. Інтенсивний курс польської
: мови з компакт-диском
Маггепа Ко\л/аІ$ка
Інтенсивний курс польської
мови з компакт-диском
геа
'Питасхепіе: Воіепа Апіопіак
Пизігаде: Асіат Оіскоюік
© Соругі§1іі Ьу \Уусіа\УпісРл'о КЕА з.)., ХУагзхалуа 2004
\¥убапіе 2008
I8ВN 978-83-7141-588-3
ХУуйа^упісЬуо КЕА 8.|.
01-217 \Уагз2а\уа, иі. Коїдслуа 9/11
Іеі./Гах: (22) 631-94-23, 632-21-15
Ж/узІкіе ргахуа газіг/егопе. ДУукоггузІапіе іекзібм, ііизігас] і ІиЬ С2<?зсі
піпіфге) риЬІікаср - Ьех па хазіозоАУап^іесЬпік? - хуута§а рі-
зетпе) х§о(1у ХУуОау/пісІдуа.
8к1ад і Іатапіе:
ТУВ.8А 8р. 2 о.о.
03-614 АУагзгахуа, иі. Козсіеіізка 7
іеі. (22) 679-95-47
Бгик і органа:
ОК¥Р 8.А., Сіескап6\у
ВСТУП
«Польська мова за 4 тижні» - це новаторський навчальний посібник
для іноземців, які вивчають польську мову.
Його переваги - це:
-	проста сучасна мова діалогів
-	типові блоки повсякденного спілкування
-	цікавий зміст
-	доступний і стислий курс граматики
«Польська мова за 4 тижні» призначена для всіх, хто починає вивча-
ти польську мову. Даний посібник можна використовувати як само-
вчитель (матеріали для прослуховування і тренувань на касеті та
компакт-диску), а також як підручник на курсах та уроках польської
мови. Не менш ефективно можна використовувати для повторення,
що повинно зацікавити перщ за все тих, хто потребує активізації
мовленнєвих навиків і хоче повторити основи лексичної та грама-
тичної структури польської мови. Підручник містить 28 уроків.
Якщо проходити один урок щодня, то весь представлений у підруч-
нику матеріал можна опанувати на протязі чотирьох тижнів. Ово-
лодіти матеріалом одного уроку можна за 1,5-2,5 години. Звичайно,
ніхто не примусить Вас займатися так, як хоче автор. У кожного
свої методи, слід лише обрати найвідповідніший! Пам’ятайте, що
вивчення іноземної мови завжди вимагає самодисципліни. Послі-
довність у роботі допоможе Вам успішно пройти пропонований
курс. Успіх - гарантовано!
Кожен урок складається з п’яти частин.
1.	ДІАЛОГ
Це проста, розмовна, жива мова повсякденного спілкування.
Кожен діалог перекладається з польської на українську мову. Пере-
клад зберігає автономію як граматичних, так і лексичних власти-
востей обох мов.
2.	ЛЕКСИКА
Нові слова та вирази, представлені в матеріалі уроку, подано в ал-
фавітному порядку з перекладом. Тут уміщено також тематичний
словник, який допомагає розширити й закріпити вживання лексики
діалогу.
3.	ГРАМАТИКА
Саме тут представлено всі граматичні питання, з якими ви зустрі-
нетеся в діалозі. Це також розширення й повторення вживання
конструкцій, які використовувалися в попередніх уроках. Завдяки
зноскам Ви легко зможете знайти потрібну Вам інформацію. Грама-
тичний коментар написано простою, доступною мовою. Викорис-
тання граматичних термінів обмежується необхідним мінімумом.
За авторським задумом, набуття комунікативних компетенцій,
тобто вміння користуватися мовою у спілкуванні, є значно важли-
вішим за суто теоретичні, лінгвістичні знання.
4.	РОЗМОВЛЯЄМО
У цій частині подаються слова й вирази, характерні для певних мов-
леннєвих ситуацій, наприклад: розмова по телефону, бронювання
номеру в готелі. Більшість цих виразів виступає в діалозі, однак їх
перелік постійно розширюється з метою розвитку та закріплення
активного лексичного запасу.
5.	ВПРАВИ
До структури кожного уроку входить 7-9 вправ, які служать для
закріплення мовного матеріалу. Ключ до вправ подано в кінці по-
сібника.
Навчальний матеріал цього посібника доповнюється короткими ві-
домостями країнознавчого характеру, що сприяє розвитку не лише
мовних знань, але й знайомить з культурою країни, чию мову Ви
вивчаєте.
Кожний урок пропонуємо поділити на декілька етапів.
1.	Прослухайте діалог, не дивлячись у текст. Це дасть Вам мож-
ливість вслухатися у польську вимову та інтонацію. Слухаючи,
спробуйте зрозуміти, хто говорить і де ведеться діалог.
2.	Прослухайте діалог, читаючи одночасно текст. Не заглядайте
до перекладу. Спробуйте з контексту зрозуміти загальний зміст
розмови.
3.	Прочитайте переклад на українську мову. Перевірте значення
нових слів (див. ЛЕКСИКА). Якщо Ви впевнені, що всі слова Вам
зрозумілі, прослухайте діалог ще раз, одночасно читаючи текст.
4.	Слухаючи запис, прочитайте весь діалог. Спробуйте вжитися
у роль учасника діалогу. Багаторазове повторення діалогу дасть
Вам можливість опанувати правильну інтонацію мовлення, а та-
кож запам’ятати нові слова й вирази.
5.	Прочитайте коментар (див. ГРАМАТИКА) і спробуйте запам’ятати
нову граматичну інформацію. Знайдіть у діалозі приклади вико-
ристання поданих в уроці граматичних конструкцій.
6.	Прочитайте словосполучення (див. РОЗМОВЛЯЄМО). Знайдіть
їх у діалозі. Спробуйте вивчити всю нову лексику уроку.
7.	Зробіть письмові вправи й перевірте правильність їх виконання
(див. КЛЮЧ).
Ми сподіваємося, що пропонований посібник допоможе тим, хто
вивчає польську мову, опанувати основи граматики та лексичний
запас реального повсякденного спілкування. Маємо надію, що про-
йдений Вами курс стане початком подальшого, більш ґрунтовного
й активного вивчення польської мови. Бажаємо Вам успіхів!
Авторка сердечно дякує Е. Янішек, М. Яснос, М. Суській, А. Токар-
ській, А. Весоловській, А. Вишневській, а також мамі і братові
Вальдеку. Без їхньої допомоги й підтримки цю книгу ніколи б не було
написано.
Умовні позначення та скорочення
Позначення та скорочення, які виступають у мовному матеріалі ча-
стин ГРАМАТИКА і ЛЕКСИКА:
док. - дієслово доконаного виду
мн. - множина
одн. - однина
ч - чоловічий рід
с - середній рід
недок. - дієслово недоконаного виду
прикм. - прикметник
присл. - прислівник
майб. - майбутній час
теп. - теперішній час
нак. - наказовий спосіб
ж - жіночий рід
0 - нульове закінчення
Н. - називний відмінок
Р. - родовий відмінок
Д. - давальний відмінок
Зн. - знахідний відмінок
Ор. - орудний відмінок
М. - місцевий відмінок
Кл. - кличний відмінок
Польський алфавіт
А	(а)	асігез, акіог, адиг
К	(Я)	к^і, гп£|ка, уу^зу
В	(Ье)	Ьапк, Ьаг, Ьада
с	(се)	сепігит, сикіег, сугк
с	(сіє)	ста, сууісдєпіє, сууієгс
0	(сіє)	гіетокгас]а, сіоЬго, сіугекіог
Е	(є)	екзрогі, екгап, екопотіа
£	(?)	к?з, г?ка, м^сіка
Е	(еГ)	ІагЬа, Гікиз, Іогіеріап
6	(діє)	доИ, діохма, дгура
н	(На)	ИегЬаіа, Кіоке), ІіоіеІ
1	(і)	ідеаіпу, ітрогі, ігуз
	(М)	Іазтіп, ]есІеп, і^хук
к	(ка)	киКига, коїог, кихуп
ь	(еі)	Іатра, Іізі, Іііегаіига
Е	(еї)	І^ка, Іораіа, Іозоз
м	(ет)	тіеко, тіпиіа, тихука
N	(еп)	пйка, пос, поз
N	(еп)	сііогі, когї, зіоп
0	(о)	оках]’а, огдапіхас]а, оріутіхт
р	(ре)	ргаза, роІіс]а, Роїзка
к	(ег)	габіо, таза, гекогсі
8	(ез)	зеп, зок, зуіиасіа
6	(ез)	ЗІ^зк, зіесіх, згосіа
Т	(1е)	іесхка, км/аг, іусіхіеп
и	(и)	иііса, ипіа, иппл/егзуіеі
0	(и кгезкомапе)	сіуубіка, кгбіік, зкога
у\і	(\л/и)	ууаппа, \МзІа, могек
У	(у/ідгек)	сіузкіеіка, Іухка, зуп
2	(хеі)	гагоЬек, гего, хира
2	(2ІЄІ)	хсІгЬіо, ггеЬак, ггбсйо
2	(2ЄІ)	хагі, хеіоп, гопа
Деякі звуки польської мови позначаються за допомогою двох різних
буквених знаків. Один і той самий звук позначають:
6 (и кгезкохуапе) і и (и хи'укіе)
гх (ег-геї) і х (геі х кгоркд)
Ь (заїло На) і сїі (се-ка)
дога і кига
гхека і хаЬа
Наїа і сНаіа
У польській мові деякі
сполучення двох літер позначають один
звук:
сх	схаз	сіх	сіхоке]
8Х	зхкоіа	гх	гхека
СІХ	сІ2\л/опек	сИ	сНогоЬа
СІХ	сіхоті^к		
У більшості випадків у польській мові вимова слів відповідає їхньо-
му написанню. Однак, польській мові притаманне таке фонетичне
явище, як оглушення звуків. У залежності від позиції даного звука
в слові, а також від фонетичних якостей його «сусідів», спостеріга-
ємо такі зміни:
кггак
рггесітома
їгхизіка
росі кома
[кзгак]
[рзгесітома]
[ізгизіка]
[роїкома]
гогкагу
сміегс
кміаї
імагохек
[гозкагу]
[сТіегс]
[кТіаі]
[іТагогек]
Слід запам’ятати, що в кінці слова польські дзвінкі приголосні оглу-
шуються, напр.:
ь	-> р	сіїїеЬ	м	-»Т	рііам
СІ	-и	зад	2	—► 3	гаг
62	—> с	кзіцдг	2	—> 3	даі^г
СІ2	—► с	тіесіг	2	—> 32	пог
д	-> к	год			
У польській мові, як і в українській, розрізняють тверді та м’які
приголосні. Слід пам’ятати, що в польській мові звуки набувають
м’якості лише в позиції перед голосним і, напр.: запкі [з], але зіапо
[з']; тог2е [т], але тіойа [т']; раппа [р], але ріала [р’]). М’якість
цих звуків позначається за допомогою рисочки [сі', д' і т. п.] тільки
в транскрипції. Однак, окрім «пом’якшених сусідів і» в польській
мові виступають також такі м’які звуки, яким голосний і не потрі-
бен. Ці звуки у польському алфавіті позначаються знаком з рисоч-
кою: 6, ГЇ, 3, 2, 62.
У нижчеподаній таблиці представлено тверді приголосні та їх м’які
відповідники.
приголосні	Ь	с	С2	СІ	СІ2	СІ2	т д	б/сії
тверді	к	і	т	п	Р	Г	3	1	2 2/Г2
приголосні	Ьі	с/сі	—	—	СІ2/СІ2І	—	ті ді	ііі/сЬі
м’які	кі	—	ті	гі/пі	Рі	—	з/зі -	2/2І
На відміну від української мови, наголос у польській мові - постій-
ний. У переважній більшості випадків наголос падає на передостан-
ній склад, напр.: ВагЬага, екопотіа, роїопег, Магзгама.
ЗМІСТ
Вступ
Умовні позначення та скорочення
Польський алфавіт
1.	ЗКЕЕР „ОкОВУЗ”
ЛЕКСИКА о Розваги
ГРАМАТИКА - Кількісні числівники 1-10 0 Рід іменників • То]ЄЗІ
аІЬит - вказівні займенники (1) ° Со іо ]еві? Кіо іо ]езі? - Що
це? Хто це? ° Сху іо ]езі...? - Це...? ° Не козхіи]е? Не козхіиіз?
- Скільки коштує.../коштують...? 0 Сполучник аіе • Прислівник
Ьагсіхо 0 Моіе іо поіез - висловлення припущення
РОЗМОВЛЯЄМО 0 Привітання. Прощання • Після привітання (1)
ВПРАВИ
Со зіусіїас? - Що чувати?
2.	иЕЗТЕМ УККАІМКД
ЛЕКСИКА • Країни та національності 0 Мови. Я говорю по-...
ГРАМАТИКА ° За, іу,... - особові займенники 0 Дієслово Ьус - те-
перішній час 0 Дієслово тбм/іс - теперішній час 0 Сху...? Вжи-
вання питального слова сху...? 0 Іменник - категорія відмінка 0
Зезіет СІкгаіпкц - орудний відмінок іменників (1) • Сху рап ]езі
ІІкгаігісет? Рап, рапі - форми мовного етикету ° Мочуі^ ро рої-
зки - Розмовляю польською
РОЗМОВЛЯЄМО • Після привітання (2) ° Знайомимося
ВПРАВИ
Коли говорять рап/рапі, а коли - іу?
3.	С2¥ ТО ЗЕЗТ РАНІ КУРТКА?
ЛЕКСИКА 0 Форми мовленнєвого етикету 0 Речі, за якими ми зав-
жди стежимо • Кольори
ГРАМАТИКА • Дієслово тіес - теперішній час • Вгцхома, сііида
кигіка - прикметник + іменник • Мо]а кигіка - присвійні займенни-
ки (1) • Сху] іо Оезі) сіот? - Чий це будинок? ° Та кигіка ]езі іппа
- вказівні займенники (2) 0 УУаІсІек іо (]езі) ім/6] коїеда? - Вальдек
- це твій колега? • Прислівник ігосії? 0 Сполучник і та аіе
РОЗМОВЛЯЄМО • Мовний етикет
ВПРАВИ
4.	С02ІЕ иЄ8Т НОТЕЬ „ВКІЗТОЬ”?
ЛЕКСИКА • У місті
ГРАМАТИКА ° Кількісні числівники 11-20 ° Сху рагізімго ууіє-
сІ2с[...? - Чи ви знаєте...? ° Дієслова тіезхкас, гохитіес, шіесіхіес
- теперішній час 0 Дієслово гоЬіс - теперішній час ® Ргозх? ізс
ргозіо... - Ідіть прямо... * Прислівники сіаіеко, ЬІізко ° Займенни-
ки їй, іиіаі, іат « То піс рііпедо - заперечні займенники піс, пікі
0 бсіхіе |езі...? - Де знаходиться...?
РОЗМОВЛЯЄМО ° Ргхергазхат, дсіхіе іезі...? - Вибачте, де зна-
ходиться...? • Відповідь на сігіфкиі^ 0 Пропонуємо напої (1)
ВПРАВИ
Польська гостинність
5.	У\/ КАУУІАКМІ
ЛЕКСИКА ° Продукти харчування • Напої • Професії
ГРАМАТИКА ° Дієслова зіисііошас і ргасот/ас - теперішній час °
Зезіет дгіеппікагхет - орудний відмінок іменників (2) • Акіог,
акіогка - назви професій • То (іезі) сіоЬгу тихук - Це хороший
музикант 0 2пазх Магзаііза? - знахідний відмінок іменників ° Ру-
хоме е 0 2аргазхат с/? - знахідний відмінок особових займенни-
ків ® Ї/У Роізсе - місцевий відмінок іменників ° Закі...? - Який...?
° Ргаси|е8Х сху зіисііи]е8х?-Ти працюєш чи вчишся? 0 Дієслова
ууіесіхіес і хпас ° То (]езІ) сіека^е! - Це цікаво!
РОЗМОВЛЯЄМО • Замовляємо напої в кафе
ВПРАВИ
6. ЗАКІ ОМ ЗЄ8Т?
ЛЕКСИКА 0 Зовнішність 0 Інтереси, хобі ° Особисті дані
ГРАМАТИКА ° Кількісні числівники 20-100 • Дієслово сіїсіеб
- теперішній час 0 Музі?, хе - висловлення власної думки * Зво-
ротне дієслово іпіегезоюас зі? - теперішній час • Со Іо хпасху?
- Що це значить? 6 * * 9 Маги пошедо сіугекіога - прикметник у зна-
хідному відмінку 0 □акі оп іезґ? - Який він? 9 Зак оп/опа та па
іті?? - Як його/її звуть? • Не оп/опа та Іаі? - Скількі йому/їй
років? 0 Узгодження числівників з іменниками гок, Іаіа
РОЗМОВЛЯЄМО ° Замовляємо таксі
ВПРАВИ
7.	2УУ¥КИ¥ 02ІЕМ
ЛЕКСИКА ° їжа, страви 0 Овочі, фрукти
ГРАМАТИКА ° Дієслово різас- теперішній час 0 Дієслово тизіес
-теперішній час ° Дієсловаіезс і ріс-теперішній час • Ома Ьапа-
пу - множина іменників 0 Ор/гга/е Ьапапу - множина прикметни-
ків * Татіе іаЬіка - вказівні займенники (2) ® Сну (о Іезі/Сху іо
згр..? - Це...? СхууезЦСху 33...? - факт наявності або відсутності •
кау/р? - Займенники ]акі? ]ака? ]акіе? у знахідному відмінку
0 Яапо хи/ук/е схуіат... - прислівники 0 Пора дня 0 Займенники
зат, зата, вато ° Ои/а Ьапапу... - числівники 2,3,4 + іменник •
Сполучник туірс 0 Польські гроші ° Не іо козхіціе? Селу - Скіль-
ки це коштує? Ціни
РОЗМОВЛЯЄМО °У магазині
ВПРАВИ
8.	К002ІИМЕ гО'ЩСІА
ЛЕКСИКА 0 Сім’я, родичі
ГРАМАТИКА ° Дієслово глос - теперішній час ° Дієслово чллсігіес
- теперішній час 0 Міе ууієгл, сху.../Мені, хе - Я не знаю,.../Я знаю,
що... 0 Дієслово Ьус - минулий час • МІосізга зіозіга - ступені
порівняння прикметників (1) 0 Хаішкі дгіегга-июге (2) N382 сіолі
- присвійні займенники (2) ° То Цезі) бхіагіек Алголі - Це дідусь
Антоній 0 Рі^їек, рі^їек - дні тижня (1) ° па Іетто, па ргаи/о °
ха рбгпо
РОЗМОВЛЯЄМО ° Компліменти (1)
ВПРАВИ
9.	КТОКА 6002ІИА?
ЛЕКСИКА ° Мистецтво та митці ° Ігри та спорт
ГРАМАТИКА 0 Порядкові числівники 1-20 • Дієслово ізс - тепе-
рішній час 0 Дієслово іехсіхіс - теперішній час ° І/Уо/р зІаЬу Нілі
піі хіу зрекіакі • Сгат ш іепіва - дієслово дгас з прийменниками
ту і па ° Кіога іезі додхіпа? - Котра зараз година? ° 2а 15 тіпиі
-через/за 15 хвилин... ° Кіоз, соз - неозначені займенники • Зезіі
тб] сЬіорак та схаз, Іо... (1) - вираження умови (1)
РОЗМОВЛЯЄМО 0 Розмова по телефону (1) • Пропозиція зустрі-
тися
ВПРАВИ
10.	МАКХЕМІА І РІ_АМ¥
ЛЕКСИКА 0 Спеціальності
ГРАМАТИКА 0 СІїсіаІаЬут віибіоті/ас... - умовний спосіб ° Ді-
єслово Ьус - майбутній час 0 Когтачллат 2 Апсігхеіет - приймен-
ник + орудний відмінок 0 Дієслово хдасіхас 5і§ - дієслово + при-
йменник ° Сполучник геЬу • И/рггузгіут іудосіпіи - наступного
тижня 0 Кайду сЬсіаІЬу... - займенник ка±сіу 0 Соз махпедо? •
ОІаіедо ге... - Тому що...
РОЗМОВЛЯЄМО ° Розмова по телефону (2) • Пропонуємо напої (2)
ВПРАВИ
11.	Ю НЕЗТАПКАСЛ
ЛЕКСИКА 0 М’ясо, риба 0 Страви
ГРАМАТИКА 0 Міе ІиЬі? касгкі - родовий відмінок іменників °
Роргозг^ касгкф 2іаЬікаті - іменники в орудному відмінку мно-
жини 0 Роїзкі, піетіескі, апдіеізкі - прикметники, утворені від
назв країн 0 УУ зоЬої? ісігіету сіо (еаіги - прийменник сіо, гііа +
родовий відмінок • Дієслово сИосігіс - теперішній час ° О\ма гагу
уу Іудодпіи
РОЗМОВЛЯЄМО ° Поздоровлення ° Запрошення ° У ресторані °
Пропонуємо напої (3)
ВПРАВИ
Польська кухня
12.	КОХМОУУА РК2Е2 ТЕЬЕРОМ
ЛЕКСИКА
ГРАМАТИКА 0 Огууопіс/гасігууопіс - дієслова доконаного та не-
доконаного виду ’ Ргозгф + неозначена форма дієслова ° Міе та
тпіе - родовий відмінок особових займенників 0 СКсіаІЬут га-
иіоууіс ууосі? па юіогек - дні тижня
РОЗМОВЛЯЄМО ° Розмова по телефону (3) - порівняння мовних
конструкцій
ВПРАВИ
13.	^0^ 00 ККАКОУУА
ЛЕКСИКА 0 Географія
ГРАМАТИКА ° О кіоге] досіхіпіе? - О котрій годині? ° Дієслово
ІесЬас - теперішній час ° Засі? сіо Кгакоша - назви міст у родово-
му відмінку 0 Прийменники + дієслова руху ° □асіф затосіюсіет
- орудний відмінок іменників 0 Оихо, таіо (1) - прислівник + родо-
вий відмінок (1) ® Схедо зхиказх?-родовий відмінок іменників 0
Охіегї, іусіхіегі, гок - форми множини ° СІїсезх іесЬас хе тп^?
- орудний відмінок особових займенників 0 ІМаІріегуу, роіет - по-
слідовність дій (1) ° N3 уузсЬосі осі... - вказання географічного по-
ложення 0 Засі? сіо Кгакоууа уу ргхузхіу схууагіек-днітижня(3) 0
□о ропіесіхіаіки! - До понеділка!
РОЗМОВЛЯЄМО ° Які в тебе плани? 0 Пропонуємо екскурсію °
Побажання приємних вихідних
ВПРАВИ
14.	УУУМАЛМОУУАМІЕ МІЕ82КАМІА, КЕ2ЕКУУАСЗА
НОТЕЕІІ
ЛЕКСИКА 0 Погода ° Пори року
ГРАМАТИКА ° Іпіегезціе тпіе... - Мене цікавить... 0 2асхупат
Іекс)? - і-екс^а хасхупа зі? 0 Назви місяців, дата (1) * Зака сіхізіа]
Іез! родосіа? - найпоширеніші конструкції • УУіозгц, Іаіет - пори
року ° УУ роіоууіе кууіеіпіа
РОЗМОВЛЯЄМО ° Бронювання номера в готелі 0 Винаймання
квартири
ВПРАВИ
15.	ІЧА ОУУОКСи КОЬЕЗОУУУМ
ЛЕКСИКА
ГРАМАТИКА 0 Дієслово ууусКосіхіс - теперішній час 0 Антоніми
ргху]ехсіхас і осііехсіхас 0 Дієслово Ьгас -теперішній час ° Міе
Ь?сіхіе тпіе... - Мене не буде... * 2пат апдіеізкі Іеріе] піх роїзкі
ступені порівняння прислівників 0 Такі ват ара гаї - займенник
іакі ват ® Віог? зуу6| арагаі: - займенники зууо], зууо]а, зууо]є
• Ісі? па сіууогхес ро Ьііеіу - прийменник ро 0 Росіад х... сіо...
ргге2... - прийменники х, до, ргхех ° Ісі? ро Ьііеіу, Ьо... - сполуч-
ник Ьо 0 Роргозх? Ьііеі па згосі? па досіхіп? зібсіт^ - приймен-
ник па + знахідний відмінок
РОЗМОВЛЯЄМО • Купуємо квиток ° Довідка
ВПРАВИ
16.	Ю КЯАКОЮІЕ
ЛЕКСИКА 0 Меблі ° Побутова техніка
ГРАМАТИКА ° Міе та г^сгпікбш - родовий відмінок множини
• Оихо, таїо - прислівник + родовий відмінок (2) • Роргозг?
5 Ьііеібуу - числівники 5, 6... + родовий відмінок іменників 0 Ми-
зг? іесЬас..., ІггеЬа киріс... - вираження необхідності ° Ьеріе]
зргашсіхіс... - прислівник + неозначена форма дієслова ° ^кіз
бокитепі - неозначений займенник ]акі$ ° НоіеІ іезі ко/о гупки
- прийменники + родовий відмінок іменників ° осі 7 сіо 9 - прий-
менники ОСІ..., сіо... 0 Сполучник апі ° Зиі ргозг? кодоз г оЬзІиді
- відмінювання займенника к(оз
РОЗМОВЛЯЄМО • У готелі
17.	2ЮІЕ02АМУ ККАКОЮ
ЛЕКСИКА о Архітектурні стилі
ГРАМАТИКА ® СЬсіаІЬут сі рокахас... - давальний відмінок
особових займенників • 2ітпо ті - безособові речення • Росіо-
Ьа ті зі?... - емоційна оцінка ° Польські прізвища ° ОЬгах
Сіїеітопзкіедо ° РезіімаІ киііигу... - іменник в ролі означення
° Козсібї х 15 ууіеки - порядкові числівники ° №]ЬагсІ2іе] гпапу
таіагх - ступені порівняння прикметників (2) ° УУзгузікіе б годі
- займенник уузхузікіе
РОЗМОВЛЯЄМО ° На виставці, в галереї
ВПРАВИ
Краків і Варшава
18.	ТАНА8 МАКУІЧІАК О0ЮІЕ02ІС ЮШКА
ЛЕКСИКА
ГРАМАТИКА ° Минулий час дієслів ° Охепіб зі? - ууу]зс га т^ж
° 5 Іаиети-5 років тому • Тегаг, рггесИет - послідовність подій
(2)• Ю кібгут токи...? - визначення дати (2)
РОЗМОВЛЯЄМО ° Хабомюіепіе і гасіозс ° Я задоволений..., я ра-
дий... ® Запитуємо про знайомих та друзів
ВПРАВИ
19.	ЗАК ВУЮ УУ КРАКОВЕ?
ЛЕКСИКА
ГРАМАТИКА о Міезхкаїізту ш Ноіеіи - минулий час, множина
о Сху тіеіізсіе арагіателі? - минулий час дієслів тіес, сйсіес,
тизіес, ]е§с ° Вуїат уу риЬіе - місцевий відмінок іменників ° Ід?
до... - Ьуіет уу... о Рохтаууіаіізту о кіпіе - прийменник о + міс-
цевий відмінок займенників та іменників ° Ріегуузхедо дпіа - ви-
значення моменту дії • Тут гахет, пазіррпут гахет - орудний
відмінок іменників
РОЗМОВЛЯЄМО ° Як вам Краків?
ВПРАВИ
20.	РЕСНОУУУ 02ІЕЙ
ЛЕКСИКА о у банку
ГРАМАТИКА о Со зі? зіаіо? - Що трапилось? ° Різаіат/паріза-
Іат - дієслова доконаного та недоконаного виду в минулому часі •
Дієслово тбс - минулий час ® ІІкгасІІі ті... - У мене вкрали « Та
ралі харуіаіа тліє, сху ]езіет реуупа - непряма мова
РОЗМОВЛЯЄМО ° У/худуапіе ротосу - На допомогу!
ВПРАВИ
21.	ЛГГКО Р63О2ІЕМУ 00 ОРЕКУ
ЛЕКСИКА • В опері
ГРАМАТИКА о 2гоЬі$... - простий майбутній час ° Мато! Заїд-
ки! - кличний відмінок ° Ро зліадапіи - прийменник ро + місце-
вий відмінок ° Сдгіез, кіедуз, кіоз, созДакіз - неозначені займен-
ники ° Займенник іеп зат ® Рехузег, кібгу... - займенник кібгу
РОЗМОВЛЯЄМО ° На со рб|дхіету? - Куди підемо? (фільм, ви-
става) ° Купуємо квиток до оперного театру
ВПРАВИ
У Польщі є такий звичай
22.	КОРІМЕМУ иВКАМІЕ
ЛЕКСИКА о Одяг
ГРАМАТИКА о Роїгхута] то& іогеЬк? - наказовий спосіб • ІІго-
дхілу, ітіепіпу - день народження, іменини « Назви місяців у міс-
цевому відмінку • Сху сЬсе ралі харіасіс кагЦ... - дієслово ріасіс
+ орудний відмінок • Оиіо іапзха - прислівники сіихо, Ігосії? °
СЬсіаІаЬут киріс зоЬіе ЬІигк^ - зворотний займенник зіеЬіе
РОЗМОВЛЯЄМО • У магазині ° Компліменти (2)
ВПРАВИ
23.	УК002ІМ¥ аАК¥И¥
ЛЕКСИКА 0 Посуд
ГРАМАТИКА ° Сху тбдІЬуз ті ротдс? - умовний спосіб дієс-
лова тбс • Дієслова роігхеЬочуас і хусхус + родовий відмінок 0
Рочуіесіхіаіет Рамгіоші- давальний відмінок іменників ° РоігхеЬ-
пу ті... - Мені потрібен... • Дієслово ргху]зс - майбутній час °
Зкіер іезі хаткпі^іу - Магазин зачинений ° Сху шісіхіеіізсіе
паіпошзху Літ? • Мдсігіе піе та гухи - означальні та заперечні
займенники 0 В^сіхіе 7 озбЬ
РОЗМОВЛЯЄМО 0 УУугахапіе хсіитіепіа - подив, здивування 0
Зидезііе, регзууахїе - пропозиції, поради 0 РгозЬу - Прохання °
Зкіагіапіе хусхеп - побажання • Тоазіу - тости
ВПРАВИ
День народження, іменини
24.	НА РОС2СІЕ, \Л/ РПАІ.МІ, 0 РР¥2иЕНА
ЛЕКСИКА ° У перукарні
ГРАМАТИКА * ЕагЬоууапіе, зігхухепіе - віддієслівні іменники °
Конструкція |езіет итот/іопу - У мене зустріч • и Тгух]ега - при-
йменник и + родовий відмінок
РОЗМОВЛЯЄМО • Мохе Ьус..., Ьус тохе - Може бути.../Можли-
во... 0 На пошті • У перукарні ° Пропонуємо провести час разом
ВПРАВИ
25.	У ІЕКАК2А
ЛЕКСИКА 0 Частини тіла, органи • Хвороби 0 Лікарі-спеціалісти
ГРАМАТИКА 0 Воіі тпіе діоу/а - дієслово Ьоіес 0 Дієслова ізс,
рб]зс - минулий час • Дієслово ро\л/іпіеп ° УЬіегат зі$ - зворотні
дієслова ° Со сі ]езі? - Що з тобою? ° Ома гаху дхіеппіе - визна-
чення регулярно повторюваної дії
К02МАМІАМ¥ ° РОЗМОВЛЯЄМО • Говоримо про здоров’я •
У лікаря • Ороміасіапіе сіошсіри - Розказуємо анекдот
ВПРАВИ
26.	иЕОНІЕМУ ИА МА2УКУ
ЛЕКСИКА
ГРАМАТИКА • В^іїгіету ріушас - складний майбутній час (1)
* иезіі..., іо... - підрядні речення умови (2) • Дієслова сЬосігіс,
Іегбгіс - порівняння дієслів руху 0 ¥УоІпо, тохпа 0 Міодгі Роїасу
- чоловічо-особова форма іменників та прикметників ° И/згузсу
ІІкгаіпсу - чоловічо-особові форми займенників 0 □асі^ пасі то-
пе - прийменники пасі і уу ° 7а МІауу^ - прийменники га, ргхесі,
ті^сігу + орудний відмінок
РОЗМОВЛЯЄМО ° Як поїдемо?
ВПРАВИ
27.	МО2Е РОРІУЮАМУ?
ЛЕКСИКА
ГРАМАТИКА • Мойе роріуууату? - Пропозиції 0 Иіе итіет
ріуууас - дієслова итіес і гпас ° Музіф о юакас]асЬ - місцевий
відмінок множини іменників ° Кіесіу Ьуіат таїа, тіезикаїізту...
- складнопідрядні речення з підрядними місця й часу
РОЗМОВЛЯЄМО 0 Розповідаємо про те, що трапилося
ВПРАВИ
28.	КОМРКОМІ8
ЛЕКСИКА * Готування їжі
ГРАМАТИКА ° За Ь^сір паргаюіаі кгапу - складний майбутній час
(2) 0 ІЧіесіІіідо уууіегсігат - дієслова уууїегсігас, рггуіегсігас °
УУагіо... - Варто... ° Зак іо зі$ гоЬі? - інструкція, вказівка ° Кііо
сикги - Міри ваги та кількості • Іпасге], іппу, іак зато, іакі зат
РОЗМОВЛЯЄМО • Як це зробити?
ВПРАВИ
Цержавні та релігійні свята
КЛЮЧ ДО ВПРАВ
ЧИСЛІВНИКИ
СЛОВНИЧОК
1. ЗКЬЕР „61.0ВІІ8”
Загупа:	- 0! Вагсіхо Іасіпу каїепбагх!
Апбг/е]: Загупа: Апбггеі:	- Так, Іасіпу, аіе сігоді. - А Іо? Со Іо ]е8І? - Міе У7Іет, тохе поіез...
Загупа:	- РґО82$ рапі, сху ІО ]ЄЗІ П0ІЄ8?
Зрггебауусгупі:	- Міе, іо піе ]езі поіез, іо ]езі аІЬит.
Загупа:	- Не коз2іи]е?
Зргхесіажіхупі:	-10 хІоіусЬ.
Загупа:	- РорГО82ф.
Мопіка:	- Апйгхеі?! Схебб!
Апсігге]:	- Схебб, Мопіка! Со зіусіїаб?
Мопіка: Апсігге]:	- Охі^кці^, сІоЬгхе, а и сіеЬіе? - \Л/ рогх^сіки.
Мопіка: Апсігге]:	- N0 іо сіо іиіга. - Оо ]иіга.
Загула:	- КІО ІО ]Є8І?
Апбгхе]: Загупа:	- Коїехапка 2 ргасу. - 2 ргасу, аґіа...
1. МАГАЗИН «ГЛОБУС»
Ярина:	- 0, який гарний календар!
Анджей:	- Так, гарний, але дорогий.
Ярина: Анджей: Ярина:	- А це? Що це? - Не знаю, може, записник... - Пробачте, це записник?
Продавчиня:	- Ні, це не записник, це альбом.
Ярина: Продавчиня:	- Скільки він коштує? - Десять злотих.
Ярина:	- Дайте, будь-ласка.
Моніка:	-Анджей! Привіт!
Анджей: Моніка: Анджей:	- Привіт, Моніко! Як справи? - Дякую, добре, а як ти? - Все в порядку.
Моніка: Анджей:	- Тоді до завтра. - До завтра.
Ярина:	- Хто це?
Анджей: Ярина:	- Знайома з роботи. - Ага, з роботи...
ЛЕКСИКА
а частка - а
а и сіеЬіе? - а в тебе?
а На вигук- ага
аІЬит ч - альбом
аіе спол-але
Ьагсіхо присл. - дуже
Ьііеі ч - квиток
Ьіиго с-офіс
со займ. - що
со зІусЬас? - що чувати?
С2Є8СІ вигук - привіт!
сну (частка пит., у частині
випадків не перекладається)
-чи
сІоЬгхе присл. - добре
сі годі прикм. - дорогий
дукіаїоп ч - диктофон
сІхі£ки]$ - дякую
ііе-скільки
ііе козхіціе...? - скільки ко-
штує?
]Є8і - форма 3-ї особи теп. часу
одн. дієслова Ьус
каїепдагх ч - календар
каїкиїаіог ч - калькулятор
коїеда ч - колега, знайомий
коїехапка ж - колега, знайома
коїехапка х ргасу - знайома
з роботи
копіак ч - коньяк
кіо займ. - хто
Іатра ж-лампа
Іасіпу прикм. - гарний
тохе - може, можливо
піе част. - не, ні
по іо сіо ]иіга - ну, то до завтра
поіез ч - записник
о прийм- про
рІ47О С- ПИВО
роргозхф - будь-ласка
ргозхф рапі (ввічливе звертан-
ня до жінки) - пані
зкіер ч - магазин
зроікапіе с - зустріч
8ХЄІ Ч - Шеф
зхкоіа ж - школа
1а к - так
іапі прикм. - дешевий
іеіеіоп ч - телефон
іо - це
іу займ. - ти
ччіет - знаю
піе чуієш - не знаю
ууіпо е-вино
47 рогхдсіки - в порядку
хіоіу Ч - ЗЛОТИЙ
10 ХІОІусЬ - десять злотих
РОЗВАГИ
сіузкоіека ж - дискотека
ЯІЬагтопіа ж - філармонія
даіегіа ж - галерея
кіпо с-кіно
риЬ ч - паб
кашіагпіа ж - кав’ярня
тихеит с- музей
гезіаигасіа ж - ресторан
орега ж - оперний театр
Іеаіг ч - театр
ГРАМАТИКА
Кількісні числівники 1-10
1 ]есіеп	6 8ХЄ8С
2 бма	7 зіебет
3 ігху	8 08ІЄГП
4 схіегу	9 сігіеууіфс
5 рі§с	10 сігіезі^с
Рід іменників
Усі іменники польської мови, як і української, належать до одно-
го з трьох родів: чоловічого, жіночого або середнього. Рід іменника
визначає спосіб його відмінювання. На рід іменників вказують їхні
закінчення.
1.	до чоловічого роду належать іменники, які в однині закінчуються
на приголосний (напр.: Ьоіеі, сіот, оЬгах, іеаіг).
2.	до жіночого роду належать іменники, які в однині закінчуються
на голосний -а або -і (напр.: Іатра, раті, зргхебауусхупі, гезіаига-
Ф).
3.	до середнього роду належать іменники, які в однині закінчують-
ся на голосний -о або -е (напр.: окпо, роїе, аиіо, бхіеско), а також
на -ит (тихеит, Іісеит, копзегюаіогіит).
Зверніть увагу! У польській мові є невелика група іменників, які
мають закінчення -а і позначають осіб чоловічого роду: коїеда,
т^йсхухпа, роеіа, бепіузіа, зресіаіізіа. Деякі іменники, що закінчу-
ються на приголосний, належать до жіночого роду: пос, збі.
ТО 6Е5Т АЬВІІМ - вказівні займенники (1)
У реченні То іезі аІЬит займенник іо виконує вказівну функцію.
Ствердження: То іезі* аІЬит. То ]е5і Абат. То ]езі орега. Заперечення:	- Це альбом. - Це Адам. - Це опера.
То піе іезі аІЬит. То піе іезі Абат. То піе іезі орега.	- Це не альбом. - Це не Адам. - Це не опера.
® У польській мові, на відміну від української, вживаються форми
теперішнього часу дієслова Ьус (однина іезіет, іезіе§, іезі; мно-
жина 83).
СО ТО 6Е5Т? КТО ТО иЕЗТ? - Що це? Хто це?
Питаючи Со іо іезі?, запитуємо про річ, предмет.
Со іо іезі? То іезі каїепбагх. - Що це? Це календар.
Со іо іезі? То іезі іеіеїоп. - Що це? Це телефон.
Питаючи Кіо іо іезі?, запитуємо про живу істоту, людину.
Кіо іо іезі? То іезі Тотек КиЬіак - Хто це? Це Томек Кубяк.
Кіо іо іезі? То іезі Веаіа. - Хто це? Це Беата.
С2 У ТО иЕЗТ...? - Це...?
Сіу іо іезі поіез?
Так, іо іезі поіез.
Міе, іо піе іезі поіез.
- Це записник?
- Так, це записник.
- Ні, це не записник.
Сгу іо іезі Тотек КиЬіак?
Так, іо іезі Тотек КиЬіак.
Міе, іо піе іезі Тотек КиЬіак.
- Це Томек Кубяк?
- Так, це Томек Кубяк.
- Ні, це не Томек Кубяк.
У розмовній мові питальна частка сгу часто пропускається. Тоді
запитання на зразок Сгу іо іезі поіез? набуває у мові питальної
форми лише завдяки інтонації:
То іезі Тотек?
Міе, іо піе іезі Тотек.
11-Е КО52Т0иЕ? - Скільки коштує?
Бажаючи дізнатися про ціну товару, ми використовуємо конструк-
цію Не козхіиіе...? (однина) або Не козхіиіз? (множина)
Не козгіиіе поіез? - 4 2Іоіе. - Скільки коштує записник?
- 4 злотих.
Не козніще кама? - 8 гІоіусЬ. - Скільки коштує
кава? - 8 злотих.
Не козгіиіз поіусгкі?	- Скільки коштують ножиці?
- 20 гіоіусїі.	- 20 злотих.
•	Якщо ми не знаємо, як по-польськи називається предмет, який нас
зацікавив, запитуємо: Не іо козгіиіе? - Скільки це коштує?
-	Не іо козніще? - 10 гІоіусИ.
-	То козгіиіе сіхл/а гіоіе (рі§6 гІоіусН).
Сполучник АЬЕ
Сполучник аіе використовується при протиставленні двох фактів
(рис, якостей і т. п.).
То іезі іасіпу аіе сігоді каїепбагг.
То іезі іапі, аіе сіоЬгу риЬ.
Прислівник ВАН020
Польські прислівники, як і українські, не відмінюються. Прислів-
ник Ьагдго (дуже) виражає підсилення якості предмета, дії або
стану. У реченні прислівник Ьагсіго ставимо перед прикметником,
іншим прислівником або перед дієсловом.
То іезі Ьагсіго Іасіпу каїепсіагг. - Це дуже гарний календар.
То іезі Ьагсіго іапі поіез. - Це дуже дешевий записник.
- Зак зі§ тазг?	- Як справи?
- Вагсіго боЬгге.	- Дуже добре.
ЛЇ02ЕТ0 МОТЕ8? - висловлення припущення
Частку тоге використовуємо для вираження непевності, припу-
щення.
- Со ІО |Є8І?
- Що це?
- Кіо іо іезі?
- Хто це?
- Не іо козгіиіе?
- Скільки це коштує?
- Гчііе ууіет, тоге каїепсіагг.
- Не знаю, може, календар.
- Nіе \л/іет, тоге ргоіезог?
- Не знаю, може, професор?
- ЬІіе ууіет, тоге 5, тоге 8 гіоіусґі.
- Не знаю, може, п’ять, може, вісім злотих.
РОЗМОВЛЯЄМО
Привітання, прощання
піеГогтаїпе
(неофіційні форми):
роу/ііапіа - привітання
- Сгезс! - Привіт!
Іоггпаїпе
(офіційні форми):
роу/ііапіа - привітання
- Огіеп сіоЬгу 1 - Добрий день!
- ОоЬгу м/іесхог! - Добрий вечір!
- УУііат! - Вітаю!
роіедпапіа - прощання
рохедпапіа - прощання
- Схезс! - Привіт! Па!
- Оо ]иіга! - До завтра!
- Оо гоЬасгепіа! - До зустрічі!
- На гагіе! - Привіт!
-Ра!-Па!
- Оо мбгепіа! - До побачення!
- ОоЬгапос! - На добраніч!
На привітання звичайно відповідаємо тими ж словами, напр.: Охіегі
доЬгу! - Огіегі боЬгу!; Сгезс! - Сгезс!
Після привітання
У дружній, неформальній обстановці, в розмові з друзями, рідними
використовуються такі вирази:
Со зіусіїас? - Що нового?
зі§ тазг? - Як поживаєш? Як ся маєш?
Зак Іесі? - Як справи?
Відповісти на них можна так:
©
©
©©
©©©
©©
® ® ®
(Мзгузіко) ОоЬгге.
(Мзгузіко) \Л/ роггцсіки.
Вагсіго сІоЬгге.
бууіеіпіе.
Так зоЬіе.
Еаіаіпіе.
- (Все) добре.
- Все в порядку.
- Дуже добре.
- Чудово.
- Так собі.
- Жахливо.
Часто у відповідях зустрічаються вирази:
- ^к зі§ тазг?
- ^к Іесі ?
- Як ся маєш?
- Як справи?
- Огі^ки^, боЬгге, а іу?
- Огі^ки^, сіоЬгхе, а и сіеЬіе?
- Дякую, добре, а ти?
- Дякую, добре, а в тебе?
ВПРАВИ
ш
Визначте рід поданих нижче іменників і впишіть їх у відповідні
стовпчики таблиці: Ьііеі, Іатра, коїехапка, зроікапіе, риЬ, Ьіиго,
зхкоіа, кіпо, гезіаигасіа, ууіпо, зхеі, ріууо, орега, іеаіг.
госігаі т^зкі
чоловічий рід
госіха] хегізкі
жіночий рід
госіха] пцакі
середній рід
Поставте запитання К4о іо іезі? або Со Іо іезі? залежно від від-
повіді.
1	?	То іезі сіукіаіоп.
2	?	То іезі Мізіаюа ЗгутЬогзка.
З................................?	То іезі Аппа Зепіик.
4	?	То іезі каїкиїаіог.
5	?	То іезі Апсігхеі \Л/а]сІа.
Доповніть речення за зразком: То іезі іасіпу, аіе сігоді каїепбагх.
1.	То іезі сіоЬгу, аіе..................аІЬит.
2.	То іезі сігоді, аіе................іеіеіоп.
3.	То іезі іапі, аіе.................риЬ.
Дайте відповіді на запитання:
1.	Сху іо іезі риЬ?
Так....................................
ГЧіе...................................
2.	Сху іо іезі каїепсіагх?
Так....................................
ГМіе...................................
3.	Сху 1о іезі кіпо?
Так....................................
Міе....................................
4.	Сху 1о іезі іапі поіез?
Так,...................................
Міе,...................................
5.	Сгу 1о іезі сігоді копіак?
Так....................................
Міе....................................
Перекладіть подані в дужках слова польською мовою. Складіть
з ними запитання за зразком: Сгу іо іезі кіпо?
1.	(ресторан).................................................?
2.	(календар).................................................?
3.	(театр)....................................................?
4.	(оперний театр)............................................?
5.	(записник).................................................?
а) Запитайте, що скільки коштує і прочитайте ціни.
1. -......................Ьііеі?	- 2 гіоіе.
2. -......................поіез?	- 4 хіоіе.
3,-
4.-
каїепсіагг? - 8 гіоіусії.
рі\л/о? - 5 гіоіусЬ.
б) Прочитайте речення. Зверніть увагу на інтонацію запитання.
5.	- Не іо козгіи]е ? - 3 гіоіе.
6.	- Не іо козгіи]е? - 6 гіоіусії.
7.	- Не іо козгіиіе? - 1 гіоіу.
Дайте відповіді на запитання (зверніть увагу на малюнки).
1.	- Со зіусіїас? © -..............................................
2.	- Со зіусіїас? ® -..............................................
3.	- Со зіусіїас? ©©© -............................................
4.	- Со зіусіїас? ®@® -............................................
5.	- Со зіусіїас? ©® -.............................................
Прочитайте вирази. Відзначте привітання знаком +.
1.	Оо \л/ісігепіа.
2.	Огіегі боЬгу.
3.	На гагіе.
4.	Сгезс.
5.	Оо гоЬасгепіа.
6.	ОоЬгу м/іесгбг.
7.	Оо іиіга.
8.	ОоЬгапос.
Що чувати?
На питання Со зіусіїас? поляк не завжди відповідає коротко:
зууієіпіє, сіоЬгхе. Почувши таке запитання, він часто розлого роз-
повість Вам про те, що саме перейшов на нову роботу, збирається
купити нове авто, узяв кредит на будинок... Приготуйтеся вислуха-
ти досить довгу розповідь! Запитання Со зіусіїас? - це для поляків
можливість розповісти про свої справи, навіть якщо вони далеко не
блискучі. Зрозуміло, що така відвертість можлива лише у нефор-
мальних стосунках. Тому із запитанням Со зіусіїас? звертаються,
переважно, до знайомих або родичів.
Скаржитися на життя поляки люблять так само, як і українці!
2. ІЄ8ТЄМ ІЖКАІМКД
IV сіузкоіесе
Маісіек:	- Сгебб.
Загупа: \Л/аІсІек: Загупа:	- Сгебб. - Зезіет УУаісІек. - Загупа.
ХЛ^аІсіек: Загупа:	- (Сгу) іезіей Роїкгі? - Міе, іезіет ІЗкгаіпк^.
УУаісіек:	- Міегіе тіеізсе, ргажіа?
Загупа: УУаІдек: Загупа: Апсігге]:	- Міе гогитіет. Со іо іезі „піегіе"? - То гпасху... іасіпе, рггуіетпе.... - Аііа... Так, піегіе. 0! Зезі Апсігге]. - Зи2 іезіет.
Загупа: ДОаІбек: Апсігге): ХЛ/аІсіек: Загупа: ХЛ/аІсІек: Загупа:	- То іезі \Л/аІсіек, а іо іезі Апсіггеі. - Сгезс. - Сге§6. - То со, косЬапіе, гаіаіісгуту? - СЬ§іпіе. - N0 іо па гагіе. - Ма гагіе.
N3 рггуі^сіи
Магупіак:	- Огіегї сІоЬгу, іезіет Магупіак, Тагаз Магупіак.
Водискі:	- Зап Водискі
Магупіак: Водискі:	- Мііо ті. - Мііо ті. Сгу рап іезі Роіакіет?
Магупіак: Водискі: Магупіак: Водискі:	- Міе, іезіет ІІкгаігїсет. - Аіе тбм рап ро роізки. - Так, тб] оісіес ЬуІ Роіакіет. - Аііа, гогитіет! (ро сіім/ііі, сіо рапі 8іг$к) Огіегї сіоЬгу рапі!
Аппа 8іг^к:	- Огіегі сіоЬгу.
Водискі:	- Со и рапі зІусЬаб?
Аппа Зіг^к: Водискі:	- Огі$киі§, сІоЬгге. А и рапа? - Тег сіоЬгге, сігі^киіф. То іезі рап Тагаз Магу- піак, а іо іезі рапі Аппа Зіг^к.
Аппа Зіг^к:	- МІІо ті.
Тагаз Магупіак:	- Мііо ті.
Я - УКРАЇНКА
На дискотеці
Вальдек:	- Привіт!
Ярина:	- Привіт!
Вальдек: Ярина: Вальдек:	- Мене звуть Вальдек. - Ярина. - Ти полька?
Ярина:	- Ні, я українка.
Вальдек: Ярина: Вальдек: Ярина: Анджей: Ярина: Анджей: Вальдек:	- Непогане місце, правда? - Не розумію. Що це значить «незле»? - Це значить... гарне, приємне... -Ага, так, «незле». 0! Анджей. - Я вже тут. - Це Вальдек, а це Анджей. - Привіт! - Привіт!
Анджей: Ярина: Вальдек:	- То що, люба, потанцюємо? - Із задоволенням. -Тоді бувай!
Ярина:	- Бувай.
На прийомі
Мариняк:	-Здрастуйте,моєпрізвищеМариняк,Тарас Мариняк.
Богуцький:	- Добрий день! Ян Богуцький.
Мариняк:	- Дуже приємно.
Богуцький:	- Взаємно. Ви поляк?
Мариняк:	- Ні, я українець.
Богуцький: Мариняк:	- Але ж ви говорите польською! - Мій батько був поляком.
Богуцький:	- Зрозуміло, (до пані Анни Стронк). Здрастуйте!
Анна Стронк:	- Здрастуйте!
Богуцький: Анна Стронк: Богуцький:	- Як ваші справи? - Спасибі, все гаразд. А як ви? - Теж усе добре, дякую. Це пан Тарас Мариняк, а це пані Анна Стронк.
Анна Стронк:	- Дуже приємно.
Мариняк:	- Дуже приємно.
ЛЕКСИКА
а и рапа?-ау вас?
Іікгаіпіес ч - українець
□ кгаіпка ж - українка
Роїак ч - поляк
Роїка ж -полька
Ьус Оезіет, ]Є8ІЄ8) - бути (я
є, ти є)
о]сіес ЬуІ Роїакіет - мій бать-
ко був поляком
тіе]8се с - місце
ліехіу прикм. - непоганий, гар-
ний
сЬ§іпіе присл. - охоче, із задо-
воленням
со и рапі зіусіїас? - як пожи-
ваєте? що чувати? (до жінки)
]их - уже
косЬапіе с - любий, люба
Іаі\л/у прикм. - легкий
тіїо ті - дуже приємно
тбууіс недок. (тд«уі$, тбууізг)
- говорити (говорю, гово-
риш)
оісіес ч - батько
рап ч - пан
рапі ж - пані
роїзкі прикм. - польський
ро роізкк - по-польськи
ргамсіа ж - правда
рггуі^сіе с - прийом
гохитіегп - розумію, зрозуміло
піе гогитіет - не розумію
іеі - теж
хаіагісхус (док.; про дієслова
доконаного виду ми говори-
тимемо в уроці 12) - потан-
цювати
іо со, косіїапіе, хаіагісхуту?
- то як, люба, потанцюємо?
ігибпу прикм. - важкий
Країни та національності
кгаз країна	тфхсхухпа ЧОЛОВІК	коЬіеіа жінка	
Сґііпу	СНіпсхук	СІзіпка	Китай, китаєць,
			китаянка
СхесГіу	Схесії	Схезхка	Чехія, чех, чешка
Егапс]а	Ргапсих	Егапсихка	Франція, француз,
			француженка і т. д.
Нізхрапіа	Нізхрап	Нізхрапка	Іспанія
^ропіа	^рогїсхук	Тропка	Японія
І_іі\л/а	І_ІІ\ЛЛП	ІіЬлнпка	Литва
Міетсу	ІМіетіес	ЬІіетка	Німеччина
Роїзка	Роїак	Роїка	Польща
Поз] а	Розіапіп	Роз)апка	Росія
81омас)а	Зкжак	Зкжасхка	Словаччина
Зіапу	Атегукапіп	Атегукапка	Сполучені Штати
2]есІпосхопе			Америки
ІІкгаіпа	Іікгаіпіес	ІІкгаіпка	Україна
\Л/іеІка Вгуіапіа	Апдіік	Апдіеіка	Великобританія
\Мосііу	\Мосіі	\Мозхка	Італія
• Зверніть увагу! У поляків прийнято писати назви національнос-
тей з великої літери.
Мови
апдіеізкі, т6м/і§ ро апдіеізки - англійська мова, говорю по-ан-
глійськи (англійською)
І^хук сбіпзкі, то\л/і§ ро сіііпзки - китайська мова, говорю по-китай-
ськи (китайською) і т. д.
)§хук схезкі, гпб\л/і§ ро схезки - чеська мова
^хук Ігапсизкі, тд\мі§ ро їгапсизки - французька мова
]§хук Нізхрапзкі, т6\мі§ ро Ііізхрапзки - іспанська мова
)§хук )аропзкі, т6\л/і§ ро іаропзки - японська мова
]§хук Іііехл/зкі, томі§ ро Іііехмзки - литовська мова
)§хук піетіескі, гпоууі§ ро піетіески - німецька мова
І^хук роїзкі, тб\мі£ ро роїзки - польська мова
І^гук гозуізкі, гпоууі^ ро гозуізки - російська мова
І^хук зІо\л/аскі, томі§ ро зіохмаски - словацька мова
І^хук икгаіпзкі, тоууі§ ро икгаіпзки - українська мова
І$хук хлНозкі, то\л/і§ ро м/Іозки - італійська мова
ГРАМАТИКА
ЗА, ТУ - особові займенники
озоЬа - особа	ІісхЬа роіесіупсха - однина	ІісхЬа тпода - множина
		
1.	Іа	ту
		
2.	ЇУ	ууу
		
3.	оп (чоловічий рід)	опГ
	опа (жіночий рід)	опе**
опо (середній рід)		
* тільки стосовно осіб чоловічої статі
** стосовно жінок, дітей, тварин та предметів
Дієслово ВУС - теперішній час
Польські дієслова змінюються за особами, числами і часами. Форми
особи узгоджуються з формою підмета, до якого вони відносяться,
наприклад: ]а іезіет, оп уезґ. Дієслово Ьуб є неправильним дієс-
ловом, на відміну від української мови воно має шість особових
форм.
ІісгЬа ро]'есіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іа іезіет	ту іезіебту
іу іезіез	\л/у іезіебсіе
оп, опа, опо іезі	опі, опе з^
Вживання польських особових займенників у поєднанні з дієсло-
вом є досить обмеженим. Закінчення дієслів, особливо у 1 та 2 особі
однини та множини чітко вказують на контекст висловлювання:
Зезіет ІІкгаіпсет. безіез Роїакіет? Зезіезту Скгаіпсаті. Зезіезсіе
СИіпсхукаті? (Ви - китайці?). У таких висловлюваннях особові діє-
слова, як правило, пропускаються (говоримо: безіет ІІкгаіпсет,
а не За іезіет ІІкгаіпсет).
Дієслово МОЇЛЛС -теперішній час
Дієслова у польській мові належать до трьох дієвідмін. Належність
дієслова до тієї чи іншої дієвідміни визначається за допомогою за-
кінчень 1 та 2 особи однини теперішнього часу. Дієслово томіс
належить до II дієвідміни, особливістю якої є закінчення: -р; -ізх/
-уз2. Основа дієслова, як правило, залишається незмінною. Явище
чергування звуків ми розглянемо на конкретних прикладах.
ІісхЬа роіесіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
]а т6мі$	ту тбміту
Іу тбмізх	му томісіе
оп, опа, опо томі	опі, опе тбміаі
Сг¥...? - вживання питального слова С2¥...?
Запитання:	Сху Абат томі ро роїзки?	Чи Адам розмовляє польською?
Ствердження: Так, Абат томі ро роїзки.	Так, Адам розмовляє польською.
Заперечення: Міе, Абат піе томі ро роїзки.	Ні, Адам не розмовляє польською.
Іменник - категорія відмінка
Польські іменники відмінюються за відмінками, яких, як і в укра-
їнській мові, є сім. Нижче подано відмінювання іменників чоловічо-
го роду рап та жіночого роду рапі.
(Називний)	тіапоуупік (М.)	рап	рапі
(Родовий)	сіореіпіасд (0.)	рапа	рапі
(Давальний)	сеіомпік (С.)	рапи	рапі
(Знахідний)	Ьіегпік (В.)	рапа	рапЩ
(Орудний)	пагг^сіпік (І\І.)	рапет	рапщ
(Місцевий) (Кличний)	тіфсоуупік (Мзс.) ууоіасд (М.)	рапи рапіе!	рапі рапі!
Будуючи речення в польській мові, слід вибирати відповідні від-
мінкові форми іменників. Таким чином ми вказуємо на зв’язки між
словами у реченні. Для правильного розуміння речення треба на-
вчитися правильно розпізнавати відмінкові форми іменників.
Відмінкова форма іменника часто залежить від функції, яку даний
іменник виконує в реченні. Так, іменник у називному відмінку най-
частіше є підметом, у знахідному відмінку - додатком, у місцевому
- обставиною місця і т. п.
Слід звернути увагу на те, що вибір відмінкової форми іменника за-
лежить і від дієслова (тобто з даним дієсловом іменник уживається
лише у певному, а не іншому відмінку). Не менш «вимогливими»
є прийменники, напр.: ро, г, уу, пасі, сіо.
У матеріалі уроків нашого курсу всі відмінкові форми будуть пред-
ставлені в контекстуальній формі (діалоги, словосполучення). Слід
звертати увагу на граматичний зв’язок між словами, особливо між
дієсловами, і запам’ятовувати цілі вирази, словосполучення, фрази.
©Радимо користуватися словниками! У хороших двомовних слов-
никах ви знайдете необхідну граматичну інформацію, зразки від-
мінювання з урахуванням складних флективних форм однини та
множини.
ЛЕ8ТЕМ ІІКНАІИКД,- орудний відмінок іменників (1)
Розгляднемо детальніше орудний відмінок. У конструкції Зезіет
Роіакіет використовуємо саме цей відмінок.
Порівняймо речення:
Тоіезі Роїак. (Я.)
Ріоіг іо іезі Роїак. (Я)
Ріоігіезі Роіакіет. (Ор.)
20
Одразу помітно, що в конструкціях з (о використовується називний
відмінок (Я.): То іезі 8г\л/есі. Там, де слова іо немає, використовуємо
орудний відмінок (Ор.): Зап іезі Роіакіет. І_аига іезі УУІозгк^.
Говорячи про свою національність, використаємо конструкцію
з орудним відмінком:
Лезіет икгаігісет.
Зезіет Роіакіет.
Зезіет ІІкгаіпкд.
Лезіет Роїкф
Закінчення орудного відмінка іменників:
чоловічий рід
-ЄГП (СІкгаіпіес, Атегукапіп, Нізграп, Метіес)
Зезіет икгаігісет, Атегукапіпет, Нізграпет, Міетсет.
жіночий рід
“Д (Скгаіпка, Атегукапка, Нізграпка, Метка)
Зезіет икгаіпкз, Атегукапк^, Нізграпкгі, Міеткд.
середній рід
-ЄГП (сігіеско) Зезіет дгіескіет.
С2¥ РАМ иЕ8Т МККАІМСЕМ? - рап, рапі
Форми мовного етикету
До дорослих (незнайомих та знайомих, з якими ми не перейшли на
«ти») прийнято звертатися на рап/рапі. Іменники рап/рапі узго-
джуються з дієсловом у 3 особі однини або множини теперішнього
часу.
Сгу рапі іезі икгаіпкц?
Сгу рап/рапі то\л/і ро роїзки?
21
МОУУЩ РО РОЬЗКСІ- розмовляю польською
У даному контексті дієслово томіс набуває значення «володіти
якою-небудь мовою, знати яку-небудь мову і користуватися нею».
Момі? ро роїзки.
Момі? ро икгаігізки.
Сду тбмізд ро апдіеізки?
Сгу рап томі ро міозки?
Сду рапі томі ро Ьізхрапзки?
Абат томі ро піетіески.
Ема піе томі ро їгапсизки.
РОЗМОВЛЯЄМО
Після привітання
В офіційних ситуаціях найпоширенішим звертанням є слова рап
і рапі.
Офіційні привітання:
Зак рап/рапі зі? та?
Зак рап/рапі зі? тіема?
У відповідь почуємо:
(УУзгузіко) ОоЬгге.
Вагсідо сІоЬгде.
бміеіпіе.
Часто можна почути зустрічне запитання:
- Зак зі? рапі та? - Йміеіпіе, а рапі?/а рап?
- Со зіусіїас? - Мзгузіко сіоЬгге. А и рапа?/А и рапі?
- Як ся маєте? - Чудово, а ви?
- Як поживаєте? - Все добре. А у вас?
Знайомимося
Знайомлячись, ми як правило називаємо своє ім’я, ім’я та прізвище
або тільки прізвище: 2Ьідпіем, Зигек, Кипіскі або 2Ьідпіем Кипіскі.
22
Можна також вжити конструкцію з ]езІет: безіет Асіат. безіет
Кипіскі. безіет Асіат Кипіскі.
о Увага! не можна відрекомендуватися: безіет рап Абат Кипіскі.
Відрекомендовуючи свою дружину, чоловіка або знайому чи зна-
йомого, скористаємося конструкцією: То ]Є5і....
То іезі (тбі тцг) Ріоіг.
То ]езі (то]а йопа) А1іс]'а.
Представляючи дорослих осіб, особливо в офіційній ситуації, ужи-
ваємо слів рап і рапі.
То ]езі рап Тагаз Магупіак, а іо іезі рапі Аппа Зігцк.
Після того, як вас відрекомендують, прийнято казати:
Мііо ті/Мпіе гбшпіех.
То іезі рапі Ет/а Єгосбо\л/зка, а іо іезі рап беггу Моуиіскі.
- Мііо ті.
- Мііо ті./Мпіе го\л/піе2.
То іезі рапі Е?/а Абатек, а іо іезі рап Абат Мо\мак.
- Мііо ті.
- Мі+о ті.
ВПРАВИ
Доповніть речення, уживаючи відповідної форми дієслова Ьус.
1.	(ба)......................Роїкгі.
2.	То...........рапі	Каіаггупа Мо\мак, а іо рапі Мопіка Аидизіуп.
- Мііо ті.
3.	- Сгу іо (іу)...................МісКаІ Абатзкі? - Так, іо ]а.
4.	- Сгу іо (му)...................Раігусіа	і Тотек? - Так, іо ту.
23
Доповніть речення, уживаючи відповідної форми дієслова тбууіс.
1.	Сгу (іу)..........................................ро апдіеізки?
2.	Так, (іа)........................................ро апдіеізки.
3.	Сгу Ріоіг........................................ро ігапсизки?
4.	ОІа і Казіа.........................................ро гозуізки.
5.	(Му).............................................ро Нізграпзки.
6.	Сгу (\л/у).......................................ро іарогїзки?
Поставте іменники в дужках у форму орудного відмінка:
Адаіа іезі (Роїка) Адаіа іезі Роїк^.
1.	Веаігісе іезі (Ргапсигка).........................а	АІісе іезі
(Атегукапка).....................
2.	(За) іезіет (Роїак)...........................Магіа	іезі (Роїка)
3.	- Сгу ЗоЬп Вгоууп іезі (Апдіік)..........................?	- Так, Зоііп
Іезі (Апдіік) .......................... і	ЕІігаЬеіН іезі (Апдіеіка)
4.	- Сгу (іу) іезіез (ГЧіетіес).........................?	- Так, іезіет
5.	Мусіїафо іезі (ІІкгаіпіес)..............................  Маіаііа	іезі
(□кгаіпка).........................
6.	\Л/апд іезі (СНіпсгук).............................  а	Нісіеіозіїі іезі
(Зарогїсгук)..........................
Доповніть речення особовими займенниками, напр.: То іезі Ріоіг. Оп
Іезі Роїакіет.
1.	Магсіп іезі Роїакіет........................то\мі ро роїзки.
2.	Сопзіапсе іезі Ргапсигк^................тб\л/і	ро (гапсизки.
3.	То іезі Веаіа і Мопіка......................том/ісіро ууіозки.
24
4.	То іезі Оагек і Схагек.......................томіцро апдіеізки.
5.	- Сгу іо.................іезіез	РамеІ? - Так, іо................
6.	- Сгу іо.......іезіезсіе Магіа і Адаіа? - Так, іо.................
Доповніть речення відповідною конструкцією, напр.: ро Ьізхрагі-
зки.
1.	Зфхук роїзкі піе іезі 4аі\л/у, аіе АІісе томі..........................
2.	З^хук Тгапсизкі іезі Ьагсіхо Іасіпу. Сгу (іу) томізх..................
..........?
3.	З^хук апдіеізкі піе іезі ігидпу. Сгу рап томі.......................?
4.	З^хук піетіескі іезі Іаіму. Сгу рапі томі...........................?
Поставте питання, звертаючись до співрозмовника словами рап/ра-
пі, напр.: Сху іезіез Роікц? Сху рапі іезі Роїк^?
1.	Сгу (іу) томізх ро роїзки?.............................?
2.	Сху іезіез ІІкгаіпсет?................................?
3.	Сгу іезіез Апдіеікд?..................................?
4.	Сгу томізг ро їгапсизки?..............................?
5.	Сгу іезіез Міетсет?...................................?
6.	Сгу іезіез Атегукапкц?................................?
о
Запитайте вашого співрозмовника, хто він за національністю і які
мови знає. Використайте офіційні та неофіційні форми звертання,
напр.: То іезі рапі Мопіка Віепка. - Сху рапі томі ро Ігапсизки?
1.	- То іезі Ріоіг. - Сху.....................................?
2.	- То іезі рап Зоііп Вгомп. - Сху...........................?
3.	- То іезі рапі Оогоіа Замогзка. - Сху........................
........?
4.	- То іезі Веаігісе. - Сху.........................................?
25
Спершу дайте відповіді на запитання, а потім зверніться із зустріч-
ним запитанням до вашого співрозмовника, напр.: ОоЬгге, а и сіе-
Ьіе?/а и рапі?
1.	Веаіа: Со зіусіїас? -..........................................
2.	Рам/еІ: Со зІусНас? -..........................................
3.	Рапі АІіс]а Тотазік: Со и рапа зіусїіас? -.....................
4.	Рап МісіїаІ Апіозіак: Со и рапі зіусґіас? -......................
Будьте посередником при знайомстві, напр.: То іезі Зап, а Іо іезі
Казіа.
1.	(Веаіа, Масіек)..................................................
2.	(Аппа Тотазік, Мопіка \Л/урусІп)................................
3.	(Зап Коїескі, Магіа Зайап).......................................
5. (Едуіа, РузгагсІ)................................................
Коли говорять рап/рапі, а коли - іу?
У поляків прийнято звертатися до незнайомих зі словами рап/рапі.
Звертання на іу було б проявом неповаги до співрозмовника.
Форми рап/рапі використовуємо не лише при першій зустрічі,
в установах, магазинах, транспорті чи на роботі. Так прийнято звер-
татися до сусідів, начальника, колег. Звертання рап/рапі зовсім не
означає, що наші контакти із співрозмовником мають підкреслено
офіційний характер.
У яких ситуаціях можна вжити іу? На іу звичайно звертаються до
дітей (не питаючи їх при цьому, чи можна до них так звернутися).
Якщо нам важко визначити вік молодої людини, краще звернутися
до неї зі словами рап/рапі. Юнакові чи дівчині приємно буде від-
чути себе дорослішими! Незалежно від віку на іу звертаються одне
до одного учні та студенти.
Звісно, на іу звертаємося до друзів, рідних чи добрих знайомих.
26
Як перейти на іу? Для цього потрібна згода обох сторін, впевне-
ність, що такий перехід є необхідним чи можливим. Не слід із цим
поспішати! Існує добра традиція випити на брудершафт келих вина,
сказавши, наприклад: (Лезіет) Тотек. Таким чином наше знайом-
ство набуває нового відтінку сердечності.
Слід пам’ятати, що перейти із ким-небудь на іу може не кожен.
Неофіційну форму пропонують: старші за віком - молодшим, жінки
- чоловікам, вищі за посадою чи статусом - підлеглим і т. п.
У польській мові є ще одна форма звертання. Назвемо її змішаною,
оскільки вона має певний відтінок фамільярності, залишаючись при
цьому достатньо офіційною. Це поєднання слів рап/рапі з іменами,
часто зменшено-пестливими формами, напр.: Рапі Магузіи! Рапі
^асІ2іи! Рапіе Тотки! Рапіе Лійки! Власні імена при цьому вжи-
ваються у формі кличного відмінка. Така форма звертання свідчить
про менш офіційні, сердечніші стосунки між співрозмовниками.
27
3. С2¥ ТО ЗЕЗТ РАМІ КУРТКА?
И/ згаїпі
Загупа:	- Мазг питегек?
Апсігге]:	- Так, тат. (Сгу) тазг сІгоЬпе?
Загупа:	- Не козгіи]е згаіпіа?
Апсігге]:	- 2 гіоіе.
Згаіпіагг:	- Роргозг^ питегек.
Апсігге]:	- Ргозгд.
Загупа:	- АІе іо піе ]езі то]а кигіка.
Згаіпіагг:	-Міе?
Загупа:	- Міе! Мо]а ]езі Ьг^гома і сііида, а іа кигіка ]езі іппа - сгагпа і кгоіка.
Згаіпіагг:	- 2агаг, гагаг... Ьг^гоу/а, сііида кигіка.... Сгу іо іезі рапі кигіка?
Загупа:	-Так.
Згаіпіагг:	- Сгу] іо рагазої? Рггергазгат, сгу іо Іезі рапа рагазої?
Апсігге]:	- Міе, іо піе ]езі то] рагазоі.
Згаіпіагг:	- А сгу]?
Апсігге]:	- Міе ууіет.
Загупа:	- Тгосії^ сІ2І\л/пу іеп рап.
Апсігге]:	- Міе сІгі\л/пу, іуїко гогіагдпіопу. А іеп \Л/аІсіек іо (іезі) і\л/6] коїеда г ргасу?
Загупа:	- То піе ]езі тб] коїеда, іо іуїко по\л/у гпа]оту.
28
3. ЦЕ ВАША КУРТКА?
У гардеробі
Ярина:	- Номерок у тебе?
Анджей:	- Так, у мене. Маєш дрібні?
Ярина:	- Скільки коштує гардероб?
Анджей:	- Два злотих.
Гардеробник:	- Будь-ласка, номерок.
Анджей:	- Будь-ласка.
Ярина:	- Але це не моя куртка.
Гардеробник:	-Ні?
Ярина:	- Ні! Моя - коричнева й довга, а ця інша - чорна й коротка.
Гардеробник:	- Зараз, зараз... коричнева, довга куртка. Це ваша куртка?
Ярина:	- Так.
Гардеробник:	- Чия це парасоля? Пробачте, це ваша парасоля?
Анджей:	- Ні, це не моя парасоля.
Гардеробник:	- А чия?
Анджей:	- Не знаю.
Ярина:	- Трохи дивний цей чоловік.
Анджей:	- Він не дивний, а розсіяний. А цей Вальдек - це твій колега з роботи?
Ярина: (трохи згодом)	- Ні, це не мій колега, це лише новий знайомий.
29
ЛЕКСИКА
Ьгзгоууу, -а, -е прикм. - корич-
невий
сїііорак ч - хлопець
схагпу, -а, -е прикм. - чорний
схуі, сху] а, сху]е займ. - чий,
чия, чиє
сіоЬгу, -а, -е прикм. - добрий
сі-Гиді, -а, -е прикм. - довгий
сігоЬпе мн. - дрібні гроші
сіиху, -а, -е прикм. - великий
сіхіешсхупа ж - дівчина
сіхішлу, -а, -е прикм. - дивний,
дивакуватий
і спол. - і, й, та
іппу, -а, -е прикм. - інший
коїеда ч - колега
кгбікі, -а, -е прикм. - короткий
кигіка ж- куртка
ЗО
таіу, -а, -е прикм. - малий
тіес (тат, тазх) + Зн. - мати
(маю, маєш)
тб], то]а, то]е займ. - мій
по му, -а, -е прикм. - новий
питегек ч - номерок
рап ч - пан
рапі ж- пані
рагазої ч - парасоля
гохіагдпіопу, -а, -е прикм.
-розсіяний
зіагу, -а, -е прикм. - старий
зхаіпіа ж - гардероб
зхаіпіагх ч - гардеробник
Іеп, іа, іо займ. - цей, ця, це
ігосйф присл. - трохи
іуу6], іууо]а, іууо]е займ. - твій,
твоя, твоє
іуїко присл. - тільки
гагах присл. - зараз
хпа|ота ж - знайома
хпаїоту ч - знайомий
Формули мовного етикету
скі$киі$ - дякую, спасибі	ргхергазхат - перепрошую,
роргозх^ - будь-ласка	вибачте
ргозх? - будь-ласка
Речі, за якими ми завжди стежимо
сіїидоріз ч - ручка (кулькова)
сіошбсі озоЬізіу - паспорт (вну-
трішній)
кагіа кгесіуіоу/а - кредитна
картка
кіисх ч (мн кіисхе) - ключ
оіочуек ч - олівець
рагазої ч, рагазоіка ою пара-
соля, парасолька
разхрогї ч - закордонний па-
спорт
рогНеї ч - гаманець
ргаччо іахсіу - водійські права
іесхка ж - портфель
іеІеТоп котбгкоууу (котогка
ж) - мобільний телефон
ІогеЬка ж - сумочка, торбинка
ууаііхка ж - валіза, чемодан
КОЛЬОРИ
Ьеіочуу, -а, -е прикм. - беже-
вий
Ьіаіу, -а, -е прикм. - білий
Ьг^хоучу, -а, -е прикм. - корич-
невий
схагпу, -а, -е прикм. - чорний
схегучопу, -а, -е прикм. - чер-
воний
піеЬіезкі, -а, -е прикм. - бла-
китний
ротагагісхоччу, -а, -е прикм.
- оранжевий
гохоучу, -а, -е прикм. - роже-
вий
зхагу, -а, -е прикм. - сірий
хіеіопу, -а, -е прикм. - зелений
хоИу, -а, -е прикм. - жовтий
31
ГРАМАТИКА
Дієслово МІЕС - теперішній час
Дієслово тіес належить до III дієвідміни й відмінюється так:
ІісгЬа роіесіупсха - однина ІісгЬа тпода - множина
Іа тат
іу таег
оп(рап)
опа (рапі)
ту тату
\му тасіе
опі (рапоміе, рапзбл/о)
опе (рапіе) та]ц
опо та
Зверніть увагу на форму 3 особи однини. Вона складається з чистої
основи дієслова. У 3 особі множини основа розширюється голосним].
Таке розширення основи саме у 3 особі множини є характерним для
дієслів цієї дієвідміни.
ВОД2О№А, 0І.ІІ6А КІІКТКА - прикметник + іменник
Прикметник у реченні виконує роль означення і його рід співпадає
з родом означуваного ним іменника.
Закінчення прикметників у називному відмінку однини.
чоловічий рід
“У або Ч сІоЬгу, сігоді котриіег
жіночий рід
а	сІоЬга, сігода Іатра
середній рід
сІоЬге, сігодіе м/іпо
Прикметник, що вказує на риси якої-небудь особи або предмета, ста-
виться зазвичай перед іменником:
Іасіпу аІЬит, сіоЬга гезіаигас]а
32
Якщо ж прикметник служить для виділення різновиду, типу пред-
мета або ж входить до складу стійкого словосполучення, то він зви-
чайно ставиться після іменника:
тигука кіазусгпа, гира ротібогоша
шоба тіпегаїпа, Вапк Напбіошу
МОбА КОВТКА - присвійні займенники (1)
Присвійні займенники відповідають уже відомим вам особовим за-
йменникам:
хаіткі озоЬоше	гаіткі бгіеггашсге
- особові займенники	- присвійні займенники
1.	]а	то],	то]а,	то]е
2.	іу	ішб], ішо]а, ішо]е
3.	оп	Іедо
опа	]еі
опо	Іедо
Форми присвійних займенників першої та другої особи виступають
у трьох родах: чоловічому, жіночому та середньому (як і прикметни-
ки). Вони повністю узгоджуються з іменником у числі, роді та від-
мінку. У словосполученні присвійні займенники ставляться перед
іменником.
чоловічий рід:
бот —> то) бот
жіночий рід
каша -> то)а каша
середній рід
рішо -> то]е рішо
У третій особі з іменниками усіх трьох родів використовуються фор-
ми ]едо або іе].
То ]езі Абат. То іезі ]едо бот, |едо каша, іедо рішо.
То іезі Еша. То іезЦе] бот, каша, рішо.
33
Якщо ми звертаємося до співрозмовника зі словами рап/рапі, за-
мість присвійних займенників ітубі, Ьл/оіа, іууо]є слід вживати форми
рап/рапі з іменниками усіх трьох родів.
Наприклад:
Сгу іо іезі рапа шаіігка? {звертання до чоловіка)
Сгу іо іезі рапі разгрогі? {звертання до жінки)
С2¥и ТО СІЕ5Т) ООМ? - чий це будинок?
Питальні займенники сгу]? сху]а? сху]е? узгоджуються в роді,
числі та відмінку зі словом, до якого вони відносяться:
Сху] іо бот? (чоловічий рід)
Сху]а іо каша? (жіночий рід
Сху]® іо рішо? (середній рід)
То іезі тб] сіот.
То іезі ішо]а каша.
То іезі то]е рішо.
ТА КІІНТКА ЗЕЗТІ№А - вказівні займенники (2)
Вказівні займенники також виступають у трьох родах. Рід займен-
ника узгоджується з родом іменника.
Теп дот іезі пошу. (чоловічий рід)
Та каша іезі тоіа. (жіночий рід)
То рішо іезі дгодіе. (середній рід)
Займенник іеп, іа, іо може вживатися без іменника, якщо з контек-
сту зрозуміло, про який іменник йдеться:
Теп рагааоі іезі тб], а іеп іезі ішб].
УУАЬОЕК ТО (дЕЗТ) ТУІЇМ КОЬЕСА?
У такій конструкції слід обов’язково вжити слово іо. А от дієслово
]Є8І зазвичай пропускаємо.
Апіа іо (іезі) то)а коїеіапка
ВгізіоІ іо (іезі) (коді іюіеі.
Сгу Абат іо (іезі) ішб) згеі?
Сгу „Аго” іо (іезі) диіа Тіста?
§4
Прислівник ТНОСН^
Польські прислівники не відмінюються. Прислівник ігосЬ? може
виступати з прикметником або з дієсловом.
ТгосКе сіхіуту іеп рап.
ТгосК? тбууі^ ро роїзки.
Сполучники і, аіе
Мо]а кигіка іезі сйида і схата. А іууоіа?
То з^ Вазіа і Тотек.
У вказаних реченнях єднальний сполучник і сполучає прикметники
(перший приклад) та іменники (другий приклад). Його використо-
вують, коли хочуть подати два факти, не протиставляючи їх.
У випадку, коли хочемо протиставити якісь факти, явища, якості
або предмети, вживають протиставний сполучник аіе:
То іезі Ьагсіхо Іабпа, аіе бгода кигіка.
РОЗМОВЛЯЄМО
Формули ввічливості
- Роргозх? кіисх.
- РгОЗХф.
- Ргозх§, (іо іезі) іууоіз ка\ма.
- Охі^киі^.
- Ргхергазхат, сху іо іезі рапа/рапі чл/аііхка?
- Так, іо (іезі) тоіа маїіхка.
- Міе, іо піе (іезі) то)а ууаііхка.
35
ВПРАВИ
Поставте дієслово тіед у відповідній формі:
1.	(За)........питегек. Сду (іу)..........питегек?
2.	Мопіка...........сІгоЬпе і ту..........сІгоЬпе.
3.	Сгу (му).........сІгоЬпе?
4.	Ріоіг і КиЬа.......бгоЬпе.
Запишіть прикметники у відповідному роді:
1.	(Іабпу) То іезі........аІЬит,.............Іатра..........Ьіиго.
2.	(зутраіусдпу) То іезі.....................коїедапка.............
.....Ьіиго...................коїеда.
3.	(бгоді) То іезі..........гезіаигасіа..........риЬ...............
кіпо.
4.	(іапі) То іезі......... ріхл/о, .......... гезіаигасіа, ........
риЬ.
5.	(сІоЬгу) То іезі ............ коїеда................ коїехапка,
...............річл/о.
Дайте відповіді на запитання:
1.	- Сгу іо (іезі) ічл/оі рагазої? - Так.........................
2.	- Сгу іо (іезі) і\л/оіа гпаіота? - ІЧіе.......................
3.	- Сгу іо (іезі) і\л/оіе рімо? - Так,..........................
4.	- Сгу іо (іезі) рапі іогеЬка? - Ьііе,.........................
5.	- Сгу іо (іезі) рапа іесхка? - Так,...........................
Доповніть речення відповідними присвійними займенниками іедо
абоіер
1.	То іезі Рамеі, а іо....гпаіота.
36
2.	То іезі Ебуіа, а іо.......сЬІорак Агіиг.
3.	То іезі Масіек, а іо......коїедапка.
4.	То іезі Засек Ріоіго\л/зкі, а іо.....коїеда.
5.	То іезі Мопіка, а іо......дпаіоту.
Поставте запитання сгу]? у відповідному роді:
1..........іо	(]езі) рагазої?
2..........іо	(іезі) іогеЬка?
З..........іо	(іезі) ріхл/о?
4..........іо	(іезі) сНидоріз?
Доповніть речення відповідними вказівними займенниками іеп, іа
або іо:
1......ка\л/а іезі тоіа.
2......сіот іезі по\л/у.
З......ріууо іезі піесІоЬге.
4......іогеЬка іезі сгагпа, а......іезі Ьг^дом/а.
5......раздрогі іезі то],	а іезі і\л/6].
Вставте відповідні сполучники і, аіе або а.
1.	Та іогеЬка іезі Ьийа,.......іа іезі таіа.
2.	Та кигіка іезі сдагпа......сіїида.
3.	Та каууіатіа іезі сіоЬга...бгода.
4.	Мо]е рі\л/о іезі ЬоЬге,....і\л/о]е?
5.	- Со зІусЬас? - Огірки]?, сіоЬгге.............и	рапі?
Впишіть прислівники ігосЬ§ або Ьагсіго
1.	Та кигіка іезі.......Іасіпа.
2	тбміе ро роїзки.
3.	Та іууоіа по\л/а коїегапка іезі........сігі'л'па.
37
4.	602ІЕ иЕ8Т НОТЕк. „ВКІЗТОк”?
Магупіак:	- Рггергазгат, дсігіе іезі ЬоіеІ „ВгізіоГ?
Рапі X:	- 0 іат, ргозіо і уу ієууо.
Магупіак: Рапі X:	- Сгу Іо іезі баїеко? - Міе, Ьагсіго ЬІізко.
Магупіак:	- Рггергазгат, сгу рап ууіє, дсігіе іезі иііса КгЬіоууєі МагузіеИкі?
Рап X:	- Міезіеіу, піе ууієгп.
Магупіак:	- Рггергазгат, сгу рагізіууо ууіесігз, дсігіе іезі иііса КгЬіоууєі Магузіейкі?
Райзіууо X:	- Так, ргозг§ і$6 ргозіо, роіет уу ргаууо і саіу сгаз ргозіо.
Магупіак:	- Огі§киі§.
Раґізіууо X:	- Міе та га со.
УУаібек:	- Сгебб, Загупо! Со іу їй гоЬізг?
Загупа: УУаІСІек: Загупа: УУаІсіек:	- За іи тіезгкат. - Ьабпе тіеізсе. - То ргауусіа. А со іу іи гоЬізг? - Мат зроікапіе. АІе іо піс рііпедо. (Сгу) тазг осИоіф па кауу$? Тиіаі па годи іезі Ьагсіго тіїа каууіагпіа.
Загупа:	- Сгети піе...
УУаІсІек:	- 2аргазгат сі§.
38
4. ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ ГОТЕЛЬ «БРІСТОЛЬ^?
Мариняк:	- Перепрошую, де знаходиться готель «Брістоль»?
Перехожа:	- Он там, прямо і наліво.
Мариняк: Перехожа:	- Це далеко? - Ні, дуже близько.
Мариняк:	- Вибачте, ви не знаєте, де вулиця Королеви Марисеньки?
Перехожий:	- На жаль, не знаю.
Мариняк:	- Пробачте, ви не знаєте, де знаходиться вулиця Королеви Марисеньки?
Перехожі:	- Йдіть прямо, потім направо і далі весь час прямо.
Мариняк:	- Дякую.
Перехожі:	- Немає за що.
Вальдек:	- Привіт, Ярино! Що ти тут робиш?
Ярина: Вальдек: Ярина: Вальдек:	- Я тут живу. - Гарно тут. - Це правда. А ти що тут робиш? - У мене зустріч. Але я не поспішаю. Не хочеш випити кави? Тут на розі дуже приємна кав’ярня.
Ярина:	-Чому б і ні...
Вальдек:	- Запрошую.
39
ЛЕКСИКА
ЬІізко присл. - близько
схети піе - чому б і ні
(іаіеко присл. - далеко
дсіхіе присл. - де
ізс (ісі?, ідхіезх) - йти (йду,
йдеш)
тіеізсе с — місце
тіезхкаб (тіезхкат, тіезх-
казх) - мешкати (мешкаю,
мешкаєш)
тіїу, -а, -е прикм. - милий, сим-
патичний, приємний
піс-нічого
піе та ха со - немає за що
піезіеіу присл. - на жаль
осИоіа ж - бажання, охота
тіес осЬоі? па ка'Л'р - мати
бажання випити кави
рагізіууо мн. - ви (звертання
до чоловіка і жінки або до
подружжя)
сху рапзім/о ууієсіхсі? - ви не
знаєте?
рііпу, -а, -е прикм. - терміно-
вий, невідкладний
піс рііпедо - нічого терміно-
вого
росхіа ж - пошта
ргажіа ж - правда
ргозіо присл. - прямо
саіу схаз ргозіо - весь час
прямо
40
гоЬіс (гоЬі?, гоЬізх) + Зн. - ро-
бити (роблю, робиш)
гбд ч - ріг
па годи - на розі
іат присл. - там
їй, Іиіа) присл. - тут
иііса ж- вулиця
уу ієууо присл. - наліво
уу ргаууо присл. - направо
ууіедхіес (ууіет, ууієзх) - знати
(знаю, знаєш)
харгазхаб (харгазхат, харга-
згазг) + Зн. - запрошувати
(запрошую, запрошуєш)
У місті
а І е) а ж - алея
аріека ж - аптека
Ьапк ч - банк
Ьазеп ч - басейн
степіагх ч - кладовище, цвин-
тар
сЗууогхєс аиіоЬизоууу - авто-
вокзал
сіууоггес коїеіоууу - залізнич-
ний вокзал
Иірегтагкеі ч - гіпермаркет
кіп о с - кінотеатр
козсіді ч - костел
гпеіго с - метро
тихеит с - музей
орега ж - оперний театр
ріас ч-площа
росхіа ж - пошта
зкіер ч - магазин
зіасіа Ьепхупоууа - автоза-
правка
зіасііоп ч - стадіон
зхрііаі ч - лікарня
іеаіг ч - театр
иііса ж -вулиця
ГРАМАТИКА
Кількісні числівники 11-20
11	іесіепазсіе	16	здезпазсіе
12	сіууапазсіе	17	зіебетпазсіе
13	ігдупазсіе	18	озіетпазсіе
14	схіегпазсіе	19	ддіеууі^іпазсіе
15	рфпазсіе	20	сіууасігіезсіа
41
С2¥ РАЙЗТУУО УУІЕО2Д...? - Чи ви знаєте...?
До групи осіб, у якій є чоловіки й жінки, прийнято звертатися, вжи-
ваючи слово рапзі\л/о. Оскільки воно виражає значення множини,
дієслово повинно стояти у 3 особі множини, напр.:
Сгу рагізЬлго тбт/і^ ро роїзки?
Сгу рагізЬмо та]^ затосіїбсі?
Сгу рапзіууо ууієсіх^, дсігіе іезі згкоіа?
Слово рагізЬмо вживається також по відношенню до подружжя:
РапзЬлго Мо\л/ако\міе т6у\лд.ро апдіеізки.
РагїзЬлго (ЗггуЬомзсу тіезгкаі^ м/ УЛ/агзгаміе.
(про польські прізвища див. коментар до уроку 17)
До групи чоловіків звертаються, вживаючи слово рапочуіе:
Сгу рапоу/іе тбууі^ ро роїзки?
До групи жінок звертаються, вживаючи слово рапіе:
ббгіе рапіе тіезгкаід?
Дієслова МІЕ82КАС, КО21ІМІЕС, УУІЕОХІЕб
-теперішній час
Дієслово тіезгкад, як і дієслово тіед, належить до III дієвідміни.
ІісхЬа роіесіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
]а тіезгкат	ту тіезгкату
іу тіезгказх	ууу тіезгкасіе
оп (рап)	опі (рапотИе, рабзітио)
опа (рапі)	опе (рапіе) тіезгкаХ
опо тіезгка
До неї ж належить дієслово гохитіес, з яким ми вже зустрічалися.
42
ІісхЬа роіесіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іа гохитіет	ту гохитіету
іу гохитіеех	му гогитіесіе
оп (рап)	опі (рапоміе, раПєімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) гогитіе&
опо гохитіе
Дієслово шіесіхіеб також належить до III дієвідміни (дієвідміна -т,
-8Х).
ІісхЬа ро]есіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іа міет	ту мету
іу міезх	му міесіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рабзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) міебг«і*
опо \лйе
• зверніть увагу на буквосполучення йх в основі дієслова міобхд,
а також на відсутність у ньому нескладового | перед носовим го-
лосним.
Дієслово НОВІЙ - теперішній час
Дієслово гоЬіб належить до II дієсвідміни, як і тбміб:
ІісхЬа ро|есіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іа гоЬі$	ту гоЬіту
іу гоЬіех	му гоЬісіе
оп (рап)	опі (рапоміе, рабзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) гоЬі^
опо гоЬі
43
РКО82^ І8С РК08Т0... - Йдіть прямо...
Конструкцією ргозхф + неозначена форма дієслова користуємо-
ся тоді, коли повідомляємо про що-небудь (РґОЗХ§ ІЗС ргозіо) або
просимо кого-небудь щось зробити (Ргозх^ томе моїпіер). Наше
висловлювання може мати характер наказу: Ргозхф зі§ хаігхутас!
Слід зазначити, що така конструкція вживається лише тоді, коли до
наших співрозмовників (співрозмовника) ми звертаємося на «ви»
(рап/рапі). У розмові з приятелем чи знайомим така конструкція
не вживається.
Прислівники ОАЬЕКО, ВМ8КО
Сху іо іезі сіаіеко? - ІМіе, іо піе іезі сіаіеко. То (іезі) ЬІізко
Це далеко? - Ні, це недалеко. Це близько.
Сху росхіа іезі сіаіеко? - Так, росхіа іезі сіаіеко.
Чи пошта далеко? - Так, пошта далеко.
ЗхрііаІ іезі Ьагсіхо ЬІізко. - Лікарня (знаходиться) дуже близько.
□могхес іезі Ьагсіхо сіаіеко. - Вокзал дуже далеко.
Займенники Тії, ТІІТАЗ, ТАМ
Займенники їй, ііііаі, іаш можуть стояти як перед дієсловом, так
і після нього.
ЗхрііаІ іезі іиіаі. - Лікарня знаходиться тут.
Тиіаі іезі зхрііаі. - Тут є лікарня.
Росхіа іезі іи па годи. - Пошта знаходиться тут, на розі.
Росхіа іезі іат. - Пошта знаходиться там.
Тат іезі росхіа. - Там є пошта.
ТО N10 РИ.НЕС50 - заперечні займенники
- Со помедо? - Мс пои/едо, м/зхузіко ро зіагети.
- Що нового? - Нічого. Все по-старому.
44
- То піс зхсхедбіпедо. - Це нічого особливого.
- Со гоЬізх? - Міс піе гоЬі§.
- Що робиш? - Нічого не роблю.
-Міс піе міет. - Я нічого не знаю.
N ікі піе тбм/і ро роїзки. - Ніхто не говорить польською.
N і кі піе \л/іе, дбхіе іезі росхіа. - Ніхто не знає, де пошта.
® Зверніть увагу! В останніх двох реченнях виступає конструкція
подвійного заперечення. Після займенників піс і пікі дієслово вжи-
вається із запереченням піе.
В одному й тому ж реченні можуть бути обидва заперечні займен-
ники:
№кі піс піе гоЬі.
РОЗМОВЛЯЄМО
6ОХІЕ иЕЗТ...? - Де знаходиться...?
Запитуючи про місцезнаходження чого-небудь, використовуємо
конструкцію з прислівником дсіхіе?
бсіхіе іезі зхрііаі?
Ссіхіе іезі зхкоіа?
Ссіхіе іезі кіпо?
РКХЕРКА8ХАМ, 60ХІЕ ЛЕ8Т...? - Пробачте,
де знаходиться...?
Слово ргхергазхат використовуємо не лише тоді, коли ми чимсь
завинили. Це форма ввічливого звертання до людини, у якої ми про
що-небудь запитуємо, а також у випадку, якщо ми кому-небудь пе-
решкодили, або просимо поступитися місцем чи тоді, коли важливо
привернути чию-небудь увагу і т. п.
45
Рггергазгат, кібга іезі досігіпа?
Рггергазгат, сгу рап/рапі
іегаг хл/узіасіа?
Рггергазгат, сгу іо рапа/рапі
рагазої?
Рггергазгат, ге зі§ зрогпйет.
Рггергазгат, ге гаротпіаіат
і\л/6] Ьііеі.
- Вибачте, котра зараз година?
- Вибачте, ви зараз не виходите?
- Пробачте, це ваша парасоля?
- Вибачте, що я запізнився.
- Пробач, що я забула твій
квиток.
Відповіді на ОЩКПкЩ
Коли хто-небудь дякує нам за щось, у відповідь зазвичай прийнято
казати: Міе та га со або Ргозг? Ьагсіго, напр.:
- Рггергазгат, сгу іо рапі іогеЬка?
- Так, дгі^кці? Ьагсіго.
- Міе та га со.
- Сгу тоге ті рап зказом/ас Ьііеі?
- Осгумізсіе, ргозг^.
- Огі^киіе Ьагсіго.
- Ргозг? Ьагсіго.
Пропонуємо напої (1)
- Сгу тазг осііоі§ па кам/§?
- Так, роргозг^./Так, сЬ^іпіе.
- Міе, сігі^киі?.
- Хочеш випити кави?
- Так, будь-ласка/Так, із задоволенням.
- Ні, дякую
Сгу рапі та осЬоі§ па зок? - Не бажаєте соку?
Сгу тазг осЬоі^ па рідл/о? - Хочеш пива?
Сгу рап та осЬоі? па ЬегЬаі?? - Хочете випити чаю?
46
Зверніть увагу: після конструкції тіеб осіїоі^ па... іменники жіно-
чого роду кажа і ИегЬаіа мають закінчення -ф (закінчення знахід-
ного відмінка однини). Закінчення знахідного відмінка іменників-
неістот чоловічого та середнього роду співпадають із закінченням
називного відмінка (зок, рішо).

