соняшник»
Д «Задивляюсь у твої зіниці...»
24. Установіть відповідність.
Провідний мотив
1 материнська любов
2 неповторність особистості
З талант бачити красу
в повсякденні
4 віра в український народ
та його майбутнє
Назва твору
А «Господи, гніву пречистого...»
Б «Ти знаєш, що ти — людина?»
В «Балада про соняшник»
Г «Пісня про рушник»
Д «Уривок з поеми»
480
лірика
ліричний вірш
ПІСНЯ
сонет
ліро-спос
......................
рОД II
< ІІ<><
жаїГрііР
Мрнед&
•УМо|кгкя
очоніданпя
ПОВІСТЬ
КІНОПОВІСТЬ
роман
Драми
комедія
трагедія
•г раї і комедія
ШТШЗіг драма
дріїМа феєрія
Дума
балада
історична пісня
поема
послання
Види лірики
Вид лірики Приклад
інтимна (особиста) «О панно ІНІЮ.. • II. Тичини, « Чого являєшся мені у сні?..»’ 1. Франка
громадянська (патріотична) у твої зіниці...^ В. Симоненка, іЛюбіть Україні/!^ Іі Сосюри, ^0 слово рідне 1 Орле скутий!..» Олександра Олеся, Пата мова» В. Голобородька 1
філософська е Страшні слова» коли вони мовчать.. »Л. Кос ни нко, еТизнаєш, що ти людина?» В. Силюненка, ^Різдво» />.-/. Антонича» •Господи, гніву пречистого . » В. Стуса
пейзажна «Блакитна Паіпш« М. Ворююм -
Зтебіл^кшт поетичні твори поєднують два, а іноді й три види лірики:
. ,. л.і кт « V теплі дні збирання винограду... * М. І ильського,
• штимна та фіп«офськ.. -У ™ „ ГтшиІ.
. патріотична «*««*”?*• Д Олекса«Вра Олеся, .Ви змете, як липа
• інтимна п пейзажна. *чари нон,
шелестить...* //. Тинини: _.піотична-. «Пісня про рушник* А. Малишка.
• особиста, філософська <
Літературні напрями, стилі,
—-----!_
Бароко
XVIII ст.
Ознаки ____________
динамічии гь ве поєднання ре-
пьому спіла’ ' „„„ів, образів,
ліпйних і свіпьк їх контрастів.
до р,Х _________________
Приклад
«Всякому місту звичай і пра-
вд...», «Бджола та Шершень»
Г. Сковороди
481
ГП(іГ)
“ Приклад •
Термін Класицизм XVII ст, (в Україні - XVIII - XIX ст.) Романтизм XVIII ст. (в Україні — XIX ст.) Ознаки _ . Увага до НОЇ та ^еРіальХЛан^в.'засобів дотримання єдності МН|ІЯ художньої виразності, «Енеїда» 1 Котляревського "
«сильних світу цього» Возвеличення особистості яскравий герой), зображу ""У’1''' .ах вих героїв у незвичайних обставина , неприйняття буденності, культ по іу тів, захоплення фольклором, увага до історії, інтерес до екзотичних картин природи та ін. «Катерина» Т. Шевченка, « Чорна рада* П. Куліиіа
Реалізм XIX ст. Правдиве й усебічне відображення дійсності на основі типізації життєвих явиш: соціальна зумовленість жигтя людини; змалювання згубного впливу антнгуманного світу на вчинки й долю людини; гуманізм, співчуття, протест проти всіх форм соціального й духов- ного поневолення. «Кайдашева сім ’я» І. Нечуя-Ле- вицького, «Хіба ревуть воли, як ясла пов- ні?» Панаса Мирного, «Мартин Боруля» 1. Карпенка- Карого
Модернізм XX ст. Термін, яким позначають сукупність літературних напрямів, стилів, течій XX ст.
