Author: Анненковъ Н.  

Tags: ботаника   ботанический словарь  

Year: 1878

Similar

Латинско-русскій словарь

Энциклопедическiй словарь Т.XL

Еврейскій и халдейскій этимологическій словарь къ книгамъ Ветхаго Завета. Томъ 1. Еврейско-русский словарь

Татарско-русский словарь Н. Остроумова

Text
                    Б0Т1НІІШІЙ (.КНЯІ’І.,
СПРАВОЧНАЯ КНИГА
ДЛЯ
БОТАНИКОВЪ, СЕЛЬСКИХЪ ХОЗЯЕВЪ, САДОВОДОВЪ, ЛЪСОВОДОВЪ, ФАРМАЦЕВТОВЪ,
ВРАЧЕЙ, ДРОГИСТОВЪ, ПУТЕШЕСТВЕННИКОВЪ ПО РОССІИ И ВООБЩЕ СЕЛЬСКИХЪ
ЖИТЕЛЕЙ.
Составилъ И. АННЕНКОВЪ
Императорскаго Россійскаго Общества Акклиматизаціи, Московскаго Физико-Медицин-
скаго Общества, Королевскаго Саксонскаго Сельскохозяйственнаго Общества, Эстляядскаго
Общества Садоводства и Торопецкаго Общества Сельскаго Хозяйства — Почетный Членъ.
Императорскаго Московскаго Общества Естествоиспытателей, С.-Петербургскаго Обще-
ства Естествоиспытателей, Кіевскаго Общества Естествоиспытателей, Императорскаго
Вольнаго Экономическаго Общества, Императорскаго Россійскаго Общества Садовод-
ства, Московскаго Общества Любителей Садоводства, Кіевскаго Общества Садоводства,
Королевскаго Прусскаго Общества Акклиматизація, Императорскаго Парижскаго Общества
Садоводства, Кавказскаго Общества Сельскаго Хозяйства и др. русскихъ и иностранныхъ
сельскохозяйственныхъ и ученыхъ обществъ — Дѣйствительный Членъ.
Новое исправленное, пополненное и разширенное изданіе.
САНКТПЕТЕРБУРГЪ.
ТИПОГРАФІЯ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ НАУКЪ.
(Вас. Остр. 9,т., Лі! 12.)

ПРЕДИСЛОВІЕ.
Названія растеній бываютъ двоякаго рода: или систематиче-
скія, ученыя, на латинскомъ языкѣ, или простонародныя, а за недо-
статкомъ ихъ, искуственно-составленныя или переводныя, такъ назы-
ваемыя книжныя — на языкахъ различныхъ націй. Первыя названія
употребляются въ сочиненіяхъ спеціально-ботаническихъ, а вторыя
въ разговорномъ языкѣ и въ сочиненіяхъ разнообразнаго содержанія,
болѣе или менѣе общедоступныхъ для всякаго круга читателей.
Систематическихъ названій каждое растеніе имѣетъ два: одно
родовое, а другое — видовое. Оба названія впрочемъ составляютъ
одно цѣлое, полное названіе. Такъ какъ различные ученые называли
нѣкоторыя растенія различными родовыми и видовыми названіями, то
и условлено, чтобы, вслѣдъ за описаніемъ родовымъ и названіемъ
видовымъ, выставлялось имя ученаго, давшаго это наименованіе ра-
стенію. Этимъ отстранилась всякая запутанность въ названіяхъ, и
въ ученыхъ сочиненіяхъ всегда одно систематическое названіе, родо-
вое и видовое, принимается какъ бы за дѣйствительное, собственное
названіе растенія, а всѣ прочія систематическія названія, данныя
другими авторами, за синонимы.
Простонародныхъ же или книжныхъ названій каждое растеніе
можетъ имѣть большее или меньшее количество, смотря по степени
своей замѣчательности въ какомъ либо отношеніи и употребительности
для различныхъ цѣлей, и затѣмъ большей или меньшей наблюдатель-
ности, и любви къ растеніямъ жителей того или другаго края. Въ про-
стонародныхъ названіяхъ нѣтъ отдѣльныхъ названій для рода и
і*

II
отдѣльныхъ для вида, но всѣ названія суть видовыя — и вслѣдствіе
того весьма часто повторяющіяся при растеніяхъ, различныхъ между
собою, въ ботаническомъ отношеніи, но сходныхъ, съ извѣстной точки
зрѣнія простолюдина, или' своими свойствами, или употребленіемъ, или,
наконецъ, нѣкоторыми своими частями.
Знаніе систематическихъ названій растеній не даетъ никакихъ
опредѣленныхъ указаній на простонародныя названія и, зная система-
тику растеній, можно не знать о какомъ растеніи идетъ рѣчь, если
это растеніе названо своимъ простонароднымъ названіемъ. Положеніе
лица, знающаго простонародное названіе растенія и желающаго узнать
его систематическое названіе, еще болѣе затруднительно. Не зная ка-
кими именами называется одно и тоже растеніе въ разныхъ мѣстно-
стяхъ, и, не зная какимъ растеніямъ можетъ принадлежать одно и
то же названіе, онъ всегда можетъ ошибаться при опредѣленіи систе-
матическаго названія, если бы даже и встрѣтилъ гдѣ нибудь, рядомъ
съ систематическимъ названіемъ, извѣстное ему простонародное на-
званіе *).
Отстранить такія затрудненія и дать возможность каждому по
систематическому названію растенія отъискать всѣ его простонародныя
или книжныя названія и обратно и есть цѣль Ботаническаго Словаря.
Изъ этой главной цѣли вытекаетъ и общій планъ Словаря. Оче-
видно, что онъ долженъ состоять изъ двухъ главныхъ частей: одной—
въ котррой систематическія названія растеній должны быть располо-
жены въ извѣстномъ порядкѣ, и именно въ алфавитномъ, какъ наибо-
лѣе удобномъ для отысканія, и при каждомъ изъ нихъ приведены всѣ **)
простонародныя и книжныя названія этого растенія, и въ другой,
въ которой тоже въ азбучномъ порядкѣ должны быть расположены
*) Какъ лучшій примѣръ этого я могу привести названіе «Василекъ».
Въ систематическихъ сочиненіяхъ это названіе стоитъ вслѣдъ за Сепіапгеа
Суапиз Ь., однакоже въ Малороссіи этимъ именемъ никогда не называется
это растеніе, а Осутшп Вазіііспт и др. губатыя пахучія рр.
**) Понятно, что, говоря «всѣ», мы разумѣемъ не абсолютно «всѣ», но
только всѣ тѣ, которыя могли находиться въ нашемъ ряспоряженіи въ из-
вѣстное время. Народъ живетъ такою же жизнью, какъ и отдѣльный чело-
вѣкъ и вмѣстѣ съ нимъ нѣкоторыя слова вымираютъ, а другія нарождаются.
То растеніе, которое въ настоящее время не имѣетъ никакого названія, мо-
жетъ получить его отъ народа и обратно,1 есть множество названій растеній,
уцѣлѣвшихъ въ знахарскихъ рукописяхъ, но этихъ названій теперь уже не
отыщешь и слѣда въ живомъ языкѣ русскаго народа.

ш
всѣ простонародныя и книжныя названія растеній съ указаніями ихъ
систематическихъ латинскихъ названій.
Этотъ общій планъ расширяется самъ собою необходимостью объяс-
ненія происхожденія множества русскихъ названій, весьма часто повто-
ряющихся при различныхъ растеніяхъ. Въ громадной массѣ названій
надо было дать возможность отыскать названія чисто простонародныя
и отдѣлить ихъ отъ названій книжныхъ или переводныхъ, или искус-
ственно-составленныхъ, или заимствованныхъ, или искаженныхъ, и для
того, чтобы достигнуть этого съ нѣкоторымъ успѣхомъ — надо было
разработать источники происхожденія названій растеній и дать имъ
мѣсто въ Словарѣ для того, чтобы каждый могъ видѣть, къ какой кате-
горіи относится извѣстное названіе растенія, приписываемое ему въ раз-
личныхъ сочиненіяхъ.
Изслѣдованія, сдѣланныя съ этою цѣлію, привели къ слѣдующимъ
заключеніямъ о происхожденіи названій:
1.	Многія названія растеній представляютъ тѣ же имена, какія они
носятъ въ систематикѣ, иногда только съ небольшими измѣненіями,
сообразно духу русскаго языка, таковы суть: Акація, Анисъ, Бази-
ликъ, Барбарисъ, Жасминъ, Каштанъ, Кедръ, Кофе, Майоранъ, Мята,
Персикъ, Роза, Сирень, Табакъ, Шалфей, и мн. др.
2.	Нѣкоторыя названія растеній представляютъ буквальный пере-
водъ латинскаго или греческаго систематическаго названія растенія,
всего чаще родоваго, но иногда и видоваго *) и это повело къ необ-
ходимости указать значеніе родовыхъ, а иногда и видовыхъ названій.
Очевидно, что всѣ составленныя такимъ образомъ названія суть книж-
ныя, но не простонародныя.
3.	Весьма многія современныя названія составляютъ буквальные
переводы названій этихъ растеній у древнихъ Грековъ и Римлянъ **)
*) Напр. АЪгота — Неснѣдникъ, АйіапіЬнт — Необиока, Ае^оройіпт—
Козья нога, АеіЬиза — Зноиха, А^гоЮлз — Полевиці, Аіореспгиз — Лисій
хвостъ, АтторЫІа— Песколюбъ, Апетопе — Вѣтреница, СЬеІШопіит —
Ласточникъ, Гитана — Дымянка и мн. др.
**) Напр. АпсЬиза оГйсіпаІіз, 5- древн. Воп§1о88оп, — Воловій языкъ, Бы-
чачій языкъ. АпійуПіз сгеііса Ь., у древн. ЕЬепоз, — Эбеновое дерево. Агсіо-
зіарЬуІоз ойсіпаііз Моепсй. Нѵа игзі древнихъ — Медвѣжьи ягоды. Агппсіо
Рйгадтііез Ь. — Саіатиз древн. — Тростникъ. Нѣкоторые Липірегиз — Сейгоз
тісга у древн. — Кедръ. Меііа — Ргахіпоз (у древн.) — Ясенка. Особенно оче-
видною встрѣчается необходимость знанія названій растеній у древвихъ пи-
сателей для объясненія такихъ сЪвременныхъ названій, встрѣчаемыхъ при

IV
(преимущественно Діоскорида, Теофраста, Плинія, Колумѳлла и др.)
и это повело къ необходимости указать на древнія названія нѣкото-
рыхъ растеній.
4/ Весьма многія названія растеній представляютъ буквальный
переводъ ихъ фармацевтическихъ названій, а эти послѣднія въ свой
чередъ составляютъ повтореніе названій, употребительныхъ въ средніе
вѣка*). Нѣкоторыя изъ нихъ, вслѣдствіе, вѣроятно, большой употре-
бительности растенія — сдѣлались общеупотребительными и какъ бы
простонародными, напр. Тысячелистникъ, Асіі. Міііе&ііпт.
5.	Весьма многія названія растеній повторяются при разныхъ
растеніяхъ, вслѣдствіе перемѣны родоваго названія или отнесенія ра-
стенія къ'другому роду. Въ этомъ случаѣ существовавшія при извѣст-
номъ растеніи названія обыкновенно удерживаются и при видахъ
прежняго рода и переходятъ къ видамъ новаго рода Это обстоятель-
ство и заставило меня при многихъ растеніяхъ удерживать ихъ преж-
нія родовыя названія, напр. при родѣ А^агісив вычислять и тѣ виды,
которые нынѣ отнесены къ роду Васіагіив, при Апешопе нынѣшніе
Риіааііііа, при родѣ Ріппз нынѣшніе АЬіеа, Рісеа, Вагіх и т. д.
Впрочемъ при всѣхъ таковыхъ растеніяхъ указано ихъ современное
систематическое названіе. Такое же замѣчаніе можно сдѣлать и о
растеніяхъ фармацевтическихъ и вообще носившихъ прежде другія
родовыя названія. В^его болѣе такихъ названій встрѣчается при ро-
дахъ Егуаітшн, ВагЬагеа, ЗіяутЬгішп, ЭДавіигйит, Сагсіатіпѳ,
въ которыхъ, какъ извѣстно, нѣкоторые виды относились къ разнымъ
родамъ, такъ что теперь напр. названія Сурѣпица, Жеруха, Рѣзуха
повторяются при всѣхъ родахъ. Тоже названія Будякъ, Осотъ, Чѳр-
нѣкоторыхъ растеніяхъ, которыя завѣдомо принадлежатъ другимъ расте-
ніямъ. Такъ напр. Сегсіз Йііідпазігшп назыв. Іудино дерево, по предположе-
нію, что Іуда предатель повѣсился на этомъ деревѣ; между тѣмъ .есть другое
не менѣе вѣроподобное преданіе, что Іуда повѣсился на Осинѣ, Рбрпіпз Тге-
шпіа. Таковое разногласіе объясняется однакоже тѣмъ, что у Теофраста
Рорпіпз Ттешпіа носило названіе Сессія.
*) Асопііит Ьусосіопит Е. Ьусосіопит (фарм.) — Волковой. — Асогиз Са-
Іатиз Ь. Фарм. — Саіатиз аготаіісиз — Тростникъ благовонный. Асіаеа зрі-
саіа Е. СЬгізіорѣогіапа въ Фарм. — Христофорова трава. АІсЬешіІІа ѵпіда-
гів Е.— въ Фарм. Рез Іеопіз. Львиная лапа. Еатішп, (Іаіеорзіз—Цгііса тйогіпа.
Глухая крапива, Мертвая крапива, баіеорзіз ТеігаЬіі Ь. Фарм. назв. СаппаЪіз
вуіѵезігів — Конопля дикая, Конопельникъ. Війепз сегпиа въ Фарм. СарчаЫз
адиаііса — Конопля водяная. АШеппагіа Иіоіса (Іагіп. въ Фарм. — Рез Саіі —
Кошачья лапка и мн. др.

тополохъ въ растеніяхъ, относящихся къ родамъ Сагсіииз, Сігзіит,
Спісиз, беггаіиіа; названія Грудная трава, Горлянка, Жабная трава
при НпарЬаІіит, Апіеппагіа и Еі1а§о, а другія при родахъ Іпиіа и
Рпіісагіа, Тиз8І1а§,'0 и Реіазйез.
Эта общность названій, вслѣдствіе перенесенія растенія къ дру-
гому роду, наводитъ на мысль, что подобнымъ же образомъ были от-
несены въ нѣкоторыхъ случаяхъ къ другимъ растеніямъ и свойства и
употребленіе переносимыхъ растеній. Очень возможно, что свойства
и употребленіе каждаго растенія не были изслѣдованы въ точности
и были присвоены имъ только потому, что растеніе того рода, къ ко-
торому первоначально относилось растеніе, имѣло эти свойства. Такъ,
напр., ВгасосерЬаІиш тоИаѵіса называется Турецкая Мелисса, Пчель-
никъ, Маточникъ, Медовикъ и ему приписываются свойства медонос-
наго растенія; тѣ же самыя названія и свойства мы находимъ при
Меіізза оШсіпаІіз. Происхожденіе общихъ названій объясняется тѣмъ,
что ПгасосерЬаІшп шоМаѵіса прежде называлась Меіізза ѣигсіса, и
это заставляетъ предполагать, что свойства Мелиссы приписаны Пга-
сосерЬаІит’у безъ провѣрки.
Запутанность эта становится еще большею, если мы примемъ въ
расчетъ, что, кромѣ перенесенія растеній къ другимъ родамъ, въ по-
слѣднее время, вслѣдствіе научныхъ изслѣдованій,, было еще отнесе-
ніе ихъ въ средніе вѣка къ другимъ родамъ, тоже нынѣ существую-
щимъ. Тогда при одномъ и томъ же растеніи мы находимъ названія
растеній всѣхъ прежнихъ родовъ. Напр. Пісагіа тапшісіііоійез МбпсЬ.
назыв. прежде Еапппспіиз Гісагіа, а еще прежде назыв. Сѣеіібопіит
тіпиз, йсгорііиіагіа тіпог. Вслѣдствіе этого мы при Гісагіа гапип-
сиіоібез находимъ и названія свойственныя Вапппспіиа’у, какъ то:
Жабникъ, Яскеръ и названія, относящіяся къ Сѣеіібопіит — какъ
то: Чистикъ, Чистотѣлъ. Все это ведетъ къ необходимости не только
приводить при извѣстныхъ растеніяхъ ихъ важнѣйшіе синонимы, но
и указывать на ихъ фармацевтическія и средневѣковыя названія
растеній.
6.	Весьма многія названія растеній произошли отъ названій тѣхъ
болѣзней, противу которыхъ употребляются или употреблялись раз-
ныя травы. Нѣкоторыя изъ этихъ названій или уже вышли изъ упо-
требленія, или суть мѣстныя провинціальныя выраженія. Напримѣръ
Выпадошная трава отъ болѣзни „выпадокъ" или сыпь. Бѣлая грыжа,

VI
Гуньба — отъ сыпи, назыв. гуньба. Змѣевикъ, Золотникова трава
отъ болѣзни золотникъ, Измоденъ, Камчужная трава, Норичникъ,
Норичная трава, Призорная трава, Приточная трава, Сорокоприточ-
никъ, Порушная трава, Пострѣлъ трава, Тайнишная трава, Ускоп-
ная трава, Ускопъ, Усопшія трава. Другія же еще существуютъ
въ языкѣ и понятны напр. Волосовая трава, Волосатикъ отъ бо-
лѣзни — волосатикъ. Золотушная трава, Желтяница, Желтуха, Жо-
луница, Почечуйная трава, Лихорадочная трава, Порѣзная трава.
7.	Нѣкоторыя растенія получили свои названія отъ различныхъ
суевѣрныхъ предразсудковъ, народныхъ легендъ и другихъ вѣрованій,
напр. Адамова голова, Вѳхъ, Забій круча, Забудьки, Любимъ трава,
Любовь, Петровъ крестъ, Петровъ батігъ, Плакунъ трава, Про-
стрѣлъ трава, Прыгунъ трава, Приворотная трава, Пѣна-Лупѣна,
Разрывъ трава, Скакунъ трава, Сонъ-трава, Христово копье и др.
и это потребовало введенія нѣкоторыхъ легендъ для объясненія этихъ
названій.
Здѣсь нельзя не коснуться нашихъ старинныхъ рукописныхъ со-
чиненій, въ которыхъ встрѣчаются свѣдѣнія о растеніяхъ. По вни-
мательномъ разсмотрѣніи тѣхъ изъ нихъ, которыя были въ моемъ
распоряженіи — ихъ слѣдуетъ раздѣлить на двѣ категоріи. Одни,
болѣе общирныя и. древнія, извѣстныя подъ именемъ Дечебниковъ",
заключаютъ въ себѣ сперва краткія общія свѣдѣнія о свойствахъ
животныхъ, растеній и минераловъ и употребленіе ихъ отъ главнѣй-
шихъ болѣзней, а потомъ болѣе обширно при каждой болѣзни — всѣ
способы лѳченія ея минеральными, животными й растительными пред-
метами, растительными маслами, водами и т. д. и наконецъ описаніе
внѣшняго вида и употребленія нѣкоторыхъ растеній. Таковыхъ руко-
писей находится въ моемъ распоряженіи—три. Въ нихъ многія расте-
нія называются именами, близкими къ нынѣ существующимъ, такъ что
догадаться о какомъ растеніи идетъ рѣчь не представляетъ большаго
труда; другія же названія весьма неопредѣленны. Другой разрядъ
рукописныхъ сочиненій, встрѣчающихся подъ названіемъ Цвѣтни-
ковъ, Травниковъ, Описанія травъ и т. д., попадается всего чаще въ
рукописяхъ, переписанныхъ въ позднѣйшее время, и имѣющихъ въ
виду не изложеніе леченія болѣзней разными веществами, а только
описаніе наиболѣе чудесныхъ свойствъ нѣкоторыхъ растеній. Здѣсь на
первомъ мѣстѣ средства отыскивать клады, узнавать вора, заставить

VII
человѣка открыть свои тайны, привязать или приворожить къ себѣ
человѣка, способствовать умѣнью плавать, ѣздить, сражаться, а всего
болѣе поднять ослабѣвшія силы человѣка. Это книги знахарскія.
Такъ какъ на эти книги было охотниковъ больше, чѣмъ на первыя,
то онѣ и попадаются чаще и притомъ въ копіяхъ болѣе или менѣе
искаженныхъ переписчиками, иногда даже до того, что трудно до-
браться до смысла, открываемаго только при сличеніи различныхъ
варіантовъ. Здѣсь имена растеній, описаніе ихъ внѣшняго вида и
свойствъ такъ загадочны, что надо большаго труда, чтобы распознать
ихъ. Такихъ рукописей находится въ моемъ распоряженіи около де-
сяти. Въ концѣ настоящаго труда будутъ изложены нѣкоторыя свѣ-
дѣнія о семъ.
8.	Весьма многія растенія изъ внѣевропейскихъ носятъ свои ту-
земныя названія или называются именами тѣхъ продуктовъ, какія
они носятъ въ торговлѣ и техникѣ и потому представилась необходи-
мость ввести названія важнѣйшихъ продуктовъ разныхъ растеній.
9.	Наконецъ, множество растеній получили свои имена отъ сопле-
менныхъ намъ славянъ (или дали имъ свои), отъ живущихъ въ раз-
ныхъ мѣстахъ Россіи инородцевъ и въ заключеніе всего чаще пред-
ставляютъ заимствованія и переводы названій нѣмецкихъ, француз-
скихъ и англійскихъ и это заставило ввести названія растеній на
прочихъ языкахъ. Понятное желаніе сдѣлать Словарь книгою полез-
ною не только при чтеніи книгъ на русскомъ языкѣ, но и на язы-
кахъ нѣмецкомъ, французскомъ и англійскомъ — заставило ввести
послѣднія въ болѣе обширномъ размѣрѣ, нежели сколько этого тре-
бовала необходимость объясненія происхожденія названій.
Таковы были требованія . отъ Словаря, вызванныя необходи-
мостью объясненія происхожденія различныхъ названій растеній, но
кромѣ того, при дальнѣйшемъ развитіи цѣли Ботаническаго Словаря
и желаніи сдѣлать его наиболѣе полезнымъ для всякаго рода спра-
вокъ о растеніяхъ, явилась необходимость ввести въ него указанія
того естественнаго семейства, къ которому относится каждое растеніе,
мѣста его родины и, наконецъ, тѣхъ свойствъ и употребленія, кото-
рыя свойственны наиболѣе замѣчательнымъ растеніямъ. Такъ какъ
наиболѣе энергическія свойства рр. находятся у растеній тропиче-
скихъ, дающихъ техникѣ и медицинѣ наибольшее число продуктовъ,
то очевидно, нельзя было ограничиться при составленіи Ботаническаго

ѴІП
Словаря одними русскими растеніями, но было необходимо ввести въ
него наиболѣе замѣчательныя изъ внѣевропейскихъ растеній.
Такимъ образомъ, издаваемый нынѣ Ботаническій, Словарь дол-
женъ и будетъ заключать въ себѣ:
1.	Систематическія родовыя *) и видовыя названія растеній на
латинскомъ языкѣ и въ азбучномъ порядкѣ, съ указаніемъ того есте-
ственнаго семейства, къ которому принадлежитъ упоминаемый родъ и
мѣста, гдѣ онъ описанъ въ Ргойготпв’ѣ Декандоля и сочиненіяхъ
Кунта, Штѳйделя, Ендлихера и др.
2.	Объясненіе названія родоваго и въ нѣкоторыхъ растеніяхъ ви-
доваго названія растеній (по ѴѴіШ(еіп’у).
3.	Важнѣйшая синонимія систематическихъ названій нѣкоторыхъ
растеній, необходимая для уразумѣнія повторяющихся русскихъ на-
званій растеній при растеніяхъ различныхъ родовъ.
4.	Наименованіе тѣхъ растеній, которыя у древнихъ Грековъ и
Римлянъ носили названія, соотвѣтствующія приводимымъ родамъ.
5.	Средневѣковыя названія тѣхъ растеній, которыя по большей
части объясняютъ существовавшія и существующія нынѣ фармацевти-
ческія названія растеній, всегда почти отличныя отъ систематиче-
скихъ.
6.	Русскія простонародныя и книжныя названія родовъ и . раз-
ныхъ видовъ, употребительныя въ разныхъ мѣстностяхъ Россіи и по-
именованныя въ разныхъ сочиненіяхъ, съ указаніемъ мѣста, гдѣ та-
ковыя названія находятся въ употребленіи и при нѣкоторыхъ —
лица, приведшаго это названіе печатно или письменно. Тѣ названія
растеній, которыя наиболѣе употребительны и понятны большинству
кителей того края, откуда они заимствованы — отмѣчены особымъ
шрифтомъ.
Русскія названія рр., для удобства отысканія ихъ, въ томъ слу-
чаѣ, если ихъ много, расположены тоже въ азбучномъ порядкѣ, но
названія, имѣющія общій корень, сгруппированы вмѣстѣ.
Здѣсь же помѣщены славянскія названія растеній, упоминаемыя
въ Библіи, и приведенъ критическій разборъ нѣкоторыхъ, изъ нихъ.
*) Въ тѣхъ случаямъ, когда родовыхъ названій растеній не встрѣчается
въ матеріалахъ, послужившихъ источникомъ при составленіи Словаря, или
когда родъ заключаетъ одинъ только видъ — родовыя названія не приведены.

IX
7.	Названія родовыя и видовыя на языкахъ польскомъ, чеш-
скомъ, сербскомъ, лужицкомъ и другихъ славянскихъ племенъ, частію
какъ матеріалъ для составленія русскихъ названій, въ томъ случаѣ,
если таковыхъ не существуетъ въ народѣ, частію для объясненія
происхожденія русскихъ названій, а главнѣйшимъ образомъ для вза-
имнаго пониманія тѣхъ сочиненій о растеніяхъ, которыя писаны на
этихъ языкахъ.
8.	Существующія названія нѣкоторыхъ растеній у различныхъ
народовъ, обитающихъ въ Россіи, какъ-то у Аино, Аринцевъ, Армянъ,
Башкирцевъ, Бурятовъ, Бухарцевъ, Вассугановъ, Вогуловъ, Вотя-
ковъ, Гиляковъ, Гольдовъ, Грузинъ, Гурійцевъ, Дугоровъ, Зырянъ,
Имеретинцевъ, Калмыковъ, Камчадаловъ, Карагинцевъ, Кореловъ,
Коряковъ, Курильцевъ, Ламутовъ, Лапландцевъ, Латышей, Лезгин-
цевъ, Маневровъ, Мингрельцевъ, Молдаванъ, Монголовъ, Мордвы
Эзрянской и Мокшанской, Ногайцевъ, Ольчи, Орочанъ, Оссетинцевъ,
Остяковъ, Пермяковъ, Персовъ, Самогитовъ, Самоѣдовъ, (Сартовъ),
Тангутовъ, Татаръ, Тунгузовъ, Туркмѳнцовъ, Финновъ, Хивинцевъ,
Черемисовъ, Чувашъ, Якутовъ, Юкагировъ и Эстонцевъ *).
9.	Названія рр. на языкахъ нѣмецкомъ, французскомъ и англій-
скомъ.
ГО. Указаніе мѣста родины внѣевропейскихъ растеній.
И. Названія наиболѣе замѣчательныхъ продуктовъ, получае-
мыхъ отъ нѣкоторыхъ экзотическихъ растеній, носящихъ въ торговлѣ
и техникѣ особенныя названія.
12. Краткое описаніе свойствъ и употребленія наиболѣе замѣ-
чательныхъ растеній въ Сельскомъ Хозяйствѣ, Садоводствѣ, Меди-
цинѣ и Технологіи, такъ и между простолюдинами.
13. Въ видѣ дополненія, въ выноскахъ, а иногда и въ текстѣ,
приведены объясненія происхожденія нѣкоторыхъ названій растеній,
заимствованныя изъ народныхъ легендъ, суевѣрныхъ преданій, про-
винціальныхъ терминовъ и вышедшихъ изъ употребленія названій
болѣзней.
Вторая часть будетъ состоять изъ алфавитныхъ списковъ назва-
ній растеній на всѣхъ тѣхъ языкахъ, на которыхъ они поименованы
*) Настоящій списокъ можетъ служить для объясненія сокращеній въ
Словарѣ.

X
въ первой части, съ ссылкою на ихъ латинское систематическое назва-
ніе. Здѣсь же будутъ приведены списки названій древне-греческихъ
и римскихъ, названій фармацевтическихъ и важнѣйшихъ продуктовъ
растеній и, наконецъ, въ видѣ прибавленія, названія нѣкоторыхъ
знахарскихъ растеній.
Къ выполненію этого плана я ,'началъ стремиться еще съ 1850
года. Первая работа состояла въ томъ, чтобы собрать всѣ печатные
матеріалы, относительно русскихъ названій, разбросанные въ разныхъ
сочиненіяхъ. Трудъ этотъ хотя и былъ утомителенъ и тяжелъ, но
былъ возможенъ; мнѣ предстояло перечитать всю русскую литера-
туру, пересмотрѣть всѣ сочиненія, чтобы отыскать въ нихъ суще-
ствующія въ печати названія растеній, и это я сдѣлалъ.
Не такъ удобно и легко было собрать существующія въ народѣ
названія растеній; для этого, кромѣ личныхъ моихъ розысканій, не-
обходимо было содѣйствіе лицъ, интересующихся растеніями, и для
того, чтобы вызвать ихъ содѣйствіе, я рѣшился въ 1858 г. напеча-
тать собранные мною матеріалы, подъ названіемъ „Простонародныя
названія русскихъ растеній" и просить въ Предисловіи всѣхъ знако-
мыхъ съ названіями растеній сообщить мнѣ таковыя для внесенія въ
предположенное изданіе. Изданная мною книга встрѣтила общее со-
чувствіе и разошлась очень скоро,и хотя она не доставила мнѣ сколько
матеріаловъ, сколько я ожидалъ, но она убѣдила меня въ пользѣ и
необходимости задуманнаго изданія.
Въ 1859 г. я издалъ вновь уже всѣ собранные мною матеріалы
подъ названіемъ Ботаническаго Словаря, вслѣдствіе того, что въ него
вошли названія не однихъ только русскихъ растеній и не на одномъ
только русскомъ языкѣ, но и на другихъ языкахъ.
Этотъ новый трудъ мой встрѣтилъ такое же общее сочувствіе со
стороны всѣхъ ученыхъ и ученыхъ обществъ, и Имп. Академія Наукъ,
на XXIX присужденіи Демидовскихъ премій, удостоила Ботаническій
Словарь почетнымъ отзывомъ за недостаткомъ премій.
Столь высокія и непреложныя доказательства полезности моего
труда, осуществлявшаго только небольшую часть задуманнаго мною
плана, заставили меня, конечно, приложить всѣ свои усилія къ рѣ-
шенію предположенной задачи и я употребилъ еще 18 лѣтъ на по-
полненіе моего Словаря названіями растеній и тѣми свѣдѣніями, ко-
торыя необходимы для справокъ читателей различныхъ спеціальностей,

XI
какъ-то: ученаго ботаника, врача, фармацевта, технолога, сельскаго
хозяина, садовода, лѣсовода, а равно и для простаго любителя при-
роды. Филологъ тоже, можетъ быть, найдетъ въ немъ нѣсколько но-
выхъ матеріаловъ.
Издаваемый нынѣ трудъ не составляетъ, однакоже, послѣдняго
слова въ изданіи Ботаническаго Словаря. Остается еще сдѣлать
главное — это установить правильную, или, точнѣе сказать, одно-
образную русскую номенклатуру растеній, т. е. назначить для каж-
даго рода и для каждаго вида опредѣленныя родовыя и видовыя на-
званія на русскомъ языкѣ и считать ихъ какъ бы собственными ихъ
именами, а всѣ прочія за синонимы. Появленіе такого заключитель-
наго труда весьма желательно, нц оно возможно только при томъ
условіи, чтобы выборъ названій былъ основанъ на знаніи дѣйстви-
тельно существующихъ названій. Предварительно надо собрать всѣ
матеріалы, ознакомиться со всѣми названіями растеній и потомъ уже,
чрезъ взаимное сравненіе ихъ, выбрать изъ нихъ опредѣленныя типи-
ческія названія для каждаго растенія. Издаваемый нынѣ Словарь и
представляетъ всѣ эти матеріалы собранными воедино и дающими
основаніе для установленія нормальнаго имени каждому растѳніщ. Но
нельзя не сознаться, что трудъ подобнаго установленія нормальныхъ
именъ есть трудъ весьма щекотливый. Народу нельзя приказать на-
зывать растеніе тѣмъ или другимъ именемъ, по выбору составителя
Словаря, и заставить забыть всѣ тѣ названія, которыми онъ споконъ
вѣка привыкъ называть извѣстное ему растеніе. Слѣдовательно по-
добное установленіе будетъ имѣть въ виду только извѣстный кругъ
ботаниковъ и ученыхъ, но послѣдніе всегда имѣютъ возможность на-
звать растеніе систематическимъ латинскимъ названіемъ, которое съ
особенною точностью опредѣляетъ растеніе. Во всякомъ случаѣ
подобное установленіе нормальныхъ именъ можетъ быть сдѣлано
только съ общаго согласія и утвержденія всѣхъ заинтересован-
ныхъ въ этомъ вопросѣ ботаниковъ, а не 'однимъ лицомъ, какъ ‘бы
компетентно оно ни было въ данномъ случаѣ, и повторяю еще разъ,
надо прежде собрать всѣ. матеріалы, а потомъ уже созидать изъ нихъ
зданіе.
Матеріалы, служившіе мнѣ къ составленію настоящаго труда,
весьма многочисленны. Почти безошибочно можно сказать, что я пе-
ресмотрѣлъ все, гдѣ только было, писано что нибудь о растеніяхъ;

XII
печатаніе полнаго списка всѣхъ этихъ сочиненій заняло бы нѣсколько
листовъ, безъ всякой пользы для читателя, и потому я ограничусь
указаніемъ только тѣхъ, которыя цитированы мною при нѣкоторыхъ
растеніяхъ, съ тою цѣлью, чтобы дать возможность понять сокращенія.
Августиновичъ. О дикорастущихъ врачебныхъ растеніяхъ Пол-
тавской губ. Кіевъ. 1853. Заключаетъ въ себѣ много вѣрныхъ на-
званій и свѣдѣній о растеніяхъ.
Аксаковъ. Записки ружейнаго охотника Оренбургской губ. 18 5 7.
Амбодикъ-Максимовичъ. . Новый Ботаническій Словарь на
латинскомъ и русскомъ языкахъ. Спб, 1804.— Названія преимуще-
ственно книжныя, заимствованныя или переводныя. Оригинальныхъ
очень мало.	'
Его же. Ботаника. Первоначальныя основанія. Съ рисунками.
Спб. 1796. 2 тома.
Арендарейко. Записки Полтавской губ. Полтава. 1848.
Веііга^е ииг Рйапгепкипйе ііез КиззізсЬеп КеісЬез. Мате-
ріалы къ ближайшему познанію прозябаемости Россійской Имперіи.
Особенно замѣчательны выпуски 1, 5, 9, 17 и 26.
Бекетовъ А. Н. Ботаническіе очерки. 1858. Картины расти-
тельности земнаго шара, Рудольфа. 1861. И мног. друг.
Бодянскій 0. Наськы украинськы казны, запорозьця Иська
Матырынкы. Москва. Року 1835.
Е1. Вогзёоіѵ. Ъѳз СЬапірі^попз Ди Ооиѵѳгііѳпіѳпі; <1е ТзсЬег-
пі§-оГ въ Виііеѣ. йе ГАсасІ. Ішрёг. йез Зсіепсѳз (1е 8і.-Рёіег8І)оиг§.
1868. Т. XIII. Л» 3. ,
Бошнякъ А. Дневныя записки путешествія въ разныя области
Западной и Полуденной Россіи въ 1815 г. 2 части. Москва. 1820,
1821.
ВііНеііп Не Іа Восіёіё Іпірёгіаіе (Іез Хаіпгаіівіез сіе Мозсои.
С. А. "ѴѴ'еіппіаііп. Нутепо еі Оавіеготусеіез ііисизцце іп Іт-
регіо Коззісо оЬзегѵаіоз. Реігороіі. 1837.
Ѵеезептеуег Оизіаѵ. ПѳЬег сііе Ѵе§,'еіаііоп8ѵегЬа1іпІ88е ап
йег тіШегп ѴГоІ&а, іп Веііга^еп IX. Ьіеіег.
П. Е. Волкенштейнъ — названія грибовъ въ Новг. г.
Волковъ Ѳ. К. Списокъ растеній съ народными названіями и
этнографическими примѣчаніями, — въ Записи. Юго-Западн. Отдѣла
Имп. Росс. Географ. Общества1. Т.. I. 1873.

хш
Вѣстникъ Естественныхъ Наукъ, издаваемый Импер. Моск.
Обществомъ Испытателей Природы. Годы 1854—1860.
Вѣстникъ Россійскаго Общества Садоводства въ Петербургѣ.
Галинъ П. Гербарій Саратовской губ.
Газета Лѣсоводства и Охоты.
Павла Горянинова. Грибы, плѣсени и пылевики.... Спб.
1848. Изъ журнала „Записки по части врачебныхъ наукъ".
Горняцкій А. С. Списокъ названій растеній Курской губ. іп ІіН.
Фонъ Гребнеръ В. А. Названія растеній во Владимірской губ.
іп ІіН.
А. Григорьевъ — нѣсколько названій изъ Олонецкой губ.
Повѣнецк. у.
Грумъ. Газета Другъ Здравія".
Даль В. И. Толковый Словарь живаго Великорусскаго языка.
4 тома. Содержитъ множество названій растеній, но большая ихъ
часть суть книжныя, переводныя и заимствованныя изъ Словаря
Академіи, сочиненій Мартынова, Амбодика и др. — нѣкоторыя взяты
изъ живаго языка.
Двигубскій И. Московская Флора. Москва. 1828 г.
Двигубскій И. Изображеніе растеній, преимущественно Россій-
скихъ, употребляемыхъ въ лекарство. 3 части. 1828—1830. Москва.
Сгеог^і 4оЬ. НоШіѳІ). О-ео^гарЬізсІі-рЬузікаІізсІіе пші Ха-
іигЬізіогізсЬе ВезсЬтеіЬип^ сіез Кивиівскѳп ВеісЬез. Копі^зЬег^.
1797. 9 томовъ.
(тгипег Ь. Епшпегаііо ріапіагиш, диаз аппо 1865 асі Яшпіпѳ
ВогузЙіепигп еі Копкат іпГегіогет Воззіае аивігаііз ргоуіпсііз Са-
ІЬегіпозІаѵіепзі еі Таигіса со11е§’і въВиІІ. (Іѳ Іа 8ос. Ішр. Яев Иаіиг.
Не Мозсои. 1868. № 3.
НйкІепзіасН А. Веізе сіигсіі ВиззІапЗ иші іш Саисазі-
зскеп СгѳЬіг§-е. 2 т. РеіегвЬиг^. 1787.
Желѣзновъ Н. И. О разведеніи хмѣля въ Средней Россіи.
1851. Москва.
Журналъ Министерства Государственныхъ Имуществъ.
Журналъ Садоводства, издаваемый Россійскимъ Обществомъ
Любителей Садоводства. Москва.
Журналъ Сельскаго Хозяйства, издаваемый Императорскимъ
Московскимъ Обществомъ Сельскаго Хозяйства.

хіѵ
Закревскій Ник. Старосвѣтскій Бандуриста. Москва. 1851.
Записки Обществъ Сельско-Хозяйственныхъ: Южной Россіи,
Кавказскаго, Лебедянскаго, Юговосточной Россіи, Юрьевскаго, Яро-
славскаго и Казанскаго Экономическаго.
Земледѣльческая Газета.
Земледѣльческій Журналъ.
Извѣстія Русскаго Географическаго Общества.
Извѣстія Императорскаго Россійскаго Общества Садоводства въ
С.-Петербургѣ.
Лепкеп Н. А. Ви88І8сЬ-йеиі8сЬ-1аіеіпІ8сЬе8 ТѴ&гіѳіілісЬ. Кі§'а.
1843.
Калениченко Ив. Ос. Классификація, Синонимія и время сѣя-
нія пшеницъ (изъ Труд. Вол. Экон. Общ.)
Его же. Многочисленныя сообщенія іп Іійегіз о названіяхъ ра-
стеній въ Украйнѣ и вообще на Югѣ Россіи.
Кауфманъ Н. Московская флора или описаніе высшихъ рр.
и пр. Москва. 1866.
Кашинъ Н. И. Названія растеній Приаргунскаго края и Бу-
рятскія — іп ІіН.
Кашинскій Ив. Русскій лечебный травникъ. Спб. 1817.
Кельбергъ П. А. Гербарій Сѳленгинскихъ растеній.
Клепинина М. И. Названія растеній въ Екатеринбургскомъ
уѣздѣ — іп 1ІН.
Кондратовичъ. Дикціонеръ или Реченіаръ по алфавиту рос-
сійскихъ словъ о разныхъ произращеніяхъ, т. е. древахъ, травахъ,
цвѣтахъ, сѣменахъ огородныхъ и полевыхъ, кореньяхъ и о прочихъ
быліяхъ и минералахъ. Собранный и сочиненный Импѳр. Академіи
Наукъ Колл. Асс. К. Кондратовичемъ. Въ С.-Петербургѣ. 1780 г.
Содержитъ множество названій, по большей части книжныхъ, поиме-
нованныхъ подъ средневѣковыми латинскими названіями.
Крашенннниковъ.Описаніе земли Камчатки. Спб. 1755.
Лагсъ Плат. Описокъ назв. рр. Костромской губ.
Левинъ т— С.-Петербургская флора.
Леоновъ К. Я. Списокъ названій рр. Подольской губ. іп ІіН.
Лепехинъ И. Дневныя записки путешествія. 4 т.Спб. 1795—
Лодыгинъ Н. Г. Назв. рр. Орловской губ.

XV
Левшинъ Вас. Управитель или Практическое наставленіе во
всѣхъ частяхъ сельскаго хозяйства и пр. 6 част. Москва. 1809.
Левченко М. М. Назв. рр. Херсонской и Кіевской губ. іп Ііѣѣ.
Лѣсной журналъ, издаваемый Лѣснымъ Обществомъ.
Маакъ Р. Путешествіе на Амуръ, совершенное въ 1,855 году.
Спб. 1859.
Максимовичъ М. А. Списокъ рр. Московской флоры. Москва.
1826.
Его же. Малороссійскія названія растеній іп ІіН.
Марксъ. Ходъ событій въ Ельненскомъ уѣздѣ Смоленской губ.
(Изъ Труд. Вольн. Экон, Общ. 1853. № XI).
Мартыновъ И. Техно-ботаническій Словарь на латинскомъ и
россійскомъ языкахъ. Спб. 1820.
Матеріалы для статистики Россіи, собираемые Мин. Гос. Имущ.
II. Ярославск. губ. 1859.
Межаковъ А. Гербарій Вологодской губ.
Мейеръ Андрей. Ботаническій подробный Словарь или Трав-
никъ. Москва. 2 ч. 1781. 1783.
Меуег С. А. Еіогпіа Ргоѵіпсіае ТатЬоѵ (1 выпускъ Веііга^е).
Его же. Еіогпіа Ргоѵіпсіае АѴіаіка (5-й выпускъ Веііта§;е).
Мельниковъ (Печерскій). Въ лѣсахъ. 4 т. 1.
Мѳрклинъ Дръ. К. В. — іп ІіНег.
МіййѳпйотГ А. ТЬ. біЬігіасЬе Веізѳ.
Морозовъ П. Т. Гербарій Пензенской губерніи.
Никольскій А. Хозяйственное описаніе Балашевскаго уѣзда.
Спб. 1855.
Носовичъ. Словарь Бѣлорусскаго языка.
Описаніе древесныхъ породъ Сѣверной, Средней и Южной по-
лосъ Россіи. Спб. 1841.
О деревьяхъ, акклиматизированныхъ въ С.-Петербургѣ. (Изъ
Жури. Мин. Внутр. Дѣлъ 1845 г.).
Опытъ Областнаго Великорусскаго Словаря, изданнаго
вторымъ отдѣленіемъ Имп. Академіи Наукъ. Спб. 1852. — Содер-
житъ богатый запасъ простонародныхъ названій растеній.
Осиповъ Н. Подробный Словарь для сельскихъ и городскихъ
охотниковъ и любителей ботаническаго, увеселительнаго и хозяй-
ственнаго садоводства. Въ градѣ св. Петра. 1792. 2 т.
и

XVI
Основа. Ежемѣсячный журналъ.
Пабо и Чоловскій. Могилевская флора. 4 центуріи. 1853—
1855.
Палимпсестовъ И. Словарь сельскохозяйственныхъ растеній.
Одесса. 1855.
Раііаз Р. 8. Кеізе (ІигсП ѵегйсЬіебепе Ргоѵіпиеп Деа Кпзаі-
всііеп Ееісйоз. 3 т. 1771—1776г. и русскій переводъ этого со-
чиненія.
Раііаз Р. 8. Еіога Еозаіса аѳп Зіігріиго Ітрегіі Коззісі (Іей-
сгірііопее еі Ісопѳз. 2 1. Реѣгороіі. 1784—1788.
Раііав Р. 8. Ѵоуац'е бапз Іѳз ц-оиѵегпетепів тёгійіопаих Не
ГЕтріге сіе Визеіе. Рагіа. 1805.
Пассекъ В. Очерки Россіи. 1838.
Петровскій. Флора Ярославскаго уѣзда въ Памятной книжкѣ
Ярославской губерніи за 1862 годъ.
Поганка. Орловская флора. Сотн. 1—6.
Потанинъ Гр. Ник. Названія растеній Калужской губ., (де-
ревни Воровой, принадлежащей къ Гамаюнской вотчинѣ, 5 верстъ
выше Калуги, на правомъ берегу Оки) іп ІіН.
Его же. Вологодскія (Никол. и Тотемск. уѣзда), Самарскія,
Олонецкія и Алтайскія назв. рр. іп Іій.
Протасовъ А. Домашній Лечебникъ.и пр. Изданіе второе.
Спб. 1866 г. Г томъ'.
Пупаревъ К. В. Простонародныя названія въ Тверской губ.
Тверь. 1869.
Равинскій. Хозяйственное описаніе Астраханской и Кавказ-
ской губ. 1809.
Рего Эд. Руководство къ изученію садоводства и т. д. 3 части.
Москва. 1858.
Роговичъ Ао. Сем. Обозрѣніе сосудистыхъ и полусосудистыхъ
растеній, входящихъ въ составъ флоры губ. Кіевской, Черниговской
и Полтавской. Кіевъ. 1855.
Его же. О растеніяхъ въ Кіевской губ.— въ Извѣстіяхъ о вто-
ромъ съѣздѣ Естествоиспытателей въ Кіевѣ въ 1862 году.
Его же. Опытъ Словаря народныхъ названій Югозападной Рос-
сіи. Кіевъ. 1874.
Рупрехтъ Ф. И. Рукописный сборникъ названій растеній, из-

XVII
влеченный изъ гербаріевъ, доставленныхъ изъ разныхъ губерній Рос-
сіи въ Министерство Государственныхъ Имуществъ.
СевергинъВ. НачальныяоснованіяЕстеств. Исторіи. Спб. 1794.
Сибирскій Вѣстникъ.
Скальковскій А. Опытъ Хозяйственной Статистики Новорос-
сійскаго края. Одесса. 1853.
Словарь церковно-славянскаго и русскаго языка. Составленный
вторымъ отдѣленіемъ Императорской Академіи Наукъ. 4 т. 1847.
ЗоЬоІеѵзкі. Пота Реѣгороііѣапа. 1799.
Срединскій Н. Матеріалы для флоры Новороссійскаго края и
Бессарабіи. Одесса. 1872—1873.
Біѳѵеп СЬг. ѴеггеісЬшзз (Іег аиГНег Іаигізсііеп НаІЬіпаеІ тѵі1(1-
іѵасіізеікіеа РЯапиеп іш Виііейп 4е Іа 8о сіёіб Іпірёг.: йеэ Жіига-
Іізіез <1е Мо8сои, 1856, и переводъ Кеппена въ журн. Мин. Госуд.
Имущ. 1857.
Сукковъ. Экономическая Ботаника.
Тарачковъ А. С. Орловская флора въ сухомъ видѣ.
Тарачковъ Н. С. Воронежская флора.
Траппа. Фармакологія.
Траутфеттеръ Р. Э. Естественная исторія губ. кіевскаго учеб-
наго округа. Кіевъ. 1851.
Троцкій. Разсужденіе о семействѣ крестоцвѣтныхъ растеній
Декандоля. Перев. Москва. 1826.
Труды Курскаго Статистическаго Комитета — статья
А. Мицгера — Конспектъ растеній дикорастущихъ и > разводимыхъ
ѣъ Курской губ. Вып. III. 1869.
Труды Имп. Вольнаго Экономическаго Общества.
Труды Общества Естествоиспытателей при Имп. Казан-
скомъ Университетѣ — статьи Е. Порф. Крылова — о народныхъ
лекарственныхъ растеніяхъ, употребляемыхъ въ Пермской губерніи.
Томъ'Ѵ. Вып. II. Казань.. 1876.
Труды (Записки) Новороссійскаго Общества Естество-
испытателей — статья Эд. Линдѳмана — Очеркъ флоры Херсон-
ской губерніи. Одесса. 1872.
Финтельманъ. Полное Русское Садоводство.
Фишеръ Ѳ. Б. Деревья и кустарники способные къ разведенію
въ Петербургѣ. Въ журн. Мин. Внутр. Дѣлъ. 1852. № XII.

хѵш
Хрусталевъ П. Исчисленіе растеній въ Зап. Общ. Сѳл. Хоз.
Южн. Росс. 1847.
Черняевъ В. М. О значеніи украинскихъ лѣсовъ, 1857, и его же
Конспектъ растеній дикорастущихъ и разводимыхъ въ окрестностяхъ
Харькова и въ Украинѣ. 1859. Харьковъ.
Шейковскій. Опытъ южно-русскаго Словаря. Томъ I. Вып. I.
Шимкевичъ Ѳ. Корнесловъ русскаго языка. Спб. 1842.
Шиховскій И. О. Краткая ботаника. Спб. 1853, и его же
Основаніе ботаники Декандоля.
Шнейдеръ. Флора С.-Петербургской губ. Спб. 1858.
Щегловъ. Хозяйственная ботаника. 3 т. Спб. 1828.
Эртель П. Полный Зоологическій и Ботаническій Словарь. 1843.
Названія Польскія, Чешскія, Сербскія, Лузацкія или Лужицкія,
Русинскія и другихъ Славянскихъ народовъ заимствованы изъ:
Іас. УѴа^а. Кіота Роіоиіса рЬапего^ата..
Іоз. ЗппсІгіІІо. Орізапіе тозііп Ьіідѵіе на ЛѴоЛупіе, Росіоіи
и Икгаіпіе еіс.	‘
Пан. 81оѣо<іа. Возіііппіаіѵі 1852.
ЕіІ.Мах. Оріг. бегнат гозіііп кѵёіепу сезке аѵ Ргагѳ 1852.
I. 8ѵаі. Ртѳзіа. ’ШеоЬеспу Козіііпоріз еіс. 2 т. IV Ртаге.
1846.
Ѵик. 8іѳрЬ. КатайзсЬіізсЬ. Еѳхісоп 8етЬісо-Сгѳгтанісо-
Ьаііпит.' 1852.
Во§. 8и1ек. ВіЦагзіѵо. ПриілнѵрогпаѵаіцеЬіІіа. О Веси. 1856.
Зоа. Рапсіс. Ѵетгеісііпізз (Іег іп 8егЬіѳп ѵйІсКѵасЬзѳпсІеп РЬа-
пѳто^атеп еіс. въ ѴегЬап(11ііп§’еп (Іея 2оо1о§'І8сЬ-ЬоіапізсЬеп Ѵег-
еіпз іп УѴіеп. 1856. Вапсі IV.
Его же. Еіота ргіпсіраѣиз 8егѣіае. 1874.
Лавровскаго. Сербско-русскій Словарь.
Вт. РѣиЪІ. Еидзкі зегЬзкі 8Іо\ѵпік. ЬаизіігізсЬ-’ѴѴепйізсЪез
УѴбтіѳЛисЬ. Вшіізвіп. 1866. 1 т.
Кагі Ноігі. ВоіапізсЬе Веііта^е аиз Ѳаіігіеп въ ѴѳгЬапіПип-
§'еп (Іез Каізѳг1.-Копі§1. Иооіо^ізсіі-ѣоіапізсііеп Ѵегѳіпз іп УѴіеп.
1861. Вапсі XI, р. 149 еіс. (для русинскихъ названій) и
Ив. Верхратський. Початки до уложення номенклятури и тѳр-
минологии природописноі народнѳі. У Львові. 1869.
Люб. Каравелова. Памятники народнаго быта Болгаръ. Москва.

XIX
1851, и кромѣ того изъ частныхъ сообщеній гг. Микуцкаго, Кара-
велова и др.
Названія Финскія, Эстонскія, Латышскія взяты изъ:
БЧога Ееппіса. 8иошеп Казиізіо. Коеіша. Не]8Іп§;І88а. 1860.
Е. УѴіесІетапп ипй Е. 'ѴѴеЬег. ВезсЬгѳіЬип^ (іег рЬапего§'а-
тізсЬѳп ОеѵасЬзе ЕвіЬ-, Ьіѵ- ипй Сигіапйа. Веѵаі. 1852.
Карельскія названія сообщены гг. Смоляковымъ и Потанинымъ;
Пермякскія — г. Роговымъ; Вотякскія гг. Сергіевымъ, Лалетинымъ
и др.; Чувашскія — г. Михайловымъ; Мордовскія свящ. Полянскимъ
и заимствованы изъ Запис. Общ. Сел. Хоз. Юговост. Россіи.
Названія Армянскія, Грузинскія, Лезгинскія и другихъ кавказ-
скихъ нарѣчій заимствованы изъ Краткаго латинско-русско-грузин-
скаго Ботаническаго Словаря Кн. Эрнстова, Тифлисъ 1873, изъ
Запис. Кавказскаго Общества Сел. Хоз., Коіепаіі—Піе Вегеізип§
НосЬ-Агшепіепз шиі ЁІіааЬѳѣЬроІ, и сообщеній гг. Ситовскаго, Чер-
нявскаго и др.
Названія Киргизскія, Узбекскія, Сартскія взяты изъ статьи Бор-
щова — Матеріалы для Ботанической Географіи Арало-Каспійскаго
края (Прилож. къ VII тому Записокъ Имп. Акад. Наукъ 1865 г.);
изъ статьи Кушакевича въ Вѣстникѣ Садоводства за 1872. Ж 1,
2, 3; изъ статьи Параліева въ Журн. Мин. Нар. Просв. за 1862;
изъ статей гг. Потанина и Струве въ Зап. Имп. Гѳогр. Общества
за 1867; изъ сочин. ПеЬпіапп — Веіідпіае Ьоіашсае въ Мёшоігез
ргёзепіёез а 1’Асайётіѳ. Т. VII. 1854; изъ Каталога Туркестанскаго
отдѣла Политехнической выставки 1872 г. и Кирѣевскаго Флоры
Нащихъ Среднеазіатскихъ владѣній,. 1874, и сообщеній гг. Хорош-
хчна, Потанина, Гегеля въ его Туркестанской Флорѣ и- др.
Названія Тунгузскія, Якутскія, Гилякскія, Дино, Орочанскія и
другихъ народовъ, населяющихъ Сѣверовостокъ Азіи, заимствованы
изъ сочиненій:
С. I. Махітоѵіся — Ргітіііае Еіогае Атпгѳпзіз. 1859.
Ег. всЬтійѣ — Вѳізеи іп Атиг-Папде ипсі аиГ Нѳг Іпзеі 8а-
сЬаІіп. 1868.
НІеЬп шкі 8сЪтісИ — тамъ же.
К. МеіпзЬаизеп — ХасЬгісЫеп йЬег баз ІѴіІш-ПеЬіеі іп
Озі-8іЬігіеп еіс. въ Вѳііга^е гиг Кеппіпізз йеа Киззізсйеп ВеісЪез.
1871. XXVI ВапбсЪѳп.

XX
0. ВиргесЬі — Сіе егаіеп Ьоіапійсііеп АтасЬгісЬіеп въ Мё-
1ап§'й8 ЫоІо§-ідиез, и изъ сообщеній д-ра Кашина.
Нѣмецкія, Французскія и Англійскія названія растеній заимство-
ваны изъ множества лучшихъ Словарей, Монографій, Каталоговъ и
другихъ сочиненій о растеніяхъ и перечисленіе всѣхъ ихъ, занимая
много мѣста, было бы безполезно. Я обращу вниманіе читателя только
на то, что, во 2-ой части Словаря, въ спискѣ названій растеній на
языкахъ нѣмецкомъ, французскомъ и англійскомъ, онъ найдетъ не
только тѣ названія, которыя были приведены въ 1 -ой части при ла-
тинскихъ названіяхъ, но и множество другихъ, съ указаніемъ ихъ
латинскихъ названій, что дѣлаетъ эти Словари совершенно полными
и вполнѣ удовлетворяющими читателя.
Этимологія названій латинскихъ заимствована изъ разныхъ об-
щихъ сочиненій, но преимущественно изъ замѣчательнаго въ этомъ
родѣ сочиненія 'ѴѴіНвіеіп — Е1уто1о§ч8с!і-Ъоіап.І8сІіо8 НапсВѵбгіег-
Ьпсіі. ЕіТап§-ен. 1856.
Номенклатура древнихъ названій растеній разработана по Сшѣ.
8ріеп§е1, Нібіогіа геі ЬегЬагіае, 2 т. Атзіеіойаті 1807, 1808, и
Бг. ОіЬтаі' Еепи—Воіапік іег Аііеп Огіесііеп нпй Вбтег. ѲоІЬа.
1859.
Фармацевтическія названія, равно какъ и описаніе свойствъ И
употребленія большей части растеній заимствованы изъ многочислен-
ныхъ спеціальныхъ сочиненій, но преимущественно изъ сочиненій
Магішз’а, Траппа и В. А. ВозепНіаІ—йунорвів ріапіагит біарЬо-
гісагшп. 1862. Егіап^ен.
Библейскія растенія опредѣлены по Т!шІ. Маз, Наггіз — ТЬе
Ыаіигаі Нізіогу оГ Віе ВіЫе, и Мих. Сибирцева — Опытъ библей-
ской Естественной исторіи. Спб. 1867.

XXI
Издавая въ свѣтъ этотъ новый трудъ свой, я считаю первымъ
долгомъ принести мою глубочайшую благодарность тѣмъ лицамъ, ко-
торые содѣйствовали мнѣ къ изданію его, и здѣсь, съ чувствомъ осо-
беннаго уваженія и признательности, я прежде всего долженъ произ-
нести имя Его Высокопревосходительства Самуила Алексѣевйча
Грейга, просвѣщенному вниманію котораго къ моему труду, онъ
всего болѣе обязанъ своимъ появленіемъ въ свѣтъ. Затѣмъ позволяю
себѣ выразить мою искреннюю благодарность Императорскому Воль-
ному Экономическому Обществу и его достойному и многоуважаемому
Секретарю Алексѣю Ивановичу Ходневу.
Въ заключеніе я считаю нелишнимъ сказать нѣсколько словъ о
Словарѣ. Я старался сдѣлать его сколько возможно болѣе полнымъ,
разнообразнымъ, общеполезнымъ и безошибочнымъ, но самъ сознаю,
что, не смотря на все свое желаніе, я въ нѣкоторыхъ случаяхъ не
могъ достигнуть своей цѣли. Не будучи лингвистомъ и издавая трудъ
ботаническій, но не филологическій, какъ нѣкоторымъ угодно думать,
я могъ легко впасть въ ошибки при исчисленіи названій растеній на
языкахъ нашихъ инородцевъ и др. и заранѣе увѣренъ, что никто не
осудитъ меня за это, а напротивъ, съ желаніемъ общей пользы, ука-
жетъ мнѣ на эти ошибки для возможности исправленія ихъ. Очень
возможно также, что мнѣ остались неизвѣстными свойства и употреб-
леніе многихъ нашихъ растеній, особенно въ народной медицинѣ и
техникѣ, и я также заранѣе приношу благодарность Всѣмъ тѣмъ, кто
мнѣ сообщитъ подобныя свѣдѣнія, для внесенія ихъ въ дополненіе.
Наконецъ, что касается до русскихъ простонародныхъ названій ра-
стеній, то и таковыя, конечно, не всѣ исчерпаны мною. Россія такъ
обширна и такъ мало еще изслѣдована, что собираніе какихъ бы то
ни было свѣдѣній сопряжено съ величайшими затрудненіями. Во вся-
комъ случаѣ, послѣ столь долголѣтнихъ трудовъ, я могу сказать
только одно — Гесі; .Гасіипі теііога роіепіев.
19-го Февраля 1878 года.
Н. Анненковъ.

О СОКРАЩЕНІЯХЪ.
Въ предлагаемомъ трудѣ встрѣчаются многочисленныя сокращенія. Одни
изъ нихъ относятся до указанія губерніи, области или уѣзда, гдѣ употреби-
тельно извѣстное названіе — и всѣ таковыя сокращенія понятны безъ объ-
ясненія. Другія сокращенія относятся до Фамилій лицъ или названій сочине-
ній, доставившихъ данныя для Словаря — и эти сокращенія становятся по-
нятными по прочтеніи Предисловія, въ которомъ поименованы всѣ сочиненія,
изъ которыхъ сдѣланы заимствованія, и лица, которыя сообщали мнѣ пись-
менно свои наблюденія. Третій родъ сокращеній относится до языковъ и на-
рѣчій различныхъ инородцевъ и таковыя тоже находятъ себѣ объясненія
нъ Предисловіи. Затѣмъ остаются весьма немногія сокращенія, которыя тоже
не представляютъ никакихъ затрудненій послѣ неоднократнаго обращенія
съ Словареиъ. Таковы суть: Рт. — Ргойготнв вувіетаііз паінгаііз. ВаЛ. —
Кайіх. НЬ. — НегЬа, ІЧ. — Иогез. Лер. — переводъ. Лск. — искуственно.
Фары. — Фармацевтическое. Сокращеніе латинскихъ названій семействъ ра-
стеній тоже понятно для каждаго ботаника.

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ.



А
лъіѳа СМ. РІНП8.
АЬгбта .Гасд. Вуііпегіас. Рг. 1.485.
Отъ греч. а, не, и Ьгота, пища, т. е.
непитательный. Неснѣдникъ (Даль,
перев. съ греч. назв.)—Лол. №екагтіа.
81аз какаомгу (пер.) — Чегаск. Цекгшпісе
(пер.)— Сербек. ЙеЬгап. •—Нѣм. Сасао-
таіѵе, Какаотаіѵе. — Франц. АЬготе.
АЬгоѣапит. Отъ греч. аЬгоз, кра-
сивый, или аЬгоіоз, безсмертный, по
сноимъ цѣлебнымъ свойствамъ.
АЬгоіапиш (Фарм.) См. Агіетізіа
АЬгоіапит.
АЬгоіапит Гоѳтіпа (Фарм) См.
бапіоііпа СЬатаесурагіззиз.
АЬгиз Б. Ьедитіп. Рг. 11. 381. Отъ
греч. аЬгоз, красивый, по своему олист-
вененію.
АЬгив ргѳсаіогіиз Л. Четочникъ
(съ видов. назв.)'—Лол. МоДІідгозгек,
Расіогкщѵіес, Расіогкі. — Чешск. 8оіе-
гек. — Сербек. Вгоз’апіспік ргозіі, Сізіо-
ѵас. — Нѣм. КгапгегЬзе (назв. сѣм.) Ра-
іегпозіегЬоЬпе, РаіегпозіегегЬзе. 8сЬбп-
затідег бйзззігансЬ. —• Фраки. АгЬге а
сЬареІеі, АгЬге к соііег, СЬареІеі Де 81.
Неіёпе, НегЬе Де гёдііззе, Ьіапе а гёд-
Ііззе, Ыапе ВопДіеи, Раіепоіге, Еаих
гё^ііззе. Сѣм. наз. Сазсаѵеііе, СопДигі,
Огаіпез Де . гёдііззе, ОиізапіЬез Дез
ІпДез. — Англ. Ьідиогісе-Ѵіпе, 1ѴІ1Д-
Ьідиогісе. Изъ сѣмян. дѣл. четки. Отеч.
Вост. и Зан. Индіи.
АЬзіпіІііит А&апя. Отъ греч. а,
не и рзіпіЬоз удовольствіе, по сноему
горькому вкусу или отъ а и ріпеіп,
ріпіЬеіп, пить, т. е. неупотребляющаяся
въ питье. У древн. АрзіпіЬіоп, Аріп-
іЬіоп.
АЬвіпйііипі (Фарм.) См. Агіетізіа
АЬзідіЬіит.
АЬзіпіЬіит готапит (Фарм.) См.
Агіетізіа ропііса.
АЪзіпйпит ропіісит и гота-
пит См. Агіетізіа АЬгоіаппт.
АЬйѣіІоп ЛИІ. Маіѵас. Рг. зиЬ 8іДа
I. 459. Отъ греч. а, не, безъ, Ьиз, волъ п
іііоз поносъ т. е. средство отъ поноса
рогатаго скота.
АЬиііІоп Аѵісѳппаѳ Сатіп. Груд-
ника (Раіі.) Грудница (Мейеръ
Б. Сл.) Грудничникъ (Даль) — по употр.
въ болѣзняхъ груди. — Канатникъ
(Кален.), Липка, Липочка (Екат. Укр.
Консп. Черняева) — вѣроятно по сход-
ству листьевъ другаго вида съ листьями
липы. Америк. кленъ (Глоба). Степной
подсолнечникъ (Раіі. общ. съ Чешск.)
Бархатныя просвирки (пер. съ нѣм.) —
Лол. ОкгіаиДкочгіес, Йіазоигпіса, ЙІіАа.—
Чешск. РоДзІшіеспік (род. зиЬ 8іДа) —
Сербек. ХиіозЦеи (род.) — Нѣм. ВазіагД
ЕіЬізсЬ. 8аттітаІѵе, 8аттірарре1. —
Франц. Еаиззе Оиітаиѵе, Маиѵе Дез
ІпДез. Употр. отъ ранъ и замѣняетъ
алтей. Въ Китаѣ разводится какъ пря-
дильное р. Цвѣты другаго вида (А. іі-
ІіаеМіит) идутъ въ Китаѣ на приго-
товленіе туши.
Асасіа Л7ес7с. Ьедит. Рг. II. 448.
Отъ греч. асасіа, асЬасЬіа, игла, ко-
лючка, по причинѣ иголъ на растеніи.
Акація (съ Лат.)—Лол. Озігозіг^сгупа,—
СгиІоДггеиг (зиЬ Мітоза). — Чешск. Ка-
ріпіее,— Сербек. Каріпіка,—Нѣм. Асасіе,
Акагіе, НепзсЬгескепЬаит, ЗсЬоііеп-
ДогпЬаит. — Франц. и Англ. Асасіа.
Асасіа Ап§ісо Магі. Браз. Анги-
коное дерево. Доставл. твердую, жел-
то-красноватую древесину, извѣстную
въ торговлѣ подъ именемъ Ангиковаго
дерева, Ап§ісоЬо1г, Воіз Д’Апдісо.
1

2
Асасіа — АсапШин
Асасіа агаЬіса ТКЛИ. Аравійская
акація (пер.) — Нѣм. АедуріізсЬе Ака-
гіе. — Аніл. ВаЬооІ Тгее. — Камедь из-
вѣстна подъ именемъ Оитті агаЬісит
соттипе; по англ. ВаЬоиІ-дит. Свѣтло-
красная, весьма твердая и тяжелая
древесина, извѣстная въ торговлѣ подъ
именемъ Діабабуля, Діабабулеваго де-
рева, БіаЬаЬиІ ЬоІ з, Воіз БіаЬаЬоиІ. Арав.
Асасіа ВашЬоІаЬ ВохЬ. Остъ-Инд.
Ваблахъ. Доставл. Индѣйскій Галлусъ
или Ваблахъ. ІшіізсЬег Оаііив, ВаЫаЬ.
Асасіа Саіѳсііи ѴШЛ. Акація Ка-
теху, Кашу. — Нѣм. КаіссЬи-Акахіе,
СаіесЬиЬаит,—Франц. СасЬои, СасЬошІе.
Дост. черное или обыкн. Катеху, или
Кашу, Японскую землю. — СаіесЬи пі-
дгит, Тегга іаропіса 8. зиссиз СаіесЬп
(лат.) — Каіесіш, СаіесЬи, ЛарапіэсЬе
ЕгДе, Реди-КаіесЬи. КиізсЬ (нѣм.) —
аніл. КЬеігдит, Каззи (Верогі) Віаск
СаіесЬи, СиісЬ (Трап.) Остъ-Инд.
Асасіа Саѵѳпіа Ноок еіАгп. Чили.
Эспиновое дерево. —Нѣм. ЕвріиоЬаит.
Асасіа сіѳсиггѳпа ЮТЙ. Дост. Ав-
стралійскую камедь, Оитті Аизігаіе,
АизігаіізеЬез Оитті. — Кора достав-
ляетъ ненастоящую бразильскую кору,
ЕаІзсЬе Согіех аіізігіпдепз Ьгазіііепзіз.
(Коз). Зап. Австрал.
АсасіаЕЪгѳпЬегдіапа/Агуи.. Этотъ
видъ вмѣстѣ съ Ас. Зеуаі 1>е1і1 и Ас.
іогііііз Науп. доставляетъ преимуще-
ственно Аравійскую камедь, Оитщі
агаЬісит з. Мітозае, АгаЬізсЬез Оитті.
Асасіа Еагпѳзіапа РИМ. Фарне-
зова Акація (въ перв разъ была разве-
дена въ саду Фарнезе, въ Римѣ).—Нѣм.
ЕагпезізсЬе Аканіе,— Франц. Асасіе <1е
Еагпёзе. Цвѣты въ торговлѣ назыв.
Антильская Кассія, АпііНепказзіе.
Саззе йи Беѵапі, Огаіиез сіе Саззіег ои
<іе Саззіе, а стручки — Ваблахъ, ВаЬ-
ІаЬзсЬоіен (нѣм.) ВаііЬаЬпіаЬ (ор.) По-
лучаемая смола назыв. у англ. Кеекиг-
допй (Вер.)
Асасіа дитшіГѳга ТГіЯй. Мога-
доръ. Варварійская акація.—Нѣм. Ваг-
ЬагізсЬет ОиттіЬаит. — Фраки. Оот-
тіег Л’АгаЬіе. Вѣроятно доставл. Оитті
ЬегЬегісит, а также Оитті ОесМа
в. Иесісіа.
Асасіа Ъотаіорііуііа Н. Счпп.
Австрал.—Туз. назв.' Муаі, отсюда Міа-
ловое дерево; МуаІЬоІз.
Асасіа ЬоггісІа ТРг'М Капъ. Арав.
Капская Акація. Доставл. Капскую Ка-
медь, Оитті сарепзе. Въ Аравіи ка-
медь и древесина употр. для куренія
при судорогахъ и болѣзни, происходя-
щей отъ Еііагіа тейінензіз.
Асасіа ІиііЬгіавіп т'М. Ср. Аз. |
(8уп. АІЬіззіа ІиІіЬгівзіп Воіз. Воз.)Шел-
ковый цвѣтъ (пер. съ Тур. на Кавк.)
Гюль-Эбришимъ, Гюль-Абрашимъ, т. е.
розовый шелкъ. Назыв. также ІгЬзіт
(тур.), что значитъ шелковый цвѣтъ.—
Франц. Асасіа (1е Сопзіапііиоріе, АгЬге
(1е зоіе.
Асасіа Лигѳта Магі. Бразил.
Кора ея Согіех айзігіпдепз Ьгазіііепзіз.
Асасіа ІѳисорЫаѳа ЖМСѢв.Инд.
Бассорская Акація.—Нѣм. Ѵ?еІ88гіп<1іде
Аканіе; доставл камедь бассорскую,
Оитті-Ваззога з. Тогійоппепзе, Ваззога
Оитті ой. ЕаІзсЬег ТгадапіЬ. Литта,
Ледоіа (Вер. англ.)
Асасіа тѳіапохуіоп К. Вг. Австр.
Древесина наз. Черное дерево, ЯсЬттагя-
Ьоіх-Акахіе (нѣм.), ВІаскхѵооИ (англ.).
Асасіа асіѳгохуіоп Т«.вз. Караиб.
ова. Антильское Временное дерево. —
Нѣм. АпііПізсЬез КісзсІІюІх. — Франц.
Тепііге а Саіііоих.
Асасіа ѵѳга ИгМ.Афр,—Наст. Ака-
ція, Красная Акапія. — Нѣм. АесЬіе
Акахіе, АедіріізсЬе Аказіе. — Франц,
Ооттіег гоиде. — Аніл. Тгие Едурііап
іЬогп. Цвѣты идутъ на приготовленіе
благовонной египетской мази; камедь
извѣстна въ продажѣ подъ именемъ
Гумми-Галамъ, Оаіат-Оитші, Оотте
Ди Ьаиі Ли Яеиѵе ои Оотте йе Оаіат.
Въ Библіи еврейское назв. Зііііт пере-
вед. по слав. «Древа негніющи», а по
русск. «Дерево Акаціи» (Исх. XXV. 6.10.
13. 23. 28 и дал.) или по слав. Смерчіе,
по русск. Акація (Исай ХБІ. 19). Моск.
Митр. Филаретъ говоритъ, что по мнѣ-
нію нѣкоторыхъ евреевъ, Ситтимъ есть
лучшій родъ Кедра (Пачерт. Церк. Ист.
1857 г. стр. 110).
Асасіа Ѵѳгѳк СгиіП. еі Регз. Сене-
галъ. — Бѣлая Сенегальская Акація.—
Ліьм.'ѴѴеіззеі’ ЗѳпедаІ-ОиттіЬаиш.Дост.
Сенегальскую бѣлую камедь — 8епедаІ-
Оитті, Оотте Ли Ьаз сіи Йсиѵе ои Ли
Зёпёдаі.
АсаІурЪа Е.ЕирЬогЬ. Рг.ХѴ. 8есі.
розі. II, 799. Отъ греч. а, не, саіоз,
красивый и арЬе, троганіе, т. е. не-
пріятная на ощупь.—АкалиФа (съ лат.)
Пол. Озіка. — Чешск. Раіпісе. — СербСк.
Раіпіса. - Нѣм. Вгеппкгаиі. — Франц.
Мегсигіаіе (1е Ѵігдіпіе, Вісіпеііе.
Асапікоіітоп егуікгаѳит Впд.
У Сарт. въ Турк. Кампыръ (Федч.)
АсапіЬорііуІІит вріповит В.
У Сарт. въ Турк. Актекенъ (Федч.)
АсапЫдин В. АсапіЬ. Рг. XI. 269.
Отъ греч. асапіѣа, игла. Акантъ (за-
имств.) — Пол. Вохііхіепіёс, — Чешск.
РахпеЬіпік, Мейѵёйі рахоиг. — Сербек.
Ргітод, Щуранова креста, Траторакъ

АсапШин — Асѳг
3
(Кар.) — Нѣм. Вагепкіаие. — Франц.
Асапіке. — Англ. Веаг’з Вгееск, Вгапк-
иг.чіпс.
АсапШиз Аисі. Г1. Вова. См. Нега-
сіеит 8р1іоіі(1у1іит.
* АсапШиз тоіііа В. Южн. Евр. —
Въ Апт. Асапѣкиз ѵ. Вгапса игзіпа ѵега
(Ваб. еі НегЬа). Подляща трава (Кондр)
Остролистъ. Медвѣжьи когти (съ нѣм.)
Борщевникъ (по смѣш. съ Негасі.
8рЪоп<1). — Пол. ХіеЛхѵісіІхіа Іара. —
Чешск. АкапіЬ. К’еОлѵёОі ра/пскі. — Луз.
Вагпіка.— Сербск. Маігппа (Ѵегк.) Кре-
ста журанова (Лавр.) Медвѣжья ступа.—
Нѣм. ТѴеіскег Асапѣк, ХѴакге, ѵеіззе
Вагепкіаие, Вагепйізіеі, Вагепігарр.—
Франц. АсапіЪе, Ьа дгапсіе Вегсе (къ
Нѳг.) Вгапс-игзіпе, ВгапсЬе игзіпе сиі-
ѣіѵёе, Раііе сі’оигз. Слав. Терніе. Русск.
Терновникъ, Терніе, Тернъ. Матѳ.
VII. 16. XIII. 7.XXVII. 29. Іоанна XIX. 2.
Асѳг А. Асегіп. Рг. I. 693. Отъ асег,
острый, крѣпкій по свойству древеси-
ны, или отъ греч. а и сегаз, рогъ, от-
куда и нѣм. Акогп. Древнее лат. назв.
Асег относится къ видамъ Асег ріаіа-
поійез и Рзеийоріаіапиз, а др. греч.
назв. къ Ас. сгеіісит и Ас. оЫизаіиш.
Кленъ.—Пол. Кіоп, К1опіпа,К1опіса.—
Чешск. Кіепка, Іаѵог, Іаѵог. — Сербск.
Іаѵог. Іаворъ, Кленъ, Млщеч (Лавр.)—
Финн. Ѵакіегі.—Нѣм. Акогп.— Франц.
ЕгаЫе. — Англ. Тке Маріе, Маріеігее.
Тат. въ Крым. назыв. разл. виды клена
Яуръ-Агачъ, т. е. дерево невѣрныхъ и
Кашикъ-Агачъ, т е. ложечное дерево.
Ургэ. — Кири Фаркъ (какой то видъ).
Асѳг аиаігіасит Тгаіі. См. Ас.
сатрезіге.
Асѳг сашрѳвігѳ А. Кленъ (Бесс.
Курс.) Некленъ (Кіев. Рог.) Па кле-
нокъ, Пакленъ (въ бол. части Рос.),
Паклина (Сред.), Чернокленина (Раіі.
И. Возз.), Чернокленъ (Мог. Вор.),
Джугастро, Жугастро (Подол. г. съ
Молд.) — Пол.~ Схагпокіоп. — Чешск.
ВаЬка, Вакука, Сегпокіеп, Сегпу кіеп —
Сербск. Іаѵог - кіеп. Кленъ. — Молд.
Жугастръ. — Имер. Мекенъ - чхали
(тоже и Ас. ЬоЬеІіі Срединск.)—Мингр.
Мехикали (Эрист ) — Тат. въ Кр. Іаиг-
а^аСзск. Ка8сІіік-а§аі.чсН (8іеѵ.)— Нѣм.
Бег дешеіпе Акогп, сіег кіеіпе Акогп!
<іег ГеІсІаЬогп, МаззкоМег, кіеіпег Мазз-
ЬоІЗег, Маззеііег, ЗігаисЬаЬогп, ТУвівв-
Ьаит. — Франц. Е’ЕгаЫе сЪатреіге,
реіііе ЕгаЫе, Аихегоіе, Аихегаиіе, Охе-
гоіе, Воіз скаші, Воіз <1е роиіе. — Аніл.
Тке Сопппоп, ог ЕіеІЗ Маріе, Тке Ма-
зег-Тгее. — Итал. Асёго, Ьорро, Орріо.
У древн. грек. Оіаіпоз, Оііпоп; у древн.
врачей Асег тіног.
Асѳг Данусагрит ЕкгЪ. Сѣв. Ам.
Серебряный кленъ, Бѣлый кленъ (съ
нѣм.)—Нѣм. ТѴеіззег о<1. ЗіІЬегакотп.—
Аніл. 8і1ѵег Маріе. Въ Сѣв. Ам. 8оЙ-
Маріе (подъ Ас. егіосагрит Міск.)
Асѳг ІюЬѳШ. У Сарт. въ Турк. —
Акъ-чичакъ или Зарангъ (Федч.)
Асѳг Мопо Махіт. (Ргіт. Е1. Ат.
р. 68) Гиляки Расѣ іідгзсіі, т. е. Камен-
ное дерево. (Мах. Рг. Е1. Ат. 68) ЕЦп-
п)§а (на Сахал. Сіекп Веізе). Голъды
Мопо (Мах. Рг.).
Асѳг Моперѳззиіапит Ъ. Фран-
цузскій кленъ (пер.) — Сербск. Макіеп
(Ѵегк). — Нѣм. Егапхбзізскег Акогп.
Асѳг Кѳ^ишіо В. ѵ. Хе^шкіо асе-
гоійез.
Асѳг оЫиеаІит Ж. К. Венгерскій
или Неаполитанскій кленъ (съ англ.) —
аніл. Тке Хсароіііап Маріе.
Асѳг Ораіиз Аіі. Итальянскій кленъ
(пер.) — Нѣм. Иаііепізскег Акогп. —
Франц. ЕгаЫе сГІІаІіе, ЕгаЫе Ораіе,
ЕгаЫе а Геиіііез гошіез. — Аніл. Тке
Ораі ог Иаііап Маріе.
Асѳг ориІіГоІіит ЖДИ. — Тат. въ
Крым. Сіпиг-Адаізск (8іеѵ.) — Франц.
ЕгаЫе-Пигеі, Бигеі; — Ауагі (въ До-
Фине) въ ІПвейц. Иегге.
Асѳг рѳпзуіѵапісит А. Сѣв. Ам.
Пенсильванскій кленъ (пер.) — Нѣм.
Бег дезігеійе Акогп, Репзуіѵапізскег
Акогп. — Англ. Зігірей Маріе По^ѵооД
(Боші). Моозе-5ѴооД.
Асѳг ріаіапоійѳа А. Ацарнъ
(искаж. Асег. Юго-зап. Рос.) Кленъ
обыкновенный, Кленовина, Кли-
ника (Малор. Осн.) Кліонъ (Зап. Рос.)
Пакленъ (Вор.) — Пол. Кіоп розроіііу
(Ков.Вил.) Ріаіап.—Чешск. Луз. Іаѵог.—
Сербск. Іаѵог, Міес, Мііес.—Арм. Лени-
треФъ.—Груз. Накерчхали.—Имер.Ме-
кенчхали.—АІмиір. Мекенчхали (Эрист.)
Лекисе-хе, Лека (Сред.) — Молд. Ар-
царъ. — Финн. Ѵаакйег, Ѵаакіега, Ѵак-
іегаіпеп, ѴаЫегіа, Ѵаіата.—Латыш.
Кіаѵѵа. — Самоі. Кіаизз (Ков.) — Эст.
5Ѵакіга-рии (5Ѵіе<1.) ІѴаккег (Раіі.) —
Чуваіи. Верене. — Мордв, Укштаръ,
укштеръ (Пол.) Сиртень — Тат. въВлад.
Урянга.— Потяк. Бадяръ.—Нѣм. Иог-
сіізскег Акогп, роіпізскег Акогп, кіеі-
пег Акоггі, зрйяЫайгідег Акогп, 8рііг-
акогп, Беиізсксг Хискегакогп, Ьеппе,
Ьакпе, Беппеакогп, ЬеіпЬаиіп, Ьеіп-
акогп, АкогпЫайгідегМаззкоМег, Сігоз-
зег Мііскакогп, ІІеиізскег 8а1а(1Ьашп.—•
Франц. ЕгаЫе сіе Иогѵѵеде, ЕгаЫе ріапе,
ЕгаЫе-РІаіапе. Одна разн. бтійоп. —
Англ. Соттоп Маріе, Тке Ріаіапиз-Ііке
ог Хогѵау Маріе.
Асѳг РнѳиДорІаіапив А. Яворъ,
1*

4
Асѳг — АсЫПѳа
Явіръ (Мая.) Сикоморъ. Нѣмецкій
кленъ (пер.). — Пол. Іаѵог. — Чешск.
КІеп, КІепіса, Кіепка, Іаѵог кіеп —
Сербск. Іаѵог ргозіі, ргаѵі Іаѵог.—Болъ.
Яворъ, Яворовое дерево. — Луз. КІЭп,
Кіопік, Юопіск, Кіопск. — Имер. Ле-
кисъ-хэ (Сит).— Нѣм. бешеіпег АЬогп,
ипасЫег АЬогп, ѵеіззег АЬогп, Вег§-
аЬогп, РІаіапепаЬогп, йеиівсЬег Вегд-
аЬогп, ЕЬге, ЕЬгепЬашп, бгоззсг Мазз-
ЬоПІег, Вусотог. — Франц. Ь’ЕгаЫе
Ыапс, Ь’Ег. Ыапс Де топіа§пе, Сггашіе-
ЕгаЫе, ЕгаЫе-8усотоге, Еаих-РІаіапе,
1е 8усотоге. — Англ. бгеаі Маріе, 8у-
сатоге-Маріе, ТЬе Моке-РІапе-Тгее.
Въ Шотл Ріапе' Тгее. Въ нѣм. Шв.
бгоззег МіІсЬЬаиш, Ауег, 'ѴѴаНазсЬег.
Въ Апт. прежде: Асег ша^ог.
Асѳг гиЬгит Ъ. Сѣв. Ам. Красный
кленъ (пер.) — Нѣм. ВоіЬег АЬогп. —
франц. ЕгаЫе гоиде.—Англ. Кесі Маріе.
ТЬе ге<1 Йоѵегіп§ ог Зсагіеѣ Маріе.
Зтатр Маріе.
Асѳг аассЬагтит Е. Сѣв. Ам. Са-
харный кленъ (пер.)—Нѣм. Вег Хискег-
аЬогп, МаппааЬогп, ХискегЬаит. —
Франц. Ь’ЕгаЫе а зисге. — Англ. ТЬе
Йи^аг Маріе, Коск Маріе, Нагсі-Маріе,
Вігсі’з Еуе Маріе. — Содерж. 2,8 проц.
сахара.
Асѳг зрісаіит Імт. Горный кленъ
(пер.) Гиляки ТёЬЬгЬе. — Орочан. Ьё-
<Іу1а, — Ольчи и Гольды Юёсііііа или І)ё-
сЦ’даІа (Мах. Рг. И. Атпг р. 65).—Аино.
Ызізіепі, пізіепі (Сахал.ЗсЬтійіКеізе).—
Гиляки на Оахал. ТеЪасЬ (СІеЬп). —
Нарѣч. Дуй ТерксЬаі, ТзсЬерксЬаі
(СПеЬп).—Нѣм. Вег Вег§аЬогп.—Франц.
Ь’ЕгаЫе йе Мопіа§пе. — Англ. ТЬе
Моипіаіп Маріе, ТЬе зріке Яоѵсгей
Маріе.
Асѳг іаіагіеит Е. Вязина (І.івй.
Воіі. 1868 № 1). Кленъ (Вятск Меу).
Красносережникъ (Кален.), Димокъ
(Тамб. Меу), Некленъ (разныя губ.).
Пакленъ (Малор. Раіі.) Паклинокъ (Сам.
Сарат.) Свида (Орл. Лод.), Сережникъ
(Орл. Симб.) Чернокленъ (Кіев. Екат.
Курск. и другія). Черноклина (Укр.
Черн.) Чернокленникъ (Тамб. Меу).
С м ѣ ш. Крушина (Хруст.)—Пол. РоЫоп,
Кгпзяупа, №ек1оп. — Чешск. Ракіеп.
Ракіепек, Хекіеп. — Сербск. Іеві. —
Жеста, Жестика (Кар.) Кленъ, Яворъ
(Лавр.) — Молд. Джугастро негро. Гла-
дишь. -Мордв. Эрдз. и Мокш. Некленъ.—
Калм. Зарза-Модонъ, т. е. дерево са-
ранчи.—Груз. Лекисъ-хе — Мингр. Ме-
хикали. — Голды (хіппаіа. При устьѣ
Сунгари — ВйІіисЬа (Мах. Рг. Р1. Аш.
р. 67).— Нѣм. ВиззізсЬег АЬогп, Тагіа-
гізсЬег АЬогп, Иигег§аЬогпЬаит. —
Франц. ЕгаЫе <1е Тагіагіе. —Англ. ТЬе
Тагіагіап Маріе.
Асѳг іѳйтѳпѣонит. Мах. (Мах. Рг.
И. Атиг р. 66).—Голды при устьѣ Сун-
гари — МбкізсЬо1іоп§, ниже — Мокі-
зсЬеІа или МйкізсЬоІа.
Асеіона и АсѳіоаѳПа (Фарм.)
См. Витех Асеіоза и Асеіозеііа.
АсЫПѳа Ѵагіі. Сотрозіі. Рг. VI. 24.
Названіе заимствовано или отъ Ахил-
леса, ученика Хирона, который ука-
залъ на употребленіе этого растенія,
или отъ греч. сЫІоз, кормъ, асЬіІІоз,
обильный кормъ, или отъ сЬіІіоп, ты-
сяча, по раздѣленію листьевъ, чему
соотвѣтствуетъ и видовое названіе. —
Гулявица, Гречка, Деревей, Кро-
вавникъ, Тысячелистникъ.— Пол.
Кгѵаѵпік. — Чешск. Кнѵатаік (81оЬ.),
ЁеЬгісек (Оріз). ЙеЬгісек. — Сербск.
Кппіса, Раргас. — Луз. Кгѵаѵтпк. —
Финн. Кагзашо. — Нѣм. СагЬе, 8сЬаГ-
$агЬе. — Франц. АсЬіПёё. — Англ.
МіКоіІ *).
АсЫПѳа А§ѳгаішп В. І)іозс.-А§е-
гаіоп. Тга§. Еираіогішп Мезпез, отсюда
въ Апт.: А^егаіит в. Еираіогіит з.
Мезиез (НегЬа еі Еіогез). Бальзамиче-
ская Ахиллея (иск. сост.) — Нѣм. Ваі-
зат^агЬе, <1ег кіеіпе бгагіепЬаІзат, (Ііе
^еѵйггЬаііе СагЬе, йаз Кшіідшкіеп-
кгапі, сіаз ЬеЬегЬаІзаткгаиі;, ЬеЬегЬаІ-
зат, йаз МаІѵазіегкгаЫ, <1ег КозепЬаІ-
зат. — Франц. Ь’А^егаІоіге, Еираіоіге
бе Мезиё, НегЬе аих сЬагреЫіегз, НегЬе
Лиііеппе.—Англ. Маисіеііпе, МаѵЫеІеуп,
8ѵеЫ МаиіИіпе, З^ееі; МіИоіІ.
АсйіІІѳа СІѳгЬѳгі М. В. и А. Іеріо-
рЬуІІа. Желтый Деревей. (Черн. Консп.
и Рупр. Екат г.)
АсЬШѳа МіііѳГоіішп В. У Римл.
Міііеіоііиш. Въ Аптек. МіІІе&Іішп
(НегЬа еі ЕІогез з. йипппііаіез). Мугіо-
рЬуПшп (Траппъ). Бедренецъ (Экон.
Магаз. ІП. 61. Орл.) Волосяная трава
(Кондр. 153), Волосецъ (При арг. кр.)
Выпадокъ (Влад.) Греча, Гречка, Гре-
чиха полевая, Греча дикая (Кондр.20^
Дом. Леч. 117). Гречиха дикая (Во-
лог. Двиг.), Гречина трава (Кондр, 20).
Гусиная гречка (Даль), Гречушка
*) Въ названіяхъ различныхъ видовъ
одного и того же рода, близкихъ между
собою по внѣшнему виду — всегда
встрѣчается во всѣхъ языкахъ множе-
ство общихъ названій, которыя совер-
шенно невозможно отнести только къ
одному какому либо виду и потому та-
ковыя названія приводятся и при дру-
гихъ видахъ.

АсЫПѳа
б
(Уфим.). Горчица (Новгор. г.) Грыжная
трава (Вятск. Меу). Грудная трава
(Смол.) Гулявица (Подол.) Гусинникъ
(Даль). Девятиха бѣлая и красная (Арх.
Костр. Меркл.) Деревій (назн. употр.
въ Малор.), Деревей (Вел. Рос.), Дервей,
Дирвій, Деривій, Дыривей, женской
Деривій, полевой Деревей (Полт.) Бѣ-
лый деревій. Дѣвичьи пупки (Алт.
Потаи.) Живучая трава (Кал. Пот.)
Зміиная трава (Яросл.) Золотень (Кондр.
37). Кашка (Моск. и сос. губ.) Бѣлая
кашка (Моск. Тул.) Грудная кашка,
Мелкая кашка (Олон.) Дикая каша (Каз.)
Кашица (Влад.) Кашка бѣлголовикъ
(Кал. г.) Красноцвѣтка (Вятск.) Кро-
вавникъ (назв. въ Зап. Росс. и взятое
съ пол.) Крвавникъ (Малор.), Крова-
викъ (Вол.) Кровавленникъ (Витеб. а)
Кровавница (Нижег.), Кривопускъ т. е.
Кровепускъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Ладану
росной (въ Никол. станицѣ на Алтаѣ;
пьютъ отъ родимаго) Потм. Маквица
(Тул. а) Материнка (Даль). Матренка
(Костр. Влад. Нижег. Даур.) Матрежка
(Костр. Каз.) Мелкая трава (Арханг.)
Мерчикъ (Волог.а) Морковникъ (Курск.
губ.) Носочистка (Вят. Сѣвн.) Пахучая
трава (Смол.) Подорожница (Костр.)
Порѣзъ, Порѣзникъ (Тверск. Пуй.
Вят. Меу). Порѣзная трава (Алт. Арх.
Костр. а, Тнер. б, Моск.) Одорѣзная
(Нижег. г). Урѣзнан (Каз г.). Рѣзунъ
(Олон. в). Рѣзка (Пск. в), по употребле-
нію отъ урѣза. Растиральникъ (Тамб.
Меу). Рябинка (Под Ципр.) Рябинка
лиловая (съ розов. цвѣт. Вятск. Меу).
Разнлетъ (Олон. б). Ромашка (Смол. б),
Романина (Волог. г), Рудометка (Смол.)
Сановникъ (Олон. а), Серпорѣзъ, Сер-
поризъ, Серпорізъ (Малор.), Сербе-
резъ (Черн.) Тыся челистникъ (назв.
хотя и заимствованное, но употреби-
тельное въ болып. части Вел. Россіи).
Бѣлый Узикъ, Мелкій Узикъ (Волог.
Рупр), Сузикъ (Тамб. Меу). Чиганды,
Чипанъ(Олон.а) Заим. и перев. съдр.яз.
Ахиллея. Бѣлоцвѣтъ (Пет. г. д), Бѣло-
цвѣтка (Вятск. Пуп.), съ древй. греч.
названія АпіЬозіеисоп. Отсюда же по
измѣненію — Бѣль (Ниж.) Бѣлоголовецъ
(Смол.Кал ),Бѣлоголовникъ (Курск. Вор.
Сар.), Білоголовникъ (Малор ), Бѣлого-
ловкагорчица(Костр ),Бѣлошка(Нов.в),
Цвѣтки бѣлые (Вятск. Меуег), Подбѣлъ
(Смол. Черн. Могил.), Подбилъ, Подбѣл-
ка (Черн ), Подбѣла красная (Могил.)—
Лол. Кпѵатепік Еепізяес. — Чешск.
Кгтатаік (8ІоЬ.) ЁеЬгісек (Ргеэі.)—Луз.
Вёіа игомгса гиізѵіса. — Рутен. Кгигамг-
пук. — Сербск. Папрац, Спорыш, Спо-
ришь. Коштеница, Столика, Столистац.
Хай-дучка трава (т. е. употребляемая
Гайдуками для леченія ранъ). Куньи-
реп (Лавр) Дубр. Куньиреп. Куни-реп
т. е. лисій хвостъ. — Фини. Рубгіапе-
кагэйшо и мн. др. — Латыш. МеЬга-
зааіе, шеЬга рцкке. — Эст. Ваий гоЬі,
гаші-Ьеіп. —Корел. Равду-гейну (Олон,)
Тат. на Кавк. Бай-мадаранъ. —Ногаи
въ Екат. г. Коянъ-гарте.—Каръ. Шрич-
канъ.—Тат. въ Каз. г. Акбашъ.—Якут.
СЬагйа-оі. СЬагиа-оіѵаг.8еіасеа(Меіп8Ь.
р. 70, 176). — Груз. Квависъ-куда. —
Арм. и Тат. й. гозео — Барцумъ-некъ
(Сит.) — Нѣм. Пая АсЬіІІепкгапі, ЛѴеіз-
зея АсЬіІІепкгаиі, ОагЬе, СагЬе, Оаг-
Ьепкгаиі, ОегЬеІ, ГеМдагЬе, Оетеіпе
ЗсЬаГдагЬе, баа кіеіпе Оііебкгаиі, Дипд-
Ггаиктапі, Газапепкгаиі, Оагіепкгаиі,
Зйийкгаиі, КагЬегкгаиі;, йсііаігірре, сііе
Ѵепизаи^епЬгаиеп. Кірреі. — Франц.
МіПеГеиіІІе, МіІіе&иіПе сотшип. НегЬе
аих сЬагрепііегз, НегЬе а Іа соириге,
НегЬе аих ѵоііигіегз, НегЬе <1е 8і. Леап,
НегЬе тііііаіге, Іа Ріагтідие сотншпе
сГагдепѣ, 1е Воиіоп, 1’НегЬе & ёіеиіиег
(вѣрнѣе къ Ріагт.) Зеідпе-пея, Зоигсіі
Де Ѵепи8.— Атл. Соттоп МіИоіі, Даг-
го5Ѵ, ХояеЫеей, Зап^иіпагу. — Трава и
цвѣты, подъ именемъ НегЬа еі Зшпті-
Ше8 Міііеіоііі, составляютъ общеупо-
требительное лекарство. Они имѣютъ
свойство укрѣпляющее, возбудительное
и принимаются при слабости пищева-
рительныхъ органовъ, при геморрои-
дальныхъ и маточныхъ истеченіяхъ
крови, при боляхъ во время мѣсячнаго
очищенія, при слизистыхъ бѣляхъ, дѣ-
вичьей немощи, перемежающейся лихо-
радкѣ и др. Въ народной медицинѣ
въ Россіи употр. отъ порѣза для оста-
новленія кровотеченія, отъ боли въ
груди, отъ зубной боли, отъ болѣзни
«выпадокъ» на рукахъ и ногахъ, для
открытія молока у матерей и многія
другія.
АсЫПѳа поЬіІіз Ъ. Біовс. АсЬіІІеа,
АніЬозІеисоп (отсюда вѣроятно русск.
назв. АсЬ. Міііеіоіішп и этого вида Бѣ-
лоцвѣтъ. Въ Апт. Міііеіоііит поЫІе
(НегЬа). Русск. названія тѣ же какъ
и при АсЬ. МіПе&Іішп. —; Нѣм. Ейіе.
8сЬаі)?агЬе. — Франц. махр. Сашотіііе.
Употр. въ народи, медицинѣ отъ боли
въ желудкѣ, отъ геморроя, отъ запора
(Вор. е), для очищенія крови послѣ ро-
довъ (Полт.), при остановленіи мѣсяч-
наго кровотеченія (Сарат.) Рук. Рупр.
АсЫПѳа Ріагшіса, папа, аіа-аіа.
См. Ріагтіса.
АсЫПѳа зѳѣасѳа УГаІйзі. Рябинка
(Вятск. Меуег).
АсЫПѳа ІапасѳИГоІіа АП. Дере-

6
АсЬШѳа — Асопііит
викъ (Курск. а). Употр отъ лихача
(Рупр.)
АоЬгаа См. Зароіа.
АоЬугорЬогин 8сор. Сотр.
VII. 92. Отъ асЬугоп, солома, и рЬегеіп,
носить. Пазникъ. Прозанникъ (Даль).
Нол. Ріедаѵіес. — Чешск. Ріетааіес. —
Фи«к. Раіикка. — Латыш. ІТгІаца. —
Нѣм. ЗсЬмгеіпзаІаі, Зргеиігйдег. —
Франц. Рогсеііе.
АсЬугорЬогиа шасиіаіиа Всор.
Фарм. Созіа (НегЬа), Созіиз позігаз
(НегЬа еі И.) Глухой боровикъ (Кіев.
Рупр.), Петрова закуска (Малор. Рог.),
Пазная трава, Пазникъ. Прозан-
никъ (Вятск. Лепех.), Туговка (Вор.),
Хвоетачъ (Малор. Рог.). Сост. и перев.
Свинка (Собол. съ фр.) Вор. Баранья
трава (Нижег. Рупр. по употр. вмѣсто
Арники), Ястребиная трава, Ястребка
мохнатая (Собол. — съ древняго назв.
РіІОзеІІа ша]ог ^аііогшн, подъ кото-
рымъ оно извѣстно у ТЬаІіиз’а). Смѣш.
Водянки гладкіе (вѣроятно по нѣкот.
сходству съ ЗопсЬиз) (Черн.), Земное
масло. Молочай (вѣроятно по нѣкот.
сіодегву съ ЗопсЬиз) (Тамбов. Меуег
Вор.) — Нол. АѴіергзупіес (Ков. Вил.).
2 ріе^аѵгу Іпк,—Сербсн.ЗаІгЛ оѵсі(81оЬ.)—
Нѣм. Бег ВисЬкоЫ. Сгейескіез Гегкеі-
кгаиі. ПасЬеікорГ, ^ейескіея НаЬісМз-
кгаиі, Козіепкгапі, АѴоЫЬаЬісЫзкгаиі,
йаз Йескі^е ЬеЬегкгаиі, йаз ГгапгбзізсЬе
Ьип§епкгаи1;, МаизебЬгсЬеп, дейескіез
ЗаикгаиІ, дейескіег Зргеиігй^ег, йаз
ЗсігѵгіпсІзисЬізкгаиі;, Йег МГипйІаИісЬ.—
Англ. -Саі’з еаг. Употр. въ конскихъ
болѣзняхъ (Влад.). Листья приклады-
ваются къ золотушнымъ ранамъ (Вор.)
Рупр. Цвѣты продаются иногда вмѣ-
сто Арники.
АсЬугорЬогиа гайіеаіиа Всор.
Въ Фарм. прежде: Созіііз ѵиідагіз 8.
Ніегасіиш шасгоггЬігоп.
Асіи о а. См. Меіізза Асіпоз.
АспіДа МііівсИ. АтагагИЬ. Ргосіг.
ХІП. 9. 276. Отъ греч. а и спісіа, жгу-
чая крапива, т. е. что походитъ на кра-
пиву но не жжетъ. — Акнида.
Аепісіа саппаЬіпа і. Виргинская
конопля (пер.) — Нѣм. ѴігдіпізсЬег
ПапГ. — Англ. Сопшіоп Ѵігдіпіап Нешр.
Асопііиш X. Вапипс. Рг. I. 90.
Подъ именемъ Асопа упоминается у
Теофраста каменистая страна около Ге-
раклеа,гдѣзто растеніе встрѣчается ча-
сто.—Борецъ. Лютикъ. Прикрытъ,
Христовъ прикрытъ, Прострѣлъ *),
*) О происхожденіи названія Про-
стрѣлъ-трава есть слѣдующая ле-
Прострѣльная трава (Сл. Ц.) Хри-
стовъ Укрой (Шенк.). Съ иностр. яз. —
Аконитъ. Пер. Венерина колесни-
ца (Даль ошиб.). — Иск. сост. Вол-
ковой. — Нол. Ріекіеіпе хіеіе, т. е. ад-
ское зелье, адская трава. То)ай.— Чешск.
Отё.і, АѴошё). — Хорв. Хаііер.— Сербек.
Налипъ, Іебіс. — Луз. НоІЫкі, Зіпр-
піскі. — Фини. НкопЬаНп. — Арм. Ме-
рена. — Нѣм. ЕізевЬиі;, Нип<І8§ій,
Нипйзіосі, <1іе МбпсЬзкарре, Зіигтіші.—
Франц. Ь’Асопіі, Рісоиіаг. — Англ.
Асопіі, Монкв-коой, АѴоІРз Ьапе.
АсопИиш АпІЬога X. У прежн.
бот. АпіЬога хеойагіа ѵеі Асопіішп за-
Іиіі&гит, отсюда въ Апт. Кай. еі Е1.
АпіЬогае 8 Асопііі заіиіііегі. Борецъ.
Мордовникъ. Пригридъ (вѣр. искажен.
Прикрытъ. — Иск. составн. Волко-
бойникъ (Могия. Тамб.), Волкогубъ
(Даль). — Смѣш. Вороцій глазъ (по
смѣш. съ Асіаеа гас. Меуег Б. Сл.) —
Нол. Могхутопі. — Чешск. . Мпізек
ДоЬгу. — Словаки ДеДЬо], Ѵісі шіёко
(81оЬ). — Нѣм. АпіЬогепмгигх, ГеіпЫаІ-
ігі§ег ЕізепЬиі, СіЙЬеіІ, НеіІ§ій, Нагг-
вдгг, Неііепйег ЗіигтЬиІ, Неіізате
АѴоИзѵигхеІ, йег агаЬізсЬе Еііімег. —-
Франц. Ь’Асовііе АпіЬоге. Ье Масіоп.—
Англ. Неітеі-Йомгег. Корни употребл.
прежде противу глистовъ, откуда и
нѣм назв. арабскаго цытварнаго сѣ-
мени.
Асопііит аІЬит? (Наггів 82). Евр.
Вазек. Встрѣч. въБибліи Іова XXXI. 40.
Слав. Терніе. Русек. Куколь. (Наггіз. 82)
Исаія V. 24. Слав. Терніе. Русек. дикія
ягоды (Міскаеі.). По Наззеідиізі’у это
есть Зоіапшп аІЬМит.
Асопіѣит ѳхсѳізиш Неісіъ. 8уп.
Ас. Ьусосіопшп и Ас. зеріепігіопаіе.
Въ Апт. Асопііит Іиіеит з Ьусосіо-
пит (НегЬа еі гайіх). Балясникъ (Хар. б.)
Бездарница(Арх. Рупр.) Борецъ жен-
скій (съ желт. цвѣт.) Борецъ синій
(съ синими цвѣт.) Сиб. Потан. Буюся
(Черн. Консп.), Волкана (Курск. Ворон.
е съ желт. цвѣт), Волкобой (Собод.
Черн. Трап.), Волхунога (Вятск.-Меуег),
генда: Когда Сатана былъ еще свѣт-
лымъ ангеломъ и въ гордынѣ своей
возсталъ на Творца, то Михаилъ Ар-
хангелъ согналъ его съ неба высокаго
на сыру землю. Сатана съ своими анге-
лами за Прострѣлъ-траву спрятался, а
Михаилъ Архангелъ кинулъ въ него
Громову стрѣлу. Прострѣлила стрѣла
ту траву сверху до низу, отъ того про-
стрѣла разбѣжались всѣ демоны.......
(Мельн. Въ лѣсахъ);

Асопііит
7
Вшивый корень (Олон. б), Мордовникъ
(Даль), Оникъ (Сиб. Потан.), Пострѣлъ
лѣсной (Даль), Прострѣлъ лѣсной (Черн.
Курск.),Прострѣльная трава(Моск.)
Прикрытъ (Сиб. Раіі. Лепех. Потаи.),
Большой Прикрытъ (Даур. Каш.), Семи-
лаповка (Олон. в), Синеглазка (Вятск.
Меуег), Сороко-Приточникъ *) (Твер. б),
Тоѣдъ тр. (Кондр. 32), Тоя (Хруст),
Укрытъ (Волог. Двиг.), Хранитель(Во-
лог.), Христопродавка (Никол.) Христово
копье **) (Тотьм. Волог.) Потан. Царь-
зелье, Царь-трава (Ниж. Раіі.) Займете.
Волчій корень (Собол. Даль съ нѣм.)
Омегъ (Лепех.). Смѣш. Лапушникъ
болотный (Пск. в), Лобоза (Арх. вѣ-
роятно съ 8ріг. ІЛш.). Искаж. Укретъ
(Арх. отъ-Укрытъ), Укропъ Христовъ
(Волог. б) отъ Укрытъ. — Пол. Тгуейё,
'ѴѴ'іІко шогД, АѴіІсзу шогД. — Чешск.
Рзішог, ЛѴІсІшог. — Сербек. СгЦі-
ѵаса. — Словаки ЛѴІсё тіекб. Коіоѵга-
іес (В. 81оѵ) Рзітог. Моте§ ѵоісу (съ
желт. цв.) ОтусЬ. — Башк. Аюкусыпе
(Меуег Бот. Сл.) — Мордв. Тоэдъ, Тар
гесъ-тише (Мокш.) — Финн. Напппаз-
Ьеіпй. — Нѣм. ОеІЪ ЕізепЬйісЬеп,
ѴРоІйеівепЬиІ;, ГисЬзтігзеІ, Даз §е1Ье
ОіЙкгаиі, сііе §е1Ье Хаггепкарре, §е1Ьег
НіигтЬиі, ЛѴоІйтагя, Діе §е1Ье МГоИз-
ѵпігх. — Франц. Сарре Де тоіпе,
Е’Еігап^Іе-Іоир, І’НегЬе аих Іоирз, Могі
аи Іоир, 1е Роізоп аи Іоир. Боирагіе. —
Англ. ѴУоІйЪапе, ТеІІопг ѴѴоИзЬапе,
АѴоИроізоп. — Корень служитъ отра-
*) Прйткою въ прежнее время на-
зывалось особенное болѣзненное со-
стояніе человѣка; про нѣкоторыя травы
говорили, что они: « сгоняютъ съ чело-
вѣка всякія уроки и прйтку »... Отсюда
по всей вѣроятности и произошло наз-
ваніе многихъ травъ: Приточникъ,
Сорокоприточникъ. Слово притка
уцѣлѣло нынѣ въ словѣ «попритчи-
лось», которое означаетъ «случилось,
показалось». Урбкомъ называлась пор-
ча. Отсюда названіе нѣкоторыхъ травъ
урочными.
**) Въ Никольскѣ Вологод. губ. гово-
рятъ, что названіе этого растенія осно-
вано на Формѣ листьевъ съ разрѣзными
долями, будто истыканнаго или изор-
ваннаго копьемъ, которымъ жиды ко-
лоли Христа, спрятавшагося подъ
листьями этого растенія. Въ деревнѣ
Куловой Тотемскаго уѣзда находятъ
истыканнымъ не листья, а корень
(Потан.) Названія Прикрытъ, Укрытъ
тоже, можетъ быть, произошли вслѣд-
ствіе связи съ этимъ разсказомъ.
вою для волковъ, собакъ, кошекъ, мы-
шей. Листья его и нѣкот. друг. видовъ
употр. въ Сибири противъ сифилиса,
водобоязни, падучей болѣзни и упор-
ныхъ накожныхъ сыпей (Коз.) Въ на-
родной медиц. употр. также отъ шума
въ головѣ (Волог. б), отъ падучей бо-
лѣзни въ видѣ чая (Твер. б), отъ про-
студы въ настойкѣ (Моск. в), отъ по-
мѣшательства въ видѣ декокта (съ
желт. цвѣт. въ Каі. б), отъ разной
сыпи (Вор. е).
Асопііит Гѳгох УЧаИ. Гималаи.
Растеніе это принадлежитъ къ числу
самыхъ сильнѣйшихъ ядовъ, доставляя
жителямъ Малайскихъ горъ извѣстный
ядъ для отравленія стрѣлъ—ядъ Викъ.
Туземн. названіе растенія ВікЬ, Візѣ,
ѴізЬа. Такой же ядъ доставляетъ Ас.
ІпсіДпт Ноок. Й1. еі ТЬ. и Ас. раітаіит
Поп.
Асопііит Карѳііив і. Въ Фарм.
Асопііит Щареііиз (ВаДіх еі ТиЬега).
Нареііиз соегиіеиз (НегЬа). Видов. назв,
произошло отъ сходства корней съ рѣ-
пой, Ыарпз. Борецъ (Сшеі, Е1. 8іЬ.
Щегл. Эрт. Рог.), Борецъ (Малор. Рог.),
Колпачки (Даур. Каш.), Лютикъ голу-
бой, Лютякъ (Сл. Церк. Щегл.), При-
крытъ (Даль), Прострѣлъ (Вятск. Сѣнн),
Пострѣльная трава, Пострѣлъ (Даль
и др.), Филичева трава (Алт. Верб.),
Царь зеліе (Хруст.). Смѣш. Болиголовъ
(Екат.), Зозулины черевички (Рог.). Съ
друг. язык. Омегъ (Кондр. 60, 80),
Тоя (Рог. Оп. Сл). Искаж. Борзецъ
(Влад.), Переградъ (Эрт.), Преграда
(Вятск. Сѣнн.), Пригридъ (Мейеръ, Б.
Сл. отъ Прикрытъ). Сочин. Волковой,-
Волчій ядъ, Волча ядь (Кондр. 60,80,81,
Эрт.), Моримордъ или мучитель трава
(Кондр. 74), Пухотѣлъ (Берг.). Перев.
Волчій корень трава (Кондр. 60, 80). —
Пол. ВегнагДун, СгагпоЪуІ, ОоіаЬкі,
Каріпгкі піеЬіезкіе, МогДомгпук, Мпіз-
зек. Хіупшізхек. Отіед (у Зугеп). —
Чешск. 21 у тпізек, тогДос'пік, ^Ѵоте)-
Йаіатаппек (Ргезі.) Йаіатоппек (81 Ь.
Оріи). — Сербек. Каіёр тоДгі. — Луз.
Сгцскі, НоіЬікі, Зіпрпіскі. — Словаки
Оте§а, МГоте) (В. 81оѵ). Татар. Тоя
(Волог. а). — Тунъ. Аг^оакіа. — Нѣм.
бетеіпег ЕізепЬиі, 'ѴѴаЬгег Еізепііиі,
КаррепЫите, Ыаие МбпсЬзкарре, Ха-
реіі, Ыареіі Дег Аііеп, Віаиег Хареіі,
Нареііепкгаиі, АесЫег ЗіигтЬиі, Віаиег
’іигтЬиі, Стоззег ВіигтЬиі/Гси&Ів'.ѵигх,
Віаие 5Ѵо1Г8мшгг, Віаиез ЕізепЫіісЬеп,
Віаиез ЕізепЬйіІеіп. — Франц. Ь’Асопіі
Хареі. СарисЬоп, СарисЬоп Де тоіпе,
Сарисе Де тоіпе, СЬарегоп Де тоіпе,
СЬаг Де Ѵепиз, Саздие, Саздие готаіп,

8
Асопііит — Асіаѳа
СодиеІисЬоп, Иеиг еп саздис, Ма<1-
гіеііев, Каре! Ыеи, ТЬога, Тога, Тие-
Іопр. — Англ. Асопііе. Ьагде Ыие
Мопк’в Ьоосі, Ргіеві’в ріпііе, Іагде Ыие
'ѴѴ'оІГвѣапе, Ггіаг’в Сар. Мопквіюосі.
У древн. Асопііоп, Супосіопоп, Пусос-
іопоп, РагбаІіапсЬев, Оаттагоп, ТЬеІу-
рѣопеп, Зсогріов, Муосіопоп — откуда
и займете, нѣкот. настоящія названія.
Доставл. ПегЬа Асопііі для Фармакопеи
Исп. Порт. Саке., тогда какъ въ дру-
гихъ употр. Ас. Зіоегкіапиш, съ кото-
рымъ онъ имѣетъ одинаковыя свой-
ства. Оба вида, т. е. Ас. Хареііив еі
Ас. Зіоегкіапит дѣйствуютъ сильно на
отдѣлительные органы кожи и на поч-
ки, равно какъ и на волокнистыя ткани
и употребляется противъ хрониче-
скихъ ревматизмовъ и ломотъ, осо-
бенно въ сочлененіяхъ, бедрахъ, бо-
ляхъ лица и т. д. Цвѣты даютъ зеле-
ную краску.
Асопііит Зіоѳгкіашіт Неіск.
Нірр. Саттагоп. Русск. назв. тѣ же,
какъ и при Ас. Ыареііив. Въ Фарм.
ІІегЬаАсопііі Хареііі.
Асогиз X. АгоЫ, КипіЬ. Епит.
Р1. 3. 86. Отъ греч. асогов, неукрашен-
ный, по причинѣ некрасивости цвѣ-
товъ. По Плинію отъ греч. а, противъ
и сЬога, глазное яблоко, по употребле-
нію въ болѣзни глазъ. Аиръ, Иръ.
Асогиз Саіапшв А. У Віовс. и
РІіп.—- Асогоп; у ТЬеорЬг. и Нірросг.—
Саіашов. Въ Фарм. — Саіашив агота-
іісив, в. ѵиідагіз, в. Асогиз ѵегив (Кабіх).
Аиръ (Вел. Росс.), Аіръ (Малор. Рог.),
Вонючка (Сиб. Каш.), Гавьяръ, Гавіаръ
(Маке. Рог.), Иръ, Ирный корень
(Моск. и др.), Пыщалка (Амб.), Татар-
ское зелье, Татарске зиллэ (Екат. Ма-
лор.). Измѣнен. Аеръ, Ааръ, Яеръ
(Бѣлор.), Гаиръ (Черн.), Жаеръ (Даль),
Яверъ (Смол. Курск. Полт.), Яверовый
корень (Полт. в.), Яворъ (Бѣлор. Пос.),
Агиръ (Даль). Съ друг. яз. Калмусъ
(Экой. Маг. Смол.), Камышъ (Даль съ
франц.), Трость благовонная (съ лат.),
ІПуваръ (Под. Вій. Смол. съ пол.).
Смѣш. Камышъ (Даль), Косатка, Ко-
сатикъ, Косатникъ (съ Ігів Даль), Ле-
пехъ, Лепешникъ (Кіев. Полт.), Ле-
пехъ, Лепешка (Даль) съ ТурЬа. Осока
(Даль).—Сабельникъ, Татарскій Сабель-
никъ (Амб. Двиг.) съ Ігів. Примѣч. Въ
Орловск. губ. мѣсто поросшее этимъ
растеніемъ называется Майеръ (Тѵрг.
Зап. IX). — Пол. Аіег, іаіагвкіе гіеіе”
Каітив, Таіагвкі Когиёп, йгитеаг Та-
іагак — Чешск. Ризкѵогес, Ргвімг’огес
Йівѵогес (Ргеві.), Таіагак (81оЬ.). —’
Сербск. іаіігоі. — -Рутен. Тагіагакі. -
Луз. Вгбвімгоп, Ьгозіѵ/бпс. — Финн. Каі-
то)пигі, Каітив, Ѵиоѣептіекка. —
Латыш. Каітев, Каіѵгепев, ЙкаНѵез,
ЗкаІІав. — Эст. Зооіпдуѵег, Іиѣи тббк,
тсоЬи тббк, каішив. — Самогыты Аіегв
(Ков.). — Тат. Иръ. — Кирг. Іекенъ.—
Бухар. Егеръ (Кирѣев.). — Нѣм. Ое-
теіпег Каітив о<1. Саітив. ТеісЬкаІ-
тив, Сгемгпгхкаітив, Мадепкаітив, КоЬг,
ІІоНіпд. Аскегтапп, Мадешѵигз, Аскег-
ѵиггеі, ЕеЬі’мгнггеІ, беиівсЬег /ііілѵег.
Въ Ит. ІПвейц. ЕгЬа сапеііа. — Франц.
Асоге ѵгаіе, Асогпв огіогапі, Саппе,
Саппе аготаіідие, Сгаіап^а <1ев тагаів,
Лопе ойогапі, Васіпе бе 8Ѣ Неіёпе, По-
веди аготаіідие, Ковеаи ойогапѣ. У Ве-
сѣегеііе ошибочно Ігів )аипе, Ьів бев
тагаів. Это есть назв. Ігів Рвеибасогив.
Англ. Зѵееі Г1а§ Асогив, Сапе, 8ѵееі-
Сапе, Змгееі-Зшеігіп# Ркщ, 8'ягесі-8е<1§е,
Зтсееі-Зе^. Сильное желудочное сред-
ство. Корневище, особенно на Востокѣ,
СЛУЖИТЪ ДЛЯ ПриГОТОВЛеНІЯ КОНФбКТЪ,
употребляемыхъ при эпидеміяхъ, а
также на куренье, въ пудру, въ зубные
порошки. У Персовъ и Арабовъ счи-
тается сильнымъ аФродизическимъ
средствомъ.
Асогиз ^гатшѳиз Аіі., растущій
въ Остъ-Индіи, доставлялъ прежде
въ торговлю свои корневища, подъ
именемъ Ка<Ііх Запіеу или Асогі ѵегі в.
авіаіісі
Асогиз раіизігіз, ѵиіеагіз (Фарм.)
См. Ігів Рзеисіасогиз.
Асгоріііоп Сазз. Сотров. Отъ
асгоп, верхушка и ріііоп, крыло, по
Формѣ чешуекъ.
АсторШоп Ріетів С. А. М. У Сарт.
въ ТдаиіѵМястанъ рунъ (Кат. выст.)
АеговіісІіит Б. Роіуробіас. Отъ
греч. асгоп, верхушка и віісЬов, ряды.
Пол. Раргоіпік. — Чегиск. Ргавпаіес. —
Сербск. Ргавіпас, Маіа раргаѣ — Нѣм.
ЗіапЫагп, ѴоПГагп, ЕеіИагп. -— Франц.
Асговііс.
Асіаеа Б. Вапипсиі. Ргоііг. I. 64.
Отъ греч. ассаеа, бузина, по сходству
листьевъ. Греческое названіе происхо-
дитъ отъ асіе, берегъ, потому что ра-
стетъ по берегамъ. Линней происхо-
дитъ отъ миѳологическаго Асіеоп’а.
Воронецъ.— Пол. Сиагпокогией, Сиаг-
пу когией, Сиегпіес. — Чешск. Вегапі-
гохка, Сегпіпа, Ѵгапес (81оЬ.), Зато-
говііік (Оріз). — Сербск. Ѵгапас. — Луз.
Согпіса. — Фгінн. Конпаптаца.— Нѣм.
СЬгівіорЬвкгапі.
Асіаѳа СітісіГиёа Б. 8уп. Сітісі-
Ги§а ГоеііПа Б. Въ Фарм. Сігаісійща
(НегЬа). Вонючка (Верб.), Натичанъ
(Волын. а), Храбустъ боровой (Кіев. з).

Асіаѳа — АйіапіЬит
9
Взят. изъ друг. язык. Клоповникъ
кавказскій, Клоповница, Клоповая ро-
машка (Даль). — Пол. Ріазкѵіса, Ріизк-
мгомге зіеіе.— Чешск. РГозііспік.— Сербск.
Зуепісагка. — Нѣм. Вііпкешіез \Ѵап-
гепкгаиі. — Франц. Сітісаіге сЬаззе
рипаізе. — Англ. Ви§ѵог( (зиЬ Сітісі-
Ги§а). Употр. для омовенія тѣла при
простудѣ (Кіев. з) и на ванны (Волын. а).
Асіаѳа гасѳшоаа А. См. Сітісійі§а
Зегрепіагіа.
Асіаѳа зрісаіа і. 8уп СЬгузіорЬо-
гіапа ѵиідагіз Могіз Вирг. Е1. Рсіг.
У древнихъ: Асіаеа (Рііп.) Асопііит
ЬассКегит (С. ВаиЬ.) Асопііит гасето-
зит (Док. ВаиЬ.), СЬгізіоркогіапа (Та-
Ьегп. Сезп.). Отсюда въ Фарм. СЬгізіо-
рЬогіапа, з. Асопііит гасетозит з. Неі-
ІеЬогиг пі§гит Гаізит (Васііх). Воро-
нецъ (Кондр. 11. Моск. и др.), Во-
роньи ягоды (Винніусъ Тв. Пуп.),
Волчижникъ черный (Тверск. Пуп.),
Волчьи ягоды, а въ Малор. Вовчі
ягоді (Рог.), Медвѣжья трава (Олон. с),
Медвѣжьи ягоды (Нижег. г), Перодица
(Нижег. б), Сорокоприткая (Вятск. Меу.),
Сорокоприточка (Амб.), Адамоно ребро*)
(Полт. в), Злыя ягоды (Каз. д), Чернецъ,
Чернець (Малор. Рог. общ. съ пол.).
Взят. изъ др. яз. Христофорова трава
(съ лат.), Цапцелія (Гродн. г. съ пол.).
Смѣіп. Ясенокъ (Курск. а). — Пол.
Сиагпу Коггеп. — Чешск. Вегапі гозку,
бегпіпа, Ѵгапес (81оЬ), Затогозііік,
КгІ8іойго:ѵа ігаѵа. — Финн. КгізіоЬ-
уегіп-гиоЬз, 8аттакоп-таг)а. — Эст.
Акіізе Ьаідизе гоЬі, 8инѵо-тагіасІ. —
'Нѣм. Оетеіпез о<1. йЬгепігадепйез СЬгі-
зіорЬзкгаиі, СЬгізіорЬзмгигг, Йсктагге
о<1. ГаізсЬе Иіеззмгигг (съ лат. апт.),
ЗсЬтсагзе ЗсЬіап^ешѵигг, бсівѵагхкгаиі,
ЗсЬѵагзѵигг, "ѴѴоІІітігг, 'ѴѴшісІкгаиі,
ІѴшкІегкгаиі.—-Франц. Асіёе ДезАІрез,
Асопіі а, дгаррез, ЕПеЬоге поіг, НегЬе
бе 8і. СЬгізіорЬе, НегЬе аих роих. —
Итал. ВагЬа <1і сарга. — Англ. Вапе
Ьеггу, 8ріке<1 Вапе Веггу, НегЬ СЬгі-
зіорЬ. Корень дѣйствуетъ какъ рвотное
и слабительное. Въ Каз. д корень и
ягоды употр. отъ головной боли и боли
въ животѣ; ягоды, сваренныя съ квас-
цами, даютъ черную краску. Ядовитъ.
Въ Вятск. губ., по свидѣтельству Ла-
летина, есть самое употребительное ле-
*) По народному повѣрью все не-
обыкновенное въ природѣ, напоми-
нающее Формы человѣка, равно какъ
и все то, что относится до отдаленныхъ
временъ, носитъ названіе адамова
или адамов щи ны.
карство между знахарями отъ всѣхъ
почти болѣзней, ибо дѣйствіе его силь-
но разбивающее.
Асіаѳа зрісаіа Г. р. егуіЬгосагра
Ьей. Голды и Олчгі: АшЬа ДзЬёріііе,
т. е. пища демоновъ (Махіт. Рг. И.
Атиг р. 28.
Асѣ! Пій іа Ппсіі. Піііеапіас. Отъ
асііз, звѣзда, по распредѣленію рылецъ.
Асііпійіа Коіотікіа Впде. Голды
и Олъчи: Коіотікіа, Коіотікіа (Махіт.
Ргіт. Е]. Атиг. р. 63). —Аино: Тзіге-
кіз (Сахал. 8сЬті<1і йеізе). — Гиляки.
ТзсЬадтузз (СНеЬп. йеізе).
Айапабпіа Г. ВотЬас. Рг. I. 478.
По имени ботаника Адансона.— Адан-
сонія.
Айапзопіа йі^ііаіа і. А®р. Съ
иностр. Баобабъ. Обезъянное дерево
(Эрт.)— Пол. ВаоЬаЬ, Маірі сЫёЬ, Маірі
оѵос, 8ѵіаіо§1§<1 — Чешск. и Сербск.
ВаЬоЬаЬ. — Нѣм. АГгікапізсЬег АіТеп-
ЬгойЬашп, ВаоЬаЬ. — Франц. ВаоЬаЬ,
СаІеЬаззе, СаІеЬаззе йи 8ёпё§а1е, Раіп
бе 8іп§е, Егиіі Йе 8іп§е.
Айѳпосаиіоп Нооіс. Сотроз. Отъ
греч. аііеп, желѣзка и саиіоз, стебель.
Айѳпосаиіоп айЬаѳгѳзсѳпв Мах.
Голды, ЬасЬззака. Ргіт. Е1. Атиг 152.
АйѳпорЬога ВіесТъ. Сатрап. Рг.
ѴП 491. Отъ греч. айеп, желѣзка и
рЬегеіп, носить. АденоФора. — Пол.
Вз\ѵ6пес2пік.— Чешск. Корііпек.—Нѣм.
І)гй8епіга§ег, Вгіізеп^ІоскепЫите (пер.
назв.) — Франц. АсІспорЬоге.
АйѳпорЬога ІаііГоІіа Піесѣ. У Олч.
и Голд. Корень — Ьёке. (Мах. Рг. Е1.
Ат. 186).
АйѳпорЬога ШііГоІіа Іей. Дикій
василекъ(Сарат.), Дробъ(Екат.), Орликъ
(Влад.),' Прострѣлъ, Разноцвѣтъ (Екат.),
Полевой серпій (Вор.). Одинъ какой то
видъ наз. во Влад. г. Заячья капуста
(Ворон ). Во Влад. мазь изъ цвѣтовъ
употр. отъ ранъ.
АйіапіЬит і. Роіурой. Отъ греч.
а, не и (Ііаіпеіп, орошать, смачивать,
потому что не такъ легко принимаетъ
влажность, не оживаетъ отъ воды,
какъ мохъ; или отъ а и (ІіапіЬезіз, от-
цвѣтать, по отсутствію цвѣтовъ, и въ
этомъ случаѣ надо писать АйіапіЬит.
Необмока (Даль перев) Адіантъ.—
Пол. ИІ0І0ѴІ08.— Чешск. Кеіік.—Сербск.
Оозріп ѵіаз. — Нѣм. ЕгаиепЬааг, Нааг-
Гаггп, КгиІІГаггп. — Франц. АбіапіЬе.—
Англ. МаібепЬаіг, ѴепизЬаіг.
АйіапіЬит аигѳит. См. Роіузіі-
сЬит соттипе.
АйіапіЬит СаріПиз Ѵепѳгіз А.
У древн. — АіііапіЬоп, Айіапіоп, СаШ-
ігісЬоп, ЕЬепоігісЬов, РоІуігісЬоп, Тгі-

10
АДіапѣііит — АѳсіДіит
рЬотапев (ТІіеорНг. Біозс.), Вахіігада
(РІіп.) ОЙ1. С'аріііиз Ѵепегіз (НегЬа еі
ЕгопДез АДіапй тадпі з. ѵегі в. ѵиідагіз
(Трап.). Кильная трава (Шенк.) Сочин.
Каменная рута, Красные волоски
(Кондр. 10), Марьина трава (Кондр, 160),
Ароматная или расчостная трава
(Кондр. 151). Съ иностр. яз. Адіантъ,
Волоски Матери Божіей или Маріи Бо-
городицы (Кондр.), Волосъ женскій
(Кондр. 10), Венеринъ женскій волосъ
(Трапп.). По смѣш. съ друг. Кокуш-
кинъ ленъ, Сухостебельникъ (Даль по
смѣш. съ Роіуігісішт). — Пол. Маікі
Бозе) тѵіоэкі, Раппу Магуі кйозкі. —
Сербск. Госпинъ власъ. — Нѣм. АесЫе
РгапепЬааг, ГгаиепЬааг, Сешеіпег
КгаШаггп, ѴепиаЬааг, доІДпег МЧДег-
іЬоп. — Франц. Саріііаіге соттип, Са-
ріНаіге Де МопіреІІіег, ои Ыапс. СЬе-
ѵейх <1е Ѵёпца. — Англ. ТЬе ЬаДіеяЬаіг,
ТЬе МаіДепЬаіг. Въ Швейц. СогіапДго
<1е1 ровно. Употр. въ медицинѣ подъ
Именемъ НегЬа Саріііогпт Ѵепегіз, въ
видѣ чая или сиропа при кашлѣ и ка-
таррѣ.	,
АДіапіЬит реДаіит Г. Голъды
Ыійіпдеіа (Мах Рг. И. Ат. 341).
АДопіа НіЯ. Вапипс. Рг. I. 23. Отъ
миѳолог. АДопід. Адонисъ, Желто-
цвѣтъ. Одномѣсячникъ (Даль). — Пол.
Мііек, Согзукіѵіаі, Согзекм'іаі, Соггу-
кяйі, Оогез^су к-ѵѵіаі. — Чешск. ІПа'иа-
сек (РгезІ.), ОЬпісек (81оЬ.), Мііасек (зиЬ
Сопзііідо). —/Сербск. Сгогосѵіеі. — Луз.
Ногіѵгка. — Тат. Фарси-явшанъ. —
Нѣм. Аііопів, АйопівгбвсЬеп, Иапппеп-
апде, ТепГеІзапде. — Франц. АДопіДе,
Еіепг Д’АДопія, Вове ВиЬів.
АДопіа аѳаііѵаііа Г. Въ Фарм.
АДопіа в. НеІІеЬогив Нірросгаіів. Лѣт-
ній Адонисъ. Горицвѣтъ.— 'Чешск. Но-
гік\ѵёѣ (Ргезі.), 81еру так (81оЬ.) —
Сербск. Согосѵёі 1ёіп)і, — Нѣм. 8от-
тегаДопізгбзсЬеп, аесЬіе Віпізігбрі-
сЬеп, Генегг&зсЬеп. — Франц. Оеіі Де
регДгіх. (хоиМе Де вап§, Вёпопсиіе Дез
ЬІёв. Въ Швейц. ОгсЬіо Ді Діаѵоіо, Са-
тотіііа говва. Гіог й’АДопе. Цвѣты и
сѣмена прежде употреблялись отъ ка-
менной болѣзни и болѣзни почекъ.
АДопіа аиіопшаіів Ъ. Павлиньи
глазки. Павлині очі (Малор. Рог.),
Подкустная трава (Даль), Уголекъ въ
огнѣ (у садовн.), Уголекъ да огонекъ
(Даль). — Нѣм. ГепеггбзсЬеп, Паттеп-
аиде, НегЬзіаДопіз, Теиіёізаиде. __
Франц. Соийе Де вапд, Воидеойе Оеіі
Ди ДіаЫе. — Англ. ВеД МаііЬев,’ ВеД
тауДеѣгееД, РЬеавапі'з Еуе, ВеД Мо-
госсо, Возе-а-гиЬу.
АДопіаѵѳгпаііз І. У прежн. ботан.
НеІІеЬогиз (МаКЬ.), НеІІеЬогив Нірро-
сгаіів, Сопзііідо. Волосатикъ (Вят. Пуп.),
Волосяная трава (Сарат.). Горицвѣтъ
(Хар. Вор. Екат. Курск. Кондр. и др.).
Горицвітъ (Малор. Рог.) Бабье гу..о
(Кондр. 134), Еловой (Каз.), Жесклецъ
или ІІисклецъ (Каз.), Желтоцвѣтъ,
Желтотысячникъ (Вороя.), Боровой из-
гонъ (Вятск. Вешн.), Купавникъ (Вин-
ниус.), Краски (Ворон.), Заячій макъ
(БіпД.), Маосорникъ (Ворон.), Мохна-
тикъ (Вятск. Пуп.), Подснѣжникъ (Симб.
Веііг. Самар.), Расходникъ (Сл. Черк.),
Стародубка (Оренб. Раіі. Курск. Орл.
Тул. Кал. Перм.). По смѣш. съ др. рр.
Божье дерево по смѣш. съ Атѣ АЬг.
(Кіев.), Ноготокъ (Сл. Церк. по смѣш.
съ СаІепДиІа), Сосенка, Сосонка (Полт. а
по смѣш. съ Апет. и съ пол.), Полевой
укропъ (Ворон.). Съ иностр. язык.
Черна чемерыця (Пол. Под.). — Пол.
Сгоггукѵгіаі;, Мііек. — Чешск. боггікигіаі,
Когепе сгегпе Гаіеззпе (Науек), Ніаѵа-
сек, ОЬпісек (81оЬ.), Міі&сек (Оріг. зиЬ
Сопзііідо). — Сербск. Согоѵеі. — Нѣм.
ВегдаДопідгбзІеіп, РгйЫіпдзаДопіз, Гаі-
зсЬе ЬбішіізсЬе Йіезѵигзеі оД. СЬг'зі-
мгигзеі; ЕепсЬеіЫайгіде Иіезѵигг, Теи-
іеіяаиде. — Франц. ЕІІеЬоге поіге
Д’АиІгісЬе, Вёпопсиіе к ГеиіІІез Де Гё-
поиіі. Употр. въ видѣ крѣпкаго чая
противъ водянокъ (Кален.), дѣтскаго
родимца. Въ народи, медиц. употр. отъ
судорогъ (Каз.), отъ кашля, колики,
глистовъ, боли въ костяхъ и головѣ
(Кіев.), отъ чахотки (Вол.), отъ лихо-
радки (Полт.). отъ волосатика (Сарат.)
и др.
АДоха Г. Агаііас. Рг. IV. 251. Отъ
греч. аДохоз, незамѣтный, Адокса, Муш-
катница (пер.) — Чешск. Рійшоіѵка
(81оЬ.) — Нѣм. Візаткгапі. — Франц.
АДохе.
АДоха МоаеЬаІѳШпа Ь. Въ Фарм.
МозсЬаіеШпа. Блѣдница (Кален.) Куро-
слѣпъ (Даль), Мушкатница (Март. Двиг.)
Пижмачка (Пет. фл. Линд.), Подкустная
трава (Даль) — всѣ перев. и искуств.
составл. — Пол. Різтасиек, Рігто\ѵе
зіеіе. — Чешск. Рігтохѵка. — Сербск.
Мозкоѵіса. — Луз. Різтоѵка, 8пцегД-
зепк. — Финн. ТезтапугИі. — Гиляки
Тзсіуик (Сахал. СІеЬп). — Нѣм. Се-
теіпез Візаткгаиі, МозсЬизЫйтсЬеп,
МозсЬизкгаиісЬеп. — Франц. НегЬе Де
тиас, реіііе Миздпёе, НегЬе тиздиёе.
Иеигтиадиёе. Зуп.РейІе Запісіе. Миз-
саіеііе, Мизсаіеііше.—Англ. МозсЬаіеІІ.
АесіДіит Регв. НгеДіп.ВЬЬ.1.15.
Отъ греч. аесісеіп, обезображивать.
Бородавочникъ (Собол.), Огникъ (Мик.)
Плесневикъ (Даль), Рожикъ (Заг.),

Аѳсійіиш — Аезсиіиэ
11
Снятъ (Шимк.) (это ПгеД.).—Пол. Ргоэг-
цік, РІазко дггуЬ. — Чешск. Ргйзііка.—
Сербск. Ргаз'іѵіса. — Луз. Рго.шѵка. —
Нѣм. ПегВесЬег-оД.ВсЬиззеІгозі. КаІсЬ-
Ьгаші, ѴУаггепЬгапД. — Франц. АесіДіе.
Аесійіит АврѳтіГоШ Регз. Ку-
кушкины слезки (Ряз. г. Зарайск. у.
с. Верейкино. Потаи.)
АѳёПора Л. Сггаш. КипіЬ. I. 457.
Отъ Аіх козелъ (Аедііоз для козъ) и
оре, лице, глазъ, т. с. трава, излечи-
вающая глаза у козъ. Бодлакъ (Сл.
Церк.), Овесецъ (Амб.), Оводникъ (Ка-
лен. зиЬ ЕІепсЬиз). — Пол. Тм'аіек. —
Чешск. МпокозісС. — Сербск. Озііка. —
Нѣм. Нагіцгаз, ЛѴаІсЬ. — Франц. Аеді-
Іоре, Оеіі Де сЬёѵге. — Англ. НагД&газ.
Аѳеііорв саийаіа Г. У Сарт. Джи-
табуунъ (Турк. Кат.).
Аѳ^Пора оѵаіа Ъ. Нѣм. Ргейій-
ягаІсЬ (ТаЬегп ), Ііаііепізсіі ТѵѵаісЬ. Сѣ-
мена употр. въ пищу на Канарскихъ
островахъ, гдѣ они извѣстны подъ име-
немъ Пшеницы Гуанховъ, Тгі^о Де Іоз
СиапсЬез.
Аѳ^іпёііа ІЛп. ОгоЬапсЬ. Рг.Х.43.
По имени врана Ае^іпеі’а.
Аѳ^іпѳііа сагапИега Миііз. До-
ставляетъ пахучую смолу, извѣстную
въ торговлѣ подъ именемъ Каранна.
Аѳёіпеѣіа іпйіса ВохЬ. Остъ-Инд.
и друг. Въ Хивѣ — Оиі. У Узбек. —
8сЬшпЬіа. Перс.—ѲиІі-СЬагЬизк. Употр.
противъ скорбута.
АѳёірЫІа Расу. ѴегЬепас. XI. 647.
Аіх — козелъ, рѣііеіп — любить.— Пол.
Ріозпіа.— Чешсн. Коиотіі. — Нѣм. 2іе-
деизігаисЬ, СгеізззігаисЬ. — Франц. Ае-
дірЬіІе.
Ае^ірКПа агЪогѳаоѳпа ѴаЫ. Дост.
въ южн. Амер. Кабрилевое дерево.
Воіз СаЬгіІ, а Ае§. шагііпісепзіз X. на
Антил. островахъ— Желѣзное, Наха-
совое дерево—Воіз Де КасЬаз, а
Ае§. ѵіііоза ѴаЫ—Табачное дерево,
Воіз ТаЬак.
АёрДе Соггеа Аигапі. I. 538. Въ
честь Наяды Аедіе; Ае§1е значитъ
блеск. Эгле. Блестиха (Даль) перев. —
Пол. №еДап. — Чешск. Озіігак. — Нѣм.
8сЫеітарІе1, ОгапдепЬееге. — Анм.
Веп^аі фиіпсе, Магтеіоз,
Аѳ§1ѳ Магтѳіоя Согг. Остъ-Инд.
Мармелосъ. — Нѣм. МосЦаЬееге, ипЬе-
ѵеѣгіе ОгавдепЬееге. — Франц. Е§1с,
Веіі, Веіои, Меіоп 5, ігоіз іеиіііез. Ваіі
Йгиіі Де ВепдЬаІ (ЬіпД.). У багсіаз —
Меіоніа іпДіса. Плоды употр. въ пищу.
АеёоройіишГ.ЙпіЬеІШ. IV. 114.
Аіх — козелъ; роиз — нога, по сход-
ству листьевъ. Сныть, Снить. — Пол.
8шіка, Коиіа эіора, Когіа зіорка. —
Чешск. Дагнз (РгезІ.), 8піі (Оріг.), Когі
пока, Вгзіісе (81оЬ.)— Сербск. Дагсеѵас.—
Южн. Слав. ЗеДшоІізі.— Финн. ѴиоЬеп-
риікі. — Нѣм. СіеіззГизз ОегзсЬе,
ОігзсЬ. —• Англ. ОоиЬ мгееД.
Аеворосііит РоДа^гагіа і. У
прежн. ботан. Ае^ороДіиш, НегЬа бег-
ЬагДі. Въ Фарм. НегЬа РоДадгагіае з.
ОегЬагДі. Сныть съѣдобная. Водка
(Олон.), Бурчевашникъ (Нижег.), Дѣ-
дильница (Сиб. 8сЬг. Веізе), Дѣдиль-
никъ (Даль), Снить трава, Снитька
(Кондр. 78, 113), Сныть (вѣроятно отъ
снѣдь), Снитка, Снить, Сныдъ, Снѣдь,
Снытки (въ бол. ч. Рос.), Лѣсная Снить
(Влад.), Луговая Снить (Нижег.), Тоисъ
(Пск.), Яглица, Яглиця (Малор. ОііІД.
Умань, и пр.), Дяглиця (Мог. Собол.).
Измѣн. Сныдъ, Шнитъ, Шнитка(Пет.
Пск. Гр.). Съ иностр. яз. Козья нога
трава (съ лат.). По смѣш. съ др. р.
Вехъ (Нижег.), Купырь болотный
(Тамб. Меу. И.), Дикій Укропъ (Пенз.).
Пол. РоДа^гусгпік, Зпііка. — Чешск.
Когі поЬа, Нёг, .Іагиз, КегЬагІ; (РгезІ.),
8піі (Оріг.), Когі пока риЬаѵа.— Сербск-
8еДто1із(;. — Луз. Хбгка згбса, Згоспік,
Низаса зіора, церікоііе геіе. — Латыш.
ОаЬгзез. — Эст. НааДіД, 8агарии-паа-
ДіД. — Груз. Чхими. — Лезі. Чахимъ; —
Чуваш. Сэрдѣ (Мих.) — Нѣм. Оещеіпег
СгеИизз, Оет. ОігзсЬ, Еіррегіеіпкгаиі,
Зігепгеі. — Франц. ЕдороДе, НегЬе аих
§оиііеих, НегЬе а ОегагД, Воиса§е а
ГеиіІІе Д’Апдеіідие, РоДа^гаіте, Реіііе
Ап§е1ідие, Е§ороДе Дез ^оиМеих, РіеД
Д’Аі^Іе. — Англ. РоДа^гагіа ог Соттоп
боиі-кгееД (АзЬ-мгееД, Аізе-ог Ах-чгееД),
Ооиі-ѵогі, НегЬ СегагД. — Въ Шеейц.
Ваитігоріе, Еірегіікгаиі, Маіепкгаиі.
Прежде употр. въ медиц. отъ подагры,
отчего и видовое названіе растенія.
Молодые листья идутъ на приготовле-
ніе щей.
Аеіопів ЗіЬігіса Аино Еик-зуи-зб
(Магѣ Оегѵ. Ѵг.)
Аѳіигорин Тгіп. Огашіпа. Отъ
аеіигоз, кошка , и риз нога.
Аѳіигориз Іііѣогаііз Рагі. — Киръ.
Тюэ-гарынъ (Потан.)
АѳвоЬупотѳпѳ Гедит. II. 320.
Отъ аізсЬупезШаі, стыдиться, по свой-
ству листьевъ свертываться. Стыдли-
вица (Даль пер.), Живоплонъ трава
(Кондр. 91) съ под. — Пол. Еуигоріоп.—
Чешск. СЬаиІозНсе. — Сербск. Хеѵа. —
Нѣм. 8сЬатрйапие, 8сЬатЫите. —
Франц. АезсЬіопотёпе. АезсЬупотепе.
А§аіу (Коіз).
Аѳ 8сНіи8 Г. Нірросазіап. Рг. 1.597.
Отъ лат. езсаге, аезсаге, ѣсть, т. е.
плодъ годный въ кормъ животнымъ.

12
Аѳзсиіив — А^агіеиз
Дикій Каштанъ. Желудникъ (Ка-
лей.)— Пои. Казгіапл— Чешск. Майаі.—
Сербек. МасЦаІ, Г)іѵ.(і казіеп.— Нѣм.
Возиказіапіе. — франц. СЬаіаідпег,
Езсиіе. Маггопіег сГІпсІе. — Атл. ТЬе
Погзе СЬезіпиі.
Аѳзеиіиз Яаѵа Аіі. (Ѵес). Раѵіа.Яаѵа.
Желтый Каштанъ, желтая Павія. —
Нѣм. веІЬез Воскзаиде. — Франц. Ма-
топпіег )аипѳ, Раѵіег ]аипе. — Атл.
ТЬе Уеііолѵ Раѵіа, ТЬе Теііотѵ Йоѵѵегіпд
Раѵіа. — Въ Амер. ТЬе зѵѵееі Вискеуе.
Від-Вискеуе. ТЬе Іагде Вискеуе.
Аѳзсиіиз Нірросазіапит В. Та-
Ьегп. 972. . Сазіапеа ециіпа Конскій
Каштанъ, Дикій Каштанъ. — Нол.
Казгіап догзкі, койзкі. — Чешск. Майаі,
Казіеп (ііи'оку, копзку. — Луз. Захоѵг,
Такгога. Плод. Даго\ѵка.—Нѣм. (Іетеіпе
Воззказіапіе, ѵѵіКІсг КазіапіепЬаит,
РГегйеказіаіпе, ѵгіійе ой. Ъіііеге Казіа-
піе, Воззказіе, Ѵехіегказіапіе.—Франц.
СЬаІаідпе йе сЬеѵаІ, Нірросазіапе, Маг-
гопіег й’Іпйе. — Атл. ТЬе соттоп
НогзесЬезіпиі. — Въ медицинѣ употр.
кора и плодъ (Согіех еі ігисСаз Нірро-
сазіапі з. Сазіапеае ециіпае). Первая
содержитъ дубильную кислоту, горькое
вытяжное начало и особенное вещество
Аезсиііп и полезна при хроническихъ
поносахъ, слизетеченіяхъ, кровотече-
ніяхъ. Можетъ замѣнять хинную корку
при перемежающихся лихорадкахъ.
Плоды имѣютъ тоже свойство и кромѣ
того идутъ въ кормъ свиньямъ и ов-
цамъ.
Аѳвсиіиз Раѵіа В. (Раѵіа гиЬга Паю.)
Зап. Амер. Красный Каштанъ. Красная
Павія,—Нѣм. Кіеіпез Воскзаиде. ВоНіе
Воззказіапіе.— Франц. Маггопіег гоидс,
Маггопіег Раѵіе, Раѵіег гоиде. — Атл.
ТЬе Раѵіа ог ЗшооіЬ Ггиііей НогзесЬезі-
пиі Тгее. ТЬе гей Йо\ѵегес1 Раѵіа. —
Въ Амер. Зтаіі Вискеуе. Корень, из-
вѣстный подъ именемъ ядовитаго,
содержитъ Сапонинъ и употребляется,
для мытья шерсти. Корень, вѣтви,
листья и всѣ части растенія ядовиты и
даже вода, посредствомъ которой из-
влекается крахмалъ изъ плодовъ, ядо-
вита и дѣйствуетъ наркотически.Плоды
служатъ для одуренія рыбъ, а кора
дѣйствуетъ какъ опіумъ.
АѳіЬаІіиш Віпк. Ьусоросі. ВЬЬ.
I. 263. Отъ аейаіоз, ржавчина. Мо-
ралка (8оЬо1. внѣ Гпі.ідо) Маралка (Даль).
Нол. (Зпііек.— Чешск. Коріоѵка,— Нѣм.
Кіепгпззрііх, ВиззіапЫіпд, ВгеізіаиЬ-
ііпд. — Франц. Воиггёе ои Йеиг сіи Тап
(одинъ изъ видовъ).
АѳШаІішп зѳріісит Рг. Земля-
ное масло. Муравьиное масло.
Земляне масло, Муравъіне масло (Рог.
Оп. сл.)
АеѣЬйза В. ПтЬеІІ. Рг. IV. 141.
Отъ греч. аііЬоп, блестящій, по при-
чинѣ лоснящихся листьевъ, или отъ
аійіеіп, жечь, вслѣдствіе острыхъ
свойствъ растенія. Зноиха (Сл. Церк.
Соч.) Кокорышъ (Двиг.) — Нол. ВІе-
коі, тогйотѵпік. — Чешск. ТеіІпсЬа (Рг.)
Когі рузк, Віекоі (81оЬ.) — Сербек. Ко-
когіз. — Луз. Кохурузк, Когашёгік. —
Финн. Никаприікі. — Нѣм. 6-Іеіззе. —
Франц. АеіЬизе, ЕіЬизе. — Атл. Еооі’з
Рагзіеу.
АеНіива Супаріит В. Зуп Супа-
ріит Кіѵіпі (Кирг.) Вехъ (Влад.), Знои-
ха (Сл. Церк.), Кокорышъ (Малор.
Траппъ) а можетъ быть и еъ польск.
Блекотъ (Гродн. съ пол.) Съ иностр.
язык. Собачья петрушка (Щегл. Рог.),
Собачница петрушечная (Тр.) съ нѣм.
Малая Омега (съ Франц.) Искаж. Мор-
довникъ (Гродн. вѣроятно слѣдуетъ
Морковникъ по сходству листьевъ),
Залевъ (вѣроятно искаж. пол. Згаіей).
Пол. ВІекоі, Згаіей.— Чешск. ТеНисЬа,
Когі рузк, Когі реігигеі, Косісі реіги-
геі. — Сербек. Регзищак, йіѵр регзип,
Дивльи першунъ (Карадж.), Кута-мала
(Мик.)—Луз. Іссіоііа рёігизка.—Латыш.
ЗиппизіоЬЬгі, ЗиппиреЬіегзіЦез. — Эет.
Коега-рееіегзііій. — Нѣм. Сагіепдіеізз,
Нишідіеізз, бет. (Пеіззе. Гаиіе Огеіе.
Нипйзреіегзіііе. Тоііе Реіегзіііе. Нппйз-
реіегіеіп, Піапгреіегіеіп, Каіхепреіег-
Іеіп, Зііпкепйе Реіегіеіп ой. Реіегзіііе,
ЗсЬіегІіпд, кіеіпе багіепзсЬіегІіпд. —
Франц. Реіііе Сідие. АсЬе Йез сЬіепз,
АеіЬизе іёіійе, Сідие Йез ^агйіпз, Сідие
регзіііёе, Сісиіаіге ІоПе, Гаих регзіі,
Регзіі йез іоиз, Регзіі ЬМагй, Регзіі сіе
сЬаі ои Йе сЬіеп.—Атл. Соттоп Еоиі’з
Рагзіеу, Под-роізоп. Ьеззег Нетіоск.
Сокъ травы употр. въ Венгріи противъ
почечнаго песка.
АѳЫіиза Мѳит См. Меит аіііатап-
іісит.
АдаІІосЬит ргаезѣапЦздітит
См. АІое.
Аёарй’ПѣЪ.иа В’Негіі АврЬоД.
КипіЬ. IV. 478. Адаре — любовь,
апіЬоз, цвѣтокъ. Агапантусъ.— Пол.
Хіеіірап, Піііа а&ікап, Адарапі.— Чешск.
Каіокѵѵёі. — Сербек. Мііоііса, Мііоіа.—
Нѣм. ЗсЬтискШіе. — Франц. Ада-
рапіЪе. — Атл. АГгікап Бііу.
АдарапПіиз итЪѳІІаІиз В^Негіі.
Агапантъ лиловый. — Нѣм. Поійіде
ЗсЬтискШіе, ЬіеЬезЫите, Віаие ТиЬе-
гозе._ Франц. ТиЬегеизе Ыеие.
Авагісиа В. Нутепіпі. ВЬЬ. I. 463.
Греч. адагіеоз, взято, вѣроятно, отъ

А^агісиз
13
А§агіа, прежней провинціи Польши,
гдѣ грибы росли въ изобиліи. Или отъ
греч. ахаг, лошадиное копыто, по сход-
ству нѣкоторыхъ грибовъ, или точнѣе
лишаевъ, съ лошад. копытомъ Грибъ
(общее назв. для Адаг., Воіеіиз и др.),
Пластиночникъ (сочни, для рода А&агі-
сиз). Поганки, ужачки (общее названіе
для неупотребляемыхъ въ пищу) *). —
Пол. Куй/, Вейіка, Ройзайка, Розайка
(зиЬ Аттапііа). — Чешск. Вейіа, Каі-
тапка (зпЬ Аттапііа).—-Сербек. Ѵг§ап],
Кприак. — Луз. Паи, Вага. Въ Кутаиси,
губ. Чадо есть назв. сыроѣжки.— Нѣм.
ВІаНегзсЬѵатт, ВІШегріІи, Еуегрііи,
Еіегрііи, Мііп/іизз (зиЬ. Аттапііа). —
Франц. А§агіс. — Англ. Расійоск зіооіз.
МизЬгоот (общ. назв.)
Арщгісин аегіз Воіі. ВЬЬ. 549. Дуп-
лянка темная (ѴѴеіпт. 40). Грибная
скрипица (Собол. зиЬ. А§. асеггітиз).
Еленекъ. — Пол. Вуйи сиагпу. —- Нѣм.
ЗсЬагГег МіІсЬзсЬѵуатт.—Франц. ѴасЬе
фгар.)
А^агісиз айизіиз Регз. ѴѴеіпт. 35.
Виззиіа айизіа. ВЬЬ. 452. Груздь чер-
ный (ѴѴеіпт.)
А^агісиз аёёгѳ8аЬиз ВЬЬ.
543. Лисочка сборная (Собол.)
А&агісив аісаііпив Нг. ЧѴеішп. 105.
Гнилушка желтоногая (Собол. зиЬ. А§.
зиІрЬигаіиз).
Аеагісиз атагиз Нт. ВЬЬ. 542.
ѴѴеіпт. 53. Горькушка (Собол.) Горян-
ка, Горькуша, Горяшка, Сыроѣжка
(Даль). Благушка (Бѣлор. Сл. Носов.)
Азагісиз азріПеиз Нт. Желтый
груздь (Волк. Новг. г.)
А^агісиз азрѳг Не. ВЬЬ. 575.
ѴѴеіпт. 7. Мухоморъ желтоблѣдный
(Собол. зиЬ. А§. тагдагііасеиз).
Авагісиа аѣгатѳпіагіиз Виіі. ВЬЬ.
457. ѴѴеіпт. 272. Чернильный грибъ.—
Пол. Коірак, С/егпійіо. — Нѣм. Тіпіеп-
всЬтсатт. — Франц. Воиіеіііе а 1’епсге,
Епсгіег. Въ Швейц. употр. какъ сред-
ство отъ обжоги.
А^агісиз аигапНасиэ См. СапіЬа-
геііиз аигапііасиз.
А^агісив саѳ8агѳи8?8'сЬй/’.КЫі.ѵ578.
Чешск. Сізагка, Ресагка. — Сербек. Йсгі-
*) Не смотря на то, что нѣкоторые
виды многихъ родовъ отнесены нынѣ
къ особымъ родамъ, я однакоже буду
помѣщать ихъ подъ прежними назва-
ніями во всѣхъ тѣхъ случаяхъ, когда
существующія при нихъ названія па
различныхъ языкахъ даются безраз-
лично различнымъ видамъ, по близкому
наружному сходству растеній.
рас, — Нѣм. Каізегрііг, КаізегзсЬ’іѵатгп,
Неггепрііг, ЕіегзсЬіѵатт, ОоІйдеІЬег,
ВІайегзсЪѵатт. — (Франц. Огопае
ѵгаіе, Погайе )аипе сі’оеиѣ, йазегап,
Ьайгап. Растетъ въ Герм. и южн. Евр.
и принадлежитъ къ числу самыхъ вкус-
ныхъ грибовъ.
А§агісц.ч сатрезігіз Б. Воз. 35.
Представляетъ двѣ Формы: 1) Г. А§а-
гіеиз ейиііз Регз. (Буи. А§. агѵепзіз
ЗсЬаеіЕ.) и 2) А&агісиз ейиііз Виіі. (Зуп.
Да. сатрезігіз Регз.)
1) А^агісиз ейиііз Регз. Печерица,
Печорка (Даль). — Чешск. Ресагка, ие-
тапка оіѵёі, гіііеіка отѵсі. — Се.рбск. Бі-
ріка. — Нѣм. 8сЬаГсЬатрі»поп, Ап^ег-
1іп§, ВгасЬріІи. Е§егііпк ЕЬедйгіеІ, Неі-
Йег1іп§, НаійезсЬтатт. ТгаизсЬ1іп§,
ѴѴеійІіпд, ѴѴіезепзсЬѵатт, ѴѴіезепріеТ-
Гег1іп§. — Франц. СЬатрі§поп йез ргёз,
Йез Ьгиуёгез, СЬ. Ьоиіе Йе пеі§е, Сат-
ра^поиіе.
2) Адагісиз ейиііз Виіі. Печерица.
Печериця (Малор. Рог.), Печарыця
(Шейк.), Печурица (Вѣлор. Носов.), Си-
перси (Рог. Малор.), Навозникъ, Навоз-
ный грибъ (Даль). Шампиньоны.
Шпіоны (Каш.) — Пол. Ріесгагка. —
Чешск. ПЬеІка, Сікапка, Ресагка, Ре-
сигка, Саигаіка, Иетапка, 2атріоп. —
Хорв. и Сербек. Ресигка. Печуракъ
(Лавр.) — Луз. ѴѴТіІіеІса. — Болг. Губа
печурка.-— Нѣм. ВгасЬріІг, ВгасЬтапп-
іеіп, ЕззЬагег ВІаНегзсЬп’атт, бетеіпег
СЬатпрщпоп. Егй§йгіе1, ЕеІйзсЬтатт,
ЕеІйгіидзсЬ-ѵѵатт, НеггепзсЬѵѵатт, Та-
Геізсіпѵатт, ТгеизсЫіп§. — Франц.
СЬатрі§поп. СЬ. сиВіѵёе. Раіигоп. СЬ.
Ьоиіе. Обѣ разности употр. въ пищу и
разводятся искуственно.
А^агісиз СапШагѳІІиз Б. V. Сап-
іЬагсІІиз сіЬагіиз Ег.
А§агісиз сіп.патот.еиз Б. ВЬЬ,
494. ѴѴеіпт. 168. Волвеница, Волвенцы
(Тамб. Козл.) Волвянка (Труды). Вол-
нуха (Тамб.), Олвяница (Пск. Тв. Дон.
Обл. Сл.), - Олвянка (Тамб. Моск.), Вол-
жанка (Раіі.), Волшанка (Меркл.),
Опенка коричневая (Собол.) — Пол. б-о-
ІиЬкі, 6-оЦЪек.
А^агісиз сЫгиг§огит См. Роіу-
рогиз Гитеіагіиз еі і^піагіив.
А^агісия СоіитЬѳііа Рг. ВЬЬ. 560.
'ѴѴеішп. 25. Голубокъ (Загор.) — Нѣм.
ёіеішѵеіззег ВІаНетзсЬлѵатт, Кеішѵеіз-
зег ВІаИегзсЬлѵатт^ѴеіззкорГ.— Франц.
СоІотЬеНе. Употр. въ пищу.
А^агісиз сотакиз МйЯ. ВЬЬ. 458.
ѴѴеіпт. 271. Благуша (Даль), Колпакъ
(Заг.), Колпакуша (Даль), Коровякъ (Сл.
Церк.), Коровякъ-Поганка (Даль), На-
возный Коровякъ пли Поганка (8оЬо1.

14
А^агісиз
8. А§. рогсеііапіиз), Луговая печерица
(Даль), Толкачъ (Даль). — Пол. КоІрак.
Опоріік (зиЬ. А. йшеіагіиз). — Чешск.
Ппо]пісе. — Сербск. Опо^щак. — Нѣм.
КгбіепвсЬмгапіт, Мізізсікѵатт, ЗсЬоріз-
зсітеатт.
А^агісиз сопісин 8сЪ,а$. ЕЬЬ. 564.
ѴѴеіпт. 70. Опенковый колпачекъ (Зо-
ЬоІ. 8. А§. Газіідіаіиз).
А^агісиз йѳіісіозиэ I,. Ш>Ь. 530.
ѴѴеіпт. 43. 8уп. Басіагіиз беіісіозиз Рг.
Рыжикъ (Вел. Рос.), Рижикъ (Рог.),
Рыжки, Рыжики (Малор. Стар. Банд.),
Еловикъ (Даль).— Пол. Еуйг, б^Ьгсі.—
Чешск. Еуяес,, Еезек. — Сербск. Вщпі-
са. — Луз. Еугук, Міоспік. — Нѣм. Бег
йсЫе Ееігкег, Ееізкег, ВеіиЬег, Ебэі-
1іп§, ЕвзЬагег Ніг8сЬ1іп§. Киіірік, Зіеіп-
рііг,— Франц. Адагіс . сіеіісіеих, Ьаіі
аогё. Принадл. къ числу самыхъ вкус-
ныхъ и любимыхъ грибовъ въ Россіи.
। Авагісиа ѳшѳіісиз р. суапохапіЬиз
Ег. Синякъ, Путникъ васильковый (Со-
бол.) — Нѣм. Віапег ТйиЫіпд.
А^агісиз Ѳ8ои1епіизЖ«И.ЕЬЬ.533.
8уп. Еиззиіа езсиіепіа. Говорушка, Лу-
говой опенокъ (Даль). — Нѣм. ЕззЬагег
ВШіегріІг, Кгбзііпд, Ка§еІ8сЬѵатт.
Употр. въ пищу.
А^агісиа Газсісиіагіз НиЛз. ЕЬЬ.
465. ѴѴеіпт. 251. Опенка березовая
(Собол.), Опенки (Волк.) — Нѣм. Бег
ЗсЬмгеРеІкорѣ
А^агісиз Даѵійив 8сНа$. ЕЬЬ. 478.
ѴѴеіпт. 208. О пенковая желтушка (Со-
бол.)
А^агіеиз Гоѳіепз Регз. ѴѴеіпт. 341.
Нын. Еиззиіа Гоеіепз Регз. ВолуЙ (Заг.),
Валуй (Волк.), Землянушка (Даль).
А§агісиз Сга^іИз Регз. ВЬЬ. 565.
ѴѴеіпт. 33. Опенокъ (Раіі.), Опиновка
(Сгеогді), Опенокъ мелкій(Собол.), Опень-
ки (Мал. Стар. Банд.)
А^агісиз Гизірѳв ВиН. ЕЬЬ. 536.
ѴѴеіпт. 72. Веретенникъ (Собол. 8. А§.
сгаззірез). — Нѣм. Зріікіеійізй, БіскГпзз.
Ацагісиз §1усіозшиз Рг-. ЕЬЬ. 546.
"ѴѴеіпт. 47. Дуплянка остроконечная.
Солодчакъ (Борщ. Виіі. зиЬ. Ьасі. §1ус.)
А^агісиз іпсопвѣапз Регз. ѴѴеіпт.
123. Лисочка темная (Собол.), Лиска,
Лисочка, Сплоень (Даль- а. А§. ЯаЬеІ-
Іаіпз).
А^агісиз шѳііѳив ѴаЫ. ЕЬЬ. 570.
ѴѴеіпт. 14. Опенка осиновая (Собол.),
Опенокъ настоящій (Заг.), Опенекъ
(Рог.), Опяты (Влад.), Апенокъ, Апе-
нокъ березовый (ѴѴеіпт.), Опенки
(Кондр. 86), Осенникъ (Даль). — ЦОл.
Оріепка, Оріепка Ьггогомга. — Чешск.
ѴѴасІамгка. — Сербск. Месіещаса. — Луз.
ѴѴ^асгІаика. — Мордв. Мокш. Куловъ-
опён-кат. — Мордв. Эзр. Килинь-опѳн-
кат. — Чуваш. Лепленка. — Нѣм. Наі-
ІітазсЬ, НескепзсЬигатт (ЕЬЬ.), Нбпід-
ІаііегзсЬм'атт, 8раі1іп§, ЗіоскэсЬмгатт.
Авагісив тѳІіпоіаѳзВиВ.ЕЬЬ.476.
ѴѴеіпт. 219. Говорушка (Черн.)
Авагісиз Моиззегоп. V. А§. Рги-
ППІН8.
А§агісиз тизоагіиз А. ЕЬЬ. 577.
ѴѴеіпт. 5. 8уп. Атапііа тиэсагіа Регз.
Мухоморъ. Маремуха, Маремухъ (По-
дол.) — Пол. МисЬотог, МисЬотогка,
МисЬбго-ѵѵка, МисЬаг, МисЬомга<І2. —
Чешск. МисЬотйгка, тисЬотог, тисЬо-
іпиѵка. — Сербск. МисЬотогка, тиЬа-
га. — Луз. МисЬогаг, МисЬогігпа. —
Чуваш. Шина-кумби, т. е. мышьи грибы
(Мих.) — Арм. Чанчаспанъ. — Нѣм.
Г1іе§епзсЬмгатт, <1ег детеіпе Еііевеп-
рііи. — Франц. Еаиззе огоп^е, Тие-
тоисЬе. — Англ. Ви§-а§агіс. ГІуЬапе.—
Итал. ІТоѵоІо таіійсо, иоѵоіо гоззо.
Прежде употр. въ медицинѣ. Камча-
далы пригот. изъ него опьяняющій на-
питокъ. Отваръ умерщвляетъ мухъ.
А^агібиз тиіаЫІіз 8сМ$. ЕЬЬ. 484.
ѴѴеіпт. 201. Подъорѣшннкъ (Соболи),
Орѣховый грибъ (Труд.) —• Нѣм. Зіоск-
эсЬмгатт. — Франц. А^агіс сотезІіЫе
Дез Ігопсз.
А^агісиз КѳсаіогРегв. ѴѴеіпт. 39.
Зуп.ЬасіагіизЫесаіог. Вовнянка (Рог.
Оп. Сл.), Чернуха, Черная губа(Волкен.)
Нѣм. МогіІйсЬѵатт. 8аиЬгаШп§. —
Франц. Еайаиіі;, Могіоп (Бгар.)
А§агісиз пііійиз Рг-. ЕЬЬ. 498. 576.
ѴѴеіпт. 31. Бѣлянка. — Франц. Віап-
сЬсіІе, ВІапсЬоИе. .ТаітоЙе.
А^агісин піѵонизЙоЬоІ.ГІ.Реіг. 292.
Плѣснякъ (8оЬо1.)
А^агісиз Огеан 8рг. ЕЬЬ 534.
ѴѴеіпт. 95. Ненастоящій Ивишень. —
НѣМ: ГаІзсЬег Моисегоп (Еоз.), НегЬзі-
тоисетоп, ХеІкепЫаЕегріІя, Ка§е1-
зсЬѵатт, Виррепрііг.
А§агіеиз озѣгѳаЬиз <7ас</. ЕЬЬ. 516.
ѴѴеіпт. 123. Чешск. Ніімга. — Сербск.
Катепіса. — Нѣм. БгеЫіпд, Аизіегп-
рііг, КисЬепріІг. Ѵаг. <1. Свинушка ко-
ренная (Собол.) Употр. въ пищу.
Авагісиз рЬаІІоійѳз РКоеЪ. ЕЬЬ. 578.
ѴѴеіпт. 2. а) рііео аІЬо (А§. ЬпІЬоэиз
ЗсЬай.) Поганка лѣсная блѣдная (ЗоЬоІ.)
Чешск. Иетапка )е<1о\ѵаіа. — Сербск.
ОотоЦазіі кіуіхак. Ь) рііео Яаѵо (А§.
Марра ЗоЬоІ.) Поплаушка (Заг.), Мухо-
моръ сѣрожелтый (ЗоЬоІ.),
Авагісиз рірѳгаіиз 8еор. ЕЬЬ. 550.
ѴѴеіпт. 50. Зуп. Басіагіпз рірегаіиз. ЗоЬ.
Груздь (повсюду), Груздъ (Пск.), Гру-
зель (Вятск.), Подгруздень (Кал.), Арина,
Орина, Оришка, Дубинка, Изгуба, Сы-

А^атісиа
15
роѣга, Сыроѣжка (Даль), Скрыпица —
(всѣ сомнит.).—Пол. СЬгг^агсг, Міесгаі,
Ыгіші, СЬгпзгег ѵаг Нгиайа. — Чешск.
Рергпік, роДЬогоіУпік, Кгаѵіпа.— Сербск.
Раргеіцаса. — Нѣм. ѴѴеіззег РГейег-
зсЬѵатт, Ріейегрііг, ѴѴеіззег КиЬ-
зсЬѵѵатт. — Франц. ѴасЬе ЫапсЬе,
АиЬигоп. Острый бѣлый сокъ рекомен-
дуется при болѣзняхъ почекъ, въ изну-
рительномъ потѣ и въ легочной ча-
хоткѣ (Оріаіит апіііиЬегсиіозит).
А^агісиа ргаіѳпаіз Регз. ВЬЬ. 566.
ѴѴеіпт. 66. Мокрушка (Заг.) — Франц.
Реіііе Огеіііейе. ^иісЬе. Моиззегоп.
Авагісиа ргосѳгиз 8сор. ВЬЬ. 574.
ѴѴеіпт. 7. Скрыпица (Раіі. 8. А$. ехііпс-
іогіиз) Заг. Подъорѣшникъ (Заг.) Бѣ-
лянка (Даль 8. Ад. ехііпсі.)Оклубъ, бѣ-
лый Мухоморъ (Даль), Поплаушка съѣ-
добная. — Нѣм. РагазоізсЬигатт, Рага-
зоірііг, ВиЬегііге, ВиЬиігеп (зиЬ. А§.
соІиЬгіпиз). — Франц. Огізеііе, Соиіе-
теііе, Раіигоп (и множ. зиЬ. А&. соіи-
Ьгіпиз Щегл. Пгар.)
Авагісив Ргипиіиз Регз. ВЬЬ. 508.
ѴѴеіпт. 134. Вишенникъ, Ивишенникъ
(Даль), Ивишень (Заг.), Ивишенье (Каз)
Подвишни (Малор. Черн), Подви-
шень (Рог. Оп. Сл.) — Пол. Мсзаг. —
Чешск. Ма^оигка. — Сербск. Ма^еѵка,
Вгаёпаѵас. — Чуваш. Раскк-кумби (т. е.
холодные грибы) Мих. — Нѣм. Пег
НаззІіп§, бег Моиззегоп. — Франц. Ье
Моиззегоп. Мои^егоп. Масагоп Дез ргёз.
Візеііез.
А^агісиз гиСеноепз Нг. ВЬЬ. 576.
ѴѴеіпт. 6. Мухоморъ (Борщ.) — Нѣм.
РегІзсЬмгатт. бтаиег Е1іе§епріІг.
Аварійна гиГиз 8сор. ВЬЬ. 546.
'ѴѴеіпт. 47. Нынѣ Ьасіагіиз гиіиз 8сор.
Рыжикъ красный поздній (Собол.) Дуп-
лянка болотная красная (ѴѴеіпт.)
Авагісиз Виззиіа 8сМ$. ВЬЬ. 562.
ѴѴеіпт. 21. Голубкинъ, Сыроѣжка
(Заг.) Сироіжка (Рог.) — Пол. 8уго-
зезгка. — Чешск. НоІиЬіпка. — Сербск.
боіиЬаса. — Нѣм. Пег еззЬаге гоіЬе
ТаиЫіп§, Нопі§ійиЫіп§, Нопідзіоскійи-
Ыіпд.
А^атісиз гиШапз 8ска$. ВЬЬ. 561.
ѴѴеіпт. 21. Красный опенокъ, Подду-
бовникъ (Даль), Пластинникъ поддубо-
вый.
А§агісиз зсгоЪісиІаіиз 8сор. ВЬЬ.
554. ѴѴеіпт. 37. Нынѣ Ьасіагіиз зсго-
Ьісиіаіиз. Подгруздень (Соб.), Подгруздь
(Заг.), Подгруздь желтый (ѴѴеіпт.) —
Нѣм. ЕгйзсЬіеЬег.
Аватісиз зиЬДиІсіа Регз. ВЬЬ. 547.
ѴѴеіпт. 45. Бѣлянка (Заг. Даль), Бі-
лянка (Малор. Рог.), Дуплянка (Собол.
зиЬ. А§. Диісіз).—Нѣм. 8йзз1іп§. (3. Сат-
рЬогаіиз Ъ. сітісісагіиз ВаізсЬ. Дуплян-
ка темножелтая (8оЬ. зиЬ. А§. сішіса-
гіиз). — Пол. Змгіпіагка.
А^агісиз іоттіпозиз 8сМ$. ВЬЬ.
553. ѴѴеіпт. 38. Нынѣ Ьасіагіиз іогті-
позиз Гг. Волнуха (Заг. Борщ. Волк.),
Волнушка бѣлая ранняя (Собол.),
Волнуха красная и бѣлая (ѴѴеіпт.),
Волвянка (Заг. 91), Волвяница, губа
волвянецъ (Даль, Вят., Костр. и др.),
Волденка, Волденица (Волог. Эр.),
Отваруха (Заг. Костр.) — Пол. ѴѴеІ-
піапка. — Чешск. Вугес Ішшіу, окгсі.—
Сербск. Вгегоигка. — Пѣм. Вігкепгеіг-
кег, Вігкеп§іГігеігкег, СіВідег 0(1. теііііег
НігзсЫіпд. Ріегсіегеігкег, КиЬгеігкег.
А§агісиа Тгѳтиіиз 8сНа$. ВЬЬ. 514.
ѴѴеіпт. 131. Сизякъ (Собол. Сл. Церк.)
А§агісиз ігіѵіаііа Рг. ВЬЬ, 552.
ѴѴеіпт. 39. Дуплянка сѣрая (ѴѴеіпт.)
Авагісиз ѵѳііѳгѳиз Рг. ВЬЬ. 550.
ѴѴеіпт. 50. Нынѣ' Ьасіагіиз ѵеііегеиз
Гг. Подгруздень(Волкен-) Молочай
(Борщ.). Груздь бѣлый (ѴѴеіпт.), Дуп-
ленка, Дуплянка, Дубянка (Рупр.) —
Нѣм. ѴѴоІІзсЬтатт, ЕгйзсЬіеЬег, КоіЬ-
зсЬіеЬег, ЗсЬіеЬегІіпд. 3 ехзиссив Су-
харь (Борщ.) Бѣлякъ (Новг. Волк.)
А§агісив ѵіоіасѳиз і. ВЬЬ. 497.
ѴѴеіпт. 150. Голубецъ (Собол.), Горяш-
ка (Пск.), Дуплянка (Сл. Церк. Даль),
Отварушки (Даль). Синюха (Сл. Церк.
Рог.), Синегузъ, Синюшка (Арх.), Сы-
някъ (Подол), Свинуха (Сл. Церк.), Сви-
нушка, Свинарь, Сухарики, Сыроѣга
(Даль), Сыроѣжка (Б. Сл. Меу).
Аватісиа ѵіг§іпѳиз Регз. ВЬЬ. 566.
ѴѴеіпт. 67. Молочникъ (Собол.), Моло-
коѣдъ (Даль). — Нѣм. НеИептоиззегоп,
Іип§Гегп8сЬкгатт, Неійегііп^.— Франц.
ВІапсЬеі.
А^агіоиа ѵоіѳтиз Р'г. ВЬЬ. 548.
ѴѴеіпт. 44. Поддубень, Поддубенка,
Подмолочникъ, Подъорѣшникъ (Даль),
Солянка пестрая (Собол. зпЬ. А§. іезіа-
сеиз Р1.) — Нѣм. ОоМЬгЬіІіпд, Вгеіі-
Ііп§, Вігпеп-ВІаііегріІг,— Франц. ѴасЬе
гоиде *).
*) Вь Дополненіи къ Опыту Област-
наго Великорусскаго Словаря, изд. Ими.
Акад Наукъ 1858 г. — есть слѣдую-
щія неопредѣленныя названія грибовъ:
Абздюха (Влад.), Бабура — Сморчокъ
съ низкой ножкой и толстой шляпкой
(Влад.), Бака — чужеядный грибъ, ра-
стущій на стволѣ деревъ (Перм.), Бо-
лотовикъ — Козлякъ (Влад.), Валунъ-
грибъ, Маслянка (Пск. Новорж.), Вере-
совикъ — грибъ, который нарастаетъ
на вересовыхъ пняхъ (Пск.) Красикъ—
родъ грибовъ подъосиновыхъ. Лубеш-

16
А^агісиз — А^птопіа
АцаѣсрЬуПит Сотт. Ьаигас.
Рг. XV. I. 109. Отъ а^аіЬов; хорошій и
рЬуііоп, листъ. Равензара. Гвоздичное
дерево. — Пол. бгугіок. — Чешск. Віа-
Ьоіівѣ — Сербск. ПоЬгоІізѣ — Нѣм: В.а-
ѵецзагаЬаит, велѵіігяЫаН. — Франц.
ѢГоіх йе Пігойе ои «іодіге Ерісез (зиЬ.
А®. аготаіісит). — Англ. Майадавсаг-
Киѣіпед.
А^аІорЬуПит аготаіісит ЖМ.
Мадаг. Мадагаскарское гвоздичное де-
рево. Въ туземн. садахъ наз. Равен-
зара. Ваѵепзага ѵеі Каѵіпйгага. — Нѣм.
АготаіівсЬез СгпіЫаН. — Франц. Ерісе
йи Майадазсаг. Плоды, съ запахомъ
гвоздики, продаются подъ именемъ
гвоздичныхъ орѣховъ, Писев Сагуо-
рЬуІІаіае ѵ. Ваѵепаагае и употр. вмѣсто
гвоздики.
А^аѵе П. Вгоіаеі. Отъ греч. а^ауоз,
красивый, гордый. Бабушникъ, Бабуч-
никъ, Столѣтникъ (Даль). Займете.
Агане. — Пол. А§аѵа, Тега. — Чешск.
А§а\ѵе. — Сербск. ЗаЬпг. — Нѣм.. Аше-
гікапізсѣе Аіое, ІѴипйегаІое.
А§аѵѳ атѳгіеапа П. Южн. Амер.
Столѣтнее дерево, Столѣтнее алое,
ка и Лубиіпка — грибъ изъ породы со-
лойухъ, синеватый съ Фіолетовымъ
отливомъ (Пск.), Лубянка, Лубяшка —
тоже Ситовинъ — грибъ Моховикъ
(Пск. Нов.) Въ Толков. Словарѣ Даля
есть слѣдующій Неопредѣленныя еще
грибы: Крйнка, КринЬчка — грибъ
сыроѣжка (Нижег.), Кульникъ (Пск.) —
родъ съѣдомыхъ грибовъ. Лйсочка или
Опенокъ-сплоень (А§. Яаѣеііаіиз). Оли-
паникъ" (Нижег), алипанъ, грибъ бо-
лотникъ, Масляникъ? Кромѣ того г.
Даль говоритъ о грибахъ: «есть еще
зайчушки, совики, синявки, бычки, со-
лодоіпки, иваичики, глухари, грачевни-
ки, кузовки, кульникп, крапивники
(опенки?), гулянки, овечки, подгребы,
подъелочники, оетюга, колчакъ, жел-
туха и мн. др.'названія грибовъ, но
всѣ эти названія еще не разобраны
учеными и извѣстны только въ народѣ
(Толк. Сл. I. 349). М. М. Левченко при-
водитъ еще слѣдующія простонарод-
ныя названія грибовъ, изъ рода Адагі-
сиз, которыхъ латинскія названія не-
извѣстны: рядовка (шляпка сѣрая, ра-
стетъ группами), колпачки (растутъ на
лугахъ), пожарки (желтые, растутъ на
лѣсныхъ пожарищахъ), зеленушки (въ
мелкомъ хвойномъ лѣсѣ на открытомъ
незаросшемъ пескѣ), свинякъ (въ родѣ
груздя, но шляпка сверху черная), топ-
отушки, пистряни (около пней деревь-
евъ).
Алой американскій. — Нѣм. Атегік.
Адаѵе, АІоеЬаит, Оговве Аіое.—Франц.
Аіоев, Ріііе, СЬапѵге йез Іпйіепв, Ьіп
й’Атегідче. — Англ. ТЬе Атегісап
Аіое. — Исп. въ Амер. Мадиеу. Отеч.
Америка, гдѣ и разводится искуственно.
Волокна корней наз. Агавовыми кор-
нями или Магуей, Вайіх Адаѵев, Ма-
^иеу-ІѴпгзеІ, пользуются громадной
извѣстностью какъ средство отъ си-
филиса и часто встрѣчается въ прода-
жѣ вмѣсто сассапарели. Изъ листовыхъ
почекъ приготовляется любимый, на-
ціональный напитокъ, Пулькъ, Роиіцпе;
волокна листьевъ извѣстны подъ име-
немъ Пита или Манильской ко-
нопли.
А§аѵѳ ѵіѵірага Ъ Мексик. Волокна
м листья наз. РіНеіга, Ріііега (Магѣ)
8і1к. §газ8 ѢЬге (Вер.)
Айѳгаіит X. Сотрозіѣ V. 108.
Отъ греч. а^егаіов, нестарѣющійся.
Женишокъ трава (Кондр. съ пол.) Не-
старѣлка, Нестарка (Даль) пер. — Пол.
Хепівхек, ВеИупа, — Нѣм. Адегаі, Хе-
ЬегЬаІзаш. — Франц. А^егаіоіге.
Аёѳгаіит сопуиоійѳв X. Южн.
Амер. Почечный корень, Печеночный
корень (Даль). — Нѣм. Ойггтеиггеі. —
франц. НегЬе & тайате.
Аегішопіа Тоигп. Возас. II. 587.
Отъ греч. адгоз, поле и топіа, житель-
ство. Вѣрнѣе отъ Агдетопе, которое
происходитъ отъ греч. аглета, бѣльмо.
Репейникъ (Двиг.) — Пол. Вхёр, гзе-
рік. — Чешск. Всрік, герісек, цітоЬпік
(81оЬ.) — Хор». Тагіса, Тагіка.— Сербск.
Дикица, Чичак, Комодлика (Лавр. при
словѣ «репейникъ» ѵ Можетъ быть
Харра). — Лу.. Вёрік. Йоііе кіікі, Хііап,
ЙІапе зеіе (А§т. Еир.) — Финн. Ѵе-
гциигі. — Нѣм. Ойегтеппід. — Франц.
Ащгетоіпе. — Атл. А^гітопу.
А§гітопіа Еираіогіит X. Піозс.
Еираіогіоп, НераШіз. Въ Фарм. А§гі-
топіа 8. Харриіа Нераііса ѵ. Епраіо-
гіит ѵеіегит(НегЪа).Гладишникъ(Рог.),
Воронье сало (древн. рук.), Донна
(Тамб. Меуег), Дона (Даль), Дѣдки тр.
(Могил.), Земляничникъ (Курск. Гори.),
Земляничный цвѣтъ (Тамб.), Кошка
(Собол. Укр. Малор.), Кожушка (Хар.
Курск. Вор ), Кожучечки (Умань), Кудри
(Вят. Меу), Лёпилки, Лепильникъ (Пск.
Тв. Дон. Обл. Сл.), Липникъ (Полт.),
Липучка (Пермск. М. И. Клеп.), Па-
рило (Мал. Рог.), Парыло *) (Ум.),
*) Названіе Парило, С'удопаръ—про-
изошло отъ того, что растеніе употреб-
ляется для выпариванія посуды.

Айгітопіа — А§го8ІІ8
17
Парникъ (Подол. Бесс. Рупр.), Пору-
шенъ (Укр. Кален.), Рѣпинъ (древн.
рук.), Репикъ (Даль), Репей, Реній (Вор.),
Рѣпникъ тр. (Кондр.), Репникъ (Собол.
Под.), Репейникъ (Моск. и др.), Ре-
пеіпникъ, Репяшникъ (Соб. и Сл. Цер.),
Репяшки, Репяшки полевые (Екат.
бгип. Харьк.), Собачки (Эк. Маг.), Со-
роконедужникъ (Сарат.), Судоноръ, Су-
допаръ (Вор. Дои. Обл. Сл. Рупр.),
Цѣпкій или Цыпучій Орепей (Вор.),
Червечникъ (\Ѵіе<1.), ІЦербъ (Могил.)
Заимств. изъ пр. яз. Печеночникъ
(Сл. Церк.), Печынныкъ (Вол. Пол.) отъ
НераШіз. Королевина трава (Кондр.)
съ нѣм. Смѣш. Завитки (Сл. Церк.)
вѣроятно потому, что Адг. Епр. прежде
назыв. Нераііса, а русское названіе
Нераііса ІгііоЬа есть Завитки. Череда
(Ниж.) съ ВіДепз. Буквица (Тавр.) съ
Веіоп. Измѣн. Кашинникъ(Тул.Рупр.)
вѣроятно отъ Кошка, Кашникъ (тоже.
Тамб. Сит. Горн.) Колючка (Кал. Лнм.
вѣроятно Кожучка, Рынка (Тавр.) изм.
Репей. Сомнит. Байбакъ полевой
(Курск.), Висивецъ (Орл.), Водяная
трава (Кондр.), Грудникъ (Курск.),
Елочка, Елошничекъ (Ниж.), Комаръ
желтый (Вятск. М.), Ластовникъ (Мо-
гил.), Пухарецъ полевой (Кіев.), Сметан-
никъ (Могил.), Джакъ-тіана (Ставр,) —
Чувала. Кержанга. — Тат. въ Крыму
Эйлыкъотъ. — Тат. на Алт. Итчакъ.—
Финн. Маагіап-каіа]а. Маагіап- ѵегі-
]пигі. — Лат. 8іЬкі-йа<1зсѣі, геНе]иті,
ІіасІзівсЬі. — Эст. Кгавзій, Мааг]а-кайа-
кай, т. е. Марьинъ Можжевельникъ. —
Имерет. Биркава (Сред.)—Нѣм. Аскег-
шеппід, Веегкгаиі, Вгисѣѵгагх, Неіі
аііег ТГеІі, Кбпідзкгапі, ЬеЬегкіеКе,
дешеіпег Ойегтеппід, Зіеітѵпг-
геі. — Франц. Аідгетоіпе, Еираіоіге
йс.8 апсіепз, йез Огесз, Егапсогтіег. —
Англ. Адгітопу, Ьіѵег-лѵогі. Въ медип.
употр. подъ именемъ НегЬа А§гітопіае
или Наррпіае Ьераіісае или Епраіогіі
ѵеіегпт преимущественно въ болѣз-
?яхъ печени и снаружи при воспаленіи
та и горла въ видѣ полосканья. Въ
народи, медиц. употр. для очищенія
крови, особенно отъ сыпи у дѣтей и
для выпариванія посуды молочной, от-
куда и названіе Парило.
А&гітопіа рііоза Вей. Глекопарь,
Глекопаръ (Рог.)
А§гіорЬу11ит М. а. В. Ваізоі.
Рг. ХШ. 2. 139. Отъ адгіоз, острый и
рЬуІІоп, листъ. Киргизское пшено. По
Карелину — Перекати поле, Качимъ,
Катунъ. Киръ. Кумъ-аршекъ(Борщ),
Кумаръ-чекъ (Иван.) Суть названія
различныхъ АдгіорЬуІіит, но преиму-
щественно АдгіорЬ. агепагіиш, сѣм.
въ пищу.
А^торутиш. См. Тгііісшп.
А^говіётша В. См. ПусЬпіз. Отъ
греч. адгоз, поле и зіетта, вѣнецъ.
Куколь. — Пол. Какоіпіса, К^коііса. —
Чешск. Кикоі.— Сербск. КикоЦ.— Нѣм.
Кайе. Различные виды перешли въ
ЬусЬпів, Сіеѣадо, куда и перешли наз-
ванія, принадлежащія къ Адгозіетта.
Ар;г0 8ІІ8 Б. 8іепй. бгат. 162. Отъ
адгоз, поле. Большая часть русскихъ
названій всѣхъ видовъ Адгоаі,І8 пред-
ставляютъ различныя видоизмѣненія
словъ, производныхъ отъ поле и мет-
ла— какъ то: Полевица, Полина Новг.
и искаж. Повелица, Повилица. Метла,
Метлица, Метелица, .Метелочка, Мет-
лика, Метлика, Метлюкъ, Метлюгъ
(въ Малор;) Метлякъ, Мятлица, Мяте-
лица и др. Затѣмъ въ большей части
южной Россіи всѣ съѣдобные много-
лѣтніе злаки, и въ томъ числѣ АдгоЫіз,
назыв. Пыреями или Тонконогами,
если соломина ихъ тонка, и различными
видоизмѣненіями ихъ — Пырій, Пы-
рейникъ. Названіе Метла — принадле-
житъ исключительно АдгозіівЗрісаѴепіі
и отъ этого вида распространено на
другія. Вслѣдствіе этого всѣ эти наз-
ванія будутъ опущены при различныхъ
видахъ и будутъ удержаны только пре-
имущественно имъ принадлежащія. —
Пол. Міеіеіпіса, Міоіѣа, Міеіііса. —
Чешск. Рвіпасек (Рг. Ор.), Сѣишіеіка. —
Сербск. ВозиЦа,— Луз. Рзуспік.— Финн.
Воііі. — Эст. Кааіе-Ьеіп. — Нѣм. Бег
'ѴѴіпйѣаііп, <ііе ХѴіпйГаЬпе. — Франц.
Ь’Адговіійе. — Атл. Вепі-дгазе, Согп-
дгазв, Сі'аЬ-дгазз.
Адгоэіів аІЪа В. Кромѣ общихъ:
Рѣзакъ (Минск.) р. Згоіопііега. Фіори-
новая трава (съ нѣм.) — Пол. Ругзогѵ-
ка. — Финн. ВбпзігбПі.— Латглш. Еіо-
гів заЫе. — Нѣм, Паа Еіогіпдгаз, йаз
ЗитрГзігачзздгаз. — Франц. Еоіп Ыапс,
Гоіп гатрапі, Еіогіп, Сегпие, Еіегпие
Йгадеоппёе, Ттаіпазае. — Англ. Еіогіп,
Кпоідгаз, Сгееріпд-Ьепі. Хорошая кор-
мовая трава.
А§гоэѣіз сапіпа В. *) Нынѣ ТгісЬо-
Йішп сапіпит. Волосачъ, Волосянка.
Остнякъ (заииств.) — Чешск. Ѵ/Іазаі-
ка. — Нѣм. Наагдгав, НвпйзшпйЬаіпі,
ВесЬдгаз, Зігаизздгаз. — Франц. Гош
Йе сѣіеп. Въ Швейц. Рауеііе.
Аёговііа 8ріса Ѵѳпіі В. Нывѣ
Арега 8ріса Ѵепіі Веаиѵ. Вѣховласикъ
*) Здѣсь тоже мы соединили различ-
ные роды въ одинъ.
2

18
Айговѣів — Ауи^а
(Пет. Фл.), Костра (Пск. Обл. Сл.),
Метла и всѣ производныя (въ боя. ч.
Рос.), Просянка, Нечуй вѣтеръ (Кален.),
Пухъ (Пск.), Пухъ-трава (Ілпб.) —
Пол. МіоЙа гоіоѵа (Вил. Ков.) —Чешск.
СЬипбеІка, РІеШсе (Рг.), Меі1ісе(81оЬ.)—
Сербек. Зѵгакорегас, Тгозсоі, КоацЦа.—
Луз. Рбіва тіса, Ті'азаѵка, Місііа. —
Фаии.БиоЬо.-Латыш.КгеЬіаіпа зті1§а-
Самог. М^еіііса. — Перм. Си-турунъ,
т. е. Волосяная трава.—Кирг. Кокря.—
Нѣм. Огоззе АскегзсЬшіеІе, Аскегзіга-
изз^газ, Огоязег Мепбеі, Кіеіпе (}иеске,
Вазеп^газ, Огоззег УѴіпбЬаІт, ДѴіпб-
іаЬпе. — Франц. Ері сіи ѵепі, Іоиеі би
ѵепі. — Англ. Соттоп Вепі, АѴіпПІе-
зігаѵ. Сорная трава.
А^гозіів ѵиі^агів Жг'Й». Мете-
лочка (Моск. Жел.); прочія названія
тѣ же какъ и при родѣ.—Финн. ЬГигті-
гоЬі. — Латыш. Вибзи-зтіі^а, КгиЬти
заЫе. — Груз. Имер. Исли. —Нѣм. Ое-
теіпез Зігаизздгаз, Кіеіпеа Нипбздгаз.
Хорош. кормов. трава.
Аііапѣііив Без/. ТегеЬіпіЬ. II. 88.
Отъ Молукскаго аііапіо, т, е, дерево
небесъ, по высотѣ. Айлантъ. — Пол.
СЬпѵіап.— Чешск. Ра^ааап — Нѣм. <361-
ІегЬаит, ЙііпкзитасЬ. — Франц. Аі-
ІапіЬе, І.апоіі. — Англ. ТЬе Аііапіо.
АіІапѣИив йіапйиіова Б. Инд. Кит.
Япон. Айлантъ, Темноцвѣтникъ (Ка-
лен.), Китайскій Ясень, Рай-дерево.
Чумакъ (Новоросс.Ж. М.Г. И. 1863. II).
Нѣм. ббйегЬаит, Пгйзідег ОоііегЬаит,
барапізсЬег ЕігпіззЬаит, НіттеІзЬаит,
Ре^зізсЬег ЗитасЬ. — Франц. АіІапіЬе
^Іапбиіеих, Ѵегпіз би бароп. Кору н
листья стали въ послѣднее времн упо-
треблять противу ленточной глйсты. —
Листьями кормятъ айлантоваго шелко-
пряда.
Аіга Е.Сггат. Зіеиб. 1.218. Аігадрев-
нихъ есть нашъ Ьоіішп іетиіепіит.
Происходитъ отъ аігеіп, отнимать, т. е.
жизнь, по дѣйствію Ьоііі іетиіепіі.
Луговикъ, Молоточникъ, Шучка трава
(Амб.) — Пол. Зтіаіек. — Чешск. Меі-
Іісе.— Сербек. Виз, Визіка.— Луз. М,]еі-
Ііса.—Финн. ЬаиЬа.—Латыш. 8ті1§а.—
Нѣм. ЗсЬтіеІе. — Франц. СапсЬе. —
Англ. Наіг §газз.
Аіга саѳвріѣова Б. НезсЬатрзіа
саезрііоза Р. В. Луговикъ, Молоточ-
никъ, Мурогъ (Могил.), Полевая осочка
(Яр.), ІЦука, Щучка, Щучникъ. По
смѣш. съ АдгозНз — Метлица, Метла,
Пыреистая метла (Олон.) — Пол. 8тіа-
Іек (Ков.), МіеНісгка. — Чегиск. Меі-
Іісе Ігзпаіа (81.)— Сербек. Виз роЦзкі.—
Финн. ЬГигтіІаиЬа. — Латыш. 8те1§ез,
АѴеІепи заЫе. — Эст. Казіе-Ьѳіп. —
Близъ Олонц. Каста-корзй. — Нѣм. Ва-
Ьіездгаз, СИапззсЬтіеІе, РГеИепзсЬтіеІе,
ВазевзсЬтіеІе. ЗсЬтеІІеп — Франц.
СапсЬе Іоийие, С. ёіеѵёе, С. без §агоп8.
ЕсоЬизе. — Очень хорошая кормовая
трава.
Аіга ѳ1ѳ§апв ІРЯИ. Кирг. Казъ-оту,
т. е. гусиный кормъ (Пот.)
Аіга Дѳхиова Е. Молоточникъ из-
гибистый (Двиг.) — Финн. АЬбеІаиЬа и
др.—Нѣм. Ніе Вег§зсЬтіе1е, бег ЗсЬтіІ-
ІепбгаЫ, ЗсЬтіПепЬаГег, ЗіІЬегЬоскз-
Ьагі (ІЛг.) гойіег ВоскзЬаіЧ, Еіійег-
зсЬтіеІе. — Франц. На СапсЬе Яехи-
еизе. Англ. НеаіЬ Ьаігдгазз.
А12ООП Б. Аігоіб. Рг. III. 453. Отъ
греч. аеі, всегда и гоеіп, жить, потому
что всегда зеленъ. Аігооп древнихъ
есть бстрегѵіѵит. Перев. Вѣчноживъ.
Присноживотная (Кондр.)—Пол. Ргузи-
схугпіса. — Чешск. УѴйбуйѵ. — Сербек.
Ѵахбайіѵ. — Нѣм. Іттег^гйп. 2азег-
1іп§. — Франц. Иногда Ьапциейе. Ьа
Вгёбе діасіаіе (назв. Аіи. сапагіепзіз).
Ауй^а Б. ЬаЬіаі. Рг. XII. 595. Отъ
лат. аЬідеге, выгонять, по дѣйствію.
А]и§а или А Ьі § а древнихъ есть АДі^а
Іѵа Ь. Дубница (Стар. Рук.) Живуч-
ка (Двиг.) (Не съ швейцарскаго ли назв.
ЕгЬа ѵіѵа?). Заимств. съ др. яз Ивка,
Дубровка (съ пол.), Кинаритикъ (ЛѴіеб.)
есть вѣроятно искаж. Кипарисникъ. —
Пол. ЩЬгочѵка, б^биіеі, І'ѵа, К^биіеі,
Зѵгіпка. — Чегиск. Тгайк (81оЬ.), 2ЬёЬо-
чѵес (Ргезі.) — Сербек. Іѵіса. —• Финн.
Акацкааіі. — Нѣм. Ойпзеі. — Франц.
Ви§1е. — Англ. Ви§1е.
А)и§а СЬатаѳрНув Б. Одни пола-
гаютъ, что этотъ видъ, а другіе, что
А)и§а СЬіа Ь.— есть СЬатаерііуз древ-
нихъ. Фарм. назв. СЬатаерііуз, НегЬа
агіЬгіііпа ѵ. агШгіКса. Богородичное
зелье (Схйіб.) Екат. Кадило (Щегл.
Сред.) Паклувъ (Ойіб.) Пахлунъ (Даль).
Перелетъ (Тавр.) Повѣтренная трава
(Кондр.) Сутловка(Сл. Церк.) Заимств.
Кипарисникъ (Кондр.) Ладанка (съ нѣм.)
Параличная трава (съ Фарм.) Ошиб.
присв. Ива. — Чешск. Вогупка (Рг.),
2Іиіу ігапк, Іѵа.— Нѣм. Асксг-Схатап-
бег, Аскег-Ойпзеі, ЕгбчѵеісЬгаисЬ,
Егбкіеіег, Егбріп, Ееібсургеззе, бісЫ-
батапбег, НегхкгаиЬ, ЗсЫадкгаиі. —
Франц. Ви§1е Гаих Ріп, Ви§1е-ІѵеНе,
Іѵеѣѣе, рсіііе ІѵеИе. — Бъ ІПвейц. ЕгЬа
ѵіѵа.—Англ. Еіеіб сургезз. ТЬе бгоипб-
Ріпе, Соиі-Іѵу, Те11о\ѵ-Ви§1е. Прежде
употр. въ медицинѣ подъ именемъ
НегЬа СЬатаерііуоз з. Іѵае агіЬгіІісае,
какъ сильное мочегонное и проносное.
Ауи^а вѳпѳѵѳпвів Б. Въ Фарм.
Ви§и1а (НегЬа Ви§и1ае). Русская бук-

А^и^а — Аісйетіііа
19
вица (Біпй. Виіі.) . Бу(а)рвинокъ (Екат.),
Волохатикъ (Вол.), Васильки (Хар.),
Полевой василекъ (Полт.), Лѣсовые ва-
сильки (Полт. Екат. Огип.), Вологлодка
(Ьіп(1.), Синяя Горлянка (Іінй.), Дубина
(Кал.), Дубница меньшая (Рукоп.),
Живучка (Ідпй.), Залѣсъ-трава (Вор.
Тар.), Иванъ да Марья (Нижег.), Со-
лодкій крапивникъ (Сгйп. Екат. Хар.),
Лоекъ, Лоюкъ (Рог. Оп. Сл ), Маточ-
никъ (Вол.), Полевая мята, Починочки
(Кіев.), Суховершки (Рог. Оп. Сл,), Си-
вякъ, Синоцвѣтъ (Огііп. Екат. Хар),
Синій цвѣтъ маленькій (Екат.), Тол-
стушка (Вор.), Шандра (Кал.) Употр.
въ народи, медиц. для замариванія во-
лосатика (Кал), для рощенія волосъ
(Кіев.), отъ грудвой боли (Хар.), на
ванну отъ сухотки (Екат.) Прежде упо-
требл въ медицинѣ.
Ази^а Іѵа 8сЬ,иЬ. По ІѴіНзІеіп’у это
есть Ауи§а или АЫ^а древнихъ. Въ
Фарм. Іѵа тозсЬаіа ѵ. СЬатаеруІіз топз-
реііасиз (НегЬа). Вѣтреная трава, До-
лесошная трава, Подсосная трава.
Заимств. Ива, Гива (Корн. Шиик.),
Кипарисникъ — Нѣм Ейе1§атапйег-
Іеіп, Ееійсургеззе, Іѵепкгані (ТаЬегп.),
Візат-вийзеі, Іѵа-Ойпзеі. — Франц.
Виаіе тикциёе, Іѵеііе тиздиёе. — Атл.
НегЬ Іѵе, НегЬ Іѵу, НегЬ Еѵе.
Ауи^а Ьахтаппі. Мякишь (Курск.)
Тат. Узюнлы-отъ-башъ (Тавр.).
А^и^а ругашісіаіів А. Фарм. Видиіа
8. Сопзоііііа тейіа (НегЬа). Русская
буквица (Волог. Дв. Маг. 1826), и др.
общій съ Ау. геріапз. — Нѣм. Вегд-
дііпзеі, 8іеіп§ипзе1, еДІе Вгипеііеп,
Ьіаиег Ник^пк.
А^и^а гѳріапз Е. Фарм. Ви§иІа з.
Сопзоіійа тейіа (НегЬа). Богородичникъ
(Екат.), Русская буквипа (Волог. Дв),
Вологлодка (Кондр.), Горькуша (Кал.),
Грыжница (Даль), Грыжная (Вятск.),
Горлянка (Смол. Мог. Кіев.), Горло-
винка (Могил.), Синяя Горлянка
(Меуег Б. С.), Дубровка (Костр. Пет.
Екат), Дубянка (Кал.), Живучка (Моск.
Херс. Могил ), дикій Жабрей (Нижег.),
Живучая трава (Кондр. Мейер. Бот.
Сл. Моск. и др.), Косматка (Сл. Церк.),
Дѣвичья краса (Сл. Церк.), Дивчача
краса.(Кален, Укр.), Лихорадочная тра-
ва (Вятск. Меуег), Лоекъ (Черн. Цит.),
Моховая трава (Вятск. Меуег), Кошачьи
мята (Яросл. Петерб.), Осинка (Ив.),
Островершки (Умань), Подгрудникъ
(Гродн.), Разрывъ (Могил.), Сухо-
вершки (Ум.), Сердечная трава (Вят.
Меуег. И.), Синіе столбики (Волог.)
0*6 иностр. Елушка (Перм.) съ нѣм.
Параличная трава смѣш. съ А]. СЬат.
Необъясн. Сенецъ (Полт.), Христо-
хоронка (Костр.) Рук. Рупр. — Чешск.
Кѵаіпік ргозігёйпі. — Луз. Мбйгу )ёйоп-
сік. — Боли Дуброва, Космата трава.—
Нѣм. Сйпзеі, Ооійеп-Сйпзеі, Віаиег
бидиск, Сискик, ХарГепкгаиІ, Неіікгаиі-
Іеіп, ІѴіезепкгаиіІеіп. — франц. Воидіе
гатрапіе, Віщіе огйіпаіге, Сопзоийй
тоуеппе, Реіііе Сопзоийе, Сонзуге
тоуеппе, НегЬе йе 81. Баигепк — Атл.
Видіе. Соттоп Видіе. Въ среди, вѣк.-->•
Сопзоипй, Сопзоий. Прежде употребл.
иъ медицинѣ. Отваръ въ молокѣ пьютъ
отъ болѣзни горла (Смол. Лод.)
Аіагіа бггеѵ. Аідае. РЬусеае В,ЬЬ.
3. 188. Отъ аіа, крыло.
Аіагіа ѳнсиізпѣа Атл. Тих. Ок.
8уп. Батіпагіа езспіепіа Ьатоиг. Еисиз
езсиіеніліз Ь. Водоросль, растущая въ
Атлантическомъ, Сѣверномъ и Тихомъ
Океанахъ и употребляемая въ пищу и
для добыванія Іода и Соды.
АПэіггіа ѵ. Мітоза.
АІЪйса Б. АзрЬойеІ. Копій. 4. 372.
Отъ аІЬиз, бѣлый. АІЬиса Римлянъ
есть стебли АзрЬойеІиз гатозиз. Аль-
бука. Птичье молоко (съ пол.) — Пол.
Ріазиіа, Ріазіе тіёко. — Чешск. І)ѵаиз-
тёгка (Рг.), Вёіоипка — Нѣм. 8ііГі-
Ыите, АѴеіззЫите.
Аісѳа ѵ. АІіЬаеа.
Аісаппа ѵ. Аікаппа,
АІсЬѳтіИа Тоигп. В,озас. II. 589.
По Линнею отъ АІсЪетіе, потому что
алхимики придавали чудесную силу ея
росѣ. По другимъ имя это есть арабское
аікетеІуеЬ. Перев. Манжетка (Двиг.)
Ин. Алхемилла. Русск. Приворотъ.—
Пол. Ргиухѵгоіпік, Начѵгоінік, Ьѵіаіара,
СКѵіаийкі. — Чешск. Копігуііеі (Рг) Ни-
зіпозика, Ргіѵгаіпік (81оЬ.) — Сербек.
Ѵгкиіа, уегкиіа.— Финн. РоітиІеЫі.—
Нѣм ЬОмгепіизз, Егаиентапіеі, Зіиаи.—
Франц. АІсЬетіІІе, Ріей Йѳ Ііоп.
Аіейѳгшііа ѵиі^агів Б. У ЕисЪзі-
цз’а—Рез Іеопіз. Аксютина трава (Олон.
Рупр.); Баранникъ (Яросл), Богова слез-
ка (Костр.), Гарникъ (Бѣлор.), Горлянка
(Олон.), Грудная трава, Грудница (Ниж.
Кал.), Запольникъ (Даль), Звѣздочная
трава (Костр.), Камчужникъ *) (Вят.
*) Камчугъ или Каичуга есть ста-
ринное названіе подагры. Въ Сарат. и
Астр. губ этимъ именемъ называется
красная сыпь, въ родѣ проказы, она
жо крымка, крымская болѣзнь. Въ Ни-
жег. губ. это наз. Карбункулъ, антраксъ,
злой боляшокъ (Даль. Толк. Слов. II.
700).

20	Аіскетіііа 
Меуег), Копытникъ (Волог Потан.),
Лапка гусиная (во мн. мѣст.), Ла-
пушникъ малый (Калей.), Лапышка,
Машки (Вятск. Меуег), Мошки (Даль,
Межперстиица, Трипврстница (Могил.),
Недужная (Ниж.), Поползуха (Енис.)
Меркл. Приворотъ (Стар.Рук.), Пры-
воротен-ь (Под. Ципр.), Родимая (Вят.
Меуег), Росичка (Бѣл. Нос.), Росникъ
обыкнов. (Собол.), Росница (Сл. Церк ),
Росянка (Волог. Двиг.), Сердечная
(Олон.), Сорокоприточная (Оеогд) За-
ймете. и сост. Копыто львиное (Даль),
Лапа Львова или львиная (Кондр.), Лана
медвѣжья (Даль), Манжетка (Двиг.)
Сомнит. Борка(Олон.)лѣснаяБухарка.
Тающее зелье (Гродн.), Заячья капуста
(Петр.), Листуха (Новг.), Подъорѣш-
никъ (Могил.), Рута (Могил.), Суховая
(Олон.), Ударникъ (Черн), Лѣсной
хрѣнъ, Шапошникъ (Волог.), Свиные
языки (Костр.) Искаж. Лапышка, Ло-
пай, Лопахъ (Олон. отъ Лопушникъ).—
Пол. — Ргдуѵугоіпік, Рггучѵтоі, Ргхе-
нтоіпік, Хачѵгоіек, Оезіе Іаркі.— Чешск.
КопігуЬеІ, Копбоіік, Нчѵёгбоз. — Луз.
Магсупе, Маніеікі, ѵ 8чѵ)а4е)еѵ Магсуне
Йогсаёкі или8ѵѵе]які,&ізтатѵс,йізтапб.—
Финн. МигтенроітиІеЬН, АЬтаІо. —
Латыш. Казн заЫез, КгоЬке Іарріз,
багізсѣі. -- Эст. Каи-Шз, Каи-кіпдаб,
Казіе гоѣисі. — Самог. ІІазкуіа, т. е.
роса горшокъ. Кгаще иеіе (Ков.) —
Кирг. Тэнгэ джапракъ, т. е. широкій
листъ (Потан.), Джапракъ.— Кирл. Каз-
Джабракъ (Кирѣев.) — Нѣм. АІсЬе-
тізіенкгапі, ВёШегтапіеІ, Бснѵепіизз,
МіІсЬкгайі, бетеінег Зіпаи об. Егаиен-
таніеі, Зіпаи, ТЬаитапіеІ, ТЬаигозе. —
Въ Тирол. ВаЬткгаиіеІ. — Въ Швейлі,.
Еізепкгаиі, ЗоппепЫаЙег. — Франц.
Ріеб бе Ііоп! Регсеріегге, Мапіеаи без
Патез, Мапіеіеі без Батез, РаМе бе
Іаріп, Рогіе-гозёе, ЗоигЬегеіНе. — Англ.
Вгеакзіопе (то же названіе носитъ Ріт-
ріп. ЗахіГгаоа и родъ Захіітада), Бабу’з
Мапііе, Ьіоп’з іооі, Ьіоп’з рачѵ, Рабе-
Ііоп, Рагзіеу-ріегі, РагзІеу-Ьгеак-зіопе.
Зушіаѵ. Прежде употр. въ медицинѣ
подъ именемъ НегЬа АІсЬетіІІае. Ему
также приписывали чудесныя силы и
употребляли въ Алхиміи. Въ Швейца-
ріи и теперь женщины моютъ себѣ
лице листьями его, покрытыми росою,
для истребленія прыщей и возвращенія
увядшей красоты. Оно есть прекрасное
кормовое растеніе, увеличивающее от-
дѣленіе и качество молока. Въ Олон.
губ, употр. отъ боли сердца, въ Арх.—
отъ сыпи у дѣтей; въ Ворон. — отъ
худосочія.
АІсЬогпеа НІИ. ЕирЬогЬ. Рг. XV.
- АЩаді
2. 899. По имени ботаника АІсЬогпе
Алкорноковое дерево, Алкорнокъ. —
Пол. Іазкогніа. — Чешск. СЬаЬага. —
Сербск. НаЬага.— Нѣм. АІкогпокЬаині.
Аіесіогоіорііиз. ѵіб. ВЬіпапіЬиз.
Аіеігін В. Согопаг. Отъ греч. аіе-
ігеиеіп, молоть, аіеіаг, мука; вѣнчикъ
покрытъ какъ бы мукой. Алетрисъ. —
Пол. Іибзпіа. М^сзніса. — Чешск. Ро-
шаисепес. — Нѣм. Нуасіпіѣаіое. (Еіе-
Ьегчѵиггеі, Випгеімгигхеі, Зіегтѵигяеі—
назв. Аіеігіз іагіпоза). — Фраки,. Пга-
допніег (Саі. Ьіпбеп — назв. Аіеѣгіз
ігачгапз).
Аіѳигііѳз Нотзі. Ргобг. XV. 8сіі.
розѣ Газс. 2, р. 722. Отъ греч. аіеигііеэ,
пшеничная мука. Дерево какъ бы по-
крытое мукой. Состава. Мучнодрев-
никъ (Трап. пер.), Мучное дерево (пер.)
Банкуль. — Пол. Кгоріап. — Чешск.
Маикез. — Нѣм. МеЫЬаит. Франц.
Вапсоиііег. Плоды наз. Поіх бе Вапсоиі,
АтЬіпих.
Аіеигііѳз еогйаіа ТНипЪ. V. Еіаео-
соссиз ѵеггисоза.
Аіѳигііев ѣгіІоЬа .Погаі. Воз. 826.
Молук. о-ва. Свѣчное дерево (пер.), Мо-
лукскій орѣхъ.—Нѣм. КегхеппиззЬаит,-
ГітіззЬашп бег ЗапбшсЬзіпзеІв. —
Фраки,. Хоіх без Моіициез. Туз. назв.
Сатігі, которое вошло и къ Пгар.)Хоіх
бе Вапсоиі (Ьіпбеп).
АІ^а. Отъ аііідаге, обвязывать. Об-
щія названія различнымъ родамъ. Во-
дяной цвѣтъ, Зелень (въ Моск. губ.),
Шмара (въ Оренб.) — Водоросль,
Альги.— Тура (Арханг. Данил.) — Пол.
АѴобогозІу. ХаЬіе супу тогзкіе.— Чешск.
Вазоѵке. — Сербск. Везіпе. — Нѣм.
АЦеп. — Франц. ѴагесЬ. — Англ. 8еа-
чѵееб-чѵаге. — Айно ’ѴѴакате.
АІ^агоВіа Вс. Мітоз. Рг. П. 446.
Отъ исп. АІдаггоЬо, Ивановъ хлѣбъ.
АІйагоЬіа еіапйиіона Тогг. еі &г.
Техасъ. Мескитовое дерево. — Нѣм.
МездиііоЬаит, Мегщіііе. — Англ. Мез-
диііе, Моздиеіі. Дост. Мескитовую Ка-
медь, битті-Мег^иііе.
АІИа^і Тоигп. Ьедшп. П. 352. Отъ
арабск назв. Адѣиі. Щетина трава
(Кондр.), Манный кустарникъ (Сост.
иск.) — Пол. Войоба)піа. — Чешск. Ма-
почтес. — Сербск. Садегак.— Нѣм. Мап-
пакіее, Маппарйапге.— Франц. АІЬаде,
АІЬаді. — Англ. Манна.
АПіаді Сатѳіогит Пгаск. Ма-
чиха (Кулич. крѣп. на Уралѣ) Потан.
Искуств. сост. Верблюдникъ (Даль),
Копеечникъ (отъ Копье) Даль. Кал-
мыцкія шилы, или шилья (Мей. В. Сл.),
Щетинникъ трава. Искаж. Кониш-
никъ (Мей. Б. Сл.), Копищникъ (Сл.

АІЬа^і — АПіагіа
21
церК.) — отъ Копеечникъ. — По Калм.
Чагеракъ (Раіі.), Цегрикъ (Кали, степь)
У Кирг. Джантакъ. У Хив. Янтакъ;
въ Ташк. Янтакъ-Шакаръ (Кир.) —
У Тат. и Бух. ТсЬпіиг-сЬаг (БеЬт.),
Тшутуръ-хоръ (Кир.) Манна, достав-
ляемая этимъ видомъ, назыв. Руста
въ Самаркандѣ, Таранджобинъ въ дру-
гихъ мѣстахъ Ташкента (Кирѣев.)
АПта^і таигогит Тоигп. Сир. Ар.
Перс. Ег. 8уп. АІЬ. таппіГега Пезі. Не-
йузагит АІЬаді Ь. Маппа НеЬгаіса Ноп.
Искуств. сост.: Манный кустар-
никъ. — Нѣм. АПіадізігапсЬ, Маппа-
кіее, РегвізсЬе Маппа. ТйгкізсЬег НаЬ-
пепкорі. Кустарникъ, растущій въ Пер-
сіи, Сиріи, Аравіи и Египтѣ и отдѣ-
ляющій въ жаркое время года сокъ,
похожій на медъ, твердѣющій на воз-
духѣ и принимающій при этомъ краси-
вый или коричневый цвѣтъ, и въ этомъ
видѣ извѣстный подъ именемъ Пер-
сидской манны, альгаговой ман-
ны, дикаго меда Іоанна Крести-
теля, а въ аптекахъ — Маппа регзіса
з. АІЬадіпа. Манна эта не имѣетъ ни-
какого запаха, вкуса сладкаго, и на
Ливанѣ употр. въ пищу. Нѣкоторые
принимаютъ ее за библейскую манну.
АІіЬѳгііаА. ЯісН. КпЬіас. IV. 443.
По имени писателя Алиберцін. Плоды
АІіЬ. ейпііз КісЬ. наз. Черная Гуаява.
(Іоіаѵе поіге. Отеч. Гвіана.
АПвша Тлѣ. АІізтас.КппіЬ.Ш. 147.
Отъ греч. аііз, соленость, морская вода,
вслѣдствіе мѣстонахожденія. Частуха
(Двиг.), Шильникъ. — Пол. ЙаЬіепіес,
ХаЪіпіес, ХаЬік. — Чешск. ХаЬпік. —
Финн. Вагріо.— Нѣм. ѢТозсЫойеІ, АѴав-
зегтѵедегісѣ.
Аіівта Ріапіадо Т. Фарм. назв.
Ріапіадо ациаііса (Бай. еі НегЬ.) Бабка
водяная (общ. съ пол.), Бншникъ (Ка-
лен. Мал.), Болотная трава (Ниж. Сар),
Бѣликъ(Тамб. Меу). Жовныкъ (Умань
отъ жовна, золотуха), Собачья кислица
(Олон.), Подшильникъ (Вор. Тар.), Иу-
повикъ, Пуповникъ, Пупошникъ. Скот-
ская трава, Сѣдличка ("\Ѵіей ) Частуха
(Моск. и др.), Водяная чемерида (Влад.)
ЛІальникъ Шильникъ, водяной
Шильни къ (въ бол. ч. Россіи). Иск.
сост. и взят. съ др яз. Бѣшаникъ
(Даль, по употр. отъ укуш. бѣшен. жж.)
Болотный лягушечникъ (Ниж), Лягу-
шачья трава (Вят. Даур. съ нѣм.). Па-
стушеская свирѣль или Подорожникъ
водяной (Кондр. съ древн. лат. Еізіиіа
разіогепзіз з. Ріапіадо адиаііса). Водя-
ной попутникъ (Мал. Рог.) тоже. Уку-
счльникъ (Линд.) по леченію отъ уку-
шенія. Смѣш. съ др. рр. Вахтовникъ
(Волог.) съ Мепуапіѣез. Искаж. Че-
щуха(Гродн.) отъЧистуха. Необъясн.
Водяная ель (Ворон.), Головиіпникъ
(Екат ), Дикарка (Ниж.), Простоволосъ
(Орл.) — Пол. ХаЬіпіес ЬаЬсзапу (Вил.
Ков. Гр.), ВаЬка мгойпа. — Чешск. 24Ь-
пік (Рг.), Рапзка Ігісе, Іораіка, ВаЬка
ѵойпі (81оЬ.) — Сербск. ХаЬосші Когп-
З’асіса,ѵ Ѵойепа Ьокѵіса. — Луз. ЙаЬдасе
Ійісу. ЙаЬпік, ЙаЬ)епс. — Финн. Еійітеп
ГЬтапкіеІі.— Эст. ѴІеізіе зпйате гоЬі.
т. е. скотская сердечная трава. — Нѣм.
Сетеіпе І'гозсЬІбЙ'еІ, ГгозсііѵгедегісЬ,
Наяепібйеі, С-гоззег іѴаззепѵедегісІі,
'ѴѴаззег-'ѴѴедеЬгеіі. — Франц. Еіпіеаи,
Раіп йе сгарапйз, Раіп йе дгепопіііез,
Ріапіаіп й’еаи. —Англ. "ѴѴаіег-РІапІаіп.
Корень этого растенія составляетъ одно
изъ употребительнѣйшихъ средствъ
отъ укушенія бѣпіеной собаки. Во Влад.
губ. употр. на присыпку ранъ у скота,
а въ Орл. отъ водяной болѣзни.
Аікаппа ТагізсБ Врггадіп. Рг.
X. 97. Отъ арабск. аІЬеппеѣ, означаю-
щаго названіе грубо смятыхъ листьевъ
Ьамгзопіа іпегшіз, которыми на Востокѣ
красятъ ногти.
Аікаппа ііпсіогіа ТагізсЛ,. У древн.
Апсѣиза, АІсіЬіайіоп, Опосіеіа (Піозс.)
Красный корень, Червленый корень
(Кондр. 57, 39). Пер. Алканна. Наз-
ваніе Щеглова — Воловикъ должно
быть отнесено къ АпсЬпза. •— Тат.
въ Дерб. Геве-джуве (Сит.)—Пол. Сзег-
тепіес, Сгегѵѵопу когзеп. — Нѣм. А1-
каппамшгзеі, Тіігкізсѣе КбЙю, ЕагЬепйе
ОсЬзепзппде. АесЬіеОгсапейе.—Франц.
Аісаппа, ОгсапеНе йе Ггаіісе, Огсапеііе
йез іеіпіигіегз, Видіоззе Йез (еіпіигіегз,
дост. краску Аісапеі, Альканетъ. Тем-
нокрасные корни извѣстны подъ име-
немъ Вайіх Аісаппае з. Аісаппае зрп-
гіае; содержатъ красильное начало.
Аікѳкѳпді ѵ. РЬузаІіз.
•АПіагіа Агіапз. Сгисіі. Рг. 1.196.
Отъ АНіиш, лукъ, по запаху. — Чешск.
Сазпйсек. — Нѣм. Ьаисѣкгаиі. НаисЬ-
кгеззе. — Франц. АИіаіге.
АПіагіа оГЯеіпаІів АпЛт. Фарм.
НегЬа еі 8етеп АПіагіае. Подгайникъ
(Укр. Горн.), Свирѣпка, Свирипка, Сви-
рина (Ьіпй.), Сурѣпица *) чесночная.
*) Названія Сурѣпица, Свирѣпа,
Свирипа и проч., происходящія отъ
корня рѣпа, встрѣчаются очень часто
и даются многимъ крестоцвѣтнымъ ра-
стеніямъ изъ родовъ ВагЬагеа, Вгаззіса,
Егузітиш, Зізутіігіит частію потому,
что цвѣты всѣхъ этихъ растеній сход-
ны между собою, а частію потому, что

22
АПіагіа — АШит
(Пер. Егузітпт АПіагіа). Кіньской час-
нйкъ. Чесночка, Чесночная трава, лѣс-
ной чеснокъ, Чесновица (Даль и др.) —
всѣ по запаху. — Пол. Схезпасхек,
Сгоп8ко\ѵе хіеіе. — Чешск. Сеапа-
•сек, Сезпекотса Ьуііпа, безпесіпа. —
Сербск. ~ безщаса. — Лу . безпаск. —
Финн. Риікоіаикка, Купзііаикап-угіѣі,
ретагиоЬо. — Эст. Пппізіаик. — Нѣм.
КпоЫаисЬзкгаиі, КпоЫаисЬзЬейегісЬ,
КпоЫаисЬзгатре, йаізекгаиі, КатзсЬеІ-
Аѵиггеі. — Франц. НегЬе йез аиіх. —
Атл. Оебде Оагііск, багііск-шиѣ баск
Ьу Ше Нейде. 8аисе-А1опе. Прежде
употр. въ медицинѣ при скорбутѣ, гли-
стахъ и др., а снаружи отъ злокаче-
ственныхъ ранъ.
АНіит Азр/іод,. КипіЬ. IV. 379.
Или отъ лат. Ьаііиш, что сильно пах-
нетъ, или отъ цельтск. аіі, жгучій.
Лукъ. Чеснокъ. — Пол. Схозпек. —
Чешск. Сезпек. — Сербск. Ьик. — Финн.
Баикка.— Нѣм. ЬаисЬ.— Франц. Аіі —
Атл. Оагііск, багіік. Въ Ходжентѣ —
Піазъ, а дикій лукъ — Сармъ-Сакъ *).
АШит асиіап^иіит Зсіігаді,. Лукъ
степной (Сар.) Мантръ (Двиг.) Употр.
въ пищу
АШит ап^иіозит Е. (ргаіепзе Пс.
АП. асиіапзпіит КипіЬ.) Дикій лукъ
(Нижег. Сарат), Луговой лукъ (Влад.),
Полевой лукъ (Уфим.), Скорода (Мал.
Черняевъ), Полевая цибуля (Могил.
Пабо), Луговая цибуля (Мог), Мышій
чеснокъ (Сиб. Раіі.), дикій Чеснокъ
(Могил. Пабо), Заячій чеснокъ (Черн.),
Слизунъ (Алт.) можетъ быть другой
видъ. — Тат. Зва (Симб. Веііг.), Па-
гыръ (Верб ) можетъ быть другой видъ.
Луковицы въ Сибири примѣшиваются
къ хлѣбу.
АШит авсаіопісит Е. Мал. Аз.
У древн. грек. Азсаіопіоп сготтуоп.
Рііп. — Азсаіопіа. Фарм. Сера азсаіо-
піса (Ка<1іх Серае азсаіопісае). Сочин.
Лукъ нѣмецкій (Кондр. 66. Щегл.)
Трибулка, Шарлотка (Новор.), Шар-
лотъ (у огороди.) съ нѣм. По Наггіз’у,
164, это есть то самое растеніе, которое
нѣкоторые нынѣ отдѣльные роды какъ
то АПіагіа, ВагЬагеа прежде относи-
лись къ Егузіпшт.
*) Въ Сербск. Слов. Лавровскаго при-
ведены слѣд. названія АПіит’а: Альма.
Арашлама — родъ лука съ продолго-
ватыми головками вѣр. АП. йзіпіозит.
Балучка — дикій лукъ, Враній лукъ,
Кромид, Лужань — дикій лукъ. Лук —
лукъ бѣлый или черный. Чапльанъ
(порей), Искалонья Пурьанъ.
упоиин. въ Библіи Числъ XI. 5. подъ
словомъ Чеснокъ.— Пол. Зхаіоіка,
8хаг1оіка (ѵаг. Таіагка, Зіейтіоіеіка).—
Чешск. Оз1е)сЬ, ОгесЬотсес, ОІезес, Йаг-
Іоіка, Йаіоіка (РгезІ.), Йаіоіа, Йагіоіа
(81оЬ.) — Хорв. Цпііка, Кох)ак. — Луз.
’ѴУогзезепс. — Сербск. Льютика (Лавр.),
Влашацъ, Влашикъ, Альма (Кар.) —
Мордв. Мокш. Видень-чурькя.—Мордв.
Эрз. Вйдьмя-шурька.—Нѣм. АзсЬІаисЬ,
СЬагІоНе, ЕзсЫаисЬ, ЬеѵапІізсЬег ЬаисЬ,
ВсЬаІоМе, ЗсЫоНе, КсЬаІоііепхѵіеЬеІ.—
Франц. Аіі ёсЬаІоііе, Аіі йе РаІезНпе,
СЬаІоііе, ЁсЬаІоРе. — Англ. Азсаііоп
ог. СЬагІоі, Соттоп 8Ьа11оі, ЗсЬаПоі,
8са11іоп. Употр. въ пищу.
АШит аасаііопіеит ѵаг. (въ Кат.
Нааде). Пер. Картофельный лукъ.—
Нѣм. Кагі;оЛе1-2теЬе1.—Франц. О§поп
зоиз іегге оп раіаіе. — Англ. Роіаіо-
Опіоп.
АШит Сѳра Е. ТЬеорЬг. Віозс.
и др. Сготтуоп. Раііай.— Сера, Рііп.—
Саера. Фарм. Сера. Бутъ-лукъ *) (Тамб.),
Бутъ (Вор.) Бутунъ, Батанъ (Костр.),
Жемчугъ (Зап И. А. Н. XXIV. 1).
Лукъ, Лукъ обыкновенный или ого-
родный, простой, рѣпчатый, Лукъ Са-
женецъ, Лукъ черменный (червленый)
(Кондр. 66), Лучина (Вятск.), Стрѣлеш-
никъ (Б. Сл. Мейера), Сяпа (молд. Рог.
Оп. Сл.), Цибуля (Рог. Оп. Сл. Смол.
Мог.), Цибуль, Цэбуля (Мал.) Въ Библ.—
Червленный лукъ (Слав.), Рѣпчатый
лукъ (Числъ XI. б). — Пол. СеЬиІа. —
Чешск. СіЬиІе (Рг.), Ьик (81оЪ. Ор.) —
Сербск. Сгѵепас, Сг1]епас, Сгѵепі Іпк,
Сегѵепас, СегЦепІик. — Сербск. Црни
лук (Кар. Лавр.) — Луз. СуЫа, СуЬи-
1а. — Черног. Лукъ. — Рагу а Капуля. —
Болг. Кромидъ — Молд. въ Бесс. Чапы.
Піасъ, піясъ (бух. хив.), Маенъ-грес-
сунъ (калм.), Саганъ, Цугаръ (тат.),
Ссуганъ (тат. Еѵегзт,)—Мордв. Мокги.
Шурькя-пря. — Мордв. Эрз. ЧурькА-
пря. — Вотяк. Сугонъ. — Вят. Тат.
Су-ганъ. — Чуваги. Согганъ. — Арм.
Сохъ. — Груз. Хахво. — Яирг. Джуа-
біазъ. — Аино №га. — Финн. Ьаикка
Ьеіпа, ріігіоіаикка, ради. — Нѣм. 6е-
теіпе 2ѵгіеЪеІ. ЗоттегичуіеЬеІ. Воііе,
Сіроіе, 2іро1Іе. — Франц. Аіі ои Оідпоп
соттип, АіІ-сіЬэиІе, Одпоп, СатрЬге
Йез раиѵгез, ТЬегіадие Йез раиѵгез, Сер,
Сёре. — Англ. Опіоп. Употр. въ пищу
и отъ опухоли, прикладываютъ къ на-
рывамъ.
АШит йвіиіозит Е. Татаринъ.
*) Ботъ есть названіе цвѣточной нож-
ки лука въ Шенкурскѣ.

АШит
23
Татарка (Рог. Мал.) Пер. и сост. Ка-
менный лукъ (Отеі. АП. захаіііе). Ка-
менный чеснокъ (Оеогді), дикій чеснокъ
(Даль). Смѣш. съ др. вид. Бутунъ
(Сиб.), Бутъ, Бутунецъ (Даль), Стрѣлеш-
никъ (Мей. Б. Сл.), Сончина (Мей. Бот.
Сл.) — Пол. РІойиізБ — Чешск. СіЪиІе
иітпі. Ояіс]сК гітпі.—Сербск. Агзіата.—
Алт. Тат. Огоно. — Вур. Ноп^епи.
Даур. Сончина. — Нѣм. Бег 'ѴѴінІег-
2\ѵіеЬе1. Зсѣпійгѵіеѣеі, 'ѴѴіпіегІаисѣ,
2іро11е, 'ѴѴеІзсѣе 2ѵіеѣе1 йег Кіісѣеп-
§аіііпег, КоЬгепІаисЬ. — Франц. АП
Йзіиіеих, СіЬоиІе соттипе, СіЬоиІе
ЫапсЬе Ьаііѵе. — Атл. Зсаіііоп, 'ѴѴеІзсЬ
Оніоп. Одна разность наз. въ Апт. Сера
оЫопда.
АШит еаІапШит Каг. Кіг. Кирі.
Сарымсакъ (8іеѵ. іп ѢГогйІ. Всіѣг.), Са-
рауссакъ.
АШит ^иМаіит 8іеѵ. Стрѣлка
(81еѵ. Виіі. 1857).
АШит ЬѳіѳготівсЬоп Вді. Сарт.
9Ъ Турк. У.
АШит Кокапісит Вді. Сарт.
въ Турк. Тау-ніясъ.
АШит Ііпѳагѳ Ъ. Гиляки на Сахал.
Оііи (СИеѣп.)
АШит Моіу Б. Фарм. Моіу іиіеит,
отсюда въ пер. Желтый лукъ. Моли.—
Пол. ЙбИу сгозпек. Смаглица (Мик.) —
Нѣм. ОоІйдеІЬег Байсѣ. — Франц. Аіі
йогё. Корни Кай Моіу Іиѣеі прежде
употр. въ медип.
АШит пі^гит Б. Прежде имѣлъ
употр. подъ именемъ Кай. Моіу Іаіііо-
Ііі, а также, подобно АІІ. та§ісі, игралъ
роль въ колдовствѣ.
АШит пиіапв Б. Слизунъ (Сиб.
Раіі.)
АШит ойогит Б. Степной чес-
нокъ (Сиб. бтеі), Вшивый лукъ (Сит.),
Вшивикъ.
АШит оіѳгаеѳит Г. Полевой чес-
нокъ (Рог.), Чеснокъ дикій (Мог. Вор.)—
Нѣм. бетйзеіаисѣ, Нехепіапсѣ.
АШит Роггит Б. У древн. Грек.
Ргазоп, (теіѣуоп. У Римл. — Роггит.
Фарм. Роггит. Порей, Лукъ-порей,
Поррей. Поръ. Порръ. Пурей (всѣ из
мѣи. Роггит). Пражъ (Рог.), Празъ
(Кондр.), Прасъ (Даль) — съ греч. Ман-
гыръ (явно монгольскаго происхож-
денія, но уже общеупотребительное
между жителями Приаргунск. края),
Кашинъ. Искаж Пырей, Пырей гиш-
панскій или чесночный (Кондр.) Въ
Библ. Лукъ (Числ. XI. 5).— Пол. Рог.—
Чешск. Рог, Рог гітпі, Огесѣохѵес,
Озіе^сѣ оЬеспу. — Луз. Роге] — Сербск.
Ргаз, Рогіик. — Воли Праса. — Молд.
въ Весс. Поро, Прасъ, Пражъ. — Арм. I
Ргазз. — Груз. Чквали. — Мони Ман-
гыръ. — Латыш. Риггаи-І. — Нѣм. 6е-
теіпег Байсѣ. Рогге, Роггеу, Зсѣіаисѣ,
АзсЫаисѣ. — Франц. Роігеаи, Аіі-Роі-
геаи, Роггеаи. — Англ. Беек, Беск, Риг-
геі. Употр. прежде въ медицинѣ подъ
именемъ Кайіх, НегЬа еі 8етеп Роггі.
АШит гоіипсіит. Лукъ (Екат.
Ставр.). Гадюча цибуля (Малор.
Сред. Екат. Огип.), Чеснокъ (Вор.),
Змѣиный чеснокъ (Екат.), Полевой
чеснокъ (Вор.). По тат. Соганлы,
Токлыкъ (Тавр.). Употр. отъ ужале-
нія змѣею (Екат.).
АШит ваііѵит Б. Вост. У древн.
Грек. 8согойоп У Римл. — АШит.
Чеснокъ. Часникъ, Чеснокъ, Устрой
(Мал. Рог.), Чесныкъ, Чосныкъ, Чес-
нокъ. — Пол. Сгозпек. — Чешск. Сез-
пек. — Сербск. Сезщак, Іуеіі Іик. —
Буела лук. Чесанъ, Чесньакъ (Лавр.) —
Рутен. Сгезпок. — Болг. Лукъ бѣлъ,
Лукъ чесновъ. — Молд. Устурой. —
Чуваги. Ыхрй,. — Киръ. Джуа-біазъ. —
Груз. Ніори.— Лр.ч. Схтуръ, Хсторъ.—
Лезг. въ Даг. НичиФерь. — У Грек. за
Кавк. Скордонъ. — Тур. за Кавк. Сар-
мусакъ. — Мордв. Мокш. Пейня-шурь-
кя. — Эрз. Пейне-чурька. — Латыш.
Зіѣроіі. — Аино Рикза. — Нѣм. КпоЬ-
Іаисѣ, бет. КпоЫаисѣ. КпоЫосѣ, 2аѣ-
тег Ваисѣ. — Франц. Аіі огйіпаіге ои
соттип, сиіііѵс.— Англ. Соттоп багііс.
АШит 8сЬ.оѳпоргавит Б. Лукъ
зубчатый (Кондр. 66), Лукъ дикій, мел-
кій (Двиг.), Рѣзанецъ (Щегл.), Три-
булька (Малор.) —Пол. Згсгуріогек, Та-
іагесгка, ТгуЬиІка. — Чешск. Рагііка,
озіеусѣ тепзі, Іик Йгоѣпу, Йпіііік (Рг.),
Огезес (Ор.) — Сербск. ЬгоЬпуак. Ѵіа-
зас.— Иллир. БгоЬіцак — Финн. Виоѣо-
Іаикк#. — Латыш. Ьоѣкі, Іоѣгіпі, сѣйа •
ті Іоѣкі. — Эст. Реепіке Іоок.— Груз.
Праса. — Арм. Прассъ. — Чуваш. ЬІхра
вуды, т. е. чесноковая трава. — Олъчи
и Голъды СЬійзуикіа. — Гиляки Ііаді
(Мах. Рг. Р1. Ат. 281).— Сарты въ Турк.
Сарымсакъ (Кат.)—Кирі. Кой-джуа (По-
таи.)— Нѣм. ЗсЬпіііІаисѣ. Віезіаисѣ.
ЙасоЬзІаисѣ, Зиррепіаисѣ. — Франц.
СіЬоиІеііе, СіѵеИе, Арреііі, ВгапІеКе,
Еаиззе ЕсЬаІоНе. — Атл. Сіѵез, Сѣіѵез,
багііс. Одна разность — \Ѵе1сЬ Опіоп.
АШит Зсогойоргавит Б. ІІіозс.
Зсогойоргазоп. Лукъ чесноковой(Кондр.
66). Перев. съ др. яз. Змѣиный чес-
нокъ (Щегл ), Испанскій чеснокъ, Кон-
скій чеснокъ. Рокамболь. — Пол. Ко-
катЬпІ. — Чешск. Огезес, Огесѣоѵес.—
Финн. Меізйіаикка.— Эст. Меіз Іоок.—
Нѣм. ВоскатЬоІ, ВоскепЬоІІе, 8сЫап-
§еп1апсѣ, бгаз-КпоЫаисѣ. Брапізсѣег

24
АІІішп — Аіпие
ЗсЫапдепІаисЬ.—франц. Аіі й’Езра^пе,
Аіі ВосатЬоІе, Аіі гои§е. — Атл. 6-аг-
сіеп ВосатЬоІе.
АПіит аепѳасѳпз і. Голъды на
Уссури АѴасЬопіо (Мах. Рг. Е1. Атиг.
283)
АПіит яиЪЪІгвиіит I,. Доставл.
прежде Вайіх еі НегЬа Моіу ап^изіі-
Гоііі. Вѣроятно есть Моіу древнихъ.
АПіит итаіпит Г. Фарм. АПіит
игзіпит Іаѣііоііит. Калба (Зап. Сиб.),
Левурда (Хар. Черн.) Че р ем іп а трава
(Кондр. 136. 6те1.49, Вост. Сиб. Кавк.)
Черемошъ (Одоевъ) Измѣн. Черемица
трава (Кондр. 136), Черемушка (Сл.
Церк.) — Чегиск. Сезпек пейлѵёйі, \ѵісі,
рзі. — Сербек. Сгешов. — Латыш. Кази-
кірІоЬкі. — Бур. Халяръ. — Груз. Ген-
зели. — Арл. Гандзилъ. — Имер. Ганд-
зили. — Чечени. Тханку. — Нѣм. Вагеп-
ІаисЬ, ЕЦеипегІаисЬ, Віезеп-ВатізсЬ,
Ватзеі. Віпзеп. ІѴаІйкпоЫаисЬ. —
Франц. Аіі Йез оигз, Аіі Йез Ьоіз. —
Атл. Веаг’з Ѳагііск. Вискгатз, Ват-
зіез, Иогчѵ Вата, Ватзопз. Прежде
употр. въ медицинѣ какъ средство мо-
чегонное и противугнилостное. Листья
употребляются въ пищу.
АПіит ѴісіогіаИз А. Фарм. Ѵісіо-
гіаііз 1оп§а. Длинный лукъ.— Лол. 8іаі-
коѵу сгозпек, згудѵгасг. — Чешск Оез-
пек Ьайі, Ъайоіѵпік (Рг.), Веѵаіегпік
(Ор.)—Голъды 8зйййи1еІ (листьями часто
питаются; употр. отъ скорбута) Мах.
Рг. ЕІ. Ат. 283. — Гиляки Нащ (Саха-
линъ ОІеЬп. Веізе). — Нѣм. АІрепкпоЬ-
Іаисіт, ЗсЫапдепкпоЫаисЬ, Ьапде 8іе§-
гѵиги, АѴПйег Вег^аісаип. — Франц.
О^поп заиѵаде, Ѵісіогіаіе, Аіі зегрепѣіп,
8рісапагй Гаих, Ъ’аих пагй, Аіі Ѵісіо-
гіаіе. Корни его продаются Тирольца-
ми подъ именемъ Мандрагоры. Прежде
употр. въ медиц.
Аіпабіег 8расН. Веіиіас. Отъ аіпиз
и азіег.
Аіпазіѳг Ггиіісовиз ВеЛеЬ. Гиляки
1гсип»і.— Олъчи йикІзЬіпсЬига.— Голъды
Йиідіпкига. — Манеі. йиІдісЬзза (Мах.
Рг. ЕІ. Ат. 267). —• Аино Ьигекапі (Са-
хал. ЗсЬтійі. Веізе). — Орочан. Оеип
(Сгіеііп.) — Якуты АЬадЬа (МеіпзЬ.)
Аіпиз Тоигп. Веіиіас. Рг. XVI.
2. 180. Отъ цельтск. аі, при, и Іап, бе-
регъ, по мѣсту произрастанія. У Тео-
фраста—СІеіЬга. Ольха. Вільх.а (Мал.),
Алехъ (Вор.), Вилха, Вильха, Вольха,
Елоха (Костр. Нижег.), Елха (Вятск.
Влад.), Елшина (Нбвг. Пск.), Лешина,
Лешинникъ, Лешинина, Лешиннягъ
(Пск.), Олешина, Олешникъ (Вел.
Рос.), Олыпина (Новг. Пск.), Олыпин-
никъ (Пск. Тв.), Олехъ, Ольшнякъ (Вор.
Орл.) — Пол. Оізга, Оізгѵпа, ОІсЬа. —
Чешск. Оізе, Леізе,— Сербек. .ІоЬа, Лоѵа.
Іалша, Іелша (Лавр.) — Болъ. Юлха,
Елха.— Фини. Серра.— Имерет. Трхме-
ла (Сред.) — Оссет. Фарбъ (Сред.) —
Аино Еап-по-кі (8р.) — Нѣм. ЕПег.
Егіе. -- Франц. Аипе, Аиіпе, Аипее,
Аиіпёе. — Атл. ТЬе Аійег.
Аіпиз §1ийП08а Ват. Ольха чер-
ная. Проч. назв. тѣ же какъ и при родѣ.
Пол. ОІсЬа, Оізга. — Чешск. ОІзе,
ОІсЬа, ЛеІсЬа, йеізе. — Сербек. йоЬа,
.Іоѵа. — Луз. АѴбІза, АѴбІзка, ’ѴѴбІзіс-
ка. — Фини. Тегѵаіерра, Нуоіуіеррк. —
Латыш. Меіпаіз аікзпіз, т. е. черная
ольха. — Эет. 8ап§°'1ер. Етаіер, т. е.
женская ольха.'— Тат. въ Крым. ТзсЬа-
гук-адаізсЬ, Пзак а§а(8СІі (Виіі.), Дже-
рикъ (Рудзск.)— Тат. на Алт. Исихъ-
агачъ (Верб.) — Тат. Вятск. Іирикъ,
Ирыкъ, Ерекъ. По Кирѣев. — Іорикъ.
Серекъ, Сирекъ, Макаръ - агйчъ.—
Башк. ІЭзЬігек (Раіі.), Діерекъ (Кир ) —
Чуваш. Сирикъ.—Калм. Баштунь (Еаік.
Кир.)—Бух. Сиркъ.— Камчад. КузсЫ,—-
Буряты Кигдиішп. — Тунъ. Вийик. —
Перм. Тори.— Ліонъ. Вбг^оази.—Курил.
Аз.— Коряки Хікуііоп.— Вотяки Луль-
пу.—Ліордв. Мокш. Лёпе.—Эзр. ЛАпе.—
Киръ. Кандалачъ, т. е. кровеносное де-
рево (Хорошх.) — Груз. Муркани. —
Нѣм. І)іе АПег, йіе кІеЬгіде Оігке, йіе
Екіег, йег ЕІІепЬашп, йег Еізіегшапп,
йіе зетеіне Егіе, Еізе, ВоіЬеІІег,
ЗсЬтгагхеІІег, йскѵаггегіе. — Франц.
Аипе, Ьа Ѵег^пе ои Ѵегпе, Аиіпе,—
Атл. ТЬе діиііпоиз ог Соттоп Аійег,
Аійег-Тгее.
Аіпиз іпсапа Ж. Бѣлая Ольха и
всѣ тѣ мѣстныя назв. какъ и при родѣ.
Пол. ВіаІа Оізга. — Сербек. Ьіроіізка
(Ор.) — Финн. Нагтаа-Іерра. — Латыш.
Ваііаіз-аікзпіз. — Эст. Ізаіер, т е.
мужская ольха. — Чукот. Выргръ
(Арг. іп ІіИ.) — Тунъ. Пиідікйа. —
Камчад. СЬузсЬкаі. — Коряк. ПИ-8сЬи-
§иі. — Бурят. 8сЬага-тойоп, т. е. жел-
тое дерево. — Тат. Ирыкъ (Вят ) —
Вотяки Лульпу. — Тут на Амур.
Рйп^йа. — Олъчи и Голъды Рйп§йа. —
Манегр. ВзЬй§йа (Мах. Рг. И. Ат. 258).—
Гиляки Сііап) (Сахал. біеііп). — Аино
Кіиё (Сахал. 8с1іт. Веізе), хап-по-кі,
также и А. заропіса.— Орок на ТПискѣ
8зо1зікіа (СгІеЬп.)—Ніьм "ѴѴеіззе Егіе
ой. Агіе, когйізсЬе ЕПег ой. Егіе, АѴеіз-
зе ЕПег’ йріігегіе, Огаие Егіе, йіе пог-
йізсЬе 'ѴѴеіззеІІег. — Франц. Аипе, Вои-
Іеаи ѵегі. — Англ. 8І1 ѵег Іеаѵей, Аійег,
Ноагу-АІйег.
Аіпиз п.і§га (РЬагт.) V. ВЬатпиа
Егапаиіа.

Аіпиз — Аіорѳсигиз
26
Аіпиз ѵігісіів Не. Зеленая ольха.—
Нѣм. Вегдегіе, бгйпегіе, Аірепегіе,
Сгйпеііег, АІрепеІІег, Цгоззеі, Вегд-
Йтоззеі, Пгіізеп. — Франц. Сгапй сіюи
ѵегі, Аипе ѵегі. — Атл. Моипіаіп-
А Мег.
Аіоѳ Тоигп. Азркойеі. КипіЬ, IV.
492. Отъ греч. аіое, которое само взя-
то изъ восточныхъ языковъ. Сабуръ
Горькогливная трава. (Кондр. 154), Сто-
лѣтнее дерево, Столѣтникъ (Даль). Съ
иностр. Алоэ. — Пол. Аіоез, Аіопа,
Наіепа.— Чешск. Аіоез.— Сербек. йа)зко
(Іпѵо, А1о)а, — Луз. Аіоачу. — Нѣм.
Аіое. — Франц. Аіоез. — Атл. Аіое.
Различные виды этого рода достав-
ляютъ Сабуръ, Аіоё, 8исспз Аіоез іпз-
різзаіиз.
Аіое зоссоігіпа Тат. Сокотора.
Инд. Алое. Настоящее Алое. Са-
буръ. Вѣроятно объ этомъ же дере-
вѣ упоминается въ Исх. XV. 25 подъ
именемъ АІѵаЬ, въ Слав переводѣ
древо *). — Нѣм. АесЫе ой. агаЬізсѣе
Аіое. — Фраки. Аіоез зоссоігіп.— Атл.
Аіое. Доставляетъ турецкое Алое, Аіое
Іискіа з. зоссоігіпа, Аіое Ъіііег. Въ Библ,
Алой (Еванг. отъ Іоанна XIX. 39).
Аіоѳ ѵиікагіз Тат. Вост. и Зап.
Инд. Обыкн. Алое. — Нѣм. Сетеіпе
'ѴѴезііпйізсЪе ой. ВагЬайоз Аіое. До-
ставляетъ Аіоё Ьераііса з. ВагЬайепзіз,
Барбадосскій Сабуръ, Ваіѣайозаіое ой.
БеЬегаІое (нѣм.)
Аіо ѳхуіоп. Тоиг. Ье^ню. II. 518.
Отъ греч. аіое и хуіоп, дерево, т. е. де-
рево, имѣющее вкусъ аіое. Алойное
дерево. — Пол. Кайгійііп. Кайгійіпік.—
Чешск. Аіоейгетѵ. — Сербек. Аіозеѵас,—
Нѣм. Аіоеіюіг.
Аіоѳхуіоп ДеаПосЬиш Тоиг. Въ
Библ. Кущи (Числъ XXIV, 6), Алой
*) Дерево, которое показалъ Господь
Моисею и которое Моисей бросилъ въ
горькую воду Млрры, отчего вода сдѣ-
лалась сладкою, по Евр. назв. Аіѵаіі
(Исх. XV. 25) и напоминаетъ Алое и
нѣкоторые толкователи полагаютъ, что
это было Алое. Подобный способъ ис-
правленія дурныхъ водъ посредствомъ
погруженія въ нихъ древесины извѣст-
ныхъ деревьевъ употребителенъ и въ
другихъ мѣстахъ Такъ но Нибуру для
исправленія воды въ Нилѣ погружаютъ
въ него дерево горькаго миндаля; во
Флоридѣ стоячія и испорченныя воды
дѣлаются удобными для питья отъ опу-
сканія въ нихъ вѣтвей сассафраса, а
въ Китаѣ съ этою цѣлію употребляется
чайное дерево.
(Пѣснь Пѣсн. IV, 14), Стакти (Іис. Си-
' рах. XXIV. Псалт. ХЫѴ, 9), а въ русск.
I пер. Алойныя дерева, алое. Другіе же
думаютъ, что кущи или алойныя дере-
ва, упомянутыя въ приведенныхъ мѣ-
стахъ, суть Адиііагіа АдаІІосЬа Кохѣ.
Доставляетъ самый высокій сортъ Алой-
наго дерева, райскаго дерева Аіоеііоіз,
РагайіезЬоІх, Іл^пит АІоёз 8. АдаІІосЬі
ѵегі, Соіошѣак, содержащій смолу, от-
дѣляющую благовоніе. Употр. для ку-
ренія. От. Кохинх.
Аіорѳсигиз Т. Пгапііп. 81еий.
I. 147. Отъ греч. аіорех, .лисица и ига
хвостъ. Батлачикъ (Двиг.), Батланчикъ
(Маке), Жабры чертовы (Сл. Церк.),
Стальная трава (Амб.) Перев. Лисій
хвостъ.— Пол. ЛѴусгупіес. Ьізі одоп. —
Чешск. Рзагка (Рг.), Обавкоѵес (81. Ор )—
Сербек. Оіазпік, герак. — Финн. І’ші-
іаграа.— Нѣм. Б'исііззсігіѵаих.— Франц.
Ѵиіріп. — Атл. Гохіаіі дгазз.
Аіорѳсигиз авгѳзііз Т Гусят-
никъ. Хвостяикъ (соч )—Кирі. Мутунъ
(Ок. Гурьева). — У Саріп. въ Турк. Джа-
бай-бидай. — Нѣм. АскегГисЬззсѣтсапг-
§газ. ГисЬззсѣ'ѵапидиеске. — Франц.
Ѵиіріп Йез Сііатрз, СЬіепйепІ диеие Йе
гаі, (^иеие сіе тёпагй. — Атл. Моизе-
Таі1-§таз8. Хорош. кормовая трава.
Аіорѳсигиз Гиіѵиз 8т. Болотникъ
мелкій (Ниж.), Горлянка (Волог. По-
тан.), Осока (Тул.). Тоже дов. хорош.
кормовая трава на влажныхъ и болот.
лугахъ.
Аіорѳсигиз йѳпіеиіаіиз Т. Аржа-
нецъ (Вор. Тар.), Арженикъ, Оржа-
вецъ, Ржаникъ (Даль), Поплавникъ
(Волын.), Ростиль (Ряз.), Муровой
султанчикъ (Петерб.)—Нѣм. Кгіе-
сЬепйег ой. АѴаззегГисІіззсЬи'апхдгаз,
Кпоіеп^газ. — Атл. Гіоаідгазз, Гіо-
іедгазз. Дов. хор. лугов. трава.
Аіорѳсигиз пі§гіеапз Нот. Сиро-
головатень (Каленч.), Сѣроголоватень
(Даль), Чернохвостникъ.
Аіорѳсигиз ргаіѳпзіз Т. Батлан-
чикъ (Мог.), Батлачикъ (Двиг. Біпй.),
Батлачикъ (Херс.). Дивій боръ, Глаш-
никъ (Сл. Церк. Ьіпй.), Колосокъ
(Яросл.), Пыръ, Пырей (Арх), Пырей
луговой (Вор.), Перей (Полт.), Лисій
хвостъ (въ Кат пер.) — Пол. ѴѴусгу-
піес (Ков ). Ьізі о§оп. — Чешск. Оёаз-
коѵ.гес. — Сербек. Керак. — У Оарт.
въ Турк. Бидаекъ, Кодрынъ-Кунакъ
(Кат. выст.) — Груз. Мёла-куда (т. е.
лисій хвостъ). — Финн. Ізопиппі, Пиг-
шірипіагрйа.— Латъпи. РоЫізсЬі, §аЫі-
паз. — Морда. Мота. Су-тикша. —
Морда. Эрз. Су-тише, Уськазъ.— Нѣм.
АѴіезеп - ЕисЬззсІічтапгдгаз, КоПюп^гав,

26
Аіорѳсигиз — Атагапіиз
ТаиЬ§ег8іе, ЕаІзсЬе об. 'ѴѴіезепсапагіеп-
8газ. — Франц. Ѵиіріп без ргёз. Касо-
пеі. — Атл. Меаботѵ Гохіаіідгазз. Одна
изъ лучшихъ кормовыхъ травъ.
Аіорѳсигиз гиШѳпісиз ТѴеіпт.
Якут. Кйіаг-киіигидііа (Меіпзѣ. 235).
Аіріпіа і. Йсііатіп. По имени
Аіріпі проФ. въ Падуа. Альпинія,
Аіріпіа Сга1ап§а 8гѵ. Остъ-Индск.
о-ва. Калганъ, Галганъ, Корень аптеч-
ный, Колинджанъ (у дрог. за Кавк.)
Сит.— Пол. С-аІдап.— Чешск. Оаіавда.—
Нѣм. ОаІ^апС, Оа1§апіигигхсі. — Франц.
(іаіап^е. — Атл. ваіап^іе. Фарм. 6а-
Іапда тару.
АШіаѳа Саѵ. Маіѵас. Рг. I. 436.
Отъ греч. аШіаспеіл, помогать, по дѣй-
ствію. Проскурнякъ *). Просвирки.
Василистникъ (на Алт.) Алтей.— Пол.
Ргамгбзіаи. — Чешск. Ргозкпгпік. Ргоз-
кпг (Ор.) — Сербск. 8Цеи. — Нѣм. Вег
ЕіЬізсЬ. Неіішаіѵе.— Франц. бштапѵе.—
Ани. АІІЬеа, Ма11о\ѵ.
АШіаѳа йсііЫіа Саѵ. Жовта рожа
(Малор. Сред.) — Тат. Дидашлы-отъ
(Тавр.)
АШіаѳа оГйсіпаІіз Ъ. У Грек. —-
АІіЬаеа. У Римл. — НіЬізсиз. Фарм.
АііЬаеа, Візшаіѵа (НегЬа). Алтей. Ал-
тейная трава, Алтейный корень (взяты
съ лат. но уже обрусѣли). Василист-
никъ (Алт. Потан.), Калачики (Даль),
Просвирки, Проскурнякъ лекар-
ственный, Просвирнякъ, Просвир-
никъ (Вел. Рос ), Проскурникъ (Бѣлор.),
Повойникъ (Сл. Церк.), Слизь (Стар.
Рук.), Слизь великій (Коядрѣ) общ. съ
пол. Рожа дикая (Екат.), кошачья
(Кал ), лѣсная (Самар.), собачья (Вор.
Тар Екат. и др.) общ. съ пол,—Сомнит.
Бемишникъ (Екат.), Буй (Екат ), Ери-
новникъ (Сарат.), Дягелъ (Орл.), Глухая
крапива (Астр), Лепешникъ (Сарат.),
Макъ (Хар.), Макъ дикій (Сарат.), Ма-
ковейникъ (Вор.), Подбѣльникъ (Екат.),
Прянишникъ (Сарат.)—Пол. 2у§шагек.
ЙІах ѵузокі, ЙІаг мгіозкі, 8Іаи о^го-
боѵу.— Чешск. ІЬізек, 81еи ѵузоку (81)—
Сербск. Веіі зіеи. Слез. Слиз, Слезовина,
Шльез, ІЦаштанница (Лавр.) — Луз.
Ьёкагзка роріа, Ьёіу зіеи, зіез.-—Рутен.
8Іуи — Тат. Джилимза. — Еалм. Ба-
хаю-шулукъ (Ь’аік). — Нѣм. ботеіпег
ЕіЬізсЬ, АНЬее, НеіЫиги, ІЬізсЬ. Аро-
іЬекег-ЕіЬізсЬ, Баттірарреі. 'ѴѴеіязе
Рарреі (2 посл. назв. ошиб. по смѣш.
съ АЬпііІоп)— Франц. биітанѵе, Воиг-
(іоп Де 81. басциез. — Атл. МагвЬ Маі-
*) Проскурница есть стар. названіе
просвирни. Отсюда и проскурнякъ.
Іотѵ. ЛѴутоіе. — Перс. СЬаіті (отсюда
вѣроятно и русское назв. Хатьма для
Ьаѵаіега Двиг.) Отваръ корня этого
растенія употребляется при болѣзняхъ
груди и идетъ въ составъ груднаго
чая. Изъ него приготовляется Разіа
АІіЬаеае, дѣвичья кожа или дивья ко-
жа, и Алтейный сиропъ, употр. отъ
хрипоты.
АШіаѳа гозѳа Саѵ. Греція. Вост.
Аісеа гозеа Ь. Фарм Маіѵа агЬогеа з.
Ьогіепзіз 8. гозеа з. Аісеа гозеа (Гіогез).
Взят. изъ др. яз.—Рожа. Красная ро-
жа. Огородня рожа (Сред.), Штокъ-
роза (въ Сад.), Розалія (Вят.) Сост.
Розов. просвирнякъ (Тр.)—Пол. МаЬѵа,
гбха, схагпа гбйа, га)зка гбйа. — Чешск.
Тороіои’ка, Тороіомгка гййоѵй,.— Сербск.
Кииоіікі зіёи ііі Тгапбоѵі1)е. — Луз.
8іе)асу йіех, 8убг]ескі Роруіа. — Кирг.
Тюл бахмалъ.— Нѣм. Зіоскгозе, 8іоск-
гозеп-ЕіЬізсЬ, Рарреігозе, ’ѴѴіпіегтаІ-
ѵеп, КозепеіЬізсЬ, Зіосктаіѵе, багіеп-
таіѵе, КоЫгозе.—Франц Козе ігетіёге,
Ваіоп бе 81. басдиез, биітаиѵе Возе-
ігешіёге, Козе й Ьаіопз, Козе Ле тег,
Козе бе Патаз, Козе б’оиігетег, Маиѵе-
Возе. — Атл. НоІІуЬоск, Ноіу Ноке, Ноі-
ІіЬоск. багбеи Ма11о\ѵ. Разв. въ садахъ.
Аіуззит Не. Сгисііег. I. 160. Отъ
а, противъ и Іузза, бѣшенство, потому
что древніе употребляли Аіуззпш отъ
бѣшенства собаки. — По Пріору Аіуз-
зшп древнихъ есть Зѣегагбіа агѵепзіз.—
Бурачокъ (Амб.) Икотникъ (Двиг.)
Торица (Кондр.) — Пол. Оросиуіес. 8аб-
Іісика, Зтадіісика, Катіеппе иіеіе, Ка-
тіеппік.— Чешск. Тагіее.— Сербск. Та-
гіса. — Финн. 8иогиоко. — Нѣм. 8іеш-
кгапі. 8сЬі1бкгапі. — Франц. Аіуззпш.—
Атл. МебмгОгі Аііззоп.
Аіуззит сатрѳзігѳ і. Мѣсячная
трава (Уральскъ).
Аіуззит іпсапит Ѵі&. Вегіегоа
іпсапа.
Аіуззит тіпітит X. Малый бу-
рачокъ (Ьіпб. Виіі.), Лопушки (Огип.
Виіі. 1868. Л» 3). Вонючая трава (Херс.)
Аіуззит топіапит Ъ. Икотная
трава (ДѴіеб.), Лѣсной Червецъ (Полт.)
Тут. Поркоко (Сеод. 224).
Атапііа Гй.Адагісиз еіРоІурогиз.
Атагасиз (древн. Атагасоп) есть
нашъ Огідапит Ма|огапа Ь.
Атагапіиз КипіН, Атагапіас. Рг.
ХПІ. 2. 255. Отъ греч. атагапіиз, не-
увядаемый. Атагапіоз древнихъ есть
нашъ СгпарЬаІіпт ЗіоесЬаз Ь. Ама-
рантъ. Бархатникъ (Рукоп. др.
Кондр.)— Пол. 8иаг1аІ. Биагіаіка, 8иаг-
Іаіек, Ашагапі, Кмгіаі шііозсі. — Чешск.
Ьазкаѵѵес, ЙіЬаску (81оЬ.)— Сербск. Тга-

Атагапіиз — Атѳіапоіпѳг
27
іог. — Луз. Йсёг.іепс, Ьізба тѴориз. —
Эст. ВеЬазе Ькпй. — Нѣм. Атагапі,
РиеЬзжІвѵапг, ТаизепйзсЬбпсЬеп. —
Франц. Раззе ѵеіоигз. — Атл. Ата-
гапіЬ.
Атагапіиз Віііит П. ѵаг. зуі-
ѵезігіз. У древн. Віііоп, Віііит. Фарм.
Віііит аІЬит. Жминда (Кондр. Двиг.),
Зминда (Кондр.), Бросовая или Не-
годная трава (Кондр.), Пледъ трава
(у сад.), Щирей, Щирица (Ставр.
Малор.), Ярмусъ (Кондр. 148). — Пол.
Йтіпйа. — Чешск. НгиЬогеІ. — Сербск.
Штиръ, Джипанъ (Карад.)—Нѣм. 'ѴѴ'іІ-
йег, ой. кіеіпег, ой. §етеіпег, ой. йепі-
зсЬег АтагапіЬ, Кіеіпег Меіег, 8ріпаі-
ГисЬззсЬѵапг, Віиікгаиі.—Франц. Ата-
гапіЬе Віёбе ои заиѵа^е. Віёіе. Листья
употр. въ пищу во Франц. и Итал., а
сѣмена замѣняютъ просо.
Ашагапіиз саийаЬиз і. Амарантъ.
Аксамитникъ (Бѣлор.), Бархат-
никъ (Стар. рук.), Бархатецъ (ХѴіей.),
Бархатка (Даль), Бурачки (Черн.), Пѣ-
тушій гребень, Гребешокъ (Сл. Церк.),
Краса, Красота, Красота тысячная
(Кондр. Сл. Церк.), Огородный красный
василекъ (Полт), Кошачій хвостъ (Сл.
Церк.), Лисій хвостъ (на Молочной), Не-
увядаемый цвѣтъ (ѴѴіей ), Щиръ (Зап.
Росс.), Щирица. Всѣ, по больш. части,
суть передѣлки иностр. названій *). —
Пол. 8атіі, ЬЬіодоп. — Нѣм. КисЬз-
зсЬмгапг, ТаизепйзсЬбп, ЗаттеіЫите.—.
Франц. АтагапіЬе диеие Йе гёпагй.
Сгёіе йе Сод. Пізсірііпе йез гёіідіеизез,—
Атл. Ьоѵе-1іез-Ыеейіп§. ТЬгит-ѵогі.
Ѵеіѵеі-Яоѵѵег. Изъ сѣмянъ въ нѣкот.
мѣстахъ Россіи приготовляютъ родъ
проса. От. Ср. Азія.
АтагапШиз теІапсЬоІісиз Мау.
р. ігісоіог. 8уи. Ат. ѣгісоіог Ь. Попу-
гайная трава. Любовный цвѣтъ (пер.)—
Нѣм. ТаизепйзсЬбп. Рарадеіп&йег. —
Франц. йаіоизіе, Еіеиг йе йаіоизіе, НегЬе
Йе Йаіоизіе, Еіеиг й’Атоиг, Ьа поЫе
Еіеиг. НегЬе Йе Мегѵеіііе, НегЬе йе
Реггодиеі. — Атл. Иогішог, Еіогатог,
Г’іоѵег-бепіііе От. Амер.
Атагапіиз рапісиіаіиз Ъ. Амер.—
Дындерево (Кіев.), Васильки (Малор.
Рог.), Красное просо (Курск.), Красная
трава (Вор. Тар.), Кровавникъ (Вол.),
Подсвекольникъ (Курск. Горя), Чер-
вонный Щиръ (Под.), Садовая Щи-
*) Видовыя названія всего рода Ама-
рантуса весьма перепутаны по общему
сходству всѣхъ видовъ между собою и
потому упомянутыя названія встрѣ-
чаются при различныхъ видахъ.
рица (Малор.), Щырецъ, Щирець, Ще-
рыца (Мал.) — Кирі. Таджи-хурусъ
(Кир)
Атагапйшз геігоЯѳхизі. Воло-
хачь (Мал. Рог.), Подсвекольникъ
(Шихов.), Татарское просо, дикое просо
(Вор.), Птичье просо (Сарат.), Красная
трава (Сарат.), Сорочки (Тамб.), Ще-
рица, Щирица, Щиръ, ІЦирей (Мал.)
и искаж. Тщерица, Счирица, Церыца,
Сомнит. Головная трава (Сар.), Дикая
Конопель (Вор.), Крапивная Купена
(Ниж.), Глухая крапива (Астр), Неярка
(Мог.), Мокрецъ (Сар.) Маріупол. коло-
нисты — 8ібгзааі, на Молочной КоіЬ-
Гизз, ГисЬззсЬ\ѵап2. Тяжкая сорная
трава въ садахъ и на посѣвахъ свекло-
вицы.
АтагапШиз зріпозиз і. Мала-
барскій шпинатъ (въ Катал.) Га Вгейе
таІаЬаг, Еріпагй таІаЬаг.
Атагуіііз П. АтагуПій. В. Вг-
Въ честь нимфы того же имени. Ама-
риллисъ. — Пол ХайоЬпіа Атагуіка,
Кагсуяоѵа Ііііа. — Чешск. Еотаісе. —
Сербск. Зѵапіка. — Нѣм. Атагуіііз-
зсЬѵегіеІ, РгасЫзсЬѵегіеІ, ЗагаізЫи-
теп. — Франц. Атагуііійе. (Разные
виды носятъ разныя назв. напр. Мек-
сиканская лилія (Ат. Веііайоппа).— Ьіз
йе 8і. йасциез, Сгоіх йе 8і. .Іасциез,
Веіпе йе Ьеаиіё (Ат. іогтозізяіта).—Ьа
бігапйоіе (Ат огіепіаііз) и др.)
АтЪгозіа Тоигп. Сотроз. V. 525.
Отъ греч. атЪгозіа, кушанье боговъ.
Козыль трава (Кондр. 46), лѣсной
Козыльникъ (Кондр. 164). Сост. Трава
Св. Амвросія, Свято-Амвросіевская тра-
ва (Кондр.46,164). Божибытъ (съ пол.)—
Пол. ВогуЬуі.— Чешск. ВогіЬуі.—Сербск.
АтЬгозка (81оЬ.) — Нѣм. АтЬгозіеп-
кгаиі, ббііегкгаиі, Обііегзреізе, Тгаи-
Ьепкгаиі.— Франц. Ь’АтЬгоізіе.— Атл.
АтЬгозіа.
АтЪгозіа тагіііта И. Козыль
морской, Дикое божье дерево, Без-
смертная трава (Кондр. 151 и Б. Сл.
Мейера).—Нод. ЕаЬіе угонка— Сербск.
Кип. — Южн. Слав. Еѵопіка, Нища. —
Нѣм. МеегатЬгозіе. — Франц. НегЬе
Ѵіпеизе. Южн. Евр. Прежде употр. въ
медицинѣ подъ именемъ НегЬа АшЬго-
зіае оГІіс. какъ возбудительное, укрѣп-
ляющее средство.
АтѳІапсЫѳг Мей. Возас. II. 632
Ротас. Ьіпйі. Отъ греч. Меіеа, яблоня
и апсЬеіп, стягивать, вслѣдствіе вяжу-
щаго вкуса плода. Ирра. — Пол. 8т-
йоёіітека.— Чешск. МисЬомгпік (зиЬ Аго-
піа). — Сербск. бтазас, Іг§а.— Луз. Ми-
сЬомгпік.— Нѣм. ЕІиЬЬігпе, Веегтізреі,
ГеізепЬігпЬаит (з. Агопіа). — Франц.

28
Атѳіапсіііѳт — Атотшп
АтеІапсЬіег. — Англ. ТЬе Мейіаг. —
Лино йата-пазі
АтѳІапсЫѳг Сапайѳнвів Тогг. еі
(гг. Канадская мушмула (пер.)'— Нѣм.
ТгаиЬепЬігпе, СапайізсЬе Веегептіз-
реі. — Франц. Аіізіег йе СЬоізу, Аіізіег
а дгаррез. — Англ. ТЬе Сапайіап Мей-
Іаг, 8по\ѵу Мезрііиз, Йипе-Веггу, 'ѴѴіій
Реаг Тгее, ТЬе Старо Реаг. Мелкіе
плоды употр. въ пищу. От. Сѣв. Амер.
АтѳІагіоЬіег ѵи1§агів Моепск.
Мушмула обыкновенная. Ирга.
Армудъ. Перев. Каменная груша. На
Дону Сырыкикука (Кален.) — Нѣм. Се-
теіпе Веегептізреі, ^иапѣеІЬеегЬаит,
ТгаиЬепЬігпе, 8сЬпеелѵеіззе Мізреі.—
Франц. Аіізіег АтеІапсЬіег, Атеіап-
сЫег йез Ьоіз, АтеІапсЬе, Вегіеііе, Иё-
Діег а Геиіііез гопйеэ— Атл. ТЬе Сот-
топ АтеІапсЬіег. Почки содержатъ си-
нильную кислоту. Отеч. Южн. Евр.
Атѳгітпоз древнихъ есть 8ет-
регѵіѵит (АѴіІзі.)
Атті А. Тоигп. ПтЬеІІ. IV. 112.
Отъ греч. аттоз, песокъ, по мѣсту на-
хожденія многихъ видовъ. Амми. —
Пол. Атіпек. — Чешск. Оте). — Сербск.
Могас. — Нѣм. Запййоійе. — франц.
Атті.
Атті таіиз і. Южн. Европ. Рііп.
Атті. Кандійскій тминъ (Даль 8.
Атті ѵегит; вѣроятно этотъ видъ;
назв. соч.) — Нѣм. бгоззег Агатеі. —
Франц. Ьеѵездие. — Атл. Атеоз, Ві-
зЬор’з тсеей, Воіе игогі, ВиП-тгогі. —
Итал. Сотіпо позігаіе. Сѣмена—8етеп
Аттеоз ѵиідагіз з. Атті (РЬагт. Оаіі.)
прежде были въ большой славѣ.
Атті Ѵізпава Ват. Виснага (съ
иностр.) — Пол. АѴозхсяуса. — Нѣм.
ЕаЬпзіосЬег - Аттеі. — Франц. НегЬе
аих сиге йепіз, Сиге йепі й’Езрадпе,
НегЬе аих депсіѵез, Рапаіз тагіп, Гё-
поиіі аппиеі. Ѵізпа§е.
АттоЪіит -В.-Вг.Сотроз.ѴІ.ІбЗ.
Отъ греч. аттоз, песокъ и Ьіоіеп, лю-
бить.
АттоЪіит аіаіит Е. Вг. Мелкія
Иммортельки (сост.)—Пол. 8изг.—Нѣм.
8апй-Іттогіе11е. Разв. въ садахъ для
дѣланія вѣнковъ. Отеч. Нов. Голл.
Аттосіѳпсігоп. Р'іяск. Ге§ит.
Рг. II. 523. Аттоз, песокъ и йепйгоп,
дерево.
Аттосіепагоп Кагѳііпіі Нізск,—
Вирг. Куянъ-Сюёкъ, т. е. Заячья кость
(Борщ.)
АтторЬіІа Нозі. бгат. КипІЬ.
I. 245. Аттоз, песокъ и рЫІе, любовь.—
Пол. ЗисгегЫіпа, Ріазкопгпіса. — Ѵешск.
Кат^з. — Сербск. §еѵаг. — Луз. Рёзкас,
Вгиіа. — Нѣм. Запйі’іеіЬ, Заий^газ,
ЯапйгоЬг. — Аніл. Маі-дгазз. — Франц.
АтторЬіІе.
АтторЫІа агепагіа Нозі. Песоч-
ный камышъ (пер.) — Нѣм. ОйпепгоЬг,
ЗапйЬаГег, 8ігапйЬаіег. — Франц. Ко-
зеап йез заЫез, СоигЬеі, СЬіепйепі та-
гіп. Оуаі (Раз йе Саіаіз). — Атл. Вепі-
§газз. Служитъ для укрѣпленія песковъ
и песчаныхъ береговъ. Корневище въ
Исландіи употр. въ пишу. Отеч. Сѣв.
Евр.
Атотів Вд. Мугіас. В. Вг.
Атотів асгіз Вд. Отеч. Антил.
Перев. Гвоздичная мирта. Гвоздичная
Кассія. Амомъ.—Нѣм. ВсЬагіеНеІкеп-
шугіЬе. Сѣм. въ Апт. носятъ названіе
8етеп Атоті, а кора — Саззіа сагуо-
рЬуІІаіа. Иеікепгітті.
Атотит В. 2уп§іЪег. 0. КісЬ.
Отъ греч. а, безъ и пютоз, порицаніе,
т. е безъ упречный, хорошій корень.
Ормупіъ (съ п'>л.), Заморское дерево
(Кондр. 81. 8иЬ Атотшп), съ пол. Ор-
мушъ трава, Шипъ іерихонскій (Кондр.
141). — Пол. Огтивг, Атотек.— Чешск.
Атот. — Сербск. Ізіоі. — Нѣм. Кагйа-
тоте.
Атотшп агщизШЫіит 8оппег.
Мадагаск. Продуктъ его извѣстенъ въ
торговлѣ подъ именемъ Сагйатотит
та]из (РЬагт. (?а11.) по ВозепіЬ. или
Мадагаскарскій Кардамонъ, Сагйато-
тит Майа$азсагіепзе (Трап.) или Саг-
йатотит уаѵапісит.
Атотшп аготаѣісит ВохЪ. Остъ-
Инд. Цейл. Дост. Цейландскія райскія
зерна, цейландскій или 'длинный Кар-
дамонъ, Сагйатотит Хеуіапісит з.
Іопдит. ЕеуІапізсЬе Рагайіез - Кбгпег,
2еу1оп-ой. Іапдез Кагйатот.
Атотит Сагйатотит X. Су-
матр. Ява. Въ торговлѣ круглый Кар-
дамонъ или англійскій пряный корень,
въ Апт. 8етіпа Сагйатоті гоіипйі з.
йаѵаісепзе, з. гасетозі, Випйез Кагйа-
тот, ЕпдІізсЬе Ѳетсііги.
Атотит §гаиа Рагайівіі 8т.
По А&еііиз это есть родичъ настоя-
щаго Малагуетскаго перца. СѢм. Кап-
сули назыв. Сагйатотит тахітит.
Гвинея.
Атотит Мѳ1ѳ§иеі:а Возс. По
Возсое есть родичъ Малагуетскаго или
Манигуетскаго перца и райскихъ зе-
ренъ. Йгапа Рагайізіі з. МаІартеНа,
Сагйатотит пициз. — Нѣм. Рагайіез-
кбгпег. — Франц. Га бгаіпе йе Рага-
йіз. —- Англ. Сгаіп оі Рагайіз. Капсули
тоже въ продажѣ Сагйатотит тахі-
тит. Отеч. Зап. А®р.
Атотит тасгозрѳгтит 8іа.
Отеч. Гвинея, Банда. Дост. Гвинейскій

Атотит — Атугіз
29
Кардамонъ. Сагйатотит Оиіпепзе 8.
С. Вапйаепае (Трап.)
Атотит тахітит ЛохЬ. Отеч.
Малайск. она, Ява. Дост. Яванскій или
крылатый Кардамонъ, Сагйатотит
Іаѵапісит з. Мераіеизе 8. Вепдаіепве
аіаіит (Трап.)
Атотит Иѳйоагіа см. Сигсита
2ейоагіа.
Атотит йегитЬѳі; см. Хіп§іЬег
ХегитЬеі.
Атотит 2іп§іЬѳг см. гіпдіЬег
оійсіпаіе.
АтогрИа Ъ. Ьезитт. Рг. II. 266.
Отъ греч. атогрЬоз, безформенный,
безвидный. Аморфа. Крутикъ *). Безъ-
образка (Даль). — Нѣм. ПпГогт. —
Франц. Б’АтогрЬе.
АтогрЬа ГгиНсоза Ъ. Амороа ку-
старная. Крутикъ. Ненастоящій Инди-
го (съ иностр.) — Пол. Кіейовгіа, Іп-
йусііі кгге^ѵіапко^у. 2іе1пу іпйускі. —
Чешек. Иеігѵѵагес. — Сербск. Вегііка. —
Нѣм. Вазіагй-Іпйідо. — Франц. Гаих
Іпйі^о, Іпйідо Ьаіагй.— Аніл. Тке ТѴіІй
Іпйі&о. Вазигй-Іпйідо. Отваръ листьевъ
съ квасцами окрашиваетъ въ лимонно-
желтый цвѣтъ. Отеч. Сѣв. Ам.
Атрѳіорзів Зіісііх. Атреіій. I.
632. Отъ греч. атреіоз, виноградъ и
орхія, видъ.
Атрѳіорзів Ьѳйѳгасѳа Міскх. Ди-
кій виноградъ (пер.) — Пол. Вгяе-
віап.—Чешск. БаиЪіпес, БоиЫпес (Ор.)—
Сербск. Ьогіка. — Луз. Ротигпік. —
Нѣм. Йип^Еетгеке, 2аипгеке,
Йип§Гегп'л'еіп, Б’искзѵеіп, ЛѴеіперкеи,
ЛѴіІйег ТѴеіи, МаиеггеЬе. — Франц.
Ѵі§пе ѵіег^е, Ѵі^пе ІбИе. — Аніл. Біѵе-
Іеаѵей-Іѵу. Ѵігдіпіап Сгеерег. Тке
Іѵу-Ике Атреіорвіз. Отеч. Сѣв. Амер.
Развод. для украшенія. *
Атуё^аіив Тоигп. Вовас. Рг. II.
530. Атудйаі. Воя. Вѣр. отъ сирій-
скаго ак-тй§йа1а, что значитъ краси-
вое дерево. Миндальное дерево, Бобов-
никъ. Миндаль.— Пол. Му§йа1.—Чешск.
Мапйіоп, Мапйіоѵпік (81оЬ.) — Сербск.
Бадемъ. — Нѣм. Мапйеікаит.— Франц.
Атапйіег.— Атл. Аітопй, Тке Аітопй
Тгее.
Атуёсіаіиз соттипіз Б. Слав.
Орѣхъ, Амигдалъ (Эккл. XII. 5) Мин-
дальное дерево, Миндальные орѣхи
*) Крутйкомъ назыв. вайда, бруско-
вая синяя краска; слѣд. строго говоря
это названіе нейдетъ, такъ какъ краска
получается не синяя, а желтая, но, вѣ-
роятно, введено по заимствованію у
иностранцевъ.
(Библ.), Миндаль. Мыгдаль (Малор.) —
Пол. МідйаІіпа. — Чешск. Мапйіотѵу
8ІГ0Ш. — Сербск. Мендуо, Мзендео
(Лавр.) — Луз. Мапйіа. — Болг. Орѣхъ
гряцки (т. е. грецкій). — Бух. и Сарты
Вайат (ЬеЬга.), Баданъ (Кир.) — Перс.
Вайат, Ъайапіе, Бадомъ (Кир.) — Тур.
Бадемъ, всѣ вѣр. отъ еврейскаго назв.
ВаШіт. Ко^оі (Раіі.) Наготъ (Кир.) —
Калм. Оегик (Раіі.) Харунъ-оракъ
(Кир.) — Бруз. Цакулаки, Пуши —
Арм. Нушъ. —• Нѣм. Оетеіпег Мап-
йеІЬаиш, Сетеіпе Мапйеі. — Франц.
Атапйіег. — Аніл. Тке соттоп Аітопй
Тгее. По Боийоп’у представл. 7 разно-
стей: 1) ашага, горькій миндаль, 2) йиі-
сіз, сладкій миндаль, 3) йога ріепо, мах-
ровый, 4) Гоііів ѵагіе^аіів, пестролист-
ный миндаль, 5) Іга^ііів, хрупкій или
тонкокожій, съ мягкой скорлупой, въ
торговлѣ Принцесскій Миндаль, Кгаск-
шапйеіп, Догйапзтапйеіп. Франц. Атап-
йіег йез Патез, Социе тоііе, Атапйез
ргіпсе88е8. Атапйіег к Іа таіп, АЬеІІап
(въ Провансѣ), 6) тасгосагра, съ боль-
шими плодами, Атапйіег к дгоа Ггшіз,
Атапйіег Виііапе, Атапйіег Різіаске и
7) регзісоійез, персиковидный. Отеч.
Южн. Европа, Востокъ и Сѣв. Аор.
Въ медицинѣ употр. плоды, Ашу^йаіае
ЙИІСС8 еі атагае, изъ которыхъ приго-
товляютъ оршадъ, масло, Оіешп ату§-
йаіагит йиісіит; выжимки, Еигіиг
атудйаіагит и вода, Адиа атудйаіа-
гит атагит.
Ату^сіаіиз папа і. Бобовое де-
рево (Раіі.), Бобовникъ (бол. ч. Росс.)
Бобчукъ(Мал. Рог.) [Вышенька Укр.
Газ. Лѣс.]. Дивоча кровь (Малор.),
Орѣшки —• земляные, полевые, пья-
ные, заячьи, калмыцкіе; земляні, по-
ліови, Заячі орішки или горышки
(Малор.) [Персикъ дикій (Симб. Веііг.
Тамб. Вор.), полевой (Біпй.), степной
(Донъ Филон.) Степной миндальникъ
(Біпй.) — всѣ сочин.] Черсаки (Малор.
Рог.), Черенки (Херс. Левч.) — очевид-
но измѣненіе сл. Персики.— ?ешск. Во-
комгпік. — Тат. Па^оі. —Калм. Оегик,
Харунь - оракъ.—Кирі. Куш гюнь. Сія-са-
бакъ (Кир.) — Нѣм. Коіке Хуѵсг^-Мап-
йеі, 8ігаисктапйе1. — Франц. Атапйіег
паіп. — Аніл. Тке й\ѵаіТ ог Вкгикку
Аітопй. Отеч. Россія, Венгрія. Употр.
для настойки (Самар.) Изъ ядеръ при-
готовляютъ молоко и употр. съ чаемъ
(Сарат.)
Ату§Да1из Рѳгзіса і. См. Регзіса
ѵиідагія Не.
Атугіз Б. ТегеЬіпік. Рг. II. 81.
Вигзегас. Епйі. Отъ греч. а, очень и
тугоп, бальзамъ, т. е. доставл. много

;о
Атугів — Апасуоіит
бальзама (Мигг по арабски бальзамъ).
Сост. Бальзамникъ, Ладанникъ.— Пол.
Отігніа, Ваізатоіѵе кіеіе, Ваізатотес,
ВаІ8аню5ѵка, Ваізата. — Чегиск. Еіе-
тоз.—Нѣм. 8аІЬепЬашп, ВаІзатзігаисЬ,
Ваізаттугіііе,—Франц. Б’Атргіз, АгЬге
й’епсенз (разл. виды). — Аим. Атугіз.
ВЬгиЬЬу 8ш:сСѵл)о<1.
Атугів ЬаІватіГега і. Американ-
ское розовое дерево. — Нѣм. Ваізаті-
зсЬег ВаІзатзігаисЬ, АтегікапізсЬег
КозепЬоІгЬаит. — Франц. Воіз йе зеп-
іеиг бе Бозе. Ь’ЕІеті сІ’Атегідие. —
Англ. ХѴЬііе апсі Ыаск Сапсііе мгооб,
ТогсЬе \ѵоо<1. Древесина, называемая ро-
зовымъ деревомъ, Во&епЬоІг, Возетягоой,
содержитъ много пахучаго бальзама и
служитъ для куренія и доставляетъ
масло, похожее на О). ВЬобіі.
Атугів Соттіі'ога Коуіе, Ат.
еііѳадѳпвів П. Ат. КаГаІ Рогзк. и
Ат. КаіаГ Рогзіс, См. Ваізатобешігоп
ВохЬигщі, бііеай., КаіаГ еі Каіаі.
Атугів Ріитіѳгі Вс. (Ат. еіеті-
Іега Воуіе). Американское Элемиевое
дерево (сост.) — Нѣм. АтегікапізсЬег
ЕІетіЬагхЬаит, ЕІетізігаисЬ.— Франц.
Б’ЕІеті. — Атл. Еіеті. Дост. Вестъ-
индское или Юкатанское Элеми, Еіеті
оссійепіаіе, АѴезііпйізсЬез Еіеті. Отеч.
Вестъ-Индія.
АпаЪазівЕ. Заізоіасеае. Рг. XIII.
2. 210. Отъ греч. апаЬаіпеіеп, подни-
маться, т. е. растетъ прямо. Ежов-
никъ.— Пол. Кіасгеі, Зоіапка— Чегиск.
ЛісЬомтік. — Сербек. Ьигіка. — Нѣм.
КаІізігаисЬ, Веегевзаігкгаиі
АпаЪавів АттоДѳпдгоп С. А. М
Хвостъ кошачій (Кондр.) — Кирг. Сак-
саулъ, т. е. конскій хвостъ (Борщ.) —
Кокая. Сексеуль (Вѣсти. Геогр. Общ.
1860. № 3). Кирг. ст.
АнаЪавів арііуііа Е. Зеленка
(Астр.), Лошадиный хвостъ (Сл. Ц ) —
Кирг. Карагачинъ (названіе усвоен-
ное также и Уральск. казаками, кото-
рые называютъ его также Ежовни-
комъ,- Карелинъ), Карагазинъ (Раіі.)
Кырык-боунъ (Борщ.), Кара-баракъ
(Кирг. Пот.) Отеч. Средняя Азія, Сѣв.
Африка.
АпаЪавів сгѲіасѳа РаЯ. Ежов-
никъ, Южовникъ (Даль), Кислая трава
(Кондр. 156. Даль). — Кирг. Іег-іізіак
(ЬеЬт.)
АпасагЛіит ПоііЪ. ТегеЬіпіЬ.
Рг. П. 62. Апасагйіас В. Вг. Отъ греч.
апа, похожій и сагбіа, сердце, по сход •
ству плода, Анакардій. Акажу. Птице-
сердъ (неудачно сост.)’ — Нѣм. Вег
АсаЬапиззЪаит, АвасагбіепЬаит. Вег
ЕІерЬапіепІаизЬаит, ХіегепЬаит. —
Франц. Ь’АпасагсІе. — Англ. СазЬеѵг-
Тгее.
Апасагйіит оссійѳпіаІѳі.Вестъ-
Индскій Анакардъ, Ве- тъ-Индская сло-
новая вошь (Трап. перев. съ нѣм.) Ла-
ковое дерево. Древесина въ торговлѣ—
Бѣлое Магагоновое дерево или Акажу.
Птицесердъ — Пол. Еакагр, Хег-
комгіес, Бгиетѵо пегкомге. — Чегиск.
Ьебтпо^пік. — Нѣм. Апасагбіеп-
Ьапт, тУезіішІізсЬег ХіегепЬаит, Ка-
зсЬи ой. АсціоиЬаит. КазсЬипизз. —
Франц. Роттіег (РАсадои, Коіх сІ’Аса-
)ои, Асаіои. Плоды извѣстны въ тор-
говлѣ подъ именемъ Апасагбіа оссі-
йепіаііа, Зетіпа зіѵе Хисез Апасагйіае
оссібепінііз, \Ѵезііп<1І8сЬе ЕІерЬапіеп-
Ійизе. Франц Роттез ои Ыоіх б’Асадои,
Роіге (І’Асаіои. Отеч. Южн. Амер. и
Вестъ-Индія. Масло, извлеченное изъ
сока плодовъ, входитъ въ составъ на-
рывной таоты, Тайеіаз ёрізразіідие.
Изъ ствола выдѣляется Гумми-Акажу,
Асадои-Оитті.
Апасагсііит оМсіпагит &агі.
См. Зетесагриз Апасагсііит Б. 61.
Апасусіив Регз. Сотроз. VI. 15.
Измѣненное апапіЬосусІиз—т. е. внѣш-
ній кругъ цвѣтовъ безъ сѣмянъ. —
Пол. Вегігат. Ріегзсіопкомсе гіеіе. —
Чешск. ТгаЬок. —- Сербек. ЕиЬоѵас, Таг-
§ок. — Нѣм. ВіпкЫите, ЙсЬпескеп-
Ыите, КгеізЫите. — Франц. Апасус-
Іиз. — Англ. ВіпдЙомгег.
Апасусіив оГйсіпагит Наупе.
Въ Фарм. РугеіЬгит соттипе з. §ег-
тапіеит (РЬагт. Вогизз.) Пепіагіа. Го-
ловасгый-Иванъ (Рог.) Романъ (Свѣнц.)
Чешск. Регігат, Реіігат, ТгаЬок. —
Нѣм. Вепгаттігиеі, беиізсЬег Вег-
ігат. — Франц. РугеіЬге, Васіпе заіі-
ѵаіге (Огар.) — Англ. Реііііогу оі' Враіп.
Употр. въ медицинѣ подъ именемъ
Васііх РугеіЬгі соттипіз з. дегтапіеі
(РЬагт. Вогизз. еі 8иес.) Васііх 8а1іѵа1із
з. Пепіагіа (Траппъ).
Апасусіив Ругеікгит Бс. (АпіЬе-
тіз РугеіЬгит Ь.) Піозс. РугеіЬгоп.
Фарм. РугеіЬгит ѵегит 8. готапит.
Жигунъ, Жигунепъ (Даль), Огневица
(Собол.), Слюногонъ, Слюногонный ко-
рень (Даль) — всѣ переводи, и искуств.
составленные. Зубная трава (Кондр.
157). Слюнистая трава (Кондр. 165). —
Пол. ХеЬо'ѵпік, 2еЬпо хіеіе, Вегігат,
гпзкі іогпед.— Чешск. Реіігат, Регігат,
ТгаЬос, Коіоіоб. — Сербек. Отъ зуба
трава. — Нѣм. Вегігатѵтоггеі, .ТоЬап-
пізсѵигзеі, ИаЬпмгиггеІ (Ьепд.) Вегігат-
Катіііе, гбтізсЬе Вегігат, зсЬагіе Віпд-
Ыите, \ѴаЬге 8реісЬе1\ѵигх (Коз.) —
Франгі,. РугеіЬге. — Англ. Реііііогу о!

Апасусіив — АпсЬиаа
31
8раіп. Отеч. Азія и Сѣв. Аор. Корень
Вабіх РугеіЬгі ѵегі з. готапі употр.
при зубной боли и при параличѣ языка
(Рііагт. Аизіг. О аіі.)
Апа§а11І8 Тоигп. РгітиІ. Ргобг.
VIII. 69. Отъ греч. ападеіаеіп, смѣять-
ся, по употр. въ прежнее время для воз-
бужденія веселаго расположенія духа.
Или отъ апа, и дЫІоз, т. е. средство,
возстановляющее производ. способ-
ность. Воробьиное просо, Помощь пор-
ченая (Кондр. 73. Амб.), Почетная по-
мощь (Амб.), Курослѣпъ (Сл. Церк.),
Слѣпушникъ (Козл. Тамб. г.) — Чешск.
ПгсЬвіска, Аатохпісек,—Сербек. Кгіка,
токгіса. — Луз. ВІузк, Кигутог, Сег-
\у]'оѵ/е иеіе,— Нѣм. ОаисЬЬеіІ.— Франц.
Моигоп, Ападаііібе. — Лигл. Рітрег-
пеіі.
АпаваШв арііуііа М. а ВіёЬ. Отеч.
Крымъ. Рекомендуется отъ Крымской
проказы, Берга Сгітепвіз.
Апа§аШв агѵѳпвів А. У Діоскор.
Мужская АпадаПіз. Фарм. назв. Апа-
Заіііэ 8. РЬоепісеит. Ападаіііз таз.
Куриная слѣпота. Курячі очки
(Малор.), Курячья слѣпота (Экон. Маг.)
[Курослѣпъ (Дерев. Зерк.), Курослѣп-
никъ. Куръ-гузъ (Кален.), Куръ зелье
(Сит.)] Воробьиное просо. Почетная
помощь (Амб.) Искаж. Порченая по-
мощь (Кондр.) Неоп ред. Очный цвѣтъ,
Умъ да разумъ (УѴіеб.) — Пол. Кигзу-
зіаб, Кигзузіёр, Кигозіер, Кигзутог,
Мивгезігз. — Чешск. Кигітог затес
(Маѣ На!,) Хатохпісск (81оЪ) — Луз.
Кигутог, бег^епу тузопс, Сёг'ѵ,)о\ѵе
геІе. — Нѣм. Аскег-баисЬЬеіН Піе Аи-
депЫйіѣе, ЕгапепЫите, боІбЫіЬпег-
Загт, бгипбкеіі, бег НаѣпепігіП, баз
КогаІІепЫйтІеіп. Вег Маизебагт, бег
кіеіпе гоіЬе ИасЬізсЬаіІев, сіаз 8рег-
Ііпдзкгаиі, РеІіідаисѣЬеіІ, Оетеіпез
СаисЬЬеіІ, ОаисЬЬеіІтйппІеіп, гоікез
ОаисЬЬеіІ, Гаиі Біезскеп, ВоіЬе Міеге,
НйЬпегйагт, Неіі аііег Ѵ»геіѣ. — Франи.
Моигоп гоиде, Моигоп бев сЬатрз, Мои-
гоп тМе, Могдеііпе, Могдёііпе б’ёіё.—
Англ. Веб Рітріпеіі ог Рітрегпеіі. Согп
Рітрегпеі. Роог-тап’з-'ѴѴеаіЬег §1азв,
ЗЬерЬегб’з ЛѴеаіЬег діазз. ЗЬерЬегб’в
Ноигдіазз, Роогтап’з 'ѴѴ'аіегдІавз. Раст.
въ Европѣ. Прежде употр. въ меди-
цинѣ отъ застоевъ крови и водяной.
Теперь иногда рекомендуется при ле-
ченіи водобоязни. Въ Кіев. губ. пьютъ
отваръ ея отъ грыжи.
Апа^аІІів соѳгиіѳа і. Діо'.к. Апа-
ЗаІИа Гетіпа.—Нѣм. Коітагкгаиі, Ыаие
Міеге, баисЬЬеіІ-МГеіЫеіп, бег Ыаие
ОаисЬЬеіІ, ОаисЬѵеіІсЬеп, сііе Ыаие Маи-
зекиНеІ, біе Ыаие Міеге. — Франц. Бе |
Моигоп Ыеи. — Атл. 8ку Ыие Рітрег-
пе].
Апа§угіе Ъ. Бедит. II. 99. Апа,
ПОХОЖІЙ И §уГО8, согнутый, ПО Формѣ
плода. Вонючка (Даль) пер. Нѣм. Франц.
Англ. Ападугів.
Апацугів Гоеіійа В. Піозс. Ападу-
гів, Рііп. Ападугоз. Вонючка (Даль пе-
рев.)— Пол. ЛѴуйідоп зтіегбиіес, зтіегб-
г^се бггетго. — Чешск. Риіпік.— Сербек.
Корііак, Коріііса. — Нѣм. ЗііпкЬаит,
Кііпкепсіе Ападугіз, 8ііпквІгаисЬ. —
Франц. Атідгі Апдуге, Б’агЬге риапі,
Еёѵе бе іегге. — Атл. Веап-ТгеГоіІ.
Веап Сіосѵег. Отеч. Берега Средиземн.
моря. Имѣетъ противный запахъ.
Апапа88а ІЛпсЯ. Вготеііас. Отъ
бразил. назв. растеніе Апапа, Апазза,
Капа. Ананасъ (тоже на всѣхъ язык.)
Апапазва заііѵа ІлпМ. Ананасъ.
Пол. Чешск. Сербек. Луз. Апапаз. —
Нѣм. Апапаз, Еіс.ЫепарГеі (съ испан.
Ріпаз). — Франц. Апапаз. — Атл. Апа-
паз. Ріпе-арріе.— Арм. Арка Яхнцоръ,
т. е. Царское яблоко. Отеч. Южн. Ам.
Въ Евр. разв. искл. Изъ волоконъ, наз.
РіНа, приготовляется въ Амер. кисея.
Апавіакіса Ѳатіп. СгисіЁ Ргобг.
1.185. Отъ апа, опять и зіаеіп, выпрям-
ляться, потому что положенное въ воду
выпрямляется. Іерихонская роза (пер.)
Пол. КтагісѵусМѵзІапка.— Чешск. СЬаи-
Іісѵка. - Сербек. Вазѵцийа.—Нѣм. беті-
скогозе. — Франц. Іегозе.
Апавіаііса ЫѳгосЬипІісаА. Іери-
хонская роза. Богородицкая ручка.
Ручка Божьей Матери (Іерусалимскіе
пилигримы Пуп.) Воскресиха, Ери-
ховъ цвѣтъ (Меркл.) — Нѣм. Возе ѵоп
бегісЬо, АесЬіе ДегісЬогозе. Магіеп-
гозе, ’ѴѴеіпасЫзЫите. — Франц. Іегозе,
Возе бе бегісЬо.— Англ. Возе о Г ІегісЬо.
Отеч. Палест. Сирія и пр. Весьма гигро-
скопична и вслѣдствіе этого считается
имѣющей чудесныя силы.
АпсЪйва В. Воггад. Ргобг. X. 41.
Отъ греч. апсЬиза, румяна. Шарило
(Умань), Воловикъ (Соб. Щегл.), Осли-
ная морда (Даль) соч. — Пол. Міобип-
ка,— Чегиск. Рііаѣ—Сербек. Ѵоіціак.—
Луз. УѴоІасу іаиуск. — Финн. Нбгап-
кіеіі. — Нѣм. ОсЬзепгип§е. — Франц.
Воидіоззе, Видіоззе, Ьапдпе бе ЬоеиГ.—
Англ. Ви§1озз. Охепіоп^ие. Въ Швеціи
Вазі (Апсіі. агѵепвів). Русское Рястъ.
Въ Туркестанѣ какая то наз. Айлыкъ
(Кир.)
Апспиза оШсіпаІів П. Піозс. Вой-
2І0330П. Рііп. Вои^іоззоз, ЕирЬгозупоп
(вслѣдствіе будто бы возбужденія вос-
производительной способности). -Фарм.
Видіоззит ѵ. Ьіп§и1а Ьоѵіз (Ваб. НЪ. еі

32
Апскива — Апйгороаоп
ЕБ) Анютины глазки (Харьк. Черн.
№ 981), Полевая Медуница (Умань).
[Мыдынка т. е. Медунка, (Воя.), Ме-
денишникъ (Полт.)]. Заячій салатъ
(Грбдн.), Лазорикъ (Ниж.), Незабудка
(Пет.), Галочка (Тавр.), Свинюшникъ
(Полтав.), Ранникъ (Полтав.), Бликота
(Курск.), Купи-нось (Курск.), Слѣпота
(Полт.), Образки (Мейеръ, Бот. Сл.),
Утичьи гнѣздышки (Вят. Леп.), Осло-
выя уста (ѢѴіесІ.) всѣ сомнит. Соч. и
перев. Буглосса (Ниж.), Буглазъ, Гла-
зобужникъ (Малор Кален), Буглосова
трава СѴѴіесІ.), Бычій язычокъ трава
(Кондр. 136), Бычачій языкъ (Трап.),
Воловій языкъ (.Рог.) Кондр. 147. Собол.
Воловикъ аптекарскій (Собол.), Воло-
викъ, Вологлодка (Мейеръ, Б. Сл.),
Красный корень Мейеръ, Б. Сл.), Крас-
нокорень (Рог.), Цареградскій красный
корень (Трап.), Румянка (Малор.), Ру-
мяный корешокъ (Даль), Червяница
(Мейеръ), Румъянчикъ (Малор. Сред.)—
Пол. ГагЬояшік Іекагзкі (Ков.), ІѴоІоѵу
І^иук. — Сербск. Пая; о гнѣздо, Волов-
ски языкъ. — Луз.' Кгимуаса, И’ориз,
зіоііка Іорібва, Рбсбпѵе геіе, Россііѵка.—
Латыш. ѴѴеЬгзсЬи піеЫе.— Тат. бак, у.
Гавадушва. — Тат. Ятыгъ-баши-отъ
(Тавр.). — Нѣм. Пая Аскегтавпвкгаиі;,
(ііе Аи^епиігп, сііе гоіііе Нишівгипйе,
Паз БіеЬаизІеіп, 8іегпЫііт1еіп. бетеіпе
ОсЬзепгипде, ВаиегпЬогеізсЬ. — Франц.
Ваивве Ьоигасѣе, Бал^ие бе Ьоеиѣ Ви-
діоззе.— Лтл. Ви^іовз, Охіипдце. Раст.
въ Среди, и Сѣв. Европѣ, Аз. Прежде
употр. въ медицинѣ какъ средство мяг-
чительное и способ. отдѣленію. Въ Си-
бири употр. отъ бѣшенства собаки.
Отъ конской бол. (Влад ), отъ кашля
(Волын.), отъ ранъ (Полт.), отъ зуб-
ной боли (Курск). Молодые цвѣты
въ пищу (Полт.). Листья употр. для
окрашиванія въ зеленый цвѣтъ.
Апсііга Тат. Бедиш. Рг. П. 475.
Туземн. браз. назв. Андира. Капуст-
ное дерево (пер.) — Пол. Сиегттог. —
Чешск. ЗисЬоІпзк.— Сербск. БиЬокот.—
Нѣм. КоЫЬаит. — Франц. Ап§е1іп.
АгЬге скои. — Атл. Ап^еіееп-Тгее,
СаЬЬаде-Ьаскігее.
Апйіга АиЫѳііі ВепіН. Капустное
дерево, Ангелиновое дерево (пер.) —
Нѣм. ТгаиЪідег К Ы-ой.Ап§е1іпЬаит.—
Франц. Воіз Ап^еііп, Воіз <ГАп§е1іп бе
Іа (іиіапе, Воіе бе Регіігіх, Воія сіе Ѵои-
асароиа (Яузі.) — Атл. СаЬЬа§е Тгее
ѴѴоосІ, Ав§еІік. Отеч. Кайенна и Бра-
зилія. Сѣмена, 8етеп Апдеііп, и кора,
Согіех Ап§е1іпае, идутъ въ торговлю;
употр. отъ глистовъ.
Апйіга іпѳгтів Н. В. К. (8уп. Ое-
ойгоуа іатаісепзіа Мпгг.) Ямайское ка-
пустное или глистное дерево (пер.) —
Нѣм. 'ХѴеаІішІівсЬег КоЫ- ой ’ѴѴагшгіп-
бепЬаит. — Франц. Воіз раітізіе сіез
АпНІІез. — Атл. Тигкеу-АѴоосІ. Отеч.
Ямайка. Дост. обыкн. Согіех Оеойгоуае
дашаісепзіз 8. СаЬЬа^іі.
Апсііга гѳіиаа Н. В. К. (?уп. Ое-
оП'гоуа зигіпатепзіз Вопск еЬ Мигг.) До-
ставл. СоНех апіЬеІтіпіісиз зшіпатеп-
8І8 8. Й18СП8. Отеч. Суринамъ.
Апйгаскпе X. ЕирЬогЬ. Рг. XV.
2. 232. Отъ греч. ашіі’еіоз, сильный и
асЬпе, пѣна. Неспячекъ (Даль)? — Пол.
Апсігазиек.— Чешск. Ноішіііпес.— Сербск.
Сгошпіуаз. — Атл. Вазіагсі Огріпе. (На
Сербск. Коіоіаиак назв. Апсіг. ІеІерЬіо-
гійез). '
Апйготѳйа В. Егісас.Рг. ѴП.606.
По имени миѳической Андромеды, Анд-
ромёда (Двиг.) Безплодный кустъ (Амб.)
Безплодница (Сл. Церк.), Болотникъ
(Раіі.), Болотная былина (Даль), Под-
бѣлъ (Даль). Смѣш. и пер. Тундрица
(Пет.), Багунъ, Багульникъ (Амб.) съ
Бейшп. — Пол. Мойгзеѵпіса, Возтагу-
пек. — Чешск. ВаЬепка, ВаЬпііка (81.
Ор.) — Сербск. Віаіпік, ЦасПіві. — Луз.
Вайепка. — Финн. Зиокпкка. — Нѣм.
БаѵешіеІІіеіДе, Сгапке, Кіепрогзі! —
Франц. Апйготесіе.— Атл. ТЬе АпДго-
тесіа. ВиісЬ Мугііе.
Апйготѳйа саіусиіаіа X. См. Саз-
запсіга саіусиіаіа.
Апйготѳйа роІіГоІіа X. Андро-
меда узколистная. Безплодница (Кален.)
Болотникъ или Подбѣлъ (Раіі.), Пьяная
трава (Камч.), Остролистная, Злосчаст-
ная трава (ѴѴіесі,}, Чахоточная трава
(Пет.), Багульникъ (Даль) см. съ Бейит.
Дикій розмаринъ СѴѴіесІ. съ нѣм.), Гон-
гобель (Тв. смѣш. съ Ѵасс. иіі^іп.) —
Пол. Ва^іепко. — Чешск. ВаЬепка. —
Финн. Рцпегѵа зиокпкка. — Эст. 8оо
каеіші. — Нѣм. Піе гоіЬе Еаѵепйеі-
Неійе, ВозшагіпЬеійе, ГаІзсЬег Рогзі,
кіеіпег ’сѵіійег Возтагіп, ТогЙіеійе. —
Франц. Апйготеііе й, ІеиіПев <1е роиііоі.—
Англ. ѴѴіІсІ Козетагу, МагзЬ Воветагу,
МагвЬ НоІуКозе, Моогтгі, РоІуМоип-
іаіп. Сѣв. Евр. Аз. Ам. Настой листь-
евъ употр. отъ ревматизма; отъ чахот-
ки (Петр.). Растеніе вредно козамъ и
овцамъ.
Апйгороеоп В. Отатіп. Зіепй.
Б 363. Отъ греч. апег, мужъ и родоп,
борода. Козелецъ (Амб.), Бородачъ
(Даль) соч. — Пол. Раісяаіка, Тгасѵа
Ьгоііаіа. — Чешск. ѴѴаизаіка, Ѵоизаіка
(81оЪ.) — Сербск. Вгказ, Ъёгказ, Ьгаііас.
Джип (Лавр.) — Луз. Вгобасѵа. — Нѣм.
Вагівгаз, Вйгзіепдгазз, <1егМііппегЬаг(,

Апсігоровоп — Апѳшопѳ
33
Иоек§гая.— Фраки. Ье ВагЬоп,— Атл*
Веагй дгаяя.
Апйгоровоп Саіашив аготаіі-
сид Воуіе. По Воуіе это есть Сладкій
тростникъ и Иноземный тростникъ,
упомин. въ Библіи Слав. Трость. Русск.
Благовонная трость (Исх. XXX. 23.
Пѣсн. Пѣсн. IV. 14. Іезек. XXVII. 19).
Кинамонъ (Іереи. VI. 20) Слав. Ѳиміамъ
(Исаія ХЫП).
АпЛгоро§оп сіігаіив ВохЪ. (Тга-
сЬуродои сіігаіия Ис.) Остъ-Инд. Ли-
монная трава (пер.) — Нѣм. Сіігопеп-
йгаз. —Атл. Ьетоп-§гаяз іеа. Различи.
Апсісоро^оп доставл. въ Индіи масло
8іггі о! Ьешоп дгазя оіі (Нерогі).
Ашігоровоп Іесйаетит і. Боро-
дачъ, Бородатая трава (Сит. Рог.), Кро-
веутолительная трава (Кондр. 169). —
Пол. 8оЬіе ігалѵка. — Сарты въ Турк.
Бызагчимъ. — Нѣм. Вагі^гаяя, Гіоск-
Ягаяз, НііЬпегГияя. — Франц. ВагЬоп,
Йе ВагЬоп йідйё. СЬіепсІепі; іі Ьаіаія.
АпсЬторо^оп тигісаіивВеІг. (Апа-
іЬегііт тигісаіит Веаиѵ.) Остъ-Инд.
Ветиверія. — Нѣм. Неіі^газ. — Франц.
Ѵёііѵег (по Катал. Алжирск. рр. отъ
А. ядпаггояпя). Дост. Вайіх Ѵеііѵегіае.
КЬия-КЬия.
Апгігороаоп Нагйиз В. Нардъ. —
Нѣм. Сіігоп- осі. Иагйеп-Вагідгая. —
Франц. Хапі іийіеп, Зрісапагсі. Дост.
Хагсіиз іпйіса я. 8ріса Иагсіі и масло
Ьішоп-бгаяяйі, Лимонное.
Апйгоройоп. ЗсЬоепапНшд В.
(ТгасЬуродоп ЗсЬоепапіЬиз И. аЪ Ея.)
Въ Фарм. ЗсЬоепапіЬиз, я. Липсиз ойо-
гаіиз я. Еоепит сатеіогит (НегЬа).
Верблюжье сѣно (пер.) Иваранкуза, —
Пол. ВЦборІемга, Тгисіпа расЬ^са. —
Нѣм. Пая мгоЫгіесЬевбе Вагідгая, <1іе
мгоЫгіесЬешІе Віпяе, бая КатееІЬеи,
бая КатееІяігоЬ, сііе 8диіпапі.— Франц.
ВагЬоп обогаіП, Лопе осіогапі. — Англ.
Сатеі’8 Нау. Пахуч. трава имѣетъ силь-
ныя возбудительныя свойства. Корень
Иваранкуза, Васііх Іѵагапсаяас употр.
въ Индіи отъ холеры. Южн. Аз. Аор.
Масло его Оіепт 8ігі отъ ревматиз-
мовъ.
Апсіго.ро§оп 8ог§Ьит Н. В. Ѵісі
йогдЬит ѵні^аге.
Апсітбвасѳ Тоит. Ргітні. Ргойг.
VIII. 47. Проломникъ (Кауом.) Роса
каменная, вербова трава (Кондр. 102),
Рѣзуха скальная или Каменная трава
(Кондр. 104). Твердочашечница (Собол.),
Твердочашечникъ (Двиг.) — Пол. На-
гайка, Апсігпязек. — Чешск. РосЬуЬек
ІП.), НогЬу. — Сербск. Окіор, Мпикі
°Ь1ор. — фц«н. Никк'і. — Нѣм. Маппя-
, МаппяЬагпіясЬ. Пая НагпіясЬ-
кгаиі, йая ЗеепаЬеікгаиі. — Франц.
Апсігозасе, Апбгояеііе. — Атл. 8еа-
паѵеі-сѵогі.
Апйгоаасѳ дѳріѳпѣтіопаіів В.
Грыжная трава *) Сіпіе]. Лепех.
Кондр. Каш. Приарг. край). Пере-
лойка (Даур. Каш.), Перелойная
трава (Кондр.) — Искаж. Переломъ,
Проломникъ (Маке.) — Неопред. или
смѣш. Лапа мужская (Кондр. Даль),
Рѣзуха (Б. Сл. Мейера).
Апбговасе ѵіііоза В. Мшица (у
садовн. въ Курск. губ.) Каменная роса
(Даль).
Апагозаѳшит АІІ. Нурег. Рг.
I. 543. У древнихъ это Нурег. регіо-
гаіит Ь. — Пол. РосЬуЬек. — Чешск.
Кгесѵпісск. — Сербск, Кгѵаѵас. — Нѣм.
ВІиіЬеіІ, Сйсіііепкгаиі, ІоЬаппіякгаиѣ—
Франц. Апбгозёте.— Англ. ТЬе Апсіго-
яаетит ог Тиіяап,
Апбгозаетит оГйсіпаІѳ В. Коло-
кольчики красные, Колокольчики кро-
вавые (Кондр. 47). — Нѣм. ВгеііЫаЙгі-
§ея ДоЬаппіякгаиі, ВІиіЬеіІ, ОеЬгііисЬ-
ІісЬез ВІаіЬеіІ, МаппяЫиі (пер.), Коп-
гайякгаиі, ВІиі-ІоЬаппіякгаиі.— Франц.
Апйгояёте оійсіпаіе, Ье Тоиіе-Заіпе.—
Англ. ТЬе оПісіпа! Апсігояаетит ог
Соттоп Тиіяап, АПЬеаІ, 8і. Реіегзч’огі.
Прежде употр. въ медицинѣ подъ име-
немъ НегЬа еі Еіог Апйгодаеті.
Апѳтопѳ В. Вапппс. Рг. I. 16.
Отъ греч. апетоз, вѣтеръ, такъ какъ
цвѣтокъ будто бы открывается только
въ вѣтреное время года. Чернозёльце
трава (Кондр. 36 я. Риіяаііііа), Сасанка
(Кондр. 108). Черное зелье, Бѣлокъ
(Амбод.), Подснѣжникъ, Одномѣсяч-
никъ (Даль), Вѣтреница (пер.), Ане-
монъ. — Пол. Еампіес, ЛѴіеігипіса, 8а-
яапка, (Хеяепкі, Сгагпо хіеі 8. Рпіяа-
ііііа). — Чешск. 8аяапка, РоЬапіпа, 8іо-
Іія, Йасгііес, Копікіес, Росііеяка, Лаіег-
пік, Копікіес (8. Рпіяаііііа). — Сербск.
Ѵіеігпіга, 8аяа, Висибаба (Лавр. знЬ
Подснѣжникъ).—Нѣм. Апёшопе, ’ѴішІ-
гбзсЬеп, ^ѴішІЬІите. КисЬепясЬеІІе (з.
Риія.)—Франц. Раязе Йеиг, Апёшопе.—
Атл. Апетопу. 'ѴѴіпбЙоѵігег. — финн.
Ѵиокко. — Каепяііта, КйеккО (з. Риі-
яаііііа).
Апѳтопѳ аііаіса. Лютикъ, бѣлый
цвѣтокъ (Пот.) Въ Алтаѣ имъ мажутся
*) Названіе грыжной травы дано
въ Сибири потому, что растеніе употр.
противъ такъ называемой въ Сибири
бѣлой грыжи, т. е. бѣлей у женщинъ и
^опоггЬоеа у мужчинъ. Этимъ же име-
немъ наз. и Апсіг. СЬашае)аяте КосЬ.

34
Апѳтопѳ
когда отнимается поясница (Пот.) —
Лино Токі.
Апѳтопѳ Ъаісаіѳпвів Тпгсз. —
Голды Тиг-ка, т.е.іиг кбкика, т. е. шиш-
коносная трава (Мах. Ргіт. Г]. Атиг.
р. 18).
Апѳтопѳ Нѳраііса Г. Нынѣ Нера-
ііса ѣгіІоЬа. Фарм. назв. (НгЬ. еі Р1.) Не-
раііса поЬіііз, 8. Нер. ігИоІіаіа 8. Тгі-
Гоііит аигеит. Вѣтреница чистая, Вѣт-
рушка (пер.) Завитки (Щегл. Двиг.)
Легнотникъ (Кондр.) Перелѣска. Пе-
реліска, Проліска (Малор. Рог.) Про-
лѣска (Могил.) Пролѣшка (Гродн.) Си-
ніе подснѣжники (Твер. Пуп.) Пече-
ношникъ (Кондр.) Печенковая трава
(Даль), Печеночница (Трап.) пер. Нера-
ііса. Троннокъ (Кондр.) Утробникъ
(Кондр.) Пржелящки (Гродн.) — Пол.
Рггуіаззсзка, Ргзеіазгсйка, Росііавхсхка,
Тпуапек, ѴѴаігоЬпіса, ѴѴаігоЬпе зіеіе.—
Ѵедаси. баіегпік, Робііізка, РоіІІёзка,
Рііспік. — Сербск. беігепка. — Луз. За-
ігочтік. Iаігпік. — По Самоі. Ваіа та-
Ііпоуе, т. е. синяя болотная (Ков.) —
Нѣм. ЬеЬегЫшпе, Ебеі ЪеЬегкгапі.
МагзЫйтсЬеп, Віаиез ѴѴіпбгбзсЬеп, Ье-
Ьегапетопе, Неггкгапі, ОйІбепІеЬег-
кгаиі. — Франц. НегЬе бе Іа Тгіпііё.
ТгёЯе Нераіідие.—Аніл. Нераііса. НегЬ
Тгіпііу. ЙоЫе Ьіѵсг5ѵогі. Употр. отъ
лихорадки, кашля, золотухи, головной
боли и на краску.
Апѳтопѳ пѳтогоѳа Г. Въ Фарм.
Вапппсиіпз аІЬнз з. петогозиз (НегЬа
еі Иогез гесепіез (РЬагт. 8иес.) НегЬа
8ап§иіпагіа. Бѣлоцвѣтъ (Петроз.) Вес-
нуха (Конст. Черн.), Бѣлый Куро-
слѣпъ, Куросліпъ (Малор.) Куричья
слѣпота (Даль). Козодрость бѣлая
(Гродн.) — Сочин. Лѣсной одномѣсяч-
никъ (Щегл.) Луговой одномѣсячникъ
(ѴѴіеб.) — Перев. Вѣтреница лѣсная
(Щегл.), дубровная (ѴѴіеб.), бѣлая (Яро-
слав.) — Заимств. Пролиска (Екат.)
отъ Нераііса ігіі. Прострѣлъ боровый
отъ Рпізаі. (Шенк. Костр.)— Неопред.
Наставица (Нижег.), Амбирка (Петр.)
Рупр. — Пол. КіезЩіек, Зазапка. —
Чешск. РоЬапіпа Ъііа. Ііихіска Ьа)пі. —
Луз. Робіёзк.— Финн. Ѵаікеа ѵиокко.—
Латыш. ВаШ-ѵізЬиІі. — Эст. Кйіта-
Ііііеб. — Самог. Ваіа Ъа1іо]е, т. е. бо-
лотная бѣлая (Ков.) — Ольки ІзсЬигк-
ійеп (Мах. Ргіт. И. Атиг. р. 17).
Нѣм. Аи^епжігз, ВизсЬапетопе, ВизсЬ-
ѵеіІсЬеп, біе ѴѴеізее НоІзЫите, біе Каі-
зепЫпте, біе К'аееЫите, біе Кикикз-
Ыите, біе ѴѴеізяс МйггЫите, біе 8іогсЬ-
Ыите, ѴѴаІбапетопе, ѴѴеізве Озіег-
Ыите, 'ѴѴеіззе ѴѴаІбЬаЬпсЬеп, 8іогсЬ-
Ыите, ѴѴаІбгапипкеІ, Аргіігапипкеі,
ѴѴеіззе АргіІЬІите, НазеІЫите, ѴѴеіззе
ѴѴіпбЫшпе, баз ѴѴіпбгозсЬеп.— Франц.
Ьа Буіѵіе, Апётопе без Ъоіз, Ваззіпеі
Ыапс, Вепопсиіе Ыапс, Ьа Йепг бе Ѵеп-
бгебі 8аіпі, 1а Радиеііе, — Англ. ѴѴооб
Апетопе, ѴѴооб СготГооі. Нгоѵе ѴѴіпб-
Яо\ѵег. Употр. въ медицинѣ какъ сред-
ство возбуждающее кожу; при зубныхъ
болѣзняхъ, ревматизиахъ. У овецъ
производитъ кровавую мочу, а у рога-
таго скота поносъ, почему Линней и
называлъ НегЬа Бап^піпагіае. Въ нар.
мед. толченые листья прикладываются
на пульсъ отъ лихорадки, также отъ
паршей на головѣ, отъ куриной слѣ-
поты (Рупр. Вор.)
Апѳтопѳ раіѳпв Г. Нынѣ Рніза-
ііііа раіепз Мііі. Одномѣсячникъ (Каз.
Оеогді). Кал. Пот. Твер. Пуп. Под-
снѣжникъ *) (Даль), Пострѣлъ (Вятск.
Приарг. кр.) Прострѣлъ (Вятск. Хар)
Прострѣлъ боровой (Никол. Волог.
губ. Потан.), Прострѣльная трава,
Прострѣльникъ (Перм. М. И. Клеп.)
Стрѣльная (Вят.) Разлапушникъ (Тамб.
Меуег). Сонъ, Сонъ-трава**) (Ма-
лор. и др.) Сонъ блакитний (Рог.) Сон-
никъ, Сончикъ, Самсончикъ (Вор. Тар.),
Сукъ (Корн. Шимк.) Овечья трава,
Ургуй (Приарг. кр. Каш.)— Якут. Нур-
гусунъ (Павл.) Въ Пермск. губ. дѣлаютъ
изъ него ванны отъ разныхъ сыпей и
сокомъ растенія натираютъ онѣмѣвшіе
члены (М. И. Клеп.) Въ Волог. губ.
около Никольска — поятъ женщинъ
во время родовыхъ потугъ, скорѣе
женщина родитъ, меньше мукъ бы-
ваетъ (Потан.) Въ Вятск. и др. вода,
перегнанная черезъ цвѣты, извѣстна
подъ именемъ Мазырина спирта, и
употребл. какъ народное средство отъ
ревматическихъ и ломотныхъ страда-
ній (Пупард) Декоктъ изъ травы употр.
въ Малороссіи отъ конвульсій у дѣтей.
*) Подснѣжниками называются
вообще всѣ тѣ растенія, которыя по-,
являются вскорѣ по стаяніи снѣга,
какъ то: разные виды Апетопе, ба^еа,
8сі11а агіігеа и др.
**) О происхожденіи названія Сонъ
трава Г. Мельниковъ приводитъ слѣ-
дующую легенду, говоря впрочемъ про
ЬусЬпіз Ѵізсагіа, которое у него тоже
названо Сонъ трава, Сонуля. Охотникъ
увидалъ однажды, что медвѣдь вы-
дралъ корень этого растенія и началъ
его лизать, а потомъ охмѣлѣлъ. Охот-
никъ тоже началъ лизать этотъ корень
и вскорѣ его одолѣлъ сонъ, (Мельн.
Въ Лѣс. III, 253. 324).

Апѳтопѳ — Апѳйіит
36
Во многихъ мѣст. Россіи существуетъ
повѣрье, что Богородица прокляла это
растеніе. Въ Якутск. обл. Якуты употр.
эту траву отъ чесотки. Для этого кла-
дутъ ее въ сметану и ставятъ дня на
три въ теплое мѣсто, йотомъ этой сме-
таной мажутъ тѣло. Трава эта въ
Якутск. обл. употребл. также вмѣсто
шпанской мушки: се сушатъ, толкутъ
и потомъ въ видѣ порошка привязы-
ваютъ къ тѣлу. (Павл. Зап. Сиб. Отд.
И. Р. Геогр. Общ. 1873. Томъ IV).
Апетопе ргаѣепвів А. Нынѣ Рпі-
заііііа ргаіепяія Мііі. Фарм. назв. Риі-
яаііііа я. Риіааііііа підгісапя я. ішпот.
Прострѣлъ луговой (Собол.) Сонъ,
Сонъ зелье (Харьк.) Самсончики
(Курск. и др.) — 'Іешси. Копікіес Іиспі,
Емгопес КисЬупзк^, іѵёігпіее. — Словак.
Ссгпу Копікіес, роіпі, гййіека, Йеппё
кіёі. — Фини. АЬокаекко. — Нѣм. Піе
ВІ88Ш1Г2, сііе ВіяяЫите, Йег ВоскяЬагі,
ѴѴіеяеп ой. ЗсЬѵгагяе КйсЬепясЬеІІе,
МаііетЫите, ОзіетЫите.— Франц. Б’а-
пётопе Йез ргёя.—Атл. Меайотс-'ѴѴіпй-
Йо\ѵег. Употр. при параличномъ состоя-
ніи органовъ зрѣнія.
Апѳтопѳ РиІЕаііПа А. Нынѣ Риі-
заШІа ѵиікагія Мііі. Фарм. назв. Риіза-
Ііііа ѵиідагія я. соегиіеа. НегЬа Ѵепіі.
Моіа Сиііпагіа (НегЬа). Булдовникъ?
(Мог.) Вѣтреница (Далъ съ лат.) Гор-
лупіки (Черн.) Котелки, Котелочки, Ко-
тельчики (Далъ). Курчанникъ (Могил.)
Козиное масло (Могил.) Лютикъ (Каз.)
Боровой одоленъ (Волог.) Огурешникъ
(Ниж.). Одномѣсячный цвѣтъ (Сарат.)
Перелѣска (Мог.) Подснѣжникъ (Тамб.)
Прострѣлъ, Прострілъ (Малор.) Са-
зончики (Вор. СтеІ.) Сонъ, Сонъ
зелье (Мал.) Сонъ-дрема (Даль), Сонъ-
трава (Екат.), Сончикъ (Гродн.), Сос-
новка (Каз.) — Пол. Зовепка, Сгагпо
иіеіе, Сгагпе когяепіе. — 'Чешск. Копі-
кіес (81оЬ) — Сербск. 8ава. — Луз. Віт-
Ьамгка. — Болг. Горицвятъ, Гороцвѣтъ
(Прыж.)— Финн. Макікйеккб, Каііп-
кеііо, Кіззап Йіпікеііо. — Киръ. Сорт-
шунъ. — Нѣм. Ѳетеіпе ой Огояяе Кй-
сЬепвсЬеІІе, ОзіегсЬеІІе, ІѴіпйЫите и
др. общія съ Риіз. раіепя и ргаіепзіз,—
Франц. Б’Апётопе риІваШІе. Ба Со-
дпеіонгйе, Содиегеііе, ГНегЬе йи Ѵепі:
Теідпе оеиі, НегЬе Йез Радиея. ЗЗЧеиг
аих йатея, ИеигйиѴепі, Раяяе-йеиг.___
Англ. Соттоп Рпіяаііііа, Равдие-Ио-ѵѵег
'е Іаѵміоугег, Раязе-Йокег. Въ народной
медиц. употр. отъ разслабленія (Каз.)
отъ безсонницы у дѣтей посредствомъ
окуриванія (Черн.) — отъ лихорадки —
прикладываютъ къ пульсу. На краску
нитокъ и разной пряжи. Рук. Рупр.
Апѳтопѳ гапипсиіоіеіѳд А. Жа-
бьяче зилье (Укр. Кален.) Желто-
брюшка (Под. Леон.), Желтиница (Ни-
жег.), Козелецъ (Смол.), Козодрость жел-
тая (Гродн.) — Перев. Желтая Вѣтре-
ница.— Заимств. и смѣта. Курья, Ку-
ричья слѣпота (Даль), Купальница (Лал.)
Лютикъ (Стеі.) о-гь Вапипс. Завязный
корень, Чорвоіпникъ (съ ТогтспйПа).—
Искаж. Пепикпица(Могил.) вѣр. слѣд.
Поникница. — Пол. ѴѴіеІгпіса )аякго-
ѵ/а. — Чешск. РоЬапіпа пеЬ гййіека зіп-
іа. — Финн. Кеііаѵиокко.— Эст. Кйіта
Ііііей. — Самог. Ваіа кеИопо)е, т. е. бо-
лотная желтая (Ков.) — Вотяки Ка-
машъ, Купальница турунъ (Лалет.) —
Нѣм. ОеІЬ ’ѴѴаІйЬаппІеіп, СеІЬе Апе-
топе, КеІЬе ѴѴаІйѵеіІсЪеп, Кіеіпе Соій-
ЬйппсЬеп, Ое1Ьап§е1, СеІЬ ІѴаІйЬапп-
сЬеп. — Франц. 8у1ѵіе )аппе. — Англ.
йеііоѵ Ѵѵоой Апетопе. Острымъ, жгу-
чимъ сокомъ этого раст. Камчадалы
отравляютъ стрѣлы, которыми они уби-
ваютъ оленей.
Апѳтопѳ вуіѵѳвігів В. Вѣтреница
лѣсная (Кіев.) перев. Бѣлый сонъ
(Хар. Малор. Рог.) Сонъ Богородицы
(Черн.) Бѣлый Прикрытъ (Отеі. 1’1. 8іЬ.)
Бѣлый Пострѣлъ (Приарг. кр. Каш.)
Бѣлая Куриная слѣпота, Курослѣпъ,
Біла куряча сліпота (Малор.) Полевые
колокольчики (Вор.) Овечье рунишко
(Симб. Раіі.) Сусанка (Кондр. 116), бѣ-
лый Ургуй (Приарг. кр. Каш.) Этимъ
имен. наз. также Ап. йаЬпгіса.—Чешск.
Мак роізку. — Сербск. Овч)е руно (Кар.
Лавр.) — Нѣм. Реійгйяяіеіп, ЛѴакІапс-
топе, Нагкеікгапі. — Франц. Апётопе
яаиѵаде. — Атл. 1Ѵоой-8помг-йгор. Уп.
отъ головной боли (Черн.) Въ Сибири
имѣетъ большое употребл. отъ болѣз-
ней кожи.
АпѳіЬит Тоигп. ПтЬеІІ. IV. 185.
Укропъ, Кропъ. — Чешск: Корег,
Корг. — Нѣм. І)і11, йаз АпеіЬпт. —
Франц. Б’апёі, І’апеіЬ, 1е Іепопіі. —
Англ. АпеіЬнт.
Апѳйіит Еоѳпісиіит см. Коепі-
сиіпт ѵиідаге.
АпѳіЬит вгаѵѳоіѳпз А. У древн.
АпеіЬоп. Фарм. назв. АпеіЬит (8ет.)
Слав. Копръ (Еванг. Матѳ. XXIII. 23)
въ русск. языкѣ переведено ошибочно
Анизъ. Укропъ, Кропъ, Копръ, Ко-
перъ, Копіоръ, Тимонъ (Кондр.) Вел.
Рос.— Цапъ (Тамб.) Въ Малор. Окропъ
(Мал. Ст. Банд.) Скрипъ, Окріпъ,
Кріпъ (Укріпъ, Кропець). У Кир. Ба-
Діанъ (ошиб.) — Пол. Корег, Кгор. —
Чешск. Корг. —- Сербск. Кораг, Коморач
(Лавр.) Морач, Мироджща (Лавр.) —
Луз. Кортік, Роргік. — Имерет. Кама

36
АпеШит. —• Ап^еііса
(Срединск.) Церецо, Цецеро (Сит.)? —
Груз. Кама, Хама. — По Самог. Кгара
(Ков.) Въ Ходж. Шибишъ (Кирѣев.
р. 28).— Сарты въ Турк. Шибитъ (Кат.
выст.) — Молд. въ Бесс. Марарь. —
Мордв. Мокш. Укрішъ-тйкша.—Мордв.
Эзр. Укропъ-тиша. — Чуваш. Хыяръ-
корыкъ, т. е. огуречная трава; по упо-
требл. при соленіи огурцовъ. — Нѣм.
Оетеіпег НІИ, Бпгкепйііі, Бигкепкгаиі,
Носккгаиі, Кйплпеі’ііщрзкгаиі, Пііі—
кгаиі. — Франц. Апёі Соттип, Еепоиіі
риапі. — Атл. ВіП, Апеі 1)і11~8еес1,
8ігоп§-8теІІіп§ЕеппеІ. Сѣмена имѣютъ
сильный ароматич. запахъ и вкусъ а
содержитъ эѳирное масло. Дѣйствуетъ
вообще при неправильномъ пищеваре-
ніи, вѣтрахъ, особенно же для увели-
ченія отдѣленія молока (съ теплымъ
молокомъ, Дименовъ чай, АттепіЬее).
Употр. повсюду для соленія огурцовъ.
Въ Екат. губ. отъ головной боли па-
рятъ имъ голову.
Ап§ё1іса Но#т. ПшЪеІІ. IV. 167.
Ангелика. Дудникъ (КауФМ.) Дягель.—
Пол. Эгі§§іе1. — Чешск. бёЬеІ (Рг.), йа-
покііка. 8ѵаі Опека Когепі, Апйёііска,
Рёкеі (81.) — Сербек. Кгарѵас. Крава-
чацъ по Сенн.) — Луз. Ап^ііка. — Нѣм.
Піе Аіще’ііка, Вгпяілѵиги, Еп^еііѵигх, <3іе
Неіііде СеізѴй'игхеІ. — Франц. Ъ’ап§ё-
Іідие. — Англ. Опгщѵогі.
Ап§е1іеа АгсЬапщеІіса і. Нынѣ
Атскапдеііса ойісіпа.ііз Моепск. Фарм.
назв. Ап^еНса ваііѵа. Воннжа (Экон.
Маг.) Вонючка (Приарг. край Каш.)
Дудель (Волог. Пот.), Дудка, Волчья
Дудка, Луговыя Дудки (Арх. Меркл.)
Дягиль, Дягильникъ, Дягель, Дя-
гель аптечный, вонючій (8скгепк. Сиб.)
Дзенгель (Мал. Рог.), Дяглица (Даль).
Коровка (Даль), Коровникъ (Мих. Нов.
Ест. Наукъ). Коровошникъ (Кондр.),
Кукотина (Укр. Кален), Подраница
(Арх.), Пбдрянка (8скг.), Путча (Укр.
Черн.) Вѣр. смѣш. Блекота, Блекітъ,
Болиголовъ (Курск.), Вьохъ (Укр. съ
Сопішп.) Купырь (Даль съ АпіЪг.) —
Искаж. Бодрянка(Даль). Пушка(8скг.)
Неопред. Бурудька (Даль), Веретень
(Черн.) — Пол. АгсуЛгіе^еІ. — Чешск.
Іапокііка. — Луз. Пгёкеі, іапйгёівке
геіо, йапйгёі геіо, Нііка, Ноііпка. —
Финн. Ѵаіпорпікі.—Чатыш. Зігйзепез.—
Тут. Коріа. — Бурят. Вигикп^іш. —
Нѣм. АесЫе Епо’еіжіі'г, ой. ВгиЩѵщгх
Неііі^ег Оеіаітеі’зеі, Есііе, §го88е, ой.
Оагіепап^еііка. — Франц. Ап^ёіідие
йез іагйіпв ои бе Воііёше. Васіпе йе 8і.
Евргіі, Б’Агскап§е1ідие. — Атл. Ідт^-
угогі-Агскап^еІ. Корень употр. какъ
средство способствующее пищеваре-
Інію. Въ Арх. губ. употр. отъ родимца
у дѣтей. На Сѣверѣ все растеніе идетъ
въ пищу.
Ап§е1іса тонсііаіа ВДі V. Еигу-
агщіипі ЗитЪиІ.
Ап§ѳІіса вуіѵѳвѣгіз Н. Дидель (Во-
лог. Двиг.) Дудка (Олон. Тв.), Дудочная
трава (Олон.) и искаж. Душная трава
(Арх.) Дягель (Стар. Рук.) Дягиль,
Дягильникъ (Бшеі. И. 8іЪ.) Кудря-
вый Дягиль (Смол.), Дягилъ (Кал. Мог),
Мелкій раменный Дягилъ (Ниж.), Дзя-
гсль (Бѣл. Сл. Нос.), Дзѣгилъ (Гродн.),
Дяглица (Даль). Ягплъ (Костр. Ниж.),
Дикій ягелъ (Костр.), Дикая полевая
Зоря (Ряз. Кал. Вор.), Красное зелье
(Подол.), Кокутъ (Орл Рупр. не Куко-
тина ли?) Коровка, Коровки, Коров-
никъ, Коровошникъ (общ. съ Ап§'.
Агск.) Сладкій стволъ (Курск.), Стволь-
никъ (Смол.) Смѣш. съ др. рр. Бле-
котъ (съ Соп.) Борщевникъ (съ Негасі.
или Ае^ор.) Купырь, Красный Купырь
(съ Апікг.) Пучки (съ СЬаегорЪ.) Снить
(Вор. бшеі. съ Ае^ор.) Неопр. про-
исхожд. Веснуха (Ьіпй.) Русянка(Алт.
Верб.), Стотонъ-трава (Бшеі. Веізе 1.8),
Штонунь-трава (Бшеі. И. 8іЬ. I. 93).
Вершенникъ (Влад.), Видомецъ (Могил.)
Козелецъ (Влад.), Пистовникъ (Уф.),
Реутъ (Курск.), Седачъ (Курск.) Старо-
дубъ (Гродн.) Рук. Рупр. — Луз. Вліѵуі'е
(ашігеіаке геіе, Нгёкеі. — Чуваш. Пая-
дакюпеи, Киггель. Шина-кюпси, т. е.
мушиный дягиль,— Ба-шк, Шума (Еаік.
Кир ) — Финн. Кагцппрпікі, Каг§ип-
угііі. — Латыш. Йапкез Закпе. — Эст.
Неіпа рпікей, шеія рйізік. — Якут.
Акаёку-іап-а§ка (Меіпзіі). — Нѣм. ЧЧА-
йе Еп§е1нчіг2, 'ѴѴаійи'игя, ЛѴакІ Вгизі-
>ѵиг2, Жіійе Апдеііка. ЛѴаМ-ЕпдеЕгигг
ой. Ап^еііка, Неііще Оеізіпгаггеі, йег
Біетз.— Франц. Ап§е1іцие 8аи\а§е, зуі-
ѵезіге ои йе Ьоіз, йез §оиііеих. — Англ.
Ап§е1іса, Ноіу Бкобі. Корень ея Вайіх
Ан^еіісае вуіѵенігія употребл. иногда
прежде вмѣсто настоящей Ангелики
(Агскап§. оД.), но нынѣ только какъ
домашнее средство. Въ нар. мед. употр)
отъ боли желудка и для укрѣпленія его
пьютъ настойку корня его въ винѣ
(Кал. Гродн. Мог.), отъ глистовъ (Кал.),
отъ трясенія въ рукахъ и ногахъ (Орл.),
отъ боли почекъ (Олон.), пьютъ де-
коктъ его для предохраненія отъ зара-
зительныхъ болѣзней или носятъ ко-
рень во рту (Вит.), кладутъ корни для
предохраненія хлѣба отъ иыиг-’ (Вор.),
отъ кашля у лошадей (Влад.) Молодые
побѣги употр. въ пищу, а въ Молд. и
Валах. варятся въ сахарѣ или настаи-
ваются на хлѣбномъ винѣ.

Ап^ѳІорЬуПшп — Апѣѳппагіа
37
Ап§е1ор1іу11ит пгвіппт.
Медвѣжій корень (Михаил. Нов. Ест.
Паукъ 1858). — Гиляки. Битріі-кап
(бгІсЬп.) — Аино. РогоЬоіо (8сЬтісІі).
Ап^гаѳсит А. Р. ОгсН. — Пол.
ІЯхеіѵпѵ^іа. — Чешск. Ѵ/сІгоЬуІ. —
Сербек. ѴіеігоЬіІ. — Нѣм. І)а.ч А и ага о-
сит, А.пдигак. — Фраки,. Б’Апдгес. —
Атл. Апдгаесшп.
Ап§гаѳеит Гга^гапн Поиаг. Со-
става. Бурбонскій чай. ТЬее ѵоп
ВочгЬоп, Гаага ой. ЕаЬатЫайег. ТЬё
сіе Гііе сіе Вопгѣоп. Гоііа Гаага ѵ. Еаііат,
кот. въ отечествѣ своемъ употр. отъ
легочныхъ болѣзней и идетъ во Франц.
и Англ. Отеч. Москаренскіе о-на.
АпіЪа еиіапѳпвіз АиЫ. (ТегеЪіпіЬ.)
Древес. въ торг. — Бѣлое кедровое де-
рево, Гвіанское кедровое дерево.
Ашзит віеііаіит (РЬагт.) V. ІПі-
сіит апіваішп.
Апівшп ѵиі^аге Сгіігіп. V. Рітрі-
пеііа Апізит.
Апцйгіа В. СпсигЬіі. III. 318. Отъ
греч. ап^игіоп, арбузъ. Американскій
арбузъ, америк. огурецъ (пер.) — Пол.
0§’6гктііса. — Чешск. Нгапо йупё. —
Нѣм. Ніе Вігпепчигке, бег Ап§игіеп-
кигЪІЕ, йіе атегікапівсѣе Ѵ/аззегтеІо-
пе. — Фраки. Б’ап§игіе, Бе сопсотѣге
й'Атёгідпе, 1е сопсотѣге тагоп,— Англ.
Апеигіа, ѴѴаіегтеІоп (зиѣ. Ап§.)
Ап опа Асіапз. Апопас. 1. 83. Анона
(съ гат.) Сулейникъ (Щегл. Соч.)—Пол.
8іеку<та, Ёіаззоіѵіес ГІаз/ойтге». Гіа-
кготѵе сігхеѵго. — Чешск. БаЬечѵпік. —
Нѣм. ПаасЬепѣаит. — Франц. Согозоі,
Согоавоі, Сог0880Ііег, Апопе. — Атл.
Апопа, Сивіагй-Арріе, боигзор.
Апопа СЬѳгітоІіа Мйі. Хиримоя
(Гартв.) — Нѣм. ТзсЬігіта^аЬашп. —
Франц. Сѣегітоііег, Сѣегітоуег, Гпііі
сіи Сотіе (Біпйеп). Перу. Плоды этого
дерева, а особенно разности Іохепзіз,
суть одни изъ лучшихъ въ свѣтѣ.
Апопа тпгісаіа В. По Отаріег
Франц. СасЬігаепііег, а плоды — Согоз-
8о1, Сасѣішепі, Егиіі йе Сосоззоііег —
По Кат. Алжирск. рр. — Апопе ройте
йе Сапеііе; по Біпйеп’у —- Опапаѣапа,
СасЬітап; Нѣм. Гіазсѣепѣаит; Англ.
Зоиг-зор. Весьма вкусные плоды вели-
чиною отъ 2—3 Фунт. Троп. Амер.
Апопа ядиатоза Г. Коричное яб •
локо. — Нѣм. Хискегаріеі, Нопі§арГе1,
ЗіттіарГеІ (Ков.) Оег вйзее Вівзеп, Йег
йіінзе ЗиЬиррепарГеІ. — Атл. Ргіскіу-
Арріе, 8са1у-Арріе, 8іѵееі-вор (ШгісЬ).
Сіппатоп-Арріе, 8и§аг Арріе. Въ Инд.
к'одіагсі Арріе. — франц. Ротте Са-
г*е11е, Магіе Ьаізе, Айіег (Ѳео§г. Ьоѣ
Нес.) Доставл. весьма вкусные плоды.
Троп. стр.
Апнегіпа (Фарм.) См. РоіепШІа ап-
зегіпа.
Апіѳппагіа Игомъ. Сотроз. VI.
269. Сушеница (Двиг.) зиѣ. бгпарЬа-
Ііит. — Пол ІЯіезкопаіка. — Чешск.
Ріезіѵес. — Сербек. Сггііаѵас. — Луз.
ОДезпцегіпіска, ІѴоѵгсе погкі. — Финн.
Кііраіа. — Нѣм. КаігепрЙІсЬеп, ЕйЫ-
Ьогп-Еп^еІзЫйтсЬеп.
Апѣѳппагіа йіоіса Сіагіп. (8уп. Не-
ІусЬгузит топіапит Кирг.) О1Т. Опа-
рЬаІіиш 8. Рііокеііа аІЬа 8. Рев саіі (Еіг.
еі НегЬа). Авдульки (Могил.) Анютины
слезы, Аникины слезки (Олон.) Баб-
никъ, Бабикъ (Ниж.), Безсмертная (Кал.)
Богородицына трава (Твер.) Бимна (Ни-
жег.) Бѣлуха, Бѣлошейка (Олон.) Во-
лосцовая (Арх.) Гвоздика бѣлая и крас-
ная (Вят.) Грыжникъ, Грыжевая трава,
Грыжная трава ((хтеі. Г1. 8іѣ. Ле-
пех. веог§і Моск. и др.) Грызникъ (Бѣ-
лор.) Горлянка (Моск. въ торг.), Гре-
чишный цвѣтъ (Даль). Грудная трава
(Волог.) Жабникъ (Ниж.) Жабная трава
(Дом. Леч.) Змѣевикъ (бшеі. Лепех.)
Заячья лапка (Пет.) Заячья трава
(Тотьма Пот.) Золотушникъ (Тамб.
Меуег), Камчугъ *) (Вятск. Меуег),
Кашка розовая (Кал.) Катышка (Смо-
леной.), — [Кошачья лапа (Собол. Вят.)
Кошачья лапка (Моск. Тамб.) Коцѣ
лапки (Гродн.) Кошачки простыя трава
(Кондр), Кошечки (Кондр. 89), Лапки
(Вятск.) всѣ съ лат. Рез Саіі)]. Мерт-
ве зеле (Гродн.), Могильникъ (Могил.)
Мохнатыя барашки (Нижег.) Нечест-
ная трава (Арханг.)— Няфялія (Нижег.
очевидно искаженное ОпарЬаІіпт). Не-
чуй вѣтеръ (Черн.), Нечуевика (Хар.)
Носовая (Олон.) Нарѣщная трава? (Пет.)
Печорникъ (Кондр. 89). Печерникъ
(Кондр. 125). Пуповникъ (Тамб. Козл.)
Пупырка (Твер. Ост. Пупар.), Пере-
ложная трава (Олон.), Пухлецъ (Вол.),
Песчаника (Арх.) Полуцвѣтъ (Нижег.),
Призорная (Олон.) Пухъ (Вит.) Распу-
стилка (Каз.) Скочики (Бѣлор.) Сороко-
приточная (Алт. Кузн.) Сушеница (Двиг.
Моск. Фл, Яр.) Сухопутъ (Гродн.), Сто-
кратка (Минск.) Тминъ бѣлый и крас-
ный (Черн.) Розовый цминъ (Малор.
Рог.) Тьменъ (Черн.) Тропникъ (Костр.)
У квапъ, У квапъ трава (Кондр. 89,
125) съ пол. Холодянка (Волог. Двиг,
Маг.) Шерстннкъ, Шадрикъ (Ниж.).—
Пол. Нкѵѵар. 8гагоіа (Ков.) — Чешск.
Зпш’ОАѵка, Косіапек (81оѣ.) — Луз. Коса
*) См. обьясн. при АІеЬешіІІа.

88
дпіоппагіа — АіГАогісит
пойка, Косо или Ѵ/оттсе пбгкі. — Самоі.
Каірёйеіуз, т. е. кошачьи лапки. Каі-
коіз.—Фини. Кізкапкараіа, Каііп-І.-Іат-
раап]ака1а.—Латыш. Какки реМіпаз.—
Эст. Каззі карай, игтѵай. — Корелы
Айсгасъ-гейну (Олон.) — Нѣм. АесЬіез
ой. ’ягаЬгез, детеіпез КаЫепрйісЬеп,
Епй'еІзЫіітсЬеп, гоіЬез МаизебЬгсЬеп.
Цвѣты — БігоЬЫитеп. — Франц. Со-
іопіёге, НегЬе ЫапсЬе, НізрісІиІе, Ріей
Де сЬаі, Оеіі Йе сЬаі. Ь’НегЬе Й, соіоп.—
Атл. Саі’з Гооі, СЬазіе Ѵеей. Идетъ
въ составъ груднаго чая. Употр. отъ
мыта (поноса) у овецъ съ пѣною у рта
въ видѣ чайнаго настоя (Пупар.), отъ
грыжи (Олон. Волог.), отъ нечистой
болѣзни (Арх.), отъ опухоли (Пет.),
отъ бѣлей и при неправильномъ період.
очищеніи (Твер.), для присыпки ранъ
въ видѣ порошка (Черн.)
Апіѳппагіа таг§агі1;асеа Н. Ѣг.
О®. СпарЬаІіиш таг^агііасеит (НегЬа).
РЬагт. Атег. Бисерница (съ чешск.)—
Чешск. Візегпісе. — Нѣм. РегІепгпЬг-
кгаиі, ІттегзсЬйд, Регіѵуеіззез ВиЬг-
кгаиі.— Фраки,- Іттогіеііе ЫапсЬе, Іт-
тогіеііе йе Ѵіг§іпіе, Воиіоп й’аг^епі.
АпкЬепіін Вс. Сотроз. Рг. VI. 4.
Отъ греч. апіЬетоз, цвѣтокъ. Пупав-
ка (Собол. Дв.) Ромашка, Роменъ. —
Пол. Китіан.— Чешск. Етеп.— Сербск.
Еатап. — Луз. Негтапкі. — Финн. 8аи-
гато. — Нѣм. АйегкатіПе, Нипйзка-
тіііе, КатіПе.— Франц. Ь’АпіЬетіз. —
Англ. СЬатотіІе.
АпЙіетіа агѵепаін Т,. Пупавка
о бы кн. Какорва, Кошачья ромашка,
Романъ-зелье (Кондр. 39). Пупавка (Мо-
гил.) Румянокъ (Подол. Ципр.) Ромаш-
ка (Пет.) Роменъ (Вор.) Дикій реманъ
(Гродн.)—Пол. Ха]§сгпік,‘ѴѴо1окге око.—
Луз. бѵігцасу геЬ^ег. — Финн. Реііозап-
гато. — Нѣм. Оешеіпе АйегкатіПе,
ГГнасЬіе КатіПе. — Пег міМе НегшеІ,
йіе НпшізсІіПе, йаз КиЬац§е, йаз Кіпск-
аи§е, ЕаІзсЬе КатіПе. — Франц. Оеіі
йе ѴасЬе,— Англ. Ріеісі АпіЬетіз, Мау-
лѵееП, Ох-еуе. Въ Фарм. ВпрЬіЬаІтит
(НегЬа еі Еіогез). Прежде употр. какъ
глистогонное и даже какъ разбиваю-
щее камни средство.
Апіііетіз Соіиіа см. Магиіа Со-
іиіа.
АпЙіетін поЬіІіа Ъ. Въ Фарм.
СЬатотіПа готапа з. СЬатаетеІит го-
тапига, 3. поЫІе (Еіогез). Пупавка. Ма-
рипна, Марина (Мал. Рог.) Бѣлая
лекарстпенная ромашка. Римская ро-
машка (въ торг.), Ромашка садовая
(Кондр. 102). Роменъ, Пупавка (Щегл.)
Хупавка (Малор. Основ. 1862. 4) (вѣр.
Пупавка), Румянокъ (Подол. Ципр).,
Пуговникъ (Сит.), Стоцвѣтъ (Слов.
Церк.) Груз. — Гвирила (Кн. Эрист.)
Пол. РасЬн^су гитіап, Виутзкі ги-
тіап. — Чешск. Негтапек гітзку. —
Луз. КЬатіІкі. — Нѣм. Ебк: АЙегка-
тіііе, ВбтізсЬе КатіПе, ВйтізсЬег Но-
теу, Ейіе КатіПе. — Франц. Сатотіііе
готаіпе ои ойогапіе. — Атл. СЬато-
тііе. Цвѣты ея употр. въ Южн. Евр.
вмѣсто СЬатотіПа ѵаі^агіз.
АпіЬетів ітсіогіа Г Фарм. назв.
ВирЬіЬаІтит упі^аге в. Соіиіа Іиіеа
(НегЬа еі Ріогез). Бабкы (Малор.) Гвоз-
дики полевыя (Хар. Екат. Стой.) Жел-
тоцвѣтъ (Вор.) Желтый цвѣтъ (Вятск.
Меуег), Желтые цвѣтки (Ниж.) Жел-
тушки (Тв.) Желтородье (Даль). Жел-
тушка (Костр.) Жовтило (Мал. Рог.)
Лопаски (Ниж.) Полевые ноготки, По-
лівыи нагидки (Кіев.) Пупавка, Пу-
павка желтая (Вят. Пуп. Кал. Пот.
и др.) [Пуповка, Пупилки (Кондр.) Па-
павка (Бѣлор. Сл. Нос.), Лѣсные пу-
повки (Хар.) Хупавки (Основ. Малор.)
вѣроятно измѣн. Пупавка]. Пуповникъ
(Кал.), Пупавникъ (Сл. Церк.) Желтый
Пуповникъ (Екат) Желтые Попы
(Влад.) Пупки (Смол.) Желтый пугвен-
никъ (Вятск. Меуег). Желтая Ромашка
(Пет. Пск. Бесс. Екат.) Польная Ро-
машка (Минск.) Боровая Ромашка (Пск.)
Рамонъ, Роменъ (Мал. Сред} Красный
романъ (Под. Ципр.) Романка (Пет.),
Расходникъ большой (Кондр.) Шафранъ
полевой (Вятск. Меуег). Цвѣтуха (Алт.
Верб.) Займете, отъ др. рр. Дикая
рябинка (Вятск. Меуег отъ Тапасеі).
Полевыя шапки (Каз.) отъ Та^еіез.
Перев. и состава. Глазъ бычій, Во-
ловій глазъ, Воловье око (Кондр. пер.
ВпрЬіЬаІтит). Ноготокъ бычій (Кондр.)
Измѣн. Купальникъ (Черн. Тавр и др.
вѣр. изм. Пупавникъ). Купавки, Купа-
вочки (тамъ же отъ Пупавка). — Пол.
Еитіап ГагЫегзкі (Ков.) Не]пік.—Чешск.
Кгез.—Перм. Гора-дзюль.— Финн. Кеі-
іазаигато. — Латыш. Рірепез. — Эст.
Кагі-какгай. — Груз. Гвирила (гоже и
Ьеис. ѵиі§.) — Нѣм. ЕагЪегкатіПе,
СеІЬе АйегкатіПе, Віайваи^е, йіе Іо-
ЬаннізЬІите, ЕіпйзЫите.— Фраки. Сз-
тотіііе йез іетіипегз.Б’ОеіІ йе ЬоеиГ —
Атл. Теііотг Сатотііе. Ьуег’в АніЬе-
тіз. Изъ цвѣтовъ получается прекрас-
ная желтолимонная краска. Въ народи,
медиц. употр. отъ желтухи (Тавр. Вор.),
золотухи (Кіев.), отъ_остановки мѣсяч-
ныхъ кровоочищеній послѣ родовъ
(Вит. Кіев.), отъ простуды для произ-
веденія испарины (Пск.) и др.
АпЫіѳгіеит Г. АзрЬой. IV. 563.
Билюкъ (Кален. виЪ АпіЬ. гатозит)’

АпіИегісит — АпіЬгізсиз
39
Вѣнечникъ (Амб.) Соч. Длинноколѣнка
(Даль). Паучникъ (Даль пер. РЬаІап-
йіит). — Пол. Рад^сгпіса, Раіесгшк. —
КоЬёіка. Ріоіпісе, 8е1и2Йгка(0р.),
Вёіогагка (зиЬ Ьі1іа§о). — Сербск. Ко-
заііс, Ѵезіка.—Нѣм. Огазііііе, Хаипііііе,
ЕаипЫите, АеЬгепІШе. — Атл. Зрійег-
ѵ/огі. Въ мед. прежде употр. АпіЬ. га-
тозит, подъ им. НЪ. Зет. еіЕІ. РЬаІап-
(гіі гатові; Алій. Піііаао подъ им. НЪ.
Зет. еі ЕІ. РЬаіавдіі поп гашозі и АпѣЬ.
Піііазігит подъ ииен. Вай. Ілііазігі.
АпЛіюхапѣІіипі А. Огат. 8іеий.
Т. 12. Отъ апіЬоз, цвѣтокъ и хапіЬов,
желтоватый. Дубровка (Гродн. Сѣв.
Пч. 1862. Л? 172). Желтостебельникъ
(Даль). Соч.
АпѣЬохапІЬит. ойогаѣит Г. Ду-
бровка пахучая. Душица (Херсон.
Левч.) Иск. сост. Желтохвостъ (Экон.
Зап.) Желтоцвѣтъ, Желтоцвѣтникъ
(Даль. Вид. Сит.) Пахучій колосокъ
(Двиг.) Благовонная трава (Амб.) Ду-
шистая трава (Щегл.) Заимств. Томка
(Бѣл. Мал.) съ пол. Неопред. Ожига
(Олон.) Чудотворна (Пет.) Смѣш. съ
др. рр. Метельникъ (Кал.) съ Роа. —
Пол. Ѵ/опііга'й'ка, Тгата ѵгоппа, Тошка,
Тонна кгоппа. — Чешск. Тошка, Тгаѵа
«тонна, ѵѵопач'а, ѵопйлѵка, Зеніско. —
Сербск. Еіаіпо коЦепо. — Луз. 'ѴѴоціаѵ-
ка, Зіойка ігаѵа. — Фини. На]иЬеіна,
шаагіан гиоЬо-зішаке. — Латыш, Та-
Ьака-баЫе. ЗшагзсЬиааЫе.— Эст. Маа-
гіа-Ьеін.— Нѣм. ОеІЬез, ^етеіпез ВисЬ-
§гав, Паѵепйеідгав, (Зо1й»га8, Меіііоіен-
ёгаз, 'ѴѴоЫгіесЬепйез ВисЬ^газ ойег
Ве㧧газ — Франц. ЬаГІоиѵе ойогапіе,
Ионѵе йе Вгеззапі, Геіопзе, Гоіп йнг.—
Атл. 8\ѵееі Ѵегпаі-Сгазз, 8ртіп§-6таз8.
Въ сыромъ состояніи безъ запаха, но
высушенная имѣетъ пріятный запахъ,
который и сообщаетъ сѣну. Принадле-
житъ къ числу хорошихъ кормовыхъ
травъ. Корень примѣшиваютъ къ ню-
хательному табаку, отчего и названіе
Тонка. Въ Кал. губ. употр. отъ удушья
и грудныхъ болѣзней,
Апѣіігізсиз Но$т. ПшЬеІІ. Рг.ІѴ.
222. Снѣдокъ, Купырь. Бутень. Бауль-
чикъ? (Сл. Церк.) — Пол. СгесЬгиуса.—
Чешск. ТгёЬнІе. — Сербск. КгозпЦіса.—
Луз. ТгдеЬиІа. — Финн. Меізакігѵеіі. —
Нѣм. Пег КІеКепкегЬеІ, КііІЬегкгорЕ—
Франц. П’апіЬгізиз, СеНеиіІ заиѵа§е,
Регбіі сі’апе. — Англ. СЬегѵіі, Вои§Ь
СЬегѵіі *).
*) Такъ какъ прежде родъ АпіЬгіз-
сиз былъ соединенъ съ СЬаегорЬуІІиш
Салісаіів, Тогііів, Зсанйіх, то многія наз-
ванія общія у нихъ.
Апйггізсиз СвгеГоІіит Но^т.
Рііп. СегеГоІіиш. — Соіит. СЬаегорЬуІ-
Іит. Фарм. назв. Сеге&ііит в. СЬаего-
рЬуІІиш сЬаегеГоІішп. Журница(Стар.
Рук.) Кербель, Кервель тр. (Кондр.)
Бутенъ. Снѣдокъ. Гребунья тр. (Кондр.
вѣр. перев. Зсапйіх Ресіеп). Требула
(пол.) Десна (Кондр.) неопред. — Пол.
КіегЬеІ. — Чешск. КегЫік оЪесгіу, Тге-
Ъаіе (Рг.) Зіокііізка (ЗІоЬ.) — Сербск.
КгозиЦіса поѵегіпа,— Луз. Когѣ)епк.—
Нѣм. бешеіпег ой. оШсіпеІІег Оагіеп-
кегЬеІ, йіе багіепкгезае, йаз КегЬеІ-
кгані. — франц. СегГеиіІ сиіііѵё. —
Атл. Тгие СЬегѵіі. Прежде имѣла
'хаьшое употр. въ медицинѣ, а теперь
употр. только на кухнѣ.
АпѣЬгізсиз пешогоза М. В. Мор-
ковные пучки (Камч. Сшеі. Г1. 8іЬ.
I. 210).—Голъды КасЬзбока (Мах. Рг. Г].
Аш. р. 129). — Гиляки ВеіесЬ (ОІеЬп.
Веізе).
Апйігізсиз зуіѵезігіз Но$т. ЗоЬ.
ВаиЬ. Сісиіагіа ѵиі^агія. Фарм. СЬаего-
рЬуІІиш зуіѵезіге, з. Сісиіагіа (НегЬа).
Бугила, Бугыла (Кіев. Ум.) Бугиль
(Курск.), Вонючка (Ряз.), Дробинникъ
(Волог.) Дудка (Твер. Каз.) Купырь
(Курск. Моск. Тул. Тамб.) Купырь
красный. (Тамб. Меуег). Морковникъ
(Пет. Вор. Могил. Черн.) Морковные
пучки (Кондр.) Постушель (Ряз.), Пу-
стошель (по Далю слѣдуетъ Пустоселъ).
Дикій рябчикъ (Кал.) (по пятнамъ на
стеблѣ). Стволья (Смол.) Стволовый
цвѣтъ (Вит.) Снѣдокъ лѣсной, Назыв.
также Свербейка (въ Тул.) и Сверби-
гузъ (Херс. Полт.) — но это названія
Випіаз огіепі. Заимств. и соч. Анизъ
(Олон.) Ганусъ (Малор. Рог.) Кервель
(Собол.) Дикій Кервель (Трап.) Коровья
петрушка (съ нѣм.) Водяной укропъ
(Смол.) По сходству съ др. рр. Боли-
голова (Вор.) Болиголовъ (Собол. Даль)—
съ Сопіиш. Бѣлоголовка, искаж. Боли-
головъ. — Борщівнікъ (Малор. Рог.) —
съ Негасіецш. Деревей? (Екат.) Коно-
пельки (Волог.) Кудрявый дягильникъ
(Каз. съ Ап§е1іа). Тминъ (Курск. съ
Саг. Сагѵі. Непонятн. Веселистникъ
(Даль). Голубиное сѣмя (Влад.) Гусиная
лапа (Олон.) Марья (Олон.) Скворцовая
лѣстница (Владим.). Смовдь (Полт.)
Ужовяикъ (Ниж.) Рупр. — Пол. Згсг-
ѵгбі. ТггеЬиІа Іёзпа (Вил. Ков.)—Чешск.
Мгкаиз. — Луз. Когушбг. — Фиші. Коі-
гавкишіпа. 1—риікі. — Латыш. КаЬг-
ѵѵеіез, ЗѵеЬіак. — Эст. Коегриікей. —
Груз. Чаламбара, Тчкгима (Эрист.) —
Чуваги. Панда-Кюпсй. — Нѣм. 'ѴѴіІйеі’
КегЬеІ! йіе ВизсЬшбЬге, йаз Езеізреіег-
Іеіп, йіе КиЬреіегзіІіе, йег ДѴаІй-КйІ-

40
Апйігізсиа — АпѣіггЫпиш
Ьегкгорі, — франц. Регзіі Й’апе, Сег-
іеиіі заиѵа§е. — Англ. СЬегѵіІ. ЛѴіІгІ
Сісеіу, Соѵ-Рагвіеу, Соѵ-ѵеей.
АпіЬуШа Ъ. Ьеёит. Рг. II. 168.
АпіЬуІІіз древнихъ есть Сгезза Сгеѣіса.
Язвенникъ (Дв.) Соч. Зольникъ трави
(Кондр. 115). — Пол. Рггеіоі, 8о1пік,
8іопо гіеіе. — Чешск. Ангоспік, Опгос-
цік, ІТгоспік, ІТгоска (81оЬ.)— Сербск.
Ващенік. — Финн. Мазшаіо. — Франц.
АпіЬуШйе. — Нѣм. Сіе ’ѴѴоіІЫите, йег
М'шійкіее.—Англ. Кійпеу-ѴеісЬ. Зііѵег-
ВпвЬ,
АпЫіуІИн СгеіісаЕ. ТЬеорЬг. Нірр.
ЕЬепе, НеЬепе. Красное Эбеновое де-
рево. Ненастоящее Эбеновое дерево,
Граяадиллевое дерево (пер.) — Нѣм.
Пав ГаізсЬе ЕЬепІюІг, йаз го Йіе ЕЬеп-
Ьоіг, йаз СгапайіІІЬоІг, йіе кгеІізсЬе
ѴѴоІІЫпше.— Англ. Сгеѣап 8іІѵег-ВизЬ.
АпйіуШн Ѵиіпегагіа і. Фарм.
АпіЬуІІіз й. Ѵиіпегагіа гизііса (НегЬа).
Жолтый заячій клеверъ. Зольная тра-
ва, Зольное зелье (Собол.) Зольникъ и
ошибочное Сольникъ, Сольное зелье
(Даль. Двиг.) Луководоръ тр. (Кондр. 67).
Перелетъ, Перелетникъ (Гродн.)
(Могил. Пабо). Соколій Перелетъ
(Рог.) Язвенникъ (Двиг. Собол.) пер.
Сомнит. Дѣвичій пальчикъ (Тер.) Ко-
ринки (Арх.) Нетубицъ (Гродн.) Смолк-
вица (Могил.) Откосникъ (Кіев ) Коти-
кое (Полт.) Опучай (Вол.) Рук. Рупр. —
Пол. ТѴеІпіса. — Чешск. Йоіпік, ЬоІЬод,
опгоспік.— Сербск. Ващепік Іекагвкі.—
Луз. Капжка — Финн. АкапЬаштаз.—
Эст. Коійвей Ьйцареай.— Нѣм. бетеі-
нег ІѴипйкІее, Таішёпкіее, 8апйк1ее,
йіе Вагепіаізе, йіе ѵіійе ВоЬпе, йег
§е1Ье, ^говзе Каігепкіее, йаз §етипе
ѴѴнпйкгаиІ, Вепіі'зкгаиі, Вгивікгаиі. —
Франц. Ье ТгёЙе )аипе йез заЫез. Ьа
Ѵиіпегаіге Йез раузапз. — Англ. Сот-
топ ІѴопшЬѵогі, Кійпеу ѴеісЬ, Пайу’з
Еіп§ег. Прежде употр. въ медицинѣ
подъ именемъ НегЬа АпІЬуІІійіз з. Ѵпі-
пегагіае гнзіісае, какъ отличное сред-
ство отъ ранъ. Составляетъ хорошую
кормовую траву, дающую кромѣ того
желтую краску; цвѣты же доставляютъ
синюю краску. Въ народи, медицинѣ
употр. отъ колтуна (Гродн.), водо-
боязни и отъ укушенія бѣшен. собаки
(Кіев.)
Апііагіз НезсЛ. Агіосагр. Вс. Ан-
чаръ. Ядовитое дерево. — Пол. 2Ы1І-
па. — Чешск. Апсаг. — Сербск. Апсаг.—
Нѣм. (хіЙЬаит, йег АпізсЬагЬаит. —
Франц. П’Апйаг. — Англ. Апѣіагіз. У
ВлтрЬ. АгЬог іохісагіа таз.—Апі. іохі-
сагіа; а АгЬог Іохісагіа Гетіпа —Апііа-
гів іцпохіа В1.
Апііагія іохісагіа Еезсй. Анчаръ.
У пасъ.—Нѣм. АпізсЬее, Іро-ой. Праз-
Ьашн, йег ПіЙ-АпізсЬагЬаит, йаѵапі-
зсЬег ПійЬаит. — Франц. І.’Грая Йе
йаѵа.— Англ. Роізопоиз Апііагіз, Праз-
Тгее. Это есть много разъ описанное
Яванское ядовитое дерево, объ кото-
ромъ существуетъ такъ много басно-
словныхъ разсказовъ. Сокъ его туземцы
употребляютъ для отравленія стрѣлъ.
Отеч. Ява.
Апііггіііпипі ІЛп. ЗсгорЬиІ. X.
290. Жабрей (Двиг.) Собачья морда
(Даль) соч. Уста Львовы (Кондр. 126)
соч. — Пол. ІѴухІіл, жуйііаа. — Чешск.
Ніейік. — Сербск. 2іеѵа1іса. Медуница,
Плотинъ. — Луз. Ьаѵіса. — Нѣм. Паз
Ьби’ешпаиі. — Франц. Ье Мийіег, Ьа
Сиеиіе Йи Ііоп. — Англ. Виппу-МооіЬ.
8пар Пга^оп.
Апііггкшиш Азагіпа Н. Камен-
ный плющъ, подлѣсникъ (Даль II. 699)
иск. сост. Это есть СЬатаесіззоз Діоско-
рида, употреблявшійся отъ желтухи.
АпйггВіпит соѳгиіѳит (Фарм.)
См. Сепііапа РпеитопапіЬе.
Апѣіггіііпит тауиз П. Фарм. Огоп-
ііит таіиз в. Сариі Ѵіѣиіі в. АпііггЬі-
пшп (НегЬа). Выжлннъ, Выжлинъ по-
левой. Кошачій глазъ, Собачья голова
(Кондр. 9, 11, 15) пер. Жабрей. Жаб"ра.
Львиная пасть, львиныя уста (Двиг.)
пер. — Пол. Ьша разхсг§ка. — Чешск.
‘ѴѴ’Ісі ЬпЪа, пгтіёі, Ыамгіска, Ыёйік,
ѵухііп. — Нѣм. Пег §го8зе Вогапі, йег
НипйзкорГ, йіе КаіЬзпаве. Пая ^гбезеге
Ьб^ептапі, йег ІѴеІзсЬе Огапі, йаз 8іег-
кгаиі, йег Тойіепкорѣ — Франц. Ьа
§иен1е йе Ііоп, Іа ^пепіе йе Іоир, 1е тиНе
йев уагйіпз, 1е тпйе йе ѵеап, Іа рап-
іопйе, Іа ѣеіе йе тогі. — Англ. Внсга-
піоп, вгеаіег Зпарйга^оп. Трава употр.
прежде подъ именемъ НегЬа Огопііі
та]огіз з. Саріііз Ѵіііііі в. АпііггЬіпі
преимущественно при деченіи ранъ,
нарывовъ, опухолей.
Апііггіііпипі Огопііиш Ъ. Клю-
чевикъ (Даль).— Пол. Сіеі^са §Іо^ка,—
Чешск. Ніейпа пше. — Сербск. 2ёѵа1іса
роЦзка. — Нѣм. Бег ОсЬзепзсМйеІ, йег
кіеіпе Вогапі, йег КаІЬзкорГ, йаз ѵгіісіе
Ьбѵгептапі, йаз ТепГеІзЬапй. — Франц.
Ье МпЯіег Огонсе.— Атл. СаИ’з 8попі,
Саіѵев 8попі. Растеніе прежде счита-
лось ядовитымъ и думали что оно идетъ
въ составъ извѣстной Адпа ТоГапа.
Прежде употр. въ „медицинѣ подъ име-
немъ НегЬа Огопііі з. АпііггЬіпі агѵеп-
зіз. Вмѣстѣ съ Апі. піарія оно принад-
лежало къ важнѣйшимъ волшебнымъ
травамъ, и считалось предохранитель-
нымъ отъ колдуновъ и русалокъ.

