Author: Авраменко О.М.   Блажко М.Б.  

Tags: українська мова   українська література   на українській мові   українська філософія  

Year: 2015

Similar

Українська мова та лiтература. Збiрник завдань у тестовiй формi Ч.2

Українська література. Міні-конспекти

Найкращі твори 2009. Українська мова, українська література, зарубіжна література. 5-11 класи

З історії української літератури

Text
                    О. М. Авраменко,

М. Б. Блажко

Готуємося до
_ |

контрольних робіт
і зовнішнього
незалежного
оцінювання


3
;

й

ГУ
Ра

ия”

}

3

ди

Р"

роїРа

с

ДЮ!

/

Й

і

фі

(
б с

і

9
Р
х

№5

"і

1

Ура

Ж

Ў

г:
м.
әрә

#

і

А
.

і чек

Я

ее

“и

пи. ЧА Р

*

и

}

у

М

о

1;

х

ї4

А

ў

о

одй

Р
рн

-

зо
ноар
ФО
УР 3

і 3

Е

|й
1

К №

^

3РУ

й
3

Я

е

фо

Чай

4

Я

$

:

Й

8
^

А

С:

Ў

і аг

$
<

ї

М
+

Р

7 нний Р 26

з

й
роя

іж

у

і

$

х
м

аи

ны

ОЕ

Б

ль ЧН

д

ЧӘ В

сане

ЯР

С

р

$

ТО
б
НТ.
А

х зни


| Ййрока

йлро
ьсе
неболай |

быс

|

(Дрома-

— Шебел о.
ни Геб сть

= 0. О“

= Ки

9"

У КОЛРЕ 9/ © _

~ тра ЕКО е9
зпраледі о


О. М. Авраменко, М. Б. Блажко

МОВА

УКРАЇНСЬКА

ТА ЛІТЕРАТУРА

ДОВІДНИК
ЗАВДАННЯ

В ТЕСТОВІЙ

ФОРМІ

І частина
5-те видання, змінене й доповнене

Схвалено для використанняв загальноосвітніх навчальних закладах

Київ
«Грамота»
2015


УДК 811.161.2+821.161.2.09](079.1)
ББК 81.2Укр-922
А21
Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах
комісією з української мови Науково-методичної ради з питань освіти
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
(Лист ПТЗО від 02.11.2012 р. № 14.1/12-Г-315)
Посібник прорецензовано в Українському центрі оцінювання якості освіти
Рецензенти:

С. Я. Єрмоленко, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України, професор, доктор філологічних наук;
К. В. Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та
дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук;
Н. В. Михайлова, викладач ліцею «Наукова зміна» м. Києва, учитель-методист;

В. Ф. Чукіна, заслужений учитель України.

Автори:
О. М. Авраменко — розділ «Українська мова» («Синтаксис і пунктуація», «Власне висловлення»); розділ «Українська література»;
М. Б. Блажко -- розділ «Українська мова» («Фонетика. Орфоепія», «Лексикологія», «Фразеологія», «Будова слова. Словотвір», «Морфологія», «Стилістика. Розвиток мовлення», «Орфографія»).

_

А21

Авраменко О. М.

Українська мова та література: Довідник. Завдання в
тестовій формі : І ч. / О. М. Авраменко, М. Б. Блажко. — 5-те
видання; змінене й доповнене. — К. : Грамота, 2015. — 560 с.

15ВМ 978-966-349-544-6
Збірник містить теоретичний матеріал, а також завдання в тестовій формі
різного рівня складності з української мови та літератури.
Посібник укладено відповідно до чинних програм з української мови та
літератури для середніх загальноосвітніх навчальних закладів і програми
ЗНО-2016.
Видання призначене для якісної підготовки школярів до зовнішнього
незалежного оцінювання з української мови та літератури. Матеріал
посібника також можуть використовувати вчителі під час проведення уроків
для навчального тестування й контрольних робіт.
|

УДК 811.161.2+821.161.2.09]
(079.1)
ББК 81.2Укр-922
Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 53509
І5 ВМ 978-966-349-544-6

О Авраменко О. М., Блажко М. Б., 2015
О Видавництво «Грамота», 2015


Мета цього навчального посібника -- допомогти майбутнім учасникам
зовнішнього незалежного оцінювання самостійно підготуватися до виконання тестових завдань з української мови та літератури. Матеріал збірника укладено відповідно до чинних програм з української мови і літератури для середніх загальноосвітніх навчальних закладів і програми ЗНО.
Книжка складається з двох частин: І - українська мова, П - українська література. Кожна з них має таку будову: спочатку в доступній, стислій і зручній для засвоєння формі викладено необхідний теоретичний матеріал, що ілюструється прикладами. Після пояснення запропоновано
вправи й завдання в тестовій формі, виконавши які, кожен матиме можливість систематизувати знання за курс середньої школи. Формулювання й графічне оформлення завдань двох форм - на надання відповіді й на
встановлення правильної відповідності -- максимально відповідає тестовому зошиту зовнішнього незалежного оцінювання.
Книжка стане в пригоді також учням 5-10 класів під час вивчення
відповідних тем, адже посібник містить значну кількість завдань, вико-

нання яких дасть можливість набути практичних умінь і навичок з української мови та літератури.
|
Матеріал посібника вчителі можуть використовувати під час проведення уроків для навчального тестування, тематичних контрольних робіт,
атакож для додаткової самостійної роботи учнів у позаурочний час.
Автори


УКРАЇНСЬКА МОВА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання
Пояснювальна записка

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови
(далі — програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з
української мови для 5-9 класів (лист Міністерства освіти і науки
України № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10-11 класів (рівень стандарту) (наказ Міністерства освіти
1 науки України № 1021 від 28.10.2010 р.).
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія. Фразеологія», «Будова слова. /Словотвір», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика»,
«Розвиток мовлення».
2’

Назва
розділу

1. Фонети-

ка. Графіка.
Орфоепія.
Орфографія

Зміст мовного матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

Алфавіт. Наголос. Основні ви- Учасник (учасниця) ЗНО попадки уподібнення приголос- винен (повинна) вміти:
них звуків. Спрощення в гру- розташовувати слова за алфапах. приголосних. Основні ви- вітом; розпізнавати явища
падки чергування у - в, і — й. уподібнення
й спрощення
Правопис літер, що познача- приголосних звуків, основні
ють ненаголошені голосні [е], випадки чергування голосних
[и], Го) в коренях слів. Сполу- і приголосних звуків, чергучення йо, ьо. Правила вживан- вання у — в, і - й. Наголошуня м'якого знака. Правила вати слова відповідно до орвживання апострофа. Подво- фоепічних норм. Розпізнавати
єння букв на позначення по- вивчені орфограми; правильдовжених м'яких приголосних но писати слова з вивченими
і збігу однакових приголосних
орфограмами, знаходити й
звуків. Правопис префіксів і виправляти орфографічні посуфіксів. Найпоширеніші ви- милки на вивчені правила
падки чергування приголосних звуків. Правопис великої


Продовження табл.
Назва

розділу

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

Зміст мовного матеріалу

літери. Лапки

у власних

на-

звах. Написання слів іншомовного походження.
Основні
правила переносу слів з рядка
в рядок. Написання складних
слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів.

Правопис

відмінкових

закін-

чень іменників, прикметників.
Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови
2. Лексикологія.

Фразеологія

Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова.
Пряме та переносне значення
слова. Омоніми. Синоніми.
Антоніми. Пароніми. Лексика
української мови за походжен-

ням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані
слова. Професійна, діалектна,
розмовна лексика. Терміни.
Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про фразеологізми
3. Будова
слова.
Словотвір

Будова слова. Спільнокореневі слова й форми того самого
слова

Пояснювати

лексичні значен-

ня слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати
слова в переносному значенні.
Знаходити в тексті й доречно
використовувати в мовленні
вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів,
правильно й комунікативно
доцільно використовувати їх у
мовленні

Відділяти закінчення слів від
основи, членувати основу на
значущі частини, розрізняти
форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати
їх у мовленні

4. Морфологія

4.1. ІменНИК

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки,

Розтзнавати 1менники; визначати належність іменнисинтаксична роль. Іменники | ків до певної групи за їх лекзначенням, уживавласні та загальні, істоти й неїс- сичним
ністю в мовленні; правильно
тоти. Рід іменників: чоловічий,


Продовження табл.
Назва

Зміст мовного матеріалу

розділу

жіночий, середній. Число іменників. Відмінювання іменників. Невідмінювані іменники в

українській мові. Написання й
відмінювання чоловічих і жіно-

чих імен по батькові. Кличний
відмінок (у власних чоловічих і
жіночих іменах)

4.2. Прикметник

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

відмінювати

іменники, відріз-

няти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні,
послуговуючись їхніми виражальними можливостями

Прикметник як частина мови:

Розпізнавати

значення, морфологічні ознаки,

прикметники;
утворювати
форми ступенів порівняння
якісних прикметників, повні
й короткі форми якісних при-

синтаксична роль. Відмінювання
прикметників.
Ступені
порівняння якісних прикмет-

й відмінювати

кметників; відмінювати при(проста й кметники; відрізняти правиль-

ників: вищий і найвищий, спо-

соби їх творення

4.3. Числівник

складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів
порівняння прикметників

ні форми прикметників
помилкових

Числівник

мови:

Розпізнавати

озна-

числівники;

значення,

як

частина

морфологічні

й відмінювати

відрізняти

пра-

ки, синтаксична роль. Типи
відмінювання кількісних чис-

вильні форми числівників

лівників. Порядкові числівники, особливості їх відмінюван-

ні форми числівників і використовувати їх у мовленні;
визначати сполучуваність числівників з іменниками; правильно утворювати
форми

ня. Особливості правопису
числівників. Узгодження числівників з іменниками. Уживання числівників для позна-

4.4. Займенник

від

від

помилкових; добирати потріб-

числівників

для

позначення

чення часу й дат

часу й дат

Займенник як частина мови:
значення, морфологічні озна-

Розпізнавати й відмінювати
займенники; відрізняти правильні форми займенників
від помилкових, правильно

ки,

синтаксична

роль.

Відмі-

нювання займенників. Творення й правопис неозначених
і заперечних займенників

добирати

потрібні

форми

займенників і використовувати їх у мовленні,

правильно

утворювати й писати неозначені й заперечні займенники


Продовження табл.
Назва
розділу

4.5. Дієслово

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

Зміст мовного матеріалу

Розпізнавати дієслова, особли-

Дієслово
значення,

як частина мови:
морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми

дієслова:

мінювані
незмінні
слівник,

ві форми дієслова, безособові

дієслова; визначати часи й
дієвідмінювані, від- способи дієслів; використову(дієприкметник) і вати один час і спосіб у значен(інфінітив, дієпри- ні іншого; відрізняти правильні
форми на -но, -то). форми дієслів від помилкових;

Безособові дієслова. Способи

правильно писати особові за-

дієслова:

кінчення дієслів.

дійсний,

умовний,

наказовий. Творення форм
умовного та наказового способів дієслів. Особові закінчення дієслів І та П дієвідміни.

Чергування

приголосних

в

особових формах дієслів тепе-

рішнього та майбутнього часу.
Дієприкметник
форма

як особлива

дієслова:

морфологічні

значення,

ознаки,

синтак-

сична роль. Активні та пасивні
дієприкметники.
Творення
активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми
на -но, -то.

Дієприслівник

як

особлива

форма
дієслова:
значення,
морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот

4.6. При-

Прислівник як частина мови:

слівник

значення,

морфологічні

озна-

ки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників:

Розпізнавати
дієприкметники (зокрема відрізняти їх від
діє-прислівників), визначати
їхнє загальне значення, синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати
й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні.

Розпізнавати дієприслівники,
визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки,
синтаксичну роль; відрізняти
правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з діє-прислівниковими зворотами

Розпізнавати
прислівники,
визначати їх загальне значення, синтаксичну роль, ступені
порівняння прислівників;


Продовження табл.
Назва
розділу

Зміст мовного матеріалу

вищий і найвищий. Зміни
приголосних
при творенні
прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис
прислівників на -0, -е, утворених від прикметників і діє-

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

відрізняти правильні форми
прислівників від помилкових;

добирати й комунікативно доцільно використовувати
слівники в мовленні

при-

прикметників. Написання разом, окремо й через дефіс
прислівників і сполучень прислівникового типу

4.7. Служ-

Прийменник як службова час-

бові частини мови

тина

мови. Зв'язок приймен-

ника з непрямими відмінками

іменника. Правопис прийменників.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників
за

значенням і синтаксичною

роллю: сурядні й підрядні.
Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості,

складні, складені). Правопис
сполучників. Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.

5. Синтаксис
5.1. Слово-

Розпізнавати прийменники,
визначати їх морфологічні
ознаки; правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні.
Розпізнавати
сполучники,
визначати групи сполучників
за значенням і синтаксичною

роллю, за вживанням

Частка як службова частина
мови. Правопис часток
Вигук як частина мови. Пра-

Розпізнавати

вопис вигуків

вильно їх писати

Словосполучення

й речення

як основні одиниці

су.

Підрядний

синтакси-

і сурядний

сполучення

зв'язок між словами й частинами складного речення

5.2. РеченНЯ

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична
основа речення. Порядок слів
у реченні. Види речень за

і будо-

вою; відрізняти сполучники
від інших співзвучних частин
мови; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.

Розпізнавати частки; правильно писати частки

вигуки

й пра-

Розрізняти словосполучення
й речення, сурядний і підрядний зв'язок між словами й частинами складного речення
Розрізняти речення різних
видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за складом граматичної


Продовження табл.
Назва
розділу

Зміст мовного матеріалу

метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за
будовою (прості й складні); за
складом граматичної основи
(двоскладні й односкладні); за
наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені
й поширені); за наявністю не-

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

основи,

за наявністю

сутністю другорядних

чи

від-

членів,

за наявністю необхідних членів речення, за будовою, за наявністю чи відсутністю одно-

рідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень,

відокремлених

членів

речення, звертань

обхідних членів речення (пов-

ні й неповні); за наявністю чи
відсутністю ускладнювальних
засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань)

Зы, ПО»
сте двоскладне
речення

Підмет і присудок як головні
члени двоскладного речення.
Зв'язок між підметом 1 присудком

Визначати структуру простого двоскладного речення, особливості узгодження присудка з
підметом; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення

5.2.2. Дру-

Означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Обставина. Порівняльний зворот

Розпізнавати види другорядних членів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості
другорядних членів речення в
мовленні; правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці

горядні
члени
реченняу
двосклад-

номуЙ
односкладному реченні
5.2.3. Односкладні
речення

Граматична основа односклад- Розпізнавати типи односкладного речення. Типи одно- них речень, визначати особлискладних речень за способом вості кожного з типів; правильвираження та значенням го- но й комунікативно доцільно
ловного члена: односкладні використовувати виражальні
речення з головним членом у можливості односкладних реформі присудка (означено- чень у власному мовленні
особові, неозначено-особові,


Продовження табл.
Назва

розділу

Зміст мовного матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з
головним членом у формі підмета (називні)

9.2.4. Просте ускладнене реченНЯ

Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в
реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням.
Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення
з відокремленими членами.

Відокремлені означення, прикладки -- непоширені й поширені. Відокремлені додатки,
обставини. Відокремлені уточ-

нювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому
реченні
0.9,
Складне
речення

5.2.5.1.
Складносурядне
речення

Типи складних речень за способом зв'язку їх частин: сполучникові й безсполучникові.
Сурядний і підрядний зв'язок
між частинами складного речення

Єднальні, протиставні й розді-

лові сполучники в складносурядному реченні. Смислові
зв'язки між частинами складносурядного речення. Розділові знаки в складносурядному реченні

10

Розпізнавати просте речення
з однорідними членами, звертаннями, вставними словами,
словосполученнями, реченнями, відокремленими членами
(означеннями, прикладками,
додатками, обставинами), зокрема уточнювальними,
та
правильно й комунікативно
доцільно використовувати виражальні можливості таких
речень у мовленні; правильно
розставляти розділові знаки в
них

Розпізнавати складні речення
різних типів, визначати їх
структуру, види й засоби зв'яз-

ку між простими

Добирати

реченнями.

й конструювати

складні речення, що оптимально відповідають конкретній
комунікативній меті. Правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення
Розпізнавати складносурядні
речення, визначати смислові
зв'язки між частинами складносурядного речення; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні; правильно
розставляти розділові знаки в
складносурядному реченні


Продовження табл.
Назва

розділу

2.2.8.2.
Складнопідрядне
речення

Вимоги до рівня загальноосвітньої

Зміст мовного матеріалу

Складнопідрядне

підготовки учнів

речення,

його будова. Головна й підрядна частини. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні,

з'ясувальні, обставинні

(міс-

ця, часу, способу дії та ступеня,
порівняльні,
причини,
наслідкові,

мети,

умови,

до-

пустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними,
розділові знаки в них

Розпізнавати складнопідрядні
речення, визначати їх будову,
зокрема
складнопідрядних
речень з кількома підрядними,

відображати її в схемі складнопідрядного речення; визначати основні види підрядних
речень, типи складнопідрядних речень за характером
зв'язку між частинами. Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів
у процесі спілкування; правильно розставляти розділові

знаки в складнопідрядному
реченні

5.2.9.3. 968
сполучникове складне речення

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому
складному
реченні

2.2.024,

Складне

Складне
речення з
різними
видами
сполучниКОВОГО Й

речення

Розтзнавати

безсполучнико-

ві складні речення; правильно
й комунікативно доцільно використовувати
виражальні
можливості
безсполучникових складних речень у мовленні; правильно розставляти
розділові знаки в них

з різними | Правильно

й комунікативно

сполучникового й | доцільно використовувати вивидами
зв'язку, |ражальні можливості речень
безсполучникового
цього типу в мовленні; прарозділові знаки в ньому
вильно розставляти розділові
знаки в них

безсполучНИКОВОГО
зв'язку

11


Продовження табл.
Назв
о

|
Зміст мовного матеріалу

Вимоги
і
н
і
я
= зотини,

9.3. Спосо- | Пряма й непряма мова. Заміна | Замінювати пряму мову неби відтво- | прямої мови непрямою. Цита- прямою; правильно й доцільно
рення
та як різновид прямої мови. | використовувати в тексті прячужого
Діалог. Розділові знаки в кон- | му мову й цитати; правильно

мовлення

струкціях із прямою
цитатою та діалогом

6. Стилістика

Стилі мовлення (розмовний,
науковий, художній, офіційно-

мовою, | вживати розділові
знаки в
конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом

діловий, публіцистичний),

7. Розвиток
мовлення

Розпізнавати стилі мовлення,

визначати особливості кож1х ного з них; користуватися різ-

основні ознаки, функції

номанітними виражальними
засобами української мови в
процесі спілкування для оптимального
досягнення
мети
спілкування

Види

Уважно читати, усвідомлювати й запам'ятовувати зміст
прочитаного, диференціюючи
в ньому головне та другорядне.
Критично оцінювати прочитане. Аналізувати тексти різних

мовленнєвої

діяльності;

адресант і адресат мовлення;
монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлен-

ня.

Тема

й основна

думка

висловлення. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна
послідовність,

багатство,

точ-

ність, виразність, доречність,
правильність). Основні ознаки
тексту:

зв'язність,

комуніка-

тивність, членованість, інформативність. Зміст і будова тек-

сту, поділ тексту на абзаци,
мікротеми. Способи зв'язку
речень у тексті. Тексти різних
стилів, типів, жанрів мовлення

стилів, типів і жанрів. Будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному
стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікатив-

ної мети. Уміти формулювати,

добирати доречні аргументи й
приклади, робити висновок,
висловлювати власну позицію,
свій погляд на ситуацію чи обставини; правильно структурувати текст, використовуючи
відповідні мовленнєві звороти.

Знаходити

й виправляти

по-

хибки та помилки в змісті, бу-

дові й мовному оформленні
власних висловлень, спираючись на засвоєні знання

12

;

ї


л
у\

|і

\

хьЧУ, Л %

‹

}

з

фе"

б

3

:

залі

Фк"

Ж

й

$

Фонетика -- розділ мовознавства, який вивчає звуковий склад мови.
Голосні звуки

Голосних звуків шість: (а), [о], [и], [и], [2], [е]. Для передавання їх на

письмі використовують 10 літер: а, 0, у, и, і, е, Я, Ю, Є, 1.

Приголосні звуки

РП ом

ООО

МАШ

у №9, Хом

ОХ

ОИ ООО

Тверді

М'які

Зауважте! Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари: [6 — п], [9 —т]
тощо (як вони розташовані в таблиці). Не має дзвінкої пари звук [Ф].

Літери на позначення всіх сонорних і дзвінких приголосних розташовані в алфавіті до літери о, крім к, глухих — після о, крім р.
Приголосні звуки в певній позиції в слові можуть бути твердими та

м'якими або твердими та пом'якшеними.

Приголосні 0, т, з, с, л, н, ц, р, якщо далі йдуть ь, і, є, ю, я, стають

м'якими (позначаються в транскрипції знаком’): зорі Їздр'ї|, сіль [сіл |,
лялька |л ал ка |.
Усі інші приголосні, а саме:

— губні [6, п, в, м, Ф];_

— шиплячі Їж, ч, ш, дж];

|

МАУ

20.

УА

И)

м

К
— задньоязикові [г, к, х] і гортанний [2]
ними
пом'якше
лише
стають
перед ь ніколи не стоять, а перед і, є, ю, я
|б'аз'.
бязь
|,
[вїтейр
вітер
'):
знаком
(позначаються в транскрипції
тверді відповідники (як поЗауважте! Усі м/які приголосні мають
>
дано в таблиці), крі (2)який Завжди м'який.

13

ер


Фонетична транскрипція
1. Слово (речення), що транскрибується, береться в квадратні дужки:
[музика].
2. Літери я, ю, є, 1, ь та апостроф у транскрипції не вживаються.
3. Подовжені приголосні позначаються двокрапкою: знання [знан':а ].

4. Усі слова пишуться з малої літери: Одеса [одеса].

9. Якщо слово має більше ніж один склад, ставиться наголос: ліс [л'іс],

ліси [ліси].

Алфавіт
Алфавіт — сукупність літер, прийнятих у системі будь-якої мови й
розміщених в усталеному порядку.

Співвідношення звуків і літер

Більшість літер позначає один звук. Однак в окремих випадках од-

на літера може позначати два звуки або кілька літер передають один
звук.
Позначають звуки
-

14

"ар

завжди два звуки [й]
Фе

їжак [йіжакі], від'їзд |в'їдійзо |
-.

ГР

Р

А5

уо


два звуки [йа], [йу], [ие]:
— на початку слова

юнак |йунак |
заява |зайава |
м'яч [мйач]
грильяж [гри’лйаж]

— після голосного
— після апострофа
— після ь

один звук [а], [и], [е] і м'якість або пом'якшення попереднього приголосного

сяйво [с’айво]
бювет [б’увет]

ж
бдинвук [дж
блин

джміль Іджм їл'|
дзьоб Ідз'об ]

м якщо
днієї орфеми ,

належать до

буквосполуки

0]! їжі,ТОЇ 1
[з], як| різн х морфем
Ра

указує на м'якість
ть попередньо-

йао

кінь [кїн]

го приголосного (не є звуном)
\Р
Основні зорі вимови (орфо

сестра [се“стра],
зима [зима]
кожух [кожух],
собі [собі]

_|

приголосні [9], [т], Із),[], 1л],[н], ш]

честь [чест |,
ивях [ивах]

дзвінкі приголосні перед глухими та в
кінці слів вимовляються дзвінко

стежка [стежка],
гриб [гриб]

перед наступним м "яким або пом'якшеним стають м'якими

[лехко б Івдхко 1,Ін'їхтії|,

оглушення [г] відбувається в словах легко,
Приголосні
вогко, нігті, кігті, дьогтю та похідних

Їк'їхт'ї), |д'дхт'у|

3
(сухі приголасені перед дзвінкими вимов-

вокзал |вогзал |,
просьба [проз’ба]

ляються (вінқё

Зауважте! За швидкої вимови в префіксах кінцевий [3] перед глухим

може частково оглушуватися: розклад Ірбзклад Пі Ірбсклад 1

нене
БУ Р

ЗНО

7

Фм,

е,

}
$5

чае"

а

3 Е,

НЕ

Р

р
Р

ь

ці

д

Ж;

у. мой:
ао "а
н
Рі

ме „№ В

к

оо
Я

2

9
я

ў

А

\

"
А

`

й

РА
К

Н

д

І

Ў

:
к...

Р

д

»

р

;

Куб

4

Е

„7

К
ге

2
з.М

Га

9

Е:

х

адад
;

)

Г
м

м

И
;

7

З

ј/

2

й
[

ДРТ.
р

№
1

кА

Р:

й
И

Ем
ДЫР

ній

1 5,
Д
р.є
У

{

А

Я


Особливості вимови груп приголосних

Ке
[си

товаришці [товари*с’и1]

=
м [ыыы
Найпоширеніші випадки чергування звуків
Чергування голосних
Звуки, що

чергуються

Чергування приголосних

Приклади

Звуки, що

чергуються
сіль — солі, летіти — | г - ж - з
політ

о,е— 2
тиждень — тижня,
(нуль звука) | вікон — вікно

е-о

| чернетка — чорний

и

кривавий — кров

Приклади

нога -- ніжка -- нозі

рука — ручка — руці
|х

ш — с

вухо — вушко — у вусі

губний —
ловити — ловлю,
губний + л | графити -- графлю

Склад. Наголос
Склад — частина слова, яку вимовляємо

"77

одним

поштовхом

видихува-

ного повітря (кни-гар-ня, ко-а-лі-цій-ний ).
|
У слові стільки складів, скільки й голосних звуків, Склади бувають

відкрит

кінчуються наї

лосний: "кра-ї-на
кра-1-на)
і закриті (закінчуються на

приголосний: ін-вен-тар-ний).

16


—

палос

голосу

силою

виділення

складу В СЛОВІ.

певного

Зде-

більшого слово має один наголос. В українській мові наголос рухомий
(може переміщуватися зі зміною слова: кніжка — книжки), вільний
(наголошеними можуть бути різні за порядком склади: місяць, жит тя’, огірок).

Деякі слова мають подвійний |наголос: байдуже, завжди, корисний,

оар
а

помилка, простий,
аараан

вочна ананыраак

також. ғ
во

ИНОЕ

/

1. Випишіть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.
Юрта, резюме, полуниця, рельєф, ячмінь, вечеряти, дискусія, колосся, колючки, зайченя, ателье, пам "ять, бюрократ, виллємо, станція, духмяний, рюкзак, виявити, місяць, зв'язок.

°

Підкресліть у цих словахса карь із них має вийти назадсподову,
ор 2643 Се
к №
-Ёл
виконання дум.

2.

Випишіть слова, у яких можливе чергування голосних звуків.
Змотати,

кланятися,
жина,

скотити,

чебрець,

викоренити,

скачки,

восени,

зварити,

устелити,
черемха,

допомога,

ШОВКОВИЙ,

мережка,

чистити,

шелестіти,

звечора,

НЕ РРО

черствий,

стрибати,

жор-

забирати,

кип'ятити.

.

Підкресліть у цих словах другу букву, із них має вийти назва фольклорного
жанру, який належить до родинно-побутової лірики.

3.

Випишіть слова, у яких можливе чергування приголосних звуків.

Сколихнути, дорога, рахувати, мережити, кликати, чекати, торік,
скуштувати, орбіта, смачно, береза, пісня, шлях, полисіти, сидіти, яйце,
радіти, скорочення, бачити, хвалити, лебідь, парубок, молоти.
г

Підкресліть у цих словах другу букву, ііз них має вийти назва фольклорного
жанру, який як композиційний елемент уводить М. Коцюбинський
у повість «Тіні забутих предків».
Завдання в тестовій формі

1.

В алфавітному порядку записано всі слова ряда

А ранок, ракурс, радість, розум
Б обличчя, облік, опера, округ

. В мереживо, місяць, морква, молодь
Т | палітра, праска, проба, програма
"Д/ тарілка, талант, телефон, тривога

Аб.
м

Р

де

.! , “

“М:

"б

4
17


Два склади

має кожне

слово

рядка

дзенькіт, ім'я, людськість, осінь
ллється, співають, мільйон, серце

любов, радість, добро, надія
свято, гріють, утіха, влітку

пісня, алея, стрічка, тінь
нем»

Букви я, ю, є позначають по два звуки в кожному слові рядка
А юний, нюанс, браконьер, єресь
Б зграя, різьбяр, черв'як, мільярд
В ялина, бюджет, п'ять, боснієць
Г кар'єра, ювілей, сузір'я, пюре
Д зв'язок, ярлик, маєток, в’юнець
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

тьохкає, щемить, гривня, заява
щемління, пісня, місяць, любов
зілля, дзеркало, з'єднати, нюанс
щедрість, пам'ять, ячмінь, людина
бджола, послання, дев'ять, рядок
І
пет
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

А життя, земля, соловей, яблунька
Б єдність, пояснення, юнь, щавель
В крапля, майор, зв'язок, дев'ять
Г

контрастний, шлях, долоня, яр

Д джем, листя, щедрість, весняний
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

тямущий, рум'янець, духмяно, боєць
сьогодення, криниця, щільний, миряни
зяблик, життєпис, українець, з'єднання
шістсот, черешня, щедрування, коляда
знищення, дебют, ячмінь, прабабуся
нем
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
джаз, сум'яття, магній, болючий
щабель, велюр, повітряний, їдять
каміння, клятва, діяльність, грюкіт
віяло, заєць, конферансьє, виорати
місяць, капелюшок, доля, ранній
ям

18


Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А
Б
В
Г
Д

геній, суниця, зап'ястний, єднання
Вітчизна, окраєць, ательє, більярд
приїжджати, ключ, мільйон, тополя
дзбан, рядок, потьмяніти, щоденник
малювання, симпатія, пісня, якість

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

воюють, сюрприз, якийсь, зозуля
будівля, майбутнє, щем, пшениця
агентство, грядка, зйомка, гайок
б'єшся, черешня, пам'ять, рельєф
бджілка, зяблик, щільно, портьєра
нем

10. Звук [0] є в кожному слові рядка
А родина, погода, депутат, молодість
Б здоровий, джаз, одержати, думка
В футбол, сад, дискусія, надписати
Г

далина, відійти, домисел, надріз

Д адреса, дзеркало, дріт, відплата

11. Звук /4] є в кожному слові рядка
ярус, лінія, юність, боєць
буря, кальцій, мрія, єдність
іній, сюжет, більярд, клятва
поет, історія, сяйво, юрмитися
ювілей, літній, узлісся, в'єтнамець

який приголосний є в кожному слові рядка

14.

земля, сідло, місто, вогонь

потік, небеса, ряд, яровина
крамниця, бюро, м'ясо, льон

звичай,
=зим»
>
чош

юрта, таксі, свято
Д лікар, сесія, чітко, діти

к Глухий приголосний є в кожному слові рядка
А
Б
В
Г

світанок, міць, боротьба, вогнище
пальма, юнак, голуб, вочевидь
дзьоб, затишок, сонце, донька
чудо, соловей, вулиця, вокзал

Д просьба, легко, книга, фігура
19


14. Шиплячий приголосний є в кожному слові рядка
межа, ходжу, печальний, щастя

юшка, служба, хвороба, борщик
цілий, ячмінний, кожух, шприц
заріччя, жолудь, джміль, пісня
вуж, зачарувати, шепіт, фіранка
>нЕ

15. Звук [3] е в кожному слов! рядка
А

зустріч, зірка, приказка, Різдво

Б

знахідка, слизько, дзвіночок, зона

В фазан, резюме, азимут, вазон
Г береза, з'явитися, в'язати, зрости
Д князь, березень, аналіз, привозити

16. Звук /ш] є в кожному слові рядка
шедевр, сушити, щока, книжка
щедрівка, довший, хрущ, арешт
вищий, помічник, проща, щебет
кришталь, молодший, шанс, ніж
мурашка, муштра, душа, нижче
ням

17. Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах
рядка

А
Б
В
Г
Д

М,

голова, козацький, сопілка
повернути, предмет, екран
столичний, сяйво, голубка
перемога, герой, поетичний
намисто, життя, блакитний

18. Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах
И А
вокзал, куля, крига
В » книжці, журба, стежка
Г вчиться, радість, тьохкає
Д гордість, поріг, кігті
19. ‚ Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка

ПА тепло, тривога, Вітчизна
«Б джерело, водиця, погода

„В. душа, хвилюєшся, мрієш
Чу "якби, грунтець, анекдот
Д посварені, честь, росяний

20

Р


20. Уподібнення глухих звуків до парних дзвінких відбувається в кожному слові рядка

А
Б
В
Г
Д

|

отже, лічба, мотузка, повсякчасний
молотьба, футбол, якби, повсякденний
боротьба, тітчин, мерехтіти, вітчим
вести, просьба, дігтяр, баскетбол
косьба, каска, вогкість, Великдень

21. Уподібнення приголосних відбувається в усіх словах рядка
А свято, подружці, ллється
Б
В

кінський, милуєшся, доріжка
камінчик, кузня, екзамен

Г мороз, кігті, боротьба
Д козацький, селянський, зшити

22. На перший склад падає наголос у слові
А вітчим
Б

засуха

В. нести

ЕР

Т подруг
а

Д дочка

ві 50
23. На перший склад падає наголос у слові \К
| 9б
А решето
.Б
котрий

/

к течія

рРАМ

2 жалюзі

С. 10

/

Рем Р

Д ознака

24. На перший склад падає наголос у слові

колесо
перепис

Хх

фартух
новий
Оптовий
нем

25. На другий склад падае наголос у слові

А занесло

и

Б каталог!

Вы
| МОЛЛО
одинадцять

`Ъ

«Д,ненависть
=>

ри

Со

«7

21


26. На другий склад падає наголос у слові

А діалог
Б дрова

„В начинка
Г) чорнозем
Д кілометр
27. На третій склад падає наголос у слові

А чорнослив

- мережа

о. р ом (З

урочисто
завдання
Д феномен
28. Літери на позначення наголошених голосних правильно підкреслено
в усіх словах рядка

у чазовии, вірр
7 осоніж, алк голь
добовий, лівопис
рукопис, добуток
\експерт, запонка
29. Літери на позначення наголошених голосних правильно підкреслено
в усіх словах рядка

“А. своя, нести, шофер, сімдесят
Б. корисний, квартал, ходжу, випадок
В: "фольга, листопад, олень, усього .
Г центнер, котрий, глибоко, весняний

Д, подруга, разом, чарівний, були

И
МУАА.
ғ
о
^^
а
СТОЛОМ

30. Наголос на першому складі має кожне слово рядка

ЧА
Б
В
Я?

перепел, донька, виголосити
спина, бюлетень, сказаний
позначка, випадок, знаменник
цемент, камбала, подруга

“д Оцет, живопис, відгомін

31. Наголос на другому складі має кожне слово рядка
жадоба, байдужий, олень
«квартал, ознака, русло
ХВ//видання, занести, середина
Г шовковий, документ, павич,
Д шофер, громадський, бешкет

22


36. Доберіть приклади до кожного випадку наголошення.

Місце наголосу
1
2
З
А

на
на
на
на

першому складі
другому складі
третьому складі
четвертому складі

Приклади
А жалісливо, висвітлити,
приморозок
Б зметикувати, попоблукати,
праукраїнський
В гуртожиток, урочистий,
найвиразніше
Г кулінарія, безпринципний,

зобразити
Д тваринництво, виходячи,
індустрія

24


ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Лексикологія -- розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий
склад мови, або лексику.
Лексика — сукупність слів певної мови.
Лексичне значення слова -- те, що слово означає. Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька лексичних значень. Лексичне значення слів пояснено в тлумачних словниках.

Групи слів за значенням, походженням, уживанням та
|
емоційним забарвленням

И

о

Однозначні
слова

Мають одне лексичне значення

| м'яч, диктант, Дніпро,
парта

Мають декілька лексичних | голова, урок, земля, поле,
значень.
іти, свіжий
Багатозначні слова можуть
уживатися в прямому та
переносному значеннях.
2
К
п.
п
9
ер

со

Багатозначні
слова

г
р

5
с

Пряме — основне, головне,

солодкий чай, крила

ны
А
чайки, дрімає бабуся

первинне значення слова.

Переносне — вторинне,

солодкий сон, крила

виникло шляхом перенесення назви з одного яви-

пісні, дрімає ліс

ща дійсності на інше за по-

.

дібністю їхніх ознак
Омоніми

Слова, однакові за звучан-

| бал — оцінка успішнос-

ням, але різні за значен-

ті; бал — танцюваль-

ням

ний вечір

25


Продовження табл.

Синоніми

Слова, різні за звучанням і | небокрай, горизонт,
написанням, але однакові
виднокруг, крайнебо,
або близькі за значенням
небосхил, обрій, овид

Антоніми

Слова з протилежним лексичним значенням

За
значенням

Власне

Слова, що вживаються

багаття, рушниця,

українська
лексика

лише в українській мові

кмітливий, полохливий

Запозичена
лексика

Слова, що ввійшли до
української мови з інших

козак, олімпіада,
сервер, тротуар

За
походженням

мов (слова іншомовного
походження)

Загально-

Активно вживають усі

вживані

носії мови

повітря, жито, близький, багато, читати,
син

Використовують люди
певних професій

спідометр, карбюратор (водії)

Окрема група професійних
слів — терміни — слова, що

звук, підмет, іменник,
напруга, кислота,
реакція, палуба,
верстка

слова

Професійні
слова

За
вживанням

Діалектні
слова
Неологізми

26

свято -- будень, високий -- низький, сваритися — миритися

мають чітко окреслене зна-

чення й поняття з різних
галузей науки, техніки,
мистецтва
Уживають мешканці певної

плай (стежка),

місцевості

бульба (картопля)

Нові слова, що виникають
у мові

менеджер, маркетинг,
імідж

У художній літературі
існують авторські неологізми, які творить сам
письменник

Не дивися так привітно, яблуневоивітно


Продовження табл.

Історизми | Слова, що вийшли з активного вжитку через

кріпак, волость,
нарком, соцзмагання

зникнення понять, які
вони називали

Архаїзми

Застарілі
слова

ми словами

град — місто,
перст -- палець,
ректи -- говорити

Слова, які витіснилися з

активного вжитку інши-

Нейтральна

Слова, якими користу-

вітер, вода, холод-

лексика

ються всі носії мови в
повсякденному житті

знати

Емоційно

Слова, які у своєму значенні мають позитивну
або негативну емоційність

забарвлена
лексика
емоційним
За забарвленням

і слугують для вираження почуттів (радість, горе,

ний, небо, ходити,
ласкавий, ненависний, вітерець, хма-

рище, солоденький,
водиця, вікопомний

любов, ніжність...)

Вправа
Випишіть однозначні слова.

Переляк, молоко, оса, провід, розетка, ескалоп, місто, стіна, обід,
ситець,
артикль, морква, план, сестра, одеколон, йогурт, образ, лице, кут,
лялька.
лист, джерело, вид, міст, етикет, йог, воля, марка,

.

З перших букв вибраних слів мають вийти жанр і назва твору І. Франка,
у якому порушено проблему стосунків вождя і народу.
Завдання в тестовій формі

1.

У
А
Б
В

прямому значенні вжито обидва прикметники в рядку
залізна покрівля, залізна воля
чиста криниця, чиста совість
золотий перстень, золотий зливок

Г срібна ложка, срібне волосся

Д гарячі страви, гарячі кольори

21


Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні
А Завікном танцюють сніжинки.
Б А вівчар жене отару плаєм.

В Мовчать засніжені дерева.
Г Старезну думу думають ліси.
Д Скоро серпень прибуде ясний.
Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні
А

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

Б
В
Г
Д

Мичуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.
Так гірко відати, що юність відивіла!
А місяць липень луги покосить.
Як тебе не любити, Києве мій!

Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Я стужився, мила, за тобою.
Б Хай правда по світу полине.

В Оддихання мого тихий мак обліта.
Г Ів дорогу далеку ти мене на зорі проводжала.
Д Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки.

Загальновживаними є всі слова рядка
земля, золотий, вуйко, співати
світлий, весілля, книга, погляд

кіно, барвистий, часто, пілігрим
влада, співаючи, міністр, десниця

переказувати, аваль, приїзд, синій
ням
Діалектне слово вжито в реченні

Отож-бо ти файно наговорив.
Поспільство розступилось на аршини.
На стелі був барельєф: сцена виїзду на полювання.
Молодії ланіти, очі і уста марніють зримо.

І на оновленій землі врага не буде, супостата.
ЫЫЫ»
Діалектне слово вжито в реченні

А
Б
В
Г
Д

Тут стояла Січ, тут димилися козацькі курені.
Вівчарі знаходили притулок у гірських колибах.
У дощові дні хмари звисають сивими пасмами.
Величні калити наповнені щирозолотими монетами.
Молодиці перебирали язиком усіх дівчат на селі.


Історизм виділено в реченні
А Життя, козаче, такий хокей, де віртуозів товчуть до борту.
Б Знову — князі і смерди, корчиться з болю Русь.
В Десь на околицях риторики самотня істина живе.
Г Вітри, як старомодні листоноші, бо ми повідвикали від листів.

Д Обгородився місяць, мов газда, і з кимось ніч шепталася несміло.

Архаїзм ужито в реченні
А Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода.
Б

Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями

серце надихає.
В Ось на краю Європи глевкий чорнозем набух.
Г Сплять лісоруби в колибі, сняться їм сни прості.
Д В зболілім серці, наче темна гадь, клубились сумніви, понурі думи.

10. Історизм ужито в реченні
А Ви б давно мене медовістю убили, коб я вчасно від отрути не воскрес.
Б Суддя поглянув на підсудну лаву: що каже нам убивиця на те?
В Іде козак в Україну, мушкет за плечима.
Г Благословен єси за добрі вісті.
Д Шумлять у скринях зелені зерна льону.

11. Визначте, до якої групи за вживанням належать слова.
Приклади

Група слів

Фе
М
С
Б

А
Б
В
Г

діалектизми
неологізми
історизми
архаїзми

скайп, блютуз, флеш-моб
боярин, комсорг, раднаргосп
обкладинка, йогурт, каталог
ланіти, десниця, рать

Д когут, кобіта, бараболя

12. Визначте, до якої тематичної групи професійної лексики належать
слова.

Група лексики
1 музика
2

спорт

З

техніка

4

журналістика

Приклади
А’ веб-камера, блендер, компресор
Б

партитура, лібрето, віолончель

В редактор, репортаж, шпальти
Г

бюлетень, електорат, екзитпул

Д раунд, ринг, пенальті


13. Запозиченими є всі слова рядка
А

стіна, географія, поні

Б тополя, спорт, театр
В директор, музей, цирк

Г брошура, монітор, мрія
Д розум, партер, альбом
14. Доберіть українські відповідники до запозичених слів.

Запозичене слово
1
2

конкурс
ілюмінація
кулінарія
коаліція

3
А

Власне українське слово
А
Б
В
Г

змагання
освітлення
об'єднання
куховарство

Д склепіння

15. Доберіть українські відповідники до запозичених слів.

запозичене слово

1
2
3
А

арбітр
портрет
генеза
культ

Власне українське слово

А
Б
В
Г
Д

походження
оздоблення
обожнювання
суддя
зображення

16. Синонімічним є ряд слів
автострада, траса, шосе, шасі, магістраль

мужній, безстрашний, хоробрий, сміливий, відчайдушний
відстоювати, обороняти, боронити, пересилювати, захищати
заплаканий, смутний, замріяний, опечалений, невеселий
повсякчас, повік-віки, завжди, постійно, невгамовно
нем»

17. Доберіть синоніми до поданих слів.
Слово

1
2
З
А

30

засновувати
співвідноситися
таланити
публікувати

Синонім

А видавати
Б відповідати
В організовувати
Г практикувати
Д щастити


18. Синоніми виділено в реченні
А Я знаю вас, я не скажу нікому, що ми давно не вороги, а друзі.
Б

Що засне,

ащо й розбудиться, чорний сон віків не збудиться.

В Незабувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось!
Г Посамісінький горизонт насій собі клопотів і гризот.
Д Чи ж неповторне можна повторити?

19. Антоніми виділено в реченні
Навіщо вам мандрівний менестрель, коли живеться зручно і

осідло?
У твоєму місті вечір, а вогні такі холодні і безцеремонні.
Між нами ніч — глибока і густа — така коротка, а здається віком.
Загляне ніч буденно і казково у душу, як в розколотий горіх.
Тримати
слово і удар тримати -- що ще не вмієм ми у цім житті?
р
ним

20. Антоніми виділено в реченні
Це просто осінь, осінь восени.

Ми ніби і мудріші, і багатші, але щасливих менше на землі.
І знову день печально і пророчо згорає у призахіднім вогні.
Час — жорстока ріка, та шукатиму брід, щоб вернутись печальэм»

ною притчею.
Д На тлінну стеблиночку пам'яті нанизано вічність і мить.
21. Доберіть антоніми до поданих слів.

Слово

1
2
3
4

багатий
безвусий
бадьорий
балакливий

Антонім

А
Б
В
Г

убогий
упертий
мовчазний
літній

Д зморений

22. Доберіть антоніми до поданих слів.

Слово
1 як-небудь
2 явно
З щиро
А штучно

Антонім
А
Б
В
Г

нишком
підступно
природно
старанно

Д поспіхом


23, Явище омонімії використано з художньою метою у фрагменті
А Я не скрипковий ключ, а журавлиний тобі над полем в небі напишу.
Б
В

Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день,
о синій!
А місяць все такий же — і молодик, і повен, і серпик, і рогалик,
і місяць, як діжа.

Г

Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть лада-

Д

ном в кадильницях світань.
Коли буду я навіть сивою і життя моє піде мрякою, я для тебе

буду красивою, а для когось, може, й ніякою.

24. Омоніми є в усіх рядках, ОКРІМ
А вулканічна лава, дерев'яна лава
Б водяна пара, весільна пара
В

футбольне поле, пшеничне поле

Г випускний бал, прохідний бал
Д антична байка, тепла байка

ДЭ;
А хронометраж часу

Б офіційна особа
В прейскурант цін
Г подарувати презент
Д перша прем'єра

26. НЕМАЄ лексичної помилки в словосполученні
А пам'ятний сувенір
Б

вільна вакансія

В моя автобіографія
Г суверенна держава
Д запитати питання

М. НЕМАЄ лексичної помилки в рядку
ні в койому разі
відповіді співпадають

слідуюча зупинка
на ваш розсуд

для любих цілей
ям»

28. НЕМАЕ лексично! помилки в рядку
А відношення до батьків
Б коврове покриття
В заставив прочитати

ча

Г часний сектор
Д перегорнути сторінку


29, НЕМАЄ лексичної помилки в рядку
чергувати в столовій
розкрийте підручник
поступати в інститут

небезпечний поворот
бутилка шампанського
нем
30. НЕМАЄ лексичної помилки в рядку
участковий лікар
печеня по-гуцульськи
доказувати думку
здавати екзамен

смачні блюда
нем»
1, НЕМАЄ лексичної помилки в рядку
бувші студенти
блінчики з м'ясом
сказати зайве

мебельна фабрика
білети на потяг
нм»

куй Лексичну помилку допущено в рядку
вірно кохати
приймати участь
впадати у вічі

трапляються недоліки
являється у сні
вм,

й Лексичну помилку допущено в рядку
вітальний адрес
екзаменаційний білет
вступати до ліцею
святкові міроприємства
дипломатичні
відносини
мы

34.

Лексичну

помилку

допущено

в рядку

невірний номер
завдати шкоди
переказати кошти
матеріальне становище
підбивати
підсумки
ним»

і


35. Лексичну помилку допущено в рядку
призвести до втрат
усунення недоліків
перелік запитань
ям
зворотна адреса
(П`заказний лист

36.

Дексичну помилку допущено в рядку
)
передплата на газети
27,

більша половина учнів

заходи щодо поліпшення

|

7/2/Й 5

Й О,

7

// и 72

Г’ прасувати білизну
“Д виконати впродовж дня
37. Лексичну помилку допущено в рядку

А / виключення з правопису
Б/ зазнати збитків

В

|
2—

змістовна відповідь
лікарняний лист

Д позбавляти громадянства
ГА

38. Лексичну помилку допущено в рядку

сучасні меблі
Б учбовий корпус
В улиці перетинаються
Г;

відчинити двері
сходова клітка

39. Лексичну помилку допущено в рядку
г; СР
2/2
иключити світло
СС
СУС АЕС,
навколишнє середовище
В заслуговує на увагу

" стерегтись автомобіля
/

"привести до успіху

40. Лексичну помилку допущено в рядку
А приїду наступного місяця
Ф вийду на наступній станції
В

виконати наступним чином

спробуйте наступного разу
Д хай зайде наступний пацієнт

34

РА
/ |

|


41. Слово музичний (-а,-е) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А інструмент
Б репертуар
В

мистецтво
освіта

„>
й

42. Слово сердечний (-а, -е, -і) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А переживання
Б розмова
В жаль
|

напад
вітання

43. Слово дружній (-я, -є, -і) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А стосунки
Б атмосфера
В візит

Г бесіда

Д

праця

44. Слово ефективні поєднується з усіма словами, ОКРІМ
А ліки
Б методи

у
уроки
Д добрива
45.

Слово військовий (-а, -е) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
Узаклад
присяга
В літак
Г лікар
період

46. Слово лікарський (-а, -е) поєднується з усіма словами, ОКРІМ
комплекс
кабінет
контроль
товариство
мораль
К
юм»

б


47. Доберіть до кожного слова, позначеного цифрою, потрібне за змістом
слово, позначене буквою.
1
2
З
А

відкрити
розкрити
відчинити
розгорнути

А
Б
В
Г

книгу
планету
вікно
злочин

Д намет

1
2
3
А

36

голосити
оголосити
розголосити
наголосити

А
Б
В
Г
Д

промову
на перевагах
таемницю
згоря
вирок


ФРАЗЕОЛОГІЯ
Фразеологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.
Фразеологізм — стійке сполучення слів, яке за значенням дорівнює
одному слову (зарубати на носі — запам'ятати; як кіт наплакав -- мало;
розбити глек -- посваритися).
У реченні фразеологізм виступає одним членом речення (Ми ніколи

не кривили душею).
Дивіться словник найуживаніших фразеологізмів на с. 331-334.
|

Фразеологізми можуть утворювати

синонімічні ряди

антонімічні пари

(п'ятами накивати — дати драла -- | (хоч голки збирай — хоч око виколи)
винести ноги)
Основні джерела походження фразеологізмів

Мова народу

Усна народна творчість

Біблія

заварити кашу, тримати язик за зубами

| язиката Хвеська

|

і один у полі воїн, земля обітована, наріжний
камінь

Антична міфологія

ахіллесова п'ята, дамоклів меч

Близькими до фразеологізмів є прислів'я, приказки (Що посієш, те й

пожнеш. Судженого конем не об'їдеш); крилаті вислови -- загальновідомі
слова видатних людей (Борітеся -- поборете. Т. Шевченко); афоризми -стислі узагальнені думки (Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах).

Вправа

Випишіть фразеологізми.
Пасти овець, пальма першості, альфа і омега, напитися води, розділити спадок, рильце в пушку, альма матер, дати на горіхи, обіймати посади,

сі


наступати на ноги, жити одним днем, обливатися водою, авгієві стайні,
народитися в сорочці, обійти увагою, пекти вогнем, обернутися спиною,
підкинути ідеї, вивести на чисту воду.

З перших букв фразеологізмів має вийти прізвище кінорежисера, який

екранізував твір М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Завдання в тестовій формі
Фразеологізмами є всі вислови, ОКРІМ
А комар носа не підточить
Г лишити з носом
Б сунути свого носа
Д чути запах носом

В обкрутити довкола носа
Фразеологізмами є всі вислови, ОКРІМ
А ніде голці впасти
Г як нитка за голкою
Б ніде голки взяти
Д нікуди голки ткнути

В хоч голки збирай
Фразеологізмами є всі вислови, ОКРІМ

викинути за борт
викинути з голови
викинути з хати
викинути на вітер
викинути фокуси
ним
Фразеологізмами є всі вислови, ОКРІМ

А бити тривогу
Б
В
Г
Д

бити
бити
бити
бити

поклони
в барабан
по кишені
на сполох

Установіть значення наведених фразеологізмів.
Фразеологізм
вбивати клин
гріти руки
=—
М
Сз
спускатися з неба
на землю

оббивати пороги

Значення
А нечесно наживатися
Б звільнятися від ілюзій
В домагатися залагодження
справи
Г непослідовно діяти
Д сварити кого-небудь
між собою

38


6.

Установіть значення наведених фразеологізмів.

Фразеологізм
1
2
З
4

стріляний птах
книга за сімома печатями
кров з молоком
гаряча голова

7.

Утворіть фразеологізми.

1
2
З
4

підливати олії у
товкти воду у
спіймати вітра в
узяти ноги в

Значення
А
Б
В
Г
Д

А
Б
В
Г

здоровий
приховане
досвідчений
запальний
дурнуватий

полі
допомогу
ступі
вогонь

Д руки
8. У фразеологізмах вертітися як ... в окропі, влипнути як ... в мед,
чутно, коли 1... летить, якась ... вкусила замість крапок має бути
слово

А
Б
В
Г

Д
9. У
мість
А
Б
В
Г

Д

птаха
курка
муха
оса
бджола
фразеологізмах великий ...,... становища, ... чи пропав, сам собі ... закрапок має бути слово
брат
ШЛЯХТИЧ
козак
пан
керівник

10. У реченні Після важкого дня я дуже втомився замість виділених слів

доречний фразеологізм

не чув ні рук ні ніг
ні за цапову душу
землі під ногами не чув

ні риба ні м'ясо
нів СИХ Ні В ТИХ
р
ЫБ

29


11. Роль обставини виконує фразеологізм у реченні

То все було якесь надумане, білими нитками шите.
Романові вдома довелося вперше покуштувати березової
каші.

Добре, що нагодився вчасно, бо пустили б за вітром усе село.
Усі звернули увагу, що Катруся розповідала похапцем, п'яте через десяте.

Ыы
сь
по Рибалочка на бережку та рибоньку ловить, а милая по милому білі ручки ломить.

12. Установіть відповідність між фразеологізмом у реченні та його синтаксичною

роллю.

Член речення

Речення

1
2

З
4

Ця подія відбулася за царя Гороха.
Од страху моя душа в п'яти

А

сховалася.
Дівчата як кров з молоком намагалися переспівати парубків.
Язикатій Хвесьці не можна казати
нічого зайвого.

В
Г

підмет

Б присудок
додаток
означення

Д обставина

13. Побудуйте речення з відповідними фразеологізмами.

Фразеологізм

Речення

1

Чоловік злякався, хотів уже...

2

Ти мусиш мовчати, а інші

3
А

можуть...
Щоб не бути винним, треба...
Справжні друзі повинні...

глека розбити.
ляси точити.
пуд солі з'їсти.
ням»

14. Доберіть синоніми до фразеологізмів.

Фразеологізм
1
2

ставати під вінець
заливати за шкуру
сала

3 двачоботи пара
А

40

теревені правити

Синонім
одним ликом шиті
точити ЛЯСИ

брати шлюб
два рази ступнути
допікати до живого
нем»


15. Доберіть синоніми до фразеологізмів.

Фразеологізм

Синонім

1

мати голову на

А затати зло

2

плечах
матисвій розум у

Б невтім'я битий
В мати під собою

голові

грунт

3 мати зуб

Г жити своїм розумом

А

Д мати сенс

мати рацію

16. Доберіть антоніми до фразеологізмів.

Фразеологізм
1
2
3
А

аждоніг
аж горить під руками
якбджіл у вулику
як корова язиком
злизала

Антонім
А
Б
В
Г

яквоко влшив
знаперсток
як мерзле горить
якгриби після
дощу
Д аж до хмар

17. Доберіть антоніми до фразеологізмів.

Фразеологізм | |

Антонім

1
2
3

тримати в кулаці
тримати в тіні
триматися гоголем

А тримати на виду
Б попускати віжки
В тримати в пазурах

4

тримати хвіст трубою

Г

піджимати хвоста

Д опускати руки

18. Доберіть антоніми до фразеологізмів.
Фразеологізм

1 хоч головою об
стінку товчи

хоч греблю гати
хоч у рамку вправ
вхоч проти шерсті
гладь

Антонім
глянути гидко
пальця в рот не клади
як заячий хвіст
хоч мотузки крути
мухи не зачепить
ям»

41


БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
Морфеміка (будова слова) -- розділ мовознавства, що вивчає значущі частини слова (морфеми).
Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне значення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у,
міст-ом).
Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама-

тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо) і слугує для зв'язку
слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна|закінчення
а) вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок. Закінчення мають
усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не виражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне
значення: лісі],(чоловічий рід, однина), прочитав (минулий час, чоловічий рід, однина).
Не мають закінчень незмінювані слова:
Р

РА"

А

Л

— прислівники (тихо, увечері, здалеку);
ғ

і

з

о

-- дієприслівники (співаючи, прибігши);
А

Рой

А

2%

И“

— інфінітив дієслова (любити, знати);
И

М

2

ИР

=

У

=

— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, поні, бюро).
Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значенз
М
И
И“
а
М
ня спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити).

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий
корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них

має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: 20ра, угорі, гірка; горе, горенько, горювати.
Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує
для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значенні: осінній -- передосінній, чекати — зачекати).

42


Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує
для творення слів з.новим лексичним

значенням або відтінком у значен-

ні: учити -- учитель, калина -- калинонька).
Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий
різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися).
Словотвір -- розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості
творення похідних слів.

Непохідні слова — не утворені від
інших слів (основа складається

лише з кореня: небо, літо}, тихий|)
5

2%

Д;

е

Похідні слова — утворені від інших
слів; можна простежити їхній спо-

сіб творення: небесний, літній, тихенько

Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слоКЕЧ
Ж
ах РЕ
и"
ва: холод — холодний, ліс — праліс.
Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза крони
А
кобзар, читати — читання.
Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: підсніжник — сніг.
Основні способи словотворення
Спосіб словотворення
.

префіксальний

ЕД

Як утворюється слово
.

за допомогою префікса

суфіксальний

за допомогою суфікса

префіксальносуфіксальний

за допомогою префікса
та суфікса, які приєднуються одночасно

безафіксний
(безсуфіксальний)
складання слів або
основ

ГК.

«/

| зависокий = високий

<

но
РН,
вітерець — вітер
Ра

т

=

безмежний -- межа

.

^

відкиданням суфіксів

перехід — переходити

поєднанням слів, іхніх

хліб-сіль, медсестра

основ або частин

(медична сестра),
спецкор (спеціальний
кореспондент)
|

№

Си

1

перехід слів однієї
частини мови
в іншу

шляхом переходу слів
з однієї частини мови
в іншу

минуле життя -- істо-

ричне минуле (прикметник —> іменник)

43


В монітор, відгомін, фосфор
Г нині, кратер, мандрівник
Д заповідь, пальто, кремезно

Спільнокореневими до слова літати є всі наведені слова, ОКРІМ
А

літній

Б перелітний
В

Г

летіти

Д льотчик

політ

Спільнокореневими до слова воля є всі наведені слова, ОКРІМ
А
Б
В

вільний
визволити
воловий

Г вольовий
Д воленька

Спільнокореневими до слова роса є всі наведені слова, ОКРІМ
А зрошений
Б росяний
В зароситися
Г росинка
Д рослинка
Спільнокореневими до слова безліч є всі наведені слова, ОКРІМ

А перелік
Б лічити
В лікувати

Г лічба
Д полічений

Спільнокореневими є всі наведені слова, ОКРІМ
А лисуватий
Б
В
Г
Д

лисий
лисина
полисіти
лисячий

Спільнокореневими є всі наведені слова, ОКРІМ

А
Б
В
Г
Д

вранці
ранковий
ранок
ранити
зранку

45


9.

Спільнокореневими є всі слова рядка
уночі, ночувати, ночви
водянистий, привід, водичка
косити, закосичити, косовиця
м'ята, пом'якшений, м'яко
книжник, книгозбірня, книжка
ням»

10. НЕ МАЮТЬ закінчення всі слова рядка
мадам, метро, спересердя
зараз, працюючи, учень

календар, зазвичай, івасі
факсиміле, пальто, швидко
магістраль, авеню, просто
мя

11. Суфіксальним способом утворено слово, витлумачене в рядку
відсутність знання
віддалений куток
водій таксі
частина розділу
один з авторів
нет

12. Шляхом переходу однієї частини мови в іншу утворено слово, витлумачене в рядку
мешканець Харкова
приміщення під землею
огорожа з живих кущів

другий місяць року
атака у відповідь на атаку
пот

13. Літеру о замість пропуску треба писати в слові
сам..вчитель
земл..трус

прац..здатний
житт.пис
вищ..згаданий
нем»

14. Літеру е замість пропуску треба писати в слові
кра.знавство
смагляв..лиций

житт..дайний
сніг.затримання
вугл..видобуток
им»

46


15. Літеру є замість пропуску треба писати в слові
А
Б

воч..видь
дощ..мір

В бур..лом
Г смітт.збиральний
Д нижч..зазначений

16. Літеру о замість пропуску треба писати в обох словах усіх рядків, ОКРІМ
А

груш..подібний, чорт..полох
Б жовч..кам’яний, вітр..Вій
В

корен..плід, рівн..правність

Г вантаж..підӣомник, чорн..гуз
Д кав..молка, сив..головий

11 Літеру о замість пропуску треба писати в обох словах усіх рядків, ОКРІМ
А
Б
В
Г
Д

вод..свяття, чорн..бривці
щир..сердий, літ..писний
брон. .двері, гучн..мовець
бетон..змішувач, вір..вчення
свіж..вмитий, перш.рядний

18, Утворіть від поданих іменників прикметники за допомогою суфіксів.
Іменник
1 море
2 урожай
З гай
4 зоря

Суфікс
А
“Б.
В
“І.

-ов-ян-н-ськ-

Д -ин-

47


4 Со


МОРФОЛОГІЯ
ІМЕННИК
Іменник -- самостійна частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що? (лисиця, книга, веселка).
Морфологічні ознаки. Іменники належать до певного роду, зміню-

Заглядає у вікно цвіт яблуні. Книги -- морська глибина. Пливуть у піднебессі кучеряві хмарки.
Групи іменників за значенням

Назви загальні (князь, місто, собака, цукерки, дискети)

Назви власні (Ярослав Мудрий,
Харків, Сірко, Карпати, «Київ ве-

цірній»)

Назви неістот (будинок, ромашка,
майдан, озеро, народ, студентство)

| Назви істот (друг, батько, цуценя, комар, русалка, водяник)

Конкретні (ліс, вулиця, листя, зерно, монітор)

любов, сум, швидкість, глибина)

Абстрактні (соборність, радість,

Рід іменників

Усі іменники (крім множинних) належать до одного з трьох родів:
чоловічого (жайвір, клен, дріб, рояль), жіночого (путь, любов, земля,
стаття), середнього (сонце, поле, обличчя, дитинча).
Іменники спільного роду — це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні якості

особи): нероба, рева, базіка, нікчема, ледащо тощо (мають закінчення -0,

рідше -0). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у жіно-

чому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка -- нестерпний базіка.

Назви осіб за професією чи видом діяльності належать до іменників
чоловічого роду, хоча можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої
статі: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсуль-

тувал[а пацієнта.

« 0) ротеал

мах,
МАМ.

УМО ЛО
— Моо

тс

Сору

м

| “АЛ

{ ХАКА л ара.

|

ел,

|

у

ро

( М


Рід незмінюваних іменників іншомовного походження

Назви осіб чоловічої статі — іменники чоло- | мадам ( жіночий),
вічого роду, жіночої статі -- жіночого роду
маєстро (чоловічий)

Назви тварин -- іменники чоловічого роду

поні, шимпанзе, кенгуру

Назви неістот — іменники середнього роду

резюме, таксі, бюро

Географічні назви — рід визначається за
загальною назвою

Капрі (острів) -- чоловічий,
Сочі (місто) -- середній,
Міссісіпі (ріка) -- жіночий

Запам'ятайте: цеце (муха) -- жін., івасі, путасу (риба) — жін.,
авеню (вулиця) -- жін., кольрабі (капуста) — жін., салямі (ковбаса) -- жін.,

гінді (мова) — жін., боржом (вода) — жін., сироко, торнадо (вітер)
Іменники пальто, ситро відмінюються.

Ададро,

Ы. ЮА

-- чол.

-

Рід складноскорочених слів

Незмінювані складноскорочені слова — рід визначається за головним словом
Змінювані складноскорочені слова — рід визначаємо граматично за типом відмінювання (здебільшого

| ГЕС — жін.,
бо електростанція
ВАК, виш, неп

як іменники чоловічого роду)

Число іменників
Іменники, що мають

форму і однини,
і МНОЖИНИ

місто — міста,
голос -- голоси,
висновок -- висновки

Іменники, що мають
лише форму однини
(назви речовин, почуттів,
власні назви)

молоко, олія, вірність,
страх

Іменники, що мають лише
форму множини (назви парних
предметів, речовин, сукупностей предметів, почуттів,
географічні назви тощо)

окуляри, консерви, парфуми, меблі, шахи, Карпати

Зауважте! Іменники, що називають сукупність однакових чи подібних
істот або предмети, які сприймаються як одне ціле, називаються збірними
(студентство, листя, насіння, молодь). Вони мають форму лише однини,
Відмінки іменників

Іменники відмінюються за сімома відмінками: називний (хто? що?),
родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?),

50


орудний (ким? чим?), місцевий (на кому? на чому?), кличний (уживається для звертання).
Називний відмінок однини -- початкова форма іменника.
Називний відмінок є прямим, решта -- непрямі.
Відміни іменників
| відміна

чоловічий,
жіночий,

спільний
рід, закінчення

| чоловічий | середній
рід, закін- | рід, закін:

чення
нульове
або -0

чення -0,
-е, "а (-я)

-а (-я)

Ш відміна

ІУ відміна

жіночий
рід, нульо-

середній рід,
закінчення

ве закінчен- | -а (-Я), за відміня, атакож | нювання з'являються суфікси
іменник

мати

мрія, робота, суддя,

море, весло,
весілля

рілля

-ат-

| радість,
любов,

(-ят-), -ен-

курча, теля,
цуценя, ім'я |

Йо

подорож

Я

А

г

і

ў
у
ААР

Ж

Зауважте! До відмін не належать:
— множинні іменники (сани, ворота);
— іменники прикметникового походження (майбутнє);
— незмінювані іменники іншомовного походження (амплуа, пюре);

— жіночі прізвища на приголосний та -о (Козак Ольга, Чуйко Софія).
Такі прізвища за відмінювання не змінюються (Козак Ольги, Чуйко Софії).
Жіночі імена по батькові є іменниками [ відміни (Іванівна, Іванівни,

Іванівні...), чоловічі імена по батькові — іменниками П відміни (Петрович, Петровича, Петровичу...).
Поділ іменників на групи
Іменники І та П відмін, залежно від відмінкових
ються на тверду, м'яку, мішану групи.

закінчень, поділя-

Основа на твердий
нешиплячий приго-

Основа на м'який
приголосний:

чий приголосний:

лосний: допомога,

крапля, надія, Ілля

| тиша, круча, вежа

Основа на шипля-

староста
Іменники чоловічого
роду з основою на
твердий нешиплячий
приголосний:
степ, батько

на м'який приго-

[менники з основою
на шиплячий приголосний, крім іменни-

лосний: велетень,

ків середнього роду

урожай, тюль

на -я: кущ, сторож,
плече, явище

Іменники чоловічого роду з основою


Продовження табл.

тверда
КЛИЧНИЙ

о

м'яка та мішана | -е (-є)

колего! Миколо!
мріє! зозуле! душе!

Зауважте! Деякі пестливі форми іменників І відміни м'якої групи
(доню! Наталю! але Насте! Катре!).
мають у кличному відмінку однини
У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні фор-

ми: баб — баб, губ — губів, легень — легенів, сосон — сосен, воєн — війн.
Закінчення родового відмінка однини
іменників чоловічого роду П відміни

Назви чітко окреслених предметів:
олівця, принтера

Назви збірних понять: гурту, хору,
саду, але гуртка, садка

Назви істот:

Назви речовин і матеріалів:
піску, кисню

студента, Мороза
Назви мір, місяців, днів тижня:

Назви явищ природи:

грама, метра, квітня, понеділка

вітру, морозу

Назви населених пунктів, крім тих,
де друга частина співзвучна із за-

Назви установ, організацій, споруд,
приміщень: ліцею, магазину, але

гальною назвою:

гаража, хліва, млина

Парижа, Харкова, але

Кривого Рогу, Широкого Яру

Назви просторових понять:

степу, майдану

Назви ігор, танців: футболу,
вальсу, але гопака.
Назви абстрактних понять, процесів:
галасу, суму
Наукові терміни

(здебільшого точних наук і
мовознавства):

синуса, ромба, присудка

Терміни (здебільшого літературознавчі, хімічні, фізичні):
жанру, сюжету, імпульсу

Географічні назви: Сибіру, Байкалу,
Криму, Бугу, але в назвах річок із

наголосом на закінченні —
Дністра, Дінця


Зауважте! Деякі іменники можуть мати паралельні закінчення
-а(-я) або чу (-ю). Це залежить від наголосу або від значення: моста і
мосту, стола і стдлу, двора і двдру, папера (документа) і паперу (матеріалу), каменя (предмета) і каменю (матеріалу) тощо.

Правопис окремих відмінкових закінчень іменників П відміни

учителеві,

групи

товаришеві

твердої групи
орудний

м'якої та мішаної

-ем

чаєм, велетнем,

групи

(-єм)

піснярем

твердої групи із суфікса-

синку, братику

МИ -К-, -ИК-, -ОК-

іншомовні імена на г, к, х

Фрідріху, Жаку

деякі іменники мішаної

читачу,

групи, крім основи на

товаришу

-ж,

КЛИЧНИЙ

"У

-р

більшість іменників
м'якої групи

місяцю, кобзарю,

безсуфіксні іменники

друже, соколе,

твердої групи

м'якої групи із суфіксом
-ець

стрільче, хлопче,

але бійцю, знавцю, мудрецю

більшість іменників мішаної групи

стороже, маляре,

більшість іменників

бажань, весіль

середнього роду
родовий

чоловічого роду, які

в множині втрачають

болгар, селян, але
грузинів, осетинів

суфікс -ин-

Зауважте! Деякі іменники в родовому відмінку множини мають паралельні форми: полів — тіль, кіловатів — кіловат, ватів — ват.

94


ро

ооч

Написання та відмінювання імен по батькові

Петрович, Андрійович

-ович (-йович)

чоловічі

іменники
Зауважте! 1. Чоловічі імена по батькові відмінюються як
і —
батьков
по
імена
жіночі
ча),
Павлови
(Гвана
групи
П відміни мішаної
вни).
як іменники І відміни твердої групи (Оксани Богдані
і Львові).
2. Ім'я Лев має паралельні відмінкові форми (Лева і Льва, Левові
форму
у
ься
ставлят
слова
обидва
і
батьков
3. У звертаннях на ім'я по
.
Ігорівно
Ольго
ичу,
Романов
Остапе
кличного відмінка:
і.
4. Зверніть увагу на творення окремих імен по батьков
Чоловіче ім'я по батькові

шо

Григорівна

Григорович

Миколайович (Миколович)

Хома

Хомич (Хомович)

Хомівна

Сава

Савич (Савович)

Савівна

|

Вправи
Визначте

1.

НАЈТ

|

Яківна

| Якович .

Яків

А
|
рід іменникі
ІЙ |
=.
м
м.
чр. е...
е
тюль, қльрадјув © иль, Сочі, академік,
путь, тінь, адокриф),

ДХ

_ Нежить,
бе, плая,
„Алчевск, щеце, бязь, Ду
р Гр НЬ, лік сколіб бе
суміш,
зелень,
важить,
аркїн,
,такто,
Онтаріо, Лондоя, тол
й (штат),
кір, актбр, манго.
твору,
3 перших букв іменників чоловічого роду має вийти назва
•

пі

й

-

театру».
уважають «прама
; тір'ю українського
|

ото

о

(А ОА

4

55


д, 2206 р)
Р

0

ил, >

іменники гукий Ееого відмінка.

7 Бабуся, син, мрія, місяць, Олексій, учень, гість, Анастасія, радість,
учитель, велетень, Устим, Віталій, читач, солдат, знавець, Микола, Ярослав, край, дідусь.

°•

3 перших букв іменників на -е (-є) має вийти назва першого прозового
твору нової української літератури.

Завдання в тестовій формі

1.

Усіслова є іменниками в рядку

А
“Б
"В
Г
Д
2.

виконання, виконавець, виконавши
книгарня, книжник, книгозбірня
соловей, соловенятко, солов'їний
завідувач, завідувачка, завідувати
зеленаво, зеленка, зелень

"р

«Сд .

Чоловічий
А

м

|

рід мають

ке
РА Мають ус
ок, какаду, маестро,

ёла
Ш

усі іменники варіанта

й

|

ОО

Б Б
‚ продаж, столяр, ден
В. Бореео, собака, аташ Сибір

—

|

ЯР

СХА

Г а
скла путь,
гімн,
Д хлоп'ятТко, козак інстйтут, іній

3.

Чоловічий рід мають усі іменники варіанта
А ступінь, балет, аташе, вісь
Б запис, г узь, нежить, гіпс

В

важіль, грань, дріб, ідальго
(Д, ячмінь, ТЮЛЬ, колібрі, висип

збір, торнядо, шинель, степ

-

у

4. „Золовічий рід мають усі іменники варіанта

т З, кахель, си, перекис
е. емаль, аерозоль, толь
клавіш шагрень, портьє, зая
рояль, розсип, б
п
кір, пропис, прогрес, сум
ою)
ню
сл

Жіночий рід мають усі іменники варіанта
А

діагональ, пів; іч, авеню,

плов

Б. те мадам, жо, чедядь
В `кефаль, гуаш,
роль, нехворощ

ТУ тунель, скрижаль, бя , ваніль

змо да

Д панородь, манжет, мігрень,

96

М

туш

Я

Ей

"у

п


дао — <.
Жіночий „рід мають усі іменники варіанта, Її,№
А оо
бутель, цеце, УПА
Б ГЕС, коала, фланель, заполоч

6.

В НЛО, повійь, лазур, борЖомі
Г сшраль, латинь, СБУ, кольрабі
д провесінь, ЕОМ, деталь, плащ
7.

Жіночий рід мають усі іменники варіанта

А педаль, стаття, лебідь, подорож

(Б ЧАЕС, мадам, розкіш, жовч

|

продаж, поезія, жирафа, міль~ "М",
Г купіль, ООН, дриль, радість
Д миша, лоша, ртуть, Прип'ять
Середній рід мають усі іменники варіанта

8.

ИЛ

Со

А кашне, ее; колібрі, манто|
Б

кохання, листя, шосе, чері

В ЄС, завдання, Секо пенсне
ГО кафе, шимпанзе, канбе, відо
Д Убілісі, бароко, купе, таксі
\
Ф

8,

ет

Середній рід мають усі іменники варіанта

„А; турне, ягня, весілля, Дніпро.

СБ.)дівча, збіжжя, бароко, меню
“в немовля, плем'я, рілля, філе
Г теля, куля, мартіні, авокадо
Д пальто, канапе, віче, салямі

10. Спільний рід мають усі іменники варіанта
А нероба, забіяка, юрист, бідолаха

Б незграба, суддя, тренер, сирота
В. „ледащо, лівша, рева, листоноша
„Г. староста, професор, зануда, базіка
Д ябеда, замазура, к
роззява

—
з

усі іменники в рядку
11. До одного род Г ч
А Дель Чернівці, Мехіко
Б Стамбулл, Сочіі, Чикаї

В Сена,

Дністер «Міссурі,

Г Нікаратуа, Китай, Чилі

Д Токіо, Сухумі, ОДА
ый”

б»

Тай

97


12. До одного роду належать усі іменники в рядку

/

А Хоккайдо, Париж, Каліхарі
Б) Прип'ять,

Умань,

Ай-Петрі

В Кер, Сибір, Кілім ет
Г Сурамі, Балі, Севастополь
Д

Заши

тон, Огайо, Кутаїсі

С,
13, До
АЗ
Б
В

одного роду належать усі іменники в рядку.
важіль, синтез, Прут, Алжир
веремія, сузір'я, стать, сутінь
комаміня, цуценя, харчо, рагу

Г лівша, роззява, забудько, тріо
Д коралі, цунамі, вно з гроші
Ум

м

ЈА

14. Правильно, цоєднано всі прикметники з іменниками в рядку
кумедне кенгуру, картопляне пюре, красиве панно

довгий тунель, важка путь, перспективний інженер
інн
"а малий соня, старовинний піаніно
Г непосидючий хлоп'я, молода леді, лікувальне алое
Д убога сирота, повноводбуКонго, кольорове драже
15. Правильно пн с прикметники з іменниками в рядку
А старовинний Осло, духмяне какао, яскраве кімоно
бу больны пані; надокучлива цеце, смачне кольрабі
італьний туш, рожевий фламінго, малий нікчема
_ яскрава гуаш, цікаве інтерв'ю, прозора шамі нь
Д заквітчана Умань, вчена ступінь, другий стейнь
16. Правильно поеднано всі прикметники з іменниками в рядку
А сонячне Баку, красивий какаду, сильний нежить
Б смачне-івасі, швидке таксі, гостинна Перу
В. оригінальне меню, біла тюль, маленьке шимпанзе
ГГ цікаве турне, просторе авеню, справедливе журі
“Д” далека Сибір, свіжа салямі, талановитий маєстро
17. Граматична помилка є в рядку

постійний головний біль
безпечний засіб від нежиті, 7)
зробити щеплення від кору
полоскання морською сіллю
скористатися маззю від мозолів
Ем»

98


18. Лише в однині вживаються всі іменники рядка
А. вазон, прикрість, зелень
(БУ Крим, молоко, залізо’

Дністер, козацтво, ім'я

Г. людство, сум, мальва
Д радість, золото, вітер

19. Лише форму однини мають обидва іменники рядка
А комашня, чапля
Б молодь, нація

В журба, сумнів
Т) кисень, кабінет
д. сметана, вапно

20. аір форму однини мають обидва іменники рядка
вуглець, родовище

Т4

щирість, прибуток

\

селянство, шляхта

|

срібло, пектораль,
артилерія, лейтенант

и

21. Лише в множині вживаються всі іменники рядка

А Карпати, проблеми, вечорниці

|

БУ, ‘входини, народи, Альпи

“28 дріжджі, заручини, обличчя

Раб

ші

/

“перемовини, двері, ножиці
Д уста, м'ясниці, перешкоди
22. Лише форму множини мають обидва 1менники рядка

А дебати, кеглі
Б надра, бенкети
В. іменини, землі
г. ‚ворота, радощі
т штани, суперечки

23. Ли ше форму множини мають обидва 1менники рядка
А.ооглядини, дерева
БУ хрестини, дрова
УВ сутінки, вечори
Г фінанси, кредити
Д терези, виделки

59


24. До що шою уки належать усі іменники варіанта
А ясла, ‚ кума, п ща, межа
З
Б, староста, хлоп я, вулиця, кузня

| В. сестра, воєвода, суддя, верба
Г

кенгуреня, душа, дорога, ріка

Д жага, Лука, чебуречна, миля
29, До другої відміни належать усі іменники варіанта
поріг, брокер, день, тюль
У вікно, пальто, метро, мило
барліг, брат,
б
курінь, путь" \\

хмарище, кіно, колесо, дерево

вач
>)буття, зайченя, волосся, щастя
ЗУ.

26. До третьої відміни, належать усі іменники варіанта
А_ вість, якість, куліш,
Б /постать, мати,‚стать

В тінь, нежить, гармонь

Г повінь, осінь, Сибір.
Д печать, лінь, стиль

27. До ор
відміни належать усі іменники варіанта
> пл м'я, полум'я, ім'я’,
сім'я,‚дитИна, курчатко |.
маля, дівча, ластовенятко
\
козеня, курча, слоненя
тім'я, ведмежа, криця
\

мэСо

О жодної

адин

не належать

усі іменники

варіанта

устаткування, жалюзі, алібі
рнівці, леді, штани
ды Черкаси, маестро,
міськрада, метро, рандеву
вечорниці,
Бл
А

АТС, дно

29. Прочитайте фрагмент поезії.

ү

З того часу в, Україні жито зеленіє;

Нагинає вербив гаї, а тирсу на полі,
Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників твердої групи.
А 4
Б 5
Вт
Г 8
Д 10

60


30. Прочитайте фрагмент поезії,
ре
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
/
Кругом хлопці та дівчата —
Як мак процвітає.
Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників м'якої групи.
Г 5
А 2
Б З
В 4
дб

31. Прочитайте фрагмент поезії.

Садок вишневий коло хати,
Співаютьріпу девчат
А матері вечерять ждуть.
Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників мішаної групи.
Д 5
Г 4
В З
Б2
А1

32. З'ясуйте, яким членом а
я

Атпідмет о

-/

Б присудок
В
Г

виступає рН

1менник.

додаток
означення

Д обставина
33. З'ясуйте, яким членом речення виступає виділений іменник.
Над берегами Вічної ріки летить у світ зорею Неповторність. _.
А

підмет

Б
В
Г
Д

присудок
додаток
означення
обставина

34. З'ясуйте, яким членом речення виступає виділений іменник.
для норов іі добра.
‹
Людина приходить у цей світ
- 1
А підмет ---- з
и
|
/
Б присудок
В додаток
Г означення
д обставина

61:


35. Помилку допущено в слові
А кручдю
Г мрякою
Б шахтарем
Д мрією
В вишнею
36. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
А ваза, речовина, кислота
Б тиша, свобода, глибина
В

Г мелодія, береза, справа
Д спальня, Європа, буква

калина, малеча, посада

37. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку

їдальня, повага, легенда
Ольга, родина, волоцюга
геологія, дитина, дорога

держава, груша, розлука
мережа, горошина, карта
ням»

38. Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають реміменниі

із
У

Рел

А
Б
В
Г

(Се РД

, #42

Й Т Ра №

кулінар, снігур, кобзар / > 917
М,
і
касир, ковзаняр, актор / //, 2 рою. № вом
ювіляр, комар, столяр
№.
|
ыы
календар, жир, муляр: с. &

і у, Єр Си

1
соло

Аа

р

Д цар, снігур, директор
39. Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменни-

ки в рядку
А хрущ, президент, гектар
‚ /Б

_

документ, сховище, звір

В лицар, інститут, рушник
Г автобус, параграф, вальс
Д різьбяр, барвінок, погляд

40. Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
журнал, трамвай, папірус
циркуль, чарівник, цукат
хвастун, парашут, хокеїст

звичай, оптиміст, футбол
слабодух, параліч, граф
нм»

„62

ї

\г


41. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А поезі..ю, видовищ..м, козацтв..м
Б

|

топол..ю, вілл..ю, відвідувач..м

В кобз..ю, учител..м, товариш..м
:
Г віконц.м, спроб..ю, сторож..м
“Хх
Д
прізвищ..м, корова..м, ледар..м
42. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
р
А лікар..м, вітрищ..м, кварц..м
77
Б корен.м, прохач..м, явищ..м

’

В матері..ю, дач..ю, чемпіон..м
Г 1ж..ю, літопис..м, вельмож.ю
Д дол..ю, поверхн..ю, відмов.ю

43. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А

й
^,

озимин..ю, майстерн..ю, іде..ю

Б крамниц..ю, перелаз..м, танц..м
В палац..м, полуниц..ю, олівц..м
Г воротар..м, аркуш..м, синиц..ю
Д хоке..м, мистецтв..м, олен..м

44. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі 1менА
Р
2
ники в рядку
4

А

7

з

я

»

Р

С

|

| ІРО

супутник, пасажир, коледж

Б Кривий Ріг, язик/ Ташкент
В портфель, гопак, кілометр
Г

Крим, Конотоп, Марсель).

Д усміх, агроном, сантиметр

45. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі імен7

а

ники в рядку
А

хлопець, свинець, Роман

Б
В
Т
Д

роман, трактор, в1второк
Буг, коридор, присудок
Дністер, квітень, вітер
долар, гектар, діаметр

|

|

|
_/

ДР

аа

46. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
А
Б

кравець, буревій, рядок
кисень, Київ, предмет

В

вечір, січень, портрет

Г

жаль, іменник, струмок

Д жир, хліб, електровоз

т

63


47. Занівнейня -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменНИКИ

В РОМА,

/

\

ту

и
Г
221-7
Гос

голос, понеділок, вовк

4

Й

,

х.

король, атом, будинок,

танець, стрілець, палець“
Кавказ, патріот, мудрець ·
Лондон, Збруч, Мороз с:
48. Закінчення -а у формі родового відмінка однини мають обидва іменники рядка

талант (хист), талант (грошова одиниця)

знак (марка), знак (значок)

,

|

еле

7

рахунок (документ), рахунок (дія)
дзвін (предмет), дзвін (звук)
детектив (агент), детектив (твір)

|

49. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменНИКИ В рядку

А
Б
В
Г

Д

сюжет, хокей, ставок

“(СУРА

` вогонь; завод, конфлікт. |
хор, бальзам; мільйон.
барвінок, дощ, гараж |
тиждень, рік, палац

С

р
т

90. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

А
Б
В
Г

сектор, дим, Харцизьк

туман; дворик; іспит.
місяць, інституту гіпс
звіробій, іній, квадрат.
‚абзац; секрет, керівни

д)

91. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку

смуток, меч,, перець
лимон, полин, очерет.
„оркестр, борщ, спосіб, |
ясень, Дунай, сироп” З
дуб;синтаксис”)

ЫЕ
Ы"
> склад;

Ё

и

24


г?

7;

зРЕГ,
Ра,

8

З

У

Р.
ШТ.

Р
#

|

„5
в
У,7 Ра Ра:
г
47 #

:

Її

+

|

рі

з
2
й
р. 7
и

44

М

ри

и
;

да

Як

м
яз.
он

ж
=.
ці

В
;

А

У2
ба

Й
я

черв

;

ў
і

их
\.--

А

р Я
еЙ
Е
.4

К
г
у

і

|

оРе
Ри
Е

зар

52. "Зав нчейня -уо ю) уорі родового відмінка
в
однини мають усі іменники в рядку
|
Р

А бур'ян, талант, гопак”
(Б) асфальт, теніс, посуд
`В бетон; шум, кухоль
Г диван, вірус, любисток (М. / ,,
Д неро
млин
23. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка баини мають о іменники в рядку
р
АСИ АЕ
ге

А Париж; Донбас, жанр
Б ремонт, вокзал;лоб
В

аналіз; очерет; Донець
Г садугопак,родовід/.
Д вальс, Кавказі заводу
іа

/

З;

Р

У Р")

(

54. Ззанінічвння -у у алі родового відмінка однини мають обидва 1менники рядка
<.
д
е лс
А ріг (матеріал), ріг(будинку)
2
Б томат (рослина), томат (сік)
‚ В пояе (талія), пояс (зона)|
м
Р
Г алмаз (інструмент), алмаз (речовина) ,
Д папір:(документ), папір. е
Л

3,
вену

|
ар.

РОД

29, Правиленій вжито

відмінкове

закінчення

обох іменників

варіанта

‚ А тривалого терміну, іншомовного терміну |
Б побудувати з каменя, не лишити жодного каменя
В розрахункового рахунку, рахунка матчу
Г мер міста Ванкуверу} територія острова Ванкуверу |
Д )королівського балу, урахування середнього бала
26. У місцевому відмінку вжито слово, підкреслене в реченні

‚ А Я для тебе горів, український народе!
«Б Може, вийшла русалонька матері шукати.
|. Десь на дн! мого серця заплела дивну казку любов.
по„Ще з юних літ мені відкрилась правда.
Р.
/

ЕСерце прагне буять на просторі.

Є?

57. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А Іване,
Г Руслано
Б Іванко),
Д Савё
——^ В Степане


58. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку

ГА Насті,
Б Миколо

|

В Дмитре
Г Ольго
Д

59.

Г”

Галинко

Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
брате
пане
козаче
)синез
капітане

>Нины

60. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО
“А пане полковнику

77

в рядку

Б добродію Романе
В панівчителька;
Г панове пасажири
Д гості й родино

61. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
. сизокрилий голубе |
всемогутній Богу" :
рідний батеньку
сивочолий дідусю

любий
ыч}

|

земляче

. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Оксано Миколаївно
пане Президенте
колего Ковальчук
- сестро Тринко
"Юріє Петровичу

сть
збі

\ 63.

А
Б
В
Г
Д

66

№

Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку

лікарю, подруго
матусю, сину
місяцю, Олеже
Києве, Сергію
душо, земле


64

Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО
А

Олю, Наталко

Б

Маріє, Назаре

в рядку

‹ В Миколі, Петре
Т Андрію, Саво
Д Павле, Насте

65. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
Удолю; бабусю
слухачу, стороже
мріє, круче
кобзарю, мово

товаришу,
зач,

66.. Форму
А»
Б
В
Г
Д
‚

батьку

кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО

в рядку

козаче, читаче!
пісне, фантазіє
доню, сестрице
сину, соколе
Людвігу, Джеку

67. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А

краю, шевче

Б чумаче, женче
В Полтаво, Львове
Г ювіляре, друже

д кобзаре, отче

. 68.

Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку

лицарю, радосте
повелителю, вітре

" добродіє, зіронько
секретарю, любове

пісне, директоре
ЕСЕ"

69. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
А. керуватися домовленостями ›,
Б /кількадесят гривнів "
2
В відомими іменами
Г запитати в менеджера
Д немає в продажу


// у;

о

Р

4

Ж.
70, Гор:

ёз,

Е Әс

и

2
ЕТ»

суде:

Пи ма, Ен, В

2 Р

|
Зы

;

Му у

ру

1/0

лам

М

|
я
$
{

>

А

<

и’

Р

А

Дар

3

ЛИ

Р

(а,ад? Е
22 ё
Ё

р. я
г і

Я

2

Ж

о2

Р,

Р

й

0.
дР

я ні
гі
к.

1

фа й

ӘТ б
#

/

Г Р,

й

9

,

р,

р
( ем.мр

м

її,
о

є

ф

2.

$$

К

г
Й

«70граматичну г помилку допущено в рядку
А свідомість громадян
Б стиглих помідорів
В хтось із солдатів

ак.

\

}з 4.

#

Р.

|

А Р; Ті,

Зета

г

Ё

2

КО.

"

Г двадцять кілограм {#2
Д аніхто з городян

71. Граматичну помилку таи

А загін партизан

(00.

Б мальовничих сіл
В четверо грузинів
Г яскравих сузір'їв

|

В рядку
о

А стійкість болгар
грраматичну помилку ЩЕ
А сік'з мандаринів

Бевідомих галичан
787 люблячих татів“
т“ кримських татар
Д дехто з боярів
73. Закінчення

В рядку

``: .
® )

-ей у родовому відмінку множини

мають усі іменники

рядка

А подорож, стаття, гість

Б галерея, відомість, тінь
В

путь, вогонь, відповідь ›

Г

око, доповідь, легенях\ О

Д готель, заметіль, ніч
74. Закінчення

|

-ей у родовому відмінку множини

мають

усі іменники

рядка
А поле, миттєвість, печаль
Б біль, магістраль, постіль
В продаж; скрижаль, річ
Г

гроші, діагональ, вісь

Д суддя, сповідь, сумішғу
дхил,
“М

( 75) Граматично правильне продовження речення «Ректорат університету щиро вітає з перемогою в олімпіаді...»
2 Степана Бондар
Г Світлану Дрімлюга
Б. Василя Пономаренко»
Д Максима Горболіс
/й
„Оксану Князевич
й

.

ЛУГУ
б
«2.4

ЛИН

і
й

С

Р хм и 49
К

є

|
|

68

«з

У

Д6

Й4

2% ЕЭ Ж й.
фе"
=

љ

б$

зр
Бр

# ло7

Яг

о

Р? НЕ

Г

Р

к„®. Й)
7

афЙ.

і,

(6,

і
Ы

4
і

ра

ў

аз

є

і

(
а
=:

ә

Я

со

фі
#
ононе

АК

#

ані
к

й

4

2

Р)7


‚

76. Граматично правильний початок листа в рядку

\

~

А Високоповажний пане Зинов 2
Б. Дорогий мій синку Олег!
В Шановна пан! Станіславо!

Г Люба сестричко Валерію!
Д Вельмишановний добродію Андріді?
77. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А Анатоліївна
—-—|
Б Євгенівна
=
В

=

Спиридонівна

(ГО Аркадієвна `
Д Григорівна

78. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку

А Якович .
(Б) Ігоревич ``
В
Г

д
усх

Максимович
Пилипович

Д Валерійович
79. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку

А Олексіївна, Лукович
Б

|

ка

ыы»

Віталіївна, Павлович

В Львівна, Григорович
Г Адамівна, Аркадійович
Д) Хомівна, Андрієвич. М \

«о
9
МАА

80. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку

А Романівна, Лукич
Б Савівна, В'ячеславович

В. Олексіївна, Олегович

\Г Лллінічна, Тарасович

.

ри

(3331033

Д Василівна, Свиридович
бУ

81.)
поить в утворенні імені по
а
Юр'ївнагОстапович |
_ Валеріївна, Савович
В Миколівна, Назарович
Г Ярославівна, Кузьмич
Д

Іванівна, Антонович

допущено в рядку


82. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку

Аае
Зіновійович
Б)Дмитрівна, Григорович) РОМОВОСІМ
Ільківна, Валер'янович
|
Г
Д

Миколаївна, Богданови
Геннадіївна, Семенович

83. Помилку допущено в рядку
подарувати Заставецькій Ірині Олегівні

побачити Завербного Миколу Луковича
створити для Пашук Ярослави Іллівни
заступитися за Запорожця Івана Савича
јанцювати З Муса арком Гнатовичем

(руны

чи

84. НЕМАЕ помилки в рядку
“ А
Б
_ В
`-Г
Д

познайомитися з Клименко Аллою Юріївною
отримати від Карпенко Святослава Хомовича
|
50АЛИ З
зупинити Дмитрука Мирослава Валерієвича ОА
повернути Поповій Валентині Зінов'ївні | "». Ак
М
мах
позичити в є
солт Яковича

85. НЕМАЄ помилки в рядку
А спілкуватися з Бучаком Остапом Іторовичом-- юте
Б звернутися до Василенк@ Йосипа е
‚В, відвідати Петриняк Любославу Андрієвну« о
Г \гостювати в Чижа Володимира Карповича
Я допомогти Васюті Оксані Станіславівній “1

‹

341

ПРИКМЕТНИК
Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? (яка? яке? які?), чий? (чия? чиє? чиї?):
цікава повість, батькове слово.
Морфологічні ознаки. Прикметник має ознаки роду, числа, відмінка,
які узгоджуються з родом, числом і відмінком іменника: глибокий яр, глибокою рікою, глибокому озеру, глибоких морів. Початкова форма прикметника -- чоловічий рід називного відмінка однини.

Синтаксична роль. У реченні прикметник найчастіше виступає означенням (Білявий день втомився і"а
рідше — присудком (Наше місто рань
винне). и
Зі
АЛ рЧі
ПКУ:


Розряди

Якісні

прикметників

за значенням

тихий -- тихіший -- найтихівиражають ознаку предмета,
яка може виявлятися більшою | ший; міцний -- менш міцний —
найменш міцний
чи меншою мірою

Відносні | виражають ознаку предмета
опосередковано, стосовно
іншого предмета, дії чи
обставини

кришталева ваза (ваза з
кришталю), лісова стежка
(стежка в лісі), народна творчість (творчість народу)

Франкові твори, братів портПрисвій- | виражають належність предмета певній людині чи тварині | фель, заяча лапа
ні
й відповідають на

питання чий?

Зауважте! Прикметники із суфіксом -ськ- належать до відносних:
шевченківська тематика, материнська порада, учнівський щоденник.
Прикметники мають властивість переходити з одного розряду до іншого (залежно від іменників, з якими узгоджуються): лисячий хвіст (присвійний) — лисячий комір (відносний) — лисячий Арне (якісний).

Особливості відмінювання прикметників.
Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. Відмінкові закінчення залежать від групи прикметника-- твердої чи м "якої.
До твердої групи належать прикметники з основою на «твердий при-

голосний: смачний, близький.

|

д

До м'якої групи належать прикметники з основою нам'який приго-

лосний: крайній, безкраїй.

|

Прикметники на -лиций (білолиций, круглолиций, смагляволиций 1) не
належать ані до твердої, ані до м'якої групи, вони відмінюються за окремим зразком.

Відмінкові закінчення прикметників
Прикметники на -лиций


Продовження табл.
Тверда група

М'яка група

Прикметники на -лиций

сер. р.

Зн. | Н.або | -у
Р.

Н.
або

-лицю
га

хо

о

о

Р.

ми

Ступені порівняння прикметників
Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.

У
2
о.
о
с
о
о
е

корінь або

вищий

основа

=

прикметника

ан

ступінь

^

порівняння
прикметника

|--

ни

с
2
о
о
е
со

тонкий -- тонший,
теплий -- тепліший

більш

менш

+

прикметник
р
ре
у початковій
.
формі

найширший, найглибший

пр
найбільш
м
найменш

+

метн
НУ
у початковій
формі

г

ЗУ

більш відомий,

найбільш сильний,

менш приємний

найменш успішний

Ө,

Зауважте! За творення форм вищого ступеня порівняння із суфіксом -ш- основа прикметника може зазнавати змін:
— суфікси -к-, -ок-, -ен- випадають: короткий -- коротший;
—с+ ш = шч (щ): високий — вищий;
— 2, ж, з + ш = жи: близький — ближчий, дорогий — дорожчий, дужий —
дужчий.
Винятки: довгий — довший, легкий — легший.

їм


Значення форм найвищого ступеня можна посилити префіксами як»,

що-: якнайширший, щонайдобріший.
Інколи найвищий ступінь виражається додаванням до форми вищого

ступеня слів від (за) усіх, над усе: веселіший від усіх, важливіший над усе.
Деякі прикметники утворюють форми вищого ступеня порівняння
від іншої основи: великий -- більший, малий -- менший, поганий -- гірший.
Від деяких прикметників можна утворити форми ступенів порівняння іза допомогою суфікса -ш-, 1 за допомогою суфікса -йш-: здоровий —

здоровший -- здоровіший, старий -- старший -- старіший.

\

Не утворюють форм ступенів порівняння такі прикметники:
й

— з префіксами пре-, за-, над-, пра-, архі-, ультра-: предалекий, зависокий, архіважливий;
— із суфіксами -уват- 8 юват-), -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-,
-юсіньк-, -езн-, -енн-: глибочезний, білявий, повнуватий, дрібненький тощо;
—3 абсолютною ознакою: німий, глухий, сліпий, хворий, голий, живий,
порожній, мертвий, готовий, кривий, горбатий, лисий тощо;
— назви мастей тварин: гнідий, вороний, карий, буланий тощо;
— які перейшли з відносних або присвійних у якісні: кацнановий,
ХА"
малиновий, кремовий тощо;
— складні прикметники: синьоокий, білосніжний, темно-зелений тощо.
Помилковими є форми ступенів порівняння, утворені за допомогою

слова самий (самий розумний ) або додаванням слів більш, менш, найбільш,
найменш до простої форми вищого ступеня:
самий-активний -- найактивніший, білъш-вазеливіший-- більш важливий, знайрменни відомий — найменш відомий.
Правопис суфіксів -0в-, -ев-(-єв-) у прикметниках
Випадок написання

Приклади

1) якщо прикметник утворений від іменника з ос- | сливовий,
новою на твердий приголосний, крім шиплячого; | грозовий
крайовий,
2) якщо прикметник має перед суфіксом м'який
дощовий,
приголосний або шиплячий і наголос на закінтіньовий
ченні
замшевий,
якщо прикметник утворений від іменника з оснояблуневий
вою на м'який приголосний або шиплячий і має
наголос на основі слова

(-єв- пишемо після й або літер на позначення подовженого м'якого приголосного)

миттєвий,

суттєвий
Г

Зауважте! Окремі прикметники мають паралельні форми: житте—
вий — життьовий, дієвий -- дійовий.
.

===

Р

73


Правопис суфіксів -ичн-, -ічн-, -ин-, -ів- у прикметниках
Випадок написання

у прикметниках, утворених від іншомовних

історичний,

слів, після букв 0, т, 3, с, и ч, ш, ж,р

демократичний

(правило «дев’ятки»)
шсля приголосних, що не входять до «дев’ятки»
(-ічн- — після голосних)
у присвійних прикметниках, утворених від
іменників І відміни (крім іменників зосновою

|
географічний
героїчний

|

матусин,
| Наталин

на -[#])
у присвійних прикметниках, утворених від
іменників І відміни з основою на -[й]

Надіїн, зміїний

у присвійних прикметниках, утворених від

синів, дідусів

їменників П відміни
(-ів- пишемо, якщо іменник з основою на -[й]) | Андріїв

Зауважте! Суфікс -ів- чергується із суфіксом -0в-; якщо прикметник

утворено від іменника твердої групи (батьків — батькова ), та із суфіксом

-ев- (-єв), якщо прикметник утворено від іменника м'якої групи (Ігорів
—

Ггорева, Олексіїв -- Олексієва ).

Вправи

1.

Які прикметники можуть утворювати форми ступенів порівняння?

Вөроний, активний, чернобровий, малиновий, вразливий, хворий,
порожній, милий, свіжий, тонкий, вечірній, дерев'яний, грамотний,-не--

беений, теветелезний, гіркий, ГОТОВИЙ, жвавий, гнучкий, мертвий, пра-

давній, м'який, кришталевий;

°

3 других букв таких прикметників має вийти назва карпатського села,
де М. Коцюбинський збирав матеріали для повісті «Тіні забутих предЯк | р
РА)
ків». ү”,
ё

д

\.

2.

Утворіть

а

ПА

ыФА4

7

чи

54

|

2

4

Й

Хо

В!

і

чий

З

Ко

ў

від іменників

-ев(-єв).

прикметн 1ки за допомогою

ООС

к

7

"

| \

суфіксів

ү

-ов,

Груша, ялинка, рубець, роль, олівець, нікель, реєстр, овоч, річ, полу-

день, нуль, мали, ірис, тінь, тюль, івасі, ранець, кущ, кварц,
насіння,
о
4)
ть
М к

-

А

А

5

А

алоча,

че.

м

еи
ит АХ. ХХХ.
°
У прикметниках із суфіксами -ев (-єв) підкресліть першу
позначених букв має вийти слово, яким називали неокласиків.

м

4%,

я"

;

га і

| рбонов'дарио

№

с

Рут

|

фе

ї
Р Ди
РО
З
учя
\

я зем
А

Е

№

»

ь

7

о

Ш

я

А

3

ма,

ВВ

“ы

і

>”)

5.

г

Яу

Ре

РР,

рече»,

С.е

+

#7
є

ея

г

я.

г

2/7

„я

%я

й

а, Г:

п

МУ

\

А" й

!
}

зі

майном щі

Е?

я

т

є

ї

Р

4. чм,
`

= п

букву; із

граб

\#
\, Ўы

ё №:

м

воло

Я дбн

#

та

5

$

і

бъ
сь

м аф

.

о

4

$.

ДИ

У47
г

ЧР

{

А

$

з

:

Ду

а

7

Р

й

р’

П
У

й

Р

ме а,

м7

ўд

2

ў

м
-Г
в |

МИРТ.
|
є

й


Завдання в тестовій формі
До якісних належать усі прикметники варіанта
ВН ов
А сучасний, чесний, тромоподібний» "|
Б дідівський, лункий, приязний
В... гостинний, пластиковий, умілий
(Г удавній, серйозний, нагальний
,
д злісний, тижневийО
ері .
а
2. Довідносних належать усі прикметники варіанта
п музейний, сірува ИЙ
А на
„Б. систематичний, окремий, веселий
В; колективний, заочний, біологічний
т триколірний, прохолодний, річковий
Д молочний, комп'ютерний, голий

1.

3.

До присвійних належать обидва прикметники в словосполученнях
А батькова аптека, чоловічий костюм
Б лікарева порада, ліричний герой

(В сусідове авто, собачий нашийник
соколине пір'я, вороже ставлення
Д перелітні птахи, чоловікові слова
4.

Літеру е треба писати на місці пропуску в слові
А алюмінібвий

Б ключ(вий
В речвий

(Г.) оранжевий
Д дощовий
5. Літеру є треба писати на місці пропуску в слові
А; насінні. вий

Б матч:вий.
В помаранч.вий
Г борщ.‹вий
Д ясен..вий
6. ЛИтеру. е треба писати на місці пропуску в слові
А. силовий

Б
В
Г
Д

кисн.вий
нафт. ВИЙ
двошар..Вий
сторож:.вий

75


7. Літеру є треба писати на місці пропуску в слові

_А

га
- січн/ вий

В левкбувий
Т мігрен“ ВИЙ
Д пол..вий
8. Літеру 0 треба писати на місці пропуску в слові

А аличвий
Б ситцьвий

|

„В чутт.вий
бу, кварц.:вий
Д полудн:.вий
У.„Штеру 0 треба писати на місці пропуску в слові
\А/ циліндр..вий
Б замшувий

В місний
Г туш.вий
Д нікел/вий

10. За допомогою суфікса -06-утворюються прикметники від усіх іменників рядка
КА) куля, грунт,
Б плащ, труша
коо.

В пісок, вишня

Г

Д

сіль, ниг:

0 | МАЧО ОМ М

вісь, мигдаль. не

РісСОБОЙ

11. ай допомогою суфікса ·-0в- утворюються прикметники від усіх іменників рядка у}
|

В

велюр, плече

береза, овоч Ку ПР
Д череши ніж ХХ

12, За допомогою суфікса
іменників ряд

-ев- (-єв-) утворюються прикметники від усіх

{ў

ее)

-/

А кальцій, двір

(т) корінь, тунець

Б водень, текст;
В

76

сосна, свинецьсх

»

“д папір, магі)


(СД, реке - илр.
прикметники від усіх
13. За допомогою суфікса -ев- (-єв-) пи
|
іменників рядка
А айстра; промінь‘
- корінець, Сананій
ФІ
Б корал, тиждень
фарш, чебрець /
В соя, адреналін ·
—

в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку
14. зт
А звуковий, слоновий, надплановий
Б дворовий, причиновий, перловий
В грошовий, коричневий, шанцевий

Г фенхелевий, вільховий, рубіновий
Д калієвий, персиковий, шагреновий

15. Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку
А тестовий, ялицевий, щупальцевий
Б больовий, нафталіновий, паровий

Зо

о
‚ шпильовий, круговий, агрусовий
7 І^ помаранчевий, рожевий, нулевий / С
(
|
СД мохеровий, суттєвий, нордовий

16. За допомогою суфікса -ичн- уч

усіх іменників рядка

|Ж

29 5 С С) у
2

КОЛА

= #0
А?

відносні прикметники від

лл.

ЯМ е ж

‚А_ математика, проза,
а, вулиця

<Б. фізика, ботаніка, риторика
х
В класика, лінгвістика, ідилій
МИ МУ"
Г діагностика, історія, герой
Д дипломат, період, метафора
17. Літеру и на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А політ-чний, гігієн/ чний, фонет.Чний

Б біометричний, біохімічний, крит.чзний
В алергічний, акустичний, пластичний
(Г./алегор: чний, генеточний, юрид:чний
Д олігарх/чний, псих.чний, клімат. чний
18. Літеру и на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А цинхчний, драмат. чний, синтакс. чний

Б романт. чний, цикл.чний, афорист. чний
В далог.чний, пневмат..чний, істор чний
ФЕВ морфолог. чний, гран: ‘чний, блискав..чний
Д реет ‚чний, полун.:чний, вампір.чний
ъз 25

77


З

РЕГІ

19
ДАЛ
АА

орто

іє

ОТ«В
АК

РХ

К20988
РУ,

)/

2 КО ©.
ГА КЕ
Є

19. Літеру і на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка

лакон;чний, астроном. чний, геометр..чний
„монарх. :ЧНИЙ, гідравл. чний, шктограф:.чний
косм.чний, троп. чний, фольклорист“ ІЧНИЙ,
енергет.:чний, академічний, океані чний
песимістичний, зоологічний, публ.ічний
от»
20. Літеру і на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А

патологичний, оптиміст чний, технічний

Б лог.чний, анекдот.чний, невролог. чний
В ідеологічний, метод.чний, археограф.: чний
Г. синергетичний, анатомучний, стратег. "чнИ
д утопограф.. чний, хронологічний, сценічний

21. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку

А кобзарева пісня
„Б. школярева думка
{В Лгорбва діяльність
"РО директорова порада
Д інженерова ідея

22. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку

А уОнна презентація (ЛАС
матусина казка
Маріїна подорож
Г батьків подарунок
Д сестриччӣна допомога
В

23. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку
А Олексіїв конспект
р
Юрієва квартира
«В Андрійбве вітання
Т
Миколин комп'ютер
Д Гнатові збірники
24. Помилку в написанні прикметника допущено у варіанті
Оксанин виступ

В.

цареві загадки): УКУ,
соколиний зір

А

-$ М
ре
Е
л
г / лисичкіна хитрість ХААХ МАА
Мой

(

бабусина колискова
78


алаа

0

Р

28. т в написанні прикметника допущено у варіанті
Г прокрустове ложе
іллесова п'ята
й меч

Д авгієві стайні

сізіфова праця

26. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників
рядка
А

низький, пресйдьний, дорогий

Б визначний, либий, удалий
кароокий, молодий, красивий
С, смачний, тонкий, ефективний
Д бадьорий, гнідий, икау

27. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників
рядка
Г товстий, білосніжний, гладкий
( А )дзвінкий, білий, суворий
Д` жизйй, рідний, дружний
чесний
бідний,
русявий,
й,

.

-

.

-

-

о

|

В затемний, глибокий, молодий

;

.

.

-

о

|

28. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників
рядка
малиновий, чесний, цікавий

Б \гучний, злий, приємний
рех тоја з дешевий, вагомий
Г солодейький, ретельний, щирий
Д здоровенний, доречний, вразливий

29. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників
рядка
А огидний, прозорий, крижаний

симпатичний, переконливий, дужий
зеленуватий, милий, вигідний
Г холодний, залідний, рідний
Д україндький, жвавий, голосний

30. Правильно утворено орм ступенів порівняння прикметників у рядку
А вужчий, більш тенліший, триваліший
Б ласкавіший, порожніший, активніший
В менрряскрравий, скромніший, презліший
хари "'ємачніший, легший
е
Ї ДУ) рідніший, багатший, більш сміливий

19


КА

ОТ

і

ГРУ)

ГА Р

ѓ | 7

ә,

Р

й у, д
у

|

ААА

А

ИК. д,4

РІ —
-

ОКО КУ
г

бб

4

8

№28

=

№

ў

Ў

а

|

31. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
легший, якнайпотрібніший, найбільш серйозний
Б менш цінний, с
В більш рі
і, найкоротший, щонайдовший
Г архіва «ея наймиліщий, найменш освічений
і
Д вразливіший, теплодю
чт з

32. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
а
більш грамотний, самий вагомий
ліпший, найбільш упевнений, молодший за всіх
В знесиженіший, найбільш суворий, відважніший
Г наймен
біуввий, найтовстіший, менш свіжий
Д якнайтепліший, щонайвужчий, пречесніший

33. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
>> довжелезңіший, найбільш привітний, модніший
Б найменш вологий, самий-чудовий, більш лагідний
В найсамохніший, найгостріший, прудкіший за всіх
ЕЗ дуже цікавий, менш оригінальний, найніжніший
ДХ унайяскравіший, більш зручний, дорожчий над усе

баб

34. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А зеленуватийий, найрідший, найбільш дотепний
Б найбільш весняний, найменш дзвінкий, молодший

`В (найбіліший, щонайтонший, найбільш

кмітливий

Г тривожніший, легший від усіх, найбільш
орий
Д малиновіщий, найнадійніший, якнайближчий
35. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку

А
Б
В
СГ)
Д

більш глухий, найтемніший, найбільш вишуканий
найвеличніший, найкривіший, щонайгрізніший
менш чисхіший, менш стриманий, більш чуйний
щонайгірший, найбільці сором'язливий, найстарший
найбільш готовий, предобріший, якнайцікавіший
М

36. НЕ МОЖНА
лученні

замінити варіантом у дужках прикметник у словоспо-

А удрімучому (дрімучім) лісі

Б) головному (головнім) доповідачеві
В на березовому (березовім) стовбурі
Г на рожевому (рожевім) тлі
Д на кам'яному (кам'янім) парапеті

80


ЧИСЛІВНИК
Числівник — самостійна частина мови, яка означає число, кількість

або порядок предметів при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий? Наприклад: шість, сорок один, десятий.

Зауважте! Не треба плутати числівники з іншими частинами мови, які мають числове значення: двійка, десяток, сотня, половина,
третина, чверть -- іменники, триповерховий, поодинокий, парний — прикметники, утроє, двічі, по-перше — прислівники, подвоїти, розполовинити — дієслова.
Слова мало, багато в сполученні з іменниками - назвами предметів

(мало книжок, багато студентів), у сполученні

та осіб — є числівниками

|

з дієсловами -- прислівниками (мало знати, багато читати).

Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками
Кількісні (скільки?)

власне
масе"
кількісні

дробові

сто п'ять,
мільйон

Р

перший,

двоє, обидва, | багато,

півтора,

два,

Порядкові
(котрий?)

неозначеноброне
кількісні

__
збірні

|

двадцять
третій,
сотий

кілька,
кільканадцять

семеро

| три п'яті, |
дві цілі і одна
друға

Розряди числівників за будовою

дванадцять, тридцять, шістсот | сто вісімдесят сім
Відмінювання власне кількісних, збірних і
неозначено-кількісних числівників

1.

Числівник

один змінюється

за родами, числами,

займенник той.

и

үч

кое

ї

То

3

відмінками, як


Продовження табл.

Р о | се Р же ООС
СИИИ
Г7777770 оди 0
2.

Числівники два, обидва, обидві, обоє, три, чотири, багато,

кілька відмінюються за зразком числівника два.

Зауважте! Числівники чотири та багато в орудному відмінку мають

лише закінчення -ма (чотирма, багатьма, а не чотирьома, багатьома).
Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають форми
обох, обом, обома.

З. Числівники від п'яти до двадцяти,
надцять відмінюються, як п'ять.

тридцять

та кілька-

Ге яти(пяты) семи) Зони (нано) 090
Пд ити біта) ома нти)_—[о (асо) —
|
Гор. ятына бн
(на) п'яти (п'ятьох) | (на) семи (сімох) | (на) восьми (вісьмох)

Зауважте! Збірні числівники можна утворити лише від числівників
два-двадцять і тридцять (двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо,
п'ятеро тощо). За відмінювання вони втрачають суфікс -ер(о) і мають у
непрямих відмінках такі самі форми, як і власне кількісні числівники.
Збірні числівники можуть мати пестливе значення (двійко, трійко).

92


4.

У складних числівниках п'ятдесят-вісімдесят,

кількадесят

відмінюється лише друга частина (за зразком числівника п'ять).

о [одни тди) 1
[о [отбиты (етйат)
Гор ета (тэтдаятытма)
5.

Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім назив-

ного та знахідного, мають закінчення -а.

дев'яноста

сорока

Р., Д., Ор., М.

6. У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а також
кількасот відмінюються обидві частини. Паралельні форми має лише

форма орудного відмінка.

двісті

чотириста

шістсот

двохсот

чотирьохсот

шестисот

чотирьомстам

шестистам

чотириста

шістсот

Д. | двомстам
двісті

| чотирмастами

Ор. |двомастами

шістьмастами, шістьомастами

М. | (на) двохстах | (на) чотирьохстах | (на) шестистах
7. Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як
відповідні іменники.

Зауважте! У кількісних складених числівниках відмінюється кожне

слово за своїм типом відмінювання, до того ж варто пам'ятати про паралель-

ні форми: двадцяти п'яти, двадцятьох п'ятьох (а не двадцятьох п'яти).
Відмінювання порядкових числівників
Порядкові числівники змінюються, як прикметники,

мінками,

числами.