ВПРАВИ
Напишіть у відповідній формі дієслова тіезхкаб і гоЬіб.
тіезхкаб
1.	(За)..................іиіа],	а то] сіїїорак................іат.
2.	Ссігіе іу.........?
3.	За і то]а Згіе'Л'сгупа.............іи	па годи. А дсігіе раЛзім/о
............?
- О іат.
4.	Осігіе («/у)...............?
гоЬід
5.	- Со (іу)..........?	- (За) піс піе...........
6.	- А Засек? Со оп.............? - (Оп) та зроікапіе.
7.	- А \л/у? Со (му)..........?	- (Му) піс піе.........?
8.	- А опе? Со опе.............?	- (Опе) тая зроікапіе.
9.	- Со рагїзімо..............м	Магзгаміе?
Запишіть у відповідній формі дієслово міесіхіед.
1.	Сгу рап........... ддгіе іезі иііса Мііа?
2.	Сгу (іу)......... дсігіе іезі росгіа?
3.	(За) піе......... дсігіе іезі росгіа.
4.	Сгу (му)......., со іо іезі?
5.	Сгу рагїзімо........, дсігіе іезі згкоіа?
6.	Міе, (ту) піе..
7.	Сгу Апіа і Веаіа
,, со іо іезі? Так, опе
47
Доповніть запитання і прочитайте відповіді.
1.	- Рггергазгат........іезі Ьапк? - Ргозіо і \л/ рга\л/о.
2.	- Рггергазгат.........іезі	згрііаі? - \Л/ Іе\лю і ргозіо.
3.	- Рггергазгат.............іезі зіасіа Ьепгупоууа? - Ргозге ізс
ргозіо і уу рга\мо.
4.	- Рггергазгат,.......іезі сЬлгоггес коїеіом/у? - Ргозг^ ізс саіу
сгаз ргозіо.
□ Дайте відповіді на запитання, напр.: Ргозг? ізс ргозіо, і т. п.
1.	- Ссігіе іезі ріас Вапко\л/у? -..................................
2.	- Ссігіе іезі згрііаі? -.........................................
3.	- Ссігіе іезі иііса Мііа? -......................................
4.	- бсігіе іезі сіууоггес? -.......................................
Що треба сказати, якщо:
1.	сіїсезг гаргоропоууас котиз ка\м§?
2.	офоууіасіазг па „сігі^киі?”?
3.	гаіггутиіезг кодоз па иіісу і руіазг, дсігіе іезі Ьапк/росгіа/иііса
Міобоша?
4.	роігцсізг кодоз па иіісу?
Польська гостинність
Запрошуючи Ярину до кав’ярні, Вальдек в кінці діалогу вимовляє
слова: гаргазгат сі§. Такі слова, окрім запрошення провести разом
час, вказують, що Вальдек прийняв рішення заплатити рахунок.
Звісно, можна відразу домовитися, що кожен заплатить за себе. Але
у Польщі прийнято, що добре вихований чоловік заплатить за свою
даму, якщо він її запросив.
48
У залежності від того, наскільки близько ми з кимсь знайомі, можна
очікувати різних запрошень: на каву до кав’ярні, до ресторану або
до себе додому, де можна разом пообідати чи повечеряти, а потім
відпочити за дружньою розмовою, попиваючи каву з келишком
коньяку. Переважно й гості не приходять з порожніми руками.
Прийнято приносити солодощі, пляшку вина, невеликі подарунки
господарям. А господині дому неодмінно дарують квіти.
49
5.	УУ КАУУІАКИІ
Кеіпег:	- Охіеп сіоЬгу, со росіас?
^гупа: Маїсіек: Кеіпег: \Л/аІсіек: Загупа: Кеіпег: \Л/аІсІек:	-	Роргозх^ сарриссіпо. -	А )а роргозх^ ка\л/§ і зок. -	иакі зок? -	Ротагапсхо\л/у. (Сху) Мазх осЬоі? па сіазіко? -	ЬІіе, сІхі§кіу§. -	(Сху) То уузхузіко? -	Так, сіхі$киі§.
\Л/аІсіек: Загупа: \Л/аІсІек: Загупа: \Л/аІсіек: Загупа: \Л/аІсіек: Загупа: \Л/аІсіек: Загупа: \Л/аІдек: Загупа: \Л/аІсіек: Загупа: \Л/аІсіек: Загупа: \Л/аІсІек:	-	Со гоЬізх уу Роїзсе? -	Зіисііиіе сіхіеппікагзіхл/о, а іегах ргаси)? уу „№зхут Зіоууіє". -	Зак сіїидо тазх хатіаг іат ргасомас? -	N16 ууіет, па гахіе )езіет па зіахи. А (сху) іу ргаси)езх сху зіисііи)езх? -	За іех іезіет бхіеппікагхет, ргаси^ уу гасііи. -	То сіекаууе! -	Сху ІиЬізх )ахх? -	Так, Ьагсіхо. -	А (сху) хпазх Мупіопа МагзаІіза? -	Міе, піе хпат. -	Магзаііз іо Ьагсіхо сіоЬгу тихук їаххоууу. Ма )иіго копсегі. -	Зиіго іезіет ха)$іа. -	А кіесіу тазх схаз? -	иезхсхе піе ууіет... -	А сху тохезх росіаб ті зал/6) питег іеіеіопи? -	Так, т6) питег: 8356748, іеіеіоп котогком/у: 060145312. Охі§киі§ ха ка\л/§. -	То )а сіхі§киі§. І сіо хоЬасхепіа! (до кеіпега) Роргозх§ гасіїипек.
	
50
5. У КАВ’ЯРНІ
Офіціант:
Ярина:
Вальдек:
Офіціант:
Вальдек:
Ярина:
Офіціант:
Вальдек:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
- Добрий день, слухаю вас.
- Будь-ласка, капучіно.
- А мені, будь-ласка, каву і сік.
- Який сік.
- Апельсиновий. Може, хочеш
тістечко?
- Ні, дякую.
- Це все?
- Так, спасибі.
- Що ти робиш у Польщі?
- Вчуся на журналістиці, працюю в газеті
«Наше слово».
- А як довго будеш там працювати?
- Ще не знаю. Поки що я на стажуванні.
А ти працюєш чи вчишся?
- Я теж журналіст, працюю
на радіо.
- Цікаво!
- Ти любиш джаз?
- Так, дуже.
- А Вінтона Марсаліса знаєш?
- Ні, не знаю.
- Марсаліс дуже хороший джазовий
музикант. Завтра у нього концерт.
- Завтра я зайнята.
- А коли матимеш час?
- Ще не знаю...
- Можеш дати мені свій номер
телефону?
- Так, мій номер 8356748, мобільний
телефон 060145312.
Спасибі за каву.
- Це тобі спасибі! І до побачення!
(до офіціанта). Рахунок, будь-ласка.
51
ЛЕКСИКА
агіукиї ч - стаття
сіазіко с - тістечко
сіекачуу, -а, -е прикм. - ціка-
вий
схаз ч - час
сіїидо присл. - довго
Іак сіїидо? - як довго?
сіхіеппікагзішо с - журналіс-
тика
сіхіеппікагх ч - журналіст
ЬоЬЬу с - хобі
]акі, іака, ]акіе займ. - займен-
ник
]ахх ч - джаз
Іаххошу прикм. - джазовий
Іезхсхе - ще
копсегі ч - концерт
ІиЬіс недок. (ІиЬі§, ІиЬізх) + Зн.
- любити
тигук ч - музикант
па гагіе - поки що, наразі
паргам/сі^ присл. - справді
раз]опиіеісу, -а, -е прикм. - за-
хоплюючий
росіас док. + Зн.; + Дав. - по-
дати
со росіас? - що принести?
сгу тохезг росіас ті зм/оі пи-
тег іеіеіопи? - можеш дати
свій номер телефону?
роІИука ж - політика
Роїзка ж - Польща
52
УУ Роїзсе - у Польщі
ротагапсхоууу, -а, -е прикм.
- оранжевий
ргасочуас недок. (ргаси]?, рга-
си]езх) - працювати
гасНипек ч - рахунок
габіо с — радіо
уу гасііи - на радіо
зок ч - сік
зіаі ч - стажування
Ьус па зіахи - бути на ста-
жуванні, стажуватися
зіисііоууас недок. (зіисііиі^,
зіисНиіезх) + Зн. - вчитися
(у вищому навчальному зак-
ладі)
зууіеіпу, -а, -е прикм. - чудо-
вий
іегах присл. - зараз
уу прийм. - в, у
уузгузїко займ. - усе
2а]?іу,-а, -е прикм. - зайнятий
гатіаг ч - намір
тіес гатіаг - мати намір
хпас недок. (гпат, гпазг) + Зн.
- знати
Продукти харчування
сИІеЬ ч - хліб
сикіег ч - цукор
сгекоіада ж - шоколад
]а]ко с - яйце
кіеІЬаза ж - ковбаса
така гоп ч - макарони
тазіо с - масло
ті^зо с - м’ясо
тіеко с - молоко
гуг ч - рис
зег ч - сир
Ьіаіу зег - білий сир
хбИу зег - твердий сир
згупка ж - шинка
Напої
ЬегЬаіа ж - чай
качуа ж - кава
копіак ч - коньяк
ріууо с - пиво
зок ч - сік
згатрап ч - шампанське
ууіпо с - вино
ууосіа тіпегаїпа - мінеральна
вода
уубсіка ж - горілка
53
Професії
акіог ч - актор
акіогка ж - актриса
агсЬііекІ: ч - архітектор
сіепіузіа ч - стоматолог
сіепіузіка ж - жінка-стома-
толог
сіхіеппікагх ч - журналіст
сіхіеппікагка ж - журналістка
екопотізіа ч - економіст
екопотізіка ж - жінка-еко-
номіст
іпїогтаіук ч - інформатик
кеіпег ч - офіціант
кеіпегка ж - офіціантка
кзіфдому ч - бухгалтер
кзіфдочча ж- - бухгалтерка
Іекагх ч - лікар
Іекагка ж - жінка-лікар, лі-
карка
паисхусіеі ч - вчитель
паисхусіеіка ж - вчителька
ріеі^дпіагка ж - медсестра
роІіс]ап1: ч - поліцейський
роїісіапіка ж - жінка-поліцей-
ський
ргашпік ч - юрист
ргашпісхка ж - жінка-юрист
ГРАМАТИКА
Дієслова зтиоісдадс і РКАСОИАб - теперішній час
Дієслова зіисНочуас і ргасох/уас належать до І дієвідміни і відміню-
ються так:
зіисііошас
ІісхЬа роїесіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іа зіисііиі?	ту зіисііиіету
(у зіидіиіезх	зіисііиіесіе
оп (рап)	опі (рапоміе, рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) зіисііия
опо зіисііиіе
54
ргасомас
ІісгЬа роіесіупсга - однина	ІісгЬа тпода - множина
	
Іа ргасиіе	ту ргасиіету
іу ргасиіезх	му ргасціесіе
оп (рап)	опі (рапоміе, рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) ргасиіз
опо ргасиіе	
о Дієслова, які в неозначеній формі мають закінчення -ом/ас відмі-
нюються за зразком І дієвідміни. Зверніть увагу на те, що у відміню-
ваних формах суфікс -ома- змінюється на -ці-, наприклад:
(інформувати) іпїогтомас-)а іпіогтцз, Іу іпіогтиіезд
(поздоровляти) дгаіиіомас - іа дгаіиіиіз, іу дгаіиіиіезг
(виробляти) ргобикомас - ]а ргосіики]^, іу ргосіикиіезг
(інвестувати) іпмезіомас -)а іпмезіиіз іу іпмезіиіезг
(дякувати) дді^комас - іа сігі^киіф, іу сігі^киіезг
ЛЄ8ТЕМ 02ІЕНМКАП2ЕМ - орудний відмінок іменників (2)
Зезіет Роїакіет, іезіет акіогет. Я - поляк, я - актор,
^зіет Роїкц, іезіет акіогкц. Я - полька, я - актриса.
Називаючи свою професію або рід занять, ми використовуємо таку
ж конструкцію, якої уживали, говорячи про свою національність,
тобто:
дієслово Ьус + іменник в орудному відмінку
Зезіет іпіогтаіукіет. Я інформатик.
Абат іезі сіугекіогет. Адам - директор.
Казіа іезі азузіепікд. Кася - асистентка.
Сгу Мопіка іезі зіисіепік^? Моніка - студентка?
Опі 33 іпгупіегаті. Вони - інженери.
Опе 83 ріеіедпіагкаті. - Вони (жінки) - медсестри.
Можна також вжити конструкцію з називним відмінком, але тоді
зазвичай додаємо який-небудь прикметник.
55
То іезі сіугекіог. (називний відм.) - Це - директор
Асіат іо зшіеіпу сіугекіог. (називний відм.) - Адам - чудовий ди-
ректор.
Апіа іо сіоЬга акіогка. (називний відм.) - Аня - хороша актриса.
Запитуючи про професію, поставимо запитання:
Кіт оп/опа іезі х хамгосіи? - Хто він/вона за професією?
Сху Мопіка іезі сіхіеппікагк^? Моніка - лікар?
Сгу ^іигек іезі таїагхет? Юрек - художник?
АКТОР, АКТОРКА - назви професій
Іменники, що означають назви професій жінок, походять від імен-
ників-назв професій чоловіків. Ці форми утворюються за допомо-
гою суфікса -к- та закінчення -а:
акіог - акіогка
роїісіапі - роіісіапіка
паисхусіеі - паисхусіеіка
Іекагх - Іекагка (зверніть увагу на чергування гг.г)
Деякі професії або функції раніше виконувалися виключно чолові-
ками, тому зараз немає назв цих професій у жіночому роді: іпхупіег,
агсЬііекі, ргоїезог, тіпізіег, ргетіег, ргехусіепі. Про жінок ка-
жуть: Мо]а хопа іезі агсЬііекіет. Кагоііпа ]езі ргоТезогет. Рапі
тіпізіег та зроікапіе.
то (ЗЕ8Т) оовкумигук
Пригадаймо конструкцію, у якій слово іо є необхідним, а дієслово
Іезі зазвичай пропускається.
Міапошпік (називний відм.)
2Ьідпіеуу 2аразіе\л/ісх іо (іезі)
сіоЬгу акіог.
\Л/ізІаууа ЗхутЬогзка іо (іезі)
Ьагсіхо сіоЬга роеіка.
Иагхфсіпік (орудний відм.)
-> 2Ьідпіе\м 2аразіемісх іезі
сіоЬгут акіогет.
-»\Л/із!а\л/а ЗхутЬогзка іезі
Ьагсіго сіоЬгу роеік^.
56
Тоуоіа іо (іезі) сіоЬгу
затосЬбб.
„Зууііосд” іо (іезі) икгаіпзка
іігта.
Тоуоіа іезі сІоЬгут
затосИобет.
„Зууііосд” іезі икгаіпзк^ їігт^.
ІМАМ МАПЗАиЗА- знахідний відмінок іменників
2пат Асіата.
2пат Магзаііза. 2пат риЬ „1_оІек”.
Роргозд^ зок.
Мат осіїоі^ па кам/§.
1_иЬі§ ріхллз.
Після присудка прямий додаток ставиться найчастіше у знахідному
відмінку. Прикладом можуть бути вищеподані конструції.
У цьому випадку для чоловічого роду виділяють дві категорії імен-
ників: істоти (люди і тварини) та неістоти (речі).
Іменники у знахідному відмінку мають такі закінчення:
чоловічий рід, істоти
(Абат, Магзаііз, здеТ, ріез, коі)
2пат Асіата, Магзаііза, здеіа. Мат рза, коіа.
чоловічий рід, неістоти
(тобто форма знахідного відмінка співпадає
з формою називного відмінка)
(зок, іодигі, бот) 1_иЬі§ зок, іодигі. Мат бот.
жіночий рід
(ка\л/а, Е\л/а) І_иЬі§ кау/$. 2пат
середній рід
(тобто форма знахідного відмінка дорівнює
називному)
(ріууо, хл/іпо) І_иЬі§ рім/о. Мат осИоі§ па \л/іпо.
57
Рухоме „Є”
В основах іменників досить часто виступає чергування голосних.
У багатьох іменників основа називного відмінка однини чолові-
чого роду відрізняється від основи в решті відмінків. Дуже часто
спостерігається так зване «рухоме е», напр., у власних іменах, що
закінчуються на -ек:
Магек - /пат Магка. Я знаю Марека.
□агек - косИат Оагка. Я кохаю Дарека.
Зигек - піе ууісіг? ^гка. Не бачу Юрека.
2АРКА82АМ СІ% - знахідний відмінок особових
займенників
Особові займенники (]а, іу, оп) відмінюються за відмінками. Після
присудка, у функції прямого додатка, вони виступають у знахідно-
му відмінку, напр.:
Когитіет сі?.
Здутек іезі Ьагсіго тіїу. 1_иЬІ? до.
Сгу тасіе сгаз? 2аргазгат \л/аз па коїасі?.
ІісгЬа роіесіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
тіапошпік	Ьіегпїк	тіапошпік	Ьіегпік
			
іа	тпіе	ту	паз
ІУ	сі?	ууу	ууаз
оп	до	опі	ісЬ
опа	М	опе	Іе
опо	до		
Не забувайте, що в офіційних стосунках звертаємося до співрозмов-
ників словами рап/рапі/рагїзім/о. Форма знахідного відмінка цих
іменників рапа, рапігі, рагізЬма.
2аргазгат рапігі па кауу?.
2аргазгат рапа па кам/?.
2аргазгату рапзіша сіо орегу.
58
МУ Р01.8СЕ - місцевий відмінок іменників
У прийменниково-відмінкових конструкціях (напр., ш Роїзсе)
прийменник ш вимагає постановки іменника в місцевому відмінку.
Така конструкція виконує в реченні роль обставини місця і відпо-
відає на питання дсігіе іезі...?.
Прочитайте речення:
(Роїзка) Міезгкат чу Роїзсе.
(1_иЬІіп) Міезгкат ш 1_иЬІіпіе.
(йгта) Ргасиі^ уу Нгтіе АВС.
(Ьіиго) Абат іезі уу Ьіигге.
Зверніть увагу, що в цих прикладах іменник у місцевому відмінку
має закінчення -е.
ЛАКІ...?-Який...?
- Роргозд? зок. - бакі зок? - 8ок ротагапсдоууу.
- бака іо (іезі) иііса? - То іезі иііса бала Раууіа.
- ^кіе іо (іезі) ріууо? - Окосіт.
- бакі іо ()езі) затосіїбб? - Х/оІкзууадеп.
Займенники іакі? іака? іакіе? виступають у питаннях, що стосу-
ються марки, сорту, назви предмета. У матеріалі наступного уроку
ми познайомимося з іншими значеннями цих займенників.
РЯАСІМЄЗг С2У ЗТІЮІШЕЗХ? - Ти працюєш чи вчишся?
Раніше ми вживали запитання сху?, коли хотіли отримати запере-
чення або підтвердження того, про що йшлося у запитанні.
У поданих прикладах частка сгу? вживається, коли ми пропонуємо
співрозмовникові вибір однієї з можливостей:
- Сгу іезіез Роіакіет, сгу Ргапсигет? - безіет Роіакіет.
- Сгу іо іезі иііса ОоЬга, сгу Зоїес? - То іезі иііса ОоЬга.
- Сгу іо іезі іууоі коїеда, сгу сМорак? - То іезі тбі сЬІорак.
- (Сгу) ргасиіезг, сгу зіибіиіезг? - Ргасиі§.
59
Запитання Ргасиіезг сгу зіисііціезг? часто ставлять молодим лю-
дям, з якими ми на «ти». Про заняття (професію) співрозмовника
можна запитати ще й так: Со гоЬізг? або Сгут зір гаїтщезг?
Увага! Значення відповіді на запитання Со гоЬізг? залежатиме від
контексту:
- Со гоЬізг?
- Ргасцір. (я зараз зайнятий).
- Со гоЬізг?
- Ргасцір \л/ Тігтіе „АВС”. (я постійно працюю у цій фірмі).
Дієслова \Л/ІЕ02ІЕС і 2ИАС
Тим, хто вивчає польську мову, іноді важко відчути різницю між
двома дієсловами \л/іесігіес і гпас. Обом відповідає українське ді-
єслово «знати».
Дієслово ууіесігіес стосується знання, інформації. Воно має один
корінь з іменником міесіга «знання». У давньоукраїнській мові
існувало слово відати з таким самим значенням.
УУІет, дсігіе ]езі іа гезіаигас]а означає: я володію інформацією про
місцезнаходження цього ресторану (але не обов’язково там був).
\Мезг уузгузіко о іеаігге! означає: ти володієш усією інформацією
на театральну тему.
Дієслово гпас стосується знання, що випливає з власного досвіду,
особистого знайомства з ким-небудь чи безпосереднього контакту
з чим-небудь.
2пат кодоз аІЬо сов означає, що той, хто говорить, мав безпосеред-
ній контакт з ким- або чим-небудь.
Наприклад, твердження 2пат Неіепр означає: я особисто знайо-
мий з Хеленою.
2пат іеп кІиЬ: я особисто відвідую цей клуб і знаю, де він зна-
ходиться.
2пат іеп Літ: я бачив цей фільм.
Неважко помітити таку різницю між цими дієсловами: після дієсло-
ва ууіесігіес найчастіше стоїть ціле речення, а після дієслова гпас
найчастіше ставиться іменник. Наприклад:
\А/іет, дсігіе іезі іа гезіаигас]а. 2пат ір гезіаигасір.
УУіет, |ак пагуба зір іа коЬіеіа. 2пат ір коЬіеір.
60
Зверніть увагу на керування цих дієслів:
хпас - кодо? со?
ууіесігіес - со?
У польській мові, як і в українській, прізвище митця (композитора,
письменника, художника) часто стосується не його самого як осо-
би, а його творчості. Наприклад, речення 7пат Репсіегескіедо не
означає, що той, хто говорить, особисто знайомий з композитором
Кшиштофом Пендерецьким. Воно означає: 2пат тигук? Репсіе-
гескіедо. Так само з іншими дієсловами можна вживати прізвища
митців: Схуіат Іиуазгкіеууісга (тобто твори Ярослава Івашкевича).
ЬиЬі? Ьірзкд (тобто вірші Еви Ліпської). ІІУУІеІЬіат ЗгутЬогзк^
(тобто поезії Віслави Шимборської).
ТО (ЛЕ8Т) СІЕКАУУЕ! - Цікаво!
У конструкціях такого типу після займенників іо, м/згузіко при-
кметники стоять у середньому роді:
То (іезі) разіопиізсе.
То (іезі) іапіазіусгпе.
МУзгузіко іезі іпіегезиХсе.
УУзгузіко іезі разіопиідсе.
РОЗМОВЛЯЄМО
Замовляємо напої у кав’ярні
- Роргозгф сарриссіпо.
- Роргозх^ зок тиІіі\л/ііатіпо>л/у.
- А біа тпіе роргозг^ копіак.
- То мзгузіко?
- Так, бгі§киі§.
61
ВПРАВИ
Поставте дієслово ІиЬіс у відповідній формі.
1.	- Сгу (іу)...........іагг? - Так, ()а) Ьагсіго......................іагг.
2.	- А ууу? Сгу (\л/у)................іагг?	- Му іег................іагг.
3.	- Сгу рапі.................ріхл/о? - Так, ІиЬі? рімго.
4.	- А Ріоіг і Оагек? Сгу опі іег.................ріхл/о?
2
Дієслово /пас поставте у відповідній формі.
1.	- Сгу рап..........кіпо „Ретіпа”? - Так, ()а)................То	іезі
Ьагсіго сіоЬге кіпо.
2.	- Сгу (іу).........гезіаигасіа „Векесіеге”? - ІМіе, піе............
- Сгу іо іезі сіоЬга гезіаигасіа? - То іезі сіоЬга, аіе Ьагсіго сіго-
да гезіаигасіа.
3.	- Сгу (хлсу).......тоіе Ьіиго? - Так, (ту)............імо)е Ьіиго.
4.	- А рагізі\л/о? Сгу рапзЬл/о.....тоіе Ьіиго?
Дієслова ргасоууаб і зіисііо^ас поставте у відповідній формі.
1.	Сгу (іу)...............сгу.......................?
2-	(За)...................
3.	Ссігіе (іу)................?
4.	(За)...................уу Тігтіе „АВС”.
5.	А Ріоіг ? Сгу оп.....................сгу...................?
6.	(Оп)...................
7.	Со оп..................?
8.	(Оп)...................ргаууо.
9.	Вогепа і Магек іег....................рга\л/о.
10.	Му іег.................ргаууо.
11.	Сгу \л/у...............? Со ууу......................?
62
Поставте іменники в дужках у форму знахідного відмінка.
1.	- Роргозг^ (каууа).........- А іа роргозг^ (зок)..........- ^кі?
- Ротагагїсгоууу.
2.	- Сгу гпазг (Асіат).............і (Еууа)...........?	- Так, гпат.
3.	- Сгу гпасіе (гезіаигасіа)..................,РокзаГ?	- Так, гпату.
4.	- Сгу рапі гпа (риЬ).....................І_оіек”?	- ГЧіе, піе гпат.
5.	- Сгу рап ІиЬі (ріууо) ...„.................Окосіт”?	- Так, ІиЬі§.
6.1_иЬі§ (Магек)....................і (Ебуіа)........................
7. - Сгу ІиЬізг (рі\л/о)..........?	- Так, ІиЬІ§. - А (хл/іпо)......?
- Тег ІиЬі§.
Іменники в дужках поставте у форму орудного відмінка.
1.	Асіат іезі (іпгупіег)..........,	а іедо сігіеуусгупа іезі (акіогка)
2.	Зоїа іезі (паисгусіеіка) ........... а	)е) сійорак іезі (кеіпег)
3.	МісІїаІ іезі (екопотізіа)...............  а	іедо гпаіота іезі (кзі^до-
\л/а).............
4.	(За) іезіет (агсіїііекі)...............тоіа	сігіеуусгупа іег іезі (агсіїі-
іекі).............
Доповніть речення за зразком: Асіат іезі Роїакіет. За іег іезіет
Роїакіет.
1.	Ріоіг ІиЬі ууіпо. За........................................\лНпо.
2.	Еууа гпа гезіаигасіа »Ада”. Магек..................... гезіаигасіа
„Ада”.
3.	Асіат ргасиіе уу Тігтіе „Коз”. Мбі гпаіоту........................
уу Тігтіе „Коз".
4.	Мадсіа тбууі ро Ьізграпзки. За......................ро	Ьізграпзки.
63
Складіть запитання з конструкцією сгу..., сгу...?, напр. Сгу іо іезі
каууа, сгу ііегЬаіа?
1.	(хл/іпо, рі\л/о).........................................................?
2.	(ргасом/ас, зіисііомас).................................................?
3.	(МісТіаі, Засек)........................................................?
4.	(іхмбі коїеда, їу/б] сїііорак)..........................................?
Впишіть прийменник ш або сполучник і.
1.	М6] сЬІорак ргасіце....зіисііиіе. Оп ргасіде....Тігтіе „ОІоЬаІ”.
2.	Мопіка зіисііиіе екопотіф.......ргахлго. Зезі Ьагсіго іпіеіідепіпа
....Ьагсіго зутраіусгпа.
3.	- Со гоЬізг.....Роїзсе? - Зіисііи^ іпГогтаіук?..........ргасиі^
Тігтіе „АВС”.
Поставте запитання ]акі? у відповідному роді.
1.	-......іо	(Іезі) зок? - Ротагапсгохл/у.
2.	-......іо	(іезі) ка\ма? - ЗасоЬз.
3.	-......іо	(]езі) иііса? - То іезі иііса Магзгамзка.
4.	-......іо	(іезі) ууіпо? - То )езі муігахлте ууіпо.

Доповніть речення. Коли слід вжити хл/іесігіес, а коли гпас? Вибе-
ріть відповідне дієслово й запишіть його в потрібній формі.
1.	- Сгу (іу)............ дсігіе іезі гезіаигасіа „Кокоз”?
2.	- Сгу (іу)...........гезіаигасіа	„Кокоз”?
3.	- Запек.............Мопік§.
4.	- Апіа..........Ріоіга.	Апіа........., кіебу Ріоіг та зроікапіе.
5.	- Сгу (іу)..........кіесіу іезі копсегі? - Піе, ()а) піе..........
64
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені конструкції та слова.
И/ кашіагпі
Кеіпег: Одіеп сіоЬгу, со росіас?
А:........................і................
В:........................
11
Кеіпег: ^кі зок?
В:...............................
Кеіпег: То ууздузіко?
А:...............................
65
6.	адкі ом иЕ8т?
^гупа і Вазіа тіезгкаі^ гагет
Вазіа:	- Міезг, тат по^едо бугекіога. Лезі Ргапсигет і пагу\л/а зі§ Ріегге ОиуаІ.
Лагуна:	- (Сгу) Мй\мі ро роїзки?
Вазіа:	- Так і іо пауиеі піегіе.
Лагупа:	- А іа тат помедо гпаіотедо.
Вазіа: Лагуна:	- Лак та па іті?? - \Л/аІсіек.
Вазіа:	- А со па іо Апбггеі?
Лагуна:	- Міе ууіет, со па іо Апбггеі. АІе \Л/аІсІек іо іуіко гпаіоту.
Вазіа:	- N0 сіоЬгге, ЬоЬгге. Не та Іаі?
Лагупа:	- Міе ууіет, тоге 28, ЗО, піе руіат о \міек.
Вазіа:	- ОІасгедо? То іезі магпа іпіогтасіа. Со оп гоЬі?
Лагупа:	- Лезі сігіеппікаггет. Ргасиіе ш габіи.
Вазіа:	- То та півгін ргас§. Ма ре\лто сіоЬгге гагаЬіа. Лакі оп іезі?
Лагупа:	- Лезі тіїу. Іпіегезиіе зід тигук^ і роїііук^. киЬі іагг.
Вазіа:	- Мо сіоЬгге, ІиЬі іагг, аіе іак м/уді^ба? Сгу іезі \л/узокі, пізкі, згсгиріу, ідді, та окиїагу?
Лагупа:	- УУІезг, оп іезі іакі... погтаїпу.
Вазіа:	- Аіе со іо гпасгу „погтаїпу”?
Лагупа:	- Оозб хл/узокі, згсгиріу, ЬІопсіуп.
Вазіа:	- Рггузіоіпу?
Лагупа:	- Му£І§, ге іак.
Вазіа: Лагупа:	- Лакі та затосЬбсІ? - Міе міет. Сгу іо хмагпе?
Вазіа:	- Ма сіоЬгу затосЬбб, іо гпасгу, ге та ріепіє^сіге.
Лагупа:	- Оаі ті мгезгсіе зрокбі!
Вазіа:	- ОоЬгге іиг, сіоЬгге.
66
6. ЯКИЙ ВІН?
Ярина й Бася разом винаймають квартиру
Бася:	- Знаєш, у мене новий директор. Він француз, його звуть П’єр Дюваль.
Ярина:	- Він говорить польською?
Бася:	- Так, і навіть непогано.
Ярина: Бася:	- А у мене новий знайомий. - Як його звуть?
Ярина:	- Вальдек.
Бася: Ярина:	- А що на це Анджей? - Не знаю, що на це Анджей. Але Вальдек - це лише знайомий.
Бася:	- Ну, добре, добре. А скільки йому років?
Ярина:	- Не знаю, може 28, може, ЗО. Я не питаю про вік.
Бася:	- Чому? Це так важливо! А чим він займається?
Ярина:	- Він журналіст. Працює на радіо.
Бася:	- То у нього непогана робота. Напевно, він добре заробляє. Який він?
Ярина:	- Приємний. Цікавиться музикою і політикою. Любить джаз.
Бася:	- Ну, гаразд, любить джаз. А як він виглядає? Він високий, низький, худий, товстий, носить окуляри?
Ярина:	- Знаєш..., він такий... нормальний.
Бася: Ярина:	- А що значить „нормальний”? - Досить високий, худорлявий, блондин.
Бася: Ярина: Бася:	- Гарний? - Гадаю, що так. - А яка у нього машина?
Ярина: Бася:	- Не знаю. А це так важливо? - Якщо в нього хороша машина, значить, він має гроші.
Ярина:	- Дай мені, нарешті, спокій.
Бася:	- Добре, добре.
67
Вазіа хаташіа іакзо\л/к$
Вазіа:	- Огіеп сіоЬгу. Такзд\л/к§ ргоз2§. М6] питегїеіеіопи: 8356748
Тахі:	- Рапі асігез?
Вазіа: Тахі:	- ІІІіса Когсгака 15, питег тіезгкапіа 8. - Рапі пагуиізко?
Вазіа:	- ЗІотка.
Тахі:	- ЗІисіїат? Ргозг^ рсплЛоггус.
Вазіа:	- ЗІотка.
Тахі:	- № кіог^досІ2Іп§?
Вазіа:	- 2а 10 тіпиі, ргозгф.
68
Бася замовляє таксі.
Бася:	- Добрий день. Можна замовити таксі? - Мій номер телефону 8356748.
Таксі: Бася:	- Яка ваша адреса? - Вулиця Корчака, будинок 15, квартира 8.
Таксі:	- Ваше прізвище?
Бася:	- Сломка.
Таксі:	- Перепрошую? Повторіть, будь-ласка.
Бася:	- Сломка.
Таксі:	- На котру годину?
Бася:	- Будь-ласка, через 10 хвилин.
ЛЕКСИКА
асігез ч - адреса
ЬІопсІуп ч - блондин
сЬсіес недок. (сКс?, сИсезг)
- хотіти
сіїасгедо-чому
сіозс - досить
сіугекіог ч - директор
сігіз, сігізіа] присл. - сьогодні
досігіпа ж - година
па кібгз досігіп?? - на котру
годину?
іті? с-ім’я
тіес па іті? - зватися, мати
на ім’я
іпіегезошас зі? недок. (іпіеге-
зці? зі?, іпіегезціезг зі?) +
ор. - цікавитися
тіезгкапіе с - квартира
тіпігіа ж - хвилина
га 10 тіпиі - через 10 хви-
лин
тигука ж - музика
тузіес недок. (тузі?, тузіізг)
+ о + М. - думати
па реуупо присл. - напевно
паууеі - навіть
пагшізко с - прізвище
пагуууас зі? недок. (пагумат
зі?, пагуууазг зі?) - зватися,
називатися
піегіу, -а, -е прикм. - непога-
ний
піегіе присл. - непогано
пізкі, -а, -е прикм. - низький
погтаіпу, -а, -е прикм. - нор-
мальний, звичайний
питег ч - номер
питег тіезгкапіа - номер
квартири
питег ІеіеГопи - номер те-
лефону
о прийм. - про
окиіагу мн. - окуляри
ріепіфіге мн. - гроші
роууібггус док. - повторити
рггузіоіпу, -а, -е прикм. - гар-
ний (про зовнішність)
69
руіас недок. (руіат, руіазх) +
о + Зн. - запитувати, питати
гахет - разом
затосЬбсі ч - машина, авто-
мобіль
зіисИат? - тут-, перепрошую?
зрокб] ч - спокій
сЗаі зрокб] - дай спокій
зхсхиріу, -а, -е прикм. - худор-
лявий
іакзбчука ж - таксі
і?ді, -а, -е прикм. - товстий
хпасхус недок. (хпасх$, хпа-
схузх) - значити
іо хпасху - це значить
ууахпу, -а, -е прикм. - важли-
вий
ууіек ч-вік
учудідсіас недок. (у/уді^сіат,
ууудЩгіазх) - виглядати
шузокі, -а, -е прикм. - високий
ха прийм. - за, через
хаташіас недок. (хатаилат,
хатаууіазх) + Зн. - замов-
ляти
хагаЬіаб недок. (хагаЬіат, ха-
гаЬіазх) + Зн. - заробляти
хе - що
Зовнішність
ЬІопсІул ч - блондин
ЬІопсІупка ж - блондинка
Ьгосіа ж - борода
Ьгипеі ч - брюнет
Ьгипеіка ж - брюнетка
тіобу, -а, -е прикм. - молодий
Іузу, -а, -е прикм. - лисий
осху мн. (іазпе, сіетпе, хіеіо-
пе, ріу/пе, ЬІ^кііпе, схагпе)
- очі (світлі, темні, зелені, ка-
рі, блакитні, чорні)
окиїагу мн. - окуляри
зіагу, -а, -е прикм. - старий
зхаіуп ч - шатен
зхаіупка ж - шатенка
здгщу мн. - вуса
чЛозумн. (іазпе, сіетпе, схаг-
пе, гиде) - волосся (світле,
темне, чорне, руде)
Інтереси, хобі
Ьіоіодіа ж - біологія
екоіодіа ж - екологія
екопотіа ж - економіка
Ьізіогіа ж - історія
Іііегаіига ж - література
тихука ж - музика
роїііука ж - політика
зосіоіодіа ж - соціологія
зрогі ч - спорт
зхіика ж - мистецтво
росігбхе.'ин. - подорожування
70
Особисті дані
іті? с-ім’я
пагмлзко с - прізвище
іт і$ о]са - по-батькові
асігез ч - адреса
адгез хатіезгкапіа - місце
проживання
асігез гатеїсіошапіа - місце
реєстрації
ууіек ч-вік
зіап суууііпу - сімейний стан
оЬуучаіеІзіУУО с - громадян-
ство
пагодоууо§6 ж - національ-
ність
ГРАМАТИКА
Кількісні числівники 20-100
20 сЬуасІгіезсіа
ЗО ІГХу<І2ІЄ8СІ
40 С2ІЄПІ2ІЄ8СІ
50 рщсбгіезіді
60 82Є8ССІ2ІЄ8ЩІ
70 8ІЄ<ІЄПКІ2ІЄ8І4І
80 О8ІЄГПСІ2ІЄ8ІДІ
90 СІ2ІЄ\УЩдсІ2ІЄ8ЩІ
100 8ІО
Дієслово СНСІЄб - теперішній час
ІісгЬа роіесіупсга - однина ІісгЬа тпода - множина
)а сі)с$	ту сіісету
Іу сИсезг	\л/у сИсесіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рагїзблю)
опа (рапі)	опе (рапіе) сііс^
опо сіїсе
Дієслово сіісіед може виступати як самостійно, так і з іншими дієс-
ловами в неозначеній формі:
СЬсезг зщ схедоз паріс?
ГЧіе сЬс?.
СЬсезг до гоЬасгуд?
Гак, сИс$.
71
МУ&І.Е-, ХЕ... - висловлення власної думки
Для того, щоб висловити свою точку зору, підкреслити свою думку
або наголосити на чомусь, використовуємо конструкцію тузі?, хе.
Таке саме значення має польська конструкція з^бх?, хе.
Сху \Л/аІсІек іезі ргхузіощу?
Так, тузі?, хе \Л/аІс!ек іезі ргхузіо)пу.
Сху Абат іезі ргхузіощу?
Музі?, хе іак.
Музі?, хе піе.
Сху рохл/іппізту харгоропохмас іт ротос?
8^бх?, хе роууіппізту.
Дієслова ІМТЕКЕ8ОУУАС 8Щ, МАХУУУАд 8Щ
-теперішній час
Дієслово іпіегезохмас зі? вимагає від іменника форми орудного
відмінка (кіт? схут?).
Адпіезхка іпіегезціе зі? )аххет.
Іпіегезці? зі? роїйук^.
Ріоіг і Абат іпіегезиід зі? зрогіет.
Му іпіегезіцету зі? Иізіогі^.
У польській мові, на відміну від української, зворотний займенник
зі? пишеться з дієсловами окремо: іпіегезохл/ас зі?, исхус зі?, тус
зі?. У питальних реченнях ця частка стоїть перед дієсловом (вона не
повинна стояти в кінці речення): Схут зі? іпіегези]есіе?
До зворотних дієслів належить також пахухмас зі?, яке уживається,
коли ми називаємо своє ім’я і прізвище або лише прізвище:
№ху\л/ат зі? Магек Абатзкі. - Мене звуть Марек Адамський
ІМахух/уат зі? Мохл/іска. - Моє прізвище Новіцька.
То то]а зхеїо\л/а. Иахух/уа зі? Мопіка Nіхл/ігізка. - Це моя начальни-
ця. Її звуть Моніка Нівінська.
72
Запитання кіт? схут? стосуються іменників в орудному відмінку
(додаток, виражений орудним відмінком):
- Схут зі? іпіегезціезх? - Мебусуп^.
- Схут зі? іпіегезціе Ріоіг? - Зрогіет.
- Кіт зі? іпіегезціе Ра\л/еІ? - Адпіезхк^.
СО ТО 2ИАС2У? - що це значить?
Таке запитання ставимо, коди запитуємо про значення слова чи
речення. Це запитання може мати й таку форму: Со хпасху зіом/о
„косіїас”?
Конструкція іо хпасху підкреслює висновок з чогось:
МісйаІ та боЬгу затосйоб, іо хпасху, хе та ріепі^бхе.
МАМ МСЖЕСЗО ОУКЕКТОКА - прикметник у знахідному
відмінку
Прикметник, який виступає в реченні в ролі означення, узгоджуєть-
ся з означуваним іменником у роді, числі та відмінку.
Закінчення прикметника у знахідному відмінку є такими:
чоловічий рід, істоти
-едо (поууу бугекіог, тіїу коі) Мат помедо бугекіога, тіїедо
коіа.
чоловічий рід, неістоти
-у/-ї (по\л/у бот, іапі риЬ) Мат йому бот. 2пат іапі риЬ.
жіночий рід
(пом/а зіибепіка) Мат по\л/д зіибепік?.
середній рід
(поуує Ьіиго) Мат по\ме Ьіиго.
73
Прочитайте приклади:
(іеп тб] поюу сіугекіог) Сгу хпазх іедо то]едо пошедо бугекіога?
(чоловічий рід, істоти)
(іеп тб] поал/у затосГібсІ) Сгу хл/ісігіаіез іеп тб] поу/у затосіїоб?
(чоловічий рід, неістоти)
(іа то]а поууа коїехапка) Сгу хпазх і?/Ц тоя почу^ коїегапк^?
(жіночий рід)
(іо то]е поуує тіезхкапіе) Сгу росІоЬа сі зр іо то]е поуує тіезхк-
апіе? (середній рід)
Зверніть увагу! У польській літературній мові рекомендована
форм знахідного відмінка займенника іа - і?. Проте неважко зро-
зуміти, чому частіше вживається «неправильна» форма Ц- просто
закінчення прикметника є таким самим (пор. Ц тор по\лр кигік^
замість і? тор почр кигік?).
о Слово хпарту з точки зору граматики є прикметником (хларту
- чоловічий рід, гпаіота - жіночий рід) і відмінюється як прикмет-
ник.
Мат помедо хпартедо.
Мат лоу\р хларпр.
иАКІ СЖ иЕ8Т? - Який він?
- Закі оп іезі? - Оп іезі зутраіусхлу, м/езоіу.
- Зака ]езі і\л/о]а сіхіем/схула? - Вагсіхо Іасіла, ууузока і зхсхиріа.
Бажаючи дізнатися щось про якусь особу, запитуємо Лакі оп ]езі?
Це питання стосується як рис характеру, так і зовнішності. Якщо
нас цікавить зовнішній вигляд людини, можна запитати: Зак оп
ууудЩба? - Ма ріуупе осху і ]езі Ьагсіго ргхузіо]пу.
Описуючи риси характеру або зовнішність, найчастіше уживаємо
конструкції Ьус + прикметник, тіеб + іменник або Ьуб + орудний
відмінок.
Наприклад:
Ьуб + прикметник
Зака іезі Адаіа? - Адаіа ]езі Іасіпа.
□акі іезі МісіїаІ? - МісКаІ іезі зутраіусхпу.
□акі іезі Магек? - ^зі м/езоіу і иргхеіту.
74
тіес + іменник
Оп та )азпе осху.
Ріоіг та Ьгоб§.
Апіа та )азпе \лйозу.
Ьус + орудний відмінок
Ріоіг іезі Ьгипеіет.
Адаіа іезі ЬІопбупк^.
ЛАК ОМ МА МАІМЩ? - Як його звуть?
Прочитайте приклади:
Зак та па іті§ іхл/оі сіііорак? - Магсіп/М6і сИІорак та па іті§ Маг-
сіп.
Зак та па іті§ і\л/о]а зіозіга? - Вохепа.
То іезі тбі коїеда. - Зак оп та па іті§? - Агіиг.
То іезі тоіа хпаіота. - Зак опа та па іті$? - Веаіа.
11-Е ОИ МА І_АТ? - Скільки йому років?
Питаючи про вік, використовуємо форми дієслова тіес (мати).
Прочитайте приклади. Запам’ятайте порядок слів:
Не оп та Іаі? - Рі^с.
Не опа та Іаі? - Опа та 14 Іаі.
Не тазх Іаі? - Мат 18 Іаі.
Не Іаі та Адаіа? - Адаіа та 25 Іаі.
Не Іаі та і\л/о)а зіозіга? - Моіа зіозіга та 3 Іаіа.
Узгодження числівників з іменниками КОК, ЬАТА
Іменник гок у польській мові поєднується тільки з числівником 1
(]ебеп). Числівники 2, 3, 4, а також усі, які закінчуються на 2, 3, 4
(окрім 12, 13, 14) поєднуються з іменником Іаіа. Усі решта числів-
ників поєднуються з іменником Іаі:
1	гок - 1 рік
2	, 3, 4 Іаіа - 2, 3,4 роки
5	і \л/і§се]... Іаі - 5 і далі... років
75
Прочитайте приклади:
Мої зупек та 1 гок.
Зедо ЬаЬсіа та 82 Іаіа.
Адпіезгка та 18 Іаі.
Не тазг Іаі? - Мат 35 Іаі.
РОЗМОВЛЯЄМО
Замовляємо таксі
-	Ргоз2§ їакз6и/кд/Такз6\л/кд ргозг^/СНсіаІЬут (сЬсіаіаЬут) гато-
хллс іакзо\л/к§.
-	На ]акі асігез?
-	(М6) асігез): иііса ОоЬга 15, тіезгкапіа 8.
-	иакі )ез( рапа/рапі питег іеіеіопи?
-	(Мої питег іеіеїопи): 8234567.
-	На )акіе пагхмізко?
-	Мо)е пагмізко: КиЬіак.
-	Ма кіог^досігіп^?
-	2а 10 тіпиі/Зак па)82уЬсіер
ВПРАВИ
Напишіть дієслова руіас і гатачиіас у відповідній формі.
руіас
1. (За) піе...............о	\7Іек.
3. ОІасгедо (\му) о Іо...........?
4.(Му)...............ііе	Асіат та Іаі.
гатамлас
5. ЕІа......
6. - Сгу іу іег
іакз6\л/к§.
........іакзо\л/кд? - Так, ]а іег
іакзбуук^.
76
7. - Сгу (\л/у) сігізіаі.................... рігг??	- Так, (ту) сігізіаі
...............Р^г?.
8. Ебуіа і іеі сЬІорак іег бгізіаі.......................ріггф.
Запишіть прикметники у відповідному роді.
1.	Музі?, ге (а коЬіеіа іезі (згсгиріу)..............................
2.	Музі?, ге іеп сЬІорак іезі (хл/узокі).............................
3.	Та сігіеуусгупа іезі (пізкі).............і	(і?ді)...............
4.	Теп т?гсгугпа іезі (рггузіоіпу)...................................
5.	Музі?, ге іа рапі іезі (ууузокі)..................................
2
Прикметники в дужках поставте у формі знахідного відмінка,
напр.: Осі сігізіаі тату поууедо рггуіасіеіа.
1.	Мат (поууу)..................зіисіепіа.
2.	Мат (сгата)...................ууаіігк?.
3.	ІиЬі? (поууа)...................азузіепік?.
4.	Еігта „Оізко” та (уузрапіаіу)....................бугекіога.
5.	Мату (сіиге)..................Ьіиго.
Усі означення поставте у формі знахідного відмінка, напр.: Сгу
гпазг (тбі поууу) згеіа? - Сгу гпазг тоіедо поууедо згеіа?
1.	Сгу гпазг (іа ууузока)...........................сігіеуусгуп??
2.	Сгу гпазг (іеп ууузокі).............................сійорака?
3.	Сгу ІиЬізг (пазга поууа)..........................азузіепік??
4.	Сгу ІиЬізг (то) зіагзгу)...............................Ьгаіа?
5.	ІиЬі? (іууоі поууу).................................сЬІорака.
Опишіть зовнішність і характер кількох Ваших знайомих:
1.	Мбі коїеда................................................
2.	Мо)а коїегапка............................................
77
3.	Мб] 82ЄІ......................................................
4.	Моіа азузіепіка...............................................
Слова в дужках поставте у формі орудного відмінка.
1.	- Сгут зі? іпіегезиіезг? - ^а) іпіегезиі? зі? (Ьізіогіа).......
а тбі сіїїорак іпіегезиіе зі? (роїііука) ......... і	(зодоіодіа)
2.	Сгу (Іу) іпіегезиіезг зі? (зрогі)...............................?
З-	- (Му) іпіегезиіету зі? (згіика).............А	му сгут зі? іпіеге-
зиіесіе? - (Му) іпіегезиіету зі? (зосрзіодіа)...................
і (екоіодіа)...............
4.	Ріоіг і Адаіа іпіегезиі?. зі? (тигука)....................і	(іеаіг)
Дайте відповіді на запитання, напр.: Опа та 5 Іаі.
1.	- Не Іаі та Адаіа? - (25)
2.	- Не Іаі та їмо] згеґ? - (ЗО)
3.	- Не Іаі та імо]а сігіемсгупа? - (22)
4.	- Не рап та Іаі? - (36)
5.	- Не тазг Іаі? - (16)
6.	- Не рап та Іаі? - (44)
Поставте питання Не оп/опа та Іаі? або: Не Іаі та ішо]а сігіем-
сгупа? Лак пагуууа зі? імо|а сіхіемсгупа? або: иак опа зі? па-
губа?
1.	- То ]езі то] зупек. -........................................?
2.	- То іезі тоіа азузіепіка. -..................................?
3.	- То іезі тбі сіїїорак. -.....................................?
4.	- То іезі тоіа коіегапка. -...................................?
5.	- То іезі тбі гпаіоту. -......................................?
78
Дайте відповіді на запитання:
1. - Зак тазг па іті?? -...........................................
2. - Зак та па іплі? і\л/6і сіїїорак/іхмоіа сігіеуусгупа? -................
З, - Зак пагухл/а зі? ргоіезог/іхл/оіа рапі ргоїезог? -........................
4. - Зак пагухл/а зі? іхл/6] згеТЛхл/оіа згеіохма? -........................
5. - Зак та па іті? Іхл/б] тцгЛхл/оіа гопа? -.......................
Заповніть анкету тіезгкат..., то]...	й прочитайте написане: Иагух/уат зі?..., тат...,	Кіш
Іті?:	Асігез:
ІМагх/уізко:	\Л/іек:
Иагосіохлюзс:	Митегіеіеїопи:
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені конструкції та слова:
А: Мат по\л/ц коїегапк?.
В:..................................?
А: Есіуіа.
В:..................................?
А:	24.
В:	Со опа гоЬі?
А:.................................?
В: Зак опа хл/уді^сіа?
А:..................................
11
В: Сгут зі? іпіегезиіе?
А:...................................
79
6. 2УУ¥КІУ 02ІЕІМ
Тагаз Магупіак іегаг тіезгка ш Роїзсе, и/ И/агзгаме. Сіїсе гаїогус
іи їїгтр, сіїсе іеі осішіесігіс мщка Адата. Тагаз саіу сігіеп ]езі Ьаг-
дго гаідіу: гшукіе гапо сгуіа дагеіу, роіет хаІаі\л/іа іпіегезу, рої-
те} ]е оЬіасІ, а ро роїисіпіи та зроікапіа. УУіесгогет різге е-таііе,
а роіет оді^сіа іеіешігір.
УУакіек ііошіскі іеі тіезгка и/ \Л/агзга\л/іе. Тегаг тіезгка зат. 8ат
тизі зрггдіас тіезгкапіе і зат тизі гоЬіб гакиру. Аіе оп піе пагге-
ка, сіоЬгге доіи]е і $шіеіпіе зоЬіе гасігі. \Л/Іазпіе гоЬі гакиру.
Зрегесіамсгупі:	- ЗІисІїат?
\Л/аІсІек:	- Роргс>82§ м/осі§ тіпегаїпз,.
Зрггесіамсгупі:	- ^кц?
\Л/аІсіек:	- „№І§С20\міап꧔ піедагомап^.
Зрггесіауусгупі:	- Со ІЄ82С2Є?
\Л/аІсіек:	- СЬІеЬ, тазіо, сі\л<а рі\л/а „Іуміес”, сіхлле
	сукупу і сІ\л/а сІо]ггаІе Ьапапу.
Зрггесіау/сгупі:	- Кібге?
\Л/аІсіек:	- Те. Сгу іезі каууа „І^агга”?
Зрггесіамсгупі:	- Міе, піе та. иезі „Засобе” і „ТсГііЬо”.
Маїсіек:	- Міе, сігі^ки]^. Сгу 8^ ротагагїсге?
Зрггесіауусгупі:	- Міе, піе та.
\Л/аІсіек:	- АіаЬІка?
Зрг2ес1а\мс2упі:	- Зд. „боїдеп Сїіатріоп”.
\Л/акІек:	- Роргозг^ кііодгат.
Зрггесіам/сгупі:	-Те?
УУаІсіек:	- Міе, роргозг^ Іатіе.
Зрггебатї/сгупі:	- Со ІЄ82С2Є?
\Л/аІсіек:	- То \л/8гу8іко. Не рІас$?
Зрг2ебау7сгупі:	-15 гІоІусГі.
\Л/аІсіек:	- Роргозг^ ІогеЬк§.
Зрггебамсгупі:	- РГ082§.
\Л/аІсІек (сіо зіеЬіе):	- Сіекам/е, сгу Загупа ІиЬі „2уууса”?
80
6. БУДНІ
Тарас Мариняк зараз живе в Польщі, у Варшаві. Він хоче відкрити
тут фірму, а також хоче відвідати дядька Адама. Тарас дуже
зайнятий увесь день: вранці зазвичай читає газети, потім залаго-
джує справи, обідає, а пополудні у нього зустрічі. Увечері він пише
листи електронною поштою, а потім дивиться телевізор.
Вальдек теж живе у Варшаві. Зараз він живе сам. Йому дово-
диться самому прибирати у квартирі та самому робити покупки.
Але він не нарікає: добре готує і чудово з усім порається. Зараз він
саме в магазині:
Продавчиня:	— Я вас слухаю.
Вальдек:	- Будь-ласка, мінеральну воду.
Продавчиня:	-Яку?
Вальдек:	- Негазовану «Наленчов’янку».
Продавчиня:	- Що ще?
Вальдек:	- Хліб, масло, дві пляшки пива «Живець», два лимони і два стиглі банани.
Продавчиня:	- Які саме?
Вальдек:	- Он ті. А кава «Лавацца» є?
Продавчиня:	- Ні, немає. Є «Якобс» і «Чібо».
Вальдек:	- Ні, спасибі. А апельсини є?
Продавчиня:	- Немає.
Вальдек:	- А яблука?
Продавчиня:	- Так, «Голден Чемпіон».
Вальдек:	- Дайте кілограм, будь-ласка.
Продавчиня:	-Ці?
Вальдек:	- Ні, будь-ласка, тамті.
Продавчиня:	- Щось ще?
Вальдек:	- Це все. Скільки з мене?
Продавчиня:	- 15 злотих.
Вальдек:	- Дайте пакет, будь-ласка.
Продавчиня:	- Прошу.
Вальдек (упівголосу.	- Цікаво, чи Ярина любить пиво «Живець»?
81
Ьапап ч - банан
саіу, -а, -е прикм. - цілий,
увесь
сіекашу, -а, -е прикм. - ціка-
вий
сосігіеппіе присл. - щодня
суігупа ж - лимон
сгуіас недок. (схуіат, сгуіазг)
+ Зн. - читати
сІоЬгге присл. - добре
сіоіггаїу, -а, -е прикм. - сти-
глий
Іігта ж - фірма
дагеіа ж - газета
доіошас недок. (доїіцр, доіи-
]езх) + Зн. - варити, готу-
вати
ІЄ82С2Є - ЩЄ
СО ]Є32С2Є? - ЩО ще?
|езс недок. (іет, іезг) + Зн.
- їсти
кііодгат ч - кілограм
коі ч - кіт
кзіс(2ка ж - книжка
кібгу, -а, -е - котрий, який
тіезгкапіе с - квартира
тизіес недок. (тизх§, тизізг)
- мусити, бути повинним
паггекас недок. (паггекат,
паггеказг) + па + Зн. - на-
рікати, жалітися
пазі^рпу, -а, -є прикм. - на-
ступний
піг - аніж, ніж
82
осіу/іесігіс док. + Зн. - відвіда-
ти
ріс недок. (рц?, рЦезг) - пити
різас недок. (різг§, різгезг) +
Зн. - писати
ріапоууас недок. (рІапи|9, ріа-
піцезг) + Зн. - планувати
ріасіс недок. (р!ас§, ріасізг) +
га + Зн. - платити
рокісіпіе с - полудень
ро роїисіпіи - пополудні
ш роіисіпіе - опівдні, ополу-
дні
гаскіипек ч - рахунок
гасігіс зоЬіе недок. (гасіг^ зо-
Ьіе, гасігізг зоЬіе) + 2 + Ор.
- давати собі раду
гапо присл. - вранці
зат, з а та, зато - сам, сама,
саме
зргаууа ж - справа
зргг^іас недок. (зргг^іат,
зргг^іазг) + Зн. - прибирати
зхллеіпіе присл. - чудово, пре-
красно
іатіе -тамті
іе - ці
УУІЄС20Г ч - вечір
ууіесгогет присл. - увечері
\л<і^с - отже
ууіазпіе присл. - саме, власне
УУОІЄС недок. (УУОІ§, УУОІІ32) +
Зн. - віддавати перевагу,
воліти
уущек т - дядько (брат матері)
гакиру рі - покупки
гоЬіс гакиру - ходити за по-
купками
гаїаіууіас недок. (гаїаіууіат,
гаїаіууіазг) + Зн. - залаго-
джувати
гаїогус док. + Зн. - відкрити,
заснувати
гаїогус Лгт§ - відкрити
фірму
гпоууи присл. - знову
гууукіе присл. - зазвичай, зви-
чайно
їжа, страви
зпіасіапіе с - сніданок
Іезс зпіасіапіе - снідати
оЬіасі ч - обід
Іезс оЬіасі - обідати
коіас]а ж - вечеря
]езс коїасі? - вечеряти
сіапіе с - страва
ріегиузге сіапіе-перше, пер-
ша страва
сігидіе сіапіе - друге, друга
страва
сіезег ч - десерт
рггузіам/ка ж - закуска
83
Овочі, фрукти
апапаз ч - ананас
агЬихч-кавун
Ьапап ч- банан
Ьггозкшіпіа ж - персик
сгегезпіе мн. - черешні
дгизхка ж - груша
ІаЬІко с — яблуко
таїіпу мн. - малина
тапдагупка ж - мандарин
тогеїе мн. - абрикоси
ротагапсха ж - апельсин
рогхесхкі мн. - 1. порічки. 2.
смородина
зіішка ж-слива
ігизкамкі мн. - полуниці
міподгопа мн. - виноград
УУІЗПІЄ мн. - вишні
Ьгокиїу мн. - капуста брокколі
Ьгикзеїка ж - брюссельська
капуста
сеЬиІа ж - цибуля
сгозпек ч - часник
Тазоіа ж - квасоля
дгосИ ч - горох
дгхуЬу мн. - гриби
каїаЛог ч - цвітна капуста
каризіа ж - капуста
тагсИемка ж - морква
одогек ч - огірок
ріеігизхка ж - петрушка
ротібог ч - помідор
зхрагаді мн. - спаржа
гіетпіакі мн. - картопля
ГРАМАТИКА
Дієслово РІЗАС - теперішній час
Дієслово різас належить до І дієвідміни, характерною особливістю
якої є закінчення у 1 ос. однини та -езх у 2 ос. однини. Слід звер-
нути увагу, що в основі дієслова відбувається чергування приголо-
сних з:зг (різас - різх§):
ІісгЬа роіесіупсха - однина ІісгЬа тпода - множина
ту різнету
\л/у різнесіе
опі (рапоміе, рагїзімо)
опе (рапіе) різн^
]а різх$
іу різнезг
оп (рап)
опа (рапі)
опо різне
84
Дієслово М05ІЕС - теперішній час
Дієслово тизіеб належить до II дієвідміни. У формах 1 ос. однини
та 3 ос. множини відбувається чергування приголосних ех: 8.
ІісхЬа ро|ес!упсха - однина	ІісхЬа тпода - множина
]а тизх?
(у тизізх
оп (рап)
опа (рапі)
опо тизі
ту тизіту
му тизісіе
опі (рапоміе, рагїзімо)
опе (рапіе) тизх^
ШШ
ШШ
Дієслово тизіеб вживається для вираження необхідності, яка ви-
никає з об’єктивних або суб’єктивних причин:
Мизх§ ізс іих па зроікапіе.
Мизхф зіибіомас!
Дієслова 4Е8С і РІС - теперішній час
Дієслова|езс і ріс належать до III дієвідміни. В основі 3 ос. множи-
ни дієслова |езс з’являється -сіх-.
Іезс
ІісхЬа роіесіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іаіет	туіету
іу ]езх	му іесіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) )ебх^
опо ]Є
ріс
ІісхЬа ро|есіупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
іа ріі?	ту рііету
іу рііеех	му рЦесіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) рі&
опо руе
85
ЇУМА. ВАИАМУ - множина іменників
Множина іменників утворюється за допомогою таких закінчень:
чоловічий рід (тварини і предмети) та жіночий рід
“У закінчення іменників, чия основа закінчується на твер-
дий приголосний Ь, сі, ї, і, т, п, р, з, і, \л/, г
Ьапап - Ьапапу, ка\ма - каму
дот - доту, коЬіеіа - коЬіеіу
о Увага! тисИа - тисіїу
“В після приголосних к, д
зок - зокі, азузіепіка - азузіепікі
Ьапк - Ьапкі, акіогка - акіогкі
дгода - дгоді
“6 закінчення іменників з основою на м’який приголосний
п, с, з, х або -іа/-]а та с, сх, зх, х
іюіеі - іюіеіе, даіегіа - даіегіе
коп - копіє, рапі - рапіе
гезіаигасіа - гезіаигасіе, каміатіа - кауиіатіе
пос - посе, иііса - иіісе
тесх - тесхе
козх - козхе
ріаха - ріахе
середній рід
-З	рі\д/о - рі\л/а, тіезхкапіе - тіезхкапіа
\л/іпо - \липа, зроікапіе - зроікапіа
® Увага! Слід пам’ятати про такі винятки:
дхіеско - дхіесі
око - осху
ітіф - ітіопа
Прочитайте приклади. Зверніть увагу на закінчення множини, а та-
кож на форму 3 особи множини дієслова Ьус - з^:
86
а)	називний відмінок множини
Вапапу зг[іат.
Суігупу з^іиіа].
То 33 Ьгокиіу, а іо 33 зграгаді.
Сгу іо 83 тапбагупкі?
Ь)	знахідний відмінок множини
Мат Ьапапу.
1_иЬі^з Ьгокиїу і зграгаді.
Сгу ІиЬізг тапсіагупкі?
Роргозг^ Ьапапу, ]аЬІка і суігупу.
Неважко помітити, що форми називного та знахідного відмінка
множини (за винятком, коли йдеться про осіб чоловічої статі) спів-
падають.
00Л12АІЕ ВАМАИУ - множина прикметників
То зз сіоЬге затосНобу.
То 33 рі?кпе коіу.
Роргоздф диіе суігупу.
Мат б\л/а гіо]ггаіе Ьапапу.
Зверніть увагу, що усі прикметники в наведених прикладах мають
у множині однакове закінчення: -е. Це закінчення виступає в жі-
ночо-речовій формі прикметника. Така форма вживається, коли
прикметники стосуються іменників жіночого та середнього роду,
а також до іменників чоловічого роду, що є назвами предметів або
тварин. Про закінчення прикметників, які стосуються іменників
чоловічо-особової форми, ми говоритимемо в наступних уроках.
ТАМТЕ иАВІКА- вказівні займенники (2)
Займенники іатіеп, іатіа, іатіо (як і іеп, іа, іо) в однині виступа-
ють у формах трьох родів. Вони вживаються тоді, коли йдеться про
особу, предмет чи об’єкт, що перебуває на певній віддалі.
87
однина
Теп дот ]езі таїу, а іатіеп дот іезі догу, (чоловічий рід) - Цей
будинок малий, а той - великий.
Та ка\л/а іезі іапіа, а іатіа ка\л/а іезі дгода. (жіночий рід) - Ця кава
дешева, а та кава - дорога.
То у/іпо іезі доЬге, а іатіо ууіпо іезі піедоЬге. (середній рід) - Це
вино хороше, а те вино - погане.
множина
Те доту з^ таіе, а іатіе доту з^ диге. (жіночо-речова форма) - Ці
будинки малі, а ті будинки - великі.
Те кзі^гкі з^іапіе, а іатіе кзі^гкі з^дгодіе. (жіночо-речова форма)
- ці книжки дешеві, а ті - дорогі.
Те \міпа з^ доЬге, а іатіе у/іпа з^ піедоЬге. (жіночо-речова форма)
- Ці вина хороші, а ті вина - погані.
С2¥ ТО иЄ8Т...?/С2¥ ТО 8Д...? - Це...?
- Сгу іо іезі зок?
- Так, іо іезі зок.
- Міе, іо піе іезі зок.
- Сгу іо зц тогеіе?
- Міе, іо з^ Ьггозку/іпіе.
- Сгу іо іезі Магек?
- Так, іо іезі Магек.
- Міе, іо піе іезі Магек.
- Сгу іезі зок?
- Так, іезі (зок).
- Міе, піе та (зоки).
- Сгу іезі Магек?
- Так, іезі.
- Міе, піе та.
88
У трьох перших прикладах йдеться про ідентифікацію об’єкта, про
який запитуємо (сгу іо зок, сгу тоге \д/іпо?), у двох наступних
- про наявність кого-небудь або чого-небудь. Заперечна відповідь
різниться від ствердної: заперечуючи, говоримо піе та (як у одни-
ні, так і в множині).
Сгу ]езі зок? (однина)
Так, |езі.
Міе, піе та.
Сгу 53 Іобу? (множина)
Так, 53.
Міе, піе та.
МК/{ КАУУЕ-? - займенник ]акі? |ака? іакіе?
у знахідному відмінку
однина:
Роргозг^ зок. - ^кі? - Ротагапсго\л/у.
Роргозг^ ка\л/§. - иакз? - ^соЬз.
Роргозг? ріууо. - Закіе? - 2у\міес.
множина:
Роргозгф йгу зокі. - Закіе? - Ротібогоме.
Роргозгф сіх/уіє ИегЬаіу. - Закіе? - Уипап.
Роргозг^ сіхл/а рі\л/а. - Закіе? - Окосіт.
2ШУКІ.Е КАМО С2УТАМ ЄА2ЕТ£ - прислівники
(2м/укіу) -> Капо г\л/укіе сгуіат дагеіу. - Вранці я зазвичай читаю
газети.
(ОоЬгу) -> М6] зупек сіоЬгге сгуіа. - Мій синок добре читає,
(бхл/іеіпу) -> Маїсіек зміеіпіе доІще. - Вальдек чудово готує.
(Сигу) -> Окзапа сіиго ргасиіе. - Оксана багато працює.
(Маіу) -> Апіопі таіо сгуіа. - Антоні мало читає.
(21у) -> Апсігге) гіе різге. - Анджей погано пише.
89
Прислівник - це невідмінювана частина мови, яка відповідає на пи-
тання ]ак? кіесіу? дсігіе? та ін. У реченні прислівники стосуються
зазвичай дієслова і стоять перед ним.
Прислівники часто утворюються від відповідних прикметників (сіо-
Ьгге від сіоЬгу, зууієіпіє від зшіеіпу), але не завжди (напр. гало).
Рано сгуіат дагеіу. - Вранці я читаю газети.
УУ сігіегї дууукіе тат зроікапіа. - Удень я звичайно маю ділові зу-
стрічі.
УУ роїисіпіе ]ет ІипсН. - Опівдні я їм другий сніданок.
Ро роїисіпіи різдд е-таііе. - Пополудні я пишу листи електронною
поштою.
УУіесгогет сіюбгд па зрасег. - Увечері я ходжу гуляти.
УУ посу гадууусда) сіоЬгге зрі§. - Уночі я переважно добре сплю.
Займенник 8АМ, 8АМА, 8АМО
Займенник зат, -а, -о має у польській мові два значення:
1. УУаІбек тіездка зат. - Вальдек живе сам.
У даному випадку зат має значення «один, відокремлено». Займен-
ник зат має три роди:
УУаІбек тіездка зат. Вальдек живе сам. (чоловічий рід)
Апіа ргаси^е іиіа] зата. Аня працює тут сама, (жіночий рід)
Мо)е скіеско іезі \л/ боти зато. Моя дитина вдома сама, (середній
РІД)
2. УУаІсІек зат тизі гоЬіс гакиру. - Вальдек повинен сам робити
покупки.
Тут займенник зат має значення «самостійно», без будь-чиєї до-
помоги.
Масіеі зат паргаміа затосґібсі. - Мацєй сам ремонтує машину.
Адаіа зата зрггціа. - Агата сама прибирає.
Мо]е бгіеско зато сдуіа. - Моя дитина сама читає.
90
ОИ/Д ВАМАИУ, ТК2¥С¥ТК¥М¥, С2ТЕЯУ РІїЛ/А
- числівники сіма, ігху, схіегу + іменник
Числівники 2, 3, 4 узгоджуються з формою називного відмінка
іменників, що не є назвами осіб чоловічої статі. Зверніть увагу, що
числівник сіхл/а виступає у формах сіхл/а, узгоджуючись з іменника-
ми чоловічого та середнього роду і сі\л/іе, узгоджуючись з іменника-
ми жіночого роду (сілл/а Ьапапу, сіхл/а окпа, сіхл/іе Ьиікі).
Прочитайте приклади:
]есіеп Ьапап - сіх/уа, ігху, схіегу Ьапапу
Іесіпа кахл/а - сіхлие, ігху, схїегу кахл/у
Іесіпо рі\л/о - сіхл/а, Ігху, схіегу рі\л/а
З іменниками, що є назвами осіб чоловічої статі, числівники сіхл/а,
Ігху, схіегу набувають таких форм:
сіх/уаі рапохл/іе або бхл/бсЬ рапохл/
ітхеі рапохл/іе або ігхесЬ рапохл/
схіеге] рапохл/іе або схіегесЬ рапохл/
Сполучник \Л/ЩС
Сполучник \л/ірс використовується для підведення підсумків, фор-
мулювання висновків і вказує на взаємозалежність двох фактів:
Міезхкат хл/ Роїзсе, хлл^с то\л/і§ ро роїзки. - Я живу в Польщі, отже,
розмовляю польською.
\Л/аІсіек тіезхка зат, хл/і^с зат тизі гоЬіс хакиру. - Вальдек живе
сам, отже, повинен сам робити покупки.
Польські гроші
Грошова одиниця Польщі -хіоіу (злотий), який містить 100 дгозху
(грошів). З точки зору морфології, хіоіу є субстантивованим при-
кметником (тобто прикметником, що перейшов до розряду іменни-
ків), дгозх - іменник чоловічого роду.
91
Прочитайте і запам’ятайте:
1	хіоіу (називний відмінок однини)
2	, 3, 4 хіоіе (називний відмінок множини)
5, 6, 7... гІоіусЬ (родовий відмінок множини)
1	дгозг (називний відмінок однини)
2	, 3, 4 дгозге (називний відмінок множини)
5, 6, 7, Неї. дгозгу (родовий відмінок множини)
НЕ ТО КО82ТШЕ? СЕНУ - Скільки це коштує? Ціни
0,30 гі = іггусігіезсі дгозгу
1,00 гі = )ес!еп гіоіу (гіоіомка) (На запитання ііе іо козгіиіе? можна
замість іесіеп гіоіу сказати гіоідмк^)
2,00 гі = сіма гіоіе (При називанні круглої суми слово гіоіу є
обов’язковим)
1,20 гі = (іесіеп) гіоіу сімасігіезсіа (дгозгу) (У сумах від 1,01 до 1,99
можна пропустити слова ]ес!еп і дгозгу, але слово гіоіу вжити
обов’язково)
2,30 2І = сіма (гіоіе) ігдускіезсі (дгозгу)
6,42 2І = здезс (гіоіусй) С2іегсІ2Іе8СІ сіма (дгозге) (У сумах більших,
ніж 2 гі цифри називаються підряд, а слова хіоіу і дгозх зазвичай
пропускаються)
-	8Іисйат?/Со діа рапа/рапі?
-	Роргозге зок.
-	Закі?
-	Ротагапсгому.
-	Со ІЄ82С2Є?
-	То мзгузіко. Не ріас§?
-	4 2ІОІЄ.
- Сгу та рап/рапі бгоЬпе?
- Так, ргозг§ Ьагсіго./Мезіеіу, піе тат.
92
- Не козгіціе іа сгекоіасіа?
- 2.20. (сІ\л/а січмасігіезсіа)
- Роргозгф.
- Сгу ]Є5Ї кама ЗасоЬз?
- Міе, піе та.
- А ТсИІЬо?
- Так, іезі.
- Роргозг^.
ВПРАВИ
Запишіть у відповідній формі дієслова тизіес, іезс, ріс:
тизіес
□
1.	(За)............................сгуіас	кзіцгкі. То Ьагсіго у/агпе.
2.	Ту іег..........................................сгуіас кзіцгкі.
3.	Огіесі..........................................сгуіас кзі^гкі.
4.	(Му).............................сігізіа]	зргг^іас тіезгкапіе.
5.	Сгу ууу іег...............................зргг^іас	тіезгкапіе?
6.	Асіат сг^зіо......................................гоЬіс	гакиру.
Іезс
7.	(За) гапо...................іуїко	капарк§ г зегет, ]одигі, )а)ко
і омосе. А со іу....................гапо?
8.	Рапі ]езі іака згсгиріа. Со рапі.......................па оЬіасІ
і па коїаде?
9.	Осігіе рапзім/о........................ коіас)§? - (Му) глл/укіе
...................коіас]§	V/ боти.
93
ріс
10.	- Сгу (іу).......................ка\л/§	гало, сгу ро роіибпіи? - (іа)
..........................кам/§	іуїко гало.
11.	- Со (\л/у).....................? Ріууо сгу \л/іло? - (Му).............
..........рі\л/о.
Виберіть відповідне дієслово (сгуіас, різас, оді^бас, зргг^іас або
доіомас) і запишіть йото в потрібній формі:
1.	Апіа ргасиіе \л/ Тігтіе „ЕКО”. Ола г\л/укіе гало...................
когезропбепсі? і.....................е-таііе.	0е] ЬаЬсіа піе ргасиіе.
Ола..................тіезгкаліе	і.............оЬіаб.
2.	(ба) сосігіеппіе гало................дагеіу.	Роіет...............
іеіе\мігі§. Ро роїибпіи................оЬіаб.
3.	- Сгу (ууу) гало ..............дагеіу? - Так, (ту) гало............
......дагеіу.
4.	- Сгу (\л/у) 'л/іесгогет.....................іеіеууігіф? - Так, (ту)
...............іеіеміг^ аІЬо................кзіцгкі.
5.	- Ема і Абат іег................іеіе\л/іг]§.	Опі м/іесгогет........
......кзі^гкі аІЬо.................дагеіу.
Опишіть свій день, використовуючи слова гало, ро роїибпіи, \л/іе-
сгогет.
(ба) г\л/укіе гало.................................................................
4
Утворіть прислівники від поданих прикметників, напр. рі^кпу
- ріфкпіе.
1.	То іезі сіоЬгу зок. Абат................сгуіа.
2.	То іезі бигу бот. Раме!...................ргасиіе.
94
3.	То іезі зууієіпє тіезгкапіе. Оагек
4.	То іезі таіе рі\л/о. Казіа.........
доїиіе.
різге.
Дайте відповіді на запитання, напр.: Сгу з^ Ьапапу? - Так, з^.
1.	- Сгу іезі кама? - Nіе,................
2.	- Сгу з^ Іосіу? - Так,................
3.	- Сгу іезі ріууо? - Nіе,..............
4.	- Сгу іезі кіеІЬаза? - Так,...........
5.	- Сгу з^ \л/ізпіе? - Nіе,....... А суігупу? - Так,..........
Запишіть іменники у формі множини.
1.	ТО ]Є5І ІІЗІ. ТО 8с[.........................
2.	То іезі кзі^гка. То з^.......................
3.	Мат разгрогі. Мату...........................
4.	Мат тіезгкапіе. Мату........................
5.	Сгу іо іезі Ьіиго? Сгу іо з^................?
6.	Сгу тазг дагеіу? Сгу тазг...................?
7.	Тиіаі іезі рагкіпд. Тиіаі зр_................
Запишіть прикметники у формі множини:
1.	То іезі сіоЬга кзі^гка. То з^.......................кзі^гкі.
2.	Сгу іо іезі сігода гезіаигасіа? Сгу іо зг[....................
гезіаигасіе?
3.	То іезі тіїу коі. То з^................................коіу.
4.	Сгу тазг поууу Тіїт? Сгу тазг..........................Літу?
5.	Роргозг^ зок ротагапсхохл/у. Роргозгд сі\л/а зокі.............
95
Е1 Доповніть речення вказівними займенниками іатіеп, іатіа, іат-
іо, напр.: То \л/іпо іезі іапіе, а іатіо (міпо) іезі сігодіе:
1.	Теп сіот іезі сіийу, а.......................................
2.	То сарриссіпо іезі боЬге, а..................................
3.	Та кама іезі то]а, а.........................................
4.	Те зкіеру зцДапіе, а.........................................
5.	Те Ьіига з^таїе, а...........................................
7. Те кзіцгкі з^ сіекаме, а......................................
Запишіть займенник зат у відповідному роді:
1.	М6] коїеда МісИаі ргаси]е іиіа]...............................
2.	Мо]е сігіеско іезі сігізіа] уу Роти..........................
3.	Асіат...............зрггціа тіезгкапіе і..................гоЬі
гакиру.
4.	Мо]а коїегапка Репаіа тіезгка................................
5.	Мо]е сігіеско....................................різге	„тата”.
10
11
Доповніть речення числівниками сіма або сіміе:
1.	Роргоз2§........Ьііеіу і.......дагеіу.
2.	(Му) тату.......суігупу і.........Ьапапу.
3.	Роргозк^........каууу і........КегЬаіу.
4.	Мат іегаг.......сІоЬге йіту.
5.	Ріоіг сгуїа.....кзі^гкі.
6.	РІ32§.......е-таііе.
Прочитайте ціни:
1)	2 гі
2)5 2І10дг
96
3)	ЗгІ ЗОдг
4)	14 2І25 дг
5)	28 2І
6)	- Не козгіиіе ґіегЬаіа? - 6.30
7)	- Не ко82іи]е сгекоіасіа? - 4.30
8)	- Не ко82Іи]е сикіег? - 2.10
9)	- Не коз2іи)е сЬІеЬ? - 1.80
10)	- Не козгіщ'е зок ротагаїісгоууу? - 3.80
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені слова та конструкції:
И/ зкіеріе
КІіепУ-ка:.......................кам§.
Зрггебамсгупі: Зак^?
КІіепі/-ка:......................
8рг2ес!а\л/С2упі: Со іезгсге?
КІІепі/-ка:.........................Сгу	)езі....................?
Зрггесіауусгупі: Міе та. Со )е82сге?
КІіепі/-ка: То.......................Не.....................?
Зрггесіамсгупі: Югіоіусії.
12
97
8. КСЮХІММЕ ХОЛ^СІА
Тагаз Магупіак та и/ Роїзсе ргхуіасіеіа, Маска. 8роіука]р зір осі
схази сіо схази. Тегах м/Іазпіе одірсіа]р хсЦдсіа.
Магупіак Магек:	- То іезі пазх бот \л/ ВггисІіо\місасЬ. - бакі биху! А (сху) іо \л/азх одгоб?
Магупіак:	- Так, іо пазг одгоб, а іиіаі па рга\л/о іезі заб. Теп ууузокі рап х Ьгоб^іо іезі бхіа- бек Апіопі, а іа ЬІопбупка іо ЬаЬсіа Ма- гіа, а іо ісії икосНапу ріез Тгезог.
Магек:	- Т\л/о]а ЬаЬсіа Ьуіа Роїк^?
Магупіак:	- ГЧіе, опа Ьуіа ІІкгаіпк^. То Ьуіа \л/уі^іко\л/а коЬіеіа. Вагбхо зііпа, хбесубо\л/апа і Ьаг- бго об\л/ахпа. А іо іа! \Л/ібхізх? Міаіет \л/іебу 17 Іаі. Та Ьгипеіка іо то)а зіагзха зіозіга, N313113, з із ЬІопбупка іо тіобзха зіозіга Мазііа.
Магек: Магупіак:	- Сбхіе іууоіє зіозігу тіезхкаХіегах? - Маіаііа тіезхка \ме іхл/оууіє. беі т^х іезі Іекагхет. А N33113 х гобхіп^.\л/ Спіерго- ріеітохл/зки. А іиіаі іезі ууціек Абат. Мат іуїко іебпо іедо хб^сіе.
Магек: Магупіак:	- Сху оп іезхсхе тіезхка Богеміє? - N16 \л/іет. N16 міет пам/еі, сху іезхсхе хуіе.
Магек: Магупіак:	- Кіебу сЬсезх іат іесИас? - Охі§ аІЬо у/ ріціек.
Магек:	- Огі£? Музіф, хе іо піе та зепзи. N16 то- хезх іесіїас іат іегах, \л/ посу.
Магупіак:	- Так, тазх гасі§. безі ха рбхпо. N0 іо \л/ рі^іек.
98
8. СІМЕЙНІ ФОТОГРАФІЇ
Тарас Мариняк має в Польщі друга, Марека. Час від часу вони зу-
стрічаються. Зараз вони саме розглядають фотографії.
Мариняк: Марек:	- Це наш будинок у Брюховичах. - Такий великий! А це ваш город?
Мариняк:	- Так, це наш город, а тут справа сад. А цей високий чоловік з бородою - дідусь Анто- ній, а ця блондинка - бабуся Марія, а ось їхній улюблений пес Трезор.
Марек:	- Твоя бабуся була полькою?
Мариняк:	- Ні, вона була українкою. Це була надзви- чайна жінка, сильна, рішуча й дуже відваж- на. А це я! Бачиш, мені було тоді 17 років. Ця брюнетка - то моя старша сестра Ната- лія, а ця білявка - моя молодша сестра Настя.
Марек:	- А де твої сестри живуть зараз?
Мариняк:	- Наталя живе у Львові. Її чоловік - лікар. А Настя із сім’єю в Дніпропетровську. А ось дядько Адам. У мене лише одне його фото.
Марек:	- Він ще живе в Борові?
Мариняк: Марек:	- Не знаю. Не знаю навіть, чи він ще живий. - Коли хочеш туди їхати?
Мариняк: Марек:	- Або нині, або в п’ятницю. - Нині? Гадаю, це не має сенсу. Не їхати ж тобі зараз, поночі.
Мариняк:	- Так, маєш рацію. Вже пізно... Ну, тоді в п’ятницю.
99
ЛЕКСИКА
аігаксу]пу, -а, -е прикм. - при-
вабливий
ЬаЬсіа ж - бабуся
сіхіасіек ч - дідусь
депіаіпу, -а, -е прикм. - гені-
альний
ісЬ - їх
]ак — як
ІесИас недок. (іа^?> ]есіхіе5х)
- їхати
Іезхсхе - ще
коЬіеїа ж - жінка
Іасіпіеізху, -а, -е прикм. - гар-
ніший
тцх ч - чоловік
тесх ч - матч
тіосізху, -а, -е прикм. - мо-
лодший
па ієууо- наліво
па рга\л/о - направо
паргаиусі^ — справді, правду
кажучи
пази, -а, -е - наш
пос ж - ніч
100
\м посу - уночі
осі сгази сіо сгази - час від
часу
осішахпу, -а, -е прикм. - від-
важний, сміливий
одіг^сіас недок. (одЩсіат, одЩ-
сіазг) - дивитися
одгосі ч-І. город 2. сад
ріг^іек ч - п’ятниця
\л/ рідіек - у п’ятницю
ріез ч-пес
рі?кпу, -а, -е прикм. - гарний
рбіпо присл. - пізно
ргхуіасіеі ч - друг
рггуіасібіка ж - подруга
гас]а ж~ рація
тіес гасі? - мати рацію
засі ч - сад
зепз ч - сенс, зміст
іо піе та зепзи - це не має
сенсу
зііпу, -а, -є прикм. - сильний
зіозіга ж - сестра
зроіукас зі? недок. (зроіукат
зі?, зроіуказх зі?)+ і + Ор.
- зустрічатися
зіагзху, -а, -е прикм. - стар-
ший
икосіїапу, -а, -е прикм. - улю-
блений
\л/азх, -а, -е - ваш
Ч7ісі2іес недок. (у/ісіг?, хл/ісіхізг)
+ Зн. - бачити
уузротіпас недок. (у/зроті-
пат, ччзротіпазг) + Зн.
- згадувати
доіесіу присл. - тоді
шуІЗікошу, -а, -е прикм. - над-
звичайний, винятковий
гбесусіоууапу, -а, -е прикм.
-рішучий
хбі?сіе с - фото, фотографія
гус недок. (гуі?, гуіезг) - жити
СІМ’Я, РОДИЧІ
таіка ж - мама, мати
оісіес ч - батько
хопа ж - дружина
т^г ч - чоловік
согка ж-дочка
зуп ч - син
зіозіга ж - сестра
Ьгаі ч - брат
ЬаЬсіа ж - бабуся, бабця
бгіабек ч - дідусь
ргаЬаЬсіа ж - прабабуся, пра-
бабця
ргабгіабек ч - прадідусь
шписгка ж - онука
уупик ч- онук
ргашписгка ж - правнучка
ргауупик ч - правнук
сіосіа ж - тітка
м/иіек ч - дядько
101
ГРАМАТИКА
Дієслово МОС - теперішній час
ІісгЬа роіесіупсха - однина ІісгЬа тпода - множина
іа тод§	ту тогету
іу тогезг	му тогесіе
оп (рап)	опі (рапоміе, рапзімо)
опа(рапі)	опе (рапіе) тод^
опо тоге
Дієслово тбс належить до І дієвідміни. При відмінюванні в основі
відбувається чергування приголосних д:г (див. 1 ос. однини і 3 ос.
множини). Таке чергування властиве й деяким іншим польським ді-
єсловам. Дієслово тбс часто виступає в ролі допоміжного дієслова
в поєднанні з неозначеною формою іншого дієслова:
Матизіи, сгу тогезг росгуіас ті Ьа)к§?
Тегаг тод? )иг ізс?
Сгу тогесіе габгмопіс до тпіе міесгогет?
Дієслово\Л/Ю2ІЕС -теперішній час
Дієслово мідгіес належить до П дієвідміни. Слід звернути увагу,
що голосний -і- пом’якшує основу дієслова (сіггбгі).
ІісгЬа роіебупсга - однина ІісгЬа тпода - множина
Іа місіг§	ту мідгіту
іу місігізг	му мідгісіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) місіггі
опо мідгі
102
МІЕ МІЕМ, Сг¥...ДЛ/ІЕМ, 2Е - (Я) Не знаю, чи.../3наю, що...
За допомогою даних конструкцій виражаємо:
1.	Повну відсутність інформації на якусь тему:
Міе міет, дсігіе іезі росгіа.
-	Я не знаю, де (знаходиться) пошта.
Міе міет, кіо іо ]'езі.
-	Я не знаю, хто це.
Міе міет, кіесіу ]'езі пазі§рпа Іексіа.
-	Я не знаю, коди наступний урок.
2.	Невпевненість у правильності інформації:
Міе міет, сгу росгіа іезі па иіісу 8о\л/ігїзкіедо.
-	Я не знаю, чи є пошта на вулиці Совінського.
Міе міет, сгу іо ]езі і\л/6) Ьгаі.
-	Я не знаю, чи це твій брат.
Міе міет, сгу іезі сігізіа] Іексіа.
-	Я не знаю, чи сьогодні є урок.
3.	Упевненість у правдивості інформації:
\Л/іет, ге росгіа іезі па иіісу Зоміпзкіедо.
-	Я знаю, що пошта є на вулиці Совінського.
ЇЛ/іет, ге іо іезі і\л/6) Ьгаі.
-	Я знаю, що це твій брат.
\Л/іет, ге Іексіа іезі іиіго.
-	Я знаю, що завтра є урок.
Дієслово В¥С - минулий час
У минулому часі дієслова виступають у формах чоловічого, жіно-
чого та середнього роду в однині, а також у чоловічо-особовій та
жіночо-речовій формі у множині. Чоловічо-особова форма вжива-
ється тоді, коли підметом є іменник, який в однині є назвою особи
чоловічої статі (рапоміе Ьуіі). Жіночо-речова форма вживається
годі, коли підметом є іменник, який в однині належить до чоловічо-
103
го роду і є назвою тварини або предмета або належить до жіночого
чи середнього роду (коіу Ьуіу, сіоту Ьуіу, рапіе Ьуіу, \ллпа Ьуіу).
ІісгЬа роіесіупсга - однина
госігаі т?8кі	госігаі іегіакі	госігаі пЦакі
-	чоловічий рід - жіночий рід - середній рід
Іа Ьуіет	)а Ьуіат
оп ьуі ЯИИИВ°па Ьуіа ’ЯММК опо Ьуіо' ЯИМШИІ
ІісгЬа тпода - множина
госігаі	госігаі	ИМИМИМИИМИІ
т^зкоозоЬоууу	піетдзкоозоЬому	
чоловічо-	жіночо-речова	
особова форма	форма	. . і	І
		
ту Ьуіі^ту	ту Ьуіуату	
му Ьуіібсіе	му ЬуІу§сіе	шяшшш
опі Ьуіі	опе Ьуіу	
У минулому часі існує лише один зразок відмінювання дієслів (від-
повідно й один набір закінчень).
Мої сігіабек ЬуІ Роїакіет. - Мій дідусь був поляком.
Моіа ЬаЬсіа Ьуіа ЬІкгаїпк^. - Моя бабуся була українкою.
Вуіет хлДесіу рі^кпу і тіосіу. - Я був тоді гарним і молодим.
Вуїат хл/іесіу рі^кпа і тіосіа. - Я була тоді гарною і молодою.
То ЬуІ сіоЬгу копсегі. - Це був хороший концерт.
То Ьуіа сіоЬга Іексіа. - Це була хороша лекція.
То Ьуіо сіоЬге мгіпо. - Це було хороше вино.
МІОО82А 8ІО8ТКА - ступені порівняння прикметників (1)
Вищий ступінь порівняння утворюється додаванням до основи при-
кметника суфікса -зг/-е]52:
Адаіа іезі тіосіа.
Адаіа іезі тіосізга пій Веаіа.
Яозіа іезі рі^кпа.
^і согка іезі ріфкпіеізга осі таікі.
__
Найвищий ступінь порівняння утворюється додаванням префікса
па]- до форми вищого ступеня:
Апіа ]езі па]тіосІ5ха. Казіа іезі паірі^кпіеізга \л/ тоіе] кіазіе.
Слід звернути увагу на чергування приголосних у коренях слів д:
і, зк:±, напр.:
(Згоді - сіго^згу - паісігогзгу (дорогий - дорожчий - найдорожчий)
пібкі - ПІ282У - пащігзгу (низький - нижчий - найнижчий)
ІЗДІ - і§282у - паф^гзгу (товстий - товщий - найтовщий)
\л/узокі - м/угзгу - па^угзгу (високий - вищий - найвищий)
Окремо стоїть група дієслів, які утворюють ступені порівняння від
іншої основи:
сіоЬгу - Іерзгу - паререгу
гіу - догзгу - паідогзгу
сіигу - ші^кзгу - па]\л/і^кз2у
таїу - тпіеізгу - паітпіеізгу
Прочитайте:
Мат сІ\л<іе зіозігу, Адаі§ і Мопік^. Адаіа іезі зіагзга піг Мопіка. За
іезіет паізіагзга.
Теп котриіег іезі сігогзгу піг іатіеп. А іеп іезі паісігогзгу.
- \Л/оІф іеп \лл§кзгу каїепсіагг. - За сіїсіаІЬут тіес іеп парл/і^кзгу.
ИА82 ООМ - присвійні займенники (2)
гаіткі озоЬоуує	гаіткі сігіеггауусге
- особові займенники	- присвійні займенники
ту	пазг	пазга	пазге
\л/у	шазг	\л/азга	хмазге
опі, опе	ісЬ	ісії	ісЬ
о пазг зуп, пазга согка, пазге сігіеско
о шазг зуп, мазга согка, отазге сігіеско
• ісіі зуп, ісН согка, ісії сігіеско
105
Мату сбгк?. Мазга сбгка тіезгка уу УЛ/агзгаууіе.
Сгу ууазг* зуп ргаси]е? - Так, пазг зуп іезі сКігигдіет.
То Апіа і Тотек, а іо (іезі) ісН ріез.
* У польській мові займенник лллу, а також ууазг, -а, -е не має шано-
бливого відтінку. Форма ууу означає тільки те, що ми звертаємося до
групи осіб, з якими ми на «ти». Звертаючись до групи осіб, з якими
ми на «ви» (рагізіууо), ми використаємо форму рапзіууа:
- Сгу іо іезі рапзіууа затосНбд? - Так, іо пазг затосіїбд.
- Сгу іо іезі рапзіууа сбгка? - Міе, іо піе іезі пазга сбгка.
- Сгу іо іезі рапзіууа дгіеско? - Так, іо пазге дгіеско.
ТО рЕ8Т) 02ІА0ЕК АМТОИІ
У цій конструкції дієслово Ьус часто пропускається:
Теп Ьгипеі іо (іезі) пазг згеї.
Теп ууузокі Ьидупек па ієууо іо (іезі) росгіа.
Та ууузока ЬІопдупка іо (іезі) Кедіпа, тоіа з^зіадка.
Татіа дгіеуусгупа іо (іезі) тоіа зіидепіка.
РІАТЕК, УУ РІАТЕК - дні тижня (1)
Лакі сігіегі (іезі) дгізіа)? - Огізіа) іезі згода (тіапоуупік).
Кіеду іезі зроікапіе? - Зроікапіе іезі уу згод? (Ьіетік).
У польській мові, як і в українській, іменники на позначення днів
тижня в конструкції з прийменником уу виступають у знахідному
відмінку:
ропіедгіаіек - зроікапіе іезі уу ропіедхіаіек
ууіогек - копїегепсіа іезі уує ууіогек
згода - тата рггуіегдга уу згод? (уує згод?)
сгууагіек -іад? до І_иЬІіпа уу схууагіек (уує сгууагіек)
рі^іек - оддат сі кзі^гк? уу рЩІек
зоЬоіа - тод? зобіе дійде) розрас уу зоЬоі?
піедгіеіа - ідгіету до орегу уу піедгіеі?
Перед важкою для вимови групою приголосних прийменник уу на-
буває форми уує (уує ууіогек).
106
МА 1_Е\Л/0, МА РКАЮО
У тексті діалогу ми познайомилися з конструкцією па Іем/о. Кон-
струкції па Іе\л/о, па рга\л/о, па шргоеі вживаються з дієсловами
Ьус, тіезгкас, хпа]с!ошас зі$:
Тоаіеіа іезі па ргадоо.
Абат тіезгка іи па іелл/о.
2А РО2МО
Слово га може виступати як із прислівниками, так і з прийменни-
ками:
- Ібгіету па кау\/§? - Nіе, іезі га рбгпо.
Теп затосИоб іезі га сігоді.
Та гезіаигасіа іезі га сігода.
То тіезгкапіе іезі га таіе.
РОЗМОВЛЯЄМО
Компліменти (1)
- То іезі пазг сіот. - Закі сіигу!
- То іезі тоіа сбгка. - дака Іасіпа!
- То то]е дгіеско. - дакіе тіїе!
ВПРАВИ
Запишіть у відповідній формі дієслова \л/ісігіес і гус:
місігіес
1.	Сгу (іу).....................і§ сігіем/сгупф? То іезі тоіа сбгка.
2.	- Сгу (іу)...............іф	коЬіеі§? - Так, (іа)...............
- То іезі пазга паисгусіеіка.
107
3.	- Сгу (хл/у).............Іеп	сіот? - Так, (ту)..............
-Тоіезі тигеит.
4,	Ріоіг і МісИаІ..............................іатіеп	затосИбб.
губ
5.	Мо]а ЬаЬсіа..................Огіабек	піе................
6.	Мо]а тата і тб) іаіа....................................
2
Дієслово тбс запишіть у відповідній формі:
1.	- Сгу (іу)...................................іегаг різас гарогі?
2.	- Так, (іа)..................................іегаг різас гарогі.
3.	- Сгу рапі...........................іиіаі	ргасохмас? - Так, (іа)
4,	- (Му) піе...................................іегаг	ібс па оЬіасІ. Сгу (\му)
....................іегаг	ізс па оЬіасІ?
5.	Ріоіг і Магек іег піе................................................ізб.
Запишіть дієслово Ьус у формах минулого часу:
а)
1.	Мазга ЬаЬсіа......................Роїк^,	а пазг сігіасіек
Ргапсигет.
2.	(За).................м/іесіу	рі^кпу і тіосіу.
3.	(За)................хлліесіу	рі^кпа і тіосіа.
4.	Ту іег..............хл/іес!у	рі^кпу і тіосіу.
5.	Ту іег..............х/уіесіу	рі^кпа і тіосіа.
6.	(М6\л/і^ Ріоіг і Ра\л/еІ): (ту).........................\л/ сг\л/агіек
ш Магзгаиуіе.
7.	(Мбхли^ Апіа і Созіа): (ту) піе............................V/	Ьіигге
V/ зоЬоі§.
8.	Міе уі/іет, сгу Ріоіг і Ем/а..............................іат	\міесіу.
108
9.	Міе ууієґп, сгу 01а і Зоїа
\л/ їігтіе.
Ь)
1.	То..........сіоЬгу Тііт.
2.	То..........іпіегезиХса копїегепсіа.
3.	То..........сіекаууе зроікапіе.
4.	То..........уууХікоууа коЬіеіа.
5.	То..........депіаіпе бгіеско.
6.	То..........уууХікоууу згеі.
Виберіть відповідний прикметник і запишіть його у формі вищого
ступеня порівняння, напр.: Теп котриіегіезі іапзгу пій іатіеп.
тіосіу, зіагу, поууу, іапі, Іасіпу, рггузіоіпу, бийу, таїу, сіоЬгу
1.	Мо]а зіозіга ]езі.
2.	Теп бот іезі.....
3.	То ріууо іезі....
4.	Мбі Ьгаі іезі....
5.	Мазга сбгка іезі
пій іууоіа зіозіга.
.....пій іатіеп.
пій іо.
пій ууазг Ьгаі.
пій ісЬ сбгка.
6. То Ьіиго іезі
пій іатіо.
Дайте відповіді на запитання, напр: Сгу іо іезі ууазг коі? - Так, іо
Іезі пазх коі або: - Міе, іо піе іезі пазх коі.
1.	- Сгу іо іезі ууазг зуп? - Так..................................
2.	- Сгу іо іезі ууазга сбгка? - Міе...............................
3.	- То іезі Ріоіг і Абат. - Сгу іо іезі і сії оісіес? - Так.......
4.	- Сгу іо іезі рапзіууа бот? - Так,............................
5.	- Сгу іо іезі ууазга тата? - Так,.............................
6.	- То іезі Мопіка і Веаіа. - Сгу іо іезі ІсЬ ЬаЬсіа? - Міе.....
7.	- Сгу іо іезі ууазга гобгіпа? - Міе,..........................
109
8.	- Сгу Іо іезі рагізі\л/а затосЬбб? - Так,.....................................
9.	- Сгу Іо іезі ууазге сігіеско? - Так...............................
Доповніть речення, напр.: Теп хл/узокі рап іо то] шіцек КатіІ.
1.	Та аігаксуіпа Ьшпеіка.......................................
2.	Теп ууузокі Ьисіупек па ргамо...............................
3.	Татіеп пізкі ЬІопбуп........................................
4.	Теп сгепл/опу затосіїбб.....................................
5.	То таїе бгіеско.............................................
Дайте відповіді на запитання, напр.: Кіебу ібгіету па зроікапіе?
УУ ропіебгіаіек.
1.	Кіебу іезі копсегі? (ріціек)..................................
2.	Кіебу Ьуіа копіегепсіа? (згоба)...............................
3.	Кіебу іезі „МакЬеі”? (зоЬоіа).................................
4.	Кіебу ЬуІ тесг Роїзка: Ьііетсу? (ууіогек).....................
5.	Кіебу Ьуіаз \л/ УУагзга\міе? (ропіебгіаіек)...................
6.	Кіебу іезі зетіпагіит? (сгмагіек).............................
7.	Кіебу іезі „Манате ВиііегТІу”? (піебдіеіа)....................
Висловіть захоплення, напр.: То іезі пазда сбгка. бака рі^кпа!
1.	- То іезі пазд бот. -.........................................!
2.	- То тоіа допа. -.............................................!
3.	- То іезі пазд зуп. -.........................................!
4.	- То пазде бгіеско. -.........................................!
110
Опишіть розташування об’єктів, використовуючи конструкції па
рга\л/о, па Іе\л/о, па ииргозі.
1. Тиіа]..................іезі	одгос!..................зад,
а............... пазг	бот.
2. За тіезгкат іиіа]...........то]	Ьгаі іи
а то]'а зіозіга..................
111
9. КТОКА 6СЮ2ІМА?
И/ гедакці „Иазгедо	। З/оі^а”
Вазіа:	- Кібга (іезі) додгіпа?
Загупа:	- Рі^іа.
Вазіа:	- Так рбгпо? Мизг§ іи2 ізс.
Загупа:	- Оок^д ідгіезг?
Вазіа:	- Ід§ до кіпа. А (сгу) іу ]'иг копсгузг і§
	ргас§?
Загупа:	- 2а 15 тіпиі копсг^. Сгекат па кигіега.
Вазіа:	- Ма кодо сгеказг?
Загупа:	- Ма кигіега.
Вазіа:	- А піе па Апдггеіа? 0! Кіоз дгм/опі.
Загупа:	- ЗІисНат?
Маїдек:	- Моууі Маїдек. (Сгу) Зезіез га^іа?
Вазіа:	- Кіо іо?
Загупа:	- Маїдек. (до зіискашкі) ІМазпіе копсг§
	тод ргас§.
Маїдек:	- Сгу тогету зі§ дгіз зроікас?
Загупа:	- Огіз гасгеі піе.
Вазіа:	- (згеріет) Мо со іу, діиріа іезіез?
Маїдек:	- Моге іесіпак? Зезі Іадпа родосіа. Могету
	ізс па зрасег... То со? 2а рої додгіпу?
Загупа:	- ОоЬгге, га рої досігіпу.
Р6І досігіпу рбгпіе]	
УУаІдек:	- (Сгу) Ідгіету па зрасег сгу па коїаф?
Загупа:	- Міе іезіет діодпа. \Л/оІ§ ізб па зрасег.
Маїдек:	- А тоге до кіпа аІЬо до іеаіги?
Загупа:	- Мо піе шіет...
УУаІдек:	- (Сгу) І_иЬізг іеаіг?
Загупа:	- І_иЬі§, аіе м/оі§ зІаЬу Тіїт піг гіу зрекіакі.
	Аіу?
\Л/аІсіек:	- За іег. А іакі іезі ім/бі иІиЬіопу Гіїт?
Загупа:	- МузІ§, ге... „Озіет і рої”. ЕеІІіпі іо тбі
	иІиЬіопу гегузег. А і\л/6)?
	
