/
Author: Беляєв О.М. Плиско К.М.
Tags: українська мова підручник видавництво радянська школа видавництво київ
Year: 1974
Text
УКРАЇНСЬКА МОВА
ПІДРУЧНИК ДЛЯ 4 КЛАСУ
ШКІЛ З РОСІЙСЬКОЮ мовою
НАВЧАННЯ
ВИДАННЯ П’ЯТЕ, ПЕРЕРОБЛЕНЕ
ВИДАВНИЦТВО «РАДЯНСЬКА ШКОЛА»
КИЇВ —1974
4У(075)
У45
О. М. БЄЛЯЄВ, К. М. ПЛИСКО,
Л. М. СИМОНЕНКОВА, М. М. ШКІЛЬНИК
Підручник затверджено
Міністерством освіти
Української РСР
у 60601—095
М210(04)—74
20—74
С) Видавництво «Радянська школа», 1974.
ВСТУП.
Юні друзі! Книжка, що лежить перед вами, є підручником
української мови, за яким ви вчитиметеся говорити і писати по-
українському.
Українська мова добре знайома вам. Цю співучу й дзвінку
мову, як називав її видатний український поет Павло Тичина,
ви чуєте з раннього дитинства, а вивчати почали в другому кла-
сі. Українська мова звучить по радіо, в кіно, у телепередачах.
Нею написані художні твори, перекладено праці вождів трудя-
щих— Маркса, Енгельса, Леніна, кращі твори російської і сві-
тової літератур.
Російська й українська мови дуже близькі між собою. Це
споріднені (по-російському родственньїе) мови. Вони схожі, як
рідні сестри. Тому знання, набуті з однієї мови, полегшують ви-
вчення другої мови і навпаки.
Спорідненість російської і української мов пояснюється спіль-
ним їх походженням. Обидві мови вийшли з одного кореня,
утворилися на основі давньоруської мови, якою розмовляли наші
предки.
Це мови братніх російського й українського народів, які ра-
зом з іншими народами Радянського Союзу будують комунізм.
Прочитайте виразно вірш.
ГІМН БРАТЕРСТВУ.
В дружбі цвіте наша родина,
вільна, велика радянська сім’я,
в творчім труді завжди єдина,
гордо людини підносить ім’я.
Слався, довічная дружба священна,
скріплена кров’ю в жорстоких боях.
Майте вгорі, світлі знамена,
до комунізму показуйте шлях!
(М. Рильський.)
ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.
1. Що розуміє поет під словами «наша родйна», «радянська сім'я»?
2. Які народи-брати живуть у Радянському Союзі?
3. Якими мовами говорять народи СРСР?
З
Українська мова розвивалася і розвивається під благотвор-
ним впливом великої і могутньої російської мови. З неї в укра-
їнську мову прийшли, дещо змінивши своє звучання, багато слів
і словосполучень, таких, зокрема, як більшовик, комсомол, су-
ботник, соцзмагання, ударник комуністичної праці, космодром,
орбітальний політ та інші.
Комуністична партія і Радянська влада створили необхідні
умови для вільного розвитку мов усіх націй і народностей СРСР.
У дружній сім’ї радянських народів розквітла і збагатилась ук-
раїнська мова. Тепер на Україні друкуються тисячі назв книжок,
виходять сотні журналів і газет.
ЗАВДАННЯ Й ЗАПИТАННЯ.
1. Назвіть відомих українських письменників.
Які книжки українською мовою ви прочитали? Що вивчали напам'ять?
3. Які ви знаєте українські журнали й газети?
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
В І — III КЛАСАХ.
§ 1. Будова слова.
Вправа 1. І. Прочитайте, випишіть виділені слова, відділяючи рисочкою
закінчення.
РАННЯ ОСІНЬ
День був гарний, погожий. На городі і в саду ясніли свіжі,
живучі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвозди-
ки... Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали по-
жовклі листочки... А вгорі прослалося небо, чисте, спокійне.
(С. Васильченко.)
II. Чи є серед виділених слів такі, що мають спільну частину? Як називає-
ться спільна частина споріднених слів?
Вправа 2. Розберіть слова за будовою. Пригадайте визначення кореня,
префікса, суфікса, закінчення.
Слово Префікс Корінь Суфікс Закінчення
розписка роз~ -пис- -я- -а
Розписка, вихідний, підхід, прибережний, вербичка, школа,
квіточка.
Спільна частина споріднених слів називається коренем:
сад, сад-ок, сад-івник.
Частина слова, що стоїть перед коренем і служить для ут-
ворення слів, називається префіксом: ви-їхав, при-їхав, за-
їхав.
Частина слова, що стоїть після кореня і служить для утво-
рення нових слів, називається суфіксом: дуб-ок, дуб-очок.
Частина слова, що змінюється, називається закінченням:
іикол-а, школ-у, иікол-і.
б
Вправа 3. І. Доберіть до кожного слова споріднені слова, підкресліть
корінь.
Зразок: Світ, світло, світлий, світанок, світає, засвітити.
Світ, ряд, дуб, дощ, школа.
II. Визначте, якою частиною мови є кожне із споріднених слів.
Вправа 4. Перепишіть текст. Підкресліть у словах префікси.
Батьківщину часто порівнюють з матір’ю. Кажуть: мати-Віт-
чизна. Це ж бо так. І годує усіх нас, і поїть вона. І дбає про нас.
І віддає все найкраще. Ти ще тільки прокинувся, а вже Батьків-
щина напекла тобі хліба, підігнала автобус до зупинки — їдь до
школи, щоб швидше, щоб легше. (В. Бичко.)
Вправа 5. Складіть усно твір на тему «Перше вересня», використовуючи
потрібні із близьких за значенням слів.
Світанок, ранок. Погожий, ясний, теплий. Радість, тріумф *,
торжество. Гарний, хороший, красивий, вродливий, прекрасний,
чарівний, розкішний. Гамір, гомін, галас. Чистий, охайний, че-
пурний. Привітний, приязний, приємний, доброзичливий. Уро-
чистий, поважний. Дзвінко, голосно, розкотисто.
§ 2. Іменник. Прикметник.
Вправа 6. Прочитайте. Дайте тексту заголовок. Назвіть іменники, що є
в ньому.
Бабине літо. Тихим сонячним ранком ми йдемо на узлісся,
милуємося барвистим вбранням дерев і кущів. Зупиняємось біля
кущів шипшини — тут їх цілий гай. Листя горить, полум’яніє,
а між ним, як калина,— пурпурові ягоди, вкриті росою. Підні-
мається сонце — ліс у мовчазній задумі, а у повітрі, як шовкові
нитки, плавають павутинки. (В. Сухомлинський.)
Іменник — це частина мови, що означає назву предмета.
Іменники відповідають на питання хто? (людина, птах, ко-
маха), що? (стіл, небо, бадьорість).
Вправа 7. Прочитайте. Спочатку випишіть іменники, що означають назви
істот, а потім іменники — назви неістот. Визначте рід кожного іменника,
позначте його в дужках початковою буквою (ч., ж., с.).
Справжній піонер повинен цінувати не тільки свій, а й чужий
час.
1 Значення слова пояснюється в тлумачному словничку (в кінці підручни-
ка). Далі слова, що подаються в тлумачному словничку, позначаються зіроч-
кою (*).
6
Згадай, як важко буває інколи вчителеві домогтися тиші і по-
рядку в класі після перерви. Діти ніяк не вмостяться, стука-
ють кришками парт» перемовляються, шукають потрібні зоши-
ти й підручники.
На все це витрачаються дорогі хвилини. І програють від та-
кої марної трати часу самі ж учні. Уроки короткі, а програма
велика. Втратить учитель десять хвилин і не встигне до кінця
уроку пояснити новий матеріал так докладно, як збирався.
(О. Дорохов.)
Вправа 8. Прочитайте уривок. Визначте рід і число іменників.
І справді було гарно на ниві, несказанно гарної Погідне бла-
китне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилиску-
вались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Доли-
ною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зе-
лену траву. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся
гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою зеленою
барвою горить на сонці ячмінь, широко стелеться килим ясно-зе-
леного вівса, далі темніє просо. Межи зеленими килимами білів
гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сон-
ці. В долині, край лісу, висить синя імла. І над усім тим розки-
нулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жай-
воронка. (За М. Коцюбинським.)
Вправа 9. І. Перепишіть, підкресливши слова, які звучать однаково, але
мають різне значення. Якою частиною мови вони <( в якому відмінку
стоять?
1. Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстила-
лися зелені луки. (Кач.) 2. Лучники-стрільці тримали в руках
луки. (Хижн.). 3. Вийшов в поле геть од шляху, у балку * спу-
стився. (Шевч.). 4. Кран легко підняв двометрову сталеву бал-
ку і поніс її над будівельним майданчиком.
II. Знайдіть у тексті прикметники, визначте усно їх відмінки за іменни-
ками, які вони пояснюють.
Називний (хто? що?)
Родовий (кого? чого?)
Давальний (кому? чом у?)
Знахідний (кого? що?)
Орудний (ким? чим?)
Місцевий (на кому?
на чому?)
Вправа 10. І. Прочитайте виразно уривок з вірша, перепишіть його. Ви-
значте відміну іменників і позначте цифрами І, І і, III.
ТОБІ, РОСІЄ.
Тебе я змалку полюбив:
і рік твоїх величний спокій,
і даль степів, і простір нив,
7
як і душа твоя — широкий,
і славу зоряну твою,
що і в століттях не сивіє,—
за вічну юність віддаю
земний уклін тобі, Росіє.
Люблю тебе, як рідний син,
твою ясну, могутню мову,
роздольний плин твоїх билин,
твою поезію чудову,
що світу Пушкіна дала,
що Маяковським пломеніє,—
скарбниця мудрості, хвала,
земний уклін тобі, Росіє...
(М. Упеник.)
II. Доберіть до виділених слів споріднені й запишіть їх. Поставте знак
наголосу.
Вправа 11. Провідміняйте письмово в однині й множині іменники з при-
кметниками: родюча земля, старанний учень, зоряна ніч.
Вправа 12. Прочитайте текст. Випишіть іменники разом з прикметниками,
якими вони пояснюються.
Так воно вже повелось, що переважна більшість хлопчиків
мріє про широкі плечі, мускулисті руки й груди і прагне якнай-
швидше набути неабиякої фізичної сили.
Є свої заповітні мрії і в дівчаток. їм хочеться стати струнки-
ми, мати красиву поставу і приємну легку ходу. А шлях до всьо-
го цього лежить через спорт.
У нашій країні багато дбають про дітей, дбають про те, щоб
збулися оці дитячі мрії. (З книги «Юні стають силачами».)
Вправа 13. Прочитайте, визначте іменники разом з прикметниками, які
до них стосуються. Випишіть з тексту іменники, вказавши в дужках їх рід,
число, відмінок, відміну.
Зразок: ліс (ч. р., одн., наз. в., II відм.).
Ліс — це не тільки окраса землі, це вірний наш друг, году-
вальник і натхненник, охоронець урожаю, творець клімату й ве-
личезна природна лабораторія, яка виробляє кисень. А ще ж
наш ліс дає цінну сировину для будівельної, хімічної, меблевої
промисловості...
Все це ліс дає нам, творцям нового соціалістичного світу.
А що ж він має одержати від нас? Палку любов, повсякденну
турботу про збереження й примноження багатств, людяне став-
лення до нашого зеленого друга. (За М. Чабанівським.)
8
Вправа 14. Напишіть твір, користуючись поданим планом. Дайте творові
заголовок.
План.
1. Краса осіннього лісу.
2. Збирання жолудів.
3. Радість спільної праці.
4. Степам дубові гаї.
Прикметник — це частина мови, яка означає ознаку
предмета й відповідає на питання який? яка? які? чий?
Прикметник у реченні зв’язаний з іменником: Прийшла
золота осінь.
Прикметник завжди стоїть у тому ж роді, числі й відмінку,
що й іменник, який він пояснює.
Вправа 15. І. Прочитайте текст, випишіть прикметники разом з іменника-
ми, які вони пояснюють. Визначте їх рід, число й відмінок.
ВІД РІДНОГО ПОРОГА...
Ким бути, де, як шукати свою майбутню професію — це пи-
тання хвилює всіх.
Де тільки не шукають школярі оту свою стежину! І нерідко
називають професію, назви якої навіть пояснити не вміють. Зви-
чайно, може підказати правильне рішення і книжка розумна,
і навіть випадкова зустріч. Але ж поруч з вами під одним дахом
живуть люди, захоплені своїм ділом, а з ними бачитесь ви що-
дня. Прислухайтесь до їх слів, придивіться до їх праці. Може,
і почнеться тоді ваша дорога від рідного порога. (З газети
«Зірка».)
II. Розкажіть, про яку професію мрієте ви.
Вправа 16. Розберіть іменники за поданим зразком. У якому роді, числі
й відмінку вжито прикметники з цими іменниками?
Зразок: поїздом — іменник (чол. р., одн., род. в., II відм.).
Пасажирським поїздом. Безмежного поля. Дрібного сіллю.
Добру пам’ять. Новими партами. У голубому небі.
Вправа 17. Перепишіть, вставляючи, замість крапок, потрібні закінчення.
Після громадянської війни радянськ... країні доводилось за-
ново будувати своє господарство. І тут почалась велик... справа:
радянськ... люди стали збиратися в свято чи в будні * —у віль-
н... від роботи години— і працювати безплатно, щоб допомогти
своїй країні.
9
А день 1 Травня 1920 року було оголошено всеросійська. су*
ботником. Того святков... дня працювали всюди, починаючи з
Кремля й кінчаючи робітнич... селищем десь у далек... Сибіру.
(За А. Кононовим.)
Вправа 18. Знайдіть у реченнях близькі за значенням прикметники. Ви-
значте їх число та відмінок.
1. Сумний, журливий мотив лине в тихім вечорі. (А. Шиян.)
2. Ніч була темна, аж чорна. (Коцюб.) 3. Мотря стала якась до-
бріша й ласкавіша. (Н.-Лев.) 4. Веселому, жартівливому мен-
шому братові хотілося говорити. (Н.-Лев.) 5. Повітря було чис-
те, прозоре. (Мирн.)
Вправа 19. Поставте іменники з прикметниками в орудному відмінку й
запишіть. Зверніть увагу на закінчення іменників і прикметників. Порів-
няйте їх.
Рідний край. Дрімучий ліс. Ясна зоря. Висока постать. Тем-
на ніч. Широке поле. Лагідне сонце.
Вправа 20. Перепишіть, підкресліть прикметники, усно визначте їх рід,
число, відмінок. Поясніть правопис відмінкових закінчень.
1. Гострий зір допоміг мисливцеві помітити пташку в зеле-
ному листі. 2. Хлопчик відчував тупий біль у правій нозі. 3. На
материному обличчі відбилося глибоке хвилювання. 4. У неділю
нас відвідав близький родич. 5. Вода в глибокій криниці була
чиста й смачна. 6. Тимурівці допомагали старенькій бабусі гос-
подарювати.
Вправа 21. Складіть і запишіть речення з такими словами: веселого хлоп-
ця, старенька мати, з великою радістю, у синьому морі. Визначте відмінки
іменників і прикметників. Поясніть правопис відмінкових закінчень.
Вправа 22. Перекладіть текст українською мовою й запишіть. Підкрес-
літь відмінкові закінчення іменників і прикметників.
На окраине нашего города вьірастают многоквартирнне жи-
льіе дома. Здесь будет новая средняя школа, а за ней раскинут-
ся пришкольншй участок и сад. У реки построят консервний за-
вод. Все зто записано в плане развития родного города.
Вправа 23. Перепишіть, вставляючи прикметники. Добирайте їх з дужок
і ставте у відповідному роді, числі й відмінку.
1. Гірська річка нестримно несла вперед свій води. 2.... сонце
посилало на землю ... промені. 3. Над степом розкинулося ...
небо. 4. ... поверхня ставка вигравала на сонці.
(Ясний, яскравий, блискучий, палючий, прозорий).
Вправа 24. До поданих слів доберіть слова, протилежні за значенням,
Складіть з ними по одному реченню.
Зразок: Не смуток, а радість заповнила серце Оксани.
Смуток, ранок, війна, праця; добрий, високий.
10
Вправа 25. Перекладіть українською мовою й запишіть. Визначте відмін-
ки іменників.
Говорить о кинофильме; ехать по улице; прохаживаться по
тротуару; скучать по дому; жить в городе; заботиться о стари-
ках; рассказивать о подвиге; мечтать о буду щем.
Вправа 26. Прочитайте й перепишіть. Вставте пропущені букви, доберіть,
де це можливо, слова для перевірки. Визначте відмінки іменників.
Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замрія-
ний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Часом тихо зронить ви-
різьблений свій лист. Ось нал...тить вітер і почне безжально зри-
вати осінню красу зажуреного клена.
А яка ніжна, золота б...різка на тлі с...нюватих ялинок, з...-
л...навих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, що ско-
ро прийдуть холоди. (О. Копиленко.)
Вправа 27. Перепишіть. Визначте, якими частинами мови є виділені сло-
ва; запам'ятайте їх написання.
1. Кипіло білим медом поле, пливли метелики. (Мас.). 2.1 по-
лем, і лугом весна керувала. (Я. Щоголів.) 3. Літом сонячним
пшениця в полі буйно колоситься та шумить із краю в край.
(Г. Бойко.) 4. Зблизька почувся приємний голос. (Довж.) 5. На
грудях у нього блищала новенька медаль «За відвагу». (Ткач )
Вправа 28. Складіть оповідання «На річці», вживаючи, поряд з іншими,
такі слова: широкий, вітерець, блищати, берег, дерево, верба, зелений, весе-
лий, привітно, шелестіти, гребти, пливти. Підкресліть в оповіданні прикмет-
ники.
§ 3. Дієслово.
Вправа 29. Прочитайте лист, перекажіть його зміст. Знайдіть дієслова.
Дорогі друзі, піонери України! Ми, прикордонники, шлемо
вам палкий далекосхідний привіт!
Спокійно вчіться й відпочивайте, загартовуйтесь *, а ми бу-
демо й далі пильно охороняти священні рубежі нашої Радян-
ської Вітчизни. (Ю. Бабанський, Герой Радянського Союзу.)
Дієслово — це частина мови, що означає дію предмета
і відповідає на питання що робить? що робив? що
зробив? що робитиме? що зробить?
Вправа ЗО. І. Прочитайте виразно, випишіть з тексту дієслова теперіш-
нього, минулого й майбутнього часу.
КРАСНОДОНСЬКИЙ МЕМОРІАЛ.
«Краснодон. Меморіал». Вагони з цією короткою адресою
йшли та йшли на Донбас. Скло і алюміній надсилала Росій-
ська Федерація, мармур — Грузія. З Житомирщини привезли
11
граніт, закарпатці дали паркет. І звідусіль збиралися сюди по-
сланці комсомолі! України. Вони їхали, щоб увічнити пам’ять
про героїв-молодогвардійців.
У травні 1970 р. гордо звівся побудований молодими руками
меморіальний комплекс «Молода гвардія». У новому приміщен-
ні розмістився музей, кінолекційний зал, клуб інтернаціональ-
ного виховання, бібліотека з читальним залом. Тут ніколи не
стихає гомін молодих голосів.
Меморіал допомагає юним краще вивчити життя героїв.
(З календаря.)
II. Знайдіть у тексті займенники.
Вправа 31. Перепишіть прислів'я. Підкресліть дієслова, вжиті в неозначе-
ній формі.
1. Жити — значить творити. 2. Щоб комунізм збудувати, тре-
ба по-ударному працювати. 3. Щоб культурно жити, треба пра-
цю любити. 4. Щоб багато знати, треба книжки читати.
Вправа 32. І. Перепишіть. Дієслова, що в дужках, поставте в теперіш-
ньому часі.
День (був) ясний, сонячний та теплий. (Починалось) бабине
літо. Надворі (стояла) суша. Небо (синіло), як літом. Сонце
(ходило) на небі низько, але ще добре (припікало) косим про-
мінням. Тихий вітер ледве (ворушився). Над полем (миготіло)
марево. Половина листя на вербах вже (пожовкла), але на то-
полях, на осокорах лист (зеленів), ніби влітку. (І. Нечуй-Леви-
цький.)
II. Визначте, до якої відміни належить кожен з іменників.
Вправа 33. І. Прочитайте казку. Дайте їй назву. Вкажіть дієслова, вжиті
в минулому часі.
ведмідь
барліг
мисливець
тенета
бешкетник
Спіймав якось ведмідь у своєму барлозі
бешкетницю мишу. Почала миша просити та
молити:
— Відпусти мене... і я тобі колись у при-
годі стану.
Посміявся ведмідь з такої помічниці й від-
пустив мишку.
Ось одного разу заплутався ведмідь у мис-
ливських тенетах *. Рвався, рвався — ніяк не виплутається. Тут
прибігла мишка, перегризла петлю й допомогла ведмедеві звіль-
нитися.
II. Знайдіть дієслова неозначеної форми.
12
Вправа 34. Розгляньте малюнок І за самостійно складеним планом на-
пишіть твір на тему «Вулиця — сад». Скажіть, у якому часі вживаються вико-
ристані вами дієслова.
Вправа 35. Перепишіть, замінюючи дієслова теперішнього часу дієсло-
вами минулого часу. Вставте замість крапок пропущені букви.
Високо вгорі дзвінким п...р...дзвоном курличуть тр...кутники
журавлів. Пр...мують на південь, поспішають. Десь п.,.р,..гуку-
ються вгорі над нами і дикі гуси. На півночі вже холод-
но їм.
На піщаних косах річок ж...рують * і північні качки, цілими
В...Л...ЧЄЗНИМИ табунами. Вони дуже сторожкі і бли...ько не до-
пускають М...СЛИВЦІВ. (О. Копиленко.)
Дієслова теперішнього та простого майбутнього часу змі-
нюють свої закінчення за особами і числами. За особовими
закінченнями ці дієслова поділяються на І і II дієвід-
міни.
До І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множи»
ни мають закінчення -уть (-ють): несуть, сіють; принесуть, за-
сіють.
До II дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі мно-
жини мають закінчення -ать (-ять): учиш, учать; стоїш, сто-
ять.
із
Вправа 36. Прочитайте, випишіть спочатку дісслова І дієвідміни, потім II.
Виписуючи, у дужках позначте особу й число.
Зразок: стоять (3-я ос., множ.).
Як тихо в класі! Жовтенята стоять, ані ворухнуться. Тільки
палають оченята, тільки в декого сльоза котиться по щоці. Во-
жата Люба розповідає про героя-комсомольця з міста Шепетів-
ки Миколу Островського.
Слухають жовтенята про бойового секретаря окружкому ком-
сомолу Островського, приплющують очі й бачать героя вдома,
після багатьох смертельних боїв. Лежить він нерухомо, скутий
хворобою. Не слухає тіло, не бачать сонця очі, але він у строю.
Він пише. Пише книги, на яких виховуватимуться сотні тисяч
юнаків. (З журналу «Барвінок».)
Вправа 37. Визначте, до якої дієвідміни належать дієслова летіти, робити,
нести, сміятися. Складіть з ними речення й запишіть.
Вправа 38. Поставте кожне з дієслів у 2-й І 3-й особі однини, а також
у 1-й і 2-й особі множини теперішнього часу. Підкресліть особові закін-
чення.
І дієвідміна.
Писати — пишеиі, пише^ пишемо, пишете.
Сказати — В’язати —
Вести— Готувати —
II дієвідміна.
Приходити*—приходиш, приходить, приходимо, приходите.
Чистити —
Сердитися —
Бачити —
Сидіти —
Вправа 39. Перекладіть українською мовою й запишіть. Зверніть увагу
на вймову й правопис закінчень дієслів.
Прятаться —- прячется, прячутся; крутить — крутит, крутят;
собирать — собирает, собирают; бороться — борется, борются;
хвалиться — хвалится, хвалятся.
Вправа 40. Перепишіть прислів'я, розкриваючи дужки. Поясніть написан-
ня не з дієсловами.
1. Хто з правдою зрідниться, той і грому (не) боїться. 2. (Не)
шукай правди в інших, коли в тебе її нема. 8. Правда і в морі
(не) втоне, 4. Правди (не) сховаєш. 5. Правда кривди (не) лю-
бить. 6. Хто правду (не) долюбляє, той себе обкрадає.
14
Вправа 41. Прочитайте, поділіть сторінку зошита на три колонки, в першу
випишіть іменники, в другу-—прикметники, в третю — дієслова.
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ.
Слава тобі, великий рідний краю,
Як я люблю тебе, Вкраїно моя!
Сійся, родися, народная ниво,
Друзі твої — братів одна сім’я,
Будь же повік могутня і щаслива,
Як я люблю тебе, о мати моя!
Бурі здолаєм, зрівняємо хащі,
Долю твою проміння осія,
Добра, ясна, молода, роботяща,
Як я люблю тебе, Вкраїно моя...
(А. Малишко.)
Вправа 42. Напишіть переказ оповідання.
ПОДВИГ ЮНОГО ТРУБАЧА.
Довго не могли фашисти захопити оточену з усіх боків
Брестську фортецю *.
Та ось закінчились патрони й гранати. Захисники вирішили
пробитись крізь кільце ворогів у ліси, піти в партизани.
І тоді син полку горніст Петрусь Клипа за наказом команди-
ра вийшов з фортеці й засурмив атаку.
Маленький трубач ішов попереду, а за ним піднімалися вці-
лілі захисники фортеці. Зібравши останні сили, йшли герої на
клич горна.
Фашисти не сподівалися, що знесилений гарнізон * здатний
піднятися в атаку. Прорив удався, (За М. Богдановим.)
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ
І ПУНКТУАЦІЇ.
§ 4. Словосполучення.
Вправа 43. Прочитайте й скажіть, у яких випадках записано окремі слова,
а в яких — слова, пов'язані між собою. Зв'язок між словами встановлюйте за
допомогою питань.
Урок, мова. Урок мови. Новий, тема. Нова тема. Вивчати, ін-
терес. Вивчати з інтересом. Великий, увага. Велика увага. Ви-
конання, вправа. Виконання вправи. Задоволений, наслідок.
Задоволений наслідком.
Слова пов’язуються в словосполучення (по-рос. словосоче-
тания).
У словосполученні одне слово є головним (по-рос. глав-
ньім), друге — залежним (по-рос. зависимьім). Від головного
до залежного слова можна поставити питання. Наприклад:
урок (чого?) мови, вивчати (як?) з інтересом.
У цих словосполученнях слова урок, вивчати — головні;
слова мови, з інтересом — залежні.
Вправа 44. Прочитайте словосполучення. Вкажіть головне слово, поставте
від нього питання. Складіть (усно) п'ять речень з цими словосполученнями.
Зразок: працює (д е?) на заводі. Мій батько працює на
заводі токарем.
Працює на заводі; вивчити напам’ять; любов до народу; кол-
госпне село; зустріч з космонавтами; славний ювілей; гра в ша-
хи; залитий сонцем; годує пташок; весело співають.
Вправа 45. Утворіть словосполучення й запишіть. У кожному словоспо-
лученні підкресліть головне слово й поставте від нього питання до залежно-
го слова. Якими частинами мови є головні й залежні слова в словоспо-
лученнях?
Зразок: виноградник, радгосп — виноградник радгоспу.
Виноградник, радгосп; мій, книжка; працювати, в, поле; боя-
тися, звір; політ, ракета; виступати, з, доповідь; Карпатський,
гора; зустріч, на, вокзал; синій, небо; почуття, гордість.
16
Вправа 46. Замініть слова відповідними словосполученнями за поданими
зразками.
1) Киянин — житель Києва, львів’янин, одесит, москвич;
2) колгоспник — працівник колгоспу, бібліотекар, листоноша,
продавець, актор, залізничник, пекар; 3) шофер — водій автомо-
біля, таксист, машиніст, тракторист, комбайнер; 4) шахіст —
гравець у шахи, футболіст, баскетболіст, хокеїст; 5) брига-
дир — керівник бригади, ланковий.
Вправа 47. Прочитайте словосполучення, визначте відмінок залежних
слів. Складіть з кожним словосполученням речення.
Повідомити вчителя. Дякувати школярам. Радіти з успіхів.
Вибачити товаришеві. Скучати за матір’ю.
Вправа 48. Напишіть твір на тему «У саду восени», вживаючи такі сло-
восполучення.
Сад колгоспу. Достиглі фрукти. Збирання врожаю. Ряди де-
рев. Крислаті яблуні. Вилазити по драбині. Стояти внизу. Ру-
м’яні яблука. Солодкі груші. Соковиті сливи. Наповнювати ко-
шики. Вантажити на машину. Працювати дружно. Краще за
всіх.
§ 5. Речення. Граматична основа речення.
Реченням (по-рос. предложвнием) називається слово
або група слів, що виражають закінчену думку.
Наприклад: Ніч. З неба дивиться місяць.
Слова в реченні зв’язані між собою за змістом.
Вправа 49. Прочитайте текст, визначте речення. Скажіть, скільки слів
у кожному з них.
Екіпаж чекає. Чекають і проводжаючі. Погляди всіх прикуті
до стрілок годинників. П’ять. Чотири. Три. Два. Один... Пуск!
Грім розриває тишу. Яскравий сніп полум’я засліплює очі.
Ракета мчить у височінь. (М. Ребров.)
Вправа 50. Прочитайте, визначте кінець і початок речень, перепишіть.
Дощ пройшов хмари піднялися й порідшали похмуре небо
розчистилось легка синява спустилася на землю мляве сонячне
світло заблищало в калюжах.
Вправа 51. Покажіть, як зв'язані за змістом слова в реченнях.
Зразок: що роблять? до чого?
Звірі готуються до зимівлі.
17
Звірі готуються до зимівлі. Прудка білочка сушить добірні
гриби. Маленька миша тягне в нірку запашне сіно. Лисиця із
сухого листя робить теплу постіль. їжак вибрав собі нірку під
ялиною.
Вправа 52. Складіть із поданих слів речення. У кожному реченні під-
кресліть підмет і присудок.
1. Мир, перемагати, війна. 2. Спорт, здоров’я, людина, зміц-
нювати. 3. Навкруги, колгоспний, розкинутися, поле. 4. Запану-
вати, в, тиша, клас. 5. Восени, відлітати, у, птах, вирій.
Головні члени речення складають його граматичну
основу.
Вправа 53. Визначте граматичну основу речень.
1. Степ дихав пахощами росяних трав. (Панч.) 2. Прохолода
розляглася над землею. (Мирн.) 3. Ниви купались у сивому
мареві туманів. (Цюпи.) 4. Темні гори даленіли в млі. (Гонч.)
§ 6. Речення розповідні, питальні й спонукальні.
За метою висловлювання речення поділяються на розпо-
відні, питальні й спонукальні.
Речення, в яких про щось повідомляють, називаються
розповідними (по-рос. повествовательньїми); речення,
що містять питання,— питальними (по-рос. вопроси-
тельньїми); речення, якими кого-небудь спонукають до дії
(наказують, просять),—с п о н у к а л ь н и м и (по-рос. побу-
дительньїми).
Вправа 54. Прочитайте й скажіть, які речення: а) повідомляють про що-
небудь (розповідні); б) містять запитання (питальні); в) виражають наказ
або просьбу (спонукальні).
1. Ми любимо свою Вітчизну. 2. Живи, красуйся, Радянська
Україно! 3. Гей, народи, всі до згоди! (Тич.) 4. Будинки дивної
краси ростуть на пустирях окраїн. (Рил.) 5. Ким хочеш бути,
хлопчику, в житті? (Рил.)
Вправа 55. Прочитайте виразно текст, дотримуючись потрібної інтонації;
вкажіть розповідні, питальні й спонукальні речення.
Вітер свистів Гафійці у вухах. їй здавалось, що її кличуть.
Ні, таки кличуть. Вона озирнулась. Од воріт махав на неї Про-
кіп.
— Чого ти?
Вона не чула.
18
— Що там таке?
— Неси свій прапор.
За ворітьми було повно народу.
— Швидше винось!
Гафійка метнулась до хати. (М. Коцюбинський.)
Вправа 56. Прочитайте. Складіть план оповідання у формі розповідних
або питальних речень.
ВАСИЛЬ КРЮКОВ.
Сталося це в дні громадянської війни. В одному бою в чер-
воноармійця Василя Крюкова був поранений кінь, і його наздо-
ганяли білі козаки.
Він кинув гвинтівку, бо більше не було набоїв, відстебнув
шаблю, сунув наган за пазуху й повернув козакам назустріч. Ко-
заки здивувалися: вони не бачили, щоб червоні кидали зброю.
Тому білогвардійці не зарубали Крюкова з ходу, а оточили
його, щоб довідатись, що йому треба й на що він сподівається.
Крюков зняв сіру шапку з червоною зіркою й сказав: «Хто тут
начальник, той хай якнайшвидше бере цю шапку». Козаки по-
думали, що в цій шапці зашито військовий пакет, і покликали
свого начальника. Коли той під’їхав і простягнув руку, Крюков
вихопив наган із-за пазухи і вистрелив у лоб офіцеру. Крюкова
козаки зарубали й помчали далі.
Одні козаки лаяли Крюкова, інші — свого офіцера. Але бу-
ли й такі, що їхали мовчки й похмуро думали, яка міцна в чер-
воних сила. (За А. Гайдаром.)
Вправа 57. Перепишіть спонукальні речення; вставте замість крапок
пропущені букви.
1. Ви б лягли, мамо, ...почили (Мирн.) 2. Розкажіть, бабусю,
казку. 3. Б...р...жи честь змолоду. 4. Підняти бо...ві прапори!
(Корн.) 5. Со...це, встань! (П. Усенко.)
Вправа 58. Складіть спонукальні речення, використовуючи подані дієсло-
ва. Запишіть ці речення.
Учись, сідайте, не забудь, розкажи, принесіть, захищай,
Вправа 59. Складіть і залишіть речення, які спонукають кого~небудь до
таких дій: 1) подивитися новий кінофільм; 2) написати допис до стінгазети;
3) допомогти товаришеві в навчанні; 4) подарувати альбом на пам'ять.
Вправа 60. Перекладіть українською мовою й запишіть. Визначте речен-
ня за метою висловлювання.
КНИГА, КОТОРАЯ ЗНАЕТ ВСЕ.
Есть такая книга. Она назьівается Детской Знциклопедией.
Попробуй для начала просто полистать какой-нибудь из ее деся-
ти томов. Правда, интересно?
19
Каждьій том Детской Знциклопедии рассказьівает о чбм-то
новом. В ней много интересннх сведений о нашей Родине и о
других стравах, о людях всей планети. Что тьі знаешь, напри-
мер, об Антарктиде? Что зто за Берестяньїе грамоти? Кто та-
кой Джузеппе Гарибальди? Смело открьівай страницьі чудесной
книги. Ищи в ней ответьі на вопросьі, которьіе тебя волнуют.
(За /. Лавринович.)
§ 7. Окличні речення.
Повідомляти про що-небудь, запитувати й спонукати до
якої-небудь дії можна з виявленням сильного почуття: радос-
ті або суму, здивування, захоплення, страху тощо. У цьому
випадку розповідні, питальні й спонукальні речення стають
окличними (по-рос. восклицательньїми). Наприклад: 1. Ой, як
тут гарно! (повідомляється із захопленням). 2. Невже ти не
читав цієї книжки?! (запитується із здивуванням). 3. Проле-
тарі всіх країн, єднайтеся! (заклик).
Вправа 61. Прочитайте з відповідною інтонацією окличні речення. Пояс-
ніть розділові знаки в кінці речень. Запишіть ці речення й ще раз про-
читайте.
1. Хай живуть мир і дружба між народами! 2. Ой, яка Віт-
чизна в нас велика! (Нех.) 3. Слава, слава труду, всім трудя-
щим країни! (Тич.) 4. Здрастуй, осінь, здрастуй, люба
школо! (Тич.)
Вправа 62. Прочитайте вголос кожне речення тричі: перший раз з роз-
повідною інтонацією, другий — з питальною, третій — з окличною.
1. Добре працювати гуртом. 2. Піонери зустрілись з прикор-
донниками. 3. Весело пройшли літні канікули. 4. Скоро ми по-
їдемо в Москву на екскурсію.
Закінченість думки на письмі позначається крапкою, зна-
ком питання або знаком оклику.
Крапка ставиться в кінці розповідного й спонукального
речень, -якщо вони вимовляються спокійно, без сильного по-
чуття.
Знак, питання ставиться в кінці питального, а знак оклику
в кінці окличного речення.
Вправа 63. Прочитайте з належною інтонацією. Перепишіть, розставляю-
чи на місці рисок потрібні розділові знаки.
А мене звати Музиченко Петро // Тільки це неправильне прі-
звище, бо ніякої музики я не вмію // Хіба, може, на гребінці //
Я граю на гребінці Ц Приладнаю між зубчиками папірець, приту-
20
лю до губів і дму // Воно й грає // Можна ще на пищику із
стручка жовтої акації // А ви не вмієте // Треба тільки вишкреб-
ти нігтем із стручка зернятка й знову стулити обидві половин-
ки // От вам і пищик // А щоб на інструменті якому — не вмію //
Так що який я Музиченко // От коли б було Малюченко, бо я
малювати дуже люблю // (О. Донченко.)
Вправа 64. Перекладіть українською мовою. Перепишіть, розставляючи
потрібні розділові знаки.
Между стволов сосен промелькнула белка куда она скрьь
лась где ее домик кругом стоит тишина хорошо осенью в лесу
а сколько грибов но что зто паучок уцепился за хрустальную
паутинку и летит куда он летит где остановится счастливого
тебе пути, паучок
Вправа 65. Напишіть твір на тему «Цікавий випадок». Вживайте розпо-
відні, питальні, спонукальні та окличні речення.
План.
1. Улітку на річці.
2. Цінна знахідка.
3. Розшуки героя.
4. Зустріч з героєм.
5. Розповідь про партизанів.
6. Поповнення шкільного музею.
§ 8. Головні члени речення.
Речення непоширені й поширені.