У складних

порядкових

числівниках

за родами, від-

відмінюється

тільки останнє слово: сто двадцять восьмий, сто двадцять восьмого, сто
двадцять восьмому тощо.

83


Відмінювання дробових числівників

У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний
кількісний числівник, а знаменник -- як порядковий, до того ж при чисельнику два, три, чотири знаменник стоїть у називному відмінку множини (дві треті, чотири сьомі (частини), а після п'ять і далі — у формі
родового відмінка множини

(п'ять шостих, вісім десятих).

пес дае
РР
Ор. | двома третіми

(на) двовох
х тртретіх
Дробові числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Зв'язок числівника з іменником

1. Числівник один (одна, одно, одне, одні) узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: одна презентація, одне озеро, одні двері.
2. Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменником в на-

зивному відмінку множини: два програмісти, три будинки, чотири помаранчі.
З. Після числівника п'ять і більше іменник уживається в родовому
відмінку множини: п'ять моніторів, шість зошитів.
4. Іменники при складених числівниках уживаються в тому відмінку,
якого вимагає останнє слово: сто один стіл, сто три столи, сто десять
столів.
9. Після дробових числівників іменник уживається в родовому відмінку однини: одна друга торта, дві цілі й одна третя тонни.

Зауважте! При числівнику з іменником, який має числове значення, іменник узгоджується з числівником: п'ять з половиною кілограмів,
два з третиною апельсини.
6. Числівник півтора узгоджується з іменником чоловічого або середнього роду в родовому відмінку однини, а числівник півтори -- з іменником
жіночого роду в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтори тонни.
7. Збірні числівники вживаються з іменниками, які:
— Є назвами істот чоловічого роду: п'ятеро лікарів, четверо вовків;
— належать до ТУ відміни: троє поросят, семеро козенят;
— Є назвами неістот середнього роду: троє імен;
— є множинними іменниками: троє дверей, четверо воріт.

94


Позначення часу

Для позначення конкретної години використовуємо порядкові числівники: дванадцята година, о п'ятій годині.
На позначення половини використовуємо прийменник на: пів на
шосту, о пів на третю.
ти

Котра година?

10.00

| десята година

10.30

| пів на одинадцяту
| десята година п'ятнадцять хвилин, п'ятнадцять хвилин по десятій, п'ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій,
чверть на одинадцяту

за п'ятнадцять одинадцята, за чверть одинадцята,
чверть до одинадцятої
Вправа
Визначте, до якої частини

мови належать

слова.

Нульовий, восьмий, трійко, ар, удруге, півтора, обидві, мільярдер,
двадцятка, одна шоста, розполовинити, сотий, кілька, одинадцятизначний, мільйон, третина.
Условах, які не є числівниками, підкресліть першу букву; із позначених
букв мають вийти ім'я та прізвище одного 3 героїв повісті Г. Квітки-

•

Основ'яненка «Маруся».

Завдання в тестовій формі
1.

Числівниками

А
, В,
| В!
УТ
Д
2.

є всі слова рядка

три, третій, третина, троє
десять, десяток, десятеро, десята
два, двійко, двоє, обидва;
семеро, сім
сьомий, сім
мало ра б
о
четверті

Ал)

Доіднивно помилку у відмінюванні числівника
А

п ятдесяти ДВОХ _

Б

дев'яноста сьома © моз

_ на сімдесяти шести с Л.ММИМОУ
ГО
/ двадцятьма сирна ем

«АСОМ
С

С

Д дев'ятьомастами сорока

85


47
і

Я
АЕ

=
\

Ф ``,

й

З.

=
Я
з
З

ій

м,
2
Р;
6-7

|

>
7;
у
Ұ

Ф

Допущено помилку у відмінюванні числівника
А Мабтидасяти семи
Б сорока вісьмома
\

В на двохстах п'яти (50 |
Г вісімдесятьма одним
Д чотириста дві

4.

|

Г рарильоки Є лики форма числівника
Е
|
А п'ятидесяти шести
БАДАЛ
па
©
А10)
(ЛО
Б семистами трьома

В дев'яноста чотирьома ТОЛУ. А.иОх

(Г. 1стдесяти шести
“Д (на) сорокай п'ятьох
5. Правильною є відмінкова форма числівника
і|

А сімдесяти трьох

|

|

Б п'ятьохсот сорока М7 А МА СОЧ

серы

-

(А

мм

Є

и
Е

р

%

<

В двадцяти двум. 9 ЮО ДА

Г шестистами десятьма М №:Е.дол.)зо сода

6.

Правильною є відмінкова форма числівника
р
ети:

А. двумстам тридцяти

со
го
АС
ра
(Б)Утридцятьма вісьма ГОМ19 5м3"
"о
еа
ҺА
\
у.
О
О
В стома десятьма САО А
смо

Г восьмидесятьом дев 'ятьом (5МО3; шій
Д (на) чотиристах двадцятьох меу А

х

ечат

т
Ч)

т, Правильною є відмінкова форма числівника
(А? ста сорока п'ятьма
уучу, (
е
‘хо
Б сто сорок п'ятисдо), С“
В стам сорокам п'ятьом СХС; 00%.
Г стома сороками пятьома Сты соу0
8.

Правильною є відмінкова ои числівника
Б

двохстам

п ятдесяти

шести -

зара

чнап'ятдесятьома

ої
а

АС =СО \ У

ниютрома

двохсот п'ятидесяти шести б ах‘ 9:
Г (у) двохстах п 'ятдесятьох шестьох !У
Д дводста п'ятдесяти шести сб 7
--

86

м

оче

У ХУ 3015

з

МАМІ

Мхи

`-

|


0; тр АА

9.

Правильною є відмінкова форма числівника

) ста сімдесяти чотирьом

|

ста семидесяти чотирьох
0 (10 0 ДА
Е. ста сімдесятьома чотирма чот УР
А

=

о <

СХ С.

д (у) стах сімдесятьох чотирьох

10. Правильною є відмінкова форма числівника

А трьохёта шістдесяти двоху, 7 реа МАА.
еру За

\—
\

э

В

Г

т

м,

«

:В" р»

У
трьохсот шестидесяти двох \ ьАК таем
рьомстам шістдесяти двом / .

РА

ЗАЛ

трьомасхома шістдесятьома дама А34

шестидесятьох двох 1.1 а еселеу,

роо вт
11. еи
Е відмлекона форма числівника
г
А чотириста вісімдесятьох п'яти (ОЧОТОРООМОВИМ
ма
а

==

^

Б чотирьохсот восьмидесяти двох
В чотирьомстам восьмидесяти двом їс
САЛО. 0
Ма , чотирьомастами вісімдесятьома двома Арл

(д (у) чотирьохстах вісімдесяти двох·

ом

|

12. Правильною є відмінкова форма числівника
А

Р
|

п 'ятисда дев'яноста семи

ди РЧАСТ

2054
ПТТ
|

с п'ятистам дев 'яностам сімом №
(В п'ятьмастами дев'яноста сьома

ААА
Г п'ятьомастами дев 'яностами сімома 9“ у
"У

стах дев'яноста сімох
Д п ятьдх
«"«ш реч
сх
оу

19, Правильною є відмінкова форма числівника
,
АО. О“ СОМ
А семистами сорока п'ятьма ХА
|
Б семистам сорокам П 'ятьом оро. м
с мохсот сорока п'яти
2:31) 01
Г? (у) семистах сорока п'яти
|
Д сімомстам сорока п'ятьом («ХЛЛМЛ0
14. Правильною є відмінкова Форма числівника

вісімсот п 'ятдесяти трьох
Б

КХФ 39 130 Е

вісьмастами п'ятдесятьма трьома
мы

Г

©

фә

восьмисот п'ятидедяти трьох Ф“ ЯУ о не
вісьмомстам п'ятдесятьом трьом*
Ое е ХХ хто

Д восьмистах п'ятидесяћьох трьох
|

Я ФО ММА СЛУХ ти
мо САХ: УХ суе»

87


15. Правильною є відмінкова форма числівника

А дев’ятисот дев'яносто дев'ять

«Б
б

дев баса ко дев'яноста дев'яти

>

с“

реге"

| уМа > МАММА

„В. дев'ятистам дев’яностам дев'ятьом "0
-Г дев’ятьмастами дев 'яноста дев 'ятьма
Д дев 'ятьомстам дев'яноста дев'ятьом (5 хо

(МУ
Ал,

16. Закінчення -а має іменник у рядку

А 2 кварталум
Б З товариш.
я

ПР
ДН

еяОд

1,5 доб

`Г./0,5 ящику
Д 4район.!
17. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні

„А двадцять п'ять апельсинів

_}\ {Бә
. три з половиною апельсина.
В
двадцять два апельсини
Г

дві трет! апельсина

Д

двадцять

один

апельсин

18. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять два абрикоси
-и
Б чотири помідори
|
В півтора огірка
СІ
ТГ) два з половиною банана М,

Д одна ціла і одна друга лимона
19. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А п'ятеро друзів
до
Б півтора аркуша
\
В півтораста гривень
Ду вісім кілограмів
(д) три професорам.
20.

Помилково

А

нн

двоє разів

числівник з іменником

|

22

Б півтори доби

ИРУ
какая

В одна третя сторінки

(т) ) п'ять з половиною тонни
“Д дві цілі і одна сьома метра

88

у словосполученні


21. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку

А_ десять хвилин на третю
Б

Й
~

три години п'ять хвилин '

|

мама.

пів на дванадцяту

!

Г чверть до одинадцятої
Д двадцять по другій

у

а) без п'ятнадцяти шоста А
Б за п'ятнадцять шоста
В п'ятнадцять хвилин до шостої

Ум Ч

9х

АЛ

Г чверть до шостої
Д сімнадцята година сорок п'ять хвилин

23. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А п'ять хвилин до восьмої
„=“ „=

ом

Б десять хвилин на дев'яту
В десять по восьмій
Г. пів на восьму

д) вісім годин тридцять хвилин

восьми с

ар ы

ра РР
ИУ,

4-9

24. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
ех
Р
рівно одинадцята
А
ом
Сор
Іо
ох
Ку
о"
ля
0
нлийе
177
хвили
\\^п'ять
двох
а
п
за двадцять сьома
Г чверть на третю
Д десять по першій
74

25. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А пів на дванадцяту
Б третя година десять хвилин
( В} двадцять хвилин сьомої О
ЗЛАМ)
ЭГ двадцять на десяту
А
Д п'ять хвилин по другій
26. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку

А третя година п'ять хвилин

Б) рівно шістнадцять Ум

=

ӘУ

най

В чверть по дев'ятій
Г за двадцять третя
Д десять по четвертій

89


27. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А за двадцять десята
=
Б двадцять до десято!

-В. двадцять на десяту
"РА
|
(Г) без двадцяти десята і А «Л орАХАӘ
двадцять по десятій |

28. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» —
А рівно дванадцять о ОСА?
О о УСХ.ея

А- Б десять хвилин шостої 4/0»

"

В бездвадцяти десять

2206
4а

я{ 7

«( А)

"ФО

Ж

93-56

Г три години п'ять хвилин 2 ©

є

>

о.

АССА

десять хвилин по шостій

м
29. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» —
шість годин десять хвилин

“Б
}за десять восьма
%
р

я

без двадцяти

Я

перша

Д початок десятої

У

Р ©

Ра)

одинадцятЄ двадцять

Г

Ы

962067.
©
їг

5

умай

А
л

чн

) і

МАА

ЯР

ае?

МЕ

а

в“

0

|

> Я ве.

ца) |

мах б» ож. х0 {
30. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» -- |
х

.

.

А

чотири години п'ятнадцять хвилин «76027 бА.

Г

В
до С 8
шістнадцятб'п'ятнадцять ^1 ё Рога.
четверта година п'ятнадцять хвилин
п'ятнадцять хвилин після чотирьох #4)
«0
04077 (у

|

р

й

9

Р

Ааа.

27000-00)

Б п'ятнадцять хвйлин п'ятої

——

А

ТА

о крНо
ИК
ў

Зі»

=

ЗАЙМЕН

Займенник -- самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаспіввідносяться з певними
іменниками, прикметниками, числівниками, тому, подібно до цих частин
мови, відповідають на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?
ки або кількість, але не називає їх. Займенники

Розряди займенників за значенням

СЕГА

він, вона, воно, вони — 3 ос.

Зворотний
з

з

90

А

:

Фї

а

А

\

і
М

Ш 4

бе

У

А

Е

т2

с

о

‚

Ж

б

% 5%

ха:

єБаЗо

6167569

ы:
ё"
ЗАЛ

г

а

і.

Фу
7

ау

ИР

Р

А

М
—


Продовження табл.

НИ

р

той, цей, такий, стільки

Вказівні

Питальні (містять питання про предмет,
ознаку, кількість)
Відносні (приєднують підрядну частину
складнопідрядного речення до головного)

хто? що? який? чий? котрий?
скільки?

Означальні

кожний (кожен), жодний (жо-

хто, що, який, чий, котрий,
скільки

весь (увесь), всякий (всяк),
ден), інший, сам, самий

Неозначені (творяться від відносних за
допомогою часток)
Заперечні (творяться від відносних за
допомогою частки ні)

дехто, абиякий, казна-чий,

котрийсь, скільки-небудь
Ї ніхто, ніщо, ніякий, нічий,
нікотрий, ніскільки |

за відмінками,
Морфологічні ознаки. Усі займенники змінюються
й числа.
роду
а співвідносні з прикметниками можуть мати ознаки
ники, 3 Якими вочленами речення, що й іменники, прикметники, числів
початок і кінець.
нам
ий
Незнан
кохав.
не
ніхто
Так
ни співвідносяться:

Моя любов чолом сягала неба.

дному реченні
Зауважте! Слово що може виступати в складнопідря
Займенник
ника.
в ролі займенника (як сполучне слово) і в ролі сполуч
і може буроль
сичну
синтак
що в реченні відповідає на питання, виконує
чник
Сполу
слово.
начне
повноз
інше
або
ти замінений на займенник який
замінебути
може
не
і
я
реченн
членом
є
не
я,
що не відповідає на питанн
ний на повнозначне слово.

Правопис займенників
Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь,
та заперечні займенники з часткою ні

абичий, дехто, когось,

Якщо між займенником і часткою сто-

ні в чому, де з ким,

ніхто

їть прийменник

будь у що

Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток казна",

казна-хто, хтозна-який,

будь-що, чий-небудь

бозна-, хтозна-, будь-, -небудь

91


Вправа

З'ясуйте, які з поданих слів є займенниками.

Який--небудь, будь-де, ще, внічию, колись, скільки, казна-що, багато,
звідкись, анічий, бозна-як, все-таки, щосили, нікотрий, ніколи, свій.
З других букв займенників має вийти назва міста, біля якого похований Тарас Шевченко.
у
К ==
у
‚Зы.—

9) Ра \ Мч

.
\.

$

ъ

Ф я

Завдання в тестовій формі
1.

Займенниками єа. слова рядка
З вам, мені, У а, хто
е чий, мене, казна-чого
АС дь.ЧИМОСЬ,

2.

(М.
Г. себе, абищо, якось, якась
("воно, скільки, жоден, я

цей, ТИ

З'ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Донецький кряж, і терикони, і степи,
І тополятам на алеї дуже тісно.

Я ж Україноньку молю: «Не відлюби
рою руе

(Аз °
З.

в5

вітчизну!»

Гб

дв

З'ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
-Я хочу жити просто, без прикрас,
Без тих гучних банкетів і лахміття,
Яке мені здається просто сміттям,

Що полонило нерозумних
нас.

А З
4.

(Б) 4

В 5

Г

6

Д 7

З'ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Ти наче вже і вільна як-не-як,

Та ще живеться важко тобі, Нене.
Всі пробують тебе на міць і смак,

Чи все в тобі добротне, достеменне.
А З
5.

92

Б 5

В р

Г

7

Д 8

Виділене слово виступає займенником у реченні
Від одного удару дерево не падає.
Одна ластівка не робить весни.
Один день блисне, а сім днів кисне.
Одним колесом не поїдеш.
Одні очі і плачуть, і сміються.
р
шы»


6.

Разом треба писати всі займенники рядка
А будь/з/ким, аби/хто, де/який
де /хто, де/кого, будь/у/кого
В бозна/чому, аби/якій, ніАцо
47); жим, аби/Ацо, де/котрий

Д ні/за/ким, ні/перед/чим, яке/сь

7.

ам треба писати всі займенники рядка
і/чий, де/який, аби дцо, ні/котрий
В ні /для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що
В ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казнаухто
Г аби/що, будь/хто, де/дщо, казна/що
Д: ні/чого, де/кому, аби/який, що/небудь

8.

Через дефіс треба писати всі займенники рядка
А аби/чий, хтозна/кому, хтозна/7чий, ні/хто
Б ані/чий, будь/хто, бозна/кого, чий/небудь
В де/котрий, що/небудь, ні/скільки, хто/сь
будьуякий, казнаучиє, казна/цо, який7небудь
Д ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому

9.

Усізайменникові форми написано правильно в рядку
А в декого, будь- до чого, бозна-що, ні з ким
Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий
. абих«яка, якась, казна з ким, будь-що
з будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий
ні про що, бозна-якого, хтозна-кого, у декого

10. Усі займенникові форми написано правильно в рядку
ГА)
№:
В

ніз чим, бозна- -кому, абикотрий, де в чому
ані для кого, нізким, скільки-небудь, абищо
дещо, хтозна-чому, аніякий, будь на чому

Г

нічийого, казна для чого, де-котрий, якийсь

Д

аби-хто, ні з яким, аніскільки, чий-небудь

11. Правильною є форма займенника в рядку
нагородили всих учасників
необхідно з їми порадитись
відзначають цими днями
допомогли Її в підготовці
зупинили погляд на йому
ше»

93


12. Потребує редагування речення
А
Б
В
(Г)
Д

Усім нам дуже сподобалася модерна вистава.
Їхніми рецептами досі користуються кулінари.
Крім неї, ніхто більше не написав рецензії.
Завдяки ним ми вивчили кримськотатарську.
Я прекрасно провів з ними час на вечірці.

13. Займенник мій можна замінити займенником свій у реченні
А

Б
„В
{ГУ
Д

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно.

Більша частина мого життя, так чи інакше, пов'язана з театром.
Університет, де працює мій тато, здобув статус національного.
Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну, і завжди спокійну.
В уяві моїй рідна мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її
рідною.

14. Установіть відповідність.

Займенники

Розряд за значенням

1 котрий, чий, скільки

А особові

2
З

стільки, такий, той
ніякий, ніхто, нічий

Б
В

вказівні
заперечні

4

хто? що? який?

Г

питальні

Д відносні

15. Установіть відповідність.
Займенники
1
2
З
4

Розряд за значенням

їхній, ваш, твій
хтозна-що, дехто, щось
ніскільки, нікотрий, ніщо
який, хто, що

А
Б
В
Г
Д

присвійні
означальні
неозначені
заперечні
відносні

16. Визначте розряд виділених займенників.

1 Лукавий чоловік словами нас.
2

Б

і любить.

В означальний

присвійний

Ізолотої, й дорогої мені, щоб

Г

знали ви, не жаль моєї долі

Д заперечний

МОЛОДОЇ...

94

А особовий

голубить, неначе всіх і жалує,

вказівний


3

4

Іпо цей бік гора, і по той бік
гора, а між тими крутими горами сходила зоря.
Ой несвіти, місяченьку, не світи нікому.

17. Утворіть словосполучення.
1
2

пишався
сміявся

А
Б

3 пробачив
4

намене
мною

В змене
Г наді мною
Д мені

ДИВИВСЯ

18. Замініть виділені в суржикових висловах слова потрібними займенниками.

А такий
Б всім

1 любий клієнт
2 слідуючий спосіб

А

4

В самий
Г всіх

З дякую всих
4 той же рецепт

Д будь-який

19. Усі займенники єособовими в рядку

А мене, тобою, собі, нам КС
Б. вами, них, йому, наш" Мч

В )тобі, нас, мене, нього,

Г тебе, вони, кого; ниме.
Д

нами, мо, вам, йому
Ал

20. Присвійний займенник виділено в кожному рядку, ОКРІМ

А врахувати його,побажання
Б схвалити мою пропозицію
В)) запросити їїНа спектакль
Г ваше ставлення до гостей
Д наша співпраця триватиме

21. До одного розряду, належать усі займенники в рядку

А щось, ‘дечий, який, хто-"небудь |
Б нашого, вашим, ніякий, їхній.
^, ›
В усякому, такий, кожен, самого Е
Г

цього, стільки, таќими, чиїми

Гого, якому, котрим, скільки ,
“>
>.

«
р

чар трее

а

<

$
ТУ

\2
Еа

БЕ

-

.

1
95


22. Слово що є займенником у реченні
Уа
(М.А.
` А Казка — це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої мрії.
Б Я тобі сказати хочу, друже, що мрій дитячих я не розгубив.
В Так тихо, спокійно, що хочеться сісти на човен і поплисти.
Г Пам'ятайте, що книги — це тисячолітня мудрість людини.
вена

Д Здавалося, що якийсь чарівник убрав дерева в золоті шати.

23. Слово що є займенником у реченні
А Мак облітає так швидко, що не встигає зів'янути.
Б Неба було так багато, що очі тонули в нім, як у морі.
В Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях.

(Г) У парі з тобою ми будем любити усе, що на серце лягло.
Д Криниця ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній.

24. Слово що є займенником у реченні
А Чому не знало серце молоде, що тільки мати може вічно ждати?
Б Знай, що в світі найтяжче — це серце носить студене.
В Стояла така тиша, що було чути, як плаче надламана гілка.
т

Хіба не бачите, що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє.

"Д -Незнаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати.
29. З'ясуйте, яким членом речення є займенник у поезії.
Весна відходить!
Запізніла вишня

Розгублено їй дивиться услід.
А

підмет

Б присудок

(Вдодаток
Г

означення

Д обставина
26. З'ясуйте, яким членом речення є займенник у поезії.
Базар ранковий.
Градом весняним

ої |
ФУ

Наповнені по вінця всі жаровні.
А

підмет

Б

присудок

В

додаток

яч

«Гуозначення
Д обставина

96


ДІЄСЛОВО
Дієслово -- самостійна частина мови, що називає дію або стан пред-

мета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що
зробимо? тощо: слухати, повернутися, допоміг.
Морфологічні ознаки:
-- вид (доконаний і недоконаний);
— спосіб (дійсний, умовний, наказовий);
— час (теперішній, минулий, майбутній);
— число, особа (у теперішньому і майбутньому часі) або рід (у минулому часі).

Форми дієслова
Що означає

а,

особові

ЕЕ

На які питання
відповідає

дію або стан

що робить?

відповідаю,

предмета

шо зробимо?

полетів,

що зробила?
тощо
щ

чекають

який? яка?
які?

пошитий,
сказаний,
опалий

Е З
=
2 =
дієприкметник | ознаку
предмета за

яке?

дією або
вана
Відміню-

дієприслівник

станом

| додаткову дію
або стан

інфінітив
(неозначена

дію або стан,
не вказуючи

форма)

на рід, число,

Незмінні

безособові

що роблячи? що .
зробивши?
|

читаючи,
прочитавши

що робити? що
зробити?

працювати,
дізнатися

що відбувається?
що зроблено?

світає,
хмариться,
виконано,
розкрито

особу, спосіб,
час

дію або стан
безвідносно
до її виконав-

ця

ӘТ


Вид дієслова
Дія

Вид
дієслова

|

Питання

м

що зробити? | інфінітив
що зробив?
що зробила?
тощо

завершена,
обмежена в
часі

що зроблю?
що зробиш?

Приклади

сказати,
привезти

минулого часу | віддали,
змалював

| майбутнього
| часу

тощо

покажу,
подарую

(проста форма)

що робити? | інфінітив

говорити,
квітнути

не завершена,
не обмежена

НедоконаНИИ

в часі

що робив?
тощо
що робить?
тощо

шо робитиме? тощо

минулого часу | шукав,
писав
| теперішнього | розповідає,
часу
запрошують
| майбутнього
мандрувачасу (складна, | тиму, буде
складена
викладати
форма)

Спосіб і час дієслова
|

Умовний
Що
виражає

На які
питання

дійсну, реальну дію

Наказовий

бажану, можливу за пев-

| спонукання
до дії (на-

них умов дію

каз, прохання тощо)

що робить? що зробив? що робили? то- | що робив би?
| що
що зробив би?

відповідає

Як

змінюєтьСЯ

98

форми
минулого

форми
форми
теперішнього | майбутньо-

часу

часу

за родами | за особами
та числами | та числами

го часу

за особами
та числами

зачислами та | зачислами

родами

.
й особами


Продовження табл.
Наказовий

ч. р. заспівав
ж. р. заспівала
с. р. заспівало
мн. заспівали

однина
1 ос.люблю
2 ос. любиш
3 ос. любить

однина
106,
розкажу
2 бе,
розкажеш
Зоб,
розкаже

множина

множина
1 ос.
розкажемо
2 ос.
розкажете
Зеб.
розкажуть

1 ос.любимо
2 ос. любите
3 ос. люблять

ч. р. мовчав би
ж. р. мовчала б
с. р. мовчало б
мн. мовчали б

однина
1 ос.—

2 ос.
працюй
9 06.
хай (нехай)
працює
множина
1 ос.
працюймо
2-06,
працюйте
З ос. хай
(нехай)
працюють

У майбутньому часі від дієслів доконаного виду утворюються прості
форми, а від дієслів недоконаного виду -- складні та складені форми.

ППВ
Зауважте!

Творення

форми

наказового

способу за допомогою

часток давай, давайте (давай зупинимося, давайте читати)
повідає

літературній

нормі (використовується

лише

не в1д-

в розмовному

стилі).
Інколи дієслова у формі одного способу вживаються в значенні ін-

шого способу: Чи не допоміг би ти мені розв'язати задачу? (умовний у
значенні наказового); Усі чекають мене на подвір'ї школи! (дійсний у
значенні наказового); Стояти струнко! (інфінітив у значенні наказового способу).

99


Дієвідміни дієслів

- Визначати

Г

дієвідміну дієслів треба для того, щоб установити

ння

вильні особові закінчення.

живуть

пра-

аный —
сидить |

сидять

Отже, дієслова І дієвідміни в особових закінченнях мають літеру е
(або є): можеш, чарує, кличемо, пишете, а П дієвідміни — літеру и (#): шумиш, стоїть, боїмося, варите, возите.
Визначити, до якої дієвідміни належить дієслово, можна двома спо-

собами:
І спосіб — за закінченнями 3 ос. множини

-[уть], -

— Т дієвідміна (читати — читають, знати -- знають);

-ать, -

— П дієвідміна (любити — люблять, говорити — говорять).

П спосіб — за основою інфінітива (частина слова без -ти)

якщо дієслово в інфініти- | кле/ш |ти -- жле[йу | (-1- випадає),
ві має суфікси -и-, -1- (-1-) |мовчати -- мовчу (-а- після шипляабо після ж, ч, ш, щ
чого, випадає),
суфікс -а-, які зникають у | стелити — стелю (-и- випадає)

1 особі однини

усі інші дієслова (з інши- | полоти (відсутні згадувані суфікси),
ми суфіксами, із суфікса- | сипати (-а- не після шиплячих),
ми зи», -1- (-1-), які
червоніти (-і- зберігається:
залишаються, із суфіксом | червонію)
-а- не після згаданих
приголосних)
бігти, спати, стояти, боятися -- П дієвідміна;

Винятки | Хотіти, гудіти, іржати, ревіти, сопіти -- Ї дієвідміна

100


;

г
у

-

2

,

;

8

е

7"

{

Ч“
Бя

і

а

і

Ы

\

5

$

А

Е

х

ї

бій

"ЧР

Дієвідмінювання дієслів дати, їсти, ...повісти, бути

Дієслова дати, їсти, ...повісти (розповісти, доповісти тощо) та похідні від них (продати, доїсти тощо) не належать до дієвідмін, бо мають
форми давньої системи дієвідмінювання.

|

Видові пари таких дієслів (давати, доїдати, заповідати тощо)

діє-

відмінюються за сучасним зразком: давати -- даю, даєш, дає, даємо, даєте,

дають тощо.

ый

Дієслово бути в усіх формах теперішнього часу має форму є, іноді зі
стилістичною метою вживаються архаїчні форми: я єсмь, ти єси, він єсть.

Чергування приголосних за дієвідмінювання
Чергування

приголосних

У яяких формах

Приклади

відбувається

у всіх особових

могти

формах теперішнього
|

текти — течу...

або майбутнього часу

-- можу...

колихати — колишу...
казати -- кажу...
тесати -- тешу
хотіти -- хочу

Ідієвідміна

полоскати — полощу...

губний — губний + л
лише у формах

то

1-ї особи однини
теперішнього або
майбутнього часу
(простої форми)

свистати

—

сипати

сиплю...

просити
возити

—

свищу...

-- прошу..
-- вожу...

дієвідміна
П

любити -- люблю...

101


ДІЄПРИКМЕТНИК
Дієприкметник -- особлива форма дієслова, що називає ознаку за дією
або станом і відповідає на запитання який? (пожовклий, засипаний, забутий).
Дієприкметник має спільні ознаки з дієсловом і прикметником.
Дієслівні ознаки

Прикметникові ознаки

вид (доконаний -- протоптані, | відповідає на питання який? яка? тощо
недоконаний -- мелений)
час (теперішній -- квітуючий,
минулий -- зниклий)

змінюється за родами, числами, відмінками: почутий, почута, почуте, почуті,
почутого тощо
залежить від іменника

(прочитана повість, спечений хліб)
залежні слова
(іменник, займенник,

прислівник: вишитий шовком)

у реченні виступає означенням або
частиною складеного іменного присудка: Принишкли зарошені трави.
Небо захмарене.
||||

Активні та пасивні дієприкметники
Пасивні

виражають ознаку за дією,
яку виконує сам предмет

теперішній час
(недоконаний вид)

Приклади | сяючий, правлячий

виражають ознаку за
дією, яку хтось виконує
над предметом

минулий час
(доконаний
вид)

минулий час
(доконаний і недоконаний вид)

потемнілий,
зчорнілий

обраний, здійснений,
тертий

Зауважте! Активні дієприкметники теперішнього часу (пануючий,
працюючий тощо) у сучасній мові вживаються обмежено. Замість них
треба використовувати відповідні іменники, прикметники, пасивні дієприкметники або дієприслівникові звороти чи підрядні речення: На зустріч запрошуємо всіх бажаючих. -- На зустріч запрошуємо всіх охочих. До
уваги працюючих у другу зміну. — До уваги працівників другої зміни.

102


Відмінювання дієприкметників

Дієприкметники, як і прикметники, змінюються за родами, числами
й відмінками. Усі дієприкметники відмінюються за твердою групою відмінювання прикметників.

Дієприкметниковий зворот
Дієприкметниковий зворот -- це дієприкметник разом із залежними
словами. У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням:

Одивітають

|чорнобривці|, посаджені маминими руками.

пояснюване (означуване) слово
Виділяємо комами дієприкметниковий зворот, якщо він стоїть після

пояснюваного слова: Ще спить
засипана снігами.
Дієприкметниковий зворот перед пояснюваним словом здебільшого

не виділяється комами (Ще спить засипана снігами

). Правила

відокремлення дієприкметникових зворотів див. на с. 188.
Зауважте! Дієприкметниковий зворот має стояти якомога ближче
до означуваного слова, інакше може спотворитися смисл речення: Каштани нагадують свічки, розбуджені весною. -- Каштани, розбуджені весною, нагадують свічки. Ся)ибУ4—С
___
Дієприкметниковий зворот не може бути розірваний іншими членами
речення. Таке речення потребує редагування: Засипана земля весняними
квітами нагадувала килим. — Земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим.

Безособові форми на -но, -то
Такі дієслівні форми близькі до пасивних дієприкметників минулого

часу (засіяний — засіяно, забутий — забуто). Ці форми незмінювані, виражають дію, не пов'язану безпосередньо з діячем, виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладному безособовому реченні (Злочин розкрито).

ДІЄПРИСЛІВНИК
Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, що називає
додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? (готуючи, змалювавши).

Дієприслівник має граматичні ознаки дієслова й прислівника.
Дієслівні ознаки

вид (доконаний -- побачивши,
недоконаний -- співаючи)

Прислівникові ознаки

незмінюваність
(стоячи, замріявшись)

103


Продовження табл.
Дієслівні ознаки

Прислівникові ознаки

залежні слова (іменник, займенник, | у реченні виконує роль обставини:
прислівник: пояснюючи тему)
вишикувалися тополі.

Творення дієприслівників недоконаного та доконаного виду
Вид

А

недоконаний

,

крій

|

-учи-, -ючи- | недоконаний | теперішнього | шукаю —
ГО дієвідміна)
шукаючи
-ачи-, -ячи(П дієвідміна)

кий

дзвоню --

п

5

прибігши,
подолати -подолавши
хе.

Зауважте! Не треба плутати дієприслівники з дієприкметниками в
називному відмінку множини. Дієприкметники мають закінчення -ї, відповідають на питання які? У дієприслівникових суфіксах завжди пишеться и: сяїоції) (дієприкметник) вогні — сяючій вогнями (дієприслівник).
Дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник

Не відокремлюється комами:
— дієприслівниковий зворот, який став фразеологізмом;
— одиничний дієприслівник, який стоїть після присудка й означає
спосіб дії (відповідає на питання як?).
Зауважте! Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Побачивши друзів, мене охопила
радість.

104

Коли я побачив друзів, мене охопила
радість.


Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове
речення.
Перебуваючи в Парижі, мені хочеть-

ся відвідати Лувр.

Перебуваючи в Парижі, я хочу віовідати Лувр.

Вправи

ГА

78

З'ясуйте

вер

ВИД

ити

дієслів.

зами о

ПСА

вимі, дзвети,а,

рок

лог

ріревіжити, ‚01,милув

викйсити, эл ГІТИ, Т охнути, ррӯстертату очікувати, г

ити, згрупу,
ГВ

ты
ТИ,

ЗНАЙ И, веліти, в ерту, готувати, здр нУтися, скасувати, з'ясовувати,
|
р)
бігти, закрутити, везти.
ГЕ
Вась
|
|
. У дієсловах доконаного виду підкресліть другу букву; із означених букв
має вийти ім'я людини, яка стала прототипом головного героя роману
Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Розподіліть дієслова у дві колонки: у І — дієслова першої дієвідміни,
у П — дієслова другої дієвідміни.
Знати, тесати, зварити, бачити, крутити, зчесати, веліти, сипати, знаходити, визначити, спитати, зчепити, сердитися, різати, зневіритися, скоїти, аргументувати, мовчати.

9.

.

3.

У кожному дієслові підкресліть другу букву; із позначених букв мають

вийти повне ім'я та прізвище Чіпки -- головного героя роману Панаса
Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Визначте спосіб дієслів.
Ріжмо, розвинемо, проголосять, допомогла б, увійдіть, продаси, вимі-

ряєш, дайте, їси, зупинився б, чекаймо, переклали, емігруйте, переконуєш, носи, переповіси, кажи, розповіли б, оберігай.

.

У дієсловах наказового способу підкресліть першу букву; із позначених
букв має вийти справжнє прізвище автора роману «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?».

Завдання в тестовій формі
рядка
слова
всі
є
ми
Дієслова
1.
Є,
е збалансували
ий,
форсувати, замовлен
А»
чы:
КГР
РАТу
Б заощадивши, капітально; виплатити
В зараховано, домовлені, депозитний
Г перерахунок, капіталізувати, зберіг
Д відмовлятимуся, внесок, заблоковано

105


2.

З'ясуйте, скільки дієслів у наведеному фрагменті поезії.

Звучи! Хай серце відпочине,

Спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов'їна, Своїх слів крилатих не втрачай!
Деб не був. - додому серце лине,Де б не жив -- все українець ти...

3
3.

З'ясуйте, скільки Сесар у наведеному реченні.

У.
м

Зашейопили

збуджені листочки,

травиці комашня, розітнулося

оповідаючи

сни свої, заметушилась

у

6 гущині голосне щебетання.

А З

4. Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами.

Форма дієслова
1
2

інфінітив
особова форма

З дієприкметник
А дієприслівник

Приклад
А виготовляючи
Б виготовляють
В виготовляти
Г виготовлено
Д виготовлений

9. Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами.

Форма дієслова

Приклад

1 особова форма
2 безособова форма

А заквітчаний
Б заквітчано

З
4

В заквітчаємо
Г заквітчати

дієприкметник
дієприслівник

Д заквітчавши

106


Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними при-

6.

кладами.
Форма дієслова

1 інфінітив
2

особова форма

3 безособова форма

4 дієприкметник

Приклад

АХ показуючись 7”Ерис
Б милуватися

В розпечений .
Г іскряться
Д хмариться

Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними при-

7.

кладами.
Форма дієслова
1 інфінітив
2) особова форма
3) безособова форма

А дієприслівник
|
і
і
ід

\

-

_А мрячить
Б повернувся
В підіймати

Я“ забувши

„Д оповитий о
|

/
| А 8.
і|

Приклад

|

<

\
Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними при-

й кладами.

Форма дієслова

Приклад

1 , інфінітив
„Я безособова форма

пишатися
посаджений

д_

оглядаютн

3 дієприкметник
„А дієприслівник

>.

обираючи
світає
зим

Е

%

\ |9. Установіть відповідність між формами дієслова й наведеними при\ кладами.

МЕ
|

Форма дієслова

1 особова форма

2 безособова форма

3 дієприкметник

4

дієприслівник

Приклад

А) міцніючи
Б

зниклий

ЗВ. цінувати" 0967
РЧ вкладатиму
ря лихоманить

107


10. Інфінітив
ГИН є в реченні

И)

А Дивлюёь я на небо та й думку гадаю.

. Б )Казати правду треба вчасно іневчасно.

В На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.

Г Небо червдніло й жовтіло, ніби облите золотом, облите жаром.
Д Я візьму тебе на крила з цього озера тісного, що деревами закрито і закуто в береги.
11», У бі дієслова доконаного виду в рядку

Фе
фе

>>

ү м9.

ОК,

підмінити, писати, розкидати

Б сказати, скласти, проймати,

В передати, говорити, скоротити.
АГ.
Е,
Ри,
Г попереджа
ти, спочити, винекти
вивчити, зібрати, вдуматися
РР

12. З'ясуйте, яким членом речення виступає виділене дієслово.
Мистецтво слухати дано не кожному.

А підмет
Б присудок

Г означення
Д обставина

В додаток

13. НЕПРАВИЛЬНО

утворено форму 1 особи однини дієслова

А. побороти -- поборю
Б
В

Г мити — мию

сидіти — сижу сх:029)
ы
дати - дам

14. НЕПРАВИЛЬНО

Д малювати — малюю

утворено форму 2 особи однини дієслова

А вити — в'єш
Б писати — пишеш
В хотіти — хочеш

АГ їздити — 1здёш 1 2.20!
Д лити — ллеш
.

а

% өө

..

7

зі

РА ЧЕ С Й

1

з

|!

7-15. НЕПРАВИЛЬНО утворено форм
у 3 особи однини дієслова

(А проголосувати — проголосує
Б-запитати — запитає

|

(В обговорити — обговоре
Г перемогти — переможе
Д аргументувати -- аргументує

16. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи множини дієслова
А

писати — пишемо

Г

визначати -- визначаємо

Б бігти - біжимо
‚ТОЮ? Д бачити — бачимо
“В малювати — малюїмо 5

108


р 11. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи множини дієслова

дати — даете $’^^
дь
“~
їсти — їсте
В відповісти — відповісте
Г розповісти — розповісте

Д бути — є
18. НЕПРАВИЛЬНО

утворено форму З особи множини дієслова

А будувати — будують
Б бачити — бачать
„В пекти - печуть

Г) слати — стелять |
носити — носять
19. Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного способу в

рядку
(А

2
мож мо, знайдмо

(А/чожемо існу: мо

В купухмо, ско:мо
Г в'яжомо, губ.мо
Д клич.мо, крутёмо
ГУ

\20. .Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного способу в рядку
А біж:Мо, маж..мо
Б ріже. мо, маст-моВ танцю-мо, засво. мо
Г. поміт. мо, поверн.:мо
(ду ‚диву..мося, гра..мо

|р1, Закінчення -уть (-ють) у З особі множини мають обидва дієслова рядка
\У

сміятися, іржати

Б
В

сидіти, хвилюватися
залишитися, нести

Г спати, боротися зЮмобю Х.
Д висвітлити, грат

‚22. Закінчення -уть (-ють) у 3 особ! множини мають обидва деслова рядка

А боятися, молоти \\\© МОЛЬ.
Б вибачити, кликати

В возити, в'язати

„Г охрестити, напоїти 9-5
‹ Д\ хотіти, полити

109


20. Закінчення -ать (-ять) у З особі множини мають обидва дієслова рядка
А )сваритися, бачити

А

"Б платити, плакати
В водити, чесати
Г. славитися, лизати

Д колихати, сходити

24. зони -ать -ять) у З особі множини мають обидва дієслова рядка
ворушити, сипати
о "стелити, хвалити
каятися, різати
г ЧИСТИТИ, жаліти

Д молоти, веліти,
ЕО

\\

зы

29, Помилку в написанн! особового закінчення дієслова допущено в рядку
А працюєш, сидять

Б) хотя, знаєте

ХО

7007.

`В стоять, клеїте
Г чуєш, колемо
Д плачеш, сиплеш

5
т

26. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку
А ділять, здобудемо
Б стоїмо, зітхаємо
|

(В/зағоють бачимо ЗАЛОМ ЇВ
Г сіємо, косять
Д плачуть, платять

27. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку
А стелиш, глянеш
Б варять, бачать
т колють, хочуть
шиємо, клеїмо
д)доють, миють вы ХТ

КРУ

„/

20. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку
А

вітаєш, даруєш

Б
В

шлють, полють
миємо, даємо

(Т) даћуш, лічиш {ОСА
Д сиджу, виллю

110


29. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку
А. синієш, гоїш
Е
#5 /ь
(Б! сплють, стелять
В сиплють, м
Г продаси, викосиш
Д маємо, стоїмо

30. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено
рядку
А стережуть, кличу
|
‚9
Б дадуть, дишуть ГО (0 7 ЛЬ,
В ллють, іржуть

б

бубся, шлють орке 210)

© ревуть,

|

в

жуть

2194 С"

31. Усі дієслова одного способу подано в рядку
(А. | Йередамо, шукають, мріятиму, жартували

в

тло сподіваюсь, бринить, хвалитиме
В зустрів би, доглядай, зачекали б, неслаб
Г принеси, переповіси, пойрбси, повідомте
Д пригостіть, возять, полікувала, возвеличу

32. Правильно утворено форму наказового способу дієслова
А) підійти -- підійди
підкреслити -- підкреслюй
В чистити — чисти
|
е
Г вимірювати — вимірювай С ЕЕЕ. р Кох.
Д перевіряти — перевір: ·
33. Правильно утворено форму наказового способу дієслова
Мр
В ходити — ходімте К
розвивати -- розвивай о.
и.

В зберегти — збережемо5“9

ел

Г заносити — заносимо
Д відповідати - відповідаємо

ре

хай прийдуть.
В будьте
Г

готуймося

Д ріж

утворено форму наказового способу дієслова в рядку


35. НЕПРАВИЛЬНО
„А

читай
Б/ читаємо
читаймо

36. НЕПРАВИЛЬНО

А загаси
(Б) розповіси
В принеси

утворено форму наказового способу в рядку
Г читайте
Д хай читає

утворено форму наказового способу дієслова в рядку

Г запроси
Д виголоси

37. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку
А повірмо
боріться
Б ляж
мовчати
В говори
38. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку
А їжте
Г посуньтеся
в хай прийде
Д дозволь
давай співати

39. НЕПРАВИЛЬНО 05 форму наказового способу дієслова в рядку
А заграймо
треба мити АА
Б спитайте
не цурайся
В перекладімо
40.(ајвашуя
А візьмуться
ходімо
В єднаймось

утворено форму наказового способу дієслова в рядку
Г благословіть
Д переповідай

41. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку
А усміхніться
ДІ
зважай
Б

погладь

В

сядьмо

42. НЕПРАВИЛЬНО
рядку

підводимо

ГА

утворено

А нехай розквітають
продаси
не сердься
Г вдивляймося
Д знаходьте

112

форму

наказового

способу дієслова в


43. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового способу дієслова в рядку
(А давай згадаємо

Б

зневажмо
В

Г

віддаймо

Д розрадьмо

покиньмо

44. Форму умовного способу дієслова вжито в значенні наказового в
реченні

Чи не приніс би ти мені підручника з біології?
Б

Вичитаєте, ая тим часом перевірю диктант.

В Скажи ти мені це відразу — я встиг би тобі допомогти.
Г

Слід передати своїми словами зміст прочитаного нарису.

Д Панове, заходити за обмежувальну лінію заборонено.
45. Форму
реченні
А

наказового

способу дієслова вжито

в значенні дійсного в

Недай мені, доле, з байдужістю знатись.

Б А хтось візьми та й пусти чутку про козака-характерника.
В Учися чужого розуму, але й свого не губи.
Г Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя.

Д Хоч би сова попід небом літала, та соколом не буде.
46. Дієприкметник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.
Б Серпанками прикрита, слуха солов'я срібна ніч.
( В) Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний.
Ніхто не годен вищі барви вбити, даровані мені
святим чуттям.
|
Д Тебе у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма.
47. Дієприкметниками є всі слова рядка
А

Ззніяковілий, змужнілий, існуючий

Б упорядкований, виконувана, в'ялий
В

пом'якшений, м'який, зм'якшений

Г

працьовитий, працюючий, опрацьований

Д дрібненький, здрібнілий, подрібнений
48. Дієприкметники виділено в усіх словосполученнях, ОКРІМ
А засмаглі діти
Б розв'язувані задачі
В співаючі хористи
Г прохололий сніданок

(радісне хлоп'ятко
113


49. Дієприкметник виділено в прислів'ї

А Решетом воду; н сить
Б За одного битого Двох небитих дають.
Ў
ре
а
В/ Добрий кожух, та не на мене шитий.
У ледачого руки не болять.
Д Шилом моря не нагрієш.
90. Прочитайте фрагмент поезії (цифра позначає наступне слово).
Слів твоїх (1)колений лід

Впав у (2)заметений
слід,
В тиху (3)засніженість дум,
В мій (4)нерозказаний сум.

На ожеледь наших доріг.
Лягає (5)зажурений сніг.
Дієприкметники познач
А 1
Б 2

9 ш

о всіма цифрами, ОКРІМ

Г

4

Д 5

91. Прочитайте речення (цифра позначає наступне слово).
На галявину вискакує з гущини сарна і, (1)зачарована (2)чудовим концертом, зупиняється, (3)витяга цікаву мордочку до (4)кривавої смуги обрію і (2)слуха.
ієнрикметник позначено цифрою
Б 2
В З
Г 4
Д 5
92. Прочитайте речення (цифра позначає наступне слово).
Весна постукала в (1)прозорий кришталь вікон і, (2)торкнувшись серця
(Зрлоскітливим подихом травня, (4)невтримно поманила в (5)замріяний гай.
Дієприкметник позначено цифрою Й
А 1
Б 2
В З
Га
С

Ж)
“е.

53. Прочитайте речення (цифра позначае наступне слово).
Проліски (1)схожі на (2)мерехтливі намистинки, (3)розгублені чиєюсь
(4)невинною рукою між вузеньких листочків (5)боязкої травиці.
Дієприкметник позначено цифрою

А

1

Б 2

В З

Г А

Д 5

24. Усі дієприкметники є активними в рядку

А сяючий, обтяжений, прокитілий
Б посвітлілий, мерки, співаючий
‘поораний, палаюч й, задубілий
Г) здрібнілий, лежачий, темнИочий
посріблений, вимитий, зблідлий
5

Ой

.

114

ү\

С

Са,

`

ЕЯ

Чиї

мос.

лос,

МА,

-

~

о.

У

>


рек

т збі

с

>
|

УР ам.

(борот

Ес

з

ож

/

еее

55. Від обох дієслів можна утворити дієприкметники за допомогою різних
суфіксів (-т-, -ен-) у рядку
зсунути, колоти
Г одягнути, замести
Б замкнути, знайти
Д стрінути, посунути .
В

подоти, здійснити

26. Дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні

А Оумиг! росами квітки розтулюють повіки.
Б Душа, переповнена
В Затуманилась весняна

Г
Д

тям, часто буває німа.
ніч, осяяна цвітом яблуні.

Внизу виднілися затоплен молочним туманом міжгі
Зуявленням про красу тісно пов'язана гармонія.

Внизу

видні

А

.

————————\

на

РНИ

ШРЧИРЕИНЕННИНЦИРЫЫНИНИРРИРЕНЫСУН Ч

57.

._)

що

Дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні

Б
В
Г
Д

Душа моя у кригу не
закута, мов березнева гілка в заметіль.
Укрита садками балка ховалась у старому липовому лісі.
Мов спинився Дніпро, оточений передосінніми берегами.
Простяглася пухка чорна рілля, наповнена спокоєм і надією.
Благословенне життя, звеличене працею, осяяне любов'ю.

бе (ОЕ

«соя

сб

58. Дієприкметниковий зворот НЕ входить до складу речення ,

А Синіють покриті вічним снігом високі гори.
Б Повитий

ранковим туманом острів пливе у морі.

Оаа
Г

се

Застигли в мовчанні обважнілі

М

› форс

5

71 |

за вікном.

від снігу

сосни.

Д Залиті сонцем лани стояли в імлистій далині.

59. Дієприкметниковий зворот входить до складу речення
А Я зачарований красою карпатських краєвидів.
Б Давні могили-кургани порозкидані серед степового роздолля.
Холодить роздашілі обличчя м'яка гірська прохолода.
‘На полонині пахло охолодженою
за ніч землею.
Д Вечірнє повітря напоєне запахом скошених трав.

60. Дієприкметниковий зворот входить до складу речення
А На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

Б Через вікно зазирнув клапоть неба,
срібним пилом.

дрисипаний

В
Г

Під дубом зелененьким кінь змордований стоїть.
Заодин рідний звук ладен буваєш заплатити

Д

роком життя.
|
Заспівали тяжкі краплини, спадаючи з листя і квіту на землю.

115


Пре: Арпи

Ея

61. Д1еприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА
(розділові знаки пропущено)

видляти комами в реченн!

Усе спить поморене денною працеюуусе набирається сили.
Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.
Карпатські а
и в смерекові ліси стоять у
німій величі.
7
Г Вона любила холодні осінні ночі унаповнені місячним сяйвом.
Д Довго чув я полонений сном солов'їну пісню за моїм
вікном.
/

62. |Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні
зділові знаки пропущено)
А

Коло великоднього столу заставленого усяким свяченим
стояла Олеся.
Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження
вихованої панночки.

|
Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице
Тугара Вовка.
|
Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло
сонце.
Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали
нити
ліниво.

63. Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні
(розділові знаки пропущено)

А Налякані страшним явищем природиуптахи кружляли
над своїми гніздами.

Б

Іноді зайде до них із півдня високий степовик попечений

= СОНЦем.
)
Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у степу
хутірець.

Г Якимов! ноги узут! в здорові чоботи, глибоко поринали
у свіжий сніг.

Д Позбавлений можливості говорити з людьми він у стократ сильніше переживав свою трагедію.

|

(ва)НЕМАЄ пунктуаційної помилки в реченні
А

Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Б Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.
В

Співа трава ніким ще не зім'ята, і вабить таємницями.

Г Степу цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.
Д Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.

116


65.

„НЕ потребує редагування словосполучення

В

плакучі верби
конкуруючі фірми
подорожуючі студенти

Г початкуючі художники
Д стоячі пасажири

-286.
НЕ потребує редагування словосполучення
Баа. ч
А

бувші випускники

Б

діюче законодавство

< Відстаючий учень
|

Л] ходяча енциклопедія

В головуючий на зборах

р

67. НЕ потребуе редагування словосполучення

А вируюче море

де

|

ЯГА

Че Ро о зр

И

,

рис в ЗЗЛ

|п

т

Б захоплююча повість
г перемігший у конкурсі

«Ж

балакуча

А

0.0
0

07000 0/6,

Е

сусідка

Ф мандруючий сюжет

|

|

68. Потребує редагування речення

Е

Ми розмістилися на добре вимощеному
возі свіжою травою,
.

ЫЯ

Невеличка Джерина пасіка була обгороджена низьким тином.
Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.
Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі
акації.

"тотть
Ы Гарячі коні помахували головами, обтиканими виноградним
ЛИСТОМ.

69. Потребує редагування речення
А Під насупленими волохатими бровами дідуся запали
розумні сірі очі.

Г
Д

ПОЛЯ.
Нагріта за день весняним сонцем, чорнорілля дихала парою.
Ожила земля, скупана в молочних випарах ранкових туманів.

70. Безособову дієслівну форму вжито в реченні

А, Сад давно підготовлений до зими.

‹ Б Хай буде все небёчене побачено.
ЗВ
Могили самотньо в степу бовваніють!
Г Усе заворожене чарами літньої ночі.
Д Майже три роки викреслені з його життя.

117


71. Дієприслівниками є всі слова рядка
А залишивши, залишаючи, з
ен!
“Б учитаючи, прочитавши, дочитуючи
В тремтячи, тремтячі, затремтівши

Г засинаючи, заснувши, заснудий
Д вишиваючи, вишитий, вишивши

72. Дієприслівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Не знаючи броду, не лізь у воду.
Б. Подорожуючи, не пускай коня галопом.
„В. Залізо випробовують куючи.
УГ) Під лежачий камінь вода не тече.
Д Не спечеш калачі, сидячи на печі.

73. Дієприслівники недоқонаного виду можна утворити від обох дієслів
рядка
|
А зажуриҳись, співати
Г зітхати, замислитись
МО
Б. жити, похнюпитись
Д дивитись, полювати
пізнати, усміхатись

74. Дієприслівники недоконаного виду можна утворити від обох дієслів

рядка
А. розповідати, розігнати
‚ витирати, завершити

«фозкинутись, зберігати
Д світитися, нагадувати
Бра о

боятися, помолитися

75. Помилковою є форма дієприслівника в рядку

А, подзвонивши, віддзвонюючи, піднісши

рузілнкванни, відчинивши, приғотуючи СЬОлба Беца.
опинившись, жовтіючи, прижовкнувши
Г готуючись, приготувавши, повертаючи
Д плануючи, запланувавши, підносячи
76. За допомогою суфікса -ачи (-ячи) утворяться дієприслівники від
обох дієслів рядка
А клеїти, боротися
` Г.сипати, лежати
Б

ловити, стелити

Д кричати, колоти

В стояти, плакати

илм ОХ Ал

77. Літеру и треба писати на місці пропуску в кожному рядку, ОКРІМ
А вправно перепливш.. річку
Б добре володіюч: німецькою

118


ССВ

и

ведуч.. шкільного вечора
Г знаюч.. свою історію
Д гойдаюч.. зелені віти

78. Літеру и треба писати на місці обох пропусків у реченні
А Над зарослим молодим сосняком ширяє, розкриливш. свої неру-

хом

крила, птах.

( Б,ЛЦасливий той, хто, винісш! горе і попрацювавші.! немало, може
^^
сказати, що не було в нього зерна неправди за душею.
|
В Лишаючісь на цілих днях на самоті, Остап пробував свої тремтяч..
ноги, як мала пташина крила.
Г Пахуч!. кухні тряслися через подвір'я, губляч)/за собою жар з піддувал.
|
Д Клопочуться хазяйки невсипущі ‚ стрічаюч/ отару та черідку.
79. Дієприслівниковий зворот ужито в реченні
А

Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть.

Б

Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла
козакові руку.
В Незважаючи на втрати, настрій у бійців був піднесено войовничий.
Г Він не стогнав, він умирав стоячи і не знав, що так умирають у

--метендах.

|

(ді Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську
долину,

9, тебу сл. КСК
80. Одиничний дієприслівник ужито в реченні * ^^ дам =
(А) Ненька встигала і хату побілити, і хліб спекти не поспішаючи.

В

Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.
Перекидаючи тісто з однієї долоні в другу, мати формувала

хлібину.
Г Сонце, сідаючи за гору, обливало світлом усе село.
Д Ідучи в широкий світ, візьму з собою материнську пісню.
51.

Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А

Каштан зацвів білим цвітом, піднявши до сонця,

свої свічки.

Б Листя на гілль передчасно пожовкло й осипалосьвстеляючи
тротуар.
В Дерево благало дощу, пожадливо ловлячи, життєдайні
‚> краплі роси.
«Г) Сумував каштан, затиснувши у своїх кулачках зеленаві їжачки.
Теплий дощ напоїв спраглу землю, повернувши каштану,
молодість.
й

119


92.

Правильно розставлено розділові знаки в реченні

А Хмари завирували, закипіли, і рушили впередуопускаючись усе
нижче.
Б Дарина вийшла з хати) але поминувии будинок, попрямувала
РУ в сад.
|
(В) Посланець встав і, обережна ступаючи, перейшов через кімнату.
г Наблизившись; до церковної садиби молодший парубок відбився
від гурту.
Д Отак живе собі село, притулившись,
попід горою край затоки.
63. Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А Сонцепримкнувши вії, уже спускалося на землю.
Б Безлюдна вуличка причаїлась, дрімала мигаючи вогниками.
В Шатро небес; розкинувши над світом, б
тояла ніч.
б На краю обрію: ледве, виступаючи з вечірньої мли,
гг маячіє місто.
(д Сиділи руки поскдадавши, для них все празники були.
«е

тур Се

Р Од.

84. Правильно розставлено розділові знаки в реченні

(А,"Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш.
Б Істане рідна Україна усі, здолавши бурі злі, нам добрим
раєм на землі.
Не мовчи, колигордо пишаючись, велегласно брехня гомонить.
Зійшовши на берег, загін не відпочиваючи, рушив до Чигирина.
=
роПередаючись з уст в уста,уіузакріплюючись у текстах, мова єднає
покоління.
85.

Одиничний

дієприслівник

необхідно

виділяти

комами

в реченні

(розділові знаки пропущено)

А А експрес летів і летів поспішаючи.
Б

|

Могутні дуби стоять замислившись.
Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи.
‚ Г 2 Мене там мати повивала |і повиваючи співала.
Д
Білий димок здіймається догори ХВИЛЮЮЧИСЬ.

86. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні
(розділові знаки пропущено)

А
Б
В
Г
Дд

120

Рівна дорога роздвоюючись, вужчала.
Річка звиваючись губилася в зелених шатах.
Листя боязко тремтить іне втримавшись летить.
Земля засинаючи п'є з вечірніх туманів.
Ліс на хвилину примовк ані шелесне завмерши.


Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні

87.

(розділові знаки пропущено)
А Кучерявий червень надбіг і не оглядаючись відбігає.
Б Жевріючи з'являлась над обрієм ранкова зоря.
В За вікном пожовк виноград і не дозрівши.
Г Дівчина, стрепенувшись підвела голову.
Д Вітер лютий утомившись ліг спочити.

88. Граматичну помилку допущено в реченні
А Луги, струшуючи росу, розляглися співами солов'Їв.
Б Сонце вже пригрівало, висушуючи рештки роси.
В Дерева зеленіли, кидаючи густий затінок на вулицю.
Г. Травень дощами проллеться, вкриваючи землю рястом.
ослин.
/ Д "Мандруючи горами; учнями |було зібрано Е
мо

су

РАЙ.

до

Є едосо-р

8787/22

,
КОКУ

А І

89. Граматичну помилку допущено в реченні
А Ледь чутно курликаючи, летіли журавлі.
Б Блискавиці шматували небо, розколюючи хмари.
В Прощався з літом я, блукаючи лугами.
(Г Зламавши кригу, річкою залило всю заплаву.
рб Хвилі тихо шелестіли, котячись на берег.

90: Граматичну помилку допущено в реченні
А Наївшись огіркових пуп'янків, Сашко натрапив на моркву.
Тікаючи від дідового кашлю, хлопець стрибнув прямо в тютюн. ·
26
Кинувшись через тютюн у сад Са ве з розгону на коліна.
малину.
густу
у
поповз
тихо
я
піти,
куди
знаючи,
Не
Т
Д Причаївшись у малині, мене наздогнали бабині молитви.
91. Граматично правильне закінчення речення Відпочиваючи в Карпатах...
(А,"черпаєш силу від дрімучих соснових лісів.
Б соснові ліси напувають тебе цілющою силою.
В мені хочеться оздоровитися в соснових лісах.
Г у тебе залишаться яскраві враження надовго.
Д повітря соснових лісів допоможе зняти втому.

92.

Граматично правильне закінчення речення Готуючись до іспитів...
„Ах увесь матеріал має бути повторений.
Б. ‘учень повторив увесь вивчений матеріал.
В ретельно повторюються винятки з правил.
Г велику роль відіграють тренувальні вправи.
Д учитель рекомендує учням робити нотатки.

121


93. Правильно побудовано речення
А Визирнувши у вікно, на вулиці йшов сніг.
Б Зайшовши у парк, від снігу іскряться ялинки.
ВГ отуючи вечерю, я слухаю новини по радіо.
ТГ Побачивши матір, у мене забилося серце.
ДЯ ся ЦЬОГО "у ще боби ущям

ПРИСЛІВНИК

Прислівник — самостійна незмінювана частина мови, що виражає 03иб
наанаа)
дії, стану, ознаку
іншої ознаки
або т
1 відповідає на питання
як?
2 де?куди? звідки? коли? чому? (швидко виконувати, увечері повертатися, дуже веселий, кава по-турецьки ).,

На які питання
відповідають

добре, тихо, по-весняному, разом, тепло

обои
1
Е
>
а
са
е
о

місця дії,

дочиста, утричі, ледве,

як багато?

дуже

:

?

зві

:

праворуч, знизу,

напрямуд

здалеку, надворі
сьогодні, зранку, ніколи,
донині

причині дії

Сәс.
МД)

ознаки
(пояснює
іменник)
предмета

)

г.

з якої причини?

|

тни
мети ДЇЇ
МАЛА

122

якою мірою?

з якою метою?
| для чого? навіщо?

спересердя, спросоння,

мимоволі, чомусь

|

навмисне, напоказ,
навіщо

який? яка? яке? які? | котлета (яка?)
по-київськи
| стежка (яка?)
навпростець

АЯ

Моо

А


Ступені порівняння прислівників
Ступені порівняння можуть утворювати прислівники на -0, -е, які є
похідними від якісних прикметників. Форми ступенів порівняння прислівників утворюються так само, як і в прикметників: гучно -- гучніше,

більш гучно, найгучніше, найбільш гучно, якнайгучніше, щонайгучніше.
За творення форм ступенів порівняння прислівників відбуваються ті
самі зміни приголосних, що і в прикметниках: високо -- вище, вузько --

вужче, глибоко -- глибше.
Правопис прислівників
Разом пишуться прислівники

утворені сполученням | утворені сполу- | утворені з
утворені приєдприйменників зімен- | ченням кількох | кількох основ | нанням часток
никами, прикметника- | прийменників | (з прийменниаби-, ані-, де-,

ми, числівниками,

із будь-якою

займенниками,
прислівниками

частиною мови

ком чи без)

чи-, що-, якдо різних частин мови

насміх, востаннє,
навздогін, нанашвидкуруч, | абиколи, аніутрете, заодно,
вкруги, завтовш- |мимохідь, горі- |трохи, дедалі,
позавчора, передусім || ки, знадвору,
лиць, натще- | щосили, якомога
спідлоба
серие
Зауважте! Частка що після прислівника пишеться окремо: тільки

шо, дарма що, поки що.
Прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником, прикметником, числівником тощо: вивчити вірш напам'ять — подарувати картину на пам'ять; повторити питання вдруге —

визирнути в друге вікно.

|

Через дефіс пишуться прислівники

З префіксом по- і

З частками казна-,

Утворені повторенням

суфіксами -е, -и,

хтозна-, бозна-,

однакових, синоніміч-

-ому, -ему (-єму)

будь-, -небудь,

них чи антонімічних

-таки, -от

слів

казна-коли, бозна-де,

по-перше, по-нашому,

по-східному, по-вірмен> | будь-як, як-небудь
ськи, а також прислівник по-латині

ААС
М

М

Я

У

КЬ

А,

| ледве-ледве, десь-інде,

тишком-нишком,
часто-густо,
не сьогодні-завтра,
з діда-прадіда

123


Зауважте! Запам'ятайте: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього,
де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.
Прислівникові сполуки, утворені поєднанням однакових повнозначних слів у різних відмінкових формах, пишуться окремо: кінець кінцем,

сама самотою, одним одна, з року в рік, день у день.

Окремо пишуться прислівники (прислівникові сполуки)

утворені сполученням

прийменника з іменником,
частини яких зберігають
відносну самостійність
значення (між ними часто
можна вставити означення)
без відома, до смаку, в ногу,
в обмін, на щастя

утворені сполученням
прийменника з прикметником чоловічого

роду або прийменника
по зі збірним числів-

утворені сполученням двох іменників
і одного чи двох

прийменників

НИКОМ
в цілому, в основному,

по двоє, по десятеро

час від часу, з ранку
до вечора, раз у раз

Літери и, і в кінці прислівників
Літера и пишеться в кінці прислівників після г, к, х (навкруги, зав-

вишки, верхи), після к, ч у прислівниках з префіксом по- (по-болгарськи,
по-вовчи)

і в кінці прислівників безвісти, почасти, восени.

Літера і пишеться в кінці прислівників після літер на позначення
м'яких і пом'якшених приголосних: тричі, вранці, вповні,

Вправи

1.

З'ясуйте, які слова є прислівниками.

Коли-небудь, абияк, будь-який, казна-що, ймовірно, невже, десь-недесь, абиде, останнє, широко, економно, навіть, ввечері, поміж, ось, анізвідки, нікотрий, сила-силенна, тільки, заради, істотно, задля, мало-пома-

лу, мовби, як-небудь.

•

У прислівниках підкресліть першу букву; із позначених букв має вийти

назва першої соціально-побутової повісті в українській літературі.

2.

Запишіть прислівники, знімаючи риску.
_З/середини, у/трьох, де/далі, по/дитячому, уві/сні, спід/лоба,
по/перше, на/швидкуруч, зроду/віку, ані/трохи, сама/самотою, вряди/годи, право/руч, кінець/кінцем, без/упину, раз/у/раз, за/панібрата,

од/віку, до/побачення,

на/добраніч, в/цілому, у/четверо, перед/усім,

з/надвору, в/основному, як/найбільше, по/латині, по/трохи.

• |У прислівниках, написаних разом, підкресліть другу букву; із позначених
букв мають вийти ім'я та прізвище головного героя урбаністичного
роману.

124


Завдання в тестовій формі
1.

Прислівниками є всі слова рядка
А

пліч-о-пліч, опівдні, дехто

Б

нарешті, вранці, казйа-шо ~

АА

259% ОНГ

СВ усередині, без кінця, чий-небуль 205

А7 (бідні)

- Т/ збоку, завглибшки, ніколи
Д ніхто, звечора, анітелень

ор

2.

|

Прислівниками є всі слова рядка

|

чыг
1

А

докола, безперестанку, тут
по-угорському, будь-що, щосереди

В

догори, навмисне, навіть

Г почасти, пізно, перебиваючи
Д хтозна-де, сотня, безтактно

| 3) Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
ми
А Нестерпно бути мертвимза життя.
Б Ніде щиріше не співають, як на війні.
В. Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.
С ГОЛіс ще дрімає в передранішній тиші.

Д Глянь кругом себе -- рай найкращий.

А. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Іось тихо розгортаються кущі.
Б Десьбриніла притишена пісня.

В Було нам добре, і було нам зле.
Обабіч шляху зеленіє озимина.
Часом блимне вогонь і зникне.
РА

5.

Прислівник виконує роль присудка в реченні

А
Б
В
Г)
ХХ

КО)

‚

6.

|2

Д

Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
.
.
о»
Назустріч дівчині йшов велично лось.
Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.
Маковейчику на серці просторо 1 легко.
-

.

5

Швидше і швидше котилися морські хвилі.
.

|

'йЙЮІГ СЮ ІІ СЬЯФЬЯЬ.ЯІ

"Й

.

Прислівник виконує роль означення в реченні
аворуч губилася в малиннику.
(А) Дорога драворуч
Б Допізна того вечора жевріло вогнище.
В Опівночі айстри в саду розцвіли.
Г Дорошенко випростався на траві горілиць.
Д Стрункі дерева стояли обіруч голі.

120


7. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
швидко -- швидше
холодно -- холодніше

ел
погано8 — чоганние-^
\7
добре — краще
низько — нижче
ням

8. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А часто -- частіше
Б тихо — тихіше рек
4,
2

(В) близько — близькіше с) АД А

©-

Г дорого — дорожче
Д яскраво — яскравіше
9. Помилку в утворенні форми ОВЕН порівняння прислівника допущено в рядку
А сильно -- сильніше
Г мало-- менше
=
Б чисто — чистіше
Д солодко — солодше
В високо — вижче
А

ИИ

у АГ:
ИИ

Г

10. Правильно утворено Форми злети ПОНИ

А багато —
Б тяжко —
В товсто —
Г струнко
д

більше -— найбагато|
|
тяжініб — найтяжіше |
товсше — найтовсше сох
— стрункіше — найстрункішіше

шрисливнйна

МТ:

ибоко — глибше — найглибше

Е, Но

утворено форми ступенів порівняння прислівника

А зручно — більш зручно — найбільш зручніше
гаряче -- більш гарячіше -- найбільш гаряче
довго -- більш довго -- більш найдовше
поно — більш радісно -- найбільш радісно
-- більш доволі -- найбільш доволі
Ра нЕі треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
ГА) поночі ‚ ДО речи, утричі;
“Б заввишки, заоч/, опівноч/.
В укуп), -напівдороз.. А навік.)
Г по-вовч.. ‚ навесн.;, удвічі.
Д увічі> йны
сьогодні. безвс®\

126

М

7,9,
|

|.

К


13. Літеру г

а писати на м

всіх пропусків у варіанті

А по- ведмеж::,‚ удвічі, навтік
(Б навскокУ»настільк ‚зарад:

В

докупу, навкруги, наспод.

Г нахильц.., інкол/, анітрохі./
Д зовн. мовчк., по-китайськ/.

14. Разом треба писати всі прислівникиу варіанті

А поутольськи, на/вхрест, по/тиху
Б до/щенту, на/весні, в/основному
В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні
и ‚на/гору, з/середини, поАншому
д. дза/панібрата, не/сказанно, у/день

15. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
(А)) ні/коли, на/впроти, з/вечора

ны

о.

Б најрівні, під/ряд, віч/на/в

В

на/переваги, на/взнак, Е

У

Г куди/небудь, з/ненацька, за/раз

Е
Д

зойзла, зі/еподу
га

Р

` Щовечора дівчинонька в садочок ВИХОДИТЬ.
І блідий місяць на ту пору із хмари деуде визирав.
В У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
Г Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.
Д Один соб! навік/віку в снігу заночую.
17.

Разом треба писати всі прислівники у варіанті

чим/далі, надшвидку/руч, спід/лоба

без/кінцяукраю, позаувчора, до/ехочу
В до/гори, доро попід/тинню

Чл) р

70

ота
подот У

спокон/віку
Г ані/трохи, Е
Д над/вечір, на/світанку, на/яетверо
18. Разом треба писати всі прислівники у варіанті
А

на т

астя, на/виворіт, у/переміш

АС

ласт

5

‚Б- ‘по/перше, від/давна, на/впростець
ФУ /3 висока,

за/молоду,

без. перестанно

Т в/цілому, на/пам'ять, по/всяк/час
Д удп'ятьох, на/завжди, поўдитячому

ух ао ес
127


я оз

Мм
і

19. Разом треба писати всі прислівники у варіанті

А
Б,
В?
Г
Д

мимо/хідь, на/яву, будь/ щоубудь
поудруге, на/вшпиньки, до/ладу
на/сам/перед, на/чисто, за/видна
до/лізна, кудиунебудь, перед/усім
до/віку, колиунеуколи, в/середині

20. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А по/середині, по/київськи, по/третє
Б час/від/часу, колиу/неуколи, як/нехяк

В кінець/Кінцем, врядиутоди, будьуде
Г сам/собою, повікувіки, такий/сякий
д’ен

поудитячому, поуєвійськи

-- о"

21. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А хтозна/єкільки, ані/звідки, коли/небудь

Б поубратськи, по/маленьку, по/твоєму
| десь/інде, все/одно, видимо/невидимо
Р--по/нашому, потрохи, по/мисливськи
\д рано/вранці, сила/силенна, сроду
Р

22. Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
А з діда/прадіда, будьласка, поусинівськи
-Б--день/у/день, малоутомалу, ледве/ледве
(В. Хтознаукуди, тет/а/тет, з давніх/давен
Г раз/у/фаз, десь/не/десь, давним/давно
Д як/нехяк, рг на/сам,
4
мие
22. Окремо треба писати

всі прислівники у варіанті

ГА сама/самотою, на/ жаль, в/обмін
МБ під/силу, по/переду, по/правді

В до/побачення, що/тижня, жу

Ж

Г до/речі, повсяк/час, у/стократ
Д за/молоду, без/кінця, 3/переляку
24. Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
„А поза/торік, з/розгону, до/смаку

Б) по/нерзі, по/можливості, в/міру
ЧУ на/сміх, при/вселюдно, під/час
Г як/слід, натще/серце, за/кордон

Д уночі, дових пір, до/бсстанку

128


Масре Мамо

ог

25. Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку
А На/четверо розкопана, розрита могила.
„Б. Вони в/двох хутенько піднялися на гору.
7 В/ Поїхали спочатку в/перше село, потім -- далі.
Т Утерше ми зустрілися давно.
Д Горде місто раз одбилось, потім — в/друеге.
28; Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку
А 3З верху гори відкривається чудовий краєвид.
Б^ досвіта дві хмароньки зустрілися в/2орі.
В Осінь — це життя, що гомонить поусвоєму.

Г Надворі повітря було особливо чисте, бадьоре.
Д Насел! навіть у/ночі не замовкав дівочий спів.
27. Виділені сполуки

не є прислівниками

і їх треба писати окремо в

рядку
га \
(Аподарувати на/пам' ять фото; покладатися на/пам: ять
брати на себе за/багато; навчитися за/багато |років
В повертатися з роботи до/дому; підійти до/дому батька
Г повторювати вірш в/голос; заслухатися в/голос Олени
Д попередити в/останнє; домовитися в/останне побачення
28. Виділені сполуки не є прислівниками і їх треба писати окремо в рядку
А повернути в/бік; їхати вк Донецька
Б працював у/день; подарував у/день на
народження
(1В зал на/ба ато читачів; збільшити чер доня місць
Т
їхати"по новому мосту; почати жити поуновому
Д знаходити в/купі піску; зростати в/купі
№’
29. Правильно позначено наголошені голосні в прислівниках рядка
|
/_.
А високо, насамперед заново
Г спроста, зовсім, нарівно,
замолоду, злегка, зопалу
Д навзнак, надворі, заодно
) позаочі, ліворуч, звисока
30. Установіть відповідність.

1

Прислівник

Тлумачення

власноруч

А комфортно

2 поруч

Б близько

З
4

В самостійно
Г поспіхом
Д. незалежно...

зручно
нашвидкуруч


130


СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ ТА ВИГУК
АТС

ПРИЙМЕННИК
Прийменник — службова частина мови, яка виражає залежність іменрерин:а о
ника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й речентні. травив росі, узяти без дозволу.
СЭЗ
Групи прийменників за походженням
Непохідні (первинні)

Похідні (вторинні)

прийменники,
утворені склаутворені поєднанякі не походять
|данням двох чи | ням іменників та
від інших частин | кількох непохід- | прислівників з
мови
них прийменни- | непохідними
і
прийменниками

у, на, до, з, без,
для

д

Е
3-за

поміж,

| утворені переходом слів інших частин мови в прийменники

під час, назустріч, | близько, кінець,
відповідно до
шляхом

Групи прийменників за будовою
Складні (пишуться разом, з першою
частиною ЭН
13- — через дефіс)

Складені
(пишуться окремо)

Ъсалагдаз

без, до, по,
близько

| з-над, попід, понад,3 заради

у зв'язку3, Ан

на чолі

Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника
Прийменники
ного та КЛИЧНОГО.

вживаються

з іменниками

Форма; місцевого

в усіх відмінках, кр! м назив-

відмінка завжди

виступає

з приймен-

ником (укомп'ютері, на моніторі), інші відмінкові форми можуть бути з
прийменниками чи без них.

без, біля, 00, з-за,
з-під, проти, серед
назустріч, напереріз,
наперекір, усупереч,

родовий

|

| давальний

навздогін
над, під, перед, поза

без допомоги, до лісу,
з-за обрію, серед міста
назустріч долі, наперекір батькові, усупереч

теорії
знахідний, орудний

над усе, під листя, над
усім, під сонцем

131


Продовження табл.

на, об, о, по

знахідний, місцевий

на роботу, об землю,

з (із, зі), між, за

родовий, знахідний,
орудний

з дерева, з дерево
(заввишки), з деревом

родовий, знахідний,
місцевий

у тебе, у книгу,

на небі, о першій годині

у повісті

Складні випадки вживання прийменників

книга для записів
засоби для очищення повітря
заходи для подолання наслідків повені
комісія
для вивчення проблеми
я
брати до уваги
їхати до Львова
довідатися з книжок
залік з економіки
допомогти з власної ініціативи
заступник директора з господарської частини

за

відсутній з поважної причини
иене ЩО
——
виконати(за алгоритмом)
за згодою сторін

поїхатиза власним Саваи к
виконати —за певних а
обставин
рн
рухатися за вітром
проживати за адресою
звернутися за телефоном
готувати за рецептом

зупинитися за два кроки
бухгалтер за спеціальністю
згідно з АО ХОЗ Уу

з-за (із-за)

| згідно з наказом

виглядати 3-за хмари
———


Продовження табл.

вишити на прохання
вступити на захист
називати на ім'я
покласти на свої місця

зробити на користь
надіслати
на адресу
хворіти на грип
наказ пож!
1
ХОДИТИ
молоко/
виплатити по сто гривень
чергувати по школі

різьбити по дереву
реко

дарів

передати у спадок

у напрямку лісу

будні дні
7.
аира

через

пропустити

керез хворобу

а
Безприйменникові | їхати автобусбм

конструкції

в у

надіслати поштою
спускатися сходами
деякою мірою

,

СПОЛУЧНИК

^^

Сполучник -- службова частина мови, яка вживається для сполучення однорідних членів речення або частин складного речення і виражає
смислові зв'язки між ними
(Реве
стогне Дніпр широкий. Соловей не

співає, (якщо) їжі вже не має).
Групи сполучників за значенням
ГА

Сурядні (з'єднують однорідні члени
речення або частини
складносурядного речення)
єднальні:

і, й, та (1), і...і, ні...ні, ані...ані,
не тільки ... ай

Підрядні (поєднують головну та
залежну частини
складнопідрядного речення)


Продовження табл.
Сурядні (з'єднують однорідні члени
речення або частини
складносурядного речення)

Підрядні (поєднують головну та
залежну частини
складнопідрядного речення)

|
протиставні:

умовні: якщо, якби, як, аби, коли,

однак

мети: щоб, аби, для того щоб, з тим
щоб

а, але, та (але), зате, проте,

коли б, якщо...то

допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай
2
порівняльні: як, мов, наче, неначе,

розділові.
або, чи, хоч, або...або, чи...чи,

немов, ніби, немовбито

хоч...хоч, то...то,
чи то...чи то, не то...не то

наслідкові

такщо

Групи сполучників за будовою
Складні
(пишуться завжди разом)

і, й, а, але, та, чи, | якби (як + би), щоб

бо, як, коли, хоч

(що + б), зате (за + те),
немов (не + мов)

Складені
(пишуться завжди окремо)

тому що, дарма що,
| для того щоб,
так шо

2
ё”

Групи сполучників за вживанням

Одиничні

Повторювані

а, але, зате, проте, | і...і, ні...ні, або...або, | хоч...але, не тільки...а й,
однак, бо, коли (Ка- | то...то, не то...не то | як...так і, якби...то й
раюсь, мучуся, але не | (Місяць ... то виринав, | (Як дбаєш, так і маєш).
каюсь).
то потопав).

134


179:
оорум
“Треба відрізняти

Суод мала. »

сполучники

слів із прийменниками

від одно: звучних

або част ками,

Сполучники
• не мають

речення

- не відповідають

повнозначних

окремо.

Однозвучні слова

лексичного НН

|
>
> не
неес
членами
членами

з ними

які пишуться

• мають
_

на питання

лексичне

• є Членами

значення

речення

• відповідають

на питання

- можна замінити сполучникомсинонімом

• не можна замінити сполучникомсинонімом

Е здебільшого

• на повнозначне

не наголошуються

слово

падає

наголос

проте, зате (=але, Д

про тё, за тё

Землю омив рясний дош, проте не
приніс прохолоди.

(прийменник із займенником)
Я думаю про те, до якого університету
вступати.

якби, якшб (=коли б)

Якби ви вчились так, як треба,
то й мудрість би була своя.

щоб (=аби).

ЧАМ

Щоб руки вміли; треба працювати головою.

як би (прислівник з часткою),
як що (займенник З часткою)
Як би ти не знав багато, а більше за
всіх не знатимеш.

що б (займенник із часткою)
Що б не трапилося, усе мине.

Зауважте! Разом пишуться г сполучники мовби, немовби, немовбито,
нібито, притому, причому 1 подібні.
— Через дефіс пишуться сполучники тим-то, отож-то, тільки-но,

тому-то.

ЧАСТКА
Частка — службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам відтінків значення або слугує для творення певних граматичних
гро.
|
У
_них форм.
Групи часток за значенням 1 вживанням

Формотворч!

утворюють форми дієслів:

• умовного способу
наказового способу

би, б
хай, нехай

159


Продовження табл.
Роль у мовленні
К

Заперечні

передають заперечення

Модальні

уживаються для
г оформлення запитання
г ствердження думки
підсилення думки
• виділення окремих слів і
підсилення їхнього
значення
вказівки на предмет, дію,
місце
вказівки на кількість

не, ні, ані

чи, хіба, невже
еге, атож, так, аякже
як, та, що за, що то
навіть, тільки, хоч, хоча б,
лише, лишень, аж, же, таки, уже, собі
от, це, то, ото, он, ген
приблизно, майже, мало
не, трохи не, чи не
годі, бодай, -бо, -но, ну

• спонукання до дії

Правопис часток
Спосіб

Умов
і

Разом

Через
дефіс

|

Приклади

3

#

йй

частки аби, ані, де, чи, чим, що, як

абиякий, аніскільки,

у складі будь-якої частини мови

чимдуж, щосили

частки би, б, же, ж, то, що в складі

мовби, нібито, аякже,

сполучників або інших часток

абощо

частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах

купається,

і в складі займенників і прислівників

колись, когось

частки -бо, -но, -то, -от, -таки,
що стоять безпосередньо після слова,
якого стосуються

чекай-но, тому-то,
знайшов-таки

частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-,

-небудь, які стали префіксами або

вклонивсь,

(але таки знайшов,
усе ж таки)
казна-хто, бозна-чому, хто-небудь

суфіксами в прислівниках і займенниках

136

формотворчі частки

хотілося б,
нехай готує

частки, що надають словам смислових
чи емоційних відтінків

аж, ж, саме, ще, хоч

Ы


Мабрго ма
Продовження табл.
частки у сполуках слів (здебільшого
в сполучних словах)

поки що, навряд чи,
дарма що, що за,
що
ж до

ВИГУК
Вигук — особлива незмінна частина мови, що виражає почуття і во-

левиявлення, не називаючи їх (ой, ах, гей, ну, ого-го, алло, гайда тощо).
частин мови.
службових
ані до и
Вигук не належить —ані до самостійних, ——
ен
Р
———ы—^

Групи вигуків

непохідні (утворені з одного або

0! ого! ех! гм!

кількох звуків)

За походженням

За значенням

похідні (утворені від інших частин мови)
.

жах! отакої!

емоційні (передають почуття,
емоції, переживання)

Боже мій! еге!

волевиявлення (виражають спонукання до певної дії)

годі! геть!
алло! марш!

мовного етикету (виражають
привітання, прощання, подяку,

привіт! бувайте!
перепрошую!
будь ласка!

вибачення тощо)
Звуконаслідувальні
слова

окремий вид слів, що їх умовно
зараховують до вигуків (відтворюють голоси істот і шуми)

прощавай!

ку-ку! ш-ш-ш!

дзень-дзень!

Вправа
З'ясуйте, до якої службової частини мови належить кожне слово.
Або, собі, зате, попід, отож, але, крізь, не, еге, так що, після, однак,

тільки, із-над, дарма що, для.

-

Підкресліть у частках першу букву, у сполучниках -- другу букву,
у прийменниках -- третю букву; із позначених букв мають вийти назви
літературних жанрів.

137


Завдання в тестовій формі
——.

Усі прийменники написано правильно в рядку
А /з метою, з-над, наприкінці, з-перед
упродовж, поперед, упоперек, з-під
В з- поміж, у зв'язкуз, з-поза, підчас
Г помид, за винятком, із-за, поруч
Д позаду, на
иерекір, поза, навколо

К

Усі прийменники написано правильно в рядку
А відповідно до, щодо, за-для, позаду
Б з-посеред, окрім, пі кіпець, заради
ЧУ у галузі, за винятком, з-під, навпроти
назустріч, згідно з, всупереч, поміж
Д незважаючи на, попри, з-поза, услід

ши

Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами старий Дніпро, неначе молоці дитина.
(Б) е можна любити народів других, якщ ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина починається для длюдини(з
упматка неба.
Г
Д

Люди
красивимт
ушами не здатні(на)підлість.
Як хороше радіти без
, причини, коли(та місто сутінь опада.

Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А (Бе праці не проживеш.
Б Друзі пізнаються(вуіді.

>

Не гріє сонце нач

жині.

ГоГукнен, ЖА відгукнеться.
Часфамчроші не зможеш купити.
9,

Прийменник виділено в реченні
А Лунає нейодалік пісня сили, краси.
Б

Назустріч здіймалося місто в бронзі.

«Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг, |
Г Козаки навколо сфортеці копали шанці.
/
"Десь поблизу виводив свою пісню с ловей.|
6.

Прийменник виділено в реченні
А Навколо -- ворогів закрадливість лукава.
Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло.
Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.
сг) Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.
Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати.

138


7.

Правильно вжито прийменник в обох варіантах рядка
відпочити після обіду (по обіді)
|
організувати з ініціативи (по ініціативі)
В

надіслати на вимогу (по вимозі)

міліція у справах неповнолітніх (но-справам)
уза романом Олеся Гончара (по роману)
8.

Помилково вжито прийменник у варіанті
А

заходьмо по двоє
Б наказ по коледжу
В розпис по дереву
Г

сходіть по МОЛОКО

(Д) надішли незтяреєї ЛО. оор
9.

Помилково вжито прийменник у варіанті й
о.

А
Б
В
Г

іти за морозивом МО
писати за зразком
твір за картиною
економіст за фахом

хоро

ХЛ

Д за взаємною згодою

10. Помилково вжито прийменник у варіанті
А на думку науковців
Б виступити на захист
В) спілкуватися наеуржику САН
Г надіслати на адресу
Д відгукнутися на запит

ЖА)

11. Граматично правильно побудовано словосполучення
А змагання по настільному тенісу У
при сприянні міністерства
|
звернутися по допомогу
пропустити із-за-хвөрөби ЧК о;

,
х©ороо

коор

Д розмовляє н

с

|

уу

12. Граматично правильно побудовано словосполучення
А звернутися по питанню 3,

о забути із-за неуважності" Хор е
виконати

Г

на вимогу

відповідно з наказом

Д хворіти пневмонією

\\(9,.

139


13. Граматично правильно побудовано словосполучення
А
Б
В

заступник абиховній роботі
повертатися н
олейбусі ААУом
викликати по прізвищу Ом
розсістися по своїх місцях ©
Д иконати на замовлення

14. Граматично правильно поб ае
А на протязі кварталу м)
конспект по зоології
Згідно лотос нови \
перекладати чеською

словосполучення

отримати љо адресу \ҳ07

15. Граматично правильно побудовано сл
слов осполучення
2 погодитися прӯ-умовах: з
виконати за бажаним смі
В

чекати біля двох годин

Г

еколог по спеціальності 1 СУ

Д спізнитися із-за негоди

,

16. Частки НЕМАЄ в реченні
А Розум за гроші не купиш.
Лунають лише пісні солов'їні.
В )Тече вода із-за гаю та попід горою. МА.
Нехай квітне планета чистотою.
Д Тільки з юних літ мені відкрилась правда.
17. Частки НЕМАЄ в реченні
А Правда таки переможе.

Б Пішов би я в Україну.
Майже тиждень не було дощу.
Я буду крізь сльози сміятись.
Т От де, люди, наша слава,

18. Частки НЕМАЄ в реченні
А Не вмирає душа наша.
Б Зосталася тільки надія одна.
В Ліси наче світилися наскрізь.
Г Скромність -- це любов до людей.

(Ф) Живемо ми на одній Землі! МХМ

140


= ОО-О,

ПО Отче, — ТО

19. Через дефіс треба писати всі частки рядка

(А)будьяяқ, отакуто, бозна/скільки
Б все/ж/ аки, такийует, казназдцо |
В

невжеятаки, тільки

-

/що, годіу60

Г ані/хто, як/небудь, казна/чому
Д скажи/но, що/року, будь/чому
20. Через дефіс треба писати всі частки рядка

А будь/хто, якбикто, що/не/день
Б казнауколи, аби/кого, хтознаущо
чогоўнебудь, як/то, де/котрий
будьуяк, що/небудь, зумівутаки
Д от/так, будьхкому, хтознаќяк

+
|

|

)

|

21. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А навряд/би, тут/таки, казна7де

й

а

Б де/жоли, правдаубо, будь/чого
які/ж/бо, колисьуто, що/небудь
© отакубо, скажи/но, будьузвідки
_ Д отож/бо, ну,бо, таки/ прийшов
22. Правила правопису частки порушено в реченн!
во те й лихо, щоб з тим лихом битись.
лій
Б. Отаке-то на сім світі роблять людям люди. у ОХ) Ае

). 402

Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш"
Г Тибне хотів, щоб день уже скінчився?
Д І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.

„23, Правила правопису частки порушено в реченні
ЛА 7 А серцеїаки рветься до кращого життя.

| Б О, якби-то листя, листя не жовтіло...

7 В ХА він коня поганяє, ніби-то й не бачить.
У

А

че".
Зур,

А

_

ВАЛА

Й

ть,

«Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.
Д Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.

24. Через дефіс треба писати всі частки рядка

А дармадцщо, іди/но, будь коли
Б таки/Так, тільки»но, будьуяк
ре
такуот, абийцо
Г
)отакийето, якунебудь, казна що
Д хтознауде, уе будьужоли
141


29, Правила правопису частки порушено в реченні
А Щастя не шукають, а таки здобувають.
Б Івсе-таки нелегко буть собою!
В Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!
Г

О,якби-то я міг повернути неповторную юність мою.

(Дуц для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.

26. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А
Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.
Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.
В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.
Г Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.
Д Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

24. Виділене
А Що/б
Б Щоб
В Що/б
Г Що/б

слово є сполучником і його треба писати разом у реченні

улітку не вродило, те зимою не завадить.
не трапилося — будь людиною.

там не кричало, біжи й не оглядайся.
не робив — роби добре.

(ов жить — ні в кого права не питаюсь!
20; Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
А Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.
Б Про шо/ не писав поет, він завжди пише про людину.
Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.
‚Я мушу книжки читати, шо/6 очі мої не осліпли.

Як/би не тис мороз, а весна буде.
29. Виділену
А `Як/би
Як/би
В Якдби

сполуку треба писати окремо в реченні
там не було, а комусь належало це перевірити.
було десять рук, усім би робота знайшлась.

ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Г Як/би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.
Д Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.

30. Вигук виділено у варіанті
Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.
Б Як тебе не любити, Києве мій!
В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!
Г

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

Д Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна
Вісла.
"
|

449


ЗАГАЛЬНА МОРФОЛОГІЯ
1. З'ясуйте, якою час тиною мови є кожне з виділених. слів (цифра в
дужках позначає наступне слово).
Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула н
над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.

іменник
прикметник
дієприкметник (форма
прийменник
сполучник
ним»

дієслова)

|

2. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає наступне слово).
т
(1)Чи знаєте ви, (2)що український віночок -- не в
краса, а й
оберіг, бо в ньому (3)є (4 пака чаклунська сила, що біль знімає.

А прикметник
Б
В
Г
Д

ед

займенник
дієслово
сполучник
частка

3. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів "аа В)
дужках позначає наступне слово).
ЗУУ
29
Вітчизна твоя починається з пісні, (1)що мати співа, і з того, на що
(2)споконвіку ніхто (З)не (4)відніме права.
А
Б
В
Г
Д

займенник
дієслово
прислівник

сполучник
частка.

4. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених
слів (цифра в дужках позначає наступне слово).
2)
М
Нема тих грошей, якими а )можна бб заплатити за-людський розум і
людське серце (2)навіть тоді, коли хтось думає, (3)що у світі все купується і (4)все продаеться.
№.
А
Б
В
Г

іменник
займенник
прислівник
сполучник

Д частка


|. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів ой ва
ах
х позначає наступне слово).
О (1)свою землю ти любитимеш, жар душі (2)віддавши їй ве
на, якщо в праці (4 )щирим серцем грітимеш, то тебе пригріє і вона.
А
Б
В
Г
Д

прикметник
займенник
дієприкметник (форма дієслова)
дієприслівник (форма дієслова)
прислівник

6. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра В
дужках позначає наступне слово).
ара
С Дуже «ау
агато людей, (2)які читають (3)лише для того,
7777 не

думати.

—

А займенник
Б числівник
В прислівник

“Г. сполучник
Д частка

7. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає настушне ної
2
М.ни"

. А займенник
Б дієприкметник (форма дієслова)
В

прислівник

Г прийменник
Д сполучник
8. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає наступне слово).
(1) Тепліше стає на серці, коли бачиш: ти не цілком (2)одинокий на
світі, (3)є добрі люди, (4)що дбають про тебе. '
прикметник
займенник
дієслово

прислівник
сполучник
нем»

144


ры

п

/

СОР
Е

р,

є"

теми:
я

і

о

$

р

і

га

$

ої

і

Р

йР

А

ФУ
б

}

93 ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених са, (цифра В
цо о гом
дужках позначає наступне слово).
Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина
не раз переживала дні сили (2)ї слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не (4)сотні
й тисячі, а мільйони її дочок і синів.
А іменник
Б займенник
В числівник

Г прислівник
Д сполучник

10. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
|
дужках позначає наступне слово).
Рано на світанні в полі, (1)десь між (оа високих курганів, на
(3)вибитому тьмою ніг і копит шляху, почувся (4)глухий шум.

Ж іменник
Б прикметникВ займенник

дієприкметник (форма делова)
прислівник

11. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає наступне слово).
(1) Перепрошую, історія України та (2)й культури (3)більш цензурована, (4)як, написана.
"фан

А
Б
В
Г
Д

З

займенник
прислівник
сполучник
частка
вигук

12. З'ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає наступне слово).
Робінзон створював з (1)нічого -- і створив світ. (2)Манілов бачив
ідеал у хмарах — і жив, провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?
А іменник

Б прикметник
В займенник
Г дієприкметник (форма дієслова)
Д прийменник


СИНТАКСИС.

ПУНКТУАЦІЯ

Синтаксис -- розділ граматики, який вивчає будову й граматичне значення словосполучень і речень.
Пунктуація -- розділ науки про мову, що вивчає правила вживання
розділових знаків у реченні.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Словосполучення -- це синтаксична одиниця, утворена поєднанням
двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку (одне із
слів у ньому є головним, а інші граматично залежні від нього): читати
(що?) новелу; пишатися (ким?) братом; пишний (який?) сад.
Не вважаються словосполученнями:
а) поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки)
з повнозначним: навколо озера, якби проспівав, для тебе, ідіть же:

6) складені форми майбутнього часу: буду писати (писатиму), буде-

мо плавати (плаватимемо); складені форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш вибагливий, найменш
успішний, менш упевнено, найбільш урочисто;
в) фразеологізми: не в тім'я битий, ловити гав, ахіллесова п'ята;
г) підмет з присудком: соловей співає, минають дні:
г) сполуки слів із сурядним зв'язком (однорідні члени): небо і земля,

батьки і діти, не друг, а ворог.

За будовою словосполучення поділяються на прості (вони складаються з двох повнозначних слів: стиглі вишні, виразно читати, іти з

батьком) і складні (до складу входить більше ніж два повнозначних сло-

ва: слухати цікаву лекцію, старанно готувати піцу).
Зауважте! Типовими помилками в будові словосполучень є такі:

три хлопця

бити по вікнам

три хлопці (числівники два, три, чотири вживаються
з іменниками у формі називного відмінка множини)
бити по вікнах (іменники у формі місцевого відмінка

слід уживати із закінченням -ах

146

(-ях)


Продовження табл.

вищий за брата, вищий від брата

Вправа
Випишіть лише словосполучення.
Азовське море, чорне і біле, казати правду, агітувати виборців, напередодні свята, високо літати, найменш уважний, кадити фіміам, кричати
на брата, австрійські традиції, заново читати, ловити гав.

Із перших букв словосполучень має вийти назва поеми, яку Т. Шевченко
присвятив Якову де Бальмену.

Завдання в тестовій формі
1.

Лише словосполучення наведено в рядку
наперекір волі, швидко прочитаний, турбуватися про брата
знайдена книжка, не тільки сумління, промінь сонця

будуть читати, мрія про літо, найбільш успішний
у присмерках ночі, дуже швидко, до п'ятої ранку
відповідно до положення, дарувати квіти, досі не прочитаний
ним»

2.

Лише словосполучення наведено в рядку
цікавий за змістом, навколо причалу, іти назустріч
так швидко, шукати вихід, лебедина пісня
шалений успіх, уже переміг, оригінальний за формою
ще не знайдений, упродовж години, дотримати слова
у
лівій руці, наступає ніч, березовий гай
ним»

147


Лише словосполучення наведено в рядку
залюблений у світ, давним-давно, припорошений снігом
яскрава зірка, крізь двері, очолений братом
дуже сумлінний, варити чай, найменш привабливий
далекий Сибір, освітлений шлях, посеред літа
та дорога, запобігати хворобі, поза жодним сумнівом
нем

Лише словосполучення наведено в рядку
А
Б
В
Г

рушити спроквола, навколо будинку, літній відпочинок
початок іспитів, найбільш вдало, захоплення гравюрою
надто прискіпливий, через океан, побувати в горах
кава з молоком, поворот ліворуч, озиратися навколо

Д лист від брата, роздуми про майбутнє, будемо співати
Лише

словосполучення

наведено

в рядку

зіграти внічию, уникати фальші, найбільш авторитетний
духовні витоки, кадити фіміам, перечитувати поезію
оригінальний у поглядах, напроти сіней, бачити уві сні
сонячний промінь, незважаючи на холод, рік за роком
зібратися на відпочинок, бігти назустріч, особливо яскраво
нем

Простим за будовою є словосполучення
А проводити відповідно до положення
Б інструкція для складання кошторису
В агент у справах продажу
Г усе добре обмірковувати

Д мандрувати містами Європи
Складним за будовою є словосполучення
А спробувати перейти рубікон
Б буду переглядати кінофільм
В навколо нового корпусу
Г найбільш продуктивна праця
Д засвоїти новий матеріал

Потребує редагування словосполучення
кліпати очима
кілька сосон
ходити по горам

два фахівці
у зеленому пальті
ним

148


9.

Потребує редагування словосполучення
А черезсім днів
Б триолівці
В чекати в метро
Г вибачити мене
Д навчатися музики

10. Потребує редагування словосполучення
згідно новому закону
відповідно до цього положення
чекати сестру
СО
"41
1» чотири учителі
Д у місті Харкові
11. Потребує редагування словосполучення

А
Б
В
Г
Д

дорожчий золота
перетворити на пустелю
через несприятливу погоду
наказ по школі
дякувати вам

12. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування словосполучення

А знущатися над слабкішим
Б хворіти грипом
В у повній мірі

Г нового будинка
Д додержувати чистоти
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Підмет -- головний член речення, що називає предмет або поняття й
відповідає на питання хто? що? За будовою підмети поділяються на
прості (виражені одним словом) і складені (виражені кількома словами):
Вітри з розгону поламали скрипку (Л. Костенко). Багато літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко).
Способи вираження
підмета

іменник
займенник

Шипшина важко віддає плоди (Л. Костенко).
Той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить
телят (Т. Сковорода).

149


Продовження табл.
Способи вираження
підмета

інша частина
мови в значенні
іменника

інфінітив

Приклади

Старий [прикметник] підбадьорював своїх дітей енер| гійними вигуками (О. Гончар). З хвилини на хвилину
можуть бути поранені [дієприкметник] (Ю. Збанацький). У великій світлиці за столом сиділо троє |числівник| (Ю. Мушкетик), Це «добре» |прислівник| прозвучало тепер м'яко (Трина Вільде).

Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).

словосполучення, | Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги (М. Рильський).

що узгоджується | Порівняйте: Батько
з дочкою вийшли на балкон.
з присудком

Батько з дочкою вийшов на балкон.-

у множині

оно

словосполучення | Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю. Мушкетик).
З ДВОХ
Усі ми прагнемо миру (З газети).
займенників

словосполучення |Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяз кількісним

ні у прах (В. Симоненко).

значенням
фразеологізм

Бити байдики -- улюблена справа ледарів.

складна власна
назва

«Так ніхто не кохав» -- яскравий зразок інтимної лірики. Андрій Семенович запізнюється.

Зауважте! Щоб не помилитись у визначенні підмета, потрібно стави-

ченні іменник «квіти» виступає в ролі додатка, а не підмета. Порівняйте:

На підвіконні у вазі — польові квіти.
Присудок — головний член речення, що називає дію, стан або змінну

ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За будовою
розрізняють простий і складений присудок.

Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом або фразеологізмом: Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня
(Л. Костенко). Важко з напруженням дихає кінь, він вибивається з останніх

сил (О. Донченко).
Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні
форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміть (В. Сосюра).

150


Складений присудок буває дієслівним та іменним.

Складений
дієслівний

| допоміжне дієслово + інфінітив:
| допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова: починати, продовжувати, закінчувати
(фазове дієслово); могти, хотіти, мусити, мати, пробувати,
наміритися, уміти (вираження
волевиявлення); певен, згоден,
ладен, рад (короткі форми прикметників)

| Яким вогнем спокутувати
| мушу хронічну українську
| доброту?! (Л. Костенко).
| Я менш за все схильний
| проповідувати благодушність СМ. Рильський).
| Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ста| вити хату (М. Коцюбинський).

Я для вас рад жити
(І. Франко). Сократ почав
промовляти знову
(Ю. Мушкетик).
Складений

дієслово-зв'язка + іменна части-

рам

на:
-- дієслова-зв'язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і
под.
— іменною частиною може бути
іменна частина мови, тобто
іменник, прикметник, займен-

Брат став дизайнером.

У нас був дід дуже схожий
на Бога (О. Довженко).

Картинками старих дитячих

книг здається

да-

леч (М. Рильський).

ник або числівник у формі називного чи орудного відмінка,
а ще — дієприкметник

Зауважте! Дієслово-зв'язку у формі теперішнього часу часто пропускають (на її місці здебільшого ставиться тире): Здоров'я -- всьому

голова (Нар. тв.).
Зауважте! Не вважаються складеним дісслівним присудком два
граматично пов'язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і
виконуються ці дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку
пішов, а лише потім почав виконувати наступну дію -- косити. Отже, слово пішов у цьому реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).

Вправа
Підкресліть головні члени речення.

1. Карпатські гори дивовижні. 2. Два та три — п'ять. 3. Мій брат став
інженером. 4. Теплі вечори. 5. Вечори теплі. 6. Вечори стають теплими,


7. Брат із сестрою відпочивають біля моря. 8. Батько з дочкою вийшов у
двір. 9. Твір ще не дописаний. 10. Ця книжка не моя. 11. «Іпіегте770»
Коцюбинського вразило мене. 12. «Сутінки» продовжують знімати.
13. «Сутінки» можуть побити рекорди за кількістю переглядів.

Завдання в тестовій формі
1.

Простий памет ужито в зе

РЧР

Р

ця реальна мить вже завтра буде спомином.
У

2.

Стежкою наближалися дві молодиці.

ы

о

Простий підмет ужито в реченні

А Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора.
упанакоаонтннаманравинининьв
анна
Б П'ятірка сивих плотарів ссиділа. в тінях яворів.
В Гут ми з Шратом і кинулись до моркви.
(Са
Усіми прагнемокрасу природи осягнуть.
Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар Па
=

нь

понти

у,

кіно.
М

Простий підмет ужито в реченні
А Твоє життя — то зорі світанкові, то сонце у негоду, дощ у спеку.
Б Десятки шкіл розпочали навчальний рік у нових приміщеннях.
В Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті.
Г Чорне море омиває Кримський півострів.
Д Ой три шляхи широкй докупи зійшлися.
4.

Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

зволені не можуть забути своїх визволителів.
(5смішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.
Гзалишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.
Е Буде змушений упасти мертвим хижий птах.
Д Починає світати за лісом червоною барвою.
5.

Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

А
"Б
В
СГ.

Ми нічого спинити не в силі.
Сідати за стайню збирається сонце.
Намотати на вус — означає добре запам'ятати.
Іти мені додому неблизький світ.

Д “Стати хліборобом радили мені з дитинства.
152


6.

Простий дієслівний присудок ужито в реченні

А Море будо безбарвне, аж чорне.
Гірські печери ще затоплені водою.
(в)Будуть тебе кликать
к
убали зелені хлопців норнонувито диво-насарона

речені.
ГО 4 7 ‚ А.ре зе
Г Щире кохання не вкрите серпанками.

Д

о
СК

Грудневі дерева <СТОЯТЬ голі.

Зх

ЗУ

а® о, а

Б

есеи

7.

Простий дієслівний присудок ужито в реченні
Вести всі роботи з дотриманням графіка — золоте правило.

Найбільша наша турбота -- виробити спільні рекомендації.
Гарним був Київ цього свіжого осіннього ранку.
Передавати досвід молодим -- найбільше щастя.
О вісімнадцятій тридцять будь обов'язково вдома.
нм»

8.

ени

іменний присудок ужито в реченні

рер

доспад.
Г Атри покоління селянського дому вмістились-на знімках старого

=, альбому.
Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях
смерти |
ДЗ

9.

Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у ре-

ченні

\

А У містах земля одягнена в камінь і залізо.
ГРУД
Б. Гомоніти
з великим начальством було для мене втіхою.
ЗВУ справедливих армій доля завжди прекрасна.
Т На гіллі рясному цвіт немов.сніжинки.
Д _Горобщ в піску сипкому -— нібилдітиу ставку,

овк

01 _

Е

10. Складений
ОСдієслівний присудок ужито в реченні
А Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.
Б Золоточубий вересень прийшов позолотитиги дерева._
В Життя стає радістю для кожного у рідному краю.
6

—

Г Хмари починають темніти, стають-єнньо-черніД

ОЯТИСЯ

смерт! —

ИИА

на світі не жити.
———=—

198


11. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

Б
В
Г
Д

А ось тепер будемо вечеряти.в
разом.сі<
Любить людей мене навчила мати.
Моє серце прагне.буять на просторі!
На дніпровській долині ромашка добита зів яла,
покарана

Феодора

наши

най

З

Р

и

2

19

Планы
А р

12. Однорідними шдметами й присудками ускладнено речення
А Селяни виходять на городи, поля, копають і висівають у землю насіння.
|
За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і

Б

білява хата.
В

Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло,
кипіло.

Г

Лози, кручі, висип, ліс — усе блищить і сяє на сонці.

Д

Звитяги наші, муки і руїни вен
її

будуть у її словах.
#6

їж

^

Ру
А \

ыы

ЕТЕ
ЗЛ

й

й, , 3

(2 0

і

й АД

Я у: |

«Су

т

мМ

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Додаток-- другорядний член речення, що означає предмет, на який

спрямовано дію, і відповідає на питання кого? чого? кому? чому? кого? що?

ким? чим? на кому? на чому? Додаток найчастіше виражений іменником

чи займенником, рідше -- прикметником у значенні іменника чи інфініти-

бі означення: Співає ліс захриплими басами, веде за повід стежечку худу
(Л. Костенко).

Обставина -- другорядний член речення, який указує на спосіб здійснення дії, її якість або інтенсивність, а також місце, час, причину, мету, умову,
з якими пов'язана дія чи вияв ознаки. Обставина відповідає на питання як?

яким чином? де? коли? з якою метою? чому? якою мірою? та ін. Обста-

154


ло з-за краю землі (М. Коцюбинський).

|

|

|

Означення — другорядний член речення, що вказуе на ознаку предмета (його якість, властивість, належність, порядок при лічбі). Означен-

ня відповідає на питання який? чий? котрий? Означення може залежати
від підмета, додатка чи обставини, рідше -- від присудка (складеного

іменного): З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка).

Означення може виражатися:
а) прикметником: В тахучій хмарі дощової глиці стоїть
(Л. Костенко);

туман

б) дієприкметником: Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу

Ми
землю (М. Коцюбинський);
в) дієприкметниковим зворотом: Стара черемха заздро поглядала на
першу вишню, визрілу несміло (В. Беля);
г) іменником у непрямих відмінках:

Промінь сонця золотом розма-

о
льовує світанок (1. Коваль);
г) прислівником: Каву по-східному готують у піску (З газети);
д) інфінітивом: Бажання освіжитися підсилювало прохолодне й бурхливе море.
Вправа
Підкресліть другорядні члени речення.

1. Приготуй локшину по-флотськи. 2. Заведіть зошит у клітинку.
3. Редактор попросив доопрацювати статтю. 4. Друзі виявили бажання
освіжитися. 5. У вівторок поїду відпочивати до моря. 6. Иого погляд
спрямований у море. 7. Про гривну, нагрудну прикрасу, я дізнався з
книжки. 8. Через затори я спізнився на десять хвилин. 9. Обов'язково
відвідайте Чигирин -- славне козацьке місто. 10. Читати мене навчили в
п'ять років. 11. Клен навпроти тішить тінню, яка падає від нього.
12. Пропливши три кілометри, обов'язково сходи в сауну. 13. Шоколад,

загорнутий у фольгу, краще зберігається. 14. Люблю слухати пісні про
кохання. 15. Промінь сонця поволі заливає золотом кімнату. 16. Світла-

на, як пава, поважно проходить під вікнами. 17. Команда з Одеси здобу-

ла переконливу перемогу.

199


Завдання в тестові формі
1.

Підмет виділено в реченні

А
Б
(В)
ТГ
Д

Сірий кіт на призьбі біля хати
є в тихих снах минулі дні.
Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце івуста.
Над синім бором
в рудих корчах мела-крутила крута зима. .
Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.
Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.
коры

2.

Підмет виділено в реченні

>

А Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело//
Б
В
Г
Д
3.

Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі.
Суворий грудень зачинає заспів
на довгі ночі, "сизі холоди.
Вище всякої в світі краси — ніжна вдячність людської сльози.
Азоря вже кладе свій провісницький ‚перст на далеку невидиму віху.

Додаток виділено в реченні
А

Керр

„ёй

Від козаччини до Чорнобиля — усе українське. життя стає епосом.

е

ка
іка Конка сьогодні сталаа річкою.
В Весна — художник дуже знаменитий.
Б

|

1-0"

Колись велика

СТУ ‚Нашу індивідуальність створює пам ять.
“Д Митець — створіння. примхливе й складне.
чом

4.

Обставину причини вжито в речени,

фі мен
небі сонце — серед нив.я.`б "МОХ АТО.
А. На
мез
Син від розкоші вередує.
Д риша крізь
вистачить на все життя. «0007 9.
о

5.

ТЕ

Ж

еа

Обставину мети вжито в реченні
А Невідступати на жоден крок!
Саме через тебе мені світ милий. КА
оїдемо переймати досвід. 24.4622,
Гомоніла Україна, довго гомоніла.
Д Все так відчайдушно, щасливо цвіте.

6.

Обставину способу дії вжито в реченні

А
Б
В
Г
Д

156

Я загартований від часів воєнного дитинства.
Ой там, за Дунаєм, молодець гуляє.
Дурний і в Києві не купить розуму.
Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.
Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами.

-


7.

Заставину виділено в реченні

(А/Теплий туман налив балку по вінйя,
“Б Жити лише для розваг, для гри в ніщо — це аморально.
В У ресторанах світу популярна наша котлета по-київськи.

Г Команда з Одеси. перемогла вже на останньому етапі.
Д Ще назває, аріїки вже немає. о
еее,
4

8.

Ф

А.

Т

Ч

Аней

Обставиною поширено речення

А Брат радий допомогти.
Б Сестра вміє співати.
В )Батьки поїхали відпочивати.|

т Студенти

пі

ають. навчатися
м
Ре

Д Я хочу поплавати.
г

а

|

ея
ет
в реченні
А Час помічають
не
не тільки щасливі, а й безсмертні. _

Б Літератуура справді спроможна,сприяти розвиткові людини.
Істинно вільна людинані над ким не прагнутиме панувати.
ГУ Тільки із страждання Виникає здатність перейнятися болем ближнього.
чо
Д Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.
10. Означення виділено в реченні
А Творчість завжди мрійна і тривожна:
Б Якою красивою-е Людина в праці.

В. Усі ми дужі дружбою своєю.
Тт УСпадають млосно вечори лилневі.
`Д Тиха вода завжди глибока. с
ра

11. Означення виділено в реченні
А То не хмара - біла пташка хмарою спустилась над царем тим.
Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.
ри

Не мати царя в голові — означає діяти нерозсудливо.
Г За царя не ба часом і сухаря.
Д Крути не верти — царем не будеш.
|
12. Узгоджене означення виділено в реченні

А Наше життя- бурхливий океан.
Б Роки життя не
владні над тобою.

|

В "Стрижку наголо внас називають,солдатською. М єс,

Г Світло сонця 6злилося"Иб всьому степу.
Д Клен напроти кидар
ки
тінь на грядки.

|

абата

157


13. Установіть відповідність.

Член речення

1 присудок
2
3
4

обставина
означення
додаток

Приклад
(виділене слово)

А

Козак не без долі, дівка не
без щастя.
ее

дод

Б Козак мовчить, а все знає. : : Я
В І холод нестрашний, кколи.

козак молодий. лам.

Г

Не братайся: зкозаками1 мед
пити,

Д

М

"Козакові

(„А

-

\

РА». 3

)

Омелькові картопелькії

тепленької.

2.ФМ

у

14. Установіть відповідність.

Член речення
1 підмет
2 присудок

З означення
А додаток

Приклад
(виділене слово)
А им
заснуть зараз
22»
Бажання здонуть
Не зоравши, не посієш. од
Дарувати квіти -- приємно.
Оженитися — не др
переждати.

табу

Здоров'я — всьому г
голова. 02/00
Ы
те

15. Установіть відповідність.

Член речення

підмет
Фе
№—
©

Приклад
(виділене слово)
Бажав я для скованих волі, для
скривджених кращої долі.

присудок
означення

Дорога

додаток

закрита дубовими завалами.

ліворуч була наглухо {р
|

Десь за ланами гомонів,

затихаючи, ліс. «б $ обии (авы
— це Ё \ м
найважливіша з людських наук.
Поезія — це праця арин, думка АСР.
да

смілої весни:

158


16. Установіть відповідність.

Член речення

1 присудок

‚ Приклад
(виділене слово)
А Любові йщастя. хочеться |

2

додаток

3

означейня

Б

людині.

7

4

обставина

|
забувся.
В Черешньв нашому саду

Прости мене, згарячу
я

К

хх Я

розкішні М.Л.мс
Г Нанебі гуляв повний міісяцьД Завжди величнішаа путь
~
БУ,
на Г ора. 9,
за

Е

17. Установіть

Член речення

Відповідність.

Приклад
(виділене слово)

1

підмет

Стомились хлопці, присіли

2

присудок

спочити.

3

означення

Кайдаш загадав Кайдашисі й

А

обставина

Мелашці гребти сіно.
Серед неба ходить білолиций.
Живу бажанням творити
добрії діла.
Послухайте: критика критикою,
Ыы
ь
ст
но

ТОН ТОНОМ,

18. Установіть відповідність.