Араг^іа — Адиііагіа
41
Араг^іа іе?8. Сотроз. Рг. VII. 107,
Кульбаба. См. Ьеопіойоп.
АрагрДа Ьігіа В. Паламида (Мояд.)
Нѣм. Вег ПаЬісМЬІзз, йаз РГайепгбЬг-
Іеіп. — Франц. Ь’Араг§іа. — Атл.
На'икЪіІ.
Арѳга 8ріса Ѵепіі Веаиѵ. Ѵій.
А^говіів 8ріса Ѵепіі.
Аріоя ВоегЪ,. Ьедіші. II. 390. Апі-
осъ.— Пол. СЬоЬоі.— Чешск. Ніігоіа.—
Сербск. ОотоЦпіса — Нѣм. Сіе Киоі-
ІепегЬзе. Віе Егйпизз. Віе ЗйвзЬоЬпе.—
Франц. Ь’аріоз. — Атл. Аріоз.
Аріоз ІиЪѳгоза Моепсіі. Рѣдька
земляная или Груша земляная (Кондр.
100) соч. — Ніьм. Віе ѴіцрпівсЬе КпоІ-
Іешгіске, АтегіканізсЬе Егйпизз, Кпоі-
1і§е Егйпизз. — Франц. въ Амер. Ротте
йе іегге.— Атл. Сгоипй-пиі. Отеч. Сѣв.
Амер. Шишковатые, имѣющіе вкусъ
артишоковъ, корни употр. въ пищу.
Аріит В. ПтЬеІІ. Рг. IV. 100.
Опихъ (Стар. рукоп.) Перестель, Пет-
рушка. — Пол. 8е1ег (по Микуцкому —
Опихъ). — Чешск. 8е1ег (Ор.) Мігік. —
Сербск. Ас. — Нѣм. Вег Арріс.Ь, йег
ЕррісЬ. — Франц. Ь’АсЬе. Ье Сёіегі.—
Атл. МагсЬ. МегсЬ.
Аріит егаѵѳоі&пя Ь. У древн.
Зеііпоп, Аріит. Петрушка дикая, Пе-
трушка болотная или Свиная вошь
(Кондр.) Сельдерей, Салдерей (Сред.)
Пол. 8е11ег ѵіазсіи'у, 8е1ега. — Чешск.
АрісЬ, Сеіет. — Сербск. Ас ргіозіі ІИ
Сеіег. Черевиз (Лавр.) — Болі. Кири-
визъ. Коренецъ, Коренъ. — Боси. Че-
ревиз. — Луз. Мёгік, Вояа тагіга. Ме-
тіпк. — Груз. Имер. Охрохуши. — Тур.
Магдаяози, Макидо. — Минур. Ма-
киндоли (Эрист.) — Арм. Нахуръ. —
Нѣм. 8е11егіе-ЕррісЬ. Ѵаг. а раіизіге.
ѴѴіІйег Зеііегіе ЗшпрГеррісЬ, АѴазвег-
еррісЬ, ІѴаззегтегк. 'ѴѴаккегреіегІеіп.
Ѵаг.. (3 йиісе. Оагіепзеііегіе, ййззе-
террісЬ. Вег Зііззе АррісЬ, йег Саг-
іѳперрісЬ, йег Сагіептагк. — Франц.
Ь’асііе, 1е Сёіегі, 1е Сёіегі сиіііѵёе.
ЬасЬе йоих. Ѵаг. раінзігів. АсЬейе та-
гаів, Рёгзіі йе тагаіз, АсЬе гпзіідие, АсЬе
іеінеііе. — Атл. Сеіегу, 8е11егу, 8та1-
1а®е МагзЬ Рагяіеу. Извѣстная огороди,
овощь. Корень, трава и сѣмена употр.
въ медицинѣ какъ дѣйствующее на
мочевые и половые органы. Современ-
ные Греки употр. крѣпкій отваръ кор-
ня или сѣмянъ противу перемежаю-
щейся лихорадки и считаютъ это ра-
стеніе приносящимъ счастіе и потому
вѣшаютъ его въ комнатахъ вмѣстѣ съ
лукомъ и чеснокомъ. Древніе Греки
Дѣлали изъ него вѣнки побѣдителямъ
и Украшали имъ гробницы.
Аріит раіинѣге Аино — УаЬ 8іга-
ті, Когуак.
Аріит Реігояѳііпит В. См. Реіго-
зеііпит заѣіѵшп КосЬ.
Арбоупит В. Аросуіі. Рг. VIII.
439. Отъ греч. аро, прочь и суоп, собака.
Кутра. Объѣдъ собачій трава. Тоесть-
ста трава (Кондр.) съ чешск. Собачья
смерть (Даль). Душица (Ставр) и Пу-
ховникъ (Лепех. внѣ Арос. Ѵепеішп). —
Пол. Тоща, То)а. — Чешск. Тоіезі. —
Сербск. бѵіопіса. — Нѣм. Вег Нипйз-
ібйіег, Нипйз’ягоііе, йег НипйекоЫ. —
Франц. Ь’аросуп. — Атл. Аросуншп.
Во&’з Ьапе.
Аросупит апйговаѳтіГоІіит В.
Мухоловка (отъ того, что мухи и др.
мелкія насѣкомыя, садясь на цвѣты
его, приклеиваются къ нимъ и уми-
раютъ).- — Нѣм. Вег Е1іе§епГап§ет, йег
СавайізсЬе НнпйвкоЫ. Вег Мйскевіап-
§ег. — Франц. Ь’аросуп §1оЬе тоисЬез
или СоЬе шоисЬе. Раст. имѣетъ весьма
острыя и ядовитыя свойства. СѢверн.
Амер.
Аросупит саппаЪіпит В. Дост.
Индѣйская Конопля. — Нѣм. Іпйіапі-
ксЬетНапі, йіе Ѵй^інівсЬе НипсІзч’ОІІе.—
Франц. Ье СЬапѵге йи Сапайа. — Аніл.
Іпйіап Нешр. Крѣпкія волокна его до-
ставляютъ матеріалъ для приготовле-
нія тонкихъ шелковистыхъ сѣтокъ,
откуда и названіе Инд. Конопли. Сѣв.
Амер.
Аросупшп Ѵепеіит В. Душица
(Ставр.) Пуховникъ (Лепех. I. 478). —
Сарты въ Турк. Кендырь (Кат. выст.)—
Нѣм. ѴепейапізсЬег НипйзкоМ, Нішйз-
іой. Корень употр. прежде въ медиц.
подъ имен. Кайіх ТіѣЬутаІі тагіііті.
Ачиііагіа Ват. ТЬутеІеас. Рг.
XIV. 601. Отъ лат. ацпііа, потому что
древесина носитъ названіе орлинаго
дерева, по своимъ превосходнымъ свой-
ствамъ. Орлиное дерево. — Пол. Ог-
Іап. — Чешск. Огіісіп. —Нѣм. Вег Ай-
ІегЬоІиЬашп,— Франц. Ье 6-аго.— Атл.
Аднііагіа.
Адиііаг іа А§а11осЬит. ВохЪ. Алой-
ное дерево, Орлиное дерево. По мнѣнію
нѣкоторыхъ это есть Кущи, Алойныя
деревья Библіи (Числъ XXIV. 6).—Нѣм.
Вег АдаІІосѣаЬашп, йег ВІеийеЬапт. —
Франц. Ье Ьоів й’АІоёз. — Аніл. Іпйіап
Аіое-ігее. По Вес. это есть настоящее
Агаллоховое дерево или Каламбакъ,
Ьі§пшп Ѵегшп А^аПосЬит зеп Саіат-
Ьас, зен А§&иг, зеп Ти§8иг, 8еи Аіоез
ргаеЬепз (въ Индіи) и у Европ.—Алой-
і ное дерево, Ьіщит Аіоез, Аіоез-тгоой.
' По Коз. наз. Алойнымъ деревомъ или
'• Агаллоховымъ или Орлинымъ, Ьі§гшт

42	Адиііагіа •
Аіоез, зіѵе А§а11осЬі з. Ациііагіае 8.
Ьі^пит Адиііае, АсІІегЬоІз. Отличается
благовоніемъ и употр. какъ ладанъ;
въ древности употребляли на бальза-
мированіе труповъ. Отеч. Остъ-Индія.
Адшіагіа шаіассѳпзіз Тат. До-
ставляетъ Ьі§пшп Адиііае в. АзраІаіЬі.
Орлиное или Аспалатовое дерево. —
Нѣм. АсНегЬоІз. — Франц. Пе Ъоіз
сІ’Аі^Іе.—Атл. СаІатЪас-Тгее. От. Ма-
лакка.
А^иі1ѳ§іа Тоигп. Ваиипс. I. 60.
Или отъ лат. Адиііа, орелъ, по сходству
медниковъ съ клювомъ и кохтями хищ-
ныхъ птицъ, или отъ адиа, вода и 1е-
§еге, сбирать, потому что въ цвѣткѣ
скопляется вода. Водосборъ (Двиг.) пер.
Звонки, Павлиныя очки (Амб.) Коло-
кольчики садовые (пер.) Орликъ
(Стар. рук.) пер. Оксамитъ (Мал. Левч.)
Сапожки? (Даль).— Пол. Огіік.— Чешск.
Огіісек. ВашІИску (81оЬ.) — Сербек. Ра-
кщас, АзіЬасаг, — Болг. Кандилка
(Прыж.) Паюново (т. е. Павлинье) око.—
Нѣм. Пег Аскеіеу, Акеіеі, АсІІегЫшпе,
61 скепЫнте. — Франц. Ъ’АпсоІіе,
бапіз Де Коіге Пате.—Англ. СоІитЬіпе.
Адиі1е§іа ЛаЪеІІаіа Гиляки, въ Сиб.
КуіусЬ (ОІеЬп Веізе).
Адиі1е§іа ѵи1§агіз Г. Голубокъ,
Голубочекъ (Собол.) Голубки, Голубки
цвѣтъ (Кондр.) Голубки синіе, красные
(Кіев.) пер. съ франц. назв. Збанечки
(Гродн.) Звонокъ, Звонки (Собол.) Дзво-
ночки (Мал.) Козелька (Гродн.) В. Са-
довые колокольчики, Колокольцы
(Кондр.), Колоколъ. Кавалерскій цвѣтъ
(Собол.) Лилейка, Лилія (Гродн.) Меж-
перстница (Могил) Орлики (Винніусъ.
Хар. Тавр. Малор.) Горлики (Гродн.)
Ворлики (Сл. Носов. Бѣлор.) Оксамытъ,
Оксамитъ (Малор. Кален.) Сапожки Бо-
городичны трава (Кондр. 18). — Пол.
Огіік! Сесеііа, Суповой.— Чегиск. ДѴог-
Іісек, Нгіісек, Капсіііску. — Сербек. По-
пина Капица, т. е. попова шапочка. —
Болъ. Батушчета (Прыж.) — Луз. Носііе-
гіса гаЬгосІпе, Хш'іпскі, Ргегіі’упік, рге-
сі'йтіе зеіе, тойгу рёѣгохѵу кіис.— Финн.
Ье^опа. — Латыш. ТиЬіІарре. — Эст.
Кигекеііасі. — Нѣм. Піе §етеіпе Аске-
іеу, Ас11егзЫшпе,61оскепЪ1шпе, Ргаиеп-
зсЬиЬ. — Франц. Ь'аідІапНпе. Ь’апсоііе
йез ^агйіпз, СІосЬеЙе, СоІотЬіпё, Сог-
пеііе, Пате Ьопіеизе, бапѣ сіе Ьегдёге,
вапѣ Де Ноіге Пате, Мапіеаи гоуаі. —
Англ. СоІитЬіпе, Сиі'й’ег-кгогі, Сароп’з
ЕеаѣЬег, Сиіѵег Кеу. Разводится въ са-
дахъ. Прежде употр. въ медиц., подъ
именемъ ВЬ. Адпііе^іае, противъ скор-
бута, а сѣмена принимались какъ со-
дѣйствующія высыпанію оспы.
- Агаііа
АгаЪіз і. Сгисіі. I. 142. АгаЬіз
Діоскорида есть совсѣмъ другое расте-
ніе. Арабка (ХѴіей.) съ лат. Будра. По-
стѣнка, Постѣнникъ (Двиг) Рѣзуха.
Арабская горчица (Собол. зиЬ Ат. ТЬа-
Ііапа).— Пол. безіоАѵка, Піеіоіа (Ков.)—
Чешск. Низепік, Нивепісек. — Луз. Ни-
йоѵ/ка. — Сербек. Сизсагіса, бизагка
(всѣ съ нѣм.) — Финн. Ріѣкараіко. —-
Нѣм. Паз бапзекгаиѣ, йег ОйпзекоЫ,
бапзекгевзе. — Франц. П’агаЬеіѣе. Па
СогЬеіПе сі’аго-епі, Іа ТоигеНе зиЬ Аг.
ТЬаІіапа. — Англ. ѴѴаІІ-Сгевз.
Агаскііз і. Ьедит, П.474. Земля-
ной орѣхъ (пер.) — Пол. ОгиасЬа,
2іетпу огзесЬ. — Чегиск. Ройзетиісе.—
Сербек. Ройзетпіса. — Нѣм. ЕгйеісЬеІ,
Егйпизз,—- Франц. АгасЬуз. АгасЬійе.—
Англ. Еаг(Ь-ииѣ. бгоипй-пиі.
АгасЬіз Иурсщаѳа Б. Американ-
скій земляной орѣхъ (Амб.) перев.
Америк. завилецъ (Март. Двиг.)
Земляной или подземный Завилецъ,
Земляной Фисташковый орѣшникъ
(Трап.) Орѣхородка (Щегл.) Всѣ соч.—
Нѣм. АтегікапівсЬе Егйпизз. Нпѣегіг-
йізсЬе ЕгсІеісЬеІ, Егйтапйеі, Егйрізѣа-
зіе, Маш. — Франгі,. РізѣасЬе йе іегге,
Атапсіе йе іегге, Ноізеііе ои поіх сіе
ѣегге. Ь’агасЬійе <іе МапйиЬі, Ьа 8ои-
Іеггаіпе. — Атл. Ріпсіаг, Реа-пиѣз, Пн-
йегдгоипй ЕагѣЬ-пиі. бгоипй-пиѣ. Въ
Перу туземн. иазв. Мані, МашіопЫ,
отсюда нѣм. и Франц. назв. Въ Фарм.
Зетепа АгасЬісІіз. Раст. въ троп. стр.
Амер. Плодовыя завязи, по отцвѣтеніи,
внѣдряются въ землю и созрѣваютъ
въ ней. Сѣмена идутъ на приготовленіе
рода шеколада, а масло изъ нихъ въ
пищу и на освѣщеніе.
Агаііа Ноп. Агаііас. IV. 257. Ка-
надское назв. Аралія.— Пол. Пгі^Іакга,
Пзі§§іе1 йгиетау. Віпзгсгоѵнік.— Чегиск.
Ргойага.—Нѣм. Агаііе, Веіуапцеііка.—
Франц. Ь’агаііе. — Атл. ТЬе Агаііа.
Моппѣаіп Аіщеііка.
Агаііа ейиііз. Аино — Шо, Козуак.
Агаііа тапйзЬигіса Мах. На Ус-
сури — би裏и1сЬі (Мах. Меі. Віоі.)
Агаііа пийісаиііз Б. Аральяая
Сассапариль (сост.) Сѣрая Сассапа-
риль (пер.) Ненастоящая Сассапариль
(пер.) — Нѣм. Еаізсіге ЗагзарагШе. Ко-
рень ея въ торговлѣ Вайіх ВагзарагШае
дгізеае.
Агаііа раругИега Ноок. Бумаж-
ная Аралія (пер.) — Нѣм. Піе СЬіпе-
зівсЬе РаріегрЯапзе. Раріег-Агаііе. —
Франц. Апгеіідпе к раріег. Отеч. Ки-
тай _Гдѣ и выдѣлываютъ изъ нея
бумагу.
Агаііа рѳпіарИуІІа. Аино—Нко§і.

Агаііа — Агѳеа
43
Агаііа гасѳшоза Т. Аыпо на Са-
халинѣ — ЕЬизвакі (ЗсЬтійі Веізе). —
Нѣм. Сіговве 8рікепагй. — Атл. 8ріке-
пагй.
Агаііа яртоэа Ъ. Сѣв. Аи. Анге-
ликовое дерево. — Нѣм. Апдеііка-
Ваит, ЗіасЬеІЬоІІипйег. — Агпл. Липе-
цка Тгее.
Агаисагіа Тивз. Сопііег. Рг. XVI.
2. 369. Отъ провинціи Агаисов, въ Чили.
Араукарія. — Пол. Ідіаѵа, йойіоіЬг-
гуп.— Чешск. ВІаЬосеѣ— Луз. ВІаЬос.—
Нѣм. ЗсЬшискІаппе, Апйепіаппе, 8сЬир-
репіаппе. — Франц. Агаисагіа. — Атл.
Агаисагіа. ТЬе Боиіегп Ріпе. Извѣст-
ныя по красотѣ своей деревья Южн.
Амер. и Австраліи: Аг. Війичііі Ноок.,
Аг. Ьгавіііепвів А. ВісЬ (Бразильская
ель), Аг. Соокіі В. Вг. Аг. СиппіпдЬаті
Аіі (Моретонская ель), Аг. ехсека В.
Вг. (НорФолькская сосна), Аг. ішЬгісаіа
Раѵ. (Чилійская ель, Банкская ель).
АгЪог ѵііае см. Віоіа.
АгЪйѣиз Тоигп. Егісас. Рг.ѴІІ. 681.
Земляничное дерево (пер.)—Лол. СЬгов-
біпа, Мдсгпіса. — Чегиск. Ріапіка. —
Сербек. Ріапіка, Мадіп|а. — Нѣм. Вег
ЕгйЬеегЬаит, ЗапйЬееге. — Франгі Аг-
Ъоивіег. — Атл. ТЬе АгЬиіив ог 8ігаѵѵ-
Ьеггу Тгеё.
АгЪиіиа ГГпѳао Т. Ежовка де-
рево, плодъ — Ежовка или Лѣсное
яблоко (Кондр. 32). Козыль или Ко-
зыльникъ (ій. 46), Хврастіе трава (ій.
128),.Ягода ежевичная (ій. 145). Земля-
ничное дерево (М. Б. Сл.) пер.—Вѣр.
сюда же Неспячокъ (Мейеръ. Б. Сл.)
Тат. въ Крыму — КізіІ-адаіксЬ, т. е.
красное дерево (виЬ А. АпйгасЬпе). —
Пол. Рохіотко'ѵте йгзекго. — Чегиск. Іа-
йіпа. — Сербек. Мадігуа. — Далм. Болг.
Иллир. Ріапіка. — Нѣм. ЕгйЬеегЬаит,
Меег-КігзсЬе, ЕгйЬеегагііде 8апйЬее-
ге. — Франгі,. Ь’агЪивіег йев Ругепёев,
АгЬге а ігаівев. —Атл. ТЬе Бпейо-Аг-
Ьиіив ог Соттоп 8ігаѵгЬеггу-Тгее. Кора
н ягоды прежде употр. въ медиц. подъ
именемъ Согіех еі Вассае АгЬиѣі.
АгЪиѣин ТТѵа ІІгзі см. АгсіоеіарЬу-
Іоз ойсіпаіів МоепсЬ
АгсЬаіг§ѳ1іса ойіоіпаіія МоепгЛ.
См. Апдеііса АгсЬапдеІіса.
Агсііит см. Еарра.
Агсіозіаркіуіоз Сгаіі. Егісас.Рг.
VII. 584. Отъ греч. агсіов, медвѣдь и
віарЬуІов, виноградъ. У Римл. НѵаНгеі.
Медвѣжница (соч.) — Пол. Масгпі-
са.— Чегиск. Мейѵгёйісе — Сербек. Оріг-
пік. Мейѵ)ейіса. — Финн. 8іаптаг,]'а. —
Нѣм. ВйгепігаиЪе. — Франц. АгЬои-
81е^- — Атл. ТЬе Веаг-Ьеггу.
А-гсіозіарІіуІоз аіріпа Брт. Ам-
прикъ (въ Сиб.) — Якут. Рзог-адЬуІу,
т. е. ТигасЬ оіо-пип-иЬа, т. е. воронь-
ихъ ягодъ трава (МеіпзЬ). — Гиляки
Тиіиізк аізз (СІеЬп Веізе).
Агсіозіарііуіоз оійешаііз Моепеіі.
Зуп.АгсіоеіарЬ.ПѵаПгзіЬ. Толокнян-
ка —• волчьи ягоды (сост.) Амприкъ,
Ампрыкъ, Ампрыка, Бруслиникъ (Во-
лог.). Водяница ягода (Кондр.) Волчьи
ягоды (Твер.) Вовчі ягідки (Малор. Рог.)
Костянки (Пск. Рупр.) Мучинникъ (Мо-
гил.) Мученикъ (Гродн.) Мученицы (Мо-
гил.) Мучаникъ (Даль Гродн. Могил.)
Мученичникъ (Кіев.) Мучникъ ягоды
(Вил.) Мучница, Мучниця (Малор.)
съ пол. Медвеже ухо (Волын.) Медвѣ-
жій виноградъ, Медвѣжьи ягоды (Даль)
пер,-—Расходникъ, Розходникъ (Малор.
Рог)) Толокнянка (Кондр. въразн. и.)
Толбконникъ, Толокняникъ (Раіі,) То-
локница (Арх. Костр. Вят. Твер) То-
локонка (Волог.) Толочанникъ (Могил.),
Толокилики, Талаганникъ (очев. искаж.
Толочинникъ) (Отеі. Г1. еіЬ. IV. 118).
Какой то видъ наз. Свинушникъ, Чи-
хотка (Петер. Рупр.) — Пол. Хіейягѵіей-
гіе дгопо, Мдсгпіса піейг’тейгіпу. —
Чешск. Мейѵёйісе, нейѵёйісе, Козігаи-
пек, іоіокпёпка. — Луз. М)ейх)ейгіа.—
Финн. 8іаи-Рио1аса (Раіі.) Ршіаіпеп
8іаптагда. йаиЬориоіикка. — Эст. Маіік
тагіай,—Латыш. Міііепез, Зтіііепез,—'
Тутуз. Кипакіа. — Пермяк. Рбп-Риі,
т. е. собачьи ягоды. — Ошъ-ягодъ
(Рог.) — Курил. Асасари. — Коряки Кіі-
есЫттипа.— Камчад. на р. Волгой. Ка-
іакупип. — Якут. ОНоп-иЬа (МеіпеЬ).—
Гиляки Кагріаізз (ОІеЬп. Веізе).—Нѣм.
беЬгйисЫісЬе ВагспігаиЬе, ХѴоІГеЬееге,
ВйгепЬееге, брапізсЬег НеійеІЬрегзіга-
исЬ, МеЫЬееге, Йег ВаиесЬ, біеіпЬееге.
Франц. Ьа Визеегоіе, 1е Ваізіп й’оигв.
Ь’агЬоизіег Воиезегоіе, АгЬге а ігаіеее.
Англ. ТЬе Соттоп ВеагЬеггу, Веаг-
дгаре. Листья этого растенія употр.
въ медиц. подъ именемъ ГоІіа'Пѵае
ІІгзі преимущественно въ болѣзняхъ
мочеваго пузыря. Кромѣ того употр.
на дубленіе особенно сафьяна и на
окраску кожъ въ сѣрый и черный цвѣ-
та. Мѣстами листья употр. на куреніе
вмѣсто табаку. На Сѣверѣ ягоды при-
бавляются къ хлѣбу.
Агѳеа ГаЪіП. Раіт. ЕпсІІ. III. 183.
Арека. — Пол. Йп’ягіраіта. — Чегиск.
Сербек. Агека.—Нѣм. Агесараіте, КоМ-
раіте, йег Ріпапд. — Франц. Ь’Агес,
Агесріе, Агедпіег. — Англ. СаЬЬаде-
Тгее, СаЬЬаде-РаІт.
Агѳеа СаѢесЬи. Г. Пальма Бетель.
Ареновая пальма (Трап.) Катеху паль-
ма.— Нѣм. Віе КаіесЬираІте, йіе-Каи-

44
Агеса — АгіеіоІосЬіа
раіте. Агесараіше, Веіеіпиззраіше, Рі-
пап^раіте (Воз.)—Франц. Ъ’агёдшег.—-
Англ. Веіеі-пиі, Сазкоопиі-Тге.е, Ойісі-
паі СаіесЬи. Употр. въ медиц. сѣмена
или орѣхи, 8етеп Агесае 8. Мисез Агс-
сае. Стебель доставляетъ лучшій сортъ
Пальмовой Капусты. Отъ нея же полу-
чается Пальмовое Катеху, Кассу, Кури.
Казни-СаіесЬи, Коигу-СаіесЬи. Раітеп-
СаіесЬіі. СасЬои сіе І’Аітідие. Нѣкото-
рые полагаютъ, что она доставляетъ
Тегга уаропіса 8. СаіесЬи и проч. ве-
щества, которыя получаются отъ Асас.
СаіесЬи, — Остъ-Индія.
Агеса оіегасѳа А. Нывѣ Огеосіоха
оіетасеа Магі. Капустная пальма. —
Нѣм. ЛѴезііпйізсЬе КоЫраІте,— Франц.
СЬои-раІтівіе. Вестъ-Индія.
Агѳпагіа Ъ. СагуорЬ. I. 400. Отъ
агепа, песокъ, по мѣсту произрастанія.
Песчанка (Собол. Двиг.) пер. — Пол.
Ріазкоѵѵпіса, Ріазкотѵіес, Ріазкоѵе гіе-
1е. — Чегиск. Різесшсе. — Сербск. Рггіп-
ка, Руевсагіса, Руезкагіса. — Луз. Рёз-
коию.— Финн. АгЬо. — Нѣм. Зашікгаиі,
Запсітіеге. — Франц. Ба 8аЫіне, Ба
ЗаЫопиіёге. — Англ. БапсЬѵогі, 8аий-
сѵеегі.
Агѳпагіа §гатіпіГо1іа 8сЪ,г. Дѣт-
никъ (Орл.) Швыгалка (Курск. Гродн.)
Купаютъ дѣтей отъ испуга и младен-
ческой (Орл.)
Агента І.аЪйІ. Раіт. КшііЬ. Епшп.
рі. III. 196. Гомутъ (Бекет.) — Пол.
бошиіиз. АѴіпозІосг.— Чешск. ботиі.—
Сербск. ботиі. —- Нѣм. ’ѴѴеіпраІте,
2искегра1те. — Франц. Ь’агеп§а, 1’а-
геп. — Англ. 8и§аг-Ра1т.
Агѳп§а засскіагИ’ѳга ТаЫІІ. Саго-
вая пальма, Сахарная пальма. — Нѣм.
АесЬіе 2искегра1те, 8а§ора1те, Ѵе§е-
ІаЪіІізсЬез Рі'егйеЬааг (2еіі. Йіг Ассііт.
1862). бопшіРа1т-8иёаг.—Франц. Раі-
тіег й зисге еі & сгіп. Раітіег а зисге
Дея Моіішріез (Саі. Ьіпй.) — Англ, бо-
тиіі-Ра1т-8и§аг. Дост. Пальмовое вино
(Тоскіу), изъ котораго приготовляется
батавскій аракъ, сахаръ, саго Зоидск.
о-ва и Кохинх.
Аг§апіа Пост. еі 8с!г. Вароіас.
Рг. ѴІИ. 186. Въ Марокко наз. Агдапа.
Арганія. — Нѣм. ЕізепЬоІг. Агдапіа
Зусіегохуіоп К. еі 8сЬ. Сѣмева, назы-
ваемыя Аргановыми зернами, 8етіпа
Аг^апіае, ^гаіпез сІ’Аг§;ап, доставляютъ
масло, которое въ Марокко употребл.
вмѣсто оливковаго. Древесина назыв.
желѣзнымъ деревомъ, ЕізепЬоІи,
ТЬе Ігоп-'й'оос1-Аг§апіа.
Агеешопѳ Тоигп. Рараѵег. Ргойг.
I. 120. Отъ аглета, бѣлое пятно на
глазу, бѣльмо.—Бѣлокъ, Бѣльмо, сочин.
Палочникъ (Эрт.) — Пол. Віеіток, Мак
Коісдузіу. Мак Коісотѵу. — Чешск. РІеЯ-
капка. — Сербск. 2иіотЦесас. — Пѣ:л.
8іасЬе1тоЬп. — Франц. Агдётопе. —
Англ. Ргіскіу Рорру.
Аг^етопе тѳхіеапа А. Въ прежн.
вр. Рараѵег вріпозшп. Въ Фарм. Саг-
<1ии8 йаѵиз. Бѣлокъ трава, Бѣльмокъ,
Бѣльмокъ цвѣтки (Кондр.7,35) съ пол.—
Звѣздочная трава, Звѣздочки (Кондр.
съ прежн. назв. Азіег аііісиз), Колючій
макъ (Даль съ прежн. лат. Рараѵег зрі-
по8шп). Вороній макъ (Даль), Мекси-
канскій макъ (Эрт. съ нѣм.) Осотъ сла-
бительный (Даль; род. назв. съ лат. ап-
течнаго). Соль Соколья тр. (Кондр. 7).
Кобылій щавель (Даль). — Нѣм. Мехі-
капізсЬег 8іас1іе1тоЬп, беІЬе техікаиі-
всЬе ІЭіяѣеІ, Теи&Ыеі^е. — Франц. Аг-
§етопе Ли Мехіщіе, Раѵоі ёріпеих,
СЬагйоп Ьепіі йез Апііііез, Гі^ие іпіег-
наіе. — Англ. Мехісап Ргіскіу-Рорру,
УеІІочѵТЬізіІе. Отеч. Вестъ-Индія. Раз-
но д. въ садахъ.
Агіааѳша Магі. Агоісі. КшііЬ.
III. 15. Зміевка или Змѣина трава
(Кондр. з. Огасопіінш).
Агізаѳша атигепкѳ Мах. Голъды
Сика (§и значитъ шишка). Гольды счи-
таютъ растеніе а особенно корневыя
шишки за весьма ядовитыя (Ргіт. И.
Аітіг. 264).
Агіааета уаропіеит Аино — Тен-
пан-зуо.
Агізагит Тоигп. Агоій. Кинііі.
III. 14.
Агівагит ѵиіцагѳ КіЪ.. 8уп. Агит
Агіеагит Б. О®. Агізагит з. СоІиЪгітіз
та^из. Клещикъ (Даль). — Пол. К1е8-
піес. — Чешск. Ктіѵавки. — Сербск.
Когііс. — Нѣм. Карретѵигк, §етеіпег
Каррегпагоп. — Франц. Агит Сари-
сЬоп. — Англ. Соттоп Ггіаг’з Сотѵі.
Отеч. Южн. Евр. Сѣв. Афр.
АтізііЛа Р. йе И. бгатіп. 8іеий.
I. 132. Колосовка, Колосянинка, Косав-
никъ (Кондр.) — Пол. Озсіса. съ лат,—•
Нѣм. Нааг^гаппе.
АгІ8іо1осЬ.іа Тоигл. АгівіоІосЬ.
Рг. XV. 1.432. Аристолохія. Кнрка-
зонъ. — Пол. Кокогнак.— Чешск. Рой-
гаиес. — Сербск. Кокоіііуа, іаЪисщак.
Ѵшуа зіора ііі ^аЬика. — Нгъм. Озіегіи-
кеу, ТоЬѵигг. — Франц. Агізіоіосііе. —
Англ. ТЬе ВігіЬіѵогі. Сопіга-уегѵа, Ноі-
ІОКГ-ГООІ.
АгіаіоіосЬіа СІетаШів Ъ. Фарм.
назв. АгівіоІосЬіа ѵи1§агі8 8. іепиіз.
Злая трава (Каз.) Змѣевникъ (Ьіпй.)
Кирказонъ (Двиг.) и изм. Киркажунъ
(ѴѴіесІ.) Кгтркашунъ (Северг.) и Ко кор-
на къ (Стар. рукоп.) Кокорникъ, Ко-

АгізіоІосЬіа — Агтѳгіа
45
корнякъ (Кондр. Мейеръ). Кокорва
("ѴУіей.) Куколь (Астр.) Кумашникъ, Ку-
машныя яблоки (Каз.) вѣрнѣе Кутяшьи
яблоки (Каз.) Кутяшьи ягоды (Нижег.)
Лихорадочная трава (Кондр. Нижег.)
Мечь трава (Кал.) Мячь трава (Кален.)
Пухлянка (Бесс. Рупр.) Плиновникъ
(Амб.) Пхиновникъ (Кондр. Раіі.) Хи-
новнпкъ (Ур.Потаи.)Филовникъ(Вор.
Тар.) Финовникъ (Тамб. Меуег. Вор.
Сарат. Астр.) Филильникъ, Филіль-
ни къ (Мал. Кален. Сред.) Филійникъ
(Полт. Авг.) Филѣйникъ (Ьіпй.) Филей-
никъ (Херс. Сам.) и искаж. Пховникъ
(Кондр.) Пхиховникъ (Даль), филон-
никъ (Полт. Авг. Мал. Рог.) и искаж.
Филоникъ (Курск. Вор.) Степной Фило-
никъ (Екат )‘ Филиникъ (Екат. Сггип.)
Фелоникъ (Курск.) Фіона (Вор.) Хви-
ловникъ (Амб.) Хвалильникъ (Харьк.)
Хвелинникъ (ДѴіесІ.) Хвалинникъ, Хвой-
лічникъ (Рог.) Растъ, Ростъ (Кондр.) и
изм. Ластъ (Кондр.) Расторопша (Мал.
Стар. Банд.) Рожальница(Мііей.) Смоль-
никъ, Смольникъ (Кондр.) съ пол. Цар-
ская бородка(Полт-) Цѣлильяикъ(Винд.)
Шишковникъ (Северг.) Щиковщікъ
(ХѴіесІ.) Яблоко земное (Кондр.) — Пол.
Зтоіпік. — Чешск. Ройгайес, Кокогпак,
ѴПко-ѵуё заЪІко, Ьогку ѣгапк, Ѵісі )аЫ-
ко. — Сербск. Ѵцс)а ^аЪисіса. — Луз.
Кокогпак. — Груз. Т(Ь)ем(Ь)рирака. —
Митр. Дзиръ-мтцаре (Кн. Эрист.) —
Тат. Каяръ-уда (Каз.) — Калм. Кар-
газанъ, Келбедеисынъ (Астр. Ж. М.
Г. И. 1859). — Чуваш. Олма - вуды,
т. е. яблочная трава. — Нѣм. 6е-
паеіпе ой. 1ап§е Озіегіигеу, ЕіеЬег-
ѵигл, ЕаІзсЬе ой. Кіеіпе НоЬІпгцгдеІ,
ВгисІжигя, Юоппеічпігг, 'ѴѴоИзктаиі,
ВіеЬепѵигг, 'ѴѴаІйгеЬепЬоЬЫиги. —
Франц. АгізіоІосЬе, В.аіеіаіге, Батаиіпе,
Загтасіпе. — Атл. Загасси’в ВігіЬѵогі.
Корень и трава прежде употр. въ ме-
дицинѣ.
АгізѣоІосЫа Зегрепіагіа X. Фарм.
Зегрепіагіа ѵігдіпіапа, АгізіоІосЬіа ѵіг-
§іпіапа. Корень зміевъ виргинскій
(Кон^,р,) пер. — Нѣм. ЗсЫап§епо8іег-
іпгеу, йег Ѵіг^іпізсЬе Ваійгіап, йіе Ѵіг-
§іпІ8сЬе 8сЫап§епмгат2е1.— Франц. 8ег-
репіаіге йе Ѵігціпіе, Соіиѵгіпе сіё Ѵіг-
§іпіе.— Англ. Випкіп, Зпаке-гооі ВігѣЬ-
ѵгогѣ. Корень, Еайіх Бегрепіагіае з. Ѵі-
регіпае з. СоІиЬгіпае з. Соіііга)егѵае 8.
Ѵаіегіанае Ѵіглтпіапае (Траппъ). Въ
Америкѣ употребляютъ преимуще-
ственно траву и свѣже-выжатый сокъ
снаружи и внутрь отъ укушенія змѣй.
АгізіоІоеЬіа ЗірИо Г. Аристолохія
трубчатая (соч.) — Нѣм. ЕІерЬапІеп-
гйяяеі, РГеі&піорі, Таѣаскзр&і&пЫп-
те. — Франц. Ріре <1е ТаЬас. Сгатіе
АтіаіоІосЬе. — Атл. Ріре-мгіпе, ТЬе 8і-
рЬоп Ііке ог ТиЬейоѵгегей ВігіЬмгогі. —
Аям.-Лмер. ЭпісЬтапп’з Ріре, Ріре-
Ѵіпе.
Агтѳпіаса Тоигп. Атудйаі. Рг.
II, 531. Плоды въ первый разъ были
доставлены въ Европу изъ Арменіи.
Абрикосъ. — Нѣм. АргікозелЬаит. —
Франц. Ь’АЪгісоііег. — Атл. Аргісоі-
ігее.
Агтѳпіаса Ьгі§апНаса Регз. —-
Нѣм. Вгіапдопег ой. Ггапг&зізсЬе А1-
репрйаите,— Франц. Ргипіег йе Вгіап-
допз. — Англ. ТЬе Вгіап§оп Аргісоі-
Ігее. Отеч. Франція. Считается роди-
чемъ Мирабелль, Реньклодовъ и дру-
гихъ желтыхъ и зеленоватыхъ сливо-
образныхъ плодовъ, отличающихся
своимъ хорошимъ вкусомъ. Изъ сѣ-
мянъ добывается масло, Нпііе йе Маг-
шоііе.
Агтѳпіаса Данусагра Регз. (3. рег-
зісіѣоііа. Черный абрикосъ. — Нѣм.
ЗсЬтагге АргікогепЬапт. — Франц. Ье
Ргипіег сіи Раре. АЬгісоѣ поіг а ГеиіПез
йе РёсЬе. —• Англ. ТЬе ТЬіск Ггиіісй
Аргісоі Тгее, ТЬе Ыаск Аргісоі. Ро-
домъ съ Востока, разводится рѣдко.
Агтѳпіаса віЪігіса Регз. Черный
Сибирскій абрикосъ. Даурскій абри-
косъ. Каменная слива, Сибирская
слива. Черносливъ. — Мотол. Ііке-
йіп§, т. е. прекрасная пища. — Туиг.
Впі1е8іп§. Плоды съѣдобны.
Агтѳпіаса ѵп1§агіз Гат. Абри-
к о з ъ, Априкозъ (Даль), Абрикоси (Мал.
Сред.) Желтосливникъ (Раіі.) Жердела
(на Дону Желѣзн.)Жердели (Херс. Левч.
Сред.) Курегй (дерево), Морелла (суше-
ные плоды) въ Малор Раіі. Морель
(Малор. Базин.) УріЬкъ (Сам. Астр.)
Данил. — Пол. Могеіа, Мотніа. Плоды—
Мотеікі, шогцпкі. — Чешск. Мегпй, Ме-
гийсоѵу йігот, шогиіка, шагЬиІе, таги-
іа (Рг.) Меринка, тагиіка, тагЬиІак
(81оЬ.) — Сербск. Хаііріегка, Иаіірёгка,
Ка)8ца рговѣа. — У Лавр. Зердели^’а,
Шевтелща, Шептелща.—Луз. Магиіа.—
Болг. Прасква (Карав.) Смилки (Прыж.)
Молд. Зарзаръ.— Груз. Черами.— Арм.
Циранъ. Циранены (дерево), Алибуха-
ра. — Тат. въ Крым. ПІеФтали. — Бух.
и Перо. Загйаіи. — Тур. Анат. Карск.
Паги. Зертели.— Тур. Каисии.— Сарты
въ Турк. Урюкъ (Федч.) — Кат. Узбек-
Урюкъ. — Таджик. Зардалу. — Афг.
Зердалу. Въ Хивѣ наз. Кизилъ, Нулупъ.
Тукъ, Урюкъ. — Нѣм. ветеіпег Аргі-
козепЬашп. — Франц. І/аЬгісоііег. —
Англ. ТЬе Соттоп АЪгісоЬ Тгее.
Агтёгіа ТГіМ. Р1шпЬа§іпасеае,

46
Агтегіа — АггЬѳпаШѳгпт
Рг. XII. 674. Армерія. Цвѣтъ гвоз-
дичный (Кондр. 133) съ нѣм. — Пол.
2аѵ<ра%, Хатудіе^асг, йалѵзсіе^азг. —
Чешск. Тга’Л'піска. — Сербск. ТгаѵцЦа.—
Луз. Вусѣпіска. — Финн. Впокопеііік-
ка. — Нѣм. бгазпеіке, 8аіійпе1ке, Сіе
Агтегіе — Франц. Ь’агтёгіа. — Атл.
Агтегіа, Соттоп ТЬгіЙ. 8еа-Сгі11і-
Йо'й'ег.
Агтегіа тагіѣіта ИИ. Морская
Армерія. — Нѣм. Бгазпеіке, Меегпеіке,
РізяЫптеп (цвѣты въ Апт.) — Франц.
багоп й’ОІутре, й’Е8ра§пе, багоп Не
Мопіа^пе, НегЬе й, зері іёіез, НегЬе й,
зері іі§ез, Мопвзе бгесдие, Оеіііеі йе
Рагіз, Оеіііеі тагіп (Ьесод.) Употребл.,
прежде въ медиц подъ именемъ НегЬа
еі Еіотез Зіаіісез ѵ. 8іаіісея Агтегіае.
Агтегіа ѵиі§агІ8 ЖЖ Обыкнов.
Армерія. — Сербск. ВаЫпа йзскііа (8е-
поп.) ТгаѵпЦа. — Нѣм. Ѳетеіпе 8апй-
пеіке, Меег^гая, ЕпдІіясЬез бгаз, 8ее-
§газ, 8еепе1ке.
Агтогасіа Вирр. СгпсіГег. (въ
Ргойг. ай СосЫеагіа). Отъ страны Аг-
пюгідие, цельтскаго названія Нижней
Бретани, а это отъ ат, близь, шог, .море
и гісЬ, страна.
Агтогасіа гивіісапа РІ. ЛѴеіі. —
8уп. СосЫеагіа Агтогасіа Б. Въ Фарм.
ВарЬапиз гизіісапия. У древнихъ —
А§гі08 гарЬапоз, т. е. дикая рѣдька,
Бепсе гарЬапоз, бѣлая рѣдька. Рѣдька
полевая (Кондр.) перев. Хрѣнъ дикій
(Кондр.) Хрѣнъ (повсюду), Хрінъ
(Малор.) Хрёнъ (Пск.) Хрѣнь (Новгор.)
Хреяь (Даль), Хрѣничикъ (Ниж.), Хрѣ-
нокъ, Хрѣнина (Даль), Водозрѣнъ
(Коядр.) искаж.—Пол. СЬгиап.— Чешск.
Кгёп, СЬгёп. — Сербск. Сгеп. Веп. —
Луз. Кгёп. — Русин. СЬгіп. — Иллир.
Кгеп. — Молд. Хронъ. — Самоі. Кгіе-
па. — Морда. Крёнъ.— Кирг. Крѣнъ.—
Груз. Имер. Храни. — Арм. Богкъ-вай-
ри. — Тат. Бак. у. Чиля-дагъ (Сит.)—
Латыш. МаЬггиікз, МаЬгаз гиікз. —
Эст. Мййа геі§аз, шааг)а гійказ.'—
Финн. Рірагі—1. аікаруигі. Рірагииііі.—-
Нѣм. бетеіпег Мееггеііі§, Кгепп,
Кгекп, Кгеп. Магеззід, ЗсЬагІез Ьбй’еі-
кгаиі, Ваиегп-ІАйеікгаиі, Еіеізсккгаиі,—
Франц. бгапй гаііогі, Іа Моиіагйе Й’АІ-
Іета^пе, Іа Моиіагйе сіе Сарисіп, 1е гаі-
Гогі яаиѵа^е, Сгат или Сгап йез Ап§-
Іаіз. — Атл. Ногзе-ВайізЬ, Огееп.
Прежде употр. въ медицинѣ при рев-
матизмахъ, скорбутѣ и т. д., нынѣ же
употр. только какъ наружное средство
для возбужденія красноты кожи, также
противъ веснушекъ и желтыхъ пятенъ
на лицѣ. Употр. въ пищу какъ при-
права.
Агпіса і. Сотрозіі. Рг, VI. 316.
Отъ греч. агпов, барашекъ и еікеіп,
похожій. Арника, Баранья трава (за-
имств.) — Пол. Ротогпік, РойсЬтигпік,
Кираіпік, Тгапк, Ащреізкі ігапк. —
Чешск. РгЬа. Копііёк (81оЬ.) — Сербск.
Ѵегргоѵас, тогалѵка, Ьг<1)апка. — Нѣм.
АѴоЬІѵегІеі, ’ѴѴоЫѵегІеісЬ, ІѴоІѵегІеу.—
Франц. Агпідие. — Англ. Агпіса.
Агпіса СЬатіазопіз 8с7ь. — Аино:
Епіококігиі (8сЬт. Веіяе).
Агпіса топіапа В. Фарм. назв. —
Агпіса топіапа 8. Вогопісшп §егтапі-
сшп, Агпіса ріаиепеія, Веіопіса топіапа
(Погея). Баранникъ горный (Траппъ).
Баранья трава (Амб.), Баранка (Сл. Ц.)
(заимств.) — Бородка (Амб.) Горляшяая
трава (Вят.) Боровой гвоздикъ (Минск.),
Заячья капуста (Минск.) Купальникъ
(Гродн. Минск.), Пуповникъ (Даль), всѣ
непОнятн. Транкъ ангельскій (Кондр.
заимств. съ полЛ Искаж. и смѣш. —
Лѣсно й Титунь (Гродн.) Пералотъ (Гродн.
не Перелетъ ли). Туръ (Гродн.), Чеме-
рица (Гродн, можетъ быть оттого, что
по пол. наз. Лѣснымъ табакомъ). За-
ячья капуста (Минск. Рук. Рупр.)—Пол.
ТаЬака Іеяпа, Тгапк Ьогпу, 2іе1е ро-
тпгпе. — Чешск. РгЬа. ЗІакоѵА когёпі,
Копііек (Микуцк.) Вегйдапка ^огяка,
Ѵегргоѵас, тогаѵка. — Луз. Кипаѵка,
гипаѵѵе хеіо, К)етйге ой. гипасе аеіе.
Йапяке гбге. — Нѣм. Пег Агиік, Вег§-
іѵе§еЬгеіі, Вег§-''Ѵо1ѵег1еу, ВІиіігіеЬ,
Саіагіпепжігя, СЬгіяііѵигг, Еп^еізкгапк-
ѵигх, Йаз ѵаііге ЕаПкгаиі, гбтіясЬе
Батзіѵиггеі, гбтіясЬе бетзЫите, Бетз-
ѵиігх, йіе §е!Ье ІоЬаппіяЫите, Ьаиаеи-
кгаиі, 8апсі Ьизіапзкгаиі, МбпсЬзкарре,
МбпсЬзіѵигг, Миііегіѵигг, Віісккгаиі,
Ѵегіап§кгаиі, ЛѴаЬгег 'ѴѴоІѵегІеу. —
Франц. Агпідие, Агпідие Йез топіадпез,
Веіоіпе Йез Ѵоя§иее. Вогопісріе й’АПе-
та§пе, Рапасёе Дез сЬіепз, Ріапіаіп без
Аірез, Йез Ѵоз§иез, Риітопаіге йез топ-
іа§пез, (^иіпдиіпа йез раиѵгез, ТаЬас
йез Ѵоз§иез, ТаЬас йез 8аѵоуагйз. —-
Атл. Агпіса. (Іегтап Ьеорагй’з Ьапе.
Рапасеа.— Въ медицинѣ употребляются
корни и цвѣты этого растенія (Вайіх
еі Иогез Агпісае трпіапае з. Вогопісі
§егтапісі). Всѣ части этого растенія
дѣйствуютъ возбудительно, содѣйствуя
кровообращенію; особенно дѣйствуетъ
при потрясеніяхъ мозга отъ паденія
или удара (отсюда назв. Рапасеа Іаряо-
гпт). Снаружи тоже употр. въ видѣ
тинктуры для примочки ушибенныхъ
и раненыхъ частей тѣла. Трава въ
Швеціи употр. вмѣсто курительнаго
табака.
дггЬѳпаѣЬѳгит Р. Ас Веаиѵ.

АггЬепаіЬегит — Агіѳшіяіа
47
бгат. КппіЬ. I. 307. Шишечникъ (Двиг.
Даль) соч. — Пол. ѴѴузурка. — Чегиск.
Оѵвік, Оѵзіг. — Сербск. РаЬоѵка, Оѵзе-
піса. — Луз. ЛѴоичпік. — Нѣм. 61ай-
Ьа&г. — Фракѣ. Ье Гготепіаі.
ДгЛепайіегит аѵѳпасѳит Веаиѵ.
8уп. Аѵепа еіаііог Ь. Пырій (Умань).
Французскій райграсъ (пер.) Овся-
ная голка (Даль, отъ Ноіспз аѵепасепв).
Пол. Каі^газ Ггапсизкі, ѴѴузерка, Кіа-
воѵка. — Чешск. Оѵез ітапсаиизку, Мей
Нсе Ггапсаиизка. — Финн. Неіпакаига.—
Нѣм. ГгапгбзізсЬез Ваідгая, Напддгаз,
бІапгЬаіег, бІайЬаГег, ОІаЙдгаз, Иаіег-
дгаз, йег ЬоЬе.ПаГег, Кпоііепдгаз, Кпоі-
ІепЬаіег, Кпоіепдгаз, Маппдгапепдгаз,
Ріегйедгаз, Возздгаз, йег ЬоЬе ѴѴіезеп-
ЬаГег, ЙѵіеЬеІдгаз. — Франц. Ье Гго-
тепіаі, Репаззе, Еепаззе йи ПаирЬіпё,
Еаих іготепі, йіпх 8еі§1е, Іе Ваудгазз
йе Егапсе. — Атл. ГгепсЬ гау-дгазз.
Таіі-оаі-дгазз: Отличная кормов. трава;
разводится искуственно.
АгіапіИѳ Мід. Рірегас.
АгіапіЬѳ еіопдаіа Міф Дост. Ма-
тико, НегЬа Маіісо. Отеч'. Южн. Ам. *)
Агѣетізіа В. Сотроз. Рг. ѴГ. 93.
Отъ Артемиды (Діаны). Артемизія.
Пелынь (Слав.) Полинь (Малор.) Пелынь,
Полынь, Пеленъ (съ чеш.) Чернобыль-
никъ (Двиг.) Одинъ видъ назыв. по
Якутски Кучукта, **). —Пол. Вуііса —
Чешск. Реіпп, Реіупёк, СиегпоЬЦ (Оріи).
Сербск. КошоІДка. — Финн. Магппа. —
Имерет. Украло (Сред.) — Аино Уото-
ді.— Нѣм. \ѴегтиіЬ, ВеіГпзз, Зіаітиги.
Ьег Виск, йег Вискеп. — Франц. Аг-
тоізе, ГНегЬе йе Іа 8і. йеап. — Англ.
Мид-той, ѴѴогпшоой.
Агіетізіа АЪгоіапит В. ***) Мно-
гія названія заимствованы отъ пере-
воднаго видоваго названія. Божье
дерево (Кондр.) и въ садов. Святое
деревцо (Слов. Церк.) Бездревъ (Вол.)
Біжъ-дерево, Бисъ-дерево (Малор.
*) Въ Слов. Эртеля, подъ Рірег айпп-
сит, нынѣ АгіЬапіЬе айипса, значится
йаЬогапйі. Но это ошибка, и ІаЬо-
гапйі есть, по опредѣл. Дир. Имп. Бот.
Сада Регеля, ОрЬіородоп йаЬпгап.
**) Имѣетъ превосх. свойства затя-
гивать раны въ случаѣ порѣза, также
полезенъ отъ ногтоѣды. Въ обоихъ
случаяхъ траву жуютъ и приклады-
ваютъ къ больному мѣсту (Павл. Зап.
биб. Отд. Г. 0. 1873. Томъ IV).
”) О значеніи видоваго назв. АЬго-
зігиѵ1’ Равно какъ и слѣдующаго АЬ-
ит, см. стр. 1-я подъ этими наз-
ваніями.
Стар. Банд.) по Левч. ошибка, слѣдуетъ
Бижъ-дерево. Боже-дерево (Вол. Под.)
Кудравицъ (Могил.) Цыпрусъ (Бѣлор.
Сл. Нос.) Со ми. Дубъ-трава (Даль). —
Пол. Войе йгхеи'ко. — Чешск. Вгоіап,
йгеіѵіпка, Ьогі йгеѵсе, Реіупёк, Ьогі
йгеѵес (81оЪ.) — Сербск. Вбг^е йгѵсей.
Дубр. Срчано зелье (Лавр ]~Луз. Вгёш-
ко. — Болг. Божо дрцво. — Кирг. Дук-
чузанъ (Кир.) — Нѣм. Віе АЬеггаиіе,
Аіргаиіе. Сіігопепкгаиѣ, Сіігопеп-
кгиги, ЕЬеггаиѣе, ЕЬеггеів, (Йпзе-
кгаиі, КатрЬегкгаиѣ, ЗіаЬкгаиі, 8іаЬ-
кгиги, ЗіаЬѵиггшаппсЬеп. — Франгг.
Агтоізе-Аигопе, Аигопе йез іагйіпз,
Аигопе гпаіе, АЬгоѣапе, АиЬоппе, Сііго-
пеііе, Іа Ѳагйе-гоЬе. — Атл. ТЬе АЬго-
іапит Агіетізіа ог 8ои(,1іегщѵоой, 8оиіЬ-
ѵоой, ОІй-тап, Бай’з Іоѵе. Въ Фарм.
АЬзіпіЬішп ропіісит в. готапшп, АЬго-
іапит, АЬгоіаппт таз. з. Ъогіепзіз.
(НегЬа). — Употр. отъ дѣвичей немочи,
остановившихся мѣс. очищ., глистовъ
и др., а снаружи въ видѣ припарки при
ушибахъ, вывихахъ.
Агіетізіа АЬаіпШіитБ. Въ Фарм.
АЬзіпіЬіит тадиз, з. гизіісапит з. ѵи]да-
гів (8итті4аіез) (Трап.) Слав. Пелынь.
Русск. Полынь настоящая. Полынь
(Вел. Р.) Полинъ (Малор.), Полынъ
(Бѣлор.), Полынь бѣлая (Полт.), полевая
(Нижег.), огородная (Полт.), горькая
(Вор.) Палынъ (Шимк. Коря.) Глистникъ
(Собол. пер.) Горечь (Вят.) Дикій перецъ
(Гурьев. Карел.)—Пол. Ріоіпп.— Чешск.
Реіпп, Реіуп, Реіпп, Реіупек, Реіпйка,
Реіупка, Роіупек.—Сербск. Реіеп, Реіеп
догкі. Ре1іп( ѴегЬ.) Осьеначь(Кар.)—Луз.
Роіоп. — Русины: Роіеп, Реіпп.— Болг.
Пелинъ. — Молд. въ Бесс. Пелинъ. —
Груз. Тур. Арм. Убс.низ.я. (Сит.) Абзин-
та. Ап(Ь)синта (Кн. Эрист.) — Пиръ.
Юшанъ (Гаік). Джульсанъ (Кир.) Джу-
скнъ. — Финн. КоігпоЬо, Коізо, Коіззо,
шаіі, Коітагппа. — Латыш. АѴеЬгте-
Іез. — Эст. КоігоЬі. — Бурят. Эрьмы-
сунка (Кашин.) — Чуваш. Арымъ-вуды,
т. е. женская трава. ПІиршла-вуды,
т. е. вонючая трава (Мих.) — Мордв.
Мокш. Атя-наркемасъ. — Мордв. Эзр.
Атя-нартиксъ. — Ііирг. Каранджинъ
(Карел. ок. Гурьев.) Юшанъ (Ь’аік),
Джульсанъ (Маевъ), Джусанъ, Джус-
санъ (Кир. 177). — Нѣм. бешеіпег ІѴег-
тиіЬ ой. АѴегтиі. Пег Аізеі, йіе Ваиегп-
тейісіп, ВаиегпѵегтиіЬ, йег детеіпе
ЬіЙеге ВеіГизз, СгаЬкгаиі, ЧѴіедепкгаиі,
ѴѴигтЬай, ѴѴигтіой.— Франц. АЬзіпѣЬе
соттип. Агтоізе атёге. — Атл. АЬ-
зіпѣЬіит. Принадлежитъ къ горчай-
шимъ травамъ и потому употребляется
при слабомъ пищевареніи. Въ народи.

48	Агіетізіа
медицинѣ употребл. отъ лихорадки, въ
видѣ настоя, оп боли живота, отъ
боли въ печени и селезенкѣ, противу
вѣтровъ, для возбужденія аппетита,
отъ глистовъ и овцамъ во время па-
дежа.
Агіетізіа аІЬа еі ппіапз. Ііирі.
Джусанъ (Карел. Гурьев.)
Агіетізіа аппиа X. Чаганъ (Рав.
Хоз. Оп Астр. губ.) Душистая Нехво-
рощь (Консп. Черн.) Въ Сибири слу-
житъ для окраски сафьяна въ красный
цвѣтъ.
Агіетізіа агѳпагіа. Кирг. Джил-
баш-джуссааъ (Бейт.)
Агіетізіа апзігіаса <7асд. Бѣлые
вѣнички. Білэ віничкэ (Мал. Сред.)
НеФорощь или Нехворощь бѣлая или
сѣрая (Екат.бгнпег). Полынекъ (Донъ
Черн.) Полынець (Кален.) Полинець
(Мал. Рог.) Чистый Полынецъ (Екат.
Сггпп. Хар.), Полынь (Сам. Сарат. и др.)
Дикая Полынь, Мелкая Полынь, Луго-
вая Полынь, Вѣяичья полынковыя
(Херс.) Чорнополица? (Бесс.) Яловой
сонъ (Полт.) Употр. также какъ и Агі.
АЬв.
Агіетізіа Ъогѳаііз Раіі. Якутск.
Кэ-оттъ, Якутскій трутъ. Побѣлѣвшія
осенью листья употребл. вмѣсто трута
(Павл.)
Агіетізіа еатрѳзігіз X. Фарм.
назв. Агіетізіа гиЬга- 8. сатрезігіз.
Былина (Вят.) Былица (Гродн.) Вѣни-
ки или Прутяная Полынь (Ок.
Гурьев. Карел.) Вересъ межевой (Пск.)
Вѣнички (Малор. Рог.) Полевые вѣ-
ники (Вор. Тар.) Вѣнчикъ (Вор.) Жи-
вотная (Нижег.) Косимомъ (Могил.
Пабо). Нехворощь*) (Моск.Яр. и др.)
Черная Нехворощь (Екат. Огип.) Неча-
хучая Нехворощь (Курск. Горя.) Нѳфо-
рощи (Екат.) НеФорощь (Малор.) Ка-
менная степная полынь (Каш, Приарг.
кр.), Полынь (Орл.), Глухая Полынь
(Вор.) Чернобыль лѣсной (Твер. Пупар.)
Чернобыль бѣлая (Влад.) Польная Чер-
нобыль (Гродн.) Чернобыльникъ (Ьіп-
сіет.) Степная Чилига (Мейеръ, Б. Сл.)
Смѣш. Божье дерево (Ков. Минск.)
Святое дерево (Нижег.) съ Агі. АЪг.
Бурьянъ (Орл. Могил.) Деревей (Вор.
сь АсЬіІІ.) Искаж. Чернобай (Могил.)
Кукавки (Черн. Рук. Рупр.) — Сербек.
Рунка (Мпкуцк.) — Фин-н. Кеіотагипа,
КпоррітиоЬо. — Эет. Наезіерипай. —-
*) Названіе Нехворощь произошло,
вѣроятно,_отъ не хворать, по цѣлеб-
нымъ свойствамъ травы, пли отъ хво-
ростъ.
Бурят. СачАнъ-Эрьмыс^нъ (Каш. При-
арг. кр.) — Голъды Буйвзип Ззбасіііа,
г. е. полынь похожая на сорго. (Мах.
Рг. И. Ат. 158). — Нѣм. АшЪговіеп-
кгапі, гоіЬе Веійівз, Вевенкгаиі, кіеіпе
ТгаиЪепкгаиі, лѵіМе Зіаѣттгг.— Франц.
Аигопе ваиѵа^е, Аигопе йез сЬашрз,
Агтоізе Ьаіагбе. Прежде употр. въ ме-
дицинѣ. Въ народѣ — настойка или чай
изъ травы употр. отъ боли въ желудкѣ,
въ женскихъ болѣзняхъ, для куренія
около больныхъ.
Агіетізіа сарШагіз. Лино — Ка-
ѵаг уото§і.
Агіетізіа соѳгиіѳзсѳпз Б. Полынь
морской или глистовое сѣмя (Кондр.
виЬ АЬвіпіЬіпт таі-іпит ВегірЬіиш).
Въ медиц. употр. прежде отъ глистовъ
подъ именемъ АЪвіаЛіат ЯегірЬішн
(8ет. еі Ніѣ.) в. 8етеп Сопіга ІитЬгі-
сов, в. ВагЬоііпа.
Агіетізіа Сопіга Б. См. Агі. 8іе-
Ьегі Вевв.
Агіетізіа Сопіга ѴаЫ. Си. Агіет.
ѴаЫіааа Козіеі.
Агіетізіа Бгасппспіиз Б. Назва-
ніе Вгасипсиіив отъ <іга§оп, потому что
корень имѣетъ Форму змѣеобразную.
Фарм. Пгасипсиіив. Эстрагонъ (въ Вел.
Рос.) Острагонъ (Малор. Сред.) Остро-
говъ (Бѣлор. Малор. Рог.) Астрагонъ.
Драгунъ трава, — Таргунъ (Экок. Маг.
I. 37). Тургунъ (Даль, Мал. Рог.) Тор-
гунъ, Торунь (Кондр.) съ пол. измѣнен-
ные Драгунъ. Змѣевикъ (у Мейера, Б,
Сл.) сост. Душистый перецъ. Чагыръ,
Тургунъ (Карел. ок. Гурьев.) Тр. Си.
О. Е. 1875. № VI,—Пол. Тогіш, ТогЬип,
Евіга§оп, Вга§апек. -- 5сшск. Евіга§оп,
Коиаіес, Ра1йап(Рг.) Реі^пек іевіёг, Ко-
гоіес (Оріи.) •— Сербек. Козалацъ, Коз-
лацъ, Закозликъ (Кар.), Кравльакъ
(Лавр.) Тагкащ. —• Имерет. Тархуни
(Сред.) — У Грек. за Кавк. Таргонъ
(Сит.) — Груз. и Арм. Тархунъ, Тегани,
Тархуна, Толхуна (Кн. Эрист.) — Нѣм.
Пга§оп,Пга8Опе11, Евіга§оп, Каівегваіаі,
8сЫап§епкгаиі, Хііік'егкгаиі. — Франц.
Ь’Евіга§оп. НегЬе аи Вга§оп. — Атл.
Тагга§оп. Въ медицинѣ прежде употр.
НЬ. еі Зитшіі. Пгасипсиіі противу скор-
бута и водянки; нынѣ употр. при со-
леніи огурцовъ и для приготовл. эстраг.
уксуса.
Агіетізіа Гга§гапз. Кирг. Кара-
джуссанъ (Борщ.) Кир. 63, 84.
Агіетізіа іпосіога М. а В. Бѣлая
Нехворощь (Черн. Консп.) Бѣлый степ-
ной НеФорощь (Курск.) Бѣлокорка
(Тамб. Меу. ЕІ.) Божье дерево (Вор.)
Агіетізіа кагаки§епзіз Беііт.
Кирг. Ак-джилка (Кир.)

Агіетівіа
49
Агіѳтіяіа ЬѳгсЬеапа Віедт. 8уп.
Ам. бапіопіса Ь. (ехрагіе). Дост. Еіогез
Сіпае Іпйісае ѵеі ВагЪагісае, Варварій-
ское или Индѣйское цытварное сѣмя.
Лжецедоэръ. Цытварное сѣмя содер-
житъ Сантонинъ и издавна употребл.
въ медицинѣ для изгнанія глистовъ.
По Розенталю цытварное сѣмя полу-
чается отъ слѣд. видовъ Агіетізіае:
Агі. ЪегсЬеапа (включая сюда и Агі.
запіотса), Агі. рагѵійога, Агі. ЗіеЬегі и
Агі. ѴаЬІіапа. Послѣднее считается
самымъ лучшимъ.
Агіетізіа Ьѳ88іп§іапа Бе«з.
Кирг. Маі-кага-ПзЬйззап (Ьеііт.)
Агіетізіа тагіііта Б. (А. 8егі-
рЬіит 'ѴѴаІІг., А. запіопіса ЛѴоосІѵѵ.)
Рііп. ЗегірЬоп. Бѣлые вѣнички. Біле
віничкэ (Новор. Сред.) Бѣлая По-
лынь. Глистникъ тр. (Кондр.) Сомн.
Черная Нехворощь (Укр. 6111(1.)—Кирг.
Джуссанъ *), Джусанъ (Хорошх.)
Агіетізіа топо§упа Ж еі А.
Киръ. Тцтаг-(І8Іій8яап (ЬеНт.) **).
Агіетізіа Миіеіііпа ѴИІ. Дост.
НЪ. Оепіррі аІЪі 8. АЪвіпіЬіі аіріві, Бѣ-
лое Генипи.
Агіетізіа рагѵійога Віедт. 8уп.
Агі. аІЬа Раіі. Сарептская полынь.
Дост. русское цытварное сѣмя, Зетіпа
(йогез) Сіиае гиззісае.
Агіетізіа ропііеа Б. Фарм. АЪ-
зіпіЬіит ропіісит 8. готапит (НегЬа еі
8иттіі). Римская полынь. Бѣлень-
кая Нехворощь (Укр. бііій.) Полынь
степная трава, полынь александрійскій
(Кондр.), Стародубъ (Даль). — Пол. Су-
ргузек, Сургузкі. — Чешск. ПесЬгазі,
песЬгезі, 8ейін,ек. — Нѣм. ВбтізсЬег
Веііизз ой. УѴеппиіЬ. ГгаиепЬеііизз,
багіепЬеійізв, бгаМѵигх. РопіізсЬег
’ѴѴегтиіЬ.— Франц. Ьа реіііе АЬзіпіЬе.
Употр. въ медицинѣ.
Агіетізіа ргосѳга Жг'Ий. Божье
дерево (въ бол. ч. Росс.) Бисъ или
Бизъ-дерево (Донъ. Черн. Линд) Бе-
чевникъ (Каз.) Бичевникъ (Даль), Бод-
реяникъ (Тамб. Меуег. ЕІ.) Деревей
большой (Екат.) Куколь (Уфим.) Мужи-
чекъ (Тамб. Меуег. Еі.) Полынокъ (Вор.)
*) Джусаномъ наз. породы Агі. аизігі-
аса, тагіііта ѵаг. іга^гапз, раисійога
УУеЬег. ропііеа). Ихъ же называютъ
низовые Уральцы Полынекъ. Также
у Кирг. Юшанъ (ѵаг. ппіапз Раіі. 1.602).
Прежде употр. въ медицинѣ подъ име-
немъ НЬ. еі 8ишш, АЬзіпіѣіі піагіііті.
**) Кирѣев. говоритъ, что это есть
узбекское названіе; по Борщеву по
Кирг. ПвсЬиззап,
Чернобыль (Сарат.) Чилига (Сам. Сарат.)
ХараФилъ (Астр.) искаж. Употр. также
какъ и Агі. АЪгоі.
Агіетізіа засгогит Іей.— Голъды
СЬйггеп ззбасѣіа, т. е. горная полынь
(Мах. Рг. ЕІ. Ат. 169).
Агіетізіа ваізоіоійез Жй/й. По-
лынь гребенская (Кир.) соч.
Агіетізіа запіопіса Б. Татар-
ская полынь. Русская Цытварь. Цыт-
варъ (Сл. Нос.) Бѣлор. — Груз. и др.
Хоросани (Кн. Эрист.) Дост. русское
глистное сѣмя, русское цытварное сѣ-
мя, 8етеп Запіопісі гизвіеі, извѣстное
въ астрах. аптекахъ подъ именемъ
АЬзіпІѣіит ропіісит.
Агіетізіа зсорагіа Ж.'еі А. Вѣ-
никъ, Віяички (Мал. Рог.) Вѣничьи
черные (Херс.) Нехвороіцъ, Нехворощи
(Малор. Черн. Сред.) Полева Нехворощь
(Малор.) — Молд. въ Бесс. Пелиницы.
Агіетізіа Зѳіепйепзіз Тигсг. —
Голъды Ашіап-ззбасЬіа, т. е. полынь
островная. — При устьѣ Сунгари ТтЬі
(Мах. Рг. ЕІ. Ат. 160).
Агіетізіа ЗіеЬегі Безе. 8уп. Агі.
Сопіга Ь. Настоящая Цитварь. До-
ставл. глистное сѣмя, Зетеп Сіпае, 8.
8апіопісае 8. Сопіга. Въ торговлю идетъ
подъ именемъ Варварійскаго или афри-
канскаго цытварнаго сѣмени, 8ешеп
(Яотез) Сіпае ЬатЪагісае 8. а&ісапае. От.
Аз. и Афр.
Агіетізіа Ѵаііезіаеа АП. Фарм.
НЬ. Ѳепіррі пі^гі. Идетъ на приготов-
леніе Абсента, Ехігаіі Д’АЬвіпіЬе, вмѣ-
стѣ съ Агі. Миіеіііпа и зрісаіа.
Агіетізіа ѴаЫіапа Козіеі. (8уп.
Агі. Сопіга ѴаЫ.) Доставляетъ Левант-
ское или Алеппское Цытварное сѣмя
(Цыцварное сѣмя, Цытварь, Цварское,
Цицарское сѣмя. Цедоэръ), — 8етеп
(йогез) Сіпае Іеѵапіісае 8. 8етеп 8апіо-
піеі Іеѵапіісі. — Нѣм. Ьеѵапіізсѣе ойег
АІеррізсЬе Ѵѵигт - ой. 2ііі5ѵегзатеп.
Отеч. Персія и Мал. Азія. Считается
самымъ лучшимъ по дѣйствію на гли-
стовъ.
Агіетізіа ѵиі^агів Б. Фарм. Агіе-
тізіа гиЬга, аІЬа, ѵиі^агіа. Большая Бы-
лица (Ряз. Андр.) Быльникъ (Могил.)
Быльнякъ (Пск. Оп.) Быльникъ горькій
(Вят. Меуег. ЕІ.) Бурьянъ (Екат. Свѣнц.)
Будильникъ (вѣр. искаж. Будыльникъ
Сиб. бтеі. ЕІ.) Бобыльникъ (Пск. Тв.)
Бѣль (Астр.) Заб^дькгі (Мал. Кален.)
Забудки *) (Рог.) Забудекъ, Забудка
*) О происхожденіи названія За-
будьки ПроФ. Роговичъ приводитъ
легенду, записанную въ Стар оду бекомъ
4

50
АНѳтіяіа — Агит
(Полт.) Коника. Нсхворощь (Рог.) Чер-
нобыльникъ, Чернобылъ (въ бол.
части Росс.) Чорнобильникъ, Чорно-
биль (Мая. Рог.) Чорнобілъ (Сред.)—
Пол. Вуіпік, Зѵ?іеІо)ай8кіе /іеіе. —Ву-
Іісарозроіііа (Ков. Вол.) — Чешск. Сег-
поЬуІ, Вуііпа 8ѵл Іапа. — Сербск. Ко-
тоІДка, Котопіса. Рунка (Лавр.) — Ру-
сипы СяотоЪуІ.— Луз. ВбІ, Виі, Виііса,
Вхіѵгі роіоп. ВіЛіса. — финн. Н&гап-
Ііапіа, Рщотагипа. — Латыш. ЛѴіІіЬок-
пе. — Эст. Заіа коі гоЬі, роіикай. •—
Самоі. Куіііз (Ков.) — Корел. Полынь-
гейну (Олой.) — Чуваш. Хйіда-хура, т. е.
женская сухая трава. — Мордв. Мокіи.
Шурьма. — Мордв. Эзр. Шурьмапъ. —
Груз. Мкграла-балахи (Ки. Эрист.) —
Гиляки Ьайвііці — Олъчи и Голъды 8вб-
асЫа, а при устьѣ Сунгари — ѴтЬі
(Мах. Рг. Г1. Ат. 160). — Аияо Хоіо
(ЗсЬтійІ Кеізе), — Хирі. Кутурганъ-
джуссанъ (Кир.) — Нѣм. 1)ег ВеіЬіев,
сіе г гоІЬе, тѵеізяе Веііизз, ВейтеісЬ,
Воск, Вискеп, Оапзеікгаиі, Иіттеіз-
кеЬг, НіттеккиЬ, йоЬавпІ8§ііг1е1,
йип^Гегакгаи!, ЗсЫоззтаІіеп, Зоппеп-
ѵепй§йг1е1, АѴеіЬегкгаііі. — Франц. Аг-
тоізе соттипе, ѵи1§аіге, НегЬе йе 81.
Іеап, Сеіпіиге йе Іа 8аіи1 йеап, Сои
гоппе <іе 81. йеап, Пеиг йе 81. .Теап,
НегЬе А сепія §оиіз. Кетізе. — Атл.
Соттоп Міщѵѵогі. 5Ѵе§теой. Корень
этого растенія (Кай. Агіетізіае ѵи1§агіз)
составляетъ весьма дѣйствительное цѣ-
лебное средство, употребляемое въ хро-
ническихъ нервныхъ болѣзняхъ, осо-
бенно отъ падучей болѣзни, происхо-
дящей отъ присутствія глистовъ. Въ
народи, медиц. употр. отъ всѣхъ жен-
скихъ болѣзней, происходящихъ отъ
разстройства женскихъ отправленій
(Пупар.)
АгЬосагрия Г. Агіосатреае. Се.
Отъ греч. агіоз, хлѣбъ и сатроз, плодъ.
Хлѣбное дерево. Жакъ, Жака (съ
туз.)—Пол. СЬІеЫІес, СЫеЬотѵіес, СЫе-
Ъоѵ/е йггеѵѵо, СЬІеЬосігхе'.ѵ, — Чешск.
СЫеЬоп. — Сербск. НЦеЬоѵас, Кгизеѵі-
па. — Нѣм. ВгоіГгисЬіЬаит. — Атл.
Вгеай-Ггиіі-Тгее.
уѣздѣ и состоящую въ томъ, что, дѣ-
вочка, упавшая въ яму къ змѣямъ п
проведшая съ ними всю зиму, получила
отъ царицы змѣй даръ понимать раз-
говоры всѣхъ травъ, но при условіи
никогда не говорить слова «Чорнобиль».
Дѣвочка однако же въ забывчивости
произнесла это слово и тотчасъ же за-
была все, что она слышала изъ разго-
вора травъ и деревьевъ.. Опытъ Слов.
тр. і—Б.
Агіосагриа іпсіза Ъ. й]. йасдиіег
и Агі. іпіе§тіГо1іа Ь. АгЬге а раіп до-
ставляютъ плоды, которые, достигая до
25 ®уп. вѣсомъ, составляютъ главную
пищу туземцевъ въ Остъ-Индіи.
Агаш ,Е. Атоій. КипіЬ. III. 23. Отъ
Агоп древнихъ (Агит Соіосазіа), кото-
рый употр. въ пищу. Мобелі, произво-
дитъ назв. отъ Аарона, брата Моисея,
отсюда Ааронъ, Аронъ, Аронова боро-
да (Мейеръ Бот. Сл.) Даль Арумъ,
Змѣйка тр. (пер.) Телячья тр. (съ прежн.
лат. назв. Ре8 ѵіініі). Кондр. Мейеръ.
У Даля ошибочно — Сухой водолень,
Копытникъ, Подлѣсникъ; это есть Аза-
тшп — Пол. ОЬгазкі, Агопек. — Чешск.
Агоп. — Сербск. Когіас. — Луз. Аго-
пспѵа Ьгайа. — Нѣм. Агоп, ІІгасЬеп-
5ѵит2, йег Веиізске Іп§ѵѵег, йіе 8сЫап-
§епѵит2, 2еЬгкшг2. — Франц. Ь’Агит,
Ье боиеі. — Атл. Агит, Натетіпі.
Агит Соіосааіа Г. Нынѣ Соіосазіа
апііциогит 8сЬо1і. Колоказій древ-
нихъ. По мнѣнію ХѴіІізіеіп’а это назв.
слѣдуетъ отнести къ Пушрііаеа Ие-
ІшпЬо. .
Агит Вгасипсиіиа Ъ. Нынѣ Нга-
сипсиіиз ѵи1§агІ8 ЗсЬоІІ. Фарм. назв.
Нгасипсиіиз 8. Зегрепіагіа та)ог (Кай.)
По Магі. — Агит §а11ісит. Драко-
новъ корень, Драконникъ (пер.) —
Нѣм. Сгетеіпег І)га§ип, НгасЬепѵигг,
8сЫап§епкгаиі. — Франц. Зегрепіаіге
соттипе. — Атл. Соттоп Пга^оп-
Агит. Зпакегааке. Отеч. Азія.
Агит ѳасиіепіит Г. Нынѣ Соіо-
сазіа езсиіепіа. Корнев. наз. Таро, Тар-
ро и употр. въ пищу жителями острое.
Южн. Ок.
Агит тасиіаіит і. (Аг. ѵиі^аге
Ьат.) Фарм. Агит. Ааронова борода,
Змѣй трава, Клещинецъ, Нога те-
лячья (съ лат. рез ѵііиіі), Образки
(Кондр.) Аронникъ, Сухотный корень
(Мейеръ Бот. Сл. скорѣе къ Азагшн).
Козяча борода (Под. Вол) Нѣмецкій
Имбирь (Даль съ нѣм.) — Пол. ‘ѴѴіеІе
2Іе§о, Аагопоте Ьгойа. — Чешск. Агоп,
агоподѵй Ьтайа, Т’іѵаг 8-,ѵ. Лапа, Хасіга-
Ьиіа, 2тіпес (Ргезі.) ВІагпіѵес, Ййоѵа
Ьгайа, Зііріаѵес (ЗІоЬ) — Сербск. Когіас
рё^аѵі. — Луз. Кіер. Зтцоѵу когтей.—
Нѣм. Віе Агпетѵиггеі, йег АгопвзіаЬ,
йіе Ма§епкгаг2, сіаз кіеіпе ЗсЫап^еп-
кгаиі. — франц. Ѳоиеі Соттип, Ріей
йе Ѵеаи! — Атл. СаІРа Рооі, Сискоо-
Ріпі, Сискоо Ріпііе, Вашр. Вискгатре,
АѴаке-Ріпііе, ЛѴаке-ВоЫп, Виіізапй
Соте. Ьотйз аші Ьайіез, оба названія
по двумъ цвѣтамъ початка. Ргіезі’з
Ріпііе. ЗіагсЬтегі (Ртіог). Въ медицинѣ
употр. Кайіх Агі в. Атопія Аіаті 8.

Агит — Азагит
51
Вгасоцііі тіпогіз (Трап.) Все растеніе
ядовито, однако же высушеный корень
идетъ на приготовленіе Портландскаго
Саго. Ср. и Южн. Евр.
Агипйіпагіа Тігсд. Огаш. 8іеий.
I. 334. Отъ Агшійо, по сходству.— Ги-
ляки ТіГ. (ОІеЬп. Веізе) — Аино Нити,
риги (8сЬтійі. Веізе) зиЬ Агипйіпагіа
сигііепзіз. Таке (зиЬ Агипй. )аропіса).
Агйпйо В. Огат. 8іеий.8уп. 1.193.
Тростникъ, Трость. — Пол. Ьавесг-
піа, Тггсіпа.— Чешск. Тгёзі (Рг.) Ваков,
Тгеві (81оЬ.) — Сербск. Тереть,. Терско
(Мик.) Жалица (Лавр.) — Луз. 8сіпа. —
Нѣм. АѴавзеггоЬг, ВеііЬёгав. -- Франц.
П.озеап, 1’Агішйе. — Англ. 'ѴѴаіег-Веей.
Агшійо Атрѳіойезтиз Сугйі.
Дисъ. — Франц. 1)І8 (в. Аг. іеаах).
Рекомендуется для приготовленія изъ
него писчей бумаги. Отеч. Сѣв. Амер.
Агипсіо Вопах В. Фарм. Вопах 8.
Саппа Саг§аппае. Тростникъ боль-
шой. Тростникъ дебелая трава. Тро-
скотъ, Камышникъ. Трезубка (Кау«м.
Моск. Фл. при родѣ Вопах).—Пол. Ьаз-
коѵа Ьазесгпіа.— Сербск. Тгзі, Тегзі.—
Груз. Лертцами, Лелтцами. — Гур.
Мингр. Чаламкалами (Кн. Эрист.) —
Нѣм. Ваз Р&ЫгоЬг, РіеіІгоЬг., йаз 8ра-
пізсѣе ВоЬг, ЗіиЫгоЬг. ‘ѴѴаввеггоЬг. —
Франц. Ь’Агипйе оп 1е гозеап й (Діе-
поиіііез, Іа Саппе ои 1е гозеаи Йе Рго-
ѵепсе, 1е гозеап йез ^агйіпз.
Агшійо піѣісіа. Аино — СЬпккі.
Агишіо РЬга§тііѳ8 і. У Віозс.
ТЬеорЬ. Саіашов—8уп. РЬга§тііез сот-
типіз Тгіп. Жгуты (Твер. Ост. Пуп.)
Камышъ (во мног. губ. хотя лучше
этимъ именемъ называть Зсігрив Іасизі-
гіз). Куга (Приарг. кр.) Махалка (цвѣтъ
Камыша въ Астрах.) Очеретъ (Мал.)
и измѣн. Черетъ (Орл. Пет.) Черотъ
(Гродн.) Ачередъ (Хар.) — Подренникъ
(Даль). Семиколѣнникъ (Астр.) Тресна,
Треснякъ (Олон. Пот.) Треста, Трестъ
(Арх.) Троста, Тро сть (Слав. Библ.)
Тростникъ (Моск. и др.) Тржецина
(Гродн.) Ханьга (Арх.) Ростки въ Тобол.
губ. цаз. Копьецами, Шильцами, а на
Иртышѣ — Копьяшками. По смѣш.
съ др, рр, — Метлина, Метлица, Мет-
лика (\Ѵіей) Пырей (Олон. Новг.) Пы-
рей луговой (Ниж.) Мечевникъ (Смол.)
Сабельникъ (Тв. Пуп.) вѣр. по листьямъ
съ Ігів. Початки (Приарг. кр.) вѣр. съ
ТурЬа. Болотный рѣзакъ (Минск.) —
Пол. Тггсіпа (Впл. Ков.) Сгегоі, Ко-
иіувге. — Чешск. Тгезі ЬаЬпіѵа (81 оЪ.)
Папашина (Мик.) — Сербск. Тгзка, Тег-
вка ргозіа. У Лавр. - Калекъ, Трет,
Бпѵ,І0ВаЧа’ ИІевеРъ- Жука, Жуковина,
рула. — Болг. Камишъ, Трясть. —
Луз. Рбйегаска, 8сіпа.—Корела Руого.—
Финн. Кііпзагра, ІеЫікаЫІа. — Латыш.
Неейге, Зіееѣгв, пазсЫі. — Эст. Воо§-,
ріііі гоод, Кбгктей. — Мордв. Моти.
Нуди-тйкше. — Мордв. Эзр. Нуду-тй-
іна.- - Бурят. ЕѣоІосЬоп (Сеогд. 198).—
.Кирг. ТвсЬі.— Тут. ОІЬиЫа. — Гиляки,
Тіийк (ОІеЬп.) 'ОіосЬ (Махіт. Рг. ЕІ.
Ат. 32). — Сарты въ Турк. Кигак (Кат.
выст.)—Имер. Чпналъ-калами (Сред.)—
Голъды НбІ^осЬіа, при устьѣ Сунгари—
’ОІдосЫа (Мах. Рг. 321). — Нѣм. Ое-
теіпез КоѣгвсІііИ, йаз §етеіпе ВескгоЬг,
йаз ТеісЬзсЬШ, йаз ЛѴаззеггоѣг, йег
Еаипгіеі. — Франц. Ье РЬга§тііе. Ко-
зеаи а Ьаіаіз, соттип, адиаііцие, йез
тагаів, реііі Ёозеаи, Саппеііе. — Англ.
Роіе-геей, на западѣ — Риіі-геей, Рооі-
геей. 8рігез ог 8ріге-геей. ВепІ-§гавв
(Вер.)
Аголйо зр. іпсі. Аино — Тозі
Аеагит Г. Агібіоіосѣіасеае. Рг.
XV. I. 422. Копытёнь (Кондр. Двиг.
и др.) — Пол. Коруіпік. — Чешск. Ко-
руіпік, Корііпік. — Сербск. Корііпік,
Ьізіу Іейѵіпііё. — Нѣм. Навеітгагг. —
Франц. Ь’Азагеі. — Атл. АзагаЪасеа,
СаЬагіс.
Авагит агіі'оііит МісЪж. еі Аваг.
Сапайѳпзѳ Г. Канадскій змѣиный
корень, Индѣйскій Имбирь(пер-)—
Нѣм. СапайізсЬег 8сЫап§ешѵиг2, Іпйіа-
пізсЬег Іп^ѵѵег. У туз. въ Амер. ѴѴіІсІ
віпдег, Сапайа 8паке-гооі, Соіі’з іооі,
(Сѣв. Амер.) Вѣроятно сюда относятся
назвавія Змѣй трава, Нога телячья,
Клещинецъ трава, Образки трава, Чер-
вонецъ меньшій или Ужовый язычекъ
(Кондр. 43, 44 и слѣд.), которыя приве-
дены имъ при Агит.
Авагит еигораеит Г. У Віозс.
Авагоп, ѢГагйоз а§гіа, т. е. дикій Нардъ,
Ѵігуй. Вассаг. Фарм. назв. Азагпт 8.
Ѵи1да§о 8. Уагйиз гизіісапиз (Вайіх)
Траппъ. — Блякотникъ (Курск. Гори.)
Винный корень (Вятск. Меуег). Водо-
лей (Двиг.) Сухой водолень (бііій.
Эк. Маг.) Волосатикъ (Влад.) Волос-
някъ (Кален.) Вороній глазъ (ДѴіей.
смѣш.) Грыжникъ (Моск.) Епанча, Епа-
нешникъ (Даль). Заячій корень (Кондр.
Трап. съ нѣм.) Зимнякъ (Костр.) Ка-
рачникъ (Вор. Дон. Обл. Сл.) Копетъ
(Опій.) Копытень (Вел. Рос.) Кбпітень
(Малор.) Конскій Копітень (Умань). Ко-
тики, Копытци, Копитецъ, Копитці,
Коптикъ(Малор.) Копытникъ (Кондр.
Оііісі. Вел. Рос.) Копитникъ, Копит-
някъ (Малор.) Бѣлокопытникъ (Яросл.
ошиб.) Лошадиное копыто (Кал.) Коса
трава (Кален. Лям.) Земляной ладанъ
(Вят. Меуег. Орл.) Ладанка (Вол. Пот.)

62
Азагиш — Азрага§из
Лихорадочная трава (Влад.) Черный
Лютикъ (Вятск. Меуег). Молосная тра-
ва (Никольскъ. Волог. г. Пот.} Недуж-
ная (Кости.) Облапа, Облапа вонная,
Охватка, Охватка простая, благовонная
(Кондр.) Дикій перецъ (Кондр. Экон.
Маг.) Переіпникъ (Кондр.) Плющь по-
земный (Кондр.) Подлѣсникъ (Кондр.
Вел. Рос.) Підлистникъ (Малор.)
Подлѣшникъ (Рукоп.) Подъолеш-
никъ (Кондр.) Подъолешникъ лѣсной
(Черн.) Подолішникъ(Малор.) Подъ-
орѣшная трава (Кал. Потаи.) Подъ-
орѣшникъ (Эк. Маг. бол. ч. Россіи).
Подорішникъ (Малор. Рог.) Ягод-
ный пролѣсникъ (Кондр.) Присовочная
(Костр.) Расходникъ (Гродн.) Рвотный
корень (Нов. Оск.) съ нѣм. Сердечная
(Вятск. Симб. Меуег) Скипидарная тра-
ва, Скипидарникъ (Щегл.) Тайниш-
ная трава *) (Алт.) Увѣчная трава
(Тамб. Козл.) Чилибуха (Каз.) по дѣй-
ствію. Человѣчье ухо (АѴіесІ.) съ Франц.
Сомяит. — Болотникъ (Нижег.) Вара-
гуша (Кал.) Бѣлоусъ (Тамб. Козл.) Де-
нежная трава (Кондр.), Куриная лапа
(Вор.) Черезгривица (Смол.)— Пол. Ко-
пытникъ (Мик.) — Чешск. Коруіпік,
Отуіпік, Пзпі зріса. — Сербск. Корйпік
ргозіі. — Койьско копито, Копитньак,
Копитица (Лавр.) — Луз. Йшбіпік. —
Латыш. Ріррега заЫе. — Эст. Меіз-
рірраг.— Чуваш. Сесаель.— Нѣм. Еиго-
рйізсЬе ой. «ешеіпе НазеЫигг, Назеі-
кгаиѣ, НаяеЫиггкатрГег, "ѴѴіІйег Ы агйиз,
Лая МіегепкгаиЬ, ііаз "ѴеіІігаисЬзкгаиі.
Франц. Ааагеі, Азагіпе, СаЬагеі, КагіІ
заиѵаде, Огеіііе й’Ьотте, ОгеШеИе, Ра-
пасёе бея Йёѵгез (^иаігез, Кошіеііе. —
Атл. Азага-Ьасса (отъ Азагит и Вас-
сЬагіз. Ргіог.) Корни до открытія Ипе-
какуаны были употребляемы какъ рвот-
ное. На Шнеебергѣ листья употр. какъ
нюхат. табакъ. Въ народи, медиц. отъ
головной боли прикладываютъ отва-
ренный корень (Малор.); какъ рвотное,
отъ глистонъ, отъ лихорадки; для ку-
панья дѣтей отъ испуга и младенческой
и т. д. Дается также людямъ, желаю-
щимъ отвыкнуть отъ пьянства. Въ Во-
лог. губ. Ник. у. женщины пьютъ отъ
«тйшинъ» (Потаи.)
Азагиш Иеіегоігороісіез. Гиля-
ки — ТзсЬдисЬ ізсЬотЬг (СІеЬп. Кеізе).
*) Тайникомъ наз. въ Сибири — дѣт-
скій родимецъ и это растеніе съ успѣ-
хомъ употребл. при. леченіи этой бо-
лѣзни, отчего и названіе Тайнишной
травы. Верб.
Азеіѳріаз. Азсіеріасі. Рг, VIII. 564.
Асклепіадова трава. Асклепіасъ. Эс-
кулапова трава (пер.) — Пол. Тпцезс.—
Чешск. КІерсЬа. — Сербск. Зѵііпіса. —•
Нѣм. йсЬітаІЬепи'игг, йеійепІгпсЬі, 8еі-
йепрЯапге.—Франц. Азсіеріайе. — Атл.
8\ѵаІІ0’іѵ ч?огі. Міік-ріапѣ
Азеіѳріаз авіЬвіайса В. Раст. на
Цейл. и Бурбонѣ и дост. Васііх Іреса-
сиапкае аІЬае, бѣлую Ипекакуану съ
Ильдефранса.
Азеіѳріаз Сигаззаѵіеа В,. Доставл.
Ложную Ипекакуану. — Атл. Вазіагй
ІресасиапЬа, Віоой Еіоѵег. Сигаззоп
Кей-Ьеай.
Азсіеріаз ргосега В. См. Саіоѣго-
різ ргосега. В. Вг.
Азсіѳріаз Зугіаса В. АзсІ. Сотпиіі
Иесаізп. Ваточникъ. Соч. Ласточ-
никъ (съ нѣм.) Шелковичное Сирійское
растеніе. Русскій Хлопокъ или Пчели-
ная трава (Кален.) Всѣ иск. сост. —
Нѣм. ЗугізсЬе Зеібепрйапге. — Франц.
НегЬе оиаѣе, НегЬе & Соіоп, Соіоп
заиѵа§е, Ріапіе а зоіе. Шелковистый
пухъ, окружающій сѣмена, предлагали
обработывать подобно Хлопчатнику, а
волокна стебля какъ Коноплю. Особен-
но замѣчательны въ этомъ отношеніи
заботы Г. Перошкова. Пчелы весьма
любятъ это растеніе.
Азеіеріаз Ѵіпсеіохісиш V. Ѵіп-
сеіохісшп оійсіпаіе.
Азрага^из В. Азрагад. Спаржа
(разв.) Холодокъ (дик.) — Пол. 8хра-
га§. — Чешск. СЬгезі. — Сербск. Йра-
года, Йраг§а. — Кирі. Кумъ-сакызъ,
т. е. песочная сѣра (Пот.) — Нѣм. 8раг-
§е1. — Франц. Б’Азрег§е. — Атл. ТЬе
Азрагадиз. ТЬе 8рега§е.
Азрага§из оійоіпаііз В. Спаржа
обыкновенная. Аспарагъ (Кондр.)
Бирюшникъ (Сар. Астр.) Адамова бо-
рода (Каз.) Чортова борода (Кондр.)
Козья борода (Черниг.) Дедева борода
(Нижег.) Заячьи глазки (Ьішіет.) Со-
рочьи глаза (Тамб. Меуег). Конская
грива (Урал. Пот.) Какушка (Мейеръ,
Бот. Сл.) Какорожиикъ (Астр.) Кати-
поле (Кондр. Орл.) Перекатиполе (Вор.
Астр. Екат. 0-111(1.) Перекатичникъ (Вор.
Тар.} Покатунъ, Покатичяикъ (Даль).
Клоповникъ (Нижег.) Громовой корень
(Кондр.) съ пол. Метелка (Уф.) Мухо-
моръ .Уф. Сарат.) Мухоморникъ (Урал.
Пот.) Подчосъ, Громовой подчосъ
(Кондр.) Підчосъ (въ Малор. Левч.)
Бабій разумъ (Сам. Козл.) Спаржа,
Спаржія (Нижег.) Шпарагы (Умань) съ
пол. Волчье сѣмя (Каш. Приарг, кр.)
Холодокъ (Малор. и др.) Холодецъ,
Холодецъ, Заячій Холодокъ, Заячій

Азрагациз — Азрѳгиіа
53
Холодецъ (Малор.) Бирючьи *) ягоды
(Урал. Ііот.) Волчьи ягоды (И. 8іЬ.)
ІІриарг. кр. Журавлиныя ягоды (Минд.)
Сомяит. Аснокъ? (Подол.) Шпинатъ
(Ііолт.)Медвѣдка, У ш ва(У<г>.) Пестикъ**)
(Бот. Сл. Мейера).-— Пол. йирагац, бго-
іпоѵу Коггеп, 6гототгеѵгіе1е. — Чешск.
СЬгезі, 8Нреі, Нтотек, БрагцІ (81оЬ ) —•
Сербск. Братца, Йрагоца, Спарожина
(Лавр.) — Луз. Нгошотѵу когіей, Нто-
так. — Молд. въ Бесс. Спарангы. —
Груз. Сатацури. — Арм. Цнепакъ. —
Латыш. Ьаитав зіоѣіа, еціііез. — Эст.
Аврагій, Рагіій. — Кирі. Ит-дшу. —
Калм. Чанопъ-Кольбудисонъ (Кирѣев.)
Нѣм. бешеіпег, деѵгоііпіісііег Зрагцеі,
йег Азрагз, йаз Когаііепкгапі.— Франц.
Азрегце. — Атл. Азрагациз, Зрагациз,
Зрагго-й'-цгаз, Зрегаце. Растетъ и воз-
дѣлыв. во всей Европѣ. Корни и по-
бѣги (Кай. еі Тигіопек Азрагаці) прежде
употребл. въ медиц. Молодые побѣги
составляютъ прекрасное кушанье. Въ
Вор. губ. ягоды употр. на отраву мухъ.
Азрага§из ЗіеЪоІйіі Мах. Гольды:
Нйпшіеака (Мах. Рг. 287). Гиляки Аззіпі
(61еЬп.)
Азреги^о Тоигп. Воггац. Рг. X.
145. Отъ лат. азрег, жесткій. Острица
(Двиг.) Соч. — Пол. Ьерсгуса, Озіго
зіеіе. — Чешск. Озігоіізіес. — Сербск.
Нгараѵас. Пгараѵас.— Луз. ЛѴбігоІізѣ—
Финн. ТегЬі. — Нѣм. ВсЬагЯсгапі. —
Атл. Азрегпцо.
Азрѳги§о ргоситЬѳпз Г. Остри-
ца, Остриця. Лйпчиця (Малор. Волк.)
Лепчиця, Лепиць, Мокрець (Ма-
лор. Рог.) Весенніе репяшки (Одесс.)
Рйпяшки (Под.)  Скала (Меуег, Бот.
Сл.) Скалка трава (ѴѴіесі.) — Финн.
Наііказ. — Нѣм. безігескіез ЗсЬагГ-
кгапі. Віанез КІеЬкгапі. — Фраки. Ба
РогіеГеиіІіе, Вареііе. — Англ. Оегшап
Масіѵсогі. Май-игогі.
Азрѳгиіа В. ВиЬіас. Рг. IV. 581.
Уменьш. отъ азрег. Шерошница (Собол.)
Ясменникъ (Амб. Двиг.) соч. — Есмя-
никъ (Даль) искаж. — Назв. Ясменника
или . точнѣе Ясминника, Жасминника,
должно исключительно принадлежать
Азр. ойогаіа, вслѣдствіе запаха ея —
Пол. Вагѵіса, Маггапка. — Чешск. Ма-
гіпка, ПгйЬпаѵа (81оЪ.) — Сербск. Ргѵе-
пас. — Луз. 2ег1іса. — Финн. Магаііі.—
Нѣм. 'ѴѴаІйтеізіег, Меіегкгаиі, СНіейег-
цапз. — франц. Аврёгиіе.— Атл. ІѴоой
гооі. Здиіпапсу.
Азрѳгиіа Арагіпѳ ВіеЪ. Лопуха.
(Алт. Пот.) Липокъ (Малор.) Лепокъ,
Лепчица (Малор. Рог.) Екат. Пови-
лица (Могил.) Трава смольная (Кондр.
133). Сывороточная трава. (Меуег, Бот.
Сл.) по смѣш. съ Саіішп. Смолка (Амб.)
Линчица (Екат.) Сеплюга (Влад. Рук.
Рупр. — вмѣсто Лішчица, Цѣплюха)
по смѣш. съ (Заі. Арагіпе. Ясменникъ
(Амб.) по смѣш. съ Азр. ойог. — Пол.
Озігиуса. — Чешск. 8ѵіге1 (Ор.) — Нѣм.
ВапЬег ІѴаІйшеізіег, Доставл. зеленую
краску. (Влад. Рук. Рупр.) Тяжкая сор-
ная трава.
Азрѳгиіа еупапсЫса В. Фарм.
ВиЪіа СупапсЬіса. Марзаяка (съ пол.)
Шерошница(Біпй.)Жабная Шерош-
ница (Даль). Дикій Укропъ (Курск.) —
Тат. Сычанъ-отъ (Тавр.) —Нѣм. Вгап-
пеяшггеі, Вгашіекгаиі, Наізкгаиі, Нй-
цеі-'ѴѴаІйтеізіег. — Франц. Б’НегЬе &
І’ездиіпапсіе. •— Атл. Здиіпапсу-жпѣ.
Прежде употр. въ медиц. отъ-жабы.
Азрѳгиіа Юапііелѵзкіапа Вазіп.
Кирі. Лизцап (БеЪш.) Юссанъ (Кир.)
Азрѳгиіа ёаііоійез М. и В. Одкас-
никъ, Откасникъ (Малор. Рог.) Тмин-
никъ (Екат. Сгііп.)
Азрѳгиіа ЬишіГиза Везз. Липка
бѣлая (Херс.) Худимияъ, Белмецъ
(Екат. Рук. Рупр.) — Кирі. Кнзйлъ-
томкръ (Зап. Ак. Наукъ, VII. 1). Кы-
зылъ-Тамаръ, т. е. красный корень
(Кир.)
Азрѳгиіа осіогаіа В. Фарм. Азре-
гиіа осіогаіа з. Маігізуіѵа, з. Нераііса
зіеііаіа (НегЬа). Душистая астера(^іей.)
Звѣздоподручная трава (Кондр.) иск.
пер. Нер. зіеііаіа. Звѣздопеченная тра-
ви (ѴѴіесі.) съ лат. Нер. зіеііаіа. Благо-
вонная Марена *) (’ѴѴіесі.) съ нѣм. Ма-
рена пахучая (Біпй.) Маренка паху-
ча (Рог.) Остудникъ (Бесс.) Пахучка
(Кален.) Смолка благовонная (Іевл.) Сы-
вороточная трава (Іевл.) (Саі. Араг.)
Лѣсной чай (Нов. Оск. Горн.) Ясмен-
никъ, Ясминникъ, Жасминникъ тр.
Пол. Маггапка исоппа (Ков.) — Чешск.
Вогкотѵё когепі, Ѵойаѵка, ПгйЬйаѵа.
Маринка (Мик.) — Сербск. Регѵепас. —
Луз. Вегііса, йаігок'е геіе, Ѵйитага. —
Мордв. Кеи. — финн. МаагіапраЬпа. —
Нѣм. ІѴоЫгіесЬепйег ІѴаІйтеізіег,
УѴаІйшеіег, Меіегкгані. — Франц.
Вйрюкъ есть названіе волка.
ппг*. ^ссти::Оя'ь наз. Едціаеішп агѵеизе,
ги котораго похожи на спаржу и
тоже употр. въ пищу.
*) Названіе Марены потому что од.
видъ Азр. супапсЫса наз. прежде Кнѣіа
супапсѣіса.

64
Аврѳтиіа — Авріаішп
Ь’НегЬе а І’ездиіпапсіе ойогапіе, ГЬе-
раііфіе ёіоііёе, Нераііфіе ойогапіе, 1е
реііЬ пш§ие1;, 1е ти^иеС Йез Ъоіз, Іа геіпе
Йез Ьоіз. — Англ. 8ѵееі-8сепІес1 8диі-
папсу. ѴѴоой-гооѣ Въ лекарство идетъ
растеніе въ цвѣту подъ именемъ ПегЪа
Маігізуіѵае 8. Нераіісае зіеііаие. Оно
между прочимъ считается специфиче-
скимъ средствомъ отъ біенія сердца,
отчего и назыв. еще НегЪа согйіаііз.
Въ Россіи слыветъ цѣлебною отъ во-
добоязни. Она идетъ также въ составъ
травянаго леченія и особенно въ со-
ставъ Майскаго вина или Майскаго на-
питка, которому сообщаетъ свой пріят-
ный запахъ. Въ нѣкот, мѣст, Россія
употр. отъ остуды, т. е. простуды лица,
откуда и названіе Остудника. Высу-
шенная издаетъ весьма пріятный за-
пахъ, вслѣдствіе котораго и названа
вѣроятно Ясменникомъ или Жасмин-
никомъ.
Азрѳгиіа ёіпсбогіа А. Барвица
(Ьіпй.) съ пол. Дикая Марена (Раіі.
Кеіае I. 62). Мужичокъ (Тамб. Ворон.)
Смолка (Тамб.) Шерошница ("ѴѴіесІ.) —
Пол. Вагдаса. — Латыш. Мезіккев. —
Нѣм. ЕагЬепйег ѴѴаІйтеізіег.— Франц.
Реііѣе Оагапсе, СіпапсЬіпе, Оагапсе йез
сЬ-іепз.
АярЬосІѳІив А. АзрЬой. КппіЬ.
IV. 554. АсФОделусъ древнихъ есть
Ыагсіззпз роеіісиз. Асфодель. — Пол.
Аеіша, Вегіо. — Чешск. Коріско. —
Сербек. СергЦа, берЦеи, СерёгЦа. Мо-
гойак. — Нѣм. АНойіІІ. Айѣйііі-Ьіііеп.
Віе Вгескііііе.— Франц. Ь’АзрЬойёІе.—
Англ. Азркойеі.
АзрЬоДеІиз Іиіѳиз Г. АзрЬойеІіне
Іиіеа КсЬ. Золотоокъ (Даль). Желтый
Асфодель.— Нѣм. ОеІЪег Айойііі, Ооій-
ѵиг2, Реіѣзсѣепзіоск.— Франц. Ваіоп
Йе ІасоЬ, Ѵег§е йе ДасоЪ.
АзрЬосІеІиз гатояиз А. У Пли-
нія — Азркойеіиз, Ьазіиіа ге^іа, а
стволъ — АІЬисиз. Фарм. АзрЬойеІив
аІЬив. Златоглавъ, Золотоголовъ про-
стой, Золотоокъ (Кондр.) Золотоголов-
никъ (Меуег, Бот. Сл.) Златникъ съ
пол,—Царское копье (стар. рук.; Кондр.)
пер. съ прежн. лат.—Сарана (Кондр.) по
смѣш. съ Ііііішп. Чалма (Кондр.) Воло-
вій хвостъ (Меуег, Бот. Сл.)— Пол. 2Іо-
ѣоціот,ѵ. — Сербек. Златоглавъ (Лавр.) —
Груз. Шреши, Т(Ь)іоши (Кн. Эрист.) —
Нѣм. Пег тѵеіззе АНойШ. б-оійѵпі’геі.—
Франц. Ваіон Ыанс. Въ древности из-
вѣстенъ былъ по своимъ цѣлебнымъ
свойствамъ и по употребленію въ пи-
щу, составляя, такъ сказать, картофель
древнихъ. Въ Греціи нынѣ служитъ
для добыванія сахара, такъ какъ луко-
вицы его содержатъ въ 6 разъ болѣе
сахара нежели свекловица.
АяріаіитВ.Вг. Роіурой.КЬЬ.320.
Греч. азрійіоп, уменьшит. отъ азріоз,
іцитъ. Папоротникъ4'). Сухопутный
Одолень (Пупар. Твер.) Волчья трава
(какой то видъ. Даль). Свѣтицвѣтъ.
Щитникъ (КауФм. Фл. Моск.) перев.
названія. — Пол. Раргоіка. — Чешск.
Раргаіка (Рг.) Роргаѣка (Оріи.) Каргай
(81оЬ.) — Сербек. Папратъ (Лавр.)—Луз.
Раргнзіса. — Финн. Нагкуіа. — Гиляки
всѣ роды—АѴагззрі, \Ѵаз:-др.) (Оіеііп.)—
Имер. Чадуна (Азр. аспіеаі.) Сред. —
Въ Кутаис. г. Гумра-чи, Гвимра-чи
(Сит.)—Нѣм. йсЬіІсИаггп, 'ѴѴагт&ггп.—
Франц. Азрійіег. — Атл. 81ііе1с1-Гегп.
Авріаішп айіатапѣісит Кге. А.
Раппа Ьнс. Панна. Корневище его,
*) Съ названіемъ Папоротника
вообще соединяется у русскаго народа
множество повѣрій, относящихся, какъ
кажется, безразлично къ разнымъ ви-
дамъ рода Азрійіиш, но преимуществен-
но къ Азр. Гіііх таз, Ёіііх іетіпа и
Азр. зріпніознт. Такъ Аврій. І’іііх таз
считается волшебнымъ и дѣлаетъ че-
ловѣка невидимымъ и богатымъ. Азр.
зрішііозит обладаетъ чудесными свой-
ствами. Искатели кладовъ въ ночь на
Ивановъ день караулятъ мгновенный
цвѣтъ этого растенія, которое, по ихъ
мнѣнію, горитъ въ темнотѣ подобно
свѣчѣ и съ нимъ можно видить всѣ
подземныя сокровища. Не найдя его,
уходятъ съ увѣренностью, что недоб-
рые духи и колдуны тщательно отво-
дятъ имъ глаза или напускаютъ сонъ
во время цвѣтенія.
Въ Никольскомъ уѣздѣ Вологод. губ.
существуетъ суевѣріе, что въ ночь на
Ивану Купальницу, надо просидѣть
подъ скатертью около Папоротника;
тогда всѣ травы пробѣгутъ мимо его п
скажутъ, какая употребляется отъ каж-
дой болѣзни (Пот.)
Въ Олон. губ. одинъ видъ Папорот-
ника назыв. Слѣдовая трава и суще-
ствуетъ суевѣріе, что когда Богъ не
помилуетъ, то ступитъ чортъ на слѣдъ
и заболѣетъ нога; тогда надо этимъ
Папоротникомъ парить и мыть ногу
(Поляк. Этн. оч. Олон. г.) Въ Ниж. губ.
Папоротникъ назыв. Свѣтицвѣтъ. Про
него говорятъ, что онъ разцвѣтаетъ
наканунѣ Иванова дня и употр. для
отысканія кладовъ. На томъ мѣстѣ,
гдѣ хранится кладъ, цвѣтокъ этотъ
вспыхиваетъ яркимъ пламенемъ (Доп.
къ Обл. Сл.) и мн. др.

Аярісішт — Азріѳпішп
65
ВЫгота Раппае Сарепзіз, Васііх Раппае
8. Пвсотосото, въ новѣйшее время
стали употреблять отъ ленточной гли-
сты.
Азрісііит Ваготѳѣа Ж. Нынѣ Сі-
Ьоііши Ваготеіх Ксшге. А^пиз зсуіЪі-
еиз у древн. писателей. Агнецъ скиф-
скій. Баромецъ, Боромсцъ. Употр.
въ медиц. подъ именемъ Волоски Пе-
наара, Раіеае СіЬоѣіі ѵ. рііі СіЬоІіі, Ра-
Іеае Вѣурѣісае, РепдЬаѵѵег-ЕуатЬі, Раки-
кіс1ап§. Объ этомъ то растеніи разска-
зываетъ Герберштейнъ въ своемъ пу-
тешествіи по Россіи, какъ о чудесномъ
барашкѣ, который прикрѣпленъ къ
землѣ посредствомъ стебля, выходя-
щаго изъ пупка. Причисленіе его къ
животнымъ основано вѣроятно на томъ,
что корневище его содержитъ кровяно-
красную жидкость.
Аярісііииі Нііх Гѳтша 8го. Фарм.
Ріііх іетіпа. Блошникъ (Даль). Колтунъ
(Волог.) Кочедыжникъ (Смол.) Ко-
точижникъ *) (Костр.) Конетыжникъ
(Костр.) Кочадижникъ (Мал.) Купорот-
никъ (Влад, Меуег). Купородъ (Даль).
Купиродъ(Даль). Паперть (Костр. Новг.)
Напорть (Костр.) Папороть, Жиноча
Папороть (Укр.) Папопотъ боровой
(Вятск. Меуег. Кондр. Мог. Вол. Под.)
Паперци (Ков.) Папоротникъ, Папорот-
никъ черный, обыкновенный. Стонож-
никъ женскій (Арнольд) Чертова боро-
да (Вол.) — Пол. Раргоіка. — Чешск.
Регаска (81 оЬ.) Сегіоѵо зеЬго. — Нѣм.
БаІзсЬег 'ѴѴигтСаггп.— Франц. Гіііроііе,
Еои§ёге Гетеііе. — Атл. Ьасіу Веги. —
По Самог. — Рарагііз (Ков.) — Имер.
Имѣхла (Сред.) Корень тоже считается
противуглистнымъ и примѣшивается
къ корнямъ Азр. Ріііх таз. Въ народи,
медиц. имѣетъ большое употребленіе:
отъ ревматизма на ванны, въ крове-
очистительный декоктъ. Для купанья
дѣтей при черной немочи и т д.
Аврійіит Еііік таз 8го. Фарм.
Ріііх тая. Черневой или Черный **)
Папоротникъ (Сиб. Тайга). Потан.
Мужской Папоротникъ. Папороть (Мал.
Волк.) Перекусъ (Тамб.) Блядская трава
(Экой. Маг.) съ нѣм. и всѣ тѣ назв. ко-
торыя приведены при Азр. Гіііх Геші-
па.— Пол. Раргоіпік Ватсга. — Чешск.
Каргасі 8атес. По 8ІоЬ.— Регасіпа, бег-
*) Коточикомъ въ Волог. губ. назыв.
кривое шило, употребляемое при пле-
теніи лаптей (Даль). Въ другихъ мѣ-
стахъ назыв. Кочедыкъ, отсюда и назв.
^чедыжникъ, Коточижникъ.
) Чернью въ Сибири наз. лѣсъ, от-
сюда черный — лѣсной. Пот.
Іоѵо иеЬго. — Сербек. Ргергаі, Ргаргпѣ
Навала (Панч.) — Луз. Раргиз. — Русин.
Раргос. — На Алт. Тат. Трютарт-
кышъ.-— Груз. Чадуни. Чадкоко.— Лезг.
Гадунъ.—Ямер. Гумбреля (Сред.)—Гур..
Табела.—Митр. Лагвиморія (Кн. Эр.)—
Чуваш. Шюшлю-Кбрынъ, т. е. Кото-
чиковая трава, Атыкъ (отъ тат. сапо-
ги). Охъ-туры, т. е. наконечникъ стрѣ-
лы. Тутла-хобахъ, т. е. сладкій лопуш-
пикъ (Мих.)—Перм. Сектанъ-турунъ.—
Финн. Ніігепроггаз и др. — Нѣм. Ваз
РаггпкгаиітаппсЬеп, ДоЬаптзЬапсІ,
(ТоЬаппізхѵиггеІ, сіаз Нигепкгаиі, Сетеі-
пег ''УаІсИаггеп, ’ѴѴигтГаггп, таппіісііег
ТйрГеІГаггп, ЛѴіІсИаггеп. Раггепкгаиі.—
Франц. Гоидёге таіе, Роіуросіе юаіе.—
Атл. Маіе Гегп, Маіе Роіуросіу. Корни
его считаются весьма дѣйствит. сред-
ствомъ отъ ленточной глисты.
Азрісііит. ЬопсЬійв 8ю. ЬопсЬіііз
Діоскорида и Плинія есть Зегаріаз Ьіп-
§иа). Фарм. ЬопсЬігіз ша)ог. Вына по-
левая, Копье трава, Папороть меньшая,
Бердышная трава, Волочная трава, Ко-
пѣйная трава (Кондр.) НегЬа ЬопсЬііі-
йіз шадогіз употр. при болѣзняхъ селе-
зенки.
Анрійіит нріпиіонит. Папорот-
никъ (и вообще всѣ видоизмѣненія
этого слова, упомянутыя при Азр. Еіі.
іеш.) Этотъ видъ, а равно и Азр. Огеор-
іегіз, ТЬеІуріегіз и сШаСаіит употребл.
противу круглой глисты. Въ Гродн.
губ. употр. отъ колтуна.
Азрійіцш ТЬеІуріегіз 8ш. Бо-
лотная Папороть, Папороть боло-
тяиа (Рог.) и др. Баромецъ (Могил.)
Рупр. Выводитъ «щетинку» у дѣтей.
Азріёпіиш П. Роіуроб. ВЬЬ. 314.
Отъ греч. а, безъ и зріеп, селезенка.
Костенецъ (Даль). Кочедыжникъ
(Кауфм. Моск. Фл.) Селезёночникъ
(пер.) —Пол. Йіейгіопка. Озіойгіса. 81о-
по§оипес. — Чешск. 81егіппік. — Луз.
Йіегпік. — Финн. Ніігепроггаз. — Нѣм.
8ігеііепГаггп, 8ігісЬГаггп, МіІх-ЗігеіГеп-
іаггп. — Франц. Азріепіег. — Атл.
Зріееплѵогі, Мііілѵазѣе.
Азріѳпіит. АсПапіиш пі^гит Н.
Фарм. Айіапіит пі§тит (НегЬа). Чер-
ный женскій волосъ (перев.) — Нѣм.
ЗсЬ^ѵагхег Зігеійаггеп, бег зсЬлѵагхе
КгиІІГаггп, сіаз зсЬѵгагге ѴепизЬааг,
зсішагхез ГгаиепЬааг (пер.) — Франц.
Вогайіііе поіге, Саріііаіге поіге.
Азріѳпіит Виіа тигагіа Ъ. Фарм.
Киіа тигагіа з. Асііапіит аІЬит. Раго-
пусЫа (НегЬа), Бѣлый женскій волосъ
(пер.) Рута скальная (Кондр. знЬ Раго-
пуъіііа). Рута настѣнная (Кондр.) пер.
Многоголовникъ, Зеліе многоглазое

66
Азріепшш — Азіга^аіиз
(Кондр.) — Пол. Хапоксіса. — Сербск.
БІегешса піііса. — Нѣм. Маиеітаиіе,
Йег ѵгеіззе Міігйіттп, Каиіепібгші^ет
Зігеійаггп, ЕзеІзГагги, УѴеіпкгаиіеІ.
. Трава— Ѵ/еівзез І<’і,аиепЬааг.— Франц.
Погайіііе йез іиигз, Азріепіе Дез ітш-
.гаіПез, Вие йез тигз.—Англ. Тепііѵогі,
ЛѴаІІ-гие, АѴЬііе Маійеп-Ьаіг.
Азріѳпіиш ТгісЬотапѳз Ь. Фарм.
ТгісЬотапсв ѵ. Айіапіит гиЬгиіп (Иег-
Ьа). Волосоростъ трава (Кондр.) Много-
ножка (Могил.) Ряса каменная (Собол.)
Трава — Красный женскій волосъ. —
Пол. Вкаіпа гадза. — Чешск. Сгрена
ЗІезепіса (Рг.) Зіезіпік, біёпаіёпес, 8пі-
сек (ЗІоЪ.) — Сербск. Зіегіпіса сёгѵепа
ііі Кашепа раргаі. — Нѣм. Вгаипег ой.
Ветеіпег Зігеійаггп, гоіЬег Зігеійаггп.
Наагкгаиі. (Трава—ВоіЬез ЕгаиепЬааг,
ВоіЬег ѴѴійегіЬоп) йіе гоЙіе Маиеггаиіе,
йег АЬегіЬоп, йег УѴіейегіой. — Франц.
Погайіііе роіуігіе. СарШаіге гои^е. —
Атл. ТЬе Соійеп МаійепЬааг, Вгізііе
Еегп. Маійеп-Ьаіг Зріетгогі. ІѴаІІ-
Зріееп-ѵогі. Ѵепив ^оійеп Іоскз. Употр.
въ медиц.
Азіѳг Неез. Сошроз. Ргойг. V. 226.
Значитъ звѣзда. Астра, Астеръ. Звѣз-
довикъ, Звѣздочки, Звѣздочникъ,
Цвѣтъ звѣздный (всѣ пер.) Зимнік (Ма-
лор. назв. Азі. аппииз Ь. Волк.) — Пол.
Сѵгіагйозк, йазіег, Авіег (Іѵпагйоктаі .—
Чешск. Нтуёзйпік, Ріезкйс. — Сербск.
Хѵіегйап. Лепа-ката (Лавр.) — Луз.
ЕВѵёзсІпіса. — Лино. ЬГокік, Хо§ік. —
Нѣм. 8іегпЫише, йіе Азіег. — Франц.
Ь’Ааіег. Кеіпе Маг§иегііе.—Англ. 8іаг-
тгогі.
Азіѳг Атѳііия і. Фарм. назв. Авіег
аііісиз, з. ВиЬопіиш. Астра.—Гайстеръ,
Я стеръ (Мал. Стар. Банд.) Волове око,
Воловы очи (Мал.) Девятильникъ (Ко-
тса.) Звѣздочка (пер.) Пидъдубравникъ
(Укр.Кален.) Ромашка голубая(Вор.)
Выпадошная трава (Сл. Церк.) ѣд-
кая трава (Мейеръ, Бот. Сл.) Синій
цвѣтъ (Екат.) — Пол. С1атс§йа. — Чешск.
Ніѵёзйочга Ьуііпа. — Болг. Бавольско
око, Були турски.—Нѣм. Віанез ой. Ѵіг-
рі’з ЗіегпЫише, АтеП-БіегпЫшпе. —
Франц. Оеіі йе СЬгізі. АшеІІе. Корень
н трава употр. прежде противъ выпа-
денія прямой кишки, откуда и назв.
Выпадошная трава и т. д.
Азіѳг сЪіпѳпзів. Нынѣ СаШзіерЬпз
сЬіпепзіз Ц. а Е. Обыкновенная
астра. Китайская астра, Святая
астра (Малор.) Компоштыльонъ (Подол.)
Гайстра (Вол.) Лайстра. — Пол. Азіег
Котрозіеііа. — Сербск. Цера-каіа. —
Луз. Ніѵёйка.—Хив. Кашкари, Пистачи
(Кир, 89). Листали (стр. 120). — Нѣм.
СЬіпа-Ааіег.— франц. Ь’Азіег йе СЬіпе,
Іа Маг^иегііе Неіпе. — Атл. СЬіпа-
азіег. Извѣстное садовое растеніе.
Ав1;га§а1и8 І)с. Ье^иіп. Рг. П. 287.
Астрагалъ (Двнг.) Кошачій, Мышій,
Заячій горохъ иля горошекъ. Розга
(Даль з. Азіг. ѵііпіпеиз). Стярушечиикъ
(Даль). Вихрева трава (Смол.) Рога-
тая трава (Амб.) Мышій чай (Даль, 8.
Азіг. Іга^апіЬоійез) *). — Пол. Тгаца-
пек, Тгао-аззек. Чешск. Козіпек. Ѵісі
ЬгасЬ. — Сербск. Когііпас. — Финн. Ки-
гепЬегпе.—Бирг. Туін-Сенгиръ (Кир.)—
Нѣм. Тга^апіЬ, Зігадеі, ВйгепзсЬоііе,
Зйззкіее, Тга^апйікіее, АѴігЬеІкгаиі. —
Англ. АзНа^аІиа, МіІк-ѴеісЬ. Нѣк. —
Іпйіап Реа, рор-реа, §гоипйр1иш ог
гаіііе ѣох чгеей (Амер. Верогі). Тга§а-
сапіЬа Діоскорида есть Азіг. агізіаіиз
Ь’Негіі. Роіегіоп Діоскор. есть Азіг.
АгпасапіЬа М. а В.
. Азігазаіиз атагиз Рай. — Еирг.
Ваіга (Ьеііт.)
Азіга^аіиз Ьаѳіісия П. Ш в е д с к і Й
кофе. Въ Крайнѣ — ХізЬегка. — Нѣм.
ЗрапізсЬег Тга§апіЬ, ЗсЬчгейізсЬег КаЬ
іее, 8іга§е1кайее. — Франц. СаГё Ггап-
§аі8, Азіга§а1е йе Вёоііе ои сіе Сгёпайе.
Сѣм. употр. какъ суррогатъ кофѳ.
Азіга^аіиз Сісег Б. Богородишна
коса (Малор. Рог. тоже и Азіг. §1ус. и
вѣрнѣе). Журавлиный горохъ. Котовы
м....ки, Котовышки (Ур. Хор.) Хло-
пунцы (Григ. КауФМ.) Долгакисъ (Екат.
т. е. долгая коса). Ребшаникъ (Вор.) —
Пол. Р§сЬегзукоіѵаіу Тга§апек. — Нѣм.
КісЬегігадапіЬ, ДѴіІсІег Кісііег, ЛѴоІГв-
зсЬоііе, Зіеіпкіее. — Франц. Азіга§а1е
роіз-сЬісЬе. Хорош. корм. трава.
Авіга^аіиа согуйаііпиз Впде. —-
Сарты въ Турк. Сныръ-Куйрю’къ.
Азіга^аіиз сгѳіісиз Імт. Критскій
Астрагалъ. — Нѣм. КгеіізсЬег ой. дгіе-
сЬізсЬег ТгадапіЬ. — Англ. ТЬе Соаі’з
*) По различію плодовъ Уральскіе
Казаки отличаютъ разныя Формы аст-
рагаловъ, и даютъ имъ разныя назва-
нія, которыми и назыв. разные виды:
1) Хлопунцы, зерна которыхъ заклю-
чены во вздутой сферической или оваль-
ной оболочкѣ. Сорвавъ такой пузырь,
хлопаютъ имъ по рукѣ, отчего онъ,
разрываясь, производитъ трескъ. 2) За-
корючки, у которыхъ плодники со-
гнуты дугою или совсѣмъ свернуты и
3) Котовники, котовы и. .сѣмена
коихъ заключены не въ кожистыхъ и
полыхъ, а въ мясистыхъ круглыхъ
плодникахъ. Карел. въ Тр, С.-Пет. Общ.
Естеств. Томъ VI.

Азіга&аіиз — АіЬатапіЬа
57
ТЬогп. МіікѴеісЬ ог Ѳгеаі Сгоаі’з ТЬогп.
Пост. Трагакантъ, Трагантъ, вшпті
Тга?асапіЪа, Пгадапі; (Трап.) Черве-
образный Морейскій Трагакантъ, Тга-
ггаеапйіа ѵегтісніагіз (В,оз.)
° Азѣгадаіиз йавуапТЬив Раіі. Божьи
ручки (Пол.) Кошачій горохъ (Херс.)
Золототысячникъ (Кіев.) Перелетъ
С.едколнстный (Черн. Коней.) Пере-
летъ, польскій Перелетъ (Хорс.) Сла-
дима (Ноеі.) Солодкая трава (Сарат.)
Солодкое зелье (Екат. СНші.) — скорѣе,
осі. Азіг.
Аяігацаіиз йеаІЪаЬиз Раіі. А. аІЬі-
саиііз 8с. Бѣлокорпикъ (Карел. пер. и
соч.)
Азіга^аіиз ѳхзсариві.Перелетъ
(на рынкахъ Одессы). Корни его употр.
отъ застарѣлой вёнерич, болѣзни, за-
старѣлыхъ ревматизмовъ и др.
Азйга^аіиз Ггиіісозги Раіі. Пру-
товникъ (соч.) Кар.
Азіга^аіиз ^ІуоірЬуІІиз Р. Фарм.
Сгіусіггѣіга вуіѵезігіз. Волчанъ (Курск.)
Вязиль (Екат.) Горохъ занчій (Полт),
волчій (Гродн.), овечій (Могил.), журав-
линый (Могил.) Девятосилник (Малор.
Волк.) Девятилітникъ (Малор. Рог.)
Матери Божіей коса (Умань). Богоро-
дишна коса (Вол.) Богородицкая трава
(Орл.) Волосникъ (Кіев.) Косатикъ
(Полт.) Жеребятникъ (Вор.) Крило Ор-
лине (Малор.) Ненасытець (Малор. Рог.)
Петровъ крестъ (Тамб. Меуег). Сплю-
листъ (Кален) Сладколистная стручко-
вая трава (Ковдр.) Расходникъ боровой
(Черниг.) Сомнит. Куровай (Гродн.)
Сличныясь (Гродн.) Колесникъ (Черн.)
Калюжникъ (Черн.) Чистецъ (Подол.)
Перерва полевая (Подол.) Волчья сту-
па (Полт.) Укладникъ (Херс.) — Пол.
ѴѴоІсгу й’госЬ.—- Сербск. Огіоѵі покіі.—
Тат. въ Баку Ихирлю-Молыкъ, Ихир-
лю-Мулыкъ. — Тат. въ Тавр. Мокрѣ-
°тъ. — Эст. Нпийі ЬатЬаД, ЬатЬа го-
Ьі- — Нѣм. БііззЪІаіі, ДѴоИззсЬойе,
Зйззкіее, ВйгепзсЬоііе, хѵііДея ЗйвзЬоіг,
Біеітѵіске, лѵіісіе ЗеппезЫаііег (въ Мо-
равіи), — . Фрсшц. . йёчіі.ззе заиѵа^е,
гаиззе гёдііззе,Кё§1іззе ЬМагсІе, Сѣаззе-
ѴасЬе, Касіпе сіоисе. — Англ. Біциогісе
ГеісЬ, МіІк-ѴеісЬ. Прежде употребл.
въ медиц. НегЪа еі 8ешеп Сіус. вуіу.
противъ каменной болѣзни. Въ Мора-
віи употр. какъ слабительное. Въ Ма-
лор. корень пьютъ огъ порухи.
Азіга^аіиз §и.ттіГег РаЪгЛ. Дост.
Сирійскій трагантъ 8угізс1іег Тга§апйі.
Аэіга^аііи Ьатозиз Р. Тат. въ
Баку — Акулъ-Мулкъ.
Азіга^аГшз Нуро^іоѣііз Р. Мы-
шиный горохъ. Кашка (Уф.)
Азігацаіиз Кагаки^ѳпзіз Бпде.
Кирі. Ак-сІзсЬіі (Беііт).
Авігадаіив Кгаизѳатіз В,ед. Сар-
ты въ Турк. Газа-гутъ-утъ.
Авѣгаваіиз ОпоЪгускіз Б. Горохъ
гадючій (Херс.), Кошачій Вязиль (Са-
рат.) Стобпльникъ (Екат.)
Азіга§а1из рЬузоеагриз .Бей. Чил-
чашпая трава (Сиб. Раіі. П. 474). (Чил-
чакъ, Чильчакй — названіе венерич.
болѣзни въ Тобол. г.)
Азіга§а1из ройосагрив С. А. М.
Тат. Шуги, уѣзда — Акуль-Мулыкъ
(Сит.)
Азѣгацаіиз Біеѵѳгзіап.из. — Кирі.
Тюлькю-тассакъ, т. е. лисьи половыя
яйца (Пот.)
Азѣга^аіиз иѣгі^ег Рай. Козаки
употр. эту траву въ видѣ декокта отъ
сапа у лошадей.
Азігаааіиз ѵѳгиз Оііѵ. Дост. Листо-
вой или Смирнскій Трагакантъ, Тга§а-
сапйіа іп ІаЬнІіз 8. іп іоіііз 8. Зшутпаеа.
ВМііегіга^апіІі, Зшугпаег Тга^апі. Мал.
Азія.
Азіга^аіив ѵіг^аіиз Раіі. Лозникъ
(Карел.)
Авігапііа Тоигп. Б'тЬеІІ. Ргосіг.
IV. 86. Звѣздовка (Даль) сост. — Пол.
баггшіапка, Ргошіепіса. — Чешск. Даг-
шапка (Рг.) Ичѣгбоѵка (81оЪ.)— Сербск.
Кѵёгйоѵпіса, Куіехйіпа, Иѵ]'ег(1оѵшса,
Хуіегбапка. — Луз. Нтегбоѵка.— Нѣм.
Азігапг, 8іегпс1о1(1е, Меізіегіуигг, 8ігйп-
ге. — Франц. Азігапсе. — Англ. Мазіег-
тгогі.
Азігапііа тауог Р. Фарм. назв.
Азігапііа з. Ішрегаіогіа пі§га (КЬіг. з.
Васііх). Астранція большая, Патранъ
(съ сербск.) — Чешск. Іагшапка. —
Сербск. Раігап. — Нѣм. Пго83е Азігап-
гіе, 8сЬ\ѵаггег Запікеі, ЗсЬюгге, §гоззе
ой. ІаІзсЬе Меізіегѵгаги, Зіегпбокіе, Каі-
зегччігг, Миііегтсигх, Пгоззе Запіскеі,
Діе Ма§ізігап2, Пет Озігап§. — Франц.
Ба Запісіе Іетеііе, Вайіаіге, ОігисЬе
поіге, Запісіе Йе шопіа^пе.
Азігосагрив яѳзатоійѳз І)с.
ВезеДасеае Рг. XVI. 2. 555. Черемиш-
никъ, Чурило, Щенки трава, Щепникъ
трава (Кондр.)
АіИатапІЬа Косіі. ТТтЪеІІ. Рг.
IV. 154. Порѣзникъ (Двиг.) — Пол.
ѴИерггупіес, йтпіак. — Чегиск. Хеѵгё-
зікка, — Сербск. Йі.гЬас, Хеѵ)езіка. —
Нѣм. Аидептѵгігх, Нігзсішигх, Неіі^игг.
Ѵодеіпееі. — франц. Б’АіЬатапіЬа. —
Атл. Моипіаіп-Рагзіеу Зріскпеі.
АІЬатапіЬа сгеѣѳпзіз Р. Фарм.
назв. Паисиз сгеіісиз ѵ. Сапсііапиз.
МуггЬіз аппиа ѵ. АПіатапіЬа. Сѣмена

68
АіЬатапйіа — Аігіріех
входили въ составъ теріака и Еаи
пирііаіе.
АйіапаапіЬа ЫЪапоНа Б. Нынѣ
ІлЬапоііз ѵиіцагіз Не. Гладильникъ
(Хар.) Горечавка черная (Сл. Церк.)
Жирокъ (Сар. Рупр-) Лябреникъ (Вор.
Тар.) Полевая морква (Курск.) Порѣз-
ная трава (Кондр.) Порѣзникъ (Мо-
гил.) Порѣзъ-трава (Собол) Иск. По-
перешнан трава (Северг.) Пустырникъ
(Курск.) Дикій розмаринъ (Кондр.) —
Сомн. Грановитка (Екат.) Гравилатъ,
Бѣлоголовикъ (Уф.) Козлятикъ (Сарат.)
Вьюнецъ (Ьіщі.) — Пол. Оіезпік §огпу
(Ков.) Свиньакъ, Снлодъ (Миу.) —
Сербек. Хйгаѵіщак. — Чешск. ХеЬгісе
(зиЬ ІлЬапоііз). — Финн. Рогккапа. —
Нѣм. Оешеіпе М/'еіЬтаисЬѵтогз.
Айіатапйіа тасѳйопіса 8рг. Ви-
Ьоп тасейопісиш Ь. Фарм. назв. Ре-
іговеііпит тасейопісит з. Аріит ре-
ігаеит (зетіпа) Реисейапит тасейопі-
сит. Галбанъ македонскій (род. назв.
взято отъ ВиЬоп ПаІЬапит). Каменная
петрушка (Даль) пер. — Нѣм. Масейо-
пізсЬе Аи§епягигге1 осі. Реіегзіііе. —
Франц. Регзіі йе Масёсіоіпе.
АѢЬатапѣЬа ПіЬапоіі віЬігіса
С. А. И. — Сарты въ Турк. Акчаиръ —
кормовая трава (Кат. выст.)
АѢЬатапйіа МайЬіоІі ТРоі/. Фарм.
Меиш (Кай.) Турпитъ ненастоящій. —
Нѣм. ПпасЫег ТигрііЪ.
Аѣга^ѳпе Б. Вапипс. 1. Теофрастъ
этимъ именемъ назыв. СІешаНз сіггЬо-
ва. Вѣтвина. — Пол. Розшуся, Ромгоу-
піса, Моіуіі ро\ѵо). — Чешск. ѴА'іі\ѵіпа,
Хеіепес. — Сербек. Тгсе. бтапаса. —
Нѣм. 1)1 е АІрепгеЬе. — Франц. Ь’Аіга-
§ёпе. — Англ. Аіга§епе.
Аіга^ѳпѳ аіріпа Б. Вѣтвина (Раіі.)
Вьюнецъ (Укр. Кален.) Книжекъ, гор-
ный Княжикъ (Сл. Церк.) Петровъ
крестъ (Алт. Верб.) Дѣдовы кудри (Вят.
Пупар.) Лѣсной хмѣль (Волог. Пот.)
Хмѣль боровой (Арх.), дикій хмѣль
(Раіі. Вят) Дикій шафранъ (Меркл.) —
Да/ур. Эмунъ. — Тунъ. Асііі. — Тат.
Зургамышъ (Кир.) — Тат. въ Баку
Сармашикъ.
Аіга^ѳпѳ аіріпа ѵаг. ріаіувѳраіа
Тгаиі. еі Меу. — Гиляки ТсЬгор (Мах.)
ТвсЬогЬі (СИеЬп.) — Голъды КоізсЬіешрД
(Мах. Рг. Г1. 12). — Якут. Піш-оі, т. е.
гнѣздо (МеіпзЬ.) — Орочан. Киккита.
оііш, т. е.
АѣгарЬахіз Б. Ро1у§оп. Ргосіг.
XIV. 74. АігарЬахіз Діоскорида есть
Аігіріех Ьогіепзіз. — Пол. Ка^іегпіса,
ЕоЬосІпік, ПоЬойа сіггетаа, Кояісяуп
(зиЬ Тгадоругшп). — Нѣм. БігаисЬтеі-
йе. — Франц. АігарЬасе. — Атл. ТЬе
АігарЬахіз. Поаі’з ІѴЬеаі (зиЬ Тга^о-
ругшп).
АігарЬахіз Каг ѳііпіа ,ТаиЪ. еі 8рас1г.
Курчавка. — Кирг. Баялышъ (Кир.)
АігарЬахіз зріпова Б. Курчавка
(Сл. Церк.) Колючая греча (Даль). Копій
щавель (Астр. Кул.) — Кирг. Тісда-
8зеа§ег (ЬеЬт.) У Кир.: Тіуя ссеигиръ.
Аігіріех ваегіп. Заізоіас. Ргобг.
ХІП. 2. 90. Лебеда. Лобода (Малор.)
Коровникъ (Алт. Верб.) — Пол. -ПоЬо-
сіа, ПеЪіосІа. — Кешск. ПеЬесІа.— Сербек.
ЬоЬойа. —Луз. ІюЪосІа.— Черем. Пекья
турунъ, пикъ, конъ-шудо (Лал.) —
Чуваш. Мыянъ (Лал.) — разя. виды. —
Финн. Маііза. — Кирг. Алабата (Хо-
рошх.) Алабута (Потан.) По Кар. это
есть Аіг. сапшп С. А. М. — Нѣм. Меі-
сіе. — Франц. АггосЬе. — Англ. АгасЬ,
ОгасЬ.
Аігіріех саппш С. А. И. Въ Кирг.
ст. — Кокпекъ (Пот.) Кукпекъ (Бек.)
Кукбекъ (Ьеііт.) Кокбокъ (Борщ.) Бая-
лышъ (Пот. но это есть назв. Аіга-
рЬахіз Кагеііпіа).
Аігіріех Наіітив Б. Встрѣч. въ
Библ. (Іова XXX. 4) въ русск. перев.
Лебеда. Лебеда морская, Портулакъ
морской (Даль) съ нѣм. — Тат. Балъ
(Кир.) — Калм. Кериссунъ (Кир.) —
Нѣм. Меегпіе1сІе,Меегрогі;и1ак.— Франц.
Ронгріег йе шег. АггосЬе йешег. Около
Нанта — Ріезсн. — Атл. ТЬе Наіітиз
ОгасЬе ог Тгее Ригзіапе. Сѣв. Афр.
Употр. въ салатъ.
Аігіріех Ъавіаіа Б. Огородная Ле-
беда (Вел. Рос.) Огородня Лобода (Ма-
лор. Сред.) — Пол. Масгупіес.
Аігіріех Ьогіепзіз Б. Лебеда. Въ
Малор. — Червона Лобода, Жовта Ло-
бода, Лобідка (Рог.) Лободица, Лобо-
диця (Кален.) Лобдуда (Кален.) — Молд.
въ Бесе. Лободы.—Груз. Имер. Нацаръ-
к(Ь)ат(Ь)ама. — Минур. К(Ь)ороп(Ь)е
(Кн. Эрист.) — Нѣм. ХаЬше 6-агіеп-
шеіеіе, Пая ВигИіагсккгаиі, йіе Тйгкі-
зсЬе яаЬте Меійе, Діе Хискегтеісіе. —
Франц. Ь’АггосЬе Ёріпагй, Ь’АггосЬе
ігёз гои^е, Іа ВеІІеНате, ІаЬоппеНате,
Іа Гоііеііе.— Аггоиззе, Ёгіре (Бельг.) —
Атл. ОгасЬ. Фарм. НегЬа еі Бешіпа
Аігіріісіз заііѵае употр. прежде въ ме-
дицинѣ.
Аігіріех Іасіпіаіа Б. Лебеда пу-
стырная. — Кгірг. Аіа-Ъіііа (ЬеЬш.), но
Борщовъ говоритъ, что Аіа-Ъиіа есть
Баізоіа сіаѵііоііа, а по Фальку — Аігір-
іех рогіиіасоійез (Кир. 18), по Карел.—
Аігіріех сапшп.
Аігіріѳх раіиіа Б. Лебеда. Та-
тарская Лебеда. Воробьиные или
вороньи столбцы (Нижег.) Рупр. Мея-

Аігіріех — Аѵепа
59
кій репейникъ (Нижег.) Рупр. — оба
сомнит. — финн. Заѵіке, Реііошаііза.—
Латыш. Огеезіасѵаз. — Эст. Маіізасі.—
''Вотяки Мыянъ (Лал.) — Гиляки на
Сахал. ЬаііізсЬ (61еЬп.) — Нѣм. Геііе
Неппе. — Франц. АггосЬе ёѣа.іёе. —
Атл. Пеіі-ОгасЬ. Гаі-Неп. ЬашЫ’з
дпагіегз. Отваръ пьютъ отъ простуды.
Нижег.
Аігіріех гоеѳа Г. Катунь (Раіі.
Кеізе I. 496).
Аігора Г. Зоіапас. Рг. XIII. 1, 464.
Атропа. — Пол. Рокгиук. — Чешск. В.и-
]ік. Биіак, Рзінку (81оЪ.) — Сербек. Разк-
ѵіса (йеѵезіп, ѵіпіка), ѴеІеЬіЦе. — Нѣм.
Піе ТоПкігвсЬе. — Франц. Ба Веііа-
(Іоппе. — Англ. №цЬізЬа<іе.
Аігора Веііайоппа В. Названіе
Веііасіоппа произошло оттого, что въ
Италіи женщины румянятся сокомъ
плодовъ. Фарм. иазв. Веііасіоппа в. 8о-
Іапнш Аігіовнш 8. БеіЬаііз 8. шапіасиш
з. зотпііегит (Васііх). Белладонна.
Вишня бѣшеная, Песьи вишни (Кондр.
Мейеръ, Бот. Сл.) Бѣшеная ягода, Бѣ-
шеница. Волчьи ягоды (Щегл.) Коро-
вякъ (Сл. Церк.) Красавица, Красавка.
Красуха (Вятск.) Сонъ, Сонъ-трава
(Даль), Сонная трава (Мейеръ, Бот. Сл.)
Сонное зелье (Амб.) Сонная одурь (М.
Бот. Сл.) Сонный дурманъ (Даль), Одур-
никъ (Сл. Церк.) Пбкшыкъ (Подол.) —
всѣ или перев. или заимств. — Пол.
МГі1схо)а§о<іа, АѴіІсге |а§осіу, Теззак,
Рвіпкі сѵіекзхе. Рзіпкі о^госіпі ѵузокіе.—
Чешск. Вніік, Ьііік, пётпісе, па^гайн-
1а. — Сербек. Велико билье (Панч.) —
Луз. ЛѴіеІсе сѵоко, ЛѴіеІсіса, Вніік,
шапіагзке хеіе. — Русин. Маіга§ипа
(этимъ же имен. наз. Зсороііпа аігороі-
сіез). — Тат. ВаЬи^апоі (8іеѵ. Виіі.
1857). — Нѣм. Веііасіошіасѵпгхеі, Ое-
піеіпе ’ѴѴ’оИзкігвсЬе, "ѴѴаІсІпасЫзсЬаііеп,
Виііши’2, ІггЬееге, ЗаикігзсЬе, 8сЫаГ-
Ьееге, ЗсЬтгінйеІЬееге, ТеиіеІзЬееге,
АѴіпсГЬееге, 'ѴѴиіЬЬееге осі. КігзсЬеп,
ТоПкігзсЬе, ТоІІЪееге, ТоІІкгаиі, 8сЬбп
МкйсЬеп ой. ѣ'гаи. — Франц. Ба ВеІІе-
Паше, Воиіоп поіг, Могеііе Гигіеизе,
НегЬе етроізоппёе.— Англ. ВеІІасІоппа.
ТЬе БеасІІу УѴі^ЫзЬасіе, БеаіЬ’з НегЬ
Б'ѵаіе, Огеаі Могеі, Беасііу Плѵаіе.
Принадл. къ сильнѣйшимъ наркотиче-
скимъ ядамъ. Употр. въ медиц. вслѣд-
ствіе содержащагося въ немъ алка-
лоида, Аігоріп. Въ нар. медиц. употр.
противъ водобоязни, отъ укушенія
бѣшен. жив.
Аігора МапЛга^ога Ъ. Нынѣ
Мапі1га§ога ойісіпаііз МіІІ. Мандра-
гора. Мандрагора трава, т. е. лѣс-
ля ягоды (Кондр.) Зеліе сонное, По-
крывъ тр. Покринъ полевой (Кондр.)
Покрылъ (Сл. Церк.) Адамова голо-
ва, Мертвая голова (Даль). — Нѣм. Ое-
теіпег Аіганп, Аігаипѵигиеі, Нипйз-
аріеі, ЗсЫаГарГеІ, сіаз ЕгбарГеІ, (Заі^еп-
таппіеіп, НеіпгеІгааппсЬеп, Нехеп-
кгаѵі, сііе Машіеітѵигх, Йег РіззесІіеЬ,
сіаз зйсіі. ТоІІкгаиі. — Франц. Мапсіга-
§оге, Мапсіга^оге ГетеІІе, Маіп сіе
^Іоіге, Ротте йе сЬіеп. — Атл. Маші-
гаке. Даже Арабы назыв. Чертовымъ
яблокомъ. Листья, кора корня и плоды
(Гоііа, Согіех Кайісіз еі Ггисінз Мапсі-
га^огае) прежде были въ больш. упо-
требленіи, какъ сильное успокоиваю-
щее боли и наводящее сонъ средство
и поэтому употр. въ хирургическихъ
операціяхъ (Опіумъ древнихъ)- Корни
играли большую роль въ колдовстиѣ и
обладаніе ими приносило будто бы
счастье и деньги. Отеч. Южн. Евр.
Аѵепа Ь. Огаш.Зіенсі.1.229. Овесъ.
Пол. Осѵіез. — Чешск. Осѵез. — Сербек.
Оѵаз. 2оЪ. — Финн. Каига. — Латыш.
Аизаз. — Эст. Каег. — Нѣм. Наіег. —
Франц. Аѵоіпе. — Атл. Оаі. Оаі-^газз.
Аѵепа еіаііог Г. ѵ. АггЬепаіегит
еіаііиз.
Аѵепа Гаіиа Ъ. Живой овесъ.
Вівсюгъ (Мал. Рог.) Приторный овесъ,
дикій овесъ. Овсюгъ. — Пол. СНисЬу
оѵсіез, сЬосіх^су осѵіез, осѵіезек.— Чешск.
Оѵгаіпа, оѵзіѵа, оѵгзіЬа, осѵзісе, пеѵіазі-
пё Зтегерес. — Сербек. Оіозііц. Оѵаз
сііѵЦак.— Луз. АѴосѵзупа.— Нѣм. АѴіпсІ-
Ьаіег, ХѴіІсІе Наіег, Візіеп, Візреп,
Г1и§, — ЛѴіпй, — ТаиЪ, — ЗсЬѵсапх =
Наіег. — Франц. Еоііе Аѵоіпе, Аѵегоп,
Ріей сіе шоисЬе, Социіоіе.
Аѵепа Яаѵезсѳпз В. Желтый
Овесецъ (Меркл.) — Нѣм. Кіеіпег
ѴѴіезепЬаіег, ОеІЬег Наіег, ОоІсіЬаГег.—
Франц. Аѵоіпе йогёе, Аѵ. Ыопсіе. Бе-
соц — Аѵепеііе Ыопсіе. Реііі Гготеп-
іаі. — Англ. Теііосѵ Оаі-^газз. Хорош.
лугов. трава.
Аѵепа пийа В. Овесъ голый. Та-
тарскій овесъ. — Нѣм. ОгіііхЬаіег,
Наскіег Наіег, ВріппепЬаіег, ЗапйЬаіег,
ТаіагізсЬег ой. АезуріізсЬег, ой. УѴеі-
зсЬег Наіег. — Ани. РіП-согп.
Аѵепа огіѳпіаііз В. Венгерскій
овесъ, Одногривый овесъ.— Чешск.
8тёЙк, 8теіак, Очѵез кохасу. — Нѣм.
ВагМѵізсЬЬаіег, ЁаЬпепЬаіег, росіоІізсЬег
НаГ»г, ИеІкепЬаСег, Мог^епЬаГег, 8іЪі-
гівсЬег Наіег, ТйгкепЬа&г, ПпдагізсЬег
Наіег, ТаппепЬаіёг. — Франц. Б’Аѵоіпе
сІ’Огіепі, Б’аѵоіпе нпііаіёгаіе. — Атл.
Огіепіаі Оаі.
Аѵепа рііоза М. а В. Сарты въ
Турк. — Сулы (Кат. выст.)

во
Аѵѳиа — ВаИоШ
Аѵѳпа ргаіѳпзіа Г. Овесъ луговой.
Нѣм. Нег ѵпкіе ВсгррлаСсг, сіав гойіе
НаГег^газ, йег ЛѴіезепЬаГег, ТгіЙЪа-
Гег. — Франц. Аѵепеііе. — Атл. Меа-
сІок-Оаі. кагго'яг Іеаѵесі Оаі. Хорошая
кормовая трава.
Аѵѳпа ркЬовсѳпв А. Овесъ задній,
Ковылъ лѣсной, Кавылъ (Тамб. Меуег).
Овсюгъ (Рог. Мал.) Вивсюгъ, Вивсю-
нецъ (Укр. Кал.) Пырей (Вор.) Овся-
нецъ. Овсяница луговая. Мітлиця
(Малор. Волк.) — Чеша;. Оіѵез сЫи-
раіу. —- Латыш. Мезсііа аизаз, 8ак-
ки аизаз, — Финн. Мйкікаига. — Нѣм.
Бая \ѴеісЫіаагі§е НаГсгугаз. — Франц.
Аѵегоп, — Атл. Во'іѵпу-оаі-угаяз, Хо-
рошая кормовая трава.
Аѵѳпа заіііѵа Б. Овесъ. Зернетъ
(Сиб.) Разновидности — Рыхлякъ, Рых-
лякъ, Галакъ, Кйнаръ.—Кирг. Сульо.—
Бух. Діушеро (Кир.) — Груз. Швріа,
Шврива (Кн. Эрист.) Употр. извѣстно.
Аяаіѳа Пезѵ. Егісасеае Рг. VII. 715.
Ацалея, Азалея. —- Пол. Роіапка, Ва-
дцв, Ваціепко,— Чешск. Осіиг.— Сербск.
Осіиг. — Финн. Яіеккіій. — Нѣм. Ееі-
зепзігаисЪ, Агаііе.— Франц. Агаіёе.
СЬеѵгеісиШе сГАтегісріе. — Атл. ТЬе
Агаіеа.
Агаіеа ропйса Б. 8уп. Кіюсіосіеп-
йгоп Йаѵшп Пои. Желтая Ацалея.
Каменный кустъ (Кавк.) Одурь (Паля).
Пьянишникъ (Кавк.) ай В,Ьой. Пья-
ный хворостъ (Рупр.) Бѣшеный
хворостъ (за Кавк.) Драпустанъ,Шта-
нодранъ (Рог. Малор.) — Имер. Іэли
(Сред.) Эли (Кн. Эрист.) — Груз. Іели
(Кн. Эрист.) — Черн. Аой. — Тунг.
ЙсЬопкіга (Раіі. зиЬ Аиаіеа Іарропіса).
Цвѣты и листья этого растенія, съѣ-
денные животными, причиняютъ не-
рѣдко смерть даже козамъ. Медъ, со-
бранный съ него пчелами, производитъ
родъ опьяненія или бѣшенства, что
замѣтилъ еще Ксенофонтъ на своихъ
солдатахъ и что подтверждается но-
вѣйшими путешественниками.
В
Ваііоіа Б. ЬаЪіаі. Рг. ХП. 516.
Бѣлокудренникъ (Двиг. Кауом.) Чер-
нокудренникъ. Послѣднее правиль-
нѣе, такъ какъ относящаяся сюда Ваі-
Іоіа пі§га наз. у древнихъ МаггиЪіит
пі§гит, а МаггиЪіит ѵиі^аге называ-
лась у нихъ МаггиЪіит аІЬит. — Пол.
Міегкпіса, Веяз^Ь. — Чешск. Мёгпісе,
Зейіч'ка. — Сербск. Сгпо^іаѵас. — Луз.
Мёгпісе. — Нѣм. Ваз ЕаЬпІозепкгаиі.—
Франц. Ьа ВаІІоіе. — Англ. НогеЬоипсІ.
Ваііоіа Іапака Б. Нынѣ Ъеопигиз
Іапаіиз 8рг. Благовонная трава, Гре-
мячка (Мейеръ, Б. Сл.) Гремянка (Ка-
ленч.) Гремучая трава (Даль). Измо-
денъ *) (Селенг. Кельб.) можетъ быть и
*) Въ старинныхъ рукописныхъ трав-
никахъ и лечебникахъ очень много по-
падается врачебныхъ растеній подъ
названіемъ. Измоденъ. Названіе это
происходитъ отъ глагола измодѣть,
т. е. исхудать, исчахнуть и означаетъ
хилость, вялость, дряхлость, безсиліе
(Даль П. 649). Всѣ эти травы, конечно,
и были употребляемы противъ назван-
наго болѣзненнаго состоянія.
друг. видъ. — Крапива черная сибир-
ская (Сл. Церк.) пер. Пушистый пу-
стырникъ (Трапп.) Въ Сибири состав-
ляетъ домашнее средство отъ ревма-
тизма, ломоты.
Ваііоіа Ш§га Б. Фарм. назв. Маг-
гиЪіит підгит з. Гоеіісіит з. Ваііоіа
(НегЬа). Глухая крапива *) (Амб. Малор.
Сред.) Пестрыя кудри (Стар. Рукоп.)
Маточникъ (Малор. Рог.); вѣроятнѣе
Мяточникъ такъ какъ въ нѣкоторыхъ
мѣстахъ наз. Собачья мята (Кал. Лям.)
Чернокудренникъ обыкнов. Шандра
(Малор. Сред.) Шандра вонючая (назв.
перенесенное отъ МаггиЪіит). Шанта
черная (Кондр.) — Чешск. .ТаЫеспік
сегиу. — Сербск. Тотрльан (Лавровск.)
Тотрльян Модрао (Кар.) Тотерлянъ
Модры (Мнкуцк.) — Нѣм. 6-етеіпе ВаІ-
Іоіе, БсЬтсагзег ой. Йіпкепсіег Апйогп,
*) Глухою крапивою назыв. весьма
много растеній изъ семейства зуба-
тыхъ, но это названіе преимуществен-
НО должно быть присвоено видамъ Ьа-
тішп.

Ваііоіа — ВазеІІа
61
ВсЬѵагхпеззеІ, Біівкпеззеі, СоМезѵег-
„ід5.— франц. Ваііоіе поіге ои Іеіійе.—
Атл. Віаск НогеЬоипй. Прежде употр.
отъ ипохондріи и снаружи въ видѣ
ваянъ отъ ломоты.
Ваіватіпа Ьогіѳпзів Не. (Ваізат.
Рг. I. 685),. Женскій бальзаминъ древ-
нихъ. Бальзаминъ. Пальма (Малор.
Маке)— Пол. Чешск. Луз. Ваіватіпа.—
Сербск. Джелсамин. Иігаііса, Ьерсоѵёк,
текизіса. — Южн. Слав. Лепи чоіцек
(Кар.) — Арм. Ваіаззап, Ваізатап. —
Груз. Имер. Ина (Кн. Эрист.) Гиннисъ-
хе (Сит.) — Гур. Хелсагебави,— Митр.
Хендзаа(Ь)е (Кн. Эрист.) — Сарты въ
Турк. Хна(Кат. выст.), Хейна (Кир. 157)
гдѣ корень его толкутъ и употреб-
ляютъ для окраски ногтей и концовъ
пальцевъ въ желтокрасноватый цвѣтъ.
Нѣм. Сетеіпе Ваізашіпе ой. 8ргін§'-
заше. — Франц. Лаіоизіе. Ваізатіпе Дез
Загйівз. Отеч. Остъ-Индія. Разв. въ са-
дахъ.
Ваіватііа ѵи1§агів 1)ез/. См. Тапа-
ееіит Ваізатііа.
Ваіватойѳпйгоп КипіЪ. Теге-
ЬіціЬ. Рг. II. 75. Вигзегасеае ЕвйІ. Всѣ
относящіяся сюда деревья отдѣляютъ
различные пахучіе камеди и бальзамы,
а именно: Ваізатосіеіиігоп аігісапшп
Агп. дост. Бделлій, Оитті Везіпа Вйеі-
Ііит, ВйеПіит, МуггЬа ітрегіесіа. —
Ваізатойепйгоп ^ііеайепзе КивіЬ дост.
Мекскій или Гилеадскій, или Египет-
скій, или Еврейскій бальзамъ, по Слав.—
Ритина, Масть.— Ваізапшт Сііеайевзе,
ОроЬаІзатпт ѵегпт з. ^ийаіенш.—Нѣм.
МеккаЬаІзат. — Франц. Ваите Ыаис
ои Де .Тийёе, Ваите ѵгаіе, Ваите й’Е-
йуріе, йе Сііеай, йе Іа Месдие. — Атл.
Вакат о! Сііеай. Отеч. Аравія. Ему
приписываютъ на Востокѣ чудесныя
цѣлебныя силы.—Ваізатойепйгоп Ка&І
КипіЬ. дост. Аравійскій ладанъ.—Ваіза-
тойепйгоп Микиі Ноок. дост. Индѣй-
скій Бделліумъ, Вйеіііит іпйісит.—Ваі-
затойепйгоп МуггЬа Ееев. а Е. (Ваія.
ЕЬгепЬегдіапит Вег§) — дост. настоя-
щую Смирну, Мирру, Гумми-Мирра.
Оитті Вевіна МуггЬа, МуггЬа, Оитті
МуггЬае 8. Зшугпае, идущую въ торг.
подъ именемъ МуггЬа еіесіа ѵ. веіесѣа,
а мелкія части подъ именемъ МуггЬа
іп §гапів 8. Іасгутіз. Жидкая еще Мир-
ра употр. въ древности на бальзамиро-
ваніе труповъ и наз. МуггЬа бі-асіе.
Стакти (Библ.)—ВаізатойепйгопКаІаГ
КипіЬ. есть по мнѣнію ВозепіЬ. раз-
ность предыдущаго вида.—Ваізатойеп-
с5°п	Агп, дост. Бенгальское
олеми, Еіеті Ьеп^аіепае.
ВатЪива 8скг. Сгат. 8(еий. 8уп.
I. 329. Бамбукъ, Бамбуковое дерево
(назв. В. агипйіпасеа IV.) — Пол. Ват-
Ьиз. — Чешск. ВатЪов.— Сербск. Тгзко-
ѵаса. — Луз. ВатЬизпіса. — Нѣм. Ват-
ЪизгоЬг. - франц. Ее ВатЬои.— Атл.
ВатЬоо-Тгее. Накопляющееся въ уг-
лахъ листьевъ отложеніе кремнезема
въ Ватѣ, агипйіп. наз Табаксиръ или
Табаксгиръ, ТаЬахіг, ТаЬакзЬеег и
употр. какъ успокоив. средство. Отеч.
Остъ-Индія.
ВагЬа Саргѳаѳ (®арм.) См. Зрігаеа
Агипсиз.
ВагЪагеа В,. Вг. СгисіГ. Рг. I. 140.
Варварка (Даль). Сурѣпица *) (Кау®м.)
Пол. Оогсгусипік. — Чешск. ВагЬогка.—
Сербск. Вагіса. — Луз. Ваггпоетка. —
Финн. Капапкааіі. — Нѣм. ВагЬага-
кгаиі. Егйкгеззе. — Франц. Ба ВагЬа-
гёе. — Атл. ѴѴіпіегсгезз.
ВагЪагеа ѵиі^агів В. Вг. Желтя-
ница (Курск.) Нарыжная. Песика
(Симб.) а сѣмена въ хлѣбѣ Клячъ.
Стручечникъ. Сурѣпица, Свирипа
(Малор.) Смѣш. съ др. Клоповникъ
(Дерев. Зерк. съ Ьер. гийег). Чеснош-
никъ (Дер. Зерк. съ АІІіаг), Свербигузъ
(Тамб. Сит. съ Вип. ог.) — Пол. Вгсйи-
сЬа хітотса. — Мордв. Сурипка, Пйне-
рѣпсъ. — Нѣм. ѴѴіпіегкгеззе. — Франц.
НегЬе йе 8і. ВагЬе, Ѵеіаг ЬагЬагёе.
йиііеппе ]аиве, ВопйоПе, Сгеззоп йе
іегге, Сгеззоп ѵіѵасе, НегЬе йе Іа Ваіпіе
Маг§иегііе, йе 8і. йиііеп. — Атл.
Соттоп ЛѴігйегкгекз. ІѴіпіег Воскеі.
Теііотс Воскеі. 8ѣ. ВагЪага Сгезз. Трава
НегЬа ВагЪагеае преимущ. употр. отъ
скорбута. Листья идутъ въ салатъ,
цвѣты для крашенія шелка въ желтый
цвѣтъ. Тяжкая сорная трава въ яро-
выхъ хлѣбахъ, особенно въ дождливое
лѣто.
Вагбвша ТУШИ. Піозт. I. 74. Изв.
въ медиц. листья Букко, Гоііа Виссо
з. Внеси 8. Віозтае получ. отъ Вагозта
сгепаіа, сгепеіаіа, Ьеіиііпа, зеггаіііоііа.
Ваэѳііа аІЪа еі гиЬга В. (Вазеіі,
Рг. XIII. 2. 222). Американскій шпи-
натъ, Индѣйскій шпинатъ (Огор.) —
Нѣм. ВоіЬе ВеегЫише. — Франц. Еа
Вгейе й’АщщІе, Еріпагй й’Атегідие ои
йЧпйе. (Назв. Вгёйе йе МаІаЪаг, Ері-
пагй МаІаЬаг, даваемыя этимъ двумъ
видамъ, по мнѣнію Модшп-Тапйоп,
принадлежатъ АшагапіЬив зрівозиз.
Ргойг. XIII. 260). — Атл. МаІаЬаг
ХіцЫзсЬайе. Вазеііа ШЬегоза Н. В.
(НПисиз іиЬегоза). Меллоко, Уллюко.
Пробовали разводить взамѣнъ карто-
феля, но безуспѣшно.
*) См. примѣч. стр. 21.

62
Вавііісит — ВѳгЬѳгів
Вазіііошп Фарм. См. Осутит Вазі-
Іісшп.
Вавзіа Ьиіугасѳа ВохЪ. (8аро-
іас. Рг. ѴШ. 197). Магва, Илипе. Дост.
Бассіево масло, Галамъ-масло. Оіеит
Ваззіае, Виіугшп Ваззіае, Оіеит ТсЪи-
гі.— Ваззіаоеі, Пііреоеі, ВаззіаЪиііег,
ѲаІатЬиііег.
Ваѣаѣаз ѳйпііз Сігоіз. (Сопѵоіѵ.
Рг. IX. 337). Бататъ, Пататъ. На-
логъ (Бек) — Нѣм. Ваіаіепѵл'пйе. —
Франц. Раіаіе Йопсе. — Атл. Зѵееі Ро-
іаіое. Въ Амер. — ТЬе Рерё роіаіо. —
Отеч. Амер. Разв, искуств. для употр.
въ пищу какъ картофель (Ваіаіа •—
есть исп. назв. картофеля).
Ваіаіав йаіара СМк. Ялаппа бѣ-
лая, Іалапа. Бѣлая Мехоаканна или
Индѣйскій ревень (пер.) — Нѣм. .Таіа-
реплтсіе. — Фраиэд. Бізегоп МесЬоп-
сап, Вгуопе й’Атегідие, Раіаіе ригда-
ііѵе, ВЬиЪагЬе ЫапсЬе. Зсаттопёе
Й’Атегідие. Шишки наз. ТиЬега Ме-
сЬоасавпае аІЪае а. Даіаррае аІЬае.
Употр. въ медиц. какъ рвотное.
ВаігасЬішп адиаіііѳ ТГітт. См.
Вапипсиіиз.
Вескшаппіа ѳгиоаеГоппів Нозі.
(Сгапііп. 8іеий. 8уп. I. 15). Бекманія-
Зубровникъ. Водяной Пырей (Кален.)
Чаполица. — Якуты МопізсЬага или
КаІиізсЬип (МеіпвЬ.)
Ве&бпіа Ріит. Ве^опіас. Рг. XV.
1. 276). Бегонія. Честь Богонова трава
(Кондр.) Вигонь (у русск. сад.) Дикій
ревень (пер. съ нѣм. назв. Ве§. оЫі-
йиае).
Веііайоппа см. Аігора Веііааошіа.
Вёіііз В. Сотроз. Рг. V. 304. Мар-
гаритка. — Пол. Зіокгоіка, Зіокгос.—
Чешск. Зейтікгйза, СЬийоЬка.— Сербск.
КгазиЦак.— Нѣм. СапзеЫйтсЬеп, Таи-
зепйзсЬбн, Йаз МазІіеЪсЬеп.—Франц.
Ба Радиегеііе. — Атл. Паізу.
Веіііз рѳгѳппів В. Бархатный
цвѣтъ (Кондр. Мейеръ) съ нѣи. Бель-
цы (Кондр.) Бѣльцы (Сит.) очевидно
измѣн. Веіііз. Маргаритка, Марточ-
ка (Кален.) Скороспѣлки цвѣты (Кондр.)
Стократъ трава (Кондр.) Стокротка
(Бѣлор. Сл. Нос.) Стокротки, Стократ-
ки, Стокроть (Малор.) Стоцвѣтъ (Сит.)—•
Пол. Ргяуроіисіпік (Д. ріепо) Яіокгос,
Віокгоіка. — Чешск. ёейтікгйза, СЬи-
йоЬка, Какизка, Харотепиіка, Сікапка
(Рг.) Іізкегка (81оЬ.) — Сербск. Кгази-
І.Іак озітас. — Болг. ОізсЬеіа. — Луз.
Низасе ккёікі. Роіпе Ьиаасе кчгёікі,
Зіокгаза, Ьаікі, Ъёікі. — У Самог. Бо-
ку Іеіін гачѵйопазіз, т. е. красная кашка
(Ков.) — Латыш. ЗріЬйеІеІ, 8ріЬйе1і. —
Нѣм. Паз Ап§егЫйтсЬеп, РгисМЫііт-
сЬеп, ОапзеЫитсЬеп, НеггЫйтІеіп, Кй-
зеЫйтІеіп, БіеЪе.зЫйтсЬеп, Магдаге-
іЬепЫйтсЬещМагіепкгопсЬеп, Маізйзв-
сЬеп, МопаізЬІитсЬеп, ОзіегЬІйтсЬеп,
ВаттеіЫйтсЬеп, ТаизепйзсЬбпсЬеп,
МГініегкгйнсЬеп. Оетеіпе МаззІіеЬе. —
Франц. Ба Ріеиг бе Радиез, Реіііе Маг-
§иегііс, Радиегеііе, Р. реіііе, ѵіѵасе.
Реіііе Сопзуге, Реіііе Сопзоийе,— Атл.
Соттоп Паізу, НегЬ Маг^агеі, Вгиізе-
И’огі, Ваігпѵгогіз, Магдагііез, Маг^аго-
пеі. Цвѣты и трава употр. прежде подъ
именемъ НегЬа еі Біогез ВеІІійіз тіпо-
гіз з. 8утрЬііі тіпіті (откуда и про-
изошли мног. иѣм. и Франц. названія).
Развод. въ садахъ.
Вѳпгоіп оМсіпаІѳ Науп. 8іугах
Вепиоіп Пгуапй. Ргойг. ѴШ. 259. Бен-
зойное дерево, Бензое, Росноладан-
ное дерево. — Нѣм. АесЬіег Вепиое-
Ьаит, Венгоінѣаит. — Франц. Бе Вен-
)оін. — Атл. Вепзоіп. Дост. смолу, на-
зываемую Росной Ладанъ, Бензоинъ,
Вепиоінит з. Оитті, з. Везіпа Вепгоёз
ѵ. Аза Йиісіз. По нѣм. — ВепзоеЬагг.
По Франц. — Вев]оіп. По англ. — Веп-
гоіп. Отеч. Борн. Суматр. и Ява.
ВегЬегіз Б. ВегЬегій. Рг. I. 105.
ВегЬегіз Діоскорида есть ВегЬ. Бусіиш
ВохЪ. Барбарисъ. — Пол. ВегЪегуз,
Кетазпіка. — Чешск. Пгізіаі. — Сербск.
2пііка.— Нѣм. Ваиегйогн, ВегЬегіізе.—
Франц. Еріпе-ѵіпеііе. — Атл. Вег-
Ьеггу, Рірегій&е-ВизЬ.
ВегЬѳгів атигепаів Вйрг. Голъ-
ды — 8уега (Мах. Рг. 32).
ВѳгЬегів Адиііоіішп РигвЛ. См.
МаЬопіа Адиііоііит ИеИ.
ВегЬегіз кеіегоросіа 8сНг. Черный
барбарисъ. — Сарты въ Турк. Бауръ-
гуртъ.
ВегЬегіз іпѣе^еггіта Вде. Бух. —
Сирхъ, Сирхъ-Модунъ (Еаік.)
ВѳгЬѳгія зіЬігіеа Рай. Кислица
(Раіі.) Жирбый (Даур.) — Мот. Зсііага-
тойоп, т. е. желѣзное дерево или Пег-
дизіи ЗсЬага тойоп (Раіі.) — Татут.
&йгаггЪо. — Сарты въ Турк. Бергень
(но это ошибка, такъ какъ этимъ име-
немъ слѣдуетъ называть крыжовникъ)
Федч.
ВегЬегіз ѵиі^агів В. Барбарисъ,
Берберисъ. Байберисъ (въ древн.)
Барбарыскъ (Малор.) Бапбарись. Кис-
лица, Кислянка, Квасннца (Малор,)
Кислый тернъ (Трап.) Паклунъ (Раіі.)
Пахлунъ (Даль). — Молд. Мокрышь —
Пол. Кчгаёпіса, Каііпа ѵйозка. Въ Лит-
вѣ — Отаг, Отог. — Чешск. Пгізіаі,
йгізіаі, йгезіёі, йг&с, етапсаг, рііѵпік. —
Луз. Кізаіу сегй, Кізуса. — Эст. РаЬе-
гіізій. —- Латыш. ВегЬегіпі. — Имерет.

ВегЪѳгіа — Еоіа
63
КѵагасЪигі. - Груз. КобзасЬип, Кот-
пахѵрн (Эрист.) Кватцарохи (Гур.) —
X/ КиіиасЬиг, 8гівк. - Черкес. Каі-
сЬап-гиІик. — Хмв. Кизыльзиркъ. —
Сарты въ Турк. Зыркъ. — Тат. 8аге-
ао-аіасЬ, т. е. желтое дерево. — Бух.
8ігсЬ. — Перс. йегівсіік (Викке). —
Осеет. ТіНі. — Лезі. верхи. Дагеет.
Петаіо. — Дуіоръ Тшѣиг. — Тат. въ
Крым. Сѣаііп-Тизіик (8іеѵ.) Хадымъ-
туслукъ (Скальк.) — Киръ. Сиреагачъ,
т. е. желтое дерево. — Нѣм, бетеінег
Заиегйогд, <3іе ВегЪегііге. ВЬаЬагЪег-
Ъееге (В. пі§га) — Франц. Ье Ѵіпеѣ-
ііег, Ёріпе-Ѵіпеііе. — Аоил. ВагЪеггу,
Ріррегі<1§е-Ви8Ь, Ріррегіб§е-Тгее, Рір-
га§е, ВеЗ-Рір. Соттоп ВегЬеггу. Фарм.
назв. Вассае ВегЬегит з. ОхуасапіЬае.
Корни и кора, или точнѣе лубъ прежде
употр. въ медиц., но нынѣ только на
краску. Илъ ягодъ приготовл. сыропъ.
Листья употр. при слабости десенъ *).
Вѳгѣѳгба Вс. СгисКег. Рг. I. 158.
Бертероа. Икотиикъ (Кауфм. з. Еаг-
»еіЬіа). — Пол. Руіепіес. — Сербск. 8іѵ-
ка. — Луз. Роргбвпіса. — Нѣм. бгаи-
кгезве. ВаиегзепГ.
Вегіегоа іпсапа Вс. (8уп. Еагвеііа
іпсапа В. Вг.) Бабишникъ (Малор.
Рог. Сггппег). Бѣлоголовникъ (Орлов.)
Бѣль (Вор.) Бѣлоцвѣтъ, Біловіцвітъ
(Новор. Сред.) Бѣлянка, бѣлая борови-
ца (Нижег.) Выхри вѣтеръ (Екат. Рук.
Рупр.) Горлица, Горлянка (Сарат. Мо-
гил.) Золототысячникъ бѣлый (Тул.)
Икавка (Кален.) Ікавка (Рог.) Икотная
трава (Собол. Мейеръ). Икотникъ
(Двиг. Моск. Фл. КауФМ.) Икотка сѣдая
(Собол.) Кашка (Земл.Газ.) Кашка лѣс-
ная (Тамб.) Сорочья (Екат.) Кашникъ
(Черн.) Кругломошоночникъ (Экон. Маг.
Сочин.) Сѣдунъ (Кален. очевидно сост.
искуств.) Толань (Рог.) Торица трава
(Кондр.) Удушная трава (Влад.) Чи-
стикъ (Орл.) Искаж. Укотка сѣдая
(Вил.) и Укотникъ бѣловатый (Моск.
Гук. Рупр.) Сомнит. Зерновица или
Сапонарія (Нижег.) Ясенникъ (Нижег.)
Рѣзунъ (Уф.) Чихота (Нижег.) Мелкій
подорожникъ (Каз.) Боровая морква
(Черн.) ШалФейникъ (Сарат. — Рук.
Рупр.) Кечегуль (Тавр.) — Пол. Ка-
гаіеіше гіеіе, 2та§1ісгка (Ков.) Употр.
отъ сухоты и младенческой: купаютъ
дѣтей; отъ удушья.
*) Замѣчено, что хлѣбныя поля, об-
саженныя, барбарисомъ, поражаются
ржавчиной, происходящей отъ перене-
сенія вѣтромъ пыли съ листьевъ бар-
ариса (Аесісііит ВегЬегібіз) на колосья.
ВвгіІіо11ёііа>Н.В. Мугіас. ІП. 293.
По имени ученаго.
ВѳгіЬоІІѳѣіа ѳхсеіва Н. В. ТОвія
или Американскій орѣшникъ.
Бразильскій орѣшникъ. Крупные трех-
гранные орѣхи изв. въ торг. подъ име-
немъ Американскихъ или Бразиль-
скихъ орѣховъ. — Нѣм. Плоды — Вга-
зіііапізсйе Мйзве, Аніаяопепшапсіеіп,
Рагапйззе, Лиѵіаийзве, а дер. — Іиѵіа-
Ьаит, НоЬе ВегіоІІеіле. — Франц. СЬа-
іаіциег сіи Вгёвіі. а плоды — Аіпапсіе
Ни Вгёзіі. Моіх Ди Вгёзіі. — Атл. Вга-
віІіап-ЛиІ. Отеч. Южн. Амер.
Вёйа Тоигп. Заізоіас. Рг. ХШ. 2. 54.
Свекла. Буракъ.— Пол. Вигак, (Зтѵік-
1а, Восѵіпа. — Чешск. Вигак, Кѵака,
Кагреі (81оЪ.) Сѵіка (Ор.) Сѵік1а. —
Сербск. Вііілѵа, Сѵекіа. — Нѣм. Віе
Веіе, бег Магщокі, біе ВиикеІгйЪе. —
Франц. Ьа Веііе, Іа ВеПегаѵе, Іа Роі-
гёе. — Аніл. Вееі-Вооѣ
Веѣа ѵиі^агіз Модги. Представляетъ
слѣдующія подраздѣленія:
А. Веіѣе.
а. рііоза.
(3. тагіііта.
у. огіепіаііз — Бразильская
свекла.
8. тасгосагра.
В. Роігёе.
е. Сісіа (Веіа Сісіа Ь.) і
Свекловичникъ. Бѣлая свекловица.
Ботва. Ботвиння. — Пол. Восѵіпа. —
Чешск. Кѵака. — Сербск. Сісіа. — Нѣм.
ВйтізсЬег ой. ѵеіззег Мапдоій, Веівв-
коЫ. Віе ВигдипбеггйЪе. Сагіеп-Мап-
§01(1, ЗсЬѵеігег об. ЗісіІіапівсЬег Мап-
§016. — Франц. Роігёе (листья только
употр. въ пищу), Сагсіе Роігёе (въ пищу
употр. только листовыя жилки), Веііе,
Веііе іі Сагсіез, Віеііе, Роігёе а Сагйев.
У Ьесо^ — Васіпе сіе сіізеііе, Вейегаѵе
сііатрёіге, Васіпе 6’аЪопбапсе, Ёаѵеі
бе Воиг§о§пе еіс. — Тат. на Кавк.
Пазы (Сит.)
?. Яаѵезсепз. Роігёе Ъіопсіе.
г;, іпсагпаіа.
й. ригригазсепз. Роігёе гои§е, Са-
гоііе гои§е.
С. Веііе-гаѵе.
і. гиЬга.
Свекловица, Свекла, Свеклйна,Све-
колка (Даль). Буракъ (Малор.) — Пол.
Вигак. — Чешск. Кѵака, сѵ/ік’а, сѵіка
пеѵіазіпе Ъигак. — Кармель (Мик.) —
Сербск. Вигак, Вѵекіа, ВИіѵа рговіа.
Цвекла. Цикла. (Лавр.) Рига (Лавр.) —
Луз. Вигаз, Рузак. — Бом. Чукундуръ
(Кар.) Павджиръ (Прыж.) — Молд.
Сфеклы. — Бухар. БаЫа (Ьеііт.) • —
Сарты Ляблау. — Тадоюик. Ляблаба. —

64
ЕѳШ — Еѳіиіа
Хив. Лаблабу. — Узбек. Кизылча. —
Тат. Пазы. — Тат. на Кавк. Ю(1Ъ или
КаізсІіаІазсЬі (Соіепаіі). — Вят. Тат.
Сигындыръ.— Чуваш. Хирле-Кушманъ,
т, е. красная бушма, брюква. — Мордв.
Якстирь-ррѣпсъ. — Имер. Цителимъ-
хали. Тцителип(Ь)хали (Эрист.)— Мингр.
Сотеліа (Эрист.)—Груз. Чархали. Тчар-
хали (Эрист.) — Арм. Кагтігс1о§. Баз-
катинъ. — Нѣм. МапцоМ, Коіѣе ВііЪе,
ВипкеІгйЪе, ХискеггипкеІгйЬе еіс. —
Франц. ВеМегаѵе гои^е. — Атл. Вей
Вееі. Употр, извѣстно—какъ въ пищу,
такъ и для добыванія сахара. Послѣд-
нимъ особенно богата разность Веіа
ѵиідагіз а1іІ88Іша 8. Зііезіаса. Поджа-
ренные корни свеклы составляютъ сур-
рогатъ кофѳ, а листья Веіа папа —
суррогатъ чая.
Веібпіоа В. БаЬіаі. Рг. XII. 459.
Буквица. — Пол. Викшса. — Чешск.
Викѵісе. — Сербек. Српац (Лавр.) Вик-
ѵіса. — Нѣм. Веіопік, ТЬееЫаіі, &1іе<Г
кгаиі. Хеіігкгаиі. Веіопіепкгаиі. —
Франц. Веіоіпе. — Лиіл. Веі'опу.
Веіопіса ѵиідагіз В. Фарм. назв.
Веіопіса, Ѵеііопіса, Ѵегопіса ригригеа.
Бабки (Екат.) Бетоника (Зап. Росс.) Бе-
тоникель (Подол.) Буквица (въ бол. ч.
Росс.) Буквиця (Малор.) Буквица
красная(Кондр.) Буквица черная*)
(Стар. Рук.) Буковица (Щегл.) Буко-
выця(Умань). Буква, Буковникъ, Бу-
ковка, Букъ-трава (Малор. Кален.) Бу-
ковина (Твер. Ост.) Боговъ батожокъ
(Алт. Верб.) Божьи ручки (Канев. у
Левч.) Гасникъ, Гашникъ (Даль). Ди-
манъ (Рог.) Дыманъ, Золотникъ(Могил.
Рупр.) Золотушникъ (Вор. Рупр.) Со-
рокозубъ (Стар. рук.) Шалфей поле-
вой (Вятск.) Смѣш. Бараньи язычки
(Уф.) Девесилъ (Курск.) Полевой Кану-
перъ (Хар.) Неколкій Жадрей (вѣр.
Жабрей Ниж.) Материна (Полт.), Со-
лодкій дедикъ (Хар.) Любка (Астр.) Глу-
хая крапива (Смол.) — Пол. Вик\ѵіса.—
Чешск. Викетісе. — Сербек. Викѵіса. Ва-
ПІ1І8І. Српацъ. Раньеникь (Панч.) —
Луз. Вёиаск. Ропцаікочге хеіе, Веіопіа,
Зегріпка, Яегріпа (также наз. и Ѵег.
СЬашаейгуз, вѣроятно потому, что
Фарм. назв. Веіопіс.ае есть Ѵегопіса).—
Русины Ьуроч'ц кдаіі. — Латыш. Вире-
іез, гиреіпез, заЬгпіепев, раіаіпез. —
Эст. Тбпівей, рееіге Ьеіп, райапаЪеіп.—
Мордв. Мушкарь-тише. — Нѣм. Паз
асѣіе Хеѣгкгаиі, Веіопіепкгаиі, Йіе Ва-
іипдеп, йаз Р&йепЫйтсЬеп, <1іе ЛѴіе-
*) Въ отличіе отъ Буквицы бѣлой,
которая есть Ргітиіа ѵегіз,
зепЬеіопіе.—Фрамвд.Ьа Веіоіпе Ъгипе.—
Атл. Веіопу, Ѵ/оосі Веіопу. Прежде
употр. въ медиц. подъ именемъ НегЬа
Веіопісае 8. Ѵеііопісае 8. Ѵегопісае
рагригеае. Нынѣ же употр. только въ
народи, медиц. и преимущественно отъ
кашля и болѣзни груди: варятъ и пьютъ.
Листья были рекомендованы какъ сур-
рогатъ. чая.
Вёіиіа В. Веіиіас. Рг. XVI. 2. 161.
Береза.— Пол. Вгиоха,— Чегиск. Вгіга,
Ві-іиа. — Сербек. Вгеха. — Луз. Вгёиа.—
Словаки Брезъ.— Финн. Коіѵа.— Оевт.
Барзъ. — Имер. Арги. — Нѣм. Вігке.—
Франц. Воиіеаи. — Атл. Вігсіі.
Веіиіа аІЪа В. Береза. Видоизм.—
Березина (Новг. Пск. и др.) Глухая бе-
реза. Березникъ. Прѣснецъ (Камч.)
Разности — тѣ, у которыхъ листья на
нижней поверхности гладкіе — назыв.
Чистякъ (Арх.) Чистуха, Чистуш-
ка (Волог.); тѣ же, у которыхъ нижняя
поверхность шероховата, наз. Глуш-
някъ (Арх.) Гл у шина (Волог.), Глу-
шинина (Пск. Тв.) Разность съ корот-
кими, толстыми, шершавыми вѣтвями
и пушистыми листьями назыв. Шуб-
някъ. Разность, произрастающая на
борахъ и отличающаяся свилеватостью
или черными прожилками и пятнами,
наз. Черногузкой (Вятск.) Корель-
ской березой (Столяров.) Чечётка (Бѣ-
лор.) наз. Веіпіа аІЬа ѵ. Іа8іі§іаіа. Сѣ-
мена Березы назыв. въ Тул. г. Ряса.—
Пол. Вгиоиа. — Чешск. Вгіха, Вгёиа, (1е-
гижіа. — Сербек. Вгега Ьёіа. — Луз.
Вгёга. — Болъ. Чупла (Прыж.) — Аино
НеЪисЬпі (ЯсЬтиІі). Таізпі (біеЬп). —
Арин. Ки88 (Раіі). — Арм. Тхтены,
Кечи. — Царасы (Варш.) — Асс. ПізсЬа
(Раіі). — Башк. Йіегек. — Бурят, Кн-
Ьип. Въ Ирк. СЬицші. — За Байк. —
СЬизвйп (Каш.) — Вухар. 8ігсЬ. —
Вассуъ. ТіепіосЬ (Раіі). — Вогул. Коеі,
СЬаІІ, К]ое1а (Раіі). — Вотяк. Кузрі
(Раіі). Кыцьпу (Сарапул.) — Гиляки
Нікзу (Махіш.) ІІіЬія, НшІ8 (ЩеЬп.)
Хивсь (Меркл.) — Голъды Р,;а или Р^й.
При устьѣ Сунгари — 2а11Ьа (Махіш.)
Рё (СгІеЬп.)—Груз, Арки. Аркги (Эр.)—
Имер. Арги (Сред.) — Калм. Баштунъ
(Еаік.) - Камч. Куіі (Раіі). - Караг.
Ѵізіиі (Раіі). — Киръ. Каинъ-агачъ. Въ
Заровшан. дол. Каенъ. — Еорел. Койву
(Петроз.)—Коряк. БиЬпп,	(Раіі).—
Ламут. ПуЬиі (Раіі). — Латыш. ВеЬгзе,
ВеЬгз, Ваегзе. — Лезъ. верхн. Дагест.
Махальцуль,—Минегры ХаІІЪап (Мах.)-
Молдав. Мастакъ (Бесс.) — Мот. СЬиз-
8и (Раіі). — Мордв. Кі1іпе (Раіі). Килей,
Килю, Келю, — Мордв. Мокш. Куловъ,
Кэловъ, Цбцю. — Мордв. Эзр. Кйлій,

Вѳіиіа — ВіГога
65
Килинь-цоцю. — Олъчи или Р)а
(Махіш.) — Орочан. Р]а, Р]'а (Махіш.)
На верхи. Амурѣ — ТзсЬаІЪал (РаП).—
Оссет. Барзъ (Сред.) — Остяк. Тшпиі,
8игпіи4. Около Демьянска — Типсіо. —
Пумп. ТЛа (Ра11.)-С«ліо»Э.СІіи (на Оби).
Кбё, Кча (на Енисеѣ). ЬГщІсЬа (на Томи).
Ти)е (на Кети). — Сарты въ Турк. Ха-
дангъ (Катал.) — Тат. Каянъ. Каинъ,
Баго, Сиркъ, Сирикъ, Сиракъ, Сирекъ.
Макаръ -агачъ. Баю (Кир.) — Тат.
вятск. СЬаіп (Раіі.) Каіп. — Тат. бійск.
п кузнецк. Каіп.— Тат. томск. Казіп.—
Тат. краснояр. СЬазеп (Раіі.) — Тут.
ТйсІіаІЬап (РаП.) ТзсЬаЬа^ап (Сеог^.) —
финн. АЬокоіѵи, Агокоіѵи, Коіѵи и мн.
др. — Черем. Кис. — Чуваш СЬотп. —
Эст. Кавк, Кбіѵг, ати кавк. Коеіѵг (ок.
Дерпта). — ТОкаѵир. .ТадіаІ (РаП.) —
Якут. СЬаіупд (РаП.) — Нѣм. Гііе §е-
шеіпе Вігке. НаагЬігке, НапдеЬігке,
МаіЬігке, Йег Раішеп, <1іе РйпдвіЬігке,
йіе АѴеіввЪігке. — Фралщ. Ье Ьоиіеаи
соштип, 1е Воиіііагй, Воів ё, Ъаіаіз. —
Англ. Вігк, Ніе тѵЬііе ог соттоп ВігсЬ,
ВігсМгее, Ногѵгеу Вігсіі. Употр. весьма
обширное. Березовый сокъ (Зиссиз Ве-
іиіае) прежде употр. какъ весеннее ле-
чевье. Изъ древесины получ. березовое
масло, березовый деготь или березовая
камфора, Оіеиш Ьеіиііпит, в. Оіеит
Визсі в. гиззісит, отъ котораго зави-
ситъ запахъ юхтовой кожи. Спиртъ
или вино, настоянное на березовыхъ
листовыхъ почкахъ, употр. снаружи
отъ лома и внутрь отъ разстройства
желудка. Изъ коры гонятъ деготь.
Веіиіа йаЬи.гіоа РаП. Даурская
береза. — Голъды 2ЦёкЬога. При уст,
Сунг. ІубЪдога. — Олъчи іі§Ьіга. — Ма-
неър. іёЪ&ога или іпдпаткига (Махіт.
250). — Мот. СЬага-Вегкое. — Тунг.
ТзсЬаЬ§агап.
Веіиіа Егтапі Сігат. Каменная
береза. Голъды. Олъчи. Ороч.Ѵгуаѵга§-
(1а или _І))й«ацс1а. — Гиляки Кегаву'
(Мах. 252). Кегасіювз (Виі). Кего-бзв
(Туті СПеЬп). — Аино ТасЬпі (8сЬт.)
Веіиіа Сгиіісова РаЦ. Березка, Ер-
никъ березовый,- По Самог. Вегза.
Месііа (Ков.) Якут. СЬага-йаг§Ьа
(Меіпвіі.) — Манегр. на верхн. Амурѣ.
КоНокап. — Гиляки Неипді. — Голъды
Пи1§іпкига. Въ Приарг. краѣ — дул.
гыкша (Каш.) — Тунг. ВиЬукаг, Магік
(РаП.)
Ве1:и1а1еп1;аБ.Черная береза(пе-
рев) — Нѣм. Піе зсЬіѵагге Вігке. —
Франгі. Воиіеаи поіг, Воиіеаи тегізіег,
Асаной Де топіадпе, Воиіеаи оіогапі.—
Атл. ВІаск ВігсЬ. СЬеггу Вігсіі. Сапайа
ВігсЬ. 8\ѵееі ВігсЬ, Мошііаіп МаЬо^апу.
Сѣв. Амер.
Вѳіиіа папа X. Ерникъ березовый,
Сланецъ березовый, Сланецъ, Ер-
никъ-Сланецъ. Ерникъ. Славка (Даль).
Карла (ок. Пет.) — Чешск. йёгпік, 81а-
пёс. — Лапа. 8кегге. — Тут. верхн. Ам.
Іоктала. Нижи. Ам. — хазисі. Окіап
(РаП.)— Финн. Ріпі-Коіѵи (РаП.) Ѵаіѵаіз
Коіѵи, Маіагаіз-паікакоіѵи, ѵагракоіѵи
(Еі. Ееп). — Эст. 8оо кавк, Іагпа рии.
Вѳѣиіа оѵаІіГоііа Нирг. Тут. па
Амурѣ — Нокіозй.
Війѳпз Г Сотроз. Рг. V. 593. Че-
реда. Двузубецъ (пер. лат. назв.) —
Пол. ІГсзер.—Луз. 2лѵіс, Ктѵііс, Пгбві.—
Атл. Впг-тагідоій. Всѣ назв. на дру-
гихъ языкахъ представляютъ букваль-
ный переводъ лат. назв. Війепз.
Вісіѳпв оѳгпиа Б. Фарм. назв. Ві-
йепз 8. ѴегЬевіва 8. Астеііа раіаііпа.
Русскія назв. этого вида смѣшаны съ
назв. слѣдующаго вида, по сходству
растеній и ихъ общему употребленію
отъ золотухи.
Вігіѳпз ІгірагШа Г Фарм. назв.
ѴегЪевіпа 8. СаппаЬіз ащіаііса. Золо-
тушная трава (по употр.) Кошки (Пенз.)
Лепница (Рог.) Остючки (Даль), Пры-
чепа (Малор.) Репешки (Екат.) Собачки
(Лепех.) Собачі репъяхи (Волк.) Собачьи
репехи, Собачьи репьи и Собашникъ
(Ниж.) — по прицѣпленью остистыхъ
сѣмянъ къ платью. Козьи рожки (Мей-
еръ, Б. Сл.) Стрѣлки, Стрілки (Малор.)
по Формѣ сѣмянъ. Товстушка (Полт.)
Череда. Чернобривецъ болотный
СѴѴіей.) Яждь (Кондр.) — Искаж. Ще-
редникъ (отъ Череда). — Неопред.: Ба-
дульки (Пск.) Галочья малина (Влад.),
Лопатникъ (Могил.) Клатца (Тул.) Рук.
Рупр. — Перев. Коноплянка (Экон.
Маг.) — Сербек. Козьи рогови. — Луз.
Пгбві, Рагокѵізбо, 8бе1е, Зсеііса, 8Іге1е,
8іге1іса.—Финн. Кагіаіпеп. ЗікагиоЬо.—
Эст. Визкей. — Нѣм. Паз ГіеЬегкгаиІ,
Ггаиепзріе^еі, баЪеІктаиІ, Кипі§ипйеп-
кгаиі, йег Иаиепзріе§е1, сіег ёігераізсЬ,
Йег ЛѴаззегйовіеп, йіе ЛѴавяегЬапГ, йаз
АѴаззегзІегпкгаиі. — Франц. СЬапѵге
й’еаи, Ье Согпиеі, Еираѣоіге Ьаі.агйе,
Ьап§ие йе сЬаі. — Англ. Виг Магі§о1й.
ЛѴаіег-Аё'гітопу.ДѴаіег Нетр. Въ Фарм.
употр. прежде какъ мочегонное и по-
тогонное. Идетъ въ наборъ чая отъ
золотухи вмѣстѣ съ Ѵіоіа ітіеоіог и
листьями Червой Смородины (Аверина
чай). Даетъ желтую краску.
ВіГога гасііап.8 М. а Б. (ПтЪеІІ.
IV. 249). Кинза (съ груз.) — Арм. Га-
мимъ. — Груз. Кинзи. — Имер. Киндзц
На Кавк. употр. какъ Согіапйгит.
5

66
ВіГога — Воіеіие
Ві^поша Ьеисохуіоп Е. Ві^по-
піас. IX. 143. Бѣлый кедръ, Бѣлое
Эбеновое дерево. Антильское зеле-
ное Эбеновое дерево, желтое Эбеновое
дерево, Ложный Гуаякъ.— Нѣм. МГеіз-
8ег Ссйег. — Франц. Воіз )'ашіе, Воіз
Й’ЕЬепе тегѣ Ямайка.
Вібіа огіепіаіів Епсіі. (СопіГег.
Рг. XVI. 2. 461). Дерево жизни (Кондр.)
пер,—Туя татарская (съ прежн. назв.
ТЬщ'а).—Нѣм. СЬіпезізсЬет ЬеЬепзЬашп,
ОгіепіаІізсЬег ЕеЪепзЬашп. — Франц.
ТЬѵца Йе Іа СЬіпе. — Атл. ТЬе Огіеп-
іаі ог сЬіпезе агЬог ѵііае. — Сарты
Сауръ, 8зойг (ВиЬзе). — Вух. Санауаръ
(Кир.)
Віха Огеііапа Б. (Віхіпеае Рг.
1. 259). Орлянка настоящая.—Нѣм.
6-етеіпег ОгІеапЬаит. — ВисиЬаит.
ВіззсЬоІзтйізе. — Франц. Воисои іеі§-
папіе, Воисоиуег сГЛтегісріе. — Англ.
Вуе Ріапі. Віха. Дост. краску Орлянку
Огіеапа, Агпоііа, ІІгиси, Тегга Огіеапа,
Апоііе. Нѣм. Огіеап, Аппоіе. Франц.
Воисои. Англ. Аппаііо, Аппоііо. Раст.
въ Южн. Амер.
ВІёеЬпит X. Еііісез. ВЬЬ. 314.
Дебрянка (Даль) сост. — Пол. Ройггеп.
Раргос геЬготска. — Чешск. ЙеЪгоіѵісе.
2еЬгоѵіпес. — Сербск. ВеЬгещаса.
Жабрьвинецъ. — Нѣм. ВіррепГаітп,
ЗігіррепГаггп.— Франц. Ье ВІесЬпе.—
Англ. ВІееЬпит, Нагйіегп. Подъ имен.
БопсЬіііз шіпог одинъ видъ (В1. Ьогеа-
1е 8тс.) употр. прежде въ медиц.
ВШит Г. Заізоіас. Рг. XIII. 2. 81.
Віііоп древнихъ есть АшагапіЬиз Віі-
іит. Жминда. Марь (Двиг. зпЬ СЬепо-
ройіпш). Ярмусъ или Зминда (Кондр.)
Сорочья ягода. — Пол. 2тіпйа, 2тіеп-
йа Воііѵіпко. — Зешск. Йтіпйа. —
Сербск. йа^ойгцак, 8огада ]а§ойа. —
Финн. Мш’о. — Нѣм. Оіе Веегтеійе,
йег ЕгйЪеегзріпаі, йіе ЗсЬтіпкЬееге,—
Франц. Ьа Віеііе. Віёіе. Ёріпагй-Ггаізе.
Воіеііе. — Англ. Віііе, ЗріпасЬ, Зігаіу-
Ъеггу.
Віііит Вопиз Иепгісив ВгЛ. V.
СЬепоройіиш.
ВШит сарііаіит В. и ВШит
ѵіг^аіит Е. Боровикъ (Бот. Сл.
Мейера). Бурачки (Херс.) по смѣш. съ
Ашаг. Бросовая трава (тоже). Жминда,
Зминда. Краснодавень (Курск,) Поле-
вая малина (Черн.) Ратафія (около Ма-
ріипск. колон. Сарат. губ.) Сорочьи
ягоды (Ворон.) Сурочьи (отъ сурокъ)
ягоды (Сар.) Волчьи ягоды. — Грудз.
Мат(Ь)ут(Ь)ела, Мат(Ь)ут(1і)а. (Эрист.) —
Финн. Нагакап-тш’о. — Нѣм. ЕгйЬеег-
зріпаі, ЕгйЬеегшеІйе. 8с1ітіпкЬееге. —
Франц. АггосЬе Ггаізе, Йріпагй-Егаізе.
Англ. Віііе.
Войіа^а Гіиѵіаііііз еі іаси-
8ІГІ8 *). Бодяга (въ боя. ч. Россіи).
Водяга (Эк. Маг.) Виша, Вишь (Томск.)
Ивишь (Экон. Маг.) Водяной мохъ тра-
ва (Кондр.) Дѣвичьи румяны (Шейк.)
Надожникъ (Экон. Маг.) Надошникъ
(Курск. Тамб. Ряз. Кіев.) Стрекиль (Пск.
Обл. Сл.) — Пол. Хайесипік. — Арм.
Амбъ, т. е. облако, туманъ. — Груз.
Грубели (Сит.) Оба вида употр. въ Рос-
сіи для натиранія въ сухомъ видѣ или
настоемъ на винѣ членовъ, страдаю-
щихъ отъ ревматизма. Крестьянскія
дѣвушки употр. вмѣсто румянъ. Спо-
собствуетъ исчезновенію синихъ пя-
тенъ отъ ушибовъ.
ВоеЬтѳгіа піѵеа Нооіс. еі Ат.
Пгіісас. Рг. XVI. 1. 195. Ѵаг. р. Сапйі-
сапз. 8уп. Пгііса иііііз Ногѣ Пгііса іе-
пасіззішаКохѣ. Китайская Конопля.
Чума (съ кит. Тсѣоп-та). Рами,— Нѣм.
СЬІпезізсЬез Напѣ СЬіпа-§газ. СЬіпезі-
зсѣез Огаз. — Лиі.г. СЬіпа-Огазз. ВЬеа,
Вашіі. — Франц. по Катал. Алжир-
скихъ рр. Огііе ЫапсЬе йе СЫпе.
Воіёіив І)Л. Нутепіпі ВЬЬ. 435.
Грибъ. Губа. Обабокъ. — Пол. ОггуЪ,
НиЬка, НиЬа. — Чешск. НгіЬ — Сербск.
Ѵг^ап).— Луз. ТгиЬоте, ШиЫк.— Тат.
Мантаръ (разн. виды). — Нѣм. ЬосЬег-
асЬигашт, ВоЬгепріІи.— Франц. Воіеі.—
Англ. Сапкег, Раййоск-зіооІз, РайзіооІе,
Тоай-зіооі, а Тгее-(ип§из (вѣр. Роіуро-
гиз).
Воіеіив аигапііаеив V. Воіеіиз
зсаЬег ѵ, аигапііаеив.
Воіеіиз ЬаДіив Рг. ВЬЬ. 441. Сух-
лянка бѣлоголовая (Собол.)
Воіеіиз Ьоѵіпив Г. ДѴеіпт. 297.
Боровикъ (АѴеіпш.) Красный грибъ
(Заг.) Козлякъ (Заг. Волкен.) Козля-
чокъ (Волкен. Новг.) Коровикъ, Коро-
вій грибъ (Даль)., Моховикъ (Собол.)
Моховникъ (Новг.) Мшорнакъ (Пск.)
Овечка (Влад.) Оп. Обл Вел. Сл. —
Пол. СіггуЬ, Вогоѵгік, Вогоѵѵпік.— Нѣм.
ОсЬзеп-ВбЬгріІг, КиЬріІг, ВоіЬкорі,
гоіЬ^еІЬег КиЬріІи. Огазерііг, Йийеп-
рііг, ОсЬзепзсЬілгатт, Йег Ьгаипе Рііг.
Воіеіиз Саіорив Рг. ѴѴеіпт. 300.
Моховикъ (ЛѴеіпт.) Піддубень (Рог.)
Синякъ (Борщ. Виіі.)
*') Хотя Бодяга и не принадлежитъ
къ растительному царству, но такъ
какъ опа считается у народа за расте-
ніе и имѣетъ обширное медицинское
употребленіе, то и помѣщается здѣсь.

Воіеіиз
67
. Воіеіив скігигёогит см. Роіуро-
гп8 іогпепіагіиз. _
Воіеіиз сігстапв Вег. Моховикъ
(Волкен. Новг.)
' Воіеіив суапѳвсепв Вг. ВЬЬ. 436.
ЛѴсіпт. 304. Синякъ (Заг.) — Пол. 8і-
піак, Вогоіѵік роіпу, залогу, 2а)асгек.
р^Ьпіак, рой^Ъек. — Чешск. Мосігак,
8іпАк. — Нѣм. Іпйі§орі1г.
Воіеіив еДиІіз Виіі. ВЬЬ. 437.
ѴѴеіпт. 301. Бѣлый грибъ настоя-
щій (ѴѴеіпт. Заг. Собол. Борщ.) Бѣло-
викъ (Собол.) Боровикъ (Борщ.) Пск.
Рог. Глухарь — (бѣлый грибъ, расту-
щій въ глухихъ мѣстахъ. Тверск. Оп.
Обл. Вел. Сл.) Коровка (Влад. Костр.
Ниж. Тв.) Коровякъ (Костр. Лерм.) Ко-
роватикъ (Волог.) Подкоровникъ (Тв.)
Вѣр. Печура (родъ бѣлыхъ грибовъ,
отъ которыхъ получается черный от-
варъ Твер. г. Весьег. у. Оп. Обл. Вел.
Слов.) Печура грибъ (Пск.) Медвѣжа-
никъ (Тв/ Весьег.) Струенъ (Мейеръ),
Струйокъ или Стройокъ (родъ сморч-
ковъ зиЬ Воіеіиз езсиіепіиз). Вѣр. Тол-
качъ (Калуж. — Зап. Акад. Наук.) —
Пол. СгхуЪ, Воічпѵік, Вогокпік.—Чешск.
НгіЪ, ІѴг2. — Сербск. 8ігп.іа.іа, зігоѵіса.—
Луз. Кіцегак, Ргатак, Когак. — Пери.
Чёчкомъ-чшакъ, т. е. бѣлый грибъ.
Мбсъ-чшакъ, т. е. коровій грибъ. —
Нѣм. ЕвзЬагег ЬосЬегріІг, ЬбсЬег-
зсЬѵашт. Неггепрііи, Сгоззег 8іеіпрі1г.
Ейеірііи. — Франц. Воіёіе Дез роіопаіз,
МісЬоіе, Вгидиеі, РогсЫп, Воіёіе со-
шезііЫе, Сёре, Серз сіи Рёгі&огй. Оу-
гоіе. Воиіагеі (раіоіе). Вкусный и упо-
треб. въ пищу.
Воіеіиз ^гапиіаіиз В. ѴѴеіпт. 296.
Болотовикъ (Даль). Козлякъ (Лям.) Ма-
сленникъ (ѴѴеіпт.)
Воіеіиз Іиріпиз Вг. Синякъ (Борщ.
Виіі.)
Воіеіиз Іигійиз 8скае$. ѴѴеіпш. 301.
Подъосиновикъ, Красный грибъ (Заг.)
Синикъ. Подъосиновикъ (ѴѴеіпт.) Кра-
сикъ (Даль. Новг. Тихв.) Подъорѣш-
никъ (Борщ. Виіі.)— Пол. Когіак, Ко-
иак, Кохіаги. — Чешск. Коѵ/аг. — Нѣм.
НехспзсЬѵ/атт, Воппегрііг, бійізег
Всіптетрііи, Віиірііг. — Франц. Оі^поп
йе Іоир. Вредный.
Воіеіив Іиіѳиз В. ѴѴеіпт. 295.
ВЬЬ. 442. 8уп, Воіеіиз аппиіаіив Регз.
Березовикъ (ѴѴеіпт. Раіі.) Желтпкъ
(Влад.) Козелъ (Рог.) Коровятикъ (жел-
товатый грибъ, растущій въ сосновыхъ
лѣсахъ Твер. г. Весьег. у. Опытъ Обл.
Вел. Сл.) (Даль). Масленникъ (Кондр.
обол. Заг.) Масленокъ (Труды). Ма-
ля ни къ (Волк. зиЬ ВоІ. аппиіаіиз).
ліасляты. Маслюкъ (Рог. Малор.) Ма-
слуха (Волог. Пск.) Подберезникъ (Лям.)
Чалышъ, Челышъ (Влад.) Можетъ быть
измѣненный Чернышъ. — Пол. Маз-
Інк, Р?рек, Коііак. — Чешск. Кіаи-
гек, ройшаеіпік, тазіпік, тазіепка, Іаи-
ралѵка.— Сербск. Озіпас.— Чуват. Куп-
чемѣ-кумбй, т. е. пухлые грибы. —
Нѣм. Оег Ащщзірііг, йег Шпдіііщ,
8сЬ:ѵісІіад, Влііегрііл, 8с1ітаІ2Ііп§, беі-
Ьег ЬбсЬегзсЬлѵапші.
Воіеіив расЬурив РѴ. ВЬЬ. 439.
"ѴѴеіпш. 300,- Поддубовикъ (Рог.)
Подъосинникъ (Даль), Синій Подъоси-
новикъ.— Чешск. Кгізі, Кгізіе.—- Сербск.
Тисак. — Нѣм. ВіШегріІг. Ядовитъ.
Воіеіив рѳгешіів Вг. ѴѴеіпт. §10.
Грибокъ Сухлянка (Собол.) Деревенка
гребенчатая (Собол. зиЬ А§. регеппіз).
Воіеіив рірегаіив Виіі. ВЬЬ. 441.
'ѴѴеіпш. 297 Козлякъ (ѴѴеіпш.) Козьякъ
(Собол.) Овечка (Вирг.)
Воіеіив гиГивВет-в. ВЬЬ. 437. Подъ-
осиновикъ (Сл. Церк.)— Пол. Ройо-
воитік, Ройозіппік. — Чешск. Озік, ѴѴо-
вік. — Луз. ѴѴозук. — Нѣм. ВоіЬкорі,
гоіЬдеІЬег КиЬріІи.
Воіеіив веаЬѳг ВиИ. ВЬЬ. 436.
'ѴѴеіпш. 302. Общія названія: Березо-
викъ (Заг. Нос.), Березовый грибъ
(Собол.) Черный грибъ (Нос.) Подбе-
резовикъ (Даль), Колосовикъ (Новг.
Волк.) Колосовикъ черный (Даль). Ко-
закъ (Даль), Маслена (Сл. Церк.) Масле-
нокъ (Кал. Лям.) Подгребъ (Волк.
Новг.) Чернышъ (Волк. Новг.)—Пол.
РойЬггеипіак, Сгевгсиеток, ЬаЪка. —
Чешск. 8ріспік, Когак. — Луз. Коиак.—
Нѣм. Вігкепрііг, ВапЬег БбсЬег-
всЬтатш, Карпгіпегрііг. Г1еізсЫіп§,
Сеіврііг, КцЬріІг, ЗсЬаіріІи. Въ частно-
сти нѣкоторыя изъ этихъ названій
принадлежатъ слѣдующимъ отличіямъ:
а) рііео іеггіщіпео (изсо, шіпог, §га-
сіііог — Обабокъ (Пск. Новг.) Рог.
Абабокъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Бабка (Рог.)
Ь) рііео іпсагпаіо шіпіаіо—Подъоси-
новикъ, Красноголовецъ (Борщ.
Виіі. йе 1’Асай. XIV. 3).
Сюда же вѣроятно относятся и Подъ-
осиновикъ (Рог. Малор. Волк. Новг.),
Подъосинникъ (Даль), Осиновый грибъ
(Кондр.) Осиновикъ (ѴѴеіпш.), Красный
грибъ (Даль), описанные подъ имен.
Воіеіиз аигапііаеив Виіі. — Пол. Ройо-
зіппік. — Чешск. Кгетепйс. — Луз. Сег-
щепу когак. — Франц. біугоіе гоиде.
Воіеіиз зиЪіотепіозиз Б. ѴѴеіпш.
299. Рѣшетка (Борщ.) Моховикъ
(ѴѴеіпт. Заг. Рог.) Подмошникъ (Кал.
Лям.) Подъосиновикъ (Волк. Новг.)
Пол. Кгезхоіпік. 8іІпік.

68
Воіеѣив —- Вгаввіса
Воіѳѣиз ѵагіэцаіив 8г». \Ѵеіпш. 298.
ВЬЬ. 440. Моховикъ полевой (ѴѴеіпт.)
Воіѳіив ѵівсіПив Ь. Маслюкъ
(Борщ.)
У Собол. есть еще слѣдующія назв.
грибовъ: Горбачокъ (зиЬ Воіеіиз §1о-
Ъозиз "ѴѴіІІіі). Мохнатикъ (Воіеіиз Ьігзи-
іиз). Полусухлянка тоненькая (Воіеіиз
ІеріосерЬаІиз Іасц.), Деревянникъ кри-
вой (Воі. оЫідиив), Обабокъ (Воі. гати-
Іогит Виіі.) Неизвѣстны также точныя
латинскія названія слѣдующихъ: Куль-
пики (Пск.) Кузовки (Нерехт.) Грачев-
никъ (Пенз.) Молокоѣдка, Отваруха
(Костр. Нерехт.)
Воп^агйіа НаитѵоІПі С. А.
Меуег (ВегЪ. I. 109). Ьеопіісе СЬгузо-
§опит Ь. Тат. въ Баку — Козъ-ту-
рабъ или Гозъ-гурабъ, т. е. земляной
орѣхъ (Сит.) — Арм. Гямалмаси.
Вогга^о Б. Воггац. Ргойг. X. 34.
Огуречникъ. — Пол. О^огесхпік, Во-
гах, Вогад, Вогак. — Чешск. Вгиінак.
Вигак. — Сербск. Рогес. — Луз. ѴѴойг,
ѴѴойгота ктѵёіка. — Нѣм. Вег Во-
геізсЬ. — Франц. Ьа ВоиггасЬе.— Атл.
Богаче, Ьаші-ВееГ.
Еогга^о оГЙеіпаІів Б. Фарм. Вог-
га§о, Ви§1оззит Іаіііоііит 8. Ьіп§иа
Ъоѵіз (НегЬа). Борага,—Борачь(Стар.
Рук.) Бурача(Влад. Ниж.) Бурачникъ.
Колючка (Вятск.) Огуречная трава
(Кондр. и др.) Огірочникъ, Огіроч-
на трава (Малор. Рог.) Огуречный
духъ (Вятск. Пуп.) Огуречные душки
(Лал.) Огуречникъ (разн. губ.) Огуреч-
.ница (Вят.) Угіречникъ (Малор. Рог.)—
Сомнит.: Моховикъ (Нижег.) Масляная
капля (Мог.) — Нѣм. Вег бешеіпе Во-
геізсЬ. Вег Вога^, йаз Оигкенкгаиі,
НегвЫйтІеіп, Негх&ешіе, ОсЬзепиин^е,
йаз ѴѴоЫ^етиіЬ. — Франц. ВоиггасЬе
оійсіпаіе. — Атл. Богаче. Употр. въ
медиц. Свѣжее растеніе имѣетъ огу-
речный запахъ и идетъ въ саладъ.
Богато селитрой и любимо пчелами.
ВозтуеПіа раругіѣѳга НосКеі.
8уп. В. йогіЬипсІа Воуіе. — Вигзегас.
Африканское Ладонное дерево.
Дост. благовонную смолу, идущую въ
торговлю изъ Адена подъ названіемъ
Африканскаго Ладона *) Абиссинскаго
или Аравійскаго Ливана (Воз.) Оитті
Везіпа ОІіЬапит. ОІіЬапит. ТЬиз. ѴѵеіЬ-
гаисЬ (нѣм.) Епсепз (франц.) Іпсепсе
(англ.)
ВовтѵеШа вѳггаіа БіаекЪ. Индѣй-
ское Ладонное дерево. Дост. Ин-
*) Впрочемъ Ладонъ добывается еще
и отъ Сівіиз Ьасіапііега. См. это раст.
дѣйскій Ладонъ, простой Ладонъ, Оіі-
Ъапит а. Оитті ОІіЬапит, ТЬиз. Іпйі-
зсЬег ѴѴеіЬгаисЬ (нѣм.) ОІіЬап сІТпсІе
(Франц.) Отеч. Короманд. Персія.
ВоіГусЫит 8гѵ. Роіурой. Гроз-
довникъ (сост.) КауФм. — Пол. ВІщщзх,
Росіеггхеп, ^Нгопоіпес. — Чешск. ѴѴга-
ііека. Мёзесіпас. — Сербск. Зігізщак. —
Финн. Ыоісіапіикко. — Нѣм. Мопсігаиіе,
ТгаиЪепймтп. — Франц. ВоігусЬе, Во-
ігусѣіег. — Атл. Мооптеогі.
ВоігусЬіит Ъипагіа 8го. Башма-
чекъ. Богородицына ручка. Ключъ-
трава (Двиг.) Святая папора (Перм.)
Худоба. Хлѣбоемка (Новг.) Чистоустъ
(назв. взятое отъ Озтипйа) полумѣ-
сячный (Собол.) — Нол. РосІеДхоп. —
Чешск. Еазеиггаіес. — Луз. /ѣмѵгоіка.
Зрогизк.— Сербск. Паирадникъ.—Финн.
ЬиккигиоЬо. — Нѣм. Егсізіегп, 6-еЬигіз-
кгаиі, Нигевдгаз, Таттегкгаиі, ЬсЬег-
гаиіе, МаіігаиЬеп. ТгеиЫаііег. МопД-
гаиіе, МопсНаггп, Мопсікгаиі, Реіег-
зсЫйззеі, "ѴѴаІригдізкгаиІ;.— франц. Ьи-
паіге. Прежде употр. въ медиц. подъ
назв. НегЬа Ьипагіае Воігуііз.
ВоЬгуіів Ваввіапа Сгеѵ. Мисей.
ВЬЬ. 96. Это есть такъ называемый
Мускардинъ на шелковичныхъ чер-
вяхъ, причиняющій имъ смерть.
Воѵівіа ѵ. Ьусорепіоп.
ВгасЬуІѳрів ваіва С. А. М.
(Заізоі. Рг. XIII. 2. 216). Біерганъ (въ
Туркест.)—Кирг. Ит-ссыгыкъ, Іит-
ссыгыкъ (Борщ.) Біэріанъ (ЬеЬт.)
Кыркъ-буумъ (Турк. Вѣд.) Зола содер-
житъ 80% натровыхъ солей и употр.
на мыловаренныхъ заводахъ.
Вгаввіоа Б. Сгисііег. Рг. I. 213.
Капуста.— Пол. Каризіа.—Чешск. Ка-
ризіа.— Сербск. Кириз.— Луз. Каііса.—
Болі. Зелка. — Нѣм. КоЫ. — Франц.
СЬои. — Атл. СаЪЬа§е.
Вгаѳвіса сіітѳпвіѳ Ь. Китайская
Капуста. — Голъды: атЬа ззо1§ё, т. е.
оіиз тащіит (Мах. Рг. 47).
Вгаввіса ТѴарив і. Брюква. Предст.
слѣд. три разности:
А. Вгаззіса Иариз а. оіеііега
анниа. Масличная брюква. Яровой
рапсъ, — Пол, Вгерак Ьгиклѵіо\ѵу.—
Чешск. Йерка, гёрка, о!е)ка. — Луз. Её-
рак, гёрік. — Нѣм. ЗопітегкоЫгерз.
8оттеггерз.— Франц, Ьа Хаѵеііе, Ха-
ѵеі оіеііеге. Масличное растеніе.
В. Вгаззіса Хариз 0. оіеііега
Ьіенніз. Озимый рапсъ, Озимая
Кольза. Сурѣпица. Сурѣпа. Рапсъ.
Суріппца, Свірипа (Рог.) — Нѣм. ѴѴіп-
іеггерз, ѴѴіпіегкоЫгерз. — Франц. Ьа
Хаѵеііе й’Ьіѵег. Тоже масличное расте-
ніе и кромѣ того подъ названіемъ

Вгаввіса
69
Вгава. сатрезігіе раЬиІагіа Пс. разво-
ДЧІСя на кормъ скоту и назыв. Скот-
ской кормовой капустой. 8сЬпііікоЫ,
СЬои а ГаисЬег, СЬои а ѵасЬе.
С. Вгаввіса Царив у. евсиіепіа.
8уп. Вгазз. оіегасеа ЦароЬгавзіса Ь.
Вгазз. сатревігів КароЬгаввіса Вс. Пред-
ставляетъ по Ргойг. 2 разности:
а) Настоящая Брюква, Ье ѵгаі-
сЬоиЦаѵеі.—Брюква, [Брюкла(Костр.),
Буква (Вятск. Кал. Твер. Смол.) Бухма
Шиж. Тв.) Буши а (Каз.) Бушня (Даль).
Бручка (Бѣлор ) Кручка (Бѣлор.) Грух-
ва (Ниж. Симб.)]—Ботъ (Каз. Дои.)—-Га-
йанка (Арх. Волог.) [Галань (Костр.),
Ланка (Костр.) Бакланка (Костр.) Лан-
душка (Костр.)] Горунка (Рог.)—Г р ы з а
(Ржев. Пуп.) Грыжа (Смол.) Дикуша
(Костр.) Желтуха, Землянуха (Арх.)
Кёлива (Новг.) Кйливка (Пск. Твер.)
Кёлигва, Калига (Пск. Твер.) Калика
(Пск.) Калитка (Твер.) Калишка (Вит.)
Калйца (Волг.) Каляга (Пери.)—Каляре-
па, Галярепа (Малор.) Нѣмка (Смол. и
др.) Нѣмецкая рѣпа, Французск. рѣпа.
Рыганка (бйій.) Синюха (Смол.) Сла-
ща (Арх.) Солодянка (Смол.) Ретисъ
(Ряз.) Даль, — Пол. Вгикіеѵ розроіііа.—
Чешск. Вгикелѵ, Коіпік, Тигіп, (Іитіік,—
Сербск. КогаЬа, КоІегаЬа, Вгозкяга. —
Болъ. Гулин зелева, Бреква, Брядовка.—•
Корелы Брюкву. — Чуваш. Тутла-Куш-
манъ, т. е. сладкая бушма. — Мордв.
Буклатъ.— Хив. Келямъ (Кир.) — Груз.
Джархали. — Митр. Хули. — Имер. и
Гур. Мхали (Эрист.) — Нѣм. Егй- ой.
КоЫгііЬе, ПпіеггйЪе, ВогзсЬ (Воз.) Егсі-
коЫгаЪі, ЛѴгпскеп (Кат. нѣм.) —Франц.
Ье СЬои-Каѵеі (еп іегге)—Англ. Пайег-
йгоипй КоЫгаЪі Коетѵ.
Ь) Кормовая Брюква или Рута-
бага, Турнепсъ. — Нѣм. КііІаЬада,
8сЬ\тейізсЬе ВйЬе. ЗсЬте-ейізсЬег Тпг-
пірз, 8іескгйЪе. — Франц. СЬои Виіа-
Ьа§а, Сіюи йе Ьарропіе, йе 8иёйе. —
Англ. Тигвір СаЬЬаце, 8тѵейіз1і Тигаір.
Вгаззіса пі§га Косіъ. См. Зіпарів
пі§га.
Вгаззіса оіегасеа В. У древн. Ва-
рЬапоз, СгатЬе, Вгаззіса (Рііп.) Капу-
ста. Огородная капуста. Разности
ея:
1) Вгазз. оіегасеа сарііаіа Ь.
Кочанная Капуста. Кочень, Вил-
ки — назв. срубленной уже капусты.
Нагрызенъ (Новг.) — Пол. Каривіа §Іо-
ттзіа. —. Чешск. Каризіа Ыатсаіё. Хе-
„1®е’	— Сербск. Кириз геі.іпі. 61а-
к 2 2(Д)е. — Луэлі. Кагамбъ. — Вопіяк.
~ Груз. Комбосто. — Имер.
Хвити> Лахааа (Эрист.) -
У ъ-джапракъ. — Еорел. Капу-
сту. — Молд. Куреки. Куреть.— Мордв.
Капустатъ. — Тат. Вятск. Капсте. —
Въ Турк. Карамъ (р. 86), Кирамъ (р. 110
Кир.) — Нѣм. Кгаиі, АѴеізз- ой. Корі-
коЫ. АѴеізвкгаиі. Крася. ВоіЬкоЫ. —
Франц. СЬои СаЪи ои роттё. Ье СаЬиз,
СЬои СаЬиз, СЬои роттё Ыапс.— Англ.
СаіЛа^с. Саіе, Соіе, Соіе^ѵогі. Кочан-
ная капуста составляетъ любимое ку-
шанье сѣверныхъ пародовъ и полезна
какъ противускорбутное средство. Изъ
разности ея съ красными листьями во
французскихъ Фармакопеяхъ приго-
товляется Капустный Сиропъ, полез-
ный при кашлѣ и охриплости.
2)	Вгаззіса оіегасеа ЗаЬ’аийа Ь.
Вг. оіег. Ьиііаіа Пс. Вирзингъ, Са-
фой, Савойская капуста, Кудрявая ка-
пуста. — Пол. Каризіа ѵі'озка, 8аѵоука,
Кейгіегка. — Чешск. йагтиз ѵ/іазіш,
сііі Кайегатлгу, Кайега\ѵка багтив. —
Сербск. Кеіі. — Нѣм. Пег ѴѴігзіпд-,
\Ѵе1зсЬ- ой. баѵоуегкоЫ. — Франц.
СЬои йе Заѵоіе, йе Мііап, СЬои роттё
Ггізё. — Атл. Заѵоу СаЪЬаце, бгееа
8аѵоу, бегтап бгеепз. Разв. искуств.
Употр. извѣстно.
3)	Вгаззіса оіегасеа цопцуіоі-
йезЬ. Вг. оіег. саиіогара. Пс. Коль-
ряби, Кольряби сверхъ земли. Брюква
(у Рог.) — Пол. Каіагера (отъ Саиіога-
ра). баіагера (йипйг.) Каризіа гзерпа.—
Чешск. Вгикеет. — Луз. Киіігера. киіа-
туа. — Нѣм. Піе КоЫгііЬе, йег КоЫ-
гаЬі, ОЬегкоЫгаЬі! ОЬеггйЬе. КоЫгаЪі
йЬег Йег Егйе. бІазкоЫгаЬі. — Франц.
Ье СЬои-гаѵе. — Англ. Тоигпей-гооіей-
саЬЪаце. КоЫгаЬі.
4)	Вгаззіса оіегасеа ѵігійіз Ь.
Вгазз. оіег. асерЬаІа Вс. Зеленая или
листвяная Капуста. — Сербск. Шу-
марица.— Нѣм. бгйпкоЫ, 8іаийевкоЫ.
Предст. слѣд. 3 разности:
а)	Вгаззіса оіегасеа сгізра ѵ. іасіпіаіа
Аріапа. Браунколь. ВгаипкоЫ, Віаи-
коЫ, СЬои Саѵаііег.
Ь)	Вгаззіса оіегасеа за’оеіііса. Куд-
рявая Капуста, бгйпегКгаизег \Ѵіп-
іегкоЫ. Ье СЬои Ггапдё.
с)	Вгаззіса оіегасеа агЪогеа. Древо-
видная Капуста. ВатпкоЫ. СЬои еп
агЪге.
5) Вгаззіса оіегасеа Воігуііз ѵ.
Ротре]апаЬ. Подраздѣл. на 2 под-
разностп:
а)	СаиІіНога. Цвѣтная Капуста,
Цвѣтуха (Кондр.) — Пол. Каіайог, Ка-
іойог, Тгухигка. — Чешск. Каризіа
Іпѵеіпа, 2е1і к-гёіпё, Кагйоі. — Сербск.
Сѵёіаса, Сѵуеіаса.— УРагуз. Каулинъ.—
Молд. Конопнда. — Нѣ и. ВІшпепкоЫ,
ТгаиЬепкоЫ, Кагйоі. КавекоЫ.—Франц.

70
Вгаваіеа —- Вготив
СЬои ВоігуТі<1е, СЬои-ГІеиг. — Атл.
СаиІіЯо\ѵег.
Ь)	Азрагацоійез. Брокколь.
Спаржевая Капуста. — Пол. Вго-
киіу.—- Чешск. Ргокоіісе,— Сербск. Бро-
куле, Прокуле (Лавр.) — Нѣм. Йрагдеі-
коЬІ, Вгоссоіі. ВгоскеІкоЫ. — франц.
СЬои Вгосоіі. — Англ. Вгосоіі.
6) Вгазвіса оіегасеа ^етіпіГега
Бс. Брюссельская Капуста.— 'Нѣм.
8рговзепкоЫ, КозепкоЫ. — франц.
СЬоих йе ВгихеІІез, СЬоих а, эеѣв, й го-
веііев, СЬоих к ]еіз Йе ВгихеІІез,
8ргиуС — Англ. ВгиззеІ’з Бргоиіз.
Вгаявіса Вара X Рѣпа. Ріпа. По
Воз. представляетъ 3 разности:
1)	Вгаззіса Вара сатрезігіз.
Брассика. Горчица лубеньска (Малор.
Рог.) Капустка. Кольза (ошиб.) Песика.
Рапсъ, Яровой рапсъ. Рипакъ, Рѣ-
повникъ, Рыпій, Рыжій. Свирѣпа,
Сурѣпица. — Пол. О.двік, НоІйгусЬ.
Роіва карпяіа. Вхерак Іеіпу (.Типйх). —
Чешск. Ёерйк )агпі. — Сербск. Репа
(Лавр.) — Нѣм. Зопппеггерз, Оеігерз,
Сока. — Франц. Каѵеііе сі’йё. СЬои
Сока, Сока, СЬои оіеііеге. Ѵгаіе Сока.
По Тэеру Кольза есть Вгазз. оіегасеа
Іасіпіаіа.КоЫзааі, франц. СЬои Й, іопЯге,
Сока, Сгапсі Сока. Разводится для сѣ-
мянъ, изъ которыхъ добывается Рап-
совое или Кользовое масло.
2)	Вгаззіса Вара Д оІеіГега Ьі-
еппіз. Масличная рѣпа. Озимый рапсъ.
Репсъ, Сурѣпица, Свирипа. Кольза. —
Пол. Ниерак, Коіпік, Кока. — Чешск.
Йерак-огіту. — Луз. Вера, Верка, Йе-
ріска. — Нѣм. ѴЛпіеггерз, ВйЬепгерз,
Вітк. Масличное растеніе.
3)	Вгаззіса Вара у. парИега
Мек§. Рѣпа, Ріпа. — Пол. Егера. —
Чешск. Йера. — Сербск. Вера. — Луз.
Йера, герка. Ргаѵѵа гера. — Мордв.
Рѣцсъ. — Перм. Сёртни. — Вотли.
Сярци. — Корел. Нагришъ. — Чуваш.
Сярыкъ. — Груз. Т(Ь)алгами (Эрист.) —
Сарты Шалгамъ (въ Ходж.) Шальтамъ
(БеЬт.) —Нѣм. Ѵ/еіззгііЬе, ІѴаязетіЬе
(Воз.) ЗреізегйЬе, ВйЬе. ВгасЬгйЬе, Ваи-
гйЬе. Разводится на кормъ скоту и наз.
8іорре1гйЬе, НегЬаігйЬе (Наауге). —
Франц. Ьа Ваѵе. ВаЪіоИе еѣ ВаЪіонІе
(назв. СЬои Ваѵе и Сііои Каѵеі). Кор-
мовая наз. ЦаѵекТигпер.— Англ. Вара.
У Нааде — багйеп Тигпер. Кормовая
наз. Сотшоп Зіирріе Тигтрз. Корни
рѣпы, Вайіх ’Иарае заііѵае, содержатъ
сокъ, который дается внутрь отварен-
нымъ при кашлѣ, и снаружи въ видѣ
полосканья отъ удушья. Въ сыромъ
видѣ рѣпа полезна отъ скорбута п во-
обще употр. охотно въ пищу.
Вгіга А. Ѳгат. Зіеий. I. 282. Вгіга
баіепиз’а есть наша Зесаіе сегеаіе.
Теофрастъ наз. брицой какое то расте-
ніе, которое наводитъ сонъ и застав-
ляетъ поникать головой. Трясунка
(Двиг.) неудачи, пер. Пониклица (со-
чин.) — Нѣм. Хіііегдгаз. — Франц.
Ь’Ашоигейе. — Англ, фиакіщ* §газз,
8реІі,-1ѴЬеаі;.
Вгіга тѳс1іа В. Анютины глазки
(Смол. Лод.) Дрожалка (съ нѣм.) Змѣй-
ка, Змѣйка трава, Змѣиная трава (Амб.)
Здрижникъ, Сдрыжникъ (Могил., отъ
дрожать). Клопики (Смол.) Клопецъ
(Новг.) Колосовая трава (Даль). Кокуш-
кины слезки (Могил.) Невейка (Хар.
Вор.) Сережникъ, Серьги (Тв. Пуп.)
Слезки (Могил.) Трясучка (Собол.) Тря-
сунка (Двиг.) Травица (Минск.) Смѣш.
Метлюгъ (Курск. съ А§гозііз), Перлов-
никъ синій (съ Меііса пиіапз). Непон.
Мутки (Могил.) Сомнит. Конопель,
Конопелька, Полевыя Конопельки (Ви-
теб.) Конопій (Ков.)—Пол. Бгг^сгка.—
Чешск. Тгёзііса, Тгёзиіка. Ріозікоѵа
ігатѵа. — Сербск. Тгезііса, Хѵесас. Трес-
лица (Панг.) — Луз. Тгёр)еііска, ЛѴі\ѵа-
тѵе хеіе, 8кецескісоѵѵе геіе. Збегкаѵѵ-
ка. — Финн. Вйреіб.— Латыш. Зтаіка
зтіі^а. — Эст. ІѴагівеіпізе, Кііітаібіѵе
гоЬі. — Имер. Келешъ-балахи (Сред.)—
Нѣм. 'ѴѴіезеп-Хіііег^гав, ПіКег, ЛѴіезеи
Еііііег, Е1ійег§газ, Реіегвкогп, Реіегз-
кгопе, Вгке, Назеіщгазз, НазепЬгосі.
Иатшеі, Меаеі. — Франц. АтоигеКе
реіііе (въ отличіе отъ Вгіга иіахіша,
кот. на». Сггашіе Атоигеііе), Атоигеііе
ігетЫапіе, ТгешЫеііе, Вгке, Раіп й’оі-
зеаи. — Англ. Сотшоп <^иакіп§-§газ8.
Ьайіез Ьаіг, Віпі-еуез, ТЬе Оиаке-^газз.
МаісІеп-Ьаіг-^газз, (^иакегз ип зЬакегз,
Оиаке, ІѴа^тапІ. Соіѵ-риаке. Цвѣточ-
ная метелка прежде употр. въ меди-
цинѣ подъ именемъ 8ріса дгашіпіз Іе-
рогіпі. Хорошая луговая трава.
Вготѳііа Аиапаз В. См. Аиапазза
заііѵа ЫшП.
Вготеііа зуіѵѳвігів ТГйІсІ. (Вготе-
Ііас). Изъ волоконъ приготовл. ткань.
Волокна назыв. Рііа. По Марціусу —
Рійа суть волокна растенія Апапазза
Рійа-РІиш, а Ріііега или Рійеіта суть
волокна отъ листьевъ Ацаѵе.
ВготизХ. Згапііп. 8іепй. I. 318.
Отъ Ьі’отоз древнихъ, чѣмъ они назы-
вали овесъ. Гйрса (трава, растущая
въ пшенипѣ. Бѣлор. Сл. Нос. Р>Ѣр.
Вготиз зесаііниз). Дырса (съ пол. назв.
Вгот. зесаііпиз). Тпрса (Даль вмѣсто
Дырса). Житецъ. Конколь, Куколь,
Колоколецъ (Даль). Костерь (Двиг.)
Костеръ, Кострецъ, Костра. Всѣ поч-

Вготив — Вгуопіа
71
ти Рготиз’ы въ Малор. и Новоросс.
(Хруст.) наз. Метла (Даль), Метлица,
Метличка, Мітлиця (Малор. Сред.) Ове-
сецъ, Овсецъ (Собол.Дер.Зер.) Овсюгъ
(Малор.) *). — Пол. Зіокіоза. — Чешск.
В^егер. Віокіаз. — Сербск. Оѵ/вік. —
финн. Кайага. — Нѣм. йіе Тгезре. —
фраки. Бе Вгоше.— Атл. Вготе-^газв.
Оаі-йгазв.
Вготив агѵеивів Б. Кострома
(Олон.) Костюльки, Кастюлькп (Малор.)
Синецъ (Смол.) Стоколосъ(Подол. г.)—
Сербск. Дивлья зоб. — Сарты Кильти-
накъ (Кат.) — Нѣм. Аскегігевре, Геісі-
ігезре, Вшііе Тгезре. Сорная трава.
Вготив сопіѳгіия И. Б. Сарты
въ Турк. Шулынъ.
Вготив іпѳгтів Ъеувс. Аржанецъ
(Сарат.) Овсянуха (Астр.) Пырей (Вор.
Кіев.), Пырей большой (Херс.) Луговой
Пырецъ (Нижег.) Перій (Малор. Волк )
Пирій (Екат.) Можно назв. Пырей-
ный костерь. — Пол. Зіокіоза Ье-
гозіпа. — Сарты Су-бидаекъ.— Зырян.
Си - турунъ (Савинъ), Мича - Туринъ
(Паньковъ).— Черем. Кужоклякъ, Іолга
шудо (Еремѣевъ) Лал. — Якут. 6-Ьар-
іадЬаі-оі, т. е. дурная трава (МеіпвЬ.
230). — Нѣм. (^иескепігевре, бгапиеп-
Іозе, -ѵѵеЬгІозе Тгезре. Хорошая кор-
мовая трава.
Вготив тоШв Б. Житецъ (Черн.)
Жутвенная трава. Перійка. Стоколосъ
(Малор. Рог.) — Финн. Кигшікаііага. —
Нѣм. Тгеврдгаз, ІѴеісЬе Еийегігевре.—
Франц. Вготе боих, Вгоше тоііе. —
Англ. БоЬдгавз. Оаідгазз.
Вготив Охуойоп Сеіігепк. Сарты
Джаманъ-сулы (Кат.)
Вготив вѳсаііпив Б. Этотъ видъ
есть наиболѣе типичный и бросающій-
ся въ глаза, и потому имѣетъ наиболь-
шее число названій, которыя отъ него
перенесены на другіе виды в уже по
большей части упомянуты при родѣ,
какъ напр. Житнякъ. Костерь, К6-
стырь (Малор.) Костирь, Костюльки
(Малор. Рог.) Косцёръ (Бѣлор. Сл. Нос.)
Метлица, Метлйгъ (Бѣлор. и др.) Ове-
сецъ, Заячій овесъ (Ков.) Овсецъ (Мо-
*) Различные виды растеній изъ рода
Вготиз имѣютъ между собою почти
всѣ общія названія и потому всѣ тако-
выя упоминаются одинъ разъ при ро-
довомъ названіи, а при различныхъ
видахъ удержаны только тѣ, которыя
не встрѣчаются при всѣхъ видахъ. За-
тѣмъ растенія изъ рода Вготив имѣ-
ютъ много общихъ названій съ разны-
ми видами Еевіиса (см. Б’езіиса).
гил.), Овсюгъ (Даль), Овсянка. Стоко-
лосникъ, Стоколосъ (Новоросс. и
Малор.) Шуя (Яросл. Экон. Зап.) —
Пол. Бугза. КозіггеЬа, Кояігие’й'а. 8іок-
Іоза, Бугза(Ков.) — Чешск. Зѵуегер, Йѵе-
гер, 8\ѵёгерес, йѵёгере - віокіава. —
Сербск. 8іок1аз. — Луз. Козсегѵа, Кові-
г^ахуа, КозН’іоѵ, Козіегхѵ^а.— По Самог.
Бугза. — Финн. Напііепкаига, Казіагі,
Іивіиз, гірвікаМага, гиізкаИага. — Нѣм.
Когпігезре, Неѣгеійе.-Тгезре, ТбЬегісІі,
Воддеаігезре, Бааіігевре, Ссгвіепігевре,
Зрііиііпд, Т\ѵа1сЬ, Богѣ (франц. 8еі-
дііп, Бгоие. Ростетт во ржи, гдѣ сост.
сорную траву.
Вготиз вдиагговив Б. Стбколос
(Малор. Волковъ). Метлица вивсюкъ
(Екат.) Метлица- висякъ, Метлица-ви-
токъ (6-гнп.) очев. измѣн. вивсюкъ,
овесецъ. — Сарты Килиинакъ (тоже
и Вг. вѣегііів).
Вготив іееіогит Б. Перій лісовий
(Малор. Волковъ) — Лирг. Кнпдиг-ВавсЬ,
т. е. сѣрая голова. — Сарты Кутибусъ
(Федч.) Кильтанакъ-утъ (Кат.) — Нѣм.
БасЬігевре, Мапегігевре, ЗапсКгезре.
Вготив ЛѴіПсІѳпо'игііКипіИ. Нынѣ
СегаіосЫоа ипіоіоійез. Рекомендуется
какъ отличная трава для сыпучихъ
песковъ. Отеч. Нов. Голл. и потому мо-
жетъ быть названо Австралійскимъ
или Новоголландскимъ Косте-
ремъ.
Вгоиввопёііа раругіГега Ѵеп.і
(Могеае). Бумажная Шелковица,
бумажная Бруссонеція. — Нѣм. Раріег-
тацІЪеегЬаиш , РаріегЬаит. — Франц.
Мигіег а раріег, АгЬге а раріег, Рару-
гіег аи Іароп. І'ивіеіе (ошиб. слѣд. ай
Масіига ііпсѣогіа). — Англ. Рарег Мпі-
Ьеггу Тгее ог ТЬе рарег Ъеагіпд Вгоиз-
зопеііа. Отеч. Японія. Изъ коры при-
готовляютъ въ Японіи бумагу.
Вгуа ЕЬепивВс. (Бедшп. Рг. П.421).
Американское или Ямайское Эбеновое
дерево.
Вгуопіа Б. СнсигЬіі. Рг. ІП. 304.
Переступень. — Пол. Ргхезіер. —
Чешск Розеб. — Финн. Коігаппаигіз. —
Нѣм. Піе ХаипгйЬе. — Фракѣ. Ба Вгу-
опе. — Ани Вгуопу.
Вгуопіа аІЪа Б. У древн. грековъ
Черный виноградъ, Атреіоз теіаіпа,
Хироновъ виноградъ, СЬігопіоз атре-
ІО8. У Плин. Ѵйіа ш§та, Черный вино-
градъ.
Названіе Чернаго присвоено отъ
цвѣта ягодъ; латинское же видовое
названіе бѣлаго Переступня заим-
ствовано отъ цвѣта цвѣтковъ, чѣмъ и
объясняется бросающаяся съ перваго
раза запутанность въ названіяхъ этого

72
Вгуопіа — Випіаз
вида. Кромѣ того въ прежнее время
Тапіиз соішпипіз назыв. Вгуопіа підга
и потому у этого растенія есть общія
родовыя названія съ Вгуопіа Б.
Алрунь (Мельн.) *)• Зміева трава
(Мейеръ). Бѣлая Матица (Стар. Рук.)
Печипай Зелье, Нечіпай-Зіллэ
(Малор. Рог.) Параличная рѣпа трава
(Северг.) Переступъ, Бѣлоцвѣтный
Переступень, Черноплодный Пере-
ступень. Тарамышекъ трава (Кондр.)—
Чегиск. Сегпорозесі. ОзесЬ, Еаріоіпік. —
Сербек. ОеЬеЦаса, ЬЦизас, ДіѵЦа бікѵга
(т. е. ядовитая рѣпа по Лавр.) Дебели-
ца (Панч.) -- Луз. ДѴісотѵа гѳра, Росёі,
Ѵѵіс гёра. Коысіѵѵасііо, КозсасІІо. — Ру-
сгш. Переступъ. — Груз. Дзаглисъ-
Курдзени, т. е. Собачій виноградъ.
Дзаглисъ-Кгурдзена, Хешава (Эрист.) —
Тат. за Кавк. Корескъ-узюмъ. — Нѣм.
Піе ѵсеіззе СНсЬігііЬе, Пійѵигг, бег
НескепкйгЬіз, НипсІкигЬіз, НипсІзгйЪе,
ВоззгйЪе, 8сЬѵѵеіззгйЬе, БііскгйЪе, Тоіі-
НіЬе, сііе ѵеіззе ХаипгііЪе, ЧѴеіезег Еп-
зіап, ’игіІД.ег Епгіап, ѵѵіісіег 2ііѵег, :ѵеІ8-
зег ХѴіесІегіЬоп. — Франц. Ба Вгуопе,
Ьа Соиіеиѵгёе, Ье Каѵеі сіи сІіаЫе, Ваѵе
сіе зегрепі., Ѵідпе ЫапсЬе, Кеи агсіепі,
НегЬе аи ѵіоіеі. — Атл. ЛѴЬііе Втуопу,
тѵЬіѣе лѵіісі Ѵіпе лѵоосі, Ѵіпе. Фарм. назв.
Ѵіііз аІЬа 8. Пта ап^иіпа. Корень упо-
требл. въ древности отъ многихъ бо-
лѣзней, какъ то: падучей болѣзни, па-
ралича, водянки, одышки. Отчасти
употр. и нынѣ нѣкот. врачами. ,
Вгу орЬуИит саіусіпит 8а-
ІівЪ. (Сгаззиі. Рг. III. 395). Живое или
живучее дерево (Андр.) Вайда (Кал. г.
Медынь. Земл. Газ. 1867. № 24, ошиб-
ка). Жидовское племя (Бѣлор.) Мо-
зольное дерево. Отеч. Южн. Азія.
Листья прикладываются къ мозолямъ,
а въ Китаѣ цѣнятся высоко какт> про-
хлаждающее, успокаивающее и исцѣ-
ляющее раны наружное средство.
Вгуоро^оп зиЪаѣит ПпТі.
(Пзпеас. КЬЬ. 119). Въ ®ари. Мизсиз
атЬогеиз пі§гісапз 8. Пзпеа ойісіпаііз.
Въ Арх. губ. Мезен. у. называютъ всѣ
волосоподобные ягелн изъ рода Вгуо-
родоп и Пзпеа — ПІакша (Данпл.)
Вгуон древнихъ есть 2овІега шагіна
(Нірр.), Пзпеа Яогісіа (Піозс.), ІЛѵа Бас-
іиса (ТЬеорѣг.)
*) Но это ошибочно, потому что на-
стоящій Алрунъ есть названіе Аігора
Мапсітадога и произошло вѣроятно от-
того, что въ прежнія времена корень
бріоніи продавали вмѣсто мандрагоро-
ваго корня.
ВіхЬоп Г. ПтЬеіІіГ. Рг. IV. 184.
ВпЪопіпш Плинія есть Азіег Атеііііз,—•
Пол. ОрісЬ. Боппік. — Чешск. Мугіс-
пік. — Сербек. Мігісщак.— Нѣм. 8іеіп-
еррі§-.
ВиЪоп баІЪапит Б. Халванъ
(Слав. Исх. XXX. 84). Халванъ души-
стый (въ пер.) Галбанъ. Каменная
петрушка (Даль — перев. съ нѣм. отн.
къ виду ВиЬ. шасебоп. АіЬат. тасейо-
ніса). По Воз. это не есть растеніе, даю-
щее настоящій Галбанъ, и только нѣ-
сколько времени считалось таковымъ.—
Нѣм. баІЬепкгаиі.
ВиІЬосоПіит Б. МеІапіЬас.
КипіЬ. IV. 146. Кобзолецъ. — Пол.
Воияіасі, Хітоѵ.'іі. — Чешск. Дагоѵѵіѣ
КоЪгоІес (81оЬ.) — Сербек. Вгшіиза, Іа-
готас. — Нѣм. БісЫЫшне, сііе Хт'еЪеі-
ѵѵоііе. — Франц. Ба ВиІЬососІе. — Англ.
ВиІЪососІішп.
ВиіЪосоаішп гиіЪѳпісит Впде.
ВиІЬ. ѵегпшп РаП. Брандушка (Біпсі.)
Брундышка (Хар.) Гадючій проворенъ
(Сред.) Гадючій просурень (Малор.
Рог.) Просиренокъ (Біпсі.) Сиротки
или Сыриткы (Укр. Кален.) Снитка
малая (Кондр.) Снитокъ, Снѣдокъ
(Мейеръ, Вот. Сл.)
Вйпіав Б. СгисіГег. Ргосіг. I. 229.
Свербига (Двиг.) Свербичка (Даль). —
Пол. Кикіеѵпік, 2еЬозігак. — Чешск.
Кикеѵ.'пік. — Сербек. Керивас — Финн.
Пкопраіко. — Нѣм. 2аскепзсЬоііе. —
Франц. Ба Випіаз. — Атл. Коскеі.
Випіав огіепіаіів Б. Бздюха (Вор.)
Горлупа *), Гарлупиикъ (Тамб.) и
и змѣи. Гарлупа, Горлюпа, Гарлюпа,
Гарляпа (Вор.) Курлѣпа (Ниж.) Шкор-
лупа (Херс.) Дряпа(Тул. Даль).—Грецики
(Курск.), Грицики (Черн.) Грицыки **)
(Екат. Херс.) Грыцикъ. Порчакъ (Мал.
Рог.) Рѣпнпчокъ (Кондр.) и измѣн. Ри-
пецъ (Біпсі.) Дикая рѣдька (въ боя.
части Ве.т. Росс.) Рѣдьковникъ (Арх.)
Свербига (Моск. Двиг. Малор.) Свер-
бигузъ (Кондр. виЪ СгашЬе). Въ Малор.
этимъ именемъ назыв. стебель, а все
растеніе Додельивкъ (Рог.), Свербейка
(Курск.) и измѣн. Свирбигусъ, Сверба-
рпка,Сербнгусъ,Сергибусь (Кал.)—Сви-
*) Можетъ быть отъ горло и лу-
пить, по остротѣ своей.
**) По замѣч. Хруст. въ Екат. губ.
не ѣдятъ Вшііаз, который жестокъ, а
ѣдятъ ВізутЬгішп раппопіеит, кото-
рую и назыв. Грицыки. Также ѣдятъ
сладковатые черешки листьевъ СЬае-
горЬуІІпш вуіѵезіге, кот. назыв. Свер-
бигузъ.

Випіав — Виіотив
73
пѣла Свиріпа (Малор. Волк.) Сурѣпа
(Даль), Сурѣпица (Тамб.) Чинбаракъ,
Чинбарокъ, Шарбарива (Кал.)—С м ѣ іп.
Купырь (Даль сь АпіЬг.) Катранъ (съ
СгашЬе).— Сомнит. Барбора, Борбора
(Копдр. зиЬ РбеийоЬипішп, Випіав, Ви-
піоп), Цихорія полевая (Ниж.) Мятликъ
(Могил.) — Груз. Болока. — Имер. Гур.
Митр. Тчархали (Эрист.) — Чуеаш.
Майря-кюпси, т. е. русскоженскій дя-
гиль. — Арм. Куцвукъ, т. е. жгучій.
Употр. какъ овощь въ молодомъ видѣ.
Вапіиш Коск. ѴтЪеП. Рг. ГУ. 115.
Шишечникъ (Даль) съ греч. — Пол.
ОггесЬотѵпік, ОггесЬ ^'етпу, Киернік.—
Чешск. Ваіѵ/іика. — Сербек. Коргас. —
Нѣм. Егсікпоіеп,—Франц. Тегге поіх.—
Атл. Еі'.гік-пиі. У огни!.
Випішп ВиІЪосаэіапиш см. Са-
гиш ВиІЬосавіапшп.
ВирЬ.ѣй.а1тит Иеек. Сотрозіі.
Рг. V. 483. Отъ греч. Ъив, быкъ и орк-
ікаітоа, глазъ, по величинѣ. ВирЫЪаі-
топ древнихъ есть нашъ СЬгувапіІіе-
тшп Согопагіит Е. Воловій глазъ. Во-
ловье око (Мейеръ). Расходникъ (Даль).
Колючая пупавка (Даль). — Пол. Коіо-
іосгпік. Всѣ прочія названія на различ-
ныхъ языкахъ представляютъ букваль-
ные переводы словъ «воловій глазъ».
Виріѳйгит Тоигп. ПшЪеІ]. Рг.
IV. 127. Амевикъ (Кондр.) Длиненъ.
Заячье ушко (Даль) съ лат. назв. Впрі.
Гаіса.іі. — Пол. Рггечйегіпік, Ргзелѵіег-
сіей, Ашіпек, Еаіесгс изгко. — Чешск.
Ргогозііік. — Сербек. Рирсапіса. Рир-
когазі, Зѵігуас. — Луз. Ргегозіпік. —
Нѣм. ЪигсЬѵѵасІіз, НазепоЬг, НазепбЬг-
сЬеп, НазепбЬгІеіп. — Франц. Виріеиге,
Виріёѵге. Огеіііе Йе Ііёѵге, Регсе-
Іеиіііе. —• Англ. Тііе Виріеигшп ог
Наге’в Еаг.
Виріѳигшп агівШит Вагй. Фарм.
назв. Ойопіііев Іиіеа. Употр. отъ зуб-
ной боли. Отеч. Южн. Евр.
Виріѳигит аигѳит НізсЪ Амп-
некъ, Володушка (Мейеръ). Заячья ка-
пуста (Вятск.) Раепечатная (Вятск.)
Боярская Сныть (Пенз.) Полевая Сель-
дерея (Уфпм.) Собачья трава (Уфим.)
Употр. отъ укушенія собакою (Уф.)
Виріеигшп Раісаіит Ъ, Фарм. —
Виріеигшп з. Созіа Ьоѵіз в. Аигісиіа 1е-
рогіз (НегЬа еі Васііх).
Виріеигшп тиіітегѵе Не. Ба-
варская песчица, Бабарская пещпца
(Даль)? (не боярская ли?)
Виріѳигит гоіипйіГоІіит Г. В.
Реі'іоііаіит Ьат. Фарм. назв. РеіЧоІіаіа.
олодушка (Кондр.) .Іаскавцп, Лас-
:г в^1 (Малор.) Ласкавецъ, Ласкаведь,
кавпца (Собол.) Ласъ, Ласикъ, Ла-
сочь тр. (Кален. Ставр.) — Тат. Сутли
отъ (Крымъ). — Пол. ОЪіеяузАуіаі. Ре-
рочѵпік — Чешск. Рироѵтік, Ргогобі-
Іік. — Сербек. Прорашльика (Панч.) —
Нѣм. НазепбЬгсЬеп, Ііигскіѵасііькгаиі,
гіав ВгисЫіазепоІіг, сіаз Вгисккгаиі, Кпа-
Ьепкгаиі, ХаЪеІкгаиі, БсЬообвкгаиі. —
(франц. РегсеГешНе. — Атл. Тііогоіѵ-
ѵ/ах. ТЬппѵ-ѵах. Наге’з еаг. Прежде
употр. въ медиц. подъ именемъ НегЬа
еі Бетеп Регіоііаіае. Въ Кіев. губ.
употр. для купанья дѣтей оп. грыжи.
Вйіеа Ггопйоза ВохЬ. (Ье^иш.
Рг. II. 414). Малабарское лаковое
дерево; дост. бенгальское или азіят-
ское Кино. Кіпо Ъеп^ЬаІепзе 8. азіаіі-
сшп. ВепцаІівсЬев Кіпо, Впіепёипппі
(Трап.)
ВиІотизЕ. Виіот. КипіЬ. III. 163.
Сусакъ (Двиг.) — Пол. Коз’.ѵііа, Еас-
хеп, Зііошес. — Чешск. Йтеі. — Сербек.
Коаап.— Луз. Бусодѵс.— Финн. Вітрі.—
Нѣм. ІѴавзегІіезсІі, ІѴаазегѵіоІе, БсЬаГ-
Ьеп, ВІишепЬіпзе.— Франц. Виіоте.—
Анм. Иомгегіп^-ВизЬ.
Вийотив итЬѳІІаіие П. Фарм.
назв. Дипсиз Йогісіиз. Бобоввикъ (Орл.)
Бочарная трава *) (Вор.) Бѣлоголов-
никъ (Астр.) Волчьи бобы (Мейеръ).
Волчья трава (Кондр.) Красоцвѣтъ бо-
лотный (Пуп.) Гранатая куга (Сарат.
Рупр.) Оситнягъ (Малор.) Осотнякъ
(Даль) ошиб. Ситовье бѣлое, Цвѣтъ
ситный (Кондр.) пер. Ситовецъ (Даль).
Сусакъ трава (Кондр. и пр.) Сусокъ
(Мог.) Сусатокъ. Хлѣбница (Ряз.)
Хлѣбникъ (Пет. Вѣд. 1867, № 29Э) **).
Жабячя цыбуля (Умань). Сомнит. и
вѣр. искаж. Бехъ или Бесъ болотный
(см. Сісиіа ѵігоаа). Рогатка (Екат.) Бан-
цушникъ (Сарат. Рупр.) Мадлачикъ
(Астр.); очень возможно, что послѣднее
слово есть искаж. Батлачикъ, а Бан-
цушникъ — искаж. Батманцукъ, каки-
ми именами назыв. въ Астрах. губ.
йсогхопега іиЬегоаа, а Рогатка тоже
есть назв. Тгара паіапв.— Пол. Зіікм'іі-
васу. — Чешск. 8ііё ктеіпе. — Сербек.
Ковипі, Бизак зсііазіі. — Латыш. Меій-
і’і. — Финн. Виоко, 8агра. — Тат. Су-
сатокъ.— Ногайцы Суделанъ-дюкасе.—
Еирі. Тин-басъ (Еаік.) Альчункай. —
Якут. Апа§а88уп ѵ. КпоІ ааза. Унджула,
*) Въ другихъ мѣстахъ этимъ име-
немъ назыв. Турка ІаіііоИа потому что
употр. бондарями.
**) Названіе Хлѣбница принадлежитъ
также по Собол. Саііа раіизігів, кото-
рая, какъ извѣстно, тоже въ голодные
годы примѣшивается къ хлѣбу.

74
Виіоти.8 — Сасіігув
Кюёльаса,.—Тут. Ападазвуи ѵ. Кйоі-ая-
ва,— Нѣм. ВіпзепзсЬіѵегіеІ, ВІитепЬіпзе,
Віитепгоііг, СурегзсЬіѵегіеІ, йіе Возеп-
Ъіпзе, ВсЬтуапепЫите, йаз ѴѴаззегІіезсЬ,
АѴазаегѵіоІе. — франц. Лопе Яеигі. —
Атл. Иоѵегіпд ВизЬ. УѴаіег СИайіоІиз.
Корень и сѣм. Вай. еі Зет. .Типсі Йо-
гійі прежде употребл. въ медицинѣ.
Въ народи, медиц. употр. отъ водяной
въ питьѣ. Корни въ Арх. губ. бѣдны-
ми жителями, а также Тунгусами въ
Сибири и Киргизами около Гурьева
употр. въ пищу. Калмыки пекутъ въ
золѣ свѣжіе и сухіе корни этого расте-
нія и ѣдятъ ихъ съ саломъ (Кир. 147).
Въ Молдавіи тоже печеные корни упо-
требл. въ пищу. Послѣ сосны состав-
ляетъ важнѣйшую пищу Якутовъ. У
Якутовъ существуетъ предразсудокъ,
что онъ цвѣтетъ только тогда, когда
его никто не видитъ и что онъ можетъ
перемѣнить мѣсто (Павлова, Зам. о Ви-
люйск. краѣ).
ВйхивІ. Вихасеае. Рг. XVI. 1. 4,
Бужбонъ (у сад.) — Пол. Вискзграп. —
Чешск. 2іто8Ігбг. — Сербск. 2е1епіса.—
2е1епіка. Шамширъ. Бусъ. — Нѣм.
ВисЬзЬаит, ВихЬаит, — Франц. Виіз.—
Аяіл. ТЬе Вох Тгее.
Вихиз зѳтрѳгѵігепв Б. Въ Слав.
Кедръ, въ русск. перев. Букъ (Исх,
ІіХ, 13). Дерево Букшпанъ, Букшпань,
Буксусникъ (Кален.) Буксъ (Даль). Ге-
ванъ. Бужбонъ. Зеленичье дерево, Зе-
леника. Пальмовое дерево, Пальмо-
вый кустъ, Пальма. Самшитъ, Шам-
шитъ (съ тат.) — Пол. Впскзиран. —
Чешск. Ризрап. Разз-рап. — Сербск.
Шимширъ, Бусъ, Мрчела. — Луз. Впк-
зотпца, Біціегіпе геіо. Викоѵе кбгскі.
Ризрап, Викзоіѵе кбгскі. — Болг. Чем-
ширъ. — Тат. ВашесЬіі. — Груз. Имер.
Бза (Сред.)—-Митр. Бзакали (Эрист.)—
Ііалм. ВозсЫот (Раіі.) Арм. Армаве-
ни. Тосахъ — У Грек. за Кавк. Мирси-
на.—Турки въ Анат.Мершииъ агачъ.—•
Нѣм. Сешеіпег ВахЬашп, Іішпег§г(іпег
Впх. — Франц. Ье Виіз, Воіз йе і'ег,
Ѳташ] ВиІ8 йев іогеіз, Ваія соппшш.
Разность низкорослая наз. Виіз паіп,
Виіз й, Ьогйигев, Виіз й’Аіѣоіз, Виіз йе
Ноііанйе. Реііі Ьиіз. Видъ Вих. Ьаіеа-
гіса наз. Виіз дёапі. — Атл. ТЬе Еѵег-
цгееп ог Соішпои Вох-Тгее. Листья его
прежде употр. въ медицинѣ. Древесина
его очень плотна и идетъ на разныя
мелкія издѣлія подъ именемъ Паль-
моваго дерева. Само растеніе слу-
житъ украшеніемъ садовъ.
Вувзив Л. Рип^і. Вуззас. ВЬЬ. 1. 61.
Жилочница (Собол.) Жилочникъ. У Со-
бол. Мышій огонь зиЬ Вуззиз рЬозрЬо-
теа. Водяной цвѣтъ,; мож. быть Шма-
ра. — Пол. РошсЬа. Бисеръ. — Чешск.
Різііѵка, Різіѵка. — Луз. Візог, — Нѣм.
РІаитГазег, бгий - ВсЬтпйеІзсЬіттеІ,
йіе Зеійешѵаіяе. — Франц. Вуззе, СЬе-
ѵеих йе Іа ѵіегяе.—Англ. Вуззиз, Вонш-
Мооз.
Вуввив ІГоІШшв Б. Фіалковый
мохъ. —Нѣм. ѴеіІсЬептооз. Пёг Вег§-
ВаГгап, йег ѵгоЫгіесЬепйе ЗсЬіттеІ, йег
§етеіпе ѴеіІсЬепЬуззиз, йег ѴеіІсЬеп-
зіеіп, йег ѴіоІеМзіеіп. Растетъ на кам-
няхъ, имѣетъ пріятный запахъ, содер-
житъ іодъ и составляетъ народное ле-
карство отъ накожныхъ сыпей.
С
Сасаііа Вс. Сотрозіі. VI. 327.—
Пол. Мііозпя. Моготѵу когиеіі, Мого-
гѵіес, Моготспік, БиЬегуса. — Чешск.
Наи'ег.— Сербск. Натев,— Луз. Мі1ка.~
Нѣм. Біе Резііпігк. — Франц. Ьа Са-
саііе. — Англ. Сасаііа. Аіріпе СооИ’з
Гооі (СаЬЬа^е ігее, Сагпаііопз ігее
назв, Сасаііа КІеіпіі).
Сасаііа Ъавіаіа Б. а риЪезсепз. Без-
донница (Арх.) Большой Прикрытъ
(Соб. Лепех.) Гнилопашка (Даль). Педо-
спѣлка (Раіі). Свирѣль. Тузъ широко-
лиственный (Вятск. Меуег). Чистякъ
копѣйчатый (Мейеръ, Б. Сл.) — Лш-йы
ЬасЬушра,—Гиляки Руік (Мах.Рг. 164).
На Сахал. — Іззі (СИеЬп.) — Лино Ко-
іниіізо? Молодыя рр. въ Спб. употр.
въ пищу.
Сасаііа яопсЫГоИа Б. Нынѣ Еті-
Ііа зопсЬі&Ііа Бс. Кпсточкп (у садови.)
съ нѣм. РіпзеІЫише.
Саеіігув Б. ПтЬеІІіГ. Рг. IV. 236.
Пол. 2тІой. — Чешск. Кайійіоіі'ка. —
Сербск, Касіііоѵка. — Нѣм. Ріе Низа-

СасЬгуз — Саіатіайіа
<Іо1(1в. — Франц. СасЬгуйе, Атагіпіе.
СасЬгуз сгеііса Ьат. есть ІлЪапоііз
Теофраста, а СасЬгуз 8існ1аЬ. есть
НірротагаСЬгоп Діоскорида.
СасЬгув сгізра Регз. Перекати-
поле (Ставр.) Покатичникъ, Покатунъ *)
(Даль). Весьма сомнительно, чтобы эти
3 названія давались этому растенію,
такъ какъ оно очень рѣдко. — Груз.
Карквета (Сит.)
СаоИгуз осіопкаі^іса Г. Зубное
коренье (Раіі). У Урал. казак. назыв.
тоже Перекати-поле, Качимъ, Катунъ,
Бабій умъ (Карел. Тр. С.-Пет. Общ.
Ест. 1875. № VI).
Саѳааіршіаі. Ье§тіш. Рг. II. 481.
По имени ученаго Цезальпинія.
Большая часть видовъ этого рода до-
ставляетъ въ торговлю свою древесину
желтаго или краснаго цвѣта, извѣст-
ную подъ именемъ Сандаловъ, желтаго
иди краснаго, Фернамбуковаго дерева,
Бразильскаго дерева, но отъ какихъ
растеній получаются эти продукты,
различные ученые несогласны. Здѣсь
излагаются они по ВовепЙіаІ’ю. Сае-
заіріша ЬаЬашепяів Ьаш. — дост. жел-
тое бразильское дерево. С. Ьгазіііепвіз
8ѵ. — Вестъ-индское Фернамбуковое
дерево, Бразильское дерево, Бразилет-
та, Ьі§пит Вгазііеііо, а нѣк. разности
наз. Дерево Св. Марты, Никарагуас-
ское дерево. С. есЬіпаіа Паш. — Фер-
намбуковое или Бразильское дерево.
Красное Сандальное дерево, красный
Сандалъ.— С. Зарран Ь.—Ненастоящее
Сандальное дерево, Саппановое дерево.
Ьі§нит Заррап. 8аррап-ой. ЕаІзсЬез
ЗапйеІЬоІз.
Сакііе 8сор. Сгвсіѣ Ргойг. I. 185.
Зубчатникъ (Даль). — Пол. ВикетіеІ.
Могзка §огегуса. — Чешск. Сісіа. —
Сербск. богиЬа. — Нѣм. Пег МеегЬапГ.
Меегвепѣ — Франц. Ьа Сакііе. Сациіі-
Ііег. — Аніл. Сакііе.
*) Здѣсь слѣдуетъ замѣтить, что на-
званія Перекати-поле, Катунъ, Пока-
тичникъ, Покатунъ — дается весьма
многимъ растеніямъ, которыя, засох-
нувъ въ концѣ лѣта, отрываются отъ
корня, а иногда и вырываются вѣт-
ромъ изъ земли и дѣйствіемъ вѣтра
перекатываются съ мѣста на мѣсто,
чему способствуетъ ихъ вѣтвистость,
придающая имъ болѣе пли менѣе ша-
рообразную Форму; таковы суть; Егуц-
§'іит сатреаіге, бурзорЫІа рапісиіаіа,
Азрагадиз ой’. РЫотіх ригі§'еп8. У Кир-
гизовъ, по свидѣтельству Карелина,
псѣ эти растенія носятъ общее назва-
віе Кокпекъ.
75
Сакііѳ тагіііша 8сор. Фарм. назв.
Сакііе 8. Егнса тагіііта 8. КарЬапиз
тагіпиз (НегЬа). Морская горчица
(Даль) перев. — Нѣм. йетеіпег Меег-
яепй— Франц. ВодиеНе Йе тег,-— Англ.
8еа Коскеі. Имѣетъ противускорбут-
ныя свойства.
Саіата^говіія бггат. біеші. 8уп,
1.187. Очеретникъ. Вѣйникъ (Кауфм.
Моск. Фл.) — Пол. Озігзуса, Тгисіппік,
Тгзсіпа. — Чешск. Мііаѵ/а. Тгііпа. —
Сербск. Мііаѵа. Ѵіаваса. — Лино Тококі
(8сЬт.)_— Нѣм. Пай Віеііідгаз, ВеііЬ-
§газ. — Франц. Ьа Са1ата§гозііе. —
Финн. Кавіікка.
Саіата^гозііз Ері^еіоз ВоіН. Бѣ-
лотравъ (Астр.) Вѣйникъ (Маке. Двиг.)
Вийныкъ (Малор.) Жаровецъ (Костр.)
Камышъ степовой (Херс. Хруст.) Коло-
сецъ (Шейк.) Кунишникъ (Укр. Ка-
лен.) Куньякъ (Костр.) Кутбчникъ *)
(Екат. Зап. Акад. Н.) Метла (Костр.)
Лѣсная метла (Смол.) Метлика (Сиб.
Яр. Пенз.) Очереть (\Ѵіей.) Черетянка
(Пет.) Переполевица (Могил.) Пожар-
ница (Орл. Черн.) Сухоломъ (Костр.)
Чаполбть, Чаполочь (Херс. Хруст.)
Чаполица степная (Екат.) Чапуга (Ма-
лор. Рог.) Чапала (Малор. Волк.) —
Сомнит. Мышей (Мышій есть назв.
Веіагіа ѵігійіз). Пырей (разл. др. виды).
Вор. Сосинка (Вор.) — Пол. Тгхсіпа
(Вил. Ков.) — Чешск. Тгезі, Тгзііпа, Мі-
іаѵа (81оЬ.) — Сербск. Веіеііпа. — Тат.
Тулки-Куйрюкъ (Ставр.) — Финн. Маа-
каяіікка. КаЫІа. — Лино Тококі. Мпгі
(зр. іпй.) — Нѣм. Вег§8сМИ, Ніі§е1гоЬг,
ЬапйгіеіЬ^газ, ЬапйгоЬг, ЬапйзсЬіИ.
СаІата^гонНз Іаха Ногі. (С. йпЪіа
Вп§.) — Сарты въ Турк. Бидаекъ-ка-
мысъ, Рувекъ-камысъ (Кат. выст.)
Саіата^гоаііз іапеѳоіаіа ПоіН.
бтла (Твер.), болотная Метлика. Круг-
лая трава (Вил.)—Нѣм. МооггоЬг, Моог-
гіей§газ.
Саіаша^говііз ригригѳа Тгіп. —
Голъды Роззіаигё раікіа (острая трава),
Раікіа (трава).
СаІатадгонНв зуіѵаііеа Пс. Бо-
ровица (Няж.) Вострецъ (Вятск.) Мят-
лига (Ниж.) Пожарница (Мог.) Плоская
трава (Гродн.) — Финн. АЬйекавііакка.
Лцоііаіпеіп. — Нѣм. ЛѴаІйгоІіг, АѴаІй-
всЬіИ, ’ѴѴаІйгіеіЬ^гав.
СаІатіпЫіа Вепік. ЬаЬіаі. Ргойг.
ХП. 226. Душевикъ (Кауфм. Моск. Фд.)
Саіатіпйіа Асіпоя Вепііг. Фарм.
назв. Сііпоройішп тіпог 8. Асіпоз 8.
*) Кутокъ — малоросс. названіе; по
русски — уголъ.

76
СаІатіпЬЬа — Саіапйиіа
Осітит зуіѵезіге (НегЬа). Базилика по-
левая (Минск.) Василечки полевые
(Кондр.) Васильки *) полевые (Черн.
Полт.) Душевикъ (Тамб.) Красно-
цвѣтъ (Екат.) Волшебная крапива
(Влад. Ниж.) Материнка меньшая тр.
(Кондр.) Малинникъ (Гродн.) вѣр. отъ
Мята. Мята полевая (Кал. Хар.) Спир-
товая мелиса (Полт.) У кладникъ, Уклад-
никъ боровой(Черн.) Московскій Ча-
боръ (Вор.) Чебрецъ, Чобуръ (Курск.—
по смѣш. съ ТЬутпв). — Пол. СиаЬег
Ьагуіікочѵу (Ков.) Тутіап Ьагуіікоѵгу.—
Чешск. Попзвік, Косопгпік, Матіка,
Ратёіпік, Рзі таіегі сіопзка. — Луз.
РІбпсік. — Сербск. МагиЦа. — Нѣм.
ЧѴ іійе Вавіііе, Вег§тйп2 е, Вег§-ТЬуті ап,
Вег^ЬазіІіе, біеіпроіеі. Зіеіпдиепсіеі.
Прежде употр. въ медиц.
Саіатіпйіа аіріпа Аат. 8уп. Ме-
Іізза аіріпа ВепіЬ. Альпійскій тимьянъ.
Нѣм. Аірептеіівзе, АІрепіЬутіап. Тра-
ва ея НегЬа Сііпоройіі топіапі входитъ
въ такъ называемый Швейцарскій чай,
ЗсІпѵеігег-ТЬее, и особенно употр. при
болѣзняхъ груди.
СаІашіпШа СНпороНіиш. ВепіН.
8уп. Сііпоройіит ѵи1§аге Б. Меіізва
Сііпоройіит ВеніЬ. Фарм. назн. Сііпо-
роёіит ѵи1§аге в. та^ог (НегЬа). Бази-
ликъ, дикій Василекъ (Даль). Поле-
вые Василечки (Мейеръ, Бот. Слой.)
Болотныя бабки (Кіевск.) Деревянка
(Минск.) Душица глухая (Тул.) Души-
ца колючан (Владич.) Душица малая
(Бот. Сл. Мейера). Душица-пахучка
(Біпсі.) Запя трава (Собол.) Змѣевикъ
(Даль). Машки (Черн.) Кошачья мята
(Курск.) Рубчатая мята (Ниж.) Пахучка
(Дв.) Постельница обыкновенная
(Собол.) Свентоянникъ (Вил.) Синего-
ловникъ (Вор.) Шёндра (Малор. Волк.)
Шаружникъ (Даль), Шарушникъ (Пет.)
Сомннт. Волосникъ (Бесс.) Жабрій
(Ниж.) Конскій чеснокъ (Ниж.) Вырач-
ка (Гродн.) Расходникъ (Хар.) Хищ-
никъ (Екат.) — Пол. Зіогиуаиек розро-
Ііѣу, Біпггувг, біпггевг, біоггузи. —
Чешск. Зіогізек, Сізіісе, Кііпорасі (Ор.)
МаѣсЬоѵісе, НйісЬоѵа геііпа (81оЬ.) —
Сербск. Таіас ргозіі, МагиЦа. — Луз.
Оізсіса. — Финн. КіззаншіпіЬа. МеЬі-
Іаеіз-капегѵа. Макішіпііи. — Нѣм. Віе
ѴѴасЬЪогзіе, сііе ЛѴігЬеіЬогзіе, вешеіпег
‘'УігЬеІсІовіеп, йег кіеіпе 'ѴѴоЫ^етпіЬ.—
Франц. Сгапсі Вазіііс запѵаде, Ріесі сіе
*)Васильками назыв. въ Малороссіи
весьма многія растенія изъ сем. губа-
тыхъ, преимущественно пахучія, но не
Сепіаигеа Суапив, какъ въ Вел. Россіи
Ііѣ, Сііпоросіе соштпп, НегЬе ап Ма-
вѣіс. — Атл. Гіеій Вазіі. ѴСіІй Вазіі.
Ногзе-іЬуте Зіопе-Ьазіі. Была предла-
гаема какъ суррогатъ китайскаго чая.
Въ народи, медиц. употр. въ наборъ
для настоя вина.
Саіатіпйіа Кереіа Віпк. Фарм.
назв. Меіізза Нереіа з. Саіатіпйіа Ри-
Іе^іі осіоге 8. Саіатіпйіа ойісіпаііз Ап-
діогит (НегЬа) — въ Франц. и англ.
Фармакопеяхъ.
СаІатіпіЬа оШстаИн МоепсН. 8уп.
Меіізза Саіатіпйіа Б. Фарм. назв Саіа-
тінйіа з. СаІатіпіЬа топіапа. Мята
горная (Конлр.) — Нѣм. Пет Вазіііеп-
(^иепсіеі, сііе зсЬбпе Мйвге, Вег^теіівве,
Вег§тйП2е. — Франц. Ее СаІатепЬ от-
сііпаіге, МепіЬе Йе топіа^пе, Ваите.
ваиѵа^е, Саіатепі сіев топіа§пев. —
Атл. Саіатіпі.
Саіатин Б. Раіт. Кипйі. 3. 204.
Пальма Ротангъ. — Пол. Воіапв, Тггсі-
па рібгочѵа. — Чешск. Воіап. — Сербск.
ЙаёЦіка, Йазагіка, Тгзйпа, Тегвйпа. —
Нѣм. ВоЬгіесІег, ВоЬграІте, Воіап^,
сіег ВіпзепЬаІт, йег Віпвепвіепвеі. —
Франц. Ее В.оіап§. — Атл. Саіатиз,
Воіапз.
Саіатив Вгасо ТѴЯЛ. Драконова
кровь. — Нѣм. Вег ВгасЬеп-Воіап^,
ВгасЬепЫиіраІте, Йоіапд. Плоды дост.
такъ называемую Драконову кровь,
Драконову смолу, Вевіпа Вгасоніз, 8ап-
§иіз Вгасопів. Везіпа Запвпіпеа, Кевіпа
8ап§піз Вгасопів. ВгасЬепЫиі; 8ап§
Вга^оп; Вгавоп’в Віоой. Отеч. Остъ-
Индія.
Саіатиѳ Воѣапз Б. С. весипсіійо-
гпв Веаих. Тростниковая пальма. Ка-
мышъ (изъ котораго дѣлаются трости).
Франц. Ее Воііп. Саппе й таіп.
Саісѳоіагіа Ілп. ЗсгорЬпІ. Рг.
X. 204. Отъ Саісеоіпз, башмачекъ.
Кальцеолярія. Черевики (Даль). Ку-
кушкины сапожки (иск. сост.) — Пол.
ВаЬік^з. РапіоГеІпік. — Чешск. Втиіо-
геі. — Сербск. Рарисіпа. — Нѣм. Рап-
ІоіГеІЫпте, АѴаппепЫите. — Франц.
Бе Саісёоіаіге. — Англ. Зііррепѵогі.
Саіепйиіа Ъ. Сотроз. Рг. VI. 451.
Ноготки. Нагідкн (Малор.) — Пол.
Иаь-іеіек, Но§’іеі, Міезіасгек. — Чегиск.
Кгазісек, Мевісек, Мёзіску. Рагоигк^,
РаЬпозіку, Зіипёско, Ратраіік,— Сербек.
2иіеЦ, Неѵеп. — Далм. Иллир. Хіті-
госі. — Луз. КпосЬоіка. •— Нѣм.. Віе
Віп^еІЫпте. — Франц. Бе 8оисі. —
Англ. Магі^оИ, Оиісі. .
Саіѳпсіиіа агѵепвіз Б. Сіутенит
(Рііп.) У Виргил. — Биіеоіа сакЬа.
Плин. — СаІіЬа. Фарм. назв. Саіепйиіа
зуіѵезігіз. — Нѣм. Віе Нагіеп-Впйег-

Саіапйиіа — СаіШгіз
Ыпте, йіе ВоііегЫите, йіе Сііке, йіе
СоІйЫите, НаивгтѵіеЬеІ, йіе ^етеіпе
Віпве^ите> йіе ТойІепЪІшпе, йіе Ѵ/’а-
^епЫпте. — Франгг. Зоисі йез сЬатрз,
РІеиг йе Іоиз Іез тоіз, Реііі Зоисі.
Саіепйиіа оШсіпаІіз Б. У Вирг.
СаІіЬа Ьиіеоіа. У Плпн. СаІіЬа. Фарм.
назв. Саіепйиіа 8. СаІіЬа заііѵа 8. Ро-
рціа^о (НегЬа еі Иогез). Ноготки (Вел.
Росс.) Аптечный ноготокъ. Нагідки
(Малор. и ихъ видоизмѣненія: Нагодки,
Нагіткі, Нокотки, Наугодки, Нагодка.
Крокосъ польный (Минск.) по смѣш.
съ СагіЬатиз). — Пол. Уа^іеіка, Ио-
йіеіек. Чешск. Кгизісек, Ратраіік.—
Сербск. Жутельи, Зимиродъ, Невенъ,
М)есечник, Папоньак (Лавр.) — Луз.
Вокаёіпа, гоііа Вокаёіпа, Зпцегіпе гбзе,ш
Зпуегіпіска. — Болг. Невенъ (Прыж.)
Крокосъ. — Молд. въ Бесс. Нагутъ. —
По Самог. Нагайка. — Аино Ыга уёпе
кіпа. — Нпм. Віе (хагіепЬиІІегЫите,
йіе ВоііегЫите, йіе Сііке, йіе Соій-
Ыите, Оетеіпе Кіп^еІЫите, йіе Той-
іепЫите, йіе ѴѴа^епЫите, ѴѴаггеп-
кгаиі.— Франц. Зоисі йез з’агйіпз, Зоисі
огйіпаіге, (ігапй Зоисі. — Англ. Сот-
топ Магівоій, Магу Сочѵіез, Виййев,
ЗипйЙонгег (Соійе, Сооі’з, Сиіез, Сочѵіев,
Соиіапз', Сотеапз, — эти же назв. ай
СаІіЬа раіизігіз еі СЬгуз. зе^еіит). Упо-
требл. въ медиц. подъ именемъ Ріогев
СаНЬае заііѵае противъ нервной лихо-
радки, рака. Ихъ же нерѣдко примѣ-
шиваютъ къ Шафрану и Арникѣ. Въ
народи, медиц. отъ волоса на рукѣ —
цвѣтъ толкутъ и прикладываютъ къ
пузырю. То же употребленіе имѣетъ
Саіепйиіа агѵепзіз Б., извѣстная въ
Апт. подъ именемъ Саіепйиіа зуіѵе-
зігів.
Саііа Ілп. Агоій. КппіЬ. 3. 58. Бѣ-
локрыльникъ (Двиг.) — Пол. Сгегтіеіі,
Сгегтіепіес, Сгегѵгіеп, СгиуЪіепіес,
СгзеЬіепіес. — Чегиск. ВаЫік.— Сербск.
2тціпае.—Луз. Ьорп.— Финн. ѴеЬка.—
Нѣм. Ваз 8сЫап§епкгаиі, 8сЫап§еп-
ѵщгг.— Франц. Бе Саііа. — Англ. Саііа.
Саііа раіизігів Б. Фарм. назв. Вга-
сипсиіиз ациаіісиз 8. раіизігіз: Бобов-
никъ (Могил.) Бобакъ (Гродн.) Бѣло-
крыльникъ (Двиг.) Бѣлый попутникъ
(Мейеръ. Кал.) Болотная трава (Амб.)
Водяной корень (Олон.) Гуска (Могил.)
Житница (Могил.) Капелюшникъ (По-
лѣсье). Красуха (Пет.) Лягушечникъ
(Тв. Ост. Пуп.) общ. съ нѣм.—Лапуш-
никъ водяной (Костр.) Медвѣжьи
лапки (Смол.) Пѣтушки (Олон. Могил.)
Фіалковий корінь "(Малор. Рог.) Хлѣб-
никъ (С.-Пет. Вѣд.) Хлѣбница (Собол.)
о сходству съ др. рр. Озерный вхтов-
никъ (Вахтовникъ) (Вят.) Вахка (Гродн.
иск. Вахта).Трифоль (Тул.) съМепуапіЬ.
ігііоі. Образки (Д4ль) съ Агит,—Перев.
Змѣй трава, Змѣйка, Змѣевикъ.— Сом-
нит. Шаленъ (Гродн.) — Пол. Мигга-
тіес. Сгегѵіеп Ыоіпу (Вил. Ков.) —
Русины Мотесг. — Финн. ЬеЬтЬпкіеІі,
ЗиоѵеЬка. — Нѣм. Сіе ВеіпЫвте, йег
ВгасЬепзсЬчѵапг, ВгасЬепіѵигг, йаз
РгозсЬкгаиі, йег ГгозсЫбіГеІ, йаз Зитрі-
зсЫап^епкгаиі, 'іѴаззегзсЬІап^епжігг,
йег гоіЬе \Ѵа8зегріейег.— Франц. Саііе
йез тагаіз. Зегрепіаіге й’еаи, — Англ.
МагзЬ-СаІІа. Корневище употребл. отъ
укушенія змѣй. Высушенное и вымо-
ченное въ водѣ примѣшивается на сѣ-
верѣ къ ржаной мукѣ и идетъ въ хлѣбъ,
откуда и названіе Хлѣбница. Листья и
корни могутъ служить для откармли-
ванія свиней.
СаПі^опит Ілп. Роіудоп. Ргойг,
XIV. 28. Кислецъ. Торлокъ. — Пол.
Ог2§8ІоІек, Накочѵа раіка. — Чешск,
Кузіес. — Нѣм. Вег НаскепкорГ, Г1(і-
§е1кпорГ, 8сЬбпкпбІегі§, Ий§е1пизз. —
Франц. Бе СаШ^опе. — Аиіл. ТЬе Саі-
Іідопит.
СаШ^опит Сариі Мѳбизаѳ 8ск.
Сарты въ Турк. Джизгунъ (Кот.)
СаШзопит СаІІірЬуеаѳ еі СаШ-
аопит Іѳисосіайит Бскг. — Кирг.
Акъ-джузгенъ (Борщ.)
СаШаопит Мигех Ед. — Кирг.
Ак-йиз§ап.
СаШвасе йаЬигісаИзсА. (Пт-
ЬеІІ. IV. 184). Буруза (Даур.) — Голъды:
Нап§оа (Мах. Рг. 128).
Са11і1;гісЬ.еХ. Наіога®. Рг. III. 70.
СаІІіІгісЬе Плинія есть АйіапІЬит Са-
ріііиз Ѵепегіз. Болотникъ (Двиг.) Во-
дяной полосъ (Кален.) Водяная звѣз-
дочка (Собол.) съ нѣм. Водозвнздка
(Даль), Каменная роса (Даль) оба вида.—
Пол. В,2§8І. Оигіагйкі •й’ойпе. ѴѴІозпік.—
Чешск. ЙаЬіѵІаз (Рг.) ЙаЬіпес.^ 2аЫ-
ѵіаз. — Сербск. 2аЬ]і ѵіаз, Копасас. —
Луз. Нѵёгйиз. — Финн. ѴезіІйЫі. —
Нѣм. ѴѴаззегзіегп. — Франц. Саіііігіз.
Еіоііе й’еаи.—Атл. 1ѴаІег-8іагіѵогІ.
8іаг-8газз.
Саіііігіз пиайгіѵаіѵів Ѵепі.
(СопіГ .Рг. XVI. 2. 452). ТЬуіоп (Нот.
Ойуз8.)ТЬуіоп з.ТЬуіа(ТЬеорЬг.)Удревн.
Финикійскій Кедръ. — Сандараковый
кустъ. — Нѣм. Се§1іейег1е 8сЬтиск-
сургеззе. Сгущенный сокъ наз. Санда-
ракъ, Запйагаса, Кезіпа 8апйагасае ѵ.
ЗапйагасЬа. Кезіпа ѵеі Ситті йипірегі,
ІѴасЬЬоІйегЬагг, Запйагак (нѣм.), 8ап-
йагадие (франц.) Употр. при ревматиз-
махъ, ломотѣ, и т. д. Изъ него же при-
готовл. лакъ,

78
Саііипа — СаІЙіа
Саііипа ВаІіеЪ. Егісас. Рг. VII. 612.
Верескъ. — Пол. 'ѴѴгяоз, ЛѴгяозік. —
Чегиск. ѴѴгев (Рг.) Мобгу гогсЬоб, СЬѵо)-
сіпа, Вгезіпі. — Сербек. Ѵгезііса, Ѵгіе-
зак, Ѵгезак. — Финн. Капегка. — Нѣм.
Неібе, Неібекгаиі. — Франц. СаПипе.—
Англ. ТЬе Саііипа. Пеаіііег.
Саііипа ѵиі^агін 8'аІівЬ. Прежде
Егіса ѵиідагіз, отъ этого въ Фарм. Нег-
Ъа Егісае. Вагонъ (Моск. Двиг.) Багуль-
никъ сухоборный (Арх. Шенк.) Боръ
(Петроз.) Боровица (Влад.) Боровика
(Влад.) Боровая красная трава (Каз.) и
искаж. Барвинки (Ков.) Горовица (Ни-
жег.) Верескъ (бол. част. Вел. Росс.)
Вересъ (Малор. и Бѣлор.) и измѣн.
Верйсъ, Веросъ (Малор. Рог.) Вересень,
Вересовецъ трава (Кондр.) Берестъ
(Мал. Зап. Рог.) Боровой Верисъ (Пет.)
Вржосъ, Вржостъ (Гродн.) Воробьиная
гречуха (Волог.) Ерникъ (’ѴѴіесІ.) Зеле-
ница (Арх.) Канабра боровая (Олон.
Пет.) Канибра. Канабренникъ (Олон.)
Боровой Канарникъ (Пет. Меркл.)
Крупка (Ниж.) Липина, Липица (Влад.)
Подбрусничникъ (Вор.) Рыскунъ (Моск.)
Троецвѣтка (Уф.)? Боровой чаберъ (Ни-
жег.) Щаберъ (Нижег.) — Сербек. Вриуе-
сак, Врисак (Панч.) — Самог. Зхуіз
(Ков.) — Финн. Каната (РаП.) Кап§а-
зкапегѵа. — Эст. Капагік, Капа агд
(ѴѴіеб.) Каппагрік (РаП.) — Латыш.
ЛѴігхпез теІІоЬіпі, теіпа 8аЫе, дагзаз.
Въ Лифл. — СІаЬгзсЬі. — Нѣм. Оетеіпе
Везепкеібе, ВоіЬев ой. детеіпез Неібе-
кгаиі. ВгйвсЬ. — Франц. Вгпуёге сот-
типе. — Англ. Соттоп Неаііі, ог Неа-
ікег, Тке Ьіпд (Ъоий.) бгідд (Ргіог).
Трава употр. въ медиц. противу камен-
ной болѣзни. Цвѣты доставляютъ пче-
ламъ взнтокъ. Листья употр. иногда
вмѣсто хмѣля и все растеніе на дубле-
ніе и окрашиванье въ желтый цвѣтъ.
СаІорВаса ѵоі^агіеа М’зсА.
(Ведши. II. 270). Ракитникъ волгекій
(РаП.)—Кирг. Май-караганъ, т. е. жир-
ный Караганъ (Пот.) — Калм. Таетае-
цезсІііІ-еЬеззйп (РаП.) — Нѣм. 8сЬбп-
Ііпзе.
Саібігоріа ^ідапіѳа В. Вг.
(Азсіер. Рг. VIII. 536). Большой Му-
даръ. — Нѣм. Пгоззе Мибагрйапге.
Южн. Аз. и Вост. Инд. Дост. корень
Кабіх Мибагіі дідапіеі облад. сильнымъ
рвотнымъ свойствомъ. На Антильскихъ
острое, употр. вмѣсто Ипекакуаны, а
въ Остъ-Индіи отъ Епилепсіи, Исте-
рики, ЕлеФантіазиса н разныхъ накож-
ныхъ болѣзней и проч.
Саіоігоріз ргооега В. Вг. Настоя-
щій Мударъ. Остъ-Индская Сарсапа-
рель. Дост. корень Мударъ, или Остъ-
Индскую Сарсапарель, Вабіх Мибагіі,
Мибаг. Нѣм. МшЗатиггеІ, ОзііпбіесЬе
ЗагзарагШе. Васіпе бе Моибаг (Трап.)
Листья въ Персіи отдѣляютъ родъ
Манны, называемой Ошеръ, Ошаръ.
Это есть Содомскій виноградъ, уиомян.
въ Библіи (Второз. XXXII, 32. См.
Москв. 1844. Соврем. 1852. 32. 6. 65.
Душеп. Чтен. 1867. зиЬ Азсіеріаз рго-
сега І>.
СаШіа Воу. Напипс. Ргобг. 1. 44.
СаІіЬа Плинія есть Саіепбиіа ойісіп.
Желтоголовникъ (Двиг. род.) Калуж-
ница *) (Двиг. вид, правильнѣе Каліож-
ница). — Пол. Касиупіес. Касзепіес.
Кпіеё. Маіоѵ/ка.— Чешск. ВІаіаисЬ (Рг.)
Хагпиі. Хагпз. ВІаіоисЬ. Мазеіка, Йіиіак,
Допзке коруіо. — Сербек. КаЦиипіса.—
’финн. Вепіикка. — Нѣм. Иіе Виііет-
Ыите, ВоііегЫпте, КиЬЫите, ЗсЬтаІз-
Ыите. — Франц. Ье СаІіЬа. — Англ.
СаІіЬа. МагзЬ Магідоіб.
СаІіЬа раіизігіз В. Фарм. назн.
СаІіЬа раіизігіз в. Рориіадо (Гоі. еі ЕІ.)
Баламайка (Никол. у. Волог. губ. Пот.)
Валахъ (Сл. Церк.) Балахъ (ѴѴіеб.) ош.
Вороньи глазки (Кал. Лям.) Калужница,
Калюжница (Малор.) Козелецъ (Смол.)
Лататте **) (Малор. Волк.) Лягушечникъ
(Никол. у. Волог. г. Пот.) Ні’оньки (Бѣ-
лор.) Люньки (Вор. Рупр.) Пбпики (Ма-
лор. Волк.) Болотный фіалокъ (Кондр.)
Кромѣ этихъ названій есть еще мно-
жество общихъ съ другими растеніями,
съ которыми СаІіЬа раіизігіз имѣетъ
сходство частію по мѣстонахожденію,
частію по Формѣ и цвѣту цвѣтка. Та-
ковы суть:
Бѣлокопытникъ (Тамб.) Мачнха (Во-
лог. Сар.) съ Тпзз. ГагГ Куриная слѣ-
пота, Курячья слѣпота (Внтск. Пуп.)
Курослѣпъ болотный (Собол.) Куро-
слѣпъ желтый, Курослѣпникъ, Слѣпо-
куръ и тому под. назв. общія съ мно-
гими растеніями, имѣющими желтые
цвѣты и носящими тѣже названія.
Лататье (Екат. Полт. Кіев.), Лотош-
ки (Кіев.), Лотошъ, Лотать, Лататтэ
(Малор. Рог.), болотная Кубышка (Ни-
жег. съ ЕпрЬаг Іиіеит).— Лопухъ, Ло-
пушка (Мог. Кіев.) Пригодная Лопуха
(Арх.) Болотный Лопухъ (Ниж.) Бобов-
никъ, Бобокъ, Бобки (Арх. общ. съ
Саііа раіпзіг.) Ноготный цвѣтъ (Амб.)
Болотные Ноготки (Тамб.) — какъ ка-
жется потому, что у Плинія Саіепбиіа
*) Калйга, Калуга наз. въ Малорос-
сіи всякая лужа, но особенно грязная.
Отсюда и названіе Калужница.
*♦) Этимъ же именемъ назыв. Еуш-
рііаеа аІЬа и КпрЬаг Іиіеит.

СаШіа — Сатрапиіа
79
называлась СаІіЬа. Змѣйка водяная,
Змѣй-трава (Март. съ Саііа раіивіг.) —
Перев. Коровій цвѣтъ (Даль) Желтокъ
яичный (Кондр. съ нѣм.) — Смѣшан.
Съ пол. — Маіовка..— Пол. Касиупіес.
Коіосіе, Г,оіос. Кпіёс розроіііа (Ков.) —
Чегиск- Воіеоско, ВІаіаисЬ, Мазіепка,
Йиіё, іоіііа, Мёзісек, Сепѵііак. Хіиіак.
Копзкі коруіо, Хагихі, 2агий. Копитац
(Панч.) — Сербек. КаЦиипіса. — Луз.
ВІоіисЬ, ВІоіизк. Йоііак. Кокасіпа, Ьик-
пайя, Токвас, Еикосіпа. — Русин. Ію-
іасв, Маука.— Словаки ВІаіаисЬ, тазпа
геііпа, Іаіау, Іоіау. — Самоі. Ьикзяіаз
(Ков.)—Фини. КеІіаЬегикка и мн. др.—
Латыш. Риггепез, (ЗоЬѵѵароЬгта. —
Эст. МГагза каіуаі. — Нѣм. Сетеіпе
ой. 8итрі-ПоііегЫите. КиЬЫите, бгоз-
8Ѳ ВиііегЫите, БеиізсЬе Карег, ВасЬ-
Ыите, деІЬе МаіЫите, ЗсЬтаІгЫите,
МоозЫпте, воІйѵпезепЬІите.— Франц.
Бе Сосиззеаи, 1е Рориіаде, 8оисі й’еаи
оп йе тагаів, Сіаіг Вавзіп йе гіѵіёге,
Пігоп. — Аим. ТЬе МагзЬ МагідоМ,
Ваззіпеіз-Вгаѵе. Меабоѵг’з Ьоиіз. ТЬе
ЛѴіІсі ЪасЬеІіег Ьиііоп. Листья приклад.
при ожогѣ къ ранѣ.
Саіувіѳёіа аеріцт А. См. Соп-
ѵоіѵиіив зеріит Б. (такъ какъ нсѣ назв.
общи).
Сатѳііпа Сгиіл. СгисіЕ. Рг. I. 201.
Камелина. Рыжикъ.— Пол. ѣпсіга.—
Чешск. Епісе. — Сербек. Ьапак, Ѵгібпо-
гіта. — Финн. КіііиреІІаѵа. — Нѣм.
Беіпйоііег. — Франц. Ба Сатёііпе. -г-
Атл. Соій о? Ріеазиге.
Сатѳііпа тісгосагра Апйгр Ры-
жей, Рыжій (Екат. Сгип.)
Сатѳііпа заііѵа Сгапіг. У древн.
Муадгоп. У Тгадиз’а — Зезатоп. Фарм.
назв. Сатеііпа ѵ. Муадгит, з. Зезатит
ѵиідаге (Зет. еі НЬ.) Городовуха (Пу-
дожъ. Олон.) Жабникъ зеленый (Внт.)
Кашка (Тамб.) Коровья трава (Щегл.)
Мухоловка (Даль)? Поленые очитки
(Подол. Леон.) Рожь индѣйская (Кондр.
зиѣ Возтогиз, зезатит). Рѣзь *) ко-
ровья (зиЬ Муадгоз, Тгііісит Ьоѵіпит),
Рѣзь, Рѣзуха (Собол.) Рѣжуха (Даль).
Рыжикъ (въ торг.) Рыжій, Рижій,
Рыжей (Малор.) Рыжій ленъ (Могил.)—
Пол. йпйга хчѵусгаіпа (Ков.) — Луз.
Сгуз, Сгузо\ѵс. Куз, Вузі. — Латыш.
*) Названія Рѣзь, Рѣзуха и Рыжикъ
и пр. всѣ произошли отъ слова рожь,
измѣненнаго въ произношеніи, соглас-
Яо польскому выговору, такъ что рѣзь
коровья есть измѣн. рожь коровья, чему
соотвѣтствуетъ и прежнее латинское
Названіе Тгііісит Ьоѵіпит.
Лсігаа, Іийгаз. — Эст. Тисігай, уисіга
ІитЩасІ. — Финн. Тоикоіпеп, кііиреііа-
ѵа. — Нѣм. Вег Виііегзате, <1іе дгоззе
Ооііег, (Іаз НоИегкгаиі, йег Еіпкепзате,
Діе ПасЬзйоііег, ёіе «етеіпе Беіпбоііег,
сіег Зезат. — франц. Сатеііпе, 8езате
ТАПетадпе, Сгаіпе <іе Ьсигге, Сато-
тіііе Йе Рісагсііе, Воиде Ыё (воздѣл.)—
Атл. Со1(І оЕ Ріеазиге. ОіІ зеесі, СЬееі
(Рг.) Сѣмена уиотр. на добыв. масла —
рыжиковаго. Оіеит Зезаті ѵиідагіз.
Сатрапиіа П. Сатрапиіас. Рг.
VII. 457. Уменьш. отъ Сатрапа, коло-
колъ. Балаболки (Твер. Ост. Пуп.)
Звонки (Мал.) и изм. Звоночки (Мал.)
Звонцы (Смол.) Збаночекъ (Подол.)
Дзвйночекъ (Мал.) Дзьінкы (Ум.) Коло-
кольчикъ (Двиг.) Какой то видъ въ
Олон. губ.—Глазная трава (по употребл.
въ болѣзни глазъ) Поляк.— Пол. Пиѵѵо-
пек.— Чешск. Еѵѵопес.— Сербек 2ѵопсе,
2ѵопсі<5. Пакуіац (Лавр.) — Луз. Кііп-
каск. 2ѵ6пск. Шапка.— финн. Кеііо.—
Эст. Каге Кеііай. Раг. — Имер. Сати-
чура, Мердзевула (Сред.) — Чуваш.
ПІиггылчанъ, т. е. колокольчики. —
Аино Мике-касЬ (зрес.) — Нѣм. (Зіок-
кепЫшпе. — Франц. Ра Сатрапиіе,
Сапіеіёе. СІосЬе, СІосЬеііе. — Англ.
ВеІІ-ГІочгег.
Сатрапиіа Ьопопіѳпзіз I. Зво-
ночки нли Звонки (Екат.) Зміевая трава
(Сарат.) Колокольчики (вездѣ). Нези-
перъ (Гродн.) Рядникъ (Черн.) Синякъ
(Хар.) Употр. отъ падучей болѣзни.
Сатрапиіа Сѳгѵісагіа Ъ. Балабол-
ка (Даль). Вѣшавъ (Вятск.) Дзвоиедъ
(Гродн.) Синій звѣробой (Волог.) Куд-
латый звонокъ (Ьіпй.) Квашня (Потан.)
Оленій колокольчикъ (Сит.) Куцавей
(Черн.) Мужицкій т. е. мужской Пере-
полохъ (Сиб.) Въ Рук. Рупр.— Петровъ
батыжекъ (Екат.) Дакабрь (Орл.) Дур-
манъ (Новг.) Полевой желѣзнякъ (Екат.)
Заря (Смол.) Христовъ застѣнъ (Костр.)
Змѣиная (Олон.) Бѣлый звѣробой (Уф.)
Лѣсная крапива (Курск.) Лишайникъ
(Волын.) Маковникъ (Костр.) Мутная
трава (Твер.) Христовъ посохъ (Костр.)
Ужовникъ (Гродн.) Укрымъ (Нижег.)
Тат. — Растакъ-шуда (Каз.) Употр.
во время мыта у скота. Отваръ траны
даютъ коронамъ во время потери ими
молока. Въ Вол. губ. употр. отъ ли-
шаевъ. Въ Волог. губ. пьютъ наваръ
въ водѣ, чтобы «золотникъ» не. хо-
дилъ послѣ родовъ *).
*) Нужно рвать въ такомъ мѣстѣ,
гдѣ не слыхать пѣтушинаго пѣнія, по-
тому что цѣлительная сила есть только

80
Сатрапиіа
Сатрапиіа §1отѳгаіа X. Фарм.
назв. Сегѵісагіа тіпог (Еоі.) Глазовая
(Олон.) Адамова голова (Влад.) Иванова
голова (Могил.) Ивановы цвѣты (Мог.)
Звонокъ (Могил.) Синій звѣробой (Во
лог.) Колокольчикъ полевой, луговой,
бцровой, лѣсной, оленій (разн.) Коку-
шечникъ (Кал.) Приточникъ, При-
точная трава (Моск. Дв.) Подплѣсъ
(Ряз.) Подплешникъ (Орл.) Сказитникъ
(Малор. Рог.) Скучникъ (Черн.) Ску-
чень (Малор.) Страхополохъ (Волын.)
Мышиная трава (Твер. Рупр.) Христовъ
посохъ (Волог.) Шишебарникъ (Пери.
Клеп.) Въ Рук. Рупр. есть слѣд. назв.:
Весчанницъ (Мог.) Віолле (Арх.) Голу-
бянка (Олон.) Иванъ и Марья (Новг.)
Зубчатка (Нижег.) Плывунъ (Влад.)
Дикій репейникъ (Нижег.) Шалфей по-
левой (Минск.) Ришточникъ (Могил.)
Чирятокъ (Курск.) Куриная слѣпота
(Вор.) — которыя желательно провѣ-
рить. — По Самог. Оеііа. — Нѣм. Паз
ВегдЬаІзкгапі, йіе ВпзсЬ^Іоске, йаз
кіеіпе Наізкгапі, <1іе ЛѴіезепзсЬеІІе.
Харйеіпкгапѣ Все растеніе употр. въ
народи, медиц. отъ укушенія бѣшены-
ми животными, Въ Пермск. губ. пьютъ
отъ головной боли. Въ Вор. губ. отъ
лихорадки принимаютъ порошокъ, а
также отъ Сипоты и хриплости.
Сатрапиіа тейіит X. Фарм. назв.
Мейіит ,з. Ѵіоіа тагіапа. — Нѣм. І)іе
Магіейе, йаз Магіепѵеіісйеп, біе МіІсЬ-
^Іоске, йіе 'ѴѴаІйдІоске. — Франц. Ье
Сагіііоп, Іа Ѵіоіеііе йе Магіе, Іа Ѵіо-
ІеНе шагіпе.
Сатрапиіа раіиіа X. Горлачики
(Могил.) Звонокъ (Мог.) Звонецъ бо-
лотный (Черн.) Званочки (Вит.) Дзвон-
ки (Гродн.) Котельки (Вят.) Котелки
(Даль). Колокольчики (бол. ч. Росс.)
полевые. Пичужница, Синелька (Вят.)
Въ Рук. .Рупр. Дрема (Смол.) Ключики
(Вил.) Мыло дикое (Нижег.) Чахотош-
ница(Пет.) Степельнякъ(Олон.) Корень
въ Россіи употр. какъ народное сред-
ство отъ бѣшенства собаки.
Сатрапиіа рѳгвісИоІіа X. Гра-
бильникъ (Вор.) Звонокъ лѣсовой. 3во-
ни ки (Малор.), Звонка, Дзвонекъ (Зап.
Росс.) Збаночкы, Дзвиночкы (Подол.)
Синій звѣробой мужескій (Арх.) Коло-
колецъ (Ниж.) Колокольчики (повсюду)
Котелочки (Вятск.) Капшучки (Курск.)
Пискунъ (Олон.) Цвѣтокъ-пирожки
въ такихъ экземплярахъ, которые вы-
росли, не слыхавъ пѣтушинаго пѣнія
(Никол. Волог. губ. Потан.)
(Тамб.) У Рупр. Бюлина (Моск.), Бубны
(Могил.) Кутазъ (Нижег.) Цындалѣ
(Гродн.) Подсолнечникъ синій (Пет.)
Дрема (Костр.) Чеботки большіе (Кіев.)
Сербск. и Южн. Слав. Добродев. —
Нѣм. Піе іаиЬе ОІоске, йіе §гоязе
8сЬе11е, йіе 1/ѴаІйгіпіЬеІ, йіе "ѴѴаІйга-
рипгеі. — Франц. Не Ь&іоп йе йасоЬ.
Ьа СІосЬе. Употр. отъ кашля у овецъ.
Сатрапиіа гарипсиіоійѳз Б. Бо-
ровой Колокольчикъ. Бѣлокоренникъ
(Экон. Маг.) Курятина, Куринка (Укр.
Черн} Ницая лоза (Вит.) Петровы ба-
тожки (Полт. Рупр.) — Нѣм. Г)іе Ееій-
гарипиеі, йаз тѵіійе Мі1сЬ§1бсксЬеп. —
Франц. Ьа Іаиззе гаіропсе.
Сатрапиіа Карипсиіиа Ъ. Коло-
кольчикъ съѣдобный. Рапункулъ, Ра-
пунцель (въ огороди.) Чоботки малые
(Кіев.) — Пол. Коіпік. — Чешск. Вог-
ропка. — Нѣм. Паз Рйгѵіігіеіп, йіе Ва-
рипзеіиіоске. — франц. Ьа Сатрапиіе
Ваіропсе. СЬеѵеих й’Еѵёдие. Ріей йе
заиіегеііе. Вашроп. — Англ. Вашріоп
Веіі. Соѵепігу-Карее. Сладкіе, питатель-
ные корни, Вайіх Варипсиіі езсиіепіі,
прежде употр. въ медиц. Воздѣлывает-
ся въ садахъ.
Сатрапиіа гоіипйіГбИа X. Горла-
чики (Арх.) Ломотная трава (Влад.)
Зарница (Ворон.) Полевые черевички
(Могил.) Боровая звонка (Минск.) Блох-
някъ (Олон) Збаночекъ (Волын.) —
Корелы Булку-гейну (Олон.) — Финн.
Нагакап-Ьаііи,— Нѣм. Ваз ВпзсЬвІбск-
Іеіп, йаз 61азз§1бсксЬеп, йіе хѵіійе Ва-
рппяеі.— Атл. Соттоп НагеЬеІІ, 8соі-
іізЬ Ыпе-Ъеіі.
Сатрапиіа ѳіЪігіса X. Василекъ
полевой (Подол.) Воувчукъ (Тавр.) Ди-
кая буковица (Курск.) Жабинъ корень
(Екат.) Мѣсячная трава (Сиб.) По-
вилика (Хар. Екат. Огип.) Синовникъ
(Вор.) Сокирка (Екат. Огип.) Трехцвѣт-
ка (Уфим.) Въ Подол. губ. употр. отъ
зубной боли въ видѣ полосканья, а
въ Тавр. губ. іугъ венерической бо-
лѣзни.
Сатрапиіа ТгаоЬеІіит X. Фарм.
назв Сегѵісагіа та)ог з. ТгасЬеІіит.
Колокольчикъ большой, боровой. Дзвб-
ники (Малор. Волк.) Гусиное горлышко,
Гусиная трава (Вятск. Лал.) Горляная
трава (Кондр.) Костоломъ (Орл.) Ко-
ціолки (Гродн.) Липиха (Екат.) Очникъ
(Вор.) Надулей цвѣтъ (Черн.) Примоч-
ная трава (Урал.) Царскій посохъ (Ни-
жег.) Пѣтушки (Мейеръ) Синій цвѣтъ
(Екат.) и на Зап. Звонки, Дзвонки,
Дзвоньчики _ (Гродн.) — Пол. Раіпззкі
Раппу Магуі. — Чегиск. ТеппсЬоѵка, —
Нѣм. Пав Ъгаипе ЕіпдегЬііісЬеп, йаз

Сатрапиіа — СапіЬагѳПиа
81
Даізкгаиі, Йаз 2арГепкгаиі. — франц.
у,а Папіеіёе, 1е Ѳапі сіе Ыоіге Пате,
ДегЬе аих ІгасЬёез, Огііе Ыеие.— Атл.
ЧЪгоаіѵогі. СапіегЬигу-ЬеІіз, Соѵепігу-
Веііз, Магіей Мегсигу’з Ѵіоіеі. Корень
и трава прежде употр. отъ воспаленія
горла. Корни могутъ быть употр. въ
саладъ, а молодые листья для приго-
товленія щей.
СатрЬога оійсіаагит IV. и К
Ьаигиз СатрЬога Ь. Камоорное де-
рево. Изъ корня получается Камфара,
Камфора, СатрЬога оШсіпаІіз, СатрЬо-
га сЬіпепзіз з. ^аропіса. СатрЬег (нѣм.),
СатрЬге (франц.), СатрЬаг (англ.), со-
ставляющая самое сильное возбуди-
тельное средство и имѣющая громадное
употребленіе въ медицинѣ. Отеч. Зап.
Яп. и Китай.
СатрЬоговта В. 8а1зо1. Ргойг.
XIII. 2. 125. Камфорная трава (иск.)
Уральскіе казаки назыв. киргизскимъ
именемъ Суранъ—два вида этого рода
и всѣ виды баізоіае. Вообще Сураномъ
слѣдуетъ называть всѣ соленыя ра-
стенія.
Сапѳііа Вгокп. бИШіГег. I. 563.
СІизіас. СЬоІ8. Корица.— Пол. Коггу-
Ьіеі. Супатоп Ьіаіу.—Чешск. Капеііа.—
Сербск. Канела. — Нѣм. Вег Сапеіі-
Ьаит.
Сапѳііа аІЬа Мигг. Сіппатойепйгоп
согіісозит Міегз у Трап. Бѣлая Ко-
рица. Ложная Винтерова кора (Тр.) —
Нѣм. Вег лѵеіззе 2іттіЬаит. — Франц.
Ьа Сапеііе ЫапсЬе. — Англ. ^Ьііе
ЛѴооИ Вагк. Въ торг. извѣстна кора ея
подъ назван.: Корица. Согіех СапеІІас
аІЬае, Созіиз йиісіз ѵеі согіісозиз, 8.
Согіех АѴіпіегапиз вригіиз 8. Сіппато-
йепйгі согіісозі 8. Сіппатотит та§е1-
Іапісит (Тр.) АѴеіззе Сапеіігішіе, ГаізсЬе
ѴѴіпіегвгіпйе (нѣм.), Сапеііе ЬІапсЬе.
Гаиззе Сапеііа. Отеч. Куба, Ямайка.
Дѣйствіе ея и употр. одинаково съ дѣй-
ствіемъ настоящей Корицы, Сіппато-
тит 2еу1апісит Вг.
Саппа В. Саппас. Епйі. Канна.
Тростникъ цвѣтущій. — Пол. Расіо-
гесйпік, Тггсіпа клѵіаіщѵа, Кѵіаіоіггсі-
па, Тггсіпа кѵгіесізіа. Тггсіпокчѵіаі. —
Чешск. Возпа. — Сербск. С.іеѵціак. •—
Луз. 8у1гу КЬгуаіозиѵе. — Нѣм. Ваз
ВіитепгоЬг. — франц. Ье Ваіізіег. —
Атл. РІ05ѵегіп§ Кеей, Іпйіап 8Ьоі.
Саппа іпйіса Аіі. Китайскій
2^°некъ (у русск. сад.) — Нѣм. Іпйі-
8еде8 ВІитепгоЬг. ЗаГГгаптаггоп (по
?і?0ТР- цвѣтка вмѣсто Шафрана). —
Ьа Саппе й’Іпйе, 1е Гаих Зисгіег.
ВестъѴП°-требл' въ медицинѣ. Отеч.
^ъ-Индія.
СаппаЬіа В. СаппаЬіп. Рг. XVI.
1. 30. Конопля. — Пол. Копоріе. Копо-
ріа.— Чешск. Копорі, Копорё. — Сербск.
КопорУа. — Луз. Копор. Копор е), Ко-
поріе. — Нѣм. Вег НапГ. — Франц. Ье
СЬапѵге. — Англ. ТЬе Нетр. — Аино
ПпісЬа Кіпа.
СаппаЪіа ваііѵа В. Конопля. Ко-
нопель, Кбнопь (Ряз.) Конбпи, Коно-
пёльки, Канбпа (Южн.) Колопня (Бѣ-
лор.) Зеленецъ (Ряз.) Моченецъ (Ряз.)
Паболоки (конопля, собранная съ земли
граблями). Мужск. особи наз. Замётка
(Орл.) Дерганцы (Вор.) Посконь, Пло-
скинь, Плбсконь (Кален.) Суволока
(Тул.) — а женскія Матка, Матерка,
или Матки, Матёрки. — Пол. Копоріе,
Ріозкипка, Ріозкип, РІозкоп, Зизгкі,
Ріёпка (мужск.); — ОІовгасг, (Ноѵаіка,
Масіотка, Вгапка (женск.)—Сербск. Вё-
Иса, Ьё1о|ка, сѵёііса регѵо|ка (мужск.)
Сегпо|ка 8ётеп|аса, Роз1ёйп|о|ка (жен.)
Главичина (сѣм.) — Луз. Разкогпе Ко-
поріе. — Арм. Канепъ. — Груз. Эк(Ь)-
сунджи. Канап(Ь)и. — Мингр. Кип(Ь)и
(Эрист.) — Бух. Канонъ. — Хив. Кен-
деръ (Кир. 90) въ Турк. Сибо (Кир. 182).
Сарты въ Турк. Бангъ, Баидона. Изъ
сѣм. пригот. Наша, Наши (гашишъ).—
Имер. Канапи. — Молд. Кынипы. Кы-
ныпа. — Мордв. Назій, Пазя (мужск.)
и КанФь (женск.) — Бухар. Канапъ, а
сѣмя Бенгъ. — Кирг. Киндеръ-май
(Хорошх.) Кендырь (Пот.) — Перм.
Пышъ. — Вотяки Пыжъ. — Чуваш.
Кандыръ (мужск.) Позй (женск.) —
Буряшы Піпік. — Въ Каты-Курганѣ
Чаки-чакъ, а одуряющ. вещ. — Вангъ
(Кир. 32). — Олъчи и Голъды ОпосЫо;
у уст. Сунгари — СЬйпІасЬа ѵеі Ьоп-
ІасЬ (Мах. Рг. 246). — Аино Азакага.—
Нѣм, Оетеіпег НапІ, мужск. — 8іаиЪ-
ЬапГ, Геттеі, Еіттеі, ТаиЪег НапГ,
женск. — Вёзіііп^, §гйпег НапГ, Зрйіег
НапГ. — Франц. СЬапѵге. Сѣм. СЬепе-
ѵіз. — Англ. Нетр, Оаііо^ѵ-Огазз, Хеск-
ѵеей. Употр. и въ медицинѣ и въ тех-
никѣ для добыванія масла и волокна.
Изъ сѣмянъ на Востокѣ приготов-
ляютъ гашишъ. Извѣстный напитокъ
древнихъ Грековъ, ХерепіЬез, приго-
товлялся изъ_сѣмянъ конопли.
Сапіііагѳііиа НутепгпгВЪЪ. 444.
Пол. Зогокор, Зіейип, 8іейй Ьогоѵу (зиЬ
Мегиііиз сгізриз). — Нѣм. Вег Каііеп-
рііг, Йег РГейегІіпд. — Франц. Ьа Сап-
іЬагеІІе. — Атл. СапіЬагеІІиз.
СапіЬагѳІІиз аигапііасиаГг. Ко-
кошки, Сплоень (Новг. Волк.) Спло-
ень оранжевый или Поплаушка оран-
жевая.
СапШагеПиз сіЬагіиа Гг. Л и с и ч-
6

82
СапѣЬатеПиз — Сарзісит
ки (Борщ.) Лисочка желтая (Собол.)
Опенокъ (Амб.) Сплоень. — Пол.
Ріергипік, Ставка. Лисица, гонска(Мик.)
Чешск. Ъізка. — Сербек. Раргещак рга-
ѵі, Ьізіса. — Луз. Киг.іаіко. Кокозкі,
НисЬакоѵѵу каі. — Нѣм. ЕвзЬагег Ве-
сЬегвсЬѵѵатт, РІ&гІіп^, В.біЫіп§, Еіег-
всЬѵатт. — Франц. СЬапіегеПе. Ое-
гіііе, СЬеѵгіІІе. Оугоіе.
Саррагіз В. Сарраі'. I. 245. Ка-
порсы. Капорцы. — Пол. Карату, Ка-
рагкі, Карраг. — Чешск. Карата. —
Сербек. Карга. Караг.— Нѣм. Йег Кар-
регпзігаисЬ, СарегзігаисЬ, сііе Сарег-
віаийе. — Франц. Ье Саргіег. — Англ.
Сарег-ЬизЬ, Сарег-ріапі, Сарег-Тгее.
Саррагіз ЬегЬасеа ТЕДИ. Капер-
сы. — Кирг. Конгусъ-басъ (т. е. голова
жука отъ Формы цвѣт. почекъ) Борщ.
Зап. Ак. ѴП. — Узбек. КаЬаг, Каѵѵаг.—
Сарты Кауль.
Саррагіз вріпоза Г. Каперсовый
кустъ, Каперсы, Капорсы.—Груз. Ка-
пари (Эрист.) — Тат. Шайтанъ-арбусъ
(Скал.)—Нѣм. Нетеіпег КарегзігаисЬ.—
Франц. Саргіег, Тарепіег. — Англ. ТЬе
ЗріпеД ог Соттоп СаррегЬизЬ. Прежде
было весьма употребит. въ медицинѣ.
Нынѣ же получаются отъ него только
цвѣточныя почки, приготовл. въ уксу-
сѣ — Капорсы.
Саргатіа ЬіПога Ъ. (бсгорЬпі.
X. 429). Дост. Антильскій чай. Апііііеп-
іЬее (нѣм) ТЬё йез Апііііев оп йе Іа
Магііпідпе (Вг.)—Англ. АѴеэііпйіап іеа.
Сарзѳііа Ѵепі. Сгпсііег. I. 177.
Умен. отъ сарза, сума, мѣшокъ. Сумоч-
никъ (Двиг. перев.) — Пол. Тазипік,
Тазика. — Чегиск. Коковка, Коковку,
Тавку, 8псЬа Веіа. ТоЬоІка. — Сербек.
Тагспиак, Спзотаса.—Финн. Ьпіикка.—
Нѣм. НігіепіазсЬеІ, ТазсЬеІкгаиі. —
Франц. Ее Ъоигзе к разіеиг. — Англ.
Сарзеііа, БЬерЬегй’в Ригве.
Сарзѳііа Вигва разіогіз МоепсН.
Фарм. назв. Вигза разіогіз. Бабки, Бѣ-
ленъ (Олон.) Воробьино око (Укр. Ка-
лен.) Воробьева Кашка (Екат. Херс.)
Воробьиная Кашица (Сарат.) Вінички
(Рог.) Гірчакъ (Рупр.) Грйцики (Малор.
Сред.) Гречиха полевая (Вил.) Полева
гречка (Рук. Рупр.) Ершевъ глазъ
СѴѴіей.) Чижовъ глазъ (Кондр.) Де-
нежникъ (Вят.) Дикарка (Ниж.) Забиру-
ха (Вят.) Зозулныкъ (Под. Вол.) Коше-
лекъ. Кошелишка (Даль). Клоповникъ
(Ниж.) Клопики (Мог.) Лебедецъ (Вор.)
Могильная трава (Сар.) Мошонка (Даль).
Мошоночникъ (Мейер.) Мипючкы (По-
дол. Вол.) Пастушья трава (Кондр.)
Пастушья сумка (Двиг.) пер.; Помолоч-
никъ (Малор.) Риж^ха (Малор. Волк.)
Рѣжуха (Умань). Рѣдишникъ лѣсовой
(Ниж.) Сердечная трава (Кондр.) Сер-
дочки (Арх.) Сумочникъ. Сѣрики. Сі-
рики (Полѣсье). Стрѣлки (Мог.) Су-
хотникъ (Полт.) Ташка-трава, Ташка-
зелье, Ташникъ (Кондр.) Тоткунь (Вят.)
Ярутка. Черевецъ (’ѴѴ'іесІ.) Червишникъ
еловый (Полт.) Відъ-червей (Малор.),
т. е. отъ червей. — Сомнит. Вехъ
(Влад.) Ивалекъ, Валекъ (Каз.) Дикій
ленъ (Хар.) — Пол. (Этусгка, Ьудіеіпік,
ТазсЬка. — Чешск. Коковка, разіпзі іо-
Ьоіка. — Сербек. Тагспгак ргозіі ііі Сги-
вотаса. — Луз. Масёгпе сускі, Ѵ1§о
піео, КІіпйоЬка, АУасозк. — Латыш.
РіікзсЬі, ріікзйпі. — Эст. Нііге кбгѵѵай,
Іпи ѵѵаіи Ьеіп. — Финн. Ніігепкогѵа. —
Нѣм. НігіепіавсЬе, бапзекгевзе, 8аске1-
кгаиі. — Франц. ТаЬоигеі, Воигзеііе,
Моиіагйе заиѵа§е, Маіейе, МоиЛеНе,
Воигве й бисіаз. — Англ. Соттоп 8Ье-
рЬегсі’в Ригве. Сазе-ѵѵееД, Саззе-ѵеесі.
Трава, НегЬа Вигвае Разѣогіз, употр.
противу кровотеченій всякаго рода,
особенно маточнаго; также отъ лихо-
радки. Листья могутъ быть употребл.
въ пищу; изъ сѣмянъ мож. приготов-
ляться горчица и получаться масло.
Сарзісит Тоиггг. боіапас. Ргобг.
XIII. 1. 411. Перецъ. — Пол. Ріергг-
пік. — Чешск. Рергіка. — Нѣм. Веізз-
Ъееге, йег РГеЙёг.—Франц. Ье Рітепі.—
Англ. СЬііі Реррег.
Сарзісит аппиит Г. Горчица
(Земл. Войск. Донск.) Горчица ураль-
ская, Горчица турецкая (6-йІД.) Жгунъ.
Садовые Корольки (Даль) пер. съ Фр.
Перецъ астраханскій (Кондр.) Перецъ
индѣйскій (Кондр.) пер. Красный пе-
рецъ. Русскій перецъ. Стручковый
перецъ. Стручковий перець. Ту-
рецкій перецъ (пер.) Перчиця (Новор.)
Астраханскій стручекъ (Вят. Пуп.) —
Пол. Ріергк іигескі. Ріерги Ьізирёпвкі.
Рітепі, Ріергиоѵѵіес. — Чешск. Рерг іп-
йіапзку, сепѵепу, Рергіка, Раргіка. —
Сербек. Паприка (Кар.) Баберъ, Папаръ
(Мик.) — Нол». Чушка, Паперка. —
Рагки. — Молд. Кипери рожу (Рог.)
Пиперь, рошу турческъ. — Груз. Ди-
чака. — Арм. Такъ-тегъ. — Тат. Би-
баръ (Сит.) — УГрек. за Кавк. Пипари.—
Чу ваги. Парусь. — Сарты въ Турк. Ка-
лямфуръ. Въ Ходж. Калянфуръ (Ку-
шак.) — Бух. Кизил-муршъ. — Кирг.
Бурчъ (Кир.) — Нгъм. ЗрапізсЬег, ійг-
кізсЬег, іпйізсЬег РГейег, ЗсЬоііепрГеГ-
іег, ВеіззЪееге, Раргіка. — Франц. Сар-
зідие Роіѵге гои§е. Бе 8исге йез )аг-
йіпз. Роіѵге йе бгиіпёе, б’Атегідие
Роіѵге 1оп§, Роіѵге ДЧпДе, Согаіі Дез
Загбіпз.—Англ. Рітепіо, Реррег, СЬіап-

Сарзісит. — Сагйатіпе
83
реррег. Оиіпеа Реррег. Соскзриг Рер-
рег Плоды его Егисіиз 8. Вассае Сар
Іісі аппиі, Рірег Нізрапісит 8. Тигсі-
сит 8. Іпйісит имѣютъ многоразлич-
ное употребленіе внутрь и особенно
снаружи, въ видѣ настоя, называемаго
перцовкой, отъ ревматизма, холеры и
друг. Отеч. Вестъ-Индск. о-ва и Южн.
Амер. Разводится повсюду. Отлич. двѣ
разности — 1) длинный перецъ, Сарз.
аппиит, разность котораго Сарв. Іеіга-
допит наз. во Франціи Роіѵгоп, а въ
Англіи Реіі-Ріррег, другая разность
Сарз. Іиіепт — наз. Рітепі йе Могат-
Ьідие. 2) шарообразный перецъ Сарзі-
сит діоЬйегит.
Сарзісит сгаззит ЖЙИ. Каен-
скій перецъ. — Нѣм. Сауеппе- ой.
Ке^егріейег. Біскег ВеіззрГейег. Струч-
ки этого вида еще жгучѣе и острѣе
Испанскаго перца. Обыкновенно сѣ-
мена и мякоть зрѣлаго плода размель-
чается на подобіе горчицы, смѣши-
вается съ солью и мукой пшеничной и
продается подъ именемъ Кайенскаго
перца. Кайенскій перецъ получается
еще отъ слѣдующихъ видовъ: Сарзі-
сшп тіпітит Мііі (Рітепі епга^ё, Ѵо-
§е1рі'ей'ег), Сарзісит. Ьассаішп Ь. (Вігй-
ріейет), йчііезсепз, Ьісоіог, ситапепзе.
Сатамана Тат. Ье§ит. Рг. II. 268
Татарское названіе, означающее «Чер-
ное ухо», которымъ туземцы назыв.
чернобурыхъ лисицъ, водящихся въ
Сагадапа. Карагана. Чилига (Бек.)
Чимьіга, Чимыжникъ, Чилижникъ. Ча-
пыжникъ.— Пол. СгосЬоигпік.— Чешск.
Сіппзпік. — Сербек. Оішізщак. — Нѣм.
Вег ЕгЬзепЬаит. Вег ЕгЬзепзігаисЬ. —
Франц. Ьа Сагадапа. — Англ. ТЬе Са-
гадапа ог ЗіЬегіап Реа-ігее.
Сага^апа агЬогѳасепз Тат. Ака-
ція, жолтая Акація, Сибирская
Акація и изм. Акатникъ (Тамб.). Го-
роховикъ, Гороховникъ (РаП.) Горохо-
вое дерево (съ нѣм.) Мышій горошекъ
(Ирк.) Сибирскій горохъ (Кондр.) Золо-
тарникъ. Чилига,—Лол. Асасуа йбііа.—
Чешск. НгасЬоѵйк. — У Кирі. и Томск.
Тат. Кагй-Сагадѣп. — У Тат. Красно-
ярск. ТзсЬакеш. — (Кирі. Карагонъ,
Чакемъ). — Тунг. Цахемъ. ЕасЬбт.______
Монъ. Аііадапа. — Кирг. Чія-Сабакъ.___
Нѣм. ЗіЬігізсЬег ЕгЬзенЬаит.— Франц.
Сагадапа. Гаиззе Асасіа йе ВіЬегіе.
АгЪгез аих роіз Йез Киззез. — Англ. 8і-
Ьегіап Реа Тгее. біЬегіап Асасіа. ТЬе
агЬогевсепІ; Сагадапа. Сѣмена состав-
ляютъ' превосходный кормъ для птицъ.
Листьями можно красить въ синій
Цвѣтъ. Корень и кора служатъ раство-
ряющимъ средствомъ при катаррѣ ор-
гановъ дыханія; незрѣлые стручки мо-
гутъ быть употребляемы въ пищу,
какъ зелень. Отеч. Сибирь. Разводится
повсюду.
Сага^апа Ггиіѳвсѳпа Не. Дереза
(Малор. Сред.) Дерюза. Дерезовый по-
лукустарникъ (Полт.) Желѣзникъ. Жи-
дов’инникъ (Астр.) Зиневать (Хар.) Ка-
раганъ (Карел.) Карагайникъ (Сиб.
Пот.) Люкреція (Малор. Рог.) Лакреція,
(назв. болѣе подходящее къ Саг. руд-
таеа, имѣющей вкусъ Солодки или
Лакрицы). Ракита (Херс.) Сибирекъ
(на Дону) Филон. Сибирка (Херс.) Тар-
ное ни къ (Сиб. Пот.) Чапыжникъ, Чи-
мыжникъ, Чилижникъ. Степная Чи-
лига (на Уралѣ РаП.) Чипуга (Малор.
Рог.) Чилизникъ (Оренб.) Чепижникъ
(Ьіпй.) — Пол. Озігозігесяіпа. — Молд.
Драшилье. — Моні. Вого-СЬагдапЬ. —
Кирі. и Тат. СЬавіек, Сагадап. Хо-
стекъ.
Сага^апа іиЬаіа Роіт. Верблюжій
хвостъ (Раіі.)
Сага§апа тіегорііуііа Нес. кяіа.-
гана (РаП.)
Сага^апа руатаеа Не. Жидовин-
никъ (Даур.) Жидовникъ (на Енис.)
Золотарникъ (заБайк.) Золотникъ тра-
ва (Кондр.) — Моні. АІіап-СЬагадапй
(т. е. Золотая Карагана). — Кирі. Тат.
Вив-Сагадапа, т. е. бѣлая Карагана. —
Сарт. Алтыхана (Турк.) Корни имѣютъ
сладкій вкусъ и употр. вмѣсто Солодки.
Отеч. Сиб. Кит.
Сага^апа Зріпоза Не. Алтагана
(Сиб. РаП.) — Моні. на Селенъ. СЬагда-
пѣ (РаП.)
Сагйатіпе X. Сгисіѣ Рг. I. 149.
Отъ греч. Сагйіа, сердце. Сагйатоп
Діоскорида есть или Херійішп ваііѵит
или точнѣе Егисагіа аіерріса. Карда-
мине. Крессъ (Дв.) Кокушникъ. Сер-
дечникъ (КауФМ. Моск. Фл.) сост. иск.
по значенію назв.; Смолянка (ІѴіей.) —
Пол. Роіосипік, ВиейпсЬа, КиейисЬа
§огпа. КиегяисЬа. — Чешск. Ѵойпі Йе-
гісЬа, иаЬі кѵёі (81оЪ.) Рёпёпка (Оріг.)
ЙегісЬа. — Сербек. ВейисЬа. — Финн.
Кгаззі. — Нѣм. Наз ЗсЬаиткгаиі. —
Франц. Сагйатіпе, 1е Сгеззоп. — Англ.
Сискоо Вгеай, Ьайу’з КідЬі Сар. Ьайу’з
8тоск, Меайоѵ-Сгезз.
Сагйатіпе атага X. Фарм. назв.
Сагйатіпе атага, з. Пазіигііит подив
атагит. Брункухесъ (въ зеленныхъ
лавкахъ Пет.; очевидно исковерк. Брун-
ненкрессъ). Баймана, Буймина (Могил.)
Жеруха криничная, Жеруха водяная
(Хар.) ВодАна Жеруха (Мал.) Крестъ
(Курск.) очев. исков. Крессъ. Горькій
луговой Крессъ. Мокруха (Могил.) Рѣ-
6*

Сагватіпѳ — Сагйииа
84
Эджька айкая (Вят.) Горькая тра-
жух»-р*^гД ріе Ьійеге Вегдкгеззе,
5? йИІегкгеззе, йіеЬійеге ОаисЬЫите,
Лаз Ъійеге бсііаишкгаиі. — Франц. Сгез-
=оп йоЬіІе, Раззегаде. - Атл. Війег-
Сгезз- Віиег-Сагйатіпе. Имѣетъ вкусъ
Бруннеякресса (Иазіигіішп оійсіпаіе),
однако же не такъ остръ, хотя и болѣе
горекъ. Часто продается вмѣсто по-
слѣдняго.
Сагйатіпѳ ргаѣепзів Ъ. Фарм.
назв. Яазіигііит ргаіепзе ѵ. Сагйатіпе
ѵ. Сисиіиз (НегЬа еі Ріогез). Болотна
жеруха (Малор.) Бѣлоцвѣтка (ІНенк.)
Горчица полевая, луговая (Щегл.) Гор-
лянка (Волог.) Кардамонъ полевой
(Кондр.) Кокушникъ (Щегл.) (названіе
явившееся вслѣдствіе того, что у І)о-
йопаеиэ’а наз. Иоз Сисиіі). Крессъ клю-
чевой, луговой (Щегл.) смольный (Даль).
Смолянка(Щегл.) Подлѣска (Ниж..) Сер-
дечникъ, полевой Сердечникъ (Щегл.
переводъ древняго названія Галена
Адгіосагйатотит). — Пол. КгекисЬа,
Цкома. — По Самог. Йхагказ схузнака
(Ков.) — Чешск. ХаЬі кѵгеі. — Луз. 2ег-
сѣ«і ййіхіа. Куіачѵоіуе геіе. ВуШѵка. —
Финн. БиЬіакааІі, таапкгаззі, иккозеп-
Ьеіпа. — Эст. Діігі Шіей. — Нѣм. Віе
ВасЬшйпге, сііе зйззе Вгиппевкгеззе,
сііе Ьгаипе Ёеійкгеззе, йіе НаисЬЫите,
йіе КискискзЫите, йіе Маііепкгеззе,
йаз 'ѴѴіезеп-ЗсЬапткгаиі, 'ѴѴіезепкгез-
зе. — Франц. Сгеззоп йез ргёз, Сгеззоп
ёіёдані, ваиѵаде, Равзегаде ваиѵаде,
Сгеввопеііе, Вес і 1’оівеаи, Реііі Сгев-
зоп асціаіідие. — Атл. Соскоо Гіоѵѵег,
Меайо'ѵу Байіев Зтоск, Меайоѵѵ Сгевзев,
Байу’з Зтоск, 8ріпкв ог Вод-8ріпкв.
Меайоѵѵ-Сискоо. Прежде употр. въ ме-
дицинѣ противу судорогъ у дѣтей, а
полученное эѳирное масло вмѣсто ло-
жечной травы.
Сагсіииа (гаегіп. Сошровіі VI. 621.
У древн. АсапіЬоз, Сагйпиз. Въ Слав.
Репіе, въ Русск. пер.Репейникъ*) (Матѳ.
VII. 16). Волчцы (Посл. къ Евр. VI. 8)
зиЬ Сагй. ГгіЬиІия. Бодякъ. Будякъ.
Будьякъ (Экон. Маг.) Волчецъ (слав.
и русск.) Драпачъ (Галич.) Дѣдъ. Дѣ-
довникъ (Смол.) Коловатикъ (Умань,
нѣк. виды). Колючка (Собол.) Колюха
(Олон.) Красноголовникъ (нѣк. въ Ум.)
Мордвинъ (Даль). Осотъ, Асотъ. По-
былъ. Растровъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Репье
Репей, Репехи, Репейникъ, Репьи и
измѣн. Арепьи, Арепейникъ, Орепьи
*) Всѣ эти названія общи съ назва-
ніями растеній изъ родовъ Сігзіпш,
Спіспз.
(Донъ). Татаринъ. Татарникъ (Волог.
Вят. Пуп.) Царь трава (Твер. Пуп.)
Царь-Муратъ (Волог.) Чертопо-
лохъ *)_(Волог. Твер.) Кауфм. Фл.
Красный Чертополохъ (Малор.) —
Пол. Озеі, Войіак ("ѴѴад). Вгарасг,
Войгіап (Ст. Баид.) — Чешск. Вой-
Ик. — Сербск. Вуч.іак, Гардун, Рекопі,
Сьекавац (Лавр. при словѣ Волчецъ).
ВосЩаса, Вайаі, Вайеіі (8епоп). — Луз.
Вайак, Вайіак, АѴбзі, ’ѴѴоз&к. — Финн.
КагЬіаіпеп. — Эст. ОЬаказ. — Груз.
Нари Экаля,Нари, Нарисъ-Экали (Сит.)
(Экали знач. колючка). — Перм. Іонъ,
Вбвъ-ібнъ, Вблъ-ібнъ. — Тат. Шам-
первелюкъ (Сит.) — Нѣм. Віе Бізіеі —
Франц. Бе СЬагйоп. — Атл. ТЬізЫе.
Сагсіииз Ьепесіісіиа. Ѵігі. Спісиз
Ьепейісіиз.
Сагйииз сгівриз Г. Будякъ (Ма-
лор. Сред.) Драпьянъ (Даль). Желѣзни-
ца (Олон.) Мордвинникъ (Нижег.) Царь
Мордвинъ (Нижег.) Мордовникъ. Осота
(Арх.) Осотъ красный. Пустосель
(Вят.) Репейникъ (Яр.) Татаринъ (Орл.)
Хробустъ, Хробусъ, Храбустъ
(Малор. Рог.) Царь-Муромъ (Кал. Лям.
вѣроятно Муратъ). Чертополохъ (Кал.
Яросл.) — Груз. Бирки. — Митр. Ги-
нисъ-джонджго (Эрист. также и ХапіЬ.
Зігит. и Барра та]ог и др. Сагйпиз’ы.—
Латыш. ІТзсЬпа. — Финн. РеІіокагЬіаі-
пеп. — Нѣм. Віе кіеіпе Аскегйізіеі, йіе
кгаизе Бізіеі. Свѣжій сокъ употр. для
истребленія червей въ ранахъ у рога-
таго скота.
Сагсіииз йатиіоаив Еирг. Бутъ
(Екат. Рупр.)
Сагйииз тагіапиз Г. V. ЗіІуЬит
тагіапит.
Сагйтіэ пиіаив Б. Бодякъ. Бо-
децъ. — Бодякъ красноголовый (Укр.)
Будякі (Малор.) Домовикъ (Вятск.)
Дѣдовникъ (Ряз. Кал.) Ежъ (Вятск.)
Колючникъ (Курск.) Репей колкій, щед-
роватый (Вор.) Рипяхъ (Малор.) Рі-
пякъ (Малор. Рог.) Рыпьякъ, Рыплякъ
(Малор.) Репьяхй полеви (Малор. Волк.)
Татаринъ (Ряз.) Чертополохъ (Вел.
Росс.) Чертополохъ (Малор.) Шише-
барникъ, ПІишибара (Алт.) — Молд.
Скинъ. — Пол. Озеі хч’ізіу (Ков.) —
Нѣм. Віе Візатйізіеі. ЗапййівіеІ, Еэеі-
*) Чертополохами назыв. весьма мно-
гія колючія растенія изъ родовъ Саг-
йпиз, Сігзіиш, Сагііпа, Сепіаигеа, Егуп-
діиш, и др. Названіе произошло очевид-
но отъ знахарей, полагавшихъ, что
этихъ растеній боится чортъ. Полохъ,
переполохъ — значитъ испугъ.

Сагйииа — Сагѳх
85
ііізіеі. Ваізатйізіеі, ВгасЬйізіеІ, Нові§-
Дізіеі.
Сагйииз зѣѳііаіив (Фарм.) Ѵі<1. Сеп-
іаигеа Саісіігара.
Сагѳх К. Сурегас. КипіЬ. 2. 368.
діецй. 2. 182. Осока (Вел. Росс. Малор.
и Бѣлор.) Сока и уменып. Сочка (Бѣл.)
Въ Самарской губ. всѣ сухопутныя
Осоки наз. Острецъ. Въ Кіевской губ.
нѣкот. виды наз. Тырса (по сходству
травы съ Вгош.) Въ Нижег. губ. какой
то видъ, который портитъ сѣно, наз.
Шатунъ-трава (Даль). Шумиха (Пери.)
Осота (Нижег.) Аиръ (Смол. Лям.) —
Изм. и запута'н. Егей (очев. исковер-
канное нѣм. назв. 8е§'§е); Мятая-трава,
Теншичъ; Остроситникъ (ЛѴіесІ.)—Пол.
Тигяусе, Тигйуса, Огіех^да, Озока, Вге-
йисЬа. — Чешск. Озігіг (Ор.) Овітісе
(81оЪ.) Тигісе. — Сербск. 8аз, Озігіса.
Шашъ (Кар.) Рогожа, Рогоз (Лавр.)
У Панч. Іаловак эиѣ Саг. Ъгеѵісоіііз Не.
Луз. Кёкпа, гегупа. — Гил. на Сахал.
РаізсЬ (СНеЬп.) а нѣкот. видъ 'ѴѴоІті
(ОІеЬп.) —Мордв. Мокш. Шай-тйкша.—
Мордв. Эзр. Чей-тйша. — Перм. Си-
турунъ. — Чуваш. Хыяхъ. — Латыш.
Маикіер, йзеіза заЫе. — Эст йбЬѵгі
Ьеіп. — Финн. НіігепЬеіпй. 8ага. —
Кирі. Калуунъ. — Нѣм. Нег ЬеисЬеІ,
йаз Кіейдгаз, Йаз ВіеШ^газ, сііе ЗсЬпбНе
Ще 8ед§е. — Фраки. Бе БаісЬе. — Англ.
Сагех 8ей§е, 8е^§ ог Зе^з. ЗЬеге-
дгазз.
Сагех агѳпагіа Г. Фарм. назв. Са-
гех агѳпагіа з. ЗагзарагіПа §егтапіса.
Сггатеп гиЬгшп. Песочный егей (Трап.)
Карусъ (Малор. очев. изм. Сагех). Пе-
сочный корень (Меркл. Саг. Ыгіа
тоже). Песочный осокъ (Тамб.) Осоч-
выця (Вол. Подол.) Песчецъ (Кал.) —
Пол. ТурФа трава (Мик.) — Нѣм. Пег
ЕізепраіЬег, йег Каітизреіег, Запйгіей-
§газ, Запйзеддё, КгіесЬепйе Хурег^газ.
Корни наз. БеиізсЬе Загзарагіііе, гоіЬе
(^иескепсѵигхеі. — Франи. БаісЬе Йез
заЬІез. — Корни ЗаІзерагеіПе й’АПе-
ша^пе. СЬіепйепк гои§е. — Англ. Зіаге,
Зіагг 8еа-зей§е. Корни ея, Пай. Сагісіз
агепагіае з. Отапппі гйЬгі ѵ. ша^огіз,
прежде были въ большомъ употребле-
ніи при леченіи сифилитич. болѣзней.
Служитъ для укрѣпленія песковъ.
Сагѳх ашриііасѳа Г. Рѣзунъ
(Олон.)
Сагех Ъгуаоісіѳз Ѵітт. Пырей
песчаный или песочный (Вор.)
Сагѳх саѳерііоаа В. Березка (Пет.)
Кустовица (Могил.) Осока. Острецъ
(Тамб.) Шарагъ (Олон.) — Кирі. Кіякъ.
Сагѳх сигаіса КипіК. — Якут. То-
касЫасІі-КуІузв (МеіпзЬ. 221).
Сагѳх йізііаѣа Г. Скорода (Малор.
Рог. Волк.)
Сагѳх ИіеіісЬа (іпіѳгтѳйіа б?оо<Б)
Черноголовникъ (Нижег.) Дскофть (изм.
Декоктъ) Полт.
Сагѳх ѳіоп^аіа Б. Горобинецъ
(Рог. Об.)
Сагѳх Дата В. Ситовина (Ков.)
Сагѳх Иігіа В. Эта осока въ Россіи
употр. вмѣсто Саг. агепагіа въ лекар-
ство и потому назыв. тѣми именами,
которыя повидимому относятся къ Саг.
агепагіа. Декопъ (Орл.) Декохтъ (Курск.)
(измѣненный Декоктъ). Песочная осока
(Влад.) Врачебная осока (Біпй.) До-
рогая трава (Кал. Лям.) Красный пы-
рей, Осочный пырей (Вор.) Шелковая
трава (Черн) Шелковица (Вор.) Скоро-
да (Черн.) Употр. въ медицинѣ какъ
кровечистительное при венерическихъ
болѣзняхъ и вмѣсто декокта.
Сагѳх тигісаіа Б. Болотная осока
(Минск.) Кучерявецъ (Черн. Рупр.)
Сагѳх пиіапв. Пырей просяной
(Хар.) Карачуакъ (Ставр.)
Сагѳх оѵаііз Б. Заячій очеретикъ
(вмѣстѣ съ йппс. соп^іошегаіпз) Волын.
Сагѳх раіисіоза Б. Вышаръ (Рог.)
Сагѳх рѳсШогтіз С. А. М. Голъд.—
Ззйпдро-пикіапе, т. е. Сота раіийит.
Мах. Рг. 309.
Сагѳх рЬуаойѳз М. и В. Сарты —
Ранга, Рангъ (Кат. выст.)—Кирі. Бусъ
(когда засохнетъ). Отличная кормовая
трава, особенно для овецъ (Кат. Выст.)
Сагѳх ргаѳеох 'Тасц. Кринйчина
осокк (Малор. Волк.) По замѣчанію
крестьянъ указываетъ, что на томъ
мѣстѣ, гдѣ ростетъ она, находится
подъ землею вода.
Сагѳх гЬупсЬорЬува С. А. М.
Бочкарникъ (Влад.) Луковецъ (Костр.)
Осока луговая (Нижег.) Палошникъ
(Нижег.) — Вотяки Шамъ (Сергіев.) —
Аино Огекоп (СНеЬп.)
Сагѳх гірагіа Сигі. Гавянъ (Малор.
Рог.)
Сагѳх ѵѳвісагіа Б. Осока болотная,
водяная, Осока-рѣзунъ (Вят.) Рѣзецъ
(Кал.) Болотные толкачики (Кал.) —
Груз. Леля. — Имер. Гур. Исли. —
Митр. Исри (Эрист.) — Гольды ййійа-
гакіа ѵеі. йбійашакіа (этими же имена-
ми назыв. и Саг. ашриііасеа, гЬупсЬо-
рЬуза , йІіСогтіз, огіЬозисЬуз.) Мах.
Рг. 315. — Нѣм. Баз Віазепдгаз, йаз
Віазепгіей, йаз Г1азсЬеп§газ.
Сагѳх ѵиі^агіз Ггіез. Осока (Рог.)
Осока боровая (Черн.) Болотная
рожь (Кал.) Ящерецъ (Мог.) — Аино
Ітакоііиіз. Употребл. въ запалахъ.
Сагѳх ѵиіріпа В. Опорѣзная (Ни-

Сагех — Сагйіатиа
«6
жег.) *) — Пол. Ѵ’ікзта. — Нѣм. Віе
ВгпсЬзе§^е, йіе І<'исЬ8-ВгисЬ8姧е, йіе
ГисЬ8姧е, йаз ЛѴаз8егсурег§га8.^
Сагііпа Тоигп. Сотроз. VI. 545.
Колючникъ (Двиг.) Пуховникъ (Собол.)
Пуховикъ. — Пол. Казіпа, Пиіеѵі^сзіі
Кагоііпек. — Чешск. Рирата. Йерка. —
Сербск. КгаѵЦак (Рираѵа — назв. Сагі.
асапіЬііоІіа АП. Панч.) — Луз. Когна-
та, Коц)асу тазі. — Финн. КигЬо, —
Нѣм. Піе ЕЬегтагз. — Франц. Ьа Саг-
Ііпе. — Атл. Сагііпе ТЬізіІе.
Сагііпа виЬасаиІіа Пс. асаиіів Ь.
Фарм. назв. Сагоііпа 8. Сагйораііа 8.
СЬатаеІеоп аІЬит. Колючка безсте-
бельная. Колика. Колючникъ. Свиной
корень (Экон. Маг.) Пуховникъ (ошиб.
Перховникъ Трап.) Рѣпка. Слеза трава
(Бот. Сл. Мейер.) Волчье сито (съ молд.)
Крючечникъ (Даль 8. С. согутЪоза). —
Чешск. Рнрата ЬіІА — Сербск. Кралье-
вац (Панч.) — Луз. Коп)асі тазі? —
Нѣм. "ѴѴіІйе АгІізсЬоке, ветеіпе ЕЬег-
таги, йіе таіззе Коззтагз, Пег агаЪі-
зсЬе І)огп, йег йсЬіе таіззе Погп, йег
Нппйзгогп, йег йпйепйогп, Піе Кагізйі-
зіе], йіе зіеп^еЛозе ІѴеМегйізІеІ, йіе
Ххѵег^сіізѣеі, РГегйетагз. — Франц. Саг-
ііпе запз ііде, Сагііпе ЫапсЬе, СЬагйоп-
пегеііе, Сагйопеііе, Ьодцѳ, АгіісЬаиІ:
заиѵаде, Сатёіёоп ЪІапс. По Ьесоц. —
Сатёіёоп поіг, Сагііпе поіге, СЬаг-
йоиззе. — Англ. Птагі Сагоііпа. Корни
его Вайіх Сагііпае 8. Сагйораііае в.
СЬатаеІеопііз аІЬі прежде были въ
большомъ употребленіи въ медицинѣ
какъ потогонное и мочегонное, при
тифозныхъ лихорадкахъ, и особенно
при параличѣ языка Нынѣ употребл.
только въ ветер. медиц. и ядовито для
свиней, отчего и наз. Сагйипз зиагіиз.
Сагііпа таі^агіе X. Фарм. назв.
Сагііпа зуіѵевігів а. Негасапіііа. Вог-
никъ, Огникъ (Бесс.) Девясилъ бѣлый
(Мейеръ, Бот. Сл.) Колюка, Колючникъ,
Одкасникъ (Малор. Рог.) Перекати-
поле (Курск. См.) Приточная тр. (Влад.)
Пуховникъ обыкн. (Мейеръ, Бот. Сл)
Урочникъ (Могил.), Уречная (уроч-
ная) Пет. Чертогонъ (Курск. Ниж.)
По смѣш. съ др. рр. Полевой будякъ
(Нижег.) Дѣдовникъ (Смол,) Чертопо-
лохъ (Перм. Гродн.) съ Сагйипв.— Пол.
Взсеигі?сзіі (Ков.) — Луз. 8исЬі тазі.—
*) Въ Рук. Акад. Рупр. есть еще наз-
ванія нѣкоторыхъ неопредѣленныхъ
видовъ Осокъ, какъ то: Мелковолос-
никъ (Сарат.) Ёолосятникъ (Астр.) Лѣс-
ной Касатикъ (Влад.) Куга (Тул.) Смот-
ка (Кіев.)
Сербск. Кравльякъ? — Чешск. Ппійак,—
Нѣм. Сетеіпе, кіеіпе ой. ичійе ЕЬег-
тагзеі. Піе Пгеійізіеі, Ееійваігап, йіе
Кгепзйізіеі, Запййізіеі, Запйізіеі, Зоой-
йівіеі. ЗоойкгаЩ. — Франц. Сагііпе
поіге, Сатёіёоп поіг. Въ Пермск. губ.
поятъ отваромъ дѣтей, когда безпо-
койно спятъ. Въ Бесс. золою присы-
паютъ «Огникъ» у дѣтей, откуда и
названіе. Употр. въ ветерин.
Сагохуіоп агЬогеасепз Мод.
Заізоі. Рг. XIII. 2. 172. — Кирг. Боя-
лышъ (Борщ)
Сагохуіоп апЬарйуІІит Мод. —
Кирг. Шогъ-ойнэ (Борщ. Мат.)
Сагріппн Б. Согуіас. Ргойг. XVI.
1. 125. Грабъ.— Пол. СгаЬ, СгаЬіпа.—
Чешск. НгаЬ. — Сербск. Стаѣ. — Нѣм.
Піе НаіпЬисЬе. — Франц. Ье СЬагте.—
Англ. Сагру, НогпЬеат.
Сагріпиа Вѳіиіин П. ТЬеорЬг. Иу-
§іа. Грабъ, Грабина.— Грабильникъ,
Гробъ (Раіі.) Букъ бѣлый (въ торг.)
Бачика (на Терекѣ). — Чешск. НгаЬ,
НгаЬіпа, НаЬг. — Сербск. (и всѣ южн.
Слав.) Граб. Грабичь. Вели граб (Панч.)—
Арм. Тохки. — Груз. К(Ь)рцхила.
Кз-сЫІу (Раіі.)—Имер. Рцхмела, Рцхем-
ла (Сред.) —Мингр. Цхимури (Эрист.)—
Кудар. Оссет. Фаткатъ (Сред.) — Лезг.
Черторъ. — Черкес. ТзсЬиіе (Раіі.) На
Кавк. Содотеп, Кодитоп (Раіі.) — Тат.
Рогумонъ (Еаік. Кир.)—Тат. въ Крыму
Кок (Раіі.) Возлѣ Ялты Баденъ-кокъ
(Рудзск.) Кок-а§аізсЬ (8іеѵ.), т. е. синее
дерево. — Молд. Карпынъ. Карпанъ.
Въ Гилянѣ ЗсЬагат (Вплзе).—Нѣм. Піе
Сетеіпе ВпсЬе, ГІадеІЬпсЬе, йег «ГосЬ-
Ьапт, НадеЪисІіе, йаз НагіЬоІз, Неск-
ЬпсЬе, НогпЬпсЬе, НогпЬаит, ВоіІЬоІз,
БіеіпЬисЬе, ЗріпйеІЬаиш, 'ѴѴ'еізвЬисЬе,
2ѵгег§ЬисЬе. — Франц. СЬагте, СЬагте
Ыапс. СЬагтіІІе, СЬагре, СЬагреппе. —
Англ. Соттоп НогпЬеат, ТЬе ВігсЬ.
Йоке-ЕІт. Древесина употр. на разныя
подѣлки и преимущественно на мель-
ничныя постройки (колеса для вѣтре-
ныхъ мельницъ). Въ Гродн. губ. пе-
пелъ даютъ скоту отъ кровавой мочи.
Сагріпив огіѳпіаііе Пат. Гриб-
никъ. Черный грабъ. — Сербск. Црни
граб, Мач)и граб, Црно грабитч (у Чер-
ногорц. Панч.) — Имер. Квинцха (Сит.
Сред.) — Тат. на южн. бер. Крыма
Устрея. Между Симф. и Бахч. Морхъ-
кокъ, т. е. синее дерево. Испорч. экз.
отъ объѣдѣнія скотомъ — Хуттуръ-
кокъ, т. е. паршивый грабъ (Рудзск.)
СагЫіапіиа Тоигп. Сотроз.ѴІ. 611,
Картамусъ. Сафлоръ. — Пол. Кго-
козз, Кгокоз.— Чешск. Зтаііісе, Зѵіпзку
Ьойіак (вѣр. ошибка). — Луз. Кгокоз —

СагіЬатив — СагуорЬуіІиз
87
Иіьм. Пег 8аЯог. — Франц. Ье Саг-
іЬате. — Англ. баГЙоѵѵег, Вазіагсі 8аГ-
СагіЬатиа ипсіогіин X. Фарм.
назв. Сгосаз когіепзія 8. Саісив ваііѵав
(Трап.) Растеніе это, по красильнымъ
свойствамъ своимъ и желтому цвѣту
цвѣтовъ, смѣшивается во всѣхъ язы-
кахъ съСгоспз заііѵпз и поэтому имѣетъ
общія съ нимъ названія. Желтяница
трава. (У Даля Жистяница). Крокосъ
(Слав. и Вел. Росс.) Крокісъ (Малор.)
Крокусъ (Бѣлор.) и измѣн. Крокишъ
(Под.) Кржусъ (Черн.) Свѣтлица (Екат.)
Свѣтлушка (Полт.) Світлуха (Херс.)
Свитлухи (Рог.) Сафлоръ. ШаФлоръ.
ІПиФлоръ. Дикій шафранъ (Кондр.)
Чигранъ, Чихранъ (Укр. очев. искаж.
шафранъ). Щетка. Сомнит. Воронка
(на Терекѣ). — Пол. 8гаГгап ріоппу. —
Сербск. Шавраника. 8ѵё41іса ргозіа ііі
§а/гапуіка. — Кирг. Махсиръ. Въ Турк.
Махсаль. Въ Ходэю. Дзигеръ (Кир.) —
Груз. Алисарчули, т. с. краевая под-
кладка. — Тат. Гюль-Ранкъ (Кавк.
Сит.) — Аино КиНзі. — Нѣм. Пая Вог-
зіепкгаиі, йег йеиізсЬе ЗаЯог, Йег Ейг-
Ьег-8аЙог, йег тійе ІіігкізсЬе 8аЙог.
Вазіагй-Зайтап, ГаІвсЬег Зайгап. —
Франц. Ье Заігап Ь&іагй (лепестки),
бгаіпе йе реггодиеі (зерна). Ье 8аігап
й’АПетадпе, 1е Ѵегтіііоп йе Ргоѵепсе.—
Англ. Иуег’з Зайгоп, Соттоп Ьавіагй-
Зайгоп. Отеч. Остъ-Индія. Разводится
въ Европѣ. Цвѣты и особенно сѣмена
имѣютъ слабительное свойство. Цвѣты,
подъ именемъ Сафлора, идутъ на крас-
ку и для приготовленія испанскихъ
румянъ.
Сагит Косіі. ПтЬеІІіГ. IV. 114.
Тминъ. — Пол. Кагбіек. Ктіп. —
Чешск. Сербск. Ктіп. — Луз. КЬбгѵѵе]-
йа, КЬіпцеІска. — Финн. Китіпа. —
Нѣм. Вег Кііттеі. Кагѣе.— Франц. Ье
Сагѵі. — Англ. Саіамгау.
Сагит ВиІЪосавѣапит Косіг.
Мышки. Полевые, земляные орѣшки.
Пупытъ (Твер.) Свиной Каштанъ
(Даль пер.) ІПишечникъ (Даль). — Пол.
Ниерпік, ОгзесЬ зіетпу. — Чешск. НІіз-
паіка. — Сербск. йеріса. — Нѣм. Кпоі-
1і§ег Кііттеі, Егйпизз, <1іе Егсіказіапіе,
йег Егйкпоіеп, йіе ‘ѴѴпггеІказіапіе. —
Франц. ЬГоіх йе Тегге, Тегге-поіх. Моіп-
8»п, Зигоп, (ЗегпоПе, Сгіапй Іепевіге,
СЬаіаі§пе йе іегге, йегпоНе. — Англ.
ЕагіЬ-СЬезіппі, Наѵк-ппі-Агппі, Егппі,
ЕагіЬшіі;, Сггоипйпиі, йиг-ппі, Йог-пиі,
^ё-пиі, 84. Апіопу’з пиѣ. Корни, Вайіх
^“^осазіапі, прежде употр. въ меди-
®агищ Сагѵі X. Фарм. назв. Саг-
ѵшп в. Сшпіпит ргаіепзе. Анисъ по-
левой, Анисъ дикій. Анисъ (въ бол. ч.
Росс.) Гйнусъ, Анистъ полевой (Твер.)
Гоньба *) (Волог. Пет.) Гонебё (Олон.
опіиб.) Козловы (Нижег.) Королекъ
(Палимс. съ пол.) Тминъ (Вел. Росс.)
Тмінъ (Малор.) Кминъ (Бѣлор. Сл. Нос.)
Тймонъ, Тиманъ, Тиминъ (Вят.) Тёмь-
янъ, Тимьянъ (Даль). Кмѣнъ. Хрѣно-
вица (Полт. весьма сомнит.) Чернушка
(Курск. сомнит.) — Самог. Кипа. —
Пол. Апуи роіпу, Кагоі, Кагц], Кпцп.
Кминекъ (Мик.) — Чешск. Ктіп. —
Сербск. Кптіп, Тітоп, Ктіп. — Луз.
Ког\ѵеуйа, Кіт)е1іска. — Латыш. Кіт-
тепев, КеЬгтеІІез. — Эст. Кббтпій,
Кббтіій. — Финн. Китіпа. — Молд.
Шимбру ди гредины. — Груз. Зира,
Дзираки, Квліави (Эрист.) — Арм. Йе-
менъ, Чамакъ.— Тат. Жира.— Мордв.
Мокш. и Эрз. Анись? — Нѣм. Оетеіпег
Кііттеі, ѴѴіезеп-, Ееій- ой. ЗсЬѵгагз-
кііттеі. Пег Вгойкііттеі, йіе Сагѵе,
Реійкііттеі, ГізсЬкйттеІ, >Ѵі1йе Кііт-
теі. — Франц. Сагѵі, Ситіп йез ргёз,
Апіз йе Ѵозднез. — Атл. Сагачѵау. Саг-
гаѵѵау. Сѣмена (Зет. Сагѵі з. Сагі з. Си-
тіпі ргаіепвів) имѣютъ возбуждающее
свойство. Изъ нихъ приготовляется
ликеръ — Кюммель.
ОатуорКуПие Тоигп. Мугіас.
ІП. 261. Гвоздичное дерево. Гвоз-
дика. У Даля — Ужевая морда? —
Пол. Оѵѵоййгікоѵѵіес, Оѵѵоййгікоте йгге-
ѵѵо. — Чешск. НгеЬіскоѵѵес. — Сербск.
Оѵогйіса. — Нѣм. Ха§е1еіпЬашп, йег
ОеѵѵйгзпеІкепЬаит. — Франц. Ье Сі-
гоЯіег. — Англ. Сіоѵе-Тгее.
СагуоркуПиз аготаіісие Б. Гвоз-
дичное дерево, Гвоздика. — Пол.
Ѳѵѵоййгікі.— Чешск. НгеЫсек.— Сербск.
Дуівлък КаранФилъ, Каравилье, Кара-
нофилъ, Каранфитчь (Лавр.) — Груз.
Михаки (Эрист.) — Болг. Лютица. —
Арм. Мехакъ, ІПагокрамъ. — Тур. Ка-
рамФилъ. — Нѣм. беѵѵйгзпеІкепЬапт.—
Франц. Оігойіег. Почки. — Англ. Сіоѵе.
Въ торговлю идутъ: цвѣточныя почки
Гіогез іпеѵоіпіі СагуорЬуІІі аготаіісі,
АІаЪазігав.АІаЬазігі СагуорЬуІІі. Гвоз-
дика, Сеи'йгзпеікеп, Кй^еіеіп, Сіои йе
ПігоЯе, Сіоѵе. Прежде употр. въ медиц.
и плоды подъ именемъ Ггцсіиз Сагуо-
*) Гуньбой наз. мелкая сыпь во рту
у грудныхъ младенцевъ, или молочни-
ца (Даль). Названіе Гуньба этому ра-
стенію приписывается неправильно,
такъ какъ по сличеніи разныхъ стар.
рукописей этимъ именемъ слѣдуетъ на-
зывать МеШоіиз соегиіеа.

88
Сагуоркуііив — Сѳіавігив
рЬуІІі, АпіорЬуІІі, Маточная гвоздика,
Миііегпеікеп, Мегёв йе Оігойев, Сіоп
таігісев, Апіойев, Мёгез йег Ггиііз, Ап-
іорЬуІІев. Отеч. о-ва Молукскіе.
Саввапсіга саіусиіаёа (?. еі. В.
Воп. Егісас. VII. 610. Прежде Апйго-
тейа саіусиіаіа и поэтому нѣкоторыя
названія общія съ Апйг. роіііоііа. Ба-
гула (Шенк. Волог.) Багунъ (Каз.) Бо-
лотный багунъ (Волог. Двиг.) Былина
(РаП. Еі. Возз. II. 53). Болотникъ ше-
роховатый (РаП.) Болотный верескъ
(ѴѴіей.) Болотная мирта (РаП.) Волчья
ива (Влад.) — Смѣш. Голубика (Волог.)
Гонебель, Гонобобъ (Нижег.) съ Ѵасс.
и1і§. — Сомнит. Душица (Новг.) Ча-
хотка (Новг.) — Пол. Мосігзеѵпіса )ей-
повігоппа (Вил.)— Финн. Ѵаіѵего, Нап-
Ьеп-1. Кигепра^и, гішрі.— Нѣм. Епіеп-
ѵгеісіе, йіе ѵеіззе ЬаѵепйеІЬеійе.
Сазвіа В. Ье§итіп. II. 489. Сазвіа
древнихъ (Віозсог. и Рііп.) есть кора
Ьаигпз Сазвіа Ь. Кассія. — Пол. 8і§йу-
Ь6Ъ. Кавуа. — Чешск. 8епез. Казвіа. —
Нѣм. Віе Саввіе. — Франц. Ьа Савве.—
Англ. Сазвіа.
Сазвіа Еізіиіа В. Сладкая трость.
Дивій медъ (Даль)? Стручковая Кассія.
Кассія. — Нѣм. ЕбЬгепказзіе. Віе Гі-
зіеі-, йіе Ригдіег-, йіе оГйсіпеІІе-КбЬ-
гепкаввіе, йег ѴигзігбЬгІеіпЬашп. —
франц. Ьа Савве <іев рЬагшасіепв, Іа
Савве риг§айѵе. — Англ. Риййіпд-Ріре-
Тгее, 8Ьор Сазвіа, 8ііск Тгее Сазвіа.
Отеч. Африка. Употребл. въ медицинѣ
плоды подъ именемъ Егпсіпз Савзіае
Еізіиіае, Сазвіа Йвіиіа з. йвіиіагів, вііі-
<ріа ригдаігіх. Отеч. А®р.
Сазвіа ІѳпИіѵа ВізЪ,. Дост. Алек-
сандрійскій листъ. Еоііа 8еппае Аіе-
хапйгіпае, АІехапйгіпівсЬе ЗеппевЫаі-
іег, Раіі, ой. ТгіЬиі-ЗеппевЫаПег (нѣм.),
8ёпё йе Іа раііе. Извѣстное слабитель-
ное средство. Отеч. Верхн. Египетъ,
Нубія, Сеннааръ.
Саязіа тѳсіісіпаііе Вгвсіг. Дост.
Мекскій листъ александрійскій. Еоііа
Зеппае йе Месса. Мекка ЗеппезЫйНег
и аравійскій александрійскій листъ,
Еоііа 8еппае агаѣісае, 8ёпё. Послѣдняя
разводится въ Остъ-Индіи и доставл.
въ торговлю Индѣйскій александрій-
скій листъ. Еоііа Зеппае іпйісае.
Сазіапеа Тоигп. СириІіГ. Рг. XVI.
Зесі.розЫавс. 1.113. Каштановое де-
рево. — Пол. Казгіапоѵіес. — Чешск.
Каяіап. — Сербек. Кевіеп, Козицу —
Нѣм. КазіапіепЬаиш. Франц, СЬа-
іаі§піег. — Англ. ТЬе СЬезіпиі.
Сазіапеа (ѵезса0агіп)ѵиІ8агіяХаот.
Каштанъ. Настоящій Каштанъ.
Сладкій Каштанъ. — Пол. Кавгіап
зіойкі.— Чешск. Казіап,— Сербек. Козіап],
Кезіеп. Чешльикъ (Лавр.)—Луз. Іёгоіѵа,
а плоды йёгочѵка. — Болг. Кестенъ. —
Босн. Костань. — Груз. Цаблисъ-хэ
(Сит.) — Имер. Цаблис-ь - хэ, а плоды
Цабли (Сит.) Тцабли (Сред.) — Мингр.
Тчубури (Эрист.) — Арм. Шаканакени
(дер.) Шаканокъ, Шамбалутъ (плод.) —
Тат. ІПахбалютъ (Сит. на Кавк.) —
Тат. въ Крыму КевІАп.—Нтайц. ТсЬа-
Ьніпі. — Аино Тат. — Віе асЬіе
Казіапіе, йег КезіепЬаит, Казіапіеп-
Ьаит, йіе Магопепказіапіе, Магопеп-
Ьаит. — Франц. СЬаіаі^пег огйіпаіге,
плоды СЬаиі§пе. — Англ. ТЬе еаіаЫе,
8ѵееі ог ЗрапівЬ, СЬезіпиі. Соттоп
СЬезіпиі. Древесина употр. на подѣлки
и плоды въ пищу.
Сайсаііз Нофт. ПтЬеІІ. IV. 216.
Саисаіів древнихъ есть Рітріпеііа 8ахі-
Гга^а. Петрушечникъ (Кондр.) Пазур-
никъ (КауФм.) Стебельникъ, Лазурникъ
(впЬ Санс. йапсоійев Ь.) — Пол. ~^П6-
езуйіо, ТгеЬиІа сяерЦса. — Чешск. Ве)-
игогес, Вуѵогес. — Сербек. Ѵгаііпшг,
Зіійак? — Луз. Вгёгпоигс, Сегиг)епу ко-
гутёг. — Нѣм. Віе НаМоІйе, ЗаЙйоІ-
йе. — Франц. Саіісаіійе. Сайсаііз. —
Англ. Виг-Рагвіеу. Вазіагй Рагзіеу.
СаиІорЬуІІит гоЪивіит Мах. —
Голъды Кйі-топе (Ргіт. 33).
СеапбіЬив В. ЕЬатп. II. 29. Пу-
зырникъ. — Пол. Рииугпік, Ргивяпік.—
Чешск. Еройойёг. — Нѣм. ЗескеІЫите,
йег 8йске1Ьаит.— Франц.Ъе СёапоіЬе.—
Англ. ТЬе СеапоіЬиз ог Вей-нгоой. Еей-
гооі.
СеапоШиз атегісапив В. Ново-
джерзейскій чай. — Нѣм. Иеиг-Тегзеу
ТЬееЪашп. — Франц. СёапоіЬе, ТЬё йе
Іегзеу, ТЬё йе Іа поиѵеііе йегзеу. —
Англ. ТЬе Атегісап Еей Еооі ог Иеѵ
йегзеу Теа. Листья имѣютъ вкусъ ки-
тайскаго чая и употр. какъ суррогатъ
его подъ именемъ Новоджерзейскаго
чая. Корень употр. въ медицинѣ длн
краски въ красный цвѣтъ. Отеч. Сѣв.
Амер.
Сѳсігив ѵ. Ріпиз.
Сѳіазітиз В. Сеіазіг. II. 5. Сеіа-
зігов Теофраста есть РЬіІІугеа Іаіііо-
Ііа. Краснопузырникъ (Шихов.) Це-
ластръ. Бересклетъ (Трап. ошиб.) —
Пол. Еозіійіаѵа. Каі йгкеѵгпу. 2ітозх.—
Чегиск. Хітокег. — Сербек. Оизіс. —
Нѣм. Вег Сеіазіег. Вег Вгийегтбгйег,
йег ЕаЬепрітреІ, йег 8ріпйе1Ьаит. —
Франц. Сёіазіге.— Англ. ТЬе ЗіаЙГ Тгее.
Различные виды Сеіазігі доставляютъ
Бересклетовую манну, Маппа Сеіазігі-
па, 6гіі2, Сег, СЬапзег Маппа (Трап.)
Сеіавігив ейиіів ѴаМ. СаіЬа ейиііз

Сеіавігиз —- Сепіаигеа
89
Гогвк. Катъ (съ Араб. Каі, отсюда же
СаіЬа ебиііз. — Нѣм. КЬаі (ХеіізсЬг.
Гйг Ассі). Въ Портъ-Наталѣ — Буіп-
манскій чай, ВизсЬтаппегіЬее.
Сеіазігиз зсапбепз Ъ. Отеч. Сѣв.
Амер. Удавъ дерево (Хруст.) — Нѣм.
Ваитшбгбег, Ваитччіг§ег. — Франц.
Воія геіогб (въ Амер.) Воиггеаи бев
агЬгев.—- Англ. ТЬе С1ітЬіп§ 8іаіГ Тгее.
Въ Амер. — Віііегвѵгееі, АѴахѵогк.
Сеібзіа і. АтагапіЬ. ХШ. 2. 237.
Пѣтушій гребешокъ. — Пол. ОгиеЬіо-
паіка, Кигху дгзеЬіей. Кііа. — Чешск.
Немгайіес. — Сербек. Рег)апіса. — Нѣм.
Пет НаЬпепкатт.— Франц Ьа Сёіовіе.
Разве-ѵеіоигв, Сгёіе сіе сод. — Англ.
Соскз-сотЬ.
Сеіозіа егізіаіа і. Гребешокъ.
Грибішокъ(Малор.) Гребенная трава.
Пѣтушій гребешокъ. Пѣвники (Малор.)
Перс. Таджи-хорусъ (Кир.) — Хив. Кі-
зіІ-ОЬи! .—Нѣм. Оагіеп-НаЬ пепкатт.—
Франц. Ьа Сгёіе йе сод. Ьа Раззе-Ѵе-
Іоигв. — Атл. Соск’в-сотЬ. Отеч. Кит.
Разводится въ садахъ. Другой видъ
(С. ігідупа) употр. въ медиц. отъ лен-
точной глисты подъ именемъ НЬ. еі Г1.
ВеІЬібае.
Сѳіііз X. Сеііібеае. Епйі. Сеіііз
Плинія есть одинъ видъ Ьоіпв’а. Об-
ростнйца (Кондр.) — Пол. ОЪговіпіса.
Ьоіизоѵе йгзеѵо. Йеіазпе бгземго. —
Чешск. Вгезіомгес. — Сербек. Коргіѵіс,
КозііЦа Поприва. — Нѣм. 2йг§е1Ьаит,
ИеззеІЬаит.— Франц. Ье Місосоиііег.—
Атл. ТЬе Сеііів ог Меіііе-Тгее.
Сѳіііз аизігаііз Н. Каркасъ. Же-
лѣзное дерево (въ Астр. г. перев.) 06-
растница, Донное солодковое дерево
(Бот. Сл. Мейер. Даль). Крапивное де-
рево (у сад. перев.) — Тат. въ Крыму
Кагказ. (КикиівсЬе-АдаівсЬ (8іеѵ.), Ку-
чукъ-Агачъ (Борщ.) — назв. С. §1аЬга-
п)’ — Сербек. Копривитч (Панч.) —
Перс. за Кавк. Тепшг-А^аізсЬ, т. е. же-
лѣзное дерево. — Груз. Акаки (тоже и
С. сапсавіса ѴѴіІІб). — Кирг. Аргай. —
Нѣм Оетеіпег 2(іг§е1Ъашв. ЬоіпвЬаиш,
ХевзеІЬаит. Франц, Місосоиііег аи-
вігаіе ои сіе Ргоѵепсе. ЕаЪгесоиІіег (на
Югѣ Франціи). Воів йе Рёгріёпап (Воів
іпсоппи — назв. С. оссібепіаііз въ Аме-
рикѣ). — Атл. ТЬе ЗоиіЬегп Сеііів ог
Еигореап Уеіііе Тгее, Ьоіе-Тгее. Отеч.
Южн. Евр. Аз. Афр. Плоды употребл.
въ пищу, листьями кормятъ шелкович-
ныхъ червей, изъ зеренъ выжимается
ввело. Древесина на духовые инструм.
а Ч>- подѣлки.
™ ^ѳпоІбрЬіит І’ізсЬѳгі Коск.
' ИЬеІІ.) Пусторёбрышникъ (Кауфм.
Моск. Фл. Иск. сост.) Полевой укропъ
(Влад. Сар.) Ріеігавкпік Іёвпу (Вил.)
Сѳпотусе ѵ. Сіабопіа.
СепіаигіопХезз. Сотровіі. Ргобг.
VI. 565. Сепіаигеа, излечившая рану
Хирона, можетъ быть или Іпиіа Неіе-
піиш, илм Еегиіа Ороропах, или Егу-
ІЬгаеа (СЬігоиіа) Сеиіаигіит. ІѴііізі. В а-
силекъ (бол. ч. Росс. но только Сепі.
Суаппв). П у го вникъ (на Дону; пре-
имущественно съ красными цвѣтами и
цвѣточными головками въ видѣ пуго-
вицъ). Лоскутница (Собол. пер. съ нѣм.
ИоскепЫшпе). Нѣкот. виды — Бѣло-
листъ, Бѣлолистникъ. Дикій маточникъ
(Черн.) Родовикъ. Чертополохъ,— Пол.
СЬаЬег, СЬаЬег Іакову. Лазіепіес. —
Чешск. СЬагра. — Сербек. Ва2Ііс]'е, Каи-
Іісак. Весличен (Лавр.) — Луз. Рау се
зеіе. Зігёйамгка. — Финн. Каппоккі. —
Нѣм. ГІоскепЫшпе, Таизепб§и1беп. —
Франц. Ьа Сепіаигёе, Гіеі бе іегге. —
Атл. Сепіаигу, Кпар-ѵѵееб, Сепіогу.
Сепіаигеа аивігіаса ЖИб. Коко-
вица (Олон.) Солодкая трава (Олон.)
Лѣсной рёпей (Тул.) Язычекъ (’ѴѴіеб.)
Корел. Охтой-гейну, Легма-кели (Олон.
Рук. Рупр.)
Сепіаигеа ВіеЬѳгзіеіпіі. Наголо-
ватокъ, Наголоводки (Хар. Екат.) По-
левой будякъ (Полт.) Употр. отъ го-
рячки, дѣлаютъ ванны Рук. Рупр.
Сепіаигеа Саісіігара Г. Приво-
ротъ, Приворотникъ (Мейеръ, Бот.Сл.)
Чешск. Зікамгісе.—Сербек. Околочепъ.—
Тат. Коралъ. — Груз. Нари (Эрист.) —
Нѣм. Віе 8іегпбізіе1, ТгіЙепбізіеІ, ѵѴе-
дезіегпбізіеі, ЛѴйгзЯоскепЫите. —
Франц. Ьа Сепі. СЬаиззе-ігаре. — Атл.
8іаг-ТЬізі1е. Употр. прежде въ медиц.
подъ именемъ Саісіігара в. Сагйишп
віеііаішп (НЬ. Каб. еі 8ет.)
Сепіаигеа сегіпіЬеІоІіа ЗіЪік.
Фарм. назв. ВеЬеп аІЬшп. Корень Вай.
ВеЬеп аІЬі прежде употр. въ медиц.
Отеч. Сирія.
Сепіаигеа Суапиз Г. Фарм. назв.
Суапиз. Бабочки (Олон. Поляк.) Бла-
ватъ (Подол.) Блаватка (Пет.) и измѣн.
Главатъ (Вол.) Василекъ (бол. ч.Росс.)
Васильки, Васильчикъ, Василечикъ,
Васильковый цвѣтъ. Ватлочекъ трава
(Кондр.) Волёшка, Волошечка(Югъ
Росс. Стар. Банд.) Петровы батоги (Ма-
лор. Стар. Банд.) Волошина. Волопіекъ.
Лоскутница (Вор.) Лоскутный цвѣтъ
(Даль). Люблю и ненавижу (Черниг.)
Ржевой цвѣтъ (Костр.) Синовникъ (Мо-
гил.) Синовница, Синоцвѣтка (Вятск.
Арх.) Синюшникъ (Вят. Твер. Пуп.)
Синйшка, Синйшки (Потан.) Синій
цвѣтъ во ржи (Пет.) Синявка (Яросл.)