Головними членами речення є п і д м е т (по-рос. подлежа-
щее) і присудок (по-рос. сказу емое).
Підмет — головний член речення, який зв’язаний з присуд-
ком і відповідає на питання хто? або що? (Учень пише.
Пролунав дзвоник).
Присудок — головний член речення, який зв’язаний з під-
метом і відповідає на питання що робить предмет?
(Піонери співають),що з ним робиться? (Листя оси-
пається з дерев); який він є? (Радянська Армія непере-
можна); хто він такий? що він таке? (Степанів
батько — лікар); (Смерека — хвойне дерево).
Підмет підкреслюємо однією лінією, присудок — двома.
21
Вправа 66. Прочитайте, визначте в кожному реченні підмет і присудок.
Поставте до них питання.
Юрко побачив на рейці глибоку щілину. І враз він згадав
усі оповідання про різні катастрофи з поїздами. Коли це чує
хлопець удалині гудок. Назустріч іде поїзд. Ген винирнув з-за
повороту паровоз. Юрко миттю зірвав галстук. (За О. Дончен-
ком.)
Вправа 67. Перепишіть, вставляючи пропущені підмети.
Настала ... . Навкруги ... пожовкло. Прийшли холодні ... .
Осінній ... погримував по дахах будівель. Після уроків ... працю-
вали в шкільному саду. ... перекопували грядки, саджали дерева
й кущі. Почалося ... за кращу грядку. Цікава ... чекала юннатів
також у теплицях.
Вправа 68. Перепишіть, підмет підкресліть однією лінією, присудок —
двома. Вставте пропущені букви.
І. 1. Москва наш Ки...в міцно обіймає. (Рил.) 2. Цвіте ч,,.р-
вона Україна. (Сос.) 3. Ми працею слав...мо мир. (Дм.) 4. Дон-
бас називається фабрикою т...плоти й світла. 5. З п...р...могою
Жовтня людство вступило в нову епоху свого розвитку.
II. Дорога була вузенька. Обабіч дороги стояв ліс. Місцями
ліс був рі,..кий. Подекуди в...днілись давні шашлюваті пеньки.
ФеДЬКО СОННО ПОХИТуваВСЯ В СІДЛІ. ФеДЬКІВ ОрЛИК — НЄВ...ЛИЧКИЙ
гнідий коник. Він помітно відставав від дідового рисака. Дідів
рисак занепокоєно запряв вухами. Кирило Степанович насторо-
жився. Насторожився й Федько. (За Ю. Збанацьким.)
Вправа 69. Перепишіть речення. Визначте, якими частинами мови вира-
жені підмети й присудки.
1. Мільйони борються за мир і дружбу. 2. Ми будуємо нове
життя. 3. Комсомол — помічник партії. 4. Нам у далечінь шлях
золотиться. (Тич.) 5. Дитячий сміх на сонці квітне. (Сос.)
6. Серце в матері добре й ніжне.
Вправа 70. Порівняйте речення й скажіть, чим вони різняться.
1. Повіяв вітер.— Повіяв холодний вітер. 2. Зашуміли дере-
ва.— Зашуміли дерева в лісі. 3. Листя падає.— Жовте листя
падає на землю.
Речення, що складається тільки з головних членів, називає-
ться непоширеним (по-рос. нераспространенньїм), а ре-
чення, в якому, крім головних, є хоч один другорядний член,—
поширеним (по-рос. распространенньїм).
22
Вправа 71. Прочитайте, вкажіть непоширені й поширені речення.
Постова будка здригалась від грому. Темряву враз прорізала
блискавка. Щось затарабанило по даху. Зашуміла злива. Струм-
ки хльостали у вікно. Буря ревла. На Дніпрі немов стояв стого-
лосий лемент. Ударив грім. Дзенькнули шибки. Вся будка немов
присіла під тим ударом. (За О. Донченком.)
Вправа 72. Поширте речення, відповідаючи на поставлені питання.
ЗА ЯГОДАМИ.
(Коли?) ми пішли (куди?) (за чим?). (Які?) промені
(я к?) зігрівали (щ о?). Ми йшли (яко ю?) дорогою (скільки
часу?). (Де?) ми назбирали (скільки?) (яких?) (чого?).
Вправа 73. Подані непоширені речення перетворіть у поширені.
Прийшов Жовтень. Народ святкує. Ідуть колони. Лунають
пісні. Прапори майорять.
Вправа 74. Прочитайте текст. Непоширені речення зробіть поширеними
й запишіть їх. Підкресліть підмети однією лінією, а присудки — двома.
ЗА ПАНЩИНИ.
Минула зима. Настало літо. Почалися жнива. Люди вкрили
панський лан. На панському лану вже стояли полукіпки довги-
ми стайками.
На людському полі не видно було ні снопа. Микола з бать-
ком пішли на своє поле. По дорозі зустріли вони людей. І всі
люди пішли на своє поле.
Приїхав осавула *. Він несамовито кричав. Женці мовчали.
Микола обізвався. Осавула замахнувся на нього нагайкою. Ми-
кола од скочив і підняв серп угору. (За /. Н.-Левицьким.).
Вправа 75. Напишіть твір на тему «Мій вихідний день» за самостійно
складеним планом. Вживайте поширені й непоширені речення.
§ 9. Другорядні члени речення.
який? чим?
4-----1 І----------------------1
Вранці гірський потік дихав холоднуватою свіжістю.
і | І|
коли? якою?
Другорядні члени речення (по-рос. второстепенньїе члени
предложения) пояснюють підмет, присудок та інші другоряд-
ні члени. Вони відповідають на різні питання.
23
Вправа 76. Прочитайте. Назвіть головні й другорядні члени речення. Ви-
значте, які з другорядних членів пояснюють головні, які — другорядні члени.
Дмитро уважним поглядом вдивляється в далечінь. Він
мов читає живу карту ланів. У шепіт стебла непомітно вплі-
таються рідні голоси. Кожне поле дивиться на Дмитра очима
друзів. Ніколи так нива не родила. (За М. Стельмахом.)
§10. Додаток.
Другорядний член речення, який відповідає на питання не-
прямих відмінків і означає предмет, називається додатком
(по-рос. дополнением).
Питання непрямих відмінків:
Кого? чого?
Кому? чому? _
Кого? що? Додатки підкреслюємо
Ким? чим? так:---------------
На кому? на чому? (риски).
Вправа 77. Прочитайте, випишіть додатки разом із словами, до яких во-
ни відносяться. Визначте, якими частинами мови виражені додатки.
Зразок: подарував (к о м у?) школі (щ о?) телевізор.
1. Колгосп подарував школі телевізор. 2. Діти уважно слуха-
ли розповідь про подвиг прикордонників. 3. Для майстерні шко-
ла придбала різні інструменти. 4. У класі Сергійка всі поважа-
ють. 5. Ліс одягся в золоте вбрання.
Вправа 78. Перепишіть речення, вставляючи додатки.
1. Дідусь знає багато цікавих ... . 2. Високі ... вкрив густий
ліс. 3. Не слід боятися ... . 4. Учні писали ... про ... . 5. Над ...
схилились верби. 6. Мати спекла ... з ....
Вправа 79. Прочитайте, перепишіть вірш, підкресліть додатки. Усно ви-
значте відмінки цих додатків.
ПОМАГАЙ.
Через поле, через гай
Ходить хлопчик Помагай.
Бачить хлопчик — садять сад,
Він поміг кінчити ряд.
Вмить приніс відро води
І полив аж два ряди...
За селом копали став,—
Помагай візок дістав.
24
Цілий день возив пісок,
Аж вищав його візок.
Помагай у труді
Знають літні й молоді,
Ковалі і муляри —
Всі радянські трударі.
Ось і ти часу не гай.
Будь, як хлопчик Помагай. (П. Воронько.)
Вправа 80. Перепишіть, підкресліть підмет однією лінією, присудок —
двома, а додаток — рисками.
Зразок: Восени учні посадили дерева.
Восени учні посадили дерева. Дерева добре прийнялися.
Школярі побілили стовбури дерев вапном. Тепер зайці не об-
гризатимуть кору. Дерева розростуться. Вулицю прикрасить ті-
ниста алея.
Вправа 81. Поставте слова, що в дужках, у потрібному відмінку. Скла-
діть з ними речення й запишіть.
Читати (книжка, про, розвідники); боротися (за, перемога,
в, змагання); робити (для, діти, іграшки, з, картон); написати
(сестра, лист); повертатися (з, кошики, ягоди).
§11. Означення.
Другорядний член речення, який відповідає на питання
який? чий? котрий? і вказує на ознаку предмета, нази-
вається означенням (по-рос. определением).
Означення підкреслюємо так: ааллалалла, (хвиляста лінія).
Вправа 82. Прочитайте, визначте означення.
1. На весь світ гримить слава радянської науки. 2. В дружбі
цвіте наша родина, вільна, велика радянська сім’я. (Рил.)
3. Країна вийшла на незмірені свої шляхи. (Соб.) 4. Колгоспна
пшениця машину любить/Д. те.)
Вправа 83. Виразно прочитайте, випишіть означення разом з означува-
ними словами. Поставте до означень питання. Визначте, якою частиною мови
виражені означення.
Зразок: пелюстки (я к і?) печальні; (я к і й?) в синій ти-
иіині.
ОСІНЬ.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
25
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтоноса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
І берізка гола мерзне під вікном.
(В. Сосюра.)
Вправа 84. Перепишіть текст, вставляючи означення.
ЗОЗУЛЯ.
Зозуля —... птах. Усі знають, що зозуля не любить виводити
сама дітей. Яйця свої вона підкидає в ... гнізда, й ... птахи, най-
частіше ... пташки, турбуються про ... зозулят і вигодовують їх.
Зозуля все знає наперед: які птахи годують ... пташенят кома-
хами, які — насінням. Тому яйця зозулі потрапляють завжди в
... гніздо, де її ... дитинча одержуватиме на обід комах.
Слова для довідок: свій, маленький, інший, цікавий,
такий, майбутній, дрібний, чужий.
Вправа 85. Перепишіть речення й підкресліть підмети однією лінією,
присудки — двома, означення — хвилястою лінією.
1. Ми в дружній живемо сім’ї. (Рил.) 2. Сяє з небозводу нам
доба нова. (Рил.) 3. Нас труд єднає плідний і багатий. (Баоюан.)
4. Дитячий сміх на сонці квітне. (Сос.)
Вправа 86. Складіть речення з поданими словосполученнями. Підкрес-
літь означення хвилястою лінією.
Палкий привіт; Великий Жовтень; наші перемоги; батьків-
ське піклування; щасливе життя.
Вправа 87. Прочитайте, перекладіть українською мовою; підкресліть оз-
начення.
Зту нитку спряли не из хлопка, не из шерсти и не из льна.
Она химическая, из искусственной смольї.
Все знают красивьіе блузки, шарфьі, косинки, чулки из кап-
роне. Капроновая нитка отличается исключительной прочнос-
тью, вьідерживает большую тяжесть. Из нее делают канати,
26
плетут такне прочньїе сети, что их не порвать даже огромннм
морским рьібам.
Капроновой ниткой врачи-хирурги зашивают рани.
Незаменимой становится в наши дни волшебная химическая
нитка!
Вправа 88. Опишіть зображене на малюнку. Вживайте різні означення.
§12. Обставини.
Другорядні члени речення, які відповідають на питання
де? куди? звідки? як? коли? чому? для чого?
та ін., називаються обставинами (по-рос. обстоятельст-
вами).
Обставини означають місце, час, спосіб дії.
Обставини підкреслюємо так: .............(крапки).
Вправа 89. Прочитайте речення, визначте обставини.
1. Шумлять знамена угорі. (Бичко.) 2. Пам’ять про героїв ре-
волюції буде жити в віках. 3. Сонце зайшло за гори. 4. Стежка
вивела мене з лісу. 5. Чесне діло роби сміло. (Н. те.)
27
Вправа 90. Прочитайте речення, випишіть обставини разом з словами,
до яких вони стосуються; поставте питання. Визначте, якими частинами мови
виражені обставини.
Зразок: звучить (я к?) гордо.
1. Людина — це звучить гордо. (Горьк.) 2. Радянські народи
живуть у згоді. (Н. те.) 3. Вправо глянеш — там шумлять заво-
ди, вліво глянеш — ниви і поля. (Тич.) 4. Вранці бригадир вер-
хи поїхав у поле. 5. Чайки літали зграями.
Вправа 91. Перепишіть речення, ставлячи за питаннями обставини із слів
для довідок; обставини підкресліть (крапками).
1. (Де?) ... стояв великий гай. (Гл.) 2. Далекий острів заліг
(як?) ... в небі. (Коцюб.) 3. (Коли?) ... знявся рвучкий вітер.
(Д.ОНЧ.) 4. Ідуть дівчата (куди?) ... жати. (Шевч.) 5. В село
(з в і д к и?) ... вовк забіг. (Гл.)
Слова для вставок: хмарою, в поле, надвечір, із лісу,
над річкою.
Вправа 92. Перепишіть, ставлячи замість крапок обставини за змістом.
1. Екскурсанти приїхали (звідки?) ... . 2. Дорога вела
(к у д и?) ... . 3. (Д е?) ... плавають білі лебеді. 4. (К о л и?) ...
дощ припинився.
Вправа 93. Складіть речення, в яких обставинами були б подані слова.
Запишіть ці речення.
Всюди, в Москву, здалека, по-піонерському, восени.
Вправа 94. Прочитайте, визначте головні й другорядні члени речення.
ЗОЛОТА ОСІНЬ.
Золота колгоспна осінь
стеле шовком на полях.
Наче стрічка, між садами
проляга до міста шлях.
Мчать і мчать важкі машини,
вщерть наповнені зерном,—
золотим наливом яблук,
хлібом, медом, молоком.
Трудовому місту-брату
подарунки шле село,
щоб зростала наша сила,
щоб всього у нас було,
28
щоб ішли в село машини
піднімати урожай.
...Йде багата гостя-осінь
в наш щасливий, світлий край!
(П. Сліпчук.)
Вправа 95. Перепишіть, вставляючи пропущені букви; підкресліть голов-
ні й другорядні члени речення умовними позначеннями.
Зразок: Щодня спускається стежечкою босоніж дівчатко.
Щодня спускається стеж...чкою босоніж дівчатко. Поблискує
глек у загорілій руці. Шерхоче під ногами теплий камінь. Вн...-
зу в...рує потік. Він убирає в себе ч...сленну сім’ю струмків.
(За О. Гончаром).
Вправа 96. Складіть, користуючись зразком, схеми речень. Усно визнач-
те їх члени.
Зразок: Учень (що зробив?) розв'язав
що?/\^к?
задачу правильно
яку?|
складну
1. Радянська країна впевнено йде вперед. 2. Літак швидко
наближався до аеродрому. 3. Вдома нас чекала радісна звістка.
4. Добре прийнялися дерева в шкільному саду. 5. Учень пра-
вильно розв’язав складну задачу.
Вправа 97. Перекладіть українською мовою. Розберіть кожне речення
за його членами.
Перед нами расстилалась спокойная гладь моря. Ласково
плескали волньї. Легко дьішала грудь. На горизонте * показался
теплоход. Он медленно проходил мимо. На мачте реял альїй
флаг.
Вправа 98. Розберіть речення за членами речення й за частинами мови.
Зразок:
Слово Член речення Частина мови
школярі підмет іменник
1. Школярі обережно спускалися з високої гори. 2. На си-
ньому небі спалахнули зорі, (Довж.) 3. Після дощу гостріше
пахнуть квіти. (Сос.)
29
§13. Речення з однорідними членами.
Прочитайте, дотримуючись перелічувальної інтонації. Зна-
йдіть однакові члени речення, назвіть їх.
1. Нам Конституція дала і труд, і щастя, і свободу. (Нех.)
2. Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту. (Рил.)
3. Гімн радянський звучить урочисто, крилато. (Ткач.) 4. Київ
росте, будується, цвіте. 5. І по свіжій росі вирушаймо усі —
наш веселий і дружний загін. (Бичко.)
Однорідні члени речення (по-рос. однородние члени пред-
ложения) відповідають на одне й те саме питання й відно-
сяться до одного й того самого члена речення. Однорідними
бувають кілька підметів при одному присудку, кілька присуд-
ків при одному підметі, кілька однакових другорядних членів.
Однорідні члени речення, які мають при собі пояснюваль-
ні слова, називаються поширеними (по-рос. распростра-
ненними).
Вправа 99. Прочитайте речення, дотримуючись перелічувальної інтона-
ції. Визначте однорідні члени, скажіть, на які питання вони відповідають,
якими членами речення є і до яких членів стосуються.
1. Ми клянемося віддати народу всі наші сили, думки, по-
чуття. (Рил.) 2. Степ майорів пшеничними, житніми й вівсяними
полями. (Шиян.) 3. Від дощів поле молодіє, а від морозів сивіє.
(Н. те.) 4. Говорив Жухрай яскраво, чітко, зрозуміло, простою
мовою. (Остр.) 5. Київ славиться архітектурою, парками й скве-
рами, театрами, музеями, пам’ятниками.
Вправа 100. І. Прочитайте й перепишіть. Підкресліть однорідні члени
речення. Зверніть увагу на розділові знаки між однорідними членами ре-
чення та сполучники.
Мій рідний край, моя земля
велика-превелика.
Є в ній степи, ліси, поля,
моря, і гори, й ріки.
Холодні й теплі є місця,
північні і південні.
Там — сніг та крига без кінця,
а тут — гаї зелені...
Як їхати з кінця в кінець
через усю країну,
найшвидший поїзд навпростець
за тиждень не долине.
ЗО
Та бистрокрилі літаки
летять без перешкоди
в усі міста, в усі кутки,
в колгоспи й на заводи.
(Н. Забіла.)
II. Визначте в тексті іменники.
Вправа 101. Прочитайте. Визначте поширені однорідні члени речення.
Випишіть спочатку речення з поширеними однорідними членами, а потім —
з непоширеними.
ПТАШИНІ ПЕРЕЛЬОТИ.
В осінньому повітрі пливуть сріблясті нитки павутиння.
Ось з’явилась на обрії чорна хмарка. Вона то витягується
вузькою смугою, то збивається в цільний клубок. Це сірі журав-
лі рушили на південь і летять клином високо в небі.
Осінь — час перельоту пташиних зграй.
Он швидко проносяться в повітрі і кулики, і качки, і стрижі,
і ластівки.
Багато водяної і болотної дичини відлітає до берегів Каспій-
ського, Чорного й Середземного морів. Там проводять зиму дро-
зди, жайворонки, плиски.
Більшість перелітних птахів робить п’ятдесят-вісімдесят кі-
лометрів за годину. Кулики та стрижі розвивають швидкість по-
над сто п’ятдесят кілометрів.
Через ліси і поля, міста і села прямують перелітні птахи до
теплих зимівель. (О. Пархоменко.)
1. Між однорідними членами речення, якщо вони не з’єд-
нані сполучниками, ставиться кома.
2. Кома ставиться також тоді, коли сполучники і, й, та
(в значенні і), що з’єднують однорідні члени, повторюються.
3. Якщо сполучники і, й, та (в значенні і) з однорідними
членами речення вживаються один раз, кома перед ними не
ставиться.
4. Перед сполучниками а, але, та (в значенні але) кома
ставиться в усіх випадках.
Вправа 102. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Між однорідними
членами, де треба, поставте коми.
1. Р...ве стогне хуртовина котить верне полем. 2. Пш.„ниця
жито на добрім сіялис... лану. 3. Га...ок садоч... розв...ли кру-
гом хатини. 4. Діти гралис... росли собі та виростали, б. І до-
велося знов м„.ні на старіст... з віршами ховатис... мережать
зі
книжечки співати і плакати у бур’яні. 6. Ти другом братом і
с...строю сіромі стала. 7. А Ярина то плаче то просить то за-
мовкне. (З творів Т. Шевченка.)
Вправа 103. Допишіть однорідні члени речення, ставлячи між ними, де
треба, коми.
Зразок: Мені подобаються мужні, працьовиті, енергійні
люди.
1. Мені подобаються мужні ... люди. 2. Школярі посадили ...
та інші дерева. 3. Ми вивчаємо українську ... і ... мови. 4. У став-
ку водяться карасі ... , 5. Листя жовтіє ... . 6. ... весело світить
сонце.
Вправа 104. Перекладіть українською мовою й запишіть, поставте коми
між однорідними членами речення.
І. Первьіе крьілья смастерил простой крестьянин Никита. Он
бнл беден пахал землю сеял хлеб трудился на богатеев. Тяже-
ло жилось Никите, и он завидовал птицам.
Тайком от всех начал Никита мастерить птичьи крьілья. Сде-
лал из дерева раму обтянул ее кожей. Получилось огромное
крило. Потом сделал второе такое же и решил испробовать.
II. Он поднялся на колокольню и там привязал себе за спи-
ну крьілья. Около церкви собрался народ.
Никита вьіпрямился вьітянул руки и бросился вниз. Народ
замер. А Никита, словно огромная птица, плавно опустился на
землю.
Но поп разозлился и донес царю, что Никита идет против
бога сочинил крьілья и летать вздумал.
Царь приказал отрубить Никите голову. Так и погиб Никита.
(І. Мазурук.)
Вправа 105. Прочитайте виразно уривки з віршів. Визначте однорідні
члени речення. Перепишіть і поставте, де треба, коми між однорідними
членами речення.
1. На села ниви і міста
веселе сонце ллє проміння.
І комунізму вироста
непереможне покоління.
(М Рильський.)
2. Сила нам по жилах ллється
розливається сміється...
Сміх чудовен красномовен,
наш народ — це ж океані
(П, Тичина.)
82
Вправа 106. Розгляньте малюнки. Складіть за цими малюнками план і на-
пишіть оповідання. Дайте йому заголовок.
§ 14. Звертання.
Скажіть, до кого звертаються письменники в кожному з по-
даних речень.
1. Москва, ти нам мати. (Тич.) 2. Слався од краю до краю,
Вітчизно, квітни садами, піснями лунай! (Рил.) 3. Кожна хвили-
на дорога, товариші. (Кори.)
Звертання (по-рос. обращение) — це слово, що називає
особу або предмет, до якого звертаються з мовою.
Звертання виділяються комами. Якщо звертання стоїть на
початку речення й вимовляється з великим почуттям, то після
нього ставиться знак оклику.
33
Вправа 107. Прочитайте, знайдіть звертання.
1. Вітчизно! Горді ми тобою, трудом і
подвигом твоїм. (Рил.) 2. Вставайте, трудя-
щі, на битву за мир. (Ол.) 3. Яка ти роз-
кішна, земле! (Коцюб.) 4. На добраніч, ма-
лята. 5. Спасибі, Миколо, за допомогу.
6. Доброго ранку, мамо. 7. До побачення,
друзі!
вибачте
до побачення
спасибі
на добраніч
будь ласка
Вправа 108. Перепишіть, поясніть вживання розділових знаків при звер-
танні.
— Татку! — тривожно обернулась Натела до батька.— Ти чу-
єш, татку? Загриміло, неначе грім!
— Тебе налякав той гуркіт, Натело?
— Я не злякалась, а тільки дивно. І небо чисте, і грім гур-
коче.
— То хороший грім, донечко. То каміння рвуть, дорогу бу-
дують. (О. Гончар.)
Вправа 109. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями,
і запишіть їх.
Зразок: Робітники, успішно опановуйте нову техніку!
1. Робітники успішно опановують нову техніку. 2. Учні запи-
суються в гурток юних натуралістів. 3. Піонери збирають мета-
левий брухт *. 4. Юннати оберігають зелені насадження.
Вправа 110. Перепишіть речення, підкресліть звертання. Які звертання
мають при собі пояснювальні слова? Поясніть розділові знаки при таких
звертаннях.
1. Дідусю! Про Жовтень мені розкажіть! (Заб.) 2. Тобою,
партіє, відкриті шляхи у комунізму час. (Бичко.) 3. Здрастуй,
ранок Вітчизни! (Заб.) 4. Люди, любіть землю. (Тич.) 5. Квіт-
ни, міцній, наша рідна державо! (Тич.)
І Звертання, при якому є пояснювальні слова, називається
поширеним (по-рос. распространенньїм).
Вправа 111. І. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.
1. Як передать Донбас твою красу і силу. (Сос.) 2. Я з то-
бою хочу поговорити Петре. (Донч.) 3. Мужай прекрасна наша
мово серед прекрасних братніх мов. (Рил.) 4. Кавказе сивий
шлю тобі привіт. (Пушк.) 5. Котусю-братику Скажіть мені ско-
ріше, хто із хазяїв отут усіх добріший. (Гл.)
II. Визначте в реченнях прикметники.
34
Вправа 112. Складіть і запишіть речення, щоб звертанням у них були
подані словосполучення.
Шановна Маріє Петрівно. Колгоспна молодь. Піонери нашої
школи. Дорогі друзі.
Вправа 113. Напишіть листа кому-небудь з рідних чи друзів. У листі
використовуйте звертання. Уважно розгляньте, як пишеться адреса на кон-
верті.
Нуда
ІЇЇлиЖ -ЗО.
Кому.
Индекс предпраятия слязи и адрес
отправителя
Индекс предлриятия связн места назначения*
йааааванв.
Зразок листа:
ЗДРАСТУЙ, БРАТЕ!
Скоро кінчається перша чверть. Хочу поділитись своїми ус-
піхами. Я вчуся добре. Більшість оцінок у мене п’ятірки. Подру-
жив з одним хлопчиком. Він хороший това-
риш, але трохи відстає в навчанні. Я допо-
магаю йому.
Пиши, Сергію, про себе. Як проходять
змагання? Коли приїдеш?
Бажаю успіхів. До побачення!
Юрко.
адреса
конверт
листівка
район
§15. Складні речення.
Речення бувають прості (по-рос. простив) й склад-
н і (по-рос. сложньїе). Складне речення об’єднує дві або біль-
ше частин, які зв’язані одна з одною за змістом та інтона-
ційно. Ці частини подібні до простих речень: у кожній з них
35
є своя граматична основа (підмет і присудок). Отже, в склад-
ному реченні дві або кілька основ, у простому реченні — одна.
Порівняйте; 1. Шумлять поля (просте речення, має одну
основу). 2. Шумлять поля, палають жаром домни, в садах
плоди звисають важко з віт. (Сос.) (складне речення, має аж
три основи).
Вправа 114. Прочитайте й вкажіть, які тут прості, а які складні речення
Визначте граматичну основу кожного речення.
Василько їхав лісом, коні глибоко поринали в сніг і ледве-
ледве переступали з ноги на ногу. Навкруги вила хуртовина,
бурхав холодний вітер та крутив снігом. Василькові згадалась
тепла батькова хата. Весело горить у хаті каганець. Батько та
дві сестрички сидять за столом, мати подає вечерю. (За М. Ко-
цюбинським.)
Вправа 115. Прочитайте. Вкажіть частини складних речень. Якими спо-
лучниками вони з'єднані?
Темряву прорізала сліпуча блискавка, і хлопчик обома доло-
нями затулив очі. Василько покликав матір, але ніхто не обі-
звався. Тільки блискавка майнула синім вогняним рукавом, і
одразу ж ударив грім. Жалібно дзенькнули шибки, а вся будка
немов присіла під тим ударом. Хлопчик зірвався з ліжка й мет-
нувся до колиски, але маленька Надійна спала. (За О. Дончен-
ком.)
Вправа 116. Прочитайте. Скажіть, як пов'язані між собою частини склад-
них речень. Перепишіть і підкресліть сполучники.
1. І колишеться м’ята* і тремтить далина, і доріг є багато, а
Вітчизна одна. (Мал.) 2. Про шахтарів кажуть, що їхня праця
особливо почесна. 3. Ми повернулися з походу, коли сонце сіда-
ло за обрієм. 4. Ліс стояв тихий і мовчазний, тому що головні
співці вже відлетіли в теплі краї. 5. Човен зник у тумані, який
знявся над розбурханим морем. 6. Стоїть гора високая, зелений
гай шумить. (Гл.)
[Частини складного речення, що мають свої основи, звичай-
но відокремлюються одна від одної комами.
Вправа 117. Утворіть з простих речень складні за допсйлогою сполучни-
ків і запишіть. Підкресліть підмети й присудки в реченнях. Відокремлюйте
частини складних речень комами.
1. Небо вкрилось хмарами. Линув дощ могутнім потоком.
2. Пронісся перший порив вітру. Човен здригнувся. 3. Ніч мину-
ла швидко. Настав сірий, туманний ранок. 4. Буря вщухла. Хви-
лі продовжували бушувати.
36
Вправа 118. Допишіть речення, щоб утворились складні.
1, Сьогодні екскурсія * не відбудеться, та ... . 2. Блиснула
сліпуча блискавка, і .... 3. Сонце швидко котилось на захід, але
... . 4. Вночі пройшла гроза, а ... , 5. Хлопці пішли ледве поміт-
ною стежкою, але ... . 6. Вітер гуляв по піщаних берегах, і ... .
Вправа 119. Утворіть складні речення, поставте, де треба, коми.
І. Хлопчик подивився на Марка ... (якого?). 2. Ми в’їхали
в ліс ... (який?). 3. Учні добре засвоїли ... (що?). 4. Піонери
повернулись з поля ... (коли?). 5. Урок почався ... (коли?).
Вправа 120. Перепишіть текст, поставте пропущені коми.
Хлопці сиділи в підвалі. Раптом трапилось щось незвичайне.
З дірки на стелі посипалися камінці а слідом за цим зіскочив
босий чоловік. Це був партизан. Він важко дихав тіло його було
в крові обличчя заросло бородою. Над діркою вгорі став німець
і теж зіскочив до середини. Хлопцям здалося, що це Адольф.
Воля перечепив його палицею коли він пробігав мимо. Палиця
відскочила геть а фриц з усього розгону брякнув об цемент.
Задзеленчали окуляри покотився автомат. Партизан кинувся на
німця. (За Ю. Яновським.)
Вправа 121. І. Перекладіть текст українською мовою й запишіть.
Некоторьіе думают, что слово «полюс» происходит от слова
«поле», но зто не так.
Древние греки називали полюсами коніщ оси, на которой
вращаются колеса. Скоро люди вияснили, что земной шар не
просто летит в пространстве. Он как би катится, вращаясь, как
волчок. У него тоже определили два полюса. Один полюс назвали
Северннм, а другой — Южньїм. Будто через них проходит вооб-
ражаемая земная ось, вокруг которой вращается Земля.
П. Визначте в тексті дієслова.
Вправа 122. Напишіть твір за даним початком на основі власних спосте-
режень, вживаючи поряд з простими складні речення.
ПЕРШИЙ СНІГ.
Осінь довго боролася з зимою, яка не хотіла поступатися в
своїх правах. Та зима посилала морози, вони все дужчали, і
осінь мусила здатись.
Ось і перший сніг. Він такий білий, що сліпить очі. Пухкий,
легенький, він, наче килим, вкриває землю. Прокидаюсь я вран-
ці і бачу....
37
§16. Пряма мова.
Прочитайте.
1. Старий більшовик ска-
зав: «Піонери, пам’ятайте про
свій священний обов’язок —
вчитися, вчитися і ще раз вчи-
тися».
2. «Ми будемо вчитися, як
заповідав великий Ленін»,—
відповіли піонери.
1. Старий більшовик ска-
зав, щоб піонери пам’ятали про
свій священний обов’язок —
вчитися, вчитися і ще раз вчи-
тися.
2. Піонери відповіли, що во-
ни будуть вчитися, як запові-
дав великий Ленін.
Кому належать виділені слова?
В яких реченнях вони передаються дослівно?
Назвіть слова, що пояснюють, кому належать висловлювання.
Прямою мовою (по-рос. прямой речью) називаються
слова якоїсь особи, передані дослівно. Пряма мова супрово-
джується словами автора, які вказують, кому вона належить.
Пряма мова береться в лапки й починається з великої
букви.
Після слів автора перед прямою мовою ставиться
двокрапка.
Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після,
неї ставиться або кома, або знак питання, або знак оклику
і після будь-якого з цих знаків — тире. Слова автора почи-
наються з маленької букви. Знак оклику і знак питання стави-
мо перед лапками, а кому і крапку після лапок.
Вправа 123. Виразно прочитайте текст, виділяючи голосом пряму мову.
Вкажіть розділові знаки при прямій мові й поясніть їх.
СИНІ листочки.
У Катрусі було два зелені олівці, а в Оленки жодного. От і
просить Оленка Катрусю: «Дай мені зеленого олівця». А Катру-
ся каже: «Запитаю у мами».
Приходять на другий день обидві дівчинки до школи. Оленка
запитує: «Дозволила мама?» «Мама дозволила, а от брата я не
запитала»,— відповідає Катруся. «Ну, що ж, запитай ще бра-
та»,— каже Оленка.
Приходить Катруся наступного дня. «Ну, що, дозволив
брат?» — питає Оленка. Катруся відповідає їй: «Брат дозволив,
але я боюся, що ти зламаєш олівець». «Я обережненько»,— ка-
же Оленка. Катруся наказує: «Гляди не стружи його, не натис-
куй дуже, в рот не бери і не малюй багато». «Мені тільки лис-
точки на деревах намалювати і травичку зелену»,— каже Олен-
ка. «Це багато»,— відповідає Катруся, а сама хмурить брови.
38
Подивилась на неї Оленка і відійшла. Не взяла олівця. Зди-
вувалась Катруся, побігла за нею. «Ну, чого ти? Бери!» — каже
їй. «Не треба»,— відповідає Оленка.
На уроці вчитель питає: «Чому у тебе, Оленко, листя на де-
ревах синє?» «Олівця зеленого не було»,— каже Оленка. «А чо-
му в своєї подружки не взяла?» — запитує вчитель. Оленка мов-
чить. А Катруся почервоніла й каже: «Я їй давала, вона не
взяла». «Треба так давати, щоб можна було взяти»,— зауважує
вчитель. (В. Осєєва.)
Вправа 124. Прочитайте речення. Перепишіть і поставте потрібні розді-
лові знаки.
1. Олег тихо спитав Хочете послухати Москву? 2. Нашого на-
роду ніхто не зламає! мовила Любка з блиском в очах. 3. Олег
сказав Радику Бережи комсомольський квиток, як свою честь.
4. Галя прочинила двері й сказала Ідіть, нема нікого. 5. Треба
боротися сказав Володя. (О. Фадєєв.)
§ 17. Діалог.
Прочитайте, скажіть, скільки осіб бере участь у розмові.
— Добрий день, Сергію!
— Добрий день.
— Ти куди йдеш?
— У бібліотеку. А ти?
— Просто прогулююся.
— Ходімо разом. Сьогодні в бібліотеці зустріч
з письменниками. Буде дуже цікаво.
— Піду охоче!
Розмова двох або кількох осіб називається діалогом.
Слова кожної особи в діалозі пишуться з нового рядка. Перед
ними ставиться тире.
Якщо слова особи супроводжуються словами автора, то
ставляться ті самі знаки, що при прямій мові (але без ла-
пок).
Вправа 125. Прочитайте діалог за особами. Поясніть розділові знаки
— Хто ти такий, Федоре? — спитав Павло.
Жухрай підвівся, засунувши руки в кишені. Він одразу не
зрозумів запитання.
— Хіба ти не знаєш, хто я такий?
— Я гадаю, що ти більшовик або комуніст,— тихо відповів
Павло.
Жухрай засміявся, жартома стукнув у свої широкі груди,
затягнуті в смугастий тільник.
89
— Це ясно, братку. Це такий же факт, як і те, що більшовик
і комуніст — те саме... Зрозумів?
— Зрозумів,— твердо відповів Павло. (ЛІ. Островський.)
Вправа 126. Розгляньте малюнок, складіть за ним твір, уживаючи, де
треба, пряму мову, і запишіть.
Вправа 127. Прочитайте, поясніть вживання розділових знаків при пря-
мій мові.
ГАЙДАР І ЙОГО КОМАНДА.
У мене важко хворів син, і ми збились з ніг, шукаючи одних
дуже рідкісних ліків.
Гайдар подзвонив додому:
— Пришліть* зараз усіх хлопчиків з нашого подвір’я.
Через десять хвилин почувся відчайдушний дзвінок біля две-
рей. Гайдар вийшов у передпокій*. На площадці за дверима
стояло з десять хлопчиків, дуже схвильованих і захеканих. Гай-
дар сказав їм:
— Тяжко хворий один хлопчик. Потрібні ось такі ліки. Я сам
запишу кожному їх назву на папірці. Зараз же — в усі аптеки:
40
на південь, схід, на північ і захід. З аптек дзвоніть мені сюди.
Все зрозуміло?
— Зрозуміло, Аркадію ПетровичуІ — вигукнули хлопчики і
шугнули вниз по сходах.
Незабаром почали дзвонити.
— Аркадію Петровичу, в аптеці на Маросейці немає.
•— їдь далі. На Разгуляй.
Через сорок хвилин захоплений дитячий голос прокричав у
трубку:
— Аркадію Петровичу, є! Я дістав!
— Де?
•— У Мар’їній рощі.
— Вези сюди. Негайно.
Ліки привезли, і сйиові скоро стало легше.
— Ну що, добре працює моя команда? — запитав мене Гай-
дар. (К. Паустовський.)
Вправа 128. Перепишіть текст, поставте потрібні розділові знаки.
Я розповів другові про своє рішення. Він подумав і махнув
рукою.
Не вийде в тебе.
Мені стало досадно від цих слів Невже Тимко думає що я
не здатний гарно вчитися
А чому ж це «не вийде»
А тому що набридне захочеться погратись в кіно піти
Я й гратимусь і в кіно ходитиму Тільки спочатку вивчу уро-
ки. (О. Донченко.)
Вправа 129. Складіть речення з прямою мовою, використовуючи подані
слова.
1. Хай, жити, мир, у, весь, світ, казати, радянський, люди.
2. Учителька, сказати, скоро, ми, поїхати, в, Москву, на, екскур-
сія. 3. Звідки, привезти, картина, поцікавитися, художник. 4. Чіп-
ка, запитувати, куди, зникати, сонце, вночі.