Член речення

Приклад
(виділене слово)

1
2

підмет
присудок

Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу 13 людьми.

3
4

означення
додаток

Талант малювати має не кожна
людина.

Поважати людину — це ж ціла
наука, наука душі.
Батька попросили оновити
старий сценарій.
мн
що
сть
о По-справжньому починають
цінувати життя після тридцяти.

199


КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ

1. За будовою речення бувають прості й складні.
Просте речення має одну граматичну основу: Непомітно вечір піокрався. Дедалі більше сіріє. Тиша (1. Коваль).
Складне речення має кілька граматичних основ (дві або більше):
І буде день, і знов огорне ніч, по колу підуть зустрічі, прощання (В. Беля).
Навіщо має битися серце, якщо його ніхто не
не чуєє (В. Думанський).
2. За емоційним забарвленням -- окличні й неокличні: Як ти зжилася з тугою чаїною! Як часто лицемірив твій Парнас! Шматок землі, ти
звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас (Л. Костенко).
3. За метою висловлювання — розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідне речення містить повідомлення або опис певних явищ дійсності: У цьому короткому нарисі автобіографічного кінооповідання автор

поспішає зробити відразу деякі визнання: у його реальний повсякденний світ,
що не день, то частіше починають вторгатися спогади (О. Довженко).

Питальне речення містить запитання: Ви знаєте, як сплять старі гаї?
(П. Тичина). Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? (В. Симоненко).
Спонукальне речення виражає волевиявлення (прохання, побажання, заклик, наказ до дії): Говори, говори. Розпечи гнівом небесну баню. По-

крий й хмарами, щоб були блискавка й грім. Освіжи небо і землю. Погаси
сонце й засвіти друге на небі. Говори, говори... (М. Коцюбинський).
4. За наявністю головних членів прості речення поділяють на односкладні й двоскладні.
Односкладні речення мають один головний член - або підмет, або
присудок: Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої
хвилі (М. етта инський). Стою. Молюсь. Так тихо-тихо скрізь (П. Ти-

чина). Київ. Старий Поділ. Тиша
(В. Підмогильний).
Двоскладні речення мають два головні члени — і підмет, і присудок:
Вітер вірить мені і в дарунок привітно посилає в пісні запах ніжного цві-

ту (Г. Чубач). Чужа душа — то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).
9. За наявністю другорядних членів — поширені й непоширені.
‚ Поширені речення мають один або більше другорядних членів речен-

ба

Симоненко).

Непоширені речення не містять другорядних членів: Засурмив ли-

стопад (Р. Лубківський). Усі ми не в тім'я биті (Нар.тв.).

_

6. За наявністю ускладнюючих компонентів — ускладнені й неускладнені.
Ускладнюються речення звертаннями, вставними і вставленими
конструкціями, однорідними членами, відокремленими членами речен-

у воду (Нар. тв.).

160

[|
[ыы
[ыы


7. За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення -- повні й
неповні.
Повне речення містить усі необхідні для розуміння його змісту члени: Поезія згубила камертон (Л. Костенко). Снігопади нарешті припинились (В. Думанський).
У неповних реченнях одна з ланок його будови не вимовляється, однак фіксується свідомістю (її відновлюють з контексту чи ситуації мовлення): Над містом розмовляють голуби. Про що, не знаю. Про цікаві речі.

Про тої собор. Про людство. Про війну. Про білий світ, про небо з далиною
(Л. Костенко). А довкола — млисто-бузкова далеч (О. Гончар). В останньому реченні присудок домислюється зі змісту другорядного члена (обста-

вини місця довкола); тут присудком можуть бути слова є, розляглася, видніється та ін.
Зауважте!
і
ы
1. Односкладне речейня хоч і немістить У своїй будові одного З ГОЛОВних членів, проте вважається повним: Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без останку за край дорогий (В. Сосюра). Осінь. Київ. Поділ.
Слухаю вечорову тишу (1. Коваль).
2. Двоскладне речення з пропущеним дієсловом-зв'язкою вважається
повним: Книги — морська глибина (І. Франко).
Вправа

Визначте тип кожного речення за такими критеріями: 1) за метою
висловлювання; 2) за емоційним забарвленням; 3) за наявністю
головних членів речення; 4) за наявністю другорядних членів
речення; 2) за наявністю ускладнювальних компонентів; б) за наявністю членів речення, необхідних для розуміння його змісту.

1. Двори стоять у хуртовині айстр. 2. Яка рожева й синя хуртовина!
3. Алечому я думаю про вас? 4. Люблю твоє проміння крізь музику беріз.
5. Бери мене в свої блаженні сни. 6. Самотність — як обірвана струна.
7. Впізнай мене в холодній безвісті, згадай моє земне ім'я! 8. І хата, й тин,
і груша серед двору... 9. Над присмерком смерек — усіх печалей білі епі-

логи (Л. Костенко).

Завдання в тестовій формі
1.

Простим є речення
Навіщо мені весна, коли твої очі — проліски?
Золотожари літня ніч губила, і матіола мліла запашна.
Зігрій мене, бо осінь за вікном про себе тихим сумом сповістила.
То все було в весняній круговерті, у юності щасливому гнізді.
А вже весна, і знову серця щем, і знов надія мертва оживає.
нм

161


Простим є речення

Любі дерева, справжня весна ще далеко, ще за горами, за морями.
Весна, коли сонце тече по деревах, по будинках, по рамах вікон.
Перед весною зачудовано стоять дерева, затих вечір, спинилася
хмарина.
Ціле літо виноград п'явся на риштовання з трубок і дроту, доки
не заціпенів.

+
вель
= Увечері стало хмаритись, тому смеркало швидко.
Простим є речення

Життя гортає сторінки, не зупиняється, годинник свариться роками на стіні.
Самотність -- як обірвана струна, вона ніколи не буває в парі.
Розгулялось літо в росах, в золотих пшеничних косах, в полинових перевеслах.
Давай ще раз побудемо ми разом, нам вечір цей сам Бог подарував.
+
р
им Глянь за вікно: який чарівний вечір запалює над озером свічки!

Складним є речення
Стара черемха заздро поглядала на першу вишню, визрілу несміло.
Народилося літо з дощів і снігів, наполохано сіло в садочку під
вишнею.
|
Зустрілись двоє пізно по зимі, та вже й на скронях паморозь зимова.
Мені чомусь наснилася весна, така ясна, така сліпучо-біла.
ны
ть Мати жде і поглядом далеким шукає битий, посивілий шлях.

Складним є речення
А Початок літа — і з-під батьківської опіки виходить молоде покоління.

Молоді серця вбирають напутні слова, повні мудрості й доброти.
Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа.
Синиці, зозулі розгойдують квітневий досвіток, розворушують
кожну гілочку.
Під тихий крок зорі, під води призаснулі на цей пісок і ми вкладем
Ы
"15909
свій крок.

Спонукальним є речення
А Червоне сонце закотилося в імлу й пірнуло за обрій.
Б Жваве полум'я жагуче здійнялося вгору й засичало.
В Снігопади припинилися, і над селом розпогодилося.
Г Насилає зима холоди, і зовні сумне село стає врочисто білим!
Д Нехай добро завертає у кожен дім і сіє своє золоте зерно.

162


1:

Розповідним є речення

А

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.

Б

День біжить, дзвенить-сміється, усміхається!

В Гукнем же в світ про наші болі!
Г Хто може ніч обернути на днину?
Д

Візьми мене, природо, і до своїх причисль.

Поширеним є речення

Годі бити байдики!
Осінь сіла відпочити.

З журбою радість обнялися.
Сергій — ні риба ні м'ясо.
Ранки стають морозними.
нем
Поширеним е речення

А
Б
В
Г
Д

Літо й досі не здається.
Батько з сином були терплячими.
Чумацький Шлях — сузір'я.
Братик нашкодив і накивав п'ятами.
Кожен з нас, буває, помиляється.

10. Непоширеним є речення
А Ще сонячні промені сплять.
Б Не все пробачить можна і забути.
В

Сусіди почали бити тривогу.

Г

Сиплеться і сиплеться осіннє листя.

Д Сміливі завжди мають щастя.

11. Односкладним є речення
А Поети — вічні перехожі.
Б У високості — блакить.
В Старі дуби, спасибі вам за осінь!
Г Мій перший вірш написаний в окопі.
Д Краплини перші вдарили об шибку.

12. Односкладним є речення
А Мораль - в піску зарита.
Б

Я — не мудрець, я лиш поет.

В За обрієм наші найпотаємніші мрії.
Г Весна - художник дуже знаменитий.
Д Не даруйте жовті тюльпани - квіти розлуки.

163


победе

32
оранка

ЕРА

туда

п

а

Сор,

^
іь

маны

13. Двоскладним є речення
А
Б

П'єм дикого ячменю буйний солод.
Струшую роси -- свідків сходу сонця,

В

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Г Навколобуйний цвіт чорнобривців.
Д Люблю яскраві маки і волошки.

14. Повним є речення

е.

А Трохи вище від ставка — млин-

4 "2. б.

У СО М

НавколоТільки дрімучий тютюн і мак. РУ ГГА СІ

(В

Марудна. справа — жити без баталій, й обо

Т УЗолині
- луки, трави по пояс.
Д

Обоедл..

а

ет

#2 69

и

В полях — озера талої води.
рабу

і

ул

15. Неповним є речення
Р
Лиш боротись — значить жить... / =:
в
Є
У нього очі -- наче волошки в житі.

вая

Л,
у

А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.

В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.

СИ

ИЧР

2204.0 М. йе

Напевне, в кожному із нас дрімає щось
що
від Піфагора.
тие

Ы

16. Неповним є речення
А Кожен ‚день життя

— то неповторна змить на вічному шляху до
"щастя ісвободи.
рн ам
Б В „Осінній „млі така прозора мить минулих днів, розстріляних о
шрагщісллю, _
В Звогню-- У ніч, назустріч тиші, зірвались ми, як пізній дим.

Г
Д

Існиться їй, бджолі, 1цариця — Велика Спека „Степова.
Ніколи не шукайте щастя під чужими ‘небессами,
а

17. Установіть И

Вид простого

Приклад

речення

|

односкладне

А

_непоширене

Свята наївність —

фразсзеологізм.

ускладнене
" неповне

Б На сході троянди світання
вхитанні гілок золотих.
В

І вірші, іщастя — Усс суєта,

окрім золотистої чашечки, кави.
Г Ночвами моря не перепливеш. 6-4
Р,и.

Д Наступає ніжно на траву

ав 3
сас

"Поу

скромна по-жіночому бджола. ав

А

вони,

Эмс

фл

пг

«и,

РР

і м.

м

туд

4

йо оно
Ре Й
Ф
а

>

З" і

Р

і

М

4

і,

а

"є

5
Ы

і

дк

Ж!

ё &

#

яри
1

Р...

РА

#

|

Я
ї Р: :
чої
і

к,

ше
Чу

)

Е
М

9

Кк

$

Р:
я

М

2

Е

Я

з

б

Р

А

і

йо

е

й

ууу А

у

й

$
„Ф

чи
8

ә

Е
А.

|

ох

Ж;
Р. у

0 мег
Р;

тоқ

ко
3

і

в:

Р
Й

}

2

єть

г
№

да
Ра

Р

Ф

і

>

7


18. Установіть відповідність.

Вид простого
-речення

СА
Ф
М
=

односкладне
непоширене
ускладнене
неповне

Приклад
Вже почалось, мабуть,

майбутнє.
Моя любов чолом сягала
неба.
З безділля — смуток.
Відлітають журавлі.
Нестерпний біль пекучого
>
м
ни

прозріння!

ӨДНӨСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
Тип односкладного
речення

Означено-особові
(дію виконує певна

особа, яку можна
встановити)

Неозначено-

особові
(дію виконує невизначена особа)

Спосіб вираження

бо

члена

приклад

дієслово у формі 1-ї | Йду поміж люди (М. Коцючи 2-ї особи теперіш- | бинський).
нього або майбутнього
часу;
г дієслово наказового | Не милуй мене шовково
способу
(П. Тичина).

• дієслово у формі 3-ї | Вже і пороги ось-ось одягособи множини;
нуть в крицю та граніт
(Є. Плужник).

дієслово минулого

| | На другий день тільки про

часу у формі множини | повінь і говорили (О. Довженко).

Безособові

(дія або стан, що
мисляться незалежно від активно-

го діяча)
ч

• безособове дієслово; | Надворі світає.
• безособові форми на | Багато слів написано пером
-но, -то;
• особове дієслово в
значенні безособового;
• прислівник (часто
сполучається з дієсловом-зв'язкою);
• інфінітив;
• заперечне слово нема
(немає)

(Л. Костенко).
З поля тягне холодом
| (А. Головко).
На серці у Насті було тихо,
| весело (М. Коцюбинський).

Доволі мовчати! (О. Олесь).
| Нема на світі Заходу і Схо| ду (О. Пахльовська).


КОбоослоу —

Маз бор

ЛИЦО.
Продовження табл.

Тип односкладного

Спосіб вираження

речення

головного члена

Прикла
Р
д

Узагальнено• дієслово у формі 2-1 | Хоч вовком вий! (Нар. тв.).
особові
особи однини;
р
(дія сприймається | • дієслово 1-ї або 3-1
Лежачого не бють (Нар. тв.).
узагальнено як
особи множини
Я
властива будь-якій
р У
. КС А,
ОА.
особі)
|
Називн!
(ствердження
існування предмета
чи явища)

іменник у формі
називного відмінка

т

Сухе надвечір'я (З газети).
Океан чистоти й сяйва
(О. Гончар).

а [аМОР

Зауважте "и.
речення, УКому присудок — дієслово у
формі 3-ї ос. одн. теп., майб. часу або у формі одн. мин. часу: Зустрічав
схід сонця.
Е
ром
Двоскладним є речення А ось поруч = усміх, ласка, матии (Е. Мала- ~
нюк). Про пропущений присудок((є)/свідчить наявність у реченні обста__вини, яка саме від нього (присудка) залежить.
Вправа

-

Ж.

вид кожного односкладного речення.
ро
1. У чу
у дом непорадкуй (Нар.тв.).
п
2. Шаблю

Визнач

24 со

нибито з рук

р (О. Гончар). З. Все покину і полину до с ого Бога (Т. Шевченко). 4. Сти-_
УФ лет чи стилос?"(Є. Маланюк). 5. У нас сміливих поважають (3 газети Ура
90400096. Голос духа чути скрізь... (І. Франко). 7. Зачарований тобою ‚пливу
в те;

бе! (Є. Маланюк).

У

см

Завдання в тестовій формі

1.

М

Односкладним безособовим є речення

иг РО Хм

А
Б

По селу застрибало відлуння цокоту сокири... й
Навколозапахло чебрецем1 м'ятою.
Напечемб'сблодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок,

Г

Передсийтанкова весняна тиша рідних по лів. МУХ

Осо

Д Батьківщину і матір не вибирають. ЧУ. е, .
2.

Односкладним називним є речення

с
т

А. У тихім сквері серед віт мармурова Венераү
Б ;Вузенька вуличка. Стіна, повита ны
| В У синіх відрах листя
листя ло
допушине,

166

|тече

охо САУ я


Г Твої спогади світлі, але щемливі. рос л
Д За вікном
сном жоржини Й НОбривці. 00 Фбескло
«е

к

е

—.

—

ГА Бережи честь змолоду.

}

й

2

Б Ночвами моря не перепливеш. 920
В Лупайтесю скалу "Озеро
{91
п
Г Поспішайте творити добро!
Дует САС
2,

624
4.

и

;

г

№.

-

Ге

в}

гЗ

К.

{
—-

неозначено-ИТ

е р

Батьків не вибирають. . ХОМ ЗА№
Нарешті ремонтують магістраль. /

В Правди сховаєш.
не
Мүз.
1,
‚ Г Коней на переправі не міняють
ОД З двох бід вибирають! меншу

ч,

є і,

ЛЦозміни норму виконуємо на сто відсотків. / ),

Односкладним

А
Б

бі

Е
АСОМ

чи

5. Односкладним узагальнено-"особовим єЄ речення
День

народження

святкуватиму

7 Правда неправду перетятне.

А

їж

58

і

= в М

7

=

є пісні без Шо оба
ой
59050. 7
5) Д ерэки кишеню і уста замкненими. 9.
Л Спинися, мить, зіграй сонату вічну! Мом ог
«ПТ

6. Односкладним узагальнено-особовим є речення |
т

‚А
= Б
В
м
Г

А

Ж.

Весна, і смерть, і світле воскресіння,
``“ ·
По радіотповідомля
ро,нельотну погоду: \ 40
Семеро А
НХ,
то
Дарованому конёвЕв-зуби не дивляться

Д Незабаром має світати. 1-7 аа
)

)

і.

З ясуйте вид односкладних

Односкладне речення
означено-особове
неозначено-особове

узагальнено-особове
безособове

и

а"

речень.

Приклад
Свого щастя і колесом

не обден. цу |
Нині холодно навіть
а"
удень *
кб

Стою, мов скеля,
непорушний.

До Харкова в'іжджали вноч і. МСЕ КЕС
г
сее

Д Пекельний посвист снарядів.
Таи“
рашиди

167


@_

4

|

о

‚ 8,/ З'ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне речення
| 1

означено-особове

"фр 2 неозначено-особове
Е

53

1%

узагальнено-особов

| | | (|
А

Приклад

Сьогодні світлий день

Різдва.
Б

безособове СЛ)

р

Зполови

аа

спечеш.
В

Весноюв

Г

рано.
М
Любим дивитись на
зорі

ел! встають

ооо

оттенок

на їх неосяжну

сім! ю. У

Д Працюватидалінад

|

|

сюжетом чи покинути? У‘)

9. З'ясуйте вид односкладних речень.
Односкладне речення

Приклад

«е

1 означено- "особове д А Пахло чебрецем Ї. /
2 неозначено- особове
р свіжою травою. 9
И 83 узагальнено -особове р, Б Довгийяр, білою | | орі 2
А називне \—
_ черемхою залитий.

1

Більше роби та менше

2 Говори. ДАДАЛ

|,
есь, житечко-й
ячмінь, тепловиною. та
2 Мы
Д Весілля справляли сомг?
по-старосвітському. |

.

10. З'ясуйте вид односкладних речень.

Односкладне
речення

|

РЧ

У. 1 означено-особове ©”
7/2 неозначено-особове\.
У 713 узагальнено- ть

4 54

безособове"-

У

Приклад
А Журбою поля не виореш.
|
28, Цього)літа градом, і

з побило врожай \.

в Пахоші весняного

лугу.)
Г Покремсали життя 1.
моє на частки. ъа:

Д Люблю чернігівську
дорогу -- весною, влітку, восени.

168


б 13! ясуйте вид односкладних

речень.

Приклад,

й Односкладнг речення

С
«А

172)

неозначено-особове ‘_.

незіграної ролі.

безособове\,,.

двох битих дають" №}

765 3 узагальнено- «особове! ОБ
7504

А

Незнятий кадри

А

и
особове 27

означено

н:

За одного небитого. рої

В Благословляю і любої

|

твоє чоло двадцятивесне.
Г Зелене море зроблять 14.43:
із Дніпра.
“У
————

|

Д Завіяле, заговорило 2.) 0р ОО
би

снігом у полі.

чо

М

4-4 1 означено-особове

неозначено- біо 2).

А2

-особове&

А

ут

И

й

| УЮ й

А? З'ясуйте вид односкладних речень.
й
Приклад
Односкладне речення

же

за Со

р | М

-

А Криши, дамай, трощи` и

Стереотипи.

Б У повітрі стало тепліше
19

й світліше,

“о
/9) 4 називні

В Чіпчину хатуопечатали,

забили“? - ===
Слухай кожного, але
а не
з кожним говори.
(3 3
Д Спокійні очі, сива голова,
С
жорстка кирея кольору нічного. 4 5. 1

Г

ЗЕРЕН

о

У

Е

УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

—_.-.-.

рч членами

сенне т

може

речення

Е

речен-

и

Однорідні члени речення

о

Р М М їх А
1

поєднані |

що

питане
питання,

відносяться

до одного

накову свитакснччу ана а
однакову

сонце

ОО

і

|КАА

на однакове

‚ ВОНИ відповідають
речення Й ле

члена

речення,

члени

називають

орідними
ЗВ 'язко

чи

\

А}\ _М М Р х

<>

|
і

М

Я

АО
а. У,

-

95 р
ч

}

АА.

оо

==

и

|

\

Ї

Е

Е. у

Н

У,

РАА

|2 б

|9 '.

р

і;іч

Ы

А

З ы

5)

д ЗМУ

`$

То

Р

я

УЖ.

169


Доме М
закотилося в імлу, розчинилося в ній десь там, за непроникною пеленою,
пірнуло за обрій (В. Думанський).
—_.—

рр

Розділовий
знак

Кома
ставиться
між одно-

поєднаними безсполучниковим
зв'язком
не

[О, О, О]

вишні, сливи, черешні, груші

рідними
членами
речення

Ось виструнчились у весняному святковому вбранні
(О. Копиленко).

поєднаними протиставним
сполучником а, але, та (=але),
зате, проте, однак

[О, 2 0]
поєднаними повторюваними
сполучниками

Не то сон, не то забуття

[2 0, 20]; [5 О, ні О| [то О,

бинський).

то О]; [чи О, чи О]; [чи то О,
чи то О]; [не то О, не то О];
[або О, або О|
Зверніть увагу! Якщо частина
однорідних членів поєднана безсполучниковим зв'язком, а час-

склепляло повіки (М. Коцю-

Чорніє поле, і гай, і гори

(Т. Шевченко).

тина за допомогою сполучників,

то кома ставиться між усіма однорідними членами (у тому числі й перед першим сполучником)
[О, О, 10, 0]
уведеними

парами

[0 0, 0+0]

Зверніть увагу! Якщо однорідні члени поєднані парними сполучниками не тільки... , ай... ;
не тільки... , але й; як...,
так і... ; хоч... , але... ;
не стільки... , скільки... ;
не стільки... , як... ; не так...,
як... , то кома ставиться перед
другим компонентом

[як О, так О]

170

хвилину не затихав спів
(В. Шевчук).
Батько хоч і нічого не
говорить, та все пильно на
мене поглядає (Марко Вовчок).


тер

Продовження табл.
іловий
РОЗД
знак

Крапка
зкомою

Правило

Приклади

між поширеними однорідними чле- | На панщині пшеницю
| нами речення, особливо якщо в сежала, втомилася; не

ставиться | редині хоч би одного
ГО; Ој]

зних

єкоми

| спочивать пішла в снопи,
пошкандибалаІвана сина
годувать (Т.Т
(Т. Шевченко).

Між однорідними членами речен- | З городу біжить
не
—
ня з безсполучниковим протистав- | вихором вилітає Мар'яна
ним зв'язком (на місці ніби пропу- | (М. Стельмах).
щеного сполучника а)

[О — О]
Зауважте! Кома не ставиться між компонентами усталених сполук

типу і такі сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі, ні туди ні сюди, ні сяк ні так,
ні вдень ні вночі, ні риба ні м'ясо, атакож між однорідними членами речен-

ня, що поєднуються повторюваним сполучником і утворюють
смислову єдність: Ні вдень ні вночі не стихає клепання коси.

тісну

Вправа

Поставте розділові знаки.

1. Душа шукає не прощення прощ (Л. Костенко). 2. Усе було і сум 1 самота і горе втрат і дружба нефальшива (Л. Костенко). З. Мені наснився
сад вишневий і грона ягід золотистих і трав рясних вінок зелений і розсип
квіточок барвистих (Г. Чубач). 4. У хуртовині наших днів ми зостаємось
не одні із нами радість і печаль і те чого уже не жаль (Г. Чубач). 5. А втім

вічні теми життя і смерть добро і зло правда і кривда багатство й убозтво
любов і ненависть спонукали б до цікавої бесіди (Д. Клочко). 6. Це якраз
та остання мить коли без голосу мелодія вже розпадеться утратить себе
коли треба ламати рвати вибухати злітати у вибухові виплескувати в надмірі щирості своє серце почуття й душу іншим (Ю. Покальчук). 7. Агент
примовочками смішком то так то сяк підкочується до дядьків втирається
в довір'я але не квапиться розповідати про Америку (М. Стельмах).

Завдання в тестовій формі

1.

Однорідними членами ускладнено речення
А ЗХлісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво б
Б То.зоря згасає, то меркнемпсяцьу чорній млі. сах
і
У
Дерево переплелося
вітами, кущі шипшини порозросталиб\ї
«В Хечени Їсти калачі — не сиди на печі. 0%. Е
—
ДУ
небі то розгоряються, то погасають |сліпучі ракети,

171


2.

Однорідними підметами ускладнено речення

А Любив дід гарну бесіду й добре слово.
С Кривда правду переборе, і від того бідним людям горе.

В! ГВолги плин, і вітер подніпровський.несуть веселі наші паруси.
т ень, 1 ніч, і тисячі ночей, спасибі вам за цю Шехерезаду.
Д Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і уста.

З.

Однорідними присудками ускладнено речення
А
А ;Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.
Б
Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.
В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.
Г Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.
Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.
РУ

.—.—

4.

Однорідними додатками ускладнено речення
А

Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.

Б Думки,
Весело
Г Люблю
Раділи
5.

надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.
й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою.
т вій малиновий Усміх і святкову розкриленість барв.
і садок, і поле; Гдолина.

Однорідними додатками ускладнено речення
х. Обов'язковість, уважність — риси успішних людей.

Б )Ховае час печаль і сум за грати.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.
Г Очіїхні - любов та благання.
Д

6.

Існу нема, і спокою немає.

Однорідними обставинами ускладнено речення
А
Б
В

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.
Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.
Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.
Г. Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.
(Д) А.фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.
забої

Вей

о

7. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
„Ах

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.

( Б) Тужлива пісня зринає з сопілкиупа не розважає сумного серця.
`В Авесілля в нашої донечки буде пишне людне та багате.
Г Хай тобі стелиться біла дорога та зелено вруняться обабіч жита.

Д, Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками.

1/2


8.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Єв нас сила. правда, і слава, і земля своя рідна й свята.
Б Шумить! шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
я Їхав, [ка]козаченько лугом, долиною га лісочком, та садочком до
з, СВОЄЇ милої.
р На Колимі запахло о
і руто-м'ятою, і кропивою.
Д А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару

свою хату?

9. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А У принишклих полях 1 луках ще лежить сніг.
Б То не хмара біла пташка хмарою спустилась. Ато
о —
В Боєцьне сказав-нрокричав ці слова.
С. Багата моя Січ була не п'яним скопом могутніми синами!
Д Тече вода в синє морета не витікає.
РА

м

А

10. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

„А Ніч була хоч і зоряна але темна.
Б) Я живу не так собою,як тобою.
Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.
Т Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.
Д Людина птиця і бджола люблять погожу днину.

11. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А

І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.

Б Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.
„В І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.
(1 Нічний спосіб життя ведуть і сичі сова.
І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить.

12. Тільки один ряд однорідних членів має речення
А То тут, то там на осонні г прокльовуються пагінці картоплі, моркви,

Б

гарбузів, квасолі, динь. |
Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає

тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.
В Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо

/

у втішалася зробленим.

| Г Іколи доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара,
>
лише надія ра нам дарує до життя У віру поверт ає.
т

173

—+


13. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А. Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.
Б Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.
|
В І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ
,гРеСсамоцвітів.
(ГЛюбіть травинку-і тваринку, і сонце завтрашнього дня.
`Д Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.
14. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом, ромашкою, й птицею з канівських круч.
Б Представники обласної державної адміністрації зустрічалися, як
13 студентською молоддю, так і з робітниками на підприємствах.

В Малюк підстрибом опинився біля бабусі, заглянув у розтулені

_
Г

долоніірозгублено застиг: метелик лежав;і ледь ворушився.
Природа оберігає й застерігає людину від злих помислів, учинків,

(робить її благородною, щедрою, здоровою,й навіть мудрою.
Д

вдень і вночі до мого дому, саду, джерела буде відчинено хвіртку для сусідів, для іхніх дітей і всіх добрих людей.

15. Прочитайте речення.
Підвишена

потужність

освітлювальної

апаратури(1)

і оновлений

смарагдовий газон(2) і скляний розсувний дах над стадіоном створюють
кращі умови(3) як для футболістів(4) так і для трансляції футбольних

матчів(2) легкоатлетичних змагань та інших турнірів.

Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А 1

16. Прочитайте речення.
«Кобзар» читали(1) перечитували(2) заучували напам'ять і переписували в Києві(3) у Харкові(4) у Полтаві(5) і в інших містах і селах по
обидва боки Дніпра.
|


17. Прочитайте речення.
Дівчина кинулась(1) затряслася(2) схопилась, щоб утікати(3) та ,ви-,
сипавши на землю квітки з фартушини, похопилася (4) знову опустилась
на траву (5) і стала обома руками гарбати й кидати у фартушину польове добро.
оен

жь.

А

1

18. Ряд однорідних членів утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Поволі згасає багаття... - вибрати
розведене ми
ще
И зрайку.
|
р.
ре
РР.
що залишили недолугі он роке:
і ховається за ліс сонце.
А ах.кФУ. 26
‚ перетворюючись на чорне попелище. дієт

Не
Д і залишає по собі пустку.

Однорідні й неоднорідні означення
Означення однорідні,
якщо

характеризують предмет | Пливла весна, на степи-килими сипала сині,
в одному плані

суто позитивні або суто
негативні за значенням

| На липах з'явилось свіже, молоде, пахуче листя
(В. Собко). Холодний, різк
різкий віте
вітер немилосердно бив в обличчя (М. Коцюбинський).

вжиті в переносному
значенні (епітети)

Із невлежаного туману вийшов синъоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах).

перше непоширене
Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий,скруче(прикметник чи дієприк- | дудочкою
ний
листочок (О. Донченко).
метник), а друге поширене (словосполучення)
кожне наступне означення підсилює, уточнює
або пояснює попереднє
стоять

|Батьків на випускному вечорі полонило особливе,
ніжне почуття до своїх дітей і до школи
(3З
( газ
газети).

після означуваного

слова

175


Зауважте! Якщо прикметники-означення характеризують предмет у різних планах, то вони неоднорідні й між ними кома не ставиться:
Київські сизіггори стали фіолетові (І. Нечуй-Левицький).
Зауважте! Якщо із двох означень перше поширене (словосполучення), а друге непоширене (прикметник чи дієприкметник), то вони
неоднорідні й між ними

кома не ставиться, порівняйте: Понад самою

лею піску лежали рин зо берега люди.
Р
ЧИ

п

чб.

Вы

ч

Двокрапка й тире при однорідних членах речення
з узагальнювальним словом

Узагальнювальне слово -- назва, що охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами).

Значення узагальнювального слова розкривається через однорідні члени
речення: Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі: і Карпо, й Лаврін, і Кайдашиха, й Мелашка (1. Нечуй-Левицький).
Узагальнювальними словами, як правило, бувають займенники (все,
всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та ін.), рідше — словосполучення. Узагальнювальні слова виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени.
Розділовий
знак

азване
р

ц

двокрапка | шсля узагальнювального
слова перед однорідними

членами речення (після
узагальнювального слова
можуть стояти слова як-от,

Усе в чеканні: спілі краплі рос,
земля і місяць, вишні і тополі,
і тиша в тиші, і тумани в полі

(Б. Олійник).

разі перед цими словами

Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко, П. Тичина —
оспівували давню й нову красу

треба ставити кому, а після

Києва (З довідника).

а саме, наприклад; у такому
них - двокрапку)

після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом
она

Тонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, рум'яні губи —

усе дихало молодою парубочою
красою (1. Нечуй-Левицький).

Зауважте! Якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире: Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться
до сонця (М. Коцюбинський).
~
——
176


Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

1.

А
Б
"В
Є:
\
Д

\

2.

3.

Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.
З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.
У хаті стояв густий передсвітанковий морок.
Випускники зібралися теплого)з лагідними вечорами серпня.
Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Надворі пахне молодим осокорячим листям.
- Б) Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.
`В Під осінніми високими зорями затихають оселі.
Г Вгарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.
Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.
Неоднорідні

означення

вжито

в реченні (розділові знаки пропу-

щено)
А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.
Б Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою

глиною.

|

В А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.
Г.Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Д’ Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.
Д)

4. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Сократ говорив рівним спокійним голосом.
огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
5: и
янь

груші.
07
Г Водив той загін якийсь славетний генерал`Чбрновусий рне
завзятий.
(9.
Д Пролітав буйний вітер в пустині по полёбезкрайому мертвому.
5. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами
дах.
Б У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі НОТКИ.
(6:5 Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.
Т Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.
Д Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах.

177


м

М

«буд
Жетуту»

1,

ье

6.

Прочитайте речення.
«Й
Р
ми
А
и
Є
;
Тихий (1) задумливий (2) вечір спускався на велике(3)
розкида
Р

Р

ач

її

є

“ бе

ру

гористому берегу невеличкої річки (4) місто,

і

й

жа

51

р Р.

г

е по на-

Коми треба поставити на місці цифр
А-а
м
‚4
09
"1М
97

"
а
«Я
я

``.
1

ы

65
29
нБ ) =>

7. Узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами в реченні
(розділові знаки пропущено)
А Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці.
Б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград кра77 сиве і корисне.

В Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало
на сонці.

Г

Осінній смерк і хрест й зів'ялі квіти ось відповідь на всі твої питання.

Д Будинки садки сніги усе мліє в теплі сонця.
8. Узагальнювальне слово стоїть після
(розділові знаки пропущено)

однорідних

членів

у реченні

„А Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

«БУНІ спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.
В Синє все озера річка в синяві намоклий ліс.
Г У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень.
Д Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі.

9. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних
(розділові знаки пропущено)
А І все поволі зникає море скелі земля.
Б Скрізь червоно на небі і на узгір'ях і на горі.

членів у реченні

_В Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.
ТО Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.
Д Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі.

10. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них —
тире в реченні (розділові знаки пропущено)

А. Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж!
Б Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста
горять на виставці краси.

178

ФА

9


В І це повітря і покручені лози 1 зів'яла трава усе це мимохіть нага__ дувалоїй щасливі хвилини життя.
"Б Усяке птастволяк-от деркачів перепілок куликів курочок можна

`^

було а.

в траві.
усе навколо

Д Річки трава дерева птахи люди
пружної нестримної сили.

сповнене

весняної

11. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них —
тире в реченні (розділові знаки пропущено)
А І квіт зорі і спалахи півонії, космічний гул і мовчазний туман усе
довкруг в довершеній гармонії звучить урочим ладом як орган.

Б Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у

___ старих пеньках у дуплах у болотній воді.
\В; Згадка про рідну землю завжди: в щасті і в горі і в хвилини сум" :
нівів-єупроводить нас.
Г Голос Духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах
ремісницьких по місцях недолі й сліз.
Д Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів ів вітрі і
в стежках.
12. Прочитайте речення.
Тут усе( 1) і повітря(2) і тиша(3) і вода(4) 1 зо (5) сповнене такої
сили, що й сам мимоволі сильнішим стаєш.

ор тоне

7567
кн

б^

Тире треба поставити на місці цифри
А 1

Відокремлення додатків
а

—ы—

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення, виокремлення і вводяться в речення прийменниками крім, окрім, опріч, замість, за винятком, на відміну від, особливо, наприклад, зокрема:
Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле (1. Нечуй--Левицькомами.

вий басейни (З газети). Додатки о

Відокремлення обставин
ееменеют

№

Здебільшого відокремлюються обставини виражені дієприслівниу непрямих відмінком, дієприслівниковим зворотом, а також іменником
ках чи прислівником.

еее

МЕ

ставини

070

відокремлюють

КСИР

комами.

ЛАНО

АЈЛРАРЕЈЛ!


Р,

у

Ре

ча

2

Ра

і

ГП

‚.

9)

й

при

2

й

і

й

й

9

Зауважте! Дієприслівники легко визначити за суфікс
ами -учи-_
М

РАЎ,

/ 2-

{ 1.42 ФРІ

РУ

, А, №

Са

4.

т

М, ==

Ал

+.

(-ючи-), -ачи- (-ячи-), -ши-, -вши-: співаючи, лежачи, прийшовши.
мы і нарко

Обставини,
т
виражені

дієприслів-

ником

|
Відокремлюються

|
Не відокремлюються

| як перед присудком, так і

із значенням способу дії

після нього: Падаючи,
сніжинки витанцьовували

(відповідає на питання як?)
після присудка: Пішов козак
вальс (1. Коваль). Полягали А| Сумуюч
сумуючи (Т. Шевченко).
Цю вправу виконують лежачи.
як перед присудком, так і піс- фразеологічного типу:
ля нього: Чому ліси чекають | Годі вже панами сидіти згорнув-

дієприслів-

НИКОВИМ
зворотом

| | мене знову, на щит піднявш

сонце
і зорю?
ыи Ее

прислівником, 1мен-

ником у
непрямих
відмінках
(частіше з
прийменни-

ком)

ши руки (Т. Нечуй-Левицький).

(Л. Костенко).

ли спати (Панас Мирний).
| із значенням уточнения

якщо обставини різні за зна-

місця, часу чи способу дії

ченням (одна обставина часу,

(при цьому обставин має
бути пе менше двох, друга з | Серед ночі над степом
яких відокремлюється, бо
ринки (В. Підмогильний).
вужча за значенням, кон| кретніша): Десь за селом, на

гонах далеки
гаслох,
сонце

о.

Кожен етап змагання треба проходити згідно з правил
ами (З інструкції).
Обов'язково відокремлюються обставини 3 прийменник
ами починаючи з, кінчаючи, незважаючи на: Незваудлючі ма неспри
ятливу погоду,
га м

і

:

ў

СО ХАДАА

=

1

180
У{,

и

=”

Р

б Й

хе

$.
У.

я

зЯ

У.

АТМ

М

—

у

{
М2

Х

Р,

Й

4

р)
К У
З"
я
|

САХ

«З
\

Ъ і
Я

і

кор

М}

и,

$

|

у-у

ши

це

ў

4 в
біо
ь

ль

1

| :е
5

2
злу
2-4 У

Ж і
а

^

$

|

С

Т/чи

й,

і

!
д

9

\

5

А

\
є


Вправа

Поставте розділові знаки.

1. Пухнасті кошенята несміливо викочувалися зі стодоли й переконавшись що небезпеки поруч нема починали борюкатися (7. Коваль).
2. Але хіба ми люди пройшовши сто доріг завершивши тисячу справ не
прагнемо до отчого порогу до калини що росте на розі хати? (Г. Коваль).
3. Поклавши крила на велику спеку стоїть над степом сірий журавель
(Л. Костенко). 4. Похибки друзів за винятком зради ми повинні терпіти
або виправляти (Г. Сковорода). 5. Там за горами вже давно день а тут на
дні міжгір'я ще ніч (М. Коцюбинський). 6. Годі вже панами сидіти згорнувши руки (1. Нечуй-Левицький). 7. На лівобережжі замість верб і чагарників видно погорблені смуги темені (М. Стельмах). 8. Я ненавиджу тих
хто не сіявши жнуть що садів не садивши плоди об'їдають (Н. Нагнибіда).
9. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).
Завдання в тестовій формі

1.

Відокремлений додаток ужито в реченні
А Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній
бороні.
Б Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п'ю.
„В До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.
Г) Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

`Д Ніч була темна, але тиха.
2.

Відокремлений додаток ужито в реченні
А То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.
Б Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясноВ

видця. —
У темному

гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву ску-

буть.
Г

Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.
Д І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний
краю.

З.

Відокремлений додаток ужито в реченні
А Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.
Б О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!
В Край шляху, у долинці, догорає вогнище.
Г А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.
Д За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

181


4. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні
(розділові знаки пропущено)
~ Не читай лежачи!
Погомонівши

молодята пішли з садка.

В Деякий час усі сиділи задумавшись.
Г Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.
Д

Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

5. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні
(розділові знаки пропущено)

А Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.
Б
В
(Го
Д

Одні сиділи на бурелом інші слухали стоячи.
Із вирію летять курличучи ключі.
Попрацювавшиумої друзі пішли грати у футбол.
Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

6. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

Ж

А Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.
г Не оравши й не с1явши не будеш хліба їсти.
В) Ворог під Калинівкою Тікав не оглядаючись.
Обганяючи Задорожний наддає швидкості.
Д Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі.

7. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою
своєю окрасою. |
Ж» Б Собака теж зробився веселий і покрутившись Гео потюпав
геть.
\
В Опритомнівши тригорій почув зовсім недалеко глухі постріли.
Ні півслова все мовчить інасупившись, СИДИТЬ.
а
Д) Артем здебільшого говорить не поспішаючи.
8. Одиничний дієприслівник НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

Хх

А
Б

Не подумавши й кілочка не затешеш.
Спочиваючибійці славну пісню співають.
|
Прощаючиск Радченко
Р
поглядає в бік Дніпра.
Г) Стоїть замисл ившись стара груша в саду!
Эя

182

ри

за ланами

То КУ.

гомонів

грім.

рис

М

94 -

`


9. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.
фо Степ\зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.
В Надозером холонув вечір и
в'мілкі береги далеке полум'я хмар.
(г Дівчина все ще стоїть заломивши руки.
Д Білий кінь повіддя пане р
у степи.
10. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Забувши сміх,ми слухали нового вчителя схилившись на парти.
Е АЕ
Б Ми сидимо пі кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики
і гомонимо.
Уже за Лебединським лісом вороги бігли,не чуючи ніг.
Мокрий сни`легко падаючи як цвіт вишні від вітру лягав на землю.
` Весело фирк ючиуматйна вирвалася на пагорок помчала
у видолинок.
11. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Густі лози високі комишідукривши долину,чорніють
таємничо повиті сріблястим туманом.
/
Б Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну

|

| нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.
В

При самій дорозі помітивши старезну грушу, всю вкриту
сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитись.

© Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.

Не можна було пройти мимо не замилувавшись заворожливим
фонтаном серед ставу.

12. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові
знаки пропущено)
А То запахи осінніх хризантем змішавшись з памомрозвучь
нам груди.
‚®
Б Вжахнулася сарна й щезла в гущиніулишивши зелені сліди
А
на синій від роси траві.
)
}

)

В Гребінка любив своє рідне село й укинучи В стол) ніколи
про нього не забував.
Пором плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.
(Ду тилу в військовім лихолітті люди працювали не покладаючи

идемо

РИ

а

КН

183


13. Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам

-

Б

ріжучи борти.
Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир
і благодать.

В

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись

Де

Г

У холодок.
Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині
МОЛИТВИ.

(ДОУкінка йде вздовж берега поволі і трохи зігнувшись.

14. Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знаки пропущено)
А У Корчуватому під Києвом рік сорок другий ожеледь зима.

Б Тамуу
В

сузір'ї Саламандри

твій коханий бив тобі чолом.

Коль самого дому під вікнами росли

мальви.

кущі жовтої

акації купи

Г) Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі приту-

лок рибалки.
Д Високо в небі у прозорому надхмар'ї виблискували в променях
—
сонця чайки.
4

15. Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знаки пропущено)
А

Навулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий жура-

вель.
|
(БУУ ясний день з високого берега можна побачити у відкритому моря |
рі чималий острів.
В Після музик увечері довго стояли Василь та Олександра під вер-

бами й вели розмову.

Г

Тут на узліссі розкіш була весняному вітрові й сонячному промінню.

Д Сто сімдесят років тому в березні 1840 року побачив світ Шевчен-

ків «Кобзар».

16. Уточнювальним членом ускладнено речення. ..:
А У спеку на ялтинських пляжах тьма-тьмуща людей.
Б Увечері за ставком як солодко співає соловейко!
В Односельці вирішили зібратися вранці біля млина.
У травні на Хрещатику каштани білим цвітом пишаються.
(д) колись мріяв стати потикне в п'ятому класі.


17. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А
Б

Ліз

В

Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки, плавно
розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.
Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки, плавно
розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.
Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.
Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й, вистежуючи свою здобич.
Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

18. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши
і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
Б Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши
стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
"Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши
стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши
стежачи за вудочками, вели тиху розмову.
Д Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши
стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

ноги,

ноги 1,
юбь)

ноги і,
ноги, і,

19. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні
тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.
Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні
за
горить рівним жовто-зеленим кольором.
В Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні
горить рівним жовто-зеленим кольором.
(1) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні
горить рівним жовто-зеленим кольором.
Д Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні
горить рівним, жовто-зеленим кольором.

Б

тіні,
тіні,

тіні,
тіні

20. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними

міномети від дощу, а самі лишившись у гімнастьорках,
рили окопи, подзенькуючи лопатами.
Б Бійці, скинувши з себе плащ-палатки вкрили ними
міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках,
рили окопи, подзенькуючи лопатами.

185


В

Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними
міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках,
рили окопи подзенькуючи лопатами.

(т фиш скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними
А

Д

міномети від дощу, а самі, лишившись у гімнастьорках,
рили окопи, подзенькуючи лопатами.
Бійці, скинувши з себе плащ-палатки, вкрили ними

міномети від дощу, а, самі лишившись у гімнастьорках,
рили окопи, подзенькуючи лопатами.

21. Потребує редагування речення
А Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.
Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.
де|

(вузли літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.
Д Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.
22, Потребує редагування речення

А Розпихаючи соснове віття, старезний дуб ріс угору до могутнього
сонця.
| А

Б

Усе тісніше оточують бійці танцюристів, у такт музиці сплескуючи в долоні.
|

В

Минаючи наш двір, вози глухо й тоскно поскрипували.
В'їжджаючи на широке подвір'я, на гостей очікував пишний прийом.
Всю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні й озера.

23. Потребує редагування речення
А
Б
В

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.
З півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.
Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край
то затоки.
Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

24. Потребує редагування речення
А

Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени речення.
|
і
Я Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.
В ) Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.
Г Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.
Д Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним олівцем,

186


Відокремлення означень
Здебільшого відокремлюють означення, що виражені дієприкметниковим зворотом чи прикметниками. Означення, як правило, відокремлюють комами, рідше — тире.

Зауважте! Для відокремлення означень визначальними стають такі
критерії:

• чим виражене означення (прикметником, дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом; іменником у непрямих відмінках);
• кількість означень (одне чи кілька);
місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після нього
чи на відстані від нього);
чим виражене означуване слово (іменником, займенником чи, взагалі, пропущене, уявне).
Означення,
виражені

Відокремлюються

Не відокремлю

Узгоджені означення
дієприкметниковим
зворотом

після означуваного слова: День,
залитий сонячним теплом, поволі згасав (1. Коваль).

кількома
прикметниками чи

після означуваного слова, якщо
перед ним уже є означення:

дієприкметниками

Досвітні огні, переможні, урочі,
прорізали темряву ночі (Леся
Українка).

7
РИ

ВРЕ еен

н
о

ан

| перед означуваним

сло-_›

вом: Залитий сонячним
теплом

день поволі згасав.

якщо перед означуваним
словом немає означення,
то відокремлення залежить від бажання автора:

ий

прорізали темряву ночі і

Огні, переможні, урочі,

прорізали темряву ночі
(такі означення частіше
відокремлюють, ніж не

відокремлюють)
прикметником, дієприкметником,

вим займенником:

дієприкмет-

Вона, стримана й чемна, була

никовим
зворотом

чар). Стримана й чемна, вона

як перед, так і після означува-

ного слова, вираженого особо-

дуже вродливою з лиця (О. Гон-

була дуже вродливою з лиця.
Щасливі, ми покидали футболь-

"не
поле(З газети).

187


Продовження табл.
Означення,
|
виражені

Відокремлюються
Яке

Не відокремлюються
нер

може бути пропущене:
Окрилений, покидаю своє весняне пристанище й вирушаю до-

дому (1. Коваль).
8

Е

Ес

=

прикметни| якщо між означенням і означуком, дієпри- | ваним словом стоять інші члени
кметником,
речення: Осяяний сонцем, перед
дієприкмет- | нами розкрився зовсім новий

никовим
зворотом

світ (О. Довженко). Зорі спада-

ли з неба, білі, непрозорі, і клалися в намети (Леся Українка).

Неузгоджені означення
іменниками в | як перед, так і після означуваного

непрямих

слова: В окулярах ів чорному

відмінках

платті, трохи манірна, Ліда нага-

(з приймен-

| дувала класну
т

старих

никами чи

часів (О. Донченко), Вийшов з

без них)

хати дід Грицай, в одній сорочці,

(8
крамних синіх штанях (1. Нечуйінфінітивом

еред

перед яким не можна
поставити а саме:

бути біля джерела оновлення

Стала наближатися

життя (З
газети).
|||

година вирушатив

вже
Це
звичка в мене така —
поговорити! (Б. Харчук).

дорогу (С. Васильченко).

Зауважте! Означення, виражене дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом, відокремлюється комами

лише

тоді, коли

воно

має обставинний

віднок

причини

(пе-

ред означенням можна поставити словёбудучи, бувши} Знесилений, кінь
зупинився. Налякані громом, курчата збилися
ТП
Зауважте! Перед непоширеними означеннями, що стоять у кінці речення, ставиться, як правило, тире: Великі асигнування передбачено на
розвиток металургії — чорної і кольорової (З газети).

188


Вправа
Поставте розділові знаки.

1. Мені наснилася кринипяуводою сповнена до краю (Г, Чубач). 2. Човен, сплетений з мрій біло-синього дня, тихо топе (/. Коваль). З. Наступним об'єктом полювань стали сусідські голуби"породисті) дорогі (/. Ко-

валь). 4. Стомлений роями пасажирів вулик залізничного вокзалу надвечір стих (/. Коваль). 5. В дні прожиті печально і просто все було як незайманий сніг (Л. Костенко). 6. Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі
(Л. Костенко). 7. Об цілий світ спіткиулася розлука і йде до нас страшна
як Тамерлан (Л. Костенко). 8. Гуде вогонь веселий сатана червоним роготом вихоплюється з печі (Л. Костенко). 9. Ти одчиниш двері рідна і кри-

лата вийдеш зустрічати сина на поріг (В. Сосюра).

Завдання в тестовій формі
1. Поширене означення НЕ ТРЕБА
(розділові знаки пропущено)

відокремлювати

комами

в речени

А

Ї місяць травень буде гомоніть рудим пжмолемуналяканим ДО
краю.
Б Над а
ааа квітновою повінню, холонув оранжевий вечір.
И"
/
В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.
|
Г Дуби наповнені теміннюо стоять безшелесно в якійсь тіляхотиіії
величі.
р
|
Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини палитої зеленим

хлібом.
2.

Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати

комами

в речениі

(розділові знаки пропущено)
>> Зачарований
річки.

прекрасним

вечором я довго блукав понад берегом

Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.
Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
Край моря сонце золотить укриті лісом гори.
Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.
уп

3. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами
(розділові знаки пропущено)

А

в речени!

Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах
НОЧІ.

Б Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та
розходився навколо.

139


В

Г

Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи
землею ровах.
Застебнутий на всі гудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і
тішив мені очі.

Д Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке а довге.

4. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні
(розділові знаки пропущено)
Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.
На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ
сонця.
Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над

Асканією.
Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою
в
Ем
ль
і увесь порожевілий враз завис над хатою.

5. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Наближається повний спеки й світла південь.
Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?
Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
Інно

6. Непоширене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце
прямо.
Птиці кричать уночі десь у високості невидимі летять вони над хатою.
Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки.
Волохатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над

чебрецем.
Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам'яниці коня й кинуЫ
“я
ла йому під ноги сіна.
7. Непоширене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Небо розгорнуло намет свій синій широкий глибокий!
Б А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився.
В Понад самим кюветом виструнчились гінкі стебла однакові незліченні як солдати.

190


Г

Д

Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір'я.
І втомивсь я одинокий на самій дорозі.

8. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комами в
реченні (розділові знаки пропущено)
А Вечір морозний і зоряний надходив швидко.
Б Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.
В Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті.
Г Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.
Д Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

9. Непоширене означення обов'язково треба відокремлювати комами в
реченні (розділові знаки пропущено)
Прийшла пора свята й благословенна.
Море безкрає таємниче десь зливається з небом.
У кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.
Їде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.
На річку вже налягла ніч суха й тепла своїм чорним
им»
покривалом.
10. Відокремлене узгоджене означення вжито в реченні (розділові знаки
пропущено)

А В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з
терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.
Потім він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими ко-

сами у білій сукні на високих підборах.
">. Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому
кремі з шоколадом по краях.
- Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й

наповнює життя світлом.

Ы Брянський з туго перетягнутим станом з білявою чуприною стоїть
облитий сонцем.
11. Неузгоджене означення НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО
ченні (розділові знаки пропущено)

відокремлювати в ре-

Вона в сльозах і печалі не могла дочекатись синів.

А він з прекрасним голосом і абсолютним слухом став інженеромгеологом.
Нам випала завидна роль бути біля джерела оновлення життя.
У сатиновій сорочці в полотняних штанях він прийшов сюди з
дружиною.
Ы
ть
ти Вагони обліпили фронтовики в сірих шинелях фуфайках гімнастерках.

191


12. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до
свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.
Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до
свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.
|. Уже під захід сонця лелека, натомлений

свого
Уже
свого
=
= Уже
свого

за день, повернувся

до

гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон.
під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до
гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.
під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до
гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

13. Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Пропахлі тропіками поверталися до рідного краю птахи.
Б До рідного краю поверталися птахи пропахлі тропіками.
В До рідного краю пропахлі тропіками поверталися птахи.
Г Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю.
Д Поверталися до рідного краю птахи пропахлі тропіками.
14. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прокидається наповнений зеленими пахощами степ.
Олеся йде сама дорогою -- легка, витончена, пругка.
Батько сидів з веслом на кормі -- веселий і дужий.

Заходив тихий вечір, незмінно вогкий, кудлатий від хмар.
Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя.
не

15. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Знеохочений, до рідного дому блудний син обминає його і йде на
знадливі вогні у вікнах чужого дому.
Чужа розмовам, юрбам і рекламам, поміж сирен, гудків автомобілів,
несеш крізь гамір вулиць і проспектів свою солону і гірку красу.
== Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.
Е: Я в центрі кола, визначенім сонцем, заглиблю руку в чорний чорнозем -- і стеля над готичним храмом сосен спаде на мене зливою озер.

ре Пристанційні вогні обмацують тіло ночі, зі сну вологе, і колеса абзац за абзацом перечитують повість дороги.

16. Прочитайте речення.
Тепла(1) травнева ніч(2) наповнена фіалковим ароматом(3) стояла
над землею (4) поблискуючи зорями(5) мліючи у своїй розкоші.

192


Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А152
ВЗГАД5

17. Речення Задоволені й усміхнені ... поверталися зі стадіону додому
ускладниться відокремленим означенням, якщо на місці крапок уписати
слово
А глядачі
Г футболісти
й тренери
Б футболісти
Д вони
В тренери

18. Якщо на місці крапок уписати сполуку слів оздоблені інеєм, то неускладненим стане речення
А
Б
В
Г
Д

... вражають красою дерева.
Вражають красою дерева ....
Дерева... вражають красою.
Вражають красою ... дерева.
Красою вражають дерева ....

Відокремлення прикладок
Прикладка — різновид означення, тож і відокремлюється вона в тих же
випадках, що й означення:

поширені прикладки після озна- | Солов\, ці невтомні співці весни і коханчуваного слова (коми)
ня, заливисто перетьохкуються у вербах (О. Гончар).
поширені прикладки, що стоять

| Оптимістка за
характером,

Соломія

перед означуваним словом іма- | знала лише один спосіб перемогти -ють обставинний відтінок призробити краще (В. Врублевська).
чини (коми)
поширені прикладки в кінці ре-

чення, якщо перед ними можна
вставити а саме (тире)

| купку солом'яних стріх (М. Коцюбин-|
СЬКИЙ).

прикладки, уведені словами або, | Лінгвістика, мовознавство,
або
допомагає
тобто, чи, наприклад, особливо, | пізнавати закони мислення (З тазети).
на ім'я, на прізвище, як-от,
а саме (коми)
прикладки, що відносяться до
особового займенника (коми)

Щиасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко).

прикладки, що починаються сло- | Як досвідчений драматург, Кочерга

вом як, якщо мають обставинний |будує
свій твір на контрастному поєдвідтінок причини (коми)

нанні драматичних і підкреслено комічних сцен (З підручника).

193


Зауважте! Не відокремлюються прикладки зі словом як, коли вони
не мають відтінку причини (такі прикладки відповідають на питання

у ролі кого? у ролі чого?): Тут ідеться про Шевченка як художника.

Зауважте! Не відокремлюються власні назви, якщо вони стоять після означуваного слова: Космонавт Леонід Каденюк відвідав Технічний ліцей НТУУ «КПІ» м. Києва. Відокремлення таких власних назв можливе,
якщо вони вживаються для уточнення, пояснення загального іменника:
Мій сусід, Григорій Шиян, вирішив узагалі не покидати старої хати на
. біисокім пагорбі (О. Довженко).
Вправа

Поставте розділові знаки.
1. Шаліє любові тропічна злива землі і неба шалений шлюб (Л. Костенко). 2. [ приходять світанки щоденних турбот адвокати і несуть під
пахвою тисячі різних справ (Л. Костенко). 3. Ми володарі степу й баских
табунів на місцях оцих заповітних для вцілілої сарни і двох кабанів спро-

моглися зробить заповідник (Л. Костенко). 4. Солов'ї нічні товариші мої
у сад злетілись до вікна (ЛП. Воронько). 5. Яка ж вона пектораль що змусила весь світ заговорити про себе? (М. Русяєва)

Завдання в тестовій формі
1.

Відокремленою прикладкою ускладнено речення
А Книги -- морська глибина.
Б Всесвіт цей - акваріум планет.
В Сухі гілки — це вже вінок терновий.
Г Виє вовк — ночей моїх соліст.
Д Сумління — річ тендітна 1 марка.

2.

Відокремленою прикладкою НЕ УСКЛАДНЕНО
А Перед тобою світ — великий том розкритий.
Б Життя — спокута не своїх гріхів.
В Одна в поета правда — чистота.
Г Я маю спокій - істинного друга.
Д Співають солов'ї — співці весни й любові.

речення

З. Прикладку треба відокремити за допомогою тире в реченні (розділові знаки пропущено)
А

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти
на глум.
Б Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць
таємно.

194


Д

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над
полем.
До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.
Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога.

4. Прикладку
пропущено)

треба відокремити

комами

в реченні (розділові знаки

А Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чолоВік.

Б Осіннє небо дивиться на Львів шляхетних мурів профіль староВИННИЙ.
В Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від
ворога.
Г Це були зарисовки руїн пощерблені фронтони альтанки.

Д

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

5.

Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Озброєні діти Залізнякові ми пройдем шляхами при стиглому
житі.

Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.
== Українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на Євро-

баченні.
Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.

= Палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі із задушевним ліризмом.

6. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.
Наймичка невсипуща щовечір небога свою долю
проклинає.
Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.
Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб
цар лісу.
бе
Ы
но Згадаймо гордість нашої культури класичний
театр корифеїв.

195


7. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовиці.
Б Український філософ Григорій Сковорода жив у гармонії
з природою і Богом.
В А він орел шумить клекоче мов людям розказати хоче
про поєдинок у яру.
Г З кленового туманного тунелю виходить Рильський

Д

майже силует.
Ось вони рідні озера та луки в синім добрі солов'їних ночей.

8. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
Осінь найкраща пора пахла з усіх садів.
Г ми поети атомного віку останні трубадури на землі.
Літературний герой Лаврін Запорожець уособлює мудрість
і мужність.
Місяць високе холодне світило супроводив нас у нічні степові
простори.
Саме Десна річка мого дитинства залишилася в моїй уяві
я
=ть
справжньою казкою.

9. Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки
пропущено)
А Фільм О. Довженка «Земля» було визнано як шедевр світового
кіно.
Україна в усній народній творчості давно оспівана

як хлібний край.

Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.
«Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших

робіт.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу
ә
н
чс

бійців.

|

10. Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки
пропущено)
А Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс
в Україні.
Миргород як лікувальний курорт один із найвідоміших в Україні.
Олександр Мурашко відомий у живописі як художник-імпресіоніст.
Чистотіл грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини.
за
овя Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності.

196


11. Перед виділеним сполучником НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні
(розділові знаки пропущено)
А

Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.

Б Доброта потрібна людям як хліб.
В Лисенко відомий у світі як композитор.
Г Ця дівчина... Обличчя як з ікон.

Д Софія височіє над Дніпром як свіча.
12. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Антонімами тобто протилежними за значенням словами передають контрасти.
Б Козак Бобренко на ім'я Григорій єдиний син достойної вдови.
В Мати її родом туркменка зовсім не була схожа на казашок
Приуралля.
Г За провідника поставили геолога Сергія на прізвище Купченко.
Д Андрій Шевченко як футболіст відомий усій спортивній Європі.

13. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А Столітник або алое використовують для лікування шлунка.
Б Високого ліризму сповнені народні пісні або балади.
В Для зміцнення фундаменту використовують дуб або кедр.
Г Почитаємо «Мину Мазайла» або «Народного Малахія» М. Куліша.

Д

Підмет здебільшого виражається іменником або займенником.

14. Перед виділеним сполучником НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні
(розділові знаки пропущено)
А «Гра дол! або З легкою парою» один із найпопулярніших ново-

річних фільмів.
І дорослі і діти полюбляють ескімо або морозиво в шоколаді на
паличці.
Ягель або оленячий мох росте переважно в холодній тундрі.
Означення здебільшого виражається прикметником або дієприкметником.
Вивчення орфографії й пунктуації або правопису завершується в
ния
дев'ятому класі.
|

15. Невідокремлену прикладку із сполучником як ужито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Людмила як піаністка стала акомпанувати братові-скрипалю.
Б Рильський як перекладач багато зробив для розвитку нашої літератури.

197


В Венера як правдива мати для сина рада все оддати.
Г Розглянемо вашу заяву як згоду на продовження контракту.
Д Як сестра Світлана завжди мені допомагає в тяжкі хвилини.

16. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх
зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.
Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх
зухвалих розвідників -- гомінливі ручаї.
69 Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи

вперед своїх

зухвалих розвідників -- гомінливі ручаї.
мні Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед, своїх
зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.
Д

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи

вперед своїх

зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

17. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ми пам'ятаємо Миколу Шпака: стрункого, вродливого юнака із 30лотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого
скромного закоханого в життя і поезію.

Б

Ми пам'ятаємо Миколу Шпака, стрункого, вродливого юнака із 30лотим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого,
скромного, закоханого в життя і поезію.

В Ми пам'ятаємо Миколу Шпака -- стрункого, вродливого юнака із
золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого,
скромного закоханого в життя і поезію.
Г Ми пам'ятаємо Миколу Шпака — стрункого, вродливого юнака із
золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого,
скромного, закоханого в життя і поезію.
Д Ми пам'ятаємо Миколу Шпака -- стрункого, вродливого юнака із
золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого -- скромного, закоханого в життя і поезію.
Вставні і вставлені слова, словосполучення й речення
Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте
ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інформації,
а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення.
Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення.

Вставлені слова, словосполучення й речення вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов'язані з ним (отже, як і
вставні конструкції, вони не є членами речення).
Вставні конструкції відокремлюють на письмі комами.

198


Найуживаніші
вставні конструкції

Групи вставних слів

упевненість чи
невпевненість

емоційна оцінка

безумовно, безперечно, без
сумніву, справді, певна річ,
ясна річ, правду кажучи,
щоправда, може, мабуть,
певно, очевидно, здається,
сподіваюся та ін.
на щастя, на диво, на ра-

Ти мене, кохана, проведеш
до поля, я піду — і, може,

більше не прийду
(М. Рильський).

Треба пакуватись, а тут,

(задоволення
чи незадоволення) мовця

дість, слава Богу, нареш-

як на лихо, приїхав Миша-

ті, на жаль,

нецький (М. Коцюбинський).

вказівка на
джерело

кажуть, як кажуть, мовляв, чую, бачу, по-моєму,
на мою думку, на думку ...,

інформації

на сором, як

на зло, як на гріх, соромно
казати, чого доброго та ін.

Там, кажуть, з гір усю країну видно (Леся Українка).

за висловом ... та ін.

активізація
уваги
співрозмовника

бачиш, бач, вірите, знаєш,
уявляєш, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу,
між нами кажучи, слово

Перебування в Києві, уяви
собі, багато дало мені для
п'єси (О. Довженко).

честі, чуєте та ін.
зв'язок між

думками

по-перше, по-друге, з 00- Додому я не йшов, а летів,
ного боку, з іншого боку, до бо, по-перше, міг похвалиречі, між іншим, крім то- тися, що мама одразу має
го, навпаки, отже, зна- школяра не першої, а дручить, наприклад, зокрема, гої групи, а по-друге, тревзагалі, коротко кажучи, ба було збігати в ліс
зрештою та ін.

(М. Стельмах).

Зауважте! Між сполучником і вставним словом обов'язково треба

ставити кому: Газик рвонув уперед, замолов колесами, пішов, пішов 1, на-

решті, вибрався на рівне (О. Гончар).
Якщо протиставний сполучник а (рідше але) стосується вставного
слова, то він відокремлюється

комами

разом із ним: Не знаю, чи побачу

Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа (Л. Костенко).
Слова, що завжди є вставними

отже
мабуть
по-перше
по-друге
щоправда
а втім

Слова, що ніколи не бувають вставними

адже
навіть

принаймні
все-таки
неначебто
нібито

199


Зауважте! Вставлені конструкції беруть у дужки, рідше відокремлю-

ють з обох боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми (а ми ма-

лі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко).
Вправа

Поставте розділові знаки.
1. Кажуть юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта). 2. Пісня здавалось бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 3. Чужа душа то кажуть
темний ліс (Л. Костенко). 4. Того можливо не знайду я слова щоб наш прекрасний оспівати край (М. Рильський). 5.1 я виходжу в гомін трав і припадаю до сліда бо значить хтось мене чекав а може й зараз вигляда (А. Малишко). б. Полювання як ви потім побачите потребує багато часу (Остап Вишня).
7. На жаль історія не зберегла імені далекого майстра (В. Скуратівський).

Завдання в тестовій формі
1. Зв'язок між думками виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено)
А Я знаю село повірте зовсім не з книгі викривлених фільмів з яких
ніколи правди не дізнаєшся.
Б Як ми вже знаємо по дорозі з Харкова Гребінка зупинився в Кременчуці й захоплювався там грою російського актора Мартинова.
В Це тільки степ їхній щовесни оновлюється навіть після чорної бурі
яскраво зацвітає дикими тюльпанами.
Г У кіномистецтві зробив Довженко найбільше кіномитцем він був

так би мовити природженим.
Д Повітря в горах дуже прозоре отже і видимість тут стала набагато
краща ніж на рівнині.

2. Вказівку на джерело інформації виражає вставне слово в реченні (розділові знаки пропущено)
А Чужа душа то кажуть темний ліс.
Б Надиво птахи ще не відлітали у вирій.

В Без сумніву і ми нев тім'я биті.
Г Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Д Отже червень починаються канікули!
3.

200

НЕ Є вставним виділене слово в реченні (розділові знаки пропущено)
А На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.
Б На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.
В Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.
Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.
Д Поки працювали в полі дощу на щастя не було.


4. Двома вставними словами ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно
від «еге».
Б Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.
В На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться.
Г У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення.
Д Словом були ми схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас буяв.

5.

Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось
крихким.
м
я Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки
заваляться.
Г Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.
Д Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.
6.

Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть
думки.
Б Якне гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.
В

У цідні в школах панує тиша адже канікули настали.
Г Надумку професора посилається більшість викладачів.
Д Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?
7. Після виділеного слова треба поставити кому в реченні (розділові
знаки пропущено)
А Сьогодні ранок ще холодний а втім надій на теплий день не полишаю.
Б А може щастя вже шукати нам не треба? Воно навколо нас.
В Невдача ніскільки його не змінила а навпаки він став ще
міцнішим.
Г Відступати нам по-перше пізно а по-друге немає підстав.
Д Сорок літ спливло за видноколом а здається ніби ще й не жив.

8. Якщо вписати на місці крапок слово може, то ускладненим стане речення

А
Б
В
Г
Д

Наш тренер ... Дніпро перепливти.
... весна вже настала?
Кожен... мріяти про велике.
... орел зайнятись вище хмар?
Украна ... знову перемогти.

201


9.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні

А

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Б

Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.

В
Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.
Д Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

10. НІКОЛИ не буває вставним слово
навіть

мабуть
отже
може

уявіть
ниям»

11. Виділене слово є вставним у реченні (розділові знаки пропущено)
А Мар'яна невдоволено хитнула головою проте взяла зі столу сорочку.
Хоч до вокзалу було й недалеко проте я поспішив сісти до авто й
приїхати.
=> Гори нібито стояли поруч проте до них іти довелося більше як дві

доби.
ще

|

Очі вже не служили і навіть окуляри не помагали проте він не кидав

своєї роботи.
15 Народу були зав'язані очі а він проте повертав обличчя туди де
рокотали грізні струни Тараса Шевченка.
12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.
Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженкахудожника.
Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.
Вже, сказати правду, 1 я немолода, але ж і дячиха красуня —
нічого сказати!
Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.
сь
бо
ня

15. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Горе, кажуть за горе чіпляється.
Б Товариш, видно: не зрозумів жарту.
В Життя (кажуть) прожити -- не поле перейти.
Г Г от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.
Д Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.
202


14. Вставлену конструкцію вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Розповіді й новелетки із книги «Вечірні розмови» як на мою
думку мають подвійну цінність.
Я згадав і цей може незначний епізод бо здається мені в ньому
проступає вдача Максима Тадейовича.
09 Погляньмо будь ласка як Максим Тадейович немов той
скульптор словами ліпить характеристику Олександра Довженка.
—

Улітку під вербою біля хати як добре що скінчилася зима
княгиня почала дітей навчати.
Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою
легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало 1х.

15. Вставну конструкцію вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Свист з неймовірною швидкістю наближався летів як здавалося
Чернишеві прямо на нього.
За вікном згори було видно шуміло вирувало залите сонцем
місто.
|=) А я грішний завжди хочу бачити в людському труді гра
акторська це великий труд тільки хороше.
Ре Ще зовсім недавно просто здається вчора було стояли ми
з нею під нашою вишнею.
Цвітуть каштани все життя одним і тим же цвітом а ми і в цьому
зміст життя пишніше кожним літом.

16. Правильно поставлено розділові знаки в реченні

А Чи справді так було,
а все-таки катюзі, як
Чи справді так було,
а все-таки катюзі, як
Чи справді так було,

чи може хто збрехав (хто ворогів не мав),
кажуть, буде по заслузі.
чи може, хто збрехав (хто ворогів не мав),
кажуть, буде по заслузі.
чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав),

а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.

Чи справді так було, чи, може, хто
а все-таки катюзі, як кажуть, буде
ы Чи справді так було чи, може, хто
а все-таки катюзі, як кажуть, буде
9
~

збрехав, хто ворогів не мав,
по заслузі.
збрехав (хто ворогів не мав),
по заслузі.

17. Установіть відповідність.

Значення вставного слова

1 джерело інформації
2
З
А

активізація уваги
емоційна оцінка
зв'язок думок

Приклад

А Ці поеми, мабуть, помилково адресовані
лодшого віку.

читачам

мо-

203


Б

Гнайвища, по-моєму, краса — це краса
вірності.

В Дорога мене нітрохи не втомлює, навпаки, я в ній відпочиваю.
Г Надиво, уже кілька ранків безвітря, море
спокійне й лагідне.
Д Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи.
18. Установіть відповідність.

Значення
вставного слова
1 невпевненість
2 джерело інформації
З активізація уваги
4

емоційна оцінка

Приклад
А завтра у мене, знаєш, важливі
справи в місті.

Кімната, за його свідченням, була
просторою й світлою.
Ніжність, наприклад, описати
математично не можна.
Може, то птахи приносять на своїх
крилах весну?
Як на лихо, потяга на станції вже
ооо
чо
Ы
ть

не було.

Звертання

Звертання -- це слово або словосполучення в реченні, що називає
особу, до якої звернена мова: Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко). Звертання, як правило, має форму кличного відмінка, рідше називного (форма називного відмінка в звертаннях не відповідає нормам

української мови). Звертання не є членом речення.
Звертання може виражатися як одним словом (непоширене), так і

кількома словами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не

схиляй лице своє сумне (В. Сосюра). Бідна волошко, чому ти у житі, а не
на клумбі волієш рости? (М. Рильський).
Звертання обов'язково відокремлюють на письмі з обох боків комами. Якщо звертання стоїть на початку речення, то при окличній інтонації
після нього ставлять знак оклику, а наступне слово пишуть з великої лі-

тери: Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої споді-

ванки і мрії у життя вливаються моє (В. Симоненко).
Зауважте! Не відокремлюються комами слова о, ой, якщо вони виступають у ролі підсилювальної частки: 0 слово! Будь моїм мечем!
(О. Олесь).

204


Вправа

Поставте розділові знаки.

1. Я п'ю тебе сонце твій теплий зцілющий напій (М. Коцюбинський).
2. Кленусь тобі веселий світе кленусь тобі моє життя що буду жити поки
жити мені дозволить дух життя (М. Рильський). 3. Співаючи про хмари
кучеряві не забувай поете про народ! (В. Сосюра). 4. Не стелись тумане не
шуміть тополі не печальте очі ви берізки голі! (В. Сосюра). 5. Ой Дніпре
мій Дніпре широкий та дужий багато ти батьку у море носив козацької
крові (Т. Шевченко).

Завдання в тестовій формі
1.

Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони 1 думать 1 страждать.
Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще
нам рано.
Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним
жестом.
ні
Ум»
+ Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і су-

щий благослови.

2.

НЕУСКЛАДНЕНО звертанням речення
А Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.
Б Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.
В Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
Г Рукав руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.
Д Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

3. Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

А Тебе я земле всю сходив до краю.
Б

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.
В Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Г Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.
Д Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

4.

Непоширеним звертанням ускладнено речення
А Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?
Б Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино.
В Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.
Г Давай-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.
Д НІ, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.
205


о.

Однорідними звертаннями ускладнено речення
Ех ти, доле моя, циганко, не лякай мене тузом пік!
О кучері ясні і очі Беатріче, чого ж ви в тьмі моїй неясні і смутні?

Там в борі вітер листям шевеліє: Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні, згиньте в темній

безодні навіки!
|
О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні.
Ы
зип
6.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.
Б
В

Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.
Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

Г

О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

Д О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих
берегів ти нас з'єднав в часи прадавніх зрушень.

7.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні

А
Б
В
Г
Д
8.

Ой
Ой,
Ой
Ой
Ой

не
не
не
не
не

крийся,
крийся
крийся,
крийся,
крийся,

природо,
природо,
природо
природо,
природо,

не
не
не
не
не

крийся,
крийся,
крийся,
крийся,
крийся,

що ти в тузі за літом, у тузі.
що ти в тузі за літом, у тузі.
що ти в тузі за літом, у тузі.
що ти в тузі за літом у тузі.
що, ти, в тузі за літом, у тузі.

Якщо вписати на місці крапок слово вогні, то ускладненим стане ре-

чення
А

Ти в мені запалила ... кохання.

Б Здалеку виднілися привокзальні ....
В ...зігрійте мою душу охололу.
Г

..не виходять мені з голови.

Д Саме... відбивались у вікнах.
9.

НЕУСКЛАДНЕНЕ звертанням речення (розділові знаки пропущено)
А Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.
Б Ая щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.
В Ойти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!
Г Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

Д Тебе я земле всю сходив до краю.
10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше
кохання?..
Б Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш
міцніє!

206


В

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Г
Д

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.
Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!

11. Прочитайте речення.

Припливайте до колиски(1) лебеді (2)як мрії, опустіться(3) тихі(4)
зорі (5) синові під вії.
Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А 1

МО
оо
слой
9
у199
12. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування звертання в реченні

А З морозивом, вийдіть з автобуса.
Б

З кошиком, не порвіть мені панчохи.

В Дітки, ви виходите на наступній зупинці?
Г Синьоока, дозволь пройти.
Д У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.
Тире між підметом і присудком

Тире між підметом і складеним іменним присудком може ставитися
лише на місці пропущеного дієслова-зв'язки, порівняйте: Мій брат -художник. Мій брат є художником. Мій брат биде художником. Мій брат
став художником.
Між підметом і присудком на місці дієслова-зв'язки тире ставиться

лише в таких випадках:
1. іменник

(числівник)

відм.|
Вітри галактик

(Л. то

у наз. відм. —

іменник

-- вічні скрипалі. Весна

(числівник

наз.

-- художник знаменитий

Два та два — чотири.

2. інфінітив — інфінітив].

Жити -- Вітчизніслужити. Боятися смерті -- на світі не жити (Нар. тв.).
З. [інфінітив - іменник у наз. відм.|.

Малювати — моє уподобання.
4. |—————
—це (оце), то, ось, значить === |.
Вірний приятель — то найкращий скарб (Г. Сковорода). Жити мені

без праці — значить не жити (Д. Павличко). Життя -- це божевільне
ралі (Л. Костенко).

207


Між підметом і складеним іменним присудком тире на місці пропущеного дієслова-зв'язки не ставиться у таких випадках:

1. [займенник шо
Ї.
Сумує хата, бо вона вже пустка (Л. Костенко).
2.
не іменник (займ.) у наз. відм. ).
Серце не камінь (Нар. тв.). Час не наша власність (Л. Костенко). Ця
книжка

не моя.

|
прикметник (дієприкметник).
Твоє чоло шляхетне ї ясне. Надходить ніч. Думки у неї хмарні (Л. Костенко). Черкашина оспівана Шевченком.
Зауважте! Якщо іменна частина складеного присудка виражена порівняльним зворотом, то тире перед нею ставиться за бажанням автора

(з метою наголосити): Верба — мов чорний покруч ікебани. Самотність —
як обірвана струна (Л. Костенко). Собор як свіча (О. Гончар). Не забу-

вайте: порівняльний зворот, як і фразеологічний, дієприкметниковий чи
дієприслівниковий, виступає одним членом речення (не слід розглядати
складові частини зворотів як різні члени речення).
Зауважте! Якщо іменна частина складеного присудка виражена

формою орудного відмінка, то тире на місці пропущеної зв'язки ставить-

ся за бажанням автора: Робота роботою, а відпочинок — відпочинком.
Вправа
Поставте розділові знаки.

1. Чорна туга і біль мої вічні жнива (Г. Чубач). 2. Хворому і мед гіркий
(Нар. тв.). З. Кохання вірність істини одвічні (Л. Костенко). 4. Я в твоїх
очах надрукована таємним шрифтом твоєї ніжності (Л. Костенко). 5. Уже
дерева як рогаті олені (Л. Костенко). 6. Чорна ніч інкрустована ніжністю
(Л. Костенко). 7. Мова не полова (Біблія). 8. Люди браття а природа мати
(Б. Лепкий). 9. Два та два чотири.

Завдання в тестовій формі
1. Тире між підметом і присудком обов'язково слід поставити в реченні
(розділові знаки пропущено)
А Усе геніальне просте.
Г Мова одяг думок.
Б Собор як свіча.
Д Ти втілення добра.
В Моване полова.
2. Тире між підметом і присудком обов'язково слід поставити в реченні
(розділові знаки пропущено)
А Книги морська глибина.
Г Усі дерева вкриті інеєм.
Б
В

208

Сини як зима і літо.
Кохання не іграшка.

Д Квітки конвалії найніжніші.


Тире між підметом і присудком обов'язково слід поставити в реченні
(розділові знаки пропущено)

а.

А Усі ми нев
Б
В
Г
Д

тім'я биті.

Уцідні ранки тепліші.
Літні канікули улюблена пора.
Черешні в нашому саду розкішні.
Краса Дніпра оспівана в піснях.

4. Тире між підметом і присудком обов'язково слід поставити в реченні
(розділові знаки пропущено)
А Ми діти сонця 1 добра.
Б Кров людська не водиця.

В Тиха вода завжди глибока.
Г

Читати нові світи відкривати.
Д Самотність як обірвана струна.

8, Тире між підметом і присудком обов'язково слід поставити в реченні
(розділові знаки пропущено)

А
Б
В
Г

Твої очі як зорі.
Моване полова.
Липневі дні неповторні.
Лиш боротись значить жить!

Д Я полководець миру і добра.
Тире між підметом і присудком НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО
ченні (розділові знаки пропущено)
А «Віють вітри...» за жанром пісня.
Б Життя прожити не поле перейти.
В Сміле слово то наші гармати.
Г Шість і чотири десять.
Д Полеяк море.

6.

ставити в ре-

Розділові знаки в простому реченні (повторення)
Прочитайте речення.
Під сосною(1) на теплому твердому піску(2) змішаному з падалишньою глицею(3) лежить Тимоха(4) смирний(5) неговіркий хлопець.

Тире треба поставити на місці цифри
А 1
Б 2
В З

Г 4
Д 5

209


2.

Прочитайте речення.
Іржання те розбилося зараз же на десять відгомонів( 1) і покотилося

по ярузі(2) і пішло бродить та гомоніти понад болотечком так (3) наче не
одна конячка заїржала (4) а(5) принаймні (6) цілий табун.
Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
7
<

<

ом
л
н 02
м
Ссл
Ыман»
х

З. Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Викупаний дощем вклоняється землі колос.
Б

Колос викупаний дощем вклоняється землі.

В Викупаний дощем колос вклоняється землі.
Г Дощем викупаний землі вклоняється колос.
Д Вклоняється землі колос викупаний дощем.

4.

НІКОЛИ НЕ буває вставним слово
принаймні
може
однак
зрозуміло
буває
р
Ы"

5.
но)

Відокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущеА
Б
В
Г
Д

6.

Вставне слово вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А На жаль сподіватися не треба.
Б
В
Г
Д

210

Великих вершин досягають на жаль не тільки орли.
Море натомлене штормом здається безсилим.
Над горами стояла ніч світла чиста прозора.
Десь там на іскристій рівнині не спить у заметах село.
Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

На диво чекали новорічної ночі.
Нащастя сподівається кожен.
Нажаль дощі не припиняються,
На жаль розраховувати не солідно.


7.

Установіть відповідність.

Відокремлений
член речення
1

обставина

2 додаток
3 означення
4 прикладка
(різновид означення)

Приклад
А

Б
В

Г
Д

8.

Божий світ, оповитий красою, задрімав

у легенькому сні.
Високих зір тополі не дістануть,
але ростуть у небо крізь роки.
Солодкою стрілою пізній цвіт,
скрадаючися, приморозок ранить.
Озброєні діти Залізнякові, ми пройдем
шляхами при стиглому житі.
Не повертайтесь на круги своя: нічого
це, крім болю, не приносить.

Установіть відповідність.

Відокремлений

Приклад

член речення
1
2

обставина
додаток

З

означення

4

прикладка
(різновид означення)

А Який шумливий світ там, за вікном!
Б Оживлялася музика крапель, сумних
і веселих, лінивих і жвавих.

В Народе мій, уже пора настала для
щедрих зерен Правди і Добра.
Г

Осінь, найкраща пора, пахла з усіх
підвід.
Д Усі прийшли на заняття, за винятком
двох чергових.

9. Установіть відповідність.

Відокремлений
член речення
1

обставина

2 додаток
З означення
А прикладка
(різновид означення)

Приклад
А

Ніхто, крім тебе самого, цього

не зробить.
Б У кімнату ллється повітря, напоєне
пахощами літнього саду.
В

І ми, поети атомного віку, останні

трубадури на землі.
211


Г

Заночував туман у полі, уранці плакав
над рікою.

Д Усю зиму підіймалися води Дніпра,
заливаючи плавні, озера.

10. Установіть відповідність.

Відокремлений
член речення
1 обставина
2 додаток
З означення
А

прикладка
(різновид означення)

Приклад
А. Не кинувши у глиб надійний якір,
пливу й пливу повз береги краси.
Б У березні, у березні земля прощається
В

Г

з торішніми снігами.
Овіяна степовими вітрами, стоїть на

березі лиману хатина.
Нечути ніякого голосу, крім
вівчарської трембіти на далекій

полонині.
Д Ось вони, рідні озера та луки,
в синім добрі солов'їних ночей.

11. Установіть відповідність.

Відокремлений
член речення
1 обставина
2 додаток
З означення
А прикладка
(різновид означення)

Приклад
А

Усе можна виправдати, окрім
освіченого варварства.
Б Осяяний сонцем, перед нами
розкинувся зовсім новий світ.
В На долині, край лісу, висить
синя імла.

Г

Старий вітряк, дубовий птах,
стоїть на пагорбі в житах.
Д В саду ботанічнім невміло, незвично ловлю,

212

доганяю

кленові листки.


12. Установіть відповідність.

Відокремлений
член речення

Приклад

1 обставина
2 додаток

Не оравши й не сіявши, не будеш
хліба їсти.

З
А

О земле втрачена, явися!
Новела, на відміну від оповідання,
більш напружена й динамічна.

означення
прикладка
(різновид означення)

Василь, міцний чоловік, нагадував

казкового богатиря.
Ыы
Б
ий Жах, німий, холодний, до світанку
гримів прикладами на ганку.

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Складним називається речення, що складається з двох або кількох
простих, об'єднаних за смислом та інтонацією: Спішить за мною тепле
літо, в якому пахнуть медом трави (Т. Чубач). Мати сіяла сон під моїм
підвікном, а вродив соняшник (Б. Олійник).

Складне речення
сполучникове
безсполучникове | з різними видами зв'язку
складносурядне | складнопідрядне

Настане час - | Нехай ще раз
1 піде все
все в архів |послухаю, як

(Л.Костенко).

| Защебетав
соловейко --

Там повен двір любистку, ивітуть такі жор-

| те море грає
пішла луна гаєм | жини, і вишні чорноокі
(Т. Шевченко). | (Т. Шевченко). | стоять до холодів
(Л. Костенко).

Складносурядне речення
Складносурядним називають складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов'язані сурядним зв'язком за допомогою сурядних
сполучників: Г сходило сонце, і місяць вставав, ігуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко).

243


Сурядні сполучники
єднальні: і, й, та (=і), ні...ні...,
ані...ані... , не тільки...а й..., 1...1...

Задощило, і фільмування довелось
припинити (О. Гончар).

протиставні: а, але, зате, проте,

однак, та (зале)

Слово - срібло, а мовчання - золото
(Нар. тв.).

розділові: або, чи, то...то...,
або...або... , чи...чи...,
не то...не то...

Чи то шумлять

так хвилі, чи німфа

плаче вслід (О.

Пахльовська).

Розділові знаки в складносурядних реченнях
Розділові знаки ставлять на межі між частинами складносурядних
речень перед сполучником сурядності: Ні повітря не ворухнеться, ні
пташка не защебече (М. Коцюбинський).
Розділовий
знак

Правило

частини речення виражають одночасність, послі-

довність подій або причи-

Приклади

Сичів гаю перекликались, та ясен
раз у раз скрипів (Т. Шевченко).
7

, і дерева заясніли

ново-наслідкові зв'язки

під сонцем (У. Самчук).

частини речення виражають швидку зміну подій чи
причиново-наслідкові
зв'язки (у другому реченні

Дмужнув вітер понад ставом -1 сл10у не стало (Т. Шевченко).
Дощ пройшов — 1 Київ зеленіє

(М. Рильський).

висновок або наслідок дії
крапка
з комою

першого)
частини речення значні за | Річка широка та глибока, а вода
обсягом або в середині них | синя та чиста; і котиться вона,
є свої розділові знаки
виблискуючи та шумуючи
(Марко Вовчок).

Зауважте! Не ставиться розділовий знак перед сполучниками і, й,
та (=), або, чи, якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член, вставне слово або частки лише, тільки, ще, навіть: Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня (О. Гончар).
а

поєднують два питальних речення, окличних чи спонукальних: Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (В. Шевчук); Коли в
тебе відпустка і де ти будеш відпочивати? (3 розмови).
214


Зауважте! У складносурядних реченнях перед сполучником 1, й, та
(зі) ставиться кома або тире, якщо частини виражають причиновонаслідкові зв'язки, — вибір знака обумовлюється в таких випадках бажанням автора (приклади див. вище в таблиці).
Вправа
Поставте розділові знаки.
1. А здавалось один тільки крок і обнімуться стомлені долі (Л. Костенко). 2. Я ще можу та серце більше не лічитиме днів розлуки (Л. Костенко).
3. Багато людей на світі а ти у мене один (Г. Чубач). 4. А в мене й досі при
згадці про маленького білявого хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки і стає страшно-страшно (7. Коваль). 5. Раннього весняного ранку кішку було посаджено в сумку і через мить на подвір'ї залишилася лише синя хмаринка від двигуна мотоцикла (7. Коваль). 6. [ тріснув
лід і стрепенулось серце і зупинилась у мовчанні мить (Л. Костенко). 7. Береза плаче тихими слізьми а ми ті сльози навесні збираєм (1. Коваль).

Завдання в тестовій формі
1.

2.

Складносурядним є речення
А Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Б На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.
В Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.
Г Усеіде, але не все минає над берегами вічної ріки.
Д Хто своє носить, той чужого не просить.
Складносурядним є речення
Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим,

А

чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим.
Дорога зіп'ялась на невисокий перевал і круто збігла вниз
по вапнистому білому схилу.
69 То наближаючись, то віддаляючись, але не стихаючи зовсім,
гуркотіло і гуркотіло два трактори в полі.
а. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

= Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

3. Протиставний смисловий зв'язок мають частини складносурядного
речення
А Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа
молодії.

|

Б Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

215


В Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.
Г Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало

на сніг.
Д Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі. '

4. Одночасність подій виражають частини складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
А

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь
на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.
Б Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег
1 стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

В Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні
Г

дні назавжди навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.
Одна хвилинка темного горя і вмить усміхнулось направо
усміхнулось наліво і золоте поле махнуло крилами аж до

країв синього неба.

Д Ще лише хвилинка-друга і гарячі коні порівняються з

маврійським дубом.

|

5. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Вітру на морі не було... вибрати
коли ми повернулися з екскурсії.

хоча за прогнозом і обіцяли буйного.
як і очікуваного кілька днів сонця.
проте клекотав сильний прибій.
штиль радував матерів із дітьми.
ним

6. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Сонце заходило... вибрати
розкидаючи рожеві плями по піску.
і тепло разом із собою забирало.
і надворі починало вже темніти.

ніби пірнало в безкрає море.
1 накладало ніжні сліди на берег.
ыы

7. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Зривалися в небо ластівки... вибрати
А коли вибігав у двір старий кіт.
Б ховалися комахи в невидимі щілини.
В

і різко тараном падали вниз.

Г та вимальовували в ньому арфу.
Д ірозбивали небо блискавки.
216


8. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення В гаю співають солов'ї... вибрати
коли весна приходить справжня.
дарма що холоди 1 злива.
і піснею сповіщають про весну.
а в грудях калатає.
і заливаються, і мріють.
нем

9. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А Удосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах.
Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі
до трухи.
Зрідка тут пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк.
В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.
ни
б На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги
ввійшло.

10. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А
Б
В
Г

Д

Ну хто не грав його і хто не слухав?
Десь коні ржуть і глухо грають сурми.
У полі сонце і в селі все залито гарячим сяйвом.
Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік.
Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.

11. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)

А На небі з хмар творилися темні хащі лісів і в їхньому русі й
розвої вчувалась хода весни.

Б Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі
невидима гайвороняча зграя.

В А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і
йде справжній тропічний дощ.

Г Увечері вся долина й гори блищать вогнями і разом з димом
із землі здіймається вгору і пісня.

Д

Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі
удари сокири.

217


12. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.
Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.
Знов зустріча земля годину літню 1 дерево пахучо зацвіта.
Під стріху вигнався соняшник і кручені паничі по ньому в'ються.
Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться
ши»

пахучий чебрець.

13. Коми НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує.
І наперед не треба ворожити і за минулим плакати не варт.
Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом
сизий деревій.
Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає

на брук.
Нове століття вже на видноколі і час новітню створює
ну
Ыы
Зть
красу.

14. Коми НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Б І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть.
Г Танула сиза мла й у первісній величі сходило сонце.
Д Гроза пройшла і грім ударив десь збоку.
15. Коми НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
А. Козацький вітер вишмагає душу і я у ніжність ледве добреду.
Б Лиш гул од копит степом котився та хліба шелестіли.
В А вже весна і знову серця щем і знов надія мертва оживає.
Г Аліто йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить.
Д Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять.

16. Коми НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
А

Б
В
Г
Д

218

Не сплять лиш цвіркуни і фонтан та кліпа очима-зорями небо.
Чи то мені здається чи то справді свист тихшає?
Під вечір стихли голоси й засяяли в небесах зорі.
Агуси знов гелгочуть на озерах і пахнуть медом плавні навесні.
Або розумне казать або зовсім мовчать.


17. Тире треба поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)

Тепло було й вишні цвіли рясно.
Заснули доли і полонина в тиші спить.
Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.
м
Ясно ще осіннє сонце сяє та холодом осіннім вже в повітрі
потягає.
Д Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

18. Тире треба поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)

А

Микола направив струни повів смичком і жалібна пісня

Б

розляглася по хаті.
Наяру стояло чималеньке село і посеред села біліла невеличка

В
Г

нова церква.
Проходять покоління по землі та кожне творчий слід свій залишає.
Зустрілись двоє пізно по зимі та вже на скронях паморозь зимова.

Д Чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум'ям згорю.
19. НЕ ТРЕБА ставити тире між частинами складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
А Чимось зарадиш людині 1 на душі легко весь день.
Б Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!
В
Г
Д

Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.
Закінчилася злива і хмари розійшлися.
Кытуе жито і ячмінь колос викидає.

20. НЕ ТРЕБА ставити тире між частинами складносурядного речення
(розділові знаки пропущено)
А

Б
В
Г
Д

Пройшла гроза і ніч промчала.

Глянуть не встигнеш 1 в1к промайне.
Зросли заводи і міста і відступили хащі.

Дунув вітер понад степом і сліду не стало.
Минуло чимало років і крила поважчали.

2, Прочитайте речення.
Чи осінь(1) чи зима(2) чи в зелені діброва (3)весни вітає дні(4) чи літо
славить птах, - усе мені шумить хода твоя шовкова(5) а стан твій молодий пливе в моїх очах.
Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
АТБ?

ВЗ

Га

ДдЗ5

219


22. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А Ти ще
крута
Ти ще
крута

виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже
і непокірна, ти випросталася для волі.

виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки та вже,
і непокірна, ти випросталася для волі.

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже,
крута і непокірна, ти випросталася для волі.
Ти, ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже,
крута і непокірна, ти випросталася для волі.
|
її
оз
п Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже,
крута і непокірна ти випросталася для волі.

23. Правильно поставлено розділові знаки
А

в реченні

Безконечні стежки скриті, інтимні, наче для самих близьких,
водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і

хлюпають ними аж в краї неба.
Б

Безконечні стежки, скриті інтимні, наче для самих близьких,
водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і

хлюпають ними аж в краї неба.
В

Безконечні стежки, скриті, інтимні наче для самих близьких,
водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і

хлюпають ними аж в краї неба.
Г

Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких
водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і

хлюпають ними аж в краї неба.
Д

Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких, водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і хлю-

пають ними аж в краї неба.
24. Крапку з комою треба поставити між частинами складносурядного
речення (розділові знаки пропущено)
А. Чумацький віз тихо рипить піді мною а в синім небі Чумацький
Шлях показує дорогу.

Кам'яні баби стояли на курганах і сліпо дивились у далечінь та
ще високо в небі шугали орли шукаючи нової поживи.
=> То по полю б я хотів чорним вихором летіти то мавок серед лісів

я б ловив на зойк трембіти.
Дерево стояло ще голе однак на вітах його вже починалось пташине життя.
Ы Шаблю вибито з рук але з серця не вибито дух волі й жадання
=

краси!

220


Складнопідрядне речення
Складнопідрядним називають складне речення, частини якого не рівноправні за змістом та граматично і поєднані підрядним сполучником чи

сполучним словом: Культурна людина та, яка залишається культурною
на самоті (О. Гончар).
У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її позначають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають
круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами

(хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).
Сполучники підрядності

Сполучні слова

сполучник -- службова частина мови, | займенник або прислівник -тому членом речення не буває
самостійні частини мови, а отже,
є членами речення
Мені завжди здавалось, що у Греції
навіть статуї теплі (Л. Костенко).

Музика -- журкіт води, що струменить у фонтанах (О. Гончар).

У реченні Музика -- журкіт води, що струменить у фонтанах підрядна частина приєднується до головної сполучним словом що, яке є займенником (ужите замість іменника «вода») і виконує роль підмета. На місці
слова що можна поставити іменник вода з попереднього речення: вода
струменить у фонтанах.
ооо
зауважте! Також запам'ятайте й такий спосіб перевірки статусу
слова: коли що можна замінити словом який чи котрий, то воно є займенником, адже сполучники не можуть змінюватися за відмінками і числами
чи мати рід (який, котрий — чол. рід, однина, називн. відм.).
Запам'ятайте:

підрядна частина здебільшого починається

із спо-

лучника чи сполучного слова!
Типи складнопідрядних речень
Тип підрядного
речення

Питання / сполучники
чи сполучні слова

який? яка? яке? які?

Життя -- це оббирання з
реп'яхів, що пазурами

означальне

спол.: що, щоб, ніби;
спол. сл.: який, чий, кот-

уп'ялися в душу
(Л. Костенко)

рий, що, де, куди, звідки

224


Продовження табл.
Тип підрядного
речення

Питання / сполучники
чи сполучні слова

хто? що? кого? чого?

з'ясувальне

спол.: що, як, щоб, мов,
ніби, наче, аби, якби,
коли, поки, доки, чи

Не можна допустити,
щоб людиною керував страх
(О. Гончар).

спол. сл.: який, чий,

котрий, що, де, куди,
звідки, як, чому
обставинне

де? куди? звідки?

місця

спол. сл.: де, куди, звідки
коли? як довго? доки?

з яких пір?
обставинне
часу

спол.: як, після того як,

як? яким способом? якою

міри і ступеня

обставинне
порівняльне

обставинне
умови

обставинне
причини

Сердега так перелякався,
що аж тремтить
(Л. Глібов).

спол.: що, чим...тим, аж,
що аж
спол. сл.: як, скільки,
наскільки

спол.: як, ніби, наче, мовби
спол. сл.: як
за якої умови?
спол.: якщо, коли, якби, як,

раз, аби
чому? через що?
з якої причини?
спол.: бо, що, оскільки,
адже, тому що, через те
що, внаслідок того що,
у зв'язку з тим що

222

Доки сонце зійде, роса очі
виїсть (Нар. тв.).

відколи, відтоді як, з тих
пір як
спол. сл.: коли, поки, доки
мірою? наскільки?

обставинне
способу дії,

Тепер я скрізь, де світло і
любов (П. Филипович).

Зацвіла в долині червона
калина, ніби засміялась
дівчина-дитина (Т. Шевченко).

Якби ви вчились так, як
треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).
Нам з тобою, видно, по

дорозі, бо їшли й нікуди
не прийшли (Л. Костенко).


х

Продовження табл.
Тип підрядного
речення

Питання / сполучники
чи сполучні слова

з якою метою? навіщо?
2

обставинне

для чого!

ЭСКИ

спол.: щоб, аби, для того
щоб, з тим щоб

обставинне

незважаючи на що?

допустове

обставинне

Пішла вночі до ворожки, щоб
поворожити (Т. Шевченко).

Незважаючи на те що починався дош,Ш, ми все одно пішли
и

спол.: хоч, хай, незважаю- | на пляж.
чи на те що, дарма що

умовно можна поставити
питання і що ж?
і який наслідок?

наслідку

Теплий туман наливав балку
по самі вінця, так що дерева
потопали в ньому (М. Коцюбинський).

спол.: так що

Зауважте! У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед
сполучником так що. Якщо кому поставити перед шо, то утвориться підрядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що

дерева потопали в ньому.

|
Вправа

Поставте розділові знаки й визначте вид кожної підрядної частини.

1. Коли рвались нитки від болю і легені душила спека долітали з краю
магнолій найдорожчі у світі треки (Л. Костенко). 2. Стрілянина якою
прорвало враз береги шматувала повітря (О. Гончар). 3. Коли людині є
що сказати вона виллє з глибини власної душі все те що має на папір або
полотно (1. Цюпа). 4. Все що гарне у природі все що чесне у народі розцвітає в ці деньки (М. Рильський). 5. Допоки кожне плем'я було окремо
всякий хто дужчий або нахабніший міг збиткуватися з нього (В. Шевчук).
6. Я з друзями прийшов у ті місця де ще стоять глибокі озерця що як дів-

чата заглядають в очі (А. Малишко). 7. Перед тим як одхилити ляду вона
закриває ліхтар прислухається (Леся Українка).

Завдання в тестовій формі
1.

Виділене слово є сполучником у реченні
А

Щасливий, хто сни має милі.

Б

Скільки голів, стільки й умів.

223


2.

В

Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Г

Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.

Д

Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.

Виділене слово є сполучником у реченні

А Хоча була північі спати не хотілос, 2 О
Б Де кров текла козацька; трава зеленіє
В Куди серце летить, туди й око ГЛЯДИТЬ.
Г Деєстраждання, там нема краси.
Д Звідки ласка, звідти й казка.

3.

+

Виділене слово є сполучником у реченні

Та не злічить віків, що встигли вже пройти.{
Добре тому ковалеві,що
1 на обидві руки кує,
с
Не писав я до тебе в бстанні два дні через те, що бувуу дорозі ИАС.
О, як потрібно вм
вміти г дорожити безцінним спадком,
що дали віки. о 23121
зине
Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли
ПУ»
Ы
з неоліту.
4.

Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Слова в рядках -- це давній спів громів, що відгриміли.

Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.
В А наше діло -- все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.
Г

Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.

Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.

Ир

5. ‚ Мідрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
(А ЎНевесело на св1т! жить, коли нема кого любить.
Б Якне буде птахів, то і людське серце стане черствим.
В Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.
Г

Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.

Д Твій дух нестав приниженим і плоским, хоч слала доля чорні
килими.

6.

Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Ця подорож неждана, як грім на сніжній рівнині.
Б А може, то така правда, як на вербі груші.
В Це було, як співав соловей над рікою.
Г ЯК нема чого їсти, то й святий збунтує.
Д Розкажи мені, зоре, як правильно жити.


7. Складне речення з підрядним означальним утвориться, якщо серед
варіантів продовження речення Стали ву
в темний яр... вибрати
Р о
А коли почало сходити золоте сонце.
С
Б хоч нас умовляли цього не робити. ро
ів 0 С
(В) що давно обріс цікавими легендами. >> #4?
т "щоб сховатися від пекучого сонця. да тХУ
Д ‘аби до вечора повернутися додому. #2714

8.

А

Складнопідрядним з означальною частиною є речення
\Ідевсвіті тая сила, щоб в бігуйого спинила. 9 А10 |
Б Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо
|
В Так літував Іван у полонині, аж доки вона не СМС АЛ.
Г Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн. 3

1
4“; '

Д Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

9.

Складнопідрядним з означальною частиною є речення
А

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути,

я б з них зробила золотую арфу.
Смереки так тісно збилися в купу, що трудно було пролазить
між їх шершавими пнями.
== А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло
золото-зеленим вогнем і стало прозорим.

ЕУ
№

Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й
жили тижнів зо два, а то й більше.
Вночі, коли вся природа спить, поринувши у темряву й знемогу,
лише людина вміє освітить свою домівку і свою дорогу.

10. Складне речення з підрядним з'ясувальним утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Мабуть, почну писати... вибрати
А коли настане слушна мить.
Б якщо наполягатимуть друзі. < ААХ
В як велить чисте сумління 2 УС. А і

_ ГО про що мовчить більшість. 5
У р
Д хоч на творчість немає часу. 0 44 СА
11. Складнопідрядним зі з'ясувальною частиною є речення
А Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.
Б Спинюсь яі довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.
В Іякза сонцем повертає сонях, так довго вслід чомусь дивились ми.

Г Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати.
Д Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.
225


12. Складнопідрядним зі з'ясувальною частиною є речення
А Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами
дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти
для вінків.

Б Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля

натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру.
В

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од
вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство,

вбите на війні.
Повітря було настільки прозоре, що з табору видно
було чорне пожарище на південному схилі.

Д Ці місця стали дорогими для них уже тому, що тут
ходили їхні хлопці, тут заліковували свої рани, звідси
писали дівчатам листи.
13. Складне речення з підрядним обставинним способу дії утвориться,
якщо серед варіантів продовження речення Так рода вибрати

А
Б
В
Г
Д

оскільки клей наносили нерівномірно.“
хоч ніхто й не сподівався на перемогу.
бо створене власними руками дороге..
(що
ажземля навколо здригається. ХМ
зул М
як кожен з нас і планував. 1// 0:10) 9/4
м

3

14. Складнопідрядним із підрядною частиною способу дії є речення
А Як парость виноградної лози, плекайте мову.
Б Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.

В Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою.
Г Нарідні землі сіячі вертають, щоб сіяти святе своє зерно.
Д Зроби так, щоб серце моє солов”не забуло очей тих блакить.
15. Складнопідрядним із підрядною частиною способу дії є речення
А
Б

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.
Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки.

В Умій жити так, щоб у тебе з другом була єдність духу, ідеалів.

Г Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу.
Д Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід.
16. Складне речення з підрядним обставинним міри і ступеня утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Ударив грім... вибрати

А коли сонце заховалося за хмару.
Б хоч негоди прогноз не обіцяв.<
В так що птахи вмить ии
Ц
^^

Р"

А


‘ЗАМ
Г (щоаж)шибки затряслися в домі. АЛХ
Д ого ой як чекали в таку посуху. уно
17. Складнопідрядним із підрядною частиною міри і ступеня є речення

А Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав
ЇЙ ВОДЯНИК.
За все, що взяв од пирога життя, платити доведеться
по рахунку.
-- Лани зеленого збіжжя, що саме красувалося в той час,
дрімали тихої ночі.
- Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в
задумленому мареві.
Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий
розвиток суспільства.
18. Складнопідрядним із підрядною частиною міри і ступеня є речення

А Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою.

Б

В
Г

Міста ми бачили, де котиться з узбіч хвилястий
виноград.
Настав час, коли вечірній сутінок швидко западає
в нічний.
|

І чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою
ставала заграва.

Д

Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність

отари свої пасе.

19. Складне речення з підрядним обставинним порівняльним утворитьтурау

емти

ся, якщо серед варіантів продовження речення Сестра розповідала...
че
як хвилюється в шторм море. =
Ена в нашому ставку живе сом. 3 х. <
<.
’ ніби солов'їха в гаю щебетала. ў уо\ 0
ого чо '
як краще готувати великодню о дес @
чаи
= наче підручники видаватимуть завтра." 5711 "
20. Складнопідрядним із підрядною порівняльною частиною є речення
>> Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе

лебедонька в воді.
І вже чув композитор, як народжується пісня.
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Як не знаєш правди до кінця, то й не мудруй.
ния

221


и
у
«

21. Складнопідрядним із підрядною порівняльною частиною є речення
А

Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності звикань,

як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам!
Як без раннього світання день не піде на полях, так без
першого навчання до наук закритий шлях.
Очі спостерігали, як подячно зітхає земля, звільнена від

бур'янів, глибоко зорана, розпушена.
ы9 З дороги видно було, як вився у низині кривульками
глибокий та каламутний Прут.
І Ми держались за руки, підняли догори голови і слухали,
як грають у цвіту бджоли.
22. Складне речення з підрядним обставинним місця утвориться, якщо
частину де кує зозуля вписати замість крапок у реченні
с

Щ:3

А Угаю, ..., свято весни вповні. ·
Б Чекай мене біля ставу, ....
9117

|

Р

В У тих місцях пісні, ..., ліризм посилюється. ) 2.

Г Виглядатиму тебе, ....
Д Вислів...

у

/

є двоскладним реченням.

ЗТАТАТ

23. Складнопідрядним із підрядною частиною місця є речення
Біля ставка, де ми прощалися, нам випало зустрітися після
довгої розлуки.
А там, де березина витісняла сосну, все залите було

бенгальським вогнем.
Біля осокорів, де він зустрів свою долю, загримів
гарматний грім.
А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою

плямою.
Ти борися за луг зелений, де колись виглядав свою милу.
р
нп

24. Складнопідрядним із підрядною частиною місця є речення
А

Мені на сірому причалі, де стільки злизано слідів,
такого море намовчало в своїй одвертості сліпій.

Б А крило моє травневе повертає до весни, де на третім
полустанку прокидається жасмин.
В Настарому забутому звалі, де одвічно сивів полин,
в чистій радості, в білій печалі кораблятами вишні пливли.
Г Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон
природи, де зорі ясні і де тихі води?
Д Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі задумливі озера,

пісні на чумацьких дорогах і сміх безтурботних селянок.
229


засу»утвориться, якщо
25 . Складне речення з підрядним обставинн
частину коли випікають паску вписати замість крапок у реченні

А Я дуже люблю день,.
Б
В
Г
Д

|

М

оо

Відчуття свята посилюється,
АУУ
Ст,
і
|
ә АА
Нагадай час,
Речення.. ‚ неускладнене. | [7709
Завждиз6йираемося того вечора, . . 9200

26. Складнопідрядним із підрядною частиною часу є речення
Добре, коли чоловік з характером, з переконанням і
хмелем неспокою.

Які б то звуки розітнулись, коли б ви дивних струн
торкнулись!
Нас оточує воркування струмків, коли ми опиняємося
в долинці.
Яке це щастя, коли стіл довгий і тісно за ним від рідні.
Навіщо мені весна, коли твої очі — проліски?
>
п
ни

21. Складнопідрядним із підрядною частиною часу є речення
А

Як сьогодні пам'ятаю той день в інституті, коли нам,
новоспеченим учителям історії, давали призначення.

Б У настільки в березні після хуртовини бувають оті
несподівано дивовижні дні, коли природа якимсь

одним пристрасно-чародійним завершенням поєднує

небо й землю.
В А яквечір срібними човнами пропливе між парами в саду,
над твоїми чистими думками зіркою щасливою зійду.

Г

Осіннє сонце, що надвечір спромоглося продерти хмари,
схилялося над обрієм і сіяло своє золотаве насіння у
вогку землю.
Д Благословенна будь та вічна мить, коли йому на думку
спала така ідея.

28. Складне речення з підрядним обстав
якщо

частину

не можу

писати

утвориться,

віршів уписати

замість крапок у ре-

ченні

А Коли наступає темна ніч ....
Б

В.
Г

доб - и

... адже Муза від мене далеко.

“^^.

их немає душі й ритму.
"немає натхнення .... Я їво>.

просіть.
Д ... хоч чяяк мене неепр

Гуль
м
еоЕб
и}
г}
ў
5
«ії

е

м.

229


29. Складнопідрядним із підрядною частиною причини є речення

А Хоч була ще зима, але в газетах все частіше писали про
підготовку до посівної.
Б Коли я смуток свій на струни клала, з'явилась діяв зграя
красних мрій.
В Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги
мені й хисту.
Г На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка
чорна хмара.
Д Все важче знаходити квіти, мед яких обіцяє бути цілющим.

30. Складнопідрядним із підрядною частиною причини є речення
бі Настрілявшись, вертались ми щасливі, дарма що промахів
ум, чимало в нас було.
/-Б Після дощу вода в бухті скаламутніла, бо в неї з острова

1

анесло намулу.

ВИ Настане час, коли на кордонах люди сіятимуть хліб!
Г Тане злічить віків, що встигли вже пройти
Д Наговорив стільки, що і в шапку не забереш.

31. Складне речення з підрядним обставинним мети утвориться, якщо
частину повертаюсь додому вписати замість крапок у реченні

А Яктільки велике свято ....
Б .. так що готуйте, мамо, вечерю.
В Коли тяжко на душі ....

Г ... аби розвіяти сум і тривогу.
Д ...бо рідна кличе сторона.
32. Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення
Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі

шторм утих.
Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б

здивувався.
Я нічого не вартий, якщо не в спромозі комусь допомогти.
Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти.
ни
в Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували
трутні.
33. Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення

А. Досить бути любленим хоч би однією людиною, щоб почувати
себе щасливим.
Б Дарма що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на

деревах вздовж шляху.
230


В Щовечора, як зіронька сходить, молодая дівчинонька в садочок
ВИХОДИТЬ.
Г Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх
крилах весну і життя!

Д

Пам'ять могла б убити нас, коли б не мала рятівної властивості

забувати.

34. Складне речення з підрядним обставинним умови утвориться, якщо
серед варіантів продовження речення Поспієш на обід... вибрати
А хоч і часу зовсім мало.
Б адже ще часу доволі багато.
В так що голодним не лишишся.
Г бо час трапези перенесли.

Д

коли удосвіта виїдеш.

35. Складнопідрядним із підрядною частиною умови є речення
Людина в небезпеці, коли вона бездуховна.

Не знаю, коли весна на крилах тепло принесе в наш край.
Багаття вимальовувало постаті людей, коли вогонь розгорався
ям»
ясніше.
Г

Найбільше люблю пору, коли збирають жнива і співають пісень.

Д

Коли мене на фронт ти проводжала, пучок конвалій ти мені дала.

36. Складнопідрядним із підрядною частиною умови є речення
А І коли я по рідній стежинці в отчий дім повертаю здаля,
зустрічають мене чорнобривці і сміється батьківська земля.
Б Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде,

В
Г
Д

тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні.

Уже зоря золоторога, де полинами зацвіло, кладе на огненні
пороги своє сивіюче крило.

День був душний, незважаючи на те що краплі учорашнього
рясного дощу іскрились на траві.
Люблю я ті часи, як сонце вже встає і промінь свій прозорий на
села, на поля так вільно, ніжно ллє.

37. Складне речення з підрядним обставинним наслідку утвориться,
якщо серед варіантів продовження речення Густо ріс очерет... вибрати
що на березі навпроти старого лісу.
так що тяжко було крізь нього пробиратися.
що навесні ще був зовсім рідесенький.

що аж не видно було великої річки.
дарма що вода від берега давно відступила.
нем»
231


38. Складнопідрядним із підрядною частиною наслідку є речення
А Так гарно тут, що шкода ступати по непорочній

сніговій білині.
Б Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки.
"В" Грім розмахнувся — і вдарив.так, що здригнулась бджола.
АГ Погода стояла сонячна
ибки на вікнах миготіли.
Д Мені чогось сумно й боязно

так, що аж серце моє мре.

39. Складнопідрядним із підрядною частиною наслідку є речення
А За високою стрункою дзвіницею, що так
поривається вгору, десь у білому підхмар'ї

зникають лебеді.
Б

Ота весняна золота бджілка вкинула в хату
щось таке, від чого білі стіни під низькою

В

стелею осміхнулися.
Край неба на сході помітно блідне, так що
в ньому вже можна розпізнати сіру пелену
розірваних вітром хмар.
Від маяка в море виходила піщана коса, яка
закінчувалася довгою грядою підводного каміння.

Д У зарості парку вкралося озеро, що було притулком тиші
й суму для кількох білих скульптур над водою.

40. Складне речення з підрядним обставинним допустовим утвориться,
якщо серед варіантів продовження речення У змаганнях ти обов'язково

переможеш... вибрати
адже тренуєшся дні і ночі.
якщо до мети йтимеш упевнено.
коли докладатимеш усіх зусиль.
так що пакуй валізи на чемпіонат.
хай як не стараються твої суперники.
що»
41. Складнопідрядним із підрядною допустовою частиною є речення

А Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим
і СИЛЬНИМ.

Тепла ще не було, дарма що минуло кілька днів березня.
Поки мати страву носила, батько став
частувати старостів.

Займаю саме те місце, яке мені визначила доля,
й не прагну кращого.

Мабуть, тому що село коло річки близько,
Ы
тя

таке все свіже, зелене та ярке.

232


42. Складнопідрядним із підрядною допустовою частиною є речення

А

Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови так,
що на них ледве держались шапки.

Хіба на Поділлі може народитися людина, яку б обминула
пісенна стихія, щира вдача?
== Справжній письменник повинен прагнути до того,

щоб читачі глянули на себе, на свій народ його очима.
Хоч земля ще й не протряхла після дощу, проте косарі,
поспішаючи впоратись з урожаєм, уже таборились.
=
=

Як тільки вийдеш за поріг, лишивши рідний клас,

немало сонячних доріг тобі розкрилить час.
43. Установіть відповідність.

Вид підрядного
речення
1 обставинне допустове
2 обставинне умови

Приклад
А Куди голова задумає, туди ноги
понесуть.