90
Сепіаигѳа
Синьки (Тв. Пуп.) Синіоха (Вол. Новг.
Пет.) Синюка (Сл. Церк.) Сойвица тр.
(Кондр.) Черлохъ (Пет.) Черлокъ (Даль).
Хаберъ, Хаберы (Гроди.) Голубые
цвѣтки (Нижег.) — Сомнит. Петуш-
някъ (Олон.) Вышнокъ (Яросл.) Трава
зеленый цвѣтъ (Влад.) — Пол. Віасѵа-
Іек, Віаѵаі, тобгак, ѵѵазііка, ѵѵоіозика,
тойгиіеніес. СЬаЪег Ыаѵѵаіек (Вилен.
Ков.) — Чешск. СЬагра, СЬгра, тосігак,
Бінокѵѵёі, З^ѵёіійк, пемгага. — Сербск.
Босильак, Босилье, Босиок, Меслитчен,
Метловина, Метльина, Феслитчан (Лавр.)
Ваиіісак 8а§айЦе, Различай (Панч.) —
Луз. Козігапс, Ко8іг)апк. — Болг. Син-
гецъ. — Самог. ЛѴазуіка, Ѵ^азуікав
(Ков.) — Корел. Курренъ-гейну, Рузъ
(Олон.) — Латыш. Вийзирикке. — Эст.
Еикі Ііііей, Зіпівей біей, 8іпі Ііііей,
тезі іатікай. — Финн. Еіокаипоккі. —
Рруз. Цоцхана (Эрист-) — Чуваш. От-
мылъ-тохатъ, т. е. Шестидесятивѣточ-
никъ. — Пермяк. Вбз-чветка, Лбз-
чветка, т. е. синій цвѣтокъ. — Нѣм.
Віаие КогпЫите, Віаие ЕІоскепЪІшпе.
Ціе Суапе, КепЪ1ите, ЗісЬеІЫите,
Тгетзе, ЕасЪагіазЪіите, Йаз Хіедеп-
Ъеіп.— Франц. Війеі, Війеі йез скатрз,
Віаѵеоіе, Ваѵегоіе, 1е ВагЪеаи, Віаѵеііе,
Віаѵеі, Віаѵеііе, Іа Саззе-Іипеііез. АиЪі-
іоп, ВагЬоі. — Англ. Віаѵег, ВІеѵѵ-ЪІоѵѵ,
Віие-Ьоппеі, Віие-Ъоіііе, Нигі-зіскіе.
Согп-Йоѵѵег. Въ Шотл. Віаѵѵогі. Цвѣты
прежде употр. отъ укушенія скорпіо-
на и друг. вредныхъ животныхъ, а
вода, перегнанная черезъ нихъ, отъ
глазныхъ болѣзней. Въ народи, медиц.
употр. для краски шерсти въ голубую
краску, въ видѣ примочки отъ слабости
глазъ, также цвѣты примѣшиваются
въ курительный табакъ. Весьма обыкн.
растеніе въ Сѣв. и Среди. Россіи на
хлѣбныхъ поляхъ.
Сѳпіаигеа ЛИГияа — Расторопша,
Верблюдка (Сред.)
Сѳпіаигеа Ласѳа Б. Фарм. назв.
Іасеа пі§га, з. ѵиідагіз, з. СагіЬатив
зуіѵезігіз. Бодякъ (Волог.) Бобовникъ
(Смол.) Василекъ (Могил.) Волошки
(Гродн.) Головинъ (Твер. Пуп. Кпапііа).
Горькуша (Пет.) Собачьи голова (Влад.)
Медвѣжьи головки (Смол.) Мелкій дѣ-
довникъ(Вит.) Лоскутница (Сит.) Цвѣтъ
лоскутный (Кондр.) Наголоватки (По-
дол.) Переполохъ (Орл.) Ранникъ(Гродн.)
Репейникъ-дятловникъ (Каз.) Сердеч-
ная трава (Волын.) Стропста поле-
вая (Черн. и Мал.) Трипушникъ (Тул.)
Чертополохъ (Минск.) — Сомнит. Цы-
пуша (Новг.) Цвѣкловъ лѣсная (Гродн.)
Шапошникъ (Мог.) Канаторъ (Мог.)
Голубецъ (Тул.) Полевая роза (Кіев.)
Синеголовъ (Волын.) Сузикъ (Курск.)
Адодій (Вор.) — Пол. СЬаЪег, СЪаЪеі’
Іакоіѵу. — Луз. Рзусе геіе, йгітѵіе зіго-
гаѵѵе геіе.— Финн. Коѵаугііі, ра)иЪеіна,
Рипакаипо, АЬйекашюккі. — Тат. Ба-
рышъ-отъ (Крымъ), Гепглс-отъ. —
Нѣм. Віе ВгисЬзапіскеІ, йаз Еіоскеп-
кгаиі, Оетеіпе Суапе, Оетеіпе зсЫѵагхе
ЕІоскепЪІите, ѵгіігіег 8аЙог. — Франц.
Бе йасёе. йасёе йез ргёз. Тёіе йе тоі-
пеаи, ВЬаропііс ѵи1§аіге, Еіеиг Нои-
реііе. Въ Бельг. — Маіііопз, Мйіопз,
Тёіе Й’аііоиеііе. Трава, корень и цвѣты
прежде употр. въ медиц. Корень очень
горекъ и употр. отъ лихорадки, трава
на ванны при англ, болѣзни. Цвѣты
даютъ желтую краску. Отъ ломоты
прикладываютъ свѣжія растенія къ
ногамъ.
Сѳпіаигеа МагасИаіІіапа 8рг. Бѣ-
лая трава (Вят.) Живущая трава (вмѣ-
стѣ съ «Гигіпеа суапоійез Орл.) Живо-
трава (Кіев.) Порушникъ. Боровой
подбілъ (Малор.) Ранникъ (Черн.)?
Сѳпіаигеа топіапа Б. Пѣтушокъ
лѣсной (Бот. Сл. Мейер.) Наголоватки
(Екат.) Прежде дост. ЕІ. Суапі та)огіз.
Сѳпіаигеа шовсКаіа. Бѣлолист-
никъ (Мейеръ). — Пол. Ргяезігзеіоп.—
Чешск. Вийёіпік. — Нѣм. ВізатЫише,
ЯикапЫите, ВізаткпорГ, ійгкізсЬе Когп-
Ыите, МозскивЫите. — Франц. Ат-
Ъгеііе тизциёе, ВагЪеаи тизцѵёе, ВІиеі
Йи Беѵапі. — Англ. Мизку, Бѵгееі Сеп-
іаугу, Зиііап-Йоѵѵег, Зѵѵееі-йоѵѵег. (Ат-
Ъгеііе .(аипе, ВагЪеаи )аипе, Еіеиг Йи
дгапй Вецгпеиг — назв. С. зиаѵеоіепз.
АтЪегЬоа осіогаіа).
Сѳпіаигеа пі^га Б. Лоскутный
цвѣтъ (Мейеръ, Бот. Сл.) Черного-
ловка (Лям. Кал.) Чертополохъ (Курск,
Бизюк.) — Англ. Віаск Кпаригеей, Виіі-
ѵѵеей, Нагй-Ьеайз, Ногзе-кпор. Ігоп-
Ъеайв, БоддегЪеайз.
Сепіаигѳа піагѳасѳпз ТРЖй. Ада-
мова голова (Курск.)
Сѳпіаигеа огіепіаіів Б. Горчакъ
(Малор.) Наголоватокъ желытй (Тавр.)
Сѳпіаигеа оѵіпаРаіі. Верблюдка
(Сред.) Перекати-поле (Херс.) Куркй
(Хруст.)
Сепіаигѳа рагѵіДога Рез/. Курай
(Херс. Хруст.), Перекати-поле (Херс.
также и С. сіійііза).
Сепіаигѳа РЬгу^іа Б. Бодячокъ
лѣсной (Волын.) Болтовикъ (Тв. Ост.
Пуп.) Бобыльникъ (Олон.) Волосникъ
(Вор.) Головникъ (Вор.) Гортанная тра-
ва (Влад.) Глистникъ болотный (Черн.)
Звоновая трава (Олон.) Куманичная,
(Смол.) Лиловый цвѣтъ (Каз.) Мед-
вѣдникъ (Нижег.) Полевой маковникъ

Сепіаигѳа — Сѳгавііит
91
(Курск.) Наголоватки (Полт.) Пугов-
никъ (Вор.) Синій Наголоватокъ (Хар.)
Разсыпной лиходѣй (Ниж.) Дикій репей-
никъ (Ниж.) Дикая серпуха (Ниж.) Ряб-
чикъ (Курск.) Свилокъ (Влад.) Черно-
головка (Влад.) Шишковникъ (Костр.)
Шолобольникъ (Вятск.) — Тат. Бали-
Болошникъ (отсюда и русск. Балабо-
лошникъ) Каз.
Сепіаигѳа риІсЬѳІІа ГеЛ. Тряс-
кучка, Пазуръ (Амб.) Трясучка (Даль).
Сепіаигѳа гиікѳпіса Іат. Мла-
денческая (Уф.) Наголоватокъ бѣлый
(Тавр.?) Слезуха (Курск.)
Сепіаигѳа БсаЬіова Ъ. Адамова
голова (Сиб.) Волошки (Югъ Россіи).
Лѣсовая волошка (Черн.) Василекъ че-
сотный СѴѴіесІ. пер.) Головинъ (Твер.
Рж. Пуп.) Головачъ (Гродн.) Дятловика
(Пет.) Желѣзный корень (Даль). Затяж-
ная трава (Курск.) Золотуха (Влад.)
Большая зубчатая трава (Симб.) Ли-
стовникъ (Могил.) Лоскутница (Могил.)
Красноголовки (Курск.) Медвѣжья лапа
(Пск.) Наголоватокъ Фіолетовый (Тавр.)
Осотъ черный (Вятск.) Асотъ (Влад.)
Пороха (Уф.) Пуговникъ (Вор.) Пу-
стоселъ, Пустосель. Пупошникъ
(Тамб.) Репехи (Екат.) Серпуха (Уф.)
Сухоломъ (Костр.) Трусливъ (Волын.)
Церковникъ (Уф.) Шишкарникъ(Тамб.)
Ш алобольникъ *) (Вят.) Ш(е)ало-
больникъ (Даль). Христосовы ребра
(Перм. Клеп.) Ясокорь боровой (Черн.)—
Пол. Йеіахпіса, Йеіейпік, ЙѵпегзЬпіса.—
Чешск. Сакапек, зезепес таіу. Йеіезпісе.
Каѵіаз. СЬагру. — Эст. Р51й з'итікай.—
Фѣкн. Нацакпкка, Реііокаппоккі. —
Груз. Цоцхи (Эрист.) — Нѣм. Віе Ьгаи-
пе ВегдйоскепЫите, <ііе Еівепигиггеі,
Ьгаипе ЕІоскепЪІшпе, <ііе ГаІзсЬе мйійе
ЗсаЪіозе. — Аніл. МаНеІоп. Сггеаіег
Кпар^еей. Въ Пермской губ. пьютъ
траву отъ боли въ поясницѣ (Клеп.)
Сѳпіаигеа еіЬігіса Ъ. Звѣробой ка-
менный (Уф.) -
Сепіаигѳа еоіѳііііаіів Ъ. Фарм.
Зріпа зоівііііаііз. Цвѣты въ Савойѣ
употр. отъ лихорадки.
Сепіаигѳа ігіпѳгѵіа 8іерЪ Без-
смертникъ (3. Войска Донск.) Употр.
отъ укушенія бѣшеныхъ собакъ(Иван.)
*) Шаболить, іпалоболить зна-
читъ колыхаться, болтаться, качаться;
шалобольникъ слѣд. растеніе, способ-
ное сильно колыхаться. См. также Нп-
рЬаг и ИутрЬаеа. Можно также про-
изводить отт> словъ шалѣть до боли
(Пуп.)
Сепіаигѳа ігісЬосѳрЬаІа. Наго-
ловатки красный цвѣтъ (Екат.)
Сепіаигѳа ѵго1%епвід. Скажинюка
(Тавр,) Отъ укушенія бѣшеной собаки
пьютъ отваръ (Впрг.)
Сѳпіаигіит та]из Діоск. есть Сеп-
іаигеа Сепіаигіит Ь.
Сѳпіаигіит тіпиз ѵ. ЕгуіЪгаеа
Сепіаигішп.
Сѳпііпойіа ѵ. Сепіитпосііа ѵ. Сеп-
іитпойіит тіпиз. ѵій. Ро1у§опит аѵі-
сиіаге.
СепігапіЬиаИс.ѴаІегіап.ІѴ.бЗІ.
Пол. Віейггупек, Озігодоіэтес. — Чешск.
Маѵип. — Луз. 'ѴѴоігагпік. — Нѣм.
ЗрогпЫшпе (съ греч.) ЗрогпЬаІйгіап. —
Фракѣ. Бе СепігапіЬиз.
СѳпігапіЬиз гиЪѳг Лс. Красная ва-
леріана (пер.)—Фракѣ. Ѵаіегіапе гои^е,
ВеЬеп гоп^е, ВагЬе йе йирііег. Ьііаз
йе Іегге. Употр. какъ салатъ.
Сѳпіипсиіиз Ъ. Ргіпші. Ргойг.
ѴШ. 72. Сепіипсиіиз Плинія есть Роіу-
допит Сопѵоіѵиіиз. Нйзмяпка (Двиг.)
Сотейникъ (Собол. ошиб. пер.) — Пол.
Міейозріаіек. — Чешск. ЦгоЪез’зек, Вго-
Ьуаек. — Сербск. Маііе. — Луз. Иго-
Ьизс. — Нѣм. Кіеіпііпд, Сепіппкеі. —
Фракѣ. Сепіепіііе.— Англ. Вазіагй Ріш-
регпеіі. СЬай'-'ѵѵеей.
Сѳркаѳііз Вшмгіх. КііЪіас. IV. 532.
Воробишникъ (Даль). ЦеФаэлисъ. —
Пол. бкѵуагпіа, 8кпрі§іка Роѵго,)оигіес.—
Чешск. Ніаигепка. — Нѣм. Віе КорГ-
Ъееге. — Фракѣ. Бе СёрЬеіів. — Атл.
СерЬаеІіз.
СерЬаеІіе ІресасиапЬа Еісіі. Ипе-
какуана. Рвотный корень. — Нѣм.
ВгесЬигиггеІ, ВгесЬеггедепйе КорГЬееге
ой. ІресасиапЬа. — Фракѣ. ІресасиапЬа
8гіз. — Атл. ІресасиапЬа. Дост. корень
Ипекакуаны, Вай. ІресасиапЬае дгізеае
8. ѵегае, з. аппиіаіае, з. Вгазіііепзіз.
СѳрЬаІапіЬѳга Еісіі. ОгсЬій. Се-
рЬаІе, голова, апіЬега, пыльникъ. Дрем-
ликъ (ЧѴіей.) Прострѣлъ (Могил.) Цыль-
цеголовникъ (Кауфм. Моск. Фл. перев.
назв.) Лисье ядро красное (зиЬ С. гиЬга
КісЬ.) Купина (а. СерЬ. епзііоііа) Черн.
Самиръ (в. СерЬ. раііепз ВісЬ. Могил.)—
Пол. Виіаѵпік. — Чешск. Киіаііска.
Окгоіісе, 8ігі2, оаігіг. — Сербск. Ка§1а-
ѵак. — Луз. Тагнцонгка. — Финк. Ѵаік-
ки. — Я»»._КорЙ>еиіе1. ЕутЪеіЫите.
СѳрЬаІагіа іаіагіса Е. 8. Иір-
зас. IV. 647. Свербежница (Кавк.) Ди-
кой сузикъ (Вор.) — Груз. и Имер.
Квитли.
СѳрЬаІагіа Тгапеуіѵапіса ЕсІігаИ.
Оербск. Праскоч (Панч.)
Сѳгавііит І. СагуорЬуІІ. 1. 414.
Отъ сегая, рогъ. Роговикъ (Собол. пер.)

92
Сѳгазііит — Сѳгіпйіе
Ясколка (Двиг.) Косоволье (Кіев. од.
видъ). — Пол. Козсіепіес. Водочѵіес,
Водоѵгпіса, Ііодоѵе гіеіе. — Чешск. Ко-
гес. — Сербск. ТТѵгаіка. Месоип (Ор.)
Когас. — Луз. ВоЬоѵпіса. — Финн.
Нйгккі. — Нѣм. Ьаз Ногпкгаиі. —
Франц. Ье Сегаізіе. — Лиіл. Моизе еаг
СЬіск-чѵееД.
Сегавйит адиаіісит X. Маіа-
сЬіит адиаіісит Ггіез. Фарм. назв. А1-
віпе 8. Могвив даіііпае та)ог. Слабникъ
(Екат.) Ястребильныя ягоды (Влад.)
Черевы куреньи, Мокрица, Мышье
ушко (Кондр.) Бѣлыя куреньи черевы
(Мейер. Бот. Сл.) Полевой горчакъ, по-
лёвий гірчакъ (Рог.)—Сербск. Курьачка
црева (Кар.) Мокгіса. — Чешск. Месоип.
Сѳгазйит агѵепве X. Фарм. назв.
Аигісиіа типа аІЬа 8. Ноіозіеит Са-
гуорЬуІІі. — Нѣм. Вав Аскегдгаз, Нагг-
дгав, ипасЬіег нгеіввег БіеіпЪгесЬ.
Сѳгавѣіит ѵиідаіит X. Безплод-
ная трава. Укладникъ (Черн.) Цвин-
тарникъ (Черн.) — Пол. В,о§о\ѵпіса. —
Сербск. Маца ігаига. — Финн. Роіѵійцй,
М'игшіЬагккі. — Нѣм. Вег гаиЬе ЕеІД-
Дагш. — Франц. Ье Муозоіів соттип
(ПЬг.) Моигоп Д’аііоиейе— Атл. Сіат-
ту-Сегазііит.
Сегавив разл. виды. См. при родѣ
Ргпппз.
Сѳгаіосагриз агепагіие Ъ. (8а1ао-
Іас. Рг. ХШ. 2. 121). Камчакъ, Камча-
чекъ (Урал.) Катунокъ. Колючка степ-
ная (Самар.) Устели-поле (Симб.) ЬіпД.
Утри-хвостъ (Мейер. Бот. Сл.) — Кирг.
Ибелекъ (Борщ.) Ибилекъ (Пот.) АвсЬі-
тіа (ЬеЬт.)
Сегаіосѳ.рЬаІив огѣйосѳгаа
Вс. (Вапппс. 1. 26). Рогоглавникъ (пе-
рев. лат. назв.) Златничка (Новор.) Еже-
ватрава(Самар.)Майскій репяшокъ
(Харьк.) Репейникъ, репяшокъ (Екат.
Огпп.)
СѳгаѣбпіаХ. Ьедит. II. 486. Рож-
ковое дерево. — Пол. Згагайсгуп,
8до Дапа Згагайсга, СЫеЪ 8до Дапа,
Войкочгіес, Войкі.— Чешск. ВоЬоѵгпік.—
Сербск. Кодас. — Нѣм. Вег ДоЬаппіз-
ЬгоДЬаит. — Франц. Ье СагопЬіег. —
Аиіл. СагоЬ-Тгее, 81. ДоЬп’» ВгеаД.
Сѳгаіопіа віііфіа X- Хлѣбъ Ива-
новъ тр. (Кондр.) Рожечникъ, Рожки.
Сахарные рожки или сладкіе стручки..
Цар еградскіе стручки. Дивій медъ.
Дивій хлѣбъ. Въ Слав. Рожцы, въ Русск.
Рожки (Ев. Лука XV. 16). — Нѣм. Пег
детеіпе ДоЬаппівЪгоДЬаит, НеизсЬгек-
кепЪаит. сіаз 8ооДЬгоі. ВоскзЬогп-
Ъаиш. — Франц. Ье СагоиЪіег. Плоды
СагоиЪе Сагоиде. —- Англ. СагоЬ-Тгее,
СагоЪ-Веап, 8і. ДоЬп ВгеаД. Плоды
прежде употребл. въ медиц., нынѣ же
только какъ лакомство. Сѣмена употр
какъ суррогатъ ко®е и они же прежде
служили единицей вѣса для драгоцѣн-
ныхъ камней, которая наз. Каратомъ
(по греч. плодъ наз. Кератъ) *).
Сегаѣорйуііов X. СегаіорЬуІІ.
ІІІ. 73. Сегаз, рогъ, рЬуІІиш, листъ.
Роголистникъ (Двиг.) букв. перев. лат.
назв.— Пол. Еодаіек, Еодасіп.— Чешск.
Впгкаіес (Рг.) Еййкоѵііек (Ор.)—Сербск.
Еогкоѵас. Еогпоіізі (81оЬ ) — Нѣм. Ногп-
Ыаіі (тож.) — Атл. НогпѵогіЬ (тож.)
СегаѣорЬуПит Дѳтегвит X. В о-
дяная Крапива, Крапивка. Ку-
ширъ, Кучиръ, Кущуръ. Жабурыня
(Подол.) Кушіръ (Малор.) Маринъ
(Кіев. Шейк.) Шуваръ (Малор.)
Сѳгсів Ь. Ьедит. II. 518. — Пол.
<3го)ес2шк, ДиДавгоѵе Дггеѵо, ДиДазго-
ѵпес, біг^конгіес. ХуДонгвкіе Дгзеиго. —
Чешск. Йтагііка. — Сербск. ДиДіё. —
Нѣм. ДиДазЬаит.—Франц. Ье Саіпіег.-^
Англ. ТЬе ДиДаз-Тгее.
Сегеів аШчиааѣгит Ь Жидовская
тр. (Кондр. 156). Іудино дерево (Кондр.)
Багрянникъ, Багрянникъ іудейскій.
Любовное растеніе (съ Франц. названія
этого раст.) — Тат. въ Крыму Мива-
адаізсЬ. — Бух. Агдопап. — Нѣм. ОгіГ-
ГеІЬаит, ЗаІаіЬаит. — франц. Оаіпіег
Де ДиДёе, АгЬге Де ДиДёе, АгЬге Де
ДиДаз, АгЬге Д’атопг. Отеч. Южн. Евр.
Востокъ.
Названіе Іудина дерева, а отсюда
Іудейскаго и Жидовскаго дерева, про-
изошло на основаніи предположенія,
что Іуда предатель повѣсился на этомъ
деревѣ; а такъ какъ существуетъ еще
другое преданіе, что Іуда повѣсился
на осинѣ, то оба предположенія мо-
гутъ быть объяснены тѣмъ, что у Тео-
фраста именемъ Сессія также назы-
вается Рориіив Тгетиіа, Осина (ІІІ. 14).
Сегілѣііе Тоигп. Воггад. X. 2.
Сегоз, воскъ, апіЬе, цвѣтокъ. Воско-
вая трава (перев.) — Пол, ОзтіаІ, 61а-
Дузз, Рзгесгіпік, ѴГозкоитіса.— Чешск.
Ноііса, Міёска (81оЬ.) ЛѴозко-ѵѵка, Ѵоз-
коѵепка. — Сербск. Ѵовка. — Луз. ЛѴбз-
коигка. — Нѣм. ѴѴасЬзЫите. — Франц.
Сёгііе, СёгіпіЬе, Меііпеі. — Атл. Но-
пеу-нгогіЬ. Всѣ очевидно переводныя.
Сегіпйіе тадог Ь. Бородавникъ
(Кален.) Тѣльникъ (Даль). Заячья ка-
пуста, Буквица, Ласковица, Перекрест-
*) Преданіе говоритъ, что Св. Іоаннъ
Предтеча питался въ пустынѣ плодами
этого растенія, откуда и назв. Хлѣбъ
Св. Іоанна, Дивій медъ.

СегіпШе — СЬеІісІопіит
93
пая трава (Екат. зиЬ СегіпіЬе тасиіаіа.
Вирг.)
СѳгіпЙіе тіпог Ь. Восчанка, Заяча
кравця (Рог. Рук.) Дикая капуста (Тавр),
Дрокъ (Подол.) Воскоцвѣтъ (Ставр.)
Рук. Рупр. Употр. отъ бѣшенства у
животныхъ (Подол.)
Сѳвігит Ь. Зоіапас. ХІП. 1. 598.
Сезігоп — молотокъ, откуда назв. нѣм.
НаттегзігаисЬ, и пол. Міоіочѵіес, МІо-
іоѵе йгзеиго. Сезігоп Діоскорида есть
Зійегіііз зугіаса или Веіопіса Аіоре-
СПГП8.
СеіегасЬ оГДеіпагит И'гѴИ. У
Діоск. — Авріепіоп. У ТеоФр. — Не-
тіопоп. _
Сѳігагіа Нггез. Ватаіін. Ш>Ь. 113.
Пол. ОЬгозі, РІиспік. — Чешск. Рик-
Іёгка. — Сербск. Йіііаг. — Луз. Рикііп-
ка. — Нѣм. МоозЙесЬіе, ТагізсЬеп-
ЙесЫе (пер.)
Сѳігагіа івіапйіса АсЬ. Фарм. —
ЬісЬеп ізіапйіспз, Мпзсив ізіапсіісиз.
Исландскій мохъ (пер.) Мохъ жест-
кій, Колюшникъ (Твер. Ост. Пупар.)
Березовый мохъ (Влад. Рупр.) Мохъ
рябчиковый (Волог. Рупр.) Сухоборный
мохъ (Арх.) Дубовыя лапти. — Искаж.
Шленскій мохъ (Мог.) Имѣетъ большое
употр. въ медицинѣ отъ чахотки, груд-
ной боли, кашля, и въ видѣ припарокъ
отъ желѣзъ за ушами На Сѣверѣ упо-
требляется въ пищу въ видѣ примѣси
къ мукѣ. — Нѣм. ІзІапйізсЬе ГІесЫе
В1иі1пп§ептоо8. ІзІапйізсЬез Моов. —
Фряии. ЬісЬеп й’Ыапйе, Мопззе й’І8-
Іапйе. — Англ. Ісеіапй Мозз, Ьіѵегіуогі.
Сѳігагіа роІуігорЬа? Мораллъ
Сибирскій, Маралъ *) (Даль).
СЙаегорИуИит Но$т. ПтЬеІІ.
IV. 924. Кервель (Двиг. Фл.) Бутень
(КауФм. Фл.) — Пол. Йигіегй^Ьек, Віеко-
іек. ТгиеЬпІа (скорѣе Всаийіх).— Чешск.
КгаЬііісе.— Сербск. КгаЬиЦіса.— КегЪ-
іік. — Луз. ТгуКліа. — Финн. Коігап-
риікі. — Нѣм. КаІЬегкгорГ. — Франц.
СегГеиіІ. — Англ. СЬегѵіі.
СЬаѳторЬуІІит аготаіісит Ласд.
Гусеница (Пот.) Дзенчель (Гродн.) Тмя-
нецъ дикій (Могил.) Рук. Рупр.
СЬаѳгорЬуІІит ЬиІЬовит Ь. **)
Ьугвдя (Рог.) Булйголова (Мал. Волк.)
Бутень (Даль). Гонощи (Мейеръ, Бот.
Кербель (Даль) рѣпный Кервель
(Мейеръ). Купырье (Вор.) Пупырье
есть названіе Сибирскаго
**1С(ДалЬ’ П‘ 897>'
много Апйи’- зуіѵезігіз. съ которымъ
Общихъ названій.
(Малор.) Пупыри (Кал.) Дикая морковь
(Урал.) Морковникъ (Арх.) Морквица
(Курск.) Лѣсная Морквица (Харьк.) Му-
хоморъ (Уфим.) Орѣшница (Арх.) Пе-
стрецъ (Вор.) Пестежка (? Арх.) Дикая
петрушка. Рябчикъ (Кал.) Свербиг. .но
(Малор. Волк.) Свербигузъ (Даль) Сер-
гибушь (Вор.) Свинушка (Вор.)— Чешск.
Кгкозка. — Нѣм. ЙііЬепкегЬеІ, Уаріп-
кегЬеі, Егйсазіапіе, йег кпо!1і§е КА1-
ЬегкгорГ. Дѣти ѣдятъ лопуцьки, т. е.
стебли. Корни въ нѣкоторыхъ мѣстахъ
употр. въ пищу.
Сйаѳгорііуііит іетиіит Ь. Пья-
ный бутень.
СЬатаесурагіз Киікаепвів
ЗрасЪ,. (СопіГ. Ргойг. XVI. 2. 463). Душ-
ное дерево, Душнянка, Душмянка.
Сйатаѳсурагіз нрЬаѳгоійеа 8р.
Бѣлый Кипарисъ, бѣлый Кедръ. Бѣлое
кедровое дерево (съ нѣм.)
Сііага Ад. СЬагас. ВЬЬ. 197. Разл.
виды: Лучица, Тина, Топнякъ. — Руко-
снѣчникъ (Собол. пер. съ нѣм.) Лягу-
шечій шелкъ (Даль) и друг. общія съ
Сопіегѵа, Ьетпа. Хмара (Кален. очев.
иск. СЬага. — Пол. Ватіепіса, Кгупісг-
пік (Вил. Ков.) — Чешск. Рагойпаіес —
Сербск. Рагойпіса. — Луз. Рагозпік. —
Финн. Кйкіпрагіа. РегпзгиоЬо (назв. СЬ.
ѵиідагіз). — Нѣм. АгтіеисЫег, Каіхеп-
7а,§е1,\Ѵгаз8егзсЬаЙ,сЬеи,ИегйезсЬ'ѵѵеіГ.—
Франц. Ьа СЬагадпе.—Англ. Зіопе-И'огі,
^Ѵаіег-Ногзеіаіі.
Сйеігапѣііия Вготг. СгисіГ. ЫЗб.
СІіеігапЙіив аппиия Ь. Нынѣ Маѣ-
Шіоіа аппиа.
СкѳігапШив СЬѳігі Ь. Желтофіоль,
Лакфіоль. Оба вида назыв. у древнихъ
Ьеисоуоп, т. е. бѣлая фіялка, отсюда
и назв. Левкоя (Маіі. аппиа) и желтой
фіялки или фіоли (Ѵіоіа Іиіеа РИп.) для
этого вида. — Пол. Гіоікі хоііе. Ьак.—
Чешск. Гіаіа зіиіа. — Сербск. ЙеЬоі
йиіі. — Нѣм. Сетеіпег Ьаск ой. Соій-
Іаск. Ьаскѵіоіе, ОеІЪе Ѵіоіе. — Франц.
Оігойёе уаипе, Ваѵепеііе. Ватеап й’ог,
Ваіоп й’ог. Мигеі. — Англ. ЛѴаІІ-йоѵгег.
ВІеейіп8-НеагіЬ,В1оойу-’ѴѴатог. Преж-
де употр. въ медиц. Иогев, НегЬа еі
8ешеп СЬеігі.
СЬеІісІопіит С. ВагЖ. Рараѵег.
I. 122. Отъ греч. СЬеІійоп, ласточка. У
древнихъ два растенія наз. этимъ име-
немъ: большой — СЬеІійопішп тарта и
малый — Канипсп1и8,Еісагіа Ь. Отсюда
общія назв. Чистотѣла, Чистяка, Ла-
стовишной травы. Чистотѣлъ (Дв.) —
Пол. Сгіізіелѵпік, Сііаіпік, Сеіійопіа,
йазкоісге зіеіе. — Чешск. Ьазіоигіспік.
Сеіійапа, пеЪегкуйёг, кгѵаѵпік (81оЬ.)—
Сербск. Руса (Панч.) йохорас. — Финн.

94.
СЬеІі’Допіпт — СЬепоройіпт
Кеііапо. — Нѣм. ЗсЬбПкгаиі. — Франц.
Сёіійоіпе. — Англ. Сеіапйіпе, Сеіепйіпе.
СІіѳИйопіит та)ив Б. Фарм. назв.
СЬеІійопішп тэдиз в. НегЬа Нігипйіпа-
гіае. Бородавникъ, Бородавочникъ (по
дѣйствію на уничтоженіе бородавокъ).
Гладу пшикъ (Полт. Умань). Гладыш-
никъ (Вол. Под.) Глекопаръ (Малор.
Рог.) Глечкопйр *) (Волк.) Желтушникъ
(Пет.) Красномолочникъ (Экон. Маг.)
Коровья трава (Біпсі.) Кровавикъ (Алт.)
Кровникъ (Могил. вѣроятно заимств.
съ нѣм.) Касаточная или ластовинная
трава, Ластовичникъ (Кондр.) Ласто-
вичная трава, Ластовица (всѣ заимств.
изъ назв. рода). Маслянка (Умань). Мо-
лочай (Слов. Церк.) Желтый Молочай
(Мог. Вор. Нижег. Под.) Желтомолоч-
никъ (Костр.) Печеночникъ, Пичинково
зилье (Кален.) Подтынникъ (Орл.) Про-
зорникъ (Полт.) по употр. въ болѣзни
глазъ. Розопась, Розопастъ (Вятск.)
Ростопашъ (Курск. Малор.) и искаж.
Ростокащъ (Волын.), Ростопачъ (Мал.)
Рознопасть, Розлопасть (Вятск.) всѣ
съ пол. Свѣтлая (Вят., по дѣйствію на
глаза), заимств. съ нѣм. Селидоніева
трава, Селидонія (Стар. Рук.) Целидонія,
Селииомія (Под.) Сѣрое зелье (Умань).
Старовина (Полт.) Чистякъ (Тамб. Херс.
Курск. и др.) Желтый Чистикъ. Жов-
тий Чистикъ (Малор.) Чистецъ (Ворон.)
Чистуха (Алт. Перм. Вят. Ниж. Каз.)
Чистотѣлъ большой (бол. ч. Росс.)
Чистотілъ (Малор.) Чистоплотъ (Во-
рон.) и искаж. Чистоколъ (Твер. село
Гнилицы). Щелкунецъ (Даль, потому
что стручки щелкаютъ)? Ясколка
(Щегл.) съ пол. — Сомнит. Адамова
голова (Полт.) Аксаметъ (Екат.) Волос-
никъ (Хар.) Стародубъ (Волын.) Поле-
вая горчица (Вор.) Дорогая трава (Каз.)
Рук. Рупр. Завилецъ (Мейеръ, Бот. Сл.)
Живокость (Перм.) Курача (Подол.) —
Смѣш. съ др. Куриная слѣпота(Тамб.)
Лютикъ (Влад.) Звѣробой (Кіев.) Дрокъ
(Ниж. Рук. Рупр.) — Пол. йазкбісге
зіеіе, С^сеііа (ХѴад.) (Иізіетаік (Ков.)
Возіорпзс (Агпіз. ЕІ. Мей.) — Чешск.
См. при родѣ). — Русины, йазкпіпек,
йазкпіусипік. — Луз. Кгѵаигпік, СЬѵѵа-
ѣо^ге геіе, Кпѵаи’пікоѵѵіпа. — По Самог.
2і\ѵаіа гоіе, т. е. брюшная трава (Ков.)
Финн. Ке1іа)ипгі, КеІШаийіп, шаарйЬ-
капа, гаѵеЬеіпа. — Арм. Цицернахотъ
(сомн. вѣр. Азсіеріаз согпиіі). — Груз.
Гур. К(Ь)ристесъ-Сисхла (Кн. Эрист.)—
Эст. АѴете гоЬі, рипавей. — Латыш.
ХѴагйиІі, ЗаѵеезсЬе ваЫе, ЗігпИепез. —
*) Имъ глечики т. е. горшки парятъ.
Нѣм. Стговзез 8сЬе11кгаиі, йаз Ап^еп-
кгапі, Віпікгапі, йіе СеІЬѵпгг, Поій-
чѵпги, Соііез§аЬе, йаз Негг§оіізкгаиі;,
йіе БісЬі5ѵпг2, йаз Маікгаиі, йіе §ешеі-
пе ЗсЬѵаІЬепѵигз, ЗсЬчѵаІЬепкгаиі. —
Франц. Есіаіге, Сггапйе Есіаіге, НегЬе
аих ѵеггив, Пгапйе СЬеІійоіпе. — Англ.
Сеіапйіпе, Теііег-5ѵогі, БтаПои'-ѵ/огі,
Ргіскіей рорру Сеіапйіпе. Въ народной
медиц. имѣетъ большое употребленіе.
Въ отварѣ изъ этого растенія простой
народъ Купаетъ дѣтей, страждущихъ
накожными болѣзнями (Курск.) Употр.
также отъ венерическихъ ранъ, отъ
чесотки, отъ золотухи, отъ червей у
скота и внутрь отъ лихорадки, для воз-
становленія молока, отъ горячки у
скота. Подкуриваютъ отъ падучей бо-
лѣзни. Корнями красятъ въ желтый
цвѣтъ. Но всего чаще употребл. сокъ
этого растенія для сведенія бородавокъ,
желтыхъ пятенъ.
Сііѳпордсііиіп Тоигп. ЗаГзоІас.
Рг. XIII. 2. 61. Отъ сЬеп, гусь и рпз,
нога, откуда Лапка гусья, нога гуси-
ная (Ковдр.) Гусиная лапка (Даль). Ле-
беда, Лобода. Марй (Даль); Марь
(Двиг.) Мучникъ (съ пол.) Селедникъ.
Сердечникъ (Кондр. съ пол.) — Пол.
Кошоза, М^сгупіес, М^сгпік, С§зіа зіо-
ра, Сг^зійіай, бегйесзпік розроіііу. —
Чешск. Мегіік. — Вёіу когеп. — Сербек.
йиг)еѵас, — Финн. Баѵіке. — Нѣм. Оап-
зеіивз. — Франц. Апзёгіпе. — Англ. ТЬе
Соозе-Гоок
Всѣ растенія этого рода имѣютъ
много общихъ названій съ растеніями
изъ рода Аігіріех.
Сііепоросіішп аІЪит Моди. Ло-
бодк дика (Малор. Волк.) Дикая ле-
беда (Собол. Астр.) Собача лобода
(Малор. Рог.) Полевая лебеда (Пск.)
Можетъ быть этому же растенію при-
надлежатъ названія Бажанна, Собачья
капуста (Кондр. зиЬ Вгаззіса сапіпа,
такъ какъ у Діоск. наз. СупосгашЬе),
а можетъ быть и Мегспгіаііз. Марь
обыкнов. Паровница (Никол. у. Волог.
губ. Пот.) Сныть боровая (Ниж. Рупр.)
Болг. Лобода. — Сербек. Пепелюга, Пе-
пе льуга (Панч.) Зелье (зпЬ СЬеп. ѵігі-
йе).—По Самог. Ваіапйа Ваііоіе (Ков.)—
Латыш. Меійез, Ьаііапйез. — Финн. 8а-
ѵіаіпеп, баѵіЬеіпй, йаиЬозаѵіке.—Зырян.
Пекья турунъ(Сиверг.) Пыкъ(Савин.)—
Черем. Конъ-шудо (Еремѣевъ).— Чуваш.
Мыянъ. — Тат. въ Тавр. Сарлычь Те-
пеляръ (Рупр.) — У Лезг. общ. Капучи
наз. Хенна и разв. искуственно (Зап.
Ак. Наукъ. Томъ V, кн. 2, р. 190 з. СЬ.
ѵігійе). — Луз. Роізіса, ЕоЬойа. — Нѣм.
ІѴеіззе Меійе, ЗсЬіззшеІйе. — франц.

СЬѳпоройішп — СЬіососса
95
Апзёгіпе ѵиі&аіге, СЬёпоройе Ыапс. —
Адал- Егозі-Ыііе. БатЬ’з диагіег (Англ.
ъ Амер.) Сѣмена, при неурожаѣ, упо-
требж. въ примѣсь къ хлѣбу.
СЬѳпоройіит атЪгозіоійѳз Б.
фарм. СЬепоросІіпт атЬгозіасит 8. Во-
іГуз техісапа. ТЬеа техісапа (НегЬа).
дігіріех ойогаіа, атегісапа, атЬгозіаса.
Мексиканская лебеда, Благовонная
марь. Кудрявецъ. — Сербек. Самирао
(Панч.) — Нѣм. МехікапізсЬез ТгапЬеп-
кгані, ІезиііепЙіее. — Франц. ТЬё сіи
Мехідие, АтЬгоізіе Де Мехідие. — ТЬё
аііетапй.— Атл. АтЬгозе. Отеч. Мекс.
Употр. въ медиц.
СЬѳпоройіит Ьопиз Непгісиз Ь.
Нынѣ АдаіорЬуПигп Ьопиз Непгісиз
Мод. Віііит Ьопаз Непгісиз ВсЬ. Назв.
Ьопиз Непгісиз дано въ противуполож-
ность Ьбзег НеівгісЬ — Мегсигіаііз. По
мнѣнію же Согйиз’а слово НеіпгісЬ есть
искаженное НеуйегісЬ (Ргіог. 95). На-
зыв. также въ Фарм. БараіЬиш ипсіио-
вит, Назв. тѣ же какъ и СЬ. аіЬшп и
кромѣ того Гатинецъ (Малор. Рог.)
Моралки (Экон. Маг.) Моральки (Даль).
Послѣднія названія напоминаютъ та-
ковыя же назв. Сеігаѵіа роІуігорЬа —
что совершенно непонятно.—Пол. Мд-
скіпіес.—Уеіаск. Рзозег, БеЬеіпік, ЛѴве-
сіоЬг, КпаІ хиЬаіу. Вііу когеп.— Сербек.
ПоЬгоѵіс. Каравански Спанадж (Панч.)—
Луз. Іаігоѵе яеіе, іаігпік, Зегііса. —
Финн. ЛйзепЬеіпа., Заѵіпшго. — Нѣм.
Паз А11§иі, кіеіпег АтагапіЬ, йег БогГ-
§ап8еГп88, Геійзріпаі, биіег НеіпгісЬ,
гоіЬег НеіпгісЬ, Нипйзтеійе, ѵѵіійег
8ріпаі. — франц. Воп Непгі, НегЬе <іа
Ъоп Непгі, Ёріпагсі заиѵаде, Тойіе
Ьоппе, Заггап, Тгіапдиіаіге. — Атл.
ВІііе, ЗігамгЬеггу 8ріпа§е, Еп§1ізЬ Мег-
сигу, АП-доой, Сгоой Непгу, "ѴѴТІсІ 8рі-
па§е.
СЬѳпоройіит Воігуз Б. Фарм.
НегЬа Воігуоз ѵиідагіз з. позігаііз. Бо-
жій бытъ. Кудрявецъ (Мейеръ, Бот.
Сл. Кіев. Херс.) Душистая Лебеда
(Мейеръ, Бот Сл.) Марь курчавая (Даль),
Марь (Рогов.) Миръ (Мейеръ, Бот. Сл.)
Николаева трава. Іерусалимъ. Черно-
былъ. Чернобыльникъ (Кондр.) Турец-
кій Чернобылъ (Даль) пер—Нѣм. Тйгкі-
зсЬег Веііизз (ТаЬегп.) ТгаиЬеп-бапзе-
іизз. — Франц. Воігуз. Рішепі НегЬе й
рппіетрв. — Атл. АтЬгозе, НіпйЬеаІ
ІР°т8/рѴ-е’ СаРРайосіа 01- оі йегиза-
* 1®ГІ0Г-) Употр. для мытья головы
0ТД струпьевъ И наружной боли (Кіев.)
—ѲПОроаіит ЬуЬгісІШП. Ь. Бе-
(Екат Гу?” (Ма‘І0Р- Р°г.) Бишишникъ
' Бешышникъ. Гусиникъ (Могил.)
Лебеда свиная (Даль). — Тат. Незлы
отъ (Тавр.)
СЬѳпоройіит роіуарегтит Б.
Мелкая Лебеда. Вередовая (Пет.)
Кудрявецъ (Екат. Сгип.) — Пол. Щсг-
пік. Употр. отъ вередовъ, отъ черной
болѣзни — отваръ. Отъ головной боли
(Екат.)
СЬѳпоройіит 0,иіпоа ТУйИ. Пе-
рувіавскій Шпинатъ, Квиноа,
Марь Квиноа. Перуанская Лебеда (съ
нѣм.) Употр. какъ салатъ.
СЬепоросІіит тиЬгит Б. Фарм.
Аігіріех зуіѵезігіз. Красная Марь.—
Нѣм. ВоіЬе Меійе, КоіЬе Неиепврііге,
Віиікгаиі, 8аиЬа1§. — Франц. АггосЬе
Геіійе. — Атл. ЗомгЬапе.
СЬепоросІіит игЬісит Б. Глухой
Водопьянъ (Ворон.)
СЬепоросІіит ѵігійе Б. Названія
общ. съ СЬ. аІЬит и кромѣ того Немка
(на Кавк.) — Чуваш. Мыянъ. — Рачин.
Имер. Котонацара (Сред.) Употребл. на
щи, а сѣмена прибавляютъ къ ржаной
мукѣ.
СЬѳпоройіит ѵиіѵагіа Б. Фарм.
НегЬа Ѵиіѵагіае, в. Аігіріісіз Іоеіійае
з. оіісіае. Вонючая, навозная, селедоч-
ная трава (Даль). Вонючая Лебеда.
Мара, Марь. — Пол. Рвіа БоЬоііа. —
Луз. Йбпзка рбізіса. — Нѣм. Воскзтеі-
іе, Нишізтеісіе, Зііпктеісіе. — франц.
Апзёгіпе рпапіе, АггосЬе риапіе. —
Атл. ЧоісЬ ѵгеей.. По^’з ОгасЬ. Изъ
нея добывается Пропиламинъ.
СЬітарЬіІа итЬеІІаіа Ииіі.
Ругоі. VII. 775. Барвинекъ (Кіев. Гродн.)
Крещатый барвинокъ (Хар.) Боровыкъ
(Черн.) Боровикъ (Кіев.) Трава Боровка
(Кіев.) Вередовникъ (Волын.) Горькая
(Волог.) Грушица, Грушовка (Даль).
Грушнича (Мог.)—всѣ три отъ рода Ру-
гоіа, куда относились прежде. Изгонъ
боровый, Изгонъ раменный*) (Вятск.)
Порушникъ. Становникъ (Малор.
Рог.) Сердечникъ (Каз.) Толокнянка
(Вятск. Орлов. Лалет.) — Пол. Ротосг-
пік, Сггизяегусяка Ьаісіаззкоіѵаіа. —
Чешск. Еітозеіеп. — Сербек. 2ітзе1еп
(съ лат.) — Финн. 8аг)аіа1ѵіккі, КагЬип-
кикка, Ѵізрііаіпеп. — Латыш. Раі-
ІеЬкз. — Нѣм. Нагпкгаиі, ИаЬеІкгаиі,
8іаийі§ег ‘ѴѴаІйтап^оИ, ЛѴіпіег^гйи.—
Франц. НегЬе а різзег. Въ народной
медиц. употр. отъ воспаленія въ жи-
вотѣ (Кіев.), отъ подорванія вслѣдствіе
тяжелыхъ работъ — купанье (Кіев.)
СЬіоеосса гаеѳтоеа Ласд.
(ВиЬіас. IV. 482). Дост. Каинковый ко-
*) Раменье — Краснолѣсье.

98
СісЬогіит — Сісиѣа
виссогу. Силусъ (также Пгозрегпшт
рісгоісіез) Вѣсти. Имп. Общ. Сад. 1875.
Л»№ 1, 2.
СісЬогіит Епйіѵіа ЖЖ Фарм.
ЕпДіѵіа Ендивій, Эндивій,ѵАндивель.
Пол. ЗисгсгЬак. — Чешск. йіегЬак. —
Сербск. ЗігЬка, ЗіегЪка.—Арм. Егекъ.—
Нѣм. Ешііѵіеп-Заіаі. — Франц. СЬісо-
гбе ЫапсЬе, СЬісогёе йез з'агйіпз. Еп-
сііѵе. Одна разность — СЬісогёе Ггіеёе,
Зсагоіе, Зсагіоіе, Езсагоіе. — Атл. Еп-
сііѵе. Употр. въ салатъ.
СісЬогіит ІпіуЬиа Ь. Фарм. Сі-
сЬогіит. Батоги, Батожки (Вор.) Пе-
тровъ батогъ, Петрів батіг (Малор.)
Петровъ батожокъ, Петровы бато-
ги. Синіе батоги (Вят. Пуп.) Гор-
чанка осенняя (Тул.) Папава (Кондр.)
Попутникъ черный Придорожная тра-
ва. Придорожникъ (Кондр.) Пуговникъ
(Вор.) Солнцева сестра (Кондр. Дерев.
Зерк.) Солнцева трава (Трап.) Рыло
свиное трава (Кондр.) Цихорій, Ци-
корій полевой. Цыхорная трава
(Дерев. Зерк.) Татарскій цвѣтъ (Сарат.)
Синій цвѣтокъ(Сар.) Щербакъ (Стар.
Рук.) — Сомн. и смѣш. Баранья трава
(Сар.) Желтяница. Шкерда (Ниж.) Серп-
никъ (Бесс.) Кульбаба. Артишокъ (Кал.
Рук. Рупр.) — Пол. Сукогуа. Ройгбс-
пік. — Чешск. Сакапка. — Сербск. Во-
допія, Водоплавъ (Мик.) Жутчаница,
Радич (Кар.) Ѵойорца ргозіа. /впек-
ла. — Луз. МбДгу тібс. МбДга кп)ех-
піска, Хтегттѵе или Аѵоіросіпкотѵе
геіе. ^тегпідѵка, РІопотѵе геіе. — Болі.
Борци. — Эст. 8і§игіД. — Лит. 2іко-
гіпі. — Молд. Шикоары. — Груз. Вард-
качача или Вардкатчатча, т. е. роза,
имѣющая сухой стебель. Кгвавистчан-
ги, Кгвависп(Ь)рчхили, Арди. — Гур.
Бурткгила (Кн, Эрист.) — Рачииск.
Имер. Улецава (Сред.) — Тат. дерб.
Кясны (Сит.) вѣр. съ перс. КавпеЬ,
КавсЬпіЬ (ВиЬзе). —- Тат. въ Крыму.
Сіе-хатыръ-отъ, Кая хатыръ отъ. —
Нѣм. Сетеіпё ІѴе^гѵагіе, (Зет. СісЬо-
гіе, ЕеМѵе§чѵагіеп, боппѳптебеі. —
Франц. СісЬогёе ваиѵаде, СЬісогёе ваи-
ѵа§е. — Атл. СісЬогу, 8иссогу, ’ѴѴ’іІП
Зиссогу, СЬісогу. Листья употр. на са-
латъ, а корни для пригот. цикорнаго
кофе или цикоріи. Для леченія употр.
отъ желѣзничныхъ болѣзней — при-
парки (Кал.), для истребленія червей у
скота (Ниж.), отъ укушенія бѣшеной
собаки, отъ опухоли (Кіев.), отъ боли
сердца (Бесс.), отъ боли въ животѣ
(Тавр.), отъ ломоты—припарки (Екат.),
отъ простуды (Екат.), отъ младенче-
ской (Вор.), отъ зубной боли (Вор.), отъ
слабости въ видѣ питья (Сарат.), отъ
сояшницы (Малор.)
Сісйіа Е. ПтЬеІІ. IV. 92. Сісиіа
Плинія есть Сопіит тасиіаіит. Ци-
кута. — Пол. 8ха1е), Згаіей. Жхіпа
Сукиіа. — Чешск. Вогрик. — Сербск.
ТгиЬеЦіка. — Русии. \Ѵся. — Финн.
Кеізо. — Нѣм. ІѴаввеі’всЬіегІіпЗ- —
Франц. Сісиіаіге. — Атл. СоѵЬапе.
Сісиіа ѵігоза Ь. Такъ какъ име-
немъ Сісиіа называлась у древнихъ
Сопіит тасиіаіит и такъ какъ оба ра-
стенія имѣютъ между собою нѣкото-
рое сходство, принадлежа къ одному
семейству и дѣйствуя одинаково ядо-
вито, — то въ названіяхъ обоихъ ра-
стеній во всѣхъ языкахъ и въ томъ
числѣ на русскомъ, есть множество об-
щихъ. Таковы суть: Бехъ *) (Малор.)
Вехъ (Вел. Рос.) Віха (Малор.) Вьохъ,
Вьёхъ, Вяха, Вѣха, Виха, Вѣхъ — ко-
торыя впрочемъ слѣдуетъ отнести пре-
имущественно къ Сісиіа ѵігова; затѣмъ
Болиголовъ, Головоломъ, Омегъ водя-
ной (Кондр.), Омегъ ядовитый (Тамб.),
Смежная трава (Олой.) Вомигъ, Вомига
(Малор.) Омерникъ и всѣ подобныя, ко-
торыя надо преимущественно отнести
къ Сопіит тасиіаіит. Блекота, кото-
рое слѣдуетъ оставить при Нуо8с.пі§ег.
Затѣмъ переводныя: Бѣшеница (Херс.)
Бѣшеница водяная (Собол.) Бѣшеница
ядовитая (Арх. Меркл.) Кошачья пе-
трушка, Собачья петрушка. Изъ не
общихъ на русск. языкѣ — Вонючая
тр. (Сарат.) Животныя скорби (Костр.),
Изгонъ (Арх. Меркл.) Крикунъ (Курск.
вѣроятно отъ малороссійской легенды),
Одоленъ (Сынъ Отеч.), Настоящая ци-
кута. — Смѣш. съ др. рр. Дягиль со-
бачій (Даль), Морковникъ, Зубровая
трава, Бодяга, Волчье молоко. — Пол.
ІѴезгка вгаіе). ’ѴѴіесЬ, Ѵ7іосЬ, Свиныя
вешь (Мик.) — Луз. Сегбіса, Вогрик,
8руІ, ЗриІ. ІѴгоіпіса. — Эст. Мйгк,
т. е. ядъ, ядовитая трава. — финн.
Еіаіпіеп, Ѵііііриікі. — Лат. УѴеІІа гиі-
кі. — Тат. У-Эленъ. — ійфі. О, I
(Фалькъ). — Мордв. Мокш. Шай-тйк-
ше. — Мордв. Эрз. Чей-тйша. — Нѣм.
СіЙідег АѴазвегзсЬіегІіп^, "ѴѴиіЬвсШег-
1іп§, §ійі§ег'ѴѴіііЬегісЬ.— Франц. Сі§ие
адиаіідие, Сісиіаіге адиаіідие, Регвіі Де
сЬаі. — Атл. ІѴаіег Нетіоск. Все ра-
стеніе весьма ядовито, а особенно его
*) О происхожденіи названія Бехъ
въ Малороссіи есть особая легенда —
о битвѣ между татарами и козаками,
изъ костей которыхъ и выросла трава,
кричавшая Вехъ.

Сісиіа — Сігвіит
99
копневище. Употр. подъ именемъ Сі-
гиіае ѵіговае в. адиаіісае для излеченія
рогатаго скота въ видѣ сбитня изъ
мраа соли и постнаго масла.
с’іпсЬопа Пс. ВиЬіас. IV. 351.
Хинное дерево. Пол. Кіпа, ІСіпкі-
па. __ Чешск. СЬуппік. — Сербск. Кіпо-
ѵас __Груз- Имер. Гур. МингР'. К(Ь)и-
на-К(Ь)ина (Кн. Эр.) — Нѣм. ЕіеЬеггіп-
ДепЬашп. — Франц. Воіз а Іа йѳѵге.
Множество видовъ этого рода достав-
ляютъ различные сорты хинной корки,
такъ отъ С. Саіізауа АѴей. получ. СЫпа
ге^іа 8. Согіех СЬіпае ге§іае, Есогсе
іаппе Де Воііѵіе, Теііоѵ Вагк оі Воіі-
ѵіа. Отъ СіпсЬ. Сопйатіпеа Н. В. пол.
СЬіпа Іоха ѵега 8. Согіех СЬіпае йіяспз.
Отъ СіпсЬ. согйііоііа Мпі. пол. СЬіпа
Яаѵа, Лига еі йЬгоза. Отъ СіпсЬ. тасго-
сагра ѴаЫ.— СЬіпа аІЬа, Согіех СЬіпае
аІЬиз, и др.
Сіпѳгагіа Тезз. Сотрозіі. VI. 305.
Отъ лат. сіпіз, пепелъ — откуда и назв.
на всѣхъ языкахъ Пепельникъ, Золь-
никъ.
Сіапатойелагоп ахіііаге ЕпЛ.
Сіпзіас. Дост. въ торг. Согіех Рагаіийо
(Тр.)
Сіппашошіш Вигт. Еапгіп. Рг.
XV. 1. 9. Киннамонъ. Коричникъ. —
Пол. Супатоп. — Чешск. Зкогісотѵпік.—
Сербск. Когіса. — Нѣм. 2іттіЬапт. —
Франц. Ее Сапеіііег. Изъ множества
видовъ особенно замѣчательны: 8уп.
Сіпп! аготаііепт X. аЬ. Е., Сіппатотпт
Саззіа Віпт. Китайская Корица, дост.
Согіех Саззіае Сіппатотеае. Сіппато-
тпт іпйіепт я. сЬіпепзе. Саззіа Іі^пеа
сЬіпепзіз (Тр.) Сіппатотпт Спіііаѵап
X. аЪ. Е. дост. Согіех Спіііаѵап ѵегпз
я. аІЬиз, Согіех СагуорЬуІІоійез. Сіппа-
тотпт гпЬгпт В1. 'дост. Согіех Спіііа-
ѵап гпЬег. Сіппатотпт іаѵапіепт В1.
дост. Согіех Зіпіос’з. 8іпіос ѵегиз. Сіп-
патотит пііійит'Ноок. дост. Еоііа Ма-
ІаЬаіЬгі 8. ІпДі, получаемые еще-и отъ
другихъ видовъ. Сіппатотпт Хеуіапі-
епт д. аЬ. Е. 8уп. Еапгпз Сіппато-
тпт Е. Киннамонъ (Исх. XXX. 23.
Притч. VII. 1". Пѣсн. Пѣсн. IV. 14.
іис. Сыц. Сир. XXIV. 17. 15). Настоя-
щая Корица. Цейландская Корица. —
Мѣм. ЕѳуІапізсЬег 2ітті, 2ітті1ог-
еег, АесЫег Капееі, дост. Согіех Сіп-
тоті Хеуіапісі, Сіппатотпт аспіит
• ѵетпт 8. Ееуіапісшп. СапеІІа 2еу1а-
шеа в. Іедіііта. — Нѣм. СеѵІопівсЬег
ктег 2ітті. - франц. Сапеііе сіе
Сіппатл Ашл,- Сіппатот Ьагк (Тр.)
К аЪ ^еуіапіеит ѵаг. у. Саззіа.
хівдпГ м„+Га"ги8 Саззіа Ь-) Вазіагй-
Каззіепгіпйе дост.
Согіех Саввіае іі^пеае, 8. Хуіосіавзіае,
8. Сапеіііпа, 8. Сіппатотпт оссісіепіаіе
(РЬ. Аивіг). — Библейская Касія (Исх.
XXX. 24. Пс. ХЕІѴ. 9. Іезек. XVII. 19.
XXVII. 17 есть по всей вѣроятности
Сіпп. аготаііепт, но не Саззіа йзіиіа-
гІ8, какъ у Наггіз’а.
Сігсаеа Тоигп. Опадгаг. Рг. III. 63.
Двулепестникъ (Двиг.), иск. сост. Кол-
дуница (Собол.) Цирцея. — Пол. Схаг-
іа’Л'а. — Чешск. Сагоѵ/пік. Орака. —
Сербск. Ѵііепіса. — Нѣм. Нехепкгапі.—
Франц. Сігсее. — Англ. ЕпсЬапіег’з
№§ЫзЬаііе.
Сігсаеа аіріпа Ь. Горная Колдун-
ница (Собол.) Загноица (Вят.) — Финн.
Моіііапугііі. — Чешск. Рагехпік.
Сігсаеа Іиіеііапа Е. Волшебная
или Колдовская трава (Кондр.) Кол-
духа, Колдунница, Колдунова трава
(Вят.) Лепех. Парижская Колдунница
(Собол. всѣ заимствов. изъ иностр.)
Вѣдьмино зелье, Відьмино зіллэ
(Малор. Рог.) Дикій репейникъ (Мейер.
Бот. Сл.) Осотъ (Малор. Рог.) Литпа
(Могил.) Чарноквитъ (съ пол.) Степа-
нова трава (съ нѣм.) — Пол. Схагіатѵа,
Схагпокй’іі, Схаготѵпіса, Схаготѵпік,
Схугпійіо, Хіетѵіезсіе рвіпу. — Чешск.
Саготѵпік, Сегпоктѵёі, Орака (81оЬ.) —
Сербск. Ѵііепіса, СагоЬпік, ВаЬогпіса.—
Луз. богпокчѵёік, Кихіагпіска, Саготѵ-
пік. — Нѣм. УѴаМкІеііеп, Оетеіпез
Нехепкгапі, ЗіерЬапзкгаиі, УѴапбкІеі-
іе. — Франц. Сігсёе, НегЬе аих зогсіегя,
НегЬе аих та^ісіепв, НегЬе <1е 8і. Еіі-
еппе, НегЬе епсЬапіегеззе. — Англ.
ЕпсЬапіег’з Еі^ЬізЬаііе.
Сігвіит Тоигп. Сотр. Рг. VI. 634.
Бодякъ (Двиг. зиЬ Спісиз). Волчецъ,
Драчье, Дѣдъ, ДѢдовникъ. Колючка
(Донъ), Колйипки (Волог. Пот.) Иголь-
чатка (Пет.) Мордвинъ, Мордвинникъ.
Осота (Волог. Никол.) Осотъ, Осетъ,
Асотъ, Побыль, Пуговникъ, Татаринъ,
Татарникъ (КауФМ.) — Пол. Овігохей.—
Чешск. РсЬйс.—СпЬек, зігЬаі.— Сербск.
Зіекаѵас.—Ік/сии. Озеіу). У южн. Слав.
(Дубр.) нѣк. виды — Сіекавица, С)еца-
вацъ (Кар.) — Финн. ОЬйаке. — Нѣм.
Візіеі, Кгаіхйізіеі, ІѴіезепйізіеІ, Еейег-
йізіеі. — Франц. Сігзе.
Сігвіит асаиіе АП. Чертополохъ
(Бесс.) Губжа (Даур.) — Кирг. Тюэта-
банъ, т. е. верблюжій слѣдъ (Потаи.)
Употр. для купанья отъ перепуга (Бесс.)
Сігвіит агѵепве 8сор. Фарм. Сіг-
8Ішп ЬаетоггЬоісІаІіз (НЬ. еі ЕІ.) Бул-
довникъ (Мог.) Волчецъ. Жербій (Ро-
гов.) Желѣзница (Олой.) Жпбрій (Мал.
Волк.) Живокость (Полт.) Капустникъ
(Черн.) Колунъ (Костр.) Колючки (Вор.)
7*

100	Сігэіит
Котелки (Вор.) Наголбватень (Кален.)
Наголо ватки (Малор. Рог.) Осотъ
Моск. Смол- и др.) Осотъ красный. Осо-
тикъ (Вор.) Асотъ (Вор. Смол.) Пугов-
иикъ синій (Вор.) Прострѣльная (Тул.)
Серпъ трава (Новор.) Серпій (Вор. Сар.)
Серпуха полевая (отъ прежняго назв.
Зеггаіпіа агѵепзів). Сторожникъ (Мог.)
Чертополохъ (Арх. Олон.) Шиіпатникъ
(Вор.) — Чешск. О.чеі. — Сербск. Пей,
Бігісак ро])акі. Оз,іак роЦіакі, раіа-
яшіа (зпЬ Зеітаі. агѵ.) и Панч. — По
Самоі. Папуа (Ков.) — Нѣм. НаГегііівіеІ,
Аскег8сЬагіе,Аскегкгаіг(1і8іе1.—Франц.
СЬагсІоп ЬётоггЬоійаІ. СЬагсІоп йез
сЬатрв. Употр. отъ подволосныхъ ше-
лудей (Орл.) Купаютъ дѣтей отъ су-
хоты,
Сігэіит сапит М. В. Грицки.
Жирбій (Рог.)
Сігэіит егіорЬогит 8сор. Ко-
лючка (Кал.) Подбѣлъ (Вор.) Татарки
(Орл.) — Тат. Башъ-текенекъ-отъ
(Тавр.) — Пол. Виггап. Трава, НегЬа
Сагйиі егіорЬогі дѣйствуетъ какъ по-
тогонное и мочегонное; свѣжій сокъ
снаружи при ракѣ, а внутрь при ве-
сеннемъ травяномъ леченіи. Молодые
побѣги и неразвившееся еще цвѣточное
ложе употр. въ пищу.
Сігэіит еэсиіепѣит С. А. М. Бу-
сурманская трава (Симб.)
Сігэіит ЬеіегорЬуПит АІІ. Бѣло-
сторонка (Костр.) Воронуха (Олон.)
Горлянка (Перм. Клеп ; жуютъ, когда
болитъ горло). Колка (Ниж.) Собачья
кислица (Олон.) Осотъ лѣсный. Маточ-
никъ (Вят. Моск.) Пустосель (Вят.)
Подбѣлъ (Вор.) Подсадная (Олон.) По-
повникъ (Ниж.) Порѣзина (Моск.) Ре-
пейникъ (Тамб.) Репей глухой (Ниж.)
Серпуха (Ниж.) Татарникъ, Татаринъ.
Живая трава (Тул.) Сомнит. Шабура
(Новг.) Собачій хвостъ (Арх.) Воловій
языкъ (Влад.) Зыбръ (Орл.) Омонъ
(Пск.) Употр. отъ ранъ — въ видѣ при-
сыпки; отъ чирьевъ, отъ удушья, ча-
хотки (Орл.)
Сігэіит іпсапит ВіеЪегзі. Жере-
бій (Малор.) Осотъ (Тамб. Пенз. Сар.)
Сігэіит Іапсеоіаѣит 8сор. Бо-
дякъ (Мог. Вор.) Бѣл осторонная (Костр.)
Вахлачка (Орл.) Дідъ, Дідовникъ
(Малор. Рог.) Дѣдъ. Дѣдовннкъ (Вел.
Рос.) Дядокъ (Черн.) Колючій Дядов-
никъ (Могил.) Дрябчак (Малор. Волк.)
Колютикъ (Тотьма Пот.) Колючка
(Твер. Ржев. Пуп.) Колунъ (т. е. Ко-
лювъ) Волог. Колъ (Нижег.) Мачиха
(Костр.) Мордовникъ, Мордвинникъ
(Каз. Ниж. Сар.) Татарка (Тв. Ржев.
Пуп.) Татарникъ (АѴіей. Ниж. Курск.)
- Сіэіиэ
Свиной тернъ, Свиной щавель
(Стар. Рукоп.) Чертополохъ (Ниж. Вор.
Гродн.) — Сомнит. Курица (Кіев.) —
Пол. РорІосЬ, Озеі, Озеі росі^огиоіѵу
(Ков.) — По Самоі. Пщиісіа^із (Ков.).—
Финн. Каккікад, оЬіаіпеп. — Эст. Аіа
игагЬасІ. — Нѣм. ЬапгеііЫкіігі^е Кгаіи-
сіізіеі. Зреггйізіеі, йскиіісіівіеі. — Атл.
Виг-ТЬізіІе. Употр. Окуриваютъ дѣтей
отъ испуга (Кіев. Ков,), отъ порубовъ
(Костр.), отъ колики питье (Каз.) какъ
потогонное (Ков.), отъ колотья въ боку
(Гродн.), для излеченія вередовъ корень
(Курск.)
Сігэіит оіегасѳит АІІ. Бодякъ.
Дзедзивиръ (Могил.) Дѣдюшникъ (Вят.)
Заячья капуста (Іевл.) Зубцаста (Ниж.)
Горная лапуха, Студеная лапуха
(Каз.) Медвѣжникъ болотный (Пск.)
Молочникъ (Тв. Ост. Пуп.) Осотъ
(Твер. Ржев. Пуп.) Хробустъ (Малор.
Юго-Зап. край). Жовтий хробустъ
(Малор. Рогов.) Хробустъ, Хрыбустъ
(Гродн. съ пол.)—Пол. СЬгоЬиві. Овіго-
хеп сЬгоЬиві. Овеі.— Чешск. ЙЬисЬап.—
Луз. Веспу Іейск. бівс. — По Самоі.
(Жмудск.) Береще (Ков.)— Нѣм. СгеІЬе
КоЫйіэѣеІ, АѴіевепкоЫ, "ѴѴаззегкоЫ, Ое-
тйзейізіеі. Употр. молодые побѣги и
листья въ борщъ (равно какъ и друг.
виды); отъ остуды, отъ чесотки ку-
панье.
Сігэіит раппопісит Не. Пугов-
никъ (Укр. Черняевъ).
Сігэіит раіиэіге 8сор. Дикій дѣ-
довникъ (Смол.) Зайчики (Ниж.) Жи-
довское кресло (Вол.) Колюха (Олон.)
Осотъ (Вят. Сар.) Мордовникъ (Тамб.)
Репейникъ, Орепейникъ (Курск.) Пухо-
вишникъ (Ниж.) Другіе виды носятъ
почти тѣ же названія болѣе или менѣе
измѣненныя. У инородц. замѣчательны
слѣд. назв.: у Бурят. Сігвішп ІиЬегозит
АП. наз. СіиЬиІшп. У Ггшякоеь Сігзіит
УѴеугісЬі наз. АіаіГ (ОІеЬп.)
СІэіиз Тоигп. Сізііп. 1. 263. Рожа
пчельная (Кондр. съ пол.) Каменный
розанъ (Даль съ англ.) — Пол. Схуяіек.
Войа рзисхеіпа.— Чеіиск. Сікі.— Сербск.
Сізіас. — Луз. Кпікас, бізі, бівёік, Ма-
аса. — Нѣм. Сівіепгозе, ОоМгбзсЬеп,
СізігбзсЬеп.— Атл. ТЬе Ноііугозе, ТЬе
Воск Возе, битсіяіив.
Сіэіиэ ЬайапіГѳгиз В. Испанскій
Ладанникъ дост. Маппа сівііпа з. 1а<1а-
піГега з. Ьіврапіса, Испанскую Манну.
Сіэіиэ ѵиі^агіз Брасіі. Дост. НЬ. еі
И. Сівіі тагів. (НЬ. еі БТ. Сівіі Гоетіпае
получ. отъ Сівіиз ваІѵіГоІіиз Ь.) Этотъ
же видъ вмѣстѣ съ С. сгеіісиз, Сургіиэ
еі ІайапіГегив дост. Ладанъ, Ьабапшп,
ЬаЬйапит, Вевіпа Ьайапит, Оитті Ьа-

Сіігиз
101
аапит. Липъ козій, Лѣпъ козій или
Клей трава (Кондр.)
Сіігиз А. Аигапі. Рг. I. 539. Въ
Ргойг. Декандоля 5 видовъ:
1) Сіігиз тесііса Кі.ч.чо. Ьітоппіег; Сіі-
топс. Сейгоі.
2) Сіігиз Ьітѳііа Віязо. Ьітеііа, Вег-
<гатоііа.
3)	Сіігиз Ьітопшп Віззо. Лимонъ.
4)	Сіігиз Аигапііит Візз. Апельсинъ.
5)	Сіігиз ѵиі^агіз Кіяй. Померанецъ.
По Воуіе’ю (Вѣстн. Имп. Росс. Общ.
Сад. 1874 г. А» 7. — 9 видовъ.
1)	Сіігиз Ві^агайіа ПиЬат. (Сііг. ѵиі-
§агія ВІ88.) Померанецъ.
2)	Сіігиз Аигапііит Віззо. Апель-
синъ. — Франц. Огап^е ѵгаі.
3)	Сіігиз поѣіііз Ьоиг. Мандаринъ,
Танжеринъ.
4)	Сіігиз тейіса Ь. Цитронъ.
5)	Сіігиз йеситапа ІѴіІІй. Вівз. Пом-
пельмусъ.
6)	Сіігиз Вег^атіа Візз.
7)	Сіігиз Ьітеііа Віззо. Сладкій Ли-
монъ, Адамово яблоко или запрещен-
ный плодъ (въ Парижѣ).
8)	Сіігиз Ьитіа Віззо.
9)	Сіігиз Ьітопит Віззо. Лимонъ.
Сіігиз Аигапііит Віззо. 8уп. Сіѣг.
Аигапііит Ь. р. йиісіз. Сіігиз поЬіІіз
Ьоиг. Предст. 2 разности:
а)	Сіігиз Аигапііит зіпепве Віззо и
Ъ)	Сіігиз НіегосЬипііса Віззо.
Сіігиз Аигапііит зіпепзе Жззо.
У древн. Золотыя яблоки Гесперидъ.
Аигеит Маіит, Незрегійит Маіит
(Ѵігдіі.) — Мидійскія, Персидскія ябло-
ки. По мнѣнію другихъ Золотыя ябло-
ки Гесперидъ суть Квитъ или Айва
(Суііопіа ѵиі^агів) (Геце въ Вѣстн. журн.
Сад. 1874. № 7). По Воуіе’ю Мидійскія
яблоки Теофраста суть Сіігиз йеситапа
Візз. Апельсинъ. — Сербск. 81а<3ка
Вагапса. — Арм. Мурра кабитъ. —
Груз. Апелсини. — Имер. Гур. Мингр.
П(Ь)орт(Ь)охали (Кн. Эрист.) — Тат.
Лиму-ширинъ, т. е. лиму пріятный
(Сит.) — Турк.' еъ Анат. Полиал. Пор-
тугаль,— Нѣм. Зйззег РотегапиепЪаит,
Огап§епЬашп. Плоды — Зйзве Огап§е.
АрГеІзіаеп.— Франц. Огап&ег. Плоды—
Огап^ез йе Маііе, йе Рогіи^аі, йез
ТгеГ68 — -^тл. Згѵееі Огап^е. Огапде
Сіігиз Аигапііит НіегосЬипіі-
Сит Віззо. Іерихонскій апельсинъ,
тлич. вкусомъ и краснымъ цвѣтомъ
якотИ плодовъ. Можетъ быть это
РивІАаРИНЪ’ Н°’ сдЬдуя Воуіе, Манда-
Сіігц И ^аджеринъ относятся къ виду
иость аоа^’8 Ьоиг. котораго разновид-
кРупная, та)ог, — есть Манда-
ринъ, а разновидность мелкан, тівог,
есть Танжеринъ.
Сіігиз Еѳгцашіа Віззо. (8уп. Сіігиз
Аигапііит Ь. ѵ. Вег§атіа). Берга-
мотъ. Составляетъ вѣроятно помѣсь
Сіігиз тесііса еі Аигапііит. — Нѣм.
Вег»атоііеиЪаит. — Франц. Вег^атоі-
ііег срттип. Дост. сильно пахучее бер-
гамотовое масло, Оіеит Вег^атоііае,
которое идетъ въ составъ помадъ, ма-
зей и особенно одеколона. Къ этому
виду принадлежатъ розовыя яблоки
Гесперидъ, Сіігиз Меііагоза Віззо, ко-
торыхъ мелкіе и весьма горькіе плоды
(Меііагояе, Возепаріеі-Незрегійе) идутъ
на приготовленіе вареній и конфстъ.
Сіігиз Ві^агайіа ИиТгат. (Зуп. Сі-
ігиз ѵи1§агіз Візяо. Сіігиз Аигапііит Ь.
а. атага). Померанцовое дерево;
плоды— Померанецъ. — Чешск. Ка-
Іоіпік, Каіоіогѵу зігот, плоды Каіоі. —
Сербск. Неранча (Лавр.) Согвка пагап-
са.— Луз. Ротогапс.— Арм. Наринджъ.
Туринджъ. — Груз. Туринджи. Т(Ь)у-
ринджи (Кн. Эрист.) — Нѣм. бетеіпег
ойег Ьіііегег РотегапиепЬаит. Ві§а-
гайе. — Франц. Ві^агайіег, а пл. Ві§а-
гайе, огап^е атёге. Листья (Гоііа Аи-
гапііі), цвѣты (І'іогез Аигапііі з. Ва&е),
незрѣлые плоды (Ггисіиз з. Рота Аи-
гапііогит іттаіига), и кожа плодовъ
(Согіех, з. Гіаѵейо Аигапііі) имѣютъ
медиц. употребленіе, особенно послѣд-
нія какъ средство, укрѣпляющее же-
лудокъ. Всѣ части содержатъ эѳирныя
масла Оіеит Согіісит Аигапііі, Порту-
гальское масло — въ торговлѣ и Оіеит
Гіогит Аигапііі з. Ь’егоіі, з. КаГае, —;
идущія въ лекарство и парфюмерію.
Изъ незрѣлыхъ плодовъ приготовл.
конфеты, ликеры (Кюрасао) и разные
напитки (Бишофъ).
Сіігиз сіеситапа Г. Маіиз аззугіа-
са (Рііп.) Меіоп тейосоп (ТЬеорЬг.)
Помпельмусъ, Райское яблоко.—
Пол. Валкое )аЫ’око. Сііга. Згайок,
съ англ, и нѣм. — Чешск. Ротреі. —
Сербск. Ротреі. — Груз. Наринджи. —
Нѣм. Ротреітизз, Рагайіезаріеі. —
Франц. Ротреітоиззе, Ротроіёоп. —
Англ. Ни^е ЗЬаййоск. Отеч. Мал. Азія
и Остъ-Индія. Плоды очень велики, до
10 Фунт. вѣсомъ, круглые, кислые; мо-
жетъ быть это Китры или Цитры, про-
даваемые въ Одессѣ.
Сіігиз Ьітеііа Віззо (Зуп. Сіігиз
тесііса Ь. у. Ьітеііа). — Нѣм. Ьітеі-
іепѣаит. — Франѣ. Ьітеіііег. Пл. Ьіте
йоисе. Предст. слѣдующія разности.
а)	Сііг. Регеііа Віззо съ грушевид-
ными плодами РегеііепЬаит, Регеііівг,
Ь)	Сіігиз аигаіиз Віззо. Золотое ябвй*

102
Сіігив — СІетаіів
ко. — Нѣм. СЬгузотеііе ой. боійѣезре-
гійе.
с)	Сіігив Рогапш Айаті Вдзво. Рай-
ское или Адамово яблоко. Рагайіез- ой.
АйатзарЕеІ. Плодъ продолговатый, зе-
леный или желтый, весьма шерохова-
тый и въ верхней части вдавленный
или усѣченный, какъ бы откушенный.
Это запрещенный плодъ въ Раю, отъ
котораго откусилъ часть Адамъ. Кожа
идетъ на приготовленіе вареньевъ, а
мякоть не употребляется въ пищу.
Сіѣгия Ьітопіиш Віззо. (8уп. Сіі-
гиз тейіса Ь. (3. Ьітопит. Бадранки.
Представляетъ 4 разности:
а)	Сіігия Ьітопит Ві^пеМа Віззо
съ шарообразными плодами.
Ь)	Сіігиз Ьітопит Возоііпит Віззо
съ плодами до 2 ф. вѣсомъ.
с)	Сіігиа Ьітопит Ропвіпшп Віззо.
Разводится въ Сиріи и плоды дости-
гаютъ громадной величины.
й) Сіігиз Ьітопит Ьитіа Віззо. Слад-
кіе Лимоніи или Луміи.
Сііги.8 тесііса Віззо (8уп. Сіігиз
тейіса Ь. а. Сейга). Маіит Мейіае (Ѵіг-
($І1.) Лимонное дерево, а пл. Обыкно-
венный Лимонъ. Цитронъ, Бадран-
ки. — Пол. Суігупу. Суігодѵе уаЫка. —
Чешск. Сейгаіпік, пл. Сейгаі, сіігіпотга
ІаЫка. — Сербек. Сеігип. Четруна (Лав-
ров.)—Луз. Сіігопа.—Болг. Илимонъ.—
Арм. Китрони.— Груз. Лимони.— Нѣм.
А^тите, Сетеіпег Сіігопеп- ой. Сейгаі-
Ьаит. Пл. Сіігопеп. — Франц. Ьітоп-
піег оп Сіігоппіег. Сёйгайег. Пл. Сі-
Ігоп.—Англ. Ьетоп-Тгее. Употребленіе
весьма обширное и въ медицинѣ и въ
обыкновенной жизни.
ОІаЛопіа АсЪ. Сіайоп. ВЪЪ. 97.
Ягель (общ. назв.) — Пол. СЬгоЬоіек.—
Чешск. ПиіоЫа’іѵка.— Сербек. §ир!уап.—
Луз. Биічѵіска.
Сіайопіа соссіЕега Г. Фарм. НегЬа
Ідпів Мизсі з. ЬісЬеп СоссіЕегиз. Боро-
выя трубки (Волог.) — отъ боли
во рту. Ягель красноглавый. — Груз.
К(Ь)арагоза (Кн. Эрист.)
Сіайопіа гапрцЕегіпа Г. Бѣлый,
сухой мохъ (Тв. Пуп.) Оленій мохъ.
Лѣсной мохъ (Могил.) Боровой или
бѣлый мохъ (Волог.) Шаста (Олон.
Поляк.) Ягель. Яголь (Арх.) — Гур.
Хасви. — Митр. П(Ь)ут(Ь)к(Ь)ури. —
Сербек. БпіоЫатк зоЬЦі. — Чукот. Ба-
танъ.— Нѣм. ВепнШіегтооз.— Франц.
Моизве йи погй. —- Атл. Веіпйеег-
Мозз. Вареный прикладываютъ чтобы
произвести нарывы (Волог.) Состав-
ляетъ на Сѣверѣ главную пищу оле-
ней.
Сіаѵагіа Г. Нутеп. ВЬЬ. 319. Бу-
лавникъ (Заг.) Булавастикъ (Собол.)
Дубинникъ (Даль) — всѣ иск. сост. и
перев. Рогатикъ. Дрягель (Кіевск.
Левч.) — Пол. богйгіепіес. Вейка ра-
Іесгкотѵа. — Чешск. Ку)апка. Кигаіка.—
Сербек. (Згіѵа. — Луз. КовуЪгойа. —
Нѣм. Кепіепрііг. — франгі/. СІаѵаіге.
Сіаѵагіа согаПоіДен Ілпп. Бере-
зовый бѣлый Сморчокъ (Мейеръ. Бот.
Сл.)—Пол. Вогуз, Когіа Ьгойка, Когіаг,
Когак. — Чешск. Кигаіка, КогіЬгайа
Ъіій. — Нѣм. СогаІІепзсЬѵатт. —
Франц. Согаіі папдиіп. баШпейе, Тгі-
реѣіе.
Сіауѣопіа регГоІіаіа Ноп.
(С1. СиЬепзіз) Рогіиіас. Рг. III. 360. 8рі-
паѣ ѵоп СиЪа (2еі4. Ейг Ассііт. 1869.
2. I—III).
Сіетаѣі.8 Не. Вапипс. Рг. I. 2.
Древніе назыв. этимъ именемъ Ѵіпса
тівог и Роіу^опит Сопѵоіѵиіиз, а Сіе-
таііНв Діоскорида есть Сіетаііз сіггЬо-
ва (и АгівІоІосЬіа Ьаеііса по ІѴіНзі.) Бо-
родавникъ. Жигунъ, Жигунецъ (Даль).
Ломоносъ *). — Лол. Ріезё. Ро-»о)пІк.
І’отѵо) тоіуіі пер. назв. 'ѴѴупік, Кіета-
іійа.— Чешск. Ріатепек, Вапгіпек (отъ
Ѵіпса). ЬаЬиѣ. ВаЬийі (81оЬ.) — Сербек.
Раѵіі, Раѵіііпа. — Нѣм. ѴЕаІйгеЪе, Не-
хепзігап§. — Франц. Сіетаіііе, Ѵіогпе,
нѣк. виды йавтіп Ыапс.
СІетаіія егесіа АП. гесѣа Г. Фарм.
Сіетаііз егесіа 8. Кіаттиіа йоѵіз. Бо-
городичная коса (Волын.) Бородавоч-
ные волосы (Даль). Жигунецъ (Могил.)
Жигучка (Тамб. Іевл. оба съ нѣм.)
Крвавникъ (Подол.) вѣроятно оттого,
что идетъ кровь изъ восу. Кустерень
(Кален.) Ломоносъ, Ломиносъ (Ма-
лор.) Ломиніс, Ломоніс (Мал. Волк.)
Ломенецъ (Балта). Лѣсной Любистокъ
(Полт. Курск.)— Смѣшан. Ясенокъ
(Курск. Вор.) Девесиль (Курск.) Рома-
нова трава (Вор.) — Чешск. Ріатіпек.—
Нѣм. РРеіззе 'ѴѴаІйгеЬе, Кеиегкгаиі,
Вгѳппкгаиі, Вгепптгигг. Сокъ употр.
для уничтоженія червей у скота (Курск.
Вор.); настой травы пьютъ отъ вене-
рической болѣзни; свѣжіе листья при-
кладываютъ отъ головной боли (Кіев.),
отъ лихорадки, чесотки, отъ горячки
и т. д, Въ малыхъ пріемахъ дѣйствуетъ
какъ мочегонное и потогонное. Въ видѣ
порошка употр. для присыпки застарѣ-
лыхъ ранъ, внутрь при сифилистич.
боляхъ костей.
*) Названіе Ломоноса произошло отъ
того, что если скрутить листъ Сіет.
егесіа и вложить въ носъ, то дѣлается
кровотеченіе изъ носа.

Сіѳтаііа — Соссиіиа
103
СІетаН» ТТаттиІа Г. Нарывная
нищая трава (Кален.) Жигунецъ (Укр.
Черн.) Дѣйствіе одинаковое съ предъ-
идущимъ, но въ сухомъ видѣ теряетъ
всѣ свойства.
Сіетаііа іпіѳ^гіГоІіа Г. Гадай
зилэ (Полт.) Забій круча*) (Малор.
Рог.) Синій Ломиносъ (Кален.) Лопа-
нецъ (Курск.) Порушная трава (Ека-
тѳрин.) Стуліустъ, Стулистникъ
(Укр.) Цыганка (Малор. Рог.) Корень
въ Екатер. губ. варятъ и пьютъ отъ
боли въ желудкѣ, порухи, откуда и
названіе.
Сіѳтаііа іоп^есаибаіа Бей. Кирг.
Джебилгэнъ (вьюнокъ) Борщ.
Сіѳтаііз огіепіаіія І. Душистый
Ломиносъ (Кален) Параличная тра-
ва или Шейрансъ (Астр. Кавк.)
Сіешайв ѴііаІЬа Ъ. Фарм. — Сіе-
таііа ѴііаІЬа 8. буіѵевігіз. Бородавникъ
(Щегл.) Дикоградъ. Жигунекъ, Жигу-
нецъ, Жигучка. Дѣдушкины кудри
(Меркл.) Цѣпкій ломоносъ. Торма-
шикъ, Чермалукъ (съ тат.) — Чешск.
Вапѵіпек, КаЬиб, БаЬиі.—Сербек. 8кго-
Ьиі, Раѵііпіа Ьёіа. Бела лоза, стромут,
павит (Панч.) — Босн. Скробутъ, Скро-
бутина, Павитина. — Черног. Скрому-
тина. — Слов. Вагіѵіпек (Кепка.) ДѴаеи-
Ііще (Рохель). — Имер. Цицибарда
(Сред.) — Тат. ТзсЬегтаІик. — Нѣм.
Сетеіпе Ѵ/'аМгеЬе, §етеіпез Вгепп-
кгаиі, Теиіеіззтпгп, Нехепаігацо-. —
Франц. НегЬе аих ^ивих. Ѵі^пе ЫапсЬе,
Ѵіогае ЫапсЬе, СЬеѵеих бе Іа ѵіег^е.—
Англ. Тгаѵеііег’з «Гоу, Віпб-туЬіі, Ѵіг-
йіп’в Вотѵег. Бабіё’з Воѵгег, ТЬе тѵіІП
СІішЬег. Всѣ части весьма остры, такъ
что на кожѣ весьма легко производитъ
пузыри и нарывы. Внутрь принимаютъ
отъ сифилиса и ревматизма.
Сіетаііз ѴНісеІІа Г. Лилокъ бе-
сѣдочный, Степной хмѣль (Кален.)
СІегоЛёпЛгоп Ггаегапв Ѵепі.
(ѴегЬеп. Рг. XI. 658). Волкамерія
(въ оранж.) — Нѣм. ЬоозЬапт (перев.
назв.) — Франц. Рёгадиі (отъ туз. назв.
Рега^п),
СІеіЬга атЬогеа Агі. (Егісас.Рг.
VII. 588). Ландышное дерево (въ
сад.) Назв. родовыя на прочихъ язы-
*) О происхожденіи названія Забій
круча, т. е. перебитый, избитый, унич-
тоженный отрядъ, у Про®. Роговича
есть легенда, что Татары уничтожили
весь отрядъ Казаковъ и разбросали
ихъ кости по землѣ и изъ тѣхъ костей
выросла Забій круча.
кахъ заимствованы отъ слова СІеіЬга,
ольха.
СИпороПіиш ѵиі&аге см. Саіа-
тіпіЬа Сііпоробіит.
Сііпіопіа иДопвів Тгаиіѵ. еі Меу.
Голъды — Ёп§ба8зт§-то (Мах. 278). —
Гиляки на Сахал. — КаізсЬіІіпд рІапсЬ
(СИеЬп.)
Сіутепит ОсИгиа ѵ. Різит ОсЬгиз.
Спісиа ѴаіЯ. Сотр. Рг. VI. 606.
Бодякъ, Будякъ, Мордвинъ и др.
назв. общія съ Сагбипз и Сігзіит.
Спісиа Ьепѳйісѣиа Сгагіп. Спісоз
Діоскорида. Фарм. НегЬа Сагбиі запсіі
а. Сепіаигеае Ьепебісіае в. Спісі Ьепе-
біеіі. Волчецъ кудрявый (Біпб.) Дѣдов-
никъ благодатный (Трап.) Осотъ италь-
янскій трава (Кондр.) Кардобене-
диктъ. Богородицкое репье (Экон.
Маг.) Крестовый корень. Благословен-
ный Чертополохъ. Стоголовникъ (Біпсі.)
Брылёвникъ (Бѣлор. Сл. Нос.) — Пол.
СгпЬек іпгескі, Ьегпагбупек, кагба Ье-
пебусіа. — Чегиск. Ргітёіпік тѵіазку —
Сербек. Блаженни чкаль.—Луз. КаІаіѵу
рёіг. — Ніьл<. СагбепЬепебісі, Віііег-
бівіеі, Ьеіііде ПізіеІ, ВегпЬагбіпегкгаиі.
Имѣетъ большое употребленіе въ ме-
дицинѣ и ветеринаріи.
Спійіит Сиввоп. ІТщЬеіІ. Ргобг.
IV. 152. Булдйрникъ (Двиг.) Жгунъ-
корень (КауФм.) — Пол. Віебгзусгпік.—
Чегиск. Коготаб (81оЬ.) Козотас (Оріх.)—
Сербек. 2ага. — Луз. Раііска. — Нѣм.
Вгеппбоібе.
Спійіит ѵѳповиш КосЪ, Жгунъ
корень (Біпсі) Гранка (Уф.) Клевещица
(Могил.) Морковь полевая (Уф.) Сто-
жйлник (Малор. Волк.) Сурикъ (Тамб.)
СоссоІбЬа иѵіГега Б. Ро1у§. Рг.
XIV. 150. Доставляетъ Вестъиндское
или Ямайское Кино, Кіпо батаісепзе
а. оссібепіаіе 8. атегісапшп. — Нѣм.
8ее-ТгапЪе. — Франц. Каівіпіег бп Ьогб
бе Іа тег. — Англ. беавібе бгаре.
Соссиіиа раітаѣиа Вс. Мепівр.
1.96. Коломбо, Луносѣменникъ (род.
назв. Мепіарегтит). — Нѣм. КоІитЬо-
рвапге. Дост. Вабіх СоІотЪо, з. Соіит-
Ьа, а. СаІитЬае, 8. КаІшпЬо.
Соссиіиа аиЬѳговиа Не. Доставл.
Егисіив Соссиіі, Пгирае в. Сгапа в. 8е-
теп з. Вассае Соссиіі Іпбісі а. Беѵапіісі
з. рівсаіогіі. Кукольванъ, Куколица,
рыболовная ягода. — Пол. ВуЬоігці,
ВуЬіігиі. — Яешск. Плоды — СЬеЬиІе,
КеЬиіе. — Сербек. Ваіик гіГіоігои', гіЬіа
ігаѵга. — Нѣм. КокеІШгаисЬ. Плоды
ГізсЬкагпег, Кокеізкбгпег. — Франц.
Сощіе би Беѵапі;, Сосіеѵап. — Англ.
Соскіез. Сѣмена служатъ для одуренія
рыбъ.

104
СосЫѳагіа — Сошагиш
СосЫѳагіа Тоигп. СгисіГ. I. 17&.
СосЬІеаг — Ложка. Ложечная трава
(пер.) — Пол. ЖггисЬ». УѴагг^сЬѵа.
ЛѴагг§сЬа — Чешск. Ьзіспік. Вшппісе
(зиЪ СосЫ. ОгаЬа) Ор. — Сербск. 21іс-
піса. — Финн. Киігі гиоііо. — Нѣм. ЬбГ-
Геікгаиі. — Атл. Зсигѵу Сгазз.
СосЫѳагіа оГйсіпаІів I. Варуха
(Мейеръ. Бот. Сл.) Можетъ быть Вара-
хія древн. рукоп. Отваръ (Кондр.) Ло-
жечникъ (Кондр. Собол.) Ложечная
трава (въ апт.) Ложечный хрѣнъ. По-
левой хрѣнъ (Соб.) Морской салатъ
(5Ѵіеб.) Цинготная трава (Мейеръ. Бот.
Сл. пер.) Поваренная трава (Кондр.) —
Нѣм. Сетеіпез ой. асЬіез Ьойеікгаиі,
ЗсЬагЬоскзкгаиі, ЗсогЬиікгаиі.— Франц.
Сгапзоп оійсіпаі, НегЬе аи ЗсогЬиІ.
НегЬе аих сиіііегв. — Англ. Зсигѵу-
Сггазз. ЗсгиЬу-Сггазз. Всигѵу Сгезз. Свѣ-
жевыжатый сокъ травы (НегЬа СосЬ-
Іеагіае) принадлежитъ къ отличнымъ
противускорбутнымъ средствамъ, так-
же и свѣжіе листья, приготовленные
съ уксусомъ въ видѣ салата. Изъ сѣ-
мянъ получается Кохлеарный спиртъ,
Зрігііиз СосЫеагіае, составляющій весь-
ма хорошее средство отъ зубной боли
и гнилыхъ зубовъ.
Сооов писіГега Е. Раішас.
КипіЬ. 3. 281. Кокосовая пальма. Ко-
косовые орѣхи. — Груз. Индост(Ь)исъ-
какали. Названія на другихъ языкахъ
тоже всѣ взяты отъ слова Кокосъ.
Растетъ на берегахъ Инд. и Тих. Океа-
новъ. Молодые плоды употр. въ пищу
и доставляютъ кокосовое молоко. Изъ
цвѣточныхъ початковъ приготовляютъ
пальмовое вино, изъ котораго приго-
товляютъ аракъ. Изъ зрѣлыхъ сѣмянъ
получается пальмовое масло.
СоГГѳа агаЪіса Г. (КиЬіас. IV.
498). Кофейное дерево. Ко®е. —
Пол. Ката, Катеодѵе бгиеіѵо. — Чешск.
Катѵпік. — Сербск. Кава. Кавовац. —
Луз. КЬоіер — Груз. и др. Кгава. —
Нѣм. КаГеЬаит. — Франц. СаГеіег, —
Англ^ Сойёе-Тгее.
Соіх Ьасгуша і. Ѳгапі. Зіеиб,
I. 9. Богородицыны слезки. Вѣтва
трава. Слеза Іовля трава (Кондр. пер.
съ поя.) Слезникъ (Бот. Амб. всѣ сост.)—
Пол. боЬота Ехе. — Чешск. ёіхоѵгка. —
Сербск. Зихпіса.—Нѣм. Сететее ТЬгк-
пеп^газ. НіоЬ’з ой. СІігіеіизіЬгЭ.пе. —
Франц. ЬагтіПе, Ьагте бе боЬ, Ьагте
бе СЬгізѣ На югѣ Франціи Ьагте йе
Моізе. — Атл. боЬ’з ТЬеагз.
СоІсЫсит Г. МеІапіЬ. КипіЬ.
IV. 138. Безвременный цвѣтъ (Кондр.
пер.) Зимовецъ. Сынъ безъ отца. —
Пол. Хіточѵіі. — Чешск. Осіт. 81оЪ —
Зігоіка, ЯаЬас, безепка,— Сербск. Мга-
хоѵас. — Луз. ЭДесазпіса. — Нѣм. 2еіі-
Іозе. — Франц. СоІсЬщие.
СрІсЬісит аиіотпаіѳ Г У древн.
ЕрЬетегоп. Фарм. назв. СоІсЬісит, Сго-
сиз ргаіепзіз. Безвременный цвѣтъ,
Безвременница (Даль, сост. иск.) Зимо-
викъ (Амб.) Оснякъ (Щегл.) т. е. Осен-
никъ Осенній цвѣтъ (по видов. назв.)
Песобой (Щегл.) Собачья смерть (Іевл.
пер. съ нѣм.) Подснѣжникъ (Даль —
совершенно невозможное названіе). Не-
долгоцвѣтущая (Кондр. япЬ ЕрЬетегоп
искуств. сост. назв.) Разсѣдъ трава
(Кондр.) Шафранъ дикій (Кондр.) Лу-
говой Шафранъ (Тр.) Дивій Моровой’
Шафранъ (Даль—перев. Фарм. назв.)—
Пол. В^сЬогу Хіпмлѵіі:. 2ітозігаѵѵкі. —
Твшск. Обпп, осип, осаип, Іиспі таіес-
пік, зееейка, паЬісек, паЬас, ророта
таибі, 2ітотѵіі — Сербск. Мразовац
(Панч.), Мразовникъ (Лавр.) Мразова
сестрица. — Груз. Эндзела (Кн. Эр.) —
Нѣм. НегЬзІзеіІІозе, ЬісЬіЫите, Маск-
іе бип^Гег, ЗріппЫите, ’ѴѴіезепзаГгап.
НипбзЬобе. йаскіе Нпге. — Франц.
СоІсЬісріе, Тие-сЬіеп, Могі-сЬіеп, Ѵеіі-
Іеизе, ЗаГгап бея ргёв, ЗаГгап Ьаіагб. —
Атл. Меаботѵ ЗаЙтоп, ТиЬегооі, Цакеб
Ьабіев Ѵрвіаті. Ядовитъ, но употребл.
въ медицинѣ.
СоІсЫсит ѵагіееаіит Г. Корни
этого растенія извѣстны были въ ме-
дицинѣ подъ именемъ Негтобасіуіі и
назыв. Апіта агііспіогпт.
Соіройіит аііаісит Тгіп.
(Огат. Зіеиб. I. 176). Подманникъ (Ка-
лен.) Сарты — Рангъ (Кир)
Соійіеа агЪогѳзсѳпв Ъ. (Ье-
йиш. Рг. II. 270). Фарм. назв. 8еппа
дегтапіса. Мошка дерево (Кондр. вѣр-
нѣе Мошна). Мошникъ (Даль). Пузыр-
никъ. Пузырное дерево (Кондр. пе-
рев. съ нѣм.) Чечевичное дерево (пер.
съ нѣм.) Чечевица овечья (перев. съ
нѣм.) — Пол. Тгпзгсхеііпа. Мозхепкі.
Мозхепкочѵе бггета. Зепез бхікі. —
Чешск. ХапоАѵес. У 81оЬ. МёсЬуі-пік. ба-
пойі. Оѵгсі восоѵѵісе. Севка веппев. —
Сербск. Рисаііпа. Рисаііка ргозіа. У
Панч. Жута багрена (при родѣ). — Луз.
2апота. — Тат. въ Крыму Вромуза
(8іеѵ.) — Груз. П(Ь)утчп(Ь)утча. — Нѣм.
ВІазепзігаисЬ, ВІазепзсЬоНе, ЗсЬаЙіп-
зеп, ЬіпзепЬаиш, ГаізсЬе ой. беиізсЬе
Зеппае. — Франц. Вавиепапбіег, Еаих
Зёпё, Зёпё іпбі^ёпе, Зёпё б’Еигоре. —
Атл. ТЬе агЬогезсепі Соіиіеа ог Віаб-
бег Зеппа.
Сотагипа раіивѣге Е. (Вовас.
II. 571). 8уп. РоіепііПа Сотагит Регв.
Фарм. назв. РепіарЬуІІит адиаіісит.

Сотагит — Сопѵаііагіа
105
Болотникъ (Могил.) Брылена (Даль).
Гвоздички (Черн.) Водяной декоктъ
(Вор. Тар.) и искаж. Декопій. (Тамб.
Меуег). Декопъ (Смол.) Декопь. Земля-
ника болотная (АѴіей.) Золотникъ (Кіев.)
Бутяновы ножки (Малор. Пабо Могил.)
Матница, Матица (Олон.) Огирошникъ
(Хар.) Обыкн. Огнецвѣтъ (Пет.) Ожев-
никъ (Минск.) Пятилистникъ большой
(Даль). Пятипалечная трава (Пет.) Пяти-
палечникъ. Пятиперстная (Волог. пер.)
Раковникъ (Вил.) Растопырка (Орл.)
Болотная роза (Вилен.) Рябинникъ
горькій (Тв. Ост. Пупар.) Рябинникъ
(Могил.) Рябинникъ луговой (Пск.) С а-
бельникъ болотный (Перм. Леп.
Двиг.) Раменный Сабельникъ (Эк. Маг.)
Краска Суставка (Вят. Мейеръ). Сереб-
рянъ (Сл. Церк.) Сухоягодникъ. Сухо-
ломъ (Малор. Могил.) Волчье тѣло.
Вовче тіло (Малор.) Заячьи ушки. —
Сомнит. Коневій чеснокъ (Влад.) Ди-
кая малина (Влад.) Гравилатъ или Греб-
никъ (Минск.) — Пол. Зіейтраіесипік,
Раіесипік, ЗгеЬгпік Ыоіпу (Вил.) —
Чешск. 2аЬё1тк. — Сербск. 2аЬ)е1піак
Ыаіпі. — Луз. Зуйотіізіпік. — Финн.
Кигегуаіка. — Эст. Зоо ріЫака.— Нѣм.
ЗитрШиІаиее ЗіеЬепйпдегкгаиі, Ое-
теіпе ой. ЗитріЫиіаи^е, ЗитрГйп^ег-
кгаиі, Віиіаи^е. — Франц. Сотагеі,
()шпіеі'еш11е гои^е. — Англ. Сіпдиеіоіі.
Ригріе МагвЬ-тѵогі ог МагзЫоск ог
Ригріе-игогі. Трава и корни (НегЬа еі
Пай. РепіарЬуІІі асщаіісі в. Сотагі ра-
Іивігіз) прежде употр. въ медиц. отъ
поноса, слизеистеченій и кровотеченій.
Въ народи, медиц. употр. отъ поноса,
отъ ломоты, отъ подорванія, отъ вене-
рической болѣзни, и какъ потогонное;
въ видѣ припарки отъ наружныхъ
воспаленій и отъ чемера у лошадей.
СопГѳгѵаП. Соніегѵас. ВЬЬ. 103.
Отъ СопГегѵеге — заживлять. Заживи-
ха (Даль, перев.) Зеленица (съ пол.)
Водяной мохъ (Мейеръ. Бот. Сл. пер.)
Нитчатка (Мейеръ. Бот. Сл.) Нитчанка
(Собол.) Тина (М. Бот. Сл.) Тиносѣ-
точная трава (Кондр. зпЬ Сопѣ геіісп-
Іагіз). Лягушечій шелкъ (М. Бот. Сл.)
ІПмйра, Шмарй. — Пол. СБоп, 2іеіе-
піса, 2гозіпіса тгойпе пісі. — Чегиск. 2а-
Ьіпес. — Сербск. Окгесіпа. — Луз. №-
бога. — Южн. Слав. Окрщек, — Нѣм.
'ѴѴаззегГайеп, 'ѴѴавзегзсЬІашт, ІѴавзег-
тоов. — Франц. СопГегѵе.
Сопіовѳііпит Нізск. ГтЬеіі.
IV. 163. Гирчовникъ (КауФМ.) Дикая
Зоря, лѣсная Зоря. Дягилекъ (назв.
Соп. ГізсЬегі). — Чешск. ЙаЬгіпа. йаг-
ѵісе. — Сербск. Сѵоііка. — Нѣм. Сгап-
8І1§Ѳ.
Сопіит П. ПтЬеІІ. Рг. IV. 242.
Болиголовъ (Двиг.) — Пол. Ріеігази-
пік, Ріеігосгпік, Зтсіпіа теяг, ЗисихѵбІ.—
Чешск. ВоІе§1адѵ. ЗІоЬ. — Ѵвіѵес, Зѵіпі
ѵеёка, Зѵійака ѵез. — Сербск Кукута
(Панч.) Йѵоііпа, Сѵоііва. — Финн. Каі-
ко. — Нѣм. ЗсЬіег1іп§. — Атл. Нет-
Іоск.
Сопіит тасиіаіит П. Фарм. назв.
Сісиіа тасиіаіа в. іеггезігіз в. тауог.
Реігозеііпит сапіпшп. Омегъ (Двиг.)
Омегь (Могил.) Дягиль собачій (Кондр.
съ нѣм.) Объ общихъ названіяхъ этого
растенія въ Сісиіа ѵігояа. См. при Сі-
спіа. Здѣсь приводятся преимущест-
венно тѣ, которыя чаще упоминаются
при Сопіит и скорѣе къ нему могутъ
относиться. Болиголовъ, Головоломъ,
Вонючка, Дегтярка, Болиголовъ Омегъ
(Двиг.) Блекота (Умань, Малор. Рог.)
Буглавъ. Сикавка, Свистуля (Малор.
Рог.) Омегъ большой, Пустосѣлъ. Горй-
голова (Кондр.) Ствольникъ ядовитый
(Пск.) — Перев. Свиная вошь (Кондр.
съ пол.) Собачій дягиль (Кондр.) Дикая
петрушка (Мейеръ. Бот. Сл.) Собачья
петрушка (съ Фарм.) Петрушникъ
(Гродн.) — Пол. Зхѵіпіа трѳсг. ВийисЬа,
ВиісЬа, ВгисЬа, Сукиіа, Ріеігазгпік ріо-
шізіу (Ков.) — Чешск. Во1е§1адѵ. Зѵіпі
ѵевка (ЗІоЬ.) — Сербск. Трбульа, Трбу-
льика, Трубельика, Гугута (Лавр.) Ку-
кута велика (Мик.) Кикпіа, 2іѵо1іпа,
Сѵоііпе рё^аѵа. — Луз. ВбІ^Іота. —
Нѣм. Оейескіег 8сЬіег1іп§, Сгоявег ой.
ЕгйвсЬіегІіпд,—Франц. Сі^пе огйіпаіге,
Огапйе Сі&пё, Сі§ие йе Зосгаіе. Гепопіі
заиѵаде. — Англ. Сотшоп Нетіоск,
Нотіоск. НегЬ Веппеіі. — Финн. Ізоуп-
игі 1. — угііі. — Латыш. Зиппи зіоЬЬгі,
Зиппи реЫегзіІІев. — Эст. Зигта риі-
кей, Ьиііий рееіегвііій. Весьма нарко-
тиченъ, но употр. во многихъ болѣз-
няхъ лимфатической системы, отвер-
дѣнія желѣзъ и др.
Сопѵаііагіа П. Отъ СопѵаІІіз, до-
лина и Пігіоп, лилія. Ландышъ. —
Пол. Кошѵаііа. — Чешск. Копѵаііпка.
Візег, Папка, Паппзка, Кокбгік, Пісійіо
(ЗІоЬ.) — Сербск. Оіигщіса. — Финн.
Кіеіо. — Нѣм. Віе МаіЬІите, йіе Огаз-
Шіе. — Франц. Бе Ми^иеі. — Англ.
Ьііу о! ІЬе Ѵаііеу (пер. назв.) Сопѵаі-
Іагу, Маііііу, Рагк-Яо'тег.
Сопѵаііагіа ЪіГоІіа ѵ. Ма)апіЬе-
тііт ЬіГоІіа.
Сопѵаііагіа тазаіія Ъ. Ванникъ
(Малор. Рог.) Виновникъ (Тамб.) Воро-
нецъ (Нижег.) Гладышъ (Смол. Орл.)
Галадушникъ (Пск.) Заячья капуста
(Курск.) Кукоричка (Волын. съ чешск.)
Крыжовникъ удольный (Кондр.) Кон-

106
СопѵаІІагіа
валія (Малор. Основа Кондр, Гродн.
Черн. лар. Кіев-) Ландишъ (Рог.) Лан-
дышъ (въ бол. части Россіи) и измѣн.
Ландышникъ (Волын.) Ландышка (Яро-
славск.) Ландушка (Вор. Екат.) Лан-
тусъ (Курск.) Ланушъ (Могил.) Лонышъ
(Кіевск.) Ландоіпъ (Полтав.) Лянушки
(Гродн.), боровой Ландышъ (Влад.) Ла-
пушникъ (Петерб.) вѣр. изм. Ландуш-
никъ. Ландука (Хруст.) Молодильникъ
(Тамб.) Мытная (Костр.) Прострѣлъ
(Волог.) По Ргіог’у Слав. Кринъ удоль-
ный, а по Русск. — Полевая Лилія
(Пѣснь Пѣсн. II. 1) есть СопѵаІІагіа гаа-
Іаіія. Ранникъ (Рог.) Заячья соль (Кал.
губ. Воров.) Дѣти ѣдятъ осенью ея
красныя ягодки *). Сорочка (Стар. Ру-
кой.) Сорока (Рукоп.) Трехлистная(Ни-
жег.) Заячьи уши, ушки (Олон. Новг.
Ниж.) Ушко суходольное (Олон.) Ушки
(Волог.) Кокушкины уши (Ниж.) Че-
мерица луговая (Волын.) Черомха по-
левая (Екат.) Язычникъ (Пет.) Языкъ
лѣсной (Волын.) Собачій языкъ (Олон.
Гродн.) Свиной языкъ (Олон.) Волчьи
ягоды (Могил.) Ошиб. Сереберинникъ,
Шипишникъ, Шиповникъ (Кондр.) —
Пол. Коптѵаііа, Еапиззка, Бапка. —
Чешск. Копѵгаііпка, Візег, Регіокѵгёі,
Регіісек. — Сербск. Джурджица (Кар.
Лавр.) Джурджевак (Панч.) П)иг3.ііса,
ЦІигДіеѵас. — Луз. Сайка, Сайкі, Тго-
рікі, Тгирік, Тгирікі. — Финн. Кіеіі-
Ьеіпй, Коігапкіеіопеп, погіЬеіпй, ЬеЬ-
тйикіеіо. — Латыш. ѴѴеЬясЬи риккез,
тѵезсѣокіі, тѵеЬасЬатѵае, іѵѳЬвсЬаизііпі.—
Эст. ЫПекезеб, тѵііпа ІіПей. — Лорелы
Либей-листу (Олон,) — Голъды КйГакіа
(Мах. 276). — Нѣм. МауЫите, Маі-
§1оске, Маіііііе, 8ргіп§аиѣ Сетеіпев
МаіЫйтсЬеп. (Не прыгунъ ли рук.) Маі-
епиаикеп. Яіезекгаиі.— Франц. Мадиеі,
Ьіз сіе Маі, Регсе пеі§е (у Трап. ошиб.)—
Англ. Сопѵаі ЫІу, ЫІу оГ Піе Ѵаііеу,
ЫІу Сопѵаііу, Маі-йоіѵег, Маі-ЫІу,
\Ѵоо<1-Ы1у, Ми8®еі. Цвѣты, Еіогез Соп-
ѵаііагіае та)а1І8 я. Ыііогпт Сопѵаіііпт,
прежде употр. въ медицинѣ какъ сред-
ство, дѣйствующее на отдѣленія слизи-
стой оболочки, для успокоенія коликъ
и т. д. Ландышевая настойка предла-
галась про®. Иноземцевымъ какъ сред-
ство отъ падучей болѣзни. Въ народи.
медиц. употр. отъ глазной боли въ видѣ
примочки, отъ боли въ животѣ (Волог.
Ниж.), отъ родимца (Влад.), отъ боли
сердца въ видѣ отвара листьевъ (Ниж.)
*) Въ Калугѣ есть поговорка, что ее
собираютъ «отъ чёху, отъ гомозу и
отъ женниной журьбы» (Пот.)
и при остановленіи кровей (Ниж.), отъ
лихорадки въ видѣ настоя на винѣ
(Сарат.)
СопѵаІІагіа ІайіЫіа Г. Русскія
назв. общія съ СопѵаІІагіа Роіу^опа-
ішп Ь. Въ Тавр. губ. Татары назыв.
Беюгъ Яирагъ-отъ. Употр. отъ пере-
лома костей; корень этой травы су-
шатъ, толкутъ и въ порошкѣ прикла-
дываютъ (Рук. Рупр.)
СопѵаІІагіа тиІШТога Б.
(Ро1у§опаіит пшІіШогшп АП.) и
СопѵаІІагіа Роіуаопаѣпті.
(Роіудопаішп оИсіпаІе АП.) имѣютъ
весьма много общихъ названій, кото-
рыя впрочемъ всего чаще слѣдуютъ
быть отнесены къ СопѵаІІагіа Ро1у§о-
паішп, какъ къ виду наиболѣе распро-
страненному. Общія названія для обо-
ихъ видовъ: Фарм. Зі^іИшп ВаІотопіз.
Волчьи глазки (Симб.) Волчья трава
(Курск. Вят.) Волчьи яблоки (Сарат.)
Волчьи ягоды (Курск.) Волчій ягод-
никъ (Курск) Воронецъ (Приаргунск.
кр. Каш.) Вороньи глаза (Ниж.) Воро-
новы глазки (Тамб. Кал.) Вороновы
или вороньи ягоды (Влад. Сарат.) Со-
рочьи глаза (Перм. Клеп.) Сорочьи
ягоды (Уфимск. Алтай). Гладышъ
(Курск.) Журавленникъ (Тавр.) Журав-
линые стручки (Полт.) Купёна (въ бол.
ч. Росс.) и изм. Купъ, Купъ-зіллэ
(Малор.) Купина (Калуж. Екат. Полт.
Херс.) Купень (Волог. Вор Орл.) Ку-
пёни (Ниж. Вор.) Купека (Малор.) Ку-
пено. Купёна-Лупёна (Экон. Маг.)
Лупёна (Вор. Курск.) Чемерица (Курск.)
Чемерица лѣсная (Полт,) и пер. Соло-
монова печать, печатки. — Арм. Синд-
рикъ, Синдрикъ - Цагыкъ. — Груз.
Имер. Гур. Свинтри, Цвинтри. Отдѣль-
ныя названія для Сонѵаііагіа тнйШо-
га.В. Кокушечьи слезы (Ниж.) Чортово
ребро (Волын.) Скупія (измѣн. Купъ);
корень же — Раковыя шейки (Ма-
лор. Волков.) — Пол. ЫсиусІІо, Ьосиуй-
Іо, Ыс/покм'іаі. — Чешск. Кокогйак. —
Сербск. Сарацина (Панч.) — Луз. Кгп-
ѵѵасе 2е1о, 8шіка, 8тіка. — Финн. Маа-
гіапкіеіо. — Тунг. ІЬе^акіа. — Нѣм.
Піе ГаІзсЬе АѴеіевшпгіх, ѴіеІЫйіЬіде
МауЫите. — Франц. Сгапй 8сеаи Зе
8а1отоп. — Англ. Мапу Йотѵегеб ЫІу оі
іЬе Ѵаііеу и отдѣльно для СопѵаІІагіа
Ро1у§опаішп В. Желтая Адамова голо-
ва (Шенк.) Городоцвѣтная трава (Кал.)
Грыжникъ (Тамб.) Золотникъ (Тул.)
Зубрій (Подол.) Заячья капуста (Кал.)
Бабья коровка (Бѣлор. Сл. Нос.) Коко-
ричка (Кондр.) Петровъ крестъ (Влад.)
Кровавникъ(Лепех.) Кровавница (Даль),
Лѣсовые кули (Кіев.) Купина малая.

СопѵаІІагіа — Сопѵоіѵиіиа
107
Глухой ландышъ (Кал.) Натягачь
(Умань). Одхасникъ (Малор. Волк.)
Пѣна-Лупёна *). Прыгунъ (Приарг.
кр.) Пупникъ (Тамб.) Пѣвники дубня-
ковые (Кіев.) Пѣтушки (Умань). Пяти-
листка-Купена (Каз.) Зозулины ручни-
ки (Гродн.) Пречистыя слезки (Черн.)
Сердечникъ (Полт.) Тирличь (Умань).
ПІинникъ (Уфим.) — Пол. Кокогусика,
ВаЬікгодѵка, кго\ѵка. — Чешск. Коког-
Мк, Кокогйак тепы. 81оЬ. — Кокогік,
Ьапизка. — Сербск. Ресаіпік. —__ Луз.
Кокогіска, 8мдаіе]ѳ Магсупе Когивкі.—
Тат. Ахъ-тебенъ (Тавр.) — Чуваш.
Сюронъ-ПуФИ-уды (Каз.)—Корел. Кан-
гасъ-лехтъ (Олон.) — Вотяки. Кузякъ-
янъ. — Финн. Нагакаіііоп-Ьеіпа. Макі-
кіеіо. — Латыш. МеІтепп-ваЫе, тп§-
§ш-а кааіі. — Эст. Рееігій, Іпп уоокеіа
гоѣі. — Нѣм. ‘ѴѴеіввмгшѣх Маппіет (у
ТаЬегп. внѣ Роіу^опаішп ІаііГоІіпт),
'ѴѴеіввтпігѣа МГеіЫеіп (у ТаЬегп. зпѣ Ро-
іу^опаѣ ап^ивНГоІіит). Юіе Сгеіепкмтг-
хеі, йіе Ніттеізіеііег, йег Йа^еіеиГеІ,
йаз Магіепвіе^еі, йіе §говве МаіЫшпе,
йаз Заіотопя Зіе^еі, йег Зіегп йев
Неггп, йіе Ѵ7а1йЬуасіпіЬе, йіе асЫе
уѴеівзтѵигіг, 2апкеп, ЗсЬтіпЬѵпгг. —
Франц,. Ье бгапй Мн^пе!, вепоиіііеі,
1е 8сеаи Йе Заіотоп. — Англ. ТЬе 8о-
Іотоп’в 8еа1, Ьаййег іо Ьеаѵеп, Ьайу’з
8еа1, Ьайу’в Зідпеі, Зеаі-тѵогі, "ѴѴЬііе-
гооі, 'ѴѴЬіІе-ѵгогі. Корни (Вайіх 8і§і11і
Заіотопіз) употр. прежде въ медицинѣ
да и теперь въ Россіи употр. отъ ло-
моты, ревматизма и укушенія бѣшеной
собаки. Листья, ягоды и корни вызы-
ваютъ рвоту. Въ народи, медиц. употр.
для купанья послѣ родовъ, отъ порѣ-
зовъ и отъ ранъ — прикладываютъ
листья, отъ грыжи у младенцевъ от-
варъ изъ корня, отъ «порухи», почечуя,
отъ зубной боли, на кровеочиститель-
ный декоктъ, отъ боли поясницы и
спины, отъ сибирской язвы, отъ водя-
ной, отъ желчной болѣзни, отъ раз-
слабленія. Настоемъ на водѣ умывают-
ся отъ загара. Свѣжія ягоды употребл.
вмѣсто румянъ и для произведенія
рвоты. Сухимъ корнемъ тоже нати-
раютъ лице для произведенія румянца.
Сопѵоіѵиіиа В. Сопѵоіѵ. Ргойг.
IX. 399. Вьюнокъ (Двиг. сост.) Пови-
*) Названіе Пѣна-Лупёна находится
въ связи съ повѣрьемъ, что если ра-
стеніе имѣетъ четное число листьевъ,
то это Лупена и тогда, если имъ вы-
моешься, кожу облупитъ съ лица; если
же нечетное, то это «Пѣна» и вычи-
ститъ лице. Пот.
личный колокольчикъ. Обвивальница.—
рр л. Ро’Л'О], УѴііес. — Чешск. Зѵѵіасес,
дѵ1асес, Зіак, 8ѵ1ак, Оріеіпік, Рире-
пес.—Сербск. Слак, Слаковина (Лавр.)—
Лу3- Зейіас, ЗоЫик. Роріеіка. — Тат.
ЛецлиФеръ (разн. вид.) — Финн. Кіег-
іо. _ Нѣм. Піе ’ѴѴіпйе. — Франц. Ье
Ьівегоп. — Англ. Віпйѵеей.
Сопѵоіѵиіиа агѵепаіа X. Фарм.
Сопѵоіѵиіиа тіпог. Еіхіпе Діоскорида.
Березка (Вел. Росс.) Б е р і з к а (Малор.)
и изм. Беризка, Бэрезка, Бирюзки, Бе-
рестень (Черниг.).— Вьюнъ, Вьюнчикъ
(Мейеръ, Бот. Сл. Даль). Вьюнокъ
(Моск. Яр- Костр.) Вязель, Вѣзина, см.
Согопіііа (Шейк.) Горчинка, Горлянка
(Тул.) Житожолдь (Мейеръ, Бот. Сл.)
Ликтра (Орл.) Миндальная трава
(Моск. отъ запаха). Повой малый
(Кондр.) Повоень (Сл. Церк.) Повелика,
Повилика, Повелица, Повилица, Пови-
тель (Ворон.) Повитуха (Курск.) По-
війка (Малор.) Павутьіця, Палутыця
(Подол.) Повеличные колокольчи-
ки. Рябь (Сл. Церк.) Тянучка. — Пол.
Роѵѵоука, Роѵѵбі роіпу. — Чешск. Озіуз,
Оаіуз. Зѵіасес шепзі. — Сербск. Под-
ворница, Попонац, Тетивика (Лавр.
Панч.) Слатковина (Панч.) — Луз. 8оЬ-
Іпк, ЗоЫпвк, УѴоЫпк, Ротѵііка, Зейіас,
ЗоЬоік. — Тат. въ Кр. Агачъ Нотакъ-
отъ (Рупр.) Кобелегъ-Чечегъ. — Тат.
на Алт. Торю тарткычи. — Тат. на
Кавк. ЛейлиФеръ. — Тат. еі Кирг. ст.
Чермакъ. — Груз. Хварт(Ь)к(Ь)ла. —
Имер. Хварава. — Финн. Аійапкіегіо,
КіегигпоЬо, реііокеііо, рубгійгиоЬо,
ѵігпа. — Латыш. ТіЬііпі. — Эст. Киге
Каііай, зоокзіа гоЬі. — Узбек. РіівсЬак,
т. е. вьющееся растеніе. — Нѣм. Ое-
теіпе МЧпйе ой. Аскегѵѵіпйе, Б’еійѵѵіпйе,
Запйѵіпйе, Когптѵіпйе, йег Теиіеізйагт,
йіе ЛѴе^еАѵіпйе, йіе 'ѴѴіпйдІоске. —
Франц. Ье Ьізегоп йев сЬатрв, Реѣіѣ
Ьізеі, СІосЬеііѳ йез сЬатрз, Ьізегеі.
Ѵгіііёе. — Англ. Веаг-Віпй, ог Ваге-
Віпй. Гіеій Віпй-ѵѵеей. ѴПіііѵппй. Трава
извѣстна какъ отличное средство, за-
живляющее раны, а корень имѣетъ
сильное слабительное свойство.
Сопѵоіѵиіиа сапагіепаіа Т. Дре-
весина въ торговлѣ извѣстна подъ име-
немъ Розоваго дерева, изъ котора-
го добывается розовое масло, Оіеит
Вѣойіі.
Сопѵоіѵиіиа Зсаттопіа Ъ Ш.
Это есть Зсаттопіоп Гиппократа. Соч-
ница (Кондр.) Дост. Смолу Скаммоній,
Оитті Везіпа Зсаттопіпт. Біасгуйшт
8. Піа^гуйіпт. Второй сортъ наз. Зсат-
топіпт Ьаіерепзе, Зсаттоиіит втуг-
паеит. Имѣетъ большое употребленіе

108
Сопѵоіѵиіив Согѳорвів
въ медицинѣ и входитъ между прочимъ
въ составъ знаменитой панацеи іе Воь
Оопѵоіѵиіиз зсорагіив Ь. (ВЬо-
аоггЬіва всорагіа ѴГеЬЬ) и С. Яотійиз Ь.
Древніе тоже наз. Розовымъ дере-
вомъ парфюмеровъ (въ отличіе отъ
столярнаго). Ье Воіз сіе ВЬойез, 1е Воіз
Де Возез. — Англ. Вгоот, Вгоот Віпй-
тѵіпсі. — Нѣм. Везепагіі^е ВозепЬоІг
тѵіпйе, Ьі§пит ВЬойіі; отдѣляетъ пре-
красный запахъ розы и тоже дост.
розовое масло, которое часто подмѣ-
шиваютъ къ настоящему розовому
маслу.
Сопѵоіѵиіие веріит Ь. (Нынѣ Са-
Іувіе^іа Веріит В. Вг.) Фарм. Сопѵоі-
ѵиіиз тадог. Имѣя сходство съ Сопѵоіѵ.
агѵепзіз, этотъ видъ имѣетъ съ нимъ
и общія названія Березка (Ниж. Полт.
Пенз.) Вьюнокъ (Могил.) Вьюнъ. По-
вой заборный (Кондр.) Повилица, По-
вилика (Собол. Щегл.) Обвивальница
заборная (Собол.) и нѣкоторыя особен-
но встрѣчающіяся при немъ: Плавно-
ва березка (Сред.) Звонки (Щегл.)
Дзвонки (Рог.) Колчанникъ (Влад.)
Мышиный огонь (Влад.) Плетуха (Ма-
лор.) Плітуха (Рог.) Развей (Екат.) Сви-
тень (Курск.) Божья чарка (Курск.) Ди-
кій хмѣль (Влад.) — Пол. Ро-»о) ріоіо-
шу. Росѵо] тѵі^кз/у. — Чешск. Зтѵіасес
тѵёѣзі. Оіаёка.—Сербек. Ладолеж (Панч.)
Хладолеж (Лавр.) Ьайоіей, Ніайоіег. —
Тат. за Кавк. Чичекаи - Сармашикъ
(Сит.) — Имер. Іонткопа (Сред.) — Рач.
Имер. Кварткла. Хварава (Сред.) —
Нѣм. Піе Вйгѵгіпйе, йаз ВеНІегвеіІ, йег
Вгпппеміоск, йіе Нескепчѵіпйе , йіе
2апп§1оске, йіе ХаппгеЬе, йіе теіззе
2аппѵуіпйе. — Франц. Огапй Ьізегоп,
СЬетізе йе Моіге Нате, Ьізегоп йез
Ьаіез, Воуапх йп ОіаЫе, Огапйе Ѵгіі-
Іёе, МапсЬеііе йе Іа Ѵіег§е. — Англ.
ВеагЬіпй, Ней^е-Веііз. Ьайу’з Мі^Ысар.
Корень имѣетъ слабительное свойство.
Сопѵоіѵиіив Зоісіапѳііа (нынѣ Са-
Іузіедіа Зоійапеііа В. Вг.) Плиній —
Вгаезіса тагіна. Діоск. — СгатЬе ІЬа-
Іаззіа. Фарм. Зоійапеііа з. Вгаззіса та-
гіпа (НЬ.)
СопѵоіѵиіивЬгісоіогВ. Конволь-
вулюсы (въ сад.) Небесное украшеніе
(въ сад.) Крученые паничй (Бѣлор. Сл.
Нос.) Но ошиб. этимъ именемъ назыв,
въ Малор. Іротаеа. — Груз. и Арм.
Гулисъ-аба. — Франц. Ьа Ьеііе йе )опг
огйіпаіге. Ье Ьізегоп йе Рогіп^аі. Ье
Ьізеѣ.
Со пуга Ьезз. Сотров. V. 377. Бога-
тинка (Двиг.) Богатница (Собол.) Блош-
ная трава (Іевл.) — Пол. ЗгІасЫаѵа,
СЫазіаіѵа, СЬІазіапа. — Чегиск. Нпійак.
81оЬ. — Віезпік гіаіу ігапк. — Сербек.
Во§аііпка, Сгтіса, Оегтіса — Луз.
Кппіѵогіса. — Въ Далм. и Иллир. Вис-
сіпа. — Нѣм. Биггм'игг. — Англ. Иеа-
Ьапе. -
Сопуга вдиаггова V. Іпиіа Сопуга.
СораіГѳга В. Ье^ит. II. 608. Раз-
личные и весьма многіе виды этого
рода дост. Ваізатит Сораіѵае з. Сораі-
Ъае з. йе СораЬи, з. Ьгазіііепзе. Копай-
скій бальзамъ, Бальзамъ копай, Бра-
зильскій бальзамъ. Лучшій получ. отъ
Сор. ти!(ци§а Магѣ и Наупе и согіасеа
Магі. Отеч. Амер.
СогаПіпа оШсіпаІів В. (Ы-
ѵас. ВЬЬ. 130). Глистникъ морской
(Даль). Морской мохъ. Въ Фарм. А1§а
согаіііпа, в. Мпзсиз согаіііпиз.
СогаІІогЫяа іппаіа В. Вг.
(ОгсЬій.) Ладьянъ (Двиг. КауФМ. при
родѣ). Петровъ крестъ трава (Кондр.
Сибирь). Названія на прочихъ языкахъ
взяты отъ слова Кораллъ.
СдгсЬогив В. Тіііас. Рг. I. 504.
СогсЬогиз Теофраста есть Апа^аіііз аг-
ѵепвів. Зноелюбъ (Щегл.) Знойчавка
(Даль, соч.) — Пол. Йуйата, 81 аг гу-
йодѵакі. — Чешск. ЬоЬотѵа. — Сербек.
Ьодоѵа.—Нѣм. Мпвзрйаиге, йег Еапип-
кеІзігаисЬ. — Франц. Ьа Согёіе, Іа Сот-
рёте. — Аигл. СогсЬогив. Одинъ изъ ви-
довъ этого рода доставляетъ извѣстное
прядильное вещество Джутъ, Джута,
Джунъ, йиіе. Одни полагаютъ, что оно
получается отъ СогсЬогив сарвиіатів Ь.
ПвсЬаі- ой. КбЫпивзрДапге, а другіе,
что отъ СогсЬ. оіііогіиз Ь. Коітагкгаиі,
Нивзкгаиі (Оаі. Іпй. ХиігрЯ., Йоигп. йе
Іа Зосіёіё й’АссІітаѣ 1875. № 10). Отеч.
Троп. Азія. Афр. Мелюичія есть СогсЬ.
ѣгііосиіагіз (Вѣсти. Имп. Росс. Общ
Сад._1875. № 1 и 2).
СогПіа Воівзіегі А. Вс. Вогга-
§іп. Рг. IX. 471. Согйіасеае В. Вг. По
Траппу это есть Анакагуитъ, Ьі^пшп
АпасаЬиііе в. Согйіае Воізвіегі. Маса-
Ьпііе, АпасаЬиііепЬоІи, пріобрѣвшая
себѣ въ недавнее время извѣстность
способностью излечивать чахотку. Но
по Воз. Анакагуитовое дерево полу-
чается отъ какого то неизвѣстнаго вида
Сгезсепііае (р. 494), хотя и Согйіа Воів-
віегі тоже носитъ туземное названіе
Хасаіішіе (р. ИЗО). Отеч. Монтерей.
Согѳорвів ііпсіогіа Ь? (Сот-
ров. Рг. V. 568. Также и Сог. Вгит-
топйіі). Ленокъ (Малор.) Парижская
красавица (у сад. въ Херс.) Христовы
глазки (Вятск. у сад.) Клоповница (Со-
бол. пер. лат. назв.) — Пол. ХасЬуІек,
Ріпзкіетаік. — Нѣм. ІѴапиепЫите. —
Франц. Согёоре.

СогіаиДгит — Согпиз
109
Согіапйгит заѣіѵит ь. Гт-
Ьеіі. Рг. IV. 250. Кишнецъ (Вел. Рос.)
Кишнець (Мал.) Коляндра, Колендра
(Малор.) Вонючее зелье (Тавр.) Клопов-
никъ (Кален.) Сѣмя Коріандрово (Слав.)
Кишнецовое сѣмя (въ русск. пер.) Исх.
XVI. 31. Числъ XI. 7.— Пол. Коіепйег,
Коіейга , Коіапйта , Коіепйга. Роізкі
ріер’гг.— Чешск. Когіапйег. Кузпес (81оЬ.
Ор.) — Сербек. Раргіса рііота. — Арм.
Гамишь. — Бух. Гашнизъ (Федч.) Каш-
ничь (Кушак.) въ Ходж. Кагиничь
(Куш.) — Груз. Имер. Гур. Митр.
К(Ь)индзи (Кн. Эрист) — Голъды 8з)ап-
йзеі (кит. назв.) Мах. 130.— Кирі. Дана
(Кир.) — Нѣм. Оетеіпег Согіапйег,
8с1п7Іп<1е1кбгпег,1Ѵапхеп<1і11 (сѣмена).—
Фраки. Согіапйге соттипе. — Англ.
Со], Согіапйег. Сѣмена употребл. какъ
приправа къ кушаньямъ.
Согіагіа тугѣіГоііа Ь. Согіас.
I. 739. Кожевка (по примѣн. къ ко-
жамъ). — Лол. (ЗагЬоѵг'пік. — Чешск.
Кохатка. — Нѣм. ОегЬегМгапсЬ, Ьейѳт-
Ьаит, МугіепвитасЬ. — Фраки. Гизіеі
Дея Соггоуеигз, Вейоиі Вёйоих, Сог-
гоуёге, НегЬе аих іаппеигз, Войте йез
Соггоуеигз. Отеч. Южн. Евр. Сѣв. А®р.
Согіз Діоскорида есть Нурегісиш
Согіз Ь.
СогізрѳгтитМгѣ Заізоіас XIII.
2. 140. Клоповное сѣмя (Даль перев.) —
Пол. Кгокіедѵпік, бгеі^гпісгек, ІѴгхозо-
’Л'іес, Ріизкѵа. — Чешск. ѴеІЫоийпік.—
Сербек. 8і.іепіспіса (всѣ при родѣ). —
Нѣм. ІѴапиепваате. — Аміл. Тіскзеей.
Видъ Согізр. піНйит Кіѣ. наз. Верб-
люжья трава, Верблюдна колосистая
(Раік) Верблюдина (Даль).
Согпиз Тоигп. Согпеае. Рг. IV. 271.
Курослѣпникъ (Кондр) Деренъ. —
Пол. Бегей, Зтйѵѵа, йѵійіа. — Чешск.
Огіп. — Сербек. Дріуен (Прыж.) — Луз.
ВІепка, Вгеп, Вгіп. — Болг. Дрѣнъ
(дер.) Дрѣнка (пл.) — финн. Каппкка.—
Нѣм. Вег НогпзітаисЬ. Вег Натігіе^еі.
Ваз .Когпіеіп. — Франц. Согпоиіііег,
Согпіег, а плоды — Согпоиіііе. — Аим.
Во^тгоой.
Согпиз аІЬа Ъ. Свидина (въ бол.
ч. Росс.). Куричья слѣпота (Алт. Оренб.)
Курослѣпникъ (Сиб.) Красное дерево
(Даур.) Кізілъ (Малор.) — Тат,. въ Сиб.
ЗсЬа^аізсЬ или 8сЬаііап-8иЬок (РаП.)
Шагучъ (Кир.) Шагачъ (въ Тамб.) —
Мот. Бурят. П1ап-Виг§иззи, т. е. крас-
ный кустарникъ, — Тут. Іга. НаБайк.—
Іппко. — Якут. Кусііуі-Іаіак (МеіпзЬ.)
Кысылъ - талахъ, т. е. красный таль-
викъ (Павловск.) — Гиляки на Сахал.
пука (ОІеЬп.) Якуты приписы-
ваютъ этому растенію свойство произ-
водить куриную слѣпоту. Курица, пе-
решагнувшая черезъ вѣтку его, по
мнѣнію ихъ, непремѣнно ослѣпнетъ.
Прутомъ же этого растенія можно вы-
гнать всякаго чорта изъ дому (Павл.
въ Изв. Сиб. Отд.)
Согпиз аизѣгаііз Меу. Свидовникъ
(Ставр.) Свидина (Крым. Рудзск.) —
Тат. въ Крыму. ТзсЬшпа а§аізсЬ, а по
Рудзск. — Канъ-еіиръ, т. е. кровь лю-
битъ, также Чумъ.
Согпиз тав В. Деренъ (РаП.) Де-
рень. Кизилъ (РаП.) Кізіль (Малор.
Сред.) Ягода дереновая (Кондр.) Рого-
викъ (пер.) — Пол. Петей. — Чешск.
Вгіп. Плоды—Вгіпкі, Ьгіпку. Вгіпкоѵу
8ІТОИ1, йгіпка. — Сербек. Вгеп. Дрен
(Панч.) — Южн. Слав. Дрииен (Кар.) —
Молд. Корне. Корнъ. — Арм. Гучь. —
Груз. Имер. Шинди. — Рач. Имер.
Швинди (Сред. Кн. Эр.) Швиндисъ-хэ
(хэ — дерево). — Перс. Кызылъ. —
Тат. въ Кр. КізіИзсЬе (8іеѵ.) КізіІізсЬік
(Виіі.) КізіІ-ТзсЬікі (РаП.) Тчумъ (Ки-
рѣев.) — Нѣм. Вег Вайеіѣаит, йіе
Вйггіііге, йіе КогаеПгігзсЬе, йіе Йотп-
кігзсЬе, йіе іѵеІзсЬе КігзсЬе. СёІЬе Сог-
пеііе, йийепкітзсЬе, гоіЬег Натігіе§е1.—
Франц. Согпоиіііег тМе. — Англ. ТЬе
Маіе Во^гоой ог Согпеііап СЬеггу Тгее,
Ьоп§ СЬеггу Тгее, Согпеі-Тгее. Плоды,
Егисіиз Согпі, прежде употр. въ медиц.
Листья предлагались какъ суррогатъ
чая.
Согпиз зап^ишеа Г. Фарм, Согпиз
Гетіпа. Глогъ, Ягода Глогова (Кондр.)
Деренъ (Ьіпй.) Кизиль (Хар.) Курослѣп-
никъ (Кондр. РаП.) Курослѣпъ, Слѣпо-
куръ, Слѣпокурникъ (РаП.) Куриная
слѣпота (Кал.) Кизыльникъ (Карел.)
Свидйна (Зап. Росс.) Свидзина, Сви-
динъ. Свидовникъ, Свидовое дерево
(Гродн. Хар. Курск.) Свидва. Спи жъ
(Малор. Рог.) —Пол. бѵгійпа, &ѵій, 8ѵ?ій-
Ііпа, ЙтѵМхіпа, Йѵійѵіпа. 8ѵ?ійта(Ков.)—
Чешск. Зѵгійа, 8ѵпй. У 81оЬ. Вгіп, 8ѵіЬ,
8ѵійа.— Сербек. 8іЬа, ЗіЬоѵіпа. — Молд.
Синжеръ. — Латыш. ВезѵаЬгйез. —
Эст. Копі-ри, т. е. Костяное дерево,
Кикге Киизк. — Мордв. Мокш. Раужа-
йндерь.—Груз. Шиндъ-антцла, Шиндъ-
артцла (Кн. Эрист.) — Имер. Арцкли,
Тхешави.—Рачин. Имер. Шиндъ-анцли
(Сред.) — Калм. Таусиръ, ІПансирч.. —
Тат. Чу бакъ, Караболанъ (Кир.) —
Въ Гилан. СЬипйетіз (ВиЬзе).— Въ Та-
лыш. ТвсЬйрівсЬері (ВиЬзе). — Нѣм.
Вег ВйтгІііхепзігаисЬ, йег Сетеіпе
Нагігіедеі, йег НескепЬаит, йег гоіЬе
НогпзігаисЬ, йіе ЫиігоіЬе Когпеііе, йег
Аѵіійе КогпеПепЪаиіп. — Франц. Сог-
поиіііег заиѵа§е, 8ап§’иіп. Гетеііе. Риіпе,

по
Согпиз — Согуйаііз
Воіз рипаів, Воіз рпапѣ — Англ. Сот-
топ Бо^ѵоой, Гетаіе Согпеі, Бо^Ьеггу-
Тгее, Ноипй-Тгее, Ноипй’в Веггу-Тгее,
Ргіск-ѵоой, Сгаіеп ог байеп Тгее, баіег
ог Сгаііег Тгее.
Согпиз зіЬігіса БоМ Шатунъ
(Вят. Вешт.) Красное дерево (Вят.
Пуп.) Названіе Свидины не суще-
ствуетъ въ Вятск. губ. Ороч. Маиегр.
— Лляки Раа’іпд. — Ольчи
Рби.і’окіо ѵеі РбіасЬ]’ окіо. — Сумагер.
Рб^окіо. — Гольды Виззиакіа (Мах.
Рг. 134).
Согпиз зиѳсіса Ъ. Вороньи глаза
(Бек. въ РудольФ.) Вороньи ягоды
(Раіі.) — Фини. КиоЬокаппкка. Неро-
шаг)а. — Аино БзекасЬка (СІеЬп.) —
Камч. КийасЬап).
СотопіПа Неск. Ье^пш. И. 309.
Вязель (Двиг.) отъ вязнуть, т. е. запу-
таться. — Пол. Оіосхка, Сіесіогесхка,
Сіесіегесгка. — Чешск. Сісогеска. — йі-
согка, Ѵепесёпка. — Сербск. Сгазаг. —
Луз. Сісогіса, Сесогіска. — Нѣм. Віе
Кгопнйске, РеІізсЬеп. — Фраки. Ба Со-
гопіііе. — Англ. ТЬе СотопіПа. Зіскіе-
ТѴОГІ.
СогопШа ЕтеіЧіз Ъ. Фарм. Соіи-
іеа зсогріоійез (Еоііа). Ненастоящая
Сенна.— Сербск. 2а)сіпа. — Нѣм. СеІЬе
РеІізсЬе, Вазіагй- ой. Зсогріопязеппа.—
Фраки. 8ёпё Ьаіатй, Г аих Вэ^иепойіег.
СогопШа ѵагіа Г. Вязель, Вя-
зиль (Малор.) Огородный Вязиль(Екат.
Огип.) Вѣнокъ горошекъ (Херс.) Горо-
шекъ (Тавр. Вор. Сар.) Горошекъ бѣ-
лый (Тавр.), полевой (Полт.), кучерявый
(Херс.) дикій (Вор.), воробьиный (Вор.),
торобячій (Екат.), лѣсной (Сар.) Голо-
вашникъ (Екат.) Гирчакъ (Малор.) *)
Кошка (Малор. Рог.) Волчье ладо
(Гродн.) Многоцвѣтъ (Курск.) Полевая
рябина (Курск.) Рутва (Курск.), Рябчикъ
(Тамб.) Мышьи стручки (Вор.), Чахо-
тошная трава (Ворон.) Заячій хмѣль
(Гродн.) — Сомнит. Бельгрихъ (Орл.)
Девятолинъ (Волог.) Перелетъ Хаты
(Черн.), Ромекъ (Полт.) — Сербск. (Зга-
заг затепі. — Имер. Кавасъ-ичкиля
(Сред.) — Кирг. Джунгюршка. — Нѣм.
Пая Веіікгаиі, йег ЫясЬе ВіНегкІее,
8сЬаЙіпзеп, йіе Гаізске ЕзрагзеНе, йіе
(ЗіГБѵіске, йаз РеІізсЬепкгаиі. — Франц.
Еаисіііе, Ріей йе бтиііе, Ріей йе
Сггоііе. — Англ. Сгота ѴеіжЬ. Въ на-
роди. медиц. употр. отъ чахотки (Вор.),
отъ лихорадки (Полт.), отъ водяной
*) Хруст. сообщаетъ, что Горча-
комъ, Гирчакомъ назыв. собственно
стручки Согопіііае ѵагіае.
(Орл.) и отъ боли живота (Курск.) Скотъ
не ѣстъ этой травы.
Соггіеібіа Г. РагопусЬ. ІП. 366.
Именемъ Соггі^іоіа прежде называли
Роіуйошіт аѵісиіаге Б., вслѣдствіе чего
при Соггі^іоіа Ііііогаііз Б. встрѣчаются
слѣд. русск. названія, общія съ Ро1у§.
аѵісиіаге. Спорышъ, Воробьиные язы-
ки (Амб.) Мурава (Стар. Рук.) — Пол.
НаЬгзейуса.—Чешск. ПгоЬпокіѵёі (81оЪ.)
Рогіспік (81. и Ор.) — Сербск. Кга;ап-
ка. — Луз. йеіепіска.— Груз. Гур. Ма-
титела. — Иингр. Кампети. — Нѣм.
НігясЬзргппй, 8ігапй1іп§. — Франц. Бе
ріей йе сегГ. — Англ. Вігартѵогі.
Согійза МаПЬіоІі Г. Ргішйі.
ѴШ. 55. Фарм. Запісиіа" топіапа. Ле-
чуха (назв. Запісиіа), Заржица (Амб,)
съ пол. — Пол. Йагхусхка. — Чешск.
КгиЬаІка, Когіизка.—Сербск. Кгигап.—
Нѣм. Вег^запіскеі, Вагаапісіе, ѴГинй-
ЙІбскІеіп. — Франц. Согіизе. — Англ.
Веаг’з еаг Запісіе.
Согуйаііз Т>с. Еитагіас. I. 126.
Юльникъ (Стар. Рук. сообщ. Максим.)
Кокорышъ (съ пол.) — Пол. Кокогусх,
Кокогхук, Кокогзуі. — Чешск. Оут-
пітѵка. — Ройгагес, Зтеіапік (81оЪ.) —
Сербск. Міаф'а. —Луз. Кокогс.— Финн.
Кіигипканпиз.— Олъчи и Гольды: Кукки
й’ОНопе, т. е. Саіі^иіае Сиспіі (Мах.
Рг. 37). — Нѣм. Пег БегсЬепзрогп. Пег
БегсЬепЬеІт, КаррептоЬп. НоЫтѵигх,
йег НеІтЬизсЬ.— Франц. БаСогуйаІе.—
Англ. Ноіеѵгогі. ВігіЬ-ѵѵогі.
Разные Согуйаііз прежде назыв. Агі-
зіоІосЬіа; такъ напр. Согуй. ЬиІЬоза
Регз. наз. АгінѣоІосЫа саѵа; Согуй. Еа-
Ьасеа Регз., Согуй. йі§ііаіа Регз. наз.
АгізіоІосЬіа ГаЬасеа и потому встрѣч.
общія названія.
Согуйаііз атЪі§иа. — Аино Тотб
(клубни составляютъ значительную пи-
щу туземцевъ). — Гиляки на Сахал.
ТіпзсЬк, Тіигк (Пві). ТугсЬ, ТзсЬугсЬ
(Туті)—клубни тоже составляютъ важ-
ное питательное вещество.
Согуйаііз саѵа 8сЪм. (8уп. Согуй.
іиЬегова). Гнилые коренья (Сиб. Пот.)
Хохлатка. Півники, Кокорички (Мал.
Рог.) Ряст білий (Малор. Волк.) Гіа-
цинтовый растъ (Умань). Собачки (Орл.)
Сербск. Млатча (Панѵ)
Согійаіія с-арпоійѳз Регз. Дост.
НегЬа 8рШ 8. Гитагіае Іиіеае (въ Ита-
ліи).
Согуйаііз осЬгоІеиса Косіг. —
Сербск. Невесинье (Панч.)
Согуйаііз зоіійа 8тіПг. Бобовый
корень (Біпй.) Головастикъ (Вор. Екат.)
Грыжная (Вятск.) Земляные орѣшки
(Кондр. Костр. Кал.) Кокорникъ (Кондр.)

Согуйаііз — Соіуіейоп
ш
Горькая рѣпка (Берез, Пот.) Растъ,
Рястъ, Рясъ (Малор.) Петр ушковый
растъ (Умань) и изм. Арастъ (Цвѣти.)
Ласъ, Лось, Лисъ (Стар. Рук. Цвѣти.)
Изсекъ (Стар. Рук.) Чистякъ (Костр.)
Хохлатка (Двиг.)— Сомнит. Сардана,
Митва (Камч.) — По Самог. Хиікіе кга-
раі, т. е. заячій укропъ (Ков.) Въ Бе-
рез. натираютъ этимъ растеніемъ ноги
у дѣтей, покрытыя сѣдалинами отъ бѣ-
ганія по водѣ. Дѣти ѣдятъ шишки
(Пот.)
Согуіиз Тоигп. Согуіас. Рг. XVI.
1. 129. Лѣщйна (Двиг.) — Пол. Цезг-
схупа. — Чешск. Ьізка. — Сербск. Леска
(Панч.) Ьіезка. — Южн. Сл. Лийаска.—
Финн. Раіікіпарші. — Нѣм. Цег Назеі-
зігансЬ. — Франц. Ье Соисігіег, 1е Хоі-
зеііег. — Атл. Циі-Тгее. ТЬе Назеі.
Согуіиз АѵеІІапаі. Лещина, Лѣ-
іцнна, Ліщіна (Югъ Росс.) Лищьіна
(деревья), Лиска (одно дерево), Лёща,
Лёшка и изм. Лязга, Лязговина, Лясто-
вина (Кори. Шейк), Залещина (Орл.
Мцен.) Орѣшникъ обыкнов. (Вел.
Росс.) Орѣховый кустарникъ, Лѣсной
орѣхъ, Орішникъ, Орішина, Ори-
шына (Малор.) Орѣшенье. Плоды: Го-
рѣхъ (Стар. Банд.) Лисковий горихъ,
варихъ, орихъ. Орѣхъ. — Пол. Ьезх-
сиупа, Ьеязсхупа розроііѣа. — Чешск.
Ьезка. — Сербск. Лештакъ, Лештче,
Лщеска, Лщешче, Лишче, Льесковина,
Льешньак, Льешник, Льештакъ, Орао-
вина (Лавр.) Ьезка. — Луз. Ьёзка, Іёзпу
’Л'ог)есЬоѵ?у кегк. Ьёзпу ѵгог)есЬ.—Молд.
Алунъ (Бесс.) Нуси, алунѣ (Рог.) —
Самог. Пезхсхуна (Ков.) — Въ-Верхи.
Даг. Арахъ.—Груз. Гур. Ткгисъ-т(Ь)хи-
ли. Гарсули-т(Ь)хили. — Митр. Ткгари-
т(Ь)хили (Кн. Эрист.) — Имер. Пхили.
Тхиле. — Киръ. Чаттаукъ. — Чечени.
Вааг. — Дугор. Ваіі. — Арм. Ршкіик
(Раіі.) Тхилъ. — Вотяки Мадизветп. —
Мордв. въ Симб. г. Пёщень, Пещетъ,—
Мордв. Мокш. Пяшть, Пешть, Пещь
(плоды), а дерево Пякшсъ-чувта. —
Мордв. Эзр. Пэкшсъ-чувта. — Черкес.
РзсЬесІисІіа.— Чуваш. 8ап§а,— Самоѣд.
Тыды (Тубу).—Тат. Каз. ТасЬеіІащ».—
Тат. Крым. Рипйик. Чиниящикъ. —
Ногайц. ТвсЬегіІанк. — Багик. ТасЬек-
Іаик. — Калм. 8сЬіЙі§ін--тос1ип. —
Чуваш, Влад. ІПюшкѣ.— Черем. Пужъ-
мули (Сарап.) назв. орѣха; Пушму-липу
(назв. дерева), — Финн. Теіікіпе-ри.
ТаевсЬкіпа-рн (Раіі.) РаЬкупй, ркЬка-
та. — Латыш. Ьадзсіа, Іазсіа (ѴѴіес!..
Вееквіз (Раіі.) — Эст. Багарии. — Нѣм)
НаееШгаисЬ. бет. Назеіпивз.— Фрать-
Иоівеміег, Соисігіег, Аѵеііпіег. — Англ.
ТЬе Сотшоп Нахеіпні. ѴІоой-пиі;. Нахеі.
Зіоск-пиѣ Употр. извѣстно.
Согуіиз Аѵѳііапа Ьогіепзів та§-
па. Воложскій орѣхъ. Крымскій
орѣхъ.
Согуіиз Аѵеііапа В. (ритііа, йа-
Ьигіса). Орѣховый сланецъ. — Бу-
рят. Хушй. Плоды — Хумургунъ.
Согуіиз Соіигпа В. Константино-
польскій орѣхъ. Византійскій орѣхъ.
Медвѣжій орѣхъ. — Сербск. Дивлья
леска, диволоск, Меч;а леска (Панч.) —
Груз. Датвисъ-Какали, т. е. Медвѣжій
орѣхъ.
Согуіиз ЬеіѳгорЬуІІа Гізсіъ. —
Маиегр. Кап§и1а (Мах. 24).
Согуіиз тапйзЬигіса Мах. —
Гольды. Аг^епкпга; сережки — аг)ес.Ь-
іапе; орѣхи — кагіасЬіа.— Олъчи Ах)еп-
гщга (Мах. 241).
Согуіиз іиЬиІоза ТГЯсІ. Фунду-
ки. — Тат. Вайет-Іипйик, т. е. мин-
дальный орѣхъ. ТгеЬівоп іипсіик, Кега-
зеп-ГипДнк.
СогурЬаХ. Раіш. КипіЬ; 3. 235.
Сюда относятся пальмы — Карнауба
(Сог. сегіГега Агг.) Таллипотовое де-
рево (Бекет.) (СогурЬа итЬгаси] Гега П.
и Др.
Соіюпеазііег Месіііс. Возас. II. 632.
Кизильникъ. Ирга, Шомпольникъ
(Гурьев. Карел.) Ргай (Тарбагатай Пот.
Гур, Кар.) Тяжное дерево (Гродн.) —
Пол. Іг^а. — Чешск. Кувііпік. Зкаінік
(81оЬ.) — Сербск. Рідта, МнёпшЦаса.—
Финн. ТиЬкарпн. — Нѣм. Зіеіпшізреі,
ХѵѵегйшізреІ. (^шйепшізреі. — Франц.
Пе СоіопеаіѴег.
Соіопеазѣѳг ѵи1®агіз ІлпЯ. Ирга.
Кизильникъ (Кондр. Перм. Леп.) Ки-
зилъ (Фишеръ. Лѣсн. журн.) Курослѣпъ
(Симб. Леп.) Ргай (на Тарбагат. Пот.)
Тяжное дерево (Гродн.) Чишковое де-
рево. Цвѣточникъ (Лѣсн. журн.) Цѣ-
вочникъ (Перм. Леп.) Шомполь-
никъ (Карел.) — Пол. Іг§а. — Сербск.
Мнёшаіаса. Дуяьарица (Панч.) —-Калм.
Ергай.— Башк. Боипіла-чебча (Еаік.)—
Тат. Оюсъ-Емишъ (Кир. в. Соіоп. §ет-
шапіса). — Тат. Краснояр. Іг§еі. —
Тат. на Кавк. Зугалъ. — Тут. Вигпп^-
ніа (Раіі.) — Кирг. КагвкігІзсЬшпаг
(Раіі.) — Нѣм. йетеіпег МеЬІЬеег-
яігаисЬ. бетеіпе Зіеіптівреі. — франц.
Хёйіег соіоппеих. — Англ. ТЬе Сопатой
Соіопеазіег.
Соіуіёйоп Вс. Сгазвиі. Ш. 396.
Отъ греч. пупокъ. Разлогъ. Репка *).
*) Репка — происходитъ отъ репей,
репешки, т. е. листья наложены другъ
на друга.

112
Соіуіѳсіоп — Огаіае&ив
Лол. Нохіо^, Р§ротаіса, Р<зроѵгаік (отъ
лат. назв.) — Чешск. Рироѵісе. СітЪй-
Іек (ВІоЪ.) — Сербск. Рирсіб. Зирка. —
Нѣм. ЕейЫите, ХаЪеІЫаіі. — франц.
Соіуііег. — Англ. ЦаѵеЬѵогІ.
Соивіпіа тоШз Бсіѵг. (Сотроз.
VI. 552). — Сарты Кубень-куююкъ. —
Кирг. Кубень-кююрюкъ.
СгатЬѳ Тоигп. СгисіГег. I. 225.
СгатЬе а§гіа Діоск. есть Вгаззіса іпса-
па Теи., а СгатЬе ТЬаІаззіа — Сопѵ.
ЗоМапеІІа Ь. Катранъ. —Лол. Вгхоз-
кіеѵ, Мобгак, Могзка каризіа, .Тагпгах
пабтогзкі. — Чешск. Каігйп. — Сербск.
Йіиіас, Йиіас. — Нѣм. Вег МеегкоЫ.—
Франц. Ье СгатЬе. — Атл. 8еа-ка1е.
8еа СаЬЬа^е.
СгатЬѳ тагіііта Ь. Капуста чер-
ная (Кондр.) Катранъ (Малор.)— Лит.
Оп^цьки. — Чукот. МиргЬпль. — Нѣм.
Сетеіпег МеегкоЫ, 8ігап<ІкоЫ, 8ее-
коЫ. — Франц. СЬоих тагіпз.
СгатЬѳ Іаіагіса Часу. Катранъ
(Малор.) — Молд. Тыртанъ. — Нѣм.
ВиззізсЬег МеегкоЫ. Корни, называе-
мые Тагіаг, въ Моравіи и Венгріи упо-
трёбл. какъ салатъ. Предполагаютъ,
что это есть СЬага Саезагіз, который
солдаты Цесаря употребляли какъ
хлѣбъ.
Сгаввиіа Наго. Сгаззиіас. ПІ. 383.
Жирянка (пер. назв.) — Пол. СгиЬіа,
бгиЬозе.—Тіиіоза (Ріпртісиіа).— Чешск.
Тіизіісе. — Сербск. Тизііка, Тизѣ —
Нѣм. ІИскЫаіІ.
Сгабаѳ^ив ГгпсЯ Возас. II. 626.
Боярышникъ. Боярка (Сиб.) Боярка
съ желтыми ягодами наз. въ Алтаѣ
Чарыш.Станц.—Восковухой (Пот.)—
Лол. біод, біойупа, ОЬгозіпіса.— Чешск.
НІоЬ. — Сербск. Глог (Панч.) 61о&. Ніо-
зіпку, Ніойіпку (81оЬ.) — Луз. Ніотѵопс,
ШоЬопс. баЫисіпа бегіоіѵа, Сегіотѵа
З'аЫоп, а плоды — Сегіотѵе )аЫиска. —
Финн. Огарік1а)а. — Кирг. Кулона (Кат.
Федч.) Въ Ходж. Дуляна.—Нѣм. ѴѴеіяя-
богп, ЕІз, МеЫйогп. — Франц. Аіізіег,
Аіізіег, АиЬеріпе, ВёЯіег. — Англ. ТЬе
ТЬогп, Ьоіе Тгее.
Сгабае&ив Ааагоіиз Ь. У Діоск.—
Мезрііоп. — Пол. Вегек. — Чешск. Цуз-
риіа ѵ?1азкб, Хунраіо^ѵу зігот.— Сербск.
Васагоіа, б1о§ Касагоіа. — Кирг. Ду-
лонія, Дулоне (по Бунге). Въ Персіи
плоды тоже наз. Эиііопіа.— Нѣм. Ага-
гоІЬігпе, Аиагоііяізреі, Азагокѵеіэзйогп,
ІѴеІзсЬе Езреіп, АгагоІЬаит, \ѴеІ8сЬе
Міэреі. — Франц. Агёгоііег, ЦёЙіег сіе
Каріез, Еріпе сІ’Езра§пе. — Англ. ТЬе
Агагоіо ТЬогп. Плоды въ продажѣ подъ
именемъ Ьаггегоіо, Аггагоіо, употребл.
въ пищу.
Сгаіаѳ^ив тѳіапосагра ВіеЪ. Чер-
ный глодъ (Кален.) — Сербск. Црни
глог (Панч. тоже и Сг. пі^гшп) —Имер.
Бабусъ-загзала (Сред.) — Тат. въ Крым.
Ви<1аиі-А«аізсЬ, МаІзсЬаг-А§аізсЬ.
Сгаіаѳ^из топо^упа Часу. Глодъ,
Глидъ, Боярышникъ. Глодъ лѣс-
ной. Самогит.— бибѵоЬеІе, т. е. рус-
скія шишки или польскія шишки. Уно-
требл. для живой изгороди.
Сгаіаѳ^из ОхуасапШа Г. Фарм.
назв. Зріпа аІЬа з. ОхуасапіЬа. Боя-
рышникъ. Барыня, Барыня-дерево,
Боярыня, Боярышня, Боярка. Глогъ
хворостный или яворъ-дерево по слав.
(Кондр.) Глодъ (Раіі. Вел. Росс.) Глотъ,
Глідъ (Малор.) Глёдъ, Глидина. Сер-
берина (Ворон. ошиб.) — Пол. Вобіак,
біо^ розроіііу (Вил. Ков.) — Чешск.
НІоЬ. — Сербск. Црвени глог (Панч.)
Глогъ, Глоговина, Чобанчица (Лавр.)
біой Іороіізіі. — Луз. Сегіотѵе даЫико.
Віозкотаіса. НІо§. біо^-— Болг. Глогъ,
Глохъ. — Груз. Кунели (Сит.) — Имер.
Урмеля кунели (Сред.)—Тат. То-агачъ
(Кир.) Обесканъ, Юбесканъ. — Тат.
въ Крыму ІарпзсЬсЬап. — Тат. за Кавк.
Демиръ-кара (Сит.) — Кирг. Базарша
(Карел.) Толонна, Долога. — Калм. То-
лоне. Набомуханъ. — Буряты Долб-
гона. — Чуваш. въ Каз. губ. Ьѣле-хбла,
т. е. иглистая роза. Ипьлеггень, г. е.
Игольчатое дерево. — Чуваш. во Влад.
Эплехули. — Молд. Падучель. — Финн,
Иепііаіпеп, закзапріЫа)а. — Латыш.
РаеЬгкзсЬкіз, чгіікп аЬЬеІез, ЗаееЬгзсЬкі
(Раіі.) — Эст. ДѴііг-рші, МаЬк-таг^аб,
іашше рші, т. е. черное дерево, роор-
рпи. — Нѣм. бетеіпег ’ѴѴеіззсІогц, 6е-
теіпет На^ейогп, КоіЬбогп, МеЫЬеег-
зігаисЬ. — Франц. ІЁріпе ЫапсЬе, ЯоЫе
Йріпе, Воіз бе Маі, АиЬеріпе, ЯёЙіег-
АиЬеріпе. — Англ. ТЬе Соттоп Намг-
ІЬогп, ѴѴЬііе ТЬогп, МауЬизсЬ, (Дііск,
фиіскзеі;. Цвѣты содержатъ Пропнла-
минъ. Употр. прежде въ медиц. Нынѣ
разводится въ видѣ живыхъ изгоро-
дей.
Сгаіаедия ріппаЬіййа Впде. Тунг.
на Сунг. ОГйкіа. На Уссур. ПзЬагакіа.
Сгаіаердія РугасапШа Регз. У Діо-
скорида ОхуасапіЬа. Чашковое де-
рево, Мушмула, Чеэтова игла (съ тат.)
Лол. Кггак ‘^огедсу, 0§пік. — Груз.
Читисъ-вашла. — Имер. Сиръ-вашла,
К(Ь)затгемала (Кн. Эрист.) Дацеряля
(Сред.)—Раг. Имер. Спльцашли (Сред.)—
Гур. Кгвависъ-ткгемала, — Мингр. Ме-
ликгурдзене. — Лезг. Нато (мож. быть
друг. видъ).— Тат. въ Крыму ЗсЬеііап-
іекеп, т. е. чертова игла. — Тат. въ
Баку. Дайбуранъ (Сит.) — Нѣм. Іттег-

СгаШѳ^ив — Сгоіоп
113
Вгйпег Мівреі, Ееиегйогп, Г'еиег-
зігаисЬ.— Франц. Виіазоц агбепі, АгЬге
йе Моізе, Реііі СогаіІ, Еріпе' аі§ие,
Еріпе агбепіе. — Атл. ТЬе йегу ТЬогп
ог РугасапІЬа. Еѵег^гееп ТЬогп, ог
Наѵг'іЬогп.
Сгаѣаѳзив вап&шпеа Раіі. Бояр-
ка (дер. и плод.) Боярышникъ Сибир-
скій. — Аино ІИзепі (8сЬт.) — Бурят.
Воіо^опп (Раіі.) --- Гиляки Куз’т (Мах.)
На Сахал. КЬуат (Оіеііп.) — Голъды
ВдЬагасЬіа (Мах.) — Камчад. Когіот.—
Коряк. РіІзсЬкіідсЬа. — Манегр. АхіасЬ-
іа (Мах. 101). — Мотол. ТоІосЬапк. —
Ороч. Варё^іа (6-ІеЬп.) — Тат. баЬевск-
кап (Раіі.) (по Рудзск. Сгаі. іапасеіі&ііа
Регз. наз. въ Крыму татарами Япуш-
канъ). — Тунг. Рбіа (Раіі.) Въ Томской
губ. ягоду ѣдятъ, но осторожно, такъ
какъ она производитъ давленіе сердца.
Сушеную мелютъ и употребляютъ для
начинокъ пироговъ. Ягоду, по пред-
разсудку старовѣровъ, грѣшно ѣсть,
такъ какъ иглистыя вѣтви Боярки по-
служили вѣнцомъ на главу Іисуса Хри-
ста, отчего и ягоды имѣютъ кровавый
цвѣтъ (Рук. Андр.)
СгаіегѳПиз согписоріоійѳв
Регз. (Нушепіп. ВЬЬ. 399). Сухарь, Чер-
нушка (Собол.)
Сгѳрів МоепсЪ,. Сотроз. VII. 160.
Скерда (Двиг.) Шкёрда, Скрыпуха
(Даль).— Пол. Р^ра’Л'а, Р§раѵа.— Чешск.
Зкегба (Ор.), Зкагйа.— Сербск. 8кг<1а.—
Луз. Рирахѵа. — финн. КеШо. — Имер.
Харипъ-биля (вр. іпсі) Сред.—Нѣм. Рір-
рац, СЬгізіаи^е.— Франц. Сгёрібе, Сгё-
рбіе. — Англ. Наѵук’а Ьеагб.
Сгѳрів Ьіеппів Б. Скрипуха (Сит.)
Свинукъ (Вор.)
Сгѳрів віЪігіса Б. Купава (Влад.)
Листникъ (Арх.) Скерда (Симб.) Шкер-
да (Арх. Влад.) — Тат. Траганъ-куп-
ша. — Башк. Каде (Кир.) — Чуваш.
Вурманъ-кюпси, т. е. лѣсной дягиль.—
Мордв. Мокш. Вишкйрья. — Мордв.
Эрз. Вишкергъ.
Сгѳрів іѳоіогит Б. (Ніегасіоібез
ѵиі^аііазіта Вирг.) Бузульникъ (Собол.)
Бѣлоголовецъ (Костр.) Бѣлопушица
(Пет. Хар.) Желтушка (Олон.) Желтый
цвѣтъ (Екат.) К^дра (Собол.) Кудри
(Тамб.) Куль-баба (Малор.) Молочьи
(Могил.) Дикой Молочай (Полт.) Пуш-
никъ (Вят.) Рашпоръ (Екат.) Скерда
(Могил.) Скедра (Волог.) Скрипуха
кровельная (Собол.) Синюга (Олон.)
Дикій Хмѣлюкъ (Тамб.) Кошачья трава
(Курск.)
СгііИтйт Тоигп. ІІтЬеІІ. IV. 164.
Лол. Вогіир, Корег тогзкі. — Чешск.
Моіаг. — Сербск, Моіаг, Моігіка. —
Нѣм. МееіТепсЬеІ. — Франц. Васііе,
Васіііе, СгііЬте. — Англ. БатрЬіге.
СгііЪтит тагійтит Б. Фарм.
назв. СгііЬтит 8. Гоепісиіит тагіпит
8. бапсіі Реігі. Копръ, Кропъ, Кропъ
морской. Соль бабья (Кондр.) Серпникъ
(Сл. Церк.) Сверлильникъ (Даль). —
Пол. Юпѵпіаікі, ЬаЬіа 8ОІ. — Чешск.
Зігасі низка тогзкй. — Сербск. Петрово
зелье (Лавр.) Мбтрака (Карадж.)—Нѣм.
ВасіІІепкгаиі. ЗеейпсЬе]. — Франц.
Раззе-ріегге, Регсе-ріегге, Гепоші та-
гіп, НегЬе 8і. Ріегге. СЬгізіе тагіп,
Вассіііе. — Англ. 8еа-8атрЬіге.
Сгосив Б. Ігіѣ Шафранъ (на
всѣхъ языкахъ).
Сгосив гѳіісиіаіив М. В. Бранду-
ши, Брандушки *) (Малор. Сред.) и изм.
Брондюши, Бриндутки (Херс.) Бран-
дюши. Бузлакъ (Ьіші зиЬ Сгос. ѵагіе-
§аіи8). Дристокозъ (на Супоѣ, Максим.)
Маслянки (Укр.) Просуринка, Про-
сурёнокъ, Просерень, Просурень, Про-
сиренки, Присиренки, Просеретъ (всѣ
на Югѣ Россіи). Подснѣжникъ (Херс.)
Просвирки (по Формѣ шишекъ Херс.)
Сиротень (Кален.) Пасочникъ (Кален.
виЬ Сгос. огіепіаііз). — Пол. Вгуіібизиу
(яиіі Сгос. ѵагіе^аіиз).
Сгосив закіѵив Б. Въ нач.ХІѴ стоя.
Аигшп рЬіІозорЬогит, 8. ѵе^еіаЬіІе. Вех
ѵе^еіабіИит, Рапасеа ѵедеіаЬіІішп.
Шафранъ (Слав. и Русск. Пѣсн. Пѣсн.
IV. 14). Шафранъ садовый. Свѣтлица
(Екат. СагіЬаппія). — Болг. ЧоФранъ. —
Луз. ВагЬо\ѵа кѵгёіка, а цвѣты — Ваг-
Ьіска. — Сербск. ЧаФран, Шавраньика
(Лавр.) Шавранъ, Навранъ. — Груз.
Зап(Ь)рана. Кастори.—Арм. Запрана.—
Нѣм. АесЬіег Зайтап, ХаЬтег Зайгап.—
Франц. БаГгап сиіііѵё. — Англ. Зайтоп.
Въ медицинѣ употр. рыльца пестика
подъ именемъ Сгосиз, з. ЗН§ціаіа Сгосі,
но, по дороговизнѣ, часто подмѣши-
ваются другими сортами. Имѣетъ боль-
шое примѣненіе въ красильномъ иску-
ствѣ.
Сгоіоп ЛГйЯ. ЕирЬогЬ. XV. II. 512.
Сгоіоп древнихъ есть Вісіпиз сотти-
пІ8 (УѴііізі.) Кротонъ. Различные виды
этого рода доставляютъ важные Фарм.
предметы, какъ то: Сгоіоп Еіпіегіа Ъ.
Сгоіоп Сазсагіііа Ь. Сг. Ііпеаге Іасд. и
особенно Сг. Зіоапеі Вепп. доставляютъ
Соіѣех Сазсагіііае з. Еіиіегіае, (Согіех
СЫпаѳ. вригіае), Каскарильную кору,
КазкагіПгіпсІс, Есогсе бе СазсатШе. Саз-
еагіПе-Ьагк,—СгоіопТі§1іит Ь. еі Сгоіоп
Раѵапа НатіН. доставл. 8етеп Ті§1іі,
*) Си. ВиІЬособ. гиіЬетсит.
8

іи
Сгоіоп — Сиситів
8етеп Сгоіопіз, (Этапа Ті^Ііі 8- ТШі ѵеі
(Этапа Моіисса, также Саіариііае тіпо-
гез, Гіпеа іпйіса, Ріпеі писіеі тоіиссапі
8. риг^аіогіі, Кротоновое сѣмя, обла-
дающее сильнѣйшимъ слабительнымъ
свойствомъ и ядовитое; изъ нихъ по-
лучается Кротоновое масло, Оіеит Сго-
Іопіз 8. Тідііі ѵеі тоіиссогит ѵ. іпГег-
паіе. СгоіопВІ. НбПепбІ. Древесина
Ьі§пит Раѵапае ѵ. Рапаѵае ѵ. тоіис-
сапит тоже имѣетъ слабит. свойства.
Отеч. Ява и др.
СгОІоп Огасо 8с1й. Доставляетъ
Мексиканскую драконову кровь, 8ап-
§иіз Вгасопіз техісапиз. Отеч. Мехик.
СгоаорЬога Ііпсіогіа А. Лизз.
(ЕирѣогЬ. XV. 11. 746). Лакмусовая
тріава. Доставляетъ Лакмусъ, Синьку,
Вехеііа соегиіеа ѵ. Тогпа зоііз, упо-
требляемую на краску и подкраши-
ванье. — Нѣм. Ьасктизкгаиі, КгеЬз-
кгаиі, Т оигпезоі, Еагѣепсгоіоп.— Франц.
Тоигпезоі йез Ьоиіідиеа, Маигеііе. —
Атл. ТигпяоІРІапі. Сѣв. Дфр.
Сгисіапеііа X. ВпЬіас. IV. 686.
Приметъ, Старецъ (Амб. сомнит.) Кре-
стовникъ (Даль соч.)
Сгурвів Аіі. (Эгаш. 8іеий. I. 151.
Гусятница, Гусиная трава. Лисниха. —
Пол. Вгхапкоѵѵіес.— Чешск. Зкгуіёпка,—
Сербек. Тгпіса. — Нѣм, Вогпепдгаз. —
Франц. Сгурзійе.
Сгурѣосдссив РегтепЬит
Иіг. А1§. ВЬЬ. 2. Грибъ пивныхъ
дрождей.
Сгуріотёгіа уаропіса I).
Ноп. СопіГ. Рг. XVI. 2. 437. Японскій
Кедръ, Китайскій Кедръ (съ англ.)
СисйЪаІив Сёагіп. СагуорЬ. I. 367.
Пузырникъ (Собол.) Волдырникъ
(Двиг.) — Пол. 'ѴѴ’узхріп, ІѴуйріп. Кп-
киЬа. — Чегиск. ЗкгуЬоѵка. Кайтиіісе
(81оЬ.) — Сербек. Опёаѵіса. Зкгіраіас.
Шкрипавац (Кар.) — Луз. Ногйііса. —
Нѣм. НііЬпегЬіаз, НбЬпегІіезсЬ. Ваз
(ЭІіейѵеісЬ, бег ЗапйкоЫ, йаз ЗсЬаит-
гбазіеіп, йаз ѵѵіійе ЗеіГепкгаиі, Веегеп-
теіег, йег ТанЬепкгорГ. — Франц. Саг-
піііеі, Согшііеі. — Атл. Сатріоп, Віай-
йег Сотрапіоц.
СисиЬаІиа ЬассіГегив Б. Фарм.
назв. Сисиѣаіиз з. Ѵізсадо ЬассіГегиз з.
Аізіпе ЬассіГега. Бирючьи ягоды (Вор.)
Волчьи глазки (Симб.) Волдырникъ
(Ьіпй.) Дутень, Дутикъ (Курск.)
Сиситів К СисигЬіі. ІП. 299.
Огурецъ. — Пол. 0§бгек. — Чешск.
Вуйѳ (Рг.) Окйгка (ЗІоЬ.) Тукеѵѵ (Ор.) --
Сербек. Кгазіаѵас. — Луз. Вуща, Китка,
Котка. — Нѣм. Віе Оигке — Франц.
Ье Сопсотѣге. — Атл. Сиситѣег.
Сиситів асиѣапёиіив АмМ Нынѣ
ЬиіГа аси(ап§и!а 8егіп§. Попанчая (на
Кавк.) — Пол. Тгикѵѵа. — Чегиск. Тпѵик
(зиЬ Ьий'а). — Тат. Тури (Кир.) — Нѣм.
8сЬагіескір;е Кеіиеигке. — Франц. Ьа
Ьіапе ІогсЬоп, Раропце, Рареп§аіе йе
Іа СЬіпе. — Англ. Зігаіпег - Ѵіпе, Тог-
сЬоп, Ѵе§еіаЫе 8роп§е. Отеч. Южн. Аз.
Сиситів апдиіпив Ь. Нынѣ Тгі-
сЬозапіЬез ап§иіпа Ь. Огурецъ птичій
(Кондр. 80). Змѣинообразные, ужевые
огурцы. Змѣиные огурцы (тоже и Тгісѣ.
соІиЬгіпа). — Нѣм. ЗсЫап^епкйгЬізз,
8сЫап§еп§пгке. — Франц. НегЬе аих
Зегрепіз.— Англ. Соттоп 8паке Оошй.
Разв. искуств. Незрѣлые плоды употр.
въ пищу, а зрѣлые какъ противуглист-
ное средство. Отеч. Кит.
Сиситів СіѣгиПив Бегіпд. (8уп. Си-
сигЬііа СіігиІІив Ь. СіігпІІиз ѵиідагіз
ЗсЬгай.) Фарм. назв. СіігиІІиз з. Ап§и-
гіа я. СисигЬііа адиаііса (Гетіпа). Пред-
ставляетъ 2 разности: а. Разіеса Вег.
р. йасё 8ег.— послѣднян и составляетъ
настоящій арбузъ. Арбузъ, Гарбузъ.
Кавунъ (Малор.) Каунъ, Кавунка.—
Пол. АгЬих. НагЬих, Каѵѵоп. — Ѵеіиск.
Вупё, Йіпё, каѵѵоп, ІиЬепісе, дѵугеі, те-
Іаип тѵойпі. — Сербек. Карпуза, Лубё-
ница (Лавр.) Туркинья. Краставацъ,
Бостанъ (отъ Боштаниште — наши
Баштаны). — Луз. Катѵоп. — Бух. Тер-
бусъ. Тагішз. — Афг. Тарбузе. — Хив.
Харпусъ, Хараусъ. — Турк. Тарбуза.—
Узбек. Таджик. Тарбузъ. — Сарты Ка-
вунъ. — Голъды 8щёѣо ѵеі 8дё§о (Мах.
Рг. 111).— Тат. Карпузъ.— Перс. Кар-
бузъ. — Кирг. Карбызъ. — Молд. Гар-
бузъ. — Мордв. Арбосъ. — Чуваш. Ар-
бузъ.— Арм. Дзиерунъ. Мемрапопъ.—
Груз. Сазамт(Ь)ро. Мелсапепонн. —
Имер. Гур. Мингр. Харбузаки (Кн. Эр.)
Сред. — Нѣм. Віе Агѣиза, йіе де-
ѵбѣпІісЬе 'ѴѴаззегтеІопе. Віе Разіедиеп-
§игке. — Франц. Разіёдие (сортъ не
употребляемый въ пищу сырымъ, а
варенымъ), Меіоп й’еаи— наши обыкн.
арбузы. — Атл. УѴаіег Меіоп. Сѣмена
(Зетіпа Сіігпііі еіс. принадл. прежде
къ Зетіпа щіаіиог Ігідійа та]ога. Упо-
требл. извѣстно. Отеч. Южн. Аз.
Сиситів СоІосупЙіів Ь. 8уп. Со-
ІосупіЬіз оШсіпаІіз ЗсЬгай. СіігиІІиз Со-
ІосупіЬіз Зсіігай. СоІосупіЬа Теофраста
есть СисигЬйа- геро. Въ Библ. IV Кн.
Царствъ IV. 39 по слав. опушено, а
по русск. Полевые огурцы. Колоквин-
тида, Колоцвѣтникъ, Лѣсная тыква,
Яблоко заморское (Кондр.) Колокитина,
Тыква горькая (Амб.) Колоцинтъ,
Дикая тыква, Дикая тыквина. Шико-
танъ (Сит. съ Франц.) — Пол. Коіок-
•(ѵіпі, Озіі о§'огек. Вапка гатогзка, йаЫ-

Сиситів — СиеигЪііа
115
ко яатогзкіе. — Чегиск. Корта тогвкй
сіЪиіе. — Сербек. Тікѵас. — У русскихъ
въ Бухарѣ Бухарскій Картофель. _ —
Бух. Ваітйзсѣап. — Перс. 8Ьае-сЬгіза-
гоіп (ЬеЬш.) — Нѣм. Бег Війегаріеі,
<1іе СоІодиіпіЬеп^игке, йег Соіодиіп-
іЬепкигЪіз, йег ЕІіазар&І, йег Моогар-
іеі, Дег Риг^іег-Рагайіезаріеі, йіе Риг-
§іг§игке. — Фракѣ. СоІодиіпіЬе, Соп-
сотЬге атёге, СЬісоііп. — Атл. ВіЙег
Арріе, Віііег СоІосупіЬ, ВіЙег Сисит-
Ьег, Віійег Ооигй. Плоды, Егисіиз я.
Рота СоІосупіЬійіз, прежде употребля-
лись въ медицинѣ какъ слабительное.
Отеч. Грец. Турц.
Сиситів Йийаіт Г. Браминское
яблоко (съ франц.) Нѣкоторые писатели
предполагаютъ, что это растеніе есть
библейскія Мандрагоры (см. Аігор.
Мапйгагога). — Нѣм. Біе Аріеітеіопе,
йіе таЫгіесЬепйе Оигке, йіе регвізсЬе
Меіопѳ, йіе кіеіне Огап^етеіопе. —
Франц. Ье Меіоп йе Іа геіпе Аппе, Іе
теіоп йея Сапагіея, Іе теіоп йе росЬе,
Іе теіоп йе яепіеиг. Ьа ротте йе
ВгаЬта. — Атл. 8таеі-8сепіей Сисит-
Ъег. Отеч. Персія.
Сиситів Меіо Г- У ТеоФр. 8ісуа.
У Діоск. — Рероп. У Плин. — Меіо.
Въ Слав. Библ. Исх. XI. 5, Дыня. Но
Еогзкаі предполагаетъ, что должно
было перевести словомъ арбузъ. Дыня.
Предст. слѣд. разности:
а.	геіісиіаіия 8ег. Сѣтчатыя или На-
стоящія дыни.
(3. Сапіаіире 8ег. Канталупки.
у. шаііепяія 8ег.
Въ Астр. губ. весеннія дыни, круг-
лыя, назыв. Замши (Шамки), а осен-
нія, продолговатыя, внутри зеленова-
тыя — Бударка; позднія наз. Липовка,
Дубовка, Моржовка. Тѣ, которыя вну-
три безъ жидкости, назыв. Качанка,
Зимника. — На Кавк. различные сорты
назыв. Моржовка, Зимовка, относящія-
ся къ ѵаг. геіісиіаіиа; ранняя мелкая,
болтушка, шемама шарообразная, ше-
мямя длинная или чито, хито ОТНОСЯ-
щіяся къ ѵаг. сапіаіира, Канталупкамъ.
Къ лѣтнимъ раннимъ дынямъ отно-
сятся Котловка, Дубовка; къ позд-
нимъ — Зимовка и персидскія дыни.
Въ Армянской области есть сорты но-
сящіе названіе Дутма, Дутьма, Тутма
(Кавк.) Въ Ходжентѣ раннія дыни наз.
Замбуга, а позднія — Кавунъ. Нѣкото-
рые сорты наз. Гарбузъ (Кушак.) За.
тѣмъ нѣкоторые сорты въ разныхъ
мѣстахъ наз. водянка, костянка, царе-
градка, хивинка, ананасная дыня. Ком-
Ковка есть видъ дыни, сѣмена которой
собраны въ комокъ. (Земля Войск. Донск.
Зап. Ак. Наукъ. XXIV. I. 174) — Пол.
Меіоп.— Чешск. Меіаип, Ріраип, Вупё.—
Сербек. Врежа, Ври]ежа, Диньа Дум-
лекъ, Четрунъ, Церовача (Кар. Лавр.)
Біща. — Боен. Пипунъ. — Болг. Пи-
повъ. — Молд. Миліона, Мельонъ. —
Арм. Сехъ (Варш.) Харбузакъ, Хабурд-
закъ. — Бухар. СЬагЬиза. Алинабадъ
(Кир.) — Груз. Имер. Гур. Несви (Эр.)
Сред. — Мигпр. Шинка (Эр.) — Голъд.
на Уесур. Кит. назв. йзДп^оааеа. —
Молд. Замосъ. — Кирг. Каунъ. Саму,
Кара-кисъ. — Хив. Каунъ. — Тат. Ка-
вунъ, Каунъ (Кир.) — Тат. въ Тифл.
Гемишъ. — Чуваш. Мукъ-хыяръ, т. е.
большой огурецъ (также наз. и тык-
ва). — Нѣм. 2искегте1опе. — Франц.
Ье Меіоп Сапіаіопре и множество раз-
ныхъ названій для отдѣльныхъ сор-
товъ.— Англ. Меіопе. Употр. извѣстно.
Сѣмена и сокъ незрѣлыхъ дынь —
сильное противуглистное средство.
Сиситів ргорЬеѣагит Г. Кры-
жовниковая тыква (по сходству цвѣта
и величины съ крыжовникомъ). Тыква
Пророка Иліи (будто бы питавшагося
ею). Отеч. Арав.
Сиситів ваііѵиз Г. У древн. 81-
су оа, Сиситів. Въ Слав. Библ. Огурецъ
(Числ. XI. 5). Огурецъ (Вел. Росс.)
Огірокъ, Огурецъ, Гирокъ, Гирки,
Гурки, Гурокъ, Угірокъ (Основ. Малор.)
Гурки (Бѣлор.) Агурокъ (Корн. Шимк.
Лит.) — Пол. О^игек, О^огек. — Чешск.
Окигка, оЬагек. А^игка (Вс.) — Сербек.
Кгазіаѵас. — Болг. Краставица.— Молд.
Пепинь, Пепйны. — Груз. Китри. —
Имер. Гур. Кинтри.— Мингр. К’нтри.—
Лвзг. въ Даг. Охсеръ.— Чуваш. Хыйръ.—
Бухар. Вайгіп§ (тоже и въ Ходж.) —
Мордва. Куяръ. — Кирг, Кыяръ. Ту-
рецкіе огурцы наз. Тарракъ. — Греки
за Кавк. Агуръ.—Турк. въ Карск. Паш.
Ангуръ. — Самог. Агуркасъ.— Мандж.
Метенгка, Чачингка. — Нѣм. Оетеіпе
Оигке, йіе Ап^игке. — Франц. Ье Соп-
сотЬге. — Англ. Соттоп СиситЪег.
СисйгЬііа Г. СисигЬіі. III. 316.
Тыква (Вел. Росс.) Гарбузъ (Малор.
Бѣлор.) — Пол. Вупіа, Вапіа, Ког-
Ьаз, КигЬазг, КогЬаІо. — Чешск. Тукетѵ.
Кйупё (81оЪ.) Бупё (Ор.) — Сербек. Ву-
]ача, Мекокорка, Мисирача, Мортубака,
Наранча, Боровиджь, Буньева и т. п.—
Луз. Ваіца, Вапсіска, Вапка. — Болг.
Кратуна (тыква для кувшиновъ), Ка-
бакъ (длинная). — Тадж. Каду. — Узбек.
Кабакъ. (Кушак.)— Нѣм. Бег КйгЬіз.—
Франц. Ьа Соитье. — Англ. Ооигй.
СисигЪііа Ьа^епагіа Г. Нынѣ Ьа-
§епагіа ѵиі^агіз 8ег. Ѵаг. вес. Ргойг.
а доигйа 8ѳг. Оопгйе йез рёіёгіпз.

116
СнсигЪИа
(3. Сои§оитйа 8ег. Сои§оигйе; Ба
Сгоигйе-Зіркоп. — Нѣм. Вег ЗірЬоп
ЮазсЬепкйгЬівз. — Атл. Соиг-
§оигйе.
у. йергезза 8ег.
6.	іигЬіпаіа 8ег,
е. сіаѵаіа 8ег. Сгоигйе іготреііе,
Сіоигйе Маззие й’НегсиІе. Сіе Нег-
сиіезкеиіе.
Бутылочная тыква. Кубышечная
тыква. Кубышка. Кувшинчатая тыква.
Тыква Травянка (изъ нея дѣлаются
сулеи). Горлянка, Фляжная тыква, —
Пол. Тукѵѵа. Ѵаг. ОгЬапкі Суігіпкі, 1е-
’Л'агу, тѵаііогпі. По Мик. — Курбасъ,
Баня.—Сербск. Тікѵа, Ѵойеціака.—Арм.
Каркари-Квахи. — Груз. Акгиро (Кн.
Эр.)—Имер. Сарцхули-Квахи. Мтцаре-
Квахи. — Гур. Мтцари-хапи. — Ммкгр.
Колотчура (Кн. Эр.) — Кирг. Кавакъ.—
БйыъѲѳтеіпег ИазсЬепкіігЬіа. Піе Саіа-
Ъа88е,йег йапизк(1г6І8,йіеРіІ8гіт8Йа8сЬе,
йег ТготреіепкйгЬіз. Негспіезкепіе. —
Франц. Ба Саіеѣаззе, Іа СаІеЬаззе би
рёіёгіп, Іа воигйе Ьоиіеіііе. Сои^оигбе.—
Атл. Сотшоп Воіііе-Соигй, Сгоок-
Кеск. Отеч. Остъ-Индія. Разводится
искуственно. Сѣмена, 8етіпа СпспгЬі-
іае, прежде употр. въ медицинѣ и при-
надлежали къ Зетіца диаіпог ігі^ійа
тавота (кромѣ составлявшихъ тыквы,
арбуза, огурца и дыни). Изъ нихъ
выдѣлываются сосуды для воды.
Сисш’Ъііа аигапѣіа МИ. Ѵаг. зес.
Ргойг. Тыква-апельсинъ.
а. Огапррца 8ег., Огап»іпе, Іаиззе
Огап§е. Огап§епк(ігЪІ8.
(3. Соіосупікоідев 8ег. — Соіодиіпеііе,
Еаиазе Соіодиіпіе. — Нѣм. Кіеіпе
ой. ГаізсЬе Соіоциіпіііе.
СисигЬНа тахіша І)жк. 8уп. Си-
сигЬііа Роііго Регз. Ѵаг. зес. Ргойг.
а. Роііго 8ег. — Роіігоп )ашіе, сот-
тип, Соиг§ѳ.
р. Ѵігійіз 8ег. бгоз Роіігоп ѵегі,
у. Соиг§его 8ег. Соиг^егоп, Реііі Ро-
іігоп ѵегі.
Кухонная тыква. Въ Южн. Россіи
растеніе назыв. Гарбузъ, а плоды —
Тыква, Кабакъ, Гарбузъ. Особен-
ный сортъ продолговатой, желтой тык-
вы назыв. въ Подол, губ. Дыня, Даня,
Баня, Гарбузъ. По Далю — Кабака *)
(Малор.) Кебека (Донъ). Тебёка (Вост.
Росс. Ниж.) Бухарка (Кавк.) Гарбузъ
(Малор. Курск. Смол.) Тыква — суть
названія этого вида и СиспгЬііа Меіо-
реро. — Чешск. Ріисаг, Тукетѵ оѣют-
*) По Далю — названіе Кабакъ —
ошибочно II. 687.
акб. — Сербск. Виіаса. — Тат. Кабакъ.
КаЬасЬ. Карбусъ. — Груз. Гогра. —
Имер. Квахи. — Гур. Хапи. — Митр.
Копешіа (Кн. Эрист. Тѣ же названія и
для видовъ Меіореро, оѵііега еі Реро).—
Арм. Ттумъ (Варш ), Пеіцт (Соіепаіі).—
Ѣух. Каду. Растеніе назыв. Пайкъ;
мелкія, идущія на выдѣлку табаке-
рокъ— Насъ-Каду; крупныя — Чи-
лимъ-Каду.—Въ Ташк. Сирке-кодакъ.—
Перс. Торбусъ. — Нѣм. Бег Віезепкііг-
Ьіз. ГеМ- ойег СепіпегкіігЬів. — Франц.
Бе Роіігоп. — Атл. Роіігоп. Плоды до-
стигаютъ громадной величины и употр.
какъ обыкновенная тыква. Отеч. Южн.
Азія.
СисигЬИа Меіореро. Фигурныя
тыквы. Турецкая чалма, Гарбусъ, Тик-
ва (Малор. Рог.) — Нѣм. Вег Меіопеп-
кйгѣіз, йег ТіігЬапкйгЬіз, ТіігкепЬппй.—
Франц. Ба Сопг^е Ьоппёі йе ргёіге,
1ѳ Ьоппеі й’ёіёсіеиг. Нѣк. разн. Раііз-
воп, Равііззоп, АгіісЬаиі йе йегизаіеш,
1е ТигЬапё, Соигоппе ітрегіаіе, Аг-
Ьоивіе й’Азігасап.— Англ. Меіоп-ритр-
кіп-Здиазѣ. Развод. только для укра-
шенія.
СисигЫіа тоясЬаіа НисК Муску-
совыя или Египетскія тыквы Франц.
Ба Мизсайе, Іа Меіоппёе. Разводится
въ Венеціи.
СисигЫіа оѵіГѳга В. По ВовепіЬ.
разводится на Югѣ Россіи и принадле-
житъ къ лучшимъ по вкусу породамъ
тыквы. Разность ругііоппіз растетъ
около Астрахани, разводится въ Гер-
маніи и наз. ПепізсЬе СоІоциіпіЬе. —
Нѣм. ЕіегкіігЪіз, ВігпепкйгЬіз.—Франц.
Ба Сои^оигйеііе. Еаизве Роіге. Нѣко-
торые садоводы относятъ къ этому
виду наши русскія: Ханьки. (Малор.
Сред.) Ханки, Ханочки, Ганки, Рбпав-
ка, Ропалка, Харохоньки, Хорохоньки
(Полт.)- Хорошки, Ракуцьки , Тара-
пуньки (Малор. Рог.), Таракуцка *),
Каракуцка (Левч.), а другіе какъ Про®.
Калениченко и Роговичъ къ роду Си-
сигЬііа Реро ѵаг. СіігИогтіз. — Сербск.
Тутличь. — Молд. Таркуцки.
СисигЫіа Реро Б. По Ргойг. 2 раз-
ности: а. зиѣгоіипйа и р. оЫоп§а. На-
стоящая тыква. Бульба (Т.ул.) Гар-
бузъ, Гарбузы (МѵГ. Курск. Смол.) Ду-
ракъ (Дон. вѣр. съ калм.) Кабакъ
(Малор. Сред.) и изм. Кабачки, Кипѣка
*) Арабское названіе Ага-Кпзза
(ЕеіізсЬг. йіг Ассіітаі. 1865. 1) по всей
вѣроятности дало происхожденіе наз-
ваніямъ Таракуцка, Каракуцка и др.
относяіцпмся къ СисигЫіа оѵііега.

СисигЪИа — Сигсита
117
(Влад.) Тебека (Костр. Волог. Вор. Ни-
жег.) — Лол. руПіЯ) Маіоп. — Чешск.
р]Псаг. — Сербск. Виийе\ѵа, Васа. У
5аіір. — Бундева, Вареньака, Кратуна,
дудака, Мачванка, Мекокорка, Миси-
рача, Мортубака, Пеца, Тиква, Уурге-
та (мож. быть и др. виды). — Луз. Ва-
піо)са (мод.) — Молд. Бостанъ. Ка-
р'амаа (у Рогов„ зиЬ Сис. Реро ѵаг. оѵі-
уега), — Калмыки - Дербеты: Дуракъ. —
Калмыки-Торгоуты: Хаванъ (Калмьщк.
степь). — Кирг. Аскабакъ. — Мордв,
Дуракъ-Куяръ. — Сарты: Каду. —
Голъд. на Уссур. Зщёсѣоіе (Мах. Рго-
сігош. III). — Нѣм. бешеіпег КигЫа.
Цег дедѵбЬпІісііе ГеІйкйгЫз, йег баг-
ІепкйгЫз, йег Мапйеікйгѣіз, йег Ие-
ЬепкйгЬіз. — Фраки. Ба Соигде ои
Соигде йе 81. йеап, 1е бігаитопі, 1е
Рёроп. Ба Сіігоиіііе. Соисоигиеііе
есть вѣроятно ѵаг. этого вида. — Атл.
Ритркіп. Ротріоп. Разводится повсюду.
Сѣмена ея прежде употреблялись также
какъ и отъ Сис. Бадепагіа. Доставл.
прекрасное масло. Мясо плода употр.
въ пищу, а молодые побѣги въ салатъ.
Трава составляетъ отличный кормъ для
домашнихъ животныхъ. Одна разность
Сис. оссійеиіаііз доставл. извѣстныя
противуглистныя Зетіпа бігаитопі, а
также сорты СИгоиіПе ігодпоізе, Соитье
Йе 81. йёап. Продажныя сѣмена полу-
чаются отъ Оігаитопі Ѵегі й’Езрадпе.
СисигЫіа ѵеггисоза ВисК. Боро-
давчатая тыква. — Митр. Гогра-хорк-
ліани. Гогра Метчетчіани. — Нѣм. Вег
ІѴагиепкіігЬіз. — Франц. Ба ВагЬагіпе,
Вагѣагездие ваиѵаде. СопсотЬге йе Ваг-
Ъагіе. — Атл. Сутііпд. "ѴѴагіу боигй.
Ситіпит СутіпитІ. 6г. ВаиЪ,.
ПтЬеІІ. IV. 201. Сутіпоп (ТЬеорЬг. и
Віовс.) У Діоскорида именемъ Сутіпоп
адгіоп наз. еще Бадоесіа сутіпоійев и
ИідеІІа агізіаіа (ѴѴіЙві.) Фарм. назв.
Сагѵшп готапит в. Ситіпит в. Суті-
пит (8етеп.) Въ Слав. Библ. Киминъ.
Русск. Тминъ (Исаія, ХХѴШ. 25. 27..
Матѳ. XXII. 23). Кимонъ. Кминъ или
Тимонъ (Кондр.) Римскій или полож-
еній тминъ. — -Нтьле. КошівсЬег ойег
АедуріівсЬег Кйттеі, Кгеидкйттеі.
Миііегкиттеі, РГейегкйттеІ.—Франц.
Бе Ситіп. — Атл. Ситіп.
Ситіпит пі^гит Фарм. V. Уідеііа
заііѵа.
Сиргѳваиз эѳтрѳгѵігѳпв і.
СопіГег. Рг. XVI. 2. 467. Кипарисъ.
Предст. 2 главныя разности:
а. зігіеіа ѵ.ругатійаІіз.Сиргеззиз тав.
Мужской кипарисъ.
(3- Ьогігопіаіів. Сиргеззив Гетіпа. Жен-
скій кипарисъ.
Пол. Сургез. Сургузоѵѵе йггеѵо. —
Чешск. Киргезз. — Сербск. Сергій, Сет-
ргев. Цумпрес, Чемпрес. — Бом. Зеле-
нецъ.— Босн. Щепаризъ. — Дубр. Чем-
пресъ. — Арм. Ночъ (Варш.) — Груз.
Гундисъ-хэ (Сит.) Квипарозп, Саро (Кн.
Эрист.) — 'Въ Ходж. Саура. — Нѣм. бе-
теіпег СургеззепЬаит. бетеіпе Сургез-
ве. Вег Ьеіііде Вашп йег Огіесѣеп ипй
Вбтег. — Франц. Сургёз онііпаіге. —
Атл. Сургезз-Тгее. Масло, добываемое
изъ древесины, отлично предохраняетъ
разныя коллекціи отъ поѣданія насѣ-
комыми. Древесина другаго вида (Си-
ргеззиз ІЬціоійез) извѣстна подъ име-
немъ бѣлаго кедра.
Упоминаемыя въ Слав. Библ. «древа
негніющія», въ русскомъ переводѣ
«дерево Гоферъ» (Бытія, VI. 14) есть
по мнѣнію Наггіз. 179, Сиргезвив вет-
регѵігепв. Но мнѣнія другихъ различ-
ны. Кромѣ того въ Слав. Библіи лат.
АЬіез перев.:
1)	Иногда по слав. Кипарисъ, по рус-
ски — Кипарисъ (4 Царств. XIX. 23.
Исаія ЬѴ. 13).
2)	Иногда по слав. Певгъ, по русски
Кипарисъ 3 Царствъ V. 8. 10 (Слав.
Библ.) 22, 24 (Русск. Библ.) VI. 15. 34.
IX. 12.
3)	Иногда по слав. древа аркеѵѳова,
по русски Кипарисныя (2 Парал. П. 8).
4)	Иногда по слав. Кипарисъ, по рус-
ски Ель (Исаія, XXXVII. 24. ХЕІ. 19.
БХ. 13.
5)	Иногда по слав. Кедръ, по рус-
ски Кипарисъ (2 Парал. III. 5. Іезек.
XXVII. 5).
По Симб. 127 настоящій кипарисъ
упоминается у Исаіи ХБІ. 19. ЬѴ. 13.
БХ. 13.
Сигсита ап§иаѣі?о1іа ВохЪ.
8сііат. Доставл. Куркумовый крахмалъ
или Остъиндскій Аррорутъ. Ату-
Іит Сигситае, ТікЬиг, Тікѣоог. Тік-
теЫ. ВотЪау Аггогооі. От. Остъ-Инд.
СигситаІоп^аБ- Куркума. Кар-
камель. Желтый Корень, желтый Им-
бирь (пер.) — Нол. 2о1сіей, Хоісіепіса,
ЗхаГгапіес. — Чешск. ва&ап іпйзку. —
Сербск. Йиіщак йидаскі. — Нѣм. Віе
СгеІЬвисЫлѵиггеІ, йіе СеІЬмчігх, йег деі-
Ье Іпдѵѵег, йег іпйіапівсЬе Заігап, йег
Титетік. — Франц. Тетге-тегііе. 8аБ
гап йев Іпйев.— Атл. Тигтегік. Преж-
де употр. въ медицинѣ подъ именемъ
Кай. или ВЬіг. Сигситае, а нынѣ толь-
ко на краску. Отеч. Остъ-Индія. Китай.
Сигсита Ееоііагіа Возс. Достав-
ляла прежде Вайіх Хейоагіае ойсіпаііз,
Цытварный корень. Цытварь трава
съ корнемъ (Кондр.) — Нѣм. 2іКтгег.—

118
Сигспта — Суйопіа
Франц. 2ёйоіге. — Атл. 2ейоагу. Отеч.
Остъ-Индія.
Сйвсиѣа Тоигп. Сопѵиіѵ. Ргойг.
IX. 452. У ТеоФр. Сайуіав, у другихъ
СаззуіЬа. ЕрііЬутоп древнихъ есть Сиз-
сиіа ЕрііЬутоп 8т.
Многочисленные виды этого рода,
по общему сходству ихъ, носятъ много
общихъ названій между собою и съ
другими вьющимися растеніями и по-
тому всѣ названія приводятся здѣсь
безъ распредѣленія по видамъ:
Забируха (Вят. Пуп.) Крапивная ма-
лина (Кондр. Собол.) Крапивный цвѣтъ
(Кал.) Крапивная пряжа (пер.) Сорочій
ленъ (Ьіпй.) Сорочья пряжа (Левш.)
Пряжа, Пряжка. Галочья пряжа (Даль).
Повилица (Кондр.Собол.) Повелика,
Повитель, Повитуха, Повеличка, По-
витица. Повітиця (Малор. Рог.) Под-
бируха (Вят. Пуп.) Повойничка (Даль).
Привитница (Даль). Привитица. При-
вітица (Малор. Рог.) Привитуха (Хар.)
Войлочная трава (Экон. Маг.) Шелко-
вая трава (Кондр.) Крапивный шелкъ
(Ьіпй. пер.) Цвѣтъ чабрицынъ (Кондр.)
Чабрица трава (зиЬ ЕрііЬутіит). —
Лол. Капіапка. ѴѴуІир. — Чешск. Коко-
іісе. 2егиііпа, ѵіаспік, коргіѵпік, казі-
Іеп. НиЬіІеп (81оЬ.) Кокоііпка (Ор. ай
Сизз. ЕрііЬут.) — Сербск. Ргейепсе.
Ѵіііпа коза (у Панч. ай Сизс. оЫизійога).
батоѵііа. Зіегзіса. — Луз. 2ійа, Йййіс-
ка. — Кирг. Джулъ - Кумыссъ (Борщ.
зиЬ Сизсиіа ЬеЬтаппіапа). — Узб. Ад-
ширикъ. Асчичъ. — Груз. Абрешума,
Гнелисъ-Гобе.—Нѣм. ЗиЬ Сизсиіа Ері-
Ііпит — Пав Гііхкгаиі, йіе Ьеіпзеійе,
йег Теиіеізгѵігп. ЗиЬ Сизсиіа ЕрііЪу-
тит—Піе Кіеезеійе, йег IVеІвсЬе С«еп-
йеі, йіе «ЗиепйеКѵоІІе, йаз Зіоізкгаиі,
йаз ТЪушйойегкгаиі. (біе ЕІасЬззеійе не
должно сюда относиться по Ьапйѵ. Сеп-
ІгаІЫаіі. 1874. № 4). 8иЬ Сизсиіа еиго-
раеа — Піе §етеіпе Ееійзеійе, йаз
ЕІасЬвкгаиі, йег дѵіШе ГІасЬз, йав
РгаиепЬааг, йаз Зеійепкгаиі, йіе Ѵо§е1-
зеійе. — Франц. 8пЬ Спзс. ЕріИпшп —
Па реіііе Сизсиіе, Теі§пе, Воиггеаи Йи
Ііп. Адоигге ои Апдиге Йи Ііп. 8иЬ Сине,
еигораеа — Ьа дгапйе Сизсиіе, СЬе-
ѵеих йе Ѵепиз, СЬеѵеих Йи ПіаЫе,
ВасЬе, Кодпе, Каздие, ВагЬе Йе Моіпе,
Вои§еаи, &оиііе. — Англ. ЗиЬ Сизсиіа
Еріііпит — Пеѵіі’з Сиіз, Гіах-Ггедиеп-
іег. ЗиЬ Сизсиіа Ерііііутит — Поййег
оі' ІЬуте, Тгпе-йоййег. ЗиЬ Сизс. еиго-
раеа — Зігапдіе-іаге, Неіі-чгеей, Ьайу’в
Ьасез.
Сияеиіа Ерііііутит 8т. (С. тіпог
Пс.) еще была извѣстна древнимъ подъ
именемъ ЕрііЬушши и употр. ими какъ
лекарство отъ меланхоліи. Въ Фарм.
носила названіе Ерііііутит сгеіісит
(НегЬа), а Сизсиіа еигораеа Ь. (Сизсиіа
та.)ог Пс.) и Сизсиіа Еріііпит ЛѴеіЬ. —
подъ назв. Сизсиіа та^ог (НегЬа).
Сусав Г. Сусайас. XVI. 2. 522. Па-
поротниковая пальма.
Сусіатѳп Ь. Рг’ітиі. VIII. 56.
Дряква. — Лол. Сйиіа, Сйиіе, Ѵ’іерг-
гоѵу СЫёЬ. — Чешск. ВгатЬогік. —
Сербск. КІоЪисіс. Кгізаііпа. — Нѣм.
ЕгйзсЬеіЬе, ЗаиЬгой, ЗсЬѵеіпзЬгой. —
Франц. Сусіате. — Англ. ЗоѵЬгеай.
Сусіатѳп ѳпгораепт Г. Гдула
зимняя. Груша красная или Земляная
рѣдька, или Печать богородицына тра-
ва (Кондр. 21) Яблоки земляныя или
свиной хлѣбъ или свиной картофель
(Кондр. 129, 144). Дріаква, Дряква.
Дряхва трава (около Уральска, гдѣ
замѣчено, что лошади, поѣвши ее, сла-
бѣютъ на ноги (Потан.) — Сербск. Лад-
жун. — Груз. Паписъ-кгвера. — Нмер.
Гур. К(Ь)орчіота, Кваракунчха.—Мингр.
Ткварчеліа, Ткгуткгуціа. — Нѣм. Егй-
зсЬеіЬе, ЗсЬчгеіпзЬгой, ЕгйЬгой, Заи-
Ьгой, НігзсЬЬгипві, ѴѴаІйгйЬе, Егйаріеі,
АІрепѵеіІсЬеп. — Франц. Раіп йе роиг-
сеаи. Корни прежде употр. въ меди-
цинѣ подъ именемъ Вайіх Сусіатіпіз з.
АгіЬапііае.
Сусіатѳп §гаѳсит Пс. есть вѣ-
роятно Сусіатіз или Сусіатіпоз древ-
нихъ грековъ, употреблявшихъ его
еще во времена Аргонавтскаго похода
для отравы стрѣлъ, рыбъ и противъ
укушенія змѣй. Слыло за чудодѣй-
ственное растеніе.
Суйбпіа ѵп1§агів Регз. (Возас.
II. 638). У Діоск. Суйопіа, у другихъ
Маіит Соіопеит (Рііп.) Маіит зіги-
іЬеит (Ѵагго, Саіо). Имѣетъ 2 сорта:
1) съ круглыми плодами — Содпаззіег
тйіе. Пл. Соіпдз роттез. 2) съ продол-
говатыми плодами — Содпавзіег Гетеііе;
пл. — Соіпдз роігее. Айва, Альва. Бод-
ряна, Бедряика Цареградская, Гунна,
Гунь, Гуни, Гуны, Гутей (Новор.) Гду-
ля (Стар. Банд.) Дуня (Кален.) Квитъ,
Квитовое дерево (Малор. съ нѣм.) Кры-
жапель яблоня,или яблоко (Кондр.) Де-
рево пигвовое, яблоко пигвовое, Пиг-
ва (Кондр.) Цидонія. - Пол. Рі§ѵа. —
Чешск. Кйаніоп; у ЗІоЪ. — Сйоиіе, Сиі-
пу, Киіпа. Нгизпа )аЫоп, ріЬлѵа, Вгат-
Ьогік. — Сербск. Сища, Пища, Тоща.
(Куньа, Гунья — плодъ квит. дерева).
Мркатувьа (Лавр.) — Луз. Ктѵёііа, кѵёі-
па, кѵёіиіа.—Болг. Дула, Дюла.—Груз.
Комши. — Имер. Гур. Мингр. Біа. —
Арм. Тансъ. — Молд. Гутуй. — Бух.
ВеЬі. Въ Ходж. — Беге, Беги, Бихе. —

Суйопіа — Супо§1о88шп
119
Тат. на Тер. Агший. Въ Крыму Айва,
Наі^а (съ ПОРС- НаіѵаЬ). Въ Греціи Су-
доніа. — Нѣм. Сетеіпе (^иійеп. (^ші-
іепЬаит. Пл. Піе (^піИе. — франц.
Соідпаявіег, Содпаззіег, а пл. Соівд. —
Атл. ТЬе Соттоп <Зиіпсе-Тгее. Плоды
и сѣмена употр. въ медиц. подъ име-
немъ Субопіа ѵеі Соіопеа ѵеі Егисіиз
Суйопіае. _
СутЪійіит 8из. ОгсЪ. Ладьянъ
(Двиг. пер. греч. корня). —, Пол. Каг-
хе.й, ЙоЬік, Ьбйка.— Чешск. біипаіка.—
Сербск. Сппіка, Сппкоѵас,—Нѣм. КаЬп-
Ііпре. СутЬеІзѣепйеІ.
Супапсііит В. Азсіер. ѴШ. 547,
Отъ Суоп, собака и апсЬеіп, убивать.—
Пол. Сіетіейук, Рзібіалѵіес. — Чешск.
Тоіііа. — Сербск. Ьазіаѵісціак. — Луз.
Тозіа. — Финн. РегЬокпкка. Нѣм.
Нипйз^йгдег, ЗсЪѵаІЬетѵигг. — франц.
Супапдие. Глистникъ (зиЬ Суп. тейіит,
по употр. отъ глистовъ.
Супапсііит асиѣит В. Заячьи
травка (Сар.) Дикіе вьюнки (Астр.) —
Кирг. Тііцк ТаЬап.— Узбек. бѢіІап-Реі-
зсЬакп (ЬеЬт.)
Супапсііит пі^гит Регз. Зуп. Ѵіп-
сеіохісит підгитМоепсЪ.Противуядная
черная (Кондр.) Ламена (Екат.) Сколо-
зубъ.
Супапсііит Ѵіпсѳіохісит В. См.
Ѵіпсеіохісит оійсіпаіе МоепсЬ.
Супага ѴдаИ. Сотроз. VI. 620. —
Пол. КагсиосЬ, ОагсгоД КагсзоІ, Каг-
сіок, агсіок.— Чешск. Агіусок. — Сербск.
Агіібок. — Луз. КагспсЬ, РагсосЬ. —
Нѣм. АгіізсЬоке. Сгоіййізіеі. — Франц.
Супаге.
Супага Сагйипсиіив В. Карды.
Испанскіе артишоки.— Нѣм. ЗрапізсЬе
ой. Кагйипкеі АгіізсЬоке, Сагйопеп. —
Франц. Сагйоп, Сагйоп й’Езрадпе.
Сагйе. — Англ. Сагйооп. Въ медицивѣ
употребл. прежде подъ имен. Супага
оійсіпагпт. Нынѣ же разводится толь-
ко какъ овощь.
Супага Зсоіутиз В. У ТеоФраста
Сасіоз; у друг. Сицилійскій Кактусъ.
Артишокъ *). Осока чужестранная
(Кондр.) — Нѣм. бтоззе ой. АѴаЬге Аг-
іізсЪоке,—- Франц. СагйоиіПе, АгіісЬаиі
соттип. Листья Гоііа Супагае прежде
употр. въ медицинѣ.
Супбйоп ІІасіуІопРега. (Сгат.
Зіеий. I. 212). Супоп, собака и ойиз,
зубъ. Фарм. назв. Сггатеп оійсіпаіит,
8. Сггатеп Басіуіоп. Собачья трава
(Кондр.) — Нѣм. 1)а8 ПиЪдгав, Вегтийа-
*) Названіе взято съ арабск. Атйі-
всЬаикі, что значитъ земляной тернъ.
8’газ.— Атл. ПооЪ-й'газ Отличная кор-
мовая трава въ Индіи.
Супо§1о88ит Тоигп. Воггад.
X. 146. Супоп, собака и діоззе, языкъ.
Суподіокзит Діоскорида есть Суподіоз-
8шп рісішп Аіі (Воз.) Чернокорень
(Двиг.) — Пол. Озігиеіі. — Чешск. Шап-
ка; Музіпес (ЗІоЬ.) — Сербск. Музіпас,
ігриціас, тІ8]ак. — Луз. ІѴи/апка. Про-
чія назв. представл. буквальный пере-
водъ словъ «собачій языкъ».
СупорДозвит оШсіпаІѳ В Фарм.
назв. Суподіоззит та)из з. Біпдпа са-
піпа. Апухта (Ряз.) Бѣлена, Красная
бѣлена (Орл.) Бѣшетка трава (Сарат.)
Гавязъ, Гавьязъ, Гавязь, Гавясъ,
Гобьязъ (Малор. и Южн. Росс.) Живо-
кость, Жывокістъ (Умань). Живая
трава (Черн.) Золотушная трава (Тамб.)
Казарка (Уф.) КаФушка (Вор.) Клопо-
вецъ (Орл.) Костоломъ (Могмл.) Кужу-
ха (Тамб.) Лапушникъ (Сарат.) Лихо-
дѣйка (Ниж.) Маитна (Ниж.) Медуньки,
Собачья Медунка (Полт.) Кошачье мыло
(Вор.) Мышій, Мышиный духъ (Вят.
Пуп. по запаху травы). Одурь (Вятск.
Пуп. тоже). Почечуйная трава (Слов.
Церк.) Пошешуй (т. е. Почечуй), Полю-
бимъ (Вятск.) Репей (Кал. Лям.) Слѣп-
някъ степной (Полт.) Куриная слѣпота,
К^рячя сліпота (Основ. Малор.) Со-
бачка (Малор.) Собачникъ, Собач-
никъ аптечный (Собол.) Собачій
языкъ (Кондр. пер.) Песій языкъ (Іевл.)
Собачій корень (Вор. Тамб. Полт.) Во-
ловій языкъ (Кондр.) Воловий язикъ
(Рог.) Чередникъ (Раіі.) Черный ко-
рень (Моск.) Чернокорень, обыкнов.
(Вор.) Чернокорінь (Малор. Рог.)
Якутка (въ Якутск. обл.) Шаленецъ
(Минск.) Щелкунъ, Щелкуны (Кондр.)
Щелкуна, Щелкуха (Херс.) — Семи.
Багунъ (Могил.) — Сербск. Гавез (Лавр,
зиЬ Сальный корень. Мож. бытьЗутрЬ.
оД.) — Якут. Ыттъ-тыла. — Финн. Коі-
гапкіеіі, НарзіЬеіпй. — Латыш. Зпппи
теЫез, т. е. собачье растеніе. Зиппі-
зсЬез. — Эст. Ваззій, ѵооіте гоѣі, т. е.
глистная трава. — Нѣм. бгетеіпе ойег
дгоазе Нипйяиипде, Ваііепкгаиі, Ѵепие-
йпдег. Паа ЬіеЬаидеІ. — Аніл. Ноипй’з
іопдие, Под'з іопдие. Въ нар. мед. употр.
отъ ломоты (Екат. Вор ), отъ бѣшен-
ства у скота, отъ опухоли у лошадей
(Ряз.), отъ обрѣза (Черн.), отъ пере-
лома костей—отваръ корня (Кіев.), для
притупленія боли въ костяхъ (Кіев.),
для истребленія клоповъ и изгнанія
мышей (Сарат.) Якуты настаиваютъ
эту траву на винѣ и пьютъ отъ болп
въ желудкѣ и заваловъ, а также отъ
тошноты, давленія и поноса.

120
Супо^іовяит — Суѣіяия
Супо^іоявит ОтрЬаІоДѳя П.
Нынѣ ОтрЬаІойез ѵегпа МпсЬ. Фарм.
назв. Отрііаіойез 8. ПтЫІісагіа (ЯегЪа).
Пупъ дѣвичій (Кондр.) — Нол. Шай-
ка. — Чегиск. Риренка, Риркоѵес. —
Сербек. Ротеика. — Луз. ЭДегаротпіс-
кі, Рвдепка (всѣ при родѣ Отрѣаіо-
<(св). — Нѣм. Пая багіевѵегдіззтеіп-
иісЬі.— Франц. Ьа реШе ЬоиггасЬе, Ьа
реіііе Сопзоийе, Ье не т’ои’оііех раз. —
Атл. Оагсіоіі Гогдеі те поі.
Супотогіит соссіпѳит X.
На Заіісанѣ зовутъ Каиръ, т. е. струя,
а на ИлѢ — Шайтанъ-кутакъ, т. е.
чертовы гениталіи (Потан.) Букв. пер.
названія — собачьи ген.
Супояйгия егіяѣаѣия X. Ѳгат.
Зіеий. I. 299. Гребенникъ (Собол ) Греб-
никъ (Двиг.) Гребенная трава (АѴіей.
пер. съ нѣм.) Приплевчатка. Овся-
ница (Мог.) Гравилатъ. Собачій хвостъ
(АѴіей. пер. съ нѣм.) — Пол. Сггеѣіе-
піса. — Чегиск. ОЬайка (Ор.) Роѣанка.—
Сербек. Кгезіас. — Луз. ІЦарочгпік. —
ермяя. 8икирйй. — Нѣм. Баз Катш-
дгаз. — Франц. Ьа Сгеіеііе. — Атл.
Вод’з-Таіі-Сгазз. РеИу тасійег. Соскв-
сотЬ-дгазз. ’ѴѴіпйІе - зіют. Отличная
кормоваи трава.
Сурѳгия X. Сурег. 8ѣеи(і. II. 2. Су-
региз Віозс. есть Сурегиз гоіипйив Ь.
еі оійсіпаіів И. аЪ. Ез. Сыть, Ситъ,
Ситникъ, Ситовникъ (по употр. для
ныдѣлки ситъ). Въ Тверск. г. Корч. у.
трава называется Ситовикъ, а кор-
невище Адамова голова Пуп., но сом-
нительно, чтобы въ Тверск. губ. росъ
какой нибудь Сурегиз. Циперусъ. —
Пол. СіЬога, СуЪога, Суреготѵе когге-
п]е. — Чешск. Йас’пог. — Сербек. Пе-
роньика. §Ц). — Луз. СасЬог. — Нѣм.
Ваз Сурегдгаз. — Франц. Ье БопсЬеі.—
Атл. Сурегиз, Сургезз-Сгазз.
Сурегиз ѳясиіѳпѣия X. Сыть, Си-
товникъ съѣдобный. Земляной Мин-
даль. — Пол. Казгіапкі гіетпе, Мідсіаі-
кі гіетпе. — Чешск. ЙасЬогес. — Сербек.
§іЦ )сйаѣпу. — Нѣм. Епітапйеі, Кайе-
ѵигхеі, Езвѣагев Сурегдгаз, ІпйіапізсЬе
8из8ѵ?игхе1. (ѴѴіІсіег Саідапі есть назв.
Сурегиз іондиз). — Франц. 8оисЬёі-8и1-
ѣап. 8оисЬеі тапдеаЫе, Аташіе йе
іегге, СЬиГа (Виіі. й’АссІіт. 1861) Кор-
невыя шишки, ВиІЬиІі ТЬгазі з. Виісі-
піа прежде употр. въ медицинѣ, ныиѣ
употр. въ пишу и какъ суррогатъ кофѳ,
а также для приготовленія ракагута.
Сурѳгия Гизсиз X. Осітнякъ (Ма-
лор. Сред.) Сыть, Сытовникъ (Ьіпй.)
Сурѳгия Раругия X. Изъ него при-
готовл. у древнихъ Папирусъ. Еги-
петская трава (Ковдр.)
Сургірѳсііит X. ОгсЬісІ. букв.
перев. Венеринъ башмакъ. Башманка
(Двиг.) Сапожки (КауФМ.) Черевики
(Малор.)—Пол. Тггетйсиіік, -Ті’зеѵік,
Тгхесѵісхек, ОЬішік. — Чешск. Зігетгіс-
пік. — Сербек. СгеѵЦас. — Фигт. Каен-
ѵігзи,— Гил. на Сая. 'ѴѴеісЬапі(ѲІеЬп.)—
Нѣм. Бег ГгаиепзсЬиЬ, йег Магіеп-
зсЬпЬ. — Франц. Ье Сургірёйе. 8аЬо1.—
Атл. Ьайіез’ 81іррег.
Сургіресііит Саісеріия X. Ада-
мова голова, Адамова трава (Знах.
рр. Мельн. Вят. Волог. Арх. Кондр.)
Башмачки (Даль). Марьинъ башмачекъ
(Собол. пер.) Зозилькины башмачки(Рог.
Оп.) Кокушкины башмачки (Приарг.
кр.) Зязйльки (Бѣлор. Сл. Нос.) Зя-
зюльки жовтыі, жовти Зозульки
(Малор.. Рог.) Нудушки (Нерч.) Кукуш-
кины ножки (Нерч.) Одаленъ (Пот.)
Пѣтушки (Вят. Лепех. Перм.) Рястъ
(Левч. въ Кіев.) Сапожки (Лепех.) Ку-
кушкины сапожки (Собол.) Сапожки
Богородицыны съ цвѣтами (Кондр. пе-
рев.) Марьины сапожки (Даль перев.)
Черевички (на Волын.) Зозулины че-
ревички (Малор.) Двухцвѣтная трава
(Арх.) Костоломная трава (Пет.)—Пол.
ОЪиѵік хоііу. — Эст. Киій кіпдасі, т. е.
золотые башмачки. — Латыш. Взедди-
зев зееіаѵуаз. — Франц. Ье 8аЬоі йе Ѵё-
пиз, Іе 8аЬоі йе Іа Ѵіегде.
Сургіресііит §иііаѣит Зѵмгіг.
Кромѣ всѣхъ названій, поименован-
ныхъ при предыдущемъ видѣ, еще за-
мѣчательны слѣдующія: Куропатка
(около Москвы). Курочки (Перм. Кле-
пит.) Рябыя Зозульки, Риби Зозюль-
ки (Малор. въ отличіе отъ предыду-
щихъ, которыя наз. жолтыя).
Сургірѳсііит тасгапйіит 8гоагів.
Кошельки (Даур.) Красни Зязюльки
(Малор. Рог.) Пѣтушки (Перм. Клеп.)
Адамова голова синяя, Царь тра-
ва (Арх. Меркл.) Потапъ или Черная
трава (Вятск. Въ головныхъ болѣзняхъ
пьютъ и зелеными листьями обклады-
ваютъ голову).
Суѣівия Ье. Ьедиш. II.'153. Суіізоз
Нірросг. есть Мейісадо агѣогеа (ІѴіизѣ.)
Авраіаіѣов Діоск. есть, вѣроятно, Суіі-
зиз Іапідегиз Вс. Ракита, Ракитникъ
(Даль). Щедрецъ, ЦІедревецъ, Щедри-
нецъ (Кондр.) — Пол. ойггепіса,
Згсгсіггепіес)— Чегиск. 81оѣ. Сііітпік.—
Сербіи. Жутица (Лавр.) .2апоѵеі, 2апо-
ѵіеі, Тііа. — Луз. Вбеііфпс. — Южн.
Слав. Заяовщетъ, Жутилица, Жутйло-
ва трава. — Хирг. Чуланъ (Кушак.) —
Нѣм. Бег ВоЬпепЪаит, сіег Ѳеівкіее. —
Франц. Ье Суіізе. — Атл. Веап-ігеіоіі,
Суіізиз, ЫеШе-Тгее.

Суіізиз — Васбуііз
121
Субіеиз аиаігіасив X. Дереза (Хар.)
Зинбват'ь, Зіновать (Укр. Малор.)
Лознякъ (Курск.) Ракита (Херс. Хруст.)
Ракитникъ (Вор.) Ракитникъ луговой
(РаП.) Сибирка (Херс. Хруст.) Стебе-
.іюнъ (Ьіпсі.) Штебелюнъ (РаП.)
Суйзиз Ьійогив П’Нег. Ветлов-
никъ (Оренб.) Вязъ (Умань), Вязникъ
(Ставр.) Горохъ дикій (Кости.) Мышій
горохъ (Ниж.) Еготка (Кал. Пот.) Же-
лѣзнякъ (Сам.) Желѣзникъ. Зиновать
(Иовор.) Зіновать (Малор. Рог.) Зинё-
вать (Малор. Волк.) Зановетъ (Умань),
Зеновать, Зеновка (Малор.) Древесный
Звѣробой (Перм.) Кагальникъ (Даль).
Кубышникъ (Сл. Церк.) Заячій корень
(Ьіпсі.) Мавротъ (Вятск.) Мышьякъ
(Влад.) Нисилосъ (вѣр. искаж. Нице-
лозъ) Орл. Ракита (Херс.) Ракитникъ
(Вел. Росс. Малор.) Ракитовий кущъ
(Малор. Рог.) Рутникъ (Полт.) Сибирка
(Херс.) Стручевникъ луговой (Нижег.)
Чилига, Степная Чилига (на Урад.) Чи-
жовникъ (Влад.) Щакатавникъ (Тамб.)
Другіе виды дикорастущихъ въ Россіи
Цитизусовъ носятъ тѣ же названія.
Кромѣ того Суіізпз Ьігзиіиз Ь. назыв.
Бѣлякъ (по Волгѣ), Дереза (Малор.)
Полевой багульникъ (Сиб. РаП.) Синов-
никъ (Даль). Суіівпз гаіізЪопепвіз —
Чиревникъ (Влад. Желѣзн.) Горохов-
никъ (Ниж.) Гороховикъ мелкій (Меркл.)
Зеновицъ (Минск.) Суіізпв підтісапз Ь.
Вязничекъ (Курск.) Расходникъ (Во-
лын.) Зановникъ (Могил.) — Лол. 8хе-
гоСІггепіса. — Сербек. Зановет. — Киръ.
Тегенекъ (Карел.) Саранджинъ (Пот.)
Бузъ - Караганъ (Хорошх.) Употр. въ
болѣзни лошадей чемеромъ (Влад.), для
крашенія шерсти въ жолтый цвѣтъ
(Ниж.)
Суѣівцв ЬаЬцгпит X. Волгоцвѣтъ
дерево (Кондр.) вѣроятно Волкоцвѣтъ
съ пол. Красная Акація (у сад. на Югѣ).
Пол. ХІоіу (1ея2сх, МПеІкоксѵіаІ;.— Чешск.
Сііітнік, Когі деѣеі, Когі сіёіеі, біёсіге-
пес. Хіиіу акаі (8ІоЬ.) — Сербек. 2апо-
ѵеі рговіа. — Нѣм. бег 6-етеіпе Оо1<1-
гедеп, ветеіпег ВоІіпепЬаит, Кіее-
Ьаит. — Франц. Суіізе а дгаррев, Еаих
ЕЬепіег, Ь’АиЪоиг. — Атл. Вазе-Тгее.
Развод. для украшенія. Прежде листья
и сѣмена были въ употр. въ медицинѣ
подъ именемъ Еоііа еі Веіпеп ЬаЬигпі.
Кромѣ названій, вошедшихъ уже въ
Словарь, здѣсь въ видѣ дополненія
приводятся еще русскія названія раз-
личныхъ растеній, очевидно составлен-
ныя искуственно или переводныя. За-
имствованы изъ Толк. Слов. Даля и
ииъ изъ Акад. Слов. и Мартынова:
Сасіиз — Лепешечникъ, Лопатникъ.
Сакііе— Зубчатникъ. Саіапсіюе—Жир-
нобрюшка. Саіотегіа—Добрада. Сате-
Ііпа — Мухоловка. СапіЬіит — Обод-
никъ. Сагйораііпт — Сокрушила. Саг-
Ііпа согутЪова —- Крючечникъ. СагрЬа-
Іеа? — Сухана. СагуорЬуІІпт — Уже-
ваи морда. Савзірога — Кромникъ. Са-
іигиз — Кошачій хвостъ. СерЬаеІів —
Воробишникъ. Сегоредіа — Мухотравъ.
СЬепоІеа?— Грязнуха. СЬіососса — Ле-
довитка. СЬіойепйгоп? — Снѣжное де-
рево. Сівзиз — Стопиякъ. СііЬагеху-
Іоп — Сѣрокорникъ. СІаіЬтиз — Рое-
вокъ. СІіЪайіиш—Пѣнникъ. Сіуреоіа—
Круглощитникъ. Соіиіеа — Мошникъ.
Сошеврегша — Власосѣменникъ. Соте-
іев — Волосатикъ. Сотосіайіа — Без-
сучникъ. Согйіа — Кругдоцвѣтникъ.
Согізрегтшп — Клоповое сѣмя. Соз-
тоа — Украсъ. Совіоз — Мочекрасъ?
Сгаіегіит — Жерловка, Жерлянка. Сгі-
віагіа — Гребенчатка. Сгисіапеііа —
Крестовникъ. Сипііа — Лебедка. Суа-
ІЬпв — Стаканничекъ. СутЪагіа — Ло-
дьянка. Супотеіга — Ирина.
Цасіуііз ІЛп. (Нага. 8іеи<1. I, 297.
Отъ Пасіуіоз, палецъ. Ежа (Двиг.) —
Пол.Ніезігака, Рзіа ігаѵга, Вгпі^сгка.—
Чешск. Ёігпаска, 8Ьга. Ор. —КІиЪёп-
ка.— Сербек. Озігіса.— Луз. ВІщаѵка.—
Финн. КоігапгиоЬо.—Нѣм. Кпаиідгаз.—
Франц. Васіуіе, Оасіуіісіе. — Атл.
Соок’з іооі.
Ыасбуіів ё'іотѳгаба П. Вивсюкъ
(Подол.) Ежа (Кондр.) Ежа сборная
(Двиг) Ежъ-трава (Яросл.) Ежовникъ
(Кален.) Южа (Пет.) Купкова (Ьіпй.)
Матлежокъ (Курск.) Мітлица (Малор.
Рог.) Мизиночникъ (Пет. сост. искуств.)
Овсянникъ (Вятск. Лал.) Озрага (Олон.
чешск. названіе), Палочнаи трава

122
Пасіуііз — ВарЬпѳ
(Меркл.) Палочникъ. Пальцева трава
(Кондр. перев. назв.) Перійка (Подол.)
Пырей (Хар. Вор.) Луговой пырей (Вор.)
Песья трава (Вят. съ нѣм.) Пестрова
трава вѣр. Перстова (Кондр.) Перст-
никъ (Амб.) Клубочная трава (Сл. Церк.)
Ржанецъ Тв: Пуп. (этимъ же именемъ
въ Тверской губ. назыв. и другіе злаки:
Аіоресигиз, РЫеиш, Еезіиса и др.) Сто-
колосъ. Рѣзуха (Пет.) — Пол. РзіЫи),
Вхпіасзка ровроіііа. — Чешск. КІиЬёпка
игіііа СѴѴа§.) Кіхпаска (81оЪ.) Серго
(Мик.) — Зыр. Лапъ-коръ, Шепта-ту-
рунъ (Северг.) — Черем. Іолга-шудо. —
Лирг. Видаикъ. — Сарты Тупырты-
кандъ (Кат. Выст.)—Латыш. ВсЬиЬЬи-
гаіпа 8ті1§а. — Нѣм. Пет. Кпаиідгаз,
Нипйдгаз, Гіп§ег§газ, Кор^газ. —
Франц. СЬіепйепі. — Англ. Соск’з (ооі-
дгаз, Веѵг-дгаз, ОгсЪагй-дгаз. Отличная
кормовая трава.
Къ этому роду принадлежитъ Тус-
сакъ, Тиззакдгаз, Ьасіуііз саезрііоза
Котвѣ съ Фалкландскихъ острововъ, ре-
комендуемая какъ отличная луговая
трава.
Ваейаіѳа циѳгсіпа Регз. (Пу-
тей. ВЬЬ. 414). Перепугъ (Заг. пер.) —
Пол. РоййаиЬпік, Зіаікоѵѵіес (род.) —
?ешск. РобйоиЬпік. Віікоѵгес (род.) —
Сербск. Нгазіоѵа диЬаіуа. Кизігаѵас
(РОД-І
ОаЫіа Саѵ. Сотроз. V. 494. Далія,
Георгина.
Па1Ъёг§іа ІаііГоІіа ПохЪ. Ье-
ёит. И. 416. Палисандровое дерево.
Сахарданъ, Захарданъ (сомнит.) Чер-
ное дерево.— Нѣм. РаІіззапйегЬоІх; до-
ставл. ВсЬнагге ВоіапуЬоІг. — Франц.
Воіз йе Раііізапйге, оп йе 8і. Ьисіе. —
Англ. Еазі-Іпйіа-ЕЬопу.
ЦарЬпе Е. ТЬутеІеае XIV. 530.
Отъ ПарЬпе, Лавровое дерево. ПарЬ-
поійез Діоскор. есть ОарЬпе аіріпа Ь.
(по ѴУіНзі.) или ОарЬпе Ьаигеоіа Ь. (по
Саезаіріп) Вблчникъ (Двиг.) Дожка (Бе-
кет.) — Пол. ѴѴіІсгоІуко, ІѴіІсгеІуко,
ЛѴаптгупес — Чешск. Ьукоѵѵес (Рг.)
Ѵісі Іуко (81оЬ.) Ье,]'коѵес (Ор.)—Сербск.
Ьікоѵас, Мазііпіса. Іереми]чак (Панч.
зиЬ ОарЬпе В1а§ауапа Егеу). — Финн.
Пйзіа. — Нѣм. Оег ЗеійеІЬазі. — Англ.
ТЬе ОарЬпе, Ьаигеі НегЬ.
ВарЬпѳ СашізеЬаііеа. Гиляки —
Пуій пукз (СтІеЬп.)
ВарЬпѳ аііаіса Рай. — Гирг. Уу-
сойкы т. е. ядъ сойки. Кора и древесина
очень популярны у Киргизовъ какъ
лекарство отъ зубной боли, кладя на
больной зубъ (Пот.)
ВарЬпѳ Спѳогиш Е. БоровиЙ
душистий богунъ. Боровскъ (Ма-
лор. Рог.) Боровйк запашний (т. е. ду-
шистый) (Малор. Волк.) Каменные ро-
занцы (Эк. Маг. съ нѣм.) — Пол. Рггез-
Цдаѵа, 0§6гпік, О^Ьгбтѵка (наВолыни).—
Нѣм. ѴѴоЫгіесЪепйе КеІІетЬаІз, йіе
Ьеіпзіаийе, йаз Віеіпгбззіеіп. — Франц.
Ьа ТЬутеІёе йез Аірев. — Атл. Оаг-
Іапй-Доѵег, 8риг§е-о1іѵе.
ОарЬпе Сгпіаіит Е. Итальянскія
ягодки или волчій перецъ. — Нѣм. Ііа-
ІіепізсЬег ЗеійеІЬазі, КпійізсЬег Риг§іг-
зігаисЬ, Ееиегзргеи.— Франц. Воіз заіп,
8аіп Ьоіз, Сагой, Ѳагоиііе. — Англ.
бритое Еіах. Доставл. Согіех 6-пійіі 8.
ТЬутеІеае ягоды, 8етіпа ѵ. Ѳгапа Сгпі-
йіа ѵега, имѣющія слабительное свой-
ство.
ОарЬпе Ііапгеоіа Е. По Саезаіріп’у
это есть ОарЬпоійез Діоскорида. Фарм.
Ьаигеоіа (Согі. еі Васс.) Волчій лав-
рикъ (Щегл.) — Нѣм. ЬогЬеегкгаиі, йіе
ЬогЬеегзіаийе.—Франц. Воіз й’ОгеііІе.—
Англ. 8риг§е Ьаигеі.
ОарЬпе Мѳгегѳит Е. Волковникъ
(Доп. къ Обл. Сл.) Волчонокъ (Тотьм.)
Волчье лыко тр. (Кондр. въ боя. ч.
Вел. Росс.) Вовче лико (Малор. Рог.)
Волчій плющъ (ІѴІей.) Волчьи ягоды
(Могил. Волын.) Волчій перецъ (Кондр.)
Жиломять (Могил.) Лавруша (Сл. Церк.)
Боровой перецъ (Шенкур.) Дикій пе-
рецъ (Сиб. Раіі.) Переложное (Новг.)
Плохбвецъ (Сл. Ак.) Пухлякъ (Сл. Церк.)
Ягодки (Двиг.) Ягідки (Малор.)—Пол.
ѴѴіІсге Іуко. — Чешск. ІѴІсі Іуко. ѴѴІсі
рерг, йіпок^ рерг. — Сербск. Ьікоѵас
Іёкагзкі, тазііпіса. Вич)а лика, аЦучка
опута (Панч.) — Луз. Ьукпонс, ^еісе
йг]еѵѵо, рор)ег,]о\ѵу кёгк. — Русин. 'ѴѴои-
сиа Іуко.—Самог. Еоіегу Ьипказ (Ков.)—
Тат. Во)е йзЫІак (Раіі.) — Алт. Тат.
Озлай-терезё.—Кирг. Боя,—Перм. Вбвъ-
гбрмбгъ, Вблъ-гбрмбгъ, т.е. лошадиный
перецъ. — Имер. Маджагвери. — Эст.
Цазі пііпей, пазіпай, кітгііза-рии. — Ла-
тыга. 8е1іепез,8аІ8сЬе8, йгийзсЬа іеера.- -
Финн. Иазіа, пазіпа, пазеп, пазіпііпі. —
Нѣм. Оег йеиізсЬе Вег§ріейе,г, йаз
ЕІепйзЫиі, йаз Ноіитаппсііеп; йег Кеі-
ІегЬаІз, йаз КеІІегзаІг, йег МепзсЬеп-
йіеЬ, йег йеиізсЬе РіейегзігашЬ, йіе 8еі-
йеІЬазізіаийе, йаз АѴоІГзЬазѣ — Франц.
Ье (оіі Ьоіз, 1е Воіз §епіі1. Ьаигёоіе іе-
теііе, (Загои. — Атл. Сотшоп Вригде
Оііѵе, 8риг§е Еіах, Еіотееі’іпд Вригде.
8риг°'е Оііѵе. Растеніе весьма острое.
Кора, Согіех Мезегеі, употр. какъ на-
рывное средство, а сѣмена Зешіпа Сос-
со§пійіі какъ слабительное.
ВарЬпѳ оіеоійев ЯсѣгеЬ. Это есть
Сііатаеіеа Діоскорида ЦѴііізі. йоз.) Ма-

Царітѳ — ВѳІрЫпіит
123
слинка трава (Кондр.) Зеліе вшивое
(Кондр.)
Ваіига Г. аоіапас. XIII. 538. Назв.
производятъ отъ перс. іаіиіа, откуда и
назв. на нѣкот. языкахъ. Дурманъ.—
Нол. Віеіип. — Чешск. Вигтап. 8ѵіпзке
]аЫко (81оЬ.) — Сербск. Йтгйас, іаіиіа.—
Луз. ЗакоШѵа. — Финн. НиІІигиоЬо. —
Нѣм. Вег ЗіесЬаріеІ.-- франц. Бе 81га-
тоіпе. — Анъл. Арріе о! Регои, ТЬогп-
Арріе.
Ваѣига Зѣгатошит і. Фарм. назв.
Ваѣига, 8. 8ігатопіит, з. 8о1апит Гоеѣі-
йит, з. Мапіасит, з. Меіеііа. Бодякъ
(Малор.) Болиголовъ. Водопьянъ (Вор.)
Гломуша (Курск. Кален.) Дурманъ
(Вел. Росс.) Дурнишникъ (Амб.) Дур-
нопьянъ (Кондр. Малор.) Дивдерево
(под. Кіев.) Дивъ-дерево. Дывдерево
(Умань). Дыдоръ (Пск.) Бѣшеное зелье
(Кондр.) Ко люки, Колюки-яблоки, Ко-
рюки (Малор.) Колючье (Кондр.) Ко-
ровъяк (Малор. Вбл. Сред.) Коровки
(Курск.) Лопки (Малор.) Німиця (Малор.
Рог.) Бѣшеные или пьяные огурцы
(Сгтеі. Виіі. Вор.) Одурь трава (Кондр.)
Шалей, Шалѣлая трава, Шальная тра-
ва (Даль, съ пол.) —Пол, Вгіейгіеггатеа,
Вешіегею, Вішіегеѵо, Вхіебхіега (8га-
Іеі, Віеіип). — Чешск. Рапепзка окигка,
гігезіёп^, Іііек, зетепо тйзіоѵе, кгаѵак,
^егкоѵа раіісе, Ьи§аска, тазіак. (Восііа-
ѵ?е заЫко). — Сербск. Татула, бивол-
читчи (Панч.) Зтегйас. — Луз. КЫ-
пцеіса каіаіа, дёДоіѣа )акоіаѵ?а, йаво-
чге геіе. — Русин. Веийегеѵо. — Молд.
Дендера. — Груз. Лема (Эр.) — Тат.
Кая-куль (Тавр.) — Латыш. ЛѴеІІа гоЬ-
ве.— Финн. Беиіаотепа.— Узбек. ВівсЬ-
Ви§с1аі. — Нѣм. бетеіпег ЗіесЬарГеІ,
йег Вогпаріеі, Тоіікгаиі, ВаизсЬарГеІ,
(ііе йийепгаЬе, йіе Кгбіептеійе, йіе
ЗіасЬеІпизз. — Франц. Ротте ёріпеизе,
Зігатоіпе, НегЬе аих тадісіепз, НегЬе
аих Зогсіегз, НегЬе йи йіаЫе. Ѵаг-р.
Таіиіе — НегЬе к Іа Таире. — Лига.
ТЬогп-Арріе. Употр. для уничтоженія
червей у овецъ (Екат. Полт.), для изле-
ченія рожи (Курск.) Листья сушатъ и
курятъ отъ одышки.
Иайсия В. ПтЪеІІ.ІѴ. 209. Діоско-
редъ называетъ 3 растенія именемъ
Ваисиз:
1.	АіЬатапіЬа сгеіеизіз Ь.
2.	Реисейапипі Сегѵагіа Бар.
3.	Атті та.різ Ь.
Морковникъ, Морковь (Вел. Росс.)
Морква (Малор. Рог.) — Пол.. Маг-
сІісАѴ. — Чешск. Мгкетѵ. — Сербск.
Мгкѵа. — Нѣм. МбЬге. — Франц. Са-
гойе. — Атл. Сагойе.
Цаиеив Сагоіѣа В. У древн. 81а-
рЬуІіпоз (Рііп. и др.) Барканъ, Баркан-
ная трава, Барканница (Пск.) Борканъ
(Новг.) Морковь (Вел. Росс.) Морко-
вецъ, Морковица (Бесс.) Морковникъ
(Екат. Хар.) Мбрква (Малор.) Польная
Морква (Гродн.) Дыка Морква (Умань).
Морква, Мбрквина, Моркбва (Сл. Нос.)
Стволы наз. Быліе (Курск.) Ошиб. Су-
зикъ (Тул.) — Пол. Ріазіе §піаг(1о. —
Сербск.Мерлин, Мрква, Мрквзела(Лавр.)
Мёгкчѵа, Кигтогка, Мегііп. У Дубр.
Мгкѵу]'е1а. — Луз. МогсЬе), МогсЬ\ѵ)а.—
Болъ. Гулия, алена, подплезокъ.— Мрм.
Казаг. Газаръ. — Груз. Гур. Имер.
Митр. Стап(Ь)ило.— Молд. Морковъ.—
Мордв. Маркувъ. — Чуваш. Мерна. —-
Тат. Хазыръ-лыкъ-отъ (Тавр.)—Тат’.
въ Тифл. Зарда (Сит.) — Вятск. Тат.
Кишёръ, Киширъ (Еверсм.) — Тур.
Пурчукли (Карск. Пашал.) Сит. Ригі-
зсЬиІик (Соіеп.) Аучь. — Пиръ. Сабзы
(Кат.) Тадж. Бехи. — Бух. 8ваЬві. Саб-
зы, Ссаби. Гаширъ (Баз.) — Латыш.
Вигкапі, ВоЬгкаЬпе. — Эст. Рогдап-
йій. — Нѣм. беш. МбЬге, Сеш. МоЬг-
гйЬе, Піе ЕзеІшбЬге, йіе беІЬтбЬге, йіе
КагоЙе, йег МоЬгепкйштеІ, СгеІЬгйЬе,
Вогкап, йаз Ѵодеіпезі. — франц. Са-
гойе, Разіепайе. — Атл. Вее’з пезі
Саггоі, Цаике. Кромѣ кухоннаго упо-
требленія Морковь еще дается отъ гли-
стовъ или въ сыромъ видѣ, или въ
видѣ выжатаго сока; снаружи прикла-
дывается къ ранамъ и даже раку.
ВѳІрЫпіит Тоигп. Капипс. I. 51.
Живокость (Двиг.) Шпорникъ (Даль,
соч.) — Пол. Озйбйка. — Чешск. Озі-
гойка. Озігйгка (Ор.) Зйаска, зйасіска,
зігасі полка, когі Ьгййка (81оЬ.) — Сербск.
Кокоііб, Мойгіса. Ушенчивац (Лавр.)—
Д,алм. Илл. Мбйгісса. — Луз. КарІапк,
Когаса Ьгойа. — Груз. Сосани (какой то
видъ). — Кирі. Испарякъ, Испарикъ
(какой то нов. видъ) Кир. — Нѣм. Пёг
Війегзрогп. — Франц. Ба ПаирЬіпеІІе,
Бе Ріей й’аіоиейе. — Атл. Багкзриг,
Кпі§Ы’з зригз. БагкЬееІ, Багкіое, Баі'к-
сіатѵ.
Оѳіріііпіит А|асіз В. Вожевникъ?
(Могил.) Кавалерники, Кавалерскій
цвѣтъ, Кавалерскіе шпоры — пе-
рев. съ нѣм. Острога (Виніусъ) Оструш-
ка, Острішка (Подол. съ пол. и чешск.)
Разноцвѣтъ, Разноцвѣтна (у сад.)
Разноцвітъ (Малор. Сред. Рог.) Си-
нёцвітъ (Малор. Левч.) Огородный
разноцвѣтный Спнецвѣтъ (Полт.) Сі-
кирки (Малор. Рог.) Сокиркп (Харьк.)
Черевички (Укр.) Шпорникъ или Цвѣ-
точникъ (Ниж.) — Чешск. Зѵгаіпік Кга-
іок'зку. — у Южн. Слав. Челебщинъ,
Перчинъ. — Нѣм. Оагіепгійегзрогп.

124
ЦѳІрЬіпіит — Цѳпіагіа
НосЬтиіЬ. — Франц. Ье Ьес й’оізеаи,
Іа ОаирЬіпеІІе йез )агйіпз, РЕрегоп йез
СЬеѵаІіегв, 1е Ріей й’аІонеИе йез )аг-
йіпз. — Атл. А)ах Ьагкзриг. Извѣст-
ное садовое растеніе.
БогрЫпіит Сопяоіійа Е. Фарм.
назв. Сопзоіійа ге§а1із з. Саісіігарра
(ЕІ. НегЬа еі 8ешеп). Башмачки (Каз.)
Барвинокъ (Сггшіег, Екат.) Бородки
(Орл.) Василекъ (Уф.) Васильки ро-
гатые (Вор.) Вилъ, Выгольникъ (Сл.
Церк.) Вызольникъ (Даль). Гвоздики
(Подол.) Голубецъ (Курск.) Грабельки
(Кал.) Живокость Фіолетовая (Мо-
сков), полевая (\Ѵіей.) Жаворонкина
ножка (Амб. пер.) Зайчукъ (Ворон.
Курск.) Зайчуха, Зайчушки (Орл.) За-
ячьи ушки (Умань). Козелки (Малор.)
Козлики (Малор. Гродн. Мин.) Козличка
(Волын.) Козельчики (Гродн.) Косыр-
кы (Ум.) Косарики (Под.) Коникъ (Ьіпй.)
Комаровы ноги (Кал.) Комаровы носи-
ки (Малор.) Костовалъ, Мбдренецъ,
Острожокъ (Амб.) Острожа (Ьіпй.)
Острижка трава (Кондр.) Дикія острож-
ки (Винніусъ) и измѣн. Аструшка. Ро-
гульки (Гродн.) Сапожки (Подол.) Со-
киркй (въ бол. ч. Россіи) (отъ сокера,
сѣкира). Полевые сокирки. Полеві
сокірки (Рог.) Голубые сокирки (Пас-
сек. Оч. Росс.) Сѣкирки (Екат. Керчь).
Сикирки (Астр.) Топорики (Тамб.) То-
порки (Могил.) Черевички (Малор.) Зо-
зулины черевички (Малор.) Кавалерскіе
шпоры, Мышиный цвѣтокъ (Ниж.) —
Пол. Згосгка. Озітбгка гЬбзоѵа. —
Чешск. Озігохка, зігаска, зігасі позка,
зігасіска, озігпЬа, гуіітзкй, зѵаіпік, Ъогі
поЬаѵіску. Ор.— Ѵ^зоіпік. 8ІоЬ.—Рапа
ВоЬа поЬаѵіску. Когі Ьгайка. — Сербск.
Жаворанакъ (Лавр.) — Словаки Йзіѵаі-
п)к (Рох.) йтоіпік, Вігасі поЬа, гуіііізка
овігоЬа. — Луз. Козу Ьгойа. Когасе
Ьтойа. — Арм. Али-арчули. — Груз. Со-
сани (лиловый). — Дерб. Тат. Гаспа-
гюли (Сит.) — Тат. Екат. Кокъ-басъ-
тарлау. — Эст. Кике каппикзей, разо-
кеве каіай, кацазе Ьеіп, кегга ріііі. —
Латыш. ВііапзсЬі. — Финн. Вііагіп кап-
ппз. — Нѣм, Ёеійгіііегзрогп, йаз Наіег-
йій, йег Ногпкипипеі, йег Когпкііттеі,
йіе ЬегсЬепЬіите, йаз 8і. Оіііііепкгаиі,
йав Віііегзріеі, йіе ЗрогпЫите.—Франц.
Ье Ріей й’аііоцеііе зачѵа^е, ЦачрЬіпеІІе
Сопзопйе, Реіііе Сопзоийе. Цвѣты,
листья и сѣмена прежде употреблялись
въ медицинѣ. Вода, перегнанная чрезъ
цвѣты, особенно славилась какъ укрѣп-
ляющая зрѣніе. Въ народной медицинѣ
употр. отъ кашля, отъ запора, отъ за-
пора мочи, отъ боли въ желудкѣ, отъ
тошноты и отъ глазной боли. Преиму-
і щественно же употр. при .теченіи сви-
ней и для крашенія сукна въ синій
цвѣтъ.
ВѳІрЬшіши сипѳаіигп 8іеѵ. Царь
силъ, Силоцвѣтникъ. — Пол, Саг-зіеіе.
ЦѳІрЬіпішп. вІаігігп Ь. Болиголовъ
(Ниж.) Балгана (ѴѴіей.) Волгина (Даль).
Волкова *) (Вор.) Вороній глазъ (Влад.)
Желѣзнякъ (Шенк.) Лопатникъ (Кіев.)
Мухоморъ (Малор. Рог.) Перелетъ (Хар.)
Разстрѣлъ (Ниж. Уф.) Синичка ('ѴѴіей.
Малор. Рог.) Синовникъ (Вор.) Царь
зелье, Царь зіллэ (вѣр. съ пол.)
Царь-силъ (Малор.) — Сомнит. Чер-
тополохъ полевой (Олон.) — Непо-
нятн. Екомидія (Ниж.) Дѣтямъ кла-
дутъ корень въ молоко; отъ обжога
прикладываютъ корень; отъ глистовъ
у овецъ — кормятъ ихъ этимъ расте-
ніемъ съ солью (Вор.) Въ Сибири этотъ
видъ а равно и другіе, близкіе къ нему,
употр. для излеченія злокачественныхъ
болѣзней, епилепсіи , водяной , сифи-
лиса и др.
Цеіріііпіит КуЪгіаит ТГШ. Ѵаг.
зиІрЬигеит Ве^еі. — Сарты Испарякъ
(Кат. выст.)
Цеірііітит 8іарЫаа§гіаЕ. Фарм.
назв. 8іарЬіза§гіа з. Рейісиіагіз з. Пеі-
рЬіпіит рІаіапіГоІшт. Возникъ трава,
Винная лѣсная ягода, Гнидникъ, Кры-
сыкъ, Перецъ (Кондр.) Мышій перецъ
(Трап.) Соколка (Фарм. Веинсб.) Вши-
вое сѣмя (Трап.) — Пол. 8око1а дгеса,
ІѴззе пазіепіе. — Чешск. 'ѴѴзітгес, Ьпі-
йов, карчсіпзкё ветепо. — Далм. Илл.
8епсіѵас. — Нѣм. Піе Віззтйпге, Йаз
Ьа'изекгаиі, йіе Маиветѵигз, йаз 8реі-
сЬеІкгаиі, йаз ЗіерЬапзкгапі. — Франц.
Ь’НегЬе апх ропх, Могі аих роих, НегЬе
а Іа рііиііе, ЗіарЬізаі^ге. — Англ. 8іа-
ѵезасге. Ьагкзриг Ьоизекгаиі. Сѣмена
весьма остры и ядовиты.
Цѳпіагіа ЬиІІ’іГега Е. СгчсіЕ
I. 154. Фарм. иазв. Пепіагіа шіпог 8.
апіійузепіетіса **). Бабьи зубы (Кондр.)
Зубянка, Зубница. Живецъ (съ пол.)
Жибецъ (Сл. Церк. съ пол.) Ясеніць
(Малор. Волковъ). — Пол. Йуіѵіес, ВаЬіе
гЦ>у, Х^Ьек, 2чЬоѵ?а Ьуііпа. — Чешск.
Кусеіпісе.— Сербск. ХиЪаіка, ХиЬаіас.—
Луз. ХиЬіса, Кібеіпіса. — Финн Наш-
тафигі. — Нѣм. Віг КгііЬ.1’П|?8Ѵигге1,
Йіе ИаЬптгигг, Йаз ХаЪпкгаиі. — Франц.
Пепіеіаіге. Ье Пепіаіге. — Англ. Согаі-
ѵгогі. ТооіЬ-ѴіоІеі, ТооНшогі.
*) Вѣроятно измѣненное Волхунога
(см. Асопііит).
**) Пепіагіа та)ог Маттіола есть Ьа-
іЬгаеа бдиатпагіа.

ВеятосПиш — ВіапПтв
125
ВѳзтоДіит еугапз Вс. (Ье-
§ит. II. 325). Закруть (Даль). Пѣтушеч-
никъ. Телеграфное растеніе (у са-
довн.)_Чагеранъ (Меркл.)
Віапѣііив Б. СагуорЬ. I. 355. Мно-
гочисленные виды этого рода носятъ
много общихъ названій, которыя и мо-
гутъ быть отнесены къ родовымъ. Та-
ковы суть: Гвоздикъ, Гвоздика (Вел.
Рос.) Гвоздзыкъ (Бѣлор.) Дикая Гвоз-
дика. По левая Гвоздика (Великор )
Поліові Гвоздіки (Малор.) (з. ПіапіЬ.
агепагіиз, сарііаіиз, Сагіѣиазіпогит, ДеІ-
Юійез, роіутогрѣиз, ргоііі'ег, зирегЬиз).
Зорька, Збрка, Збрынька, Зорки ♦),
Зерки, Зерочки, Зирочки, Зірочки,
Зоры (Зап. и Югозап. Росс.) Дикое мыло
(О. агепагіиз, П. сіеііоісіез). Смолка,
Смилка, Смілка, Смѣлка (з. В. СагІЬи-
авіпогит, Йеііоіаез, раІІійіЯогиз, роіу-
тогрѣиз). Травянка, Травянецъ (Дв.)
Травъянецъ, Травницы (преимуще-
ственно П. агепагіиз еі П. йеІіоМез).—
Пол. Ообсігік. О^огсігік.—Уешск. Нѵ?ог-
йік (Ргезі.) Кагайаі Бігіску, кііпсек,
ЬгеЬісек (ЗІоЬ.)—Сербск. КасапЯІ, Кііп-
сіб, КатапЯІ, КагаѵіЦе. — Финн. Яеі-
ІікЬа. — Кирг. Симіанъ (з. П. здиагго-
808). — У Сарт. Заргулакъ (зиЬ П. сгі-
пііиз). — Нѣм. Піе Яеіке. —• Франц.
Ь’ОеіІІеІ. — Англ. Ріпк.
ВіапШив агепагіиз Б. Дубров-
никъ. Коса дѣвья (Ниж.) Куколка (Орл.)
Стелецъ (Мог.) Щетка (Черн.) Употр.
отъ кашля и боли сердца.
ВіапШиз ЬагЬаІиз Б. Каштан-
чики, Каштанці (Малор.) Турецкая
гвоздика (Амб.) — Нѣм. багіептгіі-
Ьеіш. Пег зсЬОпе Напа, йег зсЬбпе ѴІіІ-
Ьеіш. — Франц. Ье Ьоициеі рагіаіі, Іа
йаіоизіе, 1’ОеіІІеІ Йе роёѣе.— Англ. Тоі-
тепеег.
ВіапНшз сарііаѣив Вес. Вольчукъ
(Екат.) Зазубренъ (Курск.) Козловка
(Уф.) Употр. отъ лихорадки (Бесс.) и
отъ .зубной боли (Екат.)
ХПапшин сагйіиа8Іпогит.Б.Фарм.
назв. Типіса зуіѵезігіз (Г’іог.) Боговы
слезки (Смол. Лод.) Судорожная трава
(, и(5)егц|,~’ ^ол‘ Кагіииек. — Чешск.
Вігіску. ЗІоЬ. — Зігіскі 8мг. Магіе Каг-
Іоигек. — Луз. Ьбёікоііа, Збёікі. Пгітгіа
паііка. — Тат. Кыршызы кая отъ
(Тавр.) — Нѣм. Біеіппеіке, біе Маго-а-
геіЬеппеіке, Йіе Ваіппеіке, йаз игіійе
Кикискзпастеіеіп, пгіійе СгазЫище. Упо-
требл. на ванну.
ПіапЫіиз Сагуоркуііив Б. Фарм.
назв. Типіса Ьогіепзія 8. СагуорЬуІІит
*) т. е. звѣзда, звѣздочка.
гиЬгогит, Голландская гвоздика,
Турецкая гвоздика. Махровая гвоз-
дика.— Пол. Сюоййгік.— Чешск. Нѵох-
йік, Ьѵгогйісек, Ьѵтохсііска, Кагайіаѣ, Ка-
гайаі. — Сербск. Гаравилье, Гарожанъ,
Каравилье, Каранофилъ. — Болг. Цвѣ-
те-царско. КарамоФилъ. — Луз. Паіі-
ка. — Груз. Каріоп(Ь)ила. — Нѣм. Се-
шеіпе Сагіеппеіке. Бег НосЬшиіЪ. —
Франц. Оеіііеі без (агйіпк. Ье Степа-
сііп,— Англ. Сагпаііоп-Ріпк. СІоѵе-СІіПу-
Гіо^ѵег, Сіоѵе Ріпк.
ВіапІІіиз сЬіпепвів Б. Китай-
ская гвоздика. Каштанчики, Ка-
штанцы (Малор.) Извѣстное садовое
цвѣточное растеніе.
Віапйіив Пѳііоісіѳя Г. Фарм. назв.
Типіса зуіѵезігіз (И. еі НегЬа). Горо-
жанка (Волог. Никол.) Пот. Грыжникъ
(Вят.) Дворовая(Олон.) Золототысяч-
никъ (Пет. Волог. Твер. Кал.) Искра
(Гродн.) Игольникъ(Вят.) Красушиш-
никъ (Вит.) Кочетки (Курск.) Дѣвичья
красота (Волог.) Человѣчья кровь
(Курск.) Егорьево копье (Сиб. Даль).
Липочки (Олон.) Некерко (Гродн.) Ног-
тевая трава (Вятск.) Овсянка (Волог.)
Повѣсникъ (Черн.) Рыжикъ (Олон.)
Слезки (Черн.) Божьи слезки (Нижег.)
Полевыя слезки (Могил.) Сковородка
(Волог. Пот.) Травянецъ (Двиг.) Дѣ-
вичья травка (Шенк.) Красные цвѣтки
(Курск.) — Сомнит. Аграфена Купаль-
ница (Ниж.) Чеснокъ (Вор.) — Финн.
Аііазѣеіпа, КеІопеііікЫ. —Латыш. Па-
§1іпа8, Яадііпі. — Эст. Рігйій, Рігпій.—
Самог. Заиіез азиагсіез (Ков.) — Груз.
Михаки-гареули (Эр.) Михакъ. — Нѣм.
Піе Поппег-Неіке, йаз йип^Гегшіа^е-
Іеіп. — Фратг. Мі^пагйізе. — Англ.
Маійеп-Ріпк. Употребл. отъ женскихъ
болѣзней (Тв.), отъ геморроидальныхъ
припадковъ и послѣ неблагополучнаго
разрѣшенія отъ бремени (Влад.), отъ
золотухи или красухи (откуда и назва-
нія Золототысячникъ и Красушиш-
никъ), отъ ломоты (Уф.), отъ боли въ
животѣ (Курск.)
ВіапіЪиз сіепіозиз Пирг. Лиловый
цвѣтъ (Каз.) Дрема (Нижег.)
ПіапШив роІутогрЬив Рмрг. По-
левая цибуля (Хар.)
ПіапѣЪ.и.8 ргоІіГет Б. Метлица. —
Груз. Цоцхи, Цоцхви (что значитъ вѣ-
никъ).
ВіапіЬиз 8е§иіѳгіі ѴШ. Краса-
вочка (Черн.) Якуты настаиваютъ эту
траву въ горячей водѣ и поятъ ею дѣ-
тей отъ родимца. Говорятъ также, что
она полезна для тѣхъ, кого бьетъ
хмѣльникъ (Павл. въ Изв. Сиб. Отд.)
ПіапЙпш вирегЪиз Ь. Дрема (Влад.)

126
ЮіапЙіив — Піозта
Купальница (Яросл.) Костоломъ (Арх.)
Дѣвичья красота (Волог.) Овесъ
(Полт.) Очи-трава (Арх.)—Груз. Т(Ь)ат-
(Ь)рули-михаки. — Нѣм. Вег НосЬтиОі,
сііе РгасЬіпеІке, сііе РГапеппеІке. -
франц. Ьа Мі§-пагс1ізе Дез ргез. На-
стоянное на водѣ пьютъ отъ повреж-
денія рукъ п ногъ (Арх.)
Віогапит Шмд. Вгуасеае. ВЬЬ.
186. Подколодникъ (Двиг.) Двуглавка
(Даль).
ВісЬашпиа Ь. Виіас. I. 712. Віс-
іатпиз древнихъ есть Огі&адиш Піс-
іапіпиз. Ясенецъ (пер. сл. Ргахінеііа).
Лол, Пуріат, Тггепніаіа.— Чешск. Тгеѵ-
Йата. Тгеѵйаіа, Тгетсіаіа, Дезепка. —
Сербек. Дазепак (Панч. Лавр. и др.) —-
Луз. Тсейла, Дазіопка. — Нѣм. Вур-
іаш. — Франц. Ггахіпеііе, Віріате. —
Англ. Ргахінеііа, Віііапу.
Вісіатпив І’гахіпѳііа Регз. (аі-
Ьиз Ь.) Фарм. назв. Вісіатпиз аІЪиз а.
оіЯсіпаІіз а. Ргахіпеііа 8. Ргахіна ри-
тііа з. Віріатпиз. Анисъ, Баданъ, Бадь-
янъ, дикій Бадьянъ (Сиб. Ставр.)
Волкана (Ставр.) Глистный корень
(Приарг. кр. Каш.) Бѣлый Диптамъ,
Диптамнъ (Эрт.) Ломоносъ (Подол.)
Благовонная охватка (Кондр. 168). Ко-
рень Олень меньшій (Кондр. 50). Ясенъ-
трава (Кондр. 148). Ясенишная трава
(Кондр. 168). Ясенецъ, Ясинникъ (СгііІП.)
Ясеница душистая (Левш.) Эѳирникъ,
Царь-трава (Уфим.) — Груз. Гргвали-
тцамали (что значитъ круглое .токар-
ство). — Сарты Кіяль. — Тат. Арагъ-
лы-отъ (Тавр.)—Нѣм. ѴГеіззег Віріаш,
АзсЬег- 0(1. ЕзсЬегѵшгг, 8ресЫѵ?игге1.—
Англ. Вазіагй Віііану. Въ медиц. ко-
рень и всего чаще кора корня были
прежде въ большомъ употребл. какъ
средство открывающее мѣсячное очи-
щеніе, также противъ слабости желуд-
ка, бѣлей, глистовъ, перемежающейся
лихорадки, меланхоліи, епилепсіи и др.
Вода, перегнанная черезъ зерна, употр.
внутрь при чумѣ, а снаружи какъ ко-
сметическое средство. Листья въСибири
составляютъ суррогатъ чая (по Воз.)
Въ Приаргунскомъ краѣ корень употр.
противу глистовъ (кашинъ). Въ Подол.
губ. прикладываютъ листья къ пульсу
отъ лихор_адки.
Оі^іѣаіів Ь. ЗсгорЬпІ. X. 449. Оть
Пі»ііа1е, наперстокъ. Наперстянка
(Двиг.) пер. но вошло въ употр. Наз-
ванія н& проч. язык. тоже представ-
ляютъ переводъ этого слова. Кака/' то
Пі^ііаііз наз. въ Турк. Сагиръ, также
Ссимъ-Симъ, и изъ сѣмянъ ея получ.
масло, а изъ листьевъ декоктъ, кото-
рый способствуетъ рощенію волосъ.
Гегги&іпеа Ь. Им. Свинт-
ри (Сред.) — Рач. Имер. Даргилисъ-
цамали (Сред.)
Юіё'ііаіів §гапйіНога Тат. Дзвон-
чияъ (Гродн.) Жовті колокольчики
(Малор. Рог.) Наперстикъ, Напер-
сточная трава. Наяерстняяка (ЬіпЙ.)
Натягачъ (Черн. Волын.) и изм. Стя-
гачъ. Рюмочникъ (Курск.) Сбаночки
(Бесс.) Ползковый цвѣтъ (Мал.) (5. асіг-
іійога КосЬ. наз. въ Малор. Волів
язикъ (Волковъ). Употр. отъ повреж-
денія или лома костей; листья прикла-
дываютъ къ ранамъ.
Пі§ИаІіз осіігоіѳиоа Ласу. Бле-
котъ лѣсной (Могил.) Екельникъ (Кіев.)
Осенникъ (Могил.) Парникъ (Подол.)
Пареная трава употребл. отъ.вывиху
(Астр.), отъ ломоты костей (Подол.)
Ві§Иа1І8 ригригеа Б. Фарм. Ві§і-
іаііз з. Ѵіг^а ге^іа. НегЬ. Наперсточная
трава *).—Нѣм. Пег бтоззе Вегдзапікеі
Йег гоіЬе Гін^егЬиі, Йаз гоіЬе Еін§ег-
Ьиізкгаиі, Йег Риг^ігйпдегЬиі, йаз гоіЬе
ІѴаІсІдІбскІеіп, йіе ХѴаІЛзсЬеІІе, сіег
ІѴоІйзсЬіѵапг. — Франц. Ье Сіадиеі,
Іа СосЬеНе, Іе Ьоі§ііег, Іе Ѳапі Де Ьег-
§ёге, Іе бапі <іе Поіге Пате, Іа Напіе-
Іёе, Іа Рёіегеііе. — Англ. Ригріе Еох-
діоѵе, СоѵЯор. Листья принадлежатъ
къ числу самыхъ дѣйств. врачебныхъ
средствъ, особенно при болѣзни серд-
ца, а снаружи для прикладыванія къ
ранамъ и нарывамъ.
ИішогрІіапѣЬиз тапйзііигісив
Кирг. еі Мах. — Голъды: Ззбрагікіа
(Мах. 133).
Піоасотеа Ь. Піозсогеае В. Вг.
въ честь Діоскорида. Многочисленные
виды этого рода всѣ носятъ названіе
Иньяма, Иама.— Нѣм. Віе Уатзтеиг-
геі. — Франц. Ь’Ідпате. — Англ. Тат
и клубни большей части породъ упо-
требляютъ въ пищу, но преимуще-
ственно Піозс. аіаіа Ь. П. Ваіаіаз Пе-
саізпе, П. заііѵа Ь. Отеч. Китай, Южн.
Аз. Южн. Ам.
Віоаша Ь. Виіас. I. 713. Піоз, бо-
жественный и озта, запахъ. Всѣ назв.
переводныя и сочиненныя: Благовон-
никъ (Даль). — Пол. Хаіоѣніа, ’ѴѴоппу
кгхеѵ, 8шгосНіѵ?іес. — Чешск. Вогзко-
*) Нельзя не удивляться, что такое
замѣчательное и по Формѣ цвѣтовъ и
но свойствамъ своимъ растеніе не
имѣетъ ни одного русскаго простона-
роднаго названія и никакихъ книж-
ныхъ кромѣ перевода названія. Вѣ-
роятно его названія тѣ же какъ и П.
дгапсіійога.

Віовта — ВоІісЪоя
— Серба:. Мііойиѣ. — Нѣм. Вег
НйПегйиЙ, йег СтйМегдегисІі. Вег Виссо-
зігаисЬ. Видъ Віозта сгепаіа Ь. нынѣ
Вагозта сгепаіа Кивзе дост. въ медиц.
листья Еоііа Виссо ѵеі Віозтае сгепа-
іае, ВпссоЫШег.
Віозругоя НсйесН. ЕЬепас. VIII.
222. Віов, божественный и ругов, плодъ,
зерно. ІІіозругоз (древнихъ) Віё йез
Віеих есть или РЬаІагіз савагіепзіз или
Соіх Ьасгута Ь. Діоспировое дерево.
Финиковая слива. — Пол. Ргиузрога,
81іѵ?а сіакіуіоѵѵа, Зііѵѵойасіуі, Регзітоп
(назв. взя-ыя отъ разн. видовъ). —
Чешск. Тотй. — Сербек. Веѵап.— Нѣм.
Віе ПаііеІрЯаите, йег Регзітап. —
Фракѣ. Ье Ріадиетіпіег. — Англ. ТЬе
Ваіе-РІит.
Віояругоя ЕЬѳпит Пеіг. Доставл.
настоящее черное эбеновое дерево, из-
вѣстное въ торговлѣ подъ именемъ
Воів й’ЕЬёпе поіг, Маигісе, а въ Фарм.
Ьідпипі Еѣепі, подобное получаемому
отъ МаЬа ЕЬепив 8рг. Отеч. Остъ-
Индія.
Віояругоя Войдя Г. Бобъ турецкій,
Бобъ грецкій (Кондр.) Хурма. Дикій
финикъ. — Груз. Хурма, т. е. дикій
финикъ (РаП.) — Имер. Гур. Хумла
(Сред.) — Мингр. Хвирма (Кн. Эр.) —
Тат. СЬигта ѵеі Кага сЬигта, т. е.
черный финикъ. Въ Мазандеранѣ —
СЬигтапйи (ВиЬве). — Перс. Кигта. —
Въ Кабулист. — Амлукъ (Кир ) — Нѣм.
Віе Ьоіивѣігпе, Ііаііепівсѣе Ваііеі-
рйаите. — франц. Ріадиетіпіег, Гаих
Ьоііег. Древесина Ьідпит Оиа)асаи 8.
Оиа)асі Раіаѵіпі, тійез Егапзозепіюіг,
Французское дерево, прежде употребл.
въ медицинѣ и для подѣлокъ подъ
именемъ Зеленаго Эбеноваго дерева.
Плоды въ пищу. Южн. Евр.
Віояругоя Ѵіг§ішапа Е. Кора,
Согіех Віозругі, Регзітоп Ьагк (РЬ.
Атег) употр. въ медицинѣ.
Віряасия Тоит. Пірвас. IV. 645.
Ворсятка.—Пол. Зхсхеё. Роіпа зхсхеё.
Вгарасх, Вгсхоікі, Кпаріе Зхсхоікі. —
Чегиск. 8іёіка. Коіаску, Кгзаску (81оЬ.)—
Сербек. СевЦига. — Луз. Вгараіс, Вга-
раіка, Зёёѣкі. — Нѣм. Піе Кагйеп, йіе
Кагйепйізіеі. — Франц. Ьа Сагсіёге._
Англ. Тейзеі.
ВіряасияГиііоиитМШ. Ворсян-
ка, Ворсовальныя шишки. Чесал-
ка. — Нѣм. Бег ВиЬевзіепдеІ, йег Ви-
ЬепзігаЫ, сііе Кагйепйізіеі, йіе ТисЬ-
кагсіе , йіе ЛѴеЬегкагйе, йег ДѴоій-
зігееі. — Франц. Ьа Сагсіёге а Гоиіоп,
1е СЬагйоп а Гоиіоп, Іе СЬагйои а Ьоп-
пеііег. — Англ. Бгарег’з йізііе, ГиІІег’з
Чіізііе, ЕиІІег’в тѵеесі. Въ медиц. прежде
127
употр. корень Вайіх ІЭірзасі заііѵі з.
Сагйиі Гиііопит з. Сагйиі Ѵепегіз.
Листья и сѣмена считались лучшимъ
средствомъ отъ укушенія бѣшеной со-
баки. Нынѣ же разводится только ис-
ключительно для полученія цвѣточ-
ныхъ головокъ, извѣстныхъ подъ име-
немъ ворсовальныхъ шишекъ и
употребляемыхъ на суконныхъ Фабри-
кахъ.
Віряасия яЫ^озиз ЖіВД. Водо-
пъянъ (Укр. Черняевъ). Наговолодки,
Тройноголовякъ (Екат.)
Віряасия яуіѵѳзігіа Г. Щетка
(Кондр.) — Русин. Сгегзакц. — Груз.
Гок(Ь)шо. — Гур. Бурдзгала. — Мингр.
Сакокіа (Кн. Эр.) — Рачин. Имер. Ка-
цоцха,, Хаджиджури (Сред.) — Нѣм.
'іѴаИкагйепйізіеІ. ѴепизЬай *).— Франц.
СаЬагеі йез оізеаих, Ваіп йе Ѵёпиз, Ьа-
ѵоіг йе Ѵёпиз, Сігапйе Ѵегде йе Ра-
зіеиг. — Англ. Ѵепиз’ Ьазоп. Корень,
Вай. Сагйиі Ѵепегіз з. ЬаЬгит Ѵепегів
тоже прежде употр. въ медицинѣ.
Віріѳгосагрия ѣигЬіпаіив Сгагіп.
Біріегосагр. Рг. XVI. 2. 606. — Дост.
бальзамъ Гурьюнъ, Ваізатиш виц’ип.
Ноігоеі. 5Ѵоой-оі1 (англ.) Отеч. Остъ-
Индія.
Вірѣегух ойогаѣа ТИйій.Ье-
дит. II. 477. Зерна извѣстны въ тор-
говлѣ и медицинѣ подъ именемъ Боб-
ка, Тонки, Голландской Тонки, Кума-
руна, ГаЬа йе Топка з. йе Топсо, Ноі-
ІапйізсЬе ТопкаЬоЬпеп (нѣм.) Еёѵе йе
Топка (франц.), отличающіяся силь-
нымъ запахомъ, и у насъ служащія
только для приданія запаха нюхатель-
ному табаку. Древесина наз. Кумару-
новымъ деревомъ или Гайякъ и употр.
на мебель, Воів йе Соитагои ои йе Оаіас.
Отеч. Гвіана.
Вігса раіияігія Г. ТЬутеІ.
XIV. 527,—Нѣм. Ьейегѣоіх, Віеіѣоіг,—
Франц. Воів Сигт, Воіз йе РІотЬ. —
Англ. ЬеаіЬег ѴѴоой, Моогѵоой.
Восіагііа огіепѣаіія Г. ЗсгорЬ.
X. 376. Урал. Казаки наз. Киргизскимъ
именемъ Теке-сакалъ. Говорятъ, что
этимъ растеніемъ Киргизы и Казаки
съ успѣхомъ лечатъ сифилисъ (Карел.)
ВоІісЬоя Е. Ьедит. II. 396. Ко-
корникъ (Щегл.) Кирг. назв. Любія, я
*) Названіе, происшедшее отъ того,
что листья сростаются при основаніи,
образуя родъ водоема, въ которомъ
скопившаяся вода употр. прежде какъ
лекарство отъ болѣзни глазъ. По Воз.
этотъ АѴазсЬЬескеп йег Ѵепиз наход. и
у Б. Гпііоппт.

128
Воіісііоя — Бгітуя
Хив. Лобія принадл. Воі. топасЬаІіз
Вгоі.
Бопах (древн.) есть ЗассЬагиш Ва-
ѵепвае (ХѴііІяѣ).
Иогета аттопіаеит Поп.
(ІІтЬеІІ.) дост. Ѳитті аттопіаеит ѵ.
битті гезіпа аттопіаеит. — Ку-
рай или Бал-курай, т. е. медовый трост-
никъ (Борщ. Зап. Ак. Н. ѴШ. 1). —
Бух. Заззук-каигае, а смола КапйаІ. —
У Перс. ІѴезсЬак (Воз.) Ошакъ (Кир.)
ВогопісигпРагсІаІіапеЬѳяХ.
Сотров. VI. 320. Фарм. назв. Богопі-
гит (Вабіх). Корень дикой козы (Кондр.)
Кйрликъ, Дикуша (Даль — но это сом-
нительно, потому что эти названія от-
носятся до Еа^оругшп іаіагіеит). —
Лол. Отіе§, Когі коггей.— Чешск. АѴо-
теу (Маѣ.) Катгіспік. — Сербск. Біѵо-
когщак. — Луз. Рамгепік. — Нѣм. 6е-
теіпе бетвѵиггеі, КгаЙлгаггеІ, ЗсЬтеіп-
Йеіѵиггеі. — Франц. Богопіс тогѣ аих
РапіЬёгез. — Атл. Беорагй’в Вапе.
Другой видъ (О. ріапіадіпеит Б.) со-
ставляетъ суррогатъ табака въ Ср. и
Южн. Евр.
Богуспіит X, Бе^ит. II. 208.
Богуспіоп Діоскорида есть Сопѵоіѵиіпз
Богуспіит. Стрѣла или Стрѣлы трава
(Кондр. 118. зиЬ. Богуспіит пер. слова
Богу, стрѣла). Стрѣльный ядъ, Ночной
сонъ (Сл. Бот. -28). Горстникъ (Даль)?
Бѣлякъ (Тавр. зиЬ. Бог. іпіегтейіит).—.
Пол. 8гур1іп; Котовіса (гакъ какъ
прежде Бог. Ьігзиіит наз. Боіиз Ьігзи-
іиз).—Чешск. РоіойёіеІ.Вііоуеіеі (81оЬ.)—
Сербск. Хапікпіса. — Тат. Дагъ-куль
(Тавр. зиЬ. Бог. РепѣарЬуІІит). — Нѣм.
КіеезсЬагіе, Васкепкіее. — Франц. Во-
гуспіег. Листья вида Бог. Ьігзиіі употр.
прежде въ медицинѣ подъ именемъ
НегЬа Ьоіі апііЬаетоггЬоійаІіз отъ ге-
мороя. Отеч. Южн. Франц. и Итал.
Богзѣѳпіа Сопігауегѵа I. (Мо-
геае) дост. Пай. Сопѣгауегѵа (РЬ. 6а11.
еі Бопй.)
БгаЪа X. СгисіГег. I. 166. ВгаЬа
ДіоскоридаестьБерійіитВгаЬа. Быль-
никъ (Собол.) Сухоребрица (Двиг.)
Крупка (КауФм.) Тачка (Лепех. Даль).
Чистёць (Малор. Волк.) Скудолист-
никъ (Горн.) Рѣжуха (Малор. Волк,
суть назв. ВгаЬа петогоза).—Поі-. 616-
йек^ІѴіозпбутка, Мггу^Ібй — Чешск. Ніа-
йоѵёпка. — Озіѵка, СЬпйіпка (ЕІоЬ.) —
Сербск. біайиза. — Луз. ВаокаЫбй,
НІбсІ, Н-Ібйпіса, КЬийоЬка, КѢиййіпка,
№со, Мизоіа, Музбоіка. — фтн. Куп-
вігирЬо, Купзітб. — По Самог. ХѴіІкеІів
(всаченокъ Ков.) — Гольды: 8гб1ісЫа
(Мах. 45). — Якут. Зу-іу^ап-оі (МеіпвЬ.
зиЬ. Вг. петогоза). — Нѣм. Нші§ег-
Ыите. — Франц. Ба Бгаѵе. — Атл.
Шііѵгсгі, ІѴЬІѣІоѵ-дтазз. Фарм. назв.
ВгаЬа ѵегпа Б. — Вигза разіогіз ті-
піта.
Вгасаепа Б. Согопаг. Драцена. —
Фарм. назв. Вгас. Вгасо Б. — 5ап§шя
Вгасопіз з. Везіпа Вгасовіз Сапагіеп-
8Із. — Пол. Зтокіеіѵ. 8токоіге йггеіго,
8токоѵ?іес, 8тосяе Йггетѵо. — Чешск.
Бгасіпес. — Сербск. Хтауеѵас. — Нѣм.
БгасЬепЬаит. — Франц. Вга^оппіег. —
Атл. Бгадоп’з Ыоой гей. Отеч. Остъ-
Индія.
ВгасосѳрЬаІигп. Б. БаЬіаі. XII.
396. Змѣеголовникъ (Двиг.) Драконо-
главъ (перев.) — Пол. Рзсгбіпік, Рзсгеі-
пік, 8тосга дібѵка. — Чешск. ѴУсеІпік,
Бгасі Ыаѵа. — Сербск. ІѵпЦа. — Финн.
Атріаізугѣіі. — Нѣм. Вег БгасЬеп-
корѣ — Франц. Бе ВгасосёрЬаІе. —
Атл. Бга§оп’з Ьеай.
Бгасоеѳрііаіит Моійаѵіса Б.
Фарм. назв. Моійаѵіса з. Меіізза іиг-
сіса 8. Сейгопеііа (НегЬа). Фарм. назв.
Вгас. Сапагіепзе — Меіізза Сапагіепзіз.
Бешанка (Нижег.) Лѣсной Иссопъ (Сл.
Эрт.) Маточникъ (Вел. Рос.) Матош-
никъ (Малор.) Мелисса турецкая
(въ травян. лавк.) Медовикъ (Кален.)
Ногтикъ (Волын.) Пчельникъ трава (Сл.
Ак.) Цитронникъ (пер.) — Нѣм. Біе
Вавіагйтеііззе, йаз ійгкізсЬе Сіігопеп-
кгаиі, йіе 8оттегте1іззе. — Франц. Ба
Мёііззе іигдие, Іа Моійаѵіе, Іа Моійа-
ѵідие.-— Атл. Моійаѵіап Вгадоігз Неасі.
Извѣстное медоносное растеніе.
Бгаооаѳрііаіит Виуяеіііапа Б.
Синій звѣробой (Перм.) Мирръ-
зиллэ (Малор. Рог.) Обморочникъ
женскій (Кіев.) Осотъ пчелиный(Тамб.
скорѣе къ Вгас. Моійаѵісшп). Си не-
воротъ (Харьк.) Синюха (Новг.) Чи-
стикъ головный (Черн.) ПІигарьи (Орл.)
Употр. отъ ломоты и головной боли
(Черн.)
ВгасосѳрВаІиш йіутій.ога Б.
Бѣлоголовникъ (Сарат. сомн.) Зябра
(Вор.) Коловатики (Вор.) Огородный
Маточникъ (Полт.) Синявка (Енис.
Меркл.) Ускопная трава (Сарат.) Ше-
ри да (Вят.) Употр. отъ чесотки и боли
въ животѣ (Сарат.)
Бтерапосагрия вѳпѳ§аіѳп-
зія Неез. (Беё'ит.) Дост. Африканское
Кино, Кіпо аітісавит ѵеі затЬіепзе.
Вгітуя ‘ѴѴіпѣѳгі Ногзі. (Мавпоі.
I. 76). Дост. Винтерову или Магеллан-
скую кору, Согіех ЛѴіпІегі в. МавеПа-
піеиз з. Совіі аегіз в. Ѵепігісозиз. Сіппа-
тотит тадеііапіеит. Въ Англіи —
Согіех апіізсогЪиіісиз. Отеч. Южная
Америка.

Вгішуз — ЕсЬіпорз
Вгітуз ёгапаѣѳпвія Ь. Ш. Дост.
Согіех МеіашЬо в. МаІатЬо. Бразил.
Ьгбзѳга Б. Оговегас. I. 317. Ро-
сянка (Двиг.) Росичка, Росникъ, Сол-
нечная роса.— Пол. Возісхка, Возпік.—
Чешск. Возпаіка, Воза віипеспа, Ьуііва
аіипеспа, гозпік. — Сербск. Возіка, Воз-
пік. — Луз. Кбсайіо, ВІбпспа гоаа. —
Лсипша. Заиііиі каЬІез, аіасЬи рІаЬв-
ііпі. — Эст. Нииіе Ьеіп. — Финн. Кі-
Ііоккі,—Нѣм. Вег ЗоппепіЬаи.— Франц.
Ее ВО88ОІІ8. — Лніл. Випйеіѵ. ІЛаілѵоті.
Эгозега гоѣшкііГоІіа Б. Фарм.
назв. Воз 8ОІІ8 8. Возеііа. Царевы
очи. Солнечная роса (Собол. перев.)
Божьи роса (Малор.) Росичка, Ро-
сянка (Вел. и Мал. Росс.) Росички, Ро-
сица (Мог.) Любимая трава (Раіі.) —
Перм. Высва-турунъ (Росы — трава).—
Нѣм. Кіеіпег ЗопиепіЬаи, йшщіегп-
ЫйіЬе, ВаиегпІбЙеіпкгаиі, Зіпйаи, 8іе-
йаи, 8іппаи. Ппвгев Неггпбоііез Ббйеі,
йег ейіе ѴѴійегіЬоп. — Франц. НегЬе
аих чоиііеих, ои йе Іа §оиііе, Возёе йи
зоіеіі. НегЬе йе Іа Вовёе.—Анм. УоиіЬ-
ѵгогѣ. Воий Іеаѵей Зипйечг. Трава этого
растенія (НегЬа Вогіз Зоііз 8. Возеііае)
прежде употр. въ медиц. Жидкость,
отдѣляемая ими изъ особыхъ желѣ-
зокъ, имѣетъ еписпастическое свойство
и употреблялась снаружи для истреб-
ленія бородавокъ, а внутрь какъ пото-
гонное и мочегонное, при лихорадкахъ,
болѣзни глазъ и др. Извѣстная въ свое
время золотая вода, Адиа аигі, имѣла
въ своемъ составѣ. это растеніе. Въ
Италіи служитъ для приготовленія ли-
кера В,озо§1іо.
Вгуав осіореіаіа Б. Возас.
И. 549. Нивянка (Ирк.) Куропаточья
129
трава (Херс. Хруст.) Устели камень
(а не Соіигіа §еоійез какъ у Даля). —
Пол. 8у1іпіса, БеЬік. — Чешск. Вгуэ'ай-
ка. — Сербск. 8іеЦі каіпеп. — Финн.
Баріпѵиокко. — Тут. 8сЬіп§агі (Оеогд.
219).—Нѣм. Віе НігвсЬЬгоше, йаз М^аій-
§біііпкгаиі, йіе §етеіпе 8і1Ьегѵигя,
ІѴаІйпутрЬе. — Франц. СЬеп'ёііе. —
Атл. Моипіаіп - Аѵепз (Ргіог.) У жите-
лей Альповъ трава (НегЬа СЬашаейгуоз
аірівае) употр. отъ поноса и какъ сур-
рогатъ чая.
ЮгуоЬаІапорд СашрЬога СоІеЪг.
Віріегосагреае Рг. XVI. 2. 606. Дост,
Борнеанскую или Суматрскую Кзмфо-
ру, СашрЬога Вогпеепзіз, 8. 8ишаігапа,
8. йе Вагоз. Отеч. Суматр. и Борн.
Кромѣ вошедшихъ есть еще слѣдую-
щія рубскія названія въ Слов. Акад. и
У Даля:
Ваіікса — Коноплянка. Песозіеа —
Десятикостка. Песшпагіа — Десятская.
Оезтойіит — Закруть. Пісегоз — Дву-
рожка, Двурожникъ, Двоерогъ. ЦісЬго-
тепа — Двукраска. Ьісѣопйга— Двое-
глыбка, Двуглыбка. Нісіуіга — Дву-
шпорка, Двушпбрникъ. Бісгапит —
Двуглавка. Бііаігіа — Двоеслужка. І)і-
тосагриз — Жирноплодъ. ІІітогрЬа —
Двуобразка. Біозта — Благовонникъ.
НірЬуза — Двупузырка. Г>ірЬу11е)а —
Двувѣтка. Біріахіит — Двойница. Пір-
іегуа — Двукрыльникъ. Пігса — Тя-
гучка. Юізапбга — Двоемужка. Пізо-
йеа — Двоепутка. Оізрегіз — Двуви-
тушка. Іііигіз — Двухвостка. Войеса-
іЬеоп — Глыбникъ. ВоІісЬов — Дол-
гушка. Ногуспіиіп — Гбрстникъ. І)и1і-
сЬіит — Долгуша.
ЕсЬепаів Зіѳѵѳгніі ІЧвсК. еі
Меу. (Сотров. Рг. VI. 660).— Кирі. Тюэ-
табакъ, т. е. верблюжій слѣдъ. Вку-
сомъ походитъ на артишоки. Верблю-
ды очень любятъ его. Этимъ же име-
немъ наз. Кирг. на Тарбагатаѣ Сіг-
зіпт асаиіе (Пот.)
ЕсІітосЪІоа сгиа§аШ ѵ. Рапісшп.
ЕеЬіпбрЪога ЬепиіГоІіа і.
ІІтЬеІІ. IV. 234. У Діоск. — Рапасез
авсіеріоп. Пастернакъ ежовый (Кондр.)
ЕоЫпорэ Ъ. Сотрозіі. VI. 522.
Мордовникъ (КауФм.) Нога львина
траза (Кондр.) Осотъ ежовый или Ежо-
ва Нога трава (Кондр.) Ежовникъ,
Мордвинникъ, Перестрѣлъ, Татарникъ.
Пол. Ргие^огиап, Озеікиіоіѵу. Іехотеіес,
йезопод. — Чешск. Вёіоігп. — Сербск.
СИаѵос, Веіоіёгп. — Луз. Іёхоѵус, Ки-
іоѵс. — Нѣм. Ки§е1йІ8іе1, Віипзег-
кпорі. — франц. Воіііеііе, Есіііпоре. —
Атл. ОІоЬе ТЬізіІе.
9

130
ЕсЫпорз — Е1аеа§пи8
Есіііпоря Вііго В. У ТеоФр. Вуігоз.
У Діоск. и Плин. — СгососШішп (Пгар.)
Крутай (Малор. Кален.) Осотъ чер-
ный (Кондр.) Осока Черная (Кондр.)
Мнячъ (Малор. Сред.)
Есіііпоря врЬаѳгосѳрііаІия і. Бу-
дякъ бѣлый (Полт.) Ежовникъ, Мор-
довникъ (Симб. Могил.) Ростропша
(Умань). Синеголовникъ (Приарг. кр.)
Бѣлый татарникъ (Вор.) Чертопо-
лохъ (Сиб.) Чертогонъ (Сиб.) Трава ко-
лючая (Приарг. кр.) Волчьи яблоки
(Подол.) — Тат. Каялы-отъ (Тавр.)
Употр. отъ коликъ (Ум.)
ЕеЬ.іпоряі1оп. 8р. На Тарбага-
таѣ наз. Кирг. Изэнъ. Кормъ, ува-
жаемый всѣми родами скота.
ЕсЬіпоярёгтит Зчюагіа. Вог-
га§. X. 136. Липучка (Даль). — Лол.
Ьерпік, 8ігосгек, Расіеггусхка.— Чешск.
8ігозек. Зехаіёпка (Ор.) Зеёапес (81оЬ.)—
Луз. йегейс. — Сербек. Іюриаас, Сіско-
ѵас. — Финн. 8ігкип)уѵк. — Нѣм. 1§е1-
зате, ЙіасЬеІаате.
ЕсЬіпоярегтит Еарриіа Ве/іт.
Фарм. назв. Суповіоззшп тіпив. Де-
ря бка (Кал. Пот.) Кожучки, Кожушки
(Малор.) Кошечникъ (Пенз.) Липка
(Малор. Сред.) Липучка (Вор.) Ли-
п ушникъ (Вят. Пуп.) Липчица (Курск.)
Любимъ (Уфим.) Стар. Рук. Незабудка
(Сарат.) Привяжуха (Курск.) Репей, Ре-
пешки (Екат.) Репяшокъ (Укр.) Ріпъя-
шокъ (Малор. Сред.) Собачка, Собачки
(Укр. Кален.) Куриная слѣпота (Курск.)
Туриця (Малор. Сред.) Турица (Ека-
тер. Сгип.) Череда полевая (Сарат.) —
Лол. Вагйанек, Рві уезусгек, Зігозгек,
Вагйапек. — Финн. Кагшеепзііта, Ко-
іізігкипзуѵа. — Эст. Тари-гоЬі. — Якут.
АгЪа§Ьаг-оі (внѣ ЕсЫпозр. Вейочъкіі
(ЬеЬт.) — Еалм. Нохой-Нуринъ Еаік —
Нѣм. Кіеііепагіізег 1§е1зате, Ідеінйз-
зсЬеп, Кіеіпе Ыаие Нипйзхинде.
ЕсЫіея риЪѳясѳпя ВисЪ. Аро-
суп. VIII. 446. Доставл. кору — Согіех
аніібувеЫегісиз ѵеі ргойиѵіі 8. Согіех
Сопезаі в. Собака Раіа.
ЕсМит В. Воічад. X. 13. ЕсЬів —
Ехидна, змѣя. Ежовикъ, Ежова трава
(Кондр.) Змѣиная или Зміева тр.(Кондр.)
Змѣиный моръ (Іевл.) Румянка (Дв.)—
Лол. Йшцбіѵка, Й»»§оѵ?іес, 7’пуоіѵа
§Іоѵѵка, Міойинек,' Овіггей. — Чешск.
Найінес. Найёнес, Ьізсі осаз, Ѵісі осаз,
ЕеЬгйк, равзка Ивка (81оЬ.) — .Луз. Нгі-
таціотѵе хеіо, Найхёпс, Нгітапка. —
Финн. Хеійопкіеіе.— Нѣм. Нег Хаііег-
корі, НаМегЫшпе. — франц. Ёа Ѵірё-
гіне. —- Англ. Ѵірег’з Ви§1с8з.
ЕсЬіит іѣаіісит В. — есть Ьѵсо-
різ Діоскорида.
ЕсЫит гиЪгит Ъ. ЕсЫоп Діоско-
рида. ОносЬіІиз, ОносЬеІіз, Опосіеа
ТеоФр. Плин. и друг,— Бабки, Боевецъ
(Бівй.) Буркунъ (Подол. ошиб.) Ежовая
трава (Даль). Краснокорень, Красный
корень (Мал.) Красная трава (Курск.)
Красная шарилла (Экон. Маг.) Красно-
цвѣтъ (Екат.) Медунка (Ставр.) На-
стояшникъ (Курск ) Нащетинецъ (Даль.)
Пчелиная трава (Курск.) Початокъ
(Вор.) Румянка (Л. ж. 1837). Румяна,
Бабьи румяна (Ворон.) Собачій языкъ
(Курск. ошибк. по смѣш. съ Супо§1оа-
зшп). Цвѣтъ полевой (Тамб.) Червень
(Курск.) Поверхность корня покрыта
легко стираемымъ слоемъ великолѣп-
наго карминнаго цвѣта, откуда и назв.
румяна. Употр. отъ женскихъ болѣзней
и послѣ родовъ (Подол.) Корень употр.
отъ укушенія змѣй.
ЕоЬіит ѵи1§агѳ В. Фарм. назв.
ЕсЬіит в. Ви^іоввит адгезіе 8. Ѵірегі-
пит. Заячн бурачки (Кіев.) Полевые
васильки (Екат. Ѳгип. Полт.) Громо-
викъ (Малор.) Ежовая трава (Сл. Ак.
соч. назв.) Жесткое зелье (Бесс.) Ко-
лючка (Полт. Рог. и у Даля ошибочно)
Комочка (IV. 169). Кѣпекъ (Гродн.) Лю-
бовь дѣвичья (Пет.) Марковой (Черн.)
Материнка (Подол.) Меденишникъ
(Полт.) Медунка(Вил.) Межевникъ (Во-
лын.) Печенйца (Вит.) Румянка (Новг.)
Румянникъ (Кал.) (по смѣш. съ ЕсЬ.
гиЬгиш). Ранникъ (Полт.) Ранникъ си-
ній (Тавр.) Синюха (Балт.) Синякъ
(въ бол. ч. Росс. особенно разводимый).
Смнець (Полт.) Синій цвѣтъ (Гродн.
Екат.) Піарило (Малор.) Синяя Піарило
(Экон. Зап.) — Сомнит. Куриная слѣ-
пота (Херс. Екат.) — Перев. Воловій
языкъ (Ниж. Рук. Рупр.) — Сербек. Ли-
сичьи реп. — Груз. Лашк(Ь)ара. — Гур.
Осеро,— Тат. Маталы ичкѣ отъ (Тавр.)
Зида-отъ (Тавр.)—Финн. Зіпікцпііегі.—
Латыш. "ѴѴіІка 8оЬЫпз. — Нѣм. Сегпеі-
пег КаііегкорГ, ѴѴіІйе Ыаие ОсЪзепгип-
де, бег Б’гаиепкгіед, Йег зіоіхе Неіп-
гісЬ, Йег ОііегкорГ, Йаз ЗсЫапдепЬаирі,
ипасЫе Мгаій. Прежде употр. въ меди-
цинѣ отъ укушенія виперъ и падучей
болѣзни, а нынѣ разводится какъ от-
личное медоносное растеніе.
Е1аеа@пи8 В. Еіаеадп. Ргосіт.
XIV. 608. Еіаеоз — Масличное дерево.
Адпоз-Ѵііех Адппз сазіиз. Еіаеадпиз
Теофраста есть 8а1іх Гга§і1І8 (ѴѴіѣізі.)
Лохъ, Лоховина, Лоховникъ
(Ѳйій.) — Пол. РгзетѵіеггЪіа, Оіпѵпік,
Ва^акіе йгхеко, ОІе]пік, Оіеазіет. —
Чешск. Ніоёіпа оііѵа сезка, ріала, ѵго-
ва'.ѵа. — Сербек. Ваѵіна, ЦаЙпа. Дйфіі-
на. — Нѣм. Пег Оіеаяіег. — Франц.

Еіаеадпиз — Еіутиз
131
Ье СЬаіеГ. — Атл. Оіеазіег, АѴПй
Оііѵе.
Е1аѳа§пиз Ьоіѣѳпзіз М. а В. а. ап-
дивѣііЫіа. Іерусалимская верба (6ЫЙ.)
Цареградская верба (Сред.) Цареград-
ская лоза (Малор. пер.) Серебряное
дерево (у сад. съ нѣм.) Оливное дере-
во (Полт. съ нѣм.) Масличное дерево
(Малор. сь нѣм.) Джида (Вѣсти. Геогр.
Общ.) Маслина (Екат.) Дикая Маслина
(а не Малина, какъ у Левш.) Лохъ,
Лоховина, Лоховникъ. — Кирі.
Джиддэ (Борщ.) Джигда (въ Ходж.)
Джида (Сарты Афг.) ПсЬі§йе. — Бух.
ПвсЬіййа, ПзсЬідйа. Дженгердукъ (Кир.)
Перс. ЗзапйзсЬій, 8зіпй-зЬій. — Хив.
Джигердакъ (Кир.) — Тат. Игда (Сит.
на Кавк.) — Нѣм. Оіеавіег, йег ГаІвсЬе,
ѵѵіШе ОеІЪаит, йег РагайіезЪаит, йег
ЗіІЬегЪаит. — франц. Ь’ОІіѵіег йе Во-
Ьёте. — Англ. ХѴіІй Оііѵе Тгее, Леги-
ваіет 'ѴѴіІІочѵ.
р. іпегтіз.
Пшатъ (съ арм.) Армянскіе или Бу-
харскіе, или Кавказскіе, или Китай-
скіе, или Туркменскіе финики. — Арм.
Расѣ аіі. — Груз. Пшати (Эр.) — Турк.
І^йа (Ваіів.) — Перс. ЗзейзсЬіі (ВиЬв.) —
Плоды иногда наз. Жужубой по смѣ-
шенію съ плодами ХіиурЬиз. Они съѣ-
добны и довольно вкусны. Киргизы
приготовляютъ изъ нихъ муку и ва-
рятъ изъ нихъ родъ компота, который
славится у нихъ полезнымъ отъ по-
носа.
ЕІарЬгіит іотѳпіовит Ласу.
Вигвегас. Епйі. (Виіас. Рг. I, 723). До-
ставл. Вестъиндскій Такамагакъ, Везі-
па ТасатаЬаса оссійепіаііз ѵ. соттипіз.
Еіаітѳ Нусігорірег Ь. (СагуорЬ.
I. 390). Велвотъ (Собол. съ Франц.) Ленъ
дикій. Повойничекъ (Лепех. и Кауфм.
съ пол.) Проростъ (Даль). — Пол. Ро-
’тощсгук, Роѵѵо)сгук, Ро\ѵо]пік, Хай-
ѵѵойпік, Ротѵіпсгук. — Чешск. Опрогек.
Опрог, Прог. — Сербек. Леііка. — Луз.
Рора’егшк. — Нѣм. Вег ТаппеІ, йег
Шззегріейег. — Франц. Ь’ЙІаііпёе, Іа
Ѵеіѵоіе^— Англ. 'ѴѴаіег-ѵгогі.
ЕІеосЬагіз Вг. Сурег. КипіЬ. 139.
Куга (Сарат. Астр.) *). Камышъ. Сит-
нюха (Кал.). Ситовина, Ситнягъ,
Ситникъ (Малор. Стар. Банд.) — Пол.
Ропікіо, Зікпѵіе. — Чешск. РаІасЬ. —
Сербек. Раіазка. — Финн. Ьпікка, —
Нѣм. Віе ТеігЬЬіпзе, йиніріЬіпзе, ТеісЬ- 1
гіеі. — франц. Лопе. — Англ. Зріке- ।
ЕіізЬ.	і
_ ’") Всѣ названія общи съ Всігриз,
Липсиз.
ЕІеосЬагіз аоіеиіагів В. Вг. Ку-
іпуръ, Ситовина. — Ситнягъ (Стар.
Банд.)
Еіѳосііагіз раіизігіз В. Вг. Бу-
тинникъ (Сар.) Куга (Астр.) Луковникъ
(Астр.) Очеретинъ (Мог.) Ситникъ (Ма-
лор.) — Фини. Загріо, 8аШ. Зиоіпікка.—
Франц. Лопе а сЬаізе, Лопе сГёіапо-. —
Англ. СІиЬ-гизЬ.
Еіѳосііагіз ипі§1итіз ІЛгік. Ко-
лоска (Сарат.) Осока (Костр.)
ЕІѳиіЬѳгососсиэ зепііеовив Мах.
(Агаііас.) — Голъды СопдоІасЬё (Мах.
132). — Гиляки РеЬапд аізз (СИеЬп.)
ЕІвЬдІізіа егізіаіа ЖДИ, Ба-
Ьіаі. ХП. 159. Зябряй (ѴѴесІ. сомнит.)
Іерусалимка (Орл.) Мелисса (Гродн.)
Собачья или Псярская мята (Могил.)
Французская мята, По дтынная мята.
Пчелиная или Бжолиная трава
(Кален.) Шандра (Кіев.) — Пол. Маггу-
тіеіа. — Сербек. ВозіЦаса. Рекомен-
дуется какъ медоносное растеніе.
Еіутиѳ Б. бгашіп. 81еий. Зуп.
I. 348. Еіупюз Діоскорида есть Поіспа
БогдЬит Б. Власяникъ, Волосякъ (Бот.
Амб.) Волоснецъ (Щегл.) — Пол. ЧѴуй-
пшсЬгхуса, Йуіпа ігаѵа, Йусіса, Л^сг-
тіопка. — Чешск. Лестепка. 81оЪ. —
Ѵіазаіс, Ѵоиваіес, Йейпісе. — Сербек.
Лестіке. — Луз. Леспуепка. — Финн.
КапиѵеЬпй. На Тарбагатаѣ— Бидаикъ,
Тарлау (Пот.) — Нѣм. Паа Нааг^гав. —
Франц. Б’ЁІуте. — Англ. Буте-бгазз.
Еіутив агепагіив Б. Волоснецъ
(Собол.) Песчаный камышъ. Колос-
никъ, Колоснякъ (Черняевъ). Молотян-
ка. Овесъ, Овесецъ песочный (Амб.)
Песочный Осокъ (Сит.) Песчанникъ
(Кален.) Песчанецъ (Сит.) Дикая рожь
(ІѴіей. пер.; подъ этимъ же названіемъ
извѣстна въ Сибири за Вайк. Еіутиз
йазузіасЬуз Тгіп.) Дикій ячмень (Чер-
няевъ). — Нѣм. Паз Е1и§запй§газ, йег
Неііп, йег лѵіійе Веп, йаз Вомеп-
§газ, йіе ВоіЬѵиггеІ, йаз Ыаие Запй-
Наагдгаз, йег ЗапйЬа&г, йег Запйѵѵеі-
геп, йег Зеечѵеігеп, йаз Зігапй^газ. Ра-
стеніе разводимое на песчаныхъ поч-
вахъ.
Еіутиз тоііів. Аино — Тококі
(8сЬт.) Употр. для плетенія рогожъ.—
Гиляки Миззіпді. Листья идутъ на ве-
ревки, а тонкія корневыя волокна на
струны щПеЬп.)
Еіутиз ваЪиІовив М а В.
Острецъ (Сиб.)— Кирг. Акъ-чій (Кир-
гизы дѣлаютъ изъ него чій, т. е. шир-
мы Орен.) Кіякъ. Въ Сибири считается
лучшею и питательнѣйшею кормовою
травою. Сѣмена на Исландіи прибав-
ляютъ къ хлѣбу.
9*

132
Етрѳігит — ЕріІоЬіит
Етрѳѣгит Тоигп. Етреігас. Рг.
XVI. I. 25. Етреігоп Біозс. есть Егап-
кепіа риіѵегиіепіа (ІѴіизі.)
Етрѳігит підгит Б. БДгвовка
(Сл. Носов.) Водянка (Малор. Рог.)
Водяника, Водяница (Раіі.) Воро-
ника (Пет.) Воронйца (Арх.) Березъ
ягодный (Кондр.) Верескъ съ черными
ягодами (Экон. Зап.) Бернсъ (Вятск.)
Голубинецъ (Малор. Стар. Банд.) Ер-
никъ ягодный черный (Собол.
Меркл. пер.) Накаиникъ черный (Лѣсн.
журн.) Ссиха, Сциха (Арх.) Сцыха (Раіі.)
Засцыха (около Ревеля). Шикша или
Сикша (Ошеі. Кондр. въ Сиб.) — Пол.
Вадпбіѵка, Вадпоѵрка сгягпа, Маіріа
)а§ойа. Багуна, Вадпізко. — Чешск. ВаЬ-
поѵ?ка (81оЬ.) §ісЬа. — Сербск. §іЬа
сёгпа. ёікза. — Финн. Нагакан-Ьаазік-
ка, Ѵагікзептагза. — Латыш. БаЬхе-
пез. — Самоі. 1Ѵагоиѵ§іе (АѴагппде
знач. вороньи ягоды) Ков. — Эст. Кпке
зіітай, АѴагекае таскай. —Вотяк. йео-
8І8.— Туні. Опикіа (Раіі.) Туні. въЯкут.
Уоникта. — Корея, близъ Олонц. Чекъ-
кайне. — Аино Кигазпбо (8сЬт.) — Ги- *
ляк. Удуд аІ88 (ОІеЬп.) ТдЬусЬ (8сЬг.)
Мах. 238. — Курил. ЕізсЬикитатаі,
ЙаІвсЬтота). Кигер. — Камчад Оуп. —
Ламут. Ипіа. — Коряк. СгеізсЬйЬапа
(Раіі.) — Нѣм, Віе АіГепЬееге, йіе А1-
репЬееге, йег ЕеІзепЬеегзігаисЬ, йаз
зсЬѵагге СНсЬікгаиі, йіе зсЬѵагге Кга-
ЬенЬееге, йіе зсЬѵ?агге МоозЬееге,
НапзсЬЬееге, ВіпдеІЬееге, Тгіпкеі-
Ьееге. — Фраки. Ба Сатагіпе поіге,
Ваіаіп йе СогпеіІІе, Ѵасіпеі поіг. —
Аніл. ТЬе Ыаск СіО'.ѵЪеггу ог Сгаке-
Ьеггу. Ягоды употр. въ пищу, но онѣ
невкусны. Въ Гренландіи приготов-
ляютъ изъ нихъ особый напитокт.
Епіайа А&апз. Бедшп. II. 424. —
Тат. Курси-камаръ, разн. виды (Сит.)
ЕрЬейга Тоигп. СІпеіас. Рг. XVI.
2. 353. Хвойникъ.—Пол. Ргг§з1, Рггезі-
ка. — Чешск. С1пѵо)пік, Вегіізі (81оЬ.) —
Сербск. Козііегпіса. - Нѣм. Біе Меег-
ІгапЬе, йаз МеегігапЬеІ, йег Возз-
зсЬѵуеіі.— Франц. Б’ЙрЬёйге, БѵеНе.—-
Аніл. ТЬе ЕрЬейга.
ЕрЬейга Гга§і1ів Пез/. Ргойг. 355.
Безлистникъ трава (Кондр.) Пряслица,
Кошачій хвостъ (Кондр.) Морской ви-
ноградъ (съ стар. назв. Бѵа тагіпа Бо-
йоп.) Лошадиный хвостъ (Кондр. пер.)
ЕрЬейга едиібеііпа Впде. — Узбек.
КізіІІзсЬа.
ЕрЬейга топоврегта Сгтй. —
Пот. ВзсЬегдапа.
ЕрЬейга ргоеѳга Р. еі М. — Тат.
на Кавк. СЬаіігсЬиігисЬі, т. е. хвостъ
мула. — Арм. ТзсЫігЬйк.
ЕрЬейга ѵи1§агІ8 Вісіі. ѵаг. 8иЬ-
топозіасЬуа и 8иЬігіз(асЬуа. Фарм.
назв. ЕрЬейга. Бѵа тагіпа. Земляника
(Урал.) Степной декоктъ (корни въ
Одессѣ). Стоузельникъ (Раіі), Конскій
хвостъ (пер.) Хвойникъ, Насѣдникъ,
Стѣнникъ (Раіі.) Калмыцкій ладанъ
(Слов. Церк.) Степная малина (Раіі.
Кондр.) Калмыцкая малина. Бирючьи
ягоды (Астр. Казаки). — Моиі. и Калм.
Зегдапа, Кігзік Регдапа (ВзсЬегдапа
Раіі.) — Калм. Зеергене (Пот.) — Кирг.
Тат. КузііізсЬа (Раіі.) Зеергене слу-
житъ Калмыкамъ для приготовленія
искуственнаго меда. Собираютъ крас-
ныя ягоды и кипятятъ съ водой, а по-
томъ мѣшаютъ палкой съ кускомъ ба-
раньяго сала (Потан.) Астрах. Казаки
собираютъ длинныя корневыя нити и
продаютъ вмѣсто Сассапарели (Карел.)
ЕріІоЬіит Б. Опадгаг. ІІІ. 40.
Кипрей (Двиг.) Ивовая трава (заим.)
Пол. ЧѴіеггЬбіѵка, йейпоіпр. — Чешск.
ѴѴгЬоіѵка, ѴгЬка. — Сербск. ѴгЬоѵка. —
Луз. Зіузкпшка. — Финн. Ногата. —
Нѣм. Вег 'ѴѴеійегісЬ. — Франц. Е’Ёрі-
ІоЬе. — Англ. ІѴіііоѵр НегЬ.
ЕріІоЬіит ап§ияШЫіит Б. У
Діоск. ваз. Опа§га,ОепоіЬега.Ко8. Фарм.
назв. БузітасЬіа СЬатаепегіоп. Бого-
родицына трава (Олон.) Верба трава
(съ пол.) Сорочьи глаза (Лепех.) Дя-
тельникъ (Ряз.) Елушникъ (Арх.) Дрема
(Пск.) Дремуха (Тв. Ост. Пуп.) Боро-
вое зелье (Гродн.) Ива трава. Ивовая
трава. Ивановъ-чай (Лепех.) Иванъ-
чай (Моск. и др.) Чай-Иванъ (Твер.
Корг.), Иванъ-трава, Ивановская трава
(Олон.) Кипрей (Кондр. въ бол. части
Росс.) Кипрейникъ (Эк. Маг.) Киперъ
(Лепех.) Купрей (Даль). Копылъ трава
(Приаргунск. кр.) Кьпорка, Копор-
скій чай (отъ села Копорья въ Пе-
терб. губ. Даль II. 768). Курильскій чай
(Лепех.) *). Дикая конопля (Лепех.)
Красный цвѣтъ (Тамб.) Краснушка
(Новг) Коневникъ (Вост. часть Томск.
губ.) Пот. Любишъ (Пет.) Полевая лев-
конія (Минск.) Дикій ленъ, Льонокъ
(Умань). Маточникъ (Влад.) Мельнич-
никъ (Олон.) Плакунъ (Арх. Олон.
Ниж. Курск. Лепех.) **). Пуховникъ
*) Курильскимъ чаемъ справедливѣе
называть Роіепѣіііа Ггиѣісоза.
**) Плакунъ-трава занимаетъ одно
изъ первыхъ мѣстъ въ ряду чудодѣй-
ственныхъ растеній у нашихъ знаха-
рей. Названіе Плакуна придается мно-
гимъ растеніямъ, но преимущественно
этимъ именемъ называются ЕріІоЬіит

ЕріІоЬіит — Ерірасііз
133
(Приарг. край) отъ пуха, окруж. сѣмена.
Путникъ (Нижег.) Пустодомъ (Голосъ.
1869. № 324). Ракъ (Ворои.) Ревенка
(Кал.) Можетъ быть упоминаемое въ
Стар. рукоп. цвѣтникахъ растеніе. Си-
новодъ (Гродн.) Скрипунъ (Волог.)
Скрыпунъ, Скрбіпень, Скрыпвикъ
(Смол. Тамб. Пск.) Скрипень (Кал. Ряз.)
Лѣсной Скрыпій, Скрыпей. Скрипица
(Вят.), Скриптъ (Кал.) Скрипенъ, Скри-
пелъ (Могил.) и вѣроятно вслѣдствіе
искаженія Хрыпнякъ (Пет.) Хрѣпяль-
никъ (Меркл.) Хрипнякъ (Тв. Ост. Пуп.)
Спрыгъ (Олон.) Смолка тр. Степникъ
(Арх.) Дикая фіалка (Смол.) Хлѣбница
(Царск. Село Меркл.) Хмызокъ (Орл.)
Шелковица (Пет Меркл.) Щелкунецъ
(Даль). Яровникъ или Еровникъ (Каз. г.
Меркл.)— Смѣш. и неопр. Балникъ
(Костр.) Бурьянъ (Кал.) Полевые ва-
сильки (Каз.) Виноходъ (Нижег.) Нена-
дычка (Олон.) Шалфей полевой (Моск.)
Ницалоза (Черииг. вѣроятно вслѣдствіе
того, что эта трава наз. Ивовой травой.
Пѣтушковы яблоки, Донникъ, Сапож-
никъ, всѣ три въ Арх. Пырей (Костр.)—
Пол. ВІадасг.— Чешск. МГгЬоѵка, Кир-
ге).— Луз. Нбгзкі Іейск. Ьіузкпіѵе геіо.
МОеіѣка.— У Еорел. близъ Олонц. Хорма
(Пот.) Горма. Орорга, Хоренга.— Финн.
НероЬйпіа, Ьогта, ЬагапЬапііка, безик-
зеп-кикка, Ѵогтигиоѣо.— Латыш. Кави
гоѣве.—Тат. Карамукъ,—Перм. Вбй.—
Мордв. Удга.—Хмр». Ширямъ (Кир.)—
апдизіііоііит Б и ЬуіЬгит Заіісагіа Б.
въ Европ. Россіи и еще Нурегісит
Авсугоп Б. въ Сибири. Наименованіе
двухъ первыхъ растеній общимъ име-
немъ Плакуна могло произойти или от-
того, что въ дѣйствительности наши
знахари отличали нѣсколько сортовъ
Плакуна, или по нѣкоторому сходству
цвѣта цвѣтовъ обоихъ растеній или
наконецъ потому, что оба эти растенія
носятъ еще другія общія между собою
русскія названія, какъ то Вербейникъ,
Верба.
Названіе Плакунъ-трава произошло
вслѣдствіе легенды «что когда жиды
распинали Іисуса Христа и проливали
пречистую кровь Его, тогда Пресвятая
Богородица по Сынѣ слезы ронила на
матушку на сыру землю и отъ тѣхъ
слезъ зарождалась Плакунъ-трава».
О волшебныхъ свойствахъ этой травы,
равно какъ и всѣхъ другихъ, упоми-
наемыхъ въ старинныхъ знахарскихъ
Рукописяхъ, будетъ изложено въ При-
бавленіи къ Словарю о знахарской
Флорѣ.
Тунг. въ Якут. Аникта. Кіігип-оіо, т. е.
трава сожженыхъ мѣстъ (МеіпзЬ.) —
Олъчи АиІакЫа (Мах.) — Нѣм. Паз Ап-
Іопіизкгаиі, сіег Вегдзсѣоіеп, йаз ЕЪег-
ктаиѣ, баз Ееиегкгаиі, Зет чѵіісіе Оіеап-
<іег, сіег БсЬоіепіѵеібегісЬ, ЕгапзбзізсЬе
ДѴеісІе. Листья — Кигііізсѣег ТЬее. —
Франц. УаихИёгіоп, Бапсіег (аих, НегЬе
Йе 8і. Аиіоіпе, Озіег Яеигі, Хегіеіѣе,
Апіопіп, Апіопіве.— Аніл. ЕгепсЬ ХѴІ1-
1оѵ, Регзіап АѴіІІотѵ, Бозе Ьау, 'ѴѴіІІотѵ
ЬегЬ. Употр. отъ запора (Олон.), отъ
головной боли (Влад.), порошкомъ су-
хихъ листьевъ присыпаютъ раны отъ
озноба (Нижег.), отъ лошадинаго за-
пала (Кал.) Молодые листья прибав-
ляютъ къ наст. чаю, Тат. и Тунг. упо-
требляютъ молодые листья въ пищу,
подобно капустѣ.
ЕріІоЬіит Ыгяиѣит Б. Жидра
(Орл.) Расщепъ (Курск.) и др. общія съ
Еріі. апдизі. По МГіИзі. это есть Опадга
и ОепоіЬегаз древн.
ЕріІоЬіит топіапит Б. Бритокъ
(Полт.) Купена (Могил.)
ЕріІоЬіит раіиэігѳ Б. Червякъ-
трава (Ворон.) Скрыпникъ(Кал.) Пьютъ
какъ чай послѣ потери крови.
ЕріІоЬіит іѳѣгаёОпитБ. Плакунъ
(Волог.) Стрѣльникъ (Влад.) Пьютъ отъ
колотья или стрѣльбы (Влад.)
ЕрітѳДіит аіріпит Ь. Вег-
Ьегіб. I. ПО. У Діоск. Ерітейіоп. Без-
цвѣтъ (Стар. Рук.) Безцвѣтъ-трава,
Безъцвѣтникъ (Кондр.) Горянка (Сл.
Церк.) Клобукъ, Клобучекъ (Эрт.) Ду-
рачья шапка (Кондр.) Перескледь (Слов.
Пол.)— Пол. Ьхіигосипіа, Вехкшаі, Міі-
та. — Чешск. Зіабкошёзка. — Луз. Но-
іуапка. — Нѣм. Бег ВізсЬо&Ьиі, біе Ві-
зсЬоівтйІге, біе ЗоскепЫите.— Франц.
Бе СЬареаи (ГЁѵёдие. — Англ. Ваггеп-
ѵтогі. Листья составляютъ весьма силь-
ное потогонное средство.
Еріраеѣіе *) НоЛ. ОгсЬіб. Ерірасііз
древнихъ есть НеІІеЬогпз аІЬиз (Ѵега-
ігит аІЬит) ѴИИзі. Гайникъ (Двиг.)
Дремликъ (Кауфм.; у Двиг. зиЬ Зега-
ріаз). Сосулька (Эрт.) Тройникъ (з. Ер.
раіпзігіз Амб. 55). Ядро лисье (Собол.
зиЬ Зегаріаз). Лѣсная Чемерица (Даль).
Змѣиные корешки (какой то видъ на
Енисеѣ. Кривошапкинъ).— Пол. АѴзІа-
иас2, Кгпзгсгук. — І&шск. Ктнзѣік
*) Такъ какъ различныя орхидеи но-
сили разныя родовыя названія, то и
имена ихъ часто представляются одни
и тѣ же особенно въ родахъ Ерірасііз
и Зегаріаз, ОгсЬіз и ОрЬгуз, ОгсЬів и
другихъ позднѣйшихъ.

134	Ерірасѣіз -
(РгезІ.) ЙейЬиІка (Ор.) Кшпенек (81оѣ.)—
Сербск. Кгизсіка. — Луз. ХѴзІалѵас. —
Финн. Кеійепѵаірра.—Нѣм. Вег 8итрГ-
біпдеі, Йіе ЗитрВѵигг. — Франц. Ь’Ері-
расіійе.
Ерірасйэ аѣгогиЪѳпа ВсЪмІі. Люб-
ка (Рог.) — Пол. Кгизгсгук Іезпу.
Еріраеѣія ІаііГоІіа 8рт. Фарм. назв.
Неііеѣогіпе ІаѣіГоІіа (НегЬа). Ярлож-
никъ трава (Кондр.) Дремликъ (Двиг.
8. Зегаріаз). Купена (Смол. Терех.) Че-
мерка (Вор.) Чемерица лѣсная (Вятск.)
оба перев. Шумира (Орл.) Гайникъ
(Могил.) — зиЬ Ерір. раіизѣгіз. Отваръ
употр. въ Орл. г. отъ помраченія ума
и шума въ головѣ, откуда и названіе
Шумира
Ерірасіія гиЬі§іп.О8а (гаигі. Ного-
тонъ (Вят.)
Еріровіит В. Вг. Огс’пій. Над-
бородни къ (Кау«>м. съ нѣм.) — Пол.
Зіогзап, КайЪгойпік. — Чешск. Щавин-
ка (Мик.) Йѣаѵіпка, КаЬгайес (81оЬ.)
НайЬгайес (Рг.) — Сербск. НайЬгайас.—
Луз, ХайЬгойпік. — Нѣм. НеЬегЬагі. —
Финн. Меізап-еша.	;
Едиівёіит Ь. Едиізеіас. Отъ
Едииз, лошадь и зеіа, щетина, волосы,
хвостъ. Елка. Песто вникъ, Не сти-
ки,Пйстики, Пестушки.Хвощь, Фощь.
Клубни называются Земляные орѣ-
хи (въ Волог. губ.) Стебель Землянаго
орѣха наз. Опестышъ. Трава, разви-
вающаяся изъ О песты ша, наз. Елкой
(Влад.) — Пол. Зкггур, ВкггуЪ. СЬѵозгсг-
ка, СЬѵуозгсгук, Копзкі одой, Копіодоп,
Копзкі вкггур. — Чешск. Ртезііска. —
Сербск. Вошдьжье. — Луз. разл. виды
Ргазкас, Тгайка, СЬоас. Водас. Вѣр.
также—Кізаіс, ёсірак. — Далм. Иллир.
Ковііегна (Зепоп.) — финн. Когіе. —
Арм. Ціацетъ (Варш.) Джори-дзуа(Ша-
роп. у. Кутаисск. г.) — Голъды Зуйкіо
(Мах. 333). — Гиляки На (Мах. 334). —
Киръ. Кызылка (Кир.) На Тарбага-
таѣ — Крыкъ-буунъ, т. е. сорокъ
узловъ. — Яі:ут. Чибиксей (Зап. Акяд.
Наукъ XXIV). — Чуваш. Вакшѣ-Ко-
ринъ. —Зырян. Турунъ, т. е. сѣно, какъ
назыв. многія рр. на поляхъ. Отеръ
(Лалет.) — Нѣм. Оег КаіхепЬаІт, йег
Каігетѵейеі, йег Зсѣайѣаіт. — Франц.
Ьа Ргёіе.—Атл. Ногзеіаіі. ВоШе-ЬгизЬ,
Раййоск-Рірез, Тоай-Рірез.
Едиізѳѣит агѵепзе Ь. Фарм. назв.
Едиізеішп тіпиз. Елка (Влад.) Земля-
ные орѣхи (Могил.) назв. корн. ши-
шекъ. Пестлвникъ (Тв. Ост. Пуп.)
Пестушки (Волог. Ряз. и друг.) Пе-
стышъ, Пестьіши (Мал.) Пестикъ (Кал.
Моск.) Песты, Пестики (Вят. Пуп.)
Пѣстунье (Тв.) Пестышки (Даль) и изм.
- Едиівѳішп
Пастушки (Сл. Акад.) Апестушки (Ни-
жег.).— Опестышъ (Владим.) Пупыши
(Пск.) Початки (Русск. Сел. Хоз. 1874. 9).
Сосенка (Эк. Зап.) Полёва сосонка (Ма-
лор. Волк.) Водяная сосенка. Сосенникъ
(Вор) Свинячникъ (Тв. Пуп.) Столби-
чекъ (Кал.) Сохатиниая трава (Кондр.)
Струки (Смол.) Сморчки (Касим. уѣзд.)
Толкачикъ (Моск. Смол.) Толкачъ
(Даль). Хвощь, Хвощикъ, Хвошникъ
(Арх.) Конскій хвостъ (пер.) — Пол.
Зігадрка, Зтѵійзкіе отгесѣу, йейііпкі. —
Чешск. Ртевіісе, ЗкгіЬ. — Ру спи. Нѵ/ои-
ка, Зозопка. — Сербск. Коньски рьеп.—
Перм. Кбкъ-тоинъ. — Нѣм. Оаз Кап-
пепкгапі, йег ТанЬепкгорГ, йаз Еіпп-
кгапі, йег АскетзсЬаЛЬаІт, ЛѴіІйег 8раг-
деі'; — франц. Ргёіе йез сЬатрз, <Эиеие
йез гаіз, йанпеігоіе, йаинеігоііе, Аргеііе,
(}иеих йез сѣеѵанх. — Англ. Сотшоп
Ногзеіаіі, 8Ьаѵедгазз. — финн. Нагкіп-
Ъеіпа, Кагѵакаг гіказ, КепіипЬапіа,
йцапрагіа.
Едиіаеіит Ьуетаіе Ь. Фарм. назв.
Едиіаеіит тарг в. тесЬапісі. Кромѣ
названій, поименованныхъ при Еди.
агѵепзе — еще слѣд. Зимній Хвощь,
Хвоищъ (Малор. Рог.) ІЦетъ, Щеть
(Нйій.) Боровой Хвощь (Петерб.)
Хвощь обыкнов. (Собол) Сирьтунъ
(Уфим.) — Пол. 8сгиур сЬтѵозисг. —
Чешск. ВІітѵаска, Опѵѵок, Сѣѵтові, 8іо1іс-
ка, Ргезііска.—Сербск. Ргезііса ргаѵа.—
Самог. Тамгзків (Ков. зиѣ Едиіз. Іішо-
виш Ь.)— Финн. Нозі, Новіаінеп, Ьиовіо,
гаиіакогіе. — Аино Тикза (8сЬш.) —
Гиляки Не (СНеЬп.) — Нѣм. Паз Роііг-
Ьеи, йаз РоІігзігаЬ, Йег 8сЬасЫе1Ьа1т,
йаз 8сЬайЬец, йег ѴѴтѣегзсЬасЫеІ-
Ьаіт. — Франц. Ргёіе йез іоигпеигз,
Йез ёЬбпізіез. — Ат-'-. ОиісЬ гивЬ, Ренг-
іег-теогі, бсоигіпд Лизѣ, 8Ьаѵе-6газз.
Употр. для полированія столярныхъ
работъ. Въ Гродн. губ. отъ болѣзни
горла и груди.
Едшэѳіит раіивігѳ П. Круглякъ
(Малор. Рог.)
Едиіяѳіит ргаіепвѳ П. Кромѣ наз-
ваній, упомянутыхъ при Еди. агѵепзе—
еще слѣд. Желѣзникъ (Вятск. Меуег).
Дѣдова борода (Влад.) Елошникъ, Елоч-
ки (Кал.) Пики ши (Влад. Меленк.)
Струки (Смол.) Столбечикъ (Моск.
Кал. Ряз.) Пестиль (Влад. Меленк.) Хво-
щай (Волын.)
Едиівѳіиш зуіѵайеиш П. Кромѣ
упомянутыхъ при Еди. агѵепзе еще:
Болотная (Олон.) Болотный ельникъ
(Кал.) Полевая елка (Влад.) Свиная пе-
стушка (Нижег.) Болотный столбецъ
(Яросл.) Бѣличій хвощъ (Олон.) — Пол.
Рггезіка, Рггезіка, Рггазіка.—Луз. Кий-

Едиівѳіит — ЕиорЬогшп
135
яоіка, Кгіріса. Употр. для возстановле-
нія силъ (Волог.), отъ сухотки (Волог.)
Молодые побѣги разныхъ видовъ упо-
треби. въ пищу.
Ега§го8І;і8 роаѳоійѳз Ь.Ставъ
Зіеий. I. 263. Подтряснуха (Кален.)
Власополевица. Мышей овсяной
(Херс.) — Пол. Ргозішса. — Чешск. Мі-
Иска. — Сербск. Козтаіка.—Нпм. Біе-
Ьездгаз. — Франц. Реіііе Атоигеііе. —
Атл. Боѵе дгазв.
Егапѣіііз Іііѳтаііз Ь. (Вапипс.
I. 46). Фарм. назв. НеІІеЬогиз 8. Асопі-
іигп Ьіетаіе. Любникъ (Даль). — Пол.
Ваппік, Реіпіса. — Чешск. ТаІО'.ѵіп, —
Сербск. Црно билье (Панч.) Таіоѵіп,
Таіоѵпік. — Луз. Хутпік. — Нѣм. Оег
ѴѴіпіег-ИпдегЬиі. 'ѴѴіпІегпіеззкшггеІ—
франц. Еіеиг й’Ьіѵег. І/Ёгапіііе (і’Ьіѵег,
ГНёІіеЬогіпе. — Англ. Соттоп ІѴіпіег-
Асопііе. .
Егѳтоеагриз тоіиоѳііоійѳд Впде.
Сарты — Сиръ-гуй-рюкъ (Кат.)
Егетосагрия зап§итеа ІаиЪ. еі
8р. Сарты — Арджаорякъ (Кат. выст.)
Егѳшозрагіоп арИуПит. Кирі. —
Саярь-Ка«>акъ (Кир.)
ЕгѳтозіаоЬуз рйіотоісіез Впде.
(ЬаЪіаі. XII. 647). — Кирі. Чубурчунъ,
Чингэль. На Тарбагат. — Чубурчукъ.
Употребл. Киргизами отъ зубной боли;
для этого курятъ его въ трубкѣ и
дымъ задерживаютъ во рту (Пот )
Егѳтозіаеііув ТоигпѳГогШ ІаиЪ.
еі 8расЪ. Сарты — Кузь-кулакъ (Кат.
выст.)
Егѳшйгиз іаигісиз 8і. Азрѣой.
КшііЬ. IV. 653. Сарты: Ширяшъ (Кат.
другой видъ наз. по Кирг. Ширишъ).
Корни содержатъ декстринъ и потому
употр. для .приготовленія клея (Кир.)
У Персовъ по ВпЬзе ЗзігізсЬек назыв.
Егетигпз саисазісиз 8іеѵ.
Егіапіішз Ваѵѳппаѳ Веаиѵ. (Зга-
тіп. КипіЬ. I. 478. Сарты — Иркесъ-
Камысъ (Кат.)
Егіса Ілп. Егісас. Рг. VII. 613.
Верескъ (Двиг.) Вересовецъ (Кондр.)
Рыскунъ (а. Ег. Теігаііх).—Пол.Роѵ?г-
гоз.— Чешск. Сіпѵо.ійша, Вапо.— Сербск.
Ѵгіез Црница (Панч. в. Ег. сагнеа). —
Луз. Ваііпо,— Нѣм. Оіе Неійе.— Франц.
Ба Вгиудге. — Англ. НеаЙі.
Егі^егоп Ь. Сошрозіі. Рг. V. 283.
Егі§етоп древнихъ есть йепесіо ѵЫ§-а-
гІ8 (ІѴііізі.) Мелколепестникъ (Двиг.)
Блошница (Собол.) Пухоносъ. —- Пол.
Рггутіоіпо, Рггутіоіпік, Ргзуппоіоіѵе
гіеіе , Ргхутіоі, 8іаге гіеіе, 8іагу
кггетг. — Чешск. Тигбв, Тигапек. —
Сербск. Нийо1)еіпіса. — Луз. Рбйг)епса,
Ройг)епе, Ѵѵоі'апе пли роѵгоіапе геіе.
Кі-ігоіѵка. — Финн. КаПіоіпев. — Нѣм.
Паа ВегиГзкгаиі. — Франц. Ь’Егі§'ёгоп.
Ба Ѵегдегоіе. — Атл. Еіеа Ьапе.
Егі§ѳгоп аегіз Е. Фарм. назв. Со-
пуга та)ог 8. соегиіеа. Богатинка
(Твер. Новг.) Богатка (Пет. Пск.) Бо-
жанки (Пет.) Бѣлоголовъ (Пет.) Блош-
никъ (ЛѴіей.) Блошница (Біпй.) Глоточ-
ная трава (Орл.) Губушникъ (Екат.)
Ивановые гродники (Черниг.) Даля
(Гродн.) Загадка (Могил. Черн. Ма-
лор ) Звѣздомохорочникъ (Экон. Маг.)
Злынка (Малор. Рог.) Землепухъ(Вор.)
Катокъ (Вор.) Костоломъ (Костр.) Ку-
пала (Могил.) Купалка (Минск.) Лету-
чая (Ниж.) Семибратскій листъ (Екат.)
Неувяда(Даль). Опуховая (Вятск.) При-
метъ (Сит.) Пуховникъ (Вор.) Пушки
(Смол.) Синнолой (Могил.) Трава острая
(Б. Сл. 12). Лисьи ушки (Олон.) Чихот-
ная (Шенк.) Червивая (Уфим.)—Корел.
Волчій бобъ (Олон.) — Финн. Коігап-
8ІІта, реііоѵіііа, Ѵегішакза Ьеіпа. —
Тат. Дервишъ-отъ (Тавр.)— Нѣм. Наз
АІІтаппзкгані, йег Ва1й§геІ8, йаз Ваій-
кгаиѣ, йаз §етеіпе ВегиГзкгаиѣ, йаз Ве-
зсЬгеікгаиі, йіе Ыаие Пш'гѵигг, йаз
Ыаие ЕІоЬкгаиі, Йаз Ыаие Огеізкгаиі,
Йаз Виікгаиі. Прежде употр. при бо-
лѣзняхъ груди. Играла важную роль
въ колдовствѣ и знахарствѣ.
Егі§егоп сапайепеіз Ъ, Бурьянъ
(Черн.) Головчикъ (Вор.) Калатовка
(Могил.) Котыкъ, Котыкъ степной.
Ложная Лобода (Хар.) Маниста (Гродн.)
Нахворостъ (Екат.) Остудникъ (Тавр.)
Приметъ (Б. Сл. 127). Пушнякъ (Хар.)
Полевой пухъ (Влад.) Свѣтозаръ (Ниж.)
Почечуйная трава (Вят. Лал.) Смогдо-
викъ (Екатер.) Старецъ (Б. Сл. 127).
Шельмовка (Волын. Ков.) Цвѣтунъ
(Вор.) Отваромъ лечатъ глаза (Ниж ),
для рощенія волосъ (Вор.) и отъ сыпи
и лишаевъ (Тавр.)
Егі§ѳгоп ДгоѳЬасІіѳпяіз МЛ.
Горлянка, Желѣзнянка, Бѣлоцвѣтка,
Бѣлокъ (Вятск)
ЕгіорЬогит Б. Зсігреае 8іеий.
2. 128. Общ. назв. для всѣхъ видовъ.
Бѣлоголовникъ (Вор.) Бѣлоголовка. Бѣ-
логоловица. Бѣлоголовецъ (Ниж) Бѣ-
лоуска (Ниж.) Бѣлька (Арх.) Болотный
ленъ (Сл. Бот. 39). Болотникъ (Сл.
Бот. 88). Пухъ. Пухъ травяной (Амб.)
Заячій пухъ (Тв. Пуп.) Заячьи пушки
(т. е. пухъ) Волог. Пет. Пушица (Со-
бол. Двиг. Вор. Моск.) Пухлина (Пск.
Твер,) Пухоносъ. Пуховки (Черн.) Пу-
шокъ, Пушникъ (Тв. Ост. Пуп.) Пухо-
пырей. Травяной пухъ (Бот. Сл. 39).
Пушистый пырейникъ (Пск.) Колоси-
стый пырейникъ (Лѣсн. журн.) Попки

136
ЕгіорЬогит — Егѵит
(Тв. Ост. Пуп.) — Пол. ХѴеІпіапка, ЛѴеІ-
діСа. _ Чешск. ЗисЬорег, Ѵіазорег (Рг.)
Яисіюрутшк (Ор.) Харегпік, Ѵ/азепка,
ЙігаЬйсек, Ротёі, Косіску (81оЬ.) —
Сербск. Ѵіеігод’оп. — Луз. АѴоітіса,
ЛѴоІтіскі, Хазраііс, \Ѵіѵ?аѵге Міскі, 5Ѵі-
ѵтѵе зеіе, Рзусе кЬоІоіѵу. АѴоІпцапа
ігаѵѵа, Козт)аіка, Козтагка. — Финн.
УііиѵШа, 8иоѵіПа. — Латыш. РиЬказ,
Меі^аііѵез. — Эст. АѴіІІ-реа, Ыіѵгез
Ьеін, Каіеѵгій, КаІен'ій-гоЬі,—Нѣм. Пая
АУоП^газ, Паипеп§та8, Вйггдгаз. —
Франц. Ьа 1лпаі§геііе. Ьіп Йез тагаіз
ои Йез ргёз. — Англ. СоИоп’з §тааз,
ЛѴіІй СоИоп, АѴі1(і-§га88.
ЕгіорЬогит ап§и8Шо1іит Ь,
Кромѣ поименованныхъ, Заячьи уши
(Волог.) Заячій ленъ (Тв. Ост.) Ядрецъ
(Смол.) Черноголовка (Пск.)—По Самоі.
Реікіез Ьгуйдаитіз (Ков.)
Егіорііогит ІаѣіГоІіит Ь. Фарм.
назв. Ьіпадгозііз (НегЬа). Зайцы (Мо-
гил.) кромѣ общихъ. — Нѣм. Еапіе
Ма§йе.
ЕгіорЬогит ѵа§іпаѣит Ь. Про-
стрѣлъ бѣлый (Вят.) Котокъ (Нижег.)
кромѣ общихъ съ другими видами. —
Нѣм. Дпйепіейег, ІѴіезепЙасЬз, Віпзеп-
'йгаіѣе, 8еійепЬіпзе. — Аніл. Наге’з ѣаіі
Визѣ. Сѣмянный пухъ всѣхъ видовъ
можетъ быть употребляемъ какъ хлоп-
чатая бумага или перья.
Егосііит Ъ'Негіі. Оегап. I. 644.
Егойіоз. Айстникъ (Двиг.) Цапельникъ
(Эрт.)—Пол. ВиіеЬгепозек, Схаріі йиібЬ,
1§1іса. — Чешск. Ршпраѵа, Хогоѵка. —
Сербск. барііап, 2іѵа ігаѵа. Луз. Ма-
ёегпікосѵе зеіе. — Нѣм. ВеіЬегзсЬпа-
Ъеі. — Франц. Егойіег.—Англ. Сгапе’з
ЬіП. Негоп’з ВІ11. Зіогк’з ЬШ. — Финн.
Кигеппокка.
Егосііит сісикагіит Ь. Буськи
(Мал.) Бусельникъ (Ѵ?іей.) Гира (Чернь
Тул.) Грабельки (въ бол. ч. Вел. Росс.)
Малые грабельки. Грабельцы (Олон.
Вят. Волог.) Потайныя грабли (Кал.)
Грабельникъ. Гребенчики (ІѴіей.)
Гребеница (Кіев.) Дождовникъ (Могил -)
Журавлинникъ омеговый (Сл. Бот. 117).
Здашникъ (Пск.) Игольникъ (Влад.) Со-
рочьи иглы (Ниж.) Косарики (Даль. Мо-
жетъ бытьбегап). Дикая морковка (Ни-
жег. смѣш.) Носокъ (Сл. Бот. 117) Рас-
перстница (Вят. Лал.) Ребица (Ниж.)
Семиприточная (Яросл.) Сущенникъ
(Могил.) Уязиль ОѴіей.) Утина журав-
линая (Сл. Бот. 117). Червивецъ (Мо-
гил.) — Нѣм. Наз АскегзсЬпаЬеІкгаиі,
йег кіеіпе КгапіспзсЬпаЬеІ, йег ВсЬіег-
Ііп^з-ЗіогсЬзсЬпаЬеІ. — франц. Вес йе
6-гие, ои йе Сі^одпе. — Атл. ЗѣогкзЬШ
(въ Амер.) — Финн. Киоѵіпкііопо, різіо-
Ьеіпа, 8иокиграп-покка, іоикка. — Эст.
Різіі гоЬі. — Самоі. Оапйга зпараз, т. е.
журавлиный клювъ. Въ Вятской губ.
употребл. въ припаркахъ отъ опухоли
между пальцами ногъ, откуда и назв.
Расперстная (Лал.) Въ Кал. губ. въ
селѣ Воровой пьютъ, по свидѣтельству
тамошней знахарки, Нечевехи, отъ су-
дорогъ, основываясь на томъ, что че-
решочки этой травы сведены локтями,
какъ будто отъ судорогъ (Пот.) Во
Владим. губ. листья прикладываютъ
къ глазамъ отъ куриной слѣпоты. Упо-
требл. также для присыпки червивыхъ
ранъ у скота, отъ чего и наз. Черви-
вецъ. Просто отъ ранъ (Влад.) отъ гор-
ловой боли вмѣсто чая (Влад.), для очи-
щенія крови (Кіев.), для купанья дѣтей
отъ испуга и младенческой (Орл.)
Егосііит тоасЬаіит Аіі. Фарм.
назв. МозсЬаіа ѵеі Асиз тизсаіа (НегЬа).
Егйса ваііѵа Б. Сгисіі I. 223.
Горчица дикая (Ковдр.) Гусеничникъ
(Даль). Какишникъ (Екат. Впрг. зпЬ
Егпсазігпт еіопдаіиш ВеісЬ.) Бѣлая
садовая горчица. — Пол. Вокіеіа. —
Чешск. Вокей. — Сербск. Віда. — Луз.
Нбгсіса. — Нѣм. Віе Вппке, йег 8епГ-
коЫ. ВапкепкоЫ. — Франц. Ьа Во-
дпеНе, Водиеііе йез сЬіепз, Мазве аих
Ьейеаи. — Аніл. Егиса-Воскеѣ. Сѣмена
въ Греціи принимаются какъ укрѣп-
ляющій пищеварительные органы.
Егѵіііа (Рііп. XVIII. 10) есть ЬаіЬу-
ыіз Сісега Ь. (Ѵіііізѣ.)
Егѵит Ь. Ьедитшоз. Рг. II. 366.
Чечевйца (Дв.) — Пол. Зосхетѵіса, 8о-
схоѵіса, 8осгеѵ?ка, Сезіа ѵука.— Чешск.
§осоігіса. У 81оЬ — боска, Йосоѵісе, бе-
сйѵка, беска. — Сербск. Ьеса. — Финн.
Ѵігѵііа. — Нѣм. Віе Ьіпзч. — Франц.
Ь’Егз. Ьа Ьепііііе.— Аліл. Ьепііі. Таге.
Егѵит Егѵіііа Ь. У древн. ОгоЬоз.
Фарм. назв. Егѵит, ОгоЬоз. Бобъ дикій
(Кондр.) — Нѣм. Егѵе, Егѵетѵіпйе,
Егѵешѵіске. — Франц. Роіз рі§еоп. Ьа
Сісеюіе. Ь’ЕгѵіШег. — Аніл. Егз, Віііег
ѴеісЬ. Рі§еоп’з Реа.
Егѵит Ьігвиѣит Ь. Воробьиный
горошекъ (Черн.) Горобъячій горохъ
ліснйй (Умань). Мышатникъ (Черн.
Хар.) Лѣсная Сочевица.
Егѵит Ьѳпз Ь. Фарм. назв. Зетіпа
ЬепШіиш. Слав. Ляща (и подъ этимъ
именемъ извѣства до сихъ поръ въ
Орл. Кал.) Лящъ (Ц. Сл.) Лящйна, Ле-
щина (Даль). Сочевица полевая (Кондр.
Дв. и др.) Сачевиця (Малор. Стар. Банд.)
и изм. Сачавыця, Шачавыця (Подол.)
Чевика (Симб. Зап. Ак. Наукъ. XXIV.
1. 363). Чечевица (бол. ч. Росс.) Ча-
чавиця (Малор. Сред.) Чучевика (Кал.

Егѵит — Егувітит
137
Ворон. Пот.) — Пол. Сосхіѵеска зіеѵѵ-
па. — Чешск. Йосотѵісе, Соска, Сеска.—-
Сербск. Сочиво, Грахор, Лещак, Леще
(Лавр.) Ьеса ргозіа. — Луз. 8ок, 86ск,
/ок. — Болг. Леща. — Иллир. 8осіѵі-
ка. — Молд. Линта, а мелкая — Ланта
марунцыка. — Груз. Имер. Мингр. Гур.
Оспи (Кн. Эр.) — Чуваш. Немалъ. —
Мордв. Мокш. Чичавга. — Мордв. Эрз.
Чова-кснйвня.— Кирг. Адасъ. Адесъ.—
Узбек. Ясмукъ (Кат.) — Хив. Ячиыкъ
(Вазіп.)Ясну (Гаік.) ВъХодяс. Ноксъ.—
Нѣм. Піе §етеіпе Ьіпзе, йіе РГеппів-
ііпзе, сііе Зааіііпзе, ЬіпзепкіесЬег, РІаН-
Ііпзе. — Франц. Ьепііііе сиіііѵёе. Упо-
требл. въ пищу. Отваръ сѣмянъ прежде
употр. отъ поноса.
Егѵит Іѳігаврѳгтит Ь. Вязель
(Сар.) — Тат. Елкпнчекли-Убелекъ
(Ставр.)
Егуп§іит Тоигп. ПтЬеІІ. IV. 87.
Егупдіит. Діоск. есть Ег. ріапит и мн.
др. Синеголовникъ (Двиг.) — Пол. Мі-
коіа^ек, ХѴіеігпік. — Чешск. Мёска (Рг.)
Кгаіоѵвке геіі, Хгайсе, Коіаска, Ѵёігшк
(81оЬ.) — Сербск. Коіг1)ап. — Луз. 5Ѵёіг-
пік. У Дубр. Рекешь (Кар.) — Нѣм. Піе
Маппзігеіі. Кгаизйізіеі, Вгакепйізіеі. —
Франц. Ье Рапісаиі, Ье СЬагйоп Во-
Іаші.—Англ. Егуп^е, Ееѵег-тѵогі, 81іаге-
аѵоой, 8Ьаге-ѵ?огі.
Егуп§іит сатревіге Ь. Фарм.
назв. Егуп^іит ѵеі Азіег іп^иіпаііз ѵеі
Сарііиіит Магііз з. Асиз Ѵепегів (РЬ.
Оаіі.) Вайіх. Бѣлый будякъ (Екат. Херс.)
Бичъ Божій (Кондр.) и искаж. у него
же Бытъ Божій (6). Бурьянъ. Адамо-
ва голова (Лепех. Перм. М. Н. Клеп.)
(Малор. Рог.) (Томск. Андр.) Колючка
(Малор. Сред. Екат. Херс.) Мандрагора
(Томск. Андр.) Марея (Перм. Клеп.) Ни-
колаекъ трава (Кондр.) Николай, Ни-
колайчики(Умань) и изм.Мыколййкы,
Мыколайчыкы (Малор.) Папикъ (Сл.
Бот. 32). Перекатиполе, Переполошная
(Лепех. Кондр.) Переполошиикъ (Ка-
рел.) Перепелочная трава (Сл. Акад.
ІІІ. 196) отъ перепелъ. Покатунъ, По-
катичникъ (Даль). Стоглавъ трава
(Кондр.) Татарникъ (Сарат.) Чертопо-
лохъ (Пенз. Вор.) — Пол. Ьаіатѵіес.
Бабья ржиць (Мик.) — Чегиск. Шока,
Коіаска, іоііо, тиизка \ѵіга, тѵёігвік. —
Сербск. КоігЦап, ѴеігоѵаІ). — Тат.
Дымла-отъ (Тавр.) — Нѣм. Біе Вгасіі-
йізіеі, Павіепйізіеі, іаиіепйе Иізіеі, йаз
Еіешікгаиі, сііе Ееійшаппзігеи, сііе Пп-
гиЬе, Йіе ВаЬепйізіеІ. — Франц. СЬаг-
йоп Воііапй, СЬагйоп а сенііёіез, СЬаг-
йон гопіапі. — Англ. 8еа Ниіѵег, 8еа-
Ноііу, Ьоіте ог Ниіѵег. Корни употреб-
лялись отъ болѣзни груди, водяной и
скорбута, а въ нѣкоторыхъ странахъ
какъ народное средство отъ отека ногъ
и остановившихся мѣсячныхъ. Вхо-
дитъ также въ составъ Мукова сред-
ства отъ бѣшенства собаки. Корни и
молодые побѣги могутъ быть употреб-
ляемы какъ овощь. Въ Малор. пьютъ
и обкуриваютъ при трудныхъ родахъ
(Рог.)
Егуп§іит ріапит В. Фарм. назв.
Егуп§іит. Будячокъ (Полт.) Синій бу-
дякъ (Полт.) Заячій листъ (Уф.) Ко-
лючка (Донъ. Вор. и др.) Колюшка (Сл.
Акад.) Синяя Колючка (Екат. Пгип.
Хар. Астр.) Сині Колючки (Малор.
Рог.) Клоповникъ (Приарг. кр.) Любка
(Хар) Любки (Екат. бгип.) Марія (Уф.)
Николайки (Малор.) Миколайчики,
Миколййці, Миколайки (Малор.)
Перелетникъ (Черн.) Перекати поле.
Переносъ-зелье (Кален.) Переполош-
никъ (Кален.) Полунушникъ (Курск.)
Пальчикъ (Вор.) Синеголовникъ (Ьіпй.)
Синеголовъ (бол. ч. Росс.) Свинушка
(Вор. Сітеі.) Чертогонъ (Сам. Уф.
Сар.Влад.) Чертополохъ (Моск. и др.)
Чертопугальникъ (Астр.) — Сомнит.
Березка луговая (Ниж.) Мелкій жабрей
(Ниж.) Золототысячникъ (Сарат.) Хи-
линъ (Ниж.) — Пол. Вогуйаг. — Тат.
Ченьчуга (Каз.) — Имер. Нарисъ-экале
(Сред.) Употр. въ бол. ч. Росс. отъ ко-
лотья, отъ кашля, отъ испуга и безсон-
ницы, отъ водяной (Влад.), отъ зубной
боли въ видѣ припарки (Кіев.), отъ
огника (Под.), отъ головной боли (Уф.),
отъ грудной боли (Сарат), отъ ломоты
(Сарат) Въ древности употр. отъ мно-
гихъ болѣзней, а также отъ укушенія
змѣй и отравленія ядомъ.
ЕгувіЪѳ соттипів Вгпк. (Ьу-
сорегй. ВЬЬ. 230). Микроскопическій
грибъ на листьяхъ разныхъ растеній,
появленіе котораго обыкновенно объ-
ясняется паденіемъ медвяной или ме-
довой росы.
Егувітит (Чаетіп. СгисіГ. I. 196.
Сурѣпица (Дв.) Желтушникъ (Кауфм.)
Пол. Рзхопак, Рзгопка, Погусгпік.—
Чешск. Тгеугеі, Тг^геі (81оЬ.) — Сербск.
Тгіхаі). — Луз. ЛѴо)пік. — Финн. Пкоп-
паигіз. — Нѣм. Пег НейегісЬ, Неійе-
гісЬ. — Франц. Ье Ѵеіаг, Ьа Тогіеііе.—
Англ. Ней^е Мпзіагй.
Егувітит АПіагіа ѵ. АПіагіа оД.
Егувітит ВагЬагеа ѵ. ВагЬагеа ѵиі$.
Егувітит сапевсепв Поі!г. Ви-
нички (Екат. Ѳгип.)
Егувітит сІіѳігапШоісІѳв В. Гор-
чичка (Гродн.) Желтушка (Могил.)
Желтушникъ (Ьіп.) Нарыжная (Вят..
Свирѣпица (Арх.) Свиріпка (Малор)

138
Егузітит — Еи^еша
Сред.) Сурѣпица, Сурѣпа (въ раза, г.)
Струекъ (Твер. Ост. Пуп.). Стручки
горькіе (Вят. Мейеръ). Ускопъ, Ускоп-
ная трава (Нижег.) Хребтовая трава
(Олон.)—Сомнит. Березка трава (Пет.)
Мокрица (Олон.) Торица (Нижег.) —
Финн. йагзки, ратрри, аттапгиіз. —
Зыр. Койдыса-турунъ (Савинъ.) — Нѣм.
ВсЬоНепйоНег.
Егувітит йИТивит М. а В. Бо-
лотникъ (Хар.) Винички (Хар.)
Егузітшп аігісішп Вс. Усовная
(Уф.) Польская трава (Арх.) Настоемъ
трутъ спину отъ ломоты.
ЕгуЫігаѳа Сѳпѣаигіиш В.
бепііапас. IX. 57. Фарм. назв. Сепіаи-
гіит, Сепіаигіит тіпиз, НегЬа ГеЬгі-
Гида. Василекъ малый (Полт.) Горечав-
ка (Екат.) Горычка (Гродн. съ пол.) и
изм. Горчица (Минск.) Желчь Земляная
трава (Кондр. съ прежн. лат. Ееі іеггае),
Золототысячнаи трава (Кондр.
первоначально вѣроятно составлено по
аналогіи съ нѣм. Таизепййиійепкгаиі,
а потомъ уже вошло во всеобщее упо-
требленіе) Золототысячникъ (въ
бол. ч. Росс.) Золотисячникъ (Ма-
лор.) и измѣн. Златотысичникъ (Вят.
Тысячникъ. Златотысячница (Эк. Маг.)
Золотышникъ (Ниж.) Золотникъ (Вят.)
Золотникова трава (Даль). Золотуха
(Курск.) Красноцвѣтникъ (Бесс.) Крас-
нянка (Сл. Ак. II. 217). Нбрышникъ,
Норышная трава *) (Даль). Нюхтинъ
(Волын.) Сердечникъ (Гродн. съ пол.)
Сердушникъ (Полт.) Семисильникъ
(Полт.) Центаврія (Зап. Росс.) и изи.
Цвинтарін (Могил.) Центурія (съ пол.)
Цинтурія (Кіев.) Цвинтарей (Бѣлор.
Сл. Нос.) Цервенецъ (Гродн. съ пол.)
Перовникъ (Гродн.) — Сомнит. Авранъ
(Тамб.) — Пол. 2616 гіешпа, іузіасяпік,
Яегйесзпік, богусхка, Схепѵіепес, Сеп-
ідігіа. Вегйесгпік-Сиепѵіепес (Ков.) —
Чешск. Йешёзіис тепзі (Маі ) — Сербек.
Кіііса или Кісіса сегѵепа. Кита (Лапр.)
Кичица (Панч.) У Дубр. Китиця, Ки-
чица (Панч.) — Гусин. Йагка. — Груз.
Асистава (Эрист.) — Латыш. БгшІзсЬа
заЫе, и'іпарпіка, «ъЬ/Іега заЫе. — Эст.
Рбкі Ьитаіаі, Бооі таа зар. — Нѣм.
Баз Таизепс1§й1(1епкгаиі. Баз Аигип-
кгаиі, Йіе Аигіа, (Іаз ВіеЬегкгаиі, біе
ВІиійеЬегЫите, сііе Сег.іаигіе, (Ііе Епі-
8а11е, баз ЕіеЬегкгаиі, баз ОагіепЬаійе-
кгаиі, бег Ьаигіп, бег Запкіогі. —
Франц. Ьа рёіііе Сеніаигёе. Сепіаигёе,
*) Норица — конская болѣзнь, глу-
бокая язвина на загривкѣ (Даль. II.
1138).
НегЬе а тіііез йвгіпз, НегЬе а СЬігоп
(см. Сепіаигеа), Еіеі бе іегге, НегЬе й
Іа йёѵге. — Ашл. Віче ВоШе, Соттоп
ЕгуіЬгаеа, Кпар теесі, Ьеззег Сепіапгу,
Зіаг-ТЬізіІе, Зиііап, СЬгізГз Ьаббег,
Геі-тѵогі, ЕагіЬ§а11. Растеніе это со-
ставляетъ самое обыкновенное домаш-
нее средство, употребляемое преиму-
щественно отъ перемежающейся лихо-
радки, м при слабомъ пищевареніи.
Въ народи, медиц. употр. кромѣ того
отъ грудной боли, отъ золотухи, отъ
чахотки, и для питья женщинамъ во
время родовъ. Отъ норицы у лошадей.
ЕгуЫігопіит Бѳпа Сапів В.
Ьіііас. КипіЬ. IV. 216. Бессъ, Беесъ,
Кандыкъ (РаП. съ тат.) Гнилые ко-
ренья (на Алт.) Кровяница (Ж. Сад.)
Зубъ трава (пер.) Собачій зубъ (пер.)
Собачки. — Пол. Тггемгпік, Рзі заЬ. —
Чешск. Капбік. — Сербек. Ковиіоѵіпа,
Козпііса. — Луз. Вутзуспік. — Хирг.
Бэкъ (Пот.) На Тарбагат. Кандыкъ,
Бэкъ.— Тат. БзопдіІчаЬ, Бзоп^Шеу.—
Нѣм. Бег НипбззаЬп, йіе 2аЬп1і1іе. —
Франц. ѴіоІеНе, ЕгуіЬгопіег. — Англ.
Бо^’з ТооіЬ Ѵіоіеі. Луковицы употр.
въ пищу татарами, а въ Кузнецкомъ
уѣздѣ Черневые татары приготов-
ляютъ изъ нихъ опьяняющій напитокъ
называемый Абырткй, въ большомъ
количествѣ замѣняющій пиво на празд-
никахъ. Замѣчено, что оно вредно для
коровъ. Въ медиц. употр. прежде подъ
именемъ Вайіх Бепііз Сапіз отъ гли-
стовъ, коликъ и падучей болѣзни.
Евсіівеіідігіа са!іГогпіса(Ра-
раѵег) Полынекъ, лѣтній тюльпанъ
(въ сад.)
Езсіівсііоіиіа ѣѳпиіГоІіаВ. Марія
(Никол. Волог. г. Пот.) Отъ «тишинъ»
варятъ въ молокѣ, плотно закупорен-
номъ, и пьютъ. Также толкутъ и ню-
хаютъ какъ табакъ (Потан.)
Еч эаіурѣив В'Негіі. Мугіас. III.
216. Ершенйкъ(Даль). Ершенакъ (Дѣт.
Кап. Гранта). Дивное дерево (назв.
Еис. §1оЬи1из ЬаЬіП. Журн. Сад. 1870.
№ 6). ѴеіІсЬепЬаит (нѣм.) Віие бит-
Тгее (англ.) — назв. Еис. діоЬиІиз.
Еисаіуріиа гѳаіпіГѳга 8т. Кора
отдѣляетъ Австралійское Гумми Кино,
Сгшпті Кіпо аизігаіе (РЬ. ЕбіпЬ.) ѵеі
Кіпо Моѵае Ноііапсііае, а листья отдѣ-
ляютъ австралійскую Манну, Маппа
аизігаііз з. еисаіурііпа з. ЬГоѵае НоІІап-
біае (тоже и виды Еис. (Іішіоза, шаппі-
Гега). Отеч. Нов. Зел._
ЕисИйіит іаіагіеипі Вс. (Сгпсіі.
I. 154). Бурьянъ волосковый (Карел.)
Еивѳпіа Місіі. Мугіас. III. 262. —
Пол. Ріегпіа. — Чешск. Магіе,). — Нѣм.

Еираіогіиш — ЕирЬогЬіа
139
Вег ЙатЪизепЪаиіп. — Франц. Ье ,Тат-
Ъоаіег. — Англ. МаІаЬаг Ріит (назв.
Еи^епіа Маіассепзіз еі ЙатЬоз Ь. нынѣ
ЙатЬоза йотезііса КитрЬ и йатЬоза
ѵиідагів Вс.
ЕираЬогіит Тоигп. Сотроз. Рг.
V. 14-1. Посконникъ (Двиг.)—Лол. Пра-
ігеіі. 8айгіес. — Чегиск. 8айес. 81оЬ. —
Копорас. — Сербек. Мека, КопорЦпза,
81аѵЦіка. — Луз. Зайгіса. — Финн. Рп-
поіаіѵа. — Нѣм. Пег АѴаззегйозіеп, йег
ЛѴаззегЬапѣ — Франц. Ь’Еираіоіге. —
Англ. Еираі.
Еираіогіит саппаЫпиті. Фарм.
назв. Еираіогіит ѵ. СаппаЬіпа адиаііса
8. 8-іа Сипівипйа (Пай. еі НЬ.) Благо-
родникъ конопельный (Собол.) Конская
грива (Кондр. и др.) Водяная конопля
(Трап. пер.) Конопельникъ (Собол. пер.)
Крапива глухая (Кондр.) Минра (Орл.)
Посконникъ (Собол.) Посконникъ водя-
ной. Дикая посконь (Экон. Зап.) всѣ
перев. Пѣтишникъ (ѴТіесі.) Репникъ
(Кондр.) Реникъ (Могил. Ьіпсі.) Репяш-
никъ (Іевл.) Сѣдашъ (Южн. Росс.
Черн.) Сѣдачъ, Сідачъ (Малор. Рог.)
и изм. Сидачъ. Водяныя собачки (Іевл.)
Королевина трава (Кондр.) Королев-
ская трава (Іевл. Ьіпсі.) Кунигундона
трава (перев. въ старинныхъ лечебни-
кахъ). Туманъ (Мгіей,). Шапошникъ
(Орл.) — Пол. Копорпіса, Тгапк 8 Кп-
пе^ппйу. Зайзіес копоріоіѵаіу (Ков.) —
Чешск. Каппе когепі, Кипізипйу ігапк.
У 81оЬ. — Копорёпес, Піѵокё Копорё,
Копоріас Вабее. — Нѣм. Паз Аіркгаиі,
біе ВгисЬѵигя, йаз Позіепкгаиі, йаз
ВгасЬепкгаиі, йег НігзсЬ^йпзеІ, Йег
НігзсЬкІее, Йаз НігзсЬѵипйкгаиі, Йаз
Кипі^ипйепкгаиі, йег ЬеЬегЬаІзат, йаз
Ьгаппе ЬеЬегкгані, йіе ТапзепйЫпте,
йег ѴёаззегЬапѣ — Франц, Епраіоіге
й’Аѵісеппе, НегЬе 8-іе Сппё§опйе. —
Атл. ПпісЬ А^гітопу, Нетр Епраіо-
гіит. Ноіу Коре. Стебель можетъ быть
обработываемъ на подобіе конопли.
Имѣетъ свойство потогонное и моче-
гонное. Употр. отъ поноса, отъ жел-
тухи и скорбута.
Еирііог оіаЬ.ЕирІіогЬ.Рг.ХѴ.2.7.
Всѣ многочисленные виды этого рода,
по ихъ общему свойству отдѣлять бѣ-
лый млечный и весьма острый сокъ,
носятъ общія названія:
Молочай (Вел. Росс.) Молочакъ (Ма-
лор. Рог.) Молоканка (на Дону). Мо-
лочайникъ, Молочальникъ, Молочная
трава, Молочникъ трава, Молоко волчье
(съ пол.) Млечь волчій (Кондр.) Молоко
бѣсово (Кондр.) Ѣдкомлечникъ (Собол.)—
Кура (на Уралѣ) и ошпб. Куга (РаП.)—
Куровникъ. Козелецъ (Даль). — Пол.
У’іісхо тіеси, ЛѴіІсгу тіесг, Озіготіесг,
Міеси, Рзі т!есг.ѵ— Чегиск. Ргузес,
Ргуззес(Рр.) Міес, ЙаЪі тіёко, Міёспік,
Ѵісі тіёко (81оЬ.) — Сербек. Міёсег,
Міесіка У Лавр. Кострич, Млеч, Мле-
чика, Млс-у'еч, Мле]ечина. Туровет. —
Луз. Міосеп, \Ѵ)е1се тіоко. Р)есѵ)егз-
каіе иеіе. — Болг. Млечокъ. — Руснн,
Рзіесие тоіоегко. — финн. Тугапсзіе,
Тугаккі. — Латыги. Реепез. — Арм. Ка-
ганчанъ, Эшокатлукъ.— Груз. Рдзіана.
На Тарбаг. Сютьтюгунъ, т е. точащая
молоко. — Нѣм. Біе ’ѴѴоИзтіІсЬ. —
Франц. Ь’ЕпрЬогЬе. — Атл. 8рпг§е,
Вигпіп§-ТЬогпу-Р1апі, Мііккогі. Сокъ
всѣхъ Молочаевъ болѣе или менѣе
остръ и имѣетъ слабительное и рвот-
ное свойство; всѣ употр. на истребленіе
мозолей, бородавокъ, пятенъ на лицѣ
и т. д. Разные виды этого рода были
извѣстны уже древнимъ ученымъ и
носили у нихъ особыя названія, во-
шедшія частію и въ позднѣйшія видо-
выя названія. Такъ:
Аріоз, ІзсЬаз ТеоФр. и Діоскор. есть
ЕпрЬогЬіа Аріоз Ь.; СЬатаезусе Діоск.—
ЕпрЬогЬіа і.Ьатаезусе Ь.; ЕпрЬогЬіоп
Діоск. — ЕпрЬогЬіа оГйсіпагит Ь.; Еи-
рЬогЬіоп йепйгоп Діоск. — ЕпрЬогЬіа
апііщюгшп Ь.; Ніррорііаез древн. Гре-
ковъ — ЕпрЬогЬіа зріпоза Ь.; Рерііз
Діоск., Рерііоп Гиппокр. — есть ЕпрЬ.
Рерііз Ь ; Реріоз Гиппокр. — ЕпрЬогЬіа
реріоійез Сопап.; ТііЬутаІоз СЬагасіаз
Діоск. — ЕпрЬ. СЬагасіаз Ь.; ТііЬута-
Іоз сурагіззіаз Діоск. — ЕпрЬ. аіеррі-
са Ь.; ТііЬутаІоз те^аз Гиппокр. —
ЕирЬ. йепйгоійез Ь.; ТііЬутаІоз Мугзі-
пііез Діоск. — ЕпрЬ. Мугзіпііез Ь.; Ті-
іЬутаІоз Рагаііаз Діоск. — ЕирЬ. Рага-
Ііаз Ь; Рііупза Діоск. — ЕирЬ. Рііуи-
за Ь>
ЕирЬогЪіа Сурагіввіая П. Фарм.
назв. Езиіа тіпог з. ЕпрЬогЬіа спргез-
зіпа (НегЬ. Кай. еі Согіех). Молочай,
Молочка, Молочакъ. Походня, Со-
сенка малая, Фонарь (Кондр.) Метелка
(Под.) — Чешск. СЬѵо,)ка (81оЬ. Ор.) Ко-
Іоѵгаіес Сургізоѵу. На<?і тіеко. — Нѣм.
Кіеіпе АѴоИзтіІсЬ, йаз Езеізкгапі, Кгб-
іепкгапі, йіе Таппеп«’оИзті1сЬ, йіе Теп-
ГеІзтіІсЬ, йаз 1Ѵа§ен§газ.— Франц. Ре-
ііі Сургёз, Ьа реіііе Ёзпіе, ВЬпЬагЬе
йез рапѵгез. — Англ. "ѴѴеІсоте іо опг
Нопзе. Прежде была одна изъ самыхъ
употребительныхъ въ народной меди-
цинѣ травъ и извѣстна подъ именемъ
ВанегпгЬаЬагЪег, КЬаЬагЬагпт гпзііео-
гпт, КЬаЬагЬе йез рапѵгез, что, вѣроят-
но, и дало поводъ Гмелпну и Палласу
назвать нѣкоторые виды ЕпрЬогЬіае —
Мужикъ корень. Въ Россіи по Воз.