112
9. КОТРА ГОДИНА?
У редакції «Нашого слова»
Бася:	- Котра година?
Ярина:	- П’ята.
Бася:	- Так пізно? Мені вже треба йти.
Ярина:	- Куди ти йдеш?
Бася:	- Йду в кіно. А ти вже закінчуєш цю роботу?
Ярина:	-Через 15 хвилин закінчу. Я чекаю на кур’єра.
Бася:	- На кого ти чекаєш?
Ярина:	- На кур’єра.
Бася:	- А не на Анджея? 0, хтось дзвонить.
Ярина:	- Алло?
Вальдек:	- Це Вальдек. Ти зайнята?
Бася:	- Хто це?
Ярина:	- Вальдек. (у трубку) Я саме закінчую роботу.
Вальдек:	- Ми могли б сьогодні зустрітися?
Ярина:	- Сьогодні, мабуть, ні.
Бася:	- (шепоче) Та що ти, дурненька?
Вальдек:	- А може, все-таки? Така гарна погода... Ми могли б погуляти. То як? Через півгодини?
Ярина:	- Гаразд, за півгодини.
Через півгодини
Вальдек:	- Йдемо гуляти чи вечеряємо?
Ярина:	- Я не голодна. Краще підемо погуляємо.
Вальдек:	- А може, в кіно чи до театру?
Ярина:	- Та... не знаю...
Вальдек:	- Ти любиш театр?
Ярина:	- Люблю, але волію подивитися поганенький фільм, аніж слабенький спектакль. А ти?
Вальдек:	- Я теж. А який твій улюблений фільм?
Ярина:	- Гадаю... «Вісім з половиною». Фелліні - мій улюблений режисер. А твій?
113
\Л/а1сІек:	- Кггузгіої 2апиззі. Лак зрфсказг меекепсіу?
Лагупа:	- \Л/ зоЬоІ§ г\л/укіе дгат \л/ Іепіза аІЬо р!у\мат. Сгазаті ]е±сІ2§ гсжегет. А]езіі тб] сбіорак та сгаз, іб/іету па бузкоїек§.
Маїбек:	- Лезіі та сгаз...?
Лагупа:	- N0 їак. Оп, піезіеіу, бийо ргасиіе.
114
Вальдек:	- Кшиштоф Зануссі. А що ти робиш
у вихідні?
Ярина:	- У суботу звичайно граю в теніс або плаваю.
Часом катаюся на велосипеді. А якщо
в мого хлопця є час, ідемо на дискотеку.
Вальдек:	- Якщо у нього є час?
Ярина:	- Ну так. Він, на жаль, багато працює.
ЛЕКСИКА
СО8 - ЩОСЬ
сІїуЬа - хіба що
схекас недок. (схекат, схе-
казх) + Зн. - чекати
бок^сі присл. - куди
сіихо присл. - багато
СІ2ШОПІС7/едо/<. (СІ2ШОПІ§, СІ2ШО-
ПІ52) + гіо + Р. - дзвонити,
телефонувати
діойпу, -а, -е прикм. - голод-
ний
діирі, -а, -е прикм. - дурний,
дурненький
досіхіпа ж - година
кіога (іезі) досіхіпа? - котра
година?
дгас недок. (дгат, дгазх) + \л/ +
Зн:, + па + М. - грати
дгас \л/ іепіза - грати в теніс
І8С недок. (ІСІ?, ІСІ2ІЄ82) - йти
Іесіпак - однак, все ж
тоге іесіпак? - може, все-
таки?
Іезіі - якщо
ІЄ2СІ2ІС недок. (|Є2СІ2£, ]Є2СІ2І5Х)
- їздити
ІЄ2СІ2ІС гошегет - кататися
на велосипеді
Іиг - вже
копсхус недок. (колегу, когі-
схузх) + Зн. - закінчувати
кіоз займ. - хтось
кигіег ч - кур’єр
Іегес недок. (Іех?, Іегузг) - ле-
жати
ріум/ас недок. (рІу\л/ат, ріу-
шазг) - плавати
родосіа ж - погода
Іабпа родосіа - гарна по-
года
ргоїекі ч - проект
рої - пів, половина
рої добхіпу - півгодини
ха рої досіхіпу - через пів-
години
рбхпо присл. - пізно
гасхеі - швидше, радше
гехузег ч - режисер
зІаЬу, -а, -е прикм. - слабкий
зіисіїат - тупг. алло? слухаю?
зрасег ч - прогулянка
зрекіакі ч - спектакль
зр^сіхас недок. (зр^сіхат, зр?-
сіхазх) + Зн. - проводити
(час)
115
зроікас зі? (док) + Ор. - зуст-
рітися
сгу тойету зі? зроікас?
- ми можемо зустрітися?
иІиЬіопу, -а, -е прикм. - улюб-
лений
ууоієс недок. (ууоі?, ууоіізх) +
Зн. - воліти, віддавати пере-
вагу
гіу, -а,-е прикм. - поганий
Мистецтво та митці
іеаіг ч - театр
гейузег іеаігаіпу - театральний
режисер
Тіїгп ч - фільм
гейузег Ііітоууу - кінорежисер
Ьаіеі ч - балет
сІїогеодгаГ ч - хореограф
ІИегаіига ж - література
різагх ч - письменник
різагка ж - письменниця
таіагзіууо с - живопис, маляр-
ство
таіагх ч - живописець, худож-
ник
таіагка ж - художниця
орега ж - опера
гегузег ч - режисер
Ігри та спорт
Ьгусіх ч - бридж; дгас чи Ьгусіха
- грати в бриджа
іепіз ч - теніс; дгас уу іепіза
- грати в теиіса
доИ ч - гольф; дгас уу доІТа
- грати в гольфа
Ьоке] ч - хокей; дгас уу Ьоке|а
- грати в хокея
рііка пойпа - футбол; дгас уу
ріік? поіпз - грати у фут-
бола
рокег ч - покер; дгас уу рокега
- грати в покера
козхукбуука ж - баскетбол;
дгас уу козхукоуук? - грати
в баскетбола
зіаікбуука ж - волейбол; дгас
уу зіаікбуук? - грати у во-
лейболе
згасйу мн. - шахи; дгас уу зха-
сКу - грати в шахи
ріуууас - плавати
Іуіууу мн. - ковзани; іеісіхіс
па ІухууасЬ - кататися на
ковзанах
пагіу мн. - лижі; іехсіхіс па па-
гіасй - кататися на лижах
гоікілш. -ролики; іехсіхіс па гої-
касЬ - кататися на роликах
ґоууєг ч - велосипед; іехсіхіс па
гоууєгхє/ієхсіхіс гоууегет
- кататися на велосипеді
116
ГРАМАТИКА
Порядкові числівники 1-20
Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі. Вони
відмінюються як прикметники, мають категорію роду та відмінка:
ріегмзду раріегоз (чоловічий рід)
ріег\л/зда ка\л/а (жіночий рід)
рІЄГ\М82Є рІХЛ/О (середній рід)
- Кібгу іо (іезі) Іууб] раріегоз сйзіа)? - Ріегуузду.
- Кібга іо (іезі) і\мо]а ка\л/а бдізіа)? - Огида.
- Кібге іо (іезі) і\л/о]е рі\л/о дгізіаі? - Сгууагіе.
1.	ріегу/зду, -а, -е
2.	сігиді, -а, -е
3.	іггесі, -а, -е
4.	сгм/агіу, -а, -е
5.	ріціу, -а, -е
6.	згбзіу, -а, -е
7.	зібсіту, -а, -е
8.	бету, -а, -е
9.	б2іе\л/і^іу, -а, -е
10.	б2Іезі§іу, -а, -е
11.	іебепазіу, -а, -е
12.	сіхмипазіу, -а, -е
13.	іггупазіу, -а, -е
14.	сгіетазіу, -а, -е
15.	рі^іпазіу, -а, -е
16.	згезпазіу, -а, -е
17.	зіебетпазіу, -а, -е
18.	озіетпазіу, -а, -е
19.	бдіеміфіпазіу, -а, -е
20.	бшибгіезіу, -а, -е
Дієслово ізс належить до І дієвідміни. Зверніть увагу на чергування
звуків б:бхі.
ІісхЬа роїесіупсга - однина	ІісгЬа тпода - множина	
		
іа ісі$	ту ідгіету	
Іу ІСІ2ІЄ52	у/у ідгіесіе	
оп (рап)	опі (рапо\л/іе, рагізімо)	
опа (рапі)	опе (рапіе) ісЩ	и»
опо ібдіе		
117
Прочитайте і запам’ятайте конструкції:
ізс па зроікапіе - йти на зустріч
ізс па коїас^ - йти на вечерю, йти вечеряти
ізс па зрасег - йти на прогулянку
ізс па оЬіад - йти на обід, йти обідати
ізс до іеаіги - йти до театру
ізс бо зхкоіу - йти до школи
о Зверніть увагу!
ізс до кіпа - йти в кіно
ізс до ргасу - йти на роботу
ізс па Ьазеп - йти в басейн
ізс до доти - йти додому
і Дієслово ЗЕ2О2ІС - теперішній час
Дієслово ]ехдхіс належить до II дієвідміни. Зверніть увагу на чергу-
вання приголосних х:х при відмінюванні:
ІісгЬа роіедупсга - однина ІісхЬа тпода - множина
]а ]ехдй?	ту ]ехдхіту
іуіехдхізх	\л/у іехдгісіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) іейдхз
опо іехдхі
І/УО£.£ 81.АВУ НЬМ Л//2 ЗРЕКТАКЬ
Дієслово \л/оієс виражає надання переваги кому- або чому-небудь.
Воно виступає в конструкції зі сполучником піх + знахідний відмі-
нок іменників, а також із іншим дієсловом у неозначеній формі.
\Л/оІ$ ка\л/§ піх ііегЬаі§. - Волію каву, а не чай.
Магсіп лллоіі рі\л/о піх \л/іпо. - Марцін воліє пиво, а не вино.
ЇЛ/оІіту схуіас кзі^ікі піх оді^дас іеіем/щф. - Воліємо читати
книжки, а не дивитися телевізор.
Апіа а/уоіі гоЬіс хакиру піх зргх^іас. - Аня воліє ходити в магазин,
а не прибирати.
Ї18
ОНАМ УУ ТЕМІ8А - дієслово (ЗКАС з прийменниками V/ і па
Дієслово дгас має в польській мові такі ж значення, як і в україн-
ській: 1. проводити час за якою-небудь грою. 2. грати на музичному
інструменті.
Дієслово дгас виступає із двома прийменниками:
1. уу -* дгас уу со (уу іепіза, уу Ьгусіха, уу рокега, уу зіаікоуук^,
уу козхукбуук? і т. д.)
Зверніть увагу! Іменники-назви спортивних або картонних ігор,
що належать до чоловічого роду, у конструкції дгас уу виступають
у родовому відмінку, а ті, що належать до жіночого роду - у зна-
хідному.
І_иЬіф дгас уу іепіза. А іа ууоіф дгас уу доіїа піх уу іепіза.
Сгу дгазх уу Ьгусіха? Міе, дгат іуїко уу рокега.
Сх^зіо дгату уу козгукоуук?.
2. па -> дгас па схут (па ріапіпіе, па їогіеріапіе, па дііагге, па
зкггурсасЬ і т. д.)
Сху дгазх па дііагхе? Міе, аіе дгат па ріапіпіе.
КТОКА ЛЄЗТ 6СЮ2ША? - запитуємо про час
Це питання ставимо, коли хочемо дізнатися, котра зараз година.
Для визначення часу використовуються порядкові (добхіпа ріегуу-
зха, сігида, Ігхесіа) та кількісні числівники (тіпиіу рі^с, сіхіезі^с,
сіууасігіезсіа).
Кібга добхіпа?
безі: 9.10 - бхіеууі^іа бхіезі^с
Кібга іезі досіхіпа?
без! 2.05 - сігида рі?с
У польській мові, як і в українській, при називанні години користу-
ємося формами офіційного та неофіційного стилю:
1. офіційний стиль: після полудня йдуть 13 (ігхупазіа), 14 (сгіег-
пазіа), 15 (рі^іпазіа)... до 24 (бууибхіезіеі схууагіеі).
2. неофіційний стиль: після полудня йдуть: 1 (ріегуузха), 2 (сіги-
да)... до 12 (сіууипазіеі).
119
2А 15 МІМІГГ... - Через/за 15 хвилин...
Іменник досіхіпа після прийменника ха стоїть у формі знахідного
відмінка: ха добхіпц
2а добхіп? тат зроікапіе. - Через годину в мене зустріч.
2а кууабгапз іб§ па оЬіаб. - За чверть години я йду обідати.
2а іусіхіеп іезі копІегепс]а. - Через тиждень буде конференція.
Прочитайте й запам’ятайте:
2а рої добхіпу коїісхф ргас§. - За півгодини я закінчу роботу.
2а рі?с тіпиі іб§ бо боти. - Через п’ять хвилин я йду додому.
2а бхіезі^с тіпиі ібф па оЬіаб. - Через 10 хвилин я йду обідати.
КТОЗ, СОЙ - неозначені займенники
Неозначені займенники кіоз, соз відповідають українським за-
йменникам хтось, хто-небудь та щось, що-небудь.
КІОЗ бХАЛ/ОПІ.
Кіо?
СКуЬа РаууеІ.
Соз іи Іеху.
Со?
СКуЬа Ьііеі.
Слово сІїуЬа вживається, якщо ми не впевнені, чи відповідає дій-
сності якась інформація або факт, про який ми повідомляємо.
Кіебу іезі зроікапіе? - СЬуЬа уу рі^іек.
Сбхіе іезі то] рогіГеї? - СіїуЬа іиіаі.
иЕ8и МОЛ СНИОРАК МА С2А8, (ТО) Ю2ІЕМУ иа
0У8К0ТЕКЕ-
Конструкція іезіі..., іо... формує складнопідрядні речення з підряд-
ними умови: реалізація дії у підрядному реченні залежить від умо-
ви, вираженої в головному.
безіі тоіа зіозіга та схаз уу зоЬоі^, іо гоЬіту гакиру.
120
Слово іо в підрядному реченні може пропускатися, якщо ми вира-
жаємо яку-небудь пропозицію:
□езіі ІиЬізг Магзаііза, (іо) тогету ізс па )едо копсегі.
РОЗМОВЛЯЄМО
Розмова по телефону (1)
- ЗІисіїат? - Ти Загупа.
- Моууі \Л/аІсІек.
- Еігта „Едо”, зіисКат.
- Огіеп сіоЬгу, том Ріоіг Вопіескі.
- Наїо! ЗІисґіат.
- Сгезс, Казіи, Оогоіа рггу іеіеїопіе!
Пропозиція зустрітися
- Сгу тогету зід бгізіа) зроікас?
- Огіз гасгеі піе. ЬІіе тат сгази.
- Моге )ебпак? (так можна повторити пропозицію)
- ЗезІі сЬсезг, тогету зі§ зроікас \м ріціек.
- ОоЬгге! Оо рі^іки!
- N0 іо па гагіе!
ВПРАВИ
Виберіть відповідні дієслова (копсхус, сіхууопіс або схекас) і за-
пишіть їх у потрібній формі:
1.	Кіоз.............Кіо	іо тоге Ьус?
2.	- Сгу іу.........)иг	ргас§? - Так, (]а)........)иг.	А іу? - (За)
Іезхсхе піе. (За)...........па іеіеїоп.
121
3.	- Сгу (Іу)............па іакз6\л/к§? - Так, ()а).............па іак-
5б\л/к§.
4.	- Сгу (хл/у)..........)иг Іекс)?? - Так (ту) )иг.............А у/у?
- (ту) Іезгсге піе.............
5.	- Ріоіг і МісїіаІ..........)иг	Іекс)§. Опі...........па	сіхм/опек.
2
Дієслово І5С запишіть у відповідній формі:
1.	2а 5 тіпиі (]а)........па оЬіасІ.
2.	Сгу (\л/у).......бгізіаі па оЬіаб?
3.	Ь!іе, (ту) піе........бгієіаі па оЬіаб.
4.	А Ріоіг і Магек? Опі іег піе........бгіз па оЬіасі.
5.	Сгу (іу).........па коіасіф?
6.	Так, ()а)........га 15 тіпиі.
7.	А Адаіа? Опа іег...........па коіасі§.
Складіть речення з дієсловом хлюїес, напр.: (Ріоіг, ріхл/о). Ріоіг хллоіі
рім/о піг хл/іпо.
1.	(ба, коіог сгепл/опу)..........................піг..............
2.	(Абат, гуг)..........................піг........................
3.	(Мо]а гопа, Ьіаіе \л/іпо) .................................. піг
4.	(Мазга сбгка, гоЬіс гакиру)..................................піг
5.	(Иазг зіагзгу зуп, дгас XV іепіза)..............................
....піг..........
122
Запишіть подані в дужках слова у знахідному відмінку, напр.: 7пат
(Апіа). 2пат Апі§.	“
1.	- Сгу ІиЬізг (орега).................? - Так, ІиЬі§ (орега)........
...........аіе	\моі§ (іеаіг).................
2.	- Сгу рапі ІиЬі (Ьаіеі)................?	- Міе, \люі§ (іапіес по\мо-
сгезпу)..............................піг	(Ьаіеі).................
3.	- Сгу рапзі\мо ІиЬі^ (іеаіг).................?	- N16, ууоііту (кіпо)
..................піг	(іеаіг)................
Скажіть, котра година. Використайте форми неофіційного стилю:
1.	- Кібга (іезі) доддіпа? - безі (додгіпа) 13.00
2.	- Кібга (іезі) додгіпа? - Зезі (досігіпа) 19.05.
3.	- Кібга (іезі) досігіпа? - безі (досігіпа) 11.00
4.	- Кібга (іезі) досігіпа? - безі (досігіпа) 12.15.
5.	- Кібга (іезі) додгіпа? - дезі (додгіпа) 22.45
Скажіть, котра година. Використайте форми офіційного і неофіцій-
ного стилів, напр.: 20 = 8.00.
1)	13.00=
2)	16.05=
3)	18.00=
4)	21.00=
5)	19.20=
6)	22.00 =
7)	17.00=
8)	14.30=
9)	20.00 =
10)	23.00 =
11)	15.10 =
12)	24.30 =
123
Доповніть речення, напр.: 2а 10 тіпиі ісі? па зетіпагіит:
1.	2а досігіпф.................................................
2.	2а 5 тіпиі..................................................
3.	2а 15 тіпиі.................................................
4.	2а рої добдіпу..............................................
5.	2а сі\л/іе досігіпу.........................................
10
Доповніть речення, напр.: безіі тат сгаз м/іесгогет, іо сгуіат.
1.	Оезіі то] сИІорак/тцг та сгаз, іо.........................
2.	безіі то]а бгіемсгупа/гопа та сгаз, іо....................
3.	Оезіі тазг сгаз V/ зоЬоі§, іо.............................
4.	безіі сЬсезг, іо..........................................
Як ви проводите вихідні?
\Л/ ріціек хл/іесгогет г\л/укіе..................................
\Л/ зоЬоі§ гапо..................................................
\Л/ піебгіеіф....................................................
а) Заповніть таблицю, а потім прочитайте написане, напр.: І\л/азг-
кіехл/ісг іо тб] иІиЬіопу різагг.
иІиЬіопу різагг/різагка	
иІиЬіопу таїагг/таїагка	
иІиЬіопу акіог	
иІиЬіопа акіогка	
иІиЬіопу гедузег	
иІиЬіопу роїііук	
124
Ь) Дайте відповіді на питання:
1.	акіе іезі рапа/рапі иІиЬіопе ууіпо?
2.	Зака іезі рапа/рапі иІиЬіопа гезіаигасіа?
3.	Закі іезі рапа/рапі иІиЬіопу коїог?
4.	Закіе іезі рапа/рапі иІиЬіопе тіеізсе?
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені слова й конструкції:
11
А: Ісідіету па ............................  оду	па .....................
В: \Л/оІ(?..................................
А: Сду ІиЬізг кіпо?
В: Так......................................
А: Закі іезі і\л/6і..............................йіт?
В:..................................
125
10. МАК2ЕМІА І РІ_АМ¥
Лаґупа гогташіа рггег іеіеїоп
Загупа:	- Огіеп сіоЬгу, т6\л/і Загупа Коууаіепко, СНсіаІаЬут гогтаууіасх рапет Апсіггеіет Рам/Іакіет.
Азузіепіка:	- СНууіІесхкд.
Апсіггеі:	- ЗІисЬат?
Загупа:	- То іа, Загупа. Сху тогету зі§ сігіз зроікас?
Апсіггеі:	- УУІезг, іезіет сігізіаі Ьагсіго гаідіу. Сгу Іо соз ууахпедо?
Загупа:	- Так, Іо ууахпе. Мизіту зід зроікас.
Апсіггеі:	- Кіога Іегаг іезі досігіпа?
Загупа:	- Зхозіа.
Апсіггеі:	- ОоЬгге, Ьдсід и сіеЬіе ха сіууіє досіхіпу.
ІА/ тіезгкапіи ^гупу і Вазі
Загупа:	- СЬсезг каууд?
Апсіггеі: Загупа:	- Так, роргозхф. - Мат сіоЬгу ууіасіотозс.
Апсіггеі:	- Зак^ууіасіотобб?
Загупа: Апсіггеі:	- Мат окагід уууіесЬас па зіурепсііит сіо Рагу2а. - Зіурепсііит? Закіе зіурепсііит?
Загупа: Апсіггеі: Загупа:	- На ЗогЬопіе. №икі роіііусгпе. - І Іо іезі сіоЬга ууіасіотозб? - N0 іак,
Апсіггеі:	- А ту? За Ь^сід їй, а Іу Ь^бхіезх Іат?
Загупа:	- АІе Рагух Іо піе іезі копіес йхлнаїа. Рога Іут, ууієзх, Іак Ьагсіго сЬсіаїаЬут зіисііохл/ас паикі роіііусгпе.
Апсіггеі:	- УУІет, аіе ЬІасхедо тизізг іесИаб аг сіо Рагуха, геЬу зіисііошас паикі роіііусгпе?
Загупа:	- Оіаіедо, ге Іат іезі Ьагсіхо сіоЬгу ууусіхіаі. Вагсіхо ууузокі рохіот паисхапіа. Роха Іут кахбу сЬсіаІЬу ротіезхкас уу Рагухи.
Апсіггер	- І іака іезі Іууоіа сіесухіа?
Загупа:	- Зезхсхе піе ууіет. То хаіеху Іакхе осі сіеЬіе. УУ ргхузхіут Іудобпіи тат зроікапіе х тоіт зхеГет і тизх§ бас оброууіебх.
Апсіггеі:	- За зі§ піе хдасіхат. Сіїсд тіеб сіеЬіе Іиіаі!
126
10. МРІЇ І ПЛАНИ
Ярина розмовляє по телефону
Ярина:	- Добрий день, говорить Ярина Коваленко. Я хоті- ла б поговорити з паном Анджеєм Павляком.
Секретарка:	-Хвилиночку.
Анджей:	- Алло?
Ярина:	- Це я, Ярина. Ми могли б сьогодні зустрітися?
Анджей:	- Знаєш, сьогодні я дуже зайнятий. Це щось важливе?
Ярина:	- Так, важливе. Ми повинні зустрітися.
Анджей:	- Котра зараз година?
Ярина:	- 6 (шоста).
Анджей:	- Гаразд, я буду в тебе через дві години.
У квартирі Ярини та Басі
Ярина:	- Хочеш кави?
Анджей:	- Так, будь-ласка.
Ярина:	- А у мене гарна новина.
Анджей:	- Яка новина?
Ярина:	- Мені запропонували стипендію в Парижі.
Анджей:	- Стипендію? Яку стипендію?
Ярина: Анджей:	- У Сорбонні. На факультеті політології. -1 це гарна новина?
Ярина:	- Звичайно.
Анджей:	- А ми? Я буду тут, а ти там?
Ярина:	- Але ж Париж- це не край світу. Крім того, ти ж знаєш, як мені хотілося вивчати політологію!
Анджей:	- Знаю, але чому треба їхати аж у Париж, щоб вивчати політологію?
Ярина:	- Тому, що там дуже хороший факультет. Високий рівень викладання. А крім того, кожен хотів би пожити в Парижі.
Анджей:	-1 яке ти прийняла рішення?
Ярина:	- Ще не знаю. Це й від тебе залежить. Наступного тижня в мене зустріч із шефом і мушу дати йому відповідь.
Анджей:	- Я не згоден! Хочу, щоб ти була тут!
127
ЛЕКСИКА
Ь§сі§ и сіеЬіе - буду в тебе
сіїсіаІаЬут - я б хотіла
сЬсіаІаЬут гохтаччіас х
Апсіггеіет - я б хотіла по-
говорити з Анджеєм
сбчуііесхкр - хвилинку
сІесух]а ж - рішення
сіїаіедо хе... - тому, що...
кахсіу - кожен
копіес ч - кінець, край
копіес зчуіаіа - кінець світу
роїііоіодіа ж - політологія
осіроччіесіх ж - ВІДПОВІДЬ
сіас осіроччіесіх - відповісти,
дати відповідь
оках]а ж - нагода
тіес оках]^ - мати нагоду
ротіезхкас док. - пожити
роха іут - крім того
рохіот ч - рівень
ргхузхіу, -а, -е прикм. - насту-
пний, майбутній
уу ргхузхіут іуд осі піп - насту-
пного тижня, на наступному
тижні
128
гохташіас недок. (гогтаууіат,
гогтаміазг) + г + Ор. + о +
М. - говорити, розмовляти
зіурепсііит с - стипендія
\л/у]есїіас па зїурепсііит
- поїхати на стипендію
зууіаі ч - світ
па зууієсіє - на світі, у світі
їакіе - також
хаіегес недок. (гаїег?, гаїе-
гузг) + осі + Р. - залежати
іо хаіеху осі сіеЬіе - це зале-
жить від тебе
ууіасіотозс ж - звістка, но-
вина
ууусігіаї ч - тут: факультет
муіесЬас док. - виїхати, по-
їхати
г прийм. - з, із
гдасігас зі? недок. (хдасіхат
зі?, гдасігазг зі?) + па + Зн.
+ г + Ор. - погоджуватися
геЬу - щоб
Спеціальності
Ьіоіодіа ж - біологія
сіїетіа ж- хімія
екопотіа ж - економіка
їагтас]а ж - фармакологія
їііоіодіа апдіеізка (апдіізїука
ж) - англійська філологія
(англістика)
їііоіодіа роізка (роїопізіука
ж) - польська філологія (по-
лоністика)
їііоіодіа готапзка (готапізіу-
ка ж) - романська філологія
(романістика)
їііоіодіа икгаігїзка (икгаіпізїу-
ка ж) - українська філологія
(україністика)
їіиука ж - фізика
деодгаїіа ж - географія
їіізїогіа ж - історія
іпїогтаіука ж - інформатика
тагкеііпд ч - маркетинг
таіетаіука ж - математика
шесіусупа ж - медицина
паикі зроїесгпе - суспільні
науки
ргамо с - юриспруденція, пра-
во
зосіоіодіа ж - соціологія
гагг^сігапіе с - менеджмент
129
ГРАМАТИКА
СНСІАІ.АВУМ ЗТиОІОУУАС У7 РАКУ21І - умовний спосіб
Умовний спосіб дієслова виражає бажану для мовця дію: сйсіаІЬут
тіезхкас уу Рагухи - я хотів би жити в Парижі. Форми умовного
способу утворюються додаванням частки Ьу до дієслова минулого
часу та особових закінчень:
ІісхЬа роіесіупсха - однина
госіхаі т$8кі	госіхаі хегізкі	госіхаі пцакі
чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Іа сіюіаІЬут	іа сіїсіаІаЬут ЯННМНННМНІ
(у сіїсіаІЬуз	іу сіїсіаІаЬуз
оп сіїсіаІЬу	опа сйсіаІаЬу	опо сіїсіаІоЬу
ІісхЬа тпода - множина
госіха]	госіхаі
т^зкоозоЬоууу	піет^зкоозоЬоууу
чоловічо-особова жіночо-речова
форма	форма
ту сйсіеІіЬузту	ту сіїсіаІуЬузту
ууу СҐІСІеІІЬу^СІе	ууу сНсіаІуЬузсіе
ОПІ СЙСІеІІЬу	опе сіїсіаІуЬу
Форма умовного способу дієслова сйсіес уживається для виражен-
ня мрій, побажань, прагнень і т. п.:
СіїсіаІаЬут тіезхкас уу Кгакоууіе. - Я хотіла б жити в Кракові.
СЬсіаІЬут ргасошас уу гасііи. - Я хотів би працювати на радіо.
СйсіаіаЬут тіес бхіеско. - Я хотіла б мати дитину.
СйсіеІіЬузту тіес ууі^кзхе тіезхкапіе. - Ми хотіли б мати більшу
квартиру.
Форма сЬсіаІЬут/сйсіаіаЬут є менш категоричними, аніж сИс§,
яку використовують, коли хочуть підкреслити бажання або воле-
виявлення:
Сйс? тіес іеп затосіюсі.
СЬс? киріс іеп кареіизх.
130
Дієслово В¥С - майбутній час
ІісгЬа роіесіупсха - однина ІісгЬа пшпода - множина
Іа Ь?сІ?	ту Ь^сігіету
іу Ь^бхіезх	му Ь^сігіесіе
оп (рап)	опі (рапоміе, рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) Ь^сіз
опо Ь^сігіе
Зиіго Ь?сі? м ЇЛ/агзхаміе. - Завтра я буду у Варшаві.
Охіз міесхогет Абат Ь^сігіе м їігтіе. - Сьогодні увечері Адам буде
на фірмі.
Рамеі Ь^сіхіе іпхупіегет. - Павел буде інженером.
То Ь^сіхіе боЬгу рго]екі. - Це буде хороший проект.
То па ремпо Ь?сіхіе сіекама копіегепс]а. - Це напевно буде цікава
конференція.
КОгМАМАМ г АМОПЇЕ^М - прийменник
+ орудний відмінок
У цій конструкції дієслово гохтаміас виступає з прийменником г.
Така конструкція вимагає постановки іменника у форму орудного
відмінка:
Абат гохтаміа х зхеїет. - Адам розмовляє із шефом.
Ема гохтаміа х зупет. - Ева говорить із сином.
МісЬаІ гохтаміа х согк^. - Міхал говорить з дочкою.
Прочитайте приклади. Зверніть увагу на закінчення прикметника,
займенника та іменника в орудному відмінку однини:
(пому, іапі котриіег) Іпіегези)^ зі§ помут, іапіт котриіегет.
(пома азузіепіка) Мопіка гохтаміа х помз азузіепікз.
(поме, бгодіе Ьіиго) Іпіегези)^ зі§ помут, бгодіт Ьіигет.
(іеп пазх пому сіугекіог) Мат зроікапіе х іут пазхут помут бу-
гекіогет.
(іа пазха пома азузіепіка) Мат зроікапіе х із пазхз помз азу-
зіепікз.
(іо пазхе поме Ьіиго) Ріоіг іпіегези)е зі§ іут пазхут помут Ьіи-
гет.
131
Дієслово 2СА02АС 811= - дієслово + прийменник
Дієслово гдасіхас зі? може виступати самостійно або із приймен-
ником па + знахідний відмінок (згеТ гдабга зі? па тоіе Іексіе
апдіеізкіедо) та прийменником 2 + орудний відмінок (гдабгат зі?
2 ІмоХоріпі^):
Зуп: СЬсіаІЬут Ьус акіогет.
Оісіес: Міе гдабгат зі?!
Син: Я хотів би стати актором.
Батько: Я не згоден!
Сполучник 2ЕВ¥
Сполучник геЬу приєднує підрядні речення мети. Після сполучни-
ка 2еЬу дієслово вживається в неозначеній формі:
Мизг? ргасошас, геЬу гагаЬіас ріепіцбге. - Я мушу працювати,
щоб заробляти гроші.
СНс? томіс ро піетіески, геЬу ргасохмас м Тігтіе „Зіетепз”. - Я хо-
чу говорити німецькою, щоб працювати у фірмі «Сіменс».
Про мету якої-небудь дії запитуємо ро со? ш іакіт сеіи?
- Сіїс? іесбас бо Рагуйа. - Я хочу поїхати до Парижа.
- Ро со? - Навіщо?
- 2еЬу зіибіомас таїагзімо. - Щоб вивчати живопис.
Сполучник геЬу може стояти також на початку складнопідрядного
речення:
2еЬу киріс затосбоб, тизг? Ьгас кгебуі. - Щоб купити машину, я
мушу взяти кредит.
2еЬу ггоЬіс гакиру, тизг? ]есііас бо зирегтагкеіи. - Щоб зробити
покупки, я мушу їхати до супермаркету.
УУ РН2¥321¥М Т¥600МІІІ - наступного тижня
Нижчеподані конструкції відповідають українським: на наступно-
му тижні, наступного місяця, у наступному році. У польській мові
Ї32
усі ці конструкції виступають із прийменником \лл, який вимагає від
іменника та прикметника форми місцевого відмінка.
УУ ргхузхіут іудосіпіи то]а зіозіга мусГюсІгі га тцг. - На наступ-
ному тижні моя сестра виходить заміж.
УУ рггузхіут тіезіцси тизг§ \му]есКас сіо УУІосґі. - У наступному
місяці мені треба поїхати до Італії.
УУ ргхузгіут поки па ре\мпо киріту тіезгкапіе. - Наступного року
ми напевно купимо квартиру.
• Зверніть увагу! При відмінюванні іменника іусігіегі виступає
чергування приголосних у всіх відмінках крім називного та зна-
хідного:
М. іусігіегі
0. іудосіпіа
С. іудосіпіи
В. іусігіеп
N. іудосіпіет
Мзс. (\л/) іудосіпіи
\Л/. Іудосіпіи!
Прочитайте і запам’ятайте конструкції:
Рггузгіу іусігіегі Ь^сігіе ігисіпу. - Наступний тиждень буде важким.
Кіесіу тазг едгатіп? УУ рггузгіут іудосіпіи. - Коли в тебе екза-
мен? На наступному тижні.
Рггузгіу тіезіцс Ь^сігіе сНиді. - Наступний місяць буде довгим.
Кіесіу ]езі копіегепсіа? УУ ргиузгіут тіезідси. - Коли конферен-
ція? У наступному місяці.
Рггузгіу гок Ь^сігіе сіІа тпіе Ьагсіго \л/агпу. - Наступний рік буде для
мене дуже важливим.
Кіесіу ]езі зутрогіит? УУ рггузгіут гоки. - Коли симпозіум? У на-
ступному році.
КАЙОУ СНСІА1ВУ ЗТІЮЮУУАС УУ РАЯУ21І
- займенник кагсіу
Займенник кагсіу, кагсіа, кагсіе відповідають українським кожен
(кожний), кожна, кожне. Займенник кагсіу виступає з дієсловами
у формі 3 особи однини (дійсного або умовного способу):
133
Кагбу сЬсе тіес биге тіезгкапіе.
Кайсіу сЬсіаІЬу зіибіоууас ш Рагуги! - Кожен хотів би вчитися
в Парижі!
Кагбе бгіеско сіїсе тіес рза аІЬо коіка. - Кожна дитина хоче мати
собаку чи котика.
Кагба азузіепіка V/ Іігтіе „бата” та котриіег.-У кожної секретар-
ки фірми «Гама» є комп’ютер.
Кагбу бот іиіа] та одгбб. - Біля кожного будинку тут є садок.
СО8 УУАХМЕбО? - Це щось важливе?
Прочитайте конструкції і запам’ятайте приклади використання нео-
значеного займенника соз:
Сгу іо соз ууайпедо? - Це щось важливе?
Мат іиіа] соз поууедо. - У мене тут щось новеньке.
То ]езі соз сіекам/едо. - Це щось цікаве.
Прикметник у таких конструкціях вимагає форми родового від-
мінка.
ОЕАТЕЄО 2Е... - Тому що...
Конструкція сііаіедо ге може виступати на початку речення, а та-
кож приєднувати підрядне речення.
□Іасгедо сіїсезг зіибіомас \л/ Рагуги? - Чому ти хочеш вчитися
в Парижі?
ОІаіедо ге іат ]езі Ьагбго у/узокі рогіот паисгапіа. - Тому що там
дуже високий рівень викладання.
СИсд зіибіоу/ас ш Рагуги біаіедо ге іат ]езі у/узокі рогіот паисга-
піа. - Я хочу вчитися в Парижі, тому що там високий рівень викла-
дання.
134
РОЗМОВЛЯЄМО
Розмова по телефону (2)
- М6\л/і Загупа Комаїепко. СіїсіаіаЬут гогтамас т. Апсіггеіет/Сгу
тод? гогтаїл/іас 2 Апсіггеіет?
- Сїі\міІесгк?/тотепсік.
“Зверніть увагу! Українській конструкції розмовляти по теле-
фону відповідає польська гохтаиуіас ргхех іеіеїоп.
Пропонуємо напої (2)
- Сіїсезг ка\л/??
-Так, роргозг?/Сіі?іпіе.
- Міе, с!гі?ки]?.
ВПРАВИ
Запишіть дієслова гохтаїл/іас, хдасіхас зі? у відповідній формі:
гохта\л/іас
1.	Рап Ріоіг Ко\л/аізкі...............................г азузіепік^.
2.	- Сгу (іу) іегаг....................г	Ріоігет? - Так, (]а)......
............г	Ріоігет.
3.	- Сгу (м/у).....................г	бгіескіет? - Так, (ту).........
............г	сігіескіет.
4.	Апіа і Місіїаі піе..................т	сігіескіет.
хдасіхас зі?
5.	- Сгу (іу) ............... зі?	па і? ргорогус)?? - Так, (]'а)
.....................па	і? ргорогус)?.
135
6.	- Сгу (ууу).................па поуує Іексуе? - Так, (ту)
.............-	А ОІа і Зоїа? - Опе піе..............
7.	Апіа піе.................х	тоХоріпід.
2
Запишіть дієслово скісіес у відповідній формі умовного способу,
напр.: (За) Ьагсіхо сИсіаіаЬут тіес таїиік^сбгесхк^.
чоловічий рід, однина
1.	- Сху (іу)...................ргасоууас	уу іігтіе „ЬезаТГге”? - Так,
(Іа) Ьагбхо...................іат ргасоууас. Тотек іех.........
...............іат	ргасоууас.
жіночий рід, однина
2.	- \Л/іезх, (іа)..................зіисііоууас ргаууо. А со іу...
	зіисііоууас?	- Міе ууіет іезхсхе. - Сху ууієзх, хе
Адаіа іех . зіисііоууас ргаууо? - МаргауусІ^?
-Так.
чоловічо-особова форма, множина
3.	- За і то]а хопа.....................тіезхкас	уу Кгакоууіе, аіе іо
Іезі піетохііууе, сііаіедо хе іа тат сіоЬгс[ ргас§ уу \Л/агзхаууіе. А
ууу? Сху (ууу).......................тіезхкас	уу Кгакоууіе? - Ра-
схеі піе. (Му)....................тіезхкас уу бсіагїзки. Аіе ууіє-
ту, хе Раігусіа і Масіек...............................тіезхкас
уу Кгакоууіе.
жіночо-речова форма, множина
4.	- Мо)а зіозіга і іа .................... тіес	ууі^кзхе тіезхка-
піе, аіе іо іезі іегах піетохііууе, Ьо тіезхкапіа уу \Л/агзхаууіе
з^ Ьагсіхо сігодіе. Сху (ууу) іех ................... тіес	ууі^к-
зхе тіезхкапіе? - Міе, (ту).......................тіес	тіезхка-
піе уу сепігит, аіе піе тизі Ьус Ьагсіхо сіихе. \Мет, хе ОІа і Зоїа
...................тіес ууі^кзхе тіезхкапіе.
136
Запишіть дієслово Ьус у майбутньому часі.
1.	(За)............и сіеЬіе га досігіпу.
2.	- Сгу (іу) ............. \л/ боти бгіз ууіесгогет? - Так, ()а)
......................ш боти. - Сгу і\л/6) Ьгаі іег..............
уу боти? - Міе ууіет.
3.	- Сгу (ууу).............іат бгізіа)? - Міе мету )езгсге. Моге
(ту)...............  а	тоге піе. Магіа і Магек..............па
реуупо.
Запишіть подані в дужках слова в знахідному відмінку, напр.: Мо]а
зіозіга зіибіиіе (Гагтас)а) їагтасі?.
1.	М6] Ьгаі зіибіи)е (тебусупа)......................
2.	Мазга зіагзга сбгка зіибіи)е (екопотіа)........................
а тіобзга (зосріодіа)........................
3.	Сгу ууазг зіагзгу зуп зіибіи]’е (іпіогтаіука)................,
сгу (гагг^бгапіе)......................?
4.	Мо]а зіозіга зіибіи]е (ргаууо)....................
Дайте відповіді на запитання, напр.: ОІасгедо сЬсезг тіезгкас
уу УУагзгаууіе? ОІаіедо ге ІиЬі? биге тіазіа або: СЬс§ тіезгкас
уу ІЛ/агзгаууіе, біаіедо хе їйЬі? биге тіазіа.
1.	ОІасгедо сЬсіаІЬуз/сИсіаІаЬуз тіезгкас уу Кгакоууіе?
2.	ОІасгедо сгуіазг і§ кзіцгк^?
3.	ОІасгедо сЬсезг тіезгкас уу сепігит?
4.	ОІасгедо сЬсіаіЬуз/сИсіаІаЬуз зіибіоууас екопоті^?
137
Запишіть подані в дужках слова в орудному відмінку, напр.: Апіа
іегад годтаууіа т. (Мопіка) Мопік^.
1	.-2 кіт годтаміа і\л/о]а допа? - 2 (коїедапка).....................
2	.-2 кіт годта\л/іаіз Ріоіг і Еиказд? - 2 (МісИаі).................
....і д (Магек).........................
3	.-2 кіт годта\л/іазд? - 2 (Оогоіа)........................
4	.-2 кіт тазд зроікапіе сідізіа) ро роіибпіи? - 2 (бугекіог).......
□
Запишіть подані в дужках прикметники та займенники в орудному
відмінку, напр.: Мат зроікапіе д тоіт здеіет.
1.	Одіз ро роїибпіи тат зроікапіе д (по\му)........................
сіугекіогет.
2.	Мопіка годтаміа д (пома)............................азузіепік^.
3.	ОІасдедо піе тод§ годта\міас д (тоіе)...........................
бдіескіет?
4.	СНсіаІЬут годтаміас д (іууоі)..........................здеіет.
5.	Сду РамеІ годта\л/іа іегад д (то]а)......................допц?
6.	Одізіаі тат зроікапіе д (пазда).....................кзі^дом/^.
Запишіть подані в дужках дієслова у потрібній формі:
1.	Кадбу (тіес).............ргоЬІету.
2.	Кадсіу (сбсіес)..........тіес бот.
3.	Кадсіу (ІиЬіс)...........сіїидіе игіору.
4.	Тиіаі кадсіу (то\л/іс)........ро апдіеізки.
5.	Тиіаі кадсіу (дпас)...........Веаі§.
138
Запишіть подані в дужках слова у відповідній формі, напр.: Оугекіог
Ь^бгіе \лг Ьіигге (рггузгіу іубгіегі) уу рггузгіут Іудосіпіи.
1.	Мизг§ бас оброууіебг (рггузгіу іубгіеп)......................
2.	„Ооп біоуаппі” Ь^бгіе (рггузгіу тіезі^с).....................
3.	КопГегепсіа Ь^бгіе (рггузгіу гок)............................
4.	Мат зроікапіе г кііепіет (рггузгіу іубгіегі).................
139
11.УУКЕЗТАЦКАСЛ
ХА/аІсІек:	- СНсіаІЬут гаргозіс сі§ па коіас]§. 2пат сіоЬгу гезіаигасХ. (Сгу) ЬиЬізг роїзк^ кисИпі§?
Загупа:	- Вагсіго.
И/ гезіаигасіі „Вагапі”
\Л/аІсІек:	- ОоЬгу \міесгог. Ргозіту зіоіік па 3\л/іе озоЬу.
Кеіпег:	- УУ заіі сііа раї^сусіп сгу піераідсусії?
Маїсіек:	- (Сгу) Раїізг?
Загупа:	- Міе, піе раі§.
\Л/аІсІек:	- ОІа піераІ^сусЬ.
Кеіпег:	- УУоІпу іезі іеп зіоіік і іатіеп V/ годи. (Сгу) Соз сіо рісіа сііа рагізі\л/а?
Загупа:	- За роргозг^ ууосі^ піедагом/ап^.
Маїбек:	- А ]а зок ротідогошу.
\Л/аІсІек:	- Ма со тазг осЬоі^? Тиіаі таХ з\л/іеіпу Ьагзгсг.
Загупа:	- Міе ІиЬі§ Ьагзгсги, ууоі§ гигек.
\Л/аІсІек:	- Ргозгф Ьагсіго, іезі гигек. МаХіег 6\л/іеіп^ касгк§ ро роїзки г іаЬІкаті.
Загупа:	- Міе ІиЬі§ касгкі, \л/оіф кигсгака.
УУаІсІек:	- А (сгу) ІиЬізг гуЬу?
Загупа:	- Так, иміеІЬіат гуЬу.
Маїбек: Загупа:	- То тоге тазг осіїоХ па рзігада г \л/аггу\л/аті? - 0 іак, іо боЬгу ротузі.
Маїсіек:	- 2 сгут? 2 гугет сгу г гіетпіакаті?
Загупа:	- 2 гугет. А іу со гатаміазг?
УУаІсІек:	- Ріесгопу зсКаЬ ге зіім/каті.
Кеіпег:	- Со сііа рапзіуиа?
Загупа:	- За роргозгф рзігада г ууаггушаті і г гугет.
МаІсЗек:	- А сііа тпіе ріесгопу зсіїаЬ ге зіі\л/каті. (Сгу) Марііезг зі§ міпа?
Загупа:	- СЬ^іпіе.
УУаІсІек:	- Закіе \л/іпо рап роїеса?
Кеіпег:	- Роїесат СЬаЬІІз.
140
11. У РЕСТОРАНІ
Вальдек:	- Хочу запросити тебе повечеряти. Я знаю хороший ресторан. Ти любиш польську кухню?
Ярина:	- Дуже.
У ресторані «Фазан»
Вальдек:	- Добрий вечір. Будь-ласка, столик для двох.
Офіціант:	- У залі для курців чи некурців?
Вальдек:	- Ти куриш?
Ярина:	- Ні, не курю.
Вальдек:	- Для некурців.
Офіціант:	- Цей столик вільний і той в кутку. Будете щось пити?
Ярина:	- Мені негазовану мінеральну воду.
Вальдек:	- А мені томатний сік.
Вальдек:	- Чого б ти хотіла? У них тут чудовий борщ.
Ярина: Вальдек:	- Не люблю борщу, волію журек. - Будь-ласка, є журек. У них також чудова качка по-польськи з яблуками.
Ярина:	- Не люблю качку, краще курку.
Вальдек:	- А рибу любиш?
Ярина: Вальдек:	- Так, рибу обожнюю. - То може, хочеш форель з овочами?
Ярина: Вальдек:	- Так, хороша ідея. - 3 чим? 3 рисом чи картоплею?
Ярина: Вальдек:	-	3 рисом. А ти що замовляєш? -	Свинячу грудинку зі сливами.
Офіціант:	- Слухаю вас?
Ярина:	- Мені будь-ласка форель з овочами і рисом.
Вальдек:	- А мені свинячу грудинку зі сливами. Вип’єш вина?
Ярина:	- Із задоволенням.
Вальдек: Офіціант:	- Яке вино ви рекомендуєте? - Рекомендую «Шаблі».
141
Загупа:	-Міезг, бозіаіат зіурепсііит м Рагуги.
Маикі роїііусгпе па ЗогЬопіе.
Маїсіек:	- бміеіпа міасіотозс. Сгаіиіи)?! Зіибіомас
паикі роїііусгпе і Іо \л/ Рагуги! За іег
сіїсіаіЬут іат зіисііомас.
Загупа:	- МаргамсІ??
\Л/аІсІек:	- Сгу тод? обміебгіс сі? м Рагуги? \Л/ когїси
іо піе )езі іак баїеко.
Загупа:	- Осгумізсіе!
\Л/аІсІек:	- Кіесіу іесігіезг?
Загупа:	-2ар6ігоки.
\Л/аІсіек:	- N0 іо тату іезгсге сгаз.
Загупа:	- Ма со тату сгаз?
\Л/аІсІек:	- Ма рггукіаб па гогтому о кіпіе. (Сгу) Сг?зіо
сЬобгізг сіо кіпа ?
Загупа:	- Так, сіозс сг?зіо, сіма аІЬо іггу гагу м іудосіпіи.
Маїсіек:	- То піе )езі „сіозс’’ сг?зіо, іуїко Ьагсіго
сг?зіо! А сіо іеаіги?
Загупа:	- Міе тат осімаді.
\Л/аІс1ек:	- 2 імоіт ]?гукіет роїзкіт? СЬуЬа гагіиіезг! Зиг
міет! \Л/ зоЬоі? ісігіету сіо іеаіги! Со іу па іо?
142
Ярина:	- Знаєш, я отримала стипендію в Парижі. Політологія в Сорбонні.
Вальдек:	-Чудова звістка! Вітаю. Вивчати політологію, та ще й у Парижі! Я б теж хотів там вчитися.
Ярина:	- Справді?
Вальдек:	- Можна відвідати тебе в Парижі? Врешті-решт, це не так уже й далеко.
Ярина:	-Звісно!
Вальдек:	- Коли ти їдеш?
Ярина:	-Через півроку.
Вальдек: Ярина:	- Ну, тоді в нас ще є час. - На що в нас є час?
Вальдек:	-Наприклад, щоб поговорити про кіно. Ти часто ходиш у кіно?
Ярина:	- Так, доволі часто. Двічі або тричі на тиждень.
Вальдек:	- Це не «доволі часто», а «дуже часто»! А до театру?
Ярина:	- Ніяк не можу наважитися...
Вальдек:	- 3 твоєю польською? Мабуть, жартуєш. Вже знаю! У суботу йдемо до театру! Що скажеш?
ЛЕКСИКА
Ьагзгсг ч-борщ
скюсігіс недок. (сНосіг?, сЬо-
СІХІ5Х) - ХОДИТИ
соз сіо рісіа - щось випити
сг?зіо присл. - часто
сіїа - для
сіозіас (док.) - отримати, діс-
тати
сіозіаіат зіурепсііит - я от-
римала стипендію
їгуікі ми. - картопля-фрі
дгаіиіои/ас недок. (дгаїиіиі?,
дгаіиІи]езг) + Д. - вітати,
поздоровляти
касгка ж - качка
капарка ж - бутерброд, ка-
напка
копіес ч - кінець
\А< когіси - врешті-решт, вкін-
ці-кінців
кисНпіа ж - кухня
кигсгак ч - курча
паріс зі? док. + Р. - випити,
напитися
сгу парцезг зі? \л/іпа?
- вип’єш вина?
піераїцсу - некурець
сііа піераі^сусії - для некур-
ців
143
осху\л/ізсіе присл. - звичайно,
звісно
осішада ж - відвага, мужність
озоЬа ж- особа
раїіс недок. (раї?, раїізх) + Зн.
- курити
раїцсу - курець
сіїа раІ^сусИ - для курців
ріесхопу, -а, -е прикм. - сма-
жений
роїесас недок. (роїесат, роіе-
сазх) + Д. + Зн. - рекомен-
дувати
роїзкі, -а, -е прикм. - поль-
ський
ротузі ч - ідея
рггукіаб ч - приклад
па ргхукіасі - наприклад
рзіг^д ч - форель
гаг ч - раз
гекгійасіа ж - набір
гохточуа ж - розмова
год ч - ріг
уу годи - у кутку
гуЬа ж - риба
заіа ж - зала
зсИаЬ ч - свиняча грудинка,
корейка
808 ріесхагкоууу - соус із пе-
черицями
8ІОІІк ч - столик
иууіеІЬіас недок. (иууіеІЬіат,
иууіеІЬіазх) - обожнювати
ууагхуууа мн. - овочі
ууоіпу, -а, -є прикм. - вільний
хатаууіас недок. (хатаууіат,
хатаууіазх) + Зн. - замов-
ляти
харгозіс (док.) + Зн. + па + Зн.
- запросити
сІїсіаіЬут харгозіс сі? па
коїас]? - я хотів би запро-
сити тебе на вечерю
хагіоууас недок. (йагіиі?, йаг-
іціезх) + Р. - жартувати
гигек ч - журек (різновид супу)
М’ясо, риба
дгдЬ ч - птиця
іпсіук ч - індик
касхка ж - качка
кигсхак ч-курча
Ьагапіпа ж - баранина
сіеІ?сіпа ж - телятина
]адпі?сіпа ж - ягнятина
ууіергхоууіпа ж - свинина
ууоіоууіпа ж - яловичина
гуЬу мн. - риба
ІО8О8 Ч - ЛОСОСЬ
рзігад ч - форель
8ІЄСІ2 Ч - оселедець
іигісхук ч - тунець
сіогзх ч - тріска
ІІфіга ж - камбала
тогзхсхик ч - хек
144
Страви
Ьагзхсх схепл/опу - буряковий
борщ
Ьідоз ч - бігос
коруіка мн. - галушки
коїіеі зсКаЬоууу - свиняча від-
бивна
ріесхегї сіеі^са - теляча пече-
ня
ріесхеп іадпіфса - ягняча пе-
ченя
ріесхеп шіергхоша - свиняча
печеня
ріесгеп ууоіоууз - яловича пе-
ченя
ріегоді мн. - вареники
ріегоді х каризіз і дгхуЬаті
- вареники з капустою та
грибами
ріегоді г зегет - вареники з
сиром
исіхіес Ьагапі - бараняча нога
хира сеЬиіоша - цибулевий
суп
хира дгхуЬома - грибний суп
хира ]агхупоууа - овочевий суп
хира каІаПогома - суп із цвіт-
ною капустою
хира одогкоуиа - розсольник
хира ріесхагком/а - суп із пе-
черицями
хира ротісіого\л/а - томатний
суп
хигек ч -журек
ГРАМАТИКА
МІЕ ШВІЕ= КАС2КІ- родовий відмінок іменників
Якщо у ствердних реченнях після присудка, вираженого дієсловом,
додаток виступає у знахідному відмінку (ІиЬі§ кодо, со), то в запере-
чних реченнях після присудка додаток виступає в родовому відмін-
ку (піе ІиЬіф кодо, сгедо).
І_иЬІ§ зок. (Ьіегпік)
Рі]<? ка\л<?. (Ьіегпік)
Мат Ьіиго. (Ьіегпік)
—> ГМіе ІиЬі§ зоки. (сіореіпіасх)
—> Міе ру§ ка\л/у. (бореіпіасх)
-* Міе тат Ьіига. (бореіпіасх)
Закінчення родового відмінка такі:
ЧОЛОВІЧИЙ рід, ІСТОТИ
-З (Абат, зхеі, Ьгаі, ріез, коі) Міе ІиЬіф Абата, зхеїа, Ьгаіа.
Міе тат рза, коіа.
145
чоловічий рід, неістоти
“Ц (гуй, іодигі, такагоп) Міе ІиЬіф гуги, іодигіи, такагопи.
ЖІНОЧИЙ рід
°у/“І (дира, Адаіа, Апіа, Вазіа, касгка, заіаіка) Міе ІиЬі<§ гиру,
Адаіу. Міе дпат Апі, Вазі. Міе ІиЬіф касдкі, заіаікі.
середній рід
“81 (ріх/уо, ууіпо, тіезгкапіе) Міе ІиЬі§ рі\л/а, \л/іпа. Міе тат
тіездкапіа.
Якщо в реченні після присудка додаток виступає в іншому відмінку
(напр., в орудному), то в заперечному реченні він зберігається:
Іпіегезщ^ зі§ роіііук^. Міе іпіегезщ^ зід роїііук^.
Таким чином, між додатком у формі знахідного відмінка та родовим
відмінком існує взаємозалежність.
Закінчення прикметників, іменників та займенників у родовому
відмінку:
(поууу сіугекіог) Міе дпат )ездсде пом/едо бугекіога.
(поууу бот) Міе тат іездсде помедо доти.
(поууа азузіепіка) Міе дпат ]ездсде по\л/е| азузіепікі.
(поуує Ьіиго) Міе /пат )ездсде по\л/едо Ьіига.
(іеп і\л/о) пом/у дугекіог) Міе дпат іедо іууоіедо поу/едо бугекіога.
(іеп ішо] по\л/у бот) Міе дпат ]ездсде іедо і\л/о]едо пом/едо боти,
(іа то]а поша коіедапка) Міе ІиЬі§ іеі то]е| по\л/е) коіедапкі.
(іо «уазге таїе сідіеско) Міе раті^іат іедо у/аздедо таїедо ддіе-
ска.
РОРКОЗХ^ КАС2К^ 2 МВЕКАМІ-іменники в орудному
відмінку множини
Закінчення орудного відмінка множини для усіх трьох родів одна-
кові:
чоловічий, жіночий і середній рід:
“81ШІ (гіетпіакі): кигсгак г гіетпіакаті
(о\л/осе): касгка г оу/осаті
(ууаггуу/а): рзігад г \л/аггу\л/аті
146
0 Зверніть увагу! Деякі іменники в орудному відмінку множини
мають закінчення -ті, напр.: Ьгіесі - сігіесті, Іисідіе - Іисідті, Ьгасіа
- Ьгасті.
Закінчення прикметників та займенників в орудному відмінку мно-
жини:
(почує, іапіе котриіегу) Іпіегезьцф зі? почууті, іапіті котриіегаті.
(почує, іапіе оіегіу) Іпіегезиіе зі? поучуті, іапіті оїегіаті.
(почче, іапіе Ьіига) Іпіегезиіету зі? по\л/уті, іапіті Ьіигаті.
(іе пазге почує котриіегу) Ріоіг іпіегезиіе зі? іуті пазгуті поччуті
котриіегаті.
(іе пазге почує азузіепікі) КатіІ іпіегезиіе зі? іуті пазгуті почууті
азузіепікаті.
(іе пазге почує Ьіига) Раччеі іпіегезиіе зі? іуті пазгуті почууті
Ьіигаті.
РОЬЗКІ, МІЕМІЕСКІ, АМСІЕЬЗКІ - прикметники,
утворені від назви країни
У польській мові прикметники, утворені від назви країни, мають
закінчення -зкі або -скі (рідше -сігкі):
Роізка - роїзкі сЬІеЬ, роїзка ччосіка, роїзкіе тазіо
Міетсу - піетіескі зег, піетіеска кіеІЬаза, піетіескіе ріучо
Ігіапсііа - ігіапбгкі сЬІеЬ, ігіапсігка тигука, ігіапсігкіе річчо
ІІкгаіпа - икгаігізкі іапіес, икгаігїзка кисЬпіа, икгаігізкіе ччіпо
СИіпу, сЬігїзкі, -а, -е
СдесЬу, сгезкі, -а, -е
Егапсіа, їгапсизкі, -а, -е
Нізграпіа, Ьізграгізкі, -а, -е
Заропіа, іаропзкі, -а, -е
Ьііуча, Іііеччзкі, -а, -е
Міетсу, піетіескі, -а, -е
Роїзка, роїзкі, -а, -е
Роз)а, гозуізкі, -а, -е
Зіоучасіа, зіоччаскі, -а, -е
Зіапу 2]’есІпос2опе, атегукапзкі, -а, -е
ІІкгаіпа, икгаіпзкі, -а, -е
\Л/іеІка Вгуіапіа, апдіеізкі, -а, -е
\Л/ІосЬу, ууіозкі, -а, -е
147
УЧ ЗОВОТ^ Ю2ІЕМУ 00 ТЕАТКУ - сіо, сіїа - прийменник
+ родовий відмінок
Прийменники до, діа вимагають від іменника або займенника фор-
ми родового відмінка:
Папо ід? до зкіери. - Уранці я йду в магазин.
Огізіа) піе ід? до ргасу. - Сьогодні я не йду на роботу.
Nіе сЬодг? до кіпа. - Я не ходжу в кіно.
-	Со діа рапа? Со діа рапі? - Що вам принести?
-	ОІа тпіе рзігад 2 магхуматі. - Мені форель з овочами.
-	А діа тпіе кигсгак м зтіеіапіе. - А мені курча в сметані.
Дієслово СНООНІС - теперішній час
ІісхЬа роіедупсха - однина ІісхЬа тпода - множина
Іа сіюдх?	ту сбодгіту
іу сіюдхізх	му сЬодхісіе
оп (рап)	опі (рапоміе,	рапзімо)
опа (рапі)	опе (рапіе) сЬодхгі
опо сбодгі
Дієслово сИодхіс означає часто або регулярно повторювану дію.
Воно виступає із прислівниками часу (сх?зіо, хмукіе, хамзхе, пі-
дду, схазаті, од схази до схази).
Міе сіюдг? до гезіаигасіі. - Я не ходжу в ресторан.
Сх?зіо сґіодг? до ЬіЬІІоіекі. - Я часто ходжу в бібліотеку.
Кгадко сґіодх? до кіпа. - Я рідко ходжу в кіно.
Nідду піе сіюдх? до іеаіги. - Я ніколи не ходжу до театру.
Од схази до схази сїюдхіту 2 хоп^ до тигеит. - Час від часу ми із
дружиною ходимо до музею.
148
□УУА ЯА2У \Л/ ТУ600МІП
Прочитайте й запам’ятайте:
бак сг?зіо сйобгізг сіо риЬи? - Тггу гагу хл/ іудобпіи.
Сгу сг?зіо сйобгізг бо орегу? - Міе. Раг уу гоки.
Сгу сг?зіо сЬобгісіе бо кіпа? - Пгабко. Ваг уу тіезі^си.
Сг?зіо Ьуууазг уу іеі гезіаигасіі? - Оууа аІЬо іггу гагу уу гоки.
РОЗМОВЛЯЄМО
Поздоровлення
- Оозіаіат зіурепбіит.
- 6гаіиІиі§!/Мо]е дгаіиіасіе!
- Нбаіет озіаіпі едгатіп.
- Мо]е дгаіиіасіе!
Запрошення
- СЬсіаІЬут гаргозіс сі? па коїас]?.
- Міезіеіу, бгізіа] іезіет гаі?іа.
- 2аргазгат сі? па кауу?.
- Огі?киі?, сИ?іпіе рбіб?.
У ресторані
1.	Чи є вільні столики?:
Ргозг? зіоіік па бууіе озоЬу.
Ргозг? зіоіік біа 6уу6сіі озбЬ.
Ргозіту зіоіік біа сгіегесії озбЬ.
Сгу ]езі ууоіпу зіоіік?
Ргозг? зіоіік біа іггесії піераїцсусб озбЬ.
149
2.	Вибір страв:
На со тазг осііоі§?
Сгу тазг осКоі^ па Ьагзгсг сгегууопу?
Со гатаууіазг?
Со рап роїеса? (звертаючись до офіціанта')
Закіе хл/іпо рап роїеса? (звертаючись до офіціанта)
3.	Пропонування страв:
Тиіаі таХзууіеіпу Ьагзгсг.
Тиіаі росІаХ зхл/іеіп^ касгкф.
Роїесат рзігада.
4.	Замовлення:
Роргозгф касгк^ ге зііхл/каті.
01а тпіе рзігад г ууаггуууаті.
Пропонуємо напої (3^
- Сгу парііезг зі§ каууу/ЬегЬаіу?
- Вагбго сЬ^іпіе/Так, роргозг^.
- Ніе, Ьгі^киі^.
Сгу рап/рапі парує зі§ каууу/ііегЬаіу?
- Сгедо зі§ парііезг? - Роргозг? кауу§.
- Сгедо зі§ рап/рапі парує? - Роргозг§ ЬегЬаі§.
ВПРАВИ
И
Запишіть дієслово хасгупас у відповідній формі:
1.	- Кіесіу (ууу)...................гекгиіасіф?	- (Му).............
......гекгиіасі^ га тіезіцс.
2.	- Кіесіу (іу)..................поууу ргоіекі? - (За)..............
......поууу ргоіекі уу рггузгіут іудосіпіи.
150
3.	- Кіесіу рап.....................ргас§?	- (За)...................
ргас§ уу рггузгіут тіезі^си.
4.	- Кіесіу пазге псм/е азузіепікі.............................ргас§?
- СКуЬа уу рггузгіут іудосіпіи.
Дієслово сііобхіс запишіть у відповідній формі:
1.	- Сгу (ууу) сг^зіо.................сіо	кіпа? - Так, (ту) дозо
сгфзіо.....................бо	кіпа, 2 гагу уу іудосіпіи.
2.	- А іу? Сгу (іу) сг^зіо...................бо	кіпа? - Міе, ггасіко. М6|
тцг сг^зіо.......................бо	кіпа. ба ууоі§................
бо іеаіги. (ба)....................бо іеаіги бууа гагу уу тіезі^си.
3.	N3326 бгіесі схдзіо..........................................бо	кіпа.
Запишіть подані в дужках слова в знахідному відмінку, напр.: (ка-
ууа) Мат осНоі§ па кауу?.
1.	- N3 со тазг осіюі§? - Мат осіюі§ па (кигсгак)...............
- А )а тат осіюі$ па (касгка).................
2.	- N3 со рапі та осіюі§? - Мат осіїоі^ па (гира ротібогоууа)
3.	- Со гатаууіазг? - (2ира сеЬиІоууа).........................
і (Ьеізгіук)..............г гіетпіакаті.
4.	- На со рапзіууо таХ осЬоі§? - ба тат осйоіф па (іозоз)
..................-	А іа па (богзг)..........
Виберіть відповідний прикметник: роїзкі, їгапсизкі, ууіозкі, атегу-
капзкі, ігіапбгкі, икгаіпзкі і запишіть його в потрібній формі, напр.:
І_иЬІ§ ууіозк^ кіеІЬаз§.
1.	\Л/оІ§ рігг§........................під...........................
2.	Сху (іу) ІиЬізг..........................................кисішіф?
3.	Сгу рап гпа.............................гезіаигасіа	™ Магзгаууіе?
151
4.	2пат боЬгу.......................................................риЬ.
5.	Сгу рапзіууо	сгуіаХ Іііегаіиг?....................................?
6.	Сгу рапзі\л/о	гпаХ............................................орег??
5
Впишіть відповідний прийменник: біа, сіо або па:
1.	СЬсіаІЬут гаргозіс сі?...коіасі?.
2.	- Соз бо рісіа ..рагїзіма? -....... тпіе зок, а
\л/оба піедагомапа.
3.	Ргозіту зіоіік...сі\л/іе озоЬу.
4.	Тегаг тату сгаз.....ка\м?.
5.	Роргозг? іезгсге іебпо таіе рі\л/о.Мадбу.
тпіе
Запишіть подані в дужках слова у потрібній формі, напр: (\л/6бка)
Міе ІиЬі? ууобкі.
1.	(зок) І_иЬі? зок. Міе ІиЬі?.....................
2.	(кам/а) Рано рі)? ка\л/?. Рапо піе ру?..................
3.	(рі\л/о) Абат ІиЬі рі\л/о. Абат піе ІиЬі................
4.	(Ьізіогіа) Ріоіг іпіегезиіе зі? Иізіогі^. Ріоіг піе іпіегезиіе зі?
5.	(Абат) Тотек гпа Абата. Тотек піе гпа.................
6.	(Ем/а) Мопіка і Апіа раті?іаХ Е\л/?. Мопіка і Апіа піе раті?іаХ
7.	(тіезгкапіе) ЗуІ\мек сіїсе тіес тіезгкапіе. ЗуІ\л/ек піе сіїсе тіес
ІЗ
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку, напр: Міе ІиЬі?
Іодигіи.
1. Міе тат (сгаз).................. (бот)
............(затосНоб)
152
2.	ГЧіе раті^іат (Адаіа) ............ (Веаіа)	...............
(Мадба).................
3.	(Му) піе ІиЬіту (Адпіезгка)..........(Мопіка)..............
(Оотіпіка)..............
4.	Міе гпат (Казіа) ...........,	(Вазіа) .......... (Апіа)
5.	Міе ратіфіату (Асіат) ................ (Ріоіг)	............
(Кггузгіоі).............
6.	Міе ІиЬі§ (Сгагек)...........,	(Магек)............(Оагек)
7.	Міе ІиЬі$ (Іозоз)..............,	(рзігад)............ (кигсгак)
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку, напр.: Засі§ сіо
(зирегтагкеі) зирегтагкеіи.
1.	2а 5 тіпиі ісі§ сіо (зкіер)............
2.	Мизг§ ізс сіо (аріека).................
3.	Сг^зіо сіюсІ2§ сіо (іеаіг).............
4.	УУ рі^ікі сЬосІ2§ сіо (кіпо)...........
5.	2а\л/зге \л/ ууеекепсі сЬобгіту 2 т^гет/г гоп^ сіо (орега).......
6.	Мідсіу піе сііосІ2§ сіо (даіегіа)...........
7.	Сгазет уууЬіегату зі§ сіо (тигеит)..........
Запишіть подані в дужках прикметники в родовому відмінку, напр.:
Ріоіг піе ІиЬі (гіеіопа) гіеіопе] ЬегЬаіу.
1.	Міе ІиЬі§ гиру (ротісіогоууа)...................................
2.	Мо)а сігіеуусгупа піе ІиЬі (Ьіаіе).......................ууіпа.
3.	Мазге СІ2ІЄСІ піе ІиЬі^ Ьагзгсги (сгегууопу)....................
4.	Мо]а гопа піе ІиЬі гиру (сеЬиІоууа).............................
153
5.	Мо) тр_х піе ІиЬі (]арогїзка)
кисКпі, а то]
зуп піе ІиЬі (їгапсизка).....................кисіїпі.
10
Дайте відповіді на запитання, напр.: Зак сх^зіо сКодхізх сіо тихеит
па ууузіауу^? - Ках ш тіезіаси.
1.	Зак сх^зіо сїюдхізх до кіпа?....................................
2.	дак сх^зіо рагізіууо сїюдх^ до орегу?...........................
3.	дак сх^зіо рап/рапі сдодхі до іеаіги?...........................
4.	дак схрзіо сїюдхісіе до дузкоіекі?..............................
5.	дак сх^зіо рап/рапі сґюдхі до каууіагпі?........................
11
Запишіть подані в дужках слова в орудному відмінку, напр.: (копіак)
РІ]Є каууе х копіакіет.
1.	- Со діа рагізіма? - Роргозхр касхкд. - 7. схут? - 2 (гух)
.................. і (оууосє) . - А ]а роргозх§ коііеі
зсКаЬох/уу х (Тгуікі).................................і	х (заіаіка).
2.	- Со родас? - Сіа тпіе рзігад. - 2 схут? - 2 (\л/агху\л/а)
.................. - А діа рапа? - ОІа тпіе іпдук х (хіетпіакі)
..................і (ротідогу)...............
3.	- Со хатаууіазх? - 2ата\л/іат хир§ ротідогоуу^х (такагоп).......
.........А іу со хатахміазх? - Ріегоді х (каризіа)..............
і (дггуЬу)...............
12
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені слова та конструкції:
И/ ге візи гас]і
А: ВоЬгу ууіесхог. Ргозіту...................па	дууіе озоЬу.
В: \Л/ заіі діа раіцсусґі сху піераі^сусїі?
А:.............................
В: (Сху) Соз до рісіа діа рапзіууа?
154
А: ........................мгобф	піедагомап^.
В: А ]а..........................
А:	N3 со тазг.............?	Тиіа]..............зууієіп^	касгк? ро
роїзки ге зіркаті
В: О іак, іо сІоЬгу ротузі.
А: 2 сгут? 7...................,	сгу 2...........................?
В:	2 гугет. А іу со...................?
А: Рзігада 2 \л/аггу\маті. (Сгу).............................міпа?
В: Сїі^іпіе.
Польська кухня
Поляки справедливо пишаються своєю багатою кулінарною тра-
дицією. Польська кухня є надзвичайно різноманітною. Особливо
багатою вважається панська кухня, в якій надмірна пишність, ба-
жання вразити надміром незвичайних страв і напоїв поєднується із
простостою приготування їжі.
Традиційними стравами польської кухні вважаються борщ, бігос,
свинячі відбивні. Отже, поляки любили (і дуже полюбляють зараз!)
попоїсти солідно. Поляки є дуже товариськими й гостинними, а що
може бути кращого, аніж довга й приємна розмова за щедро застав-
леним столом? Хоч треба сказати, що модні в цілому світі принципи
здорового харчування є дуже поширеними в Польщі. Саме тому й
відмирає така чудова польська традиція споживати ситий неділь-
ний обід у великому родинному колі. Проте на свята, Великдень чи
Різдво усі забувають про дієту!
Слід зауважити, що польська кухня є дуже близькою для нас,
українців. Незалежно від регіональних відмінностей, усі поляки
люблять борщ та вареники, а зважаючи на тривалі польські впли-
ви, зокрема, на Галичину, українська кухня багато чого перейняла
з кухні наших сусідів.
Чудовий опис справжнього польського застілля подано в поемі Ада-
ма Міцевича Пан Тадеуш.
155
12. КО2МАУУІАМУ РЯ2Е2 ТЕкЕРОМ
И/ гусіи шагпа ]езі зузіетаіусгпозб. \А/аісіек сосігіеппіе тизі
дгшопіс сіо згеїа. Сгіз іег тизі сіо піедо гасігшопіб. Сгдзіо тизі
різас гарогіу. Сгіз іег тизі парізаб гарогі. Со тіезідс тизі гата-
\л/іас шосід тіпегаіпд. И/ іеп рідіек іег тизі гатбшіб шобд тіпегаї-
пд. Згадко гоЬі гакиру, аіе сігіз та ризід Іосібшкд, \нідс тизі гго-
Ьіб гакиру.
УУаісІек гогташіа рггег іеіе/оп
\Л/аІсіек:	- Огіеп сіоЬгу, сИсіаІЬут гатбмс \люсі§ тіпегаїп^.
Рапі: \Л/аІсіек:	- То ротуіка. - Сгу іо Тіста „ОоЬга \л/осіа”?
Ресерс]опібіка:	-Так.
\Л/аІсіек:	- СИсіаІЬут гатомс ууосі§ тіпегаіп^.
Ресерсіопізіка:	- N3 кіесіу?
\Л/аІсІек:	- Ма ропіесігіаіек.
Ресерсіопізіка:	- ОоЬгге, пазг ргасомпік Ь^сігіе и рапа V/ ропіесігіаіек.
Маїдек:	- Огіеп сіоЬгу, том Оамзгзкі. Сгу тод§ гогтамас г Тотазгет Коїескіт?
Азузіепіка:	- Рггергазгат, г кіт?
\Л/аІсіек:	- 2 Тотазгет Коіескіт.
Азузіепіка:	- ІЧІезіеіу, піе та до іегаг \л/ ЬІигге. Сгу соз рггекагас?
\Л/аісіек:	- Ргозг§ ромесігіес, ге Маісіек □а\л/огзкі ргозі о іеІеТоп. То рііпе.
Азузіепіка:	- Закі ]езі рапа питег ІеіеТопи?
УУаІсіек:	- 8567646, котбгкоууу: 0601234567.
Азузіепіка:	- Огі§киі§ Ьагсіго, сіо мсігепіа.
Тотек:	- Сгезс, 8іагу. Зак^тазг ергам? сіо тпіе?
Маїсіек:	- Міезг, тат ргоЬІет. М6] затосЬосі іезі и тесЬапіка, а ]‘а тизг§ сігіз...
156
12. РОЗМОВА ПО ТЕЛЕФОНУ
Ужитті важлива послідовність. Вальдек повинен щодня дзвонити
шефові. Сьогодні він теж мусить до нього подзвонити. Він часто
повинен писати звіти. Нині він також повинен написати звіт. Що-
місяця він повинен замовляти мінеральну воду. Цієїп’ятниці він теж
мусить замовити мінеральну воду. Вальдекрідко ходить за покуп-
ками, але нині в нього порожній холодильник, тому треба сходити
в магазин.
Вальдек розмовляє по телефону.
Вальдек:	- Добрий день, я хотів би замовити мінеральну воду.
Пані:	- Ви не туди потрапили.
Вальдек:	- Це фірма «Добра вода»?
Секретарка:	-Так.
Вальдек:	- Я хотів би замовити мінеральну воду.
Секретарка:	- На коли?
Вальдек:	- На понеділок.
Секретарка:	- Добре, наш співробітник буде у вас у понеділок.
Вальдек:	- Добрий день, це Яворський. Можна поговорити з Томашем Колецьким?
Секретарка:	- Перепрошую, з ким?
Вальдек:	- 3 Томашем Колецьким.
Секретарка:	- На жаль, його зараз немає в офісі. Щось йому передати?
Вальдек:	- Передайте, будь-ласка, що Вальдек Яворський просить йому передзвонити. Це дуже важливо.
Секретарка:	- Який у вас номер телефону?
Вальдек:	- 8567646, мобільний 0601234567.
Секретарка:	- Дуже дякую, до побачення.
Томек:	- Привіт, старий! Яка в тебе до мене справа?
Вальдек:	- Розумієш, у мене проблема. Моя машина на ремонті, а мені треба сьогодні...
157
Тотек:	-	Когитіет, сИсезг рогусгус тої затосЬоб.
ОоЬгге, аіе Іуїко па іггу, сгіегу добгіпу.
\Л/аІ<Зек:	-	Огі^кі, зїагу.
Тотек:	-	Міе та зргахму.
Зекгеіагка аиіотаіусгпа IV Загупу і Вазі: „Охіеп сіоЬгу, томі Загу-
па Ко\л/аіепко. Мезіеіу, піе та тпіе іегаг и/ доти. Ргозгд гозіашіс
шіадотозб ро діидіт зудпаіе. Вгідкиід”.
Апбггеі:	- Сгезс, багупо, іо]а, Апсігге]. Со и сіеЬіе
зІусЬас? Сіасгедо піе обротИасіазг па
то]е ІеІеГопу? Сгу тоіезг гасігм/опіс
сіо тпіе сігіб міесгогет? Мат Ьііеіу
бо орегу. Сгекат, сгезб.
158
Томек:
Вальдек:
Томек:
- Розумію, хочеш позичити мою машину.
Гаразд, але тільки на 3-4 години.
- Дякую, старий.
- Немає за що.
Автовідповідач у квартирі Ярини й Басі: «Добрий день, говорить
Ярина Коваленко. На жаль, мене зараз немає вдома. Прошу зали-
шити повідомлення після довгого гудка. Дякую».
Анджей:	- «Привіт, Ярино, це я, Анджей. Як твої
справи? Чому ти не відповідаєш на мої
дзвінки? Можеш подзвонити мені
сьогодні увечері? Я маю квитки до опери.
Чекаю, па».
ЛЕКСИКА
сіїогу, -а, -е прикм. - хворий
сосігіеппіе присл. - щодня
со тіезі^с - щомісяця, кожно-
го місяця
сІгі?кі - дякую, спасибі
сігмопіс недок. (сігмопі?,
сігмопізх) - дзвонити, теле-
фонувати
гасігмопіс док. (гасігмопі?,
гасігмопізг) + сіо + Р. - по-
дзвонити, зателефонувати
коїо прийм. - біля, коло
коїо сіоти - біля дому
ІосІбуука ж - холодильник
тесИапік ч - механік
осіроміасіас недок. (осіроміа-
сіат, осіроміасіазг) - відпо-
відати
осі ромі есі г і ес док. (осіроміет.
осіроміезг) + па + Зн. - від-
повісти
реіпу, -а, -е прикм. - повний
різас недок. (різг?, різгезг)
- писати
парізас док. (парізг?, парі-
згезг) + Зн. - написати
ротуіка ж - помилка
роміесігіес док. (роміет, ро-
міезх) - сказати
томіс недок. (томі?, томізг)
+ о + М. - говорити, казати
рогусгас недок. (рогусгат,
рогусгазх) - позичати
рогусгус док. (рогусг?, рогу-
сгузг) + Зн. + Д.~ позичити
ргасомпік ч - працівник
ризіу, -а, -е прикм. - порожній,
пустий
рггекагумас недок. (рггекаги-
рггекагиіезг) - передава-
ти, переказувати
159
ргхекахас док. (ргхеках?, ргхе-
кахезх) + Зн. +Д. - передати,
переказати
сху соз ргхекахас? - щось
передати?
гарогі ч - звіт
гхагіко присл. - рідко
зргаша ж - справа
тіес зргауу^ (сіо кодоз) - ма-
ти до кого-небудь справу
піе та зргам/у - тут: немає
за що
зузіетаіусхпозс ж - система-
тичність, послідовність
зузіетаїусхпу, -а, -е прикм.
- систематичний, послідов-
ний
\ЛЛ§С - отже
хозіашіас недок. (хозіам/іат,
хозіахллазх) - залишати
хозіашіс док. (хозіа\лл§, хозіа-
ууізх) + Зн. - залишити
ргозхф хозіаміс ууіасіотозс
ро сйидіт зудпаіе - будь-
ласка, залиште повідомлення
після довгого гудка
хусіе с - життя
ГРАМАТИКА ЯНННИНННИННІ
02\ЛЮМІС, 2А02Ж)МІС - дієслова недоконаного
й доконаного виду
\Л/аІсІек іегах різхе гарогі. - Вальдек зараз пише звіт.
\Л/аісіек сх^зіо різне гарогіу. - Вальдек часто пише звіти.
Оніз ієн тизі парізас гарогі. - Сьогодні він теж повинен написати
звіт.
Категорія виду притаманна як польським, так і українським дієсло-
вам. Тому ця тема не становить складності для вивчення.
Дієслова недоконаного й доконаного виду утворюють видові пари:
різас-парізас, гохташіас- рогохташіас, сіх\лгопіс-хасІх>л/опіс
і Т. д.
\Л/аІбек сосініеппіе тизі сіхшопіс сіо знеїа. (недоконании вид)
□хіз ієн тизі хасіхшопіс сіо зхеїа. (доконаний вид)
Способи утворення дієслів доконаного виду:
1.	Форми доконаного виду утворюються додаванням префіксів до
відповідних дієслів недоконаного виду:
сіхшопіс - хасіхті/опіс
різас - парізас
гоЬіс - хгоЬіс
160
гохташіас - рогохташіас
схекас - хасхекас/росхекас
доіошас - идоіом/ас
2.	За допомогою змін в основі дієслова:
рохусхас - рохусхус
ргхекахум/ас - ргхекахас
хатам/іас - хатбшіс
хозіашіас - хозіаадіс
оброчуіасіас - осіром/іесіхіес
3.	Деякі дієслова утворюють форми доконаного виду від іншої осно-
ви (суплетивна форма):
тошіс - роууіесіхіес
Ьгас - уухі^с
кіазс - роїохус
У польській мові існує група дієслів недоконаного виду, від яких не
можна утворити відповідні форми доконаного виду: сЬсіес (хоті-
ти), тіес (мати), тбс (могти), тизіес (мусити).
Мизх? парізас гарогі сіхіз ро роїибпіи.
Міе тод$ габхууопіс сіо сіеЬіе )иіго гапо.
СГісіаІЬут хатбууіс ріхх$ сіхізіа] м/іесхогет.
Дієслова доконаного виду не утворюють форм теперішнього часу,
тоді як дієслова недоконаного виду утворюють всі форми (теперіш-
нього, минулого і майбутнього часу).
()знайомтеся з прикладами видових пар у польській мові:
схазом/пік піебокопапу	схазоуупік бокопапу
недоконаний вид	- доконаний вид
схекас схуіас сіхіекоууас СІХ\Л/ОПІС доіомас дгас	росхекас/хасхекас ргхесхуіас родхіекомас хзсіхууопіс идоіоууас хадгас
161
іпТогтсм/ас	роіп1огто\л/аб
іпіегезоууаб зір	гаіпіегезоууаб зір
іпмезіомаб	2аіп\л/ез1о\л/аб
 І8С	р6]зс
Іесіїас	ро]ес(іаб
]езс	2]ЄЗС
копсгус	зкопсгус
ІиЬіб	роїиЬіс
паггекаб	ропаггекас
раііб	шураііс
ріс	хл/уріб
різас	парізас
ріасіб	гаріасіб
ріумас	роріуууас
ргобикомас	мургосіиксмаб
руіас	гаруіас
габгіс ЯНННННИ	рогабгіб
гоЬіб ЯМНННВЯ	ггоЬіс
гогтамаб	рогогтам/іас
гогитіеб	2Г02ЦтІЄС
зргг^іаб	розргг^іас
Іапсгуб	гаіабсгуб
гпаб	рогпаб
01 схазоуупік піесіокопапу	сгазоиупік бокопапу
- недоконаний вид	-доконаний вид
	
аамас	баб
обрсміасіас	0бр0\Л/ІЄб2ІЄС
осіууіесі/аб	об\л/іебгіс
оді^баб	оЬеіггеб
; Рогусгаб^Ц^ЦЦ^Ц^^І	рогусгуб ’ЯНИНЯИМ
рггекагуууаб	рггекагаб
рггергазгас	РГ2ЄРГО8І6
зр^бгас	зр$б2іс 'ШЯШШШЯЯШШ
зроіукас зі$	зроікас
уууіегбгас	\л/уіесііа6
гасгупаб	гааЦб
гакіабаб	гаїогус
162
2аіаі\л/іас	гаїаіміс
гаргазгас	гаргозіс
гагаЬіас	гагоЬіс
гдасігас зі§	гдосігіс зі§
гтіепіаб	гтіепіб
тбууіс	роууіесігіеС
\МСІ2ІЄ6	гоЬасгус
III.	
сгазоуупік піедокопапу	сгазои/пік сіокопапу
- недоконаний вид	- доконаний вид
сИсіес		—	
тіеб		-	ммиі
тизіеб		
тос		ошммв
\Л/ІЄСІ2ІЄб			
Із прислівниками сх^зіо, ггасіко, підсіу і т. п. переважно вживають-
ся дієслова недокоианого виду:
Сх^зіо бхиуопіф сіо тату. - Я часто дзвоню до мами.
Кгасіко різг? гарогіу. - Я рідко пишу звіти.
Сосігіеппіе сгуіат дагеіу. - Я щодня читаю газети.
РКОЗХ^ + неозначена форма дієслова
Звертаючись до співрозмовника словами рап/рапі/рагїзЬ/УО, вико-
ристовуємо конструкцію ргозг$ + неозначена форма дієслова.
Якщо ж зі співрозмовником ми на «ти», то в розмові використову-
ється наказовий спосіб дієслів: хасіхчуоп, парізх, рггуісіх і т. д.
Ргозг? роууіесіхіес, ге зроікапіе г рапі^ сіугекіог Ь^сігіе \л/ ріціек.
Скажіть будь-ласка, що зустріч із директором відбудеться в п’ят-
ницю.
Ргозх? гозіаууіс міасіотозс. - Будь-ласка, залиште повідомлення.
Ргозг? хасІ2\люпіс га досігіп^. - Будь-ласка, подзвоніть через го-
дину.
163
МІЕ МА ММЕ- родовий відмінок особових займенників
Особові займенники, які виступають у ролі додатка, у заперечних
конструкціях мають форму родового відмінка:
Міе годитіет сі?.
Ріоіг піе годитіе тпіе.
Опі сіо паз піе бдшопііу.
Міе родпаїет ісК!
Родовий відмінок особових займенників:
ІісхЬа роіебупсда		ІісгЬа тпода	
тіапошпік	бореіпіасд	тіапо\л/пік	бореіпіасд
			