3 обставинне місця
4 обставинне міри і ступеня

Б Що темніша ніч, тим яскравіші
в ній маяки.
В

Коли терпінню приходить край,

народ мов буря.
Г

Держімося землі, бо земля

держить нас.
Д Не бійся правди, хоч вона гірка.

44. Установіть відповідність.

Вид підрядного
речення

Приклад

1

означальне

А

2
3

з’ясувальне
обставинне наслідку

є народом сліпців.
Б Я сідаю на горбик зігрітий,

Народ, що не знає своєї історії,

4

обставинне мети

щоб ключі журавлині зустріти.

В Струни чекають, щоб пальці
торкнулись до них.
Г Дарма що сніг хрумкотить під
ногами, але весна своє бере.
Д Дощ тут випав менший,
так що ледве прибив

пилюку.

249


45. Установіть відповідність.

Вид підрядного
речення

обставинне
обставинне
обставинне
обставинне

Приклад

часу
причини
умови
міри

і ступеня

Украй стривожилась земля,
коли в похід послали атом.
Стояли двоє посеред весни там,

де вербичка віття нахилила.
Чим більший поет, тим глибші
корені його творчості.

Як рясно квітує горобина, то
добрий буде урожай вівса.
Журяться квіти, що на світанні
Ыы
р
чи
мечы

скоро їх вкриють сніги, білі сніги.

46. Установіть відповідність.

Вид підрядного
речення
обставинне допустове
обставинне мети
з'ясувальне

Приклад
У гущині заростей, де повітря

стояло непорушно, було жарко.
Мабуть, солов'ї знають, де весна

зимує.
А де нема любові і страждання,
там не живе, не б'ється і життя.

означальне

Щоб прийшло на землю сподіване
щастя, треба великої праці.
Я відкриваю світ собі щодня, хоч,
оо
зо
Ыы
сь

може, він стократ уже відкритий.

47. Установіть відповідність.

Вид підрядного

Частина
речення

речення

Проспівай мені ту пісню,
що...
Було холодно, дарма
ЩО ....
|

обставинне
допустове
обставинне

Не знає спокою,

обставинне

ХТО

|

Вода в Дніпрі піднялася,

так що ....

234

порівняльне
наслідку

означальне
нм
яп з'ясувальне
р


48. Установіть відповідність.

Частина
речення
1 ... працював, хоч 1...
2 . . прийшла, щоб...
3 ... зщулився, бо...
4

Вид підрядного
речення
А обставинне
допустове
Б обставинне

. . напишу, ЯКЩО...

міри
і ступеня

В обставинне
мети
Г обставинне
причини
Д обставинне
умови
Безсполучникове складне речення.
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
Складне речення з різними видами зв'язку

Безсполучниковим називається речення, частини якого пов'язуються без сполучників чи сполучних слів, а лише інтонаційно: Защебетав
соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).
Розділовий

той

правио

|

прилад

частини виражають одночас- | Малі озера блискають незлісно,
ність або послідовність подій | колише хмара втомлені громи
ЧИ ЯВИЩ
(Л. Костенко).

двокрапка | а) друга частина розкриває
зміст першої, доповнює її,

конкретизує:
[
1: [конкретизація].

Наснився мені чудернацький
базар: під небом, у чистому

полі, для різних людей, для
| щедрих і скнар, продавалися
різні Долі (Л. Костенко).

б) друга частина вказує на
У душі хлопець непокоївся:
причину того, про що йдеться | весна видалася засушливою

в першій:
[
1: [причина].

(Г. Тютюнник).

а) друга частина порівнюєть- | Рада б зірка зійти — чорна
ся з першою чи протиставля- | хмара заступає (І. Франко).
ється ЇЙ:
[
1 — [порівняння /

Ще сонячні промені сплять -досвітні огні вже горять (Леся

протиставлення.

Українка).

235


Продовження табл.
Розділовий
знак

крапка з
комою

Правило
р

6) друга частина виражае

Повіяв вітер по долині — пішла

наслідок, різку зміну подій
чи є висновком: |
|—
[наслідок /висновок].

дібровою луна (Т. Шевченко).

в) перша частина виражае
час чи умову:
[час/умова] -- |
Ї.
і

Назвався грибом — лізь у кошик (Нар. тв.).
Ідуть роки -- виростають діти (Т. Коваль).

| частини не тісно пов'язані за | Усміх пославши в останнім
змістом і мають усередині
промінні, згинуло радісне літо;

дощик уїдливий, дощик осінній

свої розділові знаки

сіється, наче крізь сито

(Г. Чупринка).

Зауважте! Складне речення може поєднувати різні види зв'язку:
безсполучниковий і сполучниковий; сурядний і підрядний; можливі й інші комбінації. Такі конструкції називають реченнями з різними видами
зв'язку: Мужі учені, бородаті архіви кинулись трусить: чиїм ім'ям цей

град назвати, щоб вознести на цілий світ (Л. Костенко).
Вправа
Поставте розділові знаки.

1. В любові грішних не буває сама любов гріхи вбиває (Г. Чубач).
2. Впало покосами літо пахне у хаті травою (Г. Чубач). 3. Глянь моя мила
зорі повисли над Дніпром (П. Тичина). 4. Така судьба усіх співців чудових
їх тернами увінчує життя (І. Кочерга). 5. Не щебече соловейко в лузі над
водою не співає чорнобрива стоя під вербою (Т. Шевченко). 6. Подивилась

ясно заспівали скрипки (ЛП. Тичина). 7. У прибережних вербах щебече
птаство зелений комиш стоїть нерухомою лавою (М. Коцюбинський).

Завдання в тестовій формі
1. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)

А
Б
В
Г
Д

236

Була б охота знайдеться робота.
Поглянув я на ягнята не мої ягнята.
Білі мухи налетіли все подвір'я стало біле.
Поглянь в обличчя тоді питай про здоров'я.
Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б'ють меди скажені.


4. Між частинами безсполучникового складного речення
вити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

треба поста-

Б Торгуй правдою більше бариша буде.
В
Г

Угорі почало виднішати місяць зійшов.
Хочеш їсти калачі не сиди на печі.
Д Як зараз бачу ген горить мій степ.

З.

Між частинами безсполучникового складного речення треба поста-

вити кому в рядку (розділові знаки пропущено)

А

Впаде мороз на яблуневий цвіт залишимося

без врожаю.
Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі

стовбури.
І диво дивне сталося із ним совість заговорила.

Сумно місяць поглядає в нього братика немає.
Прийде
осінь у засіках буде хліб золотий.
ни
п

4. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)
А Міцна сім'я міцна держава.
Б Світали ночі вечоріли дні.
В Ловив рибку впіймав рака.
Г Подивлюся серце защемить.
Д Небо зоряне завтра дощу не буде.

2, Після речення Цвітуть яблуні... треба поставити кому, якщо серед
варіантів його продовження вибрати
А пахнуть білі гречки.
Б
В
Г
Д

прийшов травень.
значить справжня весна.
вишні ж уже відцвіли.
розносяться пахощі навколо.

6. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.
Б Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.
В Віз ламається чумак розуму набирається.
Г Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.
Д Вихід із становища один потрібні негайні енергійні
заходи.
237


7. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)

А Саду нашого не впізнати густим роєм білого цвіту облшило
кожну гілочку.
Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.
Та диво дивне в лютій тісноті я відчуття безмежжя не втрачаю.
Та сам я шукав не істини модні розшукую в хаосі власну особу.
А тумани вже давно щезли розвіяли їх сині вітри й вітерці.
ния

8. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Осінній вечір морозом дихав у небі місяць немов п'ятак.
Б Готичні смереки над банями буків гаркаві громи над країною крон.
В Вечорами вже не співали дівчата не витинали гопака гармоністи.
Г Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.
Д Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.
9. Між частинами безсполучникового складного. речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А Дощ упав на жито будем краще жити.
Б І причувається десь пісня за горою лине.
В Волосся вигоріло ходив без шапки довго.
Г Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.
Д Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.
10. Після речення Ранок сонячний... треба поставити тире, якщо серед
варіантів його продовження вибрати
А подуває легкий вітерець.
Г вечір доволі холодний.
Б у небі жодної хмаринки.
Д сади буяють ароматами.
В море виграє хвилями.

11. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Весна іде красу несе.
Б Я знаю мова мамина свята.
В

Боятися вовків у ліс не ходити.

Г Нештука ганьбити штука ліпше зробити.
Д Будеш сіяти з сумом вродить печаль.
12. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)

А Закрався вечір одшуміла праця.
Б Дощ упав на трави оживуть отави.

238


В Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?
Г Світило сонце парувала земля.
Д Зрубав дерево посади два.

13. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар
високий корабель.
Б На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі горять
на тарелях латать.
В Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.
Г Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.
Д Небо скоро затяглося хмарами стало мрячити.

14. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)

А Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.
Б Здається чую лопають каштани жовто-зелену викидають
брость.
В Править хтось малим човенцем в'ється стежечка злотиста.
Г Не русалонька блукає то дівчина ходить.
Д Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
15. Після речення Гамір умить стих... треба поставити двокрапку, якщо
серед варіантів його продовження вибрати
стало чути навіть політ бджоли.

навіть дерева стоять безшелесно.
пролунав дзвоник на урок.
усе навколо принишкло.
навколо запанувала дзвінка тиша.
м»

16. Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є реченНЯ

А Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.
Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в
прах зоряну павутину.
== Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша,

садок ніби відпочивав.
Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся
вересневий.
| Планета сива над віками крутиться, минають дні,
і пахне сіножать.
а.

239


17. Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком є речення
А

Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних
дорогах знявся вихор.
І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози,
лелека пливе в висоті.
‚ Не щебече соловейко в лузі над водою, не співає чорнобрива,

стоя під вербою.

Скрізь, де пройшов дощ, свіжо -- нарешті дочекалися прохолоди
й поживи землі.
Д Кажуть люди: пальцем торкнеш ластів'яче гніздо — птиця
одразу покине ваш двір.
РЕ

18. Складним із підрядним і сурядним зв'язком є речення
А Набілу гречку впали роси, веселі бджоли одгули,
замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.
Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий
світ пісні вплітає в твою розмову.
"> Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами,
земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.
Ре) Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні
чорноокі стоять до холодів.
|

є Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим
гіллям, так що аж темно під ним.

Повторення
(синтаксис складного речення)
1.

Установіть відповідність.

Характеристика
речення
1 складносурядне
2 складнопідрядне
3 безсполучникове
4 складне з різними
видами зв'язку

Приклад
|
А

Посріблені ліси окуталися тінню,
(а небосхил горить і віти золотить.
Б Я Нептуну півкопи грошей вруку суну,
(аби) на мор! шторм утих. | МА
В _Скр:зь: на подвір'ї, 1 в саду, і на: ат

-

все тяглося до сонця і раділо йому.\
Г У цьому ж лісі я пив самоту осінню, тут
весну цілувала ти під шелест верховіть.
Д Щесніг кругом, ще голі віти в дуба, і не
курличуть в небі журавлі.


2.

Установіть відповідність.

Характеристика
речення

Приклад

1 складносурядне

А Історичні факти лишаються фактами, їх

2

складнопідрядне

3
А

безсполучникове
складне з різними
видами зв'язку

можна по-різному пояснювати, але не

замовчувати.
Б Чортакрути за хвіст, а він радий: довший
хвіст виросте.
В Як добре те, що смерті не боюсь я і не
питаю, чи тяжкий мій хрест.
Г Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить
в віконнім склі.
Д Знов зустріча земля годину літню і дерево
пахучо зацвіта.

3. Установіть відповідність.

Характеристика
речення

Приклад

1 складносурядне

А У небі весело шугають ластівки і співають

2

жайвори, коли пригріє тепле весняне

складнопідрядне

3 безсполучникове
4 складне з різними
видами зв'язку

сонце.
Б Здається, сама земля горить по обріях,
тривожним, багрянистим світлом
В

виповнює всю цю вітряну степову ніч.
Травневий день в кільці заграв на сполох

бив всіма громами, і блискавка небесні
брами розчахувала навкруги.
Колими йшли удвох з тобою вузькою
стежкою по полю, я гладив золоте колосся,
як гладить милому волосся щаслива жінка
наречена.
Д Зелена трава горить-палає зеленим огнем,
на її довгих листочках грає й сяє чиста
роса.

Г

241


4.

Установіть відповідність.

Характеристика
речення
1 складносурядне
2

складнопідрядне

З
4

безсполучникове
складнез різними

видами зв'язку

Приклад
А

Зобличчя молодого студента не сходив
вираз таємного болю, терпіння, хоча після

Б

першого погляду це годі було помітити.
Надворі, під тополями, була тиша, і тільки

краплі води, спадаючи одна по одній з
водограїв, ледве чутним плесканням
порушали ту тишу.
В Не зозуля в лузі затужила, не пташина
в тузі голосила, то сестричка лист писала,
на сторону посилала.
Г Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець
торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і

листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева.
Д Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум
пташиного крила, цокіт копит — усе
резонувало тут надзвичайно лунко, чисто,
повноголосо!

9.

Установіть відповідність.

Характеристика
речення
1 складносурядне
2

складнопідрядне

3
4

безсполучникове
складнез різними
видами зв'язку

Приклад
А Невеликі струмки живляться водою з
трьох основних джерел: дощу, льодовиків і

підземних вод.
Б Деякі птахи втратили здатність до польоту,
серед них — ряд великих довгоногих
пернатих, що ведуть наземний спосіб
життя (страуси, ему, нанду).
В У пінгвінів крила перетворилися на ласти, за
допомогою яких цей птах швидко борознить
холодні води Антарктики в пошуках риби.

Г

Більшість приматів живе не деревах;
сильними гнучкими пальцями вони
можуть тримати їжу та різноманітні
предмети і маніпулювати ними.

Д Успіх тварин у боротьбі за існування
залежить від їх здатності знаходити корм,
сховище і партнерів, і не останню роль
відіграють тут розміри тіла.


6.

Установіть відповідність.

Характеристика

Приклад

речення

1
2

складносурядне
складнопідрядне

А Праворуч, позначаючи обрій, порскають
іскрами вогненні острівки - то горять

3 безсполучникове
4

складне з різними

селища.
Б

видами зв'язку

Якщо журавлі пізніше звичайного відлі-

тають у вирій та ще й при західному вітрі,
то зима запізниться.

В

Г

То хмара затягне все небо аж до горизонту,
то сонце сховається за високими гірськими
вершинами.

Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу, нагадували мальовничі акварелі
Левітана.

Д Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під
снігу так свіжо, що, здається, надворі
стоїть весна.

Пряма мова
Прямою мовою називається чуже мовлення, передане дослівно,
з повним збереженням змісту, форми та інтонації: «А нашому братові, —
увернув грізно Чіпка, — треба стерегти свого брата, а не тільки про себе

думати» (Панас Мирний, Іван Білик).
Пряма мова зазвичай супроводжується словами автора, які вказують,
кому вона належить. Щодо прямої мови вони можуть займати різну позицію (стояти перед прямою мовою, після неї чи всередині неї).
Розділові знаки при прямій мові

«П», - а.
«П?» – а.

«П!» —а.

«Не на тебе ждать я буду», — поет відповідає.
«Хто ж се я?» — поет питає.
«От спасибі!» — крикнув лицар.

Тут поет не втерпів: «Хто там?»

| А — слова автора, П - пряма мова.

243


«П,- а, - п». |«Голос маю, — каже лицар, — та не тямлю віршування...»
«П, —а. — П». | «НІ, се я, — озвався голос. — Маю справу пильну дуже».
«П? — а. — П». |«Що ж? -- поет на те говорить. — То за ручку та й до шлюбу!»

«П! — а. — П». |«Годі жартів! — крикнув згорда. — Бо задам тобі я гарту!»

(Леся Українка)

Зауважте! Окремого коментаря потребує випадок, коли слова автора
стоять у середині прямої мови. Після слів автора ставиться кома з тире й
пряма мова починається з малої літери, якщо слова автора стоять не на межі двох речень прямої мови, а в середині одного речення прямої мови: «Що

ви, — кажу, — шукаєте?» (Л. Костенко).
Зауважте! Коли одна частина слів автора стосується тієї частини

прямої мови, яка йде перед розривом, а друга — тієї, що йде після НЬОГО,
то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери (<П, — а: — П».): «Знаю, що по закону, — сердито

відповів на те Лозовий і додав: — Вишняку шкода» (В. Дрозд).
Цитата як різновид прямої мови
Цитата -- дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для
підтвердження якоїсь думки: Недарма Михайло Коцюбинський називав
себе в листах вогне- і сонцепоклонником, а в новелі <Гиеттегго» писав:
«Сонце!Я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що

_ вийде з того насіння. Може, вогні?» (Н. Калениченко).

Коли цитата оформлюється як пряма мова, тобто супроводжується

словами автора, то вживаються

розділові знаки, як і при прямій мові:
Іван Драч пише про Пабло Неруду: «Цікаво стежити за цим мислителем
і витівником, за цим континентом образності...» (Д. Павличко).
Цитати беруться в лапки. Якщо цитата є частиною речення, то вона
пишеться з малої літери: Вільгельм фон Гумбольдт наголошував, що «в мові — дух нації» (З підручника).
Якщо цитата наводиться неповністю, то на місці пропуску ставиться
три крапки: Слово для Лесі Українки — це «гострий, безжалісний меч... що
здійма вражі голови з плеч» (З підручника).
Коли цитують віршований текст, то його в лапки не беруть, а коли
пишуть суцільним рядком, то оформляють як звичайну прозову цитату:
Мотив збройного повстання за краще життя звучить у рядках:

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте

Г вражою злою кров'ю
Волю окропіте (З підручника).
Вправа

Поставте розділові знаки.
1. Жалілася свиня Ніяк не розумію за що так люди хвалять Солов'я?
(В. Симоненко). 2. Добрий вечір сказав він проходячи у ворота Чи у тебе Ма-

244


ріє усе тут гаразд? (Вал. Шевчук). 3. Писанка ще мало досліджена говорить
учений і додає Але є переконливі докази що вона була відома ще задовго до
нашої ери (В. Скуратівський). 4. Степанку спитала вона схиляючись до
хлопця чого ти такий сердитий? (В. Підмогильний). 5. Не беріть од баби гостинця бо вона злодійка крикнула Мотря зі своєї хати (І. Нечуй-Левицький).

Завдання в тестовій формі
1.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А «Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим 1 будапештські

труби» — не втримався Хаєцький.
Б

«Гриміла наша мінометна і гриміти буде!», — запевнили
товариші Васю на прощання.

В

Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати:

«Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару».
Котився віночок по полю, просився у женчиків додому — «Возьміте мене, женчики, з собою та занесіть мене до господаря в стодолу».
Д «О Лавріне, ти переміг мене, — сказав схвильовано Крауз:
— Я хотів просити тебе про дочку».

Г

2.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні

«Христе, тікаймо!», — твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.
«Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», — жалівся дід.
Тоді громада загула прелюто: — «Вона ж свій злочин
визнала прилюдно!»
«Це я, ваш Пірат, впізнаєте? — гавкав він крізь сльози —
О, який я щасливий!»
|
Як
ударив
вдруге
—
вона
й
попросилась
—
«Не
рубай,
то
Бор
Ы
коханий, бо я — твоя мила».

3.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А «Мати Божа, Царице небесна, — гукала баба в саме небо, —
голубонько моя, святая великомученице, побий його,

невігласа, святим твоїм омофором!»
Б

Олеся... промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі,

«Прощайте, матінко моя рідна, не забувайте мене, не забудете?»
«Гальт! Руки вгору! Виходь!», гукнув німецький ефрейтор,
з'явившись на порозі якраз в момент пострілу.
Г Подивився ще раз з-під волохатих брів на хворого і сказав
«Тут ти вдома. Зрозумів? На багато верстов кругом тут
тільки праліс та звірі, а людей нема».
Д «Мамо... — і затнувся, дивлячись на матір: — Дозвольте вас
так називати, бо ви ж така... як і моя мати».

В

245


4.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я -- Григорій Многогрішний. А за що -- цей пес сам знає».
«Ти, Михайле, - кажу, — хоч би разочок на неї глянув.
Бач, як вона до тебе світиться».
Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила

твого тата. А ти на нього схожий...»
«Цирк? — перепитав Оверко, — Рід наш великий, голови
не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять».
чо
її
о
з Нема Січі; очерети у Дніпра питають: «Де-то наші діти

ділись, де вони гуляють?»
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
«Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам. —
Де він? Чи в світлиці,
чи в пасіці?»

«Нащо ви одв'язали нашого коня та заперли в свій хлів? — крикнула Мотря: Не святі ж прийшли з неба та одв'язали його!»
Тоді вдова Бобренчиха озвалась: «Та вуха ж в'януть на таку
олжу! Вона сама Грицькові нав'язалась».
Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи:
«Є — нема, є — нема, є...»
«Це - кінець!» — нестерпною іскрою пронеслося у свідомості.
ово
что
їн
ть

Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «З тобою мова буде потім, — сказав Іван. - а я служу
революції, Інтернаціоналу».
Б Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав:
«Причому тут пісні?»
В «Хтось нетутешній, — бурчав крізь зуби. — Іч, іроди! Двоє,
видать, були. Не тайгові — тайгові не порушать закону».
Г Марія просить: «Корнію, любий. Маєш карбованця, купи малень-

Д

ке поросятко. Вигодуємо, і на Різдво ковбаска буде».
Вже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві:

«Перебрався б ти до нас!»

Правильно оформлено цитату в реченні

А «Мова -- то серце народу; гине мова -- гине народ», це спостереБ

ження І. Огієнка містить у собі велику і сумну правду.
Шевченко був глибоко переконаний, що український народ порве
кайдани колоніалізму, тому й заявляв —

«Борітеся -- поборете!»

246


В

Шевченко вірив у велике майбутнє України й українського
народу і палко закликав своїх земляків:

Ічужому научайтесь,
И свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає...
Ідеологи звинуватили Миколу Руденка, як він сам згадує,
в «Грубих помилках у поетичній творчості».
Д Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «поряд із Шевченком,
Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським... наполегливо
розвивала й зміцнювала літературну мову...»

Правильно оформлено цитату в реченні
А У статті про О. Кобилянську сказано, що «Класичним
зразком алегоричної мініатюри є поезія у прозі «Рожі».
«Борітеся -- поборете!» -- цими словами Т. Шевченко став
на захист усіх поневолених.
09 Сухомлинський вважав, що: «вміння читати — означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків».
Борис Буряк пише, що: «В художній структурі сценаріїв і
==
фільмів О. Довженка завжди присутній сам автор».
ТА Важливу композиційну роль відіграє монолог Мавки,
що починається словами
«О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,

Чистим, палючим, як добре вино,
Вільними іскрами вгору злетіло».

Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні
А Шевченкове «...треба миром, громадою обух сталить...» стало
афоризмом.
Б Образ Прометея Шевченко використав як символ мужності,
В

нескореності, а отже, і остаточної перемоги: «Не вмирає душа
наша. Не вмирає воля».
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», —
так визначає роль мови в житті нації Л. Костенко.

Іван Франко назвав Івана Нечуя-Левицького: «всеобіймаючим

оком Правобережної України».
Д Маланюк у сонеті «Шевченко» порівнює Кобзаря з його ж
літературним героєм:
Гонта, що синів свяченим ріже,

У досвітніх загравах — степа
З дужим хрустом випростали крижі.

247


10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні
А Словами: «Від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась»
Євген Маланюк характеризує пізнього Павла Тичину.
Б Композицію роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» О. Білецький
характеризував як «будинок з багатьма прибудовами й надбудовами».
В Золя написав колись палку статтю «Що я ненавиджу», яка закінчується так: «А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю
пристрасну любов ще з юних літ».
«Слова -- полова, але вогонь в одежі слова!..> — писав Іван Франко.
Рильський
наголошував, що «не тільки в художній
"=
Ді,
літературі, а й у кожному слові людському увага до мови —
доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню
кришталеву форму».
11. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).

Приклад
1, Ет байдуже озвалася матуся:то був не день,
то сполох був, та й годі“
2 А ясень їй киває в верховітті Найкраща в
світі!"
_
а
З , Це!

4

все. Я йду помститися, Олесю, сказала

Христя.
Драбиною ї плещи, та добре! кричала
Кайдашиха Нехай не збирає яєць на нашому
горищі!

Схема речення
А А: «П!»
Б
В
Г

«П», -а.
«П,-а,-п»
«П, –а: — П»

Д

«П! а.

– П!»

12. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).

Приклад
1

2

3

А

Он бачиш там питає дика рожа

Чи я хороша?
Що жйди Іванку покірно
обзивалась Марічка Така нам
доля судилась.
Майстро десь зірвався сказав
Оверко Половець і оглянув степ.
Одчини перше ворота озвався

Шрам а потім біжи собі куди хоч.

248

Схема речення
А

«П, а, — п».

Б «П», —а.
В А: «П?»
Г «П, –а: – П».

Д


СТИЛІСТИКА.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Стилістика -- розділ мовознавства, що вивчає стилі мовлення.
Стиль -- різновид мови, що об'єднує мовні одиниці за їхнім функціональним призначенням у певну структуру.
Стилі мовлення
Стиль

Розмовний

Ознаки

вільність, спонтанність, непідготовленість, емоційність, експресивність, використання несловес-

інформування та
контактування
мовців

них засобів (міміки, жестів)
Науковий

Художній

точність, логічність, інформативна | пізнання та
насиченість, об'єктивність викла- | інформування
ду, відсутність образності
мовців
вияв індивідуальності автора, об-

разність, багатозначність, метафоричність

Офіційно-діловий | логічність, стандартизованість,

Публіцистичний

Конфесійний

вираження
почуттів мовців

однозначність, точність,

інформування та
волевиявлення

відсутність емоційності

мовців

логічність, точність, ясність

інформування та

викладу, образність,
експресивність

вплив на слухачів
(читачів)

піднесеність, урочистість, символізм, експресивність, емоційність

| спілкування вірян,
мова церкви

Спілкування та мовлення

Мовленнєва діяльність виявляється в таких видах: говоріння, слухання, читання, письмо.
Мовлення може бути усним і писемним, монологічним (говорить чи пише одна особа) або діалогічним (говорять чи пишуть дві особи або більше).
249


Мовець, який говорить або пише, -- адресант; той, хто сприймає
(слухає, читає), — адресат мовлення.
Людина, яка хоче успішно використовувати мову, повинна пам'ятати, що її мовлення

має бути змістовним, логічно послідовним,

багатим,

точним, виразним, доречним, правильним.
Текст

Текст -- зв'язне повідомлення, що характеризується змістовою 1
структурною цілісністю й завершеністю, орієнтацією автора на певного
адресата. Текст складається з речень, пов'язаних за допомогою спеціаль-

них засобів зв'язку.
Тема тексту -- коло предметів чи явищ, розглянутих у тексті, це те,
про що оповідає текст. Мікротема -- частина загальної теми. У тексті може бути більше чи менше мікротем, залежно від складності тексту.
Основна думка - ідея тексту, висвітленню якої підпорядковані всі
складники тексту.
Абзац, -- кілька речень, які конкретизують думку, розкривають, розширюють її, це відносно закінчена й пов'язана єдністю змісту частина
тексту від одного абзацного відступу до іншого.
Речення в тексті пов'язані за допомогою таких мовних засобів:

--------

лексичний повтор;
займенники і прислівники (письменник -- він, у давнину -- тоді);
синоніми, перифрази (лев -- цар звірів);
контекстуальні синоніми (Стус -- дисидент);
родові та видові назви (Львів -- місто);
метафори (морські хвилі -- синя одежа моря);
метонімія (Євросоюз -- Брюссель);

-- вставні слова (таким чином, отже);

-- сполучники (але, адже).

Ж

|

я

Типи мовлення

в и

послідовний | враження автора від довкілля, зма- | хід міркувань мовця,
виклад подій, |лювання характеристик івласти- | його ставлення до
фактів, явищ | востей зображуваних предметів
світу, людей,
враження від них

Прочитайте текст і виконайте завдання 1—0 до нього

У великих містах часто складаються несприятливі для життя людей
обставини. Наприклад, одним з агресивних забруднювачів міського середовища є шум.

250


Надмірний шум впливає на органи слуху. Під впливом гучних звуків
барабанна

перетинка

постійно

розтягується,

при цьому

зменшується

її

еластичність. Отже, потрібні дедалі гучніші звуки, щоб вона почала колива-

тися. Розвивається приглухуватість. За статистикою, на цей недуг сьогодні

страждає 10-15 % населення. У 20 % юнаків і дівчат, котрі постійно слухають гучну музику, слух виявився погіршеним, як у 85-літніх людей. Не
менш небезпечним для органа слуху є й використання навушників.
Шум відволікає нас, впливає на нервову систему. Під впливом шуму
змінюється частота пульсу, частота й глибина дихання. У шумному приміщенні до організму людини швидше потрапляють газоподібні шкідливі домішки, що є в повітрі. Тривала дія шуму призводить до швидкої втоми, погіршення пам'яті, зменшення уваги, втрати працездатності, підвищеної дратівливості. Від шуму погіршується сон, після сну люди відчувають утому, головний біль. Усе це дозволило вченим стверджувати, що
шум повільно нас убиває (За Дж. Тревелом).

1.

Найкращий заголовок для цього тексту —
А Хворе покоління
Б Наше нервове життя

В Повільний убивця
Г Навушники -- причина захворювань
Д Зупиніть музику!

2.

У
А
Б
В
Г
Д

тексті НЕМАЄ мікротеми
Шум — забруднювач середовища.
Деформації внутрішнього вуха.
Приглухуватість та її причини.
Мобільні телефони та наш слух.
Утомлюваність від шуму.

3.

Засобом зв'язку першого та другого речень тексту є
вставне слово
займенник
прислівник

метафора
контекстуальний синонім
ням

4. Використані в тексті слова барабанна перетинка, приглухуватість,
нервова система є
діалектизмами
термінами
авторськими неологізмами

образними висловами
розмовними висловами
мм»

251


5.

Стиль тексту —
науковий
художній
офіційно-діловий
розмовний
публіцистичний
Інтел

Прочитайте текст і виконайте завдання 6-9 до нього.

Тисяча уроків українського Герцога

Дього тижня вшановували Анатолія Борисовича Солов'яненка. Вечір, присвячений творчості видатного співака, відбувся в Національній
опері України.

Сьогодні дедалі частіше звертаються до так званих альтернативних
історій: мовляв, якби Україна не мала Анатолія Солов'яненка? Проте
важливіше усвідомити, чому вона не вберегла свого золотого солов'я. Не
подарувала йому, хоч як це дивно звучить, можливості працювати і в такий спосіб не подовжила його віку?
Анатолій Солов'яненко дебютував на сцені Донецької опери — у ролі
Герцога в опері Джузеппе Верді «Ріголетто». Коли артисти показали виставу на гастролях в Іспанії, в одному з видань з'явився матеріал «Шахтарський герцог». Цей сценічний образ став візитівкою співака в усьому світі.
Сім'я Солов'яненків була сшвочою. Унікальним тембром голосу вирізнявся батько (шахтар із дідів-прадідів) — у нього був драматичний тенор.
Після одного зі студентських концертів 18-річний юнак отримав запрошення навчатися професійного співу в провідного соліста Донецького театру
опери та балету Олександра Коробейченка. «Із тебе може щось вийти, але це
коштуватиме величезної праці», -- сказав майстер, почувши спів Анатолія.

Як кажуть на Сході, «важко знайти хорошого вчителя. А хорошого
учня — ще важче». Тандем Коробейченко -- Солов'яненко (учитель —
учень) був унікальним одразу в кількох сенсах, Учні взагалі обожнювали
Олександра Миколайовича: він, крім того, що був винятковим оперним
співаком, сам шив собі костюми для вистав, ремонтував взуття, робив біжутерію для всієї театральної трупи. Практично на всіх сценах світу, крім

Метрополітен-опера в Нью-Йорку, Анатолій Солов'яненко виконував
партію Герцога в костюмах, які власноруч пошив його вчитель...
В Анатолія Борисовича все життя зберігався зошит із назвою «Що
потрібно знати для хорошого співу», у який він вносив нотатки після кожного уроку в майстра. За десять років — з 1952-го по 1962-й — у цього славетного педагога Анатолій Солов'яненко отримав одну тисячу уроків.
Закінчивши Донецький політехнічний, 1954 року він став аспірантом
1 викладачем кафедри нарисної геометрії. На одному з оглядів самодіяльності Донбасу, що проходив у Києві, Анатолія Солов'яненка почув ди-

202


ректор Київського оперного театру Віктор Гонтар. Анатолій Борисович
виконував арію Радомесса з «Аїди». Гонтар не приховував свого захоплення і наступного дня запропонував молодому виконавцеві спробувати
заспівати в опері разом із симфонічним оркестром. Увечері того ж дня
Солов'яненко став стажером Київського оперного театру. А за кілька днів
його викликали до Москви -- узяти участь у концерті. Тоді ж проходив
відбірковий тур молодих вокалістів для поїздки в Італію. У комісії помітили українського тенора. Анатолій Солов'яненко поїхав на стажування.
За законами альтернативного жанру варто поставити запитання:
«Якби Солов'яненко залишився за кордоном?..» Світлана Дмитрівна, його дружина, розповідає: «Ми жили кілька років в Італії, США, і щоразу я
бачила, що Анатолій сумує за рідною домівкою.ЗМ Оу ставало тяжко на
душі, і ми поверталися в Україну».
Нині, на тлі аудіовізуального «розмаїття», диски Анатолія Солов'яненка не так просто знайти. Почути його голос у партіях Ленського
(«Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Андрія («Запорожець за Дунаєм»
С Гулака- Артемовського), Надіра («Шукачі перлів» Ж. Бізе), Фауста
(в однойменній опері Ш. Гуно) — справжнє свято.
Пригадуються слова славетного співака: «По-справжньому господарювати ми ніколи не вміли, а коли, на додачу до цього, втратимо ще й духовність,
опинимося взагалі на мілині» (За Л. Бондарчук, газета «Дзеркало тижня»).

6.

Східний афоризм Важко знайти хорошого вчителя. А хорошого учня --

ще важче слугує в тексті

тезою,:яку автор доводить
тезою, яку автор спростовує
аргументом
контраргументом
ре
о висновком
7.

Затипом мовлення текст є

описом з елементами розповіді
розповіддю з елементами опису
розповіддю з елементами роздуму
роздумом з елементами опису
описом з елементами роздуму
р
ЫБ
8.

Стиль тексту —
науковий
художній
офіційно-діловий
розмовний
публіцистичний
упо

253


9.

Жанр тексту —
оповідання

стаття
інтерв'ю
репортаж
м
Д фейлетон
Прочитайте текст 1 виконайте завдання 10—13 до нього.

Гер переможений
Полонені німці зводили цей квартал з любов'ю і розпачем. Спочатку вони
тільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронець чіплявся

поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлота, шнель!» Вони не любили
цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся
фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в
руки, не обривали м'язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига.
Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре

пам'ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував Їх 1,повернувшись до нас, усміхався: «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест,

зв'язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу,
ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.
Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися
картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу -- старий
піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували,
називаючи вдів «фрау».
У Фрідріха теж була фотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не раз нам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже
бачили, а чи хотів похизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь
цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку в нашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був
худий, гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та
співав своїх дурних німецьких пісеньок.
Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав
кров'ю. Охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною.
Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли -- сонця і квіти,
він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.

254


Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до
людей, понуривши голову.
— Бидлота, тобі що — немає нужника? -- гиркнув охоронець і тут же
осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.
Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба.
Осінь видалася теплою, у кінці листопада ми перейшли в новий дім.

Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. Була велика і кошлата,
не квітка, а півсоняха. Я одяглася, вискочила на подвір'я, простягла руку,
щоб зірвати, і відсіпнула. Поруч із нагідкою стояв зроблений із паличок і
зв'язаний нами хрест...
Минуло півстоліття. За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не
струхла і не всохла підлога. Якось син вирішив повісити на стіні поличку. Стіна не піддавалася дрилю, а потім дриль шурхнув у якийсь отвір.
Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. У рукавиці лежала
фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дриль пошкодив їм черевички, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували:

-- Ви не знаєте, де наш тато?.. (Л. Пономаренко).
10. Стиль тексту -науковий
художній
офіційно-діловий
розмовний
публіцистичний
ним»
11. Іншомовні слова гер, шнель, фрау використано в тексті для
відтворення мовлення героя твору
створення почуття відрази до ворога
створення комічного ефекту
протиставлення німців українцям
романтизації зображуваної дійсності
Інтел

12. Дієслово любили в реченні Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок
ужито двічі з метою
посилення уваги до почуттів дітей
протиставлення дитячої любові й жорстокості
вияву співчуття до полоненого німця
висловлення авторського ставлення до Фрідріха
яскравішого зображення життя дітей |
нм»

255


13. Судячи з тексту, автор
>> ненавидить полонених, бо вони є загарбниками
Б засуджує жорстокість переможців до німецьких солдатів
В обстоює прощення й повагу до людської гідності
Г прагне встановити причини страшної війни
Д доводить, що на війні не чинні закони милосердя

2 сл6


ОРФОГРАФІЯ
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о
Написання слів з ненаголошеними звуками е, и, о перевіряється наголосом. Треба змінити форму слова або дібрати спільнокореневе слово
так, щоб сумнівний голосний став наголошеним: великий -- вёлич, поми-

ритися — мир, розумний -- рбзум. Якщо не можна перевірити написання
слова за допомогою наголосу, застосовуємо правила.
Пишеться

е

у буквосполуках
-ере-, -еле-: пелена, черевики

Пишеться и

Пишеться

о

у буквосполуках
-ри-, -ли-:
блищати, тривога

у буквосполуках
-оро-, -оло-:
дорога, колосся

у суфіксах: -ець, -ень, -тель,

у суфіксах: -ик,

-еро, -елезн-: палець, велетень,
учитель, п'ятеро, довжелезний;
-ен-: здійснений, кошеня, письмена; -енн-: мислення, оголошення; -еньк-, -есеньк-, -ечок-,
-ечк-: рідненький, тонесенький,
вершечок, горлечко

-иц(я), -иш(е),

У словах: гончар,
корявий, погано,

якщо е при зміні випадає або
чергується з 1:
осені -- осінь, серпень -- серпня

-иськ: столик, вулиця, вогнище, посміхо-

висько; -ив (о) в ім.:
печиво, мереживо
(виняток: марево,
зарево); -ин-: чужина,
киянин, мамин;
-ичок-, -ичк- (від
-ик, -ии(я): вуличка,
бо вулиця

лопата, товар,
монастир,
богатир (силач),
борсук, отаман,
але: яблуко,

яблуня, парубок,
будяк, мармур,
ворушити,
пурхати

У деяких словах написання літер не можна перевірити: левада, президент, кишеня, директор. Тоді треба звернутися до орфографічного словника.
Зауважте!
В окремих дієслівних коренях [е] чергується з [и]. Букву и пишемо,
якщо далі стоїть наголошений суфікс -а-(-я-): терти, але стирати; забе-

ру, але забирати.
257


Вправа

Уставте в словах пропущені букви е або и.
С..режки, к..шеня, п..ріг, кл..котіти, хв..лювання, л..мон, ос..ледець,
„тень, т..раж, л..бонь, од..колон, р..клама, заруч..ни, ож..ледь, кр..ниця,
мереж..во, тр..вога, д.таль, поч..нання, скр..піти, ап..льсин, бр..ніти,
конт..нент, велос..пед.
вел

У словах зі вставленою е підкресліть першу букву; із позначених букв

має вийти прізвище українського філософа, який на своїй могилі велів
написати: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Завдання в тестовій формі
Літеру и на місці крапок треба писати в усіх словах рядка
ш..потіти, ш.рокий, сп..тати

А

к..сіль, кош..ня, зал..вати

мереж..во, гл..бінь, п..ріг
мар..во, згар..ще, мороз..во
книж..чка, вул..чка, вузл..чок
412090

Літеру и пропущено в реченні

А.
Б
В
Г
Д

Правда холодна, а бр..хня тепла.
Мирта лад — в..ликий клад.
Як не вмієш, то й не б..рися.
Див..ться звисока, а нічого не бачить.
Сини до хати прин..суть, а дочки угли розн..суть.

Літеру е пропущено в реченні
А В юності нам найчастіше виб..рае дорогу серце.
Б Я візьму той рушник, прост..лю, наче долю.
В Багряні хребти попідп..рали небо.
Г Зоря вечірня прост..лає останні смуги на воді.
Д Можна все на світі виб..рати, сину.

4.

Прочитайте речення.
А з(1)мля л(2)жить м(3)дова, а поля пожаті мріють,

дос т(4)гають гарбузи 3(5 )леноребрі.

Літеру и треба писати замість цифри

А1

258

Б2

ВЗ

ГА

д5

на городах


Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А
Б
В
Г
Д

зас..нати, дзв..ніти, др.жати
тр..мтіти, сп..нити, прокл..нати
л..ман, кр..мезний, оз..ратися
с..рпанок, добр..во, кр..шталевий
чуж..нецький, ож..вати, бад..лина

Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А
Б
В

схв..лювати, ос..ледець, пряд..во
пал..чка, в..сочина, кош..чок
д..плом, створ..ння, вогн..ще

Г м.лькати, гл..бінь, скр..піти
Д кр..шити, сем..ро, х..мерний
Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

промов..стий, сх..литися, тр..мати
пр..звисько, вр..ватися, зб..регти
виховат..ль, сел..ще, тр..валий
к..рпатий, т..рплячий, розх..тати
очищ..ння, нам..стинка, поз..чати
ням
Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

сл..вовий, перепл..вуть, д..таль

бл..скавиці, одгр..міти, муз..ка
печ..ніги, кр..тичний, заруч..ни

хр..зантема, велос..пед, с..режки
конт..нент, гор..зонт, п..рукар
нм
Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
зл..генька, пр..вітний, кл.новий

зап..чалитися, хр..бет, зв..чайний
м..нувшина, д..белий, дол..нька
п..чатка, зап..речити, л..дацюга
д..вина, гр..чаний, м.тушливий
ним»

10. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
тихес..нький, вос..ни, видов..ще
куч..рявий, зн..нацька, пл..скатий

об..реги, зас..лити, невм..рущий
л..ментувати, стр..міти, скр..бти
вир..нути, дал..ч1нь, оч..видець
м»

299


11. Букву ена місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
розч..сати, Шдстр..гати, бр..хати
ап..льсиновий, м..даліст, пташ..чка
спост..реження, хвил..чка, побл..зу
мисл..ння, виш..нька, автор..тет
суп..речливий, вар..во, од..колон
нм

12. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А р..бристий, р..веранс, р..дати
Б
В
Г
Д

марм..лад, пел..на,
в..ршина, св..стіти,
вер..щати, р..візія,
ч..новник, об..рти,

през..дент
р.зонанс
хр..стини

тв..рдиня

15. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А р..кламний, тр..нування, цуц..ня
Б поч..нати, дощ..чка, р..монтний
В зд..вований, п..стливий, ож.ледь
Г буз..на, м..режка, справ..дливий
Д обл..денілий, пр..стиж, л..бонь
14. Прочитайте поезію.
М(1)нає літо. Осінь вже бр(2)де,
Лісів багрець торкнувся вер(3 )сневий.
Г пахне чебр(4)цем, і листя де-не-де,
Кружляючи, лягає під д(5)рева.

Літеру и треба писати замість цифри
А 1

№сля
со
у159

13, Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
к..шеня, к..п'ятити, л..генда

бр..ніти, вит..рати, скр..піти

тр..вога, ст..блина, ож..вати
д..ректор, зд..рати, мер..хтіти
т..рпіти, п..ріг, прим..ритися
нм

260


16. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А

шел..стіти, г..рой, глиб..на

Б б..региня, скр..готати, л..мон
В кл..котіти, заб..ру, ст.жина
Г

л..тіти, мереж..во, пов..рхово

Д зам. .сти, мороз..во, пош..пки

17. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
вул..чка, оч..рет, ч..мпіон, юр..сдикція
ф..стиваль, гр..чаний, плет..во, в..чоріти
зам..рехтіти, гус..ниця, л..вада, т..раж
ал..горія, скл..піння, ш..ренга, дон..чка
369
01
5 бр..ніти, вел..тень, зайч..ня, Водохр..ще

18. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А д..шевий, лот..рея, ст.блина, щ..бетання
Б
В
Г
Д

щі..дрівка, вел..чезний, вист..лити, ч..пурний
сут..ніти, в..рещати, кол..скова, в..рболіз
в..черя, кр..тичний, благоч..стивий, м..даль
кл..котіти, тр..вожний, в..селка, ш..потіти

19, Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
зуп..няти, ч..рствий, д..сяток, м..дівник

сем..ро, з..леніти, об..режний, вовч..ня
справ..дливість, д..вина, в..теран, бер..зень
заруч..ни, сел..зень, пол..тіти, с..лянський
эм»
Д ч..решня, кр..латий, пл..чима, пш..ниця

20. Прочитайте поезію. |
Л(1)тять, пл(2)вуть і сурмлять ув імлі
шовкові, жовті й с(3 )зопері птиці
із конт(4)нентів чорної з(5)млі
у рідні гнізда, на свої кр(6)ниці.
Літеру е треба писати на місці цифр

А

1,3
д
1,
5,

2 )со
сл
С»
>
ун
91
139

261


21. Букву о на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А
Б

к.тушка, ак..рдеон, .таман
ак.мпанемент, к..жан, „ренда

В п..ром, сарк..фаг, трансп..рант
к..нфорка, пат..логія, к..шалот
Д ф..нікулер, ді..рама, п..ролон
22. Букву о на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А г..лова, п..лтавський, б..гатство
Б

к..лосся, вор..шити, д..ріжка

В к.зак, марм..ровий, з..зуля
Г пар. .бок, г..нчар, оп..лонка

Д б..рсук, кр..хмаль, м..настир
23. Букву о на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А с..кира, кр..пива, п..ртрет
Б ябл..ко, г.лубиний, л..пата
В к..жух, п..ріг, б..гатир (заможний)
Г

сл..в'яни, ч..рнило, к..зан

Д т..вар, к..миш, марм..р

24. Правильно написано всі слова рядка
А допомогати, коровай, зломити
Б отаман, горячий, ламати
В солдат, богато, качан
Г ганяти, багач, паганий

Д

калач, допомога, гонити

Спрощення в групах приголосних
Спрощення відбувається у вимові й позначається на письмі
в групах приголосних

ыыы
мета
слн

—

сн

рдц — ри

262

мисль

-- умисний

сердечний — серцевий


Продовження табл.
Спрощення відбувається у вимові й позначається на письмі
в групах приголосних

рни — ни

чернець — ченці

зкн —зн

бризки — бризнути

скн — сн

блиск — блиснути

Винятки: вискнути, випускний, тоскно, скнара, скніти.
Спрощення НЕ позначається на письмі

у словах зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк,

шістнадцять і похідних
у прикметниках, утворених від іменни- |форпост -- форпостний,
контраст -- контрастний
ків іншомовного походження на "ст
кістці, невістчин, туристський,
гігантський, студентство

у групах приголосних сти, стч,
стськ, нстськ, нтств

Зауважте! У словах невістці, шістдесят 1 подібних спрощення не
позначається на письмі, але відбувається у вимові.

Вправа
Уставте на місці крапок, де потрібно, пропущену букву.
Мес. ник, хвас.ливий, піаніс..ці, артис.чин, автовлас.ник, протес..ний, контрас.ний, радіс..но, балас..ний, пес..ливий, шіс.надцять,
учас..ник, запяс..ний, совіс..ний, якіс..ний, кіс..лявий, шіс..десят, чес..ний,

улес..ливий, рідкіс.ний, форпос..ний, турис..ці,
рос..няк, йодовміс..ний, випус..ний, контекс..ний.

архівартіс..ний,

хво-

У словах, де спрощення приголосних позначається на письмі, підкресліть
першу букву; із позначених букв має вийти ім'я легендарної піснетворки
ХҮП століття.

Завдання в тестові формі
1.

Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний
совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний

шіс..надцять, очис..ний, доблес..ний
учас..ник, зап’яс..ний, швидкіс.ний

хвас..ливий, улес..ливий, щас..ливий
нем

263


Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка

тиж..невий, форпос..ний, вартіс..ний
хвас..нути, піс..ний, заздріс..ний

шус..нути, кіс..лявий, буревіс..ний
облес..ний, ус..ний, швидкіс..ний
беззахис..ний, компос..ний, доблес..ний
нм
Спрощення

приголосних

позначається

на письмі

в усіх словах

рядка

прихвос..ні, хрес..ний, напас..ник
зловіс..ний, шіс..сот, корис..ний
кількіс..ний, хворос..няк, бриз..нути

страс..ний, боліс..ний, зап’яс..ний
навмис..не, балас..ний, ненавис.ний
ня

Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
сер..цевий, мес. ник, контекс..ний
блис..нути, мас..ний, особист!с..ний
пес..ливий, захис..ник, піз..ній

рад1с..ний, аванпос..ний, зліс..ний
совіс..ний, безжаліс..ний, фігурис.ці
щннтеть

Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
перс..ні, випус..ний, тріс..нути
аген..ство, капос..ний, якіс.ний

артис..
ці, хрус..нути, зас..ланий
невіс..чин, тиж..невик, умис.ний
влас..ний, ціліс..ний, шелес..нути
ням

Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
буревіс..ник, шіс..десят, корис.ливий
чес..ний, мас..ниця, щиросер..ний
млос..ний, шубовс..нути, рідкіс..ний
виїз..ний, гіган..ський, хрес..ний

- звіс..но, захис..ний, студен..ство
ням

ГА Спрощення в груш приголосних треба позначати на письмі в усіх
словах рядка
балас..ний, ви!з..ний, захис..ний

перехрес..ний, зап'яс..ний, якіс..ний
тиж..невий, випус..ний, в1с..ник
"34
21
2 мас..ний, очис..ний, зліс.ний
>

Д форпос..ний, безшелес..ний, перс..ні

264


8. Спрощення
словах рядка

в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх

стис..нути, учас..ник, медаліс..ці

наміс..ник, ціліс..ний, хрус..нути
влас..ний, гус..нути, хвас..нути
двоміс..ний, кіс.лявий, піс..ний

компос..ний, прос..лати, доблес..но
мель
9. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх
словах рядка
буревіс..ник, со..нце, страс..ний
совіс..ний, контекс..ний, корис. ний
зліс..ний, шіс..сот, ненавис.ний
надк!с..ниця, навмис..не, сер..це

ють
Інпристрас..ний, почес..ний, пес..ливий

10. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх
словах рядка
А прихвос..ні, щотиж..ня, боліс..ний
Б
В

почес..ний, мас..ниця, окупан.. ський
безкорис..ливий, хвас..ливий, облес..ливий

Г

мес.ник, шіс..надцятий, безчес..ність

Д особистіс..ний, хворос..няк, перелес..ник

11. Спрощення
словах рядка
А
Б

в групі приголосних

треба позначати

на письмі в усіх

жаліс.ливий, аванпос.ний, одномас.ний
волейболіс..ці, надшвидкіс..ний, захис.ний

В благовіс..ний, капос..ний, заздріс.ний
Г корис..но, передвіс..ниця, журналіс.ці
Д реміс..ник, комендан..
ці, безвиїз..ний

12. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх
словах рядка
А безпристрас..ний, кар'єрис..ці, тиж..ні
Б радіс..ний, безчес..ний, турис..ці
В

артис..чин, напас..ник, хрес..ний

Г

хвас..ливий, влас..ний, шіс.надцять

Д заздріс..ний, збриз..нути, безвиїз.
но

265


13. Правильно написано всі слова рядка
виїзний, форпостний, студенський
тижневий, ненависний, хворостняк
доблесний, піанісці, шістдесят
вісник, перехрестний, компостний
проїздни
нм й, аспірантський, пестливий

14. Орфографічну помилку допущено в рядку
А Здолати втому допоможе контрастний душ.
Б Заповідники сприяють охороні рідкісної флори.
В Відбулася позачергова сесія областної ради.
Г Через замети ми безвиїзно просиділи в селі.
Д Ви можете під'єднати швидкісний Інтернет.

Зміни приголосних за творення слів
Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ- та
іменників за допомогою суфікса -ствВипадок зміни приголосних

й
2
А.
а. Ах
ж + ськ, ств = зьк, зтв
3

Прага — празький
Париж — паризький

Ж
ч

козак — козацький, козацтво
ткач — ткацький, ткацтво
стрілець -- стрілецький, стрілецтво

боягуз — боягузький, боягузтво

ото
Ч ач
+ ськ, ств = цьк, цтв

цбь)

чех -- чеський
товариш -- товариський, товариство

Одеса — одеський

Винятки:
казахський,
тюркський,
баскський,
меккський,
нью-йоркський.
Зауважте! Інші приголосні перед суфіксами -ськ-, -ств- на
письмі зберігаються
хоча
, в усному мовленні можуть змінюватись або
випадати:

0

дл
+

т

266

дськ,дств

ськ, ств =

тськ, тств

(люд -- людський, людство)
(брат — братський, братство)


Творення іменників із суфіксом -ин- від прикметників
із суфіксами -ськ-, -цьк-

д.
щі
ськ + ин(а) = щ(ина)

харківський -- Харківщина
Р
и
зн.

ч,
а
цьк + ин(а) = чч(ина)

турецький — Туреччина
е"
УР
козацький -- козаччина

зьк + ин(а) = жч(ина)

воронезький — Воронежчина

одеський -- Одещина

Виняток: галицький — Галичина.
Творення прикметників із буквосполукою -чн- (-шн-)
Випадок зміни приголосних

к, цбь) +9 = чн

рік — річний, вік — вічний, місяць — місячний,

сонце — сонячний

Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний
(у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній, всеношна.
Вправа
Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ.
Магдебург, імпресіоніст, Одеса, товариш, Вишгород, чумак, чех, таджик, агент, Нідерланди, парубок, Франкфурт, стрілець, представник, Рига, рекрут, перекладач, Галич, Ашгабад, Нью-Йорк, Париж, Прага, казах,
архіпелаг, опортуніст, Страсбург, латиш.

У прикметниках, де НЕ відбулися зміни приголосних за словотворення,
підкресліть першу букву; із позначених букв мають вийти ім'я та прізвище автора поетичної збірки «Зів'яле листя».

Завдання в тестовій формі
1.

Прикметник із суфіксом -ськ- утвориться від іменника
Воронеж
Гаага |
Нью-Иорк
таджик
Петербург
ням»

267


Прикметник із суфіксом -ськ- утвориться від іменника
А Мекка
Г гагауз

Б боягуз
В Кременчук

Д Лейпциг

Прикметник із суфіксом -ськ- утвориться від іменника

А Люксембург
Б
В

козак

Г солдат
Д Кавказ

Рига.

Правильно утворено обидва прикметники в рядку
Франція -- французьський, сирота -- сирітський
печеніг — печенізький, гігант — гігантський

Гадяч — гадяцький, Калуш — калушський

Збараж — збаражський, Овруч — овруцький

мученик — мученикський,
їн
нею

Буг — бузький

Правильно утворено обидва прикметники в рядку
парубок — парубоцький, сусід — сусіцький
якут — якутський, Волноваха — волновашський

Безрадичі -- безрадицький, Острог -- острожський
Прип'ять — прип'ятський, Бахмач — бахмачський
шляхта -- шляхетський, чуваш -- чуваський
ня

Правильно утворено обидва прикметники в рядку
Карпати — карпатський, чумак — чумацький
Бахмут — бахмутський, Кавказ — кавказський
тюрки — тюрцький, Лохвиця — лохвицький
киргиз — киргизький, дивак — дивакський
студент — студентський, ткач — ткачський
ням

Правильно утворено обидва прикметники в рядку
Магдебург — магдебурський, солдат — солдатський

хижак — хижацький, викладач — викладачський
Единбург — единбургзький, матрос — матроський
половець — половецький, стрілець — стрілецький
Сиваш -- сивашський, Нью-Иорк -- нью-йоркський
шою

Букву ц на місці пропуску треба писати в обох словах рядка
А представни.тво, бра.тво
Г піра..тво, парубо..тво

Б
В

268

пасічни.тво, мецена. тво
будівни.тво, молоде. тво

Д декаден. тво, звірівни.
тво


Правильно написано всі слова рядка
А юнацький, волзький, петербургзький
Б товариський, криворізький, пражський
козацький, солдатський, норвезький

В

Г грекський, молодецький, герцогський
Д запорізький, студентський, латишський

10. Немає орфографічних помилок у варіанті
А Единбургзький фестиваль, паризькі музеї
Б Магдебурзьке право, французські парфуми
В волоський горіх, Гринвіцький меридіан
Г язичницькі вірування, Запорожська Січ
Д чешський кришталь, казахські традиції

41. Правильно написано всі слова рядка
А
Б
В
Г
Д

добродійство, боягузтво, отроцтво
панство, агенство, підлабузництво
гетьманство, птахство, громадство
рабство, лицарство, гайдаматство
юнацтво, жебракство, чаклунство

Та Правильно написано всі слова рядка
А

студенство, мистецтво, просвітництво

Б братство, стрілецство, будівництво

В пасічництво, жіноцтво, свідотство
Г чиновництво, ворожбитство, сиріцтво
Д слідство, кролівництво, кравецтво

18.

Правильно

написано

обидва слова рядка

А Рівненщина, Прилуччина
Б Гуцульщина, козатчина
В
Г

кріпачина, Бойківщина
Лемківщина, Донецчина

Д Франківсчина, Золочівщина
14. Орфографічну помилку допущено в рядку
А
Б

солдатчина, Сіверщина
гайдаматчина, Волощина

В рекрутчина, Миргородщина
Г шляхетчина, Уманщина
Д вояччина, Звенигородщина

269


15. Орфографічну помилку допущено в рядку
А Туреччина, Галичина, Черкащина
Б
В

Вінничина, Німеччина, Житомирщина
Одещина, Хмельниччина, Харківщина

Г Словаччина, Збаражчина, Дрогобиччина
Д Луганщина, Сумщина, Острожчина
16. Літеру ч на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
торі..ній, ві..ний, пшени.ний

ля..но, залізни..ний, ру..ниця
міся..ний, ДОВІ..НИЙ, соня. ник

безпе..ний, яе..ний, моло..ний
соня..ний, шту..ний, серде..ний (нещасний)
Нм
М'який знак (знак м'якшення)
М'який знак пишеться після Д, Т, З, С, Ц, Л, Н

на позначення м'якості приголосних
у кінці слова чи складу

радість, вільний, осінь

у середині складу перед о (у тому
числі й після р)

сьомга, кульовий, забрьохатися

у прикметникових суфіксах
-СЬК-, -зьк-, -иьк-

бахчисарайський, празький, донець-

кий (але боязкий, баский, різкий,

в'язкий, дерзкий, ковзкий, плаский,

бо ці слова мають суфікс -к-)

у суфіксах -ньк-, -оньк-, -еньк-,
-есеньк-, -ісіньк-, -юсіньку дієсловах перед -ся

тоненький, блідесенький
хвилюється, змагаються, підводься

у буквосполученнях льч, льц

(походять з льк), ньч, ньц (походять
з ньк), сьч, сьц (походять з ськ)

ляльці, ляльчин (лялька), Прісьці,
Прісьчин (Пріська), няньці,
няньчин (нянька)

після л перед м'яким приголосним

гуцульський, посольський

М'який знак НЕ пишеться

після літер на позначення губних

степ, любов, коледж,

(6, п, в, м, ф) та шиплячих (ж, ч, ш, щ)

товариш, піч, кущ

.
КУ
після
р у кінці слова та складу

лікар, гіркий, Харків
(але Зорькін, Горький)

270


Продовження табл.
М'який знак НЕ пишеться

між подвоєними літерами на позначення
подовженого приголосного

зілля, стаття

між двома м'якими приголосними, окрім л

пісня, кузня

після н перед ж, ч, ш, щі суфіксами
-ськ, -ств-

тонший, камінчик,
волинський, панство

у кінці першої частини складних

шістдесят, п'ятсот

числівників

у буквосполученнях лч, ли (походять з лк), | рибалчин, рибалці (|рибалнч, ни (походять з нк), сч, си (походять з ск) | ка), Оленчин, Оленці
(Оленка), масці (маска)

Зауважте! Пишемо
тьмяний і в похідних.

м'який

знак у словах

бриньчати,

різьбяр,

Сполучення й0, 50
Пишеться ьо для позначення
м'якості приголосного перед о

Пишеться йо для позначення
звукосполучення й + о

працьовитий, чотирьох

на початку слова: йод
після голосного: майор
після приголосного, переважно
на початку складу: мільйон, серйозний

Вправа
Розподіліть

слова

у дві колонки:

у П — без м'якого знака.
Пот..марений,
дзелен..чати,

у Г —

слова

ошукан..ство,

з м'яким

Ол..зі,

знаком,

оболон..
ці,

слов'ян.ський, ниточ..ці, слиз.кий, ллєт.ся, ослін.чик, волин..ський,
азовс..кий, ялин..ці, насип..те, екологіч..ний, нен.чин, наріж..те, колодяз..ний, ніжен..ці, ялинон..ці, американ..ський.

Підкресліть у кожному слові першу букву; із позначених букв мають
вийти жанр і назва твору Т. Шевченка, поштовхом до якого став нарис
Г. Квітки- Основ'яненка «Головатий».

211


Завдання в тестовій формі
М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А

Пол..ща, л..вівський, низ..кий, мен..ше

Б

тернопіл..ський, ніч..ка, дяд..ко, бат..ко

В вуз..кий, б'єт..ся, бад..орість, нян.чин
Г біл..ше, Гуцул..щина, київс..кий, піс..ня
Д л..отчик, Уман..щина, їдал..ня, взірец..

М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
волен..ці, навчаєт..ся, камін.чик

карпат..ський, слиз..кий, матусен.ці

ошукан..ство, сяд..те, мадярс..кий

колодяз..ний, лікарен.., азовс..кий
винос..те, поділ..ський, заволз..кий
ня»

М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
щиріс..ть, ковал..ський, війс.ковий

А

Б піднос..ся, виріз..блений, людс..кість

В розріс..ся, слов'янс..кий, брин..чати
Г

кам'янобрід..ський, яблун..ці, кин..те

Д дитин..ці, товарис..кий, кишен..ці

М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А нян..чин, рибон.
ці, кружал..це
Б іран..ський, сторонон.
ці, мудрец.
В

промін..ці, чотир..ох, Вас..ці

Г облич.., з'ясуєт..ся, друкарен..
Д тюр..ма, цвірін..кати, годит..ся

М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

громадян..ство, нян.чити, вишен.ці
піт..ма, хвац..куватий, зган..бити

гордіс..ть, консул..ський, річен.ці

кор!н..чик, виход..те, купал..ський
русал..чин, погод..ся, лял..чин

який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
відчуваєт..ся, черешен.
ці, Хар..ків
різ. блений, близ..кість, він..чати
жен..шень, тридцят.., пот..мяніти
рибон..ці, Г ор..кий, тайван..ський

трипіл..ський,
=віч»
ыыы

212

турец..кий, хатин..ці


7.

М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
радомишл.. ський, утр..ох, лл..еться
свійс..кий, зозул..ці, сторонон..ці
таріл..ці, хорол..ський, урал..ський
помешкан.., весіл.., ірпін.. ський
ре
м

Д сяд..те, в'яз..кість, пот.марений
8.

М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
голубон..ці, стіл..чик, злаз..те
кін..цівка, крад..кома, чист..те
сіл..ський, наріж..те, дивац..кий

молот..ба, глян..те, п'ятдесят..
різ..кість, слиз..кий, шкатул.ці
нем
9. М'який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА
рядка
А Тет. яна, календар.. громадян..ський
Б передач.., трудівниц.., Вернад..ський
В Гдан..ськ, поділ..ський, карбован..цем
Г барабан..щик, Ковал..ський, колис..ці
Д Коцюбин..ський, голівон.
ці, долин.ці

писати в усіх словах

10. М'який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
шануєш.., пан..щина, глянец..
колос..ся, любов.., памороз..
міц.., жовч.., астрахан..ський
сип..те, тон..ший, корис.тю
поліс..кий, мрієш.., пас..мо

М'який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка

11.

безсил..ля, постав. .те, борот..бист
сімдесят.., колодяз..ник, кобзар..
мистец..кі, північ.., майбут..нє
ниточ..ці, повіл..но, славет..ність

порад..те, склепін..частий, Сибір..
=
ЗУМ
Ыы»
12. М'який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
А Ул..яна, промін..чик, тварин.ці

Б бояз..кий, ковз..кий, різ..бяр
В

Луган..щина, угорс..кий, мас..ці

Г

млин..ці, галуз..ці, брин..чати

Д чотир..ма, брун. ці, стежин.ці

213


У. М'який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
жмен..ці, стеблин..ці, ялинон..ці
мен..ший, біл..ший, павутин..ці
матін..чин, волин..ський, їдал..ня
селян..ський, п'ят..сот, чотир..ма

людс..кість, ремін..чик, мас..ці
нем

М'який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
бояз..кий, ковз..кий, близ..кий

голубон.
ці, лозин..ці, оболон..ці
перелл..ється, весіл..ля, фотоател..є
громадян..ський, т..мяний, млин..ці
велетен..ський, Рівнен..щина, гіс..ть

15,

який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
рибал..ство, селян..ство, люд..ство
лл.яний, сімферопол..ський, пан..ство
волин..ський, прип’ят..ський, цар.ський
португал..ський, перевір..те, в'яз..кість
запоріз..кий, шіст..десят, скатерт..ю

16.

який знак на місці пропуску НЕ ТРЕБА писати в усіх словах рядка
перелаз..мо, змагаєш..ся, насип..те
кубан..ський, дзелен..кати, розкіш..
секретар.., солдатс..кий, переріж..
красун..чик, дерз..кий, вільніс..ть
дев'ят..сот, ослін..чик

волос..кий,
ә
шою
шось
Ы-ЫЫ»

25 Прочитайте фрагмент тексту.
Хто не любит(1) книжок?А давно колис(2) на с(З)вти не було кни-

жок, бо люди не вміли їх робити. «Сторінками» найперших книг були
камені, вояи(4)кі щити, с(5)тіни печер. На и(6)ому писали, бо не було
паперу. Піз(? ніше люди писали на глині, та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш (8)?

М'який знак треба писати на місці всіх цифр рядка

Я 1.00.4
Б 1,2,4,6
В 2,4,6,7
і 28406
Д 1,4,6,8

274


18. Прочитайте фрагмент поезії.
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюс(1) на кожній сторін(2)ці:
Де той рік, де той місяи(3), той проклятий тижден(4) і ден(5),
Коли ми, україн(б)ці, забули, що ми -- україн(б)ці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в(7)ється,
І що ми на Вкраїні — таки україн(8)с(9)кий народ,
А не просто населен(10)ня, як це у звітах даєт(11)ся.
М'який знак треба писати на місці всіх цифр рядка

А
Б
В

1,2,3,4,5,8
1,3,4,5,9,11
1,3, 4, 5, 6, 8

Г 2,5,6,7,10,11
Д 3,4, 5,8, 10,11

19, М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А

с..орбати, ма..оліка, кост..ол, Пот..омкін

Б с..огодні, в..окати, т..охкати, давн..очеський
В сл..оза, корол..ок, дистил..ований, Мурав..ов
Г мал..овничий, бо..овище, кс..ондз, гал..орка
Д кл..ош, бад..орість, внахл..ост, нігт..овий

20. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А Корол..ов, кур..оз, д..огт..овий, прийдешн..ого
Б сер..озний, дз..об, схвил..ований, брон..ований
В с..омга, зарубц..ований, вір..овка, прокл..они
Г ос..овий, ску..овджений, л..отчик, древн..ого
Д Солов..ов, облиц..ований, рол..овий, яблун..ок

21, Літеру й на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
Вороб..ов, міль..он, ..ордан, во..овничий
зна..омий, медаль..он, чотир..ох, ..огурт
Журавль..ов, ра..онний, ма..оріти, га..овий
маль.овничий, ..осипович, ки..ок, кра..овий

баталь..он, ль..одовиковий, па..ок, оши..ок
ням
22. Сполучення ьо маємо в словах, спільнокореневих до кожного із слів
варіанта
А
Б
В

праця, літати
лід, воювати
бій, малювати

Г пень, діяльність
Д поле, Анатолій

215


23. Сполучення ьо маємо в словах, спільнокореневих до кожного із слів
варіанта

А пізно, Юрій
Б
В
Г

дев'ять, шия
Василь, гай
лікоть, хвиля

Д слізний, рай
24. Сполучення ьо маємо в словах, спільнокореневих до кожного із слів
варіанта

А чийсь, коваль
Б дігтяр, Андрій

Г колір, підіймати
Д самота, сіль

В куля, безкраїй
Апостроф

Апостроф () — знак,який передає на письмі роздільну вимову я, ю,
є, ї після твердого приголосного: м'яч [мйач]|, зв'язок [звйазок].
Апостроф пишеться перед я, ю, є,ї

.

М

після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф

риб'ячий, п'єса,

після літери р, що позначає твердий приголосний [р]

сузір'я, бур'ян

|
и
після префіксів, що закінчуються на приголосний Й

від'єднати,
и ни

у складних словах після першої частини, що закінчується
на приголосний
у слові Лук'ян і похідних

ЗА

ПСО

р
5
любов'ю, м'ята

| дит'ясла,
Мін'юст
Лук'янчук,
Лук'янівка
у

Апостроф НЕ пишеться перед я, ю, є,ї

після літер на позначення губних приголосних б, п, в, | тьмяний, мавпям, ф, якщо перед ними стоїть кореневий приголосний, | чий (але арф'яр,
крім р
торф'яний)

після літери р, що позначає м'який приголосний [р’] | рядок, буряк
перед йо

зйомки, курйоз


АМК

А
УЛ»,
ДА
МКА
Розподіліть

|

слова

у дві

Вправа
колонки:

у І —

слова

з апострофом,

у П — без апострофа.
Розп\яття, Св..ятослав, об\.емний, бур..ячище, між. Урусний, арф\яр,
лижв. яр, надвечірля, фів-аркущ, поморлянин, ум^ятина, надбрів\.я,
обвіязати, з.йомки, верб!.я, екстер:.ер, Лук!янівка, порядок, ар..єргард,
хлоп..ятко, 3.економити,

«том

Гас

ч-

о

7

\

з

че

«алем

У словах з апострофом підкресліть першу літеру, а в словах без апострофа -- останню; із позначених букв мають вийти жанр і назва твору

Ю. Яновського про події громадянської війни в Україні.
Завдання в тестовій формі
Апостроф треба писати в усіх словах рядка
А ум..ятина, знічев..я, харків. янин
Б
В
Г
Д

мр..яка, міжз..Іздівський, реп..ях
кам..яний, м..ясниці, горохв..яний
сум..яття, недокрів..я, р.ябенький
дит..ясла, пів. аркуша, розп..яття

Апостроф треба писати в усіх словах рядка
А В..ячеслав, Св..ятослав, Валер..ян
Б в.йокати, Лук..янівка, напівм.. який
В пів. ями, без..ініціативний, п..явка

Г

пред.явник, пів..Європи, шв..яйця

Д бур..янець, без..язикий, об..ємний
Апостроф треба писати в усіх словах рядка
А Примор..я, подвір..я, пор..ядок
Б в..юнитись, зап..ястний, арф..яр
В

Р..єпін, прем..єр, солом..яний

Г

кар..єра, трав..яний, кр..якати

Д багр..яний, пів..єпархії, бар..єр
Апостроф треба писати в усіх словах рядка
мор..як, поголів..я, полум..яний

подзв..якувати, п..яльця, верф..ю
краков..як, міл..ярд, об.іздити
міжгір..я, голуб..я, зв..язковий
кожум..яка, безриб..я, кур..ява
ним

277


Апостроф треба писати в усіх словах рядка
А хом..ячисько, кур..йоз, надвечір..я
Б в..язи, св.ятилище, сухом..ятка
В бур..ячиння, крем..яний, прив..ялий
Г вітр..як, в..єтнамець, стерв..ятник
Д Стеф..юк, Лук..янчук, Солов..яненко
Апостроф треба писати в усіх словах рядка
темр..ява, валер..янка, Прип. ять
пан.американський, в..язка, б..є
роз..ївся, хлоп..ятко. пів..ящика

дріб..язковий, гр..ядка, любов..ю
тр..юк, переджнив..яний, узгір..я
ним
Апостроф треба писати в усіх словах рядка

різнотрав..я, пуп..янок, луб..яний
дез..активація, гороб..ята, кров..ю
безправ..я, без..іменний, п..янкий

череп..я, обр..ядовість, зіп..ястись
пр..янощі, в..ялити, без..ядерний
інмтеть
Апостроф треба писати в усіх словах рядка
зав..язка, під..язиковий, бур..я
потьм..янілий, м..яч, ТІМ..ЯНИЙ

Від..ємний, заозер..я, під..ярок
роз..юшити, в..юн, гр..юкати
кип..ятити, гар..ячий, пам..ять
нта»

Апостроф треба писати в усіх словах рядка

А в.Лжджати, р..яска, міжбрів..я
Б з.ясувати, олов..яний, реп. ях

В вп..ятьох, цв..яшок, бур..янище
Г

багатослів..я, р.ядовий, плем..я

Д бар..єр, плоскогір..я, бр..язкати

10. Апостроф треба писати в усіх словах рядка
брукв..яний, м..якшати, м.ясний
плоскостоп..я, помор. .янин, дуб..я
вар..язький, пір..ячко, розіп..ятий
підгір..я, перемир..я, різнобарв..я
Мар..янівка, п..ятдесят, кур..ятина
нем

218


11. Апостроф треба писати в усіх словах рядка
А Слов..яносербськ, зап..ястя, підребер..я
Б підрум..янити, супер..успіх, дев..ятини
В П..ятигірськ, пере. їздити, пустослів..я
Г Б.єлгород, Середземномор..я, зав..язь
Д Св..ятогірськ, запам..ятати, об..юшити

12. Апостроф треба писати в усіх словах рядка
вп..ястися, р..яднина, під..яр..я

пам..ятник, набр..як, пуп..янок
звір..ята, Григор..єв, безжур..я
м
черв..ячок, над..їхати, Бр..юллов
Д з..явисько, П..ятихатки, з.істи

13. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
моркв..яний, зв..язок, черв. ячок
сурм..яний, пам..ять, тьм.яний

міжгір..я, гр..ядка, бур..янище
Б
Усе
риб..ячий, об..єднання, верб..я
Д з..єднати, з..ясувати, з..агітувати
14. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А Мін..юст, без..язикий, сузір..я

Б рутв..яний, відв..язати, бур..ян
В рум..яний, р..ядок, торф..яний
Г розм..яклий, різьб..яр, дит..ясла
Д об..єктив, солов. ний, зор..яний

15. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
зв.язківець, св..ятковий, поголів..я
багр..яний, матір..ю, подвір..я
пів..яру, пір..я, пан.європейський
пів..огірка, між..ярусний, здоров..я

арф..яр, безхмар..я, медв..яний
ним»

16. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
осв..ячений, фарб..яр, Лук..янівка
роз..єднати, лижв..яр, риб..ячий
верб..я, плоскогір..я, з..економити
"10
сер..йозний, обв..язати, повір..я
Д з..юрмитися, під..їзд, пів..яблука

219


17. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А
Б

без..апеляційний, пів..юрти, м..язи
нашв..автомат, з..єднання, матір..ю

В р..юкзак, роз..ятрений, під..юдити
Г довір..я, кав..ярня, перед..ювілейний
Д

р..ядовий, львів..янка, під..яремний

18. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
мавп..ячий, зобов..язання, кам..яний
пом.якшений, між..яр..я, слов..яни
перемир..я, бур..я, жираф..ячий
св..яткувати, закип..ятити, з..їхати

Лук..яненко, Зор..яна, Мар..яна
ням»

19. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
марнослів..я, цв..яховий, любов..ю
р..яжанка, високогір..я, пір..ячко
череп..яний, трьох..етапний, кав..яр
скип..ятити, бездощів..я, п..ятниця
двох..ярусний, п..явка, р..ябенький
нем»

20. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
сап..яновий, матер..ями, обов..язок
дзв..якати, торф..яник, об.1ждчик
пуп..янок, крем..яний, потьм..янілий

надбрів..я, брукв..яний, зш..ястися
мереф..янський, знічев..я, полум..я
ним

21. Без апострофа треба писати всі слова рядка
мор..як, за..ява, різдв..яний, м..який

зв..язок, п..юре, б..юджет, гр..юкіт
цв..ях, бур..яний, рел..еф, ф..юзеляж

під..йом, зар..яд, карб..юратор, об..єм
дзв..якнути, духм..яний, тім..я, б..юро
ним»
22. Апостроф на місці пропуску треба писати в усіх варіантах, ОКРІМ
А Не розіб..єш горіха, то не з..Їси й зернятка.
Б Хата без рушників — що сім..я без дітей.
В Начужім подв1р..1 і мухи б..ють.
Г Череп.я довше живе, ніж цілий глек.
Д Тосніг, то завір..юха, бо зима коло вуха.

280


23. Прочитайте речення.
Мати перша в світі навчила любити солов(1)їні ранки, п(2)янкий любисток, духм(3)яну м(4)яту, зелене верб(5)я.
Апостроф треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А

1

Б 2

В З

Г А

Д 5

24. Прочитайте речення.

В Україні існує повір(1)я, що духи померлих дітей на Св(2)ят-вечір
з(3)являються до своїх люб(4)язних матерів на вечерю, і ніякі кам(5)яні
мури цьому перешкодити не можуть.
Апостроф треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А

1

Б 2

В З

Г А

Д 5

Подвоєння літер

Подвоєні літери позначають

або подовжений

м'який приголосний,

або збіг однакових приголосних.
Збіг однакових приголосних

на межі префікса й кореня

|

)

оббити, віддати

на межі кореня й суфікса

цінний, сонний

на межі двох суфіксів

годинник, іменник

на межі частин складноскорочених слів

спорттовари

на межі основи дієслова минулого часу на -сі

пасся, розрісся

постфікса -ся

у прикметникових наголошених суфіксах -ённ-, | силенний, старанний,
-йнн- (-янн-) зі значенням підсилення, збільшен- | нескінченний,
ня ознаки, можливості чи неможливості дії

невблаганний

у прикметниках на -нн(ий) старослов'янського

блаженний, огненний,

походження та іменниках і прислівниках,
утворених від них

мерзенний, благосло-

у словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та
похідних

Ганнуся, ссавець,
бовваніти

вення, стражденно
(але священик)


Зауважте! У прикметниках, утворених від іменників за допомогою
суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, літеру н не подвоюємо: глина — глиняний,
орел -- орлиний, гречка -- гречаний.
Не подвоюємо н у дієприкметниках (вихований, забезпечений, вирішений) 1 в прикметниках, утворених із відповідних дієприкметників (варений, печений), а також у прикметнику довгожданий.
Треба розрізняти: здійснений, несказаний, незддланий тощо -- дієприкметники; здійсненний, несказанний, нездоланний тощо -- прикметники.
Подовження м'яких приголосних

Подовжуються приголосні д, т, з, с, и, л, н, ж, ч, шу позиції між голосними звуками.
Випадок подовження м'яких приголосних

Приклади

в іменниках середнього роду П відміни на -я

| життя, знання, колосся,

затишшя, узбережжя
у деяких іменниках жіночого та чоловічого
роду І відміни на -я

суддя, рілля, Ілля, стаття
(але статей)

в орудному відмінку іменників жіночого роду | зустріччю, міддю, маззю
Ш відміни перед -ю
у формах теперішнього часу дієслова

ллю, ллється, виллєш

лити (литися) та похідних словах
у прислівниках зрання, спросоння, попідтинню| попідвіконню,)навмання

Зауважте! Подовження не відбувається:
1) у родовому відмінку множини іменників середнього роду П відали
перед нульовим закінченням: облич, завдань (але почутті(ів|, вдкри У»
2) в іменниках жіночого роду І відміни на -ин(я): господиня, рабиня,
гординя;
|
3) в іменниках [У відміни: каченя, дитя, теля:

4) якщо м'який приголосний стоїть не між голосними:
честю, радістю;
9) у словах кутя, свиня, попадя.

безсмертя,

Вправа
Уставте на місці крапок, де потрібно, відповідну літеру.

Клятвеняий, правосудзя, академбістечко, пташин..ий, надбан\Яя,
стат..ей,
побуквен..ий,
туман‘ий,
еталон\ий, “бивни
довгождан..ий,
лаяний,хз
чан
ДІ
й
«5
У
че
ночное»
би,

екран\ии,
м
огнен\ий,

Школ,

індичен..я, ймен?я, кут..я, священ..ик, міськсом, орлин..ий,
Уик,
ча»
саратов
данына, ӘР
А
незмінфдість, пореформен..ий, вихован..ість, кіндота, сту-

282 (еу уусу).

Муу
|

й

у

ОСУ м


ден..ий, узлісія, милосерд..я, мучен.ик,

лимон\ик, 1менин\йк, шитія,

дзвін..иця.

У словах з подвоєними літерами підкресліть першу букву; із позначених
букв мають вийти ім'я та прізвище автора першого історичного роману

в українській літературі.

Завдання в тестовій формі

11,

У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох

іменниках рядка

( А)сіножать, Січ
папороть, фальш
В безліч, мудрість
Г ясність, паморозь
Д міль, кіновар

4-2. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох
іменниках рядка
А

височінь, жовч

Б матір, блакить
(В) заполоч, віддаль
Г мідь, пригорщ
Д печаль, скатерть

3.

У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння літер в обох

іменниках рядка

А гордість, грань
В

деталь, верф
/зелень, гуаш
медаль, Керч

Д поміч, повість

774.

У формі родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох

іменниках усіх рядків, ОКРІМ

А протиріччя, узбіччя
Б. запитання, уміння

(В Ообійстя, перехрестя
коливання, відкриття

Д страждання, латаття

283


\$
у
формі родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох
"їменниках усіх рядків, ОКРІМ

А покоління, прощання
Б роздоріжжя; стаття
щеплення, терпіння
Століт почуття

рц

узвишшя, заняття

6. Зу формі родового відмінка множини НЕ подвоюються літери в обох
№ іменниках усіх рядків, ОКРІМ

(А узбережжя, суддя
Б знаряддя, ридання
В обличчя, голосіння
Г передмістя, звання
Д

б

зітхання, весілля

Подвоєні літери треба писати в обох словах кожного рядка, ОКРІМ

|

невблага(н нн)ою заметі(л/лл)ю
довгожд
нн)ою зустрі(ч/чч)ю
нескінче(н/нн)ою спіра(л/лл)ю
Г тума(н/нн)ою дале(ч/чч)ю

Д бездо(н/нн)ою глибі(н/нн)ю
08.

9.

Подвоєні літери треба писати в обох словах кожного рядка, ОКРІМ
(л/лл)яне пла(т/тт)я
со(н/чвуа рі(л/йл)я
_
височе(н/ин)а дзві(н Инн)иця
стара(н/нн)ий відмі(н/нн)ик
океа(н/+ ние роздо(л/лл)я
ним»

Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
СА) пі(л/ллуя(ч/чч)я, ві(д/дд)зьобати, бездо(н/нн)ий
Б за(в/вв)ишки, тря(с/сс)я, розлюче(в/нн)ий`^
В соколи(н/нн)ий, ро(з (зз )олочений, воста(н/нн)є
оу
навма(н/ нн)я, вівся(н/нн)ий
Д гне(н/ян)ий обітова(нуни)ий, страше(н/нн)ий

А 10. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

А орли(н/нн)ий, бе(з/за)вучний, на(в/вв)ипередки
Б
В оста(н/нн)ій, непоміче(нўнн)ість, навма(н/н® Я
1 смі(тУт?)єпереробний, ві(д/ддђіл, да(нунн)ий
(Д\)божестве(нАннуий, проні(с/сС)я, ві(д/ дд)алік
оо

284

|


Ні. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

А Прикарпа(т/т?)я, Побу(ж/жж)я, Берес(т/тт)я
Б осере(д/дд)я, милосер(ддудд)я, знаря(д/дд)я
В каніфо(л/лл)ю, ри(с/сс)ю, кмітливіс(тўтт)ю
р уамін/вня,
пари, моз

РУ Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

А велелю(д/дд)я, роздо(л/ллуя, царстве(н ми ий
(нунн)ий
Б, ‚ верхові(т/тт )я, злиде(н/@ндий, обіцяќн)
.В! моното(н/нн; ий, су(д/дд)івський, ви(с/Сс)ати
Г пере(л/лл)ю, привиди )я,бджоли(и/нн)ий
Д широче(н/ннуий, зі(л/ӣл)я, тополи(н/нн)ий
13. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
(А) стара(н/ннуий, сувере(н/ннупй, о(б/ббуігти
Б одухотворе(нунн)ий, окая(н/януий, возні(с/сс)я
В навіже(н/нн)ий, беззвучкн/нн)/сть, свяще(нн/нн)ий
Г зако(н/нн)ість, замрія(н/нн)о, ві(д/дд аль
Д війсь(к/кк)омат, адресова(я/ни)пй, пі(в/вв)ікна

—-14. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
А
„Б. ‚
В;
Г
Д

ві(с/сс)ю, розкі(ш/йш)ю, кро(в/вв)’ Юю, осі(н/нн)ю Е
рКч/чч)ю, чес(т/тт)ю, моло(д/дд)ю, сі(л/лл)ю"
мі(л/йл)ю, розпові(д/дд)ю, ні(ч/чч)ю, мі(ц/цц)ю
тісн/внзю, радіс(т/тт)ю, ма(з/зз)ю, галу(з/зз)ю
сі(л/лл)ю, пі(ч/чч)ю, пові(н/нн)ю, щедріс(т/тт)ю

+15. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

А ста(л/пл)ю, росли(н/нн)ість, Повол(жужж)я
Б поколі(н /нн)я, письме(н/нн)ик, свяще(н/нн)ик
В, Га/ллуя, напруже(н/нн)ість, Запор(ж/жж)я
Г Жоха(н/нн)я, пере(л/лл)ють, во(з/зз)' єднання
Д бездога(н/нн)ий, любо(в/вв)! Юю, передгро(з/зз)я

16. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка
‚ воскресі(н/нн)я, жада(н/нн)ий, доні(с/бс)я

бездорі(ж/жж)я, місь(к/кк)ом, спросо(н/нн)я
7 ми(т/тт)ю, дотепніс(т/тт)ю, здорове(н/ннуйй
пла(т/тт)я, благослове(н/ннУий, освяче(ихнн)ий
и
яфостуде(н/нн ий, не(в/ввђ)ічливий, пісе(н/ннуий


2717. Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

(>еа
сестри(ч/ччин, пі(д/бідуанство
< ста(т/бт ями, безсмер(тутт)я, нездола(н інн)ий
В ста(т/ттт)ей, подоро(ж/жж)ю, страй( Укк)ом
Г народже(н/нн)ий, довкі(л/йл; )я, пі(в/вВ 1дра
Д передбуря(н/нн)ий, звід (дд аля, ро(з/зз)утися
15; Подвоєні дари треба писати ввен словах рядка

- А ві(д/( був
Б

бо

Д ана, РЕ.

а, Богдану

19. Прочитайте фрагмент поезії (цифри в дужках позначають наступне
слово).
|
Не всі на світі радощі (7)свяще тбл): —

Є радощі, (2)народже(н/нн)і з

(3)прокля

Коли, метнувши громи (4)навіже(н/нн)і,
Став Єву Бог із раю (5Упрога(н/нн)ять.
„Нодвоєні літери треба писати в слові, позначеному цифрою

Сал №
Г4
Д 5

—-20. Прочитайте фрагмент поезй (цифри в дужках позначають наступне
слово).

Я йшов і йшов по синім (7)узбере(ж/жж)ь
Мовчали гордо скелі (2)кам'я(н/нн)ї. Лиш паморозь (3)осі(н/нн)я на (4)вбра(. нінн)і
Та сутінки і (5)маре(' н/нн )я нічні
Мене назад вернути закликали
У місто, де світилися вогні.
Подвоєні літери треба писати в усіх словах, ОКРІМ позначеного цифрою

|


41. Прочитайте поезію.

Осі(1)ій місяць пряв ~
бан у и ыы в здичавілім-1"
Старез(3 Ум парку. І вікно здавалось
Отвором у міжзоря(4)і безкраї,
Звідкіль густим потоком ллялось сяйво.
Холодне, міжпланетне, ледь зловіс(5)е
З пливкою прозеле(6 )ю глибини... Подвоєні літери нн треба писати на місці цифр

А 123 Г 4,5,6
(БУ12,6
Д 1,5,6
В 2,46
4-22. Прочитайте фрагмент поезії.

Срібне плесо озера під лісом,
В золоті Свят-вечора дідух.

,

Сокрове(1)им виповне(2)ий змістом

#

Перворо0(3 ий незнишеё(4)ий дух...
Батькові стражда (5)я і гонитва, 7
Гордість, непокора і війна,

зы

Мамина притише(6 )а молитва,

Де у кож( 7
)ім слові — таїна.
Подвоєні літери нн треба писати на місці цифр

А 1,2,4
(Б 1,4,5
В 1,3,5

Г 4,5,6
Д 2,4,7

-- 23. Прочитайте фрагмент поезії.

Я Вас давно забути вже пови(1)а. --

Це так природ(2)о -- відста(3)і і час.
Я вже забула. Не моя прови(4)а —

то музика нагадуе про Вас,
то раптом ця осі(2)я хуртови(6)а.

7

Подвоєні літери нн треба писати на місці цифр


де 24. Орфографічну помилку допущено в рядку

А справжньою самовідданістю
(Бу дивовижною подорож'ю
В батьківською заповіддю

Г синівською любов'ю
Д невиразною тінню
их Правопис префіксів
ВА.

Префікс суживається

перед к, п, т, Ф, х
17
Е

(о с.

тах

0

туне.

Префікс зуживається

перед усіма іншими
приголосними

Префікс зівживається

| перед сполученням приголосних (у тому числі

перед сполученням губного та [4/)

скропити, спекти,
зшити, зчистити,
стягнути, сфокусува- || зцідити
ти, схилити

Префікс пре-

зіставити, зіп'ястися

Префікс при-

виражає найвищий
уживається в словах, що
ступінь ознаки в приозначають наближення, прикметниках або прислів- | єднання (приїхати, прикруниках (його можна замі- | тити); неповноту, частковість
нити словом дуже):
і результат дії (прилягти, припречудовий, пресильний |меншувати, придумати)
Запам'ятайте: презирливий, презирство,
преосвященний,

уживається в словах, утворених від іменників з прийменниками: прикордонник,

преподобний, престол,
превелебний

прибережний

І
Префікс прі-

уживається в
словах
прізвище,
прізвисько,
прірва

Префікс пере- пишемо завжди з е: перемога,а,перехід.
У префіксах роз», без-, через-, від-, над-, під-, мж- тощо кінцевий

дзвінкий приголосний не змінюється перед глухими приголосними: розкрутити, безхмарний, черезплічник, надходити, обпалити, відчинити,
представник.
298


г

Р

ры
О
осама"

«ТТ
Я т

тауа

«ал227

дії

Вправи

" 1. Уставте в словах пропущені букви з або с.
„шиток, беђкраїй, „хил, |слідлоба, «ніплювач, безслідно, звечора, сспір,
сушити, кипіти, бе\смертя,^. ‚цементувати, Струс, безшумний, схованка,
«пуск, розсипати, бе;хребетний, (хвально, „читування, родтин» кіс, споторда,у‚середини, Х,зцілення, хтискач.
У словах зі вставленою буквою с підкресліть останню букву; із позначених букв мають вийти конів ім'я та прізвище Лесі Українки.
ЗАА

РУ

Я

и

Я Ё

{=

А

р
б ЖИ

о».

ант: в словах сег буквие або и.
Прёвелебний, прі «ступив, прі«адати, прёснився, прістол, приліт,
премудрість, Пр:Дніпров'я, протісно, прібігти, пр.Ігнути, прі дподобний, К
пригнобив, прикрашена, пр:сдобре, прі Мотаний, пр+непорочна, прітіркла, ·
прёзирство, Пр: моря, пр.вражий.
У словах з префіксом при- підкресліть третю букву з кінця; із позначених
букв мають вийти справжнє ім'я та прізвище Остапа Вишні.

Завдання в тестовій формі
|1.

Літеру з треба писати на и

крапок у вах словах рядка

А. розповісти, Ацементувати, {Спекти
Б ‚беусилий, родкопати, беркрилий
`В гчорнілий, -цілення, непроста

А,

Г

45

Літеру з треба писати на місці крапок у всіх словах рядка

А
Б
В
Г
Д
З.

розкроїти, 5,
-підлоба, белправ’ я
сховати, „керувати, родзнотити

рохписка, «поживати, ро;Клад
сбивати, ро». писати, -корочення
гризти, „чесати, ..хвильований
бе;барвний, імолочений, ;«жувати
Стягнення, звернутися, розпочати
0

Літеру зна и

пропуску треба писати в кожному слові рядка

А родчин, „формувати, бе;«хребетний
Б бе. ерешкодний, розколоти, “тесати
В бе.:порадний, сповстити, зчитати
Г >ро.галуження, бе:«крилий, .«судомити
Д ро. цінки, ‘поетизований, ро:.копки
(

289


—\ 4. Літеру з на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А) розжитися, бе. сталанний, .жовклий
Б ..томлений, бе;журний, беххмарний
В ..палення, ро, поділ, бе. коштовний
Г рохтрощити, бе..карний, „худнення
Д ‘.кроплення, рогхолодити, ро;.квіт

Д5,

о
зі є в кожному слові рядка
А: ‚щулитися; псувати, клеїти
Б'фул'ястися; `ЧинтирайВилювати
в“ "рвати, . гстаритися, . тримати
Г
в'янути; йтися, «стрибнути
ді ухнутися;. ‘грітися, кроїти

46.

ТИ
речення.
г
Над (ійнорнілим лісом (2)томлено Здкочуються
бе(‹4)жально вкриваючи @ро
галявину.

вечірні сутінки,

Літеру с треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ

А 1,2

77.

Б2,4

в3,5

(ГІ

Д 4, 5

Літеру с на місці крапок треба писати в кожному слові рядка
А ‘.хованка, ;
зчеплення, « тиха
Б стратити, .-прожогу, /джати
В >шиток, «прямувати, с
зтерти
ч? „кувати, не..проста, „тискач
Д :„НИТИ,

«кинути, зцілити
ҸД

Літеру с на місці разок треба писати в кожному слові рядка
А «творення, котити, ?
„шивач

Б «фабрикувати, "стяжка, пуск
В ‘чесати, «кинути, * ділення
ГО зтишити, «терпіти; чинити
Д .:сунути «палахнути, хил

+9

Літеру с на місці крапок треба писати в кожному слові рядка

А зсередини,

«тупити, ; плутати

Б «хитрувати, «точити, „кроїти

В . сушити, -кладник,.«кинути
Г жувати, ковзати, «підтиха
Д ..чавити, ..падщина, „пиляти

290


3410. Літеру с треба писати на місці крапок у всіх словах рядка
А А. „казаний,

«палахнути, .„тягнення

“Б ...каламутити, .паяний, сипати
В ро.хитати, „худнути,.тулити
Г спресувати, .‚формувати, літати
Де затвердження, ведений, +«краю
м

Літеру е треба писати на місці крапок у всіх словах рядка
пр. старий, пр..багато, пр.кінцевий
пр.білений, пр..чудовий, прадовгий
’ превеликий, пр. ‚непорочний, прі«стол
провелебний, пр:дорожній, пр.тихий
пр.важкий, пр. крашений, пр.поганий
А. Літеру е треба писати на місці крапок у всіх словах рядка

А
Б
В
Г.
(Д

пр.\бережний, пр:щедрий, пр. вражий
пр. голубити, пр.завзятий, пр. кумедний
пр.вільний, пр.Земкуватий, пр.святий
пр..важливий, пр. жалібний, пр..гноблення
пр.освященний, пр..мудрість, пр.чистий

Ліітеру є на місці крапок треба писати в усіх словах рядка
| „пер. ‘дбачати, пр..дтеча, пр. ‚старкуватий
БУлтрх-гарячий, пр. ‚непорочний, примщно
В перхдмстя, пр.дивно, пр. ‘хорошений
Г прмизнитися, пр..широкий, пер.тинати
Д пр..мерзлий, перххрестя, пер..крутити
114, Літеру е на місці крапок треба писати в усіх словах рядка

А пратемний, пр. стольний, пр.«смакувати
Б. пр:густий, пр. ‚освященний, пр..темнілий
(В пр:славний, пр..смачний, пер. ‚можений
пр..краси, пр. ‚надиний, пр.сумирний
Д пр.гнічений, пер..братися, пр.бідний
15. Літеру и на місці крапок треба писати в усіх словах рядка

СА’) ялий, пр.добритися, приземлити
Б. праєпокійний, пр..мерзнути, пр. бічник
в,/пр.ғорілий, прозирливий, пр:думаний
Г прівітність, пр: морнілий, прхвавзятий
Д пріжорстоко, пр..блуда, пр.кидатися
401


А 16. Літеру и на місці крапок треба писати в усіх словах рядка

пр..Рода, пр.мудрість, придніпровський
пр..солений, пр:.солодкий, пр.бережний
пр.несений, прівокзальний, пр..д’явник
1 пр.азовський, пр.нишклий, пр:.чудесний
=>
57
59
"ә
Д `прукрашений, прідолинний, пр\писати

17. Літеру и треба писати на місці крапок у всіх словах рядка

| пр..мружити, прУсірклий, р.боркати
Б пр\Ходити, пр\еднати, прУвирливий
В пр.д'явити, прібільшений, пр\тихлий
Г прубудова, прукордонний, прізвище

Д пріподобний, пр\№шитий, пріспівувати
18. Літеру и треба писати на місці крапок у всіх словах рядка

А пружовкати, пр>міський, прімужній

Б промарнілий, пр..купити, прхмокрий
В пруоморожений, прусідати, прігрубий

Г привабити, пр.толомшити, прубутки
Д пр.:соромити, прі власнити, пр..благий
449, Помилку в правописі префікса допущено в рядку

А надхмарний, оббити, розплющити
„Б. міжсудинний, передплата, відчинити
=
Е"
` В )обшукати, безслідно, зфальшивити ССКАА МОХУ ЎА
Г зіпсувати, безтурботний, обпекти
Д розхвалити, підкласти, зжалитися

|
МАМААА

/

2-20. Правильно написано всі слова рядка

віддячити, призвище, безпорадний
премружений, примчати, обходити

- причепити, оттягти, примудритися
розтягти, прекумедний, приборкати
спалах, прекметний, передбачення
Ыш
а 21. Прочитайте фрагмент тексту. г
‚Ир(Т)томлений Київ тане пр(2)велебними золотими банями церков у
пр(3)смерковому світлі. Напівголоса гомонить Хрещатик, тихо пр(4)шіптують травами пр(5 )дніпровські пагорби, засинає велике й вічне Місто.
Літеру е треба писати замість цифри

А1652
292

ВЗ

Га

Д5


2 2. Установіть відповідність між значенням префікса та прикладом слова.

Значення

Приклад

префікса

слова

збільшена якість
неповна дія
близькість
приєднання

На
на
М
©

"А
Б
В
‚ Г

прем'єрний
прів'язати
прів'ялити
прікарпатський

Д пр..старий
Г

23. Установіть

відповідність

між

з

значенням

й

префікса

та прикладом

С лова,

Значення

Приклад

префікса

слова

збільшена якість

Фе
њь
М
©

Ао

А пр! солений

неповна дія

Б

близькість

В прізвище

приєднання

Г пр..солодкий
Д прів'язь

,

Утворіть нові слова від поданих за допомогою префіксів.

Префікс
З
С
=

без
Б»
М
С
м

прієілок

бю

Слова
А
Б
В

хмарний, коштовний, корисливий
шукати, святити, шепотіти
хвилювати, питати, творити

Г шкребти, рвати, м’яти
Д чистити, сутеніти, жувати

Велика літера та лапки у власних назвах

З великої літери пишуться власні назви

індивідуальні імена людей, | Леся Українка, безсмертний Кобзар, собака
по батькові, псевдоніми,
клички тварин

Сірко (але імена та прізвища людей, що стали загальними назвами, - з малої: донжуан,
галіфе, дизель, рентген)

299


Продовження табл.
З великої літери пишуться власні назви

прізвища людей, які вживаються в загальному зна-

ченні, але не стали загаль-

Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій (але імена та прізвища, вжиті зневажливо, — з малої: гітлери, квіслінги)

ними назвами, пишуться з
великої літери

утворені від власних

особових назв присвійні
прикметники, а також
прикметники із суфіксом
-ськ-, якщо вони мають
значення «імені когось»,

Грінченків словник, Франкові поезії, Шевченківські дні, Нобелівська премія (але франківські сонети, шевченківська символіка);

(з малої літери пишуться прикметники, що
входять до фразеологізмів і наукових термінів: ахіллесова п'ята, бертолетова сіль)

«пам'яті когось»

назви божеств, міфологічних істот, релігійних свят і
постів

Святий Дух, Матір Божа, Аллах, Перун, Благовіщення, Великий піст (але родові назви
міфологічних істот -- з малої літери:

демон, лісовик, фея)

назви дійових осіб у
байках, казках, драматич-

Бджола, Шершень, Мавка, Баба Яга (але не
як дійові особи, а як загальні назви - з ма-

них творах

лої: баба-яга)

назви найвищих державних установ і міжнародних
організацій

Верховна Рада України, Європейський Союз

назви
НИХ

держав

та автоном-

ОДИНИЦЬ

Республіка Польща, Автономна Республіка
Крим

назви сторін світу, якщо
маємо на увазі краї чи
народи

Західна Україна, народи Сходу

астрономічні, географічні
назви, назви вулиць, площ,

сузір'я Велика Ведмедиця, комета Галлея,
місто Алчевськ, Стрийський парк, Андрйвський узвіз, Софійський собор (якщо у влас-

майданів, парків, каналів,

архітектурних пам'яток,
храмів тощо

них назвах означувані слова брід, вал, міст,
шлях, яр тощо не сприймаються як родові
поняття, то вони пишуться з великої літери:
Кам'яний Брід (район міста), Булонський Ліс
(парк), Ярославів Вал (вулиця)

294


Продовження табл.
З великої літери пишуться власні назви

у назвах найвищих
державних посад України

Генеральний прокурор України, Генеральний
| секретар ООН (назви посад, звань, учених

та міжнародних посад

ступенів, титулів, рангів, чинів тощо -з малої літери: ректор, академік, генераллейтенант, барон)

у назвах державних,
громадських організацій,
партій України й інших
держав

Збройні сили України, Верховний суд США

у назвах міністерств і їхніх | Міністерство транспорту і зв'язку України
головних управлінь

у назвах установ місцевого | Вінницька обласна державна адміністрація
значення
у власних назвах навчаль- | Київський національний університет внутних закладів, науковорішніх справ, Будинок актора, Інститут
дослідних установ, театрів, | української мови
музеїв, підприємств

у назвах знаменних подій,
свят, епох тощо

| День учителя, Новий рік (але День Незалежності України, Свято Перемоги)

З великої літери та в лапках пишуться

назви художніх творів,
наукових праць, газет,
журналів, історичних
пам'яток

поема «Мойсей», журнал «Український тиждень», «Руська правда» (з великої літери, але
без лапок -- назви релігійних книг:
Біблія, Тора, Коран)

назви аеропортів, станцій,
санаторіїв, готелів,

аеропорт «Бориспіль», станція метро «Ботанічний сад» (але Київський вокзал, станція

кав'ярень тощо

Шепетівка)

назви літаків, автомобілів
та інших машин, фірмові
та сортові назви
назви орденів, відзнак

| цукерки «Київ вечірній», літак «Руслан»

медаль «За відвагу» (але орден князя Ярослава Мудрого, орден Держави)

295


Вправи

1.

Виберіть з дужок велику чи малу букву у власних назвах.
Л(л)ьвіська О(о)бласна Д(д)ержавна А(а)дміністрація, О(о)деський
М(м)іжнародний К(к)інофестиваль, Я(я)рославів В(в)ал, З(з)олоті
В(в)орота, С(с)обор П(п)реображення Г(г)осподнього, О(о)світня
Ф(ф)ундація Петра Яцика, К(к)абінет М(м)іністрів України, Д(д)оба
Р(р)уїни, В(в)великий П(п)іст, Я(я)рославове К(к)нязівство, П(п)ресвята Б(б)огородиця, Г(г)енеральний С(с)екретар НАТО, Іі)нститут
П(п)рава та П(п)сихології, Ч(чуахлик Н(н)евмирущий, Н(н)аціональний Б(б)анк України,
°•

Увласних назвах з вибраною великою буквою лише в першому слові підкресліть цю літеру; із позначених букв має вийти справжнє прізвище
одного з письменників-емігрантів.

2.

Поставте у власних назвах, де необхідно, лапки.

База відпочинку Захар Беркут, держава Київська Русь, туристичне
агентство Мандри, готельний комплекс Західний Буг, селище Яблунівка,
період Коліївщини, український кінофільм Поводир, ріка Жовті Води,
діаспорна газета Наше слово, старовинний Псалтир, страхова компанія

Янгол, станція Тараса Шевченка,

Київський академічний театр Колесо,

екскурсійний маршрут Підземний Львів, карпатська гора Тростян, пісен-

ний фестиваль Стожари.
°

У власних назвах, узятих у лапки, підкресліть останню букву; із позначених букв має вийти назва роману Івана Багряного, де головний герой
сповідував принцип «Краще вмерти біжучи, аніж жити гниючи».

1.

З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві

Завдання в тестовій формі
Р(р)іздвяні С(с)вята
З(з)апорозька С(с)іч
В(в)ерховна Р(р)ада.
О(о)рганізація О(о)б'єднаних Н(н)ацій
Є(є)вропейський С(с)оюз
ням»
2.

З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві

А Б(б)абин Я(я)р
Б К(к)нязівство М(м)онако
В Д(д)он К(к)іхот
Г Ч(ч)умацький Ш(ш)лях
Д А(а)ндріївський У(у)звіз

296


З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві

А К(к)абнет М(м)іністрів
Б

К(к)ривий Р(р)іг
В У(у)країнська Н(н)ародна Р(р)еспубліка
Г Т(т)товариство Ч(ч)ервоного Х(х)реста
Д М(м)міністерство Ю(ю)стиції
З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві

А
Б
В
Г
Д

С(с)ин Б(б)ожий
С(с)вяте П(п)исьмо
Д(д)іва М(м)арія

С(с)офійський С(с)обор
С(с)вятий Д(д)ух

З великої літери треба писати прикметник словосполучення
А Ш(ш)експірівські сонети
Б А(а)хіллесова п'ята
В С(с)имоненкова поезія

Г Б(б)альзаківський вік
Д Г(Гудин поцілунок

З великої літери треба писати прикметник словосполучення
Ш(ш)евченківський стиль
Ш( ш )евченківська премія
Ш(ш)евченківська земля
Ш(ш)евченківська тематика
Ш(ш)евченківська епоха
нт

Власну назву треба брати в лапки в усіх рядках, ОКРІМ
цукерки Карпати
видавництво Свічадо
урочище Нечимне
кінофільм Земля
товариство Просвіта
ням
Власну назву треба брати в лапки в усіх рядках, ОКРІМ
священний Коран
зупинка Таврійський університет
Шевченків Кобзар

опера Тарас Бульба
літак Мрія
нем

297


9.

Обидві власні назви треба писати в лапках у рядку
село Веселе, фабрика Світоч
роман Плаха, печиво Сюрприз
готель Харків, дівчина Марійка
холодильник Норд, місто Острог
станція Фастів, газета Експрес
нем

10. Орфографічну помилку (велика — мала літера) допущено в рядку
Миколин ноутбук, Миколаївська область
прокрустове ложе, булгаківський стиль
київські каштани, Київський метрополітен
гоголівський гумор, шевченківські свята
Святогірська лавра, монастирська будівля
нем
11. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну
назву).
(1)Софля Київська і (2)Золоті Ворота княжого міста, (3)Видубицький
монастир і (4)Києво-Печерська лавра з (5)Успенським собором -- усе це
духовні символи національної історії та культури.

Помилку допущено в написанні власної назви, позначеної цифрою
Б 2
В З
Г 4
А 1
Д 5

12. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну
назву).

Перед моїми очима вирізується на небі півкруг з гір од (1)Андріївської
гори до (2)Кирилівського монастиря, а далі знову синіють півкругом гори

над (3)Оболопню, закручуються у (4)Вишгороді й сягають до (5)Дніпровських вод.
Помилку допущено в написанні власної назви, позначеної цифрою
Б 2
В З
Г А
А 1
Д 5
13. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну
назву).

Напередодні (1)Христового Різдва маємо (2)свят-вечір, або (3)Багату кутю, напередодні (4)Старого Нового Року — (5)Щедру кутю, а напередодні (6)Водохреща, тобто (7)Йорданських Свят, — (8)Голодну кутю.
Помилку допущено в написанні власних назв, позначених цифрами
А 1,2,6
Б 3, 5,8

В 2,4,7
)

298

)

Г 1,4,7
Д 2,6,7


14. Правил уживання великої літери дотримано в рядку
сесія Івано-Франківської обласної Ради
Постанова Кабінету Міністрів України
Міжнародний комітет Червоного хреста

Кримська астрофізична обсерваторія
кафедра Новітньої історії України
Інь

15, Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Державний музей Українського образотворчого мистецтва
Б Київський національний університет імені Тараса Шевченка
В

національний університет

«Києво- Могилянська

академія»

Г Парк Культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького
Д Національний Академічний драматичний театр імені І. Франка

16. Правил уживання великої літери дотримано в рядку
А Міністерство оборони України, Президент України
Б

Декларація прав людини, орден Княгині Ольги
В Українська православна церква, вербна неділя
Г Конституційний Суд України, День Шахтаря
Д Голова Верховної Ради України, епоха Бароко

17. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Версальський мир, святкування Івана Купала
Б Збройні сили України, сузір'я «Великий Віз»
В Свято Воскресіння Господнього, князь Олег Віщий
Г Донецький Національний університет, майдан Свободи
Д «Кирило-Мефодіївське» братство, епоха середньовіччя

18. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
вулиця «Гоголівська», станція метро «Олімпійська»

вулиця Ярославів вал, Генеральний прокурор України
Палац урочистих подій, Національний Банк України
Інститут української мови, Південно-Західна залізниця
газета «Україна молода», будинок Дитячої творчості
нм»

19. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
храм Різдва Пресвятої Богородиці, Унівська Лавра
місто Біла Церква, Товариство Екологів України
народний депутат України, королівство Швеція
Державний Прапор України, Свято рідної мови
станція «Здолбунів», страхова компанія «Оранта»
нем»

299


20. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А кондитерська фірма «Рошен», Бог Посейдон
Б
В
Г
Д

21,

видавництво «Глобус», держава Київська русь
Сократова мудрість, «Володимирський» собор
Трипільська культура, Прем'єр-міністр України
фрегат «Гетьман Сагайдачний», князівна Либідь

Правил

уживання

великої літери та лапок

дотримано

в рядку

Кавказький хребет, Карпатські гірськолижні траси
Українська академія друкарства, Будинок Актора
кав'ярня «Золотий дукат», Лівадійський палац
Бережанська гімназія, селище Зелена діброва
«Південний» вокзал, Краснодарський край
їЩщ"птесть

22, Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А.
Б
В
Г
Д

Північний полюс, центральна Слобожанщина
стадіон «Спартак», книги «Старого Заповіту»
Декан хімічного факультету, доба Ренесансу
Генеральний секретар ООН, Євангеліє від Луки
Біловезька Пуща, дочка Прометея (Леся Українка)

28, Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку
А Червона Шапочка, Леонардо Да Вінчі
Б

античний світ, Літопис «Самовидця»

В північна Буковина, День Конституції
Г Контрактова площа, мис «Доброї надії»
Д допитливі Мічуріни, новітні наполеони

^

24. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в реченні
А Після огляду мистецьких шедеврів Лувру нас запросили
на пішохідну екскурсію «Єлисейськими Полями».
Минулого року я став студентом Львівського національного
університету імені Івана Франка.
Біля самого підніжжя Говерли, там, де бере свій початок
норовлива річка Прут, розташований пансіонат Заросляк.
м Із Сімферополя ви за півтори години можете легко дістатися
Південного Берега Криму.
ХА «Історичний музей» -- одна з центральних станцій
«Харківського метрополітену» -- має виходи: до
Бурсацького узвозу та площі Конституції.

300


Написання слів іншомовного походження
Правопис и, і, і, у
сто

Пишетьсв и 7

у загальних і географічних назвах після 0, т,
з, с, и, ж (дж), ч, ш, р (правило «дев'ятки»)
перед літерами на позначення приголосних

| дисципліна, система,
| Алжир, Сирія, Мексика

рр
на початку

слова

м

після літер на позначення

приголосних,

що

«дев'ятки»

не входять

до правила

на історія

піраміда, фінанси, бізнес

або й

піаніно, радіус, ажіотаж,
позиція

у кінці незмінних слів

таксі, поні, колібрі

в окремих власних назвах

Грімм, Сідней, Дідро, Россіні

перед літерою на позначення

голосного

Зауважте! У ряді-слів іншомовного походження, давноба своєних
українською мовою, після)літер, що'не Входять до «дев'ятки», відповідно
до вимеви пишеться и:имон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.
и, А незі пишуться слова церковного вжитку:
та, християнство

диякон, єпископ, мир -

тощо.
Рози»

Пишетьвяї

після літер на
позначення голосних

/ 0000

мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша
| частина закінчується на-голосний, на початку другої пишеться(ѓиные
доісторичний)|
и

Пишеться у /

у словах, запозичених із французької мови, після
літер на позначення шиплячих ж, ш та в словах
парфуми, парфумерія

· | журі, парашут,
Жуль

301


то, О

а
2—3

ЖА»

24

ОТ

рост

у власних назвах і словах, похідних відних

за збігу однакових приголосних на межі
префікса й кореня, якщо в мові вживається
паралельне непрефіксальне слово

| Андорра, андоррський

д
201

Тміміграція аца 26
реалізм (реалізм)-~
(але "анотацій конотація)

В окремих словах, які треба запам'ятати: алло, аннали, біль, бонна, брутто,
билла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто,
панна, пенні, тонна, панно.

ни

=>,

сія ТОЩО.

перед я, ю, є, ї, йо
відповідно до вимови після л перед
літерами на позначення приголосних

ТО

відповідно до вимови в кінці слів

магіст

и
сууна

(ал Ім

(але Валп)
че
ола

саи

Зауважте! М'який зна (не ђишеться дерел 6 9 с
|
вони позначають сполучення м'якого або`пбм’якшеного при
сного з а, у: тюль,
нюанс, резюме.
Апостроф
Апостроф пишеться перед я, ю, є, Г
55

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ці, 2,)

інтерв'ю, дистриб'ютор, миш'як,
Женев'єва

після кінцевого приголосного префікса рая

адуотахтт, онюнктура

Апостроф! непишеться

перед йо

курйоз, серйозний

коли я, ю позначають пом'якшення
попереднього приголосного

манікюр, бюджет, бязь

“
Зауважте! Апостроф пишеться після початкового н,зв прізвищах:

Жанна 0 АА ОГТенрі тощо.
чи

Е58

еә,

302

нан

У


СР. КО

ОКОМ

ПАКО,

Вправи

1.

Уставте в словах пропущені букви иабо і.
ЄпУскоп, пр. оритет, вакці)на, генетука, конф.. денційність, тр:.умф,
еманс:.пація, нотар..ус, нумізматика, мат..ола, в:заж, діагноз, маркетинг,
інквізиція, ініціатива, ант под, макіяж, абітурієнт, акс\ома, кардіологія,
паєнт, аборуген, нарцис, фініш, боржом.. , ілюзія, юрисдикція,
1.0) аудуєнція, каст\нг.
•

Условах зі вставленою буквою и підкресліть першу букву; із позначених
літер мають вийти ім'я та прізвище одного з представників «празької

школи поетів», якому, належить вислів: «Як в нації вождя нема, тоді
вожді її — поети!» ух 0 М.
р М
МОҚ.
%

2.

Уставте на че крапок, де потрібно, букву.