140
ЕирЬогЪіа
принадлежитъ къ народнымъ сред-
ствамъ излеченія водобоязни. Въ Кіев.
губ. отваръ пьютъ отъ отравленія.
ЕирЬогЪіа аѳпйгоіаѳв X. Рома-
нова трава (Кондр.)
ЕирЬогЪіа Еаиіа Г. Фарм. назв.
Езиіа з. ТііЬутаІиз (Кайіх еі Согіех).
Молочакъ, Молочай, Молоканка,
Прогонъ (Алт.) и пр. поим. при родѣ.—
Пол. СЬо]вка, Зовпка.—Чешск. Кирік.—
финн. Мопізййе-іугаккі. — Груз. Рдзіа-
на. — Имер. Гур. Рдзирдзіа.,— Митр.
Мабжаліа.— Олъчи, Голъды. база) (Мах.
238). — Нѣм. Піе бетеіпе 'ѴѴоИзпйісЬ,
ЕзеІзтіІсЬ, НппйзтіІсЬ. Паз ТеиГеІз-
кгапі. Сокъ для истребленія борода-
вокъ и мозолей.
ЕирЬогЪіа діагѳова Раіі. еі №-
саеепзіз. Сычакъ (Черн.) Дикій Моло-
чай. Отъ укушенія бѣшеной собаки
мли другаго животнаго корень настаи-
ваютъ въ квасу или варятъ и даютъ
пить натощакъ 12 дней.
ЕирЬогЪіа ^гасіИв Вгзі. Кура
(Сиб. Раіі.)
ЕирЬогЪіа Нѳііоасоріа X. Фарм.
назв. Еаиіа ѵ. ТііЬутаІиз. Заячій скокъ
(Мог.) Солнцеглядъ (Кау®м.) перев. —
Пол. Кошапек, Коіка. Оаіготіесз. —
Луз. Кокоіо«'е тіоко. — Эст. Воозі-
гоЫ. — Финн. Ѵііаізайе-іугаккі. — Нѣм.
Піе ОагіептооІГзтіІсЬ, йіе воппепѵеп
йі^е ЛѴоІГзітІсЬ, йаз МіІсЬкгапі. —
франц. Ее гёѵеіі таііп. — Англ. СЬигп-
8іай, 8ип 8риг§е, ЛѴагіѵогі, Саі’а тіік.
ЛѴагІзрпг^ез Ьііііезоой. Сокъ его ме-
нѣе остръ и употр. при леченіи сифи-
лиса.
ЕирЬогЪіа ЬаѣЬугіз і. Фарм. назв.
сѣмянъ 8ешіпа Саіарисіае піпогіз а.
ТііЬутаІі ІаііЫіі 8. Ѳгапа гедіа щіпога
а. 8етіпа ЬаіЬугійіз та)огіз (РЬ. ІЗаІІ.)
Скачокъ меньшій, Волчье или чор
тово молоко или Коловоротъ трава
(Кондр.) Недотыка (Щегл.), Змѣе-
вицъ, Сердечный норень (Приарг. кр.)
Молочикъ. Молочужникъ (Нижег.) —
Пол. Каіарпсіа, іугіісх. — Чешск. 8ко-
сес тепзі (Маі. Наз). — Нѣм. Паа Мапі-
мгпгГзкгаиі, йаа кіеіпе 8ргіп§кгаиі, йаз
Кгеиякгаиі, ТгеіЬкгаиі, Йіе ІѴаззег-
§а!1е. — Франц. Ь’ЕирЬогЬе ёриг^е, Са-
іарисе, Ѳгапй Езиіе. — Атл. Сарег
Бритое, Сарегріапі. Въ Прнаргунскомъ
краѣ употр. какъ наружное лекарство
при ногтоѣдѣ пальцевъ, каковая бо-
лѣзнь извѣстна у Приаргунцевъ подъ
именемъ Змѣевика, рапагіііпт, отчего
и названіе Змѣевица. Сѣмена, кіеіпе
Зргіпакбгпег, Риг^іегкбгпег, прежде
употр. какъ слабительное и рвотное.
Масло изъ сѣмянъ — Оіепт ЕирЬогЬіае
ЬаіЬугійіа а. Оіепт ЬаіЬугійіз, употр.
взамѣнъ Кротоноваго масла.
ЕирЬогЪіа іиіѳвсѳпв С. А. М.
Сердечное коревье (Алт.)
ЕирЬогЪіа Раііааіі Тигсг. Му-
жвкъ трава (Кондр.) Мужикъ ко-
рень (Ргойг.)
ЕирЬогЪіа раіивігіз А. Фарм. назв.
Езиіа та^ог. Изгонъ (Вят. Леп.) Кура
(ѲйЫ.) Куровникъ (Раіі.) Чистотѣлъ
бѣлый. Красный Молочайникъ (Вор.)
Мышиный щавель (Влад.) — Груз. Го-
рисъ-к(Ь)ада. — Финн. Рагаптаііо, рі-
тппгіеака. — Франц. ТигЬііЬ поіг (І*е-
сод.)
ЕирЬогЪіа ргосега М. В. (ЕирЬ.
рііоаа Ь.) а. Іеуосагра КосЬ. Дикій звѣ-
робой (Сарат) Купрій (Сарат.) Кура
(Екат. Вор.) Лапушка (Пенз.) Моло-
чай, Молочка (и всѣ видоизм. этого
слова). Нетинырь (Уф.) Одолѣй или
Приворотная трава (т. е. одолѣвающая
вснкую силу нечистую). — По Чуваш.
Тантмышъ-уды или Тогатмышъ-уды.
Шипырла-вуды (Каз.) Этотъ видъ, осо-
бенно разность 1е)осагра КосЬ преиму-
щественно употребл. отъ укушенія бѣ-
шеной собаки (Воени. Медиц. журн.
1865. Іюль стр. 27). Коз. говоритъ, что
разность этого вида, называемая ЕирЬ.
ѵіііоза ЧУ. еі Кіі. въ Подоліи, Волыніи
и Галиціи уже цѣлыя столѣтія извѣст-
на какъ средство отъ водобоязни *).
Кромѣ того въ Волын. губ. употр. для
истребленія клоповъ, а въ Каз. губ.
отъ боли въ животѣ м сердцѣ н знаха-
рями— отъ порчи, причиняемой небла-
гонамѣренными людьми— корень, про-
изводящій рвоту и поносъ.
*) Про®. Роговичъ сообщаетъ слѣ-
дующія свѣдѣнія объ употребленіи
этого растенія для излеченія водобояз-
ни, сообщенныя ему В. В. Монтрезо-
ромъ: «нѣсколько горстей перемытыхъ
свѣжнхъ корней этого молочая сна-
чала толкутся въ ступкѣ, а потомъ
кладутся въ глиняный сосудъ, имѣю-
щій вмѣстимость одной кварты, и на-
ливается водою; сосудъ, прикрытый
крышкою, сначала ставится въ теплое
мѣсто, а потомъ въ огонь, гдѣ остав-
ляютъ, пока не выварятся корни. По
истеченіи сутокъ, жидкость процѣжи-
вается и дается на тощакъ больному
чрезъ каждые три дня по небольшой
рюмкѣ. Послѣ каждаго пріема у боль-
наго обыкновенно обнаруживается боль
въ желудкѣ, тошнота и рвоты, а иногда
вовсе ихъ не бываетъ. Корни послѣ
перваго варенья опять наливаются во-

ЕирЬогЪіа — Еѵопутив
141
ЕирЬогЪіа нріпова X. Щетина
трава (Кондр.)
ЕирЬогЪіа ѵігдаіа Кіі. Желѣз-
никъ (Тул.) Заячья кровь (Черн) Ра-
китово-зелье (Біиб.) Раменный корень,
раминовый корень (Даль). Романовъ-
корень (Екат. мож. быть изиѣн. рамен-
ный корень). Перецъ лѣсной (Волог.)
Кура (Сарат.) Окуриваютъ имъ одер-
жимыхъ черной болѣзнью (Кіев.)
ЕирЬгавіа Ъ. ЗсгорЬиІ X. 552.
Очанка (Двиг.) — Пол. 8\ѵіеіпік, 8«'іеі-
Іік, ЙѵпеіІес, 8\ѵіесикі. — Чешск. 8«'ёІ-
Іік. §ѵёиік. — Сербск. Ѵійас. 2огпіса,
Осапіса. — Луз. 8«'ёі1ік. — Финн. 8І1-
тйгиоЬо. — Нѣм. Оег Аи§еп1го8ѣ —
Франц. Ь’ЕирЬгазіе. — Англ. ЕирЬгазу,
Еуе-Ьгі^Ьі.
ЕирЬгааіа Іиѣѳа Б. Три брата
(Кіев.) Настой въ водкѣ пьютъ отъ
рѣзи въ животѣ.
ЕирЬгааіа ОсіопШѳа П. Нынѣ
Ойопіііев гиЬга Регз. Фарм. назв. Еи-
рЬгазіа гиЬга. Бѣлтрава (Вор.) Братъ,
Белметъ, Берговицъ, Гентарей (Екат.
Рупр.) Дярега (Вит.) Лѣсная Конопель
(Влад.) Гуменникъ (Ниж.) Зубарь (Даль).
Зубнан трава (Волын. пер.) Звинецъ
(Екат. 6г(1п ) Шванецъ (Ниж.) Дрегле-
вицъ, Корокаръ? (Екат. Рупр. — зиЬ.
Ойопі. ѵізсоза). Воробьиный цвѣтъ (Во-
рон.) — Пол. Еадогзаіек. 8«'іеЙік сег-
«'опу. — Чешск. Хіігаѵіпес, 2йгаѵіпек
Ьерпісе (81оЬ.) — Сербск. Сегпіса. —
дою, варятся и потомъ отваръ процѣ-
живается; отваръ этотъ употребляется
для прямочекъ къ ранамъ около трехъ
разъ въ день. Гг. Зѣновичъ и Бессеръ
употребл. слѣдующій способъ леченія:
свѣжіе корни этого молочая разрѣзы-
вали на куски и взявши горсть ихъ,
клали въ небольшой обыкновенный
горшокъ, накрывали его крышкою,
замазывали и ставили въ истопленную
печь, въ которой держали до тѣхъ
поръ, пока жидкость не испарялась
чрезъ стѣнки горшка почти до поло-
вины, потомъ ее процѣживали и да-
вали больному на тощакъ по полурюм-
кѣ; послѣ каждаго пріема у больнаго
обнаруживалась тошнота и рвота пѣ-
ною; по замѣчанію сказанныхъ уче-
ныхъ, тошнота и рвоты каждый разъ
все болѣе и болѣе уменьшались и пре-
кращались совершенно, когда больной
выздоравливалъ. Раны на укушенныхъ
бѣшеными собаками мѣстахъ промы-
вались чистою водою іі прижигались
Раскаленнымъ желѣзомъ (Рог. Оп. Сл.)
Луз. 2иЬік (зиЬ ОйопШез).— Финн. Куі-
ѵокикка, Запкікикка.— Тат. Портыдѣ-
отъ (Тавр.) — Нѣм. КоіЬег 2аЬп ойег
Аи^епігозі. — Англ. Соѵ-тгЬеаІ;. Употр.
отъ боли зубовъ, отъ чахотки пьютъ
отваръ (Ниж.), дѣлаютъ припарки при
ужаленіи змѣй (Пенз.)
ЕирЬгааіа оГйоіпаІіа П. Фарм.
названіе ЕирЬгазіа. Полевой Василекъ
(Кіев.) Горлянка (Пск.) Жабная (Моск.)
Кашка (Влад.) Зезюлька (Гродн.) Чо-
брецъ (Гродн.) Щиръ (Минск.) Вересъ
луговой (Кіев.) Двѣнадцатилапочникъ
(Экон. Маг.) — Глазница (Собол.) и
Очанка, Очная помощь, Очная трава
(Кондр. Собол.) Свѣтъ очей, Глазная
трана, Свѣтлякъ (Кондр.) Свѣчка (Даль
съ пол.) — всѣ по употребленію ея въ
болѣзни глазъ.—Змѣев цъ (Вятск.) По-
лосовая (Олон.) Родимнаи (Вятск.) Ря-
бушка (Ниж.) Сорочьи или вороньи
слезы (Твер. Ост.) Кошачій сердеч-
никъ (Могил) УшевникъЩск.) Сониш-
никъ (Вор.) — Пол. ймйесгкі, 8«'іеі1ік.—
Чешск. Роіёзепі осі (АтЬгозка, уупак,
8«'еПік Маѣ) — Сербск. Видац, Видова
трава (Панч.) — Луз. 8га«го«'е геіе. —
Латыш. 8еттез зіІІіпзсЬ.—Финн. Нат-
тавЬеіпа, уатакка. — Тат. Кузь-усяк-
ся (Каз.) — Нѣм. Сетеіпег Аи^епігові,
"ѴѴеізвег Аидепігозі;, МіІсЬзсЬеІт, Нігп-
кгаиі, ’ѴѴеіззе ЬеисЬіе, ЕісЫегІа^. Упо-
требл. въ медиц. при болѣзняхъ глазъ,
а въ народной медицинѣ на ванны для
малыхъ дѣтей (Бесс.), отъ боли въ жи-
вотѣ (Могил.), отъ грудной боли (Новг.),
отъ горловой боли въ видѣ чан (Пск.),
отъ жабы (Моск ), отъ грыжи (Влад.)
и др.
Еигоііа сѳгаіоісіѳв С. А. М.
(йаізоіас. Рг. XIII. 2. 120). Бѣлолоз-
никъ (Сл. Церк.) У Кирг. всѣ виды
наз. Тэрэскень (Борщ. Пот.) Тиресканъ
(ЬеЬт. Кир.)
Еигоііит ЬегЪагіогит Т. (Ми-
сей. ВЬЬ. 133). Шарушка желтаи (Заг.)
Грибокъ, появляющійся на сухихъ ра-
стеніяхъ въ гербаріях-..
Еигуапзішп ЗитЬиІ Каи/т. (ІГш-
Ьеіііѣ) Прежде Апдеііса тозсЬаіа.
Сумбулъ. Мускусный корень; до-
ставл. Ваіііх 8итЬи1. МозсЬизмшггеІ.
Еѵегатапта Ьѳсіуаагоіаѳа Випд.
Четочннкъ (Карел. ок. Гурьева).
Еѵопутиз Тоигп. Сеіазіг. Ргосіг.
II. 3. Берескледъ (Двиг. Кондр.) Бе-
резбрекъ, Глазунъ. Цѣвочникъ (Іевл.)
пер,—Пол. Тггтіеііпа, Тгитіеі, Рггтіеі,
-МопЬѵа.— Чегиск. Вгзіеп. — Сербск. Ки-
гіка. — Тат. въ Крыму. Шемшпръ, Ка-
баръ-агачъ (Рудзск.) — Аино Кбп§'епі
(8с1іт.) — Нѣм. Пег ВріІІЬаит, Зріиіеі-

142
Еѵопушив — Ехійіа
Ьаиш, йаз Еуѵесккоіх. — Франц. Ее ’Ги-
заіп. — Англ. СгаНегійае-Тгее, Зріпйіе-
Тгее.
Еѵопушив еигораѳив Б. Фарм.
назв. Еѵопушив я. Теіга§опіа. Божьи
глазки (Еіпй.Екат.) Березбрекъ (Кондр.)
Бересдрень (Кори. Шимк.) Берескледъ,
Бересклетъ (Собол.) и изм. Верес-
кледъ. Брускленъ (Кори. Шимк.) Брус-
клетъ (Сл. Церк.) Брусменина (Лѣсн.
жури.) Бруслина (Курск. Харьк. Черн.
Екат.) Брузлева (Курск.) Бруслинина
(вйіа.) Брусилина (Рог.) Брусника, Брус-
ничникъ (Калуж. Новор. Скальк.) Бру-
сынина (Полт. Авг.) Бружмель (Но-
вор. Зап. Росс.) Брюхмели (Сл. Церк.)
Брухмель, Брухмеля (Даль). Брезгулина
(Гродн.) Брездзельникъ (Вил.) Гирже-
мелина (Гродн.) Жигалокъ (ДѴіесІ.) Не-
ревина (Малор.) Волчье лыко (Подол.
Ципр. Малор. Рог. Вил.) Просвиръ
(Полт. Меркл.) Проскурина (Малор.
Волковъ). Мересклетина (Лѣсн. журн.)
Вовчі серги (Малор. Рог.) Саклакъ
(въ Радом. у. Кіев. г.) Сухолѣсникъ
(Гродн.) Котовы яйца (Харьк. Кален.)
Цвѣточникъ (\Ѵіей.) Цвѣтовникъ (Сл.
Церк.) — Смѣш. Свидина (Полт.) Кру-
шина (Курск. Бесс.) Слѣпокурникъ, Ки-
слинка, Боярышникъ.—Пол. Тгхтіеі.—
Чешск. Вгзіеп, Вгзпіі, Кпёлзкё беріску,
Кѵайгаіку, Кпёйі тйй. — Сербск. Ку-
риконина (Лавр.) Курковина (Панч.)
Машльика (Кар.) Попова муда (Мик.)
Кагкоѵіпа. Кнгіка ргозіа, Ѵгеіепіка. —
Луз. КЬарощасе, Ккаргапоте йг)еч^о,
Нопаскі, КЬаропіскі, Нопасік, Карга-
зо\ѵе йіуеѵго, Каргаіс, Каргаза, Кокогас,
Кокогйас, КЬаргаІс, Ккаргаза. — Болг.
Бряслика, брясъ. — Молд. Фрасинель
(Бесс.) — Тат. Укургаль.— Калм. Эме-
гольданъ (Кир.) — Груз. Тчантчкгати,
Чинчхати. — Тунг. на Амур. ТбсЬзва-
Рёаге, т. е. заячья жимолость Меі.
Віоі,— Нѣм. ЕпгорйізсЬег ЗріпйеІЬашп,
йаз Р&йегЬйІІеіп, йаз Р&йёпЫрІеіп. —
Франц. Бе Воіз к і’агйоіге, Бе Ьоппеі
йе ргМге, Гизаіп й’Еигоре. — Англ.
Ргіскчгоой, Ргіск-ТітЪег, Ьонзе-Веггу,
Юоймгоой. Плоды имѣютъ сильное сла-
бительное свойство. Истолченные въ
порошокъ, а равно и масло выжатое
изъ сѣмянъ, употр. отъ чесотки или
паршей на головѣ и для истребленія
гнидъ. Древесина идетъ на дѣланіе
музыкальныхъ инструментовъ.
Еѵопушив Мааскіі Паръ Сандалъ
или Красное дерево (Мах. 76).
Еѵопушив ІаШ'оІіив С. Ваиіі. Рус-
скія назв. тѣ же какъ и при Еѵ. еиго-
раеиз. — Имер. Хачапура (Сит.) Неке-
ри. — Груз. Хетирели. — Рач. Имер.
Чечкета (Сред.) — Молд. Мощіешъ
(Бесс.)
Еѵопушив шасгоріѳгив Пиръ —
Гиляки РегзсЬ. Регзз ((Пеки.) Употр.
на луки.
Еѵопушив ѵѳтгисовив Г. Берес-
клетъ (Вел. Росс.) Вересклепъ (Малор.
Рог.) Брусли на (Малор.) Брислевина,
Бруслевина (Малор.Рог.) БрусЛенина
(Малор. Маке. Волк.) Брузлевина (По-
лѣсье). Брызгулина (Вил.) Бризгелина
(Полѣсье). Бружмель (Могил. Пабо и
Чол. и Смол.) и изм. Бружель (Вит.),
Бружемельникъ (Могил.) Бружиенъ
(Могил.) Врюзленъ (Орл.) Бирючина
(Полт.) Брусника, Брусничникъ (Кал.)
Глазунъ (Кондр.) Коровій глазъ (Влад.)
Дрислявина (Полѣсье). Глухая жимо-
лость (Кал. Пот.) и мн. др. Черная жи-
молость (Вор.) Клещевникъ (Пенз.) Ко-
стяника (Сарат.) Курослѣпъ, Курослѣп-
никъ (Сарат. Нижег. Пеня.) Кокурки
(Тул.) Медвѣжникъ (Нижег.) Проску-
рина(Кіев.) Волчьи серьги(Зарайск.
Пот.) Стржемелина, Тржемелина, Тро-
мелина, Тременина (Гродн.) Трощакъ
(Волын.) Ягодица (Влад.) Волчьи ягоды
(Кал.) — Пол. Тгншіеііпа, Вгувднііва,
Вгугййеііпа, бѵікиіес. — Сербск. Маз-
Ціка. — Чуваш. Купчанъ (Каз.) — Груз.
Дзвелихе. Употребл. на кнутовищи, на
гвозди къ сапогамъ и др.
Ехігііа Аигісиіа Лийае Рг.
(Нутеп. ЕЬЬ. 312). Фарм. назв. Гипдиз
ЙатЬисіз Аигісиіае Дийае. Бузинный
грибъ. Снаружи прикладываютъ при
воспаленіи глазъ.
Кромѣ вошедшихъ русскихъ назва-
ній приведемъ еще слѣдующія:
Есііріа Б. — Прытникъ. Еіаіегінт —
Чистильникъ. Еіупе — Подлепешникъ
(Кален.) Егадгозііз — Власополевица
(Біпй.) Подтряснуха (Кален.) Егапйіів
Ііуешаііз—Любникъ (Даль). Егііѣаііз —
Густолистка (Даль). Еисгурігіа—Добро-
скрытка.

Га^оругит — Гегиіа
143
Г
Еадбругит Тоигп. Роіукоп. Рг.
XIV. 143. ОтъРЬедов, букъ и ругов,
пшеница. Гречиха.
Га^оругит еясиіѳпѣит Моепск.
Зуп. Роіудопит Гадоругит Б. Греча,
Гречка, Гречина, Гречиха, Гречуха
(Ур.) Дикуша (Сар.) Пшеница буквиш-
ная (Кондр. пер.) — Пол. Стука, Нгесз-
ка, бгесісііа. Таіагка. — Чешск. РоЬап-
ка (род.) Неуйиве, Ьгеска, Шатка. —
Сербск. Не1)<1а, Наійіпа. Ельа, Ельда
(Лавр.)—Луз. Не) ба, Ьеійпв, Ьеібизка.—
Эст. ТаНаг, Таігісаі.—Молд. Гречка.—
Мордв. Греця.— Груз. Чаави.— Чукот.
Хара-тбла, т. е. черная пшеница. —
Кггрг. Джарма. — Нѣм. Ѳетеіпе ВпсЬ-
тееіхен, Набей, Наібеп, Неійеп. Бав
Наісіекогп, йег НеМеІ, бег Ноббеп. Бег
Ріепіеп. — Франц. Ье Віё поіг, 1е 8аг-
гавіп. СатаЬіп (простонар.) ВоиднеИе
(въ Сѣв. Деп.) Міііеі саггё (на Югѣ).
Висаіііе (въ Пикардіи). — Англ. Вгапк,
ВоИе-топд, Виск-ѵЬеаі. Извѣстное ра-
стеніе.
Еа^оругит Саёагісит бгаегіп. Ди-
куша (Сиб.) Дичуха, Дикушъ (Кондр.)
Кырлыкъ, Курликъ, Курлукъ, Киле-
рекъ трава (Кондр.)
Еа^ия Тоигп. Сириі. Ргойг. XVI.
1. 117. Букъ.—Пол. Чешск. Луз. Вик.—
Сербск. Викк'а. — Нѣм. Біе ВисЬе. —
Франц. Бе Нёіге. — Англ. ВеесЬ.
Га^ия яуіѵаѣіса і. У Теоор. Охуе.
Букъ. Хетра(Щегл.) Чинарь (Ставр.)—
Лол. Вик. Сѣмена—Викіеѵ.', Висгупа.—
Луз. Вик. Лѣсъ — Висіна. Пл. — Вик-
«'іса.— Груз. Тцип(Ь)ели. — Имер. Гур.
Тцип(Ь)ела. Ципела (.Сред.) — Мингр.
Тцип(Ь)^ри (Кн. Эрист.)—Кудар. Оссет.
Терсъ (Сред.) — Тат. Вік, Віик. —
Черкес. ВзЬіе. Въ Талыѵмъ — АіевсЬ. —
Калм. ТвсЬіаа-тобип. — Арм. Тегошъ.
Ачари (Варш.) Гажи. — Молд. Фагъ,—
Турк. ТвсЬіпаг. — Финн. Татті. —
Латыш. 'ѴѴікквие, ІѴоМзеппев. — Эст.
Йакватаа вааг. Закватазааг, 8аква-
загга-ри. — Нѣм. Біе КоіЬЬисЬе, Ое-
теіпе ВисЬе. — Франц. Нёіге, Еауагй,
плоды — Еаіпе.— Англ. Соттоп ВеесЬ.
Весьма извѣстное по своему употребле-
нію дерево.
Еаісагіа сагѵіѣоііа С. А. М. Пт-
ЬеіІ.ІѴ. 109. Анисъ.— Груз. Анисули,—
Имер. Гур. Церецо. — Мгшгр. Дзера
(Кн. Эрист.)
I Еаісагіа йаЬигіеа І)с. Чехоха
I (Камч.) Мат. XI. 26.
Еаісагіа Віѵіпі Нозі. Фарм. назв.
8ішп Еаісагіа. Анисъ дикій (Симб.) По-
левая Омега (Сарат.) Поручейникъ
; (Даль). Перекатичникъ (Вор.) Перекати
поле (Тавр,) Різачка (Малор. Сред.)
Різакъ (Малор.) Рѣзакъ. Рѣзушка
(Херс.) Степной рѣзакъ (Харьк.
Черняевъ). Степний різакъ (Рог.)
Серпорѣзъ, Серпорізъ (Рог.) Сокорки
(Кіев.) Сузикъ (Курск. Горя.) Серпникъ,
Серпница, Полипникъ (Іевл. перев.) —
Пол. 8іегрпіса. — Чешск. 81оЬ. 8грепес,
8грек, Рііеска, Козіпка, Туі.ап, Вігасі
пойка. — Сербск. Зёграк, 8грак. — Нѣм.
Біе 8ісЬе1йо1йе, 8ісЬе1тегк. Употребл.
отъ рѣзи въ животѣ (Екат.)
Еѳгиіа Тоигп. ПшЬеІІ. IV. 171.
Вонючка.— Пол. 2ара1ісгка,2аг2еіѵ-
ка, ЕосяуіПо — Чешск. Босійіо. Меі-'
іоѵка. — Сербск. Беѵезіі). — Нѣм. Бав
ВиіЬепкгаиі, Зіескепкгаиі. — Франц.
Ба Еёгиіе. — Аиіл. Оіапі Еевпеі.
Еѳгиіа Аккигаі НегЛ. Сарты —
Ак-курай (Кат.)
Еѳгиіа Аяяа-Гоѳѣійа і. 8уп. 8сого-
йовша іоеіійшп Випде. Фарм. назв. Аза
Гоеіійа. Асса-Фвтида, Вонючка, Во-
нючая смола, Чортово г. .но, Гной чер-
товъ (Кондр.) Дрекъ (у дрогист.) Чер-
товъ калъ. — Пол. 8тго<11і«'а. — Чешск.
бегіокго 1е)ііо. — Сербск. Зтёгйесху йе-
ѵевіЦі. — Луз. бегіоѵе Ьо..о. — Болг.
Го.. о діавольско. — Нѣм. Вііпкавапй,
ЗНпкепйев Зіесккгаиі. Віе Тсиіеіз-
йгескрЯапхе. Доставляетъ извѣстную
вонючую смолу, Оитті Вевіпа Аза іое-
іі<іа, Ава, Аза (оеііда, Базег Гоеіійит,
Зсогойоіавагит, Зіегсив БіаЬоІі, по нѣм.
Азапй, 81іпказаші, Теи&ізйгеск.
Еегиіа еоттииія і. Это есть Паг-
іЬех Діоск.
Еѳгиіа ѳтиЪѳяеѳпя Воізз. По ВиЬве
есть родичъ Галбана, Оитті ОаІЬапит,
Оитті Вевіпа ОаІЬапит, Меіоріит.
Гальбёнъ; прежде же считали что
Гальбанъ получается отъ Региіа Геги-
1а§о Б.
Региіа Рѳгиіадо Г. Розга галба-
нова тр. (Кондр,) — Тат. Барай Сары-
отъ (Тавр.)
Еѳгиіа Кагеііпіі Впде. — Кирг.
Кууссыкъ, Йнтъ-Кууссыкъ (Зап. Ак.
Наукъ. 1865. № 7).

144
Рееиіа, — Рісагіа
Еегиіа пи Да 8рг. Кирі. Джау-Джу-
мыръ (Борщ. Зап. Акад. Наукъ. 1866.
Л; 7).
Уѳгиіа регвіоа ТѴіПоі. Кирг. Планъ
(Борщ. Зап. Акад. Наукъ. 1865. № 7).
Доставл. Ава Гоеіійа іп вгапіз ѵ. іп 1а-
сгупіів.
Еѳгиіа Зоііаіг Вогізсіі. — Кирі.
Шайръ, что значитъ смола. — Сарты
Сассыръ (Кат.) Это раст. дост. смолу,
представляющую всѣ свойства Галба-
нума.
Еѳгиіа Зазэікигаі Негсі. — Сарты
Сассы-курай (Кат.)
Региіа ЗсоѵНСгіапа Не. Доставл.
битші Везіпа Уа^арепит, Зазарепит,
Зегаріит з. Зегаріпит 8. 8асорепіит.
Сагапенъ.— Нѣм. 8а§арепит — Франц.
Ѳотте ЗегарЬіщле (Трап.)
Еѳгиіа ііп§;і(;апа В. Доставляетъ
вещество похожее на ЙіІрЬіит древ-
нихъ и назыв. Ситті Кевіпа Аттопіа-
сит аігісапиш.
РезІйсаЛ. бгапгіп. Кипііі. I. 391.
8іеий. I. 301. Занозка (Собол.) Манна
(Бот.Амб.) Овсяница (Двиг.) Овсіокъ
(Бѣлор. Сл. Нос.) — Пол. Козігие^ѵа. —
йгшек. Козігаѵа. Мгкя'а(81оЪ.)—Сербек.
ѴІавиЦа, Ѵцик. — Луз. АѴо«'Спік. —
Финн. Паіа. — Нѣм. Вег 8сЬ«'ігще1. —
Франц. Ба Еёіидпе. — Лшл. Еезсие
Ѳгаза. Всѣ виды этого рода принадле-
жатъ къ числу отличныхъ луговыхъ
травъ.
Рѳяіиса Ъогѳаііз (Рук. Рупр.) Тро-
ска (Могил.)
Рѳвѣаса йигіпзсиіа В. Шепчина
(8іеѵ. Виіі.)
Гѳзѣиоа ѳіаііог В. (Е. ргаіепвів
Нийа.) Метла (также и Е. тиЬга). Міт-
лиця (Малор. Рог.) Вожецъ (Арх.) Ко-
стеря (Новг.) Мурогъ (Могил.) Тонко-
ножка (Вор.) Манна луговая (Щегл.)
Манная трава, Овсянишникъ, Овся-
ница. Французскій райграссъ.
Резіиса оѵіпа В. Волосянка (Вор.)
Манникъ (Вор. Могил.) Манна овечья
(Фл. Шнейд.) Овечья трава (Ьіпй. Екат.)
Типецъ (Екат. Донъ и др.) Щипець
(Малор. Рог.) Типчакъ (на Дону).
Тонконогъ, Тонконігъ (Мал. Рог.)
Щетка (6теІ. Собол.) Щетина (Олон.)—
Пол. Ѵцик, Козігзетѵа оѵсза. — Сербек.
Виіук (Панч.) — Кирг. Ігкік. На Тар-
баг.—Битэгэ (самый лучшій кормъ для
лошадей) (Пот.)— Груз. Тцпвана (Эр.)—
Финн. АЬопаіа. — Нѣм. Ваа 8скаГ-
8сЬѵ<іп{;е1§га8, 8сЬаі§га8, сіаз Вегз^газ,
йег кіеіпе ВоскзЬагѣ — Франц. Со-
ещіоіе, Реііі Роін, Роіі сіе іоир (впро-
чемъ это послѣднее названіе принадле-
житъ всѣмъ жесткимъ злакамъ и даже
ЕгіорЬогшп). — Атл. 81енс1ег, Іеакесі
Еезсие, ЗЬеер’в Еезсие.
Рѳзіиса оѵіпа В. ѵаг. ѵаіевіаса
тоже и Р. Кгаиазеі Йеге!. У Сартовъ—
Рангъ (Кат.)
Еѳзіиса гиЪга В. Смочка (Черн.)
Пречистыя ручки (Черн.)
Рісагіа НЯ. Капипсиі. Рг. I. 44.
Отъ Рісиз, Фига. Чистякъ (Двиг) —
Пол. 2іагпоріоп.— Чешск. Огзеі,Огзаі-—
Сербек. ХІаііса, Бейну ак. — Нѣм. Ееі§-
іѵаггепкгаиі, йаз ЗсЬагЬоскзкгаиі. —
Фини. МаарйЬкаиа. — Франц. Ьа Еі-
саіге. — Атл. Рііеѵтогі.
Рісагіа гапипсиіоійѳз МоепсЛ.
8уп. Вапипсиіиз Рісагіа Б. У Таберн.
СЬеІійопіит тіпиа, 8сгорЬи1агіа тіпог.
Фарм. назв. СЬеІійопіит тіпиз з Ріса-
гіа. Жабникъ (Костр.) Курослѣпникъ
(Сарат.) П тонка (Умань). Пшинка
(Хруст.) Салйта (Малор. Волк.) Заячій
салатъ (Курск.) Заячя салата, Са-
латникъ (Малор. Рог.) Заячья са-
латка (Тавр. Сред.) Чистякъ мень-
шій (Кондр ) Чистякъ (Щегл.) Чист-
никъ (Рог.) Чистотѣлъ (Костр.) всѣ
вслѣдствіе названія СЬеІійопіит. Яс-
керъ меньшій (Кондр. вслѣдствіе назв.
Вапипсиіиз).— Пол. 2іагпоріоп, Йазкіег
іг§йомгу, ВаЫкгоАѵка. — Чешск. Ваирік,
гаирочгё когепі, Бааіоѵѵісе. Сеіійопіа
шепзі (Маѣ) Огве], Маппа. — Сербек.
ВоЬоѵпік, Ье(1іп]ак, _ Хіаііса. — Слов.
Кг»'а»'пік шепзі. Віізіек (Рупр.) — Луз.
Вирік, Йеікаіе хеіе, Йеікоііе хеіе, ваг-
Ьок. — Фини. Зуййіптеп-гиоЬо. — Ла-
тыш. ТиЬкита-ааЫе. — Эет. Зйййате
гоЫ, капа кооЦай. — Нѣм. Иаз ВіЬег-
ЬбйсЬеп, йіе Егйзегзіе, йаз Ееі^й'аггеп-
кгаиі, йіе ѲоІйзіегпЫипіе, йіе Ьйттег-
Ышпе, йаз ѵіійе Ббйеікгаиі, йаз Ма-
гіепкгаиі, йег Иеппідзаіаі, йаз кіеіпе
ЗсЬбПкгаиі. — Франц. Ьа рёіііе СЬё-
Іійоіпе, Іа реѣіѣе Есіаіге, ГЁсІаігеііе,
1’НегЬе аих ЬётоггЬоійез. У Ьесод. —
Віііопёе, Сіаіг-Ьаззіп, Оаппіііе, Оге-
поиіІІеИе, йаппеаи, Різзепііі Йоих, Різ-
зепііѣ гопй. — Англ. Ьеззег-Сеіапйіпе,
Рій-мгогі. Листья и корни этого расте-
нія Еоііа еі Вайіх СЬеІійопіі шіпогіз
з. Гісагіае, употр. прежде при болѣз-
няхъ груди, геморроѣ, скорбутѣ и зо-
лотухѣ. Корневыя шишки содержатъ
крахмалъ и потому вареныя съѣдобны.
Цвѣточныя почки, приготовленныя въ
уксусѣ, замѣняютъ каперсы. Листья
могутъ употребляться какъ салатъ и
въ щи. Молодыя корневыя шишечки
и шишечки въ углахъ листьевъ, не-
рѣдко въ гористыхъ странахъ вымы-
ваются изъ земли дождями въ боль-
шомъ количествѣ и даютъ поводъ раз-

Кісагіа — Роепісиіиш
145
сказамъ о хлѣбномъ дождѣ. Бѣдными
шишки эти собираются подъ именемъ
небеснаго ячменя пли небесной манны.
Рісиз Ъ. Пгіісас. Фига. — Пол.
Гі§а, Еі^оѵе йгхелѵо. — Чегиск, 8шок-
лѵой. — Сербек. йтокѵа (ріой). — Слов..
Дужица (Кар.) — Нѣм. Бег Геі§еп-
Ьаит. — Франц. Ье Еідиіег. — Англ.
Гі§-Тгее.
Рісиз СагісаБ. Фарм. назв. Егисіиз
Сагісае, Сагісае, НурапіЬойіа Сагісае,
Гісі,Еісиз раззае. Дынное дерево (Левч.)
Дерево винноягодное (Кондр.) Дерево
лѣсносмоковное (Кондр.) Слав. и русск.
Смоква, Смоковница. Винныя
ягоды (вездѣ) Смоквы (плодъ). Фига,
Фиги, Хвига (Малор. Рог.) Инжиръ
(въ Малор.) — Чегиск. Еік (зтокѵѵу,
ріЬѵгу, йку). — Сербек. Втокѵіпа, 8ток-
ѵепіса. Пл. 8токѵа. Дужица, Грмуша
(Лавр.) — Луз. Рідо«'С, Йтокмга. — Болг.
Гуляиа Смокина. — Арм. Тзени (Варш.)
Тузъ. — Молд Смокийы. Инжиръ. —
Груз. Имер. Гур. Легви; — Мггнгр.
Луги,—Рач. Имер. Легве (Сред.) — Бух.
Андшиль. — Ажг. Тат. Инджирь. —
Перс. Антширъ (Кушак.) Эдширъ
(Еверсм.) — Узбек. Хив. Анжиръ. —
Сарты Инджиръ. — Нѣм. Ѳетеіпег
ЕеідепЬаит. — франц. Ье Саргей^ніег,
Рійніег Сотшии. — Англ. ТЬе Соттоп
Гід-Тгее.
Рісиз ѳІазНса ЕохЪ. Отеч. Ассамъ.
Резинное дерево, Каучуковая смоков-
ница; дост. сокъ, извѣстный въ отвер-
дѣвшемъ состояніи подъ именемъ Кау-
чука. Сокъ этотъ получается также
отъ многихъ другихъ видовъ Еісиз’а.—
Нѣм. Пет КаоиізсЬиск Г'еі^епЪаити. —
Франц. Ь’агЬге аи СаоиізсЬоис. — Англ.
Е1азііс-§ит Рід-Тгее.
Рісиз ге1і§іоза і. Бо-гао (Бекет.)
Священная Смоковница. — Нѣм. Іпсіі-
зсЬег ѲбіиепЬаит, йег ТеиГеІзЬаит.
Неііівег Геі§епЬаит, Го-Ьаит.— Франц.
Рідпіег 'йез Ра§ойез, АгЬгез йез Соп-
зеііз. — Англ. ТЬе Рериі-Тгее (Кеіѵ-
багй). Отеч. Остъ-Индія. Дерево счи-
тается у Индійцевъ священнымъ, от-
куда и названіе. Отъ укушенія насѣ-
комыми оно отдѣляетъ Гумми-лакъ
или Шеллакъ, Ситті Ьассае ѵ. 8сЬе1-
Іак. Млечный сокъ тоже доставл. кау-
чукъ.
Рісиз Вусотогиз Г. От. Египетъ.
Слав. Ягодичина, русск. Смоковни-
ц а (Лука, ХѴП. 6. XIX. 4). Ягодичія,
русск. Смоковница (Амосъ, VII. 14).
Слав. Черничье. Русск. Сикоморъ
(3 Царств. X. 27. 2 Парал. I. 15. Исаія,
XI. 10. Въ перев. на лат. и франц. пе-
реведено Моі’і’з), Ягода лѣсная Смо-
ковная (Кондр.) Сикоморъ. — Пол.
Капѵіа. 8ук, Могкотѵа й^а. — Чегиск.
Гіко-тогѵа. — Сербек. Бтокѵіпа е§і-
реізке. — Луз. Ьёзпу іі§оіѵс, Бусотоге
Пзіѵгі й§оіѵу зіот. — Нѣм. Есіеііеіде,
Зусотоге. Біе. АйатзГеіде. — Франц.
Еідиіег йе РЬагаоп. Плоды весьма слад-
ки и вкусны. Древесина весьма плотна
и прочна и употреблялась на гробы
мумій.
Рі1а§о Ч'оигп. Сотрозіі. VI. 247.
Отъ Еіішп, нить. Плеснивецъ. Бѣло-
листъ. — Пол. Ыісеппіса. — Чешск. Вё-
Іоіізі (Ргезі.) Ріезпіѵес, Міупагік (81оЬ.)
Вёіоіізі (81оЬ. зиЬ СпарЬаІ.) Вёіоіізіепка
(Ор. зиЬ Еііадіпеііа). — Сербек. Д)е1о-
Іізі. — Луз. Руеізботтс. — Фгтн. Тиіеп-
Іепіо. — Нѣм. Еайепкгаиі, Еіігкгаиі,
йіе 'ѴѴ’іезептоІІе. — Франц. Рііа^іег,
Соіоппіёге, НегЬе а Соіоп. — Англ. Соі-
іоп-Козе, Сойоп-іѵеей.
Рііа^о агѵѳизіз Г. 8уп. Г. §епна-
шіса. Бородачъ (Курск. Гродн.) Бѣлуш-
никъ (Пет.) Горлянка (Костр. Вят.
Малор. Рог.) Горлинка бѣлая (Могил.)
Горлянка полевая (Собол.) Трудна
травка (Малор. Рог.) Душица (Хар.
сомнит.) Женская жабная (Моск.)
Жабная трава (Костр. Кал.) Жаби-
нецъ бѣлый (Кондр.) Жабникъ зеле-
ный (Даль). Жабрій (Влад. очев. измѣн.
Жабный). Золотушная трава (Ворон.)
Летучка (Влад.) Кошачья мята (Ворон.)
Пятипалочникъ (Сл. Церк.) Пустодомъ
(Тул.) Пучпки (Гродн.) Бѣлый полы-
нецъ (Полт.) Полинчик (Малор.Вола.)
Свинокропъ (Минск.) Суровецъ(Кал.)
Сушеница, потому что прежде назыв.
ѲпарЬаІіит агѵ. Сорокопрочная (Каз.)
Бархатная травка (Вор.) Тронникъ (Зо-
лог.) Тропечка (Черниг.) Непонятн. —
Зандей (Волог.) — Пол. Косапка, Ук-
вапъ (Мик.) — Чешск. СЫиріна (тоже
и Г. §егтапіса). — Нѣм. Баз ВегиГз-
кгаиі, йаз Ен^еІЫйтсЬеп, йаз НігзсЬ-
кгаиі, йаз Каіиіеіп, йаз КоЬгкгаиі, йаз
КиЬгкгаиі, йаз ЗсЬітшеІкгаиІ;. Употр.
прежде въ медиц. подъ именемъ НегЬа
Еі1а§-ішз ѵ. Ітріае, отъ поноса. Въ на-
родной медиц. употр. отъ жабы, отъ
дѣтской болѣзни « летучки » на головѣ
и лицѣ въ видѣ мази изъ порошка
(Влад.), отъ лихорадки (Тул.), отъ че-
сотки (Черн.), отъ ранъ (Полт.), отъ
зубной боли (Вор.), въ Калужской губ.
отъ ящура (Зап. Акад. Наукъ, XXIV.
2. 152).
Роепісиіит АДапз. НтЬеІІ, IV.
142. Феникль. Фенхель. — Пол. Гап-
кіеі, Капки!, Корг тѵіозкі. — Чегиск. Ге-
ную. Морачъ (Мик.) — Сербек. 81айкі
кораг, Котогас. — Луз. Коргіса — Нѣм.
10

146
Еоепісиіиш — Ега^агіа
ЕепсЬеІ. — Франц. Ье Еёпоиіі. — Атл.
Ееппеі.
Еоешсиіиш Йиісѳ Мегаі еі Ъепз.
Это есть дѣйствіи. Кюммель древн.
греческ. врачей. Сладкій Фенхель. Гре-
ческій кюммель. — Нѣм. АпівГепсЬеі,
СгіесЬівсЬег Кйттеі, Зйввег РепсЬеІ.—
Франц. Ье Еёпоиіі сіоих,— Атл. 8\ѵееЧ-
Еепнеі.
ЕоешсиІит оШсіпаІѳ Мегаі еі
Ъепе. Фарм. назв. Гоепісиішп готапшп
в. сгеіісит а. сіиісе. Флорентинскій Фен-
хель.
Еоетсиіит тагійтит V. СгііЬ-
шпш тагіііпшт.
Еоѳпісиіит ѵиі^аге ватіп. Удрев-
нихъ МагаіЬгоп. Фарм. Роеніе. ѵи1§аге
8. асге. Воложскій укропъ, Фенхель
(Кондр.) Сладкій укропъ (Сред.) — Пол.
Гешікі, Корег ѵгіозкі. — Чешск. Ѵіавку
корг.—Сербск. Могас, Котогас ргозіі.—
Въ Крайн. КотогахЬ. — Хив. Арпа. —
Нѣм. Ѳетеіпег РепсЬеІ, РепсЬеІсШІ. —
Франц. Еёпоиіі. — Англ. Соттоп Реп-
пеі.
Ровинга ёгаесит V. Тгідопеііа.
Ргадагіа Тоигп. Козас. II. 569.
Землянйка. — Пол. Розіотка, Ро-
иіетка, Рохіткі. — Чешск. йаЬосІпік. —
Сербск. Ла§ойпік, Іа§ойа,— Финн. Мап-
вікка. — Нѣм. Піе ЕпІЬееге. — Франц.
Ье Г'гаізіег. — Англ. 8іга\ѵ Ьеггу.
Ргадагіа сатреаігіа 8іеѵ. Тат.
Дехилекъ (Сит.)
Рга^агіа ВгеяІіпёіаЛасйгзй. фран-
цузская земляника. — Нѣм. РгоЬзШпз,
ГгапзбзізсЬе ЕгйЬееге.
Ргадагіа саіусіпа Імзёі. Париж-
ская земляника и Рга§агіа МауаиГеа
ПисЬезп. Провансальская или Шампан-
ская земляника. Всѣ три вида состав-
ляютъ извѣстныя Французскія земля-
ники, которыя во Франціи замѣняютъ
Гг. ѵезса.
Рга^агіа соШпа Екгіг. У Впрг. Рг.
ѵігійіз. Шпанская земляника (у сад.)
Клубника, а кустъ Клубннца, Клуб-
ничникъ (повсюду въ Вел. Росс.) и изм.
Глубеника (Ирк.) Глубнига (Вят.) Го-
лубинка (Кавк.) Полевница. Полуни-
на, Полуниця, Полунйці (Малор. Рог.
Волк. Сред.) Половныця, Полуничникъ
(Малор. Стар. Банд.) и изм. Полуньіця,
Полоницы (Екат.) Полоныця (Малор.)
Поленица (Балта). Трускавка (Кіев.)
Кругінпжная трава (Влад.) — Пол. Ро-
зіошка. — Чешск. Тгаѵ/пісе. — Сербск.
Пуцавица (Панч.) — Бом. Плюскави-
па.— Молд. Каппіукп.— Труз. Пурисъ-
цома, Манерухп (Кн. Эр.) Марцквп. —
Имер. Хендро (Кн. Эр.) — Лезг. въ Да-
іеет. Гарпи (Сит.) — Чуваш. Сирь-Сир-
лы, т. е. земляныя ягоды. — Нотяк.
Бары (Сарап. у.)—Тат. Цріек.—Мордв.
Почв-умаре (Пенз.) Мокш. — Нормаль.
Эрз. — Нормаля. — Кирі. Кой-бульдур-
гэнъ. — Финн. Макішапвікка. — Лат.
Зргайзепеа, ЗігаМепез, БргаЫзепез. —
Эст. Миііакей, тигаиасі, роік таавікей,
тигакасі. — Нѣм. Піе НаагЪееге, Піе
НйдеІегсІЬееге, КпаскеІЬееге, РЙазіег-
егсІЬееге, БіеіпЬееге.— Франц. Ье Ггаі-
зіег Ьиіззоп. — Англ. НіП Ѳгееп Ріпе.
Рга^агіа еіаѣіог ЕМі. У Кирг. Ег.
тозсЬаіа. Садовая клубника. —
Чешск. Тгизкаіѵка, Тгивкаіѵес, Тгизка-
зѵісе, Козіпаіка. — Сербск. Китньача
(Панч.) — Тат. Секпсъ-отъ (Тавр.) —
Нѣм. Стоззе ой. 2ппті-Ег<1Ьееі'е, Нопі§-
осі. ѲагіепегйЬееге. Піе МозсЬиз-ЕгЙ-
Ьееге.— Франц. Ргаіаіег ЬТатЬоіяе, Ег.
АЬгісоі. Ье Сартоппіег, СарегоппіеГ. —
Англ. НаиіЬоіз ЗігаѵЬеггу, ТаІІегБігамг-
Ьеггу. Ягода весьма крупна.
Егадагіа згапсіійога Еіы-Іг. Ана-
насная клубника, земляника. Отеч. Су-
ринамъ. У насъ разводится въ садахъ.
Егадагіа ѵѳаса Е. У Вирг. Ег. зуі-
ѵевігів. У древн. Нитіпавсепв іга^шп
(Ѵігдіі) топіапит Ставши (Оѵісі.) іегге-
зіге ігадит, Гга^ит (Рііп.) Земляника
(повс.) Земляничникъ, Зёмлянка, Зем-
ляница (Кондр. Новг. Перм. Волог. Пск.
Яр. Тамб.) Зубрйловка (Ряз. Пот.) Крас-
ная ягода (Гродн.) Листовнякъ (Олон.)
Материнка (Волын.) Падубница (Орл.)
Пазабникъ (Ряз. Орл. Вор.) Пазобникъ
(Орл. Вор.) *) Пазобнйка (Ряз. Курск)
Пазубника (Вор. Курск.) Пазбника (Ряз.)
Паземника (Тамб.) Пазеника, Пазменка
(Тамб) Пазынока (Тамб.) Позибника
(Тул. Доп. къ Обл. Сл.) Позёмка, По-
зібмка (Юго Зап. Росс.) Поземки, По-
зюмки (Пск.) Поземечникъ трава (Вил.)
Полуночникъ (Кіев.) Полунишникъ
(Умань). Поло- или Полевичникъ (Даль).
Половишникъ (Курск.) Полоница (Ма-
лор.) Полуница (Кіев.) Половницы, По-
левницы (Херс.) Полевница (Даль). Су-
ница, Сунйчка, Суничникъ (Бѣлор.
Сл. Нос.) Суниця (Малор. Рог.) Суни-
ці (Волк.) Суныця, Суника (Курск.)
Ягодникъ (Смол. Хар. Курск.) Ягідник
(Малор. Волк.) Ягода (Рог.) Подъягод-
никъ (Нов. Оск.)—Пол. Розіешка (Ков.)
Рихіошіо (Гродн.) Свегтѵопе )а§ос1у, йа-
ё'ойа, Тгивкавгка.—Чешск. Іа§ос1е Ъііё.—
Сербск. Мампца (Панч.) Дретеза, Іагода
(Лавр.) ,іа§о(1пік рі-овіі. — Луз. Тгиа-
*) Даль производитъ или отъ пред-
лога па и зобать — заѣдка, закуска,
или это позезіникя. поземка. Т. 4.

Ега^агіа — КгахіхшБ
147
каіса. — Финн. Маііа, тапізі таг)а,
ДЬотапзікка.—Латыш. Зеттепеа, 8ет-
люЬ^аз Зеттепез, 8еттепп-оЬ§аз. —-
Эст. Маавікай, тйпзікай. — По Самог.
2етшѵ§іе (Ков.) — Корел. Манджой
(Пот)— Тат. Кук-чишекъ или Об-
лакъ. — Калм. Бельшерзена. — Башк.
Силагъ (Кир.) — Перм. Озъ-ягодъ. —
Бурят. Дзэдыгинэ (Приарг. край). —
Нелай. Тау-джилекъ. — Вят. Тат.
Хаинъ-Зиляга, т. е. березовыя ягоды.—
Чуваш. Хбрынъ-Сирлы, т. е, березовыя
ягоды.—Вотяк. Узы (Сарепта. Серг.)—
Мордв. Мокш. Кстый. Эрз. Кстыхть.—
Арм. Елакъ, Хморукъ (Варш.) — Груз.
Морцхви. Въ Талышѣ — СЪеіге. Въ Ма-
занд. — ТзсЬеІІегпзеттеІ^ивсЬ. — Нѣм.
Ѳетеіпе ЕгйЬееге, ХѴіІДе ой. Ѵ7а1й-Егй-
Ьееге, йіе АІЬееге, йіе гоіЬе Вееге, йіе
ЬазіЪееге. — Франц. Ье Егаізіег. Яг.
Егаізев. — Англ. Соттоп ѵгіій 8іга«'
Ъеггу. Корень и листья прежде употр.
въ медицинѣ подъ именемъ Вайіх еі
НегЬа Рга^агіае; вода, перегнанная
чрезъ листья, употр. какъ косметиче-
ское средство; молодые листья, быстро
высушенные, составляютъ суррогатъ
чая. Ягоды вкусны и повсюду употр.
въ сыромъ и вареномъ видѣ. Въ на-
родной медицинѣ употр. отъ весьма
многихъ болѣзней, какъ то: отъ про-
студы въ видѣ питья, отъ глазной боли
и отъ зубной боли въ видѣ припарокъ,
отъ боли въ печени — коренья топятъ
и сокъ ягодъ пьютъ натощакъ; отъ
удушья въ груди, въ видѣ отвара; отъ
кровотеченія у женщинъ — пьютъ от-
варъ травы и т. д.
Егапсіэсёа ипійога РоЫ. ЗсгорЬиі.
X. 198. Въ Браз. назыв. раститель-
нымъ Меркуріемъ, по дѣйствію на
лимфатическую систему и употр. вмѣ-
сто ртути при СИФИЛИСѢ.
Егапкёпіа Ыврісіа Вс. Ггапкепіас.
I. 349. Сайгачья трава (Кар.) — Кирі.
Кагітаіаи.
Егапкепіа риіѵѳгйіѳпіа В. Кирі.
Кіикчи (Кир.)
Егавега ДѴаІіІіѳгі МісН. 8уп. Ега-
зега Сагоііпепзіз ТГаІіег. Ѳепііап. IX.
131. Доставл. американскій или лож-
ный Коломбо', ІпйіапізсЬег ЬаііісЬ. Зап.
Амер.
Егахіпиз Тоигп. Оіеасеае ѴШ.274.
Ясень. — Пол. йезіоп, Тазіоп,— Чешск.
йазап. йезеп, .Тазеп (81оЬ.) — Сербск
Тазеп. — Луз. Схі\ѵі -я^егаЬс, Іазіа, Та-
зеп, йазпік. — Нѣм. Вег ЕзсЬспЬаііт.
сЬе ЬаиЬевсЬе. — Франц. Ье Егёпе. —
Атл. АзЬ-Тгее. АзЬ.— Финн. Ваагпі.—
Арм. Пай (Варш.)
ятахіпив ехсеівіог В. У древн.
Витеііа. Ясень. Ясенникъ (вездѣ).
Ясенина (Малор. Сред.) Ясина (Тв. Пуп.)
Ясинь (Бесс.) Ясенокъ (Курск.) Ясіонъ
(Вил. Полт.) Падубъ (ІѴіей.) — Пол.
йазіеп розроіііу. — Чешск. йазап, заееп,
)езеп. — Сербск. Ясень. Б)ели )асен
(Панч.) йазеп ѵізоку. — Самог. Савіоп,
ЕГзеі (Ков.) — Молд. Фрасенъ, Фра-
синъ. — Арм. Хаци. — Имер. Копитъ
(Сит.) Ипна (Сред.) — Кудар. Оссет.
Ипна (Сред.) — Груз. Ип(Ь)ни, Ип(Ь)а-
ни. — Имер. Гур. Мингр. Копити (Кн,
Эр.) — Тат. Каз. и Ноі. ѲіігпізсЬ-
а§аізсЬ (Раіі.) — Тат. Тавр. КпгіиівсЬ-
адаізсЬ. Гуракъ-агачъ (Кир.) Крючъ
(Рудзск.) — Кирі. Кариганъ (Тобол.)
Шум-талъ (Кир.) — Финн. Заагпі (Раіі.)
Баагеп-, заагі-, 1. затарпп. — Латыш.
ОЬзіз. — Эст. 8ааг. — Нѣм. Вег АзсЬ-
Ьапт, йіе ЕйеІезсЬе, йіе гетеіпе ЕзсЬе,
йег СеівЬапт, йіе ЬапдезсЬе, ДазЗсЬлѵіп-
йеІЬоІг, йег ѴозеІзипзепЬаит, йіе \Ѵа1й-
езсЬе, йег 'ѴѴппйЬапт. — Франц. Ье
Егёпе соштпп. — Англ. Соттоп АвЬ.
ТаІІег-АзЬ. Въ медицинѣ употр. кора,
листья и сѣмена ясенн, Согіех, ЕоІіа еі
Бетеп Егахіпі, Согіех Ьіп§пае аѵіз 8.
Согіех сЬіпае епгораеае 8. ОгпііЬо§1о8-
зае. Кора имѣетъ горькій вкусъ и упо-
треблялась вмѣсто хины, отчего и по-
лучила названіе европейской хины, нѣ-
мецкой хины, при леченіи лихорадокъ
и противу глистовъ. Употр. также для
дубленія и окраски въ черный и голу-
бой цвѣта. На ясени преимущественно
водятся шпанскія мухи. Древесина
идетъ на многія подѣлки. Ясень зани-
маетъ важное мѣсто въ древнихъ ска-
заніяхъ сѣверныхъ народовъ и назыв.
у нихъ міровымъ деревомъ, 'ѴѴеІіЬапт.
Егахішщ тапсізііигіса Вирг. —
Гольды СЬётоадйа, Впгепкоіа. У устьевъ
Сунгари — І«'адйа.—Пылки Рбіо (8сЬг.)
Мах. 194. Таѵѵі (ѲІеЬп ) — Аино Ііаіив
(8сЬт.)
Егахтив Огпив Ь. 8уп. Огпив еи-
гораеа Регз. У древн. — Меііа. Цвѣту-
щій ясень. — Чешск. йазап талонѣ,
Бігот тапоѵу. Еітпйг (род. назв. а.
Огпиз). — Сербск. Йааепоѵас (род. назв.
Огпиз). 2ітаі' озігоріойпі. Црни йасен
(Панч.) Сгпі Тазеп. — Нѣм. Віе Віп-
тепеасЬе, йіе МаппаевсЬе, йіе Ятегг-
еасЬе. — Франц. Егёпе к Деигз, Огпе к
таппе.—- Англ. ТЬе Маппа-Тгее, Маппа
АаЬ, Меііоа, Яотегіщг АзЬ. Изъ ствола
дерева вытекаетъ сокъ, который твер-
дѣетъ на воздухѣ и составляетъ из-
вѣстную Манну, Маппа СаІаЬгіпа; по
Магіша — Маппа іп іасгушіз, сапеііаіа,
ріп^ліз а. сгааза, еіесіа з" іп §тапіз, со-
стоящую изъ Маннита п употребляй-

143
.Ргахіпиз — Ритагіа
мѵю какъ легкое слабительное. Подоб-
ную Манну доставляетъ и Рг. гоіппйі-
Гоііа.
Ргахіпив ОхурПуПаВгві. Паясень,
Поясень.
Ргахішіа бо^сііапа Впде. — Кирг.
ІПунгъ (Кат.) Одна разность Кара-
Шунгъ (Кат.) — Буя. Ззаиг-тази, Бзаиг-
тайзіш.
РгіШІагіа сатізсііаіепзів Сагѵі.
(Ьіііас. КипіЬ. IV. 246). Камчатская
Сарана. Аино — Нарра, Пар, а луко-
вицы — Нагк (на Сахал.) Зсііт. Кіѣо.—
Гиляки Луковицы — Нагк ((3-ІеЬп.),
Кагк, КагзсЬк, КагсЬк, Каззк (СІеЬп.) —
Олъчи Тзскагкііа (Мах. 279). Луковицы
употр. въ пищу.
РгіШІагіа ішрѳгіаііз Ь. — Слав.
Кринъ сельный, въ русск. перев. —
Полевая лилія (Мате. VI. 28). Кринъ,
русск. Лилія (Лука, XII. 27). Царскій
вѣнецъ (Кондр. съ нѣм.) Цвѣты
вѣнцы (Забѣл. Моск. сады). Скорло-
зубецъ (Дчнил. въ Зап. Акад.) Цвѣтъ
драчій или Бальверамъ трава (Кондр.)—
Лол. Сезагка. Ізкгоп. — Чешск. Котоп-
ка. — Сербск. Еѵопік. — Нѣм. Віе Кб-
пійзкгопе. — Франц. Соигоппе ітре-
гіаіе, НегЬе аих зоппеМез, Ітрегіаіе,
ЕгіНІІаіге ітрегіаіе. Отеч. Персія. Са-
довое растеніе.
РгіШІагіа Мѳіѳа&гів Ь. Рябчикъ
трава (Кондр.) Сл. Церк. пер. Кивичей
(Эк. Маг.) Цвѣтъ шаховый (Экон. Маг.)
пер. Вѣнечникъ (пер.), Мохначъ, Мох-
натый цвѣтъ (Левш.) Кудрявка (Эрт.)
Цвѣтъ шахматный тр. (Кондр. пер.) —
Пол. 8гас1ю\ѵпіса. — Чешск. ЁеЬсік. —
Луз. ЗасЬо'Л'ПІса. — Нѣм. КикикзШіе
(Раіі. ЬейеЬ. 176) йаз КіеЬііхеі, йіе Кіе-
ЬіізЫите, ЗсЬасЬЫише, йіе ВгеИзріеІ-
Ышпе, йіе ВатепЫнше. — Франц. Ье
Ватіег, Сосадпе, Соссіегоіе, СІосЬейе,
6ог§опё, Ріфіе, Тиііре йез ргёз, Ьа Ріп-
іайе, 1е Мёіёадге, ГОеиГ йе ѵаппеаи. —
Англ. СЬесдиег Ьііу. Ѳиіпеа Неп Йоѵег,
Бпаке’з Ьеай. Меіеа^гіз ГгіііПагу.
РгіШІагіа гиіЬепіса Пгірг. Синій
Колокольчикъ (Самар ) Саранка (Уф.
вѣр. тоже, что и Засранка въ Сибири).
Рук. Рупр. Одинъ видъ на Тарбага-
таѣ — Сатэкэ. (Дикіе гуси любятъ ея
луковицы) Пот.
РйсІіаіа Ріит. Опа^гаг. ІП. 36.
Фуксія, Сережки, Уланки (съ пол.)—
Пол. Ыапкі, Ниіапкі, Раігуоіка, Ьізіап-
ка, РисЬзіпіес.— Чешск. Сііко.— Сербск,
Сііко. — Нѣм. Віе Рисіізіа, йіе Таре-
ІепЫите.
Рйсиз Ад. РЬусеае. ВЬЬ. 189. Во-
доросль. Варекъ (съ иностр.) Данута,
Лопуга. Морщина. Поростъ. Фукусъ.
Пол. Здшѵаг, Могззсзуп, Рогозі тогзкі,
АѴатек. — Чешск. СЬаІисІіа. — Сербск.
На1и§а. — Нѣм. Вег Тап§, йег Зееіап^,
йаз Меегдгаз, 8ее§газ, йеваі^е, Меег-
іапд. — франц. Ье ѴагесЬ, Ѵагесз, бое-
топ, МіПеГешІІе тагіпе, Ьіп йе тег
(тоже и Сопіегѵа).
Многочисленные виды Линнеевскаго
рода Рисиз нынѣ составляютъ особые
роды. Наиболѣе замѣчательные суть:
Рисив сагѣі1а§іпѳи8 Ь. Нынѣ Ѳе-
Іійіит Сагіііа^іпеит Саііі. Согаіііпа
уарооіса въ Индѣйскихъ аптекахъ; со-
ставляетъ  главную составную часть
извѣстныхъ « ласточкиныхъ гнѣздъ »,
употребляемыхъ въ пищу Китайцами
и Японцами.
Рисив сгіврив Ь. Нынѣ СЬоийгиз
сгізриз Ьіп§Ь. Зрііаегососсиз сгізриз А§.
наз. Мохъ Каррагенъ, Сагга§Ьееп
тозз, Моиззе регіё, Моиззе й’ізіанйе.
Рисив ѳвсиіѳіііив Ь. Аіагіа езси-
Іепіа Сггеѵ. Ьатіпагіа езсиіепіа Ьатоиг.
Гиляки на Сахал. — Руізсіц (СНеЬп.)
Употр. въ пищу и для добыванія іода.
Растетъ въ Атлант. Сѣверн. и Тихомъ
Океанахъ.
Рисив Шит Ь. Ныяѣ ЗсуіозірЬон
Шит А?. СЬогйа йіит Ьатоиг. При
берегахъ Европы и Америки служитъ
для добыванія іода, а въ Норвегіи
въ кормъ скоту.
Рисив ѵѳвісиіовив Ь. Фарм. назв.
Оиегсиз тагіпа. Зола, содержащая іодъ,
употр. подъ именемъ АеіЬіорз ѵедеіа-
ЬіІіз, отъ золотухи, и преимущественно
отъ зоба. Служитъ также для добыва-
нія іода.
Къ роду же Енспз относится Яханха,
Іаханха (Стеллеръ), Яханга — Камчат-
ская морская капуста, видъ морскаго
пороста.
Ритагіа Тоигп. Ешпаг. I. 129.
Отъ Ритиз — дымъ. Дымовая трава
(Кондр.) Дымянка (Двиг.) Дымникъ
(КауФМ.) Рута полевая тр. (Кондр.) —
Пол. рутпіса. — Чешск. Каиііска (Рг.)
Воиііска, Роіпі гоиіа, 2етёйут (81оЬ.)—
Сербск. Пітп)аса, гозніса. — Луз. Лут-
ппѵка, Рбізка гиіа. — Арм. Терукъ,
Анцхотъ.— Финн. Етйккі.— Нѣм. Нег
ЕгйгаисЬ. — Франц. Ьа Ешпеіегге. Ьа
Согйіаіе. — Англ. Ритііогу — всѣ на-
званія переводныя.
Ритагіа саргѳоіаѣа Ь. У Діоск.—
Іворугоп.
Ритагіа оівстаіів Ь. Фарм. назв.
Ритиз іеггае з. Виіа а^гезііз з. зуіѵе-
зігіз. Аломатникъ (вѣр. ароматникъ)
Подол. Леон. Грудянка (Даль). Дымъ
трава, Земляной дымъ трава (Кондр.)
Дымница (Собол.) Дымянка, Дымка

Ритагіа — СгаІапѣЬиа
149
(Кал.) Аптечная дымница (всѣ перев.)
Житничка (Подол. Леон.) Кокорыіпъ
(Эрт.) Кокорникъ (Кондр. общ. съ Со-
гуйаііз). Неродимецъ (Арх. Шенк.)
Полынь однолѣтняя (Нижег.) Рута по-
левая (Кондр.) Дикая рута, полевая
рута, поліова рутка (Умань), пта-
шина рута или рутка (Волын. Ма-
лор. Рог.) Печиночна трава (Волын.
Подол.) Чистякъ (Вят.) Меньшій чи-
стякъ (Траппъ). Ягница (Могил.) *) —
Сомнит. Костеръ (Арх.) Ковыльникъ
(Влад.) Повелика (Ниж.) — Финн. Ета-
іиз, етагиоЬо, ѵаЬа КагѵагиоЬо. — Ла-
тыш. МаЬіез, заЫез. — Эст. Маа зар,
ета-іив, ууепііизе гоЬі. — Тат. Белен-
гиръ. — Нѣм. Паз Аскегкгаиі, сііе
Аскеггаиіе, йег АІргаисЬ, йіе Егйгапіе,
Йаз Егйкгаиі, Йіе Ееійгаиіе, Йаз Ѳгіпй-
кгаиі, йіе вгйпм'иггеі, сіав КгАізкгаиі,
йег КаіхепкегЬеІ, йаз МеІапсЬоІіекгаиі,
йаз Коппепкгаиі, йег ТаиЬепкОгЬеІ, йег
ТаиЬепкгорЬ — Франц. Ріеі йе іегге,
Ьаіі Ьаііп, Ріей йе §ё1іпе, Різзе-зап^.—-
Англ. ЕагіЬ Згаоке (Ргіог). Прежде упо-
требл. въ медпц. отъ ипохондріи, ме-
ланхоліи. Въ Малор. употр. отъ лихо-
радки (пропасниці).
Еипагіа Ьуёготѳігіса Нейи.
(Вгуоій. ВЬЬ. 89). Фарм. назв. АйіапіЬит
аигеит. Царевы очи*) (Волог.) Этимъ
же именемъ наз. въ Волог. губ. разныя
МагсЬапііа и ЗрЬадпит и употр. отъ
глазной болѣзни.
Ейпкіа оЬоѵаѣа 8рг. (АзрЬойеІ.
КипіЬ. IV. 590). — Аино Кіи (ЗсЬш.)
Ѵаг. а. Яоге ѵіоіасео КипіЬ. Кит. назв.
корня —Тзу-іііе-ізіп, употр. отъ зубной
боли (Мах. 286).
Гизіарогіит Воіапі Мап'і. Нынѣ
Регопозрога іпіезіапз Егез. Грибокъ
картофельный — появленіе котораго
совпадаетъ съ гнилостною болѣзнію
картофеля.
Кромѣ поименованныхъ: ЕітЬгузііІ-
Ііз — Липиха (Кален.) Еізіиіагіа — Дуд-
никъ (Даль).
Сгазѳа ЯаІізЪ. Ьіііас. КипіЬ. 4. 233.
Растенія этого рода принадлежали
прежде къ роду ОгпііЬо§а1ит и по-
тому между многими видами обоихъ
родовъ есть много общихъ названій.
Гагея, Лукъ птичій (Кондр. пер.) —
Пол. 2іоб. — Чешск. Кгісѵаіес (Рг.)
Йиіеска (Ор.) — Сербск. ВаЦизка. —
Луз. Зпёсіка. — Финн. Каепгіезка. —
Нѣм. ЙіегпІаисЬ.
Ѳа§Ѳа ІиіѳаЯсЫі. Гусиный лукъ
(Кал. Смири.) Гадючій лукъ (Курск.
Горн.) Желтоцвѣтъ (Приарг. край).
Подзорушный растъ (Умань). Ма-
лый таблакъ (на Уралѣ; друг. виды
тоже). — По Самог. Зпуідепа ^еііопоіе,
Зпёдепа §е!іопо)е, т. е. желтый под-
снѣжный колокольчикъ (Ков.) —'Лат.
ІѴіІка-реепз. — Нѣм. веІЬе ѴодеІпгіІсЬ
ой. Сгоійзіегп. — Франц. Ь’ЕіоіІе (аипе.
Употр. прежде въ медицинѣ подъ име-
немъ Вайіх ОгпііЬодаІі, вмѣстѣ съ дру-
гими видами.
Оа&ѳа ргаіѳпвів Ноет. еі Всіыйі.
Каржиный т. е. вороній таблакъ
(Урал. Хорошх.) По Карелину это есть
назв. ОгпііЬо^аІит пагЬопепзе. По Кирг.
Куянъ-таблакъ, т. е. заячій тюльпанъ
(Пот.)
(л-а^ѳа ривіііа ВсЪмІі. Гусинецъ,
Гусятникъ (Малор. Рог.) Гусенята
очень любятъ это растеніе.
Оаіасѣойѳшігоп иѣііѳ Кій.
(Агіосагр.) Молочное дерево. Ко-
ровье дерево (съ нѣм.)—Нѣм. Аіиег.
КиЬЬаит. МіІсЬЬаит. — Франц. Ье Еі-
Зиіег ІасііГёге, Ь’агЬге й. Іа ѴасЬе. —
Англ. Сосѵ-Тгее. Отеч. Амер.
(жаІапѣЬиа Ь. Согопаг. ваіа, мо-
локо, апіЬоз, цвѣтокъ. Галантусъ.
Подснѣжникъ. — Пол. РгзеШпіе»,
ѲІайузг, К\уіаі тіесгпу. Йпіезуса. —
*) Нельзя не обратить вниманія на
то, что это растеніе, весьма обыкно-
венно повсюду, имѣетъ такъ мало про-
стонародныхъ названій.
*) Упоминается также въ знахар-
скихъ рукописяхъ, гдѣ вазыв. кромѣ
Царевы очи, еще Кудри. Можетъ быть
также ЗахіГгада Нігсиіпе Ь.

150
Сгаіапіішз — Сгаізорвіз
Чешск. ЗпёЬоѵѵка (Рг.) бпёйепка, Ѵузко-
сііка, Когі йгізі (81оЪ.) — Сербек. Ѵізі-
ЬаЬа, Ройгіетак. — Нѣм. Баз 8сЬпее-
дІбсксЬеп. — фраии. Ье Сгаіапіііе, Ьа
(ЗаІапіЬіпе. — Атл. Зпотѵйгор.
Сёаіапйіи.8 піѵаііз Ь. Подснѣж-
никъ Подсніжнпкъ (Малор.) Прб-
серень (Малор. Стар. Банд.) Пролѣ-
сокъ (Смол. Лод.)? — Пол. Рггуіазгсгек
(Стар. Банд.) — Чешск. Зпёгепка. —
Сербек. ѴізіІэаЬа. — Луз. ЗйеЬоѵе го-
гіека, Хѵопскі, 8пёЬояка. — Нѣм. Баз
НогпипдзЫитсЬеп, сііе паскіе йипдігаи,
йіе ЗсЬпееЯоске, сііе ЗсЬпеедаІІе, йег
ЗсЪпееігорГеп, йаз детеіпе ЙсЪпеедІбск-
сЬеп, Йаз ЗсЬпееѵеіІсЬеп. — Франц. Ьа
Сатрапе ЫапсЬе, Іа Сатрапе йез пеідез,
Іа СІосЬеНе й’Ьіѵег, Іа Регсепеіде. №-
ѵёоіе, РисеІІе. ѴіоІеНе йе ѣ'ёѵгіег, Ѵіо-
іеііе йе Іа СЬапйеІеиг, Ѵіоііег ЬиІЬеих.—
Атл. Соттоп Бпоѵѵйгор. Еаіг таійз оГ
РеЬгиагу.
Ѳаіаіѳііа рипсіаіа Вс. (Сот-
роз. V. 264). Дикій ленъ (Вор.) Дикая
матрешка (Нижег.) Подземникъ. Грубо
(Екат.) Пѣвникъ синій (Екат.) Соло-
нечникъ. Солонечныя путочки (Уф.)
Пряная, звѣздочная трава (Мейеръ,
Бот. Сл.) — Рач. Имер. Ардаканапа
(Сред.) _
6-аІѳ^а Тоигп. Ьедит. П. 248. —
Пол. ВиСлѵіса, Виіемйга, Вийеѵ/ка. —
Чешск. Йіёйгепес (Рг.) йезігаЫпа (81.) —
Сербек. Огііпа, 2е1га)еѵіпа. — Луз. Ви-
іомгка. — Нѣм. Біе Ѳеізгаиіе, йіе 2іе-
депгаиіе.— Франц. Ье (Мёда. — Атл.
боаі’з Вие.
Сгаіѳда оШсіпаІін Ь, Фарм. назв.
баіеда ѵ. Виіа саргагіа. Козлятникъ
(Щегл.) Козья кишка (Эк. Бот.) Рута
козья трава (Кондр.) Рутовка (Амб.) —
Нѣм. Баз Воскзкгаиі, йазИескепкгаиі,
йаз вйпзекгаиі, йег Ѳеізкіее, йіе де-,
гаеіне Ѳеізгаиіе, йаз РезШепгкгаиі, йіе
Ревіііепя-іѵигг, йаз Роскепкгаиі, сіаз
ЗисЫкгаиі. — Франц. Ье Са1ё§'а оГЙсі-
паі, Іа Ьаѵапёзе, 1а Вие йе сЬёѵге, Іе
Заіпібіп й’Езрадпе. Еаих Іпйідоііег. —
Англ. Соттоп Ѳоаі’з Кае. Прежде упо-
требл. въ медиц. какъ отличное моче-
гонное и потогонное средство при зло-
качественныхъ лихорадкахъ, заразахъ,
укушеніи змѣй. Въ настоящее время
рекомендуется какъ отличная кормо-
вая трава.
О-аІѳоЬйоІоп іиЬѳит 8т. Ьа-
Ьіаі. Ргойт. XII. 503 зиЪ Ьатіит). Ьа«
тіит ѲаІеоЬйоІоп Сгапіх. Фарм', назв.
Ьатіит Іиіеит. Доброполь (Мог.) Зе-
ленчукъ. Зеленчукъ желтый (Эрт.)
Курятникъ вонючій (Эрт.) Волшебная
крапива (Северг.) Лѣсная крапива (Чер-
ниг.) Крапивка (Костр.) Ладанъ земля-
ной (Эрт.) Липнякъ (Смол.) Глухая мята
(Вор.) Куриная слѣпота (Твер.) Сѣр-
ая къ (Моск,)— Пол. Вегг^Ь йбііу (Вил.
Ков.) (Ьуоѵ/ес, 2іе)ес. — Чешск. РііиІ-
пік (Рг.) ІТгйік (81оЬ.) — Сербек. РкиЦ-
пік. — Луз. Сусаѵ/ка го-Иа. 2аЬгіса. —
Нѣм. Віе ОеІЬе 1Ѵа1й-Ьтеззе1. Віе де-
теіпе Соійпеззеі, йіе деІЬе ТаиЬпеззеІ,
сіег деІЬе НаЬпепкорГ, йег деІЬе НоЫ-
гаЬп, йаз деІЬе КаігепдезісЬі:. — Франц.
Огііе іаипе. — Атл. Уеііоч1' АгсЬапдеІ,
Уе11о«' Веасі КеКІе, ІѴеазеІ-Зпоиі.
Въ Моск. губ. употр. отъ насморка.
Сгаіѳорвів Ъ. ЬаЫаі. Рг. ХП. 497.
Отъ Ѳаіе, кошка и орзіз, видъ. Всѣ
виды этого рода носятъ почти одина-
ковыя названія, которыя и приводятся
здѣсь. Жабрей (Моск.) и изм. Жабрій,
Жабрикъ, Жебрай, Жебрій, Жаберь,
Жаберъ. Зяберъ, Зубрей, 3 я б р а (Моск.)
Зября, Зябрій, Зябирь, Зябрицъ (Орл.)
Шабрей (Уфим.) — Пйкульникъ *)
(Двиг.) Питульникъ (Вор. Костр. и др.)
Курятникъ. Медовикъ, Медовникъ.
Конопелька (Гродн.) Конопля дикая
(Кондр.) Конопельникъ (Сарат. Яросл.)
Крапива дикая. Пустозубъ, Полый
зубъ. Кошачья харя (Кондр.) Ко-
шачья морда (Под.) всѣ перев. —
Пол. Роиіел'пік, ВайуІ. Косірузк. —
Чешск. Копорісе, ЙаЬг (81оЬ.) — Сербек.
2гЬа. — Луз. 2аЬг. — Финн. Реіііке. —
Эст. Рбій каперій. — Нѣм. Вег НоЫ-
яаЬп. Віе Нппйзпеззеі, йаз Каізепде-
вісЫ. — Франц. Ье СЬапѵге Ьаіагй,
Іа йдиге йе сЬаі, Іе Ѳаіёорзіз. — Атл.
Оаіеорзіз, НетрпеПІе.
(Э-аІѳорвіа БаДапит В. (Вѣроятно,
что это есть Ливанъ древн. рукоп.
цвѣтниковъ) Базилика полевая (Минск.)
Василек полёвий (Малор. Волк.) Лѣсная
буковица (Нижег.) Бѣлка, Бѣлявка
(Яросл.) Золотникъ (Вятск. Меуег). Ко-
лосница лѣтняя (Вил.)? Разноцвѣтная
крапива (Амб.) Крапивникъ разноцвѣт-
ный (Амб.) Пѣтушникъ (Сл. Бот. Амб.)
Розовый медникъ (Могил.) Пустенька
(Эр.) Пушекъ отъ червей. Разноцвѣтъ
(АѴіесІ.) Торица дикая (Олон.) Щел-
кунъ (Вор.) — Финн. Рипарііііке. —
Нѣм. Баз гоіЬе АЬуззенкгаиі:, йаз гоіЬе
Ееійеізепкгаиі, йег Аскегапйогп, йіе
кіеіпе Напйіеззеі, йег кіеіпе НоЫзаЬп,
йіе Ыаие ТаиЬпеззеІ. — Фріанц. СЬат-
Ьгеиіе, СЬапѵге Іоііе, ГНегЬе заиѵаде,
Стараийіпе йез сЬатрз, Загтіейе заотаде
(Ьесод.)
Пикалъ, Пикель, Пикиль —- зна.
читъ бабочка, мотылекъ въ Новг и
Пск. губ. (Даль ІП. 99).

О-аІѳорвіз — Сгаііит
151
Сгаіеорзіз §гапйШога Воік. 8уп.
Сгаі. осіігоіеиса Ьат. Фарм. назв. Оаі.
осіігоіеиса. Русск. назв. тѣ же какъ и
при другихъ.
Оаіѳорвіз ТеігаЬіі П. Фарм. назв.
СаппаЬіз зуІѵеаЦ’із и отсюда — Коно-
пельникъ, дикая Конопля, Посконь
(Олон.) которыя преимущественно долж-
ны были бы принадлежать только этому
виду, но по сходству растеній распро-
странены и на другіе виды. За тѣмъ,
кромѣ поименованныхъ при родѣ: Ба-
дылекъ (очев. взято съ польск.) Сучье
вымя (Вят. Меуег). Головка пѣтушья
(Кондр. и др.) Куриныя головки (Амб.)
Воровой жабрей (Вел. Росс.) Лісо-
вий жабрей, жабрикъ (Малор. Рог.)
Мелкоцвѣтный Зябирь (Тв. Пуп.) Зя-
беръ (Смол.) Колюшникъ молодой (Тв.
Рж. Пупар. вѣр. Колючникъ). Крапива
красноцвѣтная (Амб.) Курятникъ коно-
плянный (Собол.) Медовникъ (Моск.
Желѣзн.) Пискуха(Пет.) Пискуля(Новг.)
Поливныкъ (Вол. Под.) Силичная (Олон.)
Стрикуша (Новг.) Сирпишникъ (Полт.)
Толстушка (Даль). Голубиный цвѣтъ
(Влад.) Щепельнякъ (Олон.) и сомнит.
Люмлина (Ниж.) Лепотка (Тул.) Морея
(Сар.) — (Риии. Макірііііке, Ішеке. —
Нѣм. ЙаиЬег НоЫиаЬп, ѵгіійег Пеззеі-
Ьапѣ — Франц. СЬапѵге Ьаіагй, заи-
ѵа§е. НегЬе йе Ноп^гіе, ОгНе гоуаіе.
Огііе сЬапѵге —Англ. Вее-пеіНе. біійе-
»огі, Нешр-НеШе, Нетр Пеай-ПеПІе.
(З-аІеораів ѵѳгвісоіог В. Кромѣ по-
именованныхъ при родѣ и при О. Та-
ІгаЬіі. Зябра (Двиг.) Бабье кадило
(Полѣс.) Собачьи конопли (Малор.
Рог.) Медовныкъ (Малор. Рог.) Ме-
дуница (Арх.) Медуничникъ (Яросл.
Курск.) П ику шки (Никол. Волог.) Пѣ-
тушки (Тотьм. Волог. Пот.) Сладкіе со-
сочки (Твер. Пуп.: составляетъ лаком-
ство дѣтей, высасывающихъ изъ цвѣ-
точныхъ трубочекъ сахаристую жид-
кость). Свиная трава (Нижег.)
Сгаііреа оСГісіпаІів Напсоск.
(Вніас. Рг. I. 730). Доставл. Ангустуро-
вую кору, Согіех Апдозіитае ѵегиз,
СЬіпа атаго-аготаНса,— Нѣм. АесЫе
ой. ІѴезНпйізсЬе Апйиаіига-гіпйе.
Сіаііит і. ВиЬіас. Рг. IV. 593.
Отъ Оаі а, молоко; употр. для сверты-
ванія молока, отсюда русское названіе
Сывороточная трава. Вслѣдствіе обща-
го сходства всѣхъ видовъ, много на-
званій общихъ. Горькуша (Вел. Росс.
губ.) Гирчакъ (Малор. губ.) Дереза
(Даль). Кашка (въ Яросл. губ.) Марьина
трава, Марена, Мареннпкъ, Марейникъ,
Подмарь, Подмарица (Дальѣ Подма-
ренникъ (Двиг.) Рототнйкъ. Повелпка.
Повилица. Богородицкая солома (съ
нѣмецк. РтаиепЬеіізІгоЪ). Шерошница
(Даль). — Пол. Рггуіпііа. — Чешск. 8тгі-
зеі. — Сербек. Вгосіпа, Ьгбсіка. Ивань-
ско цви)ече (Лавр) — Финн. Маіага. —
Зыр. Нявда (Северг.) — Аино. Одинъ
видъ — Ззпзкіпа (СІеЬп.) Употр. при
груди, боляхъ,— Нѣм. І)аз ЬаЬкгаиІ.—
Франц. Ье Саіііе-іаіі, іе Сгаіііеі.— Англ.
Вей-8іга\ѵ, СЬеезе-Веппеі.
Сгаііит Арагіпѳ і. Имѣетъ много
общихъ названій съ Азрегпіа Арагіде
(см это р.) Геморройная трава (Курск.
Гори.) Батыка или Деряка (Стар.
Рук.) Дерябка (Экон. Маг. Кал. Пот.
Малор. Рог.) Дереза (Малор. Маке.
Орл. Вор.) Дергунъ (Могил.) Кошки,
Собаки (Моск.) Липкая трава (Северг.)
Липушникъ (Вят. Пуп.) Липчнца
(Укр. Черняевъ). Лепчица (Курск.)
Лепець (Малор. Рог.) Мокрець (Ма-
лор. Рог. Волк.) Мокрица цвѣтная (Мо-
гил.) Острица (Кондр.) Повелика (Эк.
Маг. Ниж. Мог. Вят.) Пряжка (Вор.)
Пупочное сѣмя (Амб.) Смольная трава
(Кондр.) Смоляная трава (Астр. Рав.),
Смолка. Спонка (Амб.) Смогиая трава
(Амб.) Репейная трава (Кондр.) Шерош-
ница (Орл.) Царапница (Вор. Тв. Тамб.
Собол.) Цѣплянка (Ьіпй.) Устели землю
(Кален. Даль). — Пол. Ргхуінііа озігуса
(Вил. Ков.) Ьерсхуса, 8ропа, озігиуса.—
Чешск. Ргііпіа, Ветугйа. У 8ІоЬ.— Ьерку
гозтагуп. — Луз. Йгараіка, Войгейсоѵе
иеіе. — Латыш. МагпаЬказ. — Эст.
ЛѴігп, ѵѵа1§ей гізіі Шіей. — финн. Кіе-
гшпаіага, Ьаѣіказ, ЬаШаіпеп, іегѵаііеі-
па. — Имер. Буцава (Сред) — Нѣм. Баз
кіеНегвйе ЬаЬкгані. йаз УаЬеізатеп-
кгаиі, Хаипгеіз, КіеЬег, КіеЬегісЬ, Тііп-
деікайее. — Франц. ОгаПегоп, ВіеЫе,
Сареі й, іеійпеих, бгаіопз, бгаПеаих,
Огареііе, КаЫе, КіЫе, СаГс ігапсаіз,
АзргЫе. Отірре. — Англ. Веддаг’з Ьісе,
Саісіі-ѵѵеей, Сіеаѵегз, Ооозе-йгазз,
Отір-згазз. СІітЬіп^, Вей-вігаѵѵ, Наігій1,
Ьоѵетап. Свѣжій сокъ травы, НегЬа
Арагіпез, употр. прежде отъ болѣзни
печени, желѣзъ, зоба, водяной, а въ по-
слѣднее время отъ скорбута и рака,
при одновременномъ употребленіи сна-
ружи въ видѣ мази. Сѣмена состав-
ляютъ суррогатъ коФе. Въ Орл. губ.
употр. отъ оспы у овецъ.
0-аІіит Ъогѳаіе П. Воробьевая тр.
Елуснпкъ (Олон.) Елыжникъ (Ялыж-
никъ). Заборная трава. Имбирная трава
(Олон.) Косогорннкъ (Тул.) Лепчица
(Волын.) Летучая трава (Олон.) Лпсто-
паръ (Арх.) Марена русская (Вят.
Смол. Вор.) Маревникъ (Вор.) Матура
(Олон. взято съ фнннск.) Пеструха(Арх.)

152
Сгаііит
Призорная трава (Олон.) Прилапуха
/Олон. вѣр. изм. Прилипуха). Лѣсная
резета (Минск., ио всей вѣроятности
«резеда» и къ Аврегиіа Арагіпе, отли-
чающейся своимъ прекраснымъ запа-
хонъ). Стердюшка (Гродн.) Овечьи хво-
стики (Черн.) Шушня (Олон.) Бѣлый
чанурь (Волог.) — Корел. Валкъ-гейну
(Олон.) — Эст. Майагай. — Финн. АЬо-
таіага, Неротаіага, гіезкагиоЬо, ѵе-
зіаѣтаіо. — Чуваш. Хирли вуда, т. е.
красная трава. — Вотяки. Рзесъ (Са-
репт. Серг.) — Нѣм. Біе §1аііе ѴѴіезеп-
гбіЪе, йіе АѴікІгбіЬе.— Англ. Сгоззѵогі.
Употребл. отъ глухоты, отъ золотухи
въ видѣ примочки, для очищенія глазъ,
а корни на краску.
Ѳаііит сгисіаіит 8т, Фарм. назв.
Сгисіаіит ѵ. Аврегиіа аигеа (НегЪа).
Сгаііит дгаѳсит В. Фарм. назв.
баііит топіапит сгеіісшп (Вайіх).
Сгаііит Моііи^о В. Фарм. назв.
баііит аІЬит (НегЪа еі Т'іогея). Бар-
канникъ (Пск.) Вязель трава (Нижег.)
Градникъ (Могил.) Дерябка (Моск.)
Журавникъ (Пск.) Зерновица (Нижег.)
Косма-трава (Малор. Рог.) Красно-
цвѣтная трава (Наз.) Марьона корень
(Кондр.) Марена (Пеня. Раіі. Вятск.
Меуег). Маруна (Могил.) Матрешка
(Ниж.) Маранай. Маслянка (Гродн.) Му-
товочная трава (Олон.) Повелика поле-
вая, Повилица (Вят. Меуег. Мог. Кіев.)
Сухой пострѣлъ (Олон.) Потайникъ
(Полт. Екат. Ѳгйп.) Сердечная трава
(Печ.) Смирна (Малор. Волк.) Черная
трава (Хар.) Черный метлюкъ (Курск.)
Чистёць (Малор. Волк.) — Пол. Ргзу-
ѣоііа рбіпоспа (Ков.) Ро«'аика, ргііиіа.—
Луз. Тевіа, Тезбіска, Ѵіоіросо-\ѵа-\ѵе хеіе.
Кгійо'.ѵе зеіе. — Латыш. Ваііаз шаг-
паѣкав. — Финн. Раіпешаіага, Кіегіиаі-
пеп.—Имер. Будзгура-балахи (Сред.)—
Тунг. Рокіо (Оеог§. 199). — Нѣм. Ваз
ѵ/еівзе Меіегкгаиі, йаз й'еіззе 'ѴѴаІй-
зігоѣ, йег ѵеівзе Виііегвііеі, йав хѵеіззе
ЬаЬкгаиі. — Франц. СгоізеИе поіге. —
Англ. бгеаі Ьей^е Мо11и§о. ІѴЬііе Вей-
8іга\ѵ ог Опг Байу’з Вейзігаѵ. ЛѴЪір-
іопдие. Свѣжевыжатый сокъ травы,
смѣшанный съ виномъ, употр. прежде
отъ епилепсіи и подагры; сваренный
съ квасцами даетъ коричневую и жел-
тую краску. Корень окрашиваетъ въ
красный цвѣтъ.
Ѳаііит раіивіге В. Зборъ (Ниж.)
Липка (Гродн.) Марена (Вят. Меуег).
Мокрица (Новг.) Подмаренникъ сизый
(Вил.) Повилица (Костр.) Полевица (Мо-
гил. вѣр. измѣн. Повилица). У рѣзная
(Пет.) — Финн. Зиотаіага. — Пол. Ргзу-
іиііа Ъіаіа (Вил.) Отваръ пьютъ отъ
удушья.
Сгаііит гиЫоіаев В. Горькуша
(Влад.) Марена (Сгйій. и въ разн. губ.)
Маренникъ и пр. Полумарена, Подма-
ренникъ (Укр. Кален.) Ладошпикъ, Лю-
бовицъ, Слабина, Смольданникъ (Екат.)
Повелика (Ниж.) Черная трава (Курск.)
Черноголовникъ (Уф.) — Тат. Лгачъ
дыбинъ отъ, Дертъ япрагъ дагъ отъ
(Тавр.) Употр. отъ зубной боли въ видѣ
полосканья отваромъ травы. Корни на
крашенье въ красный цвѣтъ.
Сгаііит ааіигѳзаѳГоІіит Тгеѵ. —
Кирг. Кызылъ-Буя^, т. е. красная крас-
ка (Астр. Иван.)
Сіаііит и1і®іпоаит В. Гольникъ
(Могил.) !Дерянка (Кал. вѣр. измѣн. Де-
рябка). Іюль (Олон.) Маковка (Олон.)
Повилица (Вят. Меуег). Сорочья пряжа
(Тамб.)
Сгаііит ѵѳгит В. Фарм. назв. ба-
ііит Іиіешп (НегЬа еі ГІогез з. Йитті-
іаіез. Батожки (Кіев.) Буркунъ (Ставр.)
Буркунъ-зилье (Кіев. Корсунь). Гусят-
никъ (Ворон.) Дереза (Черн.) Дерачка
(Гродн.) Дробноцвѣтъ (Волын.) Дон-
никъ (Вор.) Жолдь (Курск.) Желтая
кашка (Екат. Сггйп.) Жовтенька
кашка (Полт. Авг. Рог.) Желтая ма-
слянка (Гродн.) Желтый цвѣтъ (Екат.
Сарат.) Зибовникъ (Вор.) Ингца (Екат.)
Лотай (Волын.) Ленекъ (Гродн.) Маков-
никъ (Уф.) Марена желтая (Волог.
Костр. Влад. Сиб.) Медвяница, Мед-
вянка (Пск. Тв.) Медуница (Смол. Лод.)
Медяникъ (Малор. Рог.) Медявник
(Малор. Волк.) Медовая трава (Біпй.
Херс.) Медовая марена (Кален. Вор.)
Млекоссѣдъ (Собол. Щегл. иск. сост.)
Межовикъ (Кіев.) Миръ (Могил.) Му-
жичокъ (Тамб. Меуег). Муженекъ (Сар.)
Морковникъ (Сарат.) Острица (Ставр.)
Подмаренникъ желтый (Щегл.)
Перепалечникъ (Вил.) Подсосенникъ
(Вор.) Мелкая полынь (Уф.) Пуволица
(Смол. вѣр. искаж. Повилица). Пшен-
ка (Малор. Рог.) Рамонъ (Древн. Рук.
Курск.) Ризикъ-дризлякъ (Тавр.) Рѣзу-
чая трава (Тамб. Меуег). Рай-зелье
(Курск.) Сосенка (Курск.) Смолина (Хар.)
Сухоломъ (Могил.) Ствероломъ полевой
(Могил.) Сыворотень (Укр. Кален.)
Сывороточная трава. Сычужннкъ
(Курск. Горн.) Липкая, клейкая трава
(Щегл.) Урочникъ (Минск.) Черемица
(Одесс. Луг. вѣр. Черевица). Червенецъ
(Курск.) Червишникъ (Сарат.) Чере-
вишникъ (Курск.)—Пол. Ргзуіиііа (Вил
Ков.) гаргзаіек.— Чешск. ВуНзіотѵа Ъу-
Ііпа (Маі.) Сербск. Іѵащзко сѵеііе.
Иваньско цведже (Панч.) — Латыш'.

Сгаііит — ©ѳпізіа
153
Маггапаз, таййагаз, Пзеііепаз тагпаЬ-
каз. — Эст. НоЬозе тайагай, таііазе
гоЫ, пеіізі рипай. — Финн. Кеііата-
іага, Етапійкикка, ЬапЬепѵогти, зу-
йапгііаіЬеіпа. — Нѣм. Ваз йоаЬаппіз-
кгаиі, йаз деІЬе ЬаЬкгаиі, йаз $е1Ье
Зіегпкгаиі, сіаз ЬіеЬГгаиеп-ВеіізігоЬ,
сіаз доІЬе Виііегзііеі. Нпзегег ІіеЪеп
Егаиеп ВеіізігоЬ. — Франц. Ѳаіііеі
Іаипе, СаШе-Іаіі )аипе. Гіеиг йе 8і.
Іеап. Реііі Ми^иеі. — Атл. Веппеі,
Тгие сЬеезе. Теііолѵ Іасііез Ьейзігаѵ,
ВесЫгаѵ, Оиг Ьасіу’з Вейзігаѵ, Маій’з
Наіг. Свѣжій сокъ травы употреблялся
прежде отъ епилепсіи, истерики, также
противъ накожныхъ сыпей и конвуль-
сій у дѣтей, а снаружи при леченіи
ранъ. Корень иожетъ красить въ крас-
ный, а цвѣты въ желтый цвѣта. Отъ
травы свертывается молоко; цвѣтами
подкрашиваютъ честерскій сыръ. Въ
народи, медиц. употр. отъ поноса, отъ
«уроковъ», отъ черной болѣзни, пьютъ
отваръ; отъ боли живота; порошкомъ
травы посыпаютъ червей въ ранахъ
у животныхъ (Вор.), отъ кроваваго по-
носа съ рѣзью — дается порошокъ по
4 чайной ложки въ день. Въ Смол. губ.
растираютъ траву съ цвѣтами и смѣ-
шавъ съ коровьимъ масломъ, прикла-
дываютъ къ чирьямъ, къ застарѣлымъ
нарывамъ, а дѣтямъ отъ золотухи (Лод.)
©аііаѳ ѣигсісаѳ ѵ. (^иегсиз іпіес-
іогіа.
©агсіпіа СатЪо^іа Незѵ. Сиііііег.
I. 560. Долгое время считался роди-
чемъ Гуммигута.
©агсіша Мап&озіапа Ь. Плоды
съѣдобны и считаются лучшими въ
мірѣ. Отеч. Инд. Архип.
©агсіпіа СосЬіпсЬіпѳпвів СТюіз.
Доставляетъ Сіамскій гуммигутъ.
Сгагсіпіа Могѳііа Йезѵ. Нынѣ Не-
Ьгайепйгоп СатЬо§іоійез ОгаЬ. Доставл.
цейландскій гуммигутъ. Ѳитті-Ѳиііае
ѵ. СатЬо^іиш ѵ. батЬо^іит.
©аиШіегіа ргоситЪѳпя А (Егі-
сас. VII. 592). Канадскій чай. — Нѣм.
СапайізсЬег Вег^іЬее. — Аніл. Моип-
іаіп Теа. Листья употр. какъ чай.
©епівѣа Імт. Ье§ит. II. 145.
Дрокъ. Шильная трава (Кондр.) —
Пол. йапошес, йегкошес. — Чешск. Кги-
сіпка.ѵ йапоѵес (81оЬ.) — Сербск. Хиіі-
Ііса, 2иіі1оѵка. — Луз. Россіи. — Нѣм.
Бег СНпзіег. — франц. Ье Оёпеі. —
Атл. Вгоот, Нейіе-Гигзе.
ОѳпівШ асапШосІайа Не. есть
Меіаіпа гЬіга Гиппократа.
©епівѣа ©ѳгтапіса Ъ. Колкая
трава (Мог.) Виноватъ (Волын.) Дрокъ
(Кіев.) Норышникъ (Кіев.) — Пол. Огок
коЦеу, Мггудіой. — Чешск. йеЫіска
зіпіа. — Луз. КаІаіу россйѵ. — Нѣм.
Вег зіасЫі§-е Егйрігіетеп, йег йеиізсЬе
Сгіпзіег, сііе НеісІеЫйЬ. Употр. отъ уку-
шенія бѣшеной собаки (Кіев.)
©епіаіа еадіііаііа Ь. Фарм. назв.
Сгепізіеііа з. Оепізіа аіаіа (НегЬа еі
Зшптіі^. — Сербск. Ргуезіар (Рапсіс).
©ѳтеіа всорагіа Пат. Нынѣ 8а-
гоіЬатпиз ѵиідагіз ’ѴѴітт. Фарм. назв.
Врагіішп з. 6-епізіа (НегЬа Еіогез еі 8е-
тіп). Бобровикъ, Бобровникъ, Дереза,
Желѣзнякъ (Промышл.) Жерновецъ.
Дрокъ, Дрочникъ вѣничковый (Эрт.)
Шильнякъ,Шильная трава (Эрт.) Серпъ
(русск. за Кавк.) Альфя (Промышл.), но
это ошибка, потому что Альфя есть
Ьу§еит Зрагіпт. — Пол. 2агпо\ѵіес-
тіойотѵу, Еапотес, МіоіІісЬа. — Чешск.
Леіеіісе, Іапосѵес, 'ѴѴ’ііёспік, Ѵуіеспік
(Ор.) — Сербск. Метловина (Кар.) 2ика-
теііоѵіса.—Луз. Ко-иуеі, Ноиоіѵс, 2а)есе
йіуе\ѵо, 8\ѵ)егсо\ѵе иеіе, КЬозбо«'е зеіе.
ІѴисЬасочгіпа. — Арм. Назъ. — Нѣм.
Вег Везепзіпзіег, йег 6гііп1іп§, йіе На-
зепЬеійе, йег НаійезсЬтиск, йіе йпйеп-
гиіЬе, йіе Рйпдзірігіетеп, йаз Р&іе-
тепкгаиі. — Франц. Сепёі к Ьаіаіз,
Воіз к Ьаіаіз.—Атл. ТЬе Соттоп §гееі
Вгоот, ТЬе Соттоп Вгоот. Употребл.
во многихъ странахъ какъ народное
средство отъ водяной болѣзни. Кора
можетъ быть обработываема какъ ко-
нопля для приготовленія бумаги. Листья
во Франціи употр. какг салатъ, почки
наподобіе каперсовъ, молодыя вѣтви
могутъ замѣнить хмѣ. при приготов-
леніи пива.
©епізіа ііпсіотіа П. Гороховникъ
(Влад.) Заячій горохъ (Вил.) Дрокъ,
Дрокъ красильный. Дрогица (Бесс.Земл.
Газ. 1863. № 31). Дрочникъ (Янсен.)
Дрика (Ѳаій.) Дрікъ (Малор. Авг. Рог.)
Желтая краска. Желтуха (Ниж.) Зано-
вецъ, Зановица, Зановитъ, Зановатъ,
Зѣноватъ (Малор.) Зеленуха (Гродн.)
Золотохвостъ (Янс.) Сочевица лѣсная
(Гродн.) Мышиные стручки. Сорочьи
стручки (Ниж.) Шильная трава, Шиль-
някъ (пер. съ нѣм.) Сердцовая трава
(Нижег.) Укропникъ (Влад.) Тереза
(Курск. изм. Дереза). Чистикъ (Мог.
Кіев.)Яновецъ. Сомн. Ленокъ(Минск.)
Молочай (Полт.) — Пол. Пгок віайкі.
Сербск. Жутилица, 2иіі1оѵка, 2піі1оѵа
ігаѵа. — Луз. 2апйаѵ?а, Йоісайіо. —
Чешск, Йиіійіо, Кгисіпка, Зііпаѵес,
Кѵёііпа, іапоѵгес, кохі Ьапѵа, козі Ьга-
йа. — Нѣм. Сетеіпег ГагЬегдіпаіег,
біІЬкгаиі, деІЬе ЗсЬагіе, йег Аскег-
рігіетеп, йіе Каі’ЬегЫите, йег Назі,
йег Сггйпзрап.— Франц. Сёпеі йев іеіп*

164
Сгѳпівіа — Сгѳпііапа
іигіега, Ьа &епе5ігоре, в-епезіі’еііе, Пё-
пеі сіе ВіЬегіе, НегЬе к ^аипіг. — Англ.
Соттоп Луег’з Сепізіа. Вазе Вгоот.
бгееп \ѵеей: Оуег’з Сггееп іѵеей. Употр,
преимущественно на краску, за тѣмъ
въ разныхъ мѣстахъ Россіи отъ уку-
шенія бѣшеной собакой, отъ бѣшен-
ства скота, отъ перелома, золотухи, ве-
нерической болѣзни, отъ женскихъ бо-
лѣзней и для истребленія мышей. Въ
Малор. пьютъ настой «отъ скаженияи».
Въ Кіев. губ. когда мужъ съ женою
живутъ несчастливо, то настоемъ дрока
умываютъ мужа и даютъ ему пить эту
воду.
О-ѳпѣіапа Тоигп. бепііапас. Рг.
IX. 86. Горичейка трава (Кондр.) Гор-
лица (Кондр.) Горечавка (Раіі.) Гор-
чанка (Двиг.) Горчакъ (Смол.) Горчай
(Даль). Колокольчики (Даль). Растрѣлъ
(Даль). Сокольница(Раіі.) Стародубка
(Собол.) Субалевка (Даль). Курячья слѣ-
пота (Даль). — Пол. Со гусака, боггусл-
ка, богуса. — Чешск. Ногес. Тгііс, Рго-
вігеіепес (81оЪ.) — Сербск. Ьіпспга, Ѵіа-
йізаѵка.—Луз. Нбгкотес, Нбгкіког;ей.—
Латыш. Епицапв, — Финн. Каікего. —
Тат. Юкзаданъ, Экзаданъ (Сит.) —
Нѣм. Вег Епиіап. — Франц. Ьа Сеп-
ііапе. — Англ, бепііап Війегѵогі.
Сгѳпѣіапа аІЪа Фарм. ѵ.ЬазегріНііпт
Іаіііоііит.
Сгѳпѣіапа АтагѳІІа X. Фарм. назв.
беоііапеііа з. Оепііапа аиіотпаііз. Бѣ-
лая душица (Новг.) Женскій звѣробой
(Шенк.) Колтуннпкъ (Могил.) Конь-
трава (Ниж. Вѣроятно отъ тат. назв.
бепі. сгпсіаіа— Конь-каялъ-куль). Ко-
ричная трава, Норышная трава*)
(Вятск. Лал. Вешт.) Ноздря лазоревая
или Ноздрякъ трава (Кондр.) вѣр. съ
чешск. Иозігек. Стародубка (Кондр.
Моск, Орл. Пенз. и друг.) Тирличъ,
Т и рл и ч ъ - т р а в а **) (Мал. Рог. Кондр.)
Тропникъ (Волог. губ. Никоя, у. Пот.)
Бѣшеная трава (Раіі.) Уразняца (Волог.)
Чешск Иозігек. Тгііс. — Сербск. Таіо-
ѵас. — Самог. Кіінаиоіе (Ков.) •— Нѣм.
І)аз Ѳепііапеікгапі, сіег Ніттеізіеп-
8е1. — Франгг. Ьа Ѳепііапеііе. — Фини.
*) Названіе норпчной травы про-
изошло отъ употребленія этой травы
отъ болѣзни лошадей, называемой но-
рицею, и потому назв. Нарочная тра-
ва (Вятск. Меуег) ошибочно.
**) Въ Малор. существуетъ повѣрье,
что кто его носитъ на шеѣ, тотъ бы-
ваетъ любимъ господами, и что когда
вѣдьмы сбираются летѣть, то кладутъ
его подъ себя (Рог.)
Агокаікего, НогккаЬеіпа раззіпкеііик-
ка. Прежде употребл. въ медицинѣ.
Въ Вологодской губ. даютъ лошадямъ
съ овсомъ или овцамъ съ хлѣбомъ отъ
кашля (Пот.) Въ Вятск. губ. когда ло-
шадь или корову очень изнуренныхъ
начинаютъ вдругъ откармливать и отъ
того у нихъ появятся нарывы — то
кормятъ норичникомъ и болѣзнь скоро
проходитъ (Лалет.) Въ Англіи употр.
вмѣсто Сгепі. Іпіеа.
Сгѳпііапа аясіѳріайеа А Фарм.
назв. Азсіеріасіеа. — Сербск. Свѣтчица
(Панч.)
Сгѳпѣіапа сашрѳвігів X. Бѣшеная
трава (Раіі.) Змѣевникъ (Ниж. Леп.)
Стародубка (Раіі.)
б-ѳпЫапа сгисіаѣа X. Фарм. назв.
НепНапа сгисіаіа з. пгіпог. Василиса
(Вят. Меу. Пуп.) Денная (Каз. 6еог§.)
Живучка (Ворон.) Живущая (Курск.)
Звѣробой бѣлый (Амб.) Змѣевникъ
(ІѴіей.) Ископыть (Вят. Меу.) Казакъ
(Перм. Клеп. Вят. Меу.) Крестовый ко-
рень (Амб.) Лиходѣй (Орл. Тар.) Лихо-
манникъ (Укр. Кален.) Материнка
(Кіев.) Петровъ крестъ (Тамб. Стар.
Рук.) Петрова трава (Пенз.) Подвзор-
никъ (Полт.) Порѣзникъ (Вор.) Пяти-
палошникъ (Ворон.) Ранникъ (Курск.)
Семиродникъ (Вятск.) Синеголовъ, Со-
колинникъ (Вятск. Котел.) Соколій
перелетъ (Раіі. Минск. и др.) Соколій
полетъ (Слов. Акад.) Сердечная трава
(Вят. Ниж.) Перелетъ соколій тр.
(Кондр.) Синіе пѣтушки (Піпй.) Семян-
никъ (Вор.) Семиугодникъ (Вят. Меу.)
Тирличъ (Полт.) Терличъ (Волын.) и
изм. Тириличъ, Тырлычъ (Курск.) Та-
ралышникъ (Хар.) Товстуха (Малор.
Рог.) Толстушка (Кіев.) Уразная (Вят.
Меуег). — Пол. Ѳогусика кггуяоіѵа. —
Чешск. Ргозіі’еіепес, Ьайотаік. Ргоаіге-
Іепё когепі. — Сербск. Рговігеі, Про-
стрео, Сириштара (Панч.)—Тагп. Конь-
каялы-куль (Тавр.) — Нпм. НеіІ аііег
ЗсЬайеп, Кгеих-Епліап, йіе Майе1«еег,
йіе Епзеітігз, йіе КгеихЫшпе, йег Зро-
гепвПсЬ, йіе ЗуЪеІІепч'пггеІ. — Франц.
Еа СгоізеИе, Ьа Сепііапе сгисіёе, сгоі-
вёе. — Англ. Сгозз'ѵтогі Епзіап. Все ра-
стеніе весьма горько и употр. прежде
отъ перемежающихся лихорадокъ, гли-
стовъ п даже отъ чумы. Въ послѣднее
время стали употреблять отъ водо-
боязни. Какъ средство при излеченіи
ранъ, оно пользовалось большею сла-
вою. Въ народи, медиц. употр. также
отъ ранъ, отъ порѣза, отъ боли въ спи-
нѣ, отъ боли подъ ложечкою въ видѣ
настоя, отъ падежа рогатаго скота,
отъ кашля у лошадей.

6-епііапа — Сгегапіит
155
0-ѳп.ііапа ЛеситЪепя X. Звѣробой
(Сгшеі-) Звѣробой лазоревый. Соколь-
ница Сибирская (Раіі.) Тат.' — НзЬіІ-
йзЫ-пдопч-Ьа (Раіі.)
Сгѳпііапа Ііѵопіса Еізсіі. Нарочная
(т. е. Норичная) трава (Вятск. Меуег).
Ударная (Костр.) отъ удара.
Сгепііапа Іиіеа П. Фарм. назв. Ѳеп-
ііапа гиЬга 8. Іиіеа 8. та)ог (Кайіх)
Горечавка, Горчавка, Горчанка, Ген-
ціана красная или желтая. — Чеиіск.
Ногес. — Сербск. Ьіпс)ига, Ѵіайізаѵка,
Линцура (Панч.) У южн. Слав. Срченьак,
Срченьача, Срчаникъ, Кошутина бра-
да. — Нѣм. ѲеІЬег ой. гоіЬег Епгіап,
Зсіиѵеігег-Епгіап, Війепѵигх, ЕіеЬег-
5ѵиг2, йіе НосЬдаигя, 2іпіа1\ѵигя. —
Франц. Ьа дгаініе вепііапе. — Атл.
УеІ1о\ѵ Сгепііап. Корень этого растенія
принадлежитъ къ числу самыхъ замѣ-
чательныхъ изъ растущихъ въ Европѣ
тонически-горькихъ средствъ, употреб-
ляемыхъ при многихъ болѣзняхъ пи-
щеваго канала; изъ свѣжихъ корней
пригот. Генціановая водка, особенно
полезная при разстройствѣ желудка.
Ѳепѣіапа Оііѵіегі Ѳгіез. Узбек. —
Ігг-ВаЬа-Взі (ЬеЬт.) Употр. въ настоѣ
какъ полосканье противъ кровотеченія
изъ десенъ; въ видѣ чая противъ ко-
лотья въ груди; въ порошкѣ съ водой
въ видѣ тѣста какъ наружное средство
противъ нарывовъ и опухолей (Кир.)
вѳпѣіапа Рпѳитопапѣііѳ Т. Фарм.
назв. РпеитовапіЬе 8. АпііггЬіпит сое-
гиіешп (Кай. НЬ. еіИог.) Бутики (Мог.)
Горечавка (Вел. Росс.) Горчавка (Собол.)
Горчанка (Траппъ), Горичка (Гродн.)
Звѣробой (Уф.) Звѣробой женскій,
малый, черный (Шенк. Костр.) Звон-
ки, Дзвонки (Черн. Кіев.) Колокольчи-
ки, Синіе колокольчики (Моск. въ
трав. лавк.) Колокольня луговая (Вятск.
Котел.) Морскіе колокольчики. Орлики
(Влад.) Лазурьки (Укр. Кален.) Мла-
денческая трава (С-еогді). Настоечная
(Ниж.) Разстрѣлъ (Орл. Тар.) Са-
заны (Вол. Тар.) Субалевка (ѴѴіеЙ.) Си-
нозицъ (Нижег.) Соколій перелетъ
(Максим.) Сонъ-трава (Балл) Стародуб-
ка. Куричья слѣпота(Раіі.) Уразникъ
(Перм. Клеп.) Уразница (Ниж.) Лѣсной
тюльпанъ (Гродн.) Голубые Фіалки
(Полт.) Христовъ застѣнъ (Ниж.) По-
носные іпипухи (Кіев.) — Луз. ЭДеІдевке
гѵбпскі. — Чешск. Ргеііі (Рг) Ногерпік
(Ор. 81.) — Серба:. Вагапсіуа. —Финн.
Хііііи каікего. — Нѣм. Віаиег АѴіезеп-
Евгіав, йіе Ьип§епЫшпе: Віаиег Та-
гапі, йаз Реіегзкгаиі. — Франц. Ьа О.
рпеишоиапіііе, Ьа риітопаіге йез та-
гаіз. — Атл. Мат5Іі-&еііНап, ЛѴіпй-йо-
ѵ?ег Оедгіап, Аиіиіші-Ьеііэ, Ьші§-Яоѵег.
Употр. для крашенія шерсти въ голу-
бой цвѣтъ; отъ ушиба пьютъ настой;
отъ боли въ животѣ — отваръ, отъ
простуды — настойку; въ трудныхъ
родахъ и отъ горячки — пьютъ отваръ
(Вор.), отъ шума въ ушахъ, отъ золо-
тухи. Кромѣ поименованныхъ видовъ
употр. прежде въ медицинѣ и другіе
виды подъ іѣд. назв.
Сіѳпѣіа: ѵегпа А. Фарм. бепііашііа
йпісіз. Кай. іепііапеііае Нірріов з. Ѵіо-
Іае ециіпае.
СгѲіИіапа ригригѳа X. Фарм. Кай.
Сгепііапае ригригеае 8. Ьігзиіае (а. Саг-
зиіае по Наупе).
Сгѳпѣіапа раппопіса 8сор. Фарм.
Кай. Сепбапае гиЬтае.
Сгѳпііапа СаіѳнЬаеі УУсМ. Фарм.
Кай. (тепііапае соегиіеае.
вѳпііапа асаиіів X. Фарм. назв.
НЬ. Сепііапеііае аіріпае.
вѳпѣіапа СЫгауіа ВохЪ. (Нынѣ
А^аіЬойез СЬігауіа Йоп.) — Фарм. 8Н-
рііез еі ЕоІіа СЬігауіае.
Оегапіит ПНегіі. Сегапіас. Рг.
I. 639. Ѳегапоа знач. журавль, откуда
Журавлённикъ (Собол.) Журавель-
никъ (Малор.) Журавлиный носокъ,
Журавлиныя ножки, Журавлевая тра-
ва, Носъ журавлій (Кондр.) Ерань,
Герань, Гераній. — Пол. ПгіеЬгепо-
зек, Мозек, Войгізгек, Восіапіе или
2бга«'іе позкі. Восіапіпоз, Козісгкі. —
Чешск. Какові (Рг.) Коруіпік (81оЬ.) —
Сербск. 2йга1іп)ак, 1§1іса, КойіпкЦип.—
Нѣм. ІЭег КгапісЬзсЬпаЬеІ, ЗІогсЬвсЬпа-
Ьеі. — Франц. Ье Ьес йе §тие. — Англ.
Сгапе’з Вііі. Сгоипй-Неейіе. Ѳегапіоп
Діоскорида есть бегапіит іиЬегозит Ь.
Сгѳгапішп ооПітіт 8іер1і. Сар-
ты — Тогозъ-дебе (Кат.) Хорошая кор-
мовая трава.
Стѳгашиш сііѵагісаіит Ъ. Трое-'
цвѣтникъ (Полт.)
Сгѳгапіит егіапйшт Не. Ггияк.—
Тийат (ѲІеЬп.) Голъд. — ЁІ^асЬа (Мах.)
Якут. — ТигасЬ-аіада или ТигасЬ-іаг-
ЬадЬа, т. е. воронья лапа (МеіпзЬ.)
б-егапіит тасгогЫгит X. —
Сербск. Хйгаѵас.
Сгегатит раіивѣгѳ Ъ. Авдотникъ
(Кіев.) Борщовникъ (Смол.) Вовчуга
(Малор. Рог.) Грабельникъ (Ниж.) Гра-
билица (Волог.) Луговая гребенпиа
(Кіев.) Грыжная трава (Смол.) Дере-
вянка лѣсная (Минск.) Золотчискъ (Мо-
гил.) Колуха (Пет.) Курослѣпъ (Пск.)
Пятиперстница (Гродн.) Стоколѣ-
нецъ (Екат. Меркл.) Триперстница
(Могил.) Тременталь (Волын.) Употр.
отъ колики и колотья (Волог.). отъ

156
О-егапіит
грыжи (Смол.), отъ внутренняго по-
врежденія послѣ родовъ (Могил.), отъ
ломоты въ костяхъ (Пет.), настоемъ
моютъ голову отъ глухоты (Кіев.)
Сгѳгашит ргаѣепзе К. Боровой
(Ниж.) Божья милость (съ нѣм.) Боговы
грабельки (Костр.) Волкана, Волко-
ва (Орл. Тар.) Вовча ступа (Уман.)
Вовчі лапки (Малор. Рог.) Вовчуга
(Малор. Рог.) Вовчура (Малор.) Волчья
трава (Уфим.) Лѣсовые васильки (Черн.)
Грабли (Приарг. кр.) Грабельникъ (Ни-
жег.) Голубиный цвѣтъ (Влад.) Голуби-
ный носокъ (Янс.) Голубячій курослѣпъ
(Могил.) Змѣевка (Могил.) Иголка (При-
арг. кр.) Желудничная тр. (Вятск.
Меуег. Біпсі.) Журавельникъ, Журав-
линникъ. Камчужная трава (Тамб. Меу.)
Колокольчики синіе (Пет.) Костоломъ
(Ниж.) Кудрявчикъ (Вор.) Орлиная лап-
ка (Ворон.) Орлики (Кал.) Лапотникъ
(Курск.) Медвѣжья лапа (Влад.) Мали-
новые листки (Владим.) Мордвинникъ
(Влад.) Маточникъ (Бесс.) Недужная
трава (Влад.) Подъорѣшникъ (Курск.)
Перевязка (Новг. Ѳтеі.) Придорожная
иголка (Лап. Волог.) Придорожникъ
(Лям. Кал.) Позвоночки (Яросл.) При-
зорная (Новг.) Прострѣлка (Нижег.)
Прущъ (бшеі.) Расперстникъ (Волог.)
Полевая ружа (Бесс.) Свинячья трава
(Вят. Лал ) Сорокопытникъ (Алт. Верб.)
Суставница человѣчья (Арх.) Суколѣн-
ка (Арх; вѣр. Стоколѣнка). Семикопы-
тышная (Костр.) Серпуха (Влад.) Синій
лазуревый цвѣтъ. Сузикъ (Вор.) Трои-
ца (Черн. Микл.) Ураззая (Волог.)
Усовная (Новгор. Олон.) Цвѣтникъ
(Влад.) Червишникъ (Курск.) Черветоч-
никъ (Гродн.) — Сомнит. болотный
верескъ (Курск.) Дятловникъ (Нижег.)
Дворянинъ (Волын.) Дѣвичникъ (Орл.)
Никашкое копье (Каз.) Зубоіцекъ (Вил.)
Исплешна (Ниж.) Францовникъ (Волын.)
Полевая петрушка (Уфим.) Употр. отъ
ураза (Вол.), отъ колотья (Костр. Каз.),
отъ грудной боли (Кал.), отъ женскихъ и
дѣтскихъ болѣзней (Влад.), отъ ломоты
(Влад.), отъ венерич. ранъ (Кіев.), отъ
кровотеченія послѣ родовъ (Бесс.), отъ
порѣзныхъ ранъ (Вор.), отъ укушенія
змѣй, въ видѣ припарки (Ниж.), отъ
скотскихъ болѣзней и для составленія
зеленой краски. Въ Олон. губ. отваръ
травы употребл. на обмываніе и обти-
раніе боковъ, если въ нихъ чувствуется
колотье (Поляк) Употр. прежде въ ме-
дицинѣ подъ именемъ НегЬа Сегапіі
’оаігасЬіоійез. йь.м. Вег Аскег Зіогсіі-
зсѣпаЬеІ, йіе боПезднайе.
©егапіиш ривШиш Ъ. Собачій
Василекъ (Вор.) Гусли (Вол.) Польная
петрушка (Минск.)
Оегашит гоѣипйіГоІіит Ъ. Во-
лосникъ (Волын.) Употр. отъ ломоты
въ костяхъ.
Оегашит йо.п^иіпеит X. Фарм.
назв. Бапртіпагіа (Кай. еі НЬ.) Бобо-
вишннкъ (Екат.) Волосникъ (Малор.
Рог. Употр. въ видѣ припарки, когда
лезутъ волосы). Волчица (Курск.) Вов-
ча стопа (Малор. Рог.) Вовча-уступа
(Умань). Грабельки, Грабельникъ (Ниж.
Вор.) Гостинникъ, Гостівникъ (Ма-
лор. Рог.) Громникъ (Кіев.) Грызникъ
(Волог.) Дубровка (Малор.) Лѣсная ду-
бровка (Минск.) Дубровица (Могил.)
Дѣдъ (Курск.) Живущая (Хар.) Журав-
ленникъ. Мужской Золотничекъ (Мог.)
Игольникъ (Сарат.) Кровь (Курск.) Ку-
РослѢпъ(Уфим.) Крестовая трава (Тамб.
Меуег). Ломотная трава (Вор. Тар.) По-
левой любистокъ (Под.) Мир зіллэ (Ма-
лор. Рог.) Поддубникъ (Черн.) Под-
плешникъ (Тавр.) Боровая рожа (Черн.)
СтокоДѣнникъ (Кіевск.) Полевая тоя
(Бесс) Твердякъ (Орл.) Червивикъ
(Гродн.) — Неопр. Косыгинъ (Волын.)
Марлица (Могил.) — Пол. Сігпивсіоіосѵу
позек. — Финн. Рипаіпеп, Кигепроіѵі.—
Тат. и Арм. за Кавк. Іонжа-гюль (тѣмъ
же именемъ наз. и Роіешопіиш соеги-
Іеит). — Нѣм. Паз Вег§всЬпаЬе1кгаиІ,
Йаз Віиікгаиі, сііе ВІиішігг, Йіе гоСЬе
ИйЬпегѵигг, сіаз Уаіэеікгаиі. — Франц.
8ап§иіпаіге. — Атл. Віоой-йоск. Со-
держитъ дубильное начало и употребл.
какъ средство, останавливающее кро-
нотеченіе изъ ранъ. Въ народи, русск.
медиц. употр. отъ зубной боли, отъ ло-
моты, отъ поноса, отъ запора, отъ па-
дучей болѣзни, отъ ранъ и для корма
овецъ при болѣзни, называемой мете-
личникомъ (Курск.) Въ Малор. моютъ
отваромъ его голову когда лезутъ во-
лосы.
(л-егапіиш зуІѵаНсиш Ъ. Булавки
(Алт. Пот.) Болотникъ (Вятск.) Весе-
личная трава (Олон.) Грабилица (Волог.)
Дубровка (Минск.) Змѣевка (Волог.
Костр.) Икотная тр. (Арх.) Егорье-
во копье (Ирк. Пот.) Кланная (Олон.)
Костоломъ (Волог.) Колуточная трава
(Пет.) Кленовый листъ (Ниж.) Мозгуша
(Вятск. Меу.) Окормъ хомячій (Вятск.
Меу.) Предлѣсникъ (Лям. Кал.) При-
точная (Олон.) Дѣвичьи пупки (Алт.
Пот.) Лѣсной прущь (Лепех.) Пупав-
никъ (Вор.) Лѣсной рѣпикъ (Кал.) Сер-
пуха (Нпжег.) Сороконедужная (Нижег.)
Стоколѣннпкъ (Кіев.) Собачья твавка
(Вор.) Усовная трава (Арх. "Олон.
Волог.) — Пол. Сорокопритка (Мик.) —

Сгегапіиш — СИайіоІия
157
финн. Мсізаіпеп-Кигепроіѵі. Употребл.
отъ колотья, отъ икоты, отъ лома въ
костяхъ (парятъ и прикладываютъ),
отъ лихорадки, отъ простуды и для
леченія собакъ въ бѣшенствѣ (Вор.)
Сгегоро^оп. — Бѣлобородокъ (Слов.
Акад.)_
Сгеит Ъ. Возас. Рг. И 550. Гра-
вилатъ, ГраФіматъ. Гребникъ. Ре-
пей, Собачки, Чистецъ. — Лол. Кикіік,
Вепеііукі, Вепейукіа.— Чешск. Кикіік,—
Сербек. Віахепак. — Луз. Кикіік, 2ай-
пік. — Финн. Кеііикка. — Нѣм. Баз
Вепейікіепкгаиі, Вепейікіетѵигх. —
Франц. Ьа Вепоііе, Іа Сбои. — Атл.
Аѵепз, Веппеі, Негѣ-Веппеі.
(3-ѳит апетопоійѳв ТѴгІІЛ. Нынѣ
Яіеѵегзіа апетопоійез. Чабанъ (Камч.
Ьей. ЕІ. гозз).
вѳит гіѵаіе X. Фарм. назв. Сагуо-
рііуііаіа адиаііса з беит гіѵаіе. Бабоч-
никъ (Подол.) Бубенчики (Яросл. Петр.)
Водяной Баданъ (Эк. Бот.) Вывиш-
никъ (Фарм.) Вышнякъ (Яросл.) Чор-
товы головки (Смол.) Горлянка (Кал.)
Гравилатъ ручейный (Собол.) Гре-
бенникъ (Собол.) Гребникъ (Смол.) За-
борная трава (Арх.) Заговорная тр.
(Олон.) Змѣиный корень (Кал.) Кошачьи
и. ди (Никол, Пот.) Копытникъ (Волог.)
Кучера (Арх.) Колючникъ (Олон.) Дикій
лапушникъ (Тв.) Могущикъ большой
(Яр.) Ожиннпкъ (Гродн.) Отдоленъ
трава (Пет.) Подыйма, Пидыйма
(Умань). Поникннца (Смол. Могил.
Кіев.) Понокница (Могил. Пабо и Чол.)
Пониконица (Смол.) Пресовичная (Кур.)
Просвирки (Влад.)' Растрепа (Курск.
Горн.) Репей, репеекъ (Кал.) Дикій ре-
пей (Вят. Меуег). Рябинникъ болотный
(Черн.) Собаки (Кал.) Собачиха (Вят.
Меуег). Серпій лѣсной (Тамб. Меуег).
Трава-листъ (Тамб. Меуег). Щелкуш-
никъ (Костр.) — Пол. Кикіік хсѵізіу. —
Корел. Шаранасъ-боба (Олон.) — Самог.
Мезхкоз Іаигіе, т. е. медвѣжьи коло-
кольчики (Ков.) — 9ст. Наг(а кеііагі.—
Финн. Агокеііикка.—Нгьм. АѴаззег-ХеІ-
кепѵѵигх, 'ѴѴіезепЬеиесІісіепл'іігх, Ѵ/аз-
зег-Вепейісѣ Віе ІѴіезепдагай’еІ, йаз
Маікгапі. — Франгі,. Вепоііе йез ргёз.—
Англ. ТЬгоаі-гооі, 'ѴѴаіег-Аѵепз. Употр.
отъ ломоты ногъ, отъ болѣзни глазъ,
для уничтоженія мозолей, отъ боли
горла и во всѣхъ тѣхъ случаяхъ гдѣ
употр. бешп игЬапшп Ь.
Сгеит зкгісіит Аіі. Алжера (Полт)
Баранки (Вятск, Меу.) Грабельки (Мо-
гил.) Медвѣжьи лапки (Уф.) Ладанъ
земляной, снотворный (Даль). Перепо-
лошная (Вят. Меу.) Порушникъ (Курск.)
Пустоцвѣтъ (Тул.) Полевой пушекъ
(Вор.) Репей дикій (Вор.) Репеекъ (Вят.)
Хвайла (Могил.) Отваръ травы употр.
отъ поноса и вообще ври болѣзни жи-
вота (Кур. Пуп.)
Сгеит игЪашіт Б. Фарм. назв. Са-
гуорЬуІІаіа з. Беит игЬапшп з. 8апа-
тишіа (Вайіх). Вывишникъ (Укр.
Кален.) Вивішникъ (Мал. Рог.) Гра-
вилатъ (Сукк.) ГраФИлатъ. Гребен-
никъ (Полт. Авг.) Гребіннпкъ (Рог.)
Гребникъ тр. (Лепех. Кондр.) Гвоз-
дичникъ, Гвоздичный корень, Гвоздич-
ный духъ. Гвоздики (пер. лат. оарм.
назв.) Гвоздичное зелье. Горлачовка
(Могил.) Живущая трава (Курск.) Лю-
бимникъ, Любимъ-трава*) Любовь
(Оп. Вел. травъ. № 20). Любь (Нар.
Бог. 58). Подлѣсникъ (Волын.) Пузыр-
ница (Покор. Жур.) Репешки (Екат.)
Репій дикій (Вор. Тар.) Собачки (Кал.
Тул.) Хрещатникъ (Хар.) Чистецъ-
трава (Кондр. Мейер. Бот. Сл. Щегл.)
У Кондр. и Щегл. это растеніе назыв.
также Баданъ, а въ Церк. Сл. и у Даля,
Чагирскимъ или Мунгальскимъ чаемъ,
Чагиремъ — но это сомнительно, такъ
какъ подъ всѣми этими названіями из-
вѣстна въ Сибири 8ахій-а§а сгаззіГоІіа.
Чегиск. Вепейік. — Сербек. бгеЪпік, Віа-
йепак Іекагзкі. — Эст. Маа тббіай. —
Латыш. Зіі’ви па§$р- — Финн. Куіакеі-
Іикка. — Нѣм. Баз §етеіпе Вепесіісіеп-
кгаиі, сііе багайеі, <1аз Назепаи^е, йаз
ідеікгаиі, сііе Пеікетѵигх, сііе Магв-
сѵигх, ѴУеіпсѵигх. — Франгі,. НегЬе йе
81. Вепоіі. Вёпоііе соттипе. У Ьесод.—
Сгагіоіе, бгірре. Ѳігойёе, Запісіе сіе топ-
1а§пе. — Англ. Соттоп Аѵепз. НегЪ-
ВеппеКо. Віеззеі НегЬ. Корни употр.
при лихорадкахъ и друг. хроническ.
болѣзняхъ, при ослабленіи мышцъ, но
всего чаще какъ возстановляющее
средство при выздоровленіи послѣ
этихъ болѣзней. Кореи кладутъ также
въ пиво для предохраненія отъ оки-
санія.
Сгіайіоіив Б. Ітісіеае. Сабля трава
(Кондр.) Шпажникъ (Двиг.)—Пол. Міе-
схук. — Чегиск. Месік. — Сербек. Масіс.
Мачиц (Лавр.) Сабльичпца (Панч.) —
Луз. ѢЦесік. — Нѣм. Віе Зіедтѵигз. йег
*) Часто упоминается въ старинныхъ
рукописныхъ цвѣтникахъ й травни-
кахъ, какъ растеніе, имѣющее свой-
ство привораживать любимаго чело-
вѣка, что, конечно, основано на томъ,
что сѣмена этого растенія прилипаютъ
къ платью. См. также ЕсЬіпозп. Ьар-
риіа.

158
Сгіайіоіиз — О-Іѳейота
ЗсЬѵѵегіеЬ — Франц. Ье Сгіайіоіе, 1е
Оіаіеиі. — Атл. Согп Иае, Зѵгогй-Ьйу.
СгІасИоІия ооштипіз X. Фарм.
назв. Ѵісіогіаііз гоѣипйа (Ва<1іх). Зряд-
ныкъ (Черн.) Зрадникъ (Кіев. Левч.)
Зрочникъ (Гродн.) Косарики (Екат.)
Кочетки (Курск. Гори.) Медучки (Бал-
та). Мечникъ тр. (Кондр.) Мечъ. Пив-
никъ (Вор.) Шпажная трава (Коидр.)^—
Пол. Міесхук ровроіііу. — Чешск. 7л,-
Ьпскотсаіа ігаѵа, Пеѵаіего ойёпі, ЙеЬгі-
сек.—Нѣм. Піе Аскег8сЬѵ/ег<1ізіе§\ѵиг2,
йег гипйе АПегтаппзкагпізсЬ, йег §е-
теіпе,го(;Ье ЗсЬѵѵегІеІ, йіе гоіЬебсЬѵегі-
Ііііе, йіе гипйе 8іе§\ѵигх. — Франц. Ьа
Ѵісіогіаіе гопйе. Когда нѣтъ молока
у женщинъ, то пьютъ отваръ.
Сгіасііоіия ітЬгісаіиа Ѣ. Синя нода
(Волын.) Дробинка (Волын.) Дзвонокъ
(Волын.) Зрядникъ (Мал. Рог.) Куль-
чиберъ (Гродн.) Дикій лукъ (Ков.) Котья
цибулька (Вил.) Дикій чеснокъ (Волын.)
Полевой чеснокъ (Вит.) Овсянка (Орл.)
Пивоникъ (Хар.) Красні пітушки
(Малор. Рог.) Ризецъ (Волын.) Сипѣлка
(Екат.) Шпажникъ (Могил.) Корень —
отъ зубной боли (Вят.)
СНайсіит Тоигп. Рараѵег. I. 122.
Пол. Нозіорайб. — Чешск. Кпгкоѵѵаіес.—
Сербск. Койпас. — йь.ч. Пет Нотн-
шоЬп. — Франц. Сгіансіеппе, Ьа біаіі-
сіе. — Англ. Ногн-Рорру.
СПаисішп Іиіѳит 8сор. Фарм. назв.
Рараѵег согпісиіаіит а. Оіаисіит Іиіеит
(Кайіх еі НегЬа) СЬеІійопішп согнісиіа-
ішп. Рогатый макъ или лѣсной макъ
(Кондр.)Вороній макъ(Кондр-)Мачокъ
(Новор. Екат.) Рожечникъ (Деиг.) —
Пол. Нозіоразб.— Чешск. Внгкоѵѵаіес.—
Сербск. Козіпас. — Нѣм. Вег §е11>е
НогптоЬп, йаз ипасЬѣе ЗсЬбІІкгаиі. —
Франц. Ьа Оіаисіе, Ѳ-Іаисіеппе, Раѵоі
соттип (ШгісЬ). — Англ. 'Уеііоѵѵ Ног-
пей Рорру. 8еа-Рорру. Вгпізе-гооі.
СИаих тагіііта Ь. Ргітиіас.
ѴШ. 59. Фарм. назв. Оіаих. Молочная
трава (Ьіпй.) Морская молочная трава
(Кондр. съ нѣм.) Молочникъ, Млеч-
никъ, Млечное зелье (Амб. съ пол.)
Гремникъ (Меркл.) Приземникъ (Даль).
Пол. Міёсгпік. — йешск. 8іѵёпка.—
Сербск. МУекогойка. МЦекагіса. — Луз.
Зуѵѵоѵѵка. — Финн. Ваппіккі. — Нѣм.
МіІсЬкгаиі, МиНегкгаиі, йаз Заігкгаиі,
йег ЗсЬпеІІег. — Франц. НегЬе аи Іаіѣ.
Ье Оаіах тагіііте. — Англ. Віаск 8а1і-
ѵѵогі. МПкіаге, 8еа-МПк-\ѵогі. Міік-Тге-
іоіі. Увеличиваетъ количество молока.
Служитъ указателемъ соленыхъ источ-
никовъ на_тѣхъ мѣстахъ гдѣ ростетъ.
СгІесЬотаЬесІѳгасѳаЬ. ЬаЪіаб.
Фарм. назв. Нейега іеггезіиз (Воз.) Са-
Іашіпіѣа Ьитіііз а. Согопа іеггае з. СЬа-
таесіета а. СИесЪота (НегЬа). Адаленъ
(Стар. Рук.) Баранчики (Астр.) Блющъ,
Плющъ (Кондр. пер.) Будра (Моск. и
др.) Кудра (Умань). Судра (Кал.) Мудрія
(Орл.) Грудная (Влад.) Душмянка (Арх.)
Яблоновое зелье (Екат. Сгип.) Котики
(Мал.) Кошачки. Котятникъ (Моск.
Жел. Кал.) Котовникъ (Вор.) Ко отеч-
никъ (Тр. Малор. Рог.) Копѣешникъ
(Вор.) Кротовикъ (Пет.) Котовы м. .уш-
ки трава (Кондр.) Крывочная трава
(Вятск. Пуп.) Лѣсная крапива (Хар.)
Кошачья мята (Могил. Кал. Смол.)
Малиновая травка (Вор.) Степная мята
(Тамб.) Собачья мята (Смол.) Дикая мята
(Вор.) Мяточникъ (Вор.) Лісова мята
(Малор.) Опуховая трава (Вятск. Лал.)
Орлики (Черн.) Подбируха (Вятск. Меу.)
Пикульникъ синій (Пет.) Ползучка
(Даль). Расходникъ (бол. ч. Росс.)
Росхідникъ (Малор.) Рясъ *) (Хар.
Екат.) Сороконедужнан (Вятск. Меуег.
Ниж.) Шалфей (Уф.) Шандра (Умань).—
Пол. ОЫойпік Ьінзгсиоѵѵу (Ков.) Віизг-
сгук, Кигйѵѵан, Копгай, Кипгай, Віизгсг
гіешні. КигйуЬанек. КигйуЬап.— Чешск.
ІѴоропес, ІѴоренес, орепес, рорепес, зй-
йпгпік, Ьпйга. Оропка. Оропес (81оЪ.) —
Сербск. ВоЪгісаніса, Коіигас, Окгп§1)ак.
Добрйчава трава, Добричанова трава
(Карадж.) Самоба)ка, Добричица, Добри-
чавка (Панч.) — Луз. Роронс. — Чуваш.
Ёнъ шуведеггень вуда, т. е. кровь раз-
бивающая трава (Мик.) — Тат. Киркъ
(Кар.)—Финн. МаоЬшпаІе, Каііппйге.—
Эст. Кавзігайай, гоозе гоЬі. — Латыги.
Кизіони заЫе, зсЬо§и ІоЬзсЬі, зеЬіаз,
ийга. — Нѣм. Паз РатеггеЬепкгаиі,
йаз ЕгйерЬеп, йіе ОгипйгеЬе, йіе Сип-
йеІгеЬе, йег бипйегтапп, йег НейегісЬ,
йіе Нипйеіаде, йаз Нипйіга^епкгаиі.
Пйгат, Бйгаіпв (Наупе). — Не отсюда
♦) Названіе Ряска принадлежитъ раз-
нымъ видамъ Ьешпа, но въ находя-
щихся у меня копіяхъ съ старинныхъ
рукописныхъ травниковъ и цвѣтни-
ковъ — упоминается совершенно дру-
гая трава Рясница или Ряска (Рук.
Лал. 64), Ряска (Рук. Кор. 18), (Арх.
Калач. 1858. № 1. 19), Рясница, Роза-
наль, трава руска, трава разница (Нар.
Бог. 1863. № 6), Адаленъ пли райская
трава (Опис. великорусск. травъ № 2),
которая, по всей вѣроятности, есть
бНескоша Нейегасеа. Очень возможно,
что первоначальное названіе ен было
райская трава, которое впослѣдствіи
искажено было въ райска, раска, ряска,
рясъ и рясница.

СПескоша — ©ІусуггЬіаа
159
ли Будра?— Франц. Ье Ьіегге іеггезіге
бІесЬоте. У Ьесод. — Соигоппе сіе
іегге, НегЬе Де 81. йеап, Сопггоіе йе
81. .Теап, КопйеІеНе, Вопйоііе ТеггеНе,'
Тетгёіе. — Атл. Сотшоп бгоппй-Іѵу.
Аіе Нооі'. Саі’з Гооі, 6і11, Тип НооГ.
Ноѵе, НеуЬоѵе, Наутаісіз ог Нейде-
таійз. ВоЪіп-гип-іп іЬе Несіде. Прежде
употр. въ медицинѣ противъ застарѣ-
лыхъ грудныхъ катарровъ, удушья,
боли мочев. пузыря и накожныхъ бо-
лѣзней. Въ народи, медиц. употр. отъ
весьма многихъ болѣзней, какъ то отъ
грудныхъ болѣзней, отъ болѣзни'моче-
выхъ органовъ, отъ боли послѣ ро-
довъ, отъ лихорадки — внутрь; и сна-
ружи отъ нечистыхъ язвъ, отъ опухо-
ли и лома, отъ перелома костей, отъ
золотухи; для произведенія нарыва.
Ею же припариваютъ коровье вымя,
если оно послѣ теленія опухло (Ниж.)
СИѳ(ііі8сЬ.іа Ь. Ьедшпіп. Ргосіг.
11.479. Гледичія. Іерусалимскій тернъ
(зиЬ 61. Сазріа Везі.) Христовъ, или
Крестовъ тернъ (Сред.) зиЬ 61. ігіа-
сапііюз Ь. — Пол. Ідіісгпіа, ВоЬосѵе
йгхеѵго, ВоЬойггетѵ. — Чешск. Вгезо-
ѵ/ес. — Сербск. Тгаоѵас, Тёгпоѵас. —
Нѣм. бІейіізсЬіе. Вег Нопідйогп, йег
Зсѣоіепйогп, йег ХпскегзсІюіепЬашп. —
Франц. Ье Гёѵіёг. Сагопде а тіеі (въ
Канадѣ). — Англ. Нопеу-Ьосизі.— Таш.
на Кавк. Лелеагачъ, т. е. журавлиное
дерево (зпЪ 6. Сазріа). — Груз. К(Ь)ри-
стесъ-гвнргвина (Кн. Эрист. зиЬ 61.
ігіасапіЬоз).
Шусѳгіа Е. Вг. бгат. Зіепй.
I. 284. СІусегоз — сладкій. Мйнникъ
(Двиг. соч.) — Пол. Маппа. — Чешск.
Ойетка. — Сербск. Згакопода, расеѵі-
па, зепіка. — Луз. ЗІойпіска. — Нѣм.
Ваз Зйзздгаз. — Франц. Ьа біусегіе. —
Англ. Меайоѵг-бгазз. Еіоіе-Геэспзе.
СПусегіа адиаііса Зтіій. Зуп. Аіга
адиаііса. Пищики (Укр. Черняевъ зиЬ
61. агипйіпасеа КппіЬ.) Ьіпй. — Нѣм.
Ваз зйвзе Мііігдгаз. — Англ. АѴаіег
Наіг-Огав.
СПусегіа йшіапв В. Вг. Зуп. Ее-
зіиса ДиКапз. Фарм. назв. Машіа, 6га-
теп Маппае. Занозка пловучая. Ман-
никъ (Дв.) Манная трава. Манна (пер.
<₽арм. назв.) Нюнька. Шваденъ или
утиная трава (Экон. Маг. съ нѣм.) —
Пол. Маппа, ітаАѵа таппіапа. — Чегиск.
УЫосЬап, Ьашапісе (81.) — Сербск. Рі-
геѵіпа, рада Ігалѵа. — Луз. Роіѵойща,
Роѵгосій, Рпк.— Финн. Ѵезізогзіто, Ьпк-
иЬеіпіі (и др. виды).— Эст. Раі’ізЬеіп.—
Латыш. ЕЬгзсЬкп-аизаз. — Нѣм. Ваз
Епіепдгаз. йаз ГІоИдгаз, Йег Ніттеіз-
Піаи, йаз Маппа§газ, йіе Маппадгйізе,
йег Маппазсіііѵайеп, йег Маппазсііѵіп-
деі.— Франц. НегЬе а Іа таппе, Маппе
йе Ргпззе, Кіх йе Роіодпе, Маппе йе
Роіодпе. У Ьесоср — Вгопіііе. — Атл.
Еіоі Меайосѵ дгазз, Иоіе бгазз. Еіоаі-
бгазз, Маппа-бгазз. Сѣмена употребд.
въ пищу, на кашу, подъ именемъ ман-
ной крупы (Зсішайеп — въ Познани).
Маппадгйіге, МаппаЬігзе, НіттеІіЬаи.
СПусегіа зресіаЬіІіз Мегі. еі Коей.
Зуп. Роа адиаііса Ь. Лепешнякъ (Земл.
Газ.) Луговой овесъ. Плюшникъ,
Плюха луговая (Вор.) — Пол. ѴѴук-
Ііпа дѵойпа. — Финн. Ізозогзіто. —
Нѣм. ѴіеЬдгаз. Растетъ на влажныхъ
мѣстахъ н потому принадлежитъ къ
весьма посредственнымъ травамъ.
СНусуггЫга Тоигп. Ьедиш. II. 247.
біусуз, сладкій, гЬіга, корень. Солод-
ка. Солоцки. Солодижникъ (Урал.) —
Пол. Ьпкгесуа, Ьакгусуа. — Чешск. Ьё-
когіее; кор. — ЗІайкё йг/еѵ/о. 81айку
когеіі. — Сербск. ЗІайіб. — Луз. Ьекѵгі-
са, ЗІбйпіска, ЗІойнікоіѵе йгуеию. —
Кирг. Мія (всѣ виды) Борщ. — Нѣм.
Вег ЬасгііиепЬаиш, йаз ЗйззЬоІг. —
Франц. Ьа Вёдіізве.—Атл. Ыдиогісе.—
СПусуітІііга азрѳггіта Ь. Осо-
лотка (Приарг. край. Каш.) Почки ея
наз. Калмыцкій чай (Раіі.) —Алт. Тат.
Алчъ-Элёнъ. — Бурят. Амташй, т. е.
сладкій корень. — Дерб. Тат. Сюпюр-
ка-кюки (Сит.) — Калм. Агечай (Кир.)
СНусуггЬіга ѳсЫпаѣа Г. Корень
въ торг. подъ именемъ русская Лак-
рица, русскій солодковый корень, Кайіх
ЬіциігіНае гизвісае. Бурьянъ (Ставр.)
Выхри (Екат.) Вербецъ солодкій
(Кален.) Осо лотка тр. Слодкік корень
(Кондр.) Солодкій корень, Солод-
ковый корень. Солодка, Солодикъ,
Сладкій корень, Дубецъ (ДонъФилон.)
Солодковый дубъ (Стар. рукой.) Со-
лодець (Екат.) Солодика (Черняевъ).
Солодскій кор. (Урал.) Солодина (Даль).
Солодыжникъ, Буя (Даль). Лакрич-
никъ, а сокъ — Лакрица. По Мал.—
Лякорыця.— Сербск. Коньеда (Панч.)
Госпино бидіе. Зіайіб ргозіі. — Чегиск.
Ьекогісе, зіасіке Дгеіѵо, зіайку когеп,
озіёйез. — Луз. Зібйке йг)еѵѵо, ЗІойкі
кодей, Зібйке кЫёЬу, Агуша, ЗІосІоіѵс,
ЗКйпіса, Іекіѵіеоте когизкі. — Груз. ц
Арм. Дзиръ-ткбила (Сит. Сред. Эр.)
ткбиль-дзира (Сит.) — Мтпр. Дзиръ-
тквили (Эр.) — Тат. Бак. у. Кясни-
кюкп.—Коренья Кяснн-аслпсусъ (также
п 61. дІапйиІИега). — Калм. Шикеръ-
боя, Бунатпна-ятуръ, татле-тамаръ. —
Кирг. Кутде, Біа-тамеръ (по ЬеЬт. —
ЗЬіпп Ъгца, т. е. сладкій корень). —
Буаі. Чушу-мія — (также и 61. §1аЬга

160
СПуоугтЬіга — 6-гаііоІа
и Ьігзиіа на пос.і. 3-хъ языкахъ). —
Нѣм. Пан гиззізсЬе ЗйззЬоІх, сіаз сѵеі-
всЬе ЗйзвЬоІг.
(ЗТуоуггЫиа вІаЪга Е. Фарм. назв.
ЬіідиігЖа 8. 6-ІусуггЫга ііізрапіса (Ка-
біх). Испанскій лакричникъ, испанская
лакрица. Прочія назв тѣ же какъ и
61. есѣіпаіа. — Нѣм. бешеіпез ^Іаііев
БйвзЬоІг, Пасгіігешуигге], йаз ВатЬег-
§ег-8іі88Ьо1г, йег ЕисІізЬаит, Йіе Наг-
ІіізсЬтѵиггеІ, ЗрапізсЬе Зйввтпіггеі. Изъ
нея преимущественно приготовляется
лакрица, которая получается н отъ дру-
гихъ видовъ, и имѣетъ вмѣстѣ съ кор-
нями большое употребленіе при кашлѣ.
СгІусуггЫва дІапйиІіГега Б. Это
есть біусуггѣіха Гиппократа. Названія
тѣ же какъ и другихъ видовъ. — Нѣм.
Кіеіпёз Зііззііоіг. Изъ листьевъ ея Кал-
мыки приготовляютъ себѣ чай. Кромѣ
того употр. отъ кашля, для соленія
огурцовъ и мочки яблокъ, для декокта.
Сгіусуггіііга игаіѳпяін Вирг. Кам-
чугъ (Сарат.)
ОпарЬаІіит I). Воп. Сотроз;
Рг. VI. 221. бпарѣаіоп (греч.) знач.
пухъ. Змѣевикъ (Собол.) Сушени-
ца (Двиг.) Платокъ или Козинъ тра-
ва (Кондр.) — Пол. Згагоіа, Косапкі,
Косепкі, Косіапкі, ВисЬе гіеіе. — Чешск.
Ргоіёг. — Сербск. Моі^асак. — Луз. Йё-
гаск. — Финн. й&ккагй. — Нѣм. Пая
Киіігкгаиі. — Франц. Па Соіоппіёге, Пе
СпарЬаІе, 1’ІттогіеІІе. — Англ. Саззі-
(Зопу, Сойоп-ѵ/еей, Сийѵгеесі, Сіиісѵогі,
Еѵег1а8ііп§ боісііуіоскз, Моипіаіп Еѵег-
Іавііпд.
СгпарЬаііит агѳпагіит, огіѳп-
Шіѳ, зіоѳсЬав, вап§иіпѳит. V. при
Неіускгіэиш.
О-парЬаІіит агѵепве, §а11ісит. V.
при Гі1а§о.
СІ-парЬаІішп йіоісит ѵ. Апіеппа-
гіа біоіса.
СгпарЬаііит эуіѵаіісшпі. УВирг.
НеІусЬгізит зрісаіит. Полевой Без-
смертникъ (Журн. Сад.) Богородицкая
трава (Кал. Лям.) Бубенчики (Новг.)
Бѣлый быльникъ (Тв.) Бѣликъ пу-.
стогпный (Вят. Меу.) Бѣлена (Волог.)
Золотуха (Вятск. Меу.) Каминь (Олон.)
Огневка (Пск.) Одуванчики (Вил.) Пу-
ховикъ (Волог.) Дпкан полынь (Ниж.)
Суховершокъ (Кіев.) Сухоломъ (Костр.)
Шатувъ (Новг.) Циѣнъ (т. е. Тминъ)
лѣсной (Екат. Могил.) — Финн. АЬо)й,к-
ката. Употр. отъ нарывовъ и ранъ у
рогатаго скота (Новг. Ниж. Кіев. Пск.),
отъ грыжи (Волог.), отъ боли сердца
(Гродн.), отъ укушенія бѣшеной собаки
(Тул.)
ОпарЬаІішп иіідіповиіи X. У
Кирг. НеІусЬгізит адиаіісит. Волошкя
(Малор.) Горлянка, Змѣевикъ (Даль).
Заломъ. Жабная трава (Дом Леч.)
Летучій огонь (Ряз.) Порѣзная' трава
(Нижег.) Пуховка (Твер.) Ростильннкъ
(Екат.) Снѣжекъ (Тв.) Сушеница (Піпсі.)
Собачки (Тул.) Спрычъ (Вятск. Меу.)
Толстушка (Вор.) Червивая трава
(Кал. Пот.)_Употр. отъ жабы и ранъ.
©оосіуега В. Вг. ОгсЫсІ. — Пол.
Та)еха. — Чешск. Нгапореіка. Сисііег-
ка. — Сербск. Вгк1оре1)ка, Овігореіий-
ка. — Луз. Кохііса. — Нѣм. Вег Хеіг-
бгеЫіпд, Еаишпігг.
Сгонауріит ЬѳгЬасѳит П. Маіѵас.
I. 456. Бнбл. Слав. Виссонъ (Парал. IV,
21, XV, 27. 2 Парал. II, 14, ІІІ, 14) отъ
6о88. агЬогеит. Хлопчатникъ. Хлоп-
чатобумажный кустъ. Бавелна. Бавов-
на, Бавонь (Шейк.) Бавуна, Баволь
(Малор. Стар. Банд.) Байбакъ (Бѣлор.
Сл. Нос.) — Пол. Ваѵгеіпіса, Ватѵеіпа.—
Чешск. ВаяФпік. — Луз. ВаиФша. —
Сербск. Рапшсіка, Хеііпа. — Болг. Па-
мукъ. — Груз. Бамба или Банба. —
Йѵмгр. (Бамбее. — Арм. Бамбакъ, Бам-
бакени. — Имер. Бамба. — Кирг. Гуза.
Чигитъ (сѣм.) — Хив. Ковача, Коват-
ча. — Нѣм. І)ег Ваштѵоііепзігаисіі. —
Франц. Пе Соіоппіег ои Хуіоп. — Атл.
СоИоп-Тгее.
СІгатѳп аІЬит V. Тгііісиіп герепз.
Сггатеп Маппае V. біусегіа Йиііапя.
Сггатеп ОезіГгадит V. Хагіііесіит
Оззііта^ит. (Э-гатеп гиЬгшп V. Сагех
агепагіа. Сггатеп 8ап§иіпеит V.
Ві^ііагіа Зап^иіпаііз.
СггабіоІаП БсгорЬиІаг. Рг. X. 402.
Авранъ, Аврань (Двиг.) — Пол. Копі-
ігисі, Тгші. Копвкі ігпй. — Чешск. Копі-
ігий. — Сербск. Міезеспік. Воіуа ті-
1о8і. — Луз. Нпабпіска. — Нѣм. Пая
бпабепкгаиі. — Франц. Пе вгаііоіе. —
Англ. Неб^е-Нуэзир.
Сггаііоіа оШсіпаІіа П. Фарм. назв.
Сгаііа Пеі, Сгаііоіа, 8.1)і§іѣа1із тіпіта
з. СепіаигоМез. Авранъ (Собол. Сл.
Нос. Малор. Сред.) Благодать (Собол.)
Божья благодать (Кален.) Божьн ми-
лость, Божій даръ (пер.) Граціолея (пер.)
Дрнсливецъ (Укр. Кал.) Зажмурникъ
(Черн.) Золототысячникъ (Малор.) Ко-
невый трудъ (съ пол.) Кровникъ (Влад.)
Лихорадочникъ, Лихорадочное зелье,
Лихорадочная трава (пер.) Мокрецъ
(Сарат.) Паша, Оленья трава (Кондр.)—
Нѣм. Вег сѵіібе Аигіп, йаз чѵеізве Саііеп-
кгаиі, йаз бісЫкгаиі, йаз СпаЛепкгаиІ,
бая бойевкгаиі, СоЙезвпабе, боііезЬйІ-
Ге, бег Нескепуввор, сіаз Риг^іегкгаиі—
Франц. Реіііе сІі§і(а1е. НегЬе а раиѵге
Ьогоиіе, НегЬе к Іа йёѵге, бгаііа Пеі,

Сггаііоіа — 6-уряорЬіІа
161
Еаих 8ёпё (<Гоі§п.) Принадл. къ числу
сильныхъ слабительн. средствъ. Вхо-
дила какъ главная составная часть въ
извѣстную нѣкогда Еап шейісіпаіе,
ѵпотр. отъ ломоты.
О-иа^аоит ойіоіпаіѳ Ь. (2удорЬ.
I. 706). Доставл. древесину Гуайякъ,
Ьіб'шіт (Зтіа)асі 8. Вапсіпт, 8. Ьі§пит
Ѵііае, 8. Ьепейісіпт, з. іпйісит, з. ѵего-
Іітіт, и Вевіпа Сиа.іасі, Ксзіпа Сгіхауасі
паііѵа, 8. Ы§пі Вапсіі, Баккаутовая
смола. Бакаутъ. Бакаутовое дерево.
Желѣзное дерево (Даль). Французское,
гуаяковое, святое дерево. Дерево паг-
каутовое или гваяковое(Кондр.)всѣ пер.
назв. Нѣм. РоскепЬоІх, ГгапгозепЬоІг,
СгіцакЬоІг, Неііі^еп- ойег ЬеЬепзЬоіх.—
Фрдаед. Воіз заіпі, Соуа^е, Бе бауас,
Дазтіп й’Атегідие, Воіз йе (Іоуас, йе
Сгауас. — Атл. Роскѵгоой.
Сгутпасіѳиііа В. Вг. Огсѣій. Ко-
кушникъ (КауФМ.) — Пол. Кёгіасхек.
Кбзіазкі, Сгоіек.— Зешск. Пзйёпка. Рё-
ііргзіка. — Сербск. Ѵгаіцак. — Луз. Ки-
каіѵка. — Нѣм. ѢГаскійгйзе, Нбзтпігз,
Напйіеіпиигз. — Фини. КігкіЬеіпа.
Сгутпасіѳпіа сопоряѳаЖсй. Фарм.
Раіта сЬгізіі та^ог. Сѣренькая Зязюля
(Черн. Микл.) Зозулькн. Зозулены слез-
ки (Укр. Кален.) Кокушка (Орл.) Ко-
кушникъ (Ьіпй.) Крестовикъ, Кресто-
вый корень (Амб.) Заячьи лапки (Олон.)
Ласъ *) (Шенк.) Пѣтушки (Урал. Ле-
пех.) Похребетная(Олон-) Персонъ(Пет.)
Похвостень, Прошибень (Курск. зпЪ
бутп. ойогаііззіта). Ручка (Арх.), Руч-
ники (Гродн.) Старчикъ (Гродн. съ пол.
Зіогсхук). Ядрушки (Могил.) Плакунъ
(Олон.) — По Самоі. Какіуіз рцоіказ
(Ков.) Употр. отъ зубной боли (Гроди.),
отъ кашля у коровъ (Арх.), вмѣсто лю-
бовнаго напитка (Орл)
Сгутпосіасіия сапасіѳпнія Імт.
(Ьедит. П. 479). Бундукъ. Шикотъ
*) Къ этому растенію, а вмѣстѣ съ
тѣмъ н къ другимъ растеніямъ изъ
семейства Ятрышниковыхъ и преиму-
щественно родамъ ОгсЬіз, Ріаіапіѣега
принадлежатъ встрѣчаемыя въ знахар-
скихъ рукописяхъ: Лосись (Опис. о
трав. Рук. Лал. § 46). Кокуй (іЬ. § 48).
Имтеласъ (Цвѣти. § 44). Кокусъ (іЪ.
§ 99). Куколь (Рук. Фидровск. § 58).
Йзгласъ (Рук. Смири. § 64). Кукушки-
ны слезы (ій. № 76). Лось (ій. № 85).
Кисарь, Кокуй, Лась (Нар. Бог. § 61,
(84), 62). Лось (Трав. Калач. № 41). Ку-
коось (ій. № 26).
(съ фравц.)—Пол. К1§к.— Чешск. ЬіЬо-
т>'вс. — Сербск. ЬиЬоѵас. — Нѣм. Сапа-
йізсЬег ЗсЬинзегЬаит, КепіикувсЬегКаГ-
СееЬаит, СапайізсЬе СЬісоІ, Казѣапіеп
ѵоп Кепіикку, йег СЬісоіЬашп.—Фрдаад.
СЫсоі (въ Канадѣ). Сііідшег, Вопйис.—
Атл. Сойее-Тгее, Кепіиску Сойее-Тгее.
Въ Сѣв. Шотл. Иіскег Тгее, Біитр
Тгее. Суррогаіт, ко®е.
Стутпоагатта СѳіѳгасЬ 8рг.
(Роіурой. КЫі. 311). Фарм. назв. Сеіе-
гаск 8. Азріепіит. Еленья языка трава
(Стар. Рук.) Оленій языкъ. Селезеноч-
ная трава (съ нѣм.) — Пол. Козраг, Ра-
ргосік. — Чешск. Ноіаизек, Ноіоивек
(Ор.) Куѵог іекагзку (81оЬ.) — Сербск.
Іезичацъ. Сгоіій. — Нѣм. Міккгапі,
Мііг&ггп, НігзсЬхипде, Кеззеі&ггп. —
Фракѣ. Баигайе, БогайіІІе, СёіёгасЬ. —(
Атл. Бріеепѵогі.
СгурзорЫІа В. СагуорЪ. Рг. I. 351.
Гипсолюбка (букв. пер. назв.) Качимч.
(Дв.) — Пол. Ѵарііпек, СгірзоЛа, Сур-
зоѵгіес, Ьуззсхес. — Чешск. ёаіег. —
Сербск. Зайагка. — Луз. Ьуёсіса. —
Финн. Ваппіккі. — Нѣм. Баз Сгурз-
кгапі. — Франц. Ьа НурзорЬіІе.
СгурзорЬіІа аііінзіта Вирг. Ко-
лесо (Уф.) Смогдовица (Екат.) Употр.
отъ грыжи (Уф.)
(3-урзорЫІа Сгшѳіші Вде. — Даур.
Сароли-гаръ.
(3-урзорЫІа Гаэіідіаіа Віп. Во-
робьевы конопельки (Минск.)
0-урзорЬіІа тигаііэ Б. Алебаст-
ренникъ стѣнной (Собол. соч.) Качимъ.
Котылекъ (Пет.) Лисица, Лыщица
(Рог. Ун. Изв. 1868). Лнсиця, Лыщи-
ця (Малор. Рог.) Мышьи глазки (Сл.
Церк.) Мыло (Вор. Тар.) Мыло утиное
(Ниж) Птичье зелье (Хар.)
СгурворЫІа рапісиіаіа Вей. Въ
свѣжемъ видѣ — Шатеръ, а въ су-
хомъ видѣ: Кат и поле (Ставр.) Пере-
кати поле, Покати поле (Малор. Стар.
Банд. Сред.) Перекатичникъ (Вор.) По-
катанъ (Самар.) Катунъ, Катичиикъ
(Ьіпй.) Покатунъ (Оренб. Раіі. Сгііій.)
Покатникъ, Перекатунъ (Даль). Пере-
катитель (Полт.) Екат. Ворон. Сарат.)
Кучерявка (Вор.) Бабій умъ, Бабій
разумъ (Пенз. Сарат.) Громовикъ (Екат.)
Мухоморъ (Сарат.) Стоголовникъ (Хар.)
Морда. Варма-Грйндасъ (Пенз.) Употр,
какъ рвотное для лошадей (Вор.)
СгурзорЫіа ВігиіЫиш В. Фарм.
назв. баропагіа Ііізрапіса з. Іеѵапііса
з. ае§урііаса ѵ. Ьапагіа. Бориѳъ. Еги-
петскій или Левантскій нли Испанскій
мыльный корень.
Кромѣ того встрѣчаются:
11

162
Наѳтаѣохуіоп — НеІіапІЬетит
СгеіЬуІІів — Деркунъ (Да;іь)- ШарЬу-
гіа пііісіа - Чайный миртъ (Ьекет.)
ОІоЬиІагіа — Клобучиякъ (Сооол.) Ша-
ровка (Даль), біпіа—Блекотникъ (Даль).
СотрЬШіит — Клинникъ, Путникъ
(Заг.) ѲотрЬгепа — Клинникъ (Даль).
н
Наѳтаібхуіоп СатрѳсЬіа-
пат і. (Ье$ит. И. 485). Кампешъ,
Кампешникъ, Кампешевое дерево.
Сандальное дерево. Фіолетовое де-
рево. Синій или черный сандалъ. До-
ставл. Синій сандалъ, Ьі^піип Сашре-
сЬіапит, Ьі^ипт СатресЪепзе 8. Сат-
резсапит з. соегиіеит.—Нѣм. ВІиіЬоІз,
ВІаиЬоІг. — Франц. Воів йе СатресЬе,
Воіз йе Иісага^иа, Воіз йе Іа Латаідие.
Англ. СатресЬу-БопвііТоой. Отеч.Вестъ-
Индія. _
Наіѳпіа зіЬігіса ВоткН. (Сгеп-
ііап. IX. 128). Бѣлый звѣробой (Сиб.
РаП.)
Наіітосіепйгоп аг§ѳпіѳит
Не. Ьедпт. II. 269. Гороховое дерево
(Левш.) Жидовинникъ, Жидовникъ
(РаП.) Терновникъ (РаП.) Серебристая
акація (Лѣсн. журн. 1839. 1—85). Чем-
ша, Чемышъ (Меркл.) — Кирг. Чин-
гйлль (Борщ.) — Тат. Джензій (РаП.)
НаІовіасЬуа Саяріа С. А. М.
Кирг. Кара-баркэнъ (Борщ.)
Нейѳга Нѳііх Ь. Агаііас. IV. 261.
У древн. СІ88О8. Слав. Киссы (2 Макк.
VI. 7. 3 Макк. 2, 21). Блющъ, Плющь.
Будра и какъ всѣ вьющіяся Вилица,
Повилика, Повитель, Повой.— Сорочья
пряжа (Іевл. ошибочно). Змѣевникъ
(РаП.) Переступникъ (Гродн.) Прочи-
танъ (Подол.) Бречитанъ (Бесс. съ
чешск.) Шаленецъ (Гродн.) — Молд.
Брыца. — Пол. Віпзисх. — Чегиск. Вгес-
іАп, Віизі.—Сербек. ВгзЦап. Брштанъ,—
Луз. Ргазіѵс, 8іап, §іап, Віузс, ргазіѵш
хеіо, Віизс. — Болг. Зеленика. — Груз.
П(Ь)ат(Ь)ало. Бртцмали. Змилаки, Элі-
андре (Кн. Эр.) — Имер. Гур. Млшгр.
Суро. — Арм. Кегцъ, Богегнъ, Пата-
тукъ (Варш.) — Тат. Внис. Агъ-тя-
някь. — Тат. въ Крыму ЗаппазсЬік,
т. е. лѣзетъ вверхъ. Чермаухъ (т. е.
вьется (Рудзск.)—Нгъм. Оетеіпег ЕрЬеп,
ЕррісЬ, ВашперЬеп, Маиепѵш-и. —
Франц. Ьіёгге ^гітрапіе, Ьіёгге сот-
типе.— Англ. ТЬе Соттоп Іѵу. Прежде
употр. въ медицинѣ.
Нѳйунагит Ь. Ье^ит. II. 340.
Деизаникъ трава (Кондр.) Копеечникъ
(назв. заимствованное отъ Формы от-
дѣльныхъ членовъ боба у нѣк. видовъ)
(общ. съ чешск.) Сокорница, Сѣкирница
(общ. съ пол.) Топорница трава (Кондр.
зпЬ Нейузагит, Опота).— ІІо.г. Зіекіег-
піса, брагееіа, брЛгзеіа. — Чешск. Ко-
рузпік (Рг.) Кореузпік (Ор.) Ѵісепес
(81оЬ,) — На Тарбаг. Кары-гызъ, т. е.
старая дѣва. Назыв. такъ за прицѣпки
на плодахъ, отъ которыхъ трудно от-
дѣлаться какъ родителямъ отъ ста-
рыхъ дѣвъ (Пот.) — Тунг. ЗіпіЫа ((ле-
ог§ зпЬ Ней. аіріпит).
Нѳйузагит ѳасиіѳпіит ВеЛеЪ.
8уп. Ней. 8іЬігісит Роіг. Копеечникъ,
Бадуй (отъ самоѣдскаго Баду или Ба-
дыка, означ. корень), а корень — Сар-
дана (Отеі. Кондр.) Цвѣточный эспар-
сетъ (у сад.) Корни, сваренные въ мо-
локѣ, употребл. въ пищу. Семицвѣтная
(Арх. зпЪ Ней. педіесішп). — Гилякгі
Шіп (СіеЬп — зпЬ Неі. оЬзсигшп).
НѳІіапіЬѳтит Тоигп. Сізііп.
I. 266. Неііоз, солнце и апіЬетоп, цвѣ-
токъ. Цвѣтъ солнечный трава (Кондр.
пер.) Солнцецвѣтъ (пер.) — Пол. Роаіо-
пек, 8Іойсокге§.— Чешск. Петѵаіегпік.—
Сербек. бипсапіса. — Луз. Ніігіска. —
Нгъм. Наз боппепгозсЬеп, ХізігбзсЬеп.
НеІіапіЬете боппеп-віііѣеі. — Франгг.
Ь’НёІіапіЬете, 1’НегЪе й’ог. — Англ.
8ип Возе.
НѳІіапіЬѳтит ѵи!§аге Сагіп.
Фарм. НеІіапіЬетит з. Сііатаесузіиз
уці^агія. Будра (Собол.) Золотая трава
(Іевл. пер. съ франц.) Каменная роза
(пер.) НѢтникъ (Черн.) Нітни къ (Ма-
лор. Рог.) Солречникъ, Солнцецвѣт-
никъ, Солнцевъ цвѣтъ (пер.) Подсол-
нечникъ (всѣ пер.) Полушечная трава
(Іевл.) Ладанное дерево (пер.) Баляч-
никъ (Гродн.) Мавротъ (Амб.) — Пол.
ХІбіоуёзс розроШа ,(Грод.) біопесгпік.—
Чегиск. Возіосіік.— Нгъм. бетеіпез 8оп-
пепгбзсЬеп, ЕеІй-Поій-СізігбзсЬеп. ЕІі-
заЬеіЬЫйтсЬеп. боійдйпзеі, йег Неі-

НѳІіапіЬиз — НѳІусЬгізит
163.
йепузор, йег Зоппепдйпзеі.—Англ. Сот-
топ-йѵгагГ Воск-Козе.
НѳІіапіЬив Ь. Сотроз. V. 385.
Подсолнечникъ. — Пол. ЗІопесгпік.
Чегиск. Біипеспісе. —• Сербек. Випсо-
кгеі. — Финн. ВапіакааИ. — Нѣм. Піе
БоппепЫите. — Франц. Ь’НёІіапіЬе,
Ье Воіеіі. — Англ. Випййо-и’ег.
НѳІіапЙшз аппииа Ь. Подсол-
нечникъ (Вел. Росс.) и изм. Подсол-
нухъ (Курск. Вор.) Подсонухъ, Соняч-
никъ, Соняшникъ, Сояшникъ (Ма-
лор. Маке.) Солнечникъ, Солнухъ, Сол-
новертъ, Сонечникъ, (Малор.) а сѣмена
Насѣнье. Сонишныкъ, Слонёчникъ
(Бѣлор. Сл. Нос.) Сонячникъ. Вороты-
солнце. — Чегиск. Біппеспісе. — Сербек.
Сунцокретъ, Сун чаникъ (Кар.) Подсу-
нац (Лавр.) — Луз. ВІопспа гбза, 816пс-
пе зеіе, тбйге зіопспе гбге, Хтёгпіѵу-
ка. — Болг. Солнцева любовница. —
Молд. Ресерите-соарилуй. — Груз. Ли-
лип(Ь)ара. Ниноп(Ь)и. Мзесъ-утчврите.
Семечка (Тифл. Груз.) — Имер. Гур.
Минър. Мзесъ-умзире (Кн. Эр.) Мцесъ-
умзира (Сред.) — Лезг. верхн. Дагёст.
Лиля. — Тат. въ Тифл. у. Гюна-баханъ
(Сит.) Въ Ходж. — Гуль и Офтобъ-ба-
растъ (Кушак.) — Тур. Гюнъ-гюлю
(Анат. Пашал.) — Мордв. Мокги. Чинь-
чярама. Эзр. Чиньдьжарама. — Нгъм.
Піе ІпйізсЪе ВоппепЫпте, сііе Зоппеп-
кгоне. — Франц. Ьа Гіеиг йи Воіеіі,
І’НёІіапіѣе (хгапй Воіеіі, Іе Тоигпезоі.
Соигоппе Йи Воіеіі. — Англ. Соттоп
ЗипЙоѵуег. Одно изъ полезнѣйшихъ ра-
стеній. Стебли, обработанные какъ
ленъ, доставляютъ прочныя и тонкія
волокна, годныя для приготовленія
прекрасныхъ тканей и для Фабрикаціи
бумаги. Сѣмена доставляютъ отличное
масло, не только годное для освѣщенія
и приготовленія тончайшихъ туалет-
ныхъ мылъ, но и для употребленія въ
пищу. Кромѣ того сѣмена составляютъ
превосходный кормъ для разныхъ по-
родъ домашнихъ птицъ, а выжатыя
зерна служатъ превосходнымъ сред-
ствомъ для откармливанія рогатаго
скота. Цвѣты доставляютъ обильный
взятокъ пчеламъ. Въ заключеніе все
растеніе имѣетъ способность осуши-
вать влажныя почвы. Отеч. Мексика
но можетъ быть разводимо почти по-
всюду.
Неііапйшз іиЪегоаиз Г. Бульба
(Вол. Новор. Малор.) Бульва (Пиій.)
Земляная груша, Воложская рѣпа,
Волоська ріпа (Сред.въМалор.) Зим-
няя рѣпа. Топинамбуръ (съ франц.)
Пол. Виітѵа. — Чегиск. Хетзка )аЫка.—
Сербек. Сісога, Пакойщак, Тгіог, Тёгіог.
Луз. Вёгпатѵс, Хётзке )аМика. — Болг.
Гулия. — Арм. Гедни -хндзоръ, т. е.
земляное яблоко (Сит.) — Груз. Имер.
Гур. Митцисъ-вашла. — Мингр. Диха-
шп-ушк(Ь)ури (Эр.) — Тур. Еръ-алмаси
(клубни) около Александрополя.— Нѣм.
Піе ВаШе, йіе ЕгйЬігпе, йіе Егйагіі-
зсѣоке, йіе ОгппйЬігпе, йіе йегпзаіет-
агіізсЬоке, йег ТоріпатЬопг. — Франц.
Ьа Роіге йе іегге, Іе ТоріпатЬоиг. —
Англ. Сігазоі, Дегизаіет-Агііскоке. кѴіІй
АгіісЬоке. Отеч. Браз. Клубни, Вайіх
НеІіапіЬі ІпЪегозі з. Айепез сапайепзез
употр. въ пищу. Сухіе листья нюхаютъ
какъ табакъ при слабости зрѣнія.
НѳІусЬгівит Вс. Сотроз. VI. 169.
Неііоз, солнце и сЬгузпз, золотистый.
Золотистка (Сл. Ак. сочин.) Цминъ
(Малор.) — Пол. Касапкі. — Чешск. Ва-
йозіка.—Сербек. 8ші1. Магриж (Лавр.)—
Луз. Косіпк, Кбспік. — Нѣм. Піе Іт-
тогіеІІепЫите. — Франц. Ь’Іттог-
іеііе.
НѳІусЬгіяит агеп.агіитВс. Фарм.
назв. Зіоесказ сіігіпа з. СІпарЬаІіит
агепагіит з. АтагапШз Іиіеиз з. Іттог-
іаііа з. НеІусЬгізит (Иогез) *).
Названія переводныя: Безсмерт-
никъ, Безсмертъ. Смертельникъ. Сол-
нечное золото (Янс.), т. е. Золотистое
солнце. Золотистка, желтая или обык-
новенная Золотистка (Трап.) Зимо-
цвѣтъ. Названія заимствованныя:
Косанка трава (Кондр.) Кошачьи лапки
(Кален.) Котячи лапки (Вол.) Коцѣ лап-
ки (Гродн.) Желтыя Кошечки (Костр.)
Сухоцвѣтъ (Кален.) Чмель (Мал. Рог.)
вѣр. отъ сербек. Смиль. Названія
общія съ другими растеніями:
Богородская трава. Горлянка. Золо-
тотысячникъ (Полт.) Кашка полевая
(Пск.) Печерникъ (Кондр.) Шалоей по-
левой (Пск.) Шелковица (Курск.) На-
званія непонятныя, вѣроятно,
вслѣдствіе искаженія: Гримот-
никъ (Вил.) Гримная трава (Пск.) вѣр.
грыжная. Жасминъ (Астр.) вѣр. отъ
Тминъ. Жманъ (Бесс.) Конотопци (Ма-
лор.) Чмеръ (Черн. вѣр. изм. Чмель).
Цынобравь (Полт.) Ролтенецъ (Полт.)
вѣр. Жолтеяецъ. Цевдль (Хар.) Длин-
ный перецъ (Пск.) Названія, подъ
коими чаще всего встрѣчается
это растеніе: Блошки (Полт.)Голо-
*) Вслѣдствіе того, что это растеніе
носило прежде другія названія, оно
имѣетъ много общихъ названій съ ра-
стеніями изъ родовъ СІпарЬаІіит, Ап-
I іеппагіа, Еііа^о, Атагапіиз и др.

164
НѳІусЪтіБШп ~ НѳтѳгосаШя
вокругъ (Малор. Рог.) Жовта та-
ра чк а (Малор. Рог.) Громникъ (Минск.)
Желтина (Курск.) Жолтяница (Полт..)
Жовтушки (Малор. Волк,—пупъяшки
варятъ и пьютъ отъ жолтяничы). Зо-
лотуха (Кіев.) Золотушникъ мужской
(Вит.) Змѣевникъ лѣсной (Вит.) Зубъ
(Вол.) Желтая Леванда (Трап.) Морозъ
трава (Донъ). Полевыя овечки (Кіев.)
Полынь желтая (Полт.) Радость трава
(Кондр ) Сѣроцвѣтъ (Орл. Тар.) Сѣро-
зелье. Сухо-зелье (Гродн.) Суховѣйка
(Гродн.) Сиябжатъ (ІІодольск. Шепк.)
Сварливець (Малор. Рог.) Сварка
(Ьіпсі.) Цварка (Умань. Нов.) Тминъ,
Тмянъ (Вел. Росс.) Длинъ (Малор.
Маке.) Жовтий цминъ (Малор. Рог.)
Цминь (Малор. Сред.) Цмѣнъ желтый
(Зап. Росс.) Цмянъ (Мог.) Чминъ (Кіев.
Хар.) Зимніе цвѣты (на Дону Фил.)—
Пол. Косапкі йбііе. ЗисЬоІпік, Косіе
Іаркі (Яа^іепкі, №езгпегіе1пік, Згагоіа
гоііа, Ейотіапу кѵѵіаі, ЗисЬоктаі, 8іе-
сЬоІизіка. — Чешск. Вайозіка. — Сербек.
Смиль, 8тіЦе. — Тат. Тюньли-чай-
куль, Чайшотъ (Тавр.) — Нѣм. 8ігоЬ-
Ышпе, ІѴіпіегЫатсЁеп, (ЗеІЬез Моі-
іепкгапі, ІттегзсЬбп, 8апй - ПоІйЫи-
те, ВЬеіпЫите, $е1Ьев КаігепрЙІ-
сЬеп. — Фракѣ. ІттогЬеІІе. — Англ.
Еѵег1азііп§ 1'1о\ѵег. Употр. въ медиц.
отъ глистовъ, при болѣзняхъ кожи,
отъ желтухи и водяной. Обладаетъ
сильнымъ мочегоннымъ свойствомъ.
Положенное въ одежду предохраняетъ
отъ моли. Въ народной медиц. употр.
отъ разлитія желчи и желтяницы, отъ
грудной боли, отъ кашля^ отъ пара-
лича, отъ лишаевъ, отъ укушенія бѣ-
шеной собаки, отъ венерической бо-
лѣзни, отъ простуды, отъ съумаше-
ствія и въ видѣ питья послѣ родовъ.
Все растеніе доставл. желтую краску.
Нѳііоігоріит Тоигп. Вотта§.
IX. 532. Геліотропъ (Неі. региѵіа-
пит).— Пол. Тотііек, 8іопсокѵ/іаі, 8Іо-
песхшса, Вгосіалѵіес. — Чегиск. Оіоспік.
ЛѴапіІіа (ай. Неі. региѵіапит).— Сербек.
Зипсас (род.) — Лишаева трава — назв.
Неі. еигораеит. — Дубр- Подсунацъ.=
Нѣм. Зоппептсеійе (род.), ГѴапхепкгаиі.
Піе КгеЬзЬІите (назв. Неі. еигораеит).
ѴапіПе-НеІіоігоре (назв. Неі. ретиѵіап).
франц. Нбііоігоре (род.) Ь’НетЬе аих
Ѵеггиез, Тоигпезоі, НегЬе Йе 81. Еіасге,
НегЬе аих сЬапсгез (назв. Неі. еигор.)
Иеиг аих Йатез (назв. Неі. региѵіап.)
Неііоігоріит еигораеит употр. прежде
въ медицинѣ подъ именемъ НЬ. Неііо-
ігоріі та)сгіз 8. Ѵеггпсагіі а. Сапсгі,
снаружи_ отъ бородавокъ и даже рака.
НѳІІеЬогиз АЛаггз. Вапипс. Рг.
I. 46. Чемеричникъ *). Морозникъ
(РаП.) —- Пол. Сіетегпік, СіетДгуха. —-
Чешск. Сететісе, Сетегка, Сету ко-
геп.—Сербек. Чемерика, Кукорек (Панч.)
Кикигіек.—Луз. фетегіса, Вояе геіо.—
Нѣм. Піе Кіеззсгигх. — Франц. Ь’ЕПё-
Ъоге. — Англ. НеІІеЬоге, Кеезеѵгогі;. —
Груз. и Имер. Харшъ-дзнра.
НѳІІѳЪоги.8 пі^ѳг Б. Горецнѣтъ,
Горецвітъ (Малор, Рог.) Морозникъ
(РаП) Стародубка(Малор.Рог.) Смерто-
ѣдъ (Іевл.) Чемеричникъ, Чемерица,
Чемерыця. Черный Геллеборъ или чер-
ная Чемерица. — Пол. Сімпіегхуса
ската. — Чешск. Сететісе, Сетегка,
Кускач-ка, 8ѵг. сіиска коі’епі, Сегнё ко-
гепі. Сгетегіса сегпа. — Сербек. 8ргей,
Кикигек сегпі. Кукур.іекъ — Болг. Ку-
курякъ. — Арм. за Кавк. Гандзила-
меръ, т. е. мать черемши. Осалъ-Ган-
зылъ, т. е. негодная черемша (Сит.) —
Тат. за Кавк. Асырга. — Нѣм. Паа
Аігбасііеп, сііе СЬгіаіЬІшпе, йег СЬгіаі-
кпоіеп, йіе ЪбЬтіасЬе СЬтізЬѵигз, йіе
ксЬіе, асЬѵатге №еааѵтигг, йіе ЛѴеіЬ-
пасЫгоэе, йіе Ѵіпіеггозе. — Франц. Ьа
Возе йе Йоёі, Іа Возе й’Ьіѵег. — Англ.
Віаск СЬгізі НеІІеЬоге. Корни (Кайіх
НеІІеЬогі підгі а. Меіашройіі. Согті
НеІІеЬогі пі§гі сит гайісіЬиа) употр.
въ медицинѣ.
НѳІІеЬогив огіѳпѣаіів і. У Гипп.
и Діоск. — НеІІеЬогоа теіаа.
НѳПѳЬогия ІаііГоІіиа V. Ерірасііа
Іаіі&ііиа, отчего послѣднее растеніе и
называютъ Чемерицей.
Нѳіѵеііа ѳвсиіѳпѣа Регз. (Нутепіп.
ВЬЬ. 378). Бабура(Щегл.) Бабуръ (Даль).
Сморчокъ (Собол.) Строчокъ (Со-
бол. Щегл. Рог.) Пестрина (Даль). Пе-
стреничка (Даль). Торчокъ (Рог.) —
Пол. Ріеаіггепіса, Мііга.— Чегиск. СЬга-
рАс, Кгарйс. — Сербек. Кгазіаса. — Луз.
Кгарас. — Нѣм. ЗсЬлѵагзе МогсЬеІ, йіе
РаІіептогсЬе], йіе Віасіюіатйіге, йіе
ЗреізетогсЬеІ. — Франц. Ь’НеІѵеІІа. —
Англ. ТшЬап-Тор. Грибъ, употребляе-
мый въ пищу.
НететоеаШв & АзрЬой. КипѣЬ.
IV. 587. Лилія. — Пол. Ьіііоѵес, Мо-
готиес, Виіеппік, Пгіеппіса. — Чегиск.
Вепшка. — Сербек. ЬіЦав, ЬДЦап. —
Луз. Пхёпідѵка. — Нѣм. Піе Та§;Ыите,
Та§1і1іе. — Франгг. Ь’НететосаІІе, Ьа
ВеІІе йе іоиг, Ье Ііз йе 81. Вгипо. —
Англ. Вау-Ьііу.
Нѳтѳгосаііів йаѵа Б. Властоцвѣтъ
(Іевл.) Красодневникъ (Лѣсн. журн.)
») Этими же именами наз. и разные
виды Ѵегаігшп).

Нетѳгосаіііз — Нѳгтішит
165
Іиліасъ (у сад. въ Малор.) Волчья
Сарана (Даур.) Желтая Сарана
(Сиб. Пот.) Желтуха (Сиб. Вѣсти.) Пот-
нишяая трава (Алт. Верб.) Теплая
трава (Сиб.РаП.) Травенпчная тра-
ва *) (бшеі.) — Бурят. Тумусу, Хара-
на т. е. Сарана. — Тат. Ак-келугъ
(Кир.) Бюрюшепъ (Сиб. Вѣсти.) Цвѣты,
Иогев ЫІіо-АзрЬосіеІі, имѣютъ весьма
пріятный запахъ и считаются сердце-
укрѣпляющимъ средствомъ.
НѳшѳгосаПіа ІІіІѵа і. Чолови-
чій викъ (Малор. Маке.) т. е. человѣ-
чій вѣкъ. Жолтая лилія (Кондр.)
Жовта лилія (Малор.) Жовтенки пив-
ники (Кален.) — Сербек. Богородичино
цвщетьче. Лильанъ.
Нѳтѳгооаііін §гатіпѳа АпЛг.
Волчья Сарана. Травеникъ (Кал.) Тра-
венишная трава (Кондр.) Очень воз-
можно что это тоже, что и Неш. йаѵа.
Неппш§іа гоЪиаіа Еді. Сарты —
Кулукъ-чакъ, Ширяшъ (Кат. Выст.)
Нѳгасіѳит І. ПтЬеІІ. IV. 191.
Борщевикъ (Двиг.) Пучка (у Даля
ошибочно Тучка, IV, 408). — Пол.
Вагзисг, Вагзисготаік. — Чешск. Воі-
ве'й'пік. — Сербек. Рарощак, Ме(1ѵ)е(1)і
сііап, тейуіей)а зіора. — Луз. Вагзб,
Вагіасе расу. — Латыш. ВаѣгкзсЬкі,
ВаЬгкзсЬІі. — Финн. Пкопрпікі. — Груз.
Карквета (нѣк. виды). — Гиляки Хигк
(черешки листьевъ; съ нихъ снимаютъ
кожу и варятъ СВеѣп.) — Имер. Бург-
вела, Димела (Сред.)—Голъды Нап^оа.—
Гиляки Ву^Ьг (Мах. 129). — Нѣм. Наз
Вагепкгаиі, йав Неіікгаиѣ — Франц.
Вегсе. — Англ. Со\ѵ-Рагзпір.
Нѳгасіѳит ЬагЪаІит БеЛеЪ. Ги-
ляки — Рузз, Руізз, Ттузз (СІеЬп.) —
Якут. АЬа^Ьу-іаЪа§Ьу, т. е. діаволь-
ская трава (МеіпзЬ.)
Нѳгасіѳит віЫгісит Г. 8уп. Нег.
Йаѵезсепз Везз. Борщъ (Собол.) Бор-
щевикъ (Вел. Росс.) Барщъ (Сл. Нос.)
Борщовникъ (Вел. Росс. Малор.) Бор-
щевникъ (Сл. Нос.) Борщовка, Борчев-
ка (Южн. Росс.) Барчовникъ **) (ХѴіеН.)
и изм; Брошевка (Арх.)—Бодранъ (Каз.)
Балдранъ (Каз.) Борецъ (Мог. УѴіей. вѣ-
роятно ошибка). Гнгль, Гигелье (Вят.
*) Въ Сибири между Барнауломъ и
Томскомъ крестьяне плетутъ изъ нея
мягкіе ковры, употребляемые и тата-
рами подъ сѣдлами. Эти коврики наз.
травениками, отчего и растеніе полу-
чило названіе Травеничной травы.
**) Барчъ есть названіе особаго на-
питка въ Минскѣ, приготовляемаго
изъ.Нег. ЗрЬопйуІіит.
Пуп.) Дягильникъ (Влад.) Дягиль (Уф.)
Коровка (Тул.) Козелъ (Малор.) Козе-
лецъ (Пенз.) Медвѣжья лапа (ѴѴіеЦ.
съ лат.) Моржовки (Шенк.) Пупырь-
борщь (Кал. Пот.) іЦчка, Пучки (Арх.
Оренб.) Пиканъ (Вятск. Перм. Вешк.)
Пикана (Сиб.) Роженецъ. Сладкая трава
(Сиб. Отеі.) Свинарникъ (Костр.) Сви-
нушка (Даль). Свиныя дудки (Олон.) —
Сомнит. Дикіе каперы (Влад.) Чисто-
тѣлъ (Влад.) Верлома (Могил.) Ласто-
вень (Тул.) Марана (Полт.) — Пол.
Вагзисз. — Сербек. Вгзі зіЫгвкі, Медіа
Зара (посл. назв. по Панчичу асі Нег.
Зрѣопйуііпш).—Латыш. Ваѣгкзсіікез.—
Эст. Кати риікей. — Финн. Кагѣип
риікі. — Тат. Сонжикъ-отъ (Гавр.)
Сюда же вѣроятно относятся названія
Бурят. Харкіякъ (Сеогд).— Тат. Багик.
Балтирганъ, записанныя- при Пегасѣ
ЗрЬопй. Молодыя листья употр. въ пи-
щу на приготовленіе щей; отъ груд-
ныхъ болѣзней — изъ корня питье, ко-
рень— отъ зубной боли, отъ чесотки —
примочка, отъ опухоли — припарка.
Нѳгасіѳит ЗрЬопауИиті. Фарм.
назв. Вгапса игзіпа Зригіа, з. §егтапіса
ѵ. ЗрЬопйуІішп (Ваііх еі НегЬа). По
сходству этого вида съ предъидущимъ—
названія его общи съ нимъ и всего вѣ-
роятнѣе перенесены отъ этого вида
къ предъидущему. Въ Дикц. Кондр.
этотъ видъ носитъ названія: Борщъ,
Медвѣжья лапа, Опаль, Роженецъ (р. 5),
Медвѣжья стопа тр. (117), Борщь ита-
льянскій (59), Сладкая или солодкая
трава (166) и кромѣ того Большевникъ
(Сиб. Оеог$ вѣр. Борщевникъ). Бор-
щівникъ (Малор. Сред.) Пучка (Арх.
Оренб.) Пучки, Купырье (Приарг. кр.)
Болячечная трава (Вор. Тар.) Снить
(Даль). Тат. Башк. Балтирганъ (Кир.)—
Пол. Иіеййѵѵіейгіа Іара. — Чешск. Вгзі,
Апйёііска (ЗІоЬ.) Кейипех) разпоііі. —
Сербек. Траторакъ (Кир.) Мечьа шапа
(Панч.)—Луз. Вацасе раиогу или расу.—
Бурят. Харкіякъ.— Нѣм. Піе §етеіпе,
ппасѣіе Вагѵѵигг, йаз §етеіпе Неіікгаиі,
йег Киѣразііпак, йег Ргезі, йег Возз-
іепсЬеі; §етеіпе, ІаІзсЬе Вйгепкіаие. —
Франц. Раііе й’оіе, Раиззе Ьгапс игзіпе,
Зропйуіе, АсапШе й’АПета^пе, Вегсе
Ьгапс игзіпе, Вегсе огйіпаіге. — Англ.
Веаг’з аѵогі, Соѵѵ Рагзпір. Веаг’з ЬгеесЬ.
Сіо^-'ѵеей, Но^-ттеей, Майпер, Меайоиг
Рагзпер. Прежде употр. въ медицинѣ.
Самый лучшій кормъ для кроликовъ.
Нѳгасіѳит ѵіПозит Пзсіг. Арм.—
Пахи. — Груз. Карквета (Сит.)
НѳгтіпіитВ. Вг. ОгсЬій. Бров-
никъ (Дваг.) — Пол. Ьізіпік. Міойо-
кАѵіаѣ — Зешск. НгЬоІпзка. ПѵоДізіес

166
Нѳгпіагіа — НіЫвсив
(ЗІоЬ.) — Сербск. СтЬап. — Луз. Іепо-
тпйка. — Нѣм. 2тег§огсЬе. — Франц.
Ногтіпеііе.— Атл. Огееп Мизк ОгсЬіз.
Нѳгпіагіа Тоигп. РагопусЬ. ІІІ.
367. Отъ Негпіа, кила, грыжа. Грыж-
никъ (Двиг.) — Пол. Роіопісгпік, ЙаЬіе
дгопка, Зрогузг. — Чешск. Ргпігипік. —-
Сербск. Кііаѵіса, Ргіриіпіса.— Луз Ргё-
Іогйпік. — Финн. Туга-гиоЬо. — Нѣм.
ВгисЬкгаиі. — (франц. Ьа Негпіаіге, Іа
Тигдиейе. — Англ. ВигвІ-ѵ/оіЧ, Виріиге-
лѵогі.
Нѳгпіагіа §1аЪга 7,. Бахрамочная
трава (Эк. Маг.) Гладунъ. Грімъ (Ма-
лор. Рог.) Грыжовникъ (Церк. Сл. пер.)
Грыжникъ (Кален. пер.) Кильная трава
(Кондр. пер.) Кильникъ (Кален. пер.)
Метла. Собачье мыло (Екат.) Соба-
че мило (Мал.) Полевое мыльце (Кіев.)
Остудникъ (Малор. Рог.) Остудная
трава (Ьіпй.) Пустохлѣбка (Эк. Маг.)
Спорышъ (Даль съ пол) Томковица
(Даль сомнит.) — Пол. 2аЬіе утопка,
зрогузг. — Чешск. ІТрІаѵіспік (81.) Тгп-
якатес тепы) (Вгипз). — Сербск. Кила-
вица. Ргірпіпіса §1айка. — Луз. Хіоіе
геіе. — Финн. ЗцоІітиІкип-гноЬо. —
Эст. Зббі геіа гоЬі, раітіез гоЬі. —
Нѣм. Пая Віаіііоз, ба» каЫе ВгисЬ-
кгаиі, Нагпкгаиі, Ногпкогп, Йаз Йип§-
Гегп^газ, йая Мкизе^газ, йег кіеіпе ЛѴе§-
ІгіЙ.
Нѳгпіагіа іпсапа Імт. Полевой
очитокъ (Екат. Огип.) Педунецъ (Хар.
Сарат.) — Тат. Мыршырѣ-кая отъ
(Тавр.)
Нѳврѳгіві. СгисИег. I. 188. Нез-
рега — вечеръ. — Пол. ІѴіесзегпік,
ІѴіесгогцік. — Чешск. 'ѴѴесегпіска. Ма-
Іегпа (81оЬ.) — Сербск. Ѵесегпіса. —
Луз. 5Ѵ)есогпіска. Йогу'асу ясап — всѣ
перев. — Нѣм. ХасЬіѵіоІе. — Франц.
Йиііеппе. — Аніл. Воскеі. — Финн. II-
Іакко.
Нѳврѳгів таігопаііа I. Фарм.
назв. Незрегіз з. Ѵіоіа таігопаііз ѵ. Йа-
таясепа. Вечерница трава. Фіалокъ
озимый (Кондр.) Вичерныци душысты
(Укр. Кал. перев.) Ночная красавица.
Ночная фіалка (въ сад.) Воздушный
левкой (Лал.) Гаштва (Могил.) — Болг.
Заринъ вечеръ. — Нѣм. (Зет. ИасЬі-
ѵіоіе, йаз ЕгапепѵеіІсЬеп, йіе Егаиеп-
пасЬіѵіоІе, йег ГаІзсЬе ЙасМзсЬаііеп,
сііе 'ѴѴіпіегѵіоІе. — Франц. Ьа Саззо-
Іеііе, 1е Батаз, Іа Оігагйе, 1е йиііеппе
йез )агйіпя. — Атл. Сіозе зсіепсез, ТЬе
Вате’з Ѵіоіеі, Ватазс Ѵіоіеі.
Нѳврѳгів ігівіія I. Ночвая добй,
вечерняя доба, (Хруст.) Вечерниця
(Сред.) В ечерници плакучи (Кален.)
Фіалокъ осенній (Кондр.)—Аніл. Меіап-
сЬоІу (Зепііетап. Въ Зап. Евр. разво-
дится какъ отличное масличное и от-
личное кормовое растеніе.
Нѳѵеа Ьгазіііѳпвів Ми?і. (Еи-
рЬогЬ. XV. 716). Зуп. ЗірЬопіа Ьгазі-
Ііепзіз ЛѴіИй. дост. Парскій каучукъ,
Нѳѵѳа §иуапепаіз АиЫ. Зуп. Зі-
рЬопіа еіавііса Регз. Каучуковое де-
рево. — Нѣм. КапізсЬикЬашп. Дост.
Каучукъ, Гумми-эластикъ, Резина. Са-
оиівсЬоис, КаоиізсЬик, Вевіпа еіазііса,
Оитті еіазіісит. — Нѣм. ГейегЬагх
ой. КаиІзсЬик. — Франц. Оотте ёіа-
зіідие. — Аніл. Іпйіап ВиЬЬег еіазііс
§ит. Отеч. Браз
НіЫвсив I. Маіѵас. I. 446. Ні-
Ьізсоз Діоск. и Плинія есть АІіЬаеа оЬ
Йсіпаііз Ь. и вслѣдствіе этого родовыя
названія его на разныхъ языкахъ оди-
наковы съ АІіЬаеа. — Пол. РбзІиЪпік.
Ргозѵгігпік, біахокггеѵто, 61аг Йггек-
пу. — Чешск. Ргозѵгігпік. ІЬізек (81оЬ.)—
Сербск. Ргозѵігщак, ёіёхоѵас. — Луз.
Ноййпка.—Нѣм. ЕіЬізсЬ. ЕіЬізсЬгозе.—
Франц. Кеітіе. — Аніл. ТЬе НіЬіз-
спз.
НіЫвсив АЬѳІтовсЬив I. Нынѣ
АЬеІтозсЬия тозсЬаіия МйпсЬ. Мус-
кусная трава, Абельмошъ. — Нѣм.
МГаЬгег ВізатзігаисЬ. — Франц. НегЬе
а Іа роийге йе СЬурге, НегЬе тиздиёе,
Маиѵе атЬгеііе, Кеітіе тиздибе. До-
ставл. сѣмя, Зетіпа АЬеІтозсЬі, з. А1-
сеае ае§урііасае з. Огапа тозсЬаіа. —
Нѣм. Візаткбгпег. — Франц. Огаіпея
й’АтЬгеііе, которое прежде употребл.
въ медицинѣ. Отеч. Егип. Остъ-Индія.
Вестъ-Индія,
НіЬівеив саппаЫпив I. — Кирг.
Канапъ. — Перс. КапйГ (ВиЬзе). — Нѣм.
Напігозе. — Аніл. ВошЬау Нетр. Во-
локна коры употр. на дѣланіе тканей.
НІЬівеиз ѳвсиІѳЫив I. Нынѣ
АЬеІтозсЬпз езсиіепіиз Сшіі. еі Рег.
Туз. назв. ОотЬо или Окга. У Сае-
заір. — Ватіа, Бамія, Бамля. Бамьи
стручья. Гомбо (огор.) Карассъ (Бе-
кет.) — Нѣм. ЕззЬаге Вовепрарреі. —
Франц, ОотЬаий, ОотЬо. Ватіа. —
Аніл. ОсЬга, Іпйіап гей апй \ѵЬііе зоггеі.
Изъ плодовъ, называемыхъ НаіГе, по-
лучается грудной сиропъ. Незрѣлые
плоды употр. въ пищу. Изъ сѣмянъ
получается Ко®е-гомбо. Отеч. Троп.
Амер.
НіЫвсив Вова віпѳпвіз I. Ки-
тайскій розанъ (у сад.) — Нѣм. СЬі-
пезізсЬе Вояе. — Франц. Во.зе йе 1а
СЬіпе.
НіЬівеив вугіасив I. Сирскій то-
поль (Эк. Маг.) Азіятская рожа (у Даля
ошиб. рожь).

НіЪівсиз — НіегосЫоа
167
НіЬіясиз Тгіоиит X. р. іегпаіия.
Узбек. — Вигііагакі (Вип^е).
Ніѳгасіит П. Сошроя. VII. 198.
Піегасіит Піояс. ІІІ. 65 и Пливія XX, 26
есть Тга^оро^оп рісгоійея'‘(\Ѵііізі.) Со-
кольникъ (Собол.) Сокольница. Со-
колья трава. Ястребинка (Двиг.
всѣ заимств. съ друг. языковъ) — Пол.
ЛазіггеЬіес. Въ Литвѣ Ыесиіірѵіесіег.—•
Чешск. йезігаЪпік, Ьізіпаска (81оЬ.) —
Сербск. Кояшига, гшуаѵіса. — Луз.
Лаіі’оЬпік. — Финн. Кеііапиппи. — Ла-
тыш. Ѵ/аппаца ваЫез.—Нѣм. НаЪісЫз-
кгаиі. МйияебЬгсЬеп. — Франц. Ерёг-
ѵіёге, НегЬе й 1’Ерегѵіег. — Атл. Наѵт-
кѵеей, Налѵк-Ьіі.
Ніѳгасіит сутозит. Пс. Дичокъ
(Могил.) Сердечникъ (Кіев.) Сокольная
или Кречетовая трава (Кондр.) Употр.
для леченія волосатика (Тул.)
Ніѳгасіит ѳсЫоіаѳзБ. Блюя (Орл.)
Купина (Екат.) Нечуй вѣтеръ (Екат.)
Тат. Яго тагмагъ отъ (Тавр.) Употр.
отъ цынги (Орл.), отъ укушенія паука
окуриваютъ больное мѣсто (Екат.)
Ніѳгасіит тигогит Ъ. У ТаЬегп.
Риітопагіа §а!1іса з. аигеа отсюда и
<₽арм. назв. Риітопагіа $а1Ііса з. Аигі-
сиіа тигіз та]ог (НегЬа). Сокольная
трава ядовитая (Лев.) Мышьи ушки
(Мейеръ, Бот. Сл.) — Пол. ЛазігзфЬіес.
Ніѳгасіит раіисіозит П. Пуго-
вица, Желтушка (Вит.)
Ніѳгасіит Рііозеііа П. Фарм. назв.
Рііозеііа з. Аигісиіа тигіз (Вайіх, Гіог.
еі НегЬа). Бѣлки (Могил.) Волосень
(Могил. Паб. и Чол.) Волосатикъ
(Кал.), Волосятникъ (Орл.) — по употр.
отъ волосни. Горлянка (Вят. Вешт.)
Желтомохорочникъ, Лихорадочная тр.
СѴУіей.) Недозрѣлокъ, Недозрѣлка, Не-
дозрѣлъ, Недоспѣлокъ (Кондр.) Ногот-
ная трава (Труды). Нечуй вѣтеръ,
Нечуи вітеръ *) (Малор. Сред. Рог.)
Переводныя — Мышье ушко (Собол.)
Сокольника, Ястребинка. Сомнит. —
Боровые кувшинчики (Влад.) Боровая
свеколка (Черн.) Молочай (Кал. Лям.)—
Пол. Козтасгек, Божи мехъ (Мик.) —
Чешск. СЫирёсек, Музі йзко. 2а«етпе
когепіе.— Луз. Музасе итзко.— Русим.
Вгойавгпік. — Латыш. Маигадаз. —
Эст. КагпаІіІІеД. — Финн. Ніігепкогѵа,
Іатраап-іакйіа, таііокикка, такікири,
зіапзііта (тоже п друг. виды). — Нѣм.
Сетеіпез МЗ.іі8еі)Ьг1еіп, йаз Еа^еікгаиі,
йаз КаігепрГоісЬеп, БисаіепгбзсЬеп, Щ-
*) Названіе Нечуй вѣтеръ дано по-
тому, что растеніе по невысокому росту
своему недоступно дѣйствію вѣтровъ.
гідез НаЫсЬізкгаиі. — Франц. Рііозеііе,
Огеіііе йе зоигіз, ои йе гаіз, Ѵеіиеііе.—
Англ. Моизе еаг. Употр. отъ скаженинп
(бѣшенства, Волк.), пропасниці, трясці
(лихорадки, Рог.), отъ воспаленія глазъ
и въ различныхъ скотскихъ болѣз-
няхъ, особенно же у свиней.
Ніѳгасіит рііовит Пс. Желтуш-
никъ (Волог.) употр. отъ желтухи.
Ніѳгасіит ргаеаііит Пс. Бараш-
ки (Нижег.) Ботвинецъ (Гродн.) Жел-
тушка (Волог.) Шаленчикъ (Гродн.)
Ніѳгасіит ргаіепзе Таизсіг. Мо-
лочай полевой. Лѣсовая орига (Нижег.)
Куряча сліпота (Черн. Цит.) Трава
девяти братьевъ (Вят.) Челночки,
Човники (Черн.)
Ніѳгасіит итЬѳІІаіит Ъ. Горь-
куша (Смол.) Грыжавта (Моск.) Жел-
тянка (Новг.) Желтячка (Нижег.)
Желтунецъ (Каз.) Куколь (Нижег.)
Каюкъ (Уфим.) Летучка (Сарат.) Ло-
гонецъ (Могил.) Молонецъ (Волын. вѣр.
Молочецъ). Пушаникъ (Волын.) Пу-
павка (Тавр.) Куриная слѣпота (Во-
лын.) Семитичникъ (Мог.) Сокольникъ
(Мог.) Полевая цикорія (Минск.) Ще-
товникъ (Вор.) — Корел. Майгу. Употр.
для крашенія пряжи въ желтый цвѣтъ,
отъ болѣзни, называемой «летучкой»
(Сарат.), отъ куриной слѣпоты (Волын.),
отъ опухоли въ видѣ припарки (Каз.)
Ніѳгасіит ѵігозит Раіі. Ядови-
тая трава (Кондр.) Огуречникъ (Екат.)
НіегосЫоаВеаиѵ. Стгашіп. 8іеий.
I. 13. КипіЬ. I. 35. Отъ Ніегоз, священ-
ный и сЫое, трава, откуда въ Пруссіи
Неі1і§ез Сггаз. Лядникъ*) (Двиг.) —
Пол. Тиголѵка, Тоткоіѵпіса. — Чешск.
Тоткотсе. У 81оЬ. — Бѵорзіпес. —
Сербск. Мейипіка. — Луз. ВиЬгоѵука. —
Финн. МаагіапЬеіпА. — Нѣм. Магіеп-
§газ, Ріегсіе^газ.
НіѳгосЬІоа Ьогѳаііз Е. еі 8ск.
Горькуша**) или горькая трава
(Урал. Каз. Карел.) Горчакъ, Гірчакъ
(Малор.) Горчишникъ (Астр. Кул.) Зу-
бровка (Литв. составл. любимую пищу
зубровъ въ Бѣловежской пущѣ). Пе-
стрецъ, Пырей пестречный (Вор. Тар.)
*) ЛАда, Ляда, Лядйна есть названіе
пустоши, заросли, низкой мокрой поч-
вы на Зап. и Сѣв. Россіи (Даль II. 885).
**) Г. Хрусталевъ сообщаетъ, что въ
Новоросс. краѣ НіегосЫеа Ьогеаііз есть
трава рѣдкая и вовсе не горькая, по-
этому п названія Горчакъ, Чалолоть,
Чаполоть, Плоскуха горькая должны
относиться не къ ней, а къ роду Саіа-
та§гозііз.

168
НіѳгоеЫоа — Ноісиз
Плоскуха гірка, плоскушка (Ма-
лор.) Томковица (Пет. съ пол.) Туровка
(съ пол.) Заполочь (Рог.) Тяполочь
(Труды И. В. Э. О. Могил.) Чаполочь
(Малор. Сред.) Чаполоть (Малор. Рог.)
Чаполь (Екат. Зап. Ак. Наукъ XXIV).
Чаполъ (Консп. Черняевъ). Чапула
(Малор. Рог.) *). Пол. Тш-оч'ка Іакота,
Тошка Ъогоѵга, ПаЪгоѵка. Топколѵпіса
въ Вил. и Ков. — Фини. На^ігиоЬо,
ІІуѵаЬа^иіпеп, МаагіапЬеіпЙ. — Эст.
Маа^'а Ьеіп.— Нѣм. ТогЬВиІіагав, Ма-
гіеп^газ, БТаиепдгаз, Ппзегег ІіеЪеп
Ггаиеп Сггаз. — Неііідез Пгаз. — Атл.
Ноіу Сгазз. Въ сухомъ видѣ отдѣляетъ
весьма пріятный запахъ. Скотъ не
ѣстъ этой травы
Нішапіо§1оя8ит Ыгсіпит
8рг. Фарм. назв. ТгавогсЬіз 8. Тезііси-
Іиш Ьігсіпит.— Пол. Озгсгегпік, Росг-
іѵагпік (род.) — Чешск. Дазусек (81оЬ.)
Мисіаіка (зиЬ Ьогодіовзит). — Сербск.
беха (род.) Когопохка (вид.) — Нѣм.
Воск’я Віетеп2іт§е. Корни имѣютъ
сильный противный запахъ козла и
считаются сильнымъ афродизіаческимъ
средствомъ.
Нірротапѳ Мапсіпѳііа Р.
ЕпрЬогЬ. XV. 2. 1199. Шалей лошади-
ный (Кондр.) Мансенилла—долгое вре-
мя считавшееся до такой степеви ядо-
витымъ, что нахожденіе подъ нимъ во
время дождя причиняетъ смерть; но
это опровергнуто Іасщііп’емъ.
НіррбрЬаё В. Е1еа§пас. XIV. 607.
НіррорЬео, НіррорЬуоп или НіррорЬаез
древнихъ есть нашъ ЕирЬогЪіа зріпо-
за Ь. Облѣпиха. — Пол. Войіак, Ко-
кііпік, Згакіакотес. — Чешск. Какуі-
пік. — Сербск. Ѵикойгзіса. — Финн.
Тугпі. — Нѣм. ЗашМогп, НаМогп. —
Франц. Аг^оизіег. — Атл. ТЬе Нірро-
рЬае, 8еа ВискіЬогп, ог ЗаІІоѵЯЬогп.
НіррорЫѳ гЬ.атпоі<іѳв і. Вос-
кову ха (Алт. Пот.) Дереза (Ставр.
Раіі.) Ивотернъ (Раіі.) Млечникъ (Рего).
Облѣпиха (Сиб.) Плоховникъ (Укр.
Кален.) Ракита (Даль). Ракитникъ (на
Оби) Раіі. Терновникъ (Бійск. Ставр.)
Терновникъ песочный (Даль). Таловый
тернъ (Раіі.) Щецъ (Укр. Кален.) —
Пол. Козтагупотѵе сіггеѵ/о. — Чешск.
21иіу йоЬ, ЙІпіохоЪ, Восііак (1485). —
Луз. Вокоіпік, гокоіоѵу кёгк. — Груз.
ТзсЬа^агбеІа. — Дуюр. Каеіъе. — Калм.
ТасЬегегдап. — Кирг. Чарганакъ (Кир.)
Мот. ТзсЬегег^епае. — Татут. Яагг-
ЬпЬ. — Телеут. 8сЬі<іегЪап (Раіі.) —
Рач. Имер. Сильвашли (Сред.) — Нѣм.
Сетеіпег 8апбДогп, НаГійогп, <1ег 8ее-
кгепгйогп. Піе йппізсЬе Вееге, йег Ве-
зіпдзігаисЬ, йіе ГазапЬееге, сііе Сігіез-
Ьееге, йег РГегсІеііогп, йег ѴѴеійеп-
сіогп. —• Франц. І/Аг^оизіег гЬатпоісІе,
Ье бгізеі. 8аи1е ёріпеих. — Англ. 8еа
Вискііюгп, АѴіііотѵ-ТЬогп. Ягоды въ
Сибири идутъ на приготовленіе ва-
ренья.
Ніррйгіз Ъ. Наіога^. III. 71. Нір-
ров, лошадь и ига, хвостъ. Нірригіз
древнихъ есть различи. Едпізеіиш и
ЕрЬебга іга^іііз *) (ѴѴііізі.) Хвостникъ
(Двиг. иск. сост.) Кошачій хвостъ (Сл.
Ак. Даль ошибк.)—Пол. Зозпоѵсесхка.—
Чегиск. Тгпзкаѵес (Ор.) Ргпзіка (Рг.) —
Сербск. Вогіб, Вотак.— Луз. Тгизкасѵс.—
Фини. Ѵезікиизі. — Нѣм. Таппепѵтебеі,
ІѴаззепѵесІеІ. — Франц. Нірршійе,
Резве. — Англ. Маге’зіаіі.
Нірригіз ѵиі^аі’із П. 8уп. Ьішпо-
реисе • ѵиі^агіз Кирг. У ТаЬегп. 835.
Роіу^опит Гетіпиш. Конехвостъ (ѴѴіеб.)
Острога, Острожка (Кот. Сѣнн.)
Перильцы (Смол. Лод.) Сосенка бо-
лотка (Рог.) Сосенка (Яросл. Петр.
Укр. Кален.) Хвощъ водяной (Бот. Сл.
Мейер.) Хвостъ конскій (Іевл.) Хвост-
някъ (Малор. Рог.) — Пол. Зозпосѵесх-
ка, Ргх§зіка. — -Чешск. Тгпзкалѵес. Ко-
пісйсѵозі оЬесщ. — Сербск. Вогак. Ма-
ч)и реп (Лавр.) — Эст. Кппзк Ьеіп. —
Финн. НеѵопЬапіа, кпкопкппзі, ѵезі-
гіізі-Ьеіпа. — Нѣм. бешеіпег ѴѴаззег-
сѵесіеі, §етеіпег ТаппепѵгейеІ.— Франц.
(^иеие Зе СЬеѵаІ ѵиіваіге, Реззе Й’еаи,
Реззе-Гаих — 8аріп.— Англ. Маге’зіаіі.
Въ древнихъ гербар. — Ретаіе Ногзе-
4аі1, Саиба едиіпа Гетіпа.
НоІІаггЬѳпа апЫаузепіѳгі-
са ТѴаІІ. Аросуп. Рг. VIII. 413. Дост.
Согіех апіісіузепіегісиз ѵ. ргойиѵіі з.
Согіех Сопеззі з. Собака Раіа.
Ноісиз і. бгатіп. 8іеиб. I. 14.
КипіЬ. I. 34. Ноісиз — вытягивающій.
Древніе говорили, что это растеніе спо-
собно извлекать или вытягивать зано-
зы изъ тѣла (Рііп. XXVII. 63), отсюда
назв. Тягунъ. Бухарникъ (Двиг.) Бу-
харское просо (Амб.) Голка (отъ Ноісиз).
Просяникъ.— Пол. Мі^№а, КІозбѵгка,
Тгаѵщ тіо4оѵ?а. — Чешск. Мебупек. —
Сербск. РаЬиЦа. — Луз. Месіііпа, М^е-
Ііпа. — Финн. МевіЬеіпа.— Нѣм. Нопі§-
§газ. Пагг^газ, Возз^газ. — Франц.
*) Въ нѣкотор. мѣстахъ именемъ
Чаполоть называютъ Вготиз іпегтіз.
Но это сомнительно.
*) Вслѣдствіе чего п есть много об-
щихъ названій между этими тремя ро-
дами.

Ноісиз — Ногсіѳит
169
Ноіщие. Нонісріе. — Атл. 8ой-§газз.
Вгоош.
Ноісиз Іапаіив Б. Голька, просо
бухарское волосистое, Вухарникъ
пушистый (всѣ иск. сост.) — Сербск.
РаііиЦа раЬиЦаѵа. — Нѣм. Наз тсо11і§’е
Пагг^газ, йіе ѵгоііі^е Моогііігзе, йаз
ЛѴо1)§газ. — Атл. Меайолѵ зоі'і, \Ѵоо1у
Вгоот Сот, ’ѴѴЫіе Вгоот Согп, Догк-
8Іііге-§газз. — Франц. ІІоидие Іаіпеизе,
ВІапсЬагй ѵеіоиіё (Ьесоц.) Принадле-
жатъ къ числу лучшихъ кормовыхъ
травъ.
Ноісиз тоіііз Ь. Полевая пожар-
ница (Могил.) Иголка мягкая (Мейеръ,
Бот. Сл. Иголка— очев. измѣн. Голка).
Манная трава, Манникъ (Кал.) Медо-
вая трава (въ сѣмян. лавк. перев.
съ нѣм.) Тялунъ (ЛѴіей.) Тѣлунъ (Даль).
Кнлунъ (Даль), всѣ три вѣроятно измѣ-
ненное названіе Тягунъ. — Нѣм. Иаз
іѵеісЬе Пагг^гав. — Англ. Сгееріпд 8оГі-
бтаз. Отличная кормовая трава.
Прим. Упоминаемое у Іезек. IV. 9.
Просо въ слав. и русск. переводѣ —
предполагается, что есть Ноісиз ПосЬпа
Гогзк, а много разъ встрѣчаемое наз-
ваніе Ячменя относятъ къ растенію
Ноісиз бсііоеіг Гогзк.
Ноіовіеитіт. СагуорЬуІІ. I. 393.
Костенецъ (Эрт. пер.) — Пол. Мокг-
хусзпік. — Чешск. Ріесѵеі. — Сербск.
РЦеѵеЦ. — Луз. Ріёѵуеі. — Нѣм. Піе
Зригге. — Франц. Ьа Ноіозіёе.— Атл.
Скіск-тсеей, Моизееаг.
Ноіозіеит итЬѳІІаіит Ь. Фарм.
назв. Ноіозіешн, ѵ. Сагуорііуііиз агѵеп-
зіз. Костенецъ (Кондр.) Гвоздичникъ,
Гвоздичная травка, Травянка букеточ-
ная (Мейеръ, Бот. Сл.) всѣ иск. сост.
Ситовецъ, Ситора.
Ногйѳит 8. Пгашіп. 8іеий. I. 351.
КипіЬ. I. 454. Ячмень. — Пол. Десг-
тіеіі.— Чешск. Дестей.— Сербск. Десат.
Опах (Лавр.) — Болг. Зобъ. — Арм.
Кари. — Нѣм. Піе бегзіе. — Франц.
Ь’Ог^е. — Англ. Вагіеу. Ві§ (въ сѣв.
пров.)
Ногсіѳит аізіісішт Ь. Ячмень
двурядный. Ячмень Шевалье. Небес-
ный, Сибирскій Ячмень, Египетское
жито, Перуанскій, Испанскій, кофей-
ный Ячмень (въ торг.) — Пол. Десгтіеіі
апреізкі, Ьгипзѵіскі, гаппі, лѵісікі. —
Чешск. Дестеп роізку, Ріазкйг.—Мордв.
Мокш. и Эзр. Тюфъ. — Сарты Рангъ-
арпа (Кат. Выст.) Но Лангетадю пред-
ставляетъ слѣд. три разности:
1.	Съ колосьями, повисшими послѣ
цвѣтенія и зернами въ пленкахъ —
Піе §ешеіпе 1ап°е йчѵеізеі1і§е Оегвіе,
2іеІ§егзіе, Магх^егзіе.
2.	Съ колосьями, прямостоящими
послѣ цвѣтенія и зернами въ плен-
кахъ — Піе кигхе гіѵеігеііі^е Ѳегзіе,
Наіпіеійегдегзіе, Зіаийеп^егзіе.
3.	Съ большими черноватыми голыми
зернами — Піе Кайее§егзіе, гіѵеізеіііде
'ѴѴеізепчегзіе, §тоззе паскіе бегзіе,
зсѵеігеіИд'е роіпізсііе бегзіе, исѵеізеі-
Іі^е гиззізсѣе бегзіе, ой, Аеа'ріізсііе
бегзіе, бгоззе Ніттеі^егзіе. Развод.
мѣстами.
Ногсіѳит ЬехавііоЬит Б. Ячмень
шестирядный.— Нѣм. Зесіізхеііі^е бег-
зіе, 8іоск§егзіе, Воіі^егзіе, Кіе1§егзіе,
КоіЬо-егзіе, НегЬзідегзіе. — Франц.
Ь’Ог§с езсоиг^еоп ІасЬе; по Доі^п. —
Евсоиг^еоп, Всоигдеон, Зисгіоп, 8ои-
сгіоп. Разводится, но рѣдко.
Ногсіѳит іиЬаіит Б. Тут. — Кіз-
оіопо или Кіз-киіиг§Ьа, т. е. собачій
или соболій хвостъ (МеінзЬ.)
Ногсіѳит тигіпитП. Сурбчикъ
(первое растеніе на сурочьихъ ямахъ)
Урал. Пот.— Пол. АѴусгуніес:— Сербск.
Біокіаз, Стоклоза. — Сарты Джаманъ-
кара-бидай (Кат.) — Нѣм. Піе іаиЬе
бегзіе, йег бегзіепѵаІсЬ, йег Каігеп-
когп, йаз ЬбіЬегаз, йіе Маизедегвіе. —
Франц. Ь’Ог^е диеие йе Зоигів ои йе
гаі, ои йез тигз. — Атл. Моиве-Вагіеу,
ІѴаІІ-ВагІеу, ЛѴау-ВагІеу. Порядочная
кормовая трава.
Ногсіеит ргаіеііаѳ Ь. На Тарба-
іат.— Мысыкъ-гюйрукъ (Пот.)— Англ.
Віе-^газз.
Ногсіѳит зігісіит Ь. Сарты —
Джаманъ-арпа (Кат. Выст.)
Ногсіѳит ѵи1§аге Ь. Ячмень
обыкновенный. Ячмень четырехъ-
рядный. Ячмінь. Житарь, Житорь
(Костр.) Житникъ (Яросл.) Жито (Арх.
Шенк.) Оргишь — крупный ячмень
особаго рода (Бѣлор. Сл. Нос.) — Пол.
Д^сгтіеп сзіегогхейщѵу, шаіу, іѵусгаі-
пу. — Чешск. Дестеп, іастеп, зестеп
сіуггайу-, сітѵегогайу, сісѵгійк, Дагес. —
Сербск. Іечамъ (Мик.)— Луз. Деспцеп,—
Болг. Игимикъ. — Самог. Здегтіей
(Ков.) — Молд. Ордзъ. — Корел. Олон. г.
Озру. — Арм. І’ари. — Груз. Имер. Гур.
Митр. К(Ь)ери. — Тат. Ерга (Кир.) —
Турки, Арпа. — Бят. Тат. Арпа. —
Чуваш. Орба (Каз.)—Перм. Идъ (Рог.)—
Вотяки Иды (Сарепт. Серг.) — Лезг.
верхн. Дагест. Окхъ. — Тадж. Джау.—
Буя. Дшау.— Перс. Дшау.— Бух. Аспи
(Кир.) — Узбек. Арша. — На Уссури
Тат-еі. — Гольды и- Олъчи Миййі (Мах.
317). Молд. въ Бесс. Алакъ. — Чегиск.
Кгирен. — Франц. Ог<?е пие, Ог§е се-
Іезіе, Віе й’Ез'уріе, Віё йе Маі (Дсі^п.)

170
Ногйѳит — Ншпиіиз
По Лангеталю представляетъ слѣд.
2 подраздѣленія и 6 разностей:
I. Ячмени съ зернами въ пленкахъ:
1.	Піе детеіпе деІЫісЪе Зоттегдег-
зіе, кіеіпе бегзіе, ѵіеггеіііде Оегвіе,
Вагепдсгзіе, йапйдегвіе, Хеііепдегзіе,
Зраідегбіе, КоІЬепдегзіе. — Обыкнов.
желтый яровой ячмень.
2.	Піе Ыаиіісѣе Йоттегдегзіе. (Піе
ЫаиІісЬе детеіпе бгегзіе). Обыкнов. си-
неватый яровой ячмень.
3.	Піе детеіпе деІЪІІсЬе 'ѴѴіпіегдег-
зіе. (Піе 'ѴѴ'іпіегдегзіе, Вагепдегкіе, Йеі-
Іета). Обыкн. желтый озимый ячмень.
4.	Піе зсіпѵагзе 'ѴѴіпіегдегзіе, (Киз-
зепдегзіе) — Черный озимый ячмень.
И. Ячмень съ голыми зернами:
5.	Піе деІЬе Ніттеіздегзіе (Ніттеіз-
дегзіе, паскіе Оегзіе , Виззепдегзіе,
Ніттеізкот, адуріізсііез Когп, Іегпза-
Іетздегзіе , 'ѴѴеігепзреІг , Огіездегзіе,
Сгегзіеішеігеп. Паѵійвкогв, Когпзате,
ТЬогдегзіе, "ѴѴаІІасЪівсЪе Оегзіе, Веіз-
дегвіе.
6.	Піе Ьійиіісііе Ніттекдегвіе. Сине-
натый голый ячмень.
Двѣ послѣднія разности наз. въ торг.
голый, небесный, гималайскій ячмень.
Наиболѣе разводимый видъ ячменя,
употребляемый для печенія хлѣбовъ,
для приготовленія пива, мальца и яч-
меннаго ко<₽е. Изъ него приготовляется
перловая крупа, Нотйеига ехсогіісаіитп
ѵ. регіаіит ѵ. типсіаіит.
Ногйеит Еѳосгііоп П. Ячмень ри-
совый, Іерусалимскій. Нѣмецкій рисъ.
Чешск. йестеп втеіАко^, 8те1ак (Рг.)
Іестіпек (Ор.) — Нѣм. Піе Вагідегзіе,
сіаз Піпкеікогп, Піпкеідегзіе, ЛйсЬег-
дегзіе, Іарапізсѣе Негзіе, ійгкізсѣе Сгег-
зіе, Наттеікогп, Реіегздегзіе, Ріаиеп-
§егзіе, Веізздегзіе, Віетепдегзіе,
ЛѴискегдегзіе, и иногда Іегизаіетег
дегзіе. — Франц. Огде Кіи, Огде еп
ёѵепіаіі, Ніи й’АПетадпе, Огде ругаті-
<1а1, Огде сіе Еиззіе, Огде Гаих Віг.
Ногтіпит Тоигп. БаЬіаі.ХП.259.
Бековина (Сл. Ак.)
Ноііопіа Б. Ргітиіас. VIII. 33.
Турча (Дв.) — Пол. Окг^йпіса,— Чешск.
ВеЬгаіка (Рг.) Ноіопка (Ор.) — Сербек.
КеЬгаІіса. — Луз. НёЫік. — Нѣм. АѴаз-
зегіейег. — Франц. Ьа НоИопіе.— Дям.
ЛѴаИег-ѵіоІеі.
Ноііопіа раіизігіз Б. Турча тра-
ва (Вятск. Леп.) Турчь (Леп.) Пла-
ву шни къ (Укр. Кал. Рог.) Водяной
тысячелистникъ (АѴіесі. съ древн. назв.
Маттіоля МугіорЬуПиш). Водяной ку-
рослѣпъ (Смол.)— Самог. Ватйхіоіе.—
Чешск. Шсіпі геЫ’ісек (Маі.) — Нѣм.
ДѴаззегѵеіІскеп, Зшпрі- АѴаззегіесІег,
йшпріргіетеі, ЗптрІ-Ѵіоіе. — Франц.
Сігапсіоііе сі’еаи, Ьивіге сГеаи, Міііе-
ІеиіПе адпаіідие, Ріитеаи, Рішцеаи
сГеаи (Пг.) Ѵіоіейе адиаіідие. — Англ.
ДѴаіег-Ѵіоіеі, ІІѴаіег-Б’еаІкегГоіІ. Вод
КеаіЬёгіоіІ, АѴаіег віііійоіуег, ѴігаІег
МіИоіІ.
Ноуа сагпоза В. Вг. Азсіеріай.
ѴШ. 634. Восковое дерево, воско-
вое растеніе, восковой плющъ. — Нѣм.
РоггеІІапЫите, АѴасЬзЫите, БТеізсІііде
Ноуа. — Англ. Нопеу-РІапі.
НиШзеітіа ЪегЬегіГоІіа Лииі.
Сарты — Четыкъ, Тканъ-гуль (Сит.) =
На Тарбагатаѣ Темиръ-тэкэнъ, т. е.
желѣзная колючка. Наваръ этого ра-
стенія Киргизы пьютъ отъ боли жи-
вота (Пот.)
Нйиаиіив Ъириіиз П. СаппаЬіп.
Рг. XVI. 1. 29. Хмѣль*). Хмель (Даль).
Хмиль (Вор.) Хміль (Малор.) Горкачъ
(Орл.) Цвиль (назв. сѣм.) Хмѣлица
(мужск.) Хмѣль (женск. особ.) Моск.—
Пол. СЬтіеІ. СЬтіеіізгсгпе. — Чешск.
Сѣтеі.-— Сербек. Мель (Панч.) НтеЦ.—
Луз. КЬгоуеІ. — Далм. Иллир. Кцкке.—
Финн. Нитаіа, Нііѵа, ІаропІеЬіі. —
Латыш. Арріні. — Эст. Нитаіесі, іа-
рий. — Чуваш. Хумлк. — Мордв. Мокш.
Комлѣ.— Эзр. Комоля.— Перм. Тагъ.—
Вотяк. Тукъ (Сарепт. Серг.) — Молд.
Гымей. — Тат. Кумулокъ, Кумлокъ
(Кир.)—Вятск. Тат. Калмакъ.— Алт.
Тат. Камынакъ, Кумдакъ (Верб.) —
Кирг. Астр. и на Тарбагатаѣ Чир-
маукъ, Кулмакъ (Пот.) — Арм. Кай-
лукъ. — Груз. Свія, Свіа. — Оссет.
Хмаллакь (Сит.) — Мингр. П(Ь)шало. —
Имер. Пшала (Сред.) — Гур. П(Ь)шала
(Кн. Эр.) — Тунг. АйіПн (Оеогд. 236).—
Голъды 1 аіГо (назв. Нпт. уароніепз (Мах.
246). — Нѣм. Пег Норіеп. — Франц. Ье
НоиЫоп, йаззрагеіііе паііопаіе, Ѵідпе йи
Могй. — Англ. Нор. Одно изъ полез-
нѣйшихъ растеній. Плодовыя шишеч-
ки, Сопі з. ЗігоЬнІі Іінриіі ѵ. Нитиіі,
Атепіа Ьириіі, употр. въ медицинѣ
внутрь и снаружи. Лупулинъ тоже
имѣетъ большое медицинское употреб-
леніе преимущественно при слабости
мочевыхъ органовъ и ночныхъ сѣмя-
истеченій. Особенно употребляются
плоды хмѣля при пивовареніи. Корень
прежде употр. какъ суррогатъ сассапа-
рели; молодые побѣги — какъ спаржа
или зеленые бобы. Стебли могутъ быть
*) Декандоль предполагаетъ, что рус-
ское слово Хмѣль произошло отъ греч.
Кіеша (Оёодг. ѣсіап.)

НуасіпЙшз — Нуовсіатиа
171
обрабатываемы какъ конопля для при-
готовленія пряжи и бумаги.
НуасіпіЬиа Ь. АзрЬобеІ. КипіЬ.
IV. 303. НуасіпіЬиз древнихъ (превра-
щенный юноша) есть СЯаДіоІиз сошти-
пі8 (ІѴііізі.) Гіацинтъ. — Лол. Дасупі,
Ніасупі., Магсолѵе кѵіесіе, тагсоѵу
кѵ/іа'і. — Чегиск. Вагаіиіа (Рг.) басек,
.ІасіпЬ, Вгегпоѵу кѵёі (81оЬ.) — Сербек.
ЯитЬиІ. Сумбулъ, Царевак, Вилин лук
(Лавр.) — Луз. ІасЬопі. — Нѣм. Віе
НуагіпіЬе.— Франц. Ьа ДасіпіЬе, 1’Ьуа-
сіпіііе. — Англ. НуасіпіЬ.
Нуасіпіігцз ІѳиеорЬаѳия 8іег>. С о-
рочій лукъ (Курск.) Жабъяча ци-
булька (Малор. Сред.) Сиротки (Вор.)
Травянчикъ (Полт.)
НуасіпіЬиз огіѳпіаііз Ь. Гіа-
цинтъ. Извѣстное разводимое расте-
ніе.
Нусіпиіп Ь. Нушепіп. ВЬЬ. 404.
Ежовикъ (Собол.) Ежевикъ вѣр. отъ
Нутп. егіпасеиз. Пестрецъ (Собол. зиЬ
Нуйп. сапсіісіит ЛѴіІІсІ.) Смерчевикъ
(Заг.)—Пол. Коісгак, Весйка коісосѵа.—
Чегиск. Ьозак. — Сербек. Ьовак, Коі-
сак. — Нѣм. Вег ЗіасЬеІріІз. — Франц.
Ь’ЬусІпит. — Англ. Мизкгоот-8рата.
Нуйгап§ѳа Ногіѳпзіз Не.
Гортензія (сад.) — Аино Кіппепі, а
корневище 8за вазв. Нуйг. рапіеиіаіа.
Изъ него дѣлаютъ курител. трубочки,
а Агаііезта — назв. Нусіг. зсапйепз
(ЗсЬтісН.)
НуИгбсЬагіз Могзиз Вапаѳ Ь.
НуйгосЬаг. Нусіог, вода и сЬагіз, ра-
дость, пріятность. Фарм. назв. Могзиз
Вапае в. ВіаЬоІі. Водопріятность лягу-
шечная (Собол. пер.) Водокрасъ (Журн.
Сад. и КауФМ.) Лягушникъ (Сеог^і
237. Двиг.) Лягушечникъ (Кондр.) Жа-
бу рн икъ (Кален.) — Пол. 2аЬійсіек.
ОггуЪіепіе таіе. — Чешск. АѴоДапка,
Ѵосіпапка (Ор.) — Сербек. Ѵосіагка, Ѵо-
(Іагка гаЬІіа," 2аЪо§гіи, Ѵободгіх. —
Луз. АѴойгапка. — Финн. Кіірпкка, —
Нѣм. Вег ГгозсЬЪівз. — Фратъ. Ь’Ну-
сігосііагіз. Моггёпе, Могёпе, Могі бе
Огёпоиіііе (Вгар.) — Атл. Соттоп
Гго§Ьіі.
Ну йгосоіуіѳ Тоигп. ПтЬеІІ.
IV. 59. Водоемъ, Водолюбъ (Янс. Даль).
Пупъ водяной (Кондр.) Денежникъ
(Трап.) Фарм. назв. Нусігос. ѵиідагіз —
Соіуіесіоп адиаііса.
Нуіотѳсоп ѵегпаііз Махіш. (Ра-
раѵег). Голъды— Ззб^сізііока, т. е. жел-
тенькая (Мах. 36).
Нутѳпаѳа СоигЪагіІ Ь. Ье-
§нт. П. 511. Вытекающій изъ ствола
бальзамъ, отвердѣвающій на воздухѣ,
наз. Американскимъ Копаломъ, Кезіпа
Сораі ѵ. СоигЪагіІ и ошибочно англи-
чанами Аниме, Апіте оссібепіаііз, по-
лучаемымъ какъ кажется отъ Ісіса
ІсісагіЬа. Отеч. Южн. Амер.
Нуовеіатиз Тоигп. ЗоІапас.ХПІ.
1. 546. Отъ Нуз — свинья и суатоз,
бобъ. Бѣлена. — Пол. Ьиіек, Ьиіка,
Віеп. — Чешск. ВІіп. — Сербек. Вип,
Випіка, Віеп. — финн. "ѴѴіІІікаиІі. —
Нгъм. Віізепкгаиі.—Фраиц.Лиздиіате.—
Англ. НепЬапе.
Нуозсіатив пі§ег Ь. У Діоскор.
Нуозсіатоз Іеисоз. Фарм. назв. Нуоз-
сіатиз з. ЕаЬа 8иі11а з. рогсіпа (НегЬа
еі Еоііа). Блекота, Блнкотё,, Бле-
котъ (Малор.) Блёкотъ (Бѣлор.) Бле-
кытъ (Могил) Влекотница (Приарг.
кр.) Бѣлена, Белена (Вел. Росс.) Бѣ-
ленъ (Ряз. Вор. Екат.) Бѣлунъ (Даль).
Бѣшеная трава (Урал. Пот.) Бѣшен-
ница (Каш. Приарг. кр.) Бесиво (Орл.)
Бобъ свиный (Кондр. пер.) Горлачики
(Могил.) Чертовы горлачи (Тамб. Смол.)
Дурманъ (Орл. Тар. Вор.) Дурнопьянъ
(Могил. Паб. и Чол.) Дурь-трава (Смол.)
Одурь (Кондр.) Дьідыръ (Смол.) Дыдоръ
(Тамб.) Зубникъ (сѣмяна) Вят. Меуег.
Короста (Тв.) Короства(Пск.) Пьяный
корень (Даль). Люльки (Кіев. Левч.)
Люлукъ (Волынь). Собачій макъ (Кал.
Смири.) Мордовникъ (Гродн.) Немиця,
Нимиця, НімыцА (Умань). Нѣмица(Пб-
дол.) Курячья слѣпота (Херс. Хруст.)—
Пол. Віекоі. — Чегиск. ВІіп, В1ёп._—
Сербек. Буника. — Луз. Козсапу рёіг,
ВІек, Віік, ВІіп, Возапу рёіг, Коиапу
рсіг, Вёітап, Ве1тапоѵ?е иеіе. — Русигі.
Иетесіа, Ьиіек, ВІа^оіесіа. — Груз.
Ленцоп(Ь)а (Кн. Эр.) отъ цопъ — бѣ-
шенство. — Имер. Лема (Сред.) — Ла-
тглш. Бгі§§епез. — Эст. Ниііи коега
гоЬі, тагоііеіп. — Финн. Наттазкеіпй,
Ъаттазіаисііп-угііі, Ьиііи кааіі.— Чуваш.
Ильбёнь.— Тагп. Делиминанъ, Делимъ-
минанъ, Джелимъ-минанъ (Новоросс.)—
Мордв. Мокш. Азарьцъ-тйкше. — Эрэ.
Дуракъ-тйша.— Тарбагагп. Мень-дуаня
(Пот.) — Нѣм. Вег Віізатеп, йіе іоііе
Віізе, йіе ВіпзепЬоЬпе, сіаз зсЬтагге
Віпзепкгаиі или Віізепкгаиі, сііе іоііе
Віііе, сіаз Витткгаиі, сіаз <Дйпэе§іГі,
Нй1іпег§іЙ, НйЬпегіоб, <3аз Ыипсізкгаиі,
сіег Кгбіепзатеп, сіаз РгорЬеіепкгаиі,
баз 8аи§ііі, 8аикгаиі, Уідеипегкгаиі,
ТоІІкгаиі. — Франц. Ьа НаппеЪапе,
Зиздиіате поіге, НегЬе сіе 8і. Ароіііпе,
НегЬе Сипісиіаіге, Роіеіёе, НегЪе аих
еп§е1игез, НегЬе а 1а іеі§пе, Сагеіііайе,
Могі аих роиіез. — Англ. НепЬапе,
Нод’з Веап. Бѣлена съ давнихъ вре-
менъ употреблялась въ медицинѣ. Въ
настоящее время употр. Нуозсіатіп,

172
Нуовсіатив — Нурѳгісит
бѣленное масло и листья въ видѣ при-
парки, Въ народной медицинѣ употр.
сѣмена для излеченія зубной боли. Для
этого берутъ восковую свѣчу и облеп-
ляютъ ее всю сѣменами бѣлены; за-
тѣмъ зажигаютъ свѣчу и направляютъ
отдѣляющійся дымъ въ ротъ.
Прим, Въ Библіи на еврейскомъ язы-
кѣ встрѣчаются во многихъ мѣстахъ
слова Возѣ и КазЬ. Козѣ по объясненію
Сеізіиз’а есть Омегъ, Сопіит, по Ніі-
Іег’у — Сепіаигешп, по ЬсЬеисЬхег’у —
Полынь, АЬзіпіЬіит; по Місѣаеііз’у—
Бѣлена, Нуозсіатиз геіісиіаіиз. Того
же мнѣнія и Наггіз 194. Слово Визѣ —
переводится — желчью. По Симб. 94,
Вазѣ есть Омегъ, Бѣшеница, Цикута,
Сісиіа. Онъ же говоритъ, что можетъ
быть упоминаемое въ Псалт. ЬХѴШ. 22
слово Вазѣ есть Нуззориз, а упоминае-
мое у Осіи X. 4 — есть Сісиіа. Въ пе-
реводѣ Библіи на слав. и русск. языки
вѣроятно по смѣшенію обоихъ словъ
встрѣчаются слѣд. переводы:
Слав. желчь и горесть, русск. ядъ и
полынь (Втор. XXIX. 18). Гроздъ жел-
чи, въ русск. ягоды ядовитыя (Втор.
XXXII. 32), желчь (Псалт. ПХѴІІІ. 22).
Слав. желчь — русск. омегъ (Іерем.
ѴШ. 14. IX. 15. XXIII. 15). Слав. желчь,
русск. отрава (Іерем. III. 20 (19). Слав.
Троскотъ. Русск. Трава ядовитая (Осіи
X. 4). Слав. Горесть Русск. Полынь
(Амосъ. VI. 12).
Нуозѳгів Сотроз. VII. 79.
Овражникъ( Ак.) Просяница тр.(Кондр.)
Пол. Ззагзапка, Зѵѵіпіа заіаіа. — Чешск.
Злѵіпіхеі. — Сербск. йтгйіка. — Нѣм.
ЗсЬтсеіпзаІаі. — Франц. Нуозёгіііе. —
Атл. Бчѵіпе’в Биссогу.
Нурѳсоит Тоигп. Рараѵег. 1.123.
Житникъ (Астр. Рав. зиЪ Нур. саиса-
зіеит Сг. Косѣ.) Макъ ржаный (Кондр.
з. Нуресооп рараѵег зедеіит). Мачекъ.
Пол. Кг^сіззек. — Сербск. Спирса. —
Нѣм. ЬаррепЫите.— Франц. БШдиіег.
Нурѳгісит П. Нурегіс. I. 542.
Звѣробой. Здоровая трава (Даль).
Мышиный, мышій цвѣтъ (Даль). Чер-
тогонъ (Іевл. съ прежн. лат. Ри§а сіе-
шопит). — Пол. Пгіигаіѵіес, 8іо)апзкіе
хіеіе, Йдо Дапа зіеііе. — Чешск. Тге-
заіка, Тгёзаіка (Ор.) — Сербск. Ріцизка-
ѵіса. — Луз. Кпгопшік. — Тагуз. Гос-
пино зелье. — Финн. Киізто. — Нѣм.
ДоЬаппізкгаиі., ТоЬаппізЫиі;, РеМсу-
ргезз, Нагіѣеи. — Франц. МШереі-ішз.
АггосЬе риапіе. — Англ. 8і. Яоѣп’з
дѵогі. АВ-Ваіпіз’ ѵгоіѣ. Нурегісоп древ-
нихъ есть Нурѳгісит егізрит Ь.—Раиа-
сез сѣеігоиіон Діоск. есть Нурѳгісит
огіданііоііиш ЛѴІ11.
Нурѳгісит Азсугоп А. Луговой
звѣробой (Кален.) Плакунъ *). Звон-
кая трава (Мейеръ, Бот. Сл.) Колоколь-
чикъ св. Дѣвы, Петровъ корень, Ива-
новъ корень (Мейеръ, Бот. Сл. пер.) —
Нѣм. Ваз зіѣігізсѣе Нагіѣеи, сіаз 8і.
Реіегзкгаиі.
Нурѳгісит Согів Т. У Діоск. Со-
гіз. Вересовникъ кустъ (Кондр.)
Нурѳгісит еіе^апе А. Свінто-
яньске зіллэ (Малор. Рог.) Заячья
крѣвця (Полт.)
Нурѳгісит Ьігяиіит Т. Душица
(Кал.) Святоянское зелье (Ьіпй.) Жи-
вотная (Ниж.) Употр. отъ удушья (Кал.)
и отъ простуды (Вол.)
Нурѳгісит Ііитіі’инит А. Коса
босоматерина (Малор. Волк.)
Нурѳгісит топѣапит П. Звѣро-
бой черный, Звѣробойникъ (Мейеръ,
Бо.т. Сл.)
Нурѳгісит регіогаіит Н. (УКирг.
Нур. ѵиідаге). У древн. Азсугоп. Фарм.
назв. НегЬа Регіогаіае з. Еи^ае Пето-
пит з. Міііерегіае. НегЬа сит ЙогіЬиз
з. зиттііаіез еі зетеп Нурегісі. Берез-
ка (Могил.) Воронецъ (Черн.) Дюра-
вецъ обыкн. (Гродн.) Сюда же вѣроят-
но Диравикъ. Звѣробой дырявый (М.
Бот. Сл. при Нурег. Азсугоп). Зайчикъ
(Сарат.) Заячье дерево (Вол.) Заячья
кровь **) (Малор. Маке.) н изм. Заяча
крівця (Рог. Волк.) или Заячий кривець
(Волк.) Заячья кровцй (Церк. Сл. Даль).
Заячья кривца (Екат. бнпп.) Зановить
(Балта). Звонки трава (Кондр.) Позвон-
ки (Вор.) Звѣробой (Вел. Росс.) Зві-
робой (Малор.) Звѣробойникъ. Жел-
тый звѣробой (ІПенк.) Здоровая трава
(Кален.) Зелье Святоянское (Малор.
Кален.) и изм. Святояньскіе зиля, Свін-
тояньске зілле (въ Юго-Зап. Росс.) Св.
Ивана зелье (Гродн.) Свеятоянское зел-
ле (Бѣлор. Нос.) Святоивановская трава
(Кондр.) Кровавецъ (Черн.) Кровца
(Тавр.) Крівця (Малор. Рог.) Кровав-
никъ (Гродн. Кіев.) Кравникъ (Малор.
Рог.) Молодецкая кровь тр. (Умань)
Красная травица (Минск.) Семибратная
кровь (Кал.) Дикая кура (Вор.) Крыш-
талькп (Умань). Ракита (Екат.) Матери
Божіей слезы (Малор.) Хворобой (Кал.
Пот.) — Пол. Пдте-опкі раппу Магуі.
Пзіш’атѵіес (Ков.) — Чегиск. Хѵ/опесек,
2лѵопес, Вёгаѵѵес, Кі'ігёк. Бѵѵаіёѣо Л апа
*) См, ЕріІоЬіит апдизіі&ііит и зна-
хар. рр.
**) Названія,заимствованныя отъ сло-
ва «кровь», основаны на томъ, что на-
стой звѣробоя имѣетъ кровяной цвѣтъ.

Нурѳгісит — Нузворив
Ьуііпа, Кгеѵтісек, ТгехаГка 2лѵопсес.—
Сербск. Ріуизкашса ргозіа, Созріио ке-
Це ііі С-ояріп сѵеі. У Кар. — Богороди-
чина трава. — Луз. Кі’іхотпік, Кі-ійош-
пе, ІиЬохпе или Йкетіебйііге хеіо, Ко-
лбаса Кгег), Кгіхо-дпе или ІиЬохпе или
ІиЬозсііѵе хеіе.—Волі. Журавленъ, Жу-
равецъ. — Латыш. Аззіпз-заЫе. — Эст.
Рипай, паезіе-рипасі, оіапкай, оіазесі,
ѵі'ііпа Ііііесі (шаг)ай). —- финн. йиііанпез-
1. какоіэеп-кикка, Зіапѵегі Ьеіпа, ЬГиг-
ліікшзто. — Ііарел. Звѣробой Гейну.—
Арлі Казагагак (Варш.) Сарацагыкъ,
т. е. горный цвѣтокъ (Сит.) — Рач.
Имер. Кразанъ (Сред.) — Тат. Боя-отъ
(Тавр.)—Мордв. Мокш. ТюФа-тйкше.—
Эрз. ТйФа-тиша. — Пермяк. Вежъ-
пычшь-куванъ турунъ (Роговъ). — Во-
тяк, Вина-чужманъ (Серг.) —Нѣм. Вег
ЕеІйЬоріеп, сіаз кіеіпе Сагіііеіі, йег
ІадетісЬеІ. йаз дейескіе Іоііаппізкгаиі,
йег Капгай, 8і. Сопгай’зкгаиі, Ппвег
Негг Сгоіѣ’з 'ѴѴипЛегкгаііі, йег ’ѴѴаІйЬор-
іеп, ТеиіеІзЙисЬі, Нехепкгаиі, йоііаппіз-
Ыиі.— Франц. Ье Міііерегіиіз соттип,
Тгезсаіоп ]аипе, ТгисЬегап, НегЬе аих
шіііез регіиіз, НегЬе йе 81. йеап, СЬаззе-
йіаЫе, НегЬе а тіііез ігоиз, НегЬе аих
рідйгез. — Аніл. РегГогаіей 81. ДоЬп’з
сѵогі. Употр. внутрь для укрѣпленія
желудка и отъ боли въ животѣ, въ ви-
дѣ настоя въ водѣ или водкѣ, также
отъ грудной боли, удушья, кашля и
снаружи отъ ломоты, ушиба. Употр.
на крашеніе въ красный и желтый
цвѣта. На корняхъ его иногда нахо-
дится польскій кермесъ (Соссив роіопі-
сиз). Растеніе прежде считалось вол-
шебнымъ.
Нурегіоит диайгапваіагё Б. Жа-
бина (Олон.) Зелье Святоянское (Зап.
Росс.) Звѣроб ой желтый. Звонокъ
луговой (Мейеръ, Бот. Сл.) Кровавецъ
(Могил.) Уразница (Арх.) въ Вит. губ.
Звириба можетъ быть Свирѣпа. Употр.
тоже какъ и предъидущаго вида.
Нурѳгісит зсаЪгит Б. Ѵаг. іурі-
сит Тгаиіѵ. Сарты — Сарбашъ-чупъ
(на Сырь-Дарьѣ) Кат.
НурЬаѳпѳ ЩѳЬаіса Магі. Раіт.
КипіЬ. 227. Пальма Думъ.
Нурпит Ь. Вгуоій. ВЬЬ. 257. Во-
лосовая ручейная тр. Болотный мохъ
(Мог.) Сучковый мохъ(Собол.) Рокетъ
(Двиг.)—Пол. Еокіеі, МесЬ заЦхкотеу.—
Чешск. Кокеі. — Сербск. Мавіпа. — Луз.
ДѴоЬпогпік.— Нѣм. Паз Авішоов, БаиЬ-
тооз. — Франц. Б’Нурпе. — Атл. Ееа-
іЬег-тозз.
НуросВаегіаРс. Сошроз. VII.90.
Общ. съ АсЬугорЬогиз. Пазникъ (Дв.)
Просяникъ, Просяшникъ (Кондр.) Про-
занникъ (Церк. Сл.) Овинникъ, Поро-
сятниісь (Мейеръ, Бот. С.ч. яиЬ Нур.
дІаЬга Б.) — Пол. Рговіепісхпік, Рго-
зіеппік, Ргозпісгка, Зіяніе хіеіе. —
Чешск. бсіеіпісе, 8е1еіпісе (Ор.)—Сербск.
8ѵін;ак. — Луз. Ргозпік. — Финн. ГІа-
гапзііта. — Нѣм. Еегкеікі'аиі, І’еипй-
кгаиі. — Франц. Рогсеііе.—Атл. Саі’в
Еаг. Фарм. назв. Нур. «ІаЬга — Нуо-
вегів (Вайіх).
НуроріПіуя тиШВога см. Мопо-
ігора.
Ну 8 вор из ВепіИ. БаЬіаі. XII. 251.
Съ еврейск. ЕзоЬ, арабск. аххоЬ, что
значитъ святая трава, и не есть нашъ
Иссопъ. Нувворив Діоск есть по мнѣ-
нію Вргепёеі’я Огідапиш Зтутпаеиш,
а по другимъ ТЬутЬга зрісаіа. Иссопъ.
Пол. Ігор,. Нігор. йохеіек. — Чешск.
Ізор. — Сербск. Зірапаі. 8ірап. — Луз.
Іхор. — Нѣм. Оег Ізор. Тзор. Уззор. —
Франц. Б’Нуззоре, Б’Ізоре. — Атл.
Нуззор.
Нувзориа оГйсіпаІізі. Фарм. назв.
Нуззориз. Васильки (Екат. Свѣнц.)
Душница (Приарг. кр. Каш.) Звѣробой
(Колыв. Сгтеі.) Синій звѣробой (Щегл.)
Иссопъ. Иссопова трава (Стар. Рук.)
Гиссопъ. Сусопъ. ЮзеФка, Юзеокы
(Малор.) — Молд. Ѣзулъ. —Груз. Усу-
писъ-Кгвавили. — Нѣм. Ізор. Кігсіі-
у8ор,К1озІегузор.Ѳетеіпег Ізор. Еізетід.
Названіе «Иссопъ» встрѣчается въ
Библіи нѣсколько разъ : Исх. XII, 22,
Лев. XIV, 4,6. Числъ XIX, 6, 18. Псалт.
Б, 9. Посл. къ Евр. IX, 19 и какъ въ
Слав. такъ и по русски подъ именемъ
Иссопа. Въ 3 Кн. Царствъ IV. 33 по
Слав. Иссопъ, а въ русск. пер. (V. 13)—
переведено словомъ Мохъ. Кромѣ того
въ Еванг. Матѳ. XXVII. 48, Марк. XV,
36, и Іоанна XIX, 29, при описаніи под-
несенія Іисусу Христу на крестѣ губки
съ оцтомъ, слѣдуетъ по Симборск. 79
понимать, что губка была намочена
въ сокъ Иссопа, чему соотвѣтствуетъ
и русск. переводъ Іоанна XIX. 29.
Кромѣ поименованныхъ русскихъ
названій, встрѣчаются еще слѣдую-
щія:
НаетапіЬиз—Кровоцвѣтникъ (Даль).
Наетаіохуіоп— Кроводревникъ (Даль).
Наіогадіз—Сланоягодникъ (Бот. Ших.)
Нататеііз ѵігдіаіса Б. — Волшебные
орѣхи (Эк. Маг. пер.) Нейурпоіз — Со-
колинка (Даль). Неііорзіз—Солнцевидъ
(Даль). Неіопіаз—Болотникъ (Даль). Не-
тіопіііз Б. — Лошачница (Даль). Нег-
резіез Ѳіігіп. — Длиннососудка (Даль).
Нірросгеріз—Подковная трава (Кондр.)

174	ІЬегіз — Пѳх
Подковникъ (Даль). Нуйгазііз - Водо- I Листъ водяной тр. (Кондр.) НуйгорЬу-
жила (Даль). Нуйгодеіоп — Водорадъ, іах? — Водопрятка (Даль). НуоЪапсЬе
Водорадка (Даль). НуйгорЬуІІит — । Тіі. — Хахалча (Даль).
I
ІЬегіз Ъ. СгисіГ. Рг. I. 178, Фарм.
назв. ІЬегіз зетрегйогепз—ТЫазрі сге-
іісшп (Зетіна). Перечникъ; Разноле-
пестка (иск. сост.) Тараспикъ, Траспикъ
(съ ®р.) — Пол. ПЬіогек. Ріергзуса Ы?й-
піе.— Чешск. Зіепіспік.— Сербск. О№
ѵас.—Луз. Йсопоѵ?ка.—Нѣм. Піе ЗсЫеі-
іепЫшпе, йаз ВаиегзепГ. — Фракѣ.
ІРНіЬегісІе. Тегазріс. Тагазріс.—Ьа сог-
Ъеіііе' й’аг^епі, 1е ТЫазрі йе Регзе—
назв. ІЬегіз итЬеІІаіа, а Ье §тіз йе Ііп,
1е ТЫазрі йе Сгёіе, 1е ТЫазрі іііаз —
назв. ІЬегіз итЬеПаіа. -т Англ. Сапсіу-
ТиЙ, Сапйу-Мизіагй. — Зсіаііса Сгезз—
назв. ІЬегіз ашага отъ лат. ІзсЬіаііса.
Ісіса АиЫ. ТегеЬіпіЬ. Рг. II. 77.
Вигзегасеае Епйі. Разные виды этого
рода доставляютъ бальзамы, смолы и
другіе продукты, употребляемые въ
медицинѣ и техникѣ, какъ наприм.
Гвіанское кедровое дерево или Карая-
на получается отъ Іс. аііівзіта АиЫ;
западное нли бразильское Элеми, Еіеті
з. Ситті, з. Кезіпа Еіеті, Еіеші оссі-
йепіаіе, Еіеті Ьгазіііепзе получается
отъ Ісіса ІсісатіЬа Пс.; другіе достав-
ляютъ извѣстные Такамаки и т. д.
Пѳх И. Сеіазіг. Рг. II. 13. Пісіпеае
Вгоп^п. Падубъ. — Пол. Озіокггеѵ,
Озіокггеиппа, Озігоіізі, Коісоііві. —-
Чешск. Сезтіпа. — Сербск. Сезтіпа. —
Нѣм. Віе ЗіесЬраІте, йіе Нйізе, йіе
ЗіесЫійІзе. — Фракѣ. Ье Ноих. — Атл.
ТЬе НоІІу.
Пѳх АдиіГоІіит Е. Фарм. назв.
Адиііоііит з. А^гііоішт (Гоііа еі Вас-
са). Вязо/келдь, Желдь, Ежовникъ,
Падубъ (Раіі. Кондр.) — Іозъ, Карма-
зинъ (Бот. Сл. Мейера), Птичій клей,
древесный клей (Сл. Ц.) по употребле-
нію. Водолистъ, Водолиствикъ, Остро-
листъ, Остролистникъ, Дерево’ остро-
листное, Острокровъ, Острокоръ. Дикій
Терновникъ, Чесмина (Кондр. Сл) Ак.
и др. — всѣ заимствов. ц иск. состав-
ленныя). — Пал. Птса. — Чешск. Озіго-
іізі. Зѵѵійа (въ XV стол.) — Сербск. Зе- 
левика (Панч.) Сезтіпа епгоре)зка. —
Груз. ТзсЬогі. Чкори. — Гур. и Митр.
Бадзгви (Кн. Эр.) — Имер. Бадзгара,
Тчкори (Кн. Эр.) Бадзги (Сред.) — Рач.
Имер. Бадзгари (Сред.) — Нѣм. Пет
СЬгізійогп, йег НйІзеЬаит. Сетеіпе
Нйізе, йег КІееЬпзсЬ, Йег Мугіепйогп,
йіе Раітйізіеі, йег ЗіесЬЬапт, йег
ЗіесЬеісЬе, йіе ЗіесЬраІте, йіе "ѴѴаІййі-
зіеі. — Фракѣ. Ье Ноих соттип. У Ье-
сод.—-А^гіГоп, А§гіоп, Воіз Ггапс, Еріпе
Йи СЬгізі *) Огапй Рагйоп, Огапй Нопз-
зоп. У ВезсЬ. А§геі'оиз, А§геои.— Атл.
Соттоп НоІІу. СЬгізітаз Ниізі. Ниііег.
Растеніе употр. прежде въ медицинѣ,
особенно ягоды отъ епилепсіи. Листья
идутъ въ кормъ скоту. Изъ ягодъ до-
бывается клей.
Пѳх Саядіпѳ Аіі. и Пѳх Па§ооп
Жай. доставл. Индѣйскій чай.
Пѳх огѳп.аіа Аино ТесЬатиз (8сЬт.)
Пѳх Ѳ-оп^опЬа ІмтЪ. Зуп. Саззіпе
Ѳоп^опЬа Магі. Листья служатъ для
приготовленія чая, называемаго Соті-
пі, похожаго на парагвайскій чай, от-
чего растеніе и назыв. Кассинскій чай,
Ложное чайное дерево. Отеч. Браз.
Пѳх рагазиаіепзіз ІмтЪ. Параг-
вайское чайное дерево, Мате, Гонгона.
Нѣм. Рагадпау ТЬеезігаисЬ, МаіеЬаит,
СопдоЬЬаЬаит. — Фракѣ. Ь’НегЬе Йи
Рага§иау. — Атл. Рагадиау Теа, Маіе.
Отеч. Парагвай. Доставл. извѣстный
Парагвайскій или Іезуитскій чай, траву
Св. Варѳоломея (НегЬе йе 8і. ВагіЬё-
іету), Еоііа Пісіз Рага^иауепзіз з. Ара-
іаррпез, настой котораго наз. Мате и
составляетъ любимый напитокъ боль-
*) Есть много предположеній на счетъ
того, изъ какого растенія былъ спле-
тенъ вѣнецъ Спасителя, возложенный
на него во время страданій. Русское
названіе терновый указываетъ на Ргц-
ппз зріпоза. Другіе полагаютъ, что это
былъ Пех адиііоішт, КЬатпиз Раііигиз
или Раііигиз асиіеаіиз, что вѣроятнѣе
всего.

Пѳх — Ітрегаісігіа
175
шей части южноамериканцевъ (10 миля,
челов. потребляютъ до 15 милл. фун-
тов'ь его).
Пѳх гитова. Аино — Іаттігвпе.
Ягоды употр. отъ зубной боли (8сЬт.)
Гиляки на Сахал. Ра§1а-кагрі аізз
(61еЬп.)
Пѳх ѵотііогіа Аіі. Отеч. Южн. Шт.
Сѣв. Амер. Священное дерево индѣй-
цевъ. Листья идутъ въ Европу подъ
именемъ Еоііа Рагадпае ѵ. АраІасЬіпіз,
АраІасЬепіЬее, составляющіе сильнѣй-
шее мочегонное средство. Въ Сѣверн.
Каролинѣ служитъ для очищенія дур-
ной воды вареніемъ въ ней листьевъ
этого растенія.
ІПѳсѳЬгит Сгагіп. РагопусЬ. Рг.
ІП. 369. Вывишникъ (Сл. Ц.) — Пол.
Оогйгіепіес.—Зегаск. М'еЬіоѵтес.—Сербск.
Мокаіас. — Луз. Боіібшѵс, Кгутрата,
Рабегкі, рабегкаіе геіе. — Нѣм. Віе
КпогреІЫшпе. — Франц. Ь’ІПёсёЬге. —
Англ. Кпоі-Сггазз.
ІШсіит апізаШт і. Ма^поі. 1.77.
Фарм. назв. Апізигп зіеііаіит ѵ. Вайіа-
пшп (Зетіпа ѵеі Сарзиіае) Апізшп іпйі-
сит з. зіпепзе (Тр.) Бадьянъ трава
(Кондр.) Звѣздчатый анисъ (съ нѣм.)
Китайскій Фенхель. — Пол. Вайуап,
Войгіап. — ймиск. Вайуапік. Васіуап.—
Сербск. Васіуап. — Нѣм. Вег СЬіпезі-
зсЬе Апіз, сіег іпйіапізсЬе Апіз, йег
товсоѵтііізсііе Апіз, йег зіЬігізсЬе Ва-
йіап, йег тозкосѵііізсЬе ГепсЬеІ, йег
йсЬіе біегпапіз. ВасііапепЬаит.—Франц.
Ь’апіз ёіоііё, Ьа Васііапе, Ьа Вайіапе <1е
Іа СЬіпе.—Англ. Соттоп СЬіпезе Апі-
зе, Тгие зіеііаіей-Апізе, 8іаг-Апізе.
Плоды имѣютъ вкусъ и запахъ обыкн.
Аниса и имѣютъ тоже употребленіе.
Изъ нихъ между прочимъ приготов-
ляютъ ликеры АпізеНе йе Ноііапйе,
Апізеііе йе Вогйеапх. Отеч. Китай и
Кохинх. Другіе виды имѣютъ тѣ же
свойства.
ІтЬгісагіа вахаШі! КЬг. (Ьі-
сѣепез). Лишай, появляющійся на ко-
стяхъ животныхъ и прежде бывшій
въ употр. подъ именемъ Взпеа з. Миз-
спз Сгапіі Ііишапі.
Ітраѣіѳпз Ь. Ваізатіп. Рг. I. 687.
Недотрога (Двиг. соч.) — Пол. №есіег-
рек, Ваізатіп. — Чешск. ИеЦкаІек, Ие-
іукаіка, — Яеіукаѵка (81оЬ.) — Сербск.
Яеіік. — Финн. Жрікаппиз. — Нѣм.
Ваз 8ргіп§кгаиі, Йег 8ргіп§зате, йіе
Ваізатіпе. — Франц. Ьа Ваізатіпе,
В’Ёрпг^е (назв., уцѣлѣвшее отъ назв.
®8и1а зуіѵезігіз, которымъ Тгавив назы-
®®-ть ітр. пои те іап^еге).— Ані.г. Ваі-
Ваізатіпе, Еа^Іе-ЕІо^ег, Тойеѣ
е М.
Ітраііѳпз поіі те (ап^его Ь.
Фарм. назв. Ітраііепз з. Ваізатіпа 1и-
іеа (НегЬа). Бальсаміша (Нос.) и искаж.
Белсомина, Бельзомина луговая (Минск.)
Глушокъ, Глушецъ (Курск.) Коров-
никъ, Коровошникъ (Ниж.) Недотрога,
Недотыка (Леп.) Не замай меня, Не
тронь меня (Кондр.) *) Не рушъ
мене (Малор. Стар. Банд.) Прыгунъ
(Вол. Вят. Сиб. и др.) Прыговка (Мог.)
Плѣтникъ(Орл.) Разрывъ трава (Ве-
ликор.) Розривъ (Малор. Рог.) столь ча-
сто упоминаемыя въ знахарск. руко-
писяхъ. Розопасъ (Вятск. Меу.) Чере-
вички Божоі Матери (Малор. Рог.)
Пол. Кеіукаіек, Ніесіегрек Сх^зсік,
Сгувсік, Сгпіесѵозх. — Чегиск. ЗІаЬопоЬа
(81оЬ.) — Сербск. Яеіік. — Луз. ЭДейоі-
ка, Я)еббікІРѵе геіе, Ц)ейоік1і«ка, Муе-
зо-щейбік. — Финн. Ьеіпігпоѣо. — Эст.
Ьер таіізай. — Латыш. Ріакзііпі, те-
зсЬа Ьаізатіпі. — Тат. Сиб. Хна. —
Имер. Ина (Сит.) — Нѣм. Оетеіпез ой.
$е1Ъе8 8ргіп§кгаиі, сѵіійе Ваізатіпе,
Пп§ейи1й, йпйепіійііеіп, МГоИзксапі;,
НігзсЬтеІйе. — Франц. Ітраііепіе, Ваі-
затіпе йез Ьоіз. ѢГ’у ІопсЬег раз. —
Англ. Ваізат, Оиіск іп іЬе Ьапй, АИѵе
іп іЬе Напй, ТопсЬ те поі. Растеніе,
вѣроятно, ядовитое, такъ какъ ни одно
животное не трогаетъ его. Прежде упо-
требл. въ медиц. при водяной, камняхъ
въ почкахъ и мочевомъ пузырѣ, а сна-
ружи при ранахъ и геморроид. шиш-
кахъ. Въ народи, медиц. употребл. отъ
вывиха въ видѣ припарокъ (Орл.), отъ
ломоты въ ногахъ, въ купанье; для
омыванія ранъ (Ворон) Отваръ дѣй-
ствуетъ какъ рвотное. Цвѣты и листья
красятъ въ желтый цвѣтъ.
Ішрѳгаіа суііпсігіса Р. сіе
Веаиѵ. (Огаш Кипіѣ. I. 477). Сарты на
Хыз. Кулп. Казото, тшканъ гуйрюкъ
казото, Тшканъ-чубъ (Кат.) Батаукъ
на Сыръ-Дар.
Ітрѳгаіогіа ОзігиЬЬіит И.
(ІІтЬеІІ. Рг. IV. 183). Фарм. назв. Ітре-
гаіогіа з. ОзігпіЬіит (Вайіх). Согтиз
ІтрегаЬогіае. Царь-зелье. Царскій ко-
рень, Царскій костыль (Трап. перев. и
заимств. съ нѣм.) Потогонъ обыкнов.
Стародубъ (Вол. Под. съ пол.) — Пол.
Міагг, Мізіггоѵ/іес, Мізігиолѵпік, Коге-
піе шівіггоѵе. 8іагойпЬ. — Чегиск. ЧЧзе-
йоЬг. АѴгёйо^е когепіе (XV стол.) —
*) Названіе, какъ извѣстно, получив-
шее свое происхожденіе отъ быстраго
растрескиванія сѣменныхъ капсюль
при троганіи пхъ. По этой же причинѣ
ваз. Прыгунъ трава и Разрывъ.

176
хшрѳг4і*огіа —• Іпиіа
„ іліігі Кгаііеѵас. — Луз.
Сербск.	вбіаті. — Нѣм. Оетеі-
М’я^аГгс Меізгёгѵгигх, Каізенѵигг, Ма-
о'вігапя, Овігапг. — Франц. Ішрега-
іоіге, Озігиіе, ОігисЬе, Веіуоіп ігап-
саіз. Атл. Соттоп Мазіегм'огі, ог
8рагго\ѵ. Корень прежде употр. въ. ме-
дицинѣ какъ сильное возбудительное
средство и составляло Кетейіиш сііѵі-
пит Нойпаші. Его прибавляютъ также
къ зеленому швейцарск. сыру.
Ішріа (Рііліпв XXIV. 43) есть 8ап-
іоііпа гозшагіпііоііа.
ІпсИ^оѣѳга і. Ье§ит. II. 221.
Индигофера. Индиговое растеніе. —
Пол. ІпйусИѣ, Іпйудолѵіес. Іпйу§. —
Чешск. Мосігіі. — Сербск. біѵііка. —
Груз. Гур. Имер. Митр. Лила (Кн.
Эр.) — Нѣм. Іисіідорйапге. — Франц.
Інс1і§оііег. — Англ. Іпйі^о. Разныя по-
роды этого рода какъ то: ІпйідоГега
ііпсіогіаЬ. рзеисіо ііпсіогіа, Апіі, аг§еп-
іеа, йізрегта и др. доставляютъ кра-
сильное вещество Индиго, Іпйі§о, Со-
Іог іпйісиз, Рі^тепіит іпйісит, іпйісит
(у древнихъ Іпйісоп ЬарЬісоп); Рянка,
употр. на окраску волосъ, тоже получ.
отъ агдепіеа Ь.
Іпиіа Ъ. баегіп. Сопіроз. Рг.Ѵ. 463.
Девясилъ. — Пол. Отап. — Чешск.
Отап, Отапек.— Сербск. Отап, ЛѴеЦкі
коіуеп. — Далм. Илл. Отап. — Финн.
Нігѵещиигі. — Нѣм. Пег Аіапі, Йіе
Неііѵигг. — Франц. Ь’Аипёе, Ь’ЁпиІе
Сатрапе, Ь’іпиіе. — Аиіл. Іпиіа, 8саЬ-
>ѵогі.
Іпиіа Вгііапіеа Г. (Сопуга Ьгііа-
піса Кирг.) Фарм. назв. Вгііапіса (Н1>.)
Коровникъ (Гродн.) Варахія (Ворон.)
Горькуша (Урал. Каз. Карел.) Гу-
бушникъ (Екат.) Забодоточникъ (Полт.)
Золотарникъ (Урал. Каз.) Золотуш-
никъ (Симб.) Золотоножка (Влад.) Лѣс-
ная желтуха (Нижег.) Желтый цвѣтъ
(Ворон.) Кровяяка (Каз.) Хмѣль дикій
(Сам.) Листья нерѣдко употр. вмѣсто
Арниковыхъ листьевъ. Въ народной
медицинѣ листья прикладываютъ къ
ранамъ послѣ укушенія бѣшеными жи-
вотными (Влад.), для остановленія кро-
вотеченія, и кромѣ того для дрождей
на хлѣбъ и на пивоварняхъ (Самар.)
Іпиіа ВиЪопіиш Ъ. Сладкое зелье
(Тавр.)
Іпиіа Сопуна Г)с. Фарм. назв. Со-
пуга та)ог (НегЬа). Блошникъ (пер.)
Богатинка. Коморникъ(слѣдуетъ Ко-
марникъ) Мейер. Бот. Сл. Желтая мята
(Мейер. Бот. Сл. съ нѣм.) Мухоловъ,
Мушникъ (Мейер. Бот. Сл. перев.) —
Чешск. СЫазіаѵ/а, Нпійак. — Нѣм. Се-
теіпе ой. §гоззе Вйггжи'г, ГІбЬкгапі,
Мйскепкгаиі. С-еіЬе Мйпге. — Франц.
НегЬе аих тоисііев. —• Англ. АзагаЬасса
(Ргіог.) Е1₽а-ѵгогѣ РІ05ѵтап’з 8рікепагй.
Прежде употр. въ медицинѣ, а также
для окуриванія комнатъ для истребле-
нія мухъ, клоповъ и пр., откуда и про-
изошли извѣстныя названіи. Другіе
виды, а особенно Іп. Риіісагіа имѣетъ
тоже употребленіе.
Іпиіа йуБѲпбѳгіса Г. Нынѣ Риііса-
гіа Йузепіегіса (Багіп.) Фарм. назв. Аг-
піса зиаесіепзіз, з. Агпіса зригіа з. Со-
пуга тейіа (Вайіх еі НегЬа), Солодкое
зелье, Воловьи язычки, Девясилъ про-
носный, Кровебой. Задержникъ (Ка-
лен.) — Чешск. Віезпік (81оЬ.) 21аіу
ігапк (XV стол.) — Дуз. Кизаіа хуіег-
Ь]епка. — Латыш. ЗиппізсЬі. — Нѣм.
Нег ригдігепсіе Аіапі, сіаз Вайекгаиі,
сіаз ВегиГзкгаиі, сііе ^гоззе Пйггѵѵигг,
Йаз ипЙсЬіе ЕаІІкгаиі, Йіе Ооійѵсигг, йіе
веІЬе Мйпге, йег ВиЬгаІапі, ГаІзсЬег
ІѴоІѵегІеу. — Франц. Агпіса йе 8иёйе.
НегЬе йе 8ѣ. Косіі. — Атл. Еіеа-Вапе,
НегЬе СЬгізіорѣег, Мпііеі.
Іпиіа ѳпзіГоІіа Г. Рѣзкое зелье
(Бесс.) Рѣзакъ. Въ Бессарабіи пьютъ
съ квасцами отъ грыжи.
Іпиіа (гѳгтапіса Г. Фарм. назв.
Іпиіа еегтапіса з. Раіаііпа. Куполуш-
ннкъ (Екат.) Сладкая трава (Укр. Чер-
няевъ).
Іпиіа Нѳіѳпіит Г. Фарм. назв.
Іпиіа з. Епиіа 8. Неіепіит 8. Епиіа
сатрапа. Девясилъ, т. е. девять силъ
(Кондр. бол. ч. Росс.) Девясильный ко-
рень. Девятисилъ (Олон. Волог. Костр.
Влад.) Дивосилъ (Малор. Рог.) Дивя-
силъ, Девясильникъ (Щегл.) Дивесилъ
(Эк. Маг.) Кровякъ (бйій.) и изм. Коро-
вякъ (ѴИей.) Коліока (Даль). Майникъ
(Херс.) Оманъ (Южн. Росс.) и измѣн,
Оменъ (Мейер. Бот. Сл.) Уменъ (Екат.),
Умавъ (Щегл.), луговой Аманъ (Астр.
Укр.) Ди^ій подсолнечникъ (Алт.
Пот.) Дикіи подсолнокъ (Хар.) Желтый
пуговальникъ (Вор.) Перховникъ. Жи-
вотная трава (Укр. Астр. Кавк.) Мед-
вѣжье ухо (Кіев.) — Сомнит. Черто-
полохъ (Тавр.) Хрѣнъ (Влад.) — Пол.
Нгіетозіі. — Чешск. Отап, ІѴотап. —
Сербск. Омая. Отап іёкагзкі или ѵеЦк)
когеп. Девесиль, Девесилье (Лавр.) —
Луз. Ѵѵотап, ДѴотапои'е геіе, Еор]епа,
8ёгік. — Дубр. Оман. — Финн. Аіаппі-
пціигі, оіапіі, Ізо Ыгѵеіуиигі.— Латыш.
АЫапйез. — Лирг. Карандысъ (Пот.) —
Чукот. Асанъ (Каз.) — Груз. Кулмухо
(Кн. Эр.) —Нѣм. УЧАлтег, йсЬіег Аіапі,
Йаз Неіепепкгаиі, Вгизіаіапі, йег Сгозае
НеіпгісЬ, йіе Оііѵигг. Сіоскепѵпігг. —
Франц. Аипёе, Епиіе, Іпиіе-Аипёе,

Іпиіа — Ігіз
177
Епиіе Сашрапе, Аипёе ойісіпаіе. —
Англ. Еіесатрапе, ЕІ Моск, НогзеЬеІе,
Зсаіжогі. Хібіе-Зіге. Имѣетъ употребл.
въ медицинѣ отъ разныхъ болѣзней.
Въ народной медиц. употр. отъ лихо-
радки и ломоты питье внутрь. Суше-
ные листья прикладываютъ къ ранамъ.
Варятъ и отваромт, травы моютъ руки
и тѣло, если нападаетъ чесотка или ко-
роста (драпака, чухна, по мал.)
Іпиіа Ыгіа Г. Варахія (Моск.)
Гвоздичка (Малор.) Горицвѣтъ лѣсовой
(Волын.) Дивуха (Курск. Горн.) Сладкое
зелье (Екатер.) Нашатырка (Перм.
Клеп.) Сідачъ (Малор.) — въ горш-
кахъ, выпаренныхъ этимъ растеніемъ,
скорѣе ссаживается сметана). Сухо-
верхъ (Екат.) Суховершки (Кіев.) Чай-
ная трава (Кіев.) Чертогонъ (Уф.) Упо-
требл. на ванны отъ разныхъ болѣзней,
преимущественно у дѣтей; пьютъ какъ
чай отъ простуды и золотухи.
Іпиіа Осиіия СЬгівЬі Ь. Фарм.
назв. ВіЛопіит іиіеит (Вабіх). Под/
солнухъ малый (Екатеринбургъ).
Рѣзакъ (Новоросс.) Солодкое зелье
(Тавр.) — Тат. Сары куль (Тавр.) У по-
треба. тоже на ванны и въ видѣ при-
сыпки отъ червей.
Іпиіа Риіісагіа Ь. (Нынѣ Риіісагіа
ѵиідагіз Сгагіп.) Фарм. назн. Риіісагіа 8.
Сопуха тіпог. Бабникъ (Хар. Екат.)
Купалка. Сонникъ. Толстушка (Вор
Тар.) Уманъ (Могил.)—Нѣм. Ваз СЬгі-
аііпсѣепктапі, біе кіеіпе Вііггтаги, сіаз
НбЬкгаиѣ — Франц. НегЬе аих рисез.
Прежде употр. въ медицинѣ.
Іпиіа заіісіпа Ь. Фарм. назв. Виѣо-
піит іиіешп (Вабіх). Желтый глазъ
(Вят. Сѣнн.) Горицвѣтъ (Орл.) Воловьи
очки (Вол.) Осолодошникъ (Уф.) Сер-
дечная трава (Ьіпй. Вят. Меу.) Чистецъ
(Под.) Стрѣлки (Полт.) — Сомнит. Гу-
бушникъ (Екат.) Инщавсикъ (Екат.)
Піалъ (Черниг.) Журавлиные стручья
(Вор.) — всѣ въ рук. Рупр. Въ народи,
медицинѣ употр. отъ венерической бо-
лѣзни въ пилюляхъ (Орл.), отъ боро-
давокъ (Подол.) и на ванны отъ раз-
ныхъ болѣзней. Листья его подмѣши-
ваютъ къ листьямъ Арники.
Іротаеа Ь. Сопѵоіѵ. Рг. IX. 348.
Ипомея (род. назв.) Кручені паничі
(Малор. назв. Ір. ігісоіог Ъ.) Лейникъ
(Даль. Иск. сост.) — Лол. Ѵіііес, ЬеДсо-
176), Ье)ек, РосѵсУ Іеікоѵгу. Роттоу, —
Чешск. Роѵ/щіісе. — Сербск. Роѵо)піса.—
Луз. Роіѵііка. — Груз. Абелили. —- Нѣм.
Віе Ті’ісіііегсѵіпйе. — франц. Ьізегоп,
ѴоіпЬіІіз. ЬЧротёе. — Англ. ѴѴіпйе.
Сургезз-Ѵіпе.
Всѣ названія на всѣхъ языкахъ по
большей части общія съ родомъ Соп-
ѵоіѵиіиз.
Разные виды составляютъ извѣстныя
по своей красотѣ садовыя растенія. За-
мѣчать въ медиц. отнош. суті> Іротаеа
ЗсЬіеіІеапа Зпсс. (Ір, Риг^а ’ѴѴепсІ. Ір.
Даіара ИпИ. Сопѵ. баіара Зсіііесі.) дост.
Вабіх Даіарае іиЬегозае з. ропсіегозае
ѵеі Сгіаіарае ѵ. Месѣоасаппае пі»гае
настоящій Ялаповьій корень, — поро-
шокъ котораго назыв. Пурганцемъ
(слово взятое отъ видоваго названія
Ір. Рпг^а, но совершенно обрусѣяое по
удачностн составленія его). Іротаеа
ТигреПшт К. Вг. доставл. Индѣйскую
Ялапу, Вабіх ТпгреЬЬі. Изъ садовыхъ
рр. замѣчательны—Іротаеа рпгригеа—
(РЬагЬіііз Ьізріба) —Ье Іізегоп роигрге,
1е ѴоІиЫІіз (ор.) Могпіпд (Ногу (англ.)
Іротаеа фиатосііі (зуп. фиатосііі ѵиі-
§агіз СЬоіз.) ‘Вег (^иапюсііі, Еебегѵіпбе
(нѣм.) Ье (ЗііатосШ; сагйіпаі, 1е Іазтіп
гои§е бе РІпбе (ор.) Атегісап геб Ьеіі
Яоѵег, Іпйіап ріпк (англ.)
Ігіагіѳа апйісоіа Н. В. (Раіт.)
Восковая пальма, доставл. съ каж-
даго дерева до 25 оунт. воску, упо-
требляемаго на освѣщеніе. Отеч. Корд.
Ігів Ь. Ігібеае. Ирисъ. Касатикъ.
Косарй (Малор. Оса.) Пѣтушки (Вел.
Росс.) Півники (Малор.) Пѣвники.—
Пол. Козасіес, Кохасіес. — Чешск. Ко-
заіес. — Сербск. Перуника (Панч.) 8аЪ-
1)іс. — Луз. Йкіепсегща. Зкіепсіса.—
Финн. Кигіептіекка. — Груз. и Гур.
Замбахи.—Нѣм. Вег ЗсЬлѵегІеІ. ЗсЬѵгег-
іеіііііе. — Франц. Ігіз. — Англ. Ігіз.
Оггіз, Оггісе, б^огбіііу.
Ігіз ЪіЯ.ога. Певники (Черн.) От-
варъ корня пьютъ отъ лихорадки.
Ігів Ъі§1иті8 ѴаЫ. Пискульникъ
(Енис. Раіі.)
Ігіз ЪоЬѳтіса Е. Ж ВсЪт. Штуіп-
ки, півники (Малор. Рог.)
Ігіз сІіоЬоіота Ілп. Й1. Зубной
корень (Приарг. кр.) Ножницы трава.
Корень кладутъ на больной зубъ.
Ігіз Яаѵівзіта Раіі. Волчій огу-
рецъ (Селенг. Кельб.)
Ігів Яогѳпііпа Ь. Фарм. назв. Ігіз
аІЪа з. йогепііпа. Фіалковый корень.
Нѣм. Вег ПеЬегзее, біе Ѵеіісііепѵгигх,
біе Ѵіоіепѵпгг, ГІогепііпізсЬег ЗсЬлѵег-
іеі. — Франц. Васіпе бе ЕІогепсе, Ва-
сіпе бе Ѵіоіеііе. — Англ. Гіогепііпе
Ігіз, Ігіз-гооі. Оггід-гооі. Корень па-
хучъ и употребл. на выдѣлку мелкихъ
вещей и въ парфюмеріи.
Ігіз Гоеіісіізвіта Ь. Фарм. назв.
8ра(Ьи1а іоеііба з. Хугіз з. Оіабіоіиз
Гоеіібиз (Вабіх). Клоповникъ (Кондр.
з, Зрайіиіа Гоеііба). — Нѣм. йііпкепбе

178	Ігів
ѴеіісЬетѵиггеІ.— Франц. Ігіз а Оі^оі.—
Атл. СНаййоп, біайеп, Шайег. Прежде
употр. въ медицинѣ отъ золотухи.
Ігіз Гигсаіа М. В. Косарка (Тамб.
Меу.) Пивники (Хар.) Собольки (Вор.)
Ігіа ^егшапіса Ь. Фарм. назв. Ігіз
позігаз ѵ. ^еппашса ѵ. Сіайіоіиз сое-
гиіеив (Васііх). Ирь нѣмецкая (Щегл.)
Косички (Орл. Тар.) Косица (Балт.)
Косатикъ нѣмецкій (Двиг.) Косатикъ
синій. Лплея лазоревая (Кондр. пер.)
Садоные півники (Малор. Сред.)
Пролѣска (Курск.) Сазаны (Вор. Тар.)
Сербек. Перяника, БЬгиша, М&чицъ
(Кар.) Регипііса ргозіа ііі 8аЫ)іс. —
Нѣм. Веиізсѣе ой. Ыаие Зсѣтѵегіеі, Сіі-
§сп, СгіІдепзсЬѵѵегѣеІ. Піе Ніттеізііііе,
Піе Ыаие Ьіііе. Веиізсѣе ѴеіІсЬепс'ііг-
яеі. — Франц. Ьа Иатте, Ігіз Еіатте,
Ьа Еіатѣе, Іа §гапйс Еіатѣе, Ье (ІаіеиІ
Ыеи. Ь’Ігіз агіпез йе Егапсез. — Англ.
Віие Гіоѵѵег йе Іисе. Сокъ корня употр.
прежде отъ водяной и глистовъ. Цвѣты
доставляютъ краску. Сухой корень мо-
жетъ замѣнять Флорентинскій корень.
Ігів ОйІсіѳпаІасИіапа Гер. ѵаг.
пріѣа. Сарты на Сыръ-Дарьѣ Куртъ -
кагашъ.
Ігів Рвѳибасогив Ь. Фарм. назв.
Ігіз раіизігіз, Асогиз раіизігіз з. ѵиі&а-
гІ8 8. айпПегіииз, Сіайіоіиз Іиіеиз (Вай.)
Еръ, Иръ. Козачекъ (Вор.)Косатикъ,
Косатникъ (Кондр.) Болотный, во-
дяной, желтый Касатикъ (Моск.
и др.) Косички (Орл.) Косыці (Умань).
Кошицъ (Гродн.) Лепешнякъ (ок. Кіев.)
Лузикъ и изм. Пузикъ, Узикъ (Котел.
Сѣнн. и вѣр. отсюда Ужачки Малор.
Рог.) Огуречникъ (Кал.) Земляные огур-
цы (Каш. Приарг. кр.) Осока (трава),
дмкіе огурцы (плоды) Кал. Пот. Пѣту-
шокъ (Кондр. Курск. Яросл. и друг.)
Пѣвникъ(Малор.) Болотні пінники
(Малор. Рог.) Рогоза (растеніе) а цвѣты
Косыці (Умань). Разстрѣлъ (Вор.) Са-
бельникъ * *) меньшій. Сердечникъ
(Олон.) Болотный финовникъ (Кал.) Чи-
стякъ (Кондр.) Назв. общія съ др. рр.
и вѣроятно смѣшанныя: Печатошникъ
(Ниж.) съ Асог. Саі. Палошникъ (Ниж.)
Лепешнякъ (Кіев.) Рогоза (Кіев.) Чи-
канъ (Тамб. Меу.) Чаканникъ (Астр.)
съ Турѣа. Куга (Вор.) съ Зсігриз или
Лппсиз. Троста (Твер.) съ РЬгадтііез.—
Сомнит. Кукла (Олон.) Лапачуга (Новг.)
Луковица (Пет.) Колокольчики (Пет.)
Шаторакъ (Гродн.) Кордовникъ(Могил.)
*) Назв. перенесенное отъ СПайіоІиз,
такъ какъ Фарм. назв. нѣкот. Ігіз’овъ
было СПайіоІиз.
Заимств. Желтая водяная лилія (Эк.
Маг.) Тюльпанъ дикій (Тамб. Меуег).
Жонкиль дикій (Тамб. Меуег). — Пол.
Козаск, Окг^тек,— Чегиск. Козаіес ѵ,’оі1-
пі, Козас.— Серба;. Дивльа перупика.—
Латыш. ЗоЬЬіпи заЫез, заиіез газзепез,
ваЬіпи заЫез, заиіез газзіпаз. — Эст.
Киге іпбок, и'оЬи тббк. —- Финн. Міек-
ка Ьеіпа, ѴиоЬептіекка. — Нѣм. беіЪе
\Ѵа8йегзс1пѵегіс1,ииасЫе Каішийзсіпѵег-
ѣеі, СгеІЬе АѴаззегІіІіе ой. Теісііііііе, Еаі-
всЬег ой. Вазіагйкаітиз, йіе Віиілѵигх,
йаз ВсЫиНепкгаиі. — Франц. Ье Гаих
асоге, Іа ГІатЬе й’еаи, Іе Оаіепі )аипе,
Іе Оаіеиі йез тагаіз. — Англ. Вазіагй-
Асогиз, СогпЙа§, Гіоѵгегйе Іисе, Теііотѵ
Ігіз, АѴаіегЯа^. Сокъ корней употребл.
снаружи отъ зубной боли, отъ золо-
тушныхъ опухолей, а внутрь отъ во-
дяной и епилепсіи. Корень прежде упо-
требл. въ поносахъ и годенъ длн дуб-
ленія и окраски въ желтый цвѣтъ. Сѣ-
мена составляютъ суррогатъ кофѳ.
Ігів О1§ае Сарты—Чульджеке
(Кат. выст.)
Ігів ритііа Ь. Бѣшеная трава
(Сарат.) по употр. при укушеніи бѣше-
ной собакой.—Тат. Бичахъ-отъ (Тавр.)
Ігів гиШѳпіса Аіі. Кошаннпкъ *),
Полевый маргаритки (Селенг. Кельб.)
Лузикъ (Алт. Пот.) Пивникъ (Укр.)
Ігів вѳіова Рай. Гиляки на Сахал.—
Ѵ?а!ші (Сіеѣп.)
Ігів віЪігіоа Ь. Бубенчики (Влад.
Лепех.) Боровой василекъ (Влад.) Го-
речавка (въ Якут. области). Калацецъ
(Гродн.) Калачики, Касатики (При-
арг. край .тоже и 1т. іепиііоііа). Ко-
сатикъ сибирскій (Собол.) Кукушьи
слезы (на Иртышѣ между Омск. п Се-
мипалат.) Пот. Лазорь (Нмжег.) Норич-
никъ (Орл.) Дикіе огурцы (Симб. Гродн.)
Заячьи огурчики (Орл. Тар.) Медвѣжьи
огурцы (Тамб. Меуег). Огурчики (При-
арг. кр.) Осока *) (Перемышль. Пот.)
Плакунъ (Нижег.) Пикульникъ (Енис.)
Пѣтушки. Пѣвники боровые (Черн.)
Пузикъ (Вятск. Пуп.) Сибирская
трава (Кондр.) Луговая фіалка (Каш.
Аргунъ). Сорочьи цвѣты (Алт. Верб.) Че-
менникъ (Алт. Верб.) Чистякъ (Кондр.)
Якут. — Бага-батасъ (т. е. лягушечье
*) По Далю — Кошаникъ, Кошанокъ
есть названіе на сѣверѣ кулика - ла-
сточки, а такъ какъ ласточка назыв.
также касаточкой, то и разные вилы
Ігіз’овъ носятъ названіе Касатика.
*) Можетъ быть это и есть Осока
большая знахарск. рукописей (Опис.
о тран. № 101).

Ігіа -- Лавіопе
179
копье) Павл.; по МеіпзЬ. ВавЬа-ЪаіагЬа
есть Якутск.назв.
Ігіз зіЬігіса р. Ііаетаіорпуііа
І'іесіъ- Тут. въ Якут. обл. — ЭрЬкн-чу-
канъ, т. Ѳ. лягушечья трава. — Голъды
ЬасЬаіяіа пли ТосЬззіетра (Мах. 270)
тоже и другіе виды. Корень въ Якут.
обл. употр. вмѣсто рвотнаго, а цвѣты
служатъ вмѣсто мушки. Настой корня
пьютъ по немногу. Корень также про-
тиву зубн >Й боли (Павл.) Въ Орл. губ.
употр. отъ норицы у лошадей. Въ Черн.
корень употр. отъ опухоли горла и въ
кормъ свиньямъ. Цвѣты даютъ краску.
Ігіа ѳоёсііапа Вогсг. Кирг. Чаламъ
(Борщ.) Джиланъ-Шіантакъ (Кат.) —
Вух. Сансаръ. — Сарты Саусанъ.
Іэаѣіа іілсіогіа Ь. СгпсИ. 1.210.
Вайдъ (Кондр.) Вайда съ древн. нѣм.
Красильная трава. Крутикъ (АѴіесІ.) Си-
нило (Эк. Маг.) Синиль (Тул, Дниг.)
Синильникъ (Щегл.) Смнячникъ (Укр.
Кален.) Фарбовникъ (Кондр.) Шарнмкъ
трава (Кондр.) — Лол. Пгяеі (род.) 8і-
пііо, 8іпі<По. ГагЬотѵпік (вид.) — Чегиск.
Вогуі, ѴауЧ. "ѴѴеуі. Пгеі. — Сербек. 8ІИ-
па, 8ас, ѴгЬоѵпік. ѴегЬбѵпік.—Луз. 8у-
ѵ'іпа. — Фини. Могвіпко. — Нѣм. МТаій,
ЕагЬегѵѵаііІ, ВепіжсЬег Іпйі^о, Разісі,
МІаівйа (Капитулар. Карла Вел.) —
Франц. Ье Равіеі (род.) Ьа Сиёйе, Со-
са§пе, Ье ѴоиМе. — Англ. ѴѴоай ог
АІѴайе (род.) ТЬе Буег’з іѵоаіі. Употр.
прежде въ медицинѣ подъ именемъ
Гоііа Ѳіазіі в. Ізаѣісііз. Нынѣ замѣча-
тельна только по своимъ красильнымъ
свойствамъ. Изъ сѣмянъ можетъ быть
добываемо масло. Какой то видъ въ
Ходжентѣ называется Сартами Усьма,
Усма, Осма, и употребляется для сурм-
ленія бровей. Ізаѣіз ѵіоіавсепз Вп§е.
йаз. Сартами — Текесакаль (Кат.)
Івоёіев Іаеизігів Ь. Івоеіас.
ВЬЬ. 331. Полушилица озерная (Собол.)
Полушникъ (Гори.) Папоротникъ озер-
ный (Эрт.) Расходникъ болотный (Сл.
Бот. Амб.) — Лол. РогуЫіп, Вуріпа,
Ьевясиоѵпік. — Чешск. Нісііаіка. —
Сербек. ёііаііса. — Финн. Ѵііа. — Нѣм.
Вав ВгасЬвепкгаиі..—Франц. ЬЧвоёіе,—
Атл. <5иі11 - ші. МагвЬ (ішііѵогі.
Іаоіеріэ В. Вг. 8сігр. біеисі. II. 90.
Голошникъ, Куга, Крамокъ, Оситнякъ,
Ситникъ (рази. виды). — Чешск. Вех-
озеіка (Ор.) — Луз. Рбсгёіка. — Нѣм.
Хагігіей, Кагігіеѣ
Іяопапсіга БиііаІЛпНІ. бароіас.
Рг. VIII. 187. Гутта-Перчевое де-
рево. Дерево, доставляющее Гут^а-
Перчу, СгиНа РегсЬа, Сиііа ТиЬап, СиКа
РегівсЬа, в. ТаЬан в. СеНапіа. От. Инд.,
Суматра.
Іворугит Ь. Ванипс. I. 48. Івору-
гоп Діоск. и Рііп. есть Гитагіа саргео-
Іаіа (ѴѴіІШ.) Лещица (Отеі. виЬ Івор.
Гитагіокіев Ь.) Пукалка (Подол.) виЬ
Ів. іЬаІісігоійев Ь. — Пол. Киіеѵгкоѵпес,
2(1го]6ѵѵка.— Чешск. Караіісе, Зігаска.—
Нѣм. Пег ПоШоскеп, Пая МивсЬеІЫйт-
сЬеп, бег ѵгеівве ѴѴаІйкгаЬепГивв (назв.
Ів. ІЬаіісіг). — Франгі,. Ь’іворуге рі§а-
тіег (Ів. ѣЬа!.) — Англ. Меайоѵг-гие Іво-
ругит (Ів. ІЬаІ.)
Іхіоіігіоп іаѣагіеит НетЪ. Сарты
Чучь-мама (Кат.)
Кромѣ того есть еще слѣд.:
Іпосагрив — Жильноплодникъ (Даль).
Іротаеа ТигреіЬит — Насморкоутоли-
тельная трава (Кондр.) Ігевіпе — Узла-
тикъ (Даль). Іваіів — Лѣтнякъ (бшеі.)
ІвсЬаетит — Маньякъ (Маке.) Ііеа —
Гроздникъ. Іхіа — Лилейка, Снитка,
Снѣдокъ.
3
3асагапйа Лизз. ВІ8попіас.ІХ.228.
Два вида этого рода, а именно: Іасі
ЬгавіНапа Регз. н Дас. оЫивіГоІіа Н.и в'
доставляютъ извѣстное Палисандровое
дерево, Якарандовое дерево или Бра-
зильское розовое дерево. Раііхапйег-
’ ®.0’3 РаІіхапДге.
р тлЛбпе тоіѴ;*,'па Ь. Сашраппі.
гг. ѵіі. 4іб. да8іопе древнихъ есть
Сопѵоіѵиіив веріит (ѴѴіЙві.) Бунаш-
н.икъ (Маке. Двиг. род.) Безлистникъ
(Эрт.) Агаликъ трава (Харьк.) Поле-
вая нолотка (Кіев.) Иванова трава, Ива-
новская трава (Пет.) Одышная трава
(Эрт.) Обморокъ (Могил.) Обмороч-
никъ (Черн.) Синявка (Волог.) Си-
нюшка (Горн. Курск.) Лѣснан скабіоза
(Минск.) Чистякъ (Даль). — Пол. Іазі-

180
Тавіопѳ — Дипсиз
піес, .Тааіопек. Раѵѵішес (Ков.) — Чегиск.
Ратѵіпес, Лазіопка. СЬийіпа, Сііатйз. —
Сербск. Раѵіпас, Ргіяайпік. — Луз. Ра-
^епс. — Финн. Мипккі. — Нѣм. Віе
ЗсЬаігарппгеІ, йіе ЗсЬаізсаЬіозе. Вег§-
пеіке, йіе Моске. — Франц. Ьа Тазіопе,
Еіеиг Ноирейе. Ьа ЗсаЬіеизе Леа Ьге-
Ьіз.—Атл. Йазіопе, ЗЬеер’з Віі, ЗЬеер’з
ЗсаЬіоиз. Отличная кормовая трава.
Лазтіпит Тоигп. Лазіпіпеае.
ѴШ. 301. Жасминъ, Ясминъ. —
Пол. Лазіпіп, Лаиіпіп, (іеізатіп, Вгіеі-
йатіп. — Чегиск. Лазтіп. — Сербск. Че-
минъ. Іасаминъ (Лавр.) — Нѣм. Франц.
Англ. Лазтіп. Замѣч. 2 вида: Пахучій
съ бѣлыми цвѣт. Лазт. оійсіпаіе Б.,
съ желтыми цвѣт. Лазт. ігиіісапз Ь.
Лаігорка Ь. ЕирЬогЪ. XV. 2. 1076.
Ятрооа, ІатроФа. — Нѣм. Віе ВгесЬ-
пизз, — Франц. Ве Мёйісіпіег. — Англ.
РЬузіс-пиѣ.
«Такгорка Сигсав Ь. Нынѣ Спгсаз
рпг§апз Епйі. Доставл. Мисез СакЬагІі-
сае атегісапае з. ЬагЬабепзіз ѵеі Зеті-
па Вісіпі тадогез 8. Еісиз іпіегпаііз.
Изъ нихъ получается масло Оіеит Ві-
сіпі та^огіз з. ЛаігорЬае Сигсайіз з.
Оіеит іпіегпаіе ѵ. сісіпит. Отеч. Куба.
Такгорка Мапікок Ь. Нынѣ Мапі-
Ьоі иШіззіта РоЫ. Доставл. муку Кас-
саве, Маніокъ. Отеч. Троп. Амер.
Дакгорка тиікіййа ЕпМ. Нынѣ
Сигсав тиіііййа Епйі. Мёйісіпіег Л’Ез-
ра§пе, реііі Мёйісіпіёг. Сѣмена назыв.
Йисез риг§апі.ез з. Аѵеііапае рпг^аігісез
з. Вееп та^пит. Масло сѣмянъ назыв.
Оіеит РіпЬоёп. Отеч. Южн. Амер.
Допібіит Ѵепі. Ѵіоіаг. I. 307.
Уменьш. отъ іоп, ФІялка. — Пол. Тги-
зуп.— Чегиск. СЬуЬогосЬ.— Нѣм. ВгесЬ-
ѵеіісѣеп, ЗігаисЬѵеіІсЬеп. — Франц.
Лопійіег. — Англ. Лопійіит. Корни раз-
личныхъ видовъ имѣютъ рвотныя свой-
ства и наз. Ипекакуанами, болѣе всего
замѣчателенъ видъ:
Лопійіит ІресасиапЬа Ѵепі. Ко-
рень ен наз. Вайіх ІресасиапЬае аІЬае
Идпозае, содержитъ Еметинъ и употр.
вмѣсто настоящей Ипекакуаны. Отеч.
Бразил.
Лй^іапн Ь. Ли§1апйас. Рг. XVI.
Зесі. розіег. I. 135. Грецкій орѣхъ,
Воложскій орѣхъ. — Пол. ОгхесЬ, ог-
гесЬ тѵІозИ. — Чегиск. Огезак. Кгарак
(ЗІоЬ.) — Сербск. ОгаЬ-йгтѵо. — Нѣм.
ЛѴаІІппззЬаит. — Франц. Ье Коуег. —
Англ. ТЬе "ѴѴаІІпиѣ Тгее.
Ли^іапв сіпѳгеа Ь. Бѣлый орѣхъ.
Нѣм. Виііетпизз, ѴІаІІпизз. — Франц.
Лоуег сепйгё. — Англ. Виііег-пиі, Оіі-
пиі, АѴЬііе ЛѴаІІпиЬ (въ Амер.) Отеч.
Сѣв. Амер.
•Тиціана тапсізкигіса Мах. Манд-
журскій орѣхъ. — Гольды: КбізсЬоа 8.
Козоа (Мах.) Сиксенкора (Меркл.) —
Манегр. КбгДізсЬо. — Гиляки Тутѵ-аізз
(Мах. 76). Тѣ же назв. и для Ли§1. зке-
посагра Мах. У Тунг. при устьѣ Сун-
гари—Козій, а выше горъ Чинганъ—
Козікіа.
ДирДапз гедіа Ь. У Плин. Регвісоп,
Ьавііісоп, сагуоп. Слав. Орѣхи (Пѣсн.
Пѣсн. VI. Слав. 10. Русск. 11). Орѣхъ
грецкій (въ Велик. Россіи повсюду).
Орѣхъ положеній Горѣшина, Гори-
шина (Мал. Стар. Банд.) Волоський
оріхъ (Мал.) — Чешск. \ѴоггесЬ ѵіазку,
бгесЬ правку.— Луз. АѴІозкі \ѵог)есЬоку
зкот. ЛѴІозкі \ѵотіеск,\Ѵогзе8шкЛѴогіе8І-
па.—Сербск. ОгаЬ йгтѵо.—БолгОряхъ.—
Въ Крайня ОгеЬ. — Арм. Ап§из (Раіі.)
Кагинъ, аркаяканъ (Варш.) — Бухар.
ТвсЬагта§І8, т. е. четыре зерна (Раіі.)—
Груз. Какаіі. — Гур. №§озі. — Дугор.
Заі^еййе. — Имер. Нигодзи (Сред.) —
Киръ. Джангакъ (орѣхъ), Чагармазгъ.—
Лезг. верхн. Дагест. Мэкъ. — Молдав.
Нукъ. — Мингр. Недзи (Эр.) — Оссет.
Іп§из. — Персы Сіі’йа§ап, Оегйи (Ви»г.)
Тат. Коз, СЬозіегек (Раіі.) Въ Крыму—
Джависъ (Рудзск.) Джевисъ - Дерекъ
(Зіеѵ.) За Кавк. — Джавись. Таджик.—
Чамакъ. Тюрки — Янгакъ (Эверсм.) —
Хив. Коосе.—Узбек. Джангакъ(ЬеЬт.)—
ТйімЛѴаІІпизкЬаит. ОетеіпегКбпі§ѵ?а11-
пиззЬаит. АѴеІзсЬег АѴаІІпиззЬаит. —
Франц. Ье Ноуег соттип. — Англ. ТЬе
гоуаі ог Соттоп 'ѴѴаІпиі Тгее. ІѴеІзЬ
пиі. Кромѣ извѣстнаго употребленія
плодовъ, листья грецкаго орѣха употр.
въ медицинѣ отъ золотухи и желтухи.
Отеч. Персія.
Дйпсив Ь. Іипсеае Зіеий. II. 295.
Жабикъ. Ожика, Ожина, Окуга.
Куга. Ситъ, Сытъ, Ситникъ, Ситов-
никъ, Ситовикъ *). Рогозъ (ошиб.) —
Пол. Зіі, Зііоѵіе, Зііпік. — Чешск. 8Ш.
ёйзі (ЗІоЬ.) Зіііпа (Рг.) — Сербск. Зііа,
баіас, Каіас. — Луз. Зуёізпа. — Финн.
ѴіЬѵіІа. — Латыш. (ІгіЬзе, АзсЬкіз,
АвсЬкі, ігизсЬі.— Эст. Кбгк)ай, Коіуай,
Коппа-озуай. — Кирг. Когаджай (Пот.)
Какой то видъ по Чуваш. — Моръ-ко-
рикъ. — Нѣм. Зітзе. Віпзе, КпорІЬіпзе,
Зетте, ВиізсЬеп, ВіпзепЬаІт.— Франц.
Лопе. — Атл. КизЬ. Зеаѵез.
*) Всѣ эти названія придаются также
и къ другимъ растеніямъ, принадле-
жавшимъ прежде къ роду йипсиз или
близкимъ къ йену, какъ то: Ьиииіа,
НеІеосЬагіз, Зсігриз, ЗсЬоепиз.

Липсиз — Уишрѳгиз
181
йипсиз ЪийЪпіив Б. Клопопникъ
(Ряз.) Употребл. отъ колотья и запора
мочи. — Нѣм. Ваз Кгбіеп^газ, йаз Рар-
реадгаз.
Уапсиз ЪиІЪоэиэ Б. (У. сошргеззиз
Басц.) Красный Пырей (Вор. Тар.) Заря
заячья (Пск.) Бородавочная тр. (Нижег.)
Нѣм. Сіе боттегЬіпзе, йіе ХіѵіеЬеІ-
Ъіпзе.
(Пшена соттипіз Б. Жируха (Ма-
лор. Черняевъ). Куга полевая (Вор.)
Бипсиа соп^Тотегаіия Б. Ситникъ
(Могил.) Ситъ (Гродн.) Осока (Могил.)
Хвощевникъ (Мог.) — Нѣм. Віе §1аИе
Віпзе, (Ііе Кпорййпзе, йег ВиізсЬеп.
Бипсиа еЙГияия Ь. По Наггів (125)
объ этомъ растеніи говорится Быт.
ХЫ. 2. 18. Іова ѴШ. 11. Слав. Рогозъ,
Русск. Ситникъ, но это сомнительно.
Уип§ѳгтаппіа МгсК Бип^егш.
ВЬЬ. 34. Тѣнный мохъ (Собол.) —
Чешск. Кгійіка, Кгігаіка. — Сербск.
Нкгзііса, Кегзіазіпа. — Луз. Кгійіска.
Д’ипірѳгивЬ. Сиргеззіп. Еп<11. Со-
пііег. Ргойг. XVI. 2.475. Можжевель-
никъ. — Пол. Баіоѵйес, Байіоѵѵіес. —
Чешск. Баіоѵѵес (Рг.) Воготѵес (81.) —
Луз. Баѵѵогс. Баѵггопс, ІесЬіЬёгпа, БесЬі
Ьёгпоѵѵ кегк. — Финн. Каіафа. — Груз.
Гвіа, Гіа, Твіа (Кн. Эр.)—Кирг. Арга.—
Аино Аітап (Аітаі) 8сЬт. — Нѣм. Вег
АѴасЬЬоІйег. — Франц. Ье Сёпёѵгіег.—
Англ. ТЬе Бипірег.
Чипірѳгив соттипіз Б. Древніе
Греки называли Сеіігоз тісга, Малымъ
Кедромъ (ТЬеорЬг. Нізі.1.15. 16 Епйі.),
отчею, вѣроятно, и перешло въ новые
языки названіе Кедра для разныхъ ви-
довъ, напр. Бипірегиз Ьегтийіапа Б.
наз. въ продажѣ Краснымъ Кедромъ,
ВоіЬез СейегЬоІи. Бипірегив ЬагЬайеп-
8І8 В. наз. у англ. Барбадосскимъ Ке-
дромъ; Бипірегиз ехсеіза ВЬгзІ. — Ги-
малайскимъ Кедромъ. Вересъ (Вол.
Олон. Арх. Сиб.) Вересникъ, Верескъ,
Берестъ, Вересовое дерево, Вересина
(въ разн. губ. на Сѣв.) Можжевель-
никъ (въ бол. ч. Евр. Росс.) и измѣн.
Можевельникъ (Малор. Рог.) Може-
велъ (Кал.) Можжуха (Смол.) Музжуш-
никъ (Даль). Брыжжевельникъ (Твер.)
Бруждевельникъ (Пскон.) Брозжевель-
никъ, Брозжеловникъ, Бржевельникъ
(Тв. Ост.) Быржевельникъ (Тв.) Яло-
вецъ (Малор.) и изм. Ядловецъ (Гродн.)
Іодловецъ, Яловицъ (Вил.), Зановецъ
(Гродн.) и вѣр. Еленецъ (Смол.) — Тете-
ревиный кустъ, Тетеревиныя ягоды
(Котел. Сѣнник.) Вѣр. это есть Яло-
Видъ Стар. рукоп. Лечебв.—Пол. Баіо-
^іес, Байіомйес розроіііу (Ков.) Бейііпес
(Ков. Вил.) — Чегиск. Вогоийска, Баіо-
іѵес тепы.— Сербск. Црна жеяьа (Панч.)
Боровица, Боровица проста. Боровница
(Кар.) У Лавр. — Веньа, Клека, Кле-
ковина, Пупульица (ягоды), Смрека,
Смрчевина (дерево). — Луз. БаІогс, .Та-
Іоіѵс, .Іаіоіуіепс. — Слов. баіоіѵес. —
Руссин. .Іаіоіѵес. — Геруог. Веньа. —
Арм. Саро, Киги. — Вотяк. 8изи рин.—
Гиляки на Сахал. Оёйа (СгІеЬп.) —
Груз. ХайзсЬа (Раіі.) — Имер. Гвива
(Сред.) — Кирг. Арча. — Корея. Олон.
Кадай. — Калм. Батап-агііѣ. — Камч.
Какаіп (Раіі.) — Курил. РазсЬкигаізсЬ-
китатаі (Раіі.) — Латыш. Рае§1е, Ка-
йікіз. — Пермяк. Понудь (Рог.) Тизсіуа-
ри (Раіі.) — Самогит. Кайадів (Ков.) —
Вят. Тат. Арчагась. — Тавр. Тат.
АгйіізсЬ. АгіезсЬ-а^аівсЬ.—Ку баи. Тат.
8апу (Раіі.) — Тунг. Оркопкига. — У
Кини. КА1аизсЬип§ай (Раіі.) — Финн.
Каіаа, Каіаѵа, Каіа)и. — Чечени. Вадап.
АгіезсЬ А^аізсЬ,— Черем. Бате-козсЬ.—
Чуваш. Орча-ювысь, Ордышъ, т. е. бѣ-
шеное дерево (Мих.) — Якуты Киіиап
кдйіййп (МеіпзЬ.) — Эст. Кайаказ, Ка-
(1а)аз. —Нѣм. Вег ІѴасЬЬоІйегЬаит, сііе
Вйггепзіаийе, Піе Ееійсургеззе, Йег
ГеиегЬаит, йаз НоІІегЬоІх, сіег Кайсіід,
Йіе КгапхЬеегзІаийе, МасЬапйеІ, Йег
(ЗиаскеІЬивсЬ, Йег НескЬоІйег, Йег ВеЬ-
Ьаит, Йег ЗіесЬЬоІйег, сіег §етеіпе
АѴасЬЬоМегЬаит, Йег \Ѵе§Ьо1йег. —
Франц. Бе Сёпёѵгіег соттип, 1е Сайе
Сіёпёѵге; Сепіёѵге (плоды). — Англ. ТЬе
Соттоп Бипірег. Въ медицинѣ употр.
ягоды, древесина и смола можжевель-
ника, Вассае, Еі^пшп еі Везіпа Іииі-
регі. Ягоды составляютъ весьма рас-
пространенное народное средство при
брюшной водянкѣ, при болѣзняхъ нерв-
ныхъ и ревматическихъ страданіяхъ.
Выжатое изъ нихъ масло, Оіеит Вас-
сагит Бипірегі аеіЬегеит — есть тоже
сильное врачебное средство. Изъ нихъ
приготовляется также водка Бобро-
внчка, Сіёпёѵге. Смола, называемая
нѣмецкимъ Сандаракомъ, Бапйагаса
§егтапіса, употр. для куренія. Можже-
веловые колья считаются лучшими при
посадкѣ хмѣля. Въ разн. губ. Россіи
употр. для куренія въ избахъ, а настой
изъ ягодъ отъ водяной. Въ Никол.
уѣздѣ Волог. губ. для этого набираютъ
зрѣлыя ягоды, парятъ ихъ въ штофѢ
съ 2*/г золоти, селитры и съ скипида-
ромъ. Въ губ. Вятской и Твер. ягоды
въ большомъ употребленіи отъ лихо-
радокъ, водянокъ и во исѣхъ непра-
вильныхъ женскихъ отправленіяхъ, въ
декоктѣ однѣ или съ корнями Барра
Іот. Употр. также при болѣзняхъ до-
машнихъ животныхъ.

182
Ушіірегиз — Уигіпѳа
Липірегив Йаѵигіса Раіі- Верескъ
каменный (РаП.) Верескъ степной, си-
бирскій. Вересъ (Каш. Приарг. край).
Арсъ (РаП.) - Голъд. арап^кигб. -
Гадл. на Сунъ. біутке.—Манеір. агізсЬа
(тоже и Ліп. соівтипіз).— Моні. йатап-
Агіза (т. е. ЗаЬіиа Саргіпа 8. Ѵіііог). —
Олъчи отрбпізсЬига. —. Сарты на Сыр.
Дар. Арча (тоже и др. виды).—Таджик.
Бурсъ.
Лшірѳгиз ехсеіва ВЬгзі. Въ верхн.
Заровшанѣ — Бурсъ. Употр. на топли-
во и постройки. Дерево его не свер-
лятъ муравьи. Смола этого дерева наз.
Арча.
Дипірѳгив Охусесігиз В. Это есть
АгсеиіЬоз Діоскорида. Кедровый ве-
рескъ , Красный Кедръ, Испанскій
Можжевельникъ, Красный Можжевель-
никъ. Арса, Ардышъ, Артышъ. Мо-
жетъ быть названо Карандашнымъ
деревомъ — потому что изъ древе-
сины его дѣлаютъ оболочки каранда-
шей. — Чегиск. Сайе. — Сербек. Црнена
женьа (Панч.) — Тат. въ Крым. Аг-
йузсЬ. — Тат. въ Новоросс. Самла-кара-
ордыче (Скал.)—Нѣм. СейегіѵасЬЬоІйег,
ЗрапізсЬе Сейег, ВІеізіійЬоІх, 8іесЬ-
тасЬЬоІйег. — Франц. Сгёпёѵгіег Оху-
еёйге, Сёйге ріциапі, Сёйге й’Езра^пе.—
Англ. Ргіскіу Сейаг ог Ьгоип Ьеггіей
йипірег. Плоды, древесина и смоли тоже
употр. въ медицинѣ. Изъ него полу-
чается Ниііе Де Сайо.
Зипірѳгив Рвеийо-ЗаЪіпа ГітЯі.
Арсъ, Арса (Алт. бшеі.)
Липірѳгив ЗаЪіпа В. Фарм. назв.
ЗаЬіпа. Арса, Арца, Ахра, Артышъ
(Сл. Церк.) Верескъ. Лѣсной вересъ
(Приарг. край. Каш.) Красногрыж-
никъ (Приарг. кр.) Кровогонъ (Кален.)
Казацкій Можжевельникъ. Ка-
зацкая Можжуха (РаП.) Донской
Можжевельникъ или Донникъ (Ека-
тер.; вѣр. отъ слова Донъ). Мѣсячникъ
(Кален.) Дерево Сенесовое (Кондр.) Са-
бина. — Пол. Заѵгіиа, Лаіотѵіес, Міеіо-
іа. — Чегиск. С1іѵѵо)ка гамака, гупзка.
СЬѵ?о)ка (81оЬ.) КеШа, МохисЬа, Вил-
ка. — Сербек. &1исЬа зтг)ека, СПизас.
Сомина (Панч.) — Луз. ЙатЬо^ѵ, 2ап-
йаѵ, Сугкѵгіпе иеіо. — Груз. Оуѵѵа (ѵаг.
Ьитіііз).-—Калм. СЬоіп-агізсЬап.— Кирг.
АгізсЬае, ТзсЬадаг, АгзсЬап-а§аі;зсЬ
(РаП.) — Моні. СЬопіп-агіза, т. е. 8аЬі-
па оѵіііа з. тібіог (ѵаг. Ьитіііз). — Ост.
8ігза (ѵ. Ьитіііз). — Татут. ВзЬо^Ьа
(РаП. ѵ. Ьитіі.) — Тат. Тавр. 8атпа.—
Тат. въ. Сиб. АгізсЬуп (ѵ. Ьитіі.) —
Нѣм. Піе 1ип§Гегра1те, йег Кіпаег-
тогсі, Йег МадйеЬаит, йег ВозззсЬѵгапг,
йег ЗайеЬаит, йег 8е§е1Ьаит, йег 8епі-
гісЬ, йег ЗіеЬепЬаит, йаз Вііпкіюіг. —
Франц. Сгёпёѵгіег ЗаЬіпе, ЗаЬіпіег, 8а-
ѵіпіег. — Англ. ТЬе 8аѵіп, Соттоп 8а-
ѵіп, Извѣстно съ давнихъ временъ
какъ сильное кровогонное средство,
особенно при болѣзненной менструа-
ціи, бѣляхъ, кровотеченіяхъ изъ мат-
ки, хронической ломоты въ сочлене-
ніяхъ, при лишаяхъ и накожныхъ сы-
пяхъ. Особенно сильно дѣйствуетъ
эѳирное масло, получаемое изъ него,
Оіепт ЗаЬіпае аеіЬегепт. Названіе
Красногрыжника въ Приаргунск.
краѣ дано именно потому что при упо-
требленіи этого растенія являются силь-
ныя маточныя кровотеченія, извѣстныя
въ краѣ подъ именемъ красной грыжи.
Отъ того же даны и названія Крово-
гона, Мѣсячника.
Лигіпаѳа агасЬпоійѳв Вде.
Сазз. Сотроз. VI. 673. Наголоватки
(Екат. Сггип.)
Лигіпаѳа суапоісіѳв Вліі. Білка
(Малор. Рог.) Бѣлка. Грызникъ муж-
ской (Черн.) Наголбватки (Малор.
Рог. Волк.) Красной наголоватокъ (Хар.)
Огникъ (Подол.) Пижмо (Кіев.) Под-
бѣлъ (Черн.) Листья считаются предо-
хранительнымъ средствомъ и сред-
ствомъ леченія скарлатины. Употребл.
отъ грыжи (Черн.), отчего и названіе
Грызникъ; отъ сыпи называемой Ог-
никъ (Подол.); для кормленія коровъ,
чтобы давали болѣе молока (Кіев.) Въ
Малор. его освящаютъ на Маковея
(1-го Авг.)
Лигіпѳа ІіпеагИоІіа. Вс. Скаже-
нюха (Тавр.) Употр. отъ укушенія бѣ-
шеными животными.
Лигілеа тоПів В. Наголоватки
(Хар.) Мягкій осотъ.
«Гигшеа Роііісіііі Вс. Пчельникъ
(Могил.) Порѣзъ трава (Екат.) Строп-
ства полевая (Минск.)
Уигшеа роіусіопоа Вс. Красный
Наголоватокъ (Екат. бгип.)
Лигіпѳа зіоесЬайИЫіа. Волошкп
(Екат.)

КаетрЕегіа — Ъасіиса
133
к
КаѳтрГѳгіа Стаіап^а Ъ. Хіп-
діЬегасеае Епйі.) Ароматный корень ея
часто употр. вмѣсто настоящаго Кал-
гана, получаемаго отъ Аіріпіа 6а1ап§а
8\ѵ. Отеч. Остъ-Индія. Кай. Сейоагіае
гоіипйае получ. отъ вида КаешрГегіа
гоічпйа Ь Ост. Инд.
Каітіа (Егісас VII. 728) ап§и-
вііі’оііа А. и ІаііГоІіа І>. — Ложечное
дерево (Эк. Маг.) Сѣв. Амер.
Кагѳішіа савріа Ясг. (Сотрозіі.
V. 375). Сладкая или грудная тра-
ва (Карел.) — Кирг. Акъ-басъ, т. е. бѣ-
лая шапка (Зап. Акад. Наукъ).
Кѳпігорйуііит Іапаіит Вс.
(Сотрозіі. VI. 610). Дикая желтяница
(заимств. съ нѣм.) Шершистый, дикій
шафранъ (тоже). Прясельникъ (Сл. Ак.)
Нѣм. Зіасііеізайог. Раст. весьма близ-
кое по свойствамъ своимъ къ Спісиа
Ьепейісіиз и въ РЬ. Саіі. употребляе-
мая подъ этимъ именемъ.
Кпаиѣіа агѵѳпвій Соиіі. Ѵій. 8са-
Ьіоза агѵспаіа Ь.
Коѳіѳгіа сгівѣаѣа Регз. бгашіп.
Зіеий. 2. 292. КипіЬ. I. 380. Кипецъ.
Тонконогъ, Тонконігъ (друг. тон-
колистные злаки наз. также). Песча-
ный пырей (Укр. Кален.)—Но.». 8ігг;§р-
Ііса. Зтіаіек шойгаиу (Ков. Вил.) —
Чешск. Зшёіек. Зкогріпа — Сербек. 8ті-
]іса. Ви.зіса, 8и1, 8ті1ас. — Луз. 8ёгаѵ/-
ка. — Нѣм. Віе КаттзсЬтіеІе. Хоро-
шая кормовая трава.
КосЫа агѳпагіа Ііоік. Заізоіас.
XIII. 2. 130. Золотушная трава (Вор.
Тар.) Краснюкъ (Курск. Горн.)
КосЫа ргонігаіа ЗсТігаЛ. — Кирг.
Кара-матау (Пот.) Изенъ (Кир.)
КосЫа всорагіа Гсіігей. Фарм.
назв. Ьіпагіа 8сорагіа 8. Веіѵейеге з.
зіийіозотит. Ленокъ дикій, большой
(Кондр.) Вѣничье огородное (Тавр.)
Віниччэ (Малор. Сред.) Гусиная лапка
ленолистная (Мейеръ, Бот. Сл.) НеФо-
рощь (Малор.) — Нгъм. біийепіепкгаиі,
Зоттегсургезз, Веіѵейег, ВезепйасЬз.
Употр. для метелъ н въ Волынск. губ.
для леченія укушенныхъ бѣшеными
собаками.
Коеігѳиіѳгіа рапіеиіаіа Тахт.
Мыльное дерево (съ Франц. Заѵоппіег
Йе Іа СЬіпе).
Кгатѳгіа ѣгіапйга И. Р. (Ро-
Іу^аі. I. 341). Ратанія. Доставл. Перу-
анскую ратавію, Кайіх ВаіапЬае реги-
ѵіапае, Кайіх Кгатегіае 8. КаіапЬіае,
ВаіапЬахѵигхеІ (нѣм.), Васіпе Йе Ваіап-
Ьіа (франц.) ВЬаіапу (англ.) Отеч. Браз.
Перу.
ЬаЫаЪ ѵиіцагів Каѵі. Египетская
Фасоль. Лаблабъ. Бобы составляющіе
любимое_кушанье Египтянъ.
Ьасійса Тоигп. Сотроя. VII. 133.
Еас — молоко. Салатъ. — Пол. 8аІа-
іа. — Чегиск. Ьосіка, Ьосука. — Сербек.
Ьосіка. — Л?/з. Ьосіка. — Финн. Ѵио-
пеп-кааіі. — Нѣм. ЬаііісЬ. 8а1аі. —
Франгъ. Ьаііие. — Атл. Ьеііисе.
Ьасіиса ваііѵаБ. Салатъ, Кочан-
ный салатъ, Салатъ-латукъ, Са-
ЧяЫі ^СтаР- рукоп.> Латухъ. — Чегиск.
а‘-  Сербек. Салата. —- Луз. 8о1о-
іе^. — Дубр. Лоджнка. — Самог. Сала-
та. — Арм. Агцанъ. Салатъ. — Молд.
Салаты. — Груз- Гур. Имер. Мингр.
Салат(Ь)а, въ Хив. — Коту. — Тат.
борч. Кягулъ (Сит.) — Нгъм. 8а1аі Ьак-
іик, ЬаііісЬ, СагіепІаііісЬ, ХаЬтег Ьаі-
ЫсЬ, ОаіЧепзаІаі:. — Франц. Ьаііие сиі-
ііѵёе, Ьаііие готаіпе, Ьаііие Соііе ои
Саи, Ьаііие гои§е Й’ёіё ои Раіаііпе,
Ьаііие й’НоІІаийе, Ьаііие роттеіёе
(разн. сорты). — Атл. Ьеііисе, 81еер-
іѵогі. Отъ Ьасіиса заііѵа и ѵігоза полу-
чается Лактукарій, Лактуковый опій,

Ъаеіиеа — Ьарра
184
тьѵйідх ТЬгібасішп, Бас-
^сіпТ-^'біШаН^ЬзіоіГ, ЬаПІ8 - Оріиіп
(нѣм.) ’тЪгМасе (франц.) ЬеПисе-Оріит
(англ.)	• , т г.
Ьасіиса Всапоіа Л. Фарм. назв.
Ьасіиса зуіѵезігіз з. бсагіоіа. Зайчикъ
(Ворон.) Заячій козелецъ (ЛѴіей.) Ка-
ки шъ (Малор. Сред. Екат. Сггип.) Дикій
латукъ, полевой или дикій салатъ (пер.
и соч.) Молоканъ (Вор. Тар.) Молоч-
ка, Молочко (Малор. Рог.) Молочай
(Сарат.) —• Нѣм. ЕаипіаШсІі. — Франц.
Ба СЬісогёе Всагоіе, СЬісогсе Ъоисіёе,
Зсагоіе, Евсагоіе, Зсагіоіе. Употр. тоже
въ пищу.
Ьасіиса ѵігоза Е. Фарм. назв. Бас-
іиса ѵігоза з. ІпіуЬиз ап§изіиз (НегЬа).
Еасіиса Іоеіійа. Лопуценъ (Курск.) Ла-
тукъ ЯДОВИТЫЙ.
Еа^епагіа ѵиі^агів 8ег. V. Сисиг-
Ьііа Ьа§епагіа.
ЬазеіЛа Ііиіеагіа Лат. (ТЬу-
шеі. Рг. XIV. 526). Кружевное дерево
(съ Франц.) — Нѣм. ЗргіізгіпйепЬаит.
ЗріігепЬаит. — Франц. Воіз <іе Йеп-
іеііе, АгЬге й НепЬеПев. — Англ. Ьа>
§еііо, Басе Вагк Тгее, Саѵзе-Тгее. Лубъ
имѣетъ видъ кружева и служитъ для
обвертыванія иностран. сигаръ. Отеч.
Вестъ-Индія.
Ьа^оѳсіа Ситіпоісіѳв Ь. Фарм.
назв. Ситіпоійез з. Ситіпит зуіѵезіге
(НегЬа).
Ьа§осЪ.І1и.8 іиеЪгіапв Вде. (Еа-
Ьіаі. XII. 514). Узбек. — Вапрі <1і\ѵапа
(ЬеЬт.)
Ьа^опусКіит ЗіѳрЬапіапит
ВЬгзі. Тат. на Кавк. — Пшикдернахъ,
т. е. кошачій коготь. — Узбек. ИзЬіп-
йзііак. — Перо. СЬагпир (ЬеЬт.) Плоды
весьма вкусны.
Ьатіпагіа йізііаіа Латгх. РЬу-
сеае. КЬЬ. 187. Морская капуста
(Меркл.) Пальчатая пластиночница (пе-
рев.)
Ьатіит Л. ЕаЬіаі. Рг. XII. 508.
Яснотка. Фарм. назв. Еатіит аІЬит
есть Нгііса тогіиа, з. баіепрзіз; по-
этому всѣ виды Ьатіит носятъ книж-
ныя названія Крапивы мертвой,
глухой (вслѣдствіе того, что трава
не жжется), волшебной (по употреб-
ленію ея знахарями); причемъ различ-
ные виды отличаются признаками, за-
имствованными і тъ цвѣта цвѣтовъ —
бѣлая глухая крапива (Ьатіит аіЬшп),
красная крапива (Б. таси!аі.ит), алая
или лиловая крапива (Ь. ригригеит).
Вслѣдствіе того, что другое Фарм. назв.
было Паіеорзіз, встрѣчаются названія
Зяберь, Головки пѣтушьи. Наконецъ
всѣ виды наз. также Куричья слѣпота,
Пчелососка (Собол, съ нѣм.) Отдѣльныя
названія будутъ поименованы при от-
дѣльныхъ видахъ. — Лол. .Іазпоіа, баз-
поіка, Рокгзуѵѵа ^ІисЬа, Магіѵа Рокг-
хуѵа.— Чешск. йаапоіа НІисЬаѵка, ГПи-
сЬаѵес, НІисЬа коргіѵа, Рзозег,— Сербск.
МгГѵа коргіѵа — Мейіё. — Луз. НІи-
сііаѵѵа. — Финн. Реіррі. — Нѣм. Пег
Віепепзаи^, Йіе ТаиЬпеззеІ. — (франц.
Ьс Ьапііег. — Англ. Пеай-Пеіііе. БеаС-
Ыіпй-ИеШе.
Ьатіит аІЪит Л. Фарм. назв. Еа-
тіит а. ІТгііса тогіиа з. Паіеорзіз.
Драголюбъ (Екат.) Бѣлаа глухая
крапива. Глуха біла крапива (Малор.)
Притулъ трава (Кондр.) — Финн.
Ѵаікеареіррі, Микиіѵаіпеп, Ѵаікоріііі-
кйз. — Латыш. Ваііаз паЫгез. — Эст.
Ета пВ^езей. — Груз. Тчинщчрисъ-
деда. — Имер. Джинджрука. — Лирг.
Акъ-Сергешь. — Нѣм. ЛѴеіззе ТаиЬпез-
зеІ. — Франц. Отііе ЫапсЬе, АгсЬап§ё-
Іідие. — Аніл. ЛѴЬііе Агскап^еі, ІѴЬііе
Пеай-ИеШе. Употр. прежде въ медиц.
отъ разныхъ болѣзней. Листья въ Гер-
маніи составляютъ самое обыкновен-
ное средство для .теченія бѣлей. Моло-
дые побѣги въ СѢв. Герм. и Швеціи
употребляютъ въ пищу, какъ огород-
ная зелень.
Ьатіит атріѳхіоаиіѳ Б. Кон-
ская мята (Малор.) Кіньска мъята
(Малор. Рог.) Сосулька СѴѴіей.)
Ьатіит ЫгвиШт Лат. Шандра
красная (Кіев.) По Самоі. — Китеі-
тіеігу (Киттеітёіа, т. е. падучая мята
Ков.)
Ьатіит тасиіаѣит Е. Фарм. назв.
Еатіит Рііпіі 8. Міізайеііа. Красная
крапива. Глухая крапива, Глуха
крапива (Малор. Волк.) Окладнпкъ
(Полт.) Въ Италіи употр. при болѣзни
селезенки. Въ Полт. употр. отъ выхода
заднепроходной кишки. Въ Малороссіи
откармливаютъ травою индюшатъ
(Волк.)
Ьатіит, ригригеит Б. Фарм. назв.
Еатіит гиЬгит з ригригеит. Красная
Крапива (Умань). Шандра (Умань).—
Самоі. 'ѴѴегопіка (Ков.) — Фини. Рипа-
реіррі. — Латыш. Загкапез паЫгез. —
Эст. Копѵік. — Нѣм. ВоЙіе ТаиЬпеззеІ,
Ригригпеззеі. — Франц. Раіп Йе Роиіеі.
Ьарогіеа Сапайепэіз ѵаг. ризіи-
Іаба Вс. (ІІгіісас. Рг. XVI. р. 1. 77).
Рамье — волокнистое растеніе. Земл.
Газ. 1878. № 8.
Ьарра Тоитп. Сотрозіі. VI, 661.
Лапушникъ. Лопухъ(преим. листья).
Репей, Репейникъ (преимущ. цвѣты).
Дѣдкп.— Пол. Еоріап, Боріоп,— Чешск.
Борисѣ, Ѵіку, Еорйп. — Сербск. Сісак

Ьарра — Ьавегрііішп
185
Ьарак. — Лопух. — Черног. Комодльи-
ка Лопушина. — Нѣм. Віе Кіеііе. —
франц. Іа Вагйапе.— Англ. Виг-іЬізіІе,
Сискоій. — Финн. Такіаіпеп.
Ьарра таург Ѳсіііп. 8уп. Ьарра
оійсіпаііз АІІ. Агсііит Ьарра Ь. Фарм.
назв. корня Вайіх Вагйапае, 8. Ьаррае
щаіогіз 8. Регзопаіае (всѣхъ трехъ ви-
довъ). Брили, Брилевникъ (Мог. Крау-
зе). Дѣдки (Смол.) Дѣдовникъ, Ді-
довникъ (Малор. Рог.) Дзядовникъ
(Могил. Краузе). Задерка (Смол.) Ло-
пухъ (повсюду въ Вел. Росс.) его по-
волоки — Собаки (Кал. г. Пот.) и изм.
Лыпухъ, Липухъ (Умань). Горькая Ла-
пуха (Вор.) Лапушникъ (повсюду).
Репей, Репейникъ; Репникъ (Стар.
Рук.) и изм. Ревецъ, Репикъ, Рипей, Рѣ-
пецъ, Арепьи (Орл.) Арепешнпкъ (Вор.)
Лепельникъ (Твер.) Репьякъ, Репьяхи
(Малор. Стар. Банд.) Собачникъ (Смол.)
Королевина трава (Сл. Ак.) Шишобаръ
(Вят. Волог.) Липучія шишки (Шенк.)
Конскій щавій (Вол. Подол.)—Пол. Ко-
стропачь. — Чешск. Лопухъ, Лопунь
(Мик.) Ьиреп, гёрік, сишЬгк, паиге.
сЬосе, коіка. — Ьиреп тѵіеізу, ггерук
ѵгёізіі. — Сербск. Лапух, Комодльика,
Репух, Торица (Лавр.) — Луз. Сёіс. —
Финн. Лаккіаіпеп (тоже и др. виды). —
Латыш. ПайвсЬа Іарра. — Эст. КоЬги
Іеііей. — Арм. Кротни (Сит.) — Вотяк.
Арикманъ (Серг.) — Груз. Бирки (Эр.)
Дурка, Борхвеяи, Дзирквена. — Голъды
ЕсЬсЬа-осЫо, т. е. коровье ле'карство
(Мах. 175). — Кирг. Учаганъ (Хорошх.)—
Мингр. Бакаріа, Гинисъ-Джонджго (Эр.)
Пермяк. — Порсь-кокъ-турунъ, т. е.
свиная нога трава (Рогов. 8. Репей). —
Тат. Кянгёръ, Птерханъ. — Чуваш.
Хобкхъ, отъ слова хонъ, лубокъ, т. е.
трава съ большими листьями, похожими
на лубокъ. — Нѣм. Юіе ВніяепкІеНе,
<1аз Воскепкгапі;, йіе НорГепкІеНе, йіе
Кіеііешѵигиеі, йіе Ьейегіарреп, йіе
ОЬшЫШег, йіе Коззкіеііе. Сгоззе, §е-
шеіпе Кіеііе, Кіейепйізіеі. — Франц.
Ьа Вагйапе §гапйе. віопіетоп, НегЬе
аих іеі^пеих, Рі^неЬ У Ьесоц. — Воиіі-
іоп поіг, бгаіеаи, Сгірроп, Уароііег
Огеіііе Йе кёапі, Реідпегоіе, Роіге <1е
Ѵаііёе. — Англ. Виг, Вигйоск, Вигге-
Йоск, Сіоі-Вигг, Нигг-Виг. Корень
всѣхъ породъ, Ьарра Ршйіх Вагйапае,
употребл. въ декоктѣ какъ кровочисти-
тельное и потогонное средство. Листья
снаружи прикладываютъ при опухоли
колѣнъ, при боли головы, при ожогахъ,
и даже при ракѣ. Репейный „корень
имѣетъ сильное мочегонное свойство и
употр. при ревматизмѣ, ломотѣ, даже
сифилисѣ. Въ народной медицинѣ упо-
требленіе тоже многоразлпчно. Въ Ка-
лужск. губ. траву парятъ и моютъ го-
лову когда лезутъ волосы, въ особен-
ности послѣ болѣзни; во Влад. губ. на-
стой въ винѣ употр. отъ закрытаго
геморроя. Въ другихъ мѣстахъ — сокъ
отъ листьевъ употр. отъ ранъ; отваръ
корня — отъ чесотки (Пск ), отъ под-
волосныхъ шолудей (Орл.), отъ разслаб-
ленія ногъ — припарки и декоктъ изъ
корня (Бесс.) Въ Японіи, какъ кажется,
употр. въ пищу корень его и для этого
разводятъ искуственно (Коя.)
Ьарра тіпог Вс. и Ъарра Ьотеп-
Іоза Гат. имѣютъ тѣ же названія и
кромѣ того Ьарра тіпог Вс. наз. Под-
кленникъ (Тул.), а Ьарра іотепіоза —
Пуманица (Олон.) Язычникъ (Тавр.)
Поповы собаки (Левч. Кіев.)
Еарра§о гасетова ІѴйЫ. 8сѣг.
Сггат. 8іеий. 112. КипіЬ. I. 169. Цѣп-
лянка (Кален.) Яглохъ, Ягло, Колючка,
Смолка (Мейеръ, Бот. Сл.) Красная де-
рябка, Игольчатая трава (Сл. Ц. Сл.) —
Пол. ЕаЫийа. — Чешск. ОзігокѵеС, Вой-
Іоріеѵѵ. — Сербск. Ьоризпік, Озігіка. —
Нѣм. йіасЬеІй'газ. КІеПеп^газ.—Франц,
Вагйапеііе.
Ьарвапа Тоигп. Сотроз. VII. 76.
Ьарзапа.древнихъ есть Зіпаріз, вѣроят-
но, іпсапа, или ВарЬашзігит. ІѴіПзі.
Бородавникъ (Двиг.)— Пол. МІеси,
Ьосгу§а, Ьосиуйпік (П. Сгасоѵ.). —
Чешск. Карпзіка, Каризіепка, у 81оЬ.
ѴзийуЬу].— Сербск. Зізаѵас, О^прста.—
Луз. Вгойаѵпік.— Финн. Ьіппипкааіі.—
Нѣм. Вег НазепкоЫ, йег КаіпкоЫ.
АѴапиепкгаиі. — франц. Ьатрзапе. —
Англ. Лірріеѵгогі. Воск-Сгеззез.
Ьарвапа соттипів Ь. Фарм. назв.
Ьатрзапа ѵ. Ьарвапа (НегЬа). Бересква
(Пет) Бородавочная трава (Собол.)
Бородавочникъ (Двиг.)Бородавница
(Сл. Церк.) Бородавникъ. Гусиное гор-
лышко, Журавлиное горлышко (Вят.
Лал.) Зеліе лѣсное (Кондр.) Крабицъ
(Олон.) Капуста лѣсная (Кондр.) Ло-
чига (Пет. очев. съ пол.) Перестрѣлъ
(Мог.) Поганая трава (Вят. Лал.) Пра-
зелень (Курск. І'орн.) Руденецъ (Могил.)
Лѣсная сурѣпка (Курск.) — Нѣм. 6е-
теіпег КаіпкоЫ, Иііиепкгаиі.— Франц.
Сгаз йе тоиіоп, НегЬе аих татеііез;
у Ьесод. — Сгадеііпе, Роиіе ^газзе,
Баипе ЫапсЬе.
Ьагіх разл. виды. Ѵій. Ріпиз (Ьагіх).
Ьавегріііит Тоигп. ІІтЬеІІ, IV.
204. Сост. изъ слова Ьазег, сокъ и рііі-
хеіп, отдѣлять капли, т. е. растеніе, ко-
торое доставляетъ сокъ Ьазег, столь
знаменитый въ древности, называв-
шійся также Кнринейскпмъ сокомъ,

186
ЬазѳгріНит — ЪаШугия
ВіІсЬіит Сугеяаісит. Но это не есть
иаш-ь Ъазегріішт и не есть Еегпіа
Дя8а іоеіійа, доставлявшая Мидійскій,
Сирійскій или Персидскій Ьазег, а есть
ТЬарзіа біІрЬіит Ѵіѵ. (ЛѴііізЬ.) Гла-
дышъ. Коперъ. — Пол. Окгхуп, Ви-
сіей, Ьагигек.— Чешск. Ніайуё.—Сербск.
біайаз. — Луз. Виігей. — Финн. Каг-
ѵазгиоЬо. — Нѣм. Ваз Ьазегкгаиі. —
Франц. Ье Ьазег. — Англ. [,азсі!'ѵогІ.
Нагі-'.ѵогѣ, Пегсгіез’ аіі \ѵеаІ,\ѴШе беп-
ііан, "ѴѴоипйчѵогІ;.
Ьавегрііішп Агскапдеііса Ласу.
доставл. Вайіх Рапасіз СЫгопіі з. Не-
гасіеі.
Еааѳгріііит Іаі.іСоІіит Ь. Фарм.
назв. бепііапа аІЬа 8. Сегѵагіа аІЬа (Ка-
йіх), а сѣмена назыв. 8етеп безеіеоз
аеіЬіорісі. Гладышъ, Горечавка, Горе-
чавка бѣлая, Гуріи (Орл.) Коперъ.
Бѣлый корень (Курск. Черняевъ).
Стародубъ (Полт. Авг. Малор. Рог.)
Лиходѣйная трава (Полт.) Волошнева
трава (Кіев.)—Нѣм. Оег кгеіззе Епгіап,
ѵгеіззе НігзсЬхѵпгг, йег Ьгеііе АѴаІйкйш-
теі. — Франц. Сеиіаигёе ЫапсЬе, Гаих
ТигЬііЬ, Ьазег й’НегсиІе, ТигЬіНі Ьй-
ѣагсі, ТигЬіік бе топіа^пе. — Ани. Во-
зетаггу, Ьазегк’огі. Прежде употребл.
въ медицинѣ какъ средство, укрѣп-
ляющее желудокъ, кровогонное и мо-
чегонное.
ЪазѳгрШит ргибЬепіоит Ь.
Гладишь (Маке.) Зимовникъ (Вор.)
Козловикъ (Нижег.) Дикая морковь
(Ставр.) Дикая морква (Подол.) Лѣсная
морковь (Гродн.) Морковникъ (Орл.) —
Груз. Стап(Ь)ило - гареулп. — Гур.
К(Ь)инджилоджа. — Имер. К(Ь)алако-
да.— Мингр. К(Ь)винджилодже. — Нѣм.
Т>іе кіеіпе і'аізсііе Нігзсѣкгигг, йаз кіеі-
пе Ьазегкгаиі.
ЬавѳгрШит Яііег Ъ. Фарм. назв.
бііег з. бевеіі топіапит (Кайіх).— Нѣм.
Оег дгоззе Воззкйттеі, йаз безеікгаиі,
Вег§зі1ег. — Франц. Ьа беппопіаіпе.
Ъазіаеговііз вріепйепв К.
(бгатіп. КипіЬ. I. 177). Пуховникъ.
У Илецк. казаковъ — Ковыль. — Пирг.
ТзсЬі, Чій^Чи.
ЬаЫігаеа Ь ОгоЬапсѣ. Рг. XI. 40.
Отъ ІаіЬгаеоз, скрывать. Чешуйникъ
(Двиг. пер.)—Пол. Ьизкіетѵшк.— Чешск.
РойЬіІек. У 81оЬ. БеЬоу-зе. бтеіапік,
ВаЫ йиЬ. — Сербск. Роіаупіса, Реігоѵ
кёгзѣ, бгохпісагка. — Луз. Ьізахѵа. —
Финн. Йиотикка.— Латыш. Везіарре.—
Эст. ЬеЬта гоЬі. — Нѣм. Оіе ЗсЬир-
рептѵигг. — Франц. Ьа Сіапйезііпе. —
Ани. ТооіѵогЬ.
ЬаіЬгаеа Зсріатагіа Ь. Фарм. назв.
корня — Вайіх Здиатагіае ѵ. Вепіагіі
в. АпЫаІі. Земляной виноградъ (Полт.)
Гнѣздо или Гнѣздникъ (Кондр.) Зараза
трава (Кондр. зпЬ Оепіагіа шауог). Пе-
тровъ крестъ (Собол. Двиг.) *) Пе-
трівъ хрестъ (Малор. Рог.) Чешуй-
чатый корень (перев.) Майскій корень
(Эрт.) Листъ львиный (Эрт.) Маслянки
(Малор. Рог.) Потаенница. Шпараго-
вый растъ (Умань). Царь трава (Мог.)
Петровъ цвѣтъ (Вѣсти. Ест. Н.) Че-
шуйникъ, Чешуйчатый зубной корень
(пер. съ нѣм.) Солнечникъ чешуйчатый
(Эрт.) — Нѣм. Паа АтЫаіі, йег §гоззе
Вег§запіке1, йаз Віитепкгаиі, йіе Ѳе-
ог§еп5ѵиг2, йіе Маиегѵѵиггеі, йаз ОЬгі-
ЫаЦ йіе бсЬиррешѵигг, йаз ЕаЪпкгаиі,
йіе ХаЬгпѵигг. — Франц. Ьа Сіапйезііпе
ёсаіііеизе, НегЬе сасѣёе, НегЬе а Іа
таігіее. — Англ. Вгоот-Варе, Сіоѵп’з
Ьип§-хѵогІ;, Тооі-ѵгогі.
ЪаЫіугтів Ь. Ье&итіп. Рг. II. 866.
Гороховникъ, Горохъ лѣсной, Горо-
шекъ. Чина. — Пол. Ь^йхшап, Ь§йг-
\ѵіес. Ьепйгіо) (гіе). бтозхек. — Чешск.
НгасЬог. — Сербск. бгаЬогоѵіпа, бгаЬо-
гіса. — Луз. Нгозік. — Нѣм. Піе Ріаіі-
егЬзе, йіе КісЬегегЬзе. — Франц. Ьа
беззе.— Ани. ѴеісЬ. ѴеісЫіпд. Таге.—
Финн. Хаікеігпіі, ОДікіп.
Ьаіііугиз Сісега Ь. Это есть вѣ-
роятно Сісега и Егѵіііа Соіиш. Ѵагг. п
Рііпіі. Тетерка трава (Кондр.) Угла-
стый горохъ (у сад.) Гороховникъ
бараній (Эк. Бот.)—Пол. босяешсхка.—
Чешск. Сіхгпа іезпі). — Сербск. бгаЬо-
гіса, Сасог, Хаѵёгс, Хаѵгс. Састрица
(Лавр. зпЬ Горохъ плоскій). Рѳяаз
(Лавр.) —Нѣм. КісЬег, РІаВегЬзе, Коіѣе
РІаііегЬзе, йіе ВоіЬе КісЬег. — Франц.
беззеѣіе, баігоиНе, йагаі, йагоззе,
Оеззе-сЬісЬе, Роіз Ъгеіоп, Роіз согни
(Ье Сод) Реѣііе беззе, багоиззе, Реііі
роіз сЬісЬе.
ЪаШугив ІаѣіГоІіин Ь. Журавли-
ный горохъ **).— Франц. Сігапйе беззе,
Роіз йе СЬіпе, Роіз ѵіѵасе, Роіз а Ъои-
диеіз, Роіз ёіёгпеі. Роіз регрёіиеі. Весь-
ма красивое растеніе, заслуживающее
искуств. разведенія.
*) Петровъ крестъ упоминается
тоже во всѣхъ знахарскихъ рукопи-
сяхъ. Г. Хрусталевъ говоритъ, что это
названіе должно относиться къ Ого-
ЬапсЬе.
**) Названіе журавлинаго, мышинаго,
воробьинаго гороха придается весьма
многимъ растеніямъ изъ сем. бобо-
выхъ, особенно изъ родовъ Ѵісіа, Ьа-
іЬугнз и потому не можетъ имѣть зна-
ченія при опредѣленіи

Бвйіугиз — Баигив
187
ЪаіЬугив ОсЬгин Лс. Фарм. назв.
ОсЬгиз з- Егѵіііа зуіѵевѣгіз (Зетіпа).
У ТеоФР- — ОсЬгоз.
ЬаЬЬугиз осіогаѣив Ь. Душистый
горошекъ. — Пол. Ніграйвка ѵука.
ѴѴоппа дѵусгка, \ѵоппу дгозгек.—Сербск.
Траста (Лавр. зиЬ цвѣтной горошекъ).—
Болг. Коничичекъ. По Каравелову —
Кяначичекъ *). — Нѣм. Віе БрапізсЬе
ДѴіске, Сагіетѵіске , АѴоЫгіесЬепйс
РІаПегЬзе. — Франц. Ье Роіз Яеиг, Роіз
йе зепіеиг, Роіз тиздпё, Роіз А. ойеиг.—
Атл. З’.ѵееі-Реа. Байу-Реа. Ргадгапі-
Реа. Извѣстное садовое растеніе, съ
отличнымъ запахомъ.
БаЙіугив раіизігіз Ь. (Зуп. ЬаіЬ.
Ѵісіаеіогтіз). Вязель**) (Уф. Сар) Мы-
шій горошекъ (Костр.) Заячій горо-
шекъ (Вил.) По Корея. Вартюсъ-гейну
(Олон.)
БаіЬугив ргаіепаів Ь. Вязель, Вя-
зиль (Вятск.) Горошекъ (въ разн. губ.)
Горошекъ, журавлиный, гусиный
(Костр), мышиный (Новг. Пет. Тв.)
или мышій (Олон. Вят. Тамб.), заячій
(Гродн.), желтый (Олон. Ниж ), полевой,
дикій (въ разн. мѣст.) Гусинецъ (Даль).
Журавка (Ниж.) Журавлиные стручки
(Екат. Огип. Хар.) Ладонникъ (Влад.)
Лѣсовой лядей (Гродн.) Лютки (Могил.)
Медовая (Олон.) Мышьякъ (Арх.) по
употр. для уничтоженія мышей. Пове-
лика (Каз.) Матери Маріи сережки
(Черн.) Стрѣлецъ-трава (Вор.) Коро-
левъ цвѣтъ желтый. Чина. Чина луго-
вая. Желтая Чина (Кален.) — Луз.
2оМа тѵіка, Кіисікі, Нгбзік. — Финн.
Хигтіпкікіп, НйгепЬегпе и мног. друг.
общія для всѣхъ видовъ. — Латыш.
ПзеИепав ІеЬиаз.—Вотяк. Мыйкылъ
(Сарепт. Серг.) — Имер. Кваркалита
(Сред.)-^-Ьйьлі. ІЭіе Нопіртіске, йіе деіЬе
Ѵоцеіѵ/іске, йіе ѴИезепкісЬегегЬзе, йіе
Хаппѵѵіске. Отваръ травы употр. отъ
чемера у лошадей (Орл.) Растеніе весь-
ма медоносное и составляетъ отличную
луговую траву, заслуживающую иску-
ственнаго разведенія.
Байгугин ваѣіѵин Ь. Нѣмецкій
горохъ (у огор.) Угластый горохъ
*) Кяна — есть болгарское названіе
алой краски, которой турецкія жен-
щины красятъ себѣ ногти и волоса
(см. Хенна, Хна). Не отсюда ли русское
названіе Коничива для нѣкоторыхъ
видовъ ТгіЫіпт?
**) Этимъ названіемъ тоже назы-
ваются многія бобовыя растенія изъ
рода СотопіПа, Азіладаіиз, ЪаіЬупш,
Ѵісіа и др,
(у огор.) Горохъ сѣрый. — Сербск. бга-
догіса-зазігіса. базігіса. Въ Крайнѣ —
ХЬіхЬагка — Груз. Эревинди, Барда-
церцви,— Груз. Гур. Имер. Митр. Му-
худо (Эр.)—Кирі. Кунгъ (Кир.) — Нѣм.
ПеиізсЬег КісЬег, КісЬегІіпд, ЗааЬ-РІаН-
егЬзе, йіе гбшізсЬе РІаііегЬзе, ДѴеіззе
РІаііегЬзе.. — Франц. беззе а Іагдез
доиззез. вагоиззе, Сеіззе, ЬепііПе <РЕз-
радпе, Роіз <1е ЬгеЬіз. У Ьесоц. — Роіз
деззе, Роіз саггё, Сеззе боте^ідие,
Ьепііііе виіззе, Ьепіііііп, Роіз Ьгёіоп,
Роіз дгаз. — Атл. СЬіскІіпд ѴеісЬ.
Байіугиэ ауіѵѳвкгів Ь. Кромѣ наз-
ваній общихъ съ другими видами, рас-
простр. въ разныхъ губери. какъ то—
горохъ или горошекъ дикій, журав-х
линый, журавлевий, мышиный, зая-
чій, волчій, лѣсной, полевой, слукинъ
(Пск.) Журавинникъ (Орл.), еще слѣ-
дующія: Подорва (Бесс. отъ подорва-
нія внутренности питья и кушанья).
Полевой декоктъ (Полт.) Люби мене
не покинь (Малор. Рог.) Укладникъ
(Малор. Рог.) — Нѣм. 'ѴѴіІйе РІаііегЬзе,
АѴіІй е КісЬег, йаз ВиЫегкгаиі, Йіе (ѵіійе
Егѵе, Йіе АѴаійкісЬегп. — Франц. Роіз
аих Ііёѵгев, Сеззе ваиѵаде, Репоуег. —•
Анм. АѴоойеѵегІазііпд Реа. Отличная
кормовая трава.
БаЙіугиз іиЪѳговив Ь Фарм. назв.
(Папйез іеггезігез. Березка(Екат.) Зем-
ляной горохъ.Розовый горошекъ
(Кален.) Красний горошокъ (Рог.)
Розовая Чина (Укр. Кален.) Розова
Чина (Малор. Рог.) Ласковица (Екат.)
Мышки (Сгшеі.) Земляные Ма(ы)шки
Земляные орѣхи (Эк. Маг. пер.) Сви-
ной хлѣбъ (съ нѣм.) Королевъ цвѣтъ
красный (Екат.) Непонятн. — Выхлѣ-
лилъ (Екат.) — Пол. ОгхіесЬ хіетпу. —
Чешск. НаІпсЬа, Огізка, бегѵепе огезі.
АУогузек гетзк^ (1485 г.) — Сербск.
Огазсіс, СгаЬогіса дотоЦаѵа. — Эст.
8еа раЬкІай. — Груз. Горвела. — Нѣм.
Піе АскегеісЬеІ, йіе Аскегппзз, йіе Егй-
еісЬеІ, йіе Егйтапйеі, йіе Егйпивв, йіе
СгипйеісЬеІ, йіе киоіііде КісЬег, йіе
КпоІІешѵигх, йаз ГаізсЬе ЗаиЬгоѣ йіе
Х\ѵіеЬеЪѵіске, баипіізз. — Франц. (Паші
йе іегге, Апеііе, Магсаззоп, Магспззоп,
Маспзоп, Агпоіе, Апоіе йе Воигдодпе,
АгпоіЧе, СЬоигІея, ЕаѵоиеНез, йасоще-
гоие, БоиівеКе, Мазіоп. — Аніл. Тіпѳ
Таге. Шишковатые корни употр. про-
тивъ поноса. Отличная кормовая трава.
Тоигп. Баигасеае. Рг. XV.
1. 233 Лавръ.—Пол. ІѴаѵгггуп, Ьаиг.—
Чешск. ѴѴатгіп. У 81оЬ. — ВоЬек, ЬоЬ-
котѵу вігогп. — Сербск. Боѵогіка, Йаѵо-
пка. — Ловор, Ловориковина (Лавр.) —
•^уз. ВоЬк. — Нѣм. Г>ег ЬогЬеегЬапт.—

188
Еаигиз — Еѳсапога
Франц. Ье Ьаигіег. — Атл. ТЬе Ьаи-
геі, ог Вау-Тгее. Огеек ПарЬпе.
Еаигиз аіехап.сігіп.и.8 (фарм.) V.
Виасиа НурорЬуІІит.
Еаигиз СатрЬога Ь. V. СатрЬога
ойсіпагит. К. Е.
Еаигиз Сазвіа Е. V. Сіппатотит
2еуІапісит И. аЬ. Е. ѵаг. Сазвіа.
Еаигиз Сіппатотит Ь. Ѵісі. Сіп-
патотит Хеуіапісит Ц. аЬ. Е.
Еаигиз СиШаЬап Ь. V. Сіппато-
тиш СиІіІаЬап Ц. аЬ. Е.
Еаигиз ПоЬіІіз Ь. Лавръ *), Лав-
ровое дерево, Бобковое дерево**).
Пол. АѴаѵѵггуп гѵѵусгаіпу, ВоЬкоѵге Дгге-
іѵо, ВоЬек. — Луз. ВоЬ)е1, ВоЬкоіѵа,
Еаѵіз'епа. — Тат. въ Крым. Вайіе. —
Груз. Рап(Ь)инди. — Гур. Имер. Дап(Ь)-
ни, Дап(Ь)и (Кн. Эр.) — Нѣм. ЕДІег Ьог-
ЬеегЬаит, Оетеіпег ЬогЬеег. — Франц.
Ьаигіег соттип, Егапс б’АроІІоп, а,
ваисе. — Атл. ТЬе поЫе Ьаигеі, ог
Зѵѵееі Вау. Въ медицинѣ употр. плоды
и масло Оіеит Іаигіпит.
Еаигиз РісЬигіт V. Регаеа §га-
ііааіта.
Еаигиз Заззаігав Ь. V. Заааа&аа
ойіс.
Еаѵапсіиіа Тоигп. ЬаЬіаі. ХП.143.
Лаванда. — Пол. Ьаѵгатіа, ЕаѵѵепДа,
Ееѵѵапсіа. — Сербек. Еаѵгашіиіе, Ьетѵап-
йиіе, Иеѵепбиіа (81.) Виіепка (Ор) —
Луз. Ьеѵѵашіиіа, Ьеѵапсік, Рогеіка. —
Нѣм. Вег БаѵепДеІ. — Франц. Еа Еа-
ѵапбе, Ье 8ріс. — Атл. Ьаѵепйег.
Еаѵапсіиіа йепіаіа Ь. Зубчатая
увѣчная трава (Кондр.) можетъ быть
испорч. цвѣтная трава.
Еаѵапсіиіа іДріса 1Эс. Благовонный
колосъ. — Нѣм. КаІіепізсЬег Ьаѵепйеі,
сІеиізсЬе Иагбе. 8ріке. ВгеііЫаііегідег
Іаѵепсіеі.
Еаѵапсіиіа ѵега Не. 8уп. Ьаѵ. ой-
сіпаііз СЬаіх. Фарм. назв. Еаѵапсіиіа а.
Зріса в. Рзеийопагсіиз (ГІогез). ХагДив
ііаііса древн. ботаниковъ. Лавенда,
Лавендель, Леванда. Цвѣтная
трава. — Сербек. Салпинка, Трма. —
Нѣм. 8сЬта1Ыайегі§ег ЬаѵепсіеІ, Ггап-
гбзізсЬег ЬаѵепсіеІ, Зріске, Зріскепагйе,
Зріск. — Франц. Ьаѵапсіе тііе, бгапсіе
Ьаѵапсіе, 8ріс, Ааріс. — Атл. Соттоп
Ьаѵепбег. Прежде употр. въ медиц.
Еаѵаіега Тоигп. Маіуас. I. 438.
Просвирнякъ. — Пол. Йіаиотѵка. —
«) Въ Псалм. XXXVI, 35, 36 по Слав.
Кедры ливанскіе слѣдуетъ быть пере-
веденнымъ Лавры (Симб. 138).
>?>:<) Извѣстная Бобковая мазь приго-
товляется изъ Лавроваго масла.
Чешск. 8іо1а. Ьаѵаіегка. — Сербек. біо-
іа.— Луз. біоіа,— Нѣм. Віе Ьаѵаіега.—
Франц. Ьа Ьаѵаіёге. — Атл. ТЬе Ьа-
ѵаіега ог 8ее-Тгее Маііоѵѵ.
Ьаѵаіега ѢЬитіпзіаса Ь. Бабій
цвѣтъ (Кал. Пот.) Батоги голубые
(Полт. ошибочно). Василистникъ (Алт.)
Груднишникъ (Могил.) Дзиндзюръ (По-
дол. Леон. очев. по смѣш. съ Дзиндзи-
веръ). Крокосъ (Подол.) Кукольникъ
(Кал. Пот. назыв. оттого, что дѣти дѣ-
лаютъ изъ цвѣтовъ куклы). Дикій макъ
(Курск.) Ногтоѣдникъ (Влад.) Просвир-
ки (Зарайск. Пот.) Полевой просвир-
никъ (Сарат. Вят. Вор.) Проскурнякъ
(Уф.) оба назв. по сходству съ Маіѵа и
Аісеа. Рожа (Кіев. Полт. Хар. и др.)
Дикая рожа, Лѣсная рожа, Полевая
рожа, Черная рожа. Собача рожа
(Малор.) Собачья рожа (Малор. Екат.
Хар. Астр.идр.) Слизь дикій (Кондр.)
Слицъ синій (Бесс.) Хатьма (Двиг.
съ тат.) — Болг. Слязъ. — Груз. Балба
(Сред.) — Рач. Имер. Молоки (Сред.) —
Тат. Кизля-куль (Тавр.) — Тат. въ
Бак у. Гюль-хатамы. Въ народной ме-
дицинѣ употр. отъ воспаленія въ киш-
кахъ (Вор.), отъ золотухи (Сар. Бесс.),
отъ ранъ прикладываютъ листья (Тав-
рич.), отъ лишаевъ на тѣлѣ (Тавр.), отъ
головной боли и простуды (Сарат.), отъ
кашля (Черн.), отъ ломоты (Сарат.), отъ
ногтоѣды въ видѣ мази (Влад.) Гонитъ
кровь и поднимаетъ матку (Сар. Екат.)
Свойства растенія тѣ же какъ и Алтея.
Еаѵѵвопіа аІЬа Бат. ЬуіЬгаг.
III. 90. Фарм. назв. Аісаппа ѵега а.
огіепіаііа а. Сургиа апіідиогшп. Въ Библ.
АкоФеръ, КорЬег, ГоФеръ. Слав. Грознъ
Ки провъ, въ русск. пер. Кисть Кинера
(Пѣсн. Пѣсн. 1.14), Слав. Кипри. Русск.
Киперы (Пѣсн. Пѣсн. IV. 13); Зѣвка
трава (Кондр.) Алканна настоящая.
Хенне, Хэнне (съ Арабск. и Персидск.)
Пол. Тигесипіа, Аікаппа. — Чешск. Пе-
па. — Сербек. Кпа. — Груз. Имер. Гур.
Мингр. Ина. — Нѣм. Аікаппа, Аікеппа,
АІЬеппа, НеппааігаисЬ, Неппа, Иеппе,
аесЬіе Аікаппа, ІшііасЬеа МипДЬоІи. Бег
а§уріівсЬе НеппааігаисЬ, Піе асЬіе, пп-
ЬетѵеЬгіе ѵгеіаае Ьаѵвопіе, Піе ІпсІіапі-
асЬе ОсЬаепзип^е. — Франц. Огсапеііе
Де Сопаіапііпоріе. Аісаппа, АІЬеппё,
АІЬеппа, Неппё , СорЬег. Извѣстное
съ древнихъ временъ врачебное сред-
ство, упоминаемое еще въ Библіи подъ
именемъ КорЬег, а у Грековъ Сургоа.
Цвѣты чрезвычайно пахучи. Отеч.
Азія.
Еѳсапога Асѣ. Ьесапогіп. ЕЫі. 30.
Отъ греч. Іесапе, блюдо. — Чешск.
Міапіска (Ор.) — Сербек. Кгааііка —

Еѳсапога — Ъесіит
189
Луз. Ікііскоѵѵтк. — Нѣм. ЗсЬйззеІ-
ЙесЬІе.
Еѳсапога езсиіѳпга Ѣѵегзт. Зем-
ляной хлѣбъ. — Кирг. Джаръ-бидай. —
Цмер. Хавой. — Гур. Хасви. — ДГшир.
П(Ь)ут(Ь)к(Ь)-ури. — Груз. Хисъ-хавси,
Хисъ-мушки (Кн. Эр.) тоже и 8ѣісѣа
риішопагіа, Сепотусе гапдіГегіпа). —
Цѣм. МаппайесЫеп. Въ Кирг. степ.
употр. въ пищу.
Еѳсапога Іагіагѳа Аск. 8уп. ОсЬго-
ІесЬіа іагіагеа Маззаі. Шведскій Лак-
мусовый лишай. Изъ него приготов-
ляется Лакмусъ, Еасіпиз, Васса Мизсі,
Басса тизіса з. соегиіеа, въ торговлѣ
Тоигпезоі, изъ котораго приготовляет-
ся красильное красное вещество Сий-
Ьеаг или Регзіо, красное Индиго (Ор-
сель, Персіо и Кудбиръ суть еще не
вполнѣ образовавшійся Лакмусъ). Изъ
Швеціи вывозятъ этотъ лишай въ гро-
мадномъ количествѣ, отчего онъ и наз.
еще Шведскимъ мохомъ. ЗсЬѵѵейі-
зсЬев Мооз, Мопззе йе Іа 8пёйе.
ЕѳсуЫІіа ОИагіа Б. Мугіас. Рг.
ІП. 290. ЬесуіЬійеае ВісЬ. Горшечное
дерево (Бек. съ нѣм.) Сапукой (Бек.
съ бразил. назв. 8арпса)и). — Пол. Кги-
зуса. — Чегиск. Нгпеспік. — Сербек.
Огпсага. — Нѣм. Оешеіпег ТорІЬашп.—
Франц. (^иаіеіё. Зарисауа. Сѣмена наз.
Атапйе б’Апйоз, а плоды Магтііе Йе
8іп§е. Огромнѣйшее дерево Бразиліи
съ плодами, величиною въ дѣтскую го-
лову, заключающую сѣмена величиною
съ сливу и называемыя мягкими бра-
зильскими орѣхами.
Ьейит Е.Егісас. VII.780. Багуль-
никъ. Багунъ. Багно *). — Пол.
Ва^по. — Чегиск. Ко^оѵѵпік. — Сербек.
Ва^пііа. — Финн. Зпорнгзи. — Нѣм.
Вег Рогзі. — Франц. Ее Ьёйоп. — Аим.
ТЬе Ьейоп.
Ьейит ІаЬИЫіит Б. Лабрадорскій
или Джемскій чай, или Богульникъ. —
Нѣм. ЕаЬгайогіЬее ой. Яатез-ТЬее. —
Франц. ТЬё йе ЕаЬгайог. — Англ. Еа-
Ыайог Тгее. ЕаЬгайог Теа (въ Амер.)
Отеч. Сѣв. Амер. Листья часто употр.
вмѣсто Китайскаго чая, а также при
болѣзняхъ груди.
Ьейит раіизігѳ Г. Фарм. назв.
Ьейит раіизіге 8. Кое тагіпиз зуіѵезігіз
8. АпіЬоз вуіѵевігіз (Еоііа). Багуль-
никъ, Багунъ, душистый Багунъ
(въ бол. ч. Вел. Росс.) Багно (Малор.)
и измѣн. Багула (Арх. Костр.) Багуна
(Шенк.) Бѵгунъ (Моск. Орл.) Вагонъ
*) Баги а есть бѣлорусское названіе
топи {Бродячая Русъ).
(Вит. Гродн. Волын.), Бахунъ (Вил.)
Багуннякъ (Пск.) Вагонникъ (Влад.)
Богунникъ (Ниж.) Боговникъ (Твер.
Пупар.) — Болотный Болиголовъ (Лѣсн.
журн.) Болотникъ (Вол. Под.) Голово-
ломъ (Укр. Кален.) Душица (Новгор.)
Душница(Волог.) Канобра*), Канабра
(Арханг.) Болотная Канабра (Олон.
Пот.) Канаборникъ (Арх. Даль). Какора
(Новг.) Клоповникъ трава, Клопов-
никъ большой (Кондр. Тв. Олон. Волог.)
Клопоная трава. Болотная одурь (Котел.
Вятск.) Розмаринъ лѣсной (Кондр.)
Свинятникъ (Новг.) — Пол. 8\ѵіпіё Ьа§-
по, гохтагуп Схезкі, Ва§по розроіііе,
ВаЬип. — Луз. АѴотѵсе ЬаЬпо, йзіѵѵ^а
гс8таг)а, ІЬуотѵпік, ВаЬщепс. — Рус.
ВаЬоІпік.—Самог. вауііз, вауіе (Ков.)—
Финн. Капігікка, Інпзіо, пеѵакапегѵа.—
Эст. Рогзі, Рогзай (РаП.) 8оо-кае1пй,
Зоо кіккая. — Лагпыги. ѢѴаЬіѵегіпі. 5Ѵаі-
ѵѵагіпзсЬ. — Перм. Из-турунъ, т. е. ка-
менная трава. — Вогпяк. ЭДит-іи^. —
Башк. ТзсЬизсЬіг (РаП.) — Монг. 8зог-
сЬагб.— Бараб. ІѵвсЬіп.— Тунг. верхн.
Амур. Оркомкура. — Гиляки и Олъчгі
Іпйа-8зепкига, т. е. Ьейит сапіппт,
Мах. 190. Зеёкига (ѵаг. йіІаШит 'ѴѴаЫ.)
Гил. на Сахал. Тукг. (СПеЬп.) — Якут.
Ззадип-аЬа^Ьаіа, т. е. дядя синихъ
ягодъ. Ззарбгбк, Бзарагак (МеіпзЬ.)
Семперяхъ или Сугунъ абасы, т. е. го-
лубицынъ діаволъ (Павл.) — Нѣм. Піе
ВіепепЬеійе, йаз Віепкгапі, йав Вгапег-
кгапі, йіе СПсЫѣаппе, йіе НагіЬеійе,
йег Кіетепрогзі, Кіепрогзі, КйЬпрогзі,
Кіепгові, КйЬпгозі, Йег Моогговтагіп,
Йег РогвсЬ, Рові, Рогаі, ЗитрГрогві, Йег
ѵіійе Вовтагіп, йіе 8ап§іаппе, йаз\Ѵаг-
хепкгаиі, МоНепкгаиі. — Франц. Во-
тагіп ваиѵа§е, Ьёйоп йез тагаіз. —
Англ. ТЬе МагзЬ Ьейищ, МагвЬ Сізіпз,
ІѴіІй Возе-таггу. Запахъ листьевъ
одуряющій; листья прежде употребл.
въ медицинѣ преимущественно отъ на-
кожныхъ болѣзней. Траву подмѣши-
ваютъ въ пиво для сдѣланія его болѣе
одуряющимъ. Въ народной медицинѣ
имѣетъ обширное употребленіе, а имен-
но отъ коклюша (Вит. Ворон. Твер.)
Въ Твер. губ, изъ цвѣтовъ, пареныхъ
въ маслѣ, готовятъ болеутолительную
мазь, а также и пластырь (Пуп.) Въ
Якут. обл. траву пьютъ отъ золотухи
(Павл.) Вообще же листьямъ приписы-
ваютъ силу одуряющую, потогонную и
мочегонную и даютъ отваръ ихъ отъ
*) Канйбреникомъ въ Арханг. губ.
наз. гуща, чаща, непроходимая заросль
(Даль П. 700).