Вправа 130. Перебудуйте речення з прямою мовою на речення з не-
прямою мовою й запишіть.
Зразок: Учитель сказав: «Завтра відбудуться батьківські
збори».— Учитель сказав, що завтра відбудуться батьківські
збори.
1. Директор оголосив: «У школу приїздять космонавти».
2. Вчителька похвалила хлопця перед усім класом: «Молодець,
Мишко, добре почав навчальний рік!» 3. Вожатий попередив нас:
«Будьте обережними в горах». 4. Сестра телеграфувала: «Виїду
в понеділок». 5. Чергова сказала: «Заняття вже почалося».
Вправа 131. Прочитайте й перекладіть українською мовою, поставте
пропущені розділові знаки.
41
МЕЧТАТЕЛЬ.
Юра и Толя шли неподалеку от берега реки Толя сказал
Интересно, как зто совершаются подвиги. Я все время мечтаю
о подвиге. А я об зтом даже не думаю ответил Юра и вдруг оста-
новился.
С реки донеслись отчаяннне крики о помощи... Юра с ходу
сбросил туфли отшвьірнул в сторону книги и бросился в воду.
А Толя бегал по берегу и кричал Кто звал Кто тонет. (В. Осєева.)
Вправа 132. Прочитайте. Вкажіть речення з однорідними членами, із
звертанням, з прямою мовою. Поясніть розділові знаки.
Осінь. Хазяйнує жовтень скрізь. Убрав золотом сади, ліси,
парки і струшує додолу жовте листя.
Ну, навіщо ти, жовтню, розбираєш дерева?
Та не слухає жовтень нікого, своє діло робить. І коли тільки
він спочиває? Прокидаються люди рано і бачать, що жовтень
цілу ніч працював. Припорошив сріблястим інеєм дахи, вкрив
памороззю землю.
Але ось піднімається сонечко. Радіють йому квіти, оживають
листочки. З-під кори вилазять комашки, що поховалися на зиму.
— Ой, як гарно на сонечку! — кажуть.
А жовтень тим часом прижене звідкілясь велику хмару, яка
затулить сонечко і бризне на землю холодним дощем. (Із жур-
налу «Піонерія».)
Вправа 133. Перепишіть. Визначте члени речення. Підкресліть Тх, кори-
стуючись умовними позначеннями.
1. Над старим Дніпром залунав будівничий гомін. (Цюпа.)
2. З давніх-давен мріяли люди підкорити могутню силу Дніпра.
(Цюпа.) 3. Зразки великого, трудового героїзму показують мо-
лоді робітниці. (Корн.) 4. Нам дари приносить літо за роботу.
Вправа 134. Напишіть твір на тему «Жовтнева демонстрація», вживаючи,
поряд з іншими, подані слова.
Великий Жовтень, Радянська Вітчизна, революція, майорі-
ти *, колона, юний, радісно, портрет, трибуна, трудящий, кроку-
вати, орден, репродуктор, червоний, заклик, плакат.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ.
1. Що таке речення?
2. Які розділові знаки ставляться в кінці речення?
3. Дайте визначення розповідного, питального і спонукального речень.
4. Назвіть головні й другорядні члени речення. Дайте визначення їх.
5. Що таке звертання?
6. Які речення називаються складними?
7. Що таке пряма мова? Якими знаками виділяється пряма мова?
ФОНЕТИКА.
Фонетика — це наука про звуки мови.
§18. Звуки мови.
Наша мова складається зі слів, слова — із звуків. Напри-
клад, із звуків [с] [н] [о] [е] [ц] можна утворити слово сон-
це або сполучення слів це сон. Кожний звук у слові має своє
певне місце. Якщо змінити порядок звуків якогось слова, то
утвориться слово з новим значенням (кури — руки, село —
осел).
Звуки мови служать для утворення слів.
Зверніть ув.агу: звуки подаються в квадратних дужках,
щоб відрізнити їх від букв.
Впрем 13$. Утворіть якнайбільше слів, використовуючи звуки [к], [о],
[с]. М. [д]. Н, [дж]. [дз]. [е], [р], [л]. [н], [в], [і].
Вправа 136. І. Утворіть різні за значенням слова з таких груп звуків:
[р]. Н, м» [к], [р]. [і]; [к], [61, [у].
II. Скажіть, як під час переклички учні розпізнають такі пари прізвищ:
Голинський — Волинський; Козаченко — Косаченко; Гончар — Гонтар; Соло-
денко — Соложенко; Пугач — Пузач.
Порівняйте пари слів і скажіть, якими звуками вони від
різняються й що означають:
горе винести крук бетон сирок
море вивести брук бутон синок
За допомогою звуків мови розрізняємо слова.
Вправа 137. Вкажіть, як змінюється звуковий склад I значення поданих
слів.
Ніжка, нірка, мірка, зірка, гірка, гілка, голка.
Вправа 138. Змінюючи один звук, позначений виділеною буквою, утво-
ріть від поданих слів назви: 1) різних птахів; 2) свійських тварин і звірів;
3) дерев.
1. Крок, борона, осел, мова, вулик, балка.
2. Коса, кут, рев, тінь.
3. Клин, бік, дереза, м’яз, куб.
43
Вправа 139. Утворіть нові слова, відкидаючи один із звуків.
Зразок: роса — оса.
Колос, лист, косар, перон, сорока, колія.
§ 19. Голосні й приголосні звуки.
Звуки мови утворюємо за допомогою видихуваного стру-
меня повітря, що проходить через різні органи мовлення.
При утворенні голосних звуків (по-рос. гласних звуков)
струмінь видихуваного повітря проходить через рот вільно, а
при утворенні приголосних (по-рос. согласньїх) —натрапляє
на різні перепони: зімкнуті губи, підняті різні частини язика,
зімкнуті зуби. Голосні звуки складаються тільки з голосу.
В українській мові шість голосних звуків: [а], [о]. [У], [е],
[и], [і].
Приголосні звуки складаються з голосу і шуму ([з], [ж],
[р]) або тільки з шуму ([с], [п], [т]). Шум при вимові приго-
лосних виникає внаслідок подолання струменем повітря різ-
них перепон.
Вправа 140. Утворіть по два-три слова, вставляючи замість крапок бук-
ви, що позначають різні голосні звуки.
Р...чка, гор...х, гр...м, м...ти, д...м, к...т, кр...к, м...х, с...ло.
Вправа 141. Утворіть якнайбільше слів, додаючи замість крапок до спо-
лучень звуків ...ила, ...ин різні приголосні.
Вправа 142. Перекладіть і запишіть подані слова українською мовою.
Скажіть, якими звуками вони відрізняються в обох мовах.
Цапля, равнмй, стол, казак, вьібор, волк.
Вправа 143. Переставте в іменниках голосні й приголосні звуки так, щоб
утворилися слова з новим значенням.
1. Дно— (назва річки). 2. Село— (назва свійської тварини).
3. Траса — (чоловіче ім’я). 4. Тік— (назва домашньої тварини).
5. Пила — (назва дерева).
Вправа 144. І. Прочитайте виразно уривок з вірша. Вкажіть, повторен-
ням яких звуків поет передає шелест осіннього листя.
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі...
(Т. Шевченко.)
44
II. Прочитайте виразно й вкажіть, повторенням яких звуків письменники
передають плюскіт води й гуркіт грому.
1. Маленькі хвильки рівно котилися, ласкаво мили берег.
Хлюп-хлюп! хлюп-хлюп! (Коцюб.) 2. Грім гримів, ніби гуркали
раз у раз гармати. (Н.-Лев.)
Вправа 145. І. Прочитайте скоромовки. Спочатку читайте поволі, а далі
поступово збільшуйте швидкість.
1. Летів горобець через безверхий хлівець та вхопив гороху
без червотоку, без червоточини. 2. Ходить квочка коло кілочка,
водить діток коло квіток. 3. На дворі трава, на траві дрбва.
II. Вкажіть у першому й другому реченнях однорідні члени речення
та поясніть вживання при них розділових знаків.
§ 20. Позначення звуків мови на письмі.
Звуки мови позначаються на письмі буквами.
В українській мові, як і в російській, звуків більше, ніж
букв. Тому між написаним словом і вимовленим, між звуками
і буквами буває розбіжність.
Кількість звуків і букв у слові не завжди однакова.
Наприклад, у слові кінь звуків 3, а букв 4, бо звук [н']
позначається двома буквами.
Примітка. М’якість приголосних позначається у транскрипції спе*
ціальиим знаком, наприклад: [рис'], [бат'ко], [тунел'].
Вправа 146. Прочитайте пари слів. Перепишіть і визначте в них кіль-
кість звуків і букв.
Плюш — плющ; паша — паща; шаблі — щаблі; шити — щи-
ти; причепити — прищепити.
Буква щ в українській мові завжди позначає два звуки:
[ш]. [ч].
При звуковому записі значення букви щ позначаємо спо-
лученням букв [шч], наприклад: дощ [дошч], щука [шчука].
Вправа 147. Порівняйте звуки й букви в поданих словах. Поясніть, чому
Примітка. Дуга над буквами [дж], [дз] вказує, що вони по-
значають один звук.
45
Вправа 148. Випишіть з орфографічного словника по п'ять слів, у яких:
1) кількість звуків і букв однакова; 2) букв більше, ніж звуків; 3) звуків
більше, ніж букв.
Вправа 149. Прочитайте й запишіть слова, визначте кількість звуків і букв
за зразком.
Зразок: батько (5 звуків, 6 букв).
Батько, Дніпро, герой, льотчик, бадьорий, дзвінок, дзеркало,
дзьоб, борщ, сіль, щука, джерело.
Вправа 150. Утворіть і запишіть нові слова, відкидаючи на початку слова
чи в кінці одну або й дві букви, якщо вони позначають один звук.
Грак, рукав, джміль, брама, дротик, дзвінок, збір, буряк,
колос, жарт, берет, комар.
§ 21. Звукове значення букв ї, я, ю, е.
Невідповідність між звуками й буквами в словах, між ус-
ною мовою і письмовою найвиразніше виступає при вживанні
букв ї, я, ю, в.
Порівняйте звуки й букви в словах: край — краї.
У слові край однакова кількість звуків і букв, у слові
краї — 5 звуків і 4 букви, бо буква ї позначає сполучення зву-
ків [йі].
Буква І в українській мові завжди позначає два звуки:
[й] + [і].
Порівняйте звуки й букви в поданих парах слів:
герой — героя карась — карася
клей — клею тунель — тунелю
дай — дає синь — синє
Слова героя, клею, дає утворено додаванням звуків [а],
[у], [е]. На це вказує звуковий запис цих Ьлів: [геройа],
клейу], [дайе]. Сполучення звуків [йа], [йу], [йе] передає-
ться буквами я, ю, є.
Слова героя, клею, дає утворено додаванням звуків [а],
нель, синь додаванням звуків [а], [у], [е], які після м’яких
приголосних [с']( [л'], [н'] позначаються буквами я, ю, є. Зву-
ковий запис цих слів має такий вигляд: [карас'а], [тунел'у],
[син'е].
Отже, букви я, ю, в в українській, як і в російській, мові
мають подвійне значення. Вони можуть означати:
а) сполучення звуків [йа], [йу], [йе] на початку слова
(яма, юнак, єдиний), після букв, що позначають голосні зву-
ки (даю, миє), після апострофа та м’якого знака (п’ять,
в’юн, портьєра)-,
б) звуки [а], [у], [е] та м’якість попереднього приголос-
ного (земля, лютий, третє).
46
Вправа 151. Назвіть звуки й букви в парах слів:
лук — люк, знати — зняти.
Вправа 152. Перепишіть слова. Підкресліть однією лінією букви Я, Ю, €,
коли вони позначають звуки [а], [у], [е] та м'якість попереднього приголос-
ного, двома лініями, коли ці букви позначають сполучення звуків [йа], [йу],
[йе].
Яблуня, ячменю, юннат, мільярд, узгір’я, об’єднати, пшениця,
читаємо, рядок, дюжина, п’єса, літнє.
Вправа 153. І. Випишіть з уривків віршів в одну колонку слова, в яких
букви Я, Ю,Є позначають два звуки, і в другу,— в яких ці букви позначають
м'якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].
1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину,
Огні свого серця єднайте в бою.
І вам не узнати ніколи загину,—
Безсмертний, хто любить Вітчизну свою.
(В. Сосюра.)
2. Моя Батьківщина — це поле борні
За волю труда і трудящих,
Вона виногради плекає рясні
В пустелях і хащах.
(М. Рильський.)
II. Визначте частини мови (які ви вивчали). Вкажіть відмінок іменників.
Вправа 154. Прочитайте й перепишіть парами. Позначте кількість звуків
і букв у кожному слові.
звуків букв
Зразок: іду З З
їду 4 З
Іду, їду, путь, п’ють, гай, гаю, край, краєм, табель, табеля,
§ 22. Український алфавіт.
Голосні й приголосні звуки позначаємо на письмі відповід-
ними буквами (літерами).
Розміщені в певному порядку букви називаються алфа-
вітом, або азбукою.
За алфавітом розміщено слова в словниках, складаються
списки людей, книжок у бібліотеках.
47
Алфавіт.
Аа Бб Вв Гг Дд Ее Єє Жж Зз
а бе ве ге де е є же зе
Ии Іі її Ий Кк Лл Мм Нн Оо
и і ї йот ка ел ем єн 0
Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч
пе ер ес те У еф ха це че
Шш Щщ Юю Яя ь 9 яя
ша ща ю я м який знак
Які букви завжди позначають один звук?
Які букви завжди позначають два звуки?
Назвіть букви, що можуть уживатися в подвійному значен-
ні. Які звуки позначаються цими буквами?
Яких букв російського алфавіту немає в українському ал-
фавіті?
Які букви українського алфавіту вживаються в російському
алфавіті з іншим значенням? Наведіть приклади.
Вправа 11$. Прочитайте пари слів, скажіть, з яких звуків вони скла-
даються: яма — синя, юнак — малюнок, єднати — сине. Які звуки позначаю-
ться буквами я, ю, е?
Вправа 156. Визначте кількість звуків і букв у словах ведмідь, хлопець.
Чого в цих словах більше: букв чи звуків? Чому?
Буква ь (м’який знак) не позначає на письмі звука, вона
І вказує тільки на м’якість попереднього приголосного.
Вправа 157. Визначте кількість звуків і букв у словах: джерело, дзига,
вогонь, жолудь.
Деякі звуки української мови позначаються не окремими
буквами алфавіту, а їх сполученням, наприклад дж, дз, нь,
дь, ть, дзь.
Назвіть букви за алфавітом. Порівняйте, спираючись на таб-
лицю, назви букв і звуки.
Розрізняйте звук і букву.
Не змішуйте звуки й букви. Не називайте букву замість
звука.
І У слові стежка звуки [с], [т], [е], [ж], [к], [а] познача-
| ються такими -буквами: ес, те, е, же, ка, а.
48
Вправа 158. І. Перепишіть речення й поясніть, у чому виявляється невід-
повідність між звуками й буквами у виділених словах.
1. Над Дніпровою сагою* стоїть явір між лозою. (Шевч.)
2. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить. (Н. те.)
3. Гули бджоли, щебетало птаство. (Тесл.)
II. Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
Вправа 159. Складіть алфавітний список українських і російських пись-
менників.
Шевченко Т. Г., Франко І. Я., Толстой Л. М., Яновський Ю. І.,
Глібов Л. І., Васильченко С. В., Гоголь М. В., Сосюра В. М.,
Малишко А. С., Рильський М. Т., Забіла Н. Л., Іваненко О. Д.
Вправа 160. Поясніть, як правильно розмістити в класному журналі пріз-
вища учнів. Коли треба брати до уваги другу та третю букву за алфавітом?
Кравчук А.
Комаринець І.
Кушнір О.
Кашуба М.
Козинець П.
Лісовий П.
Лисак М.
Лубенець А.
Лопатинський І.
Литвин М.
Вправа 161. Перепишіть за алфавітом назви обласних центрів УРСР.
Луцьк, Ужгород, Чернівці, Львів, Івано-Франківськ, Хмель-
ницький, Житомир, Київ, Вінниця, Одеса, Черкаси, Суми, Ми-
колаїв, Херсон, Запоріжжя, Кіровоград, Дніпропетровськ, Чер-
нігів, Полтава, Харків, Ворошиловград, Донецьк.
§ 23. Склад.
У слові стільки складів (по-рос. слогов), скільки поштов-
хів повітря робимо при його вимові, наприклад: жи-то, єні-
зде-чко, ба-га-то-літ-ній.
До складу може входити або тільки голосний, або голос-
ний з одним приголосним, або голосний з кількома приголос-
ними, наприклад: о-ко, о-а-зис, блиск, дріт.
У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.
За кількістю складів слова бувають односкладові:
син, яр, ліс; двоскладові: мо-ре, ви-бір; багатоскла-
дові: без-пе-ка, до-по-мо-га, пе-ре-ви-ко-ну-ва-ти.
Вправа 162. Прочитайте поділені на склади слова й вкажіть, на який звук
закінчуються склади.
О-зе-ро, гай, га-ї, вій-сько, мор-ква, гол-ка, зе-мля, май-стру-
ва-ти, са-ди-ти, від-зна-ка.
49
Склад, що закінчується на приголосний звук, називається
закритим.
Склад, що закінчується на голосний звук, називається
відкритим.
Вправа 163. Доповніть подані склади новими, щоб утворити два-три
слова.
Зразок: бі...— білий, білок, білет.
Бі..., ви..., ві..., га..., гру..., жи..., де..., бай..., кіль..., ба..., лі..., о... .
Вправа 164. І. Перепишіть прислів'я, поділіть слова на склади. Вкажіть
відкриті й закриті склади.
1. Одна бджола мало меду наносить. 2. Добре річці з при-
токами. 3. Дружній череді й вовк не страшний. 4. Гуртом мож-
на й море загатити. 5. За добру справу варто добре постояти.
6. Де робить гурточок, там повний куточок. 7. В товаристві
лад — усяк тому рад.
II. Які з поданих речень є простими, а які складними?
Вправа 165. Змініть слова так, щоб на місці ї було й. Скажіть, скільки
складів у кожному слові.
Зразок: рої — рій.
Рої, трамваї, герої, бої, гаї, приїде, свої, екскурсії, приклеїти.
Вправа 166. І. Напишіть на основі поданого тексту оповідання «На ли-
жах». Зробіть у своєму оповіданні опис дерев узимку. Використайте для
цього оповідання М. Коцюбинського «Ялинка» з підручника літератури та
свої спостереження.
Хороше на лижах у лісі взимку. На прогалині гора довга.
Летить Василь, а за ним Миколка. Швидко лижі несуть. От
Василь на горбочку не встиг підстрибнути й перекинувся. А Ми-
колка полетів далі.
Повертаючись додому, вони зайшли до своєї їдальні. А там
уже йде справжній бенкет. Налетіли щиглики галасливі, чижі,
засмучені чечітки-сирітки, снігур поважно сів на борт, вівсянка
полохлива озирається, навіть горобчик, полохливий стрибунець,
хитро клює насіннячко. (За О. Копиленком.)
II. Випишіть з оповідання десять слів зі збігом приголосних усередині й
поділіть їх на склади.
Зразок: взим-ку, до-вга.
§ 24. Наголос.
Прочитайте уривки з віршів Т. Г. Шевченка. Вкажіть, чим
відрізняються виділені слова. Які склади в цих словах вимов-
ляються з більшою силою?
50
1. Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
2. Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
У словах з кількома складами один склад вимовляється
з більшою силою. Такий склад називається наголоше-
ним (по-рос. ударним). Інші склади в слові — ненаголо-
ш е н і (по-рос. безударньїе).
Вправа 167. Прочитайте вголос слова та вкажіть, на який склад падає
в них наголос.
Парта, дошка, вулиця, селище, весна, пішов, ворона, сорока,
сторона, рідина, почорнілий, бібліотека, бетонувати.
І В українській мові, як і в російській, є слова з постійним
наголосом, а є з рухомим (непостійним).
Поясніть значення виділених слів. Чим відрізняються ці сло-
ва у вимові?
Корабель наш розрізує воду — і дорога блакитно-перлиста
зостається широко за нами. (Л. Укр.) Дорога рибка—добра й
юшка. (Н. те.)
Наголос може служити для розрізнення слів, що складаю-
ться з однакових звуків. У таких словах наголос на письмі
позначаємо знаком ('): на березі, на березі.
Вправа 168. І. Прочитайте слова. Зверніть увагу на місце наголосу в імен-
никах і дієсловах при їх відмінюванні.
Баран — барана, селб — села, гуси — гусбй, буряк — буряка,
рука — руки, діти — дітей.
Пишу — пишеш, варю — вариш, роблю — рббиш, в’яжу —
в’яжеій.
II. Вкажіть закінчення іменників та дієслів. Визначте в іменниках число
й відмінок, а в дієсловах — час і особу.
І При відмінюванні слів наголос може змінювати місце.
Отже, наголос в українській мові, як і в російській, рухомий.
Вправа 169. Змініть значення поданих слів перенесенням наголосу на
інший склад. Складіть і запишіть словосполучення з парами слів, що скла-
даються з однакових звуків, але мають неоднаковий наголос.
Зразок: дівочі коси; коси траву.
Коса, замок, п’ята, атлас, поклади, сходи.
51
Вправа 170. І. Прочитайте вголос речення й перепишіть. Поставте відпо-
відний до змісту речення наголос у виділених словах.
1. На березі моря сиділи рибалки. 2. На березі зазеленіли ли-
сточки. 3. Дівчинка почала плакати. 4. На стінах висять пла-
кати. 5. Петро відкрутив гайку. 6. У зеленому гайку діти збира-
ли ягоди.
II. Визначте словосполучення іменника з прикметником.
Вправа 171. Прочитайте вголос. Визначте наголошені склади. Перепи-
шіть у три колонки окремо слова з наголосом на першому, другому й тре-
тьому складах.
Оселедець, бесіда, зозуля, колесо, подруга, олов’яний, мо-
лотьба, ступінь, старий, чотирнадцять, оголошення, дівчина, шос-
тий, ім’я, кропива, життя.
Вправа 172. Прочитайте словосполучення з правильним наголосом. Випи-
шіть пари слів, у яких зміна наголосу надає їм іншого значення, і окремо,—
в яких лише змінюється число й відмінок іменників.
Біля річки — великі річки; гострить пилу — хмари пилу;
бренькнула струнка — струнка смерека; золота осінь — поклади
золота; прийшов до сестри — мої сестри; правої руки — працьо-
виті руки.
Вправа 173. Прочитайте Подані слова. Перепишіть і запам'ятайте Тх наго-
лоси. Напишіть окремо виділені слова російською мовою та поставте над
ними знак наголосу.
вибори
випадок
вірші
дошка
дрова
Марко
авто
верба
виразно
дочка
завдання
шофер
комбайнер
документ
запитання
кілометр
магазин
множина
новина
муляр
приятель
Прокіп
читання
столяр
ненависть
ознака
предмет
рукопис
одинадцять
сімдесят
український
урочйстий
олень
§ 25. Голосні звуки та їх вимова
Вправа 174. І. Назвіть голосні звуки. Вимовляйте виразно перші звуки в сло-
вах учень, око та спостерігайте в дзеркалі в себе або в товариша положення
губ при IX вимові.
II. Вимовляйте перші звуки в словах іти, аркуш, та спостерігайте за по-
ложенням язика при Тх вимові.
52
При вимові голосних [о] та [у] губи легко висуваємо впе-
ред і складаємо в трубку.
При вимові звука [а] язик опущений вниз, при вимові го-
лосного [і] — підноситься вгору.
Вправа 175. Прочитайте загадки та слова-відгадки, виразно вимовляючи
голосний звук [о].
1. Без сокири, без долота, а мости будує. (Мороз). 2. Рід-
ке, а не вода, біле, а не сніг. (М о л о к о). 3. Ношу їх багато ро-
ків, а ліку їм не знаю. (Волосся).
Голосний звук [о] в українській мові, на відміну від ро-
сійської, вимовляється виразно як у наголошеному, так і в
ненаголошеному складі.
Голосні звуки [у], [а], [і] також в усіх, випадках вимов-
ляються виразно.
Тільки ненаголошені голосні [е] та [и] наближаються у
вимові один до одного: [е] до [и], [и] до [е].
Вправа 176. Прочитайте виразно текст. Перепишіть ї підкресліть слова,
в яких є ненаголошені [е] та [и].
ПРАЦЯ ДІТЕЙ НА ДІЛЯНЦІ.
Восени діти молодших класів готують ділянку під посів ози-
мої пшениці. Старанно обробляють грунт, самі ж сіють під на-
глядом учителя праці Андрія Антоновича. Пильнують той посів
і взимку, щоб часом не вимерзла озимина. А з осені роблять
підкормку, прополюють від бур’янів, доглядають кожну стебли-
ну. Діти знають ціну хлібові. (За /. Цюпою.)
Вправа 177. І. Прочитайте слова, вимовляючи виразно звук [о].
Солома, болото, бойовий, боротьба, вогонь, водопад, гора,
документи, доярка, тополя, сосна, орел.
II. Складіть словосполучення з виділеними словами.
§ 26. Приголосні звуки.
Які звуки називаємо приголосними? Чим вони відрізняються
від голосних?
Скільки голосних і приголосних звуків у кожному слові по-
даного речення?
окий,
Реве та стогне Дніпр широкий,
сердитий вітер завива, (Шевч.)
53
В українській мові є приголосні звуки, які невластиві ро-
сійській мові, наприклад звук [г], що його чуємо в словах
голова, губи, гарний, гіркий. Цей звук у вимові можемо про-
тягнути.
Порівняйте вимову перших звуків у парах слів:
грати (на скрипці) — грати (на вікнах)
гніт (капіталістичний) — гніт (у свічці),
Перший звук у словах правої колонки вимовляється так
само, як і російський звук [г].
Для звукового запису слів проривний звук [г] позначаємо
значком [г], наприклад: [ганок], [гава]. Цей звук уживає-
ться лише в деяких словах.
Вправа 178. Прочитайте подані слова українською, російською мовами.
Вкажіть, якими звуками вони відрізняються.
Волгоград, Гагра, Галина, Новгород, бегемот, галка, дорога,
галстук, голова, голос, гора, горло, гриб, губка, кенгуру.
Вправа 179. І. Прочитайте речення, правильно вимовляючи звуки у ви-
ділених словах.
1. На галявину вискакує з гущини сарна. (Коцюб.) 2. На
ганку нікого немає, а в школі, чути, гудуть дитячі голоси.
(Л. Толстой.) 3. Матвійко надів сорочку, і мати сама застебнула
її на грудях на всі гудзики. (Донч.) 4. Бригада ця у нас голосна
роботою. Вже слава про неї ген-ген пішла. (Коп.) 5. Підводний
човен лежав на грунті. (Трубл.)
Н. Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
Вправа 180. Порівняйте вимову слів, поданих парами. Якими звуками
еони відрізняються?
День — дзень, зелень — дзелень, саду — саджу (дерева), во-
жу (дрова) — воджу (за руку).
Звуки [дж] і [дз] позначаємо двома буквами. У таких сло-
вах як саджу, виходжу, нагороджений, дзеркало, кукурудза,
звуки [дж] і [дз] треба вимовляти злито. Вимова сад-жу, ви-
ход-жу, д-зеркало, кукуруд-за неправильна.
У російській мові звуків [дж] і [дз] немає.
Примітка. Звуки, позначені двома буквами, подаються в квадрат-
них дужках з дугою над буквами, щоб відрізнити їх від звуків [д], [з],
[д], [ж], які збігаються. Наприклад: під-живляти, під-земний.
Вправа 181. І. Прочитайте виразно. Випишіть в окремі колонки виділені
слова, в яких сполучення букв д, ж; д, з позначає один звук і два різні звуки.
1. Летять пташки шляхом надземним. 2. Хтось у гаю за дзер-
калом-ставком махнув, як птиця, білим рукавом. 3. Мохнатий
54
джміль із будяків червоних спиває мед. (З творів М. Рильсько-
го.) 4. Співай же за мною про те, як весною усе відживається
знов. (Л. Укр.). 5. Дзвенить кришталеве джерело, що вийшло з
глибини земної. (Тер.) 6. Десь у темряві стиха дзюркотять стру-
мочки. (Вас.). 7. їдуть з двору машини й підводи і нові під’-
їжджають щомить. (Мур.) 8. Ледь уловиш в шумі лісу грізний
відзвук грому. (Ющ.)
II . Вкажіть, якими частинами мови є виділені слова.
Вправа 182. Від поданих іменників і дієслів утворіть слова, що відпові-
дали б на питання який? Визначте кількість звуків і букв в утворених
словах.
Нагорода, посадити, огородити, простудитись, з’їздити, від-
радити, сходити, дослід, заряд.
§ 27. Тверді й м’які приголосні, їх вимова.
Прочитайте подані пари слів, вкажіть, що вони означають,
якими звуками відрізняються.
Галка — галька, перелаз — перелазь, рис — рись.
Приголосні звуки [л], [з], [с] у непідкреслених словах
тверді. Приголосні [л'], [з'], [с'] у підкреслених словах м’які.
При вимові м’яких приголосних язик піднімається до підне-
біння.
Таблиця твердих і м’яких приголосних в українській мові.
55
Вправа 183. І. Прочитайте виразно текст і перепишіть. Підкресліть сло-
ва, в яких м'якість приголосного позначена м'яким знаком.
Тихо шелестять у Шепетівському міському парку віковічні
дерева. Тут, поруч з могилами бійців Радянської Армії, які за-
гинули в боях за визволення Шепетівки, стоїть пам’ятник Валі
Котику. Біля пам’ятника багато квітів.
Школа, де він учився, носить його ім’я. А за партою Котика
тепер сидять найкращі учні.
Ім’я українського піонера-героя стало відомим далеко за ме-
жами Радянського Союзу. (С. Чумаков.)
II. Зробіть синтаксичний розбір першого речення, підкресливши умов-
ними лініями головні й другорядні члени речення.
Вправа 184. Випишіть у три колонки слова, які мають: 1) тільки тверді
приголосні; 2) тільки м'які приголосні; 3) тверді й м'які приголосні.
Бензин, бутель, братик, осінь, січень, будинок, карась, дуб,
тінь, легка, пень, гусінь, клен, день, кабель.
Вправа 185. Прочитайте слова. Вимовляйте приголосні звуки в поданих
словах, спостерігаючи за Тх вимовою.
Вимова, Уфа, біб, вправа, помпа.
Звуки [б], [п], [в], [м], [ф] в українській мові в кінці
слова та складу вимовляються твердо. У російській мові ці
звуки можуть бути й твердими й м’якими (лом, семь, хлеб,
зябь).
В українській мові вони пом’якшуються тільки перед і
(білити, місто, пісня, фікус), але не стають м’якими.
Вправа 186. Порівняйте вимову кінцевих звуків в украТнських і росій-
ських словах.
Степ — степь, дріб — дробь, голуб — голубь, кров — кровь,
верф — верфь, насип — насьіпь, хліб — хлеб, гриб — гриб.
Вправа 187. Прочитайте виразно рядки з вірша Т. Г. Шевченка. Скажіть,
що передає поет, вживаючи слова з приголосними [ш], [ч].
Пішов шелест по діброві,
Шепчуть густі лози.
Приголосні [ж], [ч], [ш] в українській мові можуть бути
твердими й пом’якшеними: іржа — збіжжя, тиша — затишшя,
онуча—суччя. М’якими ці приголосні в українській мові ні-
коли не бувають.
У російській мові е тільки м’який звук [ч'], а [ж], [ш] —
завжди тверді.
56
Вправа 188. Перекладіть українською мовою. Підкресліть слова з при-
голосними [ж], [ч], [ш].
ШКОЛЬНЬІИ САД.
На школьном участке дети сажали яблони. На зиму дети за-
кутали молодне деревца рогожей. Зима засипала сад снегом.
Весной дети расчистили сад, посипали дорожки песком.
В новом скворечнике поселились скворцн. (В. Осєєва.)
§ 28. Дзвінкі й глухі приголосні, їх вимова.
Вимовте голосно пари слів: жаль — шаль, коза — коса.
Якими звуками вони відрізняються?
Вимовте окремо звуки [ж], [з], [ш], [с].
Чим відрізняються у вимові звуки [ж], [з] від звуків [ш], [с]?
При вимові приголосних [ш], [с] чуємо тільки шум. Такі
приголосні називаються глухими (по-рос. глухими).
При вимові приголосних [ж], [з] чуємо голос і шум. Вони
називаються дзвінкими приголосними (по-рос. звонкими).
Дзвінкі Глухі [б] [п] [г] [X] [Ґ] [к] [д] [Д'] [т] [т'1 [Дж] [ч] [дз] [дз'] [ж] [ш] [3] [3'] Ге] [С'1
[ц] [ц']
Дзвінкі [в] [й] [л] [л'] [м] [Н] [н'1 [р] [р']
Глухі [ф] — — •— — — — — _
Вимовте дзвінкі й глухі приголосні, що утворюють пари. Які
дзвінкі приголосні не мають парних глухих?
Вправа 189. І. Прочитайте прислів'я. Визначте дзвінкі й глухі приголосні
в словах.
Сила та розум — краса людини.
II. Вимовте виразно пари слів. Укажіть, якими звуками вони відрізня-
ються.
Гриб — грип, казка — каска, плід — пліт, везти — вести, хо-
джу — хочу, жаль — шаль.
Дзвінкі приголосні в українській мові в кінці складу пе-
ред глухими та в кінці слова, на відміну від російської мови,
не стають глухими.
57
Вправа 190. Прочитайте слова, виразно вимовляючи дзвінкі приголосні в
кінці складу й слова.
.Дід, мед, голуб, сніг, книжка, віз, небезпека, багаж, безкри-
лий, брязкіт, важкий, відкинути, вуж, вудка, головка, рідкий.
Вправа 191. І. Прочитайте прислів'я, правильно вимовляючи дзвінкі при-
голосні в кінці слова та в кінці складу перед глухими.
1. Десять раз одміряй, а раз одріж. 2. Не спитавши броду,
не лізь у воду. 3. Житній хліб пшеничному калачеві дід. 4. Глиб-
ше орати — більше хліба мати.
Вправа 192. Перекладіть українською мовою подані слова й запишіть.
Порівняйте вимову дзвінких* приголосних у кінці складу й слова в обох
мовах.
Гнев, клуб, обед, союз, бег, ножка, березка, близкий, мороз,
сад, сладкий, снег.
Вправа 193. Утворіть нові слова, замінюючи дзвінкі приголосні парними
глухими. Запишіть їх за зразком.
Зразок: двоє — твоє, зуб — суп.
Дон
дерти
серб
лід
зуб
жабка
злива
жити
п’ядь
Буг
джаз
Вправа 194. До поданих слів доберіть слова з протилежним значенням
І запишіть їх парами. Прочитайте вголос дібрані слова та поясніть вимову
дзвінких приголосних.
Зразок: густий — рідкий.
Густий, широкий, приятель, гіркий, тепло, повільний, спека.
Вправа 195. Прочитайте оповідання. І. Франка «Мій злочин» і складіть
про нього усний відгук за таким планом.
1. Що ви знаєте про автора оповідання?
2. У якій книжці вміщено це оповідання?
3. Яке видавництво і в якому році видало цю книжку?
4. Чому оповідання так називається?
5. Де й коли відбувається подія, описана в оповіданні?
6. Що найбільше вразило вас у цьому оповіданні?
7. При якій нагоді пригадалася авторові пригода з пташ-
кою?
8. Яка основна думка оповідання?
58
§ 29. Передача на письмі дзвінких
і глухих приголосних.
В українській мові, на відміну від російської, дзвінкі при-
голосні [б], [в], [д], [ж], [з] у кінці слів, а також у се-
редині слів перед глухими вимовляються дзвінко: дід, дуб, ро-
бив, віз, голубка, ріжки.
Порівняйте вимову й написання слів.
По-українському
вимовляють і пишуть:
зуб
кров
сад
ніж
віз
грядка
ложка
По-російському
вимовляють,
>уп]
кроф']
сат]
’нош]
‘вос]
гр'атка]
лошка]
а пишуть:
зуб
кровь
сад
нож
воз
грядка
ложка
Вправа 196. І. Прочитайте слова, правильно вимовляючи їх; запишіть І
поясніть їх написання.
Хліб, чуб, гриб, суд, рід, мед, мороз, сторож, їж, бабка, без-
силий, везти, дужка, мажте, їжте.
II. Порівняйте вимову цих слів із такими самими словами російської
мови.
Вправа 197. І. Прочитайте загадки, відгадайте їх і запишіть. Поясніть на-
писання дзвінких приголосних у кінці слів.
1. їла-їла дуб-дуб та зламала зуб-зуб. 2. І не сани, і не віз —•
їхать добре, аби вліз. 3. Біле — не сніг, зелене — не луг, кучеря-
ве — не людина. 4. Без рук, без ніг на гору збіг. 5. Не сніг і не
лід, а сріблом дерева прикрасить.
Відгадки: Дим. Іній. Човен. Пилка. Береза.
II. Зробіть фонетичний розбір виділеного слова.
Вправа 198. І. Перепишіть. Поясніть значення виділених слів.
1. Лід* кріпкий, хоч гармати коти. (Н. те.) 2. Один ворон
сповільнив літ *, ніби завмер на місці. (Тют.) 3. Стара хазяйка
знов прикрутила лампу. Коли там що буде, а гас дорогий.
(Коцюб.) 4. Трудівничі руки вмілі все знаходять у вугіллі: і кри-
стали сахарину, і духи, і лак, і газ. (Уп.) 5. Як міг, так допоміг.
(Н. те.) 6. Сопів ковальський міх, тріскотіло вугілля. (Головко.)
II. Поділіть на склади слова трудівничі, кристали, ковальський.
59
Вправа 199. І. Перепишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви.
Швидко, гря...ка, ши...ка, ва..,кий, ски...ка, рі...кий, ду,,.ки,
гру...ка.
II. До яких з поданих слів можна дібрати антоніми?
Вправа 200. Перепишіть, вставляючи пропущені букви.