• імпресіонізм Передавання безпосередніх вражень; зосередження уваги на психологічних мотивах вчинків персонажа, на його внутрішньому стані; прагнення від- творити найтонші відтінки настрою та миттєві враження; тяжіння до лаконіз- му прози, її ритмічності; увага до слу- хових і зорових образів. «Іпсегтегго» М. Коцюбинського, «Я (Романтика)» М. Хвильового
• експресіонізм «Нервова» емоційність, ірраціональ- ність, позбавлення прикрас, схиль- ність до контрастування барв, гіпер- болізація; герой експресіоністичного твору повсякчас відчуває біль, пере- живає страх за майбутнє, перебуває в межовій ситуації (життя чи смерть). «Камінний хрест» В. Стефаника
• символізм Є художнє осягнення за допомогою символів сутності явищ, що перебува- ють за межею чуттєвого сприйняття- ДО основних ознак символізму нале- жить заміна думок, понять відповід- ними знаками - символами, щ0 мають прихований смисл; захоплення витон- ченою поетикою; увага до позасвідо- мого, містичного з метою вирватися за межі оуденного життя. «Блакитна Панна» М. Вороного
482
Заува
У худе
СТИЛІВ, ск
до невром
жання вр;
образів —
Термін , .1, щзм аХїїй - 7,х ^'"'•м'опд,.,, Л!д ПРОЗЦ Житі и Гн- | ’ ЖТ,,І‘ОІІІ‘1ІІ( ц, ^Рб^оа «і-ння »ін6л. Приклад •* м І’їмьськом
'Тнеоромантазм го світу люди.і... , ,<),п «нутрій ідеал 3 Дійсністю- го"1,’"ії’ |“м д"і‘і" між добром і злом Ір" ' к°нфлікт активності бовт і г’ К,¥ЛЬТ ,ч'рої.1Му Ф»™«ор.У. міфолот, 111,01 історії, ЕКЗОТИЧНИХ тем. •Лісіміа пісня-Лесі Українки, •Мойсвй, 1. франка. »ТіцІ забутих предків* М. Коцю- бинського, •Майстер корабля* 10 Яновсько- го, *Модри Кпау'нь^ 0 Гончяра
Постмодер- нізм кінець XX початок XXI ст. Гра зі словом; змішуваіІНя Стилів;, ховане або явне використання чужих іекспв; наскрізна іронічність (де пла- чу і ь модерністи, там сміються постмо- дерністи); закодованість тексту. 10. Андрухович, 0. Ірвпн^цг», С.Жадан, 0. Забужко, В. /Зборах, І. Римарук, Г. Псиутяк
Зауважте!
У художніх творах можуть поєднуватись ознаки різних літературних течій та
стилів, скажімо, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський звертається
до неоромантичної поетики, але у творі наявні іі імпресіоністичні ознаки (перева-
жання враження над вираженням; несподіване поєднання звукових і кольорових
образів — «зелений сміх», «синє дихання гір» та ін.).
Композиція художнього твору
ьта* І 1 ’ї 1 1’1 Т і"! Позасюжетиі елементи
Сюжетні елемент —_ • портрет • пейзаж • авторський (ліричний) відступ • інтер’єр • екстер'єр • присвята • епіграф І
• експозиція • зав'язка • розвиток ДІЇ • кульмінація • розв'язка
Художні засоби
Приклад
Художній засіб
Алегорія
Інакомовлення: спосіб двопланового
художнього зображення, иіо ґрунту-
ється на приховуванні реальних осіб,
ЯВИЩ І П|Х*ДМСТІВ ПІД конкретними
....-«'мімн образами з відповідними
Під алегоричними образами
Бджоли й Шершня з байки
Г. Сковороди розуміємо працьо-
виту людину, яка знайшла себе в
улюбленій справі, і паразита, що
споживає плоди чужої праці.
4X3
Художній засіб Алітерація Алюзія Визначення _ ~ ...пітних або близько- Повторення хдля підвищення і і ггопацчпюі виразносте, читача до певного Натяк, що відсилає ви а м ХтУРЯо-тв^абоІС?Ко^ дії з розрахунку на знання й проник лнвість читача, який має цей натяк ви- тлумачити. ^ро^овлсе,, п—‘ Приклад Хто се, хто косу? Хто се? (Т. ШейЧ^^ «Уривок 3 Ііоеми7^^>~^ ка рясніє алюзіями на них персонажів: перед > г°Ри<1’ з’являються імена Б. Хме ;ї,1і‘'п-ч‘ кого, І. Мазепи, М. ЗалГоо’1'' 1. Гонти, які малюють в уЯні епоху; алюзії * Вставайтеі дали порвіте!» і <„е тик... народ мій» відсилають^, тача до ПІевченкового «Заповів, та Франкового <Мойсея» I В І ^0^
Анафора Єдинопочаток; уживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор. Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі (Леся Українка). Неї
.Антитеза Зіставлення слів або словосполучень, протилежних за змістом. У мужички — руки чорні, В пані — рученька тендітна (Леся Українка). -г По
Асонанс Повторення однакових або близько- звучних голосних для створення ефек- ту милозвуччя, емоційності. Тополі поволі стоять собі, .ш сторожа, розмовляють з полем (Т. Шевченко). і "й
Гіпербола Художнє перебільшення. 0, сліз таких вже вилито чимало,- Країна ціла може в них втопи- тись (Леся Українка).