190
Ьѳйііт — Ьеопіойоп
ломоты костей и чахотки (Твер.) Трава
употр. также при болѣзняхъ домаш-
нихъ животныхъ, особенно свиней. Ло-
шадямъ даютъ отваръ ея при раздутіи
брюха (Вор.) и окуриваютъ ихъ ды-
момъ отъ этой травы, если сдѣлается
сонъ отъ опоя (Орл.) Рогатому скоту
дается взваръ этой травы для предо-
храненія его отъ заразы (Моск.) Употр.
также для истребленія клоповъ, для
выдѣлки кожъ.
Ьеѳгвіа огугоійев (Огатіп.
Зіеий. I. КипіЬ. I. 5. Плоскуха (Минск.)
Лол, Хатокггуса(род.) Куйбѵка, 8гогзі-
ка, Хатокгхуса ройЬгяейпа. — Чешск.
Та^піска, Ьёгзка. — Сербск. Таупіса. —
Луз. Та)аѵѵка.—Нѣм. Віе Кеізздиеске.—
Фраи и. Ьа Ьёегзіе. — Атл. Ьеегзіа.
Ьешпа Всій. Ма]'айеае. А. КісЬ. Отъ
греч. Ьііпве, болото. Древн. назв. Ьет-
па — Ьепз раіизігіз (Рііп.), Ьепіісиіа
раіизігіз' (ТаЬегп.) Три наиболѣе рас-
пространенные вида: 1) Ьешпа §іЬЬа Ь.
нынѣ ТеішаІорЬасе ^іЬЬа 8сЫ. 2) Ьет-
па тіпог Ь. и 3) Ьетпа роІуггЬіга Ь.
нынѣ Зрігойеіа роІуггЬіга, имѣютъ об-
щія названія и потому всѣ они приво-
дятся здѣсь безъ раздѣленія на виды.
Ряска *) (бол. ч. Росс.) Ряса, Ряса
болотная, Ряса водяная (Кондр.)
Раска, Риза. Лягушечья дерюжка
(Смол. Лод.) Мокрица (Тв. Ост. Пуп.)
Многокоренникъ (Кауом. перев. слово
роІуггЬіга зиЬ Зрігойеіа). Утиная трава
(Эк. Маг. пер. съ нѣм.) Сочевица бо-
лотная (Кондр. пер. древн лат. назв.)
Клюкъ лягушечій тр., Разлогъ (Кондр.
оба названія, можетъ быть, относятся и
къ другимъ растеніямъ). У Даля зиЬ
Ьешпа — Шмарб, Шмйра, Цвиль, тина
на водѣ, ряска, цвѣтъ воды (IV. 585) —
названія общія съ СопГегѵа и др. р. —
Пол. Кг^за. Вг^за. Хагиза, Ѵ7І6кпіса. —
Чешск. ОкгеЬек (род.) Каіизка (зиЬ Ь.
#іЬЬа). Хаѵііка (зиЬ Ь. роіугг.) Ѵойпё
ріезіпе, ЙаЬі ігаѵѵа (81оЬ. род.) —Сербск.
8осіѵіса, Ѵойепа Іёса (§иіек). Окгёк
(ѴегЬ.) Лечице(Лавр.)—Луз. В)аза (род.)
8<са\ѵка, Касаѵѵка, Кгек (зиЬ Ь. тіпог).
Нѣм. Віе 'ѴѴаззегІіпзе (род.) Ваз Епіеп-
Йоіі, йег Епіеп^гіез, йаз Епіепдгйп, йіе
Епіепйгіііге, йіе Меегііпзе, йіе бееііпзе,
йіе ТеісЫіпзе, йіе кіеіпе АѴаззегІіпзе —
(назв. Ьешпа тіпог). Віе АѴаззегЫйіЬе,
йаз Ѵ^аззегтооз (Ь. роіугг.), йаз АѴаз-
зегерЬеи, йег ІѴаззегеррісЬ, йіе\Ѵаззег-
йгеіШіі§кеіі (Ь. ігізиіса). — Франц.
*) Слово Ряска, вѣроятно, произошло
отъ малор. слова рясный, что значитъ
многолистный. См. также СИесЬота.
Ьіёгге аіріаіідие ои Й’еаи, Тгіпііаіге
адиаіідие (Ь. ігізиіса). Ьепііііе Й’еаи,
Саппііёе (Ь. тіпог). — Атл. Вискшеай,
Виск-ѵеей (Ь. тіпог). — Финн. Кока-
тиз. Всѣ Ряски составляютъ питатель-
ную пищу для свиней, гусей, утокъ и
куръ. Собранную ряску немного посы-
паютъ отрубями, мукой или дертью.
Ьеопіісе Б. ВегЬег. I. 109. Отав-
никъ (Ших.) — Пол. Оііка, Ьелѵкоіізі
(Ьеопі. Ьеопі.) — Чешск. Ілгізіора. —
Сербск. Ьаѵ)а зіора. — Нѣм. Ваз Ьо-
іѵепЫаіі. — Франц. Ьа Ьёопіісе. —
Атл. Віаск-Тигпір.
Ьеопіісе аііаіса Раіі. Отавникъ.
Оставникъ (Вѣстн. Сад.) Польская
картофель (Бухтарма Пот.)
Ьеопіісе Бопдагйіапа СсИ. Тат.
за Кавк. ЗсЬасЫаш. — Арм. 8сЬасЬ-
8ат. — Нѣм. ІѴаззеггііЬе (Соіеп.)
Ьеопіісе Еѵѳгвтапі Впде. Сар-
ты — Торсыль дакъ.
Ьеопіісе Ьѳопіорѳіаіит К. Во-
сточная мыльнянка (пер.) Листъ льво-
вый, Львиное копыто, Рѣпа свиная
(Кондр. пер.) Отеч. Грец. и Мал. Азія.
Корни его, назыв. Азіар, служатъ для
очищенія или мытья самыхъ тонкихъ
кашемировыхъ тканей, откуда и назва-
ніе растенія — Восточная Мыльнянка.
Служитъ также туркамъ какъ противо-
ядіе отъ вредныхъ послѣдствій опіума.
Ьеопіісе ѵѳзісагіа Ра11. Арбуз-
ная трава. — Кирг. Тюэ-табанъ (Ка-
рел.), но по Леману Тюэ-табанъ есть
назв. СупапсЬпш асиішп.
Ьеопіойоп Тизз. Сотроз. VII. 101.
Ьеоп — левъ и ойиз, зубъ. Одуван-
чикъ (Двиг.) Куль-баба. — Пол.
Вгойаѵгпік, Ройгбгпік. — Чешск. Рат-
раіізка, Ратреіізка, Касіпес. — Сербск.
Ведгай.— Финн. Ѵоікикка. — Нѣм. Вег
ЬбѵѵепгаЬп, йіе НипйзЫите, йаз РіаГ-
ГепгОЬгІеіп. — Франц. Ье Ьёопіойоп. —
Англ. Вапйеііоп, Ьіоп’з ТооіЬ, Мопк’з
Неай.
Ьеопіойоп аиіотпаіів Ъ. (8уп.
Орогіпіа аиіотпаііз Воп.) Горькушка
(Олон.) Желтуха (Ниж.) Желтушка
(Тул.) Замошказъ (Тамб. Меуег). Зоб-
никъ (Пет.) Золотарникъ (Черн.) Золо-
тушная трава (Смол.) Млечай (Гродн.)
Омежная (Олон.) Полая трава (Волог.
Никол. Пот.) — Пол. Йісеппіса (Вил.
Ков.) Ройгбгпік розроіііу (Ков.)—Корел.
Охту-гейну (Олон.) — Латыш. Зетшез
ииЬкреепез. — Тат. Куль-баба. Употр.
отъ кашля (въ Тул.) _
Ьеопіойоп Ьавіііів К. Кульбаба
(Сл.Ц. съ тат.) Молочай (Вятск.Меуег).
Пол. Юсеппіса §Іайка (Вил. Ков.)
Ьеопіойоп Ьіврійив К, Зубникъ

Ьѳопѣосіоп — Ьерісііит.
191
(Пск) Курева (Олон.) Лазорь (Нижег.)
Молочай (Вят. Меуег). Моржовка (Олон.)
Одувальникъ (Сарат.) Хмѣлюкъ (Вит.)
Дикая цикорія (Кал.) — Нол. ЕИсеппіса
паусйопа. Употребл. отъ зубной боли
(въ Пск.) и отъ желчной лихорадки
(Кал-)
Ьеопіойоп Тагахасит В. V. Та-
гахасшп оГйсіпаІе АѴіе?.
ЕеопіороДіит. Вгогоп. Сотроз.
VI. 275. Ьеоп — левъ, риз — нога. По-
рѣзная трава (Сиб. Кельб. виЬ Ьеопіо-
рой. віЬігісиш Сазз.) Какой то видъ —
Дино — Коцаі (СІеЬп.)
Ііѳопйгив В. ЬаЬіаі. ХП. 499.
Ьео — левъ и ига — хвостъ. Львино-
хвостъ (Собол. перев.) Пустырникъ,
Пустырникъ (Двиг.) — Пол. ёегсіеси-
пік.— Чешск. бгйеспік. Порска.— Сербск.
йгсапік, бегсапік. — Финн. Иикиіа. —
Нѣм. Пег ЬдцепасЬтапх, Йав Нетгде-
зрапп.—Франц. Ь’А^гіраите, Ьа (^иеие
Йе Ііоп. — Аніл. Мойегтуогі.
Ьеопигиз СагДіаса В. Фарм. назв.
Сагйіаса в. А&тіраіта (НегЬа). Глухая
крапива (бол. ч. Росс.) Глуха кра-
пива (Малор.) Дикая крапива. Со-
бачья крапива (бол. ч. Росс.) Глухая
татарская крапива. Крапивничокъ (Во-
лын.)— Курпоинъ, Курпоинъ лѣсный
(Екат.) Гусиная лапа (Эрт.) Пустыр-
никъ (Дниг.) Сердечникъ (Стар. Рук.)
Сердечная трава (Перм. Леп.) Синд-
ра (Полт.) С т р ѣ л е б н а я (Вятск. Меу ег).
Львиный хвостъ (Кондр. пер.)—Сербск.
Срчаница. — Дуя. Кгіиошпа коргіѵа,
Пййде ѵоіапе хеіе, Кгігохѵка, (НІоѵуіасе
геіе). — Латыш. МаЫегев. — Эст. АѴеі-
аіе вййате гоЬі. — Финн. АЬйереІІаѵа,
Ьаізипи-киіаіпен. — Зыр. Азь-гумъ (Са-
винъ.)—Черем. Неръ-шудо; бюлю шудо
(Ерем.) — Тат. Тавр. Окуръ-тепе-отъ.
Мойла-бой-отъ. — Нѣм. Пав Нсгиде-
зрапп, йав Негзкгаиі, йав хѵіісіе Миііег-
кгаиі, бег 'ѴѴоИвГивв, Йіе АѴоІі’зігарре.
вешеіпег 'ѴѴоІйігарр. Сетеіпег Ьбтѵеп-
зсіпѵеіі. Вагепзсііѵ/еіГ. — Франц. Саг-
Йіадие, А^гіраите сагйіаіге, СЬепеиве,
Сгепепзе, Мёііззе заиѵа^е. Трава употр.
отъ біенія сердца, тяжести желудка и
катарра легкихъ. Въ Сѣв. Амер. употр.
вмѣсто Валерьяны. Въ народи, медиц.
употр. отъ застарѣлаго кашля (Кал.),
отъ кровей — отваръ корня (Каз.), отъ
лома костей — припарки (Подол.), отъ
боли подъ ложечкой или вслѣдствіе
дурнаго пищеваренія (Тв. Пуп.), отъ
червей въ ранахъ у животныхъ (Ниж.)
Пчеловоды вытираютъ травою его улья
(Вор.) Мѣстами изъ травы варятъ щи,
а въ Кал. губ. крестьяне мажутъ ею
сапоги вмѣсто дегтя (Пот.)
Ьѳрісііит Вгогѵп. СгисіГет. I. 203.
Жеруха (Дв.) Красоля, Красовуля
(Малор. Стар. Банд.) Перечникъ, Рѣ-
жуха (Щегл.) — Пол. Ріерггуса, Ріерг-
иусика, Ріерггпіса. — Чешск. 'ѴѴезаолѵка
(Рг.) ВегісЬа (81.) — Сербск. бтЪас, §го-
піса. — Фини. ПоизигиоЬо. — Нѣм.
Кгеззе. — Франц. Ье Ьёрійіег, Раззе-
гаде, Сгеввоп. — Ани. Реррегѵогі
Стезз.
Ьзрійіит оатреаігѳ В. Вг. 8уп.
ТЫазрі сатревіге Ь. Фарм. назв. ТЫав-
рі (8ет.)
Ьерійіит ІЭгаЪа В. Рѣзуха турец-
кая. Жеруха турецкая (Кондр.)
Ьѳрійіит ІаііГоІіипі Ь. У древ-
нихъ Ьерійіоп. Бобовичникъ (Екат.)
Белмецъ (Екат.) Гирчакъ (Тавр.) Горо-
бячя кашка (Екат.) Каноперевицъ
(Екат.) Канукъ (Екат.) Любистокъ во-
дяной (Тавр.) Грецкая мята или Пе-
решвица самая меньшая (Кондр.) Пе-
речникъ, Перечный крессъ (Эк. Бот.)
Перечная трава (Кондр. перев.) Под-
хрѣнникъ (Курск. Оск.) Смогъ (Екат.)
Хрѣнина, Хріниця (Мал. Рог.) Хри-
нокъ (Гурьевъ. Пот.) Хрінокъ (Ма-
лор. Сред.) Собачій хрѣнъ (Хар. Чер-
няевъ). — Нѣм. Піе ЬгеііЫіІігі^е Кгев-
ве, йег аппеп Ьеиіе-Ріей’ег, йаз РГеІ-
Гегкгаиі. — Франц. Сгапйе Раввега^е,
Еріпагй-ѵіапйе, Моиіагйе йев Ап^іаів,
Моиіагйе еп ЬегЬе. — Аніл. Иіііапйег
ог Піііапу. Реррег-ѵогі. Роог-тап’в
реррег. Употр. на вѣники для половъ,
что считается средствомъ истребленія
блохъ. Корень и листья употребл. отъ
скорбута, при болѣзняхъ кожи, зуб-
ныхъ боляхъ и т. д.
Ьѳрійіит рѳгГоІіаіит. Веничья
желтая (Херс.) Ласковецъ, Ласко-
вицъ (бгип. Екат.) Ласкавець (Сред.)
Употр. отъ головной боли.
Ьѳрійіит гийѳгаіѳ В. Вонючка,
Вонючее зельечко (Полт.) по дурному
запаху травы. Вѣники (Орл. Лод.) Вѣ-
нички (Кал. Тв. Екат. Смол. Хар.) Вѣ-
ничникъ (Кален.) Метелка (Тв.) Ме-
телочки (Малор.) Метелйшникъ (Укр.
Кален.)—по употр. на метелки и вѣни-
ки. Жеруха, дикая Жеруха, вонючая
Жеруха. Зайчики (Малор. Рог.) Кло-
повникъ (бол. ч. Вел. Росс.) Дикій
Крессъ (Койдр. Собол.) Лихорадочная
тр. (Вол.) Собачій пометъ (Арх. Меркл.)
Собачьи пометки *) (Подол. Леон.) Сви-
нюшникъ (Ьіпй.) Рыжуха (Вол. Под.)
Пол. Ріергвуса дгихоѵа. — Сербск. Сго-
піса. Трава од Гронице (Панч ) — Эст.
*) У Даля ошиб. Собачьи пожитки.

192
Еѳрісііит — Ііідиіагіа
КегзісГ, рогі Ьеіп. — Латыш. КеІаЬЬа
кгеззе. — Фини. Каіикгаззі, Мааппои-
аета, газзі, гаипикка. — Чуваш. Хун-
дула-корыкъ (Михаил.) Хумутла-Ко-
ринъ (Смѣлое.) — Нѣм. Ваз кіеіпе Ве-
зепкгаиі, йіе Вііпккгеззе, НипйевепсЬе,
8сЬий, Маиегкгеззе. — Франц. РиеЙе.
Трава составляетъ народное лекарство
отъ лихорадки. Запахъ травы изго-
няетъ клоповъ.
ЬѳріДіит ваііѵит Ь. У Діоск. —
Сагйатоп. Фарм. назв. Уазіигііит Ьог-
іепзе (НЬ.) Крессъ-салатъ. Крессъ-
садо вы й, огородный. Жеруха (Ма-
лор. Стар. Банд.) Жерюха (Даль). Жи-
руха (Малор. Черняевъ). Жеруха
садовая. Рѣзуха (Кондр) Рѣжуха
(Даль). — Пол. ВиехпсЬа, гхезисЬа о§то-
йоѵѵа, ВиегиисЬа. — Сербск. ЙегісЬа га-
Ьгайпі). — Луз. Роргіса, ЗаЬгойпа іег-
сЬеу— Арм. Цицматы (Кален.) — Груз.
Имер. Гур. Тцитцмати (Кн. Эр.) —
Тат. за Кавк. Котымъ. — Нѣм. Віе
багіепкгеззе, йіе боштегкгеззе. 6е-
теіпе ой. хайте ой. зйззе Кгеззе. —
Франц. Сгеззоп йез ^агйіпз, Сгеззоп
аіёпоіз, Ьа Раззега^е спіііѵёе, Ье Иазі-
іогі.—Англ. Тои'п-Сгезз. Отеч. Востокъ
и Египетъ. Употр. въ салатъ и про-
тивъ скорбута.
Ьѳврейѳга Ъісоіог Тигсг. Ье-
§шп. II. 318. Голъды пры уст. Сунгари—
ТасЬакаткі. При Уссури—бзйкіо (Мах.
86).
Ьѳиооіит ѵѳгпит Г. АтагуІИй.
Фарм. назв. Ьеисо)ит ЬиІЬозпт з. аІЬит
з. Кагсіззо-Ьеисоіит. Дѣвка ночная или
нагая дѣвка (Цондр.) Бѣлянка (Сл. Ак.
зиЬ Беис. аезііѵит). — Пол Впіейуса,
Гіоіек Ьіаіу, Ьеѵгкопіа Мейпіе, Віоіа-
хѵіес (род.) — Чегиск. Віейиіе, Віейппѵка
(род.) — Сербск. Вгіетоѵас.— Луз. Віёй-
пі\ѵка.—Нѣм. Віе КпоІепЫпте (род.) —
Франц. Ье Сгеіоі Ыапс, Ьа Кіѵёоіе йи
ргіпіетрз, Ъа Регсе-пеі§е.—Англ. 8по\ѵ-
Яаке (род.) Бпочт-йгор (Ь. аезі.)
ЪѳѵівЬісит Косѣ. ІІтЬеІІ. IV. 164.
Любистокъ (Двнг.)—Пол. ЬиЬізпік.—
Чешск. ЬіЬесек, ЬиЬесек. — Сербск.
ЬІиЬсас, — Луз. ЬиЬбік. — Нѣм. Вег
ЬіеЬзѣбскеІ. — Франц. Ьа ЬіѵёсЬе. —
Англ. Ьоѵаде.
ЬеѵівЫсит оГйсіпаІѳ Косѣ. Зуп.
Ьідизіісит Ьеѵізіісит Ь. Фарм. назв.
ЬеѵЫісит з. Ыдизіісит з. Ьазегріііит
^егтапісит (Вайіх). Дудочникъ (Слов.
Церк.) Дудчатая трава. Зоборина
(Стар. Рук.) Зоря (Стар. Рук. и въ бол.
ч. Росс.) Зоря садовая, нѣмецкая
Зоря (Эк. Маг.) Любистокъ (бол. ч.
Вел. Росс. и Малор.) Любистикъ (Екат.)
Любыстокъ (Малор.) Любйста (Малор.
Бѣлор. Стар. Рук.) Любистра (Курск.)
Любимъ (Смол.) — Пол. ЬиЬізпік, Ьи-
Ызіга. — Чешск. ІѴІзіек, ЬіЬесек. —
Сербск. Ь)иЬсас. Селенъ, Милодухъ
(Кар.) — Русины ЬиЪезіок, ЬиЬетепе.
ЬиЬетепе зсЫѵеіко. — Дубр. Лескнд-
рина, Милоду, Милодухъ, Селенъ (Кар.)
Нѣм. ОетѵдЬпІісЬег ЬіеЬзібскеІ, йаз Ва-
йекгаиі, йаз ВаппиПегкгані, йег ргоззе
ЕррісЬ, йег ЬеЬегзіоск, йаз Уеопзібс-
кеі, йаз баикгаиі. — фіранц. Ь’АсЬе
Йез топіадпев, Ьа ЬіѵёсЬе, Ьа 8егтеп-
іаіге огйіпаіге. — Англ. ТЬе Соттоп
Ьоѵа^е, Нагі-ѵогі. Корень дѣйствуетъ
возбуждающимъ образомъ на почки.
Винный настой корня употр. отъ щем-
ленія подъ ложечкой. Употр. также
отъ лихорадки (Костр.), головной боли
(Астр.) и женскихъ болѣзней (Влад.)
Въ Малор. «дівчата цімъ зіллемъ поять
хлонцівъ, кони хочуть щобъ вони іхъ
любили» Рог. — откуда, вѣроятно, и
названіе Любимъ, Любйста.
ЬіЬапоз Гиппокр. и Діоскор. есть
Возѵгеіііа зеггаіа ЗіаскЬ.
ЫЬапоііз Сгапіг. ІГтЬеІІ.ІѴ. 149.
ЬіЬапоз — ладанъ и охеіп, пахнуть.
ЬіЬапоііз Діоск. есть СасЬгув ЬіЬапоііз
Ь. и Ргап§оз Гегиіасеа Ь. Олешникъ
(Кондр. зиЬ Реис. зуіѵ.) «Трава Оль-
шина» Стар. рукоп. Лечебн., прпнадл.
Про®. Ииоземцову, Глава 170. § 81. —
Пол. Оіеёпік. — Чешск, ЙеЬгісе. —
Сербск. Хйтаѵііцак. — Финн. Роптап-
Іи(ігі. — Нѣм. Неііѵѵпгг, ’ІѴеісІігапсЬ-
ѵгигг. — Франц. ЬіЬапоіійе.
ЬіЪапоійз сасЬгоісІев Не. Сосно-
вая трава (Нерч. Зенз.) Соролгонъ
(Даур.)
Ьісѣѳп. Отъ греч. ЬісЬеп, лишай.
Лишай, Поростъ, Рослякъ, Ростянка,
Ягель. Шакша — волосоподобные
ягели изъ родовъ Вгуоро§оп, ІІзпеа
и др. (Арх. губ. Мез. у. Данил.) — Пол.
Рогозѣ, ОЬгові, Ьізга)ес. — Чегиск. Ьі-
зау — Перм. Чага. — Нѣм. ЕІесЬіеп. —
Франц. ЬісЬеп.—Англ. ЬісЬеп. У древ-
нихъ разные роды и виды наз. Вгуоп,
ЗрІасЬпощ 5р1іа<гпо8, ЗрЬасоз.
Ьі§и1агіа аііаіеа Вс. Сотрозй.
VI. 313. Заячья капуста (Сиб. бшеі.)
Выпадошная *) трава лазоревая (Мейер.
Бот. Сл.)
Ьідиіагіа тасгорЬуІІа Вс. Сар-
ты — Саръ-андысъ (на Сыръ-Дарьѣ).
Ыеиіагіа зіЫгіса Савв. Бузу ль-
ни къ (Урал. Лепех.) Аронова борода
(Кал.) Желтый звѣробой (Алт. Раіі.)
*) Выпадокъ есть названіе сыпи.

Ьі^иіагіа — Ьіііит
193
Нѣмецкій Имбирь? (Кал.) Гиляки на
Сахал. — КишЬі (СгІеЬп.) Употр. отъ
опухоли.
Ьі^ивЫсит X. ІІтЬеІІ. IV. 157.
Ьі^изііспт древнихъ, по ОіегЬасЬ’у,
есть ТгосЬізсапйез пойійогиз КосЬ.
(ІѴііізі.) Лигустикъ. Зоря. — Пол. ЬиЬ-
схук. — Сербск. Ѵеіезѣіка, Льюпчацъ
(Кар.) — Нѣм. ВапйЫите, МбЬгеп-
\ѵигг. — Франц. Ье Ьідизіісит. — Атл.
В1аййег-8еей.
Ьі§йв<;гит Тоигп. Оіеас. VIII 293.
Бирючина * **)). — Пол. Косіегрка, Ьі-
§изіг. — Чешск. РіасігоЬ. У 81оЪ. —
2іто1І2, 2оЬаску. — Сербск. Каііпа. 2і-
тоіег. — Луз. Ріасіса, ріасе геіо. —
Нѣм. Юіеітѵеійе, Ваіпѵ^еісіе, Ьі§изіег.—
Франц. Ье Тгоёпе. — Атл. Ргіѵеі.
Ьі^ивѣгит ІЬоШ ВіеЪ. Аино — Аі-
папі (ЬеЬт.) на немъ живетъ насѣко-
мое Азіпаса сегііега, дающее воскъ.
Ьійизігит ѵи!§агѳ Г. Бабинщина
(Янс.) Бирючина (Вел. и Мал. Росс.)
Бруслина (ошиб. Лѣсн. журн.) Жи-
молодь (Полт.) Жость (СИіій.) Жесть
(Даль). Крушина (ошиб. Рего, Эрт.) Ку-
рослѣпникъ (ошиб.Бесс.) Волчьи яго-
ды ♦*) (Тамб.) Вовчі ягоди (Малор.
Рог.) Собачьи ягоды (Эк. Маг.) — Пол.
Ріазіа-йоЬ. Ріазга-иоЬ. —Груз. Кенкра,
Канкра. — Груз. въ Кахет. за р. Ала-
занъю — Крипссела (Сит.) — Гур. Квидо
(Кн. Эр.) — Имер. Квидо (Эр.) Мквидо
(Сред.) — Молд. Салбо-моле (Бесс.) —
Тат. въ Крыму — Віги§бз, т. е. волчій
глазъ (Раіі.) Бирю-казь, т. е. волчій
глазъ (Рудзск.) — Нпм. Ваз ВаиЬоІи,
ВеіпЬоІг, йег ЦіпІепЬеегзІгаисЬ, йег
ЕівепЬеегЬашп, йіе СНтреІЬееге, йег
Огйп&вІЬаит, йег Нагігіе^еі, йіе Наиз-
Ьйіве, Йаз НескепЬоІг, Йаз КоЫЬоІз, йег
Ьі§изіег, йіе Мипйѵгепйе, йіе Каіпчѵеп-
йе, йег КЬеіпЬеегЬаит, йіе КоЬгещуеп-
йе, йіе ЗсЬеіпѵгеійе, йег 2аипгіе§е1. —
Фраци. Тгоёпе соттип, Риіпе ЫапсЬе,
ЕгеііПоп, ГгеиіПоп, Тгоиіііе, Заиѵіііоі,
Тгои§пе, ТгиЯіег, Ѵегхеііе.—Атл. СаЬ-
Ьа§е-ѵ?оой. Ргіт, ог Ргіт-Ргіпі. ТЬе
Соттоп Ргіѵеі. Цвѣты и листья (Гіогез
еі Гоііа Ьі^пзігі) употр. прежде при
*) Названіе Бирючина произошло,
вѣроятно, отъ тат. слова бирюкъ —
волкъ, такъ какъ и само растеніе на-
зыв. по тат. Бирюгёзъ, Бирюказь, т. е.
волчій глазъ.
**) Названіе волчьихъ ягодъ при-
дается весьма многимъ кустарникамъ
и травамъ, дающимъ сочный плодъ,
какъ-то разнымъ Ь^шссга, Еѵопутиз,
КЬапшиз.
ранахъ во рту и горлѣ, при скорбут-
ныхъ боляхъ зубовъ. Ягоды доставл.
синюю и черную краску, а листья со-
ставляютъ суррогатъ чая. Шпанскія
мухи питаются листьями его.
Ьіііит X. Ьіііас. КшііЬ. IV. 256.
Древн. греч. назв. Ьеігіоп, Ьігіоп, а у
нов. грек. — Сгіпоз. Лилія. — Пол.
Ьіііа. Остропестъ (Мик.) — Чешск. Ьі-
Іце, ЫІіе. — Сербск. Ьіег (ЙиІ.) Ьёг
(ѴегЬ.) Льильанъ, Богородичино цвѣтье
(Кар.) Кринъ, Ли^ер (Лавр.) Рисну-лиіер
(Кар.) — Бом. Кремъ (Ь. сапй.) Лале
(Прыж.) — Нѣм. Віе ЫІіе. — Франц.
Ье Ьіз. — Атл. Ьііу.
Ьіііит аѵепаоѳит ѢЧвсЪ. Ззитаго-
Нар (родъ камчатской Сараны. 8зита-
го значитъ красный) 8сЬт.
Ьіііит ЬиІЬііегит Г. Красная
лилія (Кален.) Златовласка (Даль). —
Груз. Кгвители-Замбахи,Шрошана (Кн.
Эр.)
Ьіііит сапсіісіит Г Лилея или по
Слав. кринъ (Кондр.) — Груз. Т(Ь)ет(Ь)-
ри-замбахи.
Ьіііит Магіа^оп Г. Фарм. назв.
Магіа§оп з. АзрЬойеІиз зригіиз. Бадуй,
Бадунъ. Бодойка, Богдойка (Приарг.
кр.) Желтуха (Каз.) Голубиные звончи-
ки (Гродн.) Зубари (Курск.) Лѣсные ко-
локольчики (Курск.) Золотой корень
(Бот. Сл. Мейера). Кудри царскія
(Кондр. Эк. Маг.) Кульчики (Гродн.)
Лилія лѣсная, пестрая, красная (Мейер.
Бот. Сл.) чалмовидная, турецкая (ѴѴіей.)
Ліена лілія (Малор.Рог.) Масло (Орл.
Тар.) Масленка. Масленокъ (Сарат.
Симб. Орл.) Маслянка (Укр. Кален.
Малор. Рог.) Масляночка (Малор.
Волк.) Земляное мыло (Тул. Богор.)
Овсянка (Еі. 8іЬ. 46). Сарана (Перм.).
Сарйнка (Перм. Клеп.) Сарана жел-
т ая (Сиб. СгтеІ.) Сарана турецкая, алая.
Сардана (Павл.) Сомн. Араканъ (Кіев.)
Пол. 2а^о)ек, Кгбіііііа, Мазіепка. —
Чешск. Йаѵѵо]ек. 21аіоЫаѵ, Мйзеіпік (81.)
Загапа (Ор.)— Сербск. 21аіап, 2иІі Іег.—
Груз. Уронали.— У Саіайц. Сарагачь.—
Тат. Сари-шенъ. — Чуваш. Сарана. —
Якут. Сардбкгъ (Верхоянск. окр.) Монб
(Вилюйск.) Хорунь (Якутск.) Тоже и
Ьіі. зресіаЬііе. — Нѣм. І)іе гоіЬе Вег§-
Ііііе, йіе Соійііііе, йіе СокЪѵигх, йіе
Наійеііііе, йіе КпоІШІіе, йіе Маіѣа^опз-
ІШе, йег ТйгкепЬипй. — Франц. Ьіз
Магіа^оп. Въ Сибири луковицы ѣдятъ
сырыя или испеченныя въ золѣ, либо
сваренныя въ водѣ съ молокомъ и ко-
ровьимъ масломъ (Сиб. Вѣсти.) Суше-
ныя луковицы этого вида, но преиму-
щественно Ьіііит вресіаЬіІе, употреб-
ляются Якутами вмѣсто муки для при-

194
Ьіііит — Ыпагіа
готовлоція молочной или тарной каши
(Павл. Йзв. Сиб. Отд.) Киргизы кладутъ
луковицы въ овечій сыръ для припра-
вы (Пот.) Въ Перм. губ. изъ луковицъ
добывается черная краска (Клеп.) Въ
Каз. губ. употр. отъ желтухи. Листья
прикладываютъ къ обожженнымъ мѣ-
стамъ (Кіев.) Даютъ коровамъ для при-
бавленія у нихъ молока (Волын.) *).
Ьіііит РотроліитБ. Бѣлая Са-
рана (Сиб. Вѣсти.) Жеманна (Іевл.) —
Иркут. Бурят. Ургэнъ, Харана (мож.
быть Ь. іепиі&ііит). — Забайк. Бурят.
'Гумусу (Каш.) — Тут. Іокіа (6еог§.)
Ьіііит врасѣаЪіІе Біпк. Сарана
лѣсная, Сарана большая (Якут.)
Сарана бѣлая, Сарана зубчатая (Пшеі.)
Златоглавъ (заимств.)—Аино. Енпокаі,
Іпокаі (луковицы). — Гиляки. ѢГогкЬ
(Мах.) На Сахал.— ѣіогк, поззк (СгІеЬп.)
Олъчи и Голъды—Тиг, Тигка (Мах. 280).
Луковицы вт> Верхоянскомъ округѣ
употр. въ пишу и еще въ лакомство и
кромѣ того изъ нихъ приготовляютъ
напитокъ, похожій на шеколадъ (Павл.
Изв. Сиб. Отд.)
Ьіііит іепиіГоІіит Гізсіг. Алая
Сарана, Красная Сарана, Сарана
полевая (Сиб. РаП.) Саранка (Алт. Верб.)
Сибирская пунцовая лилія (Даль). Кро-
мѣ того у Даля: Дуракъ—или красныя,
огненныя лиліи, Огневики, Сарана
красная есть, вѣроятно, названія этого
же вида. — Тат. Акшепъ (РаП.) —
Ирк. Бур. Ургэнъ-харанА — Заб. Бур.
Тумусу (Каш.) — Піонъ, въ Даур. Сарума
(ЬебеЬ.) Разные виды Ьіііит состав-
ляютъ одно изъ лучшихъ украшеній
нашихъ садовъ и оранжерей.
Ьітозѳііа адиаііса Б. БсгорЬиІ.
X. 426. Отъ Ьітозиз, болотный, гряз-
ный. Лужайникъ (Двиг. род.) Грязница
водяная (Собол.) Стрекунъ, Стри-
кунъ (Сл. Ц.) Стрекинь (Пск. Козл.) —
Лол. Патиіпік, Миіпіса, КІозіеппіса. —
Чегиск. Віаіёпка.— Сербек. Віаіка. Віаі-
піса,— Луз. ВІбіоѵѵка.— Нѣм. 8сЫатт-
ііпй, йитрйіп^, Витрікгаиі, ЙсЫатт-
Ібйеі, 8итрІ§!оскеп. — Атл. МисЬѵогі,.
Ыпагіа Тоигп. ЗсгорЬиІаг. X. 266.
Отъ Ьіпит, ленъ. Ленодушникъ трава
(Кондр.) Льнянка. —• Пол. Ьпіанка, Ьо-
пек. — Чегиск. Ктѵёіеі. Ьеп Р. Магіе,
бізіес, Сізіік (81оЬ.) — Сербек. Роіапак,
Ріапак. — Луз. Ьейск. — финн. Кап-
пивгиоЬо.—Нѣм. Паа Ьеіпкгаиі, Ёгаиеп-
*) Въ Орловск. губ. даютъ ее коро-
вамъ «чтобы вѣдьмы не отняли мо-
лока ».
йасііа. — Франц. Ьа Ьіпаіге. — Англ.
ТоаМах.
Ыпагіа ап^ивііГоІіа Б. Полевой
цвѣтъ (Сарат.)
Ыпагіа ЕІаііпе Мій. Фарм. назв.
Еіаііпе. Жабрей, Жабра трава (Бот. Сл.
Меуег). — Нѣм. Баз ЕЪгепргеІБѵеіЬ-
сѣеп, аіе ЕгсЬѵіпйе, йег тѵіійе ЕІасЬз. —
Франц. Ьа Ьіпаіге аигіеиіёе, Ьа Ьіпаіге
ѵеіѵойе. Ѵаіѵоіе ѵгаіе.
Ыпагіа яѳпізіаеГоІіа МШ. Бур-
кунъ (Екат. Стгип. Виіі. 1868. № 4).
Дзвіночки (Мал. Рог.) Жабрей (Левш.)
Жабрикъ (Даль). Коссюрки (Малор.
Рог.) Струга (Тавр.)
Ыпагіа осіога Т'ізсіі. Благоустъ
(Курск. Горн.)
Ыпагіа ѵиізагів №1. Фарм. назв.
АпНггѣіпит ѵи1§аге в. Овугіз. Ваганъ
(Пск.) Баранчики (Вор.) Будра (Твер.)
Башмачникъ (Каз.) Бишлинъ (Янс.),
Бишлинъ ядовитый (Пск.) Выжитъ
(Кондр.) Выжликъ (Сл. Церк.) Виждикъ
(ошиб. Ьіп<1.) Выдольникъ. Внутрен-
никъ (Вятск. Меуег). Нутреникъ (Даль).
Гладовникъ (Кіев.) Гримонь (Орл.) Го-
ловная трава (Арх.) Денежникъ (Уф.)
Долгоперникъ (Ниж.) Дрочица (Полт.)
Жаберникъ, Жабрей (Приарг. кр.)
Жабра (Моск.) Желтушка (Курск.)
Желунецъ*)(Даль). Жолуницъ(Вят.
Меуег). Загибъ (Могил.) Звоники (Тавр.)
Звоники желтые (Екат.) Зорница
(Могил.) Львиный зѣвъ (Яросл.) Заячья
кровь (Полт.) Зайцевъ ленъ (Малор.)
Клопецъ (Костр.) Коровье масло (Мо-
гил.) Коровникъ (Курск.) Кукушкины
слезы (Влад.) Котовыя яйца (Вятск.
Меуег) —Ленъ дикій (Стар. рукоп.)
Ленъ дѣвы Маріи (Кондр.) Ленокъ (Ма-
лор.) Лонокъ, Льонокъ (Малор.) Поле-
вой ленъ (Каш. Приарг. кр.) Польный
лонокъ (Гродн.) Лѣсная льница (Гродн.)
Льнянка (Двиг.) Леновникъ (Сарат.
Ципр.) Ленникъ (Янс.) Люнецъ (Во-
лын.*). Маточникъ (Могил. Вятск. Кот.)
Медовики (Вятск. Лал.) Медуника
(Курск. Даль). Медунка (Астр. Уфим.)
Молошникъ (Тульск.) Молошничекъ
(Умань). МикиФорцы (Тул.) Мглотникъ
(Ниж.) Полевой мурогъ (Вор.) Младен-
*) Желуница — стар. назв. желтизны,
желтухи.
*) Всѣ названія взятыя отъ корня
«ленъ» суть заимствованныя, переве-
денныя или составленныя искуственно,
такъ какъ Ыпагіа ѵиі§атіз въ дѣйстви-
тельности ничѣмъ, развѣ кромѣ ли-
стьевъ, не походитъ на ленъ.

Ыпагіа
ческая (Влад. Ниж.) Лѣсная Нѣмица
(Подол.) Остудникъ (Укр. Черняевъ.
Херс.) Огурешникъ степной (Полт.) Пи-
кульки (Пск.) Пикушечникъ (Волог.)
Плотикъ (Вятск Меуег). Поскрыішикъ
(Тамб. Меуег). Путникъ (Вятск. Меуег).
Пьяная трава (Ниж.) Расходникъ (Вор.)
Рябинка (Вор.) Рыжикъ (Влад.) Полевой
розмаринъ (Минск.) Сокпрка (Сггип.
Екат.) Серпорѣзъ (Черн.) Сосновникъ
(Спт. Екат.) Сорокопитникъ, Сороко-
перникъ (Шенк. Костр.) Собачки (Пенз.
Бек.) Стаканчики (Арх. Меркл. Костр.
Шенк.) Соска, Соски (Ниж.) Сахарники
(Моск.) Стоголовникъ (Полт.) Серпій
(Вор.) Сузикъ (Олон.) Узкая тр. (Олон.)
Урѣзная трава (Волог.) Чйстикъ (Мо-
гил. Курск. Черн ) Чистякъ (Твер.) Пе-
сочный Чистикъ (Черн.) Чистецъ
(Полт.) Чистёць (Малор. Волк.) Поле-
вой чай (Влад.) Зозулины черевички
(Левч.) Щелчокъ (Вятск. Меуег). Ясно-
душникъ (Сл. Бот.) — Пол. Ьпіса, Ьпі-
апка, Ьепіес, Ьпісгпік, Ьеп Маікі Во-
йё), Ьпек Раппу Магуеу, Ьепек. Вой.
АѴуйІіп Іпіапка (Ков.) — Чешск. Ктѵёіеі,
Ноггагіі (Рг.) Ьеп Маіку Войі,— Сербек.
Ланолист (Панч.) Богородичин лан,
Дивльи лан (Кар.) Планак (Лавр.) —
Латыш,. ѴГіЬггеІІе, МПЬтгеПез Іарраз.—
Эст. 8арі гоЬі, Коійпе ітеіік, Каи Кап-
пикзеа. — Финн. Ізо КаппизгиоЬо, АЬ-
сіереііаѵа. — Нѣм. бетеіпез Ьеіпкгаиі,
Йег ЕгаиепЯасЬв, МагіепЯасЬз, КаПіа-
гіпепЯасЬз, йіе КаНіагіпепЫише, ІѴаІсІ-
ЙасЬз, МаиегйасЬз, Йег Іеіпагіі^е Огапі,
Йаз Аскегіеіпкгаиі. — Франц. Ьіп заи-
ѵа§е.— Англ. Віаск-Ьеггіей ЬеаіЬ, Сот-
топ ТоаііЙах, Байу’з Басез. Растеніе
имѣетъ мочегонныя и слабительныя
свойства и употр. при водяной, желту-
хѣ, хроническихъ накожныхъ болѣз-
няхъ и снаружи въ видѣ мази при ге-
морроидальныхъ шишкахъ. Никакой
скотъ его не ѣстъ, но его полезно раз-
брасывать въ стойлахъ для истребленія
насѣкомыхъ и др. гадины. Въ народной
медицинѣ употребленіе весьма обшир-
но, но преимущественно отъ воспале-
нія и затвердѣнія печени (Влад. Тул.),
отъ боли и рѣзи въ животѣ, или подъ
сердцемъ, отъ головной боли и удара,
отъ желчи, грыжи, золотухи, глистовъ
и т. д.
Ъі ппаеа Ъогеаііз Б. СаргіГоІ.
IV. 340. Линнея (род.)Брюшнпца(Вят.
Лал.) Бѣшеная трава (Влад. Гребн.) Во-
лосовая (Вят. Лал.) Волосяникъ (Вят.
Меуег). Золотничная трава (Олон.
Пот.) Лѣсная поползи ха (Яросл.
Петр.) Призорн*ая трава (Костр.
Олон.) Лѣсной чай (Перм. Леп ) и по
- Ьіпат	196
смѣш. съ друг. рр. Клюква (Влад. Ниж.)
Толокнянка (Ниж.) — Пол. ХітогіоІ. —
Чешск. 2ітохе1, Ьіппёоѵё. — Сербек. 2і-
тогеЦе. — Луз. 2утоге1епка. — Финн.
Ѵапато, Нагакапкеііо, Ьііііккб, кігкі.—
Нѣм. Мооз^іоске.Подъ именвхмъ «золот-
ничной травы» употр. въ поносѣ, назы-
ваемомъ на мѣстномъ нарѣчіи «золот-
ники ронять». Подъ именемъ Призор-
ной травы употр. въ дѣтскихі» болѣз-
няхъ (Орл. Пот.)
Ъіпозугіз Саззіп. Сотроз. V. 361.
Златоленникъ (Сл. Ак.) Паршило трава
(Кондр. зиЬ СЬгузосоте).—Пол. Озоіа.—
Чешск. Ьепоіізіес, 21аіотѵ1азес.— Сербек.
21аіокоз; — Нѣм. ОоІйзсЬорГ, ОоІсІЬааг,
Ьеіпкгаиі. — Франц. СЬеѵеІиге Йогёе.
Ъіпозугіз ѵіііоза Вс. Вышновицъ
(Екат.) Груди и па (Кален. Рог.) Груд-
ничникъ (Даль). Декоктная трава (Херс.)
Жабная (Сар.) Л а бур и ца (Екат.) Степ-
ная полынь (РаП.) Полынецъ, Полы-
некъ (Екат.) Чахница (Кален.) Шал-
фей дикій (Самар.) Шалоей. Пьютъ отъ
грудной простудной боли и отъ кашля;
отъ жабы и отъ зубной боли припарки
(Сарат. Екат.)
Ъіпозугіз ѵиі^агіз Не. Фарм. назв.
НеіусЬгізит Тга§і ѵ. Ыпагіа аигеа.
Шалфей (Уфим.) Лёнокъ, Зайцівъ
лёнъ (Малор. Рог.) Златовѣтвенникъ,
дикій Золотой ленъ, Златоленникъ (Сл.
Церк. пер.)
Ъіпит С. Ваиіг. Ыпеае. I. 423.
Ленъ. Дикорастущій наз. Ленокъ, ди-
кій Ленъ.— Пол. Чешск. Ьеп.— Сербек.
Ьап. Кетен (Лавр.) — Финн. Реііаѵа.—
Нѣм. Ьеіп, Еіах.— Франц. Ьіп.— Аим.
Еіах.
Ъіпит аизігіасит І.Дикійленъ.
Тагѣ. Колундъ-отъ (Тавр.)
Ъіпит саіЬагЫсит Ъ. Ленокъ.
Дикій ленъ. Кукушкинъ лёнъ (Сл.
Церк.) Сорочій ленъ (Даль). Ленъ сла-
бительный, проносный. — Болг. Ленъ-
кукувичекъ. — Луз. Ногкі Іеп. — Финн.
КНка-1. Кііпреііаѵаз, Кііѵеіі. — Нѣм.
Рпг^іег ЕІасЬз, ВегдйасЬз, ІѴіезепйасЬз,
Кіеіпез Ьеіпкгапі. — Англ. Гаігу-ГІах.
Пѵѵагі-ЕІах, Риг§іп«-Г1ах. МШ-Моип-
(аіп. Имѣетъ весьма сильное слабитель-
ное свойство.
Ъіпит йаѵиті. Вытошникъ (Пол-
тав.) Дрокъ (Курск.) Зачивичникъ (Во-
лын.) Желтый ленъ. Жовтий лёнъ
(Малор.)
Ъіпит регеппѳ Б. Дикій ленъ (Рог.)
Полевой ленъ (Вор.)
Ъіпит ивііабізвітит Б. Ленъ.
Три разности его замѣчательны:
1)	Ьіпит заііѵиш Ь. — разводимый
на волокно. Сорты его наз. Слѣпецъ

196
Ьіпит — ІіНІіодрѳгтит
(коробочки не растрескиваются), Дол-
гунецъ (по длинѣ стебля), Сланецъ,
Моченецъ (отъ системы обработки),
Ильнецъ, Ильнякъ (Пск.)
2)	Ьіпит Ьіеппе Мііі. Озимый ленъ.
3)	Ьіпит Ьитііе, разводимый преиму-
щественно на сѣмена— наз. Плывунъ,
Скакунъ, Лущивъ, Ленъ-текунъ. —
Сербск. Джетен. — Латыш. Ьіппі. —
Эст. Ьіппай. — Перм. Ленъ. — Самоі.
Ленъ. — Хорея. бдизг Олонца Пель-
васъ. — Вятск. Тат. Зёменъ. — Тат.
за Кавк. Загяракъ. — Кирі. Зегерекъ,
Сегиръ. Назв. сѣм. — Зыгирь, Зыгыръ
(Кир.) — Арм. Ктваатъ. — Груз. Имер.
Гур. Сели. — Мингр. Су, — Вотяки
Этилъ (Сарепт.)—Нѣм. Сетеіпег ЕІасЬз
о<1ег Ьеіп. — Франц. Ье Ьіп. — Англ.
Мозѣ-соттоп РІах. Ленъ есть тоже
одно изъ полезнѣйшихъ растеній, до-
ставляя волокно на дѣланіе тканей и
масло, идущее на освѣщеніе, на приго-
товленіе лаковъ и въ медицину.
ІііОиісІатЪаг В. Ріаіапас. XVI.
2.157. Разные виды доставляютъ баль-
замическіе соки, употребляемые въ ме-
дицинѣ; такъ ЬідиійатЪаг АНеп^іапа
В1. (Зуп. А1ііп§іа ехсеіза Иог.) растетъ
въ Южн. Азіи, доставл. лучшій сортъ
жидкой Стираксы, Зіогах з. Зіугах 1і-
диМпз. — ЬідиісІашЬаг зіугасійиа Ь.,
раст. въ Амер., доставл. Ваізатит Ьі-
диійатЬаг, 8. АтЬга Ііциійа 8. Ваіза-
тит Сораіте, Ликвидамбра, жидкая
Амбра. — ЬіриісІатЬаг огіепіаіе Мііі.
доставл. Ваізашит зіугасіз и пахучую
древесину, изъ которой приготовляется
Оіеит 1і§пі КЬойіі, Розовое масло. Отеч.
Востокъ.
Ыгіойѳпсігоп ІиІіріРѳга В.
Ма§по1іас. I. 82. Тюльпанное дере-
во (у сад.) Лиранъ. Отеч. Амер.
Ііівбѳга В. Вг. ОгсЬіб. Гайникъ
(Кауфм.) — Пол. ІЬѵиІізіпік. — Чешск.
РтоіаЫіска, Вѵо)ёк. Ьізіегка, Вгайас
(ЗІоЬ.) — Сербск. Сороіас. — Луз. Вѵгб)-
Іізсік. — Финн. Какзікко. — Нѣм. 2\ѵеі-
ЫаН.
ЬізЬега оѵаіа В. Вг. Фарм. назв.
ВііЫіит, ОрЬгуз Ьіі'оііа (НегЬа). Бѣр-
нецъ рѣчной (Вятск. Меуег). Гай-
никъ (Дв. зиЬ Ерірасііз). Двулистникъ
(Кондр.) Дремликъ (Могил.) Дѣтская
трава (Янс. съ нѣм.) Зозулины слез-
ки, Зозулини слези (Малор. Рог.) Зозу-
лины ручнички, Зозулнни рушнички
(Рог.) Младенчица (съ нѣм.) Скрупу-
нецъ (Вят. Лал.) Стулигузъ (Малор.
Рог.) Ночная тѣнь (Гродн.) Лѣсная Че-
мерица (ошиб. Вол.) — Чешск. Дволкъ
(Мик.) — Финн. Огаѵаптагуа, Зоікко-
какаікко. — Нѣм. КпаЬепкгаиі, Р.аііеп-
зсЬтатт. Всѣ Ятрышниковыя растенія
въ народной медицинѣ и знахарствѣ
играютъ весьма важную роль. Особен-
ное вниманіе простолюдина останавли-
вается на двухъ корневыхъ клубняхъ
этихъ растеній, сравниваемыхъ ими
съ іезіісиіі и употребляемыхъ поэтому
для возбужденія любви, приворажива-
нія и т. д. Ьізіега оѵаіа употр. для ле-
ченія дѣтей отъ грыжи, и въ видѣ ку-
панья отъ разныхъ «выпадокъ», т. е.
сыпей.
ЫЫюзрегтит Тоигп. Вогга§.
X. 73. ЬііЬоз, камень, зрегта, сѣмя.
В оробейникъ (Дв.) Воробьино сѣмя.
Горобейникъ. — Пол. Хачтоі, АѴгбЫе
ргозо. — Чешск. Катука (Рг.) Катеіка,
ѴгаЬі зетепо (ЗІоЬ.) — Сербск. Візег-
ка. — Врабсеме (Панч.) — Луз. Катуеп-
ка, §тіка. — Финн. Впзоуиигі. — Нѣм.
Вег Зіеіпзате, Даз Зіеіпкгаиі.— Франи.
Ье бгётіі. — Англ. Оготѵеіі, (хготіі.
ЬіЙіозрѳгтит агѵепвѳ В. Фарм.
назв. ЬііЬозрегтит підгит (Зет.) Во-
робейникъ, Горобейникъ. Воро-
бьиное сѣмя (Леп. Гмел.) Воробьи-
ное просо (Екат.) Деребянка (Вят.
Мейер.) Красильная трава (Херс.) Ку-
риная слѣпота (Сарат.) Марина (Екат.)
Репяшокъ (АѴіей.) Румянница (Вят.
Пуп.) — Чешск. Зѵгаккаіісе. — Луз. §рі-
ка. — Сербск. Дивлья проха (Кар.) —
Финн. Кіѵііаибіп. — Эст. Зіпірей, ѣіі-
іей.— Нѣм. Віе АскегЬігзе, йіе Ваиегп-
зсЬтіпке, йаз Віиікгаиі, сііе КеІсІЬігзе,
Піе гоіЬе ОсЬзепгип^е, Піе ЗсЬтіпкѵѵиг-
яеі.— Франц. СгётіІ Йез сЬатрз, СЬёгіс
ои СЬаггёе, Ыіеііе ваиѵаее. — Віё Й’а-
тоиг, бгаіпе П’атоиг, йгаіпе регіёе,
НегЬе аих регіеа, Ьагтіііѳ, Міііеі <Га-
тоиг, МіІІеѣ <іе зоіеіі, Міііеі §гіз, Рег-
Ііёге. — Англ. Гіеій вготхѵеіі, Раіпііпд-
гооі, Вазіагсі-Аікапеѣ Корни, собран-
ные весною до появленія листьевъ,
употр. вмѣсто румянъ.
ЪіШонрегтит ойісіпаіѳ В. Фарм.
назв. Міііит зоііз ѵеі. ЬіНіозрегтит
(Зет.) Воробейникъ (Собол.) Воро-
бьиное зелье (Кал. Лям.) Воробьи-
ное сѣмя (Кондр) Воробьиное просо
(Кондр.) Гремилъ. Курослѣпъ меньшій
(Кондр.) Порченая помощь (Кондр. вѣр.
ошибк. вмѣсто почечная помощь). Сол-
нечное пшено (Кондр. перев.) Солнеч-
ное просо (Кондр.) Журавлиное сѣмя
(Ворон.) Дикое сѣмя (Пенз.) Каменное
просо. Каменное сѣмя аптекарское (Оо-
бол. перев.) Жемчужная трава — всѣ
назв. очев. составленныя искуственно.
Чешск. КагпеСка, ѵѵіаЬ; зіеіпіе.— Сербск.
Врапчіе с)еме (Кар.) ѴгаЪзеше. -- Нѣм.
Віе Маі'іепіЬтапепЬігзе, йег Меег^гіез,

ЫіЬоврѳгтииа — Бопісѳга
197
сііе МеетЬігзе, сііе РегІЬігзе, йаз Регі-
кгаиі йіе ЗоштегЬігзе, йег ѵѵеіззе 8іеіп-
ЪгесЬ’, йіе ЗіеіпЬігзе, йіе Ѵо^еІЬігзе, йіе
ѴѴакІЬІгзс, йіе 8отіепЬігзе, ѴѴіІйег ТЬее
(Наупе). — Франц. Пгётіі, Регііёге,
ИегЪе аих регіез, Міііеі й’атоиг, Віё
й’атоиг, Сігаіпе й’атоиг. — Лиги. 8Ьор
Сготѵеіі, Огау-туіе БісЬхѵаІе, БуіЬе-
ѵѵаіе, Реагі-ріапі.
ЕііЬоврегтит ригригео-соеги-
іеит Б. Фарм. назв. БііЬозрегтит ге-
репз (НегЬа). Куряча слѣпота (Хар.)
ЫНогѳІІа Ъ. Р1апіа§. ХІП. 1. 737.
'Березка (Малор. Стар. Банд.) Бере-
стина. — Пол. Вгойпік, Вгхейуса. —
Чешск. Вгехпіска (Ор.) Вгехпёпка (8ІоЬ.)
Сербск. Мосѵагка. — Луз. Вг]оЬоѵгаік,
Вг)оЬо\ѵпісе. — Финн. Каапі. — Нѣм.
Вег Зігйпйііп^, ПГегІіп^. — Фраки. Ба
Біііогеііе. — Л.иіл. РІапіаіп-зЬогетееей.
8Ьоге-§газз, ЗЬогелѵеей.
Еойоіоёа ЗѳсЬѳІІагит ГаЪ.
(Раітае КипіЬ. 3. 225). Замѣчателенъ
плодомъ, который принадлежитъ къ
огромнѣйшимъ въ свѣтѣ (отъ 40 до
50 ф. вѣсомъ) и названъ ВитрЬіив’омъ
Мігит тігасиіогит паіигае, Малдив-
скій орѣхъ, Соломоновъ орѣхъ (Вержб.)
Сокъ плодовъ употр. въ пищу, скорлу-
па для дѣланія сосудовъ (Ѵаізеііе йе
1’ііе йе Вазііп) и т. д.
Ііоівѳіейгіа ргоситЪепв Незѵ.
Егісас. VII. 714. Одурь. — Гил. на Сах.
Накак (СПеЬп.)
Ъоііит Ъ. Пгатіп. КипіЬ. I. 435.
Зіеий. 339. Плевелъ, Пшонецъ, Голо-
воломъ. — Пол. К^коі, 2усіса — Чешск.
Ліек, Муіек, Орііес. — Сербск. Ь]иЦ. —
Луз. Кокоі, Кик]е1. — Финн. Ьизіе. —
Латыш. 8лѵа§ди1і. — Нѣм. Вег ЬоісЬ.—
Франц. Б’Іѵгаіе. — Мим. Вагпеі.
Ъоііит рѳгѳппѳ Г. У Діоск. РЬое-
піх. Конкаль (Бот. Сл., т. е. Куколь).
Плевелъ, Плевелъ многолѣтній, Пше-
нецъ (Бот. Сл. М.) Куколь мышій трава
(Кондр.) Пырей пояснишный или Пояс-
нишникъ (Кондр.) Райграссъ анг-
лійскій (въ торг.) Житвина (Могил.
з. Воі. ііпісоіа). — Пол. Віузгсяка, Тга-
ѵіса, Хусіса іпѵаіа, Каі^газ ап§іе.1зкі.
Вичинецъ (Мик.) — Чешск. Меііісе апд-
Ііска. — Сербск. Ци1і огітас, Пігіпас.
Люль, вратъ (Мик.) — Арм. Кондаръ,—
Имер. Гур. Мингр. Коиндари. — Финн.
Наз'игиоЬо. — Нѣм. Наз еп^ІівсЬе Кау-
§газ, АѴіпіегІоІсЬ, Каі^гае. — Атл. Куе
Пгазз. Сгарре. — Франц. Боііе, Воппе
ЬегЬе, Ваі^газз й’АпдІеіегге, Іѵгаіе ѵі-
ѵасе. У Бесод. Кготепіаі й’Ап&Іеіегге,
Іаиззе Іѵгаіе, Сахой ап^іаіз, Іѵгаіе йе
гаі, Раін-ѵіп, РітоКсЬе. Отличная лу-
говая трава, особенно для составленія
газона на почвахъ нѣсколько влаж-
ныхъ.
Ъоііит іѳтиіѳпіит Б. У ТеоФр.
и др. Аіга, Аега. Слав. Плевелы (Матѳ.
XIII. 25 и слѣд.) По Паггіз’у 367 еван-
гельск. Плевелы есть Егѵит ѵісіоійез;
Кіхапіа (въ лат. библ.) Головня. Голо-
воломъ (Дер. Зерк.) Куколь. Пле-
велъ. Пшонецъ. Роженецъ (Сл. Церк.)
Пьяный хлѣбъ (Сит.) У Кондр. въ его
Дикціонерѣ помѣщены еще слѣд. наз-
ванія, тоже относящіяся частію до Ъоі.
іетпіепіиін, а частію до Пзіііа^о зе-
§еішп: Повой, въ пшеницѣ растущій
(р. 13), Головня въ растущемъ хлѣбѣ,
Кострика трава или головня въ расту-
щемъ хлѣбѣ; по слав. Волчецъ или Ку-
коль, или Плевелы въ Еванг. (р. 52};
Куколь или Плевы-трава по слав., а по
русски Пьянишникъ или Головня
въ хлѣбѣ (р. 57). Пырей пьянишникъ
(р. 96). Торица въ растущемъ хлѣбѣ,
а по слав. волчецъ, галка въ хлѣбѣ
или головня трава (123). — Пол. Ма-
іопак, Маіопб^. боіотіса, Вигпіса. —
Конколь (Мик.) — Чешск. Муіек, йііек.
ЛІек тйтіёе, хаЬуІка, таіопоЬа, ІѴхіе-
кіісе, іііек, осазка, орііка, зтаіаисЬ. —
Орііес (БіоЬ.) — Сербск. Врат (Панч.)
Льуль, Льулика (Лавр.) Бщіі-Ѵгаі. —
Луз. Р)апка, йейо^іе (гаіѵа. — Гусин.
Вигука, БоІек. — Груз. Имер. Гур.
Гвардзла. — Мингр. Гвандзги. — Сар-
ты на Кыа. Кулѣ Мастакъ. — На Сыръ
Дар. Крыкъ-бугунъ-отъ. — Нѣм. Бег
ЗоттегІоІсЬ , ТаитеІІоІсЬ, Тоіікогп,
Тоіікгаиі, ЗсЬАѴІпйеІЬаіег, ТаиЬкогп,
КиМѵеіхеп, ТоІІігезре, ТтѵаІсЬ. ТоЬ-
кгаиі. — Франц. Іѵгаіе ёпіѵгапіе, НегЬе
й’Іѵго^пе. — Англ. ТЬе Соскіе, Вагпеі,
Вегпеі, Кееіе. Сѣмена наркотичны и
примѣсь ихъ къ хлѣбу производитъ
вредныя послѣдствія и, какъ говорятъ,
временную потерю зрѣнія.
Ъолісѳга Г)ез/. СаргіГоІ. IV. 330.
Жимолость *). Козья морда (Даль)
иск. — Пол. Ѵ7ісіокгхедѵ, Хітаіха. 2у-
тоІзсЬа, ЗисЬойгхеѵѵка, Бтгойхіпа. —
Чешск. Аітоіёг. — Финн. Киизата. —
Кирг. Мушія (какой-то видъ). — Нѣм.
Бопісеге, йаз ПеізЫаіі. НескепкігзсЪе,
йіе Нескепііііе. — Франц,. Ба СЬёѵге-
Геиіііе. — Англ. ТЬе Бопісета ог Нопеу-
зискіе.
Ъопісега СаргіГоІіит Б. Фарм.
назв. СаргіГоІіит ііаіісит. ПоРгіог’у 135
“) Можетъ быть происходитъ отъ
бѣлорусск, слова Жйломоць — расте-
ніе, имѣющее крѣпкія жилочки, жили-
стое свойство (Сл. Носов.)

193
Ъопісега — Ъогапйті
слав. Кринъ въ терніи, русск. — Лилія
въ тернахъ — упоминаемое въ Пѣсн.
Пѣсн. II. 2, есть Ъопісега Саргііоііит.
По другимъ это есть Атагуіііз іиіеа.
Жимолость благовонная, душистая.
Жимолость козья (Даль). Козій ли-
стикъ (Малор.) Повой воинскій, По-
вой благовонный (Кондр.) Шевръ-
Фёйль (съ Франц.)—Пол. Рггечѵіегсісі'і,
Когі ротѵбэ. Когі іізіек, йегускопзка то-
га. — Чегиск. Когііізі. Енге г ЛегісЬа,—
Сербск. Когіа кгѵ, Огіоѵі нокіі. Ког)а
кёгѵі, кикаѵісщак. — Луз. Когііізі, йаз-
тіп — Груз. Бирнсъ-куда. — Нѣм.
Баз йнгскчѵаскзепс СеізЬІаИ, сііе Иа-
Ііепізске йегісЪогозе, йіе Паскігозе,
тѵеізске Зрескііііе, йег 2аип1іп§. йеіііп-
§ег, уе Ііекег. Бозе ѵоп йегісііо.— Франц.
Ьа Скёѵге-Геніііе гогааіпе ои й’ііаііе, ои
Дез уагйіпз. — Аим. Тке Соаі’з ІеаГ, ог
раіе регіоііаіе, Нопеу-8иск1е. Паііаи
Нопеу-8иск1е. Ъііу атои^-ікогнз. Из-
вѣстное по своему запаху растеніе на-
шихъ садовъ.
Ъопісега СЬатІ88ОПІ2?<7в.(Мах.)Гил.
на Сахал. — Тзсіінгщ (біекп.)
Ъопісега сЬгузапіЬа Тигсз. Голь-
ды — Реаге (Мах. 135).
Ъопісега соѳгиіеа Г. Готовикъ
(Волог. Двиг.) Готовишникъ (Волог.)
Жимолость бѣлая (Вятск. Меуег)
Сливочная (Раіі.) Жоломудникъ, а
плоды — Волчьи ягоды (Арх. Меркл.),
Жоломудника(Арх.) Жоломустъ (Олон.)
и ошиб. Шоломудннкъ (Зсйгепк) Ше-
ломутникъ (Даль). Кобылица (ЗсЪгепк).
Дикая осолодка (Костр.) Соскй (Волог.
ягоды). — Пол. ВпсЬойггетѵка (Вил.
Ков.) — Финн. Зіпікішзата. — Тат.
Шитбе.— Бух. Ортшилъ.— Калм. Эмо-
годзинъ. — Туні. въ Якут. обл. Гуту-
мукта. Сізсітютдіа (Сеотв-) Іпйошкога
(Раіі.) — Ороч. Псіитйкіа.
Ъопісега СНекпІ 8сЪт. Аино —-
КаявегосЫапі (Зсііт.) Гил. на Сахал. —
Манк-іато (СИеІіп.)
Ъопісега Махішотѵісаіі Ііирг.
Аино — Пзвипі (8скт.) Гил. — ЛѴотпксіі.
Гольды — Сегре, веіре (Мах.) Гил. на
Сахал. СЪй§г8-ѣат (Сіекп.) .
Ъопісега огіепіаііз Гат. Кавк.
Тат. Токиз-іиип, т. е. девять шкуръ,
откуда и русскіе на Терекѣ наз. Тогу-
стунъ (Раіі.)
Ъопісега Регісіушепиш Г. Фарм.
назв. СаргіЫішп зегшапіеит. Названія
тѣ же: Козій языкъ (Сл. Ак.), Жирная
жимолость (Эк. Бот.) Перевертень или
Повой благовонный (Сл. Меу.) Папо-
роть душистая (Лѣсн. журн. 1837). Ди-
кая каприфоль.
Ъопісега іаіагіса Г. Татарскія
вишни (Эк. Маг.) .Жимолость, Жимо-
лость татарская. Жимолистка и измѣн.
Жилмасникъ. Нѣмка (Гори.) — Кирі.
Сасыкъ-рган, т. е. вонючее дерево
(Хорошх.) — Кирі. на Тарбаі. Ушкатъ
(Пот.) — Калм. Ётбдоійзсіііп (Раіі.) —
Пермяки Ыжманъ-пу. — Тат. 8е№е
(Раіі.) Сельпе. — Нѣм. ТаіагізсЪез беіз-
ЬІаП, ТгеиІіеЬе.
Ъопісега Хуіозіешп Г. Бружмёль
(Бѣлор. Сл. Нос.) Гроздъ песій. Древо-
кость (Янс.) Жимолость (въ бол. ч.
Росс.) Волшебная жимолость, костяная
жимолость, бѣлая жимолость (Лѣсн.
журн.) Жимолостка (Вятск. Пуп.) и
изм. Жиломость (Тв. Смол.) Жиломуста
(Пск.) Жиломустина (Новг. Пск. Твер.)
Жиломустникъ (Твер. Ост.) Жаломуст-
никъ. Жилоиустовина (Пск.) Жилому-
стина (Пет.) Жимолось (Сарат.) Жилос.ть
(Влад.) Зимолость, Зимолоска (Приарг.
кр. Кат.) Попряслочникъ (Кот. Сѣнн.)
Сухое дерево (Гродн.) Волчьи ягоды
(Яросл. Пет. Кал. и др.) Сисошникъ
(плоды Соски) Никол. Пот. — Сомнит.
Свидзияа (Гродн.) Калина (Костр.) —
Пол. ІѴісіокгхелѵ тѵізіенка (Вил. Ков.)
Зпскойтгетт, Ншгойгіпа, Хуиіаіха, ѴѴі-
кіег.ка. — Чегиск. Еішоіуг, 2іпао1еуг, 2і-
тоібг. йішоіег. — Сербск. Ѵазсце §гог-
йуе. — Самог. Заѵзч'іііз (Ков.)—Латыш.
Заизегйез, Заизѵ/еевсіи, Ваизекгйіз. —
Эст. Кике-рии, Кике-киизпаа, ѣакіз-
рии. — Финн. Нбузірии Кинза, Рипа-
киизата. — Кирі. Ушкатъ, Салупе. —
Калм. Етб^еійвкіи. — Камчад. на р.
Болъш. АизсЬіпип.— Ками. вост. Ан§и1-
зскипаізсЪ. — Корел. Етітііанпе. —
Коряк. Куізскіѵои (Раіі).—Перм. Понъ-
с&тбръ, т. е. собачья смородина.—Мордв.
Индерь-чуФтъ. — Чуваш. Тобылгк, ху-
вышъ(отъ хува—тальникъ). Чув. Влад.г.
Овышъ. — Тат. ЗеЪЬе.— Туні. Пізскн-
иіа.сЬіа. — Укинц. Еііаскіапий (Раіі.) —
Нѣм. Бег Акікашп, йіе АЫкігзске, йаз
Веіпкоія, йіе Б’ііе^епкескеикігзске, йаз
Ггаиепкоіг, йіе ^егаеіве Нескепкігзске,
йіе гойіе Нннйзкеегзіаийе, йіе Нинйз-
кігзске, йег ЬанзеЬашп, йаз Магіегкоіг,
йаз Мпйегкоіг, йіе Теніеізкігзске, йіе
\Ѵа1(1гіг.йе, йіе 'ХѴаІйѵ.’іпйе. — Франц.
Сатегізіег, Сашегізіег йез Ііаіез, Зогіаи,
Хуіозіеои. — Атл. Гіу ЛѴоойЬіпе. Дре-
весина очень крѣпка н употр. ва ру-
жейные шомполы, кнутовища, чесаль-
ные карды. Ягоды производятъ рвоту
и поносъ. Овцы очень любятъ листья.
ЪогапМіив епгораѳив Г. Ъо-
тапіЪ. IV. 286. Фарм. Ѵізсині диегсіпит
з. диегпиш ѵетшп з. ѵеіегпш. Настоя-
щая дубовая омела (перев. съ нѣм.)
Ремнецвѣтникъ (перев. греч. назв.) —

Ьогапйіин — Ьигиіа
199
Пол. б%геѵпік, Вгетіеппік. — Зешск.
ОсЬгаеі, ОсЬтеіі, ітёіі ДиЬоѵс пеЬо
г-іиіе, пеЬо Ьпёбё. — Сербск Имела
(Панч.) Отеіа, Хиіо осЬтебе. — Нѣм.
АесЬіе ЕісЬептівіеІ. Піе ВіешепЫите.
Это есть настоящій Ѵізсит диегпит
древнихъ, растущій на С^иегснз Сеггіз
и Каштанахъ.
Ьобиз Г. Ьедипііп. II. 209. Травя-
нистый Ьоіиз древнихъ грековъ, до-
ставлявшій отличное кормовое расте-
ніе, есть Ьоіиз шеззапепзіз. Кромѣ того
древніе отличали три другихъ Ьоінз’а:
І) Ьоіоз Гомера, Теофраста и Геродота
есть КЬапапнз Ьоіоз (ЗігурЬиз ѵиідагіз).
2) Ьоіо?, аедургіа Діоск. и ТеоФр. есть
КугорЬаеа Ьоіоз. 3) Ьоіоз ІіЬусоз ТеоФр.,
Ьоіоз іо бенбгоп Діоскор. есть Сеіііз
аизігаііз (ЛѴіІізі.) По Зргепдеі’ю Адгіоз
ІуЬісоз Іоіиз есть Погуснішн гесіищ.
Лядвенецъ. — Пол. Кошопіса, Коше-
ніса (зіе), Копіиніса (гіе). — Чегиск. Ье-
бепес (Рг.) Йіігоіѵпік, Зігисіпа (81оЬ.) —
Сербск. Хѵегбап. 8шіЦ -кііа. Свиндул
(Лавр.) — Луз.. ЪедгЬіепс , ціеЬ^езке
саИЙ. — Фи»». Маііе. — Нѣм. Вег
Ногпкіее, ЗсЬоіеикІее. — Франц. Ье
Ьоііег. — Атл. Вігб’в Іооі, ТгеГоіі,
Ьоіиз согаісиіаіив А. Фарм. назв.
Ьоіиз вуіѵезігіз в. ТгіМіипа согпісиіа-
іит (НЬ. еі И.) Полевая акація (Мог.
Смол.) Батогень (Полт.) Заячьи братки
(Гродн.) Вингрохъ (Орл.) Воробьиные
стручья (Самар.) Гороховникъ. Гори-
цвітъ (Малор. Рог.) Лапчатый горо-
шекъ, Лататый горошекъ (Волог.) Го-
робиний горошикъ (Малор. Рог.)
Струпиный горохъ (Хар.) Желтушка
(Яросл. Петр.) Заячьи трава (Могил.)
Комоница (Хруст.) Леденецъ (Собол.)
Лядвенецъ, Ледвенецъ (Вел. Росс.)
Лядвенецъ (Мал.) Лотія, Лотъ (Даль).
Перелетъ (Черн. Кіев.) Перстинецъ
(Подол.) Рута польная (Гродн.) Стру-
чечный клей (Хруст.) Тройчистое зѣля
(Волын,) Холостой конецъ? (Курск.
Тимк.) Черевички (Эк. Маг.) Трилист-
никъ розовый (Кондр. пер.) — Пол. Ко-
шопіса (Ков.) Рггеіізі (Вил.) — Латыш.
Пзеііепаіз. — Финн. АканЬаттаз. —
Имер. Самъ-хура (Сред.) — Тат. Сары
дачь куль (Тавр.) — Нѣм. Пег Аскег-
зскоіепкіее, бав Б'гаиепйидегкгаиі, баз
ГаІзсЬе Сепівіе, бег деІЪе Нопіякіее,
біе НоткІеезсЬоіе, бег дезігескіе Ногп-
кіее, бег доібене Кіее, бег деЬбгпіе
ЗсЬоіепкІее, бег §е!Ье йіеіпкіее, біе
дѳІЬе Ѵодеінбске. — Франц. Ьоііег
б’АПетадпе, Ріеб б’оізеан, Ьоііег без
ргёз, Магіёе, реііі 8аЬоі, Ріеб би Ьоп
ріей, Ріеб бе рідео®, Роіз зоіі, ТгёЙе
1’аипе, ТгёЯе согпи. — Атл. Вігб’з /ооі
ТгеГоіІ. Виііег-^адз. Рекомендуется
какъ лекарство отъ водобоязни, но по
Воз. употр. не этотъ видъ, а Ьоіпв
огпііЬороібез Ь.
Ьоіиз ѣепиіГоІіив РоШпі. Полевой
ленъ (Екат. вгип.)
Ьоіия ТеігавопоІоЪиз Г- V. Те-
ігадопоІоЬиз ригригеиз.
Ьипагіа Ъ. Ыеппія МоепсЪ,. и
гебіѵіѵа Т. СгисіГег. I. 156. Всѣ ро-
довыя названія на всѣхъ языкахъ за-
имствованы отъ слова луна или мѣ-
сяцъ. Лунникъ (Двиг.) Лунная трава.
Фарм. назв. Ьнпагіа Ьіепніз Ь. -- Ѵіоіа
Іішагіа гоінпба зііідиа ѵ. Ѵіоіа Іаіі&ііа,
а Фарм. назв. Ьнпагіа гебіѵіѵа Ь. —
Ьнпагіа ІаііГоІіа. Воскресная трава,
Любезнан травка, Лунная Фіалка, Мѣ-
сячникъ (Сл. Бот. знЪ Ь. гебіѵіѵа). —
Нѣм. Піе АіІазЫнте, баз АІІазкгані,
біе Бнбаз-8і1Ьег1іпде, баз ЗіІЬегЫаіі
(назв. Ьнп. Ьіеппіз) и біе Иіііегп (Ьнп.
гебіѵіѵа). — Франц. Ьа СІеГ бе топіге,
Іа дганбе Ьнпаіге, Ь’НегЬе анх ёснз,
Іа Мёбаіііе бе бнбаз, Іа Моппауёге, Іа
Моппаіе бн Раре, 1е Раззе-заііп, іа 8а-
ііпёе, Іа 8ете11е би Раре (Ьнп. аппиа).—
Атл._ 8аііп-Е1оѵѵег.
Ьиріаиа Тоигп. Ьедшп. П. 406.
Отъ Ьирив, нолкъ. Лупинъ. Волчій
бобъ. Волчанъ (Сл. Ак.) Дикій Кофѳ ♦),
Солнечникъ. Какой-то видъ — Пани-
кадило (Кондр. знЬ Ьнр. Ьогіеміз). —
Пол. ЬнЪін, ЬнЪіей (йіе), Ѵііісиу дгосЬ,
ІѴіІсгуп. Рузгпу дебггёр—Тешск. Йкгка-
тѵіспік. — Сербск. Ѵндак. Дивльа каФа
(Лавр. внЬ Волчій бобъ). — Луз. Йкге-
катѵпік, Пйебеік, ЬнЪіпа. — Нѣм. Піе
ЕеідЬоІше, "ѴѴо1Й!ЬоЬие, біе Ьиріпе. —
Франц. Ье Ьнрін, 1е Роіз Інріп. Гёѵе
Інріне. — Атл. Ьиріпе.
Ьиршиз аІЬиа Ь. Люпины. Кохва
(Полт.) Видъ разводимый въ Сел. Хоз.
для зеленаго удобренія и на кормъ ско-
ту. — Митр. Имер. Гур. Хантчколи. —
Нѣм. Піе КіКегЬоЬпе, біе Пасѣз-
ЬоЬпе, біе вагіепінріпе, біе 8інбеп4еп-
Ііііе, біе игеіззе ТгіеЪѵіоІе, біе ЛѴіск-
ЪоЬпе, біе ііігкізсЬе ІѴіске, біе ІѴоИз-
ЬоЬпе, біе ЛѴоИзегЬзе, біе іѵеіззе ''ѴоіГз-
зсЬоѣе, біе ІѴоИзіѵіске.
Ьиріпив Ьігвиіия Ь. Вѣр. ТЬегшоз
древнихъ. Кофѳ, Вирнисонце (Ма-
лор.) — Сербск. Дивльа каФа (Кар.)
Ііигпіа Сапі. бипс. 8іеиб. 2. 290.
Ланичка трава (Кондр. знЬ Ігіз зуі-
ѵезігіз). Луцула. Ожика (Кауфм.) —
*) Названъ такъ потому, что сѣмена
нѣкоторыхъ видовъ рекомендуются
какъ суррогатъ кофѳ.

200
Еиапііа — ЬусЬпіа
Пол. Ьапісяка, Козтаіек. — Чешск.
Віка (Рг.) СЫирапа (Б1.)— Сербек. Века,
В^ека. Мислиница (Панч. зиЬ Ьиг. тахі-
та Пс.) — Луз. КЫёЬік, Ха)есі кЫёЬ.---
Финн. Ріірро. — Нѣм. Піе АЙегзітзе,
<1іе НаіпЬіпае. — Франц. Ьа Ьигиіе. —
Атл. Ьигиіа. Ыом'-'й'огт-йгазв. Ѵёоой-
гизЬ, ЛѴоой-^газз.
Ьиаиіа сатренѣгін Сапсі. Болотная
трава (Волын.) Булавочникъ (Волог.)
Ожика (Ьіпсі.) Ситникъ (по смѣш. сь
.Іиг.сиз). Кукушкины слезки (Сл. Церк.)
Тамб. Меуег зиЬ Ь. тпиііійога Ь.—Нѣм.
Сѣм. и цвѣты — НазепЬгой. Піе §етеі-
пе Віпзе, Йаз Ееійктоіеп^газ, сіаз Назеп-
Ьгой, сіаз НіттеІзЪгой, Йаз Ѵѵіезепкго-
Іеп^газ, Йаз Ьвагі^е Хурег^газ.
Ъигиіа рііона ѴЧІЛ. Лѣсная трава
(Гродн.) Пласка (Гродн.) Пырникъ (Мо-
гил.) Сороконежная? (Костр.) Язычки
(Могил.) Ячменникъ (Могил.) — Самог.
Мамггеііз (Ков.)
ЦусЬпів Не. Сатуоріі. I. 385. Отъ
ЬусЬпоз — лампа. Ьусішіз (Рііп. XXI.
10, 39, 98) есть А^гозіетта. Гори-
цвѣтъ. Дрема. Цвѣтъ Св. Маріи или
Марьина тр. (Кондр.) Татарское мыло.—
Пол. Еігіеіка, Еіегіеіка. — Чешск. Кпо-
іосѵка. — Сербек. Пгіеша. — Финн. Ка-
ёпкпкка. — Латыш. Банки педііпаз. —
Нѣм. Піе ЬісЬіпеІке, ЬісЬігбзсЬеп. —
Франц. Ьа ЬусЬпійе. — Англ. ВасЬеІог’з
ВпіАоп, Втізіоі Кіосѵег, СаІсЬ-йу, Цопе-
зисЬ.
ЬусЬшв СЬаІеѳсІопіоа Н. Бар-
ская спѣсь (Кондр.) Боярская спѣсь
(Раіі.) Баронская спѣсь (Кондр.) Бар-
хатка (Тамб.) Гвоздика полевая (Вор.)
Горицвѣтъ. Горица, Горитва (Курск.
Черн.) Затягачь (Полт.) Зірочькн *),
Зирьки, Зірки, Зорки (Малор. Маке.)
Зѣрочка (Полтавск.) Красота дѣвичья
(Кондр.) Красавица американская (Вят.
Я. рнгр. пер.) Лазорики (Ннж.) Ленточ-
никъ, Ленточная трава(Стар. Рукоп.) Та-
тарское мыло (РаП. Вят.) Дикое мыло
(РаП. Тамб. Меуег). Кукушкино мы-
ло (Самар. РаП.) Дѣвичье мыло (Вят.
Котел.) Мыльнянка, Мыльница (Котел.)
Махортникъ (Ворон.) Огненный цвѣтъ,
Огневикъ (Даль). Соломка (Одоевек. у.)
Сурмило (Кондр.) Фирлитка (Кондр.) —
Пол. РІошіепсгук. ПазяіаМ, Сгазиіѵа. —
Чешск. Ріашепсісе, ріатепсік, Ьазіаіі.
Ногоисі Іазка. — Сербек. Ріатепіса,
Циіазік. Джулашик, Джулашия (Кар.
Лавр.) — Луз. РІоіціепсіса.— Тат. Отъ-
сабынь, т. е. огненный цвѣтъ. Обазинъ
(Еа.ік.) Самынъ-элёнь. — Нѣм. Піе Ееи-
*) Зірки по малор. звѣздочки.
егпеіке, йіе йегизаІепізЫите, Йаз йеги-
заіетзкгеиз, йіе КикикззеіГе, Йіе сѣаі-
сейопізсѣе ЬісЫвеІке, йіе Ъгеппепйе
ЬіеЬе, йіе ТагіагепвеіГе. — Франц. Ьа
сгоіх йе йёгизаіет, Ьа сгоіх йе Маііе,
Сгоіх йе сЬеѵаІіег йе йёгизаіет, Еіеиг
Йе Сопзіапііпор1е,Иеиг сі’ёсагіаіе, Еіеиг
Йе Йёгизаіет. — Атл. Сгозз оГ Йегиза-
Іет, ЕІои'ег оі Сопзіапііпоріе, КопзисЬ.
ТЬе зсагіеі ЬусЬпіз. Въ Сибири употр.
вмѣсто мыла, откуда м названія. Кра-
сивое садовое растеніе.
ЬусЬпіз согопатіа Т. Шипъ ма-
рьинъ (Кондр.) Аксаміткы (Умань).—
Чегиск. Бііге 8'й’. Магіе. Каикоі гаЬгай-
пі. — Луз. Каіаіа кикеі. — Тат. Корѣ-
ориль куль (Тавр.) — Нѣм. Кгопепгайе,
8аштеі- ой. Ѵехігпеіке. — Й>ряи«. Ьа
Содиеіоигйе йез )агйіпз, Ь’ОеіІІеѣ йе
Піеи, Ьа Раззе-йеиг. — Англ. Сатріоп,
Козе-Сатріоп.
ЬусЬпіа Піоіса Не. (Меіапйгуиш
ргаіепзе В.6Ы.) У древн. Аіосіоп. Фарм.
назв. Зароаагіа аІЪа (Кай.) Бѣлоголо-
вица (Ворон.) Запорная трава, Зубная
трава, Зубникъ (Олон.) Куколь (многія
губерніи). Кукиль (Екатерин. Сгип.)
Кукіль (.Умань). Слѣпой куколь
(Курск.) Лѣсной куколь (Тамб. Меуег).
Куколица (Малор. Екат.) Кулыши-
нецъ (Вятск. Меу.) Купальникъ (Екат.
бгип. Полт.) Куриль (ѴѴіей.) Огуреш-
никъ (Ниж.) Подстрѣлъ (Черн.) Слі-
пакъ. Смольчукъ, Смольчекъ, Смо-
левка (ошиб.) Стоколѣнникъ (Екатер.
ошиб.) Хлопушки (Хар.) Щелкунецъ,
Щелкунъ (Тул. Вор.) Щелкушки (Мог.)
Сомнит. Будякъ (Екат.) Дурнопьянъ
(Черн.) Боровой Котоломъ (Черн.) Хим-
ка (Волын.) Черничникъ (Тавр.) Каледа
(Влад.)— Пол. Еігіеѣка гозйкіеіпоріеіо-
сѵа. — Латыш. МаЬгаз риккііе.— Финн.
Иигті - аііаккі. РаиккиЬеіпа, — Нѣм.
ДѴеіже ЬісЫпеІке, тѵеіззе Магіепгбз-
сЬеп, ЗаттеІгбзсЬеп, Йаз Мог^еигбз-
Іеіп, йіе й’еізяе Кайе, йаз Запішеігбз-
Іеіп, йаз ѵсеіззе ВеНепкгаиѣ, йіе Ѵіаій-
ІісЬіпеІке. — Франц. Ье Сотрадпоп
Ыапс, йасёе, КоЬіпеі, Еіодиеі, Іѵго^пе,
Раззе-йеиг заиѵа§е, Заропаіге ЫапсЬе.
ЕуеЬпіз Й08 сисиіі Т. У Кирг.
Соссу^апІЬе ргаіепзіз. Боцянки (Малор.)
Бурчикъ (Ков.) Бѣдомой (Арх.) Ве-
сельки (Уф.) Гвоздика, Гвоздика сѣно-
косная, лѣсная (Кал.) Грыжучка (Влад.)
Дрема (бол. ч. Росс.) Дрома кукушкина
(Собол.) Дремотникъ, Дремуха (Пск.)
Кукушникъ трава (Кондр.) Кукушкинъ
цвѣтъ. Кукушкины слезки (Лям.) Кол-
дунникъ. Клей сорочій (Кал.) Прямой
куколь. Купальница (Костр.) Умы-
вальница (въ Никол, у, Волог. губ.)

ЬусЬпів — Пуеіит
201
Ею умываютъ коровъ послѣ родовъ
вмѣстѣ съ листьями елшины (Аіпиз).
Глушияы (Веѣоп.) и Чистушки (Пот.)
Мыло сорочье. Мясная (Олон.) Смолян-
ка (Кондр.) Полевая Смолянка (Гродн.)
Смолка (Вел. Росс. Малор.) Боровая
Смолка (Минск.) Болотная Смолка (Мо-
гил.) Сонъ (Пиж.) Сонъ-трава, (Лям.)
Свѣтникъ (Могил.) Фирлетка. Черепаш-
ныя Черевички (Волын.) Сомнит. Ро-
шобая (Олон.) Решевникъ (Черн.) То-
рина (Олон.) Овесецъ (Кал.) — Пол. Ки-
киіка, Йтоіавка. — Чешск. Кпоіоіѵка
8ѵ. Ѵііа, &». Магіе гйхе, КоЬоиіек (81.)
Кикаёка (Ор.) — Луз. Ййгапу коітаг,
Визопк.— финн. РаЬзкупкикка.— Нѣм.
Піе ОаисЬЫшпе, йіе КикикзЫите, йіе
КикикзІісЫпеІке, йег Кикикззреісѣеі,
йіе РесЬЫите, йіе РесЬпеІке.— Франц.
Ѵёгопідие йез загйіпіегз, ои йез уагйіпз,
ЬатргеМе, АтоигеИе, Сепіаигёе йез
ргёз, Еіеиг йе Соисои, Ьа Мі^попеКе,
Ь’ОеіІІеі йез ргёз, Раіп йе соисои, Во-
Ьіпеі йесЬігё. — Англ. Сискоѵ - Йоіѵег,
Меайо« - Сотрапіоп, Меа.йоѵ; - ЬусЬпіз,
Вадай-ВоЬт, Сгоѵ-Яоѵег,Сиксоо ОіІІі-
йовгег, МигзЬ-бгіПіЯотег, ЕѴіІй-'ѴѴіПіат.
Часто употр. вмѣсто Золототысячника.
ЬусЬпіз ЕГов Лоѵіэ Б. Куколенъ
(Малор. Левч.) Розофіоль (Левч.)
Ъускпіз СгіЙіадо 8сор. 8уп. ОііЬа-
§о зедеіит Пезі. А^гозіетта 6і4Ьа§о Ь.
Фарм. Ьоііит оЙгсіпагит (8етеп), ві-
ікадо з. №§е11аэ1гипз (Вайіх). Волошки
(Ьіпй.) Гвоздика полевая (Вят. Пуп.)
Куколь, Кукіль (Вел. и Мах. Росс.)
и изм. Кукіель, Конколь (Под.) Кукло-
ван трава (Сл. Меу.) Гуголь (Бѣлор. Сл.
Нос.) Путикъ (ошиб. Вят. Меуег). Пле-
велы (Каз.) Торица (Каз.) — Пол. К^-
коі, СиагппсЬа, СиагписЬа Йуіиа. Како
(Стар. Банд.) — Чешск. КаикМ, іеігісе,
Копкоі. — Сербек. Куколь, КикоЦ. —
Болг. Кяклица. — Луз. Кикеі. — Самог.
Кіпкуіів (Ков.) — Молд. Негинъ. —
Латыш, КоЬкаІі. — Эст. Еіакай, Еііа-
кай, гоЬо Ьеіпай, гикі гоозій, киіізіій,
киііізай.— Финн. Киірра, Киірри, оЬга-
кикка. — Чуваш. Похра-семъ, т. е. ку-
кольное полотье (Каз.) Толыхъ-тылы.—
Имер. Кварквалита (Сред.) — Нѣм. Піе
Когпгайеи, йіе Вайе, Вайеі, Аскегкйт-
теі. — франц. Ь’Іѵгаіе, Ьа Кіеііе.
Кіеііе йез сЬатрз, Соигоппе йез Ыёз,
Жеііе Ъаіагйе, Гаизве. — Англ. Соги
Соскіе ЬусЬпіз. Соги Сатріоп. Соскіе-
теей, Согп-гове сотрапіоп.
Пусітів Ѵеврегйпа ВіЪіЪ,. Гнѣ-
туха (Тв. Рж. Пуп.) Кукіль (Малор.)
Дрема, Щелкунецъ лѣсной.
ЬусЬша Ѵівсагій’Х. Нынѣ Ѵівсагіа
ѵиі^агіз МоепсЬ.) Вайсъ (Ѵ/іей.) Визо- I
вица болотная(Моск.) Горицвѣтъ (Дв.)
Горицвітъ (Малор. Основа). Дегтярка
(Вор. Кур.) Деготярникъ Воров. Кал.
Пот.) Дрема (Стар. рукой, лечебн.)
(Твер. и друг.) Дремучка (Тамб. Меуег).
Дрема смолистая (ѴѴіей.) Клей соро-
чій (Уфимск. Вятск. Меуег). Купаль-
ница (Волог.) Куриная слѣпота (Эр.
Вятск.) Кровавникъ (Могил.) Липки
(Полт.) Липнца красная (Полт.) Лип-
някъ (Хар.) Липчица(Подол.) Лѣпокъ,
Цвѣтъ лѣпокъ *), Прилипъ (Курск.)
Калмыцкое мыло (Тамб. Меуег). Мухо-
ловъ (Сл. Бот. съ нѣм.) Огонекъ (Яросл.
Петр.) Самоцвѣтка (Перм. Сюз.) Смол-
ка (бол. ч. Евр. Росс. Бѣл.) Смілка,
Смілка червона (Малор.) Смолянка
(Малор. Могил. Кондр.) Смоловка (Сл.
Носов.) Смолевка (Могил.) Смольникъ
(Пск.) Смолчугъ (Лепех.) Смольчукъ,
Смольчакъ (Сл. Акад.) Сонъ (Эк. Маг.)
С)онъ трава * **) (Кал. Смол.) Сонъ дре-
мота (Могил. Крауз.) Сонъ дрема (Кал.)
Сонула. Сондарь, Красный Сондарь
(Кал. Пот.) Спячка (Кал.) Сорочань
(Тамб. Меуег). Уразная (Олон.) — Пол.
Згпоіка. — Чегиск. Зтоіпіска. Мазіг.^
коЬоиІек (81.) Ьерек (Ор.) — Сербек.
Церсагіса, Ргі1)ераса. — Луз. Коіта-
гоя'е гбгіекі, Коітаг, Сегіотѵа Коітаг,
Коітагпіска 8т61піса. — Кар. Войду-
гейну (Олон.) — Финн. Макі Іегѵакко.
Тегѵа Ьеіпа. — Эст. Тбгѵа-Ііііей. —
Тат. Чипчикъ-Зилимъ (Каз.)— Нѣм.
Оепаеіпе РесЬпеІке, ТЬеегпеІке, йіе
КІеЬепеіке, йег МйскепГап§, йаз Ма-
гіепгбзсЬеп.— Франц. Ь’аіігаре-гооисЬе,
Іа ВоигЬоппаізе, Ь’ОеіІІеі йе Запзё-
пізіе. — Аяы. СаісЬ-Яу. Настой пьюуь
отъ колики (Кал.), отъ поврежденія
живота (Черн.), полосканье отъ зубной
боли и, наконецъ, какъ усыпительное
средство (Кал.)
Іусіцт і. Зоіапас. ХШ. 1. 608.
Отъ провинціи Ьусіа, но Ьусіоп древ-
нихъ есть ВЬатпиз іпСесіогіа Ь. (АѴіііаѣ.)
Лицій. — Пол. №коко1, Когігод-, Ког-
іоііѵе Сіегпіе, Сіегпіе тѵіг^ійзкіе,— Чешск.
Кизіотаісв, Сегѵепу ігп (81оЬ.) Войіак
(Ьус. еигор. 1559 г.) — Сербек. АѴисас,
Кизіоѵпіса. — Луз. Жгахиік. — Нѣм.
Вег Воскзйогп, йег зсЫесЬіе йазтіп. —
Фраки. Ье Ьусіеі, Ьусіеп. Ье йазті-
поійе.—Атл. ТЬе Вох ТЬогп, въ Амер.
Маігітопу Ѵіпе (Ьоий.)
ѵ) Легенда: Бѣсы разбрасываютъ
этотъ цвѣтокъ и къ кому прилип-
нетъ, тотъ разслабленъ бываетъ умомъ
(Мельн. Въ Лѣс.)
**) См. Апетопе раіепз.

202
Ііусіит — Ьусоросііит
Ьусіит АГгит X. Вѣроятно это
есть то растеніе, которое упоминается
въ Библіи Эккл. VII. 7. Слав. Терніе,
Русск. Терновникъ. — Наум.І. 10. Слав.
Блющъ оплетающій. Русск. Терновый
плетень.—Осія II. 6. Слав. Терніе. Русск.
Терновникъ.
Ьусіит ВагЬагит X. Дрееникъ
(Новор. Левч.) Жасминъ, Полевой жас-
минъ (Левч.) заимств. отъ Іактіпоісіез,
прежняго Франц. названія Ьус. Дереза
(Малор.) Дарморосъ (Малор. Рог.) Дерй-
басъ (Новоросс.) Лазунъ (Волын.) Аф-
риканская лоза(Сад.) Лаціонъ (Малор.)
Лиціанъ (Балта)., Лицій, Лйца, Мили-
цій (Малор) Незамайникъ (Малор.)
Повой. Повій (Малор.) Приточникъ
(Ьіпй.) Китайскій ячменный тернъ (Эк.
Бот.) Ткенна (Сред.) перен. отъ вида Ь.
КпіЬ. — Молд. Дарыза. — Пол. Лици-
ніякъ. — Нѣм. І)ег ^етеіпе Теиіеіз-
гтѵігп. — Франц. Ье йазтіпоійе йе Іа
ВагЬагіе —Аніл. ВагЬагу Вох-ТЬогп.
Отличное растеніе для посадки на ва-
лахъ канавъ, въ видѣ забора, почти
неистребимое. Въ Волын. губ. варятъ
варенье изъ ягодъ его.
Ііусіит ѳигораѳит X. (8уп. Ьус.
тейііеггапеит Пип.) АіЬай (евр.) Наи-
зе^і въ Библіи и по арабск. Обильно
растетъ около Іерусалима и наз. АІЬап-
зе§і (въ Библіи); нѣкоторые предпола-
гаютъ, что изъ него сдѣланъ былъ тер-
новый вѣнецъ Спасителя, отчего въ
Италіи и назыв. 8ріпа запіа еі 8ріпа
йі согопа йе сгосійззі.
Ьусіит ВиШепісит Мигг. Жн-
воблотъ (Кир.) Ткенна, Заманиха
(Эрт.) — Турки. 8п§ак.— Перс. Ткеппа.
По Борщ. Ь. ВиіЬепісшп еі Ьус. іитсо-
шапісипа К. еі М. назыв. по Кири. Акъ-
тыкенъ, т. е. бѣлая игла (Зап. Акад.
Наукъ).
ІусоретПоп Г. Ьусорегйас. ВЬЬ.
297. Дождевикъ, Дымчатка. — Пол.
РпгсЬач'ка, Вейка, Кпікоига. — Чешск.
Р(сЬатѵка. — Луз. Рпрауса, РогсЬаи'а.—
Нѣм. ПоскепігйпЫіпй, Иоскепзігеп-
1іп&, ЗіаиЬріІи. — франц. Ьусорегйоп,
Ѵеззе Іопр, Ѵеззе йе Іопр.— Аніл. Впіі-
йзі, Еіеі-ЬаІІз, Рпвз-Ьаііз, Рпскйзі. Егод-
сЬеезе, РиЙГЬаІІв.
Ьусорѳгйоп Воѵівіа X. Фарм. назв.
Воѵізіа, Стерііпв Ьпрі, а. Еппдиз СЬі-
гигдогшп. Бздюха, Бздюхъ, Бздушка.
Блошница (Рог.) Моровая губка (Умань.
Луч.) Пчелиная губка (Укр. Кален.)
Дождевикъ (Кондр.) Заячья кар-
тошка (Влад. Гродн.) Порховникъ
(Кондр.) Порховица (когда почернѣетъ)
Вят. Порховка (Нерч.Пот.) Пурханка
(Кален.) Пылевикъ (Тамб.) Пыжикъ
(Козл.) Пусика, а подъ старость Вол-
чій табакъ (Орл. Лод.) Дѣдушкинъ
табакъ (Нерч. Пот.) Сусѣдкинъ-табакъ
(сусѣдка — домовой) Забайк. обл. Пот.
Табачникъ, Табачный грибъ (Даль).
Чортова тавлинка. Вороньи яйца (Левч.)
Лол. Кигха’.ѵка, Кигхе)ка, РгосЬонгка,
РагсЬаіка, Вгйіиска, ВгйпсЪа (Стар.
Банд.) Сербск. Риза, ргЬаѵіса. — Луз.
Рогскэлѵа, Ртёзщта. — Русин. РгисЬаи-
ка.—Перм. Пычь-куванъ-турунъ. ѣнъ-
гышь, Енъ-гышь (Рог.) — Груз. Гуда-
п(Ь)піута, Дзилисъ - гуда. — Имер.
П(Ь)шукура, Мцуана. — Гур. Гуда-
п(Ь)шука. Мингр. Луришъ-гуда (Кн.
Эр.) — Нѣм. Пег Воѵізі, йег ВіазЬаІд,
йег боійзсіигашт, йег НазепІапЫіпд,
йаз ВаЬепеі, йег іапЬе Зсіиѵапіт, йег
АѴоІІзѵгагг, йег ѴѴоИзгаисЬ, йег Шіпй-
зМпѵатт. — Франц. Ѵеззе-Іонр топ-
зігиепзе, ои Сізеіёе. Ье Реі Йе Іопр. —
Аніл. Соттоп Ьусорегйоп и друг. при
родѣ.
Ьусорегэісит езеиіѳпѣит
МШ. (Зоіапасеае ХШ. I. 23). Фарм. назв.
Маіа апгеа з. Ьусорегзіса. Тотаіоез.
Яблоко любовное (Кондр.) Поимъ д’а-
муры. Помидоры (въ огор.) Съѣдоб-
ная Райка (Рего). Томатъ. Ягода вол-
чья, бросквинная (Кондр.) По смѣш.
съ Ьоі. Меіопдева: Баклажаны(Сред.)
Батлажанъ, Бадаржанъ, Бадмжанъ
(Даль). Баклаханы (Кіев.) — Пол. Ро-
шійог, Рошйог, йаЫко гіоіе, уаЫко ті-
іозсі. йаЫко тііозпе. — Чешск. йаЫка
ггцзка, иіаій пеЬо тііозіі. — Сербск. .Іа-
Ьасіса, Ва)Ьіса. Патдлиджанъ би)ели. —
Болг. Патлиджанъ френски (Прыж.) —
Рагуз. Іабучица црльена (Кар.) — Молд.
Патлажаны (Рог.) Меръ ди пемынтъ.—
Тур. Френкъ-патладжанъ, т. е. тресни
душа (Прыж.) — Груз. Русули-бадри-
джани (Сит.)—Нѣм. Пег еззЬаге ЬіеЬез-
аріеі, йіе регзізсЬе Ьиріпе. Тотаіе,
ЕззЬагег ПасЬізсЬаііеп, Рагайіезаріеі,
5ѴоИзрйгзісЬе, Соійаріеі, Меіопепаріеі,
Тоііаріеі. — Франц. Ьа Тотаіе, Ротте
Й’атоиг. Ротте й’ог,Ротте йе Рёгои.—
Англ. Сгоій-Арріез, Тотаіо, Ьоѵе-арріе.
Отеч. Южн. Амер. У насъ разводится
для употр. преимущественно какъ при-
права къ соусамъ. Плоды приклады-
ваютъ снаружи къ злокачественнымъ
нарывамъ (АпіЬгах), апринятые внутрь,
они дѣйствуютъ какъ арЬгойізіаспт и
какъ растворяющее средство при бо-
лѣзняхъ печени.
Ьусоройіит Ъ. Ьусоройіас. ВЬЬ.
328. Ьусов, волкъ, ройіоз, риз, нога.
Баранецъ. Волконожье (Собол. пер.)
Зеленица (Олон.) Плаунъ. Поплауч-
ка (Даль). Бабій муръ (Бѣлор. Нос.) Ка-

Ьусороаіит
203
кпйто видъ въ Волог. губ. наз. Изгонъ
/Пот.) — Пол. ^>аЬк, МПбсзда. —
Чешск. РІаѵип. — Сербск. Сгѵоіосіпа. —
Луз. Рагогак. — Финн. Ьіеко, — Аино
Типпакаі кепа, т. е. лосья трава (8скт.)
Нѣм. Вег Вагіарр, Йаз Вагіаррептооз.—
фраки. Ье Ьусоробе. — Англ. СіиЪ-
ІП083.
Ьусороаіит аіріпит Ъ. Деряж-
ка (у поморянъ Арханг. губ. Вѣстн.
Ест. Наукъ 1854). Зеленецъ (Могил.)
Зеленка (Орл.) у Кирг. зиЬ Ьусор. СЬа-
таесурагізвиз.
Ьусоросііит аппоііпит Л. Ба-
ранецъ(Макс.) Бронецъ (Смол.) Бру-
нецъ (Костр.) Видлакъ (Гродн.) Бол-
чукъ (Пет.) Дарща (Могил.) Деряба
(Уф.) Деряга (Пет.) Дзераза, Дзеразамъ
(Гродн.) Болотная можжуха (Лепёх.)
Селеника (Мог.) Текунъ (Орл.) — Нол,
ЛѴібІак ЬаЪі пшг (Вил. Ков.) — Гиляки
ІѴйіѵ/ёіисЬ. — Голъды б^еп^-Ззопап)
(Мах. 335). Употребл. въ Смол. губ. для
возбужденія рвоты, а въ Орл. отъ оспы
у овецъ. Сѣмена употребл. на при-
сыпку.
Ьусороаіит сіаѵаіит Г. Фарм.
назв. Мпзсиз сіаѵаіив, 8. іеггезігіз (Нег-
Ъа). 8етеп ѵ. Риіѵіз Ъусоробіі 8. 8п1-
рЬиг ѵе^еіаЬііе (сѣм.) Бронецъ (Моск.)
Бѣгунъ (Кал. Пот.) Воронецъ (Гродн.)
Грыжная трава (Твер. Преобр.) Дере-
за (Малор.) Дерюза (Смол. Тамб. Кал.)
Дзереза (Могил. Гродн.) Дзерезъ боро-
вой (Гродн.) Дерябка (Кал. Волог. Ни-
жѳг.) Дереба, Деряба (Нижег.) Деряга
(Твер. Пуп. Волог. Пот. Пск.) Дзерага
(Гродн.) Дерига (Арх. Меркл. Шенкур.)
Дерюга, Дерникъ, Деряжка (Даль). За-
ячьи возжи (Арх.) Зеленка (Эк. Маг.)
Зеленика (Ниж.) Зеленица (Даль). Зеле-
ничнякъ (Олон.) Зеленуха (Перм. Сю-
зев.) Колдунникъ (Сл. Ц. пер. съ нѣм.)
Колтунникъ (Фармак. по употр.) Мохъ
земляной (Кондр. перев.) Мохъ змѣи-
ный (Экой. Маг. перев.) Наперстница
(Олон.)Плаунъ трава(Кондр.Собол.)*).
Плаунъаптекарскій,булавистыЙ(Щегл.)
Плывунъ (Ниж.) Слабительный плувунь
(Костр.) Ползучка (Шенкурск.) Поко-
лушка(Влад.)Порущевка(Кондр.) Топ-
тунъ (Вят. Меуег). Цякуиъ (т. е. Те-
кунъ) Могил. Крауз. — Пол. ВаЬішиг,
Бхіегаха. По Микуцк.— Волга.— Чешск.
\Ѵіб1ак, Йрагек, Сегійѵ зраг, или сраг,
*) У Даля — Плавунъ и объясненіе—
водяное пловучее растеніе (ІІІ. 107), но
это не можетъ относиться къ Бусоро-
біит, такъ какъ это не суть растенія
водяныя.
згіассЬа, 8і. Дана раз, гпей\ѵё(1і Іара,
пюті пока, деіепі зкок, уеіепі гйгек.
Мес/і хешзку. — Сербск. Сегѵоіосіпа.
Пречица (Панч.) — Луз. Сегіозте разогу
или Рогзіу. — Самог. ЗгаДгуіка (Ков.)—-
Финн. Нагакап-ѵагѵаз, Кіззап-Кеіпп-
Ііека, Кагразеп-гішіі, шЫігиоко. —
Зырян. Кочь-вбнь (Волог. Паньк.) —
Черем. Шоиьташъ-шудо (Вят.) — Чуваш.
Олини-корикъ (Каз.) — Нѣм. Т)іе Ва-
гепіарреп, баз Вііикгапі, БеЬикгаиі,
йег Вгиійепіизз, баз Егбтооз, Ѳигіеі-
кгаиі, бег Наагзсѣаиег, Нехепкгаиі,
Йег ЙоЬаппі.^іігіе], Іип»іёгпкі-аиІ:, Кок-
Іегкгаиі, сіаз КоІЪептооз, бег КгаЬеп-
Ѣі8з, бег ЬОзѵепіизз, сіаз КеипЬеіІ, біе
Заиіаіше, сіаз 8сЫап§епкгаиі, йаз
ЗсЫап^ептооз, біе Теиіеізкіаие, біе
ІІвгиЬе, сіаз ГѴетегйп, Піе ІѴоійкіаие,
баз Хійеипегкгаиі. — Франц. Ьусоробе
еп таззие. СгіЙІе, РШе ои ріеб бе Іоир,
НегЬе й іа Ріідие, Ріісаіге. — Англ.
Йпаке-тозз, АѴоІРз С1а\ѵ. Еагік-Мозз.
Въ медицинѣ употр. все растеніе, но
преимущественно сѣмена, нынѣ 8етеп
ѵ. Рпіѵіз Ьусоробіі 8. 8п1ркиг ѵе§еіа-
Ьііе, Растительная сѣра, волшебная
мука, Вагіаррваштеп, РЯапгепзсЬесѵеі,
НехептеЫ, ВгпійептеЫ, МГигттеЫ,
ВШгрпІѵег, Бопй’ге Ѵё^ёіаі. Въ Польшѣ
трава употребл. снаружи и внутрь отъ
колтуна. Сѣмена составляютъ извѣст-
ную дѣтскую присыпку и входятъ въ
составъ китайской моксы. Ими же об-
сыпаются пилюли. Въ Норвегіи травою
красятъ въ синій цвѣтъ и дѣлаютъ
изъ нея половики. Въ народной медич
цинѣ тоже имѣетъ большое употребл.
Въ Твер. губ. Ост. уѣзда — сбираютъ
пыль, варитъ или топятъ въ постномъ
маслѣ съ воскомъ и въ видѣ мази при-
кладываютъ къ вередамъ и язвамъ, а
травой и сѣмянной пылью кормятъ и
поятъ скотъ отъ мыта, чумы и друг.
болѣзней (Пуп.) Кромѣ того, употр. отъ
запора, безсонницы (Волог.), отъ воло-
сатика (Костр.), для обсыпки ранъ и пе-
репрѣлыхъ мѣстъ. Высушенные листья
даютъ съ водой лошадямъ отъ запора
и красятъ въ зеленый цвѣтъ шерстя-
ныя матеріи. Въ Волог. губ. есть суе-
вѣріе, что если траву держатъ въ домѣ,
то бываетъ ссора, откуда и поговорка
а Деряга — ссорница» (Пот.) Тоже и
въ Малор. по Рог. «не несіть въ хату
бо буде драка». По Волкову «рвутъ
заквітчуватись ».
Ьусоросііит оотріапаіит Г.
Баранець, Боръ-зілле (Малор. Рог.)
Боръ-зелье (Малор.) Воровая кислота
(Пет.) Деряба (Моск.) Деряба пустая,
безпыльная (Твер.) Деряжка (у Помор.

204
ЪусороДіит — ЬузітасЫа
Арх. г.) Зеленика (Влад. Вят. и др.)
Зеленица (Пенз. Тв. Новг. Вят. и др.)
Зелезница (Черн.) Плаунъ (Мог.) По-
рушникъ (Кіев.) — Пол. 2іе1опка, 2е§-
1ё), 2е§1еп. — Перм. Вижъ, Вяжъ. —
Зыр. Вижь, Качъ-вбнъ, Рбнсъ, Вижь-
турунъ. — Уерем. Кугу-шудо. — Нѣм.
Нег лѵіійе ЭайеЬаит, йаз ’ѴѴаІйсургез-
зешпооз, йаз 2аиккгаиІ. Употребл. отъ
веснухи (Олон.), кормятъ коровъ отъ
поноса (Вятск.), но преимущественно
употр. на краску шерсти и др. тканей
въ зеленый цвѣтъ.
ЬусороПіит Зеіа^о Г. Фарм. назв.
8е1а§о, Мизсиз егесѣпз з. саѣЬагѣісиз.
Баранецъ (Влад.Леп.Собол.Кауфм.) Во-
ронецъ дикій (Кондр.) Видлакъ (Гродн.)
Дерябникъ (Тв.) Камикъ тр. (Кондр.) —
Пол. Ѵігопіес, УѴогопіес, \Ѵій1ак-5Ѵого-
піес (Ков.) — Чешск. УѴгавес. — Финн.
Нагакап - ѵагѵаз. — Нѣм. Таппепшооз,
Риг^іег Вйгіарр, йаз Тапдеітооз, йаз
Тапйеікгапѣ, йаз КайеІкоІЪеппаооз. —
Франц. ЗМа^іце.— Англ. Гіг-паозз. При-
надлежитъ къ сильнѣйшимъ драстиче-
скимъ и выкидышнымъ средствамъ.
Въ Швеціи отваромъ ея моютъ скотъ,
если на него нападаютъ насѣкомыя.
Ьуоорніз Ъ. Вогга^. X. 54. Ьусоз,
волкъ и орзіз, видъ. Волковидъ (Акад.
перев.) Кривоцвѣтъ (Дв.) Кривошейка
(Сл. Ак. перев. всѣ неудачны). — Пол.
ІѴіІсгудІдй, Кгвумюзгу).— Чешск. Ріріа,
Ргііпа. — Сербек. Кгіѵозуа. — Луз. Кгі-
ѵѵоігиЬка, Кі'ілѵуіік. — Финн. Назій. —
Эст. Кати озіай. — Нѣм. Вег Кгишш-
Ьаіз, йаз ѴУоИз^езісѣѣ — Франц. Бе Ьу-
сорзіз. — Англ. ѴѴіІй Вц^іозз.
Ьуоорзів агѵѳпвів Г. Фарм. назв.
Викіоззиш зуіѵезіге (Вайіх еѣ НегЬа).
Колючникъ (Могил.) Костоломъ по-
левой (Черн.) Крывоцвѣтъ (Мог. иск.
сост.) Медуница (Нижег.) Покровецъ
(Мог.) Старостникъ (Мог.) Сущенникъ
(Мог.) Чистикъ очный (Черн.)
Ъусориз Тоигп. ЬаЪіаі. ХП. 177.
Ьусоз, волкъ и рпз, нога. Зюзникъ
(Дв.) Волконогъ (Сл. Ц) — Пол. Каг-
Ьіепіес, КагЬопіес, ІѴіІсза зіора. —
Чешск. КагЬіпес (Рг.) Каіияка, ѴісіпоЬа,
Копгайка, Зігііі, Зігііу, Зігііепка (81оЬ.)
КагЬіпа (Ор.) — Сербек. Ѵшда кара, ѵи-
копод. — Луз. ВаЬгеск. —- Нѣм. Вег
ІѴоІГзГизз.— Франц. Ье Ьісоре, Ріей йе
іоир. — Англ. УѴаіег Ногекоипй.
Ьусорин еигораеив Е. Фарм. назв.
МаггиЬіит адиаіісит (НегЬа). Драго-
любъ (Малор. Рог.) Жура (Орл.) Зю-
зикъ, Зюзникъ (Дв. Малор.) Коно-
пель лѣсной (Волын. заимств.) Крапи-
ва болотная (Вят. Меуег). Крапчатка
(Пет.) Дикій маточникъ. Волчья нога
(Собол пер.) Лапа волчья (пер.) Чистецъ
(“ѴѴіей.) Сердечная трава. Водяная Шан-
дра (Сл. Бот. пер.) — Нѣм. Віе СЬгі-
зіизіатре, йег ''Ѵаззегапйогп, йаз 2і§еи-
пегкгаиі, ЛѴоИзі.гарр. — Франц. Райе
йе іоир, Ріей йе Іоир. СЬапѵге й’еаи,
Сгитёпе, Ьапсе Йи СЬгізі, МаггиЬе
Й’еаи. — Англ. Оірзеу-ѵѵогѣ, Віщіе-ѵгеей,
’ѴѴаіег НогеЬоипй. Настой въ водкѣ —
отъ рѣзи въ животѣ. Въ Италіи трава
употр. отъ лихорадки, отчего и расте-
ніе назыв. тамъ «Хинная трава».
Сокъ травы даетъ черную краску, ко-
торой будто бы цыгане обмазываютъ
похищенныхъ дѣтей — почему и наз.
Цыганскою травою, а у Раііаз Цыг-
никъ зпЬ Ьус. ехаНаІиз.
Ьусорив ехаІШѢив Г. Водяна
кропива (Малор. Волк.) Вовчугъ, Вов-
коногъ (Малор. Рог.) Куртиницъ, Осотъ,
Папоротникъ (Екат.) Цыгникъ (РаП.)
Ьуеёиш Зрагіиш Пое^І. Орѣш-
ная трава (Бот. Амб. перев.) Глин-
никъ, Глинчакъ, Глинчакъ волокни-
стый (Щегл.) Альфа. — Нѣм. Віпй-
Вгаз, Хизз^газ, Езрагіодгаз, НаІГа. Ев-
рагіо ♦) (2еіѣзсЬг. Йг Ассііт.)— Франц..
8рагіе, Брагѣ. Растеніе, рекомендован-
ное для разведенія какъ прядильное.
Отеч. Исп. и Сѣв. А®р.
1іувісЫі;ит кашіасКаНоит. Ги-
ляки на Сахал. Тхѵігззк (ОІеЬп.)
Ьувітасіііа Ь. Ргітиіас. ѴШ. 60.
ЬузішасЬіа древн. (Рііп. XXV. 35. XXVI.
83. 93) есть ЬуіЬгит Заіісагіа Ь. *) **).
ЬузітасЬіоп красноцвѣтный Діоскор.
есть Ьуз. аѣгоригригеа, а желтоцвѣт-
ный—Ьуз. рипсѣаіа. Вербейникъ (Дв.)
Верболистная трава (перев.) Ошибъ
или хвостъ волчій трава (Кондр.) Ба-
жановецъ (Шиейд. съ пол.) — Пол.
То)езб. Вайапоѵіес. — Чешск. Вазапо-
ѵѵес. — ѴгЪіпа. — Сербек. Ргоііѵак. —
Луз. ѴС)егЬіпа, Йоіѣпіса.— Финн. Аірі.—
Нѣм. бег ОеІЬтѵеійегісЬ, йіе Ьузіта-
сЬіе, ІѴеійегісЬ, 2а.Ыкган1, Ггіейіоз,
Найегіоз. — Франц. Ье Ьузітадие. —
Англ. Ьоозезѣгій.
ІіувітасЫа петогит Ь. Фарм.
назв. Апа^аШз Іиіеа. Повитель желтая
(Вор-)
*) По РгезГю и Воз. Ёзрагіо есть Ма-
сгосЫоа ѣепасізвіта Кіѣ.
**) Вслѣдствіе этого много общихъ
названій на всѣхъ языкахъ съ ЬуѣЬгпт
Заіісагіа Ь., а вслѣдствіе того, что Ері-
ІоЪіиш апйизѣіГоІішп назывался Ьуеі-
шасЬіа СЬаюаепегіоп — много общихъ
названій съ ЕріІ. ап^изѣ.

ЬузітасЬіа — ЬуіЬгшп
205
ЬувітасЬіа СЬатаепегіоп Ѵ.Ері-
Ьіит аиаизіИоІішп.
ЬузітасЬіа Киттиіагіа Ь. Фарм.
назв. Миттиіагіа з. Сепіит тогЬіа
(НегЬа). Базановецъ (Гродн.) Буквица
маленькая (Екат.) Заячья буквица
(Екат.) Грызникъ (Вит.) Денежникъ
(Сл. Ц.) Заросликъ (Гродн.) Копеечная
трава (Даль). Полушечная трава (Костр.)
Пенязный вербенникъ, Пенязникъ (Ак.
всѣ заимств.) Лужайникъ (Сл. Ак.) По-
витель желтая (Вор. Тар.) Попол-
зушникъ (Орл.) Расходникъ облож-
ный (Могил.) Цинобрикъ (Екат.) Болот-
ный чай (Ак.) Луговой чай (Кондр.)—
Пол. Ріепі^йек, Ріешезпік (АѴай.) 8ге-
1§2іііс2ек. Вахапотеіес гогезіапу (Ков.)—
Чешск- Репіхкотей, Ьуііпа. Репігкотуес.
Йіоѵб геііпа (81оЬ.) Бігеіпе когеніѳ. —
Сербек. Метилъ, трава од Метильа
(Панч.) — Нѣм. І)аз Е§е1кгані, Соій-
кгац(, СггбзсЬеІкгапі, Мйпзкгані, РГеп-
ш^кгаиі, кіеіпе ЗсЬ'й’аіЬепкгаиі, <іег
\Ѵаввегроіеу, ’ѴѴіезеп^еІй. — Франц.
Ь’НегЬе анх ёсиз, Ба Монпауёге, Ба
Нитшиіаіге. — Атл. Виск-ѵеей, Сгее-
ріпйБоозезігИе, Мопеу-ѵогі-Ііке Ьоозе-
зігЙе. НегЬе Тѵѵорепсе. Тн’ореипу §газз.
Употр. тоже какъ и Ьуз. ѵиі^агіз.
ЬузітасЬіа ЬЬугзійога Б. Нынѣ
НаитЬиг^іа іЬугзіЙога Пс. Кизлакъ,
Кизельки (Кал. Пот.) Лягушечникъ
(Ниж.) Легущая звѣзда (Ниж.) Шабра
(Олон.) Верьба (Курск. Гродн.) Ницая
лоза (Могил.) Дѣти ѣдятъ молодыя
былки.
ЬувітасЬіа ѵи1§агІ8І. Фарм. назв.
ЬузітасЬіа Ініеа (НегЬа). Верба (Кал.
Лям.) Вербейникъ, Вербенникъ
(Кондр. Моск. и др.) Вербишникъ (Мо-
гил.) и изм. Воробей трава (Нижег.) Во-
робьиный горохъ (Влад.) — Животникъ
(Могил.) Желточникъ (Могил.) Желтый
цвѣтъ (Сарат.) Желтецъ (Нижег.)—За-
вальная трава (Тамбовск. Меуег). Дикій
звѣробой (Владим.) Зимодра (Черниг.)
Зімодра (Малор. Рог.) Куколь луго-
вой (Кот. Сѣнн.) Кривавникъ (Кіев.)
Лабазникъ (ДѴіей.) Лапуха луговая (Ни-
жег.) Подпоречьникъ (Олон.) Ранникъ
(Кіевск.) Луговой ранникъ (Черниг.)
Самострѣлъ (Влад.) Ударникъ (Минск.)
Бѣличьи уши (Нижег.) Черемичникъ
(Влад.) Вороньи ягоды, Сорочьи ягоды
(Влад.) Чисцикъ (Волын.) — Непо-
нятн. Аксамесъ (Екат.) Митрія (Орл.)
Оманъ болотный (Тавр.) Кишекъ (Мо-
гил.) Чаранъ, Чаропъ (Могил.), Елиной
цвѣтъ (Сарат.), Хаметръ, Хома желтая
(Ниж.) всѣ въ рук. Рупр. — Нѣм. Г)іе ;
Еззн’пгиеі, йаз &е!Ье 'ѴѴеіііепкгані, йег
§гоззе §е!Ье АѴеійегісЬ. — Франц. Ба
I СЬаззе-Ьоззез, Іа СогпеіІІе, — У Ьесод.
НегЬе анх Согпеіііез, Ьуз йез іеіпіи-
гіегз, Ьузітащіе чгапйе, РёсЬег йез
ргёз, 8сисі й’еаи.— Англ. Уеііоѵ Ьоозе-
зігіГе. Трава употр. противъ кровоте-
ченія, поноса и скорбута, а снаружи
къ ранамъ. Сушеная и сожженная
истребляетъ мухъ. Листья даютъ жел-
тую краску. Въ народной медицинѣ
тоже идетъ на составленіе кровеочи-
стительнаго декокта, на припарки отъ
опухолей, отъ грыжи (Влад.), отъ за-
пора и отъ изнеможенія пьютъ отваръ,
отъ кроваваго поноса — настой на вод-
кѣ. Отъ червей въ ранахъ у скота —
порошокъ изъ корня (Влад.)
ЬуІЬгит Лиаа. ЬуіЬгаг. Ш. 80.
ЬуіЬгоп— свернувшаяся черная кровь.
Дербенникъ (Дв.) Вербовникъ. Пла-
кунъ. — Пол. Кгѵамгпіса. — Чешск.
Ріакип (Ор.) ѴгЬісе, Кгѵаѵпісе, Ѵісі
осаз, Ьіёсі осаз, Курге) (81оЬ.) — Сербек.
ѴгЬіса, ѴгЬоѵнік. — Пуз. Кги’алѵпіса. —
Финн. Вапіакикка. — Нѣм. Сег 5Ѵеійе-
гісЬ. Паз Віиікгаиі. — Франц. Ьа Бу-
іѣгаіге. Ьа 8а1ісаіге, Іе 8оисі Й’еаи. —
Ани. ЬуіЬгит.
ЬуІЬгит Заііеагіа Ъ. Фарм. назв.
Заіісагіа з. ЬузітасЬіа ригригеа *). Бо-
городицкая трава (Вор.) Божья трава
(Сарат.) Боровой бобикъ (Гродн.) Болот-
ный борячекъ (Полт.) Дѣдова борода
(Астр.) Полевые Васильки (Кіев. Екат.
Полт.) Дикіе или Луговые васильки
(Екат. вйій. Мал.) — Верба трава (Сумы
Кален.) Вербовая трава, Вербова трава
(Кондр.) Вербовникъ (всѣ пер.). — Гор-
левникъ (Могил.) Горчакъ (Екат.) Дер-
бенникъ (Курск. "ѴѴіей.) Дубнякъ, Дуб-
никъ (Ставр.) Жерстель (Черн.) Зализ-
някъ черный (Малор.) Залізпякъ черво-
ний (Рог.)Зелезнякъ плавный (Херс.) Ка-
мышъ боровой (Ниж.) Козолчекъ (Ниж.)
Озерная коноплянка (Котел. Сѣнн.)
Красота дѣвичья (Ниж.) Кровавница
(Даль. Ьіпй.) Левконія полевая (Минск.)
Махорка (Черн.Микл.) Плавунъ(Кондр.)
Плакунъ (Кондр) Вел. Росс. Малор.
Плакунъ - корень (Шенк.) Подбереж-
никъ (Малор. Рог.) Разноцвѣтъ (Ниж.)
Синій цвѣтъ трава (Влад.) Скрипунъ,
Скрипнякъ (Тв. Ост. Пуп.) Твердякъ
(Малор. Рог.) Твердаяка (Смол.) Трой-
чакъ (Черн. Микл.) Водяной Скрыпій
*) Множество общихъ названій съ
ЕріІоЬіит апчикіііоііит и ЬузітасЬіа
ѵиі^агіз объясняется тѣмъ, что ЕріІоЬ.
ап^изі. назыв. прежде ЬузітасЬіа СЬа-
таепегіоп, а ЬуіЬгит, Заіісагіа назыв.
ЬузітасЬіа ригригеа.

206
ЕуГЬгит — МауапШетит
(Даль) *). Синіе султанчики (Ворон.)
Утробникъ (Кален.) Красносиній хво-
станъ (Курск.) Луговой чай (Еіпй.) Ра-
ковыя шишки (Могил.) — Пол. 'ѴѴ'іІсгу
о§оп. АѴіІсга о^ап. Ѵ/іегхЬіешса, 5Ѵіеги-
Ьоѵка. Кгмлѵпіса (Вил. Ков.) — Чешск.
АѴгѣісе, Кпѵа\ѵг.ісе, ’УѴгЪіпа, Кургс.]. —
Сербск. Ѵегѣіпа ргозіа. — Луз. Селде-
на Іізса ѵориз. \Ѵ)ег1)Ой’іпа — Латыш.
АѴцепез, Кави гоЬзез. — Эст. Кике-
заЬа. — Финн. Киівта-І. риізтаЬеіпа,
рикіпрагіа, гапіарипа. — Тат. Дерѣ-
куль (Тавр.)— Рач. Имер. Цоцхи (Сред.)
Нѣм. Вег АеЬгепѵ.’еііІегісЬ, йаз дгоззе
Вінікгаиі, йег ЕізсЬзсЬи'апг, йег Ыаие
ЕисЬззсішапг, Йег Рпгрпг-АѴеійегісІі,
йаз МГеійгісЬЫиікгапІ.— Франц. Ьа 8а-
Іісаіге сотпнте, ЕузітасЬіе гои^е. —
Атл. Зрікей ^ѴіІІоѵ-ЬегЬ. Употр. отъ
родимчика у дѣтей (Уф.), отъ призора
(Костр.), отъ тѣлесной слабости (Кіев.),
отъ колики — производитъ испарину
(Астр.), для купанья дѣтей отъ испуга
и младенческой (Орл.) Стебель употр.
въ пищу.
ЬуіЬгит ѵігёаіит Ъ. Васильки
болотные (Тавр.) Дубная (Астр.) Блин-
ка (Ниж.) Змѣиная трава (Влад.) Зино-
братъ (Полт.) Клинчукъ (Курск. Горн.)
Красноцвѣтъ (Екат.) Плакунъ (Влад.
Сарат. Астр.) Твердя къ (Малор. Рог.)
Отъ грудныхъ болѣзней (Влад.), отъ
кашля — прикладываютъ къ горлу
(Сарат.)
Дополненія:
Ьа^игпз — Бархатникъ (Амб.) Ьаті-
пагіа—Пластиночница. Ьапагіа — Вол-
нянка (Даль). Ьерігопіа — Сыпегонъ
(Даль). Ьергагіа — Сыпникъ (Даль).
Проказникъ. Ьеисайепйгоп — Бѣло-
древникъ (Даль). ІЛПО8ІГІ8 — Златолен-
иикъ (Даль). ЬізіапіЬпз — Ситовецъ
(Даль). ЬііЬорЬйа — Камнелюбка. Ьп-
інт — Красочникъ (Даль).
м
Мааскіа атигепвін Пирг. Ье^пт.
Гольды и Олъчи — СЬбіоПа. КЬбіоІІа ѵ.
КЬбПоІапд (Мах. 871). При уст. Сун-
гари — Ѳоггбп^-то.
МасгбоЫоа ѣѳпасіввіта КіЬ.
Зііра іепасізвіта Ьат. Ѳгатіп. Зіеий.
132.— Нѣм. Езрагіо, Езрагіодгаз **). —
франц. А1 Га. Тоигп. й’А^г. ргаі. 1860.19.
Употр. въ Испаніи на рогожи.
Масііа ваііѵа Моі. Сотроз. V. 691.
Мадія. Толстикъ (Кат. Пецг.) Разво-
дится для полученія масла изъ сѣмянъ.
Отеч. Чили.
Мар;по1іа Р. Мар;по1іас. I. 79.
Магнолія. — Пол. Войной. ВоЬгоѵ-
пік, ВоЬгоѵ/е йгиеѵо. — Чешск. 8йсЬо-
Іап. — Сербск. ЙаЬоЦап. — Нѣм. Ма-
дпоііе, ВіеЬегЬашп. — Франц. Марріо-
Ііег. — Атл. ТЬе Маррюііа. Веаѵег-
Тгее, Веаѵег-й’оой, Зтапар-жюй. Нѣко-
торые виды носятъ весьма характери-
стичныя названія на иностр. языкахъ
и потому заслуживаютъ упоминовенія
для доставленія матеріала при наиме-
*) Отъ скрипа при мятіи травы(Даль).
**) Также Ьу^еит Зрагіит.
нованіи ихъ по русски. Ма^поііа асп-
тіпаіа Ь. —- Огуречное дерево, Сиспт-
Ъег-Тгее (англ.) бигкепЬаит (нѣм.),
Ма^поііа (изсаіа Анйг. — Априкосовое
дерево. АргікозепЫите (нѣм.) — Мадп.
§1аиса Ь.—Бобровое дерево, йег еі^епѣ-
ІісЬе ВіеЬегѣаит, Ь’агЬге йи Сазіог. —
Ма§п. §ганйійога Ь. Тюльпанный лавръ,
Ьапгіег-іиііріег (®р.) ВідЬаигеІ (англ.)
Ма§г.. ЯогіЬипйа — Оаііззошёге (франц.
Кат. Алжирск. рр.)
Ма)апНіетит ЬіГоІіит Г 8ті1а-
сіп. Фарм. назв. ПпіГоІіит. Зуп. Зтііасі-
па ЬіГоІіа ПезГ. Легкій Бронецъ (Волог.)
Дерябка (Тамб. Меуег). Жируха (Волог.)
Заячья кровь, Заяча кровъ (Мал.)
Заячья соль (Кал. Под. и ошибочно
въ Земл. Газ. 1859. № 28. Баячья соль).
Заячій цвѣтъ (Кал.) Заячьи уши, ушки
(Кал. Черн.) Заячьи ягодки, Зайцевы
ягоды (Могил.) Зайковы ягодки (Вят.
Лал.) Заевчѣ зелѣ (Гродн.) Зимовикъ
(Черниг. Микл.) Змѣевикъ (Волог.)
Змѣевица (Арх.) Змѣевецъ (Вят. Меуег).
Кулина (Гродн.) Кулинка (Черн.) Ку-
тейка (Твер.) Ландышъ двулистный,
боровой (Моск. Нижег.) Майникъ (Дв.
пер.) Дикій макъ (Ниж.) Мимозель, Ми-

МаіапіЬетит — Маіѵа
207
иозелень (Арх.) Мудки (Черн.) Одно-
листникъ (Кондр. заимств.) Перецъ
(Гродн.) Перечница тр. (Кондр.) Сольца
(Ниж.) Сорока (Рук. Лал.) Сердечная
трава (Вят. Меуег). Сердечникъ (Гродн.)
Рябчиковыя ягоды (Пет.) Рябковыя
ягоды (Пет.) Соколиныя ягодки или
глазки (Смол.) Червивая (Арх.) Сомнит.
Дикая резеда (Тул.) Дикая смородина
(Ниж.) Урнеръ (Каз.) Лисся (Пет.) То-
стокуръ (Ниж.) Волчье-лыко. — Пол.
Ма)о\ѵиік, Рзігосиек. Лесіпоіізѣ. Конва-
лійка. Рзігосгек сКѵиІіёсі. — Чегиск.
Рзігосек. Ргезіпрпіска (род.) Ргеаіир-
пісе Йѵгаиіізій. Йейпоіізіек. ЗІоЬ. 8іі-
поп'ка, Пирепісе, Зігасі уакойа.—Сербск.
Теііѵіспіса. — Луз. РзігиЬаса. — Финн.
Огаѵаптагуа. — Латыш. Ѳаііепез. —
Якут. Зяйгавз оі, ЗэдйгЙвв-оі, т. е. сер-
дечная (МеіпзЬ.) — Нѣм. Ваз ЕіпЫаП,
сііе Каігепеіег, сііе кіеіизіе МаіЫите,
Наз Рагпаззецчгаз, сііе хсѵеіЫіІіігі^е
ЗсЬаПепЫите, Йег Ѵо^еіѵѵеіп, Йаз 2ѵеі-
Ыаіі. Употр. отъ ногтоѣды (Арх. Во-
лог.), отъ слабости въ ногахъ (Волог.),
отъ лома глазъ (Пет.), отъ опухоли
(Гродн.) и для мягчительныхъ клисти-
ровъ (Кал.)
Маіахін 8ш. ОгсЬій. Маіахів зна-
читъ мягкость. Стагачка (Дв.)—Пол.
Мазіезк, АѴ^іЛік. — Чешск. Мёксііка. —
Сербск. Мекаса.— Луз. ІѴпІІік.— Финн.
8иоѵа1ккц. Огаѵаппаагуа, ѴкЬетрі 8по-
ѵаіікп (апЪ Маіахіз раіийоза Зсѵагіг.) —
Нѣм. \ѴеісЬогс1іе, АѴеісЬкгаиі, йіе 8раг-
іеітаг^е. — Франц. Не Маіахійе.
Маіооітіа Вип^еі Воізз. (СгисКег.
I. 186). Ѵаг. тасгапіЬа. Сарты на Сыръ-
Даръѣ — Шитыръ. Франц, назв. Маі-
соітіа тагіііта К. Вг. — йиііеппе йе
МаЬоп, МаЬопіПе, Ѳігойёе йе МаЬоп.
Маііоіив РЫІірріпепзів МйЛ.
ЕирЬогЪ. XV. 2. 966. 8уп. ВоіНега ііпс-
іогіа КохЬ. Цвѣтоносъ наз, Камала
и въ послѣднее время рекомендуется
какъ отличное средство отъ ленточной
глисты. Красный порошокъ, окружаю-
щій сѣменныя капсули, наз. Оіапйиіае
Воіііегае, біапйпіае Ггисіигп КоШегае.
Обезьяны, поѣдая плоды, окрашиваютъ
морду свою въ красный цвѣтъ и по-
тому дерево называется Обезъяннымъ,
Айеп^і^Ьаит. Отеч. Малаб. и Ко-
романд.
Маіорѳ X. Маіѵас. I. 429. Дырав-
ка, Диравка (Сл. Ак.)
Маіѵа X. Маіѵас. I. 430. Грудница
(Акад. Слов.) Зинзиверь, Зинзивей
(Кондр.) Калачики, Мальва, Прос-
вирничка (Собол.) Сляжень, Прос-
курнякъ (Стар. Рукой, можетъ быть
АІіЬаеа оЛ.) — Пол. 81аг, Йіаз роіпу. —
Чегиск. 81ёз. 81ез. — Сербск. ЙЦегоѵаса,
§1езоѵаса. Іабланъ. — Луз. 81ег, 81ёг,
81ёг. — Финн. Маіѵа. — Груз. разн.
вид. Балба. — Имер. Тухта. — Нѣм.
Маіѵе, Рарреікгапі. — Франц. Мапѵе.
Егота^еоп. — Англ. Маііоѵѵ. Носк-ЬегЪ.
Маіѵа Аісеа Г. Фарм. назв. Аісеа.
Филя, Просвирки (Амб.) Полевая ро-
жа (Могил.) Слязъ (Минск.) Слязюкъ
(Могил.) — Пол. 2у§тагек, Зу^піагек.—
Чуваш. Шйпыръ корыкъ, т. е. пузыр-
ная волыночная трава. — Тат. Хотьма
(Вор.) — Нѣм. Возепрарреі, АПееп-
Маіѵе, бі^тагзкгаиі, біийепіепЫите.
Корень и трава употр. снаружи при
воспаленіи глазъ.
Маіѵа Ьогѳаііа Жййп. 8уп. Маіѵа
ризіііа. Васильки (Уф.) Василекъ (Уф.)
Калачики (Вел. и Мал. Росс.) Калач-
никъ. Копеешникъ (Полт. Волог.
Екат.) Просвирка (Вел. Росс.) Прос-
вирки. Проскурка, Проскурки (Курск.)
Проскурнякъ, Просвирникъ. Перепон-
ка (Могил.) Расходникъ (Хар.) Дикая
рѣпа (Ниж.) Свиная рѣпа (Мог.) Сви-
ной горохъ (Уф.) Слясь (Гродн.) ПІе-
лягъ (Гродн.) Листья употр. на клисти-
ры и въ припарку, а изъ корня дѣ-
лаютъ мазь (Кал.) Отъ запора мочи ва-
рятъ съ молокомъ и даютъ пить утромъ
и вечеромъ по стакану (Екат.) Кромѣ
того, отъ обрѣза, отъ стѣсненія въ гру-
ди (Ков.), отъ рѣзи, худобы и женскихъ
болѣзней (Гродн.)
Маіѵа сгіэра X. Гордовина или
Кудрявая рожа (Кондр.) Городовина
(Рог.) Гордоводъ (Полт.) Грудашникъ,
Груднишникъ (Кондр.) Дзиндзиверъ,
Жинзиверъ большой (Кален.) Раздай
зелье (Харьк.) Скулочникъ. Шлясъ
(Гродн.) — Пол. К^йгіеггатѵу зіаг, Кей-
гіег гамгіес. Кгізраіу аіаг. — Луз. Ма-
ёёгпіса, шаёегпікотѵе геіе, 2ЬіЬапе геіе,
Ковуска. Листья, какъ размягчающее
средство, прикладываютъ къ скул-
камъ (болячкамъ). Листья могутъ быть
употр. въ пищу, а стебель на волокно.
Маіѵа Маигіііапа X. Дзйндзи-
веръ. Дзіндзівіръ (Малор.) Дьюнд-
зя (Рог.) Зинзиверъ (Черняевъ). Чинги-
бирь (Екат.) Отеч. Сѣв. Афр.
Маіѵа гоіліпсІіГоІіа X. Фарм. назв.
Маіѵа ѵиі^агіз 8. шіпог 8. ришііа (Гоі.
еі Еіог.) Василекъ (Селенг.) Грудная
трава, Груднишникъ, Грудашникъ, За-
повки (Каш. Приарг. кр.) Зинзивей,
Зинзиверь круглолистный. Калачи-
ки (Кондр. Вел. и Мал. Росс.) Пацёр-
ки (Малор. Рог.) въ Полѣсьѣ. Пере-
печки (Могил. Крауз.) Просвирки
(бол. ч. губ.) Дикія просвирки (Зарайск.
Пот.) Проскурки (Малор. Рог.) Прос-

208
Маіѵа — Магиіа
курень (Малор. Стар. Банд.) Проскур-
някъ меньшій (Кондр.) Проскурнякъ
(Малор.) Просвирнякъ (Орл.) Праскуда
трава (Кал.) Пряничникъ (Алт. Пот.)
Пышечннкъ, Пышечка (Тамб Сам.)
Свиная рѣпа (Котел. Сѣни.) Рожа (Екат.
Кіевск.) Слизь трава, Слизь меньшій
(Кондр.) Слязъ, Простой Слязъ (Зап.
Росс.) — Пол. ЗІаг р^езі. — Чешск. Ха)есі
зіёг, Рапа іюііа коіаску, зугеску, раіас-
ку, ра^йску, ра§асісе (81оЬ.) 81ег сііѵѵо-
кі. — Луз, 8уйг)еск, Тѵагоикі (зиЬ Ка-
зерарреі). — Латыш. Какку зеегі. —
Груз. Балба. — Лезг. верхн. Даг. Баке-
ли, — Ногайцы Волнъ. Курей. — Тат.
вг Екат. г. Калычь. Въ Тавр. г. Ли-
мотъ-отъ. — Нпм. Піе Ееійтаіѵе, Ееій-
рарреі, Оагзетаіѵе, Ойлзерарреі, Саг-
іепрарреі, Ѳгазрарреі, Назепрарреі, Ка-
верарреі, кіеіпе Рарреі. — Франц. Ре-
іііе таиѵе, Бозе й’оиіге-тег, Ьа Раззе-
гозе, Іа Тгетіёге. Употр. преимуще-
ственно на полосканье и на припарки
размягчающія. Въ Кал. губ., напаривши
въ квасу, прикладываютъ къ золотуш-
нымъ мѣстамъ.
Маіѵа ауіѵеаігіа В. Фарм. назв.
Маіѵа ѵиі^агіз з. пицог. Василекъ (Уф.)
Дзиндзиверъ (Малор. Маке.) Дзіндзі-
веръ (Малор. Основа). Жинзиверъ, Зин-
зиверъ, Зензиверъ, Зензиверова трава
(Стар. Рукоп.) Огородный Зинзивиръ
(Полт.) Царскія кудри (Ниж.) Голая па-
ночка (Укр. Левч.) Просвирникъ или
Проскурнякъ дикій (Кондр.), лѣсной
(Щегл.) Рожа, Красныя рожицы (Вят.
Пуп.) Свиняча ропа (Волын.) Слязъ (Во-
лог.) Слезъ (Рог.) Танцерникъ (Волын.
измѣн. Пацерки). Употр. тоже что и
Маіѵа гоіипйіѣ Сербск. Слѣзовача (Кар.)
Сгві зіег, Оизсца ігалѵа. — Луз, Йіег,
81ёг, Зіёгпа, 816г.— Груз. Зинзиверь,—
Имер. Тухти. — Латыш. 8аи1ез Іаррі-
паз. — Нѣм. Піе НапГрарреІ, йіе дговзе
НазепрарреІ, сііе йоЬаппізрарреІ, йіе
дгоззе Воззрарреі, йіе ХѴа.Ійра.рреі. —
Франц. Сггапйе таиѵе, Маиѵе заиѵа^е,
Веиггаі, Еготадеоп. — Англ. Воипй
Поск. Ма.Полѵ.
Мапікоі иііііввіта Роігі. ЕиркогЬ.
XV. 2. 1057. Тапіокка, Кассава. Бра-
зильскій Аррорутъ. Доставл. Атуішп
МапіЬоі. Отеч. Троп. Амер.
Магапіа агишііііасѳа В. Саппа-
сеае. Доставл. Атуішп Магапіае, Ату-
іит атегісапит, Аггоіѵ-гооі. — Арро-
рутъ, Араурутъ, вестнндскій Салепъ.
Троп. Амер.
МагсЬапйа роІутогрЪа В. Маг-
сЬапі. ВЫі. 11. Фарм. назв. Нераііеа
захаііііз, Нераііса ібиіапа. Лепесточ-
ница (Собол.) Леиесточникъ, Лепестко-
вый мохъ (Даль). Царевы очи (Волог.)
Кудри (Волог.) — Пол. Рогозіпіса. —
Чешск. Рогозіпісе. — Сербск. Рогазіас,—-
Луз. Рогозіпіса. — Нѣм. ЬеЬегкгапі,
ВгиппепІеЪегкгаиІ. — Франц. Нёра-
іідие ёіоііёе ои йез Гопіаіпез. — Англ.
Ьіѵег-лѵогі.
МаггиЪіит Иепй.ЬаЬіаі.ХІІ.447.
Шанта. Шандра (Кондр.) — Пол.
йгаіііа. Кггесіиа. — Чешск. йаЫеспік.
бейіѵа геііпа (О1.)ѵ—Сербск. Теіег!)ап.—
Луз. ТаЫиспік, Зеіпік. — Нѣм. Вег
Апйоги. — Франц. Ье МаггиЬе, 1а Ѳа-
Іёоре. — Англ. Ногекоипй.
МаггиЪіит реге^гіпнт Вегсіг.
Фарм. назв. тоже. Бѣлый желѣз-
някъ (у Казак.) Білин желізнякъ
(Сред. Малор. Рог.) Перекопъ *) (Хар.
Кален.) Пижма (Херс.) Шандра (Херс.)
Тат. Колышъ-отъ (Тавр.)
МаггиЪіит ѵиізагѳ В. У Діоскор.
Ргазіоп. Фарм. назв. МаггиЬіит аІЬит
з Ргазіит з. Ьатіит Магіае. Болотная
былица (Лям.) Конская мята (ХѴіей.)
Шанта (Кондр.) Шандра, Шандра бѣ-
лая, Шандра обыкновенная (бол. ч.
Росс.)— Чешск. Вигіпа Ьііа, йаЫесіцк.—
Сербск. Тортльан, Тетрльан (Лавр.) —
Латыш. РиЬзІівсІіі, риѣвсЫі, риІівеЫі.—
Нѣм. Ваз Арі'еікгаиі, йег Вег^Ьоріеп,
йег тѵеіззе Вогапі, йіе боіЬезкеИе, йаз
боііѵегвеззеп, йіе ЬеисЬіе, йіе Магіеп-
пеззеі, йег ^етеіие Магіепиеззеі, йаз
МагоЪеІкгаиі, йаз ІѴеіззІеисЬіепкгаиі,
НеНкгаиі,— Франц. МаггиЪе ЫапсЬе.—
Англ. ЛѴЪііе Ногекоипй.
Магйіа СоіиІаВс. (Сотроз. VI. 13).
Фарм. назв. СЬатотіІІа з. Соіиіа іоеіі-
йа з. Скатаетеіит Іоеіійит (Гіогез).
Грудница (Курск. Горн.) Глазъ вороній
(Кондр.) Пустодомъ (Ряз.) Ромашка
песья (Кондр.) Ромашка собачья
(иер.) Собача ромашка (Малор. Рог.)
Дикая ромашка (Вор.), Полевая ромаш-
ка (Полт.), Вонючая ромашка (Щегл.)
Румянъ собачій (Кондр.) Румянокъ
собачій (Рог.) Ромень собачий (Кален.)
Собачій рамонъ (Минск.) Зелье-рома-
некъ (Гродн.) Цвѣтъ собачій (Кондр.)
Рамонъ (Могил. Крауз.) — Пол. Зтіагй-
*) Вѣроятно это и есть «Трава Пе-
рекопъ» старинныхъ русскихъ лечеб-
никовъ (№ 49 Опис. великоросс. травъ)
Переколь (Опис. о трав. рук. Лал.
№ 59) и очень вѣроятно — Переносъ,
Перенасье (№ 25 Книги Цвѣтникъ), Пе-
реносъ (№ 54 Опис. великоросс. травъ),
Трава Перенде, Переломъ, Перекосъ
(Опис. о тр. Рук. Лал. № 23) Рук. Смир-
нова № 108 и т. д.

Магиіа — МесИса^о
209
Іо (род-) Рбі і’шпіапек. Еитіап рзі. —
Уешск. Магйпек (род.) Раі гтеп. —
Сербск. Кокогп^ак, Регзіепак (род.)
Жаблья трава.—-Луз. Зчѵіщасу йоіуег.—-
Финн. Иагакап-1. коігапкикка, раіѵап-
каккага.— Латыш. 8іг;;и кпттеіепез.—
Эст. Капа регзесі, БЬіпЬеіп. — Рач.
Имер. Ана гвнрила.— Нѣм. І)ег Оапзе-
корѣ сііе НипсІзЫшпе, йег Нишізготеу,
йег Кгоіепйііі, йіе КпМіІІе, йіе Мадй-
Ыите, йіе ЗігеісІіЫпте. — Франц. Са-
тотіііе риапіе, Магоиіе сѣаіііегіе, Са-
тотіііе йез сЬіепз. — Атл. По§’з Геп-
пеі, МаіЬег, Мапійег. МаііЬез. Употр.
прежде при истерикѣ, яомотЬ, глистахъ
и лихорадкѣ.
Маігісагіа В. Сотроз. VI. 50.
Ромашка. — Лол. Вшпіапек.'— Ѵешск.
Негтапек, Катііку (81.) — Сербск. Тіб-
гіса. — Финн. Заппакпкка. Ьаипіо. —
Нѣм. МиПегкгаиС. СатШе. — Франц.
Ьа Маігісаіге. — Аніл. Маігісагіа.
Маігісагіа СЬатотіІІа Л. 8уп.
СЬатаетеІпт ѵиідаге (Кирг.) Фарм.
назв. Скатаетеіит ѵиідаге, Сііато-
тіііа ѵиідагів (НегЬа) 8. тіпог 8. по-
вігаііз. Купальница (Волог.) Маточная
трава, Маточникъ, Маточница (Даль).
Моргунъ (Кондр. 102). Ромашка (об-
щеупотр.) Роменъ(Малор. Стар. Банд.)
Романъ (Стар. рукоп. Лечебн. Малор.
Волк.) Романова трава, Раненъ (Даль).
Романецъ (Вол. Подол.) Румянка (Екат.)
Румянокъ (Малор. Рог.) Сосонька
(Тамб. Меуег). — Пол. Витіапек, ги-
тіапко^а Магипа, Магина гптіапек.
Румень воины (Мик.) — Чешск. Негта-
пек, Ктеп, Огтапек. — Сербск. Тіігіса,
Теіепак, Ьіиііс. Жабльякъ, Прстенакъ.
У Лавр.—Комомильа, Липица, Раменак,
Прстенак. — Луз. Негтапсік. — Русин.
Вптіапок. — Дубр. Комомилья. — Южн.
Слав. Трава од бува. — Валах. Царевъ
цвиетъ. — Болі. Попадійки. — Финн.
Катеіі-заипіо. йпЬай-пекзеп. — Эст.
Катеіій, закза капа регзей. иЬіп-Ьеіп.—
Латыш. КитеІрзсЬі, іаозски, Киттеіе-
вез. Киттеіівсііі. — Арм. Папуначе,—
Труз. Гвирихн, Гвнрила. — Гур. Митр.
К(Ь)аменіа—Кирг. Иргуиъ (Хорошх.)—
Чуваш. Оксялла-кбрыкъ, т. е. денежная
трава (Мих.) Шакъ-корыкъ, т. е. ша-
шечная трава (Мих.) — Нѣм. Сгетеіпе
ой. ѵіісіе,, ой. аесЫе Катіііе, КатіПеп-
тиНегкгаиі, Кеібкагаіііе, Неітдеі, Иег-
теііп, НегтеІсЬеп, ВотеуепЫпте, §е-
теіпег Вотеу, Аес’піез Мийегкгаиі. —
Франц. Сатотйіе ре.іМе ои огйіпаіге.
Атл. Соттоп СЬатотіЦ 1ѴІ1Й СЬато-
тііе, Оо§’з СЬатотіІе, Г'іие Іеаѵесі Ке-
ѵегіелѵ, Согп Г’еѵегі’ечѵ, ЗНпкіпв Мау-
ѵгеей. Цвѣты ромашки принадлежатъ
къ самому общеупотребительному пе-
карству при коликахъ всѣхъ родовъ,
при нервныхъ и перемежающихся ли-
хорадкахъ, при женскихъ болѣзняхъ,
и снаружи въ видѣ припарокъ, ваннъ.
Маѣгіеагіа іпоИога В. Бѣлоцвѣтъ
(Ниж.) Полевой бѣлый цвѣтъ (Костр.)
Билекекъ (Ставр.) Какорва (Кондр.)
Желтоголовка (Арх.) Матренка (Костр.)
Марашка (Сит.) Попы (Смол.) Проходъ
(Вят. Меуег). Пугвена (Вятск. Меуег).
Пугвина (Даль). Пуповникъ (Біпй.) Пле-
тушка (Нижег.) Ромашка дикая (Яр.
Пет. Ол.), мелкая (Ниж.), русская (Ниж.),
собачья (Вор.), полевая (Ниж.) Романъ
(Умань). Бѣлый Романъ (Умань). Ро-
менъ (Малор. Сред.) Убырь(Арх.) Ива-
новъ цвѣтъ, бездушный цвѣтъ (Янс.)
Зыр. Іоджидъ-юръ. Кача сизь-турунъ.
Кача-синъ. — Черем. Чаберъ-буянъ-
шудо. — Корея. Реканъ-боба (Олон.)
Употребл. отъ ломоты, отъ простуды,
удушья и кашля и въ видѣ припарки
отъ мокраго лишая (Вор.)
МаѣѣЬібІа В. Вг. СгпсіГ. I. 132.
Лол. Ье'ѵкопіа. Масісіка. — Чешск.
Гіоіа. — Сербск. ІдоЬіста, тойгі ае-
Ьоу — Луз. Ьек'когуа. — Нѣм. Піе
Ье\ѵко)е. — Франц. Ьа МаіЬіоІе. —
Англ. Диіу-Поѵѵег. Зѣоск <Зі11іНоѵ?ег.
МайЬіоіа аппиа Вшееі. У древн.
Ьеисоіоп, Ьеисоіит. У Плнн. Ѵіоіа риг-
ригеа, Ѵіоіа аІЬа. Левкой. Лилія бѣ-
лая, Фіалокъ бѣлый, Гвоздичная фіал-
ка, душистая фіалка (пер.)— Лол. Ьеіѵ-
копіа Іеіпіа. — Чешск. ЦпЬісіса, зеЬо^
тойгі. — Сербск. Шебо) црвени. —
Болг. Шибой. — Нѣм. Зоттегіеѵкозе,
Е'еіді. — Франц. Ьа ОігоЯёе апппеііе,
(іиагапіате, Ѵіоііег й’ёіё. — Англ. Ап-
ппаі Зіоск біііійоп'ег, Тепѵѵеек Зіоск.
МайЬіоІа іпсапа В. Вг. У Ѵігдіі.
Раііепз.ѵіоіа. Озимый левкой.
Махітоугісаіа сЫпѳпвіз Мах.
ЗсЬігапбг, Олъчи — Коігіа&. Голъды —
Коігіаііа (Мах. 31). Плоды употребл.
въ пишу.
Мѳйісадо Ь. Ье°тітіп. П. 171. Отъ
шейісиз, т. с. индійскій. Медунка. —
Пол. Пгі^сіеііпа. ПхЦсіеІпіса, Ьисегва,
Когіогогес, Когіоі’охпік, Ѵ?і1сг;у дтосЪ.—
Чешск. ТоІісе. Ѵоііезка. —• Сербск. Пн-
ища, Ѵі]а. — Луз. ёііпсіпа. — финн.
Маііапеп. — Нѣм. Пег Зсііпескепкіее.—
Франц. Ьа Ьпсегпе. — Аиг.і. Месііс, Ме-
йіек, ТгеІоіІ, Зпаіі-Сіоѵег.
Мейіса^о агЬогеа Б. Извѣстный
Суіізоз древнихъ, кормовое растеніе,
отличавшееся свойствомъ необыкно-
венно увеличивать количество молока.
Отеч. Греція.
Ме<3.іса§о сігсіппаѣа В. Фарм.

210
Мейіса^о — Меіашругшп
назв. Аигісиіа тигіз Сатегагіз (НегЬа).
Французская Люцерна, Итальянская
Люцерна, Испанская Люцерна (съ нѣм.)
МесПса^о Гаіеаіа Ъ. Буркунъ (Вол.
Нод. Тавр.) Желтый Буркунъ (Ставр.)
Буркунецъ (Тавр. Вор.) Бурундюкъ
(Екат.) Бурундукъ (БіцД.) Бурунчикъ,
Бурунчукъ, Борончук (Малор.) Вя-
зиль (Курск.) Воробьиный горохъ(Влад.)
Полевой горошекъ (Хар.) Глазная трав-
ка (Вор.) Желтокъ (на Ирт.) Жереб-
чикъ (Курск.) Желтый клеверъ (Мог.
ошиб.) Зеновецъ (Гродн.) Куколь боба?
(Вор.) Лѣчуха (Щегл. ошиб. пер. назв.
тесііса). Медунка (Щегл.), Нѣмецкая
люцерна, Шведская люцерна, Швед-
ское сѣно (съ нѣм.) Пердунецъ (Сам.
Сар.) Боровые стручки (Влад.) Счастли-
вая травка (Сарат.) Шечевица (очев.
искаж. Сочевица) Вол. Спотыказъ (Хар.)
Черевишникъ (Полт.) Перевивая трава
(Сарат.) Я мурокъ, Ям^рка (3. Войск.
Дон.) и изм. Имурка,. Юморка, Юмор-
кай, Еморикъ (Вор.) — Пол. Кояіого-
йес, Бхі^сіеііпа — Сербск. Оицііса зёг-
разіа. — Луз. 2оПа кѵѵііііпа, Йііпсіпа.—
Кирі. Джунгурчка. — У Ног. Тат. Бу-
рувчукъ, Буркунецъ, Буркутникъ. —
Каскё. Джюммуршка. — Тат. Кавказек.
К)нжа — Перс. Сунша. — Тат. Тавр.
Кашка-колушка-отъ. — Финн. Рубгіа-
пб-таііапеп, Ьіппеиз. — Эст. Коііапе
|оокз)а гоЫ. — Нѣм. Оег Аскегкіее,
йаз ЬеіЩе Неи, йаз зсЬѵейізсЬе Иеи,
йег ЙеиізсЬе Ьигегпег, Йег зсЬттейізсЬе
Ьигегпег, йег ^гоззе, §е!Ье Зіеіпкіео.
Вег ЗісЬеІкІее. — Франц. Ьииёгпе йе
8иёйе, уаипе, заиѵа^е. Ьихегпе іаисіііе.
ТгаисЬе, Ьейіе. — Англ. Уеііоѵ» Мейіс.
Очень хорошая кормовая трава.
Мѳсііеа&о Іириііпа К. Буркунчикъ,
Бурунчукъ (Екатер.) Полу клеверъ.
Таракановъ (Біпй.) Хмѣлевая (АѴіей.
пер.) — Чешск. СЬшеІоѵіпка. — Имер.
Самъ-хура. — Эст. МаіІазе-тоЬі, пеіізі-
рииай. — Финн. Кигтітаііапеп. — Нѣм.
Вег Норіепіигегпег, ОеІЬег 'ѴѴіезеикІее,
Еп^іізсііег Кіее, ІѴоПзкІее, кіеіпег 8і-
сѣеікіее. — Франц. Ьа Ьигегпе ші§по-
пеііе, Ьа Ьириііпе, Міпеііе, Міпеііе Йо-
гёе, Мігіігоі йез сЬашрз, Тгіоіеі, Ье
Тгёйе уаипе, Ье Тгёйе поіг, Оііеі, Ьи-
гегпе НоиЫоп. — Англ. КопзисЬ. Віаск-
зеей, Норііке ТгеіоіІ. Виг-СІоіуег. Очень
хорошая кормовая трава.
МеДіса^0 пшгіта. Ріпъяшокъ(Ма-
лор. Сред.)
МесКса^о заііѵа X. Назв. древнихъ
и Фарм. Мейіса (НегЬа Мейісае). отъ
страны Мидіи. Буркунецъ (Екат.) Крас-
ный буркунъ (Ставр.) Везиль, Степной
визель (Урал. Пот.) Луговой вязиль.
Врачебница (Сл. Амб.). Лѣчуха (Дер.
Зерн.) ЛечухІ (Даль) (всѣ три названія
ошибочны вслѣдствіе неправильнаго
перевода слова тейіса). Бургундская
или настоящая Люцерна (въ Сел.
Хоз) Мышій степовой (Екат. ошиб.)
Пердунецъ (Сарат. мож. быть лекажей.
Буркунецъ). Храпунъ (Сарат.) Мусюй
(въ Сел. Хоз. кит. назв.) Джурмутка
(съ кирг.) Іонжа (на Кавк.)— Пол. Ьи-
сегпа, Мейека. — Чешск. ІѴоііёзка, Ьг,-
сіпка, Оийіак. Мойга з’еііііпэ. — Сербск.
Вип)іса кёгтпа. — Финн. Куіѵбтаііа-
пеп, — Арм. Іонджа, Аспастъ. — Груз.
Алаверди, Іонджа (Эр.) — Кит. Мусю,
Мусюй. — Кирг. Муюсъ (Пот.) Дшур-
мутка. Джюнручка (Меркл.) — Тур.
Пачъ-Сончаса (оттуда — Іонжа). йи-
ипізсЬка, ПзсЬиийізсЬка (ЬеЬш.) — Хив.
Джуяшка (Ваз) — Перс. Аіаог. — Узб.
Дженушка. Янучка. ЙаниІзс1ісЬа(ЬеЬт.)
Тадж. Вида (Русск. Сел. Хоз. 1874. № 6).
Аляпъ (Федч.) — Нѣм. Оег щѵі§е Кіее,
Ьигегпе, Йег Заіпійт, йег Ыаие ЗсЬпек-
кепкіее, йег Ьигд-ипйізсЬе ЗсЬпескеп-
кіее, йег 8раг§е1к1ее, ІѴеІзсЬег Кіее.—
Франц. Ьигегпе, Гоіп йе Вопг§о§пе,
Тгёйе йе Воиг§о§пе, — Англ. Тгпе-
Мооп-Тгейоіі. Ьисегпе. Отличная кор-
мовая трава.
Меваоаграѳа еі^апЛеа Кед. Сги-
сіГег. I. 183. Сарты на Сыръ-Дарьѣ —
Караядысъ (Кат. Выст.)
Мѳіаіѳйса Ь. Мугіас. III. 211,
Меіаз — черный, Іеисоз — бѣлый Ка-
япутовое дерево. — Пол. СгагпоЬуІ.
Каіариіа. — Чегиск. Сербск. Кауариі. —
Нѣм. Пег ІѴеіззЬоІг, Са)ариіЬашп.
Меіаіеиса еепівіаѳРоІіа 8го. Лист.
въ Нов Гол'л. употр. вмѣсто чая, отку-
да и назв. Бѣлаго чайнаго дерева,
УѴеіззег ТЬееЬаиш.
Меіаіеиса Сауериѣі ПохЬ. Меіаі.
тіпог 8шііЬ. Доставл. извѣстное Каяпу-
товое масло, Оіеит Сауериіі, Оіеит
Са^ариіі з. Са^ириіі. Оіеит АѴіііпеЬіа-
пит. Са)ериіб1 (нѣм.) Еззепсе йе Са]е-
риі (Франц.) Оіі оі' Сауариі (англ.) —
которое впрочемъ добывается большею
частію отъ Меіаіеиса тіпог ЗтііЬ.
Отеч. перваго Ява, Борнео, Целебесъ
н Молукск. о-ва, а втораго — Амбоина.
Мѳіашругит Ь. БсгорЬиІ. X. 582.
Меіаз, черный, ругоз, пшеница, зерно,
т. е. чернитъ пшеничную муку. Ма-
рьянникъ (Двиг.) Огнецвѣтникъ (Со-
бол.) Огнецвѣтъ (Даль). Пшеница чер-
ная (Кондр. перев. назв.) Черножаръ
(ошиб. перев.) — Пол. Рггепіес, Рзіеп-
пік. Кготѵіа гей, Кгоѵіе гуіо. 2Ьойо
кго-ѵт, Шв-опіес, Яттопіес, Йгчѵопцесг.—
Чешск. Оегпуз, бегпійіо, Сетпеуз, —

Мѳіашругит — Меііа
211
Сербск. Б’гойіса. — Финн. Маііікка. —
Латыш. Взей^изе! Ііппі. — Нѣм. Вег
Киііѵѵеіхеп, йег “ѴѴасЬіеІтсеіхеп.—Фраки.
Ье Ме/атруге. — Атл. Соіѵ- ѴѴ'Ііеа.І.
ГгепсЬЛѴЬеаі.
Мѳіашругит агѵѳпве Б. Звонецъ
(Курск.) Позвонокъ (Вор.) Оба названія
общи съ ВЬіічапЙчііз). Братки (Подол.)
(назв. общи съ Ѵіоіа ігісоіог). Иванъ
да Марья (Ставр ) Желтоголовникъ
(Вор.) Золототысячникъ (Хар.) Мать и
мачиха (Вор. общее съ Тивв. КагГага).
Полевая, трава. Худуша (Курск.)
Чешск. Сегпеуз, Сегпуз, Сегтеі, рае-
піска. — Сербск. Птойіса роЦвка. Лн-
вадаръ (Панч.) — Луз. Пйічѵіа рзепіса.—
Нѣм. Аскег-КиЬчѵеіхеп, Аскег-АѴасЬіеІ-
ѵгеігеп. АскегЬганй, АскегЬисЬчгеігеп.—
Франц. Віё Йе ѴасЬе, СогпеНе, Бои-
§ео!е, Оиеие Йе тепагй, Воидеоіе, Гіеиг
Йс СЬаіг, Вготепі йе Іа ѴасЬе. У Ъе-
соср — Вёйоиіп, Віё йе ЬоеиГ, Віё йе
гепагй, Віё гоп§е, Иготепі йе ѴасЬе,
НегЬе гои^е, Бап^еоіе, МШеі )аипе,
Мііісі ваиѵаде, Могеііе, Ріей йе Ьсис,
(^иеие Йе іоир, Эагеііе, Заггіеііе Йев
Ьоів.
Мѳіашругит сгізіаіит Б. Жел-
тушникъ (Вят. Леп.) Пѣтушій гребе-
шокъ *) (Сл. Акад. по смѣш. съ ВЫп.
сгізіа Оаііі). Пѣтушки (Малор.)
Мѳіашругит петогоеит Б.
Братъ и Сестра (Зап. Росс.) Братъ съ
сестрой (Тамб. Меуег). Братъ-Се-
стра (Бѣлор. Нос.) Братики, Братокъ
(Южн. Росс.) Братовка (Могил.) Аню-
тины глазки (Ряз.) Братки (Біпй.) * **)
Быковникъ. День п ночь (Гродн.) Дву-
цвѣтникъ (Новг.) Желтяница (Яро-
слав. Петр.) Желтушка (Курск.) Зи-
новія (Курск.) Золотушная трава (Тв.
Ост. Пуп.) Зубровая (Гродн.) Зябрій
(Вор.) Луговой Звонецч, (Минск.) Дзво-
нецъ (Гродн.) Иварецъ (Вит.) Иванова
трава (Пск.) Иванъ да Марья ***)
"О 5 Саезаір. Сгізи, откуда, вѣроят-
но, и назв. гребень.
**) Названія Братки, Анютины глаз-
ки, Иванъ да Марья — суть названія
общія съ Ѵіоіа ігісоіог Б. Эта общность
названій произошла, можетъ быть
вслѣдствіе того, что въ обоихъ расте-
ніяхъ встрѣчаются органы окрашен-
ные въ два цвѣта и вслѣдствіе одина-
коваго употребленія обоихъ растеній
отъ золотухи.
***) По всей вѣроятности это есть
«Трава Иванъ» Стар. рукоп. цвѣт-
никовъ (Книга ЦвѣтЙикъ А? 57. Опис.
травъ 92).
(Вел. Росс.) Іванъ да Марья (Малор.)
Іоакимъ и Анна (Нижег.) Адріано, и
Марія. Казюля (Кал.) Липнякъ (Олон.)
Медунка (Вил.) Мѣдянка (Вол.) Огне-
цвѣтъ (Яр.) Сухокрыла (Олон.) Сачиов-
ка (Гродн.) Скотскій кормъ (Іевл. пер.)
Мѣткая трава (Вят. Леп.) Трехцвѣтная
трава (Даль). Черная пшеница (Сл. Ак.
пер.) Чмелычикъ (Гродн.) — Пол. Вхіечі
і пос. Иосуйгіей. Рзхепіес еаіотѵу. Юхтаго •
піес ^аіотѵу (Вил. Ков.) — Чешск. Пен а
пос Іезпіе. — Луз. Согпоѵѵс, Согхік, йхі-
\ѵ)а рзейса, Виййегдак, Пос а хей, 8ра-
гік. — Эст. Наг)а Ьеіп, )аапі гоЬі, кн-
рііалѵа гоЬі. — Фаи». БеЬіошаііікка. —
Нѣм. Пеі’ НаіпкиЬчѵеігеп, йег Ыаие
ОсЬзеччѵеігеп, йег Віпйетѵѵеігеп, йаз
Та&- ипй ПасЬікч-аиі, йеч’ Ыаие ІѴасЬіеІ-
ѵеіхеп. Весьма любима коровами. Въ
народной медицинѣ употр. оть золо-
тухи въ видѣ чая и ваннъ, снаружи
отъ грудныхъ болѣзней, отъ чесотки,
порошокъ отъ ранъ и порѣзовъ. Въ
Курск.губ.красятъ въ желтый цвѣтъ*).
Меіашругиш ргаіѳпвѳ Б. Фарм.
Меіашругиш ІШеига (Гагіпа или тертыя
сѣмена). Названія вида тѣ же какъ и у
МеІ. петог. и кромѣ того: Кушарка
(Олон.) Петровская трава (Пск.) Соро-
чьи стручки (Нижег.) Чистецъ (Хар.)
Полевые васильки (Курск.) Мокрецъ
(Вор.) Жеруха (Гродн.) Употр. тоже
отъ золотухи у дѣтечІ.
Мѳіашругит зуіѵаЫсит Б Г нѣ-
ту ха (Твер. Пуп.) Кобылья трава (Пе-
терб.) Могильникъ (Могил ) — Эст.
Кати каегай, ѵоі Ьеіп. — Финн. ПчііХи-
таііікка. — Нѣм. Віе §е!Ье АѴаІйічігзе.
Мѳііа Б. Меііас. I. 621. Меііа древ-
нихъ есть Р’гахіпив Огпиз. Ясенка (пе-
рев. см. Ргахіпиз). — Пол. Міейііп, Міб-
йек, Сейгак, йезіонек. — Чешск. 2ейе-
гасЬ.—Нѣм. Вег РаіегпозіегЬаипі, 2ей-
гасЬ. — Франц. Б’АгёйагаеЬ. — Англ.
Веай-Тгее.
Меііа Ааейегасй Б. Ацедерахъ.
Клокочина, тр. (Кондр.) Клекочина
(Даль). Индѣйская лилія **) (Всем. Пу-
теш.) Святое дерево (перев. ст> франц.)
Синяя ясень (Даль). — Пол. Вех іпйу) -
зкі. — Нѣм. Вег зугізсЬе Раіегпозіег-
Ъапш, йег діаііе 2ейгаЬ. СЬіпезізсЬеі'
Ноііипйег, РаіегпозіегЬаит. — Франц.
АгЬге Заіпі. АгЪге а, СЬареІеі, Бііае
Употребл. знахарями для водворе-
нія согласія между супругами (Пуп.)
“'*) Всемірн. Путеш. XIV. 226, оши-
бочно переведено Лилія съ англ, назв.
Іпйіап Бііас; слѣдуетъ Индѣйская Си-
рень.

212
Мѳііа — МѳШоіиз
Дей Іпйез, ІЛІаз сіе СЬіпе, Гаих 8усо-
тоге. — Атл. ТЬе Веай-Тгее ог Іпйіап
Ьііас. Неешігее. Регзіап Ьііас, Ргійе о!
Іпйіа. Отеч. Азія. Изъ зеренъ пригот.
четки, откуда и нѣм. и франц. назв.
Мёііеа Ъ. бгапііп КипіЬ. 376.
8іеий. 288. Отъ Меіі — медъ, по слад-
кому вкусу сока стебля. Меііпе ТеоФр.
есть ІІоІсиз Еіоі'й'Ьит Ь. Жемчужникъ
(Амб.) Перловникъ (Соб. Амб.) —
Пол. РеіТок'ка, Тгаѵга регіона, ѵКопор-
ка. — Чешск. Зігйоѵка (Рг.) Зігйіѵка. —
Сербек. 2опа, Зигіса. — Луз. Рабегпік,
Копорка. — Фини. Неітікка. — Нѣм.
Паз Регідгаз. — Франц. Ьа Мёіі^ие. —
Ани. Меііс Сгазз.
Меііеа еШаіа Ь. Сарты на Сыръ-
Даръѣ —- Шагыръ-бидай (Кат. Выст.)
Меііеа пикапа Ь. Осочная трава
(Умань). Перловая трава. Перловое
турецкое пшено. Пшонникъ перловый.
Чешск. Ріозікоѵа ігаѵа (81оЬ.)—Латыш.
Рипаригп зтіі^а. — Нѣм. Зсіібп^газ,
ѴѴаІййгаз. біаііев РегІ^газ. Хорошая
кормовая трава.
Мѳіііоіиз Тоигп. Ьертт. II. 188.
Меіі — медъ и Іоіиз, клеверъ. Дон-
никъ *). Донная трава (Сгтеі.) — Пол.
Мозіггук (І'Гозігиез, Мозігзек), Йозйггук,
Мозбегек, Меіііоі.— Чешск: Котопісе.—
Сербек. Кокоіас, 2<1га1)іка. — Луз. Ко-
тоніса. — Нѣм. Вег Нопідкіее, 8іеіп-
кіее. — Франц. Ье Мёіііоі. — Англ.
Нопеу-Ьоіиз. Меіііоі.
МѳШоіиэ аІЬа І)ез/. 8уп. Меіііо-
ѣиз ѵиі^агіз ХѴіІІсі. Бѣлый Буркунъ
(Среди.Росс.) Білий буркунъ(Малор.)
и измѣн. Трава Веркинъ (Вил.) Дойникъ
(Сарат.) Дойнникъ (Тв. Пуп.) Донная
трава(ѲтеІ.) Бѣлый Донникъ. Муж-
ской Донникѣ (Орл. Тар.) Гуньба
(Кондр.) Гунба (Курск.) — ошиб. по
смѣш. съ МеШоіиз соегиіеа. Каменица
бѣлаго цвѣта (Бесс.) Кропило (Сл. Ц.)
Медуница (Кондр.) Милолоть (т. е. Ме-
лилотъ) Уф. Плакунъ (Перм. Клеп.) По-
повникъ (Гродн.) — Пол. Мокігяук Ьіа-
Іу. — Сербек. 2йгаЦіка ргозіа. — Финн.
Ѵаікеа шезікка. — Эст. Ойга риіой,
тааг)а таіізай. — Нѣм. Пег д'етеіпе
ѵгеіззе МеШоіепкІее, йег ^ешеіпе Зсеіи-
*) Названіе Донника произошло вѣ-
роятно отъ названія какой-то болѣзни,
что подтверждается словами одного
находящагося у меня стариннаго ру-
кописнаго цвѣтника, гдѣ говорится:
«Донникъ употр. отъ выхожденія дон-
ной, пить, тереться и посыпать на
донную».
Нее, йаз ѴѴеіззеікгані. Дтегікапізсііег
МГишІег- ойег Віезепкіее. МоНепкгаиІ.
ѴѴеіззег зсЬіѵейізскег Юее. Меіііоіеп-
Зіеіпкіее ѵои ВокЬага, ЗіЬігізсЬег Ме-
Іііоіиз, рекомендуемый для разведенія,
есть тоже .МеШоіпз аІЬа, аНіззіша
(2еіі.зсЬг. йіе Ассіітаі. 1804. № IV). —
Франц. Мёіііоі Ыапс ои сотпит.
Листья и цвѣты этого вида, и дру-
гаго: Меіііоіиз агѵепзіз ІѴаІІг. употр.
въ медицинѣ подъ именемъ НегЬа Ы
биштііаіез МеІІІоіі и употреблялись
въ тѣхъ же случаяхъ, какъ и Меіі].
о!йс. ЛѴіІІй.. уступая однако же ему
въ дѣйствіи. Въ народной русской ме-
дицинѣ употребленіе весьма обширно.
Изъ цвѣтовъ и листьевъ съ топленымъ
коровьимъ масломъ дѣлаютъ мазь, за-
лочивающую порѣзы и похваляемую
при простудныхъ болѣзняхъ (Курск.)
Въ Перм. губ. траву пьютъ отъ лихо-
радки. Въ друг. мѣст. отъ сухотки, во-
дяной, боли живота и т. д. и для уве-
личенія молока.
МѳШоіиа соегиіеа Еат. Фарм.
назв. Меііі. соегпіеа, з. НегЬа аедур-
ііаса ѵеі Ьоіиз ойогаіиз (НегЬа сит
ПогіЬив). Буркунъ зілле (Мал. Рог.)
Гуньба *) (Стар. Рук. Вел. Росс. и
Мал. Росс.) Сѣрозелье **) (Херс. Кіев.)
Сѣрое зелье, Сырое зелье (Вол.) — Пол.
Лозігзук Ы^кііпу, Кошопіса зтѵо)зка,
Меіііоі Шойгу. — Сербек. Рзепа. Різка-
ѵіса шойга,—Луз. Зуйошййезаіпе хеіо.—
Нѣм. Пег Казекіее, 2іе§епк1ее, 8сЬаЬ-
гіедепкіее, йег 8іеЬеп§егисЬ, йаз 8іе-
Ьепдезеіі, ЗіеЪепзіийепіепкгаиі, ѴѴеііег-
кгаиі, ЛѴоЫзіеЪепхеіі, йег Ыаие Нопід-
кіее. — Франц. Ьоііег ойогапі, Еаих
Ваите йи Регои. ТгёЯе тизщіё, ТгёЙе
тіеііё, Меіііоі Ыеи, Ьоііег ойогапі. —
Англ. Віие Меіііоі. Отеч. Сѣв. Афр.
Употр. между прочимъ отъ потемнѣнія
глазъ (сокъ травы); въ Швейцаріи упо-
требл. при приготовленіи зеленаго сы-
ра, которому сообщаетъ свой запахъ и
цвѣтъ.
Меіііоіив ойіеіпаіщ Тат. Фарм.
назв. Меіііоіпз сіігіпа (НегЬа сит КІо-
гіЬиз). Буркунъ, Желтый Буркунъ
(Вел. Росс.) Жовтпй Буркунъ (Ма-
лор.) Луговой Буркунъ (Черняевъ,
Укр.) и измѣн. Буркинь (ХѴіей.) Барко
(Ворон.) Воргунъ (Малор. Стар. Банд.)—
Греча дикая (ѴѴіей.) Донникъ, же.т-
*) О значеніи слова Гуньба см. при
Сагйиі Сагѵі.
**) Можетъ быть оттого, что употр.
при дѣланіи зеленаго сыра.

Меіііоіив — Мѳіосасіиз
213
’гый Донникъ (вездѣ). Женскій дон-
никъ (Орл. Тар.) Донецъ (Сиб.) Жел-
тый цвѣтъ (Влад.) Заячій холодокъ
(Вол.) Итальянская трава (Кондр.) Ко-
моница (Кондр.) Кропило (Сл. Ак.) Се-
датъ (Курск.) Томка (съ нѣм. Бѣлор.
Сл. Нос.) Мольная трава (Эк. Зан. пер.)
Дикій хмѣль (Собол. пер.) Хреетовникъ
(Нижег.) Чемирвикъ (Екат.) — Пол.
Хозіггук гоііу, гѵусхаіпу. —• Чешск. Ко-
топісе, СеЫібе. — Сербек. 2йга1)іка 1ё-
кагзка. — Іуваги. Ильбёръ. Хирь-кб-
рыкъ, т. е. дѣвичья трава (Мих.) —
Ноши — Коянъ-курей (Екат.) — Эст
Мезікий. — Латыш. 2е11а аЬЬоІіпі. —
Финн. Озтап тезікка. Атиг Ьаізикка,
іезткп 1. изтапгиоЬо. — Тат. Сары-
чечекъ' (Ставр ) — Нѣм. Вег Вагепкіаи,
Вагкіее, Ойійепкіее, Нопідкіее, МеШо-
іепкІее, Зсіюіепкіее, Йаз §е1Ье 8іеЬеп-
§егеіі, Йаз Топкакгаиі, ипзегег ІіеЬеп
Ргаиеп ЗсЫйззеІ. Ѳешеіпег 8іеіпк1ее.—
Фраки. Ье Мёіііоі Йез рѣагтасіепз, ойі-
сіпаі. Соигоппе гоуаіе, Мёіііоі сіігіп,
Мігіігоі, ТгёЯе Йе сЬеѵаІ, ТгёЯе ойо-
гапі, Тгоиіііеі, ТгёЯе йез тоисЬез. —
Атл. Соттоп Меіііоі. Нагі’з Сіоѵег.
Кіп^’з Сіоѵег, Ріаізіег Сіоѵег. Служитъ
для приготовленія извѣстнаго Мелилот-
наго или Милотнаго пластыря. Въ на-
родной медицинѣ употр. подобно дру-
гимъ. Листья или цвѣты или перегнан-
ная вода кладется въ нюхательный та-
бакъ. Растеніе весьма медоносное. Тоже
увеличиваетъ количество молока. Въ
Малор. парятъ горшки, чтобы не оки-
сало молоко.
МѳИІоІив виаѵѳоіѳпв ТейеЪ. Ги-
ляки —- КёоГаі (Мах. 78).
Мѳіівва Тоигп. ЬаЬіаі. XII. 240.
Меіізза — знач. пчела. Мелисса. —
Пол. Вхуотаік, Маіосишк,— Чегиск. Ме-
йип (Рг.) Мейипка, Мейипісе, Возоѵпік,
ВоиЬгаѵпік, Маіеспік (81оЬ.) — Сербек.
Маіісціак, Рсеііціак. — Луз. Мёйпіса,
М]ейппка.-—Нѣм. Віе Меііззе.— Франц.
Ьа Мёііззе. — Англ. Ваіт.
Жѳіівза ІЧереіа Т. есть нынѣ Са-
Іагаіпіѣа Нереіа Ьіпк. Это есть третій
родъ Саіашіпіііа Діоскорида.
Меіізва оГйсіпаіів Ъ У древнихъ
Аріазігит(СоІит), Ме1ізр1іу11ит(Ѵіг<;і1.)
Меііззорѣуііоп (Рііп.) Фарм. Меіізза сі-
ігаіа, з. Ьогіепзіз з. Сейгопеііа з. Сііго-
пеііа (НегЬа). Кадило (Вол.) Маточникъ.
Матка. Мятка(Даль). Лимонная мята.
Медовка (Кондр.) Медовый башмачекъ
(Котел. Вят.) Мелисса, Мелисса индѣй-
ская (Кондр.) Мелисса аптекарская (Сл.
Ц.) Мелисса паточная (Сл. Ц.) Ци-
тронъ-Мелисса (въ торговл.) Пчель-
никъ трава (Кондр.) Пчелиная трава.
Папочная трава *) (Щегл.) Листъ пчель-
ный (Кондр.) Роевникъ (Даль). Цитрон-
ная трава.— Всѣ названія искуственно
составленныя или заимствованныя или
переводныя. Весьма многія изъ этихъ
названій были помѣщены при Вгасосе-
рЬаІит Моійаѵіса. Тамъ же указано
было свойство и употребленіе его, оди-
наковое съ Меіізза. Общность названій
произошла конечно оттого, что Вгасосе-
рѣаіпт тоійаѵісит называлась прежде
Меіізза іигсіса з. Сейгопеііа. Отъ этой
общности названій, конечно, зависитъ и
употребленіе Вгасосерѣаіпт’а такое же
какъ и Меіізза. — Чешск. ВпЬгаѵѵпік,
Воіоѵпік, 'ѴѴсеІпік, ійаіеспік, теіізза,
тагпіе, тагпіка, тейітка, тейипіее. —
Сербек. Рсеіігуак. Рсеііпа ЦцЬіса, Ма-
іісіуак.— Луз. Кб.іпік, Мииасатіеіііска,
Во]отѵпік,ВпЬгаѵѵпік.—Нѣм Сіігопеп-
Меііззе. бет. ой. ойс. Меііззе, Оаг-
іептеііззе, йаз Віепепкгаиі, Іттеп-
кга.иі. Сіігопепкгаиі. Неггкгаиі. Іѵеп-
Ыаіі. Ргаиепкгаиі, НопідЫите, Р&Яеп-
кгаиі, ѴѴапиепкгаиі. ’ѴѴіпіегтеІіззе. —
Франц. Ьа Сіігопеііе. Меііззе, НегЬе
Йе Сіігоп, Сіігопаіе, Роіпсігайе, Ропсі-
гайе, Сіігадоп, Рітепій’аЬеіІІез.—Англ.
Соттоп Ваіт ог Ваѵѵт. Медоносное
растеніе, которымъ натираютъ внутри
ульи для осажденія роевъ. Употребл.
прежде въ медицинѣ.
Меііѣіів І. ЬаЬіаі. XII. 432. Ме-
ііііа — пчела. Мочегонъ (Сл. Ак.) —
Пол. Міойоѵѵпік. — Чешск. ВоЬгопіка
(Рг.) ВоиЬгаѵпік, Вегѵгзка, Мейоѵпік
(81оЬ.) Мейізка (Ор.) — Сербек. Мейе-
піка.— Нѣм. Ваз ІштепЫаіі. — Франц.
Ьа Мёііііе, Мёіііе, Мёііііійе, Меііззоі.—
Англ. Вазіагй Ваіт,
МеІШів Мѳііваорііуііит Т. Фарм.
назв. МеІіззорЬуІІит з. Меіізза Тга^і
(НегЬа). Кадило, Пахучее кадило (Ма-
лор.) Медунка (Гродн.) Мочегонъ (Сл.
Ак.) Пчельникъ, Пчельный листъ (Сл.
Ак. по смѣш. съ Меіізза оійс.) Пижель-
никъ (Волын.) Гадинъ-языкъ (Волын.)
Нѣм. Віе Вегдтеііззе, ЛѴаІйтеІіззе,
Нопі^теііззе, йаз Віепепкгаиі, Сггіез-
кгаиі, Нопі^Ыаіі, МеІіззепЫаіігі^ез Іт-
тепЫаіі, МцНегкгаиі, Йіе ІѴаІйпеззеІ.—
Франц. Мёііііе, Мёііззе йез Ьоіз, НегЬе
засгёе, Меііззоі, Мёііззе риапіе, Меііззе
рипаізе, Мёііззіёге. — Англ. Вазіагй
Ваіт. Употр. отъ кашля и одышки.
Мѳіосасіив С. Ваиіг. Сасіеае.
ІП. 460. Дыня осотная или Камышевая
трава (Кондр.)—Пол. йехотеіоп, Какі-
*) Вѣроятно слѣдуетъ паточная
трава.

214
Мѳіосасіи.8 — Мепйіа
теіоп. — Чешск. ПуйисЬа. — Сербск. Г)і-
гц'іпа. — Нѣм. МеГопепсасіиз. — Франц.
СЬагсІоп йез Тпйез. — Аіил. Меіоп-
ТЬізіІе.
Мепіврегтит йаѵигіеит І)с.
Меиізрегт. I. 102. Меыз — полулуна и
зрегта — сѣмя. Луносѣменникъ (иск.
сост. род. назв.) Бѣлый хмѣль, дикій
хмѣль. — Пол. Міезі§сгпік, Міезіесгпе
гіагко, Міезіесгпе гіагпо. — Туні. ня
Ам. КоізсЬіткі.
МепіЬа Г. ЬаЪіаі. XII. 164. Греч.
МіпіЬе. Слав. Мятва (Ев. Луки XI. 42.
Мате. XXIII. 23). Мята. Мня та,
Мяятка (Мал. Волк.) Душица (Твер.)
Цвѣтъ человѣческій трава (Кондр.) —
Пол. Мі^і.кіеѵ, Мі^іа, Мі§іка, Міепіа—
Чешск. Мёіа.—Сербск. Меіѵіса, Меіѵа.—
Русый. Міаіа, Міаіка. — Луз. М)аіез,
Муаітгеу. — Латыш. МеЬіегез. — Эст.
Мйпвів. — Финн. Міпііц. — Чуваш.
СІйтнюкъ. — Даур. Беріакъ. — Арм.
Ананухъ. — Груз. Имер, Гур. Мингр.
Питна. — Кирг. Кіикъ-отъ, т. е. Сай-
гачья трава (Хор) — Вь Ход.ж. Гуль и
рейханъ (Кушак)— Нѣм. Віе Мйпге,
Міпге. — Франц. Ба МепіЬе. — Англ.
Міпі.—Аино Катиікепа (ОІеЬп. зр. тв.)
МепіЬа адиаііса Г. У ТеоФр. 8і-
зупаѣгіоп (дикорастущее). У Діоскор.
А^гіоп Невуозпаоз. У Плин. дикая —
МепіЬазігит. Фарм. назв. МепіЬа адиа-
ііса (РЬагт. Ѳаііс) 8. Ваіватит раіизіге
8. ЗізутЬгіит оійсіпагит (НегЬа). Ду-
шица полевая, Мята душистая (Кондр.)
Водъяна мъята, Полій (Малор. Рог.)
Кіньска мъята (Умань). Пахучка
(Бѣлор.)— Пол. Міеікіеѵ гаЬіа,— Чешск.
Ріапу Ваізапа (Маѣ) Мйіа койзка. —
Сербск. Кощзкі ЬсзіЦак. — Луз Когуасе
т)аіѵе). Воіпік. — Латыш. Каккп теЬ-
іегез. ПЬвепа теЫегез. — Эст. АПіка
тііпвів. — Финн. Вапіатіпііи. — Нѣм.
Віе ВасЬтйпге, КізсЬтйпге, ЛѴаззег-
тйпге, ваз тѵіісіе Каігепкгаиі, йаз Кгб-
іепаи§е, йег ВоззЬаІзат, АѴаззегЬаІзат.
По дѣйствію своему занимаетъ первое
мѣсто, уступая только въ пряности
запаха англійской мятѣ.
МепіЬа агѵепэіа і. Фарм. назв.
МепіЬа едиіпа ѵеі зуіѵезігіз. Бѣжава
(Каз.) Глушнякъ (Арх.) Драголюбъ
(Малор.) Душица (Пск. Пет.) Дикая ду-
шица (Смол.) Материнка (Орл) Мята
дикая (Вел. Росс) полевая (Пет. Пск.
Вор.) глухая (Рор. Тар.) конская (Полт.
*) Какой-то видъ наз. въ Олонецкой
губ. Ломовая трава; обмываніе отва-
ромъ ея употр. отъ головной боли (По-
ляк.)
Авг.) Кіньска мъята (перев. Малор.)
Кошачья мята (Смол.), собачья (Арх.),
лѣсная (Гродн.) По лева мъята, Плав
нова мнята (Сред.) Мята блошница
(Тавр.) Мята боровая (Ниж.) Мачихинъ
листъ (Олон.) Плодовая (Олон.) Под-
грудникъ (Гродн.) Полусентъ Марія?
(Екат.) Перекопъ (Вятск. Меу.) Вин-
ная шишка (Мог. ІІабо и Чол.) — Луз.
Пяіѵгіа пцеіііска, Коп)аса пуеіііска, роі-
па копіаса пцеііска. — Эст. Коппа
іпшівів, рішав, карза' Ьеіп. — Латыш.
Банки теЬігаз. — Финн. Аготіпіи. —
Груз. Гареули-питна. — Имер. Гур.
Мингр. Омбало (Кн. Эр.) — Нѣм. Г>іе
Аскегтепіііе, Ееійтйпге, РГегсІетйпхе,
йег Когпроіе), йег іѵіійе Роіе).— Франц.
МёпіЬе оіі Ваите йез сЬатрз. Употр.
отъ кашля, отъ удушья, отъ поноса;
отъболп глотки — отваръ съ медомъ;
отъ укушенія бѣшеной собаки прикла-
дываютъ листья; отъ грудницы у ко-
ровъ (Ниж.)
МепіЬа оіігаіа Еіггіг. Бергамотная
мята. Вег§апюІітіпге. Отлич. пріят-
нымъ и сильнымъ запахомъ.
МепіЬа огівра Ѵаіегіі Согбг и Ггп.
Фарм. назв. МепіЬа сгізра ѵега (І’Ь. Во-
ГИ88.) въ отличіе отъ МепіЬа сгізра
(Іеі§. (разность М. зуіѵезігіз). Мята
нѣмецкая или кудрявая (Кондр.), ку-
черявая (Курск.), лѣсная (Минск.),
луговая (Черн.), огородная (Полт.) Ку-
дрява мнята (Малор. Сред) Куче-
рява мъята (Рог.) всѣ пер. — Сербск.
Капа. — Нѣм. Піе Кгаизепайпге.
МепіЬа йѳпЫііз і. Фарм. назв.
МепіЬа Ваіватіпа (НегЬа). — Нѣм. Ваі-
заттіпге, Вазіііептіме, Сіігопептйпге,
вег НагіепЬаІзат, віе Огап^еппппяе. сііе
Ротегапхептіпге.
МепіЬа рірѳгііа 8сНт. Фарм. назв.
МепіЬа рірегііа 8. ап^іісапа з. рірегіііз
(НегЬа). Англійская мята. Переч-
ная мята. Мята холодянка, Холод-
ная мята, Холодка-мята. — Нѣм.
Піе Еп§1ізсЬе Мііпхе, РГей’егтйпге. —
Франц. МепіЬе роіѵгёе, Ваите а, за-
1а<1е. — Аніл. Реррегтіпі. — У Грек.
за Кавк. Идіосмосъ. — Арм. за Кавк.
Дахина, Дахцъ. Видъ самый сильный
и замѣчательный по дѣйствію, разво-
димый во всей Европѣ искуственно и
дико растущій только въ Англіи. Отли-
чается отъ всѣхъ прочихъ холоднова-
тостью, чувствуемой при употребленіи
ея. Дѣйствіе мяты при поносахъ и коли-
кахъ извѣстно. Масло, Оіеит МепіЬае
рірегііае аеіЬегеит особенно рекомен-
дуется при хронической слабости глазъ,
и ревматическихъ боляхъ зубовъ и
ушей.

МѳШііа — Мѳпуапйіез
215
МепіЬа Риіѳ^іит Г. Это есть СИе-
сЪоп древнихъ Грековъ, изъ котораго
съ водой и медомъ приготовлялся свя-
щенный напитокъ Кукеоп, употребляв-
шійся при Элевзипскихъ таинствахъ.
Фарм. назв. Ри1е§іит з. Риіедіит ге-
§а!е (НегЬа еі Зитіпіі.) з. Ьогіепзіз з.
сегѵіиа (Тр.) Полей трава (Кондр.)
ГІолій, Блоховникъ (Кален.*) Бло-
хогонка (Екат.) Блошникъ (ПІенк.) Бло-
холовъ.— Нол. Роіе).— Чешск. Роіе).—
Сербек. РоЦасак. — Луз. Ро]. — Нѣм.
Оаз ЕІасЬвкгаиі, йаз ЕІоЬкгапі, біе
Нігзсіі-Мйпге, сііе РоІерМйпге. Бетеі-
пег РоІе,)-1(’1оЬкгаиІ. — Франц. Роніііоі
соттпп, Роиііоі заиѵа^е, СЬаззе-рисе,
НегЬе аих рисез. — Англ. Реппу гоуаі.
Ри^йтз-^газз. Имѣетъ медицинское
употребленіе отъ разныхъ болѣзней,
въ Англіи употр. какъ приправа. Про-
гоняетъ блохъ, откуда и названіе. Но
п здѣсь, вѣроятно, свойства и употреб-
леніе растенія приписано ему не вслѣд-
ствіе наблюденій, дѣйствительно сдѣ-
ланныхъ, но вслѣдствіе смысла назва-
нія Рпіеаіит.
МепіЬа вуіѵѳвігів Г. Фарм. назв.
МепіЬа зуіѵезігіз, з. Іоп^ііоііа з. ециіпа
з. МепіЬазігит. Русская мята. Дикая
мята, простая полевая мята (Мог.) Рас-
перстница (Вор.) Материнка. — Тат.
Амашлы-отъ (Тавр.) — Сербск. Коньска
босильакъ. — Нѣм. Пег Неггепігозі, йіе
Коззшйпге, біе ІѴаІбтйпге, "ѴѴіІйег Ваі-
зат. ВоззЬаІзат. — Франц. МепіЬе зап-
ѵа^е, СЬеѵаІіпе. — Англ. Ногзе-Міпі,
Мапіе, Вгоок-Міпі, АѴаіег-Міпі. Употр.
отъ боли горла (Влад.), отъ простуды
(Каз.), отъ нарывовъ и сибирской язвы
въ видѣ припарокъ.
МепіЬа ѵігіаів Г. Фарм. назв.
МепіЬа аспіа з. томана з. заііѵа (РЬагт.
Таиг. НегЬа). Русская мята. Квасная
мята. — Нѣм. Ѳгйпе, зрііге ой. гйті-
зсЬе Мйпге. Віе ВасЬтйпге, Ггапеп-
тйпге. — франц. МепіЬе ѵегі ои а ёрі.
МепіЬе йе Ыоіге Вате. — Аиі.і. 8реаг
Міпі, Зріге Міпі.—Груз. Багисъ-питна.
Изъ него приготовл. Сгёте йе МепіЬе,
и добыв. масло Оіеит МепіЬае ѵігійіз.
Растеніе всего чаще употребляется при
разстройствѣ желудка.
МѳпуапіЬѳв Тоигп. Оепііап. IX.
137. Вахта. — Пол. ВоЬгек, — Чешск.
’іѴасЫа (Рг.) Ті’ііізіпік, Тго]ап, ВоЬгек,
ѴасЬіа, Ьітоика (81оЬ.) — Сербск. ѴаЬ-
іа. — Нѣм. Вег ВШегкІее, йіе Иоііеп-
*) Отъ видоваго названія, по упо-
требленію для истребленія блохъ.
Ыпше, бег ІПеЬегкІее. — Франц. Ме-
пуапіЬе. Ве МёпіапіЬе. — Англ. Веап-
Ьиск, Виск-Веап. — Финн. Кааіе.
МепуапіЬев ігіГоІіаіа А. Ѵаіег.
Согйиз Тгііоііиіп раіизіге. У ТаЬегп. 521
Тгііоііипі ЙЬгіпит. Фарм. назв. ТгіГо-
Ііит ЙЬгіпит з. раіийозит з. адиаіісит,
з. атагит (НегЬа). Бобовникъ (во
мног. губ. Вел. и Мал. Росс.) Бобров-
никъ *) (Арх. Меркл.) Бобровка (Эк.
Маг.) Бобровица (Щегл.) Бобрикъ
(Гродн.) Бобка (Гродн.) Бобокъ (Вил.)
Бабенникъ(Полт.) Вахт а трава (Кондр.
Моск. и др.) Вахта-бобровникъ (Шенк.)
и измѣн. Вахка (Олон. Поляк.) Вехкъ
(Олон. обіц. съ фнинск.) Жабникъ(Перм.
Леи.) Женскій жабникъ (Кал. Лям.)
Звѣробой (Томск.) Зубовникъ (Кіев.)
Комоница, Коничь (Кондр.) — (назв.
перенесенное отъ Тгіі'оііиш). Лапуш-
никъ рѣчной (Нижег.) Трехлапникъ
(Новг.) Лихорадочникъ (Кален. заимств.
отъ видов. Фаръ. назв. йЬгіпит). Мѣ-
сячникъ (Щегл.) Поносная (Волог.) Па-
вунъ, Тавунъ (Щегл.) Стрѣла (Щегл.)
Трифоль, Тріфолія (Малор.) Тре-
фоль (въ прод.) ТрехФОль (Тамб.) Три-
листникъ, Троелистка, Трехлиствен-
никъ, Троелистки (Вятск. Перм. Сиб)
Троелистъ (Твер.Пуп.) Трилистникъ
водяной (Кал. и др. — всѣ перев. и
занмствов.) Третьина (Курск.) Ушко
(Олон.) Чахотошная (Костр.) Щеве-
люкъ трава (Кондр.) Пол. Тгоуап, Тггу-
Іізіек, ВоЬожіік. ВоЬгек іггііізіпу. —
Чешск. Ттоііізіпік, Тгііізіпік. беіеі ігоб-
пі, Ьогку ігорсе ѵобпі, Тго)ап іѵосіпі,
ВоЬгек, ѴѴасЫа. — Сербск. Тгоіізі §ог-
кі. — Луз. Нбгкі бйебеі, Кбгіік, Ехіска,
Бгіса. ВоЬоіѵшк, ВоЬгоѵпік, Йігеііпа,
БиЬка. — Самоі. Риріоузгкіе (Ков.) —
Латыш. РирІакзсЬі, Рпрри Іарра, Оге-
то)ата заЫе. — Эст. НЬа ІеЬеб, Коіт-
РеЬі. — Финн. РеигапѵеЬка, гааке, гаа-
іап, гааііата, габаке, га^аке, гаіакка,
гаіакко. Зогзапкикка, ѴеЬка, ѴезіаЬ-
таііо — Чуваш. Чигёсъ-корикъ‘(Омѣл.)—
Зыр. Лапъ-коръ (Савинъ). — Нѣм. Нег
ВіеЬегкІее, Віііегкіее, Виііегкіее, Еіе-
Ьегкіее, Бип^епкіее, Ма§епк1ее, 8сЬаг-
Ьоскзкіее, ЗитрШее, НгеікоЫ, АѴіезеп-
тап^оій, баз ВоЬпепкгаиі, біе Хоііеп-
Ыите. — Франц. Пе ТгёЙе ациаіідие,
ТгёЙе Й’еаи, ТгёЙе бе савіог, ТгёЙе без
паагаіз. — Ани. Во§-Веаи, МагзЬ-Кос-
*) Названіе Бобровника и всѣхъ дру-
гихъ, произведенныхъ отъ корня Бобръ,
вѣроятно заимствовано первоначально
изъ нѣмецк. назв. ВіеЬегкІее.

216
МепуапШѳв — Меврііив
кеі, МагаЬ-ТгеіоіІ, ТЬгее Іеаѵей. Виск-
Веап. ’ѴѴаіег ТгеГоіІ. Употр. въ медиц.
при слабости желудка и перемежаю-
щихся лихорадкахъ. Въ народи, медиц.
употр. отъ лихорадокъ, отъ чахотки
(Костр.), отъ поноса, кашля, грыжи,
зубной боли и т. д. Въ Пск. губ. отваръ
съ прибавленіемъ соли дается овцамъ
и коровамъ отъ кашля.
Мегсигіаіів X. ЕирЬогЬ. XV. 2.
794. Пролѣска (Кондр. Двиг.) Полѣс-
ка (Собол.)—Пол. Зисиуг, Згсгёг. Звсиег-
яуса. — Чегиск. Вазапка, Вазапка. Рзо-
аег. — Сербск. ВевиЦа. Йіітешса. — Луз.
Зсёг. — Финн. 8іпі)иигі. — Нѣм. Віп-
Й'еікгаиі. КиЬкгаиі. — Франц. Мегси-
гіаіе. — Англ. Мегсигу.
Мегсигіаіів апшіа X. РЬуІІоп Діо-
скорида по Фраасу есть Мегсиг. аппиа,
а по Шпренгелю Мегсиг. Ютепіоза.
Фарм. назв. Мегсигіаіів (НегЬа). Щиръ
трава *) (Кондр.) Щерь трава (Кондр.)
Курье зелье, Дубровникъ. Собачья ка-
пуста (Сл. Ак. пер.) — Тат. Патлыкъ-
отъ (Тавр.) — Нѣм. йаЬгі^ез Віп^еі-
кгані, НипйзкоЬі, ВиЬгкгаиі, КиЬкгаиі,
ЗсЬѵеіввкгаиі, Зрескшеійе, Мегсигіив-
кгаиі, сіег ѲІаііЬііщеІ, Йаз ЗотгаегЬіп-
»еікгаи!, (Ііе Зоттегзресктеійе. —
Франц. Мегснгіаіе таіе ои Гетеііе,
Огііе ЬМагйе, Гоігоііе, Ѵоігеиве, Ѵі-
о иеііе. — Англ. ГгепсЬ Мегсигу. Тяж-
кая сорная трава въ садахъ и вино-
градникахъ Зап. Ев|?. Стебель и корень
имѣютъ противный запахъ и синѣютъ
на воздухѣ. Молоко коровъ, поѣвшихъ
этой травы, бываетъ синяго цвѣта.
Принадлежала къ НегЬае диіпдие етоі-
ііепіев и служила для приготовленія
Зугорив вапііаіів в. Іоп^ае Ѵііае.
Мегсигіаіів рѳгѳшіів Г. Фарм.
*) Въ Старинныхъ рукописныхъ Ле-
чебникахъ «Щиромъ» называется
другое растеніе, такъ какъ въ нихъ
говорится, что «трава іциръ» ро-
стетъ по горамъ и по высокимъ мѣ-
стамъ и по буграмъ, по три стволины
вмѣстѣ, а стволъ его яко конопляный,
грановитъ и листъ яко конопляный,
цвѣтъ на немъ красенъ вельми, какъ
маковый цвѣтъ, весьма дивенъ и пре-
красенъ, какъ шапка на верху ствола,
а цвѣтъ рвать п копать коренья его
въ осень. Рукоп. Лечебн. привадл. Кн.
Волх. № 23. Описаніе о травахъ № 8.
(Рук. доставл. мнѣ г. Лалет. изъ Вятки)
п др. Вѣроятно это есть растеніе изъ
рода АтагапіЬиз, разные виды кото-
раго носятъ названіе ІЦпра.
назв. Мегсигіаіів шопіапа з. СупосгатЬе
(НегЬа). Бажанна тр. (Кондр.) Собачья
капуста (Кондр. пер.) Зеленикъ (Вят.)
Куръ зелье (Моск.) Куръ (Двиг.) По-
лѣска (Собол.) Пролѣска (Дв.) Про-
лѣсная трава (Даль). П р о л і с к а (Ма-
лор. Рог.) Повертень (Курск. Горн.) Сте-
бельникъ (Ниж.) Стрежней (Вят. Меуег).
Сииеродь, Синевороть (Курск. Гродн.)
Чистуха (Вят. Меуег). Щиръ (Ьіпй.)—
Пол. Бажанка, Родинецъ, Чинородъ,
Плодишь, Дѣцинецъ (Мик.) — Эст.
8еЦа гоііі. — Самог. Вапкіеііз (Ков.) —
Нѣм. АѴаІсІЫп^еІкгаиі; и др. поименов.
при Мегс. аппиа. — Франц. Мёгсигіаіе
Йез Ьоіз, заиѵао'е. СЬоих йея сЬіепз. —
Англ. По»’з Мегсигу ог По^’з Соіе, Мег-
сигу. Свойства тѣ же, но растеніе еще
болѣе остро и даже вредно животнымъ.
Употр. на краску въ синій цвѣтъ.
Мѳгѣѳпвіа тагіііта Воііг. (Вог-
га§. X. 87). Гил. на Сах. Еіпіих (СІеЬи.)
Мегйііив Наіі. Нутепіп. В,ЬЬ. 412.
Лисочка (Собол.) Морщинникъ (Заг.)
Трутовица (Собол.) — Пол. Зігосгек. —
Чешск. Пге'й’отогка. — Сербск. Пгѵоуей-
ка, Тгпіоѵас. — Луз. НгіЬ йопцасу. —
Нѣм. Уеізрііг,- Ноіирііг, (Іег Еаііеп-
зсЬтѵатт. — Франц. Ье Мёгиіійв. —
Англ. Мегиііив.
МѳвѳтЬгіапіІіѳтитЬ. Еісоій.
МеветЬгіа — полдень и апіЬетов —
цвѣтокъ. Деяникъ (Ших.) — Пол.
Рггуроіийпік, Роіийпік, 'ѴѴІокпік, Гі-
§о«ка. — Чешск. Козтаіес. — Сербск.
Козтаіес, Ьейепік. — Нѣм. Піе Иавег-
Ыите, МіИа^вЫите. — Франц. Ьа Еі-
соійе. — Англ. Еі» Магідоій.
МеветЬгіаиЙіѳтит егізіаШ-
пит Г. Деяникъ. Ледяная тр. (Кондр.)
Ледянка. Ледокъ (Хрустал.) Морозъ
(Зап.Кавк.Общ.) Хрустальная трав-
ка (у сад.) всѣ заимств.— Пол. Мгои.—
Чегиск. Ьейпаска. — Нѣм. Паз Еізкгаиі,
йіе Еі8рЯавге,ПіатапіепрЯап2е,йіеКгу-
зіаІІ-ХазегЫите. — Франц. Ьа (Пасіаіе,
НегЬе к Іа &1асе, Сгізіаіііпе. — Англ.
Сгізіаіііпе, Ісе-РІапі. Отеч. Мысъ Добр.
Над. Употр. въ пищу какъ овощь и
изъ нея получается 8ойа аіісапііпа. Изъ
другихъ видовъзамѣчательныМезетЬг.
ейиіа Ь., плоды котораго наз. Готтен-
тотскими Смоквами, и МезетЬг. Тгіро-
Ііппа Ь., сѣменныя капсули котораго
привозились въ Европу подъ именемъ
Иогез Сашііае.
Мѳврііив ІЛпШ,. Возас. II. 633.
Мезоз — среди; зрііоз — камень.— Пол.
Ніезириіка, Иезгриіа, Хіезріік, Мевріа,
Мезраі. НеЯ, біо».— Чегиск. Мівриіой.—
Мізриіе, Уезриіе (81оЬ.) — Сербск. Миз-
тиіа. — Нѣм. Піе Мізреі, йег Мізреі-

Мѳврііив — Моіиеѳііа
217
Ьаит. — Франц. ЦёДіег, плоды — ХёЯе.
Ье биі (ШгісЪ). — Англ. Мейіаг,
Мѳврііив &ѳгтапіса X. Аронье
дерево (Сл. Бот. Амб.) Аронье яблоко
(Бот. Амб.) Кизиль, дикій Кизиль (Сл.
Ак.) Кизильникъ нѣмецкій. Нѣмецкій
Мнспель. Мушмула. Чашки, Чашко-
вое дерепо (Раіі. Щегл.) ПТи іп ки.
Шишковое дерево. Шишковникъ
(русск. переселенцы за Кавк.) — Чешск.
Мишпуля (Мик.) Хезриіе,—Сербск. Муш-
мула (Кар.) Мизтиіа йотаёа —Луз. Нуз-
ріа. — Болі. Мушиулъ. — Груз. Хут(Ь)-
гули.— Груз. Имер. Гур. Згмартли (Эр.)
Дзгмартли (Сит.) — Аитр. Цк(Ь)уму-
тури (Кн. Эр.) Пкумотори (Сит.) — Лезъ.
верхи. Даіест. Гбдъ. — Арм. Зкиръ. —
Тат. МизсЬтиІа (Крымъ). ..Аз^уі. —
Перс. Ав(?у11 (Раіі.) — Турк. Аз^іі (ВиЬ-
зе). — Въ Та.іышѣ Кепиз. — Нѣм. бе-
шеіпег МізреІЬаит, сіег ЕзрегіЬашп, сііе
Незреі.— Франц. Ье ХёЯіег Соттип.—
Аніл. Мейіаг Тгее. Ѳегтап Мейіаг, Сот-
топ Мейіаг.
Мѳит АІЬатапііоит Лас<р Пт-
Ьеіі. IV. 162. Фарм. назв. Меит з. Меит
аіЬатапіісит з. АпеіЬит игзіпит з.
Гоепісиіат игзіпит (Кайіх). Медвѣдка,
Медвѣжій корень (Сл. Ц. пер.) Прорѣз-
ная трява (Левш.) Лѣсникъ тр. (Кондр.)
Пол. Ч?з2еѵ,'1о§а. — Чешск. Коргпік. —
Серба. Коргпік. — Луз. Кѣоргпік. —
Нѣм. ВагепГепсЬеІ, Вйгепм’пггеі, Ва-
гепйііі, Миііегюггеі, ЗсѣѵеіпеГепсЬеІ,
сііе Наивтагк, Йег лѵіісіе ВІ11, Йіе Наиз-
сѵигх, йег ЗаиГепскеІ. — франц. Сезіге.
Влийге тоіпе, Еёпоиіі Йез Аірез. —
Англ. Ваій шопеу, 8ріские1, брі^пе!.
Веаг хѵогі.
Меит МиіѳШпаСгііі-іп. Фарм. назв.
Миіеіііпа (Кайіх).
Міогбвіуіів 'Ниіі. ОгсЬій. Сто-
гачка (Даль).
Мікапіа (3-иаоо Н. В. Сотрозіі.
V. 187. Въ медиц. употр. Еоііа еі 8іі-
ріііз Сгііасо отъ употр. противу живот-
ныхъ ядовъ, отъ змѣй, скорпіоновъ,
также отъ водобоязни. Въ Евр. употр.
отъ лихорадокъ, ревматизмовъ, лома,
сифилиса и холеры. Гуако (Друг. Здр.
1861. № 24).
М11 і и т Б. Сгтат. 8іеий. 34. КипіЬ. 65.
Борникъ (Кален.) Просо, Просяное пше-
но (Кондр.) Просяникъ (Бек.) — Пол.
Ргозоѵгаіса. — Чешск. Рзепіско, Ргозіс-
ко (Ор.) — Сербск. РгоЬи1]а. Просо. —
Луз. йаЫіска, Рзепіска. — Финн. Тез-
та. —- Нѣм. Ваз Нігзе^газ. Міііздгаз,—
Франц. Ье Міііеі. — Атл. Міііеі бгазз.
МіІіит ѳіГившп Іх Боръ. Метла
(Смол. Лод.) Просо, Просо разсыпное
(Соб.) Проско, Просовикъ (Бек.) Воро-
бьиное сѣмя (АѴіей.) — Чешск. Рзепо
Іезпё. — Нѣм. ЕІаййегЬігзе, Еіаііег^газ,
’ѴѴа1йЬігзе,Мі1іазгга8,8аттіцга8,Аи8ее-
Ъгеііеіез Е1аййег§газ. — Франц. Міііеі
аіб. — Атл. Соттоп Міііеі-дгазз. Хо-
рошая кормовая трава. Сѣмена съѣ-
добны.
МШііт ѵѳгпаіе И. В. Сарты на
Сыръ-Дар. Рангъ.
МігаЬіІів Лаіара Б. НусІа§’іп.
ХШ. 2. 427. Фарм. назв. Кусіа^о Ме-
сЬоасаппае (Кайіх). Царская бород-
ка (Малор.) Царьська борідка (Ма-
лор.) Ночная красавица (у садовн.)
Ночная красота. Пурганецъ (у Фельдш.
по смѣш. съ Сопѵ. .Іаіара). Ялапъ, Чу-
доцвѣтъ. Чудоцвѣтникъ, удивительный
цвѣтъ. Чудо въ мірѣ — всѣ перев. —
Пол. Когсіетіа, Нгісѵасзпіса, Іігісѵасиек,
Спйасгек, Хоспа огйоЬа (род.) Моспіса,—
Чешск. КГосепка. — Сербск. ЬГобигак. —
Луз. Пйій’піска, Вгптокмгёі. — Груз. Гу-
лисаба.—Гур. П(Ь)ера-П(Ь)ера.—Минір.
П(Ь)ераія.—Перс. вцЦ-АЬаззі, т. е. роза
изъ Абасса. — Узбек, НаГі-гапц, т. е.
Семицвѣтникъ. — Нѣм. бетеіпе ѴѴип-
йегЫите, йіе ЗсЬѵеігегЬозеп.— франц.
Ьа Веііе йе ппіі ойогапіе, Еіеиг йе
диаіге заізоп есть назв. МігаЪ. йісЬо-
іота Ь. — Атл. Магѵеі о! Реги, йаіар-
Яосѵег. Отеч. Браз. Имѣетъ слабитель-
ныя свойства, отчего и назыв. Ложною
Ялаппою. Разводится въ садахъ.
МігаЬШв Іоп^ійога Б. Доставл.
Кайіх МесЬоасаппае дгізеае з. Маіаіі-
зіае.
Мпіит Б. Вгуас. КЬЬ. 224. Звѣзд-
чатый мохъ (Собол.) Мохозвѣздникъ
(Даль). Мшистое растеніе (Даль).— Пол.
МосЬйіап, Меггук, МесЬ ^шагйкомгу.—
Чешск. Мегік. — Луз. КоиЬн’ёгка. —
Нѣм. Пая Зіегпшоов, йег БігеіГкорЕ —
Франц. Ье Мпіит. — Англ. МагзЬ-тозз.
Моііпіа еоегиіѳа Моепск. Сггат.
8іеий. 292. КипіЬ. 379. Безколѣнокъ
(Сл. Ак. Даль). Безколѣнникъ (Кален.)
Перловникъ синій. Пырей раменный.—
Пол. Тг2§ё1іса. — Чешск. Вегкоіепес
тойгу, Вегигіісе, 8тгйі, Зтгйёпка. —
Сербск. ВеикоЦепка. — Нѣм. Віе Р&і-
ГепЬіпзе, ИеіГепгіеіЬ, Віаиез ИеіГепдгаз
ой. Ыаие 8сЬтіе1е, Віаиез Регідгав, Віаи-
дгаз, РГеіГепзсЬтіеІе, РіеіГепгаитег. —
Франц. Ьа Моііпіе Ыеие ои й’АПета^пе.
Ееіидие Ыеие. Мегаі, ЙопсЬёе, СапсЬе
Ыеие (Ьесод.) — Атл. Моііпіа.
Моіиоёііа іаеѵіа Б. ЬаЬіаі. XII.
513. Зеленые колокольчики. Лимон-
ная трава. Лимонна трава (Малор.)
Німецьке зилле (Южн. Росс. Сред.)—
Пол. Рзгсгеіпіа, йпіагйесгка (род.)
Чегиск. 8ігока1ісЬ (род.) — Нѣм. Вег

218
Мотогсііеа — Могиз
ТгісМегкеІсЬ.— франц. Ьа МоіисеІІа.—
Атл. Моіисса-Ваіт.
Мотогсііеа X. СисигЫі. III, 311.
Нол. Ргхер^кіа, Тгузкасг. Ваізатка,
Ваізаіпоѵе іаЫко. Ёусіосѵзкіе ^а^О(.^у. —
Чегиск. Мотогсііеа (Рг.) Тукѵсог (ЗІоЬ.)
Тыкворъ (Мик.) — Сербек. Зігкаі). —
Нѣм. Вег ВакатарГеІ, Ше Зргіпддигке.
8ргіп§к(ігЪіз. — Франц. Ьа Мотог-
<Идие. — Англ. Мотогсііеа.
Мотогсііеа Ваіватіпа Ь. Фарм.
назв. Мотогсііеа 8. Рота Иіегозоіуті-
іапа (Ггисіиз). Бальзаминное дерево.
Бальзамное яблоко (Амб) Бальсамина
(Бѣлор. Носов.) Любовное яблоко. Су-
хое яблоко. Песій огурецъ. Сухая тык-
ва. Жидовскія ягоды (всѣ заимств.) —
Нѣм. Вег Ваіватаріеі, сііе Ва1зат§игке,
сіег Ваізаткіііѣіз, сііе Ваізатіпе, бег
ЗіесЬкіігЬіз, сіег АѴшкіегарГеІ — Франц.
Ьа Мотогсііщіе, Ротте сіе тегуеШе,
Ваізатіпе тйіе (Югар.) — Атл. Ваізат
Арріе. Отеч. Остъ- и Вестъ-Индія.
Мотогсііеа СЬагапііа Ь. Фарм.
Гоііа Рараѵеі 8. Рарагі. — Нѣм. бег
іпДіапізсЬе ОигкепарГеі, сіег Рарагі,
ЬіНеге Зргіп^игке. — Франц. РарагеЬ,
Ьа Рашііраѵе. — Атл. Ваізат Реаг.
Масло въ .Греціи употр. отъ выпаденія
волосъ. Отеч. Остъ-Индія.
Мотогсііеа Еіаіѳгішп Ь. Нынѣ
ЕсЬаІіпт а^гезіе Веісіі. Зісуоз а^гіоз
древн. Грековъ ТеоФр. Дісскор. н др.
У Плинія Сиситіз зуіуевігіз. Фарм. назв.
Саситіз азіпіпиз в. ЕсЬаІіит, з. Мо-
тогйіса (Ггисіиз.) Огурецъ лѣсной или
ослиный (Кондр. пер.) Собачьи огур-
цы (пер.) Огурчики скакунчики, Огур-
чики бѣдовые, Дерябка.—Пол. Йіесіег-
рек. — Чешск. Тукчѵісе зігікачѵй. —
Сербек. Пипуничь. — Груз. Китрана. —
Нѣм. Вег Езеіз-, Нипсіз-, ЦеІзкіігЪіз,
сііе Зргіп^-Езеізйигке, сііе Зргііг^игке,
бег ЗргііхкйгЬіз, сііе Ѵехіг-Оигке. —
Франц. Ье СопсотЬге й’аіігаре, Іе Соп-
сотЬге заиѵа^е, ГЕсЬаІіит сіез сЬатрз,—
Англ. ЛѴіІсІ здиігііп§ СиситЬег. Отеч.
Южн. Евр. Сильное слабительное.
Мопевеа ёгашіШога ЗаІівЬ. V. Ру-
гоіа ипійога Ь.
Мопоігора Нурбрііуз Ь. Мопо-
ігор. VII. 780. Зуи. Нурорііуз тиІііЯога
Зсор. Вертляница (Маке.) Подъел-
никъ (Кауфм. букв. пер. слова Нурорі-
іуз). Свѣчки (Вятск. Лал) Слившаня
(Гродн.) Уразная трава (Волог.) и ошиб.
Узорная трава (Даль IV. 439). Уеди-
ненница подсосонная (ѴѴіесІ.) — Пол.
Когиепібѵка. Когг-разоггуіпа. — Чегиск.
Затоѵгаіес. У ЗІоЬ. —- РоЯЬіІек, Нпі-
Іак. — Сербек. Ѵгіііапіса.—Луз. Ког)еп-
Зоіука. НгіЬоѵе иеіе. — Нѣм. Оаз ОЬп-
Ыаіі. Оег ІПсЫепзраг^еІ, сііе ЗсЬпее-
'.ѵигх, сііе ДѴаІсІмттг. — Франц. Зисе
Ріа. — Англ. ѴеІІоѵу ВігсГз Хезі. Ріпе-
зар.
Моаііа Гопіапа Ь. Рогіиіас.
III. 362. Мокричникъ (Собол.) — Лол.
Мосгуйгиаі, Хгибсііек, 2<іго)ек (род.) —
Чегиск. 2<1го)о\ѵка (Рг.) Роіоска, Мопіка,
Сегуепу кохіік, 2с1го]оѵка(31оЬ.) Мопзі-
ка (Ор.) — Сербек. Мокгіс, токгіепік.
Луз. Ёбгіепк.— Финн. Неіекааіі.— Нѣм.
Вег (іиеііеп^гевзеі. — Франц. Мопііе
(род.) Реііі Ронгріег адпаіідие. (У Са-
тегагіиз’а Рогіиіаса ехі^иа). Заіасіе сіе
сгараиЯ. — Англ. ІѴаіег Вііпкз, ІѴаіег
СЬІск\уеесі. В1ігікіп§-С1пскѵуеес1.
МогоЬѳіІа езеиіепіаРегз. Ну-
тепіп. ВЬЬ. 381. Сморчокъ*). Сморжъ
(Херс.)— Пол. Зтагсіг, Згаагг, Зтатсх,
2тагз2си. — Чешск. Зтгй, Зшгге, ЗгагЬ,
ЗтгЬа. — Сербек. Зтгсак. Зтегсак уе-
зііѵа. — Сарты на Сыръ-Дарьѣ Гушна
(Кат.) — Нѣм. Віе еззЬаге Могсііеі, сіег
Маиеггосііеп, сііе ЗреізетогсЬеІ, сііе
ЗріігтогсЬеІ, ЕаНеитогсЬеІ. — Франц.
Ьа Могіііе сотезііЫе, Могіііе Дез га-
§оиіз. — Англ. ЕаіаЫе Могіі. Употр.
въ пищу.
Могіпа кокапіса Нед. Оірзае.
IV. 644. Сарты на Сыръ-Да р. Салпысъ
(Кат. выст.)
Могіп§а аріѳга СНМп. Ье§иш.
II. 478. Доставл. Оіапйез ипдиепіайае з.
ае^урііасае ѵ. Ваіапі тугерзісае, отъ
котор. получ. Бегеновое масло, Оісиш
ВеЬеп. Отеч. Арав. Егип. Нубія.
Могіп§а рѣегуёоарѳтта Сгагіп.
Доставл. Бегеновый орѣхъ. Зетеа
ВеЬеп з. Нисез ВеЬеп з. Вееп. СНапсіез
ипдиепіагіае, Ваіапі тугерзісае, ВеЬеп-
затеп, Оеіпйззе. (Трап) Отеч. Зап Инд.
МбгивЬ.Могеае. Тутовое дерево**).
Тутошникъ (Кондр.) Мерва (Умань).
Шелковица. Шелковое дерево
(Кондр.) — Нол. Могѵга, Могоѵѵе сігге-
сѵо.— Чегиск. Могизеп. Могизе.— Сербек.
Дудъ (Дудинья, Дудовина — ягоды),
Мурва, Мурвац — дикая. — ІОго-Зап.
Слав. Мигѵа. — Луз. Ьёзпу Я§осѵс, Ма-
*) По Далю — кореяь въ глаголѣ
сморкать, что весьма сомнительно^
**) У поминаемое въ Библ. Лука ХА II. 6.
Слав. Ягодичина, Русск. Смоковница,
есть по Діоскориду Шелковица. Тоже
2 Царствъ V. 23. 24. Слав. Дубрава
плача, Русск. Тутовая роща.—1 Парал.
XIV. 14. 15 Слав. Груша, Русск. Туто-
вая роща.—1 Макк. VI. 34. Слав. Ягоды,
по русски слѣдуетъ перевести Тутовыя
ягоды.

Могиэ — Миэсагі
219
газа, Магизща, Вхпѵі йдочѵу зіот. —
Кирі. Перс. Афі. Тутъ. — Нѣм. Вег
МаиІЬеегЬаит. Въ ЁозепіЬ. МоІЪеег-
Ьашп. — Фрамц. Ье Мйгіег. — Атл.
ТЬе МиІЪеггу Тгее.
Могиэ аІЪа Ь. Шелковица. Бѣлая
Шелковица. Шолкбвиця, Біла
шовковиця (Мал.) Шовковица (назв.
женск. особей)-, а Шовкунъ, Щелкунъ
(мужск. особей). Шелковичное дерево.
Тютина (Донъ). Тутовникъ, Бутош-
никъ (Кондр.) — Пол. .ІебѵаЪпіса. —
Чешск. §е1кочѵісе. Могизе Ыіа.— Сербек.
Пий Ъё^.—Каринт. Веіа тигЬа.— Арм.
Ттени (Варш.) ТзсЬаіа, Тпіа (РаП.) —
Груз. Т(Ь)ут(Ь)а, — Имер. Гур. Митр.
Вжола (Эр.) — Имер. Тута. Ягоды —
Вжола (Сред.) — Тат. въ  Крыму Тиі
(РаП.) Біасъ-дутъ (Рудзск.) Дутъ, Дутъ-
агачъ. — Ноіайц. АЬайга. — Бухар.
Лата.-— Калм. ЗсЬага-тойоп, т. е. жел-
тое дерево. Ягоды — Цвтае. — Дуюры
РарапезсЬ. — Молд. А гутъ. — Перс.
Тухъ.—Кирі. Кассакъ. Съ бѣл. плод.—
Кунакъ. Съ крася, плод. — Каратутъ.
Мужскія особи — Иркакъ. Въ Кока-
»ѣ — Водима. — Тур. Тутагачи (Каре.
Пашал.) — Греки за Каек. Сикаминдія.
Сухія ягоды наз. за Кавк. Курутуть
(Соіеп.) — Нѣм. ѴѴеіззе МаиІЬееге. —
Франц. Мйгіег Ыапс ои йе Іа СЬіпе. Раз-
личныя разности наз. различно. Такъ
Могиз аІЬа ѵаг. тасгорЬуІІа наз. Ми-
гіег й’Езрадпе, Ъ'еиіііе й’Езрадпе, а
одна подразность ея ЬаОговзе Иеіпе.—
Могиз аІЬа тиИісаиІіз наз. Мйгіег Ре-
гойеі, Мйгіег йез РЬіІірріпез. Отеч.
Китай, Персія. Особенно пригоденъ
для кормленія шелковичныхъ червей.
Изъ листьевъ получ. желтая краска.
Могиэ пі^га Ь. Морва (Код.) Тутъ,
Тутовое дерево, Тютина.Черная шелко-
вица, Цареградская шелковица. Шов-
ковица (Малор.) Шахтутъ. — Чешск.
Могшіе бегай, тагизе сегпа, ТаЬойпік.—
Сербек. Црни дуд. Шандуд (Панч) —-
Каринт. 2Ьегпа МигЪа. — Груз. Хар-
т(Ь)ут(Ь)а. — Имер. Цители бжола. —
Тат. въ Крыму Шахтутъ, Кара-тутъ.__
Дели. Шара-модунъ. Тулъ. — Бухар.
Нуспаль. — Нѣм. ЗсЬѵаггег МаиІЬеег-
Ъавш, БсЬчгаггег МоІЬеегЬаиш.—франц.
Мйгіег поіг. Плоды — Мйгез. —- Англ.
ТЬе Віаск МиіЬетгу. Соттоп МиІЬеггу.
Листьями тоже кормятъ шелковичныхъ
червей. Изъ ягодъ приготовляется си-
ропъ. Отеч. Персія.
Мгісог і. Мисогіпі. ВЬЬ. 130. Плѣ-
сень. Плѣсня (Собол.у Наквась (Пск.)—
Пол. Рібзй. — Чешск. Рііэей. — Луз.
Ріезпіса. — Нѣм. ЗсЬіттеІ, йе? КорЬ
зсЬіттеІ. — Франц. Ьа Моізіззиге. —
Атл. Мисог.
Мисипа ргигіеиз Т)с. Ьедит.
П. 404. Доставл. по Траппу Егисіиз
ЗіігоІоЬіі; Зііідиа Ьігзиіа.-— Нѣм. Кгаіг-
ЬоЬпе, КиЬкгаіге.— франц. Роіз а дгаі-
Іе.г.—Англ. СоѵѵЬаде; по ВозепНі. р. 1015
ЗНгоІоЬішп з. Зеіае ѵеі Ьаиидо 8і1ідиае
Ьігзиіае получается — отъ Мисипа
игепз Ос. ЙискЬоЬпе, ЙискГазе!, КиЬ-
кгаіге. — Анчл. СоѵИсЬ.
Миізѳйіиш ѣаѣагіеига Ос. Сот-
ри». ѴП. 247. Молочай (Урал. Каз.) Си-
ній чистотѣлъ (Карел.)
Миѳа Ъ. Мизасеае Гд. Бананъ.
Муза. Финикъ низкій (Кондр.) —- Пол.
ВІодозГаѵа, Вапап, Рігапд, Мига. —
Чешск. Вапап. — Сербек. Вапап.— Нѣм.
Вег Різапд. Вапапе. Пег Айатэаріеі.—
Франц. Ъе Вапапіег. ЬеУідиіег й’Айат,
Ье Ріэапд, Ьа Ротте й’Айат. — Атл.
Ріапіаіп Тгее..
Мина рагасііэіаеа Г. Бананъ,
Адамова смоква. Яблоко райское или
Адамово (Кондр. пер.) — Пол. Ва)зка
Яда. — Нѣм. РагайіезГеідеп, йіе дгоззе
РагайіезЯеіде. бетеіпег Різапд, Вапа-
пеп, Ріаіапеп. — Франц. Вапапіег ог-
йіпаіге, Вапапіег а дгоз {гиіів, Вапапіег
йа Рагайіз, Еідиіег й’Айат. КгіЯЬ йи
рёге Асіат,— Аніл. ТЬе Ріапіаіп. Отеч.
Остъ-Индія. Всѣ части растенія имѣютъ
употреблевіе. Плоды употр. въ пищу.
Миэа ЬѳхШіз И. аЪ. Е. Отеч. Мо-
лук. и Филип. о-ва. Отъ нея получается
Манильская пенька, Манильскій хло-
покъ. Абака. МапіІІаЬапѣ
Мизсагі Тоигп. АзрЬойеІ. КішіЬ.
IV. 313. — Пол. Зрііаика, ЗаЯгек. —
Чешск. ВІеЬуіас (Рг. Ор.) Мойгепес (81 )—
Сербек. Ргеіа, Ргезіісіпа, Ьийапа. Прсс-
личица. —Нѣм. ТгапЬепЬуасіпіЬе. Віе
МизкаѣЬуасіпіЬе.— Франц. О§поп тиз-
диб. Ье Мизсагі. — Англ. бгаре Нуа-
сіпіЬ.
Миэсагі сШаІит. Сгаиіі. Гадючій
лукъ (Иовор. Малор. Сред.)
Мизсагі сотозит. №11. Степной
гіацинтъ (пер.) Степний гіацінтъ (Рог )
Кукурузка (Херс. Хруст.) Лукъ со-
бачій или песій (Кондр. съ Франц.) —
Сербек. Вилинъ лукъ (Панч.) — Чешск.
Мойгепес. — Нѣм. ЗсЬоріЪуагіпіЬе. —
Франц. Мизсагі а іоиреі. Ье Ѵасіпеі ои
Ѵасіпеі Йез ргёз. Аіі йе іоир. Аіі а іои-
реі. Аіі йе сЬіеп. Роггеаи ЬМагй. Одной
заиѵа^е, НегЬе йи Зегрепі. Ьііаз Йе
іегге.
Мизсагі раііѳпэ Еізсіі. Степний
рястъ (Малор. Рог.)
Мизсагі гасетозиш ЖДИ. Гадю-
чая цибулька, Кукушница, Кукуш-

220
Миясагі —- Мугіса
кины слезки, Пирамидка (Ьіпй.) —
Сербск. Ргеяіісіса. — франц. Аіі йея
сЬіепя. — Англ. Огаре НуасіпіЬ, Огаре-
йоѵет.	.
Мусойегта АсѳііЛсзт. Моаіосіі.
Уксусное гнѣздо (появленіе котора-
го въ бродящемъ растворѣ обозначаетъ
уксусное броженіе).
Муо^аіит писана ІЛпк. АзрЬой.
КипіЬ. IV. 347. Соплякъ (Сред.)
Муозоіів ПІИ, Воггац. X. 104.
Муз — мышь и оиз, ухо. Незабудка.
Слѣпота курячья, или куриная, Мышье
ушко (Кондр. Собол.) — Пол. Хіскаро-
шіпаіка Расіегхусхка (Зсогріигия), Ріа-
яіе осзко, Ріавге бсгка. Ватта.— Уегиек.
Ропшепка (Рг.) Ротёпка (Ор.) Ѵгаппі
оско, ЙаЬі око, Хигапка, ХегаЬийка. —
Сербск. Роіоспіса.— Финн. Ьеттіккі.—
Нѣм. МйизеоЬг, МаизейЬгсЬеп, Ѵег^іяз-
теіппісЫ. — Франц. Муозоіійе. Оеіі бе
гаі еі Не вош-із. — Оеіі сіе Регйгіх (на
Югѣ).
Муовоѣів саѳвріѣова. Мокрыжникъ
(Нижег.)
Муовойв іпіѳгтѳсііа Ілпк. Ко-
жушка (Вор.) Липучка (Вор.) *) Лози-
ница (Могил.) Литтеръ (Орл. вѣроятно
лекажей.) Синнвки (Черн.) Цинговая
(Олон.)
Муовоіів раіизігів Ѵіік. Фарм.
назв. Аигісиіа тигія (НегЬа) тоже и для
Муояоіія агѵепяіяЗіМЬ. еііпІеттейіаЬк.
Волосовая, Горлянка (Вятск, Меу.) Ду-
ховка. Измоденъ полевой (Ѳшеі.)**)
Катишь (Костр. Нцл.) Лихорадочная
трава (ІѴіей.) Мышье ухо (\Ѵіей. пер.)
Незабудка настоящая. Незабудицы
(Могил.) Жаби очки (Гродн.) Павани
вічкм (Подол. Ципр.) Пацерачка (Гродн.
съ пол.) Порѣчная (Олон.) Пригожница
(Тв. Ост. Пуп. — названа такъ потому,
что считается пригожей и для ста-
рухъ и длн молодыхъ). Полевая розета
(Минск.) Собачки *) (Курск.)—Пол. Х)е-
харотіпаі тпіе, ЭДезаротіпаікі, №ега-
ротіпек, КіегаЬийка. Расіеггусгка Ыоі-
па (Вил. Ков.) — Чгшск. Ротпёпка, пе-
*) Названія, присвоенныя ошибочно,
вѣроятно, по смѣшеніи съ ЕсЬіповрег-
тшп Ьаррпіа, называвшемся прежде
Муояоіія Ьаррпіа.
**) По всей вѣроятности это есть
«Измоденъ» Стар. рукоп. Лечебни-
ковъ, гдѣ это растеніе описывается
такъ: «трава Измоденъ — растетъ
при тальникахъ, собою низка и малень-
ка, въ середкахъ у нея бѣленько, а
около цвѣтки сини.... (Рук. Кн. Волх.
И др.)
гаЬийка, шуяі апёко, окоіёёка, окоіё-
яіпка, таротіпасек, ийапіпка (Рг.) За-
гадка, хаЫ око (81.) — Луз. Касе кѵ/ёі-
кі, іцегаротпіскі, ХаЬ^асе ктѵеіка, Х(е-
гаЬийкі.— Эст. Маа ѵіііа гоііі. — Финн.
Агоіеттіккі. — Арм. Мекнаканджъ.—
Нѣм. Пая АскегтйияеоЬг, йег Ыаие
Аидепігозі, йаз ГіясЬаио-еІ, Йая Кгоіеп,-
<1іе Ыаие ЬеисЫе, бая Зитрі’-
тйияеоЬг, сіаз Зизаппепкгаиі. — Фраки.
По Огётіііеі, Зоиѵепег ѵоиз сіе тоі,
Зоиѵіепз іоі сіе тоі, Ріия )е ѵоия ѵоів,
ріиз^е ѵоия аіте, Хе т’оиЫіек рая, Пея
уепх йе 1’епіапі йёяи.я, Аітег тоі. —
Огеіііе <іе яоигія, Зсогріоппе. — Аніл.
Моияе еаг. Зсогріоп Огазя. ’ѵѴаІег Зсог-
ріоп Огаяз. Когдеі те поі.
Муояоіія ярагяіЯога Мік. Ленець
(Малор.)
Муовоіів вігісіа Хіи/с. (Муояоіія аг-
ѵепяія Ь. еі Зсогріоійез Ь.) Объворот-
никъ солнечный, Поворотъ, Скорпіон-
ная трава, Солнечный оборотъ (Кондр.
пер.) Полевой ленокъ (Малор.) — Чсшек.
Окіайіцк, Хадетпе Когегуе роіосіці
(въ 1485). — Луз. 'ѴѴоѵгсе сѵііт)еяко. —
Финн. Ікаѵапкикка, Ѵііікикка.
Муовйтив тіпітив Ъ. Капипсиі.
I. 25. Муз, мышь, ига — хвостъ. Фарм.
назв. Саида тигіпа. Мышнякъ (Двиг.)
Хвостъ мышій (Кондр.) Мышатникъ
(Горн.) всѣ перев. и иск. сост. — Пол.
Пктар йгоЪпу (Ков.) Музіигек, Музі
о§оп. — Чешск. Мізепка (Ор.) Музі оса-
зек. Осанка (ЗІоЬ.) — Сербск. Маіогерка,
Міяр гер. — Самоі. Мизи збіе. — Финн.
НіігепІіапЙ. ѴііІатиоЬо.— Нѣм. Мапзе-
ясІттапзсЬеп (род.) Таизепйкоги, Нег-
гепгірреі, Китшеігеііеп.— Франц. Муо-
зиге паіп, Ьа Каіопсиіе, фиеие йе зоп-
гІ8. — Англ. В1оой-зігап§е. Моизе-іаіі.
МугісаП. Мугісас. XVI. Зесі. ровѣ.
Газс. I. 147. Отъ Мугісе древнихъ, что
было Татагіх даіііса Ь. — Пол. АѴоз-
козтіса, АѴозІютпік,— Чешск. ІѴоякота
пік (Рг.) Мгаѵепес (ЗІоЬ.) — Сербск. Ѵов-
коѵас. — Финн. Зиотугііі. — Нѣм. І)ег
6а§е1, йег Оа§е1зігаисЬ, йег 'ѴЧасЬз-
зІгаисЬ, йег КеггепЬеегепЪаит, йіе
ІѴасЬзтугіе. — фраки. Ье Мугі^ие,
Оаіё. — Атл. ТЬе СапйІеЬеггу Мугііе.
Мугіса сѳгіГѳга Ъ. Свѣчное или
восковое дерево (перев.) Восковой ве-
*) Названіе «Незабудь меня» во
Франціи и Нидерландахъ прежде да-
ваемо было растенію А)и§а СЬатаері-
Іуя, въ Германіи — Теисгіит Воігуэ,
въ Даніи — Ѵегопіса СЬатаейгуз. Муо-
8ОІІ8 раіизігіз въ это время носила ла-
тинск. назв. ЕсЬіит атогіз.

Мугіса — Мугохуіоп
221
реекъ. — Пол. ДѴозкогойпу кгхеѵ/. —
Нѣм. ЬісЫтугіе, Ѵіг&іпізсЬег АѴасЬз-
Ъаит. — Франц. АгЬге а. Іа сіге, Сігіег
Де Іа Сагоііпе, Сігіег сіе Іа Ьоиізіапе.
Сегізіег <3е Репзуіѵапіе (ѵаг. Іаіііоііа).—
Англ. ТЬе Атегісап СапсІІеЬеггу Мугііе.
Отеч. Амер. Доставляетъ родъ воска,
Сега Мугісае, Мирика воскъ.
Мугіса баіе А. У РКп. СЬатаеІе-
а^тіз. Фарм. назв. Мугіиз ЪгаЬапіісиз
я. Сгаіе я. Сііатаеіеадппз (НЬ.) Восков-
никъ, болотная мирта. Верескъ (Раіі.)
Душистый верескъ, Ягодный верескъ,
Пахучка сухоягодная (Собол.) — Чешск.
2с11а, Ѵ/геэпа. — Луз. ХѴгубз, \Ѵг)бзк.—
Латыш. ЛѴігнеуі. — Эст. Зоо каегай
(ѴѴ’іесі.) Зіппіко %-агйей (Раіі.) — Финн.
МегіЬитаІа, РигзпгаЬка, РуогагиоЬо.—
Аино ТзасЬіигесЬпі (8сЬт.) — Гил. па
Сахал. Ед^айат, Ке^іа (ОІеЬп.)—Тймі.
Пег таЬге Са^еі, йіе МугІепЬаійе, сііе
ВгаЪапіег Мугіе. — Франц. Рітеві
гоуаіе, Ѳаіе, Вотагіп йи Иогсі ои сіе
тагаів. — Англ. ТЬе Зѵееі ваіе, 8ѵееі
ЛѴІІІохѵ, ІіиісЬ Мугііе, Во^-Мугііе. Упо-
требл. при болѣзняхъ кожи. Въ Швеціи
листьн составляютъ суррогатъ хмѣля,
въ Норвегіи употр. вмѣсто табаку; цвѣ-
точныя почки доставл. желтую краску,
а кора уиотр. на дубленіе.
Мугісагіа І)езѵ. Татагізс. Ш. 97.
Отъ Мугісе древнихъ. Тамариксъ. —
Пол.- ОгиеЬіезииік. — Чешск. Ййоѵіппік
(Рг.) Татагузек, Патагуз (81оЬ.) —
Сербск. МеіЦіка.
Мугісагіа аіорѳеигоійев ЯсЪтепк.
Лиръ. Валгынъ (Пот.)—Сарты на Сыръ-
Дар. Гязъ.
Мугісагіа ^егшапіса І)езѵ. Фарм.
назв. Татагіх (Согіех). Жидовникъ
(Сит.) *), — Имер. Самасъ-ретирипи,
Крависъ-куда (Сред,) — Нѣм. ВегМагк-
ВізреІзігаисЬ, йег РогзіЬігйеп, ПеиізсЬе
Таіпагізке. — Фраки. Ьа Татагіз Д’АІ-
Іета^пе, Ье Мугісаіге й’АПета^пе. —
Атл. ТЬе Оегтап Мугісагіа. Кора
прежде употр. отъ многихъ болѣзней.
Мугісагіа ЬѳгЬасѳа Везѵ. Въ Дау-
ріи Монголы употр. листья ея вмѣсто
чая.
МутіорЬуПит ѴаіП. На1ога<г.
ІП. 68. Водоперица (Собол.) Копръ во-
дяной (Эрт. перев.) Кошуръ (Малор.
Стар. банд.) Тысячедневная (Кондр.
пер.) Уруть (Двиг.) Пол. ^ѴумФосх-
пік, Ріогпік. АѴІозпіес. — Чешск. Кго-
сей. Зіоіізіек (Ор.) — Сербск. Кмсапі.-.
Луз. Зіоіізіпік. — Финн. Аг«й. -- Нѣм.
ТапзепДЫаіі, Гейегкгаиі.— Фраки, ѵо-
*) См. Татагіх.
Іапіз й’еаи, Іе МугіорЬуІІе. — Атл. Ѵ,'а-
іег-МіПоіІ.
МутіорЬуПит зрісаіит Ъ. Фарм.
МіІІеГоііит адиаіісит я. решіаіит. Ди-
кая греча, Кровавикъ водяной, Перо
орлово, Тысячникъ, Укропъ Итальян-
скій (Кондр. 87, 125, 126); всѣ названія
даны по общности древнихъ назвяній
съ АсЬіПеа МіІІеГоііит и Гоепіспіипі.
Уруть (Вятск. Лсп.) Болотныя шишеч-
ки (Могил.) — Нѣм. Пег За.ияате, йаз
ііЬі’епйгті^о ТаизепйЫаи, йег Теісіі-
ГеисЬеІ. йег ІѴаззегіисЬззсЬіѵапг. ДѴаз-
зег§агЬе. — Якут. (іЬоЬа-оі (МеіпзЪ.
зиЬ Муг. ѵеіѣісіііаіит). — Финн. ТаЬка-
агѵіа. Листья прежде употр въ медиц.
какъ антифлогистичесѣое средство; по
своей жесткости, они теперь употр.
для полированія дерева.
Мугіяііса Гга§;гап8 Ноиіі. Мугі-
зіісас. XIV. 189. Мушкатный орѣхъ
(съ назв. ТаЬегп. Мих тозсЬаіа). Сѣ-
мянныя оболочки наз. Мушкатный
цвѣтъ. Кіогез Масійіз з. Масіз, Агіііиз
Мугізіісае и доставл. Оіеит Масійіз.
Сѣм. наз. Мушкатный орѣхъ. Зетеп
Мугізіісае, Йисез тозсЬаІае, з. Мугізіі-
сае 8. Иисізіае. Полученныя отъ нихъ
масла наз. Оіеит з. Ваізатпт Мнсізіае,
Оіеит Мугізіісае ехргеззит, Мизкаіеп-
Ъаізат, МивкаіепЬиНег. — Пол. Мизг-
каі, МивгкаЮТіес, Пггеѵго тизгкаіо-
ѵе. — Чешск. Масігеп (род.) — Сербск.
Огазкоѵас (род.) Орашакъ, Оратчищь
(Кар.) Мушкатель (Лавр.) — Черног. Да-
финово зерно. — Болг. Детски орехи.—
Луз. Мизаіа, Миаоіа. Мизоіоіѵу ѵо-
гдезк. — Груз. Хеха, Джавзи. — Гур.
Имер. Джавзи. — Нѣм. АесЫег Миз-
каІпиззЬаит. Масізнизз, Мизкаінизз
(назв. сѣмянъ). — Франц. Мизсайіег
йез МоІІидиез, Моіх йе Мизсайіег, Моіх
йе Вапйа ои йе Мизсайе (сѣм.) Ію Ма-
сіз, Кіеиг йе Мизсайе (оболочки).—Атл.
Хиітей. Масе. Отеч. Молукки. Оболоч-
ка (Мушкатный цвѣтъ), а сѣмена (Муш-
катные орѣхи) принадлежатъ къ силь-
нѣйшемъ средствамъ, дѣйствующимъ
возбудительно на нервную и кровонос-
ную систему и поэтому употр. при сла-
бости желудка, поносахъ и т. д.
Мугіаііса аѳЫГега 8го.Доставляетъ
Окуба воскъ пли Вирола сало, Сега Му-
гІ8Іісае._Отеч. Гвіана.
Мугохуіоп регшГегит Миі. еі
Пп. йі. Рг. Ье^ит, П. 94 зиЬ Мугозрег-
тит. Предполагаютъ, что это есть Пе-
ру віанскос бальзамное дерево, отъ ко-
тораго получается извѣстный Настоя-
^ерувіанскій бальзамъ. Отеч. Перу.
Мугохуіоп риЪенсепз Н. В. К.
Доставл. бѣлый Перувіанскій бальзамъ.

222
Мугохуіоп — Кагсівзиэ
Ваіватит регидіапісит 8. іпсіісит аі-
Ьит. Вь сгущенномъ видѣ наз. Оро-
Ьаізапшт. зіссит в. Ваізатшп региѵіа-
пиш зіссит. Бъ Европѣ. получается
только черный Перувіанскій бальзамъ,
Ваік. региѵіатіт в. іпсіісит пщгит, по-
лучаемый изъ коры этого же дерева..
Употр. для заживленія ранъ и какъ
косметическое средство. Отеч. Новая
Гренада.
Мугохуіоп ІоІшГега Я. В. К. До-
ставл. Ваіватит Тоіиіапит 8. сіе Тоіи
8. сіе СагіЬа^епа. Отеч. Нов. Грен.
Мугохуіоп Регеігае Кіізсіі. До-
ставл. Ваізатиш сіе Зопзопаіе з. вопво-
паіепзе аІЬиш. Отеч. Санъ-Са.чьвадоръ.
МуггЫв 8сор. Птѣеіі. IV. 231.
Бутень (Даль). — Пол. Зразгуп, Мат-
сЬекпік. — Чешск. СесЬгісе (Рг.) КгаЬі-
Іісе (81оЬ.)— Сербск. Кгетас, СеЬиЦа.—
Луз. басЬгіса. — Финн. Закзапкігѵеіі.—
Нѣм. Біівясіоісіе, ОеѵгйгхкегЬеІ.—Франц.
Бе МуггЬісІе. — Атл. МуггЬ.
МуггЫв оДогаѣа Всор. Фарм. назв.
Муггкіз, а. Сісиіа ойогаіа 8. Сісиіагіа
осіогаіа 8. Сегеіоіішп  Ьізрапісшп. Бу-
тень душистый. Ладанъ (Кондр.) —
Нѣм. 8рапізсЬег КегЬеІ, АпізкетЬеІ. —
Франц. СегГеиіІ тиздиё ои й’Езра^пе.
Еои^ёте тиздиёе ои ойогапіе. — Аніл.
Зѵѵееі Сісеіу, Зіѵееі СЬегѵіі. Трава
идетъ въ составъ весенняго трайянаго
леченія. Листья высушенные курятъ
какъ табакъ при одышкѣ.
Мугаіпѳ АГгіоапа Б. Мугвіпеае
VIII. 92. Мирсина Библіи есть Миртъ.
Мирсины.Цаце или Тадзе (ХаиеДайзе).
Нѣм. АйікапізсЬе Мугіе, ОгіЕеЬееге.
Плоды (Таігё) рекомендуются отъ лен-
точной глисты.
МугѣивЬ. Мугіас. ПІ. 238. Миртъ.
Гвоздичника ((аль). — Пол. МігБ Міг-
іу]. Мігіоѵсе сіггеѵо. — Чешск. Мутіа. —
Сербск. Мгса, Мегса. Марча (Лавр.) —
Нѣм. Мугіе. •— (франц. Мугіе. — Аніл.
Мугііе.
Мугіиа сотшипів Б. У Діоск. и
Герод. —- Мугзіпе. Слав. Неем. ѴШ. 15.
Вѣтви мирсинныя. Русск. Вѣтви мир-
товыя. Исаія ХБ1. 19. БѴ. 13. Слав.
Мирсина, Русск. Миртъ. Захар. I. 8. 10.
Русск. Миртъ. Миртъ. — Нѣм. Бег
МугіепЪашп. — Франц. Бе Мугіе. —
Извѣстное растеніе, обладающее въ
небольшой степени пряными свой-
ствами. Отеч. Южн. Евр. Мал. Аз.
Мугіив Рітепіа Ъ. Нынѣ Рітепіа
оГйсінаІіз В§. Доставл. плоды, назыв.
Зеиаен Атоті ѵ. Егисіиз Рітепіае, ѵ.
Рірег уашаісепзе, Ямайскій перецъ,
Гвоздичный перецъ, Англійскій пе-
рецъ. ЕпаІізсЬеэ Оесѵіігх, КеІкепрГейег,
Пеи^есѵйгх, Датаіка- осі. Зресетеіріей'ег,
Рітепі (нѣм.) Атоте сіез Іпсіев, Рітепі
(франц.)—Рітепіз Ьеггіез, Датаіса-рер-
рег, АІІ-зрісе (англ.), заключающіе въ
себѣ Оіеит Рітепіае 8. СагроЪаІза-
тит. Сильное пряное растеніе. — Нѣм.
Ваз Атбтіеіп, сііе веѵсйгг-Мугіе, сіег
'Іатаісаріейег, сіег ІшіепріеДег, йег Иеі-
кепріейег, сіег Рітепі. — Франц. Ее
Рітепі, 1е Роіѵге Де Іа ІатаІ9ие.— Атл.
АІІ-зрісе Тгее.
Прибавленіе:
МеІіаніЬиз — Медоцвѣтъ (Даль). Ме-
іііііз — Мочегонъ (Даль). Метесуіоп —
Лѣсатикъ (Даль). Мепаіз — Жестко-
листникъ (Даль). Меит аіЬатапіісит
Дас^. — Медведка (Даль). Мітиіиз —
Губанчикъ, Губастикъ (Даль) Мітих-
орз — Губарка (Даль). Мопіііа — Мо-
нисто (Собол.)
К
Каіав Ь. ЕІиѵіаІ. КипіЬ. III. Ш.
Рѣзка (Рог. виЬ У а) аз пицог АП.) Рѣ-
закъ мелкій, водяной (Черняевъ
Конспектъ зиЬ Ыа^ав тагіпа Б.) — Пол.
Дегіегга, ДѴосігіапа.— Чешск. Йесапка.—
Сербск. Росіѵосіпіса. — Луз. Вёспіска—
Й>м»«.КйкіпгиоЬо.— Нѣм. Віе Иа^асіе.—
франц. Ье Наіасіе. — Атл. Ка)а5.
ЛагСІвни.8 Е. Пагсівз. Нарциссъ.
Пол. Каі-сув. Пагсізгек, Агсуг. — Рбй-
пік, Козсіеіпе кіиесіе, Кгоіесѵзкі кѵпаі,
іеііолѵу 2ІоІо§’1оѵг (ресѵпіе йопкіііа), 8гу-
зхоѵ/у когзеіі. — Чешск. Нагсів. Атсізек.
Яатоко (81оЬ.)— Сербск. Оѵсіса. —Када,
Зелена када (Лавр.) — Дубр. Суно-
вратъ. — Нѣм. Віе Нагсіззе (род.)—
Франц. Ье Нагсіззе (род.) Ба Сатрег-
пеііе, Іа «гашіе ЛопдиШе (Магс. обогив),

Жгсізвив — Мавіигѣіит
223
1е зоіеіі й’ог (X. раіеііагіз).—Л«іл. Каг-
сіззиз (род-) ѴѴЬііе Мизс (К. раіиіиз).
ІЧагсіввив ІопциіПа Ь. Жон-
К иль.
Хагсіввив Тагѳіѣа Б. Тацетъ.
Кагсіввив роеіісив Ь. Яагсіззоз
у древн. Грек. Бѣлый Нарциссъ, Садо
вый Нарциссъ. Парчица бѣлая (Моск.
сады въ XVII стоя. Забѣлина).—Чешск.
Уагсіз, Багсізек, агсізек, пагсізоѵа гй-
йіска, — Сербск. Оѵгсіса ргаѵа. — Груз.
Наргизи.— Нѣм. Оег йозерІізііЛ, Ьісіі-
іегпагсіззе, Уагсіззе йег А1іеп,йіе лѵеізйе
Хагсіззе,(Ііе лѵеіззе ЙІегпЫите.—Франц.
Ба Сіаийіпеііе, НегЬе й. Іа Ѵіеі’ее, Бе
Моиііп а ѵепі, Бе Нагсіззе Йез роёіез,
Ь’ОеіІ Йе Гаізап, Б’ОеіІІеі Йе Маі, Бе
Рогіоп, Бе Рогіііоп, Ьа Бозе йе Іа ѵіег^е,
вепеііе, Сои йе сііатеаи, йеаппеііе
ЫапсЬе, Рідие.— уіиі.-і Роеі’з Кагсіззе.
Извѣстное по красотѣ и запаху ра-
стеніе.
М'агоіввив І’веийопагсіввив Ь.
Фарм. назв. Рзеийопагсіззиз з. Иагсіз-
еиз та)ог з. ВиІЬосойіит (Вай. еі Еіо-
гез). Желтый Нарцисъ. — Сербск.
2е1еп-кайа. — Нѣм. Віе Айойііе, йіе
Оайойііе, йаз йозерЬззіаЬеі, йег зеІЬе
МаггЬесЬег, йіе §еіЬе МйггЫите, йіе
§е!Ье Хагсіззе, йіе §е!Ье ЗіегпЬІите,
йіе §е1Ье Ееіііозе. — Фракѣ. Ье Соисои,
Ье Рогіііоп, Сгапй Соисои, Еіеиг й’Аѵгіі,
йеапнеііе заине, СЬаийоп, Сіосѣеііе йез
Ьоіз, Магіеаи.
Кагйовтіа Гга§гапв ВсЪ. Сотр.
V. 205. Геліотропъ зимній (перев.) —
Нѣм. ЧѴіпіегЬеІіоігоре. — Франц. Не-
Ііоігоре й’Ьіѵег.
Кагйовтіа Ггі^ійа Ноок. Мачиха
(Олон.) Якуты — Киіа, Киіа-оі, также
КиІап-іип-а^Ьа, т. ,е. нога жеребенка
(МеіпзЬ.)
Кагйовшіа Іаеѵіцаіа Вс. Лапуш-
никъ (Сиб. (Зтеі.)
КагаовіасБув йаіатапві Не. Ѵа-
іегіапеае IV. 624. Зуп. Ѵаіегіапа йаіа-
тапзі йоп. У Діоскор. — Индѣйскій
Нардъ, Индѣйская Валерьяна. Корень
въ Фарм. наз. Кай Нагйі ѵега з. Кагйиз
іпйіса, 8ріса Кагйі, Хагйиз Ѳав^іііз. —
Нардъ, настоящій Нардъ. Благовон-
ный Нардъ. Восточный Нардъ. Спика-
нардъ. — Нѣм. ЛѴаЬге КагйепаЬге, йег
іпйізсЬе Ваійгіап, йіе іпйізсЬе Багйе,
йег Зрікегіагй. — Аніл. Зрікепагй. Это
есть то растеніе, которое по СШЬегі
Віапе п АѴПІіаш йопез, дважды упоми-
нается въ Библіи, Пѣснь Пѣсней IV.
\3. 14 подъ именемъ Нарда. По Маі-
ііоіиз’у изъ него добывается то Мѵро,
которымъ Марія помазала Іисуса, объ
чемъ говорится у Ев. Марка XIV. 3.
Слав. Мѵро нардное; русск. — Мѵро
драгоцѣнное и Ев. Іоанна XII. 3. Слав.
Мѵро нарда пистика драгоцѣнна;
русск. — Нардовое чистое драгоцѣнное
Мѵро. Наупе говоритъ, что растеніе
это растетъ въ Бутанѣ, около Ганга и
отъ того назыв. ІІайіх 6ап§іііз. Арабы
назыв. его ЗшпЬпІ или ВишЬиІ Ьіпйі
но сходству корня съ колосомъ. Отсюда
Греки и назвали ХагйозіасЬуз. У древ-
нихъ составляли, высокоцѣнимое пе-
карство, которое входило въ составъ
Теріака отъ истерики и коликъ.
Кагсіив В. С-гат. КипіЬ. I. 460.
8іеий. 1. 46. Бѣлоусъ. — ІІол. Вііг-
піехкі, Хагйизхек. —• Чешск. 8тііка. —
Сербск. Йіеііка, 8ті])ка.—Луз. Зегзёік.—
Финн. Нкопрагіа — Нѣм. Вогвіеп^газ.—
Франц. Нагй. — Англ. Маідгаз
КагНиз вігіеіа В. Бородка (Черн.)
Бѣлоусъ обыкн. (повс.) Ковѣіла (Ма-
лор. Стар. Банд.)Мичка. Сивёцъ (Мог.
Вит.) Сивунъ, Сѣдунъ.— Скипидарникъ
(Сл. Амб. вѣр. должно отиос. къ Кагйо-
зіасЬуз). Усникъ(Пет.) Щетинница (Со-
бол.) Щеть (Даль). Свиная щетина. —
Пол. 8хсгёс розроіііа. Вгаггупа. —
Чешск. Маійзек (81оЬ.) — Сербск. Типац
(Панч.) — Фини. НаіуазЬеіпа, Ьігѵеп-
питші, ЬіпкигиоЬо, икопрагіа. — Нѣм.
І)аз §етеіпе Вогвіеп^газ, НігзсЬЬааг,
Уагйеп§газ, РСгіетеп^газ, 8сііѵіск§газ,
Зрііх^газ. — Франц. Уагй гоійе, Роііе
йе Іоир, Роіі йе Ъоис. — Аніл. ПгргідЬі
Маі-бгазз, 8та11 Маі-іѵеей, 'ѴѴіге-Ъепі.
Жители Альповъ въ Австріи употр.
эту траву какъ средство, облегчающее
дыханіе при восхожденіи на горы, от-
чего и назыв. ее АѴіезепзреік. Подъ
именемъ ѴѴепйе.ч'иггеІ она употр. въ
народи, медиц. отъ лихорадокъ.
ЪГавѣйгііит Втокѣ. Сгисііег. I.
137. Жеруха (КауФМ.) *) — ІІол. Ви-
Меѵѵ, ІіхегхисЬа. — Чешск. Викеѵ. Кге-
біее (81оЪ.) Кгехісе (Ор.) — Сербск. І)га-
§изас, Роіосагка — Луз. Кгёх, Вори-
сЬа.— Фипн. Мепаііі — Нѣм. Віе Вгип-
пепкгеззе. — Ф>ранц. Ье Иазііогі, Ье
Ыазіигііег. — Англ. ЛѴаіегсгевз.
Иазіигііипі атрЬіЬіит II. Вг.
Фарм. назв. ЗізутЬгіит атрЬіЬіит з.
ВарЬапиз адиаіісиз (НегЬа еі Кай.) Га-
рюла (Орл.) Желтый цвѣтъ (Екат.) Ку-
стовникъ (Могил.) Рѣзуха водявая
(Кондр.) Водяной хрѣнъ (Черняевъ
Консп.) — Нѣм. Баз Петзкгаиі, йег
ЗиіврйіейегісЬ, йіе Зищрікгеззе, йег
М’аззегЬейегісЬ, йіе ѴѴаззегкгеззе, йег
§е,1Ье ЧѴавзеггеііід, йег АѴаззегзеиЕ —
*) См. Сагйатіпе и ЗізутЬгіит.

224
Каяіигішт — КѳоШа
Франц. Ваіхогі адиаіі^пе. ^аипе. Траса,
употр. отъ скорбута, а сѣмена отъ гли-
стовъ.
Я’аніигііииі аизітіасит Не. Ди-
кій хрѣнъ (Екат. бгип.)
КавіигіштЬгасЬуеагршп С. А. М.
Желтая гречишка (ІЗорон.) Кострица
(Чери.) Чистецъ (Екат. Отііп.)
К'аніигѣіииі оГДсіпаІа Лс?і. Фарм.
Хѣзіигііит адиаіісит з. Сагйатіпе
Бруннкрессъ (Собол. сь нѣм.) Гуляв-
никъ водяной (Щегл. отъ ЗізутЬг.)
Жеруха-рѣжуха *). Крессъ водяной,
Крессъ родниковый. Настурція (Даль,
займете.) Рѣзуха (Стар. Рук.) Рѣжу-
ха (Щегл.) Водяной хрѣнъ (Даль). —
Пол. ВгейисЬа ѵойпа. — Чегиск. Веі'ісЬа
роіоспі. — Сербек. Угас (Панч.) — Луз.
Йаіцаса гегсЬе^. — Каринт. Ѵойпа кге-
зЬа. — Латыш. ІГЬйепа, КеЬгзсЬі. —
Нѣм. Піе Вотпкгеззе, йег ВгаипкегзсЬ,
йіе деЬгаисЫ. Вгиппепкгеззе, йіе Оиеіі-
гаике, йіе АѴаззегкгеззе, ВасЬкгеззе, Йіе
’ѴѴаззеггаике. — Франц. Ье Сі-ёззоп йе
Гопіаіпе, Сгеззоп й’еаи ои йе гиіззеаи,
Саіііе, Запіё йи Согрз. — Аиіл. Соттоп
'ѴѴаіегкгезз, Вгаипкгезз. Свѣжевыжа-
тый сокъ травы употребляется какъ
весеннее леченіе и отъ скорбута. Ко-
рень содержитъ іодъ. Листья могутъ
быть употребляемы какъ салатъ, а сѣ-
мена замѣнять горчицу.
Мазіигііит раіиніге Не. Фарм.
назв. ВарЬашіз адиаіісиз. Желтоцвѣт-
ка полевая (Яросл.) Лѣсовой холодецъ
(Вол.) Овечій щавель (Влад.) — Пол.
Викіе'ѵѵ, Вхойкіетаік (Вил. Ков) Употр.
отъ заразы оспою у овецъ, и подобно
предыдущему виду.
Нааѣигііиш вуіѵеніге В. Вг. Фарм.
назв. ЗізутЬгіит дуіѵезіге з. Егиса ра-
іизігіз (НегЬа). Гулявикъ, Гулявникъ
(Собол.) Жеруха. Санборникъ (Полт.)
Смйрна (Малор.) Укропъ лѣсово'й
(Черниг.) — Нѣм. ЗсЬтѵеіпкгеззе. —
Франц. Водиеііе заиѵаде. — Аніл. \Ѵа-
іег Воскеі. Употр. тоже какъ и X. ой’.
ЗЧааіигііит іпйісит V. Тгораео-
іит тіпиз.
КаитЪиі’йіа іЪугеіЯога V. Ьузі-
тасЬіа іЬугзійога.
Кѳеіапйга еутЬагит IV. аЪ. О.
Ьаигас. XV. 1. 146. Изъ ствола и корня
вытекаетъ Оіеит Ьаигі паііѵит, ваіііг-
*)Можетъ быть это есть Трава жи-
руха или водяная крапива (Стар.
Рукоп. Пноз.), а по другимъ рукопи-
сямъ — трава журиха (Опис. о трав.
Рук. Лалет.), а можетъ быть эти назва-
нія относятся къ другимъ растеніямъ.
ІісЬек ЬогЬеегоеі. Асеііе йе ЗаззаГгаз
(исп.) Отеч. Ріо Негро.
КесІапЛга РиеЬигу та)ог Иеез
еі Маті. еі В'ѳсіапйга РиеЬигу ті-
пог IV. аЪ. В. Сѣменныя доли отъ обо-
ихъ видовъ извѣстны въ медиц. подъ
именемъ ЕаЬае РісЬигіш тдіогез и Еа-
Ьае РісЬигіт тіпогея. Зетсп Рісішгіт,
СоІ.;, Іае РісЬигіт. Пихуримъ, Лавровый
бобъ. РісЬпгітЬоЬпеп, ЗаззаГгазпйззо.
Отеч. Бразилія.
ТѴѳсіапеІга Войіаеі ЛсНотЬ. До-
ставл. Согіех ВеЬеепі, кора Веберу, а
древсс. извѣстна подъ именемъ Зеле-
наго дерева.
Мееипсіо Ггах.іГоГіиш Ниіі. Асе-
гіп. I. 596. Асег Хе^ипсіо Ь. Виргин-
скій кленъ (Экон. Маг.) Китайскій
кленъ. — Чешск. Ра)аѵгес. — Сербек.
Ра]аѵііс.— Нѣм. Вег ЕзсЬаЬогп. ЕзсЬеп-
аЬогп. — Франц. ЕгаЫе а ^і^иіёге. —
Лим. ТЬе Хге§ипйо ог Вох-Еійег. ТЬе
АзЫеаѵей Хе^ипйо, ТЬе Ыаск АзЬ.
Отеч. Сѣв. Амер.
КеІйтЪіит Лизз ХутрЬ. I. 113.
Нелумбіумъ. — Пол. ХигхуЬбЪ, Водо-
гозі. ВоЬ тѵойпу. — Чешск. Огезшес. —•
Луз. 5Ѵог]е8шс. — Нѣм. Пег ЫеІитЬег,
Йіе Зеегозе, ХіхЫите.Хіхгозе.— Франц.
Ье ХекітЬо, Суате. — Аніл. ѴѴаіег
Веап, Засгей Веап.
МеІитЫит. Саарісит ВізсН. Въ
Ргойг. Хеі. зресіозит ѵ. Сазрісит. Бад-
ма. Патма. Каспій (растеніе), а вмѣ-
стилища Чи бакъ, Чебакъ. Алыя или
пестрыя Кубышки, Кувшинчики, Ку-
павки. Красный водяной лапуш-
никъ. Дикіе орѣхи, Морскіе орѣхи.
Астраханская водяная роза. Персид.
Даріопакта. Инд. Пабинъ, ЛилиФаръ, а
раст. — Салагабала (Сітеі.)
ТѴеІишЪішп. нрѳеіонит ЖИ. У
древн. Грек, — Суатоз ае^уріоз Еги-
петскій бобъ. Сѣм. — СіЬогіоп, Сі-
Ъоііоп, коренья Соіосазіа. Святой Ло-
тусъ, Патма или Падма Индѣйцевъ
(Раіта). — Нѣм. Піе аедуріізсЬе ВоЬпе,
йіе Хііііііе, ІпйізсЬе Зеегозе. — Франц.
.Гёѵе й’Е§-уріе. Пл. Ьоіоз .чаете.— Атл.
Засгей Веап оПпйіа. Отеч. Сред. и Южн,
Азія и Египетъ. Растеніе, встрѣчаемое
на памятникахъ древняго Египта и
Азіи.
Лѳоіііа И ОгсЬій. Греч. Кеоіііа
значитъ гнѣздо. Гнѣздовка (Дв. пер.)—
Пол. Нпіехпік, Пчѵиіізівік, Хо'П’Оіпік, —
Чешск. Нйіийотѵка (Рг.) Ніізіпік, Нпігй-
шк, Нпііак, Кгіѵоспёіка (ЗІоЬ. Ор.) —
Сербек. Ѳніезйоѵіса. — Луз. Нпёгйоѵг-
І5Я. — финн. Резйке. — Нѣм. Піе Хезі-
ѵѵитгеі, ХезіогсЬ, Йег ХезійгеЫіпд.
КеоШа шДиз Аѵіз Віеіі. Гайникъ

Пеоіііа — Негіит
225
(Даль). Дѣтская трава, Гнѣздопникъ,
Птичье гнѣздо, Младенчица гвѣздич-
ная (Собол. всѣ искуств. сост.) Зуби,
Миколайці, Приворотень (Кіев.) —
Нѣм. Піепаскіе Зіепйеім'игг, сіаэ ’ѴѴаІсІ-
кпаЬепкгаиі. — франц. Ьё Пі<1 й’оі-
аеаи. — Англ. Йігсі’н Хезі. Въ Малор.
употр. отъ зубной боли.
Перёпіііев Ъ. Перепіііеае. Сост.
изъ Ые, безъ и репікоз, печаль. Переп-
іѣез’омъ называетъ Гомеръ (Одиссея)
одно вещество изъ растительнаго цар-
ства, которое прогоняетъ всѣ печали
и заставляетъ ихъ забывать. Пола-
гаютъ, что это должно быть хашишь
или опіумъ. Обматъ трава (Кондр.)
Кротовикъ, Растеніе диво (Вѣсти. Ест.
Наукъ 1855 зиЬ Пер. Каійезіапа йасд.)
Пол. Ьа§іеѵ?піса, ПгЬапесипік, КиГеІка.
Копемгесгкі (Пер. йівіііі.) — Чешск. Ьас-
коѵка. — Сербек. Мдезіпагка. — Нѣм.
Піе Вабите, Йіе Вапйпге, йіе Катреп-
віаийе, Йег КаппепвігаисЬ, йег Капиеп-
ігадег, КгидрЙапге.—Англ. СЬіпезізсЬег
Ріісііег Ріапі. Отеч. Китай и Остъ-Ин-
дія. Вода, собирающаяся въ мѣшко-
образныхъ разширеніяхъ черешка, счи-
тается цѣлебною отъ разныхъ болѣз-
ней.
Нѳреіа X. ЬаЬіаі. ХП. 370. Кото-
викъ, Кошачья мята. — Пол. Коіо-
разіка, Косіа тідікіеѵ, Коісга пу'діка,
Косіа згапіа, Косіа тідіка, Міеіа ко-
іесгпа, Згапіа. Кггесіпа. — Чешск. §ап-
1а, Магиіка. — Сербек. Масуа теіа, та-
с)ак.— Луз. Косогпік, Когсаѵа.— финн.
Ківзаптіпііи. >— Нѣм. Піе Каігешпйп-
ге. — Франц. Ьа Саіаіге, Ьа СЬаіаіге,
Ье Пёрёіе. — Англ. Саі-Міпі.
Перѳіа Саіагіа X. Сагоі. Мадпі Са-
рііиіаг.— Нереіа. Фр,рм. назв. Нереіа 8.
Саіагіа 8. МепіЬа Саіагіа (НегЬа) РЬагт.
6а11. еі Ап^І. Болячная трава (Ряз.)
Глушникъ (Полт.) Кошки (Малор. Рог.)
Кошечникъ (Ворон.) Кошачья мята
(Дв. въ бол. ч. Росс.) Кошкина трава
(Лечебн. Иноз.) Кошача мнята, Ко-
шача мъята (Малор.) Полевая мята
(Полт.) Степная мята (Тамб.) Кошачья
трава. Котовикъ кошачій (Дв.) Ко-
товникъ*). Лѣсная крапива(Могил.) Ма-
точникъ (Екатер. Огип.) Расходникъ
(Даль). Утренникъ(Черн) Шанта (Ма-
лор.) Шенда (Волын.) Шандра души-
стая (Полт. Хар.) — Пол. Косіа тіеіа,
Згапіа (Ков ) — Чешск. Магиіка косісі,
*) Всѣ эти названія первоначально,
вѣроятно, были заимствованныя, но
потомъ многія изъ нихъ вошли во все-
общее употребленіе.
Йапіа (Рг.) Косйгпік (Маі.) Косісі йшіеіа
(81оЬ.) — Сербек. Масуа теіа.— Латыш.
Какки теЬіаз. — Нѣм. Піе Вег^тйпге,
біе Сіігопептеііззе, Йег к’еівзе Погапі,
йег КаігепЬаІаат, йіе КаігепІіеЬе, йіе
детеіпе Каігептііпге, йег Каігеппер-
іеп, йіе Каігеппеззеі, сііе Магіеппеззеі,
йег Магіепзіеіп, йіе Зіеіптііпге, йіе
Зіеішіеззеі.—Франц. Ь’НегЪе аи сѣаі.—
Атл. Саітіпі-Нер. Соттоп Саі. Расте-
ніе весьма любимое пчелами.
Нѳреіа Іаѵапйиіаоѳа X. йі. Орли-
ная свѣчка, Жагодбой (Даур. Зенз.)
Перѳіа тагііЫіа Саѵап. Фарм.
Меіізза сгеііса.
Перѳіа тісгапіЬа Вде. — Кирг.
Кокъ-басъ (Синеголовъ) Борщ. Зап.
Акад.
Перѳіа писіа Ъ. (Переіа исгапіса).
Выхляникъ (Екат) Гадюкъ (Курск.)
Дѣвина(Екат.) Полевой дзиндзеръ (По-
дол.) Живокость (Тавр.) Змѣиная (Уф.)
Кошачникъ (Вор.) Маточвикъ (Ма-
лор.) Ползучая мята (Курск.) Сино-
цвѣтъ (Малор.) Синецвітъ (Малор.)
Сѣдашъ (Курск.) Шанта (Бесс.) Ч ере-
вйшникъ. — Тат. Тары-гуль (Тавр.)
Употр. на ванны, отъ лихорадки, отъ
ломоты, отъ сухоты.
Перѳіа раппопіоа X. Шандра
(Хар.)
ПѳрѳіарагѵШогаХ. Перекати поле
(Самар.)
НѳрЬѳІооЫоа аопцогіеа Отгез.
Сігатіп. Сарты на Сыръ-Дар. Иркенъг
тёпъ-рангъ (Кат. выст.)
Нѳгѳосувіів Рові. еі Вирг. Гисоій.
Алеуты на Лисьихъ о-вахъ — КасЬдІйк.
Алеуты на Кадьякѣ — Нат-^ауак, Кап-
киіак. Инд. въ Россѣ—Тзскокіо, ТзсЬа-
киізсЬеі.
Нѳгіит ОІѳапДег X. Аросупас.
ѴШ. 419. Фарм. назв. Оіеапйег, 8. Пе-
гіит 8. Ковано (Еоііа). Лавророза(Даль).
Леандръ, Олеандръ. Плоховецъ,
Полоховецъ, Пугало (Кондр.) Пухов-
никъ. — Пол. РІосЬоѵсіес, Оіеапйег,
ВоЬкоѵса гбйа. — Чегиск. ВоЬкосѵшсе.—
Сербек. ХІоЦез, ЕІоЦезіпа, Кипйіз, Ье-
апйга. — Луз. ВоЫсоѵтіса. — Нгъм. Ое-
теіпег Оіеапйег, йег бііігозепЬаит, йіе
ЬогЬееггозе, йег ВозепІогЬеег.—Франц.
Ьаигіег гове. Ьаигозе, Ьаигеііе, Ье Ьаи-
гіег гозе Йе 1’Іпйе. Еіеиг Йе Заіпі йо-
зерЬ. — Англ. Оіеапйег, Козе-Ьаигеі.
Отеч. Южн. Евр. Аз. Извѣстное по кра-
сивости своихъ пвѣтовъ дерево. Листья
имѣютъ горькій вкусъ и дѣйствуютъ
наркотически ядовито, равно какъ и
прочія части растенія. Листья и кора
употр. при хроническихъ сыпяхъ. Кора
и древесина употр. около Ниццы для

226
ѢТегіиш — МІ^еНа
истребленія мышей, а въ Южн. Фран-
ціи для истребленія накожныхъ насѣ-
комыхъ. Порошокъ листьевъ произво-
дитъ чиханье. Растеніе имѣетъ свой-
ство очищать мутную воду.
Кёвііа рапісиіаіа Т)езѵ. СгисіГ.
1. 202. Круглецъ (Уф.) Нивяшка (Горв.)
Рѣзуха (Троцк.) Рѣзь *), Рѣжнца, Рѣ-
жуха коровья (Амб.) — Пол. Охейка. —
Чешск. ТоЬоІіпа, Керіпка.— Сербск. 2и-
тапка. — Луз. 2уЬкоттс. — Нѣм. Віе
ѵіійе ОоНег, йег Еіпкепвате, біе НоЫ-
сіоііег, сііе кіеіпе Ьеіпйоііег.
КісапДга рЬуваІоійев (З-агіп.
Зоіапас. ХШ. 1. 433. Адамова голо-
ва (Вердянск. Сред ) Лумпина (Полт.)
Спиріусъ (Екат.) — Пол. Йуйоѵзка и'із-
п]а. УѴіІсиуп, ІѴзйеіка.— Чешск. Рёкпо-
тайбгес. — Сербск. Кикіса. — Луз. ,Тё-
бочѵка. — Нѣм. Мйппегзіе^. ОійЬееге.
Плоды обладаютъ сильнымъ мочегон-
нымъ свойствомъ. Отеч. Перу.
Кісоѣіапа Тоигп. Зоіапас. ХШ.
1. 556. Табакъ **). Тютюнъ ***). —
Пол. Туіий, Тиійп, Тіиіип (гіё).—Чешск.
ТаЬак (Рг.) ЮоЬйп ****), Вазак (81.) —
Сербск. ПиЬап. Дуан (Прыж.) Тутум,
Тутун (Лавр.) — Луз. ТоЬак, Ппѵап. —
Болг. Тютюн. — Арм. Цхахотъ. —
Кирг. Темеке.—Бух. Тамбаку.—Мандж.
Мангли. — Нѣм. Пет ТаЬак. — Франц.
Ьа Иісоііапе, Ье ТаЬас. — Атл. То-
Ьассо.
Кісойапа Ыопіапа Бип. Изъ него
пригот. гаванскія сигары (Ргойг.)
Кіеойапа §1иііпова Ь. Пол. Тііий
икгаіпвкі. — Нѣм. ЗоІбаіепіаЬак.
ЛГісойапа ІаНавіша МИТ Мари-
ландскій или широколиственный та-
бакъ.
Кіеойапа гнейса Ь. Бакунъ, М а-
хорка, Тютюнъ, Табакъ, Турецкій
Табакъ. Корбачъ (Гродн.) Табакъ вен-
герскій, Папушникъ, Рубанка. Выспрь
(у раскольниковъ названіе табака, взя-
тое изъ слѣдующихъ словъ: «Корень
горести выспрь прозябаяй» Послан. Св.
Апост. Павла къ Евреямъ XII. 15). —
Пол. Вакпп. — Чешск. Рг^хі. — Молд.
Баконъ, Мархоткы. Табаси. — Груз.
Тцеко. — Имер. Гур. Т(Ь)ут(Ь)уни. —
Мингр. Тцаре- т(Ь)ут(Ь)уни.— Бух. Там-
баку, Тамакъ.—Сарт. Акъ-темеке (ку-
*) 0 происхожденіи слова рѣзь см.
при Сатеііпа.
**) ТатЬаса есть назв. табака въ Ин-
достанѣ (Оесапсі. Сіёодг. Ьоі. II. 852).
***) Турецк. назв. Тйіійп (Весапй.
6ёо8г. Ьоі. П. 852).
****) Арабское назв. ПоссЬап (Бе-
сапй. Оёо§г. Ьоі. П. 852).
рит. таб.) Кокъ-темеке (нюх.) Тамаку.—
Хив. Тамеке. — Нѣм. ТйгкізсЬег ой.
ВгазіІіапізсЬег ТаЬак. ВапегпіаЬак, йег
кіеіпе еп^ІізсЬе ТаЬак.— Франц. ТаЬас
іешеііе, Ргіарёе. ТаЬас йез раувапз.
ТПсойапа ТаЪассит Ь. Фарм.
назв. ТаЬасшп з. Нуозсіашиз Региѵіа-
пиз 8. Ыісоііапа Ѵіг§іпіапа (Гоііа э.
НегЬа).. Американскій, Виргинскій
Табакъ. — Пол. Аргаз, Миііап, Миі-
І.апзкі Туіип.— Чешск. Поііап.— Сербск.
ЫиЬап, Ниѵап. — Черног. Дограм. —
Босн. Вечь. — Нѣм. бетеіпег ой. Ѵіг-
§іпізсЬег ТаЬак, РегиѵіапізсЬев ЛѴапй-
кгаиі, <1аз Ьеіізате Кгаиі, Йег АНеп
Копі^іпп Кгаиі:, Йег Кбпі^іппкаЬак. —
Франц. Ье ТаЬас соттип, 1е ТаЬас йе
Іа Наѵапе, 1’НегЬе а Іа геіпе, 1’НегЪе
Йи дгапі ргіеиг, ои Йе 1’атЬаззабеиг
(при введеніи въ употребленіе), 1’НегЬе
йи Огапй 8еі§пеиг, 1’НегЬе Засгёе,
1’НегЬе Заіпіе, 1е Рёіип, Реіпт.— Англ.
Тгие ТоЬассо. Отеч. Амер. Табаки во-
обще обладаютъ наркотическимъ свой-
ствомъ. Употребл. въ медицинѣ, но
извѣстность пріобрѣли по куренію.
Кі&ёІІа Тоигп. Капипс. I. 48. Отъ
пщег, черный, по цвѣту сѣмянъ. Пер-
ну шная трава (Кондр.) Чернушка
(названіе очевидно заимствованное, но
совершенно обрусѣлое и распростра-
ненное). — Пол. Сгагпизика. Сиагпи-
сЬа. — Чешск. бегписЬа (Рг.) Сегпу
ктіп (81.) Ктцп сегѵепу (ТаЬег). —
Сербск. Сгпіка, Сёгпіка. Въ Ходж. Сіа-
дана(Куш.)~Нѣм. Кідеііе, бег ЗсЬмгаги-
кйттеі. — Франц. Ьа Хі§е11е,' Ьа
МіеІІе. — Атл. Геппеі Еіоѵгег, Ооібеп
ТЬгеай.
МіЙѲІІа агѵѳпвів Ь. У Діоск. Ме-
ІапіЬіит. Дикая Чернушка, Поле-
вая Чернушка.—Нѣм. Аскег- ой. Ееій-
Зсітѵгагзкшпте], ХѴіІсІег Зсіпѵагикііт-
теі. — Франц. №ё11е йез сЬатрз, Агаі-
§пёе, №е11е, Роіѵгейе соттипе ои Вои-
(еі. У потр. тоже какъ и Хі§, яаііѵа.
Мі^еПа Дашавсепа Ь. Вдовушка.
Дѣвица въ зелени (въ сад. Вел.
Росс.) Каложаръ. Коложаръ (Стар.
рукоп. Лечебн., но скорѣе №§е11а ва-
ііѵа). Кувшинчики (Влад.) Нечесаныя
панночки, Нечесані панночки
(Малор.) Нечосы панночки. Угольный
Бѣлоголовъ (Нижег.)—Чуз. М^муевёт-
ка. — Болг. Рохлат, т. е. нечесаный. —
Сербск. Чупава ката, Мачкови брковп
(Панч.) — Нѣм. Піе Вгапѣ іп Наагеп,
йіе Сгагіеппі§е11е, ОтеісЬеп іш ВизсЬ,
(Згеіеі іп бег Зіаийе, Лші§Гег іт бтіі-
пеп, бег Кагйепзате, йіе ГгапиозізсЬе
Ш^еПе, Ѵеппзііааг. -- Франц. ВагЬе
йез Сарисіпз. Ье ВагЬеаи, Іа №§е!1е

Кі^еПа — МирВаг
227
Ыеие, Без СЬеѵеих сіе Ѵёпиз, Іа №§е11е
Йе Патаз, Іа Раііе Й’агаідпёе, НегЬе а
Рагаідпёе, Гіеиг Агаі«пёе. — Англ. Ві-
зЬор’в ѵогі, Пеѵіі іп іЬе ЪизЬ, Ееппеі-
Ріо'.ѵег, Поѵе іп-а-тізі. Ьоѵе іп ариххіе.
На Востокѣ сѣмена употр. въ медиц.
какъ мочегонное и кровогонное сред-
ство. У насъ разводится въ садахъ.
№.§е11а ваііуа Ъ. У Плин. и др.
МеІапіЬіиш. Фарм. назв. Л'і^еИа в. Ме-
ІапіЫит з. Ситіпит пі^гит (8етіп).
РЬагт. НатЬ. Согіапсігит пі^гит 8. Ме-
Іапозрегтиш (Трап.) У древн. и Сагоі.
Ма^пі Саріі. ѲііЬ. Ганусъ (Даль). Ма-
цокъ (Новор.) Кминъ черный, по слав.,
а по русски Тимонъ (Кондр. 44 зиЬ Ме-
ІапіЬіит). Тимонъ черный (Кондр.)
Тминъ черный (Эк. Маг.) Чернуха,
Чернушка (Вел. Росс. Кондр.) Чор-
н у ш к а (Малор.) Въ Библ. Исаія ХХѴШ.
25, 27 по слав. Чернуха, по русски Чер-
нушка * **)).—Лол. Взутзка схагпизхка.—
Зегаск. бегписЬа, бету ктіп (81оЬ.) —
Сербск. Мачков брк, т. е. кошкинъ усъ
(Кар.) — Болг. Коуколица, Ягиль.—Луз.
ботписЬа, богпа кЬіпцеІса. — Молд.
Негены.—Груз. Суриджа.— Хив. Каре,-
сиръ. Въ Ходж. — бодана, Сія-дона.—
Нѣм. Пег ВбтізсЬе зсЬѵагзе Согіапйег
ой. Кйттеі, йіе КаіЬагіпепЫите, йег
ЬбЬтізсЬе Хагйпз, йіе ^етеіпе Ждеііе,
йаз Моппеппй.§е1еіп, йег 8раг§епзате,
2аЬтег ЗсЬаЬаЬ. — Франц. Роіѵгеііе
соттипе, Ситіп поіг, Тоиіе Ёрісе, Ері-
сегіе, Кі^еііе Йе Сгёіе ои сиіііѵёе,
І^иаіге-Ёрісез, Зепоп^е Йез АгаЪез. Зер-
на — Еаих Ситіп. — Англ. 8і. СаіЬа-
гіпе’з Еіоѵгег. Разводится для полученія
сѣмянъ, которын употр. въ народной
медицинѣ отъ женскихъ болѣзней и
какъ средство отъ- запора мочи. На
ЮгѣРоссіи сѣменами посыпаютъ бѣлый
хлѣбъ и кладутъ ихъ въ капусту *♦).
Кіігагіа Санріа В. Еісоій. ІІІ. 456.
Селитреница (иск. сост.) Джаманика
(изм. Заманиха). — Кирг. Бульдур-
гунъ (ок. Гурьева). На Тарбагат. Акъ-
тэкень, Сары-баракъ (Кат.) Дизенгиръ
*) Въ англ, библіи это названіе ра-
стенія переведено «горошекъ мышій»,
Ѵісіа. Другіе же полагаютъ, что здѣсь
рѣчь идетъ о воложскомъ укропѣ (Еое-
цісиішп ѵиі^аге),
**)Въ Стар. рукоп. лечебникахъ упо-
минается’ отдѣльно «Кишнецъ» и
отдѣльно «Корляндеръ». Первое на-
званіе несомнѣнно относится къ Согі-
апйгит заііѵит, а второе, по всей вѣ-
роятности, къ №§е!1а ваііѵа, которая
называлась Согіагійгит пі§гит.
(Гаік). Киргизы употр. плоды какъ ла-
комство.
ТШгагіа ЗсЬоЪегі В. Волчья жи-
ла (Алт. Пот.) Заманиха и измѣн.
Жоманиха, Жоманига (ок. Гур.)
Золотуха (Раіі.) — Кирг. Кіз-киптаз
(ЬеЬт. Борщ.) Кызылъ-булдыргень,
Тюе-синыръ (Пот.) Тье син’ыръ (Ко-
кан. Русск. Вѣстн.) Трухм. — Зи^ак
(Раіі.) Казаки употр. ее въ пирогахъ;
производитъ дурной запахъ изо рта.
іХоппѳа риііа Вс. Вогга§. X. 27.
Волковидъ, Воловикъ темноцвѣтный
(Іенк. перев.) Вовч^ікъ (Екат.) Волчугъ
(Екат. Огип.) Деряба (Меркл.) Куряча
сліпота (Мал. Сред.) Медунки чер-
ныя (Умань). Мединикъ (Вор.) Павевки
(Харьк.) Слѣпка (Черняевъ Консп.)
Смокталки (Умань). Румяная трава, Ру-
мяны (Астр.) Чортовъ хлѣбъ, Чор-
тівъ хлібъ (Малор. Рог. Волк.) Чминъ
(Умань).—Пол. Харіопка (род.)—Сербск.
Ко8о§1аѵ (род.)
ІСбвіос соттипе ѴаисЪ. Йо-
зіосЬ. ВЬЬ. 63. Зуп. Тгетеііа Мозіос Ь.
Водяное масло (въ Сиб. Ппйіпа ргосит-
Ьепз). Возгрица, Хмара (Собол.) — Пол.
Тг2§зійіо (род.) Спо)піса (вид.) — Чешск.
Мозіос. УѴойозІіг (зиЬ Ппйіпа). — Луз.
Пугкоіамга. — Нѣм. Пег Бовіос, йіе
2іііега1де, йег ЗсЫеітІіп», Хіііегіапд,
Ѵ/аззегзсЫеіт (зиЬ Ппйіпа). Піе Егй-
^аііегі, йаз НіттеІзЫаіі, йег Зіегц-
зсЬпирІеп, йіе СІаздаІІегіе, Кикпкззреі-
сЬеІ. — Франц. Ъе Мозіос СгасЬаі йе
Ьипе, Геиіііе ои Гіеиг Йи сіеі, ГіІІе
Йе Іа іегге, Еіеиг Йи сіеі, Еіеиг Йе Во-
зёе, Еіеиг Йе іегге, ОгеіІІе й’Апе, Регсе
іегге, Возёе йи сіеі, — Атл. Мозіос,
Зіаг-йеііеу, Зіаг ЗЬооі, ГаІІеп зіагз.
МЧИ о іЬе "ѴѴізр. ІѴіісЬ’з Виііег.
КйрЬаг 8гЫ1г. МутрЬаеае. I. 116.
Грибовница (Сл. Ак.) Кувшинка. Ку-
павка. Кувшинчики*).—Пол. Сг^йеі.—
Чешск. ЗіиПк. — Сербск. Ьекиіа, Ье-
реп. — Финн. Прикка. — Нѣм. Зее-
Ыите, ТеісЬгозе, Зеепіхе, МіхептоЬп,
Миттеі.
ИирЬаг іпіѳгтѳсііит ВеЛеЪ. Якут.
Таркй-оі (МеіпзЬ.)
КирВаг Іиіеит 8тіі?г. Фарм. назв.
МутрЬаеа Іиіеа. Болоболки (Олон.) Бу-
бенчики желтые (Кал. Пот.) Водо-
ленъ (Сеогді 219) и измѣн. Адалень
*) МирЬаг Іиіешп прежде называлось
МутрЬаеа Іиіеа и потому между обѣими
растеніями есть множество общихъ на-
званій. Купавкой слѣдуетъ назыв. пре-
имущественно МирЬаг а Кувшинкой —
ИутрЬаеа.

228
БГиркаг — Мутрііаеа
(Моск.) Одоленъ* **)) (преим. корень въ
Твер.) Водолей (Амб.) Вахта рѣчная
(Костр.) Желтый Вахтовника» (Астр.
Вѣсти. Ест. Наук.) Глечпчокъ (Сл. Меу.)
Глечечки (Кавк. Кален.) Глечики жел-
тые, Глечики жовті (цвѣты). Горляш-
ное сѣмя (Котельн.) Горлачики (Бѣ-
лор. Сл. Нос.) Грибовница (Сл. Церк.)
Въ Малор. цвѣты назыв. Бобки, Баб-
ки, плоды Збанокъ, Збаночки,
листья — Капелюши, а корень Тов-
стунъ. Жбанкй (Сл. Нос.) Запонки
(плоды въ Тотемск. у.) Кубышка, Ку-
бышка желтая (Кал. Пот.) Прирѣч-
ный Кубышечникъ (Тв. Ост. цвѣты
и плоды, а листья Лопуха). Желтая
Кувшинка (Моск.) Желтые Кувшинчи-
ки, Кувшинки. Купава, Купавка, Ку-
павка же лтая (Печерск.) Купальница
(Даль). Лапушникъ водяной(Кондр.
Рог. Пуп.) Водяная Лапуха (Арх.) **).
Водяной Лапухъ (Кал.) Лапишникъ
(Олон.) Лататье жолто (Моск.) Жовтэ
Лататтэ (Сред. цвѣты). Лататтэ чоло-
віче (Умань). Лататья желтая (Хруст.)
Латахъ (Волын.) Желтая или водяная
Лилія (Мог. перев.) Лялея (Бѣлор.) Во-
дяиий Макъ (Малор. цвѣты). Желтый
водяной Макъ (Малор.) Водяныя Ма-
ковки. Куриный моръ (Нижет.) Пла-
вунцы желтые (Мог.) Пуговка ***) (Ни-
жег.) Пупавка желтая (Тв.) ПІ а боль-
кикъ ****), Шало больникъ (цвѣт.)—
Пол. Вопсиеѵіе. — Чешск. Зіціік гіиіу,
Ьекпо яіиіё, ЬекЩа зііііа, тойпі, Вйге
гіиіа, Тавка гІЩа, віиікер. — Ьек-
пін (въ 1485). — Сербск. Ьекиіа гиіа
ііі Ьереп. Жути Локвань (Панч. Кар.)
Ьокѵац). — Луз. Оіп§аѵа, КЬапка. —
Латыш. Пвеііепав ІеЬрав, ріаіквпев. —
Эст. Коійвеіі кира ІеЬесІ. — Финн. Не-
Іокка, КеВаіпеп, Кіірііеѣіі, Кеііапи-
рикка, Ѵагвап-ирикка. — Нѣм. Ваз
{тгозве ВиКегіавв, <кт Негхѵтгг, сііе §е1-
Ье КаппепЬІите, йіе Коііегчѵигх, йіе
^етеіпе &еІЬе МіхЫите, йіе Хіхишгг,
йіе &еІЪе ЗееЫите, йіе §е!Ье Зеерирре,
йіе деІЬе Зеегове, йіе §е!Ье 'ѴѴазвегШіе,
йіе 'ѴѴаввег- Тиіірапе, йіе §е!Ье Теісѣ-
гове, Зшпрігове, АѴавзеггове, Зеекапйеі,
Миттеікгаиі.— Франц. Ь’АіІІоиІ (Геаи,
Ьа УутрЬоМе (аипе. Ье Кирііаг .іаипе,
Ье Ріаіеаи, Л.аипеі Й’еаи. — Ан-.л. Сот-
топ уеііоѵ АѴаіег Ьііу. ВгапйуѣоШе.
Сапйоск, 'ѴѴаіег-Сап. Во время голода,
корни, вымоченные въ водѣ, употребл.
въ пищу. Въ народной медицинѣ свѣ-
жіе листья прикладываютъ къ горя-
чимъ болямъ (воспаленіямъ) и особен-
но къ головѣ, и замѣчаютъ, что если
листья сохнутъ, то выпользуютъ, а если
мокнутъ или остаются безъ перемѣны,
то значитъ пришлись не по недугу.
Корень его извѣстенъ у торговцевъ
подъ именемъ Одоленя и продается
отъ разныхъ болѣзней (тоже и Цут-
рЬаеае).
ТГутрЬаеа Неск. ХутрЬаеас. 1114.
Кувшинка, Грибовница (Кондр.) —
Пол. СгяуЫеп, \ѴосІпа Ьіііа. — Чешск.
Ьекніп. — Сербск. Ьокѵап). — Луз. Ни-
вуска Ьаіпа, ІіЦе. — Финн. Ьитте. —
Нѣм. Зеегове, АѴаввеггове, ЗееЫите,
ЛѴаввегпутрЬе. — Франц. Яёпирііаг.—
Англ. \Ѵаіег-Ьі1у.
ЛутрЬаѳа аІЬа П. Фарм. назв.
Хутрііаеа аІЬа в. КёнирЬаг. Адалень,
Одоленъ, Одалень *), Водолей. Бѣ-
ленькій Одалень. Балаболка (Перм,
Шадр.) Гуски или Бабки. Запанокъ
(Влад. Внтск.) Лататтэ жіноче, Біле
Лататтэ(Малор.) Лапушникъ боль-
шой (Стар. рукоп. Лечебн. Иноз.) Плы-
вучникъ (Волог. Под.) Водяной про-
стрѣлъ (Вятек. Леп.) Бѣлыя курочки
(Кал. Смол.) Водяной пвѣтъ (Олон.) Во-
дяной попутникъ. Водяная маковка
(Вѣсти. Ест. Н.) Тимянка (Олон.) и всѣ
какъ при МирЬаг, съ прибавленіемъ
только бѣлый. — Пол. Ьіііа >ѵоДпа
Ьіаіа. — Чегиск. Ьекпіп, Ьекпо, Ьекиіа,
Тавка ЪіІА и др. какъ при ХирЬаг 1и-
іеиш съ замѣною зіиіа словомъ ЬПа. —
Сербск. Локвань бели, Дивльа Перуни-
ка (Лавр.) Кордон (Панч.)—Зыр. Лапъ-
коръ. Кбкъ-агань.—Тат. Бак. у. Гюль-
никуфаръ (Гюль — роза). — Мингр.
Думп(Ь)ара. — Тунг. въ Якутск. Хомдо-
*) См. ЦутрЬаеа аІЪа.
**) Можетъ быть Балканъ (Стар. рук.
Нар. Бог. № 23), Бакланъ (А« 84 Опис.
о трав.)
***) Употр. отъ опухоли и потому вѣ-
роятнѣе называть Пуховка.
****) Шаболить значитъ колыхаться;
шалоболить, — болтаться, качаться и
отъ «шалѣть до боли». Шалоболкою на-
зыв. и др. жесткія травы, Сепіаиг. Зса-
Ьіоза.
*) Названіе Одоленъ про: вводитъ
Даль отъ «одаль» береговъ и потому
слѣдуетъ писать Одалень. Г. Мельн. про-
изводитъ отъ слова «одолѣетъ онъ
всякую силу нечистую...» и сообщаетъ
далѣе слѣдующую легенду: «Мать сыра
земля съ живой водой тотъ цвѣтокъ
породила — оттого ровна у него Сила
на водянйцу (нечистая сила въ водахъ),
и на полянйцу (нечистая сила въ по-
ляхъ и вообще на землѣ).

К'ушрЪ.аеа — ОѳпапШе
229
-іа. — Латыш. Ваііаз ІеЬраз, ІеЬріи Іар-
раз, пррев рикке. — Эст. "'Ѵаі^ей кири
Іекей, ]іігѵе кирий. — Нѣм. Вег Віе-
пептбгйег, Йіе Наагчѵигг, Йіе Негспіез-
лѵигг, Неггѵигг, Кеііепѵиггеі, КепЫигг,
сііе КіхЫите, сііе КутрЬепЫите, сііе
ТоПІПіе, сііе ѴепизкігзсЬе, сіег ЛѴаззег-
ІаііісЬ, Йаз ’ѴѴаззегтаппсЬеп, (ііе "ѴѴаз-
зегтоЬге, Йіе ЛѴаззегіиІірапе.— Франц.
Ье Ьіз Й’еаи, Ье Ьіз Йез ёіап^з, Ье Ме-
пирЬаг, Ьа НутрЬоійе, Ьа ЬипіГа. —
Англ. ІѴЬіІе ЛѴаІе.г Ьііу. Ропй Ьііу.
БГутрЬаѳа ЪігайіаіаБоттег.Отой
корень (Ниж.)
КутрЪаеа Ьоіив і. Ьоіоз ае^ур-
ѣіоз Геродота. Истинный лотусъ древ-
нихъ. Ростетъ въ Нилѣ. Всѣ части ра-
стенія употр. въ пищу, а сѣмена на
приготовленіе хлѣба.
Т'ГутрИаеа раисігасііаіа Ѣде. —
Ѵлѵрг. Тонгуёкъ (Борщ. Зап. Акад.) —
Бух. Нелуза, Тельпа (Кир.) — Багак.
Томбоюкъ. — Калм. Балденъ юссуръ.
Перенилу-паэръ (Кир.)
Мутрііаеа руцшаеа Аіі. — Якут.
М)'п§ис1іиг (МеіпзЬ.)
Кромѣ того:
Иаисіеа Ь. — Дикуша (Даль). НерЬе-
Іішп ЬісЬі В. І)оп — Облачко (Даль).
Бегіегіа — Низовка (Даль). Кеигайа
Лиза. — Нервникъ (Даль). Ыоіапа Ь, —
Звеника(Даль). Звѣниха (Акад.) Нота Ь.
— Зыбникъ (Даль).
О
ОЬіопе Гѳга Мод. ТапГ Заізоіас.
XIII. 2. 106. Катунь (Девш.) — Кирі.
Кокъ-пекъ.
Осітит Б. ЬаЬіаі. XII. 31. Отъ
греч. огеіп, пахнуть. Пишется чрезъ і.
Осутоп Плинія (XVIII. 42) есть общее
названіе всѣхъ скорорастущихъ травъ.
Базиликъ *). — Пол. Вагуііа, ВагуІЦ-
ка, Вагуііка, ЛѴазіІек. — Чешск. Ваха-
Ііка. — Сербск. ВозіЦе. — Нѣм. Ваз Ва-
зіііепкгапі, Вазіііспт. — Франц. Ье Ва-
зіііс. — Англ. Вазіі.
Осітит ВааШсит Ъ. Фарм. назв.
Вазіііспт з. Осітит сіігаіит (НегЬа).
Базиликъ, Базилія. Васильки. Ого-
родный Василекъ. Дикій Василекъ тр.
(Кондр.) Душистые Васильки, Ду-
щисти Васильки (Малор. Рог.) Цер-
ковні Васильки (Малор.) Василечикъ
дикій (Кондр.) Красные пахучіе Ва-
сильки (Пассекъ Очерк. Росс.) Душки
*) Названіе Базиликъ, взятое отъ ви-
доваго названія Вазіііспт, а это отъ
греч. Вазііісоп — очевидно дало про-
исхожденіе русскому слову Василекъ,
при рейхлиновскомъ произношеніи гре-
ческаго алфавита. Кромѣ Осітит Вазі-
іісит многія губатыя рр. называются
Васильками, особенно въ Малороссіи.
Въ Великороссіи это названіе почему-
то усвоилось преимущественно за Сеіі-
іапгеа Суапиз.
(Пск.) Душмянка (Арх.) Кашики (Полт.
Мѣшалка (Кондр.) — Чешск. Вагуііка
Вагуіібка. — Сербск. ВозіЦе, ВозіЦак.—
Болг. Бошлен. БъКаринт. РгезЬПка.—
Молд. Бусуіокъ. — Груз. Ре(Ь)ани.
Шашпра. — Имер. Гур. Шашквлами.—
Мингр. Сашуре. — Хие. Гюль-гельвой
(Кир.) — Сарты Реиханъ (также и др.
сорты Мяты и Мелиссы). — Нѣм. бе-
теіпез ой. ^говзез Вазіііспт ой. Вазі-
Ііепкгапі, йег роіпізске Ваізат, йег Ва-
зіідеп, йіе Вгаппзі1§е, йег СіігопепЬазі-
Иеп, йаз Сгііпкгаиі, йаз Нігпкгапі, йег
КбпідзЬізат, йег дгоззе Охіт, йаз Рге-
зіідепкгапі. — Франц. Ье Вазіііс сот-
тпп, Ье Вазіііс §гапй ѵегі, 1’НегЬе
гоуаіе, Ь’Огап^ег йе заѵеііег, Ріапіе
гоуаіе, НегЬе ехсеііепіе. — Англ. Сот-
топ Вазіі, Зѵгееі Вазіі. Отеч. Остъ-
Индія. Цейлонъ. У насъ разводится
какъ огоро’дное растеніе для приправы.
ОѳпапіЬѳ Імт. ІІтЬеІІ. IV. 136.
Оепоз, вино и апіЬе, цвѣты — по за-
паху цвѣтовъ (Рііп. XXI. 78. 95), но это
не наши ОепапіЬе. ОепапіЬе Теоораста
есть РЬуІоІасеа йесапйга а ОепапіЬе
Діоскорида ёсть, какъ кажется, Зрігаеа
Пітагіа или Рііірепйпіа. Пустосель.—
Пол. ОаІисЬа, ОаіисЬу. РггеЫока (зиЬ
Втугпіит), Кгорійіо, Кгорійіко, Ресгу-
па. — Чегиск. НаІпсЬа. ТпгеЬпік, Ти-
зеЬпік. — Сербск. ТгЬиЦа. — Финн. Ра-
Ьариікі. — Нѣм. КеЬепйоІйе. — Франц.
ОепапіЬе. —• Англ. АѴаІег ІІгоріѵогі.

230
ОепапЫіе — Оіеа
Оѳпапіке сгосаѣа Г. Въ медицинѣ
НегЬа ОепапіЬез зиссо сгосео.
ОепапіЬѳ йвіиіова Б. Фарм. назв.
Оепапіке адиаііса 8. Еііірепйиіа адиа-
ііса. Кропило тр. (Кондр.) Лабазникъ
водяной (вслѣдствіе назв. Еііірепйиіа,
общія съ Зрігаеа).
ОепапіЬе РЬеПапОтіит Кат. У
ТаЬегп. Сісиіагіа раіизігіз. Фарм. назв.
РЬеІІапйгіит 8. Еоепісиіит адиаіісит.
Бабипіникъ водяной (Тавр.) Малый
велъ. Морковникъ водяной, Пустосель,
Пустырникъ. Раздулка. Склизъ (Дер.
Зерк.) Водяной кминъ (Вол. Под.) —
Сочин., заимств. и перев. Галахъ
(съ пол.) Гирча (съ пол.) Кропъ, Укроп-
никъ, Водяной укропъ, Конскій укропъ,
Конское сѣмя, Водяной Омежникъ, Во-
дяной Омегъ, Малый Омегъ, Собачья
Петрушка. — Смѣш. Камнеломъ, Кру-
ши камень *), Кропило водяное. — Пол.
біегзг, біег, біг, Оігх, Копзкі корег,
Копкоргиуса, ОаІпсЬа ѵгойпа. Рггеѵгіо-
ка Оіегзи (Вил. Ков.) — Чешск. Ктіп
ѵойпі, Нег. — Сербек. ТёгЬиЦа чѵойепа.
Могак. — Урал. Кирі. Чибызгк (мож.
быть и Сісиіа ѵігоза) Пот.' — Нѣм. Ое-
шеіпег 5Ѵа88егіепсЬе1, ой. КоззГепсЬеІ.
Ваз Егозсккгаиі, ЕговсЬреіегІеіп, йег
РГегйеГепсЬеі, КозвГепсЬе!, ЛѴдззеіѣеп-
сЬеІ, йіе ІѴаззеггеЬепйоІйе, детеіпег
ЛѴаззегзсЫегИпд, Ріегйеааатеп, Реег-
заі, М'аззегреегзааі. — франц,. Ьа Сі^ие
адиаіідие, Сщие Й’еаи, Регзіі Йез та-
гаіз, Гепоиіі адиаіідие, Сісиіаіге Йез
піагаіз. — Англ. \Ѵаіег Кеппеі, АѴаіег
Нетіоск. НогзеЬапе. Прежде употребл.
при водяной вообще и въ частности
легкихъ, вслѣдствіе мочегоннаго свой-
ства своего.
Оѳпапѣкѳ рішріпѳІІоісІѳвЬ. Фарм.
назв. ОепапіЬе 8. Еііірепйиіа іепиИоІіа.
ОѳпоЫіѳга Г. Опа§гаг. III. 45.
ОепоіЬеіаз,Оепоі1іугІ8, ОепоіЬегіз древ-
нихъ есть ЕріІоЬішп ап^изіііоііпш и
Ьігзиіит. Ослинникъ, Ослиная трава,
Ослиное зелье, Ночнан свѣча (пер.) Эно-
тера.*- Пол. ІѴіезіоІек, Магзяачѵа, (Маг-
гаѵѵа, Маяаѵѵа), Посла отіёся. — Чегиск.
Рираіка. — Сербек. Рираіка. — Луз.
Кёрпіса. — Финн. Неіоккі. — Нѣм. Віе
ПасЬікегзе. — Франц. Опа§гё.
Оѳпойіѳга Ъіѳппів Б. 8уп. Оепо-
іЬега ѵіг^іпіапа. Фарм. назв. Опа^га,
ОепоіЬега, Варипсиіиз (Кай.) Бабекъ
*) Названія эти, принадлежащія Захі-
Ггада, появились вслѣдствіе того, что
ОепапіЬе йвіиіова назыв. прежде Еііі-
репйиіа адиаііса, а Зрігаеа Еііірепйиіа
называлась Захій-ада гиЬга.
польный (Гродн.) Жовтецъ (Черн.) Ко-
вальникъ (Мог.) Перелетъ (Мал.) Пе-
реводныя— Полевая Левконія (Мин.)
Ослинникъ,Осличникъ, Онагрикъ, Ноч-
ная свѣча, Ночнан свѣтильня, Свѣч-
никъ, Рапунцель, Рапонтикъ (Вѣсти.
Ест. Наукъ). Ночная Фіалка, Салатный
корень, Лошакова трава, Ослова трава,
Онагрина трава (Кондр.) — Сомнит.
Жолнеры (Черн.) Мугри (Орл.) Кро-
косъ (Екат.) Вѣховика, Вѣхъ (Екат.)
Купино (Тавр.) Синило (Гродн.) Рук.
Рупр. — Пол. Каропіука коггепіоѵѵа.
МГевіоІек йѵиіеіпу. — Чешск. Рираіка,
Ёерка. — Сербек. РараЦка ргозіа. —
Нѣм. Оетеіпе Касііікегге, йіе Оагіеп-
Карипгеі, йіе НасЬізсЫііззеІЫите, йег
Карипгеізеііегіе, йіе КііЬгаріѵиггеІ, йіе
ѴѴеіпЫшпе, деІЬе ГгапзозізсЬе Карип-
зеі. — Франц. Ь’НегЬе аих йпез, Ье
ЙатЬоп йез іагйіпіегз, Ь’Опа^ге.—Атл.
Тгее Ргітгозе, Еѵепіп^ Ргітгозе, Отеч.
Виргинія. Нынѣ одичалъ во всей Евро-
пѣ. Корень можетъ быть употребляемъ
въ пищу.
Оіѳа Ъ. Оіеасеае ѴІП. 2-3. Олив-
ковое дерево. Маслина, Маслич-
ное дерево. — Пол. Оіітѵа, Оіпѵпе
йггеъ'о. Пл. ОЖѵкі. — Чешск. Оііѵа. —
Сербек. Мазііпа. — Нѣм. Пег Оеі-
Ьашп.— Франц. Ь’ОІіѵіег.—Аніл. Оііѵе-
Тгее.
Оіѳа Еигораѳа Г. Вуп. Оіеа Оіеа-
зіег. У Гомера — Еіаеа (Ойузв. V. 477),
У Ѵіг§. Оіешп. Славянск. Масличіе,
русск. Масличина*), Маслина (Быт.
ѴШ. 2. XXIII. 11. ХѴП. 20) и мн. др.
Оливковое дерево, Олива.—Сербек.
Мазііпа рііоша. Ульика (Кар.) Зейтин-
тане. ДаФина (дикая). — Болъ. Масли-
няк. — Арм. Цитени. — Груз. Имер.
Гур. Мингр. Зет(Ь)лисъ-хиди (Эр.) —
Тат. Зеііііп, Зеііип-адаізсЬ (Крымъ).—
Тум. Зеііііп. Въ Кабул. — Зайтунъ. —
Грек. за Кавк. Элеэсъ. — Нѣм. Пег
Оіеазіег, йег РагайіезЪаиш. Ѳешеіпег
ОеІЬаит, ОІіѵепЪаит. — Франц. Оііѵіег
й’Еигоре. — Англ. Оіеазіег, ѴѴІІЙ Оііѵе.
Отъ него получаются плоды — маслины
и масло, называемое Оливковымъ, Про-
ванскимъ, Деревяннымъ, Лампаднымъ,
Оливой.
Оіеа Гга§гап8 Ь. Отлично пахучіе
*) Ошиб. переведено по слав.: Древо
кипарисное, русск. Масличное дерево
(3 Кн. Царствъ. VI. 23). Слав. Древа
смерчіи. Русск. Масличное дерево (ЗКн.
Царствъ. VI. 31. 33). — Древа певговы
и по русск. Масличное (3 Кн. Царствъ.
VI. 32).

Оіуга — Опопів
231
цвѣты его прибавляются къ чаю для
сообщенія ему пріятнаго запаха.
Оіуга Ь. Сгатіп. КипіЬ. I. 68.
Оіуга Гомера (Иліад. V и ѴШ) есть
родъ Ячменя; а Оіуга древнихъ есть
Тгііісит 2еа Нозі (ѴѴіНзІ.)
ОтрЬаІоЪіит ЬатЬѳгіііВс.
ТегеЫпіЬ. II. 85. Древесина въ торг.
назыв. Цебра, Цебровое дерево. 2еЪга-
ЬоЬ. Отеч. Гвіана.
ОпбЪгуоЫз Тоигп. Ьедит.ІІ.344.
Раст. этого рода прежде относились къ
роду Нейузагит и потому есть нѣкото-
рыя общія названія. Эспарсетъ. —
Пол. Пхрзпіа, Зрагсеііа. — Чешск. ѴСі-
сепес, Пу^пів (Ор.) — Сербек. СгаЬог-
ка. — Нѣм. Віе Еврагвеііе. Паз Езеіз-
Ьев. — Франц, Ь’Еврагсеііе, Ь’ОпоЬгу-
сЬійе, ЗаіпіГоіп. — Англ. 8аіпіГоіп.
ОпоЪгуоЬів Сариѣ Оаііі АП. Ви-
тражъ. Ключъ, Подковникъ, Пѣтушья
голова (Вот. Сл. Амб.)
ОпоЬгусІгів §гаоі1ів Везз. Воро-
бьиный горохъ, Горобиний го-
рохъ (Малор. Рог.)
ОпоЬгуспів заііѵа Ват. Красный
буркунъ (Курск. Черн.) Бѣлые василь-
ки (Хар.) Буркунъ (Вор.) Воронецъ (Во-
лын.) Заячій горохъ (Малор.) Дрокъ
красный (Екат.) Кишечки (Полт.) Ко-
пѣешникъ гребенчатый (зиЬ Нейува-
гшп). Одоленъ (Арх. Костр.) Сини га-
ря (Курск.) Стругъ (Курск. Черняевъ).
Эспарсетъ (обрусѣлое назв.)—Пере-
водныя и заимствованныя: Вика,
Викъ, Витрихъ, Пѣтушья голова, Пѣ-
тушій гребешокъ, Пѣтушникъ. Руда
козья трава (Кондр.) — Дятлина пѣту-
шья. Сладкій духъ. Копеешникъ, Ослян-
ка турецкая, Подковникъ. СанФоенъ.—
Пол. 8рагсеіе, Зрагсеііа. — Чегиск. МГі-
сепес, 5Ѵікіѵепес; Підгиз. Йрагзеіка
(81оЬ.) — Сербек. ОгаЬогка ргозіа. —
Тат. Кишла-отъ. — Нѣм. Е>іе апде-
Ьанеіе Езрагзеііе, йіе Езеізѵіскеп, йег
НаЬпепкорГ, йаз Ьеіііде Неп, йег зра-
пізске Кіее, йег ІаІзсЬе Заіпііоіп, йег
ЗсЬѵѵеігегкІее, йіе 8іасЬе1йЬге, йаз ІѴіе-
йеЬоріепкгаиі, йег НаЬпепкатшкІее. —
Франц. баіпіоіп, Воигдодпе, Езрагзеііе,
Гоіп йе Воигдодпе, Еёпаззе, НегЬе
ёіегпеііе, Тёіе йе сод, СЬёрге, Сгёіе йе
сод. — Англ. Соск’в Ьеай, Соск’з сотЬ.
ЕгенсЬ бгазз, ЗаіпГоіп. Отличная кор-
мовая трава.
Опбпіз Е. Педишіп. 11.158. Бѣлица,
Бугранъ, Стальникъ, Лисій хвостъ. —
Лол. ІѴіІхупа, 'ѴѴіІсгупа. — Чегиск. ДеЬ-
Іісе (Рг.) ВаЫЬпёѵ, ЛеЫісе, Ёерік (81.)—
Сербек. Масас, 2ес)і ігп. Бушияац
(Лавр.) _ Ауз. Тгуск. — Рагуз. Глади-
шика, Гладиш (Кар.) — Финн. Огакко.—
Нгъм. ІИе НаиЬесЬеІ. — Франц. Ьа Ви-
дгапе. — Англ. КезіЬаіточѵ, Сатшоск,
Реііум’Ьіп. 8іау-р1ои§Ь (Оп. агѵепз.)
Опопів апіідиогит Нспе. Апопіз
Діоскор.
Опопів Ыгсіпа Часу. Бояръ-зелье
(Под.) Волчугъ(Екат.) Вовчугъ (Ма-
лор.) Волчужникъ (Екат.) Бычачья
трава или Воловья трава (Щегл. съ
нѣм.) Колосовая трава (АѴіей.) Выхля-
никъ (Екат.) Ганяйденисъ. Денисникъ.
Зеленица. Келышникъ (Щегл.) Кевйш-
никъ (Даль). Хелишникъ (Северг.) Ке-
нишникъ (Кален.)Дрзлинникъ вонючій,
Плугодержка (съ нѣм.) Рвотная трава.
Стальникъ (съ нѣм.) Царь-зелье (Бесс.)
Шелестунъ. Яглица, Ягиль (Полт.) —
Тат. Ченугь. — Нѣм. Паз Насііеікгаиі,
Нагпкгаиі, Йіе детеіпе НаиЬесЬеІ, йіе
Каігепзрегге, йег ОсЬзепЬгесЬ, ОсЬзеп-
ЬгиеЬ, йаз ОсЬвепкгаиі, йіе Рйпдзіегя,
йаз фиезіепкгаиі, Йаз ЗіаЫкгаиі, йаз
ѴѴеіЬегдекІаізсЬе, йег ѴІеіЬекгіед, йаз
ІѴеігзіеіпкгаиі, йіе ІѴіхеп. — Франи.
ІААггёіе ВоепГ, Видгапе.— Англ. Тѣ же
какъ и при родѣ. Корни этого вида,
Оп. агѵепзіз Паш. и Опопів вріпоза Ь.
извѣстны были подъ именемъ Вайісез
дпійдпе арегіепіез шіпогез. Въ народи,
медиц. употр. отъ ломоты костей, отъ
головной боли, отъ ревматизма и паду-
чей болѣзни.
Опопів Каігіх П. Фарм. назв. Ка-
ігіх Рііпіі (Кай.) Хелишникъ желтый
(Северг.)
Опопів герѳпв В. Тат. Сѵкрогы
кызилъ куль (Тавр.)
Опопів вріпоза В. Фарм. назв. Опо-
піз вріпоза ѵ. Кезіа Ьоѵів (Кай.) Также
Кайіх Кешогае Агаігі з. аіореспгіоійез
з. пгіпагіае (Трап.) Волча (Херс. Сііій.)
Вовча (Малоросс. Рогов.) Глинникъ,
Жабры чертовы, Иглишникъ, Лисій
хвостъ, Стальная трава (Кондр.) Ожыны
(Вол. Под.) Волчковый корень. Бычій
языкъ (Даль). Бычья тпава (Мал. Лял.)
Бичача трава (Малор.) и всѣ тѣ, ко-
торыя поименованы при Опоп. Ьігсіпа.
Пол. Ідііса. — ?еиюк. ВаЪі Ьпё\ѵ (йеЫі-
се, йеЬІіска назв. Опопіз вріпоза). —
Сербек. СНайівеѵіпа. Гладиш (Панч.) —
Иллир. Масас, 2ес)і іёгп. — Нѣм. Иаз
А^Іагкгані, Наскеікгапі, НагіеІЬеп, йіе
зіасЬеІіде НаиЬесЬеІ, йаз Непйогп, йаз
ЗіасЬеІкгаиі, йав ЗіаЫкгаиі, ОсЬэеп-
ЬгесЬ, ѴІеіЬегкгіед, РЯидзіегг, ОсЬзеп-
кгаиі. — Франц. Видгапе аггёіе. Вои-
дгаѵе, Асг-Ьоеиі, Воидгапе, Еріпе Йе
ЬоеиГ Тепйоп. МасЬе поіге. — Англ.
Реііу ѵЬіп. Прежде употр. въ медиц.
Трава съ квасцами даетъ желтую крас-

232
Опорогйоп — ОгсЬій
ку, а съ желѣзнымъ купоросомъ — зе-
леную.
Опорбгсіоп АсапіЬіищ Ъ.
Сотроз. VI. 617. Фарм. назв. Сагйииз
іотепіозиз, ѵ. бріпа аІЬа ѵ. Опорогйоп
(НегЬа гесепз). Будякъ (Екат.) Жабра
трава (Кондр.) Осотъ поволошный
(Коидр.) Татарникъ (Кондр.) Татар-
ки (Орл.) Чертополохъ.— Пол. РорІосЬ
(Ков.) СПотасг, СгагІорІосЬ, Овеі рой-
ш'ігзоѵ?у.— Чешск. ТгиЪіІ (Рг.) Озігорез.
Озіоргй. — Сербск. Ска!;. — Луз. Рор-
ІосЬ. — Труз. Бирки. — Мингр. Бака-
ріа, Гинисъ Джонджго.— Латыш. Ваііі
йайзсЬі. — Нѣм. Піе КгеЪзсИзіеІ (род.)
Біе \ѵі!йе АгіізсЬоке, йіе Езеізйізіеі,
Ггаиепйізіеі, Кгатрйіаіеі, йіе ОеѵоЬп-
ІісЬе КгеЬзйізіеІ, ІѴедйізіе!, ѴІоІІйі-
зіеі. — Франц. Б’агіісЬаиі заиѵазе, Бе
СЬагйоп соттип, Бе Ре! й’апе, Ба Рё-
іагайе. — Аніл. Соііоп ТЬізіІе, Соттоп
Зреаг ТЬізіІе, ЗсоісЬ ТЬізіІе. Отъ гры-
жи у дѣтей и стариковъ — купанье.
Изъ сѣмянъ можетъ получаться масло.
ОпоатаБіп. Воггад. X. 57. Опоз,
оселъ, Озте, запахъ. Долгуша трава
(Кондр.) — Пол. Роскег\ѵа, Китіапіса,
Боіоѵу коггей. Козгіуѵаі. — Чешск.
Китёпіса. — Сербск. Витепуаса, Ки-
тенка.— Нѣм. Біе БоіЬѵгагг. — Франц.
Б’Опозте. — Атл. Опозта.
Опоата ѳоЬіоісІѳв Б. Фарм. назв.
АпсЬиза Іиіёа. Бодяга (Кот. Вятск. г.)
Названо такъ, вѣроятно, потому, что
подобно бодягѣ, употребляется на ру-
мяны. Вонючка (Сит.) Домозеля, Домо-
золъ (Кондр.) Краснокорень (Рог.)
Разноцвѣтъ (Сарат.) Румяница (Раіі.)
Румяна (Урал. Пот.) Румянка, Бабьи
румявы (Сл. Ц.) Румянная трава (Са-
мар. Сар.) Бараній языкъ (Леп.) Быча-
чій языкъ желтый (Іенк.)— Кирі. Там-
бу. — Тат. Кршагъ. Ингиска (Раіі.)
Корень, растертый съ масломъ, слу-
житъ какъ румяна.
Оповта вітріісіввіта Б. Бара-
нецъ (Леп.) Бараній языкъ (Сл. Церк.)
Колоколецъ (Курск. Гродн.)
Оповта віѳІІиІаШ Б. Тат. Ташлы
яхты-отъ, Ташель-отъ (Тавр.)
Оповта ііпеіогіа Б. Громъ. Крас-
ный корень (Екат.)
ОрЬіозІоввит Ь. ОрЬіодІозз.
ВЬЬ. 4. 326. ОрЬів—змѣя, ужъ; діоззе—
языкъ. Ужовникъ (КауФМ. перев.) —
Пол. Назі§2ггаІ, й§иусгпік.— Чешск.
Найі уагук.— Сербск. Хтціп з'егік, іейап
Іізі. — Луз. Найгасу іагук, Наййпс,
Найоуагуск. — Финн. Кагтеепкіеіі. —
Нѣм. Віе Хаііеггипде. — франц.
Б’ОрЬіодІоззе. — Атл. Аййет’з Топдие.
ОрЬіоёіоввшп ѵиі§аіиш Б. Фарм.
вазв. ОрЬіодІоззит. Язычникъ (без-
плодная вая). Безъязычникъ (плодо-
носная вая) *) (Мал.) Девятерникъ (Сл.
Ц.) Сердечная трава(Вят.) Пер.—Языкъ
зміевый или ужевый трава (Кондр.)
Ужовникъ (Эрт.) — Нѣм. Ваз ЕіпЫаіі,
йіе ЕіпЫаііпаііеггшіде, йіе Миііегкгаиі-
чгагк, Йіе земеіпе Хаііегхипде, Йаз Паі-
іегзйпдіеіп, йіе Оііеггипде, йіе ЗсЫап-
депгипде, йаз ХипдепЫаіі. — Франц.
Бапдие йи Зегрепі, НегЬе запз сои-
іиге, НегЬе аих сепі шігасіез. — Англ.
Соттоп Аййег’з Топдае.
ОрЬгув Б. ОгсЬій. Бровникъ (Сл.
Церк.) Двулистникъ (перев. Ьііоііа).
Птичье гнѣздо (пер.) Младенчица (Со-
бол. пер.)—Пол. Вѵуиіізіпік, Вѵго)1І8і.—
Чешск. Тогіс. Вехозігогка.— Сербск. Ко-
кіса, таскоѵо иЬо. — Финн. ОгЬо. —
Нѣм. Ваз КпаЬепкгаиі, ХѵгеіЫаіі. Вад-
шігя. — Франц. Бе ВоиЫеГеиіПе, ОрЬ-
гуйе. — Англ. ОрЬгуз, ВіГоіІ.
ОрЬгув апШгорорЬога Б. У Діо-
скорида — баіугіоп. Ручки или Лисьи
яйца тр. (Кондр.)
Ороропах СЫгопіит КосЬ. Пт-
Ьеіі. IV. 170. У Діоск. Рапасез Ьега-
сіеіоп. Опопонаксъ. Доставл. Оитті
Везіпа Ороропах, Ороропах з. Ороро-
пасит з. Рапах. Рапах-Ситті. Южн.
Евр. и Мал. Аз.
Орйпѣіа Еіоив ішііса МШ. Сас-
іеае ІП. 471. Индѣйская смоква, Индѣй-
ская Фига. Ракъ трава (Кондр.) Плоды
употр. въ пищу. Отеч. Амер.
Орипііа СоссіпѳІІИѳга ЭШ. и
Орипііа Типа МИІ. На обоихъ во-
дится кошениль. Плоды разныхъ ви-
довъ употребляются въ пищу, а самыя
растенія разводятся какъ изгородь.
Отеч. Южн. Амер.
ОгоЬів Ь. ОгсЬій. Греч. ОгсЬіз знач.
ядра, яйца. Ятрышникъ ** ***)). Другія
названія, встрѣчаемыя въ разныхъ со-
чиненіяхъ подъ род. имен. ОгсЬіз, отно-
сятся большею частію къ разн, видамъ
этого рода, таковы: Дремликъ, Кокушки-,
ны слезы, Кокушница, Кокушникъ *“).
Лапчатка, Мокруха, Пѣтушки, Ручка
*) По убѣжденію знахарокъ первая
производитъ ссору и наз. поганымъ
зіллемъ, а вторая тихимъ зіллемъ.
**) Ятро — черево, нутро, шулята,
ядра, яйца— по Формѣ корневыхъ ши-
шекъ.
***) И измѣн. Кокуй (Рукоп. Пар..
Бог. № 84. Лалет. № 48). Кокусъ (Цвѣти.
№ 99). Кисарь (Стар'. Рук. Нар. Бог.
№ 61 (79). Кукоосъ (№ 26 Травн. напе-
чат. въ Арх. Калач. 1858, Д» 1).

ОгсЬіз
233
адамова или Богословова, Сатиръ, Сати-
рій, Сторчакъ, Яйцо лисье тр. Впро-
чемъ всѣ почти виды этого рода
имѣютъ одинаковыя названія. — Пол.
8іогсзук. — Четы. 'ѴѴзіаѵас, Кикаска,
ЙегЬііІка. — Сербск. Касип. Корень —
Качуница. — Луз. Нпеийшк. — Ла-
тыш. ЛѴеІца капперез, йзед^изез зееіа-
ѵ?аз.— Эст. йиийа карай, йезизе казі.—
Фини. Каттекка. — Груз. Шреши
Т(Ь)іорши и русскими Черешъ (разн.
виды). — Тат. боргал. Чиришь.— Тат.
бакинск. Джадваръ. — Нѣм. Ваз Кпа-
Ьепкгаиі, йіе КискискзЫшпе, сііе Ог-
сЬіз, Йіе Ка^ртпггеі. — Фраки. Б’Ог-
сііійе. Ііе Заіугіоп. — Англ ОгсЬіз, Ваі-
Іоск-^газз, Віопез, Сиіііопз. Отъ раз-
ныхъ видовъ ОгсЬіз получается Тибета
8а1ер, Кайіх 8а1ар з. 8а1аЬ з. ОгсЫйіз.
ТиЬегійіиш 8аіер. — Салепъ. Въ Фарм.
извѣстны были Раіта СЬгізіі та)ог (по
8ргеп&. ОгсЬіз таспіаіа) и Раіта СЬгі-
зіі тіпог (по Зргепд. ОгсЬіз пі§га) —
откуда и русск. названіе Божья ручка.
Восточные жители приписываютъ Са-
лепу свойство, дѣйствующее возбуди-
тельно на половые органы, почему и
въ народной медицинѣ и особенно въ
знахарскихъ рукописяхъ корни раз-
ныхъ видовъ Орхидей и описываются
преимущественно съ этой точки зрѣнія.
ОгоЬів ЪіГоІіа V. РІаіапіЬега ЬіГо-
Ііа.
ОгоЬів Шсагпаіа Ь. Завязный ко-
рень. Кукушка (Смол.) Любжа (Ма-
лоросс.)
ОгоІіів Іаіііоііа Ъ. Зміевикъ (Вят.
Леп.) Зозулины *) рушнички (Волын.)
Кукушки (Малор. Мог. Смол.) Кукуш-
ники (Симб. Веііг.) Кокошвики. Ку-
кушкины дары (Волог. Никол.) Пот.
Кукушкины слезки.(Сиб. ОтеІ.) и изм.
Кукавки (Вил.) Кукулка (Мог.) Кокуй,
Кокисъ, Куколь (въ знахарск. рукоп.)
Конвалія луговая (Минск.),Любжа (Ма-
лор.) Любка (Малор.) Любковая зелень
(Полт. и въ знах. рук.) Пятипалечвикъ
(Каш. Приарг. кр.) Соломонидина ручка
(Приарг. кр.) Ускопная трава (Нижег.)
Салепъ, Салепный корень, Тоуканъ
(Гродн.) Ядовитая трава (Пет.) Употр.
отъ укушенія змѣею (Кіев.) Листья при-
кладываютъ къ ногтоѣдамъ всѣхъ ви-
довъ (въ Вятск.), но премущественно
употреблялось знахарями, какъ канта-
ридное средство, при случаѣ называе-
момъ крестьянами «порча свадьбы».
ОгоЬів ІахіЯога Тат. Красные сул-
танчики (Полт. Авг.)
*) Зозуля — малор. назв. кукушки.
ОгсЫв тасиіаіа Б. Быковецъ или
Буквыця (Волын.) Вымечко (Арх. Холи.)
Гажья трава (Олон.) Зязюля (Арх.)
Зязюлька (Могил.) Зезюлинъ подарокъ
(Гродн.) Змѣевикъ (Тамб. Меуег). Кон-
валія (Минск.) Завязной корень (Яросл.)
Комонишникъ (Мог.) Корешки (Шеик.)
Два-корешка (Арх.) Кукушкины сле-
зы (Коадр.) или слезки (въ бол. ч. Росс.)
Кукушка (Смол.) Ландышъ. Ласъ*)
(Шенк. Костр.) Любимъ корень (Твер.
Пуп.) Лихорадочная трава (Вят. Лал.)
Мокруха (Черн. Микл.) Невстаниха
(Нижег.) Плакуну трава (Кал. Рожд.
село) Пот. Прошибевь болотный (Черн.)
Пятипалечная трава (Вор. Тар.) Пяти-
палишникъ (Арг. край). Соломонидина
ручка (Приарг. край). Чортова ручка
(Могил. Земл. Газ. 1860). Сердечникъ
(Гродн.) Согачка (ѴѴіесІ.) Собачьи языки
(Пет.) — Пол. 2іегіп1ка, ПІой сЬгузіп-
зоѵга.— Луз. РіЬа, РіЬачѵа, Кокиііпйа.—
Самог. ведиігаупу (Ков.) — Финн. Маа-
гіапкйттеккй. — Нпм. Піе ІТескеп-
га^іѵигя, бИйскзЬавй, йаз Напйеікгаиі-
ѵеіЫеіп, сііе деЯескіе КгеигЫите. Упо-
требл. отъ поноса, отъ боли въ груди,
отъ женскихъ болѣзней — отваръ кор-
ня. На Вяткѣ корни всѣхъ видовъ
ОгсЬіз употр. для леченія грыжи у дѣ-
тей (Пуп.) **).
ОгсЬіз шазоиіа Ъ. Кисельный ко-
рень.’ Кукушка (Смол.) Кукушница,
Кукушкины слезки. Божья ручка
(Могил. Земл. Газ. Перев. Раіта СЬгізІі).
Салепъ. Сатиръ мужской. Дѣтская тра-
ва. Поповы яйца (Подол. Леон.) Яички,
Ядрышки. — Тат. Бак. Джадваръ. —
Нѣм. Пег тйппІісЬе Нагіекіп, йаз тйпп-
ІісЬе КпаЬепкгаиі, йаз КпаЬепкгапі-
тйппіеіп, йіе КпаЬепЬойеп, йіе Каггеп-
Ьойе, йіе тйппІісЬе ОгсЬіз, біе кіеіпе
йадѵшгх, йіе кіеіпе ЗіепйеЫигг. —
Франц. Б’ОгсЬіз ткіе, Тезіісиіе йе
ргёіге, Тезіісиіе йе сЬіеп.—Атл. Маіе-
Гооі-зіопез, Маіе. ОгсЬіз, Пеайтап’з
Уіп»ег, Ьопо' Ригріез, Зіапйепѵогі, 84ап-
йег§газз, Сискоо - Ріотег. Корневыя
шишки имѣютъ запахъ мужскаго сѣ-
мени, откуда и названіе тазсиіа.
ОгоЬів тііііагів Г. Любка, Люб-
ки (Малор. Черняевъ). Зозульки. Зо-
зулины слёзки (Рог.) Болотный пѣн-
никъ (Полт. Авг.) — Нѣм. Піе ОаисЬз-
*) Это, конечно, и есть Ласъ, Имте-
ласъ, Лоспсь стар. рукописей.
**) Крестьянки ворожеи даютъ ко-
рень носить съ собою, дабы другіе лю-
били, и особенно замужнимъ женщи-
намъ при несогласіи съ мужьями.

234
ОгсЬіз — Огі§ашіт
Ышпе йіе Не1тогсЬІ8> йіе егоззе 8іеп-
Йеін’игз. Сггоззег бидик. — Пол. Ки-
каіѵка, кикатѵесгка, Іія.Іе за}ка.— Франц.
Ье 8ів8в- — Лнгл. Мііііагу ОгсЬіз, 8о1-
(Зіеі-.ОгсІііа.
ОгсЬіз Могіо П. Встаниха (Амб.)
Дремликъ (Двиг.) Собственный
Дремликъ. Зезюльки (Малор.) Зе-
зюлины слезы (Екат. Свѣнц.) Змѣиная
трава (Кал. Лям.) Кукушница женская.
Любка. Люби мене не покинь (Малор.
Рог.) Салабъ или Салепъ бухарскій.
Царь, Царикъ, Царь трава (Амб.) Ядро-
корень, Ятрышникъ малый. — Чешск.
ЛѴзіа'іѵас, Мийаіка, Йегішіка. — Нѣм.
Кіеіпе ой. детеіпе Вадѵигг, йег Нагіе-
кіп, йаз ѵгеіЫіске КпаЬепкгаиі, йіе §е-
теіпе ОгсЬіз. — Франц. Ь’ОгсЬіз ЬоиГ-
іоп. — Аніл. Вийюоп ОгсЬіз. Сиіѵег-
кеуз. Оапйег^оззез. Ооозе апй Ѳозііп^з
(тоже и Ріаѣ. Ъііоііа). Корень его наз.
въ апт. Кайіх Заіер и преимуществен-
но служилъ прежде для добыванія Са-
лепа, употребляемаго какъ питатель-
ное вещество и лекарственное при по-
носахъ у дѣтей. Въ Бухарѣ корневыя
шишки этого вида сушатся, прожари-
ваются, мелются и настаиваются какъ
коое. Настой пьютъ горячій. Это воз-
будительное средство, которое однако
же разслабляетъ нервы.
ОгсЬіа иаШІаЬа Б. Любка (Малор.
Волк.)_
Опцапит Б. ЬаЬіаі. XII. 191.
Огідапоп Діоск. есть Огі^апит Ьегасіео-
іісит ВепіЬ. Магоп Діоск. есть Огі§а-
пшп Зіруіеит. Душица, Материнка.
Пол. ЬеЫойка, ЬеЬіоіка, Масіегхуса. —
Чешск. ЦоЪгошузІ. — Сербск. Ѵгапііоѵ-
ка. — Финн. Меігаті. — Нѣм. Бег По-
зіед. — Франц. Ь’Огі^ап. — Атл. Маг-
Іогат.
Огі§апит егеііоит Наупе. Фарм.
назв. Огідапит сгеіісит (Зрісае з. Лег-
ка). Критская душица, Лебеда красная
или Шпанскій хмѣль (Кондр.) Доставл
Масло критскаго хмѣля Оіеит Ьириіі
сгеѣісі, ЗрапізсЬез НоріепіЯ, употребл.
противъ гнилости зубовъ. Отеч. Критъ.
Огі^апит ВісШптив Ъ. Нынѣ
Атагасиз Вісіатпиз ВепіЬ. Это есть
Пісіатпов сгеіісоз Гиппократа, пользо-
вавшаяся славою какъ необыкновенно
сильное кровогонное. Отеч. Критъ.
Огівапиш Ьѳгаоіѳоіісит Иепііі.
Огідапоп Діоскорида. Душица грецкая,
Испанскій или Шпанскій хмѣль, Ле-
беда красная (Кондр.) Лебедка собачья
(Кондр ) Въ Греціи назыв. Ві^апі и это
есть вѣроятно Регалъ, упоминаемый
Благовѣщ. въ его описаніи Аѳона.
Огі^апиш Ма]огапа Ъ. Ма)огапа
Ьогіепзіз МоепсЬ. У Плинія Атагасит.
У Діоск. 8атрзусЬоп. Фарм. назв. Мгцо-
гапа, Атагасит в. ЗатрзусЬит (НегЬа
сит ИогіЬиз). Лебедка (Гродн.) Майо-
ранъ (Стар. рукоп.) и повсюду нынѣ.
Маеранъ (Кондр.) Майранъ, Маиранова
трава, Марьянъ (Стар.назв.) Мацержан-
ка, Мажержанка, Мацердуіпка (Гродн.)
Майорці (Малор.) Розмайранъ (Малор.
Стар. Бавд.) — Пол. Маіегап, Маігап,—
Ч.ешск. Ма-іогана, Маі^апка, "ѴѴопскгаз
Іеіиі.—Сербск. Магигап.—Русины Ма.)о-
гапек. У Дубр. Сан се г. — Луз. Мадап.
Тозіа Ъгипа. — Нѣм. Пег Ма)огаіі,
Маіегап, баз Магіепкгаиі, йег Мазегап,
Йаз Мазегапкгаиі, Йаз Зоттегта^огап,
Йаз ‘ѴѴигзікгаиІ;. — Франц. Ьа Маг^о-
Іаіие. — Атл. Зѵгееі Маг^огат, Тгие
Магіогат. Прежде употр. въ медицинѣ
особенно снаружи при залеганіи носа
у дѣтей.
Огі§апшп ѵи1§агѳ Ь. Тоже и въ
Фарм. Блошника, Блошничникъ (Уфим.)
Блошница (Эк. Маг. Вятск. Меуег).
Дрокъ (Северг.) Душица (вездѣ въ
Вел. Росс.) Бабина-душица (Бѣлор.)
Душица боровая (Вятск. Мейеръ). Душ-
ница (Югъ Томск. губ.) Душка (Пск.)
Душмянка (Тв.) Духовой цвѣтъ (Черн.)
Зѣновка, Зіновка (Малор.) Зеновка
(Даль). Дикій звѣробой (ЯрослГПетр.)
Клоповная (Олон.) Костоломная трава
(Шенкурск.) Ладанка (Волог.) Лебед-
ка (Гродн.) Материнка (Мал. Росс.)
Мацердуіпка (Вил. Гродн.) Мацеранка
(Гродн.) Марынка (Вол.) Муеранъ (т. е.
Майоранъ) Ниж. Мята лѣсная (Могил.
Вятск. Меуег), глухая (Вит. Могил.),
полевая (Вит. Минск.) Пчелолюбъ (Мо-
гил.) Цвѣтки (Кал. Смири.) Наборъ
(Смол.) Чистикъ (Ков.) — Пол. Мабіег-
гуса ровроіііа (Ков.) Масіегйизгка, Пузи-
ка. Масіеггавка.— Чешск. ПоЬготузІ.—
Сербск. Ѵгапііоѵа ігаѵа, Ѵгапііоѵка, Ба-
бина душица (Лавр.)—Арм. Зувиракъ.—
Молд Авуръ. — Латыш. Каийаз, Каи-
йепез, Загкапая гаийаз. — Эст. Рипай,
ипе годѣ — Фини. Меізатіггаті, девіе-
рипа. ЗуййттедѵаЬѵівіиз. — Вотяк.
Пычькуланъ (Сарепт. Серг.) — Чуваш.
Шйршла-кбрыкъ, т. е. пахучая трава,—
Тат. Кара кул куль. Чингила-отъ
(Тавр.) Эрлёнь-элёнъ (Алтай). Батрашъ
(Ног.) Макрушкэ (около озёра Бал-
хашъ). — Нѣм. Пая Вайекгаиі, йег
ЬгаидгоіЬе §ешеіпе Позіед, Геіййозіед,
йаз Магіоіепепкгаиі, ОЬгкгаиі, йег Ог-
даді, йаз 8сѣизіегкгаиі,_ йаз Ѵ7оЫ§е-
тиіЬ. — Франц. Ь’Огідап соттип,
Огапй Оі-ідап. бгапй Мафіате Ьаѣагй,
Мацоіаіпе й’Апд;1еіегге. Ріей йе Ііі. —
Атл. Ограду, Маг]огат. Все растеніе

Огі§апиш — ОгоЪиа
235
весьма душисто и содержитъ масло,
извѣстное нъ торговлѣ подъ именемъ
Хмѣлеваго, Тимьяннаго, Оригановаго,
Возіеп,- ТЬутіап,- НорГепбІ. Трава упо-
требл. въ медицинѣ при нервной бо-
лѣзни головы, застоѣ крови въ нижней
части тѣла, одышкѣ, коликахъ во вре-
мя мѣсячныхъ очищеній, и снаружи
какъ средство для рощенія волосъ. Біе
прибавляютъ въ пиво вмѣсто хмѣля
и рекомендуютъ какъ суррогатъ чая.
Предохраняетъ отъ моли и считалась
средствомъ противъ колдовства и чаръ.
Въ народной медицинѣ Россіи употребл.
весьма обширно. Въ Пермской губ.
пьютъ отъ безсонницы (Клеп.), въ Твер.
Ряз. — идетъ въ составъ потогоннаго
чая (Пуп.), затѣмъ всего чаще отъ оста-
новки мѣсячныхъ очищеній и при ма-
точныхъ припадкахъ, отъ удушья, про-
студы, грудныхъ болѣзней, и снаружи
въ видѣ припарки отъ боли въ горлѣ,
въ видѣ ваннъ отъ нечистотъ и сыпей
на тѣлѣ, отъ золотухи и послѣ родовъ
въ видѣ присыпки къ золотушнымъ
болячкамъ, и для рощенія волосъ. Отъ
головной боли моютъ голову теплымъ
отваромъ и вымывши обвязываютъ
платкомъ. Пасѣчники натираютъ тра-
вою улья.
ОгпііЬо§а1ипіЬ. АзрЬой. КипіЬ.
IV. 349. Огпіз, птица, даіа, молоко.
Птицемлечникъ (букв. перев.) Птичье
молоко (букв. перев.) Пѣтушье молоко
(пер.)—Пол. Зпіейек, Зпіойек. —• Чешск.
Зпёйек. Кгіѵаіес (81 Ор.) — Сербск. Ви-
Цаѵка, ріііуе шііеко. Разуі Іик. — Луз.
Виіизка. — Нѣм. Піе АскегямчеЬеІ, Йіе
НйЬпегппІсЪ, йег МіІсЬзіегп, Ѵо^еі-
зіегп, йіе Ѵо^еІтіІсЬ, йіе ВѣегпЬуа-
сіпіЬ. — Франц. Ь’ОгпііІю^аІе, Ье
СЬигіе. -— Англ. ЗіаГ оГ ВеіЫеЬеш.
ОгиПЬо^аІиш пагЬопѳпзѳ В.
Фарм.^назв. ОгпііЬодаІит тащ?. Кар-
жиный таблакъ (карга — ворона) Урал.
Карел. — Тат. Сачикъ-отъ (Тавр.)
ОгпііЬоваІит итЬѳІІаіит В
Фарм. назван. ОгпііЬе^аІит ѵиі^аге.
Брандушки бѣлые, весенніе, Бран-
душки білі (Малор.) Пыренка (Донъ,
Кавк.) — Чешск. ОгесЬоѵуес, Хетзку
огесЬ. — Нѣм. Піе зетеіпе НііЬпег-
тіІсЬ, йоійеп/бгтіде Ѵо^еІтіІсЬ, йег
8іегп аив ВеіЫеЬеш. — Франц. Ьа
Пате йе опхе Ьеигез, Ьа ВеІІе йе опхе
Ьеигез, Еіоііе Ыапсііе, ЕІеиг.й’опге
Ьеигез. Еіоііе Йе ВеіЫеет. — Атл.
ЕІеѵеп о’сіоск Іайу. Соттоп Віаг о!
ВеіЫеЬеш. Жареныя луковицы можно
ѣсть.	Т
ОгпііЬорив регриаіііиз Ь.
Ье»ит II. 311. Съ греч. Огніз, птица
и риз, нога. Фарм. назв. Рез аѵіз 8. Огпі-
іЬоройіит (НегЬа еі 8ет.) Клей птичій.
Кохта тр. (Кондр. Очевидно ошибка,
слѣдуетъ Когти тр. съ нѣм. Кгаііеп).
Нога птичья тр. (пер. род. назв.)-—Нѣм.
Кгаііепкіее, Ѵодеійіззкіее, Ѵо^еікгаі-
1е. — Франц. Ріей й’оізеаи.
ОгпііЬорив ваііѵив Вгоіег. Сер-
раделла — рекомендуемая для разве-
денія на сыпучихъ пескахъ. — Нѣм.
Франц. Англ. Зегтайеііе. Отеч. Южн.
Евр.
ОгоЬапсЬе В. ОгоЬапсЬ. XI. 15.
Сост. изъ ОгоЬоз и апсЬеіп, истреблять,
т. е. растеніе, истребляющее бобовыя
растеніи, и есть ОгоЬапсЬе Діоскорида.
ОгоЬапсЬе Теофраста есть ЬаіЬугиз
АрЬаса. Вѣтвь Гжева (Кондр. 12). Гусья
вика (Кондр.) Грохоядъ. Гнѣздо птичье.
Гнѣздо трава (Кондр.) Зараза (Кондр.)
Заразиха (Дв.) Солнцевъ корень. Ко-
ровье имя (Вол. Под.) Незелень (какой-
то видъ въ Курск. губ.) Стебель гусья
трава (Кондр.) Пол. Еагаиа, Зкаиа, Еіеіо-
пу ѵѵіік. — Чешск. йагаха— Сербск. Ѵо-
Іоѵой, Ѵойа^аса. — Бобова куга (Кар.)—
Луз. НиЬіпка. — Нѣм. Пег Егѵетѵйг-
§;ег, НапІИ'йг^ег, Зоттегѵгигя.— Франц.
Ь’ОгоЬапсЬе. — Англ. Вгоот Каре, Ого-
ЬапсЬ. ЗігапдІе-АѴеей.
ОгоЬапсЬе аІЬа 8іерИ. Волчки
(Тавр.) Заражай (Ставр.) ІЦйгорица
(Черняевъ Консп.) — Молд. Цице-васі.
ОгоЬапсЬе сагуорЬуПасѳа 8і.
Палочки (Бесс.) Употр. для очищенія
зубовъ нъ видѣ полосканья.
ОгоЬапсЬе ЕрііЬітиш Вс. Ого-
ЬапсЬе Діоск. Зараза, Заразиха (Рог.)
ОгоЬапсЬе ѳіаііог Вс. Волчьи зубы
(Балта). Заразиха большая, солнечная
(Собол.) Заразиха львиный хвостъ (Со-
бол. Эрт.) Коровникъ, Молочникъ (Бал-
та. Земл. Газ. 1866. 31). Солнечный ко-
рень (перев.) Егорова свѣча (Селенг.)
Татарскія свѣчи (Урал. Пот.) Сте-
бель гусиный (Амб.) — Нѣм. Віе Ьбзе
Вішпе, йег ЕгЬзепмг(1г§ег, йіе ^гоззе
Егѵепѵѵпгхеі, йег Напйой, йег Ьбзе Пеіп-
гісЬ, йег Ьбѵ?егі8сЬ\ѵапи, йіе Мапѵигх,
йаз Вііегкгаиі, йег ТеиГеІзаЪЪізз (назв.
Ог, Варит. ТЬиіІ.) Огоззе Зоттепѵигг,
КиЬЬиііег, МіІсЬкгаиі. КІееіеиГеІ. —
Франц. Ваѵе йе Сёпеі, Раіп йе Іаріп,
Ь’НегЬе аи іаигеаи, Ь’ОгоЬапсЬе Йе Іа
Ваѵе (назв. Ог. Варит.)
ОгоЬиз Тоигп. Ьедит. II. 376.
ОгоЬоз древн. Грек. есть Ѵісіа Егѵіііа Ь.
Сочевичвнкъ. Голубиный горохъ.
Ерсъ. — Пол. Вгиечѵійтозхек, АѴоІоѵік,
ѴѴоІоупік, ОгоЬек, ОгосЬ ха^сиу. —
Чешск. ЬесЬа. — Сербск. бгазас. — Луз.
Наіисііа. — Финн. ЫппипЬетпе. — Нѣм.

236
ОгоЬиз — Овѣгуа
Віе Вег^егЬзе, ЛУаМегЬве. — Франц.
Ь’ОгоЪе. — Англ. Віііег ѴеѣсЬ, Неаіѣ-
Реа.
ОгоЪив аІЪиз В. ₽. ѵегзісоіог. Чи-
стё ць. Полевой горошекъ. Умываются,
если тѣло заструпѣло (Волк.)
ОгоЪиа Іиѣеив X. Сердечная трава
(Леп.)
ОгоЪив пі^ег і. Волошка (Курск.)
Голудица (Минск.) Горошекъ (Курск.)
Журавлиный горохъ (Кіев.), Заячій го-
рохъ (Могил.) Черный горохъ (Ьіпсі.)
Желѣзная трава (Черн.) Боровые зай-
чики (Вил.) Клодъ (Черн. Левч.) Кустъ
солодковый (Амб. пер. съ нѣм.) Оклад-
никъ (Волын.) Укладникъ (Полт. Авг.)
Сердечникъ (Амб.) Цар зілле (Ма-
лор. Волк.) Цыганка (Орл. Тар) Зозу-
лины черны черевички(Полт. Авг.)
Черная трава (Черниг.) Чернозелье
(Укр. Черняевъ). Черное зелье. Чор-
не зілле (Волковъ). Чистикъ розовый
(Черниг. Микл.) — Нѣм. Паз зсЬчѵагяе
Еазапепкгапі, йаз ГаІзсЬе ВйззЬоІг. Упо-
требл. отъ «порухи» и кашля (Малор.
(Волк.)
ОгоЬив аѳааіШ'оІша 8іЪік. Это
есть Азігадаіоз Діоскорида по Коз.
1008.
ОгоЬив ѵѳгпив Н. Фарм. назв. 6а-
Іе^а петогепзіз ѵегпа (Зетіпа). Виснян-
ки (Укр. Кален.) Воронятникъ (Нижег.)
Горлянка (Моск.) Горошекъ или Го-
рохъ горобиный (Умань), журавли-
ный (Вятск.), мышиный (Тамб. Меуег),
полевой (Пет.), лѣсной (Твер.), боровой
(Вил.), дикій (Полт,), весенній (Пет.)
Горногорошникъ весенній (Собол.) Го-
роховое дерево вешнее (ѴѴіей.) Гуси-
ница (Вят. Меуег). Лѣсовой гусинецъ
(Новг.) Жабница (Волог.) Звѣрецъ (Мо-
гил.) Кавка (Кал.) Петровъ крестъ (Ни-
жег.) Коровья ѣда (Костр.) Медунич-
никъ (Кал.) Мыльная (Олон.) Орловъ
кокотъ (Черн.) Петрушекъ (Вор.) Пѣв-
ники. Півники (Малор. Рог.) Пѣтушки
(Гродн.) Ранникъ (Кіев.) Сочевица
(Ст. Рук) Сочевичникъ. Сердечная
трава (Леп. Вят. Меуег). Сердешна
трава (Малор.) Тропникъ (Волын.) Че-
ревички (Кіев.) Зозулины черевички
(Полт.) Зозулины сапожки (Хар.) Чер-
ная трава боровая (Черн.) Черное зелье
(Полт.) Чистолистникъ (Арх.) Чистякъ
(Черн. Микл.) — Пол. УѴоіоѵпік ѵгіо-
зеппу. — Чешск. НоІоиЬку, Кокоиіку.—
Сербек. бгазас ргоіеіпі. Кукавичин хлеб
(Панч.) — Финн. МеМізеп гиока. Кеѵйі-
пеп ііппппЬегпе. — Латыш. ІѴеІца зіг-
пі. — Груз. Церцвела, Цудцсрцва. —
Нѣм. Піе Коззигіске, сііе ЛѴаЫкісЬегп,
йіе. ІѴаІйгоззѵгіске. ЕгйЫіп§з - ІѴаІй-
егЬзе. — Атл. НеаіЬ Реа. Имѣетъ
растворяющее дѣйствіе и употр. отъ
внутренняго разстройства, отъ боли
сердца, отъ ранъ (Кіевск.), ногтоѣды
(Уф.) Стручья ѣдятъ отъ зѵбной боли
(Вор.)
Огуга ваііѵа Ь. Сгаш. КппіЬ. 7.
Сарачинское пшено. Нѣмецкое
пшено. Рисъ (Вел.Росс.) Рысь(Кондр.)
Рыжъ, Рижъ, Рижь, Рись (Малор.)
Салтыкъ (Астр.) Чалтыкъ. — Пол.
Куй. — Чешск. Куйе. — Сербек. Рігіпас,
Рігпіб, Кія. Ориз (Лавр.) — Болг. Орис,—
Арм. Брындзъ. Бринджи.—Груз. Имер.
Гур. Бринджи, Чалт(Ь)уки. — Мипір.
Ориза. — Бухар. ВегіпйзсЬ. Шалы. —
Кирг. Шалы (Кат.) Кюрщь, Гюрюдшъ.
Тат. Бринчь, Грюнчь. Грунчь (Тур-
кест.) — Хив. Шале. Шала. Бріучъ. —
Тат. Деги, Чалтыкъ. Дагу.—Нѣм. Пег
Кеізз. бешеіпег Веізз. — Франц. Ье
Кіи. — Англ. Кісе-ріапі. Сѣмена идутъ
въ пищу человѣку и извѣстны въ ме-
дицинѣ подъ именемъ Егпсіив Огігае,
Зешеп з. сагуорзійез Огугае засіѵае.
Ногйеит баіасіісшп. Изъ нихъ получ.
Аракъ. Тибетскій рисъ есть Огуга за-,
ііѵа ѵ. топіапа. Явскій рисъ есть Огуга
діпііпоза Ьоиг.
Овшйпсіа ге§а1ів Ь. Озтипй.
КЬЬ. 825. Вѣроятно отъ оз, ротъ и
типйаге, очищать, откуда и взялось
русское Чистоустъ (Собол.) Чистоустъ
царскій (Собол. и КауФм. Моск. Фл.)
Богородичина ручка, Богородичная тра-
ва. .— Пол. ПІщщзя, Ройейгиоп. (Ро-
йейггаі, Ройейгоп, РойейгаІ). Ройеяггой,
Ѵ,7го8<:і§ заз. — Зешск. Родезіей. Нгог-
паіка. — Луз. Ройейцеп. — Нѣм. Піе
К0пі§8-МопйгаиІ;е, йаз Ѵ^аіриг^ізкгапі,
йіе ЬеЬегганіе, йег Кізрепіаггп, йег
ТгаиЬепГаггп, йаз ТгепЫаН. — Франц.
Ьа Еопдёге гоуаіе, Еоидёге Йеигіе. —
Англ. Г1оѵегіп§ Гегп, Коуаі Гегп, НегЪ
СЬгізіорЬег. Озтипй Коуаі. Озтипй іЬе
АѴаіегтап. 'ѴѴаіег Еегп.
Оатишіа сіппатопіеа Ь. Голъды
Накщого (другіе большіе папоротники
также) Мах. 336.
Овігуа сагріпіГоІіа 8сор. Согу-
Іас. XVI. 8есІ. розі. Газс. I. 124. 8уп.
Сагріппз Озігуз Ь. Дерево плодоясенное.
Пол. СЬтіеІо^гаЬ.— Чегиск. НаЬгоѵес.—
Сербек. Сгпо§гаЬ. СгподгаЬік. Црногра-
бит (Панч.) — Нѣм. Піе НорІепЬисЪе,
йег НорГепѣогпЬаит. — Франц. Ь’Озі-
гуег. — Атл. Нор-НогпЬеат. От. Южн.
Евр.
Охаііз Ь. Охаіій, I. 690. Отъ греч.
Охуз, острый и аііз, соленость, аіз, соль,
по кислому или острому вкусу. Кйсли-

Охаіів — Охусоссов
237
ц а (иск. сост.) — Пол. вгсгаѵік, Рл^сгу
зхсда\ѵ, Клѵазпіса. — Чешск. Йіа'ѵеі. —
Сербек. СесеЦ.—Луз. Кізаіка, ЦаЫепс.—
Нѣм. Вег Заиегкіее. — Франгі Ь’Оха-
Іійе, Ьа ЗигеІІе, ТгёЯе аідге (рази, ви-
ды). — Атл. ’ѴѴіІсІ Зоггеі. — Фини.
Кёепкааіі.
Охаіів Асеіовеііа Ь. 8уп. Охуз ѵиі-
§агіз (Кирг.) У ЕскЬагйиз’а Аііеііуа
(измѣненное Калабрское названіе йиііо-
1а) Кирг. И. Іп§г. У ТаЬегп. Охуз 8.
Тгііоііит асеіозит. У древн. Ьи^иіа,
ОхуігірЬуІІит. Фарм. назв. Асеіозеііа
а. Ідциіа 8. Аііеіціа ѵ. Тгііоііит асеіо-
зит ѵ. ОхуігірЬуІІит (НегЬа). Аллилуія
трава (Кондр.) Барщовка (Бѣлор. Сл.
Нос.) Волосатикъ. Воробьева кислота.
Дидиль. Заячья капуста (Мог. Кал. съ
нѣм.) Заячья кислица (Могил.) Заячья
кисленка (Вят.) Заячья кисленица (Вят.)
Заячья соль (Волог. Костр.) Заячья
травка (Мог.) Заячій щавель (Кондр.
Екат. Могил. съ нѣм.) Заячій щавухъ
(Малор.) Квасецъ (Мог.) Квасокъ (Вит )
Кислица трава. Кислица щавельная
(Кашинск. Леч.) Кислушка (Вят.) Ки-
сличка (Яр.) Кислецъ (Костр.) Кислецъ
цвѣтущій (Каш.) Оробинецъ (Каш. Леч.)
Солоники (Шенк.) Трилистникъ кис-
лый (Кондр.) Щавель благовонный.
Щавель мелкій. Щавель гусиный (Кал,
Смири.) Щавель троицкій (Влад. Ниж.)
т. е. трилиственный (пер.)— Пол. 2а)§-
сду 8дсга\ѵік. — Чешск. Зіаѵиеі, Кузі-
пек (Рг.) Зіаѵік, Йозка іеіеіоѵа, Кузеіа
Дёіеііпа, 2а^есі зіаѵа, 2а)есі зіаѵеі,
2а)есі иеіі, РІіспік. — Сербек. СесеЦ. кі-
зеіі. — Луз. Кізаіу Ядёсёі. — Дубр. Ки-
сельача (Кар.) — Финн. ййпекзеп, ге-
ѵопзиоіа, зиѵеп-Ьапа. — Эст. .Ипске
оЫікай, кйи карзай, теезіегаЬѵа, зоо-
пегоЬий, таііазе гоІГі. — Латыш. Закки
зкаЬЪепез, Закки аЬЪоІіпі, Закки каЬ-
розіі. — Груз. Курдглисъ-мжауна. —
Самог. 21укіе гиздііпу (Ков.) — Нѣм.
Наз АПеІіуа, йег Атріегкіее, ВгисЬ-
ашрЬег, бег ВгисЬНее, сіаз кіеіпе Пгеі-
ЫаН, ЕІескепкгаиі, сіег СаисЬатрГег,
Дег НазепкоЫ, Навепзаіаі, Неггкіее,
йаз КикикзЬгоі, бег Кикикзкіее, Возз-
атріег, бег §етеіпе Заиегкіее, йег
мгеіззе Заиегкіее, бег /ѴѴеііегЬаЬп. —
Франц. Ь’АНёІиіа, Реіііе озеіііе, Раіп
йе Соисои, Озеіііе йез ЬисЬегопз, Озеіііе
ё ігоіз іеиіііез, Озеіііе йе Ьоіз, Зигеііе,
ЗигеКе, ТгёЯе аі^ге. — Англ. Сискоо’з
Ьгеай, Сискоо’з теаі. Ооіѵк-теаі. Наііе-
ІиуаЬ, ТЬе ѵоой-зоггеі. ЗіиЬмгогі. Ьціиіа.
ЗЬатгоск — Ирландцевъ. Принадлеж.
къ числу противуцынготныхъ травъ,
служитъ для искуственнаго приготов-
ленія сыворотки. Смятую траву полез-
но прикладывать къ золотушнымъ ра-
намъ.
Охаіів апйіѳітіпііса А. Вісіі. До-
ставл. Кайіх ТзсЬокко, который реко-
мендуется противу ленточной глисты,
какъ средство, лучшее даже нежели
Куссо. Отеч. Абисс.
Охаіів іиЪѳгова М61. Ока. Хилій-
скій салатъ. Разводится какъ салатъ.
Охусоссов раіивігів Регз. Ѵассіп.
VII. 576. Зуп. Ѵассіпішп Охусоссоа Ь.
Брусничникъ журавлиный (Церк. Сл.)
Веснянка (Пск.) Журавина (Вел. и
Мал. Росс.) Журавиха (Мал. Росс.) и
измѣн. Жаровина, Жаравика (Волог.
Костр. Ниж.) Жаровика (Новг.) Жара-
ва (Костр.) Жаравиха (Вятск. Костр)
Перм. Арх.) Жаравица (Волог.) Жаро-
вица (Арх.) Жеровина, Жеревика (Сл.
Церк.) Жиравина (Новг. Пск. Тв.) Жи-
равины (Сл. Церк.) Жиравинина (Новг.
Пск. Тв.) Жировины (Смол.) Журёва.
Журавлина (Новг.) Журавлины (Пск.)
Журахвина (Полѣс.) Журавика (Пет.
Вл. К.) Журовина (Гродн.) Журовин-
никъ (Черн.) Клюква (повсюду въ
Вел. Росс.) Клюковникъ. Подснѣжница
(Даль). — Пол. Йогатпа, 2игашпа,
КІикѵа, Катіопкі. Вого\ѵка, 2огаѵ/і-
па. — Чегиск. Кіікѵга, 2ога\ѵіпа, 2его-
ѵппа, Катепка. — Сербек. МаЬоѵиіса.—
Луз. Тупцейка, 2еЦтлѵа, Кёпса, 2ёг1а,
Йогата, Йогаи’іпа. — Самог. 8р^§оѵ/1у
(Ков.) — Финн. Зио Каграіо, Каграіа,
Кигепкаграіа. — Эст. йбЬшкаб, киге
тащай, т. е. журавлиныя ягоды. —
Латыш. ПзеЬгѵепез. — Перм. Тури-
моль (ягоды), Тури-турунъ (кустъ), Ту-
ри-пу. — Чуваш. Мукъ-сирлй, т. е. мо-
ховыя ягоды (Мих.) — Мордв. Мокш.
Чей-умарь. Эрз. Чаи умаръ. — Вотяк.
ЬГіиг-ти11і-ри (РаП.) Иръ-мули (Сарап.
Серг.) — Черем. Тита-роізсЬез. — Вят.
Тат. Нарётъ-илёкъ. — Оетяк на Оби.
Сагапё. На Кети. Сагарзоі. — Ваесуг.
Раей. — Тат. ЗазсЬ -йетезсЬ. Кара-
гатъ. — Телеут. ЗазсЬ-ТзсЬезіек.—
Бараб. Тита^из. — Буряты ТазсЬаг-
§апё. — Камчад. ТзсЬікуш. — Коряк.
Ешёі кеѵиупа. — Курил. Авуі.— Гиляки
Тут (ЗсЬг.) На Сахал. Тут аізз (ѲІеЬп.)
Олъчи — СІасЬіа (Мах. 188). — Аино на
Сахал. Каіат (ЗсЬт.) — Нѣм. І)іе АГ-
ІепЪееге, йаз ОісЬікгаиі, йіе КгапісЬ-
Ьееге, КгёЬепЬееге, йіе асМе МоозЬее-
ге, ЗитрГЬееге, ТогГЬееге, 'ѴѴіпіегЬееге,
ТогГЬезіп^е, ѴіеЬЬезіп^е. — Франц. Ьа
СаппеЬег^е, Соиззіпеі, Соиззіпейе,
ВгітЪеІІе йез тагаіз. — Англ. Соттоп
СгапЬеггу, МоозЬеггіез, МоогЬеггіез,
ГепЬеггіез, МагзЬмгогѣз, ТѴЬогіІе Ьеггіез,
СогпЬеггіез, Во^Ъеггу, Во»\ѵогі. Сокъ

238
Охусоссое — Раііигиз
ягодъ употребл. какъ прохладительное
питье. Листья могутъ быть употребляе-
мы какъ чай.
ОхуёгарЬіе кіасіаіівз Вде. Ка-
пицей!. Золотистая звѣздчатая ледянка
(Карел. въ Труд. Пет. Обіц. Испыт.
1276).
Охуігоріз Вс. Пе§шпіп. II. 275.
Голубушка (Бекетовъ). Цвѣтополохъ
(Эрт.) Нѣкоторые виды — Лилія, Голу-
бушка (Селенг.) Собачьи лапки, Нарѣч-
никъ (Шенк. Костр.)—Чешск. Ѵівісе.—
Сербск. Ргозаѵ.— Финн. Кеиіапкагкі.—
Нѣм. ЗріЬгкіеІ, ВріізіаЬііе, АѴігЬеІкгаиі,
КіеІзсЬоІе. — Франц. Охуігоре.
Охубгорів тугіорку 11а Вс. Докша
или барсова кожа. Даур.
Охуѣг орів рііоаа Бс.Горобйнець
(Малор. Волк.) Полевой волосистый го-
рохъ (Мейер. Бот. Сл. пер.) Перелетъ
(Хар. Екат.) Соколій перелетъ (Хар.
Черняевъ). Пушокъ (Вор.) Отъ испуга
пьютъ утромъ и вечеромъ по стакану.
Кромѣ того:
Оіах — Морщинникъ. Опсиз — Ду-
тышъ, Дутикъ (Даль). Опосіеа — Скам-
никъ (Даль). Опозта — Ословонникъ
(Сл. Церк.) ОрЬіоггЬіха — Козюльникъ
(Даль). ОрЪіоггЬіза Мип§оз П.—Горькій
корень (Даль). ОрЬгуз АгасЬпііее —
Паутинникъ. Орііе — Дырчатка (Даль).
Озсіііаіогіа — Маяльница (Даль).
Раейегоіа П. Раедегоз (Плинія.
XXII. 34) есть АсапіЬиз шоіііе. Раейе-
гоз (Павзан. II. 10) наз. у Плинія Бтііах
и есть (^иегсиз Ваііоіа Пезі. СѴѴіЙві. 652).
Раеопіа В. Вапипсиі. I. 65. Пи-
вонія. Піонъ. Піона (въ древн. рук.
лечебн.) Марьины коренья (на Ал-
таѣ), а во время образованія сѣмян-
ныхъ коробочекъ — Барашки (Пот.)
Пол. Вщ'ап, Рпгопіа, Ріѵопка, Ріѵгоѵо-
піа. — Чешск. Ріѵопка. — Сербск. Во-
гпг.— Луз. Ріѵгоща, Ритрі гбза.— Нѣм.
Піе Рйопіе, Йіе Рйп^зігозе. — Франц.
Ьа Рёопе, Па Ріопе, Па Ріѵоіпе.—Атл.
Раеопу, Реопу, Ріопу.
Раеопіа аІЬійога РаЧ. Марьинъ
корень бѣлый (Раіі.) Шегня (Сл. Ц.)
съ тат.
Раеопіа апотаіа П. Марьинъ
корень (Раіі.) Марьина трава (Арх.)
Марьины ягоды, Сердечныя ягоды
(Леп.) Шегня. — Пот. ПзуЬпае (Раіі.
тоже и др. виды).—Тат. Сиб. ТзсЬе^па.
Употр. отъ зубной боли.
Раеопіа еогаіііпа Веіх. У Плинія
Гален. и Діоск. и др. — Сгіусуеібе. Ли-
вонія (Малор. Рог.) — Груз. и Арм.
Ярда садами (Сит.) Іордасалами. Иорда-
саламъ (Кн. Эр.) — Франц. Ріѵоіпе
іпйіе.
Раеопіа іпіегтейіа С. А. Меуег.
Собачники (ЗсЬгепк). — Кирг. Чау-
чумулдыкъ (на Тарбагатаѣ). Во время
голода Киргизы приготовляютъ изъ
корня съ молокомъ кашу (Пот. и Стру-
ве).
Раеопіа оШеіпаІів Ееіг. У Діоск.
и Плин. Женскій Піонъ, \РепіогоЬоз.
Въ Фарм. цвѣты назыв. Гіогез Возае
Ъепесііс1;ае з. ге^іпае. Пеонія кустъ цвѣ-
точный (Кондр.) Пивбнія (Малор.)
Піонъ. Марьинъ корень. Шегня. —
Пол. Рітѵопіа. — Сербск. Божур, Бо-
журак. — Жит. Рагузы Брбзгва. — Ру-
сины Пивонія. — Луз. ВоЬІіпк, Рнтреі-
гбйа. — Зеиіск. Ріѵопка затіее. Сѣмя-
на назыв. ХиЬоте когаіу. — Ч'ат. Чи-
генакъ — Калм. Чунукъ. — Пермяк.
Марья-вуфъ (Роговъ). — Нѣм. Піе Ве-
пейісіепгозе, Ѳісйігозе, Кеизсѣгозе,
Кбпі^зЫите, Кбпі^згозе, Магіепгозе,
Рйп^зігозе, Йіе Риіеппіе. — Франц. Пе
Р. оійсіпаіе, Іа Р. йез )агйіп8, Іа Р. Ге-
теііе, Іа Воее йе Моіге Пате, Іа Возе
Рёопе. Корень употр. отъ епилепсіи и
противъ колики у дѣтей. Въ Сибири
корень сушатъ и подмѣшиваютъ въ
мясную похлебку.
Раеопіа іеппіГоІіа Віп. ЬуЬгійа
Раіі. Варенецъ, Воронець (Малор.)
Воронецъ (Курск. Екат. Херс. Бесс.
Кален.) Вареная трава, Воронокъ
(Курск. Ворон.) Воронушка, Зеленика
(Сарат.) Мошка трава (Уф.) Въ Сарат.
губ. употр. для зеленой краски.
Раеопіа ігііѳгпаіа Раіі. — Тат. въ
Крым. 8азук-1а1, т. е. вонючій тюльпанъ.
Аз'и^аі, т. е. медвѣжья роза (8іеѵ.)
Раііигив Тоигп. ВЬашп. Ц. 22.
Держи дерево. — Пол. Войзіепіес"
Пггетѵо §ихікотѵе. — Чешск. Сізпік ’
Сербск. Итака, Пгаса.-Драч (Панч.)—

Раііигиз — Рапісит
239
Нѣм. ЗіесЬйогп. — Франц. Раііиге. —
Атл. СЬгіві’в Тогп.
Раііигиз аизігаііз Пагіѣ. Зуп. Ра-
Ііпгив асиіеаіив Ьат. КЬатпиз Раііи-
гиз Ь. Раііигиз ТеоФр. и друг. Держи
дерево (за Кавк.) — названъ такъ по
причинѣ колючекъ, задерживающихъ
идущаго мимо. — Иголка Христова
(Кондр.) Кустъ терновый (Кондр.) *).
Каратышникъ. Тегеиекъ (Раіі. съ тат.)
Чижникъ (Раіі.) — Пол. Овігокггеѵг.
Сіегй СЬгузІиза.— Чешск. Йісіотѵзку ігп,
ТгвІ5ѵУ гезеііак. — Сербск. Вігака іёг-
поѵііа. Саіца, Вгаса. — Малина.— Арм.
Цеки. — Груз. Зейзі (Раіі.) Дзедзви
(Эр.) — Рач. Имер. Бадзги, Дзедзви
(Сред.) — Тат. Текеп-адаізсЬ (Раіі.) —
Тат. въ Крым. Кагаіекеп, т. е. черная
игла. ЗсЬеіІапіекеп, т. е. чортова игла
(Зіеѵ.) На Кавк. Ката Те^епек.— Дугор.
Вига§ай(1а(Ра11.)—Перс. Дерюзъ (Сит.)—
Нѣм. Вег Лийепйогп, ОЬгівІйогп, ІѴе§е-
йогп, ^ешеіпег ЗіесЬйогп, ЗіасЬеІі^ег
'ѴѴе^Логп. — Франц. Аг^аіои, Рогіе
сЬареаи, Ёріпе ди СЬгізі. — Англ. ТЬе
ргіскіу СЬгізІ’е Тогп. Кат (ЬатЬ) оГ
ЬіЬуа. Отеч! Востокъ.
Рапах Г. Агаііас. IV. 252. Происх.
отъ рай — весь, все и асоа, лечебное
средство, т. е. лекарство отъ всѣхъ бо-
лѣзней. Рапах, Рапасе Римл, и Рапасез
Грек. не есть Линнеевскій Рапах, но
разныя рр. изъ семейства Зонтичныхъ.
У Віозс. Рапасез Негасіеіоп есть Оро-
ропах СЬігопіиш КосЬ. Плиній (XXV,
11—14) упоминаетъ о четырехъ раз-
ныхъ рапах: азсіеріа, Ьегасіеа, сЬіго-
піа и сепіаигіа. Всецѣлительная (Кондр.)
Панакъ трава (Кондр.) Панацея, Сокъ
трава (Кондр.) Сломигнатъ(Кондр.) Сто-
силъ (Сл. Ак. и Даль) съ пол. — Пол.
ЗіозіІ. — Чешск. ^ѴзеЬор — Сербск. 8іо-
зіЦе. — Нѣм. Віе Кгайѵигзеі, йаз Нег-
киІеа^гипйЬеіІ, сіег Рапах. — Франц.
Ье Рапах. — Англ. Рапах.
Рапах Ъ.оггі<іит Зтгііг. Заманиха
(Инстр. Каич. Эксп.) Незамайникъ
(Русскіе въ Ситхѣ. Лѣсн. журн.) Сто-
силъ (Сл. Ак.)
Рапах Сгіпвепе Меуег. Зуп. Рапах
ЗсЬіп-Зепз Иеез. Фарм. назв. Кайіх Сгіп-
8еп§, Кайіх 8сЬіп-8еп§ а. йеп-еЬе§пе 8.
Ѳіпзеп§ сЬіпепзіз. Женъ-шеяъ, Жень-
*) Оба названіи даны по предположе-
нію, что вѣнецъ Спасителя оылъ сдѣ-
ланъ изъ этого кустарника. Другіе
предполагаютъ, однако же, что онъ
былъ сдѣланъ изъ КЬашпиз Зріпа
СЬгізіі Ь. или 2ігурЬоз Зріпа ОЬгізіі
ѴѴіІІсІ. См. также Пех А411ІІ.
піень, Шень-піеиь. Китайскій Жин-
зенгъ. — Нѣм. АесЬіе КгаЙтеигг, Кб-
підіп йег Рйапгеп. (хіпзеп^. — Франц.
и Англ. Сіпзепд. Отеч. Татарія, Сѣв.
Китай, Японія. Вт> Кит. считается уни-
версальнымъ средствомъ отъ всѣхъ
болѣзней. Въ торговлю нейдетъ.
Рапах диіпдиѳГоІіа Ъ. Амери-
канскій Жинзенгъ. Кай. Сіпзепз —
замѣняетъ въ торговлѣ китайскій. От.
Амер.
Рапах гісіпіГоІіа. Аино на Сахал.
Аизвпі (ЗсЬт.)
Рапах зѳззіІШогит Пирг. еі Мао?
Гольды — АѴап§гап§кига (Мах 131).
Рапісит Ъ. Сггат.КипіЬ.75. Зіеий.
Зуп. 37. Вѣроятно отъ рапіз — хлѣбъ.
Рапісит (Рііп. ХѴШ. 10. 25) есть Ноі-
сиа Зог^Ьит Ь. Боръ, Просо, Прос-
някъ.— Пол. Ргозо.— Чешск. Ргозо (Рг.)
Вёг, Козіска, Кіазеску (81оЬ.) Боръ,
Бра, Беру (Мик.) — Сербск. Ргоао. Нѣ-
которые сорты — Муар, Муарика, Му-
хар, Мухарика (Лавр.) — Луз. Ргозо. —
М^оёак, ІѴбзак. Кроат. — Бор. — Нѣм.
Віе Нігзе, Б'еппісЬЬігзе. — Франц. Ье
Рапіс. Рапіа, МП. — Мяіл. Рапіс-§газ8.
Ніг8е. Міііеі.
Рапісит аѳёурііасит по Нагг.
306 есть то растеніе, о которомъ гово-
ритси въ Іезек. XXVII. 17 слав. Миры,
русск. Просо.
Рапісит Сгиз О-аІІі Г. 8уп. ЕсЬі-
посЬІоа Сгиз ОаІІі Веаиѵ. Оріізтепиз
Сгиз Оаііі КіЬ. Дикій боръ (Нижег.)
Брица *) (Сам. Астр.) Метлика (Сарат.)
Мышій (Курск.) Мышей береговой.
Плоскуха (Малор.) Дикое просо (Сар.
Сам. и друг.) Воробьиное просо (Влад.)
Просянка (Астр. Пот.) и искаж. По-
росянка (ІѴіей.) Полевое пшено. Пырей
болотный (Ниж.) Пырникъ (Мог.) Со-
бачникъ (Укр. Кал) Чижикъ (Тамб.)
Пер. Пѣтушья голень (Могил.) — Пол.
Кигга зіора. — Чегиск. йегаіка (род. зиЬ
ЕсЬіпосЬІоа). Киі'і-поЬа, §1арка, Йегаіка
(81оЬ.)—Сербск. Козіап, Кокопогас (род.
зиЬ ЕсЬіпосЬІоа). Велики мухар (Панч.)
Луз. Миг, Наіпа кощаса ццеНіска (зиЬ
ЕсЬіпосЬІоа).— Сарты Курмакъ, Кара-
курмякъ. — Гольды Вага (Мах. 331). —
Нѣм. Вег НаЬпепГизз, Йаз Нігзепдгаз,
йег НііЬпегГеппісЬ, йаз 8о㧧газ, йіе
КатшЬігзе, йег НиЬпзрогпГеппісІі. —
Франц. Ріей йе соц, Сгёіе йе соч, Ег^оі
йе соч, Міііагй, Рапіз йез тагаіз, Райе
йе роиіе. — Англ. Ргіскіу Сггазз, Соск’з
ѣооѣ, СЬіскеп Рапіз-бгазз. Сорная трава
*) Вѣроятно измѣненное слово Боръ,
Борица, но не лат. Вгіга.