1. Прозорий струмок перетинав сте...ку, і через нього було
перекинуто кла...ку з сухої деревини. (Донн.) 2. Ря,..ки гір чор-
ніли в тумані. (Н.-Лев.) 3. Шви...ко після того усюди почало
світлішати, (Мирн.) 4. Рівна дорога, роздвоюючись, ву...чала.
(Шиян.) 5. Польова дорі...ка стелилася між високими хлібами.
(Гонч.) 6. На світанку Дмитра розбудили бря...кіт зброї і ра-
дісні голоси. (Ст.)
Вправа 201. Перекладіть українською мовою прислів'я. Порівняйте ви**
мову й написання виділених слів в українській і російській мовах.
1. Где труд, там и счастье. 2. Чтобьі рнбку сьесть, надо в во-
ду лезть. 3. Лучший подвиг — в труде. 4. Каков сад, таковн и
яблоки. 5. Готова летом сани, а зимой воз.
§ ЗО. Уподібнення глухих і дзвінких
приголосних.
Дзвінкий приголосний [г] у вимові може уподібнюватися
до глухого [х]. А глухі [с], [т], [к] перед дзвінкими уподіб-
нюються відповідним парним дзвінким.
Вимовляємо
/М
[г] переду
\т]
уподібнюється до [х]
перед [б] уподібнюється ДО\[д,-
[к] перед [з] уподібнюється до [Ґ]
[вохкий]
[кіхті]
[проз'ба]
[молод'ба]
[вог'зал]
Пишемо
вогкий
кігті
просьба
молотьба
вокзал
Щоб знати, яку букву писати, треба так змінити слово або
дібрати йому сдоріднене, щоб після сумнівного приголосного
стояв голосний звук: молотьба — молотити, кігті — кіготь.
Примітка. Є слова, які не можна змінити так, щоб після сумнів-
ного приголосного стояв голосний: вокзал, вогкий, екзамен. Написання та-
ких слів треба запам'ятати.
60
Вправа 202. І. Перепишіть, подаючи в дужках слова для перевірки сум-
нівних приголосних.
Зразок: Оце возовиця підходить, а там молотьба (моло-
тити) .
1. Оце возовиця підходить, а там молотьба (молотити). (Го-
ловко.) 2. Ні розвага, ні просьба, ні грізьба — ніщо не помагало.
(Коцюб.) 3. Здається, мала пташка, та кігті гострі. (Н. те.)
4. Легкий вітер доносить з лугів запах свіжого сіна. (Цюпа.)
5. Заламуючи до крові нігті, хлопець видряпався на горбок.
II. Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення.
Бправа 203. І. Перепишіть, вставляючи у виділених словах букви. Пояс**
ніть вимову й написання цих слів.
1. Боротьба за урожай. 2. Ми...тять вогні. 3. Ложка дьо...тю.
4.Бере...ти здоров’я. 5. Ля...ти відпочити. 6. Б!...ти щодуху. 7. До-
помогти малим. 8. Дви...тить мотор.
II. Утворіть із словосполучень два речення й зробіть їх синтаксичний
розбір.
Вправа 204. Перекладіть українською мовою. По-
ясніть написання виділених слів в українській і росій-
ській мовах.
1. По просьбе отца я возьму отпуск и по-
еду в деревню; если не успею к косьбе, то
застану начало молотьбм. 2. Легкий ветерок
качает верхушки деревьев. 3. В городе постро-
или новьій вокзал.
боротьба
молотьба
просьба
вокзал
легкий
вогкий
кігті
кігті
Вправа 205. Прочитайте виразно слова сніг, горб, лід, мороз, вниз, тягти,
біг, зачепити, вгору. Складіть з ними усне оповідання за малюнком «Зимові
розваги», використовуючи план:
1. Вихідний день узимку.
2. За містом.
3. З гори на лижах і санчатах.
4. Пригода з Петриком.
5. Майбутні фігуристи.
61
§ 31. Сполучення ЙО, 60.
Порівняйте вимову й написання слів в українській і росій-
ській мовах:
йорж — ерш льон — лен
підйом — подьем льотчик — летчик
У російській мові для позначення на письмі звуків [йо]
чи м’якості приголосних перед [о] вживається буква е. Отже,
буква е в російській мові може мати два різні значення, як
і букви я, ю, е. В українській мові в таких випадках вживає-
мо йо або ьо.
Йо в українській мові вживається для передачі на письмі
сполучення звуків [Й]. [О] на початку слів, після букв, що
позначають голосні й приголосні звуки, наприклад: Йосип,
його, майор, район, підйомний, серйозний, мільйон, бульйон.
Сполучення ьо вживається для передачі звука [о] й по-
значення м’якості попереднього приголосного: третього, си-
нього.
Порівняйте написання прізвищ українською й російською
мовами:
Муравьев — Муравйов Новоселов — Новосьолов
Воробьев — Воробйов Огарев — Огарьов
Вправа 206. І. Запишіть речення, вставляючи пропущені букви.
1. У міль...нах сердець, на міль...нах прапорів проходить зем-
лю Ілліч. (Бажан.) 2. Наш прапор над світом червоний ма...-
рить. (Тич.) 3. Піонерська багряна краватка увібрала кол...ри
життя. (Мал.) 4. У місті син...ю юрбою робітники на працю йдуть.
(Сос.) 5. С...ГОДНІ був я на заводі, ходив у механічний цех. (Сос.)
6. Щодня рота займалась бо...вою підготовкою. (Гонч.)
II. Слова, в яких пропущено букви, поділіть на склади.
Вправи 207. Напишіть українською мовою подані прізвища.
Королев, Семенов, Карасев, Семеркин, Журавлев, Соловь-
ев, Пушкарев, Ковалев, Федоров, Коростнлев, Линев.
Вправа 208. Перекладіть українською мовою подані слова та поясніть
Тх написання.
Трех, четьірех, летчик, сегодня, деготь, сгемка, прием, крае-
вой, седьмой, знакомьій, клюв.
Вправа 209. Утворіть від поданих слів нові із словосполученнями ьо, йо.
Поясніть написання утворених слів і складіть з ними 5 словосполучень.
Зразок: Лід — льодовий; третій — третього.
Бій, колір, гай, воля, премія, поле, праця, край; третій, пе-
редній, синій, торішній, майбутній, осінній.
63
§ 32. Позначення м’якості приголосних на письмі.
Прочитайте слова, скажіть, якими звуками вони відріз-
няються.
Булка — булька, стан_— стань.
Якою буквою позначено м’якість приголосних?
Прочитайте пари слів, поясніть їх значення та виділіть твер-
ді й м’які приголосні.
Лис — ліс, тини — тіні, сила — сіла.
Якою буквою позначено м’якість приголосних у підкреслених
словах?
Прочитайте подані пари слів та вкажіть у них м’які приго-
лосні.
Знати — зняти, лук — люк, зелене — синє.
Якими буквами позначено м’якість приголосних у підкресле-
них словах?
[Отже, м’якість приголосних в українській мові позначаємо
буквами:
м’який знак (ь) » 1 я ю є
день літо диня люди нижнє
батько дід дятел тюлень осіннє
льон ТІСТО сяйво нюхати городнє
Вправа 210. Прочитайте слова. Порівняйте вимову твердого звука [р]
і м'якого [р'].
Прала, пряла; раду, ряду; друк, дрюк; зораний, зоряний.
Вправа 211. Перепишіть слова. Замість крапок вставте букви, які позна-
чали б м'якість чи твердість приголосних перед ними. Поставте знак наголо-
су в написаних словах.
Зразок: лист...; листа, листя.
Ткал..., син..., р...ди, ЗН...ТИ, мил....
Вправа 212. Випишіть з уривка вірша слова, в яких е м'які приголосні,
та підкресліть букви, що позначають м'якість приголосних на письмі.
Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п’ятака
64
Бо я було трохи не голе.
Таке убоге — та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку.
(Т. Шевченко.)
Вправа 213. Утворіть від поданих слів слова з новим значенням, замі-
нивши в них твердий приголосний м'яким. Складіть з утвореними словами
кілька речень і запишіть.
Зразок: стан — стань, сома — сьома.
Синка, сома, зліз, сіл, кілка, комсомол, завод.
§ 33. Вживання м’якого знака.
Як позначається м’якість приголосних на письмі? Поясніть
це на словах: земля, сніг, люди, літнє, молодь.
Найчастіше для позначення м’якості приголосних на
письмі вживається м’який знак (ь).
М’який знак пишемо:
Приклади Правило
1. Жолудь, гість, мазь, лось, гедзь, палець, жаль, орденоносець. 2. Низько, шпилька, станьте, військо, київський. 3. Сільський, пальці, їдальня. 4. Дзьоб, сьомий, дьо- готь, льон, трьох. 5. Гальці, Гальчин (Галька); неньці, неньчин (ненька); скриньці (скринь- ка); Васьці, Васьчин (Вась- ка). 6. Сподівається, сміє- ться, виправляється. Для позначення м’якості приголосних [д7], [т7], [з7], [с'], [дз7], М. М. [н7] у кінці слова. Для позначення м’якості приголосних перед твердими приголосними в середині слова. Для позначення м’якості приголосного [л7] перед наступ- ним м’яким приголосним. Для позначення м’якості приголосних перед [о]. У сполученнях -ЛЬЦ-, -льч-, -ньц-, -НЬЧ-, -сьч-, коли вони походять із -льк-, -ньк-, -ськ-. У дієсловах на -ться.
65
Не пишемо м’якого знака:
Приклади Правило
1. Голуб, сім, кров, ріж- те, річка, комиш, ріг, мак, мох, кобзар. 2. Пісня, кузня, радість, радянський, щастя. 3. Кінчик, інженер, мен- ший, тонший, банщик. 4. Рибалці (рибалка), спілці (спілка), спілчан- ський. Після букв б, п, в, м, ф і ж, ч, ш, а також після г, к, х та р. Після букв, що позначають м’які приголосні перед м’яки- ми. Після я перед буквами, що позначають ж, ч, ш. У сполученнях -ЛЧ-, -ЛЦ-, коли вони ПОХОДЯТЬ ІЗ -ЛК-.
Вправа 214. Прочитайте й запишіть слова. Поясніть наявність і відсутність
у них м'якого знака.
Сіль — ніч, кінь — степ, путь — дуб, мідь — товариш, прось-
ба — пісня, доньчин — галчин, молотьба —майбутнє, молодь —
лікар, хлопець — ніж, сардельці — рибалці, радянський — світ,
Г альчин — Маланчин.
Вправа 215. Прочитайте виразно слова й поясніть вживання м'якого знака.
Повінь, восьмий, рульовий, київський, дніпровський, юна-
цький, кавказький, пральня, близько, комсомольський, пишуть,
змагаються, не забудьте, киньте.
Вправа 216. Запишіть прізвища українською мовою.
Мусоргский, Островский, Маяковский, Горький, Зелинский,
Твардовский, Черньїшевский, Помяловский, Збанацкий, Коцю-
бинский.
Вправа 217. І. Перепишіть текст, замість крапок поставте, де треба, м'я-
кий знак. Поясніть наявність чи відсутність м'якого знака.
На дні моїх споминів, дес... там у найглибшій глибині, то-
рит... вогон... . Це вогон... у куз...ні мого бат...ка. Бат...ко був
славний ковал... на всі околишні села. Коли бат...ків молот лу-
нав по слободі, починали звичайно сходитися сусіди. У куз...ні
66
йдут... розмови. Сусіди розповідают... сіл...с...кі новини. (За
/. Франком.)
II. Вкажіть, у якому відмінку вжиті іменники в тексті.
Вправа 218. І. Прочитайте виразно й перепишіть. Замість крапок, де
треба, поставте м'який знак.
Зац...вітай, росянистий мій луже,
де живут... орачі й ковалі,
здрастуй, плем’я с...півуче й дуже,
на вкраїнс...кій радянській землі.
(А. Малишко.)
Для нас гаї шумлят..., з піс...нями йдут...
дівчата,
і трактор золотий у полі ріже пут...
(В. Сосюра.)
II. Визначте звертання в реченнях та поясніть вживання розділових зна-
ків при них.
Вправа 219. І. Прочитайте слова, що пишуться однаково в українській і ро-
сійській мовах. Порівняйте їх вимову та скажіть, яке значення мають букви
є, и в обох мовах.
Небо, тепло, тема, директор, театр, диктант, лимон, леопард,
клин, диван, дерево, калина, день, Десна, дикий, лист, липа, де-
путат, зима.
II. Складіть з виділеними словами словосполучення: «іменник» — «імен-
ник».
Вправа 220. До поданих слів доберіть слова з протилежним значенням
і запишіть їх парами, поясніть написання цих слів.
Зразок: любов — ненависть.
Любов, плаче, далекий, смуток, ніч, хворий, початок, мен-
ший, низинний, поневолений.
Вправа 221. Випишіть з орфографічного словника по три слова з м'яким
знаком у середині й в кінці. Складіть з кожним з них речення.
Вправа 222. Перекладіть слова українською мовою. Порівняйте їх ви-
мову та написання.
Ночь, печь, мьішь, дробь, семь, якорь, секретарь, календарь,
панцирь, месяц, комсомолец, снегирь, заяц, кобзарь, молодец,
орденоносец.
67
Вправа 223. Розгляньте малюнок і напишіть твір.
Дайте йому заголовок. Використайте в творі такі слова
й словосполучення: люта зима, холод, рішення піонер-
ських зборів, піонери захопились роботою, зерна пше-
ниці, крихти хліба, «їдальня*, пташки, яблуньки, на
світанку, чекають, з цікавістю заглядають, засніжені де-
рева, сліди на снігу, радість дітей.
взимку
на світанку
§ 34. Правила вживання апострофа.
Порівняйте вимову й написання слів.
Зяб — з’явитися/ буряк — бур’ян.
У словах зяб і буряк звуки [з'], [р'] м’які, а буква я по-
значає на письмі звук [а] і м’якість попередніх приголосних
[З'], [р']. У словах з’явитися й бур’ян буква я позначає спо-
лучення звуків [йа].
Для позначення на письмі твердої вимови приголосних пе-
ред буквами я, ю, в, ї вживаємо в українській мові апост-
роф (’). Апостроф показує, що буквами я, ю, є позначено
два звуки.
68
Апостроф пишемо перед я, ю, є, 7;
Приклади Правила
1) б’є, п’ять, п’ють, здо- ров’я, кров’ю, солов’ї, м’ясо, жираф’ячий; 2) по-двір’-я, ма-тір’-ю, бар’-єр, на уз-гір’-ї, пір’-ям; 3) роз’яснити, возз’єд- нання, від’їжджати, двох’- ярусний; 4) Лук’ян, Лук’яненко, Лук’янівка. Після букв, що позначають приголосні [б], [п], [в], [м], [ф]; після р, що передає твер- дий приголосний; після префіксів та першої частини складних слів, які за- кінчуються буквами, що позна- чають твердий приголосний; після к (перед я).
Не пишемо апострофа перед я, ю, є:
Приклади Правило
1) ря-бий, бу-ря, га-ря- після букви р, яка передає
чий; 2) різьбяр, свято, дзвяк- нути, мавпячий, цвях. звук [рЯ; після букв, які позначають приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], коли перед ними є інший ко- реневий приголосний.
Якщо перед буквами, які позначають приголосні [б], [п],
[в], [м], [ф], стоїть р або приголосний, що належить до пре-
фікса, то апостроф перед я, ю, в ставиться: черв’як, верф’ю,
зв’язок, розм'якнути.
Вправа 224. Прочитайте, поясніть наявність чи відсутність апострофа в
словах.
Узгір’я — буря, під’їзд — підйом, солом’яний — тьмяний, под-
вір’я — повітря, черв’як — морквяний, хлоп’ячий — мавпячий,
без’язикий — безіменний, матір’ю — рюкзак, об’єднати — поєд-
нати.
69
Вправа 215. У поданих словах замість крапок поставте, де потрібно,
апостроф і поясніть Його вживання.
Звір...ячий, р...яска, повітр...я, полум...я,
п...ятниця, присв...ята, м...який, пір..,я, при-
слів.,.я, роз...яснення, най...яскравіший, розма-
хатися.
морквяний
мавпячий
тьмяний
черв’як
Вправа 226. Перекладіть українською мовою прислів'я. Запишіть, під-
кресліть слова з апострофом і поясніть його вживання.
1. Дружная семья гору сдвинет. 2. Дружньїе сороки гуся сье-
дят. 3. Одна рука в ладони не бьет. 4. Одной рукой и узла не
завяжешь. 5. Две головни курятся, а одна никогда. 6. Кто обье-
динится — гору в порошок сотрет.
Вправа 227. Доберіть слова з протилежним значенням, запишіть їх пара-
ми й поясніть написання.
Зразок: приїзд — від'їзд.
Приїзд, твердий, забувати, зникнути, дівчатко, будень, блі-
де (лице).
Вправа 228. Утворіть від іменників прикметники. Запишіть їх з відпо-
відними словами. Усно поясніть написання утворених прикметників.
Зразок: солома — солом'яний капелюх.
Солома, камінь, соловей, морква, кучері, торф, дерево,
кропива.
Вправа 229. І. Перепишіть словосполучення. Замість крапок, де треба,
поставте апостроф. Порівняйте вимову звуків у словах з апострофом і без
апострофа після букв Я, Ю> 6.
Входити в довір...я; полум...яне сонце; розв...язати задачу; об-
дарований різьб...яр; обов...язки учня; крем...яниста гора; дух-
М...ЯНИЙ запах; з...юрмитись біля криниці; присв...ятити другові;
жираф...яча шия; кучер...яве волосся; прив...ялий від сонця; віє-
ться долиною; об...ява про збори.
II. Вкажіть головне і залежне слово у словосполученнях. Поставте питан-
ня до залежного слова.
70
Вправа 230. Перепишіть текст. Замість крапок, де треба, поставте м'який
знак чи апостроф та поясніть Тх вживання.
НА МІСЦІ ШЕВЧЕНКОВОЇ ХАТИ.
Кому не пам...ятний ще з шкіл...них років Шевченків малю-
нок «Бат...ківс...ка хата».
Оця хата й стояла край села Кирилівки, на горбі, звідки від-
кривают...ся чарівні картини україн...с...кої природи.
Не збереглася до наших днів ота вгрузла в землю хатина.
На її місці зараз височит... пам...ятник, а пор...яд н...ого лежит...
великий камін... із бат...кової могили. (В, Дарда.)
§ 35. Основні випадки чергування у — в, і — й.
Від того, як поєднані звуки мови, залежить її плавність,
ритмічність, милозвучність. Українській мові не властивий
збіг кількох голосних або приголосних на межі слів. Уникнути
важкої вимови допомагає чергування у — в, і — й.
Вправа 231. Прочитайте приклади й
порівняйте вимову.
Зайшов у воду.
Хлопчик іде.
Хлопчики йдуть.
Зайшов в воду.
Хлопчик йде.
Хлопчики ідуть
П. Скажіть, що утруднює читання речень другої колонки.
Чергування у — в.
У чергується з в, якщо попереднє слово закінчується на
голосний звук. На початку речення у буває перед приголос-
ним, а в — перед голосним.
Наприклад: 1. У полі бригадир, як у полку командир.
(Н. тв.) 2. В умілого командира завжди все до діла. (Н. тв.)
Не чергується у з в:
У власних назвах У словах іншомов- ного походження У словах, що змі- нюють своє значення Із зміною у на в чи навпаки
Урал Власенко університет універмаг вправа (пор.: управа) уряд
71
Примітка. У російській мові відсутнє чергування у з в, бо префікси
у- та в-, а також прийменники у та в мають різні значення.
По-російському
встать
устать
в комнате
у комнати
По-українському
встати, устати
втомитися, утомитися
в кімнаті, у кімнаті,
біля кімнати
Чергування і — й
/ чергується з й, якщо попереднє слово закінчується на
голосний звук. На початку речення буває і.
Наприклад: 1. Партії голос — це вугілля й колос. (Н. тв.)
2. Чесність і мужність — найкращі якості людини. 3. / один
у полі воїн, якщо він радянський. (Н. т в.)
Не чергується і з й:
При зіставленні та протистав- ленні слів Після паузи (на письмі після розділового знака)
ниви і поля батьки і діти червоні і білі Життя вирує молоде, і праця йде невпинно (Заб.).
Вправа 232. Перепишіть речення, вставляючи замість крапок у або є.
Поясніть чергування цих звуків.
1. Світ ...чить розуму. (Н. тв.) 2. ... колгоспі працювати —
горя, лиха не знати. (Н. тв.) 3. Осінні зорі заколихались ... Дніп-
рі. (Тич.) 4. ... нього ... очах засвітилась відрада. (Мирн.) 5. За-
був про школу Шевченко, думав за нове: яка-то доля буде ...
малярах. (Вас.) 6.........чительській зібрався весь колектив
... чителів. (Коп.)
Вправа 233. Переписуючи, вставте замість крапок і або й. Поясніть
чергування цих звуків.
1. Танк ...де вперед. Б’є гармата. ... водночас дзвінкі удари
струшують важку броню. (Сос.) 2. ... все ж я схиляю свою сиву
голову перед відвагою ... мужністю героїв космосу (С. Ковпак.)
3. Сонце обливало землю рожевим світом ... ніжно цілувало ти-
сячами своїх гарячих іскор. (Мирн.) 4. Ліс одягався тоді в жов-
те ... червоне листя, а сонце обертало його в золото ... вогні.
(Коцюб.) 5. Навчає баєчка великого ... малого. (Гл.)
72
Вправа 234. Прочитайте, поясніть уживання виділених у, в. Передайте
стисло зміст тексту.
У п’ятому класі однієї з лубенських шкіл не з’явилась на
урок учениця. Це дуже стурбувало і вчителя, і всіх учнів — од-
нокласників дівчинки. Адже до перевідних іспитів лишилося
всього три тижні, дорогий кожний день... І ось на великій пе-
рерві додому до дівчинки біжить уся рада піонерського загону,
щоб довідатися, в чому річ. Виявляється, що в школярки захво-
ріла мати, а треба й город посадити, і обід зварити. Дівчинка й
вирішила залишитися вдома.
Того ж дня після уроків до дівчинки прийшов мало не весь
піонерський загін. Дівчатка й хлопчики засадили город, прибра-
ли в хаті, навіть побілили крейдою стіни... Хіба можна дозволи-
ти, щоб їхня товаришка пропускала уроки? (О. Донченко.)
Вправа 235. Прочитайте виразно уривок з вірша. Перепишіть і поставте
знак наголосу над словами. Поясніть чергування у з в, і з й.
УРОЖАЙ.
О, сило людської жаги,
О, праці спільної всесилля!
Лихе виполюючи зілля,
Ви виростили з краю в край
Наш більшовицький урожай!
У зерні цім — братів єднання,
Зорі великої світання,
Із ним у комунізму путь
Народи йдуть, народи йдуть.
(М Рильський.)
§ 36. Фонетичний розбір слова.
Фонетичний розбір — це поділ слова на склади й
звуки, характеристика звуків, з яких складається слово, ви-
значення кількості звуків і букв. До фонетичного розбору
входить і визначення місця наголосу та пояснення, якими бук-
вами позначені звуки.
Порядок фонетичного розбору Приклад фонетичного розбору
Слово для роз 1. Поділити усно слово на склади, дати їх характе- ристику. 2. Вказати місце наго- лосу. бору: тюлень. Перший склад тю — від- критий, другий — лень — за- критий. У слові тюлень наголос па- дає на другий склад: тюлень.
73
3. Дати характеристику звуків. Голосні звуки в слові: [у], [е]. Звук [у] ненаголошений, звук [е] наголошений. Приго- лосні звуки: [т'] — м’який, глу- хий; [л] — твердий, дзвінкий; [н'] — м’який, дзвінкий.
4. Записати слово та вказати спосіб позначення звуків буквами. Тюлень. Звук [т'] позначає- ться те і ю, звук [у] позначає- ться буквою ю, звук [л] — бук- вою ел, звук [е] — буквою е, звук [н'] позначається буквами єн і ь (м’який знак).
5. Вказати кількість звуків і букв. 6. Пояснити вимову й написання слова. У цьому слові 5 звуків і 6 букв. Після букви єн пишемо м’я- кий знак для позначення м’я- кості приголосного звука [н'].
Вправа 236. І. Зробіть фонетичний розбір поданих слів (усно). Запишіть
поряд з кожним словом кількість звуків і букв.
Київ, боротьба, кузня, яма, ягня, читаю, пісня, співаємо, си-
нє, льотчик, ім’я, дощ, дзвінок, бджола, осінь, гай, олія,
яблуко.
II. Використовуючи приклади поданих слів, дайте відповіді на запи-
тання:
1. Які букви завжди позначають два звуки?
2. Які букви мають подвійне значення?
3. Яка буква не позначає звука?
4. Які звуки позначаються двома буквами?
5. Які букви вживаються для позначення м’якості приголос-
них на письмі?
Вправа 237. Розгляньте малюнок «Новорічна ялинка в школі», дайте
письмові відповіді на запитання.
1. Яку подію з життя школи зображено па малюнку?
2. Як готувалися діти до новорічної ялинки?
3. Якими іграшками прикрашена ялинка?
4. Кого ви бачите під ялинкою?
5. Як одягнутий Дід Мороз?
6. Що роблять діти?
7. В які костюми одягнуті діти?
74
ая/0
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ.
1. Як утворюються звуки мови?
2. Яка відмінність між голосними й приголосними звуками?
3. Яке звукове значення мають букви я, ю, є, ї?
4. Які приголосні звуки позначаються двома буквами, які букви завжди
позначають два звуки?
5. Напишіть за алфавітом спочатку букви, що позначають голосні звуки,
далі букви, що позначають приголосні звуки.
6. Чим відрізняються голосні звуки від дзвінких приголосних? дзвінкі
приголосні від глухих?
7. Яка відмінність між вимовою дзвінких приголосних у кінці складу й
слова в українській і російській мовах?
8. Для чого служить наголос?
9. Які є способи позначення м'якості приголосних звуків на письмі?
ЛЕКСИКА.
Всі слова мови становлять її словниковий склад, або лек-
сику.
§ 37. Значення слова.
Поясніть, що означають такі слова: лижі, майдан, залізниця,
бігти, два, великий.
Кожне слово має певне значення, тобто називає предмет,
ознаку, кількість, дію тощо.
Вивчаючи мову, читаючи художні твори, ви ознайомлює-
тесь з багатьма словами, дізнаєтеся, у яких різноманітних зна-
ченнях можуть вживатися слова. Це збагачує вашу мову, ро-
бить її точною й виразною.
Значення слів пояснюється в тлумачних (по-рос. голко-
вих) словниках.
Вправа 238. Випишіть з поданим слів спочатку назви предметів, а потім
назви якостей, кількості, дій.
Десять, плавати, комбайн, дзюрчати, твердий, мачта, тисяча,
юний, п’ятеро, прилад, ранковий, возз’єднатися, грім, спати, від-
мінний, мільйон.
Вправа 239. Прочитайте текст. У тлумачному словничку, поданому а кінці
підручника, знайдіть значення слів, які помічені зірочкою.
Всі ми, хоч би в якій республіці ми жили — радянські патрі-
оти*, діти однієї соціалістичної Батьківщини. Наша рідна зем-
ля, Вітчизна — це неосяжні простори, що розкинулись від Ти-
хого океану до Балтійського моря, від Північного льодовитого
океану до Паміру і Кавказу, і все, що створено на цій землі
руками людей,— прекрасні міста, велетенські промислові комп-
лекси * і квітучі ниви, каскади * електростанцій, цінності духов-
ної культури — все це результат спільної праці, наше спільне
надбання, надбання радянського народу. (Л. І. Брежнєв.)
Вправа 240. Прочитайте текст. Випишіть позначені зірочками слова й
поясніть їх значення, користуючись тлумачним словничком.
Яка багата літературна мова! Ти знайдеш у ній слова й ви-
рази, якими можна передати будь-яку думку, висловити будь-
яке почуття.
76
Коли буваєш у театрі *, прислухаєшся до розмови дорослих,
а особливо, коли читаєш книжки, старайся запам’ятовувати нові
для тебе слова. Звертай увагу, з якого приводу вони сказані.
Помічай, які слова письменник* вживає часто, а яких уникає
зовсім. Придивляйся уважно, як будує письменник складні фра-
зи * в своєму творі.
Тоді й твоя мова поступово стане багатшою. Тобі дедалі лег-
ше буде висловлювати свої думки, а співрозмовники * будуть
краще тебе розуміти. (За О. Дороховим.)
Вправа 241. Виберіть а тлумачного словника п'ять слів, ознайомтесь з
Тх значенням, складіть з ними речення й запишіть.
Вправа 242. Пригадайте кілька нових слів, з якими ви ознайомилися на
уроках мови. Запишіть Тх у зошити разом з тлумаченням.
Зразок: Лексика. Словниковий склад мови.
§ 38. Багатозначні й однозначні слова.
Більшість слів української мови вживається в кількох
значеннях. Значення їх можна зрозуміти лише в зв’язку з
іншими словами.
Прочитайте речення: 1. Щасливі люди йдуть навколо, на го-
ловах у них вінки. (Сос.) 2. Одна голова добре, а дві — краще.
(Н. тв.) 3. Де хороший голова, там колгоспу слава. (Н. тв.)
4. Ти будеш головою в домі. (Н.-Лев.) 5. Голова колони вже вхо-
дила в браму. (Хижн)
У першому реченні слово голова означає частину тіла люди-
ни, в другому — розум, в третьому керівника, в четвертому —
господаря, в п’ятому — перші ряди колони.
Вправа 243. Прочитайте й скажіть, у яких значеннях вживаються виді-
лені слова.
1. Хмари розсунулись, і ріжок місяця освітив ліс блідим мо-
лочним сяйвом. (Хижн.) 2. Десь на вигоні чувся чарівний ріжок,
(Л. Юхвід.) 3. Таня м’яла ріжок хустинки. (Смол.) 4. Гарячі
ріжки посипте цукровою пудрою з ваніліном.
Слова, які мають кілька значень, називаються багато-
значними (по-рос. многозначньїми).
В українській мові, як і в російській, є Слова, що мають
лише одне значення. Наприклад, слово гай означає невеликий
листяний ліс, слова іменник, прикметник є частинами мови.
Слова, які мають одне значення, називаються одно-
значними (по-рос. однозначними).
77
Вправа 244. Випишіть із словника три багатозначних слова; скажіть, які
значення вони можуть мати.
Вправа 245. І. З'ясуйте за тлумачним словником значення виділених слів
у поданих реченнях.
1. Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом
вал жене. (Сос.) 2. Полонених поставили на високому валу.
(Довж.) 3. Вогневий вал насувався на окопи. (Соб.)
II. У третьому реченні визначте головні й другорядні члени.
Вправа 246. Відшукайте в тлумачному словнику багатозначні слова поле,
шапка, клин *. Складіть речення, де б ці слова вживалися в різних зна-
ченнях.
Вправа 247. Скажіть, якими словами передаються такі значення:
1. Підземна частина рослини; основна частина слова без пре-
фікса, суфікса й закінчення.
2. Небесне тіло, яке світиться; видатна артистка; геометрич-
на фігура з гострокінцевими, переважно п’ятьма виступами по
колу.
3. Частина ланцюга; складова частина піонерського загону;
група людей, які працюють у сільському господарстві.
Слова для довідок: зірка, корінь, ланка.
Вправа 248. І. Прочитайте й дайте відповідь, які значення слова піонер
пояснюються в цьому уривку. Яке ще значення слова піонер ви знаєте?
Піонерами були названі люди, які заселяли нові, тільки що
відкриті землі.
Піонерами називають багатьох видатних працівників науки...
Піонером можна назвати Карла Маркса: він освітив усю історію
людства новим світлом і вказав робочому людові всього світу
єдино прямий шлях до волі. Володимир Ілліч Ленін — перший,
хто сміло повів робітничий клас шляхом, вказаним Марксом,—
також може бути названий піонером.
...Тому можна сказати, що піонери — це люди, які створюють
і вносять в життя нове, корисне... (М. Горький.)
II. Задумайтесь над тим, що вам слід робити, щоб уже зараз «вносити
в життя нове, корисне».
§ 39. Пряме й переносне значення слова.
Визначте, в яких реченнях виділені слова називають предмет
за зовнішньою подібністю його з іншими предметами.
1. Чіпка прикусив зубами губи, аж кров виступила. (Мирн.)
2. Зубами чорними зубил рубають ромби брил. (Бажан.)
78
3. Сталеві зуби екскаваторних ковшів із скреготом вгриза-
лися в породу.
Тут у виразах зуби пил; зуби ковшів слово зуби означає
предмет, який і зовнішньо й за своїм призначенням подібний
до зубів людини.
І Багатозначні слова можуть вживатися в прямому й пере-
носному значеннях.
Зуби коня
Гірка редька
Хлопчик сміється
У цих словосполученнях
виділені слова вжиті
в прямому значенні.
Зуби пилки
Гіркі слова
Сонце сміється
У цих словосполученнях
виділені слова мають
переносне значення.
Слова, вжиті в переносному значенні, роблять мову яскра-
вішою, виразнішою.
Вправа 249. І. Прочитайте й скажіть, в якому з речень дії неживих пред-
метів подано як дії людини. В яких реченнях слова вжиті в прямому зна-
ченні, в яких — у переносному?
1. Не давали спати тополі, що їхні крони розчісували степо-
ві вітри. (Шиян.) Сидить Марина кінець столу, розчісує косу.
(Н.-Лев.) 2. Нимидора почала плакать. (Н.-Лев.) Плакав вітер
між кущами. (Сос.) 3. Встала весна, чорну землю сонну розбу-
дила. (Шевч.) Його розбудив галас у вагоні. (Трубл.) 4. Небо
сміялося своєю чистою, глибокою блакиттю. (Фр.) Павлусь смі-
явся тихим, радісним сміхом. (Донч.) 5. Директор виходить на
площадку перед павільйоном. (Янов.) На небо густо виходять
чисті вересневі зорі. (Ст.)
II. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
Вправа 250. І. Поясніть
де виділені слова вжиті
а де — в переносному.
дерев’яний СТІЛ
паспортний стіл
адресний стіл
важкий камінь
важке завдання
важка робота
в прямому значенні,
дитина йде
дощ іде
годинник іде
II. Якими частинами мови є виділені слова?
Вправа 251. Випишіть прикметник чорний І пов'язані з ним іменники.
Поясніть, у яких випадках цей прикметник вжитий у прямому значенні, в
яких — у переносному.
1. Знов облягли чорні думи сиву його голову. 2. Заступила
чорна хмара та білую хмару. (Шевч.) 3. Ольга ввійшла в про-
79
валля дверей з чорного ходу. (Смол.) 4. Біле личко, чорні брови
повік не злиняють. (Н. тв.) 5. Чорне, збурене море виноградних
кущів хвилями збігає з гори в долину. (Коцюб.)
Вправа 252. Прочитайте уривок. Знайдіть слова, вжиті в переносному зна-
ченні. Зверніть увагу на те, як прикрашають вони мову.
Я й досі прислухаюся до світанків! Мене й досі хвилює, як
досвіт назбирує ще темні роси, визбирує з крайнеба зорі, солод-
ко позіхаючи бреде посеред туманів, відчиняє двері якоїсь хати-
білянки, посилає дівчину по воду, а далі прочинить двері, за
якими ночувало сонце, і посміхнеться, вдоволений своєю робо-
тою.
Я й досі стрічаюся з сонцем у полі, в лісах чи на річці.
(М. Стельмах.)
Вправа 253. І. Прочитайте уривки, назвіть слова, вжиті в переносному
значенні. У прямому чи переносному значенні вжито слово золоті в слово-
сполученні золоті руки*
ПРО ЗОЛОТІ РУКИ И РУКИ В ЗОЛОТІ.
Одного погожого осіннього дня школярі вийшли за село
шипшину збирати.
А шипшина — як грона винограду. Рубінові намистинки-пу-
занчики геть вкрили кущі обабіч дороги. Простягай тільки руки
й збирай скарб. Та коли б поміж намистинок не злючки-ко-
лючки!
Оленка підбігла до куща, а він як наїжиться на неї жорст-
кими гачками. Спробуй, мовляв, підступити!
Та Оленка не з лякливих. Уколеш? Загоїться! Подряпаєш?
Присохне.
І пішла обчищати гілочку за гілочкою. Шарп-шарп — і гор-
нятко повне. Шарп-шарп — друге, третє, четверте висипала. Ско-
ро й кошик повний.
— Вона й в колгоспі така спритна, коли допомагає картоплю
копати,— сказав Юрко.
— Це про таких кажуть, що в них золоті руки,— похвалив
учитель.
Оленка крадькома глянула на свої руки. «Смішно як: нако-
лоті, подряпані, а золоті».
— Ну, а ти скільки вже назбирала? — підійшов учитель до
Лізи.
В кошику Лізи ще й дно не було вкрите шипшиною. Руки її
були гладенькі, без подряпин. На підмізинному пальці виблис-
кував перстеник. 1 подумав я: далеко цим рукам до золотих рук
Оленки. (З газети «Зірка».)
80
ЗОЛОТІ РУКИ.
Сідайте, діти, у гурті:
зустрілися ми знову!
Про славні руки золоті
я поведу розмову.
Ті руки сіють нам і тчуть,
будують, вміють шити...
І часто мозолі пливуть
на їх долонях, діти.
Всі вдячні золотим рукам,
я теж їх поважаю.
То ж хочу розповісти вам
усе про них, що знаю.
(М. Познанська.)
II. Чиї руки ви можете назвати золотими?
Вправа 254. Відшукайте в тлумачному словнику слова крила, ріг, ручка.
Складіть і залишіть з цими іменниками речення, де б кожен з них мав різне
значення.
Зразок: Крила птаха безсило опустилися. Величезна хма-
ра розкинула свої чорні крила.
Вправа 255. Прочитайте обидва описи, скажіть, який з них діловий, який
художній. Скажіть, в якому з цих описів є слова, вжиті в переносному зна-
ченні, назвіть їх.