Епітет Художнє означення (який? яка? яке? які?) Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки (Леся Українка). і *
Постійний епітет Часто вживане у фольклорних творах художнє означення. червона калина, кінь воронень- кий, синє море, широкий степ, битий шлях
Епіфора Повторення однакових слів, слово- сполучень наприкінці віршових ряд- ків або строф (у поетичних творах), фраз — у прозі чи драмі. Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День (П. Тичина). —-— ! с --
Інверсія Непря,,,,,,. „езвичний порядок сл.в у Напружений, нез.іа.чяо-гор^' Залізних імператор стР0(Р (Є, Маланюк). —
484
у дожнііі засіб 1 ^цифора і ТГ7~-~ Х>ДОЖНІЙ — Н1еть одних явищ чи -^НІ^полібні.-ти, ‘ н^дкетів чегн Чр^^олження табл. — і 11< . палають лма- иліУ<)вС'іариКМрік{Ц С"м°-
Метонімія І Ч»лмет>, тю. близькістю. Ш1 33 СУМІЖНІС- І я
село вмВДло ча ' г/шцю чижа- Сю вибігло не село. А лк^11 живуть V селі: читаємо не Шевченка, а твір, налиганий Шевченком — і
фкиморон
наисумніши ктіха (.1. Костенко): олвінка тиши. живий труп, гір- кий .мед
Паралелізм Гіарздсдьні* ліилп-ч». —
.,к‘ іоораження явищ .і рі31Шх ^Х^™? •*"»*** адвор..,^ ад|п|х ЯИ1Щ м ТЛІ інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії Віють вітри, оіюлгь буйнів .Аж дерева оуться; Ой, як баїтпь моє серце, Л сльози не ілються (Маруся Чурай).
Пе|к’оніфікаііія Олюднення; наділення неживих пред- метів властивостями людніш. Ви знаєте, як сплять і тарі гаї3 Вони все бачать кріль ти.мани (П. Тичина).
Порівняння Зображення одного предмета через ін- ший. подібний до нього, за допомогою а) сполучників як. .чов. наче, ніби; 6) форми орудного відмінка. Я Виші очі паиятаю. як музику, як спів (П Тичина). А Марфа бі- жить на роботу^ птахою летить (Гр. Тютюнник).
Рефрен Повторення групи слів, рядка або кіль- кох віршових рядків у ст]мм|хіх. 77 на ловецтво готують собак. В ті дій, як вї/лик. еуде еід гуляк Я ж # полоні над 'язливих дум: Лише одне непокоїть .мій у м (Г. Сковорода). Виділені рядки повторюються у творі тричі
Риторичне звертання Звернення до абстрактних понять не- живих прехметів або ДО відсхт лей. як до присутні - 0 слово! Бибь ш-чс.м чши. Ні, сонцем стінь! вгорі спинися . (Олександр Олесь).
Чого являєшся мені у сні? В житті ти мною згордуємо. Моє ти серце надц>ва.иі... і і Фоанко).
1 Риторичне запитання 11іт,„„. ™Х>- _ — З^Тябо узагальнено-
'7о.ч6и"»“мгі'с““'т 1,1е"ч,’и' і „ С„МК.ЛІз™ть душі помер.™ козаків. —
1 Символ ГО ПОНЯТТЯ КОН
- Удалегмо~тйм(ту. з тіаісх озер ю/іпноі конини шелестить ше- ' то і* МЧ- <« вий) —
Тавтологія Спсша-т-’11' *’ ‘ СЛІВ- —
485
Літературні угруповання, школи, об'єднання, покоління
Назва літературного угруповання, школи, об’єднання •'Р’Дсгавнмки "—
4Покутська трійня* В. Стефаник
«Ланка* В. Підмогильний >**^**^_
ВАПЛІТЕ - - - 2* М. Хвильовий» М. Куліш *^****>-^ і
група «київських неокласиків* («п'ятірне гроно») 1 і:?.'1, М. Рильський £
«празька школа* поетів Є. Маланюк ~ * 4——зЗ-
МУР І. Багряний, Є. Маланюк —
шістдесятники І. Драч, Л. Костенко, В. Симоненк? 0 І Д. Павличко, Гр. Тютюнник ’ 4.
«київська школа» В. Голобородько —-
постмодерністи («Бу-Ба-Бу», «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад», «Червона фіра») Г. Андрусяк, 1О. Андрухови^СЖ^^і аВоі 0. Ірванеиь, 0. Забужко, І. Дучук ,и * В. Неборак, ІО. Позаяк, 1. Римарукта 3- ' ;
———16 д .
ПравО
5. А; 6.
20. Д;:
Спрон
6. Д;7
20. А;
Зміни
5. Г; 6
19. Д;
Апосі
8. Д;£
22. Г;
гл.-.-і. ч Усмішка- 4. 1. Б; 2. В; 3. Б- л л
Складні слова. 1. Б. 2 Річка • •_ • 15 д. 1(? д. - А; , д
7. В; 8. Б: 9. А; 10. А; 11- Б; 12. Д, 1^- - ’ Ь, 19. ,
21. В; 22. Б; 23. Г; 24. Б. Рю ппесіоніам ч ог А
Сполучні о, е (є) у складних словах. • • 26. Ц.
28. Д; 29 .А;30В;ЗЬД;32.Л;^^^
1з- Гі 14 Б; «-^лпл^;
5. Д; 6. Б: 7. Б; 8. А; 9. Б; 10. А; 11 - Б; 12. В.