Лібрет. о, ірраціональний, голаандець, іл..юзія, новел..а, нет\.о,
будіїйський, 1м\Ягращя, ан.отація( ін'дванція, кор..ектор, боніа, бруті.о,
Еміа, ок..упант, марокуанець,
сПатбт.і, терас.а, ем..іграція, Ніца,
ном..інація, мадона, вана, кол..екція, оперет..а, панйо, ГенУадій, ТалћнМ,
\

•

Условах, де не відбувається подвоєння приголосних, підкресліть першу
букву; із позначених літер мають вийти ім'я та прізвище чи відомих поетичних рядків: оси — це завжди неповторність...
Б
\/

3.

} ай
Ж

Ех"

|9;

{а

я

ҳУ

у
( А
мм

Уставте наа

ЧА.

``.”

РаЙ

4.

ЧИЮ.

4
1
96

-

|!

1

\ УЮ
Х.
Ь\ЯСа

РО.
| і

`
і а

Її

ЙЕ

У

Е

ча

і
з
1:

і
Ф-

8

г,
$
че

Д

] иж,
ү
И У’.

крапок, де потрібно, м'який знак.

Модел(Ер, н..юанс, ‘куп..юра, офтал:молог, фл. юс; прем). ера, ін!.єкція,
поєдестал, кеш\.ю, вар..єте, б..ювет, марі.яж, досе, емулосія, рельеф, носталігія, б..юлетень, реа ний, бар).єр, к\янті, зел@ц, монпанс?є,
нокт.юрн. а} р
ил
і
4 \.
о

Условахз ви знаком підкресліть першу букву; із позначених літер
має вийти назва літературного напряму початку ХХ століття.

4.

Поставте в словах, де потрібно, О

Бар\ер, тр..юк, б..юст, ридик.юль, ад\ютант, м..юзикл, манік. юр,
Рейк.явік, кр..юшон, б.юджет, деб. ют, б..юрократ, п.юпітр, обі єктив,
кур\ер, кап..юшон, калзян, Салаєрі, ОХ Кейсі, грав..юра, Н@ютон, конфе- .

ранс.є.
•

У словах з апострофом підкресліть першу букву; із позначених літер
має вийти назва літературного стилю, що мав вплив на творчість
Григорія Сковороди.

303


Завдання в тестовій формі
Ж 1.

Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

А. хаксуст, речдтатив, Братіслава,Б бр: танець, федерац..я, Паклстан
В к. -нджал, соц халіст, Мадр\д
Г косінус, Кембр)дж, асоціація
Д президент, кара?\ст, Ват\кан
2.

ре и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

-б

-нденція, каз\уно, Аргент.на
си, спі :ртовий, Вашингтон
ня
дизель, кор:да

Г

шніцель, д\лема, чЧђлійський

Д мігрень, коаліція,

3.

Мекс. ка

Літеру ина місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А вМпел, Корсіка, патріот | о
м
г

к.шлак, Греція, кік
В) Кордііньери, графідн, Крот

чани»
7

У

лщенззя, ск:.пидар, спирт
Д цістерна, Мдлан, б.зон
К

№
4.

Літеру і на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

пар}., влтамін, грац..озний
спіраль, «ргиз, пр:.оритет
інц.. дент, б..сквіт, ажхотаж
ритуал, п.церія, симпозіум
ба
з провінц.:я, пав}. льйон, с)нус
Х 9.

Літеру і на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка
А м..шень, соціолог, Ч&каго
Б Флорлда, нотаріус, комоно
гарлянда, лабіринт, Т&бет
УГ) сандвія, ек) паж, Дон Кухот
Д Мер(ме, станція, шпднат

ХО6. жу
МА

же

літер на місці пропуску відбувається в усіх словах рядка
Апол} он, анали, тон\а

Філіпіїни, одієбея, кол..егія
В От®ва, брут?%, артил..ерист
Г

Лозана, колон. ‚а, пана

Д Коп..енгаген, пені, і/міграція

304 < УХ ю
м, ОМ ср


сома
7.

Кре сд е2

Подвоєння літер на місці пропуску відбувається в рядку
А монументальна стел..а
Г потужність один ват..

Б цікава кампанел..а
В

8.

міфологічна істота вілќа

Д гам№-промння

(

,

Е 5

Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в рядку
А новозбудована вілім
Б) кольорова гам..а
В філософ Кампа ела
Г вродлива Стелћв

Д відомий фізик Ват
5-9,

Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх сло-

вахрядка
А /бал..ада, кас..ета, спагет..1
піц..ерія, режис..ер, дона
В фін..ський, мас..а, бруто
Г Мека, сирок..о, барок..о

Д ак..орд, пано, лібрет..о
А

Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх сло-

вах рядка
А пас..ажир, новел..а, нето

(Б) компрес.., агрес..ор, трас..а
`В бестсел. ер, каравел..а, Ніціа
Г шас.і, булка, фортис..имо |

Д тун..ель. Русѓо, імпресёріо
АЯ 1. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А рал..і, проф..есор, апсерцепція
Б. Пікасо, кор..еспондент, піц..а
о ‚папарац..1, суф..ікс, іл. люстрація

одногруп..ник, беладон..а, пан. а
Д ак..редитація, інтел..ект, Джульет\а

А12. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх сло-

вах рядка
трол. ‚ейбус, анали, дис..идент
одісбея, анали, баронес..а
меф, конт\розвідка, хоб..і
‚ Даграм..а, апел..яція, буд..изм
режис..ер, грам..атика, ел..егія

кети

305


А

са

«13, Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А бас..ейн, мадоні, еф..ективний

\Б ) гал..ерея, голйандець, ім..унієт" Й
В

гол..івудський, імпрес..іонізм, вет!.0

асамблея, оперет..а, крос..ворде
мас..аж, ас..ортимент, і}міграція

— 14. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх сло-

вах рядка
|
- ас..Оціація, ван..ий, коміс..аріат

-кардіограм.а, інтел..ігент, фін.и

клас..ифікація, тонка, компрес..
гум..анізм, кор..ектор, ніцхський
(8
їщ
"1
> сум..а, ат..ракціон, Дарданелћ
.

15. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка

А
Б
В
Г

ак.умулятор, лоб..і, ак.уратний
бон.ський, інкас..атор, ап..арат
коміс..ія, Апеніни, компрес.ор
тер..аса, мас. ажер, ін..овація

Д кристал..и, артил..ерія, Ясби
А 16. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А

От..ава, кавал..ерія, кор..екція

Б

філіпічнський, шос..е, ас..оціація

В була, іл.юзорний, бюл. етень
„Г^, марок..анець, ак..уратний, дол. ар
| Д, агрес..ивний, іп..одром, фін..ський
17. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
А брут..о, кон..отація, колон..а
іл..юмінація, ім..ітація, бона

В |)епіграм..а, ал..ергія, мас..они
Д

306

ус.„урійський, бар..икади, коміс..ія
кол..екціонер, ђ.радіація, міс.іонер


4-18. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх сло-

вах рядка

А-мас..овий, мот\.о, піц..ерія
“Б ал..егорія, спагет..і, проф..1
В конфет..і, пен, проф..ес..ія
Г барок..о, рок..око, Бон:
Д Талмн\ е..мігрувати, грип..

м

19. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх сло-

вах рядка
А. іп..одром, ®.реальний, хоб..1
е..мігрант, тер..аса, 1нтермецйо
8 ал..ергія, коміс..ія, Діккенс
Г. конт: революція, груп..а, шас..і

Д Русо, конфет..і, дис..идент
20. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ

в усіх сло-

вах рядка
с

іновація, а..нотація, рок..око
дол..ар, ас..ортимент, новел..а

В бруг\о, бюл..етень, трас..а
Г

груп..овий, шас.., сюрхеалізм

(
Д`үо Ландець, мас..а, шо..се
ча
4-91. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах рядка
2
т
А марокбанський, фін..и, кас..ир
„Б-.і..раціональний, тер..аса, іл..юзія
| В /ак.умулятор, клас..ний, міс..ія
Г Генбадій,
імйунітет, лібрет..о
Д сирок..о, Шил\ер, діаграм..а

22. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ зв усіх словах
рядка

|
міф. урійський, компрес.. , п'єс..а

'

телеграм..а, крос..ворд, оперет..а
вані.а,кор..екція, профес..ор |

а..симетрія, еф..ект, Дарданел\и
шил..інг, мас..аж, дікіенсівський
>
ным

307


23. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ
` рядка
А ап..етит, ас..орті, брюс..ельський
Б. гал..юцинація, кас..ета, тон\а
конгрес.., ак..ордеон, експрес.
ал..ергія, Одісей, а..моральний
Д ас..истент, кол..ектив, мадонса

в усіх словах

ГА

ЕЗ 24. Подвоєння літер на місці пропуску НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в усіх словах
рядка
інкас..атор, клас..ицизм, ал..0
ексцес.., ак.Омпанемент, пен:.і
«ШФрег.а, проблем. ‚а, калькут..ський
ком..ентар, кол..екція, кол..ега
міс..іонер, парал..ель, пан..о
кожна

25. М'який знак Е місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А магістрал.5 асфал.МГ, пап. .є-маше

Б,
є
Г
Д

барелхеф, рел.єфний, п'єса
порт..єра, міл'ярдер, бал..зам
блолетень, гриліяж, Молер
дос, мад,„ярський, моделоєр

|26. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
Ах н.юанс, Пхеньян, компанойон
Б) монпанс::є, білсярд, пасхянс
В моделер, бутоноерка, л..юстра
Г конферанс..є, Н.ютон, мал..ярія
Д ател.:є, кангйон, кур..йоз
А 21. М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
релоєф, мад..яр, Рішелоє
|

Т. юрбан, мантилбя, шампін:йон
зедел2вейс, бел.етаж, ал-труїзм
Мол:єр, сенгйор, куп..юра

ескадрил\я, дос, фл..юс
0-28. рони»
М'який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
А кв1нтиляйон, вол:єр, прес-пап..є
Б алафонс, гілейотина, сек..юрит!
В Джул: зетта, лосгйон, р.юш
т )вінгєтка, бракон::єр, пенгюар
Д кабалаеро, калян, рез..юме

308


«29. Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка
А дистриб..ютор, б..юджет, ін). єкція

З кар.\ера, ад..ютант, р.юкзак
В субієкт, Рив’.ера, М..юллер
г кон..юнктивіт, миш..як, бар.єр
Д

інтерв..ю,
прем..єр,
р
р
р п..юре
р

0, гаро на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка
«А, к.-янті, кон..юнктура, П..ємонт
“Б валер: ‚яна, ридик.:юль, вар\.ете
В прем..єра, Барб..юс, ар\.ергард
Г круп..є, Х\юстон, Мюнхен
Д ад.юнкт, манк.юр, В..єтнам

зи Апостроф на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка

А кутюр: є, Олів.є, грав.юра
Б мар!‚яж, мюслі, Рейк\явік
* В
пієдестал, деб. от, комп).ютер

Г диз\юнкція, обі єктив, бюст
д )кеш. ю, Монтеск\.е, екстер..єр

1-32, Апостроф на м пропуску треба ставити в усіх словах рядка
А кр..юшон, кур.єр, Монтеск. Є

Б кастанієти, Лавуаз?е, кар..ер

Е сомелоє, Руж\.є, Д ‘Артаньян

Г, дезаінфекція, ад. юнкт, обєкт
СД)інтері 'єр, п.єса, О\Коннейль

33. НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті
(А феста, Єпископ, парфуми
Б^ етикет, кутюрьє, Стелла
ррошура, шприц, ілюзія
|

парфумерія, діва, феєрія

ресор х

Д жульєн, парашют, фойє

34. НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті
сюіта, Пакистан, гіпотеза
капюшон, пінцет, спанієль
хоббі, фельєтон, Вавилон
Г) сюрреалізм, одіббя, дуель
Д Жуль, ни
еклер

309


35. НЕМАЄ орфографічних СЕВ
А за кілька миль від Бона

у варіанті

ивовижна архитектура Марокко
іллу прикрашає статуя Афродіти

‹

\

президентський палац у Таїінні
Д античне й бароківе мистецтво

а

Д

(АК
ли

'

4 36. Орфографічну помилку допущено в рядку
А експериментальний парашут
Б джинсовий піджак

В бразильський телесеріал
Ё

н

»

СГ

5

т

Ке! здезинтеграційна ідеологія

|

|

Основні правила переносу слів з рядка в рядок

Г)
ред

БО

Б РО

Слова з рядка в рядок переносимо за складами, керуючись такими правилами

не можна одну літеру залишати в попередньо- | явір, мрія, їжак —
му рядку чи переносити в наступний
не переносимо

не можна розривати буквосполуки дж, 03,
які позначають один звук

хо-джу, ге-дзик (але підзвітний, бо дз тут
позначає два звуки)

апостроф і м'який знак залишаються при
попередній літері

паль-ці, Лук'-ян

не можна розривати буквосполуки ьо, йо

міль-йон, ку-льовий

не можна відривати ініціали або умовні
скорочення

О. П. Довженко, 20 кг,
100 км

не можна залишати в кінці рядка початкову
частину другої основи складного слова, якщо
вона не становить складу

багато-значний

не можна розривати ініціальні абревіатури

НАТО, УПА

Зауважте! Слова з подовженими приголосними можна переносити
так: зна-ння, знан-ня.
Слова зі збігом однакових приголосних можна переносити тільки
так: сон-ний.

У випадках, не обумовлених викладеними правилами, можна довільно переносити слова за складами: ни-зький, низь-кий; се-стра, сест-ра.

310

м


Вправа

Виберіть слова, які не можна розривати для переносу з рядка в рядок.
Бур'ян, змія, гілля, гудзик, ефір, атака, об'єм, майор, Ялта, мить, льон,
зелень, зоря, радіо, ящик, пам'ять, озеро.

У вибраних словах підкресліть першу букву; із позначених літер має вийти назва повісті, в основі якої лежить біблійний мотив братовбивства.

Завдання в тестовій формі
равильно поділено для переносу всі слова рядка

В

ід-казка, гу-дзик, ки-яни, при-свячений
бать-ко, сид-жу, об'-єкт, щас-тя
бадь-орий, міль-ярд, кольо-ри, яск-равий

Г

жит-тя, але-я, пере-крити, козаць-кий

Д опе-рація, ві-сь, львів-ський, щед-рість

2.

Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
Ки-ів, де-в'ять, змага-ння
ер перед-звін, вік-но, туман-ний

крає-вид, пере-класти, під-йом
су-джу, вольо-вий, куль-ка
Д арф'-яр, прось-ба, люд-ський
Г

З.

к

Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку

сиві-ють, виднок-руг, небес-ний
Б баталь-йон, урожай-ний, поя-ва
В зуст-річний, заме-тіль, ате-льє
Г водо-йма, ор-линий, лис-тяний

Д пре-святий, узбі-ччя, трав’-яний
4.

Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А

від'-ємний, знай-дений, при-ємний
пі-джак, пере-ллють, від-дячити

В / гай-овий, три-гранний, сон-ний
вагон-ний, звід-кіль, пое-тичний

Д бажа-ння, посі-яний, слаб-кість

311


о

Од
)

Й Ч

н,

СУРЕ

5

хі

Теа

ү

ни

Р:

-

ОАО.

ГА

#

2

‚

Я

Ра

,

4

і

урн

5.

Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
хвиль-ка, по-хвалитися, са-джає
криль-ми, тінь-овий, узбереж-жя
чорно-книжник, дру-зями, мрі-ями
Г музей- ний, під-звітний, конь-як
Д кра-йовий, ми-ттєвий, остан-ній

6.

Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку

А пів'-ясена, сльо-зи, солом'я-ний
Б водо-грай, краї-на, найцін-ніше
В. багат-ство, хвой-ний, ку-льовий
УГ )че-сть, сер-йозний, приватиза-ція
Д облич-чя, небо-схил, край-небо

Написання складних слів разом та через дефіс
Складні іменники
Разом пишуться іменники

утворені за допомогою сполучного голосного о, е: чорнозем,

зорепад, водогін

Через дефіс пишуться іменники

утворені з двох іменників без сполучних голосних: купівля-продаж, інтер-

нет-магазин, Вовчик-Братчик, хліб-сіль

першою частиною яких є слова
|з першою частиною віце-, екс-, лейб-,
| авіа, аудіо, агро, відео, екстра, |альфа-, бета- максі-, міні-, міді-,
НО 5
МЕ 4кіно, макро, мікро, моно, радіо, | обер-: віце-ректор, екс- президент,
сифу
290, супер, стерео тощо: авіарейс,
максі-програма, міні-маркет, (4пер
відеорепортаж, макроекономіка, | назви одиниць виміру: тонно- кілометр,
СВД пюдино-день
першою частиною яких

є дієсло-

назви посад, професій, спеціальностей:

во у формі наказового способу:
горицвіт, перекотиполе,
пройдисвіт (але люби-мене)

прем'єр-міністр, генерал-майор

першою частиною яких є числівник, записаний словом: п'ятикласник, сторіччя

прикладки, що стоять після пояснюваного іменника й виражають ознаку, яку
можна передати прикметником:
дівчина-красуня, хлопець-богатир,
дуб-велетень (але красуня дівчина,
богатир хлопець, велетень дуб)

з першою частиною пів-, напів-,

полу-: пів'яблука, півогірка,

прикладки -- видові назви, які стоять
перед пояснюваним словом:

напівавтомат, полумисок

Дніпро-ріка, сон-трава, Ведмідь-гора
власні назви з частиною пів::
пів-Луганська, пів-Японії
бРо
і

р

РОГ)
А

<
-

=

1

фо

{2
Н

р

я
і

г

№

ж ір

Ч:
ГО
$

МИРР

Р

ъъЗ

ра. #

Р#

до

4

АР

зоон

фу
у
і
тык,

Съ

й

5

А

х

иу

ад

4 КА

Чара

з

№,

Р

р

хі

х

рЧо»

М

ў;

-

Й)Р

д"з

Ч"


реле. ГЕС еа, бала.
Я

Р,3зм 7

Г 1

утворені від залежних між со-_ „утворені від незалежних між собою слів

бою слів (між ними не можна | (між ними можна вставити сполучник 1):
вставити сполучника і): східмовно-літературний (мовний і літеранослов'янський (східні

турний), валютно-фінансовий (валютний
слов'яни), лівобережний (лівий | і фінансовий)

берег), теплолюбний (любить ||
тепло)

Е

до складу яких входять слова _ назви відтінків кольору, смаку та поєдна|
ня кольорів: темно-зелений, кислостаро-, давньо-, нижньо-,
солоний, червоно-чорний (але жовтогаряверхньо- тощо: багатоканаль- - чий, червоногарячий, золотогарячий)
ний, староукраїнський
29

мало-, багато-, ново-,

першою частиною яких є | -- [першою частиною яких є числівник,
| записаний цифрами: 50-річний,
семиденний, двадцятирічний
2-гігабайтний

числівник, записаний словом:

- назви проміжних частин світу: південно-

- -рехідний, північно-західний

- | з першою частиною військово-, воєнно-:
} військово-спортивний, воєнно-стратегіц- | ний (але військовополонений, військовозо| бов'язаний -- прикметники, що стали

. | іменниками)

Зауважте! Прикметники, утворені від складних іменників, пишуться

так,

як

відповідні

іменники:

лісостеп

--

лісостеповий,

Івано-

Франківськ -- івано-франківський, але іванофранківець.
Треба відрізняти складні прикметники та словосполучення, утворені
з прислівника та прикметника (дієприкметника): чітко окреслений, цілком правильний (прислівник у таких випадках логічно наголошений 1
виступає членом речення).

Запам'ятайте: суспільно корисний, суспільно необхідний
уА-6.
1.2.
Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр- пищуться разоми| 2..3.
інтерконтинентальний, контрудар (але контр-адмарал).^#- =“
Написання разом, окремо й через дефіс слів, що належать до інших ДИР
частин мови, подано у відповідних темах змарфдлогії,
И
р, 4

Ж
ЕЕ Ж ДР Р

“7 {

А ЯР

$

Ко

;

б

аб Я і


Р
аа
У
?
Ё

У С
ої

Її

&

ми

ДР РО

й <=
її
р»

і

#2
77
Р’ га5)
;

Е"?
ў

|

ў

‚<

их

ді
Ад

Р

ак
є

я

Мое

94
Р
6

в„ж 2

2“

5

дн

|ў її

му
РУ
З

дя;

Р

ое

їі

Ё

Р

223

й
Гу
і

д

әш

аида,
Раа,
'-

а
д
Чс"

4

р

!

Вправи
1.

Запишіть складні іменники, знімаючи риску.

Контряадм!рал, ретра/етиль, віцеўректор, іваноу/франківець, чаро/дій,
екоутубернатор, мініўмаркет, контратака, авто/Любитель, рута/м'ята, овоче/сховище, любиммене, кімнатаумузей, жаруйттиця, гамаутромені, су-

пер/поу, кіно/фестиваль, інтер/фейс, сріблоузлото, Дунай»батько, лісо/степ.
-

Віменниках, написаних разом, підкресліть першу букву; із позначених літер

має вийти назва місця, де відбуваються події у творі Остапа Вишні «Сом».
2.

Запишіть складні прикметники, знімаючи риску.
Військово/зобов'язаний, українсько/англійський, жовто/гарячий,
гостро/верхий, народнаш/ісенний, світлоузелений, кисломолочний,
кам'яно/вугільний, мовно/літературний, приватно/власницький, високо/авторитетний, історикоукультурний, взаємо/вигідний, п'яти/мільйонний, шоколадноуванільний, кислоусолодкий, синьо/окий, холодно/кровний, аграрно/промисловий, червоно/гарячий.
°•

У словах, записаних через дефіс, підкресліть першу букву; із позначених
літер має вийти назва літературного жанру, який започаткував Остап
Вишня.

Завдання в тестовій формі
1.

Разом треба писати кожне слово рядка
‚ напівуімла, півПольщі, пів/місячний

пів/острів, пів/ягоди, напів/зігнутий
пів/чобітки, напів/фабрикат, шв7-Азй
Г

пів/озера, піву Ялти, напівпровідник

Д напів/забутий, пів/фінал, пів"Дніпра
2.

Разом треба писати кожне слово рядка
пів/ Болгарії, пів/сотні, напів/притомний
напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва
пів/апельсина, напів/м'який, пів/години
пів/біди, пів/Америки, напів/землянка
пів/коло, напів/сонний, пів/Туреччини
ним»

3.

Обидва слова треба писати через дефіс у рядку

багряно/червоний горицвіт
› небесно7блакитна любиумене
В духмяно/медвяний звіро/бій
Г загадковоутаємничий ломи/Кам!нь
Д сумовито7тривожне перекоти/поле


4. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку

(А, /розлогойкрислатий дубувелетень
Б мерехтливоуголубе край /мебо
В барвисте/пахучий лісо/степ
Г

кисло7солодкий чорно/елив

Д шовковисто7зелений вербо/Тіз
5. Разом треба писати кожне складне слово рядка
СА)Урадіо/станція, гідро/механіка, мото/спорт
"Б ексугубернатор, біо/кефір, термо/стійкий
В мікро/елементи, міні/програма, авіа/лайнер
Г максы/тальто, кіно/фестиваль, фото/зйомка
Д лейбумедик, супер/яхта, екстра/ординарний
6.

7.

Разом треба писати кожне складне слово рядка
А гамма/промені, термо/регулятор, фото /сесія
Б теле/зірка, міні/автомобіль, стерео /кінозал
В макро/космос, радіо/теологія, унтер/офіцер
Г радіо/альманах, екс/вокаліст, лінгво /кабінет
(д
Д увідео/музика, супер/акція, мікро/організми
Разом треба писати кожне складне слово рядка
А
„Б,
ув)
Г
Д

8.

Разом треба писати кожне складне слово рядка
А військово/спортивний, військово /полонений, міні/маркет
Б,/ сільсько /господарський, теле/апаратура, радіо/передача
В садово/городній, івано/франківець, високо /ефективний
Г кисло/молочний, правдо/подібний, контр /адмірал
Д

9.

конусо/подібний, повно/цінний, казково /пісенний
животворно/цілющий, тепло /обмінний, зло/язикий
соколино /зорий, чисто /сердечний, дрібно/плідний
вільно/думний, само/ствердження, кисло /терпкий
давньо/грецький, дво/рівневий, серцево/судинний

м'ясо/молочний, псевдо /вчений, давньо/український

Разом треба писати кожне складне слово рядка
/задньо/язиковий, кам'яно/вугільний, прямо/лінійний
прямо/протилежний, людино /знавство, синьо /окий
перекоти /поле, науково /фантастичний, біло /сніжний
вісімдесяти /річний, темно/зелений, жовто/гарячий
макро/економіка, сонхтрава, машино /будівний
ыншы

315


ра
Ж

$
Ў

А

{

27

п

м

Г,

Ц

“~

#

= й

ғ

4

А

«ЗР.
ог

с

і

№

і

Р
Е:

їй

Я

з

е
ПИ

27

р:

7%,
Ў

‹

-

і

а

7 ве

0
„й
? че
& аз

ГА
Го?

ЧИ

х

б

=

м

#

у

ф

Ў

у

т

#

2

5,

Ра

\.>=

7

и
#3

—г
Ві
$
627
З."

У
др

А

ль

ДЬ

19. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А Мікро/автобус, народно/пісенний, смугло/лиций
Б
ультра/звук, кам'янець/подільський, відео /телефонія
В всесвітньо/історичний, низько /рослий, тихо/плинний
Г суспільно/корисний, віцеуректор, теле/глядацький

Д танц/майданчик, морозо/стійкий, альфаупромені
11. Разом треба писати кожне складне слово рядка
західно/слов'янський, екс/нрезидент, високо/врожайний
Зірви/голова, військово /зобов'язаний, широко/листий

авіа/переліт, зовнішньо/політичний, розрив/трава
північно /західний, всюди /хід, народно /господарський
морський, легко/розчинний, водо/очисний

ці»
шавійськово/

12. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А чорно/бровий, зоо/парк, яблучно/виноградний
Б сіро/зелений, північно/кавказький, складно/підрядний
В суспільно/важливий, ранньо/стиглий, ультра/модний
Г навчально/виховний, кіно/репортаж, мікро/травма
Д умікро/хвильовий, червоно/гарячий, кримсько /татарський

|

Ч ерез дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А чудо/творний, контрольно/пропускний, тьмяно/ Жовтий
Б легко/крилий, турецько/український, озерно/болотний
В. глибокий/преглибокий, барвисто/строкатий, семи /річний
Г )сизо/фіалковий, зменшено/пестливий, темно/вишневий
сумно/нахилений, ячмінно/житній, іскристо/сріблястий
14. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А одно/разовий, лілейноубілий, послідовно миролюбний

‚Б.

абсолютно/сухий, здивовано/розгублений, яро/червоний

Х В

/коралово/бурштиновий, соковито/зелений, похмуро/сивий
світло/волосий, золотисто/рожевий, ніжно/мерехтливий

Д химерно/прозорий, густо/зелений, історично; румовлений <
4158.

15. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).
Таке все (1)фантастичноучарівне в ці передвечірні хвилини: лінія
(2)небо/ схилу оповита (3 )світлоу/ фіолетовим серпанком, (4)різно/кольорові пагорби нагадують хвилі, які переливаються то (5)темноубузковими,

то (6)яскравоучервоними відблисками.
3 16

моАА

\..-=

Мл1%

А

г

Ф

з

с

2

ж

Е
227
вх

1

Етчи

}

СР" $

25

7

Яр.

з

.<

т аа,

2я

РА

7

і

Чи

»

‹

ЖЙ

л
РАВ

@Б

гМ

#

д
А.
чо

уь
Ї

М

ч
Мл

г.

,

ДЕЈо

|
га

в

:

92

Я

Ячо ТОГО
@|
і

4

чо
ху
Лі

Чо

>

ў

А

ь
ад
і
й

4
о

гФ7

%ЧО

ГАФ.

+4


Обидві цифри на позначення слів, що пишуться разом, правильно наведено в рядку
А 1,2
Б

| 2, 3

МВ 2,4

Г 4,5
Д 5,6

16. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).
(1)Червоно/гарячими стовпами підперло сонце (2)Дівичугору, (3)срібндузолотими променями яскраво сипонуло в Дніпрові хвилі, заграло (4)бі-

ло/пінними бризками, поцілувало (5)синьоубілий (6)паро/плав і соромливо
сховалося за (7)зелено/листим (8)верхо/віттям.
Усі цифри на позначення слів, що пишуться через дефіс, правильно
наведено в рядку

(А)1,3,5

17. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).

Життя біля озерця було (1)цікаве/прецікаве: у (2)духмянодуйп'янкому
повітрі напинаються глибинні струни (3 легко /крилих бджіл, над (4)гордовитоукремезними будяками — (5)жорсткувато/басовиті зітхання
- джмелів, а ген — (6)біло/криле (7)летіння/мовчання метеликів з (8)жов-

то/гарячими вогниками на крилах.
Усі цифри на позначення слів, що пишуться через дефіс, правильно

наведено в рядку
А 1,2,3,25,6
2,4,
3, 4, 6, 8
Эа б, 7
5, 6, 7, 8

|
|
1

м

©
|

ти
|

18. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А світло/блакитний, кисло/молочний, греко/жатолицький
Б м'ясо/молочний, радіо/передача, науково/технічний
В. івано/франківець, південноузахідний, екс/президент
“Г

народно/пісенний, жовто/гарячий, контруадмірал

ДУ мініуспідниця, віце/прем'єр, психолого/педагогічний

р

У;

“
со > —1


19. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А
Б
В
1
7 д

пройди/світ, генерал/майор, прем'єр/міністр
слово/сполучення, хліб /сіль, штаб /квартира
солоно/гіркий, кіно/стрічка, теле/репортаж
контр/атака, льонудовгунець, чарузілля
)кс/чемпіон, норд/вест, вагон /ресторан

20.
Через дефіс треба писати кожне:складне слово рядка
А м'ясо/комбінат, світло/зелений, садово /парковий
Б народно/визвольний, радикал/соціаліст, супер/шоу
з Телефон/автомат, радіо/сигнал, фізико/географічний
Г )кіт/воркіт, бета/промені, індустріально /педагогічний
суспільно /корисний, історико/культурний, батько/мати
21. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
„А.<судово/медичний, лимонно/кислий, тьмяно/сірий
(Б ізико математичний, кисло/солодкий, сніжно/білий
член/кореспондент, лікар/терапевт, супер/маркет
Г гідро/система, воєнно/стратегічний, плодово/ягідний
Д парково/лісовий, соціально/побутовий, поле/захисний

22. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка
А чесько/польський, західно/європейський, нью /йоркський
‚ еколого /правничий, південно/західний, лісо/степовий
В ігірко/солоний, логіко/граматичний, медико /хірургічний
жовто /гарячий, емоційно /забарвлений, світло /брунатний
Д соціально/економічний, вагоно/ремонтний, жовто/бурий
23. Через дефіс треба писати кожне складне слово рядка

А читецьўдекламатор, радіо/фізик, інженер/конструктор
Б біо/система, екс/прем'єр, геолого/розвідувальний
молочно /білий, метало/місткий, давній /прадавній
бо /дорого, авіа/квитки, інженер лейтенант
(д купівля /продаж, віце/губернатор, унтер/офщер
24. Прочитайте фрагмент (цифри в дужках позначають наступне слово).

Місяць і тепер парубком виходить (1)з/за гір, він ітепер (2)по/під
(3)лісомулісом котиться діжею з тістом. Лише (4)зупоза хмар (5)одна/друга зірочка приглядається до нас дитячими оченятами.

318


Через дефіс пишутьсячвсі слова, ОКРІМ позначеного

А1

Б2

ВЗ (га
Д5
б
С 2.СТЕО

ГА

Р,

и м

Ф

Правопис ќе}з різними частинами мови
=
#

Частина мови

Іменник,
прикметник,
прислівник

Пишеться окремо

якщо слово без не не
вживаеться: ненависть,
нероба, недбалий, негайно

якщо в реченні є протиставлення, заперечення:
не зрада, а вірність; не слабкий,

а сильний; не рідко, а густо

якщо до слова з не можна
дібрати синонім без не:
недруг (ворог), нещирий
(фальшивий), небагато

якщо не стосується прис;
Це озеро не глибоке (не ел
ке). Узимку тут не хол МЕодно
(не є холодно).

(мало)

якщо не входить до
префікса недо-:
недооцінка, недовчений

Дієслово та
дієприслівник

(форма
дієслова)

якщо слово без не не
вживається: ненавидіти,
нестямившись

якщо прикметник з не має при

собі пояснювальні слова |
(займенники чи прислівники):
Аж ніяк не потрібні слова.
Зовсім не цікава презентація.
у решті випадків:
не знати, не купивши

якщо не входить до префікса недо-: недочувати,
недовиконавши

Зауважте! Написання деяких дієслів з не залежить від лексичного значення: нездужати (хворіти) -- не здужати (не
змогти), неславити (ганьбити) -- не славити (не прославляти), непокоїтися (хвилюватися) -- не покоїтися (не бути

похованим), недоїдати (жити впроголодь) -- не доїдати
(залишати частину їжі).

Треба розрізняти прислівник немає (нема) від дієслова
не має: У нього немає вибору — Вій не має вибору.

з,


Продовження табл.
Частина мови

Дієприкметник
(форма
дієслова)

Пишеться разом

| якщо дієприкметник
виступає означенням і не
має залежних слів:
Червоніли незірвані

яблука.

Пишеться окремо

якщо є протиставлення: Червоніли не зірвані, а опалі яблука.

якщо дієприкметник виступає
присудком: Яблука не зірвані.
якщо

дієприкметник

ні слова:

має ЗАЛИ.

Червоніли не рвані ще

яблука.

КіЛ

Вправа
Запишіть слова, знімаючи риску.

Не/здужати тиждень, не/дочувати, не/дописати, не/волити, не/иависний, не/оглядаючись, не/правда (брехня), не/ворог, а друг, не/дбалість, не/журитись, довго не/має дощу, не/стямившись, ще не/екранізований, `не/намилувався, не/покоячись (хвилюючись), не/каятися,
не/хтувати, нед описувати, не/гайно, не/добір.
У словах, записаних з не окремо, підкресліть першу букву; із позначених
літер має вийти прізвише українського письменника, одного з основоположників національного кінематографа.

Завдання в тестовій формі
1. Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
(А) не/покоїтися про сина
Б ще не/завершена праця
В не/довга, але цікава лекція
Г не/крутити носом
Д дос! не/прочитана книжка
2.

Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку
не/сила терпіти
не/досконалий твір
іти в не/пам'ять
не/довиконувати план
Д\не/здужати задачу


Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку
А не/має лиця на ньому
Б не/одноразово повторювати
В радість не/вимовна
Г) не/святі горшки ліплять
не/досипати ночей

Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку
„Ал, ще не/підкорені вершини; не/вивчене питання
Бу лан не/засіяний; не/затоплена навесні місцина
Ч не/опале листя; не/перекладений ніким текст
Г досі не/збудований дім; не/переборне бажання
Д зовсім не/відомий Вороний; не/захищений сад
Частку не треба писати окремо з наступним словом у рядку
плани не/здійснені; не/прогріта сонцем земля
не/заплетена, а розплетена коса; не/випитий сік
не/спростовані нею чутки; не/скопані ділянки
нє/зважаючи на дощ; ще не/оголошені результати
ніким не/порушене питання; не/знайдені скарби

“А!
Б
В
Г
Д

Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
не/политі вранці квіти; не/перевірені відомості
Е

човен не/прив'язаний; не/обсаджений берег

М

д

б

не/вибілене полотно; не/вишитий, а витканий
не/посіяна батьком трава; не/доплетений тин
(Д)не/завершена
робота; не/розчищені стежки
>
Ы-ЫЫ
Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
А ужити не/гайних заходів; не/треба чекати
Б зупинився не/випадково; не/глибока ріка
В- писав не/думаючи; розгулялася не/года
Г /сказав дуже не/впевнено; давно не/здужае
мини не/сподівано, кімната не/прибрана

8.

Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
надійти не/помітно; не/покоїтися про мене
зробити не/обіцяючи; літати не/високо
В трапилося не/щастя; не/можна заздрити
Г не/заважай працювати; не/зоране поле
Д не/здужае підняти; скинути пута не/вол!

321


9.

Частку не треба писати разом з наступним словом у рядку
А не/подалік музею; не/один місяць минув
Б. аА а добро; трапилося не/порозуміння
(В уне/меркнуча слава; не/зачерствіле серце
Г“ не/згода руйнує; усі казки не/дочитані
Д ніким не/співані пісні; цікаві не/билиці

10. Частку не треба писати разом з наступним словом у реченні
А

Я вжей

пізніше, при дворі, в Парижі, шукав її

у мармурі не/раз.
Не/спалося, а ніч, як море.

Тільки те не/зрадить серце, що любити
ПОКЛЯЛОСЬ.
) Ніч не/рухомо тишею бринить.
їі
со Не/варті сну казки колишні.
11. Частку не треба писати разом з наступним словом у реченні

А Не/доведи, щоб розум задрімав.
Б Печаль виховує мене, не/дорікає.
В. Не/доженеш конем, що запізниш одним днем.
Г ) Глухий що не/дочує, то вигадає.
Не/нагодуєш коня -- не/доїдеш і до пня.

12. Частку не треба писати разом з наступним словом у реченні
А Не/знав сіромаха, що виросли крила.
Б Не/суворо на серці, не/гнівно.
В Відчахнута гілка вмирає не/зразу.
Г Нам таких не/треба, що ніс деруть до неба.
Д УБлідий ранок не/сміливо зазирнув у вікна.

ЫЯ Частку не треба писати з наступним словом окремо в реченні
(А) Аяй не/знала, що думки болять, коли душа 1 серце —
безборонні.
Б

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний
рідною мовою кличе у не/відомі краї.
Родина — тільки вбогий човен на не/вмолимих

бурунах.
Надворі не/впевнено всміхався чудовий ранок.
Мій князю-соколе, не/має століть поміж нами.
З
нм

924


$
л,

10

ЮЛИ
а
А
}
чо

Р
бга

=.

Е

Я

м
ЧА

И

8

жом
|

8

$

Ч

РА
РІ

й

5 У ЧИРО

і

п
ЧИР

,
)

Р

А

ы ШАРР

й

д

32°,

А

Б

ї

аб

#

я

ме

К.

А

і

Р

№

75

14. Частку не треба писати з наступним словом окремо в реченні
А

Вже не/далеко той час, коли оксамитовим серпанком молодого
листячка вкриються розлогі крони кленів.

Б

Коли засне глибоко місто не/спокійним сном, вона приходить

здалеку до мене.
В Загула флейта, мов осіння не/погода під стріхою.
Г У гущавині лісу не/вгамовно витьохкували солов'ї, віщуючи
ге прихід ранку.
Куди не/глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло
\ /пИШНИМ ЦВІТОМ.

15. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А Микола був неймолодий хлопець, а чоловік з довгими
вусами, з міцним станом, широкими плечима та
міцними руками.
Широкою долиною між двома рядами розложистих гір тече

по Васильківщині не/величка річка Раставиця.
То, певно, іншого роду краса, як гори: не/спокійна й
повна перемін.
Не/свідомо, мимоволі тягнуло його під величну

таємничу опіку.
Як справжній митець, він, не/зважаючи на позірну
тия
відчуженість од світу, був чутливий до всього,

що відбувалося довкола.
16. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
В серцях у нас не/витончена мука, а радість голосиста
і дзвінка.
Б Я закоханий палко, без міри у не/бачену вроду твою.
В Народе мій, титане не/поборний, що небо підпирає голубе.
Г Ішли назустріч вічності і смерті дружини не/покірливих
слов'ян.
Д Пройдеш ти, лишивши світлу не/вгамовану мені печаль.

17. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А І зустріч ця, приємна і не/ждана, нагадує мені забутий сон.
Б А ти була, як мрія, не/повторна, такою зроду не була ще ти.
В І світ великий, не/озорий належить нам — тобі й мені.
` [ми з тобою вже не в силі буть не/щасливими удвох.
Мені поля задумливо шептали свої ніким не/співані пісні.

323


18. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А Не/зв'язаний сніп — солома.
Б Затужилося так в не/євободі.
В Лихий кухар або не/досолить, або пересолить.

Г Де багато кухарів, там собаки не/голодні.
Д

У не/голодного на думці гульн
а в голодного
я,

— обід.

19. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні
А

Поспішно, та не/доладно.

'’ Соловей піснями не/ситий.
В

На вовка не/слава, а їсть овець Сава.

Г Хоч мороз і припікає, зате комарів не/має.
Д Де слова з ділом розходяться, там не/порядки водяться.

20. Частку не треба писати окремо з наступним словом у реченні

А ) У польоті, ніким не/бачені, я спрямовую кораблі.
Регоче й гримить голубим океаном не/розтрачена радість моя.

В Не/полоханий спокій над Києвом сонним дріма.
Г Хай падають із неба зорі, немов не/зібране зерно.
Д Гдовгий рік чекають марно рядки не/читаних книжок.
21. Допущено помилку на правопис частки не в рядку

А У нас не бувало такого, щоб хто-небудь когось не послухався
або підвів.
Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна
неправди за собою.
В Коли-не-коли заходив до житників, щоб не дуже набридати.
Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити.
ду од! ще не знав я, що все проходить, все губиться в невпинній

Б

зміні подій.

22. НЕ вживаються без не всі слова рядка
а

.

аак
небога, негідницький
ненавидіти, небуття, невдаха
В

к

нездара, нетерплячка, нещастя

Г негода, неуважність, немовля
Д неволити, недоліток, небезпека

23. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступне слово).
Жертви українського геноциду, (7)не/плакані й (2)негпрлічені діти
України, лежать у тисячах братських могил, ніким (3)не оглянутих,

(4недрідко без огорожі та хреста, і борги наші перед ними — (5)не/оплатні.

324


Частку не треба писати

А 1

Б 2

разом
з усіма словами, ОКРІМ позначеного

в З)

ГА

Д5

24. Прочитайте поезію (цифри в дужках позначають наступне слово).

Я хочу буть (1)не/самовитим,

Я хочу в полум'ї згоріть,

|{ 7
`

Щоб (2)не /жаліти за прожитим,
Димком на світі (3)не/чадіть.

о|

Щоб (4уне (пекли дрібні образи
Дрібненьку душу день при дні,
Я згоден вибухнуть відразу,
(5)Не/наче бомба на війні.
Г диву дивному даюся,
Що з того користі катма:
Чомусь (б)не/попаюсь, (7)не рвуся —
Напевне, капёуля (8)не/ма.

Усі цифри на позначення написання не разом з наступним словом
правильно наведено в рядку

Уживання у - в,і - й
Літера

Пишемо

між двома приголосними
бЯ 92: перед наступними в, ф та звукосполученнями хв, св, тв, льв й іншими важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє
УГД слово закінчується на голосний

на початку речення перед
наступним приголосним

Приклади

відпочив у санаторії
|у світі, у Львові

Учителька мило усміхнулася.

заз


А

хр ох Е

Мы

р

Б —

\
І

( ДААА а

0

|
|

Продовження табл.

й
між голосними

крига в ополонці

на початку речення перед
голосним

В океані рідного народу відкривай духовні острови.

якщо попереднє слово закінчується на в, то перед наступним
голосним уживаємо прийменник, префікс в, анеу

| працював в Уругваї

між двома приголосними

мир і спокій

на початку речення

Гна тім рушничкові оживе все

знайоме до болю.
при зіставленні або протистав-

| червоне і чорне

ленні понять

перед словом, що розпочинаєть-

Ольга і Иосип

ся на й, я, ю, є, Ї

після паузи (на письмі —
розділового знака)

Всім серцем любіть Україну
свою — і вічні ми будемо з нею!

в інших випадках

веселі й усміхнені, оце й увесь

відпочинок, теорія ймовірності

Зауважте! У деяких словах чергування у — в не можливе, бо слово
починає змінювати або втрачати лексичне значення: вдача -- удача, вправа — управа, Угорщина тощо.
Вправа

Виберіть потрібний прийменник або сполучник.
Прочитати у/в Інтернеті, чорне і/й біле, описати у/в творі, у/в одному примірнику, ремонт у/в будинку, номер у/в готелі, знайти у/в атласі,
повісті і/й оповідання, адвокат і/й прокурор, рух у/в місті, алегоричний
і/й повчальний, допоміг у/в всьому, Анна і/й Яків, перекласти і/й опублікувати.
У сполученнях слів з у або і підкресліть першу букву; із позначених літер

має вийти назва твору, у якому зображено події доби Руїни.

326

м

АД


Завдання в тестовій формі
Чергування у — в без зміни значення слова можливе в усіх словах рядка
А утомитис
ень, уетуп
Б уголос, та уживати

В увечері, іа усередині
Г

управа, удосконалення, уночі

Д учитель, увійти, убогий
Правил чергування у — в дотримано в рядку
А

в нашій країні

Б збиратися в дорогу
В навчалися у академії
Г тайга, одягнена
вхвою
Д урстанньому вагоні
Правил чергування у — в дотримано в усіх реченнях, ОКРІМ
А Вірю яв правду свого ідеалу.
Б Була весна, удень пригрівало сонце.
В Яблуневі сади стояли вмиті росою.
Г Яблуко м'яко скотилося у траву.
Д Уже доспіли яблука, груші.

Правил чергування у — в дотримано в усіх рядках, ОКРІМ
плавати в річці, закінчив у суботу
приїхав в Одесу, запитай у батька
успіхи в роботі, навчатися у ліцеї
відпочили в Італії, приїзд у Польщу
служити в армії, галявина у квітах
ним»
Прочитайте речення.

Мово моя, (1) тобі мудрість віків, пам'ять тисячоліть, розрада (2)
хвилину смутку, зойк матерів (3) годину лиху, переможний гук лицарів (4)
днину побідну, пісня серця дівочого (5) коханні своїм.
Літеру у треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
А1
Б2
ВЗ
ГА
Д5

6.

Прочитайте речення.
Вузька

дорога потяглася

(1)гору між

глинистими

крутосхилами,

(2)критими чагарниками; попереду (3)поперек шляху синіло небо, позаду
(4) просторих низинах сяяла річка, а (5)подовж неї табунилося чепурними хатами село.

ЗАТ


Літеру в треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
А1
Б2
ВЗ
ГА
Д5

7.

Правил чергування і — й дотримано в усіх реченнях, ОКРІМ
Непроглядний гай стоїть тихий і спокійний.
Бульвари і парки вкриваються жовтим листям.
Небо спохмурніло й насупилося, стало сірим.
Квіти майже відцвіли й розсіяли своє насіння.
Знявся вітер, і дерева скинули останнє вбрання.
нем»

ё.

Правил чергування і — й дотримано в усіх рядках, ОКРІМ
найбільш ймовірний, швидко йти
спостерігає й описує, ріки й озера
фрукти й овочі, батьки й діди
тополя і явір, темрява і світло
правда і кривда, сміх і сльози
нет

9.

Прочитайте речення.

Далеко (1) лунко оддавався голос солов'я, (2) бриніла в ньому пиха (3)
погорда пестуна (4) улюбленця густого (5) буйного лісу.
Літеру й треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
А1
Б2
ВЗ
ГА
Д5

10. Прочитайте речення.
Як заллє Вербівку літнє сонце (1) засипле її золотом (2) сріблом сонячне
марево, то вся кучерява рослина здається залитою зеленими хвилями, що десь
-набігли з моря, (3) залили, (4) затопили її, (5) скам'яніли, піднявшись угору.
Літеру і треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
А1
Б2
ВЗ
ГА
Д5

11. Прочитайте речення.

День від дня холоднішало, (1) пташки хутко збиралися великими зграями, дзвінко (2) галасливо прощалися з рідними полями (3) лісами, бо взим-

ку тут (4) холодно для них, (5) з їжею важко.

Літеру й треба писати на місці обох цифр рядка
лі 2 Баз
ВЗА
ГА5
діІ15
Р

12. Прочитайте речення.

На широчезній рівнині стояли до самого обрію соняшники, стрункі (1)
пишноголові, (2) всі, як один, обернені до сонця; здавалося, вони (3) самі

328

є


випромінювали світло, (4), може, тому навкруги було особливо святково
(5) ясно.
Літеру й треба писати на місці обох цифр рядка
А12
Б23
В13
Г34
/ДдА5

З,

329


ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ
(розвиток мовлення)
Чи не найскладнішим завданням тесту ЗНО є написання власного
висловлення. Цей вид роботи оцінюється двадцятьма чотирма балами,
тож важливість його очевидна. Уважно прочитайте настанови щодо підготовки до написання власного висловлення.

Власне висловлення -- невеликий роздум на дискусійну тему, наприклад: Підтримайте або спростуйте думку: «Поразка -- це наука.
Ніяка перемога так не вчить...»
Висловлення має бути аргументованим і написаним в один із таких
трьох способів:
- так, я погоджуюся з думкою, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить людину... (підтримка думки);
° не згоден (не згодна) з думкою про те, що поразка — це наука, і ні-

яка перемога так не вчить людину... (спростування думки);
це складне для мене питання: з одного боку... , а з іншого боку...
(проміжна позиція).
Вам треба сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять ваші міркування; проілюструвати думки прикладами з художньої літератури (зазначити автора й назву твору,
указати проблему, порушену письменником, художній образ, через який
проблему розкрито, навести цитату! з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. У кінці треба сформулювати висновки.
Увага! Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної
характеристики образів.
Орієнтовний обсяг роботи — 1 сторінка формату А-4. Текст обсягом
до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.
! Зауважимо, наведення цитати бажане, проте не є обов'язковим (за наявність чи відсутність цитати бали за зміст як не додають, так і не знімають -- див.
далі Критерії оцінювання власного висловлення).

330


Структура власного висловлення
1. Теза.
2. Аргументи (два або три).
3. Один приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.
4. Один приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
9. Висновок.
Аргументи радимо починати вставними словами по-перше й по-друге; вони можуть іти зразу після тези або ж кожен аргумент з абзацу перед
прикладом. Другий варіант, на наше переконання, чіткіший і доцільніШИЙ.
Візуально ваше висловлення має виглядати орієнтовно так:

Я вважаю, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить
людину...
ТЕЗА (1-2 речення)

По-перше, поразка якнайкраще загартовує людину, робить
її стійкішою в сучасному суспільстві, сповненому

стресів і різ-

номанітних викликів. Переконливим прикладом щодо цього аргументу є, на мою думку, образ Степана Радченка з роману «Місто» Валер'яна Підмогильного...
АРГУМЕНТ

1 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)

По-друге, людей, які вміють визнавати свої помилки й, зробивши відповідні висновки, у майбутньому їх уникати, поважають у
суспільстві, адже лише сильна особистість здатна працювати над

собою. Ось приклад із життя. Мій батько змалку...
АРГУМЕНТ 2 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)

Отже,

поразка

навчає

людину

ВИСНОВОК

жити,

перемога

ж не завжди...

(1-2 речення)

331


Як бачите, у власному висловленні має бути щонайменше чотири абзаци, кожен з яких починається відповідно такими словами: я вважаю,
по-перше, по-друге, отже (або на мою думку, з одного боку, з іншого боку,

таким чином) і под. Обов'язково дотримуйтеся цієї поради — і ваше ви-

словлення матиме чітку й послідовну структуру, буде логічно організоване. Екзаменатор відразу відчує, що ви готувалися до виконання цього ви-

ду роботи й відповідно оцінить цей параметр вашого роздуму (логічність
і послідовність).

Якщо ви знатимете критерії оцінювання власного висловлення, то ні
в якому разі не пропустите в роздумі жодного компонента, за який екзаменатори виставляють певну кількість балів. Тож ознайомтеся з критеріями, за якими у 2011 році оцінювали власне висловлення.
Критерії оцінювання тестового завдання
з розгорнутою відповіддю
1. Власне висловлення оцінюється за критеріями змісту та мовленнєвого оформлення. Максимально можлива сума балів за власне вислов-

лення (сума балів за всіма критеріями) -- 24 бали.
2. Зміст власного

висловлення

оцінюється

як показано в таблиці 1.

за шістьома

критеріями,

Таблиця 1
Оцінювання змісту власного висловлення
Критерій

1. Теза

Змістовий вияв критерію

Учасник ЗНО чітко формулює тезу висловлення.
Теза передує аргументам. Учасник ЗНО використовує
мовні конструкції на зразок «я вважаю...»,

«на мою думку» тощо.
Учасник ЗНО може подати дві тези й аргументувати
кожну окремо
Учасник формулює тезу частково. Учасник ЗНО не використовує мовні конструкції на зразок «я вважаю...»,

«на мою думку».
Або: теза розміщена після аргументів.
Або: теза розірвана аргументами чи прикладами

Учасник не формулює тезу. Учасник не вживає мовні
конструкції на зразок «я вважаю...», «на мою думку»
тощо. Аргументам не передує висловлення, що свідчить про розуміння теми

Зза


Продовження табл.
Критерій

Змістовий вияв критерію

2. Аргументи | Учасник наводить принаймні два доречних докази, підстави для обгрунтування, підтвердження
висловленої тези. Аргументи передують прикладам, які їх ілюструють. Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «тому що»,

«це доводить», «підтвердженням цього є»,
«це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього
може бути» тощо
Учасник наводить принаймні один доречний доказ для обгрунтування висловленої тези.
Або: аргументи розміщені після прикладів, які їх
ілюструють

За. Приклад
з літератури
чи мистецтва

Учасник не наводить жодного аргументу для
обгрунтування тези.
Або: наведені аргументи не є доречними
Учасник наводить принаймні один доречний
приклад з художньої літератури або інших видів
мистецтва. Указана проблема, порушена автором
художнього твору, назва твору, художній образ,
через який проблема розкрита, наведена цитата з
твору. Учасник може також посилатися на факти з
життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої
творчості. Учасник може використовувати мовні

конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом
може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...»
Відсутня мотивація наведення цього прикладу.

Або: приклад містить фактичні помилки
Приклад з літератури чи інших видів мистецтва
відсутній або недоречний

36. Приклад
з історії, суспільно-поліТИЧНОГО чи
з власного
ЖИТТЯ

Учасник наводить принаймні один доречний
приклад з історії, суспільно-політичного життя чи з
власного життя. Учасник може використовувати
мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом
цього може слугувати...», «не можна не згадати...»

Приклад містить фактичні помилки


Продовження табл.
Критерій

Змістовий вияв критерію

Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя відсутній або недоречний
4. Логічність
і послідовність

Учасник будує висловлення логічно й послідовно,
використовує мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт «по-перше», «по-друге»,
«з цього випливає», «як було зазначено», «поверта-

ючись до думки», «як можна побачити» тощо.
Учасник структурує роботу за абзацами
У роботі наявні порушення логіки викладу

Логіка викладу відсутня
5. Висновок

и

Висновок відповідає тезі й органічно випливає з
аргументів і прикладів. Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «висновком може слугувати» тощо
Висновок частково відповідає тезі або не пов'язаний з аргументами та прикладами.
Учасник неправильно оформлює висновок, наприклад, починає його словами «я вважаю»

Висновок не відповідає тезі, не пов'язаний з аргументами та прикладами.
Або: висновок становить самодостатню тезу
Усього за зміст

3. У мовленнєвому оформленні власного висловлення враховується відповідність роботи орфографічним, пунктуаційним, лексичним,
граматичним і стилістичним нормам української мови. Мовленнєве

оформлення власного висловлення оцінюється за двома критеріями:
ба та 66.
4. Орфографічна і пунктуаційна нормативність власного висловлення оцінюється за критерієм ба, як це показано в таблиці 2.

334


Таблиця 2
Оцінювання орфографічної і пунктуаційної нормативності
власного висловлення
Пропоновані

критерії ЗНО

кількість помилок

ЗК
5. Оцінюючи

кількість балів

ЗБ НЫХ ХНН
орфографічну і пунктуаційну нормативність роботи,

2 негрубі помилки треба рахувати як 1 грубу.
До негрубих слід зараховувати такі помилки:
• у написанні великої літери в складних власних назвах;
• у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
• у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений
інший;
у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший...);
• у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності.
Негруба орфографічна та негруба пунктуаційна помилка не сумуються і не зараховуються як одна груба.
6. Лексична, граматична та стилістична нормативність власного висловлення оцінюється за критерієм 66, як це показано в таблиці 3.

Таблиця З
Оцінювання лексичної, граматичної та стилістичної нормативності

66.

Пропоновані критерії ЗНО


Продовження табл.

7. Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у — в,і - й — та, ся - сь, з - зі — із)
треба рахувати як одну стилістичну помилку.
8. Порушення технічних правил переносу слів вважається орфографічною помилкою.
Ознайомтеся з проблемними ситуаціями, що були запропоновані абітурієнтам на першій і другій сесіях зовнішнього незалежного оцінювання у

2011-2012 навчальному році. Уважно прочитайте зразки власних вислов-

лень, зверніть увагу на послідовність викладу думок, на складники цих робіт, мовні кліше, Ці власні висловлення різні за будовою. У першому структура така: теза - аргумент - приклад - аргумент — приклад — висновок; у
другому: теза - два аргументи -- два приклади -- висновок. Обидва варіанти правильні. У текстах курсивом виділено аргументи, півжиром — вставні

слова й скріпки (це важливі елементи тексту-роздуму).
1. Прочитайте наведений текст.

Добро завжди має перемагати -- це ми знаємо з дитинства. Але ж відомо, що будь-яка перемога пов'язана з певним насильством.
Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?
Викладіть ваш погляд на цю проблему.
Я вважаю, що добро у двобої із злом має перемагати без застосування
насильства. Проте бувають ситуації, коли без насильства зла не переможеш.
У кожній ситуації треба бути виваженим, засоби боротьби зі злом слід вибирати обдумано, а до насильства вдаватися лише за крайньої потреби.
З одного боку, часто буває так, що теплота людського серця здатна
знешкодити зло. У такому разі ніяке насильство не може бути виправданим. Переконливим прикладом з української літератури щодо наведеного аргументу вважаю сцену знайомства Івана та Марічки з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дівчинка з роду Гутенюків
своїм учинком розтопила серце маленького хлопчика, коли він її ударив.

Іван був вражений тим, що Марічка не тільки не розгнівалась на нього, а

у відповідь дала йому півцукерки. Можливо, і дорослі Палійчуки з Гуте-

нюками змогли б знайти компроміс мирним шляхом, якби мали більше
любові у своїх серцях.

336


З іншого боку, бувають ситуації, коли на зло треба відповідати насильством, щоб урятувати життя своє і своїх близьких. Навряд чи хтось
у ХХІ столітті стане заперечувати, що життя людини -- найвища цін-

ність на землі. Багато прикладів на підтвердження цього аргументу
можна знайти в історії людства. Під час Другої світової війни наші вій-

ська не могли не чинити збройного опору фашистам, кожен чоловік вимушений був боронити свій край, свою родину. А криваві сторінки Коліівщини, народно-визвольні змагання

під проводом Хмельницького...

Таким чином, вибираючи засоби боротьби зі злом, треба бути дуже
виваженим, обережним, обачним. Насильство в досягненні добра може
бути виправданим лише в особливих, межових життєвих випадках.
2. Прочитайте наведений текст.

Людина щосекунди змінює свою планету, утверджується на ній. Прагнучи підкорити природу, ми не маємо часу замислитися про доцільність
володарювання над нею.
Чи потрібно людині шукати відповідь на питання про доцільність підкорення природи й володарювання над нею?
Викладіть ваш погляд на цю проблему.
Я твердо переконаний, що людина повинна вивчати природу, але не
для того, щоб володарювати над нею. Досліджувати багатства довкілля і

його особливості треба, аби розумно себе поводити, не шкодити природі,
бо людина — частина її. Наведу кілька переконливих, на мою думку, аргументів.

По-перше, підкорення природи може призвести до катастрофи. А подруге, людина повноцінна лише в гармонії з навколишнім світом.
Переконливим прикладом до першого доказу вважаю новітню історію нашої планети. Через втручання в природу, порушення її екологічного балансу, учені констатують, що дедалі збільшується озонова
діра. Вони б'ють на сполох, закликають зупинити використання ресурсів планети такими шаленими темпами. І за прикладами страшних
наслідків від підкорення природи далеко ходити не треба. Усі пам'ята-

ють трагедію, що сталася не так давно в Японії. Науковці стверджують, що цунамі в цій східній країні було спричинене посиленням екологічного дисбалансу в природі, втручанням людини в її життя. А глобальне потепління! Якщо людина не отямиться, то доля планети буде
дуже сумною.
Проілюструвати другий аргумент я хотів би прикладом з новели Михайла Коцюбинського «Їпіегте770». Ліричний герой твору перебуває в
депресії, він утомився від міста, від людей, не здатен адекватно сприймати світ, тож покидає свою домівку і їде на природу. Кілька днів серед нив
у червні — івін здоровий, «струни» його душі «натягнуті», митець готовий повернутися до звичного життя в суспільстві.

337


Отже, вивчати природу треба не для підкорення, що обов'язково
призведе до катаклізмів довкілля, а для збереження її і вдосконалення
життя в ній. Саме в злагоді з природою людина почуває себе повноцінною, гармонійною, щасливою.
Власне висловлення слід писати в публіцистичному стилі, ні в якому
разі не треба використовувати згрубілу й просторічну лексику. Уникайте тавтології (обов'язково після написання роздуму перевірте його на
предмет небажаних повторів і чергувань у — вчиі — й). Виконуйте роботу охайно. Радимо написати кілька висловлень на суспільну чи морально-етичну тему й подати їх для перевірки вчителеві. Обов'язково проаналізуйте свої помилки, Успіхів!

а,


МуУолек

ЛЛ

А бесот

ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ
Альфа і омега — початок і кінець, основне.

Ані рудої миші — безлюдно.

Байдики бити -- ледарювати, нічого не робити, байдикувати.
Баляндраси

(ляси) точити

-- вести

пусті розмови,

розповідати

що-

небудь нецікаве, вигадане.
Бачити смаленого вовка -- потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвід|
|
|
ченим.
Бити лихом об землю — не зважати на сумні обставини, не журитися.
Бити у хвіст і в гриву — дуже сильно діяти.
Бісики пускати -- дивитися на когось грайливо, залицятися.
Брати бика за роги -- діяти рішуче, енергійно.
Брати на кпини -- насміхатися.

Бути на коні -- мати успіх.
Бути на сьомому небі -- радіти, бути задоволеним.

Вавилонське стовпотворіння -- метушня, безладдя, сум'яття, галас.
Веремію закрутити -- затіяти щось неприємне, зчинити сум'яття.
Вивести на чисту воду — викрити кого-небудь у нечесних діях.
Вилами по воді писано — невідомо, як буде.

"вискочити як Пилип з конопель — зненацька, недоречно.

Витрішки продавати -- дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю.

Від букви до букви -- від початку до кінця, дуже уважно.

Віддати пальму першості -- визнати чиюсь перевагу в чомусь.

Вітер у голові — несерйозний, легковажний.
Воду решетом носити — даремно витрачати сили.

|

Годувати жданиками — общяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати общяного.
Г ордіїє вузол)

про складне переплетіння різних обставин; про заплутані

питання.
Горобина ніч — темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями.
очима - кокетувати.
Гріти чуба — виконувати важку роботу, докладати великих зусиль.
Давати відкоша — виявляти рішучу протидію, гостро заперечувати, різко
відповідати.
/ Дати гарбуза -- відмовити під час сватання.
зб

«Дамоклів мет — постійна небезпека, неприємність.

Десята вода на киселі -- про дуже далеку рідню.
Дивитися

вовком

-- дивитися

неприязно,

сердитися.

339


Дрижаки хапати -- мерзнути; перебувати в стані нервового збудже
ння.
Душа в душу -- жити дружно.
Заговорювати зуби — задурювати голову кому-небудь.
За-холодну воду не братися — ледарювати.
Знову за рибу гроші -- наполягати на чому-небудь; настир
ливо домагатися чогось; повторювати те саме.
Золота молодь -- діти з дуже заможних сімей, які поводять себе
всупереч
громадським нормам, оскільки впевнені у своїй безкарн
ості.
золот
ило -- найкраща в усіх випадках форма поведінки.

лото

И

о

анс

а. ВИХОДИТЬ.

З-під ринви на дощ — потрапити3однієї неприємності в іншу,
ще гіршу.
З себе вискакувати -- дуже старатися.
[в ступі не втовкти — важко, неможливо розібратися
в чиїх-небудь плутаних, непослідовних діях.

Кадити фіміам )-улесливо звеличувати, прославляти кого-не
будь.
Каїнова печать -- братовбивчий злочин.
Каліф на годину -- про людину, яка наділена владою або захопил
а владу
на короткий відтинок часу.
Міняти шило на швайку — робити зміни без користі.

На голові ходити -- пустувати, бешкетувати.
На голову вилізти -- поводитися зухвало.

Накивати п'ятами -- утекти.

Накрити мокрим рядном — накинутися

На вербі гр—уп
нісеніт
и
ниці, дурниці.

А

докорами.

Не бачити лісу за деревами -- не помічати головного.

Нема кебети -- не мати вміння, хисту, здібності до чогось.

Не обібратися лиха -- мати багато клопоту.
Ні за цапову душу -- цілком даремно.

Ні тепер ні в четвер — ніколи,
ні за яких обставин.

Обдерти як липку -- забрати що-небудь у кого-небудь.

Обітована земля -- заповітна мета, мрія.

Останній з могікан — найстаріший, єдиний у своєму роді предст
авник покоління.

Пальцібчати) - зробити що-небудк недбало\невміло, грубо.
Пахне смаленим -- загрожує небезпека—
|

Пекти раків — червоніти.

340

”,


Перейти рубікон -- зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне
рішення.

Порости в пір'я — змужніти, набратися сил.

Пороху не видумає -- мати пересічні здібності.
По струні ходити -- підкорятися, виконувати всі побажання когось.
Прикусити язика -- замовкнути.
Притча во язицех — бути об'єктом постійних пересудів.
Прокрустове ложе -- надумана мірка, під яку підганяють усі явища, різні

за своєю природою, ознаками, фактами.
П'яте колесо у возі -- щось зайве, непотрібне.

Розбити глек -- посваритися.
Руки нагріти -- нажитися в нечесний спосіб.
Руки опускаються -- втратити інтерес до чогось, ставати бездіяльним.
Руки сверблять -- дуже кортить.
Рукою сягнути -- дуже близько.
Ряст топтати — жити.

Сидіти на двох стільцях -- поділяти дві різні думки.
Сізіфова праця -- безрезультатна, дуже виснажлива, важка й безкінечна

робота.

цого

Сіль землі — найвидатніші представники певної суспільної групи.

Сім п'ятниць на тиждень — легко й часто змінювати погляди.
Скорчити Лазаря -- прикинутися нещасним, безпомічним, безталанним.
Співати дифірамби -- вихваляти.
Спіймати облизня -- залишитися ні з чим.
Сходити на пси -- зводитися нінащо.
У свинячий (собачий) голос -- несвоєчасно, дуже пізно.

Хома невірний -- про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не
вірить.

Хоч в око стрель -- дуже темно.
Хоч голки збирай -- видно, ясно.

Хочбреблюугати — дуже багато.
Хоч
Хоч
Хоч
Хоч
Хоч

з лиця воду пий -- дуже вродливий.
кіл на голові теши -- про вперту, неслухняну людину.
конем грай -- дуже просторо.
мак сій — тихо.
у вухо бгай -- м'який характером, спокійної вдачі.

Через дорогу навприсядки -- не мати прямих родинних зв'язків.

341


Яблуко розбрату -- якась причина сварки, ворожнечі.
Як горохом об стіну — не можна вплинути на когось.
Як горох при дорозі -- про беззахисну людину.
Як за гріш маку -- дуже багато; про щось малокоштовне.
Як з гуски вода — ніщо не впливає, не діє на когось.

Як
Як
Як
Як

із рога достатку -- невичерпно, у дуже великій кількості.
кіт наплакав -- дуже мало.
мокре горить -- дуже повільно, ледве-ледве.
муха в окропі -- про моторну, вертку людину.

Як сніг на голову -- несподівано, раптово.

Як собака на сіні — ні собі, ні іншим.
Як у Бога за пазухою -- почуватися спокійно, затишно.
Як у воду опущений -- засмучений, розгублений.

342


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання
Назва

|

Вимоги до рівня загально-

Зміст літературного матеріалу

освітньої підготовки учнів

1. Усна
народна

Загальна характеристика календарно-обрядових, суспіль-

творчість

но-побутових

Учасник (ця) ЗНО:

і родинно-по-

бутових пісень.

аналізує літературний твір чи
його уривок; розрізняє види й
жанри усної творчості; розріз-

Пісні Марусі Чурай. «Віють
вітри», «Засвіт встали козаченьки»
Історичні пісні. «Ой Морозе,
Морозенку», «Чи не той то

няє й називає різновиди календарно-обрядових пісень;
аналізує зміст, образи, настрої
суспільно-побутових і родинно-побутових пісень; визна-

хміль...».
Тематика,

чає провідні мотиви

образи,

зміст

історич-

на-

них пісень, характеризує обродних дум і балад. «Дума рази героїв — історичних осіб;
про Марусю Богуславку». Ба- визначає тематику Й художні
лада «ОЙ летіла стріла»
| особливості балад і дум, пі«ё

РР

р

2. Давня
українська
література

4

24

а

=,

АР
28

А
д

а

і

ү

7

г

дм

Я

РР
"яз

ГДГ

И

8

5

?

?

д

Є.

у

й.

дя

#

Є

?

| сень Марусі Чурай; виділяє у
фольклорних творах анафори, рефрени, постійні епітети,
персоніфікацію, символи, гі-

перболу, визначає їхню
дожню роль.
Учасник (ця) ЗНО:

ху-

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про
помсту княгині Ольги)

знає основні теоретико-літературні поняття:

«Слово про похід Ігорів»

• художній образ;

Григорій Сковорода. «Ре |іБегќаќе», «Всякому місту —

прототип;
° тема, ідея, мотив художнього твору;

звичай і права», «Бджола та
Шершень», афоризми

• проблематика та конфлікт у
художньому творі;
• композиція художнього твору: сюжет, позасюжетні елементи;
знає та вміє визначати в літературному творі тропи:
» епітет,

порівняння;

метафору,
алегорію,

• гіперболу;

343


Продовження табл.
Назва

Зміст літературного матеріалу

розділу

3. Літера-

Їван Котляревський

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учасник (учасниця) ЗНО:

тура кінця | «Енеїда», «Наталка Полтавка» | знає основні теоретико-літе-

ХУШ початку

Г. Квітка-Основ'яненко
«Маруся»

ЖАХ СТ.

ратурні поняття:
• сентименталізм, романтизм,

Тарас Шевченко

реалізм, їх ознаки;

«Катерина», «Гайдамаки»,
«Кавказ», «Сон (У всякого своя
доля...)», «1 мертвим, і живим,

ла, оповідання,

і ненарожденним..», «Заповіт»

Пантелеймон Куліш
«Чорна рада»

Іван Нечуй-Левицький
«Кайдашева сім'я»
Панас Мирний

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Іван Карпенко-Карий
«Мартин Боруля»
Іван Франко
«Гімн», «Чого являєшся мені у
сні?.», «Мойсей»

4. Література ХХ ст.

Михайло Коцюбинський
«Тіні забутих предків», «Іһёегте770»
Ольга Кобилянська. «Земля»
Леся Українка. «Сопіга ѕрет
зрего!», «Лісова пісня»
Микола Вороний. «Блакитна
Панна»
Олександр Олесь. «Чари ночі»,
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Павло Тичина. «О, панно Інно...», «Пам'яті тридцяти», «Ви

знаєте, як липа шелестить...»
Максим Рильський
«Молюсь
1 вірю. Вітер грає...»

"Микола Зеров
\ «Київ — традиція» ;
/

М,
~...

344

° епос та його жанри (новеповість,

ро-

ман, різновиди повісті та роману;
• лірика, її тематичні різновиди та жанри (сонет, гімн,
послання, поема);
драма та її жанри (комедія, трагедія, трагікомедія,
власне драма, драма-феєрія;
° види комічного: гумор,
іронія, сатира, сарказм, гротеск, бурлеск; травестія

Учасник (учасниця) ЗНО:
визначає місце й роль митця
в літературному
процесі;
знає основні теоретико-літературні поняття:
г український модернізм і
його особливості;
• модерністські напрями та
течії: імпресіонізм, неоромантизм,

символізм,

екс-

пресіонізм;
знає основні теоретико-літературні поняття:

° поетичний

синтаксис

(ін-

версія, тавтологія, антитеза,

анафора, паралелізм);
риторичні звертання 1 запитання;


|

р

д

:
Й

ЯУ

$

А
й

Де

ЗА

Р.

жа
КС ( 5

ЧУН қз

І

я

з

А

а

д «ж
/
27
„м а‘ М

рій

Р

2

/

„+

Ра
ИЙ

7

РРС
ФИС ВРЕм
я

з

=

її

й

а

ў Р

:

=

Ч

Ё

Е:

й,

Назва
розділу

З

Я

ў у Зм
/- А і

я
Й

т

б „> Р 2$й. ГИЧ.
аб > "ОА
з
Т“
«=

;

й

КА

5

«ему

ѓ

М

ЧУ

ВЕР, ШР. А

4
Й,

=

в.

і

/

Продовження табл.
|
|
Зміст літературного матеріалу

Микола Хвильовий
«Я (Романтика)»
Юрій аа
1 Ге
«Дитинство»,
0116
Володимир Сосіра
«Любіть Україну!»
Валер'ян Підмогильний
«Місто»
Остап Вишня

Вимоги до рівня
до р
загальноосвітньої підготовки учнів
• алітерація, асонанс;

• різновиди роману (роман у
"| новелах, роман у віршах);
• кіноповість;:

» усмішка;
уміє пояснювати поняття:
«розстріляне відродження»

«Моя автобіографія», «Сом»
Микола Куліш
«Мина Мазайло»
Богдан-Ігор Антонич
«Різдво»
Олександр Довженко
«Україна в огні», «Зачарована
Десна»
Андрій Малишко

«Пісня про рушник»
Василь Симоненко
«Ти знаєш, що ти -- людина...», «Задивляюсь у твої 3‘
ниці..

эа

#

І

гтпы, Р

РАР

ьо

А

ё

84

Олесь Гонча
«Залізний2

А

яд.

Григір Тютюнник
«Три зозулі з поклоном»
Василь Стус. «Як добре те, що
смерті не боюсь я», «О земле
втрачена, явися!..»
Іван Драч
«Балада про соняшник»
Ліна Костенко
«Страшні слова, коли вони
мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай»

У

е

Ў
дч,

1

я

3

№4


Продовження табл.
Назва

розділу

З

9. Твори

Вимоги до рівня

міст літера
ного матеріал
разурно
ріалу

загальноосвітньої

Іван Багряний
«Тигролови»

ло
р
підготовки учнів

Учасник (учасниця) ЗНО:

українСЬКИХ
письменників-емігрантів

Євген Маланюк
«Стилет чи стилос?»

6. Сучасний літературний
процес

Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як олітературне явище

орієнтується у творчості
українських письменниківемігрантів; знає особливості
пригодницького роману

Учасник (учасниця) ЗНО:
орієнтується в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; визначає найхарактерніші ознаки постмодер--

нізму

г“

у Меч

р

ЕЕ

о

е
у а

а

я

т"

г

су

Е Е

.

Ру

3

| 1

,

\, 26 чоланК А МА,

і}

і,

ча

ву»

А

} ИЗ
М.Ау
З

чо

А:
В
4
,

а

у

ч

ў

%

Ж

чь

уА

Ж

&

)
|

ИАР

о

"зо І

УЧХА І

а:

1

ав

9)

е

з української літератури

3

уа раза

ў

АС ОВУй

Як працювати

іо

Е

ый

Як готуватися до ЗНО
\А

я =

хо

ё

ВАЗК
зи".
}

.

{

У

й

ЧАРАНЫН-

з прозовими

©

ООС)
4.
Ча».
Ҹ

творами

ЧОСС

А

1
ої

м
рА
1 УЛАСА

~“

АА

1. Удумливо прочитайте короткі відомості про письменника
та його твір.

2. Прочитайте прозовий твір за хрестоматією! або за книжко
ю іншого жанру (звичайно ж, об'ємні за обсягом твори краще прочит
ати
повністю, проте велику прозу -- повісті, романи, п'єси — можна
читати

і в скороченому вигляді, як це передбачено чинною програ
мою й шкіль-

ною хрестоматією).

3. Повторно прочитайте матеріал про письменника та
його твір, ві-

домості з історії чи теорії літератури за цим посібником (у разі
потреби
можете скористатися матеріалами книжок інших жанрав!).
4. Виконайте тестові завдання.
9. Перевірте відповіді (їх уміщено в кінці посібника).

6. З'ясуйте допущені помилки.

7. У разі потреби зробіть потрібні вам записи у відведеному
для

цього місці й доопрацюйте тему з учителем або самостійно.

1 Для зручності ви можете використовувати «Українська
література. Хрестоматія для підготовки до ЗНО» / Упорядк. О. М. Аврамен
ка. - К.: Грамота,
2015. (До хрестоматії ввійшли всі твори, передбачені чинною
програмою ЗНО з
української літератури, 6-11 класи).

346

аа,


Як працювати

з поетичними

творами

1. Удумливо прочитайте короткі відомості про письменника і його

твір за цим посібником.

|

2. Прочитайте поетичний твір за хрестоматією або книжкою іншого
жанру. Невеликі за обсягом ліричні твори (ліричний вірш, сонет, послання) чи невеликі ліро-епічні твори радимо прочитати щонайменше
тричі:
а) перший раз — для цілісного сприйняття художнього тексту (радимо за тлумачним словником з'ясувати лексичне значення невідомих вам
слів, оскільки зміст поезії не буде належним чином осягнуто);

6) другий раз, щоб звернути увагу на будову твору (кількість строф,
їх розміщення), художні засоби (яскраві тропи й стилістичні фігури),
визначити віршовий розмір і тип римування;

в) утретє прочитайте вірш виразно, бажано вголос, щоб відчути його ритмомелодику.
3. Повторно опрацюйте матеріал про письменника і його твір, відомості з історії чи теорії літератури (у разі потреби можете скористатися
матеріалами книжок інших жанрів).

4. Виконайте тестові завдання.
5. Перевірте відповіді (їх уміщено в кінці посібника).
6. З'ясуйте допущені помилки. У разі потреби зробіть потрібні вам
записи у відведеному для цього місці й доопрацюйте тему з учителем

або самостійно.
7. Корисним видом роботи є виконання тестових завдань на визначення автора за поданим уривком з його твору. Тож радимо вам через
певний проміжок часу (кілька тижнів чи місяців) виконати тестові завдання з рубрики «Повторення» (у кінці кожного розділу). Уважно пере-

читайте ще раз ті твори, які ви не визначили за поданими уривками.
Як визначити віршовий розмір

1. Прочитайте перший рядок вірша (чи
кількість логічних наголосів. Запам'ятайте:
й фонетичне слово (вимовлене) не завжди
мати моя, ти ночей не доспала графічних

якоїсь строфи) й визначте
графічне слово (написане)
збігаються. У рядку Рідна
слів сім, а фонетичних —

усього чотири. Отже, логічних наголосів у першому рядку «Пісні про

рушник» А. Малишка чотири (як і фонетичних слів).
2. Визначте кількість голосних звуків у рядку - у наведеному вище
їх тринадцять, — отже, у схемі першого рядка умовних позначок (1. — )

буде теж тринадцять.
1 Список навчальних книжок для підготовки до ЗНО з української літератури подано в кінці посібника.

347


3. Позначте логічні наголоси над відповідними голосними звуками:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

4. Позначте ненаголошені склади дужкою (1), а наголошені — рискою ( —). У схемі першого рядка має бути тринадцять позначок: чотири
риски й дев'ять дужок (якщо ви через неуважність помилитесь у
з'ясуванні кількості позначок, то правильно визначити віршовий розмір не
зможете, тож виконуйте підрахунки уважно й не поспішаючи).
У Л 7 0
лр
е)
9. Уявно (або олівцем) поставте через кожні дві позначки вертикальну риску. Якщо між вертикальними рисками утворились однакові
комбінації позначок, то стопа в цьому вірші двоскладова (ямб
або хо-

рей)!. Якщо ж ні, то проведіть вертикальні риски через кожні
три по-

значки — між вертикальними рисками мають повторюватись однакові

комбінації трьох позначок, це — трискладові стопи (дактиль,
амфібра-

хій або анапест). У схемі першого рядка «Пісні про рушник» повторюється комбінація «дві дужки -- риска», отже, робимо висновок:
віршовий розмір цієї пісні — анапест.
Ы не ОД ы
І Ден
е у
6. Радимо визначити віршовий розмір ще одного рядка цього твору,
щоб остаточно переконатися в безпомилковості вашого висновку.
7. Якщо комбінації позначок у рядку не повторюються, то віршови
й

розмір цього поетичного твору визначити неможливо (вірш може бути
не силабо-тонічним, а силабічним або білим тощо).
Двоскладові стопи:
а) ямб -- двоскладова стопа з наголосом на другому складі

(о);

б) хорей — двоскладова стопа з наголосом на першому складі

— 5).

Трискладові стопи:
а) дактиль -- трискладова стопа з наголосом на першому складі
ли);
6) амфібрахій -- трискладова стопа з наголосом на другому складі

( от 0);

|

в) анапест — трискладова стопа з наголосом на третьому складі
(Сыч).

1 Якщо в схемі між вертикальними рисками трапляються дві
дужки чи дві
риски, то це допоміжні стопи (пірихій і спондей), вони на віршовий
розмір не
впливають.

348


349


тьмы -> рое ьи) , Карла Кек), есабы
50 оё) > кома,
убор Бель МР
В,
Подолореру
й
(0.
ОАК
РОД
ССА ОРА
Т
ор ——
Те| ши пераор „СОО
В ВОНО
ч

ЛУ РЯДИ УР

Ко Оса 2 /3900 (
ї

$

2:

у

і

?

—

м о
«

аьаа,
аа

Н ром

ТЕЛНЕНм

РИРТОРНИ

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Слово фольклор походить з англійської мови, у якій має такі значення: народне слово, народна мудрість, народні знання. Усна народна творчість (фольклор) — це різножанрові твори, що виникають у певному середовищі, передаються з уст в уста із сивої давнини, зазнаючи певних
змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне, виховне значення.

Календарно-обрядові пісні
Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх

виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових

пісень пов'язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і
весняного (веснянки).
Зимовий цикл. Колядки виконують під час обряду колядування на
Різдвяні свята, а щедрівки — у щедрий вечір, під Новий рік. Гурти моло-

ді обходили домівки, іноді з «козою» (один із щедрувальників у вивер-

нутому кожусі і з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це, жартуючи, просили
винагороду.
Весняний цикл. Веснянки виконували під час весняних обрядів.

Це — закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий врожай. До

найвідоміших веснянок належать такі: «Ой весна, весна — днем красна»,
«А ми просо сіяли, сіяли», «Подоляночка».

Літній цикл. Русальні пісні дуже давні за походженням, їх виконували під час «русального тижня», наприкінці травня — на початку червня,
коли починало колоситися жито. Наші пращури хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили посівам, умилостивити 1х, щоб не ловили й не залоскочували дівчат і хлопців. Купальські пісні виконували в ніч перед святом Івана Купала
(7 липня): хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них,
співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися,

350


куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи
спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Жниварські пісні -- обрядові величальні пісні, які
виконували під час жнив. День їх закінчення перетворювався на свято
завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай.
|

Суспільно-побутові пісні
У соціально-побутових піснях відтворено життя наших пращурів,
яке через різні обставини примушувало українців заради миру, спокою
й добробуту своїх родин залишати домівку та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. Ці пісні поділяють на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рек-

рутські та солдатські, наймитські й заробітчанські.
Козацькі пісні найтісніше пов'язані з історією нашого народу. У них
оспівано героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати
родинним затишком і навіть життям. Саме в козацьких піснях найвідчутнішим є мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака.

Надзвичайно романтично відтворено картину проводів Війська Запорозького в пісні «Ой на горі да женці жнуть»: хвилюються дозрілі жита, женці жнуть пшеницю, а коли розігнули натомлені спини, помічають

неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний з його постійними супутниками -тютюном і люлькою. У піснях цього циклу передусім зображено емоції
героя, а не самі вчинки (їх здебільшого відтворено в історичних піснях).
Тужливий настрій самотнього, безталанного козака, його загибель тонко

передано в пісні «Стоїть явір над водою».
Материн розпач і біль емоційно відтворено в козацькій пісні «Гомін,

гомін по діброві». Ця пісня оригінальна тим, що побудована на діалозі
матері, яка не хоче відпускати сина на вірну смерть, і сина, який намагається заспокоїти неньку. На перший погляд, слова матері видаються
прокльонами, але це лише на перший погляд, насправді ж — мати своїми
емоційними й зболеними словами застерігає сина, аби той передумав і не
йшов у козацький похід. Зворушливою є остання частина пісні, де мати
виявляє всю свою лагідність до сина, ця сцена родинна, а значить, тепла
й лагідна: «Вернись, сину, додомоньку, / Змию, зчешу головоньку / Та постелю постеленьку».
Розквіт чумацтва в Україні припадає на ХУШ -- початок ХІХ ст. хоча
відомий з ХУ ст. Чумаки здебільшого торгували сіллю та рибою, яку привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів та з Дону. Чумацьке
життя в дорозі, напади грабіжників на чумаків, розлука з родиною, смерть

351


чумака в дорозі відображено в піснях цього циклу. У чумацьких піснях часто розповідається й про причини, які змушували селян чумакувати:

Ой тим же я чумакую,
Що так мені лучче жити:
На панщину не ходити,

Подушного не платити.
Не завжди надії чумака справджувалися: він повертався з Дону лише з батіжком в руках («Над річкою бережком»), а то й не повертався
взагалі («Ой у полі та криниченька»).
Кріпацькі пісні зображають тяжке підневільне життя селян, протест
проти приниження людської гідності й безправ'я. У рекрутських і солдатських піснях звучить туга за домівкою, ріднею, як і в чумацьких, водночас і прокльони на адресу панів, які насильно віддали в солдати українських хлопців-кріпаків. Бурлацькі пісні теж сповнені тугою за рідним
краєм, родиною; у них передано важку працю бурлаки й зневажливе
ставлення хазяїна до нього.
|

До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчан-

ські. У них теж ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, го-

нять після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, а буває

й віддають наймита в солдати замість свого сина.

Історичні пісні
Історичні пісні відтворюють справжні історичні події, зображують
конкретних історичних осіб, найголовнішу рису народних героїв — готовність іти на самопожертву заради рідної землі (у козацьких піснях —
вони належать не до історичних, а до соціально-побутових -- переважає
побутова ситуація, а не історична подія: проводи козаків у похід, оплакування померлого козака тощо). Для історичних пісень характерним
був гуртовий багатоголосий спів. Історичні пісні -- це народні ліроепічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.
Тематика пісень різноманітна: вона пов'язана з основними історичними подіями, війнами, повстаннями, виступами народу проти загарбників. Найдавніші з історичних пісень змальовують важкий період в іс-

торії українського народу -- звитяжну боротьбу козаків із турецько-та-

тарськими ордами, страхітливі спустошення й насильства. До найвідо-

міших історичних пісень належать «Зажурилась Україна», «Чи не той
то хміль...», «Ой Морозе, Морозенку».

У пісні «Ой Морозе, Морозенку» йдеться про героїчну боротьбу й

загибель полковника Морозенка в бою з татарами. Учені вважають, що
Станіслав Морозенко -- військово-політичний діяч часів Хмельниччи-

ни, за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Він
навчався в Краківському університеті, був полковником реєстрового

352


козацького війська, організатором військових дій на Поділлі. Морозен-

ко брав участь у битві під Пилявцями, керував кіннотою у війську
Б. Хмельницького під Збаражем, де 1649 року героїчно загинув у бою.
Опоетизованого

Морозенка вважають

узагальненим

образом україн-

ського козака, хороброго й відважного воїна, який увібрав у себе най-

кращі риси козаків-патріотів, котрі мужньо й самовіддано боролися
проти турецько-татарських орд-завойовників, проти польсько-шляхет-

ського гніту. Народ підніс його образ до рівня епічного героя.

За основу пісні «Чи не той то хміль...» узято одну з найвизначні-

ших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельниць-

кого -- перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Во-

дами-в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль уТоді

Україні — плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького.
За допомогою діалогу створюється відчуття безпосередньої близькості
до ватажка. Твір рясніє традиційними для фольклорних творів тавтологією, паралелізмами, порівняннями й постійними епітетами.

Народні балади
Балада -- віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного,
легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим
сюжетом і співчутливо-сумним звучанням. Баладі властиві такі ознаки:
невелика кількість персонажів; незвичайність і загадковість подій; гострота, а часто й трагічність у розв'язанні конфлікту; похмурий колорит;
ліризм, наявність казкових чи фантастичних елементів.
Як у народних, так і в літературних баладах часто використовується
прийом метаморфози, в основі якого -- перетворення людини на рослину чи тварину. До найвідоміших належать балади «Бондарівна»,
«Лимерівна», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Козака несуть»,
«Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси».

Зміст балади «Ой летіла стріла» (зіставлення почуттів людей різних родинних зв'язків) розкритий через трагічну ситуацію — оплакування вбитого. Початок твору нагадує народні голосіння з їх риторикою, вигуками, уявним діалогом: «Ой де ж вона впала? — На вдовинім полі. Кого ж
вона вбила? -- Вдовиного сина. Немає нікого плакати по ньому». Фінал ба-

лади несподіваний: удова «в суботу сваталась, в неділю вінчалась, а в понеділок нагайка шуміла, нагайка шуміла-коло-ії тіла».
ТА
=

Яре"

|

.

гом

“Думи їх

а

+ч

5кі

4

х

Е

;К

А

ЗЕЕ

-а

Б

йД

Є

22297

3

=

Дума — це великий віршований народний ліро-епічний твір геро1чного або соціально-побутового змісту, який виконується речитативом — протяжним мелодійним проказуванням — у супроводі кобзи,
бандури чи ліри. Дума має оригінальну художню форму: не ділиться

929


на строфи, а її різноскладові рядки утворюють періоди й об'єднані
найчастіше дієслівною римою. Думи виконували мандрівні співці-

музики: кобзарі, бандуристи, лірники - у Центральній і Лівобережній Україні.

За обсягом думи більші від історичних пісень, і на відміну від балад та епосу інших народів у їхньому змісті/немає нічого фантастичС ногоЯк правило, у структурі думи є три частини: заспів, або зачин
У(«заплачка»,

як називали

кобзарі),

основна розповідь, закінчення

(«славословіє»).
У найдавніших думах, присвячених турецько-татарським війнам із
козаками, переважають страдницькі плачі невольників, неймовірна туга
за рідною землею. Сюжети дум про боротьбу проти турецько-татарських нападників і польської шляхти стали важливими історичними
джерелами, створеними кобзарями — безпосередніми учасниками подій — під час походів або після них. Героями дум були улюблені в народі історичні постаті: Самійло Кішка, Байда, Богдан Хмельницький, Пет-

ро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Богун...
Найвідоміша козацька дума «Маруся Богуславка» розповідає історію, як дівчина звільняє групу українських козаків, котрі перебували в
полоні протягом 30 років, і не тікає з ними, а залишається, оскільки не-

воля стала єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся Богуславка — легендарна українська героїня — символізує тих полонянок, які
змушені були покинути Україну, «потурчитися, по бусирменитися», але
все ще мали незбориме почуття любові до рідної землі.
Дума «Буря на Чорному морі» має простий сюжет на тему традиційних народних моральних норм, християнської моралі. У заспіві ясний сокіл, що навіює співчутливий настрій, жалібно квилить, сидячи

на білому камені й поглядаючи на море. На початку зображено лихе

знамення — затемнення сонця: «Половина місяця у тьму уступило». Героїв твору - братів — покарано за гріхи, які вони вчинили вдома: не
взяли батьківського благословення, не шанували брата й сестру, не
хрестилися, не скидали шапок, ідучи повз церкву, старим людям грубіянили тощо. Дума прославляє сімейно-родинні зв'язки, які наділені
тут майже містичною силою, пропагує ідею святості сімейних родинних взаємин.
А}

ь

Пісні Марусі Чурай
Марусі Чурай приписують авторство таких українських перлин, як:
«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи,
Грицю, та на вечорниці», «Грицю, Грицю, до роботи» та ін. Її пісні найчастіше пов'язані з власним життям, тому життєпис Марусі Чурай складено за її ж творами та на основі переказів, легенд, усних спогадіве сучас-.С \
к
ників, записи яких не збереглися. Маруся Чурай народилася в Полтаві ;
п

354

иа

Др

РУ


вт

в сім'ї хороброго й чесного козака Гордія Чурая, якого стратили поляки
після поразки в битві під Кумейками"
р. проти гетьмана Потоцького. Дівчина мала чудовий голос і сама складала пісні.
У пісні «Віють вітри, віють буйні» передано почуття самотньої

дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску — без

роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з «милим-чорнобривим». Глиліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом («дерева
гнуться» -- «сльози не ллються»), з них починається твір, а фінал емоційно підсилюють риторичні звертання й оклики («Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!»). Пісня має струнку будову, надзвичайно
мелодійна. Іван Котляревський використав її як'вступну; арію Наталки
боким

Я

Полтавки в однойменній

бпері.

Пісня «Засвіт встали козаченьки» побудована у формі діалогу
між матір'ю і козаком, який вирушає в дорогу захищати рідний край.
Він вимушений покинути рідну матір і кохану дівчину, тож просить
свою неньку прихистити в себе дівчину Марусю, як свою дитину, якщо
не повернеться з бою. Підсилюють ліризм пісні зменшувально-пестливі
суфікси, звертання й постійні епітети.

Теорія літератури

Епітет -- художнє означення: пишний сад, золоті руки. Постійні
епітети (фольклорні): сизий орел, червона калина, битий шлях.
Порівняння -- художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього подібним:

Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як поїхав на Вкраїну,
Як пишная рожа!
Метонімія -- один із тропів: поетичний вислів, у якому одна назва
замінюється іншою, що перебуває з нею в якомусь зв'язку: читати
Франка -- читати твори Франка; Харків вітав переможців -- люди, які
мешкають у Харкові, вітали переможців.
Паралелізм -- паралельне зображення явищ із різних сфер життя,
показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії:
Розвивайся й ти, сухий дубе, —

Завтра мороз буде;
Убирайся, молодий козаче, —
Завтра поход буде.
(Нар. пісня «Ой у лузі та і при березі»)

392


1.

Прочитайте рядки.

| СТОП

Ой козак до ружини,

НРУ

Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!

ўсторичної пісні
’ сощально-побутово! пісні
балади
Г думи
Д календарно-обрядової пісні
2,

Прочитайте рядки.
Ой пущу віночок

На биструю воду.
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Де уривок із
нею

А
Б
В

веснянки
колядки
щедрівки

{Г ) купальської пісні
жниварської пісні

3.

До козацьких пісень належить твір
А «Зажурилась о нар
Б «Чинетой то хміль...

„В. «Ой Морозе, Мор

он

«гуУ «Ой на горі да женці жнуть»
Д «За Сибіром сонце сходить»
4.

Думаяк фольклорний жанр має такі ознаки:
\А виконання речитативом, ліро-епічний твір переважно
»-- героїчного змісту
Б виконання під супровід кобзи чи ліри, наявність
4

ТМ

.

.

у

А

фантастичних елементів
В

ліричний твір, поділ тексту на три частини,

Г

розповідь від першої особи, виконання речитативом,

наявність

казкових

елементів

епічний твір
виконання під час обряду, діалогічна форма, драматизм

356


5. Незвичайність і загадковість подій, трагічність у розв'язанні конфлікту, похмурий колорит, метаморфози, діалог, фантастичні елемен-

ти -- це жанрові ознаки

А
Б

}
і

771

В

історичної пісні
соціально-побутової пісні

календарно-обрядової пісні

Т`^думи

6.

Водіння «кози» супроводжує календарно-обрядову пісню
А купальську
Б жниварську
В веснянку
Г. колядку

( Д; щедрівку

че

—

7.

Прочитайте рядки з народної пісні.

|

Чи не той то хміль,
Що коло тичин в'ється?

\

ых

Ой той то Хмельницький,
Шо з ляхами б'ється.

В уривку використано
А

персоніфікацію

(Б) паралелізм

В анафору

Г

метонімію

Д

оксиморон

8. Величають піснями господарів, а за це в жартівливій формі просять
винагороду в
А колядках
Б веснянках
В русальних піснях
Г купальських піснях

Д
9.
"т

жниварських піснях

Марусі Чурай приписують авторство народної пісні
«Чи не той то хміль...»
«Зажурилась Україна»

«Засвіт встали козаченьки»
«Ой Морозе, Морозенку»

«Ой весна,
ынем

весна — днем красна»

394


10. До найдавніших фольклорних творів належать
А історичні пісні
Б. соціально-побутові пісні
\ _-

(В) календарно-обрядові пісні
Т

балади

Д

думи

А

11. Установіть відповідність.

Художній засіб

е

Приклад

„”

паралел!зм
2

метонімія

Ж Нехай тебе турки уб’ють,
Нехай тебе огні спалять,

|

З анафора
Ж риторичне
о

Нехай тебе звірі з'їдять,
., Нехай тебе води втоплять.

запитання

О

Е

м
<
и

2 Стоїть явір над водою, в воду похилився;

о, На козака пригодонька — козак зажурився.
ВВ Зібрав собі славних хлопців, —
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Г Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Д Мені з жінкою не возиться;

А тютюн да люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
12. Установіть відповідність.

1
2
3
А

Назва твору
«Ой нагорі да женці жнуть»
«Зажурилась Україна»
«Чинетой то хміль...»
«Ой там у полі
криниченька...»

Мотив
А уславлення людей праці
Б захист оборонцями
„ рідної сторони
“ перемога козаків над

, польською шляхтою
ЗУ сум за померлим чумаком
Дуспустошення України

/турецько-татарськими
нападниками


т

399


У
УЛ
АИИ

ЭД,

И

узутт
9:222

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Пов (2__«Слово про похід Ігорів» (кінець ХІІ ст.)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема (на думку деяких літературознавців -- повість, літописна повість).
зем
жения
невдалого походу новгород- сіверського князя (то-У
(рана рн
Р
Головна ідея заклик
руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх чи
—
—_
Головні герої: князі Пор, Святослав і Всеволод; ЯрославнаКдружина `
Ігоря}; половці Овлур, Гзак і Кончак.
|
—
Сюжет. Автор твору (ліричний герой) переймається, як розповісти
про похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців,— так, як це робив славетний співець Боян, чи по-сучасному? Ігор повів своїх хоробрих воїнів за землю Руську. Він чекає свого брата Всеволода, коні якого
вже стоять під Курськом, а вправні воїни чекають для себе честі, для
князя -- слави. Пор, глянувши на сонце й побачивши, що воно тьмою

всіх його воїнів прикрило, сказав своїй дружині, що хоче або загинути в

бою, або ж напитися шоломом із Дону.
Ранком у п'ятницю дружина Поря перемогла, забрала в половців коштовності, одяг. Наступного дня зорі стали червоними, а хмари -- чорними,
вони хочуть прикрити чотири сонця (мається на увазі чотири князі) на
річці Каялі, що біля Дону Великого. Недалеко вже земля Руська.
Увесь день земля гуде, ріки мутно течуть, князь Всеволод стоїть в
обороні, але падають його стяги. Ігореві стало шкода брата, тож він завертає свою дружину на поміч. Три дні тривав бій, третього дня під по-

лудень упали стяги Пореві. Навіть природа засмутилася: трави й дерева
з жалощів нахилилися.

Між князями почалися чвари, вороги ж тим часом прийшли з перемогою на Руську землю. Князь [гор потрапив у полон. Батько Ігоря, великий київський князь Святослав,
бачив у Києві «мутен сон» (темний,
поганий сон). Бояри сказали йому, що військо Ігоря полягло, а Всеволод
загинув, самого ж Горя взято в полон. Тоді київський ‚князь Святослав.
зронив «золоте слово, зо слізьми змішане»: зарано брати вирушили на по-

ловців, шукаючи собі слави. Однією з причин поразки є те, що колишні
князі більше дбали про славу й багатство, а менше гро рідну землю.
Далі читач переноситься до Путивля, у якому на забралі плаче дружина Ігоря, Ярославна. Вона просить допомоги й захисту у вітра, Дніпра, сонця.
Полонений Ігор думає про втечу. Половець
допомагає йому.
[гор тікає з полону. Київ радо зустрічає Ігоря, він <ПУСкаеться по Боричевім узвозі до церкви святої Богородиці Пирогощої.

360


Літературознавці про твір
гор. Головний персонаж твору - Пор. Це руський князь, який
любить свою батьківщину й без вагань готовий віддати за неї життя.
Пор Святославич -- чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар,
який зневажає смерть, а полон для нього -- найбільша ганьба: «Лучче
ж бо потятим бути, — говорить він, — аніж полоненим...» Вислів цей
став крилатим. Надзвичайну мужність Трипучсть Ігоря засвідчує не
лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями
природи. Хто інший у ті часи зважився б вирушити в похід після
страшного знаку — затемнення сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість
[горя не раз відзначають також Всеволод і Святослав, називаючи його
сміливим соколом.
Усі ці властивості викликають симпатію до князя. Разом із тим ми
засуджуємо Ігоря за необачність, недалекоглядність і славолюбство. Він

надміру запальний, тому неспроможний тверезо оцінити ситуацію. Иого поспішність призвела до трагедії: дружина повністю розгромлена, тисячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами, князі пересіли «із

сідла золотого та в сідло невольниче», а головне -- відкрилися навстіж
ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд.
Святослав. Відповідно до ідейного змісту твору, автор називає Святослава великим, грізним київським князем. Як видатного полководця,
ого вихваляють «німці 1 венеціанці, греки і морава». Святослав зображений піклувальником про долю рідної землі: спустошення Русі через князівські міжусобиці та напади кочівників відгукуютьсяв серці болем.
Та й
хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів»?
|

Святослав — видатний державний діячхсправжній патріот шляхетна людина. Картаючи [горя й Всеволода за свавілл
вого лиха, він звертається із закликом до інших князів помститися «за
землю Риськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича». Цим він хоче
об'єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могутньою і незборимою. Автор «Слова...» оспівує мудрість і хоробрість Святослава, адже великий князь київський не лише об,єднав
руські землі,
а й успішно переміг половців.
Ярославна. Дізнавшись про поразку русичів, поранення й полон чоловіка, Ярославна ладна на край світу полинути до милого її серцю мува

жа-друга, щоб обтерти криваві рани на його дужому тілі...
Зауважимо: у невтішному горі Ярославна благає сили природи
зменшити муки не лише свого мужа, вона вболіває й за інших воїніврусичів. Як це благородно! Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й
свідома громадянка своєї держави, полум'яна патріотка, що виступає
від імені «жон руських». Гуманна княгиня — заступниця всіх воїнів
Київської Русі. [ саме ця людяність і сила почуттів, краса вірності в коханні возвеличують її в наших очах (Б. Степанишин).

361


Теорія літератури

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди -- лірику, епос і драму. Твори кожного літературного
роду бувають різних жанрів.
У ліричних творах автор передає почуття, переживання, думки,
настрої людей,

викликані

певними

життєвими

обставинами.

Ліричні

твори переважно віршовані, вони не мають сюжету.

Види лірики: інтимна (особиста), пейзажна, громадянська, патріотична, філософська (також виокремлюють політичну й медитативну).
Жанри ліричних творів: ліричний вірш, пісня, елегія, ідилія, гімн,
епіграма та ін.
В епічних творах письменник в описово-розповідній формі зображує події, людей і їхні вчинки, Епічні твори здебільшого прозові за формою й обов'язково мають сюжет.
|
Жанри епічних творів: оповідання, новела, повість, роман, казка та ін.

Твори, що поєднують ознаки лірики й епосу, називають ліро-епічними.
Жанри ліро-епічних творів: байка, поема, балада, дума, історична
пісня та ін.
Драматичні твори призначені для постановки сцені у них життя й
характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часуй дії. За формою вони бувають я
ОЗОВ,
так і віршовані. За основу сюжету драматичного твору взято фанфик Э
Жанри драматичних творів: власне драма, трагедія, комедія, трагікомедія, водевіль.
|
—

Літопис «Повість минулих літ»!
2

Жанр: літопис.

—

|

Про твір: «Повість минулих літ» — це перший літопис, який дійшов
до нас, його ще називають

«Початковим

літописом».

До речі, саме він

проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до
днів життя Нестора Літописця — автора цього твору.

Літопис розповідає
про початок української держави, про перших наших князів. Цікавою є легенда про заснування Києва: апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що на прибережних пагорбах постане місто: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». Доклад-

но автор розповідає про походи київських князів, про Олега та його похід
на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), на воротах якого він
повісив свій щит на знак перемоги. Одним із найвідоміших фрагментів
«Повісті минулих літ», який пізніше ліг в основу сюжетів багатьох літературних творів, є розповідь про войовничого Святослава, який не знав страху
1 Автором літопису «Повість минулих літ» вважають Нестора Літописця
(близько 1055-1113), ченця Києво-Печерської лаври.

362


(216 102-90

берл 9 46 62-

й ніколи не відступав перед ворогом. Його вислів

ризмом, ці слова князь відкрито промовляв, коли мав намір

боротися з во-

рогом. Відомим також став вислів Святослава, який він виголосив перед
нерівним боєм зі стотисячним грецьким військом: «Не осоромимо землі
Руської, ляжемо тут кістьми: мертві бо сорому не мають,
побіжимо,
а якщо
_
то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова
ебе». З-поміж найвідоміших сюжетів літопису
такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Борисай Гліба їхнім братом Святополком.
Захоплення героїчним минулим Київської держави й глибокий сум
із приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями, -- провідні мотиви літопису.
Оригінал «Повісті минулих літ» не зберігся, текст літопису дійшов

до нас у двох списках! -- Лаврентіївському? та Іпатіївському».
«Повість минулих літ» — це не лише своєрідний підручник історії,
а й скарбниця поетичних й епічних сказань, байок, оповідань. Оповідь у
літописі ведеться то спокійним, то дра
им тоном, який іноді переривається надзвичайно емоційними сплесками. У мові літопису чимало
порівнянь (стріли летять, як дощ; князь Святослав ходив легко, як
барс), стійких сполук слів (втирати сльози, зломити спис), народних
приказок (смерть спільна всім, мертві сорому не мають). Мова твору
жива, образна, поетична, хоча й неоднорідна: у текстах наявні й старослов'янізми, й нороднорозмовні елементи.
За зразками «Повісті минулих літ» складалися Київський (про події ХП
століття) та Галицько-Волинський літописи (про події ХПІ століття). У сукупності три літописи називають «Літописом руським» -- великою книгою
про події часів Київської держави у світовому контексті до ХПІ століття.
Р

„2 РОЙ

С

Теорія літератури

,, А СаО

РР

Найдавнішими пам'ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис -- це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. Очевидцем подій був
сам автор, також він міг про них дізнатися з письмових джерел, почути
від когось. Розповідь у літописі, як правило, починалася словами «В діто...» -- саме від цих слів жанр і дістав свою назву.
1 Список — рукописна копія чого-небудь.

-

2 Лаврентіївський -- ця назва походить під імені ченця Лаврентія, який
1337 року переписав «Повість минулих літ» за дорученням суздальсько-нижегородського князя.
З Гпатіївський (татський) — ця назва походить від Іпатського монастиря,
що біля міста Костроми (нині -- Російська Федерація), де було знайдено список
«Повісті минулих літ».

363


ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722-1794)
Народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім'ї малоземельного
козака, помер у с. Іванівці, що на Харківщині.
Письменник, філософ.
Найвідоміші твори: пісня «Всякому місту -- звичай і права...» (збірка
«Сад божественних пісень»); байка «Бджола та Шершень» (збірка
«Байки харківські»); філософські трактати («Вступні двері до християн-

ської добронравності»).
Вірш «Де ШБегѓаѓе»!
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: патріотична.
Провідні мотиви: воля — найбільше багатство, уславлення Б. ХмельНИЦЬКОГО.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: для ліричного героя воля — найбільше багатство. Григорій
Сковорода переймався долею селян, які за кріпацтва були віддані поміщикам у довічне рабство, тому проблема свободи в закріпаченій Україні була

по-особливому актуальна. Ліричний герой, розмірковуючи над питанням,
що таке свобода, заперечує порівняння цього людського блага із золотом:
«зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш -- болото». В останніх двох
рядках він згадує 1 славить Богдана Хмельницького як символ вольності—
у другій половині ХУП стоте Живими булив народній пам'яті бої за
визволення з-під національного й соціального гноблення.
Теорія літератури
Афоризм — яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі.
Сковорода у своїй творчості має багато афоризмів, якими слід керуватися кожній людині, не залежно від віри, віку, статі чи національності; ці

короткі влучні оригінальні вислови містять глибоку й узагальнену думку:
Не все те отрута, шо неприємне на смак.
Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.

Не за обличчя судіть, а за серце.
1 «Пе Претаіе» — у перекладі: про свободу.

364


ПОСТИ
- ИКОТА С?5 А Р
рар? > И;
даре
Пісня «Всякому місту — звичайі права...»
Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).
Вид лірики: громадянська (філософська).
Провідні мотиви: викриття суспільних вад; щасливий той, хто має

Ми

чисте сумління.

і
Е / |
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: у пісні «Всякому місту — звичай і права...» автор ставить в
один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, леда- |
рів і підлабузників. Ліричний герой вірша думає не про маєтки Й ЧИНИ,
а про те, щоб мати
«Мом. Перемогти

чисту

совість, жити

смерть здатна лише

мудро

людина

Й померти

з чистою

з ясним

совістю

розу-

й помис-

"лами, перед смертю всі
рівні — 1 мужик, і цар.
|
Кожна шестирядкова строфа побудована нбантитесі у перших чотирьох ВОЕНА

автор указує

на суспільні а.

а останніми ЮМИ

проти-

і близькими простолюду, тому вірш «Всякому місту — звичай і права.> зажив великої популярності, ставши народною піснею: відомі понад п'ятдесят
їїваріантів (аце одна з ознак фольклорног о сете
а

Теорія літератури
Байка — невелике (віршоване або прозове) алегоричне оповідання,
що має повчальний зміст. Цей літературний жанр належить до ліроепосу.
Алегорія — інакомовлення; спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів
під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. Під

алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо людину,
яка працює за покликанням і дістає від цього задоволення.

Байка «Бджола та Шершень»

Жанр: байка.
Головна ідея: праця має стати для людини природною
«найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.

потребою і

365


Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь
випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» - у кілька разів об'ємніша за основну
частину й сприймається як філософський трактат!. Головне в байках
Сковороди -- глибокий зміст, про це він так сказав: «Байка тоді нікчем-

на та баб'яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає
зерна істини».
Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у
формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності

між трудовим

способом життя

й паразитичним

існуванням.

Образи

Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола -- «герб мудрої людини, що в
природженому тілі трудиться», а
Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити».
Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за по-

кликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна»,

«багато у вас голів, та безглузді». [дея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця

«потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки ав-

р бачиш рости одини в

ено

дів як є справді «найсо-

лодшим бенкетом».
1.
м

Події в «Слові про похід Ігорів» відбуваються наприкінці
А

ХГет.

СБ)

ХПст.

пі

2.

ХУ ст.

ХПІ ст.

«Повість минулих літ» за жанром
А

поема

..Б

повість
/ літопис

а

З.

Г

Д ХУ ст.

Г

легенда

Д

афоризм

На
А
Б
В

могил! Г. Сковороди викарбуваний його вислів
Не змагай до того, що не дано від природи.
Бери вершину і матимеш середину.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

1 Трактат -- наукова праця, у якій докладно розглянуто якесь конкретне
питання чи проблему.

366


А

офіт, лив, МРІЮ, та

Ио

мй «Оу

Г

ГО. об

МР

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.

| ДУ) Світ ловив мене, та не спіймав.

4. Запитує, чи не гоже було б... почати старими словами ратних повістей про похід Ігорів («Слово про похід Ігорів»)
А віщий Боян
Г Ярославна
Б

князь Всеволод

Д князь Святослав

(87
оповідач
5.

Утекти з полону Ігореві («Слово про похід Ігорів») допоміг
А

6.

Святослав

Б

Всеволод

В

Кончак

Гзак

(лу

о
ео

"Б

Твір «Всякому місту — звичай 1 права...» Г. Сковороди використав
А Григорій Квітка-Основ'яненко в повісті «Маруся»
\ Іван Котляревський у поемі «Енеїда»
Де
Іван Котляревський у п'єсі «Наталка Полтавка»
Г Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки»
Д Марко Вовчок у повісті «Інститутка»

7. В описі природи Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі
приклонилось використан чан засіб
Г персоніфікацію
А епітет
\
|
Б анафору
Д метонімію
1-2
В гіперболу
8.

9.

«Повість минулих літ» розповідає про всі названі події, ОКРІМ
А заснування Київської держави
Б походу князя Олега на Візантію
В помсти княгині Ольги древлянам
„Е, заснування Києва Андрієм Первозваним
Д перемоги Б. Хмельницького над поляками

Григорій Сковорода називає «силою»
свої афоризми
епіграфи до творів

оповідну частину байки
мораль байки
байку як літературний жанр
шару»

Р,

"@

367


10. Твір «Всякому місту - звичай і права...» Г. Сковороди написаний
віршовим розміром

А

ямбом
хореєм

к

В ; дактилем

амфібрахієм
Д

анапестом

11. Установіть відповідність.

Літературний
жанр
1 афоризм
2 байка
3 пісня
А поема

елей
А
Б
В
Г

«Всякому місту — звичай і права...»
«Світ ловив мене, та не спіймав»
«Бджола та Шершень»
«РеНРегіаїе»

12. Установіть відповідність.
Назва твору

Ф
М=
©

Ідея (мотив)

«Слово про похід Ігорів»

праця має стати для людини

«Ре |егбафе»
«Бджола та Шершень»
«Всякому місту — звичай

природною потребою
щасливий той, хто має чисте
сумління

і права...»

заклик до єднання для спільної

боротьби проти ворогів
воля — найцінніше багатство,
уславлення Б. Хмельницького
викриття моральної ницості
ьъь
тышо
ы
священиків-зрадників

368


йш фене р“
сна Олрюно ЕСА

сое.

ЛИТЕРАТУРА кінця ХУШ - початку ХХ ст.

ера хи
«еб

"малото. | /УОСТЯД 6400),

[ВАН котларкаский Ју
раисо ако. 33497
//

Народився в м. Полтаві в родині канцеляриста магістрату, помер у

м. Полтаві.
Поет, драматург.
Найвідоміші твори: поема

«Енеїда»; п'єси «Наталка

«=; РИ”. сирот СЬКО
Поема «Енеїда»ин

Полтавка»

і

.е/тер@яурд С

вийшла друком у 1842 р.)

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: бурлескно-травестійна поема.
Тема: глузливе зображення панівного класу України ХМПІ ст. з його паразитизмом, жорстокістю, хабарництвом, пияцтвом, соціальною й
моральною нікчемністю.
Головна ідея: утвердження безсмертності українського народу, його
ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників.

Головні герої: Еней, його батько Анхіз і мати Венера; друзі-троянці
Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій,
бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона,

пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й
дочка Лавінія; цар рутульців Турн.
Сюжет: подорож Енея після загибелі Трої -- утручання бога вітрів

Еола й бога моря Нептуна в мандрівку троянців — знайомство з Дідоною -- кохання, розлука й самогубство Дідони -- гостювання Енея на Сипили
в Ацеста — життя богів на Олімпі — пожежа на троянському флоті—
сон Енея (батько кличе сина навідати його в пеклі) — подорож Енея із Сивіллою в пекло - зустріч Енея з батьком у пеклі -- острів злої цариці Цирце! — земля царя Латина — перипетії з Енеєм через Лавінію, заручену з ру- тульським царем Турном (причина початку війни) — війна троянців із рутульцями -- героїчний подвиг Низа йЕвріала — Зевсова заборона втруча- _

п

руно

СМ— двобій Енея з Турном 1 перемога Енея.