Ромашка лікарська — одно-
річна рослина, що має приєм-
ний запах. Стебло пряме зав-
вишки до 50 см. Листочки двічі
пірчасторозсічені. Цвіте ро-
машка лікарська в травні. Ро-
сте вона як бур’ян на відкри-
тих полянах, пустирях, у сте-
пах, на парових полях, луках,
уздовж шляхів. Ромашка лі-
карська росте в середній і пів-
денній смузі СРСР, в основно-
му на півдні України.
У зеленому затишному хра-
мі, вся переплетена золотими
нитями сонця, на високому гін-
кому стебельці росла лугова
цариця — ромашка. Це, ма-
буть, була найпрекрасніша в
світі квіточка: рівна, висока, з
сумно нахиленою набік яскра-
во-жовтою, в білих ніжних про-
зорих пелюсточках голівкою,
ще й зверху прикроплена дріб-
ною, як вістря стальної голки,
росинкою. (Г. Тютюнник.)
Вправа 256. Перекладіть українською мовою. Запишіть, підкресліть слова,
вжиті в переносному значенні.
Капля за каплей — и побежал, заспешил по земле ручеек.
Вскоре он встретил друга. Они вдвоем отправились дальше, ве-
село переговариваясь. Вот к ним присоединились еще ручейки,
и все вместе они стали широкой рекой.
81
Вправа 257. Розгляньте малюнок, прочитайте вірш і напишіть коротень-
кий твір про віхолу. Вживайте слова в переносному значенні.
ВІХОЛА.
В білій шубі віхола
Білим полем їхала.
Білі віжки натягала,
Білі коні поганяла.
Мчали коні навпрошки,
Перекинули санки.
І вже наша віхола
Далі й не поїхала.
Підвелася дуже зла,
Трусить шубу почала,
Обтрусила довгі поли
Кучугури нагребла.
(В. Заєць.
§ 40. Омоніми.
Що зображено на малюнках? Чим подібні й чим відмінні сло-
ва, якими можна назвати кожен з намальованих предметів?
Вправа 258. Прочитайте й скажіть, яке значення мають однозвучні слова
в різних реченнях. Як називаються ці слова в російській мові?
1. Козаки виїхали на дорогу й пустили коней на широку
рись *. (Панч.) 2. Рись, і тур, і сайгак топчуть трави, квітки.
82
(Черн.) 3. Діти грались, росли собі та виростали. (Шевч.)
4. Силу свою не знаєш, куди діти. (Корн.)
Слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різ-
ні за значенням, називаються омонімами.
Омоніми не можна змішувати з багатозначними словами.
Багатозначні слова
однаково звучать і мають
подібне значення
частина одягу, що
покриває руку;
потік води, який
відділився від річки;
труба для відведення
рідини, газів тощо.
Омоніми
однаково звучать і мають
різне значення
1) коса — кілька пасом во-
лосся на голові, сплетених
разом;
2) коса — сільськогосподар-
ське знаряддя для косіння
трави.
Вправа 259. Випишіть з тлумачного словника чотири омоніми.
Вправа 260. І. Прочитайте й поясніть значення слів бал, клуб, коло в
кожному з речень. Користуйтесь тлумачним словником.
1. Ой, на балі веселая музиченька грає. (Л. Укр.) 2. Півден-
но-західний вітер посилився до трьох-чотирьох балів. (Трубл.)
3. Колгоспний клуб має духовий та струнний оркестри. 4. Клу-
бами вився дим. (Фр.) 5. Мерехтливо-червоне сонячне коло
спускається до обрію, пірнає в пухнасті білі хмари. (Козач.)
6. Коло річки по бережку дівчинонька ходить. (Гл.)
II. Поясніть вживання м'якого знака у виділених словах.
Вправа 261. І. Прочитайте й випишіть з поданих речень омоніми, пояс-
ніть їх значення. До яких частин мови вони відносяться?
1. Чутно, як здалека забряжчав ключ у замку. (Л. Укр.)
2. А журавлі летять собі на той бік ключами. (Шевч.) 3. Тим
часом короткий осінній день гас, з плавнів вставала ніч.
(Коцюб.) 4. З нафти добувають гас, бензин, мастило для зма-
щування. 5. Ю. О. Гагарін першим витримав понад одну годи-
ну стан * невагомості. 6. Із шумом підходить до пальм караван,
веселий в їх тіні розкинувся стан. (Ю. Лєрмонтов.)
II. Знайдіть речення з однорідними членами. Поясніть розділові знаки.
Вправа 262. І. Перепишіть, підкресливши омоніми, поясніть їх значення.
1. Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий.
(Л. Укр.) 2. Раптом наша варта нам гасло подала. (Л. Укр.)
83
3. Сонце сідало за вербами, наче гасло. (Н.-Лев.) 4. Попереду
розстилалися зелені луки. (Дач.) 5. Хлопці туго натягнули свої
луки.
II. Визначте в останньому реченні підмет і присудок і поясніть, чим вони
відрізняються між собою.
Вправа 263. Складіть речення, в яких подані слова були б омонімами.
Мати, три, пара, заносити.
Вправа 264. Поети нерідко використовують омоніми в своїх віршах.
Знайдіть омоніми в уривкові з вірша.
Ми в ріках воду підіймаєм,
Розводим сад, заводим став
І силу атомну тримаєм,
Щоб красень світ ще кращим став.
(Л. Дмитерко.)
§ 41. Синоніми.
Скажіть, чи близькі за значенням такі групи слів: вулиця,
завулок; шлях, траса; спати, куняти, дрімати.
Пригадайте, що ви вчили на уроках російської мови про
синоніми.
Вправа 265. Прочитайте й знайдіть у кожній групі близькі за значенням
слова.
1. Хворий, високий, недужий, чорний, гарний, нездоровий,
слабкий.
2. Стояти, дивитися, сідати, плакати, зиркати, глядіти, взяти,
виглядати, блимати.
3. Давно, нелегко, дуже, тяжко, сильно, важко, трудно, яс-
краво, міцно.
Слова, близькі за значенням і різні за звучанням, нази-
ваються синонімами. Вони різняться між собою відтін-
ками значення і вживанням у мові.
Вправа 266. Визначте групи синонімів серед таких слів: летіти, тепло,
дорога, жара, метелиця, линути, шлях, завірюха, спека, мчати, шосе, заме-
тіль, хуртовина.
Вправа 267. І. Доберіть синоніми до слів: гора, хоробрий, говорити, по-
вільно, використовуючи подані слова.
Казати, відважний, висота, шепотіти, плести, сміливий, вер-
шина, повагом, безстрашний, щебетати, неспішно.
II. Якими частинами мови с синоніми кожної з груп?
84
Вправа 268. І. Перепишіть, підкресліть синоніми.
1. Якими тільки барвами не грає степ у жнива! 2. Кожний
колос від подиху вітру міниться проти сонця... (Цюпа.) 3. Море
іскрилось на сонці, переливалося срібними хвилями, спалахува-
ло зеленим вогнем. (Трубл.)
II. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.
Вправа 269. Складіть речення з поданими синонімами. Зверніть увагу
на різне Тх значення.
Гомоніти, галасувати; бігти, мчати; радісний, веселий; сусід-
ній, близький, недалекий.
І Не слід змішувати синоніми із словами, що мають спільні
корені:
хата
хатка
хатинка
хатина
хата
будинок
дім
Ці слова споріднені.
Ці слова є синонімами.
Вправа 270. Прочитайте вірш. Випишіть окремо синоніми й споріднені
слова.
МОВА.
(Уривок)
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща *, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак *!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»:
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
(О. Під суха.)
Подумайте й скажіть, який відтінок у значенні таких сино-
німів: злий — лютий; великий — здоровенний; сміятися — регота-
ти; маленький — крихітний. Складіть з ними речення.
| Синоніми різняться відтінками значень.
Вправа 271. Перепишіть, підкреслюючи синоніми, в яких почуття, ознака
чи дія виражені більшою мірою.
Задоволення — радість, гарний — прекрасний, їхати — мча-
ти, теплий — жаркий.
85
Вправа 272. Перепишіть, підкресліть синоніми. Визначте, які з них ви-
ражають найбільшу міру ознаки.
1. Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на під-
логу. (Головко.) 2. Він мені такий дорогий і такий необхідний
в житті. (Головко.) 3. Якось одразу Михайло став незамінною
людиною в колгоспі. (Десн.)
Вправа 273. Випишіть синоніми за порядком зменшення міри ознак,
сили дій.
1) Видатний, відомий, славнозвісний, знаменитий;
2) веселий, радісний, щасливий;
3) плаче, голосить, ридає, схлипує.
Вправа 274. Поясніть відмінність у значеннях поданих синонімів.
Тривога, паніка, переполох; пролунати, гримнути, вдарити;
гнів, злість, лють.
Вправа 275. Випишіть з речень синоніми. Поясніть, який відтінок має
кожен з них.
1. Обідали мовчки, хоч намагалися говорити. (Коцюб.) 2. Лю-
ди сходилися в купи, гомоніли й знову розходилися. (Мирн.)
3. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай. (Ко-
цюб.) 4. «Хлопці, чутно, співають»,— цокоче дівчина. (Мирн.)
5. А в дворі шепотіло з десяток дітлахів різного віку, цікавих, як
сороки. (Коп.) 6. І почала мати вичитувати синові. 7. Він стиха
бубонів, читаючи книжку. (Н.-Лев.) 8. Недавно в цій хаті лунав
сміх, щебетали дівчата. (Цюпа.)
Вправа 276. Перепишіть, вставляючи в речення слова, що допомагають
точніше висловити думку.
1. Він сів за стіл (відрізати, відірвати, відламати) скибку
хліба й грубо посолив її. 2. Багато (говорити, балакати) вона
не любила. 3. Був (прегарний, красивий, чудовий) серпневий
ранок. 4. Жовті курчата (розбіглись, розкотились, розійшлись)
по грядках, мов горох. (З творів М. Коцюбинського.)
Синоніми надають мові виразності, допомагають точніше
висловити думку, уникнути повторення однакових слів.
Вправа 277. Прочитайте обидва тексти й скажіть, який з них написаний
краще й чому.
Учні шкільного гуртка «Умі-
лі руки» зробили корисну спра-
ву. Вони зробили неподалік
від житлових будинків майдан-
чик для малят: зробили ящи-
ки для піску, зробили гойдал-
ки, іграшкову хатинку.
Учні шкільного гуртка «Умі-
лі руки» зробили корисну спра-
ву. Вони спорудили неподалік
від житлових будинків майдан-
чик для малят: виготовили
ящики для піску, змайструва-
ли гойдалки, іграшкову ха-
тинку.
86
Вправа 278. Перепишіть, замінюючи, де треба, слово гарячий синонімами.
ЛІТНІЙ ДЕНЬ.
Гаряче сонце стоїть високо над головою. Його гарячі проме-
ні щедро поливають гарячу землю. Гаряче повітря гарячи-
ми хвилями затопило все навкруги. На небі нема жодної хма-
ринки.
Слова для довідок: пекучий, палаючий, жаркий, роз-
печений.
Вправа 279. І. Перепишіть, замінюючи слова одного кореня синонімами
або опускаючи зайві слова.
1. Над селом височіли високі телевізійні антени. 2. У темря-
ві засвітилося Яскраве світло ліхтарика. 3. Здавалося, що лю-
тий мороз заморозив усе живе в лісі. 4. З пухкого снігу ми вилі-
пили снігову бабу. 5. Івась вистругав з дерева гарненьку де-
рев’яну паличку.
II. Скажіть, скільки звуків і скільки букв у виділених словах.
Вправа 280. І. Перекладіть українською мовою. Підкресліть синоніми.
Когда в солнечное утро, летом, пойдешь в лес, то на полянах
в траве увидишь небольшие алмазьі. Они блестят и переливают-
ся на солнце. Когда приблизишься и разглядишь, что зто такое,
то заметишь, что зто маленькие капли росьі собрались в листьях
травьі и мерцают на солнце. (За Л. Толстьім.)
II. Поясніть відмінність у написанні виділеного слова російською та ук-
раїнською мовами.
Вправа 281. Складіть твір на тему «Мій вихідний день», використовуючи
потрібні з поданих нижче слів.
Удосвіта, вранці. Швидко, поспіхом, метушливо. Поволі, не-
спішно, розважливо. Готувати, робити, виконувати. Прогуляти-
ся, пройтися, пробігтися. Цікаво, захоплююче, вражаюче.
§ 42. Антоніми.
Доберіть до слів початок, злий, молодість, високо, близький
слова, протилежні за значенням. Пригадайте, як називаються
такі слова.
Слова, різні за звучанням і протилежні за значенням, на-
зиваються антонімами. Антоніми допомагають виразно
висловити думку.
87
Вправа 2*2. Прочитайте й перепишіть; підкресліть антоніми.
Компас кладуть на долоню лівої руки, правою відсувають
і чекають, коли заспокоїться стрілка. Темний кінець стрілки
вкаже на північ, червоний чи світлий — на південь. Обережно
повертаючи компас, установлюють літеру «С» навпроти чорно-
го кінця стрілки. Якщо тепер самому стати лицем на північ,
то праворуч буде схід, ліворуч — захід, а позаду — південь.
(«Книга вожатого».)
Вправа 283. Доберіть до поданих слів антоніми.
Літо, дозвілля, війна, долина; красивий, чистий, гарячий,
високий, широкий; говорити, підніматися; вдень, голосно, гли-
боко.
Вправа 284. Прочитайте, знайдіть антоніми, випишіть їх парами. Скажіть,
якими частинами мови вони виражені.
1. Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. (Д. Ібаррурі.)
2. Умій Батьківщину любити, а ворога ненавидіти. (Н. те.)
3. Старе одживає, нове — народжується. (Вишня.) 4. Геть пішло
з країни горе — розлилося щастя морем. (Н. тв.)
І Антонімами здебільшого виступають слова тієї самої час-
тини мови.
Вправа 28$. І. Утворіть за допомогою префіксів антоніми до поданих
іменників і прикметників. Запишіть їх попарно.
Зразок: спокій — неспокій.
а) Спокій, правда, щастя;
б) діяльність, радісний, хмарний, цінний.
II. Визначте, які з поданих слів можуть мати антоніми.
Зачинити, стрічка, скупий, стіл, сонце, рівний, зошит, доб-
ро, сила, машина, зелений.
Вправа 286. Доберіть до кожного з синонімів антоніми. Складіть з ними
речення (усно).
Чужий, невідомий, незнайомий; голосно, дзвінко; розійтися,
розбігтися.
Вправа 287. Доберіть до виділених слів антоніми.
Рідкі насадження; рідкі відвідини. Засипати вугіллям піч-
ку; засипати від утоми. Широкі можливості; широкі дороги.
Вправа 288. І. Перепишіть прислів'я й підкресліть антоніми.
1. Вчення — світ, а невчення — тьма. 2. Чого в молодості
навчишся, на старість як знайдеш. 3. Письменний бачить поночі
88
більше, як неписьменний удень. 4. Незнайко лежить, а знайко
по дорозі біжить.
II. Як ви розумієте значення першого й третього прислів'їв?
Вправа 289.1. Прочитайте й перекажіть. Визначте антоніми.
ВІЧНА СТЕЖКА.
Живе Тарас у пам’яті народній. Не буває такого дня, щоб
не йшли люди на Тарасову гору, не клали на його могилу сві-
жих квітів. Літом і зимою, в будень і в свято, в годину і в не-
году ви побачите в Каневі багато відвідувачів: з ближніх сіл і
з далеких, з Москви і з Ленінграда, з Далекого Сходу й Серед-
ньої Азії — з усіх братніх радянських республік і з-за кордону.
Прокладена більше ста років тому стежка на Тарасову гору
не заростає й не заросте ніколи. Вона вічна. (О. Пархоменко.)
II. Знайдіть у тексті речення з однорідними членами.
Вправа 290. Розкажіть, яка пора року вам найбільше подобається. Під
час розповіді користуйтеся антонімами.
Вправа 291. І. Перекладіть українською мовою. Підкресліть антоніми.
Каждую весну, лето и осень я провожу в деревне. Там у ме-
ня єсть знакомьіе глухне тропинки. Возле них в густой ВЬІСОКОЙ
траве, в низких кустарниках живут мои маленькие друзья —
разньїе зверьки, птицьі, насекомьіе. Я слежу за их жизнью с
весна до глубокой осени, знаю все их радости и печали, ихдру-
зей и врагов. (За Г. Скребицьким.)
II. Поставте слово осінь в орудному відмінку та порівняйте його напи-
сання в українській і російській мовах.
Вправа 292. З'ясуйте за тлумачним словником значення виділених слів.
Поясніть, в яких реченнях слово вихор вжите в прямому значенні, а в
яких —у переносному.
1. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок, засипаючи
очі. (Ільч.) 2. Нічим нібито непримітний хлоп’як з непокірним
вихором на тім’ї. (Гонч.) 3. Вихор вигуків заповнив майдан.
Вправа 293. Прочитайте уривок, добираючи з дужок найбільш відповід-
ні змістові слова. Придумайте заголовок.
Жовта розбійниця довго нюхала повітря. Вона уважно (ди-
вилася, розглядала, стежила) скелі та (гостре, колюче) камін-
ня, де міг сидіти в цей час орел.
Тоді лисиця (вирішила, зважилася) (зробити, здійснити, ви-
конати) рішучий крок. Вона швидко (полізла, пішла, поповзла)
вперед і опинилася біля виступу скелі. Звірина (здійснила, зро-
била, виконала) (тихий, нечутний, спокійний) стрибок і враз
опинилась біля гнізда. Двоє орлят почули (незнайомий, чужий,
89
підозрілий) шелест і (зайшли, залізли, забилися) в куток. Та це
не могло їх урятувати. Лисиця (напружила, стиснула) м’язи,
щоб (схопити, взяти) орля. Але (трапилось, відбулось, зроби-
лось) несподіване.
Широка блискавична тінь (показалася, майнула) над скелею.
(Колосальний, величезний) беркут повернувся до свого гнізда
раніше, ніж (думала, вважала, розрахувала) лисиця. (О. Дон-
ченко.)
Вправа 294. Перепишіть і запам'ятайте прислів'я. Знайдіть синоніми та
антоніми.
1. Жити — Вітчизні служити. 2. Той герой, хто за Батьків-
щину горою. 3. З рідної землі умри, а не зійди. 4. Батьківщина
наша від усіх найкраща. 5. Людина без Батьківщини, як соло-
вей без пісні. 6. У Радянському Союзі всі народи — щирі друзі.
Вправа 295. Доберіть спільний антонім до кожної групи синонімів.
Зразок: крик, галас, шум, лемент — тиша.
Крик, галас, шум, лемент—... . Тривожити, турбувати, хви-
лювати —... . Бігти, мчати, летіти, чкурнути —... . Спокійний,
смирний, мирний, тихий —... . Дивовижний, чудовий, незвичай-
ний, несказанний, невиданий, вражаючий —... .
Слова для довідок: стояти, тиша, поганий, голосно.
Вправа 296. Прочитайте, зверніть увагу, якого значення надають описові
слова, вжиті в переносному значенні. Запишіть опис своїми словами.
Ні, певно, весь світ сходиш, а такого чудового села, як
наше, не знайдеш. Он розтяглося воно по горі, серед крислатих
віковічних дубів та білокорих беріз, потонуло в садах, ліниво
збігає по узгір’ю до густих вільшаників, де і в найбільшу спеку
панує цілюща прохолода й причаїлась задумливо в неглибоких
калюжах жовтаво-зелена вода. Відразу ж за селом починаю-
ться широкі колгоспні луки. Скрадаючись понад вузенькими
луговими річечками та глибокими круглими озерцями, вони
непомітно підступають до самої Десни й тут, розсипавшись бі-
лим річковим піском, радісно занурюються в бархатисто-про-
холодну деснянську воду. (Ю. Збанацький.)
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ.
1. Які слова називаються багатозначними? Чим вони відрізняються від
однозначних?
2. Чим відрізняються слова з прямим і переносним значенням? Назвіть
слова, які можуть вживатися в прямому й переносному значеннях.
3. Наведіть приклади омонімів. Чим відрізняються омоніми від багато-
значних слів?
4. Які слова називаються синонімами? Наведіть приклади синонімів.
5. Що таке антоніми? Пригадайте кілька прислів'їв з словами-антонімами.
6. З якою метою використовуються в мові слова з переносним значен-
ням, синоніми, антоніми?
90
БУДОВА СЛОВА.
У розділі «Будова слова» вивчають, з яких частин складає-
ться слово, яке значення вони мають.
§ 43. Закінчення і основа в слові.
Визначте в реченнях слова, які не змінюються, та ті, що змі-
нюються: Учень пише красиво. Учні пишуть красиво.
Слова бувають змінні й незмінні (по-рос. изменя-
емьіе и неизменяемьіе).
Більшість слів української мови відмінюються, тобто змі-
нюють свої закінчення (по-рос. окончания).
Подумайте й скажіть, чи змінюється значення слова сад у
таких реченнях: Біля села розкинувся колгоспний сад. У саду
ростуть яблуні, груші, сливи. За садом простяглася поля.
У кожному з цих речень слово сад означає площу однакової
величини, засаджену фруктовими деревами. Отже, змінюється
тільки його форма, а значення залишається те саме.
Під час змінювання слова (тобто при словозміні) утворює-
ться не нове слово, а інша форма того самого слова.
Дайте назву тому, що зображено на кожному з малюнків.
Розгляньте верхній (правий) малюнок, скажіть, що робить
хлопчик.
91
Яке слово в реченні Хлопчик ріже дошку зв’язане з іменни-
ком хлопчик? Яке слово зв’язане з дієсловом ріже?
І Змінюючи свою форму, слова пов’язуються в словосполу-
I чення і речення.
Вправа 297. Перепишіть, вставляючи, замість крапок, потрібні букви. Для
чого необхідні ці закінчення?
А навколо дихала весною могутня родюч... земл..., співали
пташк... і так солодко й тривожно пахло молодим ряст... і то-
рішнім вогк... лист... (О. Донченко.)
Вправа 298. Прочитайте. Визначте, в якій формі вживаються в тексті імен-
ники (в якому числі та відмінку). Чи змінюється виділене слово?
В одному з куточків навчально-дослідної ділянки нашої шко-
ли є незвичайне дерево. На ньому можна побачити янтарно-
рожеві персики поруч з восково-жовтими сливами, абрикоси
і великі плоди вишні. На одній гілочці ростуть яблука, схожі
на груші, на другій — груші, схожі на яблука. (В. Сухомлин-
ський.)
Вправа 299. Прочитайте. Запишіть у відповідні колонки різні форми тих
самих слів і слова із спільним коренем, але різні за значенням.
Рука, руки, руці, рукою, рукав, рукавиця, ручка, приручити.
Соломи, соломою, на соломі, солома, солом’яний, соломинка,
солом’яник.
Вправа 300. Складіть речення з кожної групи слів. Змінюйте форми слів
для зв’язку в реченні. Знайдіть корінь слова в різних словах із спільним ко-
ренем.
1. Влітку, ми, відпочивати, біля. Чорне море. 2. Наш табір,
міститися, в, приморське, село. 3. Ми, купатися, в, море, загоря-
ти, на, чудовий, морський, пляж. 4. Вечорами, дивитися, кіно-
фільми, організовувати, зустрічі, з, моряки, військові, кораблі,
влаштовувати, концерти.
Вправа 301. Позначте у словах змінну частину слова (закінчення).
Зразок: хат[а], хат[п], хат^у], хатрі *.
хата зелений несу
хати зелена несеш
хату зелене несе
хаті зелені несуть
1 Умовні позначення частин слова даються за підручником російської
мови.
92
Закінчення визначає відмінок і число іменника, рід, чис*
ло й відмінок прикметника, особу й число дієслова теперіш-
нього і майбутнього часу.
Отже, закінчення має певне значення й називається зна-
чимою частиною слова.
Закінчення — це значима частина слова, що утворює
різні форми слова й служить для зв’язку слів у словосполу-
ченні і реченні.
Виділяючи закінчення, ми одночасно виділяємо й основу.
Основа — частина слова без закінчення.
Вправа 302. Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова, позначаючи ос-
нову й закінчення.
Зразок: |грі/д|[ях |, |сия|[~д1
На грудях у сина,
як стигла калина,
як полум’я, галстук горить.
Всміхається мати:
— Носи ж його свято,
учися по-ленінськи жить.
(О. Пархоменко.)
Основа може закінчуватися на твердий приголосний:
зірк-а, робітник-а, а також на м’який: вулиц-ю, учител-я.
Примітка. У словах вулицю, учителя букви я, ю позначають закін-
чення -а, -у й м’якість попереднього приголосного.
У слові лінія основа ліній-, а закінчення-а, тому що буква я тут позна-
чає сполучення звуків [йа].
Вправа 303. Прочитайте виразно вірш. Визначте, на який звук (твердий
чи м'який) закінчується основа кожного з виділених слів.
МОЄЇ АРМІЇ СОЛДАТ.
Солдат на вогневому рубежі.
Припав до ложа, старанно прицілив.
І миттю кулі, гострі мов ножі,
В мішені — прямо в яблучку — засіли.
Піднявсь. На ремінь кинув автомат.
З чола пілоткою росинки поту витер...
Такий моєї армії солдат —
Ні слів, ні куль не кидає на вітер.
(П. Ребро.)
Вправа 304. Прочитайте текст, перекладіть його українською мовою й
запишіть. В іменниках і прикметниках виділіть основу та закінчення умов-
ними знаками.
Зразок: На |полярн|[»х]
93
НА СЕВЕРНОМ ПОЛЮСЕ.
На полярних льдах люди живут, как в настоящем городе.
Есть у них и жильїе дома, и больница, и клуб, и баня, и библио-
тека. Есть и гараж, есть и посадочньїе площадки, на которьіх
дежурят вертолетн. Есть и радиостанция, откуда в любую ми-
нуту можно поговорить с Москвой. (А. Некрасов.)
Вправа 305. Розберіть змінні слова за таким зразком:
Слово Основа Закінчення
сильний сильн- -ий
1. Сильний вітер реве над столітніми деревами.
2. У лісній гущавині непроглядна темрява.
Є слова, в яких закінчення нульове, тобто таке, що не
виражене звуками: ліс, гай, кінь, парт, армій, ліній.
Вправа 306. І. Поділіть сторінку зошита на дві колонки. До право? ко-
лонки запишіть слова з основою на твердий приголосний, до ліво? — з ос-
новою на м'який приголосний. Окремо запишіть слова з нульовим закін-
ченням.
Дівчина, криниця, море, хвиля, добрий, вечірній, сонячний,
сусідній, кишеня, степ, диня, грім, сонце, дерево, яблуня, камінь,
поле, Марія, сіль.
II. У яких з цих слів кількість звуків не відповідає кількості букв?
§ 44. Корінь, префікс, суфікс.
Подумайте й скажіть, що е спільним у значенні слів коса
і косарі; рибка І рибаки; світло, світанок і засвітять. Знайдіть
у них основу й закінчення. Які частини слова входять в основу?
Які слова називаються спорідненими?
Як називається спільна частина споріднених слів?
Слова, які мають спільний корінь і близькі за значенням,
називаються спорідненими (по-рос. родственньїми),або
однокорінними (по-рос. однокоренньїми): лікар, лікар-
ня, лікарняний.
94
Вправа 307. Визначте в прислів'ях споріднені слова. Поясніть розділові
знаки.
1. Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає. 2. Прав-
да із дна моря виринає, а неправда потопає. 3. Не хвалиться
мудрий мудрістю, а сильний силою. 4. З розумним поговори,
то розуму наберешся.
Вправа 308. І. Прочитайте й скажіть, яка частина виділених слів допо-
магає пояснити назви місяців.
ВІД зими до зими.
Січень січе,
Лютий лютує,
Березень плаче,
Квітень квітує.
Травень під ноги
Стеле травицю.
Червень складає
Сіно в копиці.
Липень медовий
Бджілок чарує.
Серпень чудовий
Булки дарує.
Вересень трусить
Груші в садочку.
Жовтень гаптує
Клену сорочку.
Йде листопад,
Застеля килими.
Грудень надходить —
Початок зими.
(Ф. Петров.)
II. Зробіть синтаксичний розбір п'ятого речення.
Вправа 309. Доберіть три-чотири споріднених слова до слів дуб, зелений,
писати. Знайдіть спільну частину в кожній групі споріднених слів.
Корінь — це головна значима частина
слова. У ньому міститься те спільне значен-
ня, яке є в усіх споріднених словах.
Корінь указує на предмет, ознаку чи дію,
до яких стосуються ці слова.
карта
картка
картина
картинка
Вправа 310. Перепишіть. Позначте в споріднених словах корінь.
Вітер січе в обличчя. Важкувато стало жити пташкам, що
зимують у нас.
Снігурі — це наші зимові гості. Вони прилетіли з далекої
півночі, щоб тут перебути зиму. Бо там вона сувора, люта.
А ми в саду поставили «їдальні» для пташок і в зимову
пору підгодовуємо їх. (За О. Копиленком.)
Вправа 311. Доберіть по два споріднених слова до коренів: чит-, вод-,
весел-, буд-, холод-, сил-.
95
Вирам 312. Доберіть до поданих слів споріднені, запишіть і позначте
корені.
Голубка, туманний, прибігти, запис, холодний, малювати,
тракторист, садочок, тихенький, засніжений, сказати, завезти,
зелений, робота, бігти, могти.
Слова із спільним коренем близькі за значенням. їх не
слід змішувати з іншими однозвучними словами, які мають
різні за значенням корені.
Порівняйте значення коренів у таких словах:
рік
річний
річниця
ріка
річковий
річка
вода
водичка
підводник
водити
водій
заводити
У словах рік і ріка, вода і водити корені за своїм значен-
ням різні.
Впрем 313. Прочитайте виразно вірш, випишіть групами слова з однако-
вими коренями.
ЛІСОВИЙ ГОМІН.
Я була у лісі —
Все говорить там.
Ліска мовить:
«Прісю,
йди горішок дам».
Нагинає гілки ріг
І дає мені горіх,
Ще й сміється:
«Так з’їси?
Ні, спочатку розкуси».
Я кусала той горіх,
Але він твердий,
на гріх,
А з густої гілочки
Вилізло дві білочки.
Кажуть:
«Дай-но допоможем,
Ми кусать горіхи можем».
(П. Воронько.)
Вправа 314. Визначте, які з виділених слів є спорідненими, а які мають
різні корені.
І.
1. Кожній мамі подарунки
Готували малюки:
Малювали їм малюнки,
Вишивали килимки.
(Н. Забіла.)
2. Похвалялась півню качка:
— Пхе для мене шторм і качка,
Бо морячка я бувала
Геть на всіх морях бувала.
(В. Плахотников.)
II. 1. На столі лежав недописаний лист*. З дерев облітає
жовтий лист. 2. За ліском починалося колгоспне поле. Дівчина
поле просо. 3. Над чайником піднімалася пара *. У повітрі круж-
ляє пара голубів.
96
Вправа 315. Скажіть, що означають ці слова, визначте в них корені.
Прозорий, непроглядний, безталанний, привільний, безстраш-
ний, бездонний.
Вправа 316. Визначте спільні корені а українських і російських словах.
Світанок — рассвет, читач — читатель, мужність — мужество,
добриво — удобрение, радіти — радоваться, течія — течение.
Що зображено на кожному з цих малюнків?
Запишіть слова під’їхав, переїхав, поїхав. Якого значення на-
дають кожному з цих слів префікси?
97
Префікс — це значима час-
тина слова, яка стоїть перед ко-
ренем і служить для утворення
слів.
У слові може бути кілька пре-
фіксів:
порозходитися (2 префікси)
перерозподіл (3 префікси)
Вправа 317. Прочитайте виразно. Знайдіть у словах префікси. Перепи-
шіть і позначте префікси.
МИНАЛИ ЛІТА.
Не раз над Вітровою Балкою — курли, курли — пролітали
ключі журавлині і верталися знов. Буяли весни... Вітряними
днями розпускались літа, потім ставали1 тихі — наливались і
стигли, як колос у спеку. В дощах, у туманах проходили осені.
І не встигали, здавалось, зайти ще й за обрій, як із сходу зри-
вались холодні вітри, а слідом за ними студені в хуртовинах
надходили зими. Минали літа. (А, Головко.)
Вправа 318. Утворіть за допомогою префіксів вй-, 3-, пере-, рОЗ-, по-,
при- нові слова від слів нести, малювати, писати.
Вправа 319. Перепишіть. Позначте префікси, скажіть, якого значення
надають вони словам.
Прадід, прабаба, праліс; безлюддя, безсилля, безладдя, без-
голосий; прекрасний, премилий, презлий; завеликий, зависокий,
заширокий; під’їхати, піднести; від’їхати, відірвати, відгризти;
переїхати, перескочити, перейти; роз’їхатися, розбігтися, роз-
кидати.
Вправа 320. Доберіть слова з префіксами в-, по-, при-, най-, за-, складіть
з ними речення.
Вправа 321. І. Доберіть до слів антоніми, запишіть їх парами.
Зразок: вилізти — влізти, відвезти — привезти.
Вилізти, відвезти, влити, внести, заплющити, замурувати, за-
копати, замінувати, роздягнути, розв’язати, розвантажити.
II. Зробіть (усно) фонетичний розбір виділених слів.
Що спільного у словах візок, візочок, візник? Чим вони від-
різняються? Скажіть, яке з цих слів означає людину за родом
її діяльності, за професією?
98
Суфікс — це значима час-
тина слова, яка стоїть після
кореня й служить для утворен-
ня слів.
У слові може бути кілька
суфіксів: селянський (2 суфікси)
рукавичка (3 суфікси)
Вправа 322. Перепишіть, позначте в словах суфікси й закінчення.
Зразок: холодок, маленьк\йй
Холодок, маленький, крижаний, танкісти, шматочок, кали-
нонька, селищний, степовик, дерев’яний, скляний, вітряний.
Вправа 323. Визначте суфікси в словах героїня, боєць, країна, клеєний
(корені цих слів — герой, бій, край, клей).
Вправа 324. Утворіть нові слова на означення людей за їхньою профе-
сією або за родом діяльності.
Зразок: піч — пічник, боротися — борець.
1) За допомогою суфікса -ник: піч, ліс, двір, ракета, фізкуль-
тура, робота-, 2) за допомогою суфікса -ець: боротися, бій, стрі-
ляти, жати, промовляти, плавати, співати; 3) за допомогою су-
фікса -ист: трактор, мотор, радіо, бандура, флейта.
Вправа 325. Доберіть до назв міст слова, які б називали людей, що жи-
вуть у цьому місті. Позначте в цих назвах суфікси.
Зразок: Київ-киянин,-киянка. Полтава-полтавець,
полтавка (і полтавчанка).
Київ, Полтава, Харків, Львів, Вінниця, Чернігів, Суми.
Вправа 326. Поясніть значення кожного слова, утвореного шляхом дода-
вання різних суфіксів.
Зерно, зерновий, зернистий; порада, порадник; дуб, дубняк,
дубовий; трава, трав’яний; команда, командир.
Вправа 327. Прочитайте, знайдіть і випишіть слова, що вказують на не-
повну міру ознаки. Позначте суфікси.
Зразок: малуватий
Малуватий, зв’язківець, земляний, чорнуватий, темнуватий,
піаніст, одесит, селянин, синюватий, теплуватий, в’язальник, со-
лодкуватий, пасовище, терпкуватий.
99
Вправа 328. Прочитайте, знайдіть слова, що мають зменшувально-пестли-
ве значення. За допомогою яких суфіксів набувають такого значення виді-
лені вами слова?
НАГІДКА.
Що ромашки — білявенькі,
Чорнобривці — чорнявенькі,
А в нагідки — така біда,
Така біда — коса руда.
Стоїть вона, сиротина,
Одним-одна коло тина.
А ромашки дивуються,
Чорнобривці чудуються:
— Звідкіля ти, гарнісінька,
Як сонечко, яснісінька?
(Т. Коломієць.)
Вправа 329. Утворіть від поданих слів слова із зменшувально-пестливим
значенням за допомогою додавання суфіксів -Я-, -ечк-, -ичк-, -чик~, -оньк-,
-еньк-, -ІСІНЬК-, -юсіньк-.
Зразок: рука-ручка, трава-травичка.
Рука, трава, ріка, ялина, малий, калина, хлопець, дівчина,
гарний, сонце, палець, озеро, сестра, молоко.
Вправа 330. Переписуючи слова, позначте префікс, корінь, суфікс і за-
кінчення. Складіть з виділеними словами два речення.
Зразок: змальований^
Змальований, зимонька, надвірний, рибонька, маленький,
безсонний, підпасок.
Вправа 331. Визначте корені, скажіть, спільні вони чи різні.
Луна — лунка, лук — лукавий, курка — курити, лисиця — ли-
сий, порада — радіти, граб — грабилно, водичка — проводи,
гора — горе.
Вправа 332. Випишіть споріднені слова, розміщуючи їх колонками.
Вода, водний, водити, переводити, паводок, поводок, підвод-
ник, вводити; вина, винен, провина, винити, винуватець, винний.
Вправа 333. Перекладіть слова українською мовою, випишіть окремо
кожну групу слів із спільним коренем.
1. Правильно, направо, правило.
2. Дорога, дорожннй, дорогой, дороже, бездорожнє, дорого-
визна.
100
3. Графить, граф, разграфленньїй, графиня, графский, гра-
фика.
Вправа 334. Прочитайте групи споріднених слів. Скажіть, до кореня чи
до суфікса належать виділені частини слів. Доведіть свою думку.
Розумний, розумник, розумно; залізний, залізно, залізняк;
житній, житняк, житниця; дзвінкий, дзвінко; палкий, палко;
пухкий, пухко; творчість, творчий, творчо.
Вправа 335. Утворіть за допомогою суфіксів від кожного слова кілька
споріднених слів, запишіть їх, позначте суфікси.
Зразок: вітер, вітряний, вітерець, вітряк, вітрянка.
Вітер, голуб, добрий, весло, голос, маляр.