240
Рапісиш — Рараѵег
въ садахъ и огородахъ. Сѣмена могутъ
б.ыть употребляемы въ пищу человѣ-
комъ и домашними животными.
Рапісиш §ѳгтапіеиш еі ііаіі-
сит Ѵій. Зеіагіа ^егтапіса еі ііаііса.
Рапісиш тіііасѳит Ъ. У Тео®р.
СепсЬгоз, Меііпоп. У древн. римл. Ме-
Ііпе (Рііп.) Боръ, Буянъ (въ Сарат. губ.
назв. бѣлаго Проса). Просо. Пшено
(Кондр.) Текачъ (Малор. назв. жел-
таго Проса). — Пол. йа§Іа. — Уешск.
Ргозо (Рг.) Ргозо оЬеспе, Ргозо рзепіс-
пе, Рзепо, йаЫу (81оЬ.) Вег тіИзкоѵу.—
Сербск. Ргозо. Мухар. Бор. — Груз.
Петви, П(1і)етви.~- Имер. Чади. — Арм.
Коринъ. — Молд. Малай — Тат. въ
Крым. Таре, Тары. — Хив. Таре. —
Сарты: Тары, Тарыкъ . (пшено). —
Кирг. Тары. — Турецк. Тагік. — Узбек.
Тарыкъ. Въ Самарк. Торыкъ.— Таджик.
Арзенъ, Арзань.— Перс. Ярзаръ (Кир.)
Агвііп (ЬеЬп.) — Чуваш. Вирь-кюрби,
т. е. степная крупа. — Мордв. Сура. —
Лезг. верхи. Даг. Мучь (Сит) — Нѣм.
Піе йсЬіе Нігзе, §етеіпе Нігзе, йег Ніг-
зепіепиісЬ, сііе ЙізрепЬігзе. — Франц.
Ье Міііеі соттип, Ье §гоз Міііеі;, Міі-
іеі а рапісиіе МП. — Англ. Тгие Міііеі.
Отеч. Среды. Азія. Разводится повсюду
и въ видѣ пшена употр. въ пищу. По
Воз. Романы приготовляютъ изъ пшена
особый напитокъ, называемый ими
«ВгаЬа» *).
Рапісиш яап^иіпеит Ъ. Зуп. Бі-
дііагіа зап^иіпаііз 8сор. У Римл. —
ІзсЬаешоп (Рііп. XXV. 45). Фарм. назв.
Огатеп зап^иіпаіе, Сггатеп Маппае
(8етеп). Манна трава (Кондр.) Паль-
чатка. Мохаръ (Шишковъ, въ Зап.
Лебед. Общ. Впрочемъ настоящій Мо-
харъ есть йеіагіа §егтапіса). — Пол.
Ргозо кгѵаіѵе. Раіесгпіса, Раіизгпік —
(оба зиЬ Иі^ііагіа). — Чешск Ргозо сез-
ке; — Воза, Возіска оЬеспа (81оЬ. — зпЬ
Пі§ііагіа защрііп.) — Сербск. Зѵгасіса
(зиЬ Пі§. зап§.) — Луз. Возуска. -— Нѣм.
Пег ВІиіГеппісЬ, Йаз ВІиІ^гаа, сііе Віиі-
Ьігзе, Пая Еіп«ег§газ, ііаз НаЬпепЬеіп.
йіе ѵѵіійе Нігзе, йег КгакепНізз, йаз
Кгвіеп^газ, йаз Маппадгаз, йаз бсЬтѵа-
йеп§газ. Прнгот. пшено наз. Маппа-
§і’іі(ге, НітшеІвіЬап. — Фромѵ, Маппе,
Ьап^иіпеііе , Рапіз запиши. — Англ.
Гіп§еі§газ. Отеч. Евр. Аз. Амер. Упо-
треел. въ пищу.
Рараѵег **) Тоип. Рараѵег. Г. 117.
*) Не отсюда ли русская «Брага».
**) По ІѴіНзіеш р. 056, можетъ быть
происходитъ отъ слова «Рара» (дѣт-
ская кашка), потому что прежде сокъ
этого растенія примѣшивали въ дѣт-
Макъ. — Пол. Чешск. Сербск. Мак. —
Финн. Ппікко. — Латыш. Ма§зопз. —
Эст. Ма§дппай. — Нѣм, Пег МоЬп.
У ТаЬегп. Пег Ма^затеп. — франи. Ье
Раѵоі. — Англ. Рорру.
Рараѵег аіріпит П. Кирг. на Тар-
багат. — Тэкэнэкъ (Пот.) Голъды —
ТзсЬакзЬа коззе (Мах. 35). Ѵаг. сгосшп
іурісиш—Сарты на Сыр. Дар. Сарыкъ-
кокнаръ (Кат.)
Рараѵег Аг^ешопе X. У Діоскор.
Аг§етопе (8рг.) Макъ полевой. Сюда
по всей вѣроятности относятся русскія
названія Кобылій щавель, Колючій во-
роній макъ (Мейер. Бот. Сл. и Даль),
поименованныя при Аг^етопе техі-
сапа. Запутанность очевидно происхо-
дитъ отъ древняго названія настояща-
го растенія. — Пол. Масзек шаіу. Ма-
сгек завезу. Мак ^озйиізіу. •
Рараѵег ЛиЬіит П. Полевой Макъ,
Мачокъ (Сред.)
Рараѵег огіѳпіаіе X. Слѣпой
макъ *), Слѣпецъ, Макъ огородный,
Сліпий макъ, Сліпакъ Малор. Рог.)
Рараѵег Нііоеае. У Тео®р, Діоск.
и Гиппокр. ВЬоеаз. У Плин. КЬоіаз.
Фарм. назв. ВЬоеаз, Рараѵег еггаііенш
з. гпЬгпш з. зуіѵезіге (Еіогез). Выдіокъ
(Южн. Росс. Шейк) Жеръ (Кондр. зиЬ
Рар. еггаіісиш)'съ пол. — Макъ, Макъ
самосѣйка, Мачокъ (Малор.) дикій
Макъ, полевой Макъ, Мйчина (Пск.)
Насонъ **) (Полт. Кален.) Пѣтушки или
Курочки (Каш. Приарг. кр.) — Пол.
скую пищу для того, чтобы дѣти лучше
спали: послѣдній слогъ есть вѣроятно
сокращенное ѵегпт, т. е. настоящій.
*) Называется такъ потому, что сѣ-
мянныя коробочки не раскрываются и
сѣмена но высыпаются изъ головокъ.
*♦) Въ находящейся у меня рукописи
«Описаніе о травахъ» подъ № 100 упо-
минается о травѣ Насояъ съ слѣд.
описаніемъ: «Трава Насонъ растетъ
на старыхъ мѣстахъ на добрыхъ зем-
ляхъ , при орѣшникахъ, въ локоть,
цвѣтъ красенъ, листочки что стрѣль-
ныя копейцы, на верху стручки, а въ
нихъ сѣмечки, корень бѣлъ. Добро отъ
всякой грезы и отъ внутренней болѣз-
ни, а у кого бѣльмо, то сѣмечки
стереть съ медомъ и пущать въ
очи: поможетъ». Описаніе не даетъ
возможности утверждать съ точностью,
что описываемое растеніе есть Рараѵ.
ВЬоеаз, а, судя по употребленію, ско-
рѣе можно допустить, что это Аг§е-
шопе техісапа, а отъ Аг§етопе пе-
решло къ Рар. Аг^етопе, а потомъ и
къ Рараѵег ВЬоеаз.

Рараѵег — Рагіз
241
Масхек, Мак роіпу, "ѴѴіІсгу так, Йег,
2уг роіпу. — Чешск. Тіеакапес, Ріезка-
пес, Оііпісек, Рапепка. —• У 81оЬ. Ѵісі,
Віеру так, Рикаѵес, КоЬоиіку.—Сербск.
Тигсіпак, Мак-Тигсіпак, Виіа, Виіка.—
Нанибульа (Лавр.) — Луз. Макоі'скі,
йшазпіскі, Кокиіе, Кокиіе шако]скі. —
Гусин.Мачокъ,Видикъ, Видюхъ, Макъ
трісуіций, Макъ трискатий, Здрячий
макъ, Сійка, Макъ днркатий. Хруста-
вець, Хруставка, Шелестъ, Здриканъ,
Діркачъ, Зікра'гь, Зіркачъ. — Бо.иар.
Мак див, Перуника (Пр.) — Груз. и
Имер. Кгакгачо. — Нѣм. Віе Еепег-
Ышпе, йег РекІшоЬп, йег Каігепта-
§еп. сіеі- КІаізсЬгозептоЬп, сііе Когп-
і’озе, сіег ЕапипкеІтоЬп. АѴіійег МоЬп,
детеіпег КогтпоЬп. Рірраи. — Фраки.
Ье Содиеіісоі, Ье Раѵоі сод, Раѵоі гои§е,
Ропсеаи, Роіпсеаи.— Еозе сіе Іоир. Топ-
пёгге (ЛоЩо). — Англ. Соттоп Согп.
Веб Рорру, Согп Рорру, Сир Рорру,
Кпар-ВоЙІе, Неасі-іѵагк, Іопе-бііѵег
Ріп. Ростетъ между хлѣбомъ. Изъ цвѣ-
товъ получается Зугориз Рараѵегіз
ВЬоеайіз.
Рараѵег воптіРегит Б. У древн.
Месоп (Гомер. Иліад. 8. 36), Месоп Ъе-
тегоз (Діоск.), Месопіоп (ТеоФр.) Рара-
ѵег, ІеіЬапт рараѵег (Виргил.) Сокъ
маковыхъ сѣмянъ у Гомера ИерепіЬез.
Фарм. назв. Рараѵег аІЬпт. Макъ. Бѣ-
лый или садовый Макъ. Макъ-бѣ-
гунъ, Макъ самосѣй. Салата сонная,
Слата (Кондр.) — Пол. Мак розроіііу.
РаѣгосЬ, Раігак, Раігаак.—Русин. Макъ
слипий,—Груз. Хашхаши.—Арм. Хаш-
хашъ, Меконъ.—Бух. КезсЬ^азсЬ (раст.),
Ки^паг (сѣм.) Кукенаръ (Кир.) — Кирг.
Кешгачъ (Кир.) Кокнаръ, Кызгалдакъ
(Федч.) — Сарты Кокнаръ. — Перс. Ко-
окнаг (Сгёодт. Ьоі.) —- Нѣм. Бег Нагіеп-
тоѣн, йег Мааз, йег йсЫаГтокп; Оеіза-
теп, Оеітап-еп. — Франц. Ье Раѵоі йез
загйінз, Ь’ОеіПеі. Раѵоі ОеіІІеЙе.—Атл.
Сгагбеп Рорру, 5ѴЬііе-Рорру, МатеееД
Отеч. Азія. Разводится въ садахъ и
огородахъ. Въ медицинѣ употр. сѣме-
на (бѣлаго мака) и масло изъ сѣмянъ
(сѣраго цвѣта). Изъ неспѣлыхъ голо-
вокъ сѣраго мака добывается опіумъ
и Зугирив Піасобіоп.
Рарауа ѵиіёагін Пс. Рарауас.
Рг. XV. 1. 414. Зуп. Сагіса Рарауа Ь.
Гонду (Бек.) Папайа. Ястреница или
сухая фига тр. (Кондр. съ пол.) Дын-
ное дерево (пер.) — Пол. Когиерпіа,
Меіопотѵіес, Меіопоѵѵе йгиеѵѵо. Іазігх-
пісе — Чешск. Рарауа.— Нѣм. Оетеіпег
МеІопепЬаит. — Франц. Рарауег сот-
тии, Ьоіоііег, Еі^иіег без Иез. — Англ.
Раралѵ-Тгее. Отеч. Южн. Амер.
Рагіѳіагіа Тоигп. Пгіісас. Рг.
XVI. I. 235. Рагіез — стѣна. Стѣнница
(букв. пер.) — Пол. Ротигпік, Ротигпе
гіеіе — Чешск. Пгпаіѵес. — Сербск.
Сгкѵіпа, Сёгкѵіпа.— Гомильньача, Гом-
льачина (Лавр.) — .Луз. Зёёпоч'с, пбспе
геіе. — Нѣм. Сіазкгапі, Реіегзкгаиі,
ЛѴапсІкгаиі. — Франц. Ье Рагіёіаіге. —
Атл. Реііііогу. 8іопе-Еегп.
Рагіѳіагіа ойістаіів Б. У Діоск.
Неіхіпе, РагіЬепіоп. День и ночь, Иванъ
да Марья, Повой подстѣнный, Понур-
ная, Пристѣнная трава, Щитъ понур-
ный (Кондр. 13, 23, 76, 79, 143, 158).
Колокольчики повиличные. Стѣнница
(Сл. Ак.) всѣ назв. искуств. составл. —
Пол. Зикіеппісхшк, Зикіеппік, Викіе-
пісзпе гіеіе. — Чешск. Зігііісе, ХІоЬісе,
ВапсЬаіѵесек. — Сербск. Ѵо)о. — Нѣм.
Пая детеіпе СЯазкгаиі, сііе (Яазтігг,
Спасіепкгаиі, Маиег^ІазкгаиС, Мапег-
кгаиі, Реіегкгаиі, ВеЫшЬпегкгаиі, Йаз
Та§ ипсі КасЬікгаиі, ТгорГкгаиі, ѴѴапй-
кгаиі. — Франц. Рагіёіаіге, Регсе-ти-
гаіііе, Саззеріёгге, Еріпагб без ти-
гаіііез, НегЬе йе Моіге Пате. НегЬе йе
тигаіііе. Рапаіа^е, НегЬе йе пбпе. Ез-
раг^опіе. — Англ. Соттоп Зіопе-іегп,
Вау аші Хі^Ьі. Прежде употр. въ ме-
дицинѣ подъ именемъ НЬ. Рагіеіагіае.
РагізП. Зтііасіп. Одноягодникъ
(Дв. съ нѣм.)—Пол. СгѵгогоИзі.—Чешск.
Ѵ?гапо\ѵес.—Сербск. Кгзіас.—Луз. Іепо-
)аЬо<1ка. — Финн. Зініептагз'а. — Нѣм.
Піе ЕіпЬееге. — Франц. Ьа РагізеНе.—
Атл. Опе-Веггу.
Рагів диайгіГоІіа Б. Фарм. назв.
Рагіз, Зоіапшп циадгііоііит ѵ. Гигіо-
зит, з. Пѵае Ѵегзае з. Ѵиіріпае (Кай.
еі НЬ.) Бронецъ (Волог. г. Никол. у.
Пот.) Виновникъ (Ннжег.) Вороняш-
никъ (Твер. Ост.) Воронецъ (Щегл.)
Вороній глазъ (бол. ч. губ. Вел.Росс.)
Воронній глазъ (Малор.) Воронье
око (Стар. рукоп. Лечебн. Кондр. и др.)
Вороньи ягоды (Волог. Вят. Томск.)
Ягода вороная трава (Кондр.) Волчьи
ягоды (Эк. Маг. Щегл. пер. съ нѣм.)
Волчьи глазки (Симб. вѣр. иск. сост.)
Крестъ трава, Хрестъ трава(Хар.)
Хрещате зілле (Малор.) Кукушкины
слезы (Олон.) Листень, Пролистень
(Курск.) Медвѣжьи ягоды *) (Волог.
Никол. Пот.) Натягачъ (Малор. Рог.)
Натягъ (Даль). Ногтоѣдная (Нижег.)
Парпдова трава (пск. сост.) Подбѣлъ
лѣсовой (Подол. Леоновъ). Ранникъ
*) Говорятъ, что когда медвѣдь бы-
ваетъ болѣнъ, то ѣстъ плоды этого
растенія и вырываетъ корень (Пот.)

242	Рагів -
(Малор. Волк. Рог. по дѣйствію на ра-
ны). Родимецъ трава (Укр. Кален.)
Ускопная трава *). — Русин. Воло-
кінникъ. Волосникъ, Мандригуля.—Пол.
Рагіз розроіііу, Схітогоіізі, 2іе1е сзѵого-
Іізіпе, Ѵігопіе око, йейшуаЬойа, АѴіеІсзу
ріергх. — Чешск. АѴгапо’іѵес (Рг.) Ѵгапі
око. РвуаЬойа. — Сербек. Кгзіас. Ѵга-
іуіпо око. — Луз. йепо)акойка. — Фини.
КагЬпп.—Эст. Пззііак, Ноога таіуасі.—
Латыш. АѴізЬиІі, ЗаІкзсЬпи оЬ§аз. —
Пер». Рака-синъ, т. е. вороній глазъ.—
Тат. Барююсъ, вѣроятно слѣдуетъ
Бирюгезъ. — Нѣм. Паз Аи§епкгаиІ,
йіе ѵіе1Ыаіігі§е ЕіпЬееге, СиіЫайег-
кгаиѣ, йіе РагізЬееге, йаз РагізкгаЫ,
8аиап§е, 8сЬіѵеіпзаи§е, ѴіегЫаН, йег
Ѵепивзріецеі, йіе Ѵ/оІ&Ьееге. — Франц.
НегЬе & Рагіз, РагізеНе, РагіеКе,
Ваізіп йе гёпагй, Еігап&іе Іоир. Мо-
геііе а щіаіге Геиіііез. — Англ. Гоиг-
Іеаѵей бгазв. НегЬ Рагіз, НегЬ Тгие
Ьоѵе, Ьеорагй’я Ьапе, Опе Ьеггу. По
ВозепіЬ. употр. въ Россіи какъ народ-
ное средство леченія отъ укушенія бѣ-
шеной собаки. Въ Волог. губ. ѣдятъ
ягоды отъ чирьевъ, и чтобы не было
вередовъ. Женщины пьютъ незрѣлыя
ягоды, пока онѣ красны еще, чтобы
не было «красокъ». Отваромъ изъ су-
шеныхъ ягодъ поятъ лошадей, боль-
ныхъ ящуромъ. Въ Арх. г. употр. отъ
грыжи у дѣтей. Въ Малор. отъ рубле-
ныхъ и др. ранъ.
Рагів іпсотріѳсіа И. В. Борбола
(Кутаиси, г. Шароп. у.) Сит.
ІРагтёІіа АсЪ,. Рагтеі. ВЬЬ. 54.
Рагте — круглый, маленькій щитъ.
Дубовая лапа, дубовая ланка— разныя
Раттеііа (риітопасеа зиЬаіа). Тарчов-
нвкъ (съ пол,) —Пол. Тагсиоіѵпік. —
Чешск. Тегсоѵка. — Сербек. Рііѣісаг,
Ріііісагка. — Луз. Тагсоѵка. — Нѣм.
ЗсЬіІййесЫе, 8сЬііззе1йесЬ(е.
Рагпавзіа Тоигп. Пгозегас. I. 320.
Отъ горы Парнассъ. Бѣлозоръ (Дв.)
Золотничка, Перелойная тр. (Сл. Ц.) —
Дешск.ТоІуе (Рг.) Цеѵаіегпік, Зашоіізѣпік
(81.) — Сербек. Ргеіо), Тоіца. —_ Луз.
йепоіізі. йепоіор)езко, йепе Іор.)'езко,
АѴиігоЬпе кіѵёікі. — Финн. ѴПикко. —
Нѣм. Лаз ЕіпЫаН, Рагпаззепкгаиі. —
Фракѣ. Ьа Рагпаззіе.—Англ. ТЬе бгазз
оі' Рагпаззиз.
*) Ускопить — тоже что оскопить.
Вѣроятно, тоже по употребленію для
заживленія ранъ. Въ Нижег. губ. уско-
помъ называется всякая внутренняя бо-
лѣзнь, происходящая отъ ушиба (Рук.
Рупр.)
- РаголуоЬіа
Рагпаввіа раІивЬгів В. У Ѵаіег.
Согй. — Нераііса аІЬа. У ТаЬегп. Ста-
тей Ьейегасепш, Г'іоз Ьераіісиз. Фарм.
назв. Нераііса аІЬа з. Согсііаііз 8. Раг-
паззіа (НегЬа еі Иог). Бѣлозоръ (Моск.
Двиг.) Білозоръ (Малор.) Бѣлоцвѣтъ
(Пет.) Бѣлоцвѣтка болотная (Твер.
Пуп.) Гадай-зілле (Укр. и Малор.
Кален.) Горлянка (Волог.) Золотникова
трава (Кондр.) Золотникова голова. Зо-
лотничка болотная (Моск. Собол.) Иль-
инская трава (Твер.) Красавка (Твер.
Пуп.) Лягушечникъ (Ниж.) Маточникъ
бѣлый (Малор.) Мочегонная трава
(Сиб. Павл.) Однолистъ (пер.) Осенній
цвѣтъ (Каз. по позднему цвѣтенію).
Царскія очи (Курск.) Парнассія (ѴѴіей.)
Перелой (Волог. Перм. Южн. г. Томск.)
Перелойка. Перелойная трава (Вят.
Перм. Сиб.) Мужская перелойная
трава (Якут. Павл.) Переловная (Ѳеог§.)
Плющеперъ (Кондр.) Поповка (Олон.)
Сердечникъ (Тамб. Кал. Смол. Вит.)
Мужской сердечникъ (Мог. вѣр. заим.
отъ Фарм. назв. НегЬа Согйіаііз). Хлѣб-
ная травка (Шенк. Кост.) Цвѣтъ жизни
(АѴіей.)— Сомнит. Камышникъ (Новг,)
Бѣлая Чемериха (Влад.) Кузюдякъ(Каз.)
Видомепъ (Могил.) — Финн. Неѵоізеп-
кеп^йп-кикка.— Латыш. РеЬіега заЫе,
гиййепз рпкке. — Эст. Мазка гоЬі. —
Даур. Сортъ таръ, т. е. бѣлый шелкъ.—
Нѣм. Паз ЕіпЬІаіі, йіе Егйдаііе, йіе
НеггепЫшпе, йаз НегхЫйтсЬеп, йаз
ѵеіззе ЬеЬегкгапі, йаз Рагпаззеп^газ,
йіе ЗІеіпЫите, йаз ЗіпйепіепгозсЬеп,
ЗитрНеЬегЫите. — Франц. Еіеиг йи
Рагпаззе, базой йи Рагпаззе, Нёраііцие
ЫапсЬе, Нёраііфіе поЫе. — Ани. Огазз
оі Рагпаззиз. Прежде употр. въ меди-
цинѣ противъ болѣзней глазъ, боли
въ печени, отъ поносовъ и какъ моче-
гонное. Въ Волог. губ. этимъ растеніемъ
лечится у дѣтей поносъ, который назыв.
Перелоемъ; а въ Яііутск. обл. — вене-
рическая болѣзнь у мужчинъ, которая
тоже назыв. Перелоемъ. Мужской пе-
реломной травой назыв. въ отличіе отъ
женской перелойной травы, которая
есть 8ахііта§а ЬгопсЬіаІіз. Въ Вятск.
губ. лечатъ коровъ отъ перелоя, т. е.
когда молоко перемежается или отдѣ-
ляется съ кровью (Лал.) Въ другихъ
мѣстахъ употр. для умерщвленія чер-
вей у скота и внутрь отъ боли живота.
Рагопусіііа Лизз. РагопусЬ. ІП.
370. Рага — при, противъ и опух, но-
готь. Приноготка (Сл. Ак. буквальный
но ошибочн. перев. назв.) — Пол. 2а-
рагзіпіса, 2апоксіса. — Чегиск. СЬгпзІа-
ѵеска. —• Сербек. Нгзкаѵіса, Нігзкаѵіса.
Заноктице. — Дубр. Накоечьа (Кар.) —

Раггоѣіа — Рейісиіагіа
243
Тат. Кая-куль (Тавр.) — Нѣм. Ха^еі-
ѵиг2, Уадеікгаиі. — Франц. Рагопу-
сЬіе. НегЪе аих рапагіз (разн. виды).
Раггбііа рѳгяіеа С. А. Меуег.
Натапсеіісі. Тетіг-а^аізсЬ, т. е. желѣз-
ное дерево (у насъ за Кавказ. съ пер-
сидск.) Гиляки — Тиі. Мазандер. —
АпйзсЬеІи (ВиЬз.)
РагіИепіит і. Сотроз. V. 531.
Отъ РагіЬепоз, дѣвица, отсюда русск.
Дѣвникъ (букв. перев.) Древн. назыв.
РагіЬепіоп не только СЬашотіПа, но и
др. растенія, употреблявшіяся для той
же цѣли, какъ и РагіЬепіоп, при мен-
струаціяхъ.
Рагйіепіит (фарм.) V. РугеіЬгит
РагіЬепіит.
Равраіит Ъ. Сггат. КипіЬ. 40.
Яглохъ (Бот. Амб.)
Ранаѳгіпа ВЬѳІІегі УѴіскіЛ. ТЬу-
шеі. XIV. 561. Мужикъ корень (Забайк.
РаП.) — по сходству корня съ человѣ-
ческой Фигурой. Дристунъ. Тристунъ.
Слабительный корень (Приарг. кр.
Кашин.) Воробинка (букв. пер. назв.)—
Нѣм. Зрегііп^згип^е, Зраігепиип^е,
ЗраігепзігаисЬ. — Франц. Ьап^ие сіе
тоіпеаи, НегЬе к 1’ЬігопбеІІе. Приар-
гунцы при запорахъ часто прибѣгаютъ
къ этому растенію, употребляя его въ
отварѣ съ молокомъ, чтй дѣйствуетъ
какъ сильвое слабительное.
РаеніПога Уизз. Раззійог. ІП 322.
Отъ Раззіо — страданія Іисуса Христа,
по сходству тычинокъ и пестиковъ съ
орудіями пытки. Вѣнецъ Христовъ тр.
(Кондр.) Кавалерникъ. Кавалерская
звѣзда. Ліаны. Страстоцвѣтъ, Стра-
стоцвѣтка — всѣ назв. сост. искуств.—
Пол. Месиеппіса. — Чешск. Мпсепка. —
Сербек. Микоках. — Луз. бегрдепка. —
Маіѣгоѵгаіса. — Нѣм. РаззіопзЬіише. —
Франц. Пеиг йеіараззіоп, ОгепайіШег,
РаззіЯоге. — Аніл. Раззіоп-РІотѵег. —
Груз. П(Ь)ат(Ь)ало, Бртцмали, Змилаки,
Эліандре. — Имер. Гур. Мингр. Суро.
Ранііиаса Тоигп. БтЬеіІ. IV. 188.
Разііпаса еггаііса (Плинія) есть Баисиз
Сагоііа. Пастернакъ. — Пол. Разіег-
пак. — Чешск. Сгепка (Рг.) Разігаак.—
Сербек. Разіггцак. — Финн. Разіегпак-
ко. — Нѣм. Бег Разііпак. — франц. Ье
Рапаіз. — Англ. Рагзпер.
Раеішаса еаѣіѵа В. У Діоск. и
Плин. — ЕІарЬоЬозсоп, ХеЬгіоп. У Со-
Іщп. — ЗіарЬуІіпоз, т. е. морковь. По-
левой Борецъ (Даль). Борщь полевой
(Вят.) Козелецъ (Тул. Эк. Зап.) Козелки
(Орл. Тар.) Козельчикъ (Вор.) Козлов-
никъ (Нижег.) Трава польный кропъ
Вил.) Корень оленій большой трава
Кондр.) Оленья или Еленья трава
(Кондр.) Пастернакъ, Пастернякъ,
Постернакъ, Постырнакъ, Пустер-
някъ, Пустарнакъ (Малор.), Поповники
(Вят.) Стволъ, Стволье. — Русин. По-
стирнакъ. — Пол. Разіегпак. — Сербек.
Разіега^ак рііоті. Паштрньак (Кар.) —
Луз. Веіа шогсЬе.і, ВъКарѵнт. Когепі.—
Латыш. МоЬгаз.—Эст. Моогні, шоосіег-
теегді )иигей. — Финн. Раізіегакка, раі-
зіегпакка. — Груз. Кама (Сит.) — Нѣм.
Віе детеіпе Разііпакіѵиггеі, йіе НігзсЬ-
тоЬге, сііе тѵеінве, лѵіісіе МбЬге, сііе ѵ/еі-
зсЬе Реіегзіііе, Разіегпак. — Франц.
Рапаіз, Разііпасіе, РазіепасІе, ОгапсІ.
СЬегѵі. — Атл. Рагзпер, Рагзпір. Из-
вѣстное Огородное растеніе. Корень и
молодые листья употр. также и въ ме-
дицинѣ.
Раігіпіа гиреяітія еі зіЪігіеа
Гивз. Ѵаіегіап. IV. 623. Рябйка(Байк.
Ошеі.)
Раігіпіа ватЪисіГоІіа Пзсіг. У
Діоск. Сирійская Валеріана или Сирій-
скій Нардъ.
Раиіііпіа вогЫІіа Магі. Зарішіас.
I. 604. Гуарана. Употр. въ медицинѣ
преимущественно отъ мигреня. Отеч.
Пара нъ Браз.
Раиіотѵша ішрегіаііз 8іеЬ. Зсго-
рЬиЬ X. 300. Адамово дерево (Крымъ).
Раѵіа ВоегЪ,. См. Аезсиіиз.
РейісцІагіаЫ. ЗсгорЬиіаг. X. 560.
РеДісиІиз — вошь. Вшивица (Соб.) Вши-
вая трава (Кондр.) всѣ пер. Мытникъ
(Двиг.) Пѣтухогребенная (Кондр.) иск.—
Сокорица'. — Пол. Сгпісіозг. — Чешск.
"ѴѴзіѵес. — Сербек. ІТзЦіѵас. Ушивац
(Лавр.) — Луз. 'ѴѴэііѵіса, Кшігегак, Кші-
хегатѵа мезоѵіса. — Финн. Кипзіо. —
Нѣм. Ьаизекгаиі, Вбіеі. — Франц. Рё-
сіісиіаіге. — Англ. Ьоизе-тогѣ
Рѳйісиіагів сотона В. Болот-
ные васильки (Курск.) Вшивая трава
(Кондр.) Вшивица (оба перев.) Бала-
ганъ (Херс. Хр.) Горишникъ (Умань).
Жабрей болотный (Перм. Клеп.) Ме-
довая трава (Тамб. Меуег). Медвѣжья
трава (Ьіпсі.) Пореска трава? (Кондр.)
Ситникъ. Терлицъ (Екат.) Шишки (Вор.)
ПІолудивникъ (Укр. Малор.) — Зыр.
Лапъ-коръ. — Нѣм. Біе Вег§й1іреп<1е1,
йаз Вег§1аизекгаиі, сііе Вег§госІе1. Упо-
требл. въ Перм. губ. отъ разслабленія
(Клеп.), отъ поноса и сухотки (Курск.),
отъ бѣшенства у собакъ (Вор.), отъ
кашля у лошадей (Кал.)
Рѳсіісиіагів ѳіаіа ТТЖй. Черного-
ловникъ (Сиб. Стеі.)
Рѳйісиіагіа ѳирЬгавіоіДѳв ВіерЪ.
Якут. АгЬадЬаг-ібЬйІбк-оі. МеіпзЬ.
Рѳйісиіагів Ьігзиіа Ь. Пере-
листъ (Журн. Сад. 1856).
16*

244
Рѳйісиіагіз — Репісіііагіа
Рѳйісиіагіз раіизігіз і. Фарм.
назв. Рейісиіагіз асіиаііса з. Еізіиіагіа
(НегЬа). В овчки (Могил. Пабо). Вши-
вая трава, Вшивица болотная (Собол.)
Вшивянка, Вшивикъ, Вшеморъ (ЧѴіей.
всѣ перев.) Гнидишъ (Амб.) Гнидная
трава (Кондр.) Елочка (Смол.) Заушни-
ца (Смол.) Змѣинецъ (Олон.) Трава
Иванъ (Новг.) Киіель (Олон.) Кошель-
ная трава (Олон.) Лѣсной купоросъ (Во-
лог.) Кипарисная (Пет.) Лихорадочная
(Волог.) Медуница (Ниж.) Мокша (Олон.)
Морковникъ болотный (Черн.) На дсад-
никъ (Смол. Ельн.) Болотный Пере-
лаетъ (Журн. Сад.) Плодовая (Олон.)
Почечуйникъ (Влад.) Рагу льн икъ (ра-
стеніе въ плодахъ) и Церковникъ
(растеніе въ цвѣту; называется такъ
потому, что носятъ на Троицу въ цер-
ковь, когда нѣтъ другихъ цвѣтовъ)
Твер. Пуп. Репей (Костр.) Ситовица
(Мог.) Твердякъ (Черн.) Творожовникъ
(Вит.) Шалики болотные (Яросл.) —
Пол. Опіейозг Ыоіпу. — Луз. АѴиІка
сегѵуіепа Ыизка. — Самог. Едісіу. —
Корел. Иммѣчу гейну (Олон.)—Латыш.
Ьеіз заЫе, иііи-Ьип^а. — Эст- Киизік,
тийа гоЬі, конпа киизк. — Финн. Неі-
ПЙ.-1. Каііпкиизі. Кикоп-кагакка 1. —
киизі. — Нѣм. Ваз §гоззе Б’ізіеікгаиі,
Йег Огазігеззег, Йег гоЙіе Накненкатт,
Йег зіаийі^е Войеі, Йаз ригригІагЬіде
Войеікгаиі, Йаз ЭитрЙаизекгаиЬ, йіе
8итрігойе1. — Франц. НегЬе апз роиз.
Ьа Тагіагіе. Острая трава, которую не
трогаетъ никакой скотъ. Употребля-
лась прежде въ медицинѣ при силь-
ныхъ менструаціяхъ и какъ мочегон-
ное и снаружи для истребленія голов-
ныхъ насѣкомыхъ. Въ народной меди-
цинѣ употр. отъ ужаленія змѣей (Олон.),
отъ лихорадки (Волог.), для остановле-
нія сильныхъ кровотеченій при гемор-
роѣ (Влад.) Отваромъ моютъ скотъ для
истребленія насѣкомыхъ.
Рѳсіісиіагів гезиріпаіа Ъ. Черно-
головникъ (Сиб. бшеі.)
Рѳсіісиіагів йеѳрігит Сагоіі-
пит Н. Волосникъ (Полт.) Зобница
(Костр.) Перелистъ царскій.
Рѳ^апит Нагтаіа Ъ. Киіас.
I. 712. Родовое назв. Ре^атіт взято
отъ Ре^анон, нашей Виіа дгаѵеоіенз.
У Діоск. Ре&апоп а§гіоп ѵ. Моіу. У Та-
Ьегп. Нагтаіа, Моіу Сгаіепі. Фарм. назв.
Киіа зуіѵезігіз ѵ. Нагтаіа. Бибика
(Астр. Бек.) Гармала. Песье дермо
(Северг.) Могильная трава (Сарат.) Пи-
танъ. Дикая рута. Черная рута, Гор-
ная рута (Кондр.) Сплбтникъ (Сл. Ц.)
Стрелина (Кондр.) Юзерликъ, Юзюр-
люнъ. — Пол. Ноіпогозіка, Но]па гозг-
егка. Ршіетаік. — Чешск, Нагтаіа. —
Сербск. Нагтеіа. -— Нѣм. Нагтеікгаиі,
Нагтеігаиіе, еетеіпе Нагтеізіаийе,
тѵіійе зугізсЬе Ваше. —- Франц. Вие
заиѵа^е, Рё^ап. Ьа Нагтаіе. — Атл.
Нагтеі, бугіап Вие. — Тат. ТзсЬі§аі-
пик (Виіі. 8іеѵ.), а у русск. переселенц.
Щигатникъ. — Крымск. Тат. Адра-
житъ, Юзурлюнъ, ІОзерлыкъ, Юзер-
ликъ. — Кирг. Адрасбанъ. — Буя. Ха-
заръ-ипсанъ. Хазор-асбандъ, т. е. ты-
сяча- потребъ. — Калм. Долонъ-тошду,
Нахонъ-черинъ (В’аік.) — Араб. Хур-
маль. Сѣмена прежде имѣли большое
употребленіе въ медицинѣ отъ болѣзни
глазъ, и какъ потогонное, усыпитель-
ное и противуглистное средство. Они
имѣютъ также способность дѣлать че-
ловѣка веселымъ и восторженнымъ.
Изъ нихъ добывается великолѣпная
красная краска, которая употребл. на
окрашиваніе турецкихъ Фесокъ. Въ
Бух. сѣменами этого растенія окури-
ваютъ новорожденныхъ животныхъ и
дѣтей. Бухарскіе дуваны (юродивые)
одуряютъ себя дымомъ этихъ сѣмянъ.
Почетному гостю также бросаютъ
горсть ихъ въ жаровню (Кир.)
Рѳіагёопіит Негіі. Ѳегап. I. 649.
Реіаг^оз — Аистъ. Герань, Гераній,
Ерань, Пеларгоніумъ (въ сад.) Душ-
мянка (Даль). Розанель (у сад.) — Пол.
Мизгкаіеі, сгаріі позек, гагатсі йгіо-
Ьек. — Чешск. Саріноз. — Сербск. 2е-
гаѵес. — Луз. Вабопіса, Хогаіѵпіса, 2е-
гамшік. — Болг. Джилезница, Жилез-
ница. — Арм. Агавнакітуцъ, Хорте-
ны. — Груз. Балбисъ-хэ. — Нѣм. Пег
КгапісЬзсІіпаЬеІ, йег ЗіогсЬзскпаЬеІ. —
Франц. Ье Реіаг^опішп.—Англ. біогк’з-
ЬіИ. Отъ Реіаг^опіиш ойогаііззішипі,
сарйаішп, гозеит, Кайиіа получается
Оіеит Раітае Козае ѵегит. Отеч. Мысъ
Доброй Надежды. Разводятся для укра-
шенія.
Рѳііі^ега ТѴЯ. Рагтеііас. ВЬЬ. 66.
Бляшконоска (Эрт. букв. перев. лат.
назв.)—Пол. Раѵгейпіса. — Чешск. Нйіѵ-
паіка. — Сербск. Йіііиза. — Луз. §кі-
Іоѵі'ка. — Нѣм. 8сЬі1йЙесЬіе. 8сЬі1й-
зсЬтѵатт. ЬейегЯесЬіе.
РеНі^ега аркіоза Б. Фарм. назв.
НегЬа Мизсі ситаііііз. Красотная тра-
ва (Сл. Церк.)
Реііі^ѳга сапіпа Но$т. Фарм. назв.
НегЬа Мизсі Сапіпі 8. Нераіісае іегге-
зігіз. Собачій мохъ, Собачья щитоноска,
Собачій лишай, — Прежде считалось
специфическимъ средствомъ отъ бѣ-
шенства у собакъ.
Репісіііагіа зрісаіа ЖіЛЙ.
Ѳтатшп. КипіЬ. 166. Реппізеіиш (у

Рѳпіарѳіѳв — Рѳіавііев
245
Зіеий.) Донъ (Вѣсти. Имп. Росс. Общ.
Сад. 1875. №1.2)
Рѳпѣарѳѣѳв і. ВуНпег. I. 498.
Репіареіез (Рііп. XXV. 62) есть Роіеп-
ііііа геріапз.
Рѳпіареѣѳв рЬоѳпісѳа Г. Безбож-
ный цвѣтъ съ лат. КІО8 ітріиа.
Рѳріів Рогіиіа Б.ЕуіЬгаг.Ш.76.
Рерііз Плинія (XX. 81) есть Рогіпіаса
заііѵа, вслѣдствіе того и вкралась ошиб-
ки у Линнея, назвавшаго растеніе, по-
хожее на Рогіиіаса, Рерііз. Бутерлакъ
(Двиг.) Спорышъ водяной (Собол.) —
Пол. ВеЫек. — Чешск. Кпгіпес. Иаріаѵ-
пік (81оЬ.) — Сербск. Ріііспдак. — Луз.
Киц'епс. — Финн. БиЫакааІі. — Нѣм.
АГіегциепйеІ, Хір&Ікгаиі.ХірІеІЫите.—
Франц. Ба РёрИсІе. Роигріег, Роиг-
ріёге. — Англ. Рерііз. Ригзіапе.
Рѳгйісіит. Регйісіоп древнихъ
есть Рагіеіагіа ЯіЯиза.
Рѳгіііа осутоійев Б. БаЬіаі.
ХІБ 163. Мулу. Отеч. Остъ-Индія.
Маслян. раст.
Регіріоса ёгаѳса Б. Аесіеріай.
ѴШ. 497. Регі — около, ріесеіп—вить-
ся. Обвойка, Обвойникъ, Обвой, Обвой-
на, Повойникъ (всѣ перев.) Жидовникъ
(на Терекѣ) Раіі. Свидина (Раіі.) за-
имств. Дремка, Песья смерть (Кален.
перев.) — Пол. ОЬтеоіпа, ОЬ»о)пік. —
Чешск. Зѵгійіпа. — Сербск. Зѵійіпа. —
Нѣм. Піе дгіесЬіясЬе НипйззсЫіпде, йаз
Маііезегкгепг, біе іпйіапізсЬе ВеЬе, біе
ртесЬізсЬе ЗеійепгеЬе, — Франц. Бе
Регіріоса йе Іа Стгёсе. АгЬге й. зоіе де
Ѵіг^ініе.
Другіе виды Регіріоса замѣчательны
своими продуктами, такъ Регіріоса іп-
йіса Б. (Нетійеяпшз іпйіспе В. Вг.) до-
ставл. Кайіх Наппагі з. Загеарагіііае
іпйісае. Регіріоса тапгіііапа Роіг. до-
ставл. В.айіх ІресаспапЬае зригіае Ьоиг-
Ъопісае. Отеч. Остр. Мавр. и Остъ-Инд.
Рёгяіеа ѵи1§агі8 Не. Ату^й. II. 531.
Зуп. Ату^йаіиз Регзіса Б. У Діоскор.
Регзісоп теіоп; у римл. — Маіа регзіса.
Персикъ. Бросквина,Брусквина, Брус-
вына, Персиковое дерево (назв. дерева).
Шатала (сушеные плоды). Жердели,
Зердали (Русск. на Востокѣ). — Пол.
Вггозкѵіпіа.—Чегиск. Вгозктѵотеу зігот,
Вгозк^оп (Рг.) Вгозкеиг, Вгезкупё (ЗІоЬ.)
Мапйіоп (Ор.) — Сербск. Вгезкѵа, Ргазк-
ѵа. Шевтелія. — Луз. Вгёзка, Ввозка,
Вгёзка. Вгезсіпа. — Болг. Зарзалія,
Смилка. — У Южн, Слав. Глоджва,
Глоца. Лупийя. — Перс. ШаФтали. —
Тур. ШеФТали. Шептала. Каиси. —
Бух. ПІеФталу. — Ходж. ШаФталу. —
Тат. Зердали. — Труз. Имер. Гур.
Мингр. Атамп.—Арм. Дигцъ. Тегцн.—
Молд. Керсыкъ. — Нѣм. Оег РйгзісЬ-
Ьаиш, йег регзізсЬе МапйеІЬапш. —
Франц. Бе РёсЬег (дер.) РёсЬе (плодъ).—
Атл. Соттоп РеасЬ. Отеч. Юго-Зап.
Азія.
Рѳгвіса Іаѳѵіе ПС. Нектаринъ. Рё-
сЬе ѵіоіеііе —• съ мясомъ, приросшимъ
къ косточкѣ, и Вгп§поп, съ мясомъ не-
приросшимъ.
Рѳгіивагіа соттипіз Иг. БісЬеп.
Доставляетъ также не только красную
краску, извѣстную подъ именемъ Ор-
селя, Персіо и Кудбира, Огзеіііе, Регзіо,
СийЬеаг, но и синюю — Басса тизіса,
Лакмусъ. /
РѳіазіЬез Тоигп. Сотрое. V. 206.
Бѣлокопытникъ. Матерникъ (Слов.
Церк.) — Пол. Беріейпік. — Клобуч-
никъ. — Чешск. РойЬёІ. — Сербск. Ке-
рпЬ. — Луз. Вйеѵуіаг, Пйеѵ?)аг, Пгеѵуіе-
гуасе геіе. — Финн. ВиШуипгі. — Нѣм.
Резііііепгкиги, Резіѵигг. — Франц. Рё-
Іазііе. — Англ. Ьа^когі.
РеіазНѳв аІЪиз бгагіп. Фарм. назв.
Сасаііа іошепіоза. — Рач. Имер. Бург-
вела (Сред.)
Реіааііев Іаропіеив. Аино на Са-
хал. Казік, КаЙзсЬік (МеЬп. — Гил. на
Сахал. ЬбПи (СИеЬп.) Молодые побѣги
и черешки листьевъ употр. въ пищу.
Рѳіавііѳв піѵеив Сазз. Фарм. назв.
Сасаііа іотепіоза. Подбѣлъ, Подбилъ,
Лопухъ (Горн.)
РѳіавИѳв вригіивВсАЬ. Мать-ма-
чиха (Вят. Нижег.) Матица (Влад.)
Подбѣлъ (Екат. Огип.) Хар. Підбілъ
(Малор. Сред.) — Груз. Вирнсъ-терп(Ь)а
(Кн. Эр.)—Имер. Димела (Сред.) Листья
прикладываютъ къ ранамъ, нарывамъ,
опухолямъ. Корни отъ ломоты.
Реіазіѣев іотепѣовив Не. Песча-
ная лопуха (Вятск.) Мать и мачиха
(Вятск. Меуег).
Рѳѣавііев ѵиірщгів ПезЪ. Зуп. Реіаз.
оі'йсіпаііз МбпсЬ. Тиззііа^о Реіазііез Б.
Фарм. Реіазііез. Бѣлокопытникъ. Бѣлое
копытцо (Амб.) Двоелистникъ (Амб.)
Времена (Бесс.) Лопуха (Зіеѵ.) Маточ-
никъ (Мал.) ІІодбѣлъ (Лепех.) Под-
білъ (Мал.) Болотная пострѣлка (Ков.)
Царь-трава (Смол. Кал.) Чумный ко-
рень (Лепех. перев.) — Русин Креме-
нина, Кременй, Лопухъ водяний, Ло-
пушникъ, Царъ Зілле.—Пол. Беріехпік,
Саг-гіеіе, Сагг-гіеіе, РойЬіаІ Іоріаѵа-
іу. — Чегиск. Девесилъ, Лопушница
(Мик.) — Сербск. Лопух. Боризіпа. Ре-
пух (Кар.) — Самог. Воізігіеіка, Ваі-
зігёІЬа. — Латыш. ѴѴаЬггзешшез йай-
зсЪі..— Фгінн. Аштйпкепка, Акапгпйо-
Іппгі. — Нѣм. Піе СгіЯпѵпгг, йег §гоззе
НиЯаШсЬ, йег йеиізсЬе Козітпз, йаз

246
Реіазііѳя — Рѳисѳсіапшп
Падепкгаиі, Йаз РезШиггеІтаипІеіп,
біе Ке^епкгаГі, сііе ІѴаззегкІеііе. Уеип-
кгаГіѵѵигзеІ.— Франц. СЬареІіёге, НегЬе
а Іа резіе, Сопіге-резіе, НегЬе 5, Іа іеіріе
еі аих іеі§пеих. — Атл. Соттоп Виіег
Виг, ВиііегЬпг Соііз-Гооі, Резіііепсе-
ѵееб. Листья прикладываютъ ко вся-
каго рода ранамъ.
Рѳітозѳііпит Шіѵит Но$т.
ІТтЬеІІ. IV. 102. Зуп. Аріит Реігозеіі-
пит Е. Фарм. назв. Реігокеііпит в.
Аріит Ьогіеіке а. аіріпит (Ваб. НегЬа
еі Зет.) Петрушка. Петросиліева
трава (Стар. Рукой.) — Пол. Ріеігизи-
ка, Ріоігигіеіе. — Чешск. Реігизеі, Реіг-
Йеі, Регазіп. Реігикка. — Сербск. Рег-
вип, Регзіп рііоті. Петрушин, Ма)до-
нос (Кар.) Петрусин, Пршун (Лавр.) —
Луз. Рёігизка, Рёігвіка. — Болг. Май-
данос, Невестица. — Молд. Петрын-
желъ. Патранжай. — Груз. Магдонози,
Охрахуши (Сит.) — Груз. Имер. Гур.
Ніахури (Кн. Эр.) — Мингр. Сона. —
Нѣм. Піе Реіегвіііе, Реіегяіі^е, Реіег-
Іеіп, РеіегйіІіеперрісЬ. — Франц. Рег-
віі, Рёгвіі сиіііѵё. — АсЬе заиѵаде. —
Англ. Тгие Рагвіеу, Рагвіеу, БѵѵебізсЬ
РегзіЦа, Соттоп Рагвіеу. Отеч. Южн.
Евр. и Малая Азія. Разводится какъ
огородное растеніе. Дѣйствуетъ на ор-
ганы отдѣлительные. Траву приклады-
ваютъ къ ранамъ отъ насѣкомыхъ.
Рѳисесіапит КосН. ІТтЬеІІіІ.
IV. 176. Отъ Реисе — ель и бапоз —
низкій, т. е. малорослая ель, потому
что изъ нея извлекали родъ смолы
(Піовс. III. 76). Вепринецъ (Кондр.) Го-
ричникъ (Ак. Кауфм.) Гирча, Пото-
гонъ. — Пол. ботувг, Сгогхузг, Оогусз-
пік. — Чешск. Втібпік. — Сербск. 8і1)е-
ѵіпа. 8тибп)ак. — Луз. ОоЬг)епк. —
финн. Зио^иигі.— Нѣм Пег Наагзігап^,
ВоввГепсііеІ. ЗееГепсЬеІ. — Франц. Реи-
сёбап, Реисёбапе. — Англ. ЗиІрЬиг-
теогі.
Рѳисесіапит Аізаііеит X. Ку-
котина (3. Войск. Донск.) Подъукроп-
никъ (Самар.) Прострѣлъ (Вор.) Свиной
хвостъ (Іііпсі. ошиб.) — Чешск. ОІезпі-
кокес.— Тат. Шеперлай.— Нѣм. Юіі-
§еІ8І1§е. Употребл. отъ ломоты въ ко-
стяхъ (Тавр.)
Рѳисесіапит атѳпагіит Ж К.
Смовдь (Малор.) Смовть.
Рѳисесіапит Сегѵагіа Сиззоп.
Фарм. назв. Сегѵагіа пі§та 8. Оепііапа
підга (В.ай. еі Зет.) Бедренецъ, Бедри-
нецъ (Малор. Рог.) Гранатка (Раіі.)
Черная горечавка (Трап. перев ) Пар-
ничекъ (Вор.) Порѣзъ (Кавк.) Пѣту-
шокъ (Орл.) Пятипалочникъ (Бесс.) Роз-
май (Подол.) Смовдь (Курск.) — Пол.
Зегбесипу когзей, Леіепі когхеп, беіе-
піес. — Чешск. ЬіЬесек іеіепі, Згпі ко-
геп (Маі.) — Нѣм. Паа Вегдреіегіеіп,
сііе §го88е Вег§реіегзіІіе, сіег зсЬѵиагхе
Епхіап, баа НігвсЬаи§е, сіег НігвсЫіааг-
зігап§, йав НігвсЬкгаиі, НігзсЬтѵиггеІ,
йаз Ѵіе1§иі.
Рѳисесіапит ІаііГоІіит Пс. Ста-
родубъ.
Рѳисесіапит оГЯеіпаІѳ П. Фарм.
назв. Реисебапит з. Гоепісиіит рсгсі-
пит (Ваб.) Горичникъ аптечный (Со-
бол. Щегл.) Желтоленъ (Леч. Каш.)
Медвѣжій корень (Эк. Маг.) Кропъ ди-
кій. Смовдь. Хвостъ свиной (Кондр.
пер.) Хвостовая трава (Собол. Кашин.)
Кирг. Ак-курай-тіякъ, т. е. бѣлый вер-
блюжій тростникъ (Гаік.) — Нѣм. Пег
ВагГепсЬеІ, Ніттеівбііі, йег ЗапіепсЬеІ,
Піе ЗсіиѵеІеІіѵигх, §ет. Наагвігап^. —
Франц. Кепоиіі бе рогс, (^иеие бе роиг-
сеаи — Англ. Но§’з Реппеі, Вгітзіопе-
теогі, Нагзігопд ог Ногезігоп§, БиІрЬиг-
ѵгогі. Употр. въ медицинѣ какъ сред-
ство растворяющее, усиливающее пи-
щевареніе и мочегонное.
РеисеДапшп Огѳовѳііпиш Мдпсіг.
Фарм. назв. Огеонеііпит з. Аріит
топіапит. Булдырникъ. Гирча петру-
шечная (Амб.) Козельчики (Вор.) Ку-
витликъ (Орл.)  Морковникъ (Могил.)
Гадюча Морква (Малор.) Лѣсная Морк-
ва (Волын.) Петрушка дикая (Гродн.),
полевая (Минск.) Горная Петрушка
(Трап. Кауфм.) Поперечникъ, Прорѣз-
ная трава (Амб.) Заячья рутка (Волын.)
Смовдь (Черняевъ, Рогов.) Смовдя,
Мовдь. — Пол. Ріеігизхесгка, Оіезпік
(Вил. Ков.) — Чешск. Вебгпікоѵес. —
Нѣм. Піе Аидепѵгагг, Пег ВегдеррісЬ,
йег ВегйЬаагзіган^! кіеіпе Вег^реіегзі-
Ііе, йіе НігзсЬреіегзіІіе, йіе ОгипбЬеіІ,
йаз іѵіііешЪег8І8сЬе ТЬеекгаиі, Ѵіеі^иі.
Весьма пахучая и пряная трава, употр.
въ медицинѣ какъ желудочное сред-
ство.
Рѳисесіапит раіизіге МоепсН. Зуп.
Реисесіапит вуіѵеяіге ПС. ТЬуззеІіпит
раіизіге НоЛт, Фарм. назв. ТЬуззеІі-
пит, Вабіх Оізпіііі. Адамове ребро
(Малор. Рог.) Вьохъ болотный (Пск.)
Гирча, Гирчъ, Гиръ (Амб.) Голубецъ
(Вят.) Заря (Курск.) Криничникъ (Орл.)
Морковникъ (Черн.) Олешникъ трава
(Кондр. съ пол.) Омегъ (Вят. Лал.) Бо-
лотная петрушка (Амб. перев.) Пырь
(Курск.) Укропъ (Олон.) Боярская шап-
ка (Новг.) Чортове ребро (Мал. Рог.) —
Пол. Оіезпік. — Чешск. багѵ/а. — Луз.
ІѴбІёпік. — Нѣм. Пег АІзепаск, йег
тѵіібе Вегігат, йег ЕІаепісЬ, бег ѵгіібе
ЕррісЬ, бег ІппдГегтѵеск, баз МіІсЬ-

Регіга — РЬавеоІив
247
реіегіеіп, сііе »і!йе 8і1§е, йіе 8итрі-
8І1§е, йег 8шпріЪаагзігап§, йіе 8итрі-
реіегзіііе, йег АѴакІбІзеиісЬ. Корень
употр. отъ епилепсіи.
Реаіаа І)гй. Нутепіпі ВЬЬ. 343.
Регіза (Рііп. XIX. 4) есть кажется Ьу-
сорегйоп Воѵізіа. Пыжица (Заг, вѣр.
измѣн. Пецица). Чашница (Собол.) За-
ячье ушко (Левч. а. Р. Іерогіпа) пер.
Ушки (Борщ. 8пЬРегіга соссіпеа°йасд.)
Пестрецъ (Меуег. Бот. Сл. виЬ А§аг.
йепіаіиз). — Пол. КизіггеЬка, Вейіка
киЬкоѵа.— Чешск. КизігеЬка.— Сербск.
Сазоѵка. — Луз. Иоразк. — Чуваш. Хо-
рама-кумби, т. е. вязовые грибы (Мих.)
Нѣм. Йег ВесЬегріІг. — Франц. Разн.
виды Сгеиеоі, Епіоппоіг, Сириіе Йе
дйапй, Сгойеі. Огеіііе йе йийаз. Огеіііе
й’4пе. — Англ. Сир-МизЬ-гоош.
РЬаса і. І.е^ит. П. 273. РЬасоз
(Діоскор. IV. 88) есть Ьешпа тіпог.
Узлякъ (Даль)? — Пол. Паіесгук. —
Чешск. бесогка, Ногапка. — Сербск. 8о-
сіѵіпа, ѴІ8. — Нѣм. Вег^ііпзе.— франц.
Ркасріе. — Ляіл. Вазіагй ѴеісЬ.
РЬаІагів Г. Огатіп. КипіЬ. 31.
8іеий. 10. РЬаІоз, рЬаІегоз— блестящій.
Блестецъ (Даль) иск. сост. Канарей-
никъ (Двиг.) иск. сост. — Лол. Мог§а,
Озігяуса, Музі Ьег, Музгі Ьег. — Чешск.
СЬгазіісе, Ьевкпісе. — Сербск. 8ѵ]еі1і-
ка.—Луз. Вапбікі, ВІузкпіса, ВІузпіса.—
Финн. Неірі. — Нѣм. біапи^газ. —
Франц. РЬаІагіз. — Англ. Сапагу-дгазз.
РЬаІагів агипсііпасѳа Г. Зуп. Ваі-
йіп^ега агипйіпасеа. Фарм. назв. Сіга-
шеп рісіиш. Баклаунъ. Батлаукъ (Хар.
Черняевъ). Житовннкъ. Камышь (Тв.
Пуп.) Пырей (Моск. Желѣза.) Трое-
ста (Тв. Пуп.) Турецкая трава (съ пол.)
Шелковая трава. ПІовкова трава (Ма-
лор. ѵаг. рісіа въ сад.) — Пол. Мог^а,
Ьузка, Ьузіка. Ѵаг. рісіа — ап§іе1зка
ігатѵа, іпгеска ігаѵѵа. — Чешск. СЬга-
зіісе, Озігісе. — Ѵаг. рісіа Репіііску. —
Сербск. В1|езіка, ЗѵёіЦка. — Луз. Вап-
йікі. — Нѣм. Ваз Вапй§газ, йаз Ъппіе
СИапг§газ, йаз ГгапгбзізсЬе СНапгдгаз,
Магіеп§газ, Кокг^іапг^газ, ЗрапізсЬез
Огаз (ѵаг. рісіа). — Франц. КиЬап сіе
Ъегдёге, Аірізіе гозеаи, НегЬіег, Его-
шепіеаи, Возеаи гиЬап, КиЬап сЬіеп
Йепі рапасЬё. — Англ. 8ігірей іеаѵей
геей ^газз.
РЬаІагів сапагіѳпвів Г. Канарей-
кина трава. Канарейникъ. Канарееч-
ное сѣмя. Сѣмя Канарейное или Ки-
парисное (Кондр.) — Нѣм. Ваз Сапа-
гіеп^гав. — Франц. Ѵгаі Аірізіе, Стаіпе
й’Оіаеап, Отаіпез йез Сапагіев, Віё йез
Сапагіез, Аірізіе йез Сапагіев, йез 8е-
геіпз.—Атл. Тгие Сапагук §газ8. Отеч.
Канарскіе острова.
РЬаііив ітриСІіеив Л. Ьусо-
регй. ВЬЬ. 307. Земляное масло, Ве-
селка, Вонюча веселка, Чортово
яйце (неразвит.) — Чортова веселка
(РЬ. сапіпиз Ь.) — Гусин. Земляне сер-
це, Деннб, губа. — Пол. Зготоіпік. —
Чешск. йеіепка. Найоѵѵка. — Сербск.
Рира. — Нѣм. Пег ЕісЬеІріІг, ВиіЬеп-
рііг. РЬаІІиз ітрийісиз въ молодомъ
возрастѣ назыв. Еі, Нехепеі, Теиіеізеі.
Въ совершенномъ — ѲісЬішогсЬеІ,
ОісЬізсЬѵѵатт, Ніг8сЬЬгип8і, йаз 8сЬе1-
тепеі. — франц. Заіуге Гёіійе. — Аніл.
Могіі. ЗііпкЬогп. Прежде употр. въ ме-
дицинѣ при хронической ломотѣ и какъ
арЬгойізіасшп. Нынѣ употр, при бо-
лѣзни почекъ, Играетъ немалую роль
въ колдовствѣ.
РЬавеит Л. Вгуасеѣе. КЪЬ. 80.
РЬазсоп древнихъ есть Изпеа ЬагЬаіа.
Мохъ (общ. назв.) Трясинникъ. — Пол.
РІопйѵо, Вгойек, МесЬ Ьгойаіу.— Чешск.
Перикака, Керикакка. — Сербск. Кери-
саЦка. — Луз. ЭДерикакка. — Нѣм.
ОЬпшипй. — Франц. РЬазсріе, Аг§і-
Іеііе. — А«гл. ЕагіЬ-шооз.
РЬавеоІив Ь Ьертт. II. 390. Фа-
соль, Квасоля (Малор.) Турецкіе
бобы. — Пол. Еазоіа, Еазеоіа, Еагоіу,
Еазоіі. ЗгаЫак, ОгосЬ кіозкі, ОгосЬ іи-
гескі, ВоЬ іигескі. — Ѵешск. Еазоі, Еа-
20І. — Сербск. ОгаЬ. Раги]]. — Луз. Га-
зоіа. — Груз. Тчоти, Тцоти. — Имер.
Лобіо.— Гур. Лобіеи. — Мингр. Лебіа.—
Нѣм. Піе ВоЬпе.— Франц. Ье Нагісоі.—
Англ. Кійпеу Веап.
РЬавеоІив сошргевзив Не. РЬ. па-
пиз Ь. У Грек. РЬазіоІоз. Низкорослые
бобы турецкіе. Низкорослая Фасоль.
Пѣшая Фасоль (Малор.) Піша ква-
соля (Малор. Левч.) — Нѣм. Піе кгіе-
сЬепйе ВоЬпе, йіе ВпзсЬЬоЬпе, Кгир-
ЬоЬпе, Екег^ЬоЬпе. — Франц. Нагі-
соі паіп, Нагісоі йе Ноііапйе, Гіадеоіеі
йе Ноііапйе, Нагісоі йе Зоіззоп. — Англ.
ПкагйзЬ Веап. Разводится въ огоро-
дахъ для употребленія въ пищу.
РЬавеоІив еоиоврѳгтив 8аѵі.
Пестрый сортъ назыв. въ Германіи —
КиззізсЬе МозкоѵііізсЬе ВоЬпе.
РЬавеоІив Мах Г. Хив. Машъ.
Отеч. Остъ-Индія.
РЬавеоІив шиіѣіЯогив Иб'М. Бо-
бы турецкіе, Бобы цвѣтущіе.
Шпанскіе бобы. Коралловый цвѣтъ.
Королівъ цвітъ *). Красный
*) То есть коралловый, а не коро-
левскій.

248
РЬазеоІиз — РЫѳиш
цвѣтъ (Основа Мал.) Красбля (Мал.)
Червбна Фасоль (Подол.) — Русины
Ясе.— Пол. ЗгаѣеІЬоп. — Сербек. ОгасЬ
ргіісапік, Таска 8. — Нѣм. АгаѣізсЬе
ВоЬпе, ТйгкізсЬе ВоЬпе, ЕІеізсЬЪоЬпе,
ЕеиегѣоЬпе, ЗсЬагІасЬЬоЬпе. — Франц.
Еазёоіе гои»е, Нагісоі сРЕзрадпе, Нагі-
соі а, Ьоидиеіз, Нагісоі ёсагіаіе. Высо-
ковьющееся растеніе, разводимое для
украшенія; впрочемъ стручки могутъ
быть употребляемы въ пищу.
РЬавѳоІиз Мліпцо і. Ледъ трава и
камень, а по бухарски Мусъ (Кондр.) —
Бухар. МозсЬ.— Нѣм. ЗсЬѵагхе МазсЬ.
Отеч. Остъ-Индія.
РЬааѳоІин ргаѳеох. Бѣлая Фасоль.
Груз. Т(Ь)ет(Ь)ри-лобіо (Кн. Эр.)
РЬанеоІиз гиЬгоѵагіѳёаіин. Пест-
рая Фасоль. Груз. Тчрели-либіо.
РЬанеоІия ѵиі^агія Г. У Гиппокр.
ПоІісЬоз. У Діоск. Зтііах. Сераіа. Фарм.
назв. РЬазеоІиз з. Еаѣа аІЬа (Зетеп).
Вобы коловые. Бобы турецкіе.
Коралевый цвѣтъ (Левч.) Фасоль.
Пѣшая Фасоль (низкорослая) Умань.
Фасоля, Квасоля, Хвасоля, Квасудя
(Малор.) — Русины Фасоля, Кобилёха,
Кобилица, Карганка (съ черными зер-
нами). — Пол. Тусгкотѵа Газоіа; низ-
коросл. — РіесЬоіпа Газоіа, РіесЬоіа. —
Чешск. І,ейи'іпко\ѵу іагеску ЬгасЬ. Еа-
2о1 Іейѵіпкоѵй., Ьііё Ьизіску, Ьоіоиѣаіа,
Воѣ. — Сербек. ОгаЬ ргозіі, ОгаЬ биса-
ѵас, Іегак. Рази!). Рогач. Зеленая Фа-
соль — Боранща, Чугавац. — Луз. Вёѣг
Воѣг. — Болг. Фасуль. — Молд. Фассу-
ля. — Груз. Лобія. — Кирг. Лабіачн. —
Ніьм. ЛѴеІзсЬе ой. ійгкізсЬе ВоЬпе. Вы-
сокорослые — Віап^епѣоЬпе, БсЬпеій-,
Ѵііз-, ЗсЬѵѵегі-, багіеп,- 'ѴѴіпД-, ЗсЬпііі-,
ВіескепѣоЬпе; низкорослые — 2ѵ/ет%-
ЬоЬпе, КгнрѣоЬпе, БіашіепЬоІіпе, 2нк-
кегѣоЬпе, ЕгііЬЬоЬпе. ВизсЬ-, Еіег-,
8іоск-, КгіесЬ-, ВгесЬ- ГгапгѣоЬпе. —
Франц. Нагісоі. — Аніл. Соттоп Веап,
ГгепсЬ Веап, Іеаг Веап.
РЬеНапагіит V. ОепапіЬе.
РЬеІураеа Тоигп. ОгоѣапсЬ. XI. 4.
Волчокъ. — Лол. Зкага. — Чешск. Па-
сѵіѣуі. — Сербек. бизіііса.
РЬеІураеа агепагіа. (Рупр.) Коро-
вички (Екат.)
РЬеІураеа еоѳгціеа С. А. М. Го-
рохояръ лазоревый (вѣр. слѣдуетъ Го-
рохоядъ) иск.
РЬеІураеа іп<ііса 8рг. 8уп. Ае^і-
пеііа іпбіса Кохѣ. — Хив. бпі. — Узбек.
ЗсЬшпѣіа. — Перс. ОиІі-сЬагЬцзк. Па-
разитъ на дынныхъ бахчахъ. Въ Хивѣ
употр. туземцами какъ лекарство отъ
мѣстной болѣзни — опухоли шеи. Для
этого берутъ у2 зол. его въ истертомъ
и высушенномъ видѣ, смѣшиваютъ съ
медомъ и принимаютъ внутрь.
РЬеІураеа гатоэа С. А. М. Вол-
чокъ, Волчецъ. Вовчокъ (Малор.)
Корень солнечный. Корень многоцвѣт-
ный. Стебель гусій, Стебель лѣтній
(иерев.) Товстушка (Полт.) Заразиха
(назв. ОгоѣапсЬе). — Пол. АѴіІк гіеіоѵѵу
(также и ОгоѣапсЬе та)ог). — Чешск.
НиЫЬгасЬ.— Нѣм. НапКбсІіег, НапЙоЛ,
Аезіі^е Зоишіепѵигг.— Франц. Могі Да
СЬапѵге. Въ Швейц. назыв. Ггапгозе,
КІееіеиГеІ. _
РЬеІІоаѳпсІгоп атигѳпяѳ Вирг.
ТегеѣіпіЬ. Меі. ВіоІ. 1858. № 6. 527.
Амурское пробковое дерево (пер. назв.)
Аино на Сахал. Бкігіѣепі (8сЬт.) 8іке-
Ьіпі (Матіа Віпзо). — Даур- ок. Айгуна
Оакипкй-то. По Амуру — КосЬібп^-
то. КосЬіо.
РЬіІайѳІрЬин еогопагіие Г. РЬі-
ІайеІрЬ. III. 205. Фарм. РЬПайеІрЬиз в.
Іазпгіпит зуіѵезіге з.Зугіп^а аіѣа (ВІог.)
Воздушный жасминъ (въсад.) Жас-
мінъ садовий (Малор.) Ночной жас-
минъ, дикій жасминъ (въ сад.) — назв.
заимств., но вошедшія въ употребленіе.
Кустарное дерево (Полт.) Подъясми-
нокъ пахучій. Пусторылъ, Чубушникъ
(Раіі.) — по приготовленію чубуковъ.
Чердышникъ (Сл. Ц.) — Пол. Пхіеійа-
тіп сЫкі, Лазтіп. Суѣпзгпік, Лазтіпек
(род-) — Чешск. Ризіогуі, уазтіп Ы1^,
сезку, Вег Ьіі^, ѵѵоппу. ЗрайЬеІзку ігп.
Кѵііко зейтего ѣгаігі. — Луз. Дазтік,—
Сербек. Ризіогііу. — Нѣм. Оетеіпег
Иеі&пзігаисЬ. І)аз ЛозерЬззіаѣегІ, ЛѴіІ-
Йег Іазтіп, Вазіагй Іазгпіп, ЕаІзсЬег 8у-
гіп^езігаисЬ, ПпасЫег Огап^е, ПпасІі-
Сег Іазтіп, ІІеиізсЬег Іазтіп, ЛѴеіззег
Іазтіп, Еібіепѣаит, сііе АпіопіЫйЬ.
ТобіепЫйіЬе, сІіеѴеіІсЬепгеЬе.—Франц.
8егіп§аі, 8егіп§а, 8угіп§а Дез )агс!іпіегз,
Сіігопеііе, Лазтіп Ьгііагсі ои Ыапс. —
Аніл. Моск Огапде. Ріре Ргіѵеі, ТЬе
8угіп§а о Г іЬе Ѳапіеп, ТЬе Оагіаші
РЫІасІеІрЬиз. Извѣстный садовый ку-
старникъ.
РЫІугѳа Тоигп. ОІеасеаеѴІП. 292.
РЬПугеа Теофраста (III. 10) есть липа,
у ТаЬегп. РЬуІІігеа Сіизіі II наз. 8іеіп-
Ііпсіе, отсюда въ русск. Каменная липа
(Лѣсн. журн. 1839). Черемха (Кондр.)
<ъ пол. — Пол. ТггешсЬа, О1е)піса. —
кешск. Іагаоѵес. — Сербек. Копюгіка,
Хеіепіса.-— НѣмЛдіе Віеіпііпае.—Франц.
Ьа Ёііагіа. — Ашл. "Моск Ргіѵеі.
РЬІѳиш Г. бгат. КипіЬ. 27. 81еис1.
ІоО.НесоотвѣтствуетъРЫеоз древнихъ.
РЫеоз Теофраста, называемое также
Зіоеѣе, есть Роіегіит зріпосит; РЬеоз
ТеоФр. РЫеоз аіоресіаз Діоскорида есть

РЫѳит — РЫотіз
249
БассЬагшіі суііпсігісшп. Аржанецъ (Бот.
Амб.) — Пол. Вгхапка. — Чегиск. Во]і-
пек. Во)пек. — Сербек. МасД гер, Ма-
сіса. — Луз. Разпік. — Финн. ТаЬкіі-
Ьеіпа, ТМікіо. — Нгъм. Оаз ЕбппісЬ,
йаз ЬіезсЬ§га8. — Фраки. Ьа Еіёоіе. —
Англ. Саі’з Таіі Стаза.
РЫѳит агѳпатіит Б. Аржанецъ,
Ржонецъ песочный. Стебъ, Хабръ,
Хебръ (Сл. Бот. Амб.)
РЫѳит ВоѳЬтѳгі ЖЬ. Аржанецъ
(Могил.) Ржанецъ. Боръ мышій, Жит-
ница (Екат.) Многоплодная трава (Сл.
Амб.)—Нгъм. Каігеп8сЬѵгап2§та8. Очень
хорошая луговая трава на сухомъ чер-
ноземѣ, могущая замѣнить при иску-
ственныхъ посѣвахъ РЫешп ргаіепзе,
который на сухомъ черноземѣ растетъ
неудовлетворительно.
РЫѳит ргаЬѳпееХ. Бжанка (Минск.
Зап. Ак, Н. XXIV. 2. 63 съ пол.) Запор-
ная трава (Пет ) Зубная трава (Олон.
Пот.) Колосъ (Моск. Жел.) Межевая
трава (Могил.) Нивникъ (Пск.) Палоч-
никъ (Волог. Вят. Костр. Влад.) Поле-
викъ (Вят.) Пырей (Ниж. Екат.) Пырей
стол боватый (Сггвп.) Пыреечикъ(Моск.
Жел.) Произв. отъ Рожь—Аржанецъ,
Аржаница (Тамб.) Арженецъ (Щегл.)
Арженецъ луговой (Собол.) Арже-
никъ (Сиб. Доп. къ Обл. Сл.) Оржанецъ
(Самар.) Роженецъ, Ржанецъ луговой
(Щегл.) Ржанецъ (Малор. Рог.) Ржа-
никъ (Олон.) Рожникъ (Моск.) Дикая
рожь. Рѣзецъ вѣр. измѣненное Рожецъ
(Тул.) — Сѣянецъ (Арх. Волог.) и изм.
Сѣуха (Вятск.) Сивунъ (Вятск.) Сѣвень
(Даль). Стебъ луговой, Степъ. Тимо-
®еева трава, ТимоФеевка (назв.
перев., но уже вошедшія во всеобщее
употребленіе между сел. хоз.) ТимоФей
тр. Тимоѳеиха. Хабръ, Хебръ *).— Пол.
Тратта Бтѵ. Тутоіеизха. Тузика. Вггапка
(Ков.) — Чешск. Разпік, Осазек (81оЬ.)
Назіокіаз. — Сербек. Маср гер, роріпо
ргазе. — Финн. ХигтііаЬкіо, Ніігеп-
Ьйпіа. — Эст. Нипсіі заЬа. —- Латыш.
Тітоіа заЫе, ІѴаЬгрц заЫе. — Пермяк.
Рудзегъ-турунъ, т. е, рожья трава. —
Зыр. Шепта-турунъ (Савинъ). Си-ту-
рунъ (Сиверг.) — Черем. Буянъ шудо
(Ерем.) — Сарты нв, Сыръ-Даръѣ Атъ-
кунакъ. — Нгъм. ІѴіезеп-ЬіезсЬ^гав,
Огоззез Ьіе8сЬ§га8, Огоззез КоІЬеп^газ,
Катрі§газ, кѴіезеп-ЕбппісЬ, Нігіепдгаз,
ТЬішоіІіеиздгаз, ТутоШудгаа.— Франгі,.
*) Оба послѣднія названія оощи съ
Роіегіпщ зріпозшп вслѣдствіе того, что
древніе называли РЫоез’омъ Роіегіит
зріпозит.
Еіёоіе ои РЫёоІе сіез ргёз, Гіёаи Йез
ргёз, ТітоіЬу сіез Апо'іаіз, Магзейе сіез
ргёз, Огоззе МагзеИе ои МаззеНе, Мап-
пеНе. — Атл. ТітоіЬу-ётазз. Отличная
луговая трава на глинистыхъ и нѣ-
сколько сырыхъ почвахъ; разводится
искуственно. Въ Олон. губ. корень кла-
дутъ на больноіі зубъ.
РЫотіз Вг. ЬаЬіаі. XII. 637. Отъ
РЫох — пламя. РЫотіз, РЫошоз древ-
нихъ есть назв. ѴегЬазсит. РЫотіз
адгіа (Оіозс. IV. 104) есть РЫотіз іги-
ѣіеоза. Желѣзнякъ (Сл. Акад.) Зап-
никъ (Двиг.) Зопникъ (КауФм. ошиб.)
Пол. Йагпік. Неітек. РІотіеппік, 2аЬі-
піее. — Чешск. Баре, Бара (БІоЬ.) —
Сербек. ВиП]ка.—Нгъм. Еіігкгаиі, Юат-
тепіірре, йег ЬбнгепзсЬи'апг. АѴоІІЫн-
те. — Франц. Ьа РЫотісІе. — Англ.
РЫотіз.
РЫотіз Ггиііеова Б. У Діоск. —
РЫотіз а^гія. Фарм. назв. Баіѵіа Ніе-
гозоіутііапа. — Нгъм. Пег Іегизаіет-
заІЬеі. — Франц. Ьа Бащщ еп агЬге,
АгЬге сіе 8аи§е. 8аи§е сіе Іегизаіет. —
Англ. Іегизаіет 8а§е.
РЫотіз НѳгЪа ѴѳЫі Б. Желѣз-
някъ, Желизнякъ. Перекати-поле
(Харьк.) — Тат. Чибинъ-отъ (Тавр.)
РЫотіз рипеепз Жйй. Буквица
(Полт.) Жабья трава колкая (Девг.) Же-
лѣзнякъ (Екат. Полт. Кіев.) Желѣз-
някъ казацкій (Черняевъ, Укр.) Ко-
зацький Залізнякъ (Малор.) Жиліз-
някъ (Сред.) Качимъ (вйЫ.) Коровяки
(Екат. смѣш. съ ѴегЬазс.) Перекати-
поле (Сгііісі.) Покатунъ, Покатичникъ
(Даль). Сутецъ (Курск.) — Сарты на
Сыръ-Даръѣ Кузь-кулакъ. — Кирг. ок.
Гурьева Кызылъ-качимъ (Карел.)
РЫотіз іиЪѳгова Б. Бабка (Курск.)
Синячья'бабка (Хар. Екат. Огип.)
Братъ съ сестрой (Вор.) Буквица (Уф.)
Волчье ухо(Тавр.) Жабья трава. Жер-
яовцы (Алт. Пот.) Жениховая плеть
(Уф.) Заячья трава. (Іенк.) Запъ (Ле-
пех.) Запья трава (Отеі. Кондр. Собол.)
Запникъ (Двиг.) и ошиб. Запникъ (Во-
рон. Зап. Ак. Наукъ. 1875. I. 94). Кра-
пива глухая (Херс.) Земляной карто-
фель, Земляная картошка (Сиб.) Лапуш-
никъ (Уф.) Лихорадочный корень (Ка-
шин. Приарг. кр.) Лошадиный Коче-
токъ (Ворон.) Медовая трава (Курск.)
Медовикъ (Южн. Росс. Сред.) Медов-
никъ (Екат.) Полевой Медунишникъ
(Вор.) Медоука, Медовка (Екат.) — Мла-
денческая трава (Вор.) Нечуй-вѣтеръ
(Екат.) Паровица (Уф.) Христовъ посо-
шокъ (Киш.) Посошокъ узловатый (Со-
бол.) Примочная (Тульск.) Пуновикъ
(Кондр.) Пустостволая трава (Кондр.)

250
РЫошіз — Ніузаіів
Ранная (Каз.) Утиная трава (Кондр.)
Церковникъ (Уф.) Чертополохъ (Пенз.)
Чильчажная трава *) (а не Чилчаш-
ная, какъ у Раіі.) (Алт.) Чужеварникъ
(Кален.) — Нол. Виітѵоѵуу йагпік, Взіе-
Аѵагігіа (ошиб.) биготаіа. — Чешск. Зара
(Мик.) — Чуваш. Саранъ (Сорынъ), Ка-
рыкъ (Каз.) Порошокъ изъ корня упо-
требл. отъ ранъ. Трава отъ лихорадки,
отъ младенческой и отъ грыжи. Кар-
тофелемъ наз. по Формѣ корня. Кал-
мыки сушатъ корни, пекутъ ихъ и ва-
рятъ изъ нихъ молочную кашу, а Ка-
заки употр. отъ поноса.
РЫох. Роіетоп. IX. 303. РЫох —
пламя, отсюда на всѣхъ языкахъ на-
званія, основанныя на словѣ «пламя».—
Какъ-то: Пламенникъ, Пламикъ (Кон-
драт.) — РЫох древнихъ были разные
виды Зііепе и ВіапіЬие съ красными
цвѣтами.
РЬоёпіх аасіуНРега і. Раіт.
КипіЬ. 3. 254. РЬоепіх — собственно
Финиковая Пальма отъ РЬоепісіа, Фи-
никія, откуда и русское Финикъ.
РЬоепіх’омъ назыв. также у Віозсог.—
Ьоіішп регеппе. УТаЬегп. Раіта та^ог.
Въ Вибл. упоминается много разъ подъ
слов. Финики, Финицы, русск. Финики,
Пальма. Фарм. назв. Васіуіі, Раітиіае,
Тга^етаіа, Сагуоіае 8. Сагізіае (Трап.)
Финиковое дерево, Финиковая паль-
ма. Пальма, Пальмовое дерево (Кондр.)
Плоды — Финики. — Пол. ВакіуІ.
Вакіуіоѵіес, Вакіуіоѵуе (кзеѵо. Вакіу-
1о\ѵа раіта. Раіта. Раітоѵе йгзеѵо. —
Чешск. І’гвікк.— Сербск. Регзіак. Урма
(Лавр.) — Луз. \Ѵа)а. — Груз. Индисъ-
хурма (плоды), Дана-кисъ-куди, Пѣн-
ники, Валаносъ. — Нѣм. Ваііеіраіте.
Пл. Ваііеіп. — Франц. Ваіііег. Пл. Ьез
Ваііез. — Англ. Соттоп Ваіе Раіт.
Пл.—Ваіе. Всѣ части растенія имѣютъ
употребленіе въ домашней жизни ту-
земцевъ. Особенно замѣчательны пло-
ды. Отеч. Арав. и Аор.
РЬогшіиш іѳпах Гогзі. Ьіііас.
КипіЬ. IV. 274. Волокнецъ (Щегл.) Но-
возеландскій ленъ (пер.)—Пол. Віи-
діеіпо, Рогтіа (род.) Ьеп аиаігаіпу. —
Чешск. Ъепочѵпік. — Сербск. Ьапоѵас.—
Нѣм. Віе ГІасЬзІіІіе (род.) 2йЬе, Иеи-
зееІапбізсЬег Паска. — Франц. Піи Де
Іа Лоиѵеііе НоІІапбе. Ьіи Де Іа Цои-
ѵеііе 2е1апйе. — Англ. ТЬе Яе» 2еа-
Іапсі Еіах. Отеч. Новая Зеландія. Отли-
*) Называется «Чильчажной» по-
тому, что употребляется для леченія
лошадиной болѣзни: чильчаги—шиш-
ки подкожныя на животѣ.
чается необыкновенной крѣпостью сво-
ихъ волоконъ.
РЬга^тііен соттипіз 7’пи. V.
Агипсіо РЬга§тііеа.
РЬуІіса Теофраста есть ВЬатпив
Аіаіегпиз П.
РЬуІІойосе ІахіГоІіа 8аНзЪ. Егісас.
VII. 712. Болотникъ дулоцвѣтъ (Раіі.
И. Ко88. II. 54).
РЬузаІія Г. Зоіапас. XIII. I. 434.
РЬузаІів— пузырь. Мошна. — Пол. Міе-
сЬоѵтіса,Міескоѵі'ка,МіесЬипек,Р§сЬег-
гуса. 'ѴѴогкоѵізпіа, \Ѵізпіа чѵ рдсЬегхасЬ,
Йубоѵзка хѵізпіа. Рзіе чѵіёпіе. — Чешск.
МосЬупё. 2ібоѵзке ігезпё, Рві ѵізпё, 2е-
Доѵіпу, тесЬипка, тогзкй ѵізпё Ііёсі
ЗаЫіско (81оЬ.)—Сербск. М]еЬигіса, Муе-
Ьигка, Кикисп^ак. — Луз. МёсЬотѵка.—
Нѣм. Віе ІшіепкігвсЬе, йіе ЗсЫиііе. —
Франц. Ье Содиегеі. — Англ. ІѴіпіег-
сЬеггу. Древн. назв. ЗігусЬиоз еисере-
іоз (ТеоФр.) ЙігусЬпоз Ьурпобез, ЗігусЬ-
поз Ьурпоіісоп (Діоск.)— по ЛѴііібѣеіп’у
относятся къ тремъ видамъ, расту-
щимъ въ Греціи: РЬузаІіз Аікекепві,
РЬ. зотпііега и РЬ. риЬезсепз. По Ков.—
ЗігусЬпоз Ьурпоіісоп Діоскор. есть РЬ.
аотвііегшп. По 8ргеп§. — НаІісасаЪиз,
ЗігусЬпоя НаІісасаЬоз есть назв. РЬ.
Аікекепді.
РЬузаІів Аікекѳп^і Ъ. Фарм. назв.
Аікекеп^і, НаІісасаЬиз, 8. Воіапит ѵезі-
сагіит, Сегазив іийаогит (Егисі. ѵеі Вас-
сае). Вишня жидовская, полевая, пу-
зырная (Кондр.) Песьи вишни(Кондр.
Рукоп. пер.) Груши жидівскі (Малор.)—
Мошна (Кашинскій, Двиг.) Мошнуха
(Кален.) Махунка, Махункова ягода
(Даль). Михунка (Ойісі.) Михунковы яго-
ды (Сл, Церк.) Мохунка (Малор.) Мѣ-
хунки (Кондр.) Мяхунка, Мяхунька яго-
да (Мейер. Сл.) Мохуока (Екат.) Му-
хурка (Черняевъ, Консп.) Можжуха
(Отеі.) Мѣшечникъ (Кондр.) Пузырная
трава (Кондр. сочин.) Пухлятика (Херс.)
Сонъ, Сонная трава, Сонная одурь, Сон-
ный дурманъ (Кондр.. по древа, назв.)
Яблоко жидовское (Кондр.) — Чешск.
2ійо'>ѵ8кё уаЪоДу, ВоЪогоІку (у 81оЬ. и
Ор. — ВаЬогоІку), тёсЬипку, Ііёсі уаЫ-
ко. — Сербск. Льоскавац (Панч.) —
Молд. Папушели (Бесс.) — Груз. Дгуд-
губо, Дудгубо, Дудгубела.— Имер. Гур.
Онткоп(Ь)а. — Сарт. Падаль-алюсакъ
(Кат.) — Нѣм. Віе ВІазепкігзсЬе, Егй-
кігзсЬе, йег Ішіепйескеі, йаз бийепЬйі-
сЬеп, сііе МйпсЬзкігзсІіе, сіег гоіЬе
ЯасЬізсЬаііеп, біе РиррепкігзсЬе, йіе
ВсЫиііе, ЗіеіпкігзсЬе, ТеиГеІзкігзсЬе,
ВоЬегеІІе. — Франц. Ь’атоиг еп са«е,
П’атоиг еп сЬетізе, Іа Сегізе й’Ьіѵег,
Сегізе еп сЬетізе, Сегізе йе МаЬоп, Се-

РЬуіеІѳрЬан — Рітріпѳііа
251
гіве Де Содиегеі, Сегізе Де ^иіѵев, Ье
Содиегеііе, Ьа Іапіегпе. На югѣ Фран-
ціи Агіідоііе. Атл. Соттоп ЛѴіпіег
СЬеггу. Отеч. Южн. Евр.
РЬуіѳіерЬав таегоеагра В. Р.
РапДап. КипіЬ. III. 109. Растительная
слоновая кость (пер.) Тагуа-Пальма. —
Нѣм. ЕИеиЬеіпрЯапге. — Франц. Іѵоіге
ѵёдёіаіе. — Англ. ТЬе Тѵогу Раіт ог
ѴедеіаЫе Уѵогу — всѣ назв. составл.
перев. родов. назв. Отеч. Южн. Амер.
РЬуіѲйта Сазз Сотр. VII. 450.
РЬуіеита Віоас. (IV. 128) и Плинія
(XXVII. 99) есть ВезеДа РЬуіеита.
Жертвенная трава (можетъ быть Веа.
РЬуі.) Кольникъ (Сл. Ак ) Рапунцель.
Растрогъ. Расторгъ (Даль 8. РЬ. вріса-
іит). — Пол. Хтѵа (отъ Безе Да), Ва-
рипкиі Дгікі. — Чешск. Хегѵѵа (тоже).
Йерка. — Сербск. Хесіса, геривіса, ко-
зіса. — Луз. Когропка, Хетта (тоже). —
Нѣм. Ва§5ѵигге1, Варѵѵиггеі, Варипгеі,
Теиіеівкгаііеи. — Франц. РЬуіеита,
Ваіропсе ваиѵаде. — Атл. Ватріоп.
РЬуіеита сапѳвсѳпн (Вирг.) Синій
цвѣтъ (Екат.)
РЬуіеита врісаіит Р. Фарм. назв.
Варипсиіив. Кольникъу Рапунцель, Ра-
строгъ. Расторгъ (Даль). — Луз. ѴѴбД-
пеЬо тигоѵѵу кЫёЬ. — Нѣм. 'ѴѴаіДта-
рипгеі. — Франц. СЬеѵеих Д’Ёѵёдие,
Каіроисе ваиѵаде, Каропсиіе, Ваѵе ваи-
ѵаде.
РЬуѣоІасса Тоигп. РЬуіоІасс.ХШ.
2. 31.. РЬуіоп — растеніе, Іасса — лакъ,
т. е. плодъ, дающій красную краску.
Лаконоска (иск. сост.) — Пол. Аікіег-
тев. — Чешск. ЬісіДІо (Рг.) Сегѵес, Каг-
тагіп, Аікегтев (81оЪ.) — Сербск. бгог-
ДоЬоу, ѴіпоЬо^’. — Нѣм. йіе Кегтев-
Ьееге.— Франц. Ьа РЬуіоІадие. — Атл.
Саіаіее, Гохдіоѵе, РЬосап, Роке-ѵѵееД,
ВеД-іѵееД.
РЬуіоІаееа <іѳсап<іга Р. Въ тор-
говлѣ— МесЬоасаппа вригіа з. сапаДеп-
8Із. Въ Амер. апт. — Зоіапит гасето-
вит (НегЬ. Васс. КаД.) Жирная трава,
Лаконосъ. Ночная тѣнь. Индѣйскій
плющъ (Рейфъ). Чечевичная ягода
(Эрт.) Шпинатъ американскій (всѣ
заимств. и искуств. составл.) — Имер.
П(Ь)ера-п(Ь)ера, Тчіап(Ь)ера. — Мингр.
Джамп(Ь)ачіа. — Нѣм. Ѳетеіпе ойег
атегікапівсЬе КегтевЬееге, Аікегтев,
АтегікапівсЬег ЕасЬізсЬаііеп.—Франц.
Ьадие, Ваівіп й’Атегідие, ОганД Мо-
геііе йев Інйев, Ь’агЬге к Іа Ьадие, Мо-
геііе еп дгарре, ЁріпагД Де Ѵігдініе —
Веііа зотЬга (въ Алжирѣ) ЁріпагД Де
Сауеппе — назв. РЬ. осіапйга. — Атл.
Ѵігдіпіап Роке ог ЬгапсЬіпд РЬуіоІаееа.
Моішіаіп Саіаіое ог Рок-ѵѵеей, Ѵігді-
піап Роке-тѵеей. Отеч. Сѣв. Амер. Слу-
житъ для подкрашиванія вина и упо-
требл. въ медицинѣ.
Ріегів Лизз. Сотров. VII. 128. Рі-
сгоз — горькій. Горчакъ, Горчавка (Сл.
Ак. очев. сост. искуств.) — Пол. Оогу-
схеі, Сгогусз, Ооггусіі. — Чешск. Ногус
(РгезІ.) Вгааіаѵес (81оЪ. Оріг).— Сербск.
РгіЦекиза, Кгавка. — Финн. Кіікегб, —
Нѣм. Віііегкгаиі, Віііегід. — Франц.
Ье РісгіДе. — Атл. Ох-іопдие.
Ріегіз Ьіѳгаеіоійѳн Р. Бобильникъ
(Ниж.) Горлюха лѣсная (Тамб. Меу.)
Горчавка сокольная (Собол. пер.) Гор-
чакъ сокольный, Горечавка, Горькая
трава (\ѴіеД.) перев. Зміевка (Екат.)
Кубикъ (Вятск. Меуег). Ленчикъ (Екат.)
Молочай (Вор.) Молочникъ (Уф.) Ци-
корникъ (Екат. пер.) Ястребецъ (Амб.
иск. сост.) Въ Нижег. губ. употр. отъ
«ускопа», т. е. всякой внутренней бо-
лѣзни, происходящей отъ ушиба. Въ
Сибири молодые листья употребляютъ
въ пищу.
Рітріпёііа Р. ПтЬеІІ. IV. 119.
Бедренецъ (Двиг.) Бедринецъ (Со-
бол.) — Пол. ВіеДггеніес. — Чешск.
Вейгнік, Кгѵѵатѵе когёіц. — Сербск. Ве-
Дгепік.— Луз. Ротоспе, ротоспічѵе геіе,
Ротоспік.— Финн. АпінгиоЬо.—Латыш.
8ігйв ваЫев, иогаддав. — Нѣм. Віе Ві-
Ьегпеіі. — Франц. Ье Воисаде. — Атл.
Вигпеі ЗахіГгаде.
Рітріпѳііа Апівит Р. У Діоск. —
Апівоп. Плин. — Апівит. Фарм. назв.
Апівит ѵиідаге (8етеп). Анисъ. Га-
нусъ (Малор) Гйнушъ (Бѣлор.) —
Русин. Ганижъ. — Пол. Апуй — Чешск.
Апух. — Сербск. Апіг, Опііг, Кораг Пі
Дапиз віайкі. — Онаиз, Аниш (Лавр.) —
Луз. ЗІоДке гегпо.— Арм. и Груз. Ани-
сули. — Имер. Гур. Церецо. — Мингр.
Дзера (Эр.)—Кирг. Зира.—Хив. ІПвети
(Федч.) Швеми. — Нѣм. Вег Апів, йег
Агпів, йег АпізрітріпеІІ, АпізЬіЬегпеІІ,
детеіпег Апіз, йег Еіпв, йег Епез, йег
Етв. — Франц. Ь’Апів. Апіз ѵегі. —
Англ. Апіве, Отеч. Египетъ и Греція.
Сѣмена имѣютъ пріятный, сладко-аро-
матическій вкусъ и содержатъ Оіеит
Апіаі аеіЬегеит. Анисъ дѣйствуетъ воз-
будительно на слизистыя оболочки пи-
щепріемнаго канала и дыхательныхъ
органовъ. Увеличиваетъ также отдѣ-
леніе молока. Сѣмена принадлежали
къ Зешіпа диаіиог саіійа тгдога.
Рітріпѳііа аготаііса М- В.
Анисъ (Малор. Рог.) Употр. подобно
предыдущему.
Рітріпѳііа тадпа Р. У ТаЬегп. 88
Тгадовеііпит тгцив. Фарм. назв. Ріт-
ріпеііа аІЬа в. Тгадовеііпит пиуив (Ва-

252
Рітріпѳііа — Ріпиз
(Ііх). Бедренецъ (Кондр-) Бедринецъ
(Бѣлор.) Бодрецъ (Лям.) Оршумъ (Вят.
Меуег). Петрушка козья трава (Кондр.
пер. предай, назв.) ГІорѣзная трава
(Каз.) Снитка (Курск. ошиб.) Совья
стрѣла, Черноголовка (Кондр.) *). —
Луз. ЛѴиІкі рошобпік. — Нѣм. Ѳгоззег
зсііѵтгиег ВіЬегпеІІ, бгоззе Рішріпеііе
0(1. ВіЬегпеПе. — Франц. бгапй Вои-
са§е, Сгапсі Воидпеііп, Сгапй Рітрге-
пеііе. Сгапсі Регзіі йе Воис. Прежде
употр. отъ каменной болѣзни. Свѣже-
выжатый сокъ употр. для выведенія
желтыхъ пятенъ на лицѣ.
Рітріпѳііа 8ахіГга§а і. ТеоФр. и
П.тин. Саіісаііз. ТаЬегп. Рітріпеііа ті-
пог, Тгаб'озеііпшп тіпиз. Фарм. назв.
Рітріпеііа аІЬа ѵ. Ьігсіпа ѵ. тіпог ѵ.
позігаз (Вайіх). Анисъ (Новг. Кал. Ни-
жег.) Бедренецъ (Стеі.) Ведринець
(Малор. Рог. Бѣлор.) Быдринець (Кіев.)
Бедрженецъ (Гродн.) Бедрець (Малор.
Стар. Банд.) Вроніцъ (Бѣлор. Сл. Нос.)
и искаж. Ядринецъ (Черн. Кіев. Гродн.)
Бѣлоцвѣтка (Каз.) Вешникъ (Арх. вѣр.
отъ Вехъ). Воронецъ (Гродн.) Гигель
(Вят. Лал. вѣр. измѣненное Дигель, Дя-
гель). Дягильникъ (Ниж.) и изм. Дзан-
гель (Гродн.) Ягильникъ (Волог.)—Дон-
никъ (Яр.) Дрибчастое зельечко (Полт.)
Каменоломъ (Трап. перев. 8ахіГга§а).
Козелъ, Козлики (Малор. Рог. вѣр.
искуственно взятое отъ слова Тга^из).
Козлецъ (Ниж.) Козелецъ (Сарат.) Ко-
зелекъ (Ниж.) Дикій козлонникъ (Ниж.)
Зубной корень (Влад.) Кудрявецъ по-
левой (Олон.) Молочайникъ (’ѴѴіей.) Мор-
довецъ (Вор. заимств.) Дикая морковь
(Влад. пер.) Пастернакъ полевой (Мог.
Гродн.) Пимпинникъ (Ниж. отъ Рітрі-
пеііа). Пупырникъ (Тул. отъ Сапсаііз).
Рябинка малая (Ниж.) Трава-рябина
(Кал.) Сердечная трава (Перм.) Тминъ
(Каз.) Дикій укропъ (Олон.) — Руеин.
Бедрінець. — Пол. Віейгиепіес (Ков.)—
Уешск. ТгёЬпік (Рг.) І.отікатеп, 81айка
иёііпа, СЬаі. — Сербск. Стрига. — Ко-
рел. Койранъ (Олон.) — Латыш. Мога§-
§а, 8ігсі8 заЫез.— Эст. Маагей.— Финн1
Кап&аз-І. Коігапкитіпа, ѴаппегиоЬо,—
Нѣм. Сетеіпе сѵеіззе Рішріпеііе о<1. Ві-
Ьегпеііе, кіеіпе ВіЬегпеІІ, ВасЬмтги,
сііе Воскзреіегзіііе, Воскзреіегіеіп, сііе
Ией’егѵпігх, біе йеиізсЬе ТЬегіакѵгаг-
геі. — Франц. РеШ Воиса^е, Воисаде
тіпеите, Реіііе 8ахій-а§е, Реііі Воидие-
’*) Ооа названія даны по смѣшенію съ
Роіегіит ЗапдшзогЬа, которая прежде
называлась Рітріпеііа ііаііса тіпог, и
с'ь8ап§иізогЬа ойсіпаііз (см. эти слова).
ііп. — Англ. Вгеакзіопе, Вигпеі 8ахі-
Гга^е, Рітріпеіі, Рітрегпеіі, Захііта^е.
Корни съ запахомъ козла прежде имѣ-
ли большое употребленіе въ медицинѣ
при слабости желудка. Въ народной
медицинѣ тоже употр. во многихъ слу-
чаяхъ: настоемъ умываются, чтобы ве
заразиться опасною болѣзнью (Кіев.),
корень кладутъ на больной зубъ (Олон.
Влад.) Отваръ корня пьютъ отъ боли
въ животѣ и отъ сильнаго запора.
Даютъ въ кормъ свиньямъ для предо-
храненія отъ боли горла (Влад.)
Ріпвиісиіа ѵиіаагів Ъ. Ьепіі-
Ьиі. ѴШ. 26. Глинистая трава (Кондр.)
Жирянка (Двиг. род. назв. иск. сост.)
Жирнолистка (тоже). Жирная масляная
трава (Амб.) Занкелъ (Амб.) Лучная
трава (Кондр.) Сальникъ (иск. сост.)
Фіалка горняя (Амб. иск. сост.) — Пол.
ТІизіозб, Мі^ззпік (род.) Возіораси, ТІи-
зіобз хѵгусгаупу (Ков.) — Чешск. Тиспі-
се (род.) — Сербск. Мазіпіса (род.) —
Финн. ЙбкбпІеЬіі, РіішагиоЬо. — Нѣм.
Ваз Геіікгаиі, йег Вег^запікеі, йіе Виі-
іегѵиггеі, біе НиіЫите, сіаз ЗсЬтеег-
кгаиі. — Франц. Ьа Огазеііе ои Йои-
ЪагЪе соттипе, Огріп соттип, НегЬе
вгаззе, Ьап^ие сі’оіе, Тие-ЬгеЬіз. —
Аніл. Виііегмгогі, ЛѴЬу-Тгооі, Во§-Ѵіо-
Іеі, Воі-^газз, "ѴѴЬііе Воі. ЙогкзЬіге-
Запісіе. Кажется вредно овцамъ.
Ріпііѳв виссіпіГѳг бгбрр. Допотоп-
ное дерево изъ семейства хвойныхъ,
доставлявшее Янтарь, Зпссіпит з.
Еіесігит.
Ріпив Н. Пс. Ргойг. XVI. II. р. 377.
По ЕпйІісЬег’у раздѣляется на 11 отдѣ-
ловъ или секцій:
Зесііо I. Тзи^а II. АЬіез, Пихта.
ІІІ. Рісеа, Ель. IV. Ьагіх Листвен-
ница. V. Сейгиз, Кедръ настоя-
щій. VI. СетЬга, Кедръ Сибирскій.
ѴП. ЗігоЬпз. VIII. РзеийозігоЬиз. IX.
ТаеДа. X. Ріпазіег, Сосна. XI. Ріпеа.
Ріпив (АЬіѳв) *) АЪіѳв Ни Воі.
(Епйі. 95. Ргойг. 421). 8уп. Ріпиз
Рісеа Ь. АЬіез ресііпаіа ПС. АЬіез ех-
ееіза Ьіпк. АЬіез ѵиі^агіз Роіг. АЬіез
аІЬа Мііі. Ріпиз ресііпаіа Ьат. Рісеа
ресііпаіа Ьоий. У Гомера — Еіаіе ига-
потесез (Ойузз. Е. 239). У ТеоФр. —
Еіаіе е аггЬеп (Нізі. ріапі. ІІІ. 10).
У Плин. — АЬіез. Пихта дер. (Кондр.)
Европейская пихта, Польская пих-
та. Свирка, Свиркове дерево,
Шмерка(Мал. Рог. общ. съ пол.)-Пол.
*) Названіе, стоящее внутри ско-
бокъ, указываетъ секцію, къ которой
относится приводимое растеніе.

Ріпиз
25;
Й^іегка, Йѵгіегсзупа, Зтегека, Зтго-
схупа, бкггекі. — Чешск. йейіе. У 81оЬ.
и Ор. 8тгк. — Сербск. Отога, Отогіка,
йеіа. — Груз. Содчи, Сотчи. Алати
(Еіаіе). — Дрлі. Егевникъ, Куени. —
Нѣм. Таппе, Ейеііаппе, ЗіІЬег-Таппе,
Теппе (Епйі.) 'ѴѴоіззіаппе (Воз.) КоіЬ-
іаппе, йіе Ноііе Еіс'іііе (ІЛгісЬ), КаисЬ-
іаппе (Нагк), Кгеизіаппе (йиЫке), йег
МазіЬаиш, йіе Ресіііаппе, йіе ЗіІЬег-
йсЬіе, йіе ТахйсЬіе, йіе Ѵѵ'еіввйсЬіе. —
Франц. Заріп (Епйі.) Заріп Ыапс/ Заріп
аг&епіё, Заріп йе Цоггаапйіе, Заріп к
Геиіііез й’И, Заріп еп реі§пе, Заріп сот-
тип, Ерісеа. — Аніл. Еіг-Тгее, Зііѵег
Еіг, 8рапізЬ Еіг, Ріісііу Еіг. Растетъ
въ Европѣ. Изъ нея получается Стр ас
бургскій или Венеціанскій тер-
пентинъ, ТегеЫпіЬіпа Аг§епіогаіеп-
8І8 8. Аізаііса, 8. аЬіе§па 8. аЫеііпа.
ЗігаззЬиг&ег ой. ѴепеііаніасЬег Тег-
репііп. ТегёЬепіЬіпе аи Сіігоп.
Ріпиз аіапѳпнів Егзеіг. Аино на
Сах. — Записи (8ипки) Зсііг. Гиляки —
Ттеіззі’к (Мах.) Гил. на Сах. — Тиёззк,
Тиіззк (Сгіеііп.) Голъды — СЬазаі’кіа,
Ьйззкіа. При усш. Сунгари — Й88)’сЬіа
(Мах.) Сроки на Шискѣ — СЬёзііка
(СІеЬп.)
Ріпив (Рісеа) аіЪа Аіі. Епйі. 112.
Ргойг. 414. Бѣлая американская ель. —
Нѣм. Сгаиіаппе, ѴѴеіззе СапайізсЬе
Таппе (Воз.) Ніе тѵеіззе ЕісЬіе, йіе Зрги-
сейсЬіе.— Франц. Ьа Заріпеііе ЫапсЬе
(Маоиі) Іа Реззе ЫапсЬе. Еріпеііе Ыап-
сЬе (Ьоий.) — Англ. МГЬііе Атегісап
Зргисе, ТЬе лѵЬііе Зргисе Еіг. Въ Аме-
рикѣ — Зіп^іе Зргисе. Отеч. Сѣв. Аме-
рика.
Ріпив (ТаеДа) аивѣгаіів МісЬх.
Епйі, 105. Ргойг. 392.—Нѣм. ЗитрГкіе-
Гег, РесЬйсЫе, Оаііроі (Епйі.) ЗсЬхѵагг-
ГбЬге (Ьоий.) — Франц. Ріп аизігаі,
Ріп йе тагаів. Ріп )аипе, Ріп а ^опйгоп,
Ріп к іоп^иез Геиіііез.— Англ. Въ Южн.
Піт. Сѣв. Ам. — Ьоп§1еаѵей Ріпе, Уеі-
Іоѵ Ріпе, РіісЬ-Ріпе, Вгоот Ріпе. Въ
Сѣв. Шт. — ЗоиіЬегп Ріпе, Вей Ріпе.
Въ торг. — Оеог§іа РіісЬ Ріпе. Отеч.
Сѣв. Амер. Изъ нея получается Теге-
ЫпіЬіпа аІЬа з. атегісапа.
Ріпив (АЬіѳв) Ьаіватѳа Ь. Епйі.
103. Ргойг. 422. Зуп. АЬіез ЪаІзатеаНС.
Рісеа Ьаізатеа Ь. Бальзамическая пих-
та,— Нѣм. ВаІзат-ЕісЫе, Ваізат-Таппе
(Ьоий.) СиттійсЬіе.— Франц. Ье Заріп
Ваитіег йе Сгііеай (Ьоий.) Ье Ваитіег
йе Сгиііеай. — Англ. Атез. — Ваіт оі
Сгііеай Еіг. ТЬе Ваіт оі Сгііеай ог Ате-
гісап, Зііѵег Еіг, Ваізат Еіг. Отеч. Сѣв.
Амер. Доставляетъ Канадскій бальзамъ,
ТегеЫпіЬіпа сапайепзіз ѵ. Ваізашшп
Сапайепзе, который иногда продается
вмѣсто настоящаго гилеадскаго баль-
зама.
Ріпив (Сейгив) Сѳйгив Ь. Епйі. 136.
Ргойг. 407. Зуп. Сейгиз ЫЬапоііса Ьк.
Въ Вибл. — слав. и русск. Кедръ (Іис.
сына Сирах. XXIV. 14). Исаіи II. 13.
IV. Кн. Царствъ XIV. 9. Псалт. XXVIII.
5. XXXVI. 35. ХСІ. 13) и др. Слав. Ки-
парисъ. Русск. Кедръ (Іезек. XXXI.
3. 8). Слав. Кипарисъ. Русск. Ель
(ЬХ. 13). Древн. Сейег, Сейгоз. Кедръ
ливанскій. — Пол. Сейг, Сейгоѵге
йгзедѵо.— Чешск. Сейг, Сейгуз.— Сербск.
Кейаг, Сейаг. — Болг. Кедаръ. — Груз.
Надзви-либаниса, Либани. — Нѣм. Вег
СейегЬаиш, йіе СейегйсЬіе, йіе ЬіЬапои-
сейег. — Франц. Ье Сёйге йи ЬіЬап. —
Англ. ТЬе Сейаг о! іЬе ЬіЬапоп. Отеч.
Мал. Азія. Доставляетъ Кедровую ман-
ну, Кезіпа еі Маппа Сейгі в. Маппа
Сейгіпа, употребляемая на бальзамиро-
ваніе труповъ. Древесина очень цѣнит-
ся высоко и изъ нея былъ выстроенъ
храмъ Соломона.
Ріпив (СѳтЪга) СетЪга Ь. Епйі.
141. Ргойг. 402. Кедръ сибирскій.
Лймбовое дерево (Слав.) Орѣховое де-
рево (Приаргувскій край). Карпатская
сосна (въ Польшѣ). Кедровые орѣхи —
Меледа (Костр.) — Пол. ЬітЬа, ЬіпЬа
(ЬіпЬоѵе огзезгкі), Кійга. — Чешск.
ЬітЬа, ЬітЬоѵе йгетео, ЬітЬоѵг^ зігот,
Ріпа. — Сербск. ЬітЬа. Кедар (Лавр.)—
Луз. Сейга. — Болг. Ардячь (Прыж.) —
Арм. Егевнапайтъ.—Аринцы Ітр’Ьаі.—
Ассан. Реі. — Бурят. Хуши-модонъ,
т. е. орѣховое дерево.— Монг. СЬиізсЪі
(Раіі.) — Богулы Таеі. На Чусов.—ОІЬа
(Раіі.) На Сосвѣ — Ыре. — Вассуг. Л1-
§аі (Раіі.) — Гиляки СЬіт, тизігзсЬ;
сѣмева іоЬгз. — Гольды Во1Ьеп§кигй
(Мах. 262). — Калм. Мешъ. — Олъчи
ВоЦізсЬкіо. — Ороч. и Ліанег. Воі^ікіа.—
Остяк. Ьаедаі, Ьід^аі. — Пермяки и
Зыряне Зиз-ри. Самоѣды на Оби—Тіййі;
на Кети — Тіййек; на Енис. Тугі: у
горныхъ—Туйеіі"; на Томи — ЭДагда,—
Тат. Барабъ. — Тунг. Такіукёп. —
Сиб. Тат. КиззосЬ, Кизвик, Киза-
а^аізсЬ. — Том. Тат. 8уга. — Нѣм.
Віе АгоЬе, йіе Агѵе, йіе гиззізсЬе Се-
йег, йіе ЗіЬігізсЬе Сейег, йіе Сейег-
кіеіег, йег СетЬегЬаиш, ЬеіпЬаит, 2іг-
ЬеІпиззЬаит, йіе ХйгЬеІйсЬіе, йіе Хйг-
ЬеІкіеГег. — Франц. Ь’АІѵіёз, Еоиѵё,
СеіпЬга, Теіпіег (Маоиі) Ріп СетЬго,
Ріп Аіѵіег, ои АгоЬе, Агоіе. Рідпоп
йоих. — Англ. ТЬе ЗіЬегіап Зіопе Ріпе,
СетЪгап ог Зѵпвз Зіопе Ріпе, ТЬе Сет-
Ьгап Ріпе, ЗіЬегіап Сейаг. Сиб. Доставл.
Карпатскій терпентинъ. Ваізатшп саг-

254
Ріпив
раІЫсига 8. ЬіЬапі, ТегеЫпіЬа Сагра-
ІЬіса. КаграІівсЬег ойег СейгоЬаІзат.
Сѣмена составляютъ лакомство н изъ
нихъ получается масло.
Ріпив СѳтЪга Ь. ѵаг. ритііа. Кедро-
вый Сланецъ, Кедръ-Сланецъ. Сланецъ
дерево (Кондр.) — Аино на Сах. ѢГопі,
Митпі, а шишки — №Ьиі (Зсііт.)— Гил.
на Сах. Ніт (ѲІеЬп.) — Камч. 8иіит,
ЗсЬоІот.— Коряк. КаІзсЬіѵок. — Курил.
Рахерпі. — Ламут. Во1§ііі, Во1§уЙ. —
Сроки на Шистъ 'ѴѴокйо (ѲІеЬп.)—Ороч.
Воідікйа. — Якут. ВоІЬикіа.
Ріпив (Ьагіх) йакигіеа ЕізсТг. Епйі.
8ес(. Ьагіх р. 128. Ргойг. 410. 8уп. Ьа-
гіх йаЬигіса Тигсг. Сибирская листвен-
ница. — Аино на Сахал. Киі (8сЬт.) —
Голъды на Сахал. Коі (ѲІеЬп.) — Ги-
ляки Кбі. — Олъчи и Голъды Ззёзве,
ззуёззуе, сЬёззуе. При уст. Сунг. і’ззі
(Мах.)— Ороки на ІПиекѣ Ззіззі (ѲІеЬп.)
Манегр. Ігакйіа.
Ріпив (СѳДгиз) Вѳойага ВохЪ.
Епйі. Зесі. Сейгив р. 135. Ргойг. 408.
Гималайскій Кедръ. — Нѣм. Ѳоі-
іезЬаит, Нітаіауа Сейег. — Англ. ТЬе
Пеойаг ог Іпйіап Сейаг, ТЬе Засгей Іп-
йіап Гіг.
Ріпив (Ріпавіѳг) Ьаіѳрѳпвів 2ИіИ.
Епйі. 180. Рг. 383. Іерусалимская сосна.
Упом. въ Библ. у Нееміи ѴШ 15. Ки-
парисъ (Нагг. 312).
Ріпив (АЬіѳв) СгІѳЬпі. Аино на Сах.
Агасоі-пі (ЗсЬт.)
Ріпив (84гоЬив)ЬатЬетііапа Впді.
Епйі. 150. Ргойг. 406. Сахарный Кедръ
(Вѣсти. Сад. 1869). Сахарная калиФорн-
ская сосна. — Атл. ТЬе Зи^аг Ріпе оі
Саіііогпіа. Отеч. Сѣв. Амер. Даетъ са-
харъ, употребляемый въ пищу.
Ріпив (Ріпавѣѳг) Ьагісіо Роггеі.
Епйі. 176. Рг. 386. Корсиканская сосна.
а) Роігеііапа
Реисе (Ношег. Піай. 23. 328). Реисе
ійаеа (ТЬеорЬг. Нізі. рі. III. 4). Ріпазіег
(Рііп. Ніві. паѣ XVI. 17) Епйі. Корси-
канская сосна. — Сербек. Сгпі Ьог.
Ъ)Аи8ігіаса
Зуп. Ріпив аизігіаса Нбзз. Ріпиз Рі-
пабіег Вевз. Ріпиз пі§га Ьіпк. Австрій-
ская или черная сосна.—Нѣм. ЗсЬѵагг-
ІбЬге. КсІісѵаггкіеГег. — Франгі,. Ріп йе
Сататапіе, Ріп поіг й’АиігісЬе. — Англ.
ТЬе Аизігіап ог Ыаск Ріпе.
с) Раііазіапа
Зуп. Ріпиз Раііазіапа ЬатЬ. Крым-
ская или Таврическая сосна. —
Тат. Тхаат (Епсіі.) КагаіасЬаті, т. е.
черная сосна (Крым. Зіеѵ.) *).
*) По свидѣтельству г. Рудзскаго
Ріпив (Ьагіх) Ьагіх Ь. Епйі. 133.
Ргобг. 411. 8уп. Ьагіх еигораеа ВС.
Ьагіх ѵиідагіз ЕівсЬ. АЬіез Ьагіх Ьат.
У Гомера н ТеоФр. Рііуз. У Плинія —
Ьагіх. Лиственница европейская.
Нёгла (Волог.) — Русин. Модрина, Муд-
рикъ, Мѵдрень, Чубатникъ. — Пол.
Мойгиеіѵ, Мойггей, Мосігхеѵіоіѵе сігие-
ѵѵо. — Уеіиск. Мойі’іп, Мойгеѵѵ, Зовпа,
йёгёс, Йраіпё а сЬуЬпё йгіп. — У ЗІоЬ.
Вгіт, Ьгій. — Сербек. Месезап, Ьізіѵе-
піса, А.ГІ8. Тис, Тнсово древо (Кар.) —
Луз. Зко\ѵгопсе йгуе'ѵо. бкоѵѵгопск. —
Финн. Закзаппаге, ЬеЫісшізі.— Чуваш.
Кйврысь. — Бурят. ШинусуНъ (Кашин.
Приарг. кр.)—Тат. Тиль-агачъ.—Нѣм.
Піе тѵеіззе ЬагсЬе, Ѳетеіпег ЬйгсЬеп-
Ьаит, Ѳетеіпег ВоіЬЬаит, ЬеегЬаит,
ЬіегЬаит, ЗсЬбпЬаит, ТегрепііпЬаит.—
Франц. Ье Мёіёге, Мёіёге й’Еигоре
ЬагсЬе. — Англ. ТЬе ЬагсЬ. Доставл.
Венеціанскій или Лиственничный тер-
пентинъ и Бріансонскую манну — Те-
геЬіпіЬіпа ѴепеЬа з. Іагісіпа в. Іагірта.
Ваізатит Ріпі Ьагісіз, Маппа Іагісіпа
з. Вгіапвоппеп8І8.
Ріпив (Ьагіх) ЬѳйѳЬоигіі Епй1.
Ешіі. 131. Ргобг. 410. Зуп. Ріпив Ьагіх
РаП. Ьагіх зіЬігіса Ьей. Сибирская
лиственница. Листвякъ, Лиственъ,
Лиственка, Карагай (Вят. Меуег) по-
слѣднее съ тат. Карагай. — Аринц.
ТзсЬіП.. — Ассан. ЗсЬеі. — Тат. Сиб.
Туі, Теи§аі8сЬ (РаП.) — Вотяки Ли-
станъ. — Перм. Лисвень. — Башк. Ка-
га^йз. — Тат. Карагай. — Мот. ЗсЫ-
паезвп (РаП.)—Бурят. ІізсЬеЬип (РаП.)
ПІинус|нъ (Каш.) ЗсЬіпоЬпп (Ѳеогр).—
Тунг. Даур. ТзсЬіпаЬпп (Раіі.) — Зыр.
Му'ари. — Вогул. Чапк. На Чусовой —
Піій- — Остяк. Ыапк. — Тут. Ігуакіо.
(РаП.) Кіокіа (Оеог^і). — Ламут. Ігуаі,
Ігаеі, ІзісЬ. — Сам. на Оби СЬй,ги. На
Ение. Кати, СЬатте. Томскіе — Туй-
зсЬіп^; на Кети — Тоео, Туи. Камч. —
Кгош. Кромѣ того у РаП. Сагаввгпіз —
Тууп. Таудіпггв вей топігсоіів— Тоіта.
РитроІсоІгепзгЬив — Та§. ІпЪагкіепвг-
Ьиз — Зезв.
Ріпиз (СѳтЪга) тапсівііиг і са В.ирг.
Р. СетЬга ѵаг ритііа іп Ргойг. Гиляки
Мизіг (8сііг.) На Сахал. Мизкгі (ЗсЬг.)
Олъчи- и Голъды К61йоп§. Манегр. Коі-
йёп (Мах. 263). При уст. Уссури— СЬи-
уасіа.
Ріпив (АЬіез) ТТогсітаппіапаЙеу.
По Ргойг. Р. АЬіез йи Воі р. 421. Кав-
этого названія онъ никогда не слыхалъ
въ Крыму, а назыв. эта сосна по тат.
также какъ и Р. зуіѵезігів.

Ріпив
255
казская пихта. Чпхри (Имер. Зап.
Рупрехта). Сочи (Имер. Шароп. у.) Сит.
Ріпив (Ріеѳа) оЪоѵаіа Апі. Епсіі.
119. Рг. 415. Зуп. Рісеа оЬоѵаіа Ьей. —
Груз. Злати. — Груз. Имер. Гур. Нада-
ви. — Голъды В^асЬіа, сІв]асИЛа, или
дІасЬіа.— Манегр. Аззікіа (Мах. 261).—
Ороч. Азікіа. — Тат. Кага-зсЬегзае
(Епсіі.)
Ріпив (Ріеѳа) огіѳпіаіів Ь. Епсіі.
11.6. Рг. 414. — Имер. Назви. — Куд.
Оссет. Назъ (Сред.)	'
Ріпив (Рісеа) Ріеѳа <1и Воі Епйі.
116. Рг. 415. Ріпиз АЬіез Ь. Рісеа ѵиі-
§агіз Ьіпк. АЬіез ехееіза Со. Теоор.
Еіаіе е іѣе1е)а. Плин. Рісеа. — Ель.
Елина. Ялина(Основа).Еловый лѣсъ на
болотныхъ мѣстахъ наз. Кремлевникъ.
Русины Смерекъ (мужск. особь), Смере-
ка (женск.) — Пол. йойіа, йейііпа, йе^іа,
йе§1іпа. Зозпа йойіа (Ков.) — Чешск.
Зшгсек, Зтгс, 8т г ска, 8шгек, Зтегек,
йейіа Зтгк. — Сербек. йеіа, йеіа іопко-
ѵегЬа, Зшгса. Іелика, Чаи, Чамовина
(Лавр.) — Луз. 8тгёк, Йтгіок, §тгёка,
йёйіа. — Болг. Іел. — Самог. йойіа
(Ков.) — Финн. Киизі, Нопка, гйка-
киизі. — Лаплан. Киоза з. і^иоза. —
Эст. Киизк. — Перм—и Зыр. Кбз. —
Корел. Олон. губ. Кузы. — Лагпыш.
Е§1е. — Вогул. Каиі, Каиіа, СЬоий. —
Самоѣды на Оби — СЬа, СЬййу; на На-
римѣ — СЬайе; на Енис. — Ка, СЬагі;
на Кети — Куі. Буряты — ЗсЬа^ип
(Оеог§.) Буряты Приарг. кр. Хасур-
гунъ (Каш.) — Вятск. Таіп. Терты. —
Чуваш. Чйрша. — Ламуты Хрипли. —
Якуты СЬаг]а-Везз.— Камчад. Збкаг.—
Кирг. Джукъ-агачъ.— Тат. Кага зсЬег-
зсЬае, т. е. черная ель. — Тат. въ Сиб.
ТзсЬіЬу. — Тат. въ Красноярскѣ 8сЬі^-
зсЬі. — Телеуты Тщеп. — Ост. СЬиІІ,
Коіі.— Моні. СЬаіІаззй.— Тунг. АзсЬік-
Іа, АЬікіа. — Арм. Эгевинъ. — Груз.
Злати, Надави. — Гур. Имер. Надзви,
Назви. — Нѣм. Піе ЕісЫе, Оетеіпе
ГіеМе, ЗсЪугаггіаппе. ЕісМепіаппе,
ОгйпеЬоІг, НаггйсЬіе, Наггіаппе, йег
РесЬЬаит, РесМаппе, ВоіМсЬіе, ВоіЬ,-
іаппе, 8сЬѵ?аг2іаппе, ОетеіпеТаппе.—
франц. Заріп ёіёѵё. Ерісеа, Реззе/ 8ё-
гепіе, Еаих 8аріп, Варіо Йе Иоптёве.—
Англ. Соттоп ог Иог\ѵау Зргисе. РіісЬ-
Тгее, Вигчипйу РіісЬ. Еигореап Зргисе
Гіг, Зргисе Гіг. Доставл. ТЬиз ѵ. ОІіЬа-
пит зуіѵезіге, обыкновенную смолу и
ТегеЬіпіЬіпа аг^епіогаіепзіз з. сотти-
піз, Страсбургскій или обыкновенный
терпентинъ.
Ріпив (АЬіѳв) РісЬіа Еізсіі. Епйі.
р. 108. По Ргойг. Ріпиз зіЬігіса Тигсз.
р. 425. Зуп. АЬіез зіЬігіса Ьей. Ріпиз
Рісеа РаП. Рісеа РісЫа Ьоий. Сибир-
ская Пихта. Певгъ (Сл. Акад. III.
165). — Зыр. Ніи. — Перм. Кіи (РаП.)
Нивъ, Нилъ (Рог,)--Вот. №1ри (Вят.)—
Тат. Ак-сЬегзсЬае, т. е. бѣлая ель. Ак-
шершы.—Моні Сііайзига.— Тунг. Хапк-
ія (беог^і). Хаапіка у. Хап^іа (Епйі.) —
Бур. Джодо или священное дерево. —-
Чуваш. Пилешъ, Хопла-Чиржа, т. е.
рябинокорная ель.
Ріпив (Ріпавіѳг) Ріпавіег БоІапЛ.
Епйі. 168. Ргойг. 382. Зуп. Ріииз шагі-
ііта Вс. Приморская сосна. — Пол.
ЗзсгіоІітЬа. — Чешск. Могзка Ьогоіѵі-
се. — Сербек. Вогіка. — Нѣм. Віе ііа-
ІіепізсЬе КіеГег, йіе МеегкіеГег, йег Рі-
пазіег, йіе ЗігапйіоЬге. ЗеезігапйзйсЫе,
Рогіи§іезівсЬе Кіеіег. — Франц. Ріп
тагіііте, Ріп йе Вогйеаих, Ріп йез
Ьапйез, Сггапй Ріп. Ріп Ріпазіге, Ріп
Ріпзоі, Ріп йе Мапз, Ріп а ІгосЬеіз
(Ьоий.) — Англ. ТЬе Ріпазіег ог Сіизіег
ХѴіІН Ріпе. Сѣмена этой сосны распро-
странены въ экзот. странахъ и оттуда
привозятся въ Европу и встрѣчаются
въ каталогахъ подъ именами Ріпиз сЬі-
пепзіз, пераіепзіз, Ыоѵае Ноііапйіае,
Хоѵае 2е1апйіае, 81. — Неіепіса и др.
Доставл. Французскій или Бордосскій
терпентинъ, ТегеЪіпіЬіпаѲаІІіса и бур-
гундскую смолу, Кезіпа Ріпі Ьиг^ип-
йіса.
Ріпив (Ріпеа) Ріпеа Ь. Епйі. р. 182.
Ргойг. 381. РііЬуз (Нош. Піай. XIII. 390.
XVI. 483. Негой. Нізі. VI. 37). Ріпиз
(Рііп. Нізі. паѣ XVI. 16). Ріпеа пих (Рііп.)
Итальянскій Кедръ, Каменная
Сосна, Пинія, Итальянская Сосна
(Кондр.) Плоды въ продажѣ назыв.
«Орѣшки» и продаются уже разби-
тыми. — Пол. Ріпіоіу, 8озпа. Пл. Ріпо-
1у. — Чешск. Ріпеіа, Ріпіе. — Сербек. Рі-
щоі.— Нѣм. Віе (гепіеззЪаге ЕісЫе, йіе
хаЬте, тееізсѣе КіеГег, йіе Хиззкіеіег,
йіе Ріпіоіе, йіе Ріпіоіепкіеіег, йег 2іг-
ЬеІЬаит, йег ХігЬеІпиззЬаит, йег ѵеі-
зсЬе ХігтЬаит. — Франц. Ріп рі^поп,
Ріп сиіііѵё, Ріп Йе ріегге, Ріп Ріпіег,
Ріп-Ьоп, Ріп-йоих, Ріп Рагазоі й’йаііе.
Пл. Рі§попз, Рі§попз йопх. — Англ. ТЬе
Зіопе Ріпе, Паііап Зіопе Ріпе. Сѣмена
очень вкусны.
Ріпив (Ріпавіег) Ритіііо Наепск.
Епйі. 169. Ріпиз топіапа Вигоі Ргойг.
р. 386. Ріпиз Ми^Ьиз Зсор. Сланецъ
сосновый (Фиш.) Горная сосна. — Пол.
Кгетриіес, Козго Йггеіѵіпе. — Чегиск.
Козойгеѵіпа. — Сербек. Козойгеѵіпа. —
Нѣм. Віе АІрепЙЬге, йіе Аірепкіеіег,
йіе КгиттЬоІхкіеГег, йег 2ипйегЬашп,
йіе Емъг^кіеіег. КпіеЬоІз, ЬаізсЬе, Зре-
ге, 2е1іе. МидЬо ой. Вег§іаппе (Вооііі.)

256
Ріпив — Рірѳг
Франц. Ріп паіп, Ми§Ьо сгіоп, 8иГйз,
ТогсЬе-ріп, Ріп сіе шопіавпев, Ріп йе
Вгіапсошіаів. Ріп Сгіп. — Англ. ТЬе
Моипіаіп Ріпе, ТЬе Ми§Ьо тѵіісі Ріпе,
ТЬе Нипд-агіап Ваізат Ріпе. Доставл.
Оіеит іетрііпит.
Ріпив наеііаііѳпяіз. Гил. на Сах.—
ЭДагп^і. На Тим. — Х^агіи^. Орок. на
Шнекѣ — ІѴап^ііа (61еЬп.)
Ріпив (81,гоЪив) ЗѣгоЪив Б. Епйі.
р. 146. Ргойг. 405. Ваймутова сосна.
Нѣм. ЛѴеутоиіз ГісЬіе ой. КіеГег. Віе
тѵеіззе Кіеіег, \ѵеіззе ГісЫе. — Франц.
Ріп йе Ьогй АѴеутоиіЬ. — Атл. ЛѴИіѣе
Ріпе, Ритркіп Ріпе, 8ар1іп§ Ріпе (въ
Амер.) Ьогй’з ѴеутоиіЬ’з Ріпе (въ
Англ.) Отеч. Сѣв. Амер. Разводится и
въ Россіи.
Ріпив (Ріпавіѳг) вуіѵевѣгів Б.
Епйі. 171. Ргойг. 385. ТеоФр. РііЬуз
а§гіа (Нізі. рі. ІП. 4). У Плин. Таейа
(НІ8і. паі. XVI. 19). Сосна. Сосонникъ.
Осохарникъ, Осохарница. Борйна (Бѣ-
лор.) Мянда *) (Волог. Никол.) Пот. Кон-
га — сосновый рудовый лѣсъ. Хбнга —
сухая сосна; Хбножникъ — сухой сос-
някъ (Арханг. съ Финскаго). Хвалка
(Гродн.) Хвбя (Полѣсье). Разность Хе-
гохуіа наз. Сухощепка, Лутица (Черн.
Конспект.) Въ Арх. губ. различаютъ
три сорта Сосны: Сосна поджарная,
т. е. великорослая; Сосна кремнистая,
т. е. малорослая и Сосна мутовочникъ,
т. е. рѣдкослойная. Сосонникъ бываетъ:
1) прѣсный — мяндачный, 2) рудовый
или кондовый. Распустившійся цвѣтъ
сосны, употребляемый въ пищу, наз.—
Крупялки (Перм.) — Русин. Смере-
ха. — Пол. Зозпа, Зозпа роароіііа. Ѵаг.
Іі^по Іахо — СЬо]па, Скобка. — Чешск.
8озпа, Вог, Вогокісе, СЬчѵо), СЬпчц. —
Сербск. Вог ргозіі, Веіі Ьог. Оморика.
Боровика — соснов. дер. Борикъ— сос-
някъ.— Луз. Вбг, Вогіз, Воготѵіса.— Са-
мог. Зозпа. У Карп.—Финн. АіЬкітапіу,
Мкпіу.— Еорел. Олон. г. Педай (Пот.)—
Эст. Мапй, іогѵй шапй. — Латыш.
Ргеейе, РгеЬйе (Раіі.) —ІОжнобережскіе
Тат. въ Крыму Чамъ или Тшамъ, а сѣ-
верные — Паратъ (Рудзск.) Віаз-ізсЬа-
ті **) (Зіеѵеп). — Вятск. Таги. Паратъ
(Лал.) — Каз. Тат. Хагак. — Вотяки
Пужумъ. -— Перм. гг Зыр. Пожумъ. Ро-
зсЬогп, РозсЬет. — Буряты ПагаЬип
*) Мяндою назыв. въ Арханг. губ.
Мезенск. уѣзда молоденькая сосна или
ель (Данил.) Мянда — верхніе слои сос-
ны ; лѣсъ (Гротъ Фил. Раз. I. 472).
**) Г. Рудзскій пишетъ, что онъ не
слыхалъ въ Крыму этого названія.
(беог^і).— Иркут. Буряты Нархунъ,—
Забайкал. Буряты Нарассунъ (Каш.
Приарг.. кр.) — Моги. Пагазвп. — Кирг.
Карагай. Нуратъ. — Калм. Шару-хара-
гай (Кир.)—Багигі. Кага^аі, СЬагадаі.—
Вогул. Таегі. На Чусовой — Таегп. —
Остях. ПлізсЬе, ОпізсЬе.—Вассуг. Опі-
зосЬ. — Самогъйы на Оби Лс, на Енис.
Зіё. — Тамг. Таітиа, на Томи—Тйе,
на Кегпи—ТзсЬуё ѵ. Куё.— Тут. йекіа.
Мордв. Пичень-чуфтъ. Пича (Мокш.)
Пиче (Эрз.)—Гольды Міа^йа.— Якуты
Билгойсг;. окр. Весь. — Молд. Врядъ. •—
Чуваш. Хыра. — Лапл. Веізе. — Груз.
Имер. Гур. Пичви. — Арм. ІПаджъ. =
Нгъм. КіеГег. бетеіпе Кіеіег, Ебѣге,
КіепЬапт, Тап§е1Ьапт. Въ Лифлянд.—
Таппе. — Франц. Ріп соттнп, Ріп йе
Виззіе, Ріп йе І1і§а. — Англ. ТЬе кіій
ЗсоісЬ Еіг, ТЬе Соттоп Ріпе. Доставл.
Сосновую смолу или Лѣсной ладанъ,
ОІіЪапшп вуіѵаііешп в. ТЬиз ѵиі&аге, 8.
сотшипе, также Простой терпентинъ,
ТегеЬіпіЬа соттвпіа, 8. ѵпі^агіз; также
Варъ, Канифоль, СоІорЬопіпт, черный
деготь. Изъ хвои получается Сосновая
шерсть. Въ Якутск. обл. заболонь слу-
житъ главною пищею для значитель-
ной части Якутовъ. Гдѣ нѣтъ Сосны,
тамъ ѣдятъ лиственничную кору (Павл.
Изв. Сиб. Отд.)
Ріпив (Таейа) Таейа Б. Епйі. 164.
Ргойг. 393. Черная виргинская сосна.
Ладонная сосна. — Нгъм. 'ѴѴеісЬгапсЬз-
кіеіег, ЗсЬчгагие ѵігрпіасЬе КіеГег. —
Франц. Ріп Чйе Гепсепэ. — Англ. ТЬе
Ггапкіпсепзе ог БоЫоІІу Ріпе. Сѣв.
Амер. Отъ этого вида, а равно и отъ
нѣкоторыхъ другихъ(ра1Ц8ігІ8, ЗігоЬпв),
получ. Американскій Галипотъ или Бар-
расъ, Ваггав, а также простой амери-
канскій терпентинъ, ТегеЬіпіЬіпа ате-
гісапа соттипіз *).
Рірѳг Ь. Рірегас. Рг. XVI. I. 240 **).
Греч. Ререгі. Перецъ. — Пол. Ріергг.
*) Такъ какъ внѣевропейскія хвой-
ныя деревья возбуждаютъ особенный
интересъ и описываются во многихъ
общихъ сочиненіяхъ подъ различными
названіями, то въ концѣ Словаря бу-
дутъ приложены въ дополненіи нѣ-
сколько невошедшихъ сюда видовъ,
съ ихъ переводными названіями.
*♦) Въ настоящее время изъ разныхъ
видовъ этого рода образованы новые
роды, какъ-то: Роіотогрііе, Масгорі-
рег, СЬаѵіса, СиЪеЬа, Епскіа, Реііо-
Ьгуоп, АгіаиіЬе, Астосагрійіит, Рере-
готіа, СоссоЪгуоп, Веггопіа — но здѣсь
всѣ отнесены къ роду Рірег.

Рірѳг — Ріяіасіа
257
Ріегг, Ріегзг. — Чешск. Рерг. — Сербск.
ВіЬег, Рараг. Паприка (Лавр.) — Бом.
Пипер.	— Арм. Пглегь. —
Груз. Мголвара, Ппльпили (Р. аІЬшп еі
піятит). — Нѣм. Ріей'ег. — Франц.
Роіѵге. — Атл. Реррег.
Рірѳг ВѳЫѳ Е. Нынѣ СЬаѵіса Веііе
Мід. Бетель. — Нѣм. Веіеіріеііег. —
франц. Вёіеі йез Маіаів. — Англ. Веііе
Реррег. Отеч. Ост. Инд. и Ост. Инд.
Архип. Туземцы жуютъ листья этого
вида (а также и Р. ЗігіЬоа и Р. Маіа-
тігі) вмѣстѣ съ Арековыми орѣхами.
Рірѳг СиЪеЪа Ь. 61. Нынѣ СиЪеЬа
оШсіпаІіа Мід. Фарм. назв. СиЬеЬа. Ку-
беба. Отеч. Амбоина, Бенг. Употребл.
въ медицинѣ цодъ именемт Егисіиз
СиЬеЬае, Нтпрае 8. Вассае СиЬеЬае.
Кубеба. — Нѣм. КиЬеЬепріей’ег, біе
Вгйиіі^атакйгпег. — Франц. Роіѵге <1е
СиЬёЬе. — Аніл. СиЪеЬ Реррег.
Рірѳг ЛаЪогапсІі Ѵеіі. Нынѣ Оііопіа
ЙаЬогапбі КипіЬ. Зеггопіа ЙаЬогапбі
биііі. Яборанди. Жаборапди*). Отеч.
Браз.
Рірѳг пі§гит Б. Фарм. назв. Рірег
аІЬит еі пі§гит. Бѣлый перецъ (безъ
кожи). Черный перецъ (въ кожѣ). Отеч.
Остъ-Индія.
Рігсйпіа аЬузвіпіоа Нарт.
РЬуіоІассас. Зуп. РЬуіоІаееа йойесапйга
Б’Негіі. По Ггозі’у это есть то расте-
ніе, о которомъ говоритъ Іисусъ Хри-
стосъ, называя его Зерно горушич-
но, Зерно горушно (слав.) Зерно
горчичное (русск.) (Ев. Матѳ. XIII. 31.
XVII. 20. Марка IV. 31. Луки XIII. 19.
XVII. 16). По Бі^ЬІооі и др. это есть
Зіпаріз огіепіаііз Б., а по другимъ это
есть Заіѵаіога іпйіса Воуіе. Корень и
плоды этого раст. извѣстны въ Абисс.
и въ Европѣ подъ именемъ Вайіх еі
Егисіиз ЗсЬеріі, какъ противуглистное
средство. Отеч. Абиссинія.
Рініасіа Ь. ТетеЬіпіЬ. II. 64. Греч.
Рівіасе, Ріаіасіа изъ ріаза, смола и асео-
шае, помогать. Арабское вазв. Гизіад.
Фисташковое дерево. — Пол. Рі-
аіасуа, Різіасуоѵе йггетѵо, Різіакоіѵе
Нгиеѵѵо. — Чешск. Йесік. — Сербск. Рі-
*) По ВозепіЬ. 178 Епскіа пп^піеи-
іаіа Мід. (Рірег ипдиісиіаіиш В. еі Р,),
Епскіа геіісиіаіа Мід. (Рірег геіісиіа-
іит Б.) и Епскіа діаисезсепз КіЬ. (Рірег
пойиіозит Еіпк.) — доставляютъ ко-
рень Жамбаранди, Вайіх йашЬагапйу,
употребляемый какъ мочегонное, про-
тиву укушенія змѣей и отъ зубной
боли. Отеч. Бразилія. См. также прим.
на стр. 47 при АгіЬапіЬе. .
аіас..— Нѣм. РівіахіепЪаиш, Різіакіе.—
Франц. РізіасЬіег. — Англ. ТЬе Різіасіа
Тгее.
Рініасіа Еѳпѣідсив Б. У древнихъ
ЗсЬіпозфіозс.) Ьепіізсиз(Рііп.) Въ Библ.
Слав. Тернъ (Даніил. XIII. 54. Зизап-
паЬ. 5. 40). Дерево Мастиковое, де-
рево Мастишное. — Пол. Ьепіузгек,
піазіухоіѵе йі хе\ѵо, шазіукочѵе с!гхе\ѵо.—
Чешск. Тгузіа, МокІес. — Сербск. Тгіз-
Ца.— Груз. Кэвисъ-хэ, а смола К-э-ви,
Данамастаки (ее жуютъ грузинки и ар-
мянки). Иъ Афг. и Кабул. Хинджакъ —
Нѣм. Наз етѵі§е Ноіи, МазііхЬаит, сііе
Мазііх-Різіагіе, сіег ЕаЬпвіосЬегЬаит.—
Франц. Ее Ьепііздие, Везіепсіе, Рівіа-
сЬіег-Еепііддие. — Англ. ТЬе МазіісЬ
Тгее, Ьепіізк. Отеч. Хіо. Отдѣляетъ
Мастику, Веаіпа МазіісЬе, МазіісЬе 8.
Мазіух. Сгішшіі МазіісЬез 8. Мазіідіз,
в. Різіасіае а. Ьепіізсае. Она бываетъ
двухъ родовъ: МазіісЬе іп Іасгутіа 8.
М. еіесіа 8. М: іп §гапіз, Мааііс тйіе,
собираемая со стволовъ, и МазіісЬе іп
аогііа я. ѵиівагіа, Мааііс Гетеііе, соби-
раемая съ земли.
Ріяіасіа тиііса Б. еі И. Ладанное
дерево, Скипидарное дерево (Раіі.) Тер-
пентинное дерево (Лѣсн. журн.)—Арм.
Сарагеци.— Тат. въ Крыму Тагак (Раіі.)
Заккіз-а^аізсЬ, т. е. смоляное дерево.—
Тат, за Кавк. Сахъ-кёзъ-агачъ.
Ріаѣаеіа ТегѳЪіпіііив Е.*) У Діоск.
и ТеоФр. ТегтіпіЬоз. У Плин. ТегеЬіп-
іЬоз. Скипидарное дерево, Терпентин-
ное дерево. — Пол. ТегеЪіпі, ТегеЫп-
іоѵе сіггеѵо. Тегрепіупотѵе йгаеѵѵо, Тег-
репіупоийес. — Чешск. ТегеЬіпіЬ. —
Сербск. Зтгйа, Зтгсіе].), ЗтгйЦіка. —
Нѣм. ТегрепііпЬапт, ТегрепіЬіп-Різіа-
сіе. — Франц. ТёгёЬіпіЬе, ІёгёЬіпіЬе
йи Ргоѵепсе, Рийіз, СагоиЬе Йе йийёе.-—
Атл. ТЬе Тигрепііп Різіасіе. Отеч.
Южн. Евр. Сѣв. Афр. Изъ разрѣзовъ
ствола вытекаетъ лучшій сортъ Тер-
пентина, называемаго Кипрскимъ иди
Хіосскимъ, ТегеЫпіЬіпа Сургіа ѵеі йе
СЬіо різіасіпа. СургіксЬег Тегрепііп. На
вѣтвяхъ и листьяхъ образуются, отъ
укола насѣкомаго АрЬіз Різіасіае,
орѣшки, называемые баііае різіасі-
пае ѵ. ТегеЬіпіЬі (Вов. 846), употребл.
въ медицинѣ и на краску.
*) Въ Библіи о Різіасіа ТегеЪіпіЬиз
упоминается весьма часто. Въ нѣкото-
рыхъ мѣстахъ онъ названъ по слав.
Теревинѳъ, въ русск. перев. — Тер-
пентинъ или тоже Теревинѳъ (Исаія
I. 29. Бытія XXXV. 4. Исаія VI. 13.
Іис. Сына Сирах. XXIV. 19 и друг.)
17

258	Рівіасіа
Різіасіа ѵѳга Л. У ТаЬегп. Різіасіа
8. Еізіісі *). Клокотина дерево, а плодъ
Фисты (Кондр.) Орѣхи персидскіе
(Кондр.) фисташковое дерево, а
плоды Фисташки. — Пол. Різіасуо-
тѵе йггетѵо. — Сербск. Різіаё ргаѵі.
Клокочика (Лавр.) — Груз. Арм. Пу-
стуги. — Тат. въ Крыму РізсЬіа. —
Перс. Різіё, Листа, Фиста. — Въ Бух.
Ріоіа. — Нѣм. АесЬіе Різіаиіе, ДѴаЬге
РізіасіепЪапш, РітрегппззЬаит, а пло-
ды ЗугізсЬе ЛйззсЬеп, Різіаиіеп, Різіа-
иіептапсіеіп, Сгйпе РітрегпйззсЬеп. —
Франц. РізіасЬіег ѵгаіе. Пл. Хоіх Рі-
зіасЬе. — Аим. ТЬе ігпе Різіасіа Лпі
Тгее, РізіасЬіо Тгее. Отеч. Перс. и Сир.
Плоды 8етіпа з. Лпсіеі Різіасіае з.
Ату8<1а1ае ѵігійез употр. въ пищу и
доставляютъ масло.
Різііа Зігаііоіѳз В. Агойі. КипіЬ.
III. 7. ОТЪ греч. РІ8ІО8, водянистый.
У Діоск. бігаііоіез.
РІ8ит Тоигп. Бе^иш. II. 368. Греч.
Різоп. Цельтск. різ. По ТеоФр. отъ греч.
рііззеіп, выщелушивать. Горохъ **),
Горошекъ, Гороховникъ (Сл. Церк.) —
Лол. СгосЬ. — Чешск. НгасЬ. — Сербск.
Сгазак. Облич (Кар.) — Нѣм. ЕгЪзе. —
Франц. Роіз. — Атл. Реа.
Рівит агѵѳпзѳ Б. Нѣм. АѴіІйе ЕгЪ-
зе, АскегегЬзе, 8іоскегЬзе. КісЬег. —
Франц. Різаіііе, Роіз йе Рі§еоп. Роіз
саггё, Візаіііе. — Роіз §гіз, Стізаіііе,
Роіз Де ЪгёЪіз, Роіз Д’а^пеап, Роів Де
Ііёѵге.
Різшп заііѵит В. У древн. Різов,
Въ другихъ мѣстахъ слав. Теревинѳъ,
въ русск. переводѣ Дубъ (Іис. Нав.
XXIV. 26. 1 Кн. Царствъ XVII. 2. Въ
другихъ мѣстахъ слав. Дубъ, по русск.
Терпентинъ (Судей VI. 11. 19). Въ дру-
гихъ мѣстахъ слав. Дубъ, русск. Дубъ
(1 Кн. Царствъ ХѴП. 19, 2 Кн. Царствъ
XVIII. 9.10.14, 3 Кн. Царствъ ХШ. 14),
тогда какъ въ переводахъ Библіи на
другихъ языкахъ названъ ТегеЬіпіЬ.
Наконецъ въ другихъ мѣстахъ — слав.
Дубъ, по русск. Дуброва (Быт. XII. 6.
ХШ. 18) и по слав. Дубъ Мамврійскій
(Второе. XI. 30. Суд. IV. 11) и т. д.
Переведенные у Исаіи (I. 29. 30) Тере-
винѳы — можетъ быть есть і)иегсиз
Пех.
*) Арабское названіе Еизіаср Упоми-
наемый въ Библіи слав. Теревинѳъ,
русск. Фисташковые орѣхи (Быт. ХЫП.
11), по мнѣнію ВосЬагі, Сеізіиз, 8Ьаіѵ
п др., есть Рівіасіа ѵега.
*♦) Греч. НагасЬоз (Лес. Сео§г. Ьоі.
11. 961).
— Ріапіа^о
ЕтеЬіпіЬоз. Різшп. Бубенъ (Малор. Стар.
Банд.) Горохъ (повсюду) и изм. Гор-
вохъ (Костр.) Гузнопалъ (Орл. Тар.)
Гузнострѣлъ (Орл.) Пыро (Слав.)
Пол. СгосЬ 8\ѵо)зкі. — Сербск. Сгазак
засЦепік. — Самоі. СгосЬ. —• Груз. Эре-
винди. Барда церцви. — Груз. Имер.
Гур. Митр. Мухудо. — Арм. Мун-
худъ. — Перс. Нохундъ, Нашодъ. —
Тур. Нохутъ (Анат. Паш.) ПосЬпД
(Коіепаіі).— Тат. и Сарты Бурчакъ.—
Хив. Бурьякъ. — Бух. Бурганъ. —
Вят. Тат. Барсякъ.— Чуваш. Пурзя.—
Перм. Анькычь. — Мордв. Кенавъ. —
Вотяк. Кежи (Сергіев.) — Молд. Ма-
зыри. —"Нѣм. Біе апдеЪапеіе ЕгЬзе,
йіе ЗааіегЬзе. Ѵаг. Ьпшііе — КгіесЬ-
егЪзе. Ѵаг. шасгосагра — КІоіхегЬзе.
Ѵаг. диайгаіипі — ЕскегегЬзе. Биріп-
егЬзе. МагкегЬзе, КпаскегегЬзе, ^гаие
ВгоскеІегЬзе. Ѵаг. зассЬагаіит—КІат-
тегегЬзе, ХискегегЬзе. Ѵаг. итЬеІІа-
іит — ВоІДепегЪзе, КіипкегегЬзе, Кго-
пепегЬзе, ВозепегЪзе. ВіізсЬеІегЪзе,
ТгаиЪепегЬзе, ТйгкізсЬе ЕгЪзе.—Франц.
Бе Роіз сиіііѵё. Ѵаг. Ьитііе—Роіз паіп.
Роіз Не дгйсе. Ѵаг. шасгосагра — Бе
§гапД роіз, 1е роів к §гоз Гг иііз, 1е роіз
Зоиіи, Роіз вапз рагсЬетіп, Роіз тап^е-
іоиз. Ѵаг. диаДгаіит — Бе роіз саггё.
Ѵаг. зассЬагаіит — Роіз зисгё, реііі
роіз. Ѵаг. шпЬеІіаіит — Роів а Ъоидиеі;
роіз еп отЪеІІе. Употр. въ пищу.
РІазіогЬѳета ПиЪіит Л/аа?. Вег-
ЪегіД. Голъды КатЬаІіа (Мах. 34).
Ріапѳга В.іоЪ.аг<іі Міскх. Пгііс.
Зельква (Раіі.) Дзельква. Чекуй(Мур.)
Челкуй (Даль). — Имер. Гур. Митр.
Дзелква. — Тат. Азаа-а"аізсЬ (Перс.
Овой). — Франц. Ріапёге сіе ВісЪагД,
Зеісопа, Огте Де біЬегіе. — Атл. 2е1-
сомга Тгее.
Шапіа^о В. Ріапіад. XIII. I. 694.
Ріапіа — ступня, слѣдъ и а§еге, во-
дить. Подорожникъ. Попутникъ.
Попутный листъ (Олон. Пот.) Плетыш-
ки (Волог. Никол. Пот.) Толкачи (Ряз.)
Пол. 8коіо)г2а, ВаЬка, Вазкі. — Чешск.
Діігосе). 81оЪ. — Вапосеі, бкогосеі. —
Сербск. Тгрпіас, Вокѵіса. Боква. Свра-
чак, Трипутац, Тропутац (Лавр.) —
Финн. Ваіашо. — Нѣм. Пег 1Ѵё§егісЬ,
\Ѵе{'еЬгеіі, 'ѴѴевеігіП, 5Ѵе§Ыай. —
Франц. Бе Ріапіаіп. — Аніл. Ріапіаіп.
Ріапіадо агѳпагіа Ж К. У древн.
Рзуіііиш. Бабка трава (Укр. Кондр.)
Блошное сѣмя (Сл. Ц. пер.) Колосеница,
Крапива вонючая (Іенк.) Песчецъ, Пе-
сочникъ (пер.) Толстушка, Товстуш-
ка (Вороя.) Трипутникъ (Екат. Св.)
Хмѣлекъ^ (Полт.) — Чешск. СЬтеІік,
Діпак Ыезшк.

Иапіаео
259
Ріапіаео Согопориз X. У Теоер.
Согопориз, у Діоск. ОІевііоп. Фарм. назв.
Согопориз 8. Соепа сегѵіпа (НЬ.) Коло-
сяничка. Нога воронья (Кондр. перев.)
Оленій рогъ (перев.)
Ріапіадо Супора і. Фарм. назв.
Зетеп Рзуіііае а. Риіісагіае. Колосени-
ца (Даль).
РІапія&о Ьа^ориз Р Оіозс. Агпо-
§1оззоп (тіпиз). Языкъ ягнячій трава
(Кондр. пер.)
Ріапіа^о Іапсѳоіаіа і. Фарм. назн.
Ріапіа^о тіпог з. ап^изііГоІіа (Вайіх).
Арженикъ (Вятск. Меуег). Ржаникъ
(Даль). Волосная трава (Курск.) Вы-
шишникъ (Хар.) Козакъ (Смол. Ельн.)
Козлики (Кіев.) Острецъ (Лям.) Подо-
рожникъ, Дорожникъ, Попутникъ
(бол. ч. Росс.) Поранникъ (Малор. Стар.
Банд.) Ранникъ (Укр.) Порѣзникъ,
Поризникъ(Малор. Стар. Банд.) Соло-
нецъ (Тавр.) Кобылій стецъ (Вят. Лал.)
Стягачъ/(Курск. Мал.) Ужикъ (Ворон.)
Узикъ *) (Моск. Пск.) Язычки тр.
(Кондр. съ пол.) Собачи язички (Ма-
лор. Рог.) — Русин. Язички. — Пол.
йехусхкі, КорЦеха, зкогозгхейг. Корцпа
зкоіо^гза. — Чешск. Рві )ахук, Вегапі
)ахук, Музі осаз (81оЬ.) Вапосёі, 8кого-
сёі врісаіу (Рг.)—Сербск. Боквица, Жи-
ловльак (тоже и друг. виды) Панч. —
Луз. Низасе )азускі, Низасу )ахук или
)ахуск, гёЫк. — Латыш. Маигі, таигі-
зсЬі. — Эст. ЬатЬа кееіей. — Финн.
Аттйпзиигиз. Ріеапаггаіато. — Груз.
Джорисъ куда, Джорисъ-дзуа. — Рач.
Имер. Заглена (Сред.)—Нѣм. Ваз ГііпГ-
{айеткгаШ, йіе Нипйзгірре, йаз Вір-
репкгаиі, йіе Воззгірре, йег 8рііх-
ѵейегісЬ, 8сЬта1ег ДУедепсЬ, Кіеі-
*) Въстаринныхъ рукописныхъ трав-
никахъ встрѣчаются: «Ужикъ» (Опис.
великоросс. травъ № 45. Опис. о тра-
вахъ № 113, Травникъ Нар. Бог. №9
(14), Травникъ въ Арх. Калач. № 35;
и друг.), Ужинъ (Травникъ Эконом.),
Узинь (Травникъ въ Нар. Бог. № 15),
которые съ большею вѣроятностью
слѣдуетъ относить къ Роіу^опит Віз-
іогіа, также какъ во 1-хъ слова Ужикъ,
Ужинъ, Узинь иожно производить или
отъ слова «ужъ», или отъ «узить», т. е.
связывать, стягивать, а Ро1у§опит Віз-
іогіа наз. также НегЬа СоІиЬгіпа, Ѵіре-
гіпа и имѣетъ вяжущее свойство. Чтр
же касается до названій Узикъ, Ужикъ,
встрѣчаемыхъ при Ріапіа^о іапсеоіаіа,
то они, вѣроятно, произошли отъ иска-
женія слова «языкъ», которымъ назва-
но это растеніе у Кондр. и у др. слав.
народовъ.
пег ДѴейегісЬ. — Франц. Воппез Гет-
тез, НегЬе & сіпд Соіез, НегЬе а сіпд
Соиіигиз. НегЬе аи сЬагрепііег, Ьапсё-
Іёе, Ьапсёоіе, Огеіііе Йе Ііёѵге, Тёіе
поіге, Реііі Ріапіаіп. — Англ. ВіЬ-Огазз,
ВіЬ-ДѴогі. Экстрактъ изъ листьевъ ре-
комендуется отъ золотушнаго воспале-
нія глазъ. Въ народной медицинѣ листья
прикладываютъ къ ранамъ; въ видѣ
порошка отъ сибирской язвы.
Ріапіа^о тауог Ь. Фарм. назв. Ріап-
іа§о ІаііЫіа з пнуог (Вайіх еі Гоііа).
Бабка, Бабки (Вил. Под. Бесс. Гродн.
общ. съ пол.) Буквица (Кіев. общ. съ
сербск.) Лапухъ подорожный (Астр.)
Подорожникъ (повсюду въ Вел. Росс.
Малор.) Придорожникъ (Кал. Пот.) По-
путникъ (бол. ч. Росс.) и изм. Пут-
никъ (Вят. Арх.) Путикъ (Твер. Вят.)
Путики, Путничное листье (Шенк.)
Припутникъ (Могил.) Трипутникъ
(Мог. Орл.Смол. Кал.) Трепутникъ (Арх.)
Трипутень (Черн.)— Подлежница(Арх.)
Семижильникъ (Екат.) Собачій языкъ
(пер.) Кобылій стецъ (Вор.) Толкачи-
ки *) (Тамб. Сит.) Чирьевая (Олон.) —
Русин. Базьочки, Бабка.—Пол. бкоЬуг-
иа, ВаЬка §Іайка (Ков.) ВаЬка ѵі^кзха.—
Чешск. йіігоёеі, зкогобеі, гапобеі ѵёізі,
ЬаЬка, У 81оЬ. Ѵоізкё исЬо. — Луз. Рйі-
пік, Низасе )ахускі.—Латыш. 2е11а Іар-
раз, 2е11 таііиіарраз, 2е11іекка.— Эст.
Тее ІеЬей.—Корел. Пуру гейну (Олон.)—
Финн. Казакап-гиоЬо. Тіе-гаіато. —
Зыр. Сизь. Кузь-корья- сизъ. Лапъ-коръ-
сизъ,— Черем. Ты-шудо, Кумсо-шудо.—
Чуваш. Чигесъ-корикъ. — Рач. Имер.
Бловирзава. — Кирг. Бако-джіапе. —
Калм. Тшуръ. — Нѣм. вгоззег ой. го-
іЬег 'ѴѴейегісЬ, Вгеііег ДѴейеЬгеіі, Ваі-
Іепкгаиі, вІііскзтаппсЬеп, йег ВоіЬѵе-
йегісЬ, 8сЬааГхии§е, йаз Ѵо^еІЬгаиеп.—
Франц. вгапй Ріапіаіп, Ріапіаіп а Ьои-
диеі. — Англ. Ріапіаіп, 5Ѵау-Ьгеай.
Свѣжіе листья прикладываютъ къ ра-
намъ, вередамъ, нарывамъ. Особенно
дѣйствительны при ужаленіи насѣко-
мыхъ. Свѣжій корень кладутъ въ уши
при ревматической боли зубовъ. Въ Са-
рат. губ. листья, намазанные сметаною,
прикладываютъ въ болѣзни, называе-
мой «расперстница», т. е. когда руки
опухнутъ и между пальцами дѣлаются
нарывы. Корень принимаютъ внутрь
отъ кроваваго кашля и лихорадки, а
сѣмена отъ кроваваго поноса.
*) Толкачикомъ называется цвѣ-
товина у Ріапіа^о піарг, Роіузопшп
Візіогіа и даже у Меіатругит петого-
зит. См. также Азрага^из и Едиізеіит
разн. виды. Стецъ — также Витех.
17*

260
Ріапіаёо — Ріаіапиа
Ріапіацо гаагіііта Г. Вербейникъ
(ѴГіесі.)
Ріапѣа^о тахітаЬ. Конотопъ(Уф.)
Лапушникъ (Уф.)
Ріапіаво тейіа Ъ Арженикъ (Вят.)
Ржаникъ. Баба, Бабка (Бѣлор. Югозап.)
Бабка плесникъ (Гродн.) Петрові бато-
ны (Умань). Барашки. Бойцы (Сарат.)
Гусарчикъ (Орл.) Дрошянки (Черн.) До-
рожникъ (Мог.) Подорожникъ (разн.
губ.) Малый подорожникъ. Козаки
(Смол.Ельн.) Кукушка (Смол.) Опухоль-
ная (Олоя.) Поточки (Ворон.) Попут-
никъ (Яр. Ниж. и др.) Путикъ, Пути-
ки (Вят.) Прииутникъ (Бусл. о Нар.
Поэзіи). Трипутникъ (Бѣлор. Зап.
Росс.) Узикъ (Даль). Толкачики (Ставр.)
Швйгавки полёви (Вол.) Венжовый
язычекъ (Волын.) — Русин. Бабка. —
Чешск. Лігосеі, зкогобеі, гапосеі аігоку,
ргозігейпі. — Словак. Пси-язычекъ. —
Болг. Жиловлек, Живовлек. — Финн.
Цигтігаіапю. — Эст. ЬатЬа кбгѵай.—
Груз. Имер. Гур. Мравалъ-дзаргиа. —
Мингр. Маджаргвалаіа. — Чуваш. Чиг-
гесь-корыкъ, т. е. ласточкина трава.
Хумутла-корикъ. — Тат. Ашихъ-
япракъ. — Зыр. Шепта-турунъ. Лапъ-
коръ. — Черем. Кужу-буянъ-шудо. —
Нѣм. ѴѴеіззе ЛѴе§егісЬ, кіеіпег Ьгеііег
іѴе^егісЬ, ЗсЬа&ппдс— Франц. Ьап§ие
(Га"пеаи. Ріапіаіп Ыапс. НегЪе аих
Ыеззигез. Въ народной медицинѣ поль-
зуется большимъ уваженіемъ, какъ
средство отъ ранъ, нарывовъ, вере-
довъ, ушибовъ. При леченіи нарывовъ
обыкновенно растираютъ листья съ со-
лью, свѣчнымъ саломъ м разжеван-
нымъ мякишемъ чернаго хлѣба и при-
кладываютъ. Отъ рожи приклады-
ваютъ листья, посыланные мѣломъ.
Якуты приготовляютъ изъ сѣмянъ ка-
шу съ молокомъ.
Ріапѣазо РауПіит Ъ. Рзуііа —
блоха. Фарм. назв. Рзуіііиш в. Риіісагіа
(8ет.) Блошное сѣмя, Блошная трава
(пер.) — Пол. РІеззпік, Ріеегпе кіеіе.—
Чегиск. Лігосеі Ыезпік. — Нѣм. \Ѵе1-
зсЬез ЬТбЬкгаиі. — Франц. НегЪе аих
рисез.
РІаЬапіЬѳга РлсП. ОгсЬісІ. Ку-
кушкины слезки.—Пол. Ройкоіап.—
Зешск. ЛѴешеппік.—Сербек. Ѵітеціак.—
Луз. Кокиііпба. — Финн. БеЪйоккі. —
Нѣм. ВгеіЙеиіеІ, ВгеіікбІЬсЬеп.—Англ.
Виііегйу.
РІаіапѣЬѳга ЪіГоІіа *) ПсК. Баль-
*) Такъ какъ это растеніе называ-
лось прежде СгсЬіз Ьііоііа, то и есть
много общихъ названій. См. ОгсЬіз.
заминъ дикій (Даль). Боякъ (Волын.)
Ночные духи (Вѣсти. Естеств. Наукъ
1865). Гвоздика (Твер Пуп.) Дѣтская
трава (Собол. перев. КпаЪепкгаиі). По-
левой жасминъ (Кал. Смол.) по запаху.
Завязный корень (Ярослав.) Зенольки
(Могил.) Кбнвалія, Команишникъ (Мо-
гил.) Кукушкины слезки (Моск. и
друг.) Кокушникъ (Двиг.) Кукушница
двулистная (Собол.) Любовный корень
(Каз.) Ландышь (Тв. Пуп.) Любка (Ма-
лор. Двиг. КауФМ.) Любжа (Кал. Смол.)
Ночная красавица (Даль). Ночная
фіалка (Яросл. КауФм.) Матерникъ
(Олон.) Перелой (Вятск.) Бѣлый Сатиръ
(Собол. перев.) Стагачка (Слов. Церк.)
Стогачка (Даль). Сторчецъ смольный
(Кіев.) Статушки (Вят. Кот.) Чистотѣлъ
(Пет.) Ядрушки, Яички (Собол. общ.
всѣмъ ОгсЬіз). Ятрышникъ двулист-
ный. — Пол. ПттоДізі;. Хоспу сіеіі. - -
Чешск. Сереіес, ЛѴіпіеппік, ѴѴётеппік.—
Латыги. Ваііаз (ке^изез, Зееіаѵаз. —
Эст. Тииба кЯраД, Пззі кееіеД, Лезизе
казі. — Чуваш. Юрамтемъ-шуда. —
Финн. ХогіЬеіпй,, Ѵаікеа ЬеЬДоккі. —
Перм. Бусъ-турунъ. — Нѣм. КпаЬеп-
кгаиі, Візаткгаиі, тѵеіззег Кикиск, IVаіб-
ЬуасіпіЬе, Міе^епЫите, РисЬзЬбсІеІеіп,
АѴоЫгіесЬепсІе Зіепбеіѵигг, Ѵапіііеп-
огсЬіз. — Франц. НегЬе к Іа соириге.
Извѣстное сильно пахучее ночью ра-
стеніе, откуда и названія «гвоздики,
ландыша или конваліи, ночной фіалки,
ночнаго духа». Въ Твер. губ. жители
свѣжую съ цвѣтами траву или и высу-
шенную безъ корня, обваривая какъ
чай, употребляютъ противъ лихорадки
(Пуп.) Корневыя шишки тоже отдѣ-
ляютъ запахъ козла и имѣютъ свой-
ство мочегонное и дѣйствующее на по-
ловые органы. Въ Каз. губ. отваръ
корня пьютъ по рюмкѣ въ день, вмѣсто
любовнаго напитка.
Ріаіапиз Тоигп. Ріаіапас. XVI.
Зесі. ройег. I 159. Платанъ. — Пол.
Іачѵог, Ріаіап. — Чешск. ІѴобокІеп. —
Сербек. МакЦеп. — Луз. ІѴойокІеп. —
Нѣм. Пег ОапзеЬаиш, РІаіапепЬаит. —
Франц. Ье Ріаіапе. — Англ. Ріапе-Тгее.
Ріаіапив оссійеліаИз Г. Сико-
моръ. Яворъ. — Нѣм. Пег Кіеібег-
Ъаиш, сііе ІѴаззегЬисЬе. — франц. Ье
Ріаіапе <3е Ѵіггіпіе, Ріаіапе б’Оссі-
бепі, — Англ. Виііоп-ігее, Виііопѵгоой,
Соііоп-Тгее, Зусашоге. ѴѴаіег-ВеесЬ.
Отеч Сѣв. Амер.
Ріаіапиз огіѳпіаііа I,. у древн.
Грек. и Римл. Ріаіапиз. Чинаръ (общ.
съ перс. и тат.) Яворъ (Сл. Ц. IV. 479).
Перс. ТзсЬіпаг (ВиЬзе) за Кавк,—Крым.
Тат. ТзсЬіпааг. Сарты Чинаръ. —

Ріаіапиз
Груз. Имер. Гур. Тчандари, ТзсЬапйа-
гу. — Арм. Соси. Отеч. Греція. Мая.
Азія.
РІѳсігапЬЬив згаѵеоіѳпв И. Вг.
ЬаЬіаі. XII. 55. Содержитъ эѳирное
масло, изъ котораго приготовляются
духи Пачули, РаізсЬоиІі, РаісЬоиіі,
добываемые также отъ Родозіетоп Раі-
сЬоиІу Реііеі. Отеч. Маскаренск. о-ва.
Ріеигодупе гоіаіа Сггіез. бепііа-
пас. Рг. IX. 121. Синій звѣробой (въ
Даур.) Сибирскій звѣробой (Журн. Сад.)
Лазоревый звѣробой (РаП. зиЬ Ріеит.
сатіпіЫаса).
Ріеиговрёгтит НоДіп. ПтЬеІІ.
IV. 244. — Пол. 2еЬго\ѵіес. — Уегиск.
Магйгіпес. 2еЬгозітес. — Сербек. Мей-
ѵ)ейка. — Нѣм. Віррепзате.
Ріеигозрѳгтит аивігіасит Но$-
тап. — Гиляки на Сах. Каііі^р, Кепдйа
(віеѣп.) — Голъды Рййзіка (Мах ) Мо-
лодые стебли употр. въ пищу.
Ріеигозрѳгтит КатѣвсЬаІіоит
ГІо$т. Аино на Сах.—ІзасЬкіда (8сЬт.)
РІитЪазо. РІитЬай- XII. 69. Отъ
рІитЬит, свинецъ и адеге, производить.
Корни при жеваніи окрашиваютъ зубы
въ сѣрый цвѣтъ, откуда и назв. Вайіх
йеніагіае.
РІитЪазо ѳигораѳа і. РІитЬадо
или МоІуЬйаеда Плинія (XXV. 97) есть
вѣроятно РІипіЬадо еигораеа Ь. Фарм.
назв. Пепіагіа ѵ. Вепііііагіа (Вайіх еі
НегЬа). Пѣна свинцовая, Руда свинцо-
вая, Свинцовица (Кондр.) Свинцовка
(Сл. Ц.) — всѣ перев. — Пол. ОНетаік,
ОІоіѵіапка, ОІотаіса, Ьіпіес. — Чегиск.
Міекозейа. — Сербек. М1іекоз)ейа. —
Нѣм. Віеіѵигг, ХаЬпѵигг. — Франц.
Ьа Пепіеіаіге, МаІЬетЬе. — Аніл. Ьеай
когі. Растеніе весьма остро и произво-
дитъ раны, чѣмъ и пользуются англій-
скіе нищі.е Свѣжій корень кладется
яа зубы при болѣзни зубовъ. Южн.
Евр.
Роа В. вгаш.КипіЬ. 1.324. Зіеий. 249.
У древн. Грек. и Римл. Роа есть общ.
назв. всѣхъ кормовыхъ злаковъ. Метла,
Метелка, Метличка, Метлица, Мет-
ликъ, Мятлина, Мятликъ. Митлйця
(Южн. Росс.) — Пол. ХѴуНіпа, ѴѴікІіва,
Тгаѵа дѵіесЬо’те’а. — Чешск. Ьірпісе. —
Сербек. Ѵіазщаса, й)еѵіс)і ѵіаз, теза. —
Луз. Ьірпіса. — финн. Хпгтікка. —
Перм. Си-турунъ. — Нѣм. Паа Кізреп-
§газ. — Франц. Ье Раіигіц. — Аніл.
Меайотѵ-бгазз.
Роа аЬуввіпіса Аіі. 8уп. Егадгоз-
ііз аЬуззіпіса Ьіпк. Теч>ъ, Абиссин-
ская рожь. Въ Абисс. изъ нея приго-
товляютъ хлѣбъ. — Нѣм. АЬуззіпізсЬез
Когп ой. ТеГ. — Франц. Ье Тей’.
- Роіетопіит	261
Роа аііаіса Тгіп. Сарты на Сыръ-
Дар. — Кара-курмякъ, Яувой-сы.
Роа апдизЫГоІіа Ь. ѵій. Роа (гіѵіа-
Ііз.
Роа шиша В. Гусинникъ (Сарат.)
Мятликъ однолѣтній, Мятлика. Му-
рава. — Луз. М)акиз. — Болг. Мо(у)-
рава. — Сарты Афрыкъ (на Сыръ-
Дарьѣ). — Финн. Куіапигпіікка. — Нѣм.
Кіеіпез ѴіеЬдгаз, Апдегдгаз, 8ийо1к-
"таз. 8оттеггі?реп^газ, кіеіпез Візреп-
§газ, Зігаззепдгаз. — Франц. Раіигіп
аппиеі.— Аніл. Зийоік-дгазз. Отличная
луговая и кормовая трава.
Роа адиаііса ѵ. віусегіа адиаііса.
Роа ЬиІЬова В. Тонконогъ. Сви-
стушка (Балт.) — Сарты на Сыръ-Дар.
Рангъ, Кара-Рангъ (ѵаг. ѵіѵірага). —
Нѣм. 8сЬа1оіепдгаз, ЖѵіеЬеІдгаз.
Роа сотргевва В. Тонконогъ.
Тонконожка. Свисту шка (Балт. Земл.
Га<. 186 ). — Нѣм. Вегдгізрепйгаз,
Мапеггізрепйгаз, ЬгаЬідгаз. АесЬіе
Віие-вгав.
Роа Гѳгііііз Нозі. Мелковолосникъ
(Сарат.) — Пол. 'ѴѴукІіпа.
Роа пѳтогаіів Ь. В о л о с н и ц а (Хар.
Черняевъ). Гусятникъ (Хар.) Стоиогъ.
Свистушка (Балта). Тонконогъ, Тоико-
ножка. Хитрѣйникъ (Нижег.) — Нѣм.
Наіпгізреп§газ, ЛѴаІйѵѣЬдгаз. — Аніл.
ѴѴоой теайоѵг Пгазз, Вігйдгазз.
Прим. ВізЬор-Ѳгазз и НегЬе йе Іа
Ваіе й’Нийзоп суть по ѴіІІшогіп — раз-
ности этого вида.
Роа ргаіѳпвів Ь. Метла (Моск.
Желѣза.) Олон. Мятлика. Мликотина
(Подол.) Лядзька чупрынка (Умань).
Смогранецъ (Могил.) — Финн. №іііп-
пигтікка. — Пол. ІѴукИпа. — Якут.
ВаіЬіапій, т. е. волоски (ѵаг. ап&изі.) —
Тунъ. Ваіата (Павл.) — Нѣм. \Ѵіезеп-
гізрепдгаз, ІѴіезепйгаз, бреегдгаз, йипі-
§га8, Івйіапег-Огаз, ІѴіІйез Огаз. —
Франц, Раіигіп йез ргёз.— Аніл. 8тооі-
зіакей теайо’іѵ вгазз. Віпе-вгазз (въ
Кентуки).
Роа ігіѵіаіів Ь. Гусятникъ (Кот.
Сѣнн.) Внипа (Ниж.) Лѣсной Костеръ
(Вор.) Метлика. Пырей (Смол.) Стоногъ.
Тонконогъ (Новоросс.) — Финн. Аго-
пішпікка. — Нѣм. Паз детеіпе Візреп-
дгаз, йаз йгеіЫіііЬіде ѴіеЬдгаз.— Франц.
Раіигіп соштип,— Ани. Еои^ЬізЬ теа-
Йоѵ? вгазз.
Розовіѳтоп РаісЬоиІу РеЧеі.
ЬаЬіаі. XII. 151. Фарм. назв. НегЬа
РаісЬоиіі. Пачули. Духи того имени.—
Нѣм. РаізсЬопІу. — Аніл. РаісЬоиіі ог
РисЬа Раі. оГІпйіа. Отеч. Пеяангъ.
Роіетопіит Ь. Роіетоп. IX. 316.
Отъ греч. Роіетоз— война, брань (по

262
Роіѳтопіпт — Роіуеаіа
Рііп. XXV. 28), такъ какъ было причи-
ною войны за открытіе свойства его.
Синюха.—Пол. Роиіоіек, ІѴіеІозіІ, Ко-
гіоіек, Когіеіек. — Уездсх. .Іігпісе. —
Сербск. Вгап. — Луз. Іёгшса. — Финн.
Зіпііаіѵа. — Нѣм. Паа Зреггкгаиі, 8ре-
егкгаиі. — Франц. Ьа Роіётоіпе. —
Англ. вгеек-ѵаіегіап, ІасоЬ’в Ьайсіег.
Роіѳтопішп Ъогѳаіе Адмт. Вер-
ховой ладанъ (Бек. зиЬ Р. Ьитііе).
Роіѳтопішп соѳгиіѳит Ь. Та-
Ъегп. Ѵаіегіапа ^гаеса. Фарм. назв. Ѵа-
Іегіапа §гаеса. Аструшка (Минск.)
Грецкій балдырьянъ, Грецкій булды-
рьянъ (Кондр. Собол. съ прежняго
названія Ѵаіегіапа). Близнецова трава
(Моск.) — Брань трава *), Брань си-
няя (Собол. Дв.) Бронь (Даль). Брйнъ
(Сл.Церк.)—Бакъ (Галичъ). Букишъ(Сл.
Церк.) Василекъ (Нижег.) Воробьиная
трава (Курск.) Вередная трава (Нижег.)
Гадинникъ (Гродн.) Двусилъ (Пет.) Си-
ній звѣробой (Яросл.) Іоакимъ и Анна
(Ниж.) Егорьевское копье (Арх.) Кра-
сотка (Черн.) Кумошница (Костр.) Вер-
ховой Ладанъ (Сиб. Ѳшеі. вѣр. оттого,
что Ѵаіегіапа наз. ладаномъ). Маточ-
никъ (Эк. Маг.) Мартилова трава (Вят.
Меуег). Николаевская трава (Вор.) Ни-
кольская трава (Олон.) Подъясенникъ
(Вор.) Рябинка (Смол.) Дикая рябина
(Нижег. Вят.) Лѣсная рябинка (Влад.)
Святая рябина (Тобол. Перм.) Синюш-
никъ (Твер. Ост.) Синюха (Моск.) Си-
нила. Сорокоприточная (Тв. Моск.)
Сорокопритка, Сорокопритокъ (Костр.)
Сорокоцвѣточвая (Влад.) Столистникъ
(Кал. Лям.) Столиственница (Тамб. Меу.)
Троецвѣтка (Алт. Раіі.) Урочная трава
(Каз.) Хмира (Орл.) — Финн. Ѵііпакик-
ка, Хигтепзішіаіша. — Тат. и Арм. за
Кавк. Іонжа-гюль. — Тат въ Каз. губ.
Шендзивизомъ-шуда. — Гил. на Сах.
Кп#1еіі4-ѵшгі (СП.) — Гольды Пйкіока
(Мах.) — Нѣм. Віаиез Зреггкгаиі, Ніт-
теізіеііег, вгіесѣівсЬег ВаИгіап, Кеи-
зсЬе Зизаппа. — Франц. Ѵаіёгіапе
дгесдие, Ѵаіёгіапе Ыеие, Роіётоіпе. —
Англ. Огеек Ѵаіегіап, ІасоЬ’з ЬасіЛег;
МакеЬаіе. Прежде употр. вмѣсто Вале-
ріаны. Въ народной медицинѣ употр.
отъ многихъ болѣзней: отъ безсонни-
цы, происшедшей отъ испуга,— пьютъ
пареную траву (Вор.), послѣ разрѣше-
нія отъ бремени (Влад.) На Вяткѣ тра-
ва въ видѣ настоя дается дѣтямъ отъ
родимца.
РоІіапіЬѳѳ ѣиЪѳгоѳа Ь. Согопаг.
Тубероза (въ сад.) Отеч. Мекс.
*) Пер. греч. назв., значащаго: вой-
на, брань.
Роіусагроп іѳігарЬуІІит Ь. йі.
Рагопусѣ. III. 376. Роіусагроп (Нірросг.)
есть Сгисіапеііа шопзреШаса Ь. Ного-
токъ (съ нѣм. Амб.) Плоденецъ, Пло-
дышъ (Амб. заимств.) — Пол. РІойгіе-
піес.— Леадск. Куіаіка. Китіпка (81оЬ.)—
Сербск. КокііЦаг,— Нѣм. Ка^еікгаиі.—
Англ. АП-зеесІ.
Роіуопѳтшп агѵѳпнѳ Атагапіѣ.
XIII. 2. 334. Роіуспетоп (Піозс. III. 92)
есть ЕізірЬога сарііаіа Ь. Наземка,
Подземка (Горн.) — Русин. Подорож-
никъ. — Пол. Еошіапка, Сѣгг^зіко-
ѵіес. — Чешск. СЬгирІаѵпік. — Сербск.
Іеііса. — Луз. Кгутроіаѵгка (всѣ назв.
род.)
Роіуааіа Тоигп. РоІу^аІ. I. 321.
Роіуз, много и §а1а, молоко. По влія-
нію на увеличеніе молока у рогатаго
скота. Истодъ. Многомлечникъ (Сл.
Церк. пер. букв.) — Пол. Кггуйоѵшса
Кгкуйои'пік, Міесгпіса, Ьніусзкаі. —
Чешск. 'ІѴііоА. Міёспісе, ТогЫсе. —
Сербск. Кгезіизас. — Луз. ІѴиігоЬшс-
ка. — Финн. ЬіипипгиоЬо. — Латыиі.
КтеезсЬи-заЫе. — Нѣм. КгеигЫите.—
Франц. Ьаіііег. — Ани. Мііккогі.
Роіудаіа атага П. и
Роіудаіа сотова 8сКк. Алоцвѣтка
(съ розов. цв. Вят. Меуег). Вередникъ
(Мог.) Горобячи стручки (Хар.) Исопъ
(Орл.) Истодъ дерево (6-теІ.) Китятки
полевые (Кіев. Рог.) Малые козлики
(Минск.) Лѣсовой ленокъ (Полт.) Растъ
бѣлый (Кіев.) Шильникъ (Хар.) Щепа
(Смол.) Употр. отъ рака, водяной и ча-
хотки.
Роіуцаіа та_іог Ласу. Красноцвѣт-
ка (Курск. Горн.) — Тат. Мави-куль
(Тавр.)
Роіуеаіа ѵиіеагіз Ъ. Фарм. назв.
также. Воронье очко (Черн.) Выка ко-
ничья (Кондр. 11) и у него же Вѣтвь
конья (12). Змѣевыя головки (Вятск.
Меуег). Измодъ, Измодикъ (Тул. Ка-
тин.) Исопъ (Тв. Пуп.) Истодъ, Исто-
дотъ(Кален.) Полеві кисточки (Мал.
Рог.) Коница (Щегл.) Корешникъ. Кра-
пинецъ(Мог.) Купина (Малор.) Мыль-
цо (Олон.) Надсадникъ (Могил.) Про-
стрѣлъ (Арх.) Родимцевая (Вят. Меуег).
Синюшка, Синюшки (Тв. Пуп. Вол.
Пот.) Сорокоприточная (Волог. Двиг.)
Переводи. Крестовикъ, Крестовникъ,
Млечникъ, Млечный корень, Много-
млечникъ, Многомлечница, Вознесен-
скій цвѣтъ. — Пол. Міесгпіса ^огзка,—
Чешск. Кгізек. — Луз. ѴЛіігоЬпе геіе.—
Эст. Рбіі каеііз гоЫ. — Нѣм. Оешеіпе
КгеигЫшпе, Оетеіпез ТаизепДзсЬбп,
МіІсЬЫите, НіттеІ&ІігізЫите, Негг-
(гоіізЪйгіІеіп, МіІсЬкгаиі, МийегЫише

Роіудаіа
УаНегЫіітІеіп. — Франц. Баіііег, Ьаі-
ііег соттап, НегЬе аа Іаіі. — Атл.
Сгоазйо’Л'ег, Во^аНоп-ГІстег, Сапё-
Кіоігег, Ргосеззіоп-Иогѵег. Все расте-
ніе употр. прежде при болѣзняхъ лег-
кихъ. Увеличиваетъ отдѣленіе мочи.
Листья употребляютъ иногда взамѣнъ
зеленаго чая.
Роіу^аіа 8ѳпѳ§а X. Фарм. назв.
Зепеда, 8епека ѵ. Роіу^аіа Ѵігйіпіапа
(Вай.) Сенега. — Нгъм. КІаррегзсЫап-
^епи’иггеі, Зепе^аіѵигхеі. — Фраки. Еа-
сіпе йе Зепеда. — Англ. ВаШе-зпаке-
гооі. Ѵігдіпіап зпаке-гооі. Употр. отъ
укушенія змѣй. Отеч. Амер.
Роіуёопит Ілп. Роіу^оп. XIV. 83.
Роіуз — много, ^опу — колѣно, узелъ.
Гречиха (Двиг.) Горецъ. — Русин. Де-
ресень (з. Роі. тіпиз).— Пол. Вйеві *).—
Чешск. Всіезпо, Вйеяеп, Тгивкачѵес. —
Сербск. Вѵогпік.—Дубр. Прдель (Кар.)—
Финн. Таіаг. — Нѣм. Вег КпбіегісЬ.—
Франц. Ьа Вепопёе. — Англ. Зпаке-
ѵеей, Кпоі-Сггазз.
Роіуеопшп аоіДиш В. Вг. Вашк.
Камыслыкъ (Еаік.)
Роіувопиш атрЫЫит I. Фарм.
назв. Регзісагіа асійа Йип^егтаппі (Нег-
Ьа). Горецъ (Могил.) Горчица (Самар.)
Горецъ водоземный. Водяная гречиха
(Журн. Сад. 1856). Маряна (Ставр.)
Сплавникъ (Кіев.) Ужевникъ (Кал. общ.
съ Ро1у§. Візіогіа). Утевникъ (Смол.
Ельн. вѣр. ош.) Щучья трава (Урал.
Пот.) — Русин. Рачки. — Чешск. Вгоз-
коѵес. — Нѣм. Пая ЕгйНбЬкгаиі, йег
ЕІбЬкпбіегісЬ, йег ЬапйкпбіегісЬ, йіе
Зопнпегіоскеп, йаз кіеіпе ІѴаззегЯбЬ-
кгаиі, йег ІѴаззегкпбіегісЬ. Употребл.
прежде какъ мочегонное и даже отъ
каменной болѣзни. Корень вмѣсто Сас-
сапарили. Вѣроятно этотъ видъ и есть
такъ называемое Киргизами на Тарба-
гатаѣ, Тамыръ-Дари, дорогое лекар-
ство, такъ какъ дѣйствіе его тоже
какъ и Сассапарилли, о чемъ упоми-
наетъ Пот. и Струве.
Роіуеопиш агепагіиш Ж К. По-
дорожникъ (Астр.) Споритъ (Южн.
Росс. Сред.) Свинуха (Вор.)
Роіузошіт аѵісиіаге В. Фарм.
назв. Сепіипшойіа 8. Роіу^опит з. 8ап-
§иіпагіа (НегЬа). Брылена (Даль). Го-
рецъ птичій (Сл. Ц.) Галочья гречиха
(Пенз. Ципр.) Гречиха спорышъ. Пти-
чья гречиха (Горки) иск. сост. Гусят-
никъ (Ворон. Смол. Сарат.) Зорница
(Могил.) Колесница (Арх.) Конотопъ
(Шеик.) Куроѣдъ (Нижег.) Мокрица
топтунъ (Вят. Пуп.) Моригъ (Стар.
*} Названіе общее съ Роіато§еіоп.
— Роіу^опит	263
Банд.) Морожокъ (Малор. Рог.) Муро-
жикъ (Вор.) Мурухъ (Самар.) Мурава
трава (Стар. Банд.) (отсюда извѣстная
въ пѣсняхъ травка-муравка). Няжега
(Олон.) Подорожникъ *) (Опій. Оше].
Щегл. и разн. губерн.) Придорожникъ
(Даль). Развивная. Свиной буркунъ
(Ставр.) Свиная трава (Вор. Смол. пер.
съ нѣм.) Свинуха (Смол.)— Спорышъ
трава **) (Кондр. и др.) и изм. Спо-
рйшь (Мал.) Спорышникъ (Мог. Пабо
и Чолов.), Спарижъ (Херс.) Спорижъ
(Мал.) Шпоришь (Донъ Филов.Малор.
Основ.) Шпорышъ (Сам.) Шпарышъ
(Курск.) Парышъ (Сарат.)—Травная зе-
лень (Могил.) Топтунъ (Вят. Меуег).
Уразная трава (Олон. Полт.) — Нол.
Вйезі ріазі (Стар. Банд.) — Чешск. Йіи-
каѵес, Йіикаѵісе, §1йка\ѵка, Йііко’ѵес,
СЬгизіа’іѵес. — У 81оЬ. ІТсезіка, Тгизка-
ѵес. — Сербск. Тгозкоі. — Луз. Зѵгіщасе
ігата. — Латыш. Риіпп-зиЬгепез. —
Финн. Біапіаіаг, НапЬепроІѵі, Ѵагзап-
роіѵі. — Груз. Гур. Матитела.—Мингр.
Кампети. — Тат. Аликнасъ. — Калм.
Чедаргана. — Нѣм. Аи^епкгаиі, Віиі-
кгаиі, ПеЬп^газ, йег йип^ГеНгій, 8аи-
^газ, Таизепйкпбіеп, ветеіпег Кпбіе-
гісЬ, ѴоцеІкпоіегісЬ, УѴеййгаз, Теппе-
§газ, ѴУеёеігіікпбіегісЬ, ХеЬг^газ.
ЗсЬѵгеіпейгаз. — Франц. Тгаіпаззе, Ті-
газзе, АсЬёе, Сспііпойе, Вепопёе, Со-
сЬопеііе, НегЬе к сосЬопз, НегЬе аих
рапагіез, НегЬе йе 8і. Іппосепі, Нег-
піоіе, Бащре йе раззегеап, 8ап§иіпаіге,
Тіге-йогеі. — Атл. Кпоі§газ, Вігй’з
іоп^ие, Сепііпойе, Сепііпойу, Кпоічѵогі,
Ріпк-шеей, Враггоіѵ-іопйие, 8игіпе’з
йгазз. Въ Алжирѣ составляетъ народ-
ное лекарство отъ лихорадки. Прежде
употребл. отъ поноса и для излеченія
ранъ. Корень даетъ краску, похожую
на Индиго. Въ Россіи парятъ ею ноги
отъ опухоли, когда оттопчутъ ихъ —
откуда н названіе Топтунъ; отъ уши-
ба и чахотки (Левч.)
Роіуеопшп Вѳііагйіі АІІ. Коно-
топъ (Уф.)
Роіуеопиш ВізіогіаТ., Фарм. назв.
Вайіх Візіогіае з. СоІиЬгіпае з. Ѵірегі-
пае. Богородичникъ (Гродн.) Брылена
(Даль). Бяшечки (Яросл.) Венжовникъ
(Гродн.) Винный корень (Вятск. Меуег).
Горецъ (Мейер. Собол.) Горецъ аитеч-
*) Названіе Подорожника дано по-
тому, что растеніе это растетъ по до-
рогамъ и близь дороги.
**) Названіе «Спорышъ» произошло,
вѣроятно, отъ «спориться», вслѣдствіе
быстраго размноженія.

264
Роіуёопит
ный. Горецъ змѣиный. Горлецъ (М.
Бот. Сл. Кашинск.) Горлянка (Курск.)
Горечавка (Лял.) Горчакъ. Дикая греча.
Дикуша (Укр. Кален.) Дубровка (Моск.)
Животный корень (Мейеръ. Эк. Бот.)
Жолуничный корень (Вят. Лал.) За-
вязный корень (Моск. Арх.) Зміе-
викъ (Кондр. Мейер. Бот. Сл.) Змѣе-
викъ (Моск. Твер. Вят.) Змѣиниикъ,
Змѣинничннкъ (Вят.) Корень змѣиный
(Эк. Маг.) Икумъ (Камч.) Кровавикъ
красный (Вят.) Лёву р да (Мал.) Макар-
ша (Камч.) Макаршино коренье *)
(втеі.) Макаршникъ (Траппъ). Мутовое
коренье (Шенк. Костр.) Медвѣдница
(Арх.) Отварочникъ (Гродн.) Паунъ (Сл.
Ак. IV. 330). Пестикъ (Собол. Мейеръ)
(у Даля Шстикъ). Поршиникъ (Курск.)
Плѣснякъ (Твер. Ост.) Почечуйникъ
(Щегл.) Правильная (Вятск. Меуег).
Ракъ трава (/ѴѴіе<1.) Рачки (Малор.) Ра-
вики (Смол.) Степной рачекъ. Рако-
выя шейки, Рачьи шейки (Моск. Ряз.)
Ракові шийки, Рачешейки (Малор.)
(всѣ вѣр. съ нѣм.) Расходникъ (Костр.)
Сабельникъ (Кондр.) Сердечное коренье
(Мейер. Бот. Сл.) Сердечная трава (Ни-
жег. Лепех. Кондр.) Собачьи столбики
(Олон.) Султанчики (Яросл.) Султаны
(Костр.)Полевой султанчикъ(Уф.) Сиква
(Камч.)**) Ужикъ (Шенк.Костр.) Узикъ
(Уфим.) Ужовникъ (Кондр.) Ужевникъ
(Даль). Ужовка (Вѣстн. Ест. Наукъ
1854). Черевные коренья (Эк. Маг.)
Черевышно коренье (Никол. Волог. г.)
Черевная трава (Собол.) Чередникъ
(Козл.) Шаленецъ (Гродн.) Язычникъ
(Пск. Твер.) — Пол. Всіеві ѴѴ^хотаік
(Ков.) Міебипка даіоѵѵа. — Чешск. На-
боѵгес, Сіолѵпік. — Сербск. Вісещак
(тоже и Р. аірінит по Панч.) —Луз. ѴѴо-
нуенкі, ѴГигоіка. — Перм. Уръ-Ббжъ,
т. е. векошій хвостъ. — Чуваш. Тагат-
мыръ-корыкъ (Каз.) — Финн. Коппан-
іаіаг. — Латыш. ѴѴ’іІки зоЬЬіпі, ѴѴіЬ-
КгеезсЬі. — Алт. Тат. Мукозынъ. —
Сарты Кой-кумызлыкъ (Катал )—Бур.
Мікіг (Оеог§.) — Арм. и Тат. борчал.
Агиръ (Сит.) — Нѣм. Віе ВгасЬешѵигг,
ОйпзеатрГег, Оійлѵигхеі, сііе ЫйЬепбе
НігзсЬхипде, біе КгеЪз'яигх, бег Хаі-
іегкпбіегісЬ, біе Хайегѵѵигг, біе Ойег-
лѵигг, біе ВсЫірреітіггеІ, біе ЗсЬирреп-
іѵигг, ѴѴіезеіікпбіегісЬ. — франц. Ьа
*) Вѣроятно отъ Якутск. Мякаар-
шинъ — названіе Ро1у§. ѵіѵірагшп.
**) Вѣроятно это есть Спунь (Бу-
слаевъ , о народи.- поэзіи. Впрочемъ
Зрипа есть также польск. назв. Сгаііит
Арагіпе.
§ганбе -Вівіогіе, ЕеиіПоіе, Зёгрепіаіте
Іетеііе, Ьапдие бе ВоеиГ. НегЬе Ьгі-
іаппідие. — Ашл. Візіогі, Аббегѵѵогі,
Веб-Ье§8. Тѵѵісе-итііѣеп. Растеніе силь-
но вяжущее и употребляется при діа-
реяхъ, поносахъ, слизетеченіяхъ, лихо-
радкахъ, а снаружи при опухоляхъ и
нарывахъ. Корень въ Сибири употр.
въ. пищу. Трава составляетъ превос-
ходный кормъ для скота. Корень мо-
жетъ быть употр. на дубленіе и окрас-
ку въ желтый цвѣтъ. Настой корней
употр. отъ зубной боли и т. д.
Роіузопит Оопѵоіѵиіив Е. Бе-
резка (по смѣш. съ Сопѵоіѵиіиа агѵ.) ц
изм. Берелезка (Могил.) —Блющавникъ
(Могил.) Вертуха (Арх.) Горецъ пови-
личный (Сл. Ак.) Гречишка (Могил.
Смол.) Трава Мышка (Стар. описаніе
о травахъ № 71). — Повелика. Яловая
повилика (Курск.) Повойка (Гродн.) По-
витель (Курск.) Подбируха (Вят. Лал.)—
всѣ названія общія всѣмъ вьющимся
растеніямъ. Хмѣлевка (Твер. Пуп.)
Хмѣльникъ (Олон.) Хмѣлевая (Олон) *).
Пол. Нгесхка. — Чешск. бѵіасес, Оріеіка
(81оЬ.) Зѵіасісе. — Финн. Неѵопкизіаі-
пеп.— Эст. Каззі іариб.— Латыш. Зіаі-
рекііпі. — Нѣм. Пег ѵѵіібе ВисЪѵѵеіхеп,
біе ВисЬѵѵіпбе, баз ѵѵіібе Наібекогв,
ІѴіибепбег КпіНегісЬ, біе Когпіѵіпбе,
ЗсЬѵуагхѵѵіпбе, Ѵо^еізипде. — Франц.
Ѵгіііёе ЬаХагбе, Ьізегоп поіг, Еаих Ьі-
зегоп, Ѵгеіііе, Ѵгіііёе заиѵа^е, Кепоиёе-
Ьізегоп. — Аніл. Віаск Віпб ѵѵееб. Изъ
сѣмянъ можно приготовлять кашу. 
Роіузопит йіѵагісаіит Б. Якут.
АгЬаззіп, т. е. терпкая, кислая, горькая
трава (МеіпзЬ.)
Роіуёопит йитѳіогит Е. Берез-
ка (Могил.) Младенческая трава (ѴѴіеб.)
Повитель (Вор. Тар.) — Пол. ѴѴіІес,
Ріаві І?хук, ріазяу ^хусиек. — Чешск.
Рочбека.— Фини. Коігаиіаііагі. — Нѣм.
НескепкпбіегісЬ, Ѵо^екипде. — Франц.
Огапбе Ѵгіііёе Ь&іагбе. Ьа Вепоиёе без
Ьиіззопз.
Роіузопит Ггиіѳвсѳпз. Кирг. —
Ирзигаекъ.	~~~
Роіуёопит Еа^оругит еі іаіа-
гіеит ѵ. Еа§оругит езсиіепіит еі іаіа-
гісит.
Роіудопит Нуагорірег Е. Діоск.
Нубгоререгі. У Парацельза —Мегсигіиз
іеггезігіз. Фарм. назв. Регзісагіа игепз
з. Нубгорірег (НЬ.) Брылена (Вятск.
*) Вѣроятно это есть Курьякъ, Гор-
чакъ, Черемуховая трава — одна изъ
сорныхъ травъ, особенно во льну (Даль,
II. 829).

Роіуеопит
265
Меуег). Геморроидальннкъ (Кален.)
Женская геморроидальная драйва
(въ сѣм. лавкахъ въ Москвѣ). Горецъ
(Маке.) Горецъ водяной (Ак.) Горчакъ
бабій (Вор. Тар.) Горчакъ женскій (Орл.
Тар.) Горчакъ (Малор. Рог.) Горчаки
(Смол.) Гірчакъ (Малор.) Богородич-
ный гирчакъ (Полт.) Горчица (Кал.
Кур.) Лѣсная горчица (Могил.) Горчица
дикая (Ряз) Горчишка, Горчишная
(Твер. Пуп.) Дростъ *) (Могил. Краузе).
Елка трава (Кондр) Лцгушечья трава
(Сиб.) Лягушечники, (Сарат.) Перецъ
водяной (Кондр. пер.) Перецъ соба-
чій (Двиг. Рог.) Почечуйникъ, Поче-
чуйная трава (АѴіей.) Растопырь (Моск.)
Рдестъ бѣлый *) (Кондр. 100). Рѣпникъ
(Кондр.) Чередникъ (Херс. Хруст.) Че-
чина трава (Кондр.) вѣр. изм. Почечуй-
ная трава. — Русины Дрясенъ-Гир-
чакъ. — Пол. УѴойпу ріерги. Кйезі
озіго-§ог2кі. — Чешск. Рйіесісе, Раіес-
пік. Рергпік, Рергес.—Сербск. Раргас.—
Луз. АѴуегЬ^епка, Йсіраіу йгбзі, Нёгкиз,
Нбгкпз сівіу, 1Ѵ)ег)еЬіпка. — Финн.
Акапіаіаг. — Латыш. бееріи-ЗаЫез,
ВиЬгепез. — Тат. Букла-дерекъ ды-
бинда отъ (Тавр.) — Голъды РайзЬіпі-
іа. — Гиляки Тіігат (т. е. узелъ, сочле-
неніе) Мах. 23. — Нѣм. БсѣагГег Кпб-
іегісЬ, Ьгеппепйег КиііісЬ, ѴѴаззег-
рі'ейег, Віііегііпв, ЗсЬагГез ЕІбЬкгаЩ,
Вгешіепсіез ой. ЗеЬатіез РіегзісЬктаиі,
РГаиепзріеаеІ, ЗсЬагіев Мискепкгаиі,
Егаиепзріейеі. — Франц. Рітепі й’еаи,
НегЬе Йе 8і. Іапосені, Роіѵге Й’еаи,
Сига§е, Кепоиёе асге. Рітепі Ьгиіапі.—
Англ. ’ѴѴаіег Ререг, Агзтагі, Сійега^е,
Си1га§е, Баке-игеей, Вей-кпеез. Прежде
употр. въ медицинѣ.
Роіувопит ІараіЪіі'оІіит Ъ. Бѣ-
лая трава (Курск.) Бредена (Уф.) Гор-
чакъ мужской (Вор. Тар.) Горчица
(Ол. Нижег. Пск.) Горчишвикъ (Нижег.
Вор.) Горькуха (Новг.) Горчанка (Тв.
Ржев. Пуп.) Горькая трава (Тв. Ост.)
Мужская геморроидальная тра-
ва (Моск.) Донникъ (Влад.) Дростъ
красный, Дростъ бѣ'іый (Могил.) съ
пол. Лѣсовой дростъ и измѣн. Дроздъ
(Черн.) Дердецъ (Гродн.) Лягушникъ
(Тамб. Меуег). Полынь (Тв. Ост.) По-
чечуйная трава (Кал. Моск. Нижег.)
Семиколѣнникъ (Ур. Пот.) Семи-
колѣнникъ мужской (Яросл.) Суко-
лѣнъ (Вор.) Суколѣнецъ (Курск.) Со-
бачки (Влад.) Суставникъ (Нижег.) Су-
ставка (Уф.) — Финн. Пкопіаіаг. —
Самоі. Викііз. — Чуваш. Юдъ-кюре-
кень (Каз.) Употр. народомъ отъ ге-
'*) См. РоСашо^еіоп.
морроя, золотухи, для возстановленія
правильнаго'мѣсячнаго очищенія и т. д.
Роіудопит пойовит Регз. Голъды
ПзсЬаіитіа (Мах. 230). Лягушечникч»
(Ряз.)
Ро1у§опит Ьахтаппі Гер. Киръ,
на Ч'арб. Саумалдыкъ (Саумалъ — зна-
читъ парное молоко) Пот.
Роіузопшп огіепѣаіѳ Г. Бурячки.
Турецкая липка (Левч. въ сад.) У Оар-
товъ — Гули-камчи. — Франц. Ее Ьаіоп
йе 81. Леап, 1е согйоп йе Сагйіпаі, 1е
топіе ан сіеі.
Ро1у§опыт Рѳгвісагіа Г. Фарм.
назв. Регзісагіа тіііз (НегЬа). Блошни-
ца (Моск. вѣр. вслѣдствіе того, что у
ВгипГеІз’а назыв. Риіісагіа) заимств.
съ чешск. Блошная трава (Даль). Блош-
никъ (Ьіпй.) Почечуйная бредьона
(Кондр.) Горецъ. Горчакъ (во мног.
губ.) Гірчакъ (Мал.) Горкушникъ,
Горчица (Тв. Пуп.) Горькуша. Горчи-
ца красная (Пск.) Горецъ обыкно-
венный. Горецъ почечуйный. Муж-
ская геморроидальная трава (Москов.)
Гусятникъ дикій, Дрочекъ, Дростъ (Мо-
гил.) и изм. Раздрозникъ (ІѴіей.) Дур-
ника (Кал. Пот.) Лягушечья трава
(Приарг. кр.) Лютикъ (Кондр.) Остро-
листникъ (Еіпй.) Почечуйникъ (Собол.)
Почечуйная трава (Кондр.) и изм. Че-
чуйная трава (Эк. Маг.) Чечина (Лѣсн.
жури.) Рдест ь(Стар. Рук.) Семиколѣн-
никъ женскій (Яросл. Петр.) Сорочьи
лапки (Горн.) Береговой Спорышъ
(ІѴіей.) — Чешск. Віеёпік, Сегѵіѵес (81.)
Вгозкоѵес (Ор.) — Сербск. Еізас. — Луз.
Нбгкиз, Віакаіу Нбгтиз, Негкиз. —
Латыш. ЗиЬгевез, Віизвепез, 8иЬгіі-
зсЬі. — Эст. КігЬи гоЬі. — Финн. Нап-
Ьевіаіаг. — Нѣм. Бег ВИіегИпй, Вйгг-
кгаиі, ЕІоЬкпбіегі’сЬ, ЗсЬагГе ПоЬкгаиі.
бетеіве КпбіегісЬ, РбгзісЬкгаиі, Йег
Каііі^, йег ЗсЬтеІиеп, Кбззеі.— Франц.
Регвісаіге, Ріііп^ге, Сига§е, Гег а сЬе-
ѵаі, Регзісаіге йоисе, Ріей гоп^е.—Англ.
РеасЬ ѵгогі, Кей-еЬаикз. Чай изъ тра-
вы пьютъ отъ геморроя. Свѣжую траву
прикладываютъ къ затылку отъ боли
головы, на подобіе горчишника, откуда
и названіе (Тв. Пуп.)
Роіувопит роіутогрЬит ГеЛ.
у. аіріпит. Башкирская капуста
(Раіі.) Татарская капуста (Ощеі.)
Кислецъ (Оренб.Раіі.) Кислица (Пери.
Клеп.) Употр. какъ щавель.
Роіудопит васЬаІтѳпвѳ 8с1ѵт.
Аино на Сах. — молодые побѣги съѣ-
добные — Ігигі. ТисЬки (Кор. 8сЬт.)
Роіудопит Ііпсіогіит Гоиг.
Красильная гречка.—Арм. Чевія.—
Груз. Имер. Гур. Мингр. Лила. — Нѣм.

266
Роіузопшп — Роіурогив
СЬінезізсЬег Іпбі§о. — Франц. Регзі-
саіге Іпбі^о.
Роіуеопит ѵіѵірагит Ъ. Мы-
кёръ (въ Ирк. губ. и Бур.) Макіерша
(Якут. съ Якут.) Тарлыкъ (АѴіеД.) измѣн.
Кырлыкъ. Сердечный корень (Арх.) *).
Тат. Мыкеръ, Мукезъ. — Бур. Мікіг
(Сеогз. 209).—Якут. Мяка-аршинъ.
Корень употр. вмѣсто кирпичнаго чая
(Даль).
Роіукопит ’ЯГѳугіоЬіі 8сІгт. Ги-
ляки на Сах. — Нарз (СИеЬп.) Стебли
съѣдобны.
РоІурбйіитЕіпп. Гіііс. ВЫі. 310.
Роіуз, много и робіоп, уменып. отъ рпз,
нога. Многоножка (КауФМ. пер.) Папо-
ротникъ, Папороть. Зерликъ (съ Бу-
рят. назв. Роі. &а§гап8). Соловка (вѣр.
искаж. Солодка, сладкій). Баромецъ (со-
вершенно произвольное назв., взятое
отъ СіЬоііоп Ваготеіх). Ангельская сла-
дость (Эрт. перев.) — Пол. Раргос. —
Чешск. Овійбіс. — Сербск. Озіаб, Біабка
раргаі. Бу^ад (Лавр.) — Луз. БГббпіса.—
Финн. Ітагге. — Груз. Чадкоко. — Гур.
Табела. — Мингр. Лагвиморіа. — Нѣм.
Епдеівіізз, Тіір&Паггп. — франц. Роіу-
робе, Еон^ёге ев агЬге.—Англ. Роіуробу.
Роіуросііши. аіревігѳ Норре. Преж-
де въ Фарм. АбіапіЬшп аигепт (НЬ.)
Ро1уро<Пит Огуоріѳгів Ъ. Вѣ-
роятно это есть Вгуоріегіз (Діозс. IV.
186 и Рііп. ХХѴП. 9. 48). Грыжная
трава (Арх. Меркл. Костр.) Грудница
(Смол.) Жаломъ. Журавлинникъ (Олон.)
Исплекъ (Перм. Клеп.) и искаженное
Истекъ (Олон.) Каменная трава. Ка-
менный папороть (Кондр.) Папорот-
никъ дубовый (Лѣсн. журн. перев.) Ко-
стыкъ трава (Олон.) Сухоломъ (Смол.)
Язвенная трава (Волог.) Пьютъ отъ че-
сотки (Олон.) и отъ ураза (Волог.) Въ
Перм. губ. даютъ лошадямъ въ хлѣбѣ
и поятъ, когда онѣ свертываютъ пле-
чо, объ чемъ говорятъ «исплечилась»
(Клеп.) откуда и назв. Исплекъ.
Роіуро&іит йа§гапн Б. Буп. Аз-
рібіипі Гга^гапв Бѵ. Зерликъ (съ бурят.)
Звѣробой каменный (Сл. Ак.) Имѣетъ
запахъ малины. Употр. противъ скор-
бута, а монголами какъ чай. — Тунг.
Ооп§оі. — Бурят. Бігіік.
Роіуробіиш ѵиІдагѳЕ. Фарм. назв.
Роіуробіит з. Еоіісиіа биісіз. Ангель-
ская сладость (Кондр. пер.) Боромецъ
дикій (совершенно произвольно пере-
несено отъ Азрібіит Ваготеіг. См. эти
слова). Зерликъ (Сл. Ак.) Каменный
звѣробой (Алт. Верб. Пот.) Каменный
*) Употребляется въ ворожбѣ и га-
даніи (Арх.)
папоротникъ. Папоротникъ, Папо-
роть (Вел. и Мал. Гос.) Сладкій папо-
ротникъ (Приарг. кр. пер.) Папорот-
никъ солодковый (Собол. пер.) Слад-
кій корень (Перм. Леп.) Славикъ
(Кондр.) Соловка малая трава (Кондр.
Вѣр. измѣн. Солодка). — Русины Соло-
дйшъ.— ІІол. Раргоіка.— Чегиск. Озіа-
бус, Озі&біс, Оізіайег, Біабизка. Біабіс,
Раргабка. — Сербск. Біасіка раргаі. —
Луз. Бек\ѵісо\ѵе когіезкі. — Груз. Кила-
мура. Келемура, Киламони (Эр.)—Тат.
за Кавк. Басбанчь, Босванчь. — Нѣм.
Бая Вашпіаггп, сіаз §гоззе Віііегзіізз,
бег ЕісЬепіаггп, бег Еізепіаггп, біе
Епйеізйззѵгпгяеі, бег Егбіаггн, біе Ко-
гаііепѵпггеі, бег Кгепкіаггп, бег §е-
теіне РппкНаггн, бег ВодеГаггп, бег
Біеіпіасгіігеп, бег БіеіпГаггп, БйззІаггд,
ЗііззЬоІг, Кпорйаггп. — Франц. Роіу-
робе бп сЬёйе.-- Англ. Оак-Еет, УѴаІІ-
Гет. Въ Малор, даютъ его отъ гли-
стовъ и пьютъ, чтобы не было дѣтей
(Рог.)
Роіурогив Нгіез. Нушепіпі. ВЬЬ.
416. Роіуз, много, рогоз, отверстіе. Раз-
ные виды: Губа, Губка, Трутникъ,
Трутъ, Трутникъ, Трутовикъ, Выпла-
викъ, Свирѣльникъ. — Бака (Пер иск.
Оренб.) — Ѵешск. СЬогоз. — Сербск.
впЬа. — Луз. Пйёгкаѵс. — Болг. Габа,
Губа. — Нѣм. Пет ВаптгоізсЬ, БйсЬег-
рііг. — Франц. Бе Роіуроге.
Роіурогив Ъѳіиііпив Рг. ВЬЬ. 424.
Березовая губка. Чага. — Перм. Кычь-
тырпъ (Рог.)
Роіурогив Готепѣагіив Рг. Фарм.
назв. А^агісиз СЬігиг^огит 8. Епп^ив,
8. Воіеіиз і"піагіиз. Губа огнивная (Со-
бол.) Врачебная губка (Тр.) Жагра
(Костр.) Трутъ. — Пол. 2а8»іоѵа Ьи-
Ьа. — Сербск. Ттиб.— Самокрес.— Нѣм'.
ИипбегзсЬѵатш. — Франц. А^агіс бе
СЬігигдіеп. Воіеі-атабоиѵіег. — Англ.
Гіге-Воіеіиз. ТоисЬ-’іѵооб. Употр. для
остановки кровотеченія.
Роіурогив і^тагіиз Рг. Бйка
(Перм.) Берестовикъ (Даль). Березовая
губа, губка (Даль) — Губина. Трутъ.
Чага (Вят.) Щака березовая (Шеик.) —
Русины: Козулька (молодая), Ковпакъ
(позднѣе), Верхр. зиЬ Роіурогив оѵіпиз.—
Перм. Кырчь-тырпъ. — Мордв. Мокш.
Саямъ. Эзр. Семъ. — Нѣм. БпасЬіег
ЕеиегзсЬігатт. — Франц. Атабоиег.—
Англ. Атабои. !
Роіурогив ойісіпаіів Рг. Фарм.
назв. Воіеіиз 8. Рип^из Багісіз з. А§а-
*) Губами называютъ въ Малор. и
друг. мѣстахъ разные грибы изъ рода
Воіеіиз (кромѣ В. ебпііз).

Роіурогив — Рориіиа
267
гісит аІЬит (РЬ. Ваѵ). Агарикъ, Лист-
венничная губка. — Чешск. Вгіпотѵа
ЬаиЬа. — Сербск. Тгисііцак. — Нѣм. Бег
БегсЬепвсЫѵапип. А^агік. — Франц.
Адагіс йез Ьоиіідиез. — Атл. І'’ип«и8
о? іЬе ЬагсЬ.
Роіурогив вчиатовив Нг. Заяч-
никъ (Собол. съ нѣм.) Пестрецъ (Заг.)
Роіурогив итЪеІІаѣив Гг. Заяч-
никъ (Заг.) съ нѣм. — Чешск. Огіз,
Огез, ОгесЬ. — Нѣм. Бег ЕісЬЬазе,.
ЕісЬріІя, НазеІвсЬѵѵатт.
РоІувѣісЬит ЙЬЙ Гіііс. См. Азрі-
йіит. Многокучникъ (Кауфм. иск. сост.)
Груз. Гумбра-чи, Гвимра-чи (Кут. г.
Шароп. у.)
РоІувіісЬит Ріііх тав ПоіН. См.
Азрійіит Еіііх таз.
РоІуігісЬит ооттипѳ Ъ.
Вгуоій. ВЬЬ. 235. Купеникъ (Волын.)
Кукушечникъ (Вят.) Заячій ленъ (Пск.)
Медвѣдь (Орл.) искуств. съ нѣм. Боро-
вой болотный мохъ(Ниж.) Желѣзный
мохъ, Желѣзнякъ (названіе мха), а
Кукушкинъ ленъ (названіе споран-
гій) Волог. Пот. Красный мохъ(Влад.
Желѣзн.) Царевы кудри (Олон.) Цар-
скія очи (Ниж.) Загозья рожь (Олон.)
Скукучье жито (Арх.)—Пол. Ріопвік.—
Чешск. МпоЬоѵІазес. — Самоі. Хиукіе
туігё, 2иікіе туййе, т. е. сиппив іеро-
гіниз (Ков.) Зиукіе гидіе (Ков.) — Туні.
НаІЬосЬпа. — Перм. Кбкъ-сю. — Нѣм.
Ваз Вйгептоов, СоІйЬааг, Йаз §етеіпе
Наагтоов, Йег НескепѵіейеггиГ, Йаз
Іип^ІегпЬааг, йаз ^оійепе, §е1Ъе Ѵепив-
Ьааг, йаз АѴеіпкорйеіп, йег ’ѴѴійегіЬоп,
йіе ^ѴоИздегзіе. — Франц. Бе Роіуігі-
сЬнт. — Аніл. Соттоп боійепйоѵѵег,
ОоІйеп-МаійепЬаіг. Различные виды
прежде употр. въ медицинѣ подъ име-
немъ АйіапіЬит аиг.епт в. РоІуігісЬит
(НегЬа).
Рориіив Тоигп. Заіісіп. Рг. ХѴБ
2. 323. Рориіиз — народъ. Тополь. —
Пол. Тороіа. — Чешск. Торо]. — Сербск.
Тороіа.—Іагньед, Тополовина (Лавр.)—
Болг. Топола. — Финн. Наара. — Кирг.
Акъ-терёнъ, Кокъ-теренъ, Кара-те-
ренъ. — Сарты Мирза-тирякъ. Ката-
рынча. — Узб. Тирякъ. — Тадж. СаФи-
доръ (Кушак.) — Нѣм. Віе Рарреі. —
Франц. Бе Репрііег.—Англ. ТЬе Роріаг.
Рориіив аІЬа Г. Ргойг. 324. У Діоск.
Ьеисе; у Гомера—АсЬегоіз; у ТеоФр.—
Аі^егоз; у Вирг. — Негсиіеае Согонае
пшЬгоза агЬог. Аісійае ^гаііззіша. Осо-
корь *) (Оеог§) Осокорь бѣлый
*) Въ древнихъ рукописяхъ «сокъ»
назыв. «осока». Можетъ быть отсюда
и Осокорь.
(Кондр.) Осокоръ (Мал.) Сокорина(Мал.
Рог.) Тополь, Топольникъ (Раіі.) Топо-
ля (Малор.) Бѣлый тополь. Бѣлолист-
ный тополь. Бѣлолистка. Серебри-
стый тополь (въ сад. Вел. Росс.) Сре-
бриста тополя (Малор.) — Пол. Віаіа
Тороіа, Віаіойгиеѵ, .Таѵгх^б, йаЬгядЬ.—
Чешск. Ьіпйа. — Сербск. Веіа Тороіа.—
Луз. Біпйа, Вёіозіот. — Молд. Албъ
(очев. аІЬа). — Груз. Чандари. — Груз.
Имер. Гур. Алвисъ-хе, Чинари (тоже и
Р. ругашійаііз). — Тат. Лапко (Раіі.) —
Башк. Ак-терекь. — Вух. Агге-Те-
рекъ. — Узб. Акъ-терякъ. — Сарты
Ак-тирякъ.— Кирг. Ак-изик (Раіі.) Ак-
узякъ. — Тат. въ Крым. Кам'ак-А^аізсЬ
(Рор. аІЬа, пі§га еі Тгетиіа). Иногда
Адширекъ, т. е. ложечное дерево
(Рудзск.) — Хив. Кокъ-терекъ, т. е.
бѣлое дерево. — Калм. Цесанъ-Улас-
сенъ, Чар-лляссенъ. — Туні. Ноііиг
(Сеогд.) — Перс. Зеййог (ВиЬзе).—Нѣм.
БіІЬеграрреІ, МГеізве Рарреі, Йіе ѵѵеізве
Азре, Евре, ПбіяепЬоІг, НеіІі^епЬоІи. —
Франц. БЧргёаи, Репрііег Ыапс, Егапс
Рідиагй. АЬёІе. — Аніл. ТЬе ѵііііе Рор-
іаг, вгеаі Роріаг, АЪеІе-Тгее, Огеаі;
Азреп, ВиІсЬ ВеесЬ. Кора употребл.
противу перемежающихся лихорадокъ;
смолистыя почки, Оетпіае в. оспіі Ро-
рпіі, въ видѣ мази употр. и донынѣ
снаружи при воспаленномъ состояніи
геморроидальныхъ шишекъ.
Рориіиз ЬаІватіГѳга Ъ. Разности
по Ргойг.: а. §еппіпа, (5. виаѵеоіепв,
у. Іапгііоііа, б. ѵітіпаіів. Золотая верба
(Умань). Рай дерево (Приарг. кр.) Рай-
ское дерево (Ак.) Даурская Осокорь (в.
Р. виаѵеоіепв). Душистая Осокорь (Вол.
Сиб.) Тополь бальзамическій. То-
поль душистый. Такамагака (съ фр.)
Ламут. Зігіп.— Коряк. йакё.1.— Камчад.
ТЬуіі, ТЬувсЬй (на Больш.) КуісЫ (въ
Камч.) Раіі. в. Р. ІаигИоІіа.— Бур. Хай-
Улй (Каш.) — Туні. Піап (Оеог.) Ноііпз
(Р. ІаигіГоІ.) — Тат. Мажъ. — Аино на
Сахал. ТашикаЬагапі (зиЬ Р. виаѵео-
іепв). — Гил. на Сах. Ми8з|кг (6ПеЬп.
виЬ Р. виаѵеоіепв). — Гольды ІѴйкоІ Ро-
Іоа (зиЬ Р. виаѵ.) — Нѣм. Ваіват-Рар-
реі ой. Евре. ЦогйатегікапізсЬе Заііеі-
Ьоіх. — Франц. Ваитіег, Ваізатіег,
ТасатаЬаса, Воіз йе Тасатадие, Реир-
Ііег Біагй. — Англ. ТЬе Ваізат Ьеагіпд
Роріаг ог ТасатаЬас-Тгее. Настой по-
чекъ въ винѣ или винномъ спиртѣ
употр. отъ скорбута и сифилиса. Смола
наз. ТасатаЬаса ѵиі^агіз в. соттипіз.
Рориіив йіІаШа Аіі. Іп Ргойг.
Рор. пі^га р. ругатійаііз р. 328. Зуп. Р.
ругашійаііз ЗрасЬ. Раина (Малор.) Рай
дерево. Ракита итальянская. Южная,

268
Рориіив — Рогіиіаса
украинская тополь (Даль). Пирами-
дальный тополь. Итальянскій то-
поль. Яворъ (въ Малор. Сред.)— Пол.
Каѵак. — Чешск. Тороі ѵгіазк^, іигеску
іороі, іигеска ѵіѣа, Ьішіа. — Сербек.
•ГаЫап, ТаЫапот. — Луз. Тороі.— Тат.
въ Кр. 8а1ѵі (тоже и кипарисъ) Ру.ізск.—
Буя. ЗсЬоМаг. ЗсЬоІайаг (Кир.) — Хив.
Кегай терекъ, т. е. мягкое дерево. —
Тадж. Аръ-аръ-саФидоръ.СиФидаръ.—
Перс. Тегак. — Узб. Тирякъ. — Нѣм.
Ругатійеп-Рарреі, ЬотЬагсіізсЬе Рарреі,
Па!іепізсЬе Рарреі, СЬаиззёе-Рарреі,
АИее-РарреІ.— Франц. Реирііег й’ИаІіе,
Реирііег ругатійаі. — Аніл. ТЬе &8іі-
§іаіе ог ЬотЬагсІу Роріаг, Сургезз-Рор-
Іаг, Тигіп Роріаг, Ро Роріаг.
Рориіив <1іѵѳгвіі'о1іа,8<ЛггепБ Кирі.
Талъ-турангылъ (Борщ. Зап. Ак.) Изъ
коры вытекаетъ бѣлая смола, которая
назыв. Бури-армени и употр. съ поль-
зою при деченіи сифилися (Кир.)
Рориіив ш§га В. Тонеръ и друг.
Греки Аедеігоз (Ьепг). Осокорь (Вел.
Росс.) и изм. Оскорь, Оскоръ. Сокора
(Малор.) Сокорина (Черниг. Консп.)
Осухарь (Кот. Вят.) Ясикерь (Бирючь).
Ясокіръ (Малор. Стар. Банд.) Ясакаръ
(Екат.) Ясокоръ (Ясный корою) Бѣлор.
Сл. Нос. Сухарка (Оренб.) Осина (Бесс.)
Ветла (съ Франц.) Рябчикъ (у барочни-
ковъ въ Польшѣ). Пйпортовое *) дерево
(Даль). Тополь (бол. ч. Росс.) Висловскій
тополь. Черный тополь. Чренотополь
(Даль). — Пол. Зокога, Зокогкупа, Лазі-
оког (въ Полѣсьѣ). Тороіа ріосіпа. —
Чешск. Тороі, Тороі сегпу. — Сербек.
Да§п)ей, Сгпа іороіа — Молд. Ріоп
пе§ги. — Арм. Барти. — Груз. К(Ь)о-
рап(Ь)и. — Тат. Тігек. — Кирі. Ката-
іегек,— Крым. Тат. АйзсЫгек-А^аІвсЬ.
Калм. ІЛааз. — Бух. Улассенъ-терекъ.
Улассенъ влазунъ, Цеюри-олюзенъ. —
Тат. Кирг. Акша. — Чуваш. Тарь-
йвысь. — Нѣм. 8сЬѵагге Рарреі, Ое-
теіпе Рарреі. — Франц. ЬёагсІ, Ьіаг-
(Ііет, Реирііег ноіг, Реирііег і'гапс, Озіег
Ыапс, Ьіагб, Вгоиіііагсі. — Англ. ТЬе
Ыаск-Ъагкесі ог Соттоп Ыаск-Роріаг,
ІѴаіег Роріаг. Женскія особи наз ТЬе
Соііоп Тгее. Свойство и употребленіе
тоже, какъ п Р. аІЬа.
Рориіив ргиіпова ВсЪгепк. Рг. 327.
Кирі. Туранга или Турангылъ (Борщ.)
Рориіив ТгетиІа В. Ргойг. 325.
Ветла (Кален.) Горечавка (Приарг. кр.)
*) Напорть, папортъ, папорбтъ —
наростъ на деревѣ Осокорь, подобный
тому, какъ на березѣ, изъ котораго
выпиливаютъ папортовые Фанеры
(Даль). .
по горькому вкусу. Іудино дерево (съ
нѣм.) Осина (Вел. Росс.) Осика (Ма-
лор.) Осиновое дерево, Осыка, Осинка,
Осичина (Малор. РаП.) Асина (Лит.
Русск. Сл. Шимк.) Осокоръ (Полт.) Тря-
сучка (Приарг. кр.) Шептунъ-дерево
(Каш. Приарг. кр.) Осиновое сѣмя наз.
Брецъ (Волог. Пот.) — Русин. Восика.
Трепета. — Пол. Оза, Озіпа, Озіса, Озі-
схупа, Озіка, Тгхеріесіпа. Овіпа-іороі.—
Чешск. Озука. — Сербек. .Тазіка, Ладще-
Да, ТгереіЦіка. — Луз. ІѴоза, ІѴозуса,
ІѴозуска,—Латыш. Арза, Арзе (РаП.)—
Самог. Аризгіе (Ков.)—Эст. Ааш, Наатѵ
(РаП.) — Финн. Пара. — Груз. Хвало,
Верхви. — Имер. Верхва. Куд. Оссет.
Сускатъ (Сред.) — Корел. Олон. губ.
Габу. — Ійт. ПзсЬійа-а^аізсЬ. Узякъ,
Апсаль, Улозенъ. — Тат. въ Крыму
Пзак-а§аІ,8сЬ. — Вят.< Тат. Сакъ. —
Башк. Пзак.— Калм. Улазенъ, ТораЙ.—
Вот. Пипу. — Перм. Пипу. — Мордв.
Мокш. Поэвъ. Эзр. Пой (Певз.) Мордв.
въ Оимб. Пою. ІІоиванъ-чуФТъ, Пой-
чуФтъ, т. е. осина дерево. — Чуваш.
Вусъ. — Бур. ІЛаЬші (Оеог§.) П1ае§ип8
(РаП.) — Кирг. Тат. Азак-Тігек (РаП.)
Кирекъ-акзякъ (Кир.) Терекъ.— Моні.
Оіаеззй.— Калм. ТЛааз.— Ламут. П1.—
Туні. Пи§і1. — Камч. ЬіишізсЬ. — Ороч.
и Манеір. Ноіі^йап. — Олъчи Рйіи. —
Голъды Рбіо; при уст. Сунгари — СЬбІо.
Манеір. біисЬа. — Гиляки на Амур.
Кйпа-іі^гзсЬ, т. е. бѣлое дерево.— Іил.
на Сах. Кйпа ІзсЬсЬаг (8сЬг.) Мах. Кап-
папі-іщг (ОІеЬп.) — Нѣм. Піе Азре,
Езре, 2іііеграрре1. АзсЬепЬаит, ВеЬег-
езсЬе, ГапІезсЬе, Гіаііегазре, Еіійег-
езсЬе, ЕІіНеграрре].— Франц. Ье Тгет-
Ые. — Англ. Азр, Азреп, ТгетЫівд
Роріаг. Кора употребл. въ Сибири отъ
скорбута и сифилиса; во Влад. губ. отъ
лихорадки. Прутья и кора для выдѣлки
подзола на кожевенныхъ и стеклян-
ныхъ заводахъ.
Рогѣйіаса Тоигп. РоіѣиІас.ІП. 353.
Портулакъ. — Пол. Рогіиіака, Кигза
по§ц. — Чешск. ёгисЬа (Рг.) Когі поЬа
(81.) — Сербек. Тушац, Тутъ. — Луз.
Рогііак. — Нѣм. Рогіиіаск. — Франц.
Ье Роигріег. — Аніл. Ригзіапе.
Рогіиіаса оіѳгасеа X. У Діоскор.
АшігасЬпе. Блошки (Кондр.) Нога ку-
рячья трава (Кондр.) съ пол. Порту-
лакъ (Кондр.) и искаж. Бутерлакъ.
Сосонка (Малор. Левч.) — Груз. Дан-
дурй. — Мимр. Карета. — Тат. Ка-
раетъ, Семозатъ. — Калм. Ассунъ. Обя-
занъ. — Нѣм. Кіеіпе, ѵіЫе Рогіиіаск,
йаз Вигиеікгаиі, Йег АскегЬигяеІ, йаз
Виізепаиде, сіег ЕііІІепГизз, йіе КоЫ-
рарреі, сіаз ХйггізсЬкгаиі, Йег 8аиЬиг~

Рогѣиіаса — РоѣѳпіШа
269
геі. — Франц. Роигсеіаіпе, Роигріег. —
Лкіл. Ригзіапе. СЬіск-гооІ, Роі-ЬегЬ
Ригзіапе. Прежде употр. въ медицинѣ
и принадлежала къ Зетіпа диаіпог ігі-
§і(]а тіпога. Нынѣ употр. какъ огород-
ная овощь.
Роіатозёіоп X. Ріиѵіаі. КипіЬ.
3. 127. Роіатоа, рѣка и §еіІоп, сосѣдній.
Рдестъ великій. Рдестникъ. При-
рѣчная трава (Кондр, пер.) Фонтанная
трава (Кондр.) Жагла (Лепех.) Жалга
(Соб. Сл.Ак.)Жолга (Даль). Жаглица4’)
(Даль). Водяная крапива (Яросл.) Ку-
миръ, Куіпуръ (Черн.) эти три назва-
нія должно относить преимуществен-
но къ МугіорЬуІІит еі СегаіорЪуІІпт.
Мокруша (Твер. Ост. Пуп.) — Пол.
ІѴгхесаіік, ІѴойпіса, Вйевіпіса, Вйезі-
піні, Всіезі ѵгойпі. — Чегиск. Вйезі. —
Сербек. 2а§1)а, Мгіезііцак.— Луз. Игезі,
Вгозі, Пгбзіпіса, ѵгосіпу сігезі. — Финн.
Ѵііа. - Латыш. Бррез рикке ^НЬн-е.
Какой-то видъ у Кошкинскаго рейда и
у восточнаго берега Ладожскаго озера,
употр. отъ горячки (листья). Назыв. по
Корельски — Нюаля (Пот.) — Нѣм. Пая
ЬаісЬкгаиі, Зашкгаиі, Зашепкгаиі, Зее-
Ьоісіегкгаиі. — Франц. Ье Роіатоѣ —
Англ. Ропй-уѵеед, Сгеейз, ІѴаіег-Зріке.
Кго^іейисе.
Роѣатозѳіоп Іисѳпв Ь. Семи ко-
лѣнка.
РоШто^ѳіоп пабапз Н. Жолга
плавучая, Жолга (Карпинскій). Жилига
(Сл. Ц.) Водяная капуста (Перм. Леп.)
Водяница (Лям.) Куширъ, Кушуръ
(Ьіші.) Рдестъ. Медвѣжье ухо (Экон.
Маг.) — Пол. 'ѴѴойпіса ріуѵѵацеа. —
Чешск. Вйезі ѵ/осіпі. Вгсаі. — Нѣм. йаз
Ииззкгаиі, ЗсЬѵіттешІе ЬаісЬкгаиі,
Дег Заиібйеі, йег ЛѴаззегІаск. — Франц.
Ері й’еаи. — Англ. АѴаіег-зрік, Корни
въ Сибири употр. въ пищу.
Роѣатовѳіоп рѳсітаіивЬ. Линево
сѣмя (Курск. Черняевъ). Наплавъ (РаП.)
можетъ быть и другой видъ.
Роіатоцеіоп ризШиз Р. Кунду-
ракъ (РаП.) Наплавъ (Даль). Супротив-
ница (Шенк. Костр.) — Груз. НуФри,
Куч>ри. — Имер. Квиндзи.
РоѣѳпѣШа Незіі. Возас. II. 571.
Роіепііа — могущество, сила. Могут-
никъ (пер.) Лапчатка (Двиг.) Поповы
коренья (Олон. Вол.) Дѣйствительная
трава (Кондр.) — Пол. ЗгеЬгпік, Рі?ё-
ріегзі, Ріесіо регзі. — Чешск. МосЬпа,—
Сербек. Реіоргзі. — Лл6Р- ПетЬпрстац.
Финн. Напкеіцаіка, ЬааЬіккі. — Кирг.
*) Правильнѣе слѣдуетъ называть
Жагла, а не Жалга; у Серб. наз. 2а§Ца.
на Тарб. Маджря-джусанъ (Пот.) —
Нѣм. Еіп^егкгаиі. — Франц. Роіеп-
Ііііе. — Атл. СіпдиеЫІ. ТЬе Роіенііііе
ог ЗЬгиЬЬу (ішріеГоП. Зіпкйекі.
РоіепШІа аІЬаЬ, Фарм. назв. Реп-
іарЬуІІит аІЬит з. Сіиіпдиеіоііит зуіѵа-
іісит (НегЬа). Гусиная мята (Курск.)
Межперстница (Тамб) Межиперст-
никъ, Межиперщица (Черн.) Расперст-
ная (Орл. Тар.) Пятилистникъ. Пъя-
тилистникъ. Пятипальчики (Ворон.
Бесс.) Пятипалечникъ (Ворон. Бесс.)
Пъяти-нёрстень (Мал. Волк.) Пъя-
типерстникъ (Малор.) всѣ переводъ
<2ишдиеГо1шт. Нѣм. ЗііЬегкгаиі. Упо-
требл. отъ опухоли между пальцевъ.
Отъ порухи (Волк. въ Малор.)
РоіелШІа апзѳгіпа Р. Фарм. назв.
Апзегіпа в. Аг^епііпа (Вайіх еі НегЬа).
Бедренецъ (Двиг. Волог.) Грызникъ по-
левой (Черн.) Дорожница (Арх.) Жаб-
ликъ (Ьіпб. названіе перенесенное отъ
Роі. аг^епііпа). Золототысячникъ (Кіев.
Екат.) Камчужница (Волог.) Колечки
(Ворон. Курск.) Мягкая трава (Смол.)
Морковни ц а(Енис. Герб. Кривошапк.)
Морковка (Смоленск.) Молка (Ьіші.)
Надворникъ (Экон. Маг.) Повязокъ
(Харьк.) Подбѣлъ (Волын.) Попутникъ
(Волог.) Столистникъ (Двиг. Волог.) Чи-
тана (Приарг. край). — Заимств. и
искуств. составленныя: Гусиная
трава (Кондр. Пск. Ниж.) Гусья трава
(Амб.) Гусячі лапки (Полт. Левч.) Гу-
сина лапка. Гусиная лапка (Моск. Мо-
гил.) Лапка болотная (Черн.) Лапникъ
(Могил.) Лапчатка. Гусеница (Донъ,
Черняевъ). Гусиница. Гусятникъ
(Вят. Пуп. Мал.) Гусятница (Ьіпсі.) Гу-
синая пажить *) (Амб.) Золотникъ (Херс.
Кіев. Екат. съ пол.) Могущникъ, Мо-
гучникъ (съ лат. назв. род.) Папороть
(Екат. съ нѣм. вазв. ВаіпГагга). Дикая
рябина (Ниж.) Рябинникъ дорожный
(Черн. съ англ. ЛѴіІсІ Тапзу или нѣм.
ЕаіпГаггп, назв. Танасеіши ѵцід'.) Се-
ребрянникъ (Кондр., Пабо, Ьіші. съ
Фарм. лат. назв.),— Русины Мъякушъ,
Білочникъ. — Пол. Еіоіпік, С§зёе зіеіе,
ЗгеЬгпік. — Чегиск. КасЬпіска, Ьпзі
іпусІІо, зігіЬгпік. — Сербек, Реіорепі
(щзср, Зіега. Стежа. — Луз. \ѴгоЫаса
легка, К)еріко)іе геіо, Вуеріко)іу Іор^е-
па хеіе, ’ѴѴиігоЪпе хеіо, Коза, гозодѵе
иеіе, Зіагс. — Латыш. ВакѵгеЬсІеп. —
Эст. Напе гоЬі. — Финн. КаіоЬапкік-
*) Всѣ названія, вѣроятно, первона-
чально заимствованныя отъ Апзегіпа,
но нѣкоторыя уже вошли во всеобщее
употребленіе.

РоѣѳпіШа
270
Ьі. — Приарг. Чигина. — Забайк. Бур.
Гиджигиня (Каш.) — При. Бур. Гэшу-
гэнэ (Каш.) — Якут. Кеценгесъ (Павл.)
Нѣм. еапве-Еіпёегкгачі, сіег СапйегісЬ,
ЗіІЬегкгаиі, ОеІЬе ОавзеЫате, ЗіІЬег-
ЫаН. Сгапзекгаиі, йег тѵіійе КаіпГаггп,
йег 8апйгіп§е1. — Фраки. Апзегіпе, Аг-
§епііпе, Вес й’оіе, НегЬе аих оіез. —
Англ. Соозе Тапзу, Зііѵег-ѵгеей, "ѴѴіІй-
Тапзу, Сгоозе - Огазз. Корень и трава
прежде употребл. въ медицинѣ отъ по-
носа. Въ голодное время были употр.
въ пищу въ ПІотл. и Ирл. Въ народной
медицинѣ употр. отъ опухоли при цын-
готной, отъ грыжи, отъ боли въ живо-
тѣ у родильницъ.
РоѣѳпШІа агвѳпѣѳа Е. Фарм. назв.
Аг^епіеа ѵ. (Зиіпдиеіоішпі тіпиз (НегЬа
еі Вайіх). Бѣшеная травка (Вор.) Во-
робьиное сѣмя? (Вор.) Гомоза *) (Вор.)
Горлянка (Костр. Яросл. Каз. Твер.)
Горлянка бѣлая (Могил. Смол. Орл.)
Горловая трава. Горловка (Вор.) Груд-
ная трава (Тв. Рж.) Гортанная трава
(Смол.) Грибовая трава (Уф.) На желтую
грыжу трава (Шенк.) Грабликъ (Костр.)
Деревянка (Черн. Кіев. Гродн.) Дубров-
ка (Минск. Могил. Черн.) Дубровникъ
боровой (Черн.) Жабная (6геог§. И.
818) Моск. Влад. Тул. Вор. Твер. Муж-
ская жабная (Моск. въ торг.) Муж-
ской жабникъ (Кал.) Жабовникъ(Сл.
Церк.) Желѣзникъ (Вят. Меуег). Жовня
(Подол.) Забируха (Вят. Меуег). Завяз-
ный корень (Влад. Нижег. — вѣр. по
смѣш. съ Роѣ Тогтепі). Лапишникъ
(Екат. иск. сост. отъ лапа). Молка **).
Непросыпка (Волог.) Нагидникъ (Екат.)
Нечуй вѣтеръ (Курск.) Пятилистникъ
(Амб.) Пятипалочникъ (скорѣе Пяти-
палечникъ отъ «палецъ»; искуств. сост-)
Подъемная трава (Кал. Пот. потому
что употр. въ болѣзни живота, проис-
шедшей вслѣдствіе подъема тяжести).
Простудная трава (Тв. Пуп.) Разрѣзъ
трава (Яросл.) Рыпишка (Екат. (хгнп.)
Роспишка (Харьк.) Ростопыръ (Ворон.)
Свинукъ (Вор.) Свиная трава (Курск.)
Серебренникъ, Серебрянка (Кондр.
Щегл. перев.) Собачка (Тамб. Меуег).
Скворцовыя ягоды (Влад.) Улабникъ
(Новор. вѣр. слѣдуетъ Жабникъ). Царь
зелье(Курск.) Черноголовникъ ***).Чер-
*) См. стр. 106.
**) Вѣроятно слѣдуетъ «Смолка»,
о которомъ упоминаетъ Раііаз Кеізе
I. 205 какъ о растеніи, на которомъ
водится червецъ. См. ЗсІегапіЬиз ре-
геппіз.
***) Названія Черноголовникъ, Гор-
вивая трава (бйій. въ бол. ч. Росс.)
Червивка (по истребленію глистовъ и
червей) Вятск. Меуег. Пот. Червиш-
никъ (Малор. Маке. Рог.) Черничникъ,
Червечникъ (Малор, Двиг.) Червоточ-
никъ (Черн. Микл.) Червоточина (Тул.)
Червянецъ (Вор.) Червецъ (Вор. Орл.
Полт. Курск.), по нахожденію кермеса,
и вслѣдствіе этого Канцелярское сѣмя
(ѴѴіеб.) — Пол. ЗгеЬгпік. — Чешск. Йіі-
гіее, ЗйЬгпік. — Эст. ѴѴіІІігоЬі, 8а1а-
коіп. — финн. Нореа Ьеіпа. — Нѣм.
О аз ѵѵеіззе ЕйпІЫаП, йег ІаІзсЬе Оапзе-
гісЬ, ЗіІЬегЫаИ, ЗИЬегкгапі, Зіеіпйп-
§егкгапі. — Фраки. С’Аг^епііпе. —
Англ. Зііѵег-ѵеесі. Имѣетъ вяжущее
свойство и употр. въ болѣзни горла,
отъ жабы въ больш. части Россіи. Отъ
червей у скота вообще и въ частности
въ Курской губ. коновалы лечатъ ло-
шадей, у которыхъ есть черви въ пря-
мой кишкѣ, давая нѣсколько разъ ѣсть
это растеніе вмѣстѣ съ сѣномъ. Въ
Твер. губ. употр. между простолюди-
нами въ видѣ чая и припарокъ къ шеѣ
какъ лекарство, скоро облегчающее
простудныя, горловыя и грудныя бо-
лѣзни. Мѣстами употр. вмѣсто чая. ‘
РоЬѳпѣШа авігаоапіса. Тат. Гу-
зель- лыкъ-отъ (Тавр.)
РоѣепѣіПа ЪіГигса Б. Зміевникъ,
Мышиный горохъ, Подорожникъ, Про-
стрѣлъ (Сарат.) — Сарты вдоль Сыръ-
Дарьи Джерчай (Кат.) Хорошая кормо-
вая трава.
РоіѳпШІа сапѳасѳпв Вевв. Горня-
ка (Моск.) Переломная (Вятск. Меуег).
Червецъ (Курск.) Отъ боли горла при-
кладываютъ теплую разваренную тра-
ву.
РоІѳпШІа Сошагит Е. V. Сота-
гпт раіизіге.
РоіѳпЬШа сіпѳгеа Е. Урочникъ
(Гродн.)
РоѣѳпѣіПа й'а^агіоійѳв Е. Гусе-
ножникъ (около Гурьева) Карел.
РоІѳпШІа йчіііеоза Е. Калмыцкій
чай. Курильскій чай *) (Сиб. Раіі.)
Ракитникъ (Алт. Кузи, окр.) Ракита
(Даль). Таволожникъ (Сл. Амб.) — Иск.
сост. Серебренникъ кустовой, Жаб-
никъ кустовой (Лѣсн. журн.)
РоЬѳпШІа еІаЪга Еойй. Жабникъ
гладкій даурскій (Лѣсн. журн. иск. сост.)
РоіѳпХШа ОоІсІЬасІш. Желтуха
(Уф.)
лянка, Гортанная трава, Жабная трава
суть названія общія съ РтппеІІа ѵиі-
вагіз.
*) См. Роѣ виріпа.

РоіѳпШІа — Роіѳгіит
271
РоѣепіШа Ыгіа Л. Домбровка
(Минск. т. е. Дубровка). Золотникъ
(Новоросо. съ пол.)
РоіѳпШІа іпсііпаіа ѴШ. Перелом-
ная (Вят. Меуег).
РоіѳпШІа іпіѳппѳйіа Л. В ы м я н а
(Вятск. Меуег). Дубровка нолевая, Жаб-
ная трава (Пск.) Желтые грабельцы
(Ниж.) Червивая трава (Ниж.)
РоЬепііПа погѵѳціса і. Горлянка
(Вят. Меуег). Гортанка (Новг.) Зеленая
кашка (Влад.) Поясничная (Вят. Меуег).
Употр. отъ грудныхъ болѣзней, жабы
и золотухи.	?
РоіѳпШіа ораеа Ь. Желтуш-
никъ (Хар. Екат. бтипег).
РобепѣШа гѳсба Ь. Волошки (Хар.)
Закрѣпъ (Ставр.) Котовыя лапки (Хар.)
Лапушникъ, Нагадникъ, Стоголовникъ
(Екат.)
РоіѳпіШа тѳріапв Ь. У древнихъ
Грея. Репіареіев, РепіарЬуІІоп. Фарм.
назв. РепіарЪуІІпт 8. Циіпдиеі'оііит
та)из (НегЬа е4 Вайіх). Жабовникъ
(Сл. Ак.) Жабникъ (Кондр.) Могучникъ
пятилистный (Сл. Ак.) — всѣ иск. сост.
Мохна (Укр. Зеил. Войск. Донск. Раіі.)
Мошна. Печорникъ (Пятерникъ) пяти-
листный (Кондр. съ пол.) Пятиперст-
никъ. Пятипалошвикъ, Пятилистникъ,
Пятерникъ (Кондр. всѣ перев.) Рас-
перстная (Даль). — Пол. Рщсіогпік, Рі§-
сіегпік. — РёЫргвіка. — Сербск.
Петопрста велика, Петопрстац (Лавр.)—
Луз. 2оКпік, (Ршпроіакка, — можетъ
быть Роіепі. Тогт.) — Нѣм. ветеіпе,
^гоззе Еіпйегкгаиі, йаз ГаІзсЬе ИбЬ-
кгаиі, ЕйвГЫай, НапіЫаИ, НігясЬре-
зрапп, йіе МагііпзЬапй. — Франц. Ьа
бгапйе І^шпіеі'ешііе гатрапіе. — Аніл.
Еіѵе-йп^е-^газз. Иѵе-ІеаГ.
РоІѳпШІа гирѳзігів Ь. Фарм. назв.
(ішпциеГоІіит Гга^Чегит (Вайіх). По
ВозепіЬ. листья этого вида употребл.
въ Россіи вмѣсто чая.
РоіѳпШІа виЬасаиІін Ь. Чере-
вичникъ (Черняевъ. Консп.)
РоѣепШІа виріпа Ь. Курймъ, Ку-
рьімь (Сгтеі. Сиб.) Куримскій чай (Сиб.)
Распоротъ (Екат.)
РоіѳпШІа ТогтепШІа Всіігепк.
8уп. ТогтепШІа егесіа Ь. У ТаЬегп. 124
Сопзоіійа гиЬга. НеріарЬуПит. Фарм.
назв. ТогтепШІа з. Пузепіегіса з. Нер-
іарЬуІІа з. Сопзоіійа гиЬга (Кай.) Бала-
банъ (Кіев.) Вязъ трава*) (Кондр.)
и отсюда Вяаилъ (Полт. Кален.) За-
вязный корень (Кондр. Моск. и др.)
Завязникъ (Полт. Авг.) Завязникъ стоя-
*) По вяжущему свойству.
чій. Деревянка (съ пол. Полт. Вил.
Мог. Гродн. Минск. Рог.) Древлянка
(Яросл.) Дубровка (съ пол. Зап. Росс.
Мал. и др.) Дубровный корень. Заплетъ
(Олон.) Дикій калганъ (Стар. рукоп.)
Тв. Пуп. Новг. Пск. Влад. Костоломъ
(Пет.) Куръ-зелье (С.ч. Акад. съ пол.)
Куръ-зілле (Малор. Рог,) Курачье зелье
(Подол.) и измѣн. Курьякъ (Меленки).
Кустарное дерево (Вил ) Пупная трава
(Пет. съ нѣм.) Пуповникъ, Пуповное
коренье (Пск. съ нѣм.) Поносная трава
(по употр. отъ поноса Перм. Клеп.) Пе-
ревяжиха (Даль). Порошки (Полт.) Се-
милапочникъ (Экон. Маг. пер. съ лат.)
Сухосѣря (Перм.) Сердечный корень
(Волог. Двиг.) Терментиля (Малор. Во-
лын.) очев. изм. ТогтепШІа и вѣроятно
еще болѣе искаженное — Термелина
(Под.) Суриолина (Вит.)—Узикъ (Моск.
Двиг.) Червошникъ (Вор. Тар.) Черецъ
(Курск.) и Чебрецъ (Хар.)—суть искаж.
слова Червецъ. Шалашникъ (Черн.)
Шептуха (Олон.) — Русин. Золотникъ.
Терментина. — Пол. Кпгге гіеіе, Пгие-
ѵгіапка, ОаЬгбѵка, Герата, 8іейет1іві.—
Чешск. Ыаігипік, Тгйепё когепі (Маі.)
Ргеігипік.— Сербск. Зіегпік, 8гсеціак.—
Луз. Вгіе^апка, Рптргмшгзіка, Рптрі-
кпгзіка, Ритргѵбгзіка, 2ате)агпік,
Ритргѵигзкіа. — Самоі. Пекзпу (Ков.)
Пейиіа-хоіе (Ков.) — Хорел. Карга-Гей-
ну. Гибедусъ (Олон.) Сюйкель, Юдинъ-
юръ (Олон.) — Эст. Тейге тайагай,
гаЬа Ьеіп. — Финн. Неротаіага. — Ла-
тыш. Веіііпі, Кеііер, Веііеіпта закпе.—
Нѣм. Піе Віаііег^игг, йег ВІпіЬгесЬ,
йег гоіЬе бііпзеі, йіе гоіЬе Неііѵпгя,
йаз НйЬпенпіггкгапі, йаз КгепиЫйт-
Іеіп, йіе ПаЬеІѵиги, йіе ВпЬгѵпги, КоіЬ-
тупг2, йав ЗіеЬепйпдегкгапі, йіе §етеіпе
ТогтепШІе. Неійекегп. — Франц. Ьа
ТогтепШІе. — Аніл. 8ерійоі1, Тогтеп-
ІІ11, Пгргі§кі Тогтепіііі, Віоой-гооі.
Кбревь весьма вяжущъ и употреблялся
прежде во многихъ случаяхъ, при по-
носахъ, кровотеченіяхъ и слизетече-
ніяхъ. Можетъ служить для дубленія
кожъ.
РоіѳпШІа іЬигіпеіаса БеггіЪ. Вы-
мяна (Вят. Меуег).
РоіѳпііПа ѵѳгпа Ь. ТаЬегп. 123.
РепіарЬуІІит з. (іиіпдиеіоііит тіпиз.
Кокусъ (Укр. Кален. Рог.)
РоіѳпШІа ѵізсоза Воп. Полевой
чай (Вост. Сиб. Раіі. Веіз. II. 665). Упо-
требл. вмѣсто чая въ Сибири.
Роіѳгіит Ь. Возас. II. 594. Отъ
греч. Роіегіоп — блюдо (ВесЬег — см.
нѣм. назв.) Роіегіоп Ьіозс. ІП. 16 и Рііп.
XXVII, 97 есть по 8ргеп§. Азіга^аіиз
Роіегіиш Раіі., а по ВозепіЬ. Азіга^а-

272
Роіегіиш — РгітиІа
Іиа АгпасапіЬа М. а В. Черноголов-
никъ (Двиг.) Жиденецъ (Кондр. 34).
Пол. Йуіепіес, Кгетѵпік.— Чешск. Кпѵа-
ѵѵес. У ЗІоЬ. ХеІепоЫаѵек. — Сербск.
О8котяіеа.—Луз. Кгѵтѵіга, 1Ѵо,]'епск.--
Нѣм. ВесЬетЫшпе. — Франц. Рітрге-
пеііе. — Агил. Вигпеі, Вагпеі.
Роіѳгіит ІЗапциіаогЬа Ь. Фарм.
назв. Рітріпеііа ііаііса тіпог 8. Ьог-
іепзіз (Кайіх еі НегЬа). У ТаЬегп. 110.
йап^иізогЬа тіпог*). Бедренецъ(Кондр.)
общ. съ Рітр. Брунецъ (Сл. Ак.) Жу-
ковы головки (Шенк.) Кроволистникъ
(Кал. Пот.) Красноголовникъ (Кад.)
Пимнинель (Рего.) и Пимпринелла (у
огор.) Совья стрѣла (Кондр.) (съ пол. и
вѣроятно итал. Заіѵа зігеііа) **). Сине-
головникъ (Щегл ) Черноголовникъ
(Нижег. Лепех. Кондр) Черноголов-
ка. — Пол. Зоѵгіа зігзаіа, Рітріпеі-
іа, Кг5ѵі§сіа§ (Под.) — Чешск. ѴѴІазку
Ьейгпік, кгѵѵаѵе когепі тепзі (Маі.)
У ЗІоЬ. 2е!епоЫйѵек. — Сербск. Озко-
гиёіса ргозіа. Вііуіса. — Луз. ЗаЬгік,
Кгѵиам'іпа. — Туга. ЯсЬайи (Сеог^.) —
Нѣм. Ваз АДепЫиікгаиі, депіеіпе Ве-
сЬегЫите, ЗсЬтагхе ой. тѵеІзсЬе ВіЬег-
пеііе, СгозззогЬепкгаиі, БрегЬегкгаиі,
йаз кіеіпе Ѵодеікгаиі, кіеіпе ііаііепі-
зсЬе Рітріпеііе, Ча^еікгаиі. — Франц.
РеШе Рітргепеііе, Рітргепеііе йез )аг-
йіпз, Вигпеі. — Англ. Вигпеі, Заіай
Впгпеі.' Прежде употр. какъ вяжущее
средство; нынѣ разводится какъ овощь.
Рекомендуется для разведенія на без-
плодныхъ почвахъ.
Роіѳгіит зріповиш Ь. У Гиппокр.
и Діоск. ЗіоеЪе. У ТеоФр. — РЫеоз.
Драчье тр. (Кондр.) Стебель терни-
стая тр. Хабръ или Хаверъ тр. (Кондр.
зпЬ РЫеоз) Хабръ великій (зиЬ ЗіоеЬе).
См. РЫеит.
Ройюв (ТЬеорЬг. Нізі. ріапі. VI. 7.
Рііп. XXI. 39) — есть 8і1епе ВіЬіЬот-
ріапа_и Зііепе Оіііез.
Ргап^оа Гѳгиіасѳа ІлггЛІ. ІІтЬеІІ.
IV. 239. У Кондр. 35 ошибочно Зеліе
Киринейское (зиЬ Ма^айагіз). См. Ьа-
зегріііит.
Р гѳпа иIЬ ѳ 8ѴаіН.Сотроз. VII. 194.
Косогорникъ (Дв. Щегл.) Гусянка (Сл.
Ак.) — Пол. Рг/епеі, Ргзеп^іа.— Чешск.
Ѵёзепка, 2а|есі кеі’. — Сербск. На)йи-
*) Отъ общихъ въ разное время лат.
назв. Рітріпеііа, Роіегіит и 8ап§иі-
еогЬа происходитъ много общихъ на-
званій въ этихъ родахъ на всѣхъ язы-
кахъ.
**) ЗсЬіѵеігегізсЬез Рйапзен-Ійіоіісон
р. 64.
сіса, Козо^огпік, Оогсіка. — Луз. 2а) е-
сіса. — Нгъм. Назепзаіаі, НазеЫаііісЬ.
ВегвІаИісЬ. — франц. Ьаііііе йе ти-
гаіііе. — Англ. ТІаге’з Бейисе.
РгітиІа Б. Ргітиіас. ѴІІБ34. Отъ
ргітиз, первый. Первоцвѣтъ (Сл. Ак.)
Скороспѣлка (Дв.) — Пол. Ріегѵіозпка,
КІисзукі, Ріегѵпапек. — Чешск. Ройіёз-
ка (Рг.) Ргѵозепка, Реігкііс, Кгорас,
Кайгіка. — Сербск. Лестедай (Кар.) Іа-
догсіка, йа^ііка, -Іа^осеѵіпа. — Фипн.
Езіккб. — Нѣм. Ргішеі, ЗсЫйззеІЫише,
НіттеІзсЫйззеІ.— Франц. Ргітеѵёге.—
Атл. Ргітгозе-Вігй’з Еуе, РЬеазапі’з
Еуе. Роіуапііі, РоІуапіЬиз.
РгітиІа асаиііз Ласу. — Сербск.
йадогсеѵіпа.
РгітиІа Аигісиіа Б. Фарм. назв.
Аигісиіа игзі (Кайіх еі НегЬа). Аври-
кула (въ сад.) Лычакътрава (Кондр. съ
пол.) Медвѣжье ушко (Даль перев.) —
Пол. Ьузгсзак,— Чешск. Аигікиіе. Мей-
теёйі аизко.—Луз. Сегндепе рёігкіисе.—
Арм. Гнарнукъ. —. Нгъм. Віе детѵйЬп-
ІісЬе Аигікеі, СагіепзсЫОззеІЫите, В&-
гепбЬгсЬеп, ВагепоЬгргітеІ. ОатзЫйт
Іеіп, ветзи'иг2,8сЬтпйЫйте1.— Франц.
Ь’Аигіси1е,Огеі11е й’оигз.—Англ. Егепсіі
ог Моипіаіп Сотозіір-Іар ог Іор. Веаг’з-
еагз. Употр. и до сихъ поръ въ нѣко-
торыхъ странахъ противъ чахотки,
отчего и нѣм. назв. ЗсЬкіпйЫіітеІ.
РгітиІа ѳіаііог Ласу. Аврикола
(въ сад.), хотя точнѣе это должно бы
относиться только къ предыд. виду. —
Нгъм. Віе ѵиеіззе Веіопіе, йіе Сагіепаи-
гікеі, йег НіщтеІззсЫйззеІ, йіе НоГЫи-
те, йіе БегсЬепЫите, йіе "гоззе Ргітеі,
йіе §гоззе БсЫйзаеІЫите. — Франгг. Ьа
Вгауеііе, Ье СодиеІисЬоп, Ье Соисои,
Ьа Ргіпіапіёге, Ьа Ргітгозе ёіеѵёе.
Раіп йе Соисои. — Англ. Охіір, Тгие
Сож’з іір, Таііег Ргітгозе. Разводится
въ садахъ во множествѣ разностей.
Употр. тоже какъ и Ргіш. оійс.
РгітиІа Гагіпова Ь. Въ австрій-
скихъ Альпахъ корни употр. жителями
какъ средство, облегчающее дыханіе
при восхожденіи на горы и наз. Віаиег
8реік. (8реік есть Ѵаіегіапа сеіііса).
РгітиІа оГ0.сіп.а1І8 Ласу. 8уп. Ргі-
тиІа ѵегіз Ь. Фарм. назв. Кай. еі. НЬ.
Ргітиіае ѵегіз з. Рагаіузеоз, а корни _—
Кайіх ѴегЬазсиІі ргаіепэіз в. Рагайізіа-
сае з. Кайіх агіЬгіііса. Баранчики
(СгтеІ. Орл. Моск. Кал. и др.) Баранцы
(Кад. Курск.) Барашки (Моск.) Бара-
нья трава (Даль). Кудель—барашки
(Тамб. Меуег). Божьи ручки (Полт.)
Божі ручки (Малор Рог.) Буквица
бѣлая (Кондр. Собол. Моск. Мог Смот
Малор. вѣр. съ чешск.) Бѣля буквица

РгітиІа — Ргииеііа
273
(Волын.) Біла буквиця (Рог.) Буквица
желтая (Черниг. Ципр.) Буквица зе-
леная. Вороньи глаза (Даль). Гарлупа
(Орл.) Гасникъ (Колыв.) Гашникъ (Сл.
Амб.) иОткасни къ(Смол. Лод.) Откаш-
никъ(Смол.) Желтуха(Кіев.) Камчужная
(Перм.) Ключики (Зап. Росс. съ пол.)
Козлечникъ (Курск.) Коровьи слезы
(Даль). Котики (Мал. рук. Рог.) Куделька
(Даль). Куритина (Курск.) Ледъ, Леду-
ночка (Даль) *). Желтая ЛиФерія (Мал.
Рог. ѵаг. йиріех). Лисове зилье (Рук.
Рог.) Малвка жовтая (Кіев.) Меди-
нинъ, Медяничкѣ (Рог. Рук. Волк.)
Медявикъ-зелье. Медунка (Даль). Ме-
дяникъ-зілле (Малор.) Николайки
(Кіев.) Опуцьки (Черн. Ципр. вѣр. изм.
Лопуцьки)- Первенецъ (Волын. Под.)
Первоцвѣтъ (Щегл. Собол.) Перелетъ
(Малор. Рог.) Попутникъ (Лям.) Про-
леска (Екат.) Просерень (Даль). Растъ,
Рястъ (Даль). Свербигузъ СѴѴіе<і.) Ско-
роспѣлка (Кондр.) Снитка (Кал. Перем.)
Стигнячки (Полт.) Сорочі лапки (Ма-
лор. Рог.)**).—Руси». Ключики, Куку-
річка, Кобічка, Гадинниця (подкури-
ваютъ травою, когда укуситъ гадина).—
Пол. Регтозпка Іекагака (Ков.) Кіп-
сгукі, рагаіійоѵѵе гіеіе. — Чешск. Рой-
іезіка, йпаѵй зіакоѵпі пеЬо Мгіѵѵіскй
Ъуііпа, Кгорасек, Реігйѵѵ кііс, Ргѵпіска.
Вик\ѵісе-Ьі1ё (Маі). — Сербск. Лесте да)
(Лавр.) Ла§1іка, Ла®огсіка ртозіа.—Луж.
261іе рёіг кіисе, Ха1ё1п]ертепіскі, Кго-
раск, РІепіска.— Болг. Игличйна — Се-
режки (желтый весенній цвѣтокъ). Иг-
личина пачина (красная) ***). — Самог.
*) Очень возможно, что эти названія
суть ошибочныя, вмѣсто Медъ, Меду-
ничка, которыми дѣйствительно назыв.
это растёніе.
**) РгітиІа ойісіпаііз имѣетъ общія
названія съ Рпітопагіа оійсіпаііз (какъ-
то Медунка и др. взятыя отъ корня
«медъ», Ключики, Первоцвѣтъ, Снит-
ка), съ Согуйаііз и др. ранопвѣтущими
растеніями (Ростъ, Растъ, Пролеска,
Просерень). — Эта общность названій
очевидно произошла отъ того, что пер-
воначально при собираніи названій ра-
стеній обращено было вниманіе только
на время цвѣтенія, такъ какъ всѣ эти
растевія цвѣтутъ рано весною и почти
одновременно. Гарлупа, Опуцьки, Свер-
бигузъ — суть названія Випіаз огіеп-
іаііз. Какъ они попали къ Ртіпгаіа —
рѣшить трудно, такъ какъ Випіаз огіеп-
іаііз видно цвѣтетъ позднѣе.
***) Это, вѣроятно, есть Риітоаатіа
оійсіпаііз.
Реіта гакіав, т. е. Петровъ ключъ (Ков.)
Латыш. Саііа реезсѣі, ^аііа разіаѵѵаз,
§аіІа каЬ)аз. — Эст. Коійзей м-ііпа Ііі-
іей Ьйіуа кааізасі. — Финн. ЬеЬтап-
кіеіі. — Гур. Міастцара. —Имер. П(Ь)и-
рисула, ІІ(Ь)ирусула.—Нѣм. Піе Ваііііп-
§еп, йіе ЕазіепЫите, СісЬіЫите, йаз
КтеихЫйтсЬеп, ЕегсЬепЫйтсЬеп, Моі-
кгаиі, йіе 8і. РаиІизЫите, йіе 81. Ре-
іегзсЬІйззеІ, НіттеІззсЫйзвеі.— Франц.
Ргітеѵёге, Соисои, Ргітегоііе, Вгауеііе,
Раіп йе Соисои, Еіеиг йе Соисои, НегЬе
йе 81. Раиі, НегЬе йе 81. Ріегге, Ргіп-
Іаппіёге, Еіеиг йе ргіпіетрз. — Атл.
Охіірз, ІРгітгозе, 5ргііщ-Со\ѵз1ір, НегЪ
Реіег, 81. Реіегзѵѵогі, Ра^іе, Роі^іе.
Цвѣты и корень прежде употр. въ ме-
дицинѣ. Цвѣты въ видѣ чая при бо-
лѣзняхъ груди, при мигрени и голово-
круженіи. Въ Смол. губ., по свидѣтель-
ству Г. Лодыгина, зелень, а особенно
корни, варятъ въ молокѣ и пьютъ отъ
чахотки, отъ лихорадки и особенно отъ
дѣтской болѣзни, называемой — мла-
денческой.
РгітиІа виаѵѳоіѳпв Вегі. Сербск.
йаглика (Панч.)
Ргіпоз В. Сеіазіг. II. 16. Древніе
называли этимъ именемъ многіе де-
ревья и кустарники съ колючими ли-
стьями, какъ-то: Пех Адці&ііипі, С)иег-
сиз Пех и др.
Рговорів. Піозс. IV. 102 и соот-
вѣтственно этому Регзопаіа Рііп. (XXV.
66) — Атсііит Ьарра.
Ргипѳііа Тоиг. ЬаЬіаі. XII. 409.
Отъ лат. ргипа, раскаленный уголь —
т; е. все, что производитъ жаръ, откуда
нѣм. Вгйипе, жаба, по употребленію
при болѣзни горла. Вслѣдствіе этого
нѣкоторые и пишутъ Вгипеііа. Гор-
лянка, Лбйникъ (Двиг.) Слёзка (Сл.
Носов.) — Пол. СПоѵѵіепка, СПоѵѵіепкі.—
Чешск. Ніаѵѵизка (Рг.) СегпоЫаѵес, Ніа-
ѵёпка, Шаѵизка, Зѵаіпік. — Сербск.
Огкіуапка. — Луж. Вгипаіѵка, Лёхопсік,
Вёзонсік, Кізопск. — Финн. АгоЬита-
1а.— Нѣм. Піе Вгаинеііе. Вгипеііе, Рги-
иеііе. — Франц. Ьа Ргипеііе, Втипеііе,
Вгі^поіе. — Англ. 8еП Неаі.
Ргипѳііа йгагкЗіЯога Моепсіг. Ще-
мялина *) (Черн. Микл.) и другія общія
съ Ргипеііа ѵи1«агіз.
Ргипѳііа ѵи1§агія В. Фарм. назв. Рги-
пеііа з. Сопзоіійа тіпог. Божья помощь
(Дер, Зерк. съ нѣм.) Братики, Братики и
сестрички, Братъ съ сестрой (Курск.)
*) Названіе вѣроятно произшедшее
отъ корня «хмѣль», но сильно искажен-
ное.
18

РгипеІІа — Ргипив
274
Брунёлька (Югозап. и Зап. Росс.) Бур-
нель (Тв. Пуп.) Бурнелька (Минск.) —
изм. Вгипеііа. Брунецъ (Волог.) Бѣше-
ница (Дер. Зерк.) Василекъ лѣсной (Во-
рон.) Полевые васильки (Хар.) Голо-
вники (Стар. Рукой.) Горица (Кал.)
Горлянка (почтивездѣ). Горлянка по-
левая (Могил.) Горлянка черная (Смол.)
Горляяикъ (Мог.) Горляна помощь (Ка-
лен.) Горловивка (Костр.) Гортанная
трава (Кондр. и др.) Гортанная жаб-
ная трапа ("ѴѴіесІ.) Гортанная помочь.
Деревянка (Гродн.) Еромычъ (Вятск.)
Жабная трава (Дои. Леч.) Жеребят-
никъ ;Сарат.) Котовая мята или м..е
(Ниж.) Костоломъ (Пет.) Красношейка
(Олон.) Красный папокъ (Курск ) Куку-
шачій хлѣбъ (Каз.) Лойникъ (Двиг.)
Ляцьке. Медунецъ. Межеумокъ (Олон.)
Мушка (Олон.) Присовочная (Костр.)
Сережки (Черн.) Синей (Волог.) Сине-
головка (Арх.) Синецвѣтка. Собачникъ
(Арх.) Суховершки (Мал. Бесс.) (и
ошиб. у Даля и Траппа — Суховерт-
ка). Сухоросъ (Твер.) Черноголовка
(Кондр. Моск. и друг.) Черноголов-
никъ (Моск. и др.) Черноголовъ (Со-
бол.) Червоголовецъ (Кал.) Хлѣбоѣдка
(Вятск.) Хмѣлекъ (Гродн.) Дикій хмѣль
(Смол. Каз.) Огородный хмѣль (Перм.)
и изм. Чмелинникъ (Орл.) Ошиб. Сло-
венка (Даль), вѣр. слѣдуетъ Гловенка.—
Пол. віотепка розро1ііа(Ков.)—Чешск.
Зѵгаіпік піепйі, Лпак СегпоЫаѵтек(Маі.)
Сербек. Црнь, Црньевац (Панч.) — Ру-
сины Купатень. Суховерхъ. — Латыш.
Віі&аіѵппі. — Эст. Кпг^агоЬі. — Финн.
Атріаіз-кикка. Киізтапраізе. — Тат.
Токрокбашъ (Каз.) Учъ-агачъ-отъ
(Тавр.) — Нѣм. 81. Апіопіизкгаиі, Се-
шеіпе Вгаипеііе, Вгшіеііе, Ргішеііе,
Оетеіпег ВгаинЬеіІ, Вгиппііеіі, Соіі-
Ьеіі, 0-аисЬЬеі), Наізкгаиі, ЗаІЬзіЬеіІ.—
Франц. Вгшіеііе соттипе, Вгипеііе,
Воппеііе, СЬагЬопіёге, Реіііе сопзоисіе.
Англ. 8е1іЪеа1, Вгоѵпздогі, Сагрепіег’з
НегЬ, 8іск1е ѵгогі, 81ои§Ь-Ьеа1. Трава
имѣетъ вяжущее свойство и прежде
употребл. въ медицинѣ при поносахъ,
кровотеченіяхъ и нарывахъ въ поло-
сти рта и горла. Въ Россіи употр. тоже
отъ поноса, отъ болѣзни горла, особен-
но простудной, при грудныхъ болѣз-
няхъ н наконецъ для мытья головы
отъ «парплицы» или шелухи въ Бесс.
Ргипив Тоигп. Атуріаі. II. 532.
Вишня (для Рг. Сегазиз). Слива (для
Рг. (Іотезі.) — Пол. 81іѵа. —• Чешск.
8111ѴОП. У 8ІоЬ. Зііѵа, ёѵевіка, ігпка. —
Сербек. §Ціѵа. — Финн. Тиоті. — Нѣм.
РЯаите.— Франц. Ргиие.—Атл. Рішп.
Ргипив Аѵіит В. а нынѣ Сегавив
Аѵіит Моепсіг. Зуп. Сегазиз зуіѵезігіз
ВаиЬ. еі Еоу]. (у Ьоий.) Черешня.
Чресмина. По Ргойг. представляетъ
слѣд. разности: а. зуіѵезігіз — Лѣсная
Черешня; (3. тасгосагра — Черная Че-
решня; у. раііісіа — бѣлая Черешня;
5. тиііійсіа — Махровая Черешня. —
Пол. Тгиеёпіа, Ріазіа тізпіа, Кѵазпа
ѵгізпіа (дикая); садовая — Сзогезпіа,
СхегесЬа. — Чешск. Тгезііе, Тгеяеп;
Ріаспісе (названіе дикой черной Че-
решни), СЬгцраѵгку сегпе, Сіігираѵку
Ьііё (разв. иск.) — Сербек. Дивльа треш-
ньа (Панч.) Ситница, Црница, Трешльа
(Кар.) Кри)еш, Крщешва (Лавр.) Нѣко-
торые сорты у Южн. Слав. Зворникльа,
Рдутъ. — Русины Черешня, плоды —
Черехи, Хруставки. — Луж. Тгезеп,
Тгезіца. — Болг. Чиреша, Череше. —
Молд. Шерешъ. — Арм. Карасени. —
Тат. въ Крыму Кігйз.— За Кавк. у Тур.
Кегаз, у Грек. Керасія. — Груз. Бали.—
Имер. Гур. Кахамбали. — Мингр. Були
(Кн. Эр.) — Лезг. верхн. Дагест. Кахба-
ли. Плоды — Баліаръ. У Сартовъ — Ги-
лясъ (Кат. выст.) Гиллясъ (Кушак.) —
Въ Ходж. Алучз., А лучи-куги. — Нѣм.
Ѳетеіпег ѴодеІкігзсЬепЬаит, Вйззкіг-
зсЬепЬаит. Віе зсЬѵгагзе гЬеіпізсЬе Кіг-
зсѣе, Діе ХѵпезеІЬееге. — Франц. Ье
Мёгізіег, плоды Мегізе. Махровыя —
Вепопсиііег Мёгізіег. — Англ. ТЬе ѵѵіісі
СЬеггу, НедЬеггу, Нейде-Ьеггу, ВігсГз
СЬеггу, Согопе-СЬеггу.
Ргипив Аѵіит В. р. еі у. Нынѣ
Сегазиз Вигасіпа ВС. Шпанскія
вишни.—Нѣм. Віе НегхкігзсЬе, Кпог-
реІкігзсЬе, ЗрапізсЬе КігзсЬе. — Франц.
Ві§агеаиііег. Пл. — Ві^агеанх. — Англ.
Нагй-СЬеггу.
Ргипив Аѵіит В. е.. Нынѣ Сѳга-
зиз «Тиііапа ВС. — Нѣм. Віе Маікіг-
8сЬе,ЧѴеісЬкігзсЬе, КоіЬег ЗйззкігзсЬеп-
Ьаит. — Франц. Сш^піег, а плоды —
Ѳиі§пе, Неаитіег. Сегізе Доисе,— Англ.
Сищпе. 8і. ІиІіап-СЬеггу. Разводятся
всѣ во многихъ разностяхъ. Кромѣ
употребленія въ пищу, идутъ еще на
приготовленіе швейцарскаго киршвас-
сера; изъ разбитыхъ зеренъ добывает-
ся масло, богатое синильной кислотой,
подобное маслу изъ горькихъ миндалей.
Ргипив ЬгідапЬіаса ѴШ. См. Агше-
піаса Ьгі§апііаса Регз.
Ргипив Сегавив В. Нынѣ Сегазиз
аоійа Ѳсігіп. Зуп. Сегазиз ѵиі^агіз Мііі.
Сегазиз Саргопіапа ВС. Вишенье,
(Стар. Рукоп.) Вишня, Вышня, Выши-
на, Владимірская вишня, Родительская
вишня.— Пол. 'ѴѴізпіа.— Чешск. АѴізеп,
Ѵізпйк. — Сербек. Вишиья (разл. сор-
ты — Адица, Арашлама, Бабауе, Ви-

Ргипив
275
довка, Врушкинья, Дреновача, Дубая,
Ршлама, Млеткинья и др.) — Луж. ІѴі-
зеп, 'ѴУізепЬа, ТѴізпіска, Кізаііса. —
Русины Вешня; съ бол. плод. Марини,
Морели. — Болг. Вишвица, — Молд.
Жишенъ, Зиміе.— Арм. Керасенъ, Ва-
лены. — Груз. Алубали, Балгоджи, Бал-
гинджи,— Имер. Гур. Мингр. К(Ь)виш-
на. — Лезг. въ верхн. Дагест. Черабали,
а плод. — Баліаръ. — Мордв. Мокш.
Атѣ-уморъ. Эрз. — Атя-уморысъ. —
Тат. въ Крым. АѴізсЬпа. Фшне. — Тат.
въ Симб. губ. Шумюртъ. — Кирг. Оііаз
(БеЬт.) Гилаасъ. — Сарт. Алюча (Кат.
выст.) — Нѣм. Сіе Атагеііе, сііе Віпі-
кігзсЬе, СтагіепкігзсЬе, РеІикігзсЬе,
ЗапегкігзсЬе, сііе ЗрапізсЬе ЛѴеісЬзеІ.—
Франц. Сегізіег.—Англ. Соттоп СЬеггу.
Представляетъ двѣ замѣчательныя раз-
ности: 1) Сегазиз Саргопіапа СоЬеНа.
Нѣм. Сіе СгоЬейа. — Франц. Ьа соитіе
диеие, Ье §гоз СоЬеі. — Д«іл. СоЬеііа-
СЬеггу и 2) Сегазиз Саргопіапа Сгіоііа.—
Нѣм. Віе Огіоііе.—Франц. Ьа бтіоііе.—-
Англ. бгіоііе-СЬеггу.
Ргипив СЬатаѳсѳгавив Ласу. Ны-
нѣ Сегавив СЬатаѳсѳгавив Богзі.
Дикая вишня, Степная вишня, Поле-
вая вишня, Вишенникъ, Вишнякъ, Ви-
шенка, Чортова вишня. Полевой Ши-
ворникъ (Пеиз.) — Пол. Кгиасиузіа іѵій-
піа, Кгзеѵппкоѵга т&піа.— Чешск. Ѵізеп
піхкй. — Сербек. ПіѵЦа ѵізпца. — Молд.
Вишенъ-Салбатинъ. — Кирг. Сія. —
Башк. Сіо. — Бух. Ціа. — Калм. Чи.—
Имер. Чхори (Сред.) — Нѣм. БігаисЬ-
кігзсЬе, Хѵег^кігзсЬе. — Франц. Гаих
Сегізіег, Сегізіег паіп. — Англ. ТЬе
&гоипсІ СЬеггу Тгее.
Ргипив Соситіііо Теп. У Піозс,—
Соссутеіеа (по Тепоге), а по Фрасу —
это Рг. іпзіііііа Ь.
Ргипив Йіѵагісаіа Бей. Слива-
Лыча (Консп, Черн.) Алича (Рупр. Зап.
Ак. 1864). Алуча (Ѳіікі.) Алычи (Зап.
Кавк, Общ. Сад.) Алюча (Федч.)—Перс.
Алу. — Тат. Кара шурукъ.
Ргипив Йошевііса А. Слива. Сли-
ва (Малор.) Слива венгерка, Слива угор-
ка. Цвечки (Хар.) Балчуга (Хар. Кален.)
Терносливъ. Черносливъ. Въ Радо-
мысльскомъ уѣздѣ Кіевской губ. есть
сорты Тернослива: Галданъ, Бардакъ;
въ другихъ мѣстахъ той же губ, — Ко-
былёхи. — Русины Слива, Сливка. —
Пол. Міе^іегка, Йііѵгкі ѵг^іегзкіе, ѵаг.
«іатазсепа — Батазика, МігаЬеІа, гуп-
кіойа. — Чешск. Зіілѵоп зѵгезіка. У 81оЬ.
81іѵа, Кагіаіка, зѵезіку, ігпку, аіеі. —
Сербек. Слива, Шльива. — Луж. Кпу-
каѵгка, Эіоѵтсіпа, Маг^іа, МагЫа, Маг-
Ьиіа, Магипка. — Болг. Драгун. —
Самог. 81іигв (Ков.) — Арм. Шлоре-
ни. Лыча. — Груз. Мсхали. Чанчури
(сушен.) — Груз. Гур. Мингр. К(Ь)ліави
(Кн. Эр.)—Молд. Перфи (Рог.) Пероъ.—
Тат. *) Егік (РаП.) — Бухар. Тат.
Пгпк (РаП.) — Бух. Алу (ЬеЬт.) Алю.
Об. синяя — Аіп-звца. 06. красная —
АІпізсЬі. — Перс. АІпізсЬа. — Хив. Блу.
Сушен. слива — Алуи-бухара. Черно-
сливъ, — алхуре. Сарты — Гайналю
(Каш.) Кара-шурукъ. Пивенди. — Нѣм.
Піе ВаиегпрЯапте, йег §еѵгбЬп1ісЬе
РЯаитепЬаит, сіег (^иеізсЬепЬаиіп,
ЕягеізсЬепЬаит; пл. — ХѵгеізсЬеп, РЯаи-
теп. —Франц. Ье Ргипіег. Плоды —
Ргипе. — Англ. Ріит Тгее, Ботезііс
Ріит, Патзоп, Сиіііѵаіей Ріит. Разно-
сти по Ргойг.
а) Агтепіоійез 8ег. Мирабели.
Р) Сіаийіапа Регз. Реинклоды.
у) МугоЬаІапа Ь. 8уп. Ргипив Сега-
зіі'ега ЕЬгЬ. Миробаланы.
$) Патазсепа Ь.
Ргипив ^ІапсІиІіГоІіа Пирг. еіМах.
Голъды — Ззікззепдкога (Мах. 87).
Ргипив іпвіШіаЬ. Алыча (Карел.
въ Тр. Пет. Общ. Ест. VI, 1875). Куль-
ка (Кіев. Рог.) Слива мелкоплодная.
Тернъ (Малор.) и измѣн. Торнъ (Вор.)
Тіорнъ, Теренъ; — Терновникъ. Тер-
нослива (Кален.) Французскій Черно-
сливъ.— Русин. Тернянка, Тернослива,
Терносливка , Тернавка, Терноха. —
Пол. ЬиЬазхка.— Чешск. Ргса^ка, 81іѵ-
ка, Тгпозііѵа , Тгпозііѵка, ХйЬогка.
У 81оЬ. — Нѵсзіка, гапку, згаіку, ок-
гиЫіску, зііѵеску. — Сербек. ТгпозЦ-
ѵа. СіЬога. У Южн. Слав. Тгпоѵаса, —
Луж. Кпукаск. — Молд. Парумбрелѣ
(Рог.) Скинъ.— Груз. Гур. Имер. Ткче-
мали (Эр.) Тремалѣ (Сит.) — Мингр.
Кгомурп. — Имер. Алыча (Сред.) —
Имер. Рач. Тхемали (Сред.) — Тат. въ
Крым. 8іатЪи1-ігек — Нѣм. КгіесЬеп-
рНаите, НаГегрйаите, На(ег-8сЫеЬе.—
Франгг. Ье Ргипеіііег ЬйііГ, Ье Ргипіег
заиѵа^е. — Англ. ТЬе еп^гавіей Ріит
Тгее ог Ваііасе Ріит.
Ргипив Махітоѵпсгіі Лирг. Олъ-
чи — ТокізсЬотіога (Мах. 89).
Ргипив Ііаигооѳгавив Б. Нынѣ
Сегавив Еаигосѳгавив Боіз. Лавро-
вишневое дерево. Лавровая виш-
ня; — Лавровишня, Лавролистная сли-
ва, Лаврочеремха, Вѣчнозеленая чере-
*) Въ Крыму есть сорты сливъ, из-
вѣстные подъ слѣд. татарскими назва-
ніями: Алерикъ, Изюмерикъ, Сар-
эрикъ, Орахэрикъ, Печенэрикъ. Кузэ-
рикъ (Желѣзн. Вѣсти. Сад. 1872).
18*

276
Ргипиз
муха (Лѣсн. журн.) — Пол. Ьаигозііѵ,
Ьаигоіѵізпіа, \Ѵа\ѵгхупоѵ/ізпіа. — Чешск.
ВоЬко^ѵё ѵѵіапё. — Сербск. Ьоѵог-ѵіз-
д)а.—Имер. Гур. Тцкгави. Мтцкгави,—
Митр. Тцкги (Кн. Эр.) — Имер. Шке-
ра, Чкори (Сит.) — Нѣм. КігзсЫогЬеег-
1>аит, ЬогЬеег-КігзсЬЬаит. — франц.
Ье Ьаигіег-Сёгізе, Ьаигіег-атапйе, Ьаи-
гіег аи Іаіі. — Англ. Соттоп Ьаигеі-
СЬеггу. Изъ листьевъ приготовляется
Лавровишневая вода, А^па Ьаагосегаві,
а изъ плодовъ напитокъ Ратафія
Ргипиз МаЬаІеЬ Ъ. Нынѣ Сега-
8118 МаііаІеЬ МіЯ. Антипка (въ Кры-
му). Кучъ, Кучина (Кіев.) Вишня чер-
нильная, Вишня душистая, Слива жи-
довская (Амб.) Душистая черемуха. —
Пол. Бгхеѵо Йіё) Ьисуі, вогзка \ѵізпіа,
^Ѵізпіа рас.Ьп^са. — Чешск. Зіілѵа га-
каизка, Тгпкоѵпзпё, Тигеска ѵізеп. —
Сербск. Вазеука. Цремжа, Магрива
(Панч.) — Тат. въ Кр. Корек-кігкз, т. е.
собачья вишня.— Нѣм. МаЬаІеЬкігзсЬе,
ЙіатткігзсЬѳ, ТіпіепЬееге, Тйгкізске
ѴѴеісЬзеІ, ПпдагізсЬе ой. ^ѵоЫгіесЬепйе
^ѴеісЬзеІ. Древесина наз. Ьі^ппт 8-іае
Ьпсіае ѵеі 8-сІі вге§огіі, 8і. Ьпсіеп ой.
бгедогіепЬоІг. — Франц. АгЬге ои Воіз
йе 8-іе Ьисіе, (^иёпоі. — Англ. ТЬе Ма-
ЬаІеЪ ог РегГитей СЬеггу Тгее. Употр.
на дѣланіе чубуковъ' (такъ назыв. че-
решневые), древесина имѣетъ потогон-
ное свойство.
Ргипиз Магазса ВеісК Нынѣ Се-
газиа Магавса Нозі. Изъ плодовъ
приготовляютъ извѣстный ликеръ Ма-
раскинъ, Магазса-Козо§1іо, МагазсЬіпо.
Отеч. Далмація.
Ргипиз Расіиз Ь. Нынѣ Сѳгавиз
Райиз ВС. Глотуха (Яросл) Глотиха,
Голйтуха, Засадиха (Курск. Тамб. Твер
Влад.) — (Всѣ названія присвоены на
томъ основаніи, что плоды, при упо-
требленіи ихъ, производятъ спазмы въ
глоткѣ, захватываютъ горло). Колоко-
душа (Смол. Курск. Кіев.) Калакалуша
(Рогов.) Черемуха (боя. ч. Росс.) Че-
ремха (Малор.) Черёмушина, Черемши-
на (Пенз.) Церёмха (Бѣлор. Сл. Нос) —
Пол. СгегетсЬа, Когсірка, Косіегрка.—
Чешск. ЗігетЬа, Тгрка. — Сербск. Сит-
ница (Лавр.) Згіешха.— Луж.^ Ригросіпа,
Росарііпа, Росёріхпа, Зтогхе. Росері-
аа. — Самог. йиа (Ков.) — Башк. 8сЬи-
шагі. — Чуваш. С'юмюрть. — Телеут.
Тимырытъ. — Вят. Тат. Шимыртъ,—
Тат. въ Каз. г. ПишегШ. (Раіі.) — Томск.
Тат. ТзсЬитигі.— Черн. Тат. Юрбутъ,
Немыртъ. — Тат. Юмуръ-агачъ. —
Мордв. Мота. Лайморьксъ-чуфтъ, а
плоды ЛаЙмарь. — Эзр. Лаймаръ-чуфтъ,
а плоды — Лёмзерь, Лёмь-чуФтъ. —
Корея, въ Олон. Туоми. — Финн. Меізіі-
іиогаі, Тиотікка. — Эст. Тоотіказ,
Тоот-рипв, Тоо тіп^аз.—-Лат. Ееѵга.—
Вот. Перм. Зыр. Ьуотри. — Калм. Май-
сунъ. — Бур. Мой-гунъ (Каш. Приарг.
кр.) — Тунг. Івпкіа (веог§.) Тагікіа. —
При уст. Сунгар. Маіотойо.— Камчад.
при Большой Какііат, а на р. Камчат-
кѣ — Кеііет (Раіі.) — Ламут. ІпоіЧ. -г
Гиляки Пкуі. Плоды — Кур, а на Са-
халинѣ дерево Таза) (Таізз, ТаізсЬ), а
плоды Кар. — Олъчи СЬіпепізсЬигА. —
Голъды Ззёпкога ѵеі СЬепкига (дерево),
а плодъ — СМп§'ас1іи, — Манегр. Ііі%-
пакіа (Мах. 89). — Нѣм. НйЬпегаивеп-
Ьаит, Ѵо^еІкігзсЬе. Сетеіпе ТгаиЬеп-
кігзсЬе, АЫе, АЫкігзсЬе, ЗІіпкЬаит,
ЕаиІЬаит, ЕІзепЬееге. — Франц. Риііеі,
Райе, Мёгівіег а §гаррез, Сёгізіег й
^гаррез, Воигйаіпе. — Аніл. ТЬе Вігсі
СЬеггу Тгее, Го\ѵ1 СЬеггу, На§-Веггу,
Віаск,- АѴіІй,- 8егѵісе-Веггу. Въ меди-
цинѣ прежде употр. кора Согіех Ргппі
Расіі з. Сегазі гасетозі. Въ народной
медицинѣ употр. отъ поноса, въ видѣ
полосканья отъ гнилости зубовъ, а на-
стой цвѣтовъ отъ болѣзни глазъ. Кора
молодыхъ вѣтвей Согіех Ргппі Расіі ѵеі
Сегазі гасетозі, содержащая Амигда-
линъ, дубильное начало и синильную
кислоту, имѣетъ мочегонное и потогон-
ное свойство и употр. при перемежаю-
щихся лихорадкахъ, хроническихъ рев-
матизмахъ, ломотѣ, сифилисѣ и т. д.
Листья, въ видѣ чая, употр. при бо-
лѣзни легкихъ и легочной водянки,
равно какъ и цвѣты. Изъ зеренъ пло-
довъ получается масло горькихъ мин-
далей.
Ргипиз Рвѳисіо Сѳгазиз ПпЛ.
Аино на Сах. — ЗзігітЬа (Зсііт.)
Ргипиз Взіогі 8сНт. Аино на Са-
хал. — 8зіогі (8сЬт.)
Ргипиз зріпоза Ь, Фарм назв. Аса-
сіа ^егтапіса з. позігаз (Ріо г. Кай.
Согі. еі Егисі.) Бадлакъ (Сл. Ц.) Бод-
лакъ (Даль). Караичъ (Пенз. Тамб.)
'Тернъ. Теренъ (Малор.) Тирнъ (Ма-
лор.) Терновникъ, Терникъ и изм.
Дерникъ, а плоды Деръ (Курск.) Торнъ
(Урал. Пот.) Торовъ. Терносливъ.
Терновые леваши (въ Стар. рукоп.
Лечебн.) Тернистая слива.— Пол. Тагй,
Тагпіпа, Тагпка. Тагка, Тагпозіпѵа,
Тапіовііѵгка, Сіагка, Сіегй. — Чешск.
Ттп, Тгпка. — Сербск. Сгпі ігп, Сегпі
іегп. Бодльика, Драча, Драчйште, Дре-
ник, Дреньина, Дрі-цен, Кукиньа (плод.)
Малина, Три, Трньина (плод.) Лавр. —
Русин. Теренъ, Теръ. Пл. Тернки. —
Луж. Вогпісеі, Погпусе1,Погпусіпа,Пог-
і пікі. Плоды — Согпусаіка.—-Болг. Трьн,

Ргипиз — Ріагтіоа
Слива дрислива. — Груз. Квринчхи,
Крвинчхи. Гогвошо или Багисъ тури.—
Имер. Гогнашвп (Сред.)—Грек. за Кавк.
Цапуринса (Сит.) 2арпгпеа (Раіі.) —
Арм. МашисЬ (Раіі.) Жантапушъ
(Варш.) — Молдав. Поромбрелъ. —
Мордв. Торла. Мокш. Торлонь-чуфтъ.
Эрз. Тбрла-чуФть. — Латыш. МезсЬа
ЗІиЬтез, МезсЬа рІиЬтез.—Эст. Ббика-
рии. — Финн. Огаіиоті. Зеерии. — Тат.
Сое»оеп ѵеі Ко§ип (Раіі.) — Тат. въ
Крыму Кб§ет, Сб^ет, Си^ипЦРаІІ.) —
По Рудзск. Кугёнъ, Кугёнъ-Челна. —
Ногаи КоЬип. — Калм. Ко§и1 (Раіі.) —
Кирі. Кара-агачъ, т. е. черное дерево,—
Нѣм. 8сЫе1іепрЙаите, ЗсЬѵѵаггйогп,
8сЫеЬепйот, Нескйот, сііе ДеиізсЬе
Асасіе. — Франц. Бе РгипеІІіег, Рги-
піег ёріпеих, Ёріпе поіге, Мёге Йи Воіз;
плоды — Ргипеііе. — Англ. ТЬе 8ріпу
Ріит Тгее ог Соттоп 81ое ТЬогп. 81ое,
8пад. Прежде употребл. въ медицинѣ
цвѣты и прочія части растенія подъ
именемъ Еіогез, Вайіх, Согіех еі Кгис-
іиз Асасіае ^егшапісае з. позігаііз (Воз.)
Гіогез Асасіае, Еіогез Ргипі зріпозае
з. зуіѵезігіз. Листьями подмѣшиваютъ
чай. Изъ плодовъ добывается напи-
токъ, плоды и корень на краску.
РвісІіитіС. Мугіас. ІП. 232. Гойя-
ва, Гуайява, — Гойявъ (Бек.) Бѣлого-
ловникъ (Бек. зиЬ Рз.) — Пол. вгизгіа,
Ѳгизгііпа, Ощаѵойггеѵс.— Чешск. Кща-
тѵа. Сербск. Киіаѵа. — Нѣм. биадаѵа-
Ьаит, Оиуаѵе, биіаѵаЬаит. — Франц.
воуаѵіег. — Аніл. Сіиаѵа.
Рзііопёта саіусіпит С. А. М.
Сгисіі. Бородавникъ (Малор. Рог.) То-
рица (Мейер. Бот. Сл.)
Рзогаіѳа О. Бе^пт. II. 216. Отъ
Рзогаіеоз — чесоточный. Свербежникъ
(перев.) — Пол. Кгозіаѵѵка. — Чешск.
Вёіеіпік. — Сербск. Взеіеііщак. — Нпм.
Нагхкіее, Пгизепкіее, Кгйігкгаиі. —
Франц. Рзогаііег.
Рвогаіеа ѳзоиіѳпіа РитвН. Хлѣб-
ный корень. — Франц. Ротте бе Ргаі-
гіе. — Англ. Ргаігіе-Роіаіо ог Вгеай-
гооі. Іпйіап Тигпір (Вер. за 1870). Отеч.
Сѣв. Амер.
Рвогаіеа рѳпѣарЬуІІа О. Корень
употр. прежде въ медицинѣ подъ име-
немъ Вабіх Сопігауегѵае техісапае з.
поѵае ѵ. аІЬае. Отеч. Мексика.
РвусЬоѣгіа етѳііса ТИаі. ВпЪіас.
IV. 504. Нынѣ НопаЪеа етеііса ВісЬ.
Биляръ (Даль з. РзусЬоігіа). Доставл.
Полосатый рвотный корень. Іресаси-
апЬа региѵіапа з. пі^га з. зігіаіа (Вай.)
Отеч. Нов. Грен.
РзусЬоігіа сгосеа 8ю. Нынѣ Раіі-
сопгеа сгосеа Вс. и
277
Рвусііоігіа рагавШса 8и>. достав-
ляютъ ІресасиапЬа гиЬга (Вай.) Отеч.
Антил. и Караибск. о-ва.
Ріагшіса *) Тоигп. Сотроз. VI. 19.
Греч. Ріагтісоз — возбуждающее чи-
ханіе. Чихотникъ (иск. сост.) — Пол.
КісЬатѵіес. — Чешск. Регзап. — Сербск.
ЕеЬгас. — Нѣм. Вогапі, Вегігатзкгаиі.
Рѣагтіса абгаіа І)С. и папа ОС.
Фарм. НегЬа Оепіррі пі^гі ѵ. зригіі.
Ріагтіса сагіііавтѳа ОС. Бѣло-
головая (Арх.) Бѣлый девятильникъ
(Уф.) Деревей, Деревій (Малор.) Садо-
вая душица (Сар.) Кашка (Яр.) Коно-
пелька (Орл.) Летячка (Влад.) Матреш-
ка **) (Ниж) Коричная (Олон.) Торгунъ
(Полт.) Употребл. отъ геморроя, бѣлой
грыжи; настой въ водкѣ или чаѣ для
укрѣпленія желудка. Кормятъ лоша-
дей больныхъ ногами и имъ дѣлаютъ
припарки.
РЬагтіса Сіаѵѳппаѳ ОС. Растетъ
на австр. и итал. Альпахъ. Корень, на-
зываемый ІѴеіззе бреікѵѵцгхеі, употр.
для облегченія дыханія при восхожде-
ніи на горы.
Ріагтіса тозсЬаіа ОС. Фарм. назв.
НегЬа Оепіррі ѵегі з. Іѵае тозсЬаіае.
Идетъ въ составъ швейцарскаго чая,
8сЬ\ѵеіяегіЬее.
Ріагтіса арѳсіоза ОС. Бѣлый де-
вятильникъ (Сиб. Отеі.) Очёцъ (Полт.
губ. Лохв. у.) Чихотникъ (Кур. Гори)
Ріагтіса ѵиідагіз ОС. Фарм. назв.
Ріагтіса з. РугеіЬгит ^егтапісит (Ваб.
НЬ.еіГІ.) Девятигрыжная тр.(Перм.)
Бѣлый девятильникъ (Даур. Каш.)
Бѣлая девятиха (Арх. губ. Шенк. у.)
Деревей (Вор.) Дикая зоря (Волог. Двиг.)
Змѣевица (Могил. Пабо и Чол.) Киха-
вецъ трава (Кондр.) и искаж. Икавецъ
(Кондр. 38). Кыхавныкъ (Волог. Подол.
съ пол.) Кровавикъ (Сл. Ак.) Кровав-
никъ (Щегл.) Крупяникъ (Тв. Ост. у.
Пуп.) Матрешка (Ниж.) Приозерникъ
бѣлый (Котел.) Романовъ цвѣтъ (Екат.)
Дикая рябина (Яросл.) общ. съ Тапасеі.
Серпоризъ (Ворон.) Чихрица, Чихавецъ
трава (Кондр.) Чиханецъ (Щегл.) Чи-
хотная трава и ошибочно Чахотная
(Кондр. 167 Щегл.) — Пол. КісЬаѵѵіес.
Еіоге ріепо — СЬтіеІік. У Микуцк. —
Першень.Першенецъ.—Чешск. ЙеЬтісек
*) Прежде относилась къ роду АсЫПеа
и потому много общихъ названій, ко-
торыхъ невозможно опредѣлить, къ ко-
торому роду именно они относятся.
**) Слово, по всей вѣроятности, про-
исшедшее отъ «Материнка», Матрен-
ка, Матрежка.

278
Ріагтіса — Ріегооагуа
регзап, Вегігат, Тагкап.—Луж. Тигапі,
Тигапсік, Вогапі, Вогайсік. — Эст.
Зарі-гоЬі, т. е. желчь трава. — Фини.
Агоккгзато. — Нѣм. Оетеіпез №ез-
кгаиі, ѴѴіезеп-Вегігат, ѴУеіззег Вогапі.
Вег ЙеиізсЬе, зріігіде Вегігат, йаз Ве-
гиікгаиі, Зитрі'дагЬе, ѴѴеіззег Каіп-
Іаггеп. — Франц. НегЬе а ёіегпиег,
НегЬе заггагіпе, Ріагтіцие. Махровая—
Воиіоп Й’агдепі. — Англ, Соозе-іопдие,
Соттоп Зпеегетгогі, МагзЬу тіИоі].
Прежде употр. въ медицинѣ.
Ріѳіѳа ігіГоІіаіа Ъ. ТегеЬіпіЬ.
II. 82. Отъ греч. ріаеіп, летать, такъ
какъ плоды крылаты. Ріеіеа древнихъ
есть Нітиз. Клекочка (Кален.) Коже-
цвѣтъ (съ нѣм.) Сирійская липа (у сад.)
Птелеа. Американскій хмѣль (Кален.)
заимств.— Пол. Рагсгеііпа, 8к6гойггеѵ,
Ѵ/цг 8апіагу)зкі, Коггеппе йггелго, Вге-
ѵо ^оййгікоте. — Чешск. Кгійіаіес. —
Луж. Рагсеііпа.—Нѣм. Вег ЬейегЬаит,
йіе детеіпе ЬейегЫите, йег КІееЬаит,
КіаиЬаит, НорГепЬаит. — Франц. Огте
Йе Затагіе, Ріёіёе к ігоіз Геиіііез. —
Англ. ЗЬгиЬЬу Тгеіоіі. Отеч. Южн. Шт.
Сѣв. Амер. Разводится въ салахъ
Ріѳгіз Ъ. Роіурой. ВЬЬ. 313. Отъ
греч. Ріегух — крыло. Папоротвикъ
(общ. всѣмъ). — Пол. Х§асіеч-ка, Огіі-
са, Раргоіпік, Раргос. — Чешск. Назіѵ-
ка (Рг.) Кгійіаіёпес :81оЬ.) Казіѵка (Ор)
Сербск. Віцай. Раргай. — Луж. Раргбя,
Раргиз. — Тат. Рештъ-Датла. — Финн.
Запаіаіка. — Гил. на Сах. 'ѴѴагззрі,
ѴѴазщрі (также и ЗІгпіЬіоріегіз и др.і—
Нѣм. Вег ЗаитГаггеп, Айіегіаггеп. Еій-
§е1Гаггп. — Франц. Ьа Ріёгійе. — Англ.
Вгаке.
Ріѳгіа адшііпа і. Это есть ТЬе-
Іуріегіз Плинія и Діоскорида (Ьепг.)
Фарм. назв. Еіііх Гоетіпа или Ріегіз
адиіііпа. Абага (Уф.) Волчьи зубы (Пет.)
Лапушка боровая (Уф.) Крыло орлиное
(Собол. пер.) Орлякъ или женскій па-
поротникъ (Собол. пер.) и изм. Орлыш-
никъ (Пск.) Орличникъ (Щегл.) Папо-
ротникъ и изм. Папороть (весьиа
обыкв.) Холостая папороть (Курск.) Па-
порть (Гродн. Могил. Полт. Хар.) Па-
перть (Олон.) Паперать, Папаритъ, Па-
пиръ (Курск.) Папоротъ (Твер. Вятск.)
Пйпарыць (Мог. Краузе). Напарникъ
(Сарат.) Папертвикъ (Тамб.) Папирт-
никъ (Влад.) Папортникъ (Нижег. Каз.
Вил.) Еланный *) папоротникъ (въ
Томск. тайгѣ). Водяной папоротникъ.
Дикій рябинникъ (Влад.) Синяя рябин-
ка (Влад.) Сказанякъ (Лечебн. Каш.)
*) Елань — прогалины внутри лѣса.
Гумбра, Гвимбра (Шароп. у. Кут. губ.)
Имер. Вимбра (Сред.) — Груз. Гур.
Мингр. также какъ РоІузІісЬшп. —
Нѣм. Вег АйІегГаггеп, йаз Айіегкгаиі,
йіе Айіегѵигг, йег ВпсМаггеп, йаз кзіі-
Еаггепкгаиі, йіе йезпз-СЬгізіизАѴиг-
геі, йег Воззіаггеп, йег дгоззе ѴѴаІй-
Гаггеп. — Франц. Ьа Еоидёге іётеііе
ітрегіаіе. Еои^ёге соттипе, Огапйе
Гоіщёге. — Англ. Еетаі Ееги. Соттоп
Вгаке, СигІеЙ Вгаке. Корень употребл.
въ медицинѣ отъ поноса и глистовъ.
Печеный онъ употр. въ пищу. Травой
въ нѣкоторыхъ мѣстахъ набиваютъ
тюфяки для золотушныхъ дѣтей. Въ
Россіи тоже отваръ корня употр. для
истребленія глистовъ, а снаружи отъ
коросты и шелудей.
Ріѳговагриа Г Ье§иш. II. 418.
Отъ греч. Ріегоп — крыло и сагроз —
плодъ Сандальное дерево *). —
Пол. 8апйаІ, Запйаііпа. — Чешск. Кгій-
Іок. — Сербск. Кгііаз. — Нѣм. Е1й§е1-
ГгисЬі. — Франц. Ье Ріёгосагре. —
Аніл. Вей 8апйа1 ѵоой.
Ріѳгосагриз ап§о1ѳпзІ8 1)0. и
Ріѳгооагриз запіаііпоійѳз Г'Негіі.
Доставл. африканское сандальное де-
рево. — Нѣм. Ваз аГгікапізсЬе Запіеі-
ЬоІ2,— Франц. Запіаі гои§е й’Аігідие.—
Англ. Вагѵгоой. Отеч. Ангола и Сіерра
Леона. .
Ріѳгосагрив ІЭгасо Б. Доставл.
сокъ, твердѣющій ва воздухѣ и Назы-
ваемый Американская или Вестиид-
ская драконова смола, 8ап§иіз Вгасо-
піз йе СагіЬа^епа, Кезіпа Вгасопіз аше-
гісапа, АтегісапізсЬез ВгасЬепЫпі.
Отеч. Вестъ-Индія.
Ріѳгосагриз Магвирішп ВохЬ.
Доставл. Остъиндское или Малабарское
Кино. Кіпо МаІаЬагісшп з. Іпйісит з.
атЬоіпепзе, з. огіепіаіе з. іп §гапит.
Отеч. Малабаръ.
Ріегосагриз вапіаііпив Б. Крас-
ное сандальное дерево. Доставл.
Красный Сандалъ, Ьщпиш Запіаііпшп
гиЬгшп, Ьі§пипі Запіаіі з. Запіаіиш ги-
Ьгиш.—Нѣм. КоіЬез 8апйе1- ой. ЗапіеІ-
Ьоіг. — Франц. Воіз йе Запіаі гои§е.—
Англ. Кей Запйаі ѵсоой. Отеч. Тиморъ,
Малакка, Цейлонъ.
Ріѳгбоагуа Саиоазіоа С.А.М.
Зуп. Рі. Ггахіпііоііа ЗрасЬ. .Тидіапй XVI.
I, 139. Л а пани (у русск. за Кавк.) и
Груз. Лапани.— Имер. Липхани.— Рач.
Имер. Лапани. Въ Ленкор. — Муталъ.
*) У Даля ошибочно Торлукъ зиЬ
Ріегосагриз арЬуІІа вмѣсто Ріегососсиз
арЬуІІа.

Ріѳгоооооив — Рипіоа
279
Плоды употр. въ пищу, а древесина на
издѣлія. Кавказъ.
Ріѳгоооооив *) арЬуІІив Р«Я.
Ро1у§оп. XIV. 29. Гребенникъ (Соб.)
Джузгунъ (киргизское назв. усвоен-
ное уральск. казакаии) Карел. Кислецъ
I	(Астр. Раіі.) Джусгунь(наТарбагат.) Пот.
I	и Стр.—Кирі. Кизылъ-дзужгёнъ, Кара
	Дзужгёнъ (Борщ.) — Тат. йиздип (Раіі.)
I	ЦІиз^ип (Еаік.)—Калм. Тогіок, Тигіпк,
’	Тогіік. Растевіе отлично укрѣпляющее
Г-	песчаные холмы и служащее указа-
(	віемъ, что подъ пескомъ лежитъ плот-
ная глина. Молодые побѣги и плоды
калмыки ѣдятъ для утоленія жажды;
куревіе дерева считается отличнымъ
средствомъ отъ воспаленія глазъ.
Ріѳгоооооив вооп^агіеив С. А. Ш.
Кирі. Джузгунь (Пот. и Стр.) Корни
употр. Киргизами вмѣсто ревеня.
Риооіпіа Р. Пгейіп. КЬЬ. 21.
Омаръ (Заг. съ пол.) Ржа.— Пол. Отаг.
Зіешск. Кеи. — Сербск. 8іег. 8ег.—Луж.
Рапкоѵка.—Нѣм. Хѵі11іп§8Ьгапй. 81іе1-
Ьгаті.
Риііоагіаѵ. Іпиіа.
!	Риішопагіа Тоигп. Вогта». X. 92.
Отъ лат. Риіто, легкія. Медуница. —
Пол. МіоЛппка, РІиспік, Ріисяпік, РІис-
'	пе гіеіе. — Чешск. Рііспік, Рііспік. —
’	Сербск. Ріиёпуак. — Луж. РІиспік. —
г	Латыш. Ьаккаізсѣі. — Финн. Ітікка.—
Нѣм. Ьип§епкгаиі. — Франц. Ьа Риі-
топаіге. — Англ. Ьип§ч-огІ.
Риішопагіа оГйоіпаІів Ь. ТаЬегп.
Риітопагіа тасиіоза. Фарм. назв. Риі-
топагіа тасиіоза (НЬ. еі Вай.) Братъ
и Сестра (Умань). Бѣлостойка (Вятск.
Меуег). Гуньба, Гоньба (АѴіей.) и мзм.
Коньба (Костр.) Дзвоники (Рог.) Живан
трава лѣсовая (Кіев.) Згаръ (Умань).
Круневки (Могил.) Лѣсное копьецо (Тв.)
Синенькій корешокъ (Вятск. Меуег).
Легочница (Сл. Церк. пер.) Медуница
(Стеі. бол. ч. Росс.) Лѣсная медуница
(Кіев.) Мединица (Вор.) Медуника (Эк.
Маг.) Медунка, Медунчики (Кіев.
Перм.) Медовичокъ (Меркл.) Медунич-
никъ (Хар.) Медяникъ (Полт.) Медени-
ка (Полт.) Медвѣжья трава (Моск.)
Первоцвѣтъ (Вятск.) Плющевая трава
(невѣрно съ пол ) Подъорѣшникъ (Кал.
Смол.) Попель (Вор.) Посѣчная трава
(Вятск. Меуег). Припарнан трава (Пет.)
Сиитка (Смол. Ельн.) Суконце (Перм.
Крыл.) Червленный листъ (Ниж.) Ще-
мелина (Малор.) Щемелица (Меркл.)
ІПемелина *) (Курск. Черв.) Воловій
языкъ (Полт. съ нѣм.) Собачій языкъ
(Вор. **)—Пол. РІисипік Іекагзкі. ІІѵгеи-
йоз.— Сербск. Ріиёп^ак Іекагзкі. Ѵеіік-
Йапсе (Рапс.) — Луж. Мойте кіисікі,
К.іисікі (съ нѣм ) Хоііа «ока. — Русины
Крокішъ.— Латыш. ЬаккаізсЬе, ОЬзоІа
реерез, Зеіпоіез. — Эст. Йитікай. —
Моров. Мокш. Вишь-пиля. Эрз. Вишь-
пиль. — Черем. Мюй-шудо. — Груз.
Лашк(Ь)ара.— Гур. Осеро,— Тат. Кой-
ліекъ. — Нѣм. Ваз Воскзктаиі, йег
НігзсЬкоЫ, йег НігасЬтап^оІй, йаз де-
теіпе Ьипдепкгаиі, йіе Ыаие ЗсЫйззеІ-
Ыпте, йіе 'ѴѴаІйосЬзеигипде, Йіе кіеіпе
'ѴѴаІІіл’игг. — Франц. НегЬе аих роп-
топз, НегЬе аи Іаіі Йе Иоіге Вате,
НегЬе-Соеиг, НегЬе Йе Соеиг, 8аи»е йе
Іегизаіет, 8аи§е Йе ВеіЫёет, НегЬе а.
ГЕрсгѵіег, бгапйе Риітопаіге. — Англ.
йегизаіеш Соѵзіір. Ьип§-ѵогі. Прежде
употр. отъ болѣзни легкихъ. Въ на-
родной медицинѣ извѣстна какъ самое
дѣйств. средство отъ красной грыжи и
золотухи — пить и дѣлать ванны (отъ
этого можетъ быть и названіе Братъ
съ Сестрой, общее съ Ѵіоіа ігісоіог).
Другіе виды Риітопагіа, растущіе въ
Россіи, имѣютъ тѣ же названія.
Риіваііііа ѵ. Апетопе.
Рйпіеа Тоигп. Ѳгапаі. III. 3. Отъ
лат. рипісиз, карѳагенскій. Гранатовое
дерево.— Пол. бгапаі, Ѳгапаіоч-е йгге-
ѵо, бгапаіотгіес. — Зеіиск. МагЬапік.—
Сербск. Йірак, Мо§гац), Иаг. — Нѣм.
бгапаѣЬаит. — Франц. Сгепайіег. —
Аиіл. ТЬе Роте §гапаіе Тгее, ТЬе Саг-
іЬадіпіап Арріе.
Рипіоа вгапаіит Ь. У Гомера —
ВЬоее. У Діоск. ВЬоа; цвѣты — Суіі-
поз, скорлупа — Зійіоп, а плоды — Ва-
Іаизііоп. У Плин. — Рипісит таіит,
§гапаіпт таіит. Въ Фарм. Гіогез 6га-
паіогит з. Ваіаизііогит, Согіех бгапа-
іогит ѵ. Маіісогіит з. Рзійіі ѵ. Маіі ри-
пісі. Иогез Ваіаизііі з. Рипісае. Въ Биб-
ліи Слав. Шипокъ. Шипки. Русск.
Гранатовое яблоко (Быт. ХХѴІП. 33. 34.
Числ. XIII. 24 Второз. VIII. 8. 4 Кн.
Царств. XXV. 17. Пѣсн. Пѣсн. IV. 3.13.
VI. 6. 10. Іерем. ЫІ. 22. Іоилъ 1. 12).
Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ по слав. назв.
яблоко и по русск. гранатовое дерево
(Числъ XX. V. 3 Кн. Царствъ VII. 8.
20. 42. Пѣсн. Пѣсн. VII. 12. ѴІП. 2.
I	*) См. Са11і§ошіт, съ которымъ это
[	растеніе имѣетъ общія названія вслѣд-
!	ствіе того, что называлось прежде Саі-
Іщопит Раііазіі Ь’Нег.
I
*) См. Ргииеііа дгапйійога.
♦*) Много общихъ названій съ Ргі-
тиІа. См. прим. къ РгітиІа оійс.

280
Рииіоа — РугеіЬгит
Аггей II, 20 * *). Букишъ дер. (Кондр. 6
зиЬ Сіапз тугерзіса аедурііа, тугоЬа-
Іапит — можетъ быть и другое что).
Гранатъ, Гранади, Гратошное дер.
(РаП.) Гранатовое дерево. Парамд-
живъ (Земл. Газ. 1863. Л» 3 — даетъ
краску яркую пунцовую). Цвѣтъ гра-
натный. Яблоко гранатное. — Пол. Ро-
ша^гапу, Огапаіоѵге ,)аЫка, Еіагпіяіе
Лайка. — Сербек. 8ірак оЬіспі, Иаг,
Монтару Льютак, Лыоти шипак (дик.
гранаты), Медун (сладк. гранаты), Ньа-
ка (гранат. яблоко), Шипак (дерево),
Шишка (гран. ябл.) У Южп. Слав. —
у Дубр. — Сладун, Сладак — Шипак.
У Черног. — Шипак. — Луж. Нгапаі.—
Тат. на Кавк. Нарантъ. — Тат. въ Кр.
Кат (РаП.) Мааг (8іеѵ.) — Бух. Апаг
(БеЬт.) — Сарты на Сыр. Дар. Апаг.—
Афг. Апаг. Кора—Кагриз. — Бъ Ходж.
Онаръ (Куш.) — Арм. Нравъ-титипъ
(Сит.) — Груз. Имер. Гур. Бротцеули
(Эр.) Вгабзеиіі (РаП.) — Мингр. Берт-
цуули.1— Перс. НагіпвсЬе (Раіі.) Епат
(ВііЬзе). Нариндшъ.—Кирг. Нарпусъ.—
Нѣм. ѴѴаЬгег (хгапаіЬаит, бгешеіпе
Огапаіе. — Фраки. Бе бгепайіег, Ва-
Іаизііег, (Ігепасіе. — Англ. Ротедгапаіе
Тгее, ТЬе Сатіа^ініап Арріе. Отеч. Сѣв.
Африка. Всѣ части употр. въ медицинѣ
и на краску, дубленіе. Плоды съ дав-
нихъ поръ въ пищу. Сокъ плодовъ
снаружи при воспаленіи глазъ.
РугѳѣЬгит бгаегіп. Сотроз.VI. 53.
Отъ греч. Руг, огонь и аіЬгооз, частый,
сильный — вслѣдствіе жгучаго свой-
ства корней АпіЬетіз РугеіЬгит Б.
Перетръ или Бертрамъ **) (Стар. Рук.
Иноз.)—Пол. Магчпа, Вегігат, Вегіга-
тоіпес (оба послѣднія тоже скорѣе от-
носится къ Апасусіив). — Чешск. Ё.іт-
ЬаЬа. — Сербек. 8гсип, Зёгсип. — Финн.
ІУиппи. — Нгъм. Миііегкгаиі, сііе Вег-
ігатѵигг. — Фраки. Бе РугёіЬге. —
Англ. Ееѵегіеѵ.
РугеіЬгит атЫвиит БеЛ. Сер-
дечная трава (бтеі. Сиб.)
*) По Сиб. 73 Шипокъ (Пѣснь Пѣсн.
IV. 3. 13. VI. 6. 10) есть Вова.
♦*) Именемъ Бертрама, Вегігат, наз.
по нѣм. слѣд. рр.: 1) Апасусіиз ойісіпа-
гит ІІаупе. 2) Апасусіиз РугеіЬгит ПС.
(8уп. АпіЬетіз РугеіЬгит Б) 3) Реисе-
Йапит раіизіге МйпсЬ.. (8уп. ТЬуззеІі-
пит раіизіге). 4) Ріагтіса ѵиЦагіз ТЭС.
5) РугеіЬгит РагіЬепіит 8т. 6) Ѵаіе-
гіапа оЫсіпаІіз Б. — Бертрамъ Стар.
Рук. Лечебн., вѣроятнѣе всего отно-
сится къ Апасусіиз РугеіЬгит ПС.
РугеіЬгит асЬШеаеГоІіши. По-
лынецъ (Сам.) Ромашка (Сарат.)
РугеіЬгит оогутЪоаит 1ИИ.
Глистникъ (Кіев ) Золотой цвѣтъ, Зла-
тоцвѣтъ (Амб.)*). Ивановъ цвѣтъ (Амб.)
Курья слѣпота (Тамб. Меуег). Мате-
ринка (Кіев.) Марина (Малор. Рог.)
Маруна степная (Под.) полевая (Бесс.)
Приворотень (Мал.) Поповникъ не-
пахучій (Тул.) Пупавникъ (Біпсі.) Ро-
манка (Тамб. Меуег). Полевая роман-
ка, дикая романка, глухая ромавка, со-
бачья романка (Астр. Тавр. Сар.) Лѣсо-
вой Роменъ (Полт.) Собачій румянокъ
(Кіев.)
РугеіЬгит тіІІеГоІіаіит ТГгИЛ.
Кудрявецъ (Малор. Рог.)
РугеіЬгит РагіЬепіит ВтіПг.
Зуп. Маігісагіа РагіЬепіит Б. Маігіса-
гіа ойогаіа Бат. СЬгузапіЬетит Раг-
іЬепіит Регз. Фарм. вазв. Маігісагіа з.
РугеіЬгит з. РагіЬепіит 8. БеЬгіГийа
(НегЬа еі 8иттіі). дѣвическая трава
(Кондр. съ нѣм.) Дѣвникъ (Сл. Церк.)
заимств. Златоцвѣтъ маточный. Маре-
ва, Марьона (Кондр. зиЬ РегіПсіит,
Атагасиз — древнія назв. этого расте-
нія; нынѣшнія названія Марина, Ма-
руна — очев. измѣненныя). Матерняя
трава (Кондр.) Маточная трава (Собол.)
Маточникъ (Щегл. заимств.) Маруна
(Умань). Помурвая или Пристѣнная тр.
(Кондр. зиЬ РагіЬепіит, РегШсіит).
Римская ромашка. Рябъ трава (Ковдр.
105). — Пол. Магипка — Чешск. Ма-
іеспік, Магипка. ЙітЬаЬа. — Луж. Бога
таіга, Бога тагіга, Магіготае геіе,
Мёгік.—Русины: Маруна.— Нѣм. АѴаЬ-
гез ЕіеЬегкгаиі, Миііегкгаиі, <ііе §е-
шеіпе Вегігатѵгигг, сіаз <Іип§іегкгаиі,
сііе МЫсЬепЫите, Йаз Мй§(1епЫитеп-
кгаиі, бег Маііетісп, сіаз Маііегкгаиі,
Маігопепкгаиі, сіаз Миіег, Миііегка-
тіііе. Меіігат. — Франц. Ьа Маігі-
саіге тапДіапе. — Англ. Соттоп Реііі-
іогу, Соттоп Геѵегйи<, Рейсіег-іеѵ, Мо-
іЬетогі, Вегігат, ЕеаіЬег-іеѵ, МаііЬез,
Мау-ѵееіі. Ма^Ьеі. Употр. при оста-
новкѣ мѣсячныхъ кровотеченій, при
*) Названіе данвое вслѣдствіе того,
что РугеіЬгит РагіЬепіит называлось
прежде СЬгузапіЬетит РагіЬепіит.
*) Частію вслѣдствіе сходства самихъ
растеній между собою, а частію вслѣд-
ствіе отнесенія ихъ къ однимъ родамъ
въ разныя времена, растенія изъ рода
АсЬіІІеа, Апасусіиз, АпіЬетіз, СЬгу-
запіЬетит, Маігісагіа и РугеіЬгит
имѣютъ много названій общихъ.

РугеіЬгит — Ругоіа
281
перемежающихся лихорадкахъ, гли-
стахъ. Предохраняетъ мясо отъ гніе-
нія.
РугеіЬгит оагпѳит ВЪгзі. еі го-
зѳит Н. В. Персидская ромашка.
Красная ромашка. Блохоморъ, Блошная
смерть, Блошная трава, Клоповая тра-
ва (Даль). Трава-Блохъ (у торг. на
Кавк.) — Арм. Авадцагыкъ, т. е. бла-
говонное сѣмя (Кален.) - Ловицагекъ
(Сит.) Ерецукъ антемъ (Варш.) —Груз.
Кртцкгили Каліа. Гвирила. — Имер.
Мкралуа. Употр. для истребленія насѣ-
комыхъ, а въ видѣ отвара посред-
ствомъ клистира для истребленія мел-
кихъ глистъ, водящихся въ заднепро-
ходной кишкѣ. Въ Далмаціи для этого
употребл. РугеіЬгпш сіпегагіаеіоііиш
Тгеѵіг.
РугеіЬгит Муоопів МдпсК. Фарм.
назв. Веіііз Іиѣеа.
Ругоіа 8<йізЪ. Ругоі. VII. 772. Отъ
Ругиз, груша, по сходству листьевъ.
Грушавка (Дв.) Грушица (С.т. Ак.) Гру-
новка (Сл. Церк.) Лютикъ (Даль). —
Пол. бгпагускка. — Чешск. Нгивііска
(Рг.) Нгизіісе. — Сербек. Кгизсіса. Зимо-
зелен (Лавр.) — Луж. Кгизи'іска, Кгиз-
ѵоиъ геіе. — Финн. ТаІѵіІеЫі, Таіѵік-
кі. — Нѣм. ѴѴіпіегдгйп. — франц. Ру-
гоіе. — Аніл. ѴУіпІегцгееп.
Ругоіа тіпог В. Вороникъ (Мал.)
Бѣлая березка (Вятск. Меуег). Боро-
вой бронецъ (Перм. Клеп.) Котопці.
Ландышъ луговой. Дикій перецъ(Сиол.)
Стоновникъ (Малор. Рог.) — Финн.
Ѵ&ЬйіаІѵіккі. — Эст. ЗоопегоЬі.
Ругоіа гоІишііГоІіа В. Фарм. назв.
Ругоіа з. Ругоіа ша|ог (НегЬа). Березка
(Вятск. Меуег. Лям.) Барвинокъ (съ
франц.) *). Боцвинка (Гродн.) Бетоника
лѣсная (Вил.) Берестовая (Олон.) Боро-
вой Бронецъ (Перм. Клеп.) Грушан-
ка, Грушка, Грушица, Грушовка— всѣ
иск. сост. и пер. Сорочьи глазки (Ниж.)
Добровка(Волын.) Живая трава(Арх.)—
Зимозеленка, Зииозеленица, Зелень
зимняя, Зеленка — всѣ переведены съ
нѣм. Дикій ладонъ (бтеог^. 214). Лан-
дыш ъ (Тв. Пуп.) Бѣлый ландышъ (Мо-
гил.) Луговой ландышъ (Влад.) Ногто-
ѣдвая трава (Сиб.) Ребячья переполош-
на (Ниж.) Дикій перецъ (Тв.) Полевой
перецъ (Могил.) Подкопытникъ (Волог.)
*) Это объясняетъ въ тоже время
почему и Ругоіа ишЬеІІаіа нынѣ СЬі-
шарЬПа итЬеІІаіа назыв. Барвинкомъ.
Другія общія названія произошли по-
тому же, что СЬітарЬіІа наз. прежде
Ругоіа.
Подъячникъ (Стар. Рук.) Подлѣсъ
(Волог. Никол. у. Пот.) Румянка (Смол.)
Сердечный корень (Олон.) Сороконе-
дужная (Моск. въ торг.) Слезки(Смол.)
Часовая (Олон.) Чернолистка (Сиб.) Яб-
лонька лѣсная (Минск.)—Латыш. 8ееш-
зеезсЬі. — Эст. ЬашЬа кбгіѵасі, Іии
Ьаі«е гоЬі, кипіп^а кйЬаг.— Финн. Руо-
геа-іаіѵіккі. — Тат. Юшто-можо-шуда
(Каз.) — Якут Хара-себердякъ (Павл.)
бзоЬа-іуІа, ЗзоЬо-іуІа, т. е. языкъ карпа
(МеіпзЬ.) — Нѣм. ІІег ѴУакІшагщоІсІ,
ІѴіпіегтап§оІ<і, <іег Но1ягпап&о1<1, <3ег
ВіеЬегкІее, біеіпрЭапге, <ііе 'ѴѴіпіег-
рЯапзе, Огоззез гишіез АѴіпіегдгйп.
ВипйЫаіігі^ез Вігпкгаиі. Піе ѵіібе
Веіе. — Франц. ѴегЛиге й’Ьіѵет. Ьа
Сггашіе РегѵепсЬе. Прежде употр. отъ
поноса и какъ средство отъ ранъ. Въ
Перм. губ. пьютъ настой отъ болей
послѣ родовъ. Въ Твер. губ. въ с. Гви-
лицахъ настаиваютъ вино на сырыхъ
или высушенныхъ листьяхъ и даютъ
дѣтямъ отъ поноса, смотря по возрасту,
отъ 1 — 6 ложекъ съ водою (Пуп.) Въ
Сиб. въ Якутск. обл. собираютъ листья
въ Августѣ, сушатъ и пьютъ вмѣсто
чая отъ простуды (Павл. Изв. Сиб.
Отд.)
Ругоіа вѳсипсіа В. Березка (Гродн.)
Боровая трава, Боровинка. Вин-
ная трава, Винка (Кал. Пот.) Кисличка
(Малор. Волк.) *). Заячья соль (Влад.)
и пер. Грушовникъ, Грушовка, Лѣснаи
грушка. Зимозеленка, Зимозель (съ пол.
Гродн.)
Ругоіа шпЬѳПаІа В. Ѵі<і. СЬітарЬі-
Іа шпЬеІІаіа.
Ругоіа ипійога В. Нынѣ Мопезеа
йгапдіДога ЗаІізЬ. Геликукъ (АѴіеіі, съ
сербек.) Келекейка (Арх. Шенк.) Ке-
ликейка, Киликейка (веог§.) Килитейка
(Вят.) Киллетека (Сиб. РаП.) Киллетекъ
(ІѴіе<1.) Лютикъ боровой (Перм.)
Лютки (Вят.) Майская тр. (Вят. Меуег).
Подхолмовка (Арх. Шенк. у. Мерк-
линъ). Свѣтелка (Арх. Шенк.) — Чешск.
Орпзіёпка (Ор. род. назв.) — Сербек.
Оеіікпк (зиЬ Мопеаез). — Финн. Впи-
*) Винный — въ Малор. значитъ
кислый, и потому «винная трава, вин-
ка»—значитъ кислая трава, кис-
ля нк а. Эти названія равно какъ и слѣ-
дующее «кисличка» очевидно при-
писаны этому растенію искуственно,
вслѣдствіе родоваго названія Ругоіа,
заимствованнаго отъ Ругиз м переве-
деннаго не грушею, но яблонею, кото-
рая въ дикомъ состояніи называется
кислицею.

282
Ругоіа — Ругив
шііп тайоп-угЫі. — Нѣм. Аріеіругоіе.
ЕіпЫіПЬ, Мооваиде, РоггеПапЫшпе. —
Англ. Опе-йоѵѵегей рірзіззеѵѵа (Еер.
1870). Въ Швец. и Норв. употр. отъ
гноя въ глазахъ.
Ругив і. Ротас. II. 633. Груша.
Грушевое дерево.—Пол. Сгит, бгизз-
ка. — Чешск. Нгизе, Нгизка. — Сербск.
Кгизка. — Нѣм. Вігпкаит. — Франц.
Ье Роіѵгіег. — Аям. Тке Реаг-Тгее. —
Аино на Сах. какой-то видъ съ больш.
плодами — Взігакиіз (біекн.)
Ругив асѳгЬа ПС. Кислица (Мал.
Раіі.) Рязань (Карел. въ Труд. Пет.
Обш. Еств. 1875). Дикая яблоня, Лѣс-
ная яблоня. — Мордв. Мокш. Вирь-
умарьксъ. Эрз. Вирь-умаръ. — Груз.
Мажало.— Имер. Гур. Панта.— Мингр.
Тчкута-ушк(к)ури.
Ругив Аиоирагіа. V. 8огЬиз Аиси-
рагіа.
Ругив Ьасеаіа Г. Яблочки (Раіі.)
Яблоня райская, сибирская, татар-
ская. Янтарка (Курск. Гродн.) —
Монг. Оггбі. йггііі-тойоп (Раіі.) —
Бур. Урмынэ (Каш.) — Тунг. АѴаззі. —
Тунг. на убт. Усс. Опіп§іа-кига (дер.)
Опікіа (плод.)— Голъды Ппіскіа-тиб.—
Гил. на уст. Сунг. ПІітке (Мах. 102).—
Олъчи Ппіткига. — Гиляки Пйіпйі.
Пл. — Пйіп§і аізз. Сокращ. Пті-аізз.—
Нѣм. Зікігізске Кгакаріеі.
Ругив еоттипів Б. У Гомера и
Теофр. Опскпе. У Діоск. Аріоз; дикая
Аскгаз. Грушевое дерево, Груша.
Дуля, Глива, Баба (Малор.) Берга-
мотъ. — Пол. Сгизгкі. — Сербск. Кгиз-
ка. — Луж. Кгизѵіпа. — Болг. Дребни-
ца, Дребеница, Преседулка. — Самоі.
Сггчзгіз. — Груз. Панта. — Гур. Квит-
читча. — Имер. Квитчитча (Эр.) Охали
(Сред.) — Рач. Имер. Якута. — Мингр.
Тчику-схули. — Арм, Танцени. — Бух.
Армудъ. Мурутъ (въ Самарк.) — Узб.
Нашпути (плоды), а дерево Мурутъ. —
Въ Хив. Плоды — Нашвата. Дерево —
Аль-мурутъ. Нашаульты. — Въ Ходж.
Накъ. — Калм. Кадина - Модунъ. —
Тат. въ Крым.*) АсЫор (дикая). Агшисі
(Раіі.) Кегіше (Рудзск.) — Лезг. верхн.
Даг. Амаичъ. —. Молд. Перь (дик.) Пра-
садъ (привит.) — Латыш. ВишЬееги
кокка.— Эст. Ришкгі-рии. — Нѣм. 6е-
шеіпег Вігвкаиш. Ноіякігпкаит (дик.)—
*) Въ Крыму замѣчательны слѣдую-
щія туземныя породы грушъ: Буздур-
ганъ (Воп скгеЫеп), Султане, Куту
армудъ, Терезъ, Шише, Акъ, Сіяръ,
Хишъ, Сара-буздурганъ (Жел. Плод.
въ Крыму).
Франц. Ье Роігіег. — Аніл. Соттоп
Реаг, АѴіІД Реаг.
Ругив Маіив П. Зуп. Маіив зуіѵе-
зігіз. У древн. Грек. Меіеа. У Римл.
Маіит. По Наггіз 15 упоминаемыя въ
Библ. Слав. Яблоко злато. Русск. Золо-
тыя яблоки (Притч. XXV. 11). Слав. и
русск. Яблонь (Пѣсн. Пѣсн. II. 13). Яб-
локи (Пѣсн. Пѣсн. II. 5. VII. 8. VIII. 8.
Іоила I. 12) — есть Ругнз Маіиз, а по
Сеізіиз’у — Маіа Суйопіа, т. е. Суйопіа
ѵиідагіз. По Сибирцеву 99 и друг. это
суть апельсины, что вѣроподобнѣе.
Дикая — Кислица, Лѣсковка. Приви-
тая— Яблоня.— Пол. Іаѣіой, йеЫоп-
ка (прив.) Ріопка (дикая). — Чешск.
Іакіоп. — Сербск. йакнка. ВіѵЦа Іаки-
ка. — Луз. йаЫон, ІаЫопка. Пл. Лак-
Іико. — Болг. Яболка, Яблка, Ябулка.—
Молд. Мери (привит.) Падурецъ (ди-
кая). — Арм. Хнцорени, Хндзоръ. —
Груз. Имер. Гур. Вашли.—Мингр. Уси-
к(к)ури. — Лезг. верхн. Дагест. Ичь. —
Финн.Меізй-отепа-І. Аруіа-рип. —
Эст. Оипа-рии. Аипа-рии. — Латыш.
Аккеіе (Раіі.) Аккоіи коккз (ѴѴіей.) —
Корел. Яблокку-пуу.— Самоі. Океіез.—
Тат. въ Крыму Кегіта (дикая). Аіта
(привитая) Раіі. По Рудзскому дикая—
Эхчи-альма.— Тат. вятск. Алмагась.—
Бух. Аіта. — Узб. 8зіЬ (Раіі.) Талькъ-
ссибъ, Ссиби-ссурхъ, Ссиби-туркъ
(Кир.) По Кушакевичу — Узбекъ-Аль-
ма, Тадж. Сипъ. — Перс. 8вік (Внкзе).
Скапзоег (Раіі)—-Кирг. Аіта-а^аізск.—
Калм. Аіета. — Мордв. Мокш. Задовая
Умарьксъ. Эрз. Задовая умарь. Пл. —
Умарь. — Нѣм. Пег Аріеікаит. —
Фраки. Ье Роттіег. — Атл. Тке сот-
топ Арріе-Тгее.
Ругив рагайівіаса. Райская ябло-
ня, Адамово яблоко.
Ругив ваіісііоііа Г. Лоховая груша
(Рудзск.) Вербовка (Рудзск.) — Тат. въ
Кр. А.*ла,аъ (Рудзск. 8. Руг. е1еа§піГо-
Ііа). Пигкап (Раіі.)
Ругив ЗогЬив Г. V. Зогкиз Йоте-
зііса.
Ругив иввигіѳпвів Мах. — Голъды
Скій^аііскіа з. 8зіп§а1іскіа (Мах. 102).
Пл. на Амурѣ — Тзскйійкіа.
СОРТЫ РУССКИХЪ ЯБЛОКЪ
(сѣверныхъ).
Въ Россіи, особенно на Югѣ, разво-
дится весьма много различныхъ сор-
товъ яблокъ, носящихъ различныя на-
званія и собраніе всѣхъ ихъ было бы
драгоцѣннымъ пріобрѣтеніемъ для Сло-

Ругив
288
варя. Ожидая этого отъ содѣйствія
всѣхъ нашихъ владѣльцевъ садовъ,
мы считаемъ долгомъ указать на ка-
питальное для нихъ изданіе Русской
Помологіи, составленное и изданное
Ученымъ Директоромъ Императорска-
го Ботаническаго Сада Э. Регелемъ,
изъ котораго мы извлекаемъ слѣдую-
щія названія различныхъ (преимуще-
ственно сѣверныхъ) сортовъ яблокъ,
распредѣленныя но классамъ.
КЛАССЪ I. Кальвили. Саіѵіііез.
Порядокъ I. Полосатые Кальви-
ли. 1) Титовка, Титовское росписное,
Яблоки Титовки, Яблоки Титовочки
зимнія, Китое, Титовка зимняя, Титъ
тульскій,Стклянка, обыкновенный Титъ,
Красавка (Журн. Сад.) 2) Глинистое
или Сѣрянка. ЬеЬшарГеІ. 3) Гра®ен-
штейнское русское (Аиисовка)(В >хині>).
4) Леденецъ (Золотаревка) (Атрыг.)
б) Бабушкино. 6) Малиновка лифлянд-
ская, Малиновое лиФляндское. НішЬеег-
ар&І. Мушкательное, Русская плодо-
витка, Липовка. 7) Крась душистая,
Голубиное яблоко, Зимнее полосатое.
8) Земляничное лиФляндское. ЕгЛЬеег-
аріеі, Ьіѵійпбег.
Порядокъ II. Краснобокіе Каль-
вили. 9) Красный лѣтній Кальвиль
(Дѣвичья красота) (Царск.) Кальвиль
кислый (Гейд.) Кальвиль нѣмецкій
(Царск.) Польскій Кальвиль (Гекель).
10) Зимній Кальвиль. 11) Кальвиль крас-
ный (Титовское) (Егор.') Кривоспицое
ароматное, Ланге.рФельдское. 12) Метла
(Яблоки Метла. Розовый Титъ) (Ботв.)
ПорядокъІІІ. Красные Кальвили.
13) Демидовское (Яблоки демидовка).
14) Аркадъ красный (Аркадное). 15) Ду-
левое.
ПорядокъIV. Одноцвѣтные Каль-
вили. 16) Путивка зимняя (зимнее зе-
леное), Антоновка, ЛангерФельдское.
17) Бѣлый наливъ (круглый бѣлый на-
ливъ), Пипка алебастровая, Алебастро-
вое, Яблоки алебастровыя, Пудовикъ
(Красн.), 'ѴѴеіязег Азігакап (Ьисаз). На-
ливное бѣлое (Вагн.) Роззагі Мозкаиег
Каііѵіа (Ьисаз). ЗсЬпеесаІѵіІІе (нѣм пом.)
18) Бѣлый сквозной наливъ (Бѣлый на-
ливъ) (Егор.) 19) Лѣтній Апортъ (Атр.),
Апортч, бѣлый (Варых.)
КЛАССЪ П. Гремячія яблоки.
ёсЫоІіег&ріеІ.
Порядокъ I. Одноцвѣтныя гре-
мячія. 20) Полубѣлый наливъ. 21) Реб-
ристое (яблоки ребристыя). 22)^Лимон-
ное Рюмина (Лимонное). Бѣлый сквоз-
ной наливъ. Лѣтній апортъ. Зая <ья
пипка. 23) Зеленка сладкая (Зеленое
сладкое Атр ), Сахарное (Валаам), Зеле-
ный ренетъ (Ботв.), Бѣль (Бальт.) Жел-
тое сладкое. Пипка. Желтый аркадъ.
Вислоухія. 24) Рубецъ виноградный.
25) Желтый наливъ (Скороспѣлка Аур.)
Бѣлый наливъ (Стрѣльн.) Наливное
желтое (Вагн.) 26) Сквозной наливъ
(Красн.) Круглая сквознина (Красн.)
Сквозное (Пет.) Сквознянка (Гейд.),
Сквознинка краснобокая (Аур.) Сквоз-
нина (Сад.) Скороспѣлка (Тиз.) Сквоз-
нина проливная, Сквознина горькая,
Наливное сквозное, Желтая сквознина,
Наливка, Сквознинка, Сквознинка крас-
нобокая, Сквознинка наливная (Грелль).
Грушевка ревельская. Нееловское.
Порядокъ II. Краснобокія гремя-
чія. 27) Винный наливъ. 28) Тизен-
гаузенское (Пипка данцигская, данциг-
ская). 29) Баклаиовка (Наливъ бѣлый
Кат. выст. Тиз.) 30) Духовое (Полуво-
ложка Атр.), Кальвиль розовый (Тиз.)
Княжеское. Рубецъ. 31) Рубецъ зеле-
ный (Клюевское Егор.) 32) Малинов-
ское. 33) Бурловка (Желтый наливъ
Аур.) 34) Духовой рубецъ. Бѣль бабуш-
кина.
Порядокъ III. Полосатыя гремя-
чія яблоки. 35) Рижская сквознина
(Рижское) Красн. 36) Полосатое налив-
ное (Полосатка проливная (Тиз.) На-
ливное (Вох.) Винная наливка (Аур.)
37) Хлопчатка (Рубчатое Царс.). Бѣль
московская. 38) Граненый анисъ. 39)
Кислое. 40) Кіевское (Кальвиль кіев-
скій). 41) Сахарный миронъ (Миронов-
на, Мировое, Бѣлый миронъ, Миронъ,
Мирончикъ). 42) Полумиронъ (Плодо-
витка миндальная, Полумирончики, По-
лосатое, Красный миронъ, Мирончикъ
круглый, Полумиронъ, Мирончикъ
обыкновенный, Вязниковка). Желтый
наливъ. 43) Наслѣдникъ Николай Алек-
сандровичъ (Шампанское Кремера).
44) Ребристое наливное (Китъ Вох.)
45) Заячья пипка (Заячья губка). 46) За-
корытное. 47) Наливное ямбургское
(Наливное бѣлое Тиз.) 48) Княжеское
РгіпгепарГеІ. НоппепарГеІ, Меіопепар-
Іеі. 49) Пипка настильная. 50) Алек-
сандровское. Пипка шампанская. Нее-
ловское. Пипка.
КЛАССЪ ІІІ. Прочныя яблоки,
биійегііпве.
Порядокъ I. Краснобокія проч-
ныя яблоки. 51) Арабское (Яблоки
арабскія, Тульское чугунное, Полу-
крымское, Синее астраханское, Арабка,
Вислоухія, Арабское полосатое, Яблоки
чугунныя, Араповка). 52) Рождествен-
ское (Гремушка, Кальвиль зимній).
Кальвиль шарикъ.
Порядокъ II. Полосатыя нроч-

284
Ругив
ныя яблоки. 53) Саблуки. Ое-и’агх-
аріеі. 54) Арабское полосатое /Араб-
ка, Воложское). 55) Лежанка (Лежань
Красн.) Султанъ (Красн.) Лежна (Рюм.
Егор.) Рождественское. 56) Егоровское
(Зимній миронъ). 57) Апортовое зимнее.
58) Шарикъ зимній. Крымская крась.
КЛАССЪ IV. Голубиныя яблоки.
ТаиЬепарГеІ.
Порядокъ I. Одноцвѣтныя голу-
биныя. 59) Ревельское голубиное. Нее-
ловское. Ревельское Пипка. Вислоухія.
Рѣпка кислая. 60) Голубиное (Голуби-
ное яблоко, Варгулекъ (Гедд.) Черное
дерево (Гедд ) 61) Крымское Вохива.
Пипка и Нселовское. 62) Крымская
крась.
Порядокъ П. Краснобокія или
красныя голубиныя яблоки. 63)
Кальвиль шарикъ. 64) Ревельское. 65)
Крась зимовая. 66) Малиновское. Ма-
линовка. Кальвиль красный (Тизен.)
Зеленка кислая (см. № 214).
КЛАССЪ V. Рамбуры или Фунто-
выя яблоки.
Порядокъ I. Одноцвѣтныя фун-
товыя яблоки. 67) Русскій бѣлый
рамбуръ. 68) Караба.
Порядокъ II. Полосатыя Фунто-
выя яблоки. 69) Гусевка (Гусевскбе).
70) Кислый рамбуръ. 71) Арбузовское.
72) Апортъ (Апортовое, Испанскій
Апортъ, Порты, Тульскій Апортъ, Гу-
сево, Апортъ обыкновенный, Апортъ
красный, Апортъ большой, Краснобо-
кое ребристое, Фунтовое яблоко, Ти-
товка, (Гекель). Коржа, Апортъ бѣлый,
Подъапортовое (Вал.) Каіаег Аіехашіег
нѣм. Помологіи). 73) Ревельскій Рам-
буръ (Ревельское). Бардовское (см.
№ 200). 74) Фунтовое. 75) Лежни (Ле-
женъ). 76) Варгуль, Варгулъ. Ребри-
стое наливное (см. Л» 44).	*
КЛАССЪ VI. Острыя яблоки.
Йріікйріеі.
Порядокъ I. Высокія настоящія
острыя яблоки. 77) Царскій Шипъ
(Яблоки Царскій Шипъ, Фонарикъ, На-
ливной Фонарикъ, Вощанка, Пипка
сладкая, Заячья губка, СіігопепарГеІ,
Аркадъ бѣлый, Баклановскій наливъ,
Пипка лѣтняя). 78) Пипка длинная.
Пипка (см. № 185). Скороспѣлка слад-
кая (см. № 93). 79) Зеленка остроконеч-
ная (Зеленка). Стклянковое ревельское
(см. № 191). 80) Пипка горькая (Кув-
шинка Атр.) Нееловское (см. Д» 186).
Рождественское (см. № 52).
Порядокъ II. Широкія или округ-
ло-конусообразныя, острыя яб-
локи. 81) Лангерфельдское. 82) Анто-
новка (Антоновское, Духовое (Красн.)
Красноглазовское (Красн.) Восковое
желтое, Яблоки восковыя желтыя,
ІѴеіззег СЬатра§пегарГе1 (Остз.) Бѣ-
лый Титъ (Егор.) Апортъ (Валаам.)
Яблоки антоновскія, Полуапортовыя
(Вал.) 83) Зимвее украинское. 84) Мос-
ковскій царскій шипъ (Длинная сквоз-
нина (Красн.) Царскій шипъ (Красн.)
Поиявияское (Егор.) Бѣль рижская
(Гедд.) Грушевка ревельская (см. № 166).
Стклянковое ревельское (см. № 191).
Желтый наливъ (см. № 25). 85) Рубецъ
бѣлый (Рубецъ, Кривоспица (Царск.)
Рубецъ обыкновенный, Рубецъ остро-
носый, Наливной рубецъ, Бѣлое тас-
кинское (Ботв.) Таскинское (Егор.) Ко-
ролевское (Гедд.) Бѣль Французская,
Бѣль, Липка сквозная, СЬашра§пег
Зопппег (въ Остз. губ.) Рубецъ вино-
градный (см. № 24). 86) Королевское.
87) Русскій розмаринъ. 88) Окрутъ зе-
леный (Окрутъ. Кривоспица (Тизенг.)
Склявное (Ботв.) Поздній сквозникъ.
89) Бѣль Вохина. (Сладкое (Вох.) Сѣ-
рянка (Тиз.)) 90) Бѣлое сладкое (Слад-
кое Атрыг.) Зеленка сладкая (см. № 23).
91) Царскій шипъ плоскій. 92) Висло-
ухія (Вислоушка). 93) Скороспѣлка
сладкая (Скороспѣлка, Сахарное Вал.)
94) Рубецъ (Яблоки рубцы). 95) Криво-
спица (Кривоспицое (Красн.) Клюев-
ское (Егор.) Стклянка лѣтняя, Пипка
зеленая (Тиз.) 96) Кривоспица аромат-
ная (Ренетъ сѣрый Вох.) Ависъ (Аур.)
97) Мочечное (Лебедовщина Егор.) Ко-
ролевское рижское (Тизенг,) Апортъ ро-
зовый (Тизенг.) Вохинское (см. № 192).
Краснобокое (см. № 117). Малиновка
(см. № 66) Лангерфельдское (см. № 81).
Ренетка курская (см. № 204). Ворвенка
(см. № 196). Аркадъ (см. № ПО). Слад-
кое королевское (см. Д» 157). 98) Клюев-
ское (Рубецъ Красн.) 99) Бѣль зимняя.
100) Путивка осенняя. 101) Зеленка.
КЛАССЪ VII. Плоскія яблоки.
Ріаіі&ріеі.
Порядокъ I. Одноцвѣтыя плос-
кія яблоки. 102) Желтый аркадъ
(Желтый наливъ. Аркадъ. Ренетъ вос-
ковой. Якушичевое, Бѣлое сладкое, Ко-
ролевское, Осиповка проливная, Оси-
повка. 103) Желтое сладкое, Сахарная
зеленка, Бѣль со^ольская. 104) Ступка
(Ренетка зеленая, Ренеточка, Ренетъ,
Рѣпка сладкая. Ступа. Царскій шипъ
плоскій (см. № 91). 105) Золотой аркадъ
(Ренетъ золотой, Нѣмецкая грушевка).
Рѣпка кислая (см. № 213). Рѣповка (см.
№ 207). 106) Бѣль (Рислингъ, Тизенг.)
Стклянка лѣтняя, Наливъ налитый,
Прѣсная бѣль, Плодовитка, Любское,
Бѣль безсѣменная, Бѣль терновская,

Ругня
285
Бѣль московская. 107) Зеленка орлов-
ская (Зеленка, Зеленка украинская).
Рубецъ бѣлый (см. № 85). 108) Бѣлі>
кислая (Бѣль московская). 109) Поль-
ская рѣпа (Рѣпка польская). Кривоспи-
цое рубцовое (см. № 217). Стеклянное
зеленое (см, № 171). Кремерское (см.
№ 172). Скрутъ зеленый (см. А1» 88).
Украинское зимнее (см. № 83). Сквоз-
ной наливъ (см. № 26).
Порядокъ II. Красвобокія плос-
кія яблоки. ПО) Аркаіъ (Аркадъ бѣ-
лый, Аркадъ красный, Черное дерево
(Ботв.) Аркадъ желтый, Петровскій
духъ, Аркадъ сортовой, Господское).
Сладкое королевское (си. № 157). 111)
Аркадъ дымчатый. Коричневое ана-
насное (см. № 170). Добрый крестья-
нинъ (см. № 202). 112) Черное дерево
(Лимонное) (Вох.) Скороспѣлый ренетъ
(Ботв.) Черное дерево простое, Бѣль
бабушкина (Тиз.) Ренетка курская (см.
№204). Шубинка (см. № 212). 113) Свин-
цовка зимняя (Свинцовка) (Заг.) Воргу-
лекъ (Собол.) Свинцовка (см. № 198).
Анисовка (см. № 167). Золотаревское
(см. № 205). 114) Зеленка украинская
Кубики (Егор.) Зеленка (Ботв.) Бѣль
крымская (см. № 216). 115) Горькая зе-
ленка (Егор.) 116) Бѣль бабушкина
(Рюм.) Зеленка кислая (см. № 214).
117) Краснобокое (Яблоки красвобокія,
Кальвиль красный (Тиз.) Кислая зе-
ленка (см. № 199). 118) Анисъ алый
(Клык.) 119) Цыганка (Атр.) Метла (см.
№ 12). Демидовна (см. № 13). Крась зи-
мовая (см. № 65).
КЛАССЪ VIII. Полосатыя ябло-
ки. бігеіПіпйе.
Порядокъ I. Широкія, конусо-
видныя, полосатыя. 120) Стклянка.
121) Стклянка Кремера (Стклянка Кре-
меръ). Леденецъ 'Рюмина (см. № 176).
122) Полосатое сладкое (Кальвиль Цар-
ское село). 123) Сласть (Модовка(Крем.)
Осенній кальвиль (Вох.) Плодовитка
сладкая валаамская. 124) Грушевое на-
ливное. Сладкое королевское (см. № 157)
Розовое нолосатое’(см. № 159). Царскій
шипъ плоскій (см. № 91). 125) Апортъ
розовый. 126) Осенній апортъ (Вох.)
Добрый крестьянинъ (Рагоз.) Анисов-
ка (см. № 167). 127) Мушкательное (Ко-
ричневое (Тиз.) Сласть вяземская (Аур.)
Полосатка (Аур.) Плодовитка (Атрыг.
Ботв. Егор.) Плодовитка крупная (Вох.)
Плодовитка лѣтняя (Тиз.) _ Леденецъ
(см. № 4), Бабушкино (см. №5). 128) Пе-
тровское, ГраФенштейнъ (Вох.) 129) Ге-
нералъ Грейгъ (Юрьевское Тиз.), На-
ливной анисъ, Яблоки юрьевскія, Ре-
вельское (Аур.) Лѣтній аркадъ (Вох.)
Глинцово (см. № 162). 130) Русская пло-
довитка (Русскій Плодовикъ, Плодо-
витка (Вох.) Плодовитка горькая, Пло-
довитое кіевское, Плодовитка кіевская,
Широкое (Красн.) Плодовитка (см.
№ 139). 131) Йлодовитка ранняя (Пло-
довитка, Плодовитка круглая, Плодо-
витка простая, Александровское, Пло-
довитка мелкая. Рѣпчатый апортъ (см.
№ 208). Дикое (см. № 175). Рижская
сквознина (см. № 35). Желтый наливъ
(см. № 25).
Порядокъ II. Округлыя, конусо-
образныя, полосатыя. 132) Плодо-
витка остроконечная (Квасокъ полоса-
тый). 133) Шелковка (Шелковка крае-
вая), Берлинское красное, Краснотѣлое
(Красн.) 134) Александровское круглое
(Александровское, Рябиновка, Плодо-
витка барденская). 135) Росписная по-
лусушка. Стклянковое ревельское (см.
№ 191). Вохинское (см. № 192). 136) По-
лосатое Царское (Кальвиль царскій). Ди-
кое (см. № 175). 137) Плодовитка слад-
кая (Красный аркадъ), Грушевка (Вох.)
Сласть (см. № 123). 138) Ревельское по-
лосатое (Ревельское (Аур.) Кальвиль
граФенштейнъ). 139) Плодовитка (Пло-
довитое (Красн.) Краснобокій ренетъ
(Вох.) Плодовитка зимняя, Плодовитка
ранняя (Тиз ) 140) Украинское (Скрутъ
полосатый (Вар.) ВендельсдорФское (Ре-
гель). Генералъ Грейгъ (см. № 129):
141) Новгородское полосатое (Новго-
родское, Мирончикъ, Полумировъ, Ли-
мовное (Тиз.) 142) Полосатое Гейдорна
(Кальвиль) (Гейдорнъ). Кальвиль слад-
кій (Гейд.) Кальвиль красный (Тизенг.)
143) Степановское. Полумировъ (см,
№ 42).
Порядокъ ПІ. Круглыя полоса-
тыя. 144) Грушевка московская (Гру-
шевка, полосатый ренетъ (Рюм.) Крѣп-
кое ревельское, Скороспѣлый скрутъ
(Ботв.), Сквозникъ, Красная грушевка).
145) Полосатое лужское (Полосатка
сладкая). 146) Рябиновка (Кальвиль гос-
подскій) (Тиз.) 147) Поповка полосатая
(Поповка, Бужбонъ). 148) Хорошавка.
149) Аркадъ красивый, Самородка (см.
№ 177). 150) Скрутъ нѣмецкій (Скрутъ,
Скрутъ красный). 151) Частое (Частыя)
(Тим.) Брусничный наливъ (Егоровъ).
152) Берковское (Борковскія желтыя).
Полосатое Гейдорна (см. № 142). Крась
сладкая (см. № 154). Сахарный миронъ
(см, № 41). 153) Марковъ выродокъ.
Полумиронъ (с.м. № 42). Ренетъ полоса-
тый (см. № 219). Варгулекъ (см. № 220).
Порядокъ IV. Плоскія полоса-
тыя. 154) Крась сладкая. Кустый (см.
№ 222). 155) Миронъ плоскій (Миронъ

286
Ругив
(Кремер.), Плоское ревельское (Бальт.)
Карабовка (см. 22 Г). 156) Садов-
ское (Садо»ск’я «блоки, Широколистъ).
157) Сладкое королевское (Сладкое Вох.)
158) Боровинка сладкая (Ренетъ слад-
кій Рюм.) Аркадъ (Бальт.) 159) Полоса-
тое розовое, Еіііег КозепзІгеіЙіпд. Ко-
ричневое ананасное (Тиз.) 160) Бѣлое
полосатое (Атрыг.) 161) Бѣлобородовка
(Бѣлобородовское). 162) Глинцово (Пло-
довитка Бальт.) 163) Рѣпка маленькая
(Плодовитка желтая Вох.), Рѣпка ма-
ленькая. 164) Полусушка (Кальвиль
юрьевскій Тиз.) Анисъ наливной (Тиз.)
Кардиналъ (Тиз.) Стклянка лѣсная(Тиз.)
Скрутъ (Клык) Карабовка (Рюм.) Поло-
сатый наливъ (Москв.) Нѣмецкій скрутъ
(см. № 150). 165) Боровинка (Боровин-
ское (Красн.) Бровинское (Крася.) Бро-
ви нское бѣлое, Боровинка нацвѣти-
стая, Смоленская плодовитка, Волоски
(Атр.) Бѣлобородовка (Рюм.), Анисов-
ское (Гейд.) Плодовитка (Валаам.) Бо-
ровинка средняя (Егор.) Боровинка об.
(Егор.) Косточка (Атр.) Коровинское
рое.писное (Москв.) 166) Ревельское
грушевское. 167) Анисовка (Анисовка
(Красн.) Анисъ (Раг.), ВеегарГеІ (При-
балт.) 168) Коричневое (Кпоновое (Вох.)
Коричневое большое, Нѣмецкій буж-
бонъ (Аур.) Обыкновенное коричневое,
Скрутъ московскій, Ароматное, Мали-
новка. 169) Дундукъ (Рюм.) Плодовитка
ароматная (Тиз.) 170) Коричневое ана-
насное (Ананасное Красн.) Анисовка
саратовская, Ананасныя, Крась слад-
кая, Лѣтній кальвиль, Царскій ренетъ,
Коричневое красное (Грелль). Розовое
(см. № 184). Скрыжапель (см. № 206).
Рѣповка (см. Л® 207). 171) Стклянное
зеленое (Стклянка зеленка). 172) Кре-
мерское (Долгая спица Крем.) 173) Ши-
роколичико (Широколичко). 174) Ма-
ринское. 175) Дикое (Рѣпка Атрыг.)
176) Леденецъ Рюмина (Леденецъ Рюм.)
177) Самородка.
Порядокъ V. Высокія полосатыя.
178) Лимонное (Лимончикъ, яблоки Ли-
монныя, Цитронное). 179) Шампанское
(яблоки Шампанскія, Стклянковое шел-
ковое). 180) Шапочка (Атр.) Новгород-
ское полосатое (см. № 141). Степанов-
ское (см. № 143). Сахарный миронъ (см.
№ 41). 181) Боровинка красная (Боро-
винка Рог.) Боровинка нацвѣтистая
(Тиз.) 182) Боровинка длинная. Пипка
настильная (см.Л«49). 183) Березинсков
(Атр.) 184) Розовое (Атр.) Боровинка
бѣлая (Тиз.)
Порядокъ VI. Высокія конусо-
образныя полосатыя. 185) Пипка
(Петерб.) (Пипка сахарная, Пипка слад-
кая). 186) Нееловское (Пипка любская
(Тиз.) Липочка любская (Кат.) Пипка
лѣтняя (Тиз.) 187) Зимнее полосатое
(Ананасное Вохинъ). 188) Шампанская
пипка (Русская пипка, Шпанская пип-
ка. 189) Полосатое остроконечное (По-
лосатое). Полосатое наливное (см. № 36).
Арабское полосатое (см. №54). 190) По-
лосатое (Пет.) Полосатка бардинская
(Тиз.) Украинское (Аур.), Полосатый
скрутъ (Ботв.) Скрыжапель (Тиз.) Кри-
воспицое (см. № 95). Пипка пастидьная
(см. № 49). 191) Стклянка ревельская
(Стклянковое, Земляничное (Вох) Ре-
вельское (Бальт.) 192) Вохинское (Скво-
зника Вох.) 193) Липовка (Клык.) 194)
Полосатое кислое (Полосатка кислая
(Тиз.) Полосатое, Розовый наливъ (Гек.)
195) Полосатое сахарное (Полосатка
сахарная, Шафранное (Тиз.) бгаѵеп-
зіеіпет, Ілѵі&исіег. Шампанское (см.
№ 179).
КЛАССЪ IX. Ренеты. НеіпеНеп.
Порядокъ I. Зеленые ренеты.
196) Ворвенка (Ботв. Егор.) Вислая зе-
ленка, Варгудекъ (Соб.) Стклянка зеле-
ная. 197) Ренетъ воронежскій (Стклян-
ка, Стклянка модовка, Зеленка (Вор.
Пит.) 198) Свинцовка (Свинцовка зим-
няя, Стклянка (Рюм.) Стклянка остро-
конечная, Варгулъ). 199) Вислая зелен-
ка (Леденецъ Ботв.) Русскій рамбуро-
вый ренетъ (см. № 210).
Порядокъ II. Золотые ренеты.
200) Золотой пепинъ Франклина. Егапк-
1іп8 ПоМрерріпй. (Гольдъпепинъ Гейд.)
201) Безподобный ренетъ. 202) Добрый
крестьянинъ. 203) Ренетъ красный во-
ронежскій (Золотой ренетъ Ворон. Пи-
томн.) Свинцовка (см. № 198). Золотарев-
ское (см. № 205). Бардовское (см. № 209).
204) Ренетъ курскій.
Порядокъ ІП. Полосатые рене-
ты. 205) Золотаревское (Золотаревка,
Стклянка (Атр.) Спорка, Рубчикъ крас-
ный (Тиз.) 206) Скрыжапель (Красн.)
Крыжапель, Бѣлый Скрыжапель, Гуль-
дерлингъ, Рѣпчатый апортъ, Сткдянка
зимняя. 207) Рѣповка. 208) Рѣпчатый
апортъ (Рѣпчатое, Средній апортъ,
Апортъ красный, Александровскій
апортъ, Курскій ренетъ, рѣпчатый
красный апортъ. 209) Бардовское. Ре-
нетъ полосатый (см. № 219).
Порядокъ IV. Русскіе рамбуро-
вые ренеты. 210) Русскій рамбуро-
вый ренетъ. Кальвиль московскій (Тиз.)
КЛАССЪ X. Борсдорфскіе рене-
ты. Вогзсіогі’ег йеіпеиеп.
Порядокъ I. Настоящіе борс-
дорфскіе. 211) БорсдорФЪ круглый
(Рѣпка розовая Тиз.) 212) ПІубинка.

Ругив — С^иаввіа
287
213) Рѣпка кислая (Поповка Хавск.)
214) Зеленка кислая (Зеленка горькая).
215) БорсдорФское луковичное. 216)
Крымская бѣль. 217) Кривоспицое руб-
цовое. 218) Рѣпка Вохина (Рѣпка Вох.)
Ступка (см. № 104). 219) Ренетъ поло-
сатый (Ренетка полосатая). 220) Варгу-
лекъ. 221) Карабовка (Карабовское,
Мускатъ, Коробовка (Тамб. губ.) Ско-
роспѣлка (въ Орл. губ.) 222) Кустое.
223) Шарикъ Кремера (Грушевка Кре-
мера). 224) Крымскій Борсдорфъ (на
рынкахъ — Крымское). 225) Борсдорфъ
длинный (Вох.) *).
ПРИБАВЛЕНІЕ КЪ «РШР8».
Ріпив Вапквіапа ВатЪ. 8уп. Ріпиз
Нийзопіапа Роіг. Лабрадорская сосна,
Гудзонская сосна.
Ріпив оапайѳпвів В. Канадская
сосна.
Ріпив саШ'огпіса Воів. 8уп. Ріпиз
ІиЬегсиІаіа Ооп. Монтерейская сосна.
Ріпив еапагіѳпвів СИ. ВтііК. Ма-
дерская сосна.
Ріпив сѳшЬгоісІѲВ 2исс. Мексикан-
скій кедръ.
Ріпив Воизіавіі ВатЬ. Путин-
ская ель.
Ріпив ѳхсѳіва ТРаИ. Бутанская или
Непальская сосна.
Ріпив Ргавѳгі Ригзк. Бальзамиче-
ская пихта.
Ріпиз кгапсіів Воиді. Большая ка-
лиФорнская пихта.
Ріпив іпорв ЗоІапЛ. Новоджерзей-
ская сосна. Бѣдная, скудная сосна.
Ріпив Кігиігохѵ Ноуіе. Гималайская
ель.
Ріпив тіогооагра ВатЬ. Тама-
ракъ, Американская лиственница.
Ріпив тійз №,сЪ,х. Ньюіоркская
сосна, желтая сосна.
Ріпив Мопіѳгитаѳ ВатЬ. Мекси-
канская сосна.
Ріпив тигіоаіа Воп. Епископская
сосна.
Ріпив пі§га Аіі. Черпая американ-
ская ель.
Ріпив Ріпваро Вокз. Испанская
пихта.
Ріпив ропйѳгова Воиді. Новомек-
сиканская желтая сосна.
Ріпив гѳвіпова ВоІапЛ. Красная
сосна.
Ріпив гі^ійа МіЙ. Черная сосна.
Ріпив гиЪга ВатЬ. Красная ель,
Ньюфаундлендская ель.
Ріпив ЗаЪіпіапа Воиді. Орѣховый
хлѣбъ, Бѣлая сосва, Орѣшковая сосна
(плоды въ продажѣ — Орѣшки).
Ріпив Тви§а 8іёЬ. еі 2исс. Тсуга
(яионск. назв.)
Ріпив ипсіпаіа Ват. Австрійская
сосна.
Дополненіе:
РасЬуггЬігив ап§и1аіиз ВісЬ. — Яка
или У а-яка (журн. Сад.) Раіепіз вріпоза
Савв. — Колючая пупавка (Сл. Ц. П.
193). Рапсгаііит — Силоцвѣтъ (Сл. Ц.
IV. 24). Реііагіа — Лизунка (Даль П.
853). Регібегтіит — Окожникъ (Заг.)
Реіаіота — Лепестнякъ (Даль). РЬасе-
Ііа — Связочникъ (Даль). РЬагпв —
Жильнякъ (Амб.) РЬгута — Головчат-
ка (Даль). РЬгупіит—Жабоморъ (Даль).
РЬуІІапІѣиз — Листоцвѣтъ (Даль). Ро-
1уро§оп — Пушеголовникъ (Кален.)
Роіургепшш — Вырѣзникъ (Даль). Ро-
геііа — Дутчатка (Даль). РогорЬуІІит—
Дыролистникъ (Даль). Ргазішп — Тин-
гитка (Даль). Рзіабіа — Капалка (Даль)
съ нѣм. РзусЬоІгіа — Биляръ (Даль).
Ридіопіиш — Дрябникъ (Даль).
а
(іиаввіа атага В. ЗішагиЬ. I. 733.
Квассія, Доставл. Ьі^пит еі, Согіех
*) Въ Крыму замѣчательны слѣдую-
щіе туземные сорты яблокъ: Синапъ,
Чалиби, Дураки, Балъ-алма, Памукъ-
алма. Синапъ бываетъ султанскій, Кан-
даль, московскій, Карай (Жел. Плод. въ
Крыму).
Іі^пі (Зиазвіае зигіпашепзіз. Древесина
весьма горька и употребляется въ ме-
дицинѣ какъ средство возбуждающее
мускульную дѣятельность желудка и
кишекъ. Изъ нея вытачиваютъ ша-
рики, стаканы, отъ которыхъ жид-
кость налитая получаетъ горькій вкусъ.
Пастой Квассіи умерщвляетъ мухъ.
Отеч. Суринамъ.