їа	тпіе	ту	паз
	сіеЬіе, сі?*	\л/у	\л/аз
оп	піедо, до*	опі	ісь ЯМННММІ
опа	піе], іе]*	опе	ісЬ
опо	піедо, до*		
Міе годитіет сі?. Одууопйет бо сіеЬіе де ігду гаду!
Міе та тпіе. Ргозд? дабдм/опіс сіо тпіе.
Міе та до \л/ Ьіигде. Ргозд? дабдшопіс сіо піедо.
Міе та іе]. Ргозд? дабд\л/опіс бо піе].
Міе годитіезд паз. Оду тодезд парізас бо паз Іізі?
Міе годитіет \л/аз. Мизд? парізас бо \маз Іізі.
Nіе годитіет ісЬ. Мизд? парізас бо пісЬ Іізі.
о Зверніть увагу на конструкцію, що означає чию-небудь присут-
ність або відсутність. У нижчеподаних запитаннях виступає ді-
єслово Ьус у формі теперішнього часу. У заперечних реченнях
з’являється конструкція «заперечна частка піе + 3 особа однини
дієслова тіес + особовий займенник у родовому відмінку»:
- Сду іезі Мопіка? - Міе та ]е] іегад ш боти.
- Сду іезі Абат? - Міе та до V/ Ьіигде.
- Сду іезіез бдіз V/ Ьіигде? - Міе та тпіе бдізіар
- Сду Ріоіг і Мадба з^бдізіа] \л/ ргасу? - Міе та ісЬ бдізіар
164
СНСІАІВУМ 2АМ0УУіС \ЛЮО^ Л/А ШТОЯЕК- дні тижня
Вказуючи строк виконання якої-небудь дії, часто називаємо день
тижня. У таких випадках використовується конструкція неозначе-
на форма дієслова доконаного виду + па + знахідний відмінок:
Мизд? ргдудоіо\л/ас зргахл/одбапіе па ропіесіхіаіек.
Киріту Ьііеіу сіо кіпа па хл/іогек.
IIтбхмііізту зі? па згосі?.
N3 кіебу тизд? ргдупіезс сі кзі^дк?? - N3 сххл/агіек.
СЬсіаІЬут гатбхлгіс хл/об? па ріг^іек.
СЬсіаІаЬут хагедегхлгохл/ас зіоіік па зоЬої?.
Міе итаууіаі зі? д пікіт па піебгі?!?! Ібдіету гадет бо орегу.
РОЗМОВЛЯЄМО
К02М(ЖА РК2Е2 ТЕЕЕРОМ (3) - порівняння конструкцій
- ЗіисЬат? - Алло.../Слухаю...
- Сду іо іігта „І_одо”? - Це фірма «Лого»?
- То ротуїка. - Ні, ви не туди потрапили.
Мох/уі Абат КиЬіак/Мбмі Абат КиЬіак д Пгту „Копіакі”. - Говорить
Адам Кубяк/Говорить Адам Кубяк з фірми «Контакт».
- Сду тод? годтам/іас д...?/СИсіаІаЬут годтам/іас д... - Можна по-
говорити 3.../Я хотів би поговорити з...
Ргозд? росдекас/сЬ\мІ?/сїі\міІесдк?/тотепк - Зачекайте хвили-
ночку.
Сду тод? дозіахміс х/уіаботозс? - Можна залишити повідомлен-
ня?
Ргозд? дозіахміс хміаботозс. - Будь-ласка, залиште повідомлення.
Сду соз ргдекадас? - Щось передати?
Ргозд? ргдекадас/рошіебдіес, де... - Передайте/скажіть, будь-лас-
ка, що...
Ргозд? дабдхл/опіс да добдіп?Лд/ ргдуздіут іудобпіи. - Подзвоніть,
будь-ласка, через годину/на наступному тижні.
165
ВПРАВИ	1
Доповніть речення дієсловами недоконаного або доконаного виду:
бх\л/опіс/хаб2\люпіс; різас/парізас; схуіас/ргхесхуіас; схекас/
росхекас; ріасіс/харіасіс; хаташіас/хатошіс.
гарогіу.
агіукиїу сіо
... ріегмзху
1.	Мадба бугекіогет. Сх^зіо тизі..............
Охізіа] тизі.................схіегу	гарогіу.
2.	Ріоіг сЬсе бхіз...............сіо	таікі. Оп сїісіаІЬу сіууа аІЬо ігху
гагу \л/ іудобпіи...............сіо	піе].
3.	Абат тіезхка зат і підбу піе доіи]е. Сх^зіо тизі.................
ріхх§ сіо сіоти. Огізіа] іак х\л/укіе та ризі^ Іоб6\л/кф і тизі....
..........ріхх§.
4.	Казіа сЬсе Ьус бхіеппікагк^. СЬсе .
рориіате] дахеіу. Югізіа] опа сЬсе
агіукиї.
5.	Охізіа] іб§ х сіїїоракіет сіо іеаіги. 2а рої досігіпу ]езі зрекіакі,
а оп тбші сіо тпіе: „Сху тохезх.......................па тпіе 10 ті-
пиі? Мизх§ соз х]езс”. 2а\мзхе тизхф па піедо.........
6.	МісіїаІ ІиЬі сГіобхіс бо гезіаигаср, аіе піе ІиЬі ...............
ха коіас]§. Охізіа] ]езі х бхіемсхуп^ і тизі ......................
ха коїасіф.
ФД Утворіть дієслова доконаного виду від дієслів недоконаного виду,
напр.: Рхабко гоЬі$ хакиру. Охіз тизх§ хгоЬіс хакиру.
1.	Сх^зіо бх\л/опі§ бо коїехапкі. Охізіа] іех сЬс§ бо піе]...........
2.	2амзхе іо ]а ріасф ха коіас]ф. Сху тохезх іу бхізіа]..................
?
3.	N16 ІиЬіф схекас. Иіезіеіу, бхізіа] тизх§.........па	коїехапк^.
166
4.	Зезіет роіісіапіет, тизг^ різас гарогіу. биіго тизг§............
....гарогі.
5.	І_иЬі§ гоЬіс гакиру у/ сепігит. Огіз у/іесгогет іег сїіс§.......
....гакиру у/ сепігит.
6.	Каг у/ тіезіцси гатау/іат у/об? тіпегаїп^. УУ іут іудобпіи тизг§
..................у/об§ тіпегаїп^.
7.	Собгіеппіе у/іесгогет сгуіат кзі^гк^. УУ іеп у/еекепб сґіс§.....
.........поу/^ сіекау/^ кзі^хк?.
Доповніть речення відповідними словами гхабко, об схази бо
схази, схрзіо, ху/укіе або: у/ іут іудобпіи, у/ у/еекепб, бхіз,
у/ зоЬоір, іиіго гапо, іиіго ро роїибпіи.
1	гохтау/іат	2 зіозіг^..........................
.....іег сіїсіаіаЬут 2 пі^ рогогтау/іас.
2	. СНсіаІЬут	зроікас зі§ 2 коїегапк^.
.................зі§	2 пі^зроіукат.
3	. Мат у/ боти Ьаіадап	тиз2§ розргг^іас
тіезгкапіе. Мо]а коїегапка тбу/і, ±е ]а га.............................
зргг^іат тіезгкапіе.
4.........................баіф ріепіцбге па хакиру...............
.........(ег тизг§ бас ріепі^бге.
5	. Сгу тогезх	гаруіас згеіа, кіебу іезі
зроікапіе?...........................Іа	руіат згеіа, кіебу тату
зроікапіе.
6......................... гаргазгат зу/од бгіеу/сгуп^ бо кіпа.
........................сїісіаІЬут гаргозісХбо орегу.
Л СїісіаІЬут........................гіезс	гир§. Озіаіпіо........
...............Іет	гир§.
167
□
Запишіть подані у дужках слова в родовому відмінку, напр.: Мизг§
габгууопіс сіо (согка) согкі.
1.	Мизг§ сідізіа) габгууопіс сіо (Адаіа).......................
2.	Сгу сЬсезг іегаг габгууопіс сіо (тата)....................?
3.	СЬсіаІаЬут габгууопіс (зуп).................................
4.	Сгу сЬсіаІЬуз габгууопіс бо (гопа)........................?
Доповніть речення відповідними займенниками у родовому відмін-
ку, напр.: тпіе, сіо тпіе/сі^, біа сіеЬіе і т. п.
1.	(іу) - Сгу іу тпіе гогитіезг? - Міе гогитіет..............- Сгу
Ь^бгіезг уу боти бгіз ууіесгогет? - Так, Ь^б§. - Сгу тод§ га-
бгууопіс бо.........? Мат ууагп^ зргаууф.
2.	(оп) - Сгу Абат іезі іегаг уу боти? - Міе та.......іегаг. - Сгу
тод§ габгууопіс бо.................га добгіп^.
3.	(опа) - Сгу Еууа іезі бгізіаі уу Ьіигге? - Міе та........- А іа
тат біа...................ууагп^ууіаботозс.
4.	(іа) Міе та ............. іегаг уу боти, ргозг§ гозіаууіс ууіабо-
тозс ро біидіт зудпаїе. Сгекат па ууагпу (ах. Сгу та рапі біа
................іеп їах?
5.	(опо) - Сгу гпазг тоіе бгіеско? - Міе гпат...........Моіе	бгіес-
ко іезі сЬоге. Мат біа....................поуу^	сіекауу^ кзі^гк^.
6.	(ту) Міе ту, ге згеі піе ІиЬі..........Сгу	тазг біа..........
....озіаіпі гарогі?
7.	(ууу) Сгу ууієсіє, ге згеі піе ІиЬі ......?	Сгу Ь^бгіесіе бгізіаі
уу Ьіигге? Мат бо..................ууагпу зргауу§.
8.	(опі)- Сгу Апіа і РаууеІ з^бгізіаі уу Ьіигге?- Міе, піе та.....
- Мизг§ бо.................габгууопіс.
168
Закінчіть речення, напр.: безіет Роїакіет, то\лй$ ро роїзки
1.	Міе тат гуги па коїасіф..........................................
2.	безіет азузіепіет/азузіепік^.....................................
3.	Міезгкат \м \Л/агзга\л/іе........................................
4.	Мої 82еГ піе т6\л/і ро роізки....................................
Доповніть діалог:
1.	- Сгу тод§ гогтамас г Мопікц? - Міезіеіу, піе та іе] Іегаг. Сгу
соз рггекагас?
- Ргозг§.....................ге	Адпіезгка ргозі о іеіеїоп. М6) пи-
тег іеіеіопи: 629-42-42
2.	- Сгу іо Тігта „Копігазі”? - Міе, іо..........................
3.	Ти питег 619-78-79. Міезіеіу, піе та тпіе V/боти. Ргозг§......
.........міасіотозс ро сНидіт зудпаіе.
4.	- Зіисгїат? -...............................Мопіка Ко\мпаска.
5.	- Сгу іезі Місіїаі? - Міе та до іегаг. Ргозг§......га добгіп^.
6.	- Сгу тод§........................г	Місїіаіет? - Ргозг§......
.........СІ1УУІІ§.
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені слова і конструкції:
А: (рггех іеіеїогі) Огіегї сіоЬгу, сЬсіаІЬут/сгїсіаІ'аЬут........
.....РІ22?.
В:бакз?
А:................................
В: Ма ]акі асігез?
А:.....................................
А: (рггег іеіе/оп) Огіегї сіоЬгу, сгїсіаІЬут/сіїсіаіаЬут.............
......ууосіе тіпегаіп^.
В: Ма кіесіу?
А:........................
В: ОоЬгге, пазг ргасоу/пік Ьфсігіе и рапа/и рапі.....................
169
13.	00 КРАКОВА
Папо УУаІсІек гогташіа рггег іеіе/оп	
Маідек:	- \Мезх, іад? Зо Кгакома.
Загупа:	- Кіеду?
\Л/аідек:	- \Л/ ргхузхіу ууіогек.
Загупа:	- Ма іак дкідо?
\Л/аІсІек:	- Ма дууа дпі. УУгасат уу ргхузхіу схууагіек ууіесхогет. (Сху) Сіїсезх іесіїас хе тп^?
Загупа:	- Мизх? зі? хазіапоууіс... Так паргаууд? піе тат іегах дихо ргасу і Ьагдхо сЬсіаіаЬут роіесіїас до Кгакоуиа, аіе піе ууіет...
ТУаідек:	- Мохету паіріегуу хууіедхіс Кгакоуу, а роіет ро- Іесіїаб іезхсхе па ]есіеп дхіеп до 2акорапедо.
Загупа:	- То іезі доЬгу ротузі, аіе паргам/д? тизх? зі? ]езхсхе хазіапоууіс.
Оуу/є досіхіпу рбхпіе] уу ргасу	
РамеІ:	- Схедо зхиказх?
Маїбек:	- Зхикат питеги ІеІеТопи іпїогтаср РКР. (ро сіішііі) Зих тат.
Іпіогтаф РКР:	- Іпіогтаф РКР, зіисіїат?
Маідек:	- Ргозх? рапі, о кіоге) додхіпіе з?, росіаді до Кгакома х Магзхам/у Сепігаіпе]?
Іпїогтасіа РКР:	- Капо сху ро роїидпіи?
\Л/аІс1ек:	- Капо.
Іпїогтас]а РКР:	- ІпіегСііу о 7 (зібдтеі).
\Л/аІсІек:	- 0 кіоге] додхіпіе іезі па тіеізси?
Іпіогтасіа РКР:	- 0 9 (дхіе№?іе]).
Маідек:	- Охі?ки]?, до ууідхепіа.
Тагаз Магупіак і]едо ргхуіасіеі Магек уу гезіаигас]!	
Магупіак:	- Зиіго іад? до Богота.
Магек:	- (Здхіе іо іезі докіадпіе?
170
13. Я ЇДУ ДО КРАКОВА
Вранці Вальдек дзвонить по телефону
Вальдек:	Знаєш, я їду до Кракова.
Ярина:	Коли?
Вальдек:	Наступного вівторка.
Ярина:	На скільки?
Вальдек:	На два дні. Повертаюсь у наступний четвер увечері. Хочеш поїхати зі мною?
Ярина:	Мені треба подумати... Взагалі-то у мене не так-то багато зараз роботи, і я дуже хотіла б поїхати до Кракова, але не знаю...
Вальдек:	Можна спочатку подивитися Краків, а потім з’їздити на день до Закопаного.
Ярина:	Це гарна ідея, але мені справді треба ще подумати.
Через дві години на роботі
Павел:	Що ти шукаєш?
Вальдек:	Шукаю номер телефону довідкової залізничних вокзалів (за хвилину). Вже знайшов.
Довідкова:	Довідкова залізничних вокзалів, слухаю вас.
Вальдек:	Скажіть будь-ласка, о котрій є поїзди до Кракова з Варшави-Центральної?
Довідкова:	Вранці чи по обіді?
Вальдек:	Вранці.
Довідкова: Вальдек:	Інтер-Сіті о 7 (сьомій). А коли прибуває?
Довідкова:	0 9 (дев’ятій).
Вальдек:	Спасибі, до побачення.
Тарас Мариняк і його друг Мареку ресторані.
Мариняк:	Завтра їду до Борова.
Марек:	А де це, якщо точніше?
171
Магупіак:	- 10 кііотеігоуу па \л/зсЬ6сі осі Копіпа. - Мат пасігіеі^, ге ууціек Абат сіадіе іат тіезхка.
Магек:	- ба іег тат пасігіе^. Схут ]ебхіезх? Росіадіет сгу затосіїосіет?
Магупіак:	- ЗатосИобет. Роі^схепіе коіе]оууе піе ]езі іат хЬуі сіоЬге. А іу іакіе тазх ріапу па ууеекепсі?
Магек:	- 7озіа]§ уу \Л/агзхаууіе, Іс1§ па копсегі бо (ііїїагтопіі.
Магупіак:	- Оо хоЬасхепіа уу ропіебхіаіек, тіїедо ууеекепди.
Магек:	- Оо ропіескіаїки і роууобхепіа!
172
Мариняк:	- 10 кілометрів на схід від Коніна. Сподіваюся, що дядько Адам все ще там живе.
Марек:	- Я теж сподіваюся. Чим ти їдеш? Поїздом чи машиною?
Мариняк:	- Машиною. Залізничне сполучення там не дуже добре. А в тебе, які плани на вихідні?
Марек:	- Я залишаюся в Варшаві, йду на концерт до філармонії.
Мариняк:	- До побачення в понеділок, гарних тобі вихідних.
Марек:	-До понеділка! Щасливо!
ЛЕКСИКА
сіокіасіпіе присл. - точно, до-
кладно
дозс ч-гість
добхіпа ж - година
о кідгеї добхіпіе...? - о ко-
трій ГОДИНІ...?
ІесЬас недок. (|аб?, |ебхіезх)
- їхати
коїеіоууу, -а, -е прикм- заліз-
ничний
тіе]зсе с — місце
па тіе)зси - на місці
пабхіе)а ж - надія
тіес пасіхіе)? - сподіватися
паргау/сір присл. - справді
іак парга\л/б? - насправді
РКР (абревіатура: Роїзкіе Коїе-
]е Рагїзім/оше) - Польська
Залізниця
ріап ч (мн. ріалу) - план
росіад ч - поїзд, потяг
роЦсхепіе с - сполучення
рошобхепіа! - щасливо!
зхикас недок. (зхикат, зхи-
казх) - шукати
розхикас док. (розхикат, ро-
зхиказх) + Р. - пошукати
схедо зхиказх? - що ти шу-
каєш?
м/гасас недок. (югасат, чуга-
сазх) - повертатися
югбсіс док. (\л/гбс?, уугосізх)
- повернутися
ЧУЗСІїбб с - схід
па уузсЬбсі об... - на схід
від...
газіапаміас зі? недок. (хазіа-
па\л/іат зі?, хазіапашіазх
зі?) - думати, замислюва-
тися
хазіапоміс зі? док. (газіа-
пом/і? зі?, хазіапошізх зі?)
+ пасі + Ор. - подумати, за-
мислитися
173
хЬуі присл. - надто, занадто
хозіашас недок. (хозіа]?, хо-
зіа|езх) - залишатися
хозіас док. (хозіап$, хозіа-
піезх) - залишитися
ХА/уіебхас недок. (хАЛлебхат
ХАЛ/іебхазх) - оглядати
ХАЛЙвбХІС док. (Х\ЛЛЄСІХф, ХАЛ/ІЄ-
бхізх) + Зн. — оглянути
Географія
АЛ/5СІ166 Ч - СХІД
па АЛ/зсЬбб осі... - на схід
від...
Ал/зсГюбпі, -а, -е прикм. - схід-
ний
хасЬоб ч - захід
па хасЬоб об... - на захід
від...
хасИобпі, -а, -є прикм. — за-
хідний
рбіпос ж - північ
па рбіпос об... - на північ
від...
рбіпоспу, -а, -е прикм. - пів-
нічний
роїибпіе с - південь
па роїибпіе об... - на пів-
день від...
роїибпіоиуу, -а, -е прикм. - пів-
денний
тіазіо с — місто
А/УІЄЗ Ж- село
тогхе с - море
Ал/узра ж - острів
догу .ми - гори
ІЄХІОГО с - озеро
осеап ч - океан
ГРАМАТИКА
О КТОКЕЛ соогіміє? - О котрій годині?
Прочитайте:
безі добхіпа ріціа. - Зараз п’ята година.
О добхіпіе ріцїе]. - О п’ятій годині.
безі досіхіпа зіебетпазіа. - Зараз сімнадцята година.
О добхіпіе зіебетпазіе] па хеЬгапіи. - О сімнадцятій годині
я буду на зборах.
При вказанні точного часу порядкові числівники узгоджуються
у роді й відмінку з іменником добхіпа ж. Після прийменника о
(О кіо ге] добхіпіе?), а також після прийменників ро та окоіо
174
(приблизний час) порядкові числівники виступають у формі місце-
вого відмінка жіночого роду (закінчення -є)). Хвилини вказуємо за
допомогою кількісних числівників.
О кібгеі досігіпіе іезі зроікапіе?
Зроікапіе іезі:
О 8.00 (бзтеі).
-	О восьмій.
О 8.30 (бзтеі іггубгіезсі); \л/р64 бо бгіеміціер
-	О восьмій тридцять (о пів на дев’яту).
8.15 (ріфіпазсіе ро бзтеі).
-	О восьмій п’ятнадцять (п’ятнадцять по восьмій).
Окоіо 8.00 (бзтеі).
-	Біля восьмої.
Дієслово ЛЕСНАС - теперішній час
ІісгЬа роіебупсга	ІісгЬа тпода
ІаіасІ?	туіебгіету
іуІебгіезг	\л/у іебгіесіе
оп (рап)	опі (рапоміе, рапзі\л/о)
опа (рапі)	опе (рапіе) іасіз
опо іебгіе
Зверніть увагу на чергування голосних а:е та приголосних б:бгі.
6АОЕ- ОО КПАКОША - назви міст у родовому відмінку
Після прийменника сіо назви міст вживаються у родовому відмін-
ку:
чоловічий рід (Кгакб\м)
жіночий рід (Магзгаиуа)
середній рід (Ороіе)
баб§ сіо Кгакохма.
бабф сіо Магзга\л/у.
баб^ бо Ороіа.
175
Назви міст чоловічого роду мають у родовому відмінку закінчення
-а:
Сдаїізк ОІзгіуп І_иЬІіп 32С2ЄСІП Рогпаїі	Зад? до Сдапзка. Зад? до Оізгіупа. Зад? до ЬиЬІіпа. Зад? до Згсгесіпа. Зад? до Рогпапіа.
Назви іноземних (поза межами Польщі) міст зазвичай мають у родо-
вому відмінку закінчення -и:
1_опсІуп
Пгут
Мадгуі
Атзіегдат
Мохл/у Зогк
Зад? сіо І_опдупи.
І_ес? сіо Ргути.
І_ес? сіо Мадгуіи.
Зад? сіо Атзіегдати.
І_ес? сіо Мохл/едо Зогки.
о Запам’ятайте! Група назв міст поза межами Польщі має закін-
чення -а:
Рагу 2
Вегііп
ХЛ/іесіегї
НатЬигд
Міпзк
і_\л/6\л/
Кцоуу
РеіегзЬигд
ЗігазЬигд
Ьесіту сіо Рагуга.
Зедгіету сіо Вегііпа.
Засіф сіо \А/іесіпіа.
Зедгіету сіо НатЬигда.
Зад? до Мігізка.
Зад? до Ьхл/охл/а.
І_ес? до КЦохл/а.
1_ес? до РеіегзЬигда.
Ьесіту до ЗігазЬигда.
- Оокцд їедгіезг?
- По Сдапзка.
- Оокдд Іесісіе?
- І_есіту до кіохлюдо Зогки.
Прийменники + дієслова руху
Після дієслів руху виступають різні прийменники:
]ад?/ід? до... + родовий відмінок
176
Прийменник сіо вживається з іменниками-назвами:
- будівель, парків тощо: іб§ сіо Ьапки, сіо Ьіига, сіо рагки, сіо Іази
- міст: )аб§ бо Магзгаууу, бо І_опбупи
- країн: )аб§ бо Нізграпіі, бо бгеср
Іаб^/ібф па... + знахідний відмінок
Прийменник па вживається з іменниками-назвами:
- «пласких» поверхонь (вулиць, площ, аеропортів тощо) |аб§ па
РІас Вапкоууу, па иіісф Рі^кп^, па Іоіпізко
- островів і півостровів: ]аб§ па Неї, па Погубу, па КиЬ§, па Наііі
- подій (концерти, фільми, обід, вечеря де-небудь тощо) )аб§ па
коїас]^, па копсегі, па Тіїт
)аб?/іб? уу... + знахідний відмінок
Прийменник тг уживається з назвами гір: )аб§ уу догу, уу Таігу, уу
Аїру, уу НітаІа)е.
]аб?/іб? паб... + знахідний відмінок
Прийменник паб уживається з іменниками-назвами морів, озер,
океанів, річок:
]абф паб гпогге, )абф паб АЙапіук, )аб§ паб \Л/ізІ§, ]аб§ паб бегіого
Віаіе.
® Зверніть увагу! Якщо ми хочемо підкреслити спосіб проведення
часу, напр., уу кіпіе, уу їеаїгге, па Ьазепіе, слід використати дієсло-
во ізс (а не іесИас), незалежно від того, чи підемо туди пішки, чи
поїдемо, наприклад, транспортним засобом:
□гіз ууіесгогет іб? бо кіпа, іб? бо іеаіги, іб$ па копсегі, іб$ бо
гезіаигасіі, навіть, якщо ми поїдемо туди машиною.
6АОЕ- ЗАМОСНОйЕМ - орудний відмінок іменників
Описуючи дію, виконувану за допомогою якого-небудь знаряддя,
яке ми тримаємо в руках, використовуємо форми орудного відмін-
ка.
(біидоріз)	Різг§ біидорізет.
(Іугка)	бет Іугк^.
Ї77
Транспортні засоби не є знаряддям, проте говоримо: ]аб^ затосбо-
сіет, Ігатууаіет, росіадіет, іакзб\л/к^.
Прочитайте:
- Сгут (ебгіезг сіо Кгако\ма? - Росіадіет.
- Сгут ]ебгіесіе па копсегі? - Такзбмк^.
- Сгут рЇ52Є32? - Оіидорізет.
01120, МАЕО (1) - прислівник + родовий відмінок
Після прислівників, які позначають кількість чого-небудь (биго,
таїо, тпбзілл/о, ігосИ?, обгоЬіп^), іменники завжди виступають
у родовому відмінку. Іменники-назви речовин або абстрактних по-
нять (мосіа, сикіег, збі, ргаса, габозс і т. п.) виступають у родовому
відмінку однини, напр.:
Мат сі ого ргасу.
Абат рі]е таїо ууобу.
Роргозг§ ІгосГі^ сикги.
Іменники-назви конкретних предметів виступають у формі родо-
вого відмінка множини:
\Л/сі^2 ргобикціету таїо затосіїоббАлл
С2Е60 820КА52? - родовий відмінок іменників Ц
Дієслово згикас вимагає від іменника форми родового відмінка
(кодо? сгедо?):
- Кодо згиказг? - Згикат Абата.
- Сгедо згиказг? - Згикат абгези.
02ІЕІЇ, ТУОХІЕІЇ, КОК- форми множини
У польській мові іменники бгіеп і іубгіегі утворюють форми мно-
жини шляхом зміни основи: сіхіеп - сіпі, Іубгіеп - іудобпі. Іменник
гок у множині має суплетивну форму Іаіа.
178
ІісхЬа ро|ес!упсха ІісхЬа тпода
сіхіегі	сіпі	2а сім/а сіпі ]аб§ бо Обапзка.
іубхіеп	іудобпіе	2а (гху іудосіпіе Ь?бхіе зетіпагіит.
тіезірс	тіезЦсе	безіет ш Роїзсе схіегу тіезідсе.
гок	Іаіа	Ргаси^ ш їігтіе „НоНег” ]их схіегу Іаіа.
Зверніть увагу! Після числівника 5 іменники набувають форми ро-
дового відмінка множини: 2а зхезс тіезі^су Ь§бхіету тіеіі поше
тіезхкапіе.
СНСЕ82 ЗЕСНАС 2Е МІЩ? - орудний відмінок особових
займенників
Прийменник х вимагає від займенника форми орудного відмінка.
Форми орудного відмінка особових займенників:
ІісхЬа роіебупеха		ІісхЬа тпода	
тіапошпік	пагх$сІпік	тіапошпік	пагх^біпік
			
іа	хе тпр	ту	х паті
ІУ	х іоЬ^	шу	х шат і
оп	х піт	опі	х піті
опа	х піз	опе	х піті
опо	х піт		
Сху сіїсезх ізс хе тпз бо кіпа? - Хочеш піти за мною в кіно?
СіюіаІЬут іесбас х іоЬр бо Сбапзка. - Я хотів би поїхати з тобою
до Гданська.
- ОІасхедо піе гохташіазх х Абатет? - Піе гохташіат х піт, біа-
іедо хе піе тат схази. - Чому ти не розмовляєш з Адамом? - Я не
розмовляю з ним, бо не маю часу.
179
МАбРІЕКУУ, РОТЕМ - послідовність подій (1)
Послідовність подій виражається за допомогою прислівників пар
ріеплл.., роіет... Прислівник паіріегуу виражає першу дію. Ця
конструкція використовується як у теперішньому, так і минулому
та майбутньому часі.
Маіріегчу сдуіат, роіет різгф.
N а] ріег\лл Ьуіет іпхупіегет, роіет Ьуіет роїііукіет.
Маіріегм Ь$б§ \л/ Тігтіе, роіет Ь§б§ V/ боти.
№ УУЗСНОО ОО КОМІИА - зазначення географічного
положення
При зазначенні географічного положення якого-небудь пункту
стосовно іншого, використовуємо конструкцію па + напрям (зна-
хідний відмінок) + осі + назва міста (родовий відмінок):
УУіеІіс/ка іезі 13 кііотеіго\л/ па уузсЬоб осі Кгакоша. - Вєлічка зна-
ходиться 13 кілометрів на схід від Кракова.
2еІадоууа УУоІа іезі 60 кііотеігбуу па гасіїоб осі УУагзгам/у. - Желя-
зова Воля знаходиться 60 кілометрів на захід від Варшави.
Віаіоууіеда іезі 240 кііотеігом па уузсЬбб об УУагзгам/у. -Бяловежа
знаходиться 240 кілометрів на схід від Варшави.
Риііизк іезі 50 кііотеігбуу па рбіпос осі УУагзгаиуу. - Пултуськ зна-
ходиться 50 кілометрів на північ від Варшави.
ЗороЦезі 10 кііотеігоуі/ па роїибпіе об Обупі. -Сопот знаходиться
10 кілометрів на південь від Варшави.
6АОІ= ОО КРАКОВА ]/УРК2¥82ї¥ С2ШАПТЕК- дні тижня
Пригадайте: після прийменника м/ іменники-назви днів тижня ви-
ступають у знахідному відмінку:
УУ рггузгіу ропіебгіаіек тат копігої^.
УУ рггузгіу міогек іаб§ бо ОІзгіупа.
УУ рггузгЦ згобр іб§ бо орегу.
180
\Л/ рггузгіу сгууагіек іезі зетіпагіит.
\Л/ рггузгіу рщіек іезі зроікапіе т. бугекіогет.
УУ рггузгіу зоЬоі? іб? па копсегі бо ііїйагтопіі.
УУ рггузгіу піебгіеі? тат дозсі.
Слова іубгіеп, тіезі^с, гок після прийменника уу виступають
у формі місцевого відмінка:
УУ рггузгіут іудосіпіи, уу рггузгіут тіезіцси, уу рггузгіут
гоки.
□О РОМІЕ02ІАІ.КШ
Після прийменника бо іменники-назви днів тижня виступають
у формі родового відмінка:
Міапоуупїк
ропіебхіаіек
Оореіпіасг
бо ропіебхіаїки
ууіогек
згоба
бо ууіогки
бо згобу
схууагіек
бо схууагіки
рі^іек
зоЬоіа
піебхіеіа
бо рі^іки
бо зоЬоіу
бо піебхіеіі
РОЗМОВЛЯЄМО
Які в тебе плани?
бакіе тазг ріапу па ууеекепб?
Со гоЬізх уу ууеекепб?
Со гоЬізх уу зоЬоі? і піебхіеі??
Пропонуємо екскурсію
баб? бо Кгакоууа. Сху сіїсезх іесбас хе тпц?
баб? бо Кгакоууа, Сху сИсіаІЬуз іесЬас хе тп??
181
Побажання приємних вихідних
- Мііедо меекепби! - Мііедо хл/еекепби/Мауугаіет.
- Мііедо бпіа! - Мііедо дпіа/Мауугаіет.
ВПРАВИ
Дайте відповіді на запитання, напр.: - О кібге) добгіпіе іезі Літ?
(16.05) - Ріїт іезі рі^с ро схм/агіе]. Прочитайте відповіді.
1	.-0 кіогеі добгіпіе іезі копсегі? (18.10)
2	.-0 кібге) досігіпіе іезі Літ? - (20.15)
3	. - О кіогеі добгіпіе іезі зроікапіе? - (8.45)
4	.-0 кібге] досігіпіе іезі копіегепсіа? - (12.30)
5	.-0 кібге) досігіпіе іезі Іексіа? - (11.55)
6	.-0 кіогеі досігіпіе іезі орега? - (19.20)
7	.-0 кіогеі досігіпіе іезі зрекіакі? - (19.30)
8	.-0 кібге) досігіпіе іезі зетіпагіит? - (14.25)
Запишіть дієслова іесіїас і Іесіес у відповідній формі:
Іесіїас
1.	-Кіебу (іу)........
2.	- А \л/у? Кіебу (хд/у)
бо Кгако\л/а? - \А/ рггузгіу ріціек.
............бо Кгакоул/а? - (Му)
.............\л/	рггузгіу згоб§.
3.	- Сгу Адаіа іег................. бо	Рогпапіа? - Так, опа іег
4.	(За) \д/ рггузгіут іудобпіи
бо Обапзка. Огіесі
ге тп^.
182
Іесіес
1.	- Кіебу (іу)................бо Мабгуіи? - (ба)..................
\л/ схіл/агіек.
2.	- Кіебу (ууу).................бо	Ргаді? - (Му)................
\л/ зоЬоі^.
3.	биіго гапо Веаіа...................................бо копбупи.
4.	ТУ згоб§ ро роіибпіи Мадба і Раїл/еі...................бо	Рагуйа.
Доповніть речення відповідними особовими займенниками, напр.:
Апіа ібгіе бо кіпа. Сгу сНсезг ізс 2 пі^?
1.	УУ згоб§ )аб§ бо Рогпапіа. Сгу сіїсезг іесіїас................?
2.	Місіїаі \л/ \л/еекепб )ебгіе бо Міа\л/у. Сгу тогезг іесіїас.....
....?
3.	\Л/ рггузгіут іудобпіи Апіа іебгіе бо Віаіо\л/іегу. Сгу сіїсіаіЬуз іе-
сіїас ...............?
4.	Кіебу іебгіезг бо Сбапзка? Сгу тод^ іесіїас...................?
5.	- бебхіету па игіор. Сгу сбсесіе іесіїас................?	- Так,
Ьагбго сіїсіеІіЬузту іесіїас...............
6.	боіа і АІа іаб^ па копіегепсі^. Сгу сіїсіаіаЬуз іесіїас.........
...........?
Запишіть назви міст у родовому відмінку, напр.: (ЬиЬІіп) баб§ бо
ЬиЬІіпа.
1.	- УУ рггузгіут іудобпіи сіїсф іесіїас бо (Рохпагі)...............
і (Сбапзк)..................-	На ]ак біидо? - На сгіегу бпі.
2.	- Сгу сіїсезг роіесіїас хе тп^ бо (УУагзгаїл/а)...............?
- На іак біидо? - На іубгіеп.
183
3.	- Міезх, ]’ад§ сіо (Ьопдуп)....................- Ма іак діидо
Іедхіезх? - Ма дхл/а іудодпіе.
4.	- Мизх§ іесїіас па копГегепсіф до (Мозк\л/а)............-	Ма
]ак сПидо? - Ма рі$с сіпі.
5.	- СИсіаІаЬут іесЬас до (Рагух)..............па	тіезі^с аІЬо до
(Рхут)................па д\л/а тіезі^се.
6.	- Одхіе сКсіаІЬуз роіесіїас па игіор? - Оо (Мохл/у догк)...
......А іу? - За до (Атзіегдат)................
5
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку:
1.	\Л/іезх, тат таїо (сгаз)..............  піе	тод? іегах гохтахл/іас.
2.	Мат дгізіа] дихо (ргаса)..........................................
3.	Раігусіа руе Ьагдхо дихо (хл/ода)............. а іа рі]§ дихо (кахма)
Поставте запитання кодо?, со? або схедо?
1.	-......іу іи гоЬізг? - Схекат па аиіоЬиз.
2.	-......зхиказх? - Митеги іеіеіопи.
3.	-......тазх іиіаі? - Суігупу.
4.	-.....зхиказх? - Адата.
Складіть речення, використовуючи слова паіріегхл/, роіет, напр..
Маіріегхл/ рЦ§ кахл/?, а роіет ]ет зпіадапіе.
1.	схуіас дахеіф, іезс коіас]§.............................................
2.	різас гарогі, гохтахл/іас х зхеіет.....................................
3.	оді^дас іеіех/х/іхід, ізс па зрасег....................................
4.	тіес зроікапіе, дххлгопіс до кііепіа...................................
184
Запишіть подані в дужках слова в орудному відмінку, напр.: (росіад)
На игіор ]ебхіету росіддіет.
1.	Охізіа] ]аб§ сіо боти (ігатччаі)............
2.	без! рбхпо. Мизх§ ]есбаб (іакзбччка)........
3.	Абат ]ебхіе бо Ьіига (аиіоЬиз)..............
4.	Апіа ]ебхіе бо Кгакоу/а (росіад)............
5.	бебхіету па игіор (затосіїбб)...............
Дайте відповіді на запитання. Слова в дужках запишіть у відповід-
ній формі, напр.: чч ргхузхЦ піебхіеір, чч ргхузхіут іудобпіи.
1.	- Кіебу рапі іебхіе бо Рохпапіа? - (ргхузхіу рі^іек)........
2.	- Кіебу ібхіесіе бо орегу? - (ргхузхіа згоба)...............
3.	- Кіебу рапзіччо ]аб^ бо Собхі? - (ргхузхіа зоЬоіа)...............
4.	- Кіебу хасхупасіє рготос]?? - (ргхузхіу ччіогек).........
5.	- Кіебу іебхіезх бо тату? - (ргхузхіа піебхіеіа).....................
6.	- Кіебу рап хасхупа поччу ргоіекі? - (ргхузхіу іубхіеп)...........
7.	- Кіебу хасхупазх зіах? - (ргхузхіу тіезіцс)............
185
10
11
12
Користуючись картою, визначте положення поданих міст відносно
Варшави, напр.: 2еіагоууа УУоІа іезі па засіюй осі УУагзхаууу.
1.	ббгіе іезі І_иЬІіп?.............................................
2.	ббгіе іезі Сбагізк?............................................
3.	ббгіе іезі Рогпагі?............................................
4.	ббгіе іезі Віаіузіок?..........................................
Доповніть речення відповідними прийменниками уу, сіо, па або
пасі:
1.	СіюіаіаЬупл.......іут гоки роіесїіас........игіор...........догу.
Аіу?
2.	За сіїсіаІЬут іесіїас..........тогге.
З........рггузгіут іудобпіи іаб§................копїегепс]§.........
Рогпапіа.
4.	2а добгіп^ тизг§ іесіїас...............................Іоіпізко.
5.	Сію§ бгізіаі ізс...............зрасег.....................рагки.
6.	Сгу тогезг роіесїіас...........иііс§ Мібок...............аріекі?
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені слова й конструкції:
А: \Л/іезг, іаб§ бо Кгакома.
В:.........................?
А: \Л/ рггузгіу ууіогек.
В:.........................?
А:	На 2 бпі.................... \л/ рггузгіу сг\л/агіек ууіесгогет.
Сіїсезг іесіїас.............?
В:	Сії^іпіе. Сгут іебгіезг........................сгу	росіадіет?
186
(іпґогтасіа РКР)
А: ІпТогтасіа РКР, зіисїіат?
В:......................................?
А: Рапо сгу ро роїисіпіи?
В:......................
А: ІпіегСііу о............................
187
14. ШУМАЛИСЖАМІЕ МІЕ82КА&ІІА,
КЕ2ЕКУУАСиА НОТЕШ
Тагаз Магупіак сіїсе щупане тіезгкапіе
Магупіак:	- СИсіаІЬут м/упарб тіезгкапіе.
Адепіка піегисИотозсі:	- ^кіе тіезгкапіе рапа іпіегезиіе?
Магупіак:	- Іпіегезиіе тпіе тіезгкапіе піебиге, дми- ІиЬ іггурокоіоме, рі^сдгіезі^сіо- теігоме аІЬо згезсдгіезі^сіотеігоме, м сепігит.
Адепіка:	- Мат діа рапа оіегЦг. дезі тіезгкапіе м сепігит, па иіісу Риіамзкіеі, дмиро- коіоме, ррсдгіезрі згезс теігбм.
Магупіак:	- СЬсіаІЬут тіес дигу заіоп, зуріаіпі^ і кисіїпр.
Адепіка:	- Когитіет. Мат соз, со тоге рапа гаіпіегезомас. дезіі рап та сгаз, тогету оЬе]ггес іо тіезгкапіе сігіз міесгогет.
Магупіак:	- бміеіпіе.
\Месгогет:
Адепіка:	- Тиіаі Іезі сіигу рггедрокбі, іи Ьагсіго дига і мідпа кисітіа, іиіаі заіоп, а оЬок зуріаіпіа.
Магупіак:	- иакіе з^магипкі мупаіти?
Адепіка:	- То тіезгкапіе козгіиіе 2500 (Ома іузідсе ріфзеі) гіоіусії тіезрсгпіе. РІаіпе со тіезі^с г догу. Ргозг§ гоЬасгус, іакі рркпу місіок г окпа.
Магупіак:	- Омзгет. То іезі Іасіпе тіезгкапіе, аіе тизг§ зр газіапоміс. Ргозг§ о кііка сіпі па сіесугр.
Адепіка:	- Осгумізсіе. Сгекат па рапа іеіеіоп - м рггузгіут іудосіпіи.
188
14. ВИНАЙМАННЯ КВАРТИРИ,
БРОНЮВАННЯ НОМЕРУ В ГОТЕЛІ
Тарас Мариняк хоче винайняти квартиру
Мариняк:	- Я хотів би винайняти квартиру.
Агент:	- Яка квартира вас цікавить?
Мариняк:	- Мене цікавить невелика, дво- або три-кімнатна, п’ятдесят-шістдесят метрів, у центрі.
Агент:	- Я маю для вас пропозицію. Квартира в центрі, на вулиці Пулавській, двокімнатна, 56 метрів.
Мариняк:	- Я хотів би мати велику вітальню, спальню і кухню.
Агент:	- Зрозуміло. У мене є те, що вас зацікавить. Якщо маєте час, можна оглянути цю квартиру сьогодні ввечері.
Мариняк:	- Чудово.
Увечері:
Агент:	- Тут великий коридор, тут - дуже велика і світла кухня, тут вітальня, а поруч - спальня.
Мариняк:	- Які умови винаймання?
Агент:	- Ця квартира коштує 1300 (тисячу триста) злотих на місяць. Оплата за місяць наперед. Гляньте, який чудовий краєвид з вікна.
Мариняк:	- Звичайно. Це гарна квартира, але мені треба подумати. Дайте мені, будь-ласка, кілька днів, щоб я міг вирішити.
Агент:	- Звісно. Я чекатиму вашого дзвінка на наступному тижні.
189
\Л/аІсІек гегегшиіе рокб] щ кіоіеіи
Песерфпізіка:	- Охіеп сіоЬгу, ЬоіеІ „Зугепа”, зіисіїат?
Маїбек:	- Сху з^ууоіпє роко)е осі 15 (рі§іпазіедо) сіо 17 (зіебетпазіедо) кхл^іеіпіа?
Ресерсрпізіка:	- Ргозх§ росхекаб. 8з,ууоіпє роко]е ]ЄбП0030Ь0УУЄ І бУУи080Ь0УУЄ.
\Л/аІбек: Ресерфлізіка:	- Рокоіе з^х іахіелкаті, ргаууба? -Так.
\Л/аІсіек:	- Не козхіф боЬа?
Ресерфлізіка:	-120 хіоіусЬ.
\Л/аІбек:	- 2е бпіабапіет?
Ресерфпізіка:	-Так.
\Л/аІсіек:	- СЬсіаШут хагехегууоууаб 2 рокоіе іебпоозоЬоууе.
Ресерфпізіка:	- Ма іакіе пахууізко?
Маїбек:	- Зауиогзкі. 0 кібге) добхіпіе хасхупа зі$ сІоЬа ііоіеіоууа?
Ресерфпізіка:	- 0 15 (рі^іпазіе]).
УУіесгогет уу тіезгкапіи ^гупу і Вазі
Загупа:	- Сху ууієзх, ]ака родосіа Ь^бхіе уу ргхузхіут іудобпіи?
Вазіа:	- \Лфс ]есіпак ]ебхіезх х ІЛ/аІсІкіет бо Кгакоша?
Загупа:	-Так.
Вазіа:	- В^бхіе сіеріо, 18 зіорпі. Аіе тизізх рапфіас, хе схазаті уу роїоууіе км/іеіпіа то2е Ьуб Ьагбхо хітпо, а уу догасЬ ууіозпз, родоба хтіепіа зі§ х добхіпу па добхф. Мохе рабас безхсх, то±е рабас зпіед, тохе Ьус зііпу ууіаіг аІЬо Ьигха. Мизізх Ьус доіоууа па уузхузіко.
Загупа:	- ОоЬгхе, бхі§киі$ ха боЬггі. габ§, Ьф§ доіоууа па уузхузіко.
190
Вальдек бронює номер у готелі
Адміністратор: Вальдек:	-Добрий день, готель «Сирена», слухаю вас. - У вас є вільні номери з 15 до 17 квітня?
Адміністратор:	- Зачекайте, будь-ласка. Є вільні одно- і двомісні номери.
Вальдек:	- Номери з ваннами, правда?
Адміністратор:	-Так.
Вальдек: Адміністратор:	- Скільки коштує доба? - 120 злотих.
Вальдек:	- Зі сніданком?
Адміністратор:	-Так.
Вальдек:	- Я хотів би забронювати 2 одномісні номери.
Адміністратор: Вальдек:	- На яке прізвище? - Яворський. 3 котрої години починається доба у готелі?
Адміністратор:	-3 15.
Увечері в квартирі Ярини і Басі.
Ярина:	- Ти не знаєш, яка погода буде наступного тижня?
Бася:	- Отже, ти таки їдеш з Вальдеком до Кракова?
Ярина:	- Так.
Бася:	- Буде тепло, 18 градусів. Але ти повинна пам’ятати, що інколи в середині квітня може бути дуже холодно, а в горах навесні погода змінюється щогодини. Може йти дощ, може падати сніг, може бути сильний вітер або буря. Ти повинна до всього приготуватися.
Ярина:	- Гаразд, спасибі за добру пораду. Я до всього приготуюся.
191
ЛЕКСИКА
Ьигха ж - буря
сіеріо присл. - тепло
схазаті присл. - іноді, часом
ігхурокоіоиуу, -а, -е прикм.
-	трикімнатний
сіезхсх ч - дощ
сІоЬа ж - доба
сІчуиозоЬочиу, -а, -е прикм.
-двомісний
досігіпа ж - година
г додхіпу па досіхіп^ - тут:
ЩОГОДИНИ
доіом/у, -а, -е прикм.. - готовий
дога ж (мн. догу) - гора (мн
гори)
чи догасії - у горах
ІесІпоозоЬом/у, -а, -е прикм.
-	ОДНОМІСНИЙ
кшіесіегі ч (Род. куллеіпіа)
-	квітень
Іахіепка ж - ванна
тохе Ьус - може бути, мож-
ливо
оЬе]гхес док. (оЬе]гхр, оЬе|-
гхузх) - оглянути
одЩдас недок. (одЩсіат, оді^-
сіазх) + Зн. - оглядати
оЬок прийм. - біля, коло
оТегіа ж - пропозиція
окпо с - вікно
192
ом/зхет - звісно, звичайно
расіас недок. - йти, падати (про
опади)
расіа сіезхсх - йде дощ
расіа зпіед - йде сніг
ратіфіас недок. (раті^іат, ра-
ті^іазх) - пам’ятати
хараті^іас док. (хараті^іат,
хараті^іазх) + Зн. - запа-
м’ятати
ріаіпу, -а, -е прикм. - платний
ріаіпе х догу - оплата на-
перед
рокб] ч (мн. роко]е) - кімната
роїочуа ж — половина, тут'.
середина
Ш рОІОУУІе - в середині
ргхесірокб] ч - коридор, перед-
покій
ргхуіетпу, -а, -е прикм.. - при-
ємний
гасі а ж - порада
заіоп ч - вітальня
зііпу, -а, -е прикм - сильний.
зіоріегі ч (мн. зіорпіе) - тут:
градус
зуріаіпіа ж - спальня
зпіед ч - сніг
іузЩс ч (мн. іузЦсе) - тисяча
«уагипек ч - умова
у/агипкі шупаіти - умови
оренди, винаймання
\л/іаІг ч - вітер
м/ісіпу, -а, -е прикм. - світлий
ууібок ч - краєвид
шіозпа ж - весна
ууіозпгі- навесні, весною
¥иупа]тоууас недок. (\л/упа)ти-
І$, ууупа]тиіезх) - винайма-
ти,орендувати
ууупаіцс док. (мупаітр, ууупа)-
тіезх) + Зн. - винайняти
хіт по присл. - холодно
Погода
Іезі іабпа родосіа (рщкпа
родосіа, Ьгхубка родосіа,
зігазхпа родосіа) - (зараз)
гарна погода (чудова погода,
погана погода, жахлива по-
года)
Іезі зіопесхпа родосіа - со-
нячно
Іезі сіеріо (хітпо, сМосіпо)
присл. - (зараз) тепло (хо-
лодно)
Іезі зіогісе (змлесі зіогісе)
- світить сонце
Іезі росіїтигпо - похмуро,
хмарно
Іезі чуіаіг (ууієіє ууіаіг) - (дме)
вітер
Іезі Ьигха - (зараз) буря
Іезі тдіа - туман
Іезі тгбх- мороз
Іезі і$сха - райдуга (веселка)
расіа сіезхсх - йде (падає) дощ
расіа зпіед - йде (падає) сніг
Іезі 18 зіорпі - (зараз) 18 гра-
дусів
Іезі тіпиз 5 зіорпі (іезі 5 зіор-
пі тгохи) - (зараз) мінус 5
градусів (5 градусів морозу)
193
о Зверніть увагу!
Іезі 1 зіоріеп, з^ 2,3,4 зіорпіе, іезі 5, 6,15...зіорпі
Пори року
хміозпа ж - весна
Іаіо с - літо
ІЄ8ІЄГЇ Ж - ОСІНЬ
гіта ж - зима
ГРАМАТИКА

ІІЧТЕКЕЗІМЕ ММІЕ МІЕ82КАМІЕ...
Щоб висловити своє зацікавлення чим-небудь (предметом, фактом,
подією і т. п.), можна використати конструкцію Іпіегезиіе тпіе (за-
йменник у знахідному відмінку) + іменник у називному відмінку:
Іпіегезиіе тпіе іеп ргоіекі.
Сгу іпіегезиіе сі? іа оіегіа? - СЛмзгет, іпіегезиіе тпіе іа оіегіа.
Сгу іпіегезиіе шаз іа ргорогусіа? - Міезіеіу, рагїзка ргорогусіа
тпіе піе іпіегезиіе.
2АС2УМАМ І-ЕКСкЩ - І.ЕКСЗА 2АС2УМА 8Щ
Прочитайте приклади. У правому стовпчику дієслова хасхупас,
когїсгус, хтіепіас виступають із займенником зі?.
(За) 2асхупат Іексі?.	Ьексіа хасхупа зі?.
(Му) Когісхуту зрекіакі. Зрекіакі когїсху зі? о рі^іеі.
(Му) 2тіепіату пазге ріапу. Мазге ріапу хтіепіаіз зі?.
Така конструкція вживається, коли виконавець дії неважливий або
ж невідомий.
194
Назви місяців, дата (1)		
		
тіапоуупік		дореіпіасх
		
І	зіусхеп	зіусхпіа
II	Іиіу	Іиіедо
III	тагхес	тагса
IV	кууіесіеп	кууіеіпіа
V	таі	таіа
VI	схєгууієс	схегууса
VII	Ііріес	Іірса
VIII зіегріегї		зіегрпіа
IX	уугхезіеб	уугхезпіа
X	рагдхіетік	раідхіетіка
XI	Іізіорад	Іізіорада
XII	дгидхіеб	дгидпіа
Називаючи дату, використовуємо порядкові числівники чоловічого
роду в називному відмінку. Назва місяця при цьому виступає у ро-
довому відмінку:
- Кібгу (іезі) бгізіаі?
- Огізіаі іезі 15) рі^іпазіу (тіапоуупік) Іірса (дореіпіасх)/б8ту
таіа, бууипазіу уугхезпіа, дууибхіезіу зхбзіу Іізіораба і т. д.
При вказанні дати якої-небудь події, відповідаючи на запитання,
якого числа відбудеться що-небудь, і числівник, і іменник (назву
місяця) ставимо в родовому відмінку:
Кібгедо іедхіезх до Кгакоууа?
бас!<=} до Кгакоууа (15) ріфіпазіедо (дореіпіасх) Іірса (дореіпіасх).
□хізіаі іезі бату схегууса.
Копсегі іезі бзтедо схегууса.
□хізіаі іезі дууидхіезіу схууагіу таіа.
Зроікапіе іезі дууидхіезіедо схууагіедо таіа.
При вказанні часового проміжку вживаємо прийменникову кон-
струкцію од... до... Обидва прийменники вимагають від іменників
і числівників форми родового відмінка.
В§д§ уу Магзхаууіе од рі^іпазіедо до дууидхіезіедо Іірса.
195
Про початок якої-небудь події запитуємо:
Ос! кіебу...? або Об кіогедо...?
- Об кіебу тіезхказх \л/ \Л/агзха\л/іе? - Об ріегшзгедо та]а.
- Об кіогедо сИсе рап ууупа^с рокбі? - Об зіббтедо мгхезпіа.
6АКА 02І5ІА6 6Е8Т Р0600А?
:іл4ІЇямяяііяя№ШШШ№ж№ЯКкжЯю№я&1!КЗЯШВЮяЯ№яВ&хія№
На запитання про погоду (бака бхізіа] іезі родоба?) можна відпо-
вісти загальною фразою, напр.: іезі Іабпа родоба, іезі сіеріо, іезі
18 зіорпі, раба безхсх.
Огізіаі іезі Іабпа родоба. - биіго Ь^бхіе Іабпа родоба. - \Л/схогаі
Ьуіа Іабпа родоба.
безі уууХікоуі/о Ьгхубка родоба. биіго Ь^бхіе росйтигпо.
Огізіаі іезі сіеріо. - биіго Ь^бхіе сіеріо. - Мсхога] Ьуіо сіеріо.
Зверніть увагу!
Слово раба відповідає українському «йде дощ». При цьому нео-
бов’язково вживати іменник безхсх:
-	бака іезі родоба? - Яка зараз погода?
-	Раба. - Йде дощ.
УУІОЗИД, ЬАТЕМ - пори року
Прочитайте нижчеподані вирази:
шіозпз (паг2$бпік)/па міозин (Ьіегпік) - навесні, весною
Іаіет (паг2§бпік)Л/у Іесіе (тіеізсоуупік) - влітку
Іезіепі^ (паг2$бпік)/па іезіепі (тіеізсоуупік) - восени
гітз (паг2<?бпік)/уу хітіе (тіеізсо\мпік) - взимку
Міозпа Іо (іезі) паірі§кпіе]зга рога гоки. Уі/іозп^/па ууіозп^ іезі
сіеріо.
І_аіо іезі га кгбікіе. І_аіетЛ/у Іесіе сг^зіо ріу\л/ат.
безіегї тоге Ьус рі^кпа. безіепі^/па іезіепі ІиЬі? сИобгіс па зрасегу
бо рагки.
І_иЬі§ гіт§. 2ігпс|Л/у хітіе іехбх? па пагіасїі.
196
IV РОІСНМЕ КУУІЕТМІА 
Прочитайте:
росгціек -> МА росгціки... - На початку...
роїоууа -> УУ роіоууіе... - У середині...
копіес -> РОО копіес... - Наприкінці... (в кінці)
Зезі росхціек кхлпеіпіа. Ма росгціки кхл/іеіпіа тат копГегепсіф.
(тіеізсоуупік)
^зі роїоша к\л/іеіпіа. УУ роїоміе кхл/іеіпіа тат едгатіп. (тіе]зсо-
уупік)
^зі копіес кууіеіпіа. Росі копіес к\л/іеІпіа ]'асІ$ сіо СсІапзка. (Ьіег-
пік)
РОЗМОВЛЯЄМО
Бронювання номеру в готелі
Сгу зцууоіпє роко]е осі... сіо...?
СНсіаІЬут гагегегууоууас роко] осі... сіо...
Сгу рокоіе зцг Іагіепкаті?
Не козгіціе сІоЬа?
2е зпіасіапіет сгу Ьег зпіасіапіа?

Винаймання квартири
СНсіаіЬут мупаізс тіезгкапіе.
СїісіаіЬут \л/упаХс таїе/сіиге тіезгкапіе.
Іпіегезціе тпіе тіезгкапіе сіхмирокоіоме.
Іпіегезціе тпіе тіезгкапіе озіетсІ2іе5І$сіотеіго\л/е.
Іпіегезціе тпіе тіезгкапіе уу сепігит.
197
ВПРАВИ
Доповніть речення відповідними дієсловами гасгупас/гасхупас
І  ’зі?, копсгус/ копсгус зі?, хтіепіас/хтіепіас зі?.
1.	\Л/ рггузгіут іудобпіи (ту)....................поууу	рго]екІ.
2.	ІЧазга копіегепсіа.....................уу	рггузгіут Іудосіпіи.
3.	О кібге) добгіпіе..................................Іексіа?
4.	(Му).....................................Іексі? га рі?с тіпиі.
5.	(ба)...........................................тіезгкапіе.
6.	Родосіа.................................;..................
2
Прочитайте дати, напр.: Кіогу іезі бгізіа)? Огізіа] іезі (8.08) бету
зіегрпіа.
1.	- Кіогу (іезі) бгізіа)? - Огізіа) іезі (05.05)..............
2.	- Кіогу (іезі) бгізіа)? - Огізіа) іезі (07.07).........................
3.	- Кіогу ЬуІ уусгогаі? - \Л/сгога] ЬуІ (11.11)......................
4.	- Кіогу ЬуІ уусгогаі? - Мсгогаі ЬуІ (06.06)........................
5.	- Кіогу Ь?бгіе іиіго? - биіго Ь?бгіе (04.04)......................
6.	- Кіогу Ь?бгіе уу ріціек? - \Л/ ріціек Ь?бгіе (03.03)...........
Прочитайте дати у поданих діалогах:
1.	- Кіогу бгізіа] іезі? - Огізіа] іезі 04.05. - Кіебу (кіогедо) іебдіезг
бо Рогпапіа? - баб? 04.05.
198
2.	- Кіогу бдізіа] іезі? - Огізіа] іезі 18.04. - Кіебу (кіогедо) іебгіезг
сіо орегу? - Іб§ сіо орегу 18.04.
3.	- Кіогу бгізіа] іезі? - безі 22.07. - Кіесіу (кіогедо) іезі „Тозса”?
- „Тозса” іезі 22.07.
4.	- Огізіаі іезі 25.08. - Кіесіу (кіогедо) гасдупазд зіаг? - 2асгупат
зіаг 25.08.
5.	- СЬсіаІЬут гагегегууоууас рокб] бууиозоЬоууу. - Осі кіесіу (об кіб-
гедо)?-Об 22.07. бо 26.07.
6.	- СЬсіаІЬут гагегегууоууас арагіатепі. - Об кіебу (об кіогедо)?
-06 26.08. бо 29.08.
Запишіть назви місяців у родовому відмінку, напр.: Роб копіес (зіу-
сгеп) зіусхпіа іезі дітпо.
1.	\Л/ роїоууіе (тагдес).............................іезі	іездсде дітпо.
2.	Роб копіес (Іиіу)................................тоге	Ьус -5 зіорпі.
3.	На росдціки (зіегріеп)...........................дууукіе ]езі догесо.
4.	УУ роїоууіе (уугдезіеп)......................тоге	Ьус Ьагбдо сіеріо.
Дайте відповіді на запитання:
1.	Сду бгізіаі іезі Іабпа родоба?
2.	Сгу іезі сіеріо, сгу гітпо?
3.	Сгу іезі хл/іаіг? Сгу раба безгсг?
4.	Сгу раба зпіед? Сгу іезі тгбг?
5.	Не іезі зіорпі?
6.	Сгуіиіго Ь^бгіе сіеріо?
7.	Сгу уусгогаі Ьуіо сіеріо?
Назви пір року запишіть у відповідному відмінку (називному або
орудному), напр.: (Іаіо) Іаіет сг^зіо ріуууат. 1_аіо іезі рі^кпе.
1.	(іезіегі)................іезі	біида.................... тоге	Ьус
парга\л/б§ сіеріо.
199
2.	(\л/іозпа)................/ууукіе	би±о зрасегиі?.
Іезі га кгбіка.
3.	(гіта).................сг?зіо іегсігр па пагіасії.
іе± тоге Ьуб ріфкпа.
4.	(Іаіо)...............іо	паірі^кпіеізга рога гоки.
сг?зіо дгат іепіза і іегбг? гоууєгєгп.
Доповніть діалоги особовими займенниками у знахідному відмінку
(тпіе, сі? і т. п.) або словами: рап/рапі у знахідному відмінку:
1.	- Мату сіо рапі бузрогусіі роко]е )ебпо, склш і іггуозоЬоме. бакі
рокб] ................ іпіегезиіе?	- Іпіегезиіе .......... роко)
б\л/иозоЬо\л/у.
2.	- СіїсіаІЬут гагегегм/о\л/ас рокоі. ~ Лакі роко]..............
іпіегезиіе? - Іпіегезиіе.............рокоі іебпоозоЬому г Іа-
гіепк^.
3.	- Мату біа \л/аз іе сі\л/іе оіегіу. Кіога оіегіа..іпіегезиіе?
- Іпіегезиіе............ріегуузха	оіегіа.
4.	- \Л/іез2, згикат тіезгкапіа. - бакіе тіезгкапіе..............
іпіегезиіе? - бебпорокоіоме.
Запишіть подані у дужках слова у відповідній формі (у називному
або знахідному відмінку однини або множини):
1. Мат сгіегу (бигу рокоі) ......................................-	(бига
м/ібпа кисіїпіа).....................................і	(бига Іагіепка)
2. - бакіе тіезгкапіе сіїсіаІаЬуз тіес? - СНсіаІаЬут тіес (бигу
тіезгкапіе) ................................... (заіоп)	.........
....., сіхл/іе (зуріаіпіа) ..................... (рокоі	бгіесіппу)
.....................(кисіїпіа)	........................ і сіу/іє
(Іагіепка).................................
200
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені слова й конструкції:
А: Огіеіі сіоЬгу, НоіеІ „Кгокиз”, зІисЬат?
В: Сгу з^ууоіпє роко]е осі...............сіо..................?
А:	Ргозгф..................8^	ууоіпє роко]е іебпоозоЬоиие і сІ\ми-
озоЬо\л/е.
В:	Сгу рокоіе з^г...................?
А: Так.
В: Не козгіиіе............?
А: 120 гіоїусй.
В: 2е.....................?
А: Так.
В: СЬсіаІЬут/сИсіаІаЬут.............................
А: № іакіе пагууізко?
В:........................
201
15. МА ОЖЖСО КОІ_Е.Ю\Л/¥М
И/ ргасу
Маїсіек:	- \Л/усІіосІх^, м/гасат ха досіхіп^.
Рам/еІ: \Л/аІсіек:	- Сок^сІ ісіхіезх? - Мизх§ і&б па сімогхес ро Ьііеіу, Ьо іиіго гапо па ре\л/по Ь§сіхіе сіиха ко!е)ка.
Р6І досігіпу рбгпіе], па сім/огси, окіепко питег 4
Маїдек:	- Роргозх? 2 Ьііеіу па ІпІегСіїу сіо Кгакома па іиіго па досіхіп^ (7) зібсіт^.
Казіегка:	- Ріегмзха сху сігида кіаза?
\Л/аІсіек: Казіегка: ТУаІсіек:	- Огида. - ОІа раїдсусії сху піераі^сусії? - ОІа піераі^сусії.
Казіегка: УУаІсіек:	- 200 хІоіусН. - Ргозх§.
віоз г діозпіка:
Росіад екзргезо\му сіо Рохпапіа ргхех Киіпо, Копіп осііесіхіе г іоги
ріегуузхедо ргху регопіе сігидіт.
Росіад ІпіегСИу х \Л/агзха\му сіо \Л/госІа\міа ргхех Рохпаїї, Ьезхпо
зіоі па іогхе дгидіт ргху регопіе ігхесіт. РІапом/у осЦахсІ росіади
добхіпа (13) ігхупазіа.
Росіад ЕигоСііу „Роїопіа" г УУагзхаму сіо Висіарезхіи ргхех Каіоші-
се, Озігауу^, Вгаіузіам/^ осііесіхіе х іоги сігидіедо ргху регопіе ріегхлл-
зхут.
\Л/Іес2огет, и/ тіезхкапіи 4агупу і Вазі
\Л/аІсіек:	- (Сху) Раки)езх зі§?
Загупа:	-Так.
\Л/аІсіек:	- 0! Мат Іакі зат арагаї Тоїодгаїісхпу іак іу. За Ьіог^ з\л/6і, м/і$с іу піе тизізх Ьгас з\лю]едо.
Загупа:	- ОоЬгхе, іесіеп арагаі музіагсху.
202
15. НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ВОКЗАЛІ
На роботі
Вальдек:	- Я виходжу, повернуся за годину.
Павел:	- Куди ти йдеш?
Вальдек:	- Мені треба на вокзал по квитки, бо завтра вранці напевно буде велика черга.
Через півгодини на вокзалі, біля віконця № 4
Вальдек:	- Будь-ласка, два квитки на Інтерсіті до Кракова, на завтра, на 7 годину.
Касир:	- Першого класу чи другого?
Вальдек:	- Другого.
Касир:	- Для курців чи некурців?
Вальдек:	- Для некурців.
Касир:	- 200 злотих.
Вальдек:	- Будь-ласка.
Голос із гучномовця:
Швидкий поїзд до Познаня через Кутно, Конін відправляється
з першого перону другої платформи.
Поїзд Інтерсіті Варшава-Вроцлав через Познань, Лешно знахо-
диться на другому пероні третьої платформи. Час відправлення
13 година.
Поїзд Євросіті «Полонія» Варшава-Будапешт через Катовіце,
Остраву, Братиславу відправиться з другого перону першої плат-
форми.
Увечері, в квартирі Ярини й Басі
Вальдек:	- Збираєш речі?
Ярина:	- Так.
Вальдек:	- 0, у мене такий самий фотоапарат, як і в тебе. Я беру свій, тому можеш свого не брати.
Ярина:	- Добре, вистачить одного фотоапарата.
203
Маїсіек:	- (Сгу) Сгуіазг ЗуІ\л/і^ РІаіГі \л/ огудіпаїе?
Загупа:	-Так.
\Л/аІсіек:	- (Сгу) Так сіоЬгге гпазг апдіеізкі?
Загупа:	- 2пат апдіеізкі Іеріе) піг роїзкі, аіе іегаг піе тат окаг)і т6\ллс ро апдіеізки.
Огшопі іеіеґоп
Загупа:	- ЗІисЬат?
Апсігге):	- То )а, Апгігге).
Загупа:	- Міе тод§ іегаг гогтахміас, тат дозсіа.
Апсігге):	- Мат Ьііеіу па )иіго сіо кіпа.
Загупа:	- Зиіго тпіе піе Ь^сігіе, )асІ§ сіо Кгакома.
Апсігге):	- Ма копіегепс)§?
Загупа:	- Міе, ргумаіпіе, г коїед^.
Апсігге): Загупа:	- 2 )акіт коїеда? - Міем/агпе, сгезс!
204
Вальдек:	- Ти читаєш Сильвію Плят в оригіналі?
Ярина:	-Так.
Вальдек:	- Ти так добре знаєш англійську?
Ярина:	- Англійську я знаю краще, аніж польську. Але за- раз у мене немає нагоди говорити по-англійськи.
Дзвонить телефон
Ярина:	- Алло?
Анджей: Ярина:	- Це я, Анджей. - Я зараз не можу говорити, у мене гість.
Анджей: Ярина:	- У мене квитки в кіно на завтра. - Завтра мене не буде, я їду до Кракова.
Анджей:	- На конференцію?
Ярина:	- Ні, це приватна поїздка, зі знайомим.
Анджей:	- 3 яким знайомим?
Ярина:	- Яка різниця? Бувай!
ЛЕКСИКА
арагаі ТоіодгаТісгпу - фото-
апарат
Ьапкотаі ч - банкомат
Ьепхупа ж - бензин
Ьгас недок. (Ьіог§, Ьіегхезх)
- брати
уухЩс док. (ууегт§, \л/ехтіезх)
+ Зн. - взяти
сіокцс! присл. - куди
екзргез ч - експрес, швидкий
поїзд
діоз ч - голос
діозпік ч - гучномовець
дозс ч - гість
кіаза ж-клас
косИас недок. (косйат, ко-
сЬазх) - любити, кохати
рокосЬас док. (рокосЬат, ро-
косИазх) + Зн. - полюбити,
покохати
коїеіка ж - черга
коггїегепсіа ж - конференція
Іеріе] присл. - краще
піеууахпу, -а, -є прикм. - не-
важливий
піеиуахпе - не важливо, тут-.
яка різниця?
осііахсі ч - відправлення, від’їзд
офесЬас док. (осЦас!^, осЦе-
сіхіезх) - відправитися,
від’їхати
осЦехсіхас недок. (осЦеісІхат,
осіїеісіхазх) - відправляти-
ся, від’їжджати
осіїаіум/ас недок. (одіаіи^, осі-
Іаіціезх) - відлітати
205
осіїесіес док. (ОСІІЄС?, одіесізг)
- відлетіти
одріуууас недок. (осіріуууат,
осіріуу/уазг) - відпливати
одріуп^с док. (осіріуп?, осіріу-
ПІЄ82) - ВІДПЛИВТИ
окіепко с - віконце
огудіпаі ч - оригінал
ууогудіпаїе-воригіналі, мо-
вою оригіналу
ракошас зі? недок. (ракці? зі?,
ракщезг зі?) - збирати речі,
пакуватися
зракошас зі? док. (зракці? зі?,
зракщезг зі?) - зібрати речі,
спакувати речі
регоп ч - платформа
рггу регопіе - на платформі
ріапом/у прикм. - планований,
плановий
росЩд ч - поїзд
росі^д екзргезсжу - ек-
прес, ШВИДКИЙ ПОЇЗД
ргумаіпіе присл. - приватно
рггег прийм. - через
рггуіегсігас недок. (рггуіе-
гсігат, рггуіегсігазг) - при-
їжджати
рггу]есЬасдок. (рггу]асі?, рггу-
ЇЄСІ2ІЄ82) - приїхати
рггуїаіумас недок. (рггуїаіи]?,
рггуїаіціезг) - прилітати
рггуїесіес док. (рггуїес?, рггу-
Іесізг) - прилетіти
рггуріуууас недок. (рггуріу-
\д/ат, рггуріуюазг) - при-
пливати
рггуріупзс док. (рггуріуп?,
рггуріупіезг) - приплисти
зіас недок. (зіо]?, зіоізг) - сто-
яти
зіапошізко с - платформа (ав-
тобусна)
з\а/6], зм/о]а, з\лю]е займ. - свій,
своя, своє
іакі зат, іака зата, іакіе за-
то - такий самий, така сама,
таке саме
Іог ч - перон
па іог2е - на пероні
игуууас недок. (игумат, игу-
ууазг) - використовувати
игус док. (игу]?, игу]езг) + Р.
- використати
чуусіїосігіс недок. (мусіїосіг?,
юусіїосігізг) - виходити
\л/у]зс док. (\л/у]сі?, м/уісігіезг)
- вийти
музіагсгас недок. (ууузіагс-
гат, ууузіагсгазг) - виста-
чати
м/узіагсгус док. (музіагсг?,
м/узіагсгузг) - вистачити
хл/узіагсгу - достатньо, виста-
чить, досить
г прийм. - з, із
206
ГРАМАТИКА
Дієслово УУ¥СНОО2і6 - теперішній час
З дієсловом сКобхіс ми познайомилися раніше (див. 11. урок). Ді-
єслово ууусґіобхіс відмінюється так само, як і сґіодхіс і так само
належить до II дієвідміни:
\Л/усііосІ2§. В$д§ га рої добхіпу.
О кІОГв] \Л/уСІ1ОСІ2І82?
Ра\меІ хл/усґіосігі до ргасу рипкіиаіпіе о \мр6І до бзтеі.
\Л/усґіод2Іту па зрасег.
\Л/усґіод2ісіе ро сИІеЬ?
бап і Оогоіа \л/усіюд2^ па зроікапіе 2 зхеіет Ьіига.
Антоніми РК2У6Е202АС і 006Е202АС
Росіад до бдапзка одіегдга о додгіпіе (7) зібдте). - Поїзд до Ґдан-
ська відправляється о 7 годині.
АиіоЬиз до ґодхі одіейдіа о додгіпіе (16) зхезпазіер - Автобус до
Лодзі відправляється о 16 годині.
Росіад 2 Мгосіаууіа рггуіехдха о додгіпіе (13) Лгупазіер - Поїзд
з Вроцлава прибуває о 13 годині.
АиіоЬиз х Киіпа ргху]ехбха о додгіпіе (9) дгіем/іціе). - Автобус
з Кутна прибуває о 9 годині.
Затоіоі до Рагуха одіаіиіе о додгіпіе зібдте]. - Літак до Парижа
відлітає о сьомій годині.
Затоіоі 2 ґопдупи ргхуіаіиіе о додгіпіе зхозіер - Літак з Лондона
прилітає о шостій годині.
Зіаіек до Зміпоідзсіа одр!у\л/а о додгіпіе зхезпазіе]. - Пароплав до
Свиноуйстя відпливає о шістнадцятій годині.
Зіаіек ге Згсгесіпа ргхуріума о додгіпіе зіедетпазіер - Пароплав
зі Щецина припливає о сімнадцятій годині.
207
.ієслово ВПАС - теперішній час
Зверніть увагу на чергування голосних (о:е) та приголосних (г:гх)
при відмінюванні дієслова Ьгас.
ІісхЬа роіесіупсха	ІісхЬа пгіпода
Іа Ьіог?	ту Ьіегхету	
іу Ьіегхезх	ууу Ьіегхесіе	
оп (рап)	опі (рапоууіе, рагїзЬл/о)	
опа (рапі)	опе (рапіе) Ьіогз	
опо Ьіегхе		
МІЕ В^ОИІЕ МІЧІЕ... - Мене не буде...
У матеріалі 12. уроку ми знайомилися з конструкцією з дієсловом
Ьус у теперішньому часі: - Сху іезі Асіат? - Міе та Асіата, піе
та до; іезіет - піе та тпіе. У минулому та майбутньому часі для
вказання чиєї-небудь присутності або відсутності, використовуєть-
ся конструкція з формами дієслова Ьус та особовими займенниками
у родовому відмінку.
Прочитайте:
Теперішній час:
0а) іезіет \л/ Ьіигхе - піе та тпіе м Ьіигге
(іу) іезіез - піе та сі§
оп іезі - піе та до
опа іезі - піе та іеі
(ту) іезіезту - піе та паз
(ууу) іезіезсіе - піе та ууаз
опі за- піе та ісії
опе 8с[— піе та ісії
Минулий час:
(Іа) Ьуіет/Чат уу Ьіигге - піе Ьуіо тпіе уу Ьіигге
(іу) ЬуІезМаз - піе Ьуіо сі§
оп ЬуІ - піе Ьуіо до
опа Ьуіа - піе Ьуіо іеі
208
(ту) ЬуІізту/-Іузту - піе Ьуіо паз
(ууу) Ьуіізсіе/Чузсіе - піе Ьуіо \л/аз
опі Ьуіі - піе Ьуіо ісЬ
опе Ьуіу - піе Ьуіо ІСЬ
Майбутній час:
(Іа) Ь^сіф уу Ьіигге - піе Ь^сіхіе тпіе ш Ьіигге
(іу) Ь^бгіезг - піе Ь^сігіе сі§
оп Ь^сігіе - піе Ь^сігіе до
опа Ь^сігіе - піе Ь^дгіе ]е]
(ту) Ьфсігіету - піе Ь^сігіе паз
(ууу) Ь^бгіесіе - піе Ь^сігіе ууаз
опі Ь§б^- піе Ь^сіхіе ісЬ
опе Ьфсі^- піе Ь^сігіе ісЬ
Абат іезі бхізіаі уу Ьіигге. - Адам сьогодні в офісі.
Абата піе та бгізіа) уу Ьіигге. - Адама немає сьогодні в офісі.
Мопіка Ьуіа уусгогаі ™ Іігтіе. - Моніка була вчора у фірмі.
Мсгогаі уу їігтіе піе Ьуіо Мопікі. - Вчора у фірмі не було Моніки.
ЗхеГ Ь^бгіе іиіго. - Шеф буде завтра.
Міе Ь^бгіе згеіа іиіго. - Шефа завтра не буде.
2ИАМ АМСІЕЬЗКІ І.ЕРШ N12 РОЬЗКІ - ступені
порівняння прислівників
Вищий ступінь порівняння прислівників утворюється за допомо-
гою суфікса -є}: ууоіпо - ууоіпієі. Щоб утворити форми найвищо-
го ступеня порівняння до форми вищого ступеня додаємо префікс
па]-.
Іасіпіе - Іасіпіеі - парабпіеі
згуЬко - згуЬсіеі - паізгуЬсіеі
іапіо - іапіеі - паііапіеі
згуЬко - згуЬсіеі - паізгуЬсіеі
Абат, Зуіууек і Магек різг^ па котриіегге. Абат різге ууоіпієі піг
Зуіууек, Магек різге паіууоіпіеі. - Адам, Сильвек і Марек друкують
па комп’ютері. Адам друкує повільніше, ніж Сильвек, Марек друкує
пайповільніше.
209
Охізіа] іезі сіеріо. Охізіа] іезі сіеріе] піх шсхогаі. - Сьогодні тепло.
Сьогодні тепліше, ніж учора.
Зезі хітпо. Охізіа] іезі хітпіе] під ш ріціек. - Холодно. Сьогодні
холодніше, ніж у п’ятницю.
Охіесі шгасащ рбхпо сіо сіоти. Рашеі шгаса рбхпіеі під Казіа, Апіа
шгаса па]р6±піе]. - Діти пізно повертаються додому. Павел поверта-
ється пізніше, ніж Кася, Аня повертається найпізніше.
У польській мові існує група прислівників, чиї ступені порівняння
утворюються від інших (суплетивних) основ:
ЬоЬгхе - Іеріе] - пареріе) (добре - краще - найкраще)
хіе - догхеі - па]догхе] (погано - гірше - найгірше)
дихо - ууі<§се] - па]\л/і^се] (багато - більше - найбільше)
таіо - тпіе] - паітпіеі (мало - менше - найменше)
Апіа тбші доЬгхе ро їгапсизки. Апіа тбші ро їгапсизки Іеріе) піх
Едуіа. - Аня добре говорить по-французьки. Аня говорить фран-
цузькою краще, ніж Едита.
Еша схуіа таїо. Еша схуіа тпіе] піх Адаіа. - Ева мало читає. Ева
читає менше, ніж Агата.
Кагоі схуіа дихо. Кагоі схуіа ші?сеі піх Магек. - Кароль читає бага-
то. Кароль читає більше, ніж Марек.
ТАКІ $АМ АРАРАТ - займенник ТАКІ 5АМ
Займенник іакі зат (такий самий) виступає у трьох родах:
Теп арагаі іезі іакі зат іак іеп. Мат їакі зат арагаі іак іу. (Зн.)
Та каша іезі іака зата іак іа. Мат іак^ зат^ каш? іак іу. (Зн.)
То Ьіиго іезі іакіе зато іак іо. Мату іакіе зато Ьіиго іак шу. (Зн.)
ВІОР^ 8УУОЗ АРАРАТ - займенник зхл/о], змуоіа, зшо]е
Присвійний займенник зшо] вказує на приналежність чого-небудь
якійсь особі. При відмінюванні займенник зшб) має такі ж закінчен-
ня, як і присвійні займенники то] і ішб].
210
То іезі Ріоіг, а іо ]едо затосЬбд.
Ріоіг ІиЬі зууо] затосЬбд.
То іезіет іа, а іо тоіа гопа.
За косґіат з\л/о]а гоп?.
Сгу іо іезі імб] Ьгаі? Сгу іу ІиЬізг змо)едо Ьгаіа?
То іезі Вазіа, а іо ]е) бот.
Вазіа ІиЬі змб] дот.
Му ІиЬіту змоіе тіезгкапіе. Сгу му ІиЬісіе змо)е тіезгкапіе?
То з^Апіа і МісЬаі, а іо ісЬ одгбд.
Апіа і Місїіаі ІиЬі^змб] одгод.
МА ОУУОЯХЕС РО ВІЬЕТУ - прийменник РО
Замість речень ід? бо кіозки киріс дагеі? або ід? бо Ьапки мгцс
ріепіцдхе можна сказати:
І б? до кіозки ро дагеі?. - Я йду до кіоску по газету.
Ід? до Ьапки ро ріепіцдге. - Я йду до банку по гроші.
Після прийменника ро іменники виступають у знахідному від-
мінку.
Р0СІД6 2 УУАКЗХАМУ 00 УУКОСНАУУІА РР2Е2 РОХМАКІ
- прийменники 2, бо, рГ2Є2
Після прийменника 2, як і після прийменника до, іменники ви-
ступають у родовому відмінку, а після прийменника рггех - у зна-
хідному.
Прочитайте:
Росіад 2 бдапзка рггуіегдга о додгіпіе (18) озіетпазіер
О кіоге] додгіпіе мгасазг дгіз г ргасу?
Мат Іізі х Егапс|і.
211
Лиіго тиз2§ уууіесЬас сіо Міетіес.
Оо ОІзхіупа іескіету ргхех Міачу?.
Росіад сіо Рохпапіа ргхех Киіпо осЦехсІха о досіхіпіе (17) зіебет-
пазіер
ро вікЕТУ, во литко в^оиіе оиго шогі
-сполучник ВО
Сполучник Ьо в польській мові, так само як і в українській, вира-
жає причинний зв’язок і найчастіше стоїть на початку підрядного
речення.
Порівняйте речення:
ОІасхедо сЬсезх зіисііоууас уу Рагухи?
ОІаіедо хе іат іезі Ьагсіхо ууузокі рохіот. (див. урок 10)
ОІасхедо сЬсезх зіибіоууас \л/ Рагухи?
СИс^ зіисііоууас уу Рагухи, Ьо іат іезі Ьагсіхо ууузокі рохіот.
ОІасхедо ісіхіезх па сіууогхєс ро Ьііеіу?
ІсІ§ ро Ьііеіу сіхізіаі, Ьо іиіго Ь^сіхіе сіиха коІе]ка.
РОРКО325 ВІкЕТ Л/А $НОО^ Л/А 6002ІЬЩ ЗібОМ^
~ прийменник па + знахідний відмінок
Купуючи або бронюючи квиток, використовуємо конструкцію па +
день + час. Прийменник па у цій конструкції вимагає від іменника
знахідного відмінка.
Роргозх? Ьііеі па + (сіхіеіі), па + (досіхіпа)
Роргозхф Ьііеі па згод?.
Роргозхф Ьііеі па схууагіек па добхіпу (8) бзт^.
Роргозх^ Ьііеі па іиіго па досіхіпа (11) іесіепазі^.
СНсіаІЬут хагехегууоууас Ьііеі па рЩіек па досіхіпе (18) озіетпазЦ.
212
РОЗМОВЛЯЄМО
Купуємо квиток
Роргозг^ дууа Ьііеіу па екзргез сіо Кгаком/а.
Роргозг^ Ьііеі сіо Киіпа па додгіп^ (13.00) іггупазіе-
-О кіоге] додгіпіе одіегдга екзргез до бдагїзка? - О (15.00)
рі$іпазіе). - Роргозг^ дууа Ьііеіу.
Довідка
-О кіоге) додгіпіе рггу)е±дга росіад ІпіегСііу г Рогпапіа? - О
(10.00) дгіезі^іе).
- О кіоге) додгіпіе іезі па)ЬІігзгу росіад до бдагїзка? - Nа^ЬIігз2:у
росіад іезі о додгіпіе (14.00) сгіегпазіе).
- Іпіегезиіе тпіе росіаді до Кгакоууа ро роіидпіи.
ВПРАВИ
Доповніть речення потрібними дієсловами (одіегдхас, рггуіегдгас
або зіас) у відповідній формі:
1.	Росіад екзргезоууу г бдагїзка...............о додгіпіе 17.00.
2.	Росіад ІпіегСііу до Рогпапіа ............... г іоги ріегуузгедо
рггу регопіе дгидіт.
3.	АиіоЬиз до Киіпа............................ге зіапоууізка пг 5.
4.	Росіад екзргезоууу до Еодгі.................па іогге дгидіт рггу
регопіе ріегуузгут. РІапоууу одіагд росіади: додгіпа 15.00
Запишіть дієслово Ьгас у відповідній формі:
1. - Сгу (іу)....................арагаі	(оіодгаіісгпу? - Міе, ()а) піе
.............арагаіи.	А Місгїаі? Сгу оп...........зууо)	арагаі?
213
2. - Сгу (ууу).............пагіу? - Так, (ту)........................
пагіу. - А рапзіууо? Сгу рагізіууо..............пагіу?	- Так, (ту)
............пагіу.
Дайте відповіді на запитання. У заперечних відповідях викорис-
тайте форми особових займенників, напр.: Сгу Ріоіг Ьфсігіе іиіго
уу Ьіигге? - Так, Ь^сігіе. - Міе, піе Ь^сігіе до:
1.	- Сгу (іу) Ь^сігіезг іиіго уу ргасу?
- Так,......................
- Міе,......................
2.	- Сгу Ьуіаз уусгога] уу ргасу?
- Так.......................
- Міе,......................
3.	- Сгу Абат ЬуІ уу рі^іек уу Ьіигге?
- Так,......................
- Міе.......................
4.	- Сгу Абат Ьфсігіе іиіго уу Ьіигге?
- Так,......................
- Міе.......................
5.	- Сгу Еууа іезі ууіесгогет уу боти?
- Так,......................
- Міе,......................
6.	- Сгу Еууа Ьуіа ууіесгогет уу боти?
- Так.......................
- Міе.......................
7.	- Сгу ууу Ь^сігіесіе сігіз уу Ьіигге?
- Так.......................
- Міе.......................
214
8.	- Сгу Е\ма і Асіат Ь$сІ^\л/ ргасу?
- Так..........................
- Міе,.........................
Доповніть речення відповідними прийменниками до, ро, діа, па, х
або ргхех:
1.	Іде.............кіоски............дагеіе.
2.	Мизхф ізс....аріекі........азрігупе.........сбгкі.
3.	СЬсіаІЬут роіесЬас.....Ьііеіу.........орегу.
4.	Маіріегхл/ тизіту іесіїас......Ьапкотаіи.............ріепі^дге,
а роіет.......зіасіе Ьепгупоїл/^.......Ьепгупе.
5.	Росіад ......Мгосіама ......... Ороіе	рггуіегсіга о добгіпіе (14)
сгіетазіе].
Уявіть, що ви розглядаєте фотографії. Доповніть речення відповід-
ними займенниками (то], і\л/6і, іедо, ]е], пазх, мазх, ісії та зм/о),
8У/о]а, зшоїе) у потрібній формі:
1.	То іезіет іа, а іо......бот...........бот іезі Ьагсіго \л/удосіпу.
Вагсіго ІиЬі$.........бот.
2.	- Сгу іо іезіез іу? Сгу іо......Ьгаі? - Так іо іезі.........Ьгаі.
- Сгу іу ІиЬізг.........Ьгаіа?
3.	- То ]езі Е\л/а, а іо........зіозіга.	- Сгу Еша ІиЬі...........
зіозіге?.........зіозіга іезі Ьагсіго іпіегезиХса.
4.	- То іезі МісКаІ, а іо......гопа. -............гопа іезі Ьагсіго
зутраіусгпа. Сгу МісЬаі косЬа............гопе?
5.	То ту, а іо ......... коі Сгагиз. Му косЬату ............. коіа.
........коі іезі Ьагсіго тііу.
6.	- Сгу іо м/у? Сху іо........ріез? - Так іо.........ріез. - Сдгіе
сЬосіхісіе ге........рзет па зрасегу?
5
215
7.	То ОІа і 2Ьузгек, а Іо....затосЬбб...........затосіюб іезі
Ьагсіго зіагу, аіе ОІа і 2Ьузгек Ьагсіго ІиЬІ^.затосКбб.
Доповніть речення прислівниками у формі вищого ступеня порів-
няння, напр.: (Іабпіе) Адпіезгка різге Іабпіеі піг Казіа.
1.	(шоіпо) ЗуІшек тбші...................................піг	Егапек.
2.	(згуЬко) Оагек різге..............................піг	Сгагек.
3.	(боЬгге) Мбшір ро апдіеізки.......................піг Магек.
4.	(таїо) Абат сгуіа....................................піг Апіа.
5.	(биго) Мопіка ргасціе................................піг Агіиг.
6.	(гіе) МусИаро тбші ро роїзки......................піг	Загупа.
Доповніть речення займенниками іакі зат, іака зата, іакіе зато
у потрібній формі:
1.	Та шаіігка іезі.................Іак	іа.
2.	Теп бот іезі....................Іак	іатіеп.
3.	Иазге Ьіиго іезі....................Іак шазге.
4.	Моіа зикіепка іезі..............іак	ішо}а.
5.	Зедо котриіег іезі..............іак	ішб].
6.	То аиіо іезі....................іак	іо.
н
Дайте відповіді на запитання, напр.: ОІасгедо сгуіазг іеп агіукиї?
Схуіат іеп агіукиї, Ьо іпіегезиір зір Ііпдшізіукр або: ОІаіедо, ге
іпіегезиір зір Ііпдшізіукд.
1.	ОІасгедо сЬсезг іесЬас бо Кгакоша?
2.	ОІасгедо піе руезг кашу?
3.	ОІасгедо гоЬізг іи гакиру?
216
4.	ОІасгедо ісігіезг іегаг ро Ьііеіу па д\моггес?
5.	ОІасгедо піе зіосігізг ИегЬаІу?
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені конструкції:
А:	Роргозг? 2 Ьііеіу .... ІпіегСііу........ Кгакоша ..........іиіго
.........досігіпу (7) зібсіт^.
В: Ріепл/зга сгу сігида.................?
А: Огида.
В:...............................сгу	піераІцсусН?
А: ОІа піераїцсусії.
В:	200 гіоіусїі.
А:.................
217
16. УУ ККАКОУУІЕ
Загупа: Маїдек:	- \Л/іезг, дбгіе іезі пазг ЬоіеІ? - Міе іезіет реуупу. \Л/усіа]е ті зі?, ге іо Іезі піесіаіеко Купки, коіо Росгіу СІбуупе], аіе Іеріеі зргауусігіс іо па ріа- піе. (ро сііууііі) Мизіту іесгїаб ігатууа- Іет. ТггеЬа киріс кііка Ьііеібхл/.
Кіояк Маїсіек:	- Роргозг? 6 Ьіієіоуу і „Оагеі?
Зрггесіауусгупі:	\Л/уЬогсг^”. - То уузгузіко?
Маїдек:	- Так, сігі?киі?.
IV Ііоіеіи	
Маїсіек:	-- Огіегї сіоЬгу, тату гегегууасі? па
Кесерсіопізіка:	па/ууізко Заууогзкі. - Так, рагїзіма рокоіе з^доіоме.
ТУаІсІек:	Роргозг? іакіз сіокитепі. - Ргозг?.
Кесерсіопізіка:	-Ти з^кіисге. Рагїзіууо таХрокоіе
\Л/аІсіек:	питег 23 і 24 па сігидіт рі?ігге. - Сгу уу рокоіи іезі іеіеууігог?
Кесерсіопізіка:	-Так.
Загупа:	- А іеіеууігіа заіеіііата?
Кесерсіопізіка:	- Міезіеіу, піе та.
\Л/аісІек:	- 0 кібгеі досігіпіе іезі зпіасіапіе?
Ресерсіопізіка:	- Зпіасіапіе іезі осі (7) зібсітеі сіо (9)
МаИек:	СІ2ІЄУУІЗІЄ]. - Кіогу рокоі УУуЬіегазг?
Загупа:	- \Л/згузіко іесіпо. 3?_іакіе зате.
УУаІбек:	- Міе, іеп іезі ууіфкзгу. Зезі іууоі-
218
16. У КРАКОВІ
Ярина:	- Ти знаєш, де знаходиться наш готель?
Вальдек:	- Я не впевнений. Здається, це недалеко від Ринкової площі, біля Головної Пошти. Але краще перевірити за картою. (трохи згодом) Ми повинні їхати трамваєм. Треба купити квитки.
Біля кіоску
Вальдек:	- Будь-ласка, 6 трамвайних квитків і «Газету Виборчу».
Продавчиня:	- Це все?
Вальдек:	- Так, спасибі.
У готелі
Вальдек:	- Добрий день, у нас заброньовано номери на прізвище Яворський.
Адміністратор:	- Так, ваші номери готові. Будь-ласка, покажіть який-небудь документ.
Вальдек:	- Будь-ласка.
Адміністратор:	- Ось ключі. Ваші кімнати номер 23 і 24 на третьому* поверсі.
Вальдек:	- А телевізор у кімнаті є?
Адміністратор:	-Так.
Ярина:	- А супутникове телебачення?
Адміністратор:	- На жаль, немає.
Вальдек:	- 0 котрій годині сніданок?
Адміністратор:	- Сніданок від 7 до 9.
Вальдек:	- Який ти вибираєш номер?
Ярина:	- Та байдуже. Вони ж однакові.
Вальдек:	- Ні, цей більший. Він твій.
* Українському 1-му поверху відповідає у польській мові рагіег.
Відповідно 1 рі^іго - другий поверх, 2 рі^іго - третій поверх і т. д.
219
Рбі додгіпу рбгпіе]
Маїдек:
Ресерсіопізіка:
\Л/аІсІек:
Кесерсіопізіка:
-	Мат ргоЬІет.
-	Так, зіисіїат?
-	ТУ тоіт рокоїи піе та г^сгпікоху апі
шіезгакоуу, піе тод§ оіууоггус окпа,
а рога іут іеіемігог піе сігіаіа.
-	Вагсіго ті рггукго. Лиг ргозг§ кодоз
г оЬзІиді. Зезгсге гаг рггергазгат.
220
Через півгодини
Вальдек:	- У мене проблема.
Адміністратор:	- Так, слухаю вас.
Вальдек:	- У моєму номері немає ані рушників, ані вішалок, я не можу відчинити вікно, а крім того телевізор не працює.
Адміністратор:	- Мені дуже прикро. Зараз покличу кого-небудь з обслуговуючого персоналу. Ще раз вибачте.
ЛЕКСИКА
сігіаіас недок. (сігіаіат, сігіа-
Іазг) - працювати
іеіеюігог піе сіхіаіа - телеві-
зор не працює
сіокитепі ч - документ
діом/пу, -а, -е прикм. - голов-
ний
доіоууу, -а, -е прикм. - готовий
]акі5, ]аказ, |акіез - якийсь,
якась, якесь
кііка -декілька
кіозк ч - кіоск
когї ч - кінь
кози ч - кошик
киріс док. (кирі?, кирізг) - ку-
пити
киромас недок. (кирці?, кири-
Іезг) + Зн. - купувати
тузи ж-миша
пос ж - ніч
оЬзІида ж - обслуговуючий
персонал
осі прийм. — від
осі... сіо... - від... до; з... до...
оіууоггус док. (оішогг?, оіууо-
ггузг) - відкрити
оішіегас недок. (оЬл/іегат, оі-
ууіегазх) + Зн. - відкривати
рі?іго с - поверх
па сігидіт рі?ігге - на тре-
тьому поверсі
ріуіа ж - платівка
Росгіа Сібуупа - Головна Пош-
та
рокоі ч - кімната
\л/ шоіт роко]и - у моїй
кімнаті
рггукго ті - мені шкода
гегепмасіа ж - броня, броню-
вання
г?сгпік ч - рушник
гупек ч - ринок
зргауусі2ісдок.(8рга\/усі2?,8рга-
УУСІ2І82) - перевірити
зргажігас недок. (зргатусігат,
зргатігазг) + Зн. - переві-
ряти
іеіе)л/і2іа заіеіііагпа - супутни-
кове телебачення
іггеЬа - треба, потрібно
шіезгак ч - вішак, вішалка
ууієз ж - село
221
м/і?кзгу, -а, -е прикм. - біль-
ший
ууіпсіа ж-ліфт
уузгузіко іесіпо - однаково,
байдуже
уууЬіегаспедок. (уууЬіегат, м/у-
Ьіегазх) - вибирати
уууЬгас док. (уууЬіог^, уууЬіе-
Г2Є82) + Зн. - вибрати
мусіамас зі? недок. (мусіа]?
зі?, ууусіаіезх зі?) - здава-
тися
\ллусіас зі? док. (чуубат зі?, \ллу-
базг зі?) - здатися
\л/усіа]е ті зі?, ге... - мені
здається, що...
гатукас недок. (гатукат, га-
туказг) - закривати
гаткпгіс док. (гаткп?, гатк-
піезг) + Зн. - закрити
Меблі
ЬіЬІіоіесгка ж - книжкова
шафа
Ьіигко с - письмовий стіл
ТоіеІ ч - фотель, крісло
капара ж - диван, канапа
кггезіо с - стілець
Ібгко с-ліжко
роїка ж - полиця
гедаї ч - стелаж
зібі ч - стіл
згаїа ж - шафа
згаїка (кисЬеппа) - кухонна
шафка
Побутова техніка
кисіїпіа дагоша - газова плита
кисіїепка тікгоїаіоюа- мікро-
хвильова пічка
Іосібшка ж - холодильник
тадпеїоіоп ч - магнітофон
обкиггасг ч - пилосос
одЬл/аггасг СО ч - програвач
для компакт-дисків
ргаїка ж - пральна машина
габіо с-радіо
іеіеууігог ч - телевізор
и/іега Кі-Іі ж - музичний центр
гтуууагка ж - посудомийна
машина
иуісіео с - відеомагнітофон
222
ГРАМАТИКА
шйНИММНИИИИМЯКМЮ
МІЕ МА	родовий відмінок множини
іменників
Пригадайте, що у заперечному реченні іменник після присудка
виступає у родовому відмінку. Досі ми вживали лише іменники
в однині (урок 11.):
Міе ІиЬі§ гоки.
Міе ІиЬі§ касгкі.
Міе рі]§ тіека.
Зараз час познайомитися з іменниками у родовому відмінку мно-
жини:
Міе ІиЬі§ гатосЬосібуу.
УУ тоіт роко)и піе та ууіеггакоуу, грсгпікбхл/, ггаї.
Закінчення іменників у родовому відмінку множини такі:
чоловічий рід:
-оа/у якщо основа закінчується на твердий приголосний
(г^сгпік) Міе та г$сгпік6\лл
“В	якщо основа закінчується на м’який приголосний
(коґі, ЬоіеІ) піе та копі, Ьоіеіі
“У	ПІСЛЯ приголосних 32, 02, 2, Г2
(козг) Міе та козгу.
жіночий рід:
нульове закінчення
(згаїа, ріуіа) Міе та згаї, ріуі.
“І/“У	якщо іменник закінчується на приголосний
(ууієз, пос, тузг) Міе та хл/зі, посу, тузгу.
середній рід
нульове закінчення
(Ьіиго) Міе та Ьіиг.
223
Закінчення прикметників та займенників у родовому відмінку
множини:
(почує, сі годі є котриіегу) Міе тату пом/усії дгодісґі котриіегбчу.
(почує, сі годі є згаїу) Міе тату поччусК, дгодісИ згаГ.
(почує, сігодіе Ьіига) Міе татуіезгсге почуусії, бгодісИ Ьіиг.
(іе пазге почує котриіегу) Міе тату іезгсге іусії пазгусИ почуусії
котриіегбчу.
(іе ічуо]є почує азузіепікі) Міе гпат )езгсге Іусїі ічуоісіі почуусії
азузіепіек.
(іе ччазге почує Ьіига) Міе гпат іезгсге іусії ууазгусії почуусії Ьіиг.
01120, МАЮ (2) - прислівник + родовий відмінок
Після прислівників сіиго, таіо, кііка, ууієіє, піечуіеіе, раг§, тпб-
зіууо іменники виступають у родовому відмінку (урок 13.). Кон-
кретні іменники (які можна порахувати) виступають у родовому
відмінку множини:
Мат кііка згаї. - У мене є декілька шаф.
Мат сіиго коїогоууусЬ г^сгпікбчу. - У мене є багато кольорових
рушників.
Та Пгта ргосіикціе сіиго затосіїосібуу. - Ця фірма виробляє багато
автомобілів.
РОРКО8Х5 5 ВІІ_ЕТ(Ж- числівники 5, 6...
+ родовий відмінок
Після числівників 5, 6 і далі іменник виступає у родовому відмінку:
тіапоуупік І.р.	тіапоуупік І.тп.	сіореіпіасг І.тп.	
			