Вправа 336. І. Запишіть подані слова в три колонки: в першу — слова,
що мають лише корінь, у другу — слова, що мають корінь і суфікс, у тре-
тю— слова з префіксом, коренем і суфіксом.
Голосний, голос, голосок, голосисько, наголошений; село,
сільський, переселений, селяни; заморозок, морозище, морозний,
мороз, морозець.
II. Якого відтінку в значенні надають суфікси виділеним словам?
Вправа 337. Перепишіть. Підкресліть слова, яким суфікси надають пест-
ливо-зменшувального значення.
ПІСЕНЬКА сонячних ПРОМІНЦІВ.
Ми — радісні промінчики,
Ми — сонечка синки.
До нас свої долонечки
Простягують гілки.
Ми пестим ніжні брунечки
Берізоньки-красунечки.
Стрибнем у зелену балочку * —
Розбудимо фіалочку!
(І. Тульська.)
Вправа 338. Доберіть по кілька слів з однаковими коренями, префіксами
й суфіксами.
1)3 коренями: роб-, крам-, лак-, гриб-;
2) з префіксами: роз-, від-, ви-, до-, пре-;
3) з суфіксами: -еньк, -ок, -ик, -ськ-.
101
Вправа 339. Доберіть якнайбільше префіксів до коренів Хід-, їзд- і су-
фіксів до коренів рук-, лік-. Запишіть їх за цим зразком.
Вправа 340. Перекладіть українською мовою й запишіть, позначаючи
префікс, корінь, суфікс, закінчення.
Маленький садик, нарежь дровишек, лесная полянка, де-
душкин стул, приходит учитель.
Вправа 341. Утворіть з поданими коренями слова, які 6 належали до
різних частин мови.
Зразок: мир — мирний — мирити.
Мороз-, мов-, пис-, лом-, сміх-, стар-.
Вправа 342. Поясніть значення слів, розберіть їх за будовою.
Наперсток, підпільник, подушне, небилиця, сузір’я, супутник,
напірник, розсадник.
Вправа 343. Зробіть розбір виділених у тексті слів за їх будовою.
^АЛт —Іг^Л.-----
Зразок: синичк р| , проліта [ють
Сонце піднімається пізно й рано лягає. Холод гуляє скрізь —
і в полі, і в лісі, і на подвір’ї. Бачиш, як настовбурчили пір’яч-
ко горобці та синички? Так їм тепліше. Он пролітають легенькі
пухнаті сніжинки. Морозно. Тому й шибки порозмальовані сріб-
ним мереживом. І всі дерева, і всі кущі прикрашені прегарними
білими.торочками *. (З календаря.)
Вправа 344. Складіть опис на тему «Наша школа».
102
Вправа 34$. І. Перекладіть текст українською мовою й запишіть.
ДВОРЕЦ ПИОНЕРОВ.
В Москве на Ленинских горах находится
большой Дворец пионеров. Во Дворце есть
пионерский театр, клубьі, концертньїй зал,
библиотека. Возле Дворца расположеньї ста-
дион, парк, фруктовьій сад. Посреди парка на-
ходится бассейн с морской водой.
II. Чому в слові морською пишеться м'який знак?
палац
театр
концерт
бібліотека
стадіон
басейн
§ 45. Розбір слова за будовою.
Слово за будовою розбирається в такому порядку:
1. Основа, частини слова, що входять до неї.
2. Закінчення, значення його.
3. Корінь. Споріднені слова (1-2).
4. Префікс. 1-2 слова з цим самим префіксом, значення пре-
фікса (якщо можливо).
5. Суфікс. 1-2 слова з цим самим суфіксом, значення суфік-
са (якщо можливо).
Зразок розбору
усного
Маленьке дитя.
У слові маленьке закінчення -е. Воно
вказує на те, що прикметник середнього ро-
ду й стоїть у називному відмінку однини.
Основа — маленьк- складається з кореня й
суфікса. Корінь мал-, споріднені слова: ма-
ло, помалу. Суфікс -еньк- надає слову змен-
шувально-пестливого значення; цей суфікс
мають і такі, наприклад, слова: гарненький,
біленький.
Промовець.
У слові промовець нульове закінчення,
яке вказує, що це іменник чоловічого роду
й стоїть у називному відмінку однини. Осно-
ва слова — промовець, до неї входить суфікс,
корінь і префікс. Корінь слова мов, спорід-
нені слова промова, мова. Суфікс -ець вжи-
вається для означення людей за родом їх
діяльності. Цей суфікс є ще й у таких сло-
вах: стрілець, жнець. Префікс про-\ з цим
префіксом вживаються слова прохідник
та ін.
письмового
імаленьк][е~|
маленьке, мало
маленьке, гарненьке
|малешж|[е]
^ромовеццГ"]
промовець, мова
промовець, стрілець
|промовець|
промова
103
Вправа 346. Прочитайте. Розберіть за будовою (усно й письмово) виді-
лені слова.
Дорогі діти!
Кожне завтра починається сьогодні. Для того, щоб кращим
ставало життя, треба багато й добре працювати. З дитячих
років готуйте себе до праці. Працею красна людина, говорить
народна мудрість. У праці, хоч яка вона на перший погляд
непомітна, зміст і радість життя. Ваше сьогоднішнє навчання —
це теж праця, і праця нелегка, яка вимагає великої впертості й
наполегливості. Адже треба оволодіти широким колом знань,
які дуже швидко зростають у наш вік — вік наукових і техніч-
них відкриттів.
§ 46. Вимова й написання ненаголошених
голосних е, и, о в коренях слів.
Вкажіть наголошені голосні й скажіть, як вони вимовляють-
ся (чітко, виразно чи з наближенням до інших звуків).
Зелень, жито, липень, золото, літо, кислий, хмари, двері,
темно.
Наголошені голосні звуки вимовляються чітко.
А як вимовляються ненаголошені голосні у виділених
словах?
1. Я люблю збирати гриби. Скоріше греби до берега!
2. Мати поставила обід на плиту. Я плету косу.
3. Хай мене всяке лихо мине!
Ненаголошені голосні е, и у вимові наближаються один
до одного: жі&ве, плиеве, червоний, сеяло. Ненаголошений о
у вимові може наближатися до у: го^лубка, коРжух.
Щоб розпізнати, яку букву потрібно писати в ненаголо-
шеному складі, слід це слово так змінити або підібрати спо-
ріднене, щоб ненаголошений звук став наголошеним: мести —
метений, село — села, живе — жити, голубка — голуб.
Примітка. Є кілька способів перевірки правопису ненаголошених
голосних.
104
Способи перевірки Приклади
Зміна форми слова а) зміна числа б) зміна часу в) зміна особи Добір споріднених слів сестра — сестри степ — степи тесав — теше чешу — чеше синиця — синій щебетати — щебет голубка — голуб
Перевіряючи правопис ненаголошених голосних, слід та-
кож пам’ятати, що е пишеться: а) коли сумнівний голосний
при зміні слова випадає (човен — човна); б) у сполученнях
-ере-, -еле- (береза, шелестіти).
Вправа 347. Змініть слова з ненаголошеними Є, и так, щоб вони стали
наголошеними. Скажіть, який спосіб перевірки ви застосували до кожної
групи слів.
1. Перо, книжки, земля, межа, миски. 2. Живе, пливе, сте-
лив, смеркало. 3. Мелю, терплю, верну. 4. Клекотіти, втекти,
зимовий.
Вправа 348. І. Змініть слова так, щоб ненаголошений звук е випав.
Зразок: червень — червня.
Червень, кисень, палець, учень, липень, майстер, перець,
серпень, жовтень, грудень, січень.
II. Зробіть фонетичний розбір слова січень.
Вправа 349. Поясніть, які букви слід писати замість крапок і запишіть.
Оч...р...т, ст...р...гти, ч...р...шня, ч...р...паха, в...р...тено,
ч...р...вики, д...р...в’яний, б...р...г, ож...л...дь, з...л...ний, б...р...за.
Вправа 350. І. Перепишіть, вставте замість крапок пропущені букви; запи-
шіть у дужках слова для перевірки.
Зразок: 3 густої трави здіймається степовий (степ) орел
і летить (лет) у небо.
1. З густої трави здіймається ст...повий орел і л...тить у
небо. (Шиян.) 2. Звільна подував л...генький віт...рець. (Куч.)
3. Сизе марево п...люги пл...вло слідом за вершниками. (Риб.)
4. І нал...ває вересень сади густим, багряним, повнокровним
105
цвітом. (Герас.) 5. Немов ж...ве золото грає на в...ріпках д...рев
сонячне проміння. (Коб.) 6. Десь об камінь прибережний б’є
шв...дка вода. (Мур.)
II. Розберіть виділені слова за будовою (усно).
Вправа 351. І. Випишіть слова, в яких пропущені ненаголошені голосні.
Запишіть їх парами із словами для перевірки.
Зразок: зелений — зелень, похиливсь — хилиться.
1. Он гай з...лений пох...ливсь, а верби ген понад ставом
т...хесенько собі купають з...лені віти. 2. Р...ве та стогне Дніпр
ш...рокий, с...рдитий віт...р зав...ва. 3. Т...че вода з-під явора
яром на долину. 4. П...шається над водою червона калина.
5. Пл...ве чов...н води пов...н, ніхто не сп...няє. 6. С...чі в гаю
перекликались та ясен раз у раз скр...пів. 7. Защ...б...тав соло-
вейко — пішла луна гаєм. 8. Ш...л...стить пожовкле листя.
9. І ш...рокую долину, і в...сокую могилу, і в...чірнюю годину не
забуду я. (З творів Т. Шевченка.)
II. Поясніть розділові знаки в останньому реченні.
Вправа 352. Перепишіть вірш. Вставте замість крапок пропущені букви.
Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі т...мніє;
Прозора, гл...бока вода,
Немов оксамит з...леніє.
На хвилях з...лених тремтять
Ч...рвонії іскри бл...скучі
І ясним вогнем м...готять,
Мов блискавка з темної тучі.
(Леся Українка.)
Вправа 353. І. Перепишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви.
Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.
1. Річка с...ніє, зітхає, сміється. (Рил.) 2. А море плеще, море
ш...поче, море рокоче, море р...ве. (Вишня.) 3. Над з...л...ними
ярами вставав л...гесенький туман (Н.-Лев.) 4. Журно про щось
ш...потілись д...рева. (Збан.) 5. Над столицею пл...вла тепла ве-
реснева ніч. (Соб.)
II. Поясніть вживання розділових знаків.
Вправа 354. Перекладіть українською мовою, підкресліть букви, що по-
значають ненаголошені голосні, доберіть слова для перевірки.
Плести, пищать, перезимовать, плита, зерно, ребро, хрипеть,
синеть, седеть, сидеть, скрипеть, трести.
106
Вправа 355. Напишіть твір за малюнком. Підкресліть букви є, 0 в нена-
голошених складах слів.
§ 47. Ненаголошені голосні, що не перевіряються
наголосом.
Скажіть, чи в усіх поданих словах ненаголошені голосні
можна перевірити наголосом.
Степи, пшениця, вишневий, левада, секретар, щебетати, чо-
тири, вокзал, матрос, мотор, лопата.
У деяких словах ненаголошені голосні в коренях не можна
перевірити ні нагрлосом, ні за допомогою випадного звука.
У таких випадках правопис слів перевіряється за орфо-
графічним словником і запам’ятовується.
Вправа 356. Перепишіть за алфавітом слова, вставляючи пропущені бук-
ви. Перевірте правильність їх написання за словником.
Ч...мпіон, інт...рес, д...таль, президія, кал...ндар, бр...гада,
м...нати, г...рой, ч...кати, ц...буля, б...нзин, п...нал, арт...лерія, т...-
атр, пр...дмет, м...телик, ап...тит, керувати.
107
Вправа 357. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Утворіть від
кожного іменника прикметник і запишіть його разом з відповідним імен-
ником.
Зразок: кишеня. Кишеньковий ліхтарик.
Кишеня, кр...ниця, ц...мент, л...мон, д...ректор, В...ЛОС...ПЄД,
т...л...фон, к...манда, пр...рода.
Вправа 358. Перепишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви.
Складіть з виділеними словами речення.
В...ДМІДБ — В...ДМЄЖИЙ — в...дмежа. Ч...мпіон — чемпіон-
ський — чемпіонат. Р...корд — р...кордний — рекордсмен. Хре-
бет — хр...бетний — хребці. Кропива — кр...пив’яний — кр...пив-
ниця. к...лекція — колекціонувати — к...лекціонер.
Вправа 359. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви.
1. В той час була для мене скрізь весна, вона була і в серці,
і в пр...роді. (Л. Укр.) 2. Пісня в серці в мене бр...ніла. (Л. Укр.)
3. З пагорбів мчали струмочки й тихо м...лодійно дзюрчали.
(Десн.) 4. Звідкілясь вихопився тр...вожним поривом свіжий
вітрець і галопом, як вершник, помчав над ланами. (Донч.)
II. Розберіть за будовою виділені слова (письмово).
Вправа 360. І. Перепишіть текст, поясніть написання слів з виділеними
буквами, що позначають ненаголошені голосні звуки. Доберіть, де можли-
во, слова для перевірки й запишіть у дужках.
Відійшли дні золотої осені, настала зима. Давно зробили
прощальне коло над луками білі лелеки й полетіли в далеку
Африку. Відлетіли ластівки, солов’ї, зозулі, шпаки. Всіх їх же-
нуть на південь холоди, нестача їжі в зимові місяці.
II. Поясніть написання слова солов'ї.
Вправа 361. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. У яких словах
ненаголошені голосні не перевіряються наголосом?
Немов казковий богатир, с...м...мильними кроками прямує
наш вел..тень-народ вп...ред до осяйних в...ршин комунізму.
І там, де проходять радянські люди, невпізнанно змінюється
з...мля: виростають нові фабрики й заводи, міняють русла ріки,
вкриваються садами безплідні пустелі...
Ніби в...лична, урочиста с...мфонія *, чується над рідними
просторами гомін грандіозного будівництва. (В. Бакланов)
II. Зробіть фонетичний розбір слова змінюється.
Вправа 362. Перекладіть слова українською мовою й запишіть їх. Під-
кресліть ненаголошені голосні кореня. Перевірте правильність написання
за словником.
Пещера, тревожньїй, редиска, минута, пирог, печаль, лебедь,
кипяток.
108
Вправа 363. Напишіть переказ оповідання. Підкресліть слова з ненаго-
лошеними голосними Є, и в корені, поясніть Тх написання. Зверніть увагу
на розділові знаки при діалозі.
ЛЮТИЙ І БЕРЕЗЕНЬ.
Давно колись Лютий із Березнем були приятелі й щиро ша-
нували один одного. Ото як тільки стане край владарювання
Лютого, то він і не забариться — одразу Березневі булаву від-
дасть. І вже тоді ні завірюх, ані морозів пекучих до Березня
не засилає. Іде собі на спочинок, а Березень уже весняний лад
усьому дає.
Отак жили вони, поки не посварились.
І ось через що.
Попросив Березень у Лютого шубу приміряти.
— Хочу,— каже,— подивитись, який я в твоїй шубі.
А шуба ж у Лютого, самі знаєте, добряча: гарна, біла-біла
та м’яка, як пух лебединий.
— Що ж, бери приміряй,— не поскупивсь для приятеля
Лютий.
Став Березень одягати шубу. Та куди там: Лютий же — мі-
сяць найменший у році, а Березень он який — аж тридцять один
день має! От і тріснула Лютого шуба на Березневих плечах.
Просто по швах так і роз’їхалась!
Розсердився тоді Лютий.
— Віддай,— каже,— тепер нову шубу!
Та де її візьмеш, коли в Березня зроду-віку не було ніякої
шуби!
— Ну, тоді я в тебе твої дні заберу! — крикнув сердито
Лютий.
Та так воно й ведеться з того часу: щоразу Лютий намагає-
ться в Березня якомога більше днів забрати під свої хуги та
морози. (П. Бондарчук.)
§ 48. Чергування звуків.
Простежте, як змінюються голосні або приголосні в коренях.
1. Пекти//запікати, зберу//збираю, ріг//роги;
2. Нога // нозі, ворог // ворожий, щока // щоці, око // очі.
В українській мові, як і в російській, при зміні форм сло-
ва та при утворенні споріднених слів у деяких коренях відбу-
вається чергування звуків: летіти // літаю, терти 11 витирати;
носити // ношу, рука І І руці, муха // мусі.
Вправа 364. Знайдіть голосні кореня, що чергуються.
Гонити // ганяти, мести // замітати, лізти // лазити, сідати //
сидіти, бійка //бий, везу //віз, везти //возити, схопити //хапа-
ти, четверо // чотири.
109
Найголовніші чергування голосних такі: е Ц о (вести//
водити), і Па (лізти // лазити), е Ц і (летіти 11 літати), у Па
(трусити // трясти).
Вправа 365. Знайдіть приголосні, що чергуються.
Дорогий // дорожити, пекти // печеш, сухий // сушити, книж-
ка // книги // на книзі, щука // щуці, горох // горошина, рука //
ручка.
Поширені такі чергування приголосних є//а»//з (друг//
дружба Ц друзі), к // ч // ц (вік // вічний // у віці), х// ш// с
(рух Ц рушити // у русі), д // дж (садити // саджу) та ін.
Вправа 366. І. Перепишіть. Підкресліть букви, що позначають голосні
або приголосні звуки, які чергуються в споріднених словах чи в нових
формах виділених слів.
1. Дорога, натерта саньми, аж блищить. (Д. Косарик.)
2. Люди підмітали в дворах, лагодили паркани, до блиску вити-
рали вікна. (О. Гуреїв.) 3. Летить орел понад морем. 4. Літа
орел, літа сизий та попід небесами. (Нар. пісня.) 5. Добре мати
на світі хорошого друга, друзів — ще краще. (Рил.)
II. Зробіть фонетичний розбір слова сіяла.
Вправа 367. Перекладіть прислів'я українською мовою. У споріднених
словах підкресліть букви, що позначають приголосні, які чергуються.
1. Друга ищи, а найдешь — береги. 2. Какую дружбу заве-
дешь, такую и жизнь поведешь. 3. Скажи, с кем тн дружишь,
а я скажу, каков тн сам. 4. Человека узнают по его друзьям.
5. Дружним людям никто не страшен.
§ 49. Найпоширеніші випадки чергування
голосних звуків у коренях слів.
Чергування о — а
У коренях деяких слів о чергується з а: загонити//доганя-
ти, могти // змагатися.
У корені пишемо й вимовляємо а здебільшого тоді, коли
в наступному наголошеному складі є а (я): перемогти // пе-
ремагати.
110
Вправа 368. І. Прочитайте оповідання. Доберіть до виділених слів спо-
ріднені. Скажіть, які голосні чергуються в цих словах.
МАЛЕНЬКІ ПОМІЧНИЦІ.
Оля й Ліда гуляли в дворі. Побачила Оля, як Петрик допо-
магає своїй мамі розвішувати білизну на мотузці, і сказала
подрузі:
— І я сьогодні мамі допомагала.
— І я теж,— відповіла Ліда.
— Що ж ти робила?
— Тарілки витирала, і ложки, і виделки.
— А я черевики витерла й почистила.
— Мамині? — спитала Ліда.
— Ні, свої.
— Хіба це допомога мамі? — засміялася Ліда.— Ти ж їх собі
почистила.
— Ну, то й що. Зате в мами сьогодні буде менше роботи,—
сказала Оля.
Так чи не так? (О. Буцень.)
II. Коли в українській мові вживається йо і ьо?
Вправа 369. Утворіть нові слова, в коренях яких замість о був би звук і.
Складіть з ними чотири речення.
Схопити, кроїти, уклонитися, ПІДГОНИТИ.
Вправа 370. І. Перепишіть. Підкресліть споріднені слова, поясніть, які
голосні чергуються в коренях цих слів.
1. Парубок скочив на долівку* й почав швидко вдягатися.
(Ст.) 2. Василько підігнув праву ногу догори й скакав на лівій
нозі. (Мартович.) 3. Вітер гонить над шляхом цілі хмари куря-
ви. (Гонч.) 4. Ой, по горі вівчар вівці ганяє. (Нар. пісня.)
II. Розберіть за будовою виділені слова.
Вправа 371. Перепишіть, вставляючи замість крапок потрібне за змістом
слово.
Зразок: Діти каталися верхи на конях.
1. Діти верхи ... на конях. 2. Дужий і повноводний Дунай ...
свої могутні каламутні хвилі. (Чабан.) 3. У колгоспі машина
молотить — луна по всьому світу.... (Н. те.) 4. ..., грюкає веле-
тенська хвиля. (Янов.) 5. Він... з хлопцями на санках, гуляв
у сніжки. (Іван.)
Слова для довідок: катати, котити, кататися.
111
Вправа 372. І. Складіть декілька речень із сло-
вами, що в рамці. У коренях цих слів (крім слова
(богатир) завжди вимовляється й пишеться а,
II. Порівняйте написання цих слів з відповід-
ними російськими словами.
Вправа 373. І. Перекладіть українською
мовою й запишіть.
СТАДИОН.
багатир (багач)
богатир (силач)
гарячий
гарячка
калач
качан
гаразд
хазяїн
багаття
Ребята решили на лесной полине сделать стадион. Засучив
рукава, они принялись за дело. Старательно корчевали пни, раз-
равнивали почву. Около недели кипела горячая работа.
Теперь ребята — хозяева стадиона, устраивают здесь спор-
тивньїе игрьі, соревнования.
II. Поясніть написання виділених слів в українській та російській мовах.
§ 50. Чергування е з і.
У деяких словах голосний е чергується з і: текти І І витіка-
ти, почепити // чіпляти. Це чергування властиве дієсловам.
Вправа 374. Доберіть до поданих слів споріднені слова з голосним і в
корені. Які голосні тут чергуються? Запишіть ці слова.
Зразок: берегти Ц зберігати.
Берегти, текти, спостерегти, утекти, викоренити.
Вправа 375. І. Випишіть з речень слова, в коренях яких є чергується з /.
1. Защебетав жайворонок, угору летючи. (Шевч.) 2. Доли-
нами пісня літає. (Янов.) 3. Рвуть зілля дівчата, віночки пле-
туть. (Руд.) 4. Ось запліта матуся їй стрічки до кіс квітчасті, а
я спішу сестрі своїй до ранця все покласти. (Мур.) 5. Двір заме-
ли ще звечора. (Вовч.) 6. Хуга враз замітала наші сліди.
(Десн.)
II. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
Вправа 376. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви.
1. Обоє в човні зразу загр...бли чотирма веслами. (Ільч.)
2. Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не
112
загр...бали. (Куч.) 3. Л...тить галка через балку, л...таючи кря-
че. (Н. тв.) 4. Близько будинку прол...тають трамваї. (Мик.)
II. Підкресліть підмети й присудки умовними лініями.
Вправа 377. І. Перепишіть. Доберіть до виділених слів споріднені з го-
лосним е в корені.
Зразок: Із кратера вулкана витікала (текла) розпечена
лава.
1. Із кратера вулкана витікала розпечена лава. 2. Наче Ди-
мах орла, наче клекіт води, хуртовина ревла, замітала сліди.
(Воронько.) 3. Голі корені смерек заплітали стежки, вкриті
верствою сухої глиці. (Коцюб.) 4. По небу літали цілі клубки
диму. (Коцюб.) 5. Йдуть сиві українські воли, чіпляючи крути-
ми рогами один одного. (Смол.)
II. Поясніть написання м'якого знака в словах йдуть, українські.
§ 51. Чергування о, е зі.
Поділіть слова на склади. Визначте закриті й відкриті
склади.
Попіл // попелу, ведмідь // ведмеді, постіль Ц постелі, гре-
бінь // гребеня, корінь // кореня.
Зверніть увагу на чергування голосних у закритих і відкри-
тих складах.
Вправа 378. Запишіть слова в множині і в однині. Які голосні виступа-
ють у відкритих, а які —в закритих складах?
Зразок: коні І І кінь.
Коні, коти, доми, воли, лебеді.
У багатьох словах в українській мові о, е чергується з і:
у відкритих складах виступає о, е, в закритих — і (гора Ц гір);
(печі І І піч).
Примітка. Інколи і може вживатись у відкритому складі під впли-
вом більшості форм цього слова з і в закритих складах: стілець, бо стіль-
ця, стільці; кілок, бо кілки, кілка.
Вправа 379. І. Випишіть з речень слова, в яких голосні о, Є чергуються
з і.
1. У нього зір — неначе ніж. (Сос.) 2. Очі в нього, як гострі
ножі, блищали. (Мирн.) 3. Гуляє осінь по садах. (Сос.) 4. Яб-
лук рум'янець і пахощі трав осені сипле бобровий рукав. (Рил.)
113
5. Той стовп стримить, неначе ріг кам’яного величезного звіра.
(Н.-Лев.) 6. Воли дзвінко цокнули рогами. (Ст.) 7. А сонце вже
зарожевило гори. (Бажан.) 8. Гірські орли кружляли високо
в синьому небі. (Гонч.)
II. Поясніть написання виділених слів.
Вправа 380. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть букви,
які позначають голосні звуки, що чергуються.
Біб // б...бу, бір // б...ру, брід // бр...ду, річ // Р-..ЧІ, осінь //
ОС...НІ, ШІСТЬ // Ш...СТИ.
Заг...н // загону, зав...з // завозу, таб...р // табору, в...з // везти,
с...ль // солі, леб...дь // лебедя.
Вправа 381. І. Замініть слова або доберіть до кожного з них споріднене
слово, де замість о, е, у відкритому складі, був би звук і в закритому
складі.
Зразок: ременя Ц ремінь.
Ременя, села, гора, нога, дзвонити, солити.
II. Складіть з кожним із дібраних слів речення.
Вправа 382. Прочитайте, перепишіть подані слова за алфавітом, поста-
вивши знак наголосу. Поясніть чергування О, е з і.
Робота, робітник, робітниця, робітничий, виробіток, заробі-
ток; школа, шкільний, дошкільний, школяр, пришкільний; ко-
рінь, кореневий, докорінний, укоренити; осінь, осені, осінній.
Вправа 383. І. Перепишіть. Поставте слова, взяті в дужки, в потрібній
формі. Підкресліть букви, що позначають голосні О, Є, які чергуються з /.
1. Шумлять (бір) у сонця зливі, як моря синього бурун.
(Сос.) 2. Обабіч по схилах (гори) розсипалися отари (кози)
та овець. (Гонч.) 3. Прощально гули телеграфні (дріт). (Сос.)
4. Край (стіл) вже пригасав забутий самовар. (Бажан.) 5. Весе-
ло, з тріском палає в (піч). (Коцюб.)
II. Складіть речення, де б виділене слово виступало омонімом.
Вправа 384. І. Перепишіть. Вставте замість крапок потрібні букви. Ска-
жіть, у яких словах звуки е, о чергуються з /.
1. На роздор...жжі лежить великий кам...нь, а на кам...ні сло-
ва написані. (Н. те.) 2. Вирує внизу пот...к. (Гонч.) 3. Лише
шум пот...ку порушує споконвічну тишу. (Гонч.) 4. В протоці
між остр...вом та суходолом не залишилося жодної крихітки
114
криги. (Трубл.) 5. З неба скотилась з...рка, і фосфоричний блиск
її на мить відбився в темній воді. (Шиян.)
II. Розберіть останнє речення за частинами мови.
Вправа 385. Перекладіть українською мовою й запишіть.
Горншй орел. Конная армия. Пчелиннй улей. Грозний
взгляд. Деревинний возок. Черниговская область. Белне лебеди.
Хорошая работа. Председатель сельсовета*. Молбдие бойци.
§ 52. Чергування е з о після ж, ч, ш.
Скажіть, які голосні чергуються в коренях слів: вечеря — ве-
чора, женити — жонатий.
При зміні багатьох слів в українській мові після ж, ч, ш
у коренях е чергується з о.
Вправа 386. Перепишіть. Підкресліть букви Є, О, які позначають звуки,
що чергуються в однокорінних словах.
1. Чотири великі вибухи піднімають землю. (Довж.) 2. Ми-
нає рік, і другий минає, і четвертий, і десятий, а чутки немає,
(Шевч.) 3. О шостій годині сідали гості за довгий стіл. (Мирн.)
4. На дворі зозуляста квочка водила шестеро курчат.
115
Вправа 387. Дайте кожному малюнку назву (одним словом). Поясніть
уживання в словах-назвах е чи О після ж» ч> №•
Вправа 388. І. Перепишіть подані слова за алфавітом, вставляючи е або
О після Ж, ч, Ш. Поясніть їх написання. Складіть речення з кількома
першими словами.
Ч...тири, четвертий, ж...лудь, ж...вріти, ч...рний, ч...решня,
Ш...СЄ, Ш...ПІТ, веч...ри, веч...ря, ш.,.ренга, ш...лом, ч...рнозем,
ч...реда.
II. До виділеного слова доберіть синоніми.
Вправа 389. Перепишіть. Поставте замість крапок пропущені букви.
1. З-за стола спокійно підвівся невисокий білявий ч...ловік.
(Ст.) 2. Опадали ж...луді, вростаючи в ж...вклу траву. (Ле.)
3. Холодний піт укрив невисоке в зморшках ч...ло. (Шиян.)
4. Під яблунею було темно, аж ч...рно. (Коцюб.) 5. Шипшина
вже одцвіла, і на ній ж...вріли тугі ягоди. (Куч.)
Вправа 390. Перекладіть словосполучення українською мовою й запи-
шіть, поставивши знаки наголосу.
Черньїй котенок, желтьій шелк, светлое чело, деревинний
желоб, тихий шепот, жестокий взгляд, пожилой человек, хоро-
шеє пшено, сладкая шелковица, овощнне блюда.
116
§ 53. Вимова й написання «, і після ж, ч,ш
та г,к, х у коренях слів.
Прочитайте слова. Зверніть увагу, яка буква пишеться після
ж, ч, ш та г, к, х у коренях слів.
Широкий, чистий, живий, щипати, гинути, кинути, хитати.
Після ж, ч, ш та г, к, х у коренях українських слів пише-
мо и, а не і: жити, шити, хитрий.
Після ж, ч, ш та г, к, х буква і пишеться в тому випадку,
коли звук і чергується з о або е: шість, бо шести, чільний,
бо чоло, гірка, бо гора.
Вправа 391. Поясніть випадки написання и чи і після букв Ж, ч, Ш
та г, к, х.
Жито, кіл, читати, килим, шибка, чіп, химерний, гирло,
жінка.
Вправа 392. І. Поділіть сторінку зошита на дві колонки. У першу запи-
шіть слова з и після ж» ч9 ш та 2, к, х, в другу — слова з і,
вставляючи пропущені букви. До кожного з слів доберіть споріднене або
змініть його форму.
Зразок: кипіти // кип'яток, чіпати 11 зачепити.
К ..піти, ч...пати, зг...на, сх...л, ч...ж, сх...д, ш...сть, зач...ска,
ж...лка, к...слий, к...готь, х...трий, ж...тло, розк...шний.
II. Порівняйте вимову й написання українського и і російського и після
ж, ч, ш та г, к, х.
По-українському
кивати
хитрий
гинути
широкий
читати
жити
По-російському
кивать
хитрьій
гибнуть
широкий
читать
жить
Якщо в основах російських слів після ж, ч, ш та г, к, х
пишемо и, то в українських словах спільного кореня пише-
мо и, а не і.
Вправа 393. Перекладіть слова українською мовою, поясніть їх написан-
ня й запишіть.
Вншина, колючка, хищник, хитрец, хиреть, кисель, кипятить,
кислород, горький, гость, торкнуть, горицвет, коготь, колено,
колесо, ширина, шина, шип, шипучка, ширма, шитнй, число, чи-
тальня, Жигулевские горн, Житомир, Чистяково, чирикать, чи-
татель, чищенннй.
117
Вправа 394. І. Випишіть з речень слова з и та І після Ж, ч, їй та
г, к, х у корені. Поясніть написання цих слів.
1. Хитнулись од вибухів гори, з вершин познімались орли.
(Нагн.) 2. Підрозділи на ходу шикувалися в похідну колону.
(Гонч.) 3. Коні помчались стрілою наввипередки, згинувши не-
забаром в густій хмарі куряви. (Коцюб.) 4. Тільки-но в готелі
зав’язався бій, капітан Чумаченко кинув штурмові групи в ата-
ку. (Гонч.) 5. Блакитноокий матрос, помітивши схвальні кивки,
виступив уперед. (їіанч.) 6. Причепурившись, почистивши зброю,
більшість бійців лягає спати. (Гонч.)
II. Зробіть синтаксичний розбір другого речення.
Вправа 395. І. Перепишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви.
1. Біля самої дороги розк...дана купка молоденьких пече-
риць. 2. Дядько Антін, пр...г...наючись, стукає в двері. 3. Зі-
бралося ч...мало людей, на підлозі лежали сок...ри й пилки.
4. Дід пох...тує сивою головою. 5. Вершник красиво прих...лився
до воза. (З творів М. Стельмаха.)
II. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
Вправа 396. Поясніть написання и, і після г, к, X в поданих словах.
Складіть з кожним словом словосполучення.
Зразок: величезний кит // пухнастий кіт.
Кит // кіт, гирка // гірка, кинь // кінь, кишка // кішка, хи-
ба // хіба.
Вправа 397. І. Прочитайте виразно, перепишіть, вставляючи пропущені
букви.
СЛАВНІ РАДЯНСЬКІ СОЛДАТИ.
Врожай колоситься б...гатий,
Міста й колгоспи ростуть.
Відважні радянські с...лдати
Пр...красний мій край б...р...жуть.
Вітчизна дарує нам школи,
Палаци, моря й поля.
І хочемо ми, щоб ніколи
Не знала пожежі з...мля.
Ми хочемо в щасті зростати,
До зір на ракетах сягнуть.
Відважні радянські с...лдати
Весь світ од війни ст...р...жуть.
(А. М’ястківський.)
II. Виділені слова розбийте на склади для переносу.
118
Вправа 398. Розгляньте малюнки. Дайте відповіді на запитання, вико-
ристовуючи при потребі такі слова: школа, шкільний, загін, загоновий, ше-
ренга, гора, гірка, схил, пригинатися, доганяти, гарячий, чоло, перемагати,
переможець.
1. Яка погода стоїть надворі?
2. Що збираються робити лижники?
3. Як вони одягнуті?
4. Хто прийшов першим до фінішу?
5. Хто зайняв останнє місце й чому?
Вправа 399. І. Перепишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви.
Восьме б...р..зня, зв...чайно,
П...м’ятає кож...н сам:
Встаньмо вранці й при...вітаймо
Всіх ж...нок і наших мам.
Це ж бо їхнє свято нині,
Й по-святковому для них
Сонце світить у небі синім
І бл...щить останній сні....
Ось в...сна вже зовсім близ...ко.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає б...рі...ка
Свій ж...вущий, свіжий сік.
(Н. Забіла.)
II. Чому в слові свято не пишемо апостроф?
119
Вправа 400. Прочитайте оповідання, напишіть його переказ. Після речен-
ня «Це доручили Максимкові» введіть опис зимового райку.
ПОДВИГ ЮНОГО ПАРТИЗАНА.
Коли вдерлися до Чернацького гітлерівці, піонер Максимко
Попков дізнався від дядька, що десь у лісі гуртуються партиза-
ни. Хлопчик подався на розшуки й натрапив на загін партиза-
нів. Спочатку його приставили до кухні: малий же, тринадцять
років. Та згодом подружив Максимко з партизаном-підривником
дядьком Михайлом. Той і навчив його підривній справі. Одного
разу треба було будь-що висадити в повітря залізничний міст.
Це доручили Максимкові. Поклавши на звичайні низькі санчата
знизу вибухівку, а зверху дрова й хмиз, Максимко попрямував
до залізниці. Ось уже він і на мосту. Десь недалеко пролунав
паровозний гудок. Вартовий, побачивши хлопчика з дровами, не
виявив особливої пильності, мовляв, такий холод, хай проїде.
А поїзд наближався. Ось він уже за кілька метрів. Максимко
залишив санки між рейками і, ніби злякавшись паровоза, поко-
тився вниз під укіс.
І раптом пролунав страшенний вибух. Міст було знищено,
а Максимка підібрали партизани. Він ще партизанив два роки,
а після війни закінчив військове училище й став офіцером
Радянської Армії. За подвиг юного партизана Уряд нагородив
орденом Червоної Зірки. (Б. Раєвська.)
§ 54. Найголовніші випадки чергування
приголосних звуків у коренях слів.
Прочитайте речення, визначте у виділених словах корені й
скажіть, які приголосні звуки в них змінюються.
1. Піонер — кращий друг малят. Ми живемо дружно. У нас
є друзі в усіх країнах.
2. Новий рік святкують першого січня. Завод перевиконав
річний план. У цьому році виплавка сталі значно збільшилась.
3. Колгосп посіяв горох вчасно. Кожна горошина гарно зі-
йшла. У горосі немає бур’янів.
В українській мові, як і в російській, при утворенні й змі-
ні слів у коренях може відбуватися чергування приголосних
звуків, тобто заміна одних звуків іншими.
Чергування приголосних звуків у коренях слів.
Звуки, що чергуються Приклади
гЦжЦз кЦчЦц хЦіиЦс плуг//плужок//на плузі око//очіІ/на оці кожух//кожушок//у кожусі
120
Вправа 401. Змініть слова й доберіть до них споріднені, у коренях
яких би чергувались приголосні звуки.
Зразок: допомога І І допомозі 11 допоміжний.
Допомога, Ольга, Прага; бік, вік, щока; верх, пух, порох.
Вправа 402. І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому слова, в коренях яких
чергуються приголосні звуки. Випишіть ці слова й підкресліть у них букви,
що позначають приголосні звуки, які чергуються.
СТОНІЖКА.
Гостювати йшла стоніжка, забруднила ноги трішки.
На порозі біля хати стала ноги витирати.
Всі сто ніжок обмітала, всі сто ніжок витирала,
А як стала на помості — із гостей вертали гості.