288	Одюгсив
Сіиѳгоив Б. Сириіііег. XVI. іазс.
I. 2. Дубъ.—Пол. В^Ь.— Чешск. ВиЬ.—-
Сербск. Дуб, Раст, Храст, Срч, Стрж,—
Слатка граница, Сладун, Благуи, Гра-
ник — есть назв. сопіегіа КН. —
Ситна граница, Какрик, Мигаричар —
есть назв. <3- риЬезсепз ѴѴІ11. — Луж.
ВиЬ.—Бом- Горнякъ, Горнево древо.—
Латыш. ОЪзоІе. — Эст. Тага. — Финн.
Татті. — Нѣм. Вег ЕісЬе. — Франц.
Ье СЬёпе. — Атл. ТЬе Оак. Разные
виды дубовъ, кромѣ употребленія на
подѣлки, доставляютъ еще различные
продукты, употребляемые въ медицинѣ
и техникѣ. Такъ; Дубовая маяна,
Маппа диегсіпа, получается отъ Оиегсиз
Ае§і1орз, (^иегсиз соссіГега и Оиегсиз
таппііега КоізсЬ. — Арабскій Рака-
гутъ, служащій въ Турціи суррога-
томъ кофв, и Дубовый Крахмалъ,
Атуіешп днегсепт, составляющій дѣт-
скую пищу, — получается отъ Оиегсиз
ВаІІоГа Ь. Такъ называемые Черниль-
ные орѣшки, получаются отъ мно-
гихъ видовъ; получаемые отъ фиегсиз
Сеггіз наз. въ торг. французскими;
получаемые отъ (^иегсиз іпіесіогіа и
считающіеся лучшими наз. — турец-
кими; получаемые отъ (^иегсиз зеззі-
іійога — обыкновенными, а отъ
(^иегспз Аерріорз — Валлонами или
венгерскими Кнопперами (’ѴѴаІІо-
пеп, ІІп§агІ8сЪе Кпоррегп). — Кора
Оаегспз ііпсіогіа извѣстна подъ име-
немъ Кверцитрона, Кверцитронова-
го дерева и употр. на краску. — Из-
жаренные жолуди разныхъ породъ
употр. вмѣсто коФе. Въ пищу употр.
жолуди слѣд. породъ: Оиегсиз Аер-
Іорз, Сазіапеа, Сеггіз, Езсиіиз, Пех,
Ргіпоз и др. На Оиегсиз соссіГега жи-
ветъ насѣковое Соссин Пісіз, самка ко-
тораго подъ именемъ Кошенили, со-
ставляетъ предметъ торговли и прежде
употр. въ медицинѣ. Многія породы,
но особенно І^иегсиз ЗпЬег и Опегсиз
оссійепіаііз Сгау доставляютъ пробку.
Въ дубовыхъ лѣсахъ произрастаютъ
трюфели.
Сіиѳгеи.8 Аѳ^Норн Б. Левантскій
дубъ. Нѣм. КпоррегпеісЬе.— Франц.
Бе Сііепе Ѵеіапі.— Атл. Ѵеіопіап Оак.
фиѳгоив Ваііоіа Б. По мнѣнію
Сеізіиз’а объ этомъ дубѣ говорится въ
Библіи Быт. XXXV. 8. Іис. Нав. XIX. 33.
Исаіи П. 13. VI. 13 ХЫѴ. 14. Осіи
IV. 13. Амоса II. 9. Зах. XI. 2 — подъ
именемъ Дуба (по слав. и русск.)
йиѳгои.8 Сеггіз Б. Бургундскій
дубъ,—Нѣм. ВигаппйізсЬе ЕісЬе, 2егг-
ЕісЬе.— франц. СЬёпе йе Воцг§о§пе.—
Атл. ВіВег-Оак.
йиѳгоиз соссіГега і. Кошениль-
ный дубъ. — Нѣм. Кегтез-ЕісЬе. Кег-
шезЬаиш, 8сЬаг1асЬ-Ьаит ой. ЕісЬе. —
франц. Ье СЬёпе соеЬепіІіег, СЬёпе сіи
Кегтез. — Атл. ТЬе Кегшез ог Веггу
Ьеагіп^ Оак.
йиегсиз Евсиіиз Б. Итальянскій
дубъ. — Нѣм. Зреізе-ЕісЬе, ІіаііепізсЬе
ЕісЬе.— Франц. Ье СЬёпе сотевѣіЫе.—
А.тл. Ваііап Оак.
фиегси.8 Пех *) Б. Вѣчнозеленый
дубъ, Каменный дубъ. — Нѣм. Іттег-
§г(іпе ЕісЬе, ЗіеіпеісЬе. — Франц.
Ь’Теизе, Еоизё, СЬёпе ѵегі. — Атл.
Еѵег^гееп Оак, Ноііу Оак, Ноіте Оак.
фнегеив іпГѳеіогіа Оііѵ. Настоя-
щій чернильноорѣшковый дубъ,—Груз.
Имер. Гур. Гунда. — Нѣм. Віе ЕагЬеп-
еісЬе, йіе тѵаЬге ОаІІ&рГеІеісЬе.—Франц.
Ье СЬёпе к §а11ез. — Англ. Огіепіаі
Оаііоак.
Оиѳгеи.8 топ^оііса РізсТі. Мон-
гольскій дубъ.—Аино на Сахал, Оззіігі
(8сЬг.) Тпппі (8сЬт.) — Мане.гр. Ь&сЬот
кога. Плоды — Ззізэікіа (Мах. 241). —
Гиляки Ктуі. — Олъчи НбгопІвсЬпга.—
Голъды М&да-ти, т. е. твердое дерево.
Плоды — Озз^кіа (Мах.)
фиѳгеиз рѳйипсиіаіа ЕКгЪ,. Зуп.
Оиегсиз ВоЬиг Б. ЗиЬзрес. 1. Рейппси-
Іаіа а ѵи!§агіз (Ргойг. 1). фиегсиз і'етіпа
ПоіЛ. Дубъ. Дубика, Дубъ лѣтній (пе-
рев.) Лядный дубъ (Бѣлор.) Нелинь,
Нелынь (Малор.) — Чешск. Ьеіпік. Еге-
тпійк. — Сербск. Дуб, Храст, Ьпйпік,
Ьиипуака. Оогип. — Самог. В$Ь **). —
Нѣм. Вег ЗоттегеісЬе, ЗкіеІеісЬе, ЕгііЬ-
еісЬе, ’ѴѴаІйеісЬе, ВоГЬеісЬе, АизіеісЬе,
ЬосЬеісЬе, ВгиійепеісЬе, йіе Ѵ/еіЫісЬе
ЕісЬе. — Франц. СЬёпе Ыапс, СЬёпе
Гетеііе, Меггаіп. — Атл. Соттоп ог
ВгііізЬ Оак, ЕпдіізЬ Оак, ХѴЬііе Оак.
фиегеив еѳзеіІіДога 8го. 8уп. Циег-
сиз ВоЬиг Ь. ЗиЬзрес. II. Зеззііійога $
соттипіз. Дубъ зимній, Красный дубъ.
Дубъ осенчукъ (Малор.) — Пол. В^Ъ
*) Нѣкоторые полагаютъ, что это
дерево есть библейская «Чресмина»,
о которомъ говоритъ Даніилъ XIII. 59.
Си. также Пех АопіГоІі пп и Ргипиз
Аѵіипі.
**) На другихъ языкахъ иноземцевъ
живущихъ въ Россіи, виды Опегспз ре-
йппспіаіа и (Зоегсиз зеззііійога не имѣ-
ютъ отдѣльныхъ названій и поэтому
всѣ названія, поименованныя при
зеззііійога, относятся, гдѣ ростетъ этотъ
видъ, то къ этому виду, а гдѣ ростетъ
<2. рейипсиіаіа, то къ послѣднему

фиегсия —- Еапипсиіив
289
розроіііу. — Чешск. Хітпак, Хітак, '
Вгп&к. Сербск. Ьщсік, Нгахі, ВеЦід
Іуеі. Граничевина. Грм. — Молд. Сте-
Фаръ. — Самоі. Апхпія (Ков.) — финн. ;
Татті.— Эст. Тат.— Латыш. Озоіз.—
Груз. Имер. Гур. Муха.—ІИшир. Тчкго-
яи. — Куд- Оссет. Тульшъ (С])ед.) I
ТиІДвсЬ. Ваіаз (Раіі.) — Чечепц. ИоізсЬ, і
Рперсзсіі. — Арм. Ка§пі, Реіѵёпк, Ьаі- '
па-іаге/. — Мордв. Тума (Пенз.) Туия- і
яа (Симб.) — Червы. Тума. — Чуваш.
Юианъ, Еиаиъ. — Тат. Етап, Ітаеп-
адаіасіі, а жолуди — Мазоё (Раіі.), въ
Крыму — МезсЬё (тур. назв.) Ріііі (Раіі.)
Еленъ, Пеледъ (Зіеѵ.) Во Влад. губ. }
Имянъ. — Ноіайѵ,. Емемъ. — Кирг. і
Именъ. — Хив. Виіиі. — Перс. Реіиі. — і
Калм. СЬага-іпсйоп, т. е. черное дере- |
во. — Нѣм. АѴіпіегеісЬе. ТгаиЬепеісЬе, і
СггііпеісЬе,8раІеіс1іе,Тг(.і&!сЬе.—Франѵ,.
СЬёпе сошшиіі, Коиѵге, СЬёпе Воиѵге,
СЬёпе гоиге, Вигеііп, Бигііп, СЬёпе
шіііе, Зесопйаі, СЬёпе а дгаррез, 6га-
ѵеііп. — Англ. ѴѴеІйІі Оак, ВгііівЬ Оак,
Соттоп Оак.
(Іиѳгсие ВиЪѳг X1. Пробковый дубъ.
Втулочное дерево (Кондр.) — Пол. Ког-
койаЬ, Когкоѵу сЦЪ. — Чешск. СаЬ ког-
коѵу. — Сербск. Плут, Плута, Плута,к,
Плутовина. — Луж. Когкотѵс.’ — Нѣм.
КогкеісЬе, РапіойсІЬоІаЬатп, Хогк-
Ьаит, Аісогподие. — Франц. Ье СЬепе
а Ііёое. — Атл. Согк-Оак.
0>иегои.8 ііпсіогіа ТРіЯЯ. Кверце-
троновый дубъ, Красильный дубъ. —
Нѣм. (^иегсіігопеп-ЕісЬе. — Франц.
СЬёпе сіез іеіпіигіегз.—Аніл. ТЬе фиег-
сіігоп ог Пуегз Оак. Отеч. Амер.
В
Ваа.ипсиіиэ С. ВагЛ. Вапипсиі.
I. 26. Отъ лат. Вапа, лягушка. По сход-
ству большей части видовъ этого рода,
между ними есть много общихъ назва-
ній. Горчица, Горькуха (Тв. Ост. всѣ
виды). Жабинецъ, Жабная тр. (Кондр.
иск. сост.) Козелецъ (Смол. всѣ виды).
Куриная слѣпота и изм. Курячья
слѣпота, Курослѣпъ, Слѣпокурникъ —
всѣ желтоцвѣтные въ бол. ч. Среди.
Росс. Лягушечникъ (перев. назв.) Лю-
тикъ *) (Двиг.) Лютый цвѣтъ (Югозап.
Росс.) — Русин. Болотне зілле, Козе-
лецъ, Яскіръ. — Пол. Тазкіег. — Чешск.
Ргузкііъік, Віузкаё, Ьакизпік (зиЬ Ва-
ІгасЬіоп). Ьіііз (зиЬ Несаіопіа).—Сербск.
1.)иііс. ЕаЫпас (а. Ваіг). — Луж. Маз-
Іепка, Виітоѵе кѵтеікі. — Латыш. Наііа
рёЬйаз. — Эст. Іоок^а гоЬі, іиіікасі. —
Финн. Ьеіпікко. — Нѣм. Віе ВпПегЫи-
те. Йег НаЬпепйізз, сііе ЛѴіезепдоІйЫи-
’:;) Названіе «Лютика», произведен-
ное отъ слова «люгый, жестокій», по
дѣйствію травы на кожу, первоначаль-
но принадлежало только зиду В. зсеіе-
таіиз, а потомъ перенесено къ сходно-
му съ нимъ по дѣйствію В. асгіз, а за
тѣмъ, будучи принятымъ за родовое
названіе, перешло безразлично ко всѣмъ
видамъ.
те, біе Капивкеі. — Франц. Ьа Вепоп-
сиіе, Еіеиг йе Сагёте. Ьа Поиѵе. Ье
Ваззіпеі. —- Атл. Виііег-сир. Виііег-
Гіокы, СгоѵГооІ.
Вапипоиіия аогів X. Воротъ си-
ній *) (Кондр. з. Кап. асгіз). Вѣнчикъ
(Гал.) Дрибноцвѣтъ (Хер.) Жовтобрюш-
никъ (Хар.) Жемчужокъ (Вор.) Зараза
(Гродн. съ пол. назв. К. зсеісг). Зілле
од трясці (Малор.) Зоря луговая (Вор.)
Иванова трава (Олон.) Кленовый цвѣтъ
(Тамб. Меуег). Козелецъ (Вел. Росс.)
Козелець (Мал. Росс.) Козелки (Вит.)
Копеечный цвѣтъ (Олоя.) Купало (Сл.
Церк.) Купальница **) (Арх. Вятск.
*) Названіе, вѣроятно, сокращенное
изъ Приворотъ, и ошибкой приданное
йап. асгіз, такъ какъ въ родѣ Вапии-
сиіиз нѣтъ синихъ цвѣтовъ.
**) Названіе Купальницы въ большей
части печатныхъ сочиненій приписы-
вается Тгоіііав еигораеив, но, по свид.
г. Потанина, этимъ именемъ въ Волог.
губ. Ыикольск. у. въ селѣ Березовецъ
называютъ исключительно Вап. асгіз.
Названіе взято отъ обыкновенія то-
пить, передъ Ивановымъ днемъ, бани
и ввязывать въ вѣники разныя травы,
въ числѣ которыхъ непремѣнно долж-
ны быть Купальница, Вааппс. астія,
19

290
Вапгтсиіив
Пермск. Крыл.) Куриная слѣпота
(мног. мѣста). Локатникъ (Малор.) Лю-
тикъ. Лютикъ-Прыщинецъ (Тул. Яросл.
Хар.) Маслянка (Полт. съ нѣм.) Пре-
градъ *) (Сл. Церк.) Сильный цвѣтъ **)
(Сл. Церк.) Сильворотъ (Ниж.) вѣр. Си-
неворотъ или Сиворонъ (см. П. аигіс).
Соидарь (Вор.) и ошиб. Сонбаръ (Вор.)
Царь трава ***), иначе Купальница
(Мельн. въ Лѣсахъ). Чечина ****) (Сл.
и Умывальница, ЬусЬпіе 1?1ое Сисніі.
Вѣники эти потомъ бросаютъ на бани
и при этомъ смотрятъ, въ которую сто-
рону падаютъ они комлемъ и поэтому
судятъ, умретъ или нѣтъ въ этомъ
году бросившій. Впрочемъ Купальни-
цей назыв. и другіе виды этого рода,
какъ-то: К. апгісотие, Ріаттиіа и ге-
. реив, такъ что, по всей вѣроятности,
берутся безразлично для этой цѣли раз-
ные виды.
*) Названіе ошибочно присвоенное
этому растенію и перенесенное отъ
Асопііит вслѣдствіе' того, что одинъ
изъ Капішсиіпв’овъ, а именно Капипс.
ТЬога наз. прежде Рееийоасопііит.
**) Ошибкою вмѣсто Сальный цвѣтъ,
Масляный цвѣтъ, по блеску лепестковъ
и взятое съ нѣм. ВиііегЫшпе.
***) О немъ г. Мельн. сообщаетъ
слѣдующее вѣрованіе: «Какъ громо-
выя стрѣлы небесныя гонятъ темныхъ
бѣсовъ въ преисподнюю, такъ и Царь
трава могучею силою прогоняетъ да-
леко силу нечистую .... » По поводу
столь громкаго названія и такаго могу-
щественнаго дѣйствія столь мало за-
мѣчательнаго по своему внѣшнему виду
и столь обыкновеннаго повсюду расте-
нія, нельзя не замѣтить, что названіе
Царь трава приписано этому растенію
по ошибкѣ. Ошибка эта открывается
очень легко, если припомнить, что на-
званія Лютикъ, Прикрытъ (и измѣн.
Пригридъ, Преградъ) и Царь трава
уже встрѣчались при Асопіішп, кото-
рому тоже приписывается различная
чудодѣйственная сила и во 2-хъ что
Капипс. ТЬога наз. Рееийоасопйшп —
вслѣдствіе чего названія Асопііиш’а
и въ томъ числѣ Царь трава перешли
къ Вапипспіив. Въ Малор. Царь-эілле
есть названіе Каи. зсеіегаіі, появив-
шееся тоже вслѣдствіе той же ошибки.
****) Названіе Чечина напоминаетъ
сходное названіе «Чечуйная трава, По-
чечуйная трава», которымъ преимуще-
ственно назыв. разные виды Роіу^о-
пиш и особенно Р. Регвісагіа. Кромѣ
этого названія есть еще слѣд. общія
Церк.) Чистякъ,—Русин. Терни біда,—
Пол. бгагік гіоіу. — Сербск. Льютич,
Новчичь, Рабокрек, Изъѣд. — Корея.
Руижъ-боба, Иваиокъ-бобпдъ. — Арм.
Дагнацагыкъ. — Груз. Цхвирисъ-Сате-
хела. — Имер. Гур. Мгітр. Баіа (тоже
и Кап. роіуапій. и Тгоіііив). — Нѣм.
Бег всѣагГе ПаІіпепГивз, йаз Вгеппкгаиі,
(Ііе кіеіпе ВиКегЫише, йіе деІЬе Негг-
Ъіиіпе, ЗсІітаІІЫите, АѴакПіапсЪсп. —
Фраки. Ваевіпеі. йев ртёе, Еіеите йе
Ъеигге, Ріей йе СогЪіег, йаипеаи,—Атл.
Сгогѵ-Нов’ег, Спр, Кіп^’е Сир ог СоЪ.
СгоѵГооі. Въ медйцинѣ этотъ видъ
употр. одинаково съ Кап. всеіегаіне.
Въ Россіи, въ народи, медиц. употр.
вмѣсто шпанской мушки для образо-
ванія нарывовъ (Смол. и другія губ.)
Въ Твер. губ. свѣжую траву употреб-
ляютъ для натиранія ногъ отъ лома и
боли въ нихъ, отчего образуются жаръ
и волдыри. Въ Малор. для излеченія
лихорадки толкутъ свѣжую траву и
прикладываютъ къ рукѣ пока не обра-
зуется пузырь. Очень вѣроятно, что и
другіе виды употр. съ тою же цѣлію.
Въ Пермск. губ. собирается цвѣтущее
растеніе по большей части безъ корня
и употр. въ видѣ отвара, приготовлен-
наго изъ сушенаго растенія, отъ гры-
жи «когда болитъ спина и брюхо»
(Перм,); отъ желтой грыжи и какъ
слабительное средство. Также вмѣсто
горчичника и нарывнаго пластыря
(Крыл. Перм.)
Вапипсиіиз адиаіісиз Г. Крапив-
никъ (Курск.) Мокруша (Твер. Ост.)
Плаушка (Гродп.)—Русин. Самостій.—
Пол. Меггук, Маггук. Міегзук. Міг-
вік. — Нѣм. 'ѴѴаееегіепсЬеІ. — франц.
Ь'а СІгепоиіІІеіе. НегЪе еагйопідие.
Капипоиіив агѵѳпзіа І. Купов-
ка (Черн. Кіев.)
Вапипоиіив азіаіісиз і. У Гип-
покр. — ВаІгасЬіоп.
Напипсиіие аигісоши.8 П. Дроздъ
(Арх.) Козелки (Костр. Галич.) Кринич-
никъ (Кіев.) Купальница (Пск.) Сиво-
ронъ (Галичъ). Сѣверуха (Вят.)—Самоі.
Запей зоіе, т. е. скобленое зелье. —
Горчакъ, Горчица, Дроздъ, ДросТъ (Роі.
Регеіс. и Нуйгор. и Вап. аигісотпе),
Лягушечникъ (Роіуй- ІараіЬ.) Лютикъ
(Кондр. а. Регвісагіа). При сходствѣ на-
званій есть сходство и въ употребленіи
Роі. Регвісагіа и Вап. асгіе; очевидно,
что, вслѣдствіе того что Регеісагіа на-
звана Лютикомъ, и произошло перене-
сеніе названій отъ Роіувопцт къ Ва-
пипсиіім н обратно.

Еапипоиіиз — ВарЬашів
29Г
Нѣм. Віе еідепіІісЬе ВиііегЫшпе, 8ііз-
вег ой. й'оІйй'оІЬег НаЬпепіизз, ѴѴаІсі-
зсішіеглеі, боІйкпбрГсЬеп. — франц.
Кёпопсиіе <3’ог. — Атл. Соійеп-Сирз,
8-ѵѵееі-ѵѵоой Сир.
Вашіпсиіив СазвиЪіоиз I,. Кру-
говая (Олон.) Соколка (Вор.) Татошніікъ
(Ворон.)
Йапип.ои1из Йіѵагіоаіиз 8скт. В о-
дяной Измодѣнъ (въ нѣк. мѣстахъ
Пермск. губ, Крыл.) Отваръ этого ра-
стенія употребляется внутрь, если от-
нимаются руки и ноги и болитъ голо-
ва. Также отъ боли въ желудкѣ (Перм.)
Вапипсиіи.8 ЕГаттиІа X. Фарм.
назв. Иаттиіа 8. Капипсиіиз Яаттеиз
тіпог (НегЬа). Дробнолистка (Черниг.)
Пры щипецъ или Вратъ съ сестрою
(Кондр. 94). Купальница (Кашинск.)
Ужовка (Пск.) Щевелекъ (Смол.) —
Пол. РІотіеппік. — Чешск. РІатёпек,
Ріатіпек. — Фини. Ьеіпікикка, Ѵезі-
Іеіпі, Тиііпцппи, Тиіііеіпіккб. — Нѣм.
Ваз Вгеппкгаиі, ВиЬепкгаиі, Едеікгаиі,
СісЫкгаиі, сіег Сгепзшд, кіеіпез Зрегг-
ктаиі, кіеіпег ЗшпрГгапипкеІ. — Франц.
Реіііе Воиѵе. — Аніл. Вапеѵѵогі, Ьеззег
Зреаг-ѵгогі. Весьма остро и употр. до
сихъ поръ въ Швеціи какъ нарывное
средство при перемежающихся лихо-
радкахъ, отчего и наз. тамъ «лихо-
радочной травой, АПдгаз». Выжатый
сокъ травы употр. туземцами противъ
скорбута.
Напипсиіиз ІПугіоиз. Мохунъ
(Полт.) Полевыя фіалки желтыя (Хар.)
Купаютъ отъ желтяницы (Хар.)
Капипеаіив Ып^иа І. Въ Фарм.
НЬ. еі Пай. Вашшсиіі Ыаттеі тауогіз.
Желтый цвѣтъ (Галичь). Лиманъ (Рог.)
Лихорадочная трава (Влад.) Лютикъ зо-
лотистый (Вѣсти. Ест. Наукъ; иск. сост.)
Натяжъ, Натягачъ (Малор. Рог.)
отъ натягивать. — Пол. йавкіег йіидо-
Іівсес. — Чешск. Меіоіипік. — Финн.
Локііеіпікко. — Нѣм. бгоззег НаЬпеп-
іиз8, 6108868 Вреггкгаиі. — Франц. Ьа
бгапйе Воиѵе. — Аніл. Топдие Іеаѵей
Сир.. Употр. отъ лихорадки.
Нахшпсиіиз РЬПопоііз ЕМі. Это
есть ВаігасЬіоп Ьеіегоп Діоскорида, а
третій ВаігасЬіоп его есть Вап. іпші-
саіиз Ь. (Воз. 609).
Напипоиіиз роІуапѢЬетозІ. Пе-
тровъ батыжекъ (Екатер.) Бубенчики
(Яросл.) Горчакъ (Вол.) Желтоцвѣтъ
(Ворон.) Желтушка (Ворон.) Жолтецъ
(Полт.) Куриная слѣпота (Умань).
Куряча сліпота (Малор.) Желтый
Сондарь, Ранній Сондарь (Кал.
Пот.) Порпличникъ (Ьіпй.) вѣр. Пара-
личникъ.
Напипсиіиз герѳпз Ъ. Фарм. назв.
Капипсиіиз йиісіз з. тііів (НЬ. еі Ыог.)
Братъ и сестра (Подол.) Жеружа, За-
руза (Гродн.) съ пол. и ошиб. Заруха
(Могил. Пабо). Виновникъ (Екат.) Зоря
луговая (Вор. Тар.) Любистокъ (бпш.
Екат.) Полевой Любистокъ (Хар.) Зуб-
ровая трава (Гродн.) Куряча сліпота
(Малор. Волк.) Купальница (Херс. Хр.)
Цѣмержица (Гродн.) — Пол. 2егига.
Махр. Ртауроіийпік йоііу. — Чешск. 2а-
гаий, 2агйй, 2агиге1. — Сербск. Нов-
чичь, т. е. денежка. — Луж. Роіпе Ьиі-.
гоѵѵе тбйіскі.—Нѣм. Вег ЛѴеіЬепГизз, йег
Кгаііепі'изз, Йіе ВиііегЫите, ЗсЬтаІг-
Ыите, боІйЫите, Іег кгіесЬепйе НаЬ-
пепГизз. — Франц. Ье Ріей сіе роиіе,
Ріеб Йе сод, Воиіоп Й’ог, Ваззіп й’ог,
Реіііе Вавзіпе (Ьесод.) Не такъ остръ
какъ предъидущій.
Капипсиіиа зсѳіегаіиз П. Фарм.
назв. Вапипсиіиз раіизігіз 8. адиаіісиз
(НегЬа). Бншакъ (Малор.) Вѣтреница
(Моск. Вѣд. 1867. № 10). Жабникъ вред-
ный, болотистый (Кашинск.) Коросто-
вая трава (Курск.) Лихорадочная трава
(Курск.) Лютикъ водяной (Пермск.
Крыл.) Нарывная трава, Нарывъ
(Курск.) СлѣпокурникъСѴѴіей. пск. сост.)
Цар зілле, Чорне зілле (Кіев. Волк.)
ІЦиперъ(Мог.) Ядовитая пѣтушья нога
(Щегл. перев. съ нѣм.) Яскеръ трава
(Кондр. съ пол.) — Русины Табачка. —
Чешск. Ьііік, Ьиіік, 2агаиз, Йазкуг. —
Сербск. Сводница (Рапс.) Ь)иііс (Панч.)—
Луж. %огиг, Йегиз. — С.іоа. Ргузкугдік,
Сетегісе, бетегка. — Финн. ЬиМазйі-
кіп. — Нѣм. (ііГіЬаІтепі'изз, Ъбзег Ва-
пипкеі, ЕгозсЪеррісЬ, Ггозсіірі'ей’ег. —
Франц. Загйоіпе, НегЬе загйопідие,
Могі аих ѵасЬез. — Англ. МагзЬ Сгоѵѵ-
Гооі, 8а1ай Рагзіеу. Самый ядовитый
изъ всего рода. Прежде употр. въ ме-
дицинѣ. Въ народной медицинѣ употр.
отъ лихорадки (свѣжіе цвѣты и плоды
привязываются къ пульсу) и какъ сред-
ство отъ водобоязни, для чего сельскіе
знахари даютъ внутрь сушеное расте-
ніе какъ животнымъ, такъ и людямъ.
Въ Курск. губ. употр. отъ лошадиной
коросты. Въ Пермск. губ. употр. отъ
сердечной болѣзни или давленія
подъ ложкой и отъ разстройства и болп
желудка, въ малыхъ размѣрахъ (Перм.
Крыл.)
Вашіпсиіив ТЬога Е. Вѣроятно
Кетминъ-волчій трава (Кондр. 42, зиЬ
Ьітеиш аагйопісит). По Зргепд. это ра-
стеніе у Плинія наз. Ьппеиш.
КарЬапиз Р. СтисіГег. I. 228.
Рѣдька, Редька. — Пол. Вгойкіеѵѵ. —
Чешск. Йеікеѵ(Ор.) 01шісе.(Рг.)—-Сербск.
19*

292
Карііапиз — КЬатпиз
Койакѵа, Воікѵа, Роѵгіпіса.—Луж. Вас-
ке,]’. — Финн. Веіікка. — Нѣм. Вег В.еі-
іі§. — Фромц. Ье Вайіз. — Аніл. Ва-
йізЬ.
КарИапив саийаіиз В. Недавно
введенное въ культуру растеніе, гро-
мадные стручки котораго употр. какъ
редисъ. Отеч. Ява, гдѣ назыв. Мугріі
(ХеіізсЬг. Гйг Ассі. 1869. I. 111).
Варйапиз КарЪапівігит І. Нынѣ
КарЬапізігит агѵепзе 'ѴѴаІІ.ѵ. ВарЬапиз
зе§еіит у Кирг. Фарм. назв. Варізігит
аІЬит (Зет.) Букъ (Херс. Гулакъ). Гор-
люпа, Трупа (Тамб. Козл.) Куриная
дрема (Орл. Меленки). Полевая горчица.
Желтуха(Олон.) Желтушникъ (Твер.
Ост. Пуп.) Нарывная трава (Москов.)
Рѣдька дикая (Вел. Росс.) Редька
дика (Малор.) Рѣдешникъ. Рыжикъ
(МНей.) Свирѣпа (Нііій.) Малор. Стар.
Банд. Свирѣпа дикая (Екат.) Свирѣпка
(Земл. Газ.) Свыріпа (Умань). Сурѣпица
(Вор. Твер. Пск.) Сурѣпа (Даль). Поле-
вой хрѣнъ (Лѣсн. журн. пер.) — Русин.
Гірчекъ, Ріпиця, Ріпець, Ріпій. — Пол.
ЬорпсЬа, О^пік, Вгерпіса, Зѵіггера. —
Чешск. ОЬпісе. — Сербек. Верпіса. —
Латыш. МезсЬа реЬгкопез. — Эст. Веі-
§аз, Війааз. — Груз. Болока. — Имер.
Гур. Минір. Тчархали. (Эр.) — Нѣм.
бгетеіпег КгіеЬеІгеНід, Аскеггеііій, Не-
йегісЬ, НейегісЬ-Веііій. — Франц. Ва-
<ІІ8 ои ВаіГогі заиѵа§е, ВаѵопеІІе, Ваѵе-
пеііе. — Аніл. йоіпіей СЬагІоск, ВипсЬ
Гіеій ВайізЬ. Тяжкая сорная трава.
ВарЬапиз заііѵиз В. У Діоск. и
ТЬеорЬг. — ВарЬапіз а§гіа. У Римл.
Агтогасіа. Но по Л. Оау это ВарЬапиз
тагііітиз 8тііЬ. Вес. 6ео§г. Ьоі. П.
825. 6. Представляетъ слѣд. разности:
А.	Вайісиіа. Рѣдиска.
В.	Хі^ег. Рѣдька.
Пол. Вайуза (А). Мигзупка (В).— Чешск.
Ёеікѵіска (А). Йеіке\ѵ (В). — Сербек.
Косіакѵа роѵегіпа, Коікѵса, Роѵегіпіса.
Андрква (Лавр ) (В). Месегарка (А). —
Луж. Веіке), Веікѵіса(В). В)еітгіска(А).
Молд. Рыдити ди ярны (зимняя). Рыди-
ти ди луны (рѣдиска кругл.) — Мордв.
Мокш. Шапарпесъ. Эрз. Кшумань. —
Вотяк. Кушманъ (Сарап. Серг.)—Перм.
Кушманъ. — Груз. Болоки-т(Ь)т(Ь)виса
(рѣдиска). — Груз. Имер. Гур^ Волоки
(рѣдька). — Минір. Булеки (рѣдька). —
Бух. Тгио. — Сарты Тюрпъ. — Арм.
Бохкъ. — Нѣм. Кеіііо-, ОагіепгеКі§,
<іег зсЬк'атхе Веііі§, 8оттеггеііі§. ХѴіп-
Т,еггеііі§ (рѣдька). ВайіезсЬеп (рѣдис-
ка). — Франц. ВаіГогі, ВаіГогі; поіг
(рѣдька). Ье Ва.йіз, Реіііе Ваѵе (рѣдис-
ка). — Атл. Вайіз. Употр. въ пищу и
имѣетъ свойство, способствующее пи-
щеваренію, противуцыяготное, моче-
гонное. Сѣмена содержатъ много масла
и разводимая съ этою цѣлію разность
наз. китайской масляной рѣдькой.
Отеч. Китай.
ВарізЬі'шп шеозиш ПС. СгисіГег.
I. 227. Рѣпнииа, Рѣпникъ (Дв.) иск.
сост. — Тат. Барабашъ-Гуль (Тавр.)
ВезѳНа В. Всзейас. Рг. XVI. 2. 555.
Резеда.—Пол. Везесіа, Вохеіа.— Чешск.
Вуі. Вегейка. Сербек. Каіапас. —
Луж. Вбиаі. — Нѣм. Піе Везейа, йег
\Ѵа«. — Франц. Ье Вёзёйа. — Аніл.
Мі^попеііе.
Вѳзебіа Іиіеа А Фарм. назв. Всзейа
ѵиіданз (НегЬа). — Нѣм. Піе ЗрапізсЬе
Каиіе. — Атл. Вазе-госкеі, Сіой-Виг.
Употр. подобно В. Ьиіеоіа.
Незесіа Ьиіеоіа В. Фарм. назв. Ьи-
іеоіа а. ТЬегіасагіа (НегЬа еі Вайіх).
Вау (съ нѣм.) Желтая трава, Желто-
цвѣтъ, Желтянка, Желтяница, Жел-
туха (всѣ иск. сост.) Церва (съ нѣм.)
Хаврашокъ (Екат.) — Пол. ЙоІіоГагЬоѵ-
пік. — Чешск. Ш'і. — Сербек. Каіапас,
Хиіііас.— Луж. Хоісіпка.—Арл<. Нодзъ,
Нозъ.—Тат. Кузи отъ.—Бух. Сіякъ.—
Нѣм. Оетеіпе ’ѴѴаи, ЕагЬег-ѴѴаи, Гаг-
Ьеггезейа, ОеІЬкгаиі, Йіе Паийе, йіе
СгіІЬе, Нехепкгаиі. — Франц. Ьа Саийе.
НегЬе & з’аипіг, НегЬе а і’иіГз, НегЬе
Іаипе, Вёзёйа йез іеіпіигіегз. — Атл.
Пуег’з ѵв’еей, ТеІІоѵ игеей, ЛѴаій, Руег’з
Коскеі, ѴѴіІй тсоой. Прежде употребл.
какъ мочегонное и потогонное сред-
ство. Нынѣ употр. иногда противу лен-
точной глисты. Все растеніе даетъ жел-
тую краску.
Везейа осіогаіа В. Резеда (по-
всюду). Розета (Волог.) Малиновый
цвѣтъ, Малиновий цвіт (Малор.
Левч.) Малинка,—Пол. Вохеіа.—Чешск.
Вегейа, Воиеіка.— Сербек. ЬуиЬітас,
ЬріЬойизка. Везейа. — Нѣм. Піе \ѴоЫ-;
гіесЬепйе Везейа. — Франц. Ь’НегЬе
й’атоиг. Ь’НегЬе а таите, Іа Мі^по-
пеііе, Іе Вёзёйа ойогапі. — Атл. 8сеп-
Іей-Мідцоаеііе. Извѣстное по своему
превосходному запаху растеніе. Отеч.
Сѣв. Афр.
Вѳзѳйа РЬуіеишаП. Это есть РЬу-
іеиша Діоскорида.
•'Везейа иийаіа В. Это есть Зеза-
шоійез Діоекорида, а Везапіоійез шіегоз
Діоскорида есть, по Зргендегю, Везейа
сапезсепз, а по І’гааз’у — АиЬгіеііа
сіеііоійез.
ВВасоДіит Хуіовігота ІГуззас,
Дуплякъ (Рог.)
ВЬатпив В. РАатпеае. П. 23.'

КЬашпиз
зэ:
Крушина* **)). Бодлакъ. Раинъ, Раина
[съ лат. КЬатпиз). Тернъ, Терновное
растеніе (съ нѣм. Погп). Шаклавъ (съ
пол.) Шппишннкъ (Кондр. 4. 38. 139.
142) — отъ слова типъ, по колючести
ЙЬ. саіЬагііс. — Полг Зиакіак. Бакіак.
СгегетсЬа.— Чешск. Гіъзеііак.— Сербек.
Разіак.—Луж. Кгімік, Кгіхгіе дг.іеч'о.—
Финн. Рааізата. — Нѣм. Пег ДѴедйогп.
Кгеиисіогп. — Франц. Бе Цегргип, Іе
К^атпіег. — Атл. ТЬе ВискіЬогп. ТЬе
Ват, ог Нагі’з, ТЬогп, Вох-ТЬогп
(Ьоий.)
НЪатпиз Аіаѣегпиз Е. Вѣчнозе-
леная крушина.
ВЬатпиз оаѣЬагііоа Е. Фарм, назв.
Бріпа сегѵіпа з. йотевііса (Вассае). Ба-
рыня ягоды (Сарат.) Бергатика? (Амб.)
Бирючина, т. е. волчья ягода (РаП.
Каз.) Жерестъ (Екат.) Жёрстъ (Умань).
Жестаръ (Малор. Біпсі.) Жестовникъ
(Ставр.) Жесть (РаП. Мал.) Жестъ (Во-
рон.) Жестеръ (Раіі. Черняевъ). Жо-
стеръ (Сгііій.) Жостеръ (Малор. Рог.)
Жостиръ (Полт. Хар. Курск. Ворон.
Екат. Сгип.) Жостіръ (Малор. Сред.)
Жостикъ (Новор. кр.) Застиръ (Гродн.)
Зостилъ (Вол. Под.) Придорожная игол-
ка (РаП. кор. съ нѣм). Ошибочно Шол-
ка подорожная, вмѣсто Иголка (Зап.
Ак. Наукъ XXIV. 1). Крушина (бол.
ч. Росс.) Крушина слабительвая, Кру-
шина колючая, Крушина игольная,
Крушинникъ и изм. Корушатникъ (Са-
мар. Пот.) Проскурина (Новор.) Тересъ
(Вор.) Ткенна ♦♦). Собачьи ягоды (Сл.
Церк.) Черноягодникъ (Ставр.) Черемха
(Бесс. съ пол.) Хробостъ (Малор. Рог.)—-
Русин. Жостелнна.—Нол. СиегетсЬа.—
Чешск. Йевейак росізіісѵу. — Сербек.
Пасдрен, Пасидреновина, Пасьяковина
(Кар.) Радак — сізіііас, РазД йгёп. —
Латыш. РаЬеЬгзіз. — Эст. Кіізе-рии,
ѣйгпа-рии, раакз-рии. — Финн. Мйкі-
рааізата. — Вотяк. Риип-Петри. —
Калм. ІазсЬіі. — Тат. въ Крыму Киз-
кошваз. На Аргунѣ Сандалъ? — Тат.
ТзсЬитигі (РаП.) Ит-чумуртъ. — Нѣм.
Сетеіпег Кгеиисіогп, §етеіпег Ѵ'едсіогп,
НігзсЬсІогп, Риг<;іг.Ѵ1ге§(1огп, КгеигЬее-
ге, Зі'есЬдогп. — Франц. Кегргип сот-
тии, риг^аНГ, Лоігргии. Воиг§ ёріпе.
*) Слово «крушпна» очевидно пер-
воначально было составлено искуствен-
но, на основаніи видоваго названія одно-
го вида «Ггап§и1а», но потомъ совер-
шенно обрусѣло.
**) Названіе Бусішп’а, появившееся
вслѣдствіе того, что КЬатпиз іпіесіо-
гіиз наз. у Діоск. Бусіоп.
Ёріпе бе сегГ.--Атл. ТЬе ’\ѴЬІ1,е ТЬогп.
ТЬе ригдіпц ВискіЬогп. ТУлу-ТЬогп.
Ягоды имѣютъ слабительное свойство
и употр. для .этой цѣли. Изъ нихъ при-
готовляютъ сиропъ, Зугирнв йошезіісиз
з. Бріпае сегѵіпае. Изъ ягод'ь приго-
товляется зеленая краска, Ѵегі <1е Ѵез-
віе, а кора даетъ темную и черную
краску и можетъ быть употр. на дуб-
леніе.
КЬатпиз оЫогоГогив Оессізп. До-
ставляетъ краску —- Китайскую зелень,
Ѵегі йе СЬіпе. СЬіпезізсЬез Сгйп. Отеч.
Китай.
ВЬатпив йаѵигіса РаП. Красное
дерево, Сандалъ (произв. перенесено
отъ слѣд. вида). — Голъды Етаіа. —
Манегр. К§йгасЬіа (Мах.)
КЬантив ЕгуіЬгохуІоп РоИ.
Красное дерево (РаП. пер. вид. назв.)
Сандалъ (РаП. иск. сост.) — Мот. Іа-
зсЬіЫ, откуда и у русск. въ Сибири
Яшилъ, Яшелъ.
ВЬапшив Егап^иіа В. У Сазр.
ВаиЬ. Аіпиз пі§га ЬассіГега. Фарм. назв.
КЬ. Ггап§иіа з. Аіпиз пі^га. Въ среди,
вѣка—КЬаЬагЬагит р!еЬе)огит (МаПЬ.
Побои) (скорѣе ВЬ. саіЬагі.) Бодлакъ
(РаП.) Болданъ (Каш. Леч.) Боярыш-
никъ (Вор. ошиб.) Волчье дерево (Тв.
Корч.) Волчьи ягоды (Фиш.) Гнилое де-
рево (Лѣсн. журн. съ нѣм.) Крушина
(вездѣ) и и'зм. Крушинина (Пск.) Кар-
лушина (Сл.Церк.Тамб.) Карушинникъ,
Корушатникъ (Симб.) Медвѣжина (Ряз.)
Пороховое дерево (Сл. Церк.) Праховое
дерево (Даль, пер.) Свидъ (Гродн.) Со-
бачьи ягоды (Стеі.) Сорочьи ягоды
(Симб.) Черемха (Вил. Гродн. съ пол.)
Шаклакъ (Гродн. съ пол.)—Русин. Кру-
шина. — Пол. Кгпзиупа, Кгизгсиупа,
КгисЬіпіа, Кгизгеѵйпа, Тгозгсиупа, ѴУП-
сгупа.— Чешск. Кгизіпа.— Сербек. Кги-
зіпа, Раззак-кгиізіпа. — Луж. Рзо^'а уа-
Ьобгіпа, Рзоѵойгіипа, Рзоѵосігіпа, Рзо-
эу)а іаЬосійіпа. — Финн. Ргцаііп, Рогаи,
Агорааізета. — Эст. Тоот-рии, раакз-
рии, раЬЬакз-рии, рааіза-рии, ѵгоЬи
рааіз (УѴіесІ.) Тотікаі (РаП.) — Латыш.
КгиЬкІіз.— Лив. Ееѵга, Беечѵе.— Мордв.
Пингель боксъ (РаП.) Моти. Пйнеме-
бобсъ. Эрз. Пинемъ-бабсъ. — Чуваги.
Идъ-сіомюрть, т. е. собачья черемуха.—
Кирг. Ит-чумуртъ (Карел.) Еі-ТзсЬи-
тигі, т. е. собачьи ягоды.— Тат. ТзсЬи-
шигі. — Тат. въ Кр. Хуртъ-бауръ, т. е.
чубушникъ (Рудзск.) — Тат. на Алт.
Узютъ-тимырыды, Абшакъ-немюрты
(Верб.) — Тат. въ Сиб. Ку чу къ-шу-
муртъ (РаП.) — Вотяк. ЗеЫатри. —
Черем, РіЬошри, Риииішп (РаП.)—Монг.
ІазсЬіІ, — Имер. Хемави (Ср.) — Рач.

29-1
ВЬашпиз — ВІіешп
Ияер. Тхипсела. Чечкета. — Молд.
Леину, Кинилуй (Бесс.) — Нѣм. Гаиі-
Ъашп*, ОІаШг ЛѴедбогп, Ьііизеѣашп,
РиІѵегЬаит, РиІѵегЬоІг, ЗсЬіеззЪееге,
беиІьсЪеі- ВЬаЪагЪегЬаит (Наупе). —
Франѵ,. Воигдёпе огсііпаіге. Аипе поіг,
Воигбаіпе, Кегргип-Воигдёпе, Воіз йе
поіге Гетто, Воіз а ронсіго. — Амл.
Віаск ог Веггу Ъеагіпд, Вискііюгп. ог
Аібег, Веггу Акіег, Віаск Аібег Тгее.
Ягоды имѣютъ слабительное свойство
и употр. съ этою цѣлію. Кора имѣетъ
тѣ же свойства и еще въ средніе вѣка
употреблялась подъ именемъ «ревеня
бѣдняковъ»; свѣжая кора имѣетъ про-
тивный запахъ, откуда и названіе гни-
лаго дерева, взятое ст> нѣмецкаго. Изъ
сѣмянъ можетъ быть добываемо масло.
Кора, листья и ягоды могутъ быть упо-
требляемы на краску въ желтый цвѣтъ,
а уголь идетъ на приготовленіе пороха.
Въ Арх. губ. ягоды употр. отъ водяной
болѣзни, въ Нижег, — отъ лихорадки
отваръ коры, въ Волын. губ. отъ че-
сотки у скота и въ Перм. у дѣтей отъ
свбробу или чесотки.
ВЬатпи.8 іпРѳоІогіиз Л. У Діоск.
Ьусіоп. Зрѣлые и незрѣлые плоды из-
вѣстны въ торговлѣ подъ именемъ
(Напа Ьусіі даШсі в. Аѵешопепзіа. Кра-
сильная грушка; желтыя Ави-
ньонскія зерна. — Нѣм. ОеІЬЬеегеп,
Аѵідпопкбгпег. — Франц, Ѳгаіпев б’А-
ѵідпоп. — Ани. Уеііоѵѵ Веггіез. — Тат.
Бак. у. Аладжагръ, Ала-жагре, Ала-
джагра. Южн. Евр.
ВЬашпив оіѳоісіѳв Б. Это есть
черный КЬашпов Діоскорида. Ягоды
извѣстны подъ именемъ Персидскихъ
желтыхъ ягодъ. РегвівсЬе ОеІЪЪеегеп.
Грец.
ВЬашпиз Раііазіі Р. еі М. Дира-
сучка (Раіі.) Кустовникъ (Сл. Церк.)
Жестерь, Жесть таловая (Сл. Церк.) —
Тат. Кагдапік. — Калм. СЬагашок.
ВЬаропііоит аігірІіеіГоІіит НС.
Сотр. VI. 663. Гиляки на Сах. Огріапг
(&1еЬПд)
ВЬеит Б. Роіудопас. XIV. 32. Ре-
вень,— Пол. ВаЪагЪаг, ІІаЬагЬага, Еа-
ЬагЬагиш, — Чешск. Веѵеп. — Сербск.
Ваѵеб, ДІеѵесІ, Виѵей.—Луж. К]егу)еіі.—
Кирг. Равашъ.—Нѣм. Пег ВЬаЬагЪег.—
Фраки. Пе ВЬиЬагЬе. - Атл. ВЬиЬагЬ.
По Траппу всѣ ревенн могутъ быть
раздѣлены на 2 группы: А. Азіатскій
ревень, къ которому относятся 3 сорта:
1) Русскій ревень — Кай. ВЬеі Воззісі
в. Мозсоѵііісі в. согопаііа шппбаіа. 2)
Китайскій ревень — Кай. ВЬеі сЬіпеп-
8І8. 3) Бухарскій ревень — Ваб. ВЬеі
ЬисЬагісі. В.' Европейскій ревень—Ваб.
ВЬеі Епгораеі — отъ разводимыхъ ВЬ.
раітаіит, ипсіиіаіит, сотрасіит еі ііу-
Ъгіііит.
ВЬеиш аиаітаіе Ноп. 8уп. ЛЬеит
Етобі ѴѴ'аІІ. ех рагіо. По Ооп’у отъ него
получается Вабіх ВЬеі сЬіпепяіз, Ки-
тайскій ревень, и Ваб. ВЬеі Ш08С0-
ѵііісі, Московскій ревень. Идя изъ
Кантона, въ Европѣ получаетъ назва-
нія Индѣйскаго, Датскаго, Голландска-
го Ревеня, Ваб. ВЬеі іпсіісі (Нішаіауа
ВЬаЪагЬег), сіапісі еі Ьоііашіісі (Наупе).
Отеч. Гималаи и Татарія.
ВЬеиш сошраеіиш Б. Отеч. Тар-
тарія и Китай. Разводится во Фран-
ціи. По Ѵігеу доставл. Вайіх ВЬеі даі-
Іісі, Французскій ревень. Нѣкото-
рыми считается за родича московскаго
ревеня.
ВЬеиш Еѵойі ТМаІІт. Кермекъ, Уио-
требл. въ Ташкентѣ какъ дубильное
вещество. Листья ѣдятъ весною подъ
именемъ Равача (Кат. Турк. Отд. 49).
Корень въ торг. назыв. Пай. ВЬеі ѵегі.
Отеч. Тартарія и Непалъ.
ВЬеиш. ІеисоггЫгоп. Рай. (ВЬеиш
іагіагіеит Ь.) Бѣлый ревень. Импе-
раторскій ревень. По Рюз. доставл.
Ваб. ВЬеі аІЬі 8. ішрегіаііз, Каізег-ВЬа-
ЬагЬег, собираемый исключительно для
русскаго Двора. Отеч. Киргизск. степ,
Въ Заровшанской долинѣ дубильный
корень его наз. Татранъ (Сарты) Кат.
У Кирг. Чукк^ръ, Тьёджапракъ (Борщ.
зиЪ ВЪ. Ьагіагісиш П. Ы.
ВЬеиш раітаіит Б. Копытча-
тый ревень (Щегл.) До Юоп’а, узнав-'-
шаго въ ВЬеиш аиаігаіе настоящій рус-
скій ревень, полагали, что послѣдній
происходитъ отъ ВЬеиш раітаіит.
Впрочемъ очень возможно, что русскій
ревень получается и отъ ВЬ. аиаігаіе
и отъ ВЪ. раітаіит (Наупе). По Вов. 217
растетъ на горахъ Китая, Тартаріи и
Тибета и идетъ въ торг. подъ именемъ
Московскаго ревеня, Васі. ВЬеі товсо-
ѵііісі 8. орііті. Разводимый искуствен-
но въ Англіи назыв. въ торг. Англій-
скимъ ревенемъ Васі. ВЬеі Апдіісі.
Одинъ изъ лучшихъ сортовъ. — Груз.
Ушхуни. —- Имер. Гур. Мішур. Ре-
ванди.
ВЬеиш ВЬаропіісит Б. Сибир-
скій ревень, Черенковый ревень.
Рапонтикъ. Конская капуста (Кот.)
По Воз. доставл. Ваб. ВЬаропІісі ѵегі
в. аіМгісі. Разводится во Франціи и Гер-
маніи. По ВіііеГу есть ВЪа, ВЬеоп
Діоскорида. Отечество Алтай и Сибирь.
Употребл. только въ ветеринаріи (Воя.
218). — Нѣм. РопіівсЬег ой. ЙіЬігівсЪег
ВЬаЪагЬег. — Фраки. Васіпе бе ВЬа-

ВЬѳиш
ропііс. — Англ. Риіііс РіЬиЬагЬ. Въ
Якутскѣ Акма.
ВЬѳит врісіГогте Лоуі. Доставл.
Татранъ въ Коканск. ханствѣ (Кат.)
ВЬеит ипйиіаіит А. 8уи. ВЬеит
ВЬаЬагЪагшп Ь. *). Сибирскій ревень.
Ревель кислсцъ (Раіі.) Черенковый
ревень (Сиб. Вѣстн.) Рсвневая пуч-
ка (Алт. Пот.) Кислица (Приарг. кр.)
Конскій ревень (Кот. Сѣни.) — У 1>ел-
тировъ Сенс. — У Койбаловъ Сарабсанъ
(Сиб. Вѣсти.) — Алт. Тат. Самоваръ
тузе. Отеч. Китай и Сибирь. Доставл.
Вай. ВЬеі сЬіиепзіз 8. зіЫгісі. Разво-
дится во Франціи іТназыв. француз-
скомъ ревенемъ.
КЬѳхіа (Рііп. XXII. 25) есть нашъ
ЕсЬішп гиЬгшп.
НЬіпапЬЬиз 1. ЗсгорЬиІаг. X. 557.
Отъ греч. ВЫп, носъ, апііюз, цвѣтокъ.
Погремокъ. Звонецъ. — Пол. Зхе-
1§йшк, Ягеіфзек, Пх’іѵоиіеб. — Чешск.
КокгЬеІ (Рг.) Нгкіаѵісе, Нгкіас, Репіхку
(81оЬ.) — Сербск. Ріеііоѵа кгезіа. 2ѵоп-
се. — Луж. Йбегк, Шавка, Р)еіуехкі. —
Фини. Ьаикки. — Эст. ВоЬо Ьеіп, Кб-
гізіі гоЬі. — Латыш. РІікііпвсЬ, Ріак-
пе. — Нѣм. Пет НаЬпепкапип, Йаз Вб-
Йеікгаиі, КІаррегіорГ, НеІтЬизсЬ, КІаС-
ГегЫите, ХавепЫите. — Франц. Ье
ВЫпапіЬе. — Англ. Теііоіѵ КаНІе.
ВЫпапіЬиз Сгіаіа (3-аІІі а, р, у. Ь.
Нынѣ ВЬ. та)ог ЕЬгЬ. КЬ. тіпог ЕЬгЬ.
ВЬ. АІесІогоІорЬизРаІІ. Братики. Жел-
тые Братчики (Волын.) Бубовникъ
(Малор. Рог. виЬ ВЬ. та,]ог). Брязготка
(Черниг. Микл.) Буравецъ. Боровецъ,
Буровецъ (Курск. Кален.) Дивонча(Кіев.
я. Й. пнцог). Звонецъ (бол. ч. Вел. Рос.
Бѣлор. Снег. ГІосл.)***). Звонець-сково-
*) Ливней прежде полагалъ, что отъ
этого вида получается настоящій ре-
вень и назвалъ его ВЬ. ЙЬаІіагЬагшп,
но послѣ узнавъ, что московскій ре-
вень получается отъ другаго вида, на-
звалъ его ВЬ. ппйпіаіпт.
**) Вслѣдствіе общности всѣхъ почти
названій для всѣхъ трехъ видовъ —
здѣсь они приводятся всѣ при одномъ
видѣ.
***) Метла да костра будетъ хлѣба до
Петра, а Синецъ (8сао. Зпссіза), п «Зво-
нецъ» (ВЬіпапіѣиз) хлѣбу конецъ.
Названіе Грелка, Погремка, Звон-
ца и прочихъ производныхъ дано по-
тому, ЧТо растеніе во время созрѣванія
сѣмянъ засыхаетъ и издаетъ шумъ —
и это время считается у простонародья
началомъ сѣнокоса; отсюда въ Арх. г.
Сѣнокоска.
— ПЫпапйтия	2Э5
родка (Могил.) Звоница (Курск.) Зво-
нокъ (Черняевъ. Курск.) Звонки (Ков.
Вор.) Звѣнецъ (Черняевъ) и изм. Дзво-
нецъ (Гродн.) п изм. Позвонокъ (Влад.
Эк. Маг. Пет. Фл.) Позвонки (Кал.
Пот.) Золотушная (Вор.) Зябрей (Даль).
Клопецъ (Лепех. Волог. Олон. Твер.
Ост. Пуп.) и пск. Хлопецъ (ѴПсй.) Кло-
повникъ (Лепех. Твер. Каз.) Клоповица
(Ниж.) Ключникъ. Ключики (Могил.)
Колколецъ (Ниж.) Конопляиникъ (Чер-
ниг.) Кушу.іьникъ (Подол.) Липчица
(Кіев.) Мышья трава (Ѵ7іей.) Поструш-
викъ (Пег.) Снятъ *) (Шимк. Корн.)
Сѣнокоска (Арх.) Табалань (Курск.)
Трустъ (Моск. Желѣзн.) Хмѣлевка
(Перм. Клеи, по употр. вмѣсто хмѣля).
Дикій хмѣль (Вор. Новг. Каз.) Хмѣлекъ
(Влад,) Щелкунъ (Нижег.) Ше.іепунъ
(Волын.) — Искуств. составлен., за-
имствов. п переводныя: Гренокъ
(Даль). Гремки (Смол.) Громки (Даль).
Гремушникъ (Твер.) Гремушка (Пенз.)
Погремки (Вятск. Пуп.) Погремокъ,
Погромовъ (Моск. и др.) Погремушки
(Кал. Смири.) — всѣ первоначально со-
ставлены, вѣроятно, на основаніи нѣм.
Кіаррегкгаиі, но потомъ нѣкоторыя
вошли въ употребленіе. — Денежникъ
(Волог. Тоб. Новг.) Копеечникъ (Собо.т.)
и искаж. Копьечникъ — тоже съ нѣм.
РГеппі^ктаиІ;. — Петровъ крестъ **)
(Тамб. зиЬ ВЬ. та^ог). — Пѣтушникъ
(Даль). Пѣтушинникъ (Щегл.) Пѣту-
шокъ — съ лат. назв. АІесіогоІорЬиз.
Пѣтушій гребень (Собол.) — букв. пер.
Сгівіа Ѳаііі. Телѣжникъ (Пет.) — очев.
искаженн. пол. Желѣзникъ. Вѣроятно
къ этой же категоріи относятся Побря-
кушки (Нижег.) Щелкунъ (Нижег.) —
Русин. Дзвинець (зиЬ В.. та)ог). Звіноч-
ки (зиЬ ВЬ. тіпог). — Пол. СЬгозѣсг,
Шіѵопіес розроіііу. Вгѵопіса, — Чешск.
Кокергель, Герклячь, Герклявица(Мик.)
Сербск. Петлова креста, Звонца.-— Луж.
См. при родѣ. — Корел. Меги, Меке
(Олон.) — Самоі. Бгуп^іеі, 2',ѵа»іпіз
(Ков.)— Тат. Устп-худузъ (Сит.) —
Нѣм. Пег Аскеі’йІіізсЬег, Аскеггойеі,
Вогігойеі, йег к!іц§еп<1е Напа, йаз Кіар-
регкгаиі, йег КІаррегіорІ, йаз деІЬе
Ьбизекгаці, Йіе Зрпгге, йіе ІѴіезепгойеІ.
РІеппі^кгані. — Франц. Сгёіе йе соц,
Сосгізіе, Сосгёіе, Тагіагеііе. — Атл.
*) Снятомъ на сербск. языкѣ назы-
вается Пгейо.
 **) Назв. очевидно взятое съ сербск.
петлова креста, т. е. пѣтушій гребень,
но ошибкою названное вмѣсто этого
имени Петровымъ крестомъ.

296	НМпвлйіиа — ВЬив
Сос'к’з СотЬ, Реипу-Ѳгазз, Ваіііе-Ьох,
УеІІоѵ/ Кайіе. Отваръ сѣмянъ служитъ
для истребленія насѣкомыхъ. Въ Во-
рояеж. губ. зимою, для предохраненія
рукъ и ногъ отъ стужи, натираютъ ихъ
сухою травою съ медомъ. Тамъ же отъ
запоя даютъ ^отваръ натощакъ.
КЫгооіопіа Сгосогиш ВС.
Оазіеготусеіез. Ьусорегйас. ВЬЬ. 245.
Развивается на шафранѣ и истребляетъ
его, откуда и названіе ЗаГгапіой (нѣм.)
Могі сіи зайгап (<₽ранц.)
ВЫгосЬопіа Мейісазтіа 1)0. Ро-
стетъ на корняхъ Люцерны и нерѣдко
истребляетъ цѣлыя поля ея.
ЙЬ.ойой.ѳпсігоіі Ппп. Егісас. VII.
719. Отъ ВЬойоп, роза, и йепйтоп, де-
рево. Рододендронъ. Кашкара (съ
тат.) Плоховецъ, Пьянишникъ *) (Раіі.)
Пьяная трава (Кондр.) — Русин. Бер-
дулець (чорна гора). — Под. Хѵагорог-
пік, Вбгапіес. — Чегиск. Рёпізпік, Ѵийу-
геіеп. — Сербск. Р)епікпік. Рёпізпік. —
Луж. Кбйоѵспік. — Нѣм. Піе Аірепгозе,
(Іег ЕовепЪаит, йіе ѲісЪігозе, ЗсЪпее-
гозе, 8еегозе, сіег АІрЬаІзат. — Франц.
Ье Ёоза§е, Ьа Козе йез Аірез, Ье ВЬо-
йойепйгоп. — Англ. ТЬе РЛойойепйгоп
ог Еозе-Вау.
ЙЬоПосіѳікігоп саисазісит Рай.
Кавказское розовое дерево (пер.) Са-
мо деръ ♦*) (Рупр.) — Груз. Тёка.—
Имер. ПІкери (Сред.) Борбола Шкери.—
Куд. Оссет. Фуга.
ІПіосІосіѳпсігоп оКгуаапѣііит Г.
Голубичникъ (Сл. Церк. и Даль). Ката-
келечь. Кашкаря (съ тат. по Енисею).
Келарскъ (Даур.) Листовая трава (Сл.
Церк.) Коряцкаа трава (Охот. Камч.
Раіі.) Пьянишникъ. Пьяная трава
(ок. Байк. и Лены.) Сабина, Шабина тр.
(на Енис.) Коряцкзя шабина. Калмыц-
кій или Кирпичный чай (Кален. Даль)
(послѣд. ошиб.) Черногривъ (въ Даур.)—
Камч. Каіапа.§(8сЬ. — Хойбал. (СоіЬаІіз)
КавсЬкага, (Раіі.)—Тат. по Енис. ЗсЬёі,
т. е. чай (Раіі.) Чшей, Кашкара (Сиб.
Вѣсти.) — Туні. въ Якут. Гогункакта.—
Голъды и Олъчи Ойо§ізсЬигй, ѵ. Ойоп»-
кш-а. — Нѣм. ПеІЬе ЗсЬиеегозе, ЗіЫ-
гізсЬе бісЫгозе, СеІЬег АІрЬаІзат. 8і- •*)
•*) Названіе Пьянишиика дается въ
Сибири одному изъ видовъ иа томъ
основаніи, что медъ, собираемый пче-
лами съ цвѣтовъ этого растенія, имѣетъ
опьяняющее свойство.
*♦) Вслѣдствіе того, что корни его
переплетаются поверхностно и когда
одно растеніе выдернуто, то за нимъ
тащится и сосѣдній кустъ.
ЬігізсЬе Аірепгозе. — Франц. ТЬе йез
Тагіагез. — Атл. боійеп йоѵѵегей ВЬой.
УеПоіѵ йоіѵег НЬой. Настой стебля и
листьевъ употребляется туземными жи-
телями отъ болѣзни желудка (Маке.);
также какъ потогонное, мочегонное и
противъ ломоты и ревматизма. Отеч.
Сиб. и Камч.
Шіойойепагоп (ІаЬигісит В. Ба-
гульникъ (Стеі.) Багунникъ. Багунъ
(Сл. Церк.) Даурское розовое дерево
(Лѣсн. яіурн. пер.) Кашкара. Клопов-
никъ. Пьянишникъ боровой. — Алт.
Тат. Мораллъ. — Бурят. ТогоІізсЬі.—
Мот. ТзсЬігеп^Ьб. — Тангупш 8зиг-
пак. — Тутуз. Иатйікіа. — Олъчи Ва-
1]госЬа-то- — Голъды РаІіосЬа-то или
Раііопкоі-а, т. е. ітисіиз апішаіеиііз. Раі-
іосЬа или ВаІгосЬа (Іхойез) ^гаіиз (Мах.
189). Татань (древн. назв. въ Дауріи)
(Іевл.) Отеч. Байк. оз., Китай и Тибетъ.
Тоже употр. туземными жителями въ
лекарство, а по одуряющимъ свой-
ствамъ своимъ — на ловлю рыбъ.
Нііойосіѳпагоа ропііешп X. —
Мингр. Гур. Имер. Шк(Ь)ери (Эр.) Медъ
съ цвѣтовъ его ядовитъ.
ВИоПога (Рііп. XXIV.. 112) есть,
какъ кажется, Зрітаеа Атппсиз Ь.
ВЬи8 Г. ТегеЬіпіЬ. II. 66. Желтин-
никъ, Желтникъ (Сл. Церк.) Русъ. •
Сумахъ. — Пол. 8шпак, Іеіепі тб§. —
Чегиск. Йкшпра, Йкитріпа. — Сербск.
Кіу. — Луж. 8птак. — Нѣм. 8пшасЬ.—
Франц. 8пшас. — Аніл. ТЬе 8итасЬ.
ВЬц.8 еораШпа В. Копалъ-Сумахъ.
Названіе, данное потому, что прежде
ошибочно полагали, что отъ этого ра-
стенія получается настоящій «Копалъ».
Сѣв. Амер. Употр. въ медицинѣ.
ВЪ.и.8 Согіагіа В. У Гиппокр. ВЬиз
егуіЬгаеа. Дерево красильиичье (Кондр.)
Желтникъ красильный. Сумахъ кра-
сильный. Кожевенное дерево. — Пол.
СагЬагзкіе гіеіе, Оаіѣагзкіе гіагпа. —
Сербск. Віу зігоДіагзкі.—Груз. Плоды—
ТиіиЪа (но это еще не вѣрно, можетъ
быть и другое растеніе служитъ для
соленія мяса (8іеѵ. Виіі. 1856. 256).
Т(Ь)ут(Ь)убо (Кн. Эр.) Куиели. — Тат.
въ Крыму Зита. На Кавк. Ссараганъ.—
Перс. 8зшиасЬ, ЗзитасЬ іигзсЬ (ВиЬзе).
Нѣм. Пег Еззі^Ьашп, йег СегЬегЬаит,
Йег ОегЬегзігаисЬ, йег НігзсЬЪаит, Йег
ЗсЫіпдЬаит, Йаз ЗсЬм’аггЬоІг.— Франѣ.
Ье Коиѵге Йез Соггоуеигз, Зитас Йез
Соітоуеигз, Зитас & іеиіііез й’огте. —
Англ. Согіаг’з ЗитасЬ. Отеч. Южн. Евр.
Исп. Грец. У насъ разводится въ са-
дахъ на Югѣ. Съиздавна употр. въ ме-
дицинѣ Еоііа еі Вассае ЗитасЬі •
при желчныхъ лихорадкахъ, кровоте-

ВЬив — ВіЬез
297
'геніяхъ, слизетеченіяхъ, но главное
употребленіе на дубленіе кожъ и крас-
ку. Листья и молодые побѣги даютъ
черную краску, плоды — красную, а
кора''— желтую. Листья примѣшивают-
ся къ табаку для сообщенія ему хоро-
шаго запаха. Нѣм. ЗсЬтаск, по-русски
тоже Шмакъ есть названіе въ продажѣ
смятыхъ листьевъ, приготовленныхъ
для краски.
ВЬин Соііпив А. Дерево дивное
(Кондр.) Желтница (Кален.) Желтин-
никъ, Желтникъ красильный (Кашин.
Щегл.) Желтое деревцо. Кожевенное
деревцо (Кален. Карел.) Дерево кра-
сильничье (Кондр.) Рай дерево (Укр.
Черняевъ) вѣр. съ чешск. Вщ. Скомпія
(Мал.) Скумпія (Бесс.) Сумахъ (Щегл.)
Шевское деревцо (О(11й.) Балга (съ тат.)
ІІол. ЗЦріа, Ркошріа, регикоѵаіу 8и-
так, йггеѵуо регикоіѵе. — Чешск. Каз.
Огідаі гіцоѵё, тѵізеѣотѵё, Гёзеіоте, швеѣ,
іізеі. — Сербск. Вці, Ни) ргозіоіізіі. —
Арм. Валга (Астр. Рав.) За Кавк. — На-
риджанетъ. — Тат. на Кавк. Ве1§е 8.
ЛѴе1§у. 8а§Напіаргак, 8аге а§аІ8сЬ, т. е.
желтое дерево (Раіі.) Въ Крыму — Ко-
кгак (Раіі.) Саруяпракъ (т. е. желто-
листъ), также Матрачъ(Рудзск.)—Тат.
Сараганъ, Ссараганъ (Меркл.) — Кирг.
Сарагачъ. — Тат. бакын. Нарыджъ-
агаджа (Сит.) тоже и ВЪ. согіагіа. —
Груз. Т(Ь)римли. — Имер. Пушвли. —
Молд. Скумпій. Скомпія (Рог.) — Нѣм.
Вег РегйскепзитасЬ, йег Регйскеп-
зігаисЪ, <1ег РегйскепЬаит, Ви]а8ігаисЬ,
сіег ГагЬегЬаит, йаз Гізіеі, йег СеІЬ-
ЬоІгЬаит. Древесина—ГізеіЪЬоІг, ОеІЬ-
ЬоІ2. — Франгі,. Ь’агЬге ѣ реггициез, 1е
Ьоіз )аипе, 1е Гизіеі, 1е МагаЬоиі. —
Англ. Ѵепиз ЗитасЪ, Ѵ7І1Й Оііѵе 8и-
тасЬ, Ѵепеііап ЗитасЬ, Ѵепісе 8итас.
Древесина — Тоип§ Бизііск. Кора упо-
требл. прежде какъ суррогатъ хинной
корки, а изъ листьевъ пригот. поло-
сканье для рта и горла. Древесина упо-
требл. на краску.
ВЬиз Меіоріит В. Дерево аммо-
ніаковое, нашатырное. Доставл. Ьід-
пит Одіаззіае зригішп. Доставл. смолу
Босѣог’з «'ши. Отеч. Вестъ-Индія.
ВЬиз зѳтіаіаѣит Митг. 8уп. ВЬиз
заѵапіе.шп Ь. Отъ укушенія насѣко-
мымъ АрЫз сіііпепзіз образуетъ Ки-
тайскіе чернильные орѣшки, Оаііае
сЬіпепзіз. СЬіпезізсЬе ойег йарапізсЬе
6-а11арГе1. Отеч. Китай.
ВЬиз зиссесіапеа В. Японскій Су-
махъ. Сѣмена доставляютъ твердое
масло, нли такъ называемый Японскій
воскъ, Сега ^аропіса.
ВЬиз Нрііупит В. Большой вир-
гинскій сумахъ. Уксусное дерево
(въ сад.) Уксусникъ. Оленій рогъ (Ка-
лен.) — Нта.и. (Эгоззег ѴігдіпізсЬег 8и-
шасЬ. Оег ЕззідкоІЬеп, йег НігзсЬЬаиш,
йег НігзсЪЬогпЬашп. — Франц. Ье Зи-
тас атагапіе. — Атл. 8и§’з Ногпігее,
Ѵігдіпіап ЗшпаеЬ. Почти одичалъ въ
Европѣ и употр. подобно ВЬиз Согіагіа.
Отеч. Сѣв. Амер.
ІіЬиз Тохісосіепсігоп Місііх. ВЬиз
гайісапз Ь. и ВЬиз Тохісойепйгов Ь.
Ядовитый сумахъ или желтинникъ. —
Аино на Сах. Рйпдага (ЗсЬпі.) Прежде
употр. въ медицинѣ. Отъ вредныхъ
послѣдствіи при отравленіи этимъ ра-
стеніемъ рекомендуется СоШпзопіа са-
пайепзіз Ь. Отеч. Сѣв. Амер.
ВЬиз ѵепепаіит ВС. (ВЬиз Ѵег-
піх Ь.) Ядовитъ въ такой степени, что
испареніе его вредитъ даже на значи-
тельномъ разстояніи, а капли сока, по-
павшія на кожу, производятъ раны,
иногда смертельныя. Отеч. Сѣверная
Америка.
ВЬиз ѵѳгпісіГѳгит ВС. Японскій
лаковый сумахъ. Изъ сока приготовл.
извѣстный Японскій лакъ, а изъ сѣ-
мянъ свѣчи. Отеч. Японія.
ВЬупсЬозрога ѴаЫ,. Сурегас.
КипіЬ. 2. 287. Маярникъ (Кален.) Оче-
ретникъ (КауФМ.) Очеретъ, Камышъ,
Веревочникъ бѣлый (Щегл. зиЬ НЬ.
аІЬа). — Пол. Рггу§іеІка, зііек і йгіо-
Ьак.— Чешск. Нгоіпозітка (Ор.) — Луж.
Рузкоѵтіска. — Финн. РіігіоЬеіпа. —
Нѣм. 8сЬпаЬе1гіеі, ЗсЬпаЬеІзат. —
Франц. Ье СЬоіп. — Англ. Веак-ВизЬ,
Зіаг-Огазз.
ВіЬез Ь. Сггоззиіаг. ПІ. 477. Смо-
родина *). — Пол. Роггёсвка, Роггусг-
кі.— Чешск. Мегииаіка.— Сербск. бгоз-
Йіё. — Финн. Ѵігпа. — Нѣм. йоЬаппіа-
Ьееге, ЗІасЬеІЬееге. — Франц. Ье Стго-
зеіііег. — Англ. ТЬе ВіЬез. ѴГіІй Сиг-
гапі.
ВіЬез асісиіаге Згпіііъ. — Кирг. на
Тарб. Точала (Пот.)
ВіЬез аіріпа В. Глухая Смородина
(Раіі.) Горная Смородина. Просьняка.
Пржеслина (Гродн.) Толокнянка, То-
локняшка (Раіі.) — Латыш. ЛѴіІгепез,
Загкапе іѵіікипе. — Эст. Таі« шацай,
Ьагака таг;ай, тааг такзий, ІаЬіа рни.
финн. Таікіпаіпеп. — Самог. ЗегЬ^іа,
ЗегЬепіа, Азиокііз (Ков.)—Тунъ. А)иі.—
Рйч. Имер. Датвисъ-Мацгари. — Нѣм.
Віе А1реп)оЬаппІ8Ьееге, йег ГаІзсЬе Со-
*) Названіе произведенное отъ «смо-
родъ», смрадъ, по дурному будто бы
запаху листьевъ черной смородины.

298
НіЪен
гіпііиегзігаисіі, сііе КогіпіЬепвіаийе,
РгаззеІЬееге.
КіЪез Юіаеаліііа Б. Тара ножка
(Приарг. кр. Каш.) Таранушка (Пали.)—
Киръ. Черганакъ (Пут. на оз. Зайс. Пот.)
На Тарбаі. — Чирганакъ (Пот.) —
Монюл. Оегдеп ѵеі Тасккаеіп-8сЬаеЬк
(РаП.) —- Татут. ЙагпЬіі.
КіЪез ОікивсЬа І'і&ск. Д и к у ш а.
ВіЪев іУацтапв Раіі. Тут. въ Якут-
скѣ — Туритъ.
КіЪев Сггозвиіагіа Б. Фарм. назв.
Сгоззиіагіа ѵеі. ’С'ѵа сі’ізра (Вассае).
Агрестъ (съ пол.) и измѣн. Агресъ,
Агристъ, Агрусъ, Агрустъ (Малор. и
Бѣлорусск.) Крыжъ (въ древности).
Крыжъ - берсень, Крыгъ-берсень (на
верхн. Енис. Сиб. Вѣсти. 1818). Бер-
сень (на Алт. Пот.) Крыжовникъ
(Вел. Росс.) и изм. Кружовникъ. Кру-
жевина (Даль). — Русины: Берлина, Ве-
прина. Плоды—Верпмнки, Вепринки.—
Космакъ. Ягресъ. Оприня. — Нол.
А.птееС. — Чешск. СЫпраіка, згзіка, ап-
§ге8і, піёсЬаппка, тосЬпапка (Рг.) Е^гез
(81оЬ.)—Сербек. О^гоийііі, О§гог. Шма-
ньак (Панч.) — Луж. йапохѵкі, Ковшас-
ка. — Молд. Агрустъ. — Латыш. 8іік-
кепЬеЬги кгиЬтв, КтівйоЫез. — Эст.
ТікегЬегі тагуай, ТікеІЬегі шацай. —
Лезг. верхн. Дагест. Грзылодъ. — Груз.
Моцхари,—Ій/р. Такеіп-ІЭвЬек (РаП.)—
Дугор. ТвсЬіЬиІва. — Нѣм. ЗіасЬеІЬееге,
СЬгізіЬееге, ОгаввеІЬееге, СгговвеІЬеете,
бгппЬееге , КІовіетЬееге , КгаизЬееге,
КгйазеІЬееге. — Франц. бговеіііе іі
тацпегеаи. Стовеіііе ѵетіе, Сіговеіііе
й’Ап§1еіегте.—Аніл. ТЬе соттоп Ооове-
Ъеггу, Вои»к-СгоозеЪ-Сиггапі. Геаііеггу.
Плоды весьма разнообразны и употреб-
ляются сырыми и вареными въ сахарѣ
въ пищу.
ВіЬѳв півгит і. Моховка (Даль).
Порѣчка (съ пол. въ Югозап. Росс.)
Порычки (Подол.) Саморбднна (Твер. и
др.) Смородина черная (повсюду).
Смородъ, Сморода. — Пол. 8тгойу-
піа. Рогзесзка Зтогойупіа. Роггесяка
сиагпа. — Чешск. Зтгайіпку, Зтгайіа’ѵѵ-
ку. КуЬіг сегпу. Нгозепка (Ор.) — Ла-
тыш. ВпЬигепев, Меіпав визігепез, ир-
ріпеа.—Эст. Мивіай Віівігай, Війікай.—
Финн. Зезіагіаіреп. Зіевіагрепзав. —
Корел. Олон. губ. Мусту-смородинъ. —
Молд. Помушоръ негру. — Зыр. Зое-
Ьйтри. — Вотяк. 8иііг-ри. Сетъ-сутёръ
(Сарап. у.) — Пермяк. Зоеіегрц (РаП.)
Сотбръ (Роговъ). — Тат. Кага^аі. —
Вят. Тат. Карлганъ. — Кирг. Кара-
гатъ (ок. Гурьева). На верхи. Енис.
Караитъ. — Сарты Каракатъ. — Мордв.
Мокш. Раужа-Чукшторовъ. Эрз. Раужо-
Чукштаръ. — Калы. СЬага-ТозсЫі. —
Монъ. СЬаісЬипг ѵ. СЬап-ІйаеЬп, т. е.
царское кушанье. — Тут. Аіиііі. —
Якут. КаріадЬае (Меіпвѣ.) — Забайк.
Бур. Кивігдапа. — Ирк. Бур. Худжир-
гипэ.— Ламут. йодаіа.— Черем. БсЬет,.
ЗсЬеріет. — Вассуі. ТзсЬоѵізсІіак. —
Нѣм. АЫЬееге, ВоскзЬсеге. бісМЬееге.
Зсіжагге ЛоЬаппівЬоеге, ЛѴепйеІЬоеге.—
Франц. Сазвіег, Саввів. бтозеіііег поіг.
Огозеіііс Саввів,— Атл. Тііе Ыаск Сиг-
гапі. Здиіиапсу Ьеітіез. Листья идутъ
въ составъ набора отъ золотухи (вмѣ-
стѣ съ цвѣтами п травой Ѵіоіа ігіеоіог
и молодыми листьями грецкаго орѣха).
Ихъ кладутъ въ огурцы при соленіи;
изъ ягодъ прпготовл. шипучій напи-
токъ «Погоре». Наконецъ всѣ части
употр. въ медицинѣ (Зіірііев, Еоііа еі
Вассае КіЪіз пірт ѵ. ВіЬезіоічіпі ііідго-
гшп) какъ потогонное при водяной, ло-
мотѣ и т. д.
КіЪѳе ргосит.Ьеп.8 Раіі. Моховая
смородина (Палл.) Моховка (Каш.
Приарг. кр.) — Моні. йоЪо^Ьоп-ЬПййип
(Сибирь).
НіЪен гиЪгит Б. Жостыль (Влад.)
Катыль (Влад.) Кисёлица (Арх.) Кйсле-
ница (Сиб.) Кислияица. Кислинка (Том.)
Кйслица (Вост. Росс.) Княженйка
(Вят.) Княженичка (Вят.) Книжника,
Княжница (Вят.) Княжйца (Новг.) Кня-
женица (Яросл.) Кяяжйха, Княжика
(Влад.) Княжанка (Новг.) Княжина. Ля-
дуяица *) (Твер.) Порѣчка. Порічкі
(Малор.) Поречка (Могнл. Тар.) Пареч-
ка(Базин.)Поричка, Парѣчка(Бѣлор.)
Парѣчъ, Перечникъ (Вил.) Спорички
(Малор. Стар. Банд.) Сестреница (Олон.
съ эст.) Красная смородина (Вел.
Росс.) Самородина (Твер. и др.) Бѣлая
Смородина-Тюхтя (Новгор. Боров.) —
Пол. Йчѵіеіг^апка. — Чешск. ВуЪез, ту-
Ык, тегпкаіка. У ЗІоЬ. Куѵів. — Сербек.
Сггожііё сёгѵепі. Ягоды—Рибизле (Кар.)
Луж. 8х)’аіеЬо Лапочѵе уаііойкі. Лапотка.
Русины: Винница, Лутарайкн. Попо-
річки.—Молд. Помушоръ альба (Молд.)
Латыш. Зпзігепез, йаЬпа оЬ^аз, Зіізігі-
пі. — Эсиі. Зоезіта-ѵеі Нагтака таі’іай
(РаП.) Рипазей, Зозігай. — Фини. Ѵіпа-
тацари. — Пемр. и Зырян. КЛІііз-зое-
іег. — Вотяк. 8иіиг-ри (РаП.) Гортъ-
Сутёръ (Сарап. Серг.) — Тат. Карлы-
гатъ-чубукъ (Влад. Греби.) Кузіі^аі
(РаП.) — Кирг. Карлыгатъ, Кизылгатъ
(ок. Гурьева. Карел.) — Чуваш. Хорлы-
ганъ. — Мордв. Могли. Якстиръ-Чук-
*) Лядъ — см. НіегосЫоа.

ВіЪѳв — ВоЪіпіа
299
шторовъ. Эр.?. Якстирь-Чукштаръ. —
Груз. Мойз-СЬагі.— Оссет. КаІатйзсЬ,—
Лезі. верхн. Дагест. Кари. — Арм. На-
Ъагсіясіі. — Бур. ІЛай'апа. — Тут. 1§е-
Іікіа. — Оетяк. Кеіро. — Черем. йак-
БСІіаг. — Мот. ОІаІиасЬапа. — Ламут.
йб^аіа. — Ііамч. ВгогоіазсЬ. — Гиляки
Бтй-аІ88, Пг-аівя. На Сахал. ТзсЬашгз
(Сгіеііп.) — Голъды и Олъчи Кёіікіа. 8.
Кеікіа.— Манеір. І^еіісіа (Мах. 118).—
Аино на Сах. КагатЪа (8сЬт.) Заптаго
(ягоды), т. е. красныя ягоды. — Нгъм.
КоіЬе ІоЬаппізЬеего, ВоіЬе КгаизЬееге,
ВіЪівеІ. Паа А^пиа СЬгівіі, йаз г’ііг-
іѵіізіеіп, йіе НипйвЪвеге, йав йоЬаппів-
ЪееггіЬіізеІ, сііе КоаЬееге, йіе Кгаиз-
Ьееге, Йіе ІІіЬіааіаийе. йіе ВіЪіівеІ, йег
ВііЬіізеІ. — Франц. бговеіііег я дгар-
реа, Ваізіп йе Мага, Сггозеіііег огйіпаіге,
гоц^е. — Англ. ТІіе Соттоп ог Вей
Сиггапі. Употр. извѣстно.
КіЬев ігівіе РаП. Кануръ (Даур.)
Черная кислица.
КіеЬагсІноша зсаЬга 8і. НИ. Ви-
Ъіас. IV. 667, Доставл. мучнистую, вол-
нистую или бѣлую Ипекакуану—Роауа
аІЬа в. Іресасиапііа аІЬа ѵ. ашуіасеа в.
Гагіпова в. ипйиіаіа. Отеч. Бразилія и
Мексика.
Ніеіп.и.в Тоигп. ЕіірЬогЬ. XV. 2.
1016. Полагали, что названіе взято отъ
насѣкомаго Вісіпив, Клещъ и отсюда
русское «Клещевина» и подобныя тому
названія на другихъ языкахъ; но это
невѣрно, такъ какъ насѣкомое полу-
чило названіе отъ растенія, а не обрат-
но. Названіе же растенія взято отъ
греч. сісі, сісіпоз. У Іоны IV, 6, 7, 9,10
Слав. Тыква. Русск. Клещевина (Нагг.
180), но другіе допускаютъ, что то ра-
стеніе , тѣнью -котораго пользовался
Іона, былъ особый видъ тыквы (еі-
кега). Клещевина. — Пол. Васгпік,
Кіевзсиотуіпа.— Чешск. Зкосес.— Сербек.
Зкосас, агерка. — Луж. Ріакоіѵка. —
Нпм. УѴипйегЬаит. — Франц. Вісіпіег,
Ье Вісіп. — Атл. Сазіог Оіі Ріапі.
Кісіпив соттипів К, У ТеоФр. и
Діоск. Сгоіоп. Сѣм. Сісі у Геродота,
Страбона, Плинія. Фарм. назв. Раіта
СЬгізіі в. Вісіпив ѵиі^агіа 8. Саіариііа
тауог (Зетіпа). Сегѵа та(ог в. (Этапа
ге^іа. Дрислввый бобъ (Екат.) Дивное
дерево (пер. сь нѣм.) Касторовое сѣмя
(иск.) Дерево Клещевье (Кондр.) Кле-
щовина ,дерево (Кондр.) Клещевина
(нынѣ ве. дѣ). Конопля турецкая (Эрт.)
Христова пальма (перев.) Рай дерево
(Укр.) Райское дерево. Рицина, Ри-
цинъ. Скачокъ великій тр. (общ. съ
ЕирЬогЬіа). — Пол. ІЦсгкі, Шой кгу-
зіока. — Болг. Клячище *). — Груз.
Ткипа-.юбіо; Генагерчак(Ь)и (Эр.) —
Сарты Баба джіінджиръ или Кана-
кунджутъ. — Бух. Беденширъ. — Нѣм.
Паа Артца СЬгіаіі, йег гбтізсЬе НаЫ,
йег ііігківсііс ПапГ, йег НппйвІаисЬ, йег
КгеигЬашп, йаз Моііеіікгаиі, йіе Раіше
СЬгізіі, йег детеіпе ѴѴипйегЬаиш. Са-
зіогбікгаиі. — Франц. Бе Огапсі В,ісіп,
Іе Раіта СЬгізіі, Іе Рі§поп сГГпсІе. Саіа-
рисе. Еі^иіег іпіегпаі. Сѣм. — Пгаіпе
гоуаіе. — Англ. Соттоп ОіІ-пиі-Тгее,
Раіта СІігізіі. Отеч. Южн. Азія. Изъ
сѣмянъ получается извѣстное Касто-
ровое масло, Рицинное масло,
Оіеит Вісіпі 8. йе Раіте СЬгізіі в. Са-
зіогіз, имѣющее слабительное свойство.
Въ Бухар. лечатъ масломъ изъ Кле-
щевины каменную болѣзнь, пріемами
во внутрь по 5 золотниковъ; также
снаружи отъ ломоты въ костяхъ.
Кіпйёга Теігаврів РаП. Воіта§-.
X. 170. Чередникъ (РаП.) Сарты —
Тенге-джапракъ (Кат.)
ВоЪіпіа ВС. Бе^итіп. II. 261.
Акація, Робинія. — Пол. Акасуа, бго-
сЬотѵпік, СгосЬохѵіес, СггосЬойг2е\ѵ, Огс-
сііотѵе йгхетѵо. — Чегиск. Тгпотѵтк (Рг.)
Сітізпік, Акйсіа, Бизіпік (81оЬ.)_—
Сербек. Уегой, Ва§;гепа. — Луж. Сег-
іуоѵпік. — Нѣм. Піе ВоЬіпіе, ЗсЬоіеп-
йогп.— Франц. Бе ВоЬіпіег,— Англ. ТЬе
ВоЬіпіа ог Босизі Тгее, Возе-Асасіа.
ВоЪіпіа Ыврісіа Б, Розовая ака-
ція. 
ВоЪіпіа РзеиДо-АсасіаВ. Бѣлая
Акація. Біла акація (въ Малор.) Ду-
шистая Акація. Бунина (Ставр.) —Пол.
Акасуа Ьіаіа, ровроіііа. — Чешск. Акаі,
акасіе. Сітіепік. — Сербек. Кегой рговіі
или Ва^гепа. — Арм. Накакія. — Груз.
Акація, Лобіосъ-хэ. — Нѣм. Асасіеп-
Ъаит, Сетеіпе ІіоЪіпіе, Пп&сЬіе Аказіе,
ЕгЬзепЬаит, ѴѴипйегЬаит (Ьеп^егке),
НеивсЬгескепЬаит (ѴѴІ11Й), йег Ѵіг^іпі-
зсЬе ЗсЬоіепйогп, йег ЗіівзЬоІзЬаит. —
Франц. Б’Асасіа Ыапс. — Атл. Вазіагй
Асасіа, Босизі Тгее. ТЬе Соттоп ВоЬі-
піа. Изъ нѣсколькихъ разновидностей
ея замѣчательна: Й шпЬгасиІіГега ПС.
Зонтичная Акація, Парасольяая Акація
(Одесса). Ки§е1-Акагіе, Асасіа Рагазоі,
Асасіа Ьоиіе. Отеч. Сѣв. Амер., но въ
Европѣ одичало. Прежде употр. въ ме-
дицинѣ прекрасно пахучіе цвѣты про-
тиву коликъ пли спазмъ. Кора корня
сладка и прежде употр. вмѣсто солод-
*) Изъ нея добываютъ веревки и
паклю, откуда и названіе Турецкой ко-
нопли.

390
ВоЬіпіа — Воза
новаго корня. Сѣмена богаты масломъ;
вымоченныя въ водѣ даютъ хорошую
муку, и составляютъ суррогатъ кофѳ.
Изъ цвѣтовъ можетъ быть приготов-
ленъ отличный ликеръ. Листья содер-
,-катъ синее красильное вещество, мо-
гущее замѣнить индиго. На Югѣ Россіи
въ безлѣсныхъ странахъ — есть драго-
цѣнная порода, размножающаяся чрез-
вычайно легко и поэтому пригодная
для искуственнаго лѣсоразведенія.
Воссѳііа ВС. Ьісііеп. Рагтеііае.
ВоесѳИа ііпсіогіа Аск. Фарм. назв.
ЬісЬеп Воссеііа. Лакмусовый лншай. —
Нѣм. КІІррйесЬіе, ЬасстпзйесЫе, Ог-
зеіІіейесЫе. — Франц. Ьа Носеііе. —
Атл. Сапагу-тѵеей. Служитъ для приго-
товленія Лакмуса, извѣстнаго реактива
на кислоты и щелочи, хотя послѣдній
приготовляютъ преимущественно изъ
Ьесапога іагіагеа. — Нѣм. НоІіапйізсЬе
ой. СапагізсЬе ОгзеіІІе. Ьасса пшзіса,
Ьасктиз. — Франц. ОгзеіІІе. — Атл.
Тгие ОгсЬаІІ. Отеч. Канарскіе и Азор-
скіе о-ва.
Воѳтѳгіа геГгасІа ВС. Рара-
ѵег. I. 122. Сарты на Сыр. Дар. Ляля-
кызгалдакъ (Кат.)
Вова Тоигп. Вовас. II. 597. Кринъ
(Кондр. По Слав.) Роза. Дикая роза.
Рожа (Кондр. съ пол.) Рожанъ (Югозап.
Росс.) Розенъ деревцо (Кондр.) Ружа
(Зап. Росс.) Свороборина *). и изм.
Сербалйна (Вор.) Сербелина, Серберина,
Сербаринъ, Сербаринникъ (Даль). Сере-
боринникъ (въ древн. Забѣлина). Ши-
покъ (Кондр. отъ «шипъ»). Шипокъ
полевой, Шипокъ лѣсный (Кондр.) Ши-
повникъ (бол. ч. Росс.) Шипица, Ши-
пецъ. Шипичникъ, Шипишникъ. Ши-
повный цвѣтъ (Твер.) Шупшина. —
Пол. Вбга. — Чешск. Вийе; Зір, Йірек
(81оЬ.) — Сербск. Виза (Рапс.) Троянда
(Пр.) Шепурина (кустъ дикой розы).
Шипун (Лавр.) — Финн. Впизи. — Тур.
Гюлъ. — Гил. на Сах. Воза зр. — Ку-
йешіа, пукз, ойг-гіі (ПІеЬп.) — Нѣм. Оіе
Козе. — франц. Ьа Козе. По Огар. ди-
кія розы назыв. Ьез гозез сосЬопіёгез,
Возев йез сЬіепв. — Атл. Воза Тгее.
Вона аеіеиіагіз Ып<Я. Голъды —
Ошпіакіа (Мах. 100). — Якут. Об1б§-
Ьдщ или сЬаіу, т, е. остистый (МеіпзЬ.)
Орочан. ВирііІІа. — Маиеѵр. Кйкикіа.
Воза агѵѳпзіз НиЛз. Шнпшина
(Бесс.) — Молд. Падюшелъ.
Воза еапіпа В. У Гиппократа Су-
аогтЬойоп. У Теофраста СупозЬаІоп. У
*) Свороба —отъ свербѣть, чесать-
ся, вслѣдствіе волосистости сѣмянъ.
Плинія — Коза зуіѵезігіз. Но Ргіог’у
подъ Слав. Терніе, Русск. Терновникъ
(Ев. Матв. VII. 16) — должно разумѣть
Воза еапіпа. ГуляФъ (Астр.) Дикій кры-
жовникъ (Калуж. Пот.) Овсянишникъ
(Смол. Лод.) Пикульникъ (въ нѣк. мѣст.
Твер. губ.) Рожа полевая, косматая илл
косматка собачья, а по слав. Гордовина
тр. (Кондр.) Рожа (Херс. Хруст.) Роза
дикая. Свороборина, Свороборин-
ное дерево, Своборина (Стар. Рук.)
Серебарйнникъ (Эк. Маг.) Серебаринъ,
Сереборинникъ (Забал.) Серберин-
никъ (Твер. Пуп.) Серболынина (Твер.
Ост.) Сербаринникъ (Кал.) Сирбарин-
никъ (Ряз. Пот.) Сербелина (Нов. Оск.)
Сербалйна (Вор. Кал. Пот.) Серболи-
на, Сереболина (Курск.) и изм. Черба-
линникъ (Вор.) — Толокняникъ, Толок-
нянка (плоды въ нѣк. мѣст. Пск. Твер.)
Тривьяяца (Курск.) Троянда (Малор.)
Розовый цвѣтъ, Шиповный цвѣтъ
(Ввтск.) Чипорасъ (Новг.) Шемширъ
(Пет. г. Луга Рудзск.) Шиповникъ
(Моск. и бол. ч. Росс.) и изм. Шепиш-
никъ (Арх.) Шипичникъ (Твер. и др.)
Шипишникъ (Арх. Вол.) Шипишнякъ,
Шипнякъ (Сиб. Арх. Волог.) Шипижка
(Даур.) Шипичка (Перм. Сиб.) Шипецъ.
Шипица (Перм.) ІШшышникъ (Олон.)
Шипушяикъ (Тв. Ржев.) Шипшина
(Малор. Бѣлор.) Шыпшына (Умань.)
Ш(и)епшинникъ, Шюпшина (Малор.)
Шуплина, Шуплица (Кіев. Базин.) Пѣ-
тушьи ягоды (Олон.) — Русин. Рожа
дика, Голодовина, Свербило. Щипчакъ.
Пол. Зиурвиупа, роіпа гбга, Во ха зхур-
згупа. Рвіа гоза. Плоды дикихъ розъ
наз. Вйхбпу дібд. — Чешск. ёірек,
§іріпка, МегЬеІес, МгЬеІес. — Сербск.
Йірсапіса, Вига Йірсапіса, Йірак, Йірко-
ѵіпа (Рапс.) Ше окрика, ПІипакъ (Кар.)
Ньака, Сврбигуз (Лавр.) — Латыш.
ЕЬгкзсЬ, ЛѴіккц йгіЬиекІе (Раіі.) ЕЬгк-
зсЬкі, ЙѴіІка ЬпЬказ, ХѴіІки йтіЬгеЬИе.—
Эст. Огіатѵкз, КіЬпѵііг.— Финн. Ог)аи-
іиррпга и мн. др. — Молд. Мешіешь,—-
Арм. Вертенн-вайри. Вартъ (Раіі.)—
Груз. Аскили (Кн. Эр.) Евкііі (Раіі.) —
Имер. Аскили (Сред.) К(Ь)орисъ-Никар-
ти, Эсимакисъ-мат(Ь)рахи (Кн Эр.) —
Тат. 6Ш1. Плоды— И-Ьштіп (Раіі.)
Итпрунъ (Сиб. Вѣсти.) На Алт. — Те-
тенекъ. На Кавк.— Вюкомаре. Въ Кры-
му — П-Ьпгип, т. е. собачья морда. По
Рудзскому — Куркуче, т. е. колючее
дерево. — Кирі. Ит-мурунъ (т. е. соба-
чій носъ) (Хорошх.) — Тат. Кирі. Бух.
Токме-гуль (Кир.) — Перм. Жельнбгъ
(Рогов.) ЗсЬиріівсЬі (Раіі.) — Вотяк.
Ьез-ри.— Чуваш. Шиланъ.— Мордв.
Кизямъ-бакстеръ (Мор.) Ѵег§азуп-1еп-

 Коза •
л-ах (Раіі.) — Мокш. Офт-умарьксъ. —
Эре. Вергизанъ-умарь. — Червы,. ТвсЬи-
§аг-ропйа (Раіі.) — Калм. КосЬоіп-сЬо-
ьсЬип, т. е. собачьи ягоды. — Монг. Мо-
сЬоіп сЬопзсІііг. — Туні. МоЬага. —
Телеут. ТеЬепек. — Остяк. ХезсЬ. —
Ваесуч. АпізсЬісЬ. — Дугор. Ѵа^аіе. —
Ламут. Тіакгі. — Коряк. РіівсЬкйі-
зсЬап. — Камч. КнЬиясЬ, Каиііазсіш. —
Укииад. въ Камч. КеЬпійзсЫй. — Курил.
Маипі, Корокоп. Плоды — Загапкор.—
Нѣм. І)іе Йескедгозе, Нипйзгозе, Богп-
гове, і’'е1йгове, На^еЬиііепгове, 2аип-
гове, йег Нипйзйогп, Магіепйогп. ѴѴеіп-
йогп. — Франц. Ье ѵгаі Едіапііег, 1е
Вовіег йез сЬіепв. Плодъ—Ѳгаііе-сиі.—
Лям. ТЬе Соттоп По& Нове. Нір гове,
Нер-гозе. Прежде употр. въ медицинѣ
кора корня и лепестки цвѣтовъ (Согіех
Вайісів еі Еіогев Возае зуіѵевігів), пер-
вая при укушеніи бѣшеной собакой
(откуда и названіе еапіпа), вторые при
кровотеченіяхъ. Плоды и сѣмена (Кгпс-
іив еі Зетіпа СуповЬаіі) при поносахъ,
каменной болѣзни и др. Весь плодъ
при глистахъ. Орѣхообразные выплы-
вы, образующіеся на вѣтвяхъ отъ уку-
шенія насѣкомыхъ Супірв Вовае, изв.
въ медицинѣ подъ именемъ Еіш^пв Во-
вагпт в. Зроп^іа СуповЬаіі ѵ. Вейе-
§иаг, Шиповниковая губка, 8сЫаіар&1,
ВсЫаПатге, ВовепвсЬтѵатт, Вейе^паг,
употр. отъ укушенія бѣшеными жи-
вотными и др. Имъ приписывали свой-
ство наводить сонъ и клали подъ по-
душки, и вообще считали имѣющими
волшебныя свойства. Приведенный въ
порошокъ и сожженный Бедегуаръ
употр. на леченіе зоба. Плоды могутъ
быть употр. въ пищу въ видѣ варенья,
сѣмена — замѣнять кофе, а молодые
листья — чай. У насъ въ нѣкот. губ.
корень Шиповника считается лучшимъ
декоктомъ, пользующимъ разстройство
печени и селезенки, произшелшее отъ
долговременной лихорадки.
Вова еѳпѣіГоІіа В. Центифольная
роза или Столиственная роза. Повна
роза, Троянда (Малор.)—Молд. Тран-
дафилъ. Извѣстна по своей красотѣ и
запаху. Лепестки употр. въ медицинѣ
нздревна (у ТеоФр.— Войоп) подъ име-
немъ Еіогез Возаіч^п раііійагшп в. іп-
сатпаіагшп. Изъ ни . ъ добывается ро-
зовая вода, Адиа говагшп, розовый медъ
(Меі тозаішп), розовая пли губная по-
мада (Ьп§тіепіпт гозаішп), далѣе лике-
ры и т. д. Разводится во множествѣ
разностей.
Вова сіппатотѳа В. Назв. тѣ же,
5-акъ, ® Н. еапіпа. Голъды и Олъчи —'
ѣеосЬіо. уСт ОуЖ' Каіе.—Манегр.
- Коятагіпиа	йОІ
КаЬокіа. — Гиляки ТііугзсЬ, ТзеЬі (то-
же и асісиіагіз). Плоды въ Сахал. —
ріЦа. аіз, т. е. касса та§па (Мах. 100).—
Аино на Сахал. Ыапиі (Всілп.) — Голъ-
ды ниже Лмур. Отакій,
Кояа Е^Іапівгіа В. 8уп. Вова іиіеа
ЛІіД. Желтый шиповникъ. — Нѣм,
СеІЬе Козе, Карияіпсг-Возе, 5Ѵапгеп-
гозе.
Воза Йатаесепа МіП. Дамаскская
роза. Изъ нея получается розовое масло
въ Индіи. Цвѣты сушеные употребл.
какъ чай, а свѣжіе въ варенья.
Воза §аШеа X. Французская роза.
Нѣм. Егапгбызсііе Воае, тоіЬе Козе,
Евзі^, Заіпті, Иискег ой. АроіЬекег-Во-
зе.— Франц. Ьа Вове йе Ватав, 1а Вове
йе ргоѵіпсе. — Англ. Вей оШсіпа! Вове.
Доставляетъ Еіогев гозагша гиЬгагшп
в. Возае йоіпевіісае ѵ. рпгрпгеае.
Вова СгПіѳ1іп.і Вді. Туні. въ Якут.
обл. — Субумъ-киро (растеніе), Хопукта
(ягоды).
Вова Іпйіса В. Отеч. Кит. Ост.
Сюда относятся слѣд. разности: Вова
ветрегйогепв Спгі. — Мѣсячная роза
и В. Коівеіііапа Вей. Нуазетъ-роза и
В. йга^гапз Вей. — Чайная роза, на-
званная такъ потому, что листья ея
имѣютъ запахъ чая.
Вова ЬвЬтапшапа Впде. Гули-
СсаФидъ, т. е. бѣлая роза (за Кавк. и
въ Перс.)
Вова товсИаіа *) Мйі. Мускусная
роза. Изъ ея цвѣтовъ приготовляется
настоящее розовое масло, Оіепт Вова-
гпт аеіЬегепт, высоко цѣнимое (изъ
600 фунт. розовыхъ лепестковъ полу-
чается только одинъ унцъ масла). Отеч.
Сѣв. А®р. и Южн. Азія.
Вова гитова ВіеЬ. Аино на Сахал.
Плоды Оіагй (8сЬт.) — Гил. на Сахал.
Рііа ІаівсЬ (01.)
Вовтагіпив оГГісіпаІів В.
ЬаЬіаі. XII. 360. Лат. Воз — роса и та-
гіпив — морской, пли отъ греч. гора,
визкій кустарникъ и тугіпов, бальзами-
ческій. Это есть ЬіЬапоііз древнихъ,
Діоск. и др. У Вирг. Воз, у Горац. Воз
тагіппз, Воз тагів.—Розмаринъ.—Пол.
Вогшагув.— Чешск. Вохтагіиа. Возша-
*) По Нагг. 326 и Спб. 75 упоминае-
мое въ Пѣсн. Пѣсн. И. 1. Слав. Цвѣтъ
польный. Русск. Саровскій нарциссъ
должно быть отнесено къ Вова товсЬа-
іа, равно какъ и Исаіи XXXV. 1. Слав.
Кринъ. Русск. Нарциссъ.
Слав. Шипокъ (Пѣсн. Пѣсн-IV. 3.13.
VI. 6. 10. По Сиб. (73) есть тоже Воза:
по Наггів’у же Рипіса Ѳтапаішп.

302
Ковтагіпиа — ВиЬия
і'іпа. — Сербск. Вахпіагіп. — Луж. Вбз-
сгаг.іа. — Русин. Розмайрииъ. — Нѣм.
Возтатіп. Ваз 'ѴѴеіЬгаисІікгаиІ;, сіег
ѴѴеіІігаисІиѵпгх, <Іег МеегіЬаи.— Франц.
Вотагіп. — Аніл. Возетагу. Въ меди-
цинѣ употр. листья и цвѣты (Еоііа еі;
Иогез Погізтагіпі ѵ. АпЙюз ѵ. БіЬапо-
іів), масло, Оіеит АпІЬоз. Входитъ глав-
нымъ образомъ въ извѣстныя венгер-
скія воды— Зрігііиз Вогізшагіпі сош-
розікиз а. Адиа ге^іпае Нипдагісае, и
въ составъ одеколона. Розмаринное
масло рекомендуется какъ способствую-
щее рощенію волосъ. Въ народной ме-
дицинѣ листья пьютъ какъ чай при
остановкѣ мѣсячныхъ.
. ВоШѳга ѣіпсѣогіа ѵ. Маііоіпз.
ВиЬіа Тоигп. ВиЬіас. IV. 688. Отъ
лат. гиЬег, красный. Румяная трава
(Кондр.) Марена. — Пол. Маггапа. —
Чешск. Мате па, Могепа. Вгоіес (Ор.) —
Сербск. Вгос. Брот (Панч.) —- Нѣм. Піе
ВбЙіе. — Фраки. Ьа Нагапсе. — Атл.
Масісіег.
КиЬіа регедгта Б. Дикая марена.
(Сарат. Лепех.) — Груз. Эвдроника. —
Доставляетъ Левантскій или Смирнскій
Крапъ, АИххагі.
КиЬіа ѣіпсіогит Б. У ТаЬегп. АѴа-
гепііа, Ѵатапііа. Ализаринъ, Зеленица
(Зап. И. А. Н. т. XXIV. Кн. I). Брускъ
(Сл. Церк.) Крапъ (Красн.) Красиль-
ный корень (Кондр.) Марена красиль-
ная, настоящая. Марина(Малор.)Мар-
зана(Кондр.)—Пол. Вгоси, Вей, Кгар.—
Чешск. Магепа, тогепка, Ьгос, Ьгоіес.—
Сербск. Вгос. — Арм. Доронъ. Груз.
Гур. Имер. Митр. Эндро. — Кирг. Кы-
зылъ буяу (Хорошх.) Кызылъ - боянъ.
Разводимая — Руянъ.— Бух. Хив. Сар-
ты Руянъ, Раянъ. — Нѣм. Б’агЬетгоіЬе,
Оетеіпе ВйіЬе, ТйгЬегѵигхеІ, Кгарр,
Огарр, Меег^гарр. — Франц. Ьа 6а-
гапсе. — Англ. ЧѴагепсе. Отеч. Азія.
Разводится дли полученія краски Га-
рансина, Краппа, Ва<1. Ьіиагі 8. Егу-
ІЬгосІапі 8. Ка)і.
КиЬіцо ѵ. Цгейо.
КйЬив Б. Возас. II. 556. Отъ гиЬег,
красный, по цвѣту плодовъ иѣкотор.
видовъ. Купина *) (по Слов. Кондр.)
*) Купина, о которой упоминается
въ Библіи: Слав. Купина, Русск. Тер-
новый кустъ (Исходъ ІІІ. 2. 4. Вто-
розак. XXXIII. 16. Дѣян. Апост. VII.
30. 35) п Слав. п Русск. Купина (Ев.
Марка XII. 26). — По Наггіз’у это есть
В,иЬіі8 запсіиз; по Сеізіпа’у ВиЬиз Ггий-
созиз. Во Ф іанц. Библія назв. вездѣ
Виіззоп агсі .пі. Отъ множества этого
Малина. — Пол. Маііпа. — Чешск. Ма-
Ііипік. — Сербск. Маііпуак. Карта. —
Болг. Купына. — Финн. Ѵаіикка. —
Нѣм. ВготЬеетзігаіісЬ. НітЬеегзігаисЬ.
Фраіт. Нопсе, ЕгатЬоізіег. — Англ. Тііе
ВгатЫе. Вгіег.
КиЬив агсіісиз Б. Жаровиха *)
(Арх. Мез. Данил. въ Сбори. Ак. 1870).
Княженика (Перм, Клеп.) и изм. Кня-
женичка (Яросл. Вят.) Княженичникъ
(Сл. Церк.) Княженица, Княжница (Сиб.
Раіі.) Княжница красная (Кондр.) Кня-
жика, Княжанка (Новг) Кияжнца
(Арх. Волог. Пот.) — Куманика (Олон.
Кессл.) Куманичникъ (Арх.) Сѣверная
малина (АѴіесІ.) Земляная малина (Арх.)
и даже просто Земляника (Олон.) Ма-
мура г!“:') (Арх.) Мамуровка. Красная
морошка (Костр.) Лапъ-морошка (Новг.)
Поленика (Вол. Яр. Тв. Вят.) и изм.
Поляника, Поляница, Полетига. Полу-
деница (Вол.) Хохлянйца (Вол. Кади.)
Хохлянка (Сл. Церк.) Хохлуша (Волог.)
Пол. Теквгіа. — Финн. Маагап-Ѵаіик-
ка. — Тат. КизІізсЬі. — Пермяк. Ха-
тиг.— Тут. Тигіпкого.— Тут. въ Якут.
Нинакинъ ханаринъ.— Аино на Сахал.
БзасЫпгесЬпі (8сЬш.) — Нѣм. ХогбівсЪе
НітЬееге, АскегЬготе, АгсіізсЬе Ніт-
Ъееге. Темнокрасныя, пахучія ягоды
весьма вкусны и употр. въ пищу сы-
рыя и вареныя въ сахарѣ. Листья упо-
требл. какъ чай. Плоды Вассае погіап-
ііісае — составляютъ отличное средство
отъ скорбута.
ВиЬие саѳвіиз Б. Бирюза (Раіі. на
Волгѣ) и изм. Бурюза (Ѵ/іесІ.) Берюза ***)
(Біші.) Ежевика (Кау®м. Твер. и др.)
Ежевика синяя (Кондр.) Ежевичникъ
(Вор. Уф. Сар.) п изм. Яжевичникъ,
Ежи на (Полѣсье), Ожина (Мал. Рог.)
Ажина (Малор.) Ожинникъ (Вил. Екат.
Полт.) Жавинникъ, Жавина (Могил.),
Жовика (Кирг. Хорошх.) — Каменика,
кустарника, называемаго по еврейски
Зіпаѣ и получила свое названіе гора
Синай.
*) Вѣроятно по ошибкѣ, такъ какъ
Жаровиха есть названіе Охусоссиз ра-
1118 ІГІЗ.
**) Въ статьѣ г. Данплевск. въ Зап.
Акад. Наукъ. Томъ XV. 1870 г. хотя и
сказано, что «Мамура тоже что Поле-
ника, есть ВиЬиз й’иііеозиз», но вѣрнѣе
то, что было сказано прежде, что По-
леника есть ВиЬиз агсіісиз.
***) Вѣроятно всѣ эти названія суть
искаженія названія «Дереза», кото-
рымъ именуются различные колючіе
кустарники.

НиЪив
303
Каменіща.— Куманика (Вор. Орл. и др.)
Куманика, Куманичникъ (Сл. Ц.) Ку-
маинчина (ягоды въ Твер. губ.) Княже-
ника или голубая малина (Щегл.) Глу-
хая малина (Новг. и др.) Голубая ма-
лина (Щегл.) Скарбариха (Влад. Гродн.)
русины Чорннця. —• Пол. йейуііа гоаіо-
)адойоѵ,'а, йейупка, йейбіѵка. Озігрйуна,
Хіеййіѵіейиіпа. — Чешск. йейіпік, Сегні-
се, таііпа сегпа. — Сербск. Озігийп^ак.
Оструга,Купина(Панч.)—Луж. Косог.—
Молд. Мури. — Латыш. ЬаЬзспсз. --
Эбт. Рбісі шаг^ай, Каго-тагіай,— Фшш.
Зіпіѵаіикка, Зіпіѵаіеіта. — Тат. Ка-
рагатъ (тоже и клюква). — Чуваш.
Квакъ-сирлы, т. синія ягоды. —
Груз. Дзаглъ-макгвила. — Кирг. Кара-
буль-дургэнъ (Хорошх.) Карабуль-дур-
гунъ (Карел.) — Нѣм. Віаие ой. Аскег-
ЬгошЪееге, ВоскзЬеегвігапсЬ , Вгаш-
ЛісЬвЬееге, ГисЬзЪееге, ТаиЬепЪееге,
ТгаиЬепЪееге.— Фраиад. Вопсе Ыеие.—
Атл. Тііе Ѳгеу ВгатЫе ог ОеіѵЪеггу,
Листья въ медицинѣ подъ именемъ
Гоііа ВиЬі Ьаѣі какъ потогонное.
КиЬиз СЬатаетогив Ь. Вахлакъ,
Вахлачка' (Даль). Глажевина (ягоды)
Пск. Глажевникъ (Пск. Курск.) Глажи
(Новг. Олон.) Глыжп (Пск.) Глажин-
никъ (Пск. Курск.) Глажинина. Глажи-
на (Пск. Новг.) Глажовникъ. Глазбвье
(Новг.) — Каменйца, Команица, Кума-
нпца(Тв.) Куманиха, Куманика (Тв.
повсюду). Куманичпна (Новг.) Малин-
никъ желтый (Сл. Церк.) Медвѣжаникъ
(Тв.) Моклаки, Мохлаки (Костр. Чухл.)
(назв. очевидно общее съ вышеприве-
деннымъ Вахлакъ, Вахлачка, но кото-
рое истинное?). Морозска*) (Твер.) Мо-
рошка (повсюду) и изм. Морошникъ
(Сл. Церк.) М ур о ш к а (Стар. Рук. Иноз.)
Моховая смородина (ошиб.) Рохкачй
(незрѣл. Морошка въ Арх. г. Кемск. у.)
Данил. — Пол. Моговвка, Могивхка. —-
Чешск. Могозка. — Латыш. Каиіепев.—
Эст. Каагіай, тигакай, зоо тигакай,
каЬагай, тайа реай. — Финн. Мигай
(Раіі.) Миигап-Ѵаіикка. — Корел. въ
Олон. губ. Мурой. — Тат. М'егак, Ми-
гак. — Тут. Инамукта. — Самоѣд. М6-
геп§а. — Тунг. Могби^а. — Ламут.
ТвсЫктаі.— Коряк. УеИуеі. — Камчад.
*) Названіе «Морошки» но мнѣнію
нѣкоторыхъ можетъ быть произведено
отъ Морозска, цвѣтетъ на «морозѣ»,
отсюда Морозска (Тв.) п Морошка, но
это сомнительно; въ старинныхъ руко-
писяхъ она наз. Мурошка, а у Коро-
левъ Мурой — п скорѣе здѣсь искать
начачо названія.
8сЬцс. — Курил. Арпітепір. -— Остяк.
на Оби Раідо. — Перм. Муграп (Раіі.)—
Аино на Сах. Еіалкаі (8оЬт.)—Ггіл. на
Сах. Ейені аівз (6-ІеЬп. и 8с1пв.) —
Вассуг. Могосіі. — Нѣм. МиІіЬеете,
ТогГЬееге, пог\ѵе§І8с1іе ВгошЬсеге. Ма-
шиготпіз. — Франц. Ье Мйгіег, І’опсе
йе топіай’не.— Англ. Сіоий-Ъеггу, Кпоі-
Ъеггу. Моипіаіп ВгатЫе. Плоды, Вассае
СЬатаетогі, менѣе вкусны нежели В.
агсіісі, и употребл. отъ скорбута, а
листья отъ болѣзни мочеваго пузыря.
КиЬив согуШЫіие Ве&з. Ежевика
(Вор.) Ежевика боровая (Сарат.) Ожина
(Вил. Черн.) Ажина (Волын.) Малин-
никъ (Волын.) Черная малина (Моск.)
Медвѣдникъ (Волынск.) Ведміжина
(Малор. Рог.) Струговникъ (Черн.)
КиЬиз Ггиііеояив Г. Фарм. назв.
ВиЬиз ѵиі^агів в. нідгиш в. Мота КиЬі
(Вассае). Дереза (Кашинск.) Дубровка
(Вит.)—Ежевика (Стеі. Собол, Щегл.)
Ежевика черная (Кондр.) и изм. Жевп-
ка (Пенз.) Живика (Донъ Филон.) Яже-
вика (Даль). Жевпна (Могил.) Жевины
(ягоды въ Бѣлор.), Жовинникъ (Мог.)
Ожина (Крым. 8іеѵ.) Ожына (Малор.)
Ожинникъ (Амб.) Ежи на (Малор. Стар.
Банд.) Ажйна (Бѣлор. Сл. Нос.) — Ка-
манина (Каш. Леч.), т. е. Каменика, Ку-
маника (КауФм.) Куманиха *) (Сл. Церк.)
Медвѣдокъ (Орл.) Сарабалйна (Пск.) и
Холодокъ (ѴѴіей.) — оба послѣди, оши-
бочны. — Пол. йейуна, ’\Ѵіе1о)а^ойои'а,
йейуна, Ойупа. — Чешск. Овігийіішік
(Рг.) Озігийнік, Овітийі. Озігихіну. —
Сербск. Киріна (Рано.) Оструга (Лавр.)—
Луж. Сегп)оѵе уаЬойу, Сегиіиа, Согніса.
Русины—Дерпакъ, Драпакъ, Драж-
никъ.—Болг. Купина, Черная малина.—
Латыш. Казедез, Кави оЬдаз, Казепаі
(АѴіей.) КаваоЬдев (Раіі.) — Эст. АѴааве
шаі^ай, т. е. козьи ягоды.— Фвми. Коі-
гап-ѵгарики (Раіі.) — Тат. въ Кр. ЧѴаі-
зіпа (8іеѵ.) Бурулгенъ (Рудзск.) Вігз'иі-
§ен. Кирапов (Раіі.) — Кгірг. Кага-Віі-
йигдап. — Калм. Скіг-сііага-ЪйІйвЫг-
&еиае. — Мордв. Мокш. Вядь-пнза. —
Эрз. Вѣдь-инзи, т. е. водяная малина.—
Черем. ТвсЬеш-е^евсЬ. — Багик. Кага-
{таі. — Дугор. Зайага. — Арм. МавсЬ.
МовсЬ.— Груз. Гур. Макгвалп.— Имер.
Маквали (Сред.) Джоли - потоли (виЬ Я.
§1апйи1овив). — Мингр. Мукги. — Въ
Ходж. Манмаринджакъ (Кушак.) —
Нгъм. Сгетеінег ВготЬеетзігаіісЬ, КаЬт-
Ьееге, КгаІгЬееге. — Фраки. Нопсе йев
*) Почти всѣ эти названія тѣ же,
какъ и при ВиЬѵ.8 саезіив, что и по-
нятно при сходствѣ обоихъ растеній.

304
йиЪиз — Вишех
Ііаіеа; ягоды — Мйгез йе гопсез. Вопсе
соішпип. — Атл. ТЬе ЗЬгиЬЬу ВгатЫе
ог Соттоп ВІаскЪеггу. Соттоп ЗЬгиЬЬу
ВгатЫе. Сочныя, кйслосладкія ягоды,
Вассае ВцЫ ѵиідагіз ѵ. підгі з. Мота
ПиЬі, употр. въ пищу и въ медицинѣ
какъ потогонное при водяной.
Викин ІДаѳиз В. Малина (повсю-
ду). Малина красная. Малинникъ, Ма-
линина, Малинника, Малиннягъ (Оп.
Обл. Сл.) Медвѣжьи ягоды (Приарг.
край. Медвѣди очень любятъ ягоды.
Въ сообщенныхъ мнѣ матеріалахъ есть
еще много названій, очевидно впрочемъ
относящихся до другихъ видовъ и по-
тому здѣсь не поименуемыхъ). — Под.
Маііпа. — Чешск. Маііпнік оЬеспу. Пло-
ды Маііпу, Сепѵепе таііпу. — Сербек.
Малина. У Боспяк. — Суница. — Самог.
А'И'іеѣез, Аѵееіев. — Латыш. Аѵгепез,
АѵеезсЫ, Аѵееквпі. — Эст. \Ѵаагікаб,
4Ѵааг таі^аб. — Фини. Ѵ/арика (РаП.)
Ѵаагап-Ѵаѣикка. — Корея. Олой. губ.
Ванарью. — Молд. Змеуры. Фризы
(Рог.) — Мордв. Мокш. Инэихтъ. Эрз.
Инзи (Полянск.) Индей-чуФтъ. Іпзае
(РаП.) — Перм. и Зыр. Отуізск. (РаП.)
Омидзь (Роговъ). — Черем. Еп^езсЬ,
Іріѵ. — Вотяк. Ьузетез, Егтеп (РаП.)
Эмезь (Сарап. Серг.) — Чуваш. СЬатЪа-
8іг1і (РаП.) Хула-Сирла, т. е. буланая
ягода (Ммх.) — Тат. (ІрізсЪега, Птезе,
кпга-бзЬіІек (РаП.) Честенъ (Кир.) Въ
Крыму — Мозсолѵ іѵаізіпа (8іеѵ. Виіі.)
Вятск. — Кураилякъ.— Башк. ОзЫІек.
Кура-силача. — Киръ. Кара-джилекъ..
Кура-джилекъ (Карел.) — Лезі. верхи.
Дагест. Орцо (въ Капуц. общ.) Бааръ
(въ Анцухск. общ.) — Арм. Моръ (яго-
ды). Морёни (кустъ). — Груз. Жоло,
Грини (Эр.) Вжола (Сит.) — Оссет. Ма-
пагсЬ. — Калм. ІЛан-Пкіг, баабі^агі. —
Телеут. Кирегеі. — Тут. Ітігика. —
Камч. ОізсЬкіЪуІ (РаП.)—Тут. въ Якут.
Ниианннъ-Хинаринъ. — Якут. Віа-тіа
или Ззуіду - тіа, т. е. кобыльи титьки
(МеіпзЬ.) — Дугор. ПіпасЬ. — Оетяк.
Епі’зсЬеде. — Аино на Сах. АІасЬекив-
киі (ЗсЬгп.) — Гил. на Сах. КеІасЬат,
КеІсЬат (біе'іін.) — Голъды и Олъчи Ш1-
дого, ІЛбзего. При устьѣ Оут. Ши-
тикіа. — Ггыляк. Кёіат (Мах. 99). —
Хнв. и Перс. Викигііёп. — Или. Віа
гоіііе ВготЬееге, сііе Нааг’оееге, бег §'е-
теіпе НітЬеегвігаисЬ, біе НопідЬееге.—
Франц. Ье ГгатЬоівіег. — Аягл. ТЬе
Моипі 1<1а ВгатЬе ог Соттоп Казу-
Ьеггу. Употребленіе извѣстно. Въ ме-
дицинѣ употр. какъ потогонное.
КиЬив вахабіііз В. Каменика (Стеогд.
Собол. и во мног. мѣст.) Каменка, Ка-
меница (Малор.) Камениця (Малор.
Рог.) Камсничникъ. Костянка (Арх. Тв.
Приарг.кр. Пуп.) Костяника (въ бол.
ч. Росс.) Кстяяика (Пенз.) Костяница
(РаП.) Костяница (Малор. Рог.) Ко-
стяничникъ. Костянижникъ (Пермск.)
Костянига (Тв. Пуп.) Куманика (Лѣсн.
журн. ошиб.) Коце зеле (Гродн.) Коце
м..п (Гродн.) Каменная малина (Сл, Ц.
съ пол.) и др. названія вида ПиЪиз сае-
зіиз. — Пол. Катіовка, Катіовкоига
таііиа , Ковсіапка , Косіапка вкаіпа,
Озігрйупа. Маііпа Ковсіапка. — Латыш.
ѴѴізіепез брапдаіі.-- Эст. Ьіііікаб, Ьіт-
токаіЫтпо ііітакаб, іеттікаб.— Финн.
ЬіПиѵаіикка.— Корея, въ Олон. Гпвель-
дусъ листу. Оргей. — Мордв. Еіба 1о-
раі (РаП.) Мокш. Еидалъ,- Саразанъ-
зяльми. Эзр. Идялъ. Саразанъ-сельми
(Пол.)—Перм. ЗеІаоезсЬ (РаП.) Нямыръ
(Рог.)— Чуваш. Пюрлеггёнь, т. е. гноен-
ка. Пучуръ сирлы, т. е. рябчиковыя
ягоды. — Остяк. Кивкаівсѣик. — Тат.
Кивегдіі, ТзсІіегЬак. — Сарты Кузер-
гилъ-толкисъ (Кир.) — Кирі. Кізіі-Віі-
бигдйп. — Башк. Вигіиуоп. — Калм. За-
бахана.— Нгъм. РеІзепЬееге, Зіеіп-Ніш-
Ьееге, гоѴЬе ВготЬееге.—Франц. Вопсе
бек госЬегз. — Атл. Зіопе-ВгатЫе.
Ягоды употребл. противу скорбута. Въ
Кіев. губ. настой цвѣтовъ и листьевъ
отъ гемороя. Изъ растенія приготов-
ляется отваръ, употребляемый женщи-
нами, если у нихъ «нѣтъ цвѣтнаго на
платьѣ», т. е. останавливается мѣсяч-
ное очищеніе.
В.иЬив вШсаіив УѴеНіе еі Н. аЪ Е.
Бирюза (Карел. въ Труд. Пет. Общ.
Ест. 1875. Т. VI).
Ецтѳх Ъ. Роіудоп. XIV. 41. Кис-
лица, Щавель, Щавей (Стар.Дечебн.)
Ща вель конскій, или коневій, или
лошадиный, или кобылій. Кіньскій
• щавель (Малор.) (всѣ высокорослые
щавели, какъ-то: Вишех ациаіісиз, соп-
Іегіиз, егізриз, Нубгоіараіішт, оЫивій-
Ііив). Въ рукоп. Лечебн. Иноз. трава
Конскій щавей наз. также Чистякъ
(Гл. 115). — Пол. вгсааѵ.— Чешск. Зіо-
игік, Зіоѵік.Ййѵ, Йіаѵеі. Щавякъ,Щавъ
(Мик.) Ріеіісіі (общ. назв. для Кит. зап-
§итеив, оЬіизі&Ііиа, Нубтоіараіѣит).—
Сербек. 8іаѵ, ЗіаѵаЦ. Штав.уе, Штав,
Киселіща, Кисельак, Кисмьача. —
Русин. Щава. — Финн. Ніегакка. —
Имер. Гвало (Сред.) — Аино на Сахал.
ЗваЬа, ЗшіаЪа (какой то видъ) ЗсЬт. —
Нгъм. Атріег. — Франц. ' Раііеасе.
ОзеіИе. — Англ. Воск.
Вигаѳх Асеіоза В. У ТаЬегп. Оха-
ііз, Асеіоза. Фари. назв. Асеіоза ойсі-
паііз з. ргаіепзіз з. повігаз (Ваб. НегЬа
еі Зетіпа). Былка (Кал. Пот.) Квасецъ

Вишѳх
305
(Вблыя.) Кислица *) (въ бол. ч. Вост. }
Росс.) и изм. Кисличка, Кнследь (Оренб.) |
Кйселица (Арх.), Кйсленица (Вит.), Ки- і
сладка (Оренб. Перм.) Кислинка (Томск.)
Кислуха (Новг. Тпхв. Вят.) Кислушка, I
Кислушки (Арх. Волог.) Кислецъ (Во-
лог.) Кисёлка, Кислинка (Иск.) Кяслядь
(Орл-) Плетка (Вятск. Сѣнн.) Пучки
(Арх. Меркл. Костр.) Столбики (Шенк.
Костр.) Столбунцы (побѣги) Владим. I
Щавъ (Стар. Рук.) Щавель (боя. ч. I
Росс.) Щавель паськпй (Малор. Волк.
Рог.), кислый, конскій, полевой, луго-
вой, мелкій, русскій, дикій (въ разн.)
и измѣн. Шевель (Кал. Пот.) Щавелъ I
(Таибов.) Щовель (Пензен.) Щавникъ
(Гродн.) Щавнокъ Гволын.) Чувель
(Тамб.) Чистотѣлъ (Арх.) — Русины:
Квасница. — Пол. Зхсхаіѵ. — Чешск.
ЙИр, Йіір коЬуІі, Кузеіас, Кузеіак. Йіо-
ѵік (Ор.) — Сербек. Кисел^ак (тоже и
В. АсеіозеІІа и В,. зсиіаіиз). Киселица.
У Слоеак. Щав. у Болг. Кишлек.—Луж.
Кізаі'у каі (каі — трава). Кізеіе, 2с1йег,
2йхМ, Сотрись, Кізу каі. — Карел.
Солу. — Самог. Кикзііпез. — Молд. Ма-
крышъ. — Арм. Тртунджукъ. Аве-
лунъ. — Груз. Мжауна. — Левъ. верхн.
Дагест. Бароло. — Латыш. ЗкаІіЬеиез,
Закки ІгаЬрозіі. — Эст. ОЫікай, Ьарри
оЫікай. — Финн. Ніегикикка, ЗиоІаЬіе-
гисса. — Кирг. Кумыздыкъ (Кумызъ —
кислое молоко) Пот. Кумузд|къ (Хо-
рошх.) Акъ-кулакъ (Раік.)—-Тат. Сіэр-
куйрукъ или Куз-галакъ.—Башк. Куш-
кулакъ, Кермышлнкъ. — Буряты Бур-
ейкъ.—-Перм. Чшбчшкбръ, Шомкбръ.—
Чуваш. Кышкаръ-вуды.—Мордв. Мокш.
Умбравъ-тйкша. Эрз. Умра-тйша. —
Ботяк. Кучькы. — Якут. КісЬіІа. —
Нѣм. Огоззег ЗаиегашрГег, Сеіиеіпег
Заиегашрйг, йег 8аиегііп§;. — Фраки.
Озеіііе сошшипеЩзеіІІе заиѵа^е, Огапйе
Озеіііе, Зигеііе (на Сѣв. Фр.) ЗигеНе,
Ѵіпеііе, Аідгейе. — Англ. Соттоп Зог-
геі, Сагйеп ВоггеІ. Употребляется въ
пищу.
Кишѳх Асѳбоеѳііа Б. Воробьевъ
щавей (Стар. рук. Леч. Иноз.) Волоса-
тикъ (Вятск. Меуег). Воробьятникъ
(Кал. Пот.) Воробьиный щавель **)
і (бол. ч. Росс. Стар. рук. Леч.) Горобья-
| чий (т. е. воробьиный) щавёль (Мал.)
і Горобъячий квасенъ, Горобиный ква-
I сецъ (Полт.) Дидпль (Вятск. Меуег). Ди-
I дель (Даль). Заячья капуста, Воробьи-
ное сѣмя (Нижег.) Воробьевая кислота
(Вятск, Меуег). Квасепь (Малор.) Ки-
солка (Куягур. Крыл.) Кисаенка (Вят.)
' Кисличная (Олон.) Кислуха (Новг.) Ки-
I слица трава, Кислица щавельная (Сл.
! Церк.) Красная трава (Перм. Крыл.)
Пустошная (Коте.іьн.) Пинана (Сиб.)
Соломоничка (Пет. Новг.) Щавей ма-
лый (Стар.' Рук.) Щавель. Щавель
I сорочій (Полт. Кал.), полевой (Вятск.
Меуег), гусиный, заячій пли мелкій
(Кондр.), овечій (Черн.), наеький (Ма-
лор.) Щавелекъ (Москов. Желѣзн.)
Щавникъ (Подол.) Щавлюкъ (Курск.)
Шавлюкъ полевой (Могил.) Шшавель
(Вор.) — Русины Щавій, Щевій, Щів-
никъ, дикая гречка. — Пол. Зхсгак
роіпу.— Луж. ЙбеЬеІ. — Эст. ЗѴеікеаей
Ьарри оЫікасІ. — Финн. АЬоЬіегакка,
ЗиоІаЬеіпй. Зиоіакка. — Нѣм. КІеіпег
БаиегатрГет, йег ВисЬашр&г, йег Заиег-
кіее.— Фраки. Па реіііе Озеіііе. Озеіііе
йе ЬгёЬіз, Озеіііе йе Расріез. Озеіііеѣіе,
РеШе Ѵіпеііё, Ѵіпеііе заиѵа§е. — Англ.
ЗЬеер’з Зоггеі, ЛѴоой-ЗотгеІ. Употребл.
подобно предыдущему. Въ Пермск. губ.
отваръ растенія считается очень хоро-
шимъ средствомъ отъ улёвища, т. е.
излишняго теченія кровей у женщинъ
(Перм.) Употр. также отъ запора мочи,
отъ ломоты въ костяхъ и отъ поноса
у дѣтей.
Вдітех аіріпие Б. Доставл. Вайіх
ВЬаЬагЬагі топасЬогиіи з. РзеийогЬа-
ЬагЬаті. Жовтвило, Жовтвина (Херс.)
Горный щавель. Корень походитъ на
черенковый ревень и употр. какъ до-
машнее лекарство, а около Самары для
крашенія.
Витѳх адиаіісив Б. Фарм. назв.
въ Сѣв, Амер. Витех Вгііаппісае з. Ьа-
раіЬит ациаіісит з. НуйгоІараЛит
(Вайіх еі НегЬа). Горлецъ, Грыжная
трава (Сл. Церк.) Змѣевикъ (Стар.
Рѵкоп.) Одолѣвъ водяной (Куяг. п
Осин. у. Перм. г. Крыл.) Водяной ща-
вель. — Чешск. Конякѣ вйѵ. — Латыш.
Зіг^а зкаЬЬепез, ТЛгйепа зкаЬЬепез. —
Эст. НоЬизе оЫікай, Кйгпа іииг. —
| Финн. ѴезіЬіегакка. — Нѣм. ГѴаззег-
і атрГег, тіійе ВЬаЬагЬег. — Фраки. Ра 
< ііепсе йез тагаіз. ЬаРагеІІе йез тагаіз.
і Цвѣты и сѣмя въ порошкѣ употр. отъ
поноса по столовой ложкѣ. Сильно вя-
жущая трава.
йитѳх еопГѳгіиз ТѴгІМ. Лягуше-
20
*)	Названіе общее съ Охаііз, вслѣд-
ствіе того, что Кшпех Асеіоза прежде I
называлась Охаііз, и удержавшееся і
вслѣдствіе кислаго вкуса листьевъ ща- 1
веля.	।
**	) Въ Тамб.. губ. мужскія особи наз.
щавель воробьиный, а женскія — ща-
вель цвѣтущій.

:Ж
Китех — Вивоив
чья кислица (Никол. Волог.) Кобы-
лій счечъ *) (Волог. Устюг.)
Китех сгівриз і. Фарм. назв. Пай.
ЬараіЬі сгізрі. Сѣмена противу поноса.
Горобиняй щавель (Мал. Рог.) Ко-
я ю ш ина. Огнёвка (Кунг.) Чистотѣлъ
(Кондр. Волог. Перм.)—Сербск. ЙІаѵаЦ.
Конски щав (Слоя.) Польско зел]е(Панч.
тоже и Китех риІсЬег).—Луж. Кгиѵіуа-
аа іуориз. — Нѣм. Вег кгаизе Ашріег,
<1ег ВиНегатрГег, Йіе ОоскелЫШег. сіег
гоіЬе НейегісЬ, біе КгоІІепЫаІІег. Во-
дяной отваръ корня Огневки прини-
маютъ отъ чахотки; крѣпкій настой
на водкѣ дается на похмѣлье отъ запоя
(Кунг.) Порошокъ корня, смѣшанный
со сливками, употребляется для мазанія
рукъ и друг. частей тѣла отъ свороба
(чесотки). Для этого же принимаютъ
внутрь и отваръ корня (Красноу®.
Крыл.)
Китех йотевіісив і. Щавель
Коновикъ (Вятск. Меуег). Грыжная,
Злосчастная, Огневка (Арх.) Коневья
или Конская кислица. Въ Арханг. губ.
пьютъ отваръ отъ грыжи, чесотки и
горячки. Порошкомъ корня, смѣшан-
нымъ съ цвѣтами, присыпаютъ сыпь.
Китех НуйгоІараШшп. НиЛз.
Фарм. назв. Вшпех асиіиз (Бай. еі НЬ.)
Вороньи пучки (Арх. Меркл. Шенк.)
Кобылякъ. Лошадинникъ (Пск. Твер.)
Кобылій щецъ *) (на Иртыіп.) Конскій
ссѣчь *) (Шенк.) Водяний щавель
(Малор. Рог.) — Латыш. Пррез зкаЬЬе-
пез. — Финн. ВапіаЬіегакка. — Мордв.
Мокш. Элдянъ-чурама нѣчька. Эрз. Эд-
ди чурамъ начька.— Чуваш. Утъ-хюрй,
т. е. лошадиный хвостъ (Мих.) — Груз.
Голошмага. — Нѣм. Віезепатр&г, йаз
Виііепуескепкгаиі, йег Иивзатріег,
Нип^егкгаиі, Роскедкгаиі, Йег Возз-
атріег. — Франц. Сггапйе Раііепсе йез
еаих. —• Англ. ЛѴаІег Поск. Настой сѣ-
мянъ въ водкѣ употр. отъ перемежаю-
щейся лихорадки.
Китех оЪІивИЫіив Г. Зуп. Витех
асиіиз АѴ. Фарм. назв. ЬараІЬит аси-
Іит з. ОхуіараіЬит (Вайіх). Конечки
(Тамб.) Конякъ (Ряз.) Конятникъ (Ряз.)
Конюшйна. Человѣчій щавель (ЛѴіей.)
Дикій щавель (Трап.) Чистотѣлъ (<теог§.
II. 818). — Пол. Згсгаѵ коЬуІі.— Сербск.
Коп]яІак. Штаваль (Панч.)—Луж. 8іой-
ке іоріепо, Ьоріеп, Порчено. — Финн.
*) Всѣ 3 названія «счечъ, щецъ а
ссѣчь» — очевидно одного происхож-
денія, но которое изъ нихъ правильно-
неизвѣстно.
КоігапЫегакка. — Арм. Авлукъ. —
Груз. Голо (Сит.) — Лезг. верхн. Дагест.
Чоти. —- Кирг. Андызъ (Хорошх.) —
Нѣм. бгіпймгиггеі, ЗсЬѵшйлѵш-зеІ, Нип-
дегзаатеп, ЛѴіІйег ВпаЬагЬег. — Франц.
Раііепсе заиѵа^е, ВЬаЬагЪе яаиѵаде. —
Англ. Виііег-йоск. Въ ПІотл. Зтаіг-
Йоск. Сѣмена отъ поноса; корень отъ
лихорадки, слабости пшцеварит. орга-
новъ, отъ шелудей.
Китех Каііепѣіа і. ЬараіЬит Ьог-
іепве(древн.) Садовый щавель. Англій-
скій шпинатъ (уѵсадовн.) Косарникъ
(Екат.) — Сербск. Йиіа кізеііса, Рііот-
ка.— Груз. ІІІпанахи. — Тат. Кемиръ-
отъ (Тавр.) — Молд. Стези. — Нѣм, ве-
шйзеатрГег, Еп^ІівсЬег Зріпаі, бейаій-
атрГег, ЛѴіпІегвріпаІ. Е\ѵі»ег Зріпаі. —
Франц. Ь’ЙріпапІ іттогіеі, Ь’ОзеіІІе-
Ёріпагй. Ьа Раііепсе йез з'агйіпз.—Лига.
Оагйеп-Зоггеі, Раііепсе, Раііепсе-Поск.
Разводится въ огородахъ.
Китех ргаѣепвів КосЬ,. 8уп. Витех
асиіиз Аиі. Фарм. назв. ЬараІЬит аси-
іит РЬ. 81ез. Ноіз.
Китех веиіаіив Г. Фарм. назв.
Асеіова гоіипйііоііа з. готапа. Фран-
цузскій щавель. Англійскій щавель.
Римскій щавель (съ нѣм.) — Нѣм. В5-
тізсЬе ой. ЕгапиозіасЬе АтрГег.— Франц.
Раііепсе ѣ Есиззопз. — Ани,. ЕгепсЬ
8огге1.
Вйвеин Г. Зтііас. — Русины Ко-
мишъ. — Пол. МусгоріосЬ. бгзЬіеІоІізІ.
Ідііса, Ьізіпа (адойа. — Чешск. Ьізіпа-
Іес. Ьізіиоіес. — Сербск. Ѵергіпак, Вге-
Ьегіка. — Далм. Илл. Ѵергіпас. — Нѣм.
Маивейогп, КогаІІепЫаІІ. — Франц. Ье
Вгизе, 1е Гга^оп, 1е Ноиззоп. — Англ.
ВиѣсЬег’з Вгоот.
Ниѳеиѳ асиіѳаіив Г. У Діоскор. —
Мугзіпе а^гіа. Игла, Иглица, Иглица
простая, Иглица воложская, итальян-
ская (Кондр.) Царскій вѣникъ (Кондр.)
Камышникъ трава (Кондр.) Острокровъ
большій (Кондр.) Метла или мышій
тернъ (Кондр. Раіі. съ нѣм.) Мышья
веха (Стар. Рук.) Рущекъ (изм. Вивсиз).
Тат. въ Крыму ЗіІзсЬ-апІекеп, т. е. мы-
шій тернъ. — Гур. Бадзги. — Мингр. 
Бартцкваніа. — Имер. Т(Ь)агвисъ-иса-
рп. — Нѣм. Бег ВгйвсЬ, йіе ВгивсЬ-
тсигг, Йав Вгизкепкгаиі, Йег Еіейег-
шаизйогп, йег Маизейогп, йег МугіЬеп-
йогп, йіе ЗІесЬраІше. — Франц. Реііі
Ноих, Ноих Егёіоп, Ноих-Ега§ои, Ега-
§оп ріциапі, Воіз ріциапі. — Англ. ТЬе
Соттоп ВиІсЬег’в Вгоот, Вох Ноііѵ,
Киее-Ноііу. "ѴѴіІй Мугііе, Ргіскіу РеіГі-
§гее. Ростетъ въ Южн. и Среди. Евр.
Корень Вайіх Визсі з. Вгизсі принадле-
жалъ къ Вайісез аиіпдие арегіепіез

Вивсиѳ 
та^огез и употр. въ медицинѣ какъ
мочегонное и растворяющее.
Вивсиз Нуроеіоазит Г. Фарм.
назв. НегЬа Пѵиіагіае 5. Візііпдиае 8.
Вопі&сіі. Языкъ конскій. Лошадино-
язычная трава. Ягода листовая (Кондр.
нер.) — Нѣм. ХірГеІкгапі. ХарГепкгаиІ,
ЯипеепЫай. — Франц. Ьаигіег а. Іоп-
{гиеііе. — Погве Тонкое. Топ^ие
ипйег Топ§ие. Сѣмена составляютъ
лучшій изъ суррогатовъ кофѳ. Корни
употр. особенно при болѣзняхъ матки,
а листья при опаденіи язычка и дру-
гихъ болѣзняхт. горла.
Визсиз НурорЬуІІит і. Ьаигиз
аіехапсігша древнихъ. Александрійскій
Лавръ. Дерево александрійское. Ягода
бабья (Кондр.) — Имер. Джельмахи
(Сред.) Дзмерхли (Сит.) ВсЬшегсЫі(Раіі.)
Употребл. при тяжкихъ родахъ, какъ
кровогонное.
Вйеаиіа *)Гг. Нушепош. ВЬЬ. 447.
Горянка (Волкеншт.) Говорушка, Сы-
роѣжка (Рупр. зиЬ Виззвіа ітадіііз). —
Чешск. Сігиіѵка, ВийкоЬесІІа. — Сербск.
СоІиЬаса, Мііес. — Нѣм. Вег ТаиЪІіпд,
2е11ЫяЫегрПг.
Виазиіа аіиіасеа Ег. ВЬЪ. 448.
ЛѴеішп. 30. Говорушка, Сыроѣжка
(Даль).
Подраздѣленія:
а)	рііео гиЬго, гозео, зап^иіпео (А§.
іпіе^ег). Волуй (Палл.), Сыроѣжка іірас-
ная, Сыроѣжка бѣлая. Чартоплохъ. Сы-
роѣга.—Пол. СзагіорІ’осЬ, Зуго^езика.—
Нѣм. ТаиЫіпд, ВІаиИнд, Неійегііп^. —
Франц. Воитапеі, Кои^еоііе.
Ь)	рііео Яаѵо. Груздь (Палл.). Желтая
Сыроѣжка (Заг. Собол.)
с)	рііео Ііѵійо саевіо (А§. суапохап-
і.Ьи8 8сЬ.) Путникъ васильковый, Си-
някъ (Собол.)
б) рііео оііѵасео' ѵігісіід (А^. ѵігезсепз
8сЬ.) Зеленчакъ (Собол.) — Пол. 2іе1оп-
ка, Оріепка.
Вика X. Виіасеае I. 709. Рута. —
Русин. Рута. — Пол. Виіа. — Чегиск.
Каиіа, Вони, ТоЪоІка, Каіаіа.— Сербск.
ВиВѵіса, Виіа. — Луж. Киіа, Виіка, Ви-
сіска. — Нѣм. Піе Ваиіе. — Франц. Ьа
Кие. — Атл. НегЪ о! Сгасе, Вие.
Ниіа ап^иеуіі'оііа Регз. (В. Ьаіе-
реп8І8 ѴІ11.) есть, по Наггіз’у 327; упо-
*) Вивзиіа етеііса Гг. была уже по-
мѣщена пвн А(?агісиз етеіісиз 8сЬЖ
Вдѣсь приводимъ еще нѣкоторыя на-
званія: Волуй, Волуекъ (Раіі. Собол.)
«алуй. Груздь (Раіі.) — Пол. Зуидеввка,
угоі^гка. — Чегиск. Ргазепіса, АѴгЬауг-
ка‘ Серба:, СПиЬага, Вііиѵага.
 Виіа	307
пинаемая въ Еванг. Лукп XI. 42 Пи-
танъ (С.іав.) Рута (Русск.)
Виіа етаѵѳоіеп.8 Г.' У Діоск. Ре«а-
поп. Сереуіоп. У Римл. ВШа. Фарм.
назв. Виіа Ьогіепзіз з. заііѵа 8. й'га-
ѵеоіепз 8. Іаіііоііа (НегЬа). Рута. Зи-
мозеленъ (Гродн.) — Груз. Маріамъ-
Сакмела. — Нѣм. Піе Сгагіепгаиіе,
сііе §стеіпе Ваиіе, сііе АѴеіпгаиіе.—
франц. Вие сісз .іагсііпз. Вие Гёіісіе. —-
Атл. НегЪ о! (ігасе. Соттоп Вие,
Йігопд зсепіесі Вие. Отеч. Южн. Евр.
Сѣв. А®р. Сильно пахучая трава со-
держитъ эѳирное масло столь острое,
что трава, приложенная къ кожѣ, про-
изводитъ красноту и воспаленіе *). У
древнихъ считалась драгоцѣннымъ вра-
чебнымъ средствомъ отъ отравленія и
какъ согрѣвающее, потогонное, крове-
гонное и укрѣпляющее нервы. Листья
и сѣмена, въ маломъ количествѣ при-
нятыя, способствуютъ пищеваренію, но
большіе пріемы могутъ произвести вы-
кидышъ. Обыкновенно ѣдятъ листья
руты мелко искрошенные съ масломъ
и хлѣбомъ. Свѣжій сокъ травы вхо-
дитъ въ весеннее лечевіе; настой тра-
вы употр. какъ полосканье при злока-
чественной жабѣ горла. Разводится въ
садахъ. Въ Россіи на счетъ этого ра-
стенія существуютъ слѣд. замѣчанія.
Въ Курской губ. разсказываютъ, что
если рано утромъ набросать на откры-
тыхъ для солнца мѣстахъ въ саду или
огородѣ свѣжихъ вѣточекъ руты, то
вскорѣ всѣ змѣи, сколько ихъ есть въ
томъ мѣстѣ, выползутъ и съ жадностью
бросятся пожирать ее, и затѣмъ вскорѣ
околѣваютъ. На Дону суевѣрные посе-
ляне вѣрятъ, что во время грозы рута
есть убѣжище діавола отъ грома и что
громъ бьетъ въ то мѣсто, гдѣ растетъ
эта «идольская травка» (идолъ то-
же что діаволъ).
Виіа топіапа. У Діоск. Ре§апоа
Огеіпоп.
Кромѣ того:
Вайіоіа Ііпоісіез бшеі.—Лучевка (Ак.)
Вевіііз — Веревочникъ. Веіісиіагіа —
Сѣточница (Собол.) ЕЬойіоІа—Родянка.
ЮіоДога — Розовидъ (Даль). Воевіеііа
сапсеііаіа — ІЦелица (Заг.) Воіаіа —
Рѣдкоколечникъ (Макар.) ВиЬив іошеп-
ІО8И8 ЛѴІ1ІСІ. — Пушникъ.
*) При Огівапшп ЪегасІеоНсшп сдѣ-
лано предположеніе, что это есть «Ре-
галъ», разтущій на Аѳонѣ. Не можетъ
ли это быть также Виіа?
20*

308
ВассЬагит — Заііх
8
ЗасеЬагит оШсіпагит Л.
Сггатіп. Кцпііі. I. 474. 8ісий. 405. Греч.
ЗассЬаг, ЗассЬагон отъ араб'ск. Зоикаг,
8иккаг. Сахарный тростникъ. —
Пол. Сикіег, Тггсіпа сикгокга. Сикгоѵг-
пік, Сикгоуѵпіса.— Чешск. Сикгоѵспік.—
Сербск. Зіайогоѵас.— Луж. Сокогіпа.—
Нѣм. ЕсЫез ХискеггоЬг. — Франц.
Саппе к зисге. Возеаи & зисге. — Атл.
Зида!- Сапе. — Груз. Чала-шак(1і)риса,
Шак(Ь)рисъ-чала. Отеч. Остъ-Индія.
Разводится въ Америкѣ.
8ар;іпа ргоеишЬепя X. Са-
гуорЬ. I. 389. Отъ 8а§іпа, кормъ, жиръ,
т. е. хорошій кормъ, откуда Жируха
(Собол. и Сл. Ц. назв. взятое отъ зна-
ченія названія растенія или съ нѣм.
Мазікгаиі) и изм. Жеруха (Даль). Жа-
руха (МеіпзЪ.) Горица, Горнцы (Могил.
Даль и ЗѴіей.) Мокрець (Мал.) Мшан-
ка (Двиг.) Острица, Острицы (Могил.
Пабо и Чол. 5Ѵіей.) Пониклица. — Пол.
Кагшік, Кагшпік. — Чешск. Пгагпік
(ЗІоЬ.) Кгтпіѵка. — Сербск. ПеЬеІкоза,
Юидокоз, Ьіраѵіса (зиЬ 8рег§е11а). —
Луж. Когпценка. — Нѣм. Юаз Мазі-
кгаиі, йаз Кіеіп-Ѵодеікгаиі. — Франц.
Ьа 8а§іпе, — Аніл. Реагі-ріапі, Реагі-
жогі.
За§іІѣагіа ЗааіѣѣаеГоІіа Ь.
Аіізтас. КипіЬ. 3. 165. Отъ лат. 8а-
§ійа, стрѣла, по Формѣ листьевъ. Фарм.
назв. За^іііагіа 8. Ріапіа^о адиаііса (Ёа-
Йіх еі НегЬа). Батланъ (Южн. Росс.)
Батлачикъ (Астрах. Вѣстн. Естеств.
Наукъ 1856). Бадлачикъ (Астрах.) Ват-
лочки (Астрах.) Болотникъ (Тверск.)
Пуп.) — Гусятникъ (Сар.) — Козлы.
Козли (Малор.) Чбвникъ(Малор. Рог.
Волк.) Щучьная трава (Олон. Повѣй.
Григор.) — Назв. искуств. составл.
и заимствованныя. Стрѣла трава,
Стрѣла меньшая трава (Кондр.) Водя-
ная стрѣла (Укр. Кал.) Водяна стрі-
ла, Стрілиця (Малор. Рог.) Стрѣлнца,
Стрѣльница. Стрілка (Малор. Сред.)
Стрѣлолистъ (Двиг. род.) Стрѣло-
листникъ. Совина стрѣла (Сл. Церк.) —
Ушница (съ пол.) — Назв. обіція съ
Аіізта Ріапіа^о, Виіопшв ишЬеІІ. и Ме-
пуапіЬ. ІгіГоІ. вслѣдствіе нѣкотораго
сходства по мѣсту произрастанія —,
Батлачикъ, Вахта, Вахта желтая *)
(Кондр.) Лягушечникъ болотный (Ни-
жег.) Лягушечья трава (Влад.) Желтый
Шильникъ *) (Новор.) Бабка водная
(общ. съ Аіізта Ріапіа^о вслѣдствіе
одинаковаго Фарм. назв.) — Названія
ошиб. присвоиваемыя — Жируха
(Тамб. Сарат.) Плаунъ (Нижег.) Языкъ
зміиный (Кондр.) — Русин. Цибулин-
не. — Пол. Псгуха. Зіггаіка, ЛѴойпа
Зіггаіка. — Чешск. Йірепка (Рг.) Воѣйс,
Йіроѵепка, Йіркоѵепка, Ѵзісе, 8ігіІоѵ-
кй,. — Сербск. Зігеіаха. — Луж. ЛѴойпа
шіі. §іріса, ёір^’епка. — Финн. КеіЬо-
ІеЫі, КеіІіаапІеЫі. — Нѣм. Сетеіпез
Ріеіікгаиі. — Франц. Ьа ЕІёсЬіёге, Ье
ИёсЬіег. ИёсЬе й’еаи. Ьа Зауеѣіе. —
Англ. Соттоп Аггоѵ-Ьеай. Корень муч-
нистъ и употр. калмыками въ пищу.
Баііедгпіа ІіѳгЬасѳа Ъ. Заізо-
Іас. XIII. 2. 144. Бирюгонъ (Левч.) Мо-
крединникъ (Кален.) и иск. составл.
Солецъ тр. (Кондр.) Солеросъ (Кален.)
Солонецъ (Щегл.) Сольникъ (Сл. Церк.)
Солянка. — Пол. ЗоИгой (род.) — Чешск.
Зіаногогес (род.) — Сербск. Сакіещаса,
Сакіепіса. — Финн. Зиоіа-угііі. — Кирг.
Сорокишъ-чупъ (Катал. Турк. выст.)
8вигап (ЬеЬт. зиЬ ѵаг. ргозігаіа). —
Сарты Кыркъ-бугунъ. — Груз. На-
ганъ.— Нѣм. бгіавкгаиі, ©ІаззсЬтаІг.—
Франц. Заіісог, Заіісогпе, Заіісоі, Ье
Зоийе, Раззе-ріегге, Сгізіеівагіп.—Англ.
Сіавзѵгогі, Заііѵгогі (род.) СгаЬ-Огазз,
8еа-Сгаре. Прежде употр. въ видѣ са-
лата какъ противуцынготное средство.
Изъ нея добывается сода и натръ. Раз-
водится искуственно во Франціи.
Баііх Тоигп. Заіісіп. XVI. 2. 191.
У древнихъ Грековъ — Ііеа. Беред-
никъ, Бреднпкъ, Бреднякъ, Вредина.
Верба. Ветла. Вѣтвина. Ива, Ивина,
Ивнякъ. Лоза. Молокитникъ. Раки-
та, Ракитникъ, Ракитовое дерево, Ра-
китовый кустъ, Ракитина. Талъ. Та-
лина, Таловникъ, Тальникъ (съ тат.)
Тополъ, Тополецъ (назв. Ветлы въ пао-
*) Почему это растеніе наз. Желтою
Вахтой, Желтымъ Шильникомъ со-
вершенно непонятно.

Заііх
309
зерскихъ деревн. Костр. губ. Зап. Имп.
Ак. Наукъ. XXIV. 1). Яворъ (Бѣ.і. Сл.
Нос.) — Русин. Путина. Назв. почекъ—
Шутки. — Пол. ѴѴіегхЬа, ѵѴіегзЬіпа. —
Чешск. ЛѴгЪа, Лѵа. — Сербск. ѴгЪа,
Ѵіѣіса, Іѵа. — Луж. ІѴ)егЪа. — Финн.
Ра)п. — Тат. Талъ, Тирякъ. — Кирг.
Куа-талъ, Кызылъ агачъ (Хорошх.),
Талъ. — Ѵзб. Талъ. — Сарты Зарбитъ,
Акъ-талъ, Чирчпкъ-талъ, Талъ. —
Тадж. Видъ. — Бух. Саутъ. — Мордв.
Мокш. Укша (Пенз.) Эрз. Коль. — Чу-
ваш. Хува. — Перм. Бал.ь. — Груз. Ти-
рипи (разн. виды). Негри. — Имер. Ти-
липи-Зецна, Дзецна (Сред.) — Куд. Ос-
сет. Вискатъ. — Гиляки на Сах. Кппіг
(врес.) Меегві.—Сроки на Шискѣ Тйп§-
йе (зрес. СПеЬп.) — Якут. Черный таль-
никъ— Харё-былй.хъ. Бѣл. тальникъ-^-
Урунгъ- былыхъ. — Сигэ, Харй-иря,
Хара-бть, Хара-ымкнъ (Павл. Изв. Сиб.
Отд.) Тшап-іаіак, Зві^і іаіак (какіе-то
виды) МеіпвЬ. — Чукот. Ёморъ (назв.
тальника). — Башк. Кара-таль. — Калм.
Цаганъ-бургузену.— Нѣм. ІѴеійе, ДѴеі-
йепЬаит, ЕеІЬе, ЕеІЬег.— Франц. 8ап1е.
Овіег. — Аніл. ТЬе АѴіІІотѵ, ХѴіѣІіу, 8а1-
1о«г.
Вайіх асиііГоІіа ЖДИ. Зуп. Заііх
ДарЪпоійез ѴіП. р. асиййііа \ѴШЙ.
Красная верба (Фиш.) Верболозъ (Хар.)
Краснолозъ (Ьіпй.) Красноталъ (Укр.
Черняевъ). Красноталь(Малор.) Ше-
люгъ, Шелюга (Малор. Новор.) Ше-
люжникъ, Шелюжина.
8а1іх аІЪа Б. Ргойг. 211. Верба.
Верба бѣлая. Бела верба (Малор.)
Ветла, Ветловникъ. Ветла (Малор.)
Ветла бѣлая ("ѴѴіей.) Ива (Фиш. Карел.)
Обыкн. бѣлая Ива (Щегл.) Лоза (бйій.)
Чернолоза (Хар.) Біла лоза (Малор.
Сред.) Осокорь (У ф.)_ Ракита (Сііісі. Ма-
лор. Стар. Банд.) Черноталъ (Астрах.)
Тальникъ (Сарат.) Талина. Таловое де-
рево (Каш. Приарг. кр.) Талъ.— Ѵешск.
Вёіісе, АѴгЬа Ыіа. — Груз. Тирипи. Ты-
лепи. — Имер. Гур. Митр. Тилипи. —
Латыш. ЖііаЫо, ЛѴіЫоІЬі (Раіі.) АѴіЫоІн
(Жіей.) — Эст. Рао-ри. Ра)о. Воешша
(Раіі.) Закаа-раДі-рии (АѴіей.) — Мордв.
Мокш. Акшу. — Эрз. Каль. — Чуваш.
Имра. — Бух. Видъ. — Бурят. бмЬ-
гбнъ. — Коряк. Тукуі.— Тат. въ Крым.
Таі. — Нѣм. Піе АПегигеійе, Ваиппѵеі-
йе, <1іе тѵеіззе ВгпсЬигеійе, йег ЕаІЬег,
йіе ОегЪегтеісІе, тѵеівзе Жеійе.—Франц.
Запіе Ыапс, РІотЬ Ыапс. — Атл. Сот-
топ тѵЫіе ѴѴіИотѵ.
Заііх ату8^а1іиа 1“ Ргойг. За-
ііх Ігіапйга Б. р. 202. Бѣлолозъ (Астр.)
Бѣлоталъ (Укр. Черн.) Білотѣлъ
(Сред.) Красноталъ (Дадь). Тала (Укр.
I Черняевъ), Тальникъ (Нижег.) Верба
(Собол.) Ветла (Собол. Тв.) Лоза (Мог.)
Лозина (Тамб.) Красная лоза (Харьк.)
Красная ива (Владим.) Ломашникъ
(Нов. Оск.) — Пол. Бога. — Чешск. Ро-
реіка, ЖгЬа ІіІисЬа. Мапйіоѵка. Вус.—
Латыш. Каіігкііз. — Эст. ЛѴезі ра)а
рии. 'ІѴезі гйштеі^аз.— Голъды ВзЪаі-
іаіа; женскія особи—тбгопдкоіа (Мах.
242). —Нѣм. Мапйеіѵѵеійе, Сапееіѵеійе,
; сііе ІапяЫа.Шіде ВизсЫуеійе, сіаз йасоЬз-
Ьоіг, біе РйгвісЬѵѵеійе, йіе РІаЫѵеійе,
ЗсЬаЬѵеійе, ЗсЫскѵеійе. — Франц. Бе
Запіе атапйіег, Озіег гоп§е. — Атл.
Аітопй Іеаѵей АѴіІІосѵ.
Баііх ату^йаііпа Б. ѵаг. сопсоіог.
Лосклый тальникъ. Тагальникъ
(Раіі. 8. Заііх ігіапйга). Мелкая ветла
(Щегл.) Употр. на плетеніе разныхъ
вещей.
8а1іх агсііса Раіі. ѵ. Вгосѵпеі Рг. 286.
Таловый сланецъ (Раіі.)
8а1іх аигііа Б. Ргойг. 220. Ветла
(Соб.) Верба-ушатка. Лоза (бол. ч. губ.)
Ракита, Ракитникъ (Пет.) Тальнйкъ,
Бѣлоталъ (Ниж.) — Чешск. Вокуіка,
Макуі. — Сербск. Іѵа. — Луж. Покоѣ —
Нѣм. Піе ЗаІЬеусѵеійе, йег Запйѵегй.—
Атл. Еагей Еп^іізк МЧПосѵ. Употр. на
разныя плетенія и для дубленія кожъ.
8а1іх ЪаЪуІопіса Б. Рг. 212. Агно-
вы вѣтви, Іерусалимская верба (Сл. Ц.)
Плакучая ива *) — Пол. РІасга^а
дѵіеггба. — Чешск. АѴгЬа ЬаЬуІопвкй,
Зтиіісі, ріаспѵй.. — Сербск. Зігтодіей,—
Луж. ѴІЧзаса идегЬа. — Нѣм. ТЬгапеп-
ой. Тгаиегсѵеійе. — Фраки. Запіе ріен-
гепг, Рагааоі йи §гаші Зеі^пеиг, Заиіе
Йе Ваѣуіопе. — Атл. Тке Вакуіопіап
ог ѴѴееріпг Жіііоѵ.
8а1іх Саргаѳа Б. Рг. 222. Бреди-
на (КауФМ.) Бреднякъ (Твер.) Верба
(Мог.) Верба козья. В е р б о л о з ъ (Мал.
и Зап.) Ива (Укр. и бол. ч. Росс.) Ива
пальмовая. Іва (Малор.) Ивика (Кіев.
Рог.) Ивина (Зап. Росс.) Лоза (Гродн.
Вол. Вор.) Красная лоза (Яросл.) Лози-
на (Ворон.) Тала (Вор. Сгтеі.) Талъ. Та-
ловый кустъ (Тамб.) Ракита-бредина.—
Пол. Ьѵа, Ісѵіпа, Раіиіосѵа сѵіеггЬа, сѵіегг-
*) Упоминается въ Библіи Слав. Верба
и агновы вѣтви. Русск. вербы (Левитъ
XXIII. 40). Слав. Вѣтви напольныя.
Русск. Ивы (Іова ХБ. 17). Слав. Вербіи
(Псалт. СХХХѴІ. 2). Слав. Верба. Русск.
Ива (Исаія ХБІѴ. 4). Предполагаютъ
также, что въ нѣкоторыхъ случаяхъ,
этимъ именемъ назыв. Еіеадппз, при
которомъ удержалось названіе Іеруса-
лимской вербы.

310	Заііх
Ьоіояа. Вііпйзіа. — Чешск. Л\ѵа. «Гпѵіпа,
Ну\ѵа, Ілѵа, Еокуіа, Вакуіа. — Сербек.
Іѵа, Маспоѵіна. Ракита, — Луж. Веіта,
Воітіпа, Воіша, Ваітіса. — Латыш.
Риѣриіи коЬкз.-—Эст. Рбій ра^и, ІетЬгі
рии. — Финн. Ваііара]и, Нау’аѵа, Іетрі-
ргц’и, ѵаЬѵараіи. — Вотяки Бадь (Са-
рап.) — Олъчи и Голъды .ІаЬшіІоззо и
по смѣшен. съ 8а1. ѵітіпаііз —ійн^йа.—
Гилл. ТнібзсЬ (Мах. 243). — Самог. В1§-
сіев. — Бур. ПЬиг (Сеог§.) — Нѣм. Віе
НоЫѵеійе, сіег РаІтЪаит, йіе Раітеп-
ѵѵеійе, сіаз РГеііепІюІг, сііе ЗаЫи'еісіе,
сііе ЗбЪКѵеійе, сііе БігісЬраІте, йег ЛѴіШ-
ка(2еп5ігаисЬ,йіе 2іе^епѵѵеійе.— Франц.
Ье Магсеаи, Іе МагзаиН. — Англ. С-оаі
ЛѴіІІО'.ѵ, ог 8а11оѵѵ, СгеаЬ гоипй Іеаѵесі
ѴНПоѵ ог Заііоѵ. Кора употр. въ ме-
дицинѣ тоже какъ вяжущее. Въ Рос-
сіи употр. на краску, на дубленіе, отъ
цынги, лихорадки, слабости желудка и
вмѣсто хины.
Заііх еіпѳгѳа В. Рг. 221. Вербо-
лоза, Ветла, Ива, Ивина, Івина (Ма-
лор. Рог.) Лоза (РаП. Вил. Полт. Екат.
Укр.) Лозина. Ракитникъ. Сивый таль-
никъ (РаП.) Талина (Уф.) Талъ (Сл. Ак.)
Синоталъ (Вор.) Чернолозъ (въ Мал.
РаП.) Черноталъ (у Каз. РаП. Малор.
Рог.) — Самог. Кагкіпз. — Нгъм. Піе
ёгаие ВгисЬѵѵеійе, йіе Зргоскѵѵеійе, йіе
Зитрйѵеійе, йіе 'ѴѴаззегѵѵеійе.
Заііх сиврійаіа іЗсКаіг. Рг. 208.
Ракита (Тв. Преобр.)
Заііх йѳргѳваа Рай. Бѣлолозникъ.
Бѣлая лоза и всѣ прочія какъ при
родѣ.
Заііх Ггавіііз В. Рг. 209. Верба
(бол. ч. Росс. Черн. Рог. (ігйп. Соб.)
Ломка верба (Мал.) Ветла, Ива (Ряз.)
Ивина (Пск.) Ракита (Орл. Тар.) — Ру-
сины Крихковербъ. — Пол. КгисЬо-
чѵіегиЬ.— Чешск. КгеЬосѵка, Ріазкокгк.—
Сербек. Бела врба. — Луж. Рікаіа ѵ^ег-
Ьа, Рікобісѵа нуегЪа, Рікоіаіа ѵѵуегЬа. —
Латыш. ЗеЫаз сѵіЫоІз. — Эст. Ват-
таі, гйтте1§а8, гйтііка рии. — Финн.
8а1аѵа-ра)и. — Вотяк. Батьпу. — Тат.
Куба. — Нѣм. Піе ЬоЬе Васіпѵеісіе, Віі-
іегчѵеійе, ВгисЬсѵеійе, ЕіеЬегчѵеійе, СНаз-
сѵеісіе, Кнасксѵеійе, Воззѵѵеійе, Бргоск-
ѵѵеійе, Бргбйеіхѵеісіе, йіе тйгЪе АѴеійе.—
Англ. Сгаск ’іѴіІІоіѵ.
8а1іхЬѳгЬасеаВ. Рг. 298. Ерникъ
(Даль). Ивница (Ирк.) Таловая карла
(РаП.)
Заііх іпеиЬасѳа В. Малый таль-
никъ (РаП.) Полевая Ива (Щегл.) Ка-
лужница (Лѣсн. журн. съ пол.) Ракит-
никъ.(Мал. Рог.)
Заііх Ъарропит В. Рг. 276. Бѣлый
тальникъ, Лопарскій тальникъ (РаП.)
Заііх тугііііоійѳіз В. Рг. 229. Та-
ловый ерникъ (РаП.) — Якут. Кіі-
ззіг-іаіак. — финн. йпоіокка-рауи.
Заііх пщгісапв 8т. Рг. 240. Вре-
дина, Брединнпкъ (Даль). Ива, Лоза
волчья.
Заііх рѳпѣапйга В. Рг. 206. Фарм.
назв. Заііх Іаигеа (Соіѣех). Бредъ
(Смол. Ельн.) Верба (Собол. Екат. Вил.)
Вербовникъ. Верба-лоза, Верболозъ
(Зац. Росс. Черняевъ Укр.) Ветла (Тамб.
Меуег. Ак. Сл.) Лоза, Лозина (Тамб.
Меуег). Лоза-золотуха (въ Пол.) Черно-
лозъ. Ломапіникъ (Нов. Оск.) Ракита
(Гродн.) Синеталъ. Тала (Укр. Чери.)
Тальникъ (Вятск. Мейеръ). Шелюгъ.—
Пол. Погіпа.— Чешск. Мапйіоѵка, ІѴгЬа
Ьогка,— Сербек. РгаеЦікоѵіпа.—Латыш.
ВІіЬдзне, ВІіЬзпе. — Финн. На1а-1. На-
іараіи.— Нѣм. ВаиегтѵоІВѵеійе, Війег-
ѵѵеійе, Еаиіѵгеійе, ГіеЬеггіпйе, НаЫег,
Ніівіег, йиізіег. ЬогЪеегсѵеісіе, ^іаѣіе
Зааіѵгеійе, Зсѣааіѵѵеісіе, ЗіесЬѵгеійе,
ЗігоЬѵеійе, ІѴоПѵгеійе. — Фраки. Ье
Заиіе ойогапі. — Англ. Зѵгееі-Озіег.
Заііх ргаееох Норр. Олъчи и Голъды
НАшта^йаз, Н4іпті§йа ѵ. Нйттйа. —
Гольды на устьѣ Сунгари — атті^йа
(Мах. 272).
8а1іх ригригеа В. Рг. 806. Волжан-
ка (Закавк.)Лозникъ(Укр. Черняевъ).
Желтолозникъ (РаП. зиЬ 8. топапйга).
Тальникъ (Самар.) — Русин. Самбірка,
Рокитина. — Пол. ІѴікІе, ’ѴѴікІіна. —
Чешск. 21аІо1усі сегѵѵенё, сепѵепісе.
\ѴгЬа пасЬоѵѵё. — Сербек. ѴгЪа сгѵеш-
са. Какііа.— Луж. Сепѵ)епса. — Нѣм.
Піе гоіЬе Вагіѵѵеійе, йіе гоіЬе ЕрЬеи-
ѵѵеійе, йіе гоіЬе Наагѵгеійе, Нескгозеп-
тѵеійе, Ригригѵёійе, Возетѵеійе, йег
гоНіе ІѴіІдепЬаит. — Фраки. Оеіег
роигрге, Озіег-Гганс, Озіег гоиде. —
Англ. Ригріе ТѴіІіосѵ.
Заііх ругоІаѳГоІіа Весь. Якуты —
8заіусЬа-іа1ак (МеінвЬ.)
Заііх гѳрѳпв В. Рг. 237. Нице-
лозъ (Малор.) Ракитникъ (Тамб.
Меуег). Волосистый тальникъ (РаП. зиЬ
8. Гизса). — Эст. Напе ѵѵіізай, Ьане
ра)и. — Фини. Ейше-р^и. — Самог. 2у1-
ѵѵуёів. — Олъчи Озуенгуига. — Гольды
Огуепкига (Мах. 275). Ѵаг. ЪгасЬуройа—
Якут. Пгип-іаіак, Ѵгйп-іаіак (МеіпзЬ.)
Заііх гѳіива В. Рг. 293. Травяной
тальникъ (РаП.)
Заііх говтагіпіГоІіа В. (Іп Ргойг.
8а1. герепз. Рг. 237). Неталё. Нице-
лозъ (Кіев. Рог.) Ницая лоза, Ницовая
лоза (Мог.) Песчаная лозка (Укр. Ка-
лен.) Мышелозъ (Гродн.) Сѣрый таль-
никъ (РаП. Двиг. КауФм.) Малый таль-
никъ. Ракитникъ (Черняевъ, Укр.

Заііх — Ваіаоіа
811
Малор. Рог.) Ракита, Клещникъ (Олон.)
Черное дерево (Нижег.) — Пол. Каіпз-
діса, Вокііа, Вокісіпа.— Финн. Напііеп-
ра^и. — Эст. Наппара^и.— Перм. и Зыр.
Вай, Вад (Р.)—Тат. Таіі.—Воіг/л. М]6г-
йі. — На Чусов. Тір. — Остяк. ЗасЬаІ
или 8ада1. — Самоѣд. на Печор. Кегка.
На Оби — Него. На Енис. — Ь'ідді. Въ
Томск. Т]оеЬа.—На Пети— ЭДаегск.—
Мот. Аяоіа.— Тут. Зсііекіа.-----Тамут.
8еі, — Курил. 8изи. — Коряк. іаі. —
Камчад. ТзсЬеізсЫт. (РаП.) 8иЬ. 8. гоя 4
тагіпііоііа.
Заііх ЗаеЬ.а1іпѳп8ІЕ 8сЪт. Гил. на
Сах. Кнепді (ЙІеЬп.)
Заііх ЗШгкѳапа ТГйИ. (Гп Ргобг.
8. ѵадапз Апй. р. Нѵійа р. 228). Ракит-
никъ (Тамб. Меуег).
Заііх аіірдіагіэ 8тіік. Рг. 266. Бѣ-
лолозъ (Астр. РаП.)
Заііх ѵітіпаіів Е. Рг. 264. Бѣло-
талъ (Земл. Газ. 1853 № 25). Бѣлый
тальникъ (Даль). Верба (Малор. Стар.
Банд.) Верболозъ (РаП. на Терек. ДѴіей.)
Вербовая лоза (Бесс.) Вязинникъ (Сукл.)
Ива (Собол.) Молдаваньска Іва (Ма-
лор. Рог.) Ива гибкая, Ива лозная, Ива
плетневая. Корзинна лоза, Корзи-
ночникъ, Кузовида (Укр. Кален.)
Лоза (Собол. Черн. Украин.) Лозникъ
(Яросл.) Лоза-вить (въ Пол.) Малокит-
никъ (Карел. въ Тр. Сдб. Общ. Еств.
1875. VI). Ракита (Укр. Оііій.) Ракит-
никъ (Вятск. Меуег). Талажчаникъ
(Ворон. втеі.) Талаженникъ (на Терек.
Раіі.) — Русин. Верболізъ, Лутйна. —
Пол. ІѴііѵа, ЛѴіічѵіпа, ѴЧікоіѵаіа^Ѵіегз-
Ьа, МІокісіпа, Козііпа. — Чешск. \ѴгЬа
козагзка. — Сербек. Векѵа. — Молд.
Лозій. — Латыш. Викка іѵіЫоіз. —
Гольды и Олъчи Тйп§йа. При уст. Сунг.
Вйггда. Кора — ЁПасЬзза. — Гиляки
Кйшді (ЗсЬг. Мах. 243). — Ороч. на
верхн. Ам. Закіа. — Якуты Зага-іаіак.
Зага-іаІаЬ (МеіпвЬ.) — Нѣм. Агтеіз-
тѵеіеіе, Вапйѵѵеібе, Визсідѵеійе, Е1Ь\ѵеі<1е,
Нааггѵеійе, Надеіѵеійе, КогЬѵѵеійе, Зрііз-
іѵеійе, Шегѵгеійе.— Фраки. Ь’Озіег ѵегі,
Іе Вёіаіх. — Англ. Соттоп Озіег. Тгѵід-
§и 'ѴѴШочг.
Заііх ѵііеНіпа Е. Ргойг. 211. Верба.
Желтковая ива (Мейер.) Золотая вер-
ба (Хр.) — Русин. Ветлина, Верба зо-
лота. — Пол. Еіоіосііа, ЕІоіогѵіегзЪа,
ХІоіа тѵіегхЬа. — Чешск. Еіаіісе, 21аіо-
Іусі, РаитЪа. — Сербек. 2пкѵа. — Нѣм.
Віе ке.ІЪе Вапйѵгеійе, йіе гоіЬе Вапй-
тееійе, Вегіѵеійе, Боііепѵеійе, йег деІЬе
ІаІЪег, Ооійтѵеійе, деІЬе Кіеіеггѵеійе,
РегІѵѵеійе, йіе $е!Ъе ІѴеійе. — Франц.
I) Озіег іаипе, 8аи1е ^аипе. — Англ. 6о1-
йеп ІѴПІоіѵ. УеПоѵ-ЬгапсЬей "ѴѴ'іІІО’яг,
боійеп Озіег, УеПочт Озіег.
Заізоіа Оагілг. Заізоіас. Рг. XIII.
2. 179. Заізив, соленый. Качимъ, Мыль-
ная трава (Мейеръ, Бот. Сл.) Сареба-
ракъ (Двиг.) Солянка, Сольная трава
(Эрт. пер.) — Пол. Зойпік, Воібчѵка, Зо-
Іапка) — Чегиск. Зіапісе, Ніапёпка. —
Сербек. 81апіса. — Финн. Кііоккі. —
Нѣм. Заізкгаиі. — Франц. Ба Зоийе. —
Англ. Заііхѵогі.
Заізоіа ѳгіооійез И. В. Бѣлолоз-
никъ’. Соленый кустъ (Карел. Тр. И.
П. О. Е. 1875. № 6. еиЬ Заізоіа АгЬпз-
сиіа РаП.) Качимъ (Левч.)
Заівоіа ЪгасЫаіа РаП. Кирг. Ваіак-
кизіа (Ьеііт.
Заізоіа сІаѵіГоІіа РаЧ. Многолнст-
ный Карагазинъ. — Кирг. Ала-бутк
(Борщ.) Найсикъ кара (Кирѣевъ) вѣр.
ошибка.
Заівоіа егавза М. В. Кирг. Тигдаі-
аіа (ЕеЬт.)
Заівоіа Гоііова 8сЪ,г. Кирг. Маіззік-
кага (ЬеЬт.)
Заіаоіа Ка1іВ.Бориѳъ.*)Верблюжья
трава(Ра11.)Верблюжье сѣно(Сл.Ц.)Золь-
никъ (Кален.) Камчакъ (Карел.) **). Ка-
*) Именемъ «Бориѳа» называется
Оурзорѣііа ЗігиіЬіит Б., а имена «Ка-
тунъ, Покатунъ, Перекати поле. Ка-
чимъ, Бабій умъ» — общія съ Сурзо-
рЫІа рапіеиіаіа; названія Мыла и Мыль-
ной травы Общія съ (хурворііііа тигаііз
и ОурзорЫІа ЗігиіЬіит. Принимая все
это въ соображеніе, можно, кажется,
безошибочно сказать, что эта общность
названій у столь различныхъ между
собою растеній, какъ ОурзорЬіІа и Заі-
зоіа, произошла отъ того, что Сурзо-
рііііа ЗігиіЬіит и Заізоіа Каіі носятъ
общее названіе Бориеа, вслѣдствіе чего
названія другаго вида бурворЬПа и пе-
решли къ Заізоіа. Названіемъ Перекати
поле назыв. также Сепіаигеа оѵіпа и
Сепіаигеа рагѵійога, которыя кромѣ
того носятъ еще общія названія съ
Заізоіа Каіі — Курай, а первое Верб-
люжья. Очевидно, что и здѣсь всѣ эти
общія названія даны только потому,
что Заізоіа Каіі, (Сепіаигеа оѵіпа п
рагѵійога носятъ одно общее названіе
Курая, а вообще въ нашей номенкла-
турѣ растенія замѣчено, что если есть
между двумя растеніями одно общее
названіе, то и всѣ другія названія, при-
надлежащія одному изъ растеній, пере-
носятся къ другому.
**) Нагг. 278 полагаетъ, что упоми-
наемый въ Библіи Слав. Трава Бори-

312
Заізоіа — Заіѵіа
мочка (Даль П. 825 вѣр. слѣд. Колюч-
ка). Качимъ (Даль II. 713). Каравинъ
(Сл. Ц.) Катунъ (Урал. Хор.) Покатунъ,
Покатичиикъ (Даль). Катиаодь (’ѴѴіесі.)
ІІерекатиполе (Труд. 1854) Малор.
Колючка (Южн. Росс.) Колюка, Уко-
люка (Курск.) Курай (Укр. Газ. Лѣс.
Калм. степь). Курашка (Труды). Мыль-
ная трава (Даль). Киргизское мыло (Ка-
рел.) Поташникъ (Кален.) Соленая тра-
ва (Кондр.) Солянка. (Даль). Сарыба-
рАкъ (Даль). Бабій умъ.—ІІол. Зойаік.—
Чешск. ІдіпЬо-л'й Ьуііпа. — Сербск. 81а-
піса. — Тат. въ Крыму Камчакъ. —
Кирг. Камчакъ (по Карелину), Суранъ
(Пот. разн. виды), Кангбакъ (Хорошх.)
Тіща-.кагар (об. Форма), КитатІзсЬак
(вѣтвист.), Ваіаккизу (прям.) ЬеЬт. —
Нѣм. Каіірйапге, Оетеіпез Заізкгаиі,
Каіікгаиі, йаз МеегвіасЬеІкгапі, йіе
ЗапйЬагіІІе, йаз Зсогріопзкгаиі, (Паз-
зсЬтаІх. — Франц. Ьа Зоийе сиШѵёе.—
Англ. Ргіскіу СНаззмгогѣ Зо'ѵсі-и'огі.
Зола даетъ чистую соду и киргизами
употребляется для приготовленія мыла.
Въ Самар. губ. употр. отъ колотья въ
бокахъ.
Заіаоіа Зода Ь. Фарм.' иазв. Заізоіа
з. Каіі шарг (НегЬа). Поташникъ, Со-
лянка (Сл. Ц.) — Нѣм. Пая Зеезаік, сііе
Зойарйапге, йаз Зойазаіккгаиѣ— Франц.
Ь’НегЬе ап ѵегге, 1е Заізоіа Сотпшп,
Зоийе соттипе, Магіе ѵп1§аіге, 8а1і-
соі. Заіісоііе, Заіісог, Аісаііе, Заізоѵіе,
Вопсагй, Магіе ёріпеизе.
Заізоіа Тга^ив Ь. Фарм. назв. Нег-
ѣа Тга§і. Всѣ ѵпотр. какъ мочегонныя.
Заіѵадрга шйіса Поуіе. Заіѵайогас.
ЬіпйІ. Зерно горчичное (упом. въ
Еванг.) См. Рігсипіа аЬуззіпіса.
Заіѵіа Ь. ЬаЬіаѣ XII. 262. Отъ заі-
ѵаге, помогать. Древніе назыв. ЗрЬасоз,
ЕІеІізрЬасоз, Ногтіпоп — различные
виды Заіѵіае. СалФІева трава (Стар.
рук. Леч.) Шалфей. Шалфея (Кондр.)
Р^сии. Шалвія. — Пол. Зхаіхѵіа, 8хоі-
'.ѵі]'а. — Чешск. ёаітѵё], §а1йа. Койісе,
Йтигап, ёаіѵес, Йаіѵісе, §а!ѵіпа. —
Сербск. ЖалФща, Пелин (Лавр.) Зіаѵи-
Ца. — Кайи1)а (въ Далм. и Йллир.) —
Арм. Егеспакъ. — Нѣм. ЗаІЬеі. —
Франц. Ье 8аи§е. — Англ. ТЬе Заде.
Заіѵіа АѳіІаіоріз Ь. Фарм. назв.
АеіЬіоріз (НегЬа). Бабки (Ворон. Би-
рючъ). Буквица (Екат.) по сходству съ
Веіоп. Дивина (Кіев.) по сходству съ
еова, Русск. Щелокъ — относится до
Заізоіа Каіі. Другіе же — что это есть
Зпаейа топоіса, равно какъ Слав. мыло,
Русск. щелокъ (Малах. III. 2).
ѴегЬ. Ключъ трава (Кондр. Сл. Ак.)
Медвѣжье ухо, Ведмеже ухо (Ма-
лор. Рог.) Медвѣжьи ушки (Кар.) Пу-
танъ (Кален.) Ранникъ (Кален.) Ра-
стопшникъ (Екат.) Муринская трава
(Мейеръ, Бот. Сл.) Еѳіопскій шалфей
(Даль, иск.) Молд. Сиынтыникы (Бесс.)
Тат. Паша-пыпахъ-отъ (Тавр.)
Заіѵіа аивѣгіаса Ь. Воложскія
бабки (Херс.) Дремука (Вор.)
Заіѵіа ЬѳѣопіеаеГоІіа Кат. (3. Ѵег-
Ьепасеа Ь.) Васильки (Екат.) Василь-
ки водяные (Харьк.) — Франц. Ргий-
Ьотте. — Англ. ЛѴікІ-СІагу.
Заіѵіа йитѳіогит АпЛг. Бабки
(Малор.) Васильки (Укр. Кален.) Ва-
силекъ малый, Золототысячникъ (Даль).
Заіѵіа зіиѣіпона Ь. Кадыло (Бесс.
съ сербск. назв. Заіѵ. оійс.) — Русин.
Моклячникъ. — Чешск. Мебгппісе. —
Сербск. Мейипіса, Месіак. — Имер. ПІа-
ламандиль (Сред.) — Рач. Имер. Хия
(Сред.)
Заіѵіа Ногтіпит Ь. У Діоск. Ног-
тіпоп. Фарм. назв. Ногтіпит ѵегит з.
Оаіііігісѣит ѵегит (НегЬа). Бековина
(Сл. Ц.) Гранатъ трава (Кондр. общ.
съ пол. названіемъ Заіѵіа ргаіепзіз).
Звѣсиносъ (Амб. см. пол. назв.) Мелис-
са пиринейская (Амб.) Шалфей рим-
скій (Эк. Маг.) Ш. степной (Сл. Макар.)
Шалфея полевая (Кондр.) — Пол. 2ѵѵіе-
віпозек. — іЬьм. В&тізсЬез ЗсЬагіасЬ-
кгаиі, ЗсЬор&аІЬеі, йег ЗсЬагІеу. —
Франц. Ь’Огтіп, 1е Ргий-Ьотте. Ёіеиг-
Геиіііе. — Англ. Ногтіпит.
Заіѵіа петогоза Ь. Драголюбъ
(Волк. Малор.) Васильки дикіе (Хар.)
Заіѵіа пиіапа Ь. Бабка, Бабки
(Южн. Росс.) Голышъ, Голишъ (Ма-
лор.) Дикій Василекъ (Хар.) Красный
Василекъ (Ворон.) Кошачья дремота
(Ворон.) Отъ опухоли парятъ больные
мѣста.
Заіѵіа ойісіпаіів Ь. У Діоск. н др.
ЕІеІіврЬасов (друг. виды тоже). Фарм.
назв. Заіѵіа іюгіепзіз з. оййсіпаііз (НЬ.)
НегЬа засга. ШалФей (бол. ч. Росс.)
и изм. ШалФІй (Екат.) Шальвія (Югб-
зап. Росс.) Шавлій (Щегл.) Шевлія
(Малор. Левч.)—Русин. Шальвія, Шев-
лія, Шоловія. — Пол. Заіѵеу йотас].—
Чешск. Шалфей. — Сербск. Калавер
(Панч.) Жалвія, Кадула (Мик) Кайиііа
ргозіа или ЗІаѵиЦа. По Карадж. — у
Серб. ЖалФща, у Нерног. — Пелинъ;
Кадѵлья. — Кузю. 2е1Ьца.— Груз. Сал-
біа, "Салаби. — Кирг. Шалпей. — Нѣм.
Вег ЕйеІзаІЬеі, СагіепваІЬеі, К&пі^з-
ЗаІЬеі, КгеигзаІЬеі, йег детеіпе ЗаІЬеі,
ТивепйваІЬеі. — Франц. 8аи§е оГйсіпеІ,
ЕгапсЬе. — Англ. Соттоп ог Сагйеп

Заіѵіа — ЗатЬисив
313
8аде. Съ издавна употр.' въ медицинѣ
какъ сильное айвігіпдепв, служащее къ
укрѣпленію силъ. Нынѣ употр. какъ
полосканье при болѣзни горла и зу-
бовъ. Подъ именемъ Греческаго чая
употр. на востокѣ вмѣсто чая.
Заіѵіа рѳпйиіа ѴаЫ. Полёвн ва-
сильки (Малор. Волк.)
Заіѵіа ротіГѳга В. Наросты отъ
укушенія насѣкомыми, образующіеся
на листьяхъ, употр. въ пищу. Вся тра-
ва употр. греками вмѣсто чая.
Заіѵіа ргаіѳпаія X. Фарм. назв.
Заіѵіа ргаіепвів, в. Ногтіпит ргаіеиве.
Вабка (Вол.) Бабки (Малор. Рог.) Си-
няя буквица (Чернйг.) Васильки, Ва-
сильки полевые, поліовы Васэль-
ки (Умань). Васэлэкъ, Васэльки
(Малор.) Иванъ да Марья (Тул.) Кап-
луны (Тавр.) Кокишь *) (Умань), Ко-
піечникъ (Вор.) Кукуруцка (Ьіпй.) Ма-
тушникъ (Подол.) Медовка (Полт.) Ме-
дунки (Кіев.) Подсвинухъ (Умань).
Свинушки (Умаиь). Самосѣй (Балта
Смири.) Сокірки (Малор.) Шавлія,
Ша л хве я (Малор. Рог.) Шалфея, Шал-
вія (Малор.) —- Пол. Сгапаіек. — Чешск.
Варапа (ЗІоЬ.) — Нѣм. Віе ІѴіевепваІ-
Ьеу, ВбшівсЬе, ТйгківсЬе, іѵіійе Заі-
Ьеу, ЗсЬагІасЬкгаиі. — Франц. Заиде
ваиѵаде, Заиде Йев ргёв, Тоиіе Ьоппе
йев ргёз.—Англ. Меааоѵѵ Сіагу. Имѣетъ
противный запахъ и вкусъ и прежде
употр. въ медицинѣ.
Заіѵіа Зсіагеа В. Фарм. назв. Зсіа-
геа ѵ. Ногтіпит заііѵит а. СаІІіігісЬит
(НегЬа). Салвея мушкатная. Мушкат-
ный шалфей. Луговой шалфей.— Чешск.
Рікаі.— Сербск. Мёс]е пЬо. Въ Далм.
Іѵапо-аеЦе (Зеппопег). — Нѣм. Ѳагіеп-
зсЬагІасЬ, МизкаІеІІегааІЬеі. 81. ЛоЬап-
певкгаиі. — Фрирѣ. Ьа Зсіагёе, Огѵаіе,
Тоиіе Ьоппе. Имѣетъ особенный, весь-
ма ароматическій, нѣсколько одуряю-
щій запахъ. Прибавляютъ къ пиву и
виву для сообщенія мушкатнаго запа-
ха. Отеч. Южн. Евр. и Востокъ.
Заіѵіа зуіѵѳвігів Ь. Бабки. Ва-
сильки (Херс. Екат.) Васильки по-
левые (Екат. Огип.) Полеви василь-
ки (Мал. Сред.) Степной василекъ
(Укр. Черняевъ). Степний василёкъ
(Рог.) Соколій перелетъ (Сарат.) Сухо-
вершки (Хар.) Дикій шалфей, Полевой
шалФей.— Сербск. Плаветникъ (Кар.)—
Тат. Менемша-куль (Тавр.)
Заіѵіа ѵѳгНсіПаіа В. Бабка (Вор.)
ьУквица (Екат.) Жабрей (Каз.) Кри-
ничникъ (Волын.) Лопушекъ (Укр.)
) См. также ЗопсЬиз сіііаѣиз.
Свинушникъ (Малор.) Цвигрій (Орл.)
Русин. Свинюхъ. — Чешск. ВаЬвке исЬо
(ЗІоЬ.) Въ Орл. губ. пьютъ если у кого
не держится моча
ЗатЬисив В. Саргііоі. IV. 321.
Отъ ЗатЬух или Залйух — означаетъ
красный цвѣтъ. Бузина. Безъ-де-
рев О (Стар. Рукоп. Иноз.) Бзовникъ,
База (Бѣлор. Сл. Нос.)—Русин. Бозъ.—
Пол. Вег. — Чешск. Вег, СЬеЬг. —
Сербск. Абзов, Авта, Апта. Въ Далм.
Илл. — Вагау. — Нѣм. Оег Ноііипйег,
йег ЕІіейегЬаит.—Фраки. Ье Зигеаи.—
Атл. ТЬе Еійег.
ЗатЬисив адиайса РН. Ѵій. УіЬиг-
пит Ориіив.
ЗатЬисив ЕЬиІив В. У Діоск. и
Плин. СЬатаеасіе. У Вирг. и Соіит.—
ЕЬиіив. Фарм. назв. ЕЬиіив (Васс. ЕоІ.
Зет. Кай. еі Согі. іпіег). Бузина*) во-
нючая (Денг), вялая (ошиб. Сл. Ц.),
яловая (Полт. Авг.), красная (Ьіпй.),
малорослая (Щегл.), собачья (Кален.)
Бузникъ (Новор. Малор. Ойій.) Бузов-
нйкъ и иск. Буйникъ (ІѴіей.) Бзюкъ
(Малор. Рог.) Вязовина, Вязовникъ (Ма-
лор.) Гебдъ дер. (Кондр. 14). Хебдъ тр.
(Кондр. 129) вѣр. съ пол. Зеленикъ (Сл.
Ак.) КауФМ. и ошиб. Селеникъ (Сл. Ак.)
Пусторосль (Даль). Хаменахтъ трава
(Кондр. 128 — съ древн. назв.) Черно-.
былъ (на Терек. Раіі.) — Русин. Баз-
нпкъ. — Пол. НеЬй, СЬеЬй, СЬаЬвіпа,
СЬері (йіе). — Чешск. НеЬй, СЬеЬй,
СЬЬег, СЬЬека, СЬоЬгйа, СЬеЬйі, НеЬйі.
Ройкетпі сЬеЬг. — Сербск. Апта, Бу-
р)ан, Аптовина. У Дубров. — Хабат
(Кар.) У Далм. Йллир. — АЬйоѵ, НаЬаІ
(Зепп.) — Дуж. Рвусі Ьбг, Зтіегіпе
геіе. — Латыш. КгиЬкІі. — Эст. Коега
бів рии. — Груз. Имер. Гур. Антцли
(Кн. Эр.) Анцли (Сит. Сред.) — Мингр.
Интчири. — Тат. СЬиІйу. — Перс. Ка-
ііап (ВоЬве). — Нѣм. Сіе АсЬіепвіаийе,
йег АскегЬоПішйег, йіе АсіепЬееге, йег
АЬк, йег АііісЬ, йег гоіЬе, іѵіійе Ноііип-
йег, йег КгаиіЬоІІшійег, ХѵѵегдЬоІІип-
йег,—Франц. Ь’НіёЫе, ГТёЫе, Зигеап-
НіёЫе. Реііі Зигеаи. — Атл. Оапеѵогі,
Оапев Ыоой, Отѵагі Еійег, ЛѴаІІіѵогі.
Всѣ части имѣютъ сильное слабитель-
ное свойство. Цвѣты имѣютъ свойство
придавать особенно пріятный запахъ
яблокамъ и потому ихъ обсыпаютъ су-
хими цвѣтами бузины во время лежки.
ЗатЬисив пі§га В. У ТеоФр. Асіе.
Фарм. назв. ЗатЬисив (Гіог. еі Вассае).
*) Назв. «Бузина» вѣроятно взято
съ новогреческаго названія этого ре-
стекія «Воигіа».

314	ЗашЬисиз
Плоды -Щапа Асіез. Базовникъ (Раіі.)
Базъ (Курск.) Вознякъ. Вузъ (Сл. Церк.
Кондр.) Возъ дерево (Раіі.) Бузина
(повсюду). Бузына. Бузокъ (Малор.)
Буз-ь. Пищальникъ (Кондр.) Пусторосль
(Кондр.) и изм. Пусторылъ (Раіі. Кондр.
Мал.) Самбукъ и изм. Самвикъ (Подол.)
Черемха дикая (Кондр.) — Русин. Баз-
никъ, Хабзина, Базъ. — ?е«ск. Вег
сегп^. — Сербск. Ваг^а, Хода. База, Ба-
заг, Базговияа, Зова (кустъ черной бу-
зины), Овзовнна (Лавр.) Бзова (Панч.)—
Луж. Вбг, Вогогѵс. — Болг. Буз луж-
ской.—Молд. Везу (Рог.) Сокъ (Рупр.)—
Имер. Джаръ-гвеля, Мачи (Сред.)
Кгруахе (Эр.) Грукулусъ-хэ (Сит.) —
Груз. Дидгула. Дидгули, Дудгула, Т(Ь)хи-
п(Ь)села.—Мингр. Джашк(Ь)вида (Эр.)—
Латыш. РіизсЬи (ріеейеги) коЬкз. —
Эст. Коега біврии, Іеейгіриа, ІосЦа біз-
рии.—Тат. въ Кр. СЬауаІ-а^аізсЬ (Раіі.)
а по Рудзск. — Сарбэ, Кавалъ-Агачъ,
Эски-агачъ.— Нѣм. Вег АаІзЬогпЬаит,
Йег АІЬогпЬаит, йег ВаитЬоІйег, йег
Еііейег, йег ЕІіейегЬаит, НоІйегЬаит,
Оетеіпе Ноііипйег, Кеііекеп, ЗсЫЬі-
кеп. — Фракѣ. Б’НіёЫе, 1е Зигеаи сот-
тип. НаиіЬоіз, Виііеп, Йеиіііеі, Ѳгапй-
Вигеаи, Виріег, Визеаи. — Англ. ТЬе
Соттоп ог Ыаск Ггиііей Еійег, Воге-
Тгее, Вопг-Тгее. Цвѣты употр. въ ме-
дицинѣ какъ отличное потогонное при
простудѣ. Прочія части, а особенно
кора, употребл. отъ водяной болѣзни.
Цвѣтами обкладываютъ яблоки для
приданія имъ хорошаго запаха.
БатЪисиз гасѳтоза Ъ. Бузина,
Красная бузина (повсюду). Бузин-
никъ (Твер.) Бузъ. Червона бузина
(Малор.) Бучканъ (Раіі) Дикая кали-
на *) (Сиб. Раіі.) Пищальникъ (Ѳтеі.
Кондр.) Пищальница (Даль). Пусторосль
(Ц. Сл.) Цѣвочникъ (Вятск. Меуег,
Пот.) и изм. Шевошнакъ (Раіі.) Чеве-
чушникъ (Котел.) — Пол. Когаіохѵу Ьег,
Вег сгегтѵопу, Вег §огпу. — Чешск. Вег
сегтопу, Ьогпё, Іезпё, ВаЬиІка, ВаЬи-
Ііпку. —Луж. Нбгзкі, ййѴі Ьбг. Яго-
ды — Вогапска. — Болг. Буз женски.—
Вотяк. 8уегі-ри (Раіі.) Серыпу (Серг.)—
Перм. Зына-пу, т. е. вонючее дерево.—
Тат. ЦзнІ-азаівсЬ. — Тунг. Воіокот-
ког. — Остяк. Ітезап-зозе ій. озза Ѵі-
іпіагшп. — Голъды при устьѣ Уссури
Нап^бпвкига. Нап^бкога. При. устьѣ
Сунгари— ВзЬйІесЬіа (Мах.) — Аино на
*) Названіе, конечно,'сочиненное и
появившееся вслѣдствіе того, что Ѵі-
Ъигпит Ориіиз, т. е. настоящая калина,
наз. въ <г>арм. ЗатЬисиз адиаііса.
- 8ап§иівогЪа
Сах. Оззбкопі. — Гиляки Коп^-сі (Мах.
135). — Гил. на Сах. К1юп§і (СІеЬп.) —
Нѣм. ТгаиЬепЬоІІипйег, НігзсЬЬоІІип-
Йег, Вегдѣоійег, йег лѵіігіе, гоіѣе Ноііип-
йег. — Франгь. ‘ Бе Зигеаи а ^гаррез.
Можетъ употр. какъ и черная. Изъ
зеренъ можно получать масло.
Затоіия Ѵаіегапйі Ь. Ргіпш-
Іас. VIII. 72. Фарм. назв. Ватоіиз з.
Апачаііів асріаііса (НегЬа). Сѣверница
(ІЦегл.) Сѣверница водяная. — Пол.
Іагпік, ВоЪоѵтіса, у Іипйг.—Йуіевіёс.—
Чегиск. /ііепес (Рг.) Роіоспіѵка (ЗІоЬ.)—
Сербск. Йііепас. Хііаѵас. — Луж. Роіос-
піѵка. — Финн. Рипка. — Нѣм. Ѵаіе-
тапйізсѣе ВасЬЬип^е. Оіе Вивде, йег
Рипкеп, йіе ЗаІгЬпп^е, йіе ѴГаззегріш-
ріпеіі. — Фракѣ- Рітргепеііе адна-
іідие. — Англ. Вгоок-кгеей, АѴаіег-Ріт-
ріпеіі. Трава противъ скорбута.
8аа§ціпагіа (фарм.) ѵ.Сегапіит зап-
§иіпеит еі Роіудопит аѵісиіаге.
8ап@иіпаИв ѵ. Роіу^опит аѵісиіаге.
ЗапвиіядгЪа Г. Возас. II. 593.
8ап§иіз — кровь и вогЪеге — хлебать.
Красноголовникъ. — Пол. Кг^іёсі^.—
Чегиск. Тоіеп (Рг.) Кгѵаѵё когепі Ва-
гизка (81оЬ.) КгѵізігёЬ (Ор.) — Сербск.
Кгѵага. — Финн. Рипа іирри, іирріо. —
Нѣм. Оег АѴіезепкпорѣ — Фракѣ. Ба
8ап§иізогЬе. — Англ. ВигпеС
8ап§и.ізогЪа оМсіпаІіа *) Ъ. Фарм.
назв. Рітріпеііа ііаііса (Кай.) Бедре-
нецъ (Кондр. отъ Фарм. назв.) Выпа-
дошная (Ниж.) Грыжникъ (Балта). Яло-
вый золотникъ (Хар.) Каточки, Ка-
тышки (Вор.) Красноголовникъ обык-
новенный (Сиб. Каш.) Красные ко-
ренья (Верхотур. у. Перм. г.) Крово-
соска лечебная (Щегл. пер.) Крово-
хлебка (пер. съ лат.) Луговка (Влад.) —
Мышьякъ (у Якут. Отеі. Вѣр. измѣ-
ненное якутск. назв. ІтувасЬ). Наголо-
ватень (Черняев. Консп.) Огорошникъ
(Екат.) Простудная трава (Волог.) Пру-
тякъ(Вор.) Радовикъ, Рядовикъ **)
(Малор.) Дикая рябина (Влад. Каз.) Лѣс-
ная рябинка (Нижег.) Рябинникъ
(Перм.) — по сходству листьевъ съ ли-
стьями Рябины. Серебряный листъ (Уф.)
Снурокъ (у Якут. Сгтеі.) — Совья стрѣ-
*) Вапдиіз. ой‘. имѣетъ много общихъ
названій съ разными видами Сепіаигеа,
какъ-то: Наголоватень, Красноголов-
никъ, Черноголовникъ, Родовикъ и др.
происшедшія вѣроятно вслѣдствіе нѣ-
котораго сходства обоихъ растеній.
**) Вѣроятно измѣненное Родовикъ,
по употребленію отъ кровотеченія при
родахъ въ Малороссіи.

- Заропагіа	315
Но^аіе зеіе. Но)а\ѵа. — Нѣм. Пег епго-
рйізсЬе Запікеі, ВгпсЬкгаиі, сіег ІѴшій-
вапікеі. Неіі аііег Зсііайеп. — Франц.
8апіс1е. — Англ. Запісіе, 8еИ-Ьеа1.
Пользовалась извѣстностью превосход-
ной цѣлебной травы по употр. при кро-
вотеченіяхъ изъ легкихъ. Входила
также въ составъ «Швейцарскаго
чая».
Яапіаіит Б. Запіаіас. XIV. 681.
Арабск. назв. Ззапйаі. Дерево индѣй-
ское (Кондр.) Сандальное дерево. —
Пол. СгупйаІіп, Супйеііп, Сіпйеііп, 8ап-
йаіотѵіес, Заайаіотѵе йгхетго. — Чешск.
Запіаі. — Сербск. Запіаі. — Ярл. Джан-
танъ *). — Нѣм. Пег ЗапйеІЬашп. Зап-
іеІЬацш. — Франи. Пе Запіаі, 1е 8ап-
йаі. —Атл. Запйаі-туоой. Изъ многихъ
видовъ замѣчателенъ Запіаіига аІЬиш П.
доставл. бѣлый и желтый Сандалъ, Під1-
пшп Запіаіі аІЬит еі сіігіпит. Отеч.
Остъ-Индія, Малабар. п Зондск. о-ва
и Запіаішп Егеусіпеііапшп Оаий., изъ
пахучей древесины котораго получается
масло, идущее на приготовленіе китай-
скихъ курительныхъ свѣчекъ.
8апѣ"о1іп.а Тоигп. Сотроз. VI. 35.
Запсіиа — святой и Ііпит, ленъ. Гли-
стогонъ (Даль) иск. сост. — Пол. Йѵі?-
іоііпа, Йт^іогібІ. — Чегиск. Зѵуаіоііпа.—
Сербск. Зѵеіоііпа.—Луж. Б^аіоспіска.—
Нѣм. Піе Неі1і§епрйапзе. — Франц. Ьа
Запіоііпе. — Англ. Ьаѵепйег СоНоп.
Запіоііпа СЬатаеоурагіввив Б.
У Діоскор. женскій АЬгоіопоп. Фарм.
назв. Запіоііпа з. АЬгоіапит Гетіпа
(НЬ. в. ЗиттіШез). Кипарисная трава
(Кондр. 158) пер. — Нѣм. Піе ВпзсЬ-
сургеззе, йег МеегіѵегтиіЬ, Сургеззеп-
кгаиі. — Франц. П’Аигопе ГетеІІе, 1е
Сургёз паіп.— Аніл. ТЬе Птагі Сургевз
Запіоііпа ог Ьаѵепйег Сойоп. Употр.
противу глистовъ и для истребленія
моли. Южн. Евр.
Запіоііпа Ггаагапііявіта НогЛс.
Тоже употр. противу глистовъ и въ
Европу идетъ подъ именемъ ЕаЬапіп,
Фаганина.
Заропагіа Б. СагуорЬ. Рг. I. 365.
Отъ 8аро, мыло. Мыльнянка (Двиг. пе-
рев.)—Пол. Муйеіпіса, Муйіпіса, Муйі-
пік, Мусіеіпік, Муйіо^ѵпік, Муйіо. —
Чешск. Муйіісе,— Сербск. Зарипіка, 8а-
рип)аса. — Луж. Косе туйіо. — Нгъм.
ЗеіГепкгаиі. — Франц. Заропаіге, 8а-
ѵоппіеге. — Аніл. Зоирхѵогі— всѣ сост.
пск.
Заропагіа оГйсіпаІіэ Б. Фарм.
назв. 8аропагіа з. Заропагіа гиЬга (Кай.)
ЗапёшзогЪа -
ла ♦) (Кондр.) Сонина стрѣла (Северг.)
Савина (Орл. Курск. очев. измѣн. Со-
нина). Сухозолотица (Укр. Малор.)
Трудница (ІѴіей.) Ужачье зелье (Волын.)
Угрямъ (Орл.) Хлѣбенка (Сиб. Раіі.)
Черноголовка (Кондр. Отеі.) Черного-
ловникъ (Сиб. Кашин.) Чернотравъ (Са-
мар.) Шишечки (Ниж.) -- Чегиск. Тоіеп,
Тозіеп, гааіеі'і ііско. — Сербск. Кегѵага
іекагзка.—Луж. 2упіпе ж>]ііі)окге хеі.—
Финн. Роіцап Іирріо. — Тат. Челна. —
Бур. Сюдунъ. — Якут. Билюйск. окр.
Ымыяхъ (Павл.) ТтузасЬ-оі (Маак.) -г
Тунъ. Мопо (Павл.) — Нѣм. Піе Гаізсііе
ВіЬегпеІІ, гоіЬе ВіЬегпеІІ, Йаз Віиі-
кгаиі, Йаз ВІиівігбр&Ьеп, Йіе Віийгиг-
геі, Йав ПгасЬепЫиі, Йіе Ьгаипе ЬеЬег-
Ыише, Йаз Рйгйеіѵигткгаиі, йаз Зрег-
Ьегкгаці, йег детеіпе АѴіезепкпорІ, йав
МЧезепкоІЫеіп. — Франц. Рішргепеііе
йев ргёв, й’іиііе. — Аніл. Сгеці Вигпеі,
8Ьор Вигпеі, Віоой-іуогі. Корень съ
давнихъ поръ употребл. въ медицинѣ
какъ стягивающее средство при крово-
теченіяхъ геморроидальныхъ, менстру-
альныхъ, катаррѣ легкихъ, поносахъ
и т. д. Трава же до сихъ поръ употр.
какъ народное средство при легочной
чахоткѣ. Превосходная кормовая тра-
ва, разводимая искуственно. Въ Россіи
употр. отъ завала въ груди и боли въ
поясницѣ (Каз.), при выпаденіи ки-
шокъ (Ниж.), отъ грыжи у дѣтей (Уф.)
Женщины пьютъ отъ излишняго кро-
вотеченія или болѣзни, называемой
«уливой» (Сарат.) Въ Пермской губ.
корни растенія употребл. внутрь отъ
красной грыжи и отъ сердца; сна-
ружи въ видѣ припарки отъ змѣевца
(Красноуф.) Крыл. Якуты Вилюйскаго
округа ѣдятъ замороженные корни
этого растенія, подъ именемъ «бытѣ»
а также варятъ ихъ въ молокѣ. Пьютъ
также отъ рѣзи въ желудкѣ (Павл.)
ЗапаиівогЪа ѣѳпиіГоИа НізсН. Ги-
ляки — ОгоЬбсЫ (Мах. 94).
Запюиіа еигораеа Б. ПтЬеІІ.
IV. 84. Отъ Запаге — помогать, лечііть.
У ТаЬегп. 84 Сопзоіійа диіпдиеіоііа. 8а-
пісиіа. У Ойо ВгипГеІз — Оіарепзіа.
Фарм. назв. Запісиіа. з. Віарепвіа (НЬ.)
Лечу ха (Кондр. иск. сост.) Подлѣс-
никъ (Двиг.) Трепешникъ (Смол.
Ельн.) Цѣлебная трава (перев. съ нѣм.)
Здоровая трава (иск. сост.) — Пол. 2ап-
кіеі, Запкіеі (род.) Ьуззсгакѵ Іекагзкі
(вид.) — Чешск. 2іпйа\ѵа (род.) 2айк1,2а-
пікеі. 2апукІ, 2епік!е)і, Васек гіѵу
пеЬо сегпу. — Сербск. 2йгаѵас. — Луж.
*) См. Роіегіпт 8ап§пізогЬа.
*) Малайск. назв. із|епйап.

316
Заролагіа — Заіугіит
Арапка (ЛѴіей.) Бобовникъ (Волын.)
Бѣлая гвоздига (въ Сад. Тв. Пуп.)
Гвоздички полевыя, большія (Кондр.)
Воздушный жасминъ (Вят. Лал.) Поле-
вой жасминъ (Вор.) Кокелъ (Екат. изм.
Куколь). Купена (Смол.) — Мушлица
(Малор. Рог.) — Мыльнянка (Дв. Щегл.)
Мыльникъ (Кондр. Щегл.) Мыльница.
Мыльный корень (Нов. Оск.) Мыль-
ная трава (Кондр.) Мыльный цвѣтъ.
Дикое ныло. Кукушкино мыло. Собачье
мыло. Собаче мило (Малор.) Татар-
ское мыло — всѣ перев. и иск. сост.
Натягачи (Черн. Микл.) Натяг (Ма-
лор.) Стягач (Малор. Волк. по дѣйст-
вію стягивать раны). Пузырникъ (Вил.)
Соколій перелетъ (Щегл.) Сороконе-
дужникъ (Сарат.) Суставникъ (Нижег.)
Фіалка, Полевой Фіалокъ (Минск.) Ч и-
стуха (Укр. Калеиич. Рог.) Шведка
(МГіей.) — Русины Звоздикъ. — Пол.
Рзіе «охйгікі. — Чешск. Муйіісе. —
Луж. Муйііса, Муйіпік. — Латыш. Зее-
РІи вакпе. —Эст. Рбіе гоЬі —Нѣм. Піе
Нцпйвпеіке, йаз Майедкгані, ЗсЫйззеІ-
кгані, йіе ЗсЫйззеіѵгагг, йаз §еЪгаисЬ-
ІісЬе ЗеіЕепкгаиі, йіе Зеі&шгаггеі, йаз
Зраігепкгаиі, ЛѴасЬвкгаиі, Йіе АѴазсЬ-
т.ѵигк. — Франц. Заѵоппіёге, НегЪе к
іоиіоаз. — Аніл. Вгиізе-ногі, Еиііег’в
НегЬ. Корень содержитъ Сапонинъ;
въ порошкѣ возбуждаетъ сильное чи-
ханье ; смѣшанный съ водою сильно
пѣнится.
Заропагіа Ѵассагіа X. Нынѣ Ѵас-
сагіа тпі^агіз Нозі. Прозорннкъ (Полт.)
Стоголовникъ *) (Малор.) Тысяча-
головъ (Малор. Сред.) Тысячаголов-
никъ. — Чешск. Кгаѵіпес. — Сербск. Рі-
регаі.— Луж. Кгштоѵка.— Кирі. Кэкрэ
(на Тарб.) — Нѣм. ѲеѣгеійезеіГепкгаиІ,
йіе КаізегЫише, йазКпЬкгаиі, йег ѵіійе
ДѴаій, ЕгйѵеісЬ. — Аніл. Соѵ-ЬегЬ.
Увеличиваетъ количество молока у ко-
ровъ. Вредно лошадямъ. На Тарбага-
тзѣ киргизы употр. свѣжую траву отъ
зубной боли. "
Народа АсЬган №П. Зароіас.
ѴПІ. 173. Доставляетъ Согіех Зароіае,
сѣм. — Огапа Зароііііа.
Заггасёпіа ригригѳа X. ЬГе-
репіЬ. Въ послѣднее время рекомендо-
валось какъ превосходное лекарство
отъ натуральной оспы (Петерб. Вѣд,
*) Названіе Стоголовника встрѣча-
лось уже подъ ОурзорЬіІа рапісиШа,
конечно, вслѣдствіе того, что одинъ
изъ видовъ ОурзорЬіІа, а именно О.
ЗігиіЬішп наз. прежде Заронагіа Ьізра-
піса.
' 1872. А« 218), что, какъ кажется, ока-
залось преувеличеннымъ. Отеч. Сѣв.
Америка.
ЗагнарагШа Ріі. V. Зтііах зурЬуІі-
ііса.
ЗанзаГгая оГГісіпаІѳЛ'сео. Ьаи-
гас. XV. 1. 140. Доставл. Кайіх Зазза-
Ггаз, Ьідпшп ЗаззаГгаз, Ьідпшп Еоепі-
сиіі. Сассафрасъ, Зазза&азЬоія, Геп-
сЬеіЬоІз. Воіз йе ЗаззаЕгаз, Сінпапіоп
ѵгоой ог ЗаззаЕгаз Ьаигеі. Отеч. Сѣв.
Америка.
ЗаіигёЦа Р. ЬаЬіаі. XII. 209. По
Лини, отъ Заіугов по возбуждающему
дѣйствію. По Плин. отъ Заіигаге. Ча-
беръ. — Пол. СхаЪег, СзаѴіг, С^Ьг, Си^-
Ьегек. — Чешск. СаЬг. СіЬг, ЙсиЬгік,
Запіогіпка, 8аіига)ка, СиЬг. — Сербск.
СиЬаг. Цупар (Лавр.) — Луж. ВоЪоѵ-
ка. — Нѣм. Заіиге]. ВоЬпепкгаиі, Ріеі-
Гегкгаиі. — Франц. Ьа Заггіеііе.— Атл.
Веап-ігезвеі, Заѵогу.
Заіигеіа Ьогіепзіз Р. Фарм. назв.
Заіигеуа Ьоті. з. заііѵа. Сипііа заііѵа в.
Нуззориз адгезіізЩЪ.) Чаберъ (повсю-
ду). Чаборъ (Бѣлор.) и изм. Чабіоръ,
Чобръ (Щегл.) Чабрецъ, Чебрецъ, Че-
брець. Чабрецъ. Чембаръ, Чебчикъ.
Чебрчикъ (Полт.) Шеберъ, Шебер-
никъ (Чернйг. Кален.) Щеберъ. —
Груз. Имер. Тур. Мшпр. К(Ь)ондари. —
Арм. Кондари. Контаръ (Варш.) —
Мврдв. Мокш. Цапаръ. Эрз. Чапаръ.—
Хив. Гюл-Райханъ. — Нѣм. Сагіепза-
іигеі, Оешеінез РЕейегкгаиі, ВоЬпеп-
кгаиі, дешеіпег Зоттегзаіиге^, йег баг-
іепциепйеі, бег Оагіепузор, йег КаІЪ-
узор, біе КаІЪзиягіеЬеі, Казекгаиі, Кбі-
Іепкгаиі, Йег ИчпеЬеІузор. 'ѴѴіІДег Нуз-
зор. — Франц. Ьа ааггіеііе дез )агйіпз.
Загреііе, Заѵогёе, Зайгёе. — Аніл. Рер-
рег- мгогі. Разводится какъ приправа.
Заѣигѳіа топіапа Р. Зимній ча-
беръ. — Нѣм. МІіпіегЬоЬпепкгаиі.
8аѣитѳ]а ру^таѳа ВіеЪ. еі За-
іигѳіа зрісаіа Ѵіз. — Фарм. назв.
ТЬутив сгеіісиз (НЬ.)
8аіиге)а ТЬутЪга Р. Фарм. назв.
ТЬутЬга ѵега (НЬ.) Сильное АрЬгойі-
зіасит (отчего и Пріапъ назыв. іЬут-
ЬгорЬадцз).
Заіугіит Р. ОгсЬій. Отъ Заіугов
(которое взято съ арабск. Заіаг, козелъ)
по замѣтному аФродизіаческому влія-
нію растенія, баіугіон Піозс. есть Асе-
гиз апігорорЬога, а его Заіутіоп егуіЬго-
піоп есть ЕгіііПагіа ругепаіса. Ко-
кушникъ, Кукушникъ, Кукушкины
слезки. У ‘Кондр. Ручки или Лисьи
яйца (ай Асегаз анісорорЬоп). Яйца
княжія трава (148). М .. о или ребячьи
м.. ушки.

Заыззигеа -
Ваиэзигѳа ПС. Сотрозіі. VI. 331.
Ваиязигѳа атага ПС. Горькій
корень (Левч.) Горькуша. Горькая
трава (Якут. Сшеі. вѣроятно искуств.)
Отваръ корней употр. въ Сибири отъ
сифилитическаго лома костей.
Яапавигѳа §1отега(;а Роіг. Горь-
кая трава (по Волг. Уралу Раіі.) Соло-
нешная трава (Уф.) Банзада (въ Даур.)
Наивнигеа руеаоеерЬаІа Рей. Об-
легчиха (Сл. Ак.)	<
ЗахіГга§а П. 8ахііга§. IV. 17.
Захшп — камень, ігап^еге, ломать. Ка-
меноломка (Даль). Камнеломка (Двиі.
иск. сост.) Коликамень (Кондр.) Пере-
ломъ каменный (Кондр.) всѣ иск. сост.—-
Разрывъ трава (Сл. Церк. иск.) — Пол.
Якаіпіса, Зкаіпік, -Ъоішкапііеп, 21оші-
катіей. Возрікатіей. — Чегиск. Ьоші-
кйтеп. — Сербск. Ьотіка, Катепіка.—
Луж. Кпікас, Киікиіатіса, Киікаіе геіе,
8іо1ріса. — Финн. Кіѵігікко, гікко. —
Нѣм. ЗіеіпЬгесЬ. — Франц. БахіГга^е.—
Англ. Зіопе-Ъгеак, ТЬігІзіапе (въ Шот-
ландіи).
ЗахіГга^а ЬгопсЫаІів Р. Колючки.
Женская перелойная трава (Сиб.)
Туні. Зптопо (&еог§. 264). Якуты Ви-
люйск. округа употребляютъ ее въ жен-
скихъ болѣзняхъ какъ средство вяжу-
щее и останавливающее излишнія кро-
вотеченія.
ВахіГгава сгазвіГоІіа X. Баданъ,
Боданъ (Раіі.) Равоцвѣтъ (Кален. иск.
сост.) Монгольскій (а не Мунгальскій
какъ въ Сл. Акад.) чай. Сибирскій чай.
Чагырь(Алт. Пот.) Чагирскій чай.
Употр. въ Сибири отъ поноса и лихо-
радокъ. Листья старые, пролежавшіе
зиму подъ снѣгомъ, собираютъ и упо-
требл. калмыками вмѣсто чая. Корни
имѣютъ свойство противодѣйствовать
гніенію или разложенію.
ЗахіГгака ^гапиіаіа X. Фарм. назв.
ЗахИга^а аІЬа *) (Зет. НегЬа еі Кіо-.
гев).
8ах.іГгар;а Нігсиіиа X. Каменосѣкъ
козлій (Сиб. нер.) Царскія очи (Стар.
Рук.)
Бахійа^а ваппепіона X. Ааро-
нова борода (у торг. въ Москвѣ).
Венерины косы (тоже въ Малор.)
Вахій-а^а шпЪгова X. Вѣм. Рог-
яеІІапЫйтсЬеп. — Франц. МідпопеНе,
Атоигеііе, Вёвезроіг йез реіпігез. —
Аніл. Іюпйоп-Ргііе, Уапсу Ргеііу. Ыопе
і(Захіі’гада гиЬга есть Зрігаеа Гііі-
реваиіа, отчего и есть общія названія:
Полевыя мышки, Овечьи оришки. Зем-
ляныя почки, ягоды.
- ЗеаЬіоэа	317
во ргеііу. РгаЙіп^ Рагпеіі, Зі. Раігіск’8
СаЬЬале.
ЗсаЪіояа Вдт. еі РЛиІі. Пірзас,
IV. 654. Отъ БсаЬіев, чесотка, по упо-
требленію отъ накожныхъ болѣзней.
Бутыльникъ (Яросл. Матер. 26). Коро-
ста (Даль). Короставикъ. Короставникъ
(КауФМ. зиЬ ТгісЬега) — всѣ иск. Ма-
кырь (Сиб.) Попы*) (Смол. Ельн.) Свер-
бежница (иск. сост.) Скабіоза. Синявка
(Даль). Сивёцъ (КауФМ. ошибк. вмѣсто
Синецъ зиЬ Зиссіва). Трава грудная
(Кондр.) — Пол. Іігуакіеѵг **). ЗлѵіеггЬ-
піса. — Чешск. СЬгавіа^ес. Каѵіав Ніа-
ѵас (зиЬ Азіегосерііаіиз).—Сербск. Ргіез-
кос, Рггепіса, Ргезкос, Регёег.іса. —
Луж. Вирас, ВиЫіп, Віщііп, Ніоѵас. —
Латыш. Кави теЫев, іѵііка теЫез. —
Финн. ВипзигиоЬо.—Ніъм. вгіпйкгаиі.—
Франц. ЗсаЬіеизе. — Англ. ЗсаЫоиз.
ВсаЪіова агѵепвів. Зуп. Кпаиііа
агѵемів Соиіі. ТгісЬега агѵепм. Ди-
кая астра(Моск.) Полевая астра (Во-
лог. Моск.) Синяя астра (Новг.) Блош-
никъ (Пск.) Багна (Орл.) Болоболь-
никъ (Твер. Ост. Новг.) Вдовушки
(Малор. Горн.) Головки, Головнякъ
(Твер. Рж. Пуп.) Грудная трава (Лял.
Ниж.) Волопіки лиловые (Тавр.) Ве-
ретовая (Олон. вѣр. отъ Вередовая съ
нѣм.) Звѣздочки (Ниж. общ. съ Азіга).
Команичникъ (Могил.) Короста (знач.
назв.) я отсюда производныя — Коро-
ставикъ (Двиг.) Короставникъ (КауФМ.)
Коростникъ, Коростовикъ, Коростянка
(Даль). Полевой компоштыльонъ (т. е.
Астра) Под. Шейк. Козелецъ (Пет.)
Красноголовка (Олон.) Купалка (Екат.)
Куколь горькій (Каз.) Медовникъ (Ни-
жег.) Наголоватокъ (Екат. Огип.)
(общ. съ Сепіаиг. по сходству). Немоч-
вая (Нижег.) Огирчакъ (Екат. Огип.
Харьк.) Одышная трава ***) (Амб.) Ола-
дошникъ (Екатер.) Христова палочка
(Умань). Переполохъ (Тамб.) Повнякій
(Волын.) — Лупникъ (Алт. Пот.) Пу-
повника, (Вятск. Лепех.) и измѣненн.
Попки, Попокъ (Могил.) — Пугов-
иикъ (Ворон. общ. съ Сепіаиг. по нѣ-
котор. сходству). Разгозилъ? (Екат.) Ра-
стопырникъ (Черн.) Свербежница (Мал.
пер. назв.) Серпуха(Эк. Маг.) Синявка
(Мал.) Скабіоза. Дикая скабіоза. Шка-
біоза (Гродн.) Собачкн (Влад;) Совочья
*) Вѣроятно измѣненное «Пупъ»,
такъ какъ ЗсаЬ. Зпссіза употр. въ на-
родной медицинѣ «отъ сорванія пупа».
**) Ск. Сусіашеп.
***) См. Отмычная трава при ЗсаЬіова
Зиссіза.

318
БсаЪіона
трава (Олон.) Стоголовникъ (Бесс. общ.
еъ яѣк. Сепі. и Зарои.) Теріакъ поле-
вой (Кондр.) Трава отъ выпадошей
(Костр.) Чесотная трава. Чесоточ-
ная трава (Твер, Корч.) — иск. сост.
Шилабнекъ луговой. — Русин, Жов-
тільннця. — Пол. Розіггаі, СНо-лгас.
Хѵ/іегяЬіса роіпа. — Чешск. Ніівпік, —
Луж. Н!о»ас. — Сажи. Ва)огз.~Корел.
Янай-лейбю. Лейбю і’ейну (Олон.) —
Эст. йапекзе Шіей, з'шпіказ, дітакав,
ацаіагі йеіп, ракита гоЬі.— Фмян. йата-
каа, ІаттазЬеіпа, шаѣогиоЬо, рореіо-
Іиигі.—Арм. Гюль-битанъ.—Нѣм. Аро-
яіет - Сггіпйкгаиі. АскегзсаЬіозе, Аро-
зіеткгаиі, бетеіпе ЗсаЬіозе, ’І,Ѵіііч'еп-
Ыите, СгкІгеЫшве, Огіпйкгаиі. —
Франц. Ьап^ие Йе ѴасЬе, Мігіііон,
Огеіііе Й’кпез, РІиеі.— Атл. ВІие-Сарз.
Прежде употребл. внутрь отъ водянки
легкихъ, а снаружи отъ чесотки. Нынѣ
цвѣты идутъ на краску. Въ Волын. г.
употр. для истребленіи разнаго рода
червей у скота, а въ Тавр. для истреб-
ленія блохъ. Останавливаетъ поносъ,
производимый пріемомъ Изгона, Еи-
ркогЬ. раіизігіз (Лепех. Дн. Зап.)
ВоаЫова аігоригригеа Ъ. Вдов-
ки, Вдовы, Вдовые цвѣты — съ нѣм.
Бархотки (Полт.)
ВсаЬіова СоІитЪагіа П. Фарм.
назв. ЗсаЬіоза тіпог. Желтая Скабіоза.
Тат. Кая-олынчекъ-отъ (Тавр.)
ВсаЪіова осЬтоІеиса Ь. Борода-
вочникъ (Кіевск.) Грудная трава
(Кондр.) Дребъ (Екат.) Огиикъ (Кіев.)
Пупникъ (Алт. Пот.) Пуповникъ
(Ставр.) Употр. на присыпку струпьевъ
и для выведеніи бородавокъ.
ЗеаЬіова Зиесіва П. Зуп. Биссіза
ргаіепзіз МбепсЬ. Фарм. назв. Могзиз
ВіаЬоІі з. Зиссіза (Вайіх) — откуда —
Дьнвольское угрызеніе, Дьявольское
укушеніе, Дьявольское откушеніе, Чер-
товъ кусъ, Чертовъ обгрызокъ (Экон.
Маг.), Чертогрызъ *) (Сл. Ц.) — Назва-
нія основанныя на укороченной Формѣ
главнаго корня, какъ бы откушенной.
Къ этой же категоріи относятся и слѣд.
названія: Безпятая трава (Экон. Маг.)
Подрѣзная трава (Кондр.), Пригрызъ
(Кален.)— Болт о вникъ (Тв. Ост. Пуп.)
Бронецъ (Ворон.) Великановъ цвѣтъ
(Моск.) Грудная трава(Костр.) Далиха
(Тамб. Меуег). Долйха (Сл. Ц.) Дѣто-
родинъ (Вятск.) — Ка(у)маница (Могил.
Смол.) Ка(у)маничникъ (Могил. Пабо и
Чол.) Камуница (Гродн.) Колосница
(Мог.) Конопель лѣсная (Гродн.) Коро-
ста (пер. ЗсаЪіоза). Лизунъ (Эк. Маг.)—
Любка (Кіев.) Отмычная *) трава
(Каш. Приарг. край) и ошибочно От-
мышная трава (бшеі.) Отдышная трава
(Кондр. Собол.) Одышная тр. (Лепех.)—
Пискарникъ **) (Сиб.) Пуповная
тр., Пупвикъ, Пуповникъ (Перм.
Сиб.) и измѣн. Попы (Кал. Смол.)—Пла-
кунъ (Орл.) Ранвикъ (Подол.) по употр.
отъ ранъ. Самоправа (Вят.) Свербежнаи
трава, Свербежница (’Ѵіей.)—иск. сост.
на основаніи значенія слова ЗсаЬіоза.
Синецъ (Снег.Русс.посл,)***) и взмѣн.
Синюкъ, Синякъ (Твер. Ост. Пуп.)
Сивецъ (Смол. и КауФм. Моск. Фл.)
Лѣсной табакъ (Петерб.) Чертогонъ
трава****). Чортова борода (Пет. Вѣ)д.
Чортовъ корень (Кален.) Языкъ (Во-
лог. Новг. Пск. Смол. Моск.) Языч-
никъ (Твер. Ост. Пуп.) Лѣсной языч-
никъ (Владим.) Коровій языкъ*****)
(Сиб. РаП.) Яловень боровой (Черн.) —
Пол. Пг.іакіеѵ. ЙеЬго ссагіон-е.— Чешск.
Сегікиз. — Сербек. Хакизак, Бакизка.
Різкаѵіса (Рапс.) Пискавец (Панч.) —
Луж. бегіотеу ѵоікизк, Сегіону кизк,
Ргікизк сегіон'е, Рираѵас. — Болг. Тен-
тява. — Эст. РііЬе ІеЪей. — Латыш.
База теЫез, Ѵ/еІІа коЬзііпі. — Финн.
Ригііуиигі, кагтеепрізіо)иигі, Ьігипрн-
гета. — Нѣм. Паа АЪЪіззкгаиі, йаз 8і.
Реіегзкгаиі, Йег ТеиГеІзаЬЬізз, ЗитрГзса-
Ьіозе, АЬЫз. — Франц. Могі Йи йіаЫе,
*) Названіе хотя очевидно и пере-
веденное съ лат. Могзиз БіаЬоІі, но
имѣющее свою легенду, основанную на
томъ, что эта трава имѣетъ пере-
ѣденный корень. Однажды Богъ спо-
рилъ съ чортомъ. Чортъ говорилъ:
«я палецъ перегрызу у человѣка». А
Богъ сказалъ: «н создамъ такую траву,
которая можетъ вылечить эту болѣзнь,
и создалъ». Чортъ подгрызъ корень
этой травы, а Богъ пустилъ отъ нен
корешки во всѣ сторовы; такъ эта
трава корня настоящаго не имѣетъ, а
живетъ маленькими корешками (Пот.)
*) Отъ глагола отмыкать, т. е. откры-
вать замки.
**) Назв. такъ потому, что кладутъ
листъ на палецъ и ртомъ производятъ
дребежжащій звукъ или пискъ (Пот.)
***) См. ВЬіпапіЬиз.
*♦**) Чертогонъ трава ... гонитъ
бѣсовъ, порчу колдунами напущенную
съурочиваетъ, всякія болѣзни цѣлитъ
и дѣвичью зазнобу унимаетъ (Мельвик.
Въ Лѣс.)
=•****) Подъ этимъ же именемъ опи-
сывается въ Знахарской Рукописи Г.
Гачисскаго. № 15.

ЗсаЫова — Зсігрив
319
Ьа Зиссізе, НегЬе <3е 81. йозерЬ, Мот-
айте йи ВіаЫе, Ветогз йи ВіаЫе, НегЬе
й ПіаЫе. — Англ. ВасЬеІог’й Виііопз,
Беѵіі’8 Ьіі, ГогеЫііеп-Моге. Віие-Сар.
Корень прежде употр. въ медицинѣ
снаружи отъ ранъ, а внутрь отъ водя-
ной, глистовъ и т. д. Въ Россіи свѣжіе
листья прикладываютъ отъ волосатика
и застарѣлыхъ вонючихъ язвъ (Твер.
Пуп.) Въ Пермск. губ. пьютъ отъ над-
сады вслѣдствіе «сорванія съ пупа» и4
вообще боли въ животѣ — отчего и
наз. Пуповникъ. Въ Моск. Тул. Ворон.
употр. отъ укушенія бѣшеной собакой,
или ужаленія змѣей; въ Кал. губ. от-
варъ травы отъ венерической болѣзни,
въ Твер. и друг. отъ ранъ у лошадей.
Листья употр. на краску въ зеленый
цвѣтъ, сѣмена на желтую краску.
ВсаЬіова исгапіса. Волошки бѣ-
лые (Тавр. по сходству цвѣта съ Сеп-
іаиг).
Воапсііх бгіігіп. ПтЬеІІ. IV. 220.
Кервель. — Пол. ТгуЬпІа, ТгхеЪиіа.—
Чешск. АѴосЫісе. — Сербек. СезЦіка,
1{»1еп)аса. — Нѣм. Вег ХайеІкегЬеІ,
КегЬеЬ КбгЬеІ.— Франц. Ье Сегіеиіі.—
Англ. Сісеіу, 8сапйіх.
Зсалйіх аивігаіів Ъ. Фарм. назв.
Зсапйіх ііаііса.
Зсапйіх СегеГоІіит Ь. V. АпіЬгіз-
сив Сегеіоііит.
Веапйіх ойогаѣа П. V. МуггЬів ойо-
гаіа.
Зсапйіх Ресіеп ТГ. Фарм. назв.
Зсапйіх в. Ресіеп Ѵепегів (НегЬа). Ве-
неринъ гребень (Кондр. перев.) Иголь-
никъ, Игольникъ (искуств. сост.) Пряс-
лица венерина (Кондр. перев.) — Нѣм.
Оег Ѵепизкатт. — Франц. Ье Реівпе
йе Ѵёпиа. Аі^иіІІе йе Ьег§ег. Аі^иіііе
йез йатев. НегЬе к 1’аівиіПеіСе. — Англ.
Ьайу’з СотЬ, ЗЬерЬегй’а Кеейіе, Ѵепиа
СотЬ.
ЗеЬѳисІігёгіа раіивігів Ь.
Йипса^іп. КипѣЬ. 3. 146. Ситница бо-
лотная (Собол.) — Пол. Ви^піса, ВІоі-
піса, СгГ2§йпіса Ыоіпа. — Чегиск. Віаі-
піее, Нгаихпісе, Нгияпісе. — Луж. Віоі-
піса. — Финн. Ьеѵйккб. — Нѣм. Моог-
аітзе.
ЗсЫгорЬуПит Рг. Нутепіп.
ВЬЬ. 444. У Даля зиЬ ЗсЬігорЬуПшп
Соштипе. — Пестрякъ, родъ гриба или
нароста, губы на деревѣ (ІП. 94).
ЗсЬоѳпив Л. Сурегас. КипіЬ. II.
334. ВЬупсЬоврогасеае Зіеий. II. 165.
Веревочникъ (Собол.) Камышъ, Куга,
Очеретъ (Щегл.) Очеретикъ (Сл. Ц.)
Пуговккъ (Бот. Амб.) Ситѣ (Даль). Ситъ,
уыуь (Собол.)—Пол. Магхуса.— Чегиск.
вазша, Нгоіаовзтка.— Сербек. Йазіпа.—
Луж. Йавіу'а. — Нгъм. Кпорі^газ, КпорЬ
гіеі. — Франц. СЬоіп. — Англ. Вод-
гизЬ.
Зсіііа і. АарЬойеІ. КипіЬ. IV. 314.
Пролѣска (КауФм.) — Пол. ОззІосЬ,
СёЬиІа тогзка, СёЬиІа гатогзка, СёЬи-
ііса. — Чешск. 8кііа, ,8куіа. — Сербек.
Могзкі іик. — Луж. Сезпіска. — Нѣм.
Віе МееггѵіеЬеІ, ЗіегпгѵіеЬеЬ—Франц.
Ьа Зсіііе. — ,/1>и.4. Вциііі. 8еа-Опіоп.
Зсіііа атоепа Ь. Подснѣжники
синіе. — Нѣм. ЗіетІгуасідіЪ.—.Франгі.
Ьа йасіпіЬе ёіоііёе, Ьа йасіпіЬе йе Маі.
ЯсіііааиигѳаЪ. Пролѣска(Ворон.)
Луковицы Ѣдятъ и красятъ ими яйца.
8сШа ЬіГоІіа Н. Подснѣжникъ.
Пролѣска (Вор.) Растъ, Рястъ (Ма-
лор.) Гвоздичный Растъ (Умань).
Сиротки (Ворон.) — Сербек. Процепак,
Никсица (Панч.)
ЗсШа сѳгпиа Но$т. Подснѣж-
ники (бол. ч. Росс.) Подснѣжники са-
довые синіе (Пуп.) Пролѣска (Курск.
Хар. Вор. и др.) Голубые пролѣски.
Голубі проліеки (Малор.) Перелѣска
(Ставр.) Просерень, Просирень (Даль).
Ростики (Вор. и Даль).
8оШа шагНіта Ѣ. Фарм. назв.
ЗсіПа 8. Здиіііа (Вай. еі ЬнІЬиз). Настоя-
щій морской лукъ, Сквилла. — Нѣм.
АесЫе МееггтгіеЬеІ. — Франц. О^поп
тагіп. — Англ. 8сі11е-8еа Опіоп.
Зоігрив І>. Сурегас. КипіЬ. II. 157.
Зсітреае Зіеий. 2.83. Камышъ (Кондр.
КауФм.) Кушуръ. Куширъ (Даль). Куга,
Кура (Даль). Мйлици (Минск.) Нюнька
(ок. Гурьев.) Очеретикъ, Очеретъ (Мал.)
Ситникъ, Ситникъ, Ситовникъ. Сыть
(Амб.) Ситовье. Тростникъ (Кондр.) —
Пол. Зііочѵіпа, Зііоѵіе. — Чешск. ёгіріпа,
ёкгіріпа, РаІасЬ. — Сербек. Зіііпа, 8і-
ііпас.—Луж. ёкгіріпа, Копіса, Ргоса.—
Финн. Каіеіе. — Кирг. Каръ-Улень
(Пот.) — Латыш. АзсЬкі йипі, теійі.
ВоЬпі. — Эегп. Ког)ай, Кбгдай, Кбгк-
тей. — Нѣм. Віе Віпае. — Франц. Ье
Зсігре. — Англ. СіиЬ-ВизЬ. ВиІгизЬ,
ВивЬ^гавз. Веег’а Ьаіг (8сігр. саезрііоаа).
Зсігрив НоІовоЬоѳпив Ъ. — Кирг.
Хохумъ. Въ Хивѣ изъ этого растенія
дѣлаютъ паруса, а бухарцы заплетаютъ
въ него дыни и арбузы, которые при-
вѣшиваются въ комнатахъ.
Зсігрив Іасивігів К. Фарм. назв.
Зсігриз ша|ог 8. Йипсиа шахіншз *).
Камышъ (въ бол. ч. Росс.) Комишъ
(Малор.) Куга (Ворон. Малор. Екат.)
Окуга (у Кирг.) Кура (Ойій. ошибка).
*) Вслѣдствіе чего названія общія
тому и другому виду.

320	Зоігриз
Махалки (Цвѣт. въ Астр. губ.) Ожи-
на (Малор. Стар. Банд.) Обручная
трава (Пет. Меркл.) Осітнякъ (Ма-
лор. Сред,) Рогизъ, Рогозъ, Рогоза (Ма-
лор. Стар. Банд.) Сита (Псков. Якушк.)
Ситникъ. Ситнокъ. Ситовникъ (Сл. Ц.)
Треста (Пск. Твер.) Хвощъ озерный
(Сар.) — Русин. Канка, Ганка. — Пол.
йііотѵіе ѵгойпе, Зііоѵіпа зегіагпа, Зікпік,
Подога, Водогіпа. — Чешск. КоЬоггіе,
КоЬогіе. — Сербск. Сита. — Луж. \Ѵо(1-
пеЬо тийоиге Коаікі. — Чуваш. Хо-
мышъ. — Финн. йагѵікаізіа. — Нѣм.
Біе РіетйеЪіпзе, БитрГЬіпзе, ТеісЬЪіп-
зе. — Франц. йопс Леа (оппеИегз. йопс
йез сЬаіаіегз. — Аніл. Баке СІнЬ-гизЬ.
СаНаіІ Йад (въ Амер.) Тиіе гооі. (въ Ка-
ЛИФ.)
Зеігрив тагііітив В. О р ѣ ш н и къ
(Сар.) Свинуха (Астр.) Орѣшки на кор-
няхъ могутъ быть употребляемы въ
пищу. — Финн. МегікаЬіІа, Мегікаізіа.
Въ Померан. — НотідЬоІй (ХеіІзсЬг. йіг
Ассііт. 1864. X—ХП).
Зсігрив зуіѵайсив А. Лепеш-
иякъ, Лепеха (Малор. Рог.) Маргоки.
Осока, болотная Осока. Дикій Осотъ.
Зсігрие ТаЬѳгпѳшопѣапив Стві.
Малый камышъ (Біпй.) Жёбънча
цибуля (Малор. Рог. Волк.) — Якуты
КпІасЪап. (МеіпвЬ.)
ЗоіѳгапіііивЪ. РагопусЬ. Ш. 378.
Отъ греч. зсіегоз, сухой, твердый и
анѣЬов, цвѣтокъ. Дивала (Дв.) Коже-
цвѣть (иск. соч.) — Пол. Сгепгіес. —
Чешск. СЬтегек. 2аЬі коіёпко (81оЬ.) —
Сербск. Тгезкаѵіса. — Луж. Сёгнуотсс,
Зикас. — Фини, йазепЬеіпа. — Нѣм.
Бег Кпапеі, Кпапі, КпбгісЬ. — Франц.
Ба бпаѵеііе. — Аніл. Кпаигеі.
Зеіегапйшв аппшів Б. Безсочная
трава (Сл. Ак. перев.) Бородавочная
трава (Кунгур.) Венеринъ волосъ. Ве-
ревокъ (Витск.) Голодокъ (Гродн) Гор-
лянка (Пермь). Дивала (Вятск. Леп.)
Жвачка (Шнейд. Петерб. Фл.) Жвака
(Даль). Канцелярскій корень (Кален.)
Кожецвѣтъ. Кошенильникъ (Пет. Фл.)
Муровецъ (Могил.) Боровой проскур-
никъ (Кіев.) Пахатный чаберъ (Даль).
Русин. Бородавникъ. — Нѣм. йаЬгідег
Кпанеі, Зотшегкпаиеі, Аскегкпйгісіі.
На корняхъ этого вида тоже встрѣ-
чается «червецъ» — хотя главнѣйшее
его мѣстопребываніе составляетъ слѣ-
дующій видъ. Въ видѣ припарки упо-
требл. около Кунгура отъ бородавокъ.
Въ окр. Перми отъ опуху. отъ боли
горла (Крыл.)
ЯсІѳгапіЬив рѳгешііѳ Б. Фарм.
назв. Роіудопит соссііегит. Гржимот-
никъ (Гродн.) Дивала. Дивила. Дивана
- Зсоіорепйгіит
(Вил.) Кровь Іоанна Крестителя (Кондр.
пер.) Іоаннова кровь. Мурышка (Вил.)
Порхунъ (Вил.) Сивецъ боровой(МиНск-)
Червецъ, Червечникъ 'Сл. Церк. иск.
сост.) — Пол. (ягитоіек. 8шіе1ка (на
Волыни). Схепѵіес іпѵаіу. — Нѣм. Ваз
Віиѣктаиѣ, йіе йеиѣзсЬе СосЬепіІІе, йаз
йоЬаппізЫиі, йег БапйкпбіегісЬ, йег роі-
пізсѣе ДѴедеІгіи. — Франц. Ба 8сІе-
гапЙіе.— Англ. РоІізѢ-СосЬіиеаІ, РоІізЬ
Зсагіеі-дгаіп. На корняхъ этого расте-
нія водится нѣмецкая или польская ко-
шениль, Соссиз Роіопісиз, употребляе-
мая на краску и подкрашиванье.
ЗсІегосЫоа йига Р. й. В. &гатіп.
Сарты на Сыръ-Дарьѣ — Сары-шиинъ
(Кат.)
Бсіегойиш Сіаѵив ВС. бупшоту-
сеісз (Воз.) Бусорегйас. ВЬЬ. 238. 8уп.
Сіаѵісерз ригригеа Тиі. 8регпюейіа 01а-
ѵпв Гг. Фарм. назв. Гипдиз Зесаііэ, 8е-
саіе согпиіиш, Сіаѵиз зесаііпиз, Зесаіе
сіаѵаіит з. согпісиіаіит, в. Іихпгіапз.
Маіег Зесаііз, Ог«а. Ржаные Барашки
(Шенк. Костр.) Бодйнки (Даль I. 325).
Гнѣтушка нвворослей (Заг.) Кукушки
(Каз.) Ржанецъ (Вор.) Ржица (Курск.)
Рржкй, Рожки житны (Волог. Подол.)
Черные рожки (вездѣ) и изм. Овра-
жекъ (Пск. Твер.) Чорни пирожки (Ма-
лор.Рог.)—Споръ (Умань). Спорыньѣ
(вездѣ). Спориньи (Малор.) Спорииа
(Пск.) Спорынъ (Вор.) Споришъ (Ма-
лор.) Ужъ (Вятск.) — Русин. Матка,
Старий хлібъ. — Пол. Иазіопак (род.)
Озігойка (вид.) — Чешск. ТиЬогѣй. К4-
теі. — Сербск. Тѵгйиііа (род.) Сіаѵпіса
(вид.) — Луж. ТиЬогаг. Зрогизк.—Нѣм.
Миііегкогп, ЗсЬѵаггкогп, ЕІеізсЬкпорГ,
Нагірііг. — Франц. Б’Егдоі; Воийгіпе—
названіе ржи, покрытой рожками, ВІё
егдоѣё. — Аніл. Егдоі о? Вуе. Поражен-
ныя этимъ грибомъ зерна разбухаютъ,
увеличиваются въ объемѣ, чернѣютъ
н высовываются изъ плевокъ. Примѣсь
ихъ къ мукѣ въ большомъ количествѣ
ядовита-для человѣка и животныхъ и
производитъ столбнякъ. Рожки содер-
жатъ Ерготинъ и обладаютъ въ силь-
ной степени способностью возбуждать
потугн при родахъ и потому употреб-
ляются всѣми повивальными бабушка-
ми. Принятые въ большомъ количе-
ствѣ могутъ произвести выкидышъ.
8со1орѳп<ігіиіп 8т. Роіурой.318.
Стоногъ, Стовожникъ, Стоноговецъ
трава (Кондр. съ пол.) — Пол. Зіоподо-
5ѵіес, Дегусгпік. — Чешск. Віпйаб. —
Сербск. йеіещак. — Луж. ЙІеЪ)егсіак. —
Нѣм. Вег Хшікеп&ггп, йіе НігзсЬгип-
§е. — Франц. Бе Зсоіорепйге. — Атл.
НагГз Топдие.

ЗсоІорѳпПгіпт -
Зсоіорепатіпш оГДотагит Вт.
У ТеоФр. бсоіорепсігіоп, бсоіорепсігоп.
У Діоск. — РЬуПііів. Фарм. назв. Ьіп-
§иа сегѵіпа 8. РЬуПіііз 8. Зсоіорепсігіит
(Гоііа). Еленья' языка трава (Стар. Рук.
пер.)— Чешск. Леіепі )аяук, Рзапу ігапк
(Маѣ) — Сербск. Іеленскій язык. Употр.
отъ чахотки и вообще отъ болѣзни
легкихъ.
Зсоіорешігіит НѳтіопНіз Са-
ѵап. У ТеоФр. Петіопіоп. У Діоск. Не-
тіопіНз.
Зсбіутив Ызрапіеив В. еі
тасиіаіиз В. Сотр. VII. 75 У ТеоФр.
и Діоск. бсоіутоз. У Плин.— Зсоіутиз.
Блошнякъ (Сл. Ц. виЪ 8со1. Ьізравісиз).
Пол. РагсзосЬ КагсгосЬ аігікапзкі. —
Уешск. ПгаЬизісе.—Сербск. Пга^изіса.—
Нѣм. бгоИйізіеІ, ЬаЬ-боІййогп.—Франц.
бсоіуте, СагсІоиШе. — Англ. воійеп
ТЬізіІе. Въ древн. Грец. употр. въ ле-
карство как ь мочегонное. Нынѣ въ Ис-
паніи молодые побѣги уаотр. въ пищу
на подобіе спаржи, а цвѣтами подмѣ-
шиваютъ шафранъ. Отеч. Южн. Евр.
и Сѣв. А®р.
Зсороііа аѣгороіПвв Всігиіі.
Зоіапас. ХШ. 1. 552. — Русины Гала-
сове зілло. Мандригуля. — Пол. ВІекоі
Ъгипаіпу. — Чегиск. Ѵізаіка (род.) —
Сербск. Пеѵезіп (род.) — Самог. Егака
гору, Тгака горе, т. е. рѣпа, растущая
на выгорѣвшей землѣ.
Зсороііа рЬуваІоійѳз Поп. Нынѣ
РЬузосІаепа рЬузаІоібез Сг. Поп. Зуп.
Нуовсіапшз рЬуааІоібев Ь. Сибирская
бѣлена. Зубной корень (Прварг.
кр.) Пьяный корень (Раіі.) Въ Даур.
Тампарумъ. Весьиа наркотично и упо-
требл. вмѣсто опіума какъ болеутоли-
тельное и усыпительное средство.
8 с оги опёгаПС. Сотровіі.ѴП. 117.
Названіе это производятъ отъ итал.
слова зсогга, кора и пега, черная — по
наружному цвѣту корня. Но вѣроятнѣе
производить отъ Езсоггопега, испан-
скаго названія этого растенія, произ-
веденнаго отъ исп. езсогхоп, змѣиный
ядъ, тѣмъ болѣе, что корень въ Испа-
ніи считается вѣрнѣйшимъ средствомъ
отъ укушенія змѣи. Змѣедушникъ (пе-
рев. Кондр.) Козелецъ (Двиг.) Козб-
лики, Козельки, Козликъ (Донъ).
Ужовникъ (иск.) — Пол. ІѴ^хѵтогсІ.—
Чешск. Найішогй. — Сербск. ХтЦак. —
Луж. Хаікапса. — Фини. Зікоршгі. —
Нѣм. ЗсЬи’агги'нгя, НайегшіІсЬ. —
Франц. Ясоггопёге. — Атл. Ѵірег’з
бгазз, Зсоггопега.
Зсоггопега Ьізрапіса В. Змѣе-
душникъ, Козелецъ, Сладкій корень
(съ нѣм. Щегл.) Сахарные коренья
- ЗсгорЬиІагіа	321
(Пішѣ) Овсяные коренья (съ нѣм.
въ огор.) КуФелкп (Влад. Симб.) Мох-
натка (Даль), Ужовки (Влад. Симб.) —
Пол. Сикгоѵѵу коггей. Сгизіапе коггоп-
кі, Заівейпу. — Нѣм. Піе С-агіепЬаГег-
тѵига, біе ЗрапівсЬе Наіегѵиги, сіав Заі-
вій, баз ЗсЫапцепцгаз. — Франц. Ье
баіеійз (І’Еярадпе. — Атл. Тке Пагбеп-
Зсогяопега. Прежде употр. въ медици-
нѣ, а нынѣ разводится только какъ
овощь. Печеные коренья составляютъ
суррогатъ кОФв.
Зсоггопёга Ьитіііз В. Змѣедуш-
никъ низкій, Зиѣевъ обѣдъ (вѣроятно
съ пол. Кашинск.) Козелецъ (Собол.)
Косматикъ (Кашинск.) Масленки
(Черн.) Перелетъ (Могил.) Бѣлый пу-
шекъ (Волог.) Ранникъ (Кіев.) Трипу-
Фель(Черн.) Ужовникъ. Свѣжетодче-
ные корни прикладываютъ къ ранамъ,
отъ укушенія змѣй, откуда и названіе
«Ужовникъ». Также въ видѣ при-
парокъ отъ зубной боли.
Зсоггопега ригригеа І. Стого-
лбвникъ (Волк.) Пурпуровая' солнце-
вая трава (Лев.) —Калм. Козукъ. Упо-
требл. отъ укушенія бѣшеной собаки.
Зсоггопега ривіііа РаЧ. — Кирг.
Мустайгъ (Борщ. Зап. Ак. Н. 1865).
Зсоггопега іиЬегова РаП. — Кирг.
Мулдаягъ (Борщ. Зап. Ак. Н. 1865). —
Калм. Бодманцыкъ * *). Корень сварен-
ный вкусенъ, питателенъ и необреме-
нителенъ для желудка.
Зсоггопега гаНіаіа НіесН. Волчье
коренье (Сиб. 6 т еі.)
Зсоггопега іаигіса 21. а В.— Тат.
Даглыкъ-отъ (Тавр.)
ЗсгорЬиІагіа В. ЗсгорЬиІ. X. 302.
баііораіз Діоск. есть ЗсгорЬиІагіа реге-
§гіпа или Іисісіа Ь. Е ігііе Вібегіііз Діоск.
есть ЗсгорЬ. СЬгуаапіЬетіГоііа Ь. Зсго-
рѣиіа — золотушная опухоль. Норич-
никъ *) (Двиг.) Золотушникъ (Бек.) Со-
бачья головка, Крестовникъ ('ѴѴіеб.) —
Пол. Тг^йоѵпік, Тг^бо'й'асіес. — Чегиск.
Кгііспік; Ніігоѵпік (ЗІоЬ.) — Сербск.
йігирпік. — Луж. Тгибоѵпік, АѴизаб-
пік. — Финн. 8уу1а]иигі. — Нѣм. Піе
Вгашцѵигх, йаз Зсгоіеікгаиі. — Франи.
*) Не есть ли это Бадманцукъ, Бат-
ланцукъ, Батлачпкъ — въ Рявннскомъ
Хоз. Обозр. Равинскаго. См. Тгара.
*) Зсоггопега, имѣя общее сходства
съ Тга^оро^оп — имѣетъ почти всѣ
общія названія, такъ что невозможно
и разграничить, которыя относятся до
Зсоггопега п которыя до Тгадоро^оп.
*) Норица — есть названіе болѣзни у
лошадей.
21

322
БсгорЬиІагіа — йсиіѳПагіа
Ьа ЗсгорЬиІаіге. — Атл, Рі§іѵогі, ВиІІ-
гѵогі. Вгоіѵпѵогі.
ЗсгорЬпІагіа адиаііса Г. Фарм.
назв. Веіопіса асщакіса 8. ЗсгорЬ. адиа-
ііса. Водяная буквица (Кашинск. пер.)
Собачья голова (Эрт.) Песья голова
(Амб.) Кирпичникъ, Зобный корень
(Сл. Ак. пер.) Матошникъ (Могил.) Но-
ричникъ (Гор.) Ранникъ (Малор. Рог.)
Свинуха (Курск.) — ІІол. Сіешіегзуса,
Виктѵіса іѵойпа. — Чешск. Зѵгііізку ко-
геп затісе, — Сербск. Пзіирпік. — Нѣм.
Ваз 8і. Ааіопзкгаиі, сіег ВасЪзсЪаит,
сііе Веіопіе, ГаІзсЬе АѴаззегЬеіопіеп,
сііе Кгеихпеззеі, сіег ѵеіззе ПасЫзсЬаі-
іеп, сііе \7аззегЬгаипдѵиг2, йіе Ѵ/аззег-
кгоріѵгигя. — Фраки. Ьа Вёіоіпе адиа-
іідие. — Атл. АѴаІег Г’ідіѵогі, АѴаіег
Веіопу, ВізЬор’з Іеаѵез Вгосѵпсѵогі. Ли-
стья прикладываютъ къ золотушнымъ
ранамъ, а настой кореньевъ въ водкѣ
употребляютъ отъ лихорадки.
ЗсгорЬиІагіа пойова X. Фарм.
назв. ЗсгорЬиІагіа Геіійа 8. ѵиі^агіз ^Ва-
йіх еі НегЬа). Горлянка (Влад. Гребн.)
Гризъ, Грызная (т. е. грыжная) Курск.
Завалецъ (Кондр. Двиг.) Завилецъ.
Черное зелье (Бесс.) Зяберъ (Бѣлор.
Сл. Нос.) Крестовикъ (Кал.) Крестов-
никъ (Тамб. Меуег). Килька (Костр.)
Кукулярія (Укр. Кален. Малор. Рог.)
Ломенусъ (вѣр. Ломоносъ Волын.) Меж-
дуперсица (Кал.) Норичникъ (Кондр.)
Норица (Вятск. Меуег) и изм. Нарыш-
никъ, Коричникъ (Сл. Ак.) Подплес-
никъ. Подтынникъ, Підтинникъ
(Малор. Рог.) Петровъ крестъ (Ворон.)
Песочная (Ниж.) Ранникъ (Полт. Авг.)
Скулатникъ (Орл.) по употр. отъ скулы
рожи (болячекъ рожистыхъ). Семисиль-
никъ (Полт.) Смовдь (Волк. Малор.)
Сороконедужникъ (Костр.) Старовина
(Сл. Ц. Могил. Кіев.) Тонколистникъ
(Амб) Широколистница (Екат.) Шора
(Вятск. Меуег). Чильчакъ. Фіонъ (Орл.)
Галочьи ягоды (Влад.) — Заимств. и
переводи. Голова песья или собачья
(съ прежн. назв. СупосерЬаІив). Зобный
корень (съ нѣм.) Зобная трава (Даль).
Свинякъ, Свиная трава (съ чешск.)
Тредовникъ (Амб. съ пол.) — Общія
съ Веіопіса ѵц]§. вслѣдствіе того, что
ЗсгорЬпІагіа аднаііса назыв. Веіопіса
ѵиі^агіз. Жабрей (Ниж.) Полевой шал-
фей (Минск.) — Русин. Барбольки. —
По.і. Тгесіоѵпік. — Чешск. Кгііспе, пе-
ііошспё сііі Ыівпі котепі, Кгііспік, Тгп-
йочшік, РёсЬо\ѵес. Зіѵіпзку когеп (Маѣ)
Сербск. Зігпрпік дчіаѵі. — Луж. Косе
яіусііо, — Латыш. 2пЬка закпе. — Эст.
эеа іаиа гоЬі. — Финн. Ьеіка, Зууійп-
^ипгі. — Нѣм. Ваз ВгаиптешійкгаиІ, йіе
цешеіпе кпоііце Вгаипѵигг, йаз §го88в
Ееі§епкгаиі, йіе Ееі§епч'аггешгигг,
Б'ізсЬ’іѵигх, Каіеппігх, Кпоіепѵгигх, 8аи-
Ѵ7ііг2, 'ѴѴигпгѵѵигх, сіег Ьгаіше ЙасЫ-
зсЬаііеп. —г Фраки. Ь’ЯегЬе йи віё§е.
НегЬе аих ЁсгоиеІІев. — Атл. КегпеІ-
•ѵѵогі. Прежде корень и трава употр.
отъ золотухи, зоба, для разбитія опу-
холей и отвердѣній. Въ народной ме-
дицинѣ употр. отъ ранъ и нарывовъ
(прикладываютъ листья и порошокъ
изъ нихъ), отъ грыжи, отъ истериче-
скихъ припадковъ, называемыхъ пор-
чею (отваръ травы) въ Ниж.; «отъ ску-
лы рожи въ Орл., откуда и названіе
«Скулатникъ», отъ укушенія бѣшены-
ми животными и водобоязни.
ЗсиЬѳІІагіа Р. ЬаЬіаі. XII. 412.
Отъ всиіеііа — шлемикъ. Шишакъ
(Кондр.) Шлемникъ (Двиг.) Шлемов-
никъ (Даль). Щитовка (Собол. Щегл.)
Щитокъ (Даль)— всѣ составл. искуств,
Нол. Тагскуса.— Чешск. йізак. — Сербск.
§ізак.—Луж. Зізак, 2ушпе геіе, 2ушпѳ
ѵоЬщ'оѵе геіе.— Финн. ѴпоЬеппокка.—
Нѣм. ЗсЬіІйкгаиі. Неіткгаиі. РіеЬег-
кгаиі. — Франц. Ьа Тодие. — Аиіл.
8кп11-сар. Неііпеі-Еіоѵег.
ЗсиЬеІІагіа даіегісиіаіа Р. У древ-
нихъ Саазійа, у йоЬ. ВаиЬ. — Тегііапа-
гіа, у С. ВаиЬ. — ЬузітасЬіа соегиіеа,
Оепііапа соегиіеа; у друг. ЬувітасЬіа
Ваіегісиіаіа. Фарм. назв. Тегііапагіа ѵ.
Тгіепіаіів (НегЬа). Бабка (Курск.) Поле-
вой звѣробой (Вятск. Меуег). Маринов-
ка (Екат.) Расходникъ (Екат.) Маточ-
никъ (Вор.) тоже и 8с. регертпа. Сер-
дечная трава (Вят. Меуег). Синій цвѣтъ
(Екат.) и остальныя какъ при родѣ. —
Пол. Тагсгуса ѵідквиа (Ков.) Гізіка те-
Ііза (Вил.) 2ітпісхшк. СЬеІтік.—Чешск.
Ргойизпік (ЗІоЬ.) — Финн. Киізтап Ьеі-
па. — Эеіп. Кбгтки гоЬі. Хонъ-алинъ
(въ Даур.) — Нѣм. Наз ЕіеЬегкгаиі,
*) Въ имѣющемся у меня Старин-
номъ Рукоп. Лечебникѣ въ главѣ 249
въ статьѣ подъ заглавіемъ: «О болѣзни
Чечюйной» и изъ книги доктора Іоанна
Бевервинія, въ § 5 говорится между
прочимъ: Избавляется и цѣлится бо-
лѣзнь (т. е. чечюйная, почечуй, гемор-
рой) отъ травы чечюйной, яже Ла-
тинскимъ реченіемъ сарафулярія, а
русскимъ прострѣльная трава....
Латинское названіе прямо указываетъ
на ЗсгорЬиІагіа, но ни въ одномъ рус-
скомъ сочиненіи н нигдѣ въ разныхъ
губерніяхъ Россіи — не записано, чтобы
какая нибудь ЗсгорЬпІагіа называлась
Чечюйною травою пли Прострѣльною.

йсиіеііагіа — 8еПит
323
<1ег Ыаие Лиеепігові, йаз ЕІесЬіепкгаиі,
Иескепкгаиі, Тегііапкгаиі. — Франц.
Тодие Ыеие, ТегЫапаіге, Сепіаигёе
Ыеие, Огапйе Тодие, НегЬе )ийаідие,
ЬуяітасЫе Ыеие. Употребл. отъ лихо-
радки.
ВсиіѳПагіа ЬавііГоИа X. А к у л ь к а
(Хар. Кален. Малор. Рог.) Чебряцъ про-
стоіі (Чернйг.) Употр. отъ колтуна.
Зѳсаіе X. Сгатіп. 8іеий. 347. Отъ
йесаге, рѣзать, или отъ цельтск. зе®а1.
У Галенуса — Вгіза.
Зѳсаіе сегеаіе I. Рожь, Иржы
(во множ, числѣ) Тург.; въ древн. Режь
и изм. Ржйна, Ржица, Ржичка (Даль).
Жито (Малор.) Оводъ (яров. рожь въ
Твер.) Оводь (яров. рожь во Пск. губ.)
Зетка (Влад. Козл.) Нива (Твер. Вятск.)
Смолотая мука — Борошно (Малор.) —
Пол. Йуіо. Ѵаг. тиііісаиіе: Кглуса, Кгхе-
ѵіса; яров. Йагка, Йагсзуса. — Чешск.
Іііо, гёй. Ѵаг. шиИісаиІе — КгіЬісе гііо,
Кплгііё гііо. — Сербск. Ражь, Ржь. Ра-
жулья, Ражульица. — Луж. Вой, йііо. —
Болг. Рыжъ. — Корел. Руйжъ, Руожь.
Солома — Олги. — Мордв. Розь, Росо.—
Перм. Рудзегъ. — Самог. Ви^із, 2уіо,—
Вот. Рзекъ. — Молд. Секары. Сакара
(Рог.) — Чуваш. Ирашъ. — Томск. Таіп.
Арышъ. — Кирг. Кара-иаиза (въ Семи-
рѣчьѣ). Кара-бидай (на Зайсанѣ). Кара-
сюля (на Сыръ-Дарьѣ). — Сарты Рава-
хонъ. — Бур. Ротъ. — Груз. Свила. —
Мингр. Тчве. — Тур. Чавтаръ (у Грек.
за Кавк.) — Нѣм. І)аз Когп, йег Йо^-
§еп, КІеЪго^деп, Ьапйго88еп, ^ег 8е‘
теіпе Ео^еп. — Франц. Ье Зві^іе ог-
йіпаіге. — Англ. Соттоп Нуе. Извѣст-
ное растеніе, доставляющее муку для
хлѣба. Цвѣты и молодые колосья упо-
требл. какъ чай при грудныхъ болѣз-
няхъ. Употр. также на леченіе волоса-
тика.
8еса1е іга^ііѳ ВіёЬ. Дикая рожь.
Дике жито (Малор.) Пескорослая рожь
(Черн. Консп.)
Яѳсигіаѳга СотопіПа ВС. Ьеь-итіп.
II. 313. Фарм. назв. Зесигійаса (8е-
тен). Вытрихъ, Коняковка, Топорница
(Кондр. 49. 124). Топорникъ (Даль).
Южн. Евр.
8ѳйипі*)Х. Сгаззиіас. ІП. 401. Отъ
лат. зейеге, сидѣть, по положенію нѣ-
которыхъ видовъ непосредственно на
землѣ. Разные виды 8ейит носили у
древнихъ разныя названія. Такъ Зейит
аІіІБзітит Роіг. и 8ей. атріехісаиіе ОС.
*) Зетрегѵіѵит тоже наз. прежде
Зейит, и потому между обоими родами
много общихъ названій.
наз. у Діоскор. — Аізооп іо пзісгоп. Зе-
йит Апасатрзегоз Ь. — есть ТсІерЬіок
древн. греч. врачей; 8ейшп Сераеа Ь.
есть Сераеа Діоскорида. — Зейит віеі-
Іаіипі Ь. есть ТеІерЬіоп Гиппократа.
। Очитокъ (Дв.) Равенникъ или Ровен-
никъ (Кондр. з.Зейшп). Расходникъ *)
(Кондр. общее съ пол.)— Пол. ЕогсЬой-
пік. — Чегиск. ВохсЬойиік, ВохсЬой, Вл-
йоѵка(послѣдн. ай. 8.ВЬойіоІа).—Сербск.
Коковка, ВоЬоѵгуак. йагіс,— Финн. Мак-
загиоЬо. —- Имер. и Груз. Цителн-дзи-
ра. — Нгъм. Оег Зейит, йіе 8ейе. —
Франц. Ь’Отріп, Ье Зёйоп. — Англ.
8іопе-Сгор.
Вейит астѳ Г. У Діоск. и др. Егі-
іЬа1ез,ТгіІЬа1ез, СЬгузоіЬаІез, Ізоеіев**).
Фарм. назв. 8ёйит асге з. тіпиз 8. ѵег-
тісиіаге з. іІІесеЬга (НегЬа). Барашки
(Курск.) Бурачки (Кіев.) Гонецъ, Го-
нецъ ***) (Мал. Рог.) Грыжная тра-
ва (Волог. Двиг. Щегл.) Гусинецъ
(Тв. Пуп.) Гусиное мыло (Ниж.) Гуси-
ная плоть (Вор. Тар.) Жабриль (Курск.)
Лихорадочная трава (Ряз. Кал.) Мо-
крытникъ (Влад.) Молодилъ (перво-
начально вѣроятно названіе придуман-
*) Названіе «Расходникъ» проис-
ходитъ отъ малор. слова Розхідки, Рас-
хода», что значитъ отрасли, плети, от-
водки — и слѣд. растеніе размножаю-
щееся отводками или, въ широкомъ
смыслѣ, слова, имѣющее лежачіе стеб-
ли— и этимъ объясняется почему весь-
ма многія растенія носятъ названіе
«Расходникъ», какъ-то: Азагиш еигор.
Азіга». ^ІусірЬуІІоз, Маіѵа Ьогеаііз, &1е-
сЬота Ьейетасеа и др. При ВирЫЬаІ-
тит и Ізоеіез Іасизігіз названіе Рас-
ходника появилось вслѣдствіе того, что
Зетрегѵіѵит іесіогит прежде назыв.
ВпрЬіЬаІтит, а Зейит асге назыв. у
Діоск. Ізоеіез.
**) Названіе Ізоеіез при Зейит асге
объясняетъ почему Ізоеіез Іасизігіз на-
зывается у нѣкоторыхъ русскихъ пи-
сателей — Расходникомъ. См. Ізоеіез.
***) Въ Стар. рукоп. травникахъ упо-
минается и трава Гонецъ, при слѣ-
дующемъ описаніи: «Трапа Гонецъ
ростетъ при рѣкахъ и при болотахъ и
старыхъ мѣстахъ, ростомъ въ локоть,
цвѣтъ багровъ; у кого волосъ ростетъ
тотъ корень пускать съ солью, а у кого
волосатикъ пли нырокъ, то, уваря ее,
хлебать и прикладывать съ овечьимъ
щавелемъ и поможетъ (Описаніе о тра-
вахъ Лг 107). Судя по этому описанію
скорѣе можно допустить, что Гонецъ
есть 8ейшп ТеІерЬіит.
21*

йѳгіша
824
ное, но уже вошедшее въ употребле-
ніе) Щегл. Эк. Маг. Молодеиь (Кіев.
Подол.), Молодильца (Волог. Пот.) и
изм. Молодишникъ, Молодильникъ, Мо-
лодильиая трава, Моложай и ошиб. Мо-
тодилъ (Сл. Ак.) — Мопіначъ (Мал. Рог.)
Нарубашень (Кален. Укр.) Очижникъ
(Мал.) Очитокъ (Мал.) Очитки (Мал.
Волк.) Очистникъ. Перецъ дикій, Пе-
рецъ длинный, ѣдкій (ѴѴіеЛ. съ нѣм.)
Плеточка (Волог.) Прыщеница (Кондр.
съ иол.) Пьяница (Могил. Паб. и Нол.)
Раскидникъ или Расходникъ малый
(Кондр. Малор.) Румянило (Черн.) Сер-
дечная трава (Перм. Клеп.) Утроба-
шень (Кален.) Чистикъ (Малор. Рог.)
Шишкачъ (Мал. вѣр. искаж. Чистикъ).
Ядренецъ (Могил. Пабо и Чол.) Кромѣ
того въ Новоросс. краѣ одинъ изъ ви-
довъ 8ейиш наз. Морозъ. — Русин.
Очитокъ, Розходникъ, Чистець — Пол.
Ргуззсхугпік, Ргуззсзепіес, ВозсЬой-
пік. — Уеіиск. Кеігевк пеітепзі пеЬо
Іиспу тихік тепзі (Маѣ) ОЬесиу гоз-
сЬой, Сѵаіпісек Йизіу тигік. — Сербек.
Лагіс (Рапс.) Йейіцак Циіі.—Чуж. 81бй-
ке зеіе, 2і6іе зеіе. Возкбіпік, ВохкЬой-
пік, ВозкЬойгёйк, ЛѴисЬасо»у каі. —
Латыш. Каиіи заіііе. — Эст. Кике та-
г]ай. — Финн. Кеікега такзагиоЬо. —
Нѣм. Піе зсЬагГе РеЙІіеппе. сііе кіеі-
пе РеіѣЬеппе, йег кіеіпе НаизіаисЬ,
йаз Кпогреікгаиі, йаз МаиегрСеИег,
Зіеіпріейег, йаз МоМепкгаиі, йаз Ѵб-
^еІЬгоі, йаз зсЬаіТе 2ипвепкгаи1:, йаз
Каѣяепіг&иЫеіп. — Франц. Ь’Огріп ксге
Іе Раіп й’оізеаи, Іа реіііе .ТоиЬагЬе, Іе
Роіѵге йе іпигаіііе, Іа Ѵегтісиіаіге
асге. — А-им. Реррег-Сгор, Асгій Зіопе-
Сгор, ЛѴаВ-Реррег. Вігй’в Вгеай. Свѣ-
жая трава, приложенная къ кожѣ, про-
изводитъ воспаленіе и пузыри (отчего
между прочимъ и названіе Прыщинецъ,
сходное съ Вапипс. Віатіпиіа, по оди-
наковости дѣйствія). Снаружи употреб-
лялась при наружныхъ болѣзняхъ,
скорбутныхъ и другихъ ранахъ и
внутрь отъ скорбута, лихорадки и въ
послѣднее время отъ епилепсіи.
ЗѳДит Аиасатрѳѳгов К. Фарм.
назв. Апасатрзегоз Ь. Бобъ громовый
(съ нѣм. ВоппегЬоЬпеп). Даръ трава,'
Любовная трава. Заячья капуста. Скри-
пунъ (Кондр. 23, 40) — всѣ скорѣе от-
носятся къ 8ейит ТеІерЬіит.
8ѳДит Сераѳа X. Прыскъ-козій
трава (Кондр. 94).
ЗѳДиш Рабагіа КосК Заячья ка-
пуста (Новг. Моск. Сар. и др.) Лѣсная
капуста (Волог.) Купино сочное (Новг.)
Лишай коробочный (Моск.) Скрыпунъ
(Уф. Сливочная трава (Уф.) всѣ изъ
рук. Рупр. — Гиляки Ьаѣак (Мах. 114).
Употр. отъ порѣза и поруба; — настой
подъ названіемъ живая вода для
: остановленія кровотеченія (Моск.), отъ
і болѣзни «скрыпучей» въ рукахъ и
ногахъ (Уф.)
ЗѳЛиш ВЬойіоіа ОС. 8уп. ВЬойіоІа
гозеа Ъ. Фарм. назв. Вай. ВЬойіае. Ко-
рень серобориннаго духу (Кондр.) Ро-
дянка (Сл. Ц.) Розовый корень — всѣ
перев.
Вейиш ТѳІѳрЬішп.*) X. Фарм. назв.
ТеІерЬіит э. Сгазвиіа та)от в. Дайана
з. Гайа сгазза (Вайіх еі НегЬа). Бобо-
вая трава (Стар. рук. лечебн.) Божій
цвѣтъ (Могил. внѣ 8. ригригеит Ьіик.)
Бобъ'громовый (Кондр. 40, съ нѣм.
ПоппегЪоЬпеп Наупе). Воронье сало
(Стар. Рук.) Воронье масло тр. (Кондр,
70). Гадунъ (Полт.) Живая трава
(втеі.) Живая вода (Кален.) Заби-
руха (Вятск. Меуег зиЬ 8. ригригеит).
Заяцъ, Заячья трава (Хар. Курск.) 3 а-
ячья капуста (во всей Россіи). 34яча
капуста (Малор.) Заячья капустка
(Омск.) Заячій очитокъ (Хруст.) Заяча
розсада(Малор.) Котовикъ (Вят. Пуп.)
Котовы М....КИ (Вят. Пуп. Арх.) Ко-
товыя яйца (Вят.) Молодило. Молодило
сайгачье (Кашинск.) Мыльникъ (Вор.)
Очитокъ и ошиб.Очипокъ(Даль).Пчель-
никъ (Херс. Шмидтъ). Дикій ройникъ
(Подол.съ пол.) Сайгачья капуста(Ѵ7іей.
Сайгачій молодилъ (Каш. Леч.) Сайо-
той (Волог. г. Никол. у.) Скрипунъ
(Сгтеі. Кондр. й въ разн. мѣст.) Толсто-
листникъ (Кашинск. иск. сост.) Узикъ
(Стар. Рук. Лечебн. Иноз. Фидр. втеі.
зиЬ 8. ѵиідаге) и измѣн. Ужинъ (Кал.
Меуег). У разная (Новг.) Цѣлистникъ
(Могил. Пабо виЬ 8. ригригазсепз)— по
цѣлебному свойству. Шестинедѣльникъ
(Урал. Пот. — потому что засыхаетъ
черезъ 6 недѣль). — Русин. Масляно
зілле. — Пол. ІѴгопіе тазіо. — Чегиск.
Тисну тихік. — Сербек. Кокозка ргозіа.
Бобовньак, Кравльа сиса (зий 8. ригри-
газсепз). — Луж. Кокозка. — Кирг. на
Тарб. Коко-маралъ. — Тат. Канти-
баеръ. — Калм. Уденъ-едсзууиъ. —
Нгъм. бгоззе ГеПЬеппе, Геііе Неппе,
2ііп§епкгаиІ, ВоЬиепЫаіі, Поппегйаіѣ,
ПоппегЬоЬпеп, Киоііі^е Зіеіпрйапхе. —
*) Подъ этимъ видомъ соединены
всѣ различные виды, которые образо-
ваны были въ послѣдствіи отъ него и
которые по внѣшнему виду имѣютъ
съ нимъ сходство — какъ-то: Зейат
ригригазсепз КосЬ., ригригеит Ьіпк.,
іаіііоііит Вегі,, тахітит 8иѣЬ.

Зѳйши — Зѳтрѳгѵіѵит
325
фраки. бгавзеНе, НегЬе а Іа соириге,
ГНегЪе аих сЬагренііегз, 1’НегЬе сіе Іа
84. Леап, Іе бгапй Огріп, Іа Вёргізе, Іе
Йе'йиіп ТеІерЬе, НегЬе тацідие, і?ёѵе
отаззе. — Атл. Соттоп Огріпе. Трава
н корни прежде употреблялись въ ме-
дицинѣ снаружи какъ средство отъ
ранъ, бородавокъ, мозолей, обжога^, а
внутрь сокъ травы отъ епилепсіи. Въ
Россіи вода, перегнанная чрезъ листья
травы этой, извѣстна подъ именемъ
живой воды *) п употребляется по
свидѣтельству г. ІІупарева съ полнымъ
успѣхомъ для примачиванія не только
самыхъ глубокихт застарѣлыхъ язвъ,
но и карбункуловъ. Въ Пермской губ.
свѣжее истолченное растеніе или су-
шеное въ видѣ припарки приклады-
ваютъ къ сочлененіямъ рукъ или ногъ,
если скрыпитъ въ нихъ, вслѣдствіе уси-
ленной работы или чего подобнаго — и
это объясняетъ названіе Скрипуна.
По объясн. г. Пупарева названіе Скри-
пунъ объясняется тѣмъ, что скрипитъ
въ рукахъ когда трешь или жмешь.
Настоемъ этого растенія поятъ жен-
щинъ отъ безплодія, а даваемый внутрь
дѣйствуетъ какъ возбудительное сред-
ство для мужчинъ. Въ Влад., Нижег.
и др. смежныхъ губ. имѣетъ главное
употребленіе отъ ранъ порѣзныхъ и
порубныхъ. Въ Вятск. губ. подъ име-
немъ Котовика, свѣжіе листья прикла-
дываются къ ожогѣ, а выжатымъ со-
комъ мажутъ ротъ нъ молочницѣ или
гуньбѣ (арЬіае). Киргизы пьютъ эту
траву отъ грудныхъ болѣзней, а въ
Волог. губ. Никол. у. держатъ это ра-
стеніе въ домахъ для предохраненія
скота отъ болѣзней.
Веііпит Т. ГтЬеІІіГ. IV. 165. Отъ
греч. 8е1епе — мѣсяцъ, по Формѣ сѣ-
мянъ. Зеііпит древнихъ есть Аріит
®гаѵео!епз. Гйрча, Горйчникъ **). —
Пол. Оізхепіес. — Уешск. Оіеёпік. —
Сербек. Зеіеп. — Луж. В^еіігіпа. —
Финн. Меіэккитіпа. — Нѣм. Піе 8і1§е.
Фраки. Ье Зёііп. — Англ. Міік-Рагзіеу.
Зѳіілит СагѵіГоІіа П. Голубецъ
(Вят. Меуег). Гречка лѣсная (Пск.) Гра-
иатошвикъ (Уф.) Гриновижникъ (Уф.)
Дика морква.
Зѳтрѳгѵіѵит X. Сгаззиіас. ПТ.
411. Зетрег, всегда, гіѵяш, живъ. Вѣч-
ноживъ, Вѣчнозеленъ, Живучка (всѣ
') Цѣлебныя свойства этой воды
извѣстны съ давнихъ поръ, что под-
тверждаютъ русскія народныя сказки,
ГД“..Ч®СТ0 говорится о «живой водѣ».
) Си. Репсебапит.
иск. составл.) Заячьи лапки (Яросл.)
Молодилъ (Дв.) —- Пол. Воіпік, 8со-
сзек. ВохсЬобпік ѵѵіекэгу. — Чешск. Ке-
ііезк. У_81оЬ. Нготоігезк, Ко)пік.—
Сербек. Спѵакиба, Сиѵагкиба, Неіге-
зак. — Латыш,. КазсЬка заЫев. — Нѣм.
Пег Наизжпгг, НаизіаисЬ, НаизІаііісЬ.—-
Фраки. Ьа «ГоиЪагЬе, Іе Роігеаи, Іе Рог-
геаи. — Англ. Ноизеіеек. — Кирг. на
Тарб. Каскыръ джемысъ, волчья ѣда.
Козу-гюйрукъ, ягнячій хвостъ (Пот. и
Струв.)
Зѳтрѳгѵіѵшп агЪогѳиш X. У
Діоск. Аіиооп іо тева.
Зѳтрѳгѵіѵит йІоЫГѳгит Т. еі
ВоЪоІіГѳгит К. Грыжникъ, Грыжов-
никъ (Тв.) Доля (Малор. Рог.) Живуч-
ка. Заячья капуста (Орл. Мог. Хар.)
Земляныя яблочки (Тв. Ост.) Земляной
кисель. Дикая рѣпа (бііій.)
8ѳтрегѵіѵит Ьігіит Ъ. Заячья
капуста. Кисличка (Ряз. Пот.) Не-
увяда, Неувядалка (Даль). Репка (Алт.
Пот.) Кислыя рѣпки, кислыя шишки
(Алт. Пот.) Скочки *) (Малор. Рог.)
Выжатый сокъ даютъ отъ грыжи.
Зетрѳгѵіѵит ѣѳоіогит Ъ. Фарм.
н,азв. Зетрегѵіѵиіп з. 8е<3ит та)из, ге-
сепз. Саг. Ма^п. Саріі. Яоѵіа ЪагЬа. У
Діоск. Аігоон іо те§а. Также ВирЬіЬаІ-
тов **), АтЬговіа Атегітноз. ХоорЬ-
іЬаітоп. Дикіе артишоки (пер.) Всегда-
живъ (пер.) Доля (Малор.) Живучка
кровельная (иск. сост.) Молодило боль-
шое или кровельное (пер.) Подснѣжникъ
(Двиг.) Расходникъ большой (Кондр.)
Рѣпа степная (Кондр. 105). Скочки
(Малор.) Дикій чеснокъ (Собол.) — Ру-
сины Пупецъ. — Чегиск. Воріік. Нгото-
Сгевк (81оЬ.) — Сербек. Сиѵагкиба. —
Нѣм. Оетеіае Наизтѵигхеі, ВасЬѵгаггеІ,
ПасЫаисЬ, Воппегкгаиі. Іштег^гііп,
ПонпегЬаіі. — Фраки. Ьа Огапбе бои-
ЬагЬе, АгіісЬаиі Йез ѣоіѣа. — Англ. Ауе-
§гееп, Еѵег^гееп, ТЬе Ноизе Іеек, бирі-
іог’в Ьеатй, Сгеаі сошшоп Ноизе Іеек.
Трава содержитъ много яблочной ки-
слоты и свѣжеизмятая прикладывается
къ геморроидальнымъ шишкамъ и мо-
золямъ, а сокъ употребл. отъ лѣтнихъ
прыщей, отъ укушенія пчелъ, обжо-
*) Названіе «Скочки» дано будто
бы потому, что молодыя растеньица
отрываются или отскакиваютъ отъ ма-
терняго. растенія.
**) Вслѣдствіе этихъ древнихъ на-
званій и встрѣчаются у Кондр. назва-
нія Глазъ звѣриный, Глазъ бычій (15),
Око воловье или Воловій глазъ (80),
Ноготокъ бычій (79).

326
ЯѳпѳЬіега — Яѳпѳсіо
говъ. Поселяне разводятъ его на кры-
шахъ въ предположеніи, что молнія не
ударитъ въ нихъ, если есть это ра-
стеніе.
ЗѳпѳЬіѳга Согопорпв Роіг.
СгисіГ. I. 202. Фарм. назв. Иазіигііит
ѵетгисовшп 8. Сотопориз герепз (Зет.
еі НегЬа). Воронья нога, свиной крессъ
(пер. съ польск. назв.) — Пол. 'ѴѴгопбд,
Зѵініа гяейисЬа, а эти съ нѣм. — Нѣм.
ЯсЬтеешкгеззе, КгіесЬег, йег КгйЬеп-
Й189. — Франц. Сгёззоп ваиѵаде, Согпе
сіе сегі. Употр. отъ скорбута и въ са-
латъ.
Яѳпѳсіоіеаа. Сотроз. VI. 380. Отъ
лат. Зепех, старый. Крестовникъ
(Кондр. Дв.) Старина (Собол.) Весено-
старая трава (Кондр.) — Пол. Магиу-
тіойек, Зіагхес. — Ѵеадск. йіагеек (Рг.)
Ргітёітк (Ор.) Ргітёі, IIIовній (81оЪ.) —
Сербск. Зіагасас. — Луж. Зіагзік, Кго-
качфіее хеіе.— Финн. Реііоѵіііа, Ѵіііак-
ко. — Нѣм. Паа Кгеихкгаиі, сііе Кгеиз-
сѵигх. — Франц. Пв 8ёпе?оп. — Атл.
С-гоинйзеІ.
Яѳпѳсіо ЬогувЬЬѳпісив АпАге. Пу-
говяикъ, Свирина (Екат. Огііп.)
Яѳпѳсіо еатрѳвѣгів НО. Живи»
тельная трана (Лепех.) Выпадош-
ная трава горняя (Меуег, Бот. Сл.)
Яѳпѳсіо оаппаЪіГоІіив Безз. Въ
Камчаткѣ — Учихчу.
Яѳпѳсіо ѳгисаѳіоішв Б. Девятиль-
никъ (Ум.) Желтозилье (Труд.) Са-
мостай (Малор. Рог.)
Яѳпѳсіо Логіа Ь. Воловій языкъ
(Ъіпй. Кіев.)
Яѳпѳсіо ЛасоЬаѳа Б. У Піозс. Егі-
§егоп. ТаЬегп. 169. НегЬа йасоЬаеа.
Фарм. назв. ДасоЪаеа. Волосникъ (Екат.)
Гребешокъ (Вор.) Долгоусикъ (Даль).
Долгоустикъ (Вят.) Жабная тр. Желто-
головникъ (Хар.) Желтоцвѣтъ (Костр.
Каз.) Желтуха (Вят. КаумФ.) Жел-
тушникъ (Ворон. Твер.) Желтозилье.
Желтая рябина (Ниж.) Жерновки (Вор.)
Золотуха (Нов. Оск.) Золотая лоза (Влад.
съ нѣм. назв. 8. ваггас). Іакова трава,
Якова трава, Якубовъ цвѣтъ (перев.)
Котконня (Іенк.) Крестовникъ (Двиг.
Линд.) Мерковея (Малор.) Мѣдянка
(Вор.) Пуговникъ (Хар.) Пижма (Вил.)
Пизмо (Гродн.) Рябинка (Нижег.) Сви-
рина (Екат.) Суховершка (Астр.) Соро-
коприточная (Ниж.) Старина (Могил.)
ПІапошникъ (Ворон.) Щипальникъ (Во-
лын.)— Сомнит. Рѣдька ручевая (Черн.)
Хвощь желтый (Могил.) Чернобылецъ
(Вол.) Минголовъ (Екат.) — Пол. 8іаг-
нес, Зіагхес ДакиЪек (Ков.) ДакбЬек,
З^о йакпЪа кетіаі, Югуакіетт, Вуйі^са. —
Чешск. Яіагёек, Ргітёішк. У 81оЬ. —
Кі'ізаіес, Еохігііапа зеііпа. — Эст. Но-
оітѳ гоЬі. — Финн. йакоп-ѴіІІакко. —
Тат. Зіялектѣ-тотъ-куль (Тавр.) —
Нѣм. йасоЬзкгаиі, ^гоззез Кгеигкгаиі.
Кгбіенкгаиі, бріппенкгаиі, ЕеЬгкгапѣ—
Франц. Ь’НегЬе бе 8ѣ йасцие, Ье 8ё-
пероп йасоЪіе. — Атл. Соттоп Вад-
ѵгогі, 81. Датез ѵогі, 8іагд--’>ѵогі.
Яѳпѳсіо тасгорЬуІІив ВЪгзі. Во-
ловій языкъ (Черняев. Коней.) Лѣхъ
(Екат.) Толстогусь (Тавр.) Трава пу-
шокъ (Вор.)
Яѳпѳсіо раітаіив РоП. Гиляки —
ЛѴіірСвгЬоІсЬ (Мах.)
Яѳпѳсіо раіийовив Б. Грыжная
(Сиб. Сгтеі.) Выпадошная трава, Зо-
лотоцвѣтная выпадошная трава (Вят.)
Зольникъ, Пепельникъ болотный (ІѴіей.
оба назв. отъ Сінегагіа). Калмыцкій
цвѣтъ (Сарат.) Лѣсная крупная рябин-
ка (Нижег.) Серебренникъ (ѴѴіесі.) —
Пол. Зіагхес (Ков.)
Яѳпѳсіо раіивігів НО. Выпадош-
ная трава (Раіі.) Маргаучи (Виленск.)
Сольникъ (Меркл. слѣдуетъ Зольникъ).
Русин. Курича слипота. Употребл. для
выпаденія червей изъ ранъ.
Яѳпѳсіо Рвѳпйо-Агпіса Беузз.
Старикъ (Сиіеі.) — Гиляки Руік (Мах.
166). На Сахал. Кеп§зз, Кѳп§88І (61.)
Вареные стебли употр. въ пищу.
Яѳпѳсіо гарівігоіеіѳя НС. Желтый
цвѣтъ (Сарат.) Жедтозилья.
Яѳпѳсіо всріаіісіив Красулька по-
левая.
Яѳпѳсіо ваггасапісив Б. Фарм.
назв. Сопзоіійа ваггасепіса (НегЬа).
У Лужич. — Оу^апзке зеіе, РоЬапзке
хеіе. — Нѣм. Неійпівсііез Ктеиг- ой.
ІѴипйкгаиі, ейіев ой. дгозвез ІѴипй-
кгаиі, Вег^доійгиіііе, МасЬікгаиі, йег
Неіі йЬег АПеа, йег Неіі аііег ІѴипйеп,
йіе Мй§йеЬй11е.— Франц. Ѵегце й’ог.—
Атл. ТигкізЬ 8іа§-?гогі.
Яѳпѳсіо вуітаіісив Б. Самостай
(Черн. Микл.) Самостой (Даль). — Луж.
Йаіуасе геіе.
Яѳпѳсіо ѵѳгпаіів ТГоЫзб е( Кіі.
Будяк жовтоцвітний (Малор. Волк.)
Кульбаба (Екат.) Параличникъ (Екат.)
Притрутникъ (Полт.) Пушекъ (Ворон.)
Ромашка (Ворон.) Старуха (Полт.) Тре-
бушникъ (Курск. Горя.) Цыкорникъ
(Харьк.)
Яѳпѳсіо ѵівсовпв Б. Желтуха (Мо-
гил.)
Яѳпѳсіо ѵиівагів Б. ТЬеорЬг. Егі-
§егоп. Фарм. назв. бепесіо з. Егі§ѳгоп
(НегЬа). Баранчикъ (Вор.) Дымокурки
(Черн.) Живительная трава (Лял.) Зо-
лотая трава (Сл. Ак.) Крестовникъ (Сл.
Ак.) Крестовикъ (оба пер.) Кульбаба

Яепѳсіо — Зезеіі
327
(Екат. Стіш.) Паличникъ *) (Екат.
Сггип.) Приметъ трава, При кетовая тра-
ва (Кондр. общ. съ Егі^егоп). Старина
(ЛѴіей.) — Чешск. ЬотіЬпаі. Поипік
(ЗІоЬ.) — Луж. Йаіуасе или Кгокате)асе
геіе, ВаЪкайййк. — Фини. Кеііакикка-
пеп, Кіѵакко, РіЬаѵіПако — Н»л. 6е-
теіпез Кгеизкгаиі, сіаз Ваійдагіз, Йаз
Ваійкгаиі, Ва14®геіз, Ооійкгаиі, Сгішт-
кгаиі, Сгіпйкгаиі,, КгоІепкгаиЛ, ОЬт-
кгаиі, Ѵоцеікгаиі, ’ѴѴйгакгаиі, Зреі-
кгаиі. — Франц. Зёпе^оп соттоп, Тоиіе
ѵепие. — Атл. Соттоп Сгоипйзеі. Тра-
ва отваренная или стертая съ масломъ
нрикладывается къ отвердѣвшимъ мо-
лочнымъ желѣзамъ, геморроидальнымъ
• шишкамъ, кровянымъ нарывамъ и при
ломотѣ; выжатый сокъ принимается
внутрь отъ глистовъ, коликъ и истери-
ческихъ судорогъ. Въ Англіи служитъ
кормомъ для канареекъ.
Зе^иоіа ёі^апіѳа Ч’огт. СопіГег.
Епйі. 198. Ргойг. XVI. 2. 435. Веллинг-
тонія (въ Европѣ). Вашингтонія (въ
Америкѣ). — Нѣм. Маттийѣаит. —
Англ. МатшоіЬ Тгее. Вей ІѴоой оі іЬе
Саіііогпіа. Громаднѣйшія деревья въ
свѣтѣ. Отеч. Калифорнія.
Зегаріаз П. ОгсЬ. Дремликъ (Дв.)
Купена. Чемерица дикая, Чемерка. —
Пол. 5Ѵаіаіуас2, йаггшіопка. — Чешск.
ЗеЬпиіка. — Сербск. Кикаѵіса. — Нѣм.
8іепйѳ1мгпг2.
Зѳггаіиіа ПС. Сотроз. VI. 667.
Зубчатая или щербинная трава (Кондр.
168). Серпуха. — Пол. Зіегрік, 8іегр,
Зігрік. Зіегрпік. — Чешск. Згрек. 8 агі
(81.) — Сербск. Оуак, Раіатійа, 8грас.—
Луж. Зетрі-к. — Нѣм. Піе ЗсЬагіе. —
Франц. Ьа Заггеііе, Зеггаіиіе, ЗеггеНе.
Атл. За'й'-ч'огі,
Зѳггаіиіа согопаіа П. Дурманъ
(Пермь. Крыловъ)'. Жовтило (Малор.)
Заячьи лапки (Уф.) Зеленица луго-
вая (Кунгуръ). Коровьи языки (Уф.)
Медвѣжьи пальцы (Уф.) Серпія (Ставр.)
Серпій (Вор. Сарат.) Украинскій Серпій
(Черняев. Консп.) Серпукъ (Сиб. Стеі.)
Серпуха (Нижег. Перм.) Стебель съ ли-
стьями этого растенія служитъ для при-
готовленія отвара, которымъ поятъ
людей отъ сумасшествія, скотъ отъ
шалости. Употр. также въ горячкѣ
(Перм. Крыл.) Употр. для крашенія
шерсти въ желтый цвѣтъ.
Зеггаіиіа ѣіпсіогіа П. Фарм. назв.
Яеггаіиіа (НегЬа еі Вайіх). Водячекъ
*) Вѣроятно слѣдуетъ Параличникъ.
См. Зепесіо ѵегпаііз.
(Волын.) Касатикъ (Вор.) Катръ (Сл. Ц.)
Котръ (Даль). Лапушокъ (Курск.) Пиль-
ная трава (Щегл. пер.) Серпій, Серпъ
(Щегл.) Серпія. Серпуха (Раіі.) Сер-
пуха красильная. Страхополохъ (Во-
лын.) Транкъ — оленья трава (Кондр.
съ чешск.) Шаленецъ (Орл.) Яловень
(Кіев.) — Пол. Зегрік ІагЬіегзкі. —
Чешск. Деіепі ігайк, Дпас ягрек. —
Сербск. Зграк, Српац (Панч.) — Мордв.
Мокш. Эрз. Омина-Новамотъ. — Чуваш.
Корыкъ-вуды, т. е. зеленая трава. —
Тат. Япракъ. — Башк. Тимевашъ. —
Кирг. Сара-курай.—Нѣм. ЕагЬег-ЗсЬаг-
ѣе, ЕагЬе-ПізіеІ, Віаііе ЗсЬагіе, СіІЬ-
кгапі. — Франц. ЗаггеНе йез іеіпіи-
гіегз. —- Атл. Соттоп Затѵогі. Употр.
отъ укушенія бѣшеной собаки, на ван-
ну отъ разныхъ болѣзней, и на краску
шерстяныхъ матерій въ желтый цвѣтъ.
Зѳаатоійѳв. V. Везейа ипйаіа.
Зѳватит іпйісит ПС. Зезат.'
Рг. IX. 249. Кунжутъ. Кунчугъ, Кун-
чукъ, Зезамъ (стар. кн.) Сезамъ. Кунд-
ча, Кундчутъ. — Груз. Гунджут(Ь)и. —
Арм. Кундчути. — Тат. Кунчути. —
Хив. Кунджу.— Узб. Зіадіг, Ззіак, Кіш-
зсѣиС — Сербск. Зезат Ъёіі, Книги I. —
Нѣм. Зезаткгаиі, КипйсЬиірЙапге,
ІѴеіззег Зезат, ІпйізсЬег 8езат. —
Франц. Ье Зёэате. КипзсЬиі. СЬип-
8сЬиѣ —- Атл. Віие ріалѣ Самое масля-
нистое изъ всѣхъ растеній; въ сѣме-
нахъ его заключается до 90% масла.
Па Востокѣ употр. въ пищу и на освѣ-
щеніе, входитъ въ составъ китайской
туши. Въ Турк. сѣмена употребл. про-
тивъ ущемленія кишекъ; декоктъ изъ
листьевъ употр. для усиленія роста во-
лосъ.
іЗѳвапшт огіѳпіаіѳ X. По Ргойг.
есть Зез. іпйісит ѵ. зиЬіпйіѵізит.
8ѳв(ѳ1і П. ПтЬеІІ. IV. 144. Діоскор.
ІП. 53 и слѣд. различаетъ четыре раз-
ныхъ Зезеіі: 1) Зезеіі аеіЬіорісоп есть
Виріеигит ітиіісозит, 2) Зезеіі сгеіісоп
есть Тогйуііит оѣйсіпаіе Ь., 3) Зезеіі
таззаіеоіісоп есть Зезеіі іогіиозит н
4) Зезеіі реіороппезіасоп есть ЬорЬо-
іаепіа? аигеа Сгіез.Жабрица (Сл. Ак.
Кауфм. съ пол.) Пріемка трава Черно-
головъ (Кондр.) Чистецъ (Собол.) Гор-
ный укропъ (Макар.) — Пол. ЙеЬгхуса,
ЯетЬггуса. Корготупік. — Чешск. Зезеі.
СегпоЫаѵ. — Сербск. Могасас. — Луж.
МоссЬигіса. Вг Далле. и Иллир— Катін-
йЩі (Зеппопег), — Нѣм. Пег Зезеі. Вег-
ВетепсЬеІ, йіе ВегдЬеіЬѵигх.— Франц.
Ье Зёзеіі. — Атл. Меайо\г-8ахіГга§е.
Зѳвѳіі еоіогаіит ННгК. Жербица
(Ьіпй. ошибка вмѣсто Жабрица). Жу-
равлиная трава (Вор.) Морковникъ (Уф.)

328
Яезѳіі — Зісуов
Сузивъ (Вор.) Талабанч. (Екат.) — Ру-
сины Ку-ісидра дикая.
Зевѳіі йісЬоіотит. Раіі. — Тат.
Ясыръ-дагъ-отъ, Лалы-отъ (Тавр.)
Зѳзѳіі НірротагаЙіги.т. Р. Есть
второй НірропіагаіЬгоп Діоскорида.
Третій же НірротагаіЬгоп Діоскорида
есть, какъ кажется, Апеііішп зе^еіпт,
а первый — СасЬгуз зісиіа Ь.
Зевеіі реігаеиш М. В.— Тат. Пун-
чукъ-отъ (Тавр.)
Зезѳіі іогіиояиш Р. Фарм. назв.
Зезеіі таззіііепзіз (8етеп). Ганусъ
(Екат.) Гелей зилье (Полт.) Рогатка
(Вор.) — Нѣм. (З-ейгеЬіег 8езеі, даііі-
зсЬег Кйттеі. — Франц. Зёзеіі сіе Маг-
зеіііе, Гёпоиіі Іогіие. Сѣмена назыв,
французскимъ кюммелемъ. Ггапхбзі-
зсЬег Вег§’-ос1. Воззкйттеі. Отеч. Южн.
Евр.
Зѳззіѳгіа ооѳгиіѳа Агйиіп.
Стгатіп. КипіЬ. I. 321. Зіеий. I. 295.
Зуп. Супозигиз соегиіеиз Ь. Сеслерія.—
Пол. Воітка. — Чегиск. РёсЬатеа, Зез-
Іегка.— Сербск. Йавіка. Озіпка. —Нѣм.
Віаие Зеззіегіе. — Англ. Віие Моог-
§газз. Отличная кормовая трава, осо-
бенно для овецъ, — растущая на су-
хихъ известковыхъ почвахъ.
Зеіагіа *) Веаиѵ. Стгатіп. КипіЬ.
I. 149. По Зіеисі. ай Рапісит. Отъ лат.
зеіа, щетина. Боръ. Щетинникъ
(КауФМ. — букв. пер.) — Пол. 'ѴѴІоЗпі-
са. — Чегиск. Вёг. — Луж. Вог, бото-
іа.— Нѣм. ГепсЬ, йіе КоІЬепЬігзе, Вог-
зіепіеппісЬ. — Франц. Ьа Зёіаіге. —
Англ. ВгізПе-Огазз.
Зеіагіа ііаііса Веаиѵ. У ТеоФр.
Еіутоз, СепсЬгоз. Боръ, Боровое про-
со, Просо, Черное птичье просо (Даль)
Просо татарское. Могаръ, Мохаръ, Му-
гаръ. Беркелекъ. — Пол. Вег. — Чегиск.
Вег. — Сербск. Ваг. — Луж. Вог. 'ѴѴІо-
запс, Вег. — Молд. Тарынгъ. — Кавк.
Гоми. — Всѣ вост. сибирск. народы —
Буекіа (съ манджурскаго) Мах. 330.
Въ Тагик. Сарты—Кунакъ **) бѣлый
боръ — Акъкунакъ, боръ красный —
Кизылъ-кунакъ. — Нѣм. Піе ЕисЬз-
Ьігзе, йіе ііаІіепізсЬе КоІЬепЬігзе. биіе
КоІЬепЬігзе, ЕеппісЬ, йег тееІзсЬе Ніг-
зеп. — Франц. Рапіс й’ііаііе, Міііеі й,
*) Растенія рода Зеіагіа прежде от-
носились къ роду Рапісит и потому
много общихъ названій.
**) Вѣроятно Зеіагіа ііаііса и есть
то растеніе, которое упомин. въ Слов.
Даля подъ именемъ Канакай — крым-
ское просо помельче Бора.
§гаррез, Рапоиіі, Рапоидие (на Югѣ
Франціи).
Зеіагіа аѳгтаіііса ВоіК. У Кунта
Рапіс. ііаііс. у. §’еттапісит. Мохаръ.
Нѣмецкое просо. Боръ. (Названіемъ
Мохара преимущественно называется
разность съ красными зернами). —
Нѣм. ВеиізсЬе КоІЬепЬігзе, Кіеіпе Ніг-
зе, Геппід. МоЬаг. МиЬаг, Уе§егкогп,
ЦеиізсЬег ЕеппісЬ. — Франц. МоЬа Де
Ноп§гіе. МоЬа. — Атл. Оеппап Вгізіі-
йгазз.
Зеіагіа рДаиса Веаиѵ. Брица,
Бриця (Нов. Оск. Малор.) *). Мышей,
Мышій (Укр.) Мишей (Малор.) Мишея
(Полт.) Мушій (Вол. Под.) Мѣшей. Мы-
шиный хвостикъ (Подол. Ципр.) Плос-
куха. Просянка(Трап.) Чижикъ(Тамб.)
Чижовникъ (Кал. Лям.) — Сербск. Муар.
Мухарика (тоже и 8. ѵігійіз). Тяжкая
сорная трава въ огородахъ и на яро-
выхъ поляхъ на югѣ.
Зеіагіа ѵѳгіісіПаіа Веаиѵ. Назв.
почти тѣ же. Коровникъ, Боръ-трава,
Просо боровое (Собол.) Кипучка (Чер-
няевъ. Коней.) Мышецъ (Екат. Огип.
Хар.) Мышей липучій (Херс.) Мишей
(Екат.) Мѣшей, Мышій (Труды). Чапо-
лица (Екат.) Русин. Мушнй. Мыпіий.—
Чегиск. Кійзеску. — Сербск. Керпигуз.
Мухичь. — Нѣм. ІѴігіеІЬігве.
Зеіагіа ѵігіеіів Веаиѵ. Боръ зеле-
ный, Боръ полевой. Брица *) (Курск.
Горн.) Колосянка, Колоска (Уф.) Ли-
пучка (Ставр.) Мышей (Курск.) Ми-
шей, Ми шій (Малор.) Мышей, Мѣ-
шей (Могил.) Мушій (Подол.) Мышья
трава (Ьіпй.) Прослйка. Просянка (съ
нѣм.) Плоскуша (Мглинск. у.) Пряда
(Малор. Рог.) Чаполочь (Полт.) Щетин-
никъ (Ьіпй.) Сарты на Сыръ-Даръѣ —
Кунакъ-утъ. — Молд. Могоръ (Денг.)—
Нѣм. АскегЬігзе, Стйпе Нітзе, Огйпе
КоІЬепЬігзе. ’ІѴіІйез ЕеппісЬ. — Франц.
Зеіаіге ѵетіе. Міегде, Рапіз Ііззе, Рапіз
заиѵаде, Репеззіе (Ьесод.) МіІІаззе
(Доі§п.) Сѣмена всѣхъ породъ могутъ
быть употр. въ пищу.
Зісуоа ап§ц1аіив Р. СисигЬіі.
ІП. 309. Отъ греч. Зісуоз, огурецъ. Ки-
тайскій огуречникъ. Волохатые огур-
цы. Собачій огирокъ (Малор. Рог.) —
всѣ иск. составл. Ямбузникъ (Іевл) —
Пол. Одбскотео). — Чегиск. ЬіЬепка, Ьи-
Ьепка, Зтек. — Сербск. ЬиЬапка. —
Еирг. Джангалъ (Кир.) — Нгъм. Нааг-
дигке, 8іісЫіп§. — Франц. Зісіоіе. —
*) Несомнѣнно измѣненное Боръ, Ко-
рина, но-никакъ не Вгіха.
*) См. примѣч. къ Зеіагіа §1аиса.

8ійа 81ІѲПѲ
329
Атл. 8іп§1е зеесіесі СиситЬег. Сѣв.
Амер, Плоды его употр. противу груд-
ныхъ болѣзней.
8ійа Саѵ. Маіѵас. I. 469. Зіііс ТеоФр.
IV. 11 есть ИутрЬаеа аІЬа (ІѴіПзі.)
Грудника (Даль).
Зійа еапагіѳпвіа ІѴйІй. Канарскій
чай (по употребленію вмѣсто настоя-
щаго чая па Канарскихъ островахъ.
8ійа ШіаеГоІіа Тізсіъ. — Голъды ім
Уссури ТзсЬіпдпіа; Голъды китайскіе—
ТзсЬізза (Мах. 62).
Зійегіѣіз В. ЬаЬіаі. ХП. 436. Отъ
греч. Зібегоз, желѣзо, т. е. лекарство
отъ ранъ, происшедшихъ отъ желѣза,
но Зійегіііз Діоскорида IV. 29 еі вд<і.
есть Роіегіиш роіудатит Кіѣ. и 8сго-
рЬиІагіа сЬгузапіІіетіГоІіа Ь. (ѴѴіНзі.)—
Севігоп Діоскорида по Ггааз’у есть 8і-
бегіііз зугіаса Ь., а по ЗіЬіЬ. — Веіо-
піса АІоресигиз. Живика (Сл. Ц. иск.
сост. отъ заживлять). Жабрей (Сборн.
Баля). Стѣнница. — Пол. Зітеіозпка,
Сгоупік. Сзузіасиек, Зхапка (отсюда рус-
ское иазв. Шанка кустоватая зиЬ 8ібе-
гіііз зсогріоісіез — въ Термин. Медиц.
Слов. Гринберга). — Чешск. СЫаріпа,
Ноупік. — Сербск. Осізі. — Нѣм. СНіей-
кгаиі, ВегиГзкгаиі, Мадпеікгаиі. —
Франц. Ьа Сгараисііпе. — Атл. Ігоп
тѵоті. — Тат. Сорышлакъ-топшы (зиЬ
Зісіег. топіапа Ь.)
ЗіДѳгійв Ьігаиіа Г. Фарм. назв.
Зійегіііа (НегЬа).
8ісІѳгШв зугіаса В. Сезігоп Діоск.
Лекарство отъ всѣхъ почти болѣзней
у жителей горъ въ Мал. Азіи и Греціи,
но особенно отъ остановившихся мѣ-
сячныхъ очищеній и лихорадокъ. Мо-
лодые листья составляютъ отличный
суррогатъ чая.
йійѳгохуіоп ігіГІогиш ѴаЫ.
Зароіас. ѴШ. 177. Мартиникское же-
лѣзное дерево (въ торг.) — букв. пер.
назв. рода.
8іеѵѳгвіа апѳшопоіаѳз ТѴША.
Возае. Чабанъ (въ Камч. Крашен.)
Зіѳѵѳгвіа топѣапа Врг. Вегд-Вепе-
йісіе, Вегддагайеі и
Віеѵѳгвіа гѳрѣапв ѴѴ-Ш. ОеІЬег
Зреік. Оба вида считаются у альпій-
скихъ жителей драгоцѣннымъ лекар-
ствомъ отъ одышки, перемежающейся
лихорадки и др. Извѣстны въ Фарм.
подъ именемъ СагуорЬуІІаіа топіапа з.
аіріпа (Вайіх).
ЗПаив Везз. ПтЬеІІ. IV. 161. —
Лол. КопіорІосЬ. — Чешск. Коготйс.
Біііска (81) — Сербск. Коготяё, Леіеп-
когіеп. — Луж. Зкототос. — Нѣм. Вег
8і1аи, йег йоззкйттеі. — Франц. Ье
Зііаиз. — Аніл. Нод’з Геппеі.
8і1аиз Вѳззѳті ВС. Сузпкъ (Вор.)
Зііаиз ргаѣѳпзів Везз. Фарм. назв.
Зііаиз ѵ. Зезеіі ргаіепвіз з. ЗахіГгада
апдііса (НегЬа, Васі. еі Зет.) Бѣлоголо-
вецъ (Екат.) Горичникъ луговой. Дуб-
нички(Уф.) Копръ свиный (Амб.) Мор-
ковникъ (Черняевъ. Конеп.) Смовдь.
Пріемка трава (Кондр.) Горный ракит-
никъ или Черноголовъ горный (Кондр.
18). •— Нѣм. Зііаіі, КоэзГепсЬеІ, сіег де-
теше Воззкйттеі, йіІзсЬе Вапѵиги. —
Франц. Зііаиз сіез рі-ёз, Регзіі Ьйіагб,
Ситіп Дез ргёз. — Аніл. Реррег-захі-
ігаде. Прежде употребл. въ медицинѣ,
скотъ охотно ѣстъ эту траву.
Зііѳпѳ В. СагуорЬуІІ. I. 367. Дрема.
Смолёвка (Дв.) Смолка, Смолянка. —
Пол. Ьерпіса, Ьерік.— Чешск. Зііёпка.—
Сербск. Ьіеріса. — Луж. Ьёріепк. —'
Финн. КоЬогиоЬо, КоЬоккі. — Нѣм. Ваз
Ьеішктаиі, біе 8і1епе. — Фракѣ. Ьа 8і-
Іёпе. — Атл. СаісЬ-Йу.
8і1епѳ Агшѳгіа Ь. Литвинчики
(Малор. Левч.) Смолка (Минск. Кіев.) —
Пол. Ьереиуса. — Нѣм. ВоіЬег Мискеп-
Гапд, біе КІеЪегпеІке.— Франц. Ье Миз-
сіриіе Дез уагбіпіегз. — Аніл. ИуЬапе,
Зтееі АѴіІІіат. Продается часто вмѣсто
Золототысячника. Употр. отъ несвое-
временнаго мѣсячнаго очищенія.
8і1ѳпѳ еЫогапПда ЕЫгН. Куко-
лица (Рог. Уч. Изв.)
Зііѳпѳ ДіеЬоіота ННтіі. Подбѣлъ
(Екат.)
8ііѳпѳ е№ів& ОііЪ,. Буйвитеръ,
Кашнякъ (Екат.)
Зііѳпе ^аШеа, По Ггааз’у есть
Осітоібез Діоскорида, употребл. отъ
укушенія виперы. Вѣроятно Спорокъ
(Кондр. 117 зиЬ Осітоібез).
Зііѳпѳ іпйаіа ВтМ. Фарм. назв.
ВеЬеп аІЬцт (Вабіх). Вѣроятно это есть
Месоп Негасіеіа, Месоп арЬгобез, Не-
гасіеіа Діоскорида (Ьеиг). Бѣлый Бе-
генъ. Бѣлый бѣгунъ (Ьіпй. очев. искаж.
Бегенъ, ВеЬеп). Волдырникъ (иск. сост.
Рук. Балл.) Денежникъ (Волог.) Зборъ
(Нижег.) *). Заячья капуста (Костр.
Налет.) Куколь (Амб.) Куколпца, Ку-
коліця (Малор.) Кокиль (Под.) Бѣлые
Котельки (Вор.) Каптурникъ (Черн.)
Бѣлый Ландышъ (Витебск.) Лускавка
(Гродн.) Мыловка (Нижег.) Бѣшеные
огурцы (Ниж. Алт.) Пуколка (Тв. Рж.
Пуп.) Дикій соколій перелетъ (Мейеръ,
Бот. Сл.) Сережка, Серьги (Тв. Пуп.)
Скрипушка (Минск. съ пол.) Смолевка-
хлопушка (Пуп. Двиг.) Стоголовникъ
(Тавр.) Съумасшечникъ (Твер. въ селѣ
*) Также Знахар. Рук. Гацисск, № 31.

330
Зііѳпѳ — ЯітагиЪа
Овселукѣ Пуп.) Увѣчная трава (Костр.)
Увѣчная морская трава (Гринб.) Хло-
палка (Ставр.) Хлопушки (Моск. Орл.
Тв. Влад.) Хлопунчики (Тамб.).Щелпу-
шечная трава (Ряз. Пот.) Щелкунецъ
(Нижег. Вят.) Щелкунцы (Кал. Пот.)
Щелкунъ (Твер. Пуп. Арх.) Шшолку-
нецъ (Кот. Сѣнн.) Шоркунцы (Арх.)
Шолкотуха (Новг.) — Названія общія у
этого растенія съ РіЬіпапіЬиз, проис-
шедшія, вѣроятно, вслѣдствіе того, что
оба растенія при созрѣваніи шумятъ
своими засохшими цвѣтами: Брякунецъ
(Ниж.) Гребенщикъ (Курск.) Звонецъ
(Гродн.), Звончпкъ (Могил.) Позвонокъ
(Ворон.) Погремушки (Ворон. Тар.).—-
Русин. Кутасики. — Пол. Зкгиурка,
Мак ріепізіу. — Чешск. Пабтиіісе. —
Сербек. Вііепка пасіиіа, бизаѵіса. Од у-
рока трава.—Латыш. Зеттез риррез.—
Эст. Кіізе гоЬі, рбіе гоЬі, роізіе рбіей,
Налагай. — Финн. ПигтікоЬоккі, Нат-
тазЬеіпа. — Нѣм. Нег ѴѴеіззе ВеЬеп,
Даз Оііейкгаиі, йег Тип&дезеІІепкпорГ,
(Іаз §етеіпе Ьеіткгаиі, Йаз ѵеіззе Ма-
гіептйсІсЬеп, ЗсЬасЫкгаиі, баз тѵіісіе
ЗеіГепкгаиі. ЗапйкоЫ. ТаиЬепкгорГ. —
Франц. ВеЬеп Ыапс, Сагпіііеі, Сагпіо-
Іеі. — Атл. Веп ог теЬііе Веп. ВІаДйег
Сатріоп, Кцар-Ьоіііе, тѵйіСе Воіііе.
Въ Швеціи употребл. какъ домашнее
средство отъ рожи снаружи (тоже и
8. пиіапз).
Зііѳпѳ посіійогаЬ. Куколица(Ьіпй.)
Луговой Натягачъ, Луговий На-
тягачъ (Малор. Рог.) Пикульникъ
(Яросл.) Большой щелкунецъ (Нижег.)
Чешск. Періойпік (Ор.) — Тат. Кячъ-
маміи-отъ (Тавр.)
Зііѳпѳ пиѣапв Ь. Зубъ-зелье (Под.)
Комаръ (Экон. Маг.) Остецъ (Волын.)
Потоскуйка *) (Перм. Крыл.) Слѣ-
пецъ (Тамб. Меуег). Бѣлая Смолйнка
(Кунг.) Смоленка (Ьіпсі.) Смолянка бѣ-
лая, Смилка, Смілка біла (Малоросс.)
Смѣлка бѣлая (Полт.) Щавель воро-
бьиный (Ворон. Тар.) — Русин. Білий
Звоздикъ, Терличъ. — Пол. Нерпіса
гтѵізІа. — Чешск. Нзпісе. Въ Черн. губ.
употр. отъ укушенія бѣшеной собаки,
а въ Подол. губ. отъ зубной боли въ
видѣ полосканья.
Зііѳпѳ Оіііѳз Регз. Фарм. назв. Ѵіз-
садо (НегЬа). Дрема смолистая. Икадра
*) Этому растенію приписываютъ
свойства излечивать людей отъ душев-
ной тоски, печали и т. д. Вмѣстѣ съ
Прыгуномъ и рѣчнымъ Плакуномъ
употр. для присушки, т. е. для при-
влеченія сердца (Крыл.)
(Орл.) Мокрица ягодная (Лев.) Мыльная
трава (съ нѣм.) Огорошникъ (Екат.)
Погонки (Курск.Горп.) Чистецъ(Хар.)
Пол. Нзгпіса. —- Нѣм, ОЬгІбйеІІеіт-
кгаиі, гоіЬег ТаиЬепкгорГ. — Ани. 8ра-
пізЬ Сатріоп, ЗрапізЬ СаісЬЙу. Употр.
въ Англіи въ винномъ настоѣ съ те-
ріакомъ отъ собачьяго бѣшенства.
Зііѳпѳ зийЕгиіѳзсѳпв М. И, —Кирг.
Тігезкап (ЬеЬт.)
Зііѳпѳ виріпа. Горчакъ, Кокиль
(Екат.)
Зііѳпѳ Таіагіса Регз. Твердитъ
(Курск.) Частоколенъ (Екат.)
Зііѳпѳ ѵхвеоза Регз. Бѣлый сон-
дарь (Кал. Пот.)
Зііѳг ЬгіІоЬиш 8сор. НтЬеІІ.
IV. 200. Бедренецъ (Кунгур. Крыл.)
Гладышъ (Симб. РаП.) Дикій коперъ
(Каз. Леп.) — Пол. Сгагпоціоѵс, Огііко-
ъ'іес.— Чешск. Тітоу— Сербек. Тітсд.—
Нѣм. Бег Коззкаттеі. — Франц. Ье
8і1ег. — Атл. Ьазег теогі, Корни расте-
нія считаются хорошимъ средствомъ
отъ разслабленія ногъ вслѣдствіе дол-
гаго хожденіи. Для этого корень свѣ-
жаго растенія толкутъ и приклады-
ваютъ къ ногамъ (Перм. Крыловъ).
ЗПрІііипі і. Сотроз. V. 511. 8І1-
рЫнт древнихъ, доставлявшая Кири-
нейскій Лазеръ, есть ТЬарзіа ЗіІрЬіиш
(ѴѴііізі;.)
ЗіІуЪшп Магіапит вагіп. Сот-
роз. VI. 616. Фарм. назв. Сагйииз та-
гіпиз з. Магіае. Ггисіиз в. 8етеп Сагйиі
Магіае з. тагіапі. 8етеп Зріпае аІЬаѳ,
8етеп Ьасіеі з. ЬеисасапіЬае. Лягушеч-
никъ (Мейер. Б. Сл. и Кау®м. род. назв.
весьма неудачи.) Девесилъ черный. Ко-
лючникъ (Вол. Под.) Марьины колючки,
Бѣлый Осотъ (Мейер. Бот. Сл.) Остро-
пестро трава. Остропестеръ. Марьино
Пестро-остро (Влад.) Растопша (Ма-
лор. Рог.) Расторопша (Сл. Ц.) Роз-
торопша (Мал. Левч.) и ошиб. Расто-
ронша (Сл. Ц. Даль). Татаринъ (Гринб.)
Русин. Розтропта. — Пол. Озігорезі.
Рзігозі, Козігорасз, Росідогиаі.-— Чешск.
Озігоревігес, Озігорезіг. Озігорез, Озіго-
рес, РойзігеІ, Ѵоісес. — Сербек. ОзЦе-
ЬаД. — Луж. Каіаіу или Каіаиу рёіг.
ІѴбігорёіг, Йоціасу чѵозі.—Нѣм. Ггаиеп-
йізіеі, Гі'озсЬйізіеІ. МіІсЬйізіеІ, Магіеп-
йізіеі, ЗіІЬегйізіеІ, ЗіесЬкогпсіівІеІ. —
Франц СЬагсІоп Магіе, СЬагсІоп йе
Поіге Сате, СЬагсІоп аг§епіё. Еріпе
ЫапсЬе, Ьаіі сіе Поіге Сате. — Атл.
Ѵіі’ё'іп Магу’з. Ьайу'з ТЬізіІе, ТЬе Міік
ТЬізіІе. Употр. въ медицинѣ отъ жел-
тухи, болѣзни селезенки и др.
ЗішагйЬа АиЫ. бішаги’о. I. 733,
Симаруба. ВітагиЬя атага Науп. и 8і-

ЭітагиЪа — БіаутЬгішп
331
тагиЬа вщапепаіз ВісЬ.— доставляютъ
кору Симарубовую, Согіех ЗітагиЬае.
Отеч. Кайена и Ямайка. ЗішагнЪа ех-
сеіза ОС. нынѣ Рісгазта ехсеіза РІапсЬ.
доставляетъ Ямайскую Квассію, Ьі§'-
пшп (^иаззіае .іашаісепзіз. Отеч. Ямайка.
Яіпарій Тош-п. СгисіГ. I. 217. Отъ
греч. Зіпарі, Зіпері, Зіперу; — па^г —
знач. горчица, а йі— усиленіе. У дрсвн.
Грек. оба вида, т. е. 8. аІЬа еі пі§та —
Т<ару. У Римл. Зіпарі. Горчица.—
Русин. Гірчиця. — Пол. богсзуса. —
Чешск. Ногсісе. — Сербек. Оогизіса.
Зіасіса. — Луж. 2оаор. — Болг. Сина-
пове семе. — Латыш. Зіпперез. — Эст.
8епер. — Финн. Хагзки. — Нѣм. Вег
ЗепГ. — Франц. Ьа Моиіагйе. Ье Зё-
пеѵё. — Англ. Мизіагй.
Зіпаріз аІЬа І. Фарм. назв. Зіпаріз,
Зіпаріз аІЬа, в. Ьогіепвіз, з. сіігіпа, з.
Ьерійіит ІаііГоІіит, в. Егиса (Зетеп).
Горчица обыкн. или бѣлая, Англій-
ская горчица. Горчіца (Малор.) Гору-
шица. Горчишникъ. Свирѣпка. — Болъ.
Синапове семе. — Груз. Хардали. —
Арм. Хардалъ. — Тур. Карталъ (за
Кавк.) — Кирг. Кызылъ-Борщъ. —
Имер. Мдогви. — Мингр. Донги. —
Нѣм. АѴеіззег ЗепГ, Еп^ПвсЬег ЗепГ,
ОагіепзепГ. — Франц. Моиіагйе ЫапсЬе
ои апдіаізе, НегЬе аи Ьеигге, Ріапіе аи
Ьеигге, бгаіпе Де Ьеигге, Зёпеѵё Ыапс.—
Англ. ѴѴТіііе МизіагД. Доставл. самое
лучшее горчичное масло. Растертыя сѣ-
мена составляютъ горчицу. Сѣмена
считаютъ средствомъ противъ начи-
нающейся чахотки; для этого нужно
глотать ихъ по щепоткѣ три раза въ
день (Горн.) Нѣкоторое время глотаніе
ихъ считали также отличнымъ сред-
ствомъ для укрѣпленія желудка.
Зіпарів агѵѳавів Б Фарм. назв.
Варівігшп агѵогшп (Зет.) Горупка *)
(Рог.) Горчица. Сурѣпица, Сурѣпа (Вел.
Росс.), Сурепка, Свирѣпа, Свирѣпица,
Свиріпиця (Малор.) Свирипа, Сви-
ріпа (Малор.) Свирѣпка. Свербейка
(Курск. Мизг.) Свербигузка (Даль). Ди-
кая редька (Даль). — Пол. Зтеігхера.
Согсхуса зѵігхера. — Чегиск. Ногіска.—
Серба:. богизіса.— Луж. 2опор.— Нѣм.
ЕаІзсЬег НеДегісЬ. Аскегзепі — Фраки.
МоиіагДе заиѵаде, Зёпеѵё, ДоЯе. Ьа
*) Вѣроятно измѣненное Горлупа,
Горлупка.
*♦) Мы уже упоминали, что именемъ
Сурѣпицы и Свирѣпы наз. многія ра-
стенія изъ семейства красноцвѣтныхъ
изъ родовъ — ВагЬагеа, Зіпаріз, Варі-
зігит, ЗізутЬгішп, Егузітит.
Заиѵе. — Аніл. СЬагіоск, Сагіоск, СаІ-
Іоск. Въ Шом. — ЗкеІІосЬ, ѵѵіісі Ми-
зіагб.
Зіпарів зипеѳа Б. Сарептская
горчица. Отеч. Китай. Разводится въ
Сарептѣ и еще сильнѣе бѣлой дѣй-
ствуетъ на кожу. Масло изъ сѣмянъ
очень вкусно.
Зіпаріз пі§га Б. Зуп. Вгаззіса пі§та
Косѣ. Фарм. назв. Зетеп Зіпаріз ѵігі-
йіз з. Зіпареоз з. Зіпарі. Названія тѣ же
какъ и_бѣлой, только съ приб. черный.
8ІВОП Атотіт Б. ПтЬеІІ. IV
ПО. Фарм. назв. Атгаі з. Аттеоз ѵиі-
§агіз 8. Атотит зригіит (Зет.) Петру-
шечникъ (Собол.) Серпорѣзъ (Макар.)—
Пол. Зпііка, Зпіеіка, Атопек. — Чешск.
Хаяѵѵогес.— Сербек. Згйізка, Зеічіізка.—
Нѣм. Зізоп. — Франц. Зізоп. Регзіі дез
госііегз. — Англ. Зізоп, Зіопе Рагзіеу.
Принадлежалъ у древнихъ къ Зетіпа
дпаіиог саііба тіпога. Южн. Евр.
ЗівутЪгіит АІІ. СгисіГег. I. 190.
ЗізутЪгіоп адгіоп Діоск. есть МепіЬа
ациаііса. Гулявникъ (Двиг. КауФм.)
Желтякъ, Писика. — Пол. Зіиіізг, Ви-
кіе\ѵ. Вгойкіеѵѵпік. — Чешск. Ниіетепік.
Кгег (Ор.) Зкоріска. — Сербек. Огап].—
Луж. Викеу. — Финн. РегпагиоЬо. —
Нѣм. Піе Ваике. — Фраки. Ье 8і-
зутЪге. — Англ. Оагііс Песі^е Мизіапі.
ЗівутЬгішп Ііоѳвѳііі Б. Буркунъ
желтый, Горчичникъ (Тамб. Меуег).
Грицики, Сурипка (Екат. бгип.)
Молодые стебли употр. въ пищу.
ЗівутЬгішп оРЯсіпаІѳ Б. Фарм.
назв. Егузітит ѵиідаге. Горчица поле-
вая (Сл. Ц. Собол.) или дикая. Гуляв-
никъ аптечный. Клоповникъ (ѴѴіей.)
Колючка (Перм.) Царская метелка(Амб.)
Редюха лѣсная (Влад.) Свирѣпка (Соб.)
Сурѣпка, Сурѣпица. Сухоребрикъ,
Сухоребрица (Кален. Укр.) У раз-
ная трава (Волог. Двиг.) и ошибкою у
Даля—Узорная трава (IV. 439). Усов-
ная трава (Перм.) — Пол. Рзхопак. —
Финн. ОгараІкоіпеп-регпагиоЬо. — Ла-
тыга. РеЬгкопез. — Груз, Мдогви-га-
реули. — Нѣм. ОЙсіпеІІег ЛѴе^зепГ,
^еІЬез Еізепкгаиі. — Франц. Тогіеііе,
Ѵёіаг, НегЬе аих сЬапігез, Моиіапіе
йез Ьаіез.—Англ. Нейде-Мизіагй, Вапк-
сгезз. СгашЫіпд-Воскеі. Употр. пре-
имущественно при катарральныхъ ле-
гочныхъ болѣзняхъ.
ЗіяутЬгіищ раппопіешп Лаар
Грицыки *) (Хруст.) Рогатка (Черн.
Консп.) Рогачка" (Сред. бгііп.) Пере-
кати-поле (Кали, степь 10).
*) См. стр. 72, црим. къ Вшііаз.

332
ЯівутЬгшш — Зшііах
ВівутЪгіит ЗорЬіа X. Фарм. назв.
ЗорЬіа скігигдогит (НегЬа еѣ Зетеп).
Былинка (Ниж) Вѣничье полевое
(Под. Леонов.) Огородные вѣники
(Екат. Нгііп.) Віники, Вівйчки, Він-
ниччэ (Малор. Сред.) Вшивая трава
(Ниж.) Горчица полевая (Вят.) Полева
горчица (Малор. Рог) Струйчатая же-
руха (Іііші.) Елочка (Вятск ) Кровавецъ
(Могил. пер. сл, нѣм.) Кудеръ (Могил.)
Кудравецъ (Полт. Авг.) Кудрявецч>
(Малор.) Кудрявцы (Симб. Гребя.) Ро-
гатка (Екат.) Рогачка (Малор.) Полевая
рута (Могил.) Струекъ (Тв. Пуп.) Усов-
ная трава (Перм.) Употр. отъ усбвица
т. е. колотья (летучій ревматизмъ). Чер-
вячпикъ (Піпй. пер. съ нѣм.) и перев.
Мудрость (Даль), Лекарская мудрость
(Сл. Ак.) Сотіева трава (Стар.Рук.)—
Пол. Внойкіеіѵпік іѵіеіосізіеіпу. Зіиіізз
(Зіиіізі, Зіиіібб), 2ойа, ѴѴггйотѵіес. —
Ѵегиск. Хойпка. — Луж. Кдаёік зніегй-
гаіу. — Фини. Хепіараікоіпеп-регпа-
гиоЬо. РаІкоЬеіпй, заѵигиоЬо, икоп-
кгаззі. Вѣр. это есть Шипырла-тымар-
ры (Чуваш.) — Нѣм. Т>іе ГеіпЫаіІгі^е
Ваике, ЗорЬіепкгаиі, йаз дгоззе Везеп-
кгаиі, НаЬісЬізкгаиі, Йег АѴигтзаатеп,
йег Віиізаатеп. — Франц. Задеззе йез
сЬігпг^іепз, Зсіепсе йез сЬігиг^іепз, Во-
диеИ: заиѵа^е. — Англ. Еііхѵеей, Еіих-
ѵгеей. Извѣстна преимущественно по
исцѣленію ранъ. Отваръ листьевъ упо-
требл. отъ поноса, кровохарканья и
бѣлей, а сѣмена отъ лихорадки, гли-
стовъ, боли почекъ. Въ Волынск. губ.
подъ именемъ Вівичче тоже употребл.
отъ укушенія бѣшеной собаки.
Зіит КосТг. ПтЬеІІ. IV. 124. Пору-
чейникъ (Дв. съ пол.) Водяная петруш-
ка (съ нѣм.)—Пол. Магек (Роіосхпік).—
Чешск. ЗеѵѵМк, Рогіг (81оЬ.) — Сербск.
Нгепак. — Луж. Роіоспік. — Латыш.
ѴѴіЬйгеезсЬкі, 'ѴѴіЫгеекзсІіі.— Финн.
Зогзаврпікі. — Нѣм. Мегк, ѴѴаззег-
тегк.— Франц. Па Ветіе.—Англ. АѴаіег
Рагзпер.
8іит ап^ивЫГоІіит X. Фарм. назв.
Зіит а. Вегиіа (НегЬа). — Чешск. Вит-
Ьігес. Вегіа. — Сербск. Веги1]а. — Нѣм.
ѴѴаззегразіінак. Мегк. Вегіе.
Зіит ІапсіГоІіит. Аксамесъ, Лю-
биста. Степной кропъ, Пастернакъ
(Екат.)
8іит ІаШоИиш X. Фари. назв.
8ішп раіизіге з. Разйпаса адиаііса (Нег-
Ьа еі Вайіх). Веха (Орл.) Вехъ (Малор.)
Полевой ганусъ (Екат.) Моржовы дуд-
ки. Поручейникъ, Поточникъ (Кондр.
и Даль). Сахарникъ. Укропникъ. Ядо-
вито, хотя и употр. мѣстами отъ грыжи
(Орл.)— Нѣм. \Ѵаз8ег-Разііпак, ЕгозсЬ-
еррісЬ, УѴаззетроЛегІеіп.
Зішп Міпяі ТІгЬд. Золотой корень
или Жинзенгъ (Грюнб.) Корень этого
растенія Вайіх №пзі ѵеі №пзіа& счи-
тается лучшимъ суррогатомъ жннзенга.
Отеч. Китай и Японія.
Зішп Зізагшп Г. Сахарные или
сладкіе коренья (Коядр. въ огороды,
съ нѣм.) Сахарникъ (Даль сочіш.) Куч-
мерка (Кондр. и Даль съ пол.) — Пол.
Кисхтегка, Кистегка, Сикгоѵу коггеп.
Нѣм. Хискегнгагг, 2искегтегк, сііе Кііп-
деітбЬге, йіе (тагіеигарипзеі, йаз 2ис-
кеггйЬсЬеп. — Франц. Ье СЬегѵі, Пе
СЬегѵіз, Вегіе йез роіадегз. — Англ.
Тгие Зкіггеі. Зидаг-гооѣ Корень его,
Вайіх Зізагі, у древнихч- врачей счи-
тался лекарствомъ отъ ртутнаго слю-
нотеченія. Корень содержитъ сахаръ и
нынѣ только употр. въ огородѣ.
Якітшіа іаропісаЙгеЬ. Сеіазіг.
Рг. II. 18. — Аино на Сахал. Аіпззкіпа
(8сЬт.) Еіиікаківа (8сЬт.) Отеч. Япон.
Цвѣты его примѣшиваютъ къ чаю для
запаха.
Зтііах X. Зтііасіи. У древн. Зті-
Іах ігасЬеіа Діоск. есть бтііах азрега.
Зтііах сераіа есть РЬазэоІиз ѵиі^агіз.
Зтііах 1е)а — Сопѵоіѵиіиз Зеріиш П.
Зтііах Іоп Агсайоп — (^иегсиз Ваііоіа
ВезГ. и Зшііах или Мііоз — Тахиз Ьас-
саіа. Повой. Сассапариль, Сарсапа-
рилль, Чепучинникъ *), Дорогая
трава **). — Пол. Коісонгоз. — Чегиск.
Ргезіир.— Сербск. Теііѵіка.—Луж. Рге-
зіирпіска. — Нѣм. Віе ЗіесЬтеіпйе. —
Франц. Пе Зтііасе. — Англ. Зшііах.
Зшііах аврѳга X. Повой бодущій
(Кондр.) Повой высокій (Лѣсн. журн.)
Тина (Вѣстн. Сад.) Тинъ (Сл. Ц.) —
Груз. Гичи. — Нѣм. Віе ВаІіеиізсЬе
Ваштѵіпйе, йіе гаиЬе ЗіесЬ-ягіпйе. —
Франц. Заззарагеіііе й’Епгоре. — Англ.
ТЬе Вои§Ь Віпйтѵеей. Отеч. Южн. Евр.
Корни употр. вмѣсто настоящей Сасса-
парилли и извѣстны въ торговлѣ подъ
именемъ Итальянской Сассапа-
рилли.
Зшііах СЫпа Ъ. Фарм. назв. СЬіпа
огіепіаііз з. пойоза 8. ропйегоза (Вайіх).
*) Чепучина есть стар. назв. сифи-
литической болѣзни.
**) О происхожденіи названія «до-
рогая трава» г. Мельниковъ сооб-
щаетъ слѣд. легенду: когда Господь
по землѣ ходилъ, всѣ травы передъ
нимъ преклоиялися; не поклонилась'
одна «дорогая трава». Поэтому ею ле-
читься не слѣдуетъ (въ Лѣсахъ. ІП).

Зшііах -
Корень чапутинскій *) или чувашияскій
(Гринб. 152)- Сассапарель, Сарса-
парилла. Корень наз. Хинный корень.
Нѣм. Піе СЬіпатеиггеІ, біе Роскепѵигг,
Огіпб\ѵ^гхеі, Зсііѵеізвтеигяеі. — Франц.
Ка С'іііпа, Іа здиіпе. Корень Вабісе
Л’Езсіиіне. — Атл. СЬіпа-гооі. Отеч.
Китай. Употр. при .теченіи простуды и
сифилиса и извѣстна какъ сильное по-
тогонное.	6
Зтііах согйаіо-оѵаіа Ііісіі. и 8т.
раругаеѳа Роіг. доставл. Вабіх 8ат-
рагіііае ІізЬопепзіз з. Ъгазіііепзіе, лисса-
бонскую или бразильскую Сарсапа-
релль. Отеч. Браз. и Кайен.
Зшііах §1аиса Магі. Повой бирю-
зовый. Доставляетъ Вабіх СЬіпае барі-
сап§а з. ІпЬаресапда. Отеч. Браз.
Зшііах §1усірЬуПа 5гѵ. Доставл.
Повоголлавдскій чай. Отеч. Нов. Голл.
Зшііах ІаигіГоІіа Е. и 8т. Іаш-
поісіѳв В. доставл. Вабіх СЬіпае оссі-
бепіаііз. Отеч. Сѣв. Амер.
Зшііах тесііса 8М. Корень извѣ-
стенъ въ аптекахъ подъ именемъ Вабіх
ЗагзарагіІІае и преимущественно упо-
требляется въ видѣ Цитманова декокта
отъ застарѣлаго сифилиса, ревматизма,
ломоты. Отеч. Мекс. Анды.
Зшііах оГйсіпаІів Я В. Я. и Зті-
іах вурЬіІШса Н. В. К. Употребл.
преимущественно въ аптекахъ.
Зтііах Рнѳийо-СЫпа В. доставл.
Вабіх СЬіпае оссібепіаіів 8. Рзеибо-СЬі-
пае. Отеч. Сѣв. Амер.
Зтііах РигЬатриу Виіг. доставл.
Вабіх Заззарагіііае региѵіапае. Отеч.
Перу.
Зтііах геуіапіса В. 5т. рѳгіо-
Ііаіа Воиг. и 8т. 1ѳисорЪ.уПа ЕІ.
доставл. Вабіх СЬіпае огіепіаіів.
Зтугпіит В. ѴтЬеІІ. IV. 247 **).
Отъ греч. Зіпугпа, по запаху сѣмянъ.
•Диванная трава (Кондр.) Мастерникъ
(Кондр.) — Пол. Оіетзиоѵпік. — Чешск.
Тготіп. — Сербск. Ьевапбга. ТитЬео.—
Нѣм. МуггЬеикгаиі. Масегопе,—Франц.
Масёгоп. — Аніл. Аіехапбет.
Зтугпіит Оіив аігит В. У древн.
Ніррозеііпоп, Оіив аігит. Фарм. назв.
Зтугпішп 8. Оіизаігит (НегЬа, Зетеп
еі Вабіх). Гершъ-трава, Дягиль араб-
скій, Ершъ-трава, Петрушка александ-
рійская, Прострѣлъ каменный (Кондр.)
и ошиб. Ппршъ трава (89), Кровавый
цвѣтъ. Кровочистительная трава (Даль).
Пол. Сіегг. — Чешск. Зіпугпа. •— Сербск.
Іезапбга. — Нѣм. Оешеіпе Масегопе,
т' е- чепучпнскій,
''*) Въ Знах.Рук.Г. Лал. Ерша Л» 63.
- Зоіапит	333
Аіехапбег’а Зтугпепкгаиі. — Франц.
Масегоп соттіш.
Зтугпіит рѳгіоііаіит Мііі. Эго
есть Зтугпіит Діоскорнда.
Зтугпіит СоДопаѳі 8рг. Зуп. 8т.
гоіипбі&Иит Мііі. Фарм. назв. 8туг-
піит сгоіісит (Зетеп). Кровочистъ.
Переволока трава (Кондр. съ пол.) —
Пол. Рггембока.
5о]а Ьіѳрійа МоепсН. Бе^шпіп.
И. 396. Масличный горохъ. У Сарт.
Мошъ, Машъ. Отеч. Китай, Японія и
Остъ-Индія. Изъ сѣмянъ приготов-
ляется извѣстная подливка или соусъ,
называемый Соя. Изъ сѣмянъ стали
добывать въ послѣднее время масло.
Зоіапит *) В. Зоіапас. ХШ. 1. 27.
Пасленъ (Двиг.) Свинка.—Пол. Рзіап-
ка, Рзіпкі, Рггапка (иіё). — Чешск. 16-
Іек. — Сербск. Пасквица, Пупаторъ. —
Финн. Коіво. — Арм. Шнахотъ. — Нѣм.
КасЬіасЬаѣіеп. — Франц. Могеііе. —
Англ. №§Ыв1іабе.
Зоіапит Виісатага В. Фарм. назв.
Атага биісіз (Зіірііев 8. Ьі^шші). Пиіса-
тага (Саиіез). Будь-дерево. Бирючьи
ягоды (Самар.) Волчьи ягоды. Вовчі
ягоди (Малор.) Вороньи ягоды (Волог.
Дв.) Гадючья трава (Бесс. Денг.) Гадю-
чій пасленъ. Гадючьи ягоды (Сл. Ц.)
Глистникъ (Южн. Росс.) Глистныкъ.
Глистовникъ (больш. ч. Росс.) Гли-
стякъ (Малор. Волк.) Збплиса (Сл. Ц.)
Заплиха (Новор. Палим.) Золотуха (Се-
верг.) Куричья слѣпота (Шенк Самар.)
Лазиха(Вят. Вешт.) и искаж. Лозига.
Мать трава (Знах. рукоп. Гацисскаго
№ 104). Медвѣжьи ягоды (Смол,) Над-
тывникъ (Укр. Кален.) Надтинникч»
(Малор.) Натыннвкъ (Даль). Пасленъ.
Паслинъ, Пасліонъ (Малор. Стар. Банд.)
Пасленъ, Послѣнъ, Пйсликъ (Сл. Ак.)
*) Различныя Слав. названія расте-
ній, упоминаемыхъ въ Библіи, по мнѣ-
нію многихъ ученыхъ, относятся къ
разнымъ видамъ Зоіапит. Такъ по
Наітіз’у упоминаемое у Исаія ЕѴ. 13.
«драчіе», въ русск. пер. тернъ, въ лат.
бпбл. Заіішіса — есть Зоіапит Сгади-
Іап8 (Наіт. 56). Упоминаемое у Исаія
V. 24. Слав. Терніе. Русск. Дикія ягоды.
Лат. БаЬгизса — есть Зоіапит іпсапиш
(Наітів 186. Сибирц. 121), Упоминаемое
у Іова XXXI, 40. Слав. Терніе. Русск.
Куколь.— есть Зоіапит риЬезсепз (Наіт.
368). Считаемъ необходимымъ указать
еще, что по мнѣнію Ленца (р.’ЗІб)—
Заііипса древнихъ есть Ѵаіегіапа Сеі-
ііса, которая и переведена прежними
авторами — Драчье.

334.
Иоіапит
Пасленъ с.іадкогорькій (во всѣхъ
лечебн.) Пасленъ-глыснчкъ (Вол, Под.)
Песій гроздъ (Сл. Церк.) Плетняковая
трава (Даль). IIодживотнвкъ (Урал.
Пот.) Псинки (Сл. Ц.) Сладкогорькія
псинки (Щегл.) Собачьи ягоды (Тобол.)
Сорочьи ягоды (Щегл. Сар. Влад. и др.)
Сорочьи сережки (Хруст.) — Перев. и
иск. составл. Ночная тѣнь и ошиб.
Ночная стѣнъ (Кондр.) Сластиха(Вят)
Солодка (Кал. Костр.) Солодкогорькая
или Сладкогорькая трава (Кондр.) Слад-
когорькъ. Горькосладъ (Даль). Пасмур-
ница (Даль), — Пол. 8Іойко§огг, Ряіикі
зіойкоцоггкіе или §оггкозіойкіе, Кге-
тіепіес, Музгупіес. — Чешск. 81айкё
Ьогка, РоітёсЬиі, Рвіпку іѵойпі пеЬо
тойгё, пеЬо сегѵепё, 81айка ѵгЬка,
Сепѵеву рзітеіпо, Муві йгемго. — Сербск.
Пасквица, Разводникъ, Разводнякъ. —
Луж. Веспу Ъбг, 'ѴѴгедіпоч'е геіе. —
Латыш. НеЬги каЬгкІі, ЬеЬег каЬгкІі,
ЬеЬга каЬгкІіз. — Эст. Мбб§а ѵіііай,
таа лѵіівай, Зооііка гоЬі, Киіза ѵіізай,
АѴііпа-ри, таіакай. — Фини. Коізоприи.
Рипакоіво пиогікиоги, Ѵегіпогіѵагра. —
Чуваш. Енъ-шу видекень уды (Кат.) —
Нѣм. Піе Аіргапке, йаз ВіНегзйзв, йаз
ШгзсЬкгаві, йаз МйизеЬоІг, йіе ЗаигеЬе,
йіе ЗеійеІЬееге, йіе теіійе Зіісктеигг, йіе
ѴѴ аззеггапке, йеіапдег ) е ИеЬег,— Франц.
Ьа Могеііе ^гітрапіе. Ьа Понсе атегё,
Ьа Ѵідпе йе йнйёе, Ьа Ьадие, НегЬе а
Іа йёѵге, НегЬе к Іа Сагіе, Ѵідпе ваи-
ѵа§е.—Аніл. ТЬе ВіНег-в^ееІ ог теоойу
ХіцЬізсЬайе. Геіопнгогі. Отваръ стеблей
употр. отъ лишаевъ, ревматическихъ
страданій и застарѣлыхъ катарровъ.
Ягоды производятъ рвоту и поносъ.
•Зоіагшт ѳвсиіѳпіит Т)ип. Пред-
ставляетъ двѣ разности: 1) гладкую
8о1. Меіопдепа Ь. и 2) остистую — 8о1.
іпзапит Ь. Бадлажаны и изм. Бакла-
жаны. Бадиджанъ (Кален.) Бадимавъ,
Бадрижанъ, Бадижанъ (Даль). Бадрид-
жаны (за Кавк.) Подложаны (синіе).
Подлежане, Поклажане (Даль). Демь-
янка (Астр. Рав. и Данил. въ пзд. Ак.)
-Синій помадоръ (Сред.) — Пол. Огизгка
тііовпа, йа)ко кггеѵізіе. — Чешск. М’е;-
еота Ьуііпа.— Сербск. Патличжан, Пат-
.чичжак. — Молд. Патлазакы. — Груз.
Имер. Гур. Мингр. Бадриджани.— Хие.
Бадпншанъ. Въ Ходж. Патпнъ-джанъ.
Перс. Бадиджанъ.—Афг. Бенгунъ, Ран-
гунъ.	Сарты Бапиджанъ, Бадин-
шанъ. Нѣм. ЕззЪагег ХасЫзсЬаНеп,
йег Меіапгапаріеі. — франц, па Ме-
1оп§ёпе, Ьа ѵегіІаЫе Могеііе, Мёгап-
Вёге, Меті^ёп, Вегіп?ёпе, ВайіпДіап. —
Англ. Вайііцап, Вгогѵп -ТоПу, Вгіп»а11.
Употр. въ пищу.	°
Зоіагшт Ъусорѳі’БІсит ѵ. Ьусо-
регвісит евсиіепіит.
Боіапит пі^гит Г. Бздяика (Ве-
лик. Росс.) Бздникъ (Урал. Хорошх.)
Бзднюка (Укр.) Бздюха (Орл.), Здиха
(Эк. Маг.) Поздника (Меркл.) По'зникъ-
бзныка (Под. Ципр.) Базника (во всемъ
Урал. войскѣ). Жибзпика (Даль). Без-
душная трава (Влад.) Волчьи ягоды
(Могил.) Воронятки (Симб. и друг.)
Ворониха, Воронята (Даль). Вороныя
ягоды. Глистникъ (Смол. .Іод.) Чер-
ный пасленъ. Пасленъ. Паслина,
Паслпиъ, Паслінъ (Малор.) Паслі.
Песьи ягоды. Ппсклюква (Курск.
Мизг.) Псинки (Кондр. Щегл.) Черныя
псинки. Подсолнечникъ, Солнечники,
СѴѴіей.) Писклюка (Черн. Консп.) Соро-
чьи ягоды (Вят. Вешт.) Собачьи яго-
ды (Мог.) — Гусин. Пислёни, Прислини,
Шмаркотинне. — Пол. Рзіпка, Рзіпкі
одгойпе. — Чешск. Ьііек, Ьііек шепві,
Ьііек сегпу, Рзіпку сегпё, рзі \ѵіио, рзі
Ьгогпо. — Сербск. Рошобпіса сегна,
Пасквица. — Луж. Вопійіо, Во]‘пік, го]-
иіпа, Кпукаи'а, 8:ѵіп)асс ЬогІосЬ, 8гиі-
п)асе Ьогіо. — Латыш. ХакіззкаЫез. —
Эст. Кие раагѵа гоЬі, — Финн. Мизіа-
коіво, Коізоп-1. киізаЬеіиа. — Мордв.
Мокш. Пйнемъ-ббрга. — Эрз. Пйнемъ-
борксъ.—Тат. Копекъ-узюмъ (Тавр.)—-
Кирг. Кара-Булдыргень (Пот.) — Ногаи
Екат. губ. Бже-козъ.—Нѣм. ВсЬтеаггег
ХасЫзсЬаНеп, Сешеіпег ЦасЬізсЬаІіеи,
Аіркгаиі, Вегвіекгаиі:, сііе ЕисѣвігаиЬе,
Йаз Могеііепкгаиі, КасЬікгаиі, ЗаиЬ
кгаиі.— Франц. Ьа Могеііе поіге, НегЬе-
шоге, Сгёѵе сЬіепз, НегЬе Йез шадісіепз,
МоигеНе, Ваізіп Йе Іоир. — Англ. Віаск
ХійЬівсЬайе. Реііу Могеі. Ягоды употр.
въ пирогахъ; ихъ даютъ дѣтямъ отъ
глистёвъ.
Ноіашіш оѵівегит Г. 8уп. 8о1. Ме-
1оп§епа Мигг. Яичное дерево, Яичникъ.
Яицы курячьи трава (Кондр.) Свинка
(Сл. Ц.) Свиная трава, Яичное яблоко
(Алт.) Армянскій огурецъ (Кар. м. б.
8оі. Ме1оп§. — Нѣм. ЕіегрДапге, —
Фраки. Ь’АиЪегдіпе. Ріапіе аих оеий,
НегЬе аих оеиіз, Ріапіе диі ропй, Роп-
йеизе, Роиіе ропйеизе. Плоды Вгііцеіа.
АиЬеі’ЦІпе. — Англ. Е§д-р1апі. Май-
Арріе. Отеч, Аравія. Плоды употребл.
въ пищу.
Коіапит регзісит ТГ®. Береж-
ная Осолбдка (Перм. г. Кунг.) Ку-
стовая Осолодка (Красноуфіім.) На-
волошная (Красноуф. Крылов.) Мед-
вѣжьи ягоды (Спб. ётеі.) Псинки ин-
дерскія (Карел.) Сладкая трава (Вятск.
Меуег). Имер. Дзаглпсъ-курзени (Сред.)
Корень растенія считается въ Пермск.

Зоіапит -
губ, дѣйствительнымъ средствомъ отъ
худой болѣзни ПЛИ СІІФИЛНСа, И, по
мнѣнію многихъ народныхъ лекарей,
можетъ замѣнить Сассапариль. Прини-
мается въ видѣ водянаго отвара и на-
стоя на водкѣ. Водяной отваръ приго-
товляется такъ: корень рѣжутъ на ча-
сти, кладутъ въ горшокъ съ водой, за-
мазываютъ тѣстомъ, и ставятъ въ печь
(Перм. Крыл.)
Зоіапит Рвѳисіо - сарвісит X.
Любовныя вишни (въ сад. пер.) Корал-
ловое дерево (пер.) — Нѣм. Когаііеп-
Ьаит. — Франц. Сегіэіеі- сі’атоиг, Огап-
«іег сіе Заѵеііег, Атоте сіез іагйівіегз.
Реііі Сегізіег сІ’Ьіѵег. 6-гаіпе й’атоиг.
Отеч. Мадера.
Зоіапит яойотѳит Ъ. Это есть
ЗігусЪпоз тапісоз Діоскорида. Отеч.
Сицил. и Афр.
Зоіапит ІиЬѳговит Ъ. Бараболя
(Малор.) Барабошки (Тул.) Бульба (лист.
на стеблѣ. Малор. Бѣлор.) Барболя (Ма-
лор. Стар. Банд.) Гульба (Пск. Твер.)
Гулёна (Костр. Ниж. на Ветлу г.) Гуль-
бовникъ (Мог.) Видилье (трава въ Новг.
губ. Тихв. у.) Картофель. Картбкля
(Малор. Сред.) и изм. КартоФля, Кар-
тбхля, Картбпля (Зап. и Южн. Росс.)
Картошка (Полт. Стар. Банд.) Картош-
ки. Картоха (Тульск. Моск.) КартОФъ.
Картышй (Новг.) Картопли (Полт. Стар.
Банд.) Картосы, КарФеты, Картышй
(Вят.) Картбвка (Перм.) Гортбхли (Полт.
Ст. Банд.) — Коконя тр. (Кондр ) Тина—
картофельная ботва (Пск,) Кина, Кить
(Даль). Парфенка, ПарФеты (Вятск.)
Яблоки (Ирк. Костр. Твер. Яр.) Яблоко
(въ Сиб.) Яблочки (Кален.) Земляныя
яблоки. Земнякъ (Подол. и Гал.) Содом-
ское яблоко (у раскольн. Мельн.) Чор-
тово яблоко. Руси». Балабурка, Бандзъ,
Бундзъ, Бандурка, Бараболя, Барболя,
Бульба, Бульбега, Буля, Бурочка, Бу-
ришка, Гайда, Галухъ, Гардибурка,
Гордзола, Грушка, Гариголя, Груля,
Землевий бібъ, Земнякъ, Картопля,
Карпеля, КартоФля, Карчоха. Кром-
пель, Компір-ь. Каракуля, Мандибурка,
Мазурки. Рогани. Ихи, ШтайФарки. —
Пол. Кагіо&І, Еетпиіак, Кагіойа, рег-
ка.— Чешск. 2ешпё, 2етсе, 2ешпак,
2етак, 2епзіак, 2етсаіко, 2етпік, 2ет-
екі ]аЫко, КоЬхоІе, 2агарак, заЫизко,
ЬоЬб.1, зѵаЬка, ЪгатЬог, Кгптріе, Кгит-
ріг, Кгишреі, Кгитроіес, КготрасЬ,
Ьапйигек, Ьийка, ягив, зирак. — Сербск.
Когші, Кгіоіа, Кгитріг. Баверац. —
Луж. Вегпа, Киіка, періа, сіеріа, Ьипа;
СисЫ. Мо§так (синій) 2етщак. Карт.
трава — Вёгіуаса геіе. — Молд. Кар-
тоаФи, Корел. Олон. губ, Картов- і
- ЗоИсІа^о	335
ку. — Груз. Гур. Имер. Мингр. Карто-
шіли.— Самог. Кагіоріа.—- Чуваш. Сирь-
олмы, т. е. земляныя яблоки. Баранга.—
Арм. Кегвакегевъ. Кетнхцпръ (Варш.)
Вотяк. Картошка. — Мордв. Мокш.
КатФанятѣ. Эрз. КатФЯ. — Нѣм. Ніе
ЕгсІЬігпе, біе бгипйЬіпіе, ЕззЪаго
ИасЬізсЬаИеп. Егсіарі'еі, сііе Каіѣой’еі.—
Франц. Ба Ротте сіе іеіте, Раттеп-
ѣіёге, Ьа Рараз сіе Рёгоиѵіепз. — Атл.
ТиЬегонв Роіаіо.
Зоіапит ѵШовит Гат. Жолтыіі
пасленъ. — Тат. на Кавк. Ана.бу-Саг-
лабъ. — Тат. въ Бак. Кушъ-узюмы.
ЗоИЛа^о і. Сотроз. V. 330. Зо-
лотарникъ (Дв.) — Пол. Катѵіос, Рго-
зіапа тѵіос. — Чегиск. Сеіік. — Сербск.
Еіаіпіса. — Финн. Ріізки. — Нѣм. Піе
СоІйгиіЬе. — Франц. Ьа Ѵег^е й’ог. Ье
Зоіійаде. •— Англ. Соійеп-Вой.
Зоіісіа^о ѴігааигѳаХ. Фарм. назв.
Ѵіг§аигеа 8. Сопзоіійа заггасепіса (НЬ.)
Блошникъ (Могил.) Винокуръ (Нижег.)
Воронецъ (Костр.) Грабки (Мог.) Жел-
тоцвѣтъ (Костр.) Желтый цвѣтъ (Тв.)
Желтуха (Олон.) Желтокругъ (Могил.)
Жовтобрюхъ (Кіев.) Желтушникъ —
чаекъ (Тв.Ост.Пуп.) Живительная тр.
(Перм. Леп.) Желѣзнянка боровая (Вят.
Меуег). Заячій пухъ (Уф.) Заячьи уши
(Костр.) Звѣробой (Моск.) Боровой звѣ-
робой. Золотая вѣтка (перев.) Золотое
перо (Тв.) Золотая розга (Собол. пер.
но вошло въ употр. у торговцевъ тра-
вами). Золотарникъ (Дв.) Золотень (Сл.
Церк.) Золоточникъ. Золотушникъ (Со-
бол. Полт. Нов.) Золотуха (Укр. Кал.)
Костовязъ (Пет.) Красуха (Пск.) Куни-
ца (Олон.) Кунникъ (Могил.) Листопад-
ная (Волог.) Медовикъ (Кот. Сѣнн.) Пе-
рестрѣлъ (Гродн.) Полетуха (Могил.)
Пустоцвѣтъ (Костр.) Пуховка (Вит.)
Боровой пуховикъ (Влад.) Расходникъ
(Вор.) Разстрѣльная (Ниж.) Розга (Мог.
пер.) Сумникъ (Минск.) Стрѣльникъ
(Гродн.) Смертельникъ (Пск.) Судапоръ
(Ворон.) Табака лѣсная (Гродн.) Трава
черная (Уф.) Угадникъ (Мог.) Глухая
цикорія. Дикая цикорія (Минск.) Цвѣ-
точникъ (Тул.) — Пол. Ма\ѵІос. 61о-
ѵсіепкі сгегѵ/опе.—Луж. Еіоіиіска, 21о-
іотѵу ргпі. — Рач. Имер. Чичистави. —
Эсгп. АѴооІтеіе гоЬі.— Финн. Кеіиіпеп-
кикка. — Нгъм. бегпеіпе бокігиБіе.
бгоійпез 'Уипсікгаиі, НеісІпізсЬез АѴипй-
кгаиі, 81. РеіегззіаЬ, Ма§йЬе11е, Гегіег-
кгаиі. — Франц. Ѵегте й’ог, НегЬе йез
йиіГз. Ьа СегЬе й’ог, Іа Оогёе. — Англ.
Стоісіеп-гой. Сопзоипй о Г загасепз. Упо-
требл. при болѣзняхъ мочевыхъ орга-
новъ и камнѣ въ почкахъ и пузырѣ,
также при .теченіи ранъ.