1 зок	2, 3, 4 зокі	5 зокбчу	Я
1 каууа	2, 3, 4 качуу	5 качу	ЖИІ
1 ріууо	2, 3, 4 річча	5 річу	
Зверніть увагу на форми родового відмінка множини іменників
сігіегі, іубгіегї, тіезі^с, гок, а також досігіпа і тіпиіа
224
тіапоуупік І.р.	тіапоуупік І.тп.	сіореіпіасг І.тп.
		
1 досігіпа	2, 3, 4 додгіпу	5 досіхіп
1 тіпиіа	2, 3, 4 тіпиіу	5 тіпиі
1 сігіеп	2, 3, 4 апі	5 сіпі
1 іусігіеії	2, 3, 4 іудосіпіе	5 іудосіпі
1 тіезігіс	2, 3, 4 тіезі^се	5 тіезі^су
1 гок	2, 3, 4 Іаіа	5 Іаі ’ЯЯНІ
МУ82Е- ЛЕСНАС 00 кЕКАКНА, ТК2ЕВА КОРІС КІІ-КА
ВІкЕТбУУ- вираження необхідності
Дієслово тизіес і модальне слово ігхеЬа виражають необхідність
здійснення якої-небудь дії із тією різницею, що іггеЬа не вказує
на жодну особу, однак вживаючи його, ми у певному розумінні
залучаємо до виконання дії співрозмовників і самих себе.
Прочитайте:
ТгхеЬа сігізіа] ггоЬіс гакиру. - Сьогодні треба піти в магазин.
ТгхеЬа ]есііас д Катіїет сіо Іекагда. - Треба їхати з Камілем до
лікаря.
ТгхеЬа зкопсгус ргоіекі \л/ іут іудосіпіи. - Треба закінчити проект
на цьому тижні.
Мизг$ сігізіаі ізс па геЬгапіе. - Я мушу сьогодні йти на збори.
Мизізг исіас зі§ сіо іпіегпізіу. - Ти повинен піти до терапевта.
І_ЕР№ 8РКАМ)2ІС ТО МА РЬАМІЕ - прислівник
+ неозначена форма дієслова
У польській мові, як і в українській, прислівник у формі вищого сту-
пеня порівняння може виступати з неозначеною формою дієслова.
Прислівник при цьому найчастіше стоїть на початку речення:
Ьеріеі зргашсігіс іо па ріапіе. - Краще перевірити це за планом.
Ьеріеі киріс зібі піг кггезіа. - Краще купити стіл, аніж стільці.
І_еріе] Ьус акіогет піг роїііукіет. - Краще бути актором, аніж по-
літиком.
225
РОРКОЗХ^ ЗАКІЗ ООКІІМЕНТ - неозначений займенник
Іакіз
Неозначений займенник іакі§ має категорію роду, числа та від-
мінка. Українськими відповідниками займенника ]акІ8 є якийсь тг
який-небудь.
иакіз рап сгека па сіеЬіе. иаказ рапі сіо сіеЬіе. Закіез сігіеско іиіа) сгека.	(Я., чол. рід) - На тебе чекає якийсь пан. (Я, жін. рід) - До тебе якась пані. (Я, сер. рід) - Тут чекає якась дитина.
Сгу тазг іакіз сйидоріз? Сгу сЬсезг іак^з \л/аІігк§? Сгу тазг іакіез хл/іпо?	(Зн., чол. рід) - Маєш якусь ручку? (Зн., жін. рід) - Хочеш якусь валізу? (Зн., сер. рід) - У тебе є яке-небудь вино?
Сгу тазг іакіез ом/осе?	(Зн., множина, жіночо-речова форма) - У тебе є якісь (які-небудь) фрукти?
НОТЕЬ ЛЕЗТ КОЮ КУМКП - + родовий відмінок	прийменник
Прийменники у поданих реченнях вимагають від іменника форми
родового відмінка:
НоіеІ іезі піесіаіеко гупки, аріекі, зіасіі Ьепгупоууе], кіпа. (недалеко
від...)
НоіеІ іезі ЬІізко гупки, аріекі, зіаср Ьепгупо\л/е], кіпа. (близько
від...)
НоіеІ іезі коїо гупки, аріекі, зіасіі Ьепгупо\л/еі, кіпа. (біля...)
НоіеІ іезі оЬок гупки, аріекі, зіасіі Ьепгупохл/еі, кіпа. (поруч з...)
НоіеІ іезі паргхесіууко гупки, аріекі, зіасіі Ьепгупом/еі, кіпа. (на-
впроти...)
226
Ой (7) ЗібОМЕи 00 (9) 02ІЕЇЛ/ІДТЕб - прийменники
00... 00...
Прийменники осі... сіо... вказують на початок і кінець якої-небудь
дії чи процесу. Вони виступають із словами, що вказують на час
(години, дні тижня, місяці). Слова після них вживаються у формі
родового відмінка.
Зроікапіе іезі осі 8.00 (6зте|) сіо 10.00 (бгіезі^іе]).
Мат Іекс)§ осі 9.00 (бгіехл/і^іе]) сіо 12.00 (склшпазіеі).
Ргасиі? бгізіа) осі 12.00 (бу/ипазіе)) сіо 17.00 (зіебетпазіеі).
Абат осі у/іогки сіо ріціки різге гарогі.
Осі піебгіеіі сіо шіогки Ь§б§ \л/ Магзгахл/іе.
Осі дгибпіа сіо тагса іегбг^ па пагіасії.
Осі таіа сіо рагбгіетіка тіезгкат \м Рагуги, об Іізіораба сіо к\л/іе-
іпіа \л/ УУагзгам/іе.
Осі сгази сіо сгази сґюбг^ бо орегу.
Сполучник АІЧІ
Сполучник апі виступає у заперечних реченнях, коли треба запере-
чити будь-яку можливість чого-небудь. Його відповідником в укра-
їнській мові є повторюваний сполучник ні... ні..., ані..., ані....
- Сгу парііезг зі§ хл/іпа аІЬо ріхлта? - N16 ру§ апі хл/іпа, апі рі\л/а.
Міе та згаїу апі зіоіи.	Міе та апі згаіу, апі зіоіи.
Nіе рі)§ хл/іпа апі ріхл/а.	Міе рі)^ апі \л/іпа, апі ріхл/а.
Міе ІиЬІ§ госка апі іагги.	Міе ІиЬі§ апі госка, апі іагги.
0 Зверніть увагу! На відміну від української мови, у польській
можна пропустити один з повторюваних сполучників (перший
сполучник апі).
ЛІЙ РНОЗг^ КОЄО8 2 ОВ8СІІ6І - відмінювання
займенника кіоз
Неозначений займенник кіоз відмінюється, як і особовий займен-
ник кіо:
227
Сгу гпазг кодоз г атЬазасІу Ггапсизкіе]? (3«.)
Мат сігіз зроікапіе г кітз т. Гігту „кодо”. (<9/л)
Мбм/ізг о кітз кодо піе /пат. (М.)
Ороууіасіаіез ]иг іо котив? (Р.)
РОЗМОВЛЯЄМО
У готелі
-	Огіеп боЬгу, тат гегег\л/ас]^ па паг\7Ізко.,./тату гегегмас]? па
паг\л/ізко...
-	Роко] іебпоозоЬоууу?/2 рокоте іесіпоозоЬоууе?
-Так.
-	Ти з^ кіисге/Ргозге кіисге.
-	Рап/Рапі та роко] питег 45 па ріегуузгут рІ£ігге/Рапзі\л/о гпаіз
рокоіе питег 23 і 24 па дгидіт ріфігге.
-	Роргозг^ ]акіз сіокитепі.
- Ргоз2§. Сгу \л/ роко]и ]езі Іобо^ка?
- Так, ]езі./Міезіеіу, піе та.
- О кібге] добгіпіе іезі зпіабапіе?
- Зпіасіапіе іезі осі 7.00 (зіббтеі) бо 9.00 (сігіехл/іцкеі).
- (Зсігіе іезі у/іпба?
- Тиіа] па рга\мо.
- Мат ргоЬІет. \Л/ тоіт рокоіи піе та гфсгпікбм/ апі шіезгакбш,
а Іобом/ка піе бгіаіа.
- Вагбго ті рггукго. биг ргозге кодоз г оЬзІиді. безгсге гаг ргге-
ргазгат.
ВПРАВИ
Доповніть речення відповідними дієсловами (оіууоггус, гаткп^с,
бхіаіас або уууЬіегас) у потрібній формі:
1.	Міе тод§
окпа.
228
2.	- Сгу 1\л/6] котриіег......?	- Так..............а	біасге-
до руіазг?
3.	СИсіаІЬут.............і§	ууаіігкф, аіе піе тод§.
4.	- Кіогу роко] (іу).........?	- Теп.
Дайте заперечені відповіді на запитання, напр.: Сгу 8^ уу боти )аЬ-
Іка? Міе та уу боти іаЬІек.
1.	- Сгу 8с[ уу боти оууосє? -...........................-	А ууа-
ггуууа?
2.	- Сгу тазг гіетпіакі? -.........................
3.	- Сгу ІиЬізг Ьапапу? -..........................
4.	- Сгу уу роко)и з^ г^сгпікі? - Міе, уу рокоіи................
5.	- Сгу уу рокоіи з^ Гоіеіе? - Міе, уу рокоіи..........................
6.	- Сгу іи з^ кггезіа? -.............................
7.	- Сгу тазг ріуіу СО? -.............................
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку множини,
напр.: Мату 5 затосіїобоуу.
1.	- ЗІисЬат? - Роргозгд 5 (Ьііеі).................-	Со іезгсге?
- То уузгузіко.
2.	- Со біа рапзіууа? - Роргозгд 5 (каууа) ........... 5	(зок)
................і 5 (ріууо)..................
3.	УУ Ьіигге тату 6 (згаїу)......................20	(кггезіа)...........
........ 5 (зіоіу)...............6	(Ьіигка)...............і	6 (котри-
іегу)...........................................................
4.	УУ боти тат биго (оууос)........................кііка	(Ьапап)........
......і раг§ (іаЬіко)...................
229
5.	2пат іиіаі кііка (озоЬа)...........
6.	- Роргозг^ 5 (іодигі).........., 8 (іа)ко)..................
і 5 (Ьиіка).............-	Со іезгсге? - То мзгузіко, скі$киі§.
Запишіть подані в дужках прикметники та займенники в родовому
відмінку множини, напр.: Міе ІиЬІ§ хіеіопусії Ьапапош.
1.	\Л/ Ьіигге піе та (сІоЬге)..............котриіегбм.
2.	УУ Ьіигге піе та (по\л/е)...............згаі, (поме).............
.....Ьіигек апі (поме).....................кггезеї.
3.	Тиіаі піе та (Ьгодіе)...............теЬІі.
4.	Сгу піе та іи (тоіе)................окиїагбм?
5.	Міе гпат (іе поме)..................азузіепіек.
5
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку, напр.: НоіеІ
Іезі коїо (Ьапк) Ьапки.
1.	- Рггергазгат, дсігіе іезі сімоггес? - Омоггес іезі піесіаіеко (гу-
пек).....................
2.	- Сгу міезг, дсігіе іезі росгіа? - Росгіа іезі коїо (згрііаі)...
3.	- Сгу рапзімо міебг^, дсігіе іезі аріека? - Аріека іезі ЬІізко (РІас
Мо\л/у)................
4.	- Сгу міезг, дсігіе іезі ЬоіеІ „Мига”? - НоіеІ „Мига” іезі оЬок
(зкіер тигусгпу)...................
5.	- Сгу рапі міе, дсігіе іезі кіпо „Мегкигу”? - То кіпо іезі піесіаіеко
(сепігит).................коїо	(іеаіг)........Агіа”.
Доповніть речення займенником іакіз у відповідному роді та від-
мінку:
1.	Сгу тазг............сПидоріз?
2.	Сгу тату м сіоти.......міпо? А........кам§?
230
3.	Роргозг^.......бокитепі.
4	рап сігу/опі сіо сіеЬіе.
5	рапі сіо сіеЬіе.
Вставте сполучники апі, аіе.
1.	М рокоіи піе та м/іезгакб\л/....г^сгпікбуу,
заіеіііагпа.
2.	Міе ІиЬіф.....Ьапапош...........іаЬІек.
3.	Міе тат кам/у..............тат	ИегЬаі§.
4.	Міе гпат......Егапсигбм.........Міетсом.
ІЄЗІ ІЄІЄ5Л/І2Іа
Доповніть діалог, використовуючи вивчені слова та конструкції:
И/ Ііоіеіи
А: Огіеп сіоЬгу, тату ........................... па	...............
За\л/огзкі.
В: Так, рапзіма рокоіе з^...................Роргозг^..............бо-
китепі.
А:	Ргоз2§.
В:	Ти з^ кіисге. РагїзЛмо тая........................питег	23 і 24 па
сігидіт рі^ігге.
А: Сгу \л/ рокоіи........іеіе\мігог?
В: Так.
А: О кіоге] додгіпіе іезі...................?
В: ...................Іезі...........7.00 (зібдтеі)............. 9.00
(сігіехляіеі).
231
17. 2УУІЕ02АМ¥ КПАКОУУ
Лагупа:	- СНсіаІаЬут гууіедгіс \Л/алл/еІ і оЬеіггеб ууузіауу? уу тигеит СгагіогузкісЬ.
Маїдек:	- ОоЬгге, іегаг тогету гууіедгіс МаууеІ, а до тигеит тогету ібс дгізіаі ро роїидпіи.
Л/а шузіашіе уу тигеит
Лагупа:	- РодоЬа ті зі? Іеп оЬгаг.
\Л/аІдек: Лагупа:	- Мпіе іег. - Лезі іакі іаіетпісгу. А іатіеп родоЬа СІ ЗІ??
\Л/аІсІек:	- Міе, піе родоЬа ті зі?, піе ІиЬі? оЬгагбуу Маіеікі. А іиіаі іезі паіЬагдгіеі гпапу таїагг роїзкіедо геаіігти.
Лагупа:	- Лак зі? пагуууа?
\Л/аІсіек: Лагуна:	- СЬеїтопзкі. (ро сіїшіїі) - 0! То іезі іа зіуппа „Оата г дгопозіаіет” Ьеопагда да Уіпсі! Лезі паргауусі? рі?кпа.
Р6І досігіпу рогпіеі
Лагупа:	- То Ьуіа сіекаууа ууузіаууа.
\Л/аІдек:	- Так, Ьагсіго сіекаууа. Сгу іезіез гт?сгопа?
Лагупа:	- Міе іезіет.
\Л/аІдек: Лагупа:	- (Сгу) Ідгіету па зрасег? - Так, зууіеіпу ротузН
Лагупа:	- Со іо га козсібі?
ХЛ/аІсіек:	- То іезі козсібі &ууі?іедо Магсіпа, росЬодгі г XVII ууіеки, уу згадки іезі рі?кпу Ьагокоууу оііагг.
Лагупа:	- Вагдго ІиЬі? Ьагокоууе кобсіоіу.
\Л/аІдек:	- Ла ууоі? доіускіе.
232
17. ВІДВІДИНИ КРАКОВА
Ярина:	- Я хотіла б відвідати Вавель і оглянути виставку в музеї Чарториських.
Вальдек:	- Добре, зараз можемо піти на Вавель, а до музею можна піти по обіді.
На виставці в музеї
Ярина:	- Мені подобається ця картина.
Вальдек:	- Мені теж.
Ярина:	- Вона така таємнича. А та тобі подобається?
Вальдек:	- Ні, не подобається. Я не люблю картин Матейка. А ось найвідоміший художник польського реалізму.
Ярина:	- Як його прізвище?
Вальдек:	- Хелмонський. (трохи згодом)
Ярина:	- 0! Це знаменита «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі! Вона справді чудова.
Через півгодини
Ярина:	- Це була цікава виставка.
Вальдек:	- Так, дуже цікава. Ти не втомилася?
Ярина:	-Ні.
Вальдек: Ярина:	- Підемо погуляємо? -Так, чудова ідея!
Ярина:	- Що це за костел?
Вальдек:	- Це костел Святого Марціна, збудований у XVII столітті. У костелі чудовий барочний вівтар.
Ярина:	- Я дуже люблю барочні костели.
Вальдек:	- А мені більше подобаються готичні.
233
Лагуна: \Л/аІсІек: Лагупа: УУаІсІек:	-	1 гпснлш іезіезту па Купки. -	N0 іак, іиіа] иузгузікіе бгоді рго\л/абг^ па Рупек. СИсіаІЬут рокагас сі соз уууХіком/едо. -	Со іакіедо? -	Козсіоі Магіаскі, а V/ піт ипікаїпу оііагг сііиіа УУііа 8і\мозга.
Л/а Кагітіегхи	
\Л/аІсіек:	- Лезіезту па Кагітіегги. То іезі зіага сігіеіпіса гусіоадзка. Со гоки огдапіго\л/апу іезі іи ГезіішаІ киїіигу гусіом/зкіе]. Рггуіегсігаі^гезроіу тигусгпе г саіедо з\л/іаіа, з^. копсегіу, копїегепсіе, \л/агзгіаіу. Міе \л/іет, сгу \л/іезг, ге іиіа] ЗріеІЬегд кг^сії „1_і8і§ ЗсіїіпсІІега”.
Лагуна:	- Ти іезі піегмукіа аітозіега. (ро сії\л/Ні) Лакі гітпу \міаіг.
УУаІсІек:	- 2ітпо сі?
Лагупа:	- Тгосії^.
УУаІсІек:	- Мо іо гаргазгат сі§ сіо „Лату МісЬаІікоууе)” па НегЬаіе г гитет. Ісігіету!
234
Ярина:	- Ми знову на Ринку.
Вальдек:	- Звичайно, тут усі дороги провадять до Ринку.
Я хочу показати тобі щось справді надзвичайне.
Ярина:	- Що ж?
Вальдек:	- Костел Діви Марії, а в ньому - унікальний
вівтар роботи Віта Ствоша.
У Казімєжі
Вальдек:	- Ми в Казімєжі, це старий єврейський квартал.
Тут щороку організовують фестиваль єврейської
культури. Приїжджають музичні колективи
з усього світу, влаштовують концерти, конфе-
ренції, читають лекції. Не певен, чи ти знаєш,
що тут Спілберг знімав «Список Шиндлера».
Ярина:	- Тут незвичайна атмосфера,	(трохи згодом)
Який холодний вітер.
Вальдек:	- Тобі холодно?
Ярина:	-Трішки.
Вальдек:	- Тоді запрошую тебе до «Міхалікової Ями»
на чай з ромом. Ходімо!
ЛЕКСИКА
апіук ч (мн. апіукі) - предмет
антикваріату
аітозїега ж - атмосфера
Ьагокоууу, -а, -е прикм. - бароч-
ний
Ьисіупек ч - будинок
со іо за...? - що це за...?
бгода ж- дорога
сігіеіпіса ж - район, тут-, квар-
тал
їезііууаі ч - фестиваль
доіускі, -а, -е прикм. - готич-
ний
каіесіга ж - кафедральний
костел
кг^сіс недок. (кг^с?, кг^сізз) +
Зн. - тут-, знімати
кг?сіс ЯІт - знімати фільм
ЗріеІЬегд кг^сіі іи „Изі?
ЗсІїіпсІІега” - Спілберг зні-
мав тут «Список Шиндлера»
кгутіпаі ч - детектив
таїагз ч - художник
па]Ьагдгіе| присл. - найбільше,
найдужче
пагосіоууу, -а, -е прикм. - на-
ціональний
піезшукіу, -а, -е прикм. - не-
звичайний, незвичний
оЬгаз ч - картина
235
одЩсіас недок. (одЩсіат, од-
Іг(сіаз2) - оглядати
оЬе]ггес док. (оЬеігг?, оЬе(-
ггузг) + Зн. - оглянути
оііагг ч - вівтар
огдапігом/ас недок. (огдапіги-
І?, огдапігиіезг) - організо-
вувати
гогдапігочуас док. (гогдапі-
ги)?, гогдапіхіцезх) + Зн.
- організувати
огдапігоууапу іи Тезіі-
ууаі - тут організовують фе-
стиваль
рІЄ5П Ж - ПІСНЯ
ріозепка ж - пісня, пісенька
ріуіа а/с - платівка, диск
росЬосІгіс недок. (росНосіг?,
росГіосіхізг) - походити
росІоЬас зі? недок. (робоЬат
зі?, робоЬазг зі?) подо-
батися
зросіоЬас зі? док. (зросіоЬат
зі?, зросіоЬазг зі?) + Д.
— сподобатися
рокагуууас недок. (рокагці?,
рокагиїезг) - показувати
рокагас док. (рокаг?, рока-
2652) + Зн. +Д.~ показати
ротпік ч - пам’ятник
ргегез ч - голова
ргошасігіс недок. (ргоууасіг?,
рГО5Л/аСІ2І52) - ВеСТИ
геаіігт ч-реалізм
герогіег ч - репортер
гит ч-ром
гупек ч - ринок, ринкова площа
па гупки - на ринку
ггегЬа ж - скульптура
зіуппу, -а, -е прикм. - знамени-
тий, славетний
згосіек ч - середина
уу згобки - всередині
зууіаі ч - світ
г саіедо зууіаіа - з усього
світу
іа]етпісху, -а, -е прикм. - та-
ємничий
ууагзгіаі ч - курси, лекції
уузхузікіе - усі
ууузіаууа ж - виставка
гезрді ч (мн гезроіу) - колек-
тив
гітпо присл. - холодно
гітпо ті - мені холодно
гт?сгопу, -а, -е прикм. - втом-
лений, змучений
гпапу, -а, -е прикм. - відомий
гууіесігас недок. (гууіесіхат,
гууіедгазг) - відвідувати
2УУІесІ2іс док. (гууіебг?, гууіесі-
2І32) + Зн. - відвідати
гусіоуузкі, -а, -е прикм. - єв-
рейський
Архітектурні стилі
апіук ч - античність
апіусгпу, -а, -е прикм. - антич-
ний
Ьагок ч - бароко
Ьагокоууу, -а, -е прикм. - бароч-
ний
кіазусугт ч - класицизм
кіазусузіусгпу, -а, -е прикм.
- класицистичний
доіук ч - готика
доіускі, -а, -е прикм. - готичний
готагізкі, -а, -е прикм. -роман-
ський
кіазусгпу, -а, -е прикм. - кла-
сичний
236
ГРАМАТИКА
СНСІАІ.ВУМ СІ СОЗ РОКА2АС - давальний відмінок
займенників
Давальний відмінок особових займенників
однина		множина	
			
Називний	Давальний	Називний	Давальний
			
Іа	ті/тпіе	ту	пат
	сіДоЬіе	му	у/ат
оп	ти/]ети	опі	іт
опа	І®]	опе	іт
опо	тиДети		
СИсіаІЬут рокахас сі тої пом/у сіот. - Я хотів би показати тобі мій
новий дім.
СИсіаІЬут бас ]еі іеп оЬгах. - Я хотів би дати їй цю картину.
Сху тохезх киріс ті іеп затосКбб? - Можеш купити мені цей
автомобіль?
Слова рап, рапі, рагізім/о мають у давальному відмінку форми
рапи, рапі, рапзіу/и:
СіїсіаІЬут бас рапі іеп оЬгах.
СіїсіаІЬут бас рапи іеп хедагек.
СИсіаІаЬут рокахас рапзЬд/и пазхе по\л/е Ьіиго.
2ІМІМО МІ - безособові речення
Для вираження незалежних від особи фізичних або психічних ста-
нів використовуються безособові конструкції, які складаються із
прислівника, займенника або іменника у давальному відмінку:
2ітпо ті,
ЗІаЬо ті.
ІМіебоЬгхе ті.
2ітпо рапи/рапі?
□изхпо ті.
237
РОООВА МІ 8Щ ТЕМ ОВКА2 - емоційна оцінка
Дієслово росіоЬас зі? має дуже схожий український відповідник
подобатися, із тією різницею, що частка зі? у польскій мові пи-
шеться окремо і стоїть після особового займенника у формі даваль-
ного відмінка.
Дієслово ІиЬіс має дещо відмінні значення від українського люби-
ти: на відміну від українського, польське дієслово не має значення
«кохати» (це поняття виражається дієсловом косЬас). І_иЬіс озна-
чає відчувати до кого-небудь симпатію, бути прив’язаним до кого-
або чого-небудь.
РосІоЬа ті зі? іеп оЬгаг. І_иЬі? ітргез]опізіусгпе таїагзімо.
РосІоЬа ті зі? Адаіа. Опа іезі паргамб? рі?кпа.
ЬиЬі? іо поме тіезгкапіе. ^зі таіе, аіе паргамб? рі?кпе.
У випадку, коли вживаються іменники рап, рапі, рапзімо, частка
зі? ставиться перед іменником:
ІиЬісіе рапзімо Літу Кіезіомзкіедо? - Так, Ьагсіго ІиЬіту.
Сгу росІоЬа зі? рапи іеп оЬгаг? - Міе, піе росІоЬа ті зі?.
Сгу росІоЬа зі? рапі іо Іизіго? - Так, Ьагсіго ті зі? росІоЬа.
Дієслово росіоЬас зі? як і ІиЬіс може виступати з прислівником
Ьагсіхо, Ьагсіхіе], па]Ьагсіхіеі:
І_иЬі? Мопік?. Опа ]езі Ьагсіго зутраіусгпа.
Вагсіго ІиЬі? омосе. Тгизкамкі ІиЬі? Ьагсіхіеі піг таїіпу. Аіе паіЬаг-
сіхіеі ІиЬі? дгизгкі.
Прочитайте:
а)	ІиЬі? кгбікіе міозу.
Ь)	РосІоЬа ті зі? імо]а пома ігугига.
а)	ІиЬі? ріозепкі „Маапати”.
Ь)	РосІоЬа ті зі? іа пома ріозепка „Маапати”.
а)	1_иЬі? Літу \Л/а]сіу.
Ь)	РосІоЬа ті зі? іедо озіаіпі Тіїт.
238
Польські прізвища
Польські прізвища відмінюються як іменники або прикметники:
1.	Прізвища, які закінчуються на -зкі, -скі, -сіхкі нагадують при-
кметники. Вони мають категорії роду, числа та відмінка: чоловічий
рід - рап О^Ьгомекі, жіночий рід - рапі О^Ьгомзка. Прізвища
подружньої пари мають закінчення -зсу, -ссу або -сіхсу: рапзімо
О^Ьгомасу. Прізвища такого типу відмінюються як прикметники:
То ]езі рапі Маїіпомзка/рап Маїіпомзкі.
2пат рапі^МаІіпомзкц/рапа Маїіпомзкіедо.
Рохусхуіет кзіцхк^ рапі МаІіпомзкіе]7рапи Маїіпомзкіети.
Сх^зіо зроіукат рапі^МаІіпомзкц/рапа Маїіпомзкіедо.
Кохтаміат 2 рапі^МаІіпомзк^/рапет Маїіпомзкіт.
Мод§ роміесіхіес міеіе доЬгедо о рапі МаІіпомзкіе]/о рапи Маїіпо-
мзкіт.
2.	Прізвища, які закінчуються на приголосний, нагадують іменни-
ки. Чоловічі та жіночі прізвища мають однакові форми: То ]езі рапі
Момак. То ]езї рап Момак.
Чоловічі прізвища відмінюються як іменники: хпат рапа ІМомака,
Іс1§ сіо кіпа х рапет Момакіет. Жіночі прізвища не відмінюються:
хпат рапі^ Момак, гохтаміату о рапі Момак.
3.	Прізвища, які закінчуються на голосний -а (Рагдеіа, Вогупа), як
чоловічі, так і жіночі, відмінюються за зразком іменників жіночого
роду: Вогупа, Вогупу, Вогупіе...; хпат рапіц/рапа РагдеІ?.
4.	Чоловічі прізвища, які закінчуються на голосний -о (Мопіизхко,
Козсіизхко, Роріеіизхко), відмінюються як іменники жіночо-
го роду: Ьуіізту па орегхе Мопіизхкі, міеіе схуіаіет о кзі^сіхи
Роріеіизхсе.
5.	Прізвища подружжів, як-от Момак, Вогупа, Козсіизхко ма-
ють закінчення -оміе: рапзімо Момакоміе, рапзімо Вогупоміе,
рапзімо Козсіизхкоміе.
239
0ВКА2 СНЕІ.М0ІЇ8КІЕ60
Однією з важливих функцій додатка є вказання на власника якої-
небудь речі або ж відповідь на запитання чий? чия? чиє? - сху]?
сху]а? схуїе?
- Схуі іо бот? - Моіедо Ьгаіа.
- Схуіа іезі іа іогеЬка? - Моіеі коїедапкі.
- Схуіе іо іезі бхіеско? - Адаіу.
Таке ж питання задаємо, коли запитуємо про авторство творів мис-
тецтва:
Схуі іо оЬгад? - То іезі оЬгаг ббгеіа СКеітопзкіедо.
Схуіа іо іезі орега? - То іезі орега 8іапізІау/а Мопіизхкі.
Схуіе іо іезі ріого? - То іезі ріого багозіама Ішаздкіемгісда.
(2апиззі) Рііту КггузгіоГа 2апиззіедо з^ті Ьагсіго ЬІізкіе.
(Маіеіко) ОЬгагу бала Маіеікі з^ Ьагсіго гпапе.
(Репбегескі) Мигука Кггузгіоіа Репсіегескіедо іезі депіаіпа.
(Маїсгемзкі) То іезі оЬгаг баска Маїсгем/зкіедо.
(Коззак) І_иЬі? оЬгагу бала Коззака.
(Вогпагїзка) РосіоЬаХті зі? оЬгагу Воглагїзкіе].
(Рісаззо) Міе росіоЬаХ ті зі? оЬгагу Рісазза.
То ]'езі затосіюсі Абата.
РобоЬа ті зі? Ьіиго тоіедо згеіа.
М32 тоіе] коіегапкі іезі рііоіет.
Коі тоіедо сігіеска пагума зі? АІЇ.
ЕЕ5ТІМАІ_ К ШТИКУ гУООУУЗКІЕЗ - іменник
в ролі означення
Означення у реченнях зазвичай виражається прикметниками або
займенниками. У випадку, коли означення виражене іменником,
воно переважно виступає у формі родового відмінка:
Ріал тіазіа.
Резііхл/аІ киїіигу.
Рога оЬіасіи.
Вгаі бхіабка.
240
ТЕИ КОбСібі. Р0СН002І2 XV \ЛЛЕКІ) - порядкові
числівники
Називаючи століття, у якому побудовано будівлю або пам’ятник, ми
використовуємо порядкові числівники:
XVI (згезпазіу) \л/іек. Та каіесіга росИосігі 2 XVI (згезпазіедо) \л/іе-
ки. - Цей кафедральний собор збудовано у XVI столітті.
XVIII (озіетпазіу) \л/іек. Теп тозі росїюсігі 2 XVIII (озіетпазіедо)
\міеки. - Цей міст побудовано у XVIII столітті.
XX (січуисіхіезіу) \л/іек. Теп ротпік росЬосігі т. XX (сімисігіезіедо)
\л/іеки. - Цей пам’ятник побудовано у XX столітті.
ТО ЗЕ8Т /¥АДВДКО2/Е3 2Л/ДЛ/УМАІ_АК2 РОкЗКІЕОО
РЕАЕІ2МЦ - ступені порівняння прикметників (2)
Ми уже познайомилися зі способом творення вищого та найвищо-
го ступенів порівняння прикметників (див. урок 8.): сіоЬгу - Іерзгу
- па]1ерзгу, іапі - іагізгу - пафапзгу і т. п. У польській мові існує
група прикметників, чиї ступені порівняння творяться описово,
шляхом додавання до них прислівників Ьагсігіеі, паіЬагсігіеі; ууі§-
сеі, па]\л/і£се]; тпіе], па]тпіе]:
Ьеопагсіо сіа Уіпсі іо паіЬагсігіеі гпапу таїагг ерокі гепезапзи.
Мо\му ^гк іо паіЬагсігіеі іпіегезиізсе тіазіо ш Зіапасії і^есіпосг-
опусії.
Аг] а іо паіЬагсігіеі гадасіком/у копіупепі.
До прикметників, чиї ступені порівняння творяться описово, на-
лежать, зокрема:
а)	багатоскладові прикметники: геаіізіусгпу, іпіеіідепіпу, Тазсупи-
Йсу;
б)	дієприкметники: гпапу, ІиЬіапу;
в)	деякі короткі прикметники: токгу, зсісґіу (токгу, Ьагсігіеі токгу,
паіЬагсігіеі токгу; зисіїу, Ьагсігіеі зисіїу, паіЬагсігіеі зисіїу).
241
УУ82У8ТКІЕ СКОСІ - займенник м/зхузікіе
Займенник мзгузікіе поєднується тільки з іменниками у множині
і має дві форми:
1. \л/згузікіе + іменники жіночого та середнього роду (у/згузікіе
коЬіеіу, у/зхузікіе кзіцгкі, мзгузікіе бгіесі, мзгузікіе іаЬІка), а та-
кож іменники-неістоти чоловічого роду (мзгузікіе зіоіу, шзгузікіе
оЬгагу);
2. шзхузсу + іменники, що позначають осіб чоловічої статі або
групу осіб чоловічої та жіночої статі (\л/згузсу т^гсдугпі, мзгузсу
різагге, хмзгузсу Іисіхіе).
УУзгузікіе боту іиіаі 5Чіесіпакоме. - Усі будинки тут однакові.
УУзгузікіе рзу з^ \л/іегпуті рггуіасіоїті. - Усі собаки - вірні друзі.
ЇЛ/згузікіе азузіепікі то\л/і^ ро апдіеізки. - Усі асистентки розмов-
ляють англійською.
Сху уузхузікіе зІо\л/а гпа]^ гпасхепіе? - Чи всі слова мають зна-
чення?
УУзхузсу рапоууіе іиіа] раї^ судага. - Усі панове тут курять сига-
ри.
УУзхузсу т^хсхухпі ІиЬІ^ згуЬкіе затосіюбу. - Усі мужчини лю-
блять швидкі автомобілі.
РОЗМОВЛЯЄМО
На виставці, у галереї
- РобоЬа ті зі§ іеп оЬгаг.
- Мпіе іег.
- Сгу росіоЬа сі зі§ іеп/іатіеп оЬгаг?
- Так, робоЬа ті зі^./Міе, піе робоЬа ті зі§.
- То Ьуіа сіекаша музіама/іо Ьуіа іпіегезиіцса \л/узіа\л/а.
- Кібгу оЬгаг росіоЬа сі зі$ паіЬагбгіеі?
242
ВПРАВИ
Вставте дієслова рокахас або оЬеіггес:
1.	СіїсіаІЬут............сі з\л/6] по\л/у оЬгаг.
2.	Сгу сИсезг............\л/узіа\л/§ \л/ Мигеит Магосіо\л/ут?
3.	Сгу сИсесіе...........пазге гсі^сіа г Аизігаііі?
4.	СіїсіаІЬут............сі соз \л/уіціко\л/едо.
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку, напр.: То іезі
разгрогі (КатіІ) Катіїа.
1.	- Сгу гпазг асігез (Веаіа).....................-	Міе, піе гпат іе]
асігези.
2.	- Сгу] іо (іезі) кіисг? - То іезі кіисг (МісіїаІ)................
3.	ОоЬгге раті^іат бот (тоіа ЬаЬсіа)........................
4.	- Сгуіа іо (іезі) ка\л/а? - Міе іл/іет, сЬуЬа (Магек)............
2
...- Так, іо іедо каїл/а.
5.	- Сгу іо іезі іогеЬка (і\л/оіа тата)...........................? - Міе іо
піе іезі ]еі іогеЬка.
6.	Согка (тоіа коіегапка)........................................гпа	і^гук
сЬіпзкі, Тігїзкі і зіохмаскі.
7.І_иЬі§ оЬгагу (басек Маісгем/зкі)..................................
8. ЗІисіїаіізсіе рапзіїлю тигукі (Кагоі 8гутапо\л/ісг)...............
?
9. Оугекіог (пазге Іісеит) ...........................Іезі	гпапут
ребадодіет.
243
.. іезі Ьагсіго бига.
Іезі Ьагсіго тіобу.
.... \л/ іут тіезі^си
н Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку, напр.: Оугек-
іог (пазга згкоіа) пазге] згкоіу пагуба зі§ Абат КиЬіак. Сепу (іе
ргобикіу) іусИ ргобикібуу га музокіе.
1.	Сгу іо іезі і\л/6] питег (іеіеіоп)............................?
2.	Сгу тазг ріап (УУагзга\ма)....................................?
3.	Ргосіиксіа (затосЬобу)..
4.	Ргегез (пазга (ігта)....
5.	Зрггебаг (пазге агіукиіу)
Ьуіа Ьагсіго бига.
6.	биіго УУ сепігит „Токіо” гасгупа зі§ рготосіа (агіукиіу козтеіусг-
пе).....................
7.	То іезі асігез (пазге Ьіиго)....................
□
Запишіть прізвища митців у родовому відмінку:
1.	1_иЬі§ оЬгагу (Вогпапзка)...................................
2.	ЬиЬіту копсегіу (ВасЬ)......................................
3.	УУоІ§ Магигкі (СЬоріп) ................. піг	ріезпі (ВсЬиЬегі)
4.	Сгу гпазг ріозепкі (бам/Ііпзкі)...................і	(8іесгко\мзка)
...............?
5.	Мат по\л/^рІуі§ (Зііпд)..........................................
6.	1_иЬі§ Гоіодгаііе (Ногомііг).....................................
7.	бакіе Тіїту (Роїапзкі).................................оді^баіез?
5
Прочитайте речення:
1.	Теп оЬгаг росИобгі г XVIII \л/іеки.
2.	- Со іо га козсібі? - То ]‘езі каіебга. РосИобгі г XII \л/іеки.
3.	- Со іо га ротпік? - То іезі ротпік Міскіехл/ісга. РосЬобгі г XX
міеки.
244
4.	Козсібі Магіаскі росЬобхі 2 XIII \л/іеки.
5.	- Со іо га Ьибупек? - То ]езі росгіа. РосЬобгі х XIX \л/іеки.
Вставте особові займенники (ті, сі, ти, ]еї, пат, \л/ат, іт) та слова
рапи, рапі:
1.	- Сху рап ІиЬі апіукі? - Так, Ьагсіхо. - СЬсіаІаЬут рокахас....
з\л/оХ коїексі ?.
2.	- Сху хпазх хб]?сіа Абата Виіака? - Міе, піе хпат ]едо
- СЬсіаІЬут рокахас........]едо аІЬит.
3.	- Сху Ріоіг ІиЬі таїагзЬл/о ууіозкіе? - Так, оп Ьагсіхо ІиЬі таїагзбл/о
хл/Іозкіе. - СЬсіаІЬут киріс....аІЬит Сіоііа.
4.	- Сху рапі іпіегези]е зі? агсЬііекіиг^? - Так, Ьагсіхо. - СЬсіаІЬут
рокахас.......аІЬит Саибіедо.
5.	- Іпіегезиі? зі? Тоіодгай^. Сху тохезх рокахас.........з\л/о]е
ргасе? - Так, Ьагсіхо сЬ?іпіе.
6.	- Сху Веаіа ІиЬі тихук? Ьагокоуус[? - Музі?, хе іак. - СЬсіаІЬут
бас......копсегіу ВасЬа.
7.	\Л/іет, хе ІиЬісіе оЬгаху Векзіпзкіедо. СЬсіаІЬут рокахас.......
]едо по\л/у аІЬит.
8.	УУІет, хе рапзімо Момакоміе іпіегези]^ зі§ одгобаті. СЬсіаІаЬут
бас..........аІЬит: „Одгобу \л/ Роїзсе”.
9.	ЬиЬіту гхехЬу Мадбаїепу АЬакапомісх. Сху тохезх рокахас
......]е] аІЬит?
Поставте запитання Сху робоЬа сі зі?...? або: Сху родоЬа зі?
рапи/рапі...?
1.	- Сху...................................іеп	козсібі? - Так,
робоЬа ті зі?.
2.	- Сху...................................іеп	оЬгаг? - Міе, піе
робоЬа ті зі?.
245
3.	- Сгу.........................................іа	капара? - N16.
4.	- Сгу...................................іо	Ьіиго? - Так, Ьагсіго.
5.	- Сгу...............................іа	ріозепка? - Так, росІоЬа
ті зі§.
Доповніть речення потрібними іменниками різагх, роеіа, таїагг,
герогіег, гегузег, котрогуіог.
1.	Зогеі СНеїтопзкі іо паіЬагсігіеі гпапу ................. роїзкіедо
геаіігти.
2.	Непгук Зіепкіемісг іо паірориіатіеізгу ............................
XIX \л/іеки.
3.	Рузгагб Каризсіїізкі іо паіЬагсігіеі гпапу роїзкі..................
4.	Апсіггеі \Л/аісіа іо паіЬагсігіеі гпапу па зміесіе роїзкі..........
5.	Асіат Міскіемісг іо паім/і^кзгу роїзкі...................
6.	Егусіегук СЬоріп іо паіЬагсігіеі гпапу роїзкі.................
Складіть речення з поданими словами, використовуючи займенник
\л/згузікіе або \л/згузсу:
1...................сігоді...........................................
2...................коіу.............................................
З...................сігіесі..........................................
4...................азузіепікі.......................................
ю
Запишіть прізвища у знахідному та орудному відмінку, напр.: І_иЬі§
(Ріоіг КиЬіак) Ріоіга КиЬіака. Мат зроікапіе г (Ріоіг КиЬіак) Ріо-
ігет КиЬіакіет.
1.	2пат (Абат Мо\л/ак).......................і	(Мопіка N0^3^............
246
2.	Сгу гпазг (Вазіа За\л/огзка) ....................і	(Оагек За\л/ог-
зкі)...................
3.	СИсіаІЬут рогогтахміас г (Масіек Офгоуузкі)......................
і (Веаіа ЩЬгслл/зка)....................
4.	Мат Іекс]? апдіеізкіедо г (МісїіаІ КиЬіак).......................
і (Казіа КиЬіак)........................
Краків і Варшава
Краків не треба рекламувати. Тут знаходиться найстаріший поль-
ський університет - Ягеллонський. Тут і Вавельський замок, рези-
денція польських королів, тут чудовий Ринок і прегарні костели,
серед яких особливою красою вирізняється костел Діви Марії, давні
торгові ряди - Сукенниці. Тут і ресторани, що пам’ятають коро-
лівські обіди, і численні кав’ярні, у яких ще живе дух довоєнних
кабаре... Краків може пишатися не лише пам’ятками архітектури,
але й тим, що у ньому живуть і продовжують творити польські по-
ети - лауреати Нобелівської премії, Віслава Шимборська і Чеслав
Мілош, а також всесвітньовідомі письменники Адам Загаєвський
і Славомір Мрожек.
Краків був столицею Польщі до 1596 року, коли король Зигмунд III
Ваза переніс столицю до Варшави. На спомин про цю подію перед
Королівським Замком у Варшаві стоїть Колона Зигмунда.
Одначе Краків не зрікся своїх столичних амбіцій. Обидва міста
і нині конкурують між собою. Часто можна почути, що Варшава
- це місто бізнесменів і політиків, а Краків - місто митців.
247
18. ТАКА8 МАКУІЧІАК ООІМЕОЗД МШКА
Мціек Абат:	- Так зі? сіезг?, ге сі? мібг?І
Магупіак:	- ба іег зі? Ьагбго сіезг?.
\Л/иіек Абат:	- безіез Ьагбго робоЬпу бо змоіедо о]са. Ороміаба]! бак гуіезг? Со гоЬізг? Со гоЬІІез рггег іе у/згузікіе Іаіа?
Магупіак:	- Міезгкат ме Ьу/оу/іє, тат боЬг^ ргас?. Рггебіет кііка Іаі тіезгкаїет і ргасо- у/аіет у/ Кірміе, а іезгсге мсгезпіе) у/ СЬагкоміе.
\А/и]ек Абат:	- (Сгу) Мазг гоп?, бгіесі?
Магупіак:	- ІМіе огепііет зі?.
\Л/іцек Абат:	- безіез тіобу, мзгузіко рггеб іоЬе[. А со зіусЬаб и Маіаікі, іу/о]єі зіозігу?
Магупіак:	- ІМаіаІіа гозіаіа у/е І_у/оміе, музгіа га т^г га Іекагга. беі т^г іезі сЬігигдіет. Опа зата іег зкопсгуіа тебусуп?.
\А/и|‘ек Абат:	- А тіобзга іак зі? та?
Магупіак:	- Йу/іеіпіе. Ма т?га, бу/іе сбгкі і зупа.
Миіек:	- бак опа та па іті??
Магупіак:	- Мазііа.
Міцек Абат:	- А (сгу) Ідог, Ьгаі імоіеі таікі, іезгсге гуіе?
Магупіак:	- Так. МіаІ гау/аі у/ гезгіут гоки, аіе іегаг іезі мзгузіко боЬгге.
Ми)ек Абат:	- ХЛ/ібгізг, іак іо іезі? ба підбу піе тіаіет окагіі, геЬу бо мав роіесЬас, імбі оісіес підбу піе сЬсіаі іи рггуіесЬас, а іегаг іезі іиг га рбгпо, іиг до піе та.
Магупіак:	- Со ггоЬіб, іакіе іезі 2усіе!
УУиіек Абат:	- Міе раті?іат, ш кібгут гоки іу зі? игобгііеб?
Магупіак:	- ібгобгіїет зі? у/ 1964 (іузі^с бгіеу/і?сзеі згезсбгіезі^іут сгу/агіут) гоки.
Мціек Абат:	- То іу тазг іиг 40 Іаі. Сгаз зі? огепіс! Мизізг гпаїегс зоЬіе гоп? Роїк?І \Л/іезг, іиіаі па у/зі тіезгка іака (аіпа бгіемсгупа, Іабпа і ргасоу/ііа...
248
18. ТАРАС МАРИНЯК ВІДВІДАВ ДЯДЬКА
Дядько А дам:	- Я такий радий тебе бачити!
Мариняк:	- Я теж страшенно радий.
Дядько Адам:	- Ти дуже схожий на свого батька. Розпо- відай! Як тобі живеться? Що поробляєш? Чим ти займався усі ці роки?
Мариняк:	- Я живу у Львові, у мене хороша робота. До цього кілька років жив і працював у Києві, а ще раніше - у Харкові.
Дядько Адам:	- У тебе є жінка, діти?
Мариняк:	- Я не одружений.
Дядько Адам:	- Ти ще молодий, у тебе все попереду. А як Наталка, твоя сестра?
Мариняк:	- Наталка залишилася у Львові, вийшла заміж за лікаря. Її чоловік хірург. Вона теж закінчила медінститут.
Дядько Адам:	- А в молодшої як справи?
Мариняк:	- Чудово. Має чоловіка, двох дочок і сина.
Дядько Адам:	- Як її звуть?
Мариняк:	- Настя.
Дядько Адам:	- А Ігор, брат твоєї матері, ще живий?
Мариняк:	- Так. У нього був інфаркт у минулому році. Але зараз уже все добре.
Дядько Адам:	- Бач, як воно буває... Я ніколи не мав нагоди до вас поїхати, а твій батько не хотів сюди приїжджати. А зараз вже запізно, його вже нема...
Мариняк:	- Що поробиш, таке життя!
Дядько Адам:	- Не пригадую, у якому році ти народився?
Мариняк:	- Я народився у 1964 році.
Дядько Адам:	- То тобі вже 40 років! Час тобі одружитися! Тобі треба знайти дружину-польку. Знаєш, тут, у селі, є така хороша дівчина! Гарна і працьовита...
249
ЛЕКСИКА
мишивим
	
сіезхус зі? недок. (сіезх? зі?,
сіезхузг зі?) - радіти
исіезхус зі? док. (исіезг? зі?,
исіезгузх зі?) - зрадіти
їа)пу, -а, -є прикм. - гарний,
хороший
когісгус недок. (колег?, коп-
схузх) - закінчувати
зкопсгус док. (зкогїсх?, зкогі-
сгузг) + Зн. - закінчити
пагезгсіе присл. — нарешті
оЬеспіе присл. - зараз, в даний
час
орошіасіас недок. (ороміааат,
ороууіасіазх) - розповідати
орошіесігіес док. (оро\л/іет,
ором/іезг) + Зн. +Д.~ розпо-
вісти
Орохлласіаі! (наказовий спосіб)
иак гу]ез2? - Розповідай! Як
ти живеш?
робоЬпу, -а, -е прикм. - подіб-
ний
ргасоууііу, -а, -е прикм. - пра-
цьовитий
ргамскіууу, -а, -е прикм. -
справжній
рггесИет присл. - раніше
ргхесі прийм. - перед
ргхег прийм. - через
ргхуіейсійас недок. (рггу]ег-
дйат, рггуіехсіхазг) - при-
їжджати
рггуіесЬасдок. (рггуіасі?, рггу-
Іесігіезх)- приїхати
игосіхіс зі? док. (игосіх? зі?,
игосігізх зі?) - народитися
250
госіхіс зі? недок. (госіх? зі?, го-
сіхізх зі?) - народжуватися
зхапза ж - шанс
зхрііаі ч - лікарня
\м зхрііаіи - у лікарні
іети - тому
5 Іаі іети - 5 років тому
итіегас недок. (итіегат, итіе-
газг) - вмирати
итгхес док. (итг?, итгхезх)
- померти
итагі сіхіасіек - помер ді-
дусь
итагіа ЬаЬсіа - померла
бабуся
шсхезпіе] присл. - раніше
ууієз ж - село
па >л/зі - в селі
дозхузіко ргхед іоЬгі - усе по-
переду
\л/усЬосіхіс ха т^х недок. (\л/у-
сЬосіх?, чуусЬобхізх) - ВИХО-
ДИТИ заміж
шу]зс ха таг док. (Ал/уісі?, лллу]-
сіхіезх) - вийти заміж
ууузхіа ха т^х - вийшла
заміж
уууіесИас док. (лл/уіасі?, >ллуіе-
сіхіезх) - виїхати, поїхати
муіехсіхас недок. (уууіехсіхат,
м/уіехсіхазх) - виїжджати
хасіом/оіопу, -а, -е прикм. - за-
доволений
хама! ч - інфаркт
хезхіу, -а, -е прикм. - минулий
хпаісіоууас недок. (хпа)сіиі?,
хпа]сІи]е8х) - знаходити
хпаїехс док. (хпаігі?, хпа)-
сіхіезх) + Зн. - знайти
хепіс зі? недок. (хепі? зі?, хе-
пізх зі?) - женитися, одру-
жуватися
охепіс зі? док. (охепі? зі?, охе-
пізх зі?) + х + Ор. - оженити-
ся, одружитися
хусіе с - життя
іакіе іезі хусіе - таке життя
ГРАМАТИКА
Минулий час дієслів
У польській мові форми минулого часу дієслів утворюються від
основи неозначеної форми шляхом додавання особових закінчень,
напр.:
251
госіхаі т?зкі	госіхаі гепзкі	госіхаі пііакі
Іа тіезхкаІетЯННКі3 тіЄ82каіат'ЯММ^
іу тіезхкаіеб	іу тіезхкаїаз
оп тіезхкаї	опа тіезхкаїа	опо тіезхкаїо
Вид дієслова (доконаний або недоконаний) не впливає на спосіб тво-
рення форм минулого часу:
ргасоууас - (іа) ргасоууаіет, (]а) ргасоууаіат
зіисііоууас - (іа) зіибіоууаіет, (іа) зіибіоууаіат
игодхіб зі? - (іа) игобхіїет зі?, (іа) игобхіїат зі?
охепіс зі? - (іа) охепііет зі?, (іу) охепііез зі?, оп охепії зі?
уууІесЬас - (іа) уууіесіїаіет, (іа) уууі'есїіаіат
При творенні форм минулого часу часто змінюється основа дієсло-
ва, напр.:
уууізс ха тцх - )а ууузхіат ха тдх, іу ууузхіаз ха тцх, опа ууузхіа
ха тцх
роі§с сіо зкіери - іа розхіат сіо зхкоіу, іу розхіаз сіо зхкоіу, опа
розхіа бо зхкоіу
ЗЩ-УУ¥и$6 2А МД2
У польській мові, як і в українській, дієслова зі значенням «брати/
взяти шлюб», є різними для чоловіків та жінок: огепіс зі? - оже-
нитися, уууізс ха іл?х - вийти заміж (хоч в українській мові є спільне
для чоловіків та жінок дієслово «одружитися»).
коЬіеіа ЯШЯЯШЯШШ--	т?хсхухпа /ЯННЯНММММ
ууусИобхіс ха тг(2 (недок.) хепіб зі? (недок.)
уууІ§д ха тгр: (док.)	охепіб зі? (док.)
схаз іегахпіеізху (теперішній час)
хепіб зі?	ууусЬогіхіс ха т^х
)а хепі? зі?	Іа ууусіїодх? ха тг£
Іу хепізх зі?	Іу ууусИодхізх ха т^х
оп хепі зі?	опа ууусЬодхі ха т^х
252
схаз ргхезхіу (минулий час)
охепіс зі?	ха тгрг
Іа охепііет зі?	Іа ууузхіат ха тг£
іу охепііез зі?	іу ^узхіаз ха т^х
оп охепії зі?	опа ууузхіа ха т^х
5 ЬАТ ТЕМІ} - 5 років тому
Прочитайте і запам’ятайте:
уу хезхіут іудобпіи, тіезЩси, гоки (форми місцевого відмінка)
уу хезхіу рі^іек, уу хезхЦ зоЬоі? (форми знахідного відмінка)
Слово іети є невідмінюваним. Прикметник хезхіу/хезхіа вимагає
виключно прийменника уу.
УУсхога] тіаіет зроікапіе х кііепіаті. - Вчора у мене була зустріч
з клієнтами.
2 Іаіа іети уууіесіїаіет сіо Капабу. - 2 роки тому я виїхав до Кана-
ди.
З тіезі^се іети ууузхіат ха т^х. - 3 місяці тому я вийшла заміж.
УУ хезхіут гоки охепііет зі?. - Минулого року я одружився.
УУ хезхіут тіезі^си тіаіат едхатіп. - Минулого місяця у мене
був екзамен.
УУ хезхіут іудосіпіи киріїат затосіюб. - Минулого тижня я ку-
пила машину.
УУ хезхЦ зоЬоі? ЬуІ боЬгу копсегі ]аххо\л/у. - Минулої суботи був
гарний джазовий концерт.
УУ хезхіу рі^іек Ьуіа копїегепсіа. - Минулої п’ятниці була конфе-
ренція.
ТЕКА2, РК2Е0ТЕМ - послідовність подій (2)
Черговість подій, які відбувались у минулому і відбуваються у тепе-
рішньому часі, виражається при допомозі прислівників іегах, оЬес-
піе, ргхесііет, чусхєзпіє].
УУсхезпіе) тіезхкаїат уує Ьууоууіє, іегах тіезхкат уу Кгакоууіе. - Ра-
ніше я жила у Львові, зараз живу в Кракові.
253
Тегаг ргасціф \л/ Тігтіе „АВС”, ргхегііет ргасо\л/а!ет \л/ Тігтіе „Коп-
іакі”. - Зараз я працюю у фірмі „АВС”, до цього я працював у фірмі
«Контакт».
Тегаг ]езіет роІИукіет, уусхезпіеі ЬуІет іпіогтаіукіет. - Зараз
я політик, а раніше був інформатиком.
ОЬеспіе тіезхкат ту Ьобхі, ттсгезпіе] тіезхкаїет ту ЬиЬІіпіе. - За-
раз я живу в Лодзі, а раніше жив у Любліні.
УУ КТОКУМ КОКУ иКООИНЕб? - визначення дати (2)
Відповідаючи на запитання Кіогу Іо ЬуІ гок?, ми користуємося
кількісними числівниками для вказання тисяч і сотень років та по-
рядковими числівниками для вказання десятків і одиниць:
Кібгу іо ЬуІ гок? - Який це був рік?
То ЬуІ гок 1989 (іузі^с бгіетуі^сзеі озіетбгіезі^іу бхіетуЩіу).
- Це був 1989 рік.
То Ьуіо V/1956 (іузі^с бхіеууі^сзеі рірсбгіезіціут згбзіут). - Це
було у 1956 році.
безі гок 2004 (сІ\л/а іузі^се сгтуагіу). - Зараз 2004 рік.
Відповідаючи на запитання УУ кібгут гоки...? користуються кон-
струкцією «прийменник ¥7 + складений числівник у місцевому
відмінку» (відмінюються лише два останні елементи числівника,
виражені порядковими числівниками):
УУ кібгут гоки...? - У якому році...?
- УУ кібгут гоки зі§ игобхіїез? - У якому році ти народився?
- ІІгобхйет зі§ ту1953 гоки (іузі^с бхіетуі^сзеі рі^сбхіезіціут ігхе-
сіт гоки.). - Я народився у 1953 році.
\Л/у]есИаІет бо Капасіу ту 1989 гоки (іузі^с бгіетуі^сзеі озіет-
бхіезіціут бхіеууіціут гоки). - Я виїхав до Канади у 1989 році.
У поточній розмові можна пропускати назви тисяч і сотень, напр.:
ІІгобгіІет зі§ ту рірсбгіезіціут згбзіут гоки.
Ргху]есйаІет бо Роїзкі ту бхіетуірсбгіезідіут бзтут.
254
РОЗМОВЛЯЄМО
2АООЖ)І.ЕМІЕ І КАОО&С - Я задоволений..., я радий...
У конструкції Ьус габоууоіут г сгедоз іменник виступає у формі
родового відмінка:
безіет хабоууоіопу г игіори. (Р.) - Я задоволений відпусткою.
безіет габоууоіопа г ргасу. (Р) - Я задоволена роботою.
безіет габо\л/оІопу г поууедо Ьіига. (Р.) - Я задоволений новим офі-
сом.
Радість, задоволення можна висловити за допомогою слів Сіезг?
зі?, ге... - Я радий/рада, що...
- Сіезг? зі?, ге сі? ууібг?. - ба іег зі? сіезг?. - Я радий тебе поба-
чити. -Я теж.
Сіезг? зі?, ге бозіаіаз зіурепбіит. - Я радий, що ти отримала сти-
пендію.
Сіезг? зі?, ге іезіез іи. - Я радий, що ти тут.
Запитуємо про знайомих і друзів
Со зіусИас и Абата? (Р.)	бак зі? та Абат? (Я.) - Як Адам?
Со зІусИас и Мопікі? (Р.)	бак зі? та Мопіка? (Я.)
- Як Моніка?
Со зіусіїас и іууо]є] зіозігу? (Р.) - бак зі? та іууо)а зіозіга? (Я.)
- Як твоя сестра?
ВПРАВИ
Запишіть подані у дужках дієслова у минулому часі, напр.: (ба) тіе-
згкаіет уу Кгакоууіе.
гобга] т?зкі
ргасочуас
1.	(ба) 5 Іаі іети................уу Тігтіе „Саіа”.
255
2.	(Зсігіе (іу)..................5 Іаі іети?
3.	Абат...................V/	Ьапки.
тіезгкас
4.	Сгу (іу)..................V/	Магзгаміе 4 Іаіа іети?
5.	Так, (]а)..................V/	\Л/агзгаууіе.
6.	Агіиг......................V/ Кгакоміе.
О2ЄПІС 8І?
7.	МісіїаІ....................2 Іаіа іети.
8.	Кіесіу (іу)........................?
9.	(За).......................\л/ гезгіут гоки.
игойхіс зі?
10.	Ссігіе (іу)..............?
11.	(За)......................V/ КЦоууіє.
12.	Мбі зуп......................V/ Роїзсе.
госіхаі гегізкі
ргасошас
1.	бсігіе (іу) рггесіїет................?
2.	(За).....................рггесііет	V/ Гігтіе „Моїо”.
3.	Раігусіа...................уисгезпіе] V/ Тігтіе „Зіо”.
тіезгкас
4.	бсігіе (іу)...............10 Іаі іети?
5.	10 Іаі іети ()а)...............V/ Кгако\міе.
6.	Кгузіа 20 Іаі іети...................\л/ І_опсіупіе.
уууізс га т^г
7.	Кіесіу (іу)....................га тцг?
8.	(За).......................V/	гезгіут гоки.
9.	А Оогоіа? Оогоіа...................2 Іаіа іети.
игосігіс зі?
10.	Кіесіу (іу)..................?
256
11.	(ба)......................ш іузі^с бгіемі?сзеі зіебетбгіезі^-
іут гоки (1970).
12.	Сбгіе.....................іууо)а сбгка?
госіга] пі]акі
игобгіс зі?
1.	Сбгіе.................і\л/о)е	бгіеско?
тіезгкас
2.	Сгу ууазге бгіеско..................г	ууаті?
ргасоууас
3.	Мо)е бгіеско підбу піе.................
Запишіть дієслова тіес, сИсіес, тизіес, ууіебгіес у минулому
часі.
1. У формі 1 особи однини, напр.: ()а) тіезгкаїет...
Кііка Іаі іети...............ргасомас \л/ Гігтіе „Мокіа”. 2 Іаіа іети
2
.....................окаг)?	іат ргасо\л/ас, аіе.\л/у]‘есґіас
бо Капабу бо о)са. Міе........................................ге	іо Ьуіа рга\л/сІгі\л/а
згапза.
2. У 3 особі однини:
Рамеі Мом/ак іггу Іаіа іети.................гауиаі..................
\л/гбсіс бо ргасу, аіе..............ізс	па етегуіиг?. Тегаг )езі ]'еб-
пак габотуоіопу. Ма по\л/^ раз)? - одгбб і кміаіу.
Апіа................зіибіо\мас	рзусіїоіоді?. \Л/ гезгіут гоки итаб)еі
о)сіес і Апіа..............ізс	бо ргасу і гагаЬіас ріепі^бге. А роіет
піе..................Іиг сгази па зіибіа.
Розкажіть, чим ви займалися раніше, напр.: Тегаг тіезгкат \л/ \Л/аг-
зга\л/іе, рггебіет тіезхкаїат ш Кгакоміе.
1.	Тегаг ргаси)? \л/ Гігтіе „Кога”, рггебіет...............
2.	Ріоіг іегаг тіезгка \л/ Магзгаме, рггебіет..............
257
3.	Мадба іегаг зІисИсце рга\л/о, \л/сгезпіеі.........................
4.	Абат іегаг та биге тіезгкапіе, \л/сгезпіеі........................
5.	МісйаІ іегаг іезі кеіпегет, рггебіет..............................
И Дайте відповіді на запитання Кіесіу іо Ьуіо?, напр.: гезгіут
гоки бозіаіат зіурепсііит.
1.	(гезгіу іусігіеіі).............................тіаіет іггу Іексіе
апдіеізкіедо.
2.	(гезгіу ріціек)............................Ьуіо у/агпе зроікапіе
г кііепіаті.
3.	(гезгіа згоба).............................сНсіаІат ізс сіо кіпа,
аіе піе тіаіат сгази.
4.	(гезгіу тіезі^с)...............................биго ргасо\маІет.
5.	(гезгіу гок)...................................піе тіаіат игіори.
5
Дайте відповіді на запитання, напр.: Іігобгіїет зі$ гоки 1956.
1.	\Л/ кіогут поки зі§ игобгіІезАІаз?...............................
2.	\Л/ кіогут гоки зкопсгуІезАІаз згкоі^/зіибіа?....................
3.	\Л/ кіогут гоки уууіес(іаІез/-Іаз сіо Егапсіі/Апдііі/Козіі?......
4.	\Л/ кіогут гоки рггуіесГіаІЄ8/-Іаз сіо Роізкі?...................
5.	\Л/ кіогут гоки зі§ огепіІезЛл/узгІаз га тцг?....................
6.	\Л/ кіогут гоки игобгії 8і§ і\лло] зуп/игосігіїа зі§ ім/о]а сбгка?
7.	\Л/ кіогут гоки итагі ішб] бгіабек/итагіа їлл/оіа ЬаЬсіа?..
Запишіть подані в дужках слова у родовому відмінку, напр.: Зезіет
гасіомоіопа г тіезгкапіа.
а)
1.	Сгу іезіез гадомоіопу г (ргаса)..........?
2.	Сгу іезіез гасіо\л/оіопа г (Иоіеі)......?
258
3.	Зезіегп Ьагсіго гасіомоіопа г (Іекф)........
4.	Сгу іезіез ге (іа).......гасіомоіопа?	- Так, Ьагбго.
Ь) Закінчіть речення:
1.	Сіезг? зі?, ге..............................................
2.	Сіезг? зі?.................................................
3.	Сіезг? зі?,.................................................
Запишіть подані в дужках слова у родовому відмінку, напр.: Со ЗІу-
сЬас и іи/оіеі хопу.
1.	Со зІусЬас и (і\моі Ьгаі)........................................?
2.	Со зІусЬас и (Ріоіг).............................................?
3.	Со зІусЬас и (1\л/о)а зіозіга)...................................?
4.	Со зІусЬаб и (Мадсіа)............................................?
259
19. иАК В¥£О УУ ККАКСЖІЕ?
Вазіа:	- Зак Ьу+о уу Кгакоміе?
Загупа:	- Вуїо зміеіпіе! 2міебгііізту \Л/ахлгеІ, Ьуіізту па музіаміе м тигеит, зрасегомаїізту ро Купки і ро Кагітіегги, рііізту сІоЬге \л/іпо і іебіізту рузгпе сіапіа.
Вазіа:	- А дсігіе тіезгкаїізсіе?
Загупа:	- \Л/ Иоіеіи „баїа”. НоіеІ іакі зоЬіе, аіе оЬзІида Ьагсіго тіїа.
Вазіа:	- Міеіізсіе рггуіиіпу арагіатепі?
Загупа:	- Закі арагіатепі? Міеіізту озоЬпе рокоіе.
Вазіа:	- Зезіет газкосгопа і гогсгагомапа. N0 сІоЬгге, тпіеізга г іут. Сгу робоЬаІ сі зі? К гаком?
Загупа:	- Так, Ьагсіго.
Вазіа: Загупа:	- А Ьуіізсіе м 2акорапет? - Тут гагет піе, гозіаіізту сігіеп сііигеі м Кгакоміе.
Вазіа:	- А іака Ьуіа родосіа?
Загупа:	- Ріегмзгедо бпіа Ьуіо сіеріо, бгидіедо рабаїо, а іггесіедо гпом Ьуіо зіопесгпіе. А іу со гоЬіІаз м меекепб?
Вазіа:	- Вуїат м риЬіе і рогпаїат аігаксуіпедо т?г- сгугп?. То Ьуіо іак: зіебг? рггу Ьагге, роб- сЬобгі їасеі і руіа тпіе, іакіе роїзкіе рімо тод? ти роїесіс. Ротузіаіат, ге іо сибгогіе- тіес і ге сЬуЬа ргбЬиіе тпіе робегмас, по Ьо сіїасгедо піе руіа о іо Ьагтапа? 2асг?Іізту гогтаміас - о іедо роЬусіе м Роїзсе, о ргасу...
Загупа:	- Кіт оп іезі?
Вазіа:	- Оп іезі ІЗкгаіпсет роізкіедо росЬобгепіа. Зезі Ьагбго згсг?зііму, Ьо міазпіе обпаїагі миіка дсігіез коїо Копіпа.
Загупа:	- \М?с іезі рої Роїакіет, рої ІЗкгаіпсет?
Вазіа:	- N0 іак. 8р?бгііізту гагет сибомпу міесгбг. Вуїізту па зрасегге, роіет па коїаср м гезіаи- гасіі. Міезг, ггогитіаіат, ге паіЬагбгіеі робо- Ьаіз ті зі? боіггаїі т?гсгугпі. Сгиі?, ге іо іезі іо.
Загупа:	- А сгу іиг міезг, іакі та затосЬоб?
260
19. ЯК БУЛО В КРАКОВІ?
Бася:	- Як було в Кракові?
Ярина:	- Чудово! Ми відвідали Вавель, були на виставці в музеї, гуляли Ринком і Казімєжем, пили гарне вино і їли смачнючі страви.
Бася:	- А де ви жили?
Ярина:	- У готелі «Сирена». Готель так собі, але обслуго- вування дуже добре.
Бася:	- У вас був затишний номер?
Ярина:	- Який номер? У нас були окремі кімнати.
Бася:	- Я здивована і розчарована. Та гаразд. А Краків тобі сподобався?
Ярина:	- Так, дуже.
Бася:	- А в Закопане ви їздили?
Ярина:	- На цей раз ні, ми залишилися на день довше у Кракові.
Бася:	- А яка була погода?
Ярина:	- Першого дня було сонячно, на другий день йшов дощ, а третього знову було сонце. А ти що робила у вихідні?
Бася:	- Я була в пабі і познайомилася з гарним мужчиною. Це було так: я сиджу біля стійки, підходить якийсь хлопець і питає, яке польське пиво я можу йому порекомендувати. Я подумала, що це інозе- мець, і мабуть хоче зі мною познайомитися, бо чому не питає про це у бармена? Ми почали розмо- вляти, про його перебування у Польщі, про роботу...
Ярина:	- А хто він?
Бася:	- Українець польського походження. Власне, він був дуже щасливий, бо відшукав дядька десь під Коніном.
Ярина:	- То він напівполяк, напівукраїнець?
Бася:	- Ну, так. Ми провели чудовий вечір. Пішли прогу- лятися, потім повечеряли в ресторані. Знаєш, я зрозуміла, що мені найбільше подобаються зрілі чоловіки. Я відчуваю, що це воно!
Ярина:	- А ти вже знаєш, яка в нього машина?
261
ЛЕКСИКА
арагіатепі ч - номер у готелі
аігаксу]пу, -а, -е прикм. - при-
вабливий, гарний
сисіоуупу, -а, -е прикм. — чудо-
вий
сисігогіетіес ч - іноземець
сисігогіетка ж - іноземка
сгис недок. (сги]$, сгиіезг)
- відчувати
росгис док. (росгціезг, росги-
|Є82) + Зн. - ВІДЧУТИ
гіо]г2аІу, -а, -е прикм. - зрілий
їасеі ч - хлопець, тип
дсігіег присл. - десь, де-небудь
тпіеізга 2 іут - менше з тим,
неважливо
піегиреіпіе присл. - не зовсім
осіпаїегс док. (осІпаДО?, осіпаі-
СІ2ІЄ52) - знайти, відшукати
осіпаїсіом/ас недок. (осіпа]сІи]?,
осіпаісіиіезг) + Зн. - знахо-
дити
262
осіпаїагі уущка - знайшов
дядька
озоЬпу, -а, -е прикм. - окре-
мий
зрасегошаїізту ро Пупки, ро
Кахітіегхи - ми гуляли Рин-
ком, Казимєжем
роЬуі ч (М. о роЬусіе) - пере-
бування
росНосігепіе с - походження
росісЬосігібнедок. (росісЬосІг^,
РОСІСІ1ОСІ2І82) - ПОХОДИТИ
росіеізс док. (росіе|сі$, росіе]-
СІ2ІЄ32) - ПІДІЙТИ
росіегм/ас док. (росіепл/ф, ро-
сіеплнезг) - познайомитися
росігум/ас недок. (росігуууат,
росігушазг) + Зн. - знайоми-
тися
ролл/бсі т - привід, нагода
рої Роїак, рої ІІкгаіпіес - на-
півполяк, напівукраїнець
ргоЬоууас недок. (рг6Ьи]$, рго-
Ьиіезг) - пробувати
зргбЬошас док. (зргоЬиі?,
зргоЬиіезг) - спробувати
рггу прийм. - біля
рггу)етпу, -а, -е прикм.
-приємний
рггузіо]пу, -а, -е прикм. - гар-
ний
рггуіиіпу, -а, -е прикм. - зати-
шний
рузгпу, -а, -е прикм. - смачний
гогсгагошапу, -а, -е прикм.
- розчарований
гупек ч - ринок, ринкова площа
зрасегошаїізту ро Пупки
- ми гуляли Ринком
8іесІ2іес недок. (зіегіг^, зіе-
(І2І82) - СИДІТИ
зіопесгпіе присл. - сонячно
зрасег ч (М. па зрасегге)
- прогулянка
82С2$зІішу, -а, -е прикм. - щас-
ливий
Іакі зоЬіе, іака зоЬіе, іакіе
зоЬіе - такий собі, така собі,
таке собі
іетаї ч - тема
іут гагет - цього разу
уууізікомо присл. - надзвичай-
но
гасг^с док. (гасгпє, гасгпіезг)
- розпочати
гасгупас (гасгупат, гасгу-
пазг) + Зн. - починати, роз-
починати
(ту) гасг^Іізту гогта^іаб
- ми почали розмовляти
газкосгопу, -а, -е прикм. - зди-
вований
263
ГРАМАТИКА
МІЕЗгКАибМУШ НОТЕІО „ЗУНЕИА” - минулий час,
множина
Пригадайте, що у минулому часі дієслова у множині мають чолові-
чо-особову (гобгаі т^зкоозоЬоууу) та жіночо-речову форми (гобха)
піет^зкоозоЬоууу) (див. урок 8.). Чоловічо-особові форми вжива-
ються тоді, коли йдеться про осіб чоловічої статі (рапоміе Ьуіі), а жі-
ночо-речові - коли йдеться про жінок, дітей, тварин, речі, предмети
(рапіе Ьуіу, бхіесі Ьуіу, коіу Ьуіу, боту Ьуіу).
тіезгкас - минулий час, множина
госіхаі т^зкоозоЬому госіхаі піет^зкоозоЬому
ту тіезхкаїізту	ту тіезхкаїузту
му тіезхкаїізсіе	му тіезхкаіубсіе
опі тіезхкаіі	опе тіезхкаіу
СНУ МІЕЬІЗСІЕ АРАКТАМЕИТ? - минулий час дієслів
тіес, сЬсіед, тизіес, іезс
Зверніть увагу, що у формах минулого часу дієслів, які в інфінітиві
закінчуються на -ес, у чоловічо-особових формах виступає чергу-
вання голосних основи е:а.
тіес
ІісхЬа роіесіупсха
госіхаі т$зкі	госіхаі хегізкі	госіхаі пііакі
]а тіаіет	]а тіаіат
іу тіаіеб	іу тіаіаз
оп тіаі	опа тіаіа	опо тіаіо
ІісхЬа тпода
госіхаі т^зкоозоЬому	госіхаі піет^зкоозоЬому
ту тіеіібту	ту тіаіузту
му тіеіібсіе	му тіаіузсіе
опі тіеіі	опе тіаіу
264
сЬсіес
ІісхЬа роіесіупсха
госіхаі т?8кі	госіхаі іегізкі	госіхаі пЦакі
]а сЬсіаІетДИИИІ Іа сЬсіаІат ЯНННМИМММ
Іу сіїсіаіез	Іу сіїсіаіаз	-
оп сЬсіаІ	опа сіісіаіа	опо сИсіаІо
ІісхЬа тпода
госіхаі т^зкоозоЬоууу	госіхаі піет^зкоозоЬочуу
ту сіїсіеіізту	ту сіпсіаіузту
\л/у сЬсіеІізсіе	\л/у сіїсіаіузсіе
опі сґісіеіі •	опе сіїсіаіу
тизіес
ІісхЬа роіесіупсха
госіхаі т^зкі	госіхаі хегізкі	госіхаі пцакі
]а тизіаіет	]а тизіаіат
іу тизіаіез	іу тизіаіаз
оп тизіаі	опа тизіаіа	опо тизіаіо
ІісхЬа тпода
госіхаі т^зкоозоЬоууу	госіхаі піет^зкоозоЬоу/у
ту тизіеіізту	ту тизіаіузту
ууу тизіеіізсіе	ууу тизіаіузсіе
опі тизіеіі	опе тизіаіу
Таке ж чергування виступає у формах минулого часу дієслів ууіє-
сіхіес, гохитіес, зіесіхіес, ууісіхієс.
У формах минулого часу дієслова іезс окрім чергування голосних
в основі, виступає зміна основи: іезс - іасіїет.
Іезс
ІісхЬа роіесіупсха
госіхаі т$зкі	госіхаі хегізкі	госіхаі пЦакі
Іа іасіїет	]а іасйат	-
іу іасіїез	іу іасіїаз
оп іасії	опа іасіїа	опо іасйо
265
нннмнмнмнннинш^
госіга] т$$коо8оЬоууу госіга] піет^зкоозоЬоууу
туїебіізту 'ДИИМИИМИ^ іаШузту .1МИММИИИНІ
ууу іедіізсіе ІЯШШШЯШШШм іасНубсіе ЖНИИИИНИ
іесіїі ІИНННННННННННИВММН^
В¥кАМ IVРС/ВІЕ- місцевий відмінок іменників
Місцевий відмінок найчастіше вживається у відповідях на запитан-
ня дсігіе? (ІЄ5ІЄ8, Ьуіез, тіезгказг, ргасціезг і т. п.). Слова у місце-
вому відмінку вимагають прийменників:
уу (Ьуіет уу риЬіе)
па (Ьуіат па коїаср)
рггу (згаГа зіоі рггу окпіе)
Можна помітити певні закономірності у вживанні прийменників:
-	Прийменник уу виступає переважно з назвами приміщень: Ьуіет
уу кіпіе, уу Ьіигге, уу рагки.
-	Прийменник па - з назвами площин: Ьуіет па иіісу, па ріаси, па
Іоіпізки (а також: па сіууогси, па росгсіе).
-	Прийменник па виживається також із назвами подій: Ьуіет па
коїаср, па копсегсіе, па ЛІппіе.
Закінчення місцевого відмінка:
чоловічий, жіночий, середній рід
-© в іменників, чия основа закінчується на твердий приголо-
сний. Перед закінченням -е часто виступає пом’якшення
або чергування приголосних:
(риЬ, кІиЬ, зІиЬ) - уу риЬіе, уу кІиЬіе, па зІиЬіе	Ь: Ьі
(затосіїбсі, засі, одгосі) - уу затосїюсігіе, уу заскіе, б:сІгі
уу одгосігіе
(згаїа) - уу згайе	Г:Гі
(Ргада, росйода) - уу Ргасіге, па росНосІге	д:сІ2
(Роїзка, зга(ка) - уу Роїзсе, па згаїсе	к:с
(згкоіа, зібі, кггезіо) - уу згкоіе, па зіоіе, па кггезіе 1:1
(Нгут, Й1т)-уу Пгуггііе, па Тіїтіе	т:ті
(Ьопсіуп, ІиЬІіп, заіоп, кіпо) - уу І_опсІупіе, уу киЬІіпіе,	п:пі
уу заіопіе, уу кіпіе
266
(зкіер, тара, капара) -уу зкіеріе, па таріе, па капаріе р:рі
(орега, іеаіг, Ьіиго) - уу орегге, уу іеаігде, уу Ьіигге
(каза, ігаза) - уу казіе, па ігазіе
г:гх
з:зі
(Мабгуі, копсегі, іпіегпеі) - уу Масігусіе, па копсегсіе, і: сі
уу іпіегпесіе
(\Л/агзгаууа, Кгакбуу) - уу \Л/агзгаууіе, уу Кгакоууіе
(Тиіига, ууіга, ІЬіга) - уу Тиіигіе, уу ууідіє, па ІЬігіе
уу:ууі
х:хі
чоловічий і середній рід
Ц в іменників, чия основа закінчується на м’який або
стверділий приголосний сх, с, зх, х, сіх, сіх, а також після
к, д, сН, І:
(коп, зіусгеп, іубгіеп) - па копій, уу зіусгпіи, уу іудосіпіи
(зпіасіапіе, зроікапіе, тіезгкапіе) - па зпіасіапіи, па зроікапіи,
уу тіезгкапіи
(НоіеІ, зрекіакі, їоіеі) - уу Ноіеіи, па зрекіакіи, па Тоіеіи
(тесг, зігусК, козг, тіезі^с) - па тесги, па зігусИи, уу козги, уу тіе-
зіцси
(рагк, Ьапк, зпіед) - уу рагки, уу Ьапки, па зпіеди
(Ібгко, Ьіигко) - уу Ібгки, па Ьіигки
(рокоі) - уу роко)и
ЖІНОЧИЙ рід
-І/“У в іменників, чия основа закінчується на м’який або
стверділий приголосний с:
(кисЬпіа, зуріаіпіа, Нізграпіа) - уу кисНпі, уу зуріаіпі, уу Нізграпіі
(гезіаигас)а, коіас]а, Ргапс)а, іеіеууіг)а) - уу гезіаигас)і, па коіас]і, уує
Егапср, уу іеіеууіг]і
(иііса, пос, ргаса) - па иіісу, уу посу, уу ргасу
00... - ВУІ.ЕМ IV.
У польській мові з дієсловами руху (іесіїас, ізс, сИосіхіс, іехсіхіс)
найчастіше виступають прийменники бо, па, а з дієсловами як-от
Ьус, тіезхкас, ргасоууас виступають специфічні для них прий-
менники уу, па.
267
З дієсловами руху після прийменника сіо виступає родовий відмі-
нок, після прийменника па - знахідний відмінок, зі «статичними»
дієсловами, після прийменників хл/, па - місцевий відмінок.
16? сіо іеаіги. (Р.)	Вуіет хат іеаігге. (Л/.)
баб? па Іоіпізко. (Зн.)	Вуіет па Іоіпізки. (ЛЗ.)
16? па зроікапіе. (Зн.)	Вуіет па зроікапіи. (М.)
КО2МАУУІАІ_І8М¥ О КІМЕ- прийменник о
+ місцевий відмінок займенників та іменників
Прийменник о вимагає від займенника чи іменника, що стоять піс-
ля нього, форми місцевого відмінка. З прийменником о та іменни-
ком у місцевому відмінку найчастіше виступають дієслова тузіес,
раті?іас, тохл/іс, гогташіас, 6узкиіо\л/ас, хллебгіес:
Музі? о игіоріе.
Міе раті?іа!ет о зроікапіи.
Погтахл/іаіізту о копсегсіе.
- О кіт іегаг ротузіаіаз? - (Ротузіаіат) о Абатіе.
- О сгут гогтахл/іаіізсіе г Рахл/Іет? - (Погтахл/іаіізту) о Тіїтіе.
Закінчення прикметників та вказівних і присвійних займенників
у місцевому відмінку однини:
ЧОЛОВІЧИЙ рід -ут/-іт	(іеп Тіїт, боЬгу копсегі, то] бот) Музі? о іут (іітіе, о сіоЬгут копсегсіе, хл/ тоіт боти.
ЖІНОЧИЙ рід	(іа коЬіеіа, боЬга коІас)а) Музі? о іе] коЬіесіе, о боЬге] коІас]і.
середній рід -ут/-їт	(пазге Ьіиго, роїзкіе кіпо) Погтахл/іаіізту о пазгут Ьіигге, о роїзкіт кіпіе.
(іеп пазх по'Л'у сіот) Вуїізту хл/сгога] хл/ іут пазгут по\л/ут сіоти.
(іа хл/азха похл/а іігта) Вуїізту хл/ ріціек хл/ іе] хл/азге] похл/еі Тігтіе.
(іо іууоіє похл/е Ьіиго) Вуїізту хл/сгога) хл/ іут іхл/оіт похл/ут Ьіигге.
268
РІЕКУУ32Е60 ОИІА ВУІ.АІ.АОМА РОСООА - визначення
моменту дії
При вказанні періоду, у момент якого відбувається яка-небудь дія,
ми користуємося такими конструкціями з родовим відмінком:
Ріегуузгедо дпіа Ьуіа Іасіпа родосіа, сігидіедо сіпіа рабаї безхсх,
ігхесіедо сіпіа рабаї зпіед.
Ріегчузхедо сіпіа Ьуіізту м гезіаигасіі, сігидіедо Ьуіізту м/ каміагпі,
а озіаіпіедо \л/ риЬіе.
Т¥М КА2ЕМ, НА8Т^РИ¥М ЯА2ЕМ - орудний відмінок
іменників
У деяких випадках, вказуючи на час, ми використовуємо орудний
відмінок:
хлиесхогет ібф сіо кіпа - увечері я йду в кіно
міозин дгат \л/ іепіза - навесні я граю в теніс
Іаіет ріут/ат - влітку я плаваю
]езіепіз схфзіо раба безхсх - восени часто падає дощ
хітз па пагіасЬ - взимку я катаюся на лижах
Так само часові конструкції зі словом гах виступають в орудному
відмінку:
(іеп гах) Тут гахет піе Ьуіізту \а/ гезіаигасіі. - Цього разу ми не
були в ресторані.
(пазі^рпу гах) Мазі^рпут гахет сЬсіаІаЬут ххл/іесіхіс Мау/еІ. - На-
ступного разу я хотіла б відвідати Вавель.
(озіаіпі гах) Озіаіпіт гахет Ьуіа рі^кпа родосіа. - Останнього разу
була гарна погода.
РОЗМОВЛЯЄМО
Як вам Краків?
-бак Ьуіо?
- (Вуїо) Йууієіпіє!/(ВуІо) \Л/зрапіаІе!
269
- Зак сі зі? росІоЬаІо \л/ Кгакоууіе?
- Вагсіго ті зі? росІоЬаІо.
- Зак сі зі? росіоЬаІ \Л/ахл/еІ?
- (\Л/аууеІ) Ьагсіго ті зі? росіоЬаІ.
- Зак копсегі?
- Копсегі ЬуІ Ьагсіго ЬоЬгу.
Запишіть подані у дужках дієслова у формі минулого часу множи-
ни, напр.: Ссігіе (ууу) ргасоууаіізсіе 5 Іаі іети?
чоловічо-особова форма:
1.	(гоЬіс) - Со (ууу)...............уу гезгіу піесігіеі? ууіесгогет?
- (Му) (різас).................е-таііе і (сгуіас)..................
кзідгкі.
2.	(тіезгкас) - Ссігіе Ріоіг і Еууа.............уу	гезгіут гоки?
- Опі................уу	Рогпапіи.
3.	(тіезгкас) - Ссігіе рапзіууо .............. сіууа	Іаіа іети?
- Оууа Іаіа іети (ту)...............уу	Ссіагізки.
жіночо-речова форма:
4.	(гоЬіс) - Со (ууу) ..................уу	гезгіу зоЬоі?? - (Му) (го-
Ьіс).........................гакиру	і (зргг^іас)......................
тіезгкапіе. Роіет (оді^бас).......................іеіеууіг)? і (гогта-
ууіас)....................
5.	(зіисііоууас) - Со Зоїа і Тоіа .................. уу гезгіут гоки?
- Опе.....................зосіоіоді?.
2
Дайте відповіді на запитання:
1. Со Загупа і \Л/аІсіек гоЬііі уу Кгакоууіе?
270
2. Ссігіе опі тіезгкаїі?
Виберіть відповідне дієслово сЬсіес, тіес або тизіес і запишіть
його у формі минулого часу множини:
1. чоловічо-особова форма
(Му) хл/сгога) ...............ізс	па рі\л/о, аіе піезіеіу.......
...... зкопсгус гарогі. Міе................... сгази,	геЬу ізс па
РІХ/УО.
2. жіночо-речова форма
\Л/іез2......................хл/сгога)	2 коїегапк^ ізс сіо кіпа, аіе рггег
20 тіпиі........................згикас	рагкіпди і хл/ копси Ьуіо га рог-
по, геЬу ізс па Піт.
-..................ігосК^ хл/оіпедо сгази, хл/і^с киріїузту сгегхл/опе
\л/іпо і роіесЬаІузту сіо тпіе.
Запишіть подані у дужках слова у місцевому відмінку, напр.: \Л/сго-
га] Ьуіет хл/ гезіаигаср:
1.	- \Л/сгога] Ьуіізту хл/ (риЬ)......................
- А ту Ьуіізту хл/ (кіпо)...........................
2.	- Сгу Ьуіізсіе ха/ (орега)......хл/ гезгіу хл/еекепсі?
- Міе, Ьуіізту хл/ (іеаіг)..........................
и
3.	\Л/ гезгіу рі^іек ОІа і ЗоЬп Ьуіі хл/ (гезіаигасіа).................па
(коіас)а)..........
4.	УЛ/сгогаі гапо Ьуіет па (зроікапіе).......................г	кііепіаті.
5.	- Ссігіе )езі Апіа? - Апіа іезі хл/ (заіоп)............................
6.	- Со Магек гоЬі хл/ (кисіїпіа).....................?
- (Оп) гоЬі ка\л/§.
271
5
Запишіть подані в дужках прикметники і займенники у місцевому
відмінку, напр.: 77 зоЬоі^ Ьуіат па боЬгут Тіїтіе.
1.	77 гезгіут іудосіпіи Ьуіізту па (боЬгу) ....................
копсегсіе.
2.	77 гезгІ^зоЬоі^ Ьуіізту па (боЬга)..................коїасіі
\л/ Оаропзка)....................гезіаигасіі.
3.	77 (тої)...................роко]и	піе та г^сгпікбуу.
4.	безгсге піе Ьуіат \л/ (іууоіє).................тіезгкапіи.
Запишіть подані у дужках слова в місцевому відмінку, напр.: Мадсіа
і Ра\л/е! гогтаууіаіі о іеаігхе.
1	.-0 сгут го2та\л/іаіізсіе? - Рогтаміаіізту о (сіоЬгу ЇПт)...............
2	. Музіаіат о іут (по\му ргоіекі)...........
3	. Міе ратіфіаіет о (ргегепі).........біа гопу.
4	.-0 сгут гогташіаіаз 2 бугекіогет? - Рогтам/іаіат 2 бугекіогет
о (пазге зроікапіе)....................
Слова, подані у дужках, запишіть в орудному відмінку:
1. (Теп гаг)........................піе	Ьуіізту м тигеит. Р6)бгіе-
ту іат (пазі^рпу гаг)..........................
2. (Озіаіпі гаг).........................кіебу	Ьуіат ш Ьопбупіе, об-
\л/іебгіІат тоХ рггуіасібік^.
Розкажіть про своє перебування у Кракові, Варшаві або іншому
місті:
Со гоЬіІізсіе V/ Кгакотуіе/уу 77агзга\л/іе?М.................?
-	Ріегшзгедо бпіа............................................
-	Огидіедо бпіа..............................................
272
-Тггесіедо бпіа...............................................
бака Ьуіа родосіа?
-	Ріепл/82едо бпіа...........................................
-	Огидіедо бпіа..............................................
-	Тггесіедо бпіа.............................................
273
20. РЕСНОТОУ 02ІЕЙ
УУіесхогет
Маїдек:	- Со зІусИас? (Сху) Мзхузіко рогх^бки? \Л/удІ^сіазх піе паперів).
Загупа:	- Міаіат сігізіа] ресЬому сіхіеп.
УУаІсІек:	- ОІасхедо? Со зі§ зіаіо?
Загупа:	- Рапо різаіат е-таііе. Марізаіат сіма і херзиі зіф котриіег. Роіет \л/узуІаІат Такзу. \Л/узІаІат (есіеп і Такз ргхезіаі сіхіаіас.
\Л/аІсіек:	- 1 со іезхсхе? Муїцсхуіі рг^сі і гига р^кіа?
Загупа:	- Міе, соз догзхедо.
\Л/аІсІек:	- Со іакіедо?
Загупа:	- РоЬІІат хакиру ш Иірегтагкесіе, аіе уу когїси піе хгоЬІІат, Ьо икгабіі ті іогеЬк^. Міаіат іат рогііеі і кагі§ кгебуіоуу^. Міе тодіат паууеі киріс сЬІеЬа па коІас)§.
\Л/аІсІек:	- Мо іо паргам/д§ ресЬоууу сіхіеп. (Сху) 2аЬІокоууаІаз кагі<=5?
Загупа:	- Так, хаЬІоком/аІат. Вуїат уу Ьапки і іа рапі харуіаіа тпіе, сху іезіет реуупа, хе икгасіїі ті кагі§, сху тоге хозіаууііат і^ \л/ боти. Осіроміесіхіаіат, хе іезіет ре\л/па. Роіет харуіаіа, сху тод? росіас Іе] питег кагіу. Ро^іесіхіаіат, хе піе, Ьо піе раті^іат іедо питеги.
\Л/аІсІек:	- 1 іак іо зі§ зкопсхуіо?
Загупа:	- \Л/ коїіси розхикаїа питеги V/ котриіегхе. СИсіаІат хабхмопіб бо сіеЬіе, аіе піе тодіат, Ьо піе тіаіат іеіеіопи.
\Л/аІсіек:	- А (сху) Ьуіаз па роїіср, хеЬу хдіозіс кгасіхіех?
Загупа:	- Міе, іезхсхе піе.
Маїсіек:	- Мо іо ісіхіету.
274
20. НЕВДАЛИЙ ДЕНЬ
Увечері
Вальдек:	-Як справи? Все гаразд? У тебе не найкращий вигляд.
Ярина:	- У мене сьогодні невдалий день.
Вальдек:	- Чому? Що трапилося?
Ярина:	- Вранці я писала мейли. Написала два листи і... комп’ютер зламався. Потім відправляла факси. Відправила один, і факс перестав працювати.
Вальдек:	- А ще? Вимкнули струм і лопнула труба?
Ярина:	- Та ні, гірше.
Вальдек:	- Що таке?
Ярина:	- Я купувала продукти в гіпермаркеті, але нічого не купила, бо у мене вкрали сумочку. Там був гаманець і кредитна картка. Я навіть хліба на вечерю не могла купити.
Вальдек:	- Це вже справді невдалий день. Ти забло- кувала картку?
Ярина:	-Так, заблокувала. Я була в банку і ця пані спитала мене, чи я впевнена, що у мене вкрали картку, чи, може, я залишила її вдома. Я відповіла, що впевнена. Тоді вона спитала, чи я можу повідомити номер картки, а я сказала, що ні, бо не пам’ятаю цього номера.
Вальдек:	-1 чим це закінчилося?
Ярина:	- Зрештою, вона пошукала номер у комп’ютері. Я хотіла подзвонити до тебе, але не могла. У мене не було телефону.
Вальдек:	- А ти була в поліції, щоб заявити про крадіжку?
Ярина:	- Ні, ще ні.
Вальдек:	- Ну, то ходімо.
275
N9 роїісіі
Маїбек:	- ОоЬгу ууіесгбг, сіїсіеіібту гдіозіс кгадгіег іогеЬкі.
Роїісіапі 1:	- Ргозг? Ш росгекас. (ро сїішіїі) Ргозг? сіо рокоіи питег 8.
Загупа:	- Огіегї сіоЬгу. Ргозг? рапа, икгадіі ті іогеЬк?.
Роїісіапі II:	- Когитіет. Мизг? парізас ргоіокбі. Ргозг? роууіебгіес, дсігіе іо зі? зіаіо і кіебу.
Загупа:	- Огізіа] уу „Аисіїап” рггу иіісу Риіауузкіеі.
Роїісіапі:	- 0 кіогеі добгіпіе?
Загупа:	- Окоіо досігіпу (18) озіетпазіе).
Роїісаіпі:	- Сгу рапі Ьуіа зата сгу г т?гет?
Загупа:	- То піе іезі тб] тцг. Вуїат зата.
Роїісіапі:	- Ргозг? орізас, іак уууді^сіа рапі іогеЬка?
Загупа:	- Сгата, ге зкбгу, г сйидіт разкіет.
Роїісіапі:	- Со уу піе] Ьуіо?
Загупа:	- Рогіїеі, іег сгагпу, ге зкбгу, кагіа кгебуіоууа, козтеіукі і тоіа котбгка!
Роїісіапі:	- Сгу рапі ууібгіаіа, кіо іо ЬуІ?
Загупа:	- Міе, піе ууібгіаіат.
Роїісіапі:	- Ргозг? робрізас зі? іиіаі, бгі?киі?, іо уузгузіко.
276
У поліції.
Вальдек:	- Добрий вечір, ми хотіли б заявити про крадіжку сумочки.
Поліцейський І:	- Зачекайте, будь-ласка, тут. (трохи згодом) Пройдіть, будь-ласка, до кімнати номер 8.
Ярина:	- Добрий день. У мене вкрали сумочку.
Поліцейський II:	- Зрозуміло. Я повинен скласти протокол. Скажіть, де це сталося і коли.
Ярина:	- Сьогодні в «Ошон» на вулиці Пулавській.
Поліцейський:	- 0 котрій годині?
Ярина:	- Близько шостої вечора.
Поліцейський:	- Ви були самі чи з чоловіком?
Ярина:	- Це не мій чоловік. Я була сама.
Поліцейський:	- Опишіть, будь-ласка, як виглядала ваша сумочка.
Ярина:	- Чорна, шкіряна, з довгим паском.
Поліцейський:	- Що було всередині?
Ярина:	- Гаманець, теж чорний, шкіряний, кредитна картка, косметика і мій мобільний телефон!
Поліцейський:	- Ви бачили, хто це був?
Ярина:	- Ні, не бачила.
Поліцейський:	- Підпишіть, будь-ласка, тут. - Дякую, це все.
ЛЕКСИКА
ЬІокошас недок. (ЬІоки]?, ЬІо-
кціези) - блокувати
гаЬІокоу/ас док. (гаЬІоки^, га-
ЬІокиіезг) - заблокувати
кагіа кгес1уіо\л/а - кредитна
картка
копіес ч- кінець
уу когіси - врешті
кгасігіег ж - крадіжка
икгазс док. (икгасіп?, икгасі-
піезг) - вкрасти
кгазс недок. (кгасіп§, кгагі-
піезг) + Зн. +Д. - красти
икгасіїі ті іогеЬк? - у мене
вкрали сумочку
осірои/іесігіес док. (осіроууіет,
осіроміезг) - відповісти
осіроууіасіас недок. (осіромла-
сіат, осіроууіадазг) + па +
Зн. +Д.~ відповідати
оріеас док. (орізг?, орізгезг)
- описати
277
орізуичас недок. (орізи)?, орі-
8иІЄЗХ) + Зн. - описувати
разек ч - пасок, ремінець
рескі ч - невдача
тіес ресИа - мати неприєм-
ності, бути невдахою
ресїіоууу, -а, -е прикм. - нев-
далий
р?кп^с док. (р?кп?, р?кпіезх)
- лопнути,луснути
росірізас зі? док. (росірізх?
ЗІ?, росірізгезг ЗІ?) - ПІД-
писати
росірізум/ас зі? недок. (росірі-
зці? зі?, росірізціезх зі?)
- підписувати
роіісіа ж - поліція
па роііср - у поліції
розхикас док. (розхикат, ро-
зхиказх) - пошукати
зхикас недок. (зхикат, зхи-
казх) + Р. - шукати
рочл/іесіхіес док. (ро>л/іет, ро-
\л/іезх) - сказати
том/іс недок. (томі?, тбАллзх)
- говорити
рг^сі ч - струм
ргоіокбіч - протокол
ргхезіамгас недок. (ргхезіа)?,
ргхе8іа)езх) - переставати
ргхезіас док. (ргхезіап?, ргхе-
зіапіезх) - перестати
руіас недок. (руіат, руіазх)
- питати, запитувати
харуіас док. (харуіат, хару-
іазх) + Зн. + о + Зн. - запи-
тати
гигао/с-труба
зкбга ж - шкіра
хе зкогу - шкіряний
зіас зі? док. - статися, трапи-
тися
со зі? зіаіо? - що трапи-
лося?
м/уЦсхас недок. ОуЦсхат,
м/уЦсхазх) - виключати,
вимикати
ичуіасхус док. (\л/уЦсх?, \л/уЦ-
схузх) + Зн. - виключити,
вимкнути
чиузуїас недок. (ууузуіат, \музу-
іазх) - висилати
хлгузіас док. (\л/узі?, доузіезх) +
Зн. + Д,- вислати
херзис зі? док. (херзи)? зі?,
херзи]езх зі?) - зіпсуватися,
поламатися
рейс зі? недок. (рзці? зі?,
рзи]езх зі?) - псуватися,
ламатися
хдіазхас недок. (хдіазхат,
хдіазхазх) - повідомляти,
заявляти
хдіозіс док. (хдіозх?, хдіозізх)
+ Зн. - повідомити, заявити
хозіаміас недок. (хозіаміат,
хозіаиуіазх) - залишати
хозіахллс док. (хозіамуі?, хозіа-
ал/ізх) + Зн. - залишити
У банку
Ьапкотаі ч - банкомат
сіеЬеі ч - дебет
кагіа кгесіуіоууа - кредитна
картка
278
копіо с - рахунок
кгесіуі ч - кредит
Ьгас/\/У2Ізс кгесіуі - брати/
взяти кредит
кзЩхесхка схеко\л/а - чекова
книжечка
питег копіа - номер рахунку
ргосепі ч - процент, відсоток
ргхеїечуас недок. (ргхеїеууат,
ргхеїеууазх) - переказувати
гроші
ргхеїас док. (ргхеїе)?, ргхеїе-
Іезх) + Зн. - переказати гроші
ргхеїас ріепіабхе па копіо
- переказати гроші на раху-
нок
ргхеїем/ ч - переказ
шріасас недок. (ууріасат, ууріа-
сазх) - вносити гроші
ууріасіс док. (ууріас?, ууріасізх)
+ Зн. - внести гроші
ууріасіс ріепі^сіхе (сіо Ьап-
ки, па копіо) - внести гроші
(до банку, на рахунок)
ГРАМАТИКА
СО 8ІЕ- 8ТАКО? - Що трапилося?
Прочитайте і запам’ятайте:
о У теперішньому часі скажемо: Со зі? сіхіе]е? - Що відбувається?
Со зі? х ІоЬз с!хіе|е? - Що з тобою діється?
Со зі? сІхіе]е х котриіегет? - Що відбувається з комп’ютером?
о У минулому часі: Со зі? зіаіо? - Що трапилося?
Со зі? зіаіо х іууо]^ зіозіг^? - Що сталося з твоєю сестрою?
Со зі? зіаіо х іут котриіегет? - Що сталося з цим комп’ютером?
РІЗАКАМ Е-МАІЬЕ, ИАРІЗАКАМ О^А - дієслова
доконаного і недоконаного виду у минулому часі
Прочитайте приклади. Зверніть увагу на різницю в утворенні ви-
дових пар:
\Л/схогаі ууузуїаіат Такзу. - Вчора я висилала факси.
Музіаіат іуїко буча, Ьо Таке зі? херзиі. - Я вислала лише два, бо
факс поламався.
Огізіа] гапо схуіаіет кзі^хк?. - Сьогодні вранці я читав книжку.
Ргхесхуіаіет іуїко 10 зігоп. - Я прочитав лише 10 сторінок.
279
Мбууііет сі, ге уугос§ рбгпо. - Я казав тобі, що повернуся пізно.
Роууіебгіаіет сі, ге тат зроікапіе г згеіет. - Я сказав тобі, що
у мене зустріч з шефом.
Дієслово МОС - минулий час
Форми минулого часу дієслова глос утворюються від основи тод-:
ІісгЬа роіесіупсга
госіха] ггщзкі	годна] гегізкі	годна]	пі]акі
]а тодіет	іа тодіат
іу тодіез	іу тодіаз
оп тоді	опа тодіа	опо	тодіо
ІісхЬа тпода
гобга] трзкоозоЬоууу	госіга] піетдзкоозоЬоууу
ту тодіізту	ту тодіузту
ууу тодіізсіе	ууу тодіузсіе
опі тодіі	опе тодіу
ІЛ/сгогаі піе тодіат ізс бо кіпа, Ьо тизіаіат гозіас уу ргасу. - Вчора
я не могла йти в кіно, бо мусила залишитися на роботі.
Міе тодіізту уусгогаі дгас уу іепіза, Ьо рабаї безгсг. - Ми не могли
вчора грати в теніса, бо йшов дощ.
Абат піе тоді парізас е-таііі, Ьо котриіег зі§ герзиі. - Адам не міг
написати мейли, бо комп’ютер поламався.
Вазіа піе тодіа ууузіас Такзбуу, Ьо піе Ьуіо ргцби. - Бася не могла
вислати факси, бо не було струму.
ШККАОи МІ... - У мене вкрали...
Якщо виконавець якої-небудь дії невідомий, то про нього можна
сказати, вживши форму 3 особи множини: икгабіі ті ІогеЬк§.
КохЬіІі ті затосЬбб. - Мені побили машину.
Иерзиіі ті Ьатиісе. - Мені поламали гальма.
УУсгога] уу Сепігит уу Ьіаіу бгіегї параді! і роЬіІі МісЬаІа. - Учора
серед білого дня в «Центрум» на Міхала напали й побили його.
280
ТА РАМІ 2АРУТА1А ММІЕ, С2¥ ^ЗТЕМ РЕМІА - непряма
мова
Передаючи зміст чиєї-небудь розмови, чиї-небудь слова, користу-
ємося непрямою мовою. У висловленнях виступають дієслова, що
означають мовлення:
роміебхіес, хе... - сказати, що
осірочуіебхіес, хе... - відповісти, що
харуіас, сху... - запитати, чи
харуіас, дсіхіе... (]акі, кіогу, ііе, іір.) - запитати, де (який, котрий,
скільки і т. п.)
Пряма мова:
ІІгхфбпісхка: - Сху рапі іезі ремпа, хе піе хозіаууііа рапі кагіу
м боти?
багупа: - безіет рем/па.
Непряма мова:
ІІгх^бпісхка харуіаіа, сху багупа іезі рем/па, хе піе хозіа\л/іІа
кагіу \л/ боти.
багупа оброу/іебхіаіа, хе іезі ремта.
Пряма мова:
Абат: Сху Апіа та бхіз зроікапіе?
Ріоіг: Так, Апіа та бхіз зроікапіе.
Непряма мова:
Абат харуіаі Ріоіга, сху Апіа та бхіз зроікапіе.
Ріоіг осірошіесіхіаі, хе іак.
Пряма мова:
Абат: Сху Апіа тіаіа бхіз зроікапіе?
Ріоіг: Так, Апіа тіаіа бхіз зроікапіе.
Непряма мова:
Абат харуіаі Ріоіга, сху Апіа тіаіа бхіз зроікапіе.
Ріоіг роууіебхіаі, хе іак.
281
РОЗМОВЛЯЄМО
ИГМАМІЕ РОМОСУ - На допомогу!
Раіипки! Ротосу! - Рятуйте! На допомогу! Допоможіть!
Ргозг? мегмас роііс)?. (питег ІеІеТопи 997) - Викличте поліцію
(номер телефону 997)
Ргозг? м/ег\л/ас родокжіе (гаїипкоме). (питег (еіеїопи 999) Виклич-
те швидку (телефон 999)
Ргозг? шегмас зігаг рогату, (питег іеіеїопи 998) Викличте по-
жежну службу (телефон 998).
ВПРАВИ
Доповніть речення дієсловами доконаного або недоконаного виду
в минулому часі:
1.	(сгуіас, рггесгуїас) Мсгога] міесгогет рггег додгіп? ()а)
	кзі^гк?. Вуїа Ьагсіго їгидпа,....................................
іуїко кііка зігоп.
2.	(різас, парізас) \Л/ рі^іек ро роїисіпіи (]а)........2 е-таііе до
коіегапек................]е	Ьагсіго діидо, ргаміе рої досігіпу.
3.	(гоЬіс, ггоЬіс) Мсгога) ро роїисіпіи УУаідек..............па	оЬіад
ріегоді г зегет..............диго ріегодо\лл
4.	(\л/узуІас, музіас) Мсгога) гапо азузїепїка Мопікі ................
Гаху...............Іуіко	іесіеп, Ьо Гах зі? герзиі.
5.	(иугасас, уугосіс) \Л/ ріціек хміесгогет ш сепігит ЬуІ когек. Ра1гус|а
і Тотек.......................до	доти додгіп?................о	озтер
2
Доповніть речення прислівниками \л/схога], дхіз, хиуукіе, содгіеп-
піе, С2?зіо у залежності від вжитого у реченні дієслова, напр.: 7\му-
кіе датаууіаІет/-Іат рідг?, дхізіа] гат6\л/йет/-1ат капаркі.
282
1................... гоЬіІат гакиру уу сепігит, аіе.................
ггоЬІІат гакиру коїо йоти.
2	 кироууаіат	ууіпо ігапсизкіе .................
кирііат ууіпо ууіозкіе.
З................. рггесгуіаіат	„Мргозі”...................сгуїаіат
„Роїііук^".
4...............уугасаіет о 17-е]..................уугбсіїет	о 19-е].
5	дгууопііет	сіо таікі,......................іег
гасігууопііет.
Запишіть дієслово тбс у минулому часі:
1.	СИсіаіат ізс/рб]зс уусгога] сіо кіпа, аіе піе..................
2.	СЬсіаІет гадгууопіс сіо сіеЬіе, аіе піе...............гпаіегс
Іууоіедо питеги іеіеТопи.
3.	Абат піе..........................уу	Іут гоки ро]есЬас па игіор.
4.	Оозіа піе...........сгуіас	кзіцгкі, Ьо тизіаіа різас сууісгепіа.
5.	\Л/іет, ге сЬсіаІаз до тпіе гадгууопіс, аіе піе.................
6.	\Мет, ге сЬсіаІез до тпіе парізас, аіе піе......................
7.	ба і то]а гопа піе...................ро]есііас г ІоЬ^ до Кгако-
ууа, Ьо тіеіізту диго ргасу.
8.	\Л/іет, ге іу і Магек піе.....................ізс/рб]зс	па зрасег.
9.	Ріоіг і ОІа піе...............одіцдас	іеіеууігр, тизіеіі ізс/рд]зс
зрас.
10.	Мо]а зіозіга і іа піе................уусгога] ізс/рб]зс па доЬгу
копсегі, Ьо тизіаіузту зі§ исгус.
11.	бозіи! ОІасгедо іу і ЕІа піе..................ізс/рб]зс	г паті
па коїас]^?
283
Закінчіть речення. Розкажіть, що трапилося, напр.: СЬсіаіат іесЬас
бо сепігит, аіе піе роіесіїаіат, Ьо затосіїбб ті зі§ герзиі.
1.	\Л/узуІаіат їакзу. Музіаіат бу/а і...............................
2.	Різаіат е-таііе бо коіегапек. Марізаіат іебпедо е-таііа і........
3.	Сіїсіаіат ггоЬіс ргапіе, аіе.....................................
4.	СЬсіаІат ггоЬіс гакиру, аіе піе тіаіат ріепі^бгу, Ьо.............
Впишіть у речення слова сгу або ге:
1.	Музі§..................іа кзіадка іезі паргау/б§ Ьагбго сіекахма.
2.	Міе раті^іат........... зроікапіе г поу/^ рапі^ ргегез іезі іиіго
......\л/ ріціек.
3.	Мбі тад роу/іебгіаі........у/ іут гоки сЬсе іесЬас па игіор зат.
4.	Згеіоу/а гаруіаіа тпіе у/сгогаі, ......іо ргау/ба..........сИсф
гтіепіс ргас§. Оброу/іебгіаіат...................................
5.	Міе у/іет.......росіад г Сбапзка рггуіегбга па регоп ріегу/згу
......бгиді. Мизг$ іо зргау/бгіс.
Перекажіть зміст поданих діалогів, напр.: Апіа: Сгу ІиЬізг ріу/о?
Рау/еі: Так. Апіа гаруіаіа, сгу Рам/еі ІиЬі ріу/о, Рау/еІ оброу/іе-
бгіаі, ге іак.
1.
Ріоіг: Сгу тазг сгаз іиіго гапо?
Еу/а: Так, а біасгедо руіазг?
Ріоіг: биіго іезі Таіпу копсегі у/ „Тудтопсіе”. СЬсезг ізс?
Еу/а: СЬ^іпіе.
Ріоіг гаруіаі........................................................
Еу/а оброу/іебгіаіа,.................................................
Ріоіг роу/іебгіаі,.........................і	гаруіаі...............
Еу/а роу/іебгіаіа.......................................................
284
2.
МісЬаІ: Сгу ІиЬізг тигукф кіазусгпц?
Казіа: Расгеі піе. \Л/оі§ іагг.
МісЬаІ: А сгу тазг ріуіу Мііеза Оауіза?
Казіа: Так, тат.
МісЬаІ:.........................................
Казіа:..........................................
МісЬаІ:.........................................
Казіа:..........................................
3.
Вазіа: Сгу тоге рап мегіл/ас роїіс]^?
Магсіп: Так, осгу\л/ізсіе.
Вазіа:..........................................
Магсіп:.........................................
Пригадайте, що ви знаєте про польські гроші. Виберіть відповідні
слова (рггеїас, Ьапкотаі, питег копіа, ууріасіс, іл/уріасіс) і встав-
те до діалогів:
1.	- Сгу рапі ууіє, дсігіе іезі.................? - Так, паіЬІігзгу
...................Іезі	уу сепігит Ьапбіоууут.
2.	- СЬсіаІЬут/сИсіаІаЬут ....................... ріепіцсіге	па іо
копіо. - То іезі..........................-	Зак^ зит§ рап/рапі
ууріаса? - 1500 гіоіусії. - ргозг? о росіріз.
3.	Мат га таїо ріепі^сігу, геЬу киріс іе теЬІе, тизгд.............
......ріепіцбге г Ьапки.
4.	- СЬсіаІЬут/сЬсіаІаЬут.......................ріепіг^сіге па іппе
копіо. - Оо іакіедо Ьапки? - Оо РКО ВР - Ргозг§ уууреіпіс іеп
рггекаг.
21. ЛІТНО РбиОІІЕМУ 00 ОРЕКУ
И/ шеекепд ргхуіехдха таіка \/\/аІсІка. їашзхе кіесіу ргхуіехдха
и/ одшіедхіпу, гоЬір гахет хакиру, скодх^ сіо орегу аІЬо до іеаіги,
іедхр коїасір и/ доЬге] гезіаигас]'!.
Кава и< орегхе
Х/Уаібек:	- Роргозг^ 3 Ьііеіу па „Кгбіа Родега” па рі^іпазіедо.
Каз]егка:	- З^іезгсхе тіе]зса па рагіегге і па Ьаїкопіе.
Маїбек:	- Не козгіиіе Ьііеі па рагіегге, а ііе па Ьаїкопіе?
Казіегка:	- На рагіег/е 60 гІоіусЬ, па Ьаїкопіе 35 гІоіусЬ.
Маїбек:	- Роргозг^ 3 Ьііеіу па рагіегге, ш згобки.
И/ тіезхкапіи \Л/аІдка
Мата:	- ТУаІбки, ]акіе тату ріапу па ]и1:го?
\Л/аІсіек:	- Рано ггоЬі§ гакиру, м/госф і...
Мата:	- Ту 2гоЬіз2 гакиру, а ]а ггоЬІ§ біа паз зпіабапіе.
\Л/аІбек:	- безіез трапіаіа! Ро зпіабапіи ро]е- скіету бо Сепігит і розгикату Іатру біа сіеЬіе, роіет 2]ету дб/іез оЬіаб. Ро оЬіебгіе \л/госіту бо боти, 2еЬу ігосЬ§ обросгдс, а міесгогет ро]бгіету бо орегу.
Мата:	- На со рбібгіету?
\Л/аІбек:	- Мат Ьііеіу па „Кгбіа Родега” 8гута- поткіедо у/ гегузегіі Тгеїіпзкіедо.
Мата:	- Міе раті^іат іедо гегузега.
\Л/аІбек:	- То ]ез1 іеп зат гейузег, кіогу ггоЬі! „Мабате Виііегіїу”.
Мата:	- А кіо зріем/а у/ „Кгбіи”?
286
21. ЗАВТРА ЙДЕМО ДО ОПЕРНОГО ТЕАТРУ
У вихідні приїжджає мама Вальдека. Завжди, коли вона його від-
відує, вони ходять разом у магазин, йдуть до опери або до театру,
разом вечеряють у хорошому ресторані.
Каса в оперному театрі
Вальдек:	- Будь-ласка, 3 квитки на «Короля Рогера» на п’ятнадцяте.
Касирка:	- Ще є місця в партері та на балконі.
Вальдек:	- Скільки коштує квиток в партер і на балконі?
Касирка:	- У партері 60 злотих, на балконі 35 злотих.
Вальдек:	- Прошу три квитки в партер, посередині.
У квартирі Вальдека
Мама:	- Вальдеку, які у нас плани на завтра?
Вальдек: Мама:	- Вранці сходжу по продукти, повернуся і... - Ти купиш продукти, а я приготую для нас сніданок.
Вальдек:	- Ти чудо! Після сніданку поїдемо до «Центрум» і пошукаємо тобі лампу, потім де-небудь пообідаємо. По обіді повернемося додому, щоб трохи відпочити, а ввечері підемо до оперного театру.
Мама:	- На що підемо?
Вальдек:	- У мене квитки на «Короля Рогера» Шимановського у постановці Трелінського.
Мама:	- Не пригадую цього режисера.
Вальдек:	- Це той самий режисер, що поставив «Мадам Баттерфляй».
Мама:	- А хто в «Королі» співає?
287
УУаІдек:	- Асіат Кгизгеуузкі і ІгаЬеІІа КІозібзка. А ро зрекіакіи ро]сІгіету па іакдб коїасіе. Зак сі зі§ родоЬа іеп ргодгат?
Мата:	- Оозс іпіепзум/пу, аіе Ьагсіго аігаксуіпу..
Маїдек:	- N0 і тат іезгсге діа сіеЬіе піезродгіапк?.
Мата:	- Зак^ піезродгіапк^?
\Л/аідек:	- 7оЬасгузг ]иіго.
Мата:	- ІІтіегат г сіека\люзсі!
\Л/іесгогет и/ орегге
Маїдек:	- Мато, іо ]езі Загупа.
Мата:	- 0! То іезі іа піезродгіапка! Вагдго ті тіїо.
Загупа:	- Мпіе гбу/піег.
\Л/аІдек:	- Роргозг^ 2 ргодгату. Ргозг^ рапі, о кібгеі додгіпіе когісгу зі§ зрекіакі?
ВІІеіегка:	- Зрекіакі коїісгу зі<? о 22 (джідгіезіеі дгидіеі).
288
Вальдек:	- Адам Крушевський та Ізабелла Клосінська. А після спектаклю підемо де-небудь пове- черяємо. Ну, як тобі програма?
Мама:	- Досить інтенсивна, але приваблива.
Вальдек:	- Ну, і ще в мене для тебе несподіванка.
Мама:	- Яка несподіванка?
Вальдек:	- Завтра побачиш.
Мама:	- Вмираю від цікавості!
Увечері в опері
Вальдек:	- Мамо, це Ярина.
Мама:	- 0! Ось ця несподіванка! Дуже приємно.
Ярина:	- Мені теж.
Вальдек:	- Будь-ласка, дайте 2 програмки. Скажіть, о котрій закінчується спектакль?
Білетерка:	- Спектакль закінчується о 22.
ЛЕКСИКА
Ьаїкоп ч - балкон
Ьаіадап ч - безлад
сіекаууозс ж - цікавість
бозіа^/ас недок. (бозіа]^, бо-
зіа]езх) - отримувати, діс-
тавати
бозіас док. (бозіап?, бозіа-
піезх) + Зн. - отримати, діс-
тати
дах ч - газ
дбхіез присл. - десь, де-небудь
іпіепзууупу, -а, -е прикм. - ін-
тенсивний
кіебуз присл. - колись, коли-
небудь
кигіупа ж-завіса
Іеккі, -а, -е прикм. - легкий
Іоха ж - ложа
тіпізіегзіууо с - міністерство
піезробхіапка ж - несподіван-
ка, сюрприз
обросхумгас недок. (обросху-
ууат, обросхумазх) - від-
почивати
обросх^с док. (обросхп?, об-
росхпіезх) - відпочити
оброотіебх ж (Р. оброууіебхі)
- відповідь
обшіебхіпу мн. - візит, відві-
дини
289
рагіег ч - партер
гасИипек ч (Р. гасИипки) - ра-
хунок
гехузегіа ж - постановка
зсепа ж - сцена
зрекіакі ч -- спектакль
зріешаснедок. (зріеиуазх, зріе-
шазх)- співати
хазріеиуас док. (хазріемат, ха-
зріемазх) + Зн. - заспівати
згосіек ч - середина
ш згосіки - всередині, посе-
редині
іеп зат, іа зата, іо зато
- той самий, та сама, те саме
итіегаспедок. (итіегат, итіе-
газх) - вмирати
итгхес док. (итг?, итгхезг) +
па + Зн. - померти
итіегат х сіекау/озсі - я
вмираю з цікавості
м/ісіоуупіа ж - зал
мписхка ж - онука
уузрапіаіу, -а, -е прикм. - чу-
довий
хадозхе присл. - завжди
агіа ж-арія
Ьаїкоп ч - балкон
сЬогеодгаЛа ж - хореографія
сіібг ч - хор
Іоха ж - ложа
тіе]зсе с - місце
огкіезіга ж - оркестр
рагіег ч - партер
рагііа ж (напр., рагііа Кідоіеі-
іа) - партія
ргхебзіаміепіе с - спектакль
гехузегіа ж - постановка
гхдсі ч - ряд
зсепа ж - сцена
зсеподгаііа ж - сценографія
зоїізіа ч - соліст
зоїізіка ж - солістка
зріешасхка ж - співачка
зріеул/ак ч - співак
юісіоуупіа ж - зал; глядачі
ГРАМАТИКА
2П0ВІІЇ 2АК0РУ ~ простий майбутній час
Дієслова доконаного і недоконаного виду утворюють форми май-
бутнього часу різними способами. Форми простого майбутнього
часу утворюються шляхом додавання до основи дієслова докона-
ного виду закінчень теперішнього часу. Пригадайте, що дієслова
доконаного виду виступають лише в майбутньому або минулому
часі (і не утворюють форм теперішнього часу). Дієслова доконаного
виду можуть відрізнятися від своєї видової пари:
290
г префіксом
ГоЬіс (недок. вид)	хгоЬі£ (док. вид)
	