(Г. Бойко.)
II. Визначте значиму частину у виділених словах.
Вправа, 403. І. Змініть слова так, щоб у них чергувалися приголосні зву-
ки. Складіть з кожним з цих слів речення.
Зразок: берег І І на березі. Ми зупинились на березі моря.
Берег, Волга, поріг; ріка, бібліотека, молоко; рух, муха,
стріха.
II. Порівняйте вимову й написання змінених слів.
Вправа 404. І. Перепишіть, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному
відмінку. Поясніть чергування приголосних звуків. Підкресліть букви, що
позначають приголосні звуки, які чергуються.
1. І де б не ходив я в далекій (дорога), в чужім і у ріднім
краю, я згадую матір у тихій (тривога) і рідну хатину свою.
(Мал.) 2. Чим тобі, любий краю, віддячу, де слова-самоцвіти
зберу. (Дмит.) 3. В (книга) зазвучав заклик до миру й до
натхненної свідомої праці. (Соб.) 4. Віддавна смілості й (одва-
га) шумить по всесвіту хвала, віддавна Київ ясній (Прага)
уклони дружні посила. (Рил.)
II. Зробіть розбір виділених слів за будовою.
Вправа 405. Перекладіть українською мовою й запишіть. Підкресліть бук-
ви, що позначають приголосні звуки, які чергуються.
Прочитать в книге; записать на уроке; купаться в реке; по-
благодарить Ядвигу; побивать в Праге; держать в руке; пльїли
по Волге; бьіли в аптеке.
121
Порівняйте в українських і російських словах чергування
таких приголосних у коренях слів:
д//дж
водити) І воджу
ходитиЦходжу
дЦжНжд
водитьЦвожуЦвождение
ходить//хожуЦхождение
Вправа 406. Розгляньте малюнок. Складіть оповідання за цим малюнком.
Використайте подані слова, змінюючи їх так, щоб відбулося в них чергуван-
ня приголосних звуків.
Ріка, берег, рибалка, допомога, рух, крига.
122
§ 55. Вимова й написання префіксів
з- (зі-, о), роз-, без-.
Прочитайте. Правильно вимовляйте префікси.
Знайдіть префікси в словах і вкажіть, перед якими приго-
лосними вживається префікс с-, а перед якими — з-.
Скинути, спитати, стримати, сформувати, схопити, зчистити,
зловити, змерзнути, здати.
В українській мові префікс з- у вимові й на письмі перед
к, п, т, ф, х переходить в с-, а перед іншими приголосними не
змінюється: скласти, стерти, схвалити, здійснити, зжати.
Українському префіксові роз- відповідають російські пре-
фікси роз-, рос- і раз-, рас-.
По-українському По-російському
розбивка
розписка
розшук
розпуск
разбивка
расписка
розьіск
роспуск
Під час вимови префіксів роз-, без- може зберігатися і
втрачатися дзвінкість приголосного з: розпитати і роспитати,
безпечний і беспечний.
На письмі префікси роз-, без- не змінюються.
Порівняйте: розписка — список, розформований — сфор-
мувати, розкинути — скинути, безтямний — стямився.
Для милозвучності префікси з-, роз- перед двома-трьома
приголосними можуть вживатися з і: зігнути, зірвати, розі-
гнати, розіспатися (у російській мові: согнуть, сорвать, разо-
гнать, разоспаться).
Вправа 407. Прочитайте правильно слова. Визначте префікси, поясніть
їх написання й вимову.
Стиснути, схвильований, збити, скріпити, зварити, зчісувати,
розламати, безсилий, зірвати, розсохнутися, сплести, склеїти,
безцінний, розміняти, зсунути, стерти, безкраїй, сховати, роз-
різняти, безжальний, зібрати, зрізати, розхитати, спитати.
Вправа 408. Доберіть слова з префіксами С- і з- та запишіть їх у дві
колонки за поданим зразком.
Зразок:
здати
зжувати
скинути
стримати
123
Вправа 409. Прочитайте текст, придумайте до нього заголовок. Випишіть
слова з префіксами 3-, с~, роз-, поясніть їх вимову й написання.
Люба і Галинка розфарбовували однакові малюнки. Галин-
ка швидко розмалювала зеленою фарбою дах, а потім рожевою
почала зафарбовувати стіни будинку. їй кортіло швидше нама-
лювати.
Зелена фарба висохнути не встигла, розлізлася по листку,
змішалася з рожевою, і будиночок у Галини вийшов брудний і
негарний.
А Люба не поспішала. Вона спочатку почекала, поки дах її
будиночка добре просохне, і тоді вже почала розфарбовувати
далі. У Люби будинок вийшов чистий і красивий. Він дуже
сподобався всім дітям. (За В. Карасьовою.)
Вправа 410. Прочитайте загадки й доберіть відгадки. Перепишіть їх,
вставляючи замість крапок префікси з- (с-), роз-.
1. Я морозу не боюся, а хто ...мерзне — я сміюся. 2. Летіла
птиця по синьому небу, ... пустила крила й сонце закрила. 3. Во-
сени роджуся, весною вмираю, своїм тілом взимку землю ...ігрі-
ваю. 4. Без рук, без ніг — на горище ...біг. 5. ...кладеш — клин,
...кладеш — гриб.
Відгадки: сніг, парасолька, піч, дим, хмара.
Вправа 411. Утворіть від поданих слів нові слова з префіксами З- (&і~)
або і Поясніть написання префіксів у цих словах.
Писати, малювати, формувати, гнати, казати, сушити, терти,
сунути, лити, продати, ховати, годувати, брати, цідити, фотогра-
фувати.
Вправа 412. Утворіть від іменників з прийменниками прикметники з пре-
фіксом без-, складіть з ними кілька речень і запишіть.
Зразок: без межі — безмежний.
Без межі, без жалю, без кари, без води, без журби, без конт-
ролю, без надії, без ціни, без краю, без сну.
Вправа 413. І. Доберіть до поданих слів антоніми.
Зразок: зв’язати — розв’язати, успішний — безуспішний.
Зв’язати, успішний, з’єднати, закопати, завантажити, з’їха-
тися, зав’язати, хвостатий, шумний, жалісний, сердечний, сніж-
ний, людний, хмарний.
II. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
Вправа 414. І. Прочитайте виразно вірш і перепишіть. Поясніть написання
префіксів З- (зі-, с-).
Голуби злетілися біленькі,—
Мабуть, хтось їм хліба накришив.
124
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весняне сонце припече,—
Він струмком зів’ється між горбами
І в далеке море утече.
(П. Воронько.)
II. Розберіть за будовою виділені слова (письмово).
Вправа 415. Перекладіть українською мовою й запишіть. Поясніть вимо-
ву й написання префіксів.
І. Счистить, собрать, сказать, ссохнуться, сбить, стереть, со-
гнуть, сдать, рассказать, разбить, разравнять, рассьшать, рас-
пилить, безграмотний, бессонньїй, бесформенньїй, бессменннй.
II. Солнце всходит. По лугам расстилается туман. Разгорел-
ся день веселий. Ветер расшумелся. Расцвела роза. Распевает
синичка. Бесшумная поступь. Беспощадньїй хищник. Беззащит-
ннй зверек. Безводная степь.
§ 56. Префікси при-, пре-, прі-.
Прочитайте подані слова й подумайте над такими запитан-
нями:
1. Чи розрізняються у вимові префікси пре- і при-?
2. Який з цих префіксів вказує на збільшену ознаку, а який
означає приєднання, наближення, неповну дію?
Прекрасний, предобрий, превеселий, приїхати, принести, при-
гощати, придбати, присісти.
Префікси пре- і при- у вимові майже не розрізняються,
бо звуки е, и в них ненаголошені.
Для того щоб навчитися розрізняти їх на письмі, треба
знати, що:
1) префікс пре- вказує на збільшену ознаку: прегарний,
презлий;
2) префікс при- означає наближення, приєднання або не-
повну дію: прийти, приклеїти, пригнутися;
3) префікс прі- вживається лише в словах прірва, прізви-
ще, прізвисько.
Примітка. Російському префіксові пре- в українській мові часто
відповідає префікс пере-: прервать — перервати, преследовать —
переслідувати.
125
Вправа 416. Запишіть за таблицею подані слова, вставивши замість кра-
пок е чи и.
Префікс пре- вказує на збільшену ознаку Префікс при- означає приєд- нання, наближення або непов- ну дію
предобрий прибути
Пр...нести, пр...бігти, пр...поганий, пр...в’язати, пр...багато,
пр...писати, пр...мудрий, пр...хилятися, пр...великий, придивляти-
ся, пр...щепити, пр...морський, пр...чорний, прибільшений, пр...-
тихий, пр...тишений.
Вправа 417. Розгляньте малюнок
тесь деякими словами з попередньої
і складіть за ним казочку. Скористай-
вправи.
Вправа 418. Доберіть до поданих слів антоніми, користуючись префіксами
пре- і при.
Зразок: від'їзд — приїзд.
Вийти, вигнати, прегарний, відстебнути, відчепити, відліт,
предобрий, відв’язаний,
126
Вправа 419. Допишіть до кожного із слів префікс пре- або при-\ по-
ясніть, якого значення надає він слову.
Сідати, тихий, старий, тягти, писати, в’язати, хитрий, вели-
кий, горілий, солити, тягнути, хилити, довгий, летіти, смак,
скромний, вчити, сипати, гладити, хороший, чесаний, в’язати.
Вправа 420. Замініть одним словом сполучення слів. Підкресліть пре-
фікси.
Зразок: дуже гіркий — прегіркий.
Дуже гіркий, дуже славний, дуже веселий, дуже мудрий.
Той, що біля вокзалу; боєць, який стереже кордон; людина, яка
приборкує звірів; місце, де пристають теплоходи.
Вправа 421. Доберіть до кожного із слів першої групи синонім з дру-
гої групи.
Зразок: гарний — прекрасний.
І. Гарний, сутінки, зневага*, заставити, наліпити, починати,
немолодий.
II. Презирство, прекрасний, приклеїти, присмерк, примусити,
пристаркуватий, приступати.
Вправа 422. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви.
1. Вечір надходить пр...красний після пекучого дня. (Янов.)
2. В останньому промінні сонця повітря пр...ймає бузкові тони.
(Коцюб.) 3. Пр...летіла зозуленька, сіла на калині. (Я. Щого-
лів.) 4. В кімнаті багато пр...дивних тепличних квіток. (Л. Укр.)
5. Стоять дуби над балкою крутою, роняючи з гілля пр...в’ялий
лист. (Тер.)
II. Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
Вправа 423. Прочитайте виразно уривок. Випишіть з нього слова з різ-
ними префіксами. Зверніть увагу, яких відтінків значень надають префікси
окремим словам.
Виростемо,
виростемо,
сил своїх прибавимо,
працею і піснею
рідний край прославимо...
Виростемо,
виростемо
дзвінкоголосистими,
будемо поетами,
будемо артистами.
Всі путі незвідані
розум наш вивчатиме —
127
сині далі космосу
і глибини атома.
Вчитися,
вчитися,
як сказав нам Ленін,
до висот здійматися
у труді натхненнім.
А коли всі виростем,
сил своїх прибавимо,
станемо героями,
рідний край прославимо!
(П. Тичина.)
Вправа 424. Перекладіть українською мовою й запишіть, позначте пре-
фікси.
1. Притворить дверь, претворить в жизнь; прибивать к месту
назначений, пребьівать в городе; приступить к работе, престу-
пить закон.
II. ЛЮБОВЕ К ОТЕЧЕСТВУ.
Мьі все должни любить своє отечество, потому что здесь ми
получили жизнь, впервие увидели свет.
Здесь получили первьій поцелуй матери и здесь протекли
первие годи нашего детства.
Отечество всегда найдет горячих защитников, готових для
его спасения отдать свою жизнь.
Зта любовь к отечеству не может никогда угаснуть в наших
сердцах (О. М. Толстой.)
§ 57. Подвоєння букв для позначення на письмі
збігу однакових приголосних.
Визначте, до яких частин слова (префікса, кореня чи суфік-
са) належать однакові приголосні в таких словах: оббити, від-
дати, беззубий; денний, кіннота, іменник.
Подвоєння буває:
а) коли префікс закінчується на такий самий приголос-
ний звук, яким починається корінь;
б) коли корінь закінчується на такий самий приголосний
звук, яким починається суфікс.
Вправа 42$. Утворіть нові слова з подвоєними приголосними звуками, до-
даючи до поданих слів відповідні префікси: без-, від-, над-, об-, під-.
Зразок: збройний — беззбройний.
Збройний, змістовний, дніпрянський, бігти, звучний, бризка-
ти, дністрянський, білити, дашок, дати, зоряний.
128
Вправа 426. Утворіть від поданих іменників прикметники з подвоєними
приголосними, запишіть їх і поясніть написання.
Зразок: зміна — змінний.
Зміна, вікно, вітамін, війна, хвилина, кінь, цілина, закон,
гортань, стіна, година.
Вправа 427. Доберіть із слів для довідок до іменників прикметники з
подвоєними приголосними й запишіть їх за зразком.
Зразок: денне світло.
Світло, ранок, центр, весна, газета, ніч, сік, майстер, любов.
Слова для довідок: ранній, осінній, беззавітний, без-
зоряний, районний, денний, змінний, лимонний, стінний.
відмінник
годинник
щоденник
письменник
Вправа 428. І. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть напи-
сання слів з пропущеними буквами.
1. З вірних синів партії, які всі сили віда-
ють народу, беруть приклад комсомольці й
піонери. 2. Раніше люди знали лише росли...і
й твари...і волокна. 3. В осі...і місяці більшість
наших птахів стає мандрівниками. (Коп.)
4. Спочиває степ, набирається прохолоди після
де...ої спеки. (Гонч.) 5. Здавалось, що літаки
йдуть зовсім бе...вучно. (Гонч.)
II. Поставте знак наголосу над іменниками.
§ 58. Вимова й написання слів з подвоєними
м’якими приголосними між голосними.
Прочитайте пари речень і порівняйте вимову та написання
виділених слів.
1. Наливалися жита. (Тич.)
2. Багата й щедра радян-
ська земля.
3. Вчена людина приваблює
всіх.
Життя в нашім краю веселкою
грає. (Позн.)
Під вербами пастухи палили
багаття.
Вчення В. І. Леніна безсмерт-
не.
У виділених словах правої колонки між голосними вимов-
ляються два однакові м’які приголосні звуки, які на письмі по-
значаються двома однаковими буквами.
129
Вправа 429» Прочитайте слова й назвіть приголосні звуки, позначені на
письмі двома однаковими буквами. Поясніть написання їх.
Знаряддя, мотуззя, колосся, гілля, насіння, збіжжя, узбіччя,
затишшя; міццю, міддю, ніччю, подорожжю, маззю, віссю, мит-
тю; суддя, стаття, Ілля; ллється, ллють, ллє.
В українській мові, на відміну від російської, подвоюють-
ся приголосні д, т, з, ч, л, я, ж, ч, ш, що бувають у кінці
основи іменників після голосного перед закінченням -а, -у (на
письмі -я, -ю): знання (по-рос. знание), сіллю (по-рос. солью),
суддя (по-рос. судья).
Подвоюється приголосний л у дієсловах: ллє, ллється, зіл-
лють, наллються, а також приголосний я у прислівниках:
спросоння, навмання, зрання.
Вправа 430. Прочитайте. Скажіть, чи подвоюються у вимові приголосні
в поданих словах.
Щастя, радістю, вістю, кров’ю, любов’ю, матір’ю.
Подвоєння на письмі не буває: а) якщо в кінці основи
збігаються два різних приголосних звуки: листя, повістю,
кількістю- б) якщо в кінці основи є звуки б, п, в, м, ф або р:
полум’я, міжгір’я.
Вправа 431. І. Поясніть подвоєння букв або його відсутність у поданих
словах.
Правобережжя, знання, вістря, приладдя, Криворіжжя, лис-
тя, міжряддя; тінню, пам’яттю, подорожжю, матір’ю, якістю,
піччю, молодістю; подвір’я, ім’я.
II. Порівняйте вимову й написання слів.
III. Чому у виділених словах пишемо апостроф?
Вправа 432. І. Прочитайте, поясніть вимову виділених слів.
1. Хай живе сім’я єдина, хай прославиться в віках! Возз’єд-
налась Україна у радянських берегах! (Рил.) 2. В ранковий час
і пізньою зорею, чи то на фабриці, чи над ріллею, довіку буде
згадувать трудящий світ Ленінський заповіт. (Тер.) 3. Слав-
тесь в нашім житті, і дерева, і сонце, і віти, славтесь в нашім
житті, Ілліча дорогі заповіти. (Мал.) 4. До останнього подиху
мужньо боролась нескорена полтавчанка Ляля Убийвовк. 5. Бри-
нить дощів різноголосся, баском прокочується грім над молодим
тугим колоссям, над рівним явором моїм. (Мал.)
II. Зробіть фонетичний розбір слів пізньою, моїм.
130
Вправа 433. Прочитайте й перепишіть прислів'я. Підкресліть слова з
подвоєними буквами. Поясніть їх написання.
1. Ленінське вчення — до праці натхнення. 2. Настала ра-
дісна пора — вугілля ллється на-гора. 3. Розцвіло наше жит-
тя— старому нема вороття. 4. За рідний край і життя віддай.
Вправа 434. І. Перепишіть і вставте замість крапок, де потрібно, пропу-
щені букви. Поясніть подвоєння букв або його відсутність.
1. Нові турбіни світять скрізь щоден...о мільйони ламп над
краєм дорогим. (Н. тв.) 2. Для щаст...я своє? держави ми вари-
мо сталь. (Ющ.) 3. І л...ється збіж...я золоте, ядерне, урожайне.
(Заб.) 4. Мені осін...я ніч короткою здається. (Л. Укр.)
II. Порівняйте вимову й написання слова
щастя в українській і російській мовах.
возз'єднання
щастя
Вправа 435. Перепишіть, вставляючи в речення слова з подвоєними при-
голосними.
1. Уже дві години тривають спортивні ... . 2. Не гордись ...»
а гордись ...
4. Я люблю
(Н. те.)
. 3. Все своє ... Франко працював для народу,
уроки ... . 5. Шахтареві слава,, коли ... дає лава.
Слова для вставок: життя, змагання, званням, знав»
ням, вугілля, малювання.
Вправа 436. І. Перекладіть українською мовою й запишіть. Поясніть ви-
падки подвоєння приголосних. Чому в окремих словах немає подвоєння при?
голосних?
1. Единой, дружной семьей живут народи Советского Союза.
2. Мн гордимся достижениями советской науки. 3. Чтение--
лучшее учение. 4. Труд — лучший учитель в жизни.
II. У якому відмінку стоїть слово сім’єю! Поясніть його написання.
Вправа 437. Випишіть спочатку слова, в яких є збіг однакових приголос-
них, а потім — слова з подвоєними м'якими приголосними. Поясніть напи-
сання цих слів.
1. За мир у всьому світі — це значить за життя, за руки
працьовиті, за матір і дитя! (Рил.) 2. Золоте колосся гордо впле-
тене в герб соціалістичної держави. (Дм. Бедзик.) 3. Сіяч, хлібо-
роб, хлібодар... Скільки є поетичних слів визначення цієї най-
старовиннішої, найблагороднішої професії. (Дм. Бедзик.) 4. Кві-
131
тучий місяць весни — травень ще в давнину назвали так через
буяння в цей час трав. 5. Кухонна сіль, як хліб, віддавна уособ-
лювала найщиріше привітання людині, була символом гостин-
ності.
Вправа 438. І. Прочитайте текст. Перепишіть і підкресліть слова з по-
двоєними буквами та поясніть їх написання.
Яке сузір’я братніх республік! Воно світить усім народам,
що серцем і душею тягнуться до нас, до країни Леніна, до краї-
ни, яка першою прокладає шляхи до комунізму. Ми, українці,
пишаємося, що входимо у велику братерську сім’ю народів...
Гаряча синівна любов до своєї республіки, до свого рідного
краю невіддільна від любові інших народів до їхніх земель, вона
заплітається в загальний барвистий вінок палкого братнього
єднання, і в цьому сила нашого радянського патріотизму, свя-
щенного почуття єдиної родини.
Україна знайшла свою світлу долю в братній сім’ї і злітає
на могутніх крилах все вище і вище до верховин комуністич-
ного майбуття. Велике щастя бути сином такої Вітчизни.
(І. Цюпа.)
II. Поясніть написання і вимову виділених слів.
§ 59. Спрощення в групах приголосних
-стн-, -стл-, -здн-, -ждн-.
Українська мова співуча, мелодійна. В ній слова здебіль-
шого вимовляються легко, плавно. Зрозуміло, що збіг кіль-
кох приголосних у тому самому слові порушує плавність,
утруднює вимову. Для полегшення вимови в групах приголос-
них відбувається спрощення.
Вправа 439. Прочитайте слова, зверніть увагу, які групи приголосних у них
спрощуються.
честь — чесний-
щастя — щасливий---------випадне т
проїзд — проїзний----випадне д
тиждень — тижневий
В українській мові групи приголосних -стн-, -стл-, -здн-,
-ждн- спрощуються у вимові. Це спрощення відбувається й
на письмі: кількісний, виїзний, пізній.
Винятки: шістнадцять, кістлявий, пестливий, хваст-
ливий.
Примітка. У російській мові спрощення відбувається тільки у вимові.
132
По-українському
радість — радісний
участь — учасник
По-російському
радость — радостньїй
участив — участник
виїзний
захисний
корисний
якісний
Вправа 440. Прочитайте й випишіть слова, в яких відбулося спрощення,
порівняйте їх вимову та написання. Поряд із виписаними словами зазначте
групи приголосних, які спростилися.
Зразок: захисниця (стн — сн).
1. Живи, наша Арміє, сила держави, захисниця миру, гроза
ворогів! (Мих.) 2. Щоб був ти щасливим у ріднім краю, люби
беззавітно Вітчизну свою. (Позн.) 3. Якісно посієш — добре по-
жнеш. (Н. те.) 4. Про чесну боротьбу батьків за всі права лю-
дини нехай летить наш юний спів над гори і долини. (Рил.)
Вправа 441. Доберіть до іменників прикметники, в яких відбулося спро-
щення, і запишіть їх.
Зразок: дитинство щасливе.
Дитинство, мати, звістка, людина, час, нарада, справа.
Слова для довідок: щасливий, корисний, радісний,
чесний, пізній, обласний, жалісливий.
Вправа 442. Прочитайте, випишіть слова, в яких відбулося спрощення
приголосних, перекладіть їх російською мовою й порівняйте. Які приголосні
спростилися в українських словах?
1. Привіт вам, юнаки й дівчата ясночолі! Хто в комунізму
світ господарем ввійде, той слово радісне у споминах найде і
скаже з гордістю: я був у Комсомолі! (Рил.) 2. Радянський
народ завжди пам’ятатиме відважних захисників Севастополя.
3. На Малаховому кургані височить пам’ятник доблесному адмі-
ралові В. О. Корнілову. 4. Сину мій, дрібна моя пташино, ти
зіп’явся в шибку заглядати, блиском радісним автомашину про-
воджають круглі оченята. (Рил.) 5. Виплива на сині ріки ясен
вечір іздаля — і до ніг йому гвоздики клонить пристрасна зем-
ля. (Рил.)
Вправа 443. Складіть речення з словами шістнадцять, хвастливий, кіст-
лявий, пестливий. Запам'ятайте написання цих слів.
133
Вправа 444. Перекладіть українською мовою й поясніть написання слів,
у яких відбулося спрощення в групах приголосних.
1. Бороться за мир — долг каждого честного человека. 2. Ве-
село и радостно провели ребята зимние каникульї. 3. Митя бнл
очень добрий и жалостливнй. 4. Пожелаем счастливого пути
альпинистам. 5. Участники спортивного соревнования били заня-
тьі все время от раннего утра до поздней ночи.
§ 60. Написання и, і в словах іншомовного
походження.
В українській мові, як і в російській, є чимало слів, за-
своєних з інших мов. Ці слова називаються іншомовними.
Вони мають різне значення. Частина їх є власними назвами:
Болгарія, Париж, Рейн, Шіллер (назви іноземних країн, міст,
річок, прізвища людей). Загальні назви стосуються життя
людей, їх побуту, науки й техніки: костюм, каса, шосе, фоне-
тика, фізика, трактор, матрос. Деякі слова іншомовного по-
ходження пишуться за окремими правилами правопису.
Вправа 445. І. Прочитайте текст і скажіть, чому деякі слова стають манд-
рівниками. Наведіть свої приклади слів іншомовного походження.
СЛОВА-МАНДРІВНИКИ.
Цікавішими за людські життєписи бувають біографії слів.
І це зрозуміло. Адже вік кожного з них може вимірюватися
тисячоліттями! За цей час невтомні трудівники, перетинаючи
кордони, мандрують по земній кулі, засвоюються іншими мова-
ми. Наприклад, слова шосе (автомобільний шлях), секрет (та-
ємниця), салют (поздоровлення, привітання) прийшли до нас із
Франції: спорт (фізичні вправи та ігри), спортсмен (людина, що
займається спортом) —з Англії; мелодія (спів, пісня) —з Гре-
ції. А слова козак, бандура, запорожець увійшли в німецьку,
італійську, англійську, французьку та інші мови. Отак, спілкую-
чись між собою, люди обмінюються лексичними скарбами (тоб-
то словами). (З календаря.)
II. Зробіть фонетичний розбір слова мелодія.
Вправа 446. Прочитайте слова іншомовного походження й перепишіть.
Скажіть, після яких букв пишемо и, а після яких — г.
Дисципліна, фабрика, цирк, шина, піаніно, офіцер, грамати-
ка, коридор, Алжір.
134
В українській мові в одних словах іншомовного походжен-
ня вимовляється й пишеться в основі и, а в інших—і-
Вимовляється й пишеться и
д — директор
т — інститут
з — фізика
с — система
ц — цифра
ж—режим
ч — речитатив
ш — шифр
р — коридор
В загальних назвах після
таких дев’яти приголосних
(«дев’ятка») перед наступ-
ним приголосним
Винятки:
гиря, кит, лиман, спирт,
кисет та деякі інші.
Вимовляється й пишеться і
На початку слова
інструкція
історія
ідея
У кінці невідмі-
нюваних слів
таксі
жюрі
поні
Перед голосним
соціалізм
радіус
стадіон
Після приголосних,
крім «дев’ятки»
теніс
хірург
кіно
У власних іменах і похідних словах
Мадрід — мадрідський
Сіцілія — сіцілійський
Винятки:
Америка, Африка, Арктика,
Балтика, Британія, Париж,
Рига, Рим, Єгипет та ін.
Вправа 447. Прочитайте, випишіть слова іншомовного походження й по-
ясніть вживання и, і.
У зимівників далекої Антарктиди — куточку земної кулі —
майже не спостерігалося простуди. Коли ж і траплялося загри-
пувати після тривалої роботи на повітрі, вистачало дві-три го-
дини сну для того, щоб усі симптоми хвороби зникли.
Причина зовсім проста: на «білому континенті», як встано-
вили радянські лікарі, хвороботворні мікроорганізми не вижи-
135
вають, бо не можуть звикнути до суворих умов. (З журналу
«Піонерія»)
Вправа 448. Доберіть до поданих виразів відповідні за змістом слова
іншомовного походження й запишіть. Поясніть їх написання.
Зразок: Людина з організаторськими здібностями (орга-
нізатор).
1. Людина з організаторськими здібностями. 2. Особа, яка
керує оркестром, хором. 3. Діяльний член колективу. 4. Той,
хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові. 5. Лю-
дина, яка починає якусь важливу справу. 6. Той, хто заперечує
існування бога.
Слова для довідок: ініціатор, атеїст, патріот, дири-
гент, організатор, активіст.
Вправа 449. Доберіть до поданих слів споріднені й запишіть. Поясніть
їх написання.
Зразок: трактор — тракторист, тракторний.
Трактор, коса, бригада, артист, Африка, електрика, танк.
Вправа 450. Перепишіть за алфавітом, вставляючи замість крапок про-
пущені а, /.
Арифметика, м...тинг, маш...на, ініціатива, дисципліна, ф...-
зика, африканець, республіка, с...гнал, електр...фікація, техн...-
ка, ц...ркуль, арт...лерист, асорт...мент, інст...тут, г...гієна, бенз...н,
антрац...т, Алж...р, арх...в, балери на, Ч...каго, г...гант.
Вправа 451. Доберіть до іншомовних слів відповідні за змістом україн-
ські слова й запишіть.
Дисципліна, аналіз, аероплан, протест, пілот, оратор, кон-
курс, сигнал.
Слова для довідок: розбір, порядок, літак, заперечен-
ня, льотчик, промовець, змагання, знак.
Вправа 452. Перекладіть українською мовою подані слова, запишіть їх
і поясніть вживання и9 і.
Геометрия, циклон, антонимьі, Египет, Рига, Балтика, гори-
зонт, диаметр, диплом, кандидат, симфония, тираж, титан, ци-
линдр, Вашингтон, министр, история, минус.
Вправа 453. Розгляньте малюнки й складіть твір про дореволюційні маївки
й святкування Першого травня за Радянської влади. У творі використайте такі
іншомовні слова: революція, мітинг, демонстрація, територія.
136
9
§61. Вимова й написання слів іншомовного
походження з подвоєними й неподвоенимн
приголосними.
Вправа 454. Прочитайте слова іншомовного походження й порівняйте ви-
мову й написання Тх в українській та російській мовах.
По-українському По-російському
Марокко
Емма
Шіллер
Руссо
Ніцца
комуна
клас
сума
колектив
територія
Марокко
Змма
Шиллер
Руссо
Ницца
коммуна
класе
сумма
коллектив
территория
У власних назвах іншомовного походження в українській
мові, як і в російській, зберігається подвоєний приголосний у
вимові, що передається на письмі двома однаковими буквами.
У загальних іншомовних словах в українській мові, на від-
міну від російської, приголосні не подвоюються:
Винятки: тонна, ванна, нетто *, брутто *, вілла *, ліб-
ретто *, фортіссімо *, піаніссімо *.
Вправа 455. Перекладіть українською мовою й запишіть подані слова
за алфавітом. Поясніть Тх написання.
Аппетит, аттестат, Миссисипи, аппарат, ассистент, Апеннинн,
профессор, коммунизм, Абиссиния, комиссия, группа, Диккенс,
шоссе, Филиппиньї, касса, сессия, грамматика, суффикс, аккор-
деон, аллея.
Вправа 456. І. Прочитайте текст, дайте заголовок. Знайдіть слова іншо-
мовного походження й поясніть Тх написання.
Надія Костянтинівна Крупська в своїх листах закликала
дітей бути чесними, принциповими й правдивими, дружити з
дітьми інших національностей, бути інтернаціоналістами.
Читайте ці листи, юні піонери, і відповідайте на них славни-
ми ділами. Зростайте палкими патріотами своєї Батьківщини.
Адже ви житимете в комуністичному суспільстві. Виростайте
стійкими борцями за справу Леніна. Такими вас хотіла бачити
Надія Костянтинівна.
II. Поясніть вживання розділових знаків у тексті.
138
Вправа 457. Напишіть твір на тему «Допомога колгоспові», використо-
вуючи подані іменники. Поясніть значення й написання слів іншомовного
походження.
Агроном, трактор, автомобіль, бригадир, кілометр, тонна,
бензин, шофер, цистерна, тракторист, абрикоси, акумулятор.
Вправа 458. Перекладіть українською мовою й поясніть написання слів
іншомовного походження.
1. Трактористи решили не уходить с поля до тех пор, пока
дневное задание не будет перевьшолнено. 2. Река явилась есте-
ственннм барьером на пути туристов. 3. Корреспондент фото-
графировал тайгу на рассвете. 4. Дружний коллектив полярни-
ков смело преодолевает препятствия. 5. Металлические коньки
в России впервне появились почти триста лет назад. 6. Чудес-
ная профессия у геологов.
§ 62. Правила переносу частин слів.
1. Частини слів з рядка в рядок переносяться по складах:
ма-ти, бать-ко, Ки~їв, вер-ши-на. Односкладові слова (брат,
хліб, чай) не переносяться.
2. Одна буква при переносі не залишається й не перено-
ситься. Переносимо так: ар-мія, опі-кун. Отже, не можна пе-
реносити таких слів: око, шия.
Не можна розривати: а) сполучення йо: ра-йон, міль-йон,
йо~го, майор-, б) сполучень дж, дз, які означають один звук:
хо-джу, гу-дзик, але під-земний, під-живлювати-, в) складно-
скорочених слів: УРСР, райвно-, г) прізвищ та ініціалів або
інших умовних скорочень: Т. Г. Шевченко, тов. Петров-,
д) м’якого знака й апострофа з попередньою буквою: стіль-
чик, паль-ця, об’-їзд\ е) початкових букв кореня, якщо вони
позначають приголосні звуки: за-співали, по-хвала, за-клик,
роз-клад.
Примітка. Дві букви, що позначають однакові приголосні, розри-
ваються при переносі, наприклад: роз-зброїти, осін-ній, розріс-ся.
У словах типу знання, життя допускається подвійний перенос: знан-ня
і зна-ння, жит~тя і жи-ття.
Вправа 459. Перепишіть слова за алфавітом, показавши рисочками мож-
ливий перенос. Підкресліть префікси, де можливо. Поставте знак наголосу
над словами.
Пошкоджений, привчати, пригладити, досліджувати, закон-
ний, приїжджати, прийменник, прийти, безпроцентний, прихід,
безтурботний, проблиск, закреслити, зустрінути, простежити,
прояв, пшениця, п’ятдесятиріччя, радянський, П’ятигорськ, ре-
чення, рибальство, різьбяр, рухливий, свічка, світанок, співро-
бітник, теплохід, художник, під’їхати, бойовий, УРСР, облвно.
139
Вправа 460. Доберіть до прикметників іменники, утворюючи словоспо-
лучення. Запишіть і покажіть рисочками можливий перенос.
Зразок: ге-ро-їч-ний вчи-нок.
Героїчний, серйозний, польовий, премійований, працездатний,
останній, підживлений, надзвичайний, радянський, заквітчаний.
Вправа 461. Перекладіть слова українською мовою, запишіть, поділяючи
їх рисочками для переносу. Поставте знак наголосу в словах обох мов і по-
рівняйте їх вимову й написання.
Зразок: одиннадцать — оди-на-дцять.
Одиннадцать, учитель, весело, земля, дочка, читает, мягкий,
високо, весна, говорит, столяр, доска, газета, дрова, линия, за-
письівает, трава, радио.
Вправа 462. Прочитайте лист М. Островського. Випишіть виділені сло-
ва, покажіть рисочками можливий перенос. Поясніть вживання розділових
знаків при звертанні.
НІЖНО ОБІЙМАЮ.
Люба матусю! Сьогодні я закінчив усі роботи над першим
томом «Народжені бурею». Свою обіцянку Центральному Ко-
мітетові комсомолу — закінчити книгу до 15 грудня — я виконав.
Зараз відпочиватиму цілий місяць. Працювати буду небага-
то, якщо, звичайно, витримаю. Адже вдача в нас з тобою, мамо,
однакова. Проте відпочину: читатиму, слухатиму музику й спа-
тиму трохи більше, бо шести годин сну замало.
...Ти пробач мені, рідна, за те, що я не писав тобі ці тижні,
але я ніколи про тебе не забуваю. Бережи себе і будь бадьора.
Зимові місяці минуть швидко, і я разом з весною знову повер-
нусь до тебе. Міцно тисну твої руки, чесні, роботящі руки,
і ніжно обіймаю.
Твій М. Островський.
Москва, 14 грудня 1936 р.
Вправа 463. Напишіть листа своїм рідним.
Примітка. Пам’ятайте, що лист починається зверненням до тієї
особи, якій він адресується. Далі йде виклад. У кінці листа пишеться ім’я
чи прізвище того, хто відправляє лист, і ставиться дата.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ.
1. Які ви знаєте значимі частини слова? Дайте визначення їх, наведіть
приклади.
2. Назвіть найпоширеніші чергування голосних у коренях слів.
3. Пригадайте найпоширеніші чергування приголосних у коренях слів.
4. Поясніть основні випадки подвоєння приголосних.
5. У яких групах приголосних відбувається спрощення?
6. Пригадайте найголовніші правила правопису слів іншомовного по-
ходження.
ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ
Вправа 464. Прочитайте, визначте кожне речення. Поясніть, які розділові
знаки слід поставити.
Сподобалось Толі в селі куди запросив його дідусь Юхим на
канікули хлопчик швидко подружив з сільськими піонерами усі
помітили що Толя хороший товариш він умів добре плавати й
пірнати і залюбки ходив пасти колгоспну худобу.
Одного разу дідуся Юхима викликали до правління колгос-
пу Толя аж підскочив від радощів що йому доведеться самому
пасти отару овець а вони ж такі слухняні хороші.
Сонце того дня пекло страшенно в полі стояла така духота
що навіть жайворонки перестали співати.
Раптом велика вогненна стріла пронизала небо й десь
близько увійшла в землю за хвилину гримнуло так що аж у
вухах задзвеніло.
Налякані вівці збилися докупи й побігли Толя поспішав за
ними а над степом і лісом вирувала грозова злива навколо враз
виникла ціла річка води вівці збігли з першої гірки й видряпу-
валися на вищий горбок Толя щосили підганяв їх і ледве не
плакав що йдуть так помалу він брав барана з зусиллям тяг-
нув його все вище й вище за поводирем швидше йшли і всі
вівці.
Гроза пройшла заясніло знову сонечко зовсім мокрого й
збудженого Толю зустріли товариші.
А вівці вівці як урятувалися підбіг до онука забризканий бо-
лотом дідусь Юхим.
Толя посміхнувся й розповів як він урятував овець дідусь
підійшов до онука й міцно поцілував його. (За О. Гринчук.)
Вправа 465. І. Зробіть повний фонетичний розбір слів за схемою (див.
§ 36).
І. 1. Сонце любо всміхається дітям. 2. Я мрію про щастя
людей на землі. 3. Пташка дзьобом чистить пір’я. 4. Десь тьох-
кають солов’ї.