86
ВопсЪиз — ЯогЬие
8опсЬ.ив Сазз. Сотрозіі. VII, 184.
Волчецъ. Млечъ, Молочай (Собол.)
Молочникъ, Молошечникъ (Кондр.)
Осока или Осотъ (Кондр. Двиг.) Осеть.
Чистотѣлъ. — Русин. Моіосг, Моіосг-
пук. — Пол. Ьосзу^а, Сосуда, Міёсгаі,
Міёсх. — Чешск. Міес. — Сербек. КгЦ,
КёгЦ. Чепчег, Чепчо^ешац. — Луж.
М16с, Мібспак. — Фини. ѴаІѵаИі. —
Перм. Дбн, нбв-убп, вол^бн. — Рач.
Имер: Глпхархи. — Нѣм. Піе вапзс-
йізіеі, Запйізіеі. — Франц. Ье ЬаіСгоп,
.Ье Ьасегоп. — Англ. 8оѵ>’ ТЬізіІе.
ЯопсЬив агѵепвіэ Р. Фарм. назв.
Ніегасіит ЗоисЫііз (НегЬа). Гірчакъ
(Малор.) Желтушникъ (Тв. Ост. Пуп.)
Молочакъ, Осотъ (Малор. Рог.) Мо-
лочайникъ (Сл. Ц) Чортово зілле (Рог.
Под.) Молочай (Малор. Волк.). Молоч-
никъ (Вятск. Меуег). Уразная (Вятск,
Меуег). Заячья капуста (съ Франц.) Ка-
пустный молочай. Отъ урѣза — пухъ
прикладываютъ къ больному7 мѣсту.
8опсЬ.ив аврег (Иігіп.
ВопсЬив Іаѳѵів ѴШ.
НопсЬив оіѳгаееив Р. Желтуш-
никъ (Тв. Рж.) Зайчикъ (Влад.) Заячій
салатъ (Кондр.) Заячья капуста(съ нѣм.)
Знѣтенникъ (Умань). Какишъ, Ка-
кішъ (Умань). Козелокъ (Нижег.) Ку-
ровникъ (Вор.) Молочникъ (Смол.) (Пу-
дожъ. Рыбн.) Молочай. Молочак
(Волк. Малор.) Молокитникъ. Осотъ
(Бѣлор. Сл. Нос.) Осотъ заячій (Даль).
Пушинникъ (Нижег.) Синеголовникъ
(Шенк.) Сусай (Херс. Шмидтъ). Цико-
рія полевая. — Латыш. Реепа йайзі-
зсЬі, реепіпез. — Эст. 8еа карзай. —
Финн. Маііоѵаіѵайі..— Нѣм. МіІсЬ-
йізіеі, НазепкоЫ, АѴасЫеІіѵеізеп, 8аи-
йізіеі, ЛѴеіззе Сапзейізіеі. — Франц.
Ьаіігоп сопшіип, Ьаіі й’йпе, Ьаііие йе
Ііёѵге, Ьасегоп. Раіаіз йе Ііёѵге,— Атл.
Нате’з ЬеШісс, Наге'з раіасе. Зоѵ
ТЬізіІе. Можетъ быть употр. въ супъ
и какъ салатъ.
ЗорЬбта аіореоигоійѳв Р.
Ье§иш. II. 95. Мышьякъ, Мышій го-
рохъ. Брунецъ, Прунецъ (РаП.) Сарты
Ишикъ-мія (на Сыръ-Дарьѣ). Тухмякъ
(назв. 8орЬ. іаропіса). — Хие. Буянъ. —
Цвѣты даютъ желтую краску.
ЗорЬога уаропіса Р. Содержитъ
столько катдртива, что отъ прикосно-
веній производитъ поносъ. Цвѣты
даютъ превосходную краску.
ЗогЪив Тоигп. Рошас. II. 633 (виЬ
Ругиз). Отъ цельтск. 8ог. терпкій, по
вкусу плодовъ.
ЗогЪив Агіа Сііе. Зуп. Ругиз Агіа
ЕгЬг. Фарм. назв. ЗогЪиз аіріпа (Вассае).
Бояринъ бѣлый, горный, сибирскій.
Боярышникъ бѣлый (РаП.) Гордъ. Муч-
ное дерево, Мучнистый боярышникъ
(Щегл.) —Нол. Мусапа.— Чегиск. Мик.—
Сербек. Микііуа. — Луж. Миспіса. —
Груз. Кунели. — Рач. Имер. Гогоса. —
Нѣм. МсЫЬеегепЬашп, ’ѴеіззЬашп.
МеЫЬігпе. — Франц. АИзіег. Пл. Аіізе.
Атл. \ѴЬііо лѵіій Реаг, ЛѴЫіе Веаш
Тгее. ѴѴІііѣе ЬеаГТгсе.— Тат. вг Крым.
Кіикъ-Иювесъ (Рудзск.) т. с. дикая ря-
бина, что совершенно несправедливо.
ЯогЬиз Аисирагіа X. Зуп. Ругиз
Аисирагіа Сйгіп. Рябина (вездѣ). Ря-
бика (Вор. Риз.) Горобина (Малор. Оск.)
Грабина, Оробина(Рог.) Ярабина, Ярем-
бина, Герженбина (Гродн.) — Русин.
Вонега. — Пол. йагк^Ь, йагз§Ьіпа. —
Чеадск. йеіАЪ, оѣуееіпу Іегаѣ. — Сербек.
ІагеЬіпа, Йагеѣіка. Брекиньа (Лавр.)
Смрдлыіковина (Панч.) — Луж. 5уіег)е-
Ъіпа. — Груз. Чатката, въ Кахетіи —
Чанава. — Имер. Мчнави (Сред.) Чнави
(Сит.) — Лезг. верхи. Дагест. Аза. —
Арм. Сенъ, Писаканишъ.— Тат. Кіикъ-
йювесъ, т. е. дикая рябина (Рудзск.)
8еіЬе - ацаізсЬ (РаП.) Мелешъ (Вятск.
Тат.) Мелечь, Киндричь (Кир.) — Пер-
мяк. Меіізсѣ (РаП.) — Вотяк. Палызь
(Серг.) Палерпу. — Перм. Певидзь, Пе-
лыдзь (Рог.)—Мордв. Моти. Пазелксъ-
чуФТъ, а плоды Пйзелъ. Эрз. Пизелъ-
чуФта. Ягоды — Пизелксъ. — Чуват.
ІІилешъ — Мот. Во1§ісЬйа (РаП.) —
Тунг. Ашікіа (Раіі.) Нолипка (въ Якут.)
Ламуты боіика. Камч. на р. Бомга. —
КАПуіп, на Камч. — ВіізсЬапии. — Ка-
ряя. Еібёп. — Курил. Коквипеші (РаП.)
Якут. — ЗвагЬаппіасЬ (МеіпзЬ.) Аино
на Сахал. — Іпашііпі (ЗсЬт.) Гиляки
на Сахал. — Мейзіап), Мезіа (СПеЬп.) —
Орочан. Моіікіа. При уст. Уссур. Мі-
1йп§ кита.— Латыш. РіЫайзіз, риииепе,
ЕеЬгшаикдсЬіз. — Эст. РіЫаказ. —
Финн. Рііуаіа, ріЫаѵа, КоііріЫаіа. —
Нѣм. Бег детеіпе ЕЬегезсЬе, Йег Ѵо-
§е1ЬеегЬаит, ЕЬзсЬЬеегЬаит. І)ег АЬег-
езсЬЪашп, Йіе ПгоззеІЬееге, йіе Еаиі-
езсЬе, (^иіізсІіегЬаит, Йег пчійе Зріег-
1іп§, ЗрегѣегЪашп. — Фраки. Зогѣіег
йез оізеіеигз, йез оізеапх, ЗогЬіег сот-
тпп, СосЬепе, Тіпіег, Согтіег йез сЬаз-
зеигз. — Англ, (^шск Веат, Коап-Тгее,
Воѵап-Тгее, Моипіаіп АзЬ, ЧѴіій 8ег-
ѵісе Тгее. ТЬе Ерхѵіег’з Зегѵісе Тгее ог
Моипіаіп Азѣ, Гоѵіегъ МоиМаіп АзЬ.
Плоды употр. въ пищу и для добыванія
уксуса.
ЗогЪия затЬисіГоІіа 8сІіт. р, 211.
Ругиз заіісііоііа ЗЬаш. еі 8сЫй. Веізе
р.” 120. — Аино на Сахал. КаЬигикипі
(ЗсЬш.) Ягоды съѣдобны.
ЗогЪия аоіпѳаЦса Р. Зѵп. Рѵгиз Йо-

БогЬив — Ярагйит
837
тезііса 8т. Ругиз ЗогЬив Пагіп. У Тео-
фраста Оіа, Оа, Оуа. Фарм. назв. ЗогЬиз
каііѵа (Вассае). Крымская рябина. Са-
довая 'рябина (пер.) — Чегиск. ЛѴокке-
гияе, Озкелие, Озкогизе, ОзкогисЬ. —
Сербек. Озкогиза, Озкогизщак. — Луж.
ЛѴ)егаЪс. — Тат. въ Крым. .Тйѵкз (РаП.)
Йювесъ (Рудзск.) За Кавк. Дживасъ. —
Арм. Гузло. — Нѣм. ХаЬте ЕЬегезсЬе,
8реіег1ів§, Зріегііп^Ьашп, АйеІезсЬе. —
фракѣ. ЙогЬіег йотезіідне, оп сиіііѵё.
Согтіег. Пл. Согтез. — Атл. ТЬе Тгие
Йегѵісе Тгее, БогЬаррІе Тгее, 8огЬе-
Тгее. АѴЬіііу Реаг Тгее. Плоды большіе
и полежавши очень вкусны.
ЯогЪив ѣогтіпаііз Сгіг. Зуп. Ругиз
іогтіг.аііз ЕЬгЬ. СгаІае§из іогтіпаііз Ь.
Богорошникъ. Богошникъ. Берекъ
(Херс.) Берека (Под. Бесс.) Медвѣжья
груша (съ тат.) — Пол. Вгзекіпіа, Вге-
кіпіа, Вгяек, Вегека, Вегезіка.— Чегиск.
Вгек. Вгак. — Сербек. Вгекііуа, Вгек,—
Луж. Вгесіпа, Вгекоітс. — Имер. Дат-
висъ-схали (Сред.) — Нѣм. АИазЬеегеп-
Ьашп, ЕІзЬеегепЬашп, ПагтЬеегеп, Е1-
аеЪігпе, Еігіігеп. — Франц. Аіцгеііег,
Аіізіег ігапсЬапІ, Аіізіег дез Ьоіз, А1-
Іоискіег. — Атл. 6гіріп§ тід Зегѵісе,
Маріе ІеаѵесІ Зегѵісе Тгее. Ѵ7М Зег-
ѵісе Тгее. Древесина извѣстна подъ
именемъ Атласнаго дерева или Боя-
рышннковаго дерева.
Зог^Иит Регз. бггатіп. У Индѣйц.
ЗогцЬі. У Араб. — Сайта, СпггаЬ. Бол-
гарское пшено (Даль). Сорго. — Пол.
втуза. — Чегиск. Сігок. — Сербек. Зіе-
гак. — Нгъм. Сіе МоогЬігае. — Франц.
Се ЗогдЬо. — Англ. Е§урІіап Міііеі,
Сгпіпеа Соги.
Зог^Ьиш сѳгпиит Ж Джугара,
Джугари, Джигура, Джуари (ЬеЬт.) —
Хгів. Джуры. Употр. на кормъ лоша-
дямъ.
Зог^Ітт Ъаіерѳпвѳ Регз.—- Сербек.
Козіап. — Сарты Гумай. Корень со-
ставляетъ въ Италіи суррогатъ Зпіііах
азрега.
8ог§Ьит. заосЪагаІиш Роіг. Са-
харное Сорго. Просо китайское. —
Груз- Сорго, Чалашак(Ь)ара. Цоцха.
Цоцхткбила (Эрист.) — Хив. ІІалачь. —
Нух. Діагара. — Тат. Миссуръ. -- Въ
Ходж. Джувара. — Нгъм. МоогЬігае,
Сиггадгаз, СЬйіезізсЬез Еискеггоііг. —
Франгі,. ЙогдЬо а висге, Міііеі сіе СаГ-
гегіе, Стоя шіі, Ваіи Йез Апдез. Отеч.
Остъ-Индія. Аравія. Разводится для
добыванія сахара изъ травы. Сѣмяна
содержатъ красную краску.
Вог^Ьищ ѵиі^агѳ Регз. Зуп. Апйго-
ро^оп 8ог§Ьит ВоіЬ. Ноісиз Сигга
гогвк. Вѣничное Сорго (Черняевъ).
Пшено бухарское (Кондр.) Просо еги-
петское. Просо татарское. Просо ту-
рецкое. Просо метельчатое. Негритян-
ка (Знаніе зиЬ Ноіс. ЗогцЬшп). Гоми
(Кавк.) Дурра. Джугара (въ Кокан.)
СзсЬидага (Кирг. ЬеЬт.) СзсЬияагі,
СзсЬиагі (ЬеЬга. 245). Г'руз. Тур. Имер.
Гоми, — Мингр. Гуму. — Молд. въ Бесс.
Малай турческъ. —- Сербек. Сщерак,
Метлаш (Карадж.) Зігас, §егак. — Голь-
ды Зе^изза (Мах. 331). — Нгъм. КаДегп-
Ьігзе, Везевкогп. — Франц. 8ог§1ю а
Ьаіаіз, Огапй Міііеі Н’ІпНе, бгоз Міііеі.
Отеч. Остъ-Индія. Разводится искуств.
для полученія зеренъ, изъ которыхъ
пекутъ хлѣбъ. Въ Италіи изъ ея муки
приготовляется Роіепіа, Полента и Ма-
кароны.
Зрагаввів гиЬга Рг. Нутепошус.
Грибъ въ продажѣ въ Петерб. назыв.
Баранъ (Меркл.) Жилеика.
8раг§апіит В. ТурЬіаеае КипіЬ.
3. 88. Отъ греч. Зраг^апоп, лента. Зраг-
цапіоп Діоскорида есть, по Егааз’у —
Виіопшз шпЬеІІаіиз. Ежеголовка (Со-
бол.) Ежеголовникъ (Двиг.) Ежевникъ,
Торица (Даль). —Пол. АѴзіейепіес, ѴѴіІ-
сгу ЬоЬ, ІѴіІсге ЬоЬкі, •Іейодіби'ка. —
Чегиск. 2еѵаг, беЫісак (ЗІоЬ.) Йраг^ап
(Ор.) — Сербек, Іезівас. — Луж. Ьегеі-
п)а, Іёгоѵес.— Эст. Дбе іакіай.— Финн.
Раіракко. — Нѣм. І§е1зкорГ, І^еікпоз-
ре. — Франц. Ье ВиЬапіег, Ье 8раг§а-
піег. ВиЪап Й’еаи. — Англ. Виг Ееесі.
Виг Гіад, Веей-Огазз.
Зраге'апіит. гатовит В. Бабкв
ВОЛЧЬИ, Бобки волчьи *) (Кондр,—ВЗЯТЫ
съ польск.) Ежа малая, Ежова голова
(Кондр.) Ежеголовникъ (Двиг.) Ежего-
ловка (Сл. Ак.) Іежача головка (Малор.
Сред.) Ежовникъ (Укр. Кален.) Ежеви-
ка (Астр.) — всѣ назв. сост. искуств.
на основаніи нѣм. или польск. назв.
Кардовникъ (Малор. Рог.) —- Лепѳха,
Лепешня (Черняевъ), Лепешникъ
(Курск. Мизг.) — общ. съ ТурЬа. Нин-
ка (Тамб. Мейеръ). Нюнька (Даль).
Озерная осока (Ниж.) Пырей водяной
(Кондр.) Пискунецъ (Смол.) Плющей
(Мог.) Сварникъ (Кален.) Прежде упо-
требя. отъ укушенія змѣй. Стебли мо-
гутъ идти на приготовленіе бумаги.
8раі’ѣіит НС. Ьециш. III. 145.
Бобровикъ, (Щегл.)—Пол. Міойоигіес.—
Чегиск. 'ѴѴііесшк. — Луж. ЛѴисЬасохѵе
яеіе. — Нгъм. Баз РГгіетепкгаиІ. —
Франц. Ье Зрагіе, Іе Зрагііег. Ойпеі
й’Езрадпе. — Ат.і. ЗрапізЬ Вгоот.
*) Назв. общ. съ Виіошиз, который
назыв. у древнихъ Зрагцапіоп.
22

338
Зрагкіиш — Зріпасіа
Зрагѣіиш дипсеиіп Ь. У Дюскор.
Зрагііоп. У ТеоФр. Ьіпозрагіоп. Фарм.
назв. Оепіаіа Ьізрапіса ѵ. Діпсеа (НегЬа
еі Зетеп). Бобровикъ (Іенк.) Испанскій
дрокъ. Жерновецъ, Ивановенъ, Ива
ми дтичьл рута тр. (Кондр.) Яновецъ
тр, (Кондр.) Ретема *) (Бекет.; тоже и
8р. топозрегишт). — Пол. МГНесшк. —
Сербск- 2ика.— Нѣм. ВшзепЫпте, Віп-
зеп-Рй’іетепкгаиі, ЗрапівсЬе Віпзе,8ра-
піясЬег Сіпзіег. — Франц. Оепёі сІ’Ев-
радпе, сіез загйіпіегз. — Атл. йрапізЬ
Вгоот. Прежде употр. въ медицинѣ
какъ средство тоническое мочегонное;
въ новѣйшее время рекомендуется отъ
водянки. Въ Южн. Франціи, Испаніи и
Греціи стебли обработываются на подо-
біе конопли и изъ него приготовляются
сѣти, ковры, маты, корзины, также
родъ растительныхъ волосъ для наби-
ванія матрацевъ.
Зрагйит Бсорагіиш О. V. Сепізіа
Зсорагіа.
8рёг§и1а О. СагуорЬуІІ, I. 394.
Отъ зраг»еге, разсѣевать, разсыпать,
разметывать. Разметка (иск. сост.) —
Пол. 8рогек.— Чегиск. Коіепес.— Сербск.
КоЦепіса.— Нѣм. Иег Зрагк, Зригк. —
Франц. Ьа Зраг^оиіе. — Англ. Зриггеу.
Ріпеу, Ріпу.
Зрег^иіа агѵѳпзіз О. Вошка (Кал.
Твер.) Вошь трава, Вошки (мелкое
растеніе) и Торица (крупное) Тв. Ост.
Дерябка (Влад.) Заборная трава, Земля-
ной вересъ (Шевк.) Истоколенникъ
(Кален.) Метёлики (Малор.Волк.) Ми-
нушки (Минск.) Разметка (Сл. Ак.) Сви-
нокропъ (Могил. съ пол.) Сорочья пря-
жа (Влад.) Торка (Котел. Сѣнн.) Шпер-
гель. — Пол. 8грег§іе1. 8ѵ/іпокгор
(пол. бѴа».) Зрогек (Вил.) — Луж. Но-
Іепка, ббіепка. Коіі]. КоІойгц коіяггоі,
.Топач'ка. — Нѣм. Вег хѵеіззе КпбіегісЬ,
*) Названіе «Ретема» взято съ еврей-
скаго ВоіЬет (Нагг. 215), Веіет (Си-
бирц. 75) и приписывается Йратііпт га-
товіззітпт. Упом. въ Библіи 3 Царств.
XIX. 4 подъ именемъ Слав. Смерчіе.
Русск. Дрокъ. 3 Царств. XIX. б. Слав.
подъ Садомъ, Русск. Дрокъ. Іова XXX.
4 — Слав. Кореніе древесъ. Русск.
Дрокъ. Псалт. СХХ. 4, въ Слав. Библ.
СХІХ. 4. Слав. Угли пустынные. Русск.
Угли можжевеловые. Послѣднее назва-
ніе получилось оттого, что въ Лат. Биб-
ліи вездѣ Зрагііпга гапюзівзітшп пере-
веденъ словомъ Іипірегиа.—Сибирц. 76
доказываетъ однако, что Слав. Смерчіе
у Осіи XIV. 9 должно быть передано
словомъ «Можжевельникъ».
6 аз Ьапзедгаз, Магіеп§газ, йег 8ап<1-
зрег^еі, біе Брпгге, йег 'ѴѴаіегдеіІ.—
Франц. Зрегдиіе, 8раг«ои(:е, Езраг^опіе
сіез сЬатрз. Гоиггаде сіе йізеИе.— Атл.
Соѵ’з Опакез, ЕіеШ Ріпеу Егапке, Бриг-
гу, Іагг. Разводится на песчаныхъ поч-
вахъ и увеличиваетъ количество мо-
лока. По мнѣнію крестьянъ въ Твер.
губ. переводитъ всякое растеніе, а осо-
бенно овесъ,
Зрет§и1агіа, Торичникъ (Кауфм.)
ЗрЬаѳгососсиз 8іасІ>. АІ^ае.
8рЬаегососс. ВЬЬ. 171. Пол. С1ігг§8Іо.—
Чегиск. РисЬгаіка.— Сербск. РиЦаѵіса.-—
Нѣм. Пег КпорЙап§.
ЗрИаегососсиз ІісЬѳпоійез Ад.
Фарм. назв, Гисие апіуіасеиз 8. ЬісЬеп
атуіасеиз. Индѣйскія ласточкины гнѣз-
да или Саланга состоятъ по большей
части изъ этой альги. Отеч. Индѣйск.
Архип. — Нѣм. .Тайпа ой. Сеуіоптооз.
ЗрЪаегососсиз зріпозизЛ^.Нывѣ
6і»агііпа эріпоза бгеѵ, Фарм. назв. А1§а
вріпоза. Агаръ-Агаръ (туземн. названіе
подъ которымъ идетъ въ торговлю).
Отеч. Индія и Кит. моря.
ЗрЬаегососеиз іепах Ад. Нынѣ
(ЛоіореИіз Іепах I. А§. Этотъ видъ и
др. ОеИсііит доставляютъ китайскую
или японскую студень или остъиндскій
клей. ' СЬіпезізсЬе, ІарапезізсЬе (Іеіа-
ііпе, ОзіішіізсЬе НапзеіаЫазе (Трап.)
Отеч. Кит. море.
ЗрІіаѳгорЬуза Заізпіа ОС.
Ье§шп. II. 270. Д'ирі. Конграу (Борщ.)
Кунграу (Кат.)
ЗрКавпиш ОіИ. 8рЬа»п. ВЬЬ. 73.
Мохъ (общее названіе). Бѣлый мохъ.
Торфяникъ. — Пол. Тоіѣочѵіес, МпЬ іог-
Го\ѵу. — Чешск. Казеііпвік. — Сербск.
Тгезеіаг, Тгевеіщак. — Луж. ВаЬщотѵ-
ка. — Финн. Кагѵаеаттеі. — Нѣм. 1)аз
Тогйпоое. — Франц. Ьа 8рЬаі§пе. —
Англ. Во^-тозз.
ЗріІапѣЬев оіегасеаЛасу.Сот-
роз. V. 620. Бразильскій крессъ, Пара-
гуай-Ру, доставл. извѣстное зубное
лекарство Парагуай Ру, Тіпсіига 8рі-
ІапіЬез оіетасеае 8. Рагадиау Воих. —
Нѣм. Рага-Ктеазе, КоЫ-ЕІескЬаит —
Фратг. Ье Сгёввои сіе Рага. — Атл.
СаЬЬа^е ЗріІапіЬе, Рага-Сгезз. Южн.
Амер.
Зріпасіа оіегасеа №8. Заізоі.
ІП. 2. 117. Отъ лат. зріпа, игла, ко-
лючка. Шпинатъ, Овошь гишпзн-
скій (Кондр.) — Пол. 8гріпак. — Чегиск.
8ріпа.к. 8репб.і. — Сербск. 8рапас. —
Луж. Зріпак. — Груз. Испанахи. —
Молд. Спанакы. — Нѣм. О аз Веегкгаиі,
сіег Оагіепзріпаі, бая бгйпкгзиі, сіег
драпівсЬе КоЫ, сііе гбтізсЬе Мекіе, Пег

Зріпасіа — Зрігаеа
389
§етеіпе Зріпаі. — Франц. Ь’Еріцаічі
соппппп. — Атл. РоіЬегЬ ЗріпасЬ.
Ѵаг. діаѣга — Голландскій Шпинатъ.
Ѵаг. іпегтіз — Лѣтній Шпинатъ.
Ѵаг. еріпоза — Зимній Шпинатъ.
Зрігаеа Л. Возас. II. 641. Зрігаеа
Теофраста есть или Ыдизігит ѵиідаге
или ѴіЬигпшп Ьапіапа. Гребникъ. Гор-
довидъ (Кондр. отъ ѴіЬигп.) Почйноч-
ка. Рапбвникъ. Смутчикъ. Тавол-
га*), Таволжанникъ, а сокр. Волаіанка.
Топырка (Даль). — Лол. Татсиіа, Раг-
зусііо, Ногсіо’и'ісі геіе, ’ѴѴі^гокггечѵ. —
Чешск. Талѵоіа, Таѵ.’оіпік, — Сербск. 8и-
гпсіса. — Лулс. А'Ѵоіпцо’.ѵпік, Ѵ/оЬп.іоіѵс,
йакоѵсе геіе, Міейокка, Рагійіо, іѴоЬ-
дІоіѵка. — Финн. Ав^егѵо, — Тат. Та-
Ьиіда. — Кирг. Тубылга. — Нѣм. Зріет-
зіаиііе, ВріегаігаисЬ, ЙоЬаппівзігаисЬ.—
Франц. Зрігёе. — Атл. ТЬе Зрігаеа.
Зрігаеа Агипсиз Г. Фарм. назв.
Вагѣа саргеа (Васі. ЕоІ. еі Еіог.) Дон-
никъ колосистый (Раіі.) Козья борода,
Козлобородъ (Ак.) — Чешск. Шаіпа,
Шаіёпка. 1>опік. — Имер. Мекенъ-
мздала. —Олъчи Восііе (Мах. 92). —
Нѣм. ОеіееЬагі, ѴІаМзЬагі, ЛѴаІсІзріег-
зіаиііе, ѴёаІй-веіззЬагі, АУаМ-Воскз-
Ьай. — Франц. ВагЬ сіе Воис. Прежде
употр. въ медицинѣ’.
Зрігаеа еЬашаесІгуГоІіаХ. Березка
степная (Раіі.) Ирга. Волжанка (Тул.
Мейеръ). Таволга (Фиш.) Таволга лѣс-
• ная, дуболистная, степная. Таволож-
никъ дуговатый (Раіі.) Таволжанникъ
(Вор.) Товольникъ (Алт. Раіі.)—Голъды
Токкй (Мах. 91). — Тат. ТаЪиІдк. :—
Камч. СйёгиізсЬ ѵ. буікаѵа-сІзсЬіѣзсІі
(Раіі.)
Зрігаеа сгепака Б. Степная берез-
ка (по Днѣпр. Раіі.) Степной лабазникъ.
Ракита (Малор.) Ракитникъ (Екат.) Та-
волга, Таволга сѣрая (Раіі.) Таво-
ложникъ (Кален.) Таволжанникъ (Сам.
Уф. Сарат.)— Тунг. Мікіа.— Пол. Таѵ-
Ііпа, Та’й'ііІіпа. Употр. на шомпола и
кнутовища.
Зрігаеа йщіШа ІУіМ Бѣлоголов-
никъ (на Енис. Раіі.) и ошибк. Боли-
головникъ (Сл. Ак.) Донникъ сибирскій.
Журинъ (на Байкалѣ).
Зрігаеа Еііірепсіиіа Ъ. Фарм. назв.
Кіірепйиіа 8. ЗахИгада тиѣта. Бала-
банъ (Малор.) Бархатки полевыя (Уф.)
Березка полевая. Бесъ-дерево (Хар.)
Бузина полевая (Екат.) Бѣлоголовникъ
(Даль). Воронецъ (Малор.) Гадюч-
никъ (Малор. Рог.) Гречишникъ (Во-
рон.) Горкунъ (Волын.) Деревей лѣсной
*) Вѣроятно взято первоначально съ
тат. ТаЬпІ^я.
I (Курск.) Донникъ (Вят. Леп.) Донная
трава (Раіі.) Журинъ (Даль). Земля-
ные орѣшки (Раіі.) Кашка (Тамбов.
Меуег). Ключь (Курск. противъ водо-
боязни). Кропило (ЛѴіе(1.) *) Лабазникъ.
Липка (Малор. Рог. Волк.) — Ломика-
мень красный, Ломъ красный, Ломъ
каменный трава (Кондр.) Камнеломъ —
перев. Фарм. назв. Медовикъ (Черняев.
Консп.) Медуника (Орл.) Медуница (Мо-
гил.) Медовые орѣшки (ЬіпІ.) Огуреш-
никъ (Екат.) Поповникъ (Могил.) По-
рушникъ (Полт.) Початочки (Полт.) По-
чиночки (Полт. Авг.) Пухъ (Тамб.
Меуег). Ржочки (Хар.) Рябинка (Херс.
Хруст.) Самиръ (Подол.) Смутипкъ (Чер-
ниг. Микл.) Судочистъ (Курск. Горн.)
Сѣрое зелье (Екат.) Таволга — земля-
ные орѣхи (Двиг.) Талабанъ, Тарла-
банъ (Малор.) Балабанъ. Трясулька
(Слов. Церк.) — Пол. КгоріІІо, Ка-
шусгкі, Еичезіпозек шуіпіе. — Чегиск.
Таѵоіа іагеЬпік, Тпйеѣпік, Тгеѣпік,
2етпі огесЬ. — Сербск. бгіёеі), 8игп-
сіса (Рано.) — Эст. Ап§егрізіі(1, \Ѵог-
тій. — Финн. Йіко-ап^егѵо. — Нѣм. Піе
Егйеісѣеі, йіе ГіІірепйеЫпгхеІ, йіе тѵіісіе
СаЪе, йег Наагеігапд, Піе ЗсЬаГегпизз,
йіе кпоІ1і§е Зріегзіашіе, йег гоіѣе Біеіп-
ЬгесЬ, біе ТгорЬѵигз, йіе іѴеіпЫпте,
<1ег 'ѴѴіІйдгат. — Франц. Ьа Гіііреп-
йиіе, Іа Тегге-воіх. — Атл. Пгоріѵогі;,
Оиеев оі і-Ье МеаЗоѵ. Прежде употр.
въ медицинѣ какъ сильное мочегонное
и отъ геморроя, бѣлей, маточной гли-
сты; въ послѣднее время рекомендо-
вана была отъ водобоязни. Корневыя
шишки могутъ употребляться въ пищу.
Донскіе казаки употр. листья этого ра-
стенія вмѣсто чая. Киргизы же для
этой цѣли собираютъ листья 8р. П)ша-
гіа, смѣшивая ихъ съ солодковымъ
корнемъ. Въ Малороссіи употр. для за-
живленія ранъ отъ укушенія гадюка.
Для этого берутъ все растеніе съ кор-
немъ, варнтъ его и отваромъ обли-
ваютъ рану, а послѣ еще парятъ траву
и дѣлаютъ изъ нея припарки къ ранѣ.
Въ Перм. губ. корневыя шишки употр.
въ видѣ слабаго отвара малолѣтнимъ
дѣтямъ отъ «родимой грыжи», иногда
отъ «кильной грыжи» п отъ поноса
(Кунгур.)
Зрігаеа ЬурегісіГоІіа Ь. Таволга
маровая **). Каменная таволга (Раіі.)
*) Названіе произошло, вѣроятно,
вслѣдствіе того, что 8ріг. Ёііір. назыв.
у ЕпсЬз. — ОепаніЬе. См. ОепапіЬе.
**) Маръ — есть названіе возвышен-
ности въ степи, обыкновенно плоской
(Кар. Тр. Спб. Общ. Ест.)
22*

340	Зрігаѳа
Таводікникъ (Вор. Тар.) ІЦжвый таво-
ложникъ (Укр. Кален.)
Брігаеа КатівсЪайка Раіі. Дон-
никъ камчатскій (Раіі.) Шаламай-
никъ (Раіі. съ камчат.) Шламда. —
Камчад. ЗсЬІатйа ѵеі ВсЬаІатсу. —
Гил. на Сах. КуисЪ, Ку-88 (61.) Моло-
дые побѣги весною, а корни зимою
употр. въ пищу.
Зрігаеа 1аеѵі§аѣа Г. 8уп. 8р. аііаі-
са. Ирга, Кизильникъ (Раіі. ыіЬ 8р. аі-
Іаіса). Таволга алтайская (ісі). Таволож-
ка. Шомпольное дерево. Шомпольяикъ
(Раіі. зиЬ 8р. аііаіса). Листья употребл.
вмѣсто чая.
Ярітаѳа ааіісіі'оііа Ъ. Таволга тр.
(Кондр.) Дикій чай (Яросл.) —Луж. Тпг-
коѵека ѵг.іегЬа. — Аино на Сах. 8рйп-
кигікі (БсЬт.) — Олъчи Воіокіб (Мах.
92). — Якут. Татаігііап, ТатаІсЬап
(МеіпвЬ.)
Ярігаеа зогЫГоИа А. Бѣлина
(Полт. Меркл.) Таволожникъ (Шенк.)
Пустой таволожникъ (Раіі.) Угрюмъ
(Даур. Зенз.) — Гил. на Сах. Аеизкпзз
(61.)
Зрітаеа Шаііеѣтоійез Раіі. Камен-
ная таволга (Раіі.)
Брігаеа Штагіа А. Фарм. назв.
Штагіа 8. Ке»іпа ргаіі 8. ВагЬа Саргі-
па (Вайіх еі Еіогез). Багула, Багуль-
никъ (Олон. Волог.) Вогула (Палимп.)
Батеръ (Ак.) Борошень(Курск. Мизг.)
Бѣлоголовка (Арх. Леп.) Бѣлоголов-
никъ (Алт. Верб. Пот.) Бузина бо-
лотная (Полтав. Авг.) Бузина дикая
(Сукк.) Бузовный цвѣтъ (Кал. Пот.) Бѣ-
логоловецъ (Сл. Ак. Тамб. Меуег). Бѣ-
ловая (Олон.) Бурьянъ (Нижег.) Быль-
никъ (Костр.Нижег.) Бракобылъ (Олон.)
Брыболотникъ (Волын.) Вѣтровникъ
(Гродн.) Вѣяло или Вязова тр. (Кондр.)
Вязован трава (Кондр. перев. Штагіа).
Горма (Новг. Арх. Олон.) Донникъ
(Сиб. Волог. Вятск. Костр. и др. губ.)
Бѣлый донникъ (Моск.) Жердовникъ
(Вятск. Меуег). Журодонникъ (5Ѵіей.)
Журанъ (Амб.) Живокость (Экон. Маг.)
Заспица *) (Олон. Пот.) Козья жимо-
лость (Сукк.) Ивановъ цвѣтъ (Сл. Церк.
Ламетри, ГѴіей.) Кашка (Малор. Рог.)
Рѣчная каша (Костр.) Жабячи коно-
пельки. Кійло. — Костина (Олон.) —
Лабазникъ (Палл., Лепех., Мейеръ,
Пот. Экон. Маг. Рог.) Лабазка (Сукк.)
Лобасъ, Лобаснпкъ (Раіі.) — Листова-
тая трава (Арх.) Дикій листъ (Вор.) —
Дикая малина (Кал.) Дикая малиновка
(Моск.) Мокрый малинникъ (Новг.) —
*) Заспей—на Сѣверѣ зовутъ крупу. I
Манъ цзѣтъ (О-іон.) Мареникъ (Каз.)
Медуница (Смол. Черн. Кал. Моск.
Желѣзя. Тв. Пуп. Мог. и др.) Меду-
ниця (Малор.) Медуника, Медунка (Са-
рат.) Медуничникъ (Раіі. Кондр.) Ме-
довникъ (Костр. Новг. и мн. др.) Огу-
речникъ (Кален. и Земл. Газ.) Благо-
вонный огуречникъ. Гірошникъ (Ма-
лор. Рог.) Огірошиикъ (Малор. Волк.)
Огорошник-ь (Малор.) Парило (Гродн.
Минск. Кіев.) Паржиддо (Гродн.) Пла-
кунъ-трава (Вор. Тар.) Раповникъ,
Храповникъ, Рямжа (Арх.) Скрыпіп
(Сл.Ц. Тамб. Меуег). Смоченикъ (Екат.)
Собачья трава (Олон.) Сорокопри-
точная (Олон. Пот.) Таволга (Сукк.)
Таволга болотная, Таволга илемная
(ѴГіей.) Таволожникъ (Кашин. Приарг.
кр.) Топырка (Сл. Акад. Тамб. Меуег.
Даль). Царица луговъ (пер. съ франц.)
Чертогрызъ (Сукк.) ШлАмда (Сл. Ак.)—
Пол. Таѵиіа Ыоіпа, Роггуйіо (Ков.)
Птоігаа, Когіа Ьгойа. — Чешск. Таѵоі-
пік (іітоіѵу, ЬоЬагпік, ЬоЬаг, Мейипіз-
пік. Шпютаік. — Луж. М)еі1іса, 5ѴоЬ-
п)оіѵѳ геіе, 2утпе ѵоЬіцо-иге геіе, ЛѴо-
Ьепск, Мзеііаѵка. 2т)аіапка (виЪ КаЬт-
кгаиі). — Самог. ’ѴѴепігуквгіе (Ков.) —
Гирг. Акъ-пасъ, т. е. бѣлая голова. —
Тат. Ярма-бешъ. — Гашк. Диреку-
ланъ. — Латыш. Рипѵа. Ѵ7іЬ§гее8сЬі.—
Эст. Ап§ег\ѵаггей, ап^егіѵакзасі, паеяіе
гоЬі.— финн. Мезі-ап§егѵо.— Нѣм. Біе
Віиікгаиіѵпгз, йег ОеіззГизз, йіеКгатрі-
тѵиггеі, йаз КгатрСкгапі, .Токаппібѵейеі,
Негг§оіі8Ъйгі1еіп , йаз Мййевйзв, йаз
Маііеізіі.зз, йіе Мойепзріегзіаийе, йіе
Зитрйріегзіаийе, йіе Нітеп-Зріегзіаи-
йе, йіе Ѵ/іезепкопідіп, йаз 'ѴѴ’пгткгапі,
йег 2іе»епЬагк — Франц. Ьа Веіпе йез
ргёз, Ь’Штаіге, Ь’Огтіёге, НегЬе аих
аЬеііІез, Реіііе ВагЬе йе Скёѵге, Ріей
йе Воис, Ѵі§пеНе. — Аніл. Соттоп
Меайоѵі-Зѵееі, Вгійеѵогі. <3иееп оі’ іЬе
Меай. Прежде употр. въ медицинѣ отъ
поноса, кровотеченій, бѣлей, истериче-
скихъ коликъ и т. д. Въ Швеціи раз-
мятую траву прикладываютъ лошадямъ
при воспаленіи копытъ и натираютъ
ульи внутри, чтобы пчелы лучше соби-
рались. Въ Россіи имѣетъ большое упо-
требленіе отъ боли горла, груди, отъ
ломоты, отъ укушенія змѣй и бѣше-
ныхъ животныхъ, отъ поноса и т. д.
Сухимъ цвѣтомъ присыпаютъ обварен-
ныя мѣста. Для остановленія кровоте-
ченія жгутъ и пепелъ прикладываютъ
къ порѣзаннымъ мѣстамъ. Въ Олон.
губ. употр. отъ зубной боди подъ име-
немъ Сорокоприточника. Сухой цвѣтъ
прибавляютъ въ чай или даже просто
пьютъ какъ чай. Отваромъ моютъ го-

Зрігаеа
лову, чтобы росли волоса. Подъ име-
немъ Раповиика или дикой рябинки
рекомендуется какъ средство противъ
водобоязни. Для этого собираютъ толь-
ко что распустившіеся цвѣты, сушатъ
ихъ на солнцѣ (?) и за тѣмъ истеревъ
въ порошокъ, хранятъ въ хорошо за-
купоренномъ сосудѣ. Порошокъ этотъ
даютъ больнымъ водобоязнью отъ 2
до 3-хъ разъ въ день, посыпая им^
хлѣбъ.
НрігапіЬоз Тіісіг. ОгсЪ. — ІІол.
Кгесхупка, ЗггпЬокіѵіі. — Чегиск. Кгап-
іепка. ЙѵіЬІік, 2акгиіёпка, Кгиіёпка.—
Сербск. Еависак,—-Луж. ЛѴоЬгосаіѵка.--
Нѣм. Піе В1иіеп8сЬгаиЬе,ЛѴепйеіаЬге.—
Атл. Ьайу’я Тгасез.
ЯрІасЬпит Ъ. Вгуасеае. ВЬЬ. 94.
Тундряникъ (Даль). — Пол. Озіайек. —
Чешск. ХѴоІаІка. — Сербск. ѴоІ]аѵіса.—
Луж. Ройзайпік. — Нѣм. Оа8 8сЬігт-
ИЮ08. — Франц. Ье ЗрІасЬшіт. — Атл.
Ригріе Сгіаий тояз.
8роп§іа ДцѵіаіШз. См. Восііауа.
ЗіаеЬуз Ъ. ЬаЬіаі. XII. 462. Отъ
лат. 8іасЬу8, колосъ. ВіасЬуз Діоско-
рида есть ЗіасЬуе раіаееііпа Ь. Живуч-
ка, Колосница (Ак.) Колйтикъ (Даль).
Чистецъ *) (Двмг.) — Пол. Схузсіес,
Схубсіса, 2уѵгісхка. — Чешск. бізіес. —
Сербск. бізіас. — Финн. РаЬка-то. —
Нѣм. Пег 2іеві. 2еізі, Возз-роіе,]. Ѵпі-
кізкгаиі. — Франц. Ь’Еріаіге, Ье 8іа-
сЬуйе. — Англ. Ней§е Хеіііе.
ЯіасЬуз аіріна П. Буквица черная,
Шалфей альпійскій (Амб.)
ЗіасЬуз аппиа П. Фарм. назв. 8ійе-
гіііз тіпог (НегЬа). Жабрій (Малор.) и
ошиб. Жарбій (Ьіпй.) Зябрей (Курск.)
Счистокъ (Кіев.) — Нѣм. Піе АскегЬе-
іопіе, йег деІЬе Апйогп, йаз Вайекгапі,
йийепкгапі, йег §е1Ье Коззроіеі, йег
іаЬгіде ХіезЬ Употр. въ Россіи отъ че-
сотки, отъ струпьевъ и колтуна въ видѣ
ванны. Въ Италіи почему то наз. Кол-
дунной травой, НегЬа зігедопа, НегЬе
зогсіёге (Сёодг. Ьоі.)
ЗіасИув агѵѳпаін Р. Змѣевикъ,
*) Различные виды этого рода имѣ-
ютъ много общихъ названій съ баіеор-
зІ8,_какъ напр. Жабрей, Зяберь: съ Ве-
іопіса ой какъ напр. Буквица; съ 8ійе-
гіііз, какъ-то Живика, потому, что раз-
ные виды относились прежде къ ро-
дамъ Веіопіса, баіеорзій, йійегіііз, Маг-
гиоіит и такъ какъ ЗѣасЬув гесіа наз.
оійегііія. Русское названіе Чистець, об-
щее съ польскимъ, основано вѣроятно
на свойствѣ нѣкоторыхъ видовъ очи-
щать кожу отъ нечистотъ. Нѣм. 2іезі.
- ЬіасЬув	341
Змѣиная трава (Лепех.) Зміевая трава
(Кондр.) 3 я б р я (Кал. Пот.)
ЯШсЪув §ѳгшапіса П. Фарм. назв.
Зіасііуз я. МаггиЬішп а^гевіе (НегЬа).
Глухая'крапива, Мохноногъ (Курск.
Горн.) Конскій полей (Сл. Ак. съ нѣм.)
Нгъм. Бег §го88е, гѵоЫгіесІіепйе, ѵ.’оі-
1і§е Апйогп, йег йеиізсЬе Вего-апйогп,
йег Р&гйероіеу, ПеиівсЬег 2іезі.—Ани.
’ѴѴоппйѵгогі.
НіасЬуз Іапаіа Ласа. Живика (Раіі.
съ пол. Еуѵісхѣа). Медвѣжья лапа.
Перекатиполе (Екат.) — Тат. Чаты-
пургукли-отъ (Тавр.) Отваръ корня
употр. отъ боли въ животѣ.
НіаеЬув раіивігів И, Фарм. назв.
МаггиЫшп ащіаііешп асиішп 8. ЗіасЬуз
адиаііса (НегЬа). У беззпег. — Веіопіса
Геіійа. У бегагй. — ваіеорзіз. Блошни-
ца раменная, Васильки холостые (Екат.)
Гуголъ (Вятск. Меуег). Колосникъ бо-
лотный. Колютикъ (Вятск. Меуег). Вол-
чья крапива (Могил.) Чистецъ болот-
ный. Назв. перен. отъ йаіеорзіз —
Жабрей черный (Вятск. Меуег). Черно-
зяберникъ (Экон. Маг.) Чернозябенникъ
(Даль). Полевая зябра (Вит.) Луговой
жабрейвикъ (Ниж.) Назв. перен. отъ
МаггиЬіиш—Полевая мята (Волог.) Ко-
шачья мята (Влад.) Назв. ошиб. црисв.
Живокость (Екат.) Скрипель (Нижег.)
Сырпушникъ (Полт.) Храповникъ (Са-
рат.) Череда (Сарат.) — всѣ въ Рукоп.
Рупр. Щелкувецъ (Балл.)—Русин. Боже
убранне. — Пол. 2ушісхка Ысіпа. —
Сербск. бізіас Ыаіпі.—Луж. Ргезііска,—
Нгъм. 8пгарГ-2іезі. Вгаипег 'ѴѴаззег-Ап-
йогіі. йшпрГгоззроІеу, йіе кіеіпе Вііпк-
певзеі, йіе ЗптрЙапЪпебвеІ. — Франц.
Огііе тогіе, Ёріаіге йев гпагаіз. РёсЬег.
Аніл. Сіоіѵп’з АПЬеаІ ог ѴУоипйѵогі.
Употр. отъ боли горла, отъ золотухи.
ЗЬасЬув гесіа П. Фарм. назв. 8ійе-
гіііз (НегЬа). Водовозъ (Вор.) Живика
(пер. Кондр. Северг. съ пол.) Полевой
жабрей (Екат. Сгип.) Лѣсовой жабрей
(Хар.) Иготки (Вор.) Дікі конбплі (Мал.
Волк. тоже одно изъ вазв. Саіеорзіз).
Маточникъ (Под.) Питульникъ (Курск.
тоже вазв. Оаіеорзіз). Прозора (Ворон.)
Репяіпка (Кіев.) Чистикъ, Чистець
(Малор.) Чыстець, Чистиякъ, Счи-
стокъ (Малор. Рог.)—Сербск. Чистац.—
Тат. Надыръ башъ-отъ. — Нгъм. І)аз
Вепі&кгаиі, СИіейкгаиі. АиГгесЬіег
2іезі, ІѴеізаег 2іеві. — Франц. Сгараи-
Йіпе. Въ народной медицинѣ употребл.
для мытья лица отъ прыщей головы,
отъ шелудей, вередовъ. Вытираютъ
улья потому что пчелы любятъ запахъ
этой травы.
ЗіасЬуя вуіѵаііса П. Фарм. назв.

342	ЗіасЬуз 
баіеорвіз зуіѵаіісиз Леіійиз з. Ѵгііса
іпегз Гоеіійіззіта (НегЬа). Бабка (Полт.)
Жабникъ. Змѣиная трава (Собол.)
Змѣевникъ. Змѣевикъ. Колосница
лѣсная (Собол.) Копытце (Вор.) Дикая
мята (Курск.) Чистецъ. Шалфей дубров-
ный. Назв. общ. съ Веіопіса — Буко-
вица (Хар.) Лѣсная буквица (Северг.)
Назв. взят. съ Фарм. назв. — Глухая
крапива (Пск. Минск. Вол.) Дикая кра-
пива (Смол.) — Пол. Еуѵісгка Іёзпа. —
'Геадск. Мейгипісе ѵоппа. — Нѣм. Вег
Віепепзаи&, баз Соііезѵег^еззеп, сііе
Нескеппезвеі, сіаз Кг&іепкгаиі, йіе Кгб-
іеппеззеі, йіе дговзе, іапЬе Иезвеі, йіе
ЗсЬагІасЬпеззеІ, йег Зііпкроіеу, йіе іаи-
Ье ІѴаІйпеевеІ.— Франц. Огііе риапі.е.—
Атл. Вей АтсЬапдеІ, Ней^е ІІеайНеііІе.
Зіаіаетііез оѵаІіГоііа В. Вг.
и Зіаі. рісіогіиз Воп. (Сіизіасеае).
(Зуп. ХапіЬосЬутив). Доставл. первый
Сіамскій гуммигутъ, битті биііі зіа-
тепзе, а второй — Мисорскій гумми-
гутъ. Отеч. Индія.
ЗіарЬуіеа В. Сеіааіг. II. 2. Кле-
кочка. Чонзолъ.— Пол. Кіокосзка, КІо-
косхупа, Кіекосхка. — Чешск. КІокос.—
Сербек. КІокос, Кіокосіка. — Луяс. Кіе-
роіак,—Нѣм. Ьіе Рітрегппзз.— Франц.
Ье ЗіарЬуІіег. — Аніл. В1 айсіег пиі.
ЗіарЬуіеа ріппаіа В. Дерево
клекочка *) (РаП. Кондр.) Клокичка
(Малор. Рог.) Клочичка, Клекачка, Кло-
нила, Клочица, Клопецъ, Клопица,
Клопичка (Амб. и Лѣсн. журн.) Коло-
китина (РаП.) Лѣсныя Фисташки (Сл.
Акад. съ нѣм.) — Русин. Клікучка. —
Молдав. Клокотичь. Кокица. — Груа.
Имер. Джонджоли. — Гур. Митр. Ка-
пари.—Нѣм. Віе Віазепппзз, йаз йийеп-
пйззеі, йіе Кіаррегпизз, йіе аЬ^езсѣші-
іепе Назе, йег РаіегаовіегвігаисЬ, йіе
ѵіійе Різіаяіе, йаз мгіійе ИігЬиззнйвзсЬен,
йіе ^етеіпе Рітрегпизв, йег Тойіеп-
корі'Ъаит. — Фрамц. Ье Мег соирё, Іе
Гаих різіасЬіег, Ье Раіепбігіег.— Англ.
Віаййег-Миі-Тгее, Ьеайеіей ЗіарЬуіеа.
Цвѣточныя почки употребл. въ Грузіи
вмѣсто каперсовъ.
г Зіаіісе ТѴйЫ. Р1итЪа§. XII. 634.
Завстягь трава (Кондр. съ пол.) Пе-
тельникъ (Кондр.) — Пол. 2а1ѵѵ?іап,
Хатссіа®, Козтек, Когтек. — Чегиск.
ХачуШі, Ытопка. — Сербек. Ѵгащетіі.
Сарт. Тумаръ-булу. — Нѣм. Віе бгае-
пеіке, йег МаиегіеЬт.— Франц. Ь’ОеіІ-
Іеѣ йе Рагіз. Ье Зіаіісе. Заіайеііе назв.
8і. тагіііта. — Англ, Зеа Ьаѵепйег.
*) По Далю корень въ словѣ клёк-
яуть — вянуть, сохнуть въ Курск. губ.
Толк. Сл. II. 730.
- Зіаіісе
Зіаіісе Агтегіа В. Зуп. Агтегіа
ѵиі^агіз IV, Фарм. назв. Зіаіісе в. Зіа-
іісе Агтегіа (Еіог.) Желтокорень. Кер-
мячникъ. Чай каменный.— Сербек. Тга-
ѵнЦа, ВаЫпа йзсЬПа (Зепп.)—Нѣм. Віе
дешеіпе Ѳтазепеіке, РіззЪІшпеп (цвѣты),
франц. Ье базой й’Езрадпе, Іе базой
й’ОІушре.
Віаіісѳ Вехиова X. Жапозуза (въ
Даур. Зенз.)
Зіаіісе Отеііпі ѴТгШІ. Желтоко-
рень лимонный. Красный Катранъ *)
(Астр. РаП.) Настоящій Катранъ (на
Дону). Луговой Кермекъ (Кален.) Лило-
вый Кермекъ. Перекати-поле (Екат.)
Солоней (Рог.) Солонечникъ (Уф.)
Кирг. Тумаръ-буялъ (Иван.) Томаръ'
буялъ (Пот.) Корень употр. для дубле-
нія и на краску. Въ медицинѣ извѣ-
стенъ также подъ имен. Вайіх ВеЬеп
гиЪгі.
Зіаіісе ІаіИоІіа В. Зуп. Зіаіісе Со-
НагіаРегз. Дубильникъ. Дубильный ко-
рень (Кален.) Желтокорень завязный.
Кармякъ (Даль). Кермекъ (Черняевъ,
Хар.) Кермякъ, Кормякъ (Ставр.) Кир-
мякъ (Донъ,Филон.) Киромакъ, Кір-
макъ (Рог.) — Тушекъ, Чембарникъ,
Ченбарникъ(Даль). Чинбарникъ (Ка-
лян.) У потр. отъ поноса и рѣзи въ жи-
вотѣ (Екат.), на дубленіе и приготовле-
ніе соды.
Зіаіісе Ііішопіит В. Фарм. назв.
ВеЬеп гиЪгит 8. Ьітопішп (Кай. НегЬа
еі Зетеп). У Кондр. Звонъ земляной,
Колокольчикъ земляной, Свекла дикая,
Честь луговая трава (зіЛ Роіадіоп, Нег-
Ъа Гопііпаііз, ТіпііппаЪиІит іеггае, Ьі-
топіоп, Веіа зуіѵезігіз), Красный Бе-
генъ (Гринб. пер.)—Пол. бгпзхегуса.—
Нѣм. Піе Ьітопіеп»га8пеІке, Зігапй-
пеіке, ІѴійегзіозз, Ьітопіепкгаиі. —
Франц. ВеЬеп гои§е. — Атл. ІѴіІй
МагеЬ Вееі. Сильно вяжущее средство.
Зіаіісе яресіоза В. Каменный
чай (Сиб. бшеі.)
Зіаіісе зиійтіііеоза В. Кирг. Ківіі-
Татаг (ЬеЬт.) Сарбуяу (Карел.) Сарбу-
ячу (Кир.) — Калм. Ташибъ. Составл.
главнѣйшее топливо.
Зіаіісе іаіагіса В. Вязникъ. Жел-
тый корень. Жовти.го (Шмидтъ.Херс.)
Кермекъ (бол. ч. южн. Росс.) Кир-
макъ, Кирмякъ (Екат.) Курякъ (Херс.)
Туланъ. Неумирающій цвѣтъ (Херс.)—
Тат. Сюперъ-отъ. Употр. отъ поноса,
на краску и дубленіе кожъ. — Кирі, и
Калм. Тутюшъ (РаП.) Тушутъ? (Кир.)
Зіаіісе іотѳпіѳііа Воіаа. Синій
*) См. виды СгатЬе.

Біѳііана — БНсіа
«43
цвѣтъ Сурчиныхъ (Ворон.) Соловей
(Малор. Рог.)
Ніеііагіа і. СагуорЬуІІ. I. 396.
Отъ лат. Зіеііа, звѣзда. Звѣздочница
(Собол.) Звѣздчатка (Двиг. пер.) Зорка
трава (Кондр. иск. сост.) Приворот-
никъ, Приворотъ (Кондр.) Каѣой-то
видъ въ Олон. губ. подъ именемъ Не-
чогя собирается съ пашенъ и сушится
для скота (Пот.) — Русин. Мокравникъ,
Мокринець.— Пол. МисЬоІгхеи’. (Ргіаг-
йотѵпіса, (гчѵіаийпіса. — Чешск. Ріасіпес
(Рг.) Нѵёзйпісе, Ьііа кигаска. — Сербек.
Йѵуегйіса, /ѵіехйияа. — Луж. НѵгёгЛ-
ціса. — Финн. ТаЬѣіто. — Нѣм. 81егп-
тіеге, Ѵодеікгаиі, ЗіегпЫите,—Франц.
Пе Кіеііаіге, Ьа Ьап§ие Й’оізеаи. —
Англ. ЙііісЬтѵогі. ЗНсЬягогі.
Зѣеііагіа @1аиеа УРііН. Вехъ (Ьіші.)
Жѳііагіа вгатіпѳа Ъ. У ТаЬегп.
Сгатеп Логійит гоіпив. Блощишникъ
(Полт.) Конскій вехъ (Хар.) Конобой
(Голосъ. 1866). Курья или курячья слѣ-
пота (Даль). Дикій левъ (Влад.) Лѣсной
ленъ (Нижег.) Моховикъ (Кышт. у.
Перм. г.) Мыльная трава, Мыловка
(на Дону. Труды. 1860. Черняевъ ѵаг.
Ьірросіопа). Мыловникъ (у Казаковъ
на Дону). Огонь трава (Югъ Россіи).
Отзепникъ (зепъ—зобъ Костр.) Повей-
ка (Ниж.) Паровица (Осинск. Перм.)
Пьяное сѣно (Херс. Хар.) Пьяная
трава (Югъ Россіи). Мыло воробьиное
(Нижег.) Урочное зелье (Амб.) Мелкій
цвѣтокъ (Тамб.) Цѣпнякъ (Могил.) Яс-
нупіка (Волог.) Иск. сост. Звѣздчатка
(Дв.) Звѣздочвикъ (Сл. Ц.) Звѣздочка
(Арх.) Звѣздочная трава, Звѣздочница
(Даль). Неопр. Торица (Ниж.) Фиранья
(Орл.) Подмаренникъ (Вор.) — Русины
Пісочникъ, Саморідне зілле. — Пол.
СКѵіаийпіса ігатуіаеіа. — Латыш. 8ри1-
®ізсЬі. — Эст. Оипа’ гоЬі. — Финн. Неі-
піИаЬіітд. — Нѣм. Пгазагіі^е 8іегп-
тіеге, кіеіпез Вішпепдгаз, АѴіезешиеіег,
Аидепігозівгав. Въ южной Россіи трава
эта считается ядовитою и вредною для
лошадей, откуда и названія ея Пьяная
трава, Огонь, Вехъ и др. Въ Перм. губ.
употребл. для наружнаго употребленія
въ Формѣ припарокъ отъ нарывовъ и
вередовъ на пальцахъ, отъ опухоли и
змѣевца. Иногда употр. внутрь отъ
надсады, вслѣдствіе «сорванія съ пупа»
Крыл.
Зіѳііагіа Ноіовіеа Р. Фарм. назв.
Статей йогійшп. Гвоздичка (Яросл.)
Грубъ (Ниж.) Грыжникъ (Малор.) Жи-
вая трава (Полт.) Журавка (Вор.) Звѣз-
дочка (Яросл.) 3 ороч ни къ (Умань).
- Костянецъ, Костенецъ (Сл. Церк. пер.)
Подснѣжная трава (Ниж.) Приворот-
ная трава (Лял.) Пырникъ (Мог.) Рас-
перстница (Кіев.) Сердечная трава
(Пермь). Отъ сердечной болѣзни и отъ
костяной грыжи (Крыл.) Совиное зелье
(Екат.) Травянка (Екат.) Чистокъ
(Черн.) Чистець лѣсовой. — Сомнит.
Дикая розка (Кал.) Нехворощъ (Волын.)
Хвощъ (Волын.) Конопляннпкъ (Хар.)
Бѣлило (Хар.) Подмаренникъ (Ворон.)
Шишелъ (Моск.) — всѣ въ Рук. Рупр.—
Пол. Шѵіазйоіѵпіса. — Финн. ТйЬйіказ,
ТаЬііб, ЬеЫоІаЫішб.—Нѣм. Пак Дц»еп-
Ігозідгаз, Аиа;еп1:го8і-8іегпкгаиі. Паз
Віишеп^газ, Зег Меуег, йіе дгазагіі^е
ЗіегпЫите. — Франц. Ѳгатеп йеигі,
Пап§ие й’оізеаи, Ёіоііс йез Ьоіз, 8іе1-
Іаіге Ьоіозіёе. — Англ. АБ-Ьоп, 8ШсЬ-
ягогі. Сокъ травы употр. прежде при
воспаленіи глазъ. Въ Кіев. губ. крѣп-
кій декоктъ ея пьютъ для изреченія
костолома, а также отъ рѣзи въ живо,-
тѣ. Въ Калуж. губ. употр. отъ кашля,
чесотки и опухоли.
Яіѳііагіа тѳйіа 8тгіН. Зуп. Аізіпе
тейіа. Фарм. назв. Аізіпе з. Могзиз даі-
Ііпа (НегЬа). Грудница (Ниж.) по употр.
отъ грудницы у коровъ. Курослѣпъ
(Прыж.) Маклика (Калуж. Пот.) Мо-
крецъ. Мокрець (Малор.) Мокрйца
(вездѣ въ Вел. Росс.) Мокрица меньшая
(Кондр.) Мокрицѣ (Малор.) Мокруха
(Бѣлор.) Мокруша (Арх. Шенк.) Пта-
шья мята (Даль). Птичья мята (Ьіші.)
Птичій салатъ. Топтунъ (Даль).—Пере-
води. Куриный моръ (Сл.) Курячьи че-
ревы. Курячья трава. Мышье ушко
(Кондр.) — Пол. 6\ѵіазйпіса токгхіса.—
Чешск. Кпгітог, Кигізігетѵсе, ріасіпес,
ріеѵеі, иаЬіпес (Рг.) ВНѢ кигіска (81.) —
Сербек. Міз)акіп)а. МіЁуакіціа ргозіа.
сгеѵсе, сгіеѵсе, рііс)а ігаѵа. — Луж.
КЬароп, Музопс. — Болг. Кокоша слѣ-
пота.—Латыш. АѴігза, "ѴѴігзез.— Финн.
МаНзаіаЬіітб. — Самог. Йіидів. — Нѣм.
Вег ГеІйЬаЬпегйагт, йег НйЬпегЫзз,
йег ветеіпе НііЬпегйагт, йіе НііЬпег-
тугіе, йег кіеіпе, ѵеіззе Меіег, йег Ѵо-
деітеіег, йіе Ѵо^еішіеге, йаз Хіезеі-
кгані. — Франц. Ьа Могдеііпе, Іе Мои-
гоп Ыапс, Моигоп Йез оізеаих, НегЪе а
і’оізеаи. — Англ. Соттоп Сгіскѵгеей.
Составляетъ любимую и здоровую иищу
комнатныхъ птицъ. Въ Швейцаріи
употр. на ванны дѣтямъ для укрѣпле-
нія нервовъ. Прежде употр. въ меди-
цинѣ. Въ Перм. губ. употр. въ видѣ
припарки для леченія зоба, и опухоли
ногъ.
Жеііагіа петотипа. Р. Гаведа, Яс-
корка (Амб.)
Зѣісѣа риішопасѳа АЛ. Фарм.
назв. Риітопагіа агЬогеа (НегЪа) з. Ьі-

Зіісіа — Зігийііорѣегіз
344
сйеп риітопагіиз з. Мизсиз риітопагіиз.
Дубова лапа (Мал. Рог.) Плющикъ
трава (Кондр.) Плюсникъ (Бѣл.) Плю-
щевый мохъ. Илюш,никъ. Легочный
мохъ. Поростъ. Расходникъ (Бѣлор. Сл.
Нос.) — Лол. Ріпсзпік. -- Луж. Ріпсоѵл
пік.—Груз. Хисъ-хавси. Хисъ-мушки.—
Митр. П(Ь)ут(Ь)к(1і)ури, — Нѣм. Піе
дгоззе ВаитйесЫе, Йіе Ьипдепйесіііе,
сіаз Ьипдепкгаиі, сіаз Ьипдептооз, йіе
Ьшідепѵигн, сіаз Зіеіпіипдепкгаиі. Ьип-
депвскіІйЙесЫе. — Фраки. Ьа Риівіо-
паіге йез сѣйпез, НегЬе аих роитопз.—
Англ. Риітопагу Тгее, Ьип^огі. Упо-
требл. подобно Исландскому моху при
болѣзни легкихъ, поносѣ, кровохарка-
ніи. Въ Сибири употр. вмѣсто хмѣля
при приготовленіи пива.
8ѣіра Л. Сггатіп. КипіЬ. I. 179.
8іеий. 124. Бѣлоусъ (Амб.) Ковыль. —
Пол. Озіпіса, Тгаіѵа рібгочга. — Чешск.
Кахѵіі. — Сербск. КоѵіЦе. — Нѣм. Ваз
Р&іетепдгаз, Еейеі'зсЬтіеІе. — Фраки,
Ьа 8ііре. — Англ. Ееаіѣег-дгазз.
ЗНра ЪагЬаіа Вез/. Дрннъ. Вгіп
(Тоигп. і’Адгіс. ргаі. 1860. № 19). Ра-
стеніе, которое было рекомендовано для
приготовленія изъ него бумаги.
Зйра еарШаіа Л. Иголка. Камышъ
(Труды, ошибка). Киперъ (Даль). Ко-
выль (Вел. Росс.) Ковиль(Малор.) Ка-
выла (Ставр.) Ковыла, Ковылка (Вор.)
Степчйна (Херс. Зап. Акад. Наукъ
XXIV. I, 400). Овечья смерть (Кален.)
Тирза (Черняевъ, Укр.) Тирса (Рупр.
о Черноз. р. 14. Зап. Ак. Наукъ. 1867.
Т.X. Кн. 2. бгип.) и изм. Тырса. Шел-
ковая трава (Кален.) — Кирг. Битэгэ
(Пот.) На Тарбагат. — Садакъ-кудэ,
Сіиръ-чубъ, т. е. коровья трава (тоже
и 81. реппаѣа. Пот. и Стр.) У южн. Кирг.
Тоб. губ. Босъ. — Мот. Дэрэс^ (Пот.) —
Калм. Кара-кудилъ (Гаік.)—Тат. Изю-
злён, т. е. горячая трава (Алт. Верб.)
Шилгона, Шилгонтуй (Селенг. Раіі.) —
Нѣм. Вег КайеІЬаіег, сіег Ьашір&іе-
тепЬаі'ег, йег Ьіпзепйгтіде Таідѣаит.
Растетъ на, цѣлинѣ и вообще богатой
почвѣ.
Яііра Ъевзіпёіапа Тгіп. Ковыль.
Сарты на Сыръ-Даръѣ — Кія (Кат.)
Зйра реппаѣа Л. Волоски (Кун-
гуръ.) Кіило (Херс.) Кипецъ (по Ирт.
зеленый, а во время зрѣлости Ковыль).
Ковыла (Екат.) Ковылъ (Сам. Сарат.)
Ковыль (Вел. Росс.) Ковиль (Мал.
Росс.) Марьинъ ленъ (Амб.) Любима —
сѣмена Ковыля въ Сибири (Пот.) Ове-
чья смерть (Ьіпй.) Перникъ (Амб. пск.
сост.) Свистуха (молод. кусты въ Херс.
Левч.) Степчйна. Тирса (Херс. Левч.)
Шелковая трава (Курск. Мизгер.)
Шовкова трава (Малор. Волк.) — Молд.
Тырса.— Чешск. ёи-аіеію Іи'апа іѵанзу,—
Сербск. КоѵіЦе. — Кирг. Бетеге, Акъ-
чвпъ, Акъ-слеу (Хорошх.) Селеу, Ку-
дилъ, Акъ-кудилъ (Кир.) — Тат. Кал-
ганъ. — Нѣм. Лаз Гейегдтаз, йаз Ма-
гіепйасЬз, бая Веійегдгаз, йіе Зіеіпіе-
йег, йег дейейегіе ТаІдЪашп. АѴіезеп-
тайсііепйааг.— Франц. Ь’Йііёре аідгеѣ-
іёе, Ье Ееіп рапасйё, Ье Рішпеі йе
Ѵаисіизе, Ье 8ііре реппёе. -- Атл.
Тгпе ГеаіЪег-дгазз. Въ Пермской губ.
собираютъ растеніе съ плодами и безъ
корня, распариваютъ въ молокѣ и при-
кладываютъ къ зобу; молоко же пьютъ.
Кромѣ того въ видѣ припарки снаружи
отъ волоса (Крыл.)
Зѣіра ѣепаеівзіта Л. V. МасгосЫоа
іепасіззіта Кій.
Зігаііоіѳв аіоісіѳз Л. Нуйго-
сйаг. Зігаііоіез Діоск. IV. 100 есть Рі-
вііа Зігаііоіез Ь. йігаііоіе» Сйуііорйуі-
іоп Діоск. есть АсйШеа МіПеГоІііпп.
Водорѣзникъ (Уралъ). Водорѣзъ (Тв.
Пуп.) Воинская трава *) (Кондр.) Кро-
вавикъ (Кондр.) Репчатая (Ниж.) Му. .-
рѣзъ. Остролистъ (Двиг. род.) Ного-
рѣзъ (Тв. Пуп.) Порѣзъ (Мог.) Рѣзакъ
(Малор.) Різакъ. Рѣзунъ (Вѣстн. Ест.
Наукъ). Рѣзунья (Арх.) Рѣзъ (Кондр.)
и ошибочно Дорѣзъ (Даль). Тѣлорѣзъ
большой (Собол.) Ядрорѣзъ (ѴѴіесЬ) —
Пол. Озона. Ріогпік, Рібго ѵуойпе. —
Чешск. Ееиас (Рг.) Вехап, Ѵо)іс (81.) —
Луж. Веікячска, Везап, Йёіраііса. —
Фини. Зайаіеіііі, Аіпа ѵійегіаіпеп, Кіе-
ѵапа. — Нѣм. І)іе 8ідде1, йіе ѴѴаззег-
аіое, йіе ’Ѵаззегзсйеге, йіе КгаЬЬеп-
кіапе, Кгейззсйееге. — Франц. Ье 81га-
ііоіе, 1е Еавх-аіоёз.— Англ, АѴаѣег 8о1-
йіег. Кпідйі’в гѵогі. Кпідііі-ѵоцші-ѵгогі,
КшдЫ ропй'ѵогі, КпідЬі таіег-вепдгееп.
Употр. отъ рѣзи въ желудкѣ.
ЗІгиѣЬідрѣвгів §ёгтапісаХ.
Роіурой. КЬЬ. 324. Отъ зігиійіоп, стра-
усъ и ріегоп, крыло. Вороново крыло
(Тул.) Клоповникъ (Арх.) Коточпжнипа
(Костр.) Напороть крупный. Напороть
черный тр. (Кондр.) Рѣчная напо-
роть (Перм.) Папоротникъ черный
(Собол.) и изм. Напорть (Пет.) Папарт-
никъ (Олон.) Купородникъ (Даль). Ку-
поротникъ (Вятск. Меуег). Капародъ,
Капорко (Вятск. Котел.) Перо страусо-
во трава (Кондр. пер.) Разнолистникъ
(Кауфм.) Черная трава (Каз.) — Лол.
Ріогоризгпік. — Чешск. Регоризвік. Ре-
*) Названіе «воинской травы» взято
отъ греч. назв. рода, означающаго сол-
датъ.

КігиХЬіорШія — ЯутрЬуіши
345
гоѵпік. — Сербсх. Региза. Регоризщак,
Вщасііка. — Луж. Р^егоѵпік. — финн.
Коікапзіірі. — Нѣм. І)ег Зігаизвіаггп.
Употр, для уничтоженія клоповъ (въ
Арх.), отъ падучей болѣзни, отъ гли-
стовъ, отъ лихорадки (Каз.) Въ Перм.
губ. отваръ корня употр. отъ худобы.
ЗѣгусИпоз Ъ. Ьодапіас. IX. 12.
Древпіе назыв. бігусЬпоз, ЗігурЬпоз
различные виды Зоіапит или растенія
изъ семейства пасленовыхъ,. какъ-то:
Аігора ВсІІайоппа, РЬузаІіз зотпііега,
Зоіапит підгит, Зоіапит Пиісатага,
Ваіига Зігатопіит.
8ігусЬ.по8 пих ѵотіса С. Кичи-
либуха, Кучеляба, Кучеля. Волчьи ле-
пешки (сѣмена въ Одессѣ). Пуговки
(сѣмена въ тайной торговлѣ въ Сибири).
Цѣлибуха, Чечелибуха, Чилибуха, Тель-
чибухъ. — Лол. ѴІгопіе око (сѣм.) —
Чешск. ѴѴгапі ока. — Сербск. КисіЬа,
йеІіЬпЬа. — Нѣм. КгаЬепаи^епЪапт,
ВгесЬпиззЪаит. Сѣм. — рвотные орѣхи
8етеп ЗігусЬпі, Иисез ѵотісез, 8етіпа
ѵотісит — КгаЬепаидеп, ВгесЬшіззе.
Древесина — Ужовое дерево, Ьі«шіт
СоІиЬгіиит, 8сЫап§епЬоІ2. Кора — Не-
настоящая Ангустура, Согіех Апдизіи-
гае зригіае, Гаізсѣе Апдизйіга-Кіпііе.—
Франц. Ѵотідие Дез Іпсіез, Иоіх Ѵо-
тідие. — Атл. ІѴотіі-пиі. Роізоп-пиі.
Отеч. Короманд. Цейлонъ. Сѣмена силь-
но ядовиты; въ маломъ пріемѣ онѣ
употребл. при слабости желудка и при
мужскомъ безсиліи. Въ Англіи ими под-
мѣшиваютъ пиво и водку, чтобы она
дѣйствовала болѣе одуряющимъ обра-
зомъ. Древесина въ Индіи употр. отъ
лихорадки и укушенія ядовит. змѣями.
Содержитъ Стрихнинъ.
ЗѣгусЬпон 1§паііа Вегд. Сѣмена
наз. Игнаціевыми бобами, ГаЬае Запей
І«пагіі з. ГаЬае &ЬнГп§ае. Отеч. Филип.
о-ва.
ЗігуеЬпоз Тіеиіе Ве.&сіг. Отеч. Ява.
Изъ коры корня этого дерева добы-
вается сильный ядъ для отравленія
стрѣлъ, извѣстный подъ именемъ Че-
токъ или Упасъ Раджа, ТзсЬеііік, Праз
ВасЩа.
ЗЬгусііпоа іохіГега ВсНотЪ. Отеч.
Гвіана. Доставляетъ ядъ Урари, ДѴао-
гагі, ІТгагі, Сигаге, употр. индѣйцами
для отравы стрѣлъ.
ЗѣтуеИпоз ^щапѳивіа Магі. Отеч.
Гвіана и Бразилія. Доставляетъ ядъ
Сигаге америк. дикарей.
84угах оГПоіпаІіз X. Зіугасас.
ѴІП. 259. Доставл. смолу настоящую
Стираксу, Зіугах ѵегпз. Въ трубкахъ
изъ листьевъ тростника наз. Саіатііаз,
Зіугах Саіатіса. Кора, остающаяся
послѣ выжатія сока, наз. Согіех ТЬпгіз
8. ТЬушіатайз, ТЬиз ѣшіаеогит. ѣийеп-
лѵеіІігаисЬ. Отеч. Южн. Европа и Мал.
Азія. Стираксовое дерево. — Нѣм. Ѳе-
ЬгйисЫісЬег ЗіогахЪашп.— Франц. АИ-
Ъоизіег, ЬідиійатЪаг огіепіаі. — Атл.
ТЬе ойісіпаі Віогах.
Зиаесіа Гтиіісоза Нотаіс. Заізоі.
ХШ. 2. 155. Мыльникъ кустоватый
(Амб.) Шведка кустовая (Амб.) Сарты—
Изевь. На Сыръ-Даръѣ — Изянъ-Со-
ганъ. Кормовая трава.
Зиаѳйа шагійта Нитогі, Примор-
ская гусиная лапка (Мейеръ, Бот. Сл.)
8'те’ёі’ііа регѳппіз Ъ. 6-епйап.
IX. 131. Трипутникъ (Минск.) |3. оЪіпза
Ьеб. Болотный василекъ (Пермск.
Леп.) Звѣробой горскій (Раіі.)
З’игіеѣёпіа Майа^опі Л. Ме-
Ііас. I. 625. Сейгеіас. В. Вг. Красное
дерево. Акажу-дерево. Амарантовое
дерево.— Нѣм. Пег АсащпЬашв, МаЬа-
стопі Цсѵіеіепіе. ѴаЬгег МаѣадопіЬапт.
Древ. МаЬадопіЬоІг, Аса)опЬо1х, Аша-
гагйЫіоІх.— Франц. Ь’Асащи к теиЫез,
Ь’Асащи таЬодоп. — Аніл. Ма1іо»апу
Тгее. Отеч. Южн. Америка и Вестъ-
Индія. Извѣстное мебельное дерево.
ЗутрЬогісатрив гасетовив МісН.
Саргііоі. IV. 338. Снѣжное дерево.
Снѣжная ягода. Жимолость американ-
ская бѣлая. Белие ягоди (Мал.)Перло-
ягодникъ (всѣ иск. сост.) — Пол. М^ко-
Ііпа, Йпіедпіісгка. — Чешск. Ратеіпік.—
Сербск. Ратеіа. — Луж. Зпёйепс. —
Нѣм. 8сЬпееЬо1(1ег, РегІзігапсЬ. —
Франлі. Зутрѣогіпе. — Аніл. ТЬе 81.
Реіегзѵѵогі. Зпомѣеггу. Разв. въ сад.
ЗутрЬуѣит. Тоигп. Воггад. X. 36.
Греч. йутрЬуіоз — срастающійся, по
употребл. при исцѣленіи ранъ. Плиній
(XXVII. 24) разсказываетъ, что это ра-
стеніе имѣетъ такую раноисцѣлитель-
ную силу, что если положить его въ
варящееся мясо, то оно сростается.
Живокость (т.е.живитъ кость). Окоп-
никъ (Дв.) — Пол. Йрѵокозі. — Чешск.
Ковйѵаі.— Сербск. Оалѵеа.— Финн. Ка-
діапугШ. •— Нѣм. ВеіпГизз, ВеіптѵеП,
сііе ЗсЬчѵагхѵигг. — Франц. Ьа Соп-
воисіе. — Атл. Сотітеу, Сопзоипсі.
Примѣч. У Русин. въ Галиц. 8утрЬу-
іит согйаіит наз. Гирчпна.
8утрЬуѣи.т авреггітшаа 8ітс.
Гавясъ (Екат.) Рекомендуется какъ от-
личная кормовая трава, увеличивающая
количество молока у коровъ.
Вутрйуішп оГДсіпаІе Л. Фарм.
назв. ЗутрЬуіцт а. Сопзоіісіа та|ог
(НегЬа, Васііх еі Иогез). Адамова го-
лова (Костр. Нал.) Бурачникъ (Могил.)
Бѣлопузикъ (Вор.) Визъ тр., Викъ тр.,

346
ЗугарЬуіиш — 8угіп§а
Вилъ тр. (Кондр.) Вислоухъ (Орл.) Га-
вясъ (Екат.) Груна*) (Тул.) Живокостъ,
Живокость (Кондр. и бол. ч. Вел. Росс.)
Живокистъ, Живокістъ (Малор. Рог.)
Живокість (Малор.) Жывокисть (Ма-
лор.) Живокістъ водяной (Бѣлор.)
и измѣн. Живокесенъ (Кондр.) Живо-
стокъ (Хяр.) Правокистъ (Малор. Рог.)
Жидовникъ (Хар.) Жилокость (Полт.)
Жирный корень (Меркл.) Сальный ко-
рень (Кондр.) Сальникъ (Тр.) Сальница
аптекарская (Собол.) Костоломъ (Полт.)
Красъ розовой (Сл. Ак.) Лодышникъ
(Полт.) Лошаково ухо (Кондр. пер. съ
франц.) Огуречная трава (Даль). Окоп-
никъ (Двиг. и друг.) Просяная волоть
(Кондр.) Разстрѣлъ (Ряз.) Свербигузъ
(Тул.) Сломигнатъ (Кондр.) Воловий
язикъ (Малор. Рог.) — 'Рг/сми. Живо-
кість, Гавъязъ. — Нол. Хуѵгокозі 1е-
кагзкі. — Чешск. Йѵаіпік тѵёѣзі, Козіі-
іѵаі (Маѣ) Ѵѵ ізоку ігапк. — Сербск. 6а-
ѵег Іекагвкі (Рапс.) Килолич (Лавр.) —
Луж. Козёайіо, Козігайіо. — Самог.
Какгіа гоіе, Каиіп гоіе, т. е. костяная
трава (Ков.) — Латыш. Тапки закпе,
Танки заЫе. Каівіа ваЫе. — Финн. Ми-
вЦіиигі, Раішепзаиѵа, гакіііиигі,—Имер.
Гур. К(Ь)алшава. — Мингр. К(Ь)арша-
ве. — Нѣм. Пет Веіпн'еіі, Йіе Веіпіѵигг,
Ьейѵигх, Каішѵигг, ЗсЬаютигг, ЗсЬшаі-
-ЯТ1Г2, ЗсЬтеепѵигя, ЗсЬч’аггѵгигх, 6е-
ЪгаисЫісЬе АѴаІІѵіігх, сіег 8сЪа<1Неі1. —
Франѣ. бгапйе Сопзоийе, НегЬе Йи Саг-
Йіпаі, Сопзоийе ойсіпаіе, Огеіііе й’апе,
НегЬе а Іа соприте. — Аніл. ЗЬор Соп-
зоипй. Употр. въ медицинѣ преимуще-
ственно корень въ видѣ припарокъ къ
переломамъ костей, откуда и названіе.
Въ народной медицинѣ иногда употр.
отъ кровохарканія и кашля для произ-
веденія испарины. Считается медонос-
нымъ растеніемъ.
Зутріоеагрия Гоеіійив Ииіі.
Атоій. КипіЬ. 3. 84. Олъчи и Гольды —
К6Ь§іісЬіп гіті ѵеі, гіпііиі, или у Голь-
довъ — сЬосЬогбка (Мах. 266).
Вугепіа веііоиіова Апсігг. СгисіГ.
Левкой черный дикій (Левч.) — Тат.
Менамесъ-отъ (Тавр, — назв. Зугепіа
спзрійаіа).
8угіп§а X. Оіеасеае ѴШ. 282.
*) Даль предполагаетъ, что « Трупа »
можетъ быть есть сокращенное Гор-
лупз.
Сирень. Синель. — Пол. Ьііак, Вег
ішескі, Вег ѵ/іозкі. — Чешск. Зегік, Зі-
пеі. — Сербск. йог^оѵап, йаг§оѵао, йег-
ігоѵап. — Луж. Зёгік. — Нѣм. Піе 8у-
гіп§е, йег Гііейег, йег Ьііак. —- Франц.
Ье Ьііая, 1е Зегін^аі. — Англ. ТЬе Ьі-
іак, Ріре-Тгее.
8угіп§а ашигепзів Кирг. Олъчи и
Гольды — Ріге§йа-шо (Мах. 193).
8угіп§а ѵціцагіа X. Бузокъ (Ма-
лор.) Вузъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Кипарис-
никъ (Влад.) Синіе пучки (Ниж.) Рай-
дерево (Курск. Даль). Сиренье (въ
древн. рук.) Сирень (повсюду). Тран-
дахилъ (Подол.) — Русин. Яриіі баз-
никъ. — Пол. Вег іигескі. — Чегиск.
Вег гѵіазку, зрапіеізку. — Сербск. Льи-
льак. — Болг. Люлекъ. — Луж. Огііѵі
Ьбг. Зегік, Тигкоітзкі Ъбг, Шойгу Ьбг.—
Молд. Лильакъ. — Груз. Гур. Имер.
Мингр. Іасаманъ. — Бух. Іоссамау, Іос-
саменъ, Арховунъ. — Нѣм. Вег Зрапі-
всЬе Гііейег, йег ЗрапіесЬе НоИипйег,
йег Ниск аиГ йіе Ма§й, йіе Капйеі-
ЫйіЬе, йег §етеіпе Ьііак, йег Уа»еіеіп-
ѣаиш, йег РГеіГепзігапсЬ, йіе Зугіпде.—
Франц. Ьііае сотпшп. — Англ. Ьііая,
Ріре Ргіѵеі ог Ріреі Тгее. Извѣстный
по красотѣ и запаху своихъ цвѣтовъ
кустарникъ. Чай цвѣтовъ хвалятъ отъ
каменной болѣзни въ почкахъ Въ Твер.
губ. нѣкоторые употребляютъ цвѣты
въ потогонномъ чаю вмѣстѣ съ цвѣ-
тами липы (Пуп.)
Дополненія:
Заіасіа — Старагучка (Даль). Заіѵі-
піа — Плетень (Сѣнник.) Зандиінагіа—
Красноголовникъ (Даль). Запіоііна —
Глистогонъ, Кипарисная трава (Даль).
Заріпйиз — Мыльникъ индѣйскій (Кон-
драту Заріпйиз Заропагіа — Мылов-
никъ (Даль). Мыльникъ (Кондр.) Заг-
сосоііа — Бѣльмокъ. Зсіегосагриа —
Жесткоплодникъ. Зеіепа — Длинно-
цвѣтникъ (Даль). ЗраіЪеІіа — Лопат-
чатка (Даль). Зресніагіа Зресиішп—Ве-
нерино зеркало. ЗрЬаегіа — Шаровни-
ца (Собол.) Зрідеііа АпіЬеІтіа Ь. —
Глистникъ. ЗріІапіЬее — Пятноцвѣт-
никъ. ЗіасЬуіагрЬеіа — Густоколоска
(Даль). Зіешошііз — Гвоздочникъ (Со-
бол.) ЗШа^о—Степяникъ (Даль). ЗігусЬ-
П08 СоІиЬгіпа Ь. — Змѣиное дерево.
Зіуіійіит — Столбовикъ (Даль). ЗнЬн-
Іагіа — Шильница (Соб.) Зувейгеііа —
Сборница (Даль).

Та^еШ Ташагіх
347
т
Та^еіев Тоигп. Сотров. V. 642.
Бархатецъ (иск. сост.) — Пол. Акза-
гпііка. йзагайса,— Чешск. Акватііпік.—
Сербск. Кайіѵіса, Кайніа. — Луж. Зото-
сапа гоёа, Зотоіка. — Нѣм. Віе Затті-
Ыите, Йаз Заттігбввіеіп, 8СийепСеіі-
Ыите, ТойіепЫшпе, Тіігкеппа§е1еіи. —
Фракѣ. Ьа Та^ёіе, Іа Еіеиг ѵеіоиіёе.—
Атл. Ѵеіѵеі-Иотеег.
Тавеѣеа егееіа Ь. У ТаЪегп. Сагуо-
рЬуіІиз іпйісиз та)ог; у другихъ —
ГІоз аСгісапиз, ОІЬоппа ша,іог. Бархат-
ный цвѣтъ (пер.) Турецкая гвоздика
(съ нѣм.) Малороссійскія гвоздики
(Курск.) Жовтяки (Малор.) Купчакъ
(Малор. Рог.) Купчик (Малор. Зап.
Кіев. Отд. Геогр. Общ. 1874. III). Ла-
зоревый цвѣтокъ (Ряз. Даль, П. 838).
Повнякй (Новор. Малор.) Шапки,
Шапочки (Вел. Росс.)—Русин. Бонякъ,
Индики, Андики, Купчакъ, Кутнакъ,
Повнякъ, Повнюкъ, Повнюхъ, По-
нюхъ. — Чешск. КагайШ іпйіанзк^
(Маі.) — Болг. Старци. — Молд. Виздо-
за. — Бъ Кахет. и Груз. Наргизи. —
Бух. ДіаФери. — Хив. Гюл-даутъ. —
Перс. Топъ-гюль. — Нѣм, Віе ^гозвЫп-
ші^е ЗаттіЫише. — Франц. Сгапй
Оеіііеі й’Іпйе, Козе й’Іпйе йоиЫе. —
Атл. АГгісап Магідоій. Отеч. Мексика.
Цвѣты прежде употребл. въ медицинѣ
подъ именемъ Африканскихъ, ГІоз аігі-
сапиз. Нынѣ разводится въ садахъ.
Та^еіеэ раіиіа Б. У ТаЬегп. Ноз
аігісапив шіпог. У другихъ — Сагуо-
рЬуІІиз іпйісив тіпог. Аксамйтка (Бѣ-
лор.) и измѣн. Оксамітъ (Малор. Стар.
Банд.) Бархатецъ, Бархатцы (въ
сад.) Гвоздика горбдня, Гвоздйки (Ма-
лор.) Гвоздички(Кален. Рог.) Черно-
брівець, Чернобрівци (Малор. Рог.
Сред.) Чернобривці безсмертні (Основ.)
Чернобровка. Московскій шафранъ (ок.
Гурьева Карел.) — Пол. Акзатйек. —
Чешск. Аігікап, Птгісі кзгёі, Кагайа. —
Болъ. Були. — Груз. Махмурп (Эр.) На-
ривджи (Сит.) Хавердпсъ, Хавели. —
Молд. Цыганкуцы. — Нѣм. Піе Айя-
Ігапе, йіе зііпкепйе НоДагіЬ, йіе §етеі-
пе ЗапппіЫпте, ТойІепЪІпте, йіе Тп-
певегЪІпте, ЗіийепіепЫите. — Франц.
РеШ Оеіііеі й’Іпйе, Козе й’Іпйе. Раззе-
ѵеіоигй.—Аніл. БТепсѣ Магідоігі. Цвѣты
прежде употр. въ медицинѣ подъ име-
немъ Гіогез АГгісапі, какъ кровогон-
ное, потогонное и противуглистное.
Отеч. Мексика.
Ташагіх Т)ез/. Татагізс. ІП. 95.
Гребенщикъ (ок. Гурьева). Жидо-
винникъ (Данил. Астр.) ТарФЪ *) (Бек.)
Болчинъ (Сл. Акад.) — Пол. ТіѴгкезпіа,
Татагуззек, Сатагузгек.— Чешск. Нге-
Ъепсік. — Сербск. Магізка. — Биръ.
Джаигилъ (Карел.) Джингилъ, Джан-
гылъ, Джавгуль. — Нѣм. Віе Тата-
гізке, ТатагізсепзігаисЬ. — Франц. Ье
Татагіз. — Англ. Татагізк.
Ташагіх аГгісапа Роіг. Мугісе
древнихъ. Манна (Бек.)
Ташагіх ѳіопцаіа Ге4. равно какъ
и другіе виды: Кирг. — Кизьілъ-Джен-
гьілъ (Зап. Ак. Наукъ).
Ташагіх ^аШса і. Тоже Мугісе
древнихъ. Бисерникъ, Бисерный кустъ
(Новор.) Божье дерево (Раіі. Бекет.
Русск. Вѣсти. 1858. А» 3. 240). Потаа.
также и Т. гатозіззіша Ьей. Болчинъ
(Сл. Ц.) Гребенщикъ (Раіі. Оренб. Ка-
рел.) Жидовивникъ (Раіі.) Жидовникъ
(бтпеі.) и иск. Житвенникъ (Амб.) Кал-
мыцкій ладанъ (Астр. Леп. Раіі.) Роса
Божья (древн. назв. Манны). — Киръ.
НзЬапзпІ (Раіі.) Джингьілъ (Пот.) Жан-
гылъ (Журн. М. Н. Пр.) — Ног. ЬзсЬуІ-
§нп (Раіі.)— Тат. Луідап. Въ Крыму —
Л1§іп. Ді1§ип. — Бух. ТзсЬоІ^ан. —
Хив. Нппдн (Раіі.) — Калм. ЗосЬог, ІеІ-
§аі (Раіі.)— Нѣм. І)іе МагкгізреЫаийе,
йіе РгапибзізсЬе Тататізке.
Ѵаг. таппИега ЕЬгЬ. Растетъ на Си-
наѣ и въ другихъ мѣстахъ каменистой
Аравіи; источаетъ вслѣдствіе уколовъ
насѣкомаго, Сосснз шаппірагпз ЕЬгЪ.,
сортъ Манны, которая считается Ман-
ною Израильтянъ, Библейскою
Манною, которою питались Евреи **).
*) Ташагіх Раііазіі по арабски Тигіа.
**) По Разумовскому (Душеп. Чтеа.
1567. Хе XII) Манна (Тарфа въ Египтѣ)
собирается въ Аравіи съ деревьевъ
Баллутъ или Афсъ, и съ верблюжьеѣ
травы, Нейувагит А1Ьа§і: въ долинй

348
Татагіх — Тапасеіит
Маппа Ізгаеіііогиіп, а- іашагізсіпа. —
Нѣм. Маппа <3ег Ізгаеіііеп, Маппа сіег
АѴйеіе, ВіЫізсЬе Маппе.
Татагіх дѳгтапіса; ѵійе Мугі-
сагіа.
Татагіх Раііазіі Гез/. Кирг. Крем-
чйкъ (Хорошх.) — Тат. въ Крыму ЛІдші
(также и Т. іеігаийа). — Араб. Тнгйі.--
Перс. бая.
Татагіх ѣаШгіса Раіі. Божье дерево
(у Казак. на Ирт.) Джентилъ или Гре-
бенщикъ (Кирг. 'Гобоя. Губ. Вѣд. 1860.
№ 29). Джангылъ (въ Коканѣ — Вѣсти.
Геогр. Общ. 1860. № 3). Джингйыъ (у
Кирг. бол. Орды) Пот.
Татагіх беігапсіга Раіі. Бісерие
дерево (Рог.)
Татие соттипіві. Піозсогеае.
Фарм. назв. Татиз ѵ. Вгуопіа підга (Ва-
йіх). Водогонъ (Даль). Дѣвій корень
(Сл. Церк.) Матика винная, Переступъ
горькій, Переступъ черный (Кондр.) —
Пол. Рггеіа). Ташіпек. — Чешск. 8т1йі-
пес. — Сербек. ВЦизі. — Груз. Дзагли-
Сатацури. Шелави-урдзени (Сит.) —
Нѣм. І>іе ЗсЪшеегишгг (род.), йіе йипд-
Іегпѵгигаеі, йіе йсЬ'театгтігг, йіе детеі-
пе ЗсЪтеепѵигг, йіе зсіпѵагяе Зііпк-
лѵигг, йіе зсіічѵагге ХаипгйЬе. — Франц.
Ье Татіег. Татіпіег соттип, 8сеаи йе
Хоіге Пате, НегЪе аих іеттез Ьаііиез,
8сеаи йе Іа Ѵіегде, Соиіеиѵгёе поіге,
Ѵідпе поіге. — Англ. Віаск Віпйѵгеей,
Віаск Вгуопу, Ьайу’з 8еа1. Отеч. Южн.
Европа.
Тапасѳіит Гезз. Сотроз. VI. 127.
Пижма (Двиг.)—Пол. ѴѴгоіусх.— Чешск.
ІѴгйіус, Ѵгаіеска, Ѵгаіеспік (Ор.) —
Сербек. Ѵгаііс. Повратич (Лавр.)—Луж.
Ріояйпс, гогйиіе геіе. — Финн. Ріеіа-
гутНі. — Голъды Ззбшопе (Мах. 162).—
Нѣм. Пег Ваіпі'аггп, АѴигткгаиі. —
Іорданской съ дерева Харрабъ и Те-
решрешъ; въ Персіи и въ долинахъ
между Мердиною и Діарбекиромъ съ
деревъ дубовыхъ; въ Малой Азіи въ
округѣ Энишегирскомъ этимъ именемъ
назыв. просто Ягель, Ьесапога езси-
іепіа. — Въ Библіи упоминается еще о
растеніи, которое по Наггіз’у есть Та-
піагіх агііепіаіа, въ слѣдующ. мѣстахъ:
Іерем. XVII. 6. Слав. Дивія Мирика.
Въ русск. пер. обнаженный въ пусты-
нѣ. По Сиб. 142 слѣд. Тамаринъ. Іерем.
ХЬѴІІІ. 6. Слав. Оселъ дивій. Русск.
обнаженный въ пустынѣ. Въ Лат. Библ.
стоитъ Мугіса. Разногласіе названій у
однихъ Оселъ дивій, а у другихъ Ми-
рика объясняется ошибочнымъ пере-
водомъ еврейскаго слова Огог.
Франц. Ьа Тапаізіе, Тапаізе. — Аніл.
Тапзу.
Тапасѳіит Ваіяатііа І>. Фарм.
назв. Ваізатііа е. МепіЬа Заггасепіса
з. Созіпз Ііогіепзіз з. МепіЬа Ріотапа з.
Тапасеіит Ъогіепзе (НегЬа еі 8итт.)
Аѳанасія (Кашинск. назв. взятое отъ
того, что Баугинъ род. названіе Тапа-
ееіипі производилъ отъ АіЬапазіа). Де-
вятильникъ благовонный (Кашинск.)
Калуферъ (повсюду). КолуФеръ (Бѣл.
Нос.) Канупіръ (Малор. Основ. Волк.)
и измѣн. Каяуперъ, Кануферъ (Малор.)
Канупирь (Екат.) КалиФеръ. Рябинникъ
(Малор. Стар. Банд.) Шпанская ромаш-
ка (Даль). — Русин. Канупіръ. Кару-
піръ. Калупіръ. — Пол. Ріѵ/опіа, Каші-
йег, Капийог, Каппрег, Маггутіеіка,
бдаііѵіа ггутзка. — Чешск. Маіку Ъойі
Ьуііпа, Йепізек, Хепізек, Магоіізі. —
Сербек. Калоперъ. — Луж. Тпгкоуѵзка
йеІЪца. — Болг. Кало®еръ. — Нѣм.
Егапептйпге, Ебтізске Мйпхе, Мйпг-
Ъаізат, КбтізсЬе БаІЪеу, Магіешѵигзеі,
СозМѵигх, Ваізаткгаиі, ГгаиепЫаН. —
Франц. МапіЬе Сод, Ѳгапй Вашпе,
Ваите к заіайе. Вашпе йез ^агйіпз, Сод
йез загйіпз, НегЪе аи Сод. Тапаізіе
Ваите. — Англ. Созітагу, Азітагу,
Аіесозі. Разводится искуственно въ са-
дахъ. Имѣетъ свойства ослаблять ко-
лики или спазмы, вызывать менструа-
цію и выгонять глистовъ. Линней счи-
талъ его противоядіемъ опіуму. Сна-
ружи прикладываютъ къ ранамъ.
ТапаееШт ѵиідаге Г. Фарм. назв.
Тапасеіит Іиіеиш з. ѵиідаге (НегЪа).
НегЬа АіЬапазіае. Бризжашка (Курск.)
Бухта (Олон.) Вротичъ (Щегл.) Вро-
тычъ (Пет. Фл. Шнейд. съ сербек.) и
изм. Вратичъ (Даль). Протычъ (Даль и
Трап.) Навротичъ (Малор. Рог.) Глист-
никъ (Сиб. Отеі.), Глистница (пер. съ
нѣм.) Горлянка (Тул. Вор.) Девятиль-
никъ *) (Сиб. Вят. Перм.) Девятиль-
никъ желтый (Перм. и друг.) Девя-
тисилъ (Томск. Андр.) Девятиха
(ЗсЬгепк.) Девятиха желтая (Арх.) Де-
вятуха (Арх.) Девясинъ (Каз.) Девяти-
братная(Вол.) Д евятибратъ (Перм )
Десятинникъ (Щегл.) Десятильникъ
(ѴѴіей.) Деревей желтый (Тавр.) Душеч-
никъ (Вор.) Козельникъ (Тамб. Меуег).
Коровай (Кіев.) Кудрявець (Мал. Волк.)
Ломотвая (Нижег.) Маточникъ (Ворон.)
Медвѣжье ухо (ІѴіей.) Норичная (Олон.)
Папоротникъ (пер. съ нѣм.) Пижма
(бол.часть Росс.) Пижмо(Екат. Малор.)
Лыжма (Умань. Волог. Под.) Пижмы
(Щегл.) Фижма (Каш.) Полынь (Пск.)
Приворотень, Прыворотень (Кіев.)
Пуговичникъ (Пет. Фл. Шнейд.) Пу-

Тагахасит
349
павка (Алт.) Рай-цвѣтъ (Хар.) Роман-
никъ (Арх. Леп.) Ромашка (Арх.) Роме-
шек-ь(Дубны). Рябинка (весьма мног.
губ. внутри Россіи). Богова рябинка
(Костр. Галнч.) Дикая рябина, Ди-
кая рябинка, Желтая рябинка,
Полевая рябинка (весьма мног. губ.
внутри Росс.) Рябинникъ желтый (Вят.)
Рябинникъ (Малор. Стар. Банд ) Рябин-
никъ (Ворон. Тар.) Сор о ко братовъ
(Стар. Рук. Публ. Библ.) Сорочьи лапы
(Уф.) Сузикъ (Даль). Шальникъ (Кіев.)
Чашечникъ (Ворон.) — Русин. Пижмо,
Пизьмо, Наворотень, Наворотитъ, Ран-
никъ.— Нол. ѴѴгоСісг, Рігто.— Сербек.
Вратич, Вротич, Повратич (Кар.) Ума-
ника (Кар. яиЬ Тап. егізрпт). — Луж.
ЙоПа тіѵоѵѵса гиічѵіса. Ра'л-кохѵе зеіе. —
Лагпыги. ВізсЬи кгеЬзіі, \ѵе!і<1ега заЫез.
Эст. Кеіп'ч'аггей, Зооііка гоЬі. — финн.
ЙиЬаппез- Кикка. — /Іорел. Нориччѣ-
гейну, Норичь гейну (Олон.) — Самог.
Яа’Л'Іев кгезіа (Ков.) — Тат. Колиыкъ-
отъ (Тавр.) — Ног. Тат. Кара-коянъ-
гарте (Екат.)—Якут. А1тап-оі(МеіпзЬ.)
Нѣм. бетеіпег ВаіпГаггеп, ‘ѴѴигткгаиІ;,
ѴѴигт&ггп, іаізсЬег ІѴигтяаате, Кгай-
кгаиі. — Франц. Ьа ВагЬоііпе, НегЬе
аих ѵега. НегЪе атёге, Ьагтізе, Еетіяе.
Тапаівіе, Тапаізе.—Англ. Соттоп Тап-
зау, Тапзу, Неійе. Всѣ части растенія
имѣютъ сильный запахъ и горькій
вкусъ, а особенно сѣмена, и употребл.
при слабости пищеваренія, а особенно
противъ мелкой дѣтской глисты и круг-
лой глисты, а прежде употр. при болѣз-
няхъ матки, ревматизмѣ, ломотѣ, ипо-
хондріи и др. Въ Россіи, по Вов., упо-
требл. отъ водобоязни; трава замѣ-
няетъ хмѣль при пивовареніи, а изрѣ-
занная на мелкія части служитъ для
посыпанія мяса для предохраненія его
отъ мухъ, полагающихъ свои яйца въ
мясо. Въ Сибири онъ извѣстенъ подъ
именемъ Девятильника клоповна-
го. Его раздѣляютъ на мужской и
женскій. Послѣдній отличается отъ
перваго ямочками на цвѣточныхъ го-
ловкахъ. Мужской полезенъ отъ”«жо-
луницы» или желтухи для мужчинъ, а
женскій отъ той же болѣзни у жен-
щинъ. Его парятъ и пьютъ вмѣсто чая.
Извѣстенъ также какъ укрѣпляющее
средство и какъ средство отъ клоповъ
(Павл. Вил. окр. Якутск. обл.) Во мног.
губ. Европ. Россіи употр. отъ глистовъ,
отъ головной боли вообще и противу
головокруженія и прилива крови къ
сердцу, отъ ломоты, желчи, падучей бо-
лѣзни. при остановкѣ мѣсячныхъ кро-
вотеченій и т. д. Въ Курск. губ. дается
животнымъ отъ «норицы». Въ Перм.
губ. собирается цвѣтущее растеніе, от-
варъ котораго употребл. отъ желтой
грыжи, отъ худобы и глистовъ. Послѣ
пріема говорятъ дѣлается сонъ (Крыл.)
Тагахасит Ной. Сотроз. VII. 145.
Отъ греч. іагаззеіп, успокоивать. Оду-
ванчикъ.— Пол. Мпізхек. — Чегиск.
Р1езка(Рг.) Зшеіапка, Рара\ѵа (БІ.) Рат-
риіізка. Обѵаясік (Ор.) — Сербек. Ма-
зіасак, МЦекаса. — Финн. Маійаіпеп.—
Нѣм. Вег Вб-и’-ешгаЬп, МаіЫшпе.
Франц. Ье Тагахасит. — Англ. Ьіоп’з
Тооііі.
Тагахасит саисавісит НС. и
Тагахасит сѳгаіорйогит НС. Мо-
локовникъ (Вилюй). — Якут. Вил. окр.
Удъ-тюггень-оттъ. Увеличиваетъ ко-
личество молока у коровъ.
Тагахасит еогаіеиіаіит. Гори-
цвѣтъ, Кумбаки (Кіев. Рупр.)
Тагахасит Бепв Ьѳопіз Нее/. Зуп.
Тагахасит оійсіпаіе IV У Тео®р.
Гипп. Плин. — АрЬасе, У Агрикола —
СиІЬаЬа. Бабка (Малор. Волк.) и Куй-
бабка (Сл. Ц.) Кульбаба (Малор. Тавр.
Екат. и друг.) Баранки (Умань). Гряду-
ница (Костр. Галичь). — Дойникъ *)
(Влад. Юр.) Подойникъ (Дв.) Подойница
(Вятск. Кот.) Подойнички (Кал. Пот.)
Подоянка (Кот. Сѣнн.)—Жидовки (Мог.
Паб. и Чол.) Зубникъ (Кал. Мог.) Зуб-
ной корень (Вятск. Кот.) Зубная трава
(Вятск. Меуег. Даль) — всѣ вѣроятно
взятыя отъ слова Бенз Іеопіз. Льви-
ный зубъ или зубецъ (Кондр. букв. пер.
Вепз Іеопіз). Камчадалка (Іенк.) Кіочки
(Курск.) Лапки, Лапокъ (Костр.; можетъ
быть ошиб. вмѣсто Бабки). Летучки
(Укр. Кален.) — Молочай (Пск. Нижег.)
Молочая (Влад,) Молочайникъ простой
(Кондр.) Молочникъ (Арх. Волог. Двиг.)
Молоканка. Молокоѣдъ (Даль) — всѣ
названія составлены на основаніи того,
что растеніе отдѣляетъ бѣлый сокъ. —
Одуванчикъ (Моск. и др.) и измѣн.
Одуванникъ (Ниж.) Одунчиваки (Дом.
Леч.), Одуванчики (Твер. Пуп.). Одуй-
плѣшъ (Кондр.) Дуанъ (Тамб. Мейеръ).
Пустодуй (Котельн.)Подорожникъ (Пол-
тав. Авг.) Подорожникъ желтоцвѣтныв
(Кондр.) Придорожъ (Кондр.) Полая
трава (Вол. Пот.) Попава (Стар. Рук.)
Попки(Стар. Рук.)Поповникъ(Кондр.)
Попъ (близь Калуги). Попово гуменце
(Кондр. Дом. Леч. Двпг. Соб. Рог.) По-
пова скуфья (Кондр. Дом. Леч.) Попова
плѣшь (Твер. Вятск. Пуп.) Плѣшивецъ
(Под. Леон. Си. чешск. назв.) Плешаки
Всѣ названія по сходству тора съ
цѣдилкой въ подойникѣ.

350
Тагахасит — ТеІга^опоІоЪиз
(Дои. Леч.) Пухлянка (Дв-) Пуховка тр.
(Кал.) Пушица круглая (Ниж.) Пушки
(Вят. Лал.) Пушникъ (Даль). Пшенка
(Подол. Леон.) Теремокъ (Даль). Тюро-
мок-ь (Вятск. Меуег). Хасимъ (Собол.
Дои. Леч.) Хасимова трава (Дои. Леч.)
и ошибк. Халимъ (АѴіей.) Цихорій, Ци-
корія, Цикорія, Цикорія (Моск. Екат.
и др.) Цикорея (Каз.) Дикая цикорія
(Смол.) Дикій цихорь (Твер. Вят. Пуп.)
Желтая цикорія (Тамб.) Полевой цихо-
рій. Русскій цикорій (Волог. Двиг.)
я ошиб. Викорея (Яросл.) —- всѣ вслѣд-
ствіе прежняго назв. Сісііотіит адгезіе,
но получившіе значительное распро-
страненіе по употребленію корня при
кофе. Цѣвочникъ (Балл.) Шапочка —
дунуть плѣшка (Шенк. Арх.) — Русин.
Жидівська-шапка, Жидикъ, Кульба-
ка *), Май, Майка, Маівка, Молочій,
Молочникъ, Пауки, Пувка, Чічникъ. —
Пол. Ройгбхпік (Ков.) ЬтисЬатес, Мпі-
взек, МнісЬ, ІѴоІоіѵе осгу, Касзушес
(ѴѴа§.) Поиья гловка, Вильчи зомбъ,
Свиньи-пыскъ, Свиньи млѣчь, Бродав-
никъ (Мик.)— Теіиск. Ратреіізка, рат-
раіівка, Зтеіапка (РгезІ.) Ріезка (Маі.)—
Сербск. Маслачакъ, Попино гувно, Од
грознице трава (Кар.) Міёкаса )ег§оі.—
Слов. близъ Пресбуръа Бабье лѣто. —
Луж. Мібс, Міоспак, Мерзка ііі Мібсо-
ка гбга. йазсег, йезсег, йазсегіоѵш геіе.
Латыш. ХиЬкц реепі. — Эст. 8еа біеЙ,
Зеарііта гоЬі, ЛѴбі гоозій.— Финн. Нйк-
кіѵіііараа. — Самоі. Кіаѵіруіпу, т. е.
свиное молоко (Ков.) — Груз. Бабу-
сагдзала, Бурбушела. — Имер. П(Ь)у(Ь),
бабуа. — Гур. Бабуасъ - тцвера. —
Митр. Папа-гвинигеми тее. Папасъ-
яуда (Эрист.) — Арм. за Хавк. Путъ. —
Левъ. верхн. Даіест. Хи. — Тат. Скути-
ганъ. — Бух. Каввпіа. — Калм. Піа-
ренъ. — Бур. Цаюгунъ (Приарг. кр.)
Хюдуяь. — Нѣм. Ваз АровіетгбЬгіеіп,
йіе Апдетѵигз, йіе ВнііегЪІите, йіе
іѵіійе Сісііогіе, йіе ВойегЫите, йіе
бапзеЫите, йіе дѵіісіе бапзейізіеі, йаз
кіеіпе НаЪісЫзкгаиі, сііе НипйзЬІшпе,
Пег НипйвІаШсЬ, сіег НипйвхаЬп, йег
Кетеіпе ЬовгепгаЬп, йаз РГаіТеп-
гбЬіІеіп, йіе ЗаиЫшпе, сіег ІѴедеІаЬ
іісЪ, Зоппепѵгагз и мн. др. — Франц. Па
Вепі сіе Ьіоп, Ье Різзепііі, СЬоріпе, Со-
сЬеІ, Соигошіе йе тоіпе, Ьаііие сіе сЬіеп,
Ыопйепі;, 8а1айе сіе іопре. — Аніл. Сот-
топ Цапйеііоп. Соттоп Ьіоп’з ТооіЬ,
8Ьор Ьіоп’з ТооСп, Віотѵ-Ваіі, ЙвваЬей,
") Происхожденіе названія объяс-
няется слѣд. замѣчаніемъ: «якъ задер-
ти бадйлля, то кулптея».
Ргіеві’в егглѵп. Прежде считалась спе-
цифическимъ средствомъ отъ воспале-
нія печени и желтухи и противу всѣхъ
болѣзней желудка. Свѣжо выжатый
сокъ входитъ' въ составъ весенняго
травянаго .теченія, листья употр. какъ
салатъ, а корни составляютъ суррогатъ
коч>е. Въ Народной медицинѣ употр.
въ видѣ декокта отъ каменной болѣзни
(Кал.), вмѣсто слабительнаго (Пск.), отъ
боли въ животѣ (Екат.) Въ Волог. губ.
при мучительныхъ родахъ. Въ Тавр.
губ. отъ кашля курятъ какъ табакъ.
Тагахасит ^ІаисапНіит. Узбек.
и Перс. Гул-буФанда. — Бух. Кау-ка-
бульарсъ.
Тахи8 Тоигп. Тахіп. Епйі. 242. Іп
Ргойг. СопіГег. ТгіЬ. П. Тахіп. XVI.
2. 492. Негной. Тиссъ. — Пол. Сіз. —
Чешск. Тіз. — Сербск. Тіза. — Луж. Сіз
Такзупа. — Нѣм. Вег Еі’оепЬашп. —
Франц. Ь’И. — Атл. Уеѵг-Тгее.
Тахив Ьассабаі. Зеленица (Кален.)
Красное дерево. Негніючка, Негніющее
дерево (Раіі.) Негной дерево. Раима.
Тиссъ. Тиссовое дерево. — Груз.
Ут(Ь)ховари, Саджи, Упт(Ь)хли.— Имер.
Гур. Урт(Ь)хмела, Уртхвела. — Митр.
Урт(Ь)хели. — Черкес. ''Л’атиі, СЬатуз
(Раіі.) — Чечени,. Вавк (Раіі ) — Тат. за
Кавк. КівіІ-АдаівсЬ, т. е. красное дере-
во. Теііпагаі. — Тат. въ Крыму Да-
финъ. — Тунъ. Кіпйаіа (на Ам.) — Аино
на Сах. Тагошапі (8сЬт.)—Гил. на Сах.
Тагтац, (біеііп.) — Нѣм. Біе епі'ораі-
всЬе ЕіЪе, йег ^етеіпе ЕіЪепЬаит, йіе
ІЪе, йег ІЪепЪаит, йав РіррепЬоІз, йег
^еіѵбЬпІісЬе Тахиз. Древесина назыв.
ЬеиівсЬез ЕЬепЬоІг. — Франц. Ь’И сот-
тпп. — Атл. ТЬе соттоп Теіѵ-Тгеё,
Еп§1івЬ Уеіѵ. Разность ГазН»іаіа назыв.
ТЬе Пргі§Ьі Еіогепсе Соигі ог ІгівЬ,
Уеіѵ, ТЬе Ігізіі Уеіѵ. Древесина весьма
крѣпка и прочна. Въ Крыму, по мнѣ-
нію туземцевъ, кора его можгтъ упо-
требл. противъ водобоязни.
Тѳіѳкіа еогйіГоІіа ВС. СотровН.
V. 485. — Сербск. Одгціса, Сгиі Отап.
Тѳіе&іа врэсіоза. Русин. Креаья-
никъ, Крушельница. Рач. Имер. Фоліо
(Сред.)_
ТѳІѳрЫит Тоигп. РагосЬуп. III.
366. Въ честь ТеІерЬоз, короля Мпзіи,
на рану котораго положена была трава,
но это была АсЬіПеа. ТеІерЬіоп Діоск.
П. 227 есть, по Фраасу, СегіпЛе зврега,
(ѵІ'ійві).
Теіга&опоІоЬиз ригригѳив
Моепсіъ. іі ТѳСгаеопоІоЬиа вііі-
диовиа Поііі. Ьедипі. II. 215. Спар-
жевый горохъ (съ нѣм. въ огор.) —
Пол. ПІаЬі§гоВ2ек. — Чешск. йіѵгего-

ТеігадопоІоЪив — Теисгіит
кагрес. — Сербск. КгіІоЬоЬ. Сеіѵегокгі-
1а§. — Луж. Йіуфѵпік. — Нѣм. Риг-
рштойе Зраг^еІегЪзе, ВоіЬег 8сЬоііеа-
кіее, 8раг@е1к1ее, Еіи^еікіее, ЕпдІізсЬе
ЕгЪзе. — Франц. Ьоііег гоио-е. — Аніл.
\Ѵіп§еб-Реа. Стручки и зерна употр.
въ пищу. Южн. Евр.
Теігаііх Теофраста есть, поБТааз’у,
Сепіацгеа зоізііііаііз.
Теисгіит Ь. ЬаЬіаі. ХИ. 574.
Въ честь троянскаго принца Теисег,
открывшаго употребленіе этого расте-
нія (Рііп. XXV. 20. XXVII. 17), но Пли-
ній описываетъ въ этомъ мѣстѣ Не-
гаіопіит или Азріепіит (Азріеп. Сеіе-
гасЬ.), ибо о настоящемъ Теисгіит онъ
говоритъ ниже (XXIV. В. 80). Дубров-
никъ. Паклунъ, Сѣдникъ, Чебрецъ. —
Пол. Озапка, Озапесака, Озапка. —
Чегиск. Озапка. — Сербск. ОнЬасас. —
Луж. ПпЬсіса. — Нѣм. Пег (хатапйег. —
Франц. Тіа, Стегтапсігёе, 1е Саіатапйіег.
Аніл. бегтапйег.
Теисгіит аигѳит ЯсІіиЬ. и Теи-
сгіит Йаѵѳэеѳм 8сЪ,т. — Фарм. назв.
НегЬа Роііі Іиіеі.
Теиегіит Воігув Г. Фарм. назв.
Воігуз сЬатаейгуоіз (НегЬа). У Поп
ЕисЬз. СЬатаейгуз Гетіпа.
Теисгіит сарііаіит. Фарм. назв.
НегЬа Роііі топіапі Аіщіогит.
Теисгіит СЬатаѳсІгув Г. Фарм.
назв. СЬатаейгуз з. Тгіха^о (НегЬа).
Братки полевые (Кіев.) Васильки поле-
вые (Под.) Дубровка трава (Кондр.
Черняевъ). Дубровникъ скороспѣлый
(Даль). Лихорадочная. Лихорадочная
меньшая (Кондр.) Полевой маточникъ
(Кіев. Рог.) Низодубная трава (Кондр-)
Ожинка трава (Кондр. съ пол.) Очанка
(Кашинск. съ пол.) Палочная тр. (Ьіпй.)
Растигоръ (Сл. Ц.) Растрогъ, Рострогъ
(Сл. Ц.) Самосилъ (Мал. Рог.) Узоль-
ка трава (Кондр.) Чебрёць лісовий
(Малор. Волк.) — Чешск. Охапка. К’аіа-
шадбга. — Сербск. ПиЬсак, ОиЬсас, Піі-
Ьасас. — Тат. Гезалъ-роигъ (Тавр.) —
Нѣм. Пег ВаіЬеп^еІ, йег Вег^зсогйіпт,
йаз Ейеідатапйегкгаиі, йег ЕгсЪѵеіЬ-
гаисЬ, йіе Геійсургеззе, бег ЕгапедЫзз,
йег асЬіе, детеіпе Ѳатапсіег. — Франц. I
Реііі СЬёпе, Реіііе вегтапбгёе, Ье реііі
СЬедеі, бегтапйгёе оГйсіпаІе/ГЬегіасще
й'Ап^Іеіегге, СЬепеаи, СІіёпеііе. НегЬе і
йез йёѵгез, 8аг.§е атёге *). — Атл. і
ѴѴаЦ Оегтапйег. Имѣетъ большое у по- ;
требленіе вч. медицинѣ какъ средство >
г) 8аи§е йез Ьоіз, Заиее заиѵа»е есть
іеисгішп 8р нм веипап(Ыѳ <1ез ьоіз
(ВесЬег).
укрѣпляющее желудокъ, протпвудихо-
радочное и т. п.
Теисгіит сгѳііеит Ъ. Фари. назв.
НегЬа а. Зштпііаіез Теисгіі з. Роііі сге-
іісі 8. Когізтагіпі ВіоесЬабіз Гасіе.
Теисгіит йсиіісаие Г. Фарм. назв.
Теисгіит ѵегит.
Теисгіит Ьахташіі. Набывачь
(Полт.) Суховершки (Екат.)
Теисгіит Іисійит Ь. Это есть
СЬашаейгуз Діоскорида.
Теисгіит Магит Г. Фарм. назв.
Магит ѵегит з. Вугіасит (НегЬа еі
8итт.) НегЬа МазіісЬіпае (Траппъ).
Дубровникъ кошачій (Щегл.) Кошачій
марнъ (Кондр.) Кошачій майоранъ (Ка-
шинск.) Кошачья трава(Каш. Леч.) Ко-
шачья мята (Сл. Ц.) всѣ пер. — Нѣм.
Оаз Каізеикгапі:, АгаЬегкгааі, МозсЬиз-
кгаиі, МазіісЬкгаиі, ТЬегіаккгаиІ, біе
КаізепІіеЬе.—Франц. Ье Магпт. НегЬе
аих сЬаіз. — Аніл. Зугіап МазіісЬе.
Прежде употребл. какъ сильно возбуж-
дающее средство, а нынѣ только ню-
хается какъ табакъ при головныхъ
боляхъ.
Теисгіит топѣапит И. Фарм.
назв. Роііит топіапит вегтапогит.
Теисгіит Роііит С. Фарм, назв.
Роііит іиіеит з. Роііит топіапит СхаІ-
Іогит (НегЬа еі 8итт.) Дубровка бѣлая
(Каш. Леч.) Крейдовникъ (Кален.) Пак-
лунъ (Март.) Пахлунъ (Даль). Полей
(Щегл.) Порплишникъ (Херс.) Сивашъ
или Сивая трава, Сѣденькая трава,
Сѣдинка (Кондр.) — Сѣдникъ, Сѣдачъ
(Кален.), Сѣдырь (Карел.) Цменикъ
(Екат.) Чебрецъ (Оііій.) Ягодовишникъ
(Екат.) — Пол. Роіеі, Зіичозпка.— Тат.
Сычанъ-тузь куль (Тавр.) — Нѣм. Пег
Ро1еу§атапбег, ЕгапзбзізсЬег Вег^ро-
Іеу. — Франц. Роиііоі бе топіадпе, 1е
Роііит. — Англ. РеІІа тоипіаіп, Роіу.
Теисгіит зсогсПоіііез ВсНгеЪ. Это
есть второй Всогбіоп Діоскорида.
Теисгіит Ясогсііит і. Это есть
Зсогбіоп Діоскорида. Фарм. назв. 8сог-
йіиш з. СЬаіпаебгуз адиаііса з. раіизігіз.
НегЬа МііЬгійаііа ѵега (Тр.) Дубовка
(Каш. Леч.) Сибирскій дубравникъ. Ло-
шадиный майоранъ (Каш. Леч.) Коне-
вій лукъ. Конскій чеснокъ (Сукк.) Ди-
кій чеснокъ (Хар. Калей.) Заячій чес-
нокъ (Сл. Ц.) Чесночная трава (Кондр.)
Скордія, Скордпя (Авг. Полт.) —
Груз. Дзаглъ ніора, Цхенисъ-кбила,
Дзадза. — Нѣм. КпоЫаисЬз-батапйег,
йег ЬасЬепкпоЫаисЬ, йег ЛѴаззегЬаіЬеп-
деі, бег ѴгаззегкпоЫаисЬ, ТУазеегІаисЬ.
Франц. Негтапйгёе адиаіідие, Еаих
Зсогйіиіп, — Аніл. ЛѴаіег Сатапбег.
Упото. какъ возбуждающее, діафоре-

352
Теисгішп — ТЬаІісігѵ.т
тическое и противуглистное средство.
Снаружи употр. въ видѣ полосканья
при злокачественной жабѣ. Прежде
считалось дѣйствительнымъ средствомъ
при отравахъ и входило въ составъ
Теріака. Предохраняетъ отъ моли.
Теиогіідш Зсотойопіа і. Фарм.
назв. Зсогойопіа 8. Заіѵіа зуіѵезігів
(НегЬа). _
ТЬаІісЬгит і. Вапипсиі. I. 11.
Василисникъ (Лепех.) Вередовецъ
(Кондр ) Золотуха *) (Собол. Щегл.) Зо-
лотуля (Зап. Акад. Наукъ. 1875. 1. 2).
Золотая рута (Сл. Церк.) Иволга трава
(Кондр.) Материнка (Курск.) Лупута
(Даль). Луговая рута (Даль, съ нѣм.) —
ІІол. Виіелѵка, Киіка. — '/ешск. 21иій-
сЬа Криіка. — Сербск. Ѵгейоѵас. —
Финн. Ап^еіта. — Нѣм. Віе АѴіезеп-
гаиіе. — Франц. Ье Рі§атоп. — Атл.
Меайогѵ Вие.
ТЬаІіеігит ап§ивііГоИит Ласу.
Алексѣевская трава (Вор.) Витренникъ
(Волын.) Гощакъ (Волог.) Донникъ
(Курск.) Золотушникъ (Кал.) Золотуха
желтая. Матренка(Орл. отъ укушенія
бѣшеной собаки К. Асіа Аса(1. Реігор.
1809). Медуница луговая (Мог.) Меду-
ниця (Мал. Рог.) Медунишникъ (Кал.)
Болотная метла (Могил. Пабо и Чол.)
НеФорощъ, НеФорощъ луговой (Черн.)
Пажитникъ (Мог.) Расходникъ (Мог.)
Рутвица, Рутвиця (Малор.) Сузикъ, Су-
зицъ (Мог.) Трясулка (Полт.) Чертово
зеркало (Кіев.) Чирейникъ (Полт.)
Яловникъ (Черн. Кіев.)
ТЬаИсѣгшл адиіІѳаіГоІіит К
Божье кресло (Могил,) Василисникъ
высокій (Тул.) Грызная трава (Кал.
Пот.) Старый дубъ (Гродн.) Живитель-
никъ (Могил.) Засплиса (Соб.) Засплина
(Тв. Ост. Пуп.) Засплиха. Золото (Смол.)
Золотникъ (Моск.) Чортово золото (Вит.)
Кислица заячья (Пск.) Козлы (Черн.)
Колокольчики (Кал. съ нѣм.) Лилейка
(Ков.) Ломынісъ (Умань). Мята чор-
това (Черн.) Серебряная трава (Смол.)
Русин. Одзвінки. — Луж. Йшоіпік.—
Нѣм. Ваз Атзіеікгаиі, сіег Ееійакеіеу,
йіе НігзсІіѵш’хЫйЬ. — Фраиц. Ьа Со-
ІошЬіпе ріишасёе ои рішпеизе, Рі^ашои
а іеиіііез й’АпсоІіе. Употр. для очище-
нія крови отъ грудной боли, отъ ча-
хотки и дыхавицы (Гродн.), отъ по-
рѣза (Черн.)
Тііаіісѣгит йаѵит ,Ь. Василис-
никъ. Василиса-трава (Кондр.) Ве-
") По объясненію крестьянъ назы-
вается это растеніе такъ потому, что
листья растенія, окунутые въ вод’’’ по-
лучаютъ блескъ.	’
редовецъ (Харьк. Черняевъ). Вердо-
вецъ (Кашинск. Шпейд.) Веда (Смол.)
Желтяница (\Ѵіе<1.) Живительная трава
(Кашин) Засплиса (Кашин.) Засллица
(Ковдр.) Золотая трава (Кондр.) Зо-
лотень (Каш.) Золотуха тр. (Кондр.)
Золотуха желтая (Каш. Леч.) Золоту-
шечникъ (Волог.) Золотушникъ (Пот.)
Дикая зоря (Яросл.) Лѣсной дикій лю-
бистокъ (Полт.) Любистокъ плавный
(ѴѴіесі.) Зяблица (Амб.) Изплечная
трава (Верхи, тур. зав. Перм. г.) Ине-
жетъ (Ниж.) Лупута (Пет.) Желтая Ма-
рія (Волог.) Матренка (Кал. Пот.) Ма-
тріовка (Каш. Леч.) Млочпая (Олов.)
Неежа (Курск.) Отхасникъ (Малор.
Рог.) Разгуляй (Курск.) Луговая руга
(Кондр. пер.) Смоченикъ (Екат.) Соро-
коведужнаи (Нижег.) Сузикъ (Курск.
Ворон. Тар.) Травяная грушка (Полт.)
Уразная трава (Олон.) Полевой шал«>ей
(Уф.) Чистикъ (Ниж.) Ширка (Олон.)
Щелкунъ (Кондр. зиЬ та^ог). — Сербск.
Ѵгесіоѵас хаіі. — Луж. Воха гус хіѵгоі-
пік. — Финн. №іИи-ап§е1та. — Нѣм.
Оетеіпе 'ѴѴіезепгаиіе, сіег АгтепгЬаЬаг-
Ьег, сіаз ^гаие Вег§тапс1е1. сііе §е1Ье
Виііег, Діе §е!Ье Ееійгаиіе, кѴіезепгаиіе,
йег ГаІзсЬе НЬаЬагЪег, сіег йеиізсЬе ВЬа-
ЬагЬег, НеіІЫаіс, йіе §етеіпе §е!Ье
ЗсЬіѵаІЬепѵѵигг, йаз деІЬе ПпзШзкгаиІ;.
Франц. Вие йез раиѵгез, ВЬиЪагЬе йез
раиѵгез, Рі^атсш ^аипе. ВЬиЬагЬе йез
раузапз, Еаиззе гііиЬагЪе, Ріей йетііап,
Вие йез ргёз. — Атл. Ееп Вие, Сот-
топ Уеііоѵ. Меайогѵ Вие. Корень извѣ-
стенъ былъ подъ именемъ Вайіх ТЬа-
Нсігі ѵеі ВЬаЪагЬагі Раирегиш ѵ.Рзеийо-
ВІіаЬагЬагі, замѣнялъ ревень и употр.
при желтухѣ, епилепсіи, лихорадкахъ.
Въ Перм. губ. корень употр. снаружи
отъ ломоты и боли въ ногахъ, а внутрь
отъ «худобища». Порошокъ, сварен-
ный въ квасу, употр. отъ занора мочи
и какъ слабительное (Крыл.) (тоже и
ТЬ. тіпиз). Кромѣ того отъ золотухи,
запора, кашля, боли въ животѣ.
ТЬаІісігшп. Кетепзѳ. Желѣзни-
ца, Серебрянка, Черема трава (Арх.)
ТЬаІісѣгит таіия Лаед. Засплиса
(Кондр.) Золотая трава. Золотуха
(Кондр. Волог. Пот. Вят. Меуег). Золо-
тушникъ (Кал.) Кременчугъ (Вятск.
Серг.) Падучникъ (Укр. Кален.) По-
левая петрушка (Екатер.) Приточная
(Костр.) Луговая рута (Кондр,) Сереб-
руха, Серебрянка (Вятск. Меуег).
Чистуха (Нижег. Костр.) Чирейникъ
(Вятск. Серг.) Щелкунъ (Кондр.)? Кон-
ранъ (Полт.) Употребл. отъ чесотки
(Костр.). отъ укушенія бѣшеной собаки
(Перм.), отъ золотухи.

ТЬаІісігшп — ТЫазрі
ТЬаІісігит тейіит. Переступень
(Хар.)
ТЬаІісігит тішіѳ Е. Хрищапий
Барвинокъ (Малор.) Богородичнякъ
(Курск.) Боркуиъ желтый яловой (Полт.)
Василистникъ. Васильки (Малор.) Вере-
довецъ (Сл. Ц.) Денежникъ (Сам.) Жи-
вокость (Ставр.) Золотуха (Арх. Шенк.)
Камчугъ (Ставр. Малор. Рог.) Кро-
пецъ (Волын.) Кудрявчики (Ворон.) Не-
встаха (Екат. Сред. по дѣйствію). По-
левая петрушка. Степная петрушка
(Екат. Тавр.) Дикая петрушка. Ран-
никъ (Малор.) Разперстница, Разстрѣлъ
(Сарат.) Рутка (Подол.) Серебрушникъ
(Шенк.) Сузикъ (Вор. Тар. Хар. Чер-
няевъ). Слигъ (Екат.) Смовть (Харьк.)
Трава треба (Екат.) — Русин. Дика-
грушка.— Сербск. ОсоЪаука. Въ Подол.
губ.. по свидѣтельству Г. Андржеіов-
скаго, употребл. отъ укушевія змѣй *).
Въ Екат. губ. отъ укушенія бѣшеной
собаки прикладываютъ къ ранѣ листья.
Въ Сарат. употр. отъ порчи, въ Тавр.
губ. отъ венерической.
’ТЬаІісѣгшп вітріех Г. Засплиса
(Вят. Серг.) Камчужная (Вят.) Про-
копъ (Курск.) Синючокъ (Кіев.)
ТЬаІіоігшпзігіеіишАпАгг:. Окса-
митъ коштовий (Малор. Рог.)
ТЬарзіа Тоигп. ПшЪеІІ. IV. 202.
ТЬарзіа Теофраста есть ТЬарзіа баг-
^апіса Б. Лочило трава, Лячило трава
(Кондр.)
ТЪарвіа Азеіѳріши Е. Это есть
ТЬарзіа Діоскорида. Эскулапова Пана-
цея. — Ніьл. Аезкиіарз ой. ѵгаііге ТЬар-
8Іе, ЗсЬшаІЫШгіде. Вбзекгаиі.—Франц.
Рапасёе й’ЕзсиІаре.
ТЬарзіа Ѳ-аг§апіеа X. Это есть
ТЬарзіа. Теофраста. Фарм. назв. Вайіх
ТигреНп зригіі. Испанскій Турнетъ. —
Нѣм. баг^апиз-ТЬарзіе, ГаІзсЬег ойег
Ерашесііет ТитрііЬ. Южн. Евр. Сѣв.
Афр.
ТЬарзіа ЯіІрЬіит Ѵіѵ. Есть ро-
дичъ Гиппократовскаго ВіІрЬіит Куге-
паісіип, доставл. Киринейскій Лазеръ *).
Киринейская трава. Дермо чортово
(Кондр.)
ТЬарзіа ѵіііоаа Е. Дурная трава,
Злая трава.—Нѣм. Еоііідез Вбзкгаиі.—
Франц, МаІЬегЬе.
ТЬеа Е. Сатеіі. 1. 530. Кит. назв.
ТЬеаІі, ТЬеЬ, ТзсЬа. Тііа (ѴЛПзі.) Чай-
ное дерево. — Нол. НегЬаіа, НегЬа-
Ште йггетѵо. — Чешск. Тоёокпік. —
Сербск. Сауеѵас. — Лунс. Те). — Нѣм.
&и1а Й'гаѵеоіепз.
'!>) См. Бавеі'рііша п ВіІрЬІиш.
ТЬеезігапсЬ. — Франц. ТЬё. — Атл.
Теа-Тгее.
ТЬеа сЫпепзів Лгтя. Представл.
3 разности, принимаемыя за отдѣль-
ные виды:
1.	ТЬеа ѵігісііз Ь. Зеленый чай.
2.	ТЬеа ВоЬеа Б. Черный чай.
3.	ТЬеа зітісіа Наупе.
Китайскій или настоящій чай. Чай
тебу или Бартагонъ, Жуланъ, Чай лу-
ганъ, трава Китайская. Отеч. Китай.
Употр. извѣстно.
ТЬеІуйопиш Супосі’атЬѳ Е.
СупостатЬ. Рг. ХШ. 2. 219. ТЬеІу^о-
щпп древнихъ есть, какъ кажется,
Мегсигіаіів и потому' названія Бажаи-
на, Собачья капуста, приведенныя при
Мегсигіаііз регеппів могутъ относиться
и сюда.
ТЬѳоЬгоша Сасао Е. ВуИиег.
I. 484. Отъ ТЬеоз, Богъ и Ьгоша, ку-
шанье. Какао. Шеколадное дерево.
Плоды извѣстны въ Фарм. подъ име-
немъ Ветеп ТЬеоЬготаііз, ЕаЬае 8.
Аѵеііапае техісапае. Ату^йаіае реси-
піагіае. Писев 8. ЕаЬае Сасао. Шеко-
ладные бобы. — Нѣм. ѴѴаЬгег Какао-
Ьаит. — Франц. Ее Сасао, Бе Сасао-
ііег, Сасаоуег. — Атл. СЬосоІаіе Тгее.
Отеч. Южн. Амер. Служитъ для приго-
товленія шеколада; шелуха бобовъ из-
мельченная наз. Какавелла.
ТЬевіит ИпорЬуНиш Е. 8ап-
ѣаііп. XIV. 637. Гвоздичка, Ленецъ
(Гродн.) Ленолистъ, Ленолистникъ.
Льнянка — всѣ перев. и иск. сост. —
Пол. Еепіес,— Чешск. Епёпка.—- Сербск.
Бапіка.— Луж. Еепоіѵка. — Нѣм. Ееіп-
ЫаИ. — Франц. ТЬёзіоп. — Лтл. Ва-
зіагй Тоай-ЕІах.
ТЫаврі Пііі. СгисіГег. I. 175. То-
болка (Кондр.) Ярутка (Двиг.) — Пол.
ТоЬоІкі (Ріаззскепіес, Каіеікі названія
Сіуреоіа). — Чешск. Репігек, Репігку.
Коковку. — С'ербск. Моыцак. — Финн.
ТазкпЬеіпа.— Нѣм. І)аз ТйзсЬеІкі’аиі.—
Фраиц. Ее ТЫазрі, іе ТаЪоигеѣ. — А.тл
Вазіага Сгезз. БЬерЪегй’з Вигза.
ТЫаврі аШаеѳит Е. Фарм, вазв.
ЗсогойоіЫазрі.
ТЫаврі агѵѳпвѳ Е. Фарм. назв.
ТЫазрі. Вередникъ (Малор. Рог.) Во-
лоски (Малор.) Волосникъ (Екат.) Вѣни-
чекъ (Ниж.) Голичокъ. Горчица (Олон.)
Г р еы у х а(Курск. Гр.) Гречпчка(Умань).
Донникъ (Вор.) Жабная трава (Вятск.
Меуег). Занозка (Ниж.) Денежка (Олон.)
Денежникъ (разн.) Денежиица (Арх.)
Дзвонецъ (Малор. Сред.) Позвонокъ
(Влад.) Клопецъ (С'еверг. Пуп. Твер.)
Клопикъ, Клопникъ (Нижег.1 Клопов-
никъ (Даль). Комелекъ (Собол. Сл. Ц.)

354
*Г1і1азрі — ТЪутиз
Лопаточникъ, Лягушникъ (Рук. Балл.)
Маловенецъ (Мог.) Расходникъ (Вор.)
Ротечнпкъ (Олон.) Іалабанъ (Малор.)
Черничникъ (Пет.) Чорне ребро (Ма-
лор.) Ярутка, полевая (Собол.) — Русин.
ТЛлшѵк — Пол. Кіііеікі. — Чешск. Таз-
ііска. — Сербек. МозщакроУзкі.— Луж.
.Іёіпнѵка, Зёіплѵе зеіо, Р^еіцейкі. —
Латыш. Ьічті ріікзііпі.— Эст. Натака
ІасЬѵаФ — Финн. Кпккаію. — Нѣм. Иаз
АскегійесЬеІкгапі, АІрепіавсЬеІкгаиі,
сііе Ваиегпкгевзе, сіег ВаиегизепГ, Неі-
Іегкгаиі, РГеппі^кгапі, Заскеікгаиі.
Франц. Моппоуёге, ТаЬоигеі сіез сЬатрз.
Тегазріс. — Атл. Репну Сгевэ. Ріеій
'ГЫазрі, МііЬгіДаіе-МивіаічІ. Прежде
употребл. въ медицинѣ. Сѣмена содер-
жатъ масло. Въ Малор. употр. отъ ли-
хорадки, въ Екат. губ. прикладываютъ
къ ногѣ когда на ней волосатикъ. Въ
Курскѣ для излеченія скуды.
ТЫаарі регГоІіаіит Р. Заячья
крывца.
ТЬй]а оосісІепіаИз X. Сиргезв.
Зуп. Епсіі. 50. СопіСег. Ргойг. XVI. 2. 456.
Фарм. назв. ТЬщ'а 8. АгЬог ѵііае (Вагпиіі
еі Еоііа). Дерево кадылЬное (Кондр.)
Живодревъ (Кален.) Жизненное древо
(Даль) перев. АгЬог ѵііае. Негніючка
(Даль). Туя. — Пол. Йувгоіпік, Вгхечѵо
хусіа, Йусіосігхесѵ, Іѵѵа сцскохіетзка. —
Чешск. Хегаѵ?. — Сербек. Кіек, 8тге-
киза. — Луж. 2егачѵ, Пизап, Йіѵѵе йг]е-
іѵо. — Нѣм. Пег ЬеЪепзЬаит. —- Франц.
АгЬге сіе ѵіе. — Атл. АгЬог ѵііае. Раз-
ность ѵагіе§аіа наз. бѣлымъ Кедромъ,
ѴѴЬііе Сёйаг. Тинктура листьевъ употр.
отъ бородавокъ. Масло, Оіеит ТЬіцае,
употр. противу глистъ. Отеч. Сѣв. Аме-
рика. ТЬіуа агіісиіаіа доставл. Санда-
ракъ, который наз. африканскимъ,
въ отличіе отъ нѣмецкаго, получае-
маго отъ .Ішіірегиз соішпишз (Виесіса).
ТЬутив Ъ. ЬаЬіаі. XII. 197. Отъ
ТЬутоз, сила, духъ, по возбуждающему
дѣйствію. ТЬушоз Діоскорида есть 8а-
іигеіа сарііаіа или ТЬутив сарііаіиз Ь.
ТЬутив Тга§огі§апшп Ь. есть Тгадоті-
§’апоз Діоскорида. Темьянъ (въ древн.)
Тимьянъ. Богородская трава. — Пол.
Тутіап, Тутіапек. — Чешск. Баизка,
Боизка,* Маіегісіоняка. — Сербек. Ма)-
сіаа сіивіса. — Луж. РІощак. — Финн.
АіигиоЬо. — Нѣм. Пег ^иепйеі, сіег
ТЬутіап. — Франц. Пе ТЬут. — Аніл.
ТЬуше.
ТЬутив Асіпов V. СаІатіпіЬа Асі,-
ПО8.
ТЬутия апеиаіПоПиа Рвтз. Вы-
мѣрки (Могил.) Ломокость (Екат.) Чеб-
рецъ (Укр. Черняевъ). Чепчикъ (Екат.)
Чепчикъ степовий (Малор.Волк.)—
Луж. Кніотеке зеіо, Ріопск, РІопсік. —
Тат. Цетринъ-отъ (Тавр.) Употр. отъ
ломоты.
ТЬутив сарііаіив ІЛпк. Это есть
ТЬутоз Діоскорида. Фарм. назв. ТЬу-
тив Сгеіісиз (НегЬа 8. Зрісае).
ТЬутив ОЬатаейгуз 1<'г. Фарм.
назв. ТЬутпз (НегЬа). Лѣсовая лобода
(Кіев.) Мацѣржапка (Гродн.) Тиміанъ
(Вил.) и изм. Симіаяъ (Минск.) Таборъ
(Вил.) Чомберъ (Ков. Гродн. Могил.)
Красный чамборъ (Могил.) Бѣлый ча-
беръ, Лиловый наборъ (Мог.) Чебуръ
(Гродн.) Чебрецъ (Вил. Кіев.) Въ Кіев.
губ. отъ чахотки окуриваются и пьютъ
по 3 стакана въ день. Въ Гродн. губ.
употр. отъ ранъ и на краску желтаго
цвѣта.
ТЬутив МагвсЬаШапиз Рей. Бо-
городская трава (разн.) Душица
(Тамб. Меуег). Чаибуръ, Наборъ (Тамб.
Меуег). Чобрецъ (Гродн.) Чиберъ (Полт.)
Чоборъ (Курск. Ворон.) Чобуръ (Астр.
Курск.) Цыбрикъ (Под.) Чобрикъ (Кіев.)
Чебрикъ (Xерс.) Чебрецъ (Южн. Росс.)
Чеберъ (Полт. Ворон. Сарат.) Чебрецъ
красный (Полт.) Чепчикъ (Малор.)
Употребл. отъ головной боли — окури-
ваютъ. Настой для полосканія рта отъ
ранъ и зубной боли. Высушиваютъ и
варятъ въ молокѣ съ дикимъ шалфеемъ
и пьютъ, отъ кашля (Полт. Пенз.), для
очищенія кровей у женщинъ, отъ опу-
холи — припарки.
ТЬутив ЗѳгруІІит Ъ. Фарм. назв.
8егру11ит ѵиідаге 8. тіпиз 8. зуіѵезігіз
ѵ. Заіица а^гевіів. Богородская тра-
ва (преимущественно разность ойога-
іІ8віта, пахучая въ бол. ч. Росс.) Бого-
родицына трава (Олон.) Богородичная
травка (Астр. Екат.) Берестъ (Полт.)
Лимонный душекъ (Даль). Жадобникъ
(Даль). Жадовяикъ (5Ѵіе<1.) Колотович-
ки (Могил.) Лѣбюшка (Гродн.) Мацер-
жанка (Гродн.) Мацердушка (Минск.)
Мухопалъ (Пет.) Боровой перецъ или
перчикъ (Вор.) Чаберъ (Вор.) Наборъ,
Чиборъ, Чабуръ, Чубрецъ (Донск. ст.)
Чоборъ (Ставр.) Чай буръ (Ьіпй.) Чаб-
рккъ (Под.) Чебрикъ (Мал.) Чебрекъ
(Полт. Авг.) Чобрикъ (Малор.) Чіом-
беръ, Чомбиръ, Чембрикъ, Чемборекъ
(Зап. Росс.) Чебарка (Крым.) Чёбрець
(Малор.) Цебрыкъ (Вол. Под.) Знберь,
Дзиберь (Урал. Пот.) Щебрецъ (Мал.)
Чёбчикъ, Чепчикъ, Чепчикъ бо-
город и ши ий, Чепч п къ-Матерз ан-
ка (Малор.) Ѳиміамникъ. Ѳииіанъ-чеб-
рецъ (Тр.) — Русин. Щербець, Цеб-
рець, Цебричокъ, Материнка. — Пол.
Сх^Ьег розроіііу. С’х^Ьег и^хкоіізсі. Ма-’
сіегхапка, Зхтуг. — Чешск. Йайои'пік

ТЬутив --
(Рг.) Маіегі йаивка. — Серба:. Мадкіпа
іимса. Поповац, Попунец (у Дубр.) —
Луж. Киіоѵсвке иеіе, РІбпсік.’РІойсі ки-
Іо’лтке зеіе.— Болг. Чубрика, Чубрица,
Чобрица. — Арм. Урцъ. Хоръ. —- Тат.
Кіикъ-отъ. —• Латыш. Ьаики-едіііе. —
Эст. Ваѵгапйпве гоііі. — Финн. Нагакап-
ѵагѵав. — Киръ. Джиберъ.— Башк. Чи-
стабузгуиъ. — Каля. Орбеп-ебизонъ. —
Якут. Вил. окр. Богородскэй-оттъ.—
Нгъм. Вег Сіігопепс;иепйе1, Сопвіепз,
Ееійкйттеі, Ееійроіеу, Геккщепйе],
ЕекІіЬупііап, Егозсііроіеу, сііе НйЬпег-
заІЬе, баз Кипйеікгаиі, сіег ѵіМе С)иеп-
сіеі, сіег фиепйеІіЬушіап, сіег сѵіМе ТЬу-
тіап, Ипзег Егапеп ВеіівігоЬ.— Франц.
Ье Зегроіеі, Іе ТЬуш заиѵаде. — Атл.
МоіЬег. оі ТЬуше, 8кігі-ѵогі, \Ѵіій
ТЬуте. Трава употр. отъ коликъ, схва-
токъ и снаружи на ванны. Въ разныхъ
мѣстахъ Россіи употр. отъ разныхъ
болѣзней — отъ грудной боли (Олон.),
отъ боли въ животѣ (Каз.), отъ жен-
скихъ болѣзней (Гродн.), отъ зубной
боли (Кіев. Черн.), отъ безсонницы (Во-
лог.), отъ кашля (Влад.), отъ запоя —
настойка цвѣтовъ и травы (Ворон.),
моютъ голову для предохраненія отъ
боли (Черн. Под.) Для очищенія воздуха.
Въ Перм. губ. употр. болѣе какъ сим-
патическое средство. Имъ окуриваютъ
коровъ послѣ теленья, кринки, чтобы
снималось болѣе сливокъ и сметаны,
также охотничьи и рыболовные снаря-
ды, для счастливаго лова; зашиваютъ
въ ладонки вмѣстѣ съ Петровымъ кре-
стомъ, Согаіі. іппаіа. Внутрь въ видѣ
чая отъ худобища, простуды, отъ серд-
ца и дѣтямъ отъ безсонницы (Крыл.)
Въ Твер. губ. въ большомъ употребл.
почти отъ всѣхъ женскихъ болѣзней.
Окуриваютъ также отельныхъ коровъ,
послѣ чего и начинаютъ ѣсть молоко
(Пуп.)
ТЬутиз ѵи1§агіа Ъ. Фарм. назв.
ТЬутив ѵиідагів в. Ьогіепзів ѵ. Зегруі-
іит готапит (НегЬа). Дятельннца или
Тимьянъ (Кондр.) Темьянъ (Кон.) Ду-
шистый тимьянъ. Дикій базиликъ
(Щегл.) Дикая рябинка (Перм. Клеп.)
Чепчикъ городннй (Волк. Малор.)
Садовый чебрецъ (Кален.) — Нѣм. Віе-
пепкгаиі, йіе кіеіпе Сургевве, бег Ве-
шпіЬ, йег ѲагіеперіепсіеІ, Іттепкгапі,
ВіеЬекгаиі, йег гбтізсЬе (Зпепйеі, йег
аетеіпе. Ваіпкйттеі, ЛѴигвікгаиі. —
Франгі,. Ье ТЬут соттші Йев )агйіпз.
У Весод — Еагідоиіе, Ггідоиіе, Мідпо-
Ііве йев Оёпеѵоів, Роіе, Роиіііеих, Тіп.—
Англ. багііеп ТЬуте. Масло употр. отъ
слабости желудка н кишекъ.
ТНіа Б. Тіііасеае I. 5.1.2. Липа. —
- Тогйуііит	365
Пол. Іяра, Ьіріпа. — Чегиск. Іяра. —
Сербек. Іяра. Віроіізі. — Луж. Ьіра. —
Латыш. Вера.— Финн, БеЪатв.-- Нам.
Ьіпсі е. — Франгі/. Тіііеиіі. — Англ. Тііе
Іяте Тгее.
Тіііа еотйаіа МИ1. Тунг. на Амур.—
Кбійа. На Сунгар. — ПйбЬа.
Тіііа рагѵіГоііа ЕЫі. Зуп. Тіііа
еигораеа Ь. Липа. Лутошка (Перм.)
Лубнякъ (Вят.) Мочальникъ (Вят. Пуп.)
Молд. Тей. — Финн. Хпгті ЬеЬтпв. —
Латыш. Ьсёра. — Эст. №іпе-рии. —
Корея. Олон. Липу. — Перм. и. Зырян.
Иіп-рп. — Мордв. РіквсЬа. Мокш. —
Пиша. Эрз. — Пекша. Въ Симб. губ. —
Лента (Веііг.) Во Влад. губ. — Пекша,
Пекше. — Уерем. РпвсЬіе. -- Чуваш.
Сюгга, а лотушка — Пож-чушъ (Мих.)
8іцап (РаП.) — Тат. В;'ида (Каз. РаП.)
Юго (Крым. Рудзск.) Юка (Вят. Меуег).
Башк. и Кирі. ВзсЬзика-адаівсІі (РаП.)—
Ног. Локо-адаізеЬ (РаП.) — Кирг. Пока
(Гурьев. Карел. Тр. Общ. Ест. 1975. VI).
Зюка (Кир.) Ахча-агачъ (Хорошх.) —
Вотяк. Вегік. Кув-рц (РаП.) Беричъ
(Вят. Меуег). — Остяк. КепізсЬ-сЬогіа-
ІисЬ (Раіі.) — Калм. ВвЬцйІеп-гадйп. —
Самоѣды йапдавеЪ. — Груз. 2агсЬу,
ІѴегсЬѵгу (РаП.) Цацхви. — Гур. Имер.
Цапхни (Кн. Эр.)—Дрлі. Кагки, Лери.—
Хив. Еііетиг. — Бух. араб. перс. Іідіа-
тиг (РаП.) — Нѣм. ТѴіпіегІіпйе, Вегд-
Ііпйе. — Атл. ТЬе втаіі Іеаѵей Еиго-
раеп Іяте-Тгее. Ваві-Тгее. Извѣстное
дерево. Цвѣты употр. какъ потогон-
ное. Доставляетъ пчеламъ отличный
медъ. Лубъ служитъ для приготовленія
мочалъ, лыкъ и т. д. Древесина въ
Германіи наз. святымъ деревомъ, по-
тому что на ней пишутся иконы; суще-
ствуетъ повѣрье, что поэтому въ липу
никогда не бьетъ молнія и что липовая
ткань служитъ лучшимъ предохрани-
тельнымъ средствомъ отъ колдовства.
Тіііа дгапДійога ЕШі, — Сербек.
Црна липа, Смрдльива липа. — Нѣм.
Віе йотшегііпйе, ЕгііЫіпсІе, Ноііапйі-
зсЬе Іяпйе.
Тогдуііит оГГіоіпаіѳ Б. Пт-
Ьеіі. IV. 197. У Діоск. Тогйуііоп, йевеіі
сгеіісит. Фарм. назв. Тогйуііит в. 8е-
веіі сгеіісит (Зетеп). Хвостъ оленій и
ошиб. Хоботъ оленій (Кондр. съ пол.)
Чермешъ (Сл. Ц. зпЬ Тогй. шахішшп Ь.)
Пол. ТгхеЬпсЬа, ІѴзгагѵіес, йеіепі одоп
(род.) РозШѵпік, Ровіатое гіеіе (вид.)—
Чегиск. Иараііска.— Сербек. ѴгіоѵіЦе.—
Нгъм. Вег Вегдкйттеі, йаз ВгеЬкгаиі,
йег КгеіізсЬе Зевеі, КбшівсЬе Рітріаеіі,
йег 2ітеі. — франц. безеіі йе Сгёіе.
Тогйуііег. — Атл. Нагіѵогі. Сѣмена
23*

366
Тогііія — Тгара
прежде употр. отъ болѣзней почекъ и
пузыря.
•Тогііія АпіЪгізсиэ Сгагіп. ІІш-
Ъеіі. IV. 218. Кашка (Минск.) Купырь.
Купырникъ (Линд. Кауфм.) Пупырникъ
(Сл. Ц.) Пупырнукъ (Ьіпй.) Обыкнов.
цвѣтъ (Вор.) Опуцьки (Малор. Рог.)
Оленій корень (Амб.) Свербигузъ
(Малор. Рог.) Бѣлый хвостъ. — Лол.
АѴзхаѵ/іес, Леіепі о§оп (назв. общія съ
Тогйуііит ойісіп. вѣроятно по ошибкѣ,
ЛѴвгутѵу корг. — Чешск. Сѣм. Ші Йе-
Ътаскё. — Нѣм. Ліо НескепЪогзійоІйе,
йег НескепкегЬеІ, КІеіХепкегЪеІ, йіе
ѵ/іісіе Реѣегніііе, йіе ‘ѴѴаійЪогзШоМе. —
Франц. Ье Тогіііз. — Аніл. Нейде Раг-
віеу.
ТоигпѳГбгЬіа Аг^ииіа Вбт.еі
8с1шИ. Воггаа;. IX. 613. Грудная тра-
ва (Карел.) Слыветъ у знахарей за ле-
карственное растеніе.
Тга^оровоп Тоигп. Сотроз. VII.
112. Отъ греч. Тгадоз, козелъ и родоп,
борода. Качинду (разя. пор. ок. Гурье-
ва Карел.) Козлобородникъ (Двиг. пер.)
Козелецъ, Козельцы. Козья борода
(Кондр.) Козья бородка (Даль). Моло-
чайникъ (Сл. Ц.) Чёхрица тр. (Кондр.)
Шеяамайникъ. Щелкунецъ (Каз.) —
Пол. КогіЬгой, Когіа Ьгбйка. — Чешск.
КохёЬгасіа. — Сербск. Ког)а Ьгайіса,
Тигоѵас, Тигоѵеі. — Луж. Тиіпіска. —
Финн. Рикіпрагіа. — Нѣм. Бег Воскз-
Ьагі. — Франц. Ье Заізійз, 1е Йегзійз. —
Атл. 6-оаі’з Веагй.
Тга§оро§оп йоссойиа Ж. А. К.
Козелецъ (Вор.) Козельцы (Сар.) Ко-
зельки (Вор.) Косматикъ (Сарат.) Ку-
дрявка (Вор.) Кудряввикъ (Вор.)
Молочникъ (Вор.) Татарникъ (Ставр.)
Травянка (Полт.)
Тга^оро^оп таіцв Лащ. Козе-
лецъ (Черн. Укр. Ѳгші. Екат.) Козе-
лицъ (Екат. бгпп.) Козельци. Козельки.
Козелъ, Козели, Козлы, Козелокъ
(Малор. Рог.) Козлобородникъ, Козло-
бороды (Ьіпй.)
Тга§оро§оп роггіГоІіиэ X. Фарм.
назв, Тга§;оро§оп Агіій (Вайіх). Овся-
ные коренья (у огор.) СальсиФисъ (у
поваровъ съ Франц.) — Нѣм. НаГег-
ЦЧ1Г2, НаЬепѵпггеІ, ѴѴіезепкаЬегѵигг,
Наіёгтіісіі, КаисЬЬа'.'і, Мог§епзіегп,
Зсоггопеге. — Франц. Заізібз
Ыапс. Заізійз йез іагйіпз, Ье Сегсійз.—
Англ. Заізііу, Роигріе Ооаіз Веагй, Зіаг
оі йегизаіет. Корень употр. въ пищу.
Тгацоро§оп ргаѣѳпзіз Ц. Фарм.
назв. Тгадоро^оп ѵ. ВагЬа Нігсі (Кай.)
Борода козья (Кондр.) Борода Козлова,
козлиная, Козлобородъ луговой, Чор-
това борода (Сл. Ц.) Бычокъ (Курск.)
Какишъ (Херс. Хр.) Козелецъ (Южн.
Росс. Тамб. Меуег. Курск. Мизг.) Ко-
зелецъ (Малор.) Козельци (Малор.)
Козелокъ, Козелёк, Козелки (Малор.
Волк.) Козлы (Малор.) Козлицы. Козе-
лакъ (Могил.) Коченда (Низов. Урал.
Пот.) Кочетокъ (Кал. Пот.) Космат-
никъ (Самар. Пот.) Косматикъ (Сарат.)
Кудрявецъ (Курск.) Кудрявикъ (Нп-
жег.) Кудрявка (Вор. Тар.) Кудря-
вушки (Ниж. Лод.) Кудряшекъ (Пе-
реиышль Пот.) Курчавчики (Орл. Лод.)
Молочайникъ (Сл. Церк.) Молочайникъ
козлобородый (Кондр.) Молочникъ (Во-
рон. Тар.) Чехмерица (Кондр.) Шело-
майникъ (Даль). — Пол. ІѴІізпік. —
Сербск. Козья брада. — Луж. 2ечѵ-
г^епк. — Латыш. Ріоіізіа ЬаЬгзйіз. —
Фини. Музкіп угКі. —. Нѣм. Вег §е)Ье
ВоскзЪагі. ОгаиЬаті, йаз НаГегтаІсЬеп,
йіе йозерІізЫите, йіе ѵіійе Наіегдаигг,
Ѵ/оІГзЪагі. — Франц. Ье Заізійз йез
ргёз, Вагѣе йе Ъоис. У Ьесод — Вот-
Ъагйе, СосЬеі, Каіаѣоиі, ТііаІіЪоі. 8аІ-
зійа заиѵа^е.—Аніл. Виск’з Ъеагй, Ооаі’з
Ъеагй, ЛозерЫз Яочѵег, 6-оіоЪейаі поп.
Тга§оро®оп огіѳпіаіів X. Козе-
лецъ, Козельцы (Полтав.) Косматикъ
(Астр.) Кудрявецъ (Орл.) Пухъ полевой
(Моск.) Турьякъ (Влад.) Пухомъ сѣ-
мянъ набиваютъ тюфяки.
Тга^брутшп Іапсѳоіаіиш М. а В.
Ро1у§оп. Гречка, Сумчатникъ (Карел.)
Костоватый придорожникъ (Лѣсн. жур-
налъ). ѵ. АігарЬахіз.
Тгатеѣев виаѵѳоіепв Вгіез. Ну-
теп. ВЪЬ. 415. Зуп. Роіурогпз зиаѵео-
Іепз Рг. Фарм. назв. Рпп«из зиаѵеоіепз,
Воіеіиз з. І'ппещз 8а1ісіз. Благовонный
или душистый или вербовый грибъ
(Траппъ).
Тгара В. Опа§таг. ИІ. 63. Отъ слова
Саісіігара (названіе машины съ 4-мя
остріями, употреблявшейся для удер-
жанія конницы — родъ рогатки), изъ
саіх, пята и ігарра, петля. Рагуль-
никъ (Дв.) Рогатка (по смыслу назва-
нія).— Пол. КоіеиФа, КоіеЛі.— Чешск.
Коічѵісе (Рг.) Войіак (81оЬ.) — Сербск.
Вазак, Ѵгндоііс'. — Луж. Кбігтіса. —
Нѣм. Біе М’аззегппзз, ЗіасЬеІппзз. —
Франц. Ьа Согппеііе, Іа Масге. — Атл.
ІѴаіег Саіігорз.
Тгара паіап.8 В. У Діоскорида —
ТгіЪоІоз епуйгоз. У Плинія — Тгіѣиіпз.
Фарм. назв. Кпсиіа адиаііса 8- ТгіЬиІі
адиаіісі (8еіпеп). Батлачпкъ, Батлан-
пукъ, Батманчукъ *') (Астр. Рав. Трап.)
Бодлакъ дикій (ся. чешск. назв.) Ко-
*) См. также Зсоггопега,

Тгара — Тгігоііиш
357
тевка. Котелки (Малор.) Болотные
орѣхи (Симб.) Болотни оріхи (Мал.
Рог.) Орѣхи водяные трава (Кондр.)
Водяни оріхи (Малор. Рог.) Камен-
ные орѣхи (Мог. Пабо и Чол.) Колкіе
орѣхи (Симб.) Плавающіе орѣхи. Чор-
товы орѣхи (Сл. Ц.) Чортови оріхи
(Рог.) Водяные каштаны, Рогатки, Ро-
гатникъ. Рогульки (Томск. Пот. Мал.
Рог.) Рогулки (Кондр.) Рогульникъ (Сл.
Церк.) Чортовы рогули (Даль, съ нѣм.)
Видъ рогулешный (Кондр.) Гульникъ.
Чилига (Тр.) Чилимъ (Раіі. съ кирг.)—
Пол. Огхесіі \ѵойпу, Огхесѣ коі^су. —
Сербск. ВазакоЬіспі или Ѵгадоііб. Вра-
голичь (Лавр.) — Тат. Чилимъ, Шю-
лимъ, Гилимъ. Алт. Тат. Тумгаякъ.—
Калм. Яршикъ (Бадманцыкъ ай Всогх.)
Черк. Джона-яштромъ, т. е. чортовы
голоды, чортовы плоды. Джагиннэ-
яштромъ, т. е. адскіе орѣхи (Зап. Кавк.
Общ.) —- Кѵрі. Джилймъ. — Голъды Кб-
і’оио з. Ког) г о. — Гиляки ОІдЬоз (8сЬг.)
Мах. 106. — Латыш. ПЬйепа геекзіі.—
Нпм. Петеіпе ѴРаззегпизз, йезиііеппизз,
ѴѴаззегкавіапіе, ТеісЬтім, ЗіасЬеІпизз,
Зеепизз, Зріігпизз. — Франц. Ьа СЬк-
іаідпе Й’еаи, СЬШі§пе согпие, СЬ&-
іаі§пе Й’еаи, Ьа ТгіЬиІе адиаіідие,
Ьа Тгийе Й’еаи. Согпие, Согпиеііе,
ЕсЬагЪоі, Маггоп Й’еаи, Поіг Й’еаи.
ЗаІідоЬ Маете падеапіе. — Англ. 8а1і-
2оі, ДѴаіег Сакгорз. Плоды сырые и
жареные въ золѣ употр. въ пищу.
Тгѳтѳііа тѳвепѣѳгіоа Веів.
Путей. ВЬЬ. 310. Фарм. назв. Позіос
тезепіегі&гте. Дрожалка (Соб.) Дріаг-
ли (Заг.) Драглі, Дриглі (Малор.)—Пол.
Тг2§зій1о, Кізіеіес. — Чешск. Нозоіочг-
ка. — Сербск. НгЬіиЦа. — Луж. Ковоі-
ка. — Нѣм. Пег 2іііегріІ2. — Фраки.
Ьа Тгетеііе.
ТгіЬиІиа *) Тоигп. 2у§орЬу11. I.
703. Волчецъ (Кондр.) — Пол. ЛѴгх^сіо-
Іек, Вигйудапек. — Чешск. Кайзейа. —
Сербск. Оісзсіб, біоіде, Ѵоіікас. — Нѣм.
Пет Виггеійогп, йіе 'ѴѴе§ейізіе1, йаз
2ііѵі11іп8зЫаН. — Фраки. Ьа Негзе, Іа
ТгіЬиІе. — Англ. Саіігар, СаИгорв.
ТгіЪиІив ЬѳггевЬгів Ъ. Колючки
(Малор. Рог.) Якорці (Малор.) Земля-
ной Чилимъ (Даль) и у него же оши-
бочно — Кавалерская звѣзда. — Сербск.
ВаЪіп хиЬ (Рапс.) — Узб. Тетиг-іікап,
т. е. берущее желѣзо. — Калм. Нохоя-
арапъ, т. е. собачій зубъ. — Персы и
Тат. за Кавк. СЬагі СЬаззак (Раіі.)
*) Нѣкоторыя названія, общія съ
Тгара, объясняются тѣмт, что Тгара
наз. прежде ТгіЬпІиз.
Хари-Хасанкъ (Сит.) — Нѣм. Ѳетеіпег
Вигге1йотП] ЕгйаІасЬеІшівв. Бухарцы
смѣшиваютъ, порошокъ этого растенія
съ табакомъ ц курятъ эту смѣсь для
излеченія ранъ во рту (Леманъ).
ТгісЬойѳзпіа іисапиш ВС.
Вогга§. X. 171. Сарты на Сыръ-Даръѣ—
Кокъ-гуль (Кат.)
ТгіѳпіаіінВ. Ргіпіці. ѴПІ. 59. Се-
митычникъ (Дв.) Седмичникъ (Кауфм.)
Пол. Зіойшасгек. — Чешск. Лейпоіяѵі-
іек. — Сербск. Тго^іспіса. — Луж. 8\ѵ)а-
іуе Тгсуісупе хе]е.— Финн. МеізаІаЬіі.—
Нѣм. Пег ЗіеЬепвіегп, йаз ЗсЫгакгаш-
ЛѴіЩегстгип. — Франц. Ьа Тгіепіаіе,
Ь’АІзіие йез Аірез. — Англ. ‘ѴУшіег-.
дгееп..
Тгіѳпіаіів еигораеа Г. Вороньи
очки (Могил.) Заячьи слезки (Тавр.)
Мокрица (Твер. Преобр. съ франц.)
Моковица (Арх.) Одинарникъ (Черн.
Микл.) Седмачокъ обыкн. (Гродн.) Три-
листникъ (Лям.) Троечница (Собол.) Ца-
ревъ листъ (Смол.)— Финн. Нагакап-
піаг)ай, ПЬтап-кіеІі, такікикка.
ТгіГоІіит Тоигп.Ье»итіп,ТІ, 189.
Изъ Тгез, три и Роііит, листъ. Дят-
лина. Дятловина (Даль). Кашка. Ко-
невая трава (Кондр.) Лапушка (Даль).
Треушникъ (Твер.) Треуха (за Кавк.)
Трилистникъ (иск. сост.) Боббвникъ
(Бѣлор. Сл. Нос.) — Русин. Команиця *),
Конятина. — Пол. Копісгупа, Копік,
Копіей. — Чешск. Леіеі. Оёіеі (Ор.) —
Сербск. Ц'еіеііпа, Неіеііпа. — Латыш.
АЬЬоІіІев, АЬЬоІіпі. — Эст. НаЦа реай,
коІт-ІеЬі, Ііагіа ІеЬей.— Финн. Арііа.—
Нѣм. Пег Кіее, йаз ОгеіЫаМ.— Франц.
Ье ТгёЙе. — Англ. ТгеГоіІ, СІоѵег.
ТгИоПиш а^гатіит Ъ. Гребешокъ
ползучій (Моск.) Желтая дятлина (Зап.
Росс.) Боровая дятлина (Вид.) Дятель-
никъ (Черниг.) Желтая кашка. Дикая
кашка (Могил.) Макуша (Курск.) Ма-
кушка (Черниг. Микл.) Наголовникъ
(Самар.) Полевой трилистникъ (ЛѴіей.)
Трехлистиикъ (Олон.) Трипальникъ
(Орл.) Золотистый трилистникъ (Моск.
пер.сънѣм.) Хмѣлюкъ**) (Вят.Меуег.
Малор.) Хмѣлекъ (Мог. Пабо и Чол.
Тв. Вят.) Хмѣль боровой (Пск.), глаз-
ной (Котел.), дикій (Кондр. Кал. Пот.
Вятск. Меуег), желтый (Нижег. и со-
*) Коконъ — есть старинное названіе
лошади, отсюда конь (Слово о Полку
Игор.)
**) Названіе Хмѣля и проч. первона-
чально, вѣроятно, были переведены съ
нѣм., но потомъ вошли въ общее упо-
требленіе.

ТгіГоІіиш
358
сѣдн.), заячій (Гродн.), земляной(Пет.)
нолевой (Моск. Вор. и мн. др.) Хмѣ-
левка дикая (Тав.) Хмѣлекъ дикій, Хме-
ликъ полевий (Малор. Рог. Волк.) —
Руси». Жовта ворііпина, Конічникъ. —
Вотяк. Чужъ-корчи (Сарап. Серг.) —
Нѣм. Оег аиігесЬіе Нор&пкіее, сіег
деІЬе Норіепкіее, сіег деІЬе Каігепкіее,
йег ёОІсИагЬіде Кіее, Ппзегег ІіеЬеп
Ёгаиеп НорГеп, бег ^еІЬе ІѴіезепкіее.—
Франц. ТгёЯе )аипе, Ьириііпе, МіпеМе
«Іогёе, Тгапсё. — Атл. Нор-Тгеіоіі.
Въ народной медицинѣ въ Россіи упо-
требл. отъ весьма многихъ болѣзней,
отъ желтухи (Влад.), для припарокъ
отъ болѣзни глазъ (Ниж ), отъ опухо-
ли — растираютъ тѣло (Каз. Орл.), для
припарокъ отъ ломоты ногъ и боли го-
ловы (Сарат.), отъ грудной боли (Пск.
Екат.), отъ боли желудка (Черн.), отъ
припадковъ у младенцевъ (Вит.) и т. д.
ТгіГоІіиш аірѳнѣгѳ В. Баранецъ
(Хар.) Во лошка (Мал. Рог. вслѣдствіе
волосистости). Жеребчикъ (Харьк.) *).
Каюшина (Малор. Волк.) Красная
кашка (Орл.) Коновальникъ (Тамб.
Меуег). Коновалъчикъ (Даль). Кро-
вяная трава **) (Ворон.) Пржеліотникъ
(Гродн.) Пядь (Кіевск.) Трилистникъ
(Ьіпй.)
ТгіГоІіиш агѵѳпвѳ В У Гиппокр.
Ьа§оріі8. Фарм. назв. Ьа§ориз (НегЬа е{
Гіогез). Волошечьи бѣленки (Харьк.)
Жаба (Ниж..) Жеребецъ (Огип.) Заяч-
ники (Моск.) Заячьи лапки (Экон. Маг.
Тв. Ост.) Заячьи муд. .ки (Тв. Ост.)
Заячьи ножки (Ап.) — всѣ перев. Зая-
чьи яички (Нижег.) Котики (Черн.
Консп. Мал.) Котики. Коткѣ (Минск.
Влад.) Кытки,Кі,іточникъ**‘) (Кал. Пот.)
Котятникъ (Волог. Дв.) Котовникъ
(Вор. Тар.) Котовы муд .. ки. Котовы
яички (Вят. Пск. Ниж.) Котовы уши
(Влад.) Боровыя котовыя м. ды (Ниж.)
Котовыя яйца (Кот. Сѣнн.) Кашки (Тул.)
Кошачки (Гродн.) Кошачья тр. (Моск.)
Кошурникъ (Мог.) Конюшки (Гродн.)
Летучка (Рук. Балл.) Огірочна тр. ****).
*) Названіе Жеребчикъ, Жеребецъ,
при разныхъ видахъ, очевидно даны
по топ причинѣ, что это растеніе наз.
Комоница.'
**) По употребленію для открытія
кровей у родильницъ (Вор.)
***) Называется такъ по отдаленному
сходству своей головки съ руномъ яг-
ненка, а ягнята здѣсь назыв. «китка-
ми», потому что кличатъ ихъ «китъ,
китъ ».
****) Потому что подкладываютъ подъ
Огірошник (Малор. Волк. Полт.) Агур-
никъ (Вил.) ©пуховая трава **) (Вят.)
Пуховая головница (Тул.) Пуховая тра-
ва (Даль). Пушки (Вятск. Меуег). Оряб-
ка трава (К ондр.) ДІупчики (Бесс.) Спо-
рышникъ (Могил.)— Русин. Полиця.—
Пол. Коікі, Касіикі. Копісгупа роіпа.—
Луж. Віиѵ.’апкі, Віиѵапе геіе, НаЪтік,
ѴѵЪѵа\ѵе геіе, ХаД.сі йгесеі.—Тат. Дере-
отъ. Тетъ-отъ (Тавр.) — Нѣм. бег
Аскегкіее, Геісікіее, Назепіиззкіее, На-
вепкіее, сіаз НазепріоісЬеп, МіеігсЬеп,
ТгеіЬеЫаіі.— Франц, Ьа Ѵиіпёгаіге Йев
раузапв. Ріеййеііёѵге, Мідпоппеі Ыапс.
Атл. Наге’в Еооѣ Гіекі Тгеіоіі. Употр.
отъ колики у дѣтей — сухая припарка
(Влад.), отъ сухаго кашля (Тул.), отъ
червей у скота (Влад.), отъ болѣзни у
овецъ (Кіев.), отъ кашля у скота (Ниж.)
ТгіГоІіиш аигѳиш ѵ. Апетопе Не-
раііса.
ТгіГоІіиш йійизит. ВолошОкъ бѣ-
лый (Тавр.)
ТгіГоІіиш ѳгіпасѳит. Тат. Торла-
отъ (Тавр.)
ТтіГоИит ДЬгіпит ѵ. МепуапіЬез
ігіі’оііаіа.
ТгіГоІіиш Ггао-іГѳгит В. Это есть
Ьоіов Гомера по Егааз’у. Горлинки
(Гродн.) Свѣтлокрасная дятлина (Щегл.)
Красная кашка (’ѴѴ’іей.) Пузырница,
Пустоягодникъ (Курсѣ. Горн.) —
Нѣм. Оег Віазепкіее, ЕгйЬеегкІее. —
Франц. Ье Тгёйе Наівіег.—Англ. 8іга\ѵ-
Ьеггу Тгеіоіі ог Сіоѵег.
ТгіГоІіиш ЬуЬгійиш В. Дятель-
никъ (Тамб. Меуег. Пенз.) Дятловникъ,
Дятловина бѣлая (Ниж.) Дятлина (Яро-
слав.) Краснобѣлая кашка (Щегл.)
Кашникъ (Моск. Желѣза.) Швед-
скій клеверъ (въ Сел. Хоз. съ нѣм.)
Краснобай (Могил.) Красноголовншки
(Екат.) Мордашка (Сарат.) Свертки
(Полт.) Светлебей (Вятск. Меуег). Сухо-
вершка (Тавр.) Трехлистникъ ползучій.
Ѵешск. Яеіеі Ьііу, гаедоуѵу. Копісек. —
Финн. Рппегѵо арііа. — Нѣп. 8с1пѵе<1і-
всЬег Кіее, Сіговвег Нопідкіее, МГеіввег
ЛѴіезепкІее, Вазіагсікіее. — франи.
ТгёЯе ІіуЬгійе. — Лим. Аівіке Сіоѵег
Тгеіоіі (Аівіке — іпведск. назв. этого
вида). Въ Сел. Хоз. разводится на поч-
вахъ влажныхъ. Употр. отъ лихорадки
(Моск.) и отъ жабы какъ чай (Полт.)
ТгіГоІіиш іпсагпаіиш В. Инкар-
натка (въ Сел. Хоз.) Пунцовый кле-
веръ. — Нѣм, Вег Віпікіее, Іпсаі'паі-
огурцы, чтобы было меньше пусто-
цвѣту.
**) Припариваютъ опухоли.

ТгіГоІіиш
359
кіее, Р'ІеіасЬгоіЬегкІее, Ковепкіее. —
Фраки- ГагоисЬе, Коигоисііе. ТгёЙе <іе
КоиввПіоп, Еегои, Ьиріпеііе, ТгёЙе іп-
сагпаі, ТгёЙе (ГТіаКс. — Атл. Сгішвоп-
СІоѵег.
ТгіГоІіиш Ъиріпавіег Б. Дятлина
лѣсная (Минск.) Свѣчка (Уф.) — Тунг.
№івіаДе (6еог§. 227). — Голъды Еійвіка
(Мах. 791). Туягузы употребл. корни
въ пищу.
ТгіГоІіиш тейіиш Л. 8уп. ТгіГо-
Ііипі йехиозит (у Кирг.) Валохъ (Курск.)
Дикая ветловина (Каз.) Вязъ (Полт.)
Вязиль *) (Мал. Рог.) Головнякъ (Полт.)
Головяшки (Чернйг.) Иванова голова
(Екат.) Красноголовникъ (Ворон.) Дер-
гожникъ (Кал.) Дятлина боровая, лѣс-
ная, луговая. Дятловникъ, Дятловина
(разн. губ.) Черноголовникъ (Перм.
Клеп. Уфим.) Жеребчикъ, Жеребецъ
(Курск.) Жеребятникъ (Ворон.) Живая
трава лѣсовая (Черн.) Красная кашка
(Щегл.) Красная трава (Влад.) Клеверъ
лѣсной (Владин.) Коврижка красная
(Олон.) Конючина (Минск.) Кукушьи
слезки (Сар.) Медовикъ красный (Моск.)
Красный орѣшекъ (Полт.) Горешокъ
(Весс.) Дикая рябина (Новг.) Лѣсной
трилистникъ (Ьіпй.) Троелистка (Вят.
Меуег). Три брата (Полт.) Триперстень
(Волог.) Тройнягъ (Екат.) — Русин.
Ляжка.— Тат. Діяшктѣ-кулаша-отъ.—
Нѣм. Соѵгртав, Стгйпег Кіее, ГгііЬегкІее,
Тго^кіее. — Атл. Со^ѵдгазз. 2іга§-Тге-
Гоіі. Употр. весьма различно. Въ Перм.
губ. пьютъ отъ головной боли, подъ
именемъ Черноголовника, въ Кал. —
отъ нарывовъ на пальцахъ, даже отъ
ногтоѣды порошокъ, въ Орл. губ. отъ
запора, въ Новг. губ. отъ лихорадки,
во Владим. отъ горячки, въ Каз. отъ
грьіжи у младенцевъ и въ Ворон. для
укрѣпленія нервовъ’.
ТгіГоІіиш шопіапиш Е. Бѣлого-
ловка (Моск. Перм.) Бѣлоголовикъ
(Кал. Лял.) Бѣлнкъ (Тв. Пуп.) Лѣсовой
Валахъ (Курск.) Вязиль (Малор. Рог.)
и изм. Василь. Вѣтренная трава (Ниж.)
Головникъ (Курск.) Дятлина бѣлая (въ
бол. ч. губ.) Дзенцелива (Гродн.) Водя-
ной жиръ (Могил.) Ивасикъ, Івасикъ
(Малор. Рог.) Бѣлая кашка (въ бол. ч.
губ.) Каюшйна (Малор. Волк.) Коври-
га бѣлая (Смол.) Козелки (Малор.) Коу-
тунннкъ (Гродн.) Конская тр. (Умавь).
Коневникъ (Тамб. Меуег). Конов-
никъ (Новор. Черняевъ). Коничина
(Даль). Коновальчикъ (Тамб. Меуег).
*) Од лежні, іцобъ не бувъ лінивии
(Рог.)
Котовникъ (Ьіікі.) Котики (Мал. Рог.)
Кошачья 'лапа (Хар.) Куряча лапка
(Малор.) Сорочі лапки (Малор. Рог.)
Кукушка (Черн. Микл.) Мёдовникъ (Са-
рат.) Бѣлые медовики (Моск.) Мина
(Тавр.) Бѣлый орѣшекъ (Хар.) Пере-
летъ (Черн.) Прожелотъ (Гродн.) Полу-
нишникъ яловий дикій (Малор.) Дѣви-
чьи румяна (Перм. Красноуф.) Три-
перстень бѣлый (Волын.) Трилистникъ
бѣлый (Виленск.) Шапочки (Курск.)
Лол. Таг^оѵшік. — Нѣм. ТІег Вег^кіее,
ттеівзег Вег§к1ее, уѵеіззег Норіепкіее,
Бріізкіее. — Франц. Ее ТгёЙе Ыапс йез
шопіа^пез. Настой этого растенія упо-
требл. въ Перм. губ. внутрь отъ боли
въ животѣ; если «нѣтъ временнаго»,
т. е. при остановкѣ мѣсячнаго очище-
нія (Красноуф. у.) Крѣпкій отваръ тра-
вы пьютъ по рюмкѣ на тощакъ отъ
грыжи (Перм. Крыл.)
ТгіГоІіишргаіѳпвеЛ. Валашокъ
(Черн. Микл. Гродн.) Вязиль *) (Ма-
лор. трава). Гогблечки (цвѣты въ Новг.
губ.) Головокъ (Полт.) Красноголовка
(Олон.) Красноголовикъ (Вят.) Дятла
(Пск. Тв.) Дятликъ (Арх.) Дятлина,
Дятлица (Арх.) Дятлина красная
(Мог. Моск. Кіев.) Дятельникъ (Тамб.
Вят. Влад. Вор.) Дятельникъ красный
(Арх. Костр.) Дятельникъ лѣсной, Дя-
тельникъ-подорожникъ (Тамб. Меуег).
Дятлевина (Пск. Твер.) Дятловина
(Кондр. Черн. Микл. Малор. Рог.) Дзен-
цѣлена (Вил. Гродн.) Желтушка (Вор.
вѣр. къ другому виду желтоцвѣтному).
Жеребецъ (Харьк.) Жеребчвкъ (Кал.
Смири.) Золотушная трава (Олон.
Пот.) Ивасикъ, Івасикъ (Малор. Рог.
цвѣты). Измѣтникъ (Стар. Рукоп.
Травн.) Калачики (Яросл. Нижег.) Ка-
раси **) (Кал. Пот.) Кашка (Стар. Рук.
Травн.) Красная кашка (бол. ч. губ.) Ме-
довая кашка (Каз.) Кашникъ (Моск.
Желѣзн.) Кашешникъ (Костр.) Кле-
веръ красный, Шпанскій клеверъ
(Сел. Хоз.) Козине око (Малор.) Ков-
рижка (Смол.) Красная коврига (Смол.)
Коневникъ. Конічына (Умань). Ко-
ню шина (Мал.) Кукласъ (Новг.) Крас-
ный куньякъ (Ннж.) Лапушка (Моск.
Двиг.) Лихорадочная трава (Арх.) Ма-
*) Цвѣты наз. Ивасикъ, а трава —
Вязиль. «Якъ квітка то івасикъ, а якъ
травка, то вязіль зветьсн» Рог.
*’) Названіе происходящее отъ дѣт-
ской игры «караси», для которой двое
играющихъ употр. двѣ головки этого
растенія и нѣсколько паръ головокъ
СЬгуз. Ееисапіііепіит.

360
ТгіГоІіит — Тті§1осЫп
кушка (Волог. Двиг.) Макушникъ (Олон.)
Медовикъ (Каз. Сар. Вят.) Медовникъ
(Арх. Вол.) Медокъ (Вят.) Медъ (Тул.)
Медовая трава, Медовый цвѣтъ (Каз.)
Медуница (Тв. Ост.) Медуничникъ
(Олон. Пет. Шенк.) Мятлика, Мят-
лика (Рукоп. Опис. о травахъ № 11).
Митлина (Рук. Цвѣта. № 6). Орѣшекъ
нолевой, Орѣшки-волошки (Курск.) Го-
рішкы (Полт. Шейк.) Попки (Мал. Рог.)
С-вѣтлебей. Солодка (Влад. Орл.) Со-
сунчикъ (Котел. Сѣнн.) Суховершки
(Курск.) Треушнпкъ (Тамб.) Трехлист-
никъ луговой (Ниж.) Трилистникъ (Сел.
Хоз.) Троелистка (Симб.) Троезелье.
Трой зелье (Малор. Маке.) Троица
(Смол. Ляск.) Троянъ (Малор.) Хлѣ-
бушка (Перм. Клеп.) Бабочкинъ хлѣбъ
(Рук. Балл.) Божій хлѣбъ (Пск. Твер.)
Пчельный хлѣбикъ (Сар.) Цацки (Смол.
Лод.) Яблучка (Кіев. Шейк.) — Пол.
Міойипка. — Чегиск. Леѣеі, Пёіеі, йеіеі
Іаиспі, сегѵепу, раііекоѵѵаіу, Пёіеііпа,
Зіигек, Копісіпа. — Луж. Шебеі. —
Болг. Детелина. — Финн. Кигті-арііа.—
Перм. Сизь-юръ-турунъ.—Бот. Гортъ-
корчи (Сарап. Серг.) — Ногагі Калынъ-
отъ (Екат.) — Самог. ПоЬуіз (Ков.) —
Корея. Концина боба, Имичь гейну
(Олон.)—Арм. Хунзура-цагыкъ (Снт.)—
Нѣм. Баз ПгеіЫаіі, йіе ЕІеізсЬЫшпе,
йег ЕШегкІее, йаз гоіЬе ОеізЫаіі, йег
§етеіпе веізкіее, йег КІеЬег, йег Ьга-
ЪапіізсЬе Кіее, йег еп^ІізсЬе Кіее, йег
ЬоІІанйізсЬе Кіее, йег зрапізсЬе Кіее,
йег ійгківсЬе Кіее, йег Ьгаппе, гоіЬе
Кіее, йег “ѴѴіезепкІее. — Франц. Тгёйе
соттпп, Сггапй Тгёйе гон§е, Тгёйе йез
ргёз, Сггапй Тгёйе й’Езравпе, Тгёйе ог-
йіпаіге, Сіаѵе, Тгетёпе, Тгіапеііе, Тгіо-
іеі, НегЬе а ѵасЬе, Біщоііе. — Англ.
Соттоп Сіоѵег, Меайоѵѵ Сіоѵег, Нопеу
зискіе Сіоѵег. Трава, цвѣты и сѣмена
этого растенія употр. прежде въ меди-
цинѣ подъ именемъ НегЬа, БТогез еі
Зетіпа ТгИоІіі рпгригеі, внутрь отъ
хроническаго кашля и снаружи въ видѣ
припарки на {Іаны, нарывы. Молодые
листья могутъ быть употр. въ пищу.
Составляетъ отличное кормовое расте-
ніе и поэтому воздѣлывается въ боль-
шомъ количествѣ. Въ Олон. губ. при
золотухѣ отваромъ моютъ уши и впу-
скаютъ его въ нихъ (Пот.) Въ Твер-
губ. употр. отъ кашля, въ Минск. при
трудномъ мѣсячномъ очищеніи, въ
Олон. губ. отъ глазной боли, въ Арх.
губ. отъ лихорадки, въ Хар. отъ про-
студы.
ТгіГоІіит ртоситЪѳпв Б. Злот-
никъ (Вил.)— !Гагп. Очаганъ-чечекъ,
Сахла-отъ (Тавр.) — Нѣм. Пег §е1Ье
Ееійкіее, йег кіеіпе Нопі§к1ее, йег §е1-
Ье 1іе§епйе Норіепкіее, йіе Норіепіц-
хегпе.
ТгіГоІіит герѳив Б. Фарм. назв.
ТгіГоІіит аІЬит (Еіогез). Хрещатнй
барвинокъ (Малор. Рог.) Бѣлоголов-
ка (Олон.) Бѣлый Дятельникъ или
Дятловникъ (Кондр. Тамб.) Бѣлая
Дятлина или Дятловина (разн.) Бѣлая
кашка (разн.) Кашникъ (Моск. Жел.)
Бѣлый клеверъ (Сел. Хоз.) Бѣлая
коврижка (Олон.) Бѣлый куньякъ (Ни-
жег.) Лйшки(Малор.Волк.) Медовикъ
(Вят.Меуег). Медовникъ бѣлый (Сарат)
Медокъ, Медуница (Вят. Пуп.) Бѣлая
мякушка (Олон.) Бѣлые орѣшки (Полт.
Екат.) Горішкы (Полт.) Сѣрое зелье
(Полт. Авг.) Сіре-зілле (Малор. Рог.)
Тройнячокъ (Екат.) Полевой хлѣбникъ
(Сарат.) Хрёстики (Малор. Волк.) Яб-
лучка (Кіевск.) — Пол. Пхіесіеііпка. —
Сербек. Крсти куми-дете. — Луж. Вёіу
ййебеі.— Болг. Детелина ситна.— Перм.
Чёчькбмъ-сизь-юръ (Рог.) — Эсш. йаані
гоЬий. — Груз. Имер. Гур. Самкгури.—
Мггнгр. Топ(Ь)ури. — Богпяк. Теди-кор-
чи (Серг.) — Финн. Ѵаікеп-арііа. —
Нѣм. Пег Віепепкіее, йег кіеіпе, ѵѵеіззе
кгіесЬепйе Ееійкіее, йіе ѵѵеізве ЕІеізсЬ-
Ышпе, йег ѵѵеіззе Нопі§к1ее. — Франц.
Пе Тгёйе Ыапс, Іе реііі Тгёйе й’НоІ-
Іапйе, Тгіапеііе ЫапсЬе. — Англ. ЛѴЬііе
Сіоѵег, ЛѴЬііе Тгеіоіі Сіоѵег-Еіоѵѵег,
Сгееріп§ ѵѵЬііе ТгеГоіІ. Нопеузіаік,
ПпісЬ Сіоѵег. Тоже превосходная лу-
говая трава. Настой цвѣтовъ пьютъ
отъ ломоты. Траву отъ женскихъ бо-
лѣзней, передъ и послѣ родовъ (Перм.
Влад. Астр.), отъ бѣлой грыжя (Волог.)
отъ удушья и чахотки (Перм.)
ТгіГоІіит тиЪепв Б. Живокость
(Бесс.) Красная кашка (Щегл.) Зйнча
кривця, Заячьи лапки (Малор. Стар.
Банд.) Употр. въ Бессарабіи на ванны
отъ разныхъ болѣзней.
ТгіГоІіит враДіоеит Б. Жаба
(Олон.) Желтые Катаночки (Шенк.)
Нагодки (Черн,) Пожарникъ (Мог.) По-
луночный цвѣтъ(Олон.) Хмѣль (Волог.
Тот.) Хмѣль голубиный (Вол. Дв.),
дикій (Собол.), луговой дикій (Тамб.),
полевой (Перм. Волог. Малор.), чер-
ный дикій (Вятск. Меуег). Хмѣлекъ
(Арх. Волог. Никол. у. Твер.) Черного-
ловъ (Пет.) Шишка(Олон.) Шишечки
(Волог. Никол. Пот.) — Нѣм. Бег ка-
зіапіепЬгаипе, кагтеІііегГагЬі^е Кіее.—
Франц. Бе Тгёйе сЬйіаіп. Въ Волог, г.
этимъ растеніемъ моютъ крынки и оку-
риваютъ коровъ; также дѣлаютъ при-
парку противъ «змѣевика» Пот.
Тгівіоейіп Тоигп. йипсад. КипіЬ- ‘

Тгі§1ос1іш — Тгііісит
361
3. 142. Отъ греч. Тгеіз, три и §1осЬіп,
остріе. Тривостренникъ (Двиг.) Трево-
стрица (Даль)—оба пер.— Лол. Й\ѵіЬка,
ВІоіпіса, Тгамга хаЬіа. — Чешск. Вайс-
ка (Рг.) ТгодЬгоіпік, 8іо)аіка (81оЬ.)—
Сербек. Тгозірап. Вгйіа. — Луж. Вагіс-
ка, ТйхиЬак. — Фини, биоігіке. — Нѣм.
Вгеіхаск. — Франгг. Тгозсагі, Ье Тгі-
§1осЬіпе. — Атл. Агго’ѵ-дгаая.
Тгі§1оеЬіп шагііітив Л. Пырей
морской СѴѴіей.)
Тгі§1ое1пп раіивітѳ X. Волотница
обыкновенная (Гродн.) Веревочникъ
(Курск. Мизгеръ). Пырей болотный
(ІѴіеб.) Свитень (Курск. Горн.) Три-
вострица болотная (Собол.) Тривострен-
никъ (Моск.) Чечевичникъ болотный
(Амб.)
Тгі§опѳ11а X. Ье^ит. II. 181. Отъ
греч. Тгеіз, три и §опіа, уголъ. Пажит-
никъ (Сл. Ак.) — Пол. Кохіегайка. —
Чегиск. Різкаѵісе. У81оЬ. Вепёпка, Еозі-
Ііпаі. — Сербек. Різкаѵіса. — Луж. Ко-
гугайка. — Нѣм. Пег КпЬЬогпкІее,
ВоскзЬотп. — Франц. Ьа Тгі§опе11е. —
Англ. Кепи§геек.
Тгі§опѳ11а еоѳгиіѳа 8ег. V. Меіі-
Іоіиз соегпіеа.
Тті^опеПа еіаііог 8іЫ1г. есть Ьоіоз
а^гіоз Діоскорида.
Тгі§опѳ11а Роѳпит егаѳеит X.
У Гиппократа — Висегаз. Фарм. назв.
Еоепит ^гаесит в. Тгі§опе11а з. Тгііо-
Ііит сгеіісит (Зетеп). Божія трава
(Кондр съ пол.) Верблюжья трава (Зап.
Кавк. Общ.) Грецкая сочевица (Даль).
Греческое сѣно (перев.) Пажитникъ.
Треуголка (у сѣм. торг.) Фенумгрекъ.
Фииигрекова трава (Стар.Рук.Леч.)
Пол. Вога ігаѵка. — Чегиск. Зепепка
оЬеспа. Йеске зепо. — Сербек. Різка-
ѵіса ргозіа. — Нѣм. Пав Ебпидгек,
йаз ртесЬізсЬе Неи, Йег детеіпе Ногп-
кіее, бег ^гіесЬізсЬе Кіее, біе іёіпе
Маг§агеіЬе, сііе зсЬбпе Магіе,йіеРГегс1е-
киг, баз ЗсЬбіІсЬептиііегкгаиІ, Йаз2іе-
депкогп. — Франц. Ье Еёпи дгёс. 8ё-
пё§гё, Зёпёдгаіп, Зеіпе - тгаіпе. 8аіпе-
§гіп. — Атл. Еепп §геек. Ѵепйіат.
Тгі§опѳ11а зігіаіа X. Киръ, на Тарб.
Джунгурчка (тоже и разныя Ѵісіа, и др.
бобов.) Пот. и Струве.
Тгііііит оЬоѵаіит Рипсіг.
Зтііас. Колконін (Камч.) Котконня (Сл.
Церк.) Тамарки (Инстр. Камч. Хисп.)
Гил. на Сах. Нііт, Лт (бІеЬп.)
Тгіпіа Неппіпдіі Но#т. ІТт-
Ьеіі. IV. 103. Зубникъ (Екат. по употр
отъ зубной боли).
Тгіпіа КііаіЬѳІіі. Кудрявецъ (Хар.)
Перекатиполь (Екат.)
Тгіроііит ѵи1§;агѳ Леев. Сот-
роз. V. 252. Бѣлоголовникъ (Урал.
Каз.) Карел. Приморская астра (съ нѣм.)
Козьи очи, Козині очі (Малор. Рог.)
Тгііісит бгатіп. 8іеиб. 341.
КипіЬ. I. 438. Пшеница *) ч изм. Па-
теница, Пашено (Тамб.)_— Лол. Рзхе-
ніса. — Чешск. Рёенісе, Хііо. — Сербек.
Жито, Вшеница, Пченица, Пшена,
Пшеница, ПІеница. — Лолъ. Пченица,
Ченица. — Й>иян. ѴеЬпа. — Нѣм. Бег
ІѴеіяеп.— Франц. Ье БТотепі, Ье Віё.—
Англ. ѴЯЬеаі.
Тгііісит атуіѳит Зет. 8уп. Тгііі-
сит Йісосеит іЗсНт. Лусквица, Крах-
мальница пшеница. Эммеръ. — Пол.
Ваторзга, МосЬпаіка. — Чешск. 8атор-
зе. — Нгъм. Еттег. Паз Атеікогп,
Атегкогп, Еттегкот, бег Еттелѵеі-
хеп, баз Іттег, йаз ебіе Еіѵеікогп.
бегзіепзреіі. — Франгг,. Ь’Атібоп-
піег. — Англ. Атеі-согп.
Представляетъ слѣдующія разности:
1) Яровая бѣлая Лускница.—Нѣм. Веіз-
йіпкеі, ѴѴіІсІег Веів, готапізсЬег ІѴеіхеп,
Еттегкогп, Зоттегзреіх, йегпзаіетз-
когп. Одна полуразность—бговзег тѵеіз-
зег Еттег. — Франц. Сгапй Ёреаиіге,
Віё йе йегизаіет, Віё атібоппіег, Аті-
йоппіег Ыапс, Ереаиіге йе Магз. 2) Яро-
вая красная Лускница. — Нѣм. ВоіЬег
Еттег. Одна полуразность — ВоіЬег
аезіі^ег Еттег. — Франц. Атібоппіег
гоих. 3) Озимая бѣлая нолуусая Луск-
ница (8уп. Тгіі. ігісоссит 8сЬй11.) —
Нѣм. Е^уріізсЬег 8ре1х, ЕёУріізсЬег
ЛѴіпіегіѵёіхеп, ЕпззізсЬег 8ре1х. Одна
полуразность — іѴеіззег азіі^ег ІѴіпіег-
еттег. Франц. Віё атібоппіег а соигіез
ЬагЬев. 4) Озимая бѣлая бархатистая
Лускница. — Нѣм. ВиззізсЬег МеЫбіп-
кеі. б) Озимая бѣлая бархатистая мно-
гоколосная Лускница. 6) Озимая крас-
ная Лускница. — Нѣм. ВоіЬег іѴіпіег-
егшпег. 7) Яровая красная Лускница.—
Нѣм ОісЬіег гоіЬег Еттег. 8) Озимая
черноусая крахмальница (Тгііісит аіга-
іит Нозі.) — Нгъм. 8сЬіѵ&гх1ісЪег ХѴеі-
хеп, 8сЬ\ѵаггег 'ѴѴіпіегзреІг аиз Ай-іса.
*) Пшеница упоминается въ Библіи
очень часто и вездѣ по большей части
подъ слав. и русск. одинаковымъ на-
званіемъ Пшеница. Въ большей части
это есть Тгіі. сотрозііит. Полба, Тгіі.
8ре1іа, тоже упоминается часто. Она
въ однихъ мѣстахъ наз. по слав. Пыро,
русск. Полба (Іезек. IV. 9), въ другихъ
слав. Жито, русск. Полба (Исх. IX. .32).
Сибирцевъ (61) предполагаетъ, что евр.
СезтеіЬ переводимое словомъПшеница,
надо переводить словомъ Рожь.

;б2
ТгШсит
Полуразносгв—всЬтаггсг йлМрег ѴѴіп-
ісгеянпег..
ТгШсит ЬгеѵіатШаІит Зсяеді.
Теремковая пшеница (Кал.) Тренки
(названіе озимой пшеницы въ Туркест.
краѣ. Вѣсти. Общ. Садов. 1870. 147).
Представляетъ двѣ разности: а) Те-
ремянка или Яровая Бухарка и Ь) Кал-
мынка или Калмыцкая пшеница (Кален.
Класс. пшен. р. 24).
ТгШсит сапішіт 8скг. Мура-
вьиная трава (Кален.) — Нѣм. Саз
НипйеЬаагдгаз, йег Нипйенѵеігеп, йіе
гоіЬеп (^иескеи — Франц. Ье Ег. йез
сЬіепз. — Аніл. Под-§га88.
ТгШсит сгівШит 8с1іг. Аржа-
нецъ (Черняев. Консп.) Ржавецъ (Пол-
тав.) Мышей четырехгранный (Херс.)
Овражковые хвосты (Екатериной.)
Оврашкові хвости (Малор. и у Даля
Евражковы хвосты). Пырей — житни-
ца (Малор.)
ТгШсит йаауапіЪит ПеіеЪ. Ядо-
витый п ы р е й (Черняев.) Талій(Черн.
Консп.) Растеніе ядовитое для рогатаго
скота и овецъ, къ которому впрочемъ
привыкаютъ. Противуядіемъ считаютъ
квасъ бѣлый съ медомъ (Горя.)
ТгШсит оіигит Нее/. Африкан-
ская Пшеница. Пшеница Арнаутка,
Бѣлотурка, Желтуха, Кубанка, Ле-
дянка, Чернотурка. Калузъ, Ко-
лузъ—назв. колосовой Арнаутки (Херс.
Бесс. Зап. Ак. Наукъ. 1875. 1).
По «Кален. Класс. пшеницъ» пред-
ставл. слѣдующія разности: і) Яровая
бѣлая Арнаутка. 2) Яровая бѣлая чер-
ноуска Арнаутка.. 3) Яровая бѣлая бар-
хатистая Арнаутка или Бѣлотурка.
4) Яровая бѣлая бархатистая арнаутка
черноуска. 5) Яровая красная арнаутка.
6) Яровая красная бархатистая арнаут-
ка. — Франц. Віё йе Хегез, Ьіё й’ізшаіі.
7) Яровая голубая Арнаутка, Таган-
рогская пшеница. 8) Яровая тонко-
колоска арнаутка. — Нѣм. Пег Вагі-
іѵеіхеп, (Иазѵгеігеп, йег Ьагізашіде ’ѴѴеі-
геп, йег пеароіііапізсііе Зоттепѵеіхеп.
Франц. Віё йиге. Еготепі Д’АГгіцие.
ТгШсит §1аисит. Пырей (Екат.)
Рожь степная (Полт.)
ТгШсит топососсит Н. Одно-
дерникъ (Сл. Церк.) Оркишъ, Полу-
полба.
Разности Орки шей слѣдующія:
1) Красный Оркишъ озимый или одно-
сѣменная пшеница. — Нѣм. Еіпкогп,
Еіпкіігеп, 81. Реіегзкогп. Іііпкеі,
Вііскен, еіпкбгпідег Ѵ>геІ2еп. Вреія-
геів, ЗсЫѵаЬешѵеігеи, Вііск, ІѴеІесЬег
Піпкеі. — Франц. Еготепі Іосиіаг, Ег.
топосодие, Гг. Іосаг, Реііі Ёреаиіге,
,Ыс- Іосиіаг. Епдгаіп соттип, Віх зес.
2) Желтоватый, голоколосый Оркишъ
озимый.
ТгШсит рѳсітаіит ВЪгзІ. Ба-
бочки (Укр. Черняевъ).
ТгШсит огіѳиіаіѳ ВЬгзі. — Кирг.
Мортукъ. — Сарты па Сыръ-Даръѣ Ку-
ря къ-уѣъ (Кат.)
ТгШсит роіопіеит Е. Ассирій-
ская рожь. Американская ярица, Еги-
петская рожь. — Пол. йатка едірка,
Еуіо азігасііапзкіе, 2уіо сЬійзкіе, 2уіо
е§ірзкіе.— Чешск. Рвепісе азігаскаизка,
ѴѴаіазка. — Сербск. Крупникъ.
Разности ея: 1) Яровая Египетская
польская пшеница. — Нѣм. АѴаІІасІіі-
зсЬез, азігасЬапізсѣез, аедуріізсЬезКогп,
ЗіЬігізсЬег АѴеіхеп, Когп ѵоп Саіго, 8і-
ЪігізсЪег ой. ае§уріізсЬет Борреіѵѵеіхеп.
Франц. Віё й’Ёдуріе, Ыё йе Зцгіпаш,
Ыё йе Модасіог, Ыё йе Ро1о§пе. 8еі«1е
йе Виззіе. 2) Яровая многоколосная
польская пшеница. 3) Яровая бархати-
стая польская пшеница. 4) Яровая полу-
остистая польская пшеница. 5) Яровая
полька полусатка.
ТгШсит рвѳийарггоругит (Рпез.
Вострецъ, Острецъ(Даур.) Считает-
ся превосходной кормовой травой, спо-
собной быстро возстановлять упадшія
силы лошадей.
ТгШсит гѳрѳп.8 Е. 8уп. Автору гит
герепз. Фарм. назв. Сгагпеп, втатеп
аІЬит, з. агѵепзе в. сапіпшп (ВЬігот. еі
Зіоіопез). Бороноволокъ(Тв.Преобр.)
Гришиносъ (Ниж.) Житвицъ (Могил.)
Житецъ (Орл.) Собачій зубъ (Трап.)
Въ Моск. губ. коряи — Понырь, Ны-
рокъ, а трава О ржанецъ (Желѣзн.)
Пырей (Кондр. и повсюду). Пырій, Пі-
рій (Малор. Стар. Банд.) Пирей (Рог.)
Пыреекъ (Ниж.) Пырникъ, Пырнико-
вая борона (Могил.) Пырей житникъ
(Малор.) Ржанецъ(Олон.) Ржань(Ни-
жег.) Треста (Пск.) — Русин. Перій, Пе-
рійка, Периеватиця. — Пол. Рёгз. У
Мик. — Пси блюй, Псяпаша. — Чешск.
Руг. — Сербск. Рігіка, Рігеѵіпа. — Луж.
Руг.— Латыш. УѴакграіаз, Ѵ7аѣгрцІпез,
ѴУаЬгрп заЬІе. — Эст. 8егга гоЬі, 8еа
ѵгобйій. — Финн. ЯиоіаѵеЬпа. — Чуваш.
Пизень. — Зыр. Пырей-турунъ. Си-ту-
рунъ.— Черем. Іолга-шудо.— Еирг. Би-
тайахъ (Ставр.) — Сарты на Сыръ-Дар.
Бычанъ. Кыякъ. — Нѣм. Паз кгіе-
сЬепйе Аройекег^газ, йіе вгазѵѵиггеі,
йіе Нипйзщіескеп, йег Нипйзѵтеізеп, йаз
Кпоіеп§газ, йіе (^иескеп, йаз (^неск-
§газ, йег ^иескепѵгеігеп, йіе 2ѵгескеп,—
Франц. СЬіепйепі йез Ьоиіідиез.—Ани.
Позз^газэ, СоисЬ-дгазз, СоисЬ-ѵЬеаі,
диісЬ, диіісЬ-^газз. Сггашшопі, ЗфііісЬ.

ТгШсит
363
Корни употр. въ Медицинѣ какъ от-
личное кровоочистительное средство.
Могутъ быть примѣнены къ приготов-
ленію хлѣба, пива и вина. Отличная
кормовая трааа.
ТгШсит Зреіѣа Ь. У древн. грек.
(Луга, Яеа. У Соіашеііа Адогеат. Пол-
ба. — Русин. Оркишъ. Супшенъ, Го-
ломша. — Пол. Зиреіа, Зхреііа, Ораігя-
1Ю8С, Огкізи. —• Чешск. йраііа, Йраійа,
Огкуз, гуй, сезка гуйе, Ьёі (Рг.) Заторзе,
Тепкеі, Зіоѵепзка туга.—- Сербск. Ріг,—
Луж. Йріепс, Кгцрпік. — Тат. Ачара.—
Груз. Маханзандури (Сит.) — Нѣм.
8ре1з, йег Іііпкеі, Оіпкеійеігеп, йег
8ре1і, йег Когаііепи’еігёп, йог 8ре1і-
ѵ'еігеп,—Франц. Ьа Сгапйе Ереаиіге.—
Англ. 8ре1і, 8ре1і ѵгЬеай.
ТгШсит 8ігі§оаит Гезз. Люби-
мая трава (Сиб. біпеі.)
ТгШсит іиг§і<іит Г. Англій-
ская пшеница, Варварійская
пшеница. — Нѣм. Г>ег Еп§1ізсЬе ІѴеі-
геп, СПоскепи'еігеп, Заттіи'еігеп, ВбЬ-
тізсЬег ЛѴеігеп, ТйгкізсЬег АіѴеізеп, йег
'ѴѴипйеги'вігеа. — Франц. Реііапеііе,
Еготепі йе Мопіреіііег, Віё ап§1аіз, Віё
Роиіагй. — Англ. Сгіоск- и-Ьеаі, Веѵеі-
М'Ьеаі, ѴеІѵеІ-ч'Ьеаі.
Разности ея слѣдующія: 1) Яровая,
бѣлая, англійская пшеница. 2) Яровая,
бѣлая, удивительная пшеница. — Нѣм.
ЛѴеіззег АѴипйеги'еідеп. — Франц. Віё
йё Мігасіе. 3) Яровая бѣлая, удиви-
тельная черноуска. — Нгъм. ЗсІшаги-
8гаппі§ег ЛѴипйепѵеіиеп.— Франц. Віё
йе тігасіе А ЬагЬе ноіге. 4) Яровая
бѣлая, бархатная, англійская пшеница
или Благодатная. — Нѣм. Епіеп-
зсЬпаЬеІѵеігеп, АѴеіязег еп§1ізсЬег \Ѵеі-
яеп — Франц. Еготепі Ыапс йе Мопі-
реіііег, Моиііп Ыапс, Віё й’аѣопйапсе,
Реіапіеііе ЫапсЬе, Еготепі гепйё, Віё
йе Папріііпё, Віё йе Нісііе. 5) Яровая
красная, англійская пшеница. 6) Яро-
вая красная, удивительная пшеница.
(8уп. Тгііісит сотрозііит Ьа»азса).
7) Озимая красная, бархатистая, англій-
ская пшеница или Данцигская. —
Нѣм. АедуріізсЬег АѴеіхеп, Віезепѵгеі-
геп ѵоп 8і. Неіепа, біоскепѵеіиеп, го-
іЬег, епеІізсЬег, Заттіѵеігеп, йіскЬаа-
гі^ег Типізег, Маггоккапег, АгаЬізсЬег,
ТйгкізсЬег, ѴеІзсЬісЬег ДѴеіхеп. —
франц. Віё Йе Іа Месдие, Віё йе Бап-
еі§, Огоз Ыё, Віё йе Зісііе, Реіапіеііе
гоиззе, Еготепі гои§е йе Мопіреіііег,
Віё Оеапі йе Заіпіе Нёіёпе. Віё попеііе
6-гоззаШе йе Ьапваппе. '8) Озимая крас-
ная, бархатистая, удивительная или
Египетская пшеница. Зуп. Тгііі-
сшп сотрозіішп Ь. Благодатка. —
Нгъм. Ѵіеіаіігі^'ег, ас^урІізсЬеі’, 8туг-
пізсЬег , агаЫзсЬег , тагоккапізсЬег ,
каштіагіідег аезіідег ДѴеігеп. 'ѴѴппйег-
когп, ѴУипйепѵеізеп, Мшпіепѵеівеп. —
Франц. Віё й’аѣопйапсе, Віё йе Зтугпе,
Віё йе 1а ВагЪагіе, Віё йе тігасіе, Віё
топзіге. 9) Озимая голубая, англійская
пшеница. — Нѣм. В.иззізсЬег 'ѴѴеіиеп.—
Франц. Віё Рёіапіеііе поіге, Еготепі
поіг йе Мопіреіііег. 10) Озимая голу-
бая, удивительная пшеница. 11) Яро-
вая таганрогская пшеница. — Франц.
Роиіагй Ыапс сагге, Віё йе Тадапго^.
ТгШсит ѵиі§аге Г Пшеница.
Русская пшеница или Простуха (Сар.)
Гирка (безусая). Усатка (остистая).
Озимница (озим.) Ярица (яров.) Сур-
жанка, СУржанокъ, Суржикъ есть на-
званіе нечистой пшеницы, смѣшанной
съ рожью (въ Курск. и Орл. губ.) —
Русин. Пшениця. Яровая наз.— Ярина,
Яриця; озимая — Озимина, Вусачка,
Стрижачка (безостн.), Мариянка, Голь-
ка. — Чешск. Іарица. — Сербск. Яров.
ВёгкпЦа, йагісе. Озим. — Сгоііса. Охі-
шіса. — Луж. Рзепіса, рзеѣса. — Груз.
Имер. Гур. Пури. Хорбали. — Мингр.
К(Ь)обали. — Корея. Нѣжу. — Кирг. Би-
дай, Ак-будай, Ирла-будай (озимая). —
Узб. Богари-будай (яров. пш.) Бугдай
(озим.) — Хив. Будай. Ирлебудай (озим.)
Яслыкъ будай (яров.) — Тадж. Гаи-
думъ.—Мордв. Мокиг. и Эрз. Тёзеръ.—
Пермяк. ПІогды.—Бурят. Уланъ-тАръ
(Приарг. кр.) — Чуваш. Тёла. — Молд.
Грыу. Селъ-тунсъ (Тг. йигшп). — Левъ,
въ Копут. общ. Лётль. ВъАнцух.общ.—
Ратль. — Бух. Кйііук. Озим. красн. —
8зигсЬ-кі1іук. Озимая бѣлая — 8зейй-
кіііук или Кигі. Озим. безъостнЯя —
Ві-кіііук. Яров. пш.— ВасЬагі (8сЬш.)—
Тат. въ Крым. Кызылча. — Арм. До-
ринъ.— Грек. за Кавк. Ситари.— Турк.
и Тат. за Кавк. Богда, Бугда. — Нѣм.
Оетеіпег ІѴеіиеп. — Франц. Еготепі
соттип.
Разности:
А. Усатки или остистыя пшени-
цы (остяяки). 1) Озимая усатка или
обыкновенная бѣлая озимая пшеница.
Віё §гІ80п, Віё ігоіз тоіз, Тонхеііе
ЫапсЬе ЬагЬпе, Заіззеііе йе Ргоѵепсе,
Віё йе СЬіпе, Віё іготеаі де Веѵа). —
Нѣм. "ѴѴеізвег (тгаппешѵеігеп, АѴіпіег-
Ч'еіхеп. 2) Озимая или яровая, бѣлая
бархатистая обыкновенная остянка или
усатка.—Нѣм. Зоттепѵеіхеп, вгаппеп-
ѵеігеп. 3) Озимая или яровая красная
обыкновенная или усатка. — ВоіЬег
Огаппеп'ѵгеіиеп. 4) Озимая кавказская
усатка или Сандомирка. 5) Яровая
красная усатка Викторія. 6) Яровая

364
Тгіѣіеит — Тгораѳоіит
красная одвсск®^ пшеница или китай-
ская усатка-
Б. ГиРки ЯЛЙ Угорки или безъ-
ост'ныя пшеницы. 1) Озимая бѣлая
гирка или бѣлосѣменная кентская пше-
ница. 2) Озимая пшеница Талавера
или бѣлая желтозернистая озимая угор-
ка. 3) Озимая бѣлая Фландрская угор-
ка или бѣлая Французская пшеница.
4) Озимая венгерка или бѣлая пшеница
Шевалье. 5) Озимая красная угорка
Виттингтона. 6) Озимая неаполитанская
бѣлая угорка. Неаполитанка. 7) Озимая
богемка или бѣлая бархатистая угорка.
8) Озимая желтая многоплодная шот-
ландская угорка. 9) Озимая красная
одесская угорка или красная озимая
пшеница. 10) Озимая красная угорка
Ламмасъ. 11) Озимая красная бархати-
стая угорка. 12) Озимая кровокрасная
пшеница или угорка. 13) Озимая золо-
тозернистая пшеница Базена. 14) Ози-
мая бѣлая бархатистая угорка.—Франц.
Віё <1е Наіе. — Англ. Ней§е ’ѴѴЬеаі.
16) Озимая оскФордская пшеница гир-
ка. 16) Яровая бѣлая шотландская Гун-
тера пшеница. 17) Озимая царская ан-
глійская пшеница бѣлая. 18) Хилійская
пшеница бѣлая. 19) Китайская яровая.
20) Индійская яровая. 21) Варшавская
озимая. 22) Озимая парижская бѣлая
угорка. 23) Озимая красная американ-
ская. 24) Яровая гагаринская бѣлая
угорка. 25) Озимая новозеландск. крас-
ная. 26) Озимая красная угорка. 27) Ма-
ріаноиольская угорка озимая и яровая.
28) Яровая кавказская безуска или гир-
ка красная. 29) Яровая бѣлая сицилій-
ская угорка. 30) Озимая бархатистая
Лампасъ.
С. Ежевки. — Нѣм. Ідеііѵеігеп. —
Франц. Віё Неггіззоп. 1) Озимая бѣло-
сѣменная. 2) Яровая желтосѣменная
(Тг. сошрасіиш Нозі.) — Нѣм. Віпкеі-
ѵгеіхеп. 3) Яровая бархатистая. 4) Яро-
вая красная или меменбурка.
Д. КандіЙки. Яровая красная крит-
ская безуска.—Нѣм. Вінкеі’іѵеігеп, Веп-
^еіѵгеігеп, СгеіізсЬег 'ѴѴеіхеп.
ТгоПіаз X. Вапипспі. I. 45. Жел-
тоглавъ (Сл. Ц.) Купальница (Двиг.) —
Пол. Реіпік.— Чешск. ІТроІіп.— Сербск.
Ріаоіпсіса. ЙаЫап. — Луж. КиІоДпіс-
ка.— Финн. Киііего. — Нѣм. Віе ТтоІІ-
Ыите, Епд,— Франц. Ье Тгоііе.— Англ.
ОІоЬе-Иоѵег. Ьоскег-воѵѵіапз.
ТгоШиа аііаісиа С. А. М. — Рмрг.
на Тарб. Кызылъ-басъ, т. е. красная
головка (Пот. стр.)
ТгоНіив авіаіісив Ъ. Бубенчикъ
(Енис. Травн. Кривош. Меркл.) Жаркіе
цвѣты (Бійскъ). Прикрытъ (вшеі.) —
Якуты АНап-ібЬоІбп-оі (МеіпзЬ.)
Тгоіііив еигораѳив X. Авдотка,
Двдотки (Моск. Малор.) и изм. Андот-
ки, Удотки, Удитки (Малор.) Болдо-
модка (Кыновск. зав. Перм. г. Крыл.)
Бубенчикъ (Ряз.) Бубенчики жел-
тые, вешніе, одномѣсячные (Тв.) Бук-
ли (Кал. Смири. Смол. Ельн.) Буковица
цвѣтная (Смол.) Винки (Вѣнки) (Перм.
Крыл.) Вовча лапа, вовчий копит
(Мал. Волк ) Горлянка (Перм.) Горчиш-
никъ (Сар.) Дрема кошачья (Тул.) Жар-
кіе цвѣты. Желтыя головки (Тв. Пуп.)
Желтоголовъ (Собол.) Желтоголовникъ
(Даль). Желтоглавъ (Даль). Желтоцвѣтъ.
Желтая роза (Смол. Ельн.) Заповки
(Тот. у. Пот.) Козакъ (Арх.) Колбочки
(Влад., шишки, изъ которыхъ дѣлаютъ
ожерелья (Волог. Никол. у. Пот.) Калуж-
ница европейская (АѴіей.) Колтушки
(Волог. Дв.) Коровій вапоръ (Вор. Смол.
Лод.) Коровья трава (Орл.) Кугольникъ
(Даль). Купальница (Моск. Дв. Вят.
Пуц.) Купаленка (Даль). Купавка (Рук.
Балл.) Куриная слѣпота (Смол. Кал.
Пот.) Кучерскія травки (Лал. Вят.) Ле-
щика, Листича(Олон.) Масленка (Гродн)
Дикій мачекъ (Винніусъ). Пересна
(Смол.) Полденышекъ (Смол.) Прикрытъ
(Хоролъ. Черняевъ). Пригрндъ (ІѴіей.)
Сиверушникъ. Сиверущкп (Никол.
у. Волог. Пот.) Мож. быть Синеворотъ
Стар. Рук.) Хмѣль. Хмѣль полевой
(у Поморянъ Арх.) Болотныя шапки
(Ниж.) Широкая голова (Олон.) Шишки
(Волог.) Щепетуха (Олон.)—Русин. Во-
лове око, Валивочко, Головічка. — Пол.
Хаѵііес. — Чешск. ВиЫіпка. — Словакгг
Проііп.—Латыш. Ввеііепе.—Эст. Киі-
Іегкирпй. — Финн. НероЬеіпй. — Груз.
Цхвирисъ-сатехела. Тур. Имер. Мингр.
Ваіа. — Нѣм. Пег АІрепЬаЬпепѣізз, йіе
Зейііііе ВегдгаццвкМ, йіе ОоЧегЫшпе,
йіе ЕпдеІЫцте, йаз СоІйкнор&Ьеп, йіе
Ки§е1гапппке], йег §е1Ье8сЬпееЬаН, йіе
ецгораізсЬе ТгоІІЫите. — Франц. Ьа
Ъоиіе й’ог, Вёвонсиіе Йез топіа^пез. —
Англ. Шоѣе Еіотѵег. ТгоН-ГІодаег. Цвѣ-
ты употр. прежде отъ скорбута, а ко-
рень замѣнялъ чемерицу. Въ Пери. губ.
употр. снаружи отъ опухоли, для чего
его распариваютъ и прикладываютъ
по немногу къ опухшему мѣсту черезъ
тряпку.Также прикладываютъ къ боль-
ному вымени коровамъ, тоже распа-
ренную (Крыл.)
Тгораѳоіит X. Тгораеоі. I. 683.
Повертень. Капуцинъ. Настурція.
Пол. Назіигсуа. — Чешск. Йегізпісе. —
Сербск. ОгадоЦиЪ. — Нѣм, Піе Карпгі-

Р
Тгораѳоіит — Тиа8І1а§о
365
пегкгеззе. — Франц. Ьа Сарисіпе. —
Атл. Іпйіап Сгезз.
Тгораѳоіит таіиэ Ъ. Въ средніе
вѣка Кіоз запдиіпеиз, Цавіигііит реги-
ѵіапит. Фарм. назв. Пазіигііит іпйісшп
а, Сагйашит тарів (НегЬа еі Гіогез).
Воротисолнце. Зузулька (Даль). Капу-
цинъ (въ садов.) Копуцыны (Малор.)
Кастулки (Бѣлов. Пуща Р. В. 1876.
XI. 82). Красой, Красульки (Мал.)
Панова Карасоля. Красавица, Краснот-
іса, Красноха (Даль). Крессъ индѣйскій.
Крессъ цвѣтной (Кондр.) Кресса (Ниж.)
Настурція (въ сад.) Рѣзуха индѣй-
ская. Цвѣтной салатъ (Конзр.) — Лол.
Тиіеска гегісЬа, карисіпзка геіісЬа. —
Сербск. Вга§оЦиЬ ѵесі. — Луж. Тит-
коѵтзке кгазкі — Болг-. Датива. — Арм.
Тарагнткацъ. — Груз. Дедоплнсъ-ква-
вили, т. е. царицыны цвѣты (Сит.) —
Нѣм. Віе ЦпасЬіе Каррег, сііе (Ігоззіп-
йівсЬе Кгевве, ІпйізсЬе, БрапізсЬе Кгез-
зе, Ѳговве Каридіпег-Ктеззе. — Франц.
Ьа бтапйе Сарисіпе, Стевзоп йи Ретоп,
Сгеззоп йез Іпйев, йи Мехідие, Сгеззоп
Сарисіпе. — Атл. втеаі Іпйіап Стезя.
Отеч. Перу. Разводится въ садахъ.
Листья и цвѣты имѣютъ противускор-
бутное свойство. Употр. также отъ ка-
менной болѣзни. Цвѣточныя почки мо-
гутъ быть употр. какъ каперсы.
ТйЬѳг МісЪ,. Ьусоротй. ЕЬЬ. 247.
Трю«ель, ТрЮФли. Заячій хлѣбъ (Заг.)
Изъ многихъ видовъ замѣчательны:
ТиЬет аезііѵиш Ѵііі. — Польскій трю-
фель раст. въ югозап. Россіи; ТиЬет
аІЬійиш Кг. — бѣлый трюфель. ТиЬет
сіЬагіит БіЫЬ. — обыкновенный или
черный трюфель. Отеч. Франція,
Италія и Пьемонтъ. ТиЬет §тізеит
Регз. — сѣрый трюфель, пьемонтскій
трюфель. ТиЬет тозсЬаіиш Вйіі. — мус-
кусовый трюфель. ТиЬет гиіигп Раіі.—
красный трюфель. Отеч. Италія.
Тйііра Тоигп. Ьіііас. КипіЬ.ІѴ.219.
Тулипанъ (въ древности). Тульпанъ.
Тюльпанъ. —- Пол. Тиіірап.— Чешск.
Тиііраи. — Сербск. Дала, Тулипанъ, Ду-
липанъ. — Луж. Тиіра. — Болг. Бужуръ
(м. б. Раеопіа). — Нѣм. Віе Тиіре. —
Франц. Ьа Тиііре. — Англ. Тиіір.
Тйііра Сгѳззпѳгіапа Г. Тюльпанъ
садовый. Желтый тюльпанъ, Крас-
ный тюльпанъ, Ростъ (Даль). Таблакъ
(Урал. Пот.) Луковицы его ѣдятъ во
всемъ Уральскомъ войскѣ. Въ отличіе
отъ Каржинаго Таблака (&а§еа рга-
іепзіз) его называютъ Нашинскій
таблакъ около Уральска. Въ Туркест.
Сары къ-Ляля (Турк. Флора Регеля 39).
Лрск. за Кавк. Арколола.
Тйііра Сггѳ§§Ді Вед. Въ Туркест.
Кизылъ-Ляля (Турк. Фл. Регел. 138).
Тйііра кагаѣаѵіса Вед. Ѵаг. рит-
ригеа. Сарты па Сыръ-Даръѣ Кизылъ-
Ляля (Кат.)
Тйііра ЬѳЬтаипіапа М.ег1Л. Кирі.
Кызы-галдДкъ.— Перс. Оа1і-1а1а(Борщ.)
Тйііра зуіѵезігіз Г. Бѣлый тюль-
панъ. Маленькій желтый тюльпанъ (Са-
мар. Ѵаг. Ігісоіог). — Тат. Карагачъ.—
Бух. Лала.
Тйііра іигкѳзіашеа Вед. Въ Тур-
квст. Байчичикъ. Джау-Казынч ѵбъ
(Турк. Фл. Регеля, р. 135).
Тйггіѣіз §1аЬга Г. СгисіГ. I. 141.
Тиггіз — башня. А далямъ (Тамбов.
Меуег). Башенка, Башенница гладкая
(Собол. пер.) Блеклая трава (Курск.
Горн.) Высоковыйная трава (Кондр.)
Вяжечка (Троцк.) Гайдамака (ІІолтав.)
Заячья капуста (Симб. Веііт.) Курена
(Ниж.) Молодика (Тамб. Меуег). Поле-
вой ленокъ (Малор. Рог.) Пужникъ
(Укр. и Малор. Кален.) Тирлюба (Ка-
сим. у. Русс. С. X. 1874. № 9). Усовная
трава (Вятск. Меуег. Перм. Крыл.)
Трава Усъ (Перм. Клеп.)—Пол. XV іе-
іупка, ѴѴіегусика. — Чешск. Ѵёйепка.—
Сербск. Тотапіка (род.) Ѵеіікі ргозіге!
(Рапс.)—Луж. ХѴёгои-ка.— Финн. Рбік-
куЬеіпа.— Тат. Узюнь-кашъ (Тавр.)—
Нѣм. Вег^кгеззе, ТЬигіпкгаиІ, ТЬигш-
коЫ. ХѴаІйкоЫ. — Франц. Ьа Тоит-
геіе. — Атл. Тоѵег Мивіагй. Въ Перм.
и Вят. губ. траву пьютъ отъ у совья
или колотья (усовь, усовье — летучій
ревматизмъ по Крылову; колотье или
внутреннее воспаленіе по Далю), отъ
разбитія крови, отъ уразу (Пермск.
Крыл.)
Тивѳііайо Тоигп. Сотроз, V. 203.
Отъ лат. Тиззіз, кашель, и адете, т. е.
растеніе, уничтожающее кашель. Бѣло-
копытникъ (Дв.) Мать и мачиха (Кауфм.)
Подбѣлъ.— Пол. РойЪіаІ.— Чешск. Ие-
ѵёізіі (Рг.) РойЬёІ, Пеѵёзіі, ПеѵавіЦе,
Марку, РойЬёІісе, ВаЬиза, Ьоризісе. —
Сербск. РойЬуеІ. — Финн. Ьезкепіеіііі.—
Нѣм. Йег НиЙаііісЬ, Еоззішѣ — Франц.
Ье Тиззііаге, Ье Тасопиеі. — Атл.
Сокз-Гооі.
Тиээііаёо ПагГага Ъ. У древнихъ
Грек. ВесЬіоп (Діоскор.) СЬашаІеисе. У
Римл. СЪатаеІеисе, ЕатГи§іит. Фарм.
назв. Рагіага. з. Тивзііа^о в. ІТгщиІа са-
Ъаіііпа 8- ВесЬішп з. Рез Авіпі 8. Ріііиз
апіе раН-ет (НегЬа еі РІогее). Бѣлоко-
пытникъ (Отеі. Домашн. Леч. и разя.)
Бѣлокопытень (Ьіпй.) Двоелистникъ
(Спіеі. Дом. Леч.) Двуличвикъ (Дом. Леч.)
Камчужная трава (Пермск. Крыл.)
Квить простая (Кондр.) Колорѣчиая тр.

386
Ти88І1а®о — Турка
(Кондр.) Копыто лошадиное тр. (Кондр.)
Лепешникъ тр. (Кондр.) Лѣсной Лапуш 
никъ (Ниж.) Ладуха студеная (Вят.
Меуег). Водяной лапухъ (Сар.Ципр.)
Папушничекъ полевой (Шенк. Костр.)
Лапушникъ мелкій (Арх. Меркл.) М а и а
/Кал. губ. Мещ. у.) Матерникъ (б-шеі)
Маточникъ (Влад. Орл.) Матышникъ
(Мог.) Мать трава. Матца (Стар. Рук.)
Мать и Мачцха (Кондр. и вездѣ).
Цвѣтъ Мать и Мачихинъ (Кондр.) Ма-
чида (Стар. Рук. Пери. Новг. Пск. Каз.)
Мачишпикъ (Малор.) Мачихино лицо
(Далъ). Односторонникъ (Алт, Верб.)
Опухольные листья (Арх.) Подбѣлъ
(Кондр.) Подбѣлъ меньшій (Кондр. и
во мног. мѣст.) Підбілъ (Малор.) Под-
бѣлъ (Малор. Рог.) Подбой (Бесс.) Ран-
ныкъ (Умань). Царь зелье (Черн.) —
Русин. Підбіль. — Пол. РойЬіаІ розро-
Іііу; Коньское копыто, Княтъ (Мик.) —
Ѵеіиск. ВеѵёзП, йеѵёізіі, копзке коруіо,
ройко’ика.(Рг.) ВаЬиза, РойЬёІісе,. Марк.
Серба:. Подбео, Подбѣл, Подбил. —
Болг. Подбила. — Луж. Копз'асе кору іо,
Коруіпік, К,іе\ѵ)а8еІо Іоріепо, ШехІаг.—
Латыш. ЬеЬрез. — Эст. Раізи ІеЬей,
лтагза каЬ)ай, хѵаезіе Іазіе Іе.кесі, гіізо
гоЬі. — Финн. Неѵоізеп-каѵіо. — Арл.
и Тат. за Кавк. Кецъ-какаръ (Сит.) —
Мордв. Одавань - чама. — Чуваш. Хо-
бахъ-вуды, т. е. лапушная трава. Ама-
хобйхъ, т. е. лапушная мать (Мих.) —
Груз. Виритерпа (Кахет.) — Имер. Тир-
зе-бама, Джарисъ-тепа (Сред.) — Ции.
Суянында япрогъ(Крымъ).—Сарты или
Кирг. Кока.—Нѣм. Петеіпег НийаііісЬ,
йег ВгпзіІаііісЬ, ЕзеІзІаііісЬ, йег Возв-
ЬпГ, йег ЕзеІзЬиГ, йіе Егйкгопе, йіе
М&ггЫите, йаз РГегйеГиззкгаиі, йег
КоззІаШсЬ, ВгапйІаііісЬ. — Франц. Раз
й’апе, Тасоппеі, НегЬе йе 8і. <}шнп,
Ріей йе Роиіаіп. — Англ. Соттоп Ваг-
іага. Соіі’з іооі, Виіі’з Гооі, Ногзе-ЬооГ,
СоидЬ-ѵогі. Употр. въ медицинѣ при
болѣзни дыхательныхъ органовъ, по-
носѣ и золотухѣ. Свѣжіе листья при-
кладываютъ снаружи при воспаленіяхъ,
а сокъ ихъ отъ золотушныхъ нары-
вовъ и въ составъ весенняго .теченія
соками растеній. Листья входятъ въ
составъ груднаго чая, Зресіез ресіо-
гаііз арусск. Фарм. Въ народной меди-
цинѣ имѣетъ тоже большое употребл.
Въ Волог. губ. прикладываютъ чтобы
произвести нарывъ; а въ Пермск. губ,
листья, истолченные въ кашицу, при-
кладываютъ къ вередамъ, несозрѣв-
шимъ нарывамъ — камчугамъ, откуда
и названіе Камчужной травы (Крыл.)
Въ Другихъ губ. тоже употр. внутрь
отъ грудныхъ болѣзней, кашля,удушья,
водяной и золотухи, а снаружи при го-
ловной боли, къ ранамъ, опухолямъ.
Тиззііа^о Реіавііѳв ѵ. Реіазііез
ѵпі^агіз.
Турка Г. ТурЬіп.КипіЬ.3.90.ТурЬе
древ. можетъ быть отт, ТірЬоз, болото,
но болѣе вѣроятно, что отъ ІурЬоз,
дымъ, і.урЬеіп, сжигать, потому что по-
чатки какъ бы обгорѣлые. Тірііе древ-
нихъ есть Тгііісит топососсшп. Оро-
бинецъ (Сл. Ц.) Палбчнпкъ. Пыжъ
(Даль, иск.) РагозА, Рагозъ, Рогозъ.
Ситникъ (Даль). Шумиха (въ Уф.) —
Русин. Палки. — Пол. Ойураіка, Раіка,
Раікі, Водойа, Водогіе, Водозг.— Чешск.
ОгоЬіпес (Рг.) Котіпаг, РаІасЬ, РаГіс-
ку. — Сербек. Водох. — Луж. ВоЬойй,
Водой. — Латыш. ’ѴѴаЫііез. — Эст.
Нипйі кигікай, Зоо тй&дай. — Финн.
Озтапкйаті. — Груз. Лило (Сит.) —
Имер. Лель (Сред.) — Нѣм. Віе Киріег-
кеиіе, йег ЬбзсЬкоІЬел, йіе ЙоЬгкоІЬе,
йіе ТгісЫегкоІЬе.—Франц. Ъа Маззеііе.
йопс йе Іа Раззіоп *). — Англ. Саі-іаіі,
Саі’з Таіі.
Турка апдиаШ’оІіаХ. Бадья. Кіях,
Кіяшокъ (Мал. Волк.) Клобуки, Кло-
буки поповскіе (Твер. Ост.) Оробинецъ
(Сл. Ц.) Горобинецъ. Палочникъ (Сл.
Ц. Вят. Малор. Рог.) Початки (Приарг.
кр.) Чертоиалочникъ (Вят. Вешт.) Пу-
ховка (Могил.) Рогожникъ (Вятск.) Ро-
гоза **) (повсюду). Рогозъ (Сл. Ц.) Ро-
гізъ (Мал. Сред.) Рѣчной тырлычъ
(Вятск. Леи.) Султанчикъ (Малор. Рог.)
Филатика (Мин. Бошнякъ). Чаканъ
(Земл. Войск. Донск. (Зйій. Ворон.) —
Кирг. Куга (Ворщ. Зап. Ак. Наукъ). —
Тат. и Башк. Иганъ, Ирганъ, Діэца.—
Калм. Коренья — Сага, а трава — Са-
гезунъ.
Турка ІаііГоІіа і. У Виргил. ТЛѵа
раіизігіз. Бадья. Бобы (молодые стебли,
которые ѣдятъ только сырыми) и Ча-
канъ (корни, которые ѣдятъ только
печеными). Около Уральск. Хорошх. —
Бочарная трава, Куга (назв. травы)
и Цвѣтуха (назв. початка Кал. Пот.)
Кивухъ (Курск.) Кіевка (Бѣлор. Нос.)
Кіяхи (Малор. Стар. Банд.) Кубысъ
(Екат. 6(11 й.) Куга (Кал. Сар.) Коловѣп
(Вил. съ пол.) Моралка (початокъ на
Иртышѣ выше Омска). Мячка (Малор.
*) Названіе, происшедшее оттого, что
на изображеніяхъ страждущаго Іисуса
Христа съ терновымъ вѣнцомъ на го-
ловѣ, въ рукахъ Его, въ видѣ скиптра,
рисовалась ТурЬа ІаііГоІіа (Ргіог. 189).
**) Изъ нея дѣлаютъ ковры или ро-
гозы, рогожи.

Турка — Штпв
Рогов.) Купорная или тростниковая
Осока (Арханг. Костр. Меркл.) Осока
озерная (Шенк. Костр,) Оробинецъ (Сл.
Церк.) Горобынникъ (трава Умань).
Палки (цвѣты). Палочникъ (Оііісі.
Сто.)ТІалошникъ. Чернопалка(Перм.)
Чертова палочка (Перм.) Чертопа-
лочникъ (Вят.) Пердунъ (\Ѵіе<1.) Плю-
щей (Впл.) Початокъ (Кал. Смпрн.) По-
чатки (Курск. Ряз. и др.) Пуховка (Мо-
гил.) Пшеничка (Обл. Сл.) Пыжъ, Чижъ
(Ряз.) Рагоза, Рогозѣ, Рогозъ (Мал.
и Ср. Росс.) Рогізъ (Срд.) РОГОШЧі и
искаж. Рекогизъ (’ѵѴіесІ.) Султанъ (Обл.
Слов.) Султанчики (Маа, Рог.) Тир-
личъ. Тырлпкъ (ѴѴіесІ.) Чаканъ, Чака-
ны, Чаконъ (разн.) Чортъ (Вятск.) —
Пол. РаЖ тдкге (Стар. Банд.) Коі'о-
\ѵіе), Ворога, Раіка н'ойпа. По Мик.. —
Ожипалка. — Чешск. Оробинецъ, Па-
лахъ, Палички (Микуцк.) Раііску (Маі.)
Сербек. Во^ог еігоіівЕі. — Мордв. Мохш.
Санди. Эрз. Сенди.—Тат. Башк. Иганъ,
Ирганъ, Діада. — Калм. назыв. корень
Сага, а траву Сагезунъ.—Яхугп. Огдбі-
бЬйззе, Ог§бі бЬйзза (Меіпзѣ.) — Финн.
Ізо-озвіапкааші. — Нѣм. Піе ЬгеііЫаІ-
36?
(ті^е Кир&гкеиіе, ЗитрГкоІЬе, Витз-
кеиіен, Зсѣтаскегбигіеп. — Франц. Ьа
СЬапйеІІе, Іа Маззе Й’еаи, Іа Маіеіаззе,
Іа Оиеноиіііе, Іе Возеаи Йе Іа Раззіоп,
Іе Возеаи йез ёЕапоъ, ВаисЬе, Санпе йе
Йопс. Маззе Йе Возеаи. — Лям. Виіі-
г>е^, Веей-тасе, ’И’аЕег-Тогск. Саі’з-
иіі.
Дополи ені я:
Тесіопа— Бѣлочашникъ (Даль). Тес-
іопіа §гапйІ8 — Тека. ТеІерЬіипа? —
Хлйбникъ (Даль). Теігасте фіайнсогшз
Науп. — Рогосѣменникъ (Карел.) Те-
ігапіЬега іідизігіпа №зез.— Сальное де-
рево (Бекет.) ТЬгуаІІіз — Свѣтильня
(Даль). ТгісЬосІайаз—Власовѣтка(Даль).
ТгісЬозапІЪез — Власоцвѣтъ (Даль).
Тгі^иёга Саѵ. — Горлецъ (Даль). Тгі-
§опіа?—Тараканникъ (Даль). Тгіойіа—
Трезубка. Тгірвасит — Дыравнкъ (Амб.)
Тпзёіит — Прищитинка (Кален.) Тгі-
хІ8 — Раздирникъ (Даль). Клещовиня,
трава (Кондр.) ТиЬегсиІагіа—Бугринка
(Заг.) ТиЬиІагіа—Дудчатка (Даль). Ти-
ліса — Гвоздички меньшія полевыя
(Кондр.) Тиг^еніа — Петрушечникъ.
И
Шех Еигораеиз В. Ьедиш. П.
144. Каменный дубъ (Амб. ош.) Колю-
чій дрокъ (пер. прежн. назв. Сепізіа
зріпоза). Золотохворостъ (Кондр.) и
ошиб. Золотохвостъ (Амб. Рего). Тернъ
(Лев.) Дикій терновникъ (Лѣсн. журн.)
Утесникъ (Щегл.) — Пол. ТЛоіосктові,
Коісозіі, Зііон’іес. — Чешск. Ніойаз (Рг.)
Ніойаг (81.) — Сербек. біайіз. — Луж.
Каіаіс. Каіатсу росспѵ. — Нѣм. Меег-
Ьіпзе, Несквате, Нескеизате, ЗіесЬдіп-
зѣег, “-етеіпег ЗіасЬеІдіпзіег, Наз-
реИоі'п, Неійе§іпз1ег. — Франц. 6-епезі
ёріпеих,' Вгизс, Наиі Лопе, А)опс, Йодс
тагіп, А)опс диеие бе гёиагб, Йопс ёрі-
пеих, Ьапйе ёріпеизе. Ѵі^оеаи, Заіпіоіп
Л’Езрао'ае. А)опс огйінаіге.—Атл. Сот-
іііоц Рцгге ог УѴЪіпе, Еигореап Гигге,
Погзе, Ргіскіу Вгоот. Ткогп-Вгоот.
Шіисив КипШіі Моа. Вазеіі. XIII.
2. 424, 462. Улдюкъ, Меллокъ. Отеч.
Мексика. Рекомендовалось какъ сур-
рогатъ картофеля, но не вошло въ при-
мѣненіе.
Шти.8 В. Іігііс. Берестъ. Вязъ.
Илимъ, Илемъ, Ильма. — Русин. Иль-
мі.— Пол. ІѴцг, Вггозі, Пто^е йггеиго,
Пет, Пт. — Чешск. ЛІта, Літ, Іігпек,
Ѵаг, Вгзі.— Сербек. Вгезі, Вгіезі, Вгізі.
Вез. — Луж. Еот, IV) аг. — Болг. Дряво
черно. — Имер. Тела. — Лезг. Харала.
Абх.—Ахецъ. Груз. Копити. Сванет.—
Цкюмра (Сит.) — Финн. йаіаѵа.— Сарты
Караманъ. Въ Ходжептѣ Кайръ ягачъ
(Кушак.) Аино на Сахал. одинъ видъ—
ОЬіи (лубъ на ткани). Тоже Кагопіпі,
Кагапі (8сЬт.) — Нѣм. Пег Низіег.
Трег, йіе Піте. — Франц. Ь’Огте. —
Англ. Еіт.
Штиз атѳгісапа Ъ. Бѣлый вязъ
(на всѣхъ язык.)
Шти8 еатревігіз 8т. У древн.
Грек. Ріеіеа. Представляетъ 2 разности:
Пітиз сатрезігіз йепийаіа и Цітиз сат-
резігіз зиЬегоза (Піт. зиЬегоза).
ІПтив еашреаігіз Пѳпийаіа. Бе-
реста, Берестъ. Вязъ (во многихъ губ.)
Илимъ (РаП.) Илемъ (Ворон.) Ильма.

368
Шпшз — ІГтЫІісиѳ
Ильмъ, Ильмнякъ. Илевъ (Кот. Сѣни.)
Караичъ, Карагучъ.— Самоі. АѴіпкзхпа.
Пол. Розроіііу ѵѵіах. — Чешск. ,Ті1щ, йі-
Іеш, Літа. — Сербск. Вгезі ртозіі, Сгпі
Вгезі. — Луж. "ѴѴ]ах. — Тат. и русск.
въ Приму Кага^аізсЪ, т. е. черное де-
рево.— Тат. въ Эрив. губ. Нальбантъ *),
Нарвантъ — Тат. въ Тиі/іл. Косъ-кара
(Сит.) — Корея. Ильму (Олон. губ.) —
Чуваш,. Имля. — Мордв. Мокш. Укса.
Эрз. Маразъ (Пенз.) Уксюнъ (Влад.) —
Тат. йопке (Раіі.) — Тат. 'Екат. Кара-
агачъ.— Тат. Вятск. Чигай (Меуег).'—
Воі. Бюлдрегенъ,— Вотяк. Нило (Вят.)
Латыш. СоЬЬа. — Эст. .Таіака. — Груз.
Копити, Т(Ь)ела (Эр.)—Гиляки Нагпді.—
Голъды на Амурѣ и Олъчи Мііз5)'і§с1а,
ѵеі. МйЦі’ідйа. Голъды па Уссури —
СЬаіІа. — Манегр. Мопбп (Мах. 247). —
Бух. СийзсЬипі. — Перс. Хагстапсі, бші-
зсЬшп, ВагасЫл РазсЬа, т. е. дерево
мухъ.— Узбек. Ззайіа.—Нѣм. Вег Вегд-
гіізіег, сііе Еіте, сіег Ееійгіізіеѵ, біе
Ееійиіте, Йег ПтЬаит, Йег ЬеітЬаит,
сіег ВйзіЬаит, йіе Зіеіпііпйе, йіе діаііе
Піте, йег АѴеіззгйзіег, йаз ТзорепЬоІг.
Урег. — Франц. Ь’Огте сЬатрёіге,
Ь’Огтеап. Огте заиѵаде, Огте огйі-
паіге, Огте соттип, Огте Ыапс, АгЬге
а раиѵге Ьотте, Огтіііе, Ургеаи, Нір-
гёаа, СГтеаи. — Англ. Тііе ЕидІізЬ Еіт,
Соттоп гоидЬ ог Ьгеайіеаѵей ѵѵіізск
Еіт.
Нітиз сатрезігін ѵаг. ниЬѳгоза.
Зуп. Пітиз зиЬегоза. Берестина (Ойій.
Укр.) Берестокъ (Мал.Сред.) Берестъ
(бол. ч. Росс.) Бересть и изм. Верескъ
(Курск.) Илимовникъ (за Байк.) Иль-
мевникъ (Кондр.) Пробочный Ильмъ.
Карачникъ, Карагачъ, Караячииа
(Укр. Черн.) Караачъ. Карагучъ (но
Волги и Тереку). — Пол. Вгиозі, Вгзозі
когкоѵгу. — Чешск. Вгезі. — Сербск.
Брест. — Груз. Т(Ь)еламуши. — Тат.
Кага-адаізсЬ, т. е. черное дерево (по
цвѣту сердцевины). Эльме (Кумыкск.)
Сит.—Мот. СЪа^аез.—Калм. Еітйе.—
Голъды СЬуггеЬафа ѵ. 2)ёйзіка, 2ё1цка
(Мах. 24). — Нѣм. Когкиіте, Когктй-
зіег. — Франц. Огте йтдиеих, Огте
Ііёде. — Англ. ТЬе Согк Ьагкей Еіт.
*) Пітив сатрезігіз зиЬегова, къ ко-
торому привиты маленькія вѣтвя дру-
гаго какого либо Штив’а для образо-
ванія кроны, назыв. Нальбандъ или
точнѣе Нальбяндн (что буквально по
татарски составлено изъ двухъ словъ:
наль — гвоздь и бянди -— повязка,
Этимч» же именемъ называютъ также
и Пітпв сатрезігіз йепнсіаіа (Сит.)
ТЛтиз ейиаа ИШ Вязъ, Вязана,
Вязовина. Берестокъ (Сред) Берестъ
(Бесс.) Габйна (Гродн.) Илька, Ильмина,
Лемъ (Черн. Консп.) Лимакъ (польск.)—
Пол. Ѵ/іех, Вгзозі, 6аЬ, СаЫпа, Корак,
Корасиупа, Ьіт, Ьітак.— Чешск. АѴаи.—
Сербск. Бе.чи Брест, Вез (Панч.)—Перм.
Сиръ. — Вотяк. Сирпу (Меуег). Лулъ-
пу (Сарап. Серг.) — Мордв. Сёлае. —
Чуваш. Хорами (Влад. Греби.)—Мордва
въ Пенз. губ. Селей. Мокш. Сели. Эрз.
Селій. — Латыш. ѲЬоЬе. Заизѵеезсііі
(Раіі.) — Эст. Кйпаріій, рии, Кйпа рии,
Кйпаграа-рии (ЛѴіей.) Йаііаказ (Раіі.) —
Финн. Ра) и (Раіі.) Купйуаіаѵа. — Арм.
Кнцни. — Нѣм. КІеіиЫШгі&е Піте,
Воіііе Кйзіег (РаП.) ВсЬ-п-агге ВШег,
ВаисЬііпйе (Воз.) Ьапдзііеііде Вйзіет,
ЬіпйЬазі, ВазНіпйе, Вазііігае (Наупе).—
Франц. Ъ’Хрегеаи (РаП.) — Лям. Зтаіі
Іеаѵей Еіт Употр. на разныя издѣлія
вообще и особенно на колеса къ во-
замъ. Кромѣ того ильмовый хворостъ
дается въ кормъ рогатому скоту и ов-
цамъ въ Мартѣ и Апрѣлѣ какъ крово-
очистительное средство (Тат. въ Каз. г.)
Штиз топіапа *) ТО.. Вязъ (Ни-
жег. Самар. Вор.) Берестъ (Волын.) Бе-
рнетъ (Полт.) Илемъ (Укр. Черняевъ).
Илимъ, Ильма, Ильмина (Ьіпй.) — Пол.
“ѴѴцх розроіііу (Вил. Ков.) — Молд. Ве-
нишъ (Бесс.) — Финн. А1а)а, йаіаіп,
•1а1а)а, Куперраа. — Гиляки на Сахал.
СЬагізсЬ (61еЬп.) — Голъды Сііаггасѣё
(Мах. 246). — Аніл. ІѴусЬ Еіт, ІѴусЬ-
Нахеі. Употр. на разныя издѣлія и осо-
бенно на оглобли и вязья къ санямъ.
ІТІѵа X. Піѵасеае ВЬЬ. 135. Мѣшеч-
ница (Собол.) Водяное масло (Сеогд. зиЬ
Шѵа ргипі&гшіз). — Пол. Ч'аіка. Еле-
ница (Мик.) — Чешск. Рогозѣ— Сербск.
Рогазі. — Луж. ’ѴѴойпііѵе зеіе, Рёгозѣ—
Нѣм. О аз Ѵ/аіі, йіе Шѵе. — Франц.
Ь’Шѵа, НётЬе а Іа Тогіне. — Атл. ВіЬ-
Ъоп Ьаѵег. ІѴаП-Заіаі;.
Иіѵа Еасіиеа Г. У Діоск. Вгуоп
іЬаІаззіоп. — Ніья. Заіа.і Шѵа, Меег-
заіаі;, МеегІаіНсЬ, ЗсЫаисЫайеп. —
Франц. Ваііие йе іпег, СЫсогёе йе шег.
Аніл. Оузіег дгееп— любимое кушанье
англичанъ. ВеИпсе бгееп Ьаѵег.
ІТтЪіІіеиа ВС. СгазвпІ. Ш. 399.
ПтЬіІіспз знач. пупъ. Всѣ назв. перев.
Пупъ женскій трава, Пуповная трава
*) Въ Рук. Рупр. этотъ видъ харак-
теризуется такъ: Еоііа зиЬзѳззіІіа Іопде
асишіпаіа зирга ораса, зсаЬга ѵе! зса-
Ьеітітпа, т. е. листья полусидячіе, длин-
иозаостренные сверху, болѣе или менѣе
жесткіе.

ПтЬШсия — ІТгііса
369
Кондр.) Рѣпка (Карел.) — Пол. Птоси-
пік, Ререк, Рероіѵпіеа, Рероичес. —
Чешск. СутЬаіек. — Сербск. Рпракѵі-
са.-~Нѣм. ИаЪеІктаиі, ЬГаЪеІвсЫаисЬ.—
Ф>ранц. Ь’ОтЬіііс, І/ОтЬШдие. — Англ.
Нірхѵогі, Ыаѵ.'е'пѵогі.
ІТтЪШсив рѳшіиіітів ПС. Фарм.
назв. ІТтЬіІісив Ѵепегів 8. Соіуіейоп
(НегЬа). Пуполистникъ трава (Кондр.)
Пупочная трава (Даль). Рястъ, водяная
ряса (Малор. Стар. Банд. съ пол.) —
Пол. Виза зѵіеігхиа.—Нѣм. Пег Ѵепиз-
паЪеІ.— Франц. Ье ЛотЬгіІ йеѴёпиз.--
Англ. Кібпеу-'ѴѴигі.
ТРтЪіІісиз аріпозиз ПС. Рѣпка
(Сиб. РаП.) Розологъ, Разлогъ (Сл. Ц.)
Скрипунъ (Левч.) общ. съ 8ейшп.
ІГпсагіа ОатЫг ПохЪ. ВиЬіас.
IV. 347. Доставляетъ Гамбиръ, СгашЬіг,
6-иііа бгашЬіг, СаіесЬи раііійит, Ехігас-
іит Ппсагіае Каіа^атЬа, Тегга )аро-
піса. — Нѣм. СатЬіт-СаіесЬи. ОатЬіг-
ехігасі. — Франц. СасЬои сіаіг. — Атл.
Раіе СаіесЬи. Отеч. зап. пол. Индіи.
ІТпопа аготаііоа Пип. Апопас.
I. 88. Нынѣ НаЬгеііа аготаііса А. ПС.
Сѣмена извѣстны подъ именемъ Ма-
нигуетскаго чернаго или Гвинейскаго
перца. Мапі^пеНе, Хе§ег- ой. Оиіпеа-
ріейег. Отеч. Гвіана и Антил. о-ва.
Ипопа ойогаіа Пип. Зуп. Ь'ѵатіа
обога.іа Ь. Доставляетъ извѣстные духи
Пап^-Ііап^, Иланъ-Жиланъ. Отечество
Остъ-Индскіе о-ва.
ІТгапіа эрѳсіова ТѴ. еі К. Мизасеае
нынѣ Каѵепаіа шайа^азсагіепзіз Роіт.
Равенала. Дерево путешественниковъ
(пер.)—Нѣм. КеізеЬаит,—-Франц. АгЬге
йе ѵоуа^еигв. Отеч. Иль-де-Франсъ.
Мадагаскаръ. Сокъ листьевъ употребл.
въ питье.
ІІГѲЙО Регз. Птейіп. ВЬЬ. 3. Ржав-
чина, Ржевка. Ржа. Иржа. Головня.
Омаръ злаковъ. —ѵ Пол. Йпіеб, Згие-
йо^а. — Чешск. Зпёі. — Сербск. Зпіеі.
Главница, Црн. — Луж. 2егхаѵ, Пйагг
(эиЬ ВиЬщо). Ѵ/от.іаС - (зиЬ ЙиЬі^о,
Етіпеит). — Нѣм. Пег ЗіаиЬЬгапй, 2еі-
ІепЬтапй, Козі, Вгапй. — Франц. Ьа
Воиіііе. — Англ. ІГтейо.
ІГгесІо КиЬі§о ѵѳга ПС. Ржав-
чина. Медвяная роса. — Пол. Вйга,
Ошаг. — Сербск. Медльика. — Нѣм.
МеЬІіЬаи.
ІТгейо зеёѳѣит Регз. Зуп. ІІ8іі1а§о
СагЬо Тиі. ІІ8іі1а§о зе^еіит Піііт. Го-
ловня. Зона (Малор.) Летучая головня,
Сухая ожига (Заг.) — Русин. Снітій,
Снітиця, Головня. — Пол. Ргаъ'йгіѵга
зпіеё. — Нѣм. Пет Г1и§Ьтапй, йег Ое-
ітеіЙеЬгапй, бег ЬГа^еІЬгапсІ, йег Кивв-
Ьгапй, НаІегЪтаий.— франц. Ь’Птёйо.—
Ьа Сагіе. СЬагЬоп бе Ыё. Ьа ХіеПе
Воззе. Различные виды этого рода по-
ражаютъ зерна злаковыхъ растеній.
ПгЬіса Тоигп. Игіісас. XVI. I. 39.
Отъ йгете — жечь. Крапива, Кро-
пива. — Русин. Кбприва. — Пол. Рокг-
вуѵа, Корггуѵа. — Чегиск. Корі'іта (Рг.)
Рііісе (ЗІ.) Жиглава (Мик.)—Сербск.
Коприва, Кроппва, Ожигавшія, Жара.—
Финн. ЬГоккопеп. — Нѣм. Піе Ыеввеі.—
Фраиц. Ь’Огііе. — Англ. Хеіііе.
ІТгіісасаппаЪіпаХ. Остяцкая кра-
пива, Сибирская крапива. — Бух. СЬа-
ІасЬеі і'Оеог^.) — Кирг. Кышма-курай,
зудный стебель (на Тарбагатаѣ Пот. и
Стр.) — Нѣм. ИевзеІЬапГ, ЗіЬігізсЬе
НапГпеззеІ. — Франц. Отііе йе ЗіЬёгіе.
Изъ волоконъ ея приготовляютъ ткани.
ІТгііеа йіоіеа Г. Спійіоп (у Гппп.)
Спійе, АсаІурЬе (у Діоск.) Фарм. назв.
Пгііса таре. Жалива. Жгучка. Жегала
(Тв. Каш.) Жигала (Тв, Пуп.) Жигалка.
Крапива (бол. ч. Росс.) Крапива боль-
шая, жгучая, стрекучьная, простая,
Кропива жолюча (Малор.) Кострыка
(Ряз.) Стрекйва (Пск. Твер.) Стрекавка
(Пск.) Стрекавина (Новгор.) Стрекива
(Пск. Тв.) Стракйва (Тв. Каш.) Стре-
кучка, Стрекаша (Тв. Пуп.) — Русин.
Кропива. — Пол. Чешск. Коргііѵа іѵёізі;
йёЬаѵка, РгЬіаѵа, РгЫіпка. — Сербск.
Коргіѵа ѵеііка, жара. — Луж. Коргіта,
кгорітѵа, кг)еріс. — Болг. Коприва. —
Латыш. Ьееіав паЫез. — Эст. Кб§е-
зей, кбтѵе пбдезей. — Финн. Миккопеп.
РоШіаіз-попкопеп. — Корел. Шилой,
Шилоэ (Олон.) —Вотяк. Пушнеръ (Са-
рап. у.) — Перм. Печеръ, Петчеръ (Рог.)
Мордв. Мокш. Сери-палаксь. Эрз.—
Сере-палаксъ. — Чуваш. Вѣтрёнь (т. е.
Жжетъ) Мих. — Тат. Шалканъ-кин-
деръ, Кечерканъ (Кир.) КіізсЬіізсЬап
(въ Крыму). Чалканъ-чачакъ (на Алт.)
Кче-канъ (Вятск.—тоже и П. игепз).—
Кирг. Сейзиръ, Кирткенъ (Кир.) Ибе-
лёкъ. — Башк. Керстанъ. Кетсканъ.—
Грек. за Кавк. Цикунида (Сит.) — Арм.
Егинджъ, Банджаръ. — Груз. Имер.
Гур. Тчпнтчари, Джиитчари (Эрист.)
Джинджарп (Сред.) тоже и Й. игепз. —
Мингр. Тчутчеле (тоже п ІТ. игепз). —
Якут. Ііугу-оі. Піугу-оі (МеіпзЬ.) —-
Аино па Сахал. Наі (8сЬш.) — Гиляки
Нізк (СгІеЬп.) — Олъчи и Голъды Рікіа
(Мах. 246). — Нѣм. Юіе ^гоззе Вгепп-
певвеі, Огозве Певвеі, Поппегпевзеі. —
Франгг. Сггапйе Отііе. — Англ. Соттоп
Хеіііе. Листья употр. отъ кровотеченій
всякаго рода, при начинающейся ча-
хоткѣ, поносѣ, ломотѣ, а снаружи, въ
видѣ сѣченія, при пораженіи парали-
чемъ разныхъ членовъ. Корень и сѣ-
24

370
Пгііса — Ѵассішит
«еиа состав-’йЮ’гъ народное средство
отъ гіистовъ и поноса. Молодые листья
 употр- вЪ а ЛЛЯ куръ и коровъ со-
ставляютъ цѣлебную пищу. Изъ воло-
конъ можетъ выдѣлываться ткань. Ли-
стьями окрашиваютъ въ зеленый цвѣтъ
а корнемъ въ желтый. Въ Перм. губ.
корни считаются хорошимъ средствомъ
отъ лихорадки, для чего ихъ настаи-
ваютъ вмѣстѣ съ чеснокомъ на водкѣ
въ теченіе 6 дней и этимъ настоемъ
натираютъ больнаго и даютъ внутрь
по 3 ложки въ день. Пгііса сііоіса счи-
тается полезною отъ грудной, камен-
ной болѣзни и паралича. Свѣжій сокъ
Пгііса цгепз употр. какъ прохладитель-
ное средство и при кровохарканіи. Пре-
дохраняютъ скотъ отъ заразы если кор-
мятъ крапивой. Въ Моск. губ. молодые
цвѣты пьютъ какъ чай, одну щепоть
на 4 чашки, для разбитія мокроты.
Въ Волог. — отъ грыжи; во Влад. и
Ворон. отъ удушья.
'Пгііса піѵѳа Б. См. ВоеЬшегіа піѵеа.
Пгііса ріІиІІГега і. Фарм. назв.
Пгііса готапа (НегЬа). Римская крапи-
ва (пер.)
Пгііса игепз Н. Жалива (Малор.)
Жгучка (Екат. Бѣл.) Жигучка (Мал.
Вор. и др.) Жигавица (Екат.) Жигав-
к а (Малор.) Ж и ж к а (Екат. Огип.) Ж ы-
жуха(Умань). Крапива мелкая (бол.
часть Росс.) Крапива-жгучка (Полт.
Авг.) Крапива жигуш(ч)ка (Южн. Росс.)
Озжиха, Огонь крапива (Даль). Стре-
кава, Стрекива, Стрекавка, Стрекави-
ца (Пск. Твер.) Стрекучка (Курск.) —
Русин. Жигавка, Жаруха, Жалячка,
Жалива, Жгучка. — Паріука. — Пол.
2е§а^ѵка, 2а§а^ѵка, Йадаѵіса, Йусгка,
Сінрка. Рокггуѵга гдаѵка. — Чешск.
Коргітеа, Кторічѵа. — Сербск. Кортіѵа
таіа. — Луж. ѴѴбІгйѵа, АѴохаЬаІса, Ко-
ргітѵа, ЙаЬаІса. — Болг. Коприва гриц-
ка. — Груз. Джинчари, Чинчари. —
Арм. Чинджори. Абх. — Ахвацъ, Ах^-
ацъ. — Рач. Имер. Джинджари. — Грек.
за Кавк. Агріо - цикунида (Сит.) Абх. у
Сухума ахваца (Черн.) — Самог. биіѵб-
поіпегу (Ков.) — Латыш. ВіЬкай паігез.
Эст. 8еа пйдезеб. — Финн. Ваиіапок-
копеп. — Мордв. Мокги. Пургиня-па-
лаксъ. Эзр. Пургине-палоксъ. — Ботяк.
Бигеръ-пошнеръ (Сарапулъ). На чуваш.
тат. груз. и др. также какъ и Пгііса
сііоіса.—.Ніб.ѵ. Сіе кіеіпе Втеппеввеі, біе
Наагпеззеі, біе НаГегпевзеІ. — Франц.
Ь’Огііе §гіёсЬе, Іа реіііе Огііе, Ь’Огііе
Ьгиіапіе. — Англ. Зшаіі ІЧеіЫе. Употр.
также какъ и предыдущій.
Пзпеа Но$т. Пзпеас. ВЬЬ. 120.
Чихрица. Борода лісова (названія
Пзпеа ЬатЬаіа), — Пол. Ракова, \Ѵіок-
нотозі. — Чегиск. Ргоѵазодака. — Сербск.
йогоѵеи. — Луж. Втобабіка. — Имер.
Хавси (разные). — Нѣм. Разные виды
Піе ВагійесЬіе, НаагйесЬіе, ЕіедепЬагі,
ЕісЬепйесЬіе. — Франц. Разные виды
ВагЬе бе Сарисіпе, СЬеѵеІиге сіез аг-
Ьгев. — Фарм. назв. Пзнеа ЬагЪаіа
Нойлп. — Мизсиз ЬагЬаіиз 8. ВагЬа аг-
Ьогит. Фарм. назв. П. ріісаіа Ной’т,—
ІлсЬеп ріісаіиз 8. Мизсие аІЬив диег-
сеиз.
ІТігісиІагіа ѵиійагів ЬепііЬпІ.
VIII. 3. Фарм. назв. ЬепііЬиІагіа (НгЬ.)
Брюшатка (Сл. Ц.) Волынчатка (Собол.)
Воронковидъ. Пузырница (Даль). Пу-
зырчатка (Двиг.) — всѣ иск. составл. —
Пол. Ріусѵаси (род.) — Чешск. ВиЫінаі-
ка, Мёзеіісе (род.) — Сербск. М^езіака
(род.), Муёзіпас, Мёяіпсіпа ртозіа. —
Луж. ВиЫіпка (род.) РисЬецак, РисЬе-
г^аіе геіо, Зригіз, ВиЫіпка, Ьейск, Маг-
супуіапк сѵойпу. — Финн. ѴевіЬегпе,
Ізо ѴевіЬегпе. — Нѣм. Бег 'ѴѴавзег-
зсЫаиск. — Франц. Ь’ПігісиІаіге, Міііе-
ГеиіПе Йез тагаіз. — Англ. НообеД МП-
Гоіі. ВІаЯйег-ѵогі, Віаббег-зпоиі.
Дополненія:
Шѵа — Мѣшечница. Ипіоіа — Союз-
ница, Острица. Пгепа—Жгучка (Даль).
Птозрегшит — Силусъ (Вѣсти. Росс.
Общ. Сад. 1875. I. 2).
V
Ѵаесагіа ѵи1§атів см. Заропагіа
Ѵасс.
ѴаееіпіитХ. Ѵассіпіеае VII. 565.
Ѵасстіит римскихъ писателей (Ѵігдіі.
Есіод. III. 63) есть, какъ кажется, из-
мѣненное греческое НуасіпіЬиз (нашъ
ПеІрЬіпішп реге§тіпшп). Нашъ Ѵассі-
піит вѣроятнѣе всего получилъ свое
названіе отъ Ьасса, Ьассіпіит. Боровка.
I Брусника. — Пол. Вотбѵка. — Чешск.
| Вгизпісе (Рг.) ВопЪѵка (Ор.)—Луж. Во-
і гоѵка. — Финн. Риоіа. — Нѣм. Сіе Неі-

Ѵассіпіит
371
ДеіЬееге. —• Франц. I/Аігеііе. — Лні.і.
ЛѴЬоггІе Ьеггу.
Ѵассіпіит АгсіозіарЬуІов і.
Кавказская Брусника. — Груз. Моцііі,
Модгпне. — Мингр. Моцвуи. — Сванет.
Цинка.— Имер. Моцви.— Осет. Чела.—
Тат. Кара-шагалды (Сит.) Отеч. Кав-
казъ.
Ѵассіпіит Мугѣіііиз Б. Фарм.
назв. Мугіііііш з. РзеиДотугіиз з. Ѵассі-
піит пі§гит(Васс.) Черника (повсюду
въ Вел. Росс.) Черниця (Мал. Росс.)
Черница (Бѣлор.) и изм. Чернижникъ,
Черничникъ, Чернишникъ, Чернецъ
(Грод.) Чернѣга (Вол. Сарат.), Черни-
цовъ (Гродн.) — Ягода дристуха (Твер.
Пуп.) — Русин. Яфірникъ, Яфинникъ;
ягоды — Яфони, Афини, Яфири. —
Пол. Сиегпіса, Воготеіпа, сгате ^адоДу.
Вогоѵгка схегпіса. — Чешск. Вогйѵѵка,
Сісогеіка, Сісегеіка, Сісегеіка, бета
ІаЬоЛа, Сегпісе (Рг.) У 81оЬ. — Вгизіп-
ку, Сісигаіка, бесег|екку. — Сербск. Во-
гоѵпіса. — Луж. богпе, Ьбгзке, Ьоіаи-
зке, іисЬогзке заЬоДу, Ьоіапзка ^аЬоДа.
Сагпіса, Согиіса. — Латыш. Меііенез.—
Эст. МизіікаД, Іеезке таг^аД. — Финн.
Миаіікка, Таѵаіііпеп-Мизіікка. — Ко-
рел. Мусті-оп (Олон.)—Перм. ТзсЬоеі.—
Мордв. РеізсЫізкиІі. — Вотяк. КиДп-
таіи. — Черем. МоДа. — Чуваги. СЬага-
8іг1а.— Тат. Кага-Ьиіада. — Вят. Тат.
Кара-иликъ. — Башк. Кага-кидеі, Кага-
киЬидеі.—Остяк.ТзсЬігѣек, 8адоп іасЬе-
даг. — Мот. Цоегг, Хоегззи. — Бурят.
Ноегдип. — Тут. Ніппісіо. Въ Сване-
тіи— Мёльгума.—Имер. Рач. Моцви.—
Вассуг. Рудуіііиіі. — Нгъм. (Зетеіпе
НеіДеІЬегге, Віаи-, ЗсЬ^агх-ВіскЬееге.
Ціе АідеІЬееге, сііе зсЬіѵагие Везіпде,
ЦгиіДепЬееге, КгаизЬееге , зеЬѵагге
МоозЬееге. — Франц. Ьа МугііПе, Ваі-
зіп Дез Ьоіз ои Дез ЬісЬез, Ваізіи Д’оигз,
Аігеііе соттипе; плоды—ВгітЬеІІез,
МугііПез. — Англ. Соттоп ВіІЬеггу ог
ВІеаЬеггу. ТЬе ІіНІе-МугіІе-ІікеАѴЬогІ-
ІеЬеггу, НискІеЬеггу. Ягоды употр. при
поносѣ, въ сухомъ видѣ; даютъ фіоле-
товую краску.
Ѵассіпіит оѵаІіГоИит. Аино на
Сах. Екоіоп (8сЬт.) — Гиляки на Сах.
8зитді аізз, ТзсЬшпді (СНеЬи.)
Ѵассіпіит Охусоесив см. Охусос-
сиз раіизігіз.
Ѵассіпіит ргаѳаіапв. Аино на Си-
хал. ШзсЬі-ІзсЬага (8сЬт.)
Ѵассіпіит Зтаіііі. Гил. на Сах.
Ойо-аізз, Одод аізз (СгІеЬп.)
Ѵассіпіит и1і§іповит Б. Фарм.
назв. МугііІІиз тауог (Васс.) Болнго-
ловь, Берголовь (Даль). Бойкій, Боцахп
(Волын.) Бѣлоголовникъ (Вил. Гродн.)
Голубика, Голубица (Кондр.) Голу-
бецъ (Мал.) и Голу белъ (Раіі. Кондр.
Арх. Сиб.) Голубичникъ (Новг.) Голу-
бенка (Тв.) * **)). Гонобобель (Вел. Росс.
Кондр.) Говобель (Тв,- Ниж.) Гонобобъ.
Гоноболь (Новг. Пск. Твер. Оюн. Пет.)
Гонодобль (Моск. Желѣзн.) Гоноболь-
никъ (кусты), Гоноболина (ягоды) Пск.
Гонобой (Пск.) Гонобобъ (Моск. Спб.)
Гояолобъ. Головобо.іь (Вит.) — Дурни-
ка (Тамб. Смол. Ряз. Орл.) Дурница,
Дурниця (Малор.) Дурничникъ (Вил.)
Дурава (Мог.) Дураха (Ряз. Даль). —
Лохина, Лохины, Лахачи (Малор. съ
пол.) — Пьяника (Обл. Ум.) Пьяница
ягода (Раіі. Отпеі. и др.) Пьянпшница
(Смол.) Пьянка, Водопьянка (Ляметр.)
Пьянки (ягоды въ Новг.) Піяки (Ма-
лор. Рог.) Пьяная ягода (Тв.) — Синика
(Русск. Фармак.) — Русин. Глухйня. —
Пол. Вогоѵгка ЬосЬупіа (Вил. Ков.) Ьо-
сЬупіа, ЬосЬасиа, Ѵ/ІосЬупіа, Рцапіса.—
Чегиск. Вгизпісе Ьагіпий, МПосЬипё, Ьо-
сЬупё, Ййіепка, МесЬуика. — Луж. Р]ей-
сіпа, Хешамъ ^аЬоДкі, Вёпса, Р)ейс,
іУейса. — Самог. Вгикпіз, 'ѴѴауѵогаз
(Ков.) — Латыги. СІаЬзеиез, 8і11епез,
ВеіЬепев. — Эст. ЗіпікаД, 8оо шаг)аб,
Наііі киД.— Финн. Диоіикка. Даіика. —
Корел. Юмой (Олон.)—Пермяк. ТзсЬоеІ-
ІаізсЬ. — Вотяк. Кудумулю (Сарапулъ).
Черем. ТзсЬегіДе. — Чуваш. Хаяръ-сир-
лы, т. е. злыя ягоды, горькія ягоды. —
Тат. Кик-Тзіа, Ціег-ТзсЬезіек (Раіі.)—
Вят. Тат. Тырна-иликъ. — Качинц.
Тиіда. — Ламут. ПзЬіі, (ІиікіізсЬ. —
Камч. ХіпдиІ. — Коряк. ЬіпуаІ. — Ку-
рил. Епиши-С'иіап (Раіі.) — Манегр.
БзсЫкіа, МісЦікѣа (Мах. 188). — Олъчи
Іійзвркіа. — Гольды ашіака, т. е. пріят-
ная на вкусъ. — Груз. Селшави. —
Имер. Момцви. — Нѣм. Моог-НеіДеІ-
Ьееге, ВаизсЬЬееге. ВгисЬЬееге, Дадег-
Ьееге, КозЬееге, КгопзЬееге, Дег КиЬ-
Ьескеп, Діе дгоззе ЗитріЬеіДеІЬееге,
ТгіпкеІЬееге, ТгиикеІЬееге. — Франц.
Аігеііе іапдеизе, Аігеііе Дез шагаіз. —
Атл. ТЬе Вод ѴѴЬогіІеЬеггу ог (Ігеаі
ВіІЬеггу, Вод-ВІеаЬеггу. Прежде употр.
въ медицинѣ. Въ Вост. Сиб. приготов-
ляютъ изъ ягодъ спиртъ, а кустарникъ
на дубленіе ♦♦).
Ѵассіпіит Ѵйів Ійаѳа Б. Фарм.
назв. Ѵіііз ІДаеа (Вассае). Боровика,
Буровика (Ряз.)Борувка (Гродн.) Брус-
*) Всѣ назв. по синему цвѣту ягодъ.
**) Въ Малороссіи «це зілле пьютъ
яко. идутъ на ведмедя або на кабана
тоді ні якій звіръ тобі нічого не зро-
бить (Рог.)
24*

372
Ѵассіпійт — Ѵаіѳгіапа
ника (вездѣ въ Вел. Росс.) Брусница.
Брусниця (Малор.) Брушнйца(Бѣлор.)
Бруснига (Вят.) Бруснягъ (Обл. Слов.)
Брусена (Костр.) Брусеия (Тв.) Брус-
ничникъ. Бружипица (Гродн.) Бруве-
на. — Мучинвикъ (Гродн.) Сердечникъ
(Могил.) Чемерица (Новг.) — Русины
Камінки, Камінці, Кваснички, Квас-
нівки. — Пол. Вогбѵ/ка, Вгизхпіса, Ка-
шіопесика, Схегиешса. — Чешск. Вгив-
пісе, КуЬапка, КуЬапсі.— Сербек. Вгиз-
піса. — Луж. Вгизіісе, Вгизпіса, Ргиз-
Пса, Ргизпіса, Рощагаііпа.— Рач. Имер.
Моцви. — Латыш. ВгиЪкІепез. — Эст.
РоЬіай, роЫакай, раііако таг)а. РоЫа
таг)ай. — Финн. Рипариоіа, Риоіап,
Раоіакка, риоіикка, риоіата. — Корея.
Болу (Олон.) — Вотяк. Ягъ-мули (Са-
рапулъ). йа§тиЫі. — Мардв. Мокш.
Пича-умарь. Эрз. Пичё-умарь (Пол.)
РіівсЬпшаг (РаП.) — Перм. Раі. — Чу-
ваш. Кютмель (Мих.) — Чеуем. Тзсііаге-
роізсЬев.— Тат. КІ8І1-киЬе§ес1, Каггасі-
ПбЬіІІек, т. е. сосновыя ягоды. — Кага-
§аівсЬі (РаП.) Кагатчи (Кир.) — Вят.
Тат. Мугылёкъ. — Бурят. Аляргунъ
(Каш.) Аіаег^и (РаП.)—Остяк. Мапйу.—
Вассуг. Ы. — Самоѣд. Ма)едапа-О(1а. —
Мот. Каег.— Тут. Ітіпкита.—Камчад.
КиіасЬПіаізсЬ. На р. Боями. — ТясЬа-
сЬаівсЬа.—Курил. ИеЬоЬке, Ыіроркір.—
Гилл. Му§г-а1зз (Мах.) — Аино на Сах.
ЕпопосЬа (8сЬт.)—Гил. на Сах. Ра^іа-
аізз, т. е. красныя ягоды (ОІеЬп.) Му§г-
аізз. — Орок. на Шискѣ ЗзейиеЬб (СП.)—
Ороч. на верхн. Ам. Нішікіа. — Манегу.
Ішикіа.—Нѣм. РгеівзеІЬееге, 8іеіп-
Ъееге, КтопзЬееге. Піе гоіЬе Везіпде,
Пег гоіЬе Везіп§еп8ігэ.иск, ВгисЬЬеете,
йег тѵііде ВисЬвЬаит, СгіДеІЬееге, сііе
гоіЬе НеійеІЬееге, НоІрегЬееге, МеЫ-
Ъееге, Йіе кіеіпе ВаизсЬЪееге. — Франц.
Ь’АігеІІе гоиде. — Атл. ТЬе Моипі ІАа
СоѵЬеггу, СоягЬеггу, ТЬе гей кѴЬогііе-
Ьеггу, Ве<1 ВПЬеггу. Ягоды съѣдобны.
ѴаШапііа 2)С. ВиЬіас. IV. 613.
Пол. род. назв. суть Роіиііа, Тугіісг,
Тігіісх, Тгіусх, Тгіісг и приводятся
здѣсь для соображенія при опредѣленіи
русскихъ названій того же имени, осо-
бенно въ Знахарской Флорѣ.
Ѵаіѳгіапа Неск. Ѵаіегіап. IV. 632.
У Грек. и Римл. Нагйав. Отъ Ѵаіеге,
быть здоровымъ, сильнымъ. Булды-
рьянъ (Кондр.) Валеріана. Мяуяъ
(Кондр.) Громдола, Диголъ (Даль). —
Пол. Віеійтгап, Кохіек. — Чегиск. Ойо-
Іеп (Рг.) Когіік, Когеіес, Пгеѵейак
(81оЬ.) — Сербек. ОйоЦеп. — Финн. Ѵіг-
таріигі. — Нѣм. Пег Ваійгіап.— Франц.
Ьа Ѵаіётіапе. — Атл. Ѵаіегіап, Сароп’з
Таіі.
Ѵаіѳгіапа сеіііса В. По Ленцу это
есть Баііипса древн. (316). Фарм. назв.
Кагбиз з. Зріса СеШса (Кайіх). Драчіе
трава. Киловецъ трава. Козликъ трава
(Кондр.) —Нгъм. Пег АІрепЬаІйгіап, сіег
Сеііізсйе Ваійгіап, сііе Ьаи^епЫшпе,
йіе Ма^йаІепепЫите., йіе Магіа, йег
МагйепЪаІйгіап, сіег гбшізсЬе Кагсіиз,
сіег 8реісЬ, йег деІЬе йреік, йіе чѵаІзсЬе
Зріке. Употр. и донынѣ въ лекарство.
Ѵаіѳгіапа сііоіеа В. Фарм. назв.
Ѵаіегіапа раіизігіз з. РЬи иііпив (Кайіх).
Ѵаіѳгіапа Піозсогісііз 8Мг. Это
есть РЬи Діоскорида.
Ѵаіѳгіапа йиЪіа Впде. Бамбай, т. е.
степная свѣча (Зеиз.) Земляной ладанъ
(бшеі.) Меделявъ. Чортове ребро,
Адамове ребро (Малор.) Умываются
отъ лихорадки (Кіев.)
Ѵаіѳгіапа ехаііаіа Мгк. Бѣлозоръ,
Конскій ладанъ.
Ѵаіѳгіапа агаѳеа см. Роіетопішп
соегиіепш.
Vаіѳгіапа Уаіатапѳі Лопез. см. Иаг-
йовіасЬув йаіатапзі.
Ѵаіѳгіапа оійеіпаІізЬ. Фарм. назв.
Ѵаіегіапа тіпог 8. топіапа 8. зуіѵезігіз
(Кайіх 8. Согтиз). Роіетопіит. Кагйив
а^гезііз. Аломатникъ, Ароматникъ
(Кондр.иск.сост.) Балдріанъ (съ нѣм.)
и изм. Валдріанъ (Екат.) Балдырь (Даль).
Баддырьянъ, Булдырьяяъ (Собол.) Бед-
ренецъ (Тавр.) Бидрецъ (Курск.) — Бо-
лячникъ (Вор.) Бѣлголовникъ (Нижег.)
Будюголова(Полт.) Валеріанамъ лат.
но обрусѣло) и измѣн. Валеріанъ, Аве-
рьянъ (Полт. Тамб. Хар. Вор.) Ове-
рьянъ (Харьк. Екат. бгйп.) Маріанъ
(Полт. Авг.) — Варагушная (Курск.)
Врагушникъ (Орл.) Веснушка (Олон.)
Глеснить (Ниж.) Громдола (Іенк.) Гру-
довка(Смол.) Полевой грыжникъ (Тамб.
Кал.) Дегиль, Дигиль(Сарат.) и очевид-
но иск. Диголъ (Вятск. Меуег). Домо-
быльникъ (Курск.) Лѣсная заря (Кал.)
Кадило (Кондр. иск. сост.) Каташникъ
(Курск.) Кашнавица (Арханг.) Кашыръ
(Курск.) — Козелокъ, Козіолкы, Ко-
зельцовый корень (Ьіпй. аиЬ ѴаІ. ой1.
ап^пзііГоПа). Козья борода (Вилеиск.) —
Конвалія (Под.) Копровникъ лѣсовой
(Гродн.) Коровецъ (Пеиз.) — Кошачья
трава, Кошкина трава. Кошачій корень
(съ нѣм.) Купырь лѣсной (Тамб. Меуег).
Ладаница (Волог.) Ладаяъ, Земля-
ной ладанъ (Кондр.Перм.Вят.Сибир.)
Лѣсной ладанъ (Вят. Меуег). Коша-
чій ладаяъ (Кален) Лихорадочная тра-
ва, Лихорадочный корень (Малор. Чер-
няевъ). Трясовпчное коренье, Трясо-
вичная трава (Даль). Маунъ (Собол.
Малор.) Аптечный Мяунъ. Медно-

Ѵаіегіапа — Ѵегаігит
373
лапъ (Кіев.) Мозженъ (Костр.) Одеянъ
(Умань Нов.) Оделянъ (Бесс.) Одхас-
мк (Малор. Волк. зиЬ ѴаІ. ой', ѵаг.
тіпог) и можетъ быть искаж. Отнош-
никъ (Курск,) Очный корень (Щеі’л.
Кашинск. съ нѣм.) Переполохъ (Вор.)
Пятюшникъ (Тавр.) Чортове ребро,
Бісове ребро (Малор. Рогов.) Рута
(Минск.) Рябинка (Костр.) Самаріа (По-
доя.) Семишникъ (Вор.) Серпій глухой
(Полт. Авг.) Смердючка. Сорокоприточ-
иая (Новг.) Стоянч» (Малор.) Тысяче-
лиственникь розовый (Влад.) Уразница
(Волог.) Хадрейникъ (Полт.) Чемеръ
(Ворон.) Ягиль (Пск.) — Русин. Дідьче
ребро. — Лол. Когіек. — Зеіаск. О<1о-
Іеп *), Когіік, Ьаісігіап, раійгай. —
Сербек. ОДоЦеп (Рапс.) Ойоіёп Іекагзкі.
Одольан, Одольем (Лавр.) Мацияа трава
(Кар.) — Луж. ЛѴоІасе геіе, Ваійгуап,
когіік, Косе геіе. — Латыш. Ваійтіпі.
Ьаійгіапз, ЬаМацаИпі, Ваійтіапі.— Эст.
Шекйца гоЬі. — Финн. ТаѵаШпеп-Ѵіг-
таДіигі. — Арм. Катуахотъ (Варш.) —
Груз. Катабалаха.— Гольды ПД)е, Рой-
§о! шоззсЬі тагзиріит ѵ. КатЪпІіака
(Мах. 142).—Нѣм. бетеіпег ой. кіеіпег
Ваійгіап, Каігепкгаиі. Віе Аи^етѵигг,
йег детеіпе ВаІДгіап, Дег кіеіпе, ѵѵіісіе
Ваійгіап, Дег хѵіісіе Вегігат, йіе Еіеск-
лѵигг, йаз йакг^етапД, йаз 8і. Доѵізкгаиі,
йіе Каігепіѵига, Діе Ма^йаіепепіѵигг. —
Франц. Ь’НегЬе аих сЬаіз, Ѵаіёгіапе
заиѵа^е, ВаІаДе Де сЬкпоіпе. — Англ.
(гагДеп Ѵаіегіап. НегЬ Веппеіі. Сильное
врачебное средство, дѣйствующее воз-
будительно. Въ народной медицинѣ
употр. отъ лихорадки. Въ Перм. губ.
поятъ дѣтей отъ крика (Клеп.), отваръ
внутрь отъ весновки, отъ худобища,
отъ сердечной болѣзни (Крым.) Въ Ма-
лороссіи — отъ пропасници, отъ порухи
(Волк.)
Ѵаіегіапа РЬи Г. Фарм. назв. Ѵаіе-
гіапа тарг в. ропііеа 8. РЬи. Благосло-
венная трава (Кондр.) Земляной ладанъ
(Урал. Раіі.) Маріемагдалинская трава
или Птиценожная трава (Кондр.) —
Нѣм. Сггоззег ой. батАепЬаІАгіап, 2аЬп-
кгаиі, Дег дгоззе гбтізсЬе ВаІДгіап, Діе
Зреегчгаггеі, йіе Зрікѵѵиггеі, йіе ТЬе-
гіакѵиггеі, йаз 2еЬгкгаиі, КІагепкгаиі.
Франц. Ье РЬи, Іа &гапйе Ѵаіёгіапе, 1а
§гапс1е НегЬе аих сЬаіз. — Аніл. Сиі-
Йпдег, РЬи.
Ѵаіегіапа ругепаіеа Г. Фарм. назв.
Ѵаіегіапа аіріпа тіпог.
Ѵаіѳгіапа гиЬгаХ. См. СепігапіЬиз
гиЬег ПС.
Ѵаіѳгіапа Ваііипеа АІІ. доставл.
Вайіх Хагйі Сеііісае.
Ѵаіѳгіапа затЬисіГоІіа Мік. Бѣ-
лозорчз (Черняевъ. Укр.)
Ѵаіѳгіапа віЬігіса. Рябика (беогді
196).
Ѵаіегіапа Тгіріѳгіѳ X. Фарм. назв.
Ѵаіегіапа аіріпа (Вайіх).
Ѵаіегіапѳііа Мдпск. Ѵаіег. IV.
625. Мауница (Сл. Акад.) — Пол. Возг-
ропка. — Чешск. Тетина. — Сербек. Мо-
іоѵііас.— Луж. Віаропка.—• Финн. Реі-
іокааіі. — Нѣм. І)ег Аскегзаіаі, Реісі-
заіаі. — Франц. Ьа Ѵаіёгіапеііе.
Ѵаіегіапѳііа оіііогіа МбпсН. У Та-
Ьегп. Ьасіиса а§піпа, отсюда Салатъ ба-
раній трава, Полевой Салатъ, Салатъ
рапунцель. — Нѣм. Ьаттегзаіаі, Ва-
рипгеі, Ѵодеізаіаі.— Франц. Ьа МѣсЬе,
Воигзеііе, Поисеііе, ВІапсЬеііе, Віап-
диеііе, СЬидиеііе, Сіаігеііе, СодиіІІе,
Паіііпеііе, Ьаііие йе ЪгёЬіз, Огеіііеііе,
Ваіайе гоуаіе, Еаіропсе, Роиіе §газзе,
НегЬе й’а^пеаи. — Англ. Сот-ваіай.
ЬатЬ’в Ьеііисе. ѴѴЬііе РоіЬегЬ. Листья
употр. какъ салатъ.
Ѵапіііа аготаѣіса 8го. ОгсЬій.
Ваниль. Отеч. Южн. Амер.
Ѵѳгаігиш Тоигп. МеІіапіЬасае.
КипіЬ. IV. 185. Чемерица*) *).—Русин.
Чемериця, Тарганинне **). — Лол. Сіе-
шіеггуса. — Чешск. КусЬатсе. — Сербек.
Сешегіка, КіЬаѵка. Кукурек, Кукурщек,
Чемер. — Луж. КЬісЬаіѵка, Рогакаіѵа,
рогзкаіу когтей, рогзкаіе геіе. — Финн.
Рйгзкй ,)пигі. — Нѣм. Пег Сіегтег. —
Франц. Ь’НеІІёЬоге, Ье Ѵагаіге, Ье Ѵё-
гаіге. — Англ. Ѵегаігпт.
Ѵѳгаігит аІЬит X. Древніе этотъ
видъ называли Ѵегаігиш аІЬит, а подъ
черной разумѣли НеІІеЬогиз огіепіаііз.
Фарм. назв. НеІІеЬогиз аІЬиз з. Ѵегаі-
гит (Вайіх). Волчокъ (Сл. Ц.) Кадило
трава бѣлая (Кондр.) Кукольникъ
(Алт. Пот. Верб.) Чемерица. Чеме-
рица бѣлая (въ Евр. Росс.) Віла че-
мериця (Малор.) Чемера (Костр.) Че-
мёрка (Курск. Кал. Орл. Сиб.) Чеме-
рика (Полт. Сар.) Чемеричный корень
и изм. Черемикъ (Амб.) Черемисъ (Арх.)
Черемица (Перм.) Черемица бѣлая (Пол-
тав.) Черемига (Перм.) Жимерйца(Тул.)
Чихотка (Сл. Ак.) — Финн. Аіѵазіиз-І.
рйгзкущигі. — Вотяк. Кековъ (Сара-
пул. Серг.) — Пермяк. Коканъ. — Чу-
*) Вѣроятно одинъ изъ «Одолѣиовъ»
знахарскихъ рукописей. Въ стар. рук.
назыв. также это растеніе Фимтеръ.
ѵ) Названіе взятое отъ болѣзни «Че-
меръ».
**) Морятъ таракановъ.


Ѵегаігши — ѴѳгЪавсит
ваіи. Киггснь. — Мордв. Могли. Тешть.
Эрз. Тяштьі — Тат.. Ак-сыргакъ (Верб.
на Алт.) — .Якут. Оібіок, т. е. кукуш-
кино ухо (Меіпзѣ.) — Ішрі. на Тарбаг.
Коргасынъ (Пот.) — Гиляк. Ьшйзотесіі.
Олъчи — й§ЬігасЬзза. Голъды — Ззботе-
Іакіа (Мах. 289). На Уссур. АйзЬасЫа
(зиЬ Ѵег. підгит Мах. 289).—Рач. Имер.
Апунтраки (зиЬ V. ЪоМіапит). — Груз.
Лопусъ-тракн, Харнсъ-зире. — Тат. за
Кавк. Сандарукъ (Сит.) — Нѣм. 'ѴѴеіззе
Міезѵпичг, йіе ВгесЬіѵигг, Сііатра^пег-
чѵигг, йег ѵѵеівзе Оегтег, Наншіег>ѵигг,
НііЬпегѵиги, КШгшігг, Заитѵигг, ЛѴеп-
йеѵ’игз, йіе ЕаЙЙпіе. — Франц. Ье Ѵа-
гаіге Ыапс. НеПёЬоге Ыапс. Употребл.
въ народной медицинѣ отъ червей въ
ранахъ у скота — порошекъ изъ ли-
стьев-ь для присыпки (Тульск. Сарат.)
Отъ чемера (Костр.) Отваромъ корня
моются отъ іполудей (Тул.) Въ Гродн.
отъ волшебства корень наливаютъ вод-
кой.
Ѵѳгаігит пі^гит і. Названія тѣ
же, что и Ѵег. аіЬит, только съ прибав-
леніемъ опредѣленія «черный».
Ѵѳгаігит ЗаЬайШа ВсЫеЛе.. Нынѣ
БсЬоепосаиІоп оГйсіпаІе А. Сг. доставл.
Вепіеп в. Сарзиіае 8аЬайі11ае ѵ. 8аЬа-
Іідііае 8. СеЬайіІіае. Ногйеит саШісит.
Сабадилла, Китайская чемерица. —
Нѣм. Вег 8аЬайі!1§егтег. Сѣм. наз. —
Саридіпегзатеп. техісапізсѣег Ьаизе-
ватеп. — Франц. БёЬайіІІе, Сёѵайіііе,—
Атл. Сеѵайіііа. Отеч. Мехико. Изъ сѣ-
мянъ добывается Вератринъ, Ѵегаігіп,
извѣстный алкалоидъ, употребляемый
при ревматизмахъ и невралгіяхъ.
Ѵѳгаігиш ѵігійе Аіі. Фарм. назв.
НеІІеЬогив аІЬив (Вайіх). Американская
чемерица.
ѴѳгЬавеит Ъ. БсгорЬиІ. X. 225.
Андысъ (Грнвб.) Коровякъ (всѣ кро-
мѣ V. рЬоепісеит). Коровникъ (Даль).
Девясилъ (Балл.) — Русин. Дівенна, Ди-
вайна *).— Пол. Вхіезѵаппа, Вгіедѵапка,
Вгіѵігпа. — Четск. Ліхѵігпа (Рг.) Діѵіз-
пёпка(Ор.) Описа, Оіѵіпа, Сёѵіпа (81оЬ.)
Сербск. йіѵігта, Зѵіеспік, Ѵисуі Вер. —
Лепух (Лавр.) — Луж. Вхпѵігпа, КЬатр,
КЬатротѵе геіе, ЛѴоІпцапе 1ор,]епо. —
Финн. Тпіікикка. — Нѣм. Віе Веіп-
тѵоііе, йаз Вгецпкгаиі, йіе Реійкегге,
йаз ЙпЫйепкгаиІ, йаз ЧѴоІІкгаиі, йег
АѴцІІісЬ. — Франц. Ьа Моіёпе.— Атл.
Миііеіп. АйапГв Ваппе!, Сапйеіагіа,
Сотѵ’з Ьапртогі:, Теззеі АѴооІ-ВІайе.
*) Носитъ имя богини Дпвавни, была
ей посвящена и отъ нея получила на-
званіе. Верх.
ѴѳгЪазсит Віайагіа Б. Фарм.
Віаікагіа. Кнаоликъ, КиаФличка
(Кондр.) Мольная трава (Кондр. съ нѣм.)
Мольникъ (Амб.) Степной звѣробой
(Меуег, Бот. Сл.) Семилистникъ (Сл. Ак.)
Царскій скипетръ (Амб.) — Нѣм. Моі-
Іеп- ойег БсѣаЬевкгапі, ВаНепктаиі;,
СоІйкпбрГсЬеп. — Франц. Ьа Моіёпе а
ѣеідпе, І’НегЬе аих тііез. — Атл. ТеІ-
іоѵѵ Моііі-Миііеіп.
ѴѳгЪазсит ЪусЬпіНв Р. Бабкі
(Малор.) Мужская вербаска (Сарат.)
Дивина (Малор.) Дивъ (Малор.) Дзи-
ванна (Ниж.) Заяче ухо (Малор. Рог.)
Коровякъ. Коровьихъ (Умань). Ко-
ровникъ (Вор.) Дробные коровьякп
(Хар.) Кулинка (Ворон.) *). Кулинникъ
(Тамб. Меуег). Матренка (Курск.) Моло-
децъ (Сарат.) —Разнобылъ (Тамб. Меу.)
Старица (Уф.) Царская свѣча (Сарат.)
Царскій скипетръ (Тамб. Меуег). Фо-
лынь (Черкасс. у. Кіев. губ.)— Тат.
Аюла-отъ (Тавр.) Въ народной медици-
нѣ употр. отъ грудной боли и кашля —
пьютъ, отъ боли горла — приклады-
ваютъ траву, отъ нарывовъ — прикла-
дываютъ.
ѴѳгЬаэсит пі^гиті. Фарм. назв.
ѴегЬазсит (Кайіх еі Иогез). У ТеоФр.
РЫотоз те1аіпа(8рг.) Акулинннкъ (Во-
рои.) Бородавникъ (Бесс.) Борщевникъ
(Курск.) Бурьянъ (Вор.) Буркунъ (Вор.
ошибк.) Быковникъ (Ьіпй. Шнейд.),
женская Вербаска (Сар.) Вербишникъ
черный (Щегл.) Блиттеръ (Орл.) Гор-
лачі (Малор. Рог.) Дивенна, Дивина,
Деванна, Дзиванна (Зап. г.) Панна-дзи-
ванна (Могил.) Дѣванная трава (Кондр.)
Ерофѣй (Тв. Ост. Пуп.) Желѣзникъ
(Ниж.) Коровякъ черный (Тул. Херс.
Кіев.) Коровникъ (Ворон.) Кошанникъ
(Шнейд.) Кошачникъ (Щегл.) Лампа-
дочникъ. Лимоновый цвѣтъ (Чернйг.
Микл.) Медвѣжье ухо (Пск.) Молодецъ
(Сарат.) Оманъ (Малор. Рог.) Опухо-
вая трава (Вятск. Меуег). Татарская
плеть (Перм. Клеп.) Прострѣлъ глубо-
кій (Перм. Крыл.) Йовелица (Пет.) Раз-
ломъ (Ниж.) Свиной хвостъ (Влад.) Се-
ливанъ, Селнфанъ (Даль). Си диванъ
(Моск.) Царскій скиптръ черный (Іенк.)
Трава о трехъ цвѣтахъ (Отеі.) Ураз-
ная (Тв.) Чистикъ (Мог.) — Луж. 'ѴѴоІ-
пі)апе или Кохапе или ЗтеЩапоѵе Ьо-
рІепа. — Имер. Ткга-уча. — Нѣм. Ваз
АІрепиюІІепкгапІ, йаз Ашреітпііктаиі,
Йсѣѵагге АѴоПкгаиІ. — Франц. Сіёгде
таийіі, Моіёпе поіге, Воиіііоп нсіг.
*) Другіе виды носятъ названіе Аку-
линка.

ѴегЪавеиш — ѴегЪѳпа
375
Въ Малор. варятъ п моются отъ хво-
роби; тежъ добре відъ гостеци. Въ
Перм. губ. пьютъ отъ кашля.
ѴегЬазсит огіепіаіѳ ѢЪтзі. Дивъ
(Вор.) Споруха(Укр. Черняевъ). Отъ
кашля, простуды и чесотки — пьютъ
отваръ.
ѴѳгЪазсиш рЫотоійеа Л. Фарм.
назв. ѴегЬазсит. Вербожникъ (Ьіпй.)
ДивинД (Малор. Сред.) Дрябчакъ
(Малор. Волк.) Коровъякъ (Малор.
Рог.) Медвѣжье ухо (Ьіпй.) Царьска
свічка (Малор. Рог.) —Молд. Кандел-
ля дуомини. Употр. для уничтоженія
червей въ ранахъ у скота, а цвѣтъ въ
питье отъ кашля (Бесс.) Свѣжая трава
прогоняетъ мышей, сѣмена, равно какъ
и трава — одуряютъ рыбъ.
ѴегЬазсит рЬоѳпісеит Ъ. Бабки
(Хер.) Вичирки (Малор, Рог.) Само-
цвѣтъ (Курск. Горн.) Царскія свѣчки
(Вор.)
ѴѳгЬавсиш ріісаіит 8іЫ1і. Это
есть РЫоиіоз іеіеіа Діоск.
ѴѳгЬааеиш 8ооп§огісшп Кскгепк.
Кирг. ип Тарбаг. — Куланъ-гюйрукъ,
т. е. хвостъ кулана: Кулавъ-гурай —
куланій стебель. Ходжа-гурай (Пот. и
Стр.)
ѴѳгЬааеиш ШарвіГогтѳ Зсктасі.
Фарм. назв. ѴегЬазсит, ТЬарзиз ЬагЬа-
іиз в. Сапйеіа ге^із (Ріог. з. Согоііае).
Коровъякъ (Малор. Екат.) Царскій
скипетръ (Каув>м.) и друг. назв. общія
съ ѴегЬ. ТЬарзиз, такъ какъ этотъ
видъ всего чаще употр. въ народной
медицинѣ.
ѴѳгЬааеиш ТИараиа і. У Діоск.—
РЫошоз. Фарм. назв. ѴегЬазсит (Роі.
еі Еіог.) Акулинка (Доп. къ Оп, Обл.
Слов.— подъ описаніемъ: высокая сор-
ная трава, употребляемая на лучину
въ Вороя. губ.) Кулина (Сарат.) Ата-
манъ трава (Алт. Верб. Перм. Крыл.)
Бастыльникъ (Сарат. очевидно измѣн.
Вадыльникъ). Верблюжьи ушки (Астр.)
Волчьи ушки (Нижег.) Вербишникъ
(Щегл.) Бѣлый Вербишникъ (Траппъ).
Дивана (Южн. и Юго-Зап.) Диванна.
Диванка (Даль). Дивена (Кал. Пермск.
Тамб.) Дивенна (Малор. Рог.) Деванна
(Мог.) Дѣванка (Кондр.) Дѣвина (Мал.)
Дзиванна бѣлая (Могил. Пабо и Чол.)
Дебверь-шелковннкъ (Моск.) Дрябчйк
(Малор. Волк.) Егорьево копье (вост. ч.
Томск. г. въ томской тайгѣ Пот.) Жел-
новка (Костр.) Звѣробой (Кал. Лям.)
Степной звѣробой (Стеі.) Знадьба(Пск.
вѣр. искаж. Снадобье). Коровъякъ
(Малор.) Коровникъ (Щегл.) Косматая
трава (Могил.) Лимонникъ (Конор.) Ли-
сякъ (Могил.) Лучинникъ (Укр. Кален.
по употр. на лучину). Матерйшная
трава (Кунг. и Красноуф.) Медвѣж-
никъ мелкій (Нижег.) Медвѣжья лапа
(Кондр.) Медвѣжье ухо или Мед-
вѣжьи ушки (въ бол. ч. Росс.) Вед-
меже ухо (Малор.) Оленье ухо (Твер.)
Медвѣжій цвѣтъ (Сар.) Петровъ крестъ
(Полт.) Плеть (Уф.) Суконная плеть
(Перм. г. Верхотур. у.) Плитнякъ, т. е.
Плетнякъ (южн. ч. Томск. г.) Свѣчи
(Малор. Пот.) Царская свѣча (Щегл.)
Сукно, Суконце (Вятск. Перм.) Сукон-
никъ (Пермск.) Царскій скипетръ
(Кондр.) — Пол. Ихіелѵаппа хѵіеіка (Вил.)
Кешск.. Цітѵігпа, Гаизаі. — Сербск. Т.)і-
лѵіита уеЦосѵеіпа, Ѵисуі гер, Зѵёбпік,—
Луж. Хока. Изба лѵориз. — Молд. Лум-
нерика - думиулуй. — Арм. Загрума. —
У груз., тушипъ и пшавцевъ Гуль-банди
(гуль — сердце, банди — обоняніе). —
Латыш. 8аи1ез зѵтехие, Заиіез етеезсЬі,
Зтѵеезіи заЫе. — Эст. ПЬекза теЬе
лѵаді, ИЬекза ^й^іие, н'аеіізей іиікай.—
Финн. Нкоп-іпіікикка.— Тат. Сирь или
Сегыр - куйрюкъ. За Кавк. — Кечь ку-
дахъ, т. е. козлиное ухо. — Нѣм. Ое-
теіпез АѴоІІкгаиі, Вагепкгаиі, йіе Еак-
кеІЫите, йіе Реійкегге, Егаиепкегге,
йег НіттеІзЬгапй, йіе 8і. йоЬамізкегге,
йаз Кеггепкгаиі, йіе Кбпі§зкегге, йіе
ЬбѵепГаскеІ, йіе Озіегкегге, йаз Тгоі-
зсЬепкгаиІ;, йег ХеІІісЬ.— Франц. НегЬе
йе 8і. Еіасге, ВопЬотте, Воиіііоп Ыапс.
Воиіііоп йе Маі. — Англ. НідЬ Тарег,
Пайу’з Е1ох«1оѵе, Ьі^'ѵогі, ЗЬерЬегй’з
сІиЬ. Прежде употр. въ медицинѣ какъ
мягчительное, обволакивающее сред-
ство при катаррахъ, поносахъ, а сна-
ружи въ видѣ припарокъ и полосканья.
Въ народной медицинѣ употребл. отъ
одышки, кашля — чай изъ листьевъ и
цвѣтовъ въ Моск. губ.; въ Перм. губ.
употр. внутрь отъ разстройства матки
послѣ родовъ, отъ худобы; лошадямъ
отъ опоя — въ видѣ отвара; порош-
комъ листьевъ засыпаютъ порѣзы и
раны (Крыл.) Въ Орл. губ. даютъ ло-
шадямъ, когда онѣ падаютъ на ноги.
Во Влад. губ. отъ ранъ для прекраще-
нія воспаленія — мазь изъ сѣмянъ.
Въ Каз. отъ вередовъ прикладываютъ
листья. Въ Кіев. губ. даютъ отваръ
коровамъ, когда онѣ перестаютъ по
болѣзни давать молоко. На Алт. употр.
противъ головной боли, но съ причу-
дами, чтобы сорвать растеніе въ та-
комъ мѣстѣ, гдѣ бы оно не могло слы-
шать рѣчнаго шуму (Вербицк.) Въ смѣ-
си съ пережженною солью употребл.
на Кавказѣ отъ простуды и кашля у
овецъ (Сит.)
ѴегЪѳпа П. ѴегЬепас. XI. 685-

376
ѴѳгЪѳпа — Ѵѳгопіса
Вербена. Голубинецъ, Желѣзникъ,
Желѣзная трава, Кочишко, Кошебя
трава, Кошища трава, Чугунная трава
(Кондр.) всѣ иск. сост. и заимств. —
Русин. Поришъ. — Пол. 'ѴѴііиІка, Ко-
ясЬікзсІіко, СЬозиузсзко, Козгузгсгко,
Козгусгко, Козхузко, Козхузсгко. —
Чегиск. Зрогуз (Рг.) Зрогіз (Ор.) ѴгЬепка,
Йеіегпік. — Сербск. Зрогіз. Врбина
(Лавр.) — вѣр. Врбеиа. — Луж. 8ро-
гизк, Тпцегйигпа, Йеіезпік, Розизк,
2е1егпе геіе, Вригіз. — Нѣм. Еізеп-
кгаиі. — Франц. Ьа Ѵегѵеіпе. — Атл.
Ѵегѵаіп.
ѴѳгЬѳпа ойісіпаіів X. Плавневой
бабишникъ (Екат.) Желѣзнякъ (Щегл.
Рог.) Желізнякъ (Рог.) Желѣзница (Эк.
Маг.) Желѣзнянка, Желѣзная трава
(Щегл.—всѣ перев. съ нѣм.) Въ Подол.
губ. разводимыя въ садахъ Вербены
назыв.Червонныя зирки (Леон.) Ко-
шиця (Малор. Стар. Банд. — съ нѣм.)
Суха нехворощъ (Полт.) Порплиш-
ни къ *) (Малор.) — Имер. Цоцхоба. —
Бух. Карабшуелма. — Нѣм. Оешеіпе
Еізепкгаиі, ЕізегісЬ, ЕізепгеісЬ, йаз
ЕізепЬегх, йег ЕізепЬагі, йег НаЬпеп-
кагарГ, йег НаЬпепкорГ, йаз Неііідкгаиі,
йіе йипоіЬгапеп, йаз КаіхепЫиі, йаз
МегсигЬІпі, йаз ЗіаЫкгані, йіе Ѵешіз-
айег.— Фракѣ. Ьа Ѵегѵеіпе ойсіпаіе.—
Англ. Ноіу НегЬ, ТЬе Ѵегѵаіп йцпо’з
іеагз, Мегснгу’з шоізі Ыоой, Рідеоп’з
§газз. Прежде считалась универсаль-
нымъ средствомъ отъ всякихъ болѣз-
ней, какъ-то: лихорадокъ, слабости,
головныхъ болей и т. д.; въ средніе
вѣка играла важную роль въ волшеб-
ствахъ, защищая отъ ударовъ и вы-
стрѣловъ. Въ Греціи считалась прежде
священнымъ растеніемъ и до сихъ поръ
считается приносящимъ счастіе. Ко-
рень придаетъ пріятный вкусъ огур-
цамъ. Въ народной медицинѣ въ Россіи
употр. для купанія дѣтей отъ чесотки,
отъ сухоты.
Ѵѳгопіса Ъ. йсгорЬцІ. X. 458. Ве-
реникова трава (Стар. Рукоп. Травн.)
Вероника. Вероникъ. — Козья морда
(Даль). Переточникъ трава (Кондр, съ
пол.) Плакунъ трава (Рук. Балл.; Си-
ню шки (Пуп.) — Пол. Рггеіасгпік,
Ргхеіагхпік, Рггеіагяііса.— Чегиск. В02-
гахіі. Гіомгік (81.) — Сербск. безіозіа-
ѵіса, Ваг§оп. — Луж. Воггаг, Воіозс,
Пгеѵ^ес Ьоіозсо». — Финн. ТаІугиоЬо,
Тййуке. — Груз. Реани. — Нѣм. Пег
ЕЬгепргеіз. — Франц. Ьа Ѵёгопідие. —
*) Отъ «порплицы» — болячки на
головѣ, струпья.
Атл. Ѵегопіса, 8реей\ѵе11. Раиі’з Ве-
іопу.
Ѵѳгопіса а§гѳ8Й8 Г. русии. Коро-
волітникъ.
Ѵѳгопіса Апа^аШв Г. ТаЬегп. Ве-
гиіа з. АпадаІІіз адиайіса. Фарм. назв.
Ападаіііз адиаііса (НегЬа). Безымянна
(за Байк.) Водяная Вероника (Двиг.)
Ибунка (Біпй.) Ключевая (Вят. Меу.)
Побережникъ (Курск.) Супротйв-
ница (Кунгуръ). — Пол. ВоЪотаісхек,
Рггеіаскпік ѵѵойхіапу. — Чешск. Роіос-
пік (81оЬ.) — Луж. ^Ѵойотѵу тпгепс. —
Эст. ѴѴагза рбіѵей. — Фини. Коппап
іайуке. — Нѣм. Кіеіпе ВасЬЬппдеп,
Ѵ/аязег - СгаисЬЬеіІ, АѴаззег - ЕЬгепргеіз.
Употр. отъ скорбута.
Ѵѳгопіса ВессаЬип^а Г. ТаЬегп.
Вегиіа гпа)ог. Фарм. назв. ВессаЬипда
(НегЬа). Вероника ручейная. Водянка
(Перм. Крыл.) Ибунка (измѣн. Весса-
Ьппда). Ібунка (Малор.) Дикая капуста
(Влад.) Козья морда, Козья роста (Алт.)
Криничникъ (Мог.) Потбчникъ (Мейер.
Бот. Сл.) Порченая помощь *) (Эк. Маг.)
Порчельница (Лям.) Уразная трава
(Волог. г. Никол.у.) УразницаЩик. у.
на р. Юзѣ.) Урочная трава (Тотьма).
Цинготная трава (Мейеръ, Бот. Сл.) —
Пол. ВоЬов'пік, Когірагзк, Роіосгпік.
Ргзеіасхпік. — ?ешск. Ноггагііка. —
Сербск. Каг^оп. — Луж. ВоЬотѵпік. —
Латыш. ТцЬки заЫез. — Эст. 8еа кар-
зай, пізегйез гоЬі. — Финн. О)аІайуке,
Ашріаізкппка. — Нѣм. Г>ег (іиеІІеЬгеп-
ргеіз, Йіе ВасЬЬип§е, Аскегкгаиі, Йіе
ВасЬЬоЬпе, йег ВескепЬашп, йаз \Ѵаз-
зегЬеіІ, йег ѴѴаззегзаІаБ — Франц. Бе
ВессаЬипда, 1е Сгеззоп йе СЬеѵаІ, Іа
Р&диегеііе. Баііие йе СЬопеНе, Ваіайе
йе СЬопеПе.— Англ. ВессаЬпп^а. ѴѴаіег
Рішрегпеі. Прежде употр. отъ цинги.
Въ Волог. губ. Никол. у. употребл. отъ
«уроковъ». Дымомъ урочной травы
окуриваютъ коровъ послѣ теленія.
Ѵѳгопіса СЬатаѳйгуа Б. Фарм.
назв. СЬашаейгуз зригіа Гетіпа (НегЬа).
Анютины глазки (Арх.) Анпирка (Пет.
Рук. Рупр.) Безвершки (Малор. Рог.)
Бредецъ (Олон.) Блокитна (Курск.
Мизг.) Блокитны очки (Малор.Горн.)
Вероника. Веронитъ (Орл.) Времен-
ная (Ниж.) Грыжная трава (Вят. Меуег).
Грыжникъ (Лям.) Деревяяка (Волын.)
Польная Деревянка (Вил.) Доледубная
трава (Кондр.) Дубовка (Сл. Ц.) Дуб-
*) Названіе общее съ АпадаШз агѵеп-
еіз (и также искаженное изъ Почетная
помощь) — вслѣдствіе того что Ѵего-
піса Апа&аіііз наз. въ Фарм. Апа^аПіз.

Ѵѳгопіса
377
равка (Моск. Двиг.) Дубровка (Ьіпй.)
Заячникъ (Пет.) Змѣиная (Костр. Пет.)
Зубчатка (Ниж.) Кладъ (Малор. Рог.)
Конотопецъ (Полт.) Кондрацики (Мог.
Пабо и Чол.) Миронникъ (Вор. Тар.)
Незабудка (Смол.) Дикая незабудка
(Полт. — по сходству краски цвѣтовъ
съ Муозоі. пли съ нѣм.) Овечья трава
(Амб.) Одхасник (Малор. Волк.) Очан-
ка (Амб.) Напороть домашній (Волын.)
Поспѣлка (Волог.) Приворотки (Ма-
лор.) Расходникъ (Мог. Полт. Курск.)
Растеніе Св. Іосифа (Гродн.) Святая ря-
бинка (Нпж.) Сердечная трава, Сердеч-
никъ (Ниж. Гродн.) Тридзевятка (Мог.
Пабо и Чол.) Ужовникъ (Мог. Пабо и
Чол.) Цихонь (Кіев.) •— Русин. Гадяче
зілле. — Пол. ЙаЬіе осхка. — Чешск. Ве-
хектѵііек, Козекѵііек.— Сербск. Змщина
трава. — Латыш. Зетіекка. — Эст.
.Іаапі гоЬі, кйіта Ііііей, когі кезей. —
Финн. Кигті Іабуке. — Корел. Алась-
гейну. — Нѣм. Пег ВаіЬеп§е], йаз Пепк
ап тісЬ, йег ГгаиепЬізз, йег Оатагкіег-
еЬгепргеіз, йаз ГаІзсЬе Оатапйегіеіп,
йаз КеЬепаиі', йаз ЗуІѵезіегЫйтІеіп, йег
'ѴѴіезепеЬгепргеіз. — Франц. Ь’НегЬе
ТЬегёзе, Іа Ѵегопідие бегтапйгёе, Іа
Ѵегопідие Гетеііе, Іа Ѵегопідие реііі-
скёпе. Ѵегопідие СЬепеПе. — Аніл.
Вігй’з Еуез, Гетаіе Еіиеіііп Яреейѵеіі.
Употр. въ народной медицинѣ въ Рос-
сіи отъ весьма многихъ болѣзней, какъ-
то: отъ зубной боли, отъ головной боли,
отъ лома костей, отъ простуды, отъ
судорожныхъ припадковъ въ груди и
вообще одышки вмѣсто чая, отъ гры-
жи, волненія крови, чахотки, золотухи
и укушенія змѣею.
Ѵѳгопіса іпсапа Р. Нечуй вѣтеръ
(Астр.) Рябиновка (Уфим.) Сердечная
(Новг.) Шалфей полевой (Екат.) Употр.
отъ болѣзни сердца и простуды.
Ѵѳгопіса ІаШЪІіа Ь. Фарм. назв.
Сігатаейгуз зригіа таз (НегЬа). Анд-
реевъ крестъ (Тул.) Безверхая (Полт.)
Лѣсной Василекъ (Полтав.) Вероника
простая (Кіев.) Гадюча головка (По-
дол.) Гирчакъ (Курск.) Синій дрокъ
(Полт.) Дикая Живица (Вор.) — Змѣе-
вецъ (Перм. Клеп.) Змѣиная голов-
ка (Моск.) Змѣиная трава (Нижег.
Вор. Каз.) Змѣиный укусъ (Вятск.
Меу.) Змѣнный скусъ (Перм. Крыл.)
Змѣиный цвѣтъ (Уф.) Зорнпкъ (Вят.
Меуег). Звонецъ. Змирія (Орл.) Козю-
дечья трава (Ворон.) Кошачья мята
(Сар.) Конопельки (Малор. Рог.) Кло-
повникъ (Вор.) Кукольникъ (Тамб.) Ло-
шаково ухо (Курск.) Миронникъ (Вор.
Тар.) Моташникъ (Курск.) Мята соба-
чья (Вор.) Разбой (Моск.) Полевая си-
нель (Уф.) Полевое сѣмя (Вор.) Синіе
цвѣтки (Курск. Вятск. Меуег). То я.
Чистотѣлъ (Курск.) Черепашникъ (Во-
лын.)— Чуваш. Сюлянъ-корыкъ (Каз.)—
Нѣм. Паз ВгивНЬеекгаиі, йег ЕгйЬаіЬ-
еп^еі, йег ЕгйуѵеіЬгапсЬ, йег ГаІзсЬе
Оинйегпіапп. Въ Перм. и др. отъ уку-
шенія змѣй прикладываютъ къ ранамъ,
отъ глазныхъ болѣзней примочка (Пол-
тав.), .въ Моск. губ. отъ простуды, отъ
грудной боли, отъ простудной опухоли
и отъ ломоты, въ Орл. губ. отъ подагры.
Въ Ворон. губ. даютъ испорченнымъ
колдовствомъ.
Ѵѳгопіса 1оп§іГо1іа Ь. Богороди-
целистная (Пск.) Бурячникъ (Могил.)
Вероникъ, Героникъ (Влад.) Голубые
хвосты (Ниж.) Горлянка (Вят.) Грудная
(Влад.) Дробница (Черн. Микл.) Его-
рово копье (Волог. Двиг.) Змѣйка
(Моск.) Змѣиная трава (Пенз. Нижег.)
Виноходецъ (Ниж.) Кипрейникъ синій
(Ниж.) Компанная (Олон.) Коноплян-
никъ (Вятск. Котел.) — Лодыга (Арх.)
Мелушнякъ (Екат.) Муравая (Олон.)
Перепаръ (Олон.) Плакунъ (Кал.) По-
вѣсь борода (Арх.) Лѣсной повиличникъ
(Твер.) Пчельникъ (Олон.) Росхидникъ
(Минск.) Синіе султанчики (Собол.)
Синій цвѣтъ (Екат. Ворон.) Синіе
цвѣтки (Вят. Меуег). Туречинка (Гродн.)
Усовная (Олонецк.) Шалфей боровой
(Минск.) Язички (Малор. Рог.) — Эст.
Меіз каперій. — Финн. РіікаІеЬіі-іа-
йуке. — Корел. Сикина-гейну. Листья
прикладываютъ къ ногамъ, когда онѣ
пухнутъ отъ жара (Арх.)
Ѵѳгопіса ойіеіпаіів П. Фарм. назв.
Ѵегопіса. Аізіпе раіизігіз з. Веіопіса
аІЬа (НегЬа). Веревочникъ (Ниж.) А п-
течная или лекарствениая, лѣс-
ная Вероника и искаж. Варонникъ
(Мог. Краузе), Боронникъ (Кал. Мог.).
Дубровка аптечная (Трап.) Клодъ (Ма-
лор. Левч.) Лежанка (Костр.) Лежачка
(Сл. Ц.) Окладвикъ (Малор. Левч.) Пору-
шенецъ, Жаночій порушенецъ (Гродн.)
Пржетачникъ (Гродн.) Раквица (Гродн.)
Расходникъ польный (Ков.) Сіялуха,
Сциляха (Мог. Пабо). Стаиовникъ (Вил.)
Уразникъ (Гродн.) Урочная (Волог.)
Чай европейскій (съ нѣм.) — Чешск.
Тгинік, Рі’ііггнік, Ргіігхпе когепі, бізіес,
Вохгахіі, Піохнік. — Латыш. Зешшез
арріві. — Эст. Іоокзіа гоЬі, таііазѳ
гоЬі. — Финн. КоЬіо іабуке. — Нѣм.
Сіетеіпег ЕЬгепргеіз. Пег асЫе, оГйсі-
пеііе ЕЬгепргеіз, йег ^гоззе ВаіЬеп^еІ,
йег СгипйЬеіІ, йег Неіі аііег ЗсЬайеп,
йаз КоЫегкгаиІ, йаз 8сЫап§епмгипй-
кгаиі, йег еигорйізсЬе ТЬее, Ѵегтіскеп-
кгаиі, ѴіеЬкгаиі, 'ІѴипйкгаиѣ — Франц.

378
Ѵегопіса — ѴіЬигпит
Ѵёгопіцие ойсіпаіе, ТЬё б’Еигоре, ТЬё
Йи Кого]. НегЬе аих іабгез.—Атл. Маіе
8рееб^е11, О-тоипй-ЬееІе. Усотр. въ ме-
дицинѣ при лечеиіи ранъ и внутрь при
простудахъ, легочной чахоткѣ, крово-
теченіяхъ, болѣзни мочеваго пузыря,
въ хроническихъ накожныхъ болѣз-
няхъ и т. д. Идетъ въ составъ евро-
пейскаго чая.
Ѵегопіса отсЫйеа Ъ. Гадучникч.
(Тавр.)
Ѵегопіса ргозѣгаіа В. (и др. виды,
апзігіаса, бепіаіа, тиШМа). Полевые
васильки (Курск.) Змѣиное зелье (Екат.)
Дикій ленъ (Ворон.) Отгадина (Екат.)
Самосѣй (Подол.) Сокирки (Екат. Хар,
(}гип.) Стоголовникъ (Екат.) Троица
(Малор. Волк.) Троіця (Рог.) Полевой
чепчикъ. —• Тат. КѢфтя-отъ.
Ѵегопіса зсиѣѳііаѣа Г. Ужовникъ
(Мог.) Прежде собиралась вмѣсто 6га-
ііоіа.
Ѵегопіса еріеаіа В. Андрей трава
(Кондр.) Андреева трава (Слов. Акад.)
Андреевская трава (Вил.) Андреевъ
крестъ (Собол.) Батожки (Бесс.) Синіе
Батожки (Кіев.) Полевые барашки (Ни-
жег.) Синіе васильки (Хар. Екат.) Гану-
сокъ (Екат.) Голубильникъ (Екат.)
Голубивникъ (Харьк.) Голубица (Кар.)
Горлянка (Вят. Орл.) Змѣевецъ(Перм.
Клеп.) Змѣинецъ (Орл) Змѣиная тра-
ва (Сарат.) Змѣева трава (Сам. Пот.)
Купина (Екат.) Подгорошникъ (Ворон.)
Приходная трава (Петерб.) Синецвѣтъ
(Полт.) Чистикъ (Черн.) Шалфей (Ставр.)
Шалфей полевой (Сарат.) Употр. отъ
укушенія бѣшеной собаки (Каз.), отъ
грудной боли (Хар.), для облегченія при
родахъ (Бесс.), отъ кашля (Сарат.) Въ
Перм. губ. Змѣевецъ прикладываютъ
къ нарывамъ на пальцахъ (Клеп.)
Ѵегопіса еригіа А. Божья трава
(Курск.) Васильки гадючьи (Хар.) Змѣи-
ная грана (Сам. Сар.) Красникъ (Волын.)
Синяя трава (Полтав.) Отъ ужаленія
зиѣею припариваютъ больное мѣсто
(Сарат.)
Ѵегопіса ігірЬуЛа і. Фарм. назв.
Аізіпе ігірЬуІІа Соегиіеа (НегЬа).
ѴіЪйтпиш і, Саргііоііас. IV. 323,
Калина. Гордовидъ (Кондр.) — Пол.
Каііпа.— Зешск. Тизаіа).— Сербек. Нп-
сііка. Камишовина. — Финн. Неіві. —
Груз. разн. виды Джахвели. — Нѣм.
Пег 8сЫіп§Ьаищ, бег 8сЬпееЪа11. —
Франц. Ьа Іюгпе, Ь’АиЪіег. — Атл.
ТЬе ѴіЪигпит, Зпогг-ВаП-Тгее.
ѴіЬигпит ВаБцгіеит Раіі. Гор-
довникъ (Каш. Приарг. край). Жимо-
лость монгольская (РаП.) Даурская
калина (Лѣсн. журн.) — Мот. Паіап-
сйаіаеззп.
ѴіЬигпит Ьапѣапа Ъ. Гордовпдъ
(РаП.) Гардовина, Гордовина, Горо-
довина (Малор.) Гордовое дерево
(Вел. Росс.) Гордъ, Гордовикъ, Гордина
(Раіі. Малор.) Ордына (Малор.) Ордови-
ка (Бесс.) Черная калина (Малор.) —
Русин. Гердовина. Гордина. — Пол. Ог-
сіолѵій, Ногйоигіпа, НагйоѵНі. — Чешск.
ЬіЪог. Тпзаіаз, СЬшІоѵгіпа, Орік, Мик
(Рг.) Каііпа, Ріасі сЫёЬ, Вапкуіа. —
Сербек. ЬріЪог, ЗіЪікоѵіпа, Шікоѵіпа.
Камишовина (Лавр.) Удика (Панч.) —
Молд. Дормозъ. Дермозъ, Кокцы (Бесс.)
Имер. Рач. Узани (Сред.)—Арм. Еіаіа-
тазіі. — Тат. Тагак-адаізсЬ. т. е. гре-
бенное дерево. КагаЪаІат ѵ. Таг^ет
(РаП.) — Тат. въ Тифл. Гармалювъ
(Сит.) — Ііалм. КеНІ ѵ. Ко]ап-Ьцга. —
Дугор. РаДадсІа. — Нѣм. Пег ВапгІ-
зігапсЬ, бег ВазіагбІогЪеег, сііе Наи-
Ъееге, йег Ьаійаиеп-ЗсЫіпдзігаисЪ. бег
кіеіпе МеЫЬаитзсЬпееЪаІІ, біе РаЪзі-
ѵееібе, йіе ВоіЬзсЫіпде, йіе ѴУе§8сЪ1ін-
§е, Йіе Ійі’кізсііе АѴеібс. — Франц. Ьа
Мопсіеппе, Іа Мапзіеппе, Ѵіогпе соіоп-
пеизе, Ѵіогпе соттипе, Соийге тоіп-
зіипе, Нагйеаи, Вагйеаи, Мапсіаппе, —
Англ. ѴѴауіагіп§ Тгее ѴіЪигпит, ѴѴіій
Оиеібег Козе, ЬіЙіу Тгее, Меаіу Тгее.
Изъ стволовъ дѣлаютъ чубуки.
ѴіЬигпит Ориіиа і. Фарм. назв.
Ориіиз з. ЗатЪисиз адиаіісиз (Соіѣех,
Еіогев еі Вассае). Калина (вездѣ). Ка-
лына. Калинина. Махров. наз. Снѣжки
(Даль), Булденежъ (Воціе бе пеі^е).
Ягоды — Дристуха (Тв, Пуп.) — Чешск.
Каііпа. — Сербек. Нибіка. Дремак. Ка-
лина. — Луж. Каіепа, ЗпеЬоѵге Каіе,
Каі'ейгіпа, Каііпа. — Молд. Калинъ,
Келины. — Самог. Виіеііз (Ков.) — Арм.
Алашари, Кагамухъ,— Груз. Джахвели,
Дзахвели, Мдзахвели, Джаквели. —
йліер. Джавхвеля (Сред.) Джархвели
(Эр.) Куиык-Баламъ. — Латыш. ІгЪе-
пез.—Эс». Оізрпп, Коеі-а-оіз-рцц, ІоДіа-
рип. — Финн. Коігап-кизап, Коігап-
Ьеезі. — Вот. 8сЬи-ри. — Перм. Жовъ-
пу, Жолъ-пу, а ягоды Жовъ, Жолъ. —
Мордв. Мокиі. Чевь, Эрз. Чавгя, Чйвга,
въ Влад. губ. Чаэтиль-чуФтъ. — Черем.
и Чуваш. Роіап (РаП.) — Тат. ЛоеіеІ-
Ъоіап. — Вятск. Тат. Ваіап. — Башк.
Боланъ. — Крымск. Тат. Оегтепі, Ко-
гораіа (Біеѵ.) Канине (Рудзск.) — Тат.
на Алт. Шанышъ-агачъ (Верб.) —
Тат. въ Влад. губ. Ватинъ-агачъ. —
Тиръ. Кызылъ-БурпЪзь (Хорошх.) Чин-
гизъ (Карел.) Азаръ-масо (Еаік.) Азаг-
таза (РаП.) — Сагаи ЗсЬавдезсЬ. —
Калм. Т?,сЬап§із. — Телеут. 8сІіап§із,—

ѴіЬигпит — Ѵіеіа
379
Вассуг. 8око1і. Тутепвіѣ-Иаег^. Плоды
Тот или Тор.— Гольды Коіотісіа (Мах.
135). — Гил. на Сах. МеізсЬ (6-ІеЬп.) —
Нѣм. Вег ВаІІЪаит, Йіе Ваіігове, Йіе
гоіЬе ВіиіЬееге, йег ГаскеІЬеегЬапш,
йег СговвЯіейег, йег ПігзсЬЪоійег,
йіе Ноійепгозе; йег Каік'ЬесгепЬаат,
йег Мазвѣоійег, йег дешоіпе Зсіінее-
Ъаіі, йіе ЗсІпѵеікепЬееге, йогАѴаз-
зеі’ЬоІйег.— Франц. Ьа'ЬопІе йе пеі§е,
Ь’ОЪіег, Ьа Возе йе Оиеійге. — Атл.
(УпеИег-гове, Магзіі Еійег. Въ народ-
ной медицинѣ отваръ коры употребл.
внутрь отъ удушья и отъ простуды;
снаружи же сокъ ягодъ для уничтоже-
нія прыщей на лицѣ (Пермск. Крыл.)
Въ Курск. губ. однолѣтніе добѣги от-
тапливаютъ въ водѣ, въ которой ку-
паютъ золотушныхъ дѣтей, а полузон-
тики съ спѣлыми ягодами обмакиваютъ
въ горячій растопленный медъ и сбе-
регаютъ для питья въ видѣ чая отъ
простуды горла. Въ Арх. ягоды употр.
какъ рвотное и какъ слабительное и
вмѣсто чая для произведенія испарины;
въ Могил. ягоды и цвѣтъ пьютъ отъ
удушья. Въ друг. мѣст. отъ кашля, отъ
золотухи.
ѴіЪигпит огіѳпіаіе. — Раи. Имер.
Кекруа (Сред.)
ѴіЪигпит рііеаіит ТКЬд. — Аино
на Сахал. НаЬеіппі (8сЬт.)
ѴіЪигпит Тіпиз К. Шамшитъ
(Сл. Ц. по смѣш. съ Тіпиз).
Ѵіеіа Тоигп. Ьейит. II. 354. Мо-
жетъ быть отъ ѵіпсіге, обвиваться.
Бобовина. Вика. Мышій, Мышиный.
Мышачій горохъ. Мышатникъ (Твер.
Пуп.) Журавлиный горохъ (безразлично
всѣ виды). — Пол. АѴука, ДѴіка, "ѴѴісг-
ка. — Чешск. Ѵ/ікеіѵ (Рг.) Ѵіка, Ѵіска,
Коіоѵаска (81оЪ.) Ѵікѵісе (Ор.)—Сербек.
вгаЬог. Грахорица, • Граховина. — Въ
Далм. и Илл. КикоЦ, Огавсап (Папп.) —
Кирг. на Тарб. разн. виды — Джун’урч-
ка. — Абхаз. Аурысгуркудъ.— Самурз.
Ачинчнлабія (Сит.) — финн. Ѵігпа. —
Нгъм. Піе АѴіске. — Франц. Ьа Ѵевсе.—
Атл. ѴеісЬ. Всѣ вики принадлежатъ
къ числу отличныхъ луговыхъ травъ,
особенно же Ѵіс. Сгасса, Ѵіс. Зерішп,
V. заііѵа.
Ѵіеіа ап§изііГо1іа ВоіК. В оро бьи-
ный горошекъ (Малор.) Горобиний
горошокъ (Малор.) Мышій или Мы-
шиный горошекъ (Щегл.)
Ѵіеіа Сгасса Ь. У Теоор. Агасоз.
У Плин. Сгасса. Бобовина. Воробьиные
стручки (Нижег.) Воробьиные цвѣтки
(Влад.) Вязель (Вят. Меуег. Арх. Влад.
и др.) Горошекъ (бол. ч. Росс.) Горош-
никъ (бол, ч. Росс.) Горохъ или Го-
рошекъ воробьиный, гусиный,
дикій, журавлиный, мышиный или
мышій, полевой, синій (въ бол. ч.
Росс.) Гадючій горошокъ, гороби-
ний, горобъячий горошокъ (Ма-
лор.) Вороничій горошокъ (Подол.) Гу-
синецъ (Волог. Двиг.) Грабелька
(Курск.) Гребешки (Ниж.) Женскій во-
лосъ (Тул.) Журавникъ (Вор.) Зяблица
(Кал.) Мышьякъ (Влад.) и измѣн. Муш-
някъ (Олон.) Натягачъ (Малор.) Чибе-
сяный носокъ (Курск.) Повителъ (Тамб.
Меуег). Стишокъ (Черн. Микл.) Синель
(Тул.) Воробьиные стручки (Ниж.) Га-
лочьи стручки (Яросл. Петр.) Лѣсовые
стручки (Хар.) Мышиное сѣмя (Астр.)
Разбитная травка (Вор.) Чечевичка ди-
кая. — Русин. Дикий горошокъ, горо-
шокъ ледий.— Пол. ѴѴука ріазіа, 'ѴѴіІк.
Уешск. Ѵ/ікѵпсе, ІѴгаЬсіпка. — Сербек.
СНизіпа, Грахорица. — Дуж. Еодііса,
Ріазпіса, Ріаса ѵгока. — На Кавказѣ
Аурысгуркудъ (абхаз.) Ачинчи лобія
(самурз.) Сит.) — Латыш. Реііез-зігпі.—
Финн. Ніігеп-ѵігпа. — Перм. Піиръ-
анькычъ (Рог.) — Чуваш. ТурнА-пурзй,
т. е. журавлиный горохъ. Вить-пурзя,
т. е. мелкій горохъ. — Ногайц. Кара-
мангау. — Тунъ. ЗсЬіпкіа (Сеогд.) —
Нѣм. Піе Кгаске, йаз Ѵо§е1Ьеп, йіе Ѵо-
{теіѵчске. — Франц. Ѵевсе еп ёрів, Роів
к сгарапй, йагвеап, Ьиівеі йев ргёз, Ьи-
зеаи. — Англ. Вігй’в Тагев, Сгасса.
Ѵіеіа ГаЪа Ъ. 8уп. Г’аЬа ѵи!§агів
МбпсЬ. Гом. ТеоФр. Суашов. Діоскор.
Суатов Ьеііепісов. Бобы. Русскіе
бобы. Ѵаг. тіпог. Конскіе бобы. —
Пол. В6Ь.— Чешск. Воѣ, ОЬусещу ЬоЬ.—
Сербек. Воѣ. — Луж. Воѣ, Воіцк. —
Груз. Имер. Гур. Церцви. — ІІитр.
Хаджи. — Вятск. Тат. Нугыртъ-бар-
сякъ. — Чуваш. Ні'омичь пурзи, т. е.
нѣмецкій горохъ. — На Каек. Агур-
кудъ (абх.) Агурхудъ (самурз.), Бурчакъ
(кумык.) — Нѣмя Піе Аскег-, Евеів-,
Ееій-, Напй-, Маза^ап-, РІегйе-, Рпй:-,
8ап-, 5Ѵіпйзог-ѣоЬпе, йіе еввЬаге ЛѴіске.
Франц. Ьа Гёѵе йев татаів. — Англ.
Веап. Бобы разводится для употребл.
въ пищу и нѣкоторыя разности на
кормъ скоту.
Ѵіеіа Ьігзиіа РізсЪ,. Гусинецъ
(Волог. Дв.) — Русин. Въязияъ. — Ко-
рел. Гиренъ (Олон.)
Ѵіеіа шопапіЬа Косіі. Сарты —
Мюлькакъ (Кир.)
Ѵіеіа різііогтіз-Ь. Горошекъ(Хар.)
Горошекъ змѣиный (Курск.) Лѣсовой
горохъ (Харьк.) Юръ-горохъ (Волын.)
Зозульчинъ голосокъ (Бесс.)
Ѵіеіа заііѵа П. Вика. Выка (Мал.)
Горохъ. Кормовой горохъ (въ Сел.

380	Ѵіеіа 
Хоз.) Дикій горошекъ (Яросл. Петр.)
Воробьиный горохъ, журавлиный го-
рохъ, мышиный горохъ, Горохиикъ
(въ рази, мѣст.) Гусинецъ (Волог. Двиг.)
Журавлина. Зяблица (Кал. Лям.) Ко-
няковка (Сл. Церк.) Конековка (Даль).
Пол. ЬесКіап, Огозяек га^сгу, — Чегиск.
ѴѴіки'а. — Сербск. ОгаЬог кёгтпі. —
Луж. Ойііф или тойга ѵгока.—Латыш.
Реііез зігпі. — Финн. Еіоѵігпа. — Молд.
Мезырити. Мазари. — Нѣм. Ваз 81.
СЬгізіорЬзкгаиі, сііе Гиііег-, Неісіе-,
Кгов-, Воза-, Зааіѵѵіске. — Фраки. Ьа
Ѵезсе сикіѵёе, Ѵезсе Дез рідеопз, Ѵезсе
соттипе, Роізеііе, Резеііе, ВагЬоііе,
Віііоп. — Англ. Соттоп ѴеісЬ, Таге.
Ѵіеіа эѳріит Е. Вязель (Олон.)
Горохъ и горошекъ дикій, журав-
линый, заборный, мышиный, луговой,
полевой, изгородный, стѣнной (въ боч.
ч. Россіи). Гусинецъ (Волог.) Зяблица
(Кал.) Костоломная (Олон.) Мышакъ
(Могил.) Прѣснокъ (Волог.) Синюха
(Пет.) Сокирки (Малор. Рог.) — Самоі.
Ьугпукз. — Финн. Аііоѵігпа. — Нѣм.
Віе Ашеізіеііегп, йіе Вогпигіске, Нес-
кепдаіске, Запшске, 2аипѵѵіске.
Ѵіеіа вуіѵаііса Г. Бобовина. Горо-
шекъ воробъиный, заячій, лѣсной.
Пыро (Слов.)
Ѵіеіа ѵіііова ВоіН. Горобиний
горохъ (Малор. Рог.) Горошокъ (Ма-
лор. Волк.) Пьяная трава (на Днѣпрѣ.
8іеѵ. Вціі. <1е Іа 8ос. Ітр. йез Каі. йе
Мозс. 1856. II. 169).
ѴШагвіа путрЬаѳоісіѳзУепѣ
Оепііап. IX. 136. Плавунъ (Сар. Леп.)
Павунъ (Сл. Ц.) Ужовникъ (Сл. Ц.)—
Пол. Хагхесзуса. Кадііпа, ОгиуЬіепсхук.
Чешск. Ріаѵіп. Ѵііагзка. — Сербск. Ріа-
ѵпп. — Голъды КАІхосЫа. Гольды упо-
требляютъ молодые стебли и листья
какъ табакъ (Мах. 199).
Ѵіпеа Е. Аросуп.АІрЬ.ВС. VIII. 381.
Барвинокъ. — Пол. Вагѵѵіпек, ЬнЬі-
зіек. — Чешск. Вгсаі, Вагигіпек, 2іто-
хеіеп. — Сербск. Раіѵепка, 2ітхе1еп. —
Болг. Бурувинка.— Нѣм. Ваз 8іпп§гііп,
ІѴіпіег§гйп. — Франц. Ьа РегѵепсЬе.—
Англ. Регіѵѵіпкіе.
Ѵіпеа ЬегЪаееа НИ. Барвинокъ.
Барвінокъ(Малор.) Барвінокъ сте-
повий (Малор.) Дикій Барвинокъ. Лѣ-
совой Барвинокъ. Полевой Барвинокъ
(Екат. Опщ.) Могильница.
Ѵіпеа тауог Г. У Діоск. Сіешаііз
ДарЬпоіДез (оба вида та)ог еі тіпог).
Фарм. назв. Ѵіпеа регѵіпса ІаііГоІіа в.
та(ог (Еоііа). — Нѣм. Ваз §гоззе 8іпп-
§гііп. — Франц. Ьа ^гапбе РегѵепсЬе,
Ье Рисеіа^е.
Ѵіпеа тіпог Е. Фарм. назв. Ѵіпеа
- Ѵіпсеіохісит
регѵіпса, Ѵіпеа, Ѵіпеа тіпог. Барви-
нокъ *) (Вел. Росс.) Барвінокъ (Ма-
лор. повсюду) и изм. Барвенокъ (Стар.
Банд.) Барвинокъ (Бирючь Ворон. г.)
Ворвпнокъ (Вор.) Хрещатий Барві-
нокъ. Зелёнка (Черн.) Гробъ, Гробь
(Кондр.) Гробная трава (Тр.) Иванъ да
Марья (ѴѴіеД.) Могильница (Северг.)
Могильникъ (Каленич.) Плющъ или
Бліощъ трава (Кондр.) Повой воловый
(Кондр.) Увѣнокъ (Кондр.) — Пол. Ваг-
іѵік.—Чешск. Вагигіпек, Вгпё].— Сербск.
ВагЬ^ёпк, Вагидепс, Раіѵепка 2е1епс-
ко, — Зимзелен. — Нѣм. Паз Вагіѵіп-
кеі, йаз Еіѵіййгііп, йаз Іттегдгіш, йег
Дип^Гегпкгапг, йаз Ліп§Гегпкгаиі, йаз
кіеіпе 8іпп§гйп, сіаз ТоДіеп§гііп, йег
Тосііепіам, ТоДіешпугіе, йаз ТоДіеп-
ѵеіІсЬеп, йаз ІѴеіп§гііп, йаз ІѴіпіег-
§гйп. — Франц. Ьа реіііе РегѵепсЬе,
1е реііі Рисе1а§е, Іа Ѵіоіеііе Дез зег-
репіз, Іа Ѵіоіеііе сіев зогсіегз. — Атл.
ТЬе Іезз Регіѵіпскіе, Зшаіі Регѵѵіпскіе,
Еѵег§гееп. Прежде употр. при поно-
сахъ, кровотеченіяхъ, чахоткѣ, скор-
бутѣ и снаружи при ранахъ. Въ народ-
ной медицинѣ употр. отъ боли горла
въ видѣ полосканья (Ворон.) Въ Бѣло-
вѣжской пущѣ крестьяне отъ колтуна
употребл. отваръ барвинки, которую и
разводитъ у себя въ огородахъ; она
служитъ и наружнымъ средствомъ отъ
колтуна, для чего смачиваютъ голову
тѣмъ же отвароиъ. Кромѣ барвинки
употребл. еще корень лапуха (Русск.
Вѣстн. 1876. Окт.)
Ѵіпсеіохісшп МоепсК. Азсіе-
ріаД. VIII. 523. Ѵіпсеге — побѣждать и
іохіеиш, ядъ.
Ѵіпсѳіохіоит пі§гит МдпсН. См.
СупапсЬит ні§гиш.
Ѵіпсѳіохісит оШеіпаіѳ МдпсК.
Фарм. назв. Ѵіпсеіохіспт з. НігипДіпа-
гіа (Вайіх). Бородачъ (Малор. Рог.)
Николина бородка (Перм.) Чортова
борода (Кондр.) Бориядъ (Курск. Горн.)
Вонючка (около Гурьева. Пот.) Гавязъ
(Екат.) Горлачникъ (Черн.) Горлачъ
(Ьіпй.) Змѣиный корень (Амб.) Зміі-
ний корень (Рог.) Костка жабья, Кут-
ра (Кондр. См. СупапсЬит). Котовы
сѣмена (Полтав.) Корень ластовичный
(Кондр.) Ласточникъ (Могил. ѴГіеД.)
Ластовень (Курск. Мизг. — заимств.)
Лускачъ (Кондр. Сл. Церк.) Ломинусъ
(Екат.) Молочникъ. Норичникъ (Екат.)
Отрава (Кондр.) Противуядная трава
(ѴѴіеД.) Простовидная трава. Пташе-
«) Очевидно съ нѣм. Вйгѵіпкеі, но
уже обрусѣло.

Ѵіисеіохісііт — Ѵіоіа
381
нец-ь (Могил.) Ранникъ (Малор. Рег.)
Росадникъ (Орлов.) Скалозубъ (Даль).
Молочные стручки (Пот. ок. Гурье-
ва). Стручковатое зелье. Стручковатая
трава (Амб.) Стручная трава (Екат.)
Стручечникъ (Полт.) Стручки (Полт.)
Сторчикь (Екат.) Стуліусье (Хар.) Той-
на трава (Кондр.) Тогестъ (Кондр.)
Троестъ (Амб.)—См. СупапсЬит. Удар-
никъ (Минск.) — Сомнит ел. Луговая
вереиика (Владим.) Горошекъ луговой
(Минск.) Дягиль (Черн.) Возики степ-
ные (Полт.) Вѣхъ (Екат.) Чернушка
(Ворон.) Бергаметъ (Екат.) Холодокъ
(Курск.) Терловый Копотг. — всѣ въ
рук. Рупр. — Русин. Ломинісъ, Ломи-
лісъ, Лупинісъ. — Пол. ОЪоріік розро-
Іііу, 2игусі§йу)ай, То)езс. — Чешск. Ьаз-
ібѵіспік. — Сербск. Дивльа паплика
(Панч.) — Луж. Базіо^сшк. — Тат. Ча-
тынинъ-япрачи, Яра-отъ (Тавр.) —
Аино на Сахал. Ікёта.—Нѣм. Піе СіЙ-
игепйе, йіе війктигге!, йаз НоііездаЬ-
кгаиі, йаз 81. Ьогенх кгаііі, йіе §е-
теіпе ЗсЬигаІЬепигпгз, Сетеіпег
Ннпйвѵйг^ег. — Англ. Зоге-іЬгоаі
Прежде употребл. отъ водяной, зарази-
тельныхъ лихорадокъ, отъ укушеніи
змѣй. Листья, приложенные къ тѣлу,
производятъ жаръ и образуютъ раны.
Стебли могутъ быть обработываемы
какъ конопли, на волокно. Никакой
скотъ, кромѣ одного козла, не . ѣстъ
этой травы.
Ѵіпеѳіохіоит ніЪігісит Пепе.
Кендыръ, Кендырь * *) (Сибир. Меркл.)
Полевой огурецъ. Степной огурчикъ
(Даур.) Волокна обработываются на по-
добіе конопли.
Ѵіоіа Тоигп. Ѵіоіаг. I. 291. Измѣ-
ненное греч. йоп. Фіалка.— Пол. Еіо-
іек, Еіаіек. — Чешск. ѴѴіоІка, Еіаіка. —
Сербск. ЬщЬіса. — Льюбичица, Ви)ола,
Вио]ла. — Луж. Кцаіка, Ецопка, М6-
йгаск. — Тат. за Кавк. Банавна (разн.
виды). — У Грек. за Кавк. Віолетесъ. —
Латыш. Ѵі,]о1е. — Финн. Огѵопкикка,
Огѵоккі.—Нѣм. Ваз ѴеіІсЬеп.-— Франц.
Ьа Ѵіоіеііе. — Англ. Ѵіоіеі.
См. Азсіеріаз, Аросупиш и Супап-
сЬит, съ которыми имѣютъ общія на-
званія вслѣдствіе того, что относились
къ этимъ родамъ.
*) При Аросупит Ѵепеіит было ска-
зано, основываясь на Каталогѣ Поли-
технической выставки въ Москвѣ, что
оно наз. у сартовъ «Кендырь», но вѣр-
нѣе отнести это названіе къ настоя-
щему растенію.
Ѵіоіа агепагіа ВС. Драбъ. Под-
нимокъ (Малор. Рог.) Иропъ (Арханг.)
Куричья слѣпота (Перм. Кунгур.) —
Ѵаг. §1апса: Проліска (Малор. Волк.)
Употр. на ванну отъ грудныхъ болей
въ Арх. губ. и отъ куриной слѣпоты
поятъ отваромъ въ. Перм. губ.
Ѵіоіа еапіпа Г. Березка (Казан.)
Браткы (Умань). Віолетка. Изъ-гонъ
трава (Кондр.) Подлѣсокъ (Сл. Ц.)
Подцерникъ (Вил.) Ранникъ (Гродн.)
Сердечникъ (Минск.) Сокирки (Уиань
идр. виды). Фіалка. Лѣсная Фіалка.
Чешск. Ройіёзіка (81.) — Луж. Коц)аѵ-
ка, Ргіпцеі, Рі’іт]еіко\ѵе зеіе, Коп.]асе
йаікі. — Латыш. 8пппи ѵуоіез.— Финн.
АЬо-огѵоккі. — Нѣм. Ваз Нипйзѵеіі-
сЬеп, йіе Нипйзѵіоіе, МаіѵеіІсЬеп, кгіійе
ОзіегѵеіІсЬеп, Воззѵеіісііеп, йаз зраіе
ѴеіІсЬеп.
Ѵіоіа соіііпа Везз. Подснѣжникъ
(Нижег.)
Ѵіоіа ѳрірзііа Пей. Заячья капуста
(Твер.) Кобы лика (Олон.)
Ѵіоіа ііігіа Г. Васелечекъ (Малор.)
Вымянуха (Кунгур.) Грыжная тра-
ва, Кильная трава (Кунгур.) Зозулькп
(Волк.) Корганъ (Тул.) Котикъ (Вор.)
Котовы яйца (Курск.) Круглолистъ
(Нижег.) Младенческая трава (Са-
рат.) Озёпка (Перм.) Сердечная трава
(Перм.) Въ Сарат. губ. употребляется
при припадкахъ младенцевъ. Въ Перм,
губ. отваръ или водяной настой употр.
отъ «кильной грыжи», и отъ «сер-
дечной болѣзни» и отъ «озевища».
Снаружи свѣжее или распаренное ра-
стеніе прикладываютъ къ грудямъ жен-
щинъ или къ вымени коровъ, если на
нихъ появляетсн сыпь. Прикладываютъ
также къ горлу и пьютъ отъ боли въ
горлѣ (Крыл.)
Ѵіоіа Іасіѳа. Веснушка (Нижег.)
Зозулины черевички (Хар.) Кукушеч-
никъ (Ниж.) Незабудки-цвѣточки (Уф.)
Употр. на припарки отъ головной боли.
Ѵіоіа шігаЪіІізГ.. Волосникъ (Кіев.)
Капустникъ, Копытень (Волын.) Мат-
кина душка (Кал.) Опышка (Могил.)
Підлісокъ (Малор.) Подъорѣшникъ,
Подъосивнииъ (Вор.) Лисова фіалка
(Малор.) Душистая фіалка (въМоск.)
Употр. отъ ногтоѣды пли опухоли, на-
зываемой «волосъ», для чего листья
вамазьіваютъ саломъ и прикладываютъ
къ больному мѣсту (Кіев.) Въ Вор. губ.
отъ лихорадки; въ Сарат. — отъ про-
студной головной боли.
Ѵіоіа ойогаіа Ъ. У ТаЬегп. Ѵіоіа
таіііа. У Віозс. йоп рогрЬугоп Фарм.
назв Ѵіоіагіа з. Ѵіоіа Магііз (Зетеп)
Гіогез Ѵіоіае ойогаіае. Бышыш-

382
Ѵіоіа — Ѵізсит
пыхъ *) (Умань). Веселые глазки
(Ак.) Матки и а душка (Орл.) Кіиь-
ски копытці (Умань). Підлісокъ
(Малор. Рог.) Душистая Фіалка. Па-
хучая Фіалка. Пунцовый Фіалокъ
(Кондр.) Троичный цвѣтъ (Сл. Ц.) —
Пол. Магсоіѵу Еіоіек. — Сербск. ЬщЬі-
сіса, ІщіЬіса. Мирисаве Феле (Панч.) —
Груз. Іа. — Имер. Гур. Мингр. Іа-Іа. —
Абх. у Сух. ёацерахушъ. — Рач. и
Мингр. яйя (Чернявскій). — Нѣм. Паз
ВІапосЬасЪеп, йаа МагзѵеіІсЬеп, йаз
ѵоЫгіесЬепйе Ѵеіісѣеп, сііе Ыаие Ѵіоіе.
Франц. Ьа ѴіоІеИе ойогапіе ои Йе Мага.
Тасёе <1и ргіпіенірз. — Англ. МагзЬ Ѵіо-
іеі, Ригріе Ѵіоіеі, 8'ѵѵееЬѴіоІеі. Трава
и цвѣты прежде употр. отъ каменной
болѣзни и какъ рвотное и слабительное
средство. Изъ цвѣтовъ добывается си-
ропъ Фіалковый. Цвѣты считались цѣ-
лебными отъ епилепсіи, судорогъ и
въ другихъ нервныхъ припадкахъ, а
сиропъ отъ удушья.
Ѵіоіа раіивігіэ Г. Дикій лагонъ
(Смол.) Душистая Фіалка. — Пол. Рой-
Іазхсхка. Ргзуіаазскка.
Ѵіоіа вуіѵѳвігів Тат. Братокъ
лісовий. Пролѣски борови (Черн.) —
Гольды ЭйгіесЬіа.
Ѵіоіа ігіеоіог Г. Фарм. назв. Дасеа
а. Ѵіоіа ігісоіог (НегЬа). Бабочки (Эк.
Маг.) Братики, Братки. Братки лѣс-
ные (Гродн.) Братки огородные (Кіев.)
Братъ и Сестра**). Братъ съ сестрой
(Малор. Смол. Мог. Екат.) Бѣсопрогон-
ная трава (Арх.) Волосникъ (Ворон.) —
Анютины глазки (Моск.) Веселые
глазки (Кондр.) Сорочьи глазки (Ни-
кол. у. Волог. г. Пот.) Глистникъ (Черн.)
Зановатъ (Подол.) Зашорникъ (Черн.)
Звоночки (Смол. См.) Землецвѣтка
(Алт. Пот.) Зирочки (Малор.) Зозулины
черевички (Малор.) Золотуха (Могил.)
Іванъ да Маръя (Малор.) Иванъ да
Марья (почти вездѣ на югѣ и западѣ).
Камчугъ (Вятск. Меуег). Куричья слѣ-
пота (Перм. Крыл.) Крупенька (Могил.)
Марья (Мал.) Мачимачиха (Пск.) Мет-
лякъ, Метлячокъ, Метлячки (Сиб.
Пот.) Мотылекъ(Сиб. Пот.) Мохвицы
(Могил.) Олія (Умань). Полуцвѣтки
*) Отъ слова «бышыха», рожа, бо-
лѣзнь.
**) О происхожденіи названія Братъ
и Сестра и двухъ красокъ ва цвѣткѣ,
г. Роговичъ сообщаетъ слѣдующее по-
вѣрье: «Якъ розсердивсь братъ на се-
стру, та побігъ за нею, надушивъ іі:
вона и пожовкла, а вінъ, злякавшись,
самъ посинівъ».
(Малор. Маке.) Полуцвѣтъ, Полу-
цвітъ (Малор. Рог.) Прикорная (Вят.
М'еуег). Пузырятникъ (Черн.) Родина
(Олон.) Розопасль (Вятск. Меуег). Со-
кирки (Черн.) Сороконедужная (Вятск.
Меуег). Воробьиное сѣмя, Сорочье сѣмя
(Нижег.) Трехцвѣтка (Шенк.) Трое-
цвѣтка (Вятск. Перм.) Тройцвѣтъ
(Гродн.) Трава трицвѣтная (Виленск.)
Троечная трава (Кондр.) Троицкая тра-
ва (ХѴіей.) Троичный цвѣтъ (Костр.)
Троицынъ цвѣтъ (Сл. Ц.) Удодівъ чо-
бітъ (Малор. Рог.) — Русин. Братки. —
Пол. Вгаі з зіозіга, Вгаі у Зіоаіга, ІѴйбѵс-
кі, Тгоуапек. Ѵаг. дгапйійога — Вгаікі.
Ѵаг. рагѵійога — Ьгасізхкі, шаяіпкі. —
Чегиск. Тгорсе, Тгорска Ьуііпа, Масоа-
са (Рг. и Ор.) Масезка, Зігоіку (81оЬ.) —
Сербск. Дан и ночь. Зігойса. — Луж.
Масозка, Маснзка, Зугоіка. — Латыш.
Аігаііпііеа.— Эст. Маііазе гоЬі.— Фнмн.
Кеіо - огѵоккі. — Корел. Призордусъ
(Олон.) — Самог. Пазгіеііе, т. е. вдовки
(Ков.) — Тат. Юшта-можо-шуда (Каз.)
Грек. за Кавк. Ія. Кумык. Мелаушенъ.
Нѣм. Паа ПепкЫіітсЬеп, біе ПгеіГаШд-
кеііаЫите, йаз ПгеіІаВідкеііакгаиІ:, Оаг-
ІепЪоскІеіп, йіе ОейепкЫите, сіав Іеаиа-
ЫйтсЬеп, сіаа Заттіѵеіісііеп, сііе 8іе-
ЬепГагЬепЫите, Йіе иппііізеп 8ог§еп,
бая ЗііеітйНегсЬеп, Йег Та® ипй БасЫ;
одинъ сортъ ВиззізсЬе КиівсЬег. —
Франц. Ь’НегЬе Йе Іа Тгіпііё, Іа Репзёе
ап^іаізе, Іа Репзёе а ігоів соиіеига, Іа
Репаёе йеа уагйіпз, Іа ѴіоІеПе-Репзёе,
ѴіоІеНе-ѴіоІе. йасёе ігіеоіоге. — Англ.
Неагі’8 Еаае, ТЬгее соіопгей Ѵіоіеі
Рапву. НегЬ Тгіпііу. Употр. преимуще-
ственно въ народной медицинѣ отъ
золотухи, также отъ сухотки, даютъ
дѣтямъ отваръ съ чередою; за тѣмъ
отъ застарѣлаго кашля, отъ грудной
боли, отъ боли сердца, отъ красной
грыжи (въ Арх. губ.), отъ грыжи, золо-
тухи и зубной боли (въ Пермск.) Сна-
ружи — отъ нарывовъ, вередовъ и ку-
рятъ въ домахъ во время прилипчи-
выхъ болѣзней въ Подол. губ. Разво-
дится въ садахъ во многихъ разно-
стяхъ.
Ѵізеит аІЬит Г. ЬогапіЬ. IV.
277. Отъ греч. Івсов, Івсіюв, Іхов, Іхіа,
отсюда ізсЬеіп, есЬеіп — склеивать.
У древн. Грек. Іхіа это раст. и Ьогап-
іѣив. Армяшка (русск. за Кавк.) Ви-
хорево гнѣздо (Бусл. о нар. поэз.)
Дубянка (Лям.) Дубовыя ягодки (Щегл.і
Ивилга (Полтав. Авг.) Птичій клей
(Щегл.) Омела, Вербовая Омела, Омі-
л а (Малор.) и измѣн. Амела (Эк. Маг.)
Вимела (Подол.) Емела (Екат.) Имела
(Кіев. г. Радом.) Імела (Малор.) Мѣла

Ѵівсііш — ѴТ'гщѣііа
383
дубовая (Стар. Рук.) Присноцвѣтущая
трава (Кондр.) Шульга (Малор. Рог.)
Русин. Омела, Восмілъ, Намелина,
Елхшъ, Еломъ, Бомена. — Чешск. Ішеі,
)тё1і, тёИ, туіі, теуіі, отеіі, )ете!а,
)ето!а. — Сербск. Мела, Омела, Омель,
Лепак.— Луж. Пер.— Латыш. Адііиз.—
Эст. Атаііз. — Тат. йеізсііек. — Груз.
Гур. ІІ(Ь)ит(Ь)ри. Питли (Сит.) — Имер.
П(Ь)ут(Ь)рп. Питри (Сред.) — Мингр.
П(Ь)іш(Ь)и (Эр.)—Абх. у Сухума ацыс-
тывра (ацысъ — пташка). — Чечени,. 8ё.
Гольды Рбкзоіа ѵ. РЬбкіоІа. — Мандж.
ЭДбісЪоге (Мал. 134). — Нѣм. Піе МізіеІ
(род.) Піе Айоііеггшзіеі, Еісѣеішізіеі,
йаз Неіі аііег ВсЬайеп, йаз НеіІідЬеп,
Ьеіттівіеі, йіе и'еіззе Мізіеі, йег Мізіеі-
йоги, йег ѴодеІІеіт, йаз ІѴіпіегдгйп.
Магепіоскеп. — Франц. Ье Оиі (род.)
Оиі Ыапс, Мізвеійіпе.— Атл. Мізііеіое,
ЛѴЬіІе Мізііеіое. Листья и стебли упо-
требл. отъ епилепсіи и коликъ; ягоды
употр. для смягченія нарывовъ; добы-
ваніе птичьяго клея изъ нихъ опро-
вержено Ленцомъ. Считалось священ-
нымъ у древнихъ Германцевъ.
Ѵікѳх Д®ші8 Савкив Ъ. ѴегЬе-
пас. XI. 682. У Діоскор. Адпоз. Фарм.
назв. Адпиз сазіиз (Зешіпа). Авраамово
дерево (съ нѣм.) Агнецъ непорочный
(Кондр.) Баранъ непорочный (Меуег,
неудачи, перев.) Верба влосская (Стар.
Рук.) Верба волошская (Даль). Верба
итальянская (Кондр.) Итальянская лоза.
Дикій перецъ. Перцовое дерево^ Пер-
цовый кустъ (Сит.) Ложномонашескій
перецъ (съ нѣм.) Прутнякъ (Раіі.) Цѣ-
ломудренникъ (Кален. съ нѣм.) — Пол.
Ліерокаіапек, СхузІукгзе\ѵ, Ваганек,
Вагапек віеѵгіпву, Сзузіу Ьагавек. —
Чешск. "ѴѴгЬа шогзка, Зігот АЬгаЬатйѵ.
Лпак йгтек. — Сербск. КбпорЦіка. —
Тат. въ Крыму Агдийеа. — Нѣм. Пег
КеизсЬЬаит, йег Миііеп (род.) Пег АЬга-
ЬатзігаисЬ, Йег Вогзізатеа, Йег КеизсЬ-
Ьаит, йег КеизсЫаттзігаисЬ, Йег Кіо-
зІегріеНег, йег МбпсЬзрГеКег. — Франц.
Ье баіііііег, 1е Ѵііех, 1е Ѵііех адпиз-
сазіиз, 1’АгЬге аи роіѵге.—Аніл. СЬавіе-
Тгее (род.) СЬазіе-ІатЬ-Тгее. Въ древ-
ности служило символомъ невинности,
цѣломудрія.
ѴіЬів Б. Атреіійеае I. 633. Вино-
градъ. — Пол. \Ѵіпогб5І, ІѴіподгай,
УѴій лѵіппа. — Чешск. Ріётса, Вёѵа. —
Сербск. Ѵіпоіоза, Ѵіпоѵа Іоза, Чокотъ.—
Нѣм. Пег ’ѴѴеіпзіоск. — франц. Па
Ѵідпе. — Атл. Ѵіпе.
ѴйІ8 ашигепвів Вирг. Амурскій
виноградъ. — Гольды МйсЬззоІіа (Мах.
69). — У Мандж. РиіЬйи. — Даур. ниже
Айгуна МоізсЬигій; выше Чит. горъ —
МбізсЬй. Отъ Сут. до устьевъ Уссури—
МбізсЬікій.
ѴіНв ТѣипЬѳгкіі В. А. 2исс. —
Аино на Сах. Наіпі (8сЬт.)
ѴіЬіз ѵіпіСѳга Б. Виноградъ.
Цвѣтки наз. Кашка (въ Астрах. губ.)
Ягоды — Родзянки. Сухія — Изюмъ.
Разйінки (Сл. Нос.) Разность безсѣмен-
ная — Кишмишъ. — Пол. ІѴіподгай.
Изюмъ — Возіпек. — Сербск. Ѵіпзка
Іоза. Лоза вияова. Дикая — Виньа-
ча, Виника, Воньача. Многочисленные
сорты носятъ весьма различныя назва-
нія Братковина, Волуіарка, Грожде,
Дебитъ, Динька, Кадарум, Кривальа,
Лисица, Лозника, Месан, Мирисавка,
Мирковича. — Луж. МЧпоѵѵу р)епк. —
Болг. Грозде. — Иллир. ЛѴіпзка іег іа.—
Молд. Рецруска. Помы. — Груз. Имер.
Гур. Мингр. Вази (лоза). Курдзени (яго-
да). К(Ь)ишмиши (изюмъ).— Рач. Имер.
развед. — Курдзени; дикій — Дзгвамб-
ли (Сред.) — Абх. и Самурз. Ажъ. —
Арм. Васъ, Вазъ.— Осет. Заипаизіз.—
Лезг. Капуч. общ. Сивиль. — Лезг. Ан-
цухс. общ. Цибиль (Сит.) — Тат. Ха-
гугъ, Тёнёгъ (на Кавк.) Івщпі (въ Кры-
му). — Бух. Апдигі.— Тадж. Ангуръ.—
Хие. Халали (одинъ сортъ). — У Грек.
за Кавк. Стафили. — Дуюры Мичка. —
Нѣм. Піе ІѴеіпгеЬе, йег ейіе "ѴѴеів-
зіоск. — Франц. Ье Ѵідпе поЫе. —
Англ. ІѴіпе-Ьеагіпд Ѵіпе.
ЛѴоойвіа ІІѴѲП8І8 В. Вг. Роіу.
рой. ВЬЬ. 32. Голъд. и Туні. Х)аіпдеІа
(и др. мелк. напорти).
ДЙгіаЬІіа апбійувепіѳгіса В. Вт.
Аросуп. VIII. 404. Доставляетъ Согіех
ргойиѵіі з. апіійузепіегісиз з. Сопеззі.
Отечество Цейлонъ, Кохинхина и Ма-
лабаръ.

384
ХапіЫиш — ХегапіЬешит
ХапіЬіит Тоигп. Сотроз. А’. 622.
Отъ греч. ХапіЬоз, желтый, потому что
по Діоск. IV. 133 настой краситъ во-
лоса въ желтый цвѣтъ. Дурнншвикъ.
Желтоколосникъ (Кондр.) — Пол. Вге-
ріей, Вгер, Схеріес.— Чешск. Верей (Рг.)
Впгкотап (81.) Вобійк, Верка (Ор.) —-
Сербек. Веріпас, Вікіса. Тогісіса. —
Луж. Оёрс, Сёрсік. — Нѣм. Віе КгорГ-
кіеііе, Зріикіеііе. — Фраки. Ье Сіои-
іетоц, Іа Ьатроигйе. — Аніл. Ьеззег
Вигйоск.
ХапЙііит вріпоеит X. Косоногій
Ангрузъ (Труды). Барыня (на Ингуя.)
Будьякъ (Южн. Росс.) Будячки (Балт.)
Армянскій Бурьянъ. Чортовъ Бурьянъ
(Могил.) Виноградъ собачій (Малор.)
Дурнишникъ. Колючка, Колючки.
Колючиха (Малор. Вѣсти. Ест. Н. 1854).
Курай (Малор. Волк.) Любка (ок. Гулей-
поля въ Екат. губ.) Нетреба (Малор.)
Польскій репей (Кіев.) Репепіки (Екат.)
Репешки-Колючки (Труды). Репякъ
шубный (Херс.) Чортово ребро (Тавр.)
Святе зіллэ (Малор. Сред.) Страхопо-
лохъ (Волын.) Холера (Южн. Росс.)
Холерная трава (Под.) Чертополохъ
(Малор.) — Русин. Коликъ, Страхопо-
лохъ. — Сербек. Воса (Рапс.) Боца. —
Имер. Пари (Сред.) — Тат. Сочгы-отъ
(Тавр.) — Нѣм. Кіейепйіаіеі (у колон.
на Молочной), Еіп1а§ег-8іасЪе1п (у ко-
лоя. близь Маріуполя отъ колоніи Еіп-
1а§ег). Рекомендуется докторомъ Гржи-
молы какъ средство отъ водобоязни.
Порошокъ сухихъ листьевъ Чертопо-
лоха или Колючки онъ даетъ взрос-
лымъ въ теченіе 3-хъ недѣль по 0,6 грм.
три раза въ день (Авторъ жив. въ Кри-
вомъ озерѣ Балтск. у. Подол. губ.) Го-
ворятъ, что оно излечиваетъ отъ холе-
ры, откуда и названіе. Тяжкая сорная
трава.
ХапЙішт Бігитагіит і. Фарм.
назв. ХапЙііит ѵ. Ьарра тіпог (Вайіх,
НегЬа еі Зетеп). Дуркомаиъ (Нижег.
Леп.) Дурничникъ (Даль). Дурника,
Дурнишникъ (Урал. Карел.) Ежов-
никъ (Экон. Маг-) Залучникъ (Малор.
Рог.) Зобникъ (Укр. Кален.) Кислицъ.
Коловатннкъ (Ворон.) Колючка (Даль).
Ксантія (Ниж.) Постыльникъ (Курск.
Горн.) Репей (Сам.) Репей колкій (Сар.)
Репейникъ, Репешокъ, Репьяшокъ,
Репьями, Репяхъ. Овечій репей-
никъ (Ставр.) Овечій ріпъяшокъ
(Малор.) и изм. Арепей (Вор.) Мелкій
или колючій Арепей (Ворон.) Собачки
(Кал.) — Русин. Свинки. — Пол. Вгері-
коѵгу тхеріей. — Дегиск. Впгкотап. —
Сербек. Керіпас, Вікіса роЦзка, Тогі-
сіса. — Груз. Гур. Бирки. — Мингр. Ги-
нисъ-джовджго. — Нѣм. Оетеіпе Зрііх-
кіеііе, КгорШейе, Вейіегіапя.— Франц.
Ьатропгбе, Сіопіегоп, Оіаііегоп, НегЬе
аих ёсгоиеПез. — Аніл. Зтаіі Вигйоск
ХапЙііит, Виг-мгеей. Вигйоск, Сіоілуеей,
ВіісЬ-Ьиг, Ьоиае-Ьиг. Всѣ части содер-
жатъ іодъ. Свѣжевыжатый сокъ преж-
де употр. отъ золотухи (скрофулъ), зоба,
лишаевъ, опухоли и даже рака, а сѣ-
мена и корень отъ поноса, болѣзни мо-
чеваго пузыря. Корни и трава даютъ
желтую краску.
ХапЫіоеѳгаз вогЪИоІіа Ъипд.
Заріпйас. Чекалкияъ орѣхъ (за Кав-
каз.) — Перс. Фуидуши-чекалы.
Хѳт апЫгешит аппиит Г.
Сотроз. VI. 528. Греч. Хегоз, сухой и
апіЬетоп, цвѣтокъ. Безсмертникъ. Ли-
ловыя Без свертки (Малор.) Волош-
ки (Новор.) Сухой цвѣтъ (Кондр.) Сухо-
цвѣтъ (Хруст.) Бумажный цвѣтъ (Амб.)
Полуцвѣтка (Черняевъ). Скаженюха
(Тавр.) — Пол. Хіезтіегіеішк. Кичаіо-
ігѵаі, ЗпсЬокѵіаі. — Чешск. ЗисЬокѵёі.
Сербек. Хероѵеп (род.) Вилина метла.
Польска метла. — Луж. ЗпсЬокѵгёік. —
Тат. ОраЙ-отъ (Тавр.) — Нѣм. Віе
ЗргепЫпте, Раріег- ойег ЗігоЬЫіпне,
ТгоскепЫпте. — Франц. Ьа §гапйе Іт-
тогіеііе. Ьа ХёгапіЬете. — Атл. Ап-
зігіап Зпеехеи'огі, Вгу-Яо^ег, Хегап-
іЬетпт. Въ Тавр. употр. отъ укушенія
бѣшеной собаки. Въ Екат. отъ зубной
боли. Красивое садовое растеніе.
Дополненія:
ХапіЬогтѣоеа — Желтосмолка (Даль).
Хуіосагрпз — Древоплодникъ (Даль).
ХѵІорЬуІІа — Древолистъ (Даль). Ху-
Іозиіа — Древопахучникъ (Даль).

2ѳа — 2ігапіа
385
2
2еа Ъ. Огатіп. КипіЬ. I. 19. 2еа
древнихъ Грек. есть Тгііісит Зреііа Ь.
Кукуруза. Маисъ. — Пол. Кпкпгуй-
га, Кикигуга, Кикигига, Кикпгийза,
Кикигуса, Кокогуса. — Чешск. Кики-
гіёе. — Нѣм. Вег Маіз. — Франц. Ье
Маіз. — Аніл. Маія, Іпйіап Согп.
2еа Сага^иа Моііп. Карагуа.
2ѳа Маув В. У ТаЬегп. Ггитепіит
іигсіспт. Буярово (Урал. Пот.) Кіяшки
украинскіе (Кондр.) Кики (Черн. Сл. Ц.
ошиб.) Кійки, Кіяки (Даль). Кіяхи
(Малор. Маке. Рог.) Кіюшки (Курск.)
Китка (Курск.) Кукуруза (Вел. Росс.)
Маисъ (Вел. Росс.) Папуша, Папушоя
(Малор. Сред.) Пованка(Даль). Повонка
(Сл. Ц.) Початки (Курск. Орл. Сарат.)
Пшеничка (Кондр. Ойій. Рог.) Бѣло-
ярая пшеница (Стар. Рук.) Турецкая
пшеница (съ лат.) Шишкояровая пше-
ница (Нижег.) Пшенка(Сарат.) Пшинка
(Новор. Малор.) Пшбнка (Бирючь Ново-
росс.) Турецкое пшено (Кондр.) Турокъ
(головки. Учитель, 1866. № 21). — Ру-
син. Тендериця. — Пол. Тпгеска рззе-
піса. — Чешск. Кикигісе, Кпкигпс. —
Сербек. Кикцгпх. — Голокуд, Руметия,
Урметин, Ферментун, Фрментин. —
Луж. Кпкигіса, Сеа, Тигкоигзка рзегіса,
Тигкоѵтзка рзепіса.—Болг. Мамул, Пар-
ка, Царевица, Кукурузъ, Мурузъ. —
Гогуля (Даль). — Молд. Папушой. —
Груз. Симинда, Ссиминди, Симиндри.—
Арм. Симиндръ. — Мияір. Лазути. —
Имер. Симиди (Сред.)—У Тур. и иногда
у Грек. за Кавказ. Лазутъ. У Сванет,—
Симинда. У Кумык. — Хабжай или Ха-
бижай (испорчен. Хаджи-будай, т. е.
святая или пилигримская пшеница). —
Чеченц. Хажки. — Абх. Аджгурей. —
Самурз. Апшъ. — Грек. за Кавк. Ка-
ламбаки (Сит.) — Абх. у Сухума Аджи-
курей; Алажіода, А аписъ (Черн.) —
Голъды АсЬззіеззо (испорченное китай-
ское названіе агѣ-ззи-ззи) (Мах. 326).—
Тат. на Кавк. Каргадали. На Терекѣ—
Хаджи —Будай, т. е. святая пшеница
(СИііа. I. 182). Въ Крыму ~ Мусыръ-
БогдДй. — Бухар. БзсЬиагі-Маккй. —
Сарты Макка-джугара.— Калм. Эрдуп-
шиши. — Нѣм. Ьег Пігкептаіз, йаз
ІпйіапізсЬе, ѵ/еізсііе Котп, бег Ъипіе
Маіз, йег §е!Ье гоіЬе Маіз, йег ^етеіпе
Маіз, йаз АѴеІзсіікогп, йег ійгкізсѣе
ХѴеігеп. — Франц. Ье Маіз сиіііѵё, Іе
Віё й’Езрадпе, Віё й’Іпйе, Віё йе Тиг-
диіе, Віё йе ВагЬагіе, йе Оиіпёе. —
Англ, бтеаі Согп, Сгиіпеа-ттЬеаі, Тгие
Маіге. Іпйіап Согп.
2іп8іЬѳг оГГісіпаІѳ Возе. 2іп-
ЙіЬёгасеае.Имбирь, Бѣлый Имбирь,
Инбирь. — Пол. ІшЬіег. — Чешск. 2аг-
’й'ог. — Сербек. Б^итЬіг. — Луж. Ніт-
Ъіег, йтпЬуег. — Груз. Котча, Зарданчо.
Коча (Сит.), а также ТетрикЬса-тегерв-
ниса (Сит.) — Имер. Гур. Кгвители-
Котча. — Мингр. Кгвинтели-Котчи. —
Кавк. Тат. Занджафидь. ДжанджаФиль.
Нѣм. Пег Іп^и’ег. — Франц. Ь’Атоте,
Іе бгіпветЬге. — Англ. 6гіп§ег. Тгие
йатаіса біпдег. Отечество тропическія
страны. Доставляетъ корневища —ВЬі-
хота 2іпдіЬегіз, Кайіх 2іп§іЬегіз з. Оіп-
§іЬегіз з. ЕшгіЬегіз. Извѣстное пряное
растеніе.
2іп§іЪег Саввиіпипаг ВохЪ. Отеч.
Остъ-Индія. Доставляетъ корень Вайіх
Сазвитипаг з. 2ейоагіае Іиіеае.
2іпдіЪѳг 2ѳгитЪеі Возе. Отеч.
Остъ-Индія. Доставляетъ Вайіх 2е-
гитЬеі; впрочемъ идущій въ торговлю
подъ этимъ именемъ получается пре-
имущественно отъ 2іп§. аиіагісапз В1.
2іппіа еіѳкапв Ласу. Сошрозіі.
V. 534. Жаръ - зилле (Малор.) Маіо-
ры. Майорцы, Маіорці (Мал.) Майор-
чики (Малор.) Красни гвоздики (Ма-
лор. Рог) Черкасики (Черн.) Садовое
растеніе.
2іаапіа ад.иаѣіеа Ъ. Місіг. 2іза-
піоп древн. есть Ьоііит. Плевелъ (Бот.
Амб.) Водяной овесъ. Пятлнна (Щегл.)
Канадскій рисъ, Индѣйскій рисъ.
Дикая пшеница. — Нѣм. Пет НаГеггеіз.
КапайізсЬег ЛѴаззеггеіз, Хоі'йатегіка-
пізсЬег тгіійег Веіз, АѴаззегііа&г. —
Франц. Віг йе Сапайа, Ьа 2ізапіе._—
Атл. ІѴіІй Вісе, Тизсагога Вісе, Іпйіап
Вісе, 'ѴѴаіегоаі. Отеч. Южн. часть Сѣв.
Амер. Трава составляетъ превосходный
кормъ, а сѣмена употр. въ пищу индѣй-
цами и на кормъ"домашнимъ птицамъ.
95

186
ИігурЬога — ИуеорЬуІІиш
ИігурЬога сііпоройіоійѳв Вгзі.
ЬаЫаі. ХП. 364. Брадатикъ (Сл. Церк.)
Лебедка. '
2ігурЬив Тоигп. ВЬатп. II. 19.
Лол. Сіегп, ЛцрЪа. — Чешск. Сісітеіг,
Сіяпік, Лп,]иЪ. — Сербск. Сісітак. —
Нѣм. Ьег йийепйогп,— Франц. Ье йирі-
Ъіег. — Атл; 2ізурЬиз. ТЬе Йи)иЬе.
2ігурЬив Йи^иЬа Тат. Ююба.
Плоды съѣдобны. Отеч. Остъ-Индія.
Китай.
ИівурЬив Ііоіиз ЖДИ. Зуп. ЙЬашп.
Ьоіиз Ь. Это есть Ьоіоз Теофраста.
Лотусовое дерево древнихъ. Дерево
Африканское (Кондр.) Грудныя ягоды.
Пол. ОЬгозіпіса. — Чешск. Кезеііак йаі-
Іои'у. — Нѣм. Ай-ікапізсЬеі- ВгаяіЬее-
гепЬашп. Плоды ІіаІіепізсЬе йщиЪеп,
Итальянскія Ююбы въ торг. — Франц.
Ьоіоз еп агЬге. — Атл. Ьоіе Тгее. Объ
этомъ растеніи упоминаетъ Гомеръ и
Геродотъ. Оно составляло пищу Лото-
Фаговъ. Плоды и нынѣ употребляются
бѣдняками въ пищу. Отеч. Южн. берегъ
Европы.
ИіяурЬив Вріпа СЬгівй ИШ
Тернъ — изъ котораго по мнѣнію мно-
гихъ сдѣланъ былъ терновый вѣнецъ
Спасителя. Набакъ (Вѣстн. И. Р. Общ.
Сад. 1876. № 1.2). — Нѣм. Раіазііпеп-
зізсЬет йийепйогп, СЬгівійогп, СЬгізі-
кгопеп йпйепйогп.—Аніл. СЬгізі’в ТЬогп
2ігурЬив. Отеч. Палестина и Египетъ.
По КоівсЬу — своими красными цвѣ-
тами напоминаетъ купину Моисея.
ИіиурЬив ѵиі^агів В. Зуп. ВЬат-
пиа ИхурЬив. Грудной ягодникъ (Амб.)
Грудныя ягоды. Грудная придорожная
игла. Красная крушина (Сл. Церк.) Ки-
зилъ (Федч.) Шипижникъ (Щегл.) Ши-
пичникъ (Чапыжникъ) (Даль.) Ююба
(Нйій.) — Пол. Бегей Ы§йпіе. Плоды —
ІейѵгаЬпе віімгкі, ІіциЬу. — Сербск. Сі-
сітак рговіі. — Арм. Унабъ. — Груз.
Имер. Гур. Унаби. — Мингр. Урнаби —-
Сарты Чилянъ. — Тат. Энобъ. Инабъ.
Нѣм. Бег гоіЬе ВгпзіЬеегЬаит, йег
ВгивіЬеегзийепйогп, йіе ѵеІзсЬе На§е-
Ьиііе, йег йетеіпе йийепйогп, йег 2іп-
вегІеіпЪапт. Отеч. Сирія. Красные пло-
ды Ююбы очень вкусны; йціиѣае, Вас-
сае ЛциЬае 8. 2ізурЬі употр. въ пищу
или какъ лекарство отъ катарра въ I
груди въ видѣ Равіа іщиЬагшп, и из- I
вѣстны въ торговлѣ подъ именемъ
Испанскихъ или Французскихъ
грудныхъ ягодъ, йщиЬае §а11ісае.
йозѣёга шагіпа П. Наіайеае А.
ВісЬ. Гіиѵіаі КипіЬ. ІІІ. 115. Взмор-
никъ (Меркл.) Кашка (Сред.) Мор-
ская трава (въ Одессѣ въ продажѣ).
Иозівга тѳйііѳггапеа ПС. Нынѣ
Сутойосеа аедиогеа Коеп. еі 8ітв.
Фарм. назв. отростковъ — Аеда^горііае
8. Рііае юагіпае — употр. отъ зоба и
накожныхъ болѣзней. Отеч. Средизем-
ное море и Атлантическій океанъ.
Йовіѳга Оеѳапіеа В. Нынѣ СаиІЬ
піа Осеапіса БС. есть А1§а древнихъ.
Доставл. тоже Рііае тагіпае и идетъ
на добываніе Іода. Средиз. море и Атл.
океанъ. Употр. для набивки матрасовъ.
Нѣм. Ваз Зеедгаз, йег 'ѴѴіег (род.), йіе
МеегЬаІІепрйапге, йаз Меегдгав, йег
Мееггіешен, йаз 8ігапй§газ, йег "ѴѴаззег-
гіетеп. — Франи. Ьа 2озіёге. — Англ.
8еа "ѴѴгаск 2озіега. Сгазз-ІѴгаск.
2>уёорііу11ит В. 2у§орЬу11. I.
705. 2у§08—пара, ярмо, рЬуІІоп, листъ.
Пол. Рагоіізі, Рагоіізіпік, Рагіузі. —
Чешск. КасіЬа. — Сербск. ВоЬоѵпіса. —
Нѣм. БорреІЫаіі. — Франц. ЕаЬадеІІе.
Англ. Веап-Саррег.
ИуаорЬуНит ЪгасЬуріѳгйт Каг.
Кіг. Кирг. Кц)ап-йвсЬип§аівсЬка (В§е).
Балаты-джапракъ (Борщ.)
ИуеорЬуІІит Еіеііѵгаійі С. А.
Меуег. Чернегонъ (Карел.) тоже и 2у§.
тасгоріегшп.
ИуборЬуІІит ЕаЪа§о В. Бобовая
трава (Кондр.) Верблюжій кормъ (за-
имств.) Вонючка (ок. Гурьева). Дву-
листникъ (Денг.) Каперсы стручкова-
тые. Могильная трава (Могил.) Паро-
листникъ, Ярмолистъ (Меркл. перев.)
Червогонникъ (Сл. Ц.) — Узбек. Тйеіа-
рап, т. е. верблюжій кормъ (у Кир. Тюе-
танапъ). — Нѣм. КагаееИпііег, йіе ВоЬ-
непкаррег. Сетеіпег ВорреІЫаіі, йосЬ-
Ыаіі. — Франц. ЕаЬа§е11е соттипе. —
А.нгл. Веап Саррег. Отеч. Вост. и Сѣв.
Африка. Считается противуглистнымъ,
антиспФіілистическимъ средствомъ, а
цвѣточныя почки употр. какъ капер-
сы. Киргизы употр. корень съ бара-
ньимъ саломъ какъ средство для за-
живленія ранъ.

1-ОЕ
ПРИБАВЛЕНІЕ.
А
АсапіЬив Іоп.§іГо1іи8 Нозі. Сербск.
Матруна (Панч.)
Асѳг. Клены съ мелкими листьями
Абхазцами у Сухума наз. ймьча, ймча,
анга. — Рач. Груз. МекенчхАли (Чер-
нявскій). — Тат. въ Тифл. Су-агачъ.—
Кумык. Юрючь. Бъ Самурзакан.— Анча
(Сит.)
Асѳг сатрѳаігѳ Б. Русин. Черно-
кленъ. — Сванет. Пюхвра. — Тат. въ
Тифл. Агджакаймъ-читъ (Сит.)
Асѳг ІП8І§ПѲ ВиТізе. Перс. на Кавк.
Болякь (Сит.)
Асег ЬоЬѳГіі Тепог. Имер. Корабъ,
Мекисъ-хэ (Сит.)
Асѳг Мопврѳввиіапит Б. Сербск.
Паклен, Тврдак (Панч.)-.
Асѳг Рвѳийоріаіапив Б. Арм. и
Тат. въ Тифл. Агджакаимъ. — Груз.
Боква.
Асѳг іаіагісит Б. Сербск. Жешльа
(Панч.) — Арм. Читъ, Агжа-кажмъ.—
Тат. въ Эрив. и Каре*. Пашал. Агджа-
каимъ (Сит.)
АоЫПѳа МіііѳГоіішп Б. Аптекар-
ская кашка. Въ Перм. губ. Грыжная,
Девятильникъ, Порѣ'зная трава. — Ру-
син. Крівавникъ, Крівйвниця, Деревінь,
Зеленець.— Якут. Эрбесйнъ. Въ Перм.
губ. употр. отъ боли въ поясницѣ, отъ
красной грыжи (красноцвѣтная) и
отъ бѣлой грыжи (бѣлоцвѣтная)
Крыл. Въ Якутской обл. верхушки
пьютъ отъ грыжи, геморроя, отъ рѣзи
въ животѣ и при поносѣ (Павл.)
АеЫНѳа МШѳСоІіит Б. р. Іапаіа.
Деревій степовой (Малор. Волк.)
АсйШеа ша^па Б. Деревій боло-
тяний (Малор. Волк.)
АеЬугап.'йіѳв. Желѣзнякъ, Индѣй-
скій Чемыжникъ.
АеЬугопіа, Краеволосникъ.
Аспісіа. Нежгучка.
Асопііит АпіЬога Б. Въ Курск.
губ. Вороній глазъ (Мизгеръ).
Асопііит ѳхееівит ВегсЪ. Волчій
корень (Малор. Рогов. виЪ Ас. Ьусосіо-
пит). — Христовъ прикрытъ, Хри-
стопокрой, Кровельникъ, Прикрытъ,
Хранитель, Вшивое коренье (Пермск.
Крыл. зйЬ Асошіпт зеріепігіопаіе Ь.)
Въ Перм. губ. моютъ телятъ крѣпкимъ
отваромъ корня, съ цѣлію избавить
ихъ отъ паразитовъ (Перм.) Тамъ же
для врачебнаго употр. берутъ его толь-
ко истыканный, гладкій же считается
смертнымъ. Въ народѣ существуетъ
также повѣрье, что подъ листьями это-
го растенія Іисусъ Христосъ скрывался
отъ воиновъ Ирода — откуда и про-
изошли названія (Крыл.)
Асопіѣшп Карѳііив Б. Русин. Тоя,
Туя. — Сербск. Іедитъ.
Аеогив Саіатив Б. Ирныця (Кіев.)
Лепеха, Царско зилле (Дубно).— Русин.
Аеръ, Татарське зилле, Шуваръ.
АсгорШоп Ріегів С. А. М. Горь-
куша или горькая трава (Урал. Ка-
лен.) — Кирг. Кекрё (Карел. въ Труд.
Пет. Общ. Ест. 1875. Л» 6). Калаунъ
(Кир.)
Асіаѳа вріеаіа Б. а. шѳіапоеагра
Бей. Воронецъ черный (Перм.)
р. егуіЪгооагра Бей. —Воронецъ
красный (Перм.) Употр. отъ красной
грыжи.
Ѵаг. Іеиеосагра Бей. Воронецъ
25*

388
Асіаеа — А^агісиз
бѣлый (Перм. Крыл.) Въ народной ме-
дицинѣ употр. отъ порчи или отравы,
отъ красной грыжи, отъ бѣлой грыжи,
отъ чахотки, отъ сердца. Ему припи-
сываютъ свойство сохранять домъ отъ
пожаровъ и другихъ несчастій. Тѣмъ
же свойствомъ обладаютъ ЕріІоЬішп
зрісаіит, ЬуіЬгпт Заіісагіа и Согаііог-
гЬіха іппаіа (Перм. Крыл.)
Аеѣіпаеа. Кляпникъ.
АаѳпапіЬѳга раѵопіпа. Желѣ-
зистникъ, Желѣзнякъ,
Айѳповта еоѳгиіѳа. Золотушникъ
голубой.
АПѳпозіетта. Брашникъ.
АсПапЙішп Саріііиз Ѵѳпегіз Г.
Тат. бак. у. — Фарси-явшанъ (Сит.)
А<іоп.І8ареппіпаі.р. віЬігісаАей.
Трава-Марія (Кунгур. Осин. Красяо-
у®. зав.) Стародубъ, Стародубка (Перм.
Кунгур.) — Употр. отъ отравы, порчи,
надсады, худобы (Крыл.)
Асіопіз ѵѳгпаііз Ъ. Запорная трава
(Вят. Серг.) Запарная трава (Перм.
Каз. Крыл.) Стародубъ (Кышт. зав.
Перм. губ.) Черная трава (Каз.) —
Русин. Горицвітъ, Гориквітъ. Одно изъ
самыхъ употребительныхъ лекарствъ
въ Перм. губ. Употребляется все расте-
ніе съ цвѣтами и плодами отъ «вес-
новки» (лихорадки), водянки, простуды,
отъ неправильнаго мѣсячнаго очище-
нія, отъ ломоты и можжанія въ но-
гахъ, вслѣдствіе простуды; для этой
послѣдней цѣли употребляется иногда
вмѣстѣ съ Озернымъ Измоденомъ,
Гопііпаіів апіурігеііса Б. Также употр.
иногда отъ надсады, отъ опоя лоша-
дей. Даетсн также женщинамъ отъ
отравы или порчи, а порошокъ тра-
вы, запеченный въ хлѣбъ, дается ло-
шадямъ отъ кашля и урчанья въ жи-
вотѣ (Крыл.) Въ Курской губ. корни
этого растенія даются отъ водяной бо-
лѣзни (Мизгеръ).
АДоха товеЬаіеШпа І. Нёродь
(Курск. Мизг.)
АѳвеЬупотѳпѳ.Грибовникъ, Грибъ
трава.
Аѳ§;іеѳга8. Древокорникъ.
Аѳ^ііорз. Бородачъ.
Аейіпеііа іпб.іса. Солнцевъ корень
малабарскій.
Аѳ^ороДіит Ъ. Русин. Геръ.
Ае§оро§оп. Жерлякъ.
Аезсиіиз Ніррооа81ап.ит Б. —
Груз. Цхенисъ-тцабла (Эр.)
А^аШотегіз. Бархатовидъ.
А^арапНіоз. Лимонный нарцисъ
африканскій.
А^агіеиз, Воіеіив И др. Киргизы
на Индерскихъ горахъ назыв. различ-
ные виды грибовъ — Санграу-клакъ,
т. е, глухое ухо (Смири.) У Кумыковъ
на Кавказѣ всѣ виды грибовъ назыв.
Колгычу, что значитъ «поганый», такъ
какъ Кумыки никакихъ грибовъ не
употребляютъ въ пищу. Въ Шаро-
панск. у. Кутаиск. губ. всѣ грибы, но
преимущественно сыроѣжки наз. Чадо;
въ Абхазіи всѣ грибы наз. Кукуба или
Акукубаа, а у Самурзаканцевъ — Аку-
куба. Какой-то видъ наз. въ Сванетіи—
Ткобутъ, а въ Имерет. — Соко. Всѣ
съѣдобные грибы у Грек. за Кавк. наз.
Маниторія (Сит.)
А^агісив аДизіиз Регз. Свинякъ.
А^агісив Дѳііеіозиз І. Глухой ры-
жикъ (съ бѣлымъ паразитнымъ гри-
бомъ, покрывающимъ нижнюю поверх-
ность шляпки) въ Полѣсьѣ. Рыжйкъ
(въ Радомысл. у. Кіев. губ.)
А§агіеиз ѳтѳіісив. — Вѣроятно
этотъ грибъ назыв. въ Радомысл. у.
Кіев. губ. Морозйкъ (небольшой грибъ
ярколиловаго цвѣта) (Левч.)
А^агісив Гагеаіив. — Ядовитый
зеленый волуй (Ниж. г. Семей, у.)
Акагіеив тѳііѳив ѴаЫ. — Имер.
Мантчиквара. — Гур. и Мингр. Мант-
чкора (Кн. Эрист.)
А^агіеиз тивсагіив Ъ. Красный,
мухоморъ (Гродн. губ.) Настоемъ крас-
наго (въ отличіе отъ бѣлаго) мухомора
лечатся въ Гродн. губ. отъ поноса,
даже кроваваго; предварительно засу-
шивъ его, толкутъ въ