схаз іегахпіеізху	схаз ргхузхіу
(теперішній час)	(майбутній час)
	
)а гоЬі§	іа хгоЬіф
іу гоЬізх	іу хгоЬізх
оп, опа опо гоЬі	оп, опа, опо хгоЬі
	
ту гоЬіту	ту хгоЬіту
му гоЬісіе	му хгоЬісіе
опі, опе гоЬіа	опі, опе хгоЬіа
- основою	
хатаміас (недок. вид)	хатбміс (док. вид)
	
схаз іегахпіеізху (теп. час)	схаз ргхузхіу (майб. час)
	
іа хатаміат	іа хатбмі§
іу хатаміазх	іу хатбмізх
оп хатаміа	оп хатбмі
	
ту хатаміату	ту хатбміту
\л/у хатаміасіе	му хатбмісіе
опі хатаміаХ	опі хатбмі^
Відмінювання дієслів іесіїас, кликає труднощі:	роіесЬас, ізс, рбізс зазвичай ви-
ІесЬас (недок. вид)	роіесЬас (док. вид)
	
схаз іегахпіеізху (теп. час)	схаз ргхузхіу (майб. час)
	
Іа іаб§	іа роіабф
іу іебхіезх	іу роіесіхіезх
оп іесіхіе	оп роіебхіе
	
ту іесіхіету	ту роіесіхіету
му іесіхіесіе	му роіебхіесіе
опі іасіз	опі роіасі^
ізс (недок. вид)	рорс (док. вид)
схаз іегайпіеізху (теп. час)	схаз ргхузхіу (майб. час)
]а	іа рбісіе
Іу ІСІ2ІЄ8Х	Іу р6]СІХІЄ82
291
ОП І62ІЄ
ту ісігіету
м/у І62ІЄСІЄ
ОПІ ібс[
оп р6]сШе
ту рбібгіету
\Л/у р6]б2ІЄСІЄ
опі рб)б^
МАМО!; ДОЛІВКО! - кличний відмінок
Форми кличного відмінка вживаються при звертанні до співрозмов-
ника. В українській мові ці форми все частіше замінюються форма-
ми називного відмінка.
Вазіи, сгу тогезг киріс ті капаркф?
Рапі Казіи, сгу рапі тоге рггесгуіас іеп іекзі?
Рапіе бугекіогге, сгу тоге рап робрізас іеп гарогі?
Запіе, габгиуоп бо паз міесгогет!
Оагки, роба] ті то]^іесгк^!
Закінчення іменників у кличному відмінку:
чоловічий рід
"II іменники, що закінчуються на приголосний:
(\л/и]ек, Магек, Оагек, ДОІобек) х/усцки, Магки, Оагки, ДОІобки
-Є (Абат, рап, бугекіог, згеі) Абатіе, рапіе, бугекіогге, згеііе
Зверніть увагу на закінчення кличного відмінка слів рап і Вод
- рапіе! Вохе!
“О іменники, що закінчуються на -а
(іаіа, роеіа) іаіо, роеіо
жіночий рід
“О якщо основа іменника закінчується на твердий приголосний
(тата, Адпіезгка, Мопіка, Е\л/а, Маггепа) тато,
Адпіезгко, Мопіко, Е\л/о, Маггепо
-и якщо основа іменника закінчується на м’який приголосний
або у зменшено-пестливих формах власних імен
(ЬаЬсіа, сіосіа, Апіа, Вазіа, Казіа) ЬаЬсіи, сіосіи, Апіи, Вазіи,
Казіи
292
”8 в іменників жіночого роду на -і форма кличного відмінка
збігається з формою називного
(рапі, зрггебаучсгупі, дозробупі) рапі! зргдебауусгупі!
дозробупі!
середній рід
для іменників середнього роду форма кличного відмінка є такою ж,
як форма називного
(бгіеско) Огіеско! Со іу їй гоЬізг!
Зверніть увагу на форми кличного відмінка іменників, що озна-
чають назви професій або функції жінок, але виступають лише
в чоловічому роді, напр.: ргегез, тіпізіег, бугекіог:
говоримо: рапіе ргедезіе, але: рапі ргегез
Рапіе тіпізігде, але: рапі тіпізіег
Рапіе бугекіогде, але: рапі бугекіог
Звертаючись до кого-небудь у письмовій формі, напишемо:
Огода Мадбо! Огоді Апбгге]и!
Зхапоччпу Рапіе! Згапоуупа Рапі! Згапом/пі Рагїзіччо!
УУіеІсе згапоччпу Рапіе РгоГезогге!
УУіеІсе згапоччпа Рапі Ргоїезог!
РО ЗМІАОАЬІІУ... - прийменник ро + місцевий відмінок
Прийменник ро вимагає від іменника форми місцевого відмінка
(про закінчення місцевого відмінка див. урок 19.).
Прочитайте:
(добдіпа) Абат габд\мопП бо тпіе ро добгіпіе. - Адам подзвонив
мені через годину.
(гок) Оброччіебг г Тігту „Адпез” бозіаіат ро гоки. - Відповідь від
фірми «Агнес» я отримала через рік.
(Іубгіегї) Мопіка габгччопііа бо тпіе ро іудобпіи. - Моніка подзво-
нила мені через тиждень.
(зпіабапіе) Ро зпіабапіи ро)ебгіету бо сепігит. - Після сніданку
поїдемо до центру.
293
(оЬіаб) Ро оЬіебгіе ггоЬіф гакиру. - По обіді я куплю продукти.
(коІас)а) Ро коїасуі рб)бф па зрасег. - Після вечері я піду погуляти,
(копсегі) Ро копсегсіе ЬуІ Ьапкіеі. - Після концерту був банкет,
(зрекіакі) Ро зрекіакіи сіїсіаіат ізс па коІас]§. - Після спектаклю
я хотіла піти повечеряти.
602ІЕ8, КІЕ0У8, КТО8, СОЗ, иАКІЗ - неозначені
займенники
Неозначені займенники кіоз, соз, іакіз відмінюються як знайомі
вже нам займенники кіо, со, іакі. Займенники дбхіез, кіебуз не
відмінюються.
- Кіоз бгмопії бо сіеЬіе. - Кіо? (/7.)
- Кодо гпазг? - 2пат кодоз 2 Тігту „Аба”. (Зн.)
- 2 кіт тазг зроікапіе? - Мат зроікапіе 2 кітз г Тігту „кодо".
(0/7.)
- Мат соз біа сіеЬіе. - Со? (Зн.)
- Сгедо згиказг? - Згикат Іиіа) схедоз. (Р.)
- Е\л/а та іак^з ргас§ біа сіеЬіе. (Зн)
Займенник ТЕМ 8АМ
Займенник іакі зат (див. урок 15) вживається, коли йдеться про
речі однакові, напр., за кольором, розмірами, маркою і т. п., але не
ідентичні:
Мат іакі зат рогІТеІ іак и сіеЬіе. - У мене такий самий гаманець, як
у тебе, (йдеться про два гаманці).
Мат іакі зат котриіег іак Абат. - Мій комп’ютер такий самий, як
в Адама. (йдеться про два комп’ютери)
Порівняйте:
То іезі іеп зат котриіег, кібгу паргашіаіет хмсгогар (йдеться про
один комп’ютер)
То Ьуіа іа зата акіогка, кібга дгаїа уу „Сгегууопут” КіезІо\л/зкіедо.
То іезі іо зато бгіеско, кібге \л/ібгіеІізту уусгога] уу ієієууідіі.
Займенник іеп зат виступає у трьох родах, як і займенник іакі
зат: іеп зат різагг, іа зата акіогка, іо зато бгіеско.
294
ЯЕ2¥8ЕЯ, КТОКУ 2КОВІІ.... - займенник кібгу
Тгеїіпзкі (о іеп гегузег, кібгу ггоЬіі „Манате ВиііеїТІу”.
Відносний займенник кіогу приєднує підрядні означальні речення
до головного:
Прочитайте:
бак пагуба зі? різагг, кіогу парізаі „НеЬап”? - Каризсіпзкі.
То іезі акіогка, кіога дгаіа 1_асіу МакЬеі.
І_иЬііат пазге Ьіиго, кібге Ьуіо па иіісу Рі?кпе].
РОЗМОВЛЯЄМО
МА СО РО.І02ІЄМ¥? - КІНО, театр
-	Огіз \л/іесгогет іб? бо кіпа.
-	Па со?
-	№ „Оапіопа" Апбгге]а Маібу.
-	Ібгіету бо кіпа?
-	ОоЬгу ротузі. № со рбібгіету?/На іакі Тіїт рбібгіету?
- Со дгаХ бгіз ууіесгогет?
- М „Мигапоміе” дгаХ „ОгасиІ?”, а \л/ „Киїіигге” дгаХ >,Ріапізі?”.
- Со дгаіз.м/ іеаігге?
- \А/ „Зіибіо” дгаіз „Тапдо” Мгогка, а \л/ „Аіепеит” „Ме\м?” СгесЬо-
\л/а.
Купуємо квитки до оперного театру
- Роргозг? 2 Ьііеіу па „Тозс?” па (15) рі?іпазіедо таіа.
-	На рагіегге сгу па Ьаїкопіе?
-	Па рагіегге. Роргозг? тіе]зса \л/ згобки.
-	СЬсіаІЬут гагегегую'Д'ас 3 Ьііеіу па „Наік?” па (6) згбзіедо к\міе-
іпіа.
-	З^іезгсге тіеізса рагіегге і па Ьаїкопіе.
-	Роргозг? З Ьііеіу па „Кгбіа Родега” па (22) бууибгіезіедо бгидіедо
зіусгпіа, па рагіегге.
-	Ніезіеіу, піе та ]иг тіе]зс па рагіегге, з^іуїко па Ьаїкопіе.
-	Роргозг?.
295
ВПРАВИ
Впишіть підкреслені у першому реченні дієслова до другого речен-
ня, обравши потрібну форму, напр.: Мизге парізас Іізі. Огіз ууієсд-
огегп парізхр Іізі.
1.	Мизге хабхтуопіс сіо Місїіаіа. Огіз ууіесгогет.................
бо піедо.
2.	Мизге киріс сіїїеЬ. Огізіа] ро роіибпіи.................сЬІеЬ.
3.	Мизге хгоЬіс гакиру. биіго гапо........................гакиру.
4.	Мизге ро]ес!іас бо Кгакоууа. УУ рггузгіут іудобпіи.............
бо Кгакоууа.
5.	Мизге гаріасіс гасНипкі га даг і га іеіеіоп. УУ рггузгі^ зоЬоіе
..................гасИипкі.
6.	Мизге розргх^ас тіезгкапіе. УУ іеп ууеекепб....................
тіезгкапіе.
7.	Сіїсе ргхесгуіас поуу^ кзі^гке Каризсігізкіедо. УУ рггузгіу ууеек-
епб ..........................ІЄ	кзі^гке-
Від виділених дієслів недоконаного виду утворіть дієслова докона-
ного виду і запишіть їх у потрібній формі, напр.: Тегаг Ріоіг зриг^іа
тіезгкапіе. Апіа ]иіго розргх^іа тіезгкапіе.
1.	Тегаг гоЬіе капаркі. биіго іег (]а)....................капаркі.
2.	Абат іегаг ріасі гасіїипкі. Ріоіг ]иіго...............гасНипкі.
3.	Огізіа] іебхіету ігатууа]ет бо ргасу. биіго іег.................
ігатууа]ет бо ргасу.
4.	Еууа схуіа дагеіе. биіго іег............................дагеіе-
5.	УУ іеп рі^іек Ебуіа ібхіе бо кіпа. УУ рггузгіу ріціек іег..........
.......бо кіпа.
6.	Казіа і Мопіка різг^ гарогіу. биіго.....................гарогіу.
7.	МісНаІ бхууопі бо згеїа. биіго іег.......................бо	згеїа.
8.	Еууа гохтаууіа г згеїет. Мопіка ]иіго......................
х згеїет.
296
9.	Асіат бгізіа] югаса сіо Уі/агзгаму. Масіек іиіго...................
сіо \Л/агзга\л/у.
10.	Маїсіек бгіз 2ата\л/іа \лгоб§ тіпегаїп^. КиЬа іиіго.................
\л/об§ тіпегаїпц.
Запишіть подані у дужках іменники в місцевому відмінку, напр.:
Кіесіу гіезд коіасі§? -Роїіітіе.
а)
1.	- Кіесіу ггоЬізг гакиру?
- Ро (коїасіа)..............
2.	- Кіебу рбібгіезг па зрасег?
- Ро (зпіабапіе)................
3.	- Кіебу г)есіе оЬіаб?
- Ро (зроікапіе)................
4.	- Кіебу тату зроікапіе?
- Ро (оЬіаб)................
5.	- Кіебу рбібгіету па коїасіа?
- Ро (копіегепсіа)..............
Ь)
1.	- ббгіе з^пазге тіеізса?
- (па рагіег)...............
2.	- ббгіе іезі іегаг Абат?
- (па \л/ібо>л/піа).............
3.	- ббгіе іезі рапі Мопіка?
- (па зсепа)................
4.	- Сгу \л/іезг, дбгіе тату тіеізса?
- (па Ьаїкоп)...............
Запишіть імена та функції осіб у формі кличного відмінка, напр.:
(Маідозіа) Маідозіи, сгу міезг, кіебу іезі пазга копіегепсіа?
1.	(Апіа)................  сгу	тогезг киріс ті капарк^ г зегет?
2.	(Мата) ............... сгу	сіїсезг ізс ге тп^ бо орегу па
„Зігазгпу 0\л/6г” Мопіизгкі?
297
3.	Огода (Веаіа) „....................І Мат біа сіеЬіе боЬг^\л/іа-
ботозс. \Л/ рггузгіут Іудосіпіи рггуіегбгату бо Роізкі”.
4.	(Рап ргегез)....................... сгу тоге рап робрізас іе
бокитепіу?
5.	(Рапі ргегез)....................,	сгу рапі Ь^бгіе па зроікапіи
\л/ тіпізіегзбл/іе?
6.	(Рапі Кгузіа)......................, сЬсіаІЬут гаргозіс рапіц.
па коІас)§.
7.	(Рап Магек)........................., сгу тогету зроікас зі§
ш іут іудобпіи? Мизіту рогогтаміас.
5
Запишіть займенник кібгу у потрібній формі, напр.: М6] коїеда, кіб-
гу іи ргаси]е, іезі іегаг па игіоріе.
а)
1.	То ]езі рапі Мопіка.............................г паті ргасиіе.
2.	Сгу тазг іеп абгез...........................баїет сі уусгогаі?
3.	То бгіеско, ...................іегаг	зріе\ма, іо пазга \л/писгка
Адпіезгка.
4.	Те о\л/осе.............................іиіаі	тат, з^біа сіеЬіе.
Ь)	Закінчіть речення, напр.: Сгу раті^іазг, іак пагуу/а зіф іа акіог-
ка, кібга дгаїа \м ЯІтіе „РорібІ і біатепі” УУа]бу?
1.	Сгу гпазг іедо гегузега, ......................................
.........?
2.	То іезі іа гпапа гегузегка,....................................
3.	Сгу іо іезі акіогка..........................................?
4.	Сгу раті^іазг, іак пагуба зі§ іеп різагг.......................
.................?
Запишіть подані у дужках слова в родовому відмінку, напр.: Міе
гпат (іеп акіог) іедо акіога.
1.	Міе раті^іат (іеп гегузег).................................Со оп	гегузегомаГ?
2.	Міе гпат (іа зріемасгка)..................бак опа зі§ пагу\л/а?
3.	Міе раті^іат (іа акіогка).................бак опа зі§ пагу\л/а?
4.	Міе гпат (іеп зріе\л/ак).............................Кіо	іо іезі?
298
Запишіть займенники кіоз, соз у відповідній формі, напр.: Сгу
гпазг (кіоз) кодоз \л/ Тігтіе „Зоїо”?
1.	Асіат та Ьаіадап рокоіи і гпо\лш (соз).....................згика.
2.	Сгу гпазг (кіоз)...........................\л/ тіпізіегзіхміе ргасу?
3.	Рапі ргегез іегаг г (кіоз)..гогтама, піе тоге ізс па зроікапіе.
4.	Сгу тазг (соз)..........................................біа	тпіе?
Прочитайте дати у діалогах, напр.: Роргозг? 2 ЬІІеіу па „Кідоіеііо”
па (24 зіусгеп) сіууисігіезіедо сгм/агіедо зіусгпіа.
1.	- Роргозг? З ЬІІеіу па „Наїк?” па (17 сгегм/іес). - З^іезгсге тіеі-
зса па рагіегге і па Ьаїкопіе. - Роргозг? тіеізса па Ьаїкопіе.
2.	- Роргозг? 5 Ьііеі6\л/ па „Соп Сіоуаппіедо” па (8 м/ггезіеп). - №
рагіегге сгу па Ьаїкопіе? - Не козгіиі^ ЬІІеіу па рагіегге, а ІІе па
Ьаїкопіе? - N3 рагіегге 80 гІоіусЬ, па Ьаїкопіе 50 гіоіусЬ.
3.	- СЬсіаіЬут гагегег\л/о\л/ас 2 ЬІІеіу па „Зігазгпу 0\л/6г” па (22 зіу-
сгеп), роргозг? па рагіегге. - Міе та іиг тіеізс па рагіегге, з^
іуїко па Ьаїкопіе. - ОоЬгге, роргозг? па Ьаїкопіе.
4.	СіїсіаіаЬут гагегепл/ом/ас 3 ЬІІеіу па копсегі Зііпда па (25 Іиіу).
Сгу з^іезгсге тіеізса па рагіегге?
У Польщі є звичай...
Декому з іноземців цей звичай здається дещо дивним. Ще когось
відверто шокує. Йдеться про досить поширений у Польщі звичай
цілувати дамі руку. Для поляків це - прояв вишуканої ввічливості,
поваги, вираз симпатії, ознака гарного тону. Чоловіки дотримують-
ся цього звичаю по відношенню до своїх дружин, матерів, бабусь чи
когось, кого вони поважають. В офіційній обстановці руку, простяг-
нуту жінкою, переважно легенько потискають. А от у неформальній
обстановці (вечірка, перебування у театрі, в ресторані і т. п.) часто
можна зустріти саме такий вияв ставлення до жінок.
Як дізнатися, чи слід цілувати дамі руку, чи ні? Це нескладно. В офі-
ційній обстановці руку слід потиснути (причому жінка простягає
руку першою). У решті випадків слід звернути увагу: якщо жінка
простягає руку долонею догори м’яким, делікатним, сповненим гра-
ції, рухом, вона очікує саме старомодного, але все ще традиційного
поцілунка в руку.
299
22. КІІРШЕМУ ІІВКАКІІА
Загупа:	- \Л/іезг, піесі+идо з^ то]е игосігіпу. СЬсіаІаЬут киріс зоЬіе іакцз поуу^ зикіепке? аІЬо Ь1игк§.
Вазіа:	- Ногитіет, сЬсезг Іасіпіе хл/уді^сіас сіїа піедо.
Загупа:	- Рггесіе уузгузікіт сіїа зіеЬіе.
Вазіа:	- Тм/оіе игобгіпу з^уу та]и? Кібгедо сіо- кіасіпіе?
Загупа:	- 22 (сіууисігіезіедо сігидіедо та]а).
И/ зкіеріе
Вазіа:	- 0, гоЬасг! Ьасіпа ЬІигка!
Загупа:	- Ьасіпа, іуїко ігосЬ§ га сігода. Та іег іезі Іадпа і диго іапзга. Ргозг§ рапі, сЬсіа- ІаЬут гоЬасгус і? Ь1игк§.
Зрггесіауусгупі:	- Закі гогтіаг?
Загупа:	- 38 (іггубгіезсі озіет) Сгу тод§ рггу- тіеггус?
Зрггесіауусгупі:	- Осгуууізсіе. Рггутіеггаїпіа іезі іат, па ргаууо.
Загупа:	- Вазіи, роіггутаі, ргозг§, тоХіогеЬк^.
Загупа рггутіегха ЬІигкр
Загупа:	-1 со?
Вазіа:	- СЬуЬа га сіига. Ргозг§ рапі, сгу іезі тпіеізгу гогтіаг?
Зрггебауусгупі:	- Так, ргозг§.
Загупа:	- Вазіи, ууег і§ і росіаі ті і§ тпіеізгц. А іегаг іак уууді^бат?
Вазіа:	- Вагсіго коЬіесо.
Загупа:	- То со? Кібг^ уугі^с?
Вазіа: Зрггесіауусгупі:	- Мег і§. \Л/ іеі іезі сі Іасіпіеі. - Вагско боЬгу уууЬбг, ргозг§ рапі. То іезі ріегуузга іакозс, іесІ\л/аЬ. Иа реуупо Ь^сігіе рапі гасіоууоіопа.
300
22. КУПУЄМО ОДЯГ
Ярина:	- Знаєш, скоро у мене день народження. - Я хотіла б купити собі якесь нове плаття або блузку.
Бася:	- Я розумію, ти хочеш бути гарною для нього.
Ярина:	- Передусім для себе.
Бася:	- Твій день народження у травні? А якого травня?
Ярина:	- Двадцять другого.
У магазині
Бася:	- 0, глянь! Гарна блузка!
Ярина:	- Гарна. Але трохи задорога. Ця теж гарна і набагато дешевша, (до прадавнині) Будьте ласкаві, я хотіла б глянути на цю блузку.
Продавчиня:	- Який розмір?
Ярина:	- 38. Можна поміряти?
Продавчиня:	- Звичайно. Примірочна там, справа.
Ярина:	- Басю, потримай, будь-ласка, мою сумочку.
Ярина приміряє блузку
Ярина:	- Ну як?
Бася:	- Здається, завелика. Скажіть будь-ласка, у вас є менший розмір?
Продавчиня:	- Так, прошу.
Ярина:	- Басю, візьми цю і подай мені меншу. А зараз як я виглядаю?
Бася:	- Дуже жіночно.
Ярина:	- То як? Яку взяти?
Бася:	- Бери цю. Ця більше тобі личить.
Продавчиня:	- Дуже вдалий вибір. Чудова якість, шовк. Ви будете задоволені.
301
Загупа:	- Охі§киі§. (ро сіїшіН)
Загупа:	- 2оЬасх, ]акіе Іасіпе Ьиіу. Такіе Іеккіе і іакіе еіедапскіе.
Вазіа:	- РазиХ і сіо зробпі, і сіо зросіпісу.
Загупа:	- Сгу іезі питег 39 (ігхусіхіезсі сіхіе\л/іфс)?
Зргхесіамсхупі:	- РГ08Х§.
Загупа:	- З^сІоЬге. Вагдго \л/удодпе, Ьіог§ іе.
Зрггесіа\л/схупі:	- Сху сіїсе рапі харіасіс кагі^ сху доіо\л/кє|?
Загупа:	- Соібуук^, харотпіаіат кагіу. (ро сіішіїі) Ор Міе тат іуіе ріепі^сіху. Вазіи, сху тохезх рохусхус ті 50 хіоіусії? Осісіат сі Іиіго.
Вазіа:	- Міе та зрга\л/у.
Вазіа:	- СИосіхту іегах паріб зі§ схедоз.
Загупа:	- Аіе іа піе тат ріепі^сіху.
Вазіа:	-То піс, іа дхізіаі зіахуіат скіпка.
302
Ярина:	- Дякую, (трохи згодом)
Ярина:	-Глянь, які гарні черевички. -Такі легкі й елегантні.
Бася:	- Вони пасують і до брюк і до спідниці.
Ярина:	- А номер 39 є?
Продавчиня:	- Будь-ласка.
Ярина:	- Вони добрі. Дуже зручні. Купую.
Продавчиня:	- Ви платите карткою чи готівкою?
Ярина:	Готівкою, я забула картку, (трохи згодом) Ой! У мене немає стільки грошей. Басю, можеш позичити мені 50 злотих? Завтра я тобі віддам.
Бася:	- Звичайно.
Бася: Ярина:	- А тепер ходімо, чогось вип’ємо. - Але у мене немає грошей.
Бася:	- Це нічого, сьогодні я пригощаю.
ЛЕКСИКА
Ьіихка ж- блузка
Ьгас недок. (Ьіог?, Ьіегхезх)
- брати
адхіас док. (\л/ехт?, мехтіезх)
+ Зн. - взяти
сНосіхіс недок. (сііосіх?, сііо-
сіхізх) - ходити
сЬосіхту (наказовий спосіб)
- ходімо
бокіасіпіе присл. - точно
бгіпк ч (Р. сігіпка) - легкий ал-
когольний напій
сігоЬпелш (Р. сігоЬпусИ)-дріб-
ні (гроші)
еіедапскі, -а, -е прикм. - ви-
шуканий, елегантний
доідмка ж - готівка
ітіепіпу мн. (Р. ітіепіп) - іме-
нини
Іакозс ж -якість
Іесім/аЬ ч (Р. ]есішаЬіи) - шовк
коЬіесо присл. - жіночно
киромас недок. (кири)?, кири-
]езх) - купувати
киріс док. (кирі?, кирізх) + Зн.
- купити
піебіидо присл. - невдовзі
осхуууізсіе присл. - звичайно
осісіа\л/ас недок. (осісіа)^, осісіа-
]езх) - віддавати
осісіас док. (осШат, осісіазх) +
Зн. +Д.~ віддати
осіміесіхас недок. (обшіесіхат,
осім/іесіхазх) - відвідувати
осіміесіхіс док. (огіадіескр, осі-
шіесіхізх) + Зн. - відвідати
разошас недок. (рази]?, рази-
їезх) + сіо + Р. — ПІДХОДИТИ,
пасувати, личити
303
росіамас недок. (роба]?, росі а-
Іезх) - подавати
робас док. (родат, росіазх) +
Зн. + Д. - подати
роба] (наказовий спосіб') - по-
дай!
рохусхас недок. (рохусхат,
рохусхазх) - позичати
рохусхус док. (рохусх?, роху-
схузх) + Зн. + Д.;+ осі + Р.
- позичити
ргхесіе Ал/зхузікіт - передусім
ргхутіегхас недок. (ргхутіе-
гхат, ргхутіегхазх) - міря-
ти, приміряти
ргхутіегхус док. (ргхутіегх?,
ргхутіегхузх) + Зн. - по-
міряти
ргхутіегхаїпіа ж - примірочна
гезхіа ж - здача
гохтіаг ч - розмір
зіеЬіе, зі? - себе
зоЬіе, зі?-собі
зрас недок. (зрі?, зрізх) - спати
зросіпіелш. (Р. зросіпі) - брюки
зродпіса ж - спідниця
з1:а>ллас недок. (зіашіат, зіа-
ууіазх) - тут: пригощати
розіашіс док. (розіамі?, розіа-
\л/ізх) + Зн. - тут: пригос-
тити
зикіепка ж - плаття
ігхутас недок. (ігхутат, ігху-
тазх) - тримати
роігхутас док. (роігхутат,
роігхутазх) + Зн. - потри-
мати
іуіе присл. - стільки
игосіхіпу мн - день народження
ууєх (наказовий спосіб) див.
Ьгас - візьми
УУІСІХІЄС недок. (УУІСІХ?, ЮІСІХІЗХ)
- бачити
хоЬасхус док. (хоЬасх?, хоЬа-
схузх) +3н. - побачити
уууЬог ч - вибір
\л/хідс док. див. Ьгас - взяти
ууузуїаснедок. (хл/узуїат, музу-
Іазх) - висилати
и/узіас док. (\л/увІ?, ууузіезх) +
Зн + Д. - вислати
хасхупас недок. (хасхупат.ха-
схупазх) - починати
хасхцс док. (хасхп?, хасхпіезх)
+ Зн. - почати
харотіпас недок. (харотіпат,
харотіпазх) - забувати
харотпіес док. (харотп?,
харотпізх) + Р.\ + о + М.
- забути
хоЬасх (наказовий спосіб) див.
ууісіхієс - глянь! дивись!
Ьіеііхпа ж - білизна
ЬІихка ж - блузка
Ьиі ч (мн. Ьиіу) - черевик
сігез ч - спортивний костюм
сіхіпзулш. (Р. сіхіпзбуу) - джин-
си
дагпііиг ч - костюм
доИ ч - гольф
козііит ч - костюм
козхиіа ж - сорочка
кга\/уаі ч - краватка, галстук
кигіка ж - куртка
304
тагупагка ж - піджак
ріазгсг ч (Р. ріазгсга) - плащ
росікозгиіек ч (Р. росікозгиі-
ка) - майка
га)зіору мн. - колготи
зкагреіа ж (мн. зкагреіу)
- шкарпетка
зросіпіе мн. (Р. зросіпі) - брюки
зросіпіса ж - спідниця
зикіепка ж - плаття
з\л/еіег ч (Р. зхл/еіга) - светр
іакіеі ч - жакет
ГРАМАТИКА
РОТК2УМАЛ МСМД ТОНЕВКЕ-! - наказовий спосіб
Прочитайте:
О! 2оЬасг, )ака іасіпа ЬІигка.
Роіггута] то]^іогеЬк§.
СИосІгту паріс зі§ сгедоз.
Форми наказового способу творяться від форми третьої особи одни-
ни дієслова шляхом додавання до основи дієслів 3 дієвідміни, або
відкидання закінчення третьої особи дієслів 1 та 2 дієвідмін.
оп роіггута - (іу) роіггута]!
оп рггесгуіа - (іу) рггесгуіаі’
оп сіа - (іу) сіа]!
оп гоЬасгу - (іу) гоЬасг!
оп рогусгу - (іу) рогусг!
оп парізге - (іу) парізг!
оп кирі - (іу) кир!
оп ггоЬі - (іу) хгбЬ!
Запам’ятайте форми, утворення яких може викликати труднощі:
(гасгцс) - гасгпі]!
(\музіас) - шузіц!
(зрас) - зрі|!
(ХЛ/ХІЦС) - УУЄ2І
(2]Є8С) - 2]ЄСІ2!
(Ьус) - ІЩСІ2!
Наказовий спосіб можна утворити як від дієслів доконаного, так
і недоконаного виду:
305
Схуіа) хл/і^сеі кзі^гек. (ти не читаєш багато - взагалі)
Ргхесхуіа) і? кзі^гк?, ]'езі Ьагсіго сіекаууа. (конкретно - цю книжку)
□хууогї сіо тпіе сг?зсіе). (взагалі)
гасігууогї сіо тпіе )иіго. (конкретно - завтра)
Наказовий спосіб використовується як форма наказу або прохання,
скерована до співрозмовника. Найчастіше використовувані форми
- це 2 особа однини або множини.
(іу) гоЬасг, (ууу) гоЬасгсіе
(іу) рггесгуіа) (ууу) рггесгуіа]сіе
(іу) ггбЬ, (ууу) ггбЬсіе
Форма 1 особи множини часто має значення заохочення, спрямова-
ного до групи, до якої належить і той, хто говорить:
СЬосіхту бхізіа) сіо кіпа. - Ходімо сьогодні в кіно.
Ргхесхуіа)ту іеп сіокитепі )езхсхе гаг. - Прочитаймо цей доку-
мент ще раз.
2оЬасхту со бхізіа) дга^уу „Аіепеит”. - Давай глянемо, що сьогод-
ні йде в «Атенеумі».
2г6Ьту іе гасіапіа )езхсхе бхізіа). - Зробімо ці завданя ще сьогодні.
УУукопа)ту іе сууісхепіа гагет. - Давай виконаємо ці вправи ра-
зом.
У польській мові існує також форма 3 особи однини та множини
наказового способу. Вона утворюється за допомогою слова піесИ
перед формою 3 особи дієслова. Такі форми звичайно вживаються
при переказуванні через кого-небудь прохання або наказу:
(Директор звертається до секретарки) Рапі Вазіи, піесИ Абат N0-
ууак парізге гарогі па )иіго. ИіесЬ рапі КиЬіска хагіхууопі сіо тпіе
Іиіго.
(Агата звертається до подруги Єви): МіесЬ Мопіка і Апіа кирі^ іе
кзі^хкі.
Форми 3 особи однини та множини (рап, рапі, рапзіууо) у безпо-
середній розмові вживаються для вираження поваги до осіб, до яких
говоримо «ви»:
Nіесії рапі хасіхууопі сіо тпіе уу ріціек.
Міесії зі? рап х паті парце каууу.
ІМіесН рапзіууо паз обууіебх^ уу піебхіеі?.
306
Зверніть увагу! Прохання, виражені словами піесИ рап/рапі/рап-
зідао є більш ввічливим, аніж фрази на зразок: ргозг?... + неозначе-
на форма дієслова. Порівняйте:
Ргозг? габгдаопіс да рі^іек.
Міеск» рап габгдаопі да рі^іек.
ІІК002ІИУ, ІМІЄМІМУ- День народження, іменини
Іменники игобгіпу і ітіепіпу не мають форми однини і вживають-
ся лише у множині, виступаючи в реченні з формами множини при-
кметників, числівників, займенників або дієслів:
Мо]е ітіепіпу 53 ]'иіго.
Сгу ідао)е игосігіпу Ь?б^ да рггузгіут іудобпіи?
Сгіегбгіезіе игосігіпу бала Ьуіу Ьагбго зутраіусгпе.
Запам’ятайте й інші слова, що не мають форми однини: зросіпіе
(брюки), бггдаі (двері), погусгкі (ножиці), изіа (вуста, губи), даака-
с]е (канікули).
Назви деяких країн також виступають у польській мові лише у мно-
жині: СЬіпу (Китай), Сгесіпу (Чехія), Иіетсу (Німеччина), УУ?дгу
(Угорщина), УУІосіїу (Італія). Це також стосується назви деяких
польських міст: Каіодаісе, Тусіїу, УУабодаісе.
Назви місяців у місцевому відмінку
Кіебу 1\л/о)е игобгіпу? - УУ та]и.
Кіогедо та)а? - 5 (рщіедо) та]а.
Після примейнника да назви місяців виступають у місцевому від-
мінку:
1	зіусгеп	- да зіусгпіи
II	Іиіу	- да Іиіут (зверніть увагу на форму місцевого від-
		мінка)
III	таггес	- \м тагси
IV	кдаіесіеп	- да кдаіеіпіи
V	та)	- да та]и
VI	сгегдаіес	- да сгегдаси
VII	Ііріес	- да Іірси
VIII	зіегріеп	-да зіегрпіи
IX	\Л/Г2Є8ІЄП	- дає даггезпіи
307
X рагбгіегпік - уу рахсігіегпіки
XI Іізіораб - уу Іізіорасіхіе (зверніть увагу на чергування при-
голосних)
XII дгибхіеп -уудгидпіи
Після порядкового числівника назва місяця виступає в родовому
відмінку:
УУ зіусгпіи гасгупату рготос)?. (М.)
Мо]е игобгіпу з^ 15 (рі^іпазіедо) зіусгпіа. (Р.)
УУ тагси коіїсгуту по\му ргоіекі.
10 (сІгіезЩїедо) тагса копсгуту поууу ргоіекі.
УУ Іізіорасігіе з^ то)е игобгіпу.
22 (сіууисіхіезіедо бгидіедо) Іізіораба з^игобгіпу тоіеі голу.
СХУ СНСЕ РАМІ ХАР1АСІС КАЕПДСХУ бОТСЖКД?
-дієслово (ХА)РІ-АСіб + орудний відмінок
Зверніть увагу на закінчення іменників у поданих конструкціях:
ріасіс кагЦ, доібуук^, сгекіет
- РІасі рапі доібуук^ сгу сгекіет?
- Р1ас§ кагі^.
йиіо ТАЙ8ХА - прислівники ООХО, ТЯОСІ-Щ
Прислівники бийо і ІгосЬ^ можуть виступати з прикметниками
і прислівниками у формі вищого ступеня порівняння:
Та зрбсіпіса іезі сіихо іапзха піг іа. - Ця спідниця набагато дешев-
ша, ніж тамта.
Теп зууєієг іезі ігосії? ууіфкзху піг іеп. - Цей светр трохи більший,
ніж той.
Мазге Ьіиго іезі сіихо тпіеізхе піг ууазге. - Наш офіс набагато
менший, ніж ваш.
бигек тбууі ро роїзки Оиіо Іеріе] піг Водбап. -Юрек говорить поль-
ською набагато краще, ніж Богдан.
Апіа ргаоще бихо ууі^сє] під Мопіка. - Аня працює набагато більше,
ніж Моніка.
Адаіа сдуіа Ігосії? тпіе] під Оогоіа. - Агата читає трохи менше,
аніж Дорога.
308
СНСІА1АВУМ КІІРІС 80ВІЕ- зворотний займенник
зіеЬіе/зір
Займенник зоЬіе - це форма давального і місцевого відмінка од-
нини зворотного займенника зіеЬіе. Зверніть увагу, що в родовому
та знахідному відмінку займенник зіеЬіе має коротку форму зі?.
В сучасній польській мові не збереглась форма називного відмінка
цього займенника. Відмінювання займенника зіеЬіе виглядає так:
сіореіпіасг
сеіохл/пік
Ьіегпік
пагг?с!пік
тіе]зсо\л/пік
Тегаг тат сгаз сііа зіеЬіе.
Сіїсезг киріс зоЬіе поіл/^зикіепк??
Адаіа ІиЬі зіеЬіе.
(Му) Ргаси)ету пад зоЬ^.
□Іасгедо тузіісіе іуїко о зоЬіе?
РОЗМОВЛЯЄМО
У магазині
- СїісіаіаЬут гоЬасгус і? Ь1игк?/іе Ьиіу.
- Лакі гогтіаг/Закі питег?
- 40 (сгіегсігіезсі)
- Сгу тод? рггутіеггус?
- Осгуууізсіе. Рггутіеггаїпіа ]езі іат, па рга\л/о.
- Ргозг? рапі, сгу іезі тпіе)згуЛл/і?кзгу гогтіаг?
- Так, ]езі/ргозг?./Міезіеіу, піе та.
- Сгу іеєі гогтіаг 40 (сгіегсігіезсі)?/питег 39 (іггусігіезсі сігіе-
\мі?с)?
- Так, іезі./Ргозг? Ьагсіго.
- Сгу сіїсе рапі гаріасіс кагЦ сгу доіо\мк^?/РІасі рапі кагід. сгу
доіо\л/кд?
- Соіоіл/к^.
309
Компліменти (2)
ЬабПІв сі хл/ Іе] зробпісу.
ОоЬгге сі \л/ іе] ЬІигсе.
Ьабпіе сі \л/ іут зхл/еігге.
Ьабпіе] сі хл/ коїогге сгегхл/опут піг гогохл/ут.
РобоЬазг ті зі§ \л/ іут кареіизги.
Рі^кпіе хл/удіцбазг хл/ іе] зикіепсе.
Ьеріе] хл/уді^баіаз хл/ іатіут ріазгсги.
Виберіть відповідне дієслово з поданих (роіггутас, робас, ргге-
сгуіас, ггоЬіс, парізас, хл/гіг^с) і утворіть форми наказового спосо-
бу, напр.: габгхл/опіс - габгхл/огї сіо тпіе ]иіго хл/іесгогет.
1. То ]езі Ьагбго сіекахл/у агіукиї......................іеп їгадтепі.
2. - Мазг іегаг сгаз? - Так . - То............................іеп	гарогі.
З....................................................ті,	ргозг§, сикіег.
4........................................................тоХ іогеЬк§.
5	. Раба безгсг	рагазоі.
6.................................ті	капарк^ г згупк^, ргозг§.
Запишіть дієслова доконаного і недоконаного виду в формі наказо-
вого способу:
різас/парізас
1..................................................бо тпіе здуЬко.
2	бо	тпіе собгіеппіе!
сгуіас/рггесиуіас
3	. Теп герогіад ]езі Ьагбго сіекахл/у	до.
4	. Сгуіазг га таіо	хл/і§се].
310
бх\л/опіс/хабх\л/опіс
5	. Оіасгедо гогта\л/іату іак ггабко? 	 бо тпіе
С2§8СІЄ].
6	]иіго	месгогет.
мгасасЛл/гбсіс
7	. \Л/гасазг га рбгпо бо боти	мсгезпіе].
8	бгіз	па коїасіф.
Перепишіть речення, вживаючи форми наказового способу, напр.:
Ргозг$ парізас іеп агіукиі па ріціек. Nіесії рап парізхе іеп агіукиї
па рі^іек.
1.	Ргозгф габг\л/опіс іиіго ро роіибпіи.
2.	Ргозгф рггесгуіас іеп агіукиї.
3.	Ргозг§ ізс іиг бо боти.
4.	Ргозг^ рггутіеггус і§ зикіепк§.
5.	Ргозг§ гоЬасгус і§ ЬІигк§.
Закінчіть речення, напр.: Теп ріазгсг іезі га бигу. Сгу іезі тпіе]-
згу?
1.	Та ЬІигка іезі га таіа. Сгу іезі ігосіі§.......................?
2.	Теп зм/еіег іезі га бигу. Сгу іезі.............................?
3.	Та зробпіса іезі га біида. Сгу іезі ігосґі?....................?
4.	Та зикіепка іезі га кгбіка. Сгу іезі...........................?
311
Запишіть займенник зі? у відповідній формі, напр.: Сгу тазг рггу
зоЬіе питег іеіеїопи іпГогтасф РКР?
1.	Е\л/а сїісіаІаЬу киріс..............по\л/^зикіепк?.
2.	Міе тат сгази сіїа..................................
3.	Міе тат рггу.................іеіеіопи	котогко\л/едо.
4.	Абат тузіі Іуїко о..................................
5.	Ріоіг \л/егтіе ге..................разгрогі	Абата.
Виберіть відповідний іменник із пропонованих (бгоЬпе, гезгіа,
кагіа, доіошка, схек) і запишіть його у потрібній формі.
1.	Сгу рапі ріасі...................?
2.	Сгу рап та.......................?
3.	Ргозг?.............................
4.	Сгу тод? гаріасіс................?
5.	СіїсіаіаЬут гаріасіс...............
Запишіть назви місяців у відповідній формі, напр.: игобгіпу то)едо
зіагзгедо зупа за\л/ Іізіорабгіе.
1.	(Ііріес, хлдгезіегї) Мо)е игобгіпу з^............................а	игобгі-
пу Ріоіга Зе[............................................................
2.	(Іізіораб) - Сгу раті?іазг, кіебу зе[ ітіепіпу Веаіу? -Так...............
3.	(дгибгіеп) игобгіпу Апі з^.......................................
4.	(зіегріегї, та]) игобгіпу то)е) зіагзге) согкі зд..............,
а тіобзге].........................
5.	(зіусгеп) ОІасгедо піе раті?іазг, ге ітіепіпу пазге) тату зд
........................?
6.	(таггес) игобгіпу то)едо Ьгаіа з^................................
7.	(Іиіу) игобгіпу Адпіезгкі, то]е) коїегапкі з^....................
312
8.	(к\л/іесіегї) Сгу ітіепіпу рапі Вазі з^........................................?
9.	(сгег\л/іес) Раті^іаі, ге ітіепіпу пазге] рапі ргегез з^.........................
10.	(рагбгіегпік) ГЧіе раті^іат, кіебу зц игобгіпу Рл/о]едо т?га
Доповніть діалоги, використовуючи вивчені конструкції та слова:
А: СЬсіаІаЬут...............іе зробпіе.
В: Закі...............?
А: 40 (сгіегбгіезсі). Сгу тод§....................?
В: Осгумізсіе. Рггутіеггаіпіа ]езі іат, па рга\лю.
А: Роргозге іе зробпіе.
В: Сгу сіїсе рапі гаріасіс кагі^сгу..................?
А:...................
313
23. ШЮ02ІНУ ЗАКУМУ
Рапо
Загупа: УУаІсІек:	- Сгу тбдІЬуз ті ротбс? - Зазпе. Со ІггеЬа ггоЬіс?
Загупа:	- ТггеЬа розіахл/іс Іиіа] зібі, о іи, па згадки, а капар? їй.
УУаІбек:	- То кіо Ь?дгіе дгізіаі у/іесгогет?
Загупа:	- N3 ре\л/по Ь?дгіе Ріоіг, рггуід^ Абат і Мопіка, по і осгушізсіе Вазіа.
УУаІсІек:	- А Мадда?
Загупа:	- СИуЬа ]е] піе Ь?дгіе. Зе] сбгка іезі сЬога, ууі^с Мадда тизі гозіас \м боти.
УУаІсІек:	- А Адаіа?
Загупа:	- Рггуідгіе па ре\лто. Сгу роміедгіаіез Рахл/Тохл/і і Адасіе, ге дотоіоп іезі герзиіу?
УУаІсІек:	- Так, рохл/іедгіаіет. То тату 5 озбЬ, ріиз іу і іа, іо іезі 7 озбЬ.
Ро роїисіпіи
Загупа:	- О Воге!
УУаІсІек:	- Со зі? зіаіо?
Загупа:	- Міе та гуги! А іа гоЬі? рііахлл 1 со іегаг Ь?дгіе? РоіггеЬпу ті гуг бо рііаиииІ
УУаІсІек:	- Ма рехмпо ддгіез іезі, тизізг доЬгге зргамдгіс.
Загупа:	- Міе, піддгіе піе та!
УУаІдек:	- (Сгу) х/узг?дгіе зргауусігаїаз?
Загупа:	- Так. УУаІсІек! Сгу тогезг ізс бо зкіери?
УУаІдек:	- Зазпе, ге тод?, іуїко зкіер іезі іиг гаткпіфіу. УУіезг со, роіад? бо Кірегтагкеіи.
Загупа:	- Зезіез косіїапу!
УУаІдек:	- Аіе іа піе тат дгіз затосИосіи!
Загупа:	- УУег іакзбмк?! ЗгуЬко!
УУіесхогет
Ра\л/еІ:	- УУзгузікіедо паререгедо, Загупо!
Мопіка:	- 2усг? сі гбгоуиіа! 8гсг?зсіа!
314
23. ЯРИНИН ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
Вранці
Ярина:	- Ти не міг би мені допомогти?
Вальдек:	- Звичайно. А що треба робити?
Ярина:	- Треба поставити тут стіл, ось тут, посередині, а диван - тут.
Вальдек:	- То хто прийде сьогодні ввечері?
Ярина:	- Напевно прийде Павел, прийдуть Адам з Монікою і, звичайно Бася.
Вальдек:	- А Маґда?
Ярина:	- Мабуть, її не буде. Її дочка хвора, тому Маґда мусить залишитися вдома.
Вальдек:	- А Агата?
Ярина:	- Напевно, прийде. Ти сказав Павелові й Агаті, що домофон поламаний?
Вальдек:	- Так, сказав. Отже, буде п’ятеро осіб, плюс ти і я, це семеро.
Після обіду
Ярина:	- 0 Боже!
Вальдек:	- Що трапилося?
Ярина:	- Немає рису! А я роблю плов. 1 що тепер буде? Мені потрібен рис для плову!
Вальдек:	- Десь повинен бути, пошукай гарненько.
Ярина:	- Ні, ніде немає!
Вальдек:	- Ти скрізь шукала?
Ярина:	- Так. Вальдек, ти можеш піти до магазину?
Вальдек:	- Звісно, можу, але магазин уже зачинений. Знаєш що, я поїду до гіпермаркету.
Ярина:	- Ти просто чудо!
Вальдек:	- Але я сьогодні без машини.
Ярина:	- Візьми таксі. Швидше!
Увечері
Павел: Моніка:	- Усього найкращого, Ярино! - Бажаю здоров’я! Щастя!
315
Адаіа:	- Кабобсі і тіїозсі!
Загупа:	- 02і§ки]§ і гаргазгат сіо зіоіи.
\Л/аІсІек: Со^сіе:	- Ргоропиі^ іоазі: гбго^іе Загупу! - 2бго\л/іе!
і/Уз/узсу зріе^аір:	- Зіо Іаі, зіо Іаі, піесії /уіе, гуіе пат! 8іо Іаі, зіо Іаі, піесН гуіе, гуіе пат! Зезгсге гаг, іезгсге гаг піесК гу]е пат! Міесії гуіе пат!
Адаіа:	- Рузгпу рііахл/! Зата гоЬііаз?
Загупа: Маїбек:	-Так! Міе! 2\Л/аІсікіет! - Вазіи, сгу іо і\л/6] кіеіізгек?
Вазіа: Маібек:	- Міе, іеп іезі тб]. - РамеІ, іезгсге м/іпа?
Рам/еі:	- Так, роргозг?. Сгу ууібгіеіізсіе іиг паіпо\л/згу Літ Роїапзкіедо?
Асіат:	- Міе, іезгсге піе.
РаууеІ:	- М6\мі? м/ат, іезі з\міеіпу!
Ро шу/зсіи дозсі
Загупа:	-2оЬасг, со бозіаіат! Козтеіукі об Вазі, СО об Раууіа, аІЬит об Мопікі і Абата, а іо ріизгому тіз об Адаіу.
\Л/аібек:	- Маїо ргакіусгпу ргегепі.
Загупа:	- Міе мзгузіко тизі Ьус ргакіусгпе. Зезі зіісгпу.
316
Агата:	- Радості й кохання!
Ярина:	- Дякую і запрошую до столу.
Вальдек:	- Пропоную тост: за здоров’я Ярини.
Гості:	-За здоров’я!
Усі співають:	- 8іо Іаі, зіо Іаі, піесЬ гуіе, гу|е паш! 8іо іаі, зіо Іаі, піесії гуіе, гуіе пат! Іезгсге гаг, іезгсге гаг піесЬ гуіе пат! БІіесЬ гуіе пат!
Агата:	- Дуже смачний плов! Ти сама готувала?
Ярина:	-Так. Ні! 3 Вальдеком!
Вальдек:	- Басю, це твій келишок?
Бася:	-Ні, ось мій.
Вальдек:	- Павле, ще вина?
Павел:	- Так, будь-ласка. Ви вже бачили останній фільм Полянського?
Адам:	- Ще ні.
Павел:	- Слово честі, прекрасний фільм.
Гості розійшлися
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
- Глянь, що мені подарували! Косметика
від Басі, компакт-диск від Павла,
альбом від Моніки й Адама, а це
плюшевий ведмедик від Агати.
- Не надто практичний подарунок.
- Не все повинно бути практичним. Він
такий гарненький!
ЛЕКСИКА
Вод ч (Род. Вода) - Бог
о Войе! - Боже!
сгуппу, -а, -е прикм. - діючий,
працюючий
росгіа |езі сгуппа уі зоЬоі?
- пошта працює в суботу
сіотоТоп ч - домофон
сіозіамас недок. (сіозіа]?, сіо-
зіа|езг) - отримувати, діс-
тавати
сіозіас док. (сіозіап?, сіозіа-
піезг) + Зн. + осі + Р. - отри-
мати, дістати
|азпу, -а, -е прикм. - світлий
|азпе! - тут-, звісно, звичайно
капара ж-диван
кіеіізгек ч (Р. кіеіізгка) - ке-
лишок
косЬапу, -а, -е прикм. - коха-
ний
317
ГПІІО8С Ж (Р. ГПІІОЗСІ) - кохан-
ня
тіз ч - ведмедик
ріизхоу/у тіз - плюшевий
ведмедик
тбдІЬуз - ти міг би
піетойїіууу, -а, -е прикм. - не-
можливий
підсіхіе-ніде
педосіоууас недок. (педосіці?,
педосіщезх) - вести пере-
говори
осі прийм. - від
оімагіу, -а, -е прикм. - від-
критий
рііалл/ ч - плов
ріага ж- пляж
ріизгочуу, -а, -е прикм. - плю-
шевий
ротадасчедок. (ротадат, ро-
тадазг) - допомагати
ротос док. (ротод?, рото-
йезг) + Д. + у/ + М. - допо-
могти
роїггеЬпу, -а, -е прикм. - по-
трібний
роїгхеЬом/ас недок. (роігхе-
Ьіц?, роіггеЬиіезх) + Р.
- потребувати, мати потребу
ргоропоууасчедок. (ргоропці?,
ргоропиіезх) - пропонувати
харгоропоу/ас док. (харгоро-
під?, гаргоропціезх) + Зн. +
Д. - запропонувати
ргакіусгпу, -а, -е прикм. -
практичний
ргегепі ч - подарунок
рггусЬосігіс недок. (рггусіїо-
6г?, рггусіїосігізх) - при-
ходити
рггуізс док. (рггуіб?, ргхуі-
СІХІЄ8Х) - ПрИЙТИ
рггуді^сіас зі? недок. (ргху-
ді^бат зі?, ргхудіасіазх
зі?) - придивлятися, пригля-
датися
ргхуігхес зі? док. (ргхуїгх? зі?,
ргхуіггузх зі?) + Д. - при-
дивитися
рузхпу, -а, -е прикм. - чудовий
гайове ж (Р. гасіозсі) - радість
затосігіеіпу, -а, -е прикм. - са-
мостійний
зіисіїас недок. (зІисНат, зіи-
сИазх) - слухати
розіисіїасдок. (розіисіїат, ро-
зІисКазх) + Р. - послухати
зргатігас недок. (зргауусігат,
зргамсіхазх) - перевіряти
з р га чуб 2 і с док. (з р га лллсі х?, з р га -
УУСІ2І32) + Зн. - перевірити
зіачуіас недок. (зіам/іат, зіа-
м/іазх) - ставити
розіаууіс док. (розіам/і?, розіа-
шізх) + Зн. - поставити
з(6і ч (Р. зіоіи) - стіл
32С2?5СІЄ с - щастя
зіісхпу, -а, -е прикм. - чудовий,
гарненький
іоазі ч - тост
(ууагх ж (Р. (ууагху) - обличчя
исгус зі? недок. (исг? зі?)
- ВЧИТИСЯ
паисхус зі? док. (паисг? зі?,
паисхузг зі?) + Р. - навчи-
тися
ууагипек ч (мн. магипкі) - умо-
ва
\л/егз]а ж-версія
УЛ/32?СІ2ІЄ присл. - всюди
318
ууьхузсу - усі
чі/єхузїко - усе
уузхузїкіедо па]1ерегедо -
всього найкращого
гаЬа\л/ка ж - іграшка
хаткпі^іу, -а, -е прикм. - зачи-
нений
ХСІГОУУІе с - здоров’я
Посуд
Ті І ігапка ж - чашка
кіеіізхек ч (Р. кіеіізгка) - ке-
лих
кіеіізхек сіо ггатрапа - келих
для шампанського
кіеіізхек сіо юосікі - келишок
на горілку
кіеіізхек сіо чуіпа - келих для
вина
киЬек ч (Р. киЬка) - кухоль,
кухлик
киТеї ч (Р. ки(1а) - кухоль для
пива
Іуіесхка ж - чайна ложка
Іухка ж - ложка
гпаісіоууас недок. (хпаісіи]?,
хпа]сіиіЄ52) - знаходити
хпаїехс док. (глаДО^, хпа]-
СІХІЄ52) + Зн. - знайти
йусхус недок. (гуси?, хусхузх)
+ Р. + Д. - бажати, зичити
тізесгка ж - мисочка
тізка ж - миска
пох ч (Р. пога) - ніж
рбітізек ч (Р. рбітіека) - по-
лумисок
зросіек ч - блюдечко
зхкіапка ж - склянка
Іаіегх ч (Р. іаіегха) - тарілка
іаіегх дІ^Ьокі - глибока та-
рілка
Іаіегх ріуікі - мілка тарілка
іаіегхук ч {Р. іаіегхука) - де-
сертна тарілка
хллісієієс ч (Р. ууісіеіса) - ви-
делка
319
ГРАМАТИКА
С2¥ М061ВУ8 МІ РОМОС? - умовний спосіб дієслова /
тос	/
У матеріалі уроку 10. ми вивчали форми умовного способу дієслова
сЬсіес. Закінчення дієслова тос у формі умовного способу є таки-
ми ж:
ІісхЬа роіесіупсга госігаі т?зкі	гобгаі хегізкі	госіга] пцакі
Іа тбдІЬут	іа тодІаЬут
іу тбдІЬуз	іу тодІаЬуз	-
оп тбдІЬу	опа тодіаЬу	опо тодІоЬу
ІісгЬа тпода госіха] трзкоозоЬо\л/у	гобхаі піетрзкоозоЬоууу ту тодІіЬузту	ту тодІуЬузту му тодІіЬузсіе	\л/у тодІуЬузсіе опі тодІіЬу	опе тодІуЬу
Сгу тбдІЬуз рггуізс іиіго сіо тпіе? - Ти міг би завтра прийти до
мене?
Сгу тодІаЬуз киріс ті капарк^? - Ти могла б купити мені бутерб-
род?
Дієслова РОТК2ЕВОУУАС і ЙУСИУС
Дієслова роігхеЬоууас і йусгус виступають з родовим відмінком
іменників або займенників.
Міе роігхеЬиіе і\л/о]еі габу.
РоіггеЬиі? сгази па і? сіесугі^.
2усг$ сі гсігоууіа.
320
\Р(ЖІЕ02ІАІ.ЕМ РАкУІОИ//- давальний відмінок
Іменників
Іменники у давальному відмінку мають такі закінчення:
чоловічий рід
“ОШІ (Асіат, зхеї, ргехез, зуп) Рокахаіет Абатові,
зхєіоууі, ргехезоууі, зупоууі поу/у ргоіекі.
Закінчення -о\лл виступає у переважній більшості іменників чоло-
вічого роду. Лише невелика група іменників чоловічого роду має
у давальному відмінку закінчення -и, а саме: о]сіес, Ьгаі, рап, Вод,
ріез, коі.
її	(Ьгаі, оісіес, рап) Рокахаіет Ьгаіи, оіси, рапи зу/6]
поууу бот.
ЖІНОЧИЙ рід
Форми давального відмінка іменників жіночого роду є такими ж, як
і форми місцевого відмінка (див. урок 19.).
- закінчення -е мають іменники, чия основа закінчу-
ється на твердий приголосний. При цьому виступа-
ють чергування приголосних або їх пом’якшення.
(Мопіка, Адпіезхка, Адаіа, Мадба) Рохусхуіет
Мопісе, Адпіезхсе, Адасіе, Мадсіхіе кзі^хк?.
“І	- закінчення -і мають іменники, чия основа закінчу-
ється на м’який приголосний:
(Вазіа, Казіа, рапі, Апіа) Оаіат Вазі, Казі, рапі, Апі
поу/^ ріуі?.
“У	- закінчення -у виступає в іменників, які закінчуються
на стверділі приголосні с, сх, зх, гх, х, сіх, сіх:
(імагх, ріаха, пос) РгхудІ^бат зі§ імагху, ріаху, посу.
середній рід
“ІЗ	закінчення -и виступає у всіх іменників середнього
роду:
(бхіеско) Оаіет бхіески поуу^ кзі^хк§.
321
Форми множини іменників чоловічого, жіночого та середньо/
го роду:	/
-от у давальному відмінку множини всі іменники мають
закінчення-от:	/
(оЬгаг) РггудІ^сІат зі? оЬгагот.
(коїегапка) Рогусгуіат ріуіу коїегапкот.
(сігіеско -мн. сігіесі) Оаіат гаЬа\л/кі дгіесіот.
Дієслова томіс/роміесігіес, гусгус, ротадас/ротбс, рггудіасіас
зі?/рггу]ггес зі? виступають з іменниками у давальному відмінку.
Прочитайте. Запам’ятайте:
Роміесіхіаіат Ріо±го\лгі, ге рггуісі? сіо піедо \а/ рі^іек.
Асіат гусгуі Мопісе мзгузікіедо па)Іерзгедо г окагр игосігіп.
Магки, сгу тогезг ротбс татіе зрггціас тіезгкапіе?
Казіа рггуді^баїа зі? сМоракомі г сПидіті міозаті.
Закінчення прикметників та займенників у давальному від-
мінку:
однина
(поууу згеі) Рогусгуїет ріепіцсіге помети згеїбмі.
(поууа коїегапка) Рогусгуїет кзіцгк? поме) коїегапсе.
(таїе сігіеско) Оаіат гаЬауукі таїети бгіески.
(іеп то] по\л/у сіугекіог) Оаіет гарогі іети то)ети помети сіуге-
кіогомі.
(іа іууо]а пома зіисіепіка) Рокагаїет сіоЬге кзі^гкі іе| імо]е] поме]
зіисіепісе.
(іо іууоіє таїе сігіеско) Оаіет гаЬамк? Іети імоіети таїети
сігіески.
множина
(поуує оЬгагу) Рггуді^сіат зі? помут оЬгагот.
(поуує коїегапкі) Рогусгуїет кзіцгкі помут коїегапкот.
(таїе сігіесі) Киріїат гаЬамкі таїут сігіесіот.
(іе тоіе поуує оЬгагу) Рггуді^сіат зі? іут тоіт помут оЬгагот.
322
Де пазге поу/є коїегапкі) Рогусгуїат ріуіу іут пазгут поу/ут
коїегапкот.
(Іе і\лю]е таїе сігіесі) Оаіат гаЬам/кі іут і\лгоіт таїут бгіесіот.
Р0ТК2ЕВИУ МІ КУ2 - мені потрібен рис
Говорячи про потрібні нам речі, використовуємо конструкцію на
зразок:
РоіггеЬпу ті біидоріз.
РоіггеЬпа ті пом/а кигіка.
РоіггеЬпе ті по\л/е Ьіиго.
РоіггеЬпу ті затосЬосІ па ророіисіпіе.
Копи йдеться про такі поняття як час, кохання, зазвичай використо-
вуємо дієслово роіггеЬоу/ас:
УУзгузсу роіггеЬиіету тіїозсі.
РоіггеЬці? сгази па іе сіесугі^.
Дієслово РКИУиЗС - майбутній час
При відмінюванні дієслова рггуізс виступає чергування приголо-
сних сі:сІ2Ї
ІісгЬа роіесіупсга	ІісгЬа тпода
Іа рггуісі^	ту рггуіскіету
іу рггуісігіезг	\л<у рггуісігіесіе
оп (рап)	опі (рапоууіе, рапзі\л/о)
опа (рапі)	опе (рапіе) ргхуісігі
опо рггуібгіе
ЗКЬЕР ЛЕЗТ 2АМКЛЩТУ- Магазин зачинений
Дані речення синонімічні. Прочитайте:
Зкіер іезі оЬл/агіу - зкіер іезі сгуппу.
Зкіер іезі гаткпі^іу - зкіер іезі піесгуппу.
323
У деяких випадках (зокрема, коли йдеться про інституції), зазвичай
використовують слова схуппу або піесхуппу:
Вапк ]езі піесгуппу ш зоЬоЦь
Росхіа іезі сгуппа ргхех саЦ боЬ§.
СНУ ЮЮНІЕиЗСІЕ МАбМОЮЗІУ ЯІ_М РОІ.АМ8КІЕ6О? і
Хоча в кіно або по телевізору ми дивимося який-небудь фільм
(одЩсіату), дуже часто запитуючи, вживаємо дієслово а/уісіхієс
(бачити): Сгу ууісіхіаіез іеп Піт? Звичайно, цілком можна запитати:
Сху одЦсіаіез іеп Літ?, хоч у більшості випадків це стосується
фільмів, які показують по телебаченню.
- Сху \л/ібхіеіізсіе )их па)по\мзху Літ Роїагїзкіедо?
- Так, \л/ісІхіеІізту ]'их.
- Nіе, ]езхсхе піе м/ібхіеіізту.
М602ІЕ МІЕ МА РУХУ - заперечні та означальні
займенники
уузхузсу - пік!
кахсіу - пікі
мзхузіко - піс
\л/зхес1хіе - підбхіе
ха\л/зхе - підсіу
усі - ніхто
кожен - ніхто
усе - НІЧОГО
ВСЮДИ - ніде
завджи - ніколи
Займенник уузхузсу виступає з дієсловами у формі 3 особи множи-
ни. У минулому часі він виступає з формами дієслів, які стосуються
осіб чоловічої статі.
Мзхузсу ІиЬі^ Іобу. - Мзхузсу ІиЬіІі Іобу.
Мзхузсу сїю^ тіес бихе тіезхкапіе. - ЇЛ/зхузсу сИсіеІі тіес бихе
тіезхкапіе.
Займенники кахсіу і пікі + заперечення піе виступають з дієслова-
ми у формі 3 особи однини чоловічого роду:
Кахбу косґіа кодоз.
Кахбу сіїсе тіес бот.
Кахбу сґісіаіЬу зіисііом/ас м/ Рагухи.
324
Nікі піе ІиЬі сдекас.
Мікі піе ІиЬіІ сдекас.
Мікі піе сЬсе іи ргасоууас.
ЬІікі піе сИсіа! ргасоууас.
Займенники піс і ууздузіко виступають з дієсловами у 3 особі од-
нини середнього роду:
Ніс піе іезі Іаіууе.
Міс піе Ьуіо Іаіууе.
\Л/здузіко та зепз.
\Л/здузіко тіаіо зепз.
В^ОНІЕ 7 080В
Числівники 5,6 і т. д. вимагають від наступних слів форми родового
відмінка множини (див. урок 16.). Зверніть увагу на відмінювання
іменника озоЬа
тіапоуупік І.р. тіапом/пік І.тп. бореіпіасд І.тп.
1 озоЬа 2 озоЬу	5 озбЬ
РОЗМОВЛЯЄМО
УУУКАІАМЕ 201ІМІЕМІА - Подив, здивування
О Воде! - О Боже! О Господи!
То піетодііууе! - Це неможливо!
Зак іо тодііууе? - Невже це можливо?
Міе, іо піетодііууе! - Це неможливо!
Иаргаууб?? - Справді?
Моууізд ро\л/адпіе? - Ти серйозно?
81ЮЕ8ТІЕ, РЕК8УУА2иЕ - Пропозиції, поради
Мизізд зргауускіс іо іездсде гад. - Ти повинен/повинна перевірити
це ще раз.
Мизізд ізс бо Іекагда. - Тобі треба йти до лікаря.
Мизізд іесіїас па игіор. - Ти повинен/повинна взяти відпустку.
325
РЯОЗВУ - прохання

Прохання можна сформулювати за допомогою дієслова тос. Тоді
вони набувають форми запитання:
Сду тодезд ізс сіо зкіери? - Ти можеш сходити в магазин?
Сду тодезд іо зргажідіс? - Ти можеш це перевірити?
Сду тбдІЬуз ізс сіо зкіери? - Ти не міг би піти в магазин?
Сду тодіаЬуз іо зргажідіс? - Ти не могла б це перевірити?
Сду тбдІЬу рап іиіго сіо тпіе дасідууопіс? - Ви не могли б до мене
подзвонити завтра?
Сду тодІіЬу рапзбл/о сЬууіі^ росдекас? - Ви не могли б хвилинку
зачекати?
8КИА0АМІЕ 2УС2ЕЙ - побажання
З нагоди дня народження зазвичай бажають:
\Л/здузікіедо па]Іерздедо! - Усього найкращого!
2сіго\міа! - Здоров’я!
Здсд^зсіа! - Щастя!
Ротузіпозсі! - Успіхів!
Зіо Іаі! - Довгих років життя!
З нагоди Різдва бажають Мезоіусії 8м/і^і! - Веселих Свят!
З нагоди Нового року бажаємо Здсд^зіішедо Моше до Коки!
- Щасливого Нового року!
З нагоди Великодня бажаємо УУезоіусМ 8млгЩ Зтасдпедо ]а)ка!
- Веселих свят! Смачної писанки!
Зверніть увагу: усі ці вирази виступають у формі родового відмінка
(окрім зіо Іаі), оскільки дієслово дусдус виступає саме з цим від-
мінком, хоч у таких реченнях його зазвичай пропускають: пор.
йусг$ сі уузгузікіедо парерздедо - м/згузікіедо паііерзгедо.
ТОА8ТУ - тости
7сігом/іе! Т\л/о]е дсігохл/іє! - За здоров’я! Твоє здоров’я!
2сІгом/іе зоїепідапіа/зоіепідапікі! - За здоров’я іменинника/іменин-
ниці!
326
2а пазге зроікапіе! - За нашу зустріч!
2а пазг^ уузроіргасф! - За нашу співпрацю!
ВПРАВИ
Виберіть відповідне дієслово (згикас, роїггеЬоууас, исгус зі$, гу-
сгус) і запишіть його у потрібній формі:
1.	Абат іезі Ьагсіго гтфсгопу. Оп...................игіори.
2.	Собгіеппіе (іа).......................................таіетаіукі.
3.	Саіу сігіеп (іа)....................кіисга. Сдгіе оп тоге Ьус?
4.	(За)................................сі уузгузікіедо паііерзгедо.
5.	(Му).............................................ууі^сє]	ріепіфсігу.
Дієслово тос запишіть в умовному способі, напр.: Сгу (іу) тодіа-
Ьуз ті ротос?
чоловічий рід, однина
1.	- Сгу (іу) ................ ті	ротос? - Осгуууізсіе, ге (іа)
2.	- Сгу Ріоіг...........................киріс	ті капаркі?
жіночий рід, однина
3.	- Сгу іу.............рггуізс	до тпіе іиіго? - Nаіигаіпіе, ге (іа)
4.	- Сгу Еууа.........................ті	ротос? - Музі?, ге іак.
чоловічо-особова форма, множина
5.	- Сгу (ууу)..................пат	ротос? - Осгуууізсіе, ге (ту)
6.	- Сгу Ріоіг і Ьиказг..............................пат	ротос?
327
жіночо-речова форма, множина
7.	- Сгу (ууу) ................... рггу]'зс уусгезпіе] до Ьіига?
- Осгуууізсіе, ге (ту)...................
8.	- Сгу ОІа і доіа...............пат ротбс? - МузІ§, ге іак.
Запишіть подані у дужках слова у давальному відмінку, напр.: Оа-
Іет (Вазіа) Вазі кууіаіу па игобгіпу.
1.	Киріїет (тоіа гопа)........................ргегепі па ітіепіпу.
2.	Роууіебгіаіат (Адпіезгка) ........................ ге	піе тод§
рггуізс па )е] игобгіпу.
3.	СїісіаІЬут рокагас (зууо] зуп) і (зууо)з сбгка)................
ууузіаууф уу тигеит агсіїеоіодісгпут.
4.	Ротодіет (Ріоіг)...........................гпаіегс тіезгкапіе.
5.	Рокагаїат (Мопіка)....................зууо]	поууу арагаі їоіодга-
(ісгпу.
6.	2 окагр игобгіп гусгуїет (згеі)....................уузгузікіедо
паііерзгедо.
7.	Оаіат (Апіа)..................озіаіпі^ууєгзіф пазгедо ргоіекіи.
8.	Сгу роууіебгіаіез (МісИаІ)................,	ге пазге зроікапіе
Ь^бгіе піе ]иіго, іуїко уу рі^іек?
Прочитайте, коли працюють магазини, ресторани та заклади, напр.:
Росгіа ]езі оіууагіа об (6) згбзіеі бо (22) дчуисіхіезіеі бгидіе].
1.	Зкіер зрогууусгу коїо то)едо боти іезі оіууагіу об добгіпу 7.00
бо 18.00.
2.	Пезіаигас)а „II Стека” іезі оіууагіа об добгіпу 11.00 бо 24.00.
3.	Та росгіа іезі сгуппа об добгіпу 8.00 бо 20.00.
4.	Каууіагпіа „Рогзусіа" іезі оіууагіа об добгіпу 12.00 бо 22.00.
5.	№зге Ьіиго іезі сгуппе об добгіпу 9.00 бо 19.00.
328
Що повинен зробити ваш співрозмовник? Закінчіть речення за зраз-
ком: ГЧіе раті?іат Ьл/о]едо абгези. - Мизізх до харізас.
1.	- N16 тат бхізіа] затосїіосіи. -.................................
2.	- Міе та гухи. -.................................................
3.	- Міе \/уіет, кіебу з^ игобхіпу Мопікі. -........................
4.	- Міе раті?іат, дбхіе ]езі иііса 8оІес. -................
Запишіть подані в дужках слова в родовому відмінку, напр.: ІІсх?
зі? ]?хука гозуізкіедо.
1.	ба парга\л/б? роігхеЬи]? (игіор)...............................
2.	І_иЬі? зіисґіас (тихука кіазусхпа).............................
3.	Собхіеппіе зіисбат (габіо).....................................
4.	Сх?зіо зхикат (разхрогі).......................................
5.	Ріоіг исху зі? (]?хук Ггапсизкі)...............................
Впишіть дієслово роігхеЬоууас або конструкцію роігхеЬпу ті у
потрібній формі.
1..........................................игіор
2..........................................питег іеіеїопи бо Абата
З..........................................пом/у	зи/еіег
4..........................................і\л/о]а	тіїозс
5..........................................схаз
6..........................................озіаіпі гарогі
329
Запишіть антоніми до виділених слів, напр.: Мікі піе ІиЬі Адаїу.
ІЛ/згузсу ІиЬІ^АдаЦт
1.	- Мідбгіе піе та окиїагбиу. - Сгу згикаіаз..................?
2.	- Мідбу піе руїат тдгсгугпу о \л/іек. - А іа............руїат
тфгсгугпф о \л/іек.
3.	- Мікі піе то\л/і ро Ггапсизки. - То піергахл/ба......тб\л/і^
ро Тгапсизки.
4.	- Міс піе гогитіет. - А іа..........................гогитіет.
5.	- N і кі піе сЬсіаІЬу їй ргасом/ас. - За тузіф, ге....сЬсіаі-
Ьу їй ргасоууас.
Запишіть займенник зат у потрібній формі.
1.	Абат уузгузіко гоЬі............:..............доіиіе	оЬіабу..........
зргг^іа,...............ріасі	гасіїипкі. Оп піе та муЬоги - тіезгка
2.	Мо]а азузіепіка м/згузіко гоЬі ........:............ різге	Іізіу,
.......сгуїа когезропбепсі^............педосіиіе	магипкі г кііеп-
іаті. А со іа гоЬі§? Огдапігиі^ іе] ргас§.
3.	Мо]е бгіеско іезі Ьагбго затобгіеіпе:.........гоЬі	зоЬіе зпіаба-
піе...........ібгіе	бо згкоіу,........\л/гаса.	А та Іуїко 9 Іаі.
10
Що слід сказати у таких ситуаціях?
1.	2ЬІІгаХ зі? змі^іа Вогедо ІМагобгепіа і сЬсезг гусгус \л/езо!усЬ
зм/і^І.
2.	2ЬІіга зі§ Мо\л/у Кок і сЬсезг гусгус згсг^зіі\л/едо Момедо Коки.
3.	Тууоіа коїегапка та игобгіпу.
4.	Рііезг Іоазі га пазге зроікапіе.
330
День народження, іменини
У поляків прийнято святкувати не лише день народження, але й
іменини. Ця традиція збереглася з тих часів, коли дитині давали ім’я
святого, у день якого вона з’явилася на світ. Зараз батьки, називаючи
дитину, керуються іншими поглядами, але незважаючи на це, день
іменин часто святкують гучніше, аніж день народження. З нагоди
іменин прийнято влаштовувати свято для рідних і знайомих, а та-
кож відзначати цей день на роботі, частуючи співробітників кавою
і солодощами. З іменинами вітають, бажаючи того ж, що й у день
народження: здоров’я, щастя, успіхів, усього найкращого.
331
24. МА Р0С2СІЕ, М РНАЬМ, II ЕКУ2ЛЕКА
Вазіа: Загупа: Вазіа:	- Мохе рбідхіету сіо „1_аІкі” дхізіаі міесхогет? - Міе тод§, тат кііка зр гам сіо хаіаіміепіа. Мизх§ ізс па росхі^ ро Іізі роїесопу, сіо ргаіпі одеЬгас ргапіе, по і м когїси сЬс§ р6]зс до Ггу- хіега. Зих піе тод$ па зіеЬіе раігхес. - Ргхезадхазх.
Л/а росгсіе	
Загупа:	- Оозіаіат аміхо.
ІЗгх^дпісхка:	- Роргозх^ домод озоЬізіу.
Загупа:	- Зезіет ІІкгаіпк^, тат разхрогі.
ІІгх^дпісхка:	- Мохе Ьус разхрогі. Ргозхф іи родріз
	2 дхізіеізх^ даЦ.
Загупа:	- Роргозх^ іедеп хпасхек па Іізі до Апдііі,
	4 корегіу і кагі§ іеіеіопісхп^, 25 іедпозіек.
ІЗгх^дпісхка:	- То м окіепки питег 5 (рі$с).
И/ ргаіпі	
Загупа:	- СЬсіаІаЬут одеЬгас ргапіе.
Рапі:	- Роргозг§ кміі. Со іо Ьуіо?
Загупа:	- 2акіеі і ріазхсх.
Рапі:	- Закіедо коїоги?
Загупа:	- 2акіеі іезі Ьехому, а ріазхсх сіетпохіеіопу.
Рапі:	- 0, тат іиіа]. Сху іо іеп ріазхсх?
Загупа:	-Так.
и Пуг/ега	
Ресерфпізіа:	- Сху рапі іезі итоміопа?
Загупа:	- Так, іезіет итбміопа до рапі Казі па
	додхіп^ 18 (озіетпазі^).
Ресерсіопізіа:	- Ргозх? изі^зс. Сху парііе зі§ рапі каму
	аІЬо ЬегЬаіу?
Загупа:	- Вагдхо сїі^іпіе. Роргозх^ кам§. 0! Апіа!
	Схезс!
	