II. Дзвін, інею, щодня, їхній, бджола, міць, ягня.
II. Яка відмінність між звуками й буквами? Наведіть
яких звуків більше, ніж букв, букв більше, ніж звуків.
приклади слів, у
141
Вправа 466. Перепишіть, ставлячи, де треба, м'який знак. Перед вико-
нанням вправи повторіть відповідні правила.
1. Любов... до Батьківщини виявляєтеся в труді. 2. Кузь-
ма Петрович — бат...ків шкіл...ний товариш... . 3. Надворі сл...о-
та й різ...кий вітер. 4. Сім... раз відмір..., а раз відріж.... (Н. те.)
5. Слово — не горобец..., вилетит...— не зловиш... . (Н. те.)
Вправа 467. Прочитайте, поясніть значення виділених слів.
1. На лавці під вікном лежить вийнятий з печі хліб. (Куч.)
2. Хліба вродили багатющі. (Десн.) 3. Змолотимо та продамо
половину хліба. (Н.-Лев). 4. Хліб-сіль їж, а правду ріж. (Н. те.)
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які слова називаються багатозначними?
2. Чим відрізняються багатозначні слова від однозначних?
3. Наведіть приклади багатозначних слів.
Вправа 468. Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні.
1. Голос у співця був чистий. (Десн.) 2. На чистому теплому
небі тільки де-не-де біліли кущиками хмари. (Коцюб.) 3. Хазя-
їн платив йому чистими грішми. (Н.-Лев.) 4. Сумною я вийшла
з того села далеко в чисте поле. (Л. Укр.)
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Коли слово набуває переносного значення?
2. Для чого використовуються в мові слова з переносним значенням?
3. Складіть речення із словами золотий, бігти, вживаючи їх у прямому
й переносному значенні.
Вправа 469. Прочитайте уривок, випишіть синоніми до слова летіти.
Кружляє в повітрі невеликий смугастий джміль. Уперше
пробує він крила після зимового сну. Ще зробив одну петлю й
сів на сон-квітку.
Заклопотано висмоктує теплий солодкий сік. А над ним в’єть-
ся жовтий метелик, граючи на сонці ніжними крильцями.
Та й біля кожної квітки пурхають комахи. їм весело й тепло
після сну. (За О. Копиленком.)
Вправа 470. Доберіть до поданих слів синоніми й поясніть їх написання.
Вітчизна, весело, криниця, лякливий, темрява.
Вправа 471. Доберіть до слів антоніми, поясніть їх написання.
День, минуле, більший, далеко.
Вправа 472. Перекладіть подані слова українською мовою, порівняйте
написання їх в українській і російській мовах.
Секретарь, танец, ходят, голубь, купаться, зверь, горько, си-
дить, пьіль, умьіваешься, кончик.
142
Вправа 473. Перепишіть текст, замість знака питання поставте, де треба,
м'який знак або апостроф.
СЕРГІЙ ТЮЛЕНІН.
Сергій розкопав одну з ямок, де були сховані пляшки з
пал(?)ною рідиною, сунув їх у кишеню штанів і в темряві лип-
невої ночі пробрався в парк. У парку було тихо. Незабаром
Сергій опинився на своєму спостережному пункті, на горищі
школи. Пал(?)цями намацав цв(?)шки, що тримали раму вікна,
відігнув їх і тихо вийняв раму.
Тепер Сергій бачив те, що відбувалос(?) перед ним на
вулиці. До будинку тресту під(?)їздили німец(?)кі машини, вхо-
дили й виходили офіцери.
Вікна в будинку були затемнені. Нарешті у вікнах почали
гасити світло, і вони відчинилис(?) одне по одному. Німці ля-
гали спати. Все затихло в будинку і в міс(?)ті. Сергій чув, як
б(?)єт(?)ся його серце.
Пляшки стояли поруч. (За О. Фадеєвим.)
Вправа 474. І. Поясніть, чому пишемо близькість, але боязкість^ з'явитися,
але загітувати*, київські вулиці, але Київський університет,
II. Скажіть, чим відрізняється написання таких слів в українській і росій-
ській мовах: м'яч, льон, вишенька, Соловйов, близько, пишеш, п'ять, голуб,
серйозний, кобзар, комсомольський.
Вправа 475. Напишіть невеликий твір на тему «Весною на шкільному
дворі», використовуючи, поряд з іншими, подані слова.
Тепле повітря, м’яке проміння, з’явитися, шкільне подвір’я,
вранці, лопати, граблі, старша піонервожата Мар’яна, роз’ясни-
ти, бригадир Лук’яненко, сіяти, садити картоплю, з любов’ю,
зуміти, бур’ян.
Вправа 476. Зробіть розбір слів за їх будовою. Поясніть зміни голосних
і приголосних у коренях.
Родина, рідний, народження; казка, кажу, сказано; селянин,
сільський, село; запрошення, просити, прошу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ.
1. Дайте визначення значимих частин слова (основи й закінчення, коре-
ня, префікса та суфікса).
2. Що мають спільного й чим різняться префікс і суфікс?
3. Яку роль відіграє закінчення в мові?
143
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ словник
агрус — крьіжбвник
адреса — адрес
аркуш — лист
Б
бавовна — хлопок
багаття — костер
байка — басня
байрак — овраг
барва — краска, цвет
барвистий — цветйстьій
баритися — задерживаться
барліг — берлбга
баский — резвьій, ретйвьій
безбарвний — беспветньїй
безладний — беспорядочньїй
безмежний — безгранйчньїй
безтурботний — беззаббтньїй
бешкетник —• озорнйк
блакйтний — голуббй
блйскавка — мблния
блйскати — сверкать
боягуз — трус
брама — ворота
брила — гльїба
бриніти — звучать, звенеть
брунька — пбчка
брухт — лом
будівництво — стрбйка
будова — здание, строение
бузковий — сиреневий
бурхати — бушевать
буяти — пьішно растй
В
вабити — манйть
вантажний — грузовой
вапно — йзвесть
вважати — считать
велетенський — гигантский
вередлйвий — капрйзньїй
вершник — всадник
взірець — образец
вибухати — взрьіваться
вйгук — восклицйние
виконувати — исполнять
викорінювати — искоренять
використовувати — исполь-
зовать
винуватець — виновник
вимога — требование
вйріб-— изделие
вйрій — тепльїе край
вирувати — бурлйть
вищати — визжать
відбуватися — происходйть
відданий — преданний
відмінність — отлйчие
відплата — расплата
відпочивати — отдьіхать
відрядження — командировка
відчайдушний — отчаянний
візнйк — извбзчик
вістка — весть
вістря — остриб
віття — ветки
віхола — вьюга
вмить — вдруг
вогнетривкйй — огнеупорньїй
возз’єднання — воссоединение
волелюбний — свободолюбй-
ВЬІЙ
вороття — возврат
ворушйтися — шевелйться
вродлйвий — красйвьій
втішний — забавний
втомлюватися — уставать
144
втуплюватися — уставиться
вчасно — вбвремя
вщерть — доверху
Г
гадка — мьісль
гай — рбща
галас — шум
галузь — бтрасль
галявина — поляна
гамір — шум, гам
ганок — крьільцб
ганчірка — тряпка
ганьбити — позбрить
гарбуз — тьіква
гасити — тушить
гедзь — слепень
гирло — устье
гірський — гбрньїй
глек — кувшйн
гніт (у лампі) — фитйль
годувати — кормйть
гомоніти — шуметь, разгова-
ривать
горйще — чердак
гостйнність — гостеприймство
грубка — печка
грунт — пбчва
гудзик — пуговица
гуртуватися — обьединяться
гущина — чаща
Д
далина — даль
дах — крьшіа
дбайлйво — тщательно
джерело — истбчник
дзенькати — звенеть
дзйга — юла, волчбк
дзьоб — клюв
дібраний — подббранньїй
ділянка — участок
дітлахи — детвора
днйна — день
доба — сутки
добірний — отббрньш
добробут — благосостояние
доброзйчливий — доброжела-
тельньїй
довідуватись — узнавать
довкіл — вокруг
доводити — доказьівать
дозвілля — досуг
докупи — вместе
долівка — пол (землянбй)
доля — судьба
домобудівнйй — домострой-
тельньїй
досліджувати — исследовать
дотрймуватися — придержи-
ваться
дошкульний — чувствйтель-
ньій, донимающий
думка — мьісль
дяка — благодарность
Є
єднати — соединять
Ж
жага — жажда
жарт — шутка
жвавий — оживленньїй
жевріти — тлеть
жйтло — жилйще
жито — рожь
життєздатність — жизнеспо-
сббность
з
заборонити — запретйть
завдякй — благодаря
завулок — переулок
загатйти — запрудйть
загін — отряд
загубйти — потерять
зажурений — грустньїй
зазирати — заглядьівать
заквітчувати — убирать
(цветами)
145
зйклик — призйв
залізниця — железная дорбга
залюбки — с удовбльствием
замало — слйшком мйло
запаморочувати — одурмйни-
вать
запанувати — воцарйться,
овладеть
запашний — душйстьій
заперечення — возражение
заповідати — завещать
заповіт — завещание
засйда — основйние, засйда
зітйшно — уютно
захбканий — запихавшийся
захиснйй — защйтньїй
заходйтися — приниматься
захбплений — востбрженний
захбплення — востбрг
зачинйти — закрить
збереження — сохранение
збіг — совпадение
збіжжя — хлеб
збори — собрание
збройний — вооруженннй
звичайно — обнчно
звичка — привйчка
зворотний — обратний
зв’язківець — связйст
згин — сгиб
згарище — пепелйще
згода — согласие
зграя — стая
здатний — спосббннй
здебільшого — по ббльшей
чйсти
здібність — спосббность
зимівля — зимбвка, зимбвье
зиркати — поглядивать
зілля — трава
зір — зрение
зітхати — взднхать
злйва — лйвень
змагання — соревнование
змістовний — содержательний
знаряддя (праці) — орудие
(труда)
зневага — пренебрежение
зозуля — кук^шка
зоріти — сиять, светать
зринати — взлетать
зсувати — сдвигать
зумовити — обуслбвить
зціплювати — стйскивать
існування — существование
К
каганець — плошка
каламутний — мутний
кат — палач
качка — утка,
качка (на море)
керівнйк — руководйтель
керманич — рулевбй
кйдати — бросать
кйлим — ковер
клич — зов
коваль — кузнец
ковзанй — конькй
козуля — косуля
комаха — насекбмое
корйсний — полезньїй
користь — пбльза
корч — пень
краєвйд — вид
креслити — чертйть
кривда — несправедлйвость
крйга — лед
крижанйй — ледянбй
кринйця — колбдец
крйця — сталь
крок — шаг
кувати — куковать (о кукуш-
ке)
куля — шар
куняти — дремать
курчата — цьіплята
курява — пнль
кут — угол
146
л
лагідний — крбткий
лагідно — крбтко
лад — порядок
лан — пбле
ланцюг — цепь
лапатий — лапчастий,
большбй, крупний
лемент — крик
линути — лететь
лихо — беда
ліки — лекарство
ліщина — орбшник
лунати —звучать
люстерко — зеркальце
лякливо — пуглйво
М
майбутній — будущий
майдан — плбщадь
майоріти — развеваться
мальовничий — живописний
мандрівник — путешествен-
ник
маслюки — маслята
метелик — мотнлек
миготіти — мелькать, мигать
милозвучний — благозвучний
мисливець — охбтник
мистецтво — искусство
мить — миг, мгновение
мінитися — меняться, изме-
няться
міститися — содержаться,
заключаться
місяць — луна
місячний — лунннй
міць — крепость, сила
мла — мгла
мовлення — речь
моріг — молодая травА
морок — мрак
мотузка — вербвка
мрія — мечта
муляр — каменщик
Н
набувати — приобретать
на добраніч — спокбйной
нбчи
намагатися — питаться
намацувати — нащупивать
наполегливість — настбйчи-
вость
напрямок — направление
настовбурчувати — нахбхли-
вать, оттопнривать
наступний — следующий
натхнення — вдохновение
нащадок — потбмок
невпинно — неустанно
незграбно — неуклюже
ненька — мама
неосяжний — необ'ьйтннй
несамовитий — нейстовий
несподіваний — неожйдан-
ний
нестримно — неудержймо
нйні — теперь, сейчас
О
обабіч — по обеим сторонам
обрій — горизонт
одностайно — единодушно
ожеледь — гололедица
ознака — прйзнак
околишній — окрестний
оксамйт — бархат
окуляри — очкй
опанбвувати — овладевать
опинйтися — очутйться
орати — пахАть
освічений — образбванний
осйка — осйна
особа — лицб
осявати — озарять
отара — стАдо
охайний — опрятннй
охоронець — охранник
147
п
палйц — дворец
палітурка — переплет
палкий (привіт) — пламен-
ньій
панувати — госпбдствовать
панчохи — чулкй
панщина — барщина
парасолька — зонтик
паркйн — забор
парувати — внделять пар
передпокій — передняя
перепона — преграда
перетворювач — преобразова-
тель
перлина — жемчужина
пустити — ласкать
пишатися — красоваться
піклуватися — заббтиться
плетиво — плетение
пляшка — бутьілка
побачення — свидание
побут — бмт
поверх — зтаж
повінь — разлйв
повсякчас — постоянно
подвір’я — двор
подія — собьітие
поклад — залежь
полонина — гбрная долина
помстйтися — отомстйть
поночі — темно, впотьмах
порада — совет
поринати — ньірять
постать — фигура
потай — тайком
потужний — мбщньїй
почуття — чувство
поштовх — толчбк
пральня — прачечная
працездатний — трудоспосбб-
ньій
презйрство — презрение
прибільшений — преувелй-
ченннй
приваблювати — привлекать
привітатися — поздороваться
привітний — приветливьій
пригнічений — угнетенннй
прикраса — украшение
прикрашений — украшенньїй
прйлад — прибор
примісячитися — прилунй’
ться
принциповий — принципийль-
НЬІЙ
прислів’я — послбвица
прйсмерк — сумерки
пристаркуватий — пожилбй
прйязний — дружеский
прізвище — фамйлия
прізвисько — прбзвище
прірва — прбпасть
пробувати — питаться
пролісок — подснежник
промінь — луч
промовець — оратор
профспілка — профсоюз
прудкйй — бистрий
прямувати — направляться
птахівнйк — птицевбд
пурхати — порхать
Р
раптом — вдруг, внезапно
рвучкйй — порьівистьій
регіт — хбхот
різнйтися — отличаться
різнобарвний — разноцвет-
ньій
різьбяр — резчик
рілля — пашня, пахота
рільнйк — полевод
розвага — развлечение
розвантажувати — разгру-
жать
розпечений — раскаленний
росхитати — расшатать
руйнувати — разрушать
рушнйк — полотенце
рушнйця — ружье
148
сарна — серна
селищний — поселкбвьій
сивий — седбй
синь — синева
скибка — ломбть
скринька — сундучок, ящичек
славнозвісний — прославлен-
ньій
слідчий — следователь
сліпучий — ослепйтельньїй
слухняний — послушньїй
сльота — слякоть
смак — вкус
смуга — полоса
смуток — печаль
сокира — топбр
соняшник — подсблнух
сором — СТЬІД
спалахувати — вспьіхивать
спека — жара
співачка — певйца
спілка — союз
спільний — ббщий
сподіватися — надеяться
споконвічний — извечньїй
сполучення — сочетание
спостережний — наблюда-
тельньїй (пункт)
спочйнок — бтдьіх
справа — дело
справжній — настоящий
спрощення — упрощение
сріблястий — серебрйстьій
ставок — пруд
стовбур — ствол
стражденний — страждущий
стрибок — прьіжбк
стрймано — сдержанно
стрічка — лента
строкатий — пестрьій
струмінь — струя
струмочок — ручей
струшувати — сотрясать
стяг — знамя
сузір’я — созвездие
сурма — труба
сяйво — сияние
Т
тенета — тенета, сети
тгльник — тельняшка
тінявий — тенйстьій
товарйство — ббщество
торкати — трбгать
торочок — бахрома
траплятися — случаться
тремтіти — дрожать
тривати — длйться, продол-
жйться
тріска — щепка
туга — тоска, печаль
турбуватися — беспокбиться
У
узбіччя — обочина
узгір’я — холм (склон горьі)
узлісся — опушка
уособлювати — воплощать
уперто — упрямо
упрівати — потеть
урочйстий — торжественньїй
усміх — ульібка
утворювати — образбвьівать
ущелина — ущелье
Ф
фортеця — крепость
X
хаща — чаща
хвилйна — минута
хвилювання — волнение
хвйля — вол на
хйжий — хйщньїй
химерньїй — фантастйческий
хлоп’ячий — мальчйшеский
хуртовйна — вьюга, метель,
буран
хутко — бьістро
149
ц
цап — козел
цвірінькати — чирйкать
цибуля — лук
цуратися — сторониться,
чуждаться
Ч
чарівний — волшебннй,
очаровательньїй
чемний — ВАЖЛИВИЙ
чепуритись — наражаться
чепурний — опрятннй
черевики — ботйнки
чкурнути — брбситься
чудовий — чудесний
чутка — слух
ш
шана — уважение, почет
шерхлий — шереховатнй
шйбка — стекло (окбнное)
шикуватися — стрбиться
шкандибати — ковьілять
шлях — путь, дорбга
шматок — кусбк
шпак — скворец
штучний — искусственннй
Щ
щйро — сердечно, йскренне
ю
юшка — суп, ухй
Я
йкість — качество
якомбга — по возмбжности
яр — овраг
яскравий — яркий
150
РУССКО-УКРАИНСКИЙ СЛОВАРЬ,
А
йлнй — червоний
Б
баня — лазня
благосостояние — добробут
больнйца — лікарня
бросаться — кидатися
В
взгляд — погляд
вздумать — надумати
волна — хвиля
волчбк — дзига
волшебнмй — чарівний
воображаемнй — уявний
вращать — обертати
вскбре — незабаром
вставать — підніматися
Г
глаза — очі
гбркнуть — гіркнути
гбрньїй — гірський
город — місто
грач — грак
Д
движение — рух
дежурить — чергувати
дичь — дичина
достижение — досягнення
древний — стародавній
Ж
жестокий — жорстокий
з
заббта — турбота, піклування
заббтиться — турбуватися,
піклуватися
завйдовать — заздрити
завхбз — завгосп
засучйть — засукати
захватчик — загарбник
знание — знання
И
исключйтельньїй — винятко-
вий
к
капля — крапля
кислорбд — кйсень
клюв — дзьоб
колокбльня — дзвінйця
кустарних — чагарнйк
Л
люббй — будь-який
м
мерцать — мерехтіти
мечтать — мріяти
мешать — заважати
минута — хвилйна
мир — світ, мир
многоквартйрньїй — багато-
квартйрний
Н
насекбмое — комаха
настоящий — справжній
незаменймьій — незамінний
151
неожйданно — несподівано
непонятньїй — незрозумілий
неуклбнно — неухильно
о
облицбвьівать — облицьову-
вати
бвощи — бвочі
овощнбй — овочевий
окраина — окблиця
определять — визначати
ось — вісь
отдьіхать — відпочивати
отталкивать — відштбвху-
вати
охбтник — мисливець
П
паутйнка — павутйнка
пахарь — орач
переговариваться — перемов-
лятися
посетйтель — відвідувач
пбчва — грунт
пребьівать — перебувати
преодолевать — переборю-
вати
препятствие — перешкода
преступать — переступати
прибивать — прибувати
приступать — підступати,
приступати
притворять — причиняти
промелькнуть — промайнути
пространство — простір
профсоюз — профспілка
прбчность — міцність
пятилетка — п’ятирічка
Р
райисполкбм — райвиконком
рассвет — світанок
расположйть — розташувати
ронять — ронйти, скидати
ружье — рушнйця
ручей — струмок
с
сельсовет — сільрада
сжигать —’ палйти
скрьіваться — ховатися
слбвно — наче, неначе
совхбз — радгосп
сообщение — повідомлення
сочинять — створювати
стройтельство — будівнйцтво
стрбить — будувати
Т
тайком — таємно
тропйнка — стежка
тяжесть — тут: вага
У
улей — вулик
управление — управління
утка — качка
ухватйть — ухопйти
участок — ділянка
X
химйческий — хімічний
хитрец — хитрун
хлбпок — бавовна
холм — горб
хрустальньїй — кришталевий
Ч
человек — людина
человечество — людство
чирйкать — цвірінькати
чулбк — панчбха
Ш
шар — куля
Щ
щегбл — щиголь
152
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК.
У словнику подані слова, значення яких вам може бути неві-
доме. Слова тут розташовані за алфавітом.
У словниковій статті подається значення слова, наводиться
приклад його вживання.
У тлумачному словнику багатозначні слова подаються
в одній статті під цифрами 1, 2, 3, омоніми вміщені в різних
статтях.
Слово, значення якого тлумачиться в словнику, в підручни-
ку позначається знаком *.
А
Ательє. 1. Майстерня художника. 2. Майстерня для пошит-
тя одягу. (Ательє мод).
Б
Байрак. Ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагар-
ником. (Глибокий байрак).
Бал. 1. Великий танцювальний вечір. (Новорічний бал).
2. Одиниця оцінки сили якогось явища. (Шторм дев’ять балів).
3. Цифрова оцінка успіхів (у школі, в спорті). (Одержати висо-
кий бал).
Балка. 1. Брус, який на щось опирається (на стіни, підпор-
ки). 2. Видолинок, схили якого поросли травою. (Балка в степу).
Брук. Дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням.
(Виїхати на брук).
Брутто. Вага товару разом з упаковкою.
Брухт. Поламані або придатні для переробки предмети. (Ме-
талевий брухт).
Будень. Несвятковий день. (Трудові будні).
Бурун. Навальна піниста хвиля.
Бюро. 1. Назва керівної частини певного органу. (Бюро рай-
кому). 2. Назва деяких установ. (Довідкове бюро).
Бюст. Скульптурне зображення людини до пояса.
В
Вал. 1. Довгий земляний насип. (Вал навкруги фортеці).
2. Дуже висока хвиля. (Водяний вал). 3. Смуга вогню. (Вогне-
вий вал).
153
Верф. Місце будування і ремонту суден. (Суднобудівна
верф).
Вираз — висловлення, фраза.
Вихор. 1. Рвучкий круговий рух вітру. (Шалений вихор).
2. Жмут, пасмо волосся, що стирчить. (Непокірний вихор).
Вілла. Багата заміська дача.
Вісь. 1. Стержень, на кінці якого накладаються колеса. 2. Не-
рухома пряма лінія, що проходить через центр ваги.
Г
Гарнізон. Військові частини, розташовані в місті, фортеці
чи укріпленому районі.
Гартувати. 1. Надавати металевому виробу більшої міцності
шляхом нагрівання і швидкого охолодження. 2. Переносне: ро-
бити міцним, стійким і витривалим.
Гатйти. Перегороджувати греблею (річку).
Гедзь, Двокрила комаха, личинки якої живуть у тілі тва-
рин. (Гедзь укусив).
Горизонт. 1. Видима межа неба і землі або води, а також
простір неба над цією межею. (Далекий горизонт). 2. Простір,
що оточує спостерігача. (З гори відкрився широкий горизонт).
Д
Джерело. 1. Струмінь підземної води (чи іншої рідини), що
витікає на поверхню землі. (Холодне джерело). 2. Те, що дає
чомусь назву. (Сонце — джерело світла). 3. Документи, книжки,
звідки беруться ті чи інші відомості.
Доба. Проміжок часу в 24 години, протяжність дня і ночі.
(Пройшла доба).
Долати. Перемагати, переборювати різні перешкоди, труд-
нощі.
Долівка. Утрамбована земля в приміщенні. (Рівна долівка).
Досягнення. Позитивний результат певної роботи, діяльності.
(Досягнення успіхів).
Е
Екскурсія. 1. Колективна поїздка, колективне відвідування
музею, виставки та ін. (Цікава екскурсія). 2. Група учасників
такої поїздки.
Ж
Жюрі. Група осіб, обраних для присудження премії. (Жюрі
конкурсу).
154
з
Загартуватися. 1. Набути великої міцності в процесі загар-
тування. (Гартована сталь). 2. Переносне: стати міцним фізично
чи духовно. (Загартована сила волі).
Зневага. Почуття презирства, відсутність поваги до кого-
небудь. (Зневага в голосі).
К
Каскад — штучний або природний водоспад, що опадає усту-
пами.
Клин. 1. Загострений з одного кінця кусок дерева, заліза.
2. Військова операція — удар на вузькій ділянці, який розколює
фронт противника. 3. Кусок тканини у вигляді трикутника.
(Вшити клин.). 4. Частина земельних угідь. (Озимий клин).
Клуб. 1. Організація. (Спортивний клуб). 2. Будинок такої
організації. (Заводський клуб). 3. Димчата рухома маса куля-
стої форми. (Клуб диму).
Комплекс — сукупність, сполучення предметів, дій, явищ,
властивостей. (Комплекс гімнастичних вправ).
Кювет. Канава по обидва боки дороги.
Л
Лист. 1. Орган повітряного харчування рослин. (Лист дуба).
2. Тонкий пласт якогось матеріалу. (Лист заліза). 3. Повідом-
лення, написане на папері. (Лист до батьків).
Лібретто. Словесний текст музичного твору. (Лібретто опери
«Наталка Полтавка»).
Лід. Замерзла вода. (Покритий льодом став).
Літ. Від слова летіти. (Орлиний літ).
Лук. Старовинна зброя. (Лук із стрілами).
Люк. Отвір, який закривається кришкою (на сцені театру,
на палубі корабля).
М
Майоріти. Колихатися від вітру. (Майорять червоні знамена).
Марсельєза. Французька революційна пісня.
Материк. Великий простір землі, оточений морями і океана-
ми. (Африканський материк).
Медальйон. Кругла прикраса в формі футлярчика, яку но-
сять на шиї.
Мета. Це те, до чого прагнемо. (Поставити перед собою
мету).
Мірошник. Хазяїн або робітник млина.
Міх. 1. Пристрій для нагнітання повітря. (Ковальський міх).
2. Великий мішок.
155
Млявий. Позбавлений бадьорості, енергії.
Мужність. Стійкість, сміливість, уміння володіти собою в
біді, небезпеці. (Мужність бійця).
н
Нетто. Вага товару без тари і упаковки.
Осавула. Поміщицький прикажчик.
П
Палаш. Холодна зброя з довгим прямим, гострим з обох
боків клинком, що вкладається в піхви.
Пара. 1. Газ, що утворюється з рідини при її нагріванні.
2. Два предмети, об’єднані чимось спільним.
Патріот. Людина, яка любить свою батьківщину, віддана
своєму народові.
Передпокій. Нежиле, перше від входу приміщення в кварти-
рі, прихожа.
Письменник. Людина, яка пише літературні твори.
Піаніссімо. Дуже тихо (про виконання музичного твору).
(Зіграти щось піаніссімо).
Піонер. 1. Людина, яка першою поселилася в новій, недо-
слідженій країні. 2. Людина, яка поклала початок чомусь ново-
му в науці, культурі. 3. Член дитячої комуністичної організа-
ції. (Радянські піонери).
Піхви. Футляр для вкладання шаблі, кинджала, палаша
і т. п. (Засунути шаблю в піхви).
Побут. Щоденне життя. (Домашній побут).
Поле. 1. Безліса рівнина (Іти полем). 2. Земля під посівом.
(Поле пшениці). 3. Чиста смужка вздовж краю сторінки. (По-
мітки на полях). 4. Край (криса) капелюха. (Капелюх з широ-
кими полями).
Полустанок. Невелика залізнична станція.
Портьєра. Щільна важка занавіска для вікна чи дверей.
Прем’єр. 1. Глава уряду. 2. Артист, який грає головні ролі.
Прем’єра. Перша вистава театральної п’єси.
Прірва. Крутий і глибокий обрив. (Дорога над прірвою).
Пуща. Густий, майже непрохідний ліс.
Р
Рись. 1. Біг, при якому кінь ставить на землю одночасно од-
ну передню і одну задню ногу. (їхати риссю). 2. Хижак з сім’ї
кошачих.
Ріг. 1. Виріст на черепі в деяких тварин. (Коров’ячі роги).
2. Музичний чи сигнальний інструмент у вигляді зігнутої труби.
156
(Мисливський ріг). 3. Гостра частина чогось. (Ріг будинку. Ріг
місяця ).
Ріжок. 1. Музичний чи сигнальний інструмент у вигляді зі-
гнутої труби. 2. Гостра крайня частина чогось. (Ріжок місяця.
Ріжок скатерки). 3. Посудина у формі рогу для збереження
тютюну. (Ріжок з тютюном).
Ручка. 1. Зменшувальне слово від «рука» — частина тіла лю-
дини. (Дитяча ручка). 2. Частина предмета, за яку його три-
мають або беруть рукою. (Ручка сковорідки). 3. Письмове при-
ладдя. (Кулькова ручка).
С
Сага. Водяний простір, який заходить в сушу. (Дніпрова
сага).
Сймвол. Предмет чи дія, що служить умовним знаком чо-
гось. (Голуб — символ миру).
Симфбнія. Великий музичний твір для оркестру.
Співрозмовник. Той, хто бере участь у бесіді. (Цікавий спів-
розмовник).
Стан. 1. Становище, в якому хтось чи щось перебуває. (Стан
здоров'я, стан невагомості). 2. Табір, місце стоянки. (Польовий
стан).
Т
Театр. Приміщення, де відбуваються драматичні вистави.
Тенета. Сітка для ловлі звірів.
Торочки. Пучок ниток, шнурків, що використовується як при-
краса. (Пояс з торочками).
Тріумф. Видатний, блискучий успіх, торжество.
Ф
Фон. Основний колір, тон, на якому пишеться картина,
робляться малюнки. (Квіти на світлому фоні).
Фортеця. Укріплене місце з оборонними спорудами.
Фортіссімо. Дуже сильно і голосно (про виконання музич-
ного твору).
Фраза. Сполучення слів, що виражає закінчену думку. (Дов-
га, коротка фраза).
X
Хащі. Густий ліс. (Іти хащами).
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ПРІЗВИЩ АВТОРІВ
Бажан — М. Бажан
Бичко — В. Бичко
Вас.— С. Васильченко
Вишня — О. Вишня
Вовч.— Марко Вовчок
Воронько — П. Воронько
Герас.— К. Герасименко
Гл.— Л. Глібов
Головко — А. Головко
Гонч.— О. Гончар
Горьк.— Максим Горький
Десн.— О. Десняк
Дм.— Л. Дмитерко
Довж.— О. Довженко
Донч.— О. Донченко
Заб.— Н. Забіла
Збан.— Ю. Збанацький
З газ.— 3 газети
Іван.— О. Іваненко
Ільч.— О. Ільченко
Кач.— Я. Качура
Коб.— О. Кобилянська
Козач.— В. Козаченко
Коп.— О. Копиленко
Корн.— О. Корнійчук
Коцюб.— М. Коцюбинський
Куч.— В. Кучер
Лаг.— В. Лагода
Мал.— А. Малишко
Мас.— Т. Масенко
Мик.— І. Микитенко
Мирн.— Панас Мирний
Мих.— С. Михалков
Мур.— І. Муратов
Нагн.— М. Нагнибіда
Н.-Лев.— І. Нечуй-Левицький
Н. те.— Народна творчість
Нех.— І. Нехода
Ол.— С. Олійник
Остр.— М. Островський
Панч—П. Панч
Пере.— Л. Первомайський
Позн.— М. Познанська
Пушк.— О. Пушкін
Риб.— Н. Рибак
Рил.— М. Рильський
Руд.— С. Руданський
Смол.— Ю. Смолич
Соб.— В. Собко
Сос.— В. Сосюра
Ст.— М. Стельмах
Тер.— М. Терещенко
Тесл.— А. Тесленко
Тич.— П. Тичина
Ткач — Д. Ткач
Трубл.— М. Трублаїні
Тют.— Г. Тютюнник
Л. Укр.— Леся Українка
Уп.— М. Упеник
Фр.— І. Франко
Хижн.— А. Хижняк
Цюпа — І. Цюпа
Чабан.— М. ЧабанІвський
Черн.— М. Чернявський
Чорн.— С. Чорнобривець
Шевч.— Т. Шевченко
Шиян — А. Шиян
Ющ.— О. Ющенко
Янов.— Ю. Яновський
ЗМІСТ
Вступ ........................ з
Повторення вивченого
в І—НІ класах.
§ 1. Будова слова............. 5
§ 2. Іменник. Прикметник • • 6
§ 3. Дієслово................. П
Загальні відомості з синтаксису
І пунктуації.
§ 4. Словосполучення ... 16
§ 5. Речення. Граматична ос-
нова речення...................17
§ 6. Речення розповідні, пи-
тальні й спонукальні . . 18
§ 7. Окличні речення .... 20
§ 8. Головні члени речення. Ре-
чення непоширені й поши-
рені ......................21
§ 9. Другорядні члени речення 23
§ 10. Додаток .................24
§ 11. Означення ...............25
§ 12. Обставини................27
§ 13. Речення з однорідними
членами .......................ЗО
§ 14. Звертання.............• 33
§15. Складні речення ♦ . • 35
§ 16. Пряма мова ..... 38
§ 17. Діалог...................39
Фонетика.
§ 18. Звуки мови...............43
§ 19. Голосні й приголосні
звуки.....................44
§ 20. Позначення звуків мови
на письмі.................45
§21. Звукове значення букв
ї, я, ю, є......................46
§ 22. Український алфавіт . . 47
§ 23. Склад ...................49
§ 24. Наголос..................50
§ 25. Голосні звуки та їх ви-
мова ...........................52
§ 26. Приголосні звуки ... 53
§ 27. Тверді й м’які приголосні,
їх вимова.................55
§ 28. Дзвінкі й глухі приго-
лосні, їх вимова ... 57
§ 29. Передача на письмі дзвін-
ких і глухих приголосних 59
§ ЗО. Уподібнення глухих і
дзвінких приголосних . . 60
§ 31. Сполучення йо, ьо . . 63
§ 32. Позначення м’якості при-
голосних на письмі . . 64
§ 33. Вживання м’якого знака 65
§ 34. Правила вживання апо-
строфа 68
§ 35. Основні випадки чергу-
вання у — в, і — й . , 71
§ 36. Фонетичний розбір слова 73
Лексика.
§ 37. Значення слова . . . 76 77
§ 38. Багатозначні й однозначні
слова . . .
§ 39. Пряме й переносне зна-.
чення слова • • • • 1 78
§ 40. Омоніми . » 9 » • • 82
§ 41. Синоніми • 0 » » » 84
§ 42. Антоніми « 0 • • * • 87
Будова слова.
§ 43. Закінчення і основа в сло-
ві ........................... 91
§ 44. Корінь, префікс, суфікс . 94
§ 45. Розбір слова за будовою 103
§ 46. Вимова й правопис нена-
голошених голосних е, и,
о в коренях слів . . . 104
§ 47. Ненаголошені голосні, що
не перевіряються наго-
лосом ........................107
§ 48. Чергування звуків . . 109
§ 49. Найпоширеніші випадки
чергування голосних зву-
ків у коренях слів . . ПО
§ 50. Чергування е з і . . . 112
§ 51. Чергування о, е з і . . 113
§ 52. Чергування е з о після
ж, ч, ш 115
§ 53. Вимова й написання и, і
після ж, ч, ш та г, к, х
у коренях слів . . . . Н7
§ 54. Найголовніші випадки
чергування приголосних
звуків у коренях слів . 120
§ 55. Вимова й написання пре-
фіксів з- (зі-, с-), роз-,
без- ........................123
§ 56. Префікси при-, пре-, прі- 125
§ 57. Подвоєння букв для по-
значення на письмі збігу
однакових приголосних . 128
§ 58. Вимова й написання слів
з подвоєними м'якими
приголосними між голос-
ними ................. і . . 129
§ 59. Спрощення в групах при-
голосних -сте-, -стл-, -здн-,
-ждн- . » . і . . 132
§ 60. Написання и, і в словах
іншомовного походження 134
§61. Вимова й написання слів
іншомовного походження
з подвоєними й неподво-
єними приголосними . . 138
§ 62. Правила переносу частин
слів..........................139
Повторення в кінці року . . 144
Українсько-російський словник 145
Русско-украинский словарь . 152
Тлумачний словник .... 154
Список умовних скорочень пріз-
вищ авторів...................159
Александр Михайлович Беляев, Екатерина Николаевна Плиско, Лидия Николаевна Си-
моненко, Михаил Михайлович Шкильник.
УКРАИНСКИИ Я З ЬІК
для четвертого класса школ с русским язьїком обучения (на украинском язьіке)
Издательство «Радянська школа» Государственного комитета Совета Министров Украин-
ской ССР по делам издательств, полиграфии и книжной торговли.
Редактор Г. 77. Поєдинок. Літредактор Є. М. Дейкіна. Обкладинка художника Р. К. По-
халюка. Художній редактор М. Ф. Остапко. Технічний редактор Н. М. Горбунова. Корек-
тори Т. А. Прожогіна, Л. С. Ткаченко.
Здано до набору 21/ХІІ 1973 р. Підписано до друку 18/1П 1974 р. Формат 60Х901Л». Папір
друк. № 2. Умови, арк. 10, обл. видави, арк. 9,17. Тираж 300 000.
Видавництво «Радянська школа» Державного комітету Ради Міністрів Української РСР
у справах видавництв, поліграфії І книжкової торгівлі, Київ, вул. Юрія Коцюбинсько-
го, 5. Видавн. Ке 23301. Ціна 17 коп. Зам. № 4—56. Головне підприємство республікансько-
го виробничого об'єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, м. Київ, Довженка,
БЕСПЛАТНЬІЕ
УЧЕБНІЛКИІ
БРЕМЕН СССР
БОЛЬШАЯ БШБЛШОТЕКА
НА САЙТЕ
«СОВЕТСКОЕ ВРЕМЯ»
БОУІЕТІМЕ.КІІ
СКАЧАТЬ