Основні правила переносу слів. 1. Романс. 2. 1. А; 2. Б; 3. А; 4. В; 5. Б; 6. Г.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ (с. 95-102)
1. В. 2. Поема «Мойсей». 3. 1. В; 2. Б; 3. Д; 4лБ= 5^; 6 1; 7;1 9- А; 10. В; Ц д
12. Г; 13. Д; 14. В; 15. Д; 16. А; 17 Б; 18. Г; 19. Г; 20. Г; 21. І; 22. Ь;23. В; 24. Б; 25 г
26. А: 27. Д; 28. Б; 29. А; ЗО. Б; 31. А; 32. В; 33. 1) А, 2) Б, 3) 1,4) В; 34.1) г,2) і
3) А, 4) В; 35. 1) В, 2) Б, 3) Д, 4) А; 36. 1) А, 2) Г, 3) Д, 4) В; 37. 1) Б, 2) Г,3)&’
4) А; 38. 1) Г, 2) Д, 3) В. 4) Б.
ФРАЗЕОЛОГІЯ (с. 103-107)
1. 1) Г. 2) В, 3) Д, 4) А. 2. Параджанов 3. 1. Г; 2. В; 3. В; 4. Д; 5. А; 6. Г; 7. А; 8. Б
9. Г; 10. В; 11. Д; 12. Г; 13. 1) Д. 2) Б, 3) Г, 4) В; 14. 1) Г, 2) В, 3) А, 4) Д; 15.1) Б.
2) В. 3) Д.4) А; 16. 1) Б, 2) Г, 3) А, 4) Д; 17. 1) В, 2) Б, 3) А, 4) Г; 18. 1) Д, 2) А,
3) Б, 4) В; 19. 1) В, 2) Д, 3) А, 4) Б; 20. 1) Б, 2) Г, 3) А, 4) Д; 21. 1) Д,2) В. 3) Б.
4) Г; 22. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г; 23. 1) Г, 2) В, 3) А, 4) Б; 24. 1) Г, 2) Б, 3) А,4) Д.
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР (с. 108-112)
1. В. 2. Дра.ма-феєрія. 3. «Лісова пісня». 4. 1. А; 2. Д; 3. В; 4. А; 5. Д; 6. Д; 7. В;8.Д
9. Г;10.Д; 11. В; 12. Б; 13. Г; 14. В; 15. А; 16. В; 17. Г; 18. Б; 19. А; 20. Г; 21. Б; 22. Д.
23. Б; 24. Г.
МОРФОЛОГІЯ (с. 113-213)
ІМЕННИК (с. 114-135). 1. Г. 2. «Наталка Полтавка». 3.1. А; 2. В; 3. Д;4. Г;5. Г;6.Д;
7. Б; 8. Б; 9. Д; 10. Б; 11. Г; 12. А; 13. Г; 14. Б; 15. Д; 16. Б; 17. В; 18. Б; 19. А; 20. Б.
21. В; 22. А; 23. В; 24. Д.
Відмінювання іменників. 1. Г. 2. Іван Драч. 3. 25. А; 26. Д; 27. Д; 28. Г; 29. В; ЗО- В;
31. А; 32. А; 33. Б; 34. В; 35. Г; 36. В; 37. Д; 38. Б; 39. Г; 40. В; 41. Д; 42. В; 43. Ді
44. Б; 45. А; 46. Д; 47. В; 48. Д; 49. А; 50. Г; 51. В; 52. Б; 53. Д; 54. Д; 55. В: 56-А
57. А; 58. Д; 59. В; 60. А; 61. Г; 62. Д; 63. Б; 64. Г; 65. А; 66. Д.
Особливості відмінювання прізвищ. 1. Б.
’Н2а™ 73Н“"“з””‘7М7ЄНЛПО7,багТЬК°ВІ- £ Б 2‘ 67' П Л 7°- ґ 7' '
ПРИКМЕТИИК (с 135-144). 1 д. 2. А. 3. Криворівия. 4. 1. Б; 2. Б; 3. Г: 4. * | £
6 5Й <£££ *°-* "• В=12- Г; ‘3- * » * І5. б. 16.Г: 17. Ь1» А*
Пр.^„с вред^ин^ с,фіксів 7 19 2І В; 25 ।
2Б Д. 2л Д, 28. Г, 29. Д; Зо. д; 31. Б. 32 В; 33 д. &
5 ’і". 23'
5' ,на“с
И‘”\. 4»
А’
)2. । •2
2 Д;
17 А;1}
Спос(>б
з8. В;
52- А; 5
3)Д’4^
Д1ЄПР
10. А; 1
24. Б.
ДІЄШ
10. Г; 1
24. В.
ПРИС
2. Г; 3.
18. В;
2.1. Б
^1
І
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. І.Д.З. І. Г; 2. Д, 3. А, 4. Б, 5. Г; 6. В; 7. Д; 8
КІ Г; II Г: 12 І ’Ч
ЛРУГОРЯ ДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. 1. 1) В. 2) А, 3) Б, 4) Г. 3. 1. В; £ Г. ,
їв б Д 7 А;8.В;9.Г; 10. Г; 11. Б; 12. А; 13. 1) В, 2) Г, 3) Д.4) Б; 14. 1) г 2) 1В.