332
24. НА ПОШТІ, У ПРАЛЬНІ, В ПЕРУКАРНІ
Бася:	- Може, підемо ввечері до «Ляльки»?
Ярина:	- Не можу, треба залагодити кілька справ. Мені
треба піти на пошту по рекомендований лист,
до хімчистки - забрати речі, врешті-решт я хочу
піти до перукарні. Я вже не можу на себе дивитися.
Бася:	- Ти перебільшуєш.
На пошті
Ярина:	- Я отримала повідомлення.
Працівниця:	- Ваш паспорт, будь-ласка.
Ярина:	- Я українка, у мене закордонний паспорт.
Працівниця:	- Може бути закордонний. Будь-ласка, поставте
тут підпис і сьогоднішню дату.
Ярина:	- Будь-ласка, дайте одну марку на лист до Англії,
4 конверти і телефонну картку на 25 одиниць.
Працівниця:	- Це у віконечку номер 5.
У хімчистці
Ярина:	- Я хотіла б забрати свої речі.
Працівниця: - Дайте квитанцію, будь-ласка. Які це були речі?
Ярина:	- Жакет і плащ.
Працівниця:	- Якого кольору?
Ярина:	- Жакет бежевий,	а плащ темнозелений.
Працівниця:	- Вони тут. Це ваш плащ?
Ярина:	- Так.
У перукарні
Адміністратор: - Ви записані?
Ярина:	- Так, я домовилася з пані Касею
на 18 годину.
Адміністратор: - Сідайте, будь-ласка.
Вип’єте кави або чаю?
Ярина:	- Із задоволенням, будь-ласка, каву. О! Аню!
Привіт!
333
Апіа:	- Загупа! Со га зроікапіе! Со и сіеЬіе зіусіїас?
Загупа:	- Міс по\л/едо, сіадіе ргасиХ \н „Мазгут 31о\л/іе” і іак гхл/укіе тат сіиго ргасу. АІе піебіидо уууІегбгат па зіурепсііит сіо Рагуга.
Апіа:	- 6гаіиІиі§!
Загупа:	- А и сіеЬіе?
Апіа:	- За гтіепііат ргас§. Тегаг ргасиіе \л/ биге), ті^бгупагобоїл/еі Тігтіе, \л/ бгіаіе тагкеііпди. РоЬі§ соз поілюдо і Риго зі§ исг§.
Загупа: Апіа:	- То з\л/іеіпіе! - 1, со паі\л/агпіеізге, Іибгіе з^ Ьагбго зут- раіусгпі. Рггергазгат сі§, аіе зріезг§ зі§, іезіет итбууіопа. Мизіту зі§ кіебуб зроікас і родабас.
Загупа:	- Копіесгпіе.
Апіа:	- 2абг\л/опі§ бо сіеЬіе \м згобф. Ра! Мизг§ Іесіес.
Загупа:	- Ра! 1 бо гоЬасгепіа!
Рапі Казіа:	- Со гоЬіту? Зіггугепіе? РагЬомапіе?
Загупа:	- Тут гагет іуїко зіггугепіе.
Рапі Казіа:	- Зак оЬсіпату?
Загупа:	- Так вато іак гм/укіе. 2 рггоби піе га кгбіко, іиіаі боЦб (рокаги/рс гркр), г іуіи ігосіі§ кгбсеі.
УУіесхогет
\Л/аІбек:	- Зх/уіеіпіе іл/удідбазг! (Сгу) Вуїаз и ігугіега?
Загупа:	- Так, зр^бгіїат іат ігосіі§ га Риго сгази, аіе зроікаїат коіегапк^, кібгеі Раїл/по піе і/уібгіаіат. ІІтошіІузту зі§ па згоб§.
\Л/аІбек: Загупа:	- (Сгу) 2пат X? - СЬуЬа піе. Озіаіпіо піе тіаіат г пі^копіакіи. То іака ігосії^ г\л/агіо\л/апа бгіемсгупа.
334
Аня:	- Ярина! Оце зустріч! Як у тебе справи?
Ярина:	- Нічого нового, працюю у «Нашому слові» і як завжди маю багато роботи. Але невдовзі виїж- джаю на стипендію до Парижа.
Аня:	-Вітаю!
Ярина:	- А ти як?
Аня:	- Я змінила роботу. Зараз працюю у великій міжнародній фірмі, у відділі маркетингу. Це нова робота і я багато вчуся.
Ярина:	- Це чудово!
Аня:	- Найважливіше, що люди навколо дуже приємні. Вибач, але я спішу, у мене зустріч. Треба якось зустрітися і побалакати.
Ярина:	- Неодмінно.
Аня:	— Я подзвоню до тебе в середу. Па! Мені треба бігти.
Ярина:	- Па! До зустрічі!
Пані Кася:	- Що робимо? Стрижка? Фарбування?
Ярина: Пані Кася:	- На цей раз тільки стрижка. -Як стрижемо?
Ярина:	- Так, як завжди. Спереду не дуже коротко, ось так (показує рукою), ззаду трохи коротше.
Увечері
Вальдек:	- Ти чудово виглядаєш! Ти була в перукарні?
Ярина:	- Так, я провела там трохи забагато часу, але зустріла знайому, якої давно не бачила. Ми домовилися зустрітися в середу.
Вальдек:	- Я її знаю?
Ярина:	- Мабуть, ні. Останнім часом ми не бачилися. Вона трохи дивакувата дівчина.
335
ЛЕКСИКА
аууіхо с - 1. авізо. 2. поштове
повідомлення
сіадіе присл. - постійно; все ще
сіетпохіеіопу, -а, -е прикм.
- темнозелений
сіозіашас недок. (сіозіаі^, сіо-
зЦІезх) - отримувати, діс-
тавати
сіозіас док. (сіозіап?, сіозіа-
піезх) + Зн. + осі + Р. - отри-
мати, дістати
сіоЦсі присл. - досі
сіошбсі озоЬізІу - паспорт
(внутрішній)
сіхіаі ч - відділ
СІ2І8ІЄІ82У, -а, -е прикм. - сьо-
годнішній
ТагЬоууас недок. (їагЬіц£, ТагЬи-
Іезх) - фарбувати
ігіагЬоууас док. (иІагЬціезх,
иїагЬиіезх) + Зн. - пофар-
бувати
ГагЬочуапіе с - фарбування
Ггух)ег ч - перукар
336
Ігух]егка ж - перукарка
дасіас недок. (дабат, дасіазх)
- балакати
родабас док. (родасіат, рода-
сіазх) + х + Ор.; + о + М. - по-
балакати
Іесіпозіка ж - одиниця
кагіа іеіеїопісхпа - телефонна
картка
кагіка ж - листівка
копіесхпіе присл. - обов’язково,
неодмінно
копіакі ч - контакт
корегіа ж - конверт
кчуіі ч - квитанція
Іізі ч - лист
Іізі роїесопу - рекомендова-
ний лист
Іисіхіелгн. (Р. Іисіхі)-люди
тагкеііпд ч - маркетинг
ті?сіхупагосІо\л/у, -а, -е прикм.
- міжнародний
тосіа ж - мода
тохе Ьус - може бути
тус недок. (ту)?, туіезх)
- МИТИ
итус док. (иту)?, итуіезх) +
Зн. - ПОМИТИ, ВМИТИ
оЬсіпас недок. (оЬсіпат, оЬсі-
пазх) - обрізати (я обрізаю,
ти обрізаєш)
обсіле док. (оЬеіп?, оЬеіпіезх)
+ Зн. - обрізати (я обріжу, ти
обріжеш)
обЬіегас недок. (одЬіегат, осі-
Ьіегазх) - тут: брати
осІеЬгас док. (осіЬіог?, осІЬіе-
гхезх) + Зн. — тут: взяти
окіепко с - віконце
озіаіпіо присл. - останнім
часом
расхка ж - посилка
росіріз ч - підпис
ргаїпіа ж - пральня; хімчистка
ргапіе с - прання
ргхезасіхас недок. (ргхеза-
дхат, ргхезасіхазх) - пере-
більшувати
ргхезасіхіс док. (ргхезадх?,
ргхезасіхізх) - перебіль-
шити
ргхбсі ч - перед
х ргходи - спереду
ргхудоіом/ууиас недок. (ргху-
доіотуи]?, ргхудоіо\уи)е8х)
- готувати
ргхудоіоюас док. (ргхудоіиі?,
ргхудоіиіезх) + Зн. - приго-
тувати, підготувати
зіасіас недок. (зіасіат, зіасіазх)
- сідати
изі^зс док. (изі^д?, изі^сіхіезх)
- СІСТИ
зріезхус зі? недок. (зріезх?
зі?, зріезхузх ЗІ?) - СПІШИ-
ТИ, квапитися
розріезхус док. (розріезх?
зі?, розріезхузх зі?) - по-
спішити
зргат/а ж - справа
зігаіа ж - тут-, марнування
зігхухепіе с - стрижка
хіуіи - ззаду
иташіас зі? недок. (ита\л/іат
зі?, итачуіазх зі?) - домов-
лятися
итбАл/іс зі? док. (итбхмі? зі?,
итбиуізх зі?) + х + Ор. - до-
мовитися
337
итбміопу, -а, -е прикм. - той,
що домовився (про що-не-
будь)
хаіаіміас недок. (хаіаіміат, ха-
Іаіміазх) - залагоджувати
хаіаіміс док. (гаїаіхл/і^, хаіа-
імізх) + Зн. - залагодити
тат кііка ергам сіо хаіа-
іміепіа - мені треба залаго-
дити кілька справ
хтіепіас недок. (хтіепіат,
хтіепіазх) - змінювати
хтіепіс док. (хтіепі?, хтіе-
пізх) + Зн. - ЗМІНИТИ
хпасхек ч (Р. хпасхка) - марка
(поштова)
хмагіомапу, -а, -е прикм. -
тупг. дивакуватий, чудний
У перукарні
ТагЬа ж- фарба
ІагЬомас недок. (ІагЬціе, ГагЬи-
]езх) - фарбувати
иїагЬомас док. (іИагЬи|езх,
иГагЬи|езх) + Зн. - пофарбу-
вати
їагЬомапіе с - фарбування
Ггухига ж - зачіска, стрижка
доііс недок. (доі?, доіізх) - го-
лити
одоііс док. (одоІ§, одоіізх) +
Зн. - поголити
доіепіе с- гоління
дгхумка ж - гривка
тус недок. (ту^, туіезх)
- МИТИ
итус док. (итуде, иту]езх) +
Зн. - ПОМИТИ
тусіе с- миття
оЬсіпас недок. (оЬсіпат, оЬсі-
пазх) - обрізати (я обрізаю,
ти обрізаєш); тут: стригти
оЬсщс док. (оЬеіп?, оЬеіпіезх)
+ Зн. - обрізати (я обріжу, ти
обріжеш); тут: постригти
оЬсіпапіе с - тут: стрижка
обхумка ж - бальзам-ополіс-
кувач
разетка мн. - мелірування
зігхус недок. (зігхуд?, зігху-
хезх) - стригти
озїгхус док. (озігхуд?, озігху-
хезх) + Зн. - постригти
зігхухепіе с - стрижка
зхатроп ч - шампунь
ігмаїа .ж - хімічна завивка,
«хімія»
338
ГРАМАТИКА
РАКВОІЛ/АМІЕ, ЗТКХУХЕМІЕ - віддієслівні іменники
Іменники їагЬом/апіе і зігхухепіе є віддієслівними. Вони утворю-
ються за допомогою суфіксів:
-апіе
-епіе
-сіє
сгуіас - сгуіапіе, оді^бас - одіцбапіе
гоЬіс - гоЬіепіе, то\міс - том/іепіе
ріс - рісіе, тус - тусіе
Усі ці форми належать до середнього роду. У реченні вони найчасті-
ше виступають підметом.
ОдІ^сіапіе іеІе\л/іг]і іезі зігаіс[ сгази. (Я.)
Після прийменників х, сіо, па такі іменники виконують роль до-
датка:
Мат ргоЬІет х схуіапіет ро роїзки. (<9р.)
Мат іезгсге соз сіо хгоЬіепіа. (Р.)
безіет діобпу. Сху тазг соз сіо іесіхепіа? (Р.)
Сгу соз сіо рісіа біа рапзіша? (Р.)
Мату соз сіо хаіаіи/іепіа уу тіпізіегзіууіе їіпапзоуу. (Р.)
Тегаг іезі сгаз па ргхудоіоууапіе ргоіекіи. (Зн.)
® Зверніть увагу!
Одіцбат ієієууіхі?. (Зн.) - ОдІ^бапіе іеіеууіхр. (Р).
Ргас Ьіеііхп?. (Зн.) - Ргапіе Ьіеііхпу. (Р).
Сгуіас бокитепі. (Зн.) - Сгуіапіе бокитепіи. (Р).
Мус діои/д. (Зн.) - Мусіе діоууу. (Р).
иЄЗТЕМ имбУУІОМУ - У мене зустріч
Конструкцію іезіет итбууіопу, іезіет итоууіопа використову-
ємо, коли говоримо, що домовилися про зустріч (переважно неді-
лову).
Прочитайте:
Зезіет итбууіопу г коїед^.
безіет итдхллопа г коїегапк^.
339
У цьому випадку можна використати дієслово итбучіс зі?: II точу і-
іат зі? х Апі^. (Ре-
конструкція іезіет иточчіопу, іезіет итбчуіопа використову-
ється, коли йдеться про візит до лікаря, косметолога, перукарні, про
який було домовлено раніше:
Зезіет итбчуіопа сіо ігухіега/сіо рапі Оогоіу. (Р.)
На іиіго іезіет итбчуіопа сіо їгухіега/сіо рапа Магка. (Р.)
Зезіет итбчуіопа сіо Іекагха па (6) зхбзі^. (Р.)
Про ділові, офіційні зустрічі зазвичай кажемо:
Мат зроікапіе х кііепіет сігізіаі ро роїибпіи. (Ор.)
В¥1АМ и ЕКУ23ЕКА - прийменник її + родовий
відмінок
Прочитайте і запам’ятайте:
16? сіо Ггухіега. Вуїат и ігухіега. - Я йду до перукарні. Я була у пе-
рукарні.
16? бо коїехапкі. Вуїат и коїехапкі. - Я йду до подруги. Я була
у подруги.
Міе ІиЬі? сИобхіс бо Іекагха. Мсхога] Ьуіет и Іекагха. - Я не люблю
ходити до лікаря. Вчора я була у лікаря.
Прийменник и в поєднанні з дієсловом Ьус вимагає від наступного
слова форми родового відмінка.
Коли йдеться про місця або заклади, використовується конструкція
з прийменником уу па: Ьуіет уу кіпіе, іезіет уу гезіаигасіі, іезіет
па Іоіпізки.
РОЗМОВЛЯЄМО
МО2Е В¥С.../В¥б М02Е... - Може бути.../Можливо...
11гх?6пісхка: Роргозг? боччбб озоЬізіу.
Загупа: безіет ІІкгаіпк^, тат разхрогі.
игх?6пісхка: Мохе Ьус разхрогі.
340
Вазіа: - Роргозг? гир? ротібогом^.
Кеіпег: - Міе та іиг гиру ротібогом/еі. Сгу тоге Ьус одбгкома?
Вазіа: - Так, тоге Ьус.
Абат: - Сгу Ь?бгіезг іиіго па зроікапіи?
Апіа: - Вус тоге.
На пошті
- Роргозг? іебеп гпасгек па Іізі бо Ргапср.
- Роргозг? б\ма гпасгкі па кагік?.
- СЬсіаІЬут шузіас Іізі роїесопу/расгк?.
- Ргозг? \л/уре4піс бгик.
- СіїсіаІаЬут обеЬгас расгк?/1ізі роїесопу.
- Роргозг? ахміго/боуубб озоЬізіу.
У перукарні
2 гесерсіопізік^:
- СНсіаІаЬут оЬсі^с іл/Іозу/итуб \м!озу/иіагЬо\мас ууіозу.
- Сгу рапі ]езі итб\л/іопа?
- Міе, піе іезіет итб\міопа.
- Ргозг? росгекас.
- Не козгіиіе зіггугепіе/оЬсі?сіе/тусіе/їагЬоууапіе?
- Сгіегбгіезсі гіоіусії.
- безіет итоміпа бо... (рапі Казі) па добгіп?... (озіетпазЦ).
2 їгууегет/г /гу^егк^:
- Со гоЬіту? Зіггугепіе? РагЬоууапіе? - Зіггугепіе/ оЬсіпапіе
- бак оЬсіпату/зіггугету? - 2 рггоби піе га кгбіко, г іуіи кгбсеі...
Пропонуємо спільно провести час
- Моге рбібгіету бо „1_аІкі"? - 3\л/іеіпу ротузі!
- Моге рбібгіету бо кіпа? - А па іакі Літ?
- Моге рбібгіезг ге тпе[ бо іеаіги? - СЬ?іпіе, а па со?/Ма іакі зре-
кіакі?
- Сгу тазг осіюі? па зрасег? - ОоЬгу ротузі!
341
ВПРАВИ
И Утворіть від поданих дієслів (різас, хгоЬіс, оді^бас, сііобгіс, Гаг-
Ьо\л/ас, зігхус, ргхудоіо\л/ас, гаїаіууіс) віддієслівні іменники і за-
пишіть їх у відповідній формі, напр.: Схуіапіе іезі тоХ раз^.
1	іеіехл/іг]і	іезі зігаЦ сгази.
2....................................бо	ри Ь6\л/ іезі по\м^ тоб^ \л/ Роїзсе.
3.	Мат ргоЬІет г	ро	роїзки.
4.	Міе тод§ ізс па ріууо, тат іезгсге соз бо.......
5.	Мат кііка зрга\л/ бо	....
6.	Тегагіезі сгаз па	зі§	бо Іекс]і.
7.	(II Тгугіега) - Со іо Ь^бгіе?	?.?
2
Перепишіть речення, вживши у них віддієслівні іменники, напр.:
Мизг§ соз парізас. Мат соз бо парізапіа.
1.	Р1у\мас іезі Іаі\л/о......................................................Іезі	Іаі\л/е.
2.	Тгибпо ]езі різас ро роїзки. Мат ргоЬІет..........................
3.	Мизг§ соз ггоЬіс. Мат соз..............................................
4.	Мизг? гаіаіхміс кііка зрга\м ш тіпізіегзіууіе. Мат соз...................
Запишіть подані в дужках слова у знахідному відмінку, напр.: Сгу
тазг боЬг^ Ігух|егк??
1.	Сгу тазг (боЬгу Ггуг|ег)...........................................?
2.	Сгу тазг (боЬга козтеіусгка).......................................?
3.	Сгу гпазг (боЬгу Іекагг)...........................................?
4.	Сгу гпазг (боЬгу рга\л/пік)........................................?
342
Вставте прийменники сіо, и, па.
1.	Огіз ро роїисіпіи іб§.....(гугіега. 2 тіезіцсе Іети Ьуіат.....
Ггугіега.
2.	- бсігіе )езі Асіат?
-.......зроікапіи..........згеіа.
3.	Ріоіг піе та міазпедо тіезгкапіа. Міезгка Іегаг.........коїеді.
4.	ЗасІ§......то]е] коїегапкі.......коіас]§. Озіаіпіо Ьуіат......
піе] 2 іудобпіи іети.
Вставте відповідний прийменник:
1.	Роргозгф 1 гпасгек.....Іізі Іоіпісгу......Апдііі.
2.	Роргозг? 2 гпасгкі....кагік$..........Егапс]і.
3.	Роргозг^ 5 гпасгком.......Іізі.........Кгакоша.
Доповніть речення, поставивши потрібний іменник у відповідному
відмінку (Ріоіг, Ігугіег, бугекіог, кііепі, коїейапка):
1.	Мат зроікапіе.................................................
2.	ІІтбміїат зі§.................................................
3.	безіет ито\л/іопу.............................................
4.	Мат зроікапіе.................................................
5.	безіет ито\л/іопа.............................................
Доповніть діалоги:
II Ггуг]ега:
1.	- Сгу рапі ]езі итбшіопа?
2.	- Со іо Ь^бгіе? Зіггугепіе? ЕагЬоууапіе?
343
3.	- С/у рап ЬуІ итбууіопу?
4.	- Со сЬсіаІЬу рап ггоЬіс?
УУ ргаіпі:
5,-.....................................
-	Со іо Ьуіо?
-	РІазгсг і гакіеі.
-	Закіедо коїоги?
6.	-.............
На росхсіе:
7.	-.............................рас2к§.
- Ргоз/ф уууреіпіс сігик.
8.	-.............................Іізі роіесопу.
- Роргозг^ аууіго.
344
345
25. □ ІЕКАК2А
И/ тіезхкапіи ^гупу і Вазі
Лагуна:	- Оп ]езі паргамбе \л/у]ц1ко\л/у.
Вазіа:	-Кіо?
Лагуна:	- \Л/аісіек. 2аимагуІ, ге Ьуіат и ігугіега.
Вазіа:	N0 хл/ісЛгізг, іакіе тазг згсг§зсіе. Ла іег тат згсг^зсіе. Мої Тагаз іезі... асЬ, он Іезі ро ргозіи шзрапіаіу - іакі сгиіу і іакі т^зкі, гсіесусіомапу... \Мезг, Іезіет г піт паргамсІ§ згсг^зііма.
2 досіхіпу рбхпіе]
Вазіа:	- РозІисЬаі, ороміет сі сіохл/сір: РггусЬобгі ЬаЬа сіо Іекагга, а Іекагг іег ЬаЬа. ОоЬге, со?
Лагупа:	-Такіе зоЬіе.
Вазіа:	- Соз піе тазг сігіз Иитоги.
Лагупа:	- 21е зі§ сгиі§.
Вазіа:	- Со сі іезі?
Лагупа:	- Воіі тпіе діома і ті^зпіе.
Вазіа:	- Моге іо дгура? Роміппаз ізс сіо Іекагга. 7агаг габгмопі^ сіо рггусЬобпі. (ргхех іеіеїоп) Огіегї сіоЬгу, сЬсіаІаЬут гарізас коїегапк? сіо іпіегпізіу па сігізіаі.
кеіезігаіогка: Вазіа:	- Огіз іо піетогііме, піе та іиг питегком. - АІе тоіа коїегапка та музок^ іетрегаіиг§!
Кеіезігаіогка:	- ОоЬгге, бо сіокіога Ріеіггака, питегек рі^іпазіу. Лак пагума зі§ рапі коїегапка?
Вазіа:	- Лагупа Комаїепко.
Реіезігаіогка:	- Ргозг§ ромібггус.
Вазіа:	- Комаїепко.
Реіезігаіогка:	- Опа піе іезі Роїк^?
Вазіа:	- Міе, аіе зміеіпіе томі ро роїзки.
Кеіезігаіогка:	- То сІоЬгге.
346
25. У ЛІКАРЯ
У квартирі Ярини та Басі
Ярина:	- Він справді надзвичайний!
Бася:	-Хто?
Ярина:	- Вальдек. Помітив, що я була в перукарні.
Бася:	- От бачиш, яка ти щаслива. Я теж щаслива. Мій Тарас... ах, він просто чудовий, такий чулий, такий мужній, рішучий... Знаєш, я з ним по-справжньому щаслива.
Через 2 години
Бася:	- Слухай, розкажу тобі анекдот: Приходить баба до лікаря, а лікар теж баба. Смішно, правда?
Ярина:	- Так собі.
Бася:	- Ти щось сьогодні не в настрої.
Ярина:	-Я погано себе почуваю.
Бася: Ярина:	- Що з тобою? - У мене болить голова і м’язи.
Бася:	- Може, це грип? Тобі треба піти до лікаря. Зараз я подзвоню до поліклініки. Алло? Добрий день, я хотіла б записати подругу до терапевта на сьогодні.
Реєстратор:	- На сьогодні не можна, вже немає талончиків.
Бася:	- Але у моєї подруги висока температура!
Реєстратор:	- Гаразд, до доктора Пєтшака, п’ятнадцятий талончик. Як звуть вашу подругу?
Бася:	- Ярина Коваленко.
Реєстратор:	- Повторіть, будь-ласка.
Бася:	- Коваленко.
Реєстратор:	- Вона не полька?
Бася:	- Ні, але чудово розмовляє польською.
Реєстратор:	- Це добре.
347
и Іекагга
І_екагг:	- ЗІисґіат рапіз? Со рапі боїеда?
Загупа:	- ВоІ^тпіе ті^зпіе і діом/а.
Ьекагг:	- Сгу та рапі дог^сгк??
Лагупа: Ьекагг: Лагупа:	- 37,5 (іггубгіезсі зіесіет і рі^с). - Сгу та рапі казгеї, каіаг? - Міе тат апі каіаги, апі казгіи.
Ьекагг:	- Мизг§ рапі^гЬабас. Ргозг§ зі§ гогеЬгаб. Ргозгф оббусЬас ді^Ьоко. Тегаг ргозг§ піе осісіусіїас. Моге зі§ рапі иЬгас. Ргозг§ оім/оггус изіа, рокагас і?гук і роміебгіес „ааа”. Огі$ки]§. То дгура. Ргозг§ Ьгас ууарпо 3 гагу бгіеппіе, азрігуп^ гапо і \л/іесгогет. N8 гагіе піе баі§ рапі апіуЬіоіуки. Ргозгф рггуізс га 6 сіпі па копігої?.
Лагупа:	- Сгу тод§ сЬобгіб бо ргасу?
Ьекагг:	- Мукіисгопе. Мизі рапі Іегес уу Ібгки рггупа]тпіеі 5 сіпі.
Лагупа:	- Аіе іа іегаг когїсг§ Ьагсіго м/агп^ ргас§.
Ьекагг:	- Ргаса піе гаіцс, піе исіекпіе, а дгура іо Іезі ро\ма±па сіїогоЬа і піе паїегу ]е] Іексемагус.
И/ тіезгкапіи Загупу і Вазі дхшопі іеіеїоп
\Л/аІсіек:	- Сгезс Вазіа, сгу тод§ гогтаууіас г Лагупз?
Вазіа:	- Міе та іе], росгіа бо Іекагга.
Маїбек: Вазіа:	- Со зі§ зіаіо? - Міе бепеплші зі§, піс рохмаіпедо, іо сіїуЬа дгура.
348
У лікаря
Лікар:	- Я вас слухаю. Що вас турбує?
Ярина:	- У мене болять м’язи й голова.
Лікар:	- А температура у вас є?
Ярина:	- 37,5.
Лікар:	- У вас є кашель, нежить?
Ярина:	- Ні, ані кашлю, ані нежиті.
Лікар:	- Я мушу вас оглянути. Роздягніться, будь-ласка. Дихайте глибоко. Тепер не дихайте. Можете одягнутися. Відкрийте рот і покажіть язик, скажіть «а-а-а». Дякую. Це грип. Приймайте кальцій тричі на день і аспірин вранці і ввечері. Поки що я не виписую вам антибіотик. Прошу прийти через 6 днів на контроль.
Ярина:	- Я можу ходити на роботу?
Лікар:	- В жодному разі. Вам слід лежати в ліжку принаймні 5 днів.
Ярина:	- Але я саме закінчую важливу роботу.
Лікар:	- Робота не вовк, до лісу не втече. А грип це серйозна хвороба і не треба з ним жартувати.
У квартирі Ярини і Басі дзвонить телефон
Вальдек:	- Привіт, Басю, можна Ярину?
Бася:	- Її немає, вона пішла до лікаря.
Вальдек:	- Що трапилося?
Бася:	- Не хвилюйся, нічого серйозного, мабуть це грип.
349
апіуЬіоіук ч - антибіотик
азрігупа ж - аспірин
ЬаЬа ж- баба
Ьасіас недок. (Ьасіат, Ьасіазх)
- оглядати
хЬасіас док. (гЬасіат, хЬасІазх)
+ Зн. - оглянути
Ьіесіпу, -а, -е прикм. - бідний;
нещасний
Ьодаіу, -а, -е прикм. - багатий
Ьоіес недок. - боліти
Ьоіі тпіе дкнл/а - у мене бо-
лить голова
сИогоЬа ж - хвороба
сИогу, -а, -е - хворий
СО СІ ЇЄ5І? - що з тобою?
сгис зі? недок. (схиі? зі?, схи-
]езх зі?) - почувати себе
350
росхис зі? док. (росхи]? зі?,
росхиіезх зі?) - почути себе
схиіу, -а, -е прикм. - чулий
сіепегм/оууас зі? недок. (сіепег-
хл/и]? зі?, сіепеп/уціезх зі?)
- нервуватися, переживати
хсіепеплкжас зі? док. (хсіепег-
х/уцІ? зі?, хсіепепл/иіезх зі?)
- понервуватися
боїедас недок. - турбувати,
тут', боліти
со рапи/рапі сіоіеда? - що
вас турбує?
сіочусір ч - анекдот
дІ?Ьоко присл. - глибоко
діохма ж - голова
дог^схка ж - температура
дгура ж - грип
Иитог ч - тут', настрій
іпіегпізіа ч - терапевт
ізс недок. (іеі?, ідхіезх) - йти
ро|зс док. (р6;д?, ро]дхіезх)
- піти
]?хук ч - язик
казхеі ч (Р. казхіи) - кашель
каіаг ч - нежить
копігоіа ж - контроль, пере-
вірка
кгаї ч - країна
Іекагх ч - лікар
Іексемахус недок. (Іексеууах?,
Іексемахузх) - нехтувати
хіексе\л/ахус док. (хіексе)л/ах?,
хіексемгахузх) + Зн. - знех-
тувати
Іехес недок. (Іех?, Іехузх) - ле-
жати
т?зкі, -а, -е прикм. - чолові-
чий; тут: мужній
ті?зіегі ч (мн. ті?зпіе) - м’яз
паїеху - слід, треба
пазі?рпу, -а, -е прикм. - насту-
пний
питегек ч (Р. питегка) - тут'.
талончик на прийом до лі-
каря
оддусЬас недок. (оддусИат,
оддусіїазх) - дихати
одеісіш^с док. (одеісйп?, оде-
ісіїпіезх) - зітхнути
ороууіадас недок. (ороюіадат,
ороміадазх) - розповідати,
розказувати
орошіедхіес док. (ороууіет,
ороууіезх) + Зн. +Д- розпо-
вісти, розказати
оЬлиегас недок. (оічуіегат, оі-
ууіегазх) - відкривати
оіууоггус док. (оїотогх?, оіууо-
гхузх) + Зн. - відкрити
рокахумас недок. (рокахщ?,
рокахціезх) - показувати
рокахас док. (роках?, рока-
хезх) + Зн. +Д- показати
р6]зс док. див. ізс
Загупа розхіа до Іекагха -
Ярина пішла до лікаря
ротеагпу, -а, -е прикм. - сер-
йозний
роміпіеп - повинен
роміппаз ізс до Іекагха -
ти повинна піти до лікаря
ргаса ж - робота
ргаса піе хаі^с, піе исіекпіе
- робота не вовк, до лісу не
втече
ргхусЬодпіа ж - поліклініка
ргхуігпоууас недок. (ргхуітці?,
ргху|ти]езх) - приймати
ргхуі^с док. (ргхуіт?, ргху)-
тиіезх) + Зн. - прийняти
ргхупаітпіе] - прийнамні
гохЬіегас зі? недок. (гохЬіегат
зі?, гохЬіегазх зі?) - роз-
дягатися
гохеЬгас зі? док. (гохЬіог?
зі?, гохЬіегхезх зі?)-роздя-
гнутися
зйоуупіа ж - тренажерний зал
зхсх?зсіе с - щастя
тіес зхсх?зсіе - мати щас-
тя, бути щасливим
зхсх?зііууу, -а, -е прикм. - щас-
ливий
351
іакі зоЬіе, іака зоЬіе, іакіе
зоЬіе - такий собі, така собі,
таке собі
іетрегаіига ж - температура
иЬіегас зі? недок. (иЬіегат зі?,
иЬіегазн зі?) - одягатися
иЬгас зі? док. (иЬіог? зі?, иЬіе-
Г2Є82 зі?) - одягнутися
исіекас недок. (исіекат, исіе-
казн) - втікати
исіес док. (исіекп?, исіек-
піезн) - втекти
изіа мн. - рот
ууарпо с — кальцій
ууукіисгопу, -а, -е прикм. -
тут: неможливий, недопус-
тимий
ууукіисгопе - в жодному разі,
неможливо
на]?с ч - заєць
гарізу\л/ас недок. (нарізи]?, га-
різщезн) - записувати
парізас док. (нарізи?, нарі-
знезн) + Зн. + сіо + Р. - запи-
сати
иаиюайас недок. (наиууайат,
наиууайазн) - помічати, за-
уважувати
наишайус док. (наймай?, наи-
шайузн) + Зн. - зауважити
нерзиіу, -а, -е прикм. - пола-
маний
Частини тіла, органи
Ьгнисії ч - живіт
СІІОП ж - долоня
дагсіїо с- горло
діом/а ж - голова
пегкі мн. - нирки
пода ж - нога
поз ч - ніс
око с (мн. осну) - око (мн. очі)
озкгнеіа мн. - бронхи
ріесу мн. - спина
ріиса мн. - легені
г?ка ж (мн. г?се) - рука (мн.
РУки)
зегсе с - серце
зіора ж'- ступня
зну]а ж - шия
исґіо с (мн. изну) - вухо (мн.
вуха)
изіа мн. - рот
¥У^ігоЬа ж - печінка
н?Ь ч (мн. н?Ьу) - зуб (мн. зуби)
йоЦсіек ч - шлунок
сіїогоЬа ж - хвороба
роууайпа сбогоЬа - серйо-
зна хвороба
сіїогу, -а, -е прикм. — хворий
апдіпа ж - ангіна
дгура ж - грип
ргнені?Ьіепіе с - застуда
гак ч - рак
352
гараіепіе озкггеїі - бронхіт
гараіепіе ріис - запалення
легенів
хашаі ч - інфаркт
хсігоууіє с - здоров’я
хсігоучу, -а, -е прикм. - здоровий
Лікарі-спеціалісти
аіегдоіод ч - алерголог
сИігигд ч-хірург
сіегтаіоіод ч - дерматолог
діпекоіод ч - гінеколог
іпіегпізіа ч - терапевт
Іагупдоіод ч - ларинголог
Іекагх госіхіппу - сімейний
лікар
окиїізіа ч - окуліст
рзусЬіаіга ч - психіатр
зіотаїоіод/сіепіузіа ч - сто-
матолог
ГРАМАТИКА
ВОи МИНЕ 6І.(ЖА - дієслово Ьоіес
Дієслово Ьоіес не має всіх форм відмінювання, утворюючи тільки
форми 3 особи однини і множини:
Воіі тпіе діох/уа. ВоЦ тпіе осду.
Іменник або займенник, що позначає особу, в якої щось болить, ви-
ступає у знахідному відмінку:
Асіата ЬоІцДдізіа] г?Ьу. - В Адама сьогодні болять зуби.
Е\ал^ Ьоіі гоЦсіек. - У Єви болить шлунок.
Сгу Ьоіі сі? діот/а? - У тебе болить голова?
Сгу Ьоіі рапа зегсе? - У вас болить серце?
Сгу Ьоіі рапі^ д+о\л/а? - У вас болить голова?
Дієслова 186, РО<]8С - минулий час
При відмінюванні дієслів ізс і р6]зс у минулому часі, слід звернути
увагу на форми чоловічого роду однини:
353
ІЗС
ІісгЬа роіесіупсга
госігаі пі^зкі	госігаі гегізкі	госігаі пуакі
Іа згедіет	]а згіат
іу згедіез	(у згіаз
оп згеді	опа згіа	опо згіо
ІісгЬа тпода
госігаі трзкоозоЬоууу	госігаі піет^зкоозоЬоууу
ту згіізту	ту згіузту
\л/у згіізсіе	\л/у згіузсіе
ОПІ 32ІІ	опе 82Іу
рбізс
ІісгЬа роіесіупсга
госігаі т^зкі	госігаі гегізкі	госігаі пцакі
Іа розгедіет	іа розгіат
іу розгедіез	іу розгіаз	-
оп розгеді	опа розгіа	опо розгіо
ІісгЬа тпода
госігаі т?зкоозоЬо>л/у	госігаі піетрзкоозоЬо\л/у
ту розгіізту	ту розгіузту
\му розгіібсіе	\л/у розгіузсіе
опі розгіі	опе розгіу
Прочитайте речення:
\Л/с2огаі герзиі ті зі§ затосґюд і тизіаіет ізс ріезго до ргасу.
Згедіет 20 тіпиі.
\Л/ зоЬоі^ \міес2огет розгесіїет до кіпа па Ьагдго доЬгу роїзкі Тіїт.
Огізіаі гапо рада! дезгсг, а іа згіат ріезго до ргасу. Міе тіаіат
рагазоіа, х/уі^с гтокіат.
- бдгіе іезі Апіа? - Розгіа па оЬіад,
Дієслово РСЖІИІЄМ
Це особливе дієслово не має неозначеної форми. Воно завжди ви-
ступає з неозначеною формою іншого дієслова. Зверніть увагу на
родові форми однини та множини.
354
ІісгЬа роіесіупсга
госігаі т^зкі	госігаі гегізкі	госігаі пЦакі
Іа ром/іпіепет	іа роміппат
іу роууіпіепез	іу роміппаз
оп ро'л'іпіеп	опа роміппа	опо роміппо
ІісгЬа тпода
госігаі тдзкоозоЬому	госігаі піет$8коозоЬом/у
ту роміппізту	ту ро\л/іппузту
\л/у роміппізсіе	ууу роу/іппузсіе
опі роу/іппі	опе роміппу
Роууіппаз ізс сіо Іекагга.
-	Ти повинна піти до лікаря.
Роууіпіепев тпіе] раїіс.
-	Ти повинен менше курити.
Роууіппаз рогогтаууіас г т^гет.
-	Ти повинна поговорити з чоловіком.
Зап роууіпіеп рггуіесіїас іи га добгіп^.
-	Ян повинен приїхати сюди через годину.
Абат ро\л/іпіеп зіисііомас тесіусуп^.
-	Адам повинен вивчати медицину.
1_ибгіе ро\л/іппі томіс рга\мсіф.
-	Люди повинні говорити правду.
Кга]е Ьодаіе роюіппу ротадас кгаіот Ьіебпут.
-	Багаті країни повинні допомагати бідним.
Дієслово ро\л/іпіеп вживається, коли йдеться про події в майбут-
ньому, а також про події, які були можливі у минулому але не від-
булися:
Роиуіпіепет до обміесігіс і ггоЬіф іо \л/ рггузгіут іудосіпіи.
- Я повинен його відвідати і зроблю це на наступному тижні.
Ром/іпіепет до осім/іебгіс ш гезгіут іудосіпіи, аіе піе обм/іебгііет.
Тегаг ууісігд, ге гіе ггоЬііет.
- Я повинен був його відвідати минулого тижня, але не відвідав.
Тепер я бачу, що вчинив погано.
355
ОВІЕКАС 8ІЕ- - зворотні дієслова
Дієслова иЬіегас зі§, гогЬіегас зі§ є прикладами зворотних діє-
слів. Зворотний займенник зі$ пишеться завжди окремо і має за-
вжди одну й ту ж форму для всіх особових форм дієслова в однині
та множині.
□Ьіегат бгіеско. (бЬіегат зі§.
-	Я одягаю дитину. Я одягаюсь.
РогЬіегат бгіеско. КогЬіегат зі§.
-	Я роздягаю дитину. Я роздягаюсь.
Рахмеі туіе затосїюб. РамеІ туіе зі§.
-	Павел миє машину. Павел миється.
СО СІ 6ЕЗТ? - Що з тобою?
Це запитання стосується здоров’я і самопочуття співрозмовника,
коли ми знаємо, що його щось турбує:
Со сі іезі? - Що з тобою?
Со рапи/рапі іезі? - Що з вами?
Со рапи/рапі боїеда? - Що вас турбує? На що скаржитесь?
бак зі§ сгиіезд? - Як ти себе почуваєш?
бак рап/рапі зі§ сги)е? - Як ви себе почуваєте?
ОУУА КА2¥ О2ІЕММ1Е - визначення регулярно
повторюваної дії
Регулярне повторення дій виражається за допомогою слів та кон-
струкцій:
Собгіеппіе кири)§ к\л/іаІу. — Я щодня купую квіти.
Ргоз2§ Ьгас азрігуп^ 3 гагу бгіеппіе - Приймайте аспірин тричі
на день.
Со Іггу дні сГіобд§ бо козтеїусгкі. - Кожні три дні (Раз на три дні)
я ходжу до косметолога.
356
Мизд? ріс кауу? со 4 доддіпу. - Я повинен пити каву кожні 4 годи-
ни.
Ргозд? Ьгас апіуЬіоіук со 6 доддіп. - Приймайте антибіотик кожні
6 годин.
Рад уу іудодпіи сіїодд? сіо кіпа. - Раз на тиждень я ходжу в кіно.
Оууа гаду V/ тіезі^си сіїодд? сіо іеаіги. - Двічі на місяць я ходжу
до театру.
Рад уу гоки сіїодд? сіо орегу. - Раз на рік я ходжу до оперного теа-
тру-
РОЗМОВЛЯЄМО
Говоримо про здоров’я
- 21е зі? сди]?.
- Со сі іезі?
- Воіі тпіе дагдіо. СІтуЬа тат дог^сдк?.
- дак зі? сдиіезд? Іеріе] під уусдогаі?
-Так, дидо Іеріе].
- А сду Ьоіі сі? іездсде дагдіо?
- Міе, іид піе.
У лікаря
иташіапіе зід па
-	Кіесіу ргдуітиіе докіог Ріеігдак?
-	Оокіог Ріеігдак ргдуітиіе уу згоду і ріцікі.
-	СИсіаіаЬут дарізас зі? до Іекагда.
-	Ма кіеду?
-	Ма іиіго.
СіїсіаіаЬут дарізас коїедапк? до докіога Ріеігдака.
СіїсіаІаЬут датоууіс ууідуі? дотоуу^.
357
УУігуіа и Іекагга
-	Со рапи/рапі сіоіеда?
-	Воіі тпіе діохл/а, тат каіаг.
-	А сгу Ьоіі рапа/рапі^ дагсіїо?
ОРОУУІАОАМІЕ ОСЖСІРІІ - розказуємо анекдот
Ором/іет сі боиусір.
Сгу гпазг іеп сіохл/сір?
Сгу гпазг іеп сіох/усір о ЬІопсІупсе?
Сгу зіузгаіез рг іеп сІо\л/сір о роїісіапсіе?
ВПРАВИ
Дієслово рбізс запишіть у минулому часі:
однина
1.	Ріоігге, бок^б/дбгіе (іу).........................ро ПІтіе?
2.	\Л/ зоЬоі§ Ьуіет па копсегсіе. Ро копсегсіе............ па
Зіаге Міазіо.
3.	Сгу ууіезг, дбгіе/бокцб.............................Ріоіг?
4.	Апіи, дбгіе/бокцб (іу)............................ро коїаср?
5.	биг піе тодіат па зіеЬіе раіггес, \л/і$с бгіз ро зпіабапіи
..............сіо	ігуг)ега.
6.	Оок^б/Обгіе.........................................Е\л/а?
множина
7.	\Л/ зоЬоіф Ьуіет и коїеді. Ро тесги (ту)..........сіо риЬи.
8.	Оокцб/Сбгіе (іу) і Ріоіг..........................ро Тіїтіе?
9.	Оок^б/Обгіе..................................МісИаі	і Тотек?
10.	\Л/ ріціек Ьуіат и коїегапкі. Ро коїаср (ту) ......... бо
кіпа.
358
11.	Казіи, сіокрЬ/дсігіе (у і Мадда
12.	Оок^Ь/Сдгіе................
......ро Тіїтіе?
Мадба і Ебуіа?
Доповніть речення, напр.: Ьоіі тпіе г^Ь
1.	- Со сі іезі?
- Воіі тпіе...................................
2.	Огізіаі Ьагсіго сНидо ргасомаїет па котриіегге. ВоІ^ тпіе....
3.	- Рапіе Ьокіогге, Ьоіі тпіе.................
- А сгу Ьоіі рапа/рапіе[....................?
4.	- Зак зір сги]езг?
- МіесіоЬгге. ВоІі тпіе/ЬоІ^ тпіе..............................
5.	- Зак рап/рапі зір сігізіа] сги]е?
- І_еріе], іиг піе Ьоіі тпіе...................................
Дайте пораду, використовуючи дієслово ром/іпіеп у потрібній фор-
мі, напр.: Роміппаз розгнкас іппеі ргасу.
1.	- ВоІ^ тпіе тірзпіе і діома.
2.	- Зезіет гтрсгопа.
3.	- Абат тпіе піе гогитіе.
4.	- Сгу тазг раріегоза?
- 2а диго раїізг,............................
5.	- Иазг затосИбсІ гпоми іезі герзиіу.
359
□	Уявіть, що ви лікар. Скажіть пацієнтові, як часто йому слід прий- мати ліки: 1.	Ргозд§ Ьгас апіуЬіоіук	 2.	Ргозд§ Ьгас саісіит (хмарпо)	 3.	Мизі рап/рапі Ьгас азрігуп^	
	Дайте відповіді на запитання, напр.: бак сд^зіо сЬобдізд сіо іеаіги? - (СИобг^ сіо іеаіги) гад ш тіезіцси. 1.	бак сд^зіо сЬобдізд сіо ігуд)ега?	 2.	бак сд^зіо сЬосідізд сіо зііохлті?			 3.	Сду сд^зіо сЬосідізд сіо кіпа?	 4.	бак сд^зіо кириіезд кхл/іаіу?	 5.	Сду сд^зіо сЬосідізд бо козтеіусдкі?	
□	Запишіть подані в дужках слова у знахідному відмінку, напр.: Сду дпазд (боЬгу Іекагд) сіоЬгедо Іекагда? 1.	Сду тазд (сіоЬгу бепіузіа)	? 2.	Сду тодезд ті роіесіс (боЬгу діпекоіод)	 	? 3.	Сду тодесіе роіесіс (сіоЬгу окиіізіа)	 	? 4.	СЬуЬа тат (апдіпа)	а	то) тдд та (дгура)	 5.	Мазд здеі тіаі (да\л/аі)	
□	Запишіть прізвища лікарів у відповідній формі, напр.: СЬсіаіаЬут дарізас зі$ бо бокіога КиЬіака/бо бокіога ОаЬгохл/зкіедо. 1. СЬсіаіаЬут дарізас зі§ бо бокіога (Мо\л/ак)	 2. СЬсіаІЬут дарізас зі§ па згоб? бо бокіога (бахл/огзкі)	
360
3. СЬсіаіаЬут гарізас зхл/о]^ согк? Ьо рапі сіокіог (Кипіска)
4. СіїсіаІЬут гарізас тат? сіо рапі сіокіог (КиЬіак)............
Доповніть діалог відповідними дієсловами гЬасіас, гогеЬгас зі?,
осісіусИас, Ьоіедас, Ьоіес, иЬгас зі?, гарізас зі?.
А:	СИсіаІЬут/сИсіаІаЬут ................. сіо Ьокіога Мо\л/ака па
Іиіго.
В:	Ма рап/рапі (7) зібсіту питегек./ОоЬгге, ргозг? рггуізс па досігі-
п? (12) сімипазі?.
СІ Іекагга
А:	Со рапи/рапі...................?
В:	тпіе	ті?зпіе і діохма.
А:	Мизг? рапа/рапі^...........................Ргозг?...........
В:	Ргозг?........................дІ?Ьоко,	іегаг ргозг? піе....
Огі?ки]?, тоге зі? рап/рапі.....................
361
26. ^К¥МА І УУАЬОЕК аАОД МА МА21ЖУ
УУаІбек:	- (Сгу) УУоІізг обросгуууас пасі ууо6^ сгу уу догасИ?
Загупа:	- То гаїегу осі рогу гоки. Іаіегп іегбг? пасі гпогге, а ]езіепі^і гіт^уу догу.
УУаІсІек:	- Зезі іака Іабпа родосіа. УУіезг, тбдІЬут уугі^с кііка сіпі игіори і тодіі- Ьузту ро]есИас па Магигу.
Загупа:	- бууіеіпу ротузі!
УУаІсІек:	- За Ьагсіго ІиЬі? іатіе окоіісе: Іазу, ]егіога. Зезіі Ь?бгіе Іабпа родосіа, іо Ь?бгіету ріуууас ка)акіет.
Загупа:	- А дсігіе Ь?бгіету тіезгкас?
УУаІсІек:	- 2пат Ьагсіго тіїу репзіопаі уу МікоІа)касЬ.
Загупа:	- Зиг піе тод? зі? босгекас.
УУаІбек:	- Собгіеппіе Ь?бгіету їезб зууіеге гуЬу, Ь?бгіету зрасегоууас...
Загупа:	- А сгу Ь?бгіету іапсгус?
УУаІсІек:	- Зезіі іуїко гпа)бгіету ]ак^з боЬг^ бузкоіек?.
И/ СІГ0СІ2Є
Загупа:	- Кіог?бу Ь?бгіету )есііаб?
УУаІбек:	- 0, і?бу. Рггег Ьотг? і рггег Різг, бгод^ пг 11 (їебепа^сіе). За Ь$б§ ргоууабгіс, а іу Ь^бгіезг тоіт рііоіет.
Загупа:	- N(6 ууіет, сгу бат зоЬіе габ§, аіе зргоЬи)^. Тегаг іебгіету бгодз. па Моууу Оууог, га ЗаЬіопп^іггеЬа зкг^сісуу ргаууо.
УУаІбек:	- бууіеіпіе сі ібгіе.
Загупа:	- 0! Закі рі^кпу ууібок! Сгу тогету зі§ іи гаіггутас?
УУаІсІек:	- Тиіа] піе ууоіпо зі§ гаіггутуууас, аіе піе тагіуу зі?, іезгсге гоЬасгузг ууієіє рі?кпусіі ууібокбуу.
362
26. ЯРИНА І ВАЛЬДЕК ІДУТЬ
НА МАЗУРСЬКІ ОЗЕРА
Вальдек:	- Де ти більше любиш відпочивати - біля води чи в горах?
Ярина:	- Залежно від пори року. Влітку я їжджу на море, а восени і взимку - в гори.
Вальдек:	- Зараз така гарна погода. Я міг би взяти кілька днів відпустки і ми могли б поїхати на Мазурські озера.
Ярина:	- Чудова ідея!
Вальдек:	-Я дуже люблю ці місця: ліси, озера. Якщо буде гарна погода, можна буде кататися на байдарці.
Ярина:	- А де ми будемо жити?
Вальдек:	- Я знаю дуже симпатичний пансіон у Миколайках.
Ярина:	- Я просто не можу дочекатися.
Вальдек:	- Щодня їстимемо свіжу рибу, гулятимемо...
Ярина:	- А танцювати будемо?
Вальдек:	- Якщо тільки знайдемо гарну дискотеку.
У дорозі
Ярина:	- Якою дорогою поїдемо?
Вальдек:	- Цією. Через Ломжу і Піш, дорога № 11. Я вестиму машину, а ти будеш моїм гідом.
Ярина:	- Не знаю, чи впораюся, але спробую. - Зараз ми їдемо дорогою Яблонною треба на Нови Двур, за повернути направо.
Вальдек:	- У тебе чудово виходить.
Ярина:	- Який чудовий краєвид! Ми можемо тут зупинитися?
Вальдек:	- Тут не можна зупинятися, але не переживай, побачиш ще багато чудових краєвидів.
363
Загупа:	- 2оЬасг! Со оп гоЬі? То \л/агіаі! Зак оп Іесігіе?
Маїсіек:	- То дозо гугукоуупе м/урггесігапіе.
Загупа:	- ОІасгедо Роїасу іегсіг^ іак піеЬегріесгпіе?
ХЛ/аІсіек:	- N0, піе иодоІпіа|ту. Сгу уузгузсу ІЗкгаіпсу з^ зутраіусгпі і іегсіг^ Ьегріесгпіе?
Загупа:	- Моге піе уузгузсу, аіе... Міезг, сЬуЬа гасгп§ іегсігіс росіадіет.
\Л/аІсіек:	- Ргозге Ьагсіго, гасгпі), іуїко тоге піе осі бгізіа] апі піе осі іиіга.
364
Ярина:	- Глянь! Що він робить? Він ненормальний? Як він їде?
Вальдек:	- Це досить ризикований обгін.
Ярина:	- Чому поляки їздять так необачно?
Вальдек:	- Ну, не будемо узагальнювати. Невже всі українці симпатичні і їздять обережно?
Ярина:	- Може, не всі, але... Знаєш, я мабуть, почну подорожувати поїздом.
Вальдек:	- Будь-ласка, але не сьогодні і не завтра.
ЛЕКСИКА
Ьегріесгпіе присл. - безпечно
Ьегріесгпу, -а, -е прикм. - без-
печний
Ьодаіу, -а, -е прикм. - багатий
дгасг ч - гравець
догу мн - гори
ІиЬі? осіросгух/уас V/ догасИ
- я люблю відпочивати в
горах
сіосгекас зі? док. (сіосгекат
зі?, сіосгеказг зі?) - до-
чекатися
]Є2ІОГО С - озеро
Іегсігіс недок. (іегсіг?, ]егдгізг)
- їздити
ка]ак ч - байдарка
ріум/ас ка|акіет - плавати
на байдарці
кі6г?гіу - якою дорогою?
Іаз ч - ліс
тагЬл/іс зі? недок. (тапірі?
зі?, тагЬлгізг зі?) - хвилю-
ватися
гтагЬллс зі? док. (гтагім/і?
зі?, гтагЬллзг зі?) + Ор.
- розхвилюватися
пасі прийм. - над
паисгусіеі ч - вчитель
піеЬегріесгпіе присл. - небез-
печно
піеЬегріесгпу, -а, -е прикм.
- небезпечний
піеозігогпіе присл. - нео-
бережно
осірочуіесігіаіпу, -а, -є прикм.
- відповідальний
окоііса ж (мн. окоіісе) - тупг.
місця
озігогпіе присл. - обережно
репзрпаі ч - пансіон
рііоі ч - ГІД
різагг ч - письменник
ргоууасігіс недок. (ргошасіг?,
ргом/асігізг) - вести
роргомасігісдок. (роргом/асіг?,
роргсжасігізг) + Зн. - по-
вести
365
зкг?сас недок. (зкг?сат, зкг?-
сазх) - звертати
зкг?сіс док. (зкг?с?, зкг?сізх)
- звернути
зууієіпіє присл. - чудово
зхллеіпіе сі ібхіе - у тебе чу-
дово виходить
ЗАЛПеху, -а, -е прикм. - свіжий
іагісхус недок. (іагісх?, іагі-
схузх) - танцювати
хаіагісхус док. (хаіагісх?, ха-
іапсхузх) + Зн.; + х + Ор.
- потанцювати
Есіуіа ІиЬі іагісхус заїзр
х Агіигет - Едита любить
танцювати сальсу з Артуром
і?сіу - туди, тією дорогою
иодбіпіас недок. (иодбіпіат,
иодоіпіазх) - узагальню-
вати
иодбіпіс док. (иодбіпі?, иодоі-
пізх) + Зн. - узагальнити
ууагіаі ч - дурнуватий, ненор-
мальний
\лл сіок ч - краєвид
\ллеІе - багато
\лл?кзхозс ж - більшість
\л/осіа ж - вода
ІиЬі? осіросхушас пасі шосЦ
- я люблю відпочивати біля
води
ууоіпо - можна
піе ууоіпо - не можна
юургхесіхас недок. (отургхе-
сіхат, ууургхесіхазх) - обга-
няти
ууургхесіхіс док. (м/ургхесіх?,
ууургхесіхізх) + Зн. - обі-
гнати
хасхупас недок. (хасхупат,ха-
схупазх) - починати
хасхг^с док. (хасхп?, хасхпіезх)
+ Зн. - почати
хаітхутуууас зі? недок. (хаігху-
ти)? зі?, хаігхутиіезх зі?)
- зупинятися
хаігхутас зі? док. (хаігхутат
зі?, хаігхутазх зі?) - зупи-
нитися
хпа]сіо\л/ас недок. (хпаісіи]?,
хпа]сіиіе5х) - знаходити
хпаїехс док. (хпа]сі?, хпа]-
сіхіезх) + Зн. - знайти
ГРАМАТИКА
В^йІІЕМУ РІУУУАС- складний майбутній час (1)
Майбутній час дієслів недоконаного виду утворюється за допомо-
гою особових форм дієслова Ьус у майбутньому часі та неозначеної
форми дієслова:
- Со (Іу) Ь?сіхіе8Х гоЬіс ш зоЬоі?? - Що ти робитимеш у суботу?
- ^а) Ь?сі? гоЬіс гакиру. - Купуватиму продукти.
366
N3 игіоріе (ту) Ь?бхіету дгас \л/ іепіза. - Під час відпустки ми
гратимемо в теніс.
- Со (\л/у) Ьрдхіесіе гоЬіс м/ меекепд? - Що ви робитимете у ви-
хідні?
- (Му) Ь?бхіету одЦбас ІеІе\л/ігі?. - Дивитимемося телевізор.
^іго Ь?д? схуіас „Рапа Тадеизга” Абата Міскіехл/ісга. - Завтра
я читатиму «Пана Тадеуша» Адама Міцкевича.
N3 игіоріе содгіеппіе Ь?сі? схуіас кзі^гк?. - Під час відпустки я що-
дня читатиму книжку.
ЗЕ8ЬІ В^ОИІЕ І.АОМА Р0600А, (ТО) В^02ІЕМ¥ РІУУУАС
КАбАКІЕМ - підрядні речення умови
У матеріалі уроку 9. ми вивчали конструкцію іезіі..., іо... у теперіш-
ньому часі. Познайомимося з цією ж конструкцією у майбутньому
часі:
Зезіі Ь?д? тіес сгаз \л/ рггузгіут іудосіпіи, іо рдід? до кіпа.
безіі Ь?дхіезг р!у\л/ас 2 гагу ш іудосіпіи, іо Ь?дхіезг гдго\л/у саі^
гіт?.
безіі рогусгузг ті і? кзі?гк?, іо рггесгуіат \л/еекепд.
безіі кирізг ті іеіеіоп котогкому, іо Ь?д? дг\люпіс до сіеЬіе содгіеп-
піе.
СН002ІС, 6Е202ІС - порівняння дієслів руху
піедокопапе	докопапе
- недоконаний вид	- доконаний	вид
сНобхіс	ізс	ро]зс
іа сіюдг?	Іа ід?	]а рд]д?
іу сЬодгізг	іу ідгіезг	іу рбідгіезг
Іегдгіс	іесЬас	роіесЬас
Іа іегдг?	Іа іад?	іа роіад?
іуІегдгізг	іуіедгіезг	іу роіедгіезг
У польській мові дієслова руху у поєднанні з назвами транспортних
засобів виступають зазвичай у безприйменникових конструкціях
(ІесЬас ігат\л/а]ет, роіесИас аиіоЬизет). Іменники, що позна-
367
чають кінцевий пункт руху, найчастіше виступають у конструкціях
з прийменником сіо + родовий відмінок.
Дієслова недоконаного виду (ізс, іесіїас) використовуються при на-
зиванні однократної незакінченої дії, яка триває в часі.
Абат сіїобгі бо Ьіига ріезго. - Адам ходить до офісу пішки.
\Л/ гезгіут тіезіцси Рам/еі сіїобхії бо ргасу ріезго. - Минулого
місяця Павел ходив на роботу пішки.
\Л/ рггузгіут тіезіцси Мопіка Ь^сіхіе сИобгіс ріезго г ргасу бо
боти. - Наступного місяця Моніка ходитиме пішки з роботи до-
дому.
Сгфзіо сИобг^ бо кіпа. - Я часто ходжу в кіно.
Міе ІиЬі§ сЬобгіс бо сугки. -Я не люблю ходити до цирку.
иехсіхф бо Ьіига ігат\ма]ет. - Я їжджу до офісу трамваєм.
\Л/ гезгіут іудобпіи іегбгііет бо Ьіига аиіоЬизет. - Минулого тиж-
ня я їздив до офісу автобусом.
\Л/ рггузгіут іудобпіи Ь?б? іегбгіс затосїюбет. - Наступного
тижня я їздитиму машиною.
Паг тіезі^си іехбй^ бо Кгакохл/а. - Раз на місяць я їжджу до Кра-
кова.
І_иЬі§ іегбгіс росіадіет. - Я люблю їздити поїздом.
Адаіа з\л/іеіпіе іегбгі па пагіасії. - Агата чудово їздить на лижах.
Огізіа] іеі? бо іеаіги па „Тапдо” Мгогка. - Сьогодні я йду до театру
на «Танго» Мрожека.
Огізіа] ро роіибпіи іаб? бо (Збаїізка. - Сьогодні по обіді я їду до
Гданська.
\Л/сгога] згебіет бо ргасу 20 тіпиі. - Вчора я йшов на роботу 20
хвилин.
Огізіа] XV сепігит Ьуі когек, Мопіка іесіїаіа г ргасу бо боти бхл/іе до-
бгіпу. - Сьогодні в центрі був корок, Моніка їхала додому з роботи
дві години.
Дієслова р6]зс і ро]'есЬас інформують про однократні закінчені дії
у майбутньому або минулому.
\Л/ рггузгіут іудобпіи роіб$ бо їгугіега. - Наступного тижня я піду
в перукарню.
\Л/ рггузгіут тіезі^си ро]аб§ па игіор. - Наступного місяця я поїду
у відпустку.
368
-Сбгіе іезі Загупа? - Загупа розхіа до Іекагха. - Де Ярина? - Ярина
пішла до лікаря.
Мсгога] ро]есНаІет бо ргасу іакзо\л/к^. - Вчора я поїхав на роботу
таксівкою.
УУОЬМО, МО2МА
•. . . ' /; . ......
У польській мові дозвіл або заборона виражаються за допомогою
безособових конструкцій:
м/оіпо - піе ууоіпо можна - не можна
тохпа - піе тохпа
Тиіаі піе ууоіпо зі§ гаігхутумас.
Міе \л/оіпо іи раїіс.
Маіка то\л/і бо бгіеска: Міе \л/оіпо іедо гизхас! Міе ууоіпо іак
тбхлнс!
Ці конструкції зазвичай використовуються у мовленні, натомість на
знаках і табличках, які інформують про заборону чого-небудь часто
використовується інша конструкція: гаках + іменник у формі родо-
вого відмінка:
гаках раїепіа - не курити
хаках рагкоу/апіа - не паркуватися
хаках \лшірри - вхід заборонений
хаках \у)ахби - в’їзд заборонений
гаках к^ріеіі - купатися заборонено
Також в органах адміністрації чи офіційних установах можна зу-
стріти написи раіепіе хаЬгопіопе, \л/зірр уухЬгопіопу.
Тут можна курити? - Сху тохпа іи раїіс? Сху \л/оІпо іи раїіс?
Тут не можна курити. - Міе тохпа іи раїіс. (менш категоричне)
- Міе ууоіпо іи раїіс. (категорична заборона)
МкООІІ РОкАСУ - чоловічо-особова форма іменників
та прикметників
У називному відмінку множини іменників, що означають особу чо-
ловічої статі, виступають 4 типи закінчень: -і, -у, -е, -о\лгіе.
369
“0	виступає в іменників, чия основа закінчується на твердий приголосний і викликає пом’якшення або чергування кінцевого приголосного основи:	
кигуп - кигупі	п:пі
зіисіепі - зіибепсі	і:сі
бепіузіа - сіепіузсі	±:сі
\МосН - \Л/Іозі	з:зі
82МЄСІ - 82МЄСІ2І	<і:д2і
"У виступає в іменників, чия основа закінчується на приго-
лосні к, д, г, викликаючи чергування кінцевого приго-
лосного основи (також після приголосного с):
Роїак-Роіасу	к:с
коїеда - коїеску	д:сІ2
акіог - акіоггу	г:г2
ІЧіетіес- ІМіетсу
Є виступає в іменників, чия основа закінчується на м’який
приголосний або після стверділих приголосних (52, Г2,
С2, сіх):
Іекагг - Іекагге
дгасг - дгасге
паисгусіеі - паисгусіеіе
-ОУУІЄ виступає в групі іменників, які називають:
а)	ступінь спорідненості:
зуп - зупоюіе
О]СІЄС - ОІСОУУІе
сігіасіек - сігіасікоуиіе
б)	деякі титули та функції
ргоіезог - ргоієзогохллє
депегаї- депегаіоууіе
тіпізіег - тіпізіголлліе
в)	а також з прізвищами, які функціонують як іменники (див.
урок 17.):
Момак - (рапзімо) Момакоюіе
Козсіизгко - (рапзімо) Козсіизгкоийе
МаІ^за - (рапзімо) \Л/аІ§зоміе
Запам’ятайте: іменник Ьгаі має форму множини Ьгасіа.
370
о Прикметники:
“0	викликає пом’якшення кінцевого приголосного основи
або чергування:
зутраіусгпу - зутраіусгпі 52С2ф8ІІ\Му - 32С2§8ІІ\Л/І Ьодаіу - Ьодасі тіосіу - тіобгі тіїу - тіїі Ьодаізгу- Ьодаізі гт^сгопу - гт^сгепі гасіомоіопу - гасіох/моіепі	п:пі і:сі сксіхі І:І 52:8І п:пі п:пі
у прикметників, чия основа закінчується на приголосні
к, д, г, с, сг
\л/узокі - \л/узосу пізкі - пізсу сІоЬгу - сіоЬггу	к:с к:с г:гх
о Займенники: а) присвійні: то] - тої	(Мо] коїеда ]езі зутраіусгпу Моі коїесігу
І\Л<6І - іхллоі	з^, зутраіусгпі) (Т\л/6і 82еі]езі іпіеіідепіпу. Тчуоі згеіом/іе з^
паз/ - пазі	іпіеіідепіпі) (N332 зуп іезі тіосіу. N3$! зупо\міе зц тіобгі)
\маз2 - ууазі	(\Л/аз2 Ьгаі іезі шузокі. УУазі Ьгасіа з^музосу)
б) вказівні: Іеп - сі	(Теп зіибепі іезі Ьагсіго зутраіусгпу.
іатіеп - іатсі	Сі зіисіепсі з^ Ьагсіго зутраіусгпі) (Татіеп сіугекіог іезі Ьагсіго тіосіу.
Татсі бугекіоггу з^ Ьагсіго тіосігі) в) питальні та відносні:	
Іакі - іасу?	^акі іезі і\л/6і коїеда? Засу з^і\л/оі коїесігу?)
кібгу - кіогху?	(Кібгу акіог дга \л/ іут зрекіакіи? Кіогху
акіоггу дгаХм/ іут зрекіакіи?)
371
И/32У5СУІІККАІИСУ- чоловічо-особові форми
займенників
У матеріалі уроку 23. ми вивчали займенник мзхузсу, який у речен-
ні виконував роль підмета:
77зхузсу зріемаХ. - Усі співають.
УУзхузсу ІиЬі^ таїе бхіесі. - Усі люблять маленьких дітей.
Займенник мзгузсу може виступити в ролі означення чоловічо-
особового іменника у множині:
УУзхузсу Ьіхпезтепі позх^ сіетпе датйигу. - Усі бізнесмени но-
сять темні костюми.
ЇЛ/зхузсу Атегукапіе з^битпі ге з\л/о]е] копзіуіисіі. - Усі американ-
ці пишаються своєю конституцією.
УУзхузсу Роіасу хпаХ ЬоИаіегдуу Непгука Зіепкіемісха. - Усі поля-
ки знають героїв Генрика Сенкевича.
N16 уузхузсу Апдіісу з^ Іогсіаті. - Не всі англійці - лорди.
Жіночо-речова форма:
Ї/Узхузікіе боту іиіаі з^ Ьіаіе. - Усі будинки тут - білі.
УУзхузікіе коіу з^ схагпе. - Усі коти - чорні.
УУзхузікіе азузіепікі з^ зхсхиріе. - Усі секретарки - худенькі.
УУзхузікіе Ьіига з^бихе. - Усі офіси великі.
Займенник кахсіу, кахба, кахбе може виступати самостійно або
бути означенням іменника:
Кахсіу сЬсіаІЬу зіисііом/ас Рагухи. - Кожен хотів би вчитися
у Парижі.
Кахсіу Атегукапіп та затосЬоб. - Кожен американець має авто-
мобіль.
Запам’ятайте: займенник мзхузсуЛл/зхузікіе сполучається лише
з іменниками у формі множини, а кахсіу, кахсіа, кахсіе - з іменни-
ками в однині.
иАОІ= МАВ МОК2Е - прийменники пасі і \л/
У залежності від того, чи використано в конструкції дієслова руху
(ІесЬас, ізс), чи «статичні» дієслова (Ьус, тіезхкас, ос!росху\л/ас),
372
прийменники пасі і ш вимагають від наступних слів форми знахід-
ного (дієслова руху) або орудного чи місцевого відмінка («статичні»
дієслова).
^сі^ пасі тогхе. (Ьіегпік) - Я їду на море.
Вуіет пасі тогхет. (пагх^бпік) - Я був на морі.
Засі^ \л/ догу. (Ьіегпік) - Я їду в гори.
Вуіет уу дбгасИ. (тіеізсо\лтік) - Я був у горах.
2Д МІАУУД- прийменник + орудний відмінок
Прийменники ха, ргхеб, тірбху вимагають від наступних слів
форми орудного відмінка:
Росхіа іезі ха зіасіз Ьепхупо\мгр - Пошта знаходиться за авто-
заправкою.
ЗхріїаІ іезі тірбху Ьапкіет а Ьоіеіет. - Лікарня знаходиться між
банком і готелем.
Росхека] па тпіе ргхесі кіпет. - Зачекай на мене перед кінотеа-
тром.
2а М1а\л/з ІгхеЬа зкг^сіс \л/ рга\л/о. - За Млавою треба повернути на-
право.
ЇЛ/гхезпіа іезі ті^бху Копіпет а Рохпапіет. - Вжесня знаходиться
між Коніном і Познанню.
Ргхесі Сбаїізкіет хаігхутату зіф па ка\л/§. - Перед Гданськом ми
зупинимося випити кави.
РОЗМОВЛЯЄМО
Як поїдемо?
- бак боізс сіо росхіу? - Т^бу/Таті^бу.
- Кібг^бу іесіхіету бо ббапзка? - Ргхех Тогип і ргхех МаІЬогк.
- бак боіесЬас бо Ьобхі? - ТгхеЬа іесЬас ргозіо, роіет зкг^сіс
уу ріегу/зх^ иііс^ V/ ієууо.
- Кібг^бгод^іебхіету бо Киіпа? - Огод^ питег 8 (озіет).
- бак боізс бо атЬазабу? - ТгхеЬа ізс иііс^ Рі^кп^. (пагхфбпік)
373
ВПРАВИ
Запишіть подані у дужках дієслова у майбутньому часі, напр.: (рга-
со\л/ас) Зиіго Абат ЬфСІгіе ргасомас.
гоЬіс
1.	Со ((у) ..............................................77 зоЬоЦі?
2.	Со (77у).....................................сігізіаі	ро роїибпіи?
3.	Со Мопіка і 8уІ77ек................................V/	Рогпапіи?
дгас 77 іепіза
4.	\Л/ піесігіеі^ гапо (]а)........................................
5.	Сгу (іу)........................................77 іеп 77еекепсІ?
6.	Репаіа сігізіаі ро роіисіпіи....................................
одідсіас
7.	Зиіго 77іес2огет (ту)..............................іеіех/міг]^.
8.	Сгу (т7у) іег...................................Іиіго	іеіет7ігі§?
сгуіас
9.	\Л/ 77еекепсі Адаіа і Моііек...................дагеіу	і кзі^гкі.
зІисЬас
10.	Огіз 77іесгогет Казіа..................................тигукі.
11.	Сгу (77у).......................іегаг копсегіи Сга)ко77зкіедо?
різас
12.	Зиіго осі 9.00 (сігіет7іціеі) сіо 13.00 (ріегт7згеі) (іа)......
..........гарогі.
тіес
13.	Кіесіу (т7у)....................................сгаз	па Ьгусіга?
374
Доповніть речення, напр.: Зезіі \л/ рі^іек Ь?б? \л/ сепігит, іо кирі?
зоЬіе Ьиіу.
1.	^зіі уу зоЬоі? Ь?бгіе Іабпа родосіа, іо (іа).....................
2.	^зіі уу ууеекепб Ь?бгіе рабас, іо (ту)...........................
3.	Зезіі Ь?бгіезг тіес сгаз іиіго ро роіисіпіи, іо..................
4.	Зезіі Ь?б? уу Магзгаууіе, іо.....................................
Запишіть подані в дужках слова у потрібній формі, напр.: бебгіету
рггег ІЛ/агзхауу?. бебгіету бгод^ питег 32.
1.	- Кі6г?бу іесігіету? - Т?бу, рггег (\Л/агзгаууа)............ і рггег
(Рогпагї)...........
2.	- Кібг?бу іесігіету сіо Работіа? - (Огода)............пг 25.
3.	- Кі6г?бу іебгіету сіо Рагуга? - Маіріепл/ (аиіозігасіа)..........
а роіет (бгода)............пг ЗО
4.	- Зак боізс бо Иоіеіи „ОІоЬиз”? - ТггеЬа ізс (иііса)..............
МіІ^.
Утворіть форми множини іменників у дужках, напр.: (Апдіік) Апдіі-
су з^бгепіеїтепаті.
1.	(Роїак).....................Іегбгд піеозігогпіе.
2.	(ХМосії).................................рі?кпіе	зріе\л/аХ.
3.	(ргоіезог).........................піе таХ сгази па	игіору.
4.	(зіибепі)...................ІиЬі^зі? Ьаууіс.
5.	(акіог)......................гагаЬіаХ	таїо.
6.	(коїеда) Моі........................дгаХ	уу кагіу.
7.	(Іекагг)....................таі^Ьагбго оброууіебгіаіп^ ргас?.
8.	(різагг)....................з^ сіекауууті Іибгті.
9.	(зуп) ......................гууукіе исг^ зі? рго\л/абгіс затосбоб
об з\л/оісґі оісбхм.
375
Запишіть іменники та прикметники у формі множини, напр.: пізкі
Апдіік - пізсу Апдіісу:
1.	ууузокі Роїак -..............................
2.	тіосіу Згууесі -.............................
3.	Ьодаіу зіибепі -.............................
4.	сІоЬгу акіог-................................
5.	і?ді коїеда -................................
6.	зутраіусгпу кигуп -..........................
Впишіть потрібний займенник отзгузсу або уузгузікіе:
1.....................сіиге затосИосІу з^згуЬкіе.
2	. Сгу тузіізг, ге 	 ргоіезого\міе сгуіаХ биго
кзі^гек?
3. Сгу іо рга\л/ба, ге
4. Музі?, ге.........
5....................
.....Згмесігі з^ ЬІопсіупаті?
\л/узокіе коЬіеіу зц аігаксуіпе.
....таїе	рзу зц тіїе.
Доповніть речення, використовуючи конструкції з прийменниками
пасі, V/, бо:
1.	\Л/ іут гоки ^ебгіету па игіор.............................
2.	\Л/оІіту зр?бгас игіор.....................................
3.	- бсігіе рапзімо ]’аб^ па игіор \л/ іут гоки? - Зесігіету..
4.	- Оок^сІ іесігіезг па игіор? -........................................
Спочатку дайте ствердну, а потім заперечну відповідь на запитан-
ня:
1.	- Сгу іиіаі моїпо рагкомас? - Так..........................
- Міе,..............................
376
2.	- Сгу іи тогпа раїіс? - Так,................................
- Міе................................
3.	- Сгу іи тогпа зі$ гаіггутас? - Так,........................
- Міе................................
4.	- Сгу іи ууоіпо зрасегоууас? - Так..........................
- Міе,...............................
Запишіть назви міст у формі орудного відмінка, напр.: 7а Рогпа-
піеш іггеЬа зкг^сіс уу ргаууо.
1.	Зебгіету сігоді пг 18. 2а (Згсгесіп)...................тизіту	зкг^сіс
уу рга\лго.
2.	Маіріегуу іесігіету сігоді пг 6, а роіет іесігіету сігоді пг 15. Мі§-
Ьгу (1166г) ................ а	(2угаг66уу) ..............ІггеЬа	зкг§-
сіс УУ ієууо.
3.	Зесігіету Ьгод^ пг 28. Рггеб (ОІзгіуп).................іггеЬа	зкг^сіс
уу ІЄУУО.
4.	СЬсету іесЬас сігод^ пг 23. 2а (Копіп)....................... тизіту
зкгфсіс уу ргаууо.
377
27. М02Е РОРІ_¥\Л/АМ¥?
Загупа:	- 0! Ти 8£[ когіу! (Сху) бгазх хл/ іепіза?
\Л/аІсіек: Загупа: Маїбек: Загупа: \Л/аИек: Загупа: \Л/аІсІек: Загупа: \Л/аІсіек: Загупа: ХЛ/аІсІек: Загупа: \Л/аІсІек:	-Так. - Мохе родгату сіхізіа) ро роїисіпіи? - РгауусІ^ тохл/і^с, \моІ§ дгас хл/ ріпд-ропда. - То тоге роріухл/ату? - Міе итіет ріухл/ас. - 2агіиіезх! - \Л/саіе піе. - Мо іо тизізх зі§ паисхус. В$сі§ іхл/оХ іпзігикіогкц. Мохету хасх^с осі гахи. - То Ьагсіхо тііа ргорохус)а, аіе тоге )ебпак піе сіхізіа). - Зак сЬсезх. - 0 раігх! Ма^іи ка)акі. (Сху) Мазх осКоі§ роріухл/ас іегаг ка)акіет? - Мідсіу піе ріухл/аіат каіакіет. РІухл/ Іат Іосік^, ]асЬіет, аіе піе ка)акіет. - СЬосІх, хоЬасхузх, іо піс ігисіпедо.
\Л/аІсіек:	-	СИсіеііЬузту мурохусхуб ка)ак. \Л/+азсісіеІ м/урохусхаїпі: - Ргозх§ Ьагсіго. УУаісіек:	-	Не козгісуе досіхіпа? ХЛНазсісіеІ хмурохусхаіпі: - 8 хІоіусЬ. Ма ]ак сіїидо сНсе[ рагїзіиио хл/урохусхус? \Л/аІс!ек:	- Ма ]акіе& 3 досіхіпу. Загупа:	- Так сіїидо? Роргозіту Іо (шзкагиірс па карок). Зак іо зі<? паху\л/а ро роїзки? \Л/ІазсісіеІ хл/урохусхаіпі: - Карок.	
]Л/іес2огет и/ репз]опасіе	
\Л/аІсіек: Загупа:	- Зезіез зтиіпа. 0 схут тузіізх? - Міе )езіет зтиіпа. Музі§ о хл/акафсЬ \л/ сіхіесіпзЬл/іе. \Л/іезх, кіесіу Ьуіат таіа, сх^зіо )ехсІ2іІат х госіхісаті пасі тогхе.
	