, Про твір: у поемі 1 Котляревського «Енеїда» відображена українська

рією, через що цей твір витримав випробування часом. На сюжетній ОС"
нові поеми Вергілія Котляревський майстерно розвинув нову тему, показавши життя й побут різних суспільних верств українського народу, у то-


Явно помітні в поемі натяки на українську історію. Письменник смі-

ливо натякає на царювання Катерини П, використовуючи алегоричний

образ Цирцеї, яка живе на остров
ця «люта
і, чарівниця // І дуже злая до
ех Є ролях на запровадження кріпацтва в Україні та його трагіч-

ні
наслідки для народу: «Пропали всі ми з головами... // Пропали! Як Сірко в базарі, // Г отовте шиї до ярма». Це твір про славну козацьку старо-

вину, тут згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, Запо-

розька Січ, а Еней і його троянське військо -- цене хто інші, як запорожці зі своїм кошовим, З узагальненим образом козацтва тісно пов'язана
тема захисту Вітчизни, громадянської підпорядкованості особистих інтересів загальнонародним. На те, що йдеться про Україну, натякають

власні назви: імена (Терешко, Охрім, Лесько, Панько), прізвища, назви
населених пунктів, адміністративні та географічні назви (Переяслав,
Опішня, Решетилівка, Полтава)...

Поема І. Котляревського -- це невичерпне джерело соціальних і морально-етичних проблем, які порушує автор і в оригінальній, цікавій
формі доносить до читача. Він возвеличує всілякі людські чесноти й
таврує суспільні недоліки й аморальні вчинки людей. Здається, немає
такої вади, про яку не йшлося б у поемі з глузуванням або саркастичним
засудженням. В «Енеїді» письменник порушує такі соціальні проблеми:

е захист рідної землі від ворогів;

е почуття громадянського обов'язку;
е

соціальна нерівність;

• моральна нікчемність панства, чиновників, повна байдужість до

інтересів і потреб народу;

• розгульний спосіб життя панів;
• паразитичне існування можновладців;
• засудження негативних суспільних явищ: хабарництва чиновни-

ків, злодійства,

інтриганства,

підлабузництва,

здирництва,

пихатості,

безкультур'я, кругової поруки, зловживання службовим становищем.
Серед морально-етичних проблем можна визначити такі:
е виховання дітей;
• утвердження людських чеснот: добропорядності, поваги до батьків, кохання, вірності, виховання дітей на засадах народної моралі;
® таврування людських вад: брехливості, лінощів, зрадливості, нехтування християнською мораллю.
Письменник утверджує народну мораль у дусі просвітительства через моральні критерії суспільних явищ і повчання.
Іван Котляревський пишається героїчною історією України, ідеалізує часи гетьманства, підносить ідею безсмертя українського народу, йо:
го історії, самобутності української нації, утвердження української мови, живучості народних традицій, свободолюбства, прагнення до незалежності, оспівує героїчне минуле України (Г. Дмитренко).
|
»

370

-

ы

.

/


Історія літератури
Саме в той період, коли «Енеїда» побачила світ, за висловом академіка О. Білецького, «історичні обставини поставили під знак питання

подальше майбутнє української мови, а також 1всієї української культу-

ри», коли перед самим народом постало запитання: «Бути чи не бути»,
«Енеїда» Котляревського відповіла на повний голос: «Бути!»

Надруковані в 1798 р. в Петербурзі перші три частини «Енеїди»
І. Котляревського ознаменували початок нової української літератури.
Як «Енеїда», так і «Наталка Полтавка» написані не мертвою книжною,
а живою народною мовою, цим І. Котляревський утвердив, що україн-

ська мова «годиться і для найвищих стилів».
Теорія літератури

Бурлеск -- жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисно вульгарно, гру_ бо, знижено або ж, навпаки, про «низьке» говориться піднесено, уро-

|

чисто.

|

п

Травестія -- різновид жартівливої бурлескної поезії, коли твір із

серйозним чи героїчним змістом і відповідною формою переробляється.
на твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних

зворотів.

«СЯ

3)«Наталка Полтавка»
Літературний: драма. = ори ЛА

ОРС

(1819)

асра

омо Феі 31

|

Жанр: сошально-побутова драма (за визначенням автора — малоросиська опера).
Тема: зображення життя й побуту українських селян на початку
ХІХ ст. вірність у коханні людей з народу.
Головна ідея: оспівування духовної величі людини з народу.
Дійові особи: стара вдова Горпина Терпилиха, її дочка Наталка; далекий родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний ТетерУЭу
ваковський, виборний Макогоненко.

Сюжет

(п

І дія. Возний освідчується Наталці в коханні, вона йому відмовляє — возний просить виборного допомогти йому в «сердечному ділі» —
Терпилиха докоряє Наталці за те, що вона відмовляє всім женихам -Наталка обіцяє дати згоду на одруження першому-ліпшому хлопцеві,
який прийде її сватати, знаючи, що женихи, яким вона відмовила, і воз-

ний уже не прийдуть свататися — Наталка помилилася: у цей жевечір
виборний прийшов до Терпилихи, щоб допомогти в «сердечному ділі»
возному — виборний умовляє Наталку послухати матір, яка мріє, щоб її
|
донька жила в достатку.

отокуо А Перо)

Е


"лмо
охо

За

усл оао у

мачую - мо | кро фа

\

П дя. Микол
етро відразу ж після знайомства заприятелювали — з хати Терпилихи виходять після сватання возний і виборний —
від Миколи Петро дізнається, що возний засватав його кохану — Мико-

ла вирішує допомогти Петрові, іде до Наталки й розповідає їй про повернення Петра -- Терпилиха дуже засмучується -- Петро віддає зароблені гроші Наталці, щоб їй ніколи не дорікнув возний -- приголомшений вчинком хлопця, возний бере за руки
Наталку та її коханого й просить Терпилиху благословити 1х.
Про твір: за свідченням сучасників І. Котляревського, письменник

використав для сюжету п'єси реальний факт, який мав місце в ті часи.
Саме правдивим відтворенням життя українського селянства, побуту
народу, прагнень" настроїв героїв, широким використанням фольклору,
гумористичним і сатиричним забарвленням сцен «Наталка Полтавка»

приваблива й безсмертна.
За жанром «Наталка Полтавка» -- соціально-побутова

драма, гли-

боко національна характерами й екв пою бюро о а:
ський визначає жанр як «опера малоросійська у двох діях», що передбачає багато музики, пісень Допісень одразу будананисана музика. Усьо-

го в тексті двадцять дві пісні (занумеровано 19) — арії, дуети, тріо, хор —
як фольклорного походження («Віють
ві
буйні», «У сусіда хата біла»), так і літературного («Всякому городу — нрав! права», «Сонце
низенько»).
Музику до «Наталки Полтавки» написало чимало композиторів. На
жаль, ім'я першого композитора невідоме. У 1890 р. М. Лисенко поклав
твір на музику, і його опера «Наталка Полтавка» стала шедевром світового мистецтва, класичним зразком українського оперного репертуару,
яка й нині не сходить зі сцени українських професійних театрів і є їхньою візитівкою. Цікаво, що І. Котляревський написав авторські коментарі й ремарки російською мовою. Герої його розмовляють українською,
винятком є возний, який говорить суржиком.
Композиція твору проста, події розгортаються плавно, природно,
ванн

ан

а

без зайвих сцен і картин. Це стало одним із чинників тріумфу п'єси на
світовій сцені, розуміння її змісту не лише українцями.

Новаторство п'єси «Наталка Полтавка» полягає в тому, що 1: Котляревський головну героїню -- дівчину-красуню Наталку - узяв із
ду й показав її як ідеал молодої українки, фактично позбавленої вад.
-

Наталка
Полтавка виступає як уособлення найкращих рис української
жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя.

1.

«Енеїду» І. Котляревського вважають
А
Б
В

найпізнішим твором давньої української літератури
першим драматичний твором нової української літератури
зразком героїчного епосу греків і українців

соч оком

312

©

МУКУ)

\

Мухи

Код | Мо мух

|


Мена з Гурм- нн
(т) першим твором нової української літератури
українською копією однойменного твору Вергілія
2.

Доземних героїв поеми «Енеїда» належать

А
Б
В

3.

Венера й Еол

|

Юнонай Нептун
Меркурій і Вулкан
7) Дідона і Турн
Бахус і Купідон

Прочитайте рядки.
Де общее добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять...

й

=

|

Д
у
— Т8 /САД
|

Пі слова належать

А
Б
В
Г

Енеєві
Низу
Евріалу
Зевсові

Д Турну
4.

Енея описано в рядку
Була на ньому біла свита із шаповальського
сукна, тясьомкою кругом обшита, сім кіп
стоялася вона.

А

Б

Твоїм буть братом не стиджуся і неню заступать
кленуся, тебе собою заплачу.

В

Він так здавався і нікчемний, бувалий, здатний,

Г

тертий, жвавий, такий, як був Нечеса князь.
Себув пройдисвіт і непевний, і всім відьмам

був родич кревний,

Д
5.

) Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз:
_ по світу як іще побіга, чиїхсь багацько вилле сліз.

Через розлуку з Енеєм спалює себе

. Лавінія
Дідона
Г

Амата
Сивілла

Д

Венера

373


/

Р"

чан ру
е
ян
6.

н СА — ОТАК

ДА

лабо ры ое 7
(306 СФО мост

Прочитайте уривок з «Енеїди» І. Котляревського.
Всім світом буде управляти,
7
А

По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

2906

МАО

Ці слова про Енея належать

УБ

Зевсу
Анхізу

В
Г

Турну

Д
7.

)

М2

Низу
Евріалу

«Енеїда» І. Котляревського написана віршовим розміром
"А.
"ямбом
р
хореем
В

Г
Д

8.

С)

амфібрахієм

М

А

анапестом

У поемі «Енеїда» НЕ ПОРУШУЄТЬСЯ проблема
А

захисту рідної землі від ворогів

хабарництва чиновників

В

) ролі митця в суспільстві
Г
Д

9.

|

дактилем

|

почуття громадянського обов'язку
розгульного способу життя панів

Події в поемі «Енеїда» розгортаються в такій послідовності:
А пожежа на троянському флоті -- перемога Енея у двобої
з Турном -- Еней у пеклі — героїчний подвиг Низа
та Евріала
Б пожежа на троянському флоті — перемога Енея у двобої з Турном -- героїчний подвиг Низа та Евріала — Еней у пеклі
В Еней у пеклі - пожежа на троянському флоті -- перемога Енея
є,
у двобої з Турном - героїчний подвиг Низа та Евріала

-/

(т) пожежа на троянському флоті — Еней у пеклі —
героїчний подвиг Низа та Евріала — перемога Енея

/

у двобої з Турном
Д

374

Еней у пеклі — перемога Енея у двобої з Турном — героїчний
подвиг Низа та Евріала -- пожежа на троянському флоті


еу. Лолт. : и

Реж Фітри, Білель самый
_
РҮ.

10. «Енеїду» називають енциклопедією
Ез українського
ры инь

5) АСИ ХОА

(В народознавства

(

військової справи
В
Г
Д

музики

|

И

рослинного світу
козацтва

11. Гумористична поезія, у якій героїчний зміст викладається навмисно
знижено або ж, навпаки, про «низьке» говориться піднесено, урочисто,
називається
А елегією

байкою
бурлеском
комедією

Д

трагікомедією

12. П'єса «Наталка
нею

Полтавка»

І. Котляревського

починається

піс-

«Всякому городу — нрав іправа»
;

Р

«Віють вітри, віють буйні»
«Ой під вишнею, під черешнею»

«Гомін, гомін по діброві»
«Ой я дівчина Полтавка...»

13.| ты «Наталки Полтавки» І. Котляревський визначив як
У.

оперу
и.
водевіль
мюзикл
музичну драму

14. у лржиком у п'єсі «Наталка Полтавка» говорить
ВОЗНИЙ
\

виборний

Микола
Петро
Терпилиха
ны).

/ДИС

СИ

0

є


15. Характеристиками хитрий, як лисиця, де не посій, там і вродиться наділений
А

Микола

Б

Петро

\

Б.

|В возний

б

й

@Г / виборний
Терпило
16. Про історію Наталчиного батька

итач дізнається з розпо-

Віді

А Наталки
Б Горпини Терпилихи
В Миколи
Г Петра
Д виборного Макогоненка
--

17. Сцена, у якій Наталка категорично відмовляється стати дружиною
возного, а Петро віддає їй зароблені гроші, є
А експозицією
Б зав'язкою
розвитком дії
кульмінацією

розв'язкою
19. Події в п'єсі «Наталка Полтавка» розгортаються в такій послідовності:

А
Б

освідчення возного Наталці - зустріч Миколи й Петра — умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір — відмова возного від одруження з Наталкою
зустріч Миколи й Петра — освідчення возного Наталці —
умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір —

— відмова возного від одруження з Наталкою
В / освідчення возного Наталці — умовляння виборного,
7 щоб Наталка послухала матір - зустріч Миколи
й Петра — відмова возного від одруження

з Наталкою

Г

умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір —
освідчення возного Наталці — зустріч Миколи й Петра —

Д

освідчення возного Наталці — умовляння виборного,

відмова возного від одруження з Наталкою
щоб Наталка послухала матір — відмова возного
від одруження з Наталкою - зустріч Миколи й Петра

376


-

л Та Аа

2. 9 Ч АР РА

ум
кодеИТ а
р
19. П'єса «Наталка Полтавка»

І.

отляревського

має такі композиційні

особливості:

А

Б

поділ дій на яви, розлогі пейзажі, ремарки
російською мовою
нумерація яв і пісень, розгортання подій

==

у двох селах, діалоги
розгортання подій в одному селі, монологи,

детальні описи інтер'єру
дв ди, дев'ять яв, ремарки, розгортання
(диподій упродовж чотирьох років
Г

ы дії, кульмінація в кінці твору, виконання
героями пісень
20. Новаторство п’ уі «Наталка Полтавка» полягає в тому, що І. Котляревський
АР ОЉА 7
У Е 72567
А подає ремарки С,
мовою, а репліки
_ дійових осіб— українською

(Б). узяв головну героїню з народу й показав-Й як ідеал ‚ молодо! українки
В" запозичив Іі «українізував» сюжет давньоримського
автора
Г широко використав українські приказки й прислів'я
для характеристики героїв
Д застосував для зображення возного сатиричні засоби

21. Установіть відповідність («Енеїда» І. Котляревського).
Героїня
Вчинок
А цариця Карфагена, закохана в Енея,

1. Лавінія

„2 Юнона

3 Дідона
4/ Сивілла
/

°

/ = вона влаштовувала вечарниці, бенкети

у й ігрища

ОА

Б страшна «бабище», пророчиня ка відвела
(//0/.4.4 @—
Енея до батька в пекло
/
В дівчина, через
якуЕней став на двобій

‚ з Турном

ЛЁХА -

Т богиня, яка упродовж усього т
/ _ створює перешкоди Енеєві 72082070 (9
Д цариця, яка перетворювала людей

на тварин

377


РА

М

д

ГУ
ГУ

д

В

1

ЗР
У

4$

3
74

у:

ў
|
ПОЯ

.»
№
п.
Д
Ї

і
4

^^

м

г:
щу

:

і

очы
гр
ПОР.
і

|

»

хм
і

Й

б з
і

шо

А

55

22. Установіть відповідність («Кнеїда» І. Котляревського).
Герой
Вчинок

1

Меркурій

А’ здійняв бурю на морі, щоб

С
потопити троянців
, д.
Б" на прохання Зевса нагадує Енеєві
4 про його призначення / 162 00/0
В на прохання Венери робить Енеєві
зброю
|
Г вирізає вночі рутульців 5 бр) од -

/

2 Евріал
3 Еол
4 Турн

Д спалює троянський флот

‘|

р Ге,

7

23. Установіть відповідність («Наталка Полтавка» І. Котляревського).
Дійова особа
Репліка

1 Петро
2

Микола

З
4

возний
виборний

Так і я

зчорноморцями буду тетерю:

їсти, горілку пити.

Нема у мене ні родичів, ні знакомих.
Ти умієш увернутись — теє-то як його —
хитро, мудро.
Моє все багатство єсть моє добре ім'я.
в
“п
+ Стара Терпилиха не зсунулась іще

з глузду, щоб вам одказати.

24. Установіть відповідність («Наталка Полтавка» І. Котляревського).

Дійова особа
1 возний
„2

виборний

З Микола

Дія у творі
„АК допомагає за винагороду

|

а

|
особ

владнати «сердечне діло»

Б просить Терпилиху

„А Петро

(

Ор

зна

‚ благословити молодих ЮКО
В розповідає про театр ААУ
співає пісню «Віють вітри

"
/

г віють буйні»
\
збираеться податися на “Зук
Тамань до козаків
0

378

|


Мец (урот. Моста. Фот

Лор
Босакь
ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО
(1778-1843)
Справжнє ім'я -- Григорій Федорович Квітка.
Народився в с. Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, помер у м. Харкові.
Письменник, перший прозаїк нової української літератури.

Найвідоміші твори: повісті «Маруся», «Сердешна Оксана», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці».

Се су

‚ДАРА

ПКО

овість «Маруся»
(1832)

Літературний рід: епос.
Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова).

Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу.

Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини.
|
Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка
Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі).

Сюжет: розповідь про сім'ю Наума Дрота - на весіллі подруги Маруся й Василь знайомляться й закохуються з першого погляду — Василь просить у Наума Дрота руки його дочки, проте дістає відмову — на
другий день Наум Дрот пояснює Василеві причину відмови (Василя за-

беруть
у солдати) — хлопець іде на заробітки, щоб на зароблені гроші
знайти собі заміну в солдати — Маруся, збираючи в лісі гриби, потрапляє під зливу, застуджується й раптово помирає (за день до повернення
Василя) — тяжко переживаючи втрату, Василь іде до Києва в монастир,
а згодом помирає — батьки Марусі знаходять утіху в труді й молитвах.

Про твір: естетичним ідеалом Г. Квітки-Основ'яненка став образ головної героїні -- Марусі, у якому втілено найкращі риси української дівчини-селянки. Її неймовірна казкова зовнішня і внутрішня врода ідеалізова-

на й змальована в народнопоетичному ключі: «Та що то за дівка була! Ви-

оока, прямесенэка, якстрілочка, чорнявенька, балі,яктернові ягідки,бро.

_ воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду

цвіте...»

«на все село була ікрасива, ірозумна, ібагата, звичайна та ще ж к тому ти- _
ха, ісмирна, іусякому покірна». У зображенні Марусі, окрім ознак сентименталізму, письменник широко використав ліризм народної пісенності,

засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних 1
піднесених почуттів. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним
багатством: пестливою лексикою, опоетизованими звертаннями, емоційни-

ми вигуками, прислів'ями, порівняннями (Василечки, голубчику, соколику
мій! мій козаченьку; матінко моя рідненька!).

379


В образі Василя найяскравіше втілені риси сентименталізму -- психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, переживання смерті Марусі, добровільний відхід

Повість насичена позасюжетними елементами: українські народні
звичаї, обряди — весілля, Сватання з усталеним текстом, емоційними
піснями, дотепними примовками. Вражає сцена похорону, народні голосіння в устах батьків виписані з етнографічною точністю. Майстерно
змальовані в традиціях сентименталізму чудові пейзажі української ночі, елегійна картина ранку, що стали взірцем для багатьох поколінь
письменників. Розлогі портретні характеристики персонажів, насичені

фольклорними елементами, повчальні авторські відступи, репліки — це
все становить етнографічне тло твору.
а
Григорій Квітка-Основ'яненкопершић в історії української літератури
утвердив оповідну манеру письма, за що Т. Шевченко назвав його «батьком», пізніше це ім'я поширилося і закріпилося надовго: «батько української прози». За словами І. Франка, Квітка — «творець людової повісті, один

із перших того роду

|

творців у європейських

КАЕ

о

Кс?

письменствах»
(1. Дмитренко).

Теорія літератури

Сентименталізм — ідейно-художній напрям у європейській літературі другої половини ХУПІ ст., якому властиве звернення до переживань і почуттів простих людей, до їхнього внутрішнього світу. Для сентименталізму характерні такі ознаки:
е підвищений інтерес до людського почуття, співчутливий тон роз-

повіді, який змушує читача розчулитися;.
е проста композиція твору, у якій сюжет розгортається послідовно;
е герої ідеальні, наділені зовнішньою і внутрішньою вродою, позбавлені негативних рис;
• змалювання побуту і звичаїв простих людей, підкреслення їхньої
моральної вищості над панами;
® на шляху закоханих виникає низка нездоланних перешкод, ос

тання з яких фатальна; |
ӨГ ЕТЕ
• велика увага приділяється описам природи; .
4!
•
е

|\ 00|
У

наявна(пророча деталђђчи епізод, що натякають на трагічний кінець;
смерть героя неминуча від стихійного лиха, хвороби, нещасного

випадку.

В українській літературі сентименталізм представлено більшою чи

меншою мірою повістями Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся», «Сердешна Оксана», п'єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка».
Ліричний (авторський) відступ -- такий відступ від розгортання
сюжету, у якому письменник, перериваючи розповідь про події, виявляє

своє ставлення до героїв, висловлює їм співчуття чи дає поради тощо.

380

\2
|

у


о отк оў 7. 204ефурмко.

Дар Ади

1. Яскравою ознакою сентименталізму як ідейно-художнього напряму
є зображення
|
А
Б
В

типового героя в типових обставинах
незвичайного героя в незвичайних обставинах
мінливості відчуттів і вражень героя через слухові

й зорові образи
Г

подій і характерів, які розкриваються через діалог
|
дійових осіб
(3 переживань і почуттів простих людей, їхнього
внутрішнього світу

2.

Григорій Квітка-Основ'яненко заснував у новій українській літера-

турі

роман як літературний жанр :
(5 жанр пов1ст!

3.

В
Г

ліро-епічні жанри баладу й поему
історичну повість

Д

соціально-психологічну повість

Маруся познайомилася з Василем
А біля церкви
у місті на ярмарку

° навесіллі подруги

4.

Г

навечорницях

Д

біля річки

Наум Дрот не дав дозволу на одруження Марусі через те, що Василь
А не розповів йому при першій зустрічі про свої
хо) стосунки з Марусею
(Б буде змушений піти в солдати на двадцять п'ять років
В наймит
Г немаєні кола ні двора
Д не їхнього соціального статусу, городянин

5. Завдяки чесній праці, набожності й дотриманню
..
т
иттожиракы
а
саноате
ської моралі стає заможною і щасливою людиною

В
Г
Д

Василь
Наум Дрот
Настя
Олена
Денис

ет з КОС

Кух сте

норм християн-

„е

381


6.

Сюжетним елементом у композиції твору є

А
Б
В
Г.
‚

7.

ИЙ

присвята
портрет героя
інтер'єр
ліричний відступ
кульмінація

До позасюжетних елементів повісті «Маруся» належить уривок

А
Б

Оттим-то Настя, дивлячись на худобу, та й журилась: що кому
то воно, каже, після нас достанеться? |
Ажосьза отцевські і материнські молитви дав їм Бог ідочечку.

В

Та й раді ж були обоє, і Наум, і Настя...
Ось вийшов і Василь із садка. Він добре чув, що Маруся
з Оленою змовились укупі йти на місто, так він і не пішов вже

=> додому у город...
(г) От і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки й укупі з нею побігли ховатись меж крутими берегами.
Далі і хмарочки стали розходитись...

Д

Тай Марусі ж добре було! Як заговорив до неї Василь,
так вона так злякалась, як того, як мати на неї

розсердилась...
8.

Події в повісті «Маруся» розвиваються в такій послідовності:
прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати
Василеві дочку — смерть Марусі — Василь у монастирі
Б прощання на кладовищі — смерть Марусі - відмова

А

Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі

В

смерть Марусі — прощання на кладовищі - відмова Наума
Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі
Г Василь у монастирі - відмова Наума Дрота віддати
Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі
ДХ\ відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку - прощання
\

/на кладовищі — смерть Марусі — Василь у монастирі

9. Одну з ознак сентименталізму -- перешкоду на шляху до щастя закоханих -- передає уривок
А Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі,

а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці.
Раз дома, у нашій землі, випала пороша...

382


(Б). А як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють,
бо ти сирота, за тебе нікому заступитись... А що тоді
буде з Марусею? Ні жінка, ні удова...
В

Схаменулась травонька, як скропила її небесна рісочка;

піднялись стеблинки... Далі й хмарочки стали
розходитись, порідшали й стали звертатись купками,
мов клубочки.
Г

— Та хто його зна, чи спіткнулась чи що, — каже Маруся,

сама ж ні з місця, хоч так би і летіла до Василя,
бо вже й забула, що, мабуть, він не її любить, що він
вже посватаний на хазяйській дочці...

Д

Як ти вернешся, Василечку, то, може, мене
на сім кладовищі будеш так о
а

10. Прочитайте уривок з повісті

Г. Квітки-Основ'яненка.

Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з
горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, 1 меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані.
В описі зовнішності Марусі наявні ознаки
А міфологічні
Б етнографічні
В. біблійні
4
ГУ фольклорні
малярські

22

11. Установіть відповідність.

Художній засіб
1

епітет

2 порівняння
„8° фразеологізм
Ж

персоніфікація

Уривок
А

і
...вітерець засв, я

по садках,

дрімаючи... 22608
науки; у
Б Ашоми люди чеснії і Еіон
то ЗГД здіб-святиції у Р
лізоньки з очиць так і
га
Зоставсь Василь і стоїть сам не свій. рраҷҳеби.
Д Ось: зачервоніло на тій дорозі,
де йому треба йти, і розіслалось,
мов сукно... ЛОРІ
КРАСА

р

383.


12. Установіть відповідність.

Сюжетний елемент
Подія
1 зав'язка
А смерть Марусі < се“бй
2 розвиток дії
Б смерть Василя 2 роб29
САЛО

З кульмінація
А розв'язка

В знайомство Марусі й Валя
Г ВЕ про родину Наума
Дрота, ро
Д знайомство Й освідчення

Василя Марусі
сі гдЄ12
73 |

Оу,Му
До рода КО
Ау 5 ср ЛР] ЛО УС 0200
олло. сТВораціє 1 Форрбео) пее) сэ"

САЛА
млн

о

Чо

Фа

‘АР

+

Г

=

аа

М

|
ДРЮ!
«2

тоза

о
\фороса
у
(ГУ С
м.

384

а,


оороо
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
(1814-1861)
Народився в с. Моринцях, що на Черкащині, у селянській кріпацькій
родині, помер у Петербурзі (похований у Каневі).
Поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні.
Найвідоміші твори: поеми «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон (У всяко-

то своя доля...)», «Катерина», «Наймичка», «Марія»;
послання <[ мертвим, і живим, і ненарожденним...»,
ка»; містерія «Великий льох»; вірші «Заповіт» («Як
те...»), «Мені однаково...», «Садок вишневий коло
циклу «В казематі»), «Сон (На панщині пшеницю

балада «Тополя»;
«До Основ'яненумру, то поховайхати...» (обидва з
жала...)», «Ісаія.

Глава 35».

Рання творчість (1838-1843)

по

РоСЫС ОХА

(поема Катерина» (1839)

ОР

ГКОСТОРОМ СО

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: соціально-побутова поема.
Провідний мотив: зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві.
Головні герої: Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван.
Сюжет твору: кохання Катрі з офіцером - від'їзд москаля — народження нешлюбного сина — вигнання батьками дочки з дому — поневіряння Катрі на чужині - зустріч із москалем Іваном -- самогубство героїні (в епілозі — сцена зустрічі Івася-підлітка з батьком).
Про твір: у своїх творах Т. Шевченко втілює Україну в образі саме
жінки. Поет усвідомлював, що Бог зможе порятувати те суспільство,
яке духовно зростає. Так зростає, еволюціонує жінка в поемах «Катерина» (1838), «Наймичка» (1845) й «Марія» (1859). Зверніть увагу на
слово «еволюціонує», воно означає передусім удосконалення. Поеми написані на різних етапах творчості, тож у них по-різному втілено й жіночі долі: романтично

-- у поемі

«Катерина», реалістично-побутово

--

у «Наймичці», із символічним узагальненням -- у поемі «Марія».
Поему «Катерина» Т. Шевченко написав у двадцятичотирьохрічному віці, отже, життєвий досвід поета був не такий і великий, проте у творі відчувається рука вже досвідченого майстра й людини. Образ жінкикріпачки поетові був близький своїм трагізмом: багатостраждальною

була доля його матері, яку «у могилу нужда та праця положила», і рідних сестер, у яких «у наймах коси побіліли».
Поема розповідає про трагічну долю покритки й дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства,

у якому норми народної моралі

385


оскольнся ко. Си ра мА
«оро Кыа

ми боги9.

були надто жорстокі. Відомо, як у той час ставилися до матерів, які на-

роджували позашлюбних дітей: їх цуралися навіть батьки. Однак не
Шевченко — він не тільки не цурається зганьблених жінок, а й стає на
їхній захист.
Щирість почуттів Катерини тонко підкреслена в сцені зустрічі героїні з офіцером-кривдником: вона до останньої миті плекає надію на взаємне кохання, незважаючи на пережите: «Любий мій Іване! // Серце моє ко-

// Де ти так барився?//Та до його... застремена...» У відповідь
ханев!
на
теплі слова, у яких немає й тіні докору, лунає навіть не жорстокість,

а приниження й огида: «Дура, отвяжися! Й Возьмите прочь безумно? _

У розпачі Катерина скоює страшний гріх — накладає на себе

руки,

порушивши волю Всевишнього, а до того ж прирікає на вірну смерть
свого сина. В авторських інтонаціях і відступах не звучать звинувачення й докори на адресу нещасної жінки, навпаки -- Шевченко її, грішну,
жаліє.
м

Јр,

| Ў
о.
оема «Гайдамаки» 71841) /РОСПОДО
Колифифомаітературний рід: ліро-епос.
я

й

(10

Жанр: поема (революційно-романтична, історико-героїчна, соціаль-

на; перший український історичний роман у віршах).

Тема: боротьба українського народу проти польськотського
панування в Україні, змалювання па
ла
а

768 ропідназзою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном
Гонтою.
Головні ідеї твору: необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле; заклик до єднання слов'янських народів; усвідомлення того, що здобуття незалежності — ідеал історичного
розвитку нації; осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів; складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визво-

лення; «крила» особи в злитості її боротьби з боротьбою свого народу.
Композиція і сюжет твору: 2 вступи, 10 розділів, епілог; відсутність
розв'язки.
Лірично-філософський вступ: роздуми над плинністю часу, вічними
змінами в природі і в людському суспільстві («Все йде, все минає»);
звернення до гайдамаків.
«Інтродукція»: характеристика політичного стану в суспільстві,
розкриття причин повстання -- експозиція першої сюжетної лінії (СЛ).
«Галайда»:

знайомство

з наймитом

Яремою, його коханою

дівчи-

ною Оксаною -- експозиція другої СЛ.
«Конфедерати»: напад конфедератів на жида Лейбу, вимагання в
нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, та його дочку Оксану — зав'язка.

звв

рео Осама =


«Лаас.

ЛАКИ,

ит Р
«Титар»:

7

СР.

Зідняє

но

ЧОЛІ

-Ї

зустріч Яреми з Оксаною В гаю; конфедерати закатували

титаря, Оксану забрали із собою — розвиток подій.
«Свято в Чигирині»: туга поета за гетьманським ладом в Україні;
гайдамаки зібралися вЧигирині перед повстанням освятити ножі; еле-

менти драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гай-

дамаків) -- розвиток подій.
«Треті півні»: початок загальнонародного повстання («Гомоніла
+
Україна, // довго гомошла»); Ярема приєднується до гайдамаків — розви.
сд А
че
ток подій.
«Червоний бенкет»: розгортання повстання («Задзвонили в усі
дзвони // По всій Україні; закричали гайдамаки: Я ине шляхта, гине!»);
Ярема дізнається про смерть титаря й полон
Оксани, записується в
гайдамаки, тужить за коханою-- розвиток подій.
«Гупалівщина»: загальнонародний характер повстання; Ярема з
гайдамаками

мандрує

повстанською

Україною;

зустріч із підлітком з

Керелівки — розвиток подій.
Бенкет у Лисянці: Гонта й Залізняк на чолі повстання; жорстока
помста гайдамаків («Кари ляхам, кари 1»); бенкет серед трупів; зустріч із
Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану— розвиток подій.
«Лебедин»: Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці;
(вінчання Яремий Оксани — кульмінація другої СЛ.
—
«Гонта в Умані»: продовження повстання («минає літо, // А Україна, знай, горить»); страшні наслідки руйнування; трагедія Гонти —
убивство синів -- кульмінація першої СЛ.
|
7
Епілог; наслідки повстання; основне джерело написання поеми —
народні перекази; долі керівників повстання -- за народною версією.
Про твір: головним героєм поеми є повсталий народ (про це свідчить і назва твору), який конкретизується

в індивідуальних образах-

персонажах Яреми, Гонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін.
Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, які в жадобі крові втратили людські якості. :
Для змалювання образів Залізняка й Гонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним й одночасно простим постає Максим Залізняк у народній пісні «Гей, літа
орел», названий «орлом сизим», «отаманом», а гайдамаки -- «орлята»,
«хлоп'ята», «сини його, діти». Залізняк -- хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.

За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Гонта; а Залізняк «Умер неборака. // Нудьга його
задавила // На чужому полі, // В чужу землю положила». Болить душа
поета, що «Нема Гонти; нема йому // Хреста, ні могили»; що нащадки не
ставлять собі запитань: «Де Гонти могила? Мученика праведного // Де
похоронили? // Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?»

387

—


быта.

бибокра

с

моло

1. матта 14

Бри стн
ди и СА
Власи
лети

|

Такими ж привабливими рисами змальовано в поемі й Івана Гонту.
Найповніше його характер розкривається в розділі «Гонта в Умані».

Він - один ізкерівників повстання. Це трагедійний образ ідеального гегроя-патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує
найдорожчим в ім'я свободи батьківщини. У сцені дітовбивства Т. Шевченко відходить від історичної правди, проте тут вражає художня правда — довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибирати між вірністю присязі та життям власних дітей.
Наймит-попихач Ярема, якому гайдамаки дали прізвище Галайда,

ставши повстанцем, борцем за справедливість, відчув, що в боротьбі за
волю в нього «виросли крила, // Що неба дістане, коли полетить»: на-

родне повстання розігнуло пригноблену
людину. Вражає чистота й
глибина його любові до Оксани. Поет особливо ліризував ті місця, де
показано стосунки закоханих, використовуючи весь арсенал народнопоетичних засобів образотворення: сцена зустрічі в гаю на тлі прекрасної української природи, багатої на звуки й барви; лірична пісня Яреми

<У гаю, гаю», з якої читач бачить ніжну, поетичну душу юнака; внутрішні монологи хлопця про свою сирітську долю, проте освітлену образом коханої; пестлива, експресивна лексика в устах молодих. Удалим
композиційним прийомом є те, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом, катувань Оксаниного батька титаря. Ця антитеза підсилює експресивне
змалювання подій (Г. Дмитренко).

Період «трьох літ» (1843-1847)
Поема «Кавказ »)(1845)
в
ну руді рід: ліро-епос:
Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван
Франко так писав про поему: <...це огниста інвектива! проти темного
царства...
|
Тема: образним аби
політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.
Головні ідеї твору: заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату (співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження

безсмертя народу).
Літературознавці про твір. У символічному образі Прометея
Т. Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі
1 Інвектива — творчий прийом, що полягає в гостросатиричному викритті
певних осіб чи соціальних явищ.

388


орла -- царат, який «карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває». Та народ безсмертний, тому царат «не вип'є живущої крові», «не
скує душі живої». Як гімн нездоланності народів звучать натхненні сло-

ва: «Не
вмирає душа наша, не вмирає воля». Звертаючись до всіх народів,
уярмлених царатом, Т. Шевченко закликає «Борітеся -- поборете!»,
бо «за вас правда». Так забриніли в поемі виразні революційні МОТИВИ.
Головна частина поеми -- це монолог російського колонізатора,
звернений до горця. Колонізатор облудно запевняє, що хліб і хату ніхто

в черкеса не відбере, а його самого «не поведе... в кайданах». Загарбник
обмовився, що він хотів би кинути горцеві його ж хліб, «як тій собаці».

Колонізатор мріє про час, коли підкорені будуть платити податок навіть
| за сонце. Підступні завойовники закликають горців до «дружби» й обіцяють, що ті від них «багато б дечого навчились!». У пориві захоплення
собою загарбник вихваляється своєю культурою, християнськими чеснотами, а насправді демонструє власне варварство. Він з гордістю по-

вторює: «Усе добро... у нас!» Що ж, пригляньмося, яке то добро в російських можновладців. Багатозначна фраза «од глибокої тюрми та до високого престола -- усі ми в золоті і голі» свідчить, що в Росії два антаго-

Що ще є в царату? «Сибір неісходима!» Цей епітет ще глибше під-

креслює бездонність цієї незамкнутої тюрми...
Закінчує поему Т. Шевченко інтимним зверненням до загиблого друга (якому й присвятив поему), «доброго», «незабутнього» Якова де Бальмена, який загинув не за рідну Україну, а «випив з московської чаші мос-

ковську отруту», отже, його вбивця — царат, а не горці (Б. Степанишин).

оо

Гдуче рого

«ее

«Сон (У всякого своя доля...)» (1844)

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема (політична сатира).
Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського режиму.
Головні ідеї: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
Сюжет твору: політ ліричного героя над Україною (жахливі карти-

ни закріпаченої України на тлі розкішної природи) -- над Сибіром (ка-

торжні роботи засланих декабристів) — ліричний герой у Петербурзі
(палац самодержця, сцена «генерального мордобитія» (Г. Франко), роз-

думи біля пам'ятника Петру Т, білі птахи як символ загиблих козаків).
Про твір: авторський підзаголовок твору -- комедія -- указує не
стільки на його жанр, стільки на спосіб відображення дійсності в ньому.
У поемі «Сон» Т. Шевченко вдається до форми сну. Саме такий
композиційний прийом (подорож уві сні) Дав можливість авторові у

469


о

оо МОЖ

відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини: вступ і три час-

тини -- зображення України, Сибіру й Петербурга.
Перші два рядки вступу звучать іронічної: «У всякого своя доля, Ісвій
шлях широкий», але те, що е іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних
рядків:

те
омум
родич

ВР

|

1)

етоой мурує, той руйнує,
Той неситим оком —

За край світа зазирає...
Сом |конторо)Би нема країни,
С

\п УМ

|

ти и

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

А ось останній рядок б
саркастично: «Кров, як воду,т
Саме маскування й се

звучить уже з відкритою ненавистю -6...»
розширили можливості зобразити

широку панораму Російської імперії. Фантастичний
політ оповідача

за

совою переносить читача з У країни до Сибіру, а звідти до Петербурга.
Здавна в нашому народі
приймають як(віщого птаха) який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над
Україною, ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає
в читача радість і естетичне задоволення,

але ненадовго, адже чарівна

природа різко контрастує з картинами життя простих людей: «Он
глянь, -- у тім рої, що ти покидаєш, // Латану свитину з каліки зніма-

ють, бо нічим обуть // Княжат недорослих...»
Далі спостерігаємо вже не літній, а зимовий пейзаж, який не кон-

трастує з описом життя народу, а, навпаки, підсилює його, будучи співзвучним: на тлі холодної пустелі чути дзвін кайданів. У цьому звуковому образі 1
втілено тисячі людей, засланих у Сибір на каторжні роботи.
Хто такий «цар волі», про якого урочисто говорить оповідач? Дослідник творчості Шевченка Ю. Івакін зазначає, що в образ «царя волі»вкладено щось більше, аніж може вмістити образ дворянина із Сенатської площі, це образ величезної узагальнювальної сили: а й справді, відомо, що декабристів не таврували розпеченим залізом, а Шевченків
«цар волі штемпом увінчаний». Цей образ ототожнений із Христом, розіп'ятим між двома розбійниками, у нього від тернового вінця рани, які
нагадують сліди від припікання металом.
^^”
У третій частині поеми ліричний герой переноситься до Петербур-

га — „міста, збудованого накістках козаків. Душі померлих на будівництві столиці символізують білі птахи (білий птах -- символ Нового Заповіту, уособлення Святого Духа), а одна з пташок символізує Павла Полуботка, якого дуже поважав Т. Шевченко.
1 Ірднія — насмішка, замаскована зовні благопристойною формою.

390


Різкому висміюванню піддає автор поеми свого землячка, якого зустрів перед царським палацом, цей дрібний чиновник-хабарник відцурався рідної мови, так і не навчившись літературної російської. Тут суржик
виступає засобом характеристики героя, глузування з нього: «Так як же

ты // И говорыть не вмиєш // По-здєшнєму?»...
Для

викриття

звироднілості

й зажерливості

панівної

верхівки

Т. Шевченко використовує різні сатиричні засоби, а найбільше -- сарказм: він наділяє пані
оційно-оцінними епітетами
«пикаті», «пуза-

ті», порівнянням (мов кабани гобованрь) називає їх ово

ій Їх-

ню суть розкриває гротескна картина, яку І. Франко назвав «генеральним мордобитієм». По суті, у цьому епізоді узагальнено державно-бюрократичну машину імперії, її політичний устрій, у якому вирішальним
є кулак. Саркастичними коментарями ліричний герой наділяє
називаючи Її < яцею») він розчарований, бо раніше повірив її «віршома-

зам», описує зовн ність удаючись до карикатури — сатиричного
засобу) «Мов опеньок засушений, Тонка, д
>| З осудом ставиться
оповідач до Петра І й Катерини П, які зруйнували Запорозьку Січ і запровадили кріпацтво: «Це той первий, що розпинав // Нашу Україну, //

А вторая доконала // Вдову сиротину».

|

Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику

царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, безсилим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.
[ван Франко назвав поему «Сон» «сміливим маніфестом слова проти темного царства», «першим
гниль і неправду кріпацтва».

у Росії сміливим

і прямим ударом

на

Теорія літератури
Іронія, сарказм, гротеск і карикатура — це засоби «атири
арказм — їдка, викривальна, особливо дошкульна
насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм на відміну від

іронії виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення.
Саркастично звучать такі рядки поеми:
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; нехай, каже,

Може, так і треба.
На рабську заяву «братії» ліричний герой, сповнений обурення, саркастично відповідає: «Так і треба!»
Гротеск -- сатиричний художній прийом у літературі, заснований на
явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного,
на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з

комічним. Гротеск -- вищий ступінь комічного. Перечитайте сцену «гене-

391


рального мордобитія», її вважають класичним зразком гротеску, адже в її

зображенні наявні й перебільшення, і контраст трагічного й комічного.
Карикатура -- сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов'язана із зоровими образами:

А в городах, мов журавлі,
Замоштрували москалі;
Нагодовані, обуті
І кайданами окуті,
Моштруються...

По-особливому карикатурно зображена в поем! цариця:
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.
Зверніть увагу, аби підсилити негатив у змалюванні цариці, автор
використовує прийом, що полягає в порушенні узгодження іменника з
прикметником за родовою ознакою: цариця небога -- тонка, довгонога,

але сердешне.

АС

мүт
ә

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» (1845)

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: послання.
Вид лірики: патріотична (громадянська).
Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає український
народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Про твір: до жанру послання Т. Шевченко звернувся, щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності й честі. Отже, твір був написаний із наміром змінити підневільне становище України. Саме послання «Ї мертвим, і живим, і ненарожденним...

стало тим Шевченковим твором, який найбільше цитують, адже ди
рядків з нього стали афоризмами: «В своїй хаті своя й правда, // І сила, і
воля», «Нема на світі України, // Немає другого Дніпра», «Одцурається
брат брата // І дитини мати», «Якби ви вчились так, як треба, // То й

мудрість би була своя», «І чужому научайтесь, // Й свого не цурайтесь»...
Лицемірство панівної верхівки Т. Шевченко викриває із самого початку твору - з епіграфа: о
шша
лааш
а
29-ненавидить, — лжа оце» Ліричний герой послання
ко переживає
трагічну ситуацію покріпаченої України, свої емоції він не приховує:
«Тілько я, мов окаянний, // Іден ї ніч
нічплачу».
м

99

Му

в

9. 6

змо А Мом.

СС УЛУМА М
МАО


Цікавим є образ автора в поемі-посланні, процитуємо з цього приводу дослідника творчості Т. Шевченка В. Смілянську: «Цей образ неоднозначний: «автор» обертається до читача обличчям то юродивого -- печальника за людей («Тілько я, мов окаянний, // І день і ніч плачу // На розпуттях велелюдних»), то пророка («Схаменіться! Будьте люди, // Бо лихо
чужому научайтесь»), загалом
вам буде»), то апостола-проповідника («Г
поета-громадянина, патріота, чиє серце розтяла розколина, яка зруй—
нувала націю. Кожна з іпостасей автора творить емоційний ореол скорботи, прокляття, апокаліптичної погрози, іронії та сарказму, любові й надії».
Композиційно поема поділяється на п'ять частин: епіграф; вступ,
у якому ліричний герой закликає тогочасну інтелігенцію полюбити свій
народ, не бути байдужою до долі України; у наступній частині ліричний
герой критикує тогочасну українську еліту; далі йде узагальнення й
проповідницький монолог автора; у кінці лунає заклик до інтелігенції

повести народ праведним шляхом.
У згаданих вище афоризмах сконденсовано головні проблеми тогочасної дійсності.
ЇЙЦими рядками автор консила, і воля
правда,-і
В своїй хаті й своя
статує: україн -БкИЙ народ має всі підстави для формування незалежної держави, адже він має свою мову, культуру, велику історію. Саме
тому у творі засуджуються ті дворяни, які шукають передової культу|
ри в чужих краях.
треба
край
рідний
|Свій
Дніпра.
\ Нема на світі України, немає другого
як і Дніпро.
любити всім серцем і помислами, адже батьківщина одна,

Ці рядки й кілька наступних є інвективою — прийомом, що полягає в
ви
_ гостросатиричному викритті певних-осіб-чи соціальних явищу «А

|
претеся на чужину // Шукати доброго добра».
звуафоризмі
цьому
У
мати.
дитини
І
//
Одцурається брат брата

чить страшне передбачення майбутніх діянь провідної верстви: «гірше
ляха» розіпнуть Україну «свої діти». Свій полемічний запал ліричний
її ругерой спрямовує передусім на українську інтелігенцію, бо саме в

ках майбутня доля України.

|

\ Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була званіЦе слова 3 третьої частини поеми-послання, у якій автор звертається до укра-

інських інтелігентів-раціоналістів. У ній привертає увагу вислів «німець

узловатий». Що означає характеристика «узловатий»? З цього приводу

цікавими є спостереження В. Пахаренка: «Річ у тім, що раціоналізм —

типова риса саме німецького національного характеру. Зрештою, відомий життєвий поштовх до створення цього символу: на початку 1840-х
років молоді друзі Шевченка - київські студенти — захоплено читали

німецьких філософів-атеїстів!

Фейєрбаха й Штрауса. Отже, — це без-

1 Атест — той, хто заперечує існування Бога; безбожник, безвірник.

393


душний холодний розум. «Куций», бо з відсіченою душею, короткий,

обрубаний. {«Узловатий» _— такий, що заплутує вузлами, суть думки
артист аа

аара

{1ч жому научайтесь, й свого не цурайтесьЦей крилатий вислів налаштовує передусім цінувати й знати своє, у той же час брати все найкраще від інших народів, але лише те, що не заперечує національних пріоритетів. Отже, треба вчитися так, щоб «розкрились високі могили // Перед вашими очима».
У кінці поеми-послання поет благає: «Обніміте ж, брати мої, //
Найменшого брата», бо в основі української душі є любов до людини,
заповідана

Ісусом.

(Вірш) «Заповіт» («Як умру, то поховайте...») Е

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська.
рПУД
Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу Й
розбудови нового вільного суспільства.
Віршовий розмір: хорей.
Про твір: у грудні 1845 р. Т. Шевченко, гостюючи на Переяславщині, захворів на запалення легенів. У ті часи ця хвороба була смертельною, тому поет вирішив написати прощального вірша. Ним 1 став «Заповіт», проте цю назву вірш здобув пізніше: спочатку він був без заголовка, пізніше в різних передруках називався «Завіщанієм» та «Думкою», а лише після смерті поета вірш дістав сучасну назву.
«Заповіт» за змістом чітко ділиться на три частини (по дві чотири-

рядкові строфи), кожна з яких має свою провідну думку, тобто ідею.
У першій частині автор заповідає поховати його в рідному краї, де «лани широкополі, і Дніпро, і кручі...». Коли читаємо ці рядки, перед нами
розкривається панорама всієї України з її красою й величчю, починаємо усвідомлювати громадянську відповідальність за її долю — так пробуджується патріотизм. У другій частині «Заповіту» Т. Шевченко спонукає співвітчизників скинути із себе кайдани й боротися за краще життя, за волю. А в заключній частині поет закликає після знищення гноби-

телів побудувати нову, вільну сім'ю народів.

1.

Викупу Т. Шевченка з кріпацтва сприяли

А

Евген Гребінка, Пантелеймон Куліш,

Б

Іван Сошенко
Микола Костомаров, Олександр Пушкін,
Тван Срезневський

994 -


Михайло Лермонтов, Василь Жуковський,
Пантелеймон Куліш
Г ) Карл Брюллов, Олексій Венеціанов, Василь Жуковський
Олексій Венеціанов, Карл Брюллов,
Олександр Пушкін

В

2. Ліричним відступом у поемі «Катерина» Т. Шевченка
епізод:
А кохання Катерини й москаля теплими вечорами
Б сцена вигнання Катерини з дому

є такий

зустріч Івася з батьком
вы роздуми ліричного героя про гірку долю байстрят
Д поневіряння Катерини на чужині
3. Афоризмам В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля, І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь життя дав твір
\
<І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
«Кавказ»
В «Як умру, то поховайте...»
Г «Сон (У всякого своя доля...)»
Д «Гайдамаки»
|
Й

4.

Тр)
е
й ЙК|С.
у творі
Образ Прометея наявни
А

«Гайдамаки»

Б

«Катерина»

(В «Кавказ»
«Заповіт»
Д

5.

\

ОБЖ ал

\ —
2

<! мертвим, і живим, і ненарожденним...»

До жанру послання належить твір Т. Шевченка
"|
А «Сон (У всякого своя доля..)»

«Як умру, то поховайте.»

|

СВ 2а мертвим, і живим, і ненарожденним..»
«Мені однаково...»
Д «Кавказ»

6.

Ярема й Оксана - герої твору
А «<І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
Б «Сон (У всякого своя доля...)»
В «Катерина»
` «Кавказ»
Д \ «Гайдамаки»

М
Обь

Ч

*

,чар
|

395


|

КУ)

и

о

р р
|ММ ( /АМАЛ

рро

а

2

РО И
и РР
/ ітчи
С
АСА
9—7
палі!

Гонта і Ярема - герої твору Т. Шевченка
А «Кавказ»
«Сон (У всякого своя доля...)»
В )«Гайдамаки»
«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
Д «Катерина»

8.

Коліївщина зображена у творі

|

А

4-6

ції,

її

К;

7.

|
Ч

РЈ

РА

«Заповіт»

Г

«Кавказ»

Д «Сон (У всякого своя доля...)»

«Катерина»

( В) «Гайдамаки»
9; ри Шевченко присвятив Якову де Бальмену твір
СИ «Кавказ»
="

-^

В

«Сон (У всякого своя доля...)»
«Гайдамаки»

Г
Д

«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
«Катерина»

10. Словами Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями... починається твір
й А2 «Катерина»
|
|
«Сон (У всякого своя доля...)»
Рі
В «Гайдамаки»
Р",

Г

«І мертвим, і живим, і ненарожденним..»

Д

«Кавказ»

11. НЕ Є ідеєю поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка
А

необхідність перегорнути трагічну сторінку історії,
по-сучасному оцінити минуле
‚
и Б заклик до єднання слов'янських народів
\„
В усвідомлення того, що здобуття незалежності —
ідеал історичного розвитку нації
`
Г осмислення можливостей вирішення конфліктів між
народами-сусідами, історичного примирення народів;
(Дузасудження війни імперської Росії з кавказькими народами

12. Засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії,
вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів -- провідний мо-

тив і Т. Шевченка
х
А К

«о \ <Сон (У всякого своя доля...)»

99 6


В
Г

«Гайдамаки»
«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

Д

«Кавказ»

13. Слова Од глибокої тюрми та до високого престола -- усі ми в золоті
і голі належать
М А горцю («Кавказ»)
"Б українській еліті («Ї мертвим, і живим...»)
\
«землячку» («Сон (У всякого своя доля...»)
колонізатору («Кавказ»)
Д титарю («Гайдамаки»)

14. Тарас Шевченко присвятив Василеві Жуковському твір
А «Гайдамаки»
Б «Кавказ»
В

А

<

Т

«І мертвим, і живим, і ненарожденним...

«Сон (У всякого своя доля...)

(ДУ «Катерина»

15. Критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення

заради відродження

нації звучать у

творі Т. Г. Шевченка
А «Кавказ»
7 «Сон (У всякого своя доля...)»
б В
АА
«5
; «Гайдамаки»
\

АГ) «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

Д

«Як умру, то поховайте...»

16. Сарказм — це
А насмішка, замаскована зовні благопристойною формою
прийом у літературі, заснований на явному спотворенні,
_ на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні
З
різких контрастів: фантастичного з реальним, ае
^^
\
К
комічним
В сатиричний малюнок загостреного критично-викривального
- З
характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування
М
« оригіналу
|
(г) їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка,
сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства
Д різновид карикатури, У якій гостре висміювання
поступається перед м'яким, доброзичливим гумором

397


«Оюритесь моборете “Кама 5
17. Установіть відповідність.

Назва твору

1
2
3
А

Уривок

«Гайдамаки»
«Кавказ»
«Катерина»
«І мертвим, і живим,
і ненарожденним...»

А В тебе дочка чорнобрива,
Та ще й не єдина,
{|
А муштрує у запечку
Московського сина...
Б Подивіться на рай тихий,

М М
=

на свою країну,

Полюбіте щирим серцем
Велику руїну...
_В Ти нас ріжеш — заріж і їх:

Ў

чо

Вони католики.
Чого ж ти став? Чом не ріжеш?

Г Дивлюся: хати над шляхами
Та городи з стома церквами, 0 ОН
А в городах, мов журавлі,
Замоштрували москалі...
Борітеся -- поборете,
ў Вам Бог помагає!

| (С За вас правда, за вас слава
"

Т воля святая!

18. Установіть відповідність.

Назва твору

1

«Сон (У всякого своя

доля...)»
2

Уривок

я
.
А За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі
тин
ель
Отам-то милостивії ми
Ненагодовану 1гол

«Як умру, то поховайте...»

3 «Кавказ»
4

«І мертвим, і живим,
і ненарожденним...»

а
" волю...
Застукали сердешну

Б А тим часом світить
З усіх вікон у титаря.
Що то там твориться?
В

Гмене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Г Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра...

398


Д Отак, ідучи попідтинню
З бенкету п'яний уночі,
Я міркував собі йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.

19. Установіть відповідність.

Приклад («1 ме,

Художній засіб

ненарожденним...»)
і
А Доборолась Україна

1 гіпербола
2

жи

і

До самого

метонімія

краю.

\ [ХА

|

В І потече сторіками
Кров у синє море...

|
и
<—

Г Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте...
Д Нема пекла, аш Раю.

|

2

Ы / е

Б Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!

З персоніфікація
А антоніми

|
"|

Немає й Бога, тілько я!

моні ——_

і

20. Установіть відповідність.
Подія («Катерина» Т. Шевченка)

Сюжетний елемент

А вигнання зганьбленої дочки
з дому

7

=
1 зав'язка
2 розвиток дії

звернення до дівчат

5; наа

бути обачними

4 розв язка

в коханні

\

Б самогубство героїні

Я

Г випадкова зустріч Катерини
з Іваном на чужині
знайомство й кохання
Катерини з москалем

<

|
М

399

Ў


21. Установіть відповідність.

Герой

Ярема

Гонта
Залізняк
Ф»
©
М
—

Лейба

Репліка («Гайдамаки»)
Гуляйте, сини!

Пийте, поки п'ється, бийте,
поки б'ється! —
Залізняк гукає. -- Ану, навісний,
Ушквар нам що-небудь, нехай
земля гнеться,
Нехай погуляють мої козаки!
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля —
Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.
Піди кобилу приведи,
Подай патинки господині
Та принеси мені води...
Один я на світі без роду,
1 доля —
Стеблина-билина на чужому
полі.

Стеблину-билину вітри рознесуть:
Так і мене люде не знають,
де діти.
У Спочивайте, сини мої,

В глибокій оселі!..
Без васильків і без рути
Спочивайте, діти...
22. Установіть відповідність.

Художній засіб
анафора

Фе
Мм
©

алітерація
асонанс
звуконаслідування

Приклад
(«Сон (У всякого своя доля...)»)
М. „Та нетрями,

М Та глибокими ярами,
Та широкими степами,
Та байраками.
Б. ..Тополі по волі

КС Стоять собі, мов сторожа,
`_ Розмовляють з полем.
В Упивайтесь, бенкетуйте -Я вже не почую,

Один собі навік-віки
В снігу заночую.

400

'


Г

...Старшина пузата
Стоїть рядом; сопе, хропе,

Та понадувалось,
Як індики, і на двері
Косо поглядало.
Д Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю

Історію України.
Стою, замираю...

23. Установіть відповідність.

Приклад

Художній засіб

(«Сон (У всякого своя доля...)»)

оксиморон
тавтологія
порівняння

Гв темній темниці...

персоніфікація

Кров, як воду, точить!..

Голодом замучив...
Так із його, сердешного,
Тополі по волі...
Розмовляють з полем...

...А той нишком у куточку

Гострить ніж на брата.
бо
мно
р
з
с На той остатній Страшний Суд
Мертвці за правдою встають.

24. Установіть відповідність.

Засіб творення сатири
іронія

Г

А

сарказм Б
гротеск /
Ф
М
©
—

Приклад
(«Сон (У всякого своя доля...)»)

_

карикатура)

..Стоїть собі,
Голову понурив,
Сіромаха. Де ж ділася

Медвежа натура?
Мов кошеня, такий чудний.
Так оце-то та богиня!..
А я, дурний, не бачивши
Тебе, цяце, й разу,
Та й повірив тупорилим
Твоїм віршемазам.

401


В

Лечу, лечу, а вітер віє,

Передо мною сніг біліє,
Кругом бори та болота,
Туман, туман і пустота.
Г У всякого своя доля
Г свій шлях широкий...
Д Цариця-небога,

Е

А2
№

Мов опеньок засушений,

4
|

Тонка, довгонога,
Та ше на лихо, сердешне,
Хита головою.

ат РЫ
ЩО

роте.

ооо

Я

[А

е

авув ВЗ

сорисоври бі

Або

СКО
49.
.Си“
х) 28
Е

|

дат

РАСТ САО
662

9р,

Ро

<

——

оосо

О

д Бо

Ла

ох

уел

402 асал
орел

ОБВЬЫ

Деев - СТОЮ
п

рат?

р

ПР

меди“
!

ТОСОТ

Бар

чор, ко

АМ рем роби

«орос

|

ОП

Слеюсем со) Ареметеа.
ГО

2,

рок

иеа х

ох

м


и.
ал
«м
г
о
Б
/“
е
т
е
р
о
б
о
п
2
с
е
‹Роріт
Затв

27 Досі =. ао,
|

а"
(еб /

и

а

А {Сё

№

РАЛІ і

ал| )еСА_—

С.Д. 9

Р? Р МЕ ЛР. бу

и
р
Та т Ф

татыта

су
|алиТ5?
О;
ал
ур
И
Лор

7077—
ЕЛП= ба

РО

А

СИРІ
й

СКС»

|

44

б
‹

о.
7 48

Коза

й

403


ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
(1819-1897)

:

Народився в м. Воронежі, що на Сумщині, у козацькій родині, помер
на хуторі Мотронівці (нині Чернігівська область).
Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик,
мовознавець.
Найвідоміші твори: роман «Чорна рада»; поетичні збірки «Досвітки», «Хуторна поезія»; оповідання «Орися»; драми «Байда, князь Вишневецький», «Петро Сагайдачний».

Роман «Чорна рада» (1857)

Літературний рід: епос.
Жанр: перший історичний роман в українській літературі (романхроніка; історико-пригодницький роману).

Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.
Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації
українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена,

здатна до мудрого державотворення).
Головні герої твору: наказний гетьман

Лівобережжя,

переяслав-

ський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря,

ніжинський полковник Васюта Золотаренко, кошовий гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький, московський князь Гагін, запорозький
козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам
(справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній
козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.

Сюжет твору: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до
Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування
з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шрами й Черевані в Києві; розмова з незадоволеними міщанами -- знайомство Лесі з Кирилом Туром - зустріч Череваня й Шрама з Якимом
Сомком у Києво- Печерській лаврі -- вечеря Сомка, Шрама, Череваня,
Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком -- гостини Шрама
на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина - зустріч Петра Шраменка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома -- покарання біля стовпа
Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Пет-

ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому -- пропозиція Тура по-

рятувати ціною свого життя Сомка (у в'язниці) й відмова останнього —

404


засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — одруження Петра Шраменка й Лесі.
Композиція: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і друго-

рядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом у творі є

образ дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.
Літературознавці про твір. Історичною основою твору є події, що
відбулися після Переяславської угоди 1654 р. Боротьба за гетьманування після смерті Б. Хмельницького стала гострою, як ніколи до того. Від

різних соціальних груп були висунутими на гетьманство Павло Тетеря,

Яким Сомко й Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а булава одна. На Чорній раді гетьманом було обрано підступного Брюховецького. Переможець скарав Сомка та його прибічників на горло...
ентральним у романі є образ соціальних низів, черні (звідси й назва «Чорна рада»). Це узагальнений демократичний образ українського
народу — запорозьких козаків, міщан, селян тощо...
Усі історичні персонажі роману, крім Сомка, -- Брюховецький, Ва-

сюта, Вуяхевич -- позначені владою й користолюбством, зажерливістю
й підступністю. Автор ставиться до них з неприхованою антипатією:
«Мізерна пиха розгорнулась усюди по гетьманщині. Почали знатні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші... Запобігаючи царської

ласки, кожен себе глядить, аби йому було добре. О, неситая жадоба
старшинування! Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки вер-

ховодити над іншими».
Брюховецький -- це політичний авантюрист і безчесна людина,
яка давно втратила елементарну гідність і ловить у свої сіті простаків,

удаючись до лукавства й демагогії: «Усі будемо рівні!»; «Хліб та вода —
козацька їда» тощо...
Батько і син Шрами, Сомко щиро засмучені долею рідного краю, усе
роблять, аби не допустити брюховецьких та їм подібних до влади, проте, на жаль, це не вдається. Сомка та його побратимів змальовано в романі найповніше і найпозитивніше. Якима Сомка виведено як продовжувача справи Б. Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «дло-

жити до купи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до
самої Случі -- і буде велика одностайна Україна».
|
З любов'ю зображений Кулішем і паволоцький полковник Шрам,
палкий поборник об'єднання України... Чесний і скромний, Шрам не
терпить людей, які продалися шляхтичам за «лакомство нещасне» ізлигалися з поневолювачами народу... Образ Шрама, козацького полковника і священика в одній особі, -- це узагальнення характеру запорожцівстаршин, їхніх звичаїв і патріотизму.

405


исро 041

мс Кезо

Гідний батька і син Петро — «орел не козак». Він до того гарний, що
красуня Леся не спускала з нього очей, а в тих очах «сіяла й ласка,
й жаль, і

щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами». Мужність, хо- |

а

кожен здатен

під кулями велику ріку перепливати»... У ту пам'ятну ніч, коли Кирило
Тур викрав Лесю, Петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бився із зловмисником не на життя, а на смерть.
Окремо визначимо образ сліпого старця-кобзаря, у якому сконцентровано іншу проблему -- народ і співець. Це романтичний образ «Божого ясного Чоловіка», людини національно свідомої, котра в моральному плані стоїть дуже високо: вище міщан, селян, козацької верхівки...
Не шлунок, а дух визначає його сутність, тож він «наче бачить таке, чо-

го видющий зроду не побачить». Автор пише, що «душа його жила не на
землі, а на небі»...
|
пи
Найяскравіший з образів козаків — Кирило Тур. Про те, що він ко-

ристується симпатією автора, легко визначити з опису зовнішності героя: <...здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам
опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо,
як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі
так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима...»
Цей портрет повністю виправдовує прізвище героя, справді схожого на
тура. Для Кирила, за його ж словами, Січ — мати, а Луг — батько... Го-

ловне для Кирила -- козацька честь: «Лучче мені проміняти шаблю на

веретено, аніж напасти вдвох на одного». Хоробрий лицар, бунтарської

і дещо химерної вдачі, Кирило не має корисливих інтересів, прагне до
незалежності, відчайдушних вчинків і козацького побратимства. Перед
гетьманом він тримається як рівня з рівнею... Останній штрих образу
Тура, який ще більше посилює до нього симпатію, — викрадення вночі
нареченої гетьмана, Лесі, спроби визволити самого гетьмана Сомка, засудженого до страти.
Хуторяни, козаки Череваня, живуть безтурботним життям на лоні
ідилічної природи. Про Череваня, колись завзятого козарлюгу, а тепер
обважнілого хуторянина, саме прізвище говорить. Череваниха — «молодиця свіжа й повновида, пряма, як тополя». Про їхню дочку Лесю написано скупо, але промовисто: «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по

хаті — так усякому на ое

а

Чо

тир =

ідеал Куліша натурального життя людини в повній гармонії з природою
1 совістю, у дотримуванні Божих заповідей (Б. Степанишин).

Теорія літератури

Роман-хроніка -- складний за будовою і великий за обсягом епічний твір, у якому розкривається історія широко охоплених суспільних і

родинних подій за певний проміжок часу. В українській літературі до

406


цього жанру належать такі твори: «Чорна рада» П. Куліша, «Марія»
У. Самчука, «Жовтий князь» В. Барки.
1.

Пантелеймон Куліш — автор першого в новій українській літературі
А ліричного вірша
(Б; історичного роману
В оповідання

Г
Д

перекладу «Одіссеї» Гомера
соціально-психологічного роману

2.

Прочитайте рядки.
Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних
штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно. Хіба по
шаблі можна б здогадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла от золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький.

Де опис зовнішності

А

Гвинтовки

Б
В

Пугача
Золотаренка
Тетері
Д) Брюховецького

3.

Прочитайте рядки.

.Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до
самої Случі -- і буде велика одностайна Україна.
Ці слова належать

А
Б
В

4.

Іванові Брюховецькому
Петров! Шраменку
Кирилові Туру
Якимові Сомку
Михайлові Череваню

Викупляти з неволі козаків уважав своїм призначенням
. А Черевань
Б

Василь Невольник

Р Божий Чоловік
ихайло Шрам
Д Кирило Тур

407


9. Ідеал натурального життя людини в повній гармонії з природою і
совістю втілено в образі
А Батурина
_
|
Б Ніжина
Чорної Гори
4—
утора Хмарище
Переяслава
6.

Події в романі «Чорна рада» розвиваються в такій послідовності:
А викрадення Лесі — Чорна рада - одруження Лесі й Петра —

«в
В
Г
Д
7.

покарання Тура біля стовпа
викрадення Лесі — покарання Тура біля стовпа —
Чорна рада — одруження Лесі й Петра
покарання Тура біля стовпа -- ае
Лесі — Чорна рада —
одруження Лесі й Петра
Чорна рада — викрадення Лесі — одруження Лесі й Петра покарання Тура біля стовпа
одруження Лесі й Петра — викрадення Лесі —
Чорна рада — покарання Тура біля стовпа

Прочитайте рядки.

Весело і тяжко згадувати нам тебе, старий діду Києве! Бо й велика
слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались...
Скільки-то князів, рицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави;
скільки-то на твоїх улицях... на валах і церковних цвинтарях пролито
крові християнської!

Цей уривок є таким

композиційним

елементом

повісті «Чорна

рада»:
міський пейзаж
епілог
пролог

Г

епіграф

Сд упричний відступ
8.

Наскрізним композиційним прийомом у романі «Чорна рада» є
А сни кожного героя твору

Г
Д
408

образ дороги
батальні сцени

позначення дати кожної події
очікування героями виборів гетьмана


9.

Головна ідея роману «Чорна рада» полягає у

А возвеличенні давньої України княжих часів
Б
неприйнятті міжнаціональної ворожнечі різних
=)
суспільних верств
(в) утвердженні думки про необхідність національної
злагоди українців

Г
Д

«М.

оспівуванні славного минулого козацької держави
возвеличенні високого почуття — кохання

10. У романі «Чорна рада» НЕ ПОРУШУЄТЬСЯ проблема
А
Б
В
(9

взаємин між панством, старшиною і простолюдом
відносин між Україною і Росією
кохання й подружнього щастя
збереження для нащадків фольклорної спадщини
ролі державного діяча в суспільному житті

11. Установіть відповідність.

Герой

Д“ Тур

Портрет.

...Не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллєть-

|

ся рідна йому кров за безбожний глум поль-

72 ‚ Шраменко
8
4

Сомко
Шрам

|

ських консистентів... над українцями, за наругу католиків і уніатів над греко-руською вірою.

..Тільки похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така
була в його вдача.
В Він добрий був син і щирий козак; лучче йому з
нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти.
РА Високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку;
очі ясні, веселі, як зорі;

і вже чи ступить, чи заговорить,
то справді по-гетьманськи.
ХД

..Здоровенний козарлюга. Пика широка,

засмалена на сонці; сам опасистий;
довга, густа чуприна, піднявшись перше
вгору, спадала за ухо, як кінська грива;
уси довгі, униз позакручувані,
аж на жупан ізвисали;
очі так і грають, а чорні, густії брови

аж геть піднялись над тими очима...
409


12. Установіть відповідність.

Герой

1
2
З
А

Вчинок

Петро Шрам
Кирило Тур
Божий Чоловік
Іван Брюховецький

А хоче врятувати ув’язненого
Сомка ціною власного життя
Б рятує викрадену Лесю
В лікує зіллям і молитвою
хворих
Г здобуває владу безчесним
шляхом

4

планує позаводити чесні суди,
школи, академії, друкарні

МО
ар
29:2:)5318Ц17.222.:188158 61;

410

|


Кармо

к. ід

Мура
10 клас

ОА

ай $ОЛА

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
(1838—1918)
Справжнє ім'я — Іван Семенович Левицький.
Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика,

помер у м. Києві.
Письменник.
Найвідоміші твори: романи «Хмари», «Князь Єремія Вишневецький»; повісті «Дві московки»,

«Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайда-

шева сім'я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка», «Афонський
пройдисвіт»; п'єси «Маруся Богуславка», «На Кожум'яках».

Повість «Кайдашева сім'я» (1879)
Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-побутова повість.
Тема: зображення життя українського села в пореформену добу
(друга половина ХІХ ст.) з усіма його складнощами й суперечностями
на прикладі однієї родини.
Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм
народної моралі, що є головними причинами духовної роз'єднаності в
родині.

Головні герої: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (старший) 1 Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружи-

на Лавріна); баба Палажка.
Композиція твору: повість складається з дев'яти частин, сюжет у
яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.
Сюжет твору: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одруження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) — сва-

тання й одруження Карпа (зав'язка) -- поступове назрівання конфлікту
між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лавріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повер-

нення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток
ет

411


еу

То, А

ДО „елу;

во ме
дії) — сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу
(кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку
дії) — усихання груші
(розв'язка).
Тітературознавці про твір. Це чи не найпопулярніший твір І. НечуяЛевицького, про що свідчить велика кількість його перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною

Кайдашів, можна на-

звати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться
плакати. Або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших
очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є
в людському житті: домашнього затишку; порозуміння між ближніми;
почуття гідності; ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім'ї бере
якась диявольська сила руйнування, яка живе в цих нібито непоганих,

роботящих людях.

|

Характери персонажів у «Кайдашевій сім'ї», як правило, статичні.
Письменник

робить

акцент

на домінантах,

виокремлюючи

одну-дві

риси в їхніх вдачах. В Омелька Кайдаша -- богобоязливість і чарколюбство. У Кайдашихи — чваньковитість, у Мотрі — сварливість. Чи ненайбільших змін зазнає характер Мелашки: у ній - спочатку ліричній, ніж-

ній дівчині — теж поселяється «біс» чвар.
Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім'я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно

кінця. Іван Франко вважав, що «Ї. Нечуй-Левицький малює в “Кайдашевій сім'ї. гірку картину розпаду українського патріархального устрою під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена».
Справді, роль батька в Кайдашів зведено нанівець.
Омелько Кайдаш, по суті,
ніяк не впливає на перебіг подій у власній хаті. Він пливе за течією, а ко-

ли й пробує якось утрутитися в домашні чвари, то зазнає фіаско.
Катастрофа в Семигорах починається із занепаду батьківського нача-

ла в родині, У літературознавстві радянської доби прийнято було наголошувати на тому, що сварки, змальовані І. Нечуєм-Левицьким, -- це наслідок певних соціальних умов. З того робився соціологічно-політичний
висновок: «так було до революції». Однак автор «Кайдашевої сім'ї» на соціальних чинниках «війни» якраз і не наголошує! У творі йдеться швидше
про недосконалість людської природи, про одвічні людські пороки -тільки якийсь абстрактно-універсальний світ, а світ український, селянський, з цілком конкретними історичними, етнографічними і географічни-

ми ознаками. Він навіть назви села, у якому живуть Кайдаші, не став вигадувати: Семигори легко відшукати на карті недалеко від містечка Стеблів.

А водночас Кайдашева сім'я — це модель усієї України. І справа не в
прив'язках до певного історичного часу і до «соціальних умов». Іван Нечуй-Левицький блискуче розкрив деякі «небажані» риси нашої націо-

412


1елоль: (СМ

рід Соо -

нальної вдачі, української ментальності, які належать не тільки середині
ХІХ ст. У цьому сенсі «Кайдашеву сім'ю» можна читати як твір, у якому

надзвичайно важливим ємотив національної самокритики.

Змальовуючи «війну» в
Кайдашів,
родині
прозаїк раз у раз вдається
до гумору ситуацій, у яких невідповідність, контраст формиі змісту, дій
та обставин просто-таки разючі (див. сцену бійки Кайдашихи й Мотрі
за мотовило). Комічні ефекти також забезпечуються в повісті іронією,
великою кількістю зниженої лексики, змішуванням стилів (наприклад:
високий епічний стиль -- у сцені побутової бійки). Але в тім-то й річ, що

коли відзвучить сміх, на дні душі залишається сум. «Сміх
однією з рис української літератури, — е
чав і
Левицький. Печально сміявся й укранець
Микола Г оголь
ву сім'ю» можна сказати так само: це повість, у
якій крізь
ються сльози (В. Панченко).

зі слізьми» є
сам І. Нечуйро «Кайдашесміх окр

ори кор
РИІ. Нечуя-Левицьбрасом НО сім'я»

1.

Іван Франко назвав повість «Ка САА

всеобіймаючим оком Правобережної України
найкращою оздобою українського письменства
ареною людських пристрастей
широким та вільним розмахом думки
світлою незайманою квіткою народної поезії

_Г

ішність Лавріна описано в рядку

.Молоде, довгасте лице було рум'яне. Веселі, сині,
як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови,

русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи -все подихало парубочою красою.
Б

В
‚ Г

Д

...Широкий у плечах, з карими гострими очима,

з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця
з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні
очі були ніби сердиті.
...3дорові загорілі жилаві руки. Широке лице було
сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки.
Дуже палкий погляд — бистрий, як блискавка.

Ним світилася якась незвичайна сміливість
і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою.
...Високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий;
голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі,
як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді
по-гетьманськи.

ГӘ

19)

\

110

413


3.

Темою повісті «Кайдашева сім'я» є зображення
©

В

життя нетипової для України селянської родини
життя українського села в пореформену добу
на прикладі однієї родини
родинних перипетій в українському селі

в добу кріпацтва
Г

Д
4.

сімейного селянського побуту до закріпачення
українських земель
життя селянської родини як зразка сім'ї
з патріархальним устроєм

Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.

Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на
свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і неначе заплямкало губами під її
руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих

серед хати та дивилась на замазані руки.

Й /в уривку використано
о

/ А
Б
В

фразеологізм і синекдоху
порівняння та літоту
персоніфікацію й оксиморон

) порівняння і фразеологізм
_ гіперболу й алегорію
5.

Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку
Свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям

В

на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.
Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки
бралась за тім'я, то згадувала Западинці і свої
розглядини в Балашів.
Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива
та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе
кожного дня, точила її, як вода камінь.

Г

Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку

до роботи, як у віз... Кожної неділі просилась Мелашка
в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха
знаходила для неї роботу.
На словах, як на цимбалах грає, а де ступить,
о під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей
молоко кисне.

414


6.

Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.

Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з
Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала,

то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з
хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти.
У цьому уривку комічний ефект досягається через
надуживання старослов'янізмів в описі побутової сцени
надмірне використання зниженої лексики

А
Б

/ В" змішування стилів -- високого епічного
У
з побутовим
Г
Д
7.

гротескні характеристики членів родини
поєднання логічно несумісних, протилежних понять

Події в повісті «Кайдашева сім'я» розгортаються в такій послідов-

ності:

А
Б

одруження Лавріна - одруження Карпа —
смерть Кайдаша -- всихання груші
смерть Кайдаша -- одруження Карпа —
_ одруження Лавріна — всихання груші

(В, одруження Карпа — одруження Лавріна —
<
смерть Кайдаша — всихання груші
Г одруження Карпа — одруження Лавріна —
всихання груші -- смерть Кайдаша
Д всихання груші — одруження Карпа —
смерть Кайдаша -- одруження Лавріна
8. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім'я» НЕ НАЛЕЖИТЬ
А поділ твору на дев'ять частин
Б нагнітання сцен сварок, колізій
В

розкриття характерів героїв через діалоги
розгортання подій переважно в одному селі

детальний опис весілля Карпа і Лавріна

9. . За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім'я» —
|

яскравий приклад
класицизму
сентименталізму

романтизму
. реалізму

«хо
і

модернізму

415


10. За жанром повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького
А

соціально-психологічна

Б
В

історична:
пригодницька

сри

побутова

й

авантюрна
11. Установіть відповідність.

-

Героїня

1
2
З

Кайдашиха
Мотря
Мелашка

Репліка

А Це нечиста сила мене давила... Двадцять
пасок з'їла в Києві, а за двадцять першою
такий гріх трапився. Послинив нечистий

4. баба Палажка

усе лице, й губи, й щоки.
Б

Одривай хату од цих злиднів! Що б там не
коштувало, одривай, а ні, я сама одірву.

В

Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені
тільки чоловіка. Мабуть, він за мною

побивається, коли одразу так залило мою
душу сльозами.
Шкода мені тебе! У мене ще не було такої
доброї та робочої наймички, як ти.
Скинь її з драбини додолу, нехай собі
голову скрутить, щоб знала, як лазити
7 на наше горище.

12. Установіть відповідність.

1
2
З
А

Елемент сюжету
експозиція
зав'язка
розвиток дії
кульмінація

Епізод
э сватання й одруження Карпа
з Мотрею
Б розмова Карпа й Лавріна про
одруження
\
В всихання груші
Г сварка через грушу
ою
ПиОмелька Кайдаша

абою Палажкою

416


о

/

ПАНАС МИРНИЙ

|

| СОМ

МАУ

(1849-1920)

\

Справжнє ім'я — Панас Якович Рудченко.
|
Народився в м. Миргороді в родині дрібного чиновника, помер у
м. Полтаві.
/
Прозаїк, драматург.
|
Найвідоміші твори: романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «По—

вія»; п'єса «Лимерівна»; повісті «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочас-

не»; оповідання «Морозенко».

Крлелоз. салі мес;

Буры

«й

Рр

д Ба сОљала

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

воро

(1875

с.

Літературний рід: епос.
р
етич
~
Жанр:соціально-психологічний
роман («роман з народного життя»).
терь

ры

Тема: зображення майже столітньої історії села
Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.
Головна ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові.
Історія написання роману: Панас Мирний написав нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» із почутої від візника історії про відомого
на Полтавщині Василя Гнидку, який зі своїми неншчниками вбив цілу
сім'ю; потім
ові нарису створив повість
прототипом якого був{Василь Гнидкамтізніше до написання роману (розширення повіс-

ті) долучився рідний брат Панаса Мирного Іван Білик (псевдонім),
в одній із редакцій твір дістав назву «Пропаща сила», а згодом — «Хіба
ревуть воли, як ясла повні?».
Головні герої твору: Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван
Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба Оришка; друг Чіпки з дитинства Грицько Чупруненко і його дружина Христя; друзі Чіпки — Матня, Лушня й Пацюк; москаль Максим Гудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий
секретар Чижик, становий Дмитренко; пани Польські, Порох та ін.
Композиція: чотири частини; тридцять розділів (академік О. Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами» че-

- рез його композиційну складність).

а

Сюже
Частина перша
І. Польова царівна: зустріч
П. Двужон: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.
ПІ. Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.
ТУ. Жив-жив! Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда

7


поо. Эрос Мол

Чл

У. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття
таємниці про батька.
УТ. Дознався: знайомство з Галею.

УТІ. Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря.
Частина друга
УШ. Січовик: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; істо-

рія родини Мирона Гудзя).

=

ІХ. Піски в неволі: приїзд гсенералШоль вкогоде Пісок; реєстраудея в 99-річному
ція селян; шинкарювання Лейби; смерть о
віці.
р
Х. Пани Польські: приїзд у Піски пан! генеральші, вечірки, одруження її дочок<<котяче царство»)генеральші, доведення до смерті генеральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича —
поручика Василя Семеновича, пізніше -- молодшого панича Степана;
розростання роду панів |!
Польських.
ХІ. ЗАО: дитинство Й молодість Максима Тудзя, смерть його

батьків.
ХП. У москалях: служба Максима-москаля.
ХШ. Максим — старшим: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.
Частина третя
ХІУ. Нема землі: звістка про те, що якийсь Луценко -- справжній

хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.

г

У. З легкої руки: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижиком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика
Чіпки в Пороха; повернення додому.
ХУТ. Товариство: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнеюй
Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажитого Чіпкою (крім снопів пшениці).

(1

ХУП. Сповідь і покута: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка Й
Христі; ‚ дарування снопів Грицькові докори Матні, Лушні й Пацюка.
ХУШ. Перший ступінь: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком плахліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.
_ну пограбування

ХІХ. Слизькаа дорога: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм то-

вариствому чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші
на волі.
ХХ. На волі: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацю-

вання панові ще два роки; обурення селян через їхню

«дармову» дворіч-

ну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення
селянського бунту становим.
ХХІ. Сон у руку: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління

Мохе Јањ»

ЯВ


м РО, щас, 01 Ока. рез

Коа

оці

ХХІ. Наука не йде до бука: повернення Мотрі додому; щоденна
праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках
про крадіжки.
Частина четверта
ХХШ. Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Гудзя.
ХХІУ. Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він д1зна-.
ється про те, що Максим Гудзь віддає Галю за москаля Сидора.

ХХУ. Козак
- не без щастя, дівка — не без долі: Чіпка вмовляє
Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і до-

" мовляється з

Грицьком про сватання

Галі.

ХХУ1. На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й
бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба
Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий

промисел

Чі Мегара

ване

гоор

і

ХХУП. Новий вік: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіп-

ки в земство.
ХХУПІ. Старе — та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат
на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); від-

сторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадёжности»;
гнів Чіпки; смерть Максима Гудзя
ЛМ ако
тера
Е
ХХІХ. Лихо не мовчить: оаа
оаза свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір'ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й

Пацюка);
смерть Явдохи.(|«Морко

мели росе

ХХХ. Так оце та правда! Чшка1 його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі

про скоєний сином злозин уволость, арешт, Чіпки; конвой Чіпки до Си„біру через Піски.
{1 пка
С
(2,ори |
Літературознавці про твір. Літературознавець

О. Білецький писав,

що композиція роману нагадує будинок із численними прибудовами.
Пояснення цього факту - у р
ітворчиі історії роману початку
Панас Мирний написав нарис «Подоріжжя

од Полтави до Гадячого»

і надрукував його у львівському журналі «Правда». З нарису виросла повість «Чіпка». Згодом її автор відгукнувся на заклик брата Івана створити «народний роман на основі щирого реалізму». Іван Рудченко (літера-

турний псевдонім - Білик) також включився в роботу над новою версією твору. У ході його доопрацювання автори все більше відходили вглиб
історії, унаслідок чого і з'явилися ті «прибудови», про які писав академік

О. Білецький.

Після переробки

Чис з

ХОМ

повісті з-під пера братів Рудченків

русо

ОО

бири


одна

ТИМИ

> смоли

оон
А |

ТГомодлвлм

з'явився широкоформатний, панорамний реалістичний роман, час дії в
якому сягає від катерининських часів до скасування кріпацтва й пореформеного періоду.
|

анорамність роману забезпечує передусім його друга, найбільш самодостатня, частина. Крізь призму історії села Піски в ній показано столітню українську історію. Ідеться про перетворення козаків на «покір-

них волів». Згадуються історичні події: скасування гетьманщини; гайдамаччина; зруйнування Січі генералом Текелієм; зруйнування Очакова
турками; польське повстання під проводом Костюшка; запровадження
Катериною П кріпацтва на землях України; повстання декабристів

(«тоді саме царська гвард.дія з масонами забунтувала...» )інавіть революційна хвиля
1846 р. що прокотилася Європою...
Козацька слобода Піски втрачає волю. Село віддають колишньому
шляхтичу-поляку, який вислужився в російській армії до генерала. _
Селян :же за принципом «поділяй і володій» ділять на козаків 1 «гене-

ралових»...
Оповідь у другій частині ведеться за законами хроніки. У ній з'являються нові персонажі, як, наприклад, останній січовик Мирон
Гудзь, чия туга за волею передалась онукові Максимові. З хроніки Пісок виринає й історія Чіпчиного батька Івана Вареника, незаконнона-

родженого панського сина. Час від часу оповідь набуває сатиричного
забарвлення. Саме в такому ключі змальовується зверхня щодо піщанських «хахлів» і «мазеп» генеральша та її «кацапська» свита; проте й сцени, у яких селяни принижуються перед пані, теж не позбавлені гірких сатиричних нот; сумирність «волів» викликає в авторів роману досаду.
Співавторство Івана Білика виявилося, вочевидь, у наповненні роману історичним і «суспільствознавчим» змістом. Немало місця в другій частині займають і сторінки, присвячені трудам і дням українського

селянина. Що ж до персонажів, то на перший план тут усе помітніше
виступає Максим Гудзь із його баламутством, історією перебування в
«некрутах» (тобто -- у москалях) і потім поверненням в рідне село, Загалом, друга частина сюжетно мало пов'язана з трьома іншими.
«Прив'язкою» виступає та обставина, що Максим Гудзь -- батько Галі,
майбутньої дружини Чіпки Вареника. Суттєвим є також вихід через
ретроспекції на значний історичний часопростір.
І все ж епіцентром
сюжетним
роману є Чіпка. Його історія займає
три частини роману. Олександр Білецький писав, що перетворення цього героя роману з «шукача правди на кровожерливого вбивцю вийшло
непереконливим». З таким твердженням погодитися важко:
Панас
Мирний та Іван Білик мотивували його складну еволюцію грунтовно,
шукаючи витоки його розбійництва не тільки в «дурних умовах», ай в
індивідуально-психологічних особливостях Чіпки (В. Пахаренко).

420

Моча

)№ б;р

С ДМ


1.

Справжнє прізвище Панаса Мирного

Тобілевич
Б^ Рудченко
В Левицький

Г

Губенко

Д

Очерет

2. Сюжетною основою
для написання роману «Хіба ревуть воли, як
ясла повні?» Панаса Мирного та [вана Білика став нарис
А «Чіпка»

›

«Пропаща сила»

——

Г

«Подоріжжя од Полтави до Гадячого»
<Так це та правда?!»

Д

«Лихі люди»

М

3. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та [вана Білика).

Як же дійшов до літ та убрався у силу, - біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун... Хороший з лиця -- повновидий, рум'янець

на всю щоку, з чорними, веселими очима, лискучим усом, — він був перший
красень на селі...

НИИ

У цьому уривку описано

Василя Семеновича Польського
Чіпку Варениченка
Тимофія Лушню

Максима Гудзя
1

Грицька Чупруненка

Др

|
З
А 1 СХ.КОР. ==

/

| Їм
| й 9,

"0

4. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).
Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та
селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як
блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...

У цьому уривку описано
А Грицька Чупруненка
Чіпку Варениченка
Твана Вареника

Г
Д

Максима Гудзя
Мирона Гудзя
421


5. Прізвища Хрущ, Хрущов, Притика в романі «Хіба ревуть воли, як
ясла повні?» мав (мали)
А Грицько Чупруненко

Б

дід Улас
Матня, Лушня й Пацюк

Г)

Іван Вареник
Чіпка Варениченко

6. Представником
повні?» є

А
Б

чиновництва

Порох
Грицько Чупруненко

ЗВ
|

в романі «Хіба ревуть воли, як ясла

—-—

В Максим Гудзь
ТУ Кряжов
Остап Хрущ
7. Події в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розвиваються в
такій послідовності:
|
А Максим Гудзь у москалях — арешт Чіпки й дорога
на Сибір — одруження Чіпки з Галею —

Б

смерть баби Оришки
арешт Чіпки й дорога на Сибір — смерть баби Оришки —

одруження Чіпки з Галею — Максим Гудзь
у москалях
Х В Максим Гудзь у москалях — смерть баби Оришки —
Е
одруження Чіпки з Галею — арешт Чіпки й дорога
__ на Сибір
(Г смерть баби Оришки — Максим Гудзь у москалях —
одруження Чшки з Галею — арешт Чшки й дорога
на Сибір
Д смерть баби Оришки — арешт Чіпки й дорога

на Сибір — одруження Чіпки з Галею —
Максим Гудзь у москалях
8.

«Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» — цю характерис-

тику роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» дано за

А
Б

широку тематику
розмаїтість ідей
складну композицію
багатосюжетність

Д

422

жанрові особливості


9. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Пуста городина, лихий тин, криві ворота, не обмазана хата... кинулись в вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... Він з докором іразом
з жалем дивився на Чіпчине добро...
— Господи, Боже! доживеться ж чоловік от до сього? А все — своя
воля...
.
У виділених в уривку словах ідеться про

„|

Б)
В
Г

Д

волю після скасування кріпосного права
причину деградації Чіпки, його слабку силу волі
звільнення Чіпки на волю після перебування
в чорній
дворічну працю на пана після оголошення
волі кріпакам
наслідки залежності кріпаків і волі козаків

10. Підсилює важкий психологічний стан героя пейзаж у варіанті («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика)
Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь
розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним
цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло
наложити палючих слідів на землю.
Одходячи на спокій, сонце обдало землю блискучим
промінням; земля на прощання усміхнулась -і потемніла. Спустилася ніч; викликала собі на втіху зорі;
викотився з-за гаю місяць - 1 став оглядати околицю...
Тим часом -- світ, як день, тільки сонце щось забарилося...
Закрасивши увесь східень палко рожевим цвітом, воно

А

Б

Хе

_ ще не рушало з гори, ще не блиснуло ні одним променем
Г

ГД
2 /
А

над землею...
Сонце дедалі все вище та вище підпливало.
Перше ж так гарно сяяло та гріло, а це вже стало
пекти-палити, аж дід прокинувся...
|
Осіннє сонце сідало в хмари. Прощаючись із землею,
заливало хмари й землю огняним світлом. Як кров,
червонів захід сонця і заглядав своїми червоними

очима крізь побиті шибки у Чіпчину хату.

_ 423


11. Установіть відповідність.

1

Художній засіб
метонімія

Приклад
А Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; `

2 іронія
З

виплив ясний місяць... КРОК

тавтологія

Б

4 антоніми

си

...землянка, така ще недавно привітна,

тепла, стала холодною та неодрадною...
В Мирін сидить, насупивши брови... , з-під
густих брів блискає блискавка...
Як зачули люди, то замалим не все село
вибігло з хат...
Заліз у якийсь полк [пан Польський |, терся
до передніх вельмож, поки таки дотерся до
генерала... і до Пісок!

12. Установіть відповідність.

Герой

Вчинок

1

Максим Гудзь

2

Галя

З

Чіпка

А

Чижик

“4убиває панського сторожа

отримує за службу орден Георгія
В

:

відмовляється за гроші від одруження

з Галею

Ц --

вішається з горя

|

може «поправити діло» за хабар
50 рублів

е

Т

АО

с МОЎ А
>

:

А

\ і о

| Моль
\

ДАМА
А КОО
7

ПОЛО

ао

СМА,
х

ар
п
!

Й

<

о

/

ом

чи!

А
у

АСЕ

ИИ

|


Ё - нА

А
об АО

мом „Моро

КРО

|

рия
ро
зай
|
Ё АА К рого боськ иг

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

(1845-1907)

/ролдо лев реге

Справжнє ім'я — Іван Карпович Тобілевич.
Народився в с. Арсенівці (нині с. Веселівка Кіровоградської області)
у родині дворянина, помер у м. Берліні (Німеччина), похований поблизу
хутора Надія, що на Кіровоградщині.
Драматург.
Найвідоміші твори: комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн»;
драми «Бурлака», «Безталанна»; трагедії «Бондарівна», «Сава Чалий».
Трагікомедія «Мартин Боруля» (1886)

Літературний рід: драма.
Жанр: трагікомедія.

Тема: дворянство
як міф про краще життя.

Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої
на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою

належністю.

Дійові особи: заможний хлібороб Мартин Боруля, його дружина Па-

лажка, син Степан, дочка Марися; багатий шляхтич Гервасій Гуляниць-

кий, його син Микола;

реєстратор з ратуші Націєвський; повірений
Трандалєв Омелько й Трохим — наймити- Борулі.
Сюжет: Мартин Боруля збирається подати позов до суду на Красовського, який Мартина назвав «бидлом», цю справу він доручає повіреному Трандалєву, що одночасно працює і на Красовського, тобто на
двох фронтах заробляє гроші — також Боруля домагається документально підтвердити втрачене дворянство (у відновленні дворянства полягає основний конфлікт твору) — Мартин просить сина Степана, щоб
він привіз із міста ч
ника
щоб видати за нього свою :
доньку Марисю -- багатий шляхтич Гервасій Гуляницький приходить
до Борулі, щоб засватати Марисю для його сина, Миколи) (Марися й
Микола вже давно закохані) —
Боруля відмовляє, оскільки його дочка
без п'яти хвилин дворянка не може одружитися з мужицьким єином —
з міста приїхав Націєвський з гітарою, Марися пояснила, що не любить
його, сказала, що в неї вже є коханий, проте Націєвський каже, що жінки від нього «тануть» 1 батько дає за неї великий посаг -- на самоті На-

цієвський починає сумніватися, чи не підсунуть йому наречену, яка, че;
кає дитину, а, підслухавши розмову Марисі з матір'ю про вибір майбутніх кумів, остаточно вирішує тікати із заручин — розлючений Боруля
бере коня і, наздогнавши Націєвського, лупцює його -- земський суд, де

працював канцеляристом Степан, скасовано, тому хлопець повертаєть-

_
ся додому безробітний, батькові про це боїться сказати — після випадку

“срба

ЧИМ

З

АДМ

о

ОЦК

З коза.
і

/

/

АТ

21 арисю

Е

425


Аха Матоо Моето.
ОО Сеил сьо театру

к

Ч

з Націєвським і листа від Красовського про те, що Боруля має виселитися з орендованої землі, Мартин занедужав — Марися й Степан звернулися до Гервасія по допомогу -- Мартин ледь вийшов до світлиці, його всі почали вмовляти покинути добиватися дворянства, адже із Сенату надійшла відмова (в одному з документів написано не «Боруля»,

до шлюбу, Боруля їх благословляє. \
арпенко-Карий сатирично викриває того-

висловив уже на схилі літ сам автор: «Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятись нічого: хто б не хотів вивести своїх
дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!»

На відміну від Пузиря («Хазяїн»), Калитки («Сто тисяч») Мартин
Боруля не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за се-

бе, але він, які мольєрівський Журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, утрачає здоровий глузд.
Яка ж мотивація такої поведінки Борулі? Вона на поверхні,
тин не приховує: захист людської гідності як своєї, так і своїх дітей,
прагнення оберегти їх від тяжкої («чорної») селянської праці, від «давньої залежності і бідності». Боруля марить тим, щоб хоч онуки його <
ли дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!» І сам
——ж———

=

а.

Е

ха)

279

от

їн затято відстоює свою тідність: намагається будь-що домогтися пока-

рання для свого кривдника дворянина Красовського.
Сповнені іронії, а іноді й сарказму сцени, у яких Боруля силиться завести у своєму домі «дворянські порядки». Комізм тут досягається через

разючу девидповідність між давно усталеним способом життя селянинахлібороба й омріяною панською шляхетністю.
Усі починання
орулі,
спрямовані на досягнення примарного
щастя, завершуються поразкою.
Інакше й бути не могло, адже для Борулі дворянство — це те, чим можна
зовні прикрити своє мужицьке походження, йому не доступні поняття

——ы—ы—ы——^

«духовність», «культура», «освіченість», «шляхетність», «етика».

очка Борулі Марися -- найбільш стійка до змін, бо має міцну моральну основу, вона намагається зберегти своє щастя, їй панське життя,
яким марить батько, ні до чого. Справді, Мартин Боруля виховував своїх дітей у дусі здорової народної моралі, про що свідчать Марисині слова: «Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб.
робить, і що тільки той має право їсти, хто їжу заробляє».
Повною протилежністю Марисі виступає її брат Степан: він прагне
добутися чиновницької посади не стільки шляхом якихось інтелектуаль-

к

УМАЛОМАЮХА

оз


читУСосвбосько

Тесягр сера ра; А б; мС
оо
е"
|
Со Су ОАО
ОЛА

а

Мормем үсу тд,

й

м,

о з. СОСБОЦЬКО . (Хохечолрад чет Слугобот 9
х зусиль, роботою над собою, щоденною старанною працею, скільки
обманом, хитрістю, — себто так, як у чиновницькому колі було заведено.
Сумною тональністю забарвлена картина, у якій батько радить синові порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі зда-

ється, уже нерівня їхньому роду. Яскравий сатиричний персонаж -- повірений Трандалев. Иого спеціалізація — махінації з документами, він

уособлює в собі бюрократичне

суспільство, морально

звиродніле й

охоплене корупцією. Один з найколоритніших образів п'єси - Омельо

.

ко. За його простакуватістю

ховається

глибока

народна

.

р

мудрість,

>Е

мріий-

—`

ливість, гумористично-філософське ставлення до мирської «суєти» 1
водночас життєвий практицизм. Мартин і Омелько представляють два

тями, метушливістю, трагікомічними стресами тощо; другий — гармонійний світ традиційної української сільської цивілізації з простим, природним устроєм життя, сердечністю, пошаною до традицій, до праці,

з веселою й ліричною вдачею.
У кінці твору перед глядачем розкриваються позитивні риси Мар-,
тина, він ніби народжується заново на світ, бо нарешті може природно |
себе поводити, тобто бути собою: «Чую, як мені легше робиться, наче
нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська,

— попелом стала».

ь

«обо осла о, Історія літератури
\$ У7 Початок нового українського театру пов'язують з виставою «Наталка Полтавка» І. Котляревського 1819 року в Полтаві. У подальші деся-

С

тиліття розвиток театру був дуже млявим («Сватання на Гончарівці»
Г. Квітки-Основ'яненка й «Назар Стодоля» Т. Шевченка). Аматорські
театри виникають наприкінці 50-х років ХІХ ст. в Чернігові, Києві,
Кам'янці- Подільському, Кременчуці, Одесі та інших містах. Проте на
розвиток професійного українського театру вплинув Емський указ
1876 р. за яким заборонялися вистави

українською мовою. На початку

80-х років ХІХ ст. театральне життя в Україні пожвавилося: наприкінці
1881 р. в Харкові, Києві, Полтаві, Кременчуці з ініціативи М. Кропивницького й М. Садовського було дано кілька українських вистав акторами російської трупи Г. Ашкаренка. А наступного року М. Кропивницький створив у Єлисаветграді (нині Кіровоград) українську професійну трупу, до складу якої ввійшли М. Заньковецька, брати Тобілеви-

чі — Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський,
а також їхня сестра Марія Садовська-Барілотті. Ця професійна трупа
дістала назву театр корифеїв («корифей» у давньогрецькому театрі
-керівник х
аспівувач). Засновник трупи М. Кропивницький однаково володів усіма театр
ими професіями (але більш за все любив

|

СС,

Сесь У о 9\/ бачечтовттєх Кл ) 25 умо

орав хо- (обо М/ сор

«а Роб се ке


Про дю

Карло зточоо у Мого
А09 Оет У
М.

_

вінме не лише актор, а й режисер,

драматург, композитор,

виконавець
музичних творів, художник,
педагог та
етер

організатор

ральної справи.

теат»
с

До цієї справи багато сил доклав і відомий український драматург
М. Старицький, він за власний кошт придбав гардероб і декорації для
театру.
1883 р. в Одесі трупа відкрила сезон виставою «Наталка Полтавка»

І. Котляревського. З метою збагачення репертуару українського театру
в подальші роки було створено цілу низку п'єс: «Ой не ходи, Грицю, та
й на вечорниці», «Не судилось», «Талан», «Оборона Буші», «Маруся
Богуславка» М. Старицького; «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Пошились у
дурні» М. Кропивницького і названі вище твори І. Карпенка-Карого.

її, До українського театру корифеїв НЕ НАЛЕЖАВ
А
Б

В
Г

Микола Кропивницький
Микола Садовський
Панас Саксаганський
Іван Карпенко-Карий

"Іван Котляревський
Д, Новий український театр започатковано виставою
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського
«Назар Стодоля» Тараса Шевченка
_В «Талан» Михайла Старицького
зай
Г «Глитай, або ж Павук» Миколи Кропивницького |
Д «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого
Справжнє прізвище І. с

А
Б
В

Саксаганський
Садовський
Барілотті

Карого

обілевич
Д Карпенко

х

дб

За жанровою ознакою «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого

А

трагедія

Б
В

комедя
власне драма

«Г Зрагікомедія
Д містерія

Хх
ч

Жодного разу на сцені не з'являється дійова особа

А

Омелько

Б

Трохим

В

428

Націєвський

«Г /Красовський
Д Гуляницький
|

ж


6. Репліка Виграв чи програв, а грошики дай! Живи -- не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив -- плати! належить

А

Б

{В
Г

Д

Націєвському

|

Степанові

Трандалеву

уг

Гервасію Гуляницькому
Мартину Борулі

‘

7. Репліка Мартина Борулі дорогою не балакай до мене, бо я тебе, капловуха
собако, чисто всього обпатраю!Г адресована
Омелькові
Трохимові

В
"ГО
Д

8.

Миколі
Націєвському
Гуляницькому

Найбільшим комізмом сповнені діалоги між Мартином іі
А

«Б

Палажкою

Степаном
_)Омельком

,

3) 7 Ж
(ал
М
0

Том

оБ

|

йй

Трохимом

Д
9.

Марисею

Події у творі «Мартин Боруля» розгортаються

ності:

|

в такій послідов-

|

|

А

викрадення коней в Омелька - приїзд на заручини
д
Націєвського — згода Борулі на шлюб Марисі з Миколою =
звільнення Степана з роботи
Б приїзд на заручини Націєвського — згода Борулі на шлюб
Марисі з Миколою — звільнення Степана з роботи —
викрадення коней в Омелька
В приїзд на заручини Націєвського -- викрадення коней
в Омелька -- згода Борулі на шлюб Марисі з Миколою -=— звільнення Степана з роботи
(СТОВикрадення коней в Омелька -- приїзд на заручини
Нащевського — звільнення Степана з роботи —

Д

згода Борулі на шлюб Марисі з Миколою
згода Борулі на шлюб Марисі з Миколою — викрадення
коней в Омелька -- приїзд на заручини Націєвського -звільнення Степана з роботи

429

|
=Е


295 Е оо

ЦВ

рот ло й
ТАТАМ)

Карк

10. «Мартин Боруля» має такі композиційні особливості:
‘ А ремарки, три дії, події відбуваються в домі Борулі
БХ п'ять дій, події відбуваються протягом кількох тижнів
г ремарки, вставки народних пісень, п'ять дій

Г

об'ємний пролог на початку твору, чотири дії

Д

невеликі репліки, кульмінація на початку твору

11. Установіть відповідність.

Дійова особа:

1
2
З
А

Мартин
Омелько
Марися
Трандалєв

Репліка

Йо

КО,
2. О
4 о

А Поросят тілько у ночвах патрають,
ати хочеш благородного чоловіка...
Е Краще жить на світі щасливим
/ мужиком, ніж нещасним паном —
це всяке знає!
В Красовський державець... — вір мені, що
як будеш отак роздувать свій гонор, то
Красовський з'їсть тебе!..

Ч»

/

Їздю на своїх конях по просителях:

і коней годують, і мене годують,
і фурмана годують, і платять!..
Д Та я ж письмоводителеві над ночвами
ціле відро води на голову вилив.

12. Установіть відповідність.
Дійова особа

Мартин
Гервасій
Націєвський
ше
МБ
©

Трандалєв

Вчинок

біжить до шпиля виглядати гостя
тікає із власних заручин

просить благословити дітей до
шлюбу
спалює папери про дворянство
ель
57працює повіреним в обох
ворогуючих сторін


|
*

О
оо"

дз

#

Е:

я:

КЕ

&

ж

д Ёй

лю,

т
Чы ьо

а: К

И

они
и

я

А
+

$5

$

#

„Е №. Ж: Ро
2

с Чашебілі. КО
4

Ё

а

Д

ТВАН ФРАН

(1856-1916)
Народився в с. Нагуєвичах, що на Львівщині, у родині коваля, помер
у м. Львові.
Письменник, літературознавець, перекладач.
Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів'яле
листя»; поеми «Мойсей», «ван Вишенський»; повісті «Захар Беркут»,

«Перехресні стежки»; драма «Украдене щастя».

Поема «Мойсей» (1905)

Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: філософська поема.
Тема: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм

народом» — так визначає тему сам автор і далі наголошує: «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Головна ідея: заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися

_рабської психології й будувати нове життя.

Головні герої: ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єтова
(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея -- Датан і Авірон; дерые
|
мон пустелі Азазель.
Композиція: поема складається з прологу і двадцяти пісень.
Сюжет твору: сорок років єврейський народ, який вийшов з єгипетської неволі, шукав землю обітовану, але за лічені дні до досягнення бажаного краю він зневіряється і втрачає оптимізм — у високу світлу мрію
вірить лише провідник народу Мойсей — Датан і Авірон пропонують закидати Мойсея камінням -- Мойсей виходить на широкий майдан, стає

на камінь і виголошує промову (невже доведеться розтоптати, «як гнил
застері
Мойсьй застері— Моисей
—
аонароду»?)
ком
колоду», того, кого «батьки зв а
гає народ від Божого гніву, адже йому долею написано йти вперед —
Мойсей розповідає притчу про дерева й розтлумачує її зміст — Авірон
насміхається й наводить контраргументи (він не вірить у Єгову й пропонує євреям поклонятись іншим богам -- Ваалу й Астарті) -- Датан почав
звинувачувати Мойсея (євреїв з Єгипту вийшло сотні тисяч, а сьогодні
залишилася «жменька») і закликав народ закидати камінням пророка,
проте ніхто не наважився зробити це — юрба виганяє з табору Мойсея,
пророк підкоряється, прощається з народом і йде у степ — Мойсей звертається до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля,
котрий намагається довести йому марність справи, якій пророк присвя" `
тив життя — Мойсей упадає в розпач, і на якусь мить його охоплюють

сумніви -- у цей час з'являється Єгова й пояснює Мойсею, для чого він

431


дю

МООА) УМХ | туу

мо.

родор ИЗ

«

вивів синів Ізраїлю з Єгипту — оскільки Мойсей «на момент» засумн!вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до
нього і вмерти перед самим порогом своєї мети -- вихор у степу, раптом
в оточенні парубоцтва з'являється князь конюхів Єгошуа й закликає євреїв до походу, до бою, ще мить - і всі зірвуться й ліниві кочівники перетворяться на завойовників, героїв, Авірона поб'ють камінням, а Дата=
МАРО, ||
на повісять.
ршовий розмір поеми: єнапест (пролог написано ямбом).
атурознавці про твір.
Поему розпочинає пролог — звернення
до народу) «Народе мій, замучений, розбитий, мов ‚
паралітик той на роз-

дорожжу...» Таким було українство на початку сторіччя: розштамповане, розділене між кількома державами, після кількох століть панської
неволі, воно, не маючи свого ватажка, пророка, не зналоркуди і як рухатися. Мойсей присвятив себе служінню народові, та доля проводиря
складна й підступна. Авірон і Датан підбурюють народ проти Мойсея.
Вони навіть погрожують закидати Мойсея камінням. Та ні погрози, ні
залякування не спинять пророка. Мойсей усвідомлює, що найголовніше
для народу, який тільки-но піднявся, — увесь час рухатись уперед, не
спиняючись ані на мить. Він розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.
Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані
береза — не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших

дерев... лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити
їх, щоб вони буяли
. Мойсей розкриває алегорію казки — «виклад
до неї»:

Дерева -- се народи землі,
А король у їх колі —

Божий вибранець, син і слуга
Господевої волі.
У цій притчі Франко викладає свій погляд на пророка-вождя народу, який прагне дістати свободу. Відданість своєму народові, усвідом-

лення його прагнень -- риси, якими має бути наділений поводир. Зне-

вірившись у власних силах, у подальшій боротьбі, піддавшись намовлянням Авірона й Датана, народ відмовляється слухати Мойсея, вірити йому, визнавати за свого пророка. Мойсей полишає табір. Після
змови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи справді він служив

своєму народові, чи не варто
суворо покарав його:

с
2
Уу:
м

(им

432

“/

Р

було залишатися в Єгипті. За це Єгова

А що ти усомнивсь на момент
Щодо волі моєї,
То побачивши сю вітчину,
Сам не вступиш до неї.


реонот р

Ріс
АЮ

тіло рег до бою.

Поет вірить, що народ таки подолає всі перешкоди й дістане свободу. Єврейський народ у поемі Франка знайшов у собі сили, згуртувався
довкола нового поводиря. Це Єгошуа, князь конюхів, що закликає: «До
походу!», «До зброї!», «До бою!»
Останні рядки поеми написані в майбутньому часі. Поет висловлює
впевненість у відродженні національної самосвідомості великого, хоч і
поневоленого українського народу (В. Погребенник).
А,

Гада б

|

аз Фери Мова |
МАЛА ХИТ

_Вірш «Гімн» (1880)

Ли

(Із збірки «З вершин і низин»)
/ 7

Літературний рід: лірика.

М)

ХО

Вид лірики: громадянська.
Жанр: гімн (ліричний вірш).

о

С

|

Провідний мотив: боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу,

Віршовий розмір

хорейх"

Тип римування: суміжне.
й

Літературознавці про твір: з цього вірша постав образ вічного.революціонера
як одвічного людського духу, що «тіло рве до бою, рве за
поступ, щастя й волю». Цього прагнення людини не зупинити ніяким
реакційним силам, хоч, як свідчить історія людства, вони впродовж тисячоліть намагалися його умертвити, знищити. Поет підносить хвалу
вічно живим думам людини, її пориву до свободи і щастя, указує, що волелюбні ідеї особливо розкрилися в новітній час. Дух, що тільки «вчора
розповився», рвучко простує туди, де розвидняється, гучним голосом
кличе до себе мільйони скривджених...

Важливо, що поет, конкретизуючи образ, акцентує не на руйнівних
закликах, а на великій перетворювальній силі «науки, думки, волі». Саме

вони протистоять тій «пітьмі», що з давніх-давен принижувала людину,
надломлювала її сили, зводила до становища раба (П. Хропко).

Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» (1896)
(Із збірки «Зів'яле листя»)

Літературний рід: лірика.

Вид лірики: інтимна.

|

У

е

>

Жанр: ліричний вірш.
й
Провідний мотив: нерозділене кохання.
Віршовий розмір: ямб.

ЗУ

11}.
ии

Літературознавці про твір. Цей вірш є вершиною не тільки української, а Й світової інтимної лірики. Завдяки досконалій єдності змісту й
форми вірш справляє незвичайно сильне враження. Поет висловлює

е

К «Ум

М

«0

г око

Чо

Е

щу3

у

о

р

бероло ы

я

| 433


найщиріші, найглибші почуття, звіряючи своє кохання тій гордій і неприступній, від якої не чекає на взаємність:

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями...
Схвильованість, переживання ліричного героя відтворені змінним
ритмом поезії, який утворюється чергуванням різноскладових рядків:
від двоскладових до дев'ятискладових:
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала...

Побудова речень також органічно пов'язана зі змістом. Вони переважно короткі — запитання або вигуки, але двічі автор удається до ве-

ликих ее
Е
аа
немовбито не може зупинитися, мусить викласти одразу ж усе, що на серці. Таким високоемоційним,

и

ханням

з’

мим

(В. зар У

1.

Є ОНІВЕНЕ Рева

Ок,

а Мом походженням
волинянин
галичанин
слобожанин
Г

подолянин

Д

буковинець

до

коханої,

зіроньки,

його

стомлене

з просе

“у рурмим
хо ОС

2.

До збірки «З вершин і низин» І. Франка належить твір
А «Мойсей»
Б «Чого являєшся мені у сні?..»
«Захар Беркут»
«Гімн»
«Украдене щастя»

З.

Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» І. Франка написаний у формі
монологу

|
4

«З

э
В
Г

Д

434

діалогу
сну
молитви

сповіді


4.

Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка.

...Се дідусь слабосилий,
Що без роду, без стад і жінок
Сам стоїть край могили.
Все, що мав у життю, він віддав
Для одної ідеї...
У цьому уривку йдеться про
А

Датана

Б
В
Г

Єгошуа
Авірона
Азазеля

.

|

Мойсея

5.

Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка.

Ті слова про обіцяний край
Для їх слуху — се казка;
М'ясо стад їх, і масло, і сир —
Се найвишая ласка.
У цьому уривку йдеться про

ЕГИПТЯН
старе покоління євреїв

|

нове покоління єврейського народу
дерева, які обирали собі короля
майбутні покоління
6.

«Да

Азазель у поемі «Мойсей» — це :
пророк
=
темний демон пустелі
князь КОНЮХІВ

Г
Д

7.

світла сила
кочівник

Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка.
Маловіре, ще ти не почавсь

В материнській утробі,
А я кожний твій віддих злічив,

Кожний волос на тобі.
Твір написаний віршовим розміром

А

ямбом

Б

хореєм

В

дактилем

7- амфібрахієм
Д

анапестом

4—
\

435


8.

Події в поемі «Мойсей» розгортаються в такій послідовності:
А заклик Єгошуа до бою — притча про дерева, що обирали
собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля
Б вигнання Мойсея з табору - притча про дерева, що обирали
собі короля -- спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою
В притча про дерева, що обирали собі короля -- спокуса
х
Азазеля — вигнання Мойсея з табору — заклик Егошуа до бою
Г спокуса Азазеля — притча про дерева, що обирали собі
короля -- вигнання Мойсея з табору — заклик Єгошуа до бою
( притча про дерева, що обирали собі короля -- вигнання
Мойсея з табору -- спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою
9.

До композиційних особливостей поеми «Мойсей» належать
чотири частини, епілог

|

) пролог, двадцять пісень
розлогі пейзажі, інтер'єри
Г зміщення часових площин, рефрен
Д притча в поемі, обрамлення
10. Головна ідея поеми «Мойсей»

А

А

— це

засудження пророка за недотримання даного народові слова
оспівування славного минулого єврейського народу
заклик вірити у свій народ, позбутися рабської психології |

А
Х

й будувати нове життя
Г

Д

викриття ганебної політики Єгипту щодо єврейського
народу
засудження молодого покоління через його недалекоглядність

11. Установіть відповідність.

Герой

1

Вчинок

Азазель

А карає пророка за сумнів

2 Єгошуа

Б закликає «До походу! До бою!»