4)д75;)Г,2)Д.З)Б.4)А;16.1)В,2)А.З)Д4)Б;17.1)В.2)Д,3)Г,4)А.>®'’Ц
2)Д,3)Б.4)Г. ’ )В'
К ДАСИФІКАЩЯ РЕЧЕНЬ. 1. Б. 3. 1. Г; 2. А; 3. В, 4. В, 5. А, 6. Д; 7. Б; 8. Б; 9 д...
11 В: 12. Д; ІЗ Г; 14. В; 15. Г: 16. Б; 17. 1) Г, 2) А, 3) В. 4> Б; 18. 1) Д, 2) Г.З)'^!
ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ. 1. 1) В. 2) А, 3) 1,4) Д. 3. 1. Б; 2. Б; 3. Д; 4. Б- 5 г. к
7 І) В 2) Г. 3) А. 4) Б; 8. І) Г, 2) В. 3) Б. 4) Д; 9. 1) Г. 2) Д, 3) В. 4) Б; ю. п • Гі
3) А. 4) Б; 11. 1) В. 2) Г, 3) Б. 4) Д; 12. І) А, 2) В. 3) Г, 4) Д.
УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ. Однорідні члени речення. 1.1) В, 2) Б, 3) Д,4) г ,
„ .. .. .. , .. г ч.г. п.7 К-Я Г О П- 1П Б: 11 Г- 12 Г: 13. Г: 14 Л: 15 В ІЄ -г. .. «
е.А-ЛУ"
0^.10 П
9 X
з’3) л’
2 ’'яМА 1
Сі. *•2
\і. і*18'
Однорідні й неоднорідні означення. 1. Б.
Двокрапка й тире при однорідних членах речення з узагальнювальним сдОв
1. Г. 2. 1. Г; 2. Б; 3. Д; 4. В; 5. В; 6. Г; 7. Б; 8. Б; 9. Г; 10. Г; 11. В; 12. Д.
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Відокремлення додатків. 1. Г.
Відокремлення обставин. 1. Б. 3. 1. Г; 2. Б; 3. Д; 4. Б; 5. Г; 6. В; 7. Д; 8. Г; 9. Г; 10 в
11. Г; 12. Д; 13. Д; 14. Г; 15. Б; 16. Д; 17. Д; 18. В; 19. Г; 20. Г; 21. В; 22. Г; 23. Г;24. В
Відокремлення означень, і. Б. 3. 1. В; 2. Г; 3. В; 4. А; 5. Б; 6. В; 7. Г; 8. Д; 9. В; 10 Г
11. Д; 12. Г; 13. Г; 14. Д; 15. А; 16. А; 17. Д; 18. Г.
Відокремлення прикладок. 1. 1) Г, 2) А, 3) Б, 4) Д. 3. 1. Г; 2. Б; 3. Г; 4. В; 5. В; 6. В;
7. Б; 8. В;9.Д; 10. А; 11. В; 12. Д; 13. А; 14. Г; 15. Г; 16. В; 17. Г.
Вставні та вставлені слова, словосполучення й речення. 1. В. 3. 1. Д; 2. А; 3. Г;4. А;
5. В; 6.Д;7. Г; 8. Б; 9. Г; 10. А; 11. Д; 12. В; 13. Г; 14. Г; 15. А; 16. В; 17. 1) Б, 2) Д.З) Г.
4) В; 18. 1) Г.2) Б, 3) А, 4) Д.
Звертання. 1. В. 3. 1. Д; 2. Б; 3. Б; 4. Г; 5. Б; 6. Г; 7. А; 8. В; 9. Б; 10. Б; 11. Г; 12. В.
Тире між підметом і присудком. 1. 1) Б, 2) А, 3) В, 4) Г. 3. 1. Г; 2. А; 3. В; 4. Г; 5. Г; 6. Д.
Розділові знаки в простому реченні (повторення). 1. Г; 2. Д; 3. В; 4. А; 5. Д; 6. Г:
дч Р Д’ 3) А’ 4) Г: 8’ А’ 2) Д’ 3) Б’ 4) Г; 9- О Д- 2) А- 3) Б, 4) В; 10. 1) А, 2) Г.
3) В,4)Д; 11.1) В, 2)А,3)Б, 4) Г; 12. 1) А, 2) В, 3) Д, 4) Г.