378
27. МОЖЕ, ПОПЛАВАЄМО?
Ярина:	- 0, тут є корти! Ти граєш у теніса?
Вальдек:	- Так.
Ярина: Вальдек:	- Може, пограємо сьогодні по обіді? - Правду кажучи, я більше люблю грати в пінг-понга.
Ярина:	- То, може, поплаваємо?
Вальдек: Ярина:	- Я не вмію плавати. - Ти, певно, жартуєш!
Вальдек:	- Зовсім ні.
Ярина:	- Тоді ти мусиш навчитися. Я буду твоїм інструктором. Можемо відразу почати.
Вальдек:	- Це дуже мила пропозиція, але, може, не сьогодні.
Ярина:	- Як хочеш.
Вальдек:	- Глянь-но! У них тут є байдарки! Не хочеш зараз покататися на байдарці?
Ярина:	- Я ніколи не каталася на байдарці. Я каталася на човні, на яхті, але на байдарці ніколи.
Вальдек:	- Ходи, побачиш сама, це зовсім не важко.
Вальдек:	- Ми хотіли б узяти напрокат байдарку.
Власник прокату:	- Будь-ласка.
Вальдек:	- Скільки коштує година?
Власник прокату:	- 8 злотих. На скільки ви хотіли б взяти?
Вальдек:	- Десь на 3 години.
Ярина:	- Так надовго? Треба попросити ось це {показує на рятувальний жилет). Як це зветься по-польськи?
Власник прокату:	- „Карок”.
Увечері в пансіоні
Вальдек:	- Ти сумна. Про що ти думаєш?
Ярина:	- Я не сумна. Згадую канікули в дитинстві. - Знаєш, коли я була малою, я часто їздила з батьками на море.
379
УУаІдек:	- Оро\міедг ті о іут.
дагупа:	- Тат, дсігіе тіезгкаїізту, Ьуіа рі?кпа
ріага. Сг?зіо сЬодгіїат па зрасегу
пасі тогге. Ре\лтедо гаги розгіат
\л/ зуусцє иіиЬіопе тіеізсе і падіе гоЬа-
сгуїат, ге па Ьггеди Іе±у ]акі£ зіагу
\л/гак. Вуї родоЬпу до Іосігі УУІкіпдоуу.
Ваіат зі? ігосЬ?, Ьо Ьуіат гиреіпіе
зата, м/і?с роЬіедІат до доти ро коїе-
гапк?. Кіеду їл/гбсіїузту, \л/гаки ]иг іат
піе Ьуіо. Згикаїубту \л/82?дгіе. Вуїат
рем/па, ге іо іезі міазпіе іо тіеїзсе.
дедпак піддгіе піе тодіузту до гпа-
Іегс. Туіко па ріазки гаимагуїат Іед-
\л/іе хмідосгпу зіад. Мо]а коїегапка піе
сЬсіаІа ті им/іеггус. А іу ті міеггузг?
УУаІдек:	- Осгумізсіе, ге сі шіегг?. УУіегг? сі,
Ьо сі? косЬат.
Лагупа:	- Сгу тогезг ро\л/іедгіес іо іезгсге гаг?
380
Вальдек:
Ярина:
Вальдек:
Ярина:
- Розкажи мені про це.
- Там, де ми жили, був чудовий пляж.
Я часто ходила на прогулянки над
морем. Одного разу я прийшла на своє
улюблене місце і раптом побачила, що
на березі лежить скелет затонулого ко-
рабля. Він був схожий на корабель ві-
кінгів. Я трохи злякалася, бо була сама-
самісінька, тому побігла додому по по-
другу. Коли ми повернулися, корабля
вже там не було. Ми скрізь шукали.
Я була переконана, що це те саме місце.
Але ми ніде не могли його знайти. Ли-
ше на піску я побачила ледь помітний
слід. Моя подруга не повірила мені.
А ти мені віриш?
- Звичайно, вірю. Вірю тобі,
бо кохаю тебе.
- Можеш сказати це ще раз?
ЛЕКСИКА
Ьас зі? недок. (Ьо)? зі?, Ьоізг
зі?) + Р. - боятися
Ьіес недок. (Ьіедп?, Ьіедпіезг)
- бігти
роЬіес док. (роЬіедп?, роЬіе-
дпіезг) - побігти
Ьггед ч - берег
сіиіесігізіууо с - дитинство
іпзігикіог ч - інструктор
іпзігикіогка ж - жінка-
інструктор
ІасЬІ ч - яхта
Іакіез - тут-, приблизно
карок ч - рятувальний жилет
когі ч - корт
ієсіууіє - ледве
ієсіууіє хл/ідосгпу - ледь по-
мітний
Ібсіка ж - човен
раіггес недок. (раігг?, ра-
(ггузг) + па + Зн. - дивитися
реуупу, -а, -е прикм. - якийсь
ріазек ч - пісок
ріага ж - пляж
ріуууас недок. (ріуууат, ріу-
ууазх) - плавати
роЬіес док. див. Ьіес
родоЬпу, -а, -є прикм. - схо-
жий, подібний
ргахлгда ж - правда
ргамсі? том/і^с - правду
кажучи
381
ргорохус|а ж - пропозиція
гах ч - раз
осі гаги - відразу
реуупедо гаги - одного разу,
якось
гойхісе мн. - батьки
зтиіпу, -а, -е прикм. - сумний
зіапочуізко с - посада
зшоЬосіпіе присл. - вільно
зіасі ч-слід
итіес недок. (итіет, итіезх)
- ВМІТИ
ичуіегхус док. див. ччіегхус
уусаіе піе - зовсім ні
ууісіосхпу, -а, -е прикм. - по-
мітний
\л/іегхус недок. (ууієгх^, УУІе-
гхузх) - вірити
иууіегхус док. (цу/іегхр, иччіе-
гхузх) + Д:, + V/ + Зн. - по-
вірити
АЛЛкіпд ч - вікінг
ууіазсісіеі ч - власник
ууіазпіе - саме, власне
уугак ч - скелет корабля
ууурохусхас недок. (уууроху-
схат, ууурохусхазх) - тут\
брати напрокат
ууурохусхус док. (чуурохусх?,
м/урохусхузх) + Зн. - тут:
взяти напрокат
хезрбі ч - ансамбль, колектив
хаичуахас недок. (хаим/ахат,
хаиууахазх) - помічати
хаімахус док. (хаиччах?, ха*
ичуахузх) + Зн. - помітити,
побачити
хпаісіоууас недок. (хпаісІиі$,
хпа_ісІи]е8х)- знаходити
хпаїехс док. (хпаісі?, хпар
сіхіезх) + Зн. - знайти
хиреіпіе присл. - цілком, пов-
ністю
хагіочуас недок. (хагіиі?, хагіи-
]езх) - жартувати
хахагіошас док. (хахагіціф, ха-
хагіиіезх) - пожартувати
ГРАМАТИКА
МО2Е РОРЬУМАМУ? - пропозиції
Ми вже знаємо, що за допомогою префікса ро- утворюються дієс-
лова доконаного виду, напр.: росіхі^комас, роіпїогтохмас (урок 12.).
Але це не єдина функція цього префікса, за його допомогою утво-
рюються словоформи як-от: рогохтаччіа)ту (ігосГі^) - поговоримо
(трохи), розрасеги]ету (досіхіпк^)-погуляємо (годинку).
Префікс ро-, доданий до дієслова недоконаного виду, утворює фор-
му, що називає дію, яка носить необов’язковий характер, часто ви-
конувану задля розваги.
382
Росгуіат бхіз міесгогет, аіе па ре\мпо піе рггесгуіат са4е] кзі^хкі.
- Почитаю сьогодні увечері, але напевно не прочитаю всієї книж-
ки.
Роргасо\л/аіет паб іут гарогіет зоЬоі? ргдед рої добгіпу, аіе до
піе зкогїсгуїет. -Я попрацював півгодини над цим звітом у суботу,
але не закінчив.
Вуїізту мсгога] па игобгіпасґі и Апі і роіагісгуіі&ту ігосії?. - Ми
були вчора в Ані на дні народження і трохи потанцювали.
Дієслова, утворені за допомогою префікса ро- часто використову-
ються для вираження пропозиції спільного проведення часу:
Моге роіагїсдуту? - Може, потанцюємо?
Мохе родгату \л/ іепіза? - Може, пограємо в теніс?
Моге роодідбату іеІе\л/іг]^? - Може, подивимося телевізор?
Зверніть увагу! Пам’ятайте про відомі вам дієслова з префіксом ро-,
які не мають відтінку необов’язковості: робхіфкошас, роргозіс,
розргхдіас, роЬіес.
Л?/Е иМІЕМ РіУУУАС - дієслова итіес і гпас
Дієслово итіес поєднується з іншими дієсловами у неозначеній
формі: Цтіет ріумас.
Міе итіет доіо\г/ас. - Я не вмію готувати.
итіет дгас \л/ іепіза. - Я вмію грати в теніса.
Стіеш дгас па ріапіпіе. - Я вмію грати на піаніно.
итіет згуЬко різас па котриіегге. - Я вмію швидко друкувати на
комп’ютері.
итіет тдшіс ро роїзки. - Я вмію говорити по-польськи.
Дієслово гпас вимагає від наступного іменника форми знахідного
відмінка:
2пат і$гук роізкі. - Я знаю польську мову.
2пат Ьізіогіф Апдііі. - Я знаю історію Англії.
2пат ргхерізу гисіїи бгодом/едо. - Я знаю правила дорожнього
РУХУ-
Дієслово итіес належить до 3 дієвідміни і відмінюється так:
383
ІісгЬа роіесіупсга	ІісгЬа тпода
	
итіет	ту итіету
іу итіезх	ууу итіесіе
оп (рап)	опі (рапоууіе, раїізіууо)
опа (рапі)	опе (рапіе) итіед
опо итіе	
о іудкдсидсн - місцевий відмінок множини
Закінчення місцевого відмінка множини:
чоловічий, жіночий і середній рід:
(затосИбсі) Абат тузіі іуїко о затосіїобасії.
(кзіцйка) Когтаміаіізту о кзіцгкасЬ.
(сігіеско -мн. бгіесі) Музіф о бгіесіасИ.
Увага! Запам’ятайте винятки: о ІМіетсгесІї, о МІозгесії, о \Л/§-
дггесй
Прикметники та відмінювані займенники мають закінчення місце-
вого відмінка множини -усіі/-ісіі для всіх родів:
(поууі, сіоЬгху ргасоуупісу) Кодтаууіаіізту о поууусії, боЬгусЬ рга-
соуупікасИ.
(поуує, іапіе боту) Вуїізту уу поууусії, іапісії ботасії.
(поуує, іапіе Тігту) Вуїат уу поууусії, іапісії ТігтасИ.
(поуує, іапіе тіезгкапіа) Вуїізту уу по\л/усЬ, іапісії тіезгкапіасії.
(сі тої поууі ргасоуупісу) Когтаууіаіізту о іусії тоісЬ поууусії рга-
соуупікасЬ.
(Іе ууазге боЬге копсегіу) Вуїізту уу зоіюЦг па іусії ууазгусЬ» боЬг-
усії копсегіасН.
(іе ууазге сіоЬге гезіаигас]е) Вуїізту уу іусії ууазгусії боЬгусЬ гез-
іаигасіасії.
(іе іууо]є поуує Ьіига) Вуіет уу гезгіу рі^іек уу іусЬ іууоісіі поууусії
Ьіигасії.
384
КІЕОУ ВУІ.АМ МАІ.А, МІЕ32КАІ_18М¥... - складнопідрядні
речення з підрядними місця і часу
Зверніть увагу на вживання слів дсігіе? і кіесіу? у складнопідряд-
них реченнях з підрядним часу і місця:
Кіесіу тіездкаїет уу Вагсеїопіе, ргасомаїет уу „Зеасіе”. - Коли я
жив у Барселоні, я працював у фірмі «Сеат».
І_иЬНет ]едбдіс гомегет, кіесіу тіаіет 18 Іаі. - Я любив їздити на
велосипеді, коли мені було 18 років.
Підрядне речення часу може починатися зі слова дбу, а у розмовній
мові часто можна почути іак:
Ссіу Ьуіат таіа, сдрзіо сЬобдіїат бо кіпа. - Коли я була маленькою,
то часто ходила в кіно.
Апіа дабдууопііа, дсіу Ьуіет уу Іадіепсе. - Аня подзвонила, коли я
був у ванній.
2]ет оЬіаб, іак зкопсг? сдуіас дагеіу. - Я пообідаю, коли скінчу
читати газету.
Підрядні речення місця будуємо за допомогою слова дбхіе:
Тат, дбхіе тіездкаїат, ЬуІ рі^кпу Іаз. - Там, де я жив, був чудовий
ліс.
РОЗМОВЛЯЄМО
________________________________________________________________________________________________________________________________.
Початок розповіді
Ремпедо гади... - Одного разу...
Кіебуз... - Колись...
Кіебу тіаіат 5 (рі§с) Іаі, ... - Коли мені було 5 років,...
10 (бдіезі^с) Іаі іети... - 10 років тому...
ббу Ьуіет/Іат бдіескіет, ... - Коли я був/була дитиною, ...
385
Дія
Маіріегхллроіет... - Спершу..., потім...
N39(6 2оЬасгуІет/-іат - Раптом я побачив/побачила...
\Л/іебу... - Тоді...
\Л/і§с... - Отже...
Розповідаючи про події з минулого, використовуємо форми мину-
лого часу. Для надання розповіді яскравішого забарвлення, можна
використати форми теперішнього часу. У теперішньому часі розпо-
відаємо, напр., анекдоти:
УУіезг, Ьуіет уусгога) и ігугіега і зроікаіет Абата. М6ууі$ ти „сігіегї
боЬгу”, а оп руіа, біасгедо тузІ§, ге іакі сіоЬгу і гасгупа ороууіа-
бас...
ВПРАВИ
ЯЯННМММНМнИННМНИНННЯННяНЯНИНММННмИмИМиИНИИЯЯННІ
Запропонуйте співбесіднику провести час разом, напр.: Моге ро-
сгуіату?
а)
Моге (дгас).................................іепіза	бгіз ро роіибпіи?
Моге (іагїсгуб)...................................]иіго ууіесгогет?
Моге (ріуууас)....................................бгіз ро роіибпіи?
Ь)
Моге сіїсезг (сгуіас)...................................................?
Моге сіїсезг (оді^бас)........................................ІеІеууіг)ф?
Моге сіїсезг іегаг (різас)..............................................?
Дієслово итіес запишіть у потрібній формі:
1.	- Сгу (іу)...........ріуууас?	- ІЧіе, ()а) піе......ріуууас.
2.	- Сгу (ууу)...........дгас	уу Ьгубга? - Nіе, (ту) піе.....,
аіе дгату уу рокега.
386
3.	- Сху Ріоіг................дгас	па дііагхе? - Так, оп ................
дгас па дііагхе.
4.	- Сху і\л/о]е бхіесі ........................]их	схуіас? - Так, опе
................Іих	схуіас.
Виберіть відповідне дієслово (итіес, хпас або тос) і запишіть його
в потрібній формі:
1. МісЬаі іезі ісіеаіпут капсіусіаіет па т$ха - .......... доіомас,
.........зргхціас тіезхкапіе..................ігху..............і^хукі оЬсе, им/іеІЬіа
іеаіг, ІиЬі зрогі. ОІасхедо піе.хпаіехс зоЬіе хопу?
2. Апіа піе іезі ісіеаіп^ капбусіаік^ па хоп§ - піе..........доіомас,
піе.........зргхціас, аіе ...............дгас	па ріапіпіе........
схіегу і^хукі оЬсе..............гохтаміас	з\л/оЬос!піе х Ргапсихаті,
х АпдІікаті, х Розіапаті і х МосЬаті.
Запишіть подану в дужках слова у місцевому відмінку множини,
напр.: Магхф о піегхл/укіусії ргхудосіасії.
1.	Апіа і Запек сіузкиіоууаіі о (пом/е ргорохусіе)...........................
.....................ргасу.
2.	\Л/ зоЬоі§ Ьуіет па (игосіхіпу)............................Адаіу.
3.	Сху тохету рогохтаміас о (\л/азхе ріапу)..........................
па пазіфрпу гок?
4.	УУсхога] риЬіе паіріепл/ гохта\міаіізту о (сІоЬге затосіюсіу).....
.................а роіет о (пазхе коіехапкі)........................
х ргасу.
5.	\Л/ (сіихе Тігту) .................................хамзхе	тохезх
хтіепіс зіапо\л/ізко.
6.	Сху Ьуіаз па (ітіепіпу)................................Адпіезхкі?
7.	Охіесі з^ па (Хакасіє)............................................
8.	Кіесіу 'л/уЬіегаІет зі§ па іф хл/усіесхк^, па\меі піе тузіаіет о (піе-
Ьехріесхпе ргхудосіу).................................................
387
Дайте відповіді на запитання, напр.: О сгут тубіізг? О сіоЬге] ко-
Іаср.
1.	О сгут тузіізг? О кіт тузіізг?
2.	О сгут таггузг? О кіт таггузг?
3.	О сгут гогтау/іаіізсіе? О кіт гогтаууіаіізсіе?
□
Виберіть відповідне слово (кіебу, дбу, іак або дсігіе) і вставте його
до поданих речень:
1.	УУ гезіаигасіі...............іебіізту оЬіаб, тузгузсу кеіпеггу
тіеіі Ьіаіе датііигу.
2	тіаіет/іат 10 Іаі, тіезгкаїізту па уузі и бгіабкб\л/.
3.	2абг\лгоп бо тпіе,...................................зкопсгузг ргас§.
4.	Тат,.....................тату	з\л/6] бот, іезі Ьагбго рі^кпу зіагу Іаз.
Доповніть речення, напр.: Кіебу тіаІетЛІат 18 Іаі, сг^зіо скіобгі-
ІетМат па бузкоіек^.
1.	Кіебу Ьуіет таіу/Ьуіат таіа,...............................
2.	ббу Ьуіет/Ьуіат бгіескіет..................................
3.	Кіебу тіаіет/тіаіат 18 Іаі.................................
4.	Тат, дбгіе тіезгкаїізту 10 Іаі іети........................
5.	Тат, дбгіе ргасо\л/аІет/ргасо\л/аІат,......................
388
Впишіть до тексту відповідні слова падіе,	рем/педо сіпіа, кіе-
дуз, кіеду, паіріегуу, роїет, па копіес.
(1).............................тіаіат	10 Іаі, ро]есііаіат 2 годгісаті
па \макас]е до Нізграпіі.
(2)......................розгіізту	до гезіаигасіі па коіас]§. Вуї іат
гезрбі, кібгу дгаі Латепсо. (3) ....................... коЬіеіа,
кібга зіедгіаі обок паз, гасг^Іа іапсгус. (4)....................
іапсгуїа гиреіпіе зата па згодки заіі, а (5).....................
2ас2§ІІ іапсгус гбуупіег іппі дозсіе. Мо] іаіа піе ІиЬі іапсгус, аіе
(6)...........................гоЬасгуІ,	ге тата \л/зіаіа од зіоіи,
оп мзіаі іакге. То Ьуіо Гапіазіусгпе - саіа заіа іапсгуіа.
389
28. К0МРК0МІ8
Маїбек:	- \Л/іезг, іггеЬа уу копси паргаууіс іеп кгап. Робаі ті кіисге і тіоіек.
Загупа:	- Мат іуїко іакіе кіисге.
\Л/аІсІек:	- Теп Ь^бгіе разоууаі. Роіггута] іо, ргозг<?. (ро сіішііі) N0 і доіоууе.
Загупа:	- Міе ууіебгіаіат, ге іезіез гІоЦ г^сгк^.
\Л/аІсіек:	- За тат биго іппусії гаїеі. Зезіет бро- керу, ггоуупоууагопу, боіггаїу етос]о- паїпіе, тат росгисіе Иитоги, по і итіет паргаууіас кгапу.
Загупа:	-1 итіезг зр гагекіатоууас.
Маїбек:	- \Мезг со? Мат ротузі. 2атіезгкаіту гагет, со іу па іо? За Ь?б? паргаууіаі кгапу і...
Загупа:	- А іа Ь$б$ доіоууаіа і зрггціаіа, сгу іак? Міе робоЬа ті зі? іеп икіаб. Ту Ьдбгіезг іо гоЬіІ гаг па рбі гоки, а іа собгіеппіе.
\Л/аІбек:	- ЗргбЬціту гпаїеге котрготіз. За Ь$б§ доіо\л/аІ уу ууеекепсіу, а іу уу іудосіпіи.
Загупа:	- То іезі ррс сіо буубсЬ, піе гдабгат 8І§.
\Л/аІсІек:	- N0 іо па рггукіаб 2 гагу іету па тіе- £сіе, 2 гагу доіир іа, 2 іу і гаг уузрбіпіе.
Загупа:	- То Ьггті Іеріе]. Аіе ууіезг, сгу іо ууагіо гтіепіаб уузгузіко? За піебіидо уууіег- бгат бо Рагуга, іо піе та зепзи.
УУаІсіек:	- 01а сіеЬіе іо піе та зепзи? Рггесіе2 Іісгу зр кагбу бгіеп.
Загупа:	- \Мез2 со? 2оЬасгуту, іак іа уузрбірга- са пат ууусЬобгі уу ргакіусе. ІІдоіиіту соз гагет па коїаср. Ма рггукіаб гізоііо г дгозгкіет ро ууепески. СЬсіаІат іо бгізіаі ггоЬіб.
УУаІсІек:	- А іак іо зр гоЬі? Так вато іак гізоііо ро тебіоіапзки?
390
28. КОМПРОМІС
Вальдек:	- Знаєш що, треба врешті перемонтувати цей кран. Дай мені ключі й молоток.
Ярина:	- У мене тільки такі ключі.
Вальдек:	- Цей підійде. Потримай це, будь-ласка. (трохи згодом) От і все.
Ярина:	- Я й не знала, що у тебе золоті руки.
Вальдек:	- У мене багато інших гарних якостей. Я спокійний, врівноважений, емоційно зрілий, у мене є почуття гумору, ну і крани я вмію ремонтувати.
Ярина:	-1 вмієш створити собі рекламу.
Вальдек:	- Знаєш що? У мене є ідея. Давай будемо жити разом, що скажеш? Я буду ремон- тувати крани, і...
Ярина:	- А я готуватиму і прибиратиму, так? Мені таке не подобається. Ти робитимеш щось раз на півроку, а я щодня.
Вальдек:	- Спробуймо знайти компромісне рішення. Я готуватиму у вихідні, а ти на тижні.
Ярина:	- Ні, ти готуватимеш лише двічі, а я п’ять разів.
Вальдек:	- Ну, тоді, наприклад, двічі обідаємо в місті, двічі готую я, два рази ти і один раз спільно.
Ярина:	- Це вже краще. Але чи варто все змінювати? Я невдовзі виїжджаю до Парижа, це не має сенсу.
Вальдек:	- Для тебе це не має сенсу? Адже кожен день важливий.
Ярина:	- Знаєш що? Давай глянемо, як виглядає наша співпраця на практиці. Давай приго- туємо щось разом на вечерю. Наприклад, різотто з горошком по-венеціанськи. Я сьогодні хотіла це приготувати.
Вальдек:	- А як воно готується? Так само, як і різотто по-міланськи?
391
Лагупа:	- Ніе, ігосИ§ іпасге]: зтагу зр Ьосгек г сеЬиІц., сіобаіе зр дгозгек, гаіема у/згузіко дог^сут гозоіет.
\А/аІсІек:	- Аіе гуг доіи]'е зр озоЬпо?
Лагупа:	- Иіе, гуг доіи]е зр гагет г Ьосгкіет і дгозгкіет. 0, іи тазг рггеріз. Ргге- сгуіа], а )а зргажігр, сгу тат у/згузіко.
\А/аІсіек:	- 300 дгатбуу гуги, 350 дгатбм гіеіопедо дгозгки (пареріе) тіодедо), таїа сеЬиІа, 50 дгатбуу тазіа, 50 дгатбу/ Ьосгки, Іііг гозоіи, 1Іугка рокгорпе] паікі, 2 іугкі зіагіедо рагтегапи.
Лагупа:	- Так, тат у/згузіко оргосг зу/іеге) паікі. Мизі Ьус зизгопа. (Сгу) у/оіізг рокгоіс сеЬиІ§, сгу гаре зр Ьосгкіет?
\Л/аІсіек:	- \Л/оІ^ гаре зр Ьосгкіет, трзо іо то)а зресіаіпозс.
Лагупа:	- Сода) ігосір ріергги і гатіезга] іо.
\Л/аісІек: Лагупа: УУаІЬек:	- Моге у/Ігргуту іакгр рІуі§? - \Л/уЬіегг соз. - Ргоропир Х/егсііедо, Ь^сігіе разо\л/аІ до гізоііа ро у/епески.
Лагупа:	- Мо2е Ьус Уегсіі.
Маїсіек:	- Мазг дгпл/пу одіу/аггасг. Лак зр до м/Ідсга?
Лагупа:	- Иасізказг сгагпу дигік ро Іем/е) зігопіе, у/кіадазг ріур і пасізказг „зіагі".
Р6І досігіпу рбгпіе]
Лагупа:	- І со? (Сгу) зтаки)е сі?
\А/аІсІек:	- Так, Ьагсіго.
Лагупа:	- Лак з^бгізг? СЬуЬа пат зр идаїо іо у/зрбіпе доіоууапіе?
\Л/аІдек:	- ІЛсіаіо зр. І тузі§, ге іезгеге піеіедпо пат зр гагет ш гусіи иба...
392
Ярина:	- Ні, трохи по-іншому: підсмажується грудинка з цибулею, додається горошок, все заливається гарячим бульйоном.
Вальдек:	- Але рис готують окремо?
Ярина:	- Ні, рис готується разом з грудинкою й го- рошком. Ось, тут рецепт. Прочитай, а я погляну, чи все у мене є.
Вальдек:	- 300 грамів рису, 350 грамів зеленого го- рошку (найкраще молодого), невеличка ци- булина, 50 грамів масла, 50 грамів грудин- ки, літр бульйону, столова ложка порізаної зелені петрушки, 2 столові ложки потер- того пармезану.
Ярина:	- Так, все є, крім свіжої зелені петрушки. Буде сушена. Що ти вибираєш - поріжеш цибулю чи займешся грудинкою?
Вальдек:	- Вибираю грудинку. М’ясо - це моя спе- ціальність.
Ярина:	- Додай трохи перцю і перемішай.
Вальдек:	- Може, платівку якусь поставимо?
Ярина:	- Вибери що-небудь.
Вальдек:	- Я пропоную Верді, це пасує до різотто по-венеціанськи.
Ярина:	- Може бути Верді.
Вальдек: Ярина:	- У тебе дивний програвач. Як його вмикати? - Натискаєш на чорну кнопку зліва, ставиш платівку і вмикаєш «старт».
Через півгодини
Ярина:	-1 як? Тобі смакує?
Вальдек:	- Так, дуже.
Ярина:	- Як думаєш, мабуть нам вдалося спільне готування?
Вальдек:	- Вдалося. І гадаю, нам ще не одне в житті вдасться разом...
393
Ргхеріз па ГІ8ОІІО ро хл/епески:
Зкіасіпікі: 300 д гуги, 350 д тіобедо гіеіопедо дгозгки, таїа се-
Ьиіа, 50 д тазіа, 50 д Ьосгки, Ніг гозоіи, 1 Іугка рокгорпе) гіеіопе]
ріеігизгкі, 2 Іугкі зіагіедо рагтегапи
Рггудоіомапіе -15 тіпиі
Соіомапіе - 40 тіпиі
Рокгоіс дгоЬпо сеЬиІ§ і Ьосгек, па гогдггапеі раіеіпі гогіоріс
роІо\м§ рогср тазіа, бобас Ьосгек і сеЬиІ<?, кгбіко робзтагус.
Ообас дгозгек, гаїас дог^сут гозоіет (125 ті) і доіо\л/ас \л/з:гузіко
рггег 10 тіпиі. МазЦфпіе бодас гуг і сіадіе тіезгаізс, доіомас
па таїут одпіи. Со реміеп сгаз сіоіемас сіо гуги гозбі (ро ]едпе)
Іугсе магоме)), а дду ]иг осірагиіе, гсі^с раіеіпі? г одпіа. Оосіас
рогозіаіе тазіо, рагтегап і па1к§. Рггег раг§ тіпиі роіггутас роб
рггукгусіет.
Зтасгпедо!
394
Рецепт різотто по-венеціанськи
Складники: 300 г рису, 350 г молодого зеленого горошку, невелика
цибулина, 50 г масла, 50 г грудинки, літр бульйону, столова ложка
порізаної зелені петрушки, 2 столові ложки потертого пармезану.
Підготовка - 15 хвилин
Готування - 40 хвилин
Цибулю і грудинку дрібно порізати. На розігрітій сковорідці роз-
топити половину масла, додати грудинку і цибулю. Обсмажити.
Додати горошок і залити гарячим бульоном (125 мл), готувати 10
хвилин. Потім додати рис і готувати на малому вогні, весь час по-
мішуючи. Час від часу доливати до рису бульйон (по 1 ополонику),
а коли все википить, зняти сковорідку з вогню. Додати решту
масла, пармезан і зелень петрушки. Потримати прикритим кілька
хвилин.
Смачного!
ЛЕКСИКОНННННІІ
Ьосгек ч - грудинка
Ьггтіес недок. - звучати
іо Ьггті Іеріе] - це звучить
краще
сіосіашас недок. (сіосіа]^, сіосіа-
ІЄ52) - додавати
сіосіас док. (сіосіат, сіосіазх) +
Зн. + сіо + Р. - додати
до]гга!у, -а, -е прикм. - зрілий
сіоіем/аснедок. (сіоіеууат, сіоіе-
ууазг) - доливати
сіоіас док. (сіоіеіф, сіоіеіезг) +
Зн. + сіо + Р. - долити
сіґоЬпо присл. - дрібно
дгозгек ч (Р. дгозгки) - горо-
шок
дигік ч - гудзик
Нитог ч - гумор
росгисіе ґіитоги - почуття
гумору
іпасге] присл. - по-іншому
кашаіек ч (Р. кам/аїка) - шма-
ток
кіисг ч - ключ
котрготіз ч - компроміс
кгап ч - кран
кгоіс недок. (кго]?, кгоізг)
- різати
рокгоіс док. (рокгоіс, рокго-
ізг) + Зн. - порізати
кготка ж - шматок (хліба),
окраєць
395
Іісхус зі? недок. (Іісх? зі?,
Іісхузх зі?) - рахуватися,
враховуватися
Іісху зі? кахсіу сіхіегі - тут:
важливий кожний день
Іііг ч (Р. Іііга) - літр
Іухка ж - ложка
Іухка чуахоууа - ополоник
тіезхас недок. (тіезхат, тіе-
зхазх) - мішати
хатіезхас док. (хатіезхат,
хатіезхазх) + Зн. - перемі-
шати
тіоіек ч (Р. тіоіка) - молоток
пасізкас недок. (пасізкат, па-
сізказх) - натискати
пасізп^с док. (пасізп?, пасіз-
піезх) + Зн. - натиснути
паргашіас недок. (паргаміат,
паргашіазх) - ремонтувати
паргаууіс док. (паргахмі?, па-
ргам/ізх) + Зн. - перемонту-
вати
паіка ж - зелень
осКшагхасх ч (Р. осИшагхасха)
- програвач
оргбех - крім
озоЬпо присл. - окремо
рагтехап ч - пармезан
разснл/ас недок. + сіо + Р. - па-
сувати, підходити
Ьиіу разир сіо зросіпісу -
черевики пасують до спід-
ниці
раїеіпіа ж - сковорідка
ріазіегек ч (Р. ріазіегка) - шма-
точок
росіашас недок. (роба]?, росіа-
Іезх) - подавати
росіас док. (росіат, росіазх) +
Зн. +Д.~ подати
росізтахас недок. (росізта-
хат, росізтахазх) - під-
смажувати
росізтахус док. (росізтах?,
росізтахузх) + Зн. - під-
смажити
рокгоіс док. див. кгоіс
рокгорпу, -а, -е прикм. - по-
різаний
рохозіаіу, -а, -е прикм. - ре-
шта
ргакіука ж - практика
ш ргакіусе - на практиці
ргхеріз ч - рецепт
г^схка ж - ручка
гекіаточуас недок. (гекіати]?,
гекіатиіезх) - рекламувати
хагекіатошас док. (хагекіа-
ти]?, хагекіатціезх) + Зн.
- розрекламувати
гізоііо с - різотто
гозбі ч (Р. гозоіи) - бульйон
гохдгхапу, -а, -е прикм. - розі-
грітий
гохіаріас недок. (гохіаріат,
гохіаріазх) - розтоплювати
гохіоріс док. (гохіорі?, гохіо-
різх) + Зн. - розтопити
зіоік ч (Р. зіоіка) - банка, слоїк
зтасхпу, -а, -е прикм. - смач-
ний
зтасхпедо! - смачного!
зтакошас недок. + Д. - смаку-
вати
зтакіце сі гізоііо? - тобі
смакує різотто?
зтахус недок. (зтах?, зта-
хузх) - смажити
396
изтахус док. (изтах?, изта-
хузх) + Зн. - посмажити
зрес]аІпозс ж - спеціальність
зроко]пу, -а, -е прикм. — спо-
кійний
зргам/сіхас недок. (зргамсіхат,
зргамсіхазх) - перевіряти
ергаюсіхісдок. (зрга\л/сіх?,8рга-
уусіхізх) + Зн. - перевірити
зіагіу, -а, -е прикм. - потертий
зігопа ж - сторона
ро Іелл/еї зігопіе - зліва
зизхопу, -а, -е прикм. - суше-
ний
зхсхуріа ж - дрібка
ЗАЛ/іеху, -а, -е прикм. - свіжий
іак зато присл. - так само
исіас зі? док. - вдатися, вийти
піе]есіпо пат зі? исіа - нам
ще не одне вдасться
икіасі ч - тут\ поділ, розподіл
магіо-варто
уукіасіаснедок. (юкіасіат, адкіа-
сіазх) - вкладати
ууіохус док. (\л/Іох?, шіохузх) +
Зн. - вкласти
ууЦсхас недок. (хлйдсхат, \л/Ц-
схазх) - вмикати
т/Цсгус док. (шЦсг?, ууі^схузх)
+ Зн. - увімкнути
шзроіпіе присл. - разом, спіль-
но
шзроіргаса ж - співпраця
ууусйосіхіс недок. - виходити
хаітомас зі? недок. (хаіти)?
зі?, хаітціезх зі?) - займа-
тися
хаі^с зі? док. (ха]т? зі?, ха]-
тіезх зі?) + Ор. - зайнятися
хатіезхас док. див. тіезхас
хаіеіа ж - перевага, позитивна
риса
хаіемас недок. (хаіемат, хаіе-
\л/азх) - заливати
хаіас док. (хаіе]?, хаІе]езх) +
Зн.; + Ор. - залити
хагекіатошас док. див. гекіа-
том/ас
хдасіхас зі? недок. (хдасіхат
зі?, хдасіхазх зі?) - пого-
джуватися
хдосіхіс зі? док. (хдобх? зі?,
хдосіхізх зі?)+ х + Ор.; + па
+ Зн. - ПОГОДИТИСЯ
хіоіа гдсхка - золоті руки
хіоіу, -а, -е прикм. - золотий
хгоутоууахопу, -а, -е прикм.
- врівноважений
Готування їжі
доіомас недок. (доіці?, доіи-
Іезх) - 1. готувати. 2. кип’я-
тити
идоіоадас док. (идоіи;?, идоіи-
)езх) + Зн. - приготувати
доіомас па рагхе, идоіомас
па рагхе - готувати на парі,
приготувати на парі
зтахус недок. (зтах?, зта-
хузх) - смажити
397
изтахус док. (изтах^, изта-
хузх) + Зн. - посмажити
бизіс недок. (бизх^, бизізх)
-тушкувати
ибизісг)ок. (ибизх^, ибизізх) +
Зн. - потушкувати
ріес недок. (ріек?, ріесхезх)
- пекти
иріес док. (иріек?, иріесхезх)
+ Зн. - спекти
6А ШРПАШІАІ ККАИУ - складний майбутній час (2)
У матеріалі 26. уроку ми вивчали спосіб творення майбутнього
складного часу дієслів недоконаного виду:
Ь^бхіе + неозначена форма дієслова
N3 игіоріе Ь^б? схуіас кзідхкі.
Складний майбутній час можна утворити іншим способом: замість
неозначеної форми дієслова вжити форму 3 особи минулого часу
однини або множини відповідного роду.
В?б? паргачллас кгапу.
В^б? доіо\л/ас.
Сху Ь^бхіезх дгас у/ іепіза?
Сху Ьрбхіезх схуіас?
Абат Ь?бхіе бхм/опіс
бо кііепібм.
Ема Ьрбхіе різас е-таііе.
биіго Ьрбхіету ріууиас
ка]акіет.
биіго Ь^бхіету гоЬіс хакиру.
Сху бхізіа] Ь^бхіесіе різас
гарогіу?
Сху бхізіа] Ь^бхіесіе гоЬіс
хакиру?
Ріоіг і Рам/еІ Ь$б^ схуіас
дахеіу.
Мопіка і Апіа Ь$б^ ріумас,
398
або: В$б§ паргаюіаі кгапу.
або: В^б? доіоууаіа.
або: Сху Ь^бхіезх дгаї у/ іепіза?
або: Сху Ь^бхіезх схуіаіа?
або: Абат Ь?бхіе бхууопії
бо кііепібу/.
або: Еша Ьдбхіе різаіа е-таііе.
або: биіго Ь^бхіету ріуууаіі
ка]акіет.
або: биіго Ь^бхіету гоЬііу
хакиру.
або: Сху бхізіа] Ь^бхіесіе
різаіі гарогіу?
або: Сху бхізіа] Ь^бхіесіе
гоЬііу хакиру?
або: Ріоіг і Рам/еІ Ь?б^ схуіаіі
дахеіу.
або: Мопіка і Апіа Ь§б^ ріушаіу.
Отже, форми складного майбутнього часу складаються:
1. з відповідної особи дієслова Ьус у майбутньому часі та неозначе-
ної форми дієслова схуіас) або:
2. з відповідної особи дієслова Ьус у майбутньому часі і форми 3.
особи минулого часу схуіаі).
МІЕО11ЮО УУ¥ЗЕ202АМ - дієслова юуіеісійас,
ргхуіейсіхас
За допомогою префіксів \му- і ргху- утворюються антонімічні пари
дієслів:
• недоконаний вид:
ууусЬосІхіс (виходити) - рггусИосігіс (приходити)
шуіехсіхас (виїжджати) - рггуїегдгас (приїжджати, приїздити)
□зіопозх ргхусЬосіхі сосіхіеппіе гапо. - Листоноша приходить що-
ранку.
Мата \Л/аІсІка сх^зіо ргхуїегдга сіо Магзхаму. - Вальдекова мама
часто приїздить до Варшави.
® доконаний вид:
шусИосігіс (виходити) - хл/уізс (вийти)
ууу)ехсіхас (виїжджати) - іл/у]есИас (виїхати)
рггусИосІгіс (приходити) - рггу)зс (прийти)
рггуіехсіхас (приїжджати) - рггуіесИас (приїхати)
ннннмнннннннимннвн
Після слова \л/агіо дієслово виступає у неозначеній формі:
Сху ууагіо роіесЬас сіо \Л/іеІісгкі? - Чи варто поїхати до Вєлічки?
Міе м/агіо кирошас іе) дахеіу, піе )езі оЬіекіум/па. - Не варто купу-
вати цю газету, вона необ’єктивна.
У минулому часі використовується конструкція ууагіо Ьуіо/Ьуіо
ууагіо:
ТУагіо Ьуіо іат ]есїіас. - Варто було туди поїхати.
Міе Ьуіо \л/агіо іедо киромас. - Не варто було це купувати.
399
ЛАК ТО ЗЩ КОВІ? - інструкція
Що як зробити... Таку інформацію можна виразити за допомогою:
1.	безособової форми дієслова (3. особа однини) + займенника зі?:
гоЬі зі?, сіосіаіе зі? і т. д.
2.	дієслова у 2 особі однини теперішнього часу: гоЬізг, сіосіаіезг
іт. д.
3.	дієслова у формі наказового способу: ггбЬ, сіосіа], м/ег, хатіе-
зга] і т. д.
4.	у кулінарних рецептах часто вживається неозначена форма дієс-
лова оЬгас гіетпіакі, сіосіас себиі?, хатіезгас.
КИ.0 СІІКЯІІ - міри ваги та кількості
Іменники на позначення кількості, міри або ваги виступають з імен-
никами у формі родового відмінка:
кііодгат (кііо) сикги - кілограм цукру
Тіїійапка ка\му - чашка кави
теіг ]есІ\л/аЬіи - метр шовку
кготка сТіїеЬа - окраєць (скибка) хліба
ріазіегек здупкі - шматочок шинки
камаїек зета - шматок сиру
2 кііодгату (кііо) гіетпіакбуу - 2 кілограми картоплі
ІМАС2ЕЛ, ІММ¥, ТАК ЗАМО, ТАКІ ЗАМ
У матеріалі уроку 3. ми познайомилися із займенником іппу, який
виступає з іменником:
Та кигіка іезі іппа - сдагпа і кгоіка.
М6] ІеІеТоп іезі іппу пій іхл/бі-
Займенник іпасхеі виступає з дієсловом:
Кізоііо ро ууепески гоЬі зі? іпасзеі пій ро тесііоіагїзки.
У подібних конструкціях використовуються займенники іак зато
і Такі зат/іака зата/іакіе зато.
Мбі рогіїеі іезі Такі зат іак іууоі.
Моіа іогеЬка іезі іака зата іак Мадду.
2ир? дгдуЬом? доіціе зі? іак зато іак гир? ріесгагкохм?.
Моіа йопа пагу\л/а зі? іак зато іак іу - Кагоііпа.
400
РОЗМОВЛЯЄМО
Як це зробити?
- Зак зі? гоЬі отієї? - Віеггезг 2 іаіка, сіосіаіезг Іугк? тіека...
- Сгу \л/іезг, іак зі? доіиіе Ьідоз? - Так, \міет. боїціе зі? каризі? і
озоЬпо ті?зо...
- Сгу тогезг ті рокагас, іак зі? \л/узуІа Такз? - ММ162 іи Іізі, пасізпіі
іеп дигік...
- Зак зі? оім/іега іеп дагаг? - ТггеЬа пасізпцс іеп дигік.
ВПРАВИ
Дайте відповіді на запитання:
1Сгу м/агіо гм/іесігіс УУіеІісгк?? - Так,.........................
2.	- І со? Сгу \л/агіо Ьуіо іи рггуіесИас? - Так.................
Міе..........................................................
3.	- Сгу \л/агіо оЬеіггес пароуі/згу Літ Кггузгіоїа 2апиззіедо? - Так,
4.	- Сгу \л/агіо Ьуіо гаіпчл/езіоиуас \м іеп іпіегез? - Міе......
5.	- Сгу м/агіо гатіезгкас гагет? - Так,.........................
Утворіть 3 схожі запитання:
6.	-...........................................................?
7.	-...........................................................?
8.	-...........................................................?
Утворіть форми складного майбутнього часу від поданих дієслів,
напр.: (оді^бас) УУ зоЬоі? Ь?сі? одідсіаі іеіехл/ігі?.
1.	(гоЬіс) - Апіи, со .....................V/	рі^іек у/іесгогет?
- (іа).....................гакиру.
401
2.	(гоЬіс, дгас хл/ іепіза, ріухл/ас) - Магки, со (іу).....................
...па игіоріе? - 0а).................................і....................
3.	(сгуіас, зіисіїас) Е\л/а хл/ хл/еекепб........................дагеіу
і...........................тигукі.
4.	(різас, сіг\л/опіс) Магек хл/ ропіебгіаіек гапо......................
...Іізіу і...............................сіо кііепібхл/.
5.	(гоЬіс, тіес) - Со (\л/у).................................хл/ зоЬоі§
хл/іесгогет? - (Му)................................дозсі.
6.	(гоЬіс, різас) - Со Магек і Оагек....................................
хл/ рі^іек ро роїисіпіи? - Опі................................гарогіу.
7.	(гоЬіс, сгуіас) - Со Веаіа і Раігуф...................................
ХЛ/ хл/еекепб? - (Опе) ..............................
Запишіть подані в дужках дієслова доконаного і недоконаного виду
у відповідній формі, напр.: (хл/уіегбгас) За хл/уіегбгат іиіго. (\л/у)е-
сйас) Абат піебіидо лл/уіесігіе па игіор.
1.	- Кіесіу (іу) (хл/уіегбгас)........................?	- (ба)...........
...........V/ ріціек.
2.	- Сгу (іу) (х/ууіесЬас)...........................ге	тп^бо Мабгуіи?
- Міе, 0а) піе...............................г	іоЬ^. Мат іиіаі зхл/о)^
ргас§, піе тод§ )е) гозіахл/іс.
3.	- (ба) іегаг (хл/усЬобгіс)...................................- Оок^б?
- Оо кіозки ро дагеіу.
4.	(ба) іезіет іезгсге сїіогу, піе (хл/уізс).......................бгізіа]
г боти.
5	- Кіебу (рггуіегбгас).........................іхл/оіа	тата? - Мата
......................Іиіго.
6.	-Апіи, кіебу (іу) хл/ коііси (рггуіесИас)...........................
бо паз, бо \Л/агзгахл/у? - Міе хл/іет іезгсге, тоге 0а).............
...........хл/ таіи.
402
7.	- Кіесіу (іу) \л/ коїіси (рггуізс).......................до	тпіе?
Так дашпо и тпіе піе Ьуіаз? - (За)........................ш	зоЬоі?.
8.	ОІасгедо 1\л/6) т^г підбу піе (рггусЬодгіс).................
2 іоЬ^до паз?
Розкажіть, як що робити, напр.: бак зі? доііце Ьідоз? - (Зоіщезх ка-
ризі?/доіиїе зі? каризі?...
1.	- Зак зі? шузуїа іакз? - (оішіегас, пасізкас, шкіадас)
2.	- Зак зі? гоЬі паїезпікі? - (Ьгас, додашас, тіезгас)
3.	- Зак зі? гоЬі кзего? - (оі\л/іегас, шкіадас, пасізкас)
Доповніть словосполучення відповідними іменниками у формі ро-
дового відмінка: кіеІЬаза, тіеко, зоз, зег, рішо, напр.: 2 Ііігу шобу.
1.	іугка............................
2.	згкіапка.........................
3.	кашаіек................................
4.	ріазіегек..............................
5.	Іііг...................................
Запишіть подані в дужках слова у родовому відмінку, напр.: Оода] О
Іугесгк? (супатоп) супатопи.
1.	Сода) до зози Іугк? (зок)...........................г	суігупу.
2.	ТггеЬа киріс 2 Ііігу (тіеко) ............... кііодгат	(сикіег)
....................,	і 2 расгкі (такагоп)...................
3.	РоіггеЬпу ті до сіазіа зіоік (дгет зіішкошу)................
4.	Роргозг? 25 дкд (зег гбііу).................................
5.	Роргозг? кашаіек (зег Ьіаіу)................................
403
6.	Маіріегхл/ зтагузг 20 сікд (Ьосгек)....................бобаіезг
згсгурі^ (збі)....................і	(ріергд)...................
бо зтаки, роіет бобаіезг ]а]ка.
Запишіть подані в дужках слова у родовому відмінку, напр.: Оргосг
(Магек) Магка пікі піе томі! ро Иізграпзки.
1.	N3 игобгіпасії и Мопікі Ьуіі уузгузсу оргосг (Адаіа і \Л/о]іек).
2.	Оргосг (іа).........................уузгузсу тбууііі ро Ггапсизки.
3.	Мат уузгузіко, со іезі роіггебпе бо ріггу, оргосг (згупка)
4.	N3 зроікапіи г рапі^ргегез Ьуіі уузгузсу оргосг (іу)....
Вставте потрібний займенник:
іпасхе]/іппу, -а, -е
1.	Му гуіету бгізіаі...........................піг	гуіі пазі гобгісе.
2.	Мазга Іоббуука )езі................................піг	м/азга.
3.	- бак зі<? різге „гугаїа"? Сгу іак? - Міе....................
4.	М6] іеіеіоп котбгкоууу іезі...........................піг іеп.
іак зато/іакі зат/іака зата
5.	Сіазіо па ріегоді гоЬі зі§.................Іак	сіазіо па кіизкі.
6.	Мазга капара іезі..................................Іак	ууазга.
7.	ОІасгедо іу різгезг....................................Іак	іа?
Державні та релігійні свята
Найважливіші державні свята:
11 Іізіораба - 8\л/і§іо Міеробіедіозсі - День Незалежності, 11 листо-
пада (річниця здобуття Польщею незалежності 11 листопада 1918
року)
1 таіа - бхди^іо Ргасу - День праці, 1 травня
404
З та)а - День Конституції, 3 травня (річниця ухвалення Сеймом
конституції 3 травня 1791 року. Це була перша конституція у Єв-
ропі).
Зазвичай у Польщі не працюють і 2 травня, тому вільні дні 1-3 трав-
ня називають „сіііщі дуеекепб” («довгими вихідними»).
Релігійні свята:
Во±е Иагосігепіе - Різдво, 24 грудня
ІЛ/іеІкапос - Пасха
\Л/82у8ікісіі $\мі§іусІі - День усіх Святих і День поминання помер-
лих, 1 листопада
\Л/піеЬомгіфсіе Маікі Возкіе) - 15 серпня, Вознесіння Богоматері
Во2е Сіаіо - червень
Різдво, Пасха і День всіх Святих є дуже важливими для поляків свя-
тами. Пов’язані з ними традиції існують і плекаються у польських
родинах незалежно від віровизнання. На святвечір, 24 грудня, при-
йнято сідати всією родиною за святу вечерю, яка традиційно почи-
нається, коли на небі зблисне перша зірка. Перед вечерею діляться
обрядовим хлібом (оріаіек) і взаємно бажають собі добра й достатку.
На столі стоять традиційні страви - короп, борщ з «вушками», бі-
гос. Для несподіваного гостя на столі завжди ставлять зайвий при-
бор, аби ніхто у цей вечір не залишився самотнім...
У Страсну суботу в костелі святять принесені в кошиках писанки,
паску, сіль, якими діляться під час Великоднього сніданку.
1 листопада поляки за традицією відвідують могили своїх рідних,
навіть якщо вони поховані дуже далеко. На могилах кладуть квіти,
запалюють свічки. Цього дня на кладовищі можна побачити неза-
бутню картину: на могилах мерехтять тисячі свічок, створюючи
неповторну атмосферу світлої печалі й задуми...
405

1. чоловічий рід: Ьііеі, риЬ, згеі, іеаіг; жіночий рід: Іатра, коїегапка,
згкоіа, гезіаигасіа, орега; середній рід: зроікапіе, лл/іпо, рімо, Ьіи-
го, кіпо
2.1.	Со іо іезі? 2. Кіо іо іезі? 3. Кіо іо іезі? 4. Со іо іезі? 5. Кіо іо іезі?
3.	1. сігоді 2. боЬгу 3. боЬгу
4.	1. Так, іо іезі риЬ. Міе, іо піе іезі риЬ. 2. Так, іо іезі каїепбагг. Міе,
іо піе іезі каїепбагг. 3. Так, іо іезі кіпо. Міе, іо піе іезі кіпо. 4. Так,
іо іезі іапі поіез. Nіе, іо піе іезі іапі поіез. 5. Так, іо іезі сігоді ко-
піак. Міе, іо піе іезі сігоді копіак.
5.	1. Сгу іо іезі згкоіа? 2. Сгу іо іезі каіепсіагг? 3. Сгу іо іезі іеаіг?
4. Сгу іо іезі орега 5. Сгу іо іезі поіез?
6. 1. Не козгіиіе Ьііеі? 2. Не козгіиіе поіез? 3. Не козгіиіе каіепсіагг?
4. Не козгіиіе рімо?
7.1. Огіфкиіф, сіоЬгге. 2. \Л/ роггдсіки. 3. Зміеіпіе. 4. Еаіаіпіе. 5. Так
зоЬіе.
8.1. Оо місігепіа. 2. Огіеп сіоЬгу. 3. N3 гагіе/сгезс. 4. Сгезс/бо го-
Ьасгепіа/па гагіе. 5. Оо гоЬасгепіа/сгезс/бо іиіга. 6. ОоЬгу міе-
сгбг. 7. Оо іиіга/бо гоЬасгепіа. 8. ОоЬгапос.
кексіа 2.

1.1. іезіет. 2. іезі. 3. іезіез. 4. іезіезсіе.
2.1. тбмізг. 2. тбмі§. 3. томі. 4. тбмі^. 5. тбміту. 6. тбмісіе.
3. 1. Ргапсигк^, Атегукапк^. 2. Роіакіет, Роїк^. 3. Апдіікіет, Апдіі-
кіет, Апдіеікєр 4. Міетсет, Міетсет. 5. ІІкгаіпсет, Скгаіпкгр
6. СЬіпсгукіет, Заропсгукіет.
4.1.	оп. 2. опа. 3. опе. 4. опі. 5. іу, іа. 6. му, ту.
5.	1. ро роїзки. 2. ро ігапсизки. 3. ро апдіеізки. 4. ро піетіески.
6.	1. Сгу рапі томі ро роїзки? 2. Сгу рап іезі ІІкгаіпсет? 3. Сгу рапі
Іезі Апдіеікц? 4. Сгу рап томі ро ігапсизки? 5. Сгу рапіезі Міет-
сет? 6. Сгу рапі іезі Атегукапк^?
7.	1. Сгу тбмізг ро ігапсизки? 2. Сгу рап томі ро апдіеізки? 3. Сгу
рапі томі ро ііізграпзки? 4. Сгу тбмізг ро піетіески?
8.	1. ОоЬгге, сігі^кир-}, а и сіеЬіе? 2. Зміеіпіе, а и сіеЬіе? 3. Огі§киі§,
сіоЬгге, а и рапі? 4. Огі$киі§ сіоЬгге, а и рапа?
406
9.1.То іезі Масіек, а іо іезі Веаіа. 2. То іезі рапі Аппа Тотазік, а іо
Іезі рапі Мопіка \Л/урусЬ. 3. То іезі рап бап Коіескі, а іо іезі рапі
Магіа Заііап. 4. То іезі Кузгагб, а іо іезі Едуіа.
кексіа 3.
1.1.	тат, тазг. 2. та, тату. 3. тасіе. 4. таХ
2.	1. Іабпу, Іабпа, Іабпе. 2. зутраіусгпа, зутраіусгпе, зутраіусгпу.
3.	сігода, сігоді, сігодіе. 4. іапіе, іапіа, іапі. 5. сіоЬгу, сІоЬга, доЬге.
3.1.	Так, іо іезі тбі рагазої. 2. Міе, іо піе іезі тоіа гпаіота. 3. Так,
іо іезі тоіе рішо. 4. Міе, іо піе іезі тоіа іогеЬка. 5. Так, іо іезі тоіа
іесгка.
4.	1-іедо. 2. іеі. 3. іедо. 4. ]едо. 5. іеі.
5.1. сгуі. 2. сгуіа. 3. сгуіе. 4. сгуі.
6. 1. іа. 2. іеп. 3. іо. 4. іа, іа. 5. іеп, іеп.
7.1. а. 2. і. 3. аіе. 4. а. 5. а.
8. 1. Ьагсіго. 2. ігосЬ§. 3. ігосЬ§.
Ьексіа 4.
1.1. тіезгкат, тіезгка. 2. тіезгказг. 3. тіезгкату, тіезгкаХ-
4. тіезгкасіе. 5. гоЬізг, гоЬі§. 6. гоЬі. 7. гоЬісіе, гоЬіту. 8. гоЬі^.
9. гоЬі^.
2. 1. шіе. 2. шіезг. 3. шіет. 4. шіесіе. 5. шіесіг^. 6. шіе ту. 7. шіедг^,
ууіесіг:^.
3.1. дсігіе. 2. дсігіе. 3. дсігіе. 4. дсігіе.
4. Скористайтеся лексикою уроку.
5. 1. Сгу тазг/та рап/та рапі осЬоі$ па каш§? 2. Міе та га со/рго-
зг§. 3. Рггергазгат, дсігіе іезі Ьапк? Росгіа? 4. Рггергазгат.
1.1. ІиЬізг, ІиЬІ§. 2. ІиЬісіе, ІиЬіту. 3. ІиЬі. 4. ІиЬі^.
2. 1. гпа, гпат. 2. гпазг, гпат. 3. гпасіе, гпату. 4. гпаХ-
3.1.	ргасиіезг, зіибіиіезг. 2. ргаси]^. 3. ргасиіезг. 4. ргасиі^. 5. рга-
сиіе, зіибіиіе. 6. зіисііиіе. 7. зіисііиіе. 8. зіисііиіе. 9. зіисііиіе. 10. зіи-
сііціету. 11. зіибіиіесіе, зіисііціесіе.
4.	1. ка\л<^, зок. 2. Абата, Еуу§. 3. гезіаигасіа 4. риЬ. 5. рішо. 6. Мас-
ка, Есіуіф. 7. рішо, шіпо.
407
5.	1. іпгупіегет, акіогкд. 2. паисгусіеік^, кеіпегет. 3. екопотізХ,
кзі?доууц.. 4. агсЬііекіет, агсЬііекіет.
6.	1. іег ІиЬі?. 2. іег гпа. 3. іег ргасиіе. 4. іег тбууі? ро Ьізграпзки.
7.	1. сгу іо іезі \л/іпо, сгу ріууо. 2. сгу іу ргасціезг, сгу зіибіиіезг.
3.	сгу іо іезі Місіїаі, сгу Засек. 4. сгу іо іезі іууоі коїеда, сгу і\л/6і
сЬІорак.
8.	1. і, уу. 2. і, і. З уу, і.
9.	1. іакі. 2. іака. 3. іака. 4. іакіе.
10.	1. ууіезг. 2. гпазг. 3. гпа. 4. гпа, ууіє. 5. ууіезг, ууіет.
І_екс]а 6.
1.	1. руіат. 2. руіазг. 3. руіасіе. 4. руіату. 5. гатаууіа. 6. гата-
ууіазг, гатаууіат. 7. гата\л/іасіе, гатаууіату. 8. гатаууіаі^.
2.	1. згсгиріа. 2. ууузокі. 3. пізка, і?да. 4. рггузіоіпу. 5. ууузока.
3.	1. поууедо. 2. сгагп^. 3. поуує[. 4. поууедо. 5. биге.
4.	1. і^ууузок^. 2. іедо ууузокіедо. 3. пазг^поуу£[. 4. тоіедо зіагзге-
до. 5. іууоіедо поууедо.
5.	Скористайтеся лексикою уроку.
6.	1. ЬізіогХ, роїііук^, зосіоіоді^. 2. зрогіет. 3. згіик^, зосіоіоді^,
екоіодід.. 4. тигук^, іеаігет.
7.	1. Адаіа /опа 25 Іаі. 2. то] згеі/оп та ЗО Іаі. 3. тоіа сігіеуусгупа
/опа та 22 Іаіа. 4. тат 36 Іаі 5. тат 16 Іаі 6. тат 44 Іаіа.
8.	ІМр. Зак пагуууа зі? іууоі згеі? Не Іаі та іууоі згеі?/ Зак оп зі? па-
гуууа? Не оп та Іаі?
9.	1. Мат па іті?...; 2.М6І сЬІорак/тоіа сігіеуусгупа та па іті?...;
3.	Мбі ргоіезог/тоіа рапі ргоіезог пагуууа зі?...; 4. Мбі згеї/тоіа
згеіоууа пагуууа зі?...; 5. Мбі тцг/тоіа гопа та па іті?...
10.	ІМагуууат зі?...; Зезіет... -ет/-^; Мат..Іаі/Іаіа; Міезгкат уу.../
Мбі асігез: иііса...; Мбі питег іеіеіопи:...
Ьексїа 7.
1.1. тизг?. 2. тизізг. 3. тизг^. 4. тизіту. 5. тизісіе. 6. тизі.
7. іет, іезг. 8. іе. 9. іебг^, іету. 10. руезг, рі^. 11. рдесіе, рі]ету.
2. 1. сгуіа, різге, зрггціа, доіиіе. 2. сгуіат, оді^бат, доіиі?.
3. сгуіасіе, сгуіату. 4. оді^басіе, одіцсіату, сгуіату. 5. оді^сіа-
X, сгуіаХ, сгуіаХ
3. Скористайтеся лексикою уроку.
4. 1. боЬгге. 2. биго. 3. зууієіпіє. 4. таїо.
408
5.1.	піе та. 2. з^. 3. піе та. 4. іезі. 5. піе та. 6. піе та, з^.
6.	1. Іізіу. 2. кзі^гкі. 3. разгрогіу. 4. тіезгкапіа. 5. Ьіига. 6. дагеіу.
7. зокі.
7.	1. боЬге. 2. бгодіе. 3. тіїе. 4. по\л/е. 5. ротагагісгоууе.
8.	1. іатіеп іезі таїу. 2. іатіо іезі піебоЬге/гІе. 3. іатіа іезі іууоіа.
4. іатіе з^ бгодіе. 5. іатіе з^биге. 6. іатіе з^ піесіекаууе.
9.1. зат. 2. зато. 3. зат, зат. 4. заїла. 5. зато.
10.1. бууа, Ьууіє. 2. бууіе, бууа. 3. бууіе, бууіе. 4. бууа. 5. бууіе. 6. бууа.
11. 1.2 гіоіе. 2. 5 гіоіусії 10 дгозгу. 3. З гіоіе ЗО дгозгу. 4.14 гіоіусії
25 дгозгу. 5. 28 гіоіусії.
1.1. ууібгізг. 2. ууібгізг, ууібг$. 3. ууібгісіе, \л/ібгіту. 4. ууібг^. 5. гуіе,
гуіе. 6. гуХ.
2.1.	тогезг. 2. тод§. 3. тоге, тод§. 4. тогету, тогесіе. 5. тод^.
3.	а) 1. Ьуіа, ЬуІ. 2. Ьуіет. 3. Ьуіат. 4. Ьуіез. 5. Ьуіаз. 6. Ьуіізту. 7. Ьу-
Іузту. 8. Ьуіі. 9 Ьуіу Ь) 1. ЬуІ. 2. Ьуіа. 3. Ьуіо. 4. Ьуіа. 5. Ьуіо. 6. ЬуІ.
4.	1. тіобзга аІЬо зіагзга аІЬоІабпіеізга. 2. ууі^кзгу аІЬо тпіеізгу аі-
Ьо зіагзгу аІЬо поуузгу. 3. іапзге аІЬо Іерзге. 4. тіобзгу аІЬо зіаг-
згу аІЬо рггузіоіпіеізгу. 5. тіобзга аІЬо зіагзга аІЬо Іабпіеізга.
6.	ууі^кзге аІЬо тпіеізге аІЬо Іабпіеізге.
5.	1. Так, іо іезі пазг зуп 2. Міе, іо піе іезі пазга согка. 3. Так, іо
іезі ісїі оісіес. 4. Так, іо іезі пазг бот 5. Так, іо іезі пазга тата.
6.	Міе, іо піе іезі ісЬ ЬаЬсіа. 7. Міе, іо піе іезі пазга гобгіпа. 8. Так,
іо іезі пазг затосіїбб. 9. Так, іо іезі пазге бгіеско.
6. Скористайтеся лексикою уроку.
7.1. уу рі^іек. 2. уу згоб§. 3. уу зоЬоі^. 4. уує ууіогек. 5. уу ропіебгіаіек.
6. уу сгууагіек. 7. уу піебгіеі§.
кексіа 9.
1.1. бгууопі. 2. коїїсгузг, копсг§, сгекат. 3. сгеказг, сгекат. 4. коп-
сгусіе, когїсгуту, копсгуту. 5. копсг^, сгека^.
2.	1. іб§. 2. ібгіесіе. 3. ібгіету. 4. іб^. 5. ібгіезг. 6. іб§. 7. ібгіе.
3.	1. ба ууоі§ коїог сгегууопу. 2. Абат ууоіі гуг. 3. Моіа гопа ууоіі
зіобкіе ууіпо. 4. Мазга тіобзга согка ууоіі исгус зі§. 5. Мазг зіагз-
гу зуп ууоіі дгас уу іепіза.
4.	1. орег§, орег§, іеаіг. 2. Ьаіеі, іапіес поууосгезпу, Ьаіеі. 3. іеаіг,
кіпо, іеаіг.
409
5.	1. іезі зіобта. 2. іезі бгіеміціа. З.)езі іебепазіа. 4. )езі бмипазіа
рі^іпазсіе. 5. ]езі бета.
6.	1)1 2) 4.5 3) 6 4) 9 5) 7. 20 6) 10 7) 5 8) 2.30 9) 8 10) 11 11) 3.10 12)
12.30
кекс|а 10.
1.1.	гогтаміа. 2. гогтаміазг, гохтаміат. 3. гогтаміасіе, гогтаміа-
ту. 4. гогтаміаХ. 5. /дабгазг, гдаскат зі§. 6. гдабгасіе зі§, гда-
бгату зі§, гдаскаХзі^. 7. гдаска зі§.
2.	1. сбсіаІЬуз, сИсіаІЬут, сґісіаІЬу. 2. сіюіаІЬут, сИсіаІЬуз, сЬсіаІа-
Ьу. 3. сіюіеІіЬузту, сбсіеІіЬузсіе, сЬсіеІіЬузту сбсіеІІЬу. 4. сЬсіаІу-
Ьузту, сЬсіаіуЬузсіе, сіюіаІуЬузту, сіюіаІуЬу.
3.	1. Ьфб§. 2. Ь^скіезг, Ь^бф, Ьфбгіе. 3. Ьфбгіесіе, Ь^б/іету, Ь§б^.
4.	1. тебусупф. 2. екопоті^, зос)оіоді§. 3. іпіогтаіук^, гаггцскапіе.
4.	ргамо.
5.	Скористайтеся лексикою уроку.
6.	1. коїегапк^. 2. Місґіаіет і Магкіет. 3. Оогоі^. 4. бугекіогет.
7.	1. помут. 2. пом^. 3. тоіт. 4. імоіт. 5. то)^. 6. г пазгц.
8.	1. та. 2. обоє. 3. ІиЬі. 4. томі. 5. /па.
9.1. м рггузгіут іудобпіи. 2. м рггуз/Іут тіезіцси. 3. м рггузгіут
гоки. 4. м рггузгіут іудобпіи.
кексіа 11.
1.1. гасгупасіе, гасгупату. 2. гасгупазг, гасгупат. 3. гасгупа,
гасгупат. 4. гасгупа^.
2. 1. сїюбгісіе, сїюбгіту. 2. сИобгізг, сИобгі, сИобгіс, сЬобг^.
3. сИобг^.
3.	1. кигсгака, касгк$. 2. гир§ ротібогом^. З.гир§ сеЬиІом^, Ьеізг-
іук. 4. Іозозіа, богзга.
4.	1. міозк^, атегукапзк^. 2. икгаіпзкц. 3. (гапсизк^. 4. ігіапбгкі.
5.	роїзк^. 6. міозк^.
5.	1. па. 2. біа, біа, біа. 3. па. 4. па.
6.	1. зоки. 2. каму. 3. ріма. 4. Нізіогі^. 5. Абата. 6. Ему. 7. тіезгка-
піа.
7.	1. сгази, боти, затосіюби. 2. Адаіу, Веаіу, Мадбу. 3. Адпіезгкі,
Мопікі, Оотіпікі. 4. Казі, Вазі, Апі. 5. Абата, Ріоіга, Кггузгіоіа.
6. Сгагка, Магка, Оагка. 7. Іозозіа, рзігада, кигсгака.
8.	1. зкіери. 2. аріекі. 3. іеаіги. 4. кіпа. 5. орегу. 6. даіегіі.
4Ї0
9.	1. ротісіогоууеі. 2. Ьіаіедо. 3. сгегхл/опедо. 4. сеЬиІохл/е]. 5. ]ароп-
зкіе], їгапсизкіе].
10.	Скористайтеся лексикою уроку.
11.	1. гугет, охл/осаті, їгуїкаті, заіаі^. 2. хл/аггухл/аті, гіетпіакаті,
ротібогаті. 3. такагопет, каризЦ, дггуЬаті.
12.	Скористайтеся лексикою уроку.
Ьексіа 12.
1.1. сгуїас, рггесгуїас. 2. гасігхл/опіс, бгхл/опіс. 3. гатахл/іас, гатбхл/іс.
4. різас, парізас. 5. росгекас, сгекас. 6. ріасіс, гаріасіс.
2.	1 .гасігх/уопіс. 2. гаріасіс. 3. гасгекас. 4. парізас. 5. ггоЬіс. 6. гатб-
хл/іс. 7. рггесгуїас.
3.	1. сг^зіо, б2І5. 2. хл/ зоЬоІ§, ггабко. 3. ро роїибпіи, ггасіко. 4. сг§-
зіо, іиіго сІ2із, 2\л/укІе. 6. гхл/укіе, хл/ хл/еекепб. 7. сігіз, ггасіко.
4.	1. Адаїу. 2. тату. 3. зупа. 4. гопу.
5.1. сіф, сіеЬіе. 2. до, піедо. 3. ]е], піе]. 4. тпіе, тпіе. 5. до, піедо.
6. паз, паз. 7. хл/аз, хл/аз. 8. ісН, пісй.
6. Скористайтеся лексикою уроку.
7.1. рохл/іебгіес аІЬо рггекагас. 2. ротуїка. 3. гозіахл/іс. 4. тбхл/і.
5. гасігхл/опіс. 6. гогтахл/іас, росгекас.
1_екф 13.
1.	1) о озіетпазїе] сігіезіфс/сігіезі^с ро згбзіе]. 2) о бхл/ибгіезіе]
рфпазсіе/рі^іпазсіе ро озтер 3) о бзте] сгіегсігіезсі рі§с/га рі§-
Іпазсіе бгіехл/іціа. 4) о бхл/ипазіе] іггусігіезсі/о хл/рбі сіо ріегхл/зге].
5) о ]ес!епаз1еі ріфссігіезі^і рі^с/га р і$с сіхл/и пазіа. 6) о сігіехл/фпазіе]
бхл/а сІ2іезсіа/сіхл/асІ2Іе8Сіа ро зіссіте]. 7) о бгіехл/іфіп азіе] іггусігіезсі/
о хл/рбі бо бзтер 8) о сгіетазіе] бхл/абгіезсіа рі^с/сіхл/асігіезсіа
рірс ро бгидіе].
2.	а)]есбас: 1. іебгіезг. 2. ]ебгіесіе, іебгіету. 3. іебгіе, ]ебгіе. 4. ]аб§,
]аб^; Ь) Іесіес: 1. Іесізг, Іесф. 2. Іесісіе, Іесіту. 3. Іесі. 4. Іес^.
3.	1. ге тпз.. 2. 2 піт. 3. г пі^. 4. 2 іоЬ^. 5. 2 паті, 2 хл/аті. 6. 2 піті.
4.1. Рогпапіа, Сбапзка. 2. Магзгахл/у. 3. Ьопбупи. 4. Мозкхл/у.
5. Рагуга, Кгути. 6. Мохл/едо богки, Атзіегсіати.
5.1. сгази. 2. ргасу. 3. хл/обу, кахл/у.
6.1.	со. 2. сгедо. 3. со. 4. кодо.
7.	Маіріегхл/ сгуіат дагеі?, а роіет ]ет коіас]ф. 2. Ма]ріегхл/ різг^ га-
рогі, а роіет гогтахл/іат 2 згеТет. 3. Иа]ріегхл/ оді^бат (еіехл/і2]§,
411
а роіет іб? па зрасег. 4. Ма]ріег\л/ тат зроікапіе, а роіет
бгууопі? бо кііепіа.
8.	1. ігат\л/аіет. 2. іакзбуук^. 3. аиіоЬизет. 4. росіадіет. 5. зат-
осНобет.
9.	1. уу рггузгіу рі^іек. 2. уу рггузгіу згоб?. 3. уу рггузгіу зоЬоі?.
4. уу рггузгіу ууіогек. 5. уу рггузгі? піебгіеі?. 6. уу рггузгіут іудо-
бпіи. 7. уу рггузгіут тіезігіси.
10.	1. Кгакбуу іезі па роїибпіе об \Л/агзгаууу. 2. Сбапзк]езі па рбіпос
об Магзгаууу. 3. Рогпаїі іезі па гасЬбб об Магзгаууу. 4. Віаіузіок
Іезі па уузсЬбб об \Л/агзгаууу.
11.	1. уу, па, уу. 2. паб. 3. уу, па, бо. 4. па. 5. па, бо. 6. па, бо.
І.екс]а 14.
1.1.	гасгупату. 2. гасгупа зі?. 3. копсгу зі? аІЬо гасгупа зі?. 4. га-
сгупату аІЬо копсгуту. 5. гтіепіат. 6. гтіепіа зі?.
2.	1. рі?іу таіа. 2. зіббту Іірса. 3. іебепазіу Іізіораба. 4. згбзіу сгег-
ууса. 5. сгууагіу кууіеіпіа. 6. іггесі тагса.
3.	1. безі сгууагіу таіа - баб?... сгууагіедо таіа. 2. безі озіетпазіу
кууіеіпіа - Іб?... озіетпазіедо кууіеіпіа. 3. безі бууибгіезіу бгиді
Іірса - „Тозса” іезі бууибгіезіедо бгидіедо Іірса. 4. безі бууибгі-
езіу рі?іу зіегрпіа - 2асгупат... бууибгіезіедо рі^іедо зіегрпіа.
5.	Об бууибгіезіедо бгидіедо Іірса бо бууибгіезіедо згбзіедо Іірса.
6.	Об бууибгіезіедо згбзіедо зіегрпіа бо бууибгіезіедо бгіеууі^іедо
зіегрпіа.
4.	1. тагса. 2. Іиіедо. 3. зіегрпіа. 4. ууггезпіа.
5.	Скористайтеся лексикою уроку.
6.	1. іезіеп, іезіепі^. 2. ууіозп^, ууіозпа. 3. гіт^, гіта. 4. Іаіо, Іаіет.
7.	1. рапі^, тпіе. 2. рапа, тпіе. 3. ууаз, паз. 4. сі?.
8.	1. бигерокоіе, биг^ууібп^кисічпі?, бигдіагіепк?. 2. биге тіезгка-
піе, заіоп, зуріаіпіе, рокб] бгіесіппу, кисЬпіе, Іагіепкі.
Ьексіа 15.
1.1.	рггуіегбга. 2. обіегбга/обіебгіе. 3. обіебгіе/обіебгіе. 4. зіоі.
2.	1. Ьіеггезг, Ьіог?, Ьіегге. 2. Ьіеггесіе, Ьіеггету, Ьіог^, Ьіеггету.
3.	1. Так, Ь?б?/Міе, піе Ь?бгіе тпіе. 2. Так, ЬуІат/ЬІіе, піе Ьуіо тпіе.
З.Так, ЬуІ/Міе, піе Ьуіо до. 4. Так, Ь?бгіе/ІМіе, піе Ь?бгіе до. 5. Так,
їезі/ГЧіе, піе та ]Є]. 6. Так, ЬуІа/кІіе, піе Ьуіо ]е]. 7. Так, Ь?бгіету/
Міе, піе Ь?бгіе паз. 8. Так, Ь?б^/ЬІіе, піе Ь?бгіе ісЬ.
412
4.	1. сіо, ро. 2. бо, ро, біа. 3. ро, бо. 4. бо, ро, па, ро. 5. г, рггег.
5.	1. то], тб] зхл/бї- 2. іхл/6], то], змоіедо. 3. ]е], з\моХ, іе]. 4. ]едо,
Іедо, з\л/оХ 5. пазг, змоіедо, пазг. 6. мазг, пазг, змоіт. 7. ісИ,
ісб, змб].
6.	1. ууоіпієі. 2. згуЬсіеі. 3. Іеріе]. 4. тпіе]. 5. міксер 6. догге].
7.	1. іака зата. 2. Такі зат. 3. іакіе зато.
1.1. гаткпцс аІЬо оімоггус. 2. бгіаіа, бгіаіа. 3. гаткп^с аІЬо оЬлю-
ггус. 4. муЬіегазг.
2. 1. Міе та м боти омосбм, піе та маггуш. 2. Міе тат гіетпіакбм.
3. N16 ІиЬі§ Ьапапбш. 4. Міе та г^сгпікбуу. 5. Міе та Гоіеіі. 6. Ти піе
та кггезеї. 7. Міе тат ріуі СЮ.
3.	1. Ьііеібм. 2. кам, зокбм, ріуу. 3. згаї, кггезеї, зіоібм, Ьіигек, кот-
риіегбхлл 4. омосбм, Ьапапбм, іаЬІек. 5. озбЬ. 6. іодигіоуу, ]аіек,
Ьиіек.
4.	1. боЬгусЬ. 2. помусЬ, помусЬ, помусії. 3. бгодісЬ. 4. тоісґі.
5.	ІусИ помусії.
5.	1. гупки. 2. згрііаіа. 3. РІаси Момедо, зкіери тигусгпедо. 4. сеп-
Ігит, іеаіги.
6.	1. іакіз. 2. іакіез, іакдз. 3. ]акіз. 4. іакіз. 5. іаказ.
7.	1. апі, аіе. 2. апі, апі. 3. аіе. 4. апі, апі.
1.1.	рокагаб. 2. оЬеіггеб. 3. оЬе]ггес. 4. рокагас.
2. 1. Веаїу. 2. МісИаІа. 3. тоХІ ЬаЬсі. 4. Магка. 5. іууо]єі тату.
6. то] є] коїегапкі.
3.1. ІеІеГопи. 2. \Л/агзгаму. 3. затосЬоббм. 4. пазге] Гігту. 5. па-
згусЬ агіукиїбуу. 6. агїукиїбм козтеіусгпусЬ. 7. пазгедо Ьіига.
4.	1. Вогпапзкіе]. 2 Васіїа. 3. СЬоріпа, ЗсКиЬегіа. 4. (ЗаууІіпзкіедо,
Зіесгкоиузкіе]. 5. Зііпда. 6. Ногоміїга.
5.	1. г озіетпазіедо міеки. 2. г б\л/ипаз!едо м/іеки. 3. г бтуибгіезіе-
до \міеки 4. г іггупазіедо ууіеки. 5. г бгіе\л/і^іпазіедо ууіеки.
6.	1. рапи. 2. сі. 3. ти. 4. рапі. 5. ті. 6. ]е]. 7. мат. 8. іт. 9. пат.
7.	Скористайтеся лексикою уроку.
8.1. таїагг. 2. різагг. 3. герогїег. 4. гегузег. 5. роеіа. 6. котрогу-
іог.
9. Скористайтеся лексикою уроку.
413
10. 1. Асіата Но\л/ака, Мопік? Мслл/ак. 2. Вазі? За\могзк^, Оагка ба-
\люгзкіедо. 3. Маскіет Офгоул/зкіт, Веаі^ ОцЬгслл/зк^. 4. Місіїа-
іет КиЬіакіет, Казі^КиЬіак.
1_екс]а 18.
1. чоловічий рід: 1. ргасомаіет. 2. ргасомаїез. 3. ргасомаї. 4. тіе-
згкаіез. 5. тіезгкаіет. 6. тіезгкаі. 7. охепі! зі?. 8. огепііез зі?.
9. огепііет зі?. 10. игобгіїез зі?. 11. игосігіїет зі?. 12. игобгіі зі?; жі-
ночий рід: 1. ргасо'л/аіаз. 2. ргасомаїат. 3. ргасомаїа. 4. тіезгкаіаз.
5. тіезгкаї-ат. 6. тіезгкаіа. 7. ууузгіаз га трг. 8. \л/узгіат га т^г.
9. ууузгіа га т^г. 10. игобгііаз зі?. 11. игобгііат зі?. 12. игосігйа зі?;
середній рід: 1. игосігііо зі?. 2. тіезгкаіо. 3. ргасо\л/аіо.
2.І.	сіїсіаіет, тіаіет, тизіаіет, хлНесігіаІет; 2. тіаі, сґісіаі, тизіаі,
сЬсіаІа, тизіаіа, тіаіа.
3.	1.ргасо\л/аіет/іат \л/.„ 2. тіезгкаі \л/... 3. зіисііо\маІа... 4. тіаі...
5. ЬуІ...
4.	1. \м гезгіут іудосіпіи. 2. \л/ гезгіу рі^іек. 3. V/ гезгіу згод?.
4.	\м гезгіут тіезі^си. 5. XV гезгіут гоки.
5.	Скористайтеся лексикою уроку.
6.	а) 1. ргасу. 2. Ноіеіи. 3. Іекс]і. 4. тпіе.
7.	1. і\л/о)едо Ьгаіа. 2. Ріоіга. 3. імоіе] зіозігу. 4. Мадсіу.
1_екс]а 19.
1.	1. гоЬіІізсіе, різаіізту, сгуіаіізту. 2. тіезгкаїі, тіезгкаїі. 3. тіе-
згкаїі, тіезгкаіізту. 4. гоЬііузсіе, гоЬіІузту, зргг^іаіузту, оді^-
сіаіузту, гогта\л/іаіузту. 5. зіисііо\л/аІу, зіисііо\л/аІу.
2.	1. Загупа і \Л/аісіек/опі гхл/іесігіїі \Л/ахл/еІ, Ьуіі па \л/узІа\л/іе ш Мигеит
Иагосіомут, зрасеггжаіі ро Рупки і ро Кагітіегги, рііі сіоЬге \л/іпо
і іебіі рузгпе бапіа. 2. (Опі) тіезгкаїі Ноіеіи „Вугепа".
3.	1. сіюіеіізту, тизіеіізту, тіеіізту. 2. сіюіаіузту, тизіаіузту,
тіаіузту.
4.	1. риЬіе, кіпіе. 2. орегге, іеаігге. 3. гезіаигаср, коіас]і. 4. зроікапіи.
5.	заіопіе. 6. кисіїпі.
5.	1. сіоЬгут. 2. боЬге), іаропзкіе]. 3. тоіт. 4. і\люіт.
6.	1. сіоЬгут і'іітіе. 2. поууут рго]ексіе. 3. ргегепсіе. 4. пазгут зро-
ікапіи.
7.	1. іут гагет, пазі?рпут гагет. 2. озіаіпіт гагет.
414
Іекс)а
1. 1. сгуіаіет, рггесгуіаіет. 2. парізаіат, різаіат. 3. гоЬіі, ггоЬіі.
4. ууузуіаіа, ууузіаіа. 5. \л/гасаіі, хл/гбсіїі.
2. 1. 7ууукіе, сігіз. 2. Сг^зіо, уусгога). 3. Мсгога), гхл/укіе. 4. Сосігіеп-
піе, сігіз. 5. Сг^зіо, сігіз.
3.1.	тодіат. 2. тодіет. 3. тоді. 4. тодіа. 5. тодіаз. 6. тодіез.
7. тодіізту. 8. тодіізсіе. 9. тодіі. 10. тодіузту. 11. тодіузсіе.
4.	Скористайтеся лексикою уроку.
5.	1. ге. 2. сгу, сгу. 3. ге. 4. сгу, ге, ге. 5. сгу, сгу. 6. сгу.
6.	1. Ріоіг гаруіаі, сгу Еууа та сгаз)иіго гапо. Е\л/а офоууіесігіаіа, ге
іак. Ріоіг роууіесігіаі, ге іиіго іезі Га)пу копсегі і гаруіаі, сгу Еууа/
опа сЬсе ізс. Е\ма роууіебгіаіа, ге сфіпіе. 2. МісЬаІ гаруіаі, сгу
Казіа ІиЬі тигукф кіазусгп^. Казіа оброууіебгіаіа, ге гасгеі піе.
МісЬаІ гаруіаі, сгу (опа) та ріуіу Мііеза Оауіза. Казіа офо-
ууіесігіаіа, ге іак. 3. Вазіа гаруіаіа, сгу Магсіп тоге ууегууас ро-
Іісіф. Магсіп офоууіесігіаі, ге іак.
7.1. Ьапкотаі, Ьапкотаі. 2, ууріасіс, питег копіа. 3. уууріасіс.
4. рггеїас.
Ьексіа 21.
1.1.	гасігууопі^. 2 кирі§. З ггоЬі?. 4 ро]аф. 5 гаріас§. 6 розргг^іат.
7 рггесгуіат.
2.	1. ггоЬІ^. 2. гаріасі. 3. роіесігіету. 4. рггесгуіа. 5. рб)бгіе. 6. парі-
зг^. 7. гасігууопі. 8. рогогтаууіа. 9. уугосі. 10. гатбууі.
3.	а) 1. коіасіі. 2. зпіасіапіи. 3. зроікапіи. 4. оЬіесІгіе. 5. коп(егепс)і.
Ь) 1. па рагіегге. 2. па ууіЬоуупі. 3. па зсепіе. 4. па Ьаїкопіе.
4.	1. Апіи. 2. тато. 3. Веаіо. 4. рапіе ргегезіе. 5. рапі ргегез. 6. рапі
Кгузіи. 7. рапіе Магки.
5.	а) 1. кібга. 2. кібгу. 3. кіоге. 4. кіоге. Ь) 1. кібгу. 2. кібга. 3. кібга.
4. кібгу.
6. 1. іедо гегузега. 2. іе) зріеууасгкі. 3. іе) акіогкі. 4. іедо зріеууака.
7. І.сгедоз. 2. кодоз. 3. 2 кітз. 4. соз.
8.	1. зіебетпазіедо сгегууса. 2. бзтедо ууггезпіа. 3. сіууискіезіедо
бгидіедо зіусгпіа. 4. бууибгіезіедо ріціедо Іиіедо.
1.1. рггесгуіа). 2. парізг. 3. роба). 4. роіггута). 5. ууег. 6. ггбЬ.
415
2.	1. парізг. 2. різг. 3. рггесгуіар 4. сгуіар 5. бгууогї. 6. габгууоіі.
7. \л/гаса]. 8. уугос.
3.	1. МіесЬ рап габгууопі і'иіго ро роїибпіи. 2. МіесЬ рап рггесгуіа Іеп
агіукиї. 3. МіесЬ рап ібгіе ]иг бо боти. 4. МіесЬ рапі рггутіеггу
зикіепк^. 5. МіесЬ рапі гоЬасгу ЬІигк§.
4.	1. ууі^кзга. 2. тпіе]згу. 3. кгбізга. 4. біигзга.
5.	1.зоЬіе. 2. зіеЬіе. 3. зоЬіе. 4. зоЬіе. 5. зоЬ^.
6.	1. доібуук^. 2. бгоЬпе. 3. гезгіу. 4. сгекіет. 5. кагі^.
7.	1. уу Іірси, уує ууггезпіи. 2. уу Іізіорабгіе. 3. уу дгибпіи. 4.уу зіегрпіи,
уу та]и. 5. уу зіусгпіи. 6. уу тагси. 7. уу Іиїут. 8. уу кууіеіпіи. 9. уу сгег-
ууси. 10. уу рагбгіегпіки.
8,	А. киріс, В. гогтіаг А. рггутіеггус В- А-В. доібуук^А. кагі^
1.	1. роїггеЬиіе. 2. исгф зіф. 3. згикат. 4. гусг§. 5. ройгеЬи]ету.
2.	чоловічий рід 1. тбдІЬуз, тбдІЬут. 2,тодІЬу. жіночий рід
3.	тодІаЬуз, тодІаЬут. 4. тодІаЬу. чоловічо-особова форма
5. тодІіЬузсіе, тодІіЬузту. 6. тодІіЬу. жіночо-речова форма 7. то-
дІуЬузсіе, тодІуЬузту. 8. тодіуЬу.
3. 1. то]еі гопіе. 2. Адпіезгсе. 3. зууо]ети зупоууі, зууоіє] согсе.
4. Ріоігоууі. 5. Мопісе. 6. здєГоууі. 7. Апі. 8. МісЬаІоууі.
4. 1. об зіббтеі бо озіетпазіер 2. об іебепазіеі бо бууибгіезіе] сгууаг-
іер 3. об бзтеі бо бууибгіезїер 4. об бууипазіе] бо бууибгіезіе] бг-
идіер 5. об бгіезі^іе] бо бгіеууфпазїер
5. Скористайтеся лексикою уроку.
6.1.	игіори. 2. тигукі кіазусгпер 3. габіа. 4. разгрогіи. 5. Тгапсизкіе-
до. 6. згсг^зсіа.
7.	роІггеЬи]^ игіори, роїггеЬпу ті ]’езІ питег, роїггеЬпу ті ]езІ поууу
зууєієг, роіггеЬи]^ 1ууо]є] тіїозсі, роїггеЬиі^ сгази, роіггеЬпу ті
Іезі озіаіпі гарогі
8.	1 .уузг^бгіе. 2.гауузге. З.уузгузсу. 4.ууз2узіко. 5. уузгузсу.
9.	1. зат, зат, зат, зат. 2. зата, зата, зата, зата. 3. зато, за-
то, зато.
Ьексіа 24.
1.1. оді^бапіе. 2. сЬобгепіе. 3. різапіет. 4. ггоЬіепіа. б.гаїаіууіепіа.
6. рггудоіоууапіе. 7.зіггу2епіе, ТагЬоууапіе.
2.	1. ріуууапіе. 2. різапіет. 3. соз бо ггоЬіепіа. 4. соз бо гаїаіууіепіа.
416
3.	1. боЬгедо їгуг]ега. 2. сіоЬг^ козтеіусгкф. 3. сІоЬгедо сіепіузі?, сіо-
Ьгедо бепіузі^. 4. сІоЬгедо рга\мпіка.
4.	1 .сіо, и. 2. па, и. 3. и. 4. сіо, па, и.
5.	1. па, сіо. 2. па, сіо. 3. па, сіо.
6.	1. 2 кііепіет. 2. г Ріоігет. 3. 2 Ггугіегет. 4. 2 сіугекіогет. 5. 2 ко-
Іегапк^.
МННННІНМЯИННННВМНММИІ
1. однина: 1. розгесіїез. 2. розгесіїет. З.розгесІІ. 4.розгІаз. 5. ро-
згіат. 6. розгіа. множина: 7. розгіізту. 8. розгіізсіе. 9. розгіі.
10. розгіузту. 11. розгіузсіе/розгіізсіе. 12. розгіу.
2. Скористайтеся лексикою уроку.
3.1. Ро\міппаз ізс па игіор. 2.Ро\л/іпіепез ро(зс сіо Іекагга. З.Роміппаз
2 піт рогогтамас. 4. Ром/іпіепез тпіе] раїіс. 5. Ро\л/іппізсіе до па-
ргаміс/киріс по\л/у затосЬосі.
4. Ир. 1. со сімапазсіе досігіп. 2. гапо і міесгогет. 3. \л/іесгогет.
5.1. гаг \л/ тіезі^си. 2. іггу гагу ш іудосіпіи. 3. б\л/а гагу \м тіезі^си.
4. гаг \л/ Іудосіпіи. 5. гаг уу тіезіцси.
6.1. сІоЬгедо сіепіузі§. 2. сІоЬгедо діпекоіода. 3. сІоЬгедо окиїізі^.
4. апдіп§, дгур§. 5. га\л/аІ.
7.1. Мо\л/ака. 2. Оаууогзкіедо. 3. Кипіскіе],4. КиЬіак.
8. М ге]езігас]і: А. гарізас зі$ II Іекагга: А. боїеда, В. ЬоІ^, А. гЬа-
сіас, гогеЬгас зі§, обсІусИас, осісіусіїас, иЬгас.
І_екс]а 26.
1.	1. Ь^сігіезг гоЬіс. 2. Ь^сігіесіе гоЬіс. З.Ьфсі^ гоЬіс. 4. Ь§сІ£ дгас.
5.	Ь^сігіезг дгас. 6. Ь^сігіе дгас. 7. Ь^сігіету оді^сіас. 8. Ь^сігіесіе
одіцсіас. 9. Ь^сІ^сгуіас. 10. Ь^сігіе зІисИас. 11. Ь^сігіесіе зіисіїас.
12. Ь$сі§ різас. 13. Ь^сігіесіе тіес.
2.	Скористайтеся лексикою уроку.
3.	1. \Л/агзга\м§, Рогпагі. 2. сігод^. 3. аиіозігасі^, сігод^. 4. иііс^.
4.	1. Роїасу. 2. \Л/Іозі. 3. ргоТезогоіл/іе. 4. зіиЬепсі. 5. акіоггу. 6. коїе-
сігу. 7. Іекагге. 8. різагге. 9. зупо\л/іе.
5.	1.\музосу Роїасу. 2. тіосігі 8г\л/есІ2І. 3. Ьодасі зіисіепсі. 4. сіоЬггу
акїоггу. 5. і^сігу коїесігу. 6. зутраіусгпі кигупі.
6.	1 .хл/згузікіе. 2. мзгузсу. 3. \л/згузсу. 4. хл/згузікіе. 5. х/узгузікіе.
7.	1. пасі тогге. 2. \л/ догасЬ. 3. сіо 2акорапедо. 4. сіо 6гес]і.
8.	1. Так, Іиіаі м/оіпо рагко\мас/Міе, Іиіа] піе іл/оіпо рагкомас. 2. Так,
іи тогпа раїіс./Міе, іи піе тогпа раїіс. 3. Так, іи тогпа гаіггутас
417
зі§/Міе, їй піе тогпа гаіггутас зі§. 4. Так, іи м/оіпо зрасегошас/
Міе, іи піе \л/оІпо зрасего\л/ас
9.	1. 8гсгесіпет. 2. Ьобгі^, 2угагбо\л/ет. 3. ОІзгіупет. 4. Копіпет.
1.1.	а) родгату, роіаіісгуту, роріумату. Ь) росгуіас, роодіабас,
рорізас.
2.	1. итіезг, итіет. 2. итіесіе, итіету. 3. итіе, итіе. 4. итіеХ,
итіеХ.
3.	1. итіе, итіе, гпа, тоге. 2. итіе, итіе, итіе, гпа, тоге.
4.	1, по\л/усіі ргорогусіасії. 2. игобгіпасЬ. 3. пазгусЬ рІапасЬ. 4. боЬ-
гусб затосЬобасб. 5. бигусй іігтасії. 6. ітіепіпасН. 7. у/акас]асИ.
5.	Скористайтеся лексикою уроку.
6.	1. дсігіе. 2. кіебу. 3. дбу. 4 дбгіе.
7.	Скористайтеся лексикою уроку.
8.1. кіебу. 2. рем/педо бпіа/кіебуз. 3. падіе. 4. паіріеплс 5. роіет.
6. кіебу.
Ьекс|а 28.
1.1. Так, \л/агіо г\л/іебгіс УХ/іеІісгк^Лл/агіо X г\л/іебгіс. 2. Так, \л/агіо
Ьуіо іи рггу]есЬас. Міе, піе \л/агіо Ьуіо іи рггуіесіїас. 3. Так, ууагіо
оЬе]ггес пароиузгу Тіїт Реіега \Л/еіга/]едо паіпомзгу Тіїт. 4. Міе,
\л/агіо Ьуіо уу піедо гаіпууезіоууас/гаіпууезіоууас уу іеп іпіегез.
5. Так, ууагіо гатіезгкас гагет.
2. 1. Ь^бгіезг гоЬіІа, Ь§б§ гоЬіІа. 2. Ь$бгіезг гоЬіІ, Ь$б$ дгаї, Ь$б§
ріуууаі. 3. Ьфбгіе сгуіаіа, Ь^бгіе зІисЬаІа. 4. Ь^бгіе різаі, Ь$бгіе
бгууопіі. 5. Ьфбгіесіе гоЬііі, Ь^бгіету тіеіі. 6. Ь$б^ гоЬііі, Ьфб^різа-
Іі. 7. Ь^б^гоЬіІу, Ь§ба. сгуіаіу.
3.1. муіегбгазг, \л/уіегбгат. 2. ууу]ебгіезг, \л/уіаб<§. 3. 7/усЬобг§.
4. ууу|б$. 5. рггуіегбга, рггуіегбга. 6. рггуіебгіезг, рггу]аб$.
7. рггу]бгіе82, рггу]б^8. рггусЬобгі.
4. Скористайтеся лексикою та конструкціями уроку.
5. 1. Іугкі зози. 2. згкіапкі \л/іпа. 3. кахмаїка зега. 4. ріазіегка згупкі.
5.	Іііга \мобу.
6.	1. зоки. 2. тіека, сикги, такагопи. 3. бгети зіі\л/ко\л/едо. 4. зега
гбііедо. 5. зега Ьіаіедо. 6. Ьосгки, зоїі, ріергги.
7.	1. Адаіу, \Л/о]іка. 2. тпіе. 3. згупкі. 4. сіеЬіе.
8.	1. іпасге]. 2. іппа. 3. іпасге]. 4. іппу. 5. іак зато. 6. іака зата.
7. іак зато.
4Ї8
МС2ЕВМІКІ/ЧИСЛІВНИКИ
Кількісні числівники	Порядкові числівники
1	Іесіеп	ріег\л/82у, ріег\л/зга, ріег\л/82е
2	сі\л/а	сігиді, сігида, сігидіе
3	Ігху	іггесі, іггесіа, ігхесіе
4	схіегу	схмагіу, -а, -є
5	Рі?с	рі^У, -а, -е
6	32Є8С	зхозіу, -а, -е
7	зіесіет	зібсіту, -а, -е
8	озіет	бзту, -а, -е
9	СІХІЄ\МІ§С	бхіе^і^іу, -а, -е
10	скіезі^с	сігіезіціу, -а, -е
11	Іесіепазсіе	іесіепазіу, -а, -е
12	б\л/апазсіе	сімипазіу, -а, -е
13	ігхупазсіе	ігхупазіу, -а, -е
14	схіегпазсіе	схіегпазіу, -а, -е
15	ріфіпазсіе	рфпазіу, -а, -е
16	зхезпазсіе	згезпазіу, -а, -е
17	зіесіетпазсіе	зіесіетпазіу, -а, -е
18	озіетпазсіе	озіетпазіу, -а, -е
19	сІ2іе\л/і§іпазсіе	скіех/уфпазіу, -а, -є
20	д\л/асІ2Іе8Сіа	сіууисігіезіу, -а, -е
21	сімасігіезсіа ]есіеп	сімисігіезіу ріешзгу, еіс.
ЗО	Ігхусіхіезсі	ІГ2усІ2Іезіу, -а, -е
40	С7ІЄГСІ2ІЄ8СІ	сгіегб/іезіу, -а, -є
50	рі^ссігіезі^	рі^ссігіезі^іу, -а, -е
60	32Є8ССІ2ІЄ8І^	згезсбгіезі^іу, -а, -е
70	зіесіетсігіезі^і	зіебетсігіезі^у, -а, -е
80	О8ІЄГПСІ7ІЄ8І^	озіетсігіезі^іу, -а, -е
90	сІ2іе\л/іфссІхіезі^і	СІ2ІЄУУІфССІ2ІЄ8ІЗІу, -3, -Є
100	8ЇО	зеіпу, -а,-е
200	СІУУІЄ5СІЄ	д\л/изеіпу, -а, -е
300	ігхузіа	ІггесНзеіпу, -а, -е
400	схіегузіа	схіегесіпзеіпу, -а, -е
500	рі^сзеі	рі^сзеіпу, -а,-е
600	32Є8С8ЄЇ	зхезсзеіпу, -а, -е
700	зіесіетзеі	зіесіетзеіпу, -а, -е
419
800	озіетзеї
900	сігіехл/і^сзеі
1000	іузізр
2000	сіма іузіцсе
3000	Іггу іузі^се
4000	сгіегу Іузіцсе
5000	рі^с іузі^су
1000000 тіїіоп
420
озіетзеіпу, -а, -е
дгіемі^сзеїпу, -а, -е
іузі§с2пу, -а, -е
д\л/иІузі$с7пу, -а, -е
іггуїузіфсгпу, -а, -є
сгіегоіузі^сгпу, -а, -е
рі^сіоіузіфсгпу, -а, -е
тіІіопо>л/у, -а, -е
Курс для тих, хто розпочинає вивчення польської мови. Підручник може
ви користовуватися й тими, хто хоче повторити польську грамати ку й відсвіжити
у пам'яті лексику. Перевагами курсу є: сучасна розмовна мова діалогів, типові
ситуації щоденного життя, цікаві сюжети, стислий і доступний курс граматики.
Курсдає можливість опанувати основи польської мови на протязі 4 тижні в після
ґрунтовного вивчення матеріалу 28 уроків. Кожен урок складається з: діалогу
та його перекладу, лексики до уроку, граматичних пояснень, конструкцій та
зворотів, пов'язаних із темою уроку, вправ. У підручнику вміщено тексти, які
дають можливість іноземцям познайомитися з деякими польськими звичаями
й традиціями. До посібника додається компакт-диск та аудіокасета із записами
усіх діалогів.
ІГОЛІ
Сена: 35,- 2І
ІЗВІМ: 978-83-7141-588-3
|ІІІІІІІ|ІІІІІІ|
^788371 415883