3

Датан

В

4

Єгова
Г

пророка камінням
Д намагається підірвати віру

В
М

АТ
436

веде свій народ доземлі
обітованої т Уз
закликае народ закидати

Мойсея


12. Установіть відповідність.

Художній засіб

1 алітерація
2
3
А

алегорія
епітет
*
порівняння

Приклад

А Задарма в слові твойому
іскряться
І сила, й м'якість, дотеп,
„т потуга...

5 Ті слова про обіцяний край
„ Для їх слуху — се казка...
В золотім океані вас все

Буде спрага томити..
Г Гревнув понад горами грім АУД.
Д Мовив терен: б добре вам хтось
Підповів так

437

.


о

а

25
МА ОМА.

ЕТ;
=одо.

<)

ЛІТЕРАТУРА ХХ ст.

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
(1864-1913)
Народився в м. Вінниці в родині дрібного чиновника, помер у м. Чернігові.
Письменник.

Найвідоміші твори: оповідання «Харитя», «Ялинка»; новели «Пиетте770», «Цвіт яблуні»; повісті «Дорогою ціною», «Раба тогвапа», «Тіні

п
5 забутих реМОЛОДА

Повість «Тіні забутих предків» (1911)

Літературний рід: епос.
Жанр: повість.
Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ й ХХ ст.
в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й христи-

янськими віруваннями.
Головна ідея: оспівування високого й красивого почуття кохання.
Головні герої твору: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк,
дружина

Палагна,

сусід Юра,

матір і батько

Івана; щезник,

нявка,

чугайстир.
Сюжеті: розповідь про дитинство Івана Палійчука і про ворогування його родини із сім'єю Гутенюків -- Іван знайомиться з Марічкою під
їики

батьків — він

золижується з Марічкою, між ними зароджуєть-

ся кохання — Іван тривалий час перебуває в наймах на полонині —
повернувшись, він дізнається про смерть Марічки (коли дівчина переходила Черемош, раптова повінь накрила її й забрала із собою) — Іван
незірить у смерть Марічки, уважає, що це вигадки Гутенюктв, ійде на
пошуки дівчини -- в одному селі люди знайшли тіло дівчини, проте в
ньому, посинілому й розбитому річковим камінням, Іван не впізнає Марічки -- через шість років блукань Іван повертається в село, через рік

одружується з Палагною -- з часом Палагна стає «любаскою» сусіда
Юри — Іван про це знає, проте йому байдуже, він не може забути своєї
Марічки -- хлопець іде в гори й чує голос нявки-Марічки, прямує за
ним, а зустрічає чугайстра, який відволікає його (іде з ним у танок) від
Марічки -- ідучи за голосом коханої, зривається
Іван
в урвище — наступного дня ледь живого Івана знаходять пастухи — Івана ховають за
"місцевим звичаєм (з танцями й розвагами).
рр
Літературознавці про твір. Життя гуцулів у повісті М. Коцюбинського -- це дивне поєднання християнського й язичницького начал.

вам ро ‹
з» ал
к
ол


Зам

\ ради"

т 9.

У гірському селі «всі були богомільні», і водночас тут мовби законсервувалося й поганство, відбившись у звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя гуцула. Мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. І він натхненно відтворив у слові цей двоєдиний
барвистий світ. Язичництво цікавило Коцюбинського навіть більше, тому він так багато уваги віддає казково-демонічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки, - арідникам, щезникам, мольфарам, лісним,
чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали гуцулів, якими було сповнене життя і світорозуміння горян.

У М. Коцюбинського еса
природності —
на противагу заскорузлості. Кохання Івана й Марічки зароджується на
тлі споконвічної ворожнечі родів, родової помсти і, зрештою, протиставляється цій ворожнечі. Як гармонія -- і дисгармонія. Узагалі драматургія твору живиться енергією неоромантичних контрастів. Є тут ніжна й

«дика» у своїй природно-поетичній «первозданності» Марічка - і є
приземлено-груба Палагна. Це -- живе уособлення поезії і прози, двох
версій вибору, який доводиться здійснювати людині у своєму житті.

Утративши Марічку, Іван на якийсь час опиняється в полоні Палагни, проте без Марічки-мрії життя йому немає... [ван помирає, але у фінал! повісті знову — укотре в Коцюбинського! — тріумфує симфонія
життя в час індивідуальної смерті.
«Життєхваленням»

завершив

він і «Тіні забутих предків»: під час

похорону Івана
влаштовують
гуцули
танок... Життєва філософія гуцулів передбачала ставлення до життя як до самодостатньої цінності. Ти
з'явився на світ — отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя —

у самому акті життя, його індивідуальній неповторності. Це цілком збігалося з життєрозумінням, характерним і для інших творів М. Коцюбинського, зокрема -- його новели «Іпіегтех70», де опоетизовано прос-

ті радощі буття.
Неоромантичне «життєхвалення» й поетизація природи підсилені в «Тінях забутих предків» яскравими імпресіоністичними малюнками. Автор нерідко вдається до мови метафор, несподіваного поєднання звукових і кольорових образів, принципу переважання враження над вираженням. Що таке, для прикладу, «зелений сміх», як не ко-

льорова музика гір? Коцюбинський

весь час експериментує,

шукає

нові можливості слова -- через метафору, персоніфікацію, несподіва-

ні контексти для епітетів, нюансування барв: «Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві із золотом ризи»; «синє дихання гір»; «зелена кров гір»...
Оригінальний барвистий світ Гуцульщини, що постав зі сторінок
«Тіней забутих предків», уразив кінорежисера С. Параджанова, який у
середині 1960-х екранізував твір М. Коцюбинського. Кіноверсія повісті
здобула світове визнання (В. Пахаренко).

439


зак,

Маю

оо

ХА

ЛОТА

0

· Новела <«}оѓегтег20» (1908)

ГУМОРОМ Ал мр

і;

д.)

А.А

Літературний рід: епос (з елементами драми — дійові особи на початку твору й лірики -- ліричний герой, палітра емоцій і переживань,
пейзажі тощо).
Жанр: новела.
Тема: митець і суспільство. .
Головні ідеї: важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й
повноцінна лише в гармонії з природою.

Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки,
Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Сюжет: сюжет новели -- безфабульний: за його основу взято не подієву інтригу, а характерну

для імпресіонізму

химерну гру настроїв. _

В <Пцегте720» вони проходять через три фази:
1. Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного

героя. Герой утомлений, він перебуває в конфлікті із самим собою. Джерело цієї конфліктності — гостра потреба самотності — і водночас неможливість втечі від «світу людей».
2. Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з'являється як продовження тієї гармонії, якої сповнене життя природи. А природа в новелі —

щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку
твору письменник подав перелік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в

червні», 1 «Сонце», і «Зозуля», і «Жайворонки».
3. Обурення, гнів, нетерпіння. Драматургія новели — не тільки у
внутрішній конфліктності героя, а й у контрасті між царством прекрасної природи й потворною реальністю людського життя. У чарівну
мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси. Найбільш
уражаючий -дБ
селянина про людське горе у фіналі твору
(кульмінація).
«Шіегтег70» завершується тим, що сповнений гніву й благородного

нетерпіння митець повертається до міста, де його знову чекає пекло гро-

мадських обов'язків і незліченних «треба». «Так далі жити не

-.

__
на», — волає його вразлива й сов1сна душа (В. Пахаренко).
Теорія літератури
А

?

А

А

.

Імпресіонізм — стильова течія модернізму, що виникла наприкінці ХІХ ст. в Європі (спочатку в образотворчому мистецтві, згодом —
у літературі). Імпресіоністичним творам властиві такі ознаки: психо----

логізм у змалюванні персонажів, прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження, особливий лаконізм-прози;
ритмічність, багатство зорових (кольори)і слухових (звуки) образів,
увага до яскравих деталей і водночас відмова від великих соціальних

440


Малчева

у
хера
„Га. КоА
проблем.

А,

руде

А
КД
дом

В українській

рае

ж
|зн
1659607670

літературі

імпресіоністична

манера

письма

позначилася на творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Хвильового, Г. Косинки та ін.

1.

В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як

А
Б

романтик
реаліст

|
Ас

символіст

(Т)

імпресіоніст
експресіоніст

2.

З.

Новела «Іпіегтех7о» М. Коцюбинського присвячена

А
5

«Тіням забутих предків»
«Цвітові яблуні»

Д

кононівським полям
Лесі Українці
дружині

А

Новела «Пиегте770»

житійна
У пригодницька

фантастична

автобіографічна
Д

документальна

4. До «мінорних» дійових осіб новёли «Пцегте72о» належить (належать)
Жайворонки
Залізна рука города
|

В
Г
Д

Зозуля

Д

Ниви учервні
Сонце

і

5.

Прочитайте рядки з новели «Ііегте770» М. Коцюбинського.
Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю.

441


Наявність зорових, нюхових і слухових образів в уривку — яскрава
ознака

А
Б
ТВ)
Г
Д

реалізму
романтизму
імпресіонізму
експресіонізму
сентименталізму

6. Композиційною
СЬКОГО Є

особливістю

в»

|

новели

«Іпіегтеғло»

М. Коцюбин-

_ розповідь від третьої особи

7.

Б^
В
Г

розповідь від першої особи
кульмінація на початку твору
широкі діалоги

Д

перебіг подій новели впродовж однієї доби

М

Прочитайте уривок із новели «Тпіегте770» М. Коцюбинського.
Прощайте. Иду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладже-

ні, вона вже грає...

Цей епізод твору є
експозицією
зав'язкою
розвитком дії
кульмінацією

розв'язкою
ним»

о
А
Б

У, бебох 000 но. отоу

го твору в новелі «Піегте770» є
розповідь селянина про п'ять голодних діток
розгортання дії переважно в одному місці

образ «тисяч чорних ротів»
перелік дійових осіб на початку твору
переживання ліричного героя

9.

Прочитайте уривок із новели «Іпіегте770» М. Коцюбинського.
Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Трі-

пала крильми на місці напружено, тяжко і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю...
442


|

тое те:

а

М

Ноло.

к= 13
У оро
чер

доза

У цьому описі пташка «єднала небо із землею» у

А

ліру

Б
В

кобзу
бандуру

10. На
А
Б
В

Г )арфу
цимбали

початку новели «Іпіегтехло» і в її фіналі наявний такий образ
Моя утома
Жайворонки
|
Зозуля
—
ни

Г- Три білі вівчарки
Д
Залізна рука города
11. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського екранізував
А Юрій Іллєнко
Б Олександр Довженко
5 Дмитро Павличко
4
ЧИ
Сергій Параджанов
Іван Миколайчук
12. У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються в
А
Б

В

Галичині
Поділлі

Покутті
|
Буковині =
у Гуцульщині

13. За ідейно-тематичним спрямуванням повість «Тіні забутих предлизька до твору
«Лісова пісня» Лесі Українки
кз
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського

кі

В

«Людина» Ольги Кобилянської

Г
Д

«Маруся» Григорія Квітки- Основ'яненка
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша

14. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу голівку...

443


У цьому уривку використано художній засіб
А метонімію
Б синекдоху
анафору
р.

ТГ / персоніфікацію
оксиморон
15. Злим духом, що править усім, у віруваннях героїв повісті «Тіні забутих предків» постає

А

щезник

эк) чугайстер
Д

арідник
нявка
лісовик

16. Повість «Тіні забутих предків» закінчується реченням
А Другої днини знайшли пастухи ледве живого Івана.
Так Палагна стала любаскою Юри.
Під вікнами сумно ридали трембіти.
Для праці — будні, для ворожіння — свято.
Д Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди.
17. Як композиційний

елемент

«Тіні забутих предків»
А
русальні пісні у

Б

колядки

Хү

М. Коцюбинський

<

щедрівки
|

Д

коломийки

веснянки

уводить у повість

Мл
«УМ

Л

УЛ
М

С АХ

у)

19. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності:

А
|
У
Й

Б

В

Г
Д

444

танок із чугайстром -- Марічка ділиться цукеркою
з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною
Іванна полонині — Марічка ділиться цукеркою
- з Іваном — одруження з Палагною — танок із чугайстром
) Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром
Іванна полонині — одруження з Палагною — танок
із чугайстром -- Марічка ділиться цукеркою з Іваном
Марічка ділиться цукеркою з Іваном -- одруження
з Палагною — Тван на полонині — танок із чугайстром


19. Повісті «Тіні забутих предків» властиві ознаки
А реалізму і класицизму

Б

сентименталізму й бароко

я

--В. романтизму й неокласицизму
Г ) неоромантизму й імпресіонізму
експресіонізму й символізму
20. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми,
КРІМ

А
Б
В

язичництва і християнства
людиний природи
кохання і ненависті

итця і суспільства

|

життя і смерті

21. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).
Герой

1
2
3
4

Репліка

Тван
Марічка
Палагна
Юра

А Нічьо!.. Ти меш, сарако, вівчарити, я му сіно робити. Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай...
Б Навіки слава!.. Тепер маєм живий вогонь, а доки ме
він горіти, ні звір, ні сила нечиста не озьмеся мар-

жини та й нас, ирщених...
В Ага! Ти так!.. То я мушу тебе заклинати. Я заклинаю вас, громи й громовенята, тучі і тученята, я

розганяю тебе, фортуно, наліво, на ліси й води...
Г

Чому незаговориш до мене, чому не поглянеш, не
позавиваєш мозолі на моїх пучках? А в котру онь

доріжку вибираєшся... відки виглядати маю тебе?
Д Ще кривий!.. Ще сліпий!.. Го-го! Як танцювати,
‚
то танцювати... Я ще заграю до танию...

т

|

Ти ше такої не чув, небоже...

22. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).
Герой

1 Іван
2 Марічка
3 Палагна
4 ватаг

Дія

видобуває у старий спосіб вогонь
постійно ворожить, зраджує
близькій людині
потопає в Черемоші
покидає рідне село й повертається
через шість років
їз
ть
но уважає свою дитину підкинутим

бісеням

д“


23. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).
Художній засіб

Приклад

1 тавтологія
порівняння
антоніми
діалектизм

Стоїш тут маленький,

2
З
4

|

|

як бадилина в полі.
Б Зеленим сміхом засміялися
трави...

|
к)
\

В ...[ все розпливалось в червонім
вогні, в якому згоріло його

життя...
Навіть маржинка не давала
колишньої втіхи.

Д ...На всьому світі тільки дві барви:
в зеленій — земля,

в блакитній -- небо...
24. Установіть відповідність («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського).
Діалектизм

1

Лексичне значення

газда

А

2 царинк
З
4

ватр,
пла
7

В, гірська стежка
я
обгороджений сінокіс
,
близько до оселі

.

446

вогнище

хазяїн

Я безлісні гори

У

| ТАГБІВІГІД

1 | ЇХ
14-57
|
з

сов Я
411
р Ж


роз

Порево Мерц, МУ Комаёр

ФИВОРО

«СУТ

^ @/ 210

6

Р а

7. го

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА ^
(1863—1942)

(оба

рор. >.

Народилася в м. Гура-Гуморі (Південна Буковина, нині Румунія)
у родині урядовця, померла в м. Чернівцях.
Письменниця.
Найвідоміші твори: повісті «Людина», зо
«Земля», «В неділю рано зілля копала».

луке мае. 99200 10: СЛАО. сло Кан: аво
Повість «Земля» (1902)

Літературний рі: епос.
Жанр: повість.
|

аа

о

Тема: зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині

хлібороба-наприкінці ХІХ ст.
Головна ідея: поміркувати над причинами братовбивства, тобто першогріха, зла у світі.

Головні герої: заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Ма:
Ма_ рійка, старший син Михайло, молодший син Сава; заможний газда Ва- силь Чоп'як, його дружина Докія й дочка Парасинка, чоловік Парасинки
ПИН панська наймичка Анна; про
а
її батько Григорій.
Сюжет твору: заможний газда Василь
Чоп’як віддає свою дочку
Па- _

‚расинку-за нелюба Тодорику (дівчина закохана в Михайла ФедорчуФедорчу- |
ка) — старий Івоніка на весіллі каже, що шкодуєза такою невісткою, як

Парасинка, його Михайло був би прекрасною парою, проте його скоро
заберуть до армії; Михайло -- чемний і працьовитий хлопець, молодший
н ОВ байдужий до господарства, не любить землі; Івоніка каже, що

він неодержить
у спадок землі, якщо не зміниться— Івоніка зізнається
Докії, що має гроші, щоб відкупити Михайла від армії, проте не знає, чи
вдасться --(Марія)бу,
удолюбивою газдинею і дуже економною, тому
на селі її назйвали скупою)
якось вона пішла до ворожки й та напророчила їй, що роздаватиме своє добро бідним, а від людей ховатиметься, що
близьке піде далеко від неї, а далеке стане близьким\\- жид, з яким Івоніка домовився про Михайла й дав гроші завикуп із солдатчини, десь
зник, тож Михайло вимушений Ти до армії -- Михайло все частіше ду-

мав про панську робітницю Анну, ещасну дівчину, якубив рідний брат,
а матір забирала зароблені гроші -- якось Михайло зустрівся з Анною, яка

я

ся

ніби з ліска летить щось темне з вог-

няними очима, Михайло заспокоїв дівчину — тим часом

| НИШКОМ

носив Рахірі крадені вдома борошно, сир... — восени Федор
їз сумем
провели в армію Михайла — хлопцеві дуже тяжко було в солдатах, навіть

закрадалася думка прв дезертирство — тепер
РІ ДУ
див батько, усіля

я до нього прихоАТ)


роби

Оля) Ирен оЛО

зло

Ч ООО

худол) А0

ДЛО У бои «0

"одору. ПОЇ,

Я Ям

казала, що той не одержить землі, якщо й далі буде з Рахірою-- Анна під
рев

серцем

ні

носила

збо

дитину,

люди

ній

стали

вже

пенаад

ше ДЗЕН

це помічати,

З

7,

мати й брат вигнали

Анну з дому, Її прихистила
ла Р
Всебе Докт
якось зустрілися на пасовисьФо ку Анна й Рахіра, Рахіра
ахіра почала
поч: ВИТА, хто ж батько майбутньої диу дини, вони почали сваритися їсерне
дарила Рахіру|й сказала, що
о про неї, ледащицю й відьму, кажуть у селі— Рахіра поскаржилася на Ангуну Саві — Михайло був удома у відпустці — Сава попросив Михайла пі- А іти разом з ним уночі до панського лісу й набрати там дерева, щоб відре9
монтувати огорожу; Михайло вважав це крадіжкою, проте згодився -- на
другий день лісник приніс Марійці страшну звістку: у панському ліску
знайдено вбитого Михайла -- багато людей зібралося у Федорчуків, коли зайшла до хати Анна й кинулась до Михайла, усі збагнули, хто батьене народженої дитини — Анна кинулася до;
кричала, що він
убивця" Івоніка вийшов на двір і став гаряче молитися, бо зрозумів, що
«за землю підняв Сава руку на свого брата, лиш за землю!.. іншог
могло бути» -- на другий день приїхала комісія і встановила, що в Михайла стріляли зблизька, що він вижив би, якби відразу його знайшли в
ліску — Сава був блідий і трясся, ніби від пропасниці — лікар помітив на,
М вальса,

його штанях кров, проте він пробелькотів, що то від зайця — Саву запіб
але нічого не знайшли -- КОЛИ роби ли ною тіла, з нього випа-

-- навесні за порадою Докії И

2

а

одного хлопчика на утримання, проте вона вигнала Анну — на
Різдво, хонио злота ау в хаті, то до вікна підійшов
якийсь чоловік і сказав, що бачив, як у ліс Михайло йшов із Савою;'а говорить він

про це тільки тепер, бо не хоче мати камінь на душі - через брак доказів
Саву відпустили -- він пішов до Рахіри, кажучи, що не потребує батько-

вої землі й піде з жінкою на заробітки до Молдови -- Анна жила з божеСаву, а той однієї її і боявся — померли близнята
вільною думкою вбити
-Анни Йвонаніби збожеволіла (бродила полями, заходила до хат, не впіз`наючи нікого) - Івоніка картав дружину, що та не прийняла онуків — Ан« -ну-відвезли доппиталю (троші на лікування зібрали всім селом) -- про‚Зо йшло шість років, Івоніка й Марійка працювали й за Михайлову душу гоували обідами бідних, Саву відділили, віддавши йому півхати, а землею
Докіїн брат Петро став лісником 1 одЗ ваділили хайсам робне)
отари ціяМ. аи П'ЯТЬ раю ТВ:
народився хлопчик — Твоні|

>

г

С 9.

сь ры

ыы

відпочинок.

—

утри
135566

МАКУ

ХО

а,

71 ги

Ы бол. 114


о \ У) А9, дол Фито, 4

"9

ЕИ

оба Ёояісдгое

отд 3 фри;

Уже сам факт розробки авторкою біблійного мотиву братовбивства
свідчить про те, що в основі твору.морально-етична проблематика, заглиблення у філософську і навіть містичну царину, притчева атмосфера, наскрізна знаковість. Серед проблем, що досліджуються в повісті,
у контексті символізму найцікавіші дві: людина і земля та доля людини.
Окреслимо кожну з цих проблем.

Перша проблема. Ольга Кобилянська поглиблює, конкретизує уже на
той час відому ідею про т К щоселянин перебуває підвладою землі) Письменниця розширює діапазон — не лише селянин, а й кожна людина; крім того,
виокремлює два різновиди такої влади духовний
—
і матеріальний. —
Аби жити із землі, успішно господарювати на ній, селянин має прийняти її закони. Найголовніші з них: любов як життєва настанова; необхідність керуватися і знаннями, і вірою; життя -- найвища краса і самоцінність; сумлінна праця -- свя

сіб і тр

й моральний обов'язок, єдиний за-

рет

ШН

ка та Михайло, вони перебувають під духовною владою землі. Причому
духовна й матеріальна влада землі в їхніх душах зрівноважені: люблячи

землю, молячись на неї, милуючись нею, вони дбають і про зиск, і про

збагачення зі своїх грунтів.

——

Одначе рівновага між двома владами землі в душі

обі

9

порушується, тоді зиск стає головною
його метою, Така настанова приносить у світ дисгармонію

Докія нівечить життя своїй доньці, видавши

заміж за багатого нелюба; Марійка через свою скнарість мимохіть стає

однією з причин трагедії Михайла
та Анни; спричиняється до лиха іРа-

хіра,
федорчуківською
прагнучи поживитися
землею.

Ще страхітливіша духовна катастрофа настає тоді, коли людина
цілком зрікається влади землі над собою, пориває з нею зв'язок. Тоді вона пориває і з мораллю, губить совість (здатність розрізняти добро-і
зло), витісняє Бога зі своєї душі. Гакою
ю виступає в повісті Сава. Властиво, Сава повторює комплекеє Каїна; ним керують гординя й
заздрість. Розкриваючи цей образ, О. Кббилянська досліджує природу
каїнізму. Сава — абсолютний бунтар, його головна мета — цілковита
свобода, незалежність від

усього С

дому, землі, людей. До

світу в цілому Сава настроєний вороже,надто ж до тих моральних виявів світу, що зазіхають на його егоїстичну вседозволеність. Сава затято

долає в собі відчуття гріха (він гордиться, щонебоїться гріха кохатися
з двоюрідною сестрою, навмисне робить це, кидаючи виклик табу,
заборонам).
Куди ж веде така життєва настанова? Зрікаючись влади землі, шир-

ше — влади любові над собою, Сава прагнув вибороти абсолютну свободу, а знайшов абсолютну неволю, став безвідмовним знаряддям у пазурях князя тьми, утратив здатність собою володіти, розпоряджатися. Побачивши під час весняної оранки зайця, парубок блискавичним рухом

(О

СохсЁЕьСе
сн. сур? До

5 Зболорцксоко

_ 449


баба. ери

РЕЧ!+

даем

У

- езромеуд (Вел |
ТО

обо ЧОИР 0

ЗАПАЮС пору

машинально убив його грудкою, а потім викинув геть. На батькове за-

питання: «Пощо
ти вбив зайця?» — не міг нічого відповісти, бо «в дійсності не знав, пощо вбив його; якесь "щось" у нім приказало йому те вчи777. Значить, не жадоба землі — причина братовбивства (як досі прийнято вважати), а навпаки, ее
погрозу матер! позбавити його спадку Сава якось відповідає «чи я жадаю від вас землі?..
РЕЯ2 не жадаю від вас ані крихітки землі! Держіться
вашої землі, а я зроб- .
о мені схочеться!» Отже, не земля, а якраз оте «щось») що (прикаЗ
аві вбити зайця, підштовхнуло його і до братовбивства.
о ВОВ,

сцени повісті разюче засвідчують духовну смерть брато-

вбивці. Пристрасний
потяг до Рахіри минув, бо тепер (після законного
одруження) це вже не гріх, не долання заборони; батьки, люди загалом
відсахнулися від нього. А головне — сам він «не має спокою», «ходить,
як зблуджений», тобто відчуває смерть своєї душі, а відтак безцільність

_овототевувания. Смерть КІС ОСНО

Друга проблема, досліджена в повісті, — фатум, влада долі над людиною. Авторка наголошує, що кожна людина проходить по життю лише тим шляхом, який їй накреслено згори, тяк би не старалася, що б не
робила, не зможе звернути з цього шляху. Усе-таки зречення влади землі-- лише
пделовнішня, очевидна причина трагедії, глибиннаж, визначальў.
Ма
(оля)
е підтверджує вже сам епіграф, узятий з писань норвезьам
00
МУ, ого
ка Юнаса Лі: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її
УМ
Ж
м

вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша».
Ольга
Кобинська підкреслює вплив спадковості на характе людини. Але ж саме

і тільки доля вирішила, що Ми
,а "Сава — у_МаВіку а не навпаки; чи так само Анна — 2«чесного тазду» батька, а не в
лиху, потворну тілом і душею матір
ахаренко).

Иба М Х

95962

Теорія літератури

М 0 МА

Н

Модернізм — літературний напрям, що утвердився в мистецтві наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. водночас із новим розумінням людини, коли найбільш істотним стає все особистісне, нетипове. Для модернізму характерна пристрасть

до зображення

дійсності
о
як

Й 20р.

ду; особистість описується в контексті її відчуження
від соціуму, закони
якого вона сприймає як такі, що не пізнаються і є алогічними та ірраціо-

нальними.

Олена Ляуфлер (повість «Людина» злогчнувоют іррацю

сприймає усталених міщанських традицій, за якими жінка має бути лише прикрасою чоловіка; у повісті детально змальовано передусім осо-

бистість, її боротьбу за право бути людиною — тож цей твір модерний.
Ольга Кобилянська -- один із перших представників модернізму в україінській літературі, до модерністів

належать

також

Г. Франко,

Українка, М. Коцюбинський та ін.
458

сао
Ссрсј

Гру(19 500.44

7

—
мес. ра

божа
2 К

Фовра.

ред» ж

Леся

ие“
>
сорго.

ФСС.

"і
А

©

И дея рери 1000.

|

КРС
ре Согу

>


Ис СОС АР СЬО

— 00002022 ее 1
ЕР 229 взт 12.
Модерністські течії: неоромантизм, неокласицизм, символізм, імпре-

сіонізм, експресіонізм, футуризм. У своїй подальшій творчості О. Коби-

7 лянська тяжіла до символізму й неоромантизму, пов'язаного з мужнім

гуманізмом. Автори неоромантичних творів жадали змін у житті й стилі, 1 тому відмовлялися від лицемірства вікторіанської моралі, психології накопичування. Герой у неоромантичному творі -- сильна особис-

тість, яка намагається наблизити дійсність до мрії (повість О. Кобилянської «Людина»

|

).

Символізм (з фр. ѕутђойѕте — знак, розпізнавальна прикмета) —
мистецький напрям, основним принципом якого було художнє відтворення сутності предметів та ідей, що знаходяться за межею чуттєвого
сприйняття, з використанням символу. Символ сприймається як уособлення індивідуального уявлення художника про світ.

7

Ознаки символізму:

заміна думок, понять відповідними знаками -- символами, що мають прихований смисл (Ємертюунмволісти замінюють словом «віч»
:
егор ез Аер е
/
а «Молодість»
— «ранком»);
«серОр сть - ОХА Ор.
бунт проти надто консервативної суспільної моралі;
° естетство -- захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту;
я
|

заборонениххтем; С277 / фазбр уе. еек
ічни
оти
культ
• екз

• увага до
позасвідомого
з метою вирватися за межі повсякденного.

Сутність течії полягає в лом

ваугор

они

ЗОВ-

нішні, матеріальні вияви світу з метою в такий спосіб пізнати його внутрішній зміст.

(бо
оол

Т Ал АЮдсФФОЕО одго) | бори
ААЛ

1.

Ольга Кобилянська перші свої твори писала мовою
А українською
Б польською
В російською

2.

Повість «Земля» О. Кобилянської належить до творів
/
А класицизму
Г реалізму

3.

Б

сентименталізму

В

романтизму

(ДЗуодернізму

Повість «Земля» О. Кобилянська присвятила

А

Наталі Кобринській
Лесі Українці

своєму
ДГ

|
РА

батькові

буковинській
землі
Тара
сові Шевчен
ку

25р

М,

а?

Дл


4. Словами «Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою
ходив би день і ніч по полі й по лісі» охарактеризовано
А Тодорику
Г Василя Чоп’яка
4
Григорія
Д Михайла Федорчука
{ В? \Саву Федорчука
5. Словами «нічого не мала, була убога, а лиш виставлена на гнів матері і штовханці брата» охарактеризовано

А
Б
В
6.

Докію
Парасинку
Марійку

Г Рахіру
(Д)Анну

Головна ідея повісті «Земля» О. Кобилянської

А
Б
В
(ТУ

Д

порушення проблеми батьків 1 дітей
рольземлі в житті селянина
оспівування почуття кохання
з'ясування причин братовбивства

роль праці людини на землі

7. Сусідній ліс, теля, місяць та зорі, обірвана струна на весіллі, закривавлені вогняні шмати з розжареними очима -- усі ці поняття в повісті

\

«Земля» є

А

авторськими епітетами

Б

елементами пейзажу

_В
<

злими силами природи
основними символами

\

\
|

плодами фантазії героїв
00

Біблійний образ Каїна втілює в собі
А Тодорика
С Івоніка
Б Григорій
"До Сава
В Михайло
і

9.

Події в повісті «Земля» розгортаються в такій послідовності:
А пригода із Сойкою і телям — пригода з марищем з розжареними
очима — випробовування наметів на морозі — одруження Анни
з Петром
Р
пригода з марищем з розжареними очима -- випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни
:
з Петром

| М

452


В

пригодаз марищем з розжареними очима -- випробовування наметів на морозі — одруження Анни з Петром -- пригода із Сой-

є

Г
Д

кою і телям
|
|
випробовування наметів на морозі — пригода з марищем з розжареними очима — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром
одруження Анни з Петром -- пригода з марищем з розжареними
очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям

10. Найбільше Сава боявся
А

Михайла

о
Д

Анни
Рахіри
Марійки

Івоніки

/

11. Установіть відповідність.

Героїня
1

Марійка:

2 Домніка
3 Анна
4.
4 Рахіра (

Характеристика
А Ій вічно все щось не в смак. Ходить, як та хмара,

але на те не дивиться ніхто, ніхто її балакань не
слухає. На те вона жінка, аби язик у неї не стояв
за зубами та аби день і ніч стогнала.
Б На гулянку ходила зрідка й називала всіх хлопців
прямо смаркачами. І диво! Помимо її краси й
розуму, помимо незвичайної старанності, з якою
завсіди одягалася, не викликувала подиву й
симпатії в мужеській половині сільських
, | Мешканців.

\ о
Ми
З

В Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з
ніжними рисами обличчя, на якім за першим
поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна
праця й жура, що гнітила її, надали їй п'ятно
старості.

Г

Середнього росту, з темним, як шовк, волоссям...
на око ніжна, таїла в собі силу та вабила до себе,
мов музика, гармонією жіночності.

...На неї ні один порядний хлопець на селі не
глядить, її ніхто порядний за жінку не візьме.

Вона погана волошка... Чоло волоссям заросло,
а очі, як у чортиці або як у голодної собаки!

453


ФО
б

2290)

МИМ

12. Установіть відповідність.
Діалектизм

1 газда б,

Лексичне значення

џи

2 серака У ЗМ, о
3 бурдей/ К{№р
м
4 бадіка (;

6,

н

454

=

АБ дядько
господар

АТВ

В стежка

Г

бідолаха
Д землянка

Кир

УА
ОМС
ор

аии


24
Ас
би СО, а

г

ЛЕСЯ УКРАЇНКА.
(1871-1913)
Справжнє ім'я -- Лариса Петрівна Косач.
Народилася в м. Новограді-Волинському в родині ВОО
ча, померла в м. Сурамі (Грузія).
Поетеса, драматург, перекладач.

дія-

Найвідоміші твори: збірка поезій «На крилах пісень»; поема «Давня
казка»; драма-феєрія «Лісова пісня»; драматична поема «Бояриня».
Драма-феєрія «Лісова пісня» (1911)
Літературний ріод драма.
Жанр: драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема).
Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і
суперечливих взаєминах.
Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.
Дійові особи: Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини;
хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова,

Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
Сюжет
Перша дія. Старезний, предковічний ліс на! (Волині) -- до дуба, що
на широкій лісовій галявині, прийшли будувати хату дядько Лев і його
небіж Лукаш — від зимового сну прокидається Мавка, почувши гру Лукаша на сопілці — Лукаш збирається наточити соку з берези, проте
Мавка зупиняє його, адже береза — її сестра, а сік її — то кров — Мавка
й Лукаш закохуються, перший поцілунок -- Лукаш розповідає про те,
що восени його хочуть оженити, від чого Мавка засмучується.
Друга дія. Пізнє літо — мати докоряє Лукашеві, що він все грає, а робота стоїть — коли на подвір'ї з'являється Мавка, мати Лукаша каже їй,
що не тоже дівці упадати за парубком, проте лісовій красуні ці людські

міркування не зрозумілі - за Мавку заступаеться дядько Лев, аби його
сестра не називала Мавку відьмою -- мати дає Мавці серпа й загадує жати — Мавці не вдається цього зробити, бо з жита виринає Русалка Польова й благає сестрицю не губити її красу — Мавка, щоб хоч якось виправдати себе перед матір'ю Лукаша, ріже собі руку серпом — на полі з'являється мати з молодицею й лає Мавку за неробство -- приходить Лукаш
і допомагає молодиці жати -- Лукаш проводжає Килину додому - засмучена Мавка плаче біля озера й просить Лісовика зробити її такою, як
була; Лісовик вбирає її в багряницю:й срібний серпанок, у цей момент
з'являється Перелесник і кружляє Мавку у вирі шаленого танцю— раптом із землі зявляється страшн

арище)

вмовляє Мавку піти з ним у

455


далекий край, де «ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій» — тут
- з'являється Лукаш; побачивши бліду Мавку, каже: «Яка страшна! Чого ,
ти з мене хочеш?» -- Лукаш поспішає до хати й просить матір готувати |
хліб для старостів, бо завтра буде сватати Килину -- почувши ці слова,

Мавка зриває із себе багряницю й проситб
Марищезабрати її із собою —
вони зникають
під землею.
Третя дія. Хмарна осі
нУх- біля хати Лукаша чорніє постать
Мавки — з лісу виходить/Исовик ) дивується, що Мавка тут, а не в «То|з
авка пояснює, що саме він визволив її СВОЇМ
етворивши Лукаша на вовка) – почувши вовче виття, яке
доходило До кам'яної печери, Мавка розповідає, що прокинулась і силою чарівних слівќурятувала Лукаш та)повернувши йому людську подобу — мати докоряе Килині, що та довго спить і погана господиня — Килина, вибігши по воду, помічає постать Мавкий запитує, чого та прийшла -- Мавка відповідає: «Стою та дивлюся, які ви щасливі» -- Килина
говорить: «А щоб ти стояла у чуді та в диві!» -- Мавка раптом перетворюється на вербу - з лісу виходить Лукаш, на нього накинулася Килинавн
яницею, він відповів: «Мовчи!
Не скигли!» — на запитання Лукаша, куди подівся дядьків дуб, вона відповіла, що продала купцям, щоб не вмерти з голоду - з хати
кати вибігає мати й радіє синові, скаржиться на тяжке життя з «отою відьмою» -- Лукаш докоряє матері, що
їй судилося бути відьомською свекрухою -- до них підходить хлопчик

із спілкою. зробленою з верби-Мавки 1просить Лукаша заграти
на

ній — Лукаш починає трати й чує голос Мавки, випускає з рук сопілку
й запитує в Килини, що то за верба — Килина просить Лукаша зрубати
вербу, Лукаш ударив раз по стовбуру, замахнувся вдруге й опустив руки — тут кинулася Килина, вихопила сокируй замахнулася — у цю
мить метеором-вогнем з неба злетів
Перелесник)ї обійняв вербу, спалахнув вогонь і, досягнувши верховіття, перекинувся на хату — мати й
Килина виносять із хати добро разом із Злиднями -- Килина просить
Лукаша покинути ліс і повернутися в село — Лукаш не погоджується —
Килина йде геть -- аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать
Мавки і схиляється над Лукашем — Мавка ні в чомунезвинувачає Лукаша. Твір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі
"(Лукаш починає грати, тьмяний зимовий день зміняється на ясну весняну ніч, Мавка спалахує давньою красою в зорянім вінці, Лукаш кидається до неї, білий цвіт огортає закохану пару, переходить у заметіль,

коли завірюха вщухла, стає видно Лукаша, що сидить сам, прихилившись до берези, на його вустах щаслива усмішка, очі заплющені, з неба
падає сніг).
Літературознавці про твір. Оскільки поема Лесі Українки «Лісова
пісня» є одним із найвиразніших взірців неоромантичного стилю, про-

слідкуємо найхарактерніші його риси у творі:

456


га

ӯ

алго

а. <

?

че

пр:
$

г Є ЕТУ

(7

1. Уже сам жанр (драма-феєрія) передбачає поєднання реального іЙ
‘фантастичного, інтуїтивно-символічного; а також особливу потужність

ліричного струменя.
2. Конфлікт твору — це неспівмірність духовно-піднесеного й мате-

ріально-приземленого в душі, боротьба
Людини в людині.
3. У «Лісовій пісні» зіставляються два світи — гармонійно-досконаЛИЙ (утілюється в панорамі одуховленої природи)і і дисгармонійно-примітивний (утілюється в житті людського суспільства).
4. Ціла тканина драми наскрізь символічна, усі її персонажі й деталі
є знаками певних духовних станів. Так, Перелесник і «Той, що греблі
рве» символічно втілюють волю, молодість, чин; Водяник, навпаки,
старість, поміркованість. Столітній дуб на галявині біля Лукашевої хати - символ єдності людини й природи. Отож, зрізавши й продавши
цей дуб, мати й Килина тим самим остаточно позбавляють себе можливості влитися в гармонію світу, тобто сягнути щастя.
Символічними Є п 'ятеро ЦО ори них персонажів. Лукаш уособлює

ще досконалішої Мавки; примітивної матері й ще примітивнішої Килини. Тобто, не вплив середовища, не зіткнення з тими чи іншими людьми
визначають вчинки, життєву настанову Лукаша, а навпаки, його душа
зумовлює середовище: коли в Лукашеві переважає духовна грань; вона
втілюється в образах дядька Лева і згодом Мавки, коли переважає матеріальна, — утілюється в образах матері й згодом гаи
Неоромантична проблематика твору:
пили.
А
б) людина і мистецтво;
в) проблема добра 1 зла;

"|

г) проблема кохання;
г) проблема самозради.

ор г? До

р

р

і природа;
а) людина

|

|

плу
РР
и
РАГУ

Я.

ВОИ
а
чн

Глибиною думок, красою поетичних ан драма феєрія «Лісова
пісня» Лесі Українки постала нарівні з такими творами світової класики, як
«Сон літньої ночі» В. Шекспіра і«Пер Гюнт» Г. Ібсена. Зокрема
М, Рильський назвав цей твір «діамантовим вінцем Українки» (В. А аренко).
уро
а ре
Вірш «Сопіга зрет врего!»! (1890) (орї.сосать
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: особиста (філософська).
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних
молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.

ЫЕ

елен и

ООВ

оо Р

Р: Р

зуба

1 Сопіта ѕрет зрето! — Без надії сподіваюсь! (Латин.)

а а)


Літературознавці про твір. Уся поезія побудована на{антитезах
причому художні протиставлення звучать якКрилат)афористичнКви-

слови) Іх виразність досягається за допомогою метафоричної образносТї, яка посилює емоційність звучання твору. | |||
до створення вірша стало загострення" в авторки хвороби)
проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної
особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в
найширшому соціальному та національно- визвольному аспектах. Леся
Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художні
собами, й експресивним художнім звучан„Зям, коли категоричне" ««НіЇ»Нна початку твору змінилося ще рішучішим
как

до

1.

останній його строфі (П. Хропко).

Справжнє прізвище Лесі Українки г»

З Вілінська

(сах.

Й

Б- Кобринська
(В`) Косач
Г
Д

2.

Барвінок
Драгоманова

Прочитайте уривок із вірша «Сопіта ѕрет ѕрего!» Лесі Українки.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Віршовий розмір твору
ямб
Б хорей

А
В

дактиль

Г. „амфібрахій
{(Д “анапест

х
Ы"

3. Прочитайте уривок із вірша «І все-таки до тебе думка лине...» Лесі
Українки.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,

А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.

458


"Йралоко 7 462.

оона
СЄ и

АА
кн

ерсе 2-0 ее20и

Кёр

ТОССО

АА

оо
С пуер

Абе

п римування вірша
перехресне
ко
суміжне
|
В кільцеве
Г монорим
Д білий вірш
ИР
5 /я 9 сб

є

Лесю
4. «Чи не одиноким мужчиною зна2новочасну соборну Україну»
симы
назвав
Українку
меагу

еер егуаРА АНТО

луба

оне

адмаи

у

нта

_—А__Тван Карпенко-Карий
Е Б "Їван Франко
——В- Василь Стефаник
Г Михайло Драгоманов
Д Михайло Коцюбинський
5.
|
і
=

Провідним мотивом вірша «Сопіта зрет ѕрего!» є
А сумніви щодо можливості одужання хворої
молодої людини
Б заперечення права молодої людини на
справжнє щастя
В

любов до рідного краю, його історії, традицій,
культури
| А--ямйсце митця в суспільному житті
( Д заперечення тужливих настроїв, протиприродних
молодості

6.

Вірш «Сопіга зрет ѕрего!» побудований на. .
И
А порівняннях
і
|
лізмі
Б парале
|
В риторичних запитаннях
Р. оксиморонах
кг,
(ДЎунтитезах

‚

ра

~.

7. Назва вірша «Сопіга зрет ѕрего!» Лесі Українки в перекладі з латини означає
|
(6
Ж
СА убез надії сподіваюсь

Б мовчати — кричати
В
Г
Д

надія помирає останньою
боротися до кінця
думки проти течії

459


ій

8.

У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу
«Поділля
Г Слобожанщини
мы ( БА Полісся
Д Галичини
Буковини
не

9.

Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» виступає
А

Б

Доля

мати Лукаша

(В2Килина
Г
Д

Русалка
Русалка Польова

10. За дядька Лева й Лукаша заступається через наміри Русалки
їх за
лоскотати
|
Перелесник
Б / Лісовик
Водяник
Г Мавка
Д «Той, що греблі рве»

4.

11. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі

Українки) утілено в образі
|
|

«Того, що в скалі сидить»

|А

Б дядька Лева

4
ї
й

УД Пропасниці
12. Слова Я маю в серці те, що не вмирає! належать («Лісова пісня» Лесі
Українки)

А Лукашу
Б. Перелеснику

(ВУ Мавці
Г

Русалці Польовій

Д

«Тому, що греблі рве»

13. Прочитайте уривок із ремарки драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі
Українки.
- Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясноблакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами.

. 460

Тост, САРО

Рек

тубо


У их рядках рпивуєтьсі
В.
А

Лукаш

Б , Водяник
В Лісовик

2Перелесник
(
=>

№.

Р

(д «Той, що греблі рве»
ИР

ы

Ар

/
И
от
.
а
14. Прочитайте уривок із драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.
й

І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти...
У цих рядках використано художній засіб

А анафору
Б ..Синекдоху
порівняння
(т алітерацію
Д

п

метонімію

15. Перетворення людини на рослину (Мавки на вербу, Лукаша на вовкулаку) властиве фольклорному жанру
А думі
СБ) баладі
В билині
Г
Д

колядці
коломийці

16. Жанр феєрія можна означити словами
Асемузичний, музикальний, ритмічний
Б „чарівний, казковий, міфічний
ВИ фантастичний, химерний, непересічний
Г - пригодницький, авантюрний, гострий
Д

чуттєвий, сльозливий, тонкий

17. Композиційну особливість драми-феєрії «Лісова пісня»
в рядку
А розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких

вказано

різний за настроєм
в

поділ на три дії, кожна

В
Г

з яких

починається

пейзажем

відповідної пори року
порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій
перехід із світу людей у світ природи через

сни дійових осіб
Д

пісенний початок кожної дії сумний, а кінець — оптимістичний

461


ливо

има бор. „Дужаша
боб

ма

лоу

18. Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності:

А

Лукаш одружується — Мавка не дає Лукашу наточити
соку з берези — Мавка перетворюється на вербу —
Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку
Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку — Мавка
не дае Лукашу наточити соку з берези — Лукаш одружуеться —
Мавка перетворюеться на вербу
Мавка перетворюється на вербу -- Мавка не дає Лукашу
наточити соку з берези — Лукаш одружується — Лісовик
перетворює Лукаша на вовкулаку

„Б
|

|
\

В

7

| ГО) Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лукаш
\_/ одружується — Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку —
Мавка перетворюється на вербу
Д Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези — Лісовик
перетворює Лукаша на вовкулаку -- Мавка перетворюється на

вербу — Лукаш одружується
19. У драмі-феєрії
КРІМ

1

„А
Б
СВ)
чи
Д

«Лісова

пісня»

порушені

всі названі

проблеми,

краси людських взаємин
сутності щастя
історичної правди
людини Й мистецтва
великого кохання

20. Драма-феєрія «Лісова пісня» -- зразок

| =“ А
“А

7

\

сентименталізму

Б

бароко

В

класицизму

Г. реалізму

(Д неоромантизму
чен

„

21. Установіть відповідність.

Дійова особа

1 Лукаш

2 Мавка
3 мати Лукаша
4

дядько Лев

Репліка
М

М

А, Ой лишенько! [ще не починала!

Ой мій упадоньку! Що ж ти робила?
Нездаренько! Нехтолице! Ледащо!

Б

Що лісове, то не погане, сестро, —

Усякі скарби з лісу йдуть...

462


В,І та вже відьма? Ба, то вже судилось
відьомською свекрухою вам бути.
Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли.

Г

Та відчепися, відки маю знати?
Я з кодлом лісовим не накладаю
так, як твій рід! Зрубай її, як хочеш,
хіба я бороню? Ось на й сокиру.
Д/ Заграй, заграй, дай голос мому серцю!
Воно ж одно лишилося від мене.

22. Установіть відповідність.

Вчинок
Р
4 дядько Лев
2.-Перелесник
й" Лісовик
Я

4/ «Той, що в скалі сидить»
|

А
`—

р

4!

Фл

Ў

2,

ид,

Дійова особа

ц,

Й

(2

#8

в

#

ріже свого пальця, щоб урятувати
красу Русалки Польової
Б перетворює Лукаша на вовуулаку

(В /забирає Мавку під землю»:
Г

рятуе Мавку, огортаючи вогнем|
вербу, на яку вона перетворилася
д захищає дуб від охочих його зрубати

23. Установіть відповідність.

1
2
3

Художній засіб
риторичне запитання
риторичне звертання
анафора

4 гіпербола

Приклад
АГ О, сліз таких вже вилито чимало, —
г“ _ Країна ціла може в них втопитись...
Б Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
=”

.

Тож тепера весна золота!
В Яна вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,
‚ Буду лить на них сльози гіркі.
ра Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
Пс тяжчого від твого не видали...
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

463


24. Установіть відповідність.

Образ

1 Лукаш | | ~
2
3
А

64

На

Перелесник-——^\
Водяник
дядько Лев

Символічне значення

А

воля, молодість, чин

Б старість, поміркованість
‚ людина як така
_ єдність людини і природи
Д бездушність, порожнеча


465


11 клас

2 гест

р САГА
будо

ла

бое

Уаа
Са,
МАО

АТ

А ВОРОНИЙ Мердн
(1871—1938)

Народився на Катеринославщині (нині Дніпропетровська область)
у родині ремісника,

розстріляний (як «ворог народу»)

в м. Одесі.

Поет, театрознавець, актор театру корифеїв.
Найвідоміші твори: «Євшан-зілля», «Блакитна Панна», «Інфанта»,
«Тванові Франкові»,
Вірш «Блакитна Панна» (1912)

Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: пейзажна.
|
Провідні мотиви: возвеличення Бра
роди" єдність її змистецтвом.
Віршовий розмір: хорей.
Про вірш: вірш має витончену форму, яскраві тропи, Провідні моти-

ви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом, Блакитна Панна -- це образ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля
виспівує: «Осанна!» Для символістів, як Г для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по си новатором у розширенні
музичних можливостей
| автор зазначав: «Я писав не так од млн

спершу олат Я снети

релом моєї пі
є мелодія. Звук

як од звуку.

І дій

а

- Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання,
для символістів -- понад усе. У науці навіть відоме по-

няття «звукосимволізм».

Не можна не помітити в «Блакитній Панні» М. Вороного й специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує
на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків
поезії будить особливий темпоритм. Отже ‚ форма у поетів-символістів —
це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.

тр


Камо ба.
ГИ

р

Для
У

ден 2

7

Вц

САЛО,

2- /

Е татат то. /
Е
МЕ СЕИд0)" ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ сорте
/
Справжнє ім'я: Олександр Іванович Кандиба.

Народився на хуторі біля містечка Білопілля (нині Сумська область) у родині дрібного службовця, помер у м. Празі, де й похований.
Поет.

Найвідоміші твори: збірка «З журбою радість обнялась», «Княжа
Україна», драматичний етюд «По дорозі в Казку».

Чо

БОЮ

од

Романс «Чариночі» (190

ра у рлО

Літературний рід: лірика.
Жанр: романс (він став популярною

Вид лірики: інтимна (любовна).
Провідний мотив: захоплення красо

Віршовий розмір: ямб.

Ир

красою кохання.

вра

Літературознавці про твір. Вірш належить
належить ді
до збірки «З журбою радість
обнялась». Автор закликає читача «струмінь
улити
власної душі» у
«шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від
молодості й кохання, тим паче, що щастя -- надто швидкоплинне. Отже,
краса життя, краса кохання -- над усе. Продовжуючи народнопісенну традицію, О. Олесь будує вірш на наскрізному параделізмі «людина— природа»:
и
Сміються, плачуть солов'ї
„2
в на рее

| ТЕ
У

І б'ють піснями в груди:

м

МОХИ

ЧУМА

«Цілуй, цілуй, цілуй її —

72

Е

ОР

л

Ё

Знов молодість не буде!»

Численні персоніфікації (напиклад, у п'ятій строфі) підкреслюють
злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими.
Проступає у вірші і традиційний для поета контраст («Гори! -- життя
єдина мите, Для смерті ж

— вічність

ціла» )."Він особливо

підсилює, кан

тострює спалах радості, кохання
ео
ыы (В. Пахаренко).
Вірш «О слово у рідне, орле скутий!..» (1909)

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична.

БЭЛ!

Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження.

Віршовий розмір: ямб.
Літературознавці про вірш. У збірці «Будь мечем моїм...» О. Олесь, розвиваючи традицію Т. рлевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему

„М
И

РЕА

ол

д“

кі


рідного слова, щиро захоплюється ним і нищівно картає колонізаторів, які.
його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Вірш буквально
пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки й звертання. Красу, мелодійність і багатство української мови
О. Олесь розкриває через емоційно насичені пейзажні порівняння, метафоричні епітети (співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра). Їдея вірша
висловлена в міфологічно-біблійних символах меча, сонця, судних дощів.
Меч тут символізує войовничу грань українського слова, а отже, ісамоїнашої національної душі; сонце — миролюбну, окрилену, творчу властивості
мови. У будь-якому разі автор переконаний, що мовне, національне від-

р

.

.

.

У

..

—

д

Р

родження України обов'язково стане судними дощами для її ворогів,
..

ПО

ЧИЩЕ

Народився в с. Пісках, що на Чернігівщині, у родині дяка, помер у
м. Києві.
Поет, дійсний член Академії наук України (з 1929 р.), міністр освіти
України (1943-1948).
Найвідоміші твори: збірки поезій «Соняшні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Плуг», «Вітер з України»; поеми «Похорон друга», «Сковорода».
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...» (1911)

Літературний рід: лірика.

| М/ муо Ч Ч

Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна.

до

-

до

од
ид

Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.

Віршовий розмір: ямб.
Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет,
щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, Її
замріяність, глибоке почуття (П. Хропко).
т
ка
в

иторичні запитання й оклики, звернені до читача, ніби зближують
його з поезією. Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові й слухові образи емоційно наснажують цей ліричний вірш.

№Зо ў

м

у

< У

26

хх

Фу лб

|

Вірш «О, панно Інно...»

оз:
“ау, “у
Уху - Літературний рід: лірика.
А
вірш.
ліричний
Жанр:
й УУ
$ 5
Вид лірики: інтимна (любовна).
со
і

һм

2

РУ

< 468 | ко
МО

чо

г.

Ук

о

) С

М

(4915)

ен

А

А.
5

З

<

=.
(694) “О. ХХ

хү

ЭОМ
(2

У

Аууу

<“

ке
===
===
==
—

х=.
=


а

Ярфа-сее»р

со

РУ

д

29 рос

|

) 573

|

;

со

"То /|Кб зб

и

Весла

а 0.20

с

Ре
бе

| ОЙ

;

А

г

к

Ре

север,

=
лю
ХІ, порк
РИ.

;

; г

Ӯ

;

Ёю

о

И
А. ҳо
РА

/

рано

|

4.

Голо

ГУ. Ли

Провідний мотив: нестерпна луга
за
на зі світлим спогадом про нього.

втраченим коханням,

поєдна-

Віршовий розмір: ямб.
Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцю-

жок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній
юності Тичина романтично закохався одночасно у двох чарівних сестер

Полю та Інну -- доньок чернігівського поета Івана и
домі часто відбувалися літературні вечори, куди приходиві

Увы
цятилітній

семінарист П. Тичина. Особливо запала в серце поетові(Чоля?Але вона не
відповіла взаємністю. Ця нероздлена любов стала одним 3 найболючіших
потрясінь молодої митцевої душі. [ось через якийсь час поет, можливо, побачив на вулиці дівчину, чимось схожу на Інну. Одразу ж у серці завирували спогади, що лягли на папір у відповідних асоціативних образах. М —

сам» — відчуття внутрішньої порожнечі після розриву з коханою. Але як
пов'язати з мотивом вірша образи «вікно, сніги»? Вікно, вочевидь, асоцію-

ється з розлукою: у вікно дивляться вслід дорогій людині, що іде геть, у вікно виглядають цю людину. Сніги -- це холод на душі, смерть. Для характе-

ристики своєї закоханості Яричеий пероб лойираєто посі нааби підкреслити унікальність свого кохання, його первозданність, несхожість на будьчиє ще. Чому ж «дитинно»? Бо саме для дитини найбільш характерні наївність, щирість, захват. «Злотоцінно», тобто цінувалася ця любов вище за
будь-який скарб. Далі ліричний герой запитує себе, чи була то справжня
любов. Проте ланцюжок асоціацій швидко розгортається і манить за собою
(відповідь на це запитання буде дана лише останнім словом вірша). Пригадується атмосфера того давнього кохання, воно асоціюється з красою різнобарв'я, з тонкощами аромату квітучого лугу. А цей уже образ (кохання — квітучий луг) підказує висловити думку про неповторність і скороминущість спалаху почуття в такій інакомовній формі — «Любові усміх квітне раз — ще й тлінно». Після згасання ж спалаху любові особливо разюче

відчувається самотність, безнадія, фатальність існування, це відчуття митець увиразнює рефреном «сніги, сніги, сніги...» (В. Пахаренко).

Кито. нафт:

Теорія літератури

Алітерація -- повторення однакових або подібних за звучанням
приголосних звуків у віршовому рядку чи строфі для підсилення звуко-

вої або інтонаційної виразності й музичності:

19100 АВ

Хмари хмарять хвилі -Сумно сам я, світлий сон... (П. Тичина).

Асонанс -- повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі, що надає рядку благозвучності, підсилює музичність:
Не милуй мене шовково,

Ясно-соколово... (П. Тичина).

К зи

М

ге)

469


ео

сонні

|

УЧчиммоа- КЛО раст лу холод баб

сачу

АСМАТ

Г

хом р

Анафора — єдинопочаток; повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень:
О, я не невільник,

Т ваш беззаконник.
сонцеприхильник,
г_ вогнепоклонник (П. Тичина).
|
И
і
/
Епіфора — прийом, який полягає в повторенні однакових висловів,
слів чи звукових сполучень у кінці віршових рядків або строф із метою
посилення виразності й музичності:
Ми Дзвіночки,
Лісові Дзвіночки,

Славим день.
Ми співаєм,
звоном зустрічаєм:

День

І. Тичина).

и
А
.
Звуконастдування= використання слів, зокрема й вигуків, фонетично близьких до природних звуків:
Аяугай ходила
г.

_ ‚по квітку ось яку

охх
з

а там дерева люлі
і все отак зозулі

ку (П. Тичина).
Кларнетізм — світоглядно-естетична концепція П. Тичини,
унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора),
зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. Кларнетизм характеризують такі поняття: «кольоровий слух», «слуховий колір», аристокра-

всеєдності тощо.
фська
тичність духу, поетиїний всесвіт, філосоідея
Вірш «Пам'яті тридцяти» (1918)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська.

Провідний мотив: уславлення героїзму полеглих за незалежність
України студентів.
Віршовий розмір: хорей.
Про твір. Поет іменує загиблих київських студентів, які захищали
ітом», а російських загарбниКиїв від більшовиків,


Ср
ків —

ИСКА
>, себто братовбивцями (16 січня 1918 року полягло під

Крутами 300 студентів і козаків). Роздуми, спричинені трагедією, породжують сумний і пророчий висновок: із дороги «золотого гомону»
«зрадника рука» штовхає нас на криваву дорогу. Старовинне кладовище було знищене радянською владою в 1935 році, а на його місці
було
створено парк.

|

7 ше

|

Р

оа

ДОРОЗІ

бала,
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Р б ро є
Ссс
Ран
(1895-1964)

Народився в м. Києві в родині вченого, помер у м. Києві після тяжкої
хвороби, похований на Байковому цвинтарі.
Поет, перекладач, літературознавець, представник київської школи
неокласиків («п'ятірного грона»).
Найвідоміші твори: збірки поезій «На білих островах», «Під осінніми
зорями», «Крізь бурю існіг», «Троянди й виноград», «Голосіївська осінь».
Вірш «Молюсь 1 вірю...»
/

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.

|

(

/ 04 4 СА

дур
:2

тра є

б

гр.

кис

(Ое са.
Ос са

Провідний мотив: молодечий оптимізм, відчуття польоту.

Віршовий розмір: ямб.
Про твір: вірш сповнений молодечого оптимізму, кожен рядок
наснажений світлими тонами, ліричний герой клянеться, що буде жити,
доки дозволить йому «дух життя». Підсилюють світлі відчуття життя
пейзажні штрихи: «грає вітер», «голуби ясної вроди черкають неба береги». Анафори, риторичні звертання й оклики, інверсії, епітети — це той
арсенал художніх засобів, якими щедро наснажив поезію М. Рильський.

и).үША

_

Історія літератури

Неокласицизм виник якопозиція
до романтизму й неоромантизму
з їхньою часом надмірною емоційністю, стихійною розкутістю, порушенням законів художньої форми тощо.
Серед основних рис неокласицистичного стилю:
г використання тем, сюжетів, образів, мотивів міфології, античності,

ренесансу, класицизму;
• споглядання гармонії природи, краси витворів мистецтва;
• культ чітко унормованої, вишуканої
(сонет, рондель, тріолет,
віртуозна ритміка, різноманітні системи віршування, увага до пере|
кладів);

СОААПАДАЛА СРО рее Секс.

КЛС

еее

471


АЗК уребнзбоо

Десе
|

1)

У

Уератако

К обу
/С
д

2000-00

(1 (00
С
Ф в:

когу рс

• розміреність інтонацій, предметність, конкретність образів, стрункість і прозорість синтаксису;
• відстороненість від прозаїчних, хоч і злободенних, проблем довко-

ишньої реальності;

Е

г інколи —
®шкурейство (культ земних насолод.
В українській літературі неокласицизм започаткувала Леся Українка. Продовжили й розвинули цю традицію М. Зеров, Рильський,
М.

П. Филипович, М.

Драй-Хмара, Юрій

- І. Антонич, Є. Маланюк,

О. Теліга й інші автори. Окрему групу в межах

неокласицистичної

те-

чії
створили в 1920-х роках п'ять київських поетів і науковців - Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Юрій

"Клей, визнаним лідером цього об'єднання був Микола Зеров (київ с
ська школа неокласиків, або жп'ятірне гроно»). Неокласики радикально змінили сам тип вітчизняної поезії. Від часів романтиків і Т. Шевченка в нас переважала поезія звукового, музичного, мелодійного типу, неокласики ж започаткували поезію зорового, кольористичного,
живописного типу; доти була панівною фольклорна традиція, неокла‘сики ж відродили традицію книжну (ренесансово-барокову). Як згадуватиме пізніше М. Рильський, естетичною платформою цього кола
митців «була любов до слова, до строгої форми, до великої спадщини

світової літератури».

КоА)

Море ро,

аА

РЕ
ДААР

КЕРОКЛОГІ О.Г НОМ(г,
| МИКОЛА ЗЕРОВ Аба»

Кале»,

1412; ара, гад рий РЙ, алап Рби 2 /
Народився в А
Зінькові на Полтавщині в учительській
сім'ї; помер у Карелії (Російська Федерація).
Поет, перекладач. Лідер київської школи неокласиків («п'ятірного
грона»).

Найвідоміші твори: збірка віршів «Камена».

КА)

72

Сонет «Київ — традиція»

сс

(1923)

Літературний рід: лірика.
Жанр: сонет.
Провідний мотив: утвердження
духовності стародавнього Києва.

незнищенності

краси, культури

й

Віршовий розмір: ямб.
Літературознавці про твір: У сонеті поет змальовує образ Києва як

прадавнього могутнього державного й культурного центру України, Європи, у якому й нині продовжуються славні предковічні традиції творчості. Він згадує футуристів («аспанфути») і П. Тичину. Зверніть увагу,

47 ‚

пора
оспо
мо
чрежер ПО
сом - РОЮ
д селе
Коокл

0


митців — протилежних за світовідчуттям. Отож автор наголошує на
свободі творчості, що панувала тоді в Києві. Написаний у час національної поразки, сонет закликав земляків не впадати у відчай, а зосередитися на духовності, творчості. Ці мудрі заклики не залишилися без
відповіді, адже розквітло українське відродження 1920-х років, яке, хоч
і закінчилося трагічно, але прославило ту епоху й нашу націю у віках

(В. Пахаренко).

Руи
20лёг

ВОЛОДИМИР СОСЮРА
(1898-1965)

Народився на ст. Дебальцеве, що на Донеччині, у родині вчителя, помер
у м. Києві.
Поет.

Найвідоміші твори: роман «Третя Рота»; збірки поезій «Поезії»,
«Червона зима»; поеми «Червона зима», «Мазепа», «Розстріляне безсмертя»; вірші «Любіть Україну!», «Так ніхто не кохав».
/

Вірш «Любіть Україну!» (1944)

<;

Літературний рід: лірика.
у
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична.
Провідний мотив: щира любов до рідної України.
Віршовий розмір: амеі
ій
З історії вірша:
|
идеологических извращений в лит

З'явилася стаття «Против
ре», у якій В. Сосюру за цей

вірш засуджено як буржуазного націоналіста, адже «страшними» для
тодішніх інтернаціоналістів видалися такі рядки з вірша: «Без неї ніщо

ми, якпорохідимі»

ех

аОРАЛСО

о
ПОРОХ

0002,

Літературознавці про вірш. У цьому вірші поєдналися пристрасть
поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити
найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі...
Цей вірш став хрестоматійним, проте й досі друкується не за пер-

шою публікацією 1944 р., а за «причесаною» радянською цензурою.
Порівняймо, наприклад, різні варіанти п'ятої строфи: донедавна П
текст звучав

так: вона, тобто Україна,

«...у квітці,

в пташині,

в елек-

тровогнях...», натомість у В. Сосюри: «...у квітці й пташині, в кривеньких тинах...».

Здавалося б, зміна лише

кількох слів, але вона спотво-

рювала пафос твору, думку поета, його справжні почуття до України.
Електровогні — символ радянської влади, її здобутків, кривенькі ти-

ни — символ споконвічного селянського хліборобського краю, не зав-

лолоятудвруллі зубок
СОЪ

ое

А роли 9 сохолно

аз

і Ма
|


жди щасливого, але свого, рідного, єдиного, наділеного щедрою долею
і Божою ласкою.
Простота художніх засобів і їхня довершеність, непідробна щирість
і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загаль-

нолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрим
серцем на добро, добрі вчинки -- цим ти звеличиш і прославиш своє
ім'я, свою Україну у віках (Н. Бернадська).

у Ки з

БОГДАН-ІГОР

РАЗ:

ыы

8;

ТОНИЧ

(1909-1957)
Народився на Лемківщині в родині сільського священика, помер через хворобу, похований на Яновському цвинтарі в м. Львові.
Поет,
Найвідоміші твори: збірки поезій «Привітання життя», «Три перстені», «Книга Лева», «Зелена Євангелія», «Ротації».

а

о
с

08% ох

\У

“м

Вірш «Різдво»

Літературний рід: лірика.

7

[) .

М

р /

4

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська.

|

Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення христиЯНСЬКИХ 1 ЯЗИЧНИЦЬКИХ мотивів).

Віршовий розмір: хорей.
Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи навпаки. Він і щовзаємодоповнював дві однакоянське таїнство народження Спасителя тонко помережане язичницькими мотивами. Самё воно відбувається в українському, лемківському середовищі. І навіть волфи уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у
кресанях і принесли місяць круглий». Образ місяця, що проймає увесь
твір, — теж праукраїнський, язичницький символ Різдва, народження
нового світу. Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтимним переживання віри.

1.

474

«Київ — традиція» М. Зерова за жанром
А

ліричний вірш

Б

послання

В

романс

Г пісня

(Д\сонет


2.

У вірші «Пам'яті тридцяти» згадуються події

А

Руїни, 1663 р.

Б

Коліївщини, 1768 р.

В, скасування Запорозької Січі, 1775 р.

Г / кривавого наступу більшовиків, 1918 р.
Д

Другої світової війни в Україні, 1941 р.

3.

Вірш «Пам'яті тридцяти» розповідає про події під
А Харковом
СРойго р ДЕ Ж
Б Гадячем
В? Крутами
Одесою
Д Львовом

4.

Провідний мотив твору «Київ - традиція» — це

ноу

а

а

б оспівування краси людських стосунків
В
Г
Д

уславлення духовності старого міста
пробудження кохання у весняну пору
прощання з холодною зимою
захоплення співом гаїв навесні

5. Аспанфути й войовничі готи — образи поезії
А

«Блакитна Панна»

Г «Молюсь
і вірю...»

Б

«Любіть Україну!»

Д <«Чари ночі»

(В) «Київ — пя
р

6.

.

.

сл

в

7
Г

ес

є

7и

У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...»

П. Тичини

поєднано такі

види лірики

А
Б
В
Г

пейзажна й громадянська
філософська й інтимна
пейзажна й філософська
інтимна й філософська
інтимна й пейзажна

чн

7. Прочитайте подані рядки («Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини).
Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов'ї...
«Я твій» -- десь чують дідугани.
А солов'ї!..

475

.


В уривку наявні такі художні засоби

А

|

риторичне запитання, анафора, персоніфікація
персоніфікація, символ, анафора

с’. |
~

символ, риторичне запитання, інверсія
риторичне запитання, символ, персоніфікація
епітет, паралелізм, порівняння

8.

Провідний мотив вірша «Ви знаєте, як липа шелестить...» — це
А

замилування красою весняної ночі

Б сумз приводу нерозділеного кохання
В оспівування краси природи
(дет в природі в нічну пору
світле Й радісне почуття
весняної

9.

кохання

ночі

У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» все бачать крізь тумани
А

|
В
Г

Д

гаї

зорі
солов'ї
дідугани

очі коханої

2%

е

рум

<

о

10. У поезії «Київ — традиція» згадується
А

Рильський

Б

Вороний

Ж

В Сосюра
(Т7 Тичина
Д

|

Антонич

11. Аскольдова могила — образ поезії

А

«Любіть Україну!»

2

©

и

^

(

Б) «Пам'яті тридцяти»
«Блакитна Панна»
Г «Молюсьівірю..»
Д «Київ — традиція»

12. Вірш «Любіть Україну!» В. Сосюри 1951 р. зазнав нищівної критики
через
недосконалість форми
ү непоступливість поета перед радянською владою
4
476


АРТИСОК ДОБ 0(ОИ
(В нібито наявний у ньому буржуазний націоналізм
заздрість наближених до Сталіна поетів до таланту автора
Д

277

відсутність у ньому уславлення тодішніх вождів

13. Прочитайте подані рядки з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну
Виділене слово є
А алегорією
Б )символом

В

|

Г метонімією
Д персоніфікацією

гіперболою

14. Християнські та язичницькі мотиви переплетено у творі

А

«Блакитна Панна»

Б
В

«Молюсь і вірю...»
«Чари ночі»

Г

«О, панно Інно...»

до «Різдво»

15. Тематично спорідненими є твори
А

«Різдво» і «Молюсь і вірю...»

«Чари ночі» і «Любіть Україну!»

Д

«Арфами, арфами...» і «Блакитна Панна»
«О слово рідне! Орле скутий!..» і «Різдво»
«Ви знаєте, як липа шелестить...» і «Молюсь і вірю...»

16. Романсом є твір
А

«0, панно Інно...»

(

2

(Б) «Чари ночі»
|
«Блакитна Панна»
Е
Г «Молюсьівірю...»
Д «Ви знаєте, як липа шелестить...»

ж

17. Блавати, камеї, фрески — ці образи емоційно наснажують поезію

А «Київ — традиція»
о «Ви знаєте, як липа знанні зі
(В) «Блакитна Панна»
\
«Чари ночі»
ее
Д

зяб

«Різдво»

477


18. До громадянської лірики належить поезія

А
Б
В

«Ви знаєте, як липа шелестить...»
«Молюсь і вірю. Вітер грає...»
«Чариночі»
_ «Блакитна Панна»
Д )«Пам'яті тридцяти»

=

19 о авжнє прізвище Олександра Олеся
А Кандиба
й
Губенко
Р
В

Рудченко

Г

Тобілевич

Д

Стрілець

20. До неокласиків належить

А

Павло Тичина

|

|

"Б) Максим Рильський

Г
Д

Микола Вороний
Олександр Олесь
Богдан-Ігор Антонич

21. Установіть відповідність.
Символ
(«Любіть

Значення

Україну 1»)

1 електровогні

2 грім канонад

3

верби

А

пурпурові хмари

„А, перемога над ворогами

/Б недосяжна мрія

/ В радянська дійсність
Г українська природа

„Я індустріальні здобутки
радянської влади

22. Установіть відповідність.
Автор

1 Микола Вороний
2 Олександр Олесь
3 Павло Тичина
4 Максим Рильський

|
Назва твору

А «Молюсь і вірю.
Вітер грає...»
Б «Чари ночі»
В «Любіть Україну! СМ ам
Г «Блакитна Панна»
Д «Пам'яті тридцяти»

478

М

/М


23. Установіть відповідність.

Назва твору
«Чари ночі»

Уривок

«Блакитна Панна»
не
М
о

«Молюсь і вірю.
ЕО

4

«Різдво»

А

Прийшли лемки у крисанях
Р
У КР

і принесли місяць круглий.

Б О ні, то очі Ваші. Ш— Я ридаю. ыйт.йС й 7)
Сестра чи Ви?-- Любив...
В Ходім! Шумлять щасливі води,
І грає вітер навкруги,
І голуби ясної вроди
Черкають неба береги!
Г Весна іде назустріч вам,

ур

Весна в сей час вам рада.
Д Ось вона вже крізь блакить
майорить,
Довгождана, нездоланна...

24. Установіть відповідність.

Назва твору

«Чари ночі»
«О, панно

Мотив

б

Інно...» о

краси природи

і єдність її З мистецтвом

Бас:

Пелчила

«Молюсь 1 вірю. 1)

Б захоплення красою життя й красою

Вітер грає...»

_

«Блакитна Панна»!

В ‘нестерпна туга за втраченим

—
М
Сэ

А

А возвеличення

кохання

ОРС

Поч

коханням | |сд
Уно
Г таїнство різдвяного вечора
Д

молодечий оптимізм, відчуття

ЛИ

| фумо

есь ба. Шрефи ^/ Болат:
<
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
(1893—1933)
Справжнє ім'я — Микола Григорович Фітільов.
Народився в с. Тростянці, що на Харківщині (нині місто в Сумській
області), в учительській родині, помер у м. Харкові.
Письменник, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. («Геть
від Москви! Дайош психологічну Європу!»). Засновник ВАПЛІТЕ.

кратер «гер.

б ИИ ТЕ

|

я р, ©ДСТ

а


ЕОМ

у

ХлЮОрО МОЎ

корт

Корч

ОО

роле осхо

Найвідоміші твори: збірка прозових творів «Сині етюди» (оповідання «Мати», «Солонський яр», «Кіт у чоботях»); новела «Я (Романтика)», повість «Санаторійна зона», роман «Вальдшнепи»; памфлети «Камо грядеши?» й «Думки проти течії».

Новела «Я (Романтика)» (1924)

Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»),
його роздвоєність.
Головна ідея: фатальна невідповідність між ідеалами революції та
засобами їх досягнення; розвінчання й засудження революційного фа|

натизму.

Головні герої твору: «Я» -- главковерх «чорного трибуналу», доктор
5
С
Тагабат, дегенерат, Андрюша; мати «Я». |

Сюжет: засідання «чорного трибуналу комуни» у «фантастичному

Ж _—
палаці» (будинок розстріляного шляхтича) — ухвалення одного й того
мавдома
увечері
—
ів)
прокурор
і
в
вироку: «Розстрілять!» (без адвокаті
ти «Я» заспокоює розтерзану душу «м'ятежного сина революції» — одного дня «чорний трибунал» ухвалює вирок розстріляти черниць за антиреи^
волюційну агітацію -- серед них «Я» упізнає свою матір — щоб довест
матір.
свою
в
застрели
ч
відданість революційній справі, «Я» власнору
від
Композиція: ліричний заспів і три частини; розповідь ведеться
реал
ної
моторош
картин
і
арень
картин-м
я
поєднанн
першої особи;
Прийнято говорити про роздвоєність "
Літературознавці про твір.
Та відбувається щось
й
свідомості героя (розкололось
стверджує, що
Попович
ирослав
філосо
іще страшніше. Відомий
«чорного
голова
,
Андрюша
,
дегенерат
Тагабат,
(мати,
персонажі новели
трибуналу») — «усе це різні "кінці душі"» одного й того самого романтичного “Я”». І для такого твердження в тексті є підстави — досить зга-

дати хоч би й це: р

Кожен персонаж -- це втілення певних сил, що формують психо-

логічний світ людини, яка успадкувала первісні інстинкти й водночас
здобутки цивілізації. Дегенерат уособлює «тваринні» сили, не освітлені
ще ніякою думкою. Він нагадує каторжника, персонажа з відділу
кримінальної хроніки. Це байдужий виконавець, автомат, якому чужі

|
щонайменші порухи душі.
у якого один прим,
Тагабато
м
Боротьба відбувається між нещадни
Тагабат легко
м.
повідаче
героєм-о
та
ею
Андрюш
суд: «Розстрілять!»,

ламає волю нервового, несміливого, сентиментального Андрюші: цей
«невеселий комунар» добре усвідомлює, що «так комунари не роблять»,
«рощо це — «вакханалія», але в підсумку поспішно ставить підпис —
бо 014 140:

=

Под тд,

|

я а
{2\20 з уро н


ай ріс т, але гі
4 і т< р | рроб

доа

120

а

УД

бить свій хвостик під постановою». Тагабат —‹
чітким розрахунком, законом революційної доці
Найскладніша ділянка душі головного героя новели — та, де поєднуються кодекс чекіста і ще не втрачена людська сутність («Я — чекіст,
_але я
|
Поставлений перед неминучим вибором між синівським і революційним обов'язком, герой твору робить фатальний вибір. Власне, він уже втратив себе, став, як і Андрюша, безвольним виконавцем, «гвинтиком» і заложником системи. Убивство чекістом власної матері — Марії (ім'я-символ, утілення безмежної добротий милосердя Богоматері) — перепиняє комунарові шлях до омріяного арм яного-суенільства: другии розділ за=

С

й
3 сереж «мертвого степу
з'являється образ«мертво?
райоуяка проля
Так катастрофічно закінчилося протистояння фанатизму й ман.
му (О. Ковальчук).
Теорія літератури
Романтика вітаїзму — своєрідний прояв в українській літературі
20-х років ХХ ст. європейської літературної течії вітаїзму; літературу
активного романтизму (романтики вітаїзму) творив передусім М. Хвильовий, у ній панувала концепція повноправного життя, життєвості
українського відродження, утілювався ідеал активної, сильної, здатної
до боротьби людини.
1.

2.

Справжнє прізвище Миколи Хвильового

АУ Фітільов

Г

Губенко

Б
В

Д

Рудченко

Очерет
Лозов'ягін

\
|

|

7

Одне з головних гасел літературної дискусії 1925-1928 рр.
«У справжньому творі має бути думка, а не бездарні візерунки»

А
Б

«Письменник — не американська машинка, а твори його —

не полтавські галушки»

|

Я

В` «Прогрес мистецтва доводять факти, а не логічні доводи»
(ту «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»
Д «У суперечках народжується істина»

|

а початку новели «Я (Романтика)» М. Хвильовий подає присвяту-

ціацію твору М. Коцюбинського
8 «Тіні забутих предків»
\^

«Цвіт яблуні»
4

з

Г

«Ғаѓа тогвапа»

Д

«Маленький грішник»
00

«Іпбегте770»

„(фи Яго
2
„ ту

У;ее су //

ж

.

м

<,
24


4.,

Новела «Я (Романтика)»
А

|

Е

ЯР

має такі композиційні особливості:

ліричний вступ, три частини, розповідь від

третьої особи
Б

ліричний вступ, три частини, кульмінація
на початку твору
(бзміричний вступ, три частини, розповідь від першої

9

особи
Г

п'ять частин, кульмінація в кінці твору, опис

Д

двічастини, опис інтер'єру палацу, монологи

інтер'єру палацу

. 5А Багатство зорових і слухових образів, мінливість відчуттів і вражень
у

новелі «Я (Романтика)» М. Хвильового є ознаками твору
А романтичного
з
Б реалістичного
(1
В) імпресіоністичного
ВР“ експресіоністичного
Д сентиментального

6.

Прочитайте рядки новели «Я (Романтика)» М. Хвильового.

І тоді ж пам'ятаю —
з бору вдарив у тривогу наш
Метнувся вогонь -- раз,

|

панцерник.

— Загудів ліс.

Два —
і ще -- удар! удар!
.Напирають ворожі полки. Треба спішити. Ах, треба спішити!
Емоційно-експресивну роль у цьому уривку НЕ ВІДІГРАЄ

А

безсполучниковість
специфічне розміщення рядків
лексика іншомовного походження
своєрідна, авторська пунктуація

|
Ке

алітерація

а думку М. Рильського, «шукання Хвильового почались там, де ур«шукання...»
7
А Михайла Коцюбинського (| Р
Б Панаса Мирного
/
о]
В Івана Нечуя-Левицького

Г
Д

482

Івана Франка
Лесі Українки

ДА
Ср
| аа
0
|
|
У,

я

оу фил

(

КОА

|


8.

Прочитайте уривок із новели «Я (Романтика)» М. Хвильового.
Портьєра розвинулась, 1 в мій кабінет увійшло двоє: женщина в траурі й мужчина в пенсне...

—
-—
—

Ваша фамілія?
Зет!
Ваша фамілія?
Ггрек.

Іменами Я, Ігрек і Зет М. Хвильовий

А
Б
В

наголошує на пересічності й нікчемності цих героїв
створюєінтригу, яку має читач розгадати
замасковує справжні прізвища героїв через раніше
скоєні ними злочини
Г указує на те, що ці герої виконують другорядну роль
л)
= Усюжеті твору
показує, що жорстока
людську

9.

революційна

дійсність нівелює

індивідуальність

Кульмінацією новели «Я (Романтика)» є
А погроза розстріляти Андрюшу, якщо він

покине трибунал
суд над жінкою в траурі й чоловіком у пенсне

=

розстріл черниць
Г) розстріл чекістом своєї матері
каяття чекіста в кінці твору
10. У новелі «Я (Романтика)» передусім засуджується

А
(Б)
В
Г
Д

садизм членів «чорного трибуналу комуни»
революційний більшовицький фанатизм
невпевненість у собі в найважливіші моменти життя
революція 1917р.
вандалізм нової влади

11. Установіть відповідність.

Герой

Характеристика

«Я»
=
дегенерат

‚Ж
_Б

Андрюша
9
доктор Тагабат (Д /

НИЧЕ

МЮ
Сә
Ф
—

ойОГХ

садист, злий геній
комунар, який творить усе

супротив своєї психіки
..

.

483


В озброєний татарин, який
постійно щось наспівує
Г фанатик з роздвоєною

|
\
9

12. Установіть відповідність.

Художній засіб
1
2
3
А

Приклад

тавтологія
персоніфікація
алітерація
старослов'янізм

Тихо вмирав місяць у
пронизаному зеніті.
По щоці, памятаю, текла

темним струменем кров.
мп
р
я З тихих озер загірної комуни

р

шелестить шелест: то йде Марія.
Г Воістину моя мати -- втілений
прообраз тієї надзвичайної Марії.
Д Мати каже, що я (її м'ятежний
син) зовсім замучив себе...

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ
(1902-1954)
Народився в с. Нечаївці (раніше — хутір Майорове), що на Кіровоградщині, у селянській родині, помер у м. Києві.
Письменник, кіноредактор і кіносценарист.
Найвідоміші твори: збірки оповідань «Мамутові бивні», «Кров землі»; повість «Байгород»; романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі»,
«Вершники».

Новела «Дитинство» (1935)
(роман у новелах «Вершники»)
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: розповідь про яскравий світ дитинства Данила Чабана, майбутнього комісара, у дореволюційному селі південного степу.

484


«/ аб
Р РАСА

кие ерер. Дорон
№ 62

^_ “66

(6.0/6

А

Головні ідеї: розкриття першовитоків входження людини у великий,
прекрасний, але жорстокий світ; оспівування нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь і духовної пам'яті.
Герої: Данилко, прадід Данило, батько Ригор, мати Ригориха.

Сюжет. Твір починається з опису Перекопської рівнини -- широкого степу на півдні України. Далі, познайомившись із маленьким Данил-

кою, читач спостерігає за факторами, які впливали на його формування:
заклопотана мати-господиня, п'яничка батько, який умів чудово співати, мудрий прадід Данило, котрий знав усе - і коли краще риба ловиться, і коли бджоли більше меду кладуть, і яку користь кожна квітка дає,
і багато іншого. Новела закінчується мандрівкою старого з правнуком
до моря, під час якої маленький хлопчик дізнається про могутність народу, історію своїх предків. Кульмінаційним моментом стає несподівана смерть прадіда, який в останню мить повачає хлопчика: «Топчи землю, синок». Маленький Данилко озирається навколо, уперше відчуває
себе самотнім і біжить сонячним степом.
Літературознавці про твір: Новелу пронизано наскрізним життєствердним пафосом. Усі події відбуваються на тлі детально описаного
степу. Ці описи непомітно оповиті якимсь сакральним (священним)
змістом, уособленням якогось вищого, уселюдського сенсу: «Той дикий

степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни й вигорати на літо, мокнути восени й замерзати на зиму». У новелі загальна картина складається з
кількох окремих епізодів, кадрів, хоча й переплетених між собою: відчуття, емоції, а також дії малого Данилка, повчання прадіда, його запо-

віт онукові й раптова смерть. Вони пов'язані авторським поглядом, наскрізною

ідеєю

-- про нетлінну

вартість

національних

основ

буття,

спадковість поколінь, духовну пам'ять. У долях Данилка й старого Данила автор також утілює поетичну ідею про сутність життя, його вічність і водночас швидкоплинність, просту мудрість народу: людина
щаслива вже тим, що живе на цій землі, може сприймати красу довколишнього світу. Звернімо увагу: життя прадіда закінчується саме в той
момент, коли він, нахилившись до квітки, зрозумів для себе щось дуже
важливе... Уже напівпритомним, він заповідає нащадкові: «Топчи землю, синок». Тобто живи, ходи по землі, як я ходив, — чесно, упевнено,
сміливо, не забувай пісень, яких тебе вчили, будь завжди з людьми, радій

весні, зеленій траві, усьому живому. Символічно, що малий Данилко мовби переймає естафету в прадіда Данила, а з ним і силу для життя в тому
світі. Письменник наголошує, що поняття роду для українців може мати
лише безперервний сенс, неминучу ланцюгову пов'язаність одне з одним -- як усе в природі, у цьому південному степу. Малий Данилко показаний органічною часточкою свого великого народу, носієм його моралі,
звичаїв, традицій, а також частиною «завзятого й непосидющого» роду

485

А


турбаїв. Власне, живописна,

майже ідилічна картина українського села

постає крізь призму дитячого світовідчуття маленького героя (Р. Мовчан).

Теорія літератури
За жанром «Вершники» Ю. Яновського - роман у новелах. Твір
складається з восьми новел («Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Лист у вічність» та ін.), пов'язаних не стільки тематично,

сюжетом,

окремих

скільки

героїв історичну

ідейно:

показати

необхідність

через

будови.
1.

За жанром «Вершники» Ю. Яновського - роман

А
Б
В

епопея
увіршах
хроніка

Г уновелах

3.

Д

сповідь

А
Б
В
Г

Джарилгацьку затоку
перекопську рівнину
Мелітопольщину
Золотоношу
Крим

«Господарем степових звичаїв» у творі названо
Данилка

батька Ригора
матір Ригориху
прадіда Данила
Миколая Весняного
>

композиції новели «Дитинство» НЕМАЄ
уривків із народних пісень

розповіді від треьої особи
авторських відступів

екскурсів у майбутнє
р»
ЗУМ»
+
< степових пейзажів

486

внутрішній

перетворення

земної

світ

світо-


5.

Прочитайте речення.
Данилко все прислухається, чи не хрусне ота середа-хрестці, коли
піст ламається надвоє, і хрусту щось не чути...
В уривку використано
епітет
інверсію
алітерацію

персоніфікацію
риторичне питання
шщпеть

6.

Із травою, що нахиталася за день у новелі порівняно
Данилка

батька Ригора
матір Ригориху
прадіда Данила
Грицька Нечосу
пев

7.

Доказом завзятості, непосидючості й волелюбності свого роду стала

розповідь прадіда Данила про

предків-турбаїв
пошуки цілющих трав

топтання голубого рясту
героїв гайдамацької пісні
любов
Інтер до рідної природи
8. Народних звичаїв і любові до природи Данилко найбільше навчився
від
матері

батька
сестри
прадіда
учителів
ням
9.

Символом наступност! й неперервност! роду в новел! е

несподівана смерть прадіда Данила

розповідь про Миколая Весняного

розмова з рибалками біля моря
розповідь про Страшний суд
читання прадідом Псалтиря
нм

487


10. Останніми словами прадіда Данила були
А «топчи землю, синок»
Б «землі в пана, як сказу»

В
Г
Д

|

«ходімо натщесерце пракорінь шукати». «рід наш... ходитиме, доки й ноги не відпадуть»
«Як прийде Страшний суд до нас — треба помирати»

11. Установіть відповідність.

Герой твору

.._..

1 Данилко
2 батько Ригор

Характеристика

А дуже гарно сшвае
Б допитливо пізнає природу

З

мати Ригориха

4

прадід Данило

В

роздає пироги й голосить

Г

знається на народних
прикметах
Д обмальовує хати цяточками й
рожами

12. Установіть відповідність.

Подія
1 смерть прадіда Данила
2 переживання самотності і втеча
від померлого прадіда
З розповідь про перекопську
рівнину й маленького Данилка
А похід Данилка з прадідом

Сюжетний елемент
А експозиція
Б зав'язка
В розвиток дії
ТГ кульмінація
Д розв'язка

на південь

ВАЛЕР'ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ
(1901-1937)
Народився в с. Чаплі під Катеринославом (нині околиця м. Дніпропетровська) у заможній родині, помер на Соловках.
Письменник, перекладач, представник «розстріляного відродження».
Найвідоміші твори: романи «Місто», «Невеличка драма», повість
«Остап Шаптала», оповідання «Історія пані Ївги».

488


єп

ребоваоу

кт.

робо

уро

бога

и

СР,

ПОЛОК ЗА

РСе Сео

АРК

срезе

ан

спе ресс

44 со, укр 47

ГАС

<

Роман «Місто» (1927)

Літературний рід: епос.
Жанр: урбаністичний роман.
Тема: підкорення людиною міста:
Головна ідея: розкриття характеру людини, яка підкорює місто.

Головні герої: Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Васи-

Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло
і син ий
лівна (її чоловік Гнід

Світозаров, Вигорський.
Сюжет
І частина. Степан Радченко разом з односельцями Надійкою і ЛевСтепан оселився На Подісталися Дніпром до Києва на на вчанн
Спочатку він жив у СТО- |
іорі дядькового знайомого крамаря
їв черствий хліб із
а-дбшках,
сг
коровами,
з
лярній майстерні поряд
салом. Степан пішов до інституту, але треба було ще пройти приймальну комісію, намагався влаштуватися на роботу, проте його ніхто ніде не:
чекав, незважаючи на заслуги перед революцією. Він навідався до Лев-

ка, потім до Надійки, яка все більше йому подобалася. І ось нарешті

Радченко склав іспити - і став студентом. Господар Гнідий запропонував Степанові перебратися жити в будинок, на кухню, але за це він має
допомагати по господарству. У Надійки на квартирі збиралося това-

риство. Один з юнаків запропонував відвідати літературну вечірку.
Степан із заздрістю слухав майстерне читання творів молодих 1 вже відомих

письменників,

а також. оплески, якими

обдаровувала

митців

вдячна аудиторія. Радченко вирішив написати оповідання про свою
бритву, якою як полонений повстанець викупився у черкеса з денікін-

ського полону, а потім повернув її собі, бо того солдата було вбито.
«Долю своєї бритви він підніс до історії громадянської війни, зробив її

символом виборюваної влади». Підписав свій твір більш благородним

Він поніс оповідання відомому літературно«Стефаненко».
Радч
ім'ям
му критику Світозарову, але той навіть не захотів з ним розмовляти.

Знищений і принижений, він пішов до Надійки. Гуляючи в парку, він

грубо схопив її в обійми й стиснув так сильно, що дівчина розплакала-

са Степан сказав що йде від ноїназайжди Уночі до Степана почала
приходити дружина Гнідого, Тамара Василівна. Коли її син Максим

дізнався про таємні нічні зустрічі матері з квартирантом, то вчинив бій-

ку зі Степаном і покинув дім. Радченко мав успіхи в навчанні. Профе-

сор, який приймав іспит з української мови, був здивований глибокими знаннями хлопця, а коли дізнався про те, що він живе в матеріаль-

ній скруті, порадив читати лекції зукраїнської мови за жд

в
держслужбовців. Так тепан і зробив. Заробивши грошей, хлопе
Стекурсах
На
Бориса.
знайомого
кімнати
пив новий одяг і переїхав до

пан познайомився з поетом Вигорським, якого слухав на літвечірці, во-

ни потоваришували.

|

Е

З

"вам

257 нея Рмоє «т 2 д
АЕА

Уе

с

аа фо

и


> М хро

ХЛ. А.

одоб дарчу
ора

соор

колек

мов. 2000 о

та
> бе
рістоо
ея рі Отг
иа.р

Й аз
Зоська СТУ фе
—>Е

П частина. Хоч Степані позбувся злиднів, проте й далі жив скромно. Його твори почали друкувати в ж
хлопець був на десятому
небі. Він познайомився з городянко
и

ністю й невгамовністю. Він дарує їй цукерки Й квіти, водить дотеатру й «кіно, Радченко відвідує редакцію журналу, бере участь у літературних
дискусіях. Покидає університет і більше читає лекцій української на
курсах. Приходить звістка, що збірку оповідань Степана опублікують
і йому належит
ати гонорар у 350 карбованців. Якось хлопець
зустрів земляка
Бориса,той розповів йому, що одружується. Радченко
за описом упізнав
Надійку, і йому стало прикро: «Гидким злочином уяв-

-лялося йому обернути блакитнооку Надійку в кухова
цю, в охоронця пісного

-

добробуту, молодого міщанина». Вийшла друком

ка оповідань Стефана Радченка. Згодом його обирають на посаду
секретаря журналу — і він з головою поринає в роботу. Степанові захотілося затишнішої ква
аче його доходи це дозволяли. Коли
Радченка обрали д культкомісії місцевкому) йому все важче стало знаходити час для зустрічей із Зоською.
Літературознавці про твір. У романі світовий мотив підкорення
людиною міста як об'єктивний шлях людської цивілізації на українському матеріалі моделювався модерністично — не в соціальній, а в психолого-філософській площині. Тому в центрі цієї моделі -- переконливий, психологічно достовірно розкритий характер українського Растіньяка! — Степана Радченка, який проходить типовий шлях сходження
по соціальній, тобто кар'єрній драбині.
"Цю художню модель вибудовано з використанням іісторичної ситуації
1920-х років, коли в споконвічно «селянській» Україні почали активно
розвиватися міста й тисячі подібних Степанів, Левків, Надійок із занедбаного українського села потягнулися до міської культури, цивілізації,
тобто добровільно й цілеспрямовано ступили на шлях поступу й пошуку.
Отже,

прагнення

завоювати

місто,

стати

його

невід'ємною

част-

кою. - чи є шлях справжнього прогресу? Залишаючи це підтекстове запитання відкритим, В. Підмогильний у своєму романі заперечує безоглядну романтизацію «життя під стріхами» так само, як і романтизацію
міського життя. Він намагався художньо дослідити цей специфічний
шлях людського поступу, руху вперед, щоб, за його ж словами, наблизити «місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній». Годі
це означало «європеїзувати», тобто модернізувати психіку споглядальної, інертної, терплячої української людини, показати їй шлях активної
дії, «роблення» себе відповідно до нових буттєвих обставин, ів такий
спосіб «уписування» себе в нове життя.
1 Растіньяк — головний герой «Батька Горіо» О. де Бальзака.

490


се

зале Се
МО

АОС

б делся? з, сбүлс]
сто

СО

сола,

27. скор, д стеу и

Жінки в романі (маргінальна Надійка; старіюча «мусінька» -- Тамара Василівна; романтично екзальтована Зоська; жінка-загадка Рита),
яких зустрічає Степан, -- суб'єкти саме міської культури. Тому стосунки з кожною — це окрема модель поведінки Степана на певних відрізках

його духовної еволюції, його входження в цю міську культуру.

Благародні наміри вели хлопця до Києва: вивчитися й повернутися
назад.

евдовзі вони змінилися. Радченко зрозумів,
що, навпаки,

саме вій може влити в місто «свіжу кров села, що змінить його вигляд і істоту», тобто тепер він прагне завоювати місто, стати його повноправною частиною.

То хто ж він — новітній український Расттьяк Степан Радченко:
прагматичний егоїст, настирливий кар'єрист, «завойовник» міста чи його «жертва»? Розвиток подій аж ніяк не провокує однозначну відповідь.
Навряд чи й сам автор шукав її. Звернемося до епіграфів твору, зокрема
взятого з «Таїс» А. Франса: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» Найголовніше, як пише Г. Костюк, автор «за багатством суспільних подій свого часу... не загубив —
людини. Він бачив її, розу-

мів і творив її образ в усій суспільній, психологічній і біологічній склад-

ності. Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але в той же
час був свідомий всіх її слабкостей».
Одна з найпоширеніших слабкостей чоловіка — його ставлення до
жінки. Тому в романі саме жінки стають своєрідними каталізаторами прояву характеру головного персонажа, найприкметнішого в ньому. Тим самим використання поширеного мандрівного сюжету допомогла автору в
образі Степана Радченка психологічно проникливо розкрити маргінальний тип української людини, що опинилася на межі села й міста, що має у
своїй душі непереборний конфлікт між своїм первісним, природним єством селянина і потребами, зовнішніми спонуками нового, міського життя.

Згадаймо, як подібно дві найтиповіші представниці села й міста (Надійка і Зоська) сприймає Степан і так само подібно їх покидає. Надійка вабить його доти, поки він відчуває внутрішню причетність до рідного села.
Міська прагматичність іпрактичність, рішучість і необхідність захищатися змушують Степана натягнути маску, бо всякий зв'язок із селом міг ви- крити його підсвідому ворожість до міста. Надійка — атрибут сільської
ментальності (щирість, довірливість, мрійливість -- риси її характеру), тому вона «враз стала його кошмаром» і залишилася в минулому. Наступна

жінка — старіюча «мусінька» додала С тепанові впевненості, досвідченості
й стала черговою сходинкою, яка повела далі на шляху завоювання міста.
Однак специфічну міську культуру втілила Зоська, нерозквітла дівчинка-

жінка, пересічна корінна городянка, яка найміцніше прив'язала хлопця до
себе. Саме «при ній» Степан кинувся багато читати, надолужуючи згая-

ний час, відвідувати музеї й театри, виставки й лекції, особливо посилено

Ро убор

ола осо

РОО

ре,

491


А оосу

пор

ОИ

Ока

Оору,

на

мона

а.

САИ

„АК ЧУДО

бо рало

працювати, виробив стійкий ритм своїх виробничих буднів — саме із Зоською він поступово перетворювався на міщанина. Закономірно, що, ставши
ним, швидко знудився, відчув потребу рухатися далі. А Зоська в його уяві
поставала «маленькою блідою постаттю, похилою й скорботною, як придо-

ожня жебрачка», тому лише заважала йому.
Уже з першого свого знайомства з містом Степан відчув штучність,
неприродність усіх життєвих процесів, що тут відбуваються. Надалі цю
щтучність, маскувальність, вимушену фальшивість поведінки багатьох

_ тородян Степан відчуватиме постійно. Він згадуватиме село, відчуватиме

_ його в собі вже як атрибут свого минулого життя. Все частіше відчуватиме свою самотність у місті, хоч матиме добру роботу, квартиру, гроші, славу. Кожна нова його жінка -- це не лише сходинка в здоланні міста. Укра1нський Растіньяк хапається за жінок, рятуючись від своєї фатальної самотності в чужому для себе середовищі, що ніколи не стане своїм, рідним.
Відтоді його постійно мучитиме ця внутрішня роздвоєність душі:
продовжувати рухатися кудись уперед і не мати сили відродити в собі
первісне єство. Недарма він несподівано згадає чисту й світлу Надійку,
потягнеться до неї, наче до недосяжного марева — автор «улаштує» їм
зустріч, якою підкреслить цю глибоку прірву в душі головного героя.
Місто не дало Степанові найголовнішого -душев
комфорту.

Ближче
до фіналу Степан знову зустрічається
ньою надією), знову сколихнеться

«РитоюМяк остан-

в ньому «радість знайдення»,

він

навіть сяде писати «повість про людей». Але Рита -- фальшива й тимчасова, як і все тут, у місті.
Він збіг
на свій шостий поверх (алегорія_

вершинтомтатячовища вйого каррі) розчинив вікно в «темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу...». Але ми вже не віримо, що
Степан -- щасливий переможець, думаємо про скороминущість його
радості. Надто багато разів йому марився рідний степ, особливо в миті неспокою, коли місто тисло на нього своїми законами, вимогами й
спокусами. Та внутрішня роздвоєність буде присутньою в ньому тепер
завжди. Хоча лише уважно придивившися, можна побачити його самотність і розгубленість, відчути хибність від почуття самовдоволеного завойовника. Звернемо увагу на такі характеристики: «
1
С
н свою кімнату встатковував, то чужішою вона йомі була», <ве-__
чори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності ,
гніт
1020».
Останній штрих у романі — натяк на його сюжетну відкритість.
Тому можна повірити лише в короткочасність перемоги Степана над
містом. Герой Підмогильного проходить шлях лише зовнішнього поступу, тому це рух у нікуди. І прозаїк це показує. До того ж ставлячи в
центр свого роману маргінальний характер, досліджуючи його соціальну природу психологічно, автор не робить оціночних акцентів, змушує

читача думати самому (Р. Мовчан).

ОО
/У.

мо рало

и лебу СТЬ

дО

русс бееско


сое

Ссора

сіламала.

ото.

ораг

око т

„2 9
1.

За жанром роман «Місто»

\
и}

історичний
фантастичний

А
Б

Ф ДР 20 >
С
р
а Ср 7 4 6 Я51да»
/

с
=

фә пригодницький

Д

=

урбаністичний
сощально-побутовий.

|

ео’ ;

“М.

2.

3.

Вислів Як можна бути вільним р Ек іте, к

А

реплікою Степана

Б
В

авторським відступом
думкою Вигорського

ЁЎ епіграфом до роману
Д

аргументом Максима

Жінки в житті Степана Радченка з'являлися в такій послідовності

А

Зоська — Рита — «мусінька» — Надійка

Рита — Надійка — Зоська — «мусінька»
Надійка — «мусінька» — Зоська — Рита
Г «мусінька» — Зоська — Рита — Надійка
Д Надійка — Зоська — «мусінька» — Рита
4.

Б
В

Зоськи
Рити

7.

Г

повії

Д

«мусіньки»

|

ДГ

Фальшивість і тимчасовість утілено в образі 4
А Надійки
Б
Зоськи
(В2Рити

6.

——
№

Сільську ментальність утілено в образі

(А? Надійки

5.

\
|

Г
Д

повії
«мусіньки»

а

|

Непередбачуваноюй екзальтованою зображено
Надійку
Г повію
Б) Зоську
Д «мусіньку»
В Риту
«Божественним»
М

Степана Радченка любила називати

ан

Рита

2

С 2
Р

У
СҮХ

|
адійка .
Бу/Зоська
В

А

ү

й

А2

повія
«мусінька»

493

о


и

гало
8.

сӯ О

Фось К

/

Перше оповідання Степан Радченко написав про
кохання

2) бритву
Г

Д

Київ
людей

Надійку

9.

Прочитайте рядки.
Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами,
пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном
людської хвилі раптом урвали його |Степана. — Прим. авт.) заглибленість.
основі опису нічного міста лежить художній засіб
А; персоніфікація
Г метонімія

В

алегорія
інверсія

Д синекдоха

«ре
ча

М

10. НЕ є композиційною особливістю роману «Місто»

В
Г

поділ на дві частини
наявність двох епіграфів
розповідь від першої особи
наявність міських пейзажів

Д

авторські відступи

Д

С.

11. Установіть відповідність.
Героїня твору

1
2

Надійка
Тамара

Василівна
З Зоська
А

Рита

ОД Зовнішня (внутрішня) характеристика

пу але на зріст -- йому якраз під пахви, худеньке,
в плескуватому капелюшкові... Вона зиркнула сто-

ю

лоба на юнака, руку свою прибрала й і
далі своїм чітким, майже військовим кроком. ЗЕВС

Б Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними -- чорного: волосся, очі, сукня, лако-

вані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і пле-

ча та панчохи, і це просте поєднання надавадо її
постаті гордого чару... ОХ З
...Тихе дівчдхвигнане з селаи
багатосімей ної родини...

романтична

494

Вона була щира й беззахисна, трохи


у

/

Г <

ДС РУ, 5 ГУ ГАЛА
бра

|

Г Довгі рукава її сірої буки були миліші йому за голі
руки інших... Черевики її були округлі й на помірних

каблуках, і коліна не випинались раз у раз із-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі.
У неї була товста, округла спина -- роздобріла на
довільних харчах! В її умінні любити не було нічого
штучного, хоч слово «любов» було її найулюблені-

неказала,
шим жартом... ніколи ні про що серйозно
ніколи не турбувала його своєю душею...
ГА,море -

12. Установіть відповідність.
Сюжетний

подія

елемент

1 експозиція

А самогубство Зоськи

2

Б

зав'язка

оренда дорогої квартири

З кульмінація

В опис нічного Києва

А

Г приїзд Степана до Києва
Д поселення Степана
в Гнідих

розв'язка

ОСТАП ВИШНЯ

(1889-1956)
Справжнє ім'я -- Павло Михайлович Губенко.
Народився на хуторі Чечва, що на Полтавщині, помер у м. Києві.
Письменник-гуморист, засновник жанру усмішка в українській літературі.
Найвідоміші твори: збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі
усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки закордонні»,
«Мисливські усмішки»; гумореска «Моя автобіографія».

Гумореска «Моя автобіографія» (1927)

Літературний рід: епос.
Жанр: тумореска.
Тема: розповідь про батьків, навчання
письменника.

й формування

світогляду

495


Головна ідея: у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця.
Композиція: гумореска складається з трьох розділів: у вступному
етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків і витівки дитинства; у другому'й третьому розділіз тим самим, що і в першому, відтінком добродушного сміху розповідається про навчання й
формування світогляду майбутнього майстра слова.
Літературознавці про твір. З перших рядків твору вражає іронія й непідробна щирість, безпосередність оповіді про самого себе.
Ось з яким витонченим гумором, але з неприхованою любов'ю він

пише про своїх батьків: «А

взагалі батьки були нічого собі люди. Під-

-ходящі. Задаадцять чотири роки спільного ошого жалю яктес

Е

С

ооаа

асоро

СО п

вони молитись Милосердному». У такому ж іронічному дусі розмірковує автор над важливими в житті кожного митця моментами: що
впливало на його світогляд, які були перші вчителі, як виховували

батьки, як формувалася його
лося здобути.

класова свідомістьсуяку освіту вда-

На своє попереднє життя він оглядається з позиції теперішнього до-

свіду — відомого гумориста, популярного й авторитетного серед читаючої
публіки й своїх колег. До того ж обмежує себе лише 1921 р., який був своєрідним письменницьким стартом для нього, -- «почав працювати в газеті "Вісті" перекладачем», спробував писати фейлетони, вибрав псевдонім.
Звернімо увагу: нічого такого особливого в житті автора ніби й не
відбулося, але його автобіографія читається з неослабним інтересом.
Чому? Цей текст притягує не подіями, а гумором і особливістю вислову. У цьому переконуємося в кожному абзаці. Ось як автор згадує
свій вступ до військово-фельдшерської школи: «Поїхали ми до Києва.
У Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокзалу через увесь КиЗв аж до Святої Лаври, де ми з матір'ю зупинились. Поприкладався до.
всі
ей, 00 всіх чудотворних ікон, до вах мироточивих голів 1 іспи"ти склав». Перед очима постає досить колоритна картина: сама подія,

"ради якої вона описана, мовби десь на другому плані, мовби нічого й
не важить. Акцент на «роззявленому» роті й прикладанні до релігійНИХ СВЯТИНЬ.
Життя письменника воскресає тут у всій наготі тодішніх буттєвих
реалій простого селянського побуту. Хай там як, але Остап Вишня.

‚ОЛА.
ца. мянг злезміюйни гуноромі. Уважаіше списує
людей, котрі змалку були поруч із ним, майстерно вплітає у свою опо-

відь діалоги, невеликі жанрові сценки, якими створюється враження
більшої переконливості, відчуття присутності в минулому часі. Після
прочитання такої автобіографії хочеться неодмінно поцікавитися і тво-

рами автора (Р. Мовчан).

496


р Ск А
Усмішка «Сом» (1953)

Літературний рід: епос.
Жанр: усмішка.
Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг
з'їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

Головна ідея: виховання любові до природи.

==

|

Композиція: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами

цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля
ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома,
який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.
Літературознавці про твір. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі - явище унікальне. У них спостерігаємо
оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики. Ці пейзажі досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна
уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою.
Усмішка «Сом» починається із запрошення побувати «на річці на
Осколі»; ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач пе-рейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу — своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова мальовничого пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм
посилюється змалюванням появи на річковому плесі сім'ї чирят: матері й «манісіньких чиряточок», а далі — «качка-крижень з криженятами», легесенькі «болотяні курочки». Усе тут рухається, міниться барвами, звуками, з-поміж яких пробиваються дівочі «різні чудові пісні».
Створюється враження від великого живого рухливого організму,
яким є природа, і в якому все взаємопов'язане, а людина - її невід'ємна частка.
Від лагідних описів оповідач плавно переходить до перестороги
небезпеки (вустами діда Панька) — наприклад, про «велику ковбаню», у яку може і «дзвіниця пірнути». Далі дід розповідає якусь неймовірну історію, яка відбулася «ще за панів» з величезним сомом,
який проковтнув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера». Ця історія змінюється наступною, знову про сома, її розповідає

вже «дуже заядлий і дуже справедливий рибалка», й акценти тут
інакші — про те, який сом сильний і могутній. Нарешті, картина остання, завершальна, - у цій історії образ сома цілком реалістичний,
приземлений -- на перший погляд, вона нагадує своєрідну інструкцію

з риболовлі сомів. Мабуть, нею можна було б і скористатися, якби не
наявний тут відвертий гумор, насмішка з довірливого читача, знову

497


, Бокориваро

молаучеч рин
гіперболізація

Ч

бу свято

@

посо

образів і прикметні

фантастичні

Н

Ато ) 9

деталі

(наприклад,

у череві сома може виявитися копчена ковбаса, варений рак і пара
«цілісіньких шпротів»). Як бачимо, у цій усмішці акварельний український краєвид змінюється майстерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій.
І скрізь є «всюдисущий автор» — усміхнений, іронічний, проникли-

"вий. ВН кидає одну-дві деталі Ймовби спостерігає реакато читача ——
Є його щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї, відчуття казки з дитинства, святковості. Так в Остапа
Вишні гумористичний жанр усмішки справді більше нагадує «дірич-

. ну поезію в прозі» (Р. Мовчан).
—_

ы.

Е

ПЕ

Теорія літератури
Гумореска — невеликий художній твір, у якому події та люди зо-

бражені в жартівливому тоні.

|

|

|

|

Усмішка -- різновид фейлетону й гуморески, уведений в українську
літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки полягає в
поєднанні побутових замальовок і жанрових сценок із частими автор- |
ськими відступами, їй властиві дотепніст
ІЗМ:
з
еилетон -- невеликий художньо-публіцистичний твір у періодич-

д

‚ному виданні, у якому злободенні події зображені сатиричн
або гумо-.
о
у ристично.
РН
|

А ореск

Челчановареа Алон
1.

Справжнє прізвище Остапа Вишні
А Фітільов
„Б Рудченко
‚ Губенко

Д
2.

Лозов'ягін
Очерет

М
$

В усмішці як літературному жанрі поєднано риси

А

гуморески і байки

Б

фейлетону
і казки
анекдоту і новели
Г / гуморески
і фейлетону
повісті й гуморески

З.

[5

\

„До жанрових ознак усмішки належать

|
|

во

А) поєднання побутових замальовок, жанрових
ськими відступами, лаконізм, дотепність

25 МОХОМАКО,

сценок

з автор-


Б

яскраво виражена мораль, зображення великого проміжку часу,
висміювання вад суспільства

В

динамічний

Г

ний ліричний струмінь, пейзажі
наявність кількох сюжетних ліній, авторські відступи, дотепність, лаконізм, елементи фантастичного

Д

невеликий обсяг, дотепність, наявність конфлікту, детальне зма-

сюжет, несподівана розв'язка, психологізм, потуж-

лювання характеру героя в його розвитку

4.

Головна тема «Мисливських усмішок» Остапа Вишні - зображення

безтурботного життя мисливців
Б
В

Д

5.

краси рідної природи й любові до неї
наслідків від перебування людини на природі
сміливих і захоплених своєю справою мисливців
беззахисної перед людиною природи

У назві гуморески

А
Б
В

епітет
алегорію
інверсію

«Моя автобіографія» використано

Г;

тавтологію

Д

фразеологізм

он

ТО

6. /Велику ковбаню В річці герой-оповідач («Сом») вимірює
обакою
|
Б великим сомом
У
\
т) паровим катером
|
Д

7.

8.

|

дзвіницею з хрестом
гімалайським ведмедем

Події в усмішці «Сом» відбуваються на

А

Дністер

Б

Дунай

В

Черемош

річці

Буг

Д Оскіл

и

к

Д

И

\

Найсильніше враження в дитинстві на Остапа Вишню справив твір
«Катехізис» Філарета
«Оракул» Соломона
В «Руський паломник»
«Сон (Мені тринадцятий минало...)» Т. Шевченка
«Записки охотника» І. Тургенєва
Л

хоро

499


9.

Головною темою «Моєї автобіографії» є розповідь про

А
|

політичну ситуацію в радянській Україні
=

громадянську активність автора
В ) формування світогляду письменника
«темні» сторінки дитинства митця
Д літературні уподобання гумориста

10. У «Моїй автобіографії» Остап Вишня порушив усі названі проблеми,
ОКРІМ

А

формування митця

Б

пошани до старших
поваги до вчителів
екології довколишнього світу
відповідальності за свою працю

Г
//

М

11. Установіть відповідність.

Розділ

Зміст (усмішка «Сом»)

1 перший
2

А застереження діда Панька бути обережним біля

другий

З третій
4

глибокої ковбані, адже в ній живе великий сом,

—

який зів панського собаку || |

четвертий

Б розповідь про те, чим живляться соми, і нен

9

дації, як іх ловити

В

Г

ПРА

"|

«З

запрошення побувати «на річці на Осколі» й на-

солодитися мальовничими пейзажами
історія навчання Остапа Вишні в Зіньківській

двокласній школі

ФАСТІВ ‚ Д розповідь «заядлого й справедливого рибалки»
АГАТ
А
про те, як сом тягав за собою моторного човна
дара

чинні

12. Установіть відповідність.

Художній засіб
1
2
З

гіпербола
оксиморон
інверсія

Приклад
А. Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання.
Б — Спішу, щоб на вечірню зорьку спізнитись! —

4 порівняння

і галопом далі.
В

..Дикі качки водяться... по річках-колисках
смарагдової Батьківщини нашої...

Е
500

! Кабере РР

‹

у


Г ...Селезень каменем падає в воду, — прекрасний, як казка, у своєму весняному вбранні...
Д Та
одного набою торік по двадцять чотири качки били.
70/20: Й сеЗИ
|

„00022025 фо
і

ос
а й |
С.
0 жа
рес.
в

а. „Аза вэ

ОЛА КУЛІШ пато. «Або.
«бу аб
2рьсо
рез 1937
9
оОроо зок

Народився в я
с. чашнии, що на Херсонщині, у селянській родині,
помер у Карелії (Російська Федерація).
Драматург, представник «розстріляного відродження».
Найвідоміші твори: п'єси «97», «Народний Малахій», «Патетична
соната»,
«Маклена
тена расар, «Мина т.
|

У

ес А РР

а) е6

едія «Мина Мазайло» (1929)
Літературний рід: драма. ||
Жанр: сатирична комедія.
Тема: зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки ХХ ст.
Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й

зверхності.