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. Складносурядне речення. 1. Г. 3. 1. Г; 2. Г; 3. В; 4. А; 5. Г;
21. В; 22. В- 23 Ід^Гб^ 11 13‘ А’ И А’ 15‘ Бї 16‘ В; 17‘ В; 18‘ А’
Складиоиирадие речення. 1. 1) Б. 2) Г, 3) В. 4) А. 3. 1. Г; 2. А; 3. В; 4. Г; 5. А; 6. Д: Вр
23. Б; 24. Д; 25 Б- 26 К- 9?' п Д' *4' Д' ’5' В’І6' Г; 17' Г; 18 Г; 19 В; 20' А; 21 Е б'
37 Б 38 г чи р.\п п.’Л 25 Б; 29’ Г: 30- Б= 31. Г; 32. А; 33. А; 34. Д; 35. А; 3 • ’
1.В12-Г
їв- Г; ‘7
23. 1) Д*
1.А; 2. 1
23. 1)А
1. Г; 2.
23- 1) Б
1- В; 2.
23.1Н
1,
490
сі-хінч) чннкове складне речення 1
а А-10 1; 11 Б: 12‘ В 13 А; Н. Б; 15 В’ 1 * 2 л 3 Б 1 Б. 5. А, 6 й. 7. 1 Я Д.
І А*""™":** «•*« рененм.» ' .
Г;5 І>Л2)В 3)1 1)Ь в 1)В
ПРЯ.Тп Л.В3> БЦ^Г,-*[ 2 Д ? 3. * 4. п 5. В. 6 Л. 7. и И Ш А
;5г
СТИЛІСТИКА. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ «..310 ш>
1 В~ ок'їи' к >’ІіЛгі6' Б:7’А:Я’ Б 9 В; 10- Г; 11 •«•12 Г; 'З- В: 14. Г 15. В ІЛ Л.
17. Б: 18- Ь; 19. Ь- -'* Ь.
1г
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (с. 337 343)
і В 2. Г; 3. В: 4. В: 5. Г; 6. Б: 7. Б. 8. В: 9. А. 10. Б 11. Б; 12. В. 13. Б 14. А 15. А
16 Г 17. А: 18. В: 19. В. 20. А; 21. 1) Б. 2) В. 3) Д. 4) А; 22. 1> Г. 2) В. 3> А. 4)Д:
23 1) Д- 2) А. 3) В. 4) Г; 24. 1) Г. 2) А. 3) Д. 4) Б.
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (с 3-М 350)
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (с 346 350)
_ е т- с г -7 и « п о л 10 Г-11 А’ 12. Б. 13. А: 14. 13. Г
Б- «4ВБІ : А; 20і К2>. І ”,92> В зі Г. 4) АЛ2. О б. 2) л 3) < 4, Г.
23ПІ2БВЗ)Д.1)Б:24.ПГ.2)Б.З)Д.4)А
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХУШ - ПОЧАТКУ XX СГ-ІСЗЗ!^!
ІВДН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ!^^ г “ А 15 г
1. г; 2. Г; 3. В; 4. В: 5. Г;Б-| “ д-.) Д. 2) В. З) Г. 4) А;
16. Б: 17. Б: 18. Г; 19- Г- • _ в.4) А.
23. ! І Б. 2) Д, 3) Г. 4) А тдрдс ШЕВЧЕНКО ,с в и в
...
ПАНТЕ-ІЕЙМ0»^ В;)0. Б П. П
І. А; 2. В: 3. А: 4. & 5. А: 6. Б. •
12. 1) В. 2) Д. 3) Г.4) Б. й.лЕВииЬКИЙ
ІВАННЕЧЗИ * & 9 Б.1О. & Н і)
і Г- •> Б 3. А, 4. Г; 5. В' 6' Г
491
ПАНАС МИРНИЙ (С. 375-379)
1.Б;,В;3.й4.Б:5.А-6.П7.Б:«.А:9.В;10.П1
^•^•^^^КАРПЕНКО-КАРИЙІе.ЗЗО
1.Г2.АіЗ.А;4.^6.^.П8.П9.В:10.В;И.1)Л2)А,3)в,4)Е;
•4) В
, 'і.'"''
ИР . . .Ь
ІВАН ФРАНКО (с 384-392)
д г- 7 р 8. В; 9. Б; ІО* А, 11. 1,12. А, 13. [, 14. В іч
Ж Г: !8 В 19.' В- 20. в; 21. о Б. 2) Г 3) Д. 4) В: 22. 1) В. 2) д, 3)
1-рЦ.
3.0
' л; <
2)1'
ЛІТЕРАТУРА XX ст. (с. 393-410)
МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (с.393-398)
1 13 2 Б-З І 4. Г; 5. Г: 6. А; 7. А: 8. І; 9. Ь: Ю. Ь. 11. Б. 12. Б, 13. І; 14. в;
6 В 17 Г 18 Г; 19. Г: 20. В; 21. 1) Д. 2) А. 3) Б. 4) В; 22. 1) В. 2) Д, 3) А, 4) Г
23:і)В.2)Д.З)А.4)Г;24.1)В.2)Б.З)А,4)Д.
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК (с. 399-401)
1. В; 2. В; 3. Б; 4. А; 5. А: 6. В: 7. Б: 8. Г; 9. Б: 10. В; 11. 1) Г, 2) Д. 3) В, 4) А;
12.1)Б, 2) Г,3)А.4)Д.
ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА (с. 402 405)
1. Б: 2. В; 3. В: 4. В; 5. В: 6. А: 7. А: 8. Г: 9. В; 10. А; 11. 1) А, 2) В, 3) Г; 12.1) Б.
2)Д,3)А,4)Г.
2)А
Г: 2. В: 3;
і. А; 2. Г; З
ЛЕСЯ УКРАЇНКА (с. 406-110)
1. Г; 2. В: 3. В: 4. Г: 5. Г: 6. А; 7. Г: 8. А; 9. В; 10. В; 11. 1) Д, 2) В, 3) А, 4) Г;
12. 1)Д,2)В,3) Б. 4) А.
ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХст.(с.4И 418)
1. Г: 2. А; 3. Г; 4. В: 5. Г: 6. Г; 7. Б: 8. Г; 9. Б; 10. А: 11. Г; 12. А; 13. В; 14. Г; 15. Г;
16. А: 17. В: 18. Г. 19. А; 20. А: 21. 1) Г, 2) А, 3) Б. 4) В, 22. 1) Д, 2) Г. 3) А. 4) В-
23.1) А. 2) Д. 3) Б. 4) В; 24. 1) Д, 2) Г. 3) Б. 4) В.
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (с 419 423)
1. Б; 2. Б; 5
М Го??!’ г 19‘ В 20* В: 21* 1 > в- 2> б. 3) Д. 4) А: 22. 1) В. 2) Д, 3) Г. й А
і6’ Ч 17
5*> • •
К.4М
'5д2- 11
іі.,;‘в-
492
к ш . ,ОР1<ьІІІОІН
Б”-1-'......
ЬКЩЬ 431 ГШ>
''і'",м.л.и.і
• и д, 7) ц,:і> л, і) ।
в.?. І з. В і. Ь з \
V 17. А: 18. В; 19. Г
(<• 1Л/ Н1)
20. в<:ч ь І»’’1’1'0, Л 11 •1 11 йї »»• Б. 14. Л. ІЗ. Б.
,22‘ 1)1,. ) Л.З) В, 23. І) Б, 2) Л. 3) Д, 4) В;
МИКОЛА КУЛІШ І, 117 117)
илв1<ч в ™ Г V*8- 15; ' І '* А;із.і.и.і;«.
'*• піш'і •>! |\ і "п А. ’ І)В • 2> А.:я Г;22. І)Л,2)ІІ,3)1..1)Д ;И. 1)1.
2)А-3) В. О Д.24. 1) Ь.2) Л.З) в. 1) г.
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (.14Н 451)
І. г 2. В: 3. Б. 4. Г. 5. Б; (і. Г; 7. В; 8. А; 9. Б; 10. Б; II. І) Д. 2) Л. 3) В. 4) І».
12. І)Г.2)Л.З)Д. ОБ.
ОЛЕСЬ ГОНЧАР в 152 151)
1 \ 2. Г. 3. В: 4. В; 5. В. 6. В: 7. Б. 8. В; 9. В; 10. В; 11. І) Б. 2) В. 3) І . 1) Д
12.1) А. 2) Б. 3) В. 4)Д.
ГРИГІР ТЮТЮННИК (С. 455 457)
І. Б; 2. Б. 3. Г; 4. А: 5. А; 6. Б: 7. В; 8. В; 9. Г; 10. В; 11. І) В. 2) Д, 3) Б, О А;
12.1) Б, 2) Г.З) Д.4) В.
Л1НЛ КОСТЕНКО!..">^„.,^..,^35.1..
1.Б;2. Г-.З. В: 4. Б: 5. Л:<СГС7.£ 8 А. 9.- • 4) Д; и () п, 2) д,3) М)Л;
,6Г,7-1І;,8Л1П^ 21.) «Д^4,Ь'
23. 1)Д,2)А,3) Б. 4) В. 24.
ІВАН БАГРЯНИЙ (^і™12 Б;13 В;Н.Г;15.г;
*-^|^иП^^В.4)Г;22.І)В.2)13)А.4)..
16. В: 17. Б: 18. А; 19’Б;7°’. ч п 2) В, 3) Б. 4) А.
1. 1 2. Б. 3. І 4. В | 211>•
15. Б 16. В: 17. Б; 18-^ п г. 2) Б.3) »• 4>Л
493
ЗМІСТ
Від авторів ..........................
З
УКРАЇНСЬКА МОВА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання........................
Фонетика. Графіка. Орфоепія .......................................
Склад. Наголос ................♦................................
ІІайпоширеніші випадки чергування звуків .......................
Орфографія.........................................................
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о......
Правопис префіксів.................................... ......
Спрощення в групах приголосних .................................
Зміни приголосних при творенні слів ..................,.........
Апостроф..........................-.............................
М’який знак (ь).................................................
Сполучення йо, ьо ..............................................
Подвоєння літер ................................................
Написання слів іншомовного походження...........................
Велика літера та лапки у власних назвах...........................
Складні слова.....................................................