И

З

Головні дійові особи: родина Мазайла -- Мина Мазайло, його діти Рина
й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.
Сюжет: харківський службовець «Л онвуйлля» Мина Мазайло (колишній українець) у своєму прізвищі вбаз
причину своїх життє-

вих і службових
тому й вирішив змінити його на «більш благородне» — російське(Мазєнін,) Мина наймає вчительку «правильних проізношетній», яка вчить
амотно говорити «по-руському». Син головного героя, навпаки, прихильник української мови і взагалі всього українського.
Мина від цього страждає. Не підтримує позиції Мини й національно свідо-

мий дядько Тарас, який дужехожий
на запорожцяЗНа боці Мини — дру-

жина, дочка Рина й терміново викликана телеграмою родичка з Курська
тьотя Мотя. Кульмінаційни
ге
вільнення Мини Мазайла- Мазєніна з посади з
ематичний опір українізації;
Літературознавці про твір. Питання мови;
, Ставлення до
неї персонажів, узято за основу конфлікту, що розгортається в комедії у
формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні
сюжетні лінії (Мина
Мокій, Уля--Мокій, тьотя Мотя--дядько Тарас та
ін.). Вдало дібрані мовні засоби допомагають авторові яскравіше індивідуалізувати характери комедійних персонажів, виявити малоросійську
меншовартість і духовну порожнечу українського міщанства.

х 201


Секеко
ДО

У

КРС

РОН

СЛОНА

дерби
орон

ро) тъ

(а

200 0ОрОе часв —

се

Незважаючи на певну однобічність при змалюванні драматичних
характерів і помітну авторську налаштованість на відповідну ідею, об-

рази комедії «Мина Мазайло» відображали правду життя, те типове й
суттєве, що характеризувало тогочасне суспільство. Наприклад, національний
‚Як домінуюча риса характеру частини персонажів,
розкриває ї становить суть малоросійства, є підгрунтям ідей великодержавного шовінізму.
|
|
Характери комедії виписані майстерно, поведінка героїв, їхні репліки
психологічно вмотивовані. Головна постать у творі -- Мина Мазайло, який

уособлює духовну порожнечу й малоросійську меншовартість мішан. Його
намір зректися свого прізвища породжує низку сюжетних колізій.

Мина цурається свого українського прізвища, мови, культури; готовий убити рідного сина, щоб той не завадив здійснити задумане:
«Заставлю! Виб'ю з голови дур український! А як ні — то через труп
-нерестутмо. Через тт.» ИЗ його думку, українізація принижуе—

=——

г робить з ньогодругосортну
людину: «Серцем передчуваю, що

українізація —
і не давати

9

мені ходу на вищі посади». Досить влучн характеристику Мині дав син
Мокій, у назвавши його «валуєвським асистен том».
\
|
Чи не найколоритніша постать у творі
отрона Розторгуєвах .
3 _з Курська... Уже перша її репліка викликає і гіркий сміх, і тривогу за долю рідної мови. Приїхавши на українську землю, вона була вражена не-

чуваним, як їй здалося, зухвальством

ое

И

українців: «Тільки що підїхали до

“Харків”. Дивлюсь —

аврор'удаслься донешадної Сай ие

та

влучного шаржування. Абсурдні твердження Розторгуєвої, що «українська мова -- то австріяцька видумка», як і вся її поведінка («А тьотя

о
—

ходила
Наполеоном
і думала») допомагають не лише розвінчӣти негативні явища, а й загострити проблему.
Полярний до шовіністок образ дядька Тараса з Києва. Це національно свідомий українець, який гаряче вболіває за рідну мову, ревни-

во обстоює її самобутність, бореться за збереження національного кореня, козацького духу.
Головним опонентом войовничого міщанства змальовано в комедії Мокія. Він активно дискутує з тими, хто чинить опір українізації, рішуче розвінчує ідеї
російського шовінізму, які намагається утвердити у своїй родині
-Мина Мазайло. Мокій нелише є хоче міняти прізвища, а й уважає, що до
нього треба додати колись втрачену частину «Квач» (Мазайло-Квач). Хлопець гаряче пропагує красу рідної мови, демонструє глибокі знання не тільки з філології, а й з етнографії, антропології, історії (Г. Семенюк).
Юрій Лавріненко зазначає, що в п'єсі діють лише негативні персонажі: «Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених рисах, що ці-

зо « бо обеесьес Ослостодаз“


Е,

К

на Каз 07

Г К ЗСО

лий ряд типів остався в пам'яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру чи согатедіа аеГаке».
1.

Перу М. Куліша належать твори

А

«Вальдшнепи», «Майстер корабля»

Б
В

«Народний Малахій», «Ярослав Мудрий»
«97», «Чотири шаблі»

\

«Мина Мазайло», «Санаторійна зона»

«Патетична соната», «Маклена Граса»

2.

3.

До засобів творення

А

іронія

Б
В

сарказм
гротеск

комічного НЕ НАЛЕЖИТЬ

Г) анафора

|

шарж

Визначальною жанровою рисою комедії «Мина Мазайло» М. Куліша є
наявність фантастичних елементів

В

єдність місця, часу й дії
кульмінація на початку твору

Г
Д

наявність однієї сюжетної лінії
передача внутрішнього стану героя

До

Події, зображені в комедії «Мина Мазайло», відбуваються в

4.

А
Б

Г?
а

Д

дореволюційному Києві
революційному Харкові
Києві 20-х років ХХ ст.

Харкові 20-х років ХХ ст.
Харкові під час «хрущовської відлиги»

5.

Характеристикою ...очі,
А Мазайлиху
Рину
В 2 Улю
дядька Тараса
Д Мину Мазайла

6.

Прочитайте рядки.

рот, стан — все чисто українське Мокій наділяє

— «Бринить» має декілька нюансів, відтінків. По-українському кажуть: орел бринить. Це означає — він високо, ледве видко — бринить...
Можна сказати -- аеро бринить. А от їще кажуть: сніжок бринить. Це
як випаде, а тоді зверху, в повітрі, ледве помітний такий, бринить... Або
кажуть -- думка бринить...
‚ 203


У цій репліці звучить
Ах

іронічне ставлення до української мови

© захоплення й гімн багатій і милозвучній мові
В сумнів щодо виражальних лексичних можливостей мови
Г заклик до обов'язкового вивчення української мови
Д

думка про брак окремих слів на позначення різних понять

7. Репліка Тільки що під'їхали до вокзалу, дивлюсь -- отакими великими
літерами: «Харків». Дивлюсь -- не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город? належить
А Рині
Б Мазайлисі
В. Бароновій-Козино
( Г / тьоті Мот!

Мині Мазайлу
8.

Сво

лвле

часом змінює

А) Уля
Рина

2-нө-української

|

В
Г

Килина
тьотя Мотя

Д

Баронова-Козино

мови

(з байдужого

на

прихильне) 3

746Р_

9. Події в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша розгортаються в такій
послідовності:
А телеграма до Курська — приїзд тьоті Мот! —
звільнення з посади Мазайла — навчання
«правильних проізношеній»
|
звільнення-з посади Мазайла - телеграма
до Курська — приїзд тьоті Мот! - навчання
«правильних проізношеній»
телеграма до Курська -- навчання «правильних
проізношеній» -- приїзд тьоті Моті - звільнення
з посади Мазайла.
Г приїзд тьоті Мот! - телеграма до Курська —
звільнення з посади Мазайла -- навчання
«правильних проізношеній»
Д телеграма до Курська - звільнення з посади
Мазайла — навчання «правильних проізношеній» —
приїзд тьоті Моті

504


гора ВА. ВЯ
(
СІ

і

АДА

емою комедії «Мина Мазайло» є

А
Б
В

показ перших паростків русифікації
засудження міщанства й українізації
змалювання життя української інтелігентної родини

панорама життя харківської молоді на початку ХХ ст.
зображення українізації й міщанства
Ё

11. Установіть відповідність.

Дійова особа

Роль у творі

1 Рина А
2 Уля
З тьотя Мотя
А дядько Тарас

береже в пам'яті героїчне славне
козацьке минуле України
намагається «врятувати» родину
Мазайла від українізації
через закоханість вивчає українську мову
навчає Мазайла «правильних
р
мп
чо
проізношеній»
Д намагається відволікти брата від
вивчення української мови через
подругу

12. Установіть відповідність.

СА
М
Ф
=

Дійова особа

Репліка

Мина Мазайло
дядько Тарас-

ж В інтелігентній мові вимовляють «єво»,
а не «єго»
іне «ехо>. _
Б Та в
«Днях Турбіних» Альоша, ти знаєш,
як про українізацію сказав: все це туман,
чорний туман, каже, і все це минеться.
Г.я вірю, що все оце минеться.
Зостанеться єдина, неподільна...
В Провокація. Хто стане нищити двадцять
мільйонів одних лише селян українців, хто?

тьотя Мот
Мокій

-

Г Їхня українізація -- це спосіб виявити
усіх нас, українців, а тоді знищити разом,

щоб і духу не було... Попереджаю!
ук Серцем передчуваю, що українізація —

це спосіб зробити з мене...

505


Гео

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО
(1894-1956)
Народився в с. Сосниці, що на Чернігівщині, у родині хлібороба, помер у м. Москві (Російська Федерація).
Письменник, кінорежисер, один з основоположників національного
кінематографа. Засновник жанру кіноповісті в українській літературі.

Найвідоміші твори: кіноповісті «Україна в огні», «Земля»; автобіо-

графічна кіноповість
«Щоденник».

лоз ОЛА
}, мин (2

Десна»;

«Зачарована

оз

новела

«Воля

;

опор 27
Кіндповість «Україна в огні»

до життя»;

)

(1943)

Ларін!
Тото

Г

Жанр: кіноповість.
Тема: зображення жахливого початку війни зфашистовними атаро с р

никами й відступу радянських військ.

,

оловна ідея: утвердження ідеї невмирущості української нації, ви|
сокої моралі українців у кривавий нац деца волі
З
Лаврін 1 Тетяна та їхні діти,
Головні герої твору: родина Запорожців:

п'ятеро синів:-- Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся;
Олесина подруга Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда,
німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.
Сюжет: святкування всією родиною п'ятдесят п'ятої річниці Тетяни Запорожець -- початок війни й захоплення фашистами Тополівки -вибори старости Тополівки -- відправлення молоді до Німеччини,
зокрема Олесі й Христі, — перебування Олесі в Німеччині — убивство

- відступ ніфашистами Тополівки»
Людвіга Лавріном {спалення
на рідній
зустріч
Німеччини,
з
Олесі
мецьких військ — повернення
землі з Христею, а згодом із Василем -- проводи Олесею свого роду на
війну (кілька сюжетних ліній: лінія захисту Батьківщини (доля роду

Запорожців й інших учасників бойових дій), лірична лінія Олесі й Василя, лінія Христі Хутірної).
Літературознавці про твір. Довженко, як ніхто інший, сміливо й реа-

лістично передав гіркоту поразок і відступу та героїзм українського народу в боротьбі з фашизмом, розвінчував сталінську концепцію класової боротьби, критикував методи виховання нашої молоді, незнання
нею рідної історії й відсутність національної гордості. Це становить головну тему повісті.
[дея твору, за словами самого автора, — незламність сили
і впевненість
ність духу нашого народу, здатність до визвольної
51

Нро специфіку сюжету й композиції «України
м.
у перемозі
в огні» митець писав, що в ній видно «сліди битви сценариста з письменником». Довженко-письменник прагнув висловитися повніше й яскра-

506

Лоры

«Суд оці

Чо

Л;

АР.

оолло дузсхо. > домом


віше, що призвело до використання в кіноповісті численних вставних

оповідань, епізодів, спогадів, аналітичних роздумів і ліричних відступів.

Довженко-сценарист змальовує воєнні баталії, окремі епізоди з життя
героїв та їхні вчинки, довільно розширюючи рамки сюжету в часі Й
Е
|
|
просторі...
Болючі роздуми Довженка про причини денаціоналізації українців
«озвучують» німці. «Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і
і
Ці люди абсолютно
икрита ахіллесова пята:
ніколи

високих. У них немає державного інстинкту... Ги знаєш, вони не вивчають
живуть негативними
ь п'ять літ
Бони в
історії. Дивовижно.
них ві
У
оружои!
1,
сім
власності,
лозунгами відкидання Бога,

"остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них
бель..», — повчає німецький комендант свого сина.
7
Довженко був одним із перших письменників,
правдиво показав розтерзану Україну (Г. Семенюк).
Кіноповість «Зач

Жанр: кіноповість

|
хто так сміливо Й

Десна» (1957)

г КОРА)

ро доу

7

б«автобіографічне кінооповіданняў, “ССС

Тема: зображення дитинства и джерел формування митця. ља крл А,
Головна ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи. а шы
Головні герої твору: два ліричні герої — Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати),

Цетро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.

Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій —
сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія -- це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом),
другий план -- ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).
Літературознавці про твір. Саме спогади, у яких «перші радощі,

і вболівання, 1 чари перших захоплень дитячих», визначають сповідаль-

но-ліричну тональність кіноповісті. Адже людина, яка пригадує минуле,
як правило, вибирає з нього найяскравіші епізоди, найбільш вражаючі
штрихи й деталі, що збереглися в пам'яті. Вони постають в особливому
освітленні -- піднесеному, романтичному...
Важливу роль у структурі твору відіграє оповідач — маленький
хлопчик Сашко. Це дало авторові змогу передати найщиріші почуття,
сумніви, вагання, захоплення, страхи дитини, яка так безпосередньо
реагує на все, що її оточує. Дід Семен бачиться хлопцеві пазари
срібнофольгових шатах», )а річки й озера Сашкового дитинства вида-

ТБСЯ

кращими у світі. Буйна фантазія хлопця малює навіть

лева на берегах Десни...

доро

|ро

279 (20 А

(роєомебу ик Зо Саца є

й


«ОД аА СТЬ тема

СХ О

М

шо, ВЫ,

Одеса”

сррерала тъ,

Колоритні постаті батька, діда, а ще баби, матері, дядька Самійла-косаря, Тихона Бобиря -- мисливця освітлюють «святість босоногого
дитинст
яке вже ніколи не вернеться, як і краса рідного краю. З треетною закоханістю змальовує О. Довженко у своїх спогадах нічне зо-

ряне небо, повінь, сіножать, зачаровану Десну, буяння городу.
Таким постає казкево-хвилюючий світ дитинства, поетична душа
дитини (Н. Бернадська).
Теорія літератури

Кінопдвість — сценарій, перероблений для читання; жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм
оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, мону-.

менталізм образів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність
і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи).

1. У 1958 р. на Міжнародному кінофестивалі в Брюсселі було визнано
фільм О. Довженка одним із 12 найкращих фільмів «усіх часів і народів»

А

«Щорс»

Б

«Арсенал»

В

«Звенигора»

«Мічурін»

Д ° «Земля»
2.

|

с^

У
М ЗР. АН

Р

у

0

|

е О 10

(| ДУ

49 |

"Ы

Й 2

и

|

З

(2

Длядруку й постановки Стан заборонив твір О. Довженка

А

«Поема про море»

Б
В

«Зачарована Десна»
«Воля до життя»

(т«Україна вогні»
УД

|

р

«Арсенал»

3. З ряду недоліків українського народу, зауважених Еріхом фон Краузом, випадає такий:
|
українці не мають державного інстинкту
не вивчають своєї історії
не бережуть народних звичаїв і обрядів
живуть 25 літ негативними лозунгами одкидання Бога
мають від слова «нація» лише прикметник
|

4.

Прочитайте подані рядки («Україна в огні»).

Вони плювали один одному в очі Сибіром і стражданнями, голодом і
смертю. Вони плювали один одному в лице Гітлером... Вони били один одного важкими уламками своєї важкої історії істогнали обидва від ударів.
Вони то одходили один від одного, то сходилися зовсім близько... , і вдивлялися один одному в блиск очей і зубів у темряві.
508


У цьому уривку йдеться про

Василя Кравчину й Антоніо Пальму
1 Лавріна Запорожця й Людвіга фон Крауза
| Купріяна Хуторного й Еріха фон Крауза
Максима Заброду і Лавріна Запорожця
Д Христю Хуторну і Лиманчука
5.
ж

НЕ Є особливістю композиції кіноповісті «Україна в огні» О. Довп'ятдесят епізодів-картин

|

/

декілька сюжетних ліній
В, елементи драми (діалоги)

Т)"
д

поділ тексту на три книжки
ліричне обрамлення твору

6. Спів Запорожцями материної пісні на попелищі символізує (ера
їна в огні»)
А кінець війни
Б проводи вцілілих членів родини на війну
В оплакування загиблих членів родини
ушанування матері в день її народження
(Д7^нездоланність українського народу
!

7.

Основною формою змалювання життя, композиційним засобом для

висловлення різноманітних вражень дитинства в кіноповісті «Зачарована Десна» є
ур 7 2

А

діалоги між героями

(

_ пейзажі Наддеснянщини

ЭР
2
760

/ спогади зрілого майстра

<, (Хаим12 |2.—_ -

художнє обрамлення
Є портрети героїв твору

`—ДЖесна» АИ
А
батько
БВ’ мати

|
Я 9"
С.

Г

баба Марусйна

Д

учитель Леонтій Опанасович


9. У ліричних відступах у кіноповісті «Зачарована Десна» зрілий майстер — Олександр Довженко -- по-філософськи осмислює все назване,
КРІМ
А процесу художньої творчості
Б краси людської праці
«дитинства як казки життя
Г2/ проблеми розпаду ро
|
взаємозв'язку природи й людини

10. Прочитайте уривок («Зачарована Десна»).
..Кров лилася з них відрами, казанами. Вони то розбігалися, то кидались один на одного...

У цих рядках використано

А
Б
В

метонімію
епітет
старослов'янізм

Г)

гіперболу
порівняння

Ар

11. Події в кіноповісті «Зачарована Десна» розгортаються в такій послідовності:

А

Б

перші Сашкові відвідини школи — зустріч із левом біля Десни —
повінь у селі — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком
моркву

прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву —
зустріч із левом біля Десни -- перші Сашкові відвідини школи

В

зустріч із левом біля Десни — повінь у селі —
прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву —
перші Сашкові відвідини школи -- повінь у селі

Г)

|

прокльони баби Марусини зё вирвану Сашком моркву —
повінь у селі — зустріч із левом біля Десни —
перші Сашкові відвідини школи 4

Д

повінь у селі - прокльони баби Марусини за вирвану
Сашком моркву — зустріч із левом біля Десни —
перші Сашкові відвідини школи

12. Установіть відповідність.

З

Герої творів

Десна»
ХУ ХОДОМ
\2 дід («Зачарована\\\
|
\
Десна»)
Цоя»

Зовнішня (внутрішня) характеристика

А ...Здорові темні руки, патьоки на шиї
і скронях і зморшки на чолі також не
по літах... , тяжкий сором і гнів розу
й
М
к
пинали його
душу...
ЧА,
№

510

ул
\

ү М)
\

\

у

УХ


РС

/ 3 Василь Кравчина
е
(«Україна в огні»)

(0 Б

Лаврін Запорожець

...3 нього можна було писати лицарів,
богів, апостолів, великих учених чи
сіячів — він годивсь на все...

(«Україна в огні»)

В

...Більш за все на світі любив він
сонце... любив кашляти. Кашляв він
часом так довго й гучно, що, скільки
ми не старалися, ніхто не міг його як

слід передражнити...
Г

...Такого ще не бачив ні український
місяць, ані зорі... [Він] один знищив
половину ворожих автоматників...

Д ..Орудував він косою, як добрий
маляр пензлем чи ложкою, -легко і вправно...

АНДРІЙ МАЛИШКО
(1912-1970)
Народився в с. Обухові, що на Київщині, у родині шевця, помер у
м. Києві.
|
Поет, автор пісень, що стали народними («Пісня про рушник», «Стежина», «Вчителько моя», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі»).

Найвідоміші твори: «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не
знаю...» («Стежина»), «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі...», «Вчителько моя», «Журавлі», «Білі каштани».

р 29

«пісня про рушник» (1959)

Літературний рід: лірика.
Жанр: пісня.

Вид лірики: особиста.

НАПЕСГ
|

|

Провідний мотив: материнська любов і відданість своїм дітям.

Віршовий розмір: анапест.
Тип римування: перехресне.
Літературознавці про твір. Ліричний герой з великою теплотою
згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання
прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник вишиваний як символ життєвої дороги, на якому
«росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї», на якому оживає «і дитинство, й розлука, й... материнська любов». Так А. Малишко поглибС
в

вк

211


„мези фоюь ОО

«ОСОТ

зу оил.

расами,

усе

7
ПОРОСОМ

9
'| махр
2-РӨЯӨВ=

ної творчост
лює образ рушника, запозичений із народ

мате У)
и образ
ним у поезії є образ найближчої і найсвятішої людин
пепоет
душі
рису
цю
І
Її серце сповнене безмежної любові до дитини.
редає економними,

але надзвичайно місткими деталями:

«незрадлива

ти, і наставляти, і жаліти; «засласкава усмішка», бо мати вміє і проща
від свого серця дитину, посилає Її
мучені очі», бо рідна ненька відриває

на якій будуть і радість,
в широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку»,

йо
і смуток, і печаль.
ть інтонації, загальноУ цьому творі вдало поєдналися задушевніс
й народнопоетичний молюдська тема материнської любові, традиційни
в образі рушника, цього
тив чекання сина, який автор майстерно втілив
рідну домівку, матір,
про
ду
неньчиного подарунка, своєрідного спога

гаями.
отчий край із зеленими лугами та солов'їними
молоді літа, прощанство,
дитин
своє
и
згадат
го
Поет змушує кожно
чуття

і щем розлуки, і перед
ня з отчим порогом 1 матір'ю, він відтворює
тривогу за долю дитини
у
майбутніх незвіданих доріг, і материнськ

(Н. Бернадська).

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
(1935-1963)
селянській родині, поНародився в с. Біївцях, що на Полтавщині, у
мер у м. Києві.
енник, належить до шістдесятників.

Письм
вірш і збірка «ЛебеНайвідоміші твори: збірка віршів «Тиша і грім»,
оповідань і

— людина?», збірка
ді материнства», вірш «Ти знаєш, що ти

та Лоскотон». |
новел «Вино з троянд»; казка «Цар Плаксій

Вірш «Ти знаєш, що ти — людина?» (1962)

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.

и-особистості.
Провідний мотив: неповторність кожної людин
духовний світ поезії
лити
Літературознавці про твір: Якщо окрес
до

нту: постійну увагу
В. Симоненка, то неважко помітити в ньому доміна
життя... Ці мотиви
ного
буден
до
ем,
пробл
і
г
звичайної людини, її триво
поета, який був бунтівником,
органічно виростають із світоглядних засад
дання людини, її совіссерцем і розумом реагував на сучасність, на обкра
що кожна особистість
й,
онани
перек
ті, сумління, віри. Василь Симоненко
суттю: «Бо ти на
своєю
за
інний
самоц
,
космос
становить собою окремий
мука ТВОЯ —
єдина,
твоя землі — людина. І хочеш того чи ні: усмішка

512


єдина, очі твої — одні». З цього постулату починається поетове утвердження національної гідності й окремої людини, й усього народу.

Вірш «Задивляюсь у твої зіниці...»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська (патріотична).

Провідний мотив: синівська любов до України-матері.
Літературознавці про твір: З любов'ю сина й пристрастю справжнього патріота В. Симоненко говорить у цій поезії про Україну. Тема
вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації -- прості, щирі

й водночас піднесені. За формою це звернення сина до матері- України,
для якої автор знаходить найтепліші слова: «мамо горда і вродлива»,
«нене», «ти моя молитва», «розпука вікова». Поет інтимізує розмову з
читачем, свої думки й почуття розкриває максимально відверто. Як з
матір'ю, він прагне залишитися з Україною на самоті, щоб сповідуватися перед нею в найпотаємніших помислах 1 тривогах. Василь Симоненко говорить 1 про те, що Вітчизна — сенс його існування на землі. Ліричний герой бачить в очах матері- України «червоні блискавиці революцій, бунтів і повстань», буремне минуле, коли українцям випадало
обороняти свою рідну землю від зовнішніх і внутрішніх ворогів. На
думку поета, і сьогодні «громотить над світом люта битва» за права й са-

ме життя

України.

Проста форма й непідробна щирість,

потужний

сплеск почуттів (синівська любов, тривога, відданість, готовність до по-.

жертви) — стильові домінанти вірша. Це одна з найкращих патріотично
наснажених поезій В. Симоненка, яка найбільше постраждала від цензурних правок (Н. Бернадська). Радянська цензура вилучила з твору

третю строфу «Ради тебе перли в душі сію, ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю», а також в останньому рядку замінила епітет «священне» на «червоне».

, аии
у,

Історія літератури

-

АА
— творче молоде покоління шістдесятих років
ХХ ст. сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму,
засудження сталінізму й часткової реабілітації деяких представників
«розстріляного відродження».

Виникнувши

спочатку у вигляді куль-

турницького руху (Клуб творчої молоді в Києві, 1959; «Пролісок»
у Львові, 1961), це явище невдовзі перетворилося на опозицію до влади,
набуло загальнонаціонального значення. Найповніше воно проявилося
в літературі, що зазнала оновлення художніх форм, патетики романтизованого гуманізму. Подіями тих літ стали неординарні дебюти Г. Драча, М. и
В. Симоненка, В. ел
Творче по-

ЛЯК9- лао ОР

робо

я (і

Ор

рій


Г

с

З

А

Драх, Фімароачи тю; (брионекеко
і

ЗР

о бстом ко / б) аам
4

итол

Ср
|
в
| М мав й уа І Др 2

,

коління шістдесятників

/

Влатко

(

не обмежується

2

десятиліттям.

одним

До них

належать автори, які ввійшли в літературу в 1950-х роках (Д. Павличко,
Л. Костенко) або розкрили можливості свого таланту на межі
1960-1970-х років (Б. Олійник). Термін «шістдесятники» стосується
також прозаїків (Є. Гуцало, Гр. Тютюнник, І. Дзюба).

ВАСИЛЬ СТУС
(1938-1985)
Народився в с. Рахнівці, що на Вінниччині, у селянській родині, помер поблизу м. Пермі (Російська Федерація).
Поет, дисидент.

Найвідоміші твори: збірки поезій «Веселий цвинтар», «Палімпсести»,
«Дорога болю»; вірші «О земле втрачена, явися...», «На колимськім морозі

калина..», «Сто років, як сконала Січ», «Як добре те, що смерті не боюсь я...».

„Хе реа ТО иохеба те“

Вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я...» | (
(вийшов друком у 1986 р.)
У

Вид лірики: патріотична і філософська.
Провідний мотив: незламність, здатність залишатися

будь-яких обставин. ·

|

| №

З

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.

|

—

людиною

за

|

Віршовий розмір: ямб.

Літературознавці про твір. У поезії-заповіті «Як добре те, що смерті
не боюсь я...» В. Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучителями-суддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті. «Сувора простота проступає
крізь ці мужні рядки... Зійшли з душі поета сумніви, давні образи, досади,
ясним і чистим зором дивиться він в обличчя часу й простору. Г на далекій
відстані, за тисячі кілометрів, за снігами й судами, за зрадами й тюрмами,

за годинами й десятиліттями проступають риси тих, заради кого він діяв 1
творив», — зауважує Ю. Солод. Ця поезія безпосередньо перегукується з

віршем «Як умру, то поховайте...» Т. Шевченка (В. Пахаренко).

Вірш «О земле втрачена, явися!..»

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична.
Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю.

Віршовий розмір: ямб.

914


Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний

край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: «сонця
хлюпочуться в озерах», «світання тіні пелехаті над райдугою голосів»,
«плескіт крил і хлюпіт хвиль»... Настрій ліричного героя емоційно піднесений, проте до жорстокої реальності читача повертає питання «де»,
яке звучить рефреном. Оптимістично звучать останні рядки вірша:
«і лазурово простелися, і душу порятуй мені». Ліричний герой (читай
В. Стус) сподівається, що спогади про рідний край порятують його душу
від несправедливості й зневіри. Вірш «О земле втрачена, явися!..» належить до невольницької лірики.

ІВАН ДРАЧ, (0276204
0гу
(нар. 1936)

Ууу)

Народився в с. Теліжинцях, що на Київщині.
Поет, кіносценарист, належить до шістдесятників.

Найвідоміші твори: «Балада про соняшник», «Етюд про хліб», «Крила», «Чорнобильська мадонна».

«Балада про соняшник» (1962)

Літературний рід: ліро-епос. ‘
Жанр: балада (модерна).
Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні.
Віршовий розмір: верлібр.
М

з

Літературознавці про твір. Драч реформував жанрові можливості
балади, відкинувши традиційні легендарно-історичні, героїчні й фан-

ний сюжет... У його баладах ліричний суб'єкт уміє миттєво осягнути
світ, побачити в ньому щось дивне, неповторне, якусь нову грань, яка не
всім відкривається.
У «Баладі про соняшник» побутова конкретика, універсальність і
велич життя поєднані в цілісність, читацьке світосприймання

пов'язане відчуттям неперервності руху й відкриттям краси в повсякденному житті. Уже початок балади незвичний: соняшник, цей невід'ємний атрибут українського пейзажу й національного світовід-

чуття, зазнає

метаморфоз..Д Соняшник

у баладі — то хлопець; поет

майстерно застосовує фольклорний мотив перевтілення (коли дівчина стає тополею, юнак — явором). Драч поєднує в одній площині ре-

альні деталі з метафоричним узагальненням, застосовує асоціативне
мислення, унаслідок чого реальні предмети стають символами... Вод-

ночас образ бонцянабуває метафоричного смислу й символізує поезію, тобто Сонце-поезія трансформується
сільського дядька...
|

СОР

ОЕ х (Р.

в образі звичайнісінького

515


Образи соняшника
й сонця цементують структуру поезії, вони надзвичайно прозорі: читачеві зрозуміло,
що поет нерозривно пов'язаний із
реальним життям, яке дає можливість самореалізуватися творцеві. Від-

криття краси, духовності, що набувають космічного, сонячного виміру,
неможливі без «земного», реального буття, яке творча особистість переплавляє у витвори мистецтва (М. Ткачук).
Теорія літератури

Верлібр (вільний вірш) - система віршових рядків, ритмічна єдність яких грунтується лише на інтонаційній подібності. Рядки вільного вірша мають різну довжину, не поділяються на стопи: у них різна
кількість наголосів і розташування їх довільне. Верлібр не має рим,
унаслідок чого дуже часто зникає і поділ на строфи.

Пра ДОА
Е

СМЕВТЕН МАЛАНЮК
(1897—1968)

Народився в с. Архангороді, що на Херсонщині, у родині українських інтелігентів, помер у м. Нью-Йорку (США).
Поет, представник еміграційної літератури, належить до «празької
школи поетів»,

:

Найвідоміші твори: збірки поезій «Стилет і стилос», «Земля й залі-

30», «Перстень Полікрата»; вірші «Сучасники», «Шевченко».

Вірш «Стилет чи стилос?» 70

и

Ж

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська, громадянська.
Провідний мотив: роль слова, митця в житті суспільства.

Віршовий розмір: ямб.
|
Літературознавці про твір. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій,
понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу, наближення його до ідеалу, до Бога. Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи -- стилет і стилос
(стилет -- це холодна зброя, різновид кинджала; стилос -- загострена
паличка для писання на вкритій воском дощечці). Протилежність настанов увиразнюють також прислівники «тут» — «там». Ситуація вибору
для митця надзвичайно складна: герой «пливе» по непевній воді («тут»)
і його манять «береги краси» («там»). Хоча «тут — жаха набряклий вітром обрій», усе ж героя більше зачаровує таки «веселий галас бою», тож

216


лага: а латкок, АА „мк, оСубикуьсо Дозор, / ри о орел

Досок,

иет раысьес

арата!

|

з,

/

він продовжує плисти в ВИЦ
яким «зачарований». Так ранній
Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Трагічна доля БатьківА
честь чоловіка, воїна, а
спонукають його брати в руки
..06

ро они

З

Історія літератури
«Празька школа поетів» -- умовна назва українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, які творили переважно в Празі й Подєбрадах:
Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, Юрій Клен, Н. Лівицька- Холодна,

О. Лятуринська, О. Ольжич, О. Теліга. Естетична платформа «празької
школи»: яскравий неповторний історіософізм, націєтворчий пафос;

«пражани» писали про свій час і просебе.
1.

НЕНАЛЕЖИТЬ

А
Б

В

до шістдесятників

Василь Симоненко
Ліна Костенко

Григір Тютюнник
Андрій Малишко

Д
2.

(Іван Драч

Повтор останніх двох рядків кожного куплета «Пісні про рушник»

А. Малишка називаєтьс
т рефреном
г анафорою

' епіфорою

А даю / ДОМ

Д асонансом

Рег Бе

рН

/

тавтологією

3.

Матір'ю називає Україну ліричний герой поезії
А
Б
В
Г.
Б

4.

«Пісня про рушник»
«Балада про соняшник»
«Ти знаєш, що ти — людина?»
«О земле втрачена, явися!..»
лазы у ТВОЇ Зіниці...»

Заклик І жити спішити треба, кохати спішити треба — гляди ж не

проспи належить ліричному героєві поезії

А
Б
Т;

«Задивляюсь у твої зіниці...»
«Балада про соняшник»
«Пісня про рушник»
«Ти знаеш, що ти — зодинаФ

А

УРНИ

ЛА

«Як добре те, що смерті не боюсь я...»

217


(оаа

666062
9.

/.

керд едеу —
<} ср. Оз

ЛУ

остра«й |

|

НЕ Є мотивом «Пісні про рушник»
А материнська любов
Б

прощання з рідним домом

|

Ф дорога як життєвий шлях

6.

Р

Г/ віра у світле майбутнє рідної країни
Д материнська тривога за долю дитини
Ср 020, <
Ліро-епічним є твір

А

«Задивляюсь у твої зіниці...»

Б

«О земле втрачена, явися!..»

00-

«Стилет чи стилос?»

ОО

СМЛ

М

Г`) «Балада про соняшник»
«Пісня про рушник»
7. Святим синівським правом ліричний герой («Задивлюсь у твої зіниці..») вважає

прийняти материнський оберіг -- рушник
боронити рідний край від ворогів
пишатися скарбами свого краю
берегти традиції своєї землі
елть
ап побути на самоті з матір'ю
8.

Модерним з-поміж названих є твір

Г
Д

«Як добре те, що смерті не боюсь я...»
«Балада про соняшник»
«О земле втрачена, явися!..»
«Пісня про рушник»
«Ти знаєш, що ти - людина?»

Олесь Гончар назвав витязем молодої української поезії

А
Б

Івана Драча
Василя Стуса

В

Андрія Малишка

Ё=——=

п

(/ 2
и,

Євгена Маланюка
асиля Симоненка

6. 972
і

Й 20)7, у ГУА 2

10. Уміння бачити красу в повсякденні, процес творчості й суть мистецтва — мотиви твору
А
Б

518

«Пісня про рушник»
«Задивляюсь у твої зіниці...

уруруту»

2.

)ЕСЕБИ

ой

су [977

охор


«Як добре те, що смерті не боюсь я...»

Ту «Балада про соняшник»
Д

Й

«О земле втрачена, явися!..»

11. «Баладі про соняшник» НЕ ВЛАСТИВА жанрова ознака
наявність діалогу
СВ історико-героїчний зміст

В
Г
Д

наявність метаморфози
фантастичні елементи
наявність сюжету

н

17
|

12. Верлібром написано твір
А

«О земле втрачена, явися!..»

«Як добре те, що смерті не боюсь я...»
в
Г
Д

«Балада про соняшник»
«Стилетчи стилос?»
«Ти знаєш, що ти - людина?»

|

13. «Імператором залізних строф» назвав себе
А
Б
В
ра
Є

Василь Симоненко
Андрій Малишко
Іван Драч
Василь Стус
ДУ) Євген Маланюк

14. До «празької школи поетів» належить
А

Василь Симоненко

Б
В

Андрій Малишко
Іван Драч
Василь Стус
вген Маланюк

15. У поезіях В. Стуса переважають мотиви

А)
В
Г

громадянські
любовні
пейзажні
фольклорні
міфологічні

519


оба

СССР

дело

16. Укваїнським Одіссеєм називають

В
Г
Д

17.

вгена Маланюка
Андрія Малишка
Василя Симоненка
Василя Стуса
Івана Драча

сонячним поетом називають
(ра
б Івана Драча

—
о

ГАДО С

Василя Стуса
В

Андрія Малишка

Г

Василя Симоненка

Д

Євгена Маланюка

ИР,

роет

18. До невольницької лірики належить твір
«О земле втрачена, явися!..»
«Пісня про рушник»
«Балада про соняшник»
«Стилет чи стилос?»
«Ти знаєш, що ти - людина?»
нем»

19. За мотивами і настановою близьким до «Заповіту» Т. Шевченка є
вірш

|

«Як добре те, що смерті не боюсь я...»
В
Г
Д

«Пісня про рушник»
«О земле втрачена, явися!..»
«Стилет чи стилос?»
«Задивляюсь у твої зіниці...»

20. До письменників-емігрантів належить

А
Б
В
Е.
(4)

220

Василь Симоненко
Андрій Малишко
Іван Драч
Василь Стус
Євген Маланюк


21. Установіть відповідність.
Автор

Назва твору

1

Василь Стус

2
3

Євген Маланюк
Василь Симоненко

А

Іван Драч

«Пісня про рушник»
«Задивляюсь у твої зіниці...»
«Стилет чи стилос?»
«Балада про соняшник»
«О земле втрачена, явися!..»
вне

УЖ

22. Установіть відповідність.

Твір

1
2
З

Уривок

|

«Пісня про рушник»
А Як я малим збирався навесні
/ 27
«Задивляюсь у твої зіниці...» | Піти у світ незнаними шляхами С са
«Балада про
Б оти
Г.
я
соняшник»

золотому німому

4 «Як добре те, що

з

нні.

02.

В рідна мати моя, тиночейнедоспала

смерті не боюсь я...»

І водила мене у поля край села...

Г Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя...
Д Хай мовчать Америки й Росії,

7

Коли я з тобою говорю.

ТЕ! |
23. Установіть відповідність.

Твір
1
2

Символ

«Пісня про рушник»
«Задивляюсь у твої зіниці...»

А сонце
Б хрест

9

3. «Балада про соняшник»

В

й

4

«Як добре те, що смерті

Г Україна-мати

не боюсь я...»

Д росяниста доріжка 41

калина

ВИ 97140 УП
^^

ААО

У
КФА

| | це

еее
521


24. Установіть відповідність.

Твір

1
2
З
А

Мотив

«Пісня про рушник»
«Задивляюсь у твої зіниці...»
«Стилет чи стилос?»
«О земле втрачена,
явися|...>

А неповторність людини
Б прощання матері із сином
В синівська любов до
України-матері
Г мрія про повернення
на рідну землю
Д роль слова, митця в житті
суспільства

зі

се67 ек,“
ЛО (Г
Ра.се
{2

Е: боли

УСА Ре

= Я

ое

ба таме а

оці У ду Шулар
|
ЛІНА КОСТЕНКО
бор ес.

(нар. 1930)

Народилася в м. Ржищеві, що на Київщині, в учительській родині.
Поетеса, належить до шістдесятників.

Найвідоміші твори: роман у віршах «Маруся Чурай», історичний
роман «Берестечко»; збірки віршів «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Неповторність», «Гіацинтове сонце», прозовий
роман «Записки українського самашедшего».

Роман у віршах «Маруся Чурай» (1979)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історичний роман у віршах (визначення Л. Костенко).
Тема: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України ХУП ст.
Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний
Їван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько ЧеркесГаля Вишняківна, війт Семен Горбань
^^
ны
Сюжет т композиція: дБі сюжетні лінії, які переплітаються, -- особиста (Маруся- Грицько)й історична (боротьба українського народу
проти загарбницької політики польської аныи Роман складається з
дев'яти різних за обсягом розділів.
І розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена
пожежею\Полтава) 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки —

920


Зарна

р та
ин Пушка
таТван Іскра:
Іскра Марусі виносять смертний
Йу ар
полковник "Марттин

вирок.
П розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк
на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.

Ш розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в'язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьківі їхні
сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусій Гриця1 йогоо зрада з Талею Вишняківною. У.кінці розділу (він найбільший у творі, центгральний) Марусю виводять на страту.
ТУ розділ «Гінець до гетьмана». [ван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман
своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.

У розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається
[ван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок
з огляду на пісенний талант Марусій героїзм її батык Тордія)якого як

оборонця України було покарано на горло у Варшаві.
УІ розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про
Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених

у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.
УП розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця,
колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився
під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.
УШ розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гармати
націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже
четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові. _
ІХ розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято,

і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять
козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «ОЙ не ходи, Грицю».
Літературознавці про твір. Читаючи роман Л. Костенко, постійно
відчуваєш його перегук із вчорашнім, зовсім недавнім, і сьогоднішнім
днем.

У

тогочасних

типах

досить

часто

пізнаєш

теперішні.

Окремі

проблеми, що були гостро актуальними для України в ХҮП ст., залишаються такими ж і сьогодні. Саме до них належить проблема патріотизму, що виявляється в готовності безкорисливо служити Україні. У романі створено ряд образів-персонажів, прекрасних завдяки своїм лицар-

ським

прагненням

людей

безкрилих,

здобути волю
зосереджених

Батьківщині.
на власному

Одночасно

благополуччі,

бачимо

й

не зара


них високим патріотичним почуттям, — такі люди є зрадниками національної справи...
Тема любові є однією з головних у романі Л. Костенко. Її твір дає
змогу кожному з нас відкрити для себе красу й силу людської любові,
хай навіть ця любов зазнала зради й призвела до трагічної розв'язки.

«Маруся Чурай» збагачує нас своєю «філософією любові», у якій це почуття визнається як особлива духовна цінність. Проблема любові і зради, що теж належить до «вічних» тем, вирішується як складова частина

філософії любові.
Найчільніше місце у творі займає інша «вічна» проблема літератури = - митець і народ, митець і суспільство. Вочевидь, у світовій літера-

турі немає видатного поета, який би не порушував загальнолюдську
проблему і не надавав би їй свого трактування. Головна героїня роману,
Маруся Чурай, цілком справедливо показана Л. Костенко як геніально
обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули

найбільшого поширення й принесли всесвітню славу нашому народу.
У часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабо розвинутою. Проте народ мав своїх
митців, які були його голосом, його душею. Маруся Чурай — одна з
них. За Л. Костенко, вона мала своє розуміння завдань власної творчості, її суспільного

значення.

Як митець,

як людина

незвичайна,

виняткова, вона відчувала й глибоко переживала різне ставлення до

себе з боку сучасників — від щирого захоплення й любові до повного
нерозуміння і навіть агресивності до себе як до людини, що Є «не та-

кою, як усі». Немає сумніву, що Л. Костенко, змальовуючи образ своєї
попередниці, української поетеси ХУП ст., внесла в нього багато чого зі свого часу, зі своїх особистих стосунків з українським «застійним» суспільством 1970— 1980-х років (Г. Клочек).
Теорія літератури

Роман у віршах — різновид змішаного жанру, якому властива багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начал; дія у творі цього
жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох
головних героїв.

Вірш «Страшні слова, коли вони мовчать...» (1980)

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідні мотиви: значення слова в житті людини, сутність поетич-

ного мистецтва.
Віршовий розмір: ямб.
524


Е (зрос, 1)

7520 Юма Ме невусум дб и

серва.

гос-ва рае

до Роч)!

роте

Літературознавці про твір. Квінтесенцією роздумів Л. Костенко про
значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва
став вірш «Страшні слова, коли вони мовчать...» (звернімо увагу — саме
цим твором завершується збірка «Неповторність»).Авторка звіряється:
слова — ніби живі згустки, що ввібрали в себе радощі й болі мільярдів
людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета все це вловлює, тому
з побожним страхом ставиться до слова. Тим паче коли усвідомлює своє
надскладне завдання: сказане мільярди разів слово треба вимовити, як
уперше, треба сказати так, як до тебе ніхто й ніколи не говорив. Лише
тоді це буде справжня

поезія

—

«завжди

неповторність,

якийсь

без-

смертний дотик до душі» (В. Пахаренко).

Вірш «Українське альфреско» (1989
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.

р; І

Гай

Вид лірики: філософська.
Провідні мотиви: розрив живого зв'язку між поколіннями, між се-

Сод ку"
б сбу)
„сс дакоо
лом 1 містом.
Віршовий розмір: ямб.
Літературознавці про твір. Альфреско — це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і
тут постає

нібито

ідилія традиційного

українського сільського світу.

Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві |
з дитинства фольклорні образи-архетипи! -- шлях, долина, біла хатка,
дід і баба, курочка ряба, лелека та інші.

Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну
трагедію героїв, усієї нашої нації — розрив живого зв'язку між поколін-

нями, між селом і містом. У діда й баби «сусідські діти шовковицю
їдять», свої ж діти й онуки не приїжджають, гордують, цураються. Світ,
у якому живуть старенькі, казково чарівний, світлий, затишний. Але
нема кому розказувати казку про курочку рябу, «остання в світі казка
сидить під образами» -- з відходом господарів увесь цей дивосвіт, це
осердя української душі зникне.
Трагізм ситуації підкреслює останнє щемливе уособлення: «На-

нене
9

ьо
тау
а= Ку
С (5

себегущь

махаренної.
ськ Яд

-

Ў.ДЫ

1 Архетип — це найзагальніший прообраз, який виростає з колективного,
зокрема національного, позасвідомого й наповнюється в душах людей конкретним змістом.

525


1.

Ліна Костенко належить до

А

київської школи поетів

‹ нью-йорксько! групи
В и шістдесятників
Г «празької школи поетів»
Д

2.

київської школи неокласиків

Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко.

Ото як вийде, як заграє брівками,
очима стрельне і туди, й сюди,

у чобітках із мідними підківками,
зелений верх, козлові переди.
У цих рядках описано

б Галю Вишняківну
Б Галину матір

3.

В
Г

Марусю Чурай
Марусину матір

Д

Бобренчиху

Прочитайте уривок із роману «Маруся Чурай» Л. Костенко.

Які тоді були ми безтурботні!
Який він був ласкавий і палкий!
А вже в Полтаві набирали сотні.
А вже Хмельницький зазивав полки.

У цих рядках Маруся згадує

А

свого батька

Б

(Івана Іскру

« Семена Черкеса
Г) Грицька Бобренка
Якима Шибилиста
4.

У кінці твору Марусі Чурай пропонує одружитися
А Семен Черкес

Б

Грицько Бобренко

В

Мартин Пушкар

- Яким Шибилист
Д) Іван Іскра

926


5.

Події в романі «Маруся Чурай» резпоршанувея в такій послідов-

ності:

А

Б

є
Г
Д

[ван Іскра в Богдана Хмельницького — суд над Марусею —

проща Марусі в Києві -- облога Полтави
суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана Хмельницького —
проща Марусі в Києві -- облога Полтави
|
облога Полтави -- суд над Марусею - Іван Іскра в Богдана
Хмельницького -- проща Марусі в Києві
суд над Марусею — Іван Іскра в Богдана
Хмельницького -- облога Полтави -- проща Марусі в Києві
Їван Іскра в Богдана Хмельницького -- проща Марусі в
Києві — облога Полтави — суд над Марусею

6. Найбільший і центральний за змістом розділ роману, у якому найширше розкрито образ Марусі Чурай, має назву

Ф
В
Г
Д

7.

«Якби знайшлась неопалима книга»
«Сповідь»

«Страта»
«Проща»

«Облога Полтави»

Епілогом у романі «Маруся Чурай» є розділ
А «Сповідь»
Б «Страта»
«Дідова балка»
«Якби знайшлась неопалима книга»

(ТУ
Д
8.

«Весна, і смерть, і світле воскресіння»

Головна тема роману «Маруся Чурай» — зображення

А

життя українських жінок у зруйнованій Полтаві
середини ХУП ст.
облоги Полтави польською шляхтою в 1659 р.
В) передумов для створення пісень, які стали
народними
Г нещасливого кохання Марусі й Грицька на тлі
картин життя України ХҮП ст.
Д нерозділеного кохання Марусі Чурай та Івана Іскри,

його жертовності заради любові

227


9. Стосунки Марусі й Грицька («Маруся Чурай») подібні до взаєМИН
А Леси Петра Шраменка
(«Чорна рада» Пантелеймона Куліша)
Б Мелашки й Лавріна
(«Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького)
В Галій Чіпки
(«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Панаса Мирного та Івана Білика)

(1) Мавки й Лукаша

Д

(«Лісова пісня» Лесі Українки)
Олесі й Василя
(«Україна в огні» Олександра Довженка)

10. До проблем роману «Маруся Чурай» НЕ НАЛЕЖИТЬ
А патріотизм
Б любов ізрада
В

митець і суспільство

Г

індивідуальна свобода людини

(дуранатизм і гуманізм

11. Прочитайте рядки поезії «Українське альфреско» Л. Костенко.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин.
іршовий розмір поезії

ямб
Б
В
Г

хорей
дактиль
анапест

Д

амфібрахій

12. Тип римування в поезії «Українське альфреско»

- А! перехресне
суміжне

В
Г
Д

928

кільцеве
монорима
білий вірш


13. Мотив розриву живого зв'язку між поколіннями
рядках
А живе там дід 1 баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Б Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всієї стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
(Ся знаю, дід та баба -- це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.

звучить

у

В

Д

Над шляхом при долині, біля старого граба,

РА
т

Де біла-біла хатка стоїть на самоті...

14. Вірш «Страшні
слова, коли вони мовчать,»
Л. Костенко належить
|
/ гу
- © Г
/
А патріотичної
Б громадянської
)е сл <>
. пейзажної

до лірики

любовної
т )філософської
1"

и

15.1Прочитайте рядки.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин.
У цьому уривку використано
А епітет
Б алітерацію
персоніфікацію
порівняння

Д

оксиморон

16. У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать...» наявні всі названі
мотиви, ОКРІМ

А важливості слова в житті людини
Б сутності поетичного мистецтва
В пошуків свіжого, оригінального
Г творчості як категорія краси
Д береження української мови

929


17. Установіть відповідність.

Герой

1 Ярема Вишневецький
2 Грицько Бобренко

Характеристика

А Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.

За те, що він боровся за свободу,

3 Мартин Пушкар
4

Іван Іскра

Його спалили в мідному бику!

Б Як я крізь землю там не провалився?

Не збив кулак об стіни об оті?!
Т як я потім у шинку напився,
на матір вперше крикнув у житті!
В ..То — козак.
Таке нещастя хоч кого знеможе.
Це ж можна тут рішитися ума.
Любив же він Марусю, не дай Боже!
Тепер сидить, лиця на нім нема.
Г Бенкетував, сідав на шию хлопу,

пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
і на поташ випалював ліси.

Д Ще не старий. І славу мав, і силу.

(Про нього потім думу іскладуть.
Мине сім літ -- і голову цю сиву

Виговському на списі подадуть).
18. Установіть відповідність.

Художній засіб
1
2

омоніми
оксиморон

3 фразеологізми
4

анафора

Приклад
А Ізнову степ. І знову даль розлога.
І я мовчу. І дяк уже мовчить.

Ідеш, ідеш... дорога та й дорога.
Ідеш, ідеш... Хоч би вже відпочить.
Б ... Про це писали такі в риму,

зучили вздовж і вперехрест.
Але ж ота дорога з Риму
якихось кілька сотень верст.
В Із тих усіх дякових балачок

усе частіше згадую єдину, —
ту найсумнішу втіху, далебі:
комусь на світі гірше, як тобі.

Г Іду. Бреду. Захочу, то й спочину.
Розбиті ноги остуджу в росі.
Ніхто мені не дивиться у спину.

Я йду. Людина. Я така, як всі.

230


Д Бенкетував, сідав на шию хлопу,

пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
і на поташ випалював ліси.

ОЛЕСЬ ГОНЧАР
(1918 - 1995)
Народився в слободі Суха на Полтавщині в сім'ї робітників, помер у
м. Києві, похований на Байковому цвинтарі.
‚ Письменник.

Найвідоміші твори: романи

«Прапороносці»,

«Тронка», «Собор»,

«Людина і зброя», «Циклон», «Твоя зоря», новела «За мить щастя».

Новела «Залізний острів» (1963)
(роман у новелах «Тронка»)
Літературний рід: епос.

Жанр: новела (новела-засторога).

|

Тема: зображення першого кохання й смертельної небезпеки, яку

несуть зброя й війна.
Головні ідеї: захоплення першим юнацьким коханням; застереження
від смертельної небезпеки, яку несуть людству зброя й війна.
Герої твору: вожата Тоня, її коханий -- радист Віталик; тато Тоні,

мати Віталика, Лукія Назарівна, дядько Сухомлин.
Сюжет: твір починається із зав'язки -- оповіді про Тоню Горпищенко, яка працює в піонерському таборі, любить своїх вихованців, цікавиться історією рідного краю. Тоня відпрошується на вихідний, щоб
зустрітися зі своїм хлопцем Віталиком, переходить убрід затоку, поспішаючи на побачення. Закохані їдуть на мотоциклі по степу. Свого заліз-

ного коня залишають на безлюдному березі, в обійсті дядька Сухомлина. Хлопець і дівчина прагнуть романтики -- вони вирушають до затонулого крейсера. Нарешті закохані опиняються на великому військовому судні, вони в передчутті звабливих таємниць і спокус. Коли Віталик
виліз на щоглу, то побачив, що їхній човник пливе у відкрите море. Виявляється, він не прив'язав його як слід... Поступово приходить усвідомлення

жахливої

трагедії, але вони

тішать себе надією, що

«важко

бомбити море в зоряну ніч». Відчуваючи смертельну небезпеку, Тоня й
Віталик сидять на залізному острові в спогадах і роздумах...

931


Про твір. Новела «Залізний острів» є складовою частиною роману
«Гронка» (жанр -- роман у новелах, як і «Вершники» Ю. Яновського).
Тронка -- це невеликий дзвоник на шиї у вівці (щоб не заблудилася),
зроблений із гільзи, водночас це й промовистий символ, що втілює ідею
зв'язку кожного з рідним краєм, а також торжества життя над смертю.
«Залізний острів» — це дев'ята з дванадцяти новел роману. Вона
розповідає, як закохані через свою легковажність опиняються на військовому кораблі, який слугує полігоном для нічних бомбардувань, але
вони не можуть повернутися додому, бо човен відв'язався й уже далеко
у відкритому морі. Молоді люди не впадають у відчай, шукають порятунок, не втрачають людської гідності й почуттів у критичній ситуації.
З останньої частини роману читач дізнається, що вони врятуються, проте в новелі «Гронка» фінал залишається відкритим...
Відсутність розв'язки дії, відкритість фіналу новели символізують
смертельну небезпеку всього людства, гуманістичних цінностей, які в
будь-який момент під дією неминучих цивілізаційних процесів можуть
опинитися під загрозою знищення. Тому це ще й новела-засторога, яка

з'явилася з щирої тривоги О. Гончара за долю своєї рідної землі, усієї
планети й кожного з нас.

1.

«Тронка» Олеся Гончара за жанром споріднена з твором
«Україна в огні» Олександра Довженка

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового

«Моя автобіографія» Остапа Вишні
«Місто» Валер'яна Підмогильного

«Вершники» Юрія Яновського
ням
2.

Темою новели «Залізний острів» є розповідь про
красу степу, морських пейзажів і праці людей у радгоспі
захоплення Тоні вихованням нового підростаючого покоління
стосунки молодшого й старшого поколінь у післявоєнний
період
перше кохання й смертельну небезпеку, яку несуть

зброя й війна
"зт
ость
Ы колишні героїчні події на півострові, де мешкають
Тоня й Віталик

3.

У новелі «Залізний острів» НЕМАЄ
А експозиції
Г кульмінації
Б зав'язки
Д розв'язки
В

532

розвитку дії


Репліка Акули на мене кидались, спрути, восьминоги... належить
А дядькові Сухомлину
Б Луки Назарівні
В татові Тоні
Г Віталику
Д

Тоні

5, У новелі «Залізний острів» є всі названі композиційні особливості,
ОК РІМ
розлогих морських пейзажів

розповіді від першої особи
портретних замальовок
авторських відступів
екскурсів у минуле
ням
Новела «Залізний острів» закінчуться словами
А ...Гначе й досі вони десь там, у зоряних висотах, живуть.
Б ...Нічого не розрізниш, усе так злилось, як у мареві, так далеко.
В ...Нарівні зірок ідуть могутні машини, гіганти стратегічної
авіації.
Г ..Над світом поступово виднішає, зірки тануть у попелястому

небі.
Д

|

...Сидітимуть, мовчазно зіщулені, мов останні діти землі,

мов сироти людства.
ГИ

Емоційний перелом у сюжеті новели відбувається в момент, переда-

ний словами

Після того, що сталося, Тоню, ти повинна б мене... зненавидіти.
І раптом Віталій застиг, закам'янів, задивлений кудись у море...
А ми ще ж і половини не пройшли... оце антенка! Оця б ловила,
еге ж?

З висоти щогли спадає якийсь обірваний трос, теліпається
в повітрі.
|
Ыы
єсть
= Певне, і йому трохи не по собі, що вони так далеко зайшли

в море...

Тоня розповіла своїм підопічним легенду про

самотню чорну гаву над морем
криницю з козацькою шаблею
затонулий крейсер
Чумацький Шлях
Саргасове море
ням»

533


9.

Портретну деталь Віталика передано словами
звичка надівати чудернацький льотчицький кашкет
засмаглявлені плавко стікаючі плечі
тіло зсихається, а дух бунтує
чорні розкішні вуса
солома чубчика
мм

10. Через особливості ідейного спрямування літературознавці називають новелу «Залізний острів»
А драмою
Б притчею
В сповіддю
Г засторогою
Д

сенсацією

11. Установіть відповідність.

Герой твору

Професія (фах, посада)

1 Тоня

А рибалка

2
З
А

Б
В
Г
Д

Віталик
тато Тоні
дядько Сухомлин

голова радгоспу
вожатий
радист
чабан

12. Установіть відповідність.

Художній засіб

Приклад

1

неологізм

А Ніч зоряна, видна, у такі ночі співає степ.

2

тавтологія

Б

З

порівняння

А

персоніфікація

Податливо, мов шматок мила, краялася на

їхніх очах корабельна сталь.

В Притулившись одне до одного, вони мовчки
дивилися, як над світом поступово виднішає.
Г

..На ціле літо -- рясносонячне, степове —
влада тут переходить до рук піонерії...
Д ...Торкнутися чогось забороненого, звідати

незвіданого.

934


‚ СХог оо а 00),

умо РІ з О

ДО

совр

(Со 0,

кА

ЯР. Неро 03

а

о

66 Се

ГРИГІР ТЮТЮННИК

Оз1980)
иВСР РИМИ

Народився в с. Шилівці, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві.
Письменник, належить до шістдесятників.
Найвідоміші твори: «Оддавали Катрю», «Три зозулі з поклоном»,
«Зав'язь», «Син приїхав», «Климко»,

«Вогник далеко в степу»; збірки

оповідань «Деревій», «Коріння».

Новела «Три зозулі з поклоном»
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
Головна ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.
Головні герої: оповідач, його батьки -- Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар -- дядько Левко.
Сюжет: заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має сина. Історію цього кохання синові (оповідачеві новели).

розповідає мати Софія. Михайло засланий до Сибіру, звідки він ніколи
вже не повернеться, від нього раз на місяць надходять листи дружині
Соні; прихід їх інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша дає пригорнути листи до грудей і «подержати». Соня, яка знає про
Марфину любов до її чоловіка, не картає за це суперницю.

Літературознавці про твір. У головних героях новели «Три зозулі

з поклоном» легко впізнаються сам автор і його безталанний батько.
Присвячена новела «любові всевишній». А любов ця й справді була, як
кажуть, неземна. Тридцятитрирічного чоловіка Михайла, батька оповідача, безнадійно покохала молода дівчина Марфа Яркова. Вона й жила
на світі тільки тим, що могла бачити його — односельцями ж були. Г ось
прийшла біда. Михайло попав у веремію сталінських репресій і опинився в сибірських таборах. Тепер дівчину тримали на світі листи Михай-

ла, які він, зрозуміла річ, писав не їй, а своїй родині. Вона ж потайки
Го
просила листоношу тільки в руках «подержати письомце».

Так були знедолені всі четверо — „оповідач ізматір'ю, його батько й-,

«
Марфа. Знедолений весь народ.
Григір Тютюнник довго не міг опублікувати новелу, цю, без перебільшення, художню перлину - у застійні роки не допускали навіть натяку на жахіття сталінщини (А. Шевченко).

935

=


и
Тютюнник належить до
шістдесятників
7 нью-йоркської групи
«празької школи поетів»
2.

Г київської школи поетів
Д неокласиків

У новелі «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника розповідь ведеть-

ся від

(А першої особи
Б другої особи
В третьої особи
Го
Д

3.

|
`

різних осіб через зміщення часових площин
різних осіб залежно від епізоду

Новела «Три зозулі з поклоном» присвячена
А сестрі
Г кононівським степам
Б синові
Д Україні
(В Упюбові всевишній

4.

1

5.

Новела як літературний жанр має такі ознаки:
А багато героїв, кілька сюжетних ліній
Б
В
Г

оповідь із чітко вираженою мораллю
ліризм, відсутність сюжету
єдність місця, часу і дії
инамічний сюжет із несподіваною розв'язкою

(орех

Художньою деталлю,над галушками катується)дано характеристику

приземленій людині («Три зозулі з поклоном»

м

А Михайлові
Г Соні
Б-Удядьку Левкові
Д синові-студенту
(в арпові Ярковому
МАЛОМУ Є
6. Характер Михайла («Три зозулі з поклоном») найглибше розкриваЄТЬСЯ В
А, діалогах матері із сином
Г авторських відступах
С:і ставленні до нього Марфи
Д вдачі його сина
його останньому листі
7.

Прочитайте рядки з новели «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника.

Я виходжу з-за клуба в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці.
936


В уривку використано художній засіб
метонімію
художню деталь

=

|

синекдоху

психологічну характеристику
оксюморон
8.

У новелі «Три зозулі з поклоном»

НЕМАЄ

такої композиційної

особливості:
Б

наявність обрамлення (розпитування сина матері) і трьох частин
переплетіння голосів Соні, Михайла та їхнього сина

В

паса

А

образ «татової сосни»

міщення часових площин
б ання на початку твору

9.1

Завуальований д аматизм суспільних колізій стає помітним із
репліки сина про складання сесії

поведінки дядька Левка
вечірок у Михайловому домі
ям»
тосунків Марфи й Карпа Яркових

ТУ:

© купих відомостей про Сибір

фара

10. Назва новели «Три зозулі з поклоном» символізу

(О ДАО.

Сони роки ув'язнення в таборах Сибіру

Б\\любовний трикутник — три долі головних героїв
смуток, тужливу звістку, тугу за життям, минулим
щастя, заспокоєння, душевну рівновагу
Д плинність життя й кохання

11. Установіть відповідність.
Герой
7'&=е1 Марфа ©
9
2 Соня Р,

Репліка
А Чорнила слізьми не розмаж.
Б Нате вам осьо, вип єте за його

3 дядько Левко ОДНИМ 2 сірездоров'я.
4

син-студент 00-720 чг

ор. )

В Дивлюсь, а вона вже на поріжку

сидить, жде...

Г

Сусіда мій по запалі молиться
уві сні, а Бога не називає.
Д Чому вони не одружилися, так одне

одного чуючи?

297


12. Установіть відповідність.

Художній засіб
1 порівняння
2 метафора
3 просторіччя

Приклад
А Два годочки прожила з Карпом своїм
1 нажилася на сто.
Б ...спогади її не шемлять їй і не болять —

4 пестлива лексика

вони закам'яніли.
В ...гомонимо бувало втрьох або співаємо
Г

М

потихеньку.
Товстопикий був, товстоногий.

Грудий -- матінко ти моя...
Д А Марфа біжить на роботу, птахою

_

летить...

ІВАН БАГРЯНИЙ
(1907-1963)
Справжнє ім'я — Тван Павлович Лозов'ягін.
Народився в с. Куземині, що на Полтавщині (нині Сумська область),
у родині робітника-муляра, помер у м. Шварцвальді (похований у
м. Новий Ульм, Німеччина).
Належить до письменників-емігрантів (член МУРУ).
Найвідоміші твори: романи «Тигролови», «Сад Гетсиманський», роман у віршах «Скелька», повість «Огненне коло», збірка поезій «Золотий
бумеранг»; із публіцистики — лист «Чому я не хочу вертатись до СССР?».

Моа мо млі Ореи у (емие (ро арча, Рато пке
оман «Тигролови» (1946)

Літературний рід: епос.
Жанр: пригодницький роман.
Тема: зображення трагічної долі людини-особистості в радянському
тоталітарному режимі.
|

Головна ідея: перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен
передусім має бути Людиною.
Головні герої: Григорій Многогрішний (молодий український інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць та їхні батьки — Денис С1рко й Сірчиха; майор НКВС Медвин.
Сюжет: утеча Григорія Многогрішного з «ешелону смерті» (етапного
спецпотягу НКВС, що перевозив смертників ГУЛАГу до Сибіру) -

перебування Григорія в родині Сірків -- поїздка головного героя з на-

званим братом, Грицьком
538

Ао

Сірком до Хабаровська

-- переслідування


кері -лро бип Корона
со бочног 75

Григорія — зустріч Многогрішного з Медвиним у тайзі й розправа з майором -- утеча закоханих Григорія й Наталки за кордон СРСР (події

відбуваються в 30-х роках ХХ ст.).

Літературознавці про твір. Цим твором, на думку Юрія Шевельова, Іван Багряний утвердив саме «український пригодницький роман,
український своїм духом, усім спрямуванням своїх ідей, почуттів, характерів». Основним композиційним принципом, за яким побудовано
роман, є принцип дихотомії, тобто сюжетні лінії розгортаються паралельно, протиставляються і зіставляються. Григорію Многогрішному
протистоїть майор НКВС Медвин, цей новітній тигролов, який переслідує волелюбного українського юнака, не прирученого тоталітарним
режимом «тигра». Григорій -- правнук гетьмана Дем'яна Многогрішно-

то (1668-1672), який боровся проти окупації України московськими

царями, через що його заслали на каторгу до Сибіру. У такий спосіб романіст підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців і головного героя, коріння якого сягають часів Запорозької Січі. Образ Григорія
Многогрішного набуває символічного значення: він уособлює нескорену й волелюбну Україну, кращі сини якої борються за її незалежність.
Уже в зав'язці «Тигроловів» змальовано два експреси, які мчаться сибірськими просторами. Ці поїзди автор порівнює з драконами. Один із них

(«шістдесят вагонів-коробок — шістдесят суглобів у дракона») — це «еше-

лон смерті», яким везуть на каторжні роботи в'язнів. Серед них і Многогрішний, який на ходу вистрибує з вагона 1 цим сміливим вчинком вселяє в
можна й потрібреж
комфортабельний експресу - віз партійну

серця численних в'язнів надію, що зі сталінським

но боротися. Другий ешелон

військових, працівників
еліту, ударників, інженерів, авіаторів, прокурорів,
одне слово, «відпові,
беззаконня
чинили
"«революційної законності», які

дальних товаришів». Отже, існує два світи в одній державі — світ репресій,

пекла, мук, пітьми і світ ілюзорного раю, примарного вільного життя. Так

вимальовується антилюдяний образ радянської імперії (М. Ткачук).
р

даре.

Історія літератури

-МУР- (Мистецький український рух) — об'єднання українських

письменників в еміграції з метою консолідувати українських літераторів, які після Другої світової війни опинилися в таборах для переміще-

них осіб переважно в Німеччині та Австрії. МУР заснований 1945 р. в
Німеччині. Головою об'єднання був Улас Самчук, який висунув ідею
«великої літератури». Вона базувалася на тому, що література є одним
із найголовніших чинників духовного самовияву нації і чи не єдиним в
умовах її бездержавності. До МУРУ входили: І. Багряний, Є. Маланюк,

Т.Осьмачка,таін, ГУ
чук
У.Сам
Нью-йоркська група поетів — об'єднання

українських

|

поетів-

емігрантів, заснована 1958 р. Ця група поетів усвідомлювала «необхід-

МУР: Боса алл / Блоа
(а ами

КГ. О СУ

ОМС

мок,
А

999


ага 0 (ет С: обеси, ос Се

рлебоька 5 Дель, Вок

7ърна беьсог 5

ність піднести українську лірику на новий щабель, переос
мислюючи
традиції рідного мистецтва слова і спираючись на модерні стилі
й форми»

(М. Ткачук). До нью-йоркської групи входили Богдан Бойчук,
Богдан
Рубчак, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Патриція Килина,
Віра
Вовк та ін. «Чинником єднання була спільна настанова, що
кожен поет
має йти окремо індивідуальною дорогою, виявляти власний літерату
рі

літературі.
1.

Справжнє прізвище Івана Багряного
А Фітільов

Б

Очерет

(87 Лозов'ягін
Губенко
Д
2.

Рудченко

До МУРу входили
А

Б

Улас Самчук, Тодось Осьмачка, Богдан Рубчак

Юрій Яновський, Іван Багряний, Емма Андієвська
‚ Віра Вовк, Володимир Винниченко, Богдан Бойчук
"Євген Маланюк, Іван Багряний, Улас Самчук

МР Микола Зеров, Максим Рильський, Юрій Клен
З.

Рефреном звучать у романі «Тигролови» слова
(АХ Ми є. Були. І будем МИ! Й Вітчизна наша з нами.
Б Сміливі завжди мають щастя.
В

Г
Д

4.

Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи.

Чомуя не хочу вертатись до СССР?
Побавитись з долею в піджмурки.

Слова що б ви не думали і як не думали, я хочу лише сказати... ‚ що
я

чесна людина Григорій Многогрішний сказав
А

майорові Медвину під час допитів

майорові Медвину під час зустрічі з ним у тайзі
В” родині Сірків, коли опритомнів від марення
Г Наталці, коли врятував її від ведмедя
Д українкам у хабаровському ресторані

540


ЕТЕУ,

5.

т

Потолка

СА Кб»

Головна тема роману «Тигролови» І. Багряного — зображення

радянських політв'язнів 50-х років ХХ ст.
“Б Упротистояння людини-особистост! тоталітарній системі
В красивого почуття кохання Григорія до Наталки
Г способу життя українців-переселенців на Далекому Сході
Д складного життя людини на тлі краси Уссурійського краю

6.

Зоологічним

націоналістом,

дияволом

в образі людини

у романі

«Тигролови» названо
. Григорія Многогрішного

майора Медвина

7.

Г

Дениса Сірка
Арсеньева

Д

Йосипа Сталіна

Події в романі «Тигролови» розгортаються в такій послідовності:

А

Б

В

Д

знайомство Григорія з родиною Сірків — утеча
Многогрішного з потягу -- поїздка Григорія
до Хабаровська -- розправа з Медвиним
утеча Многогрішного з потягу — поїздка Григорія до Хабаровська — знайомство Григорія з родиною Сірків —
розправа з Медвиним
знайомство Григорія з родиною Сірків -- поїздка Григорія
до Хабаровська — утеча Многогрішного з потягу —
зозправа з Медвиним
|
гтеча Многогрішного з потягу -- знайомство Григорія
з родиною Сірків -- поїздка Григорія до Хабаровська -розправа з Медвиним
утеча Многогрішного з потягу — знайомство Григорія
з родиною Сірків -- розправа з Медвиним - поїздка

Григорія до Хабаровська
8.

Перший ешелон, що мчить у Сибір, І. Багряний порівнює з
А тигром

ізюбром
св) драконом
Г вовком
Д змією

941


9. Тоталтарну систему, неспроможну подолати гордий дух українця,
уособлює
А

Арсеньев
Петро Дядоров

В / майор Медвин
Д

Мороз
Денис Сірко

10. Ідею перемоги добра над злом, усеперемагаючого оптимізму І. Ба-

гряний розкриває в образі
А
Б
В
Г

тигроловів
першого експресу
другого експресу
Дениса Сірка
Григорія Многогрішного

11. Установіть відповідність.
Герой
Репліка
А
На
багато
верстов
кругом тут тільки праліс
1 Григорій
та
звірі,
а
людей
нема.
Чи втямки? Я ще не
Многогрішний

Со
ве
№

майор Медвин
Наталка Сірко
Денис Сірко

знаю, хто ти, але моя хата -- твоя хата.
Б Батько все бурчали, що нема попа тебе висповідати, може,

кажуть, полегшало б, бо в тебе

гріхів, мабуть!.. Якісь карцери, і трибунали...
І смертники... [ розстріли...

В В сміливих щастя завжди є!.. От хоч би й ми.
Приїхали сюди... Боже! Яка страшна і дика
пуща була! [ нудьга смертельна... І дивись —
зажили ж як потім!
Г

Так... Ну, все, таваріш следователь! Все.

Кінчаю слідство... Тут... я тобі... й рев, тут я
тобі й трибунал!
Д Що вам наказано?! І взагалі раджу бути
пильнішими. Хіба вам повилазило?..

Пересвідчіться в документах, а тоді подасте
своєму начальникові рапорт.
?
ПЕ
2
Ж
//

942


12. Установіть відповідність.

Герой
Денис Сірко
Григорій
Многогрішний

Зовнішня (внутрішня) характеристика
А Високий, як батько, дебелий красень. Молодий -- років 25. На ньому військовий старий
френч, на ногах ічаги, на голові набакир кепка,

3 майор Медвин
4 Гриць Сірко

а 3-під неї буйний чуб кучерявиться.
Б Юнак — 25 літ, русявий, атлет, авіатор тчк...
Суджений на 25 років тчк...
В ...дебелий, спокійний голос. Батьківський. Такий
сердечний, а гуде, як із барила... Кремезний,

1
2

броватий, волохаті груди в пазусі.
Г

Золотий чоловік, пантовщик -- яких мало! Гот

такий, можна сказати, хрест несе. Мало, що
Бог дав жіночку, так ще й «чроплану» кинув.
Д Він дисциплінований, і точний, і не схильний

вдаватись у дрібниці. Тим часом не марнує
часу на теревені: п'є отак собі бордо і студіює
промову вождя.

943


244


945


ВІДПОВІДІ
УКРАЇНСЬКА
ФОНЕТИКА

МОВА

(с. 13-24)

с. 17. Вправи: 1. Речитатив. 2. Колискова. 3. Коломийка.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ (с. 25-36)
с. 27. Вправа. Поема «Мойсей».
1. В; 2. Б; 3. Д; 4. Б; 5. Б; 6. А; 7. Б: 8. Б;
10. В; 11.1) Д,2) А,
12.1) Б,2) Д, 3) А, 4) В; 13. В: 14. 1) А, 2
Г, 4) В; 15. 1) Г, 2) Д
16. Б; 17. 1) В, 2) Б,3) Д,4) А; 18. Г; 19. Г:
| ‚21.1)
А, 2) Г,3)
Д, 4)
2) А, 3) Б, 4)
1 В; 23. А; 24. В; 25. Б; 26. Е: 21. Г; 28. Д; 29. Г; 30.
Б;
31.
33. Г; 34. А! 35 Д; 36. Б; 37. А; 38. Б; 39. А; 40. В; 41. Д; 42. Г;
43. Д; 44.
46. А; 47. 1) Б, 2) Г, 3) В, 4) А; 48. В,
Б.
)

) Б,
)А,

2.

ФРАЗЕОЛОГИЯ (с. 37-41)
с. 37. Вправа. Параджанов.

|
1. Д;2. Б; 3. В; 4. В; 5. 1) Д,2) А, 3) Б, 4) В; 6. 1) В, 2) Б, 3) А, 4) Г;
7.1) Г, 2) В,
3) А, 4) Д; 8. В; 9. Г; 10. А; 11. Г; 12. 1) Д, 2) Б, 3) Г, 4) В; 13.1) Б, 2)
Г, 3) А, 4) Д;
14.1) В, 2) Д, 3) А, 4) Б; 15. 1) Б, 2) Г, 3) А. 4) Д; 16.1) Д,2) В,
3) Б, 4) Г: 17. 1) Б,

2) А, 3) Д, 4) Г; 18. 1) Г,2) В, 3) А, 4) Б.

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР (с. 42—48)
с. 44. Вправи: 1. Драма-феерия. 2. «Лісова пісня».

1. Д;2. В;3. А; 4. В;5. Д; 6. В;7. Д; 8. Г; 9. Д; 10. А; 11. В; 12. Г; 13. А 14. Д: 15. Г. 16. Г.
17. Г; 18. 1) Г,2) В,3) А, 4) Б.
МОРФОЛОГІЯ
ІМЕННИК (с. 49-70)

с. 55. Вправи: 1. «Наталка Полтавка». 2. «Маруся».
1. Б;2. В; 3. Д; 4. А; 5. В; 6. Г;7. Б; 8. Д; 9. Б; 10. В; 11.Д;1
2. Б; 13
16. А; 17. Б; 18. Б;49-А; 20. В; 21. Г:22. Г; 23. Б; 24. В; 2
9. А; 26.
29. В: 30. Б; 31. А; 32. В; 33. А; 34. Д; 35. А: 36. А; 37. Б; 3
8. В; 39

546

я


42. Б; 43.
55. Д; 56.
68. В; 69.
81.А; 82.

Г; 44.
Д; 57.
Б; 70.
Б; 83.

В; 45. Д; 46. В; 47. Д; 48. Б; 49. Б; 50. Д; 51. В; 52. Б; 53. Д; 54. А;
Д; 58. А; 59. Г; 60. В; 61. Б; 62. Д; 63. Д; 64. В; 65. А; 66. А; 67. Д;
Г; 71. А; 72. Д; 73. А; 74. Г; 75. В; 76. В; 77. Г; 78. Б; 79. Д; 80. Г;
Д; 84. А; 85. Г.
р

ПРИКМЕТНИК (с. 70-80)
с. 74. Вправи: 1. Криворівня. 2. «Гроно п'ятірне».

1. Г: 2. В; 3. В; 4. Г; 5. А; 6. Б; 7. В; 8. Г; 9. А; 10. А; 11. В; 12. Г; 13. Д; 14. Д; 15. Г;
16. Д; 17. Г; 18. Д; 19. Б; 20. Д; 21. В; 22. А; 23. В; 24. Г; 25. Б; 26. Г; 27. А; 28. Б;
29. Б; 30. Д; 31.
21, А; 32. Б; 33. Д; 34. В; 35. Г; 36. Б.

ЧИСЛІВНИК (с. 81-90)
с. 85. Вправа. Наум Дрот.
1. В: 2. Г: 3, А4. Т9, д6, Б; 7, А; 8. Б; 9. А; 10. В; 11. Д; 12. В; 13. Г;
14. Б; 15. Г; 16. Г; 17. Б; 18. Г; 19. Д; 20 . А; 21. Б; 22. А; 23. Д; 24. Б; 25. В; 26. Б;
27. Г: 28. Д; 29. Б; 30. Г

ЗАЙМЕННИК (с. 90-96)
с. 92. Вправа. Канів.
1. Д; 2. А; 3. Г; 4. В; 5. Д; 6. Г; 7. А; 8. Г; 9. Г; 10. А; 11. В; 12. Г; 13. Г; 14.1) Д, 2)Б,
3) В, 4) Г; 15.1) А, 2) В, 3) Г, 4) Д; 16. 1) В, 2) Б, 3) Г, 4) Д; 17.1) Б, 2) В, 9)Д,
Д) А; 18.1) Д,2) А, 3) Б, 4) В; 19. В; 20. В; 21. Д; 22. А; 23. Г; 24. Д; 25. В; 26. Г.

\/дтеслово. ДІЄПРИКМЕТНИК. ДІЄПРИСЛІВНИК (с. 97-122)
с. 105. Вправи: 1. Василь Гнидка. 2. Нечипір Варениченко. 3. Рудченко.
1. А; 2. В; 3. В; 4.1) В, 2) Б, 3) Д, 4) А; 5. 1) В, 2) Б, 3) А, 4) Д; 6.1)
Б, 2) Г, 3)
4) В; 7.1)
В, 2) Б, 3) А, 4) Г; 8. 1) А, 2) Д, 3) Б, 4) Г; 9. 1) Г, 2) Д, 3) Б, 4) А; 10.
11. Д; 12. Г;13. Б; 14. Г; 15. В; 16. В; 17. А; 18. Г; 19. А; 20. Д; 21. А; 22. Д; 23.
24. Б: 25. Б; 26. В; 27. Д; 28. Г; 29. Б; 30. Д; 31. А; 32. А; 33. Б; 34. А; 35. Б; 36.
37.
50.
63.
76.
89.

Д; 38.
В; 51.
В; 64.
Б; 77.
Г: 90.

В;
А;
Б;
В;
Д

39.
52.
65.
78.
91.

Г; 40.
Д; 53.
А; 66.
Б; 79.
А; 92.

А; 41. Д; 42.
В; 54. Г;55.
Д; 67. Г; 68.
Д; 80. А; 81.
Б; 93. В.

Б; 43.
А; 56.
А; 69.
Г; 82.

А; 44.
Д; 57.
В; 70.
В; 83.

А; 45.
А; 58.
Б; 71.
Д; 84.

Б; 46.
В; 59.
Б; 72.
А; 85.

В; 47.
Г; 60.
Г; 73.
Г; 86.

А;
Б;
Д;
Д;

48.
61.
74.
87.

ПРИСЛІВНИК (с. 122-130)
с. 124. Вправи: 1. «Кайдашева сім'я». 2. Степан Радченко.

1. Г: 2. А;3. Д: 4. Г;5. Г;6. А; 7. В; 8. В; 9. В; 10. Д; 11. Г; 12. А; 13. Б; 14.
16. А: 17. А; 18. В; 19. В; 20. Д; 21. Д; 22. В; 23. А; 24. Б; 25. В; 26. А; 27.
29.
В;30. 1) В, 2) Б, 3)А, 4) Г.

Д;
Б;
Д;
В;

49.
62.
75.
88.

Д,
Б;
А;
Б;
В;
В;
Б;
Д;


СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ ТА ВИГУК (с. 131-142)
с. 137. Вправа. Сонет, балада, пісня.
1. А; 2. В; 3. Б; 4. Г;5. Г; 6. Г, 7. А; 8. Д; 9. А; 10. В; 11. В; 12. В; 13. Д; 14. Г; 15. Б; 16. В;

17. Г; 18. Д; 19. А; 20. Г. 21. Г.22. Б; 23. В; 24. Г; 25. Д; 26. А; 27. Д: 28. Г: 29. А: 30. А.
ЗАГАЛЬНА МОРФОЛОГІЯ (с. 143-145)

1. 1) Г,2) Б, 3) Д, 4) А; 2. 1) Д, 2) Г,3) В, 4) Б; 3. 1) А, 2) В, 3) Д, 4) Б; 4. 1) В,
2) Д,3) Г, 4) Б; 5. 1) Б,2) Г, 3) Д, 4) А; 6.1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г. 7. 1) Г, 2) В, 3) Б,
4) А; 8. 1) Г, 2) А, З) В, 4) Б; 9. 1) Б, 2) Д, 3) Г, 4) А; 10.1) Д, 2) А, 3) Г, 4) Б;
11.1)
Д,2) А, 3) Б, 4) В; 12. 1) В,2) А, 3) Б, 4) Д.

СИНТАКСИС.

ПУНКТУАЩЯ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (с. 146-149)
с. 147. Вправа. «Кавказ».

1.152. В;3.Д. 4.10. Д: 6, №7. Д: 8, В:9.

О, А: 1. А-12, Д,

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
ры,

о.

(с. 149-154)

але о, РО. ВТ, Л. З. Д. 9. В; 10, Г, 11. Г: 12. Г.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (с. 154-159)

1. В; 2. Г; 3. Г; 4. Б; 5. В; 6. Д; 7. А; 8. В; 9. Г; 10. Г; 11. Б; 12. А; 13. 1) В, 2) Г,3) Д,
4) Б; 14. 1) Г,2) В, 3) А, 4) Д; 15. 1) Г, 2) Д, 3) Б, 4) А; 16. 1) В, 2) А, 3) Д, 4) Б;
17. 1) В,2) Д, 3) Г, 4) А; 18. 1) В, 2) Д, 3) Б, 4) Г.
КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ (с. 160-165)
1. Г;2. А; 3. В; 4. В;5.А; 6. Д; 7. Б; 8. Б; 9. А; 10. В; 11. В; 12. Д; 13. Г; 14. В; 15. Г;
16. Б; 17. 1) Г, 2) А, З) В, 4) Б; 18. 1) Д, 2) Г, 3) А, 4) В.

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ (с. 165-169)

1. Б;2. Б;3.Д;4. Б; 5. Г; 6. Г; 7.1) В, 2) Г,3) А, 4) Б; 8. 1) Г,2) В, 3) Б, 4) Д;9.1)Г,
2) Д,3) В, 4) Б; 10. 1) Д, 2) Г, 3) А, 4) Б; 11. 1) В, 2) Г,3) Б, 4) Д; 12.1) А, 2)В,
3) Г. 4) Д.
248


УСКЛАДНЕНЕ

РЕЧЕННЯ.

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ

РЕЧЕННЯ

(с. 169-175)

1.2.2. :8:3.А:4:Г:5.15Б: 6. Д: 7. Б: 8. Г: 9. Д: 19; Б: М. Г. 12. Г: 13. Г
14. Д; 15. В; 16. Д; 17. Д; 18. Д.

ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ

ОЗНАЧЕННЯ

(с. 175-179)

1. Г: 2. Б;3. Д; 4. В; 5. В; 6. Г; 7. Б; 8. Б; 9. Г; 10. Г; 11. В; 12. Д.

ВІДОКРЕМЛЕННЯ ДОДАТКІВ І ОБСТАВИН (с. 179-186)
1.Г:2.Б:3. ДА. Б; оз. Г; 6. В; 7. Д; 8. 7.9. Г; 40, В; 11. 1:12. ДЗ. дла. Г15. Б;
16. Д; 17. Д; 18. В; 19. Г; 20. Г; 21. В; 22. Г; 23. Г; 24. В.
ВІДОКРЕМЛЕННЯ

ОЗНАЧЕНЬ (с. 187-193)

1.82. Г; 3. В; 4, А; з. Біб. В; 7. Г: 8, Д: 9. В; 10. Г: 14. Д; 2. Г: 13. Г; 14. Д: 15. А:
16. А; 17. Д; 18. Г.
ВІДОКРЕМЛЕННЯ ПРИКЛАДОК

(с. 193-198)

1. Г. 2. Б; 3. Г; 4. В; 5. В; 6. В; 1. Б; 8. В; 9. Д; 10. А; 11. В; 12. Д; 13.А; 14. Г; 15. Г;
16. В; 17. Г.

ВСТАВНІ 1 ВСТАВЛЕНІ СЛОВА,
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ (с. 198-204)
1. Д; 2. А; 3. Г; 4. А; 5. В; 6. Д; 7. Д; 8. Б; 9. Г; 10. А; 11. Д; 12. В; 13. Г;
14. Г; 15. А; 16. В; 17. 1) Б, 2) Д, 3) Г, 4) В; 18. 1) Г, 2) Б, 3) А, 4) Д.

ЗВЕРТАННЯ

(с. 204-207)

1. Д; 2. Б; 3. Б; 4, Г, 5. Б; 6. Г; 7. А; 8. В; 9. Б; 10. Б; 11. Г; 12. В.

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

(с. 207-209)

1. Г; 2. А; 3. В; 4. Г; 5. Г; 6. Д.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ (повторення) (с. 209-213)

1. Г; 2. Д; 3. В; 4. А; 5. Д; 6. Г,7.1)8,2) Д, 3) А, 4) Г; 8. 1) А, 2) Д, 3) Б, 4) Г;
9. 1) Д,2) А, 3) Б, 4) В; 10. 1) А, 2) Г, 3) В, 4) Д; 11.1) В,2) 4,3) Б, 4) Г; 12. 1) А,
2) В, 3) Д, 4) Г.
549


СКЛАДНЕ

РЕЧЕННЯ.

СКЛАДНОСУРЯДНЕ

РЕЧЕННЯ

(с. 213-220)

1.1:2.Г;3. В 4. Аа: т. 6. В: 7. Л: 8, Г 9. Л: 10. В 11. А; 12. Г: 13, А
14. А; 15. Б; 16. В; 17. В; 18. А; 19. Д; 20. А; 21. В; 22. В; 23. Д; 24. Б.

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ

РЕЧЕННЯ

(с. 221-235)

1. Г; 2. А; 3. В; 4. Г; 5. А; 6. Д; 7. В; 8. А; 9. Г; 10. Г; 11. Б; 12. А; 13. Д;
14. Д; 15. В; 16. Г; 17. Г; 18. Г; 19. В; 20. А; 21. Б; 22. Г; 23. Б; 24. Д;
25. Б; 26. В; 27. В; 28. Б; 29. Г; 30. Б; 31. Г; 32. А; 33. А; 34. Д; 35. А;
36. Б; 37. Б; 38. Г; 39. В; 40. Д; 41. Б; 42. Г; 43. 1) Д,2) В, 3) А, 4) Б; 44. 1) А,2УВ,
3) Д, 4) Б; 45. 1) А, 2) Д, 3) Г, 4) В: 46. 1) Д, 2) Г, 3) Б, 4) А; 47. 1) Г, 2)А, 3) Д,
4) В; 48. 1) А, 2) В, 3) Г, 4) Д.
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ (с. 235-240)
1. Ду
д, Ба. Бі з. А6,
14. Б; 15. В; 16. Д; 17. Г; 18. Б.

В; 7. Г, 8. ДІ; 9. А: 10. Г; 11, Б; 12. В; 13.4;

ПОВТОРЕННЯ
(СИНТАКСИС СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ) (с. 240-243)
1.1)А,2)5,3)1,4)Д4:2.1)Д.2) 8,3) А4) Б;:3. 1) В, 2) Г, 3) Д, 4)4:14, 1) Б,
2) А, 3) В, 4) Г; 5. 1) Д, 2) В, 3) Г, 4) Б; 6.1)8,2) Б, 3) А, 4) Д.
ПРЯМА МОВА. ЦИТАТИ (с. 243-248)
1. В; 2. Б; 3. А; 4. Г; 5. Б; 6. А; 7. В; 8. Б; 9. Г; 10. Д; 11. 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Д;
12.1) В, 2) Д, 3) Б, 4) А.

СТИЛІСТИКА.

РОЗВИТОК

МОВЛЕННЯ

(с. 249-256)

1,В:2. Г:3).2:4., Б: 9. А.
6. А; 7. В; 8. Д; 9. Б.

10. Б; 11. А; 12. Б; 13. В.

ОРФОГРАФ!Я
ПРАВОПИС ЛІТЕР, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕНАГОЛОШЕНІ
ГОЛОСНІ Е, И, О (с. 257-262)

Ж.
27

с. 258. Вправа. Сковорода.
1. В; 2. Г; 3. Б; 4. Г;5. Д; 6. Б; 7. А; 8.
©
= > ‚ 9 11.
; 12. Г; 13. А; 14. А; 15. Б;
е
16. В; 17. Г; 18. А; 19. Б; 20. В; 21. А;922. Д;
23. А 24.Ыб

950


СПРОЩЕННЯ

В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

(с. 262-266)

с. 263. Вправа. Маруся Чурай.
1. Д: 2. Г;3. А; 4. Б; 5. Д; 6. В; 7. Г; 8. Б; 9. А; 10. А; 11. В; 12. Д; 13. Б; 14. В.

ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ЗА ТВОРЕННЯ СЛІВ (с. 266-270)
с. 267. Вправа. [ван Франко.
1. В; 2. А; 3. Г; 4. Б; 5. Д;6.А; 7. Г; 8. В; 9. В; 10. В; 11. А; 12. Д; 13. А; 14. Б; 15. Б; 16. Г.

М'ЯКИЙ ЗНАК (ЗНАК М'ЯКШЕННЯ) (с. 270-276)
с. 271. Вправа. Послання «До Основ'яненка».

1. В; 2. Д; 3. Б; 4. А; 5. Б; 6. В; 7. Б; 8. А; 9. А; 10. Г; 11. Б; 12. А; 13. Г;
14. Д; 15. В; 16. Г; 17. Б; 18. Б; 19. Д; 20. В; 21. Д; 22. А; 23. Г; 24. Д.

АПОСТРОФ

(с. 276-281)

с. 277. Вправа. Роман у новелах «Вершники».

1. А; 2. Д; 3. Б; 4. Г; 5. Д; 6. В; 7. А; 8. В; 9. Б; 10. Г; 11. А; 12. Д; 13. Г; 14. А; 15. В;
16. Д; 17. Г; 18. Б; 19. Г; 20. Д; 21. В; 22. Д; 23. В; 24. Б.
ПОДВОЄННЯ ЛІТЕР (с. 281-288)
с. 282. Вправа. Пантелеймон Куліш.
41. А; 2. В; 3. В; 4. Г; 5. Г; 6. А; 7. Б; 8. В; 9. А; 10. Д; 11. Д;12. В; 13. А; 14. В; 15. Г;
16. Б; 17. А; 18. Г; 19. А; 20. Б; 21. Б; 22. Б ; 28, В; 24.Б.

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ (с. 288-293)
с. 289. Вправи: 1. Лариса Косач. 2. Павло Губенко.
1. Б; 2. Г: 3. Г: 4. А; 5. Г; 6. Г; 7. Г; 8. Б; 9. Б; 10. А; 11. В; 12. Д; 13. Б; 14. В; 15. А;
16. Д; 17. А; 18. Г; 19. В; 20. Г; 21. Б; 22. 1) Д, 2) В, 3) Г, 4) Б; 23. 1) Г, 2) А, 3)Б,
4) Д; 24. 1) Д,2) В, 3) Г, 4) А.

ВЕЛИКА ЛІТЕРА ТА ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ (с. 293-300)
с. 296. Вправи: 1. Лозов'ягін. 2. «Тигролови».
1. А; 2. Д;3. Д; 4. Г; 5. В; 6. Б; 7. В; 8. А; 9. Б; 10. Г; 11. Б; 12. Д; 13. В; 14. Г; 15. Б;
16. А; 17. А; 18. Г; 19. Г; 20. Д; 21. В; 22. Г; 23. Д; 24. Б.

951


НАПИСАННЯ

СЛІВ ІНШОМОВНОГО

ПОХОДЖЕННЯ

(с. 301-910)

с. 303. Вправи: 1. Євген Маланюк. 2. Ліна Костенко. 3. Модернізм. 4. Бароко.
1. А;2. Б; 3.В;А. А; 5. Г; 6. А; 7.Д; 8. Б; 9. А; 10. Б; 11. В; 12. 4:13. Г. 14. 5:45. А:

16. Д; 17. В; 18. Б; 19. Б; 20. Б; 21. В; 22. Б; 23. В: 24.
26. Б; 27. В; 28. Г; 29. Г; 30. А; 31. Д; 32. Д; 33. В; 34. Б; 35. В; 36. Д.

Г: 25.В

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ З РЯДКА В РЯДОК
(с. 310-312)
с. 311. Вправа. «Земля».
1. А; 2. Б; 3. А; 4. В; 5. Б; 6. Г.

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ ТА ЧЕРЕЗ ДЕФІС
(с. 312-319)
с. 314. Вправи:1. Річка Оскіл. 2. Усмішка.
мн
еотр
я
ЕИ
16. Б; 17. Б; 18. Д; 19. Д; 20. Г; 21. Б; 22. В; 23. Д; 24

ПРАВОПИС НЕЗ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ

МОВИ (с. 319-925)

с. 320. Вправа. Довженко.

1. А;2. Д; 3. Г; 4. Б; 5. А; 6. Д; 7. Г;Г:8.А; 8. 9. В; А
10. Г; 11. Г;12. Д; 13. А; 14. Д; 15. А;
16. А; 17. Д; 18. Г; 19. Б; 20. А; 21. Д;22, А; 23.В; 24. Г.

УЖИВАННЯ У-В, І-Й (с. 325-329)
с. 326. Вправа. «Чорна рада».
1. Д; 2. Б; 3. Г; 4. В; 5. Д; 6. Б; 7. Б; 8. А; 9. Б; 10. А; 11. Б: 12. В.

УКРАЇНСЬКА

ЛІТЕРАТУРА

9 клас

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ (с. 350-359)
1. А;2. Г; 3. Г;4. А; 5. Д; 6. Д; 7. Б; 8. А; 9. В; 10.В; 14. 1) Б,2), Г,3) А,4) В;
12. 1)Б, 2) Д,3) В, 4) Г. .
292


ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (с. 360-363)
Григорій Сковорода (с. 364-368)
1. Б; 2. В; 3. Д; 4. В; 5. Д; 6. В; 7. Г; 8. Д; 9. Г; 10. В; 11. 1) Б, 2) В, 3) А, 4) Д;
12.1) В, 2) Г, 3) А, 4) Б.

ЛІТЕРАТУРА кінця ХУШ — початку ХХ ст.

Іван Котляревський (с. 369-378)
1. 172. Г. 3. В; 4. Д; 5. Б; 6. Б; 7. А; 8. В; 9. Г; 10. А; 11. В; 12. Б; 13. А; 14. А;
15. Г; 16. Д; 17. Г; 18. В; 19. Д; 20. Б; 21. 1) В, 2) Г, З) А, 4) Б; 22. 1) Б, 2) Г,
3) А, 4) Д; 23. 1) Б, 2) А, 3) В, 4) Д; 24. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) В.

Григорій Квітка-Основ'яненко (с. 379-384)
1. Д; 2. Б; 3. В; 4. Б; 5. Б; 6. Д; 7. Г; 8. Д; 9. Б; 10. Г;11.1)5,2) Д, 3) Г,4)4А;

12. 1) В, 2) Д,3) А; 4) Б.
Тарас Шевченко (с. 385-403)
1.Г.2.Г.3.А;4.8В;5.В; 6. Д; 7. В; 8. В; 9. А; 10. А; 11. Д; 12. Б; 13. Г; 14. Д;
15. г 16. 1Г:11.1)8.2)Д,3)А.4) 5:18.1)4.2)8,39)Л1,4)1:19.1) 8,2)
3) Б, 4) Д; 20. 1) Д, 2) А, 3) Г,4)В;21.1)Г,2) Д, З) А, 4) В; 22.1) А, 2) Д,
3) Б, 4) Г; 23.1) Д, 2) А, ЗБ, 4) В; 24. 1) 1,2) Б, 3) А,4)Д.

Пантелеймон Куліш (с. 404-410)
1. Б; 2. Д; 3. Г; 4. В; 5. Г; 6. Б; 7. Д; 8. Б; 9. В; 10. Г; 11.1) Д, 2) В, 3) Г,4)А;
12. 1) Б,2) А, 3) В, 4) Г.
10 клас

[ван Нечуй-Левицький (с. 411-416)
1. Б; 2. А; 3. Б; 4. Г; 5. Д; 6. В; 7. В; 8. Д; 9. Г; 10. Г; 11.1) Д, 2) Б, З) В, 4) А;
12. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г.

Панас Мирний (с. 417-424)
1. Б; 2. В; 3. Г: 4. Б; 5. Г: 6. Г; 7. Г; 8. В; 9. Б; 10. Д11.1)Г,2) Д, 3) В, 4) Б;
12. 1) Б, 2) Г, З) А, 4) Д.

іван Карпенко-Карий (с. 425-430)
1. Д; 2. А; 3. Г; 4. Г; 5. Г; 6. В; 7. А; 8. В; 9. Г; 10. Б; 11. 1) А, 2) Д, 3) Б, 4) Г;
13.1) Г,.2)В,
ВД

923


Іван Франко (с. 431-437)
1. Б; 2. Г; 3. А; 4. Д;5. В; 6. Б; 7. Д; 8. Д; 9. Б; 10. В; 11. 1) Д, 2) Б, 3) Г,4)А;
12.1)Г.2) 4.3) 8,41 Б.

ЛІТЕРАТУРА ХХ ст.
Михайло Коцюбинський (с. 438—446)
1. Г; 2. В; 3. Г; 4. Б; 5. В; 6. Б; 7. Д; 8. Г; 9. Г; 10. Д; 11. Г; 12. Д; 13. А; 14. Г;

15. В; 16. В; 17. Г; 18. В; 19. Г; 20. Г; 21.1) Д,2) А, 3) Г, 4) В; 22. 1) Г, 2) В,
3) Б, 4) А; 23. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г; 24. 1) Б, 2) Г, 3) А, 4) В.

Ольга Кобилянська (с. 447-454)
1. Д;2. Д; 3. В; 4. В; 5. Д; 6. Г; 7. Г; 8. Д; 9. Б; 10. В; 11. 1) В, 2) Б, 3) Г, 4) Д;
12. 1) Б, 2) Г, 3) Д, 4) А.

Леся Українка (с. 455-465)
1. В; 2. Д; 3. В; 4. Б; 5.Д; 6. Г; 7. А; 8. Б; 9. В; 10. Б; 11. Г; 12. В; 13. Д; 14. Г.
15. Б; 16. Б; 17. Б; 18. Г; 19. В; 20. Д; 21. 1) В, 2) Д, 3) А, 4) Б; 22. 1) Д, 2) Г,
3) Б, 4) В; 23. 1) Д, 2) Б, 3) В, 4) А; 24. 1) В, 2) А, 3) Б, 4) Г.

11 клас

ЛІТЕРАТУРА ХХ ст.
М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, М. Рильський, М. Зеров,
В. Сосюра, Б.-І. Антонич (с. 466-479)
1. Д;2. Г; 3. В; 4. Б; 5. В; 6. Д; 7. Г; 8. Д; 9. А; 10. Г; 11. Б; 12. В; 13. Б; 14. Д:
15. В; 16. Б; 17. В; 18. Д; 19. А; 20. Б; 21. 1) Д,2) А, 3) Г, 4) В; 22. 1) Г, 2) Б,
3) Д, 4) А; 23. 1) Г, 2) Д, 3) В, 4) А; 24. 1) Б, 2) В, 3) Д, 4) А.

Микола Хвильовий (с. 479-484)
1. А; 2. Г; 3. Б; 4. В; 5. В; 6. В; 7. А; 8. Д; 9. Г; 10. Б; 11.1) Г,2) Д, 3) Б, 4) А;
12. 1)8,2)4А, 3) Б, 4) Г.

Юрій Яновський (с. 484-488)

1. Г; 2. Б; 3. Г; 4. Г; 5. В; 6. А; 7. А; 8. Г; 9. А; 10. А; 11. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г;
12. 1) Г, 2) Д, 3) А, 4) В.

994


Валер'ян Підмогильний (с. 488-495)

1. Г; 2. Г: 3. В; 4. А; 5. В; 6. Б; 7. Б; 8. Б; 9. А; 10. В; 11. 1) Г, 2) Д, 3) А, 4) Б;
12.1)Г,2) Д, 3) А, 4) Б.

Остап Вишня (с. 495-501)
1. В; 2. Г; 3. А; 4. Б; 5. Г; 6. Г; 7. Д; 8. А; 9. В; 10. Г; 11.1)В8,2)4,3)
Д,4) Б;

12.1)Д, 2) Б, 3) В,4)Г
Микола Куліш (с. 501-505)

1. Д; 2. Г:3. Б; 4. Г;5. В; 6. Б; 7. Г: 8. А; 9. В; 10. Д; 11.1) Д, 2) В, 3) Б,4) А;
12. 1) Д, 2) Г,3) Б, 4) В.
Олександр Довженко (с. 506-511)

1. Д; 2. Г. 3. В; 4. Г; 5. Г; 6. Д; 7. В; 8. В; 9. Г; 10. Г; 11. Г; 12. 1) Б, 2) В, З) А, 4) Г.
А. Малишко, В. Симоненко, В. Стус,
І. Драч, Є. Маланюк (с. 511-522)
1. Г; 2. Г; 3. Д; 4. Г; 5. Г; 6. Г; 7. Д; 8. Б; 9. Д; 10. Г; 11. Б; 12. В; 13. Д; 14. Д;
15. А; 16. А; 17. А; 18. Д; 19. А; 20. Д; 21.1) Д 2 В, З) Б, 4) Г; 22. 1) В, 2) Д,
3) Б, 4) Г; 23. 1) Д, 2) Г, 3) А, 4) Б; 24. 1) Б, 2) В, 3) Д, 4) Г.

Ліна Костенко (с. 522-531)
1. В; 2. А; 3. Г; 4. Д; 5. Б; 6. Б; 7. Д; 8. Г; 9. Г; 10. Д; 11. А; 12. А; 13. Г; 14. Д;
15. В; 16. Д; 17. 1) Г, 2) Б, 3) Д, 4) В; 18. 1) Б, 2) В, 3) Д, 4) А.

Олесь Гончар (с. 531-534)
1. Д; 2. Г; 3. Д; 4. Д; 5. Б; 6. Д; 7. Б; 8. Б; 9. Д; 10. Г; 11.1) В, 2) Г,3) Д, 4) А;
12. 1) Г, 2) Д, 3) Б, 4) А.

Григір Тютюнник (с. 535-538)
1. А; 2. А; 3. В; 4. Д; 5. В; 6. В; 7. Б; 8. Д; 9. Д; 10. Б; 11. 1) Б, 2) В, 3) А, 4) Д;
12. 1)
Д,2)Б, З) Г, 4) А.

[ван Багряний (с. 538—543)

Ва,
а. Б; 4. В; 5. Б; 6. А; 7. Г; 8. В; 9. В; 10. Д; 11.1) Г, 2) Д, 3) Б, 4) А;
12. 1) В, 2) Б, 3) Д, 4) А.

555


ВОО

- осно

ооо

закон

обе

зманної

З

УКРАЇНСЬКА МОВА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання

.......................

РОННИ
зонкзавазічватіа бкбнарабжвввзнана рондо
нони еее
ИО
сколов
рации вяФрькрааечвававеногаяя
ВВ
ОЕ поовуатно та осада
оу
нож
Будова слова. Словотвір .................
нии
но
МОРООЛЕНІЙ
О
И
|
ОИ
АОИ вознібонть й
оао
РУО гиены
аъ зборам
И. ТРАРИКИ
ЧИСЛІВНИК, реек ера
вавебнањкоаво ананар
СО
соо
ооо
ооо ооо сива ик латон
СЕ
ДІЄСЛОВО

клона

ПВО НИМЕЕНИХ

Дієнриєлівник».

Зови

нь

ори

кеснос

сі „агае

неона

о ро

оао

зв вени

а

п

4

13
29
37
42
49
49
70
Й
90

аюкаафения

97

б ввввавьшьвьыйьн

102

ганада ынана кра ранчо
боро нон 103

ПРИНЯВ

Ваза
ов короне
СИ
ооо педа місь 122
Службові частини мови та вигук .........
иен енньнньннь
191

НЕ:

дона
носі віртзенизо ИРОНИ

КСО

АЕ

РИ сени а вазичечоваєчевазававо

131
199

хо
НОО
ЕЕ
УНР
канів ень 135
ао РАР
ЕН
ЗОНА
мм 137
Загальна морфологія .:...............
ння
143
Синтаксис. Пунктуація

ЛОВОСНОЛУЧеННЯ

....................
на
146
узко
ооо
вода нае равен
ни анаи 146

ГОЛОВНІ ени Речення „касса
рн а поверье кавне ея
Другорядні члени речення ....................
нн
| ТЛасИфФІКаШя Печень „озона
о
анна
а
Односкладні речення „ее
оао
ва иена нация РОРОРИИИИНЮИР.
ускладнене речення „гаан
ан иена не нен нони
ал
рени
инкассо кендачьназхаванакозавеніазазоюьваві
осо о
позараньбьосзазобьсабйеввевеайокфевчазкззвавьно
завищена
Е
ооо
Н
ао ооо ао оно рр
ово рало НРО
Стилістика. Розвиток мовлення .............
ине
нннеаьнни,
Орфографія ...............
нина
нии
ни нее нннны,

526

149

154
160
1
169
219
243
244
249
257

ИЕР


$

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о ...........
Спрощення в групах приголосних
.........................ш1
Зміни приголосних за творення слів ..... РЕРНИболь
М'який знак (знак м'якшення) ........................ннн
(СПОЛУЧення ШО, 0 .ннканананноча
нано во анна рака жна вто
ее
Е
ПОЛОНИН ЕХ п ісззененнчівевітивьововиві
уз иррелайчаа івевфевбжя ві
ПАО ОЕК
с „оос оне енене вото наж ебе вав ваа поо вва то таваа
Велика літера та лапки у власних назвах .............................
Написання слів іншомовного походження ...........................
Основні правила переносу слів з рядка в рядок ......... ЧОГУ
Написання складних слів разом та через дефіс .......................
Правопис не з різними частинами мови ..... оао
уволен очень
Уживання И-6, і-й .......................... пальто кризіжали
Власне висловлення (розвиток мовлення)

Словник найуживаніших

фразеологізмів

297
262
266
270
21
276
281
288
209
301
310
312
919
949

.............................

930

...............................

999

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання

.......................

343

Як готуватися до ЗНО з української літератури ......................

346

9 клас
Усна народна творчість .............
на
няне
ня
Давня українська література ...........................................

350
960

Григорій Сковорода . \ ХОМ ‚> л
Література кінця і

- початку

Аб

а

оо

вана

о

чі

364
09

319

он

са

Ум [ван Нечуй- оон

Панас Мирний Фомы

ратр різак Карпенко- Карий ГРО.Зк
С

я

кат

ч

Е? ХА
я

м рако

на/б

вони но

6:
Ж ую
еч ариң.. Бору: | ни

2 до о Е

Ом. р мае у тарі 7

НИИ

РРР ТРУПУ РИИРРРУ

РР

лла 1 а ща!

431


му \ Михайло
Е"

5АҮ
М р

СМЛ

ЕАН Ольга Кобилянська ме9 т да д 5.
Е
И: РМ Леся Українка ...... ИЕ
МАЛ.рее,

у \улетуле2238
ваннах 447
бриш
оо РОР _ 455

ета ола Вороний 00820000 т болта ЛОНО |
хр СА

2
горыч

ооо

Олександр о
Павло Тичина

ооо

Володимир Сосюра амр

б

обо

бою

Соо 6 -пе

КСа рпес ге. 4 С.

Микола Хвильовий МАСКИ
СА х
ГО.
о
2

б

2)(АМЧ а, би.С роко (6./. Берю вчьканавая ‚411

ЁРЛ ор СКС.

Богдан-Ігор Антонич 9риА.А:
р ооо

Аче

ооо

май
сри. оч. "Фіто «Й олово. риро, 4612 СЙ
К, АМ,
АТ, По рала“, „Полиса 507"Хоча 46

сб слосисіМаксим Рильський

оул, сто Микола Зеров

Р

фаза

ААА

чвнечьнохх

АА
473
474

)........ 479

Юрій Яновський РОМ а ЯҰС |т
,
Ож...
Валер'ян Підмогильний р. КОЗА шум МАЄМОЕТ

не

Остап Вишня „А ОО „р.а“ | АН Горессо АХ лав
Микола Куліш .\4 МА = \9., Зума. 9 аунал РРР
501
Олександр а. йоу
асель
еске. м. 7 СР. фо
Андрій Малишко оо
а
б Зо Н
ОТАУ
а: кавкьвааниви 911

С

7
ра

Ваеиль Симоненко 14 Боя .с А Ҷвейа:... і ТИ.
512
Василь Ст
0. би
ТУ оно би
Вірою.
ФВ... 514
Іван Драч ола
МАРАТ...

Т

зазонезафововава вва

У

ЧОЛУ Євген Маланюк Ия
7
м МАХ 3 ‚АА. СУИ
ТОГ
„Эе.
Ліна ан
Комо
я
Де
И
ИЕ Й МИ. „Чар ур“ Бурш 10012002
Олесь Гончар . “АХ МАА ЛУ...
50, 34035 . УА е; У рр
531

Григір Тютюнник ОО
оома, г. Зо
яз | мом
ТЕЕ ОО
РИО

Во
238

ВІДПОВІДІ

| |

країнська мова ..................
ня
Українська література .............
нения заза
аа.

"г

558

246
222


,
Й, І
оС Й
ВУ

р
и

/

ес2

|

|
/

2
210

Р

ОО

|

Р
>.


„А(роианатика)” / ЖДНО ғи пў ло

с

=

Е

Єрої 8
2

гариса.

ето

Ро

‚„АНытосАка

1

=

?

|.Лес

босох

Р

|

БО

|

0)

Черої АК ОХ

Ре

И би - Горе

Абітко

|

го
цько
Ру Леви
Мура ТУЛИ

вацький

тт

УА мае

Фдтемко

Ат

АС

й |„ДАХ

е

Колиемко- Ао
УП

|

Йачи а.

г 66.6

и

ль

т

рег Бей

|стать Руно27

обор Тошко
И
—-——

7

——

|

|


-

-

.

Р

--

.

2

.

5

М
.

ї

.

є З

РТА

`

Й

.

б

.

Й
я

7

?
й

О


Увага!
Видання сертифіковано МОЗ України
№ 05.03.02-04/51970 від 14.08.2014 р.
Застерігаємо! Посібник без голограми є неякісною копією
з багатьма друкарськими помилками й низькопробним оформленням.
Продаж контрафактних збірників із неякісним друком
може негативно вплинути на ваше здоров'я!
Авторські права захищені. Жодна частина цього видання не може
бути перероблена, перевидана, ксерокопійована, репродукована
або розмножена будь-яким способом.

най
ба
Лі
2
хв

Видавництво «Грамота» пропонує навчально-методичний комплект для
підготовки до ЗНО з української мови та літератури:
О. М. Авраменко, М. Б. Блажко. Українська мова та література.
Довідник. Завдання в тестовій формі: І частина
(посібник має теоретичну частину й практичну -- тренувальні завдання
в тестовій формі; укладений за тематичним принципом);

О. М. Авраменко. Українська мова та література.
Збірник завдань у тестовій формі: П частина
(посібник містить дванадцять варіантів тестів, що відповідають
специфікації тесту ЗНО 2016 р.);

Українська література. Хрестоматія для підготовки

до ЗНО (упорядкування О. М. Авраменка)
(посібник містить УСІ твори української літератури,
передбачені програмою ЗНО);
Українська література. Поетичні твори
(у посібнику вміщені всі поетичні твори за програмою ЗНО;
видання кишенькового формату зручне в користуванні);

О. М. Авраменко. Міні-конспекти з української літератури
для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання

(у посібнику зібрано основні теоретичні відомості й цитатний
матеріал з української літератури за передбаченими

програмою ЗНО творами);

Б.
М.
Блажко
О.
Авраменко
М.

О. М. Авраменко, Т. І. Дідух, В. Ф. Чукіна. Українська мова та література.
Власні висловлення (у посібнику викладено рекомендації щодо
написання власного висловлення, критерії його
оцінювання, зразки власних висловлень).

1
=
нь
А
Е.
И
ло
о
1
СЛ
р
РОВУ
дів,
оей.

І5ВМ 978-966-349-544-

(2% 250

е
|

|
917

Е
1

«С

9665 14954


Увага!
Видання сертифіковано МОЗ України
№ 05.03.02-04/51970 від 14.08.2014 р.
Застерігаємо! Посібник без голограми є неякісною копією
з багатьма друкарськими помилками й низькопробним оформленням.
Продаж контрафактних збірників із неякісним друком
може негативно вплинути на ваше здоров'я!

Авторські права захищені. Жодна частина цього видання не може
бути перероблена, перевидана, ксерокопійована, репродукована
або розмножена будь-яким способом.
Видавництво «Грамота» пропонує навчально-методичний комплект для
підготовки до ЗНО з української мови та літератури:
О. М. Авраменко, М. Б. Блажко. Українська мова та література.
Довідник. Завдання в тестовій формі: І частина

(посібник має теоретичну частину й практичну -- тренувальні завдання
в тестовій формі; укладений за тематичним принципом);

|

О. М. Авраменко. Українська мова та література.
Збірник завдань у тестовій формі: П частина
(посібник містить дванадцять варіантів тестів, що відповідають

специфікації тесту ЗНО 2016 р.);

|

Українська література. Хрестоматія для підготовки

до ЗНО (упорядкування О. М. Авраменка)
(посібник містить УСІ твори української літератури,

передбачені програмою ЗНО);
-Українська література. Поетичні твори
(у посібнику вміщені всі поетичні твори за програмою ЗНО;
видання кишенькового формату зручне в користуванні);
О. М. Авраменко. Міні-конспекти з української літератури
для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання

(у посібнику зібрано основні теоретичні відомості й цитатний
матеріал з української літератури за передбаченими

програмою ЗНО творами);

О. М. Авраменко, Т.І. Дідух, В. Ф. Чукіна. Українська мова та література.
Власні висловлення (у посібнику викладено рекомендації щодо
написання власного висловлення, критерії його
оцінювання, зразки власних висловлень).
ІЗВМ 978-966-349-544- й

Ме

9117

М
9766314

|