Правопис «е з різними частинами мови .............................
Основні випадки чергування у-в, і-й...............................
Основні правила переносу слів...................................
Лексикологія.................
Фразеологія..................
Будова слова. Словотвір......
Морфологія...................
Іменник.............
Прикметник.................
Числівник..................
Займенник.........
Дієслово...................
Дієприкметник..............
Дієприслівник..............
Прислівник...............
Службові частини мови та вигук
Прийменник.....
Сполучник _____
Частка .....
Виїук .............
Загальна морфологія...
4
И
21
25
25
ЗО
35
Синта
Сл<
Гол
Др:
Кл;
Од
Усі
Віл
Ск.
II р
Стилі*
В даси
Перед
40
45
50
51
55
61
70
76
85
90
93
95
103
108
113
Прогр
Усна і
Давні
Грі
Літер;
Іва
114
135
145
157
165
179
186
192
199
199
202
206
208
2ІІ
494
(интаксис. Пунктуація......
Словосполучення..........
Головні члени речення....
другорядні члени речення. .
Класифікація речень......
Односкладні речення......
Ускладнене речення.......
Відокремлені члени речення
214
214
217
221
227
232
236
246
277
Складне речення......................
Пряма мова.................................................... 304
Стилістика. Розвиток мовлення..................................... 310
Власне висловлення (розвиток мовлення)............................ 325
Перелік слів з нормативним наголосом.............................. 332
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУ РА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання...................
Усна народна творчість .......................................
Давня українська література...................................
Григорій Сковорода..........................................
Література кінця XVIII — початку XX ст........................
Іван Котляревський..........................................
Тарас Шевченко..............................................
Пантелеймон Куліш................ • -...........•..........
Іван Нечуй-Левицький........................................
Панас Мирний................................................
Іван Карпенко-Карий.........................................
Іван Франко.................................................
Література XX ст..............................................
Михайло Коцюбинський........................................
Василь Стефаник.............................................
Ольга ......................................................
Леся Українка...............................................
Поезія першої половини XX ст........................
Микола Вороний..............................................
Олександр Олесь........................................
Павло Тичина......................................
Максим Рильський...............................
Володимир ...........................................
Богдан-Ігор Антонич............................
Микола Хвильовий..................................
Валер’ян Підмогильний.....................................
334
337
344
346
351
351
359
367
371
375
380
384
393
393
399
402
406
. 411
. 411
. 411
. 412
. 413
,. 414
.. 414
.. 419
.. 424
495
Юрій Японський........................................... 431
Остап Вишня.................................................. 437
Микола Куліш............................................... 442
Олександр Довженко .......................................... 448
Олесь Гончар................................................. 452
І ригір Тютюнник............................................. 455
Ліна Костенко................................................ 453
Іван Багряний ............................................... 467
Поезія другої половини XX ст. ................................. 473
Андрій Малишко .............................................. 473
Василь Симоненко............................................. 473
Василь Голобородько...................................... 474
Василь Стус.................................................. 475
Іван Драч.................................................... 475
Дмитро Павличко ......................................... 476
Євген Маланюк.................................. ......,..... 475
ВІДПОВІДІ
Українська мова................................................. 437
Українська література ....................................... 49^
496
І
Ч" •? 2 ІЯ і 15207 ви І і .07 1*019 р,
1 Iі И‘» і питім по «нралііі ніяміиоюкі нам
1 ЧІ|ММ)МИМ !ЦМ
<нцк пиїж йнрні'іьні 1.1 мгцкіі ним діп мім
’П « ІІІ І 4 ПІІІН<І пн ппп їм НЛ ШПИГ І РЧіОА н!
і’ц ні ішпмі «Грамота» пропонує ііавчютьно-методичний комплект д ня
їй (пшінки їв ЗНО .і української мови га літератури:
О.н ксинду \врамеііко, Марія Блажко. У країн* ьі а мова іа іітераггура
І частіша (пні ібнпк мат теоретичну ча<тину
іі іірлкі іічіп ірсиувальїн завдання п тестовін формі
укладений іа тематичним принципом);
Олександр Авраменко. Українська мова та література.
П частіша (посібник містить сім варіантів тестів,
що відповідають специфікації тестів ЗНО);
Українська література. Хрестоматія для підготовки
ю ЗНО (упорядкування Олександра Авраменка)
(посібник містить УСІ твори української іітерагури
передбачені програмою ЗНО);
Олександр Авраменко, Зара Тищенко. \ країнська іііература
Мни конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання
(V посібнику зібрано основні теоретичні ВІДОМОСТІ іі цитатник
матеріал з української літератури за передбаченими
програмою ЗНО творами);
Олександр Авраменко, Юлія Гарюнова, Інна Літвінова.
Українська мова та література. Власне аисловления
(V посібнику викладено рекомендації щодо написаний
власного висловлення, критерії його оцінювання,
зразки власних висловлень).
8ВИ 978-966-349-838-6
9 789663 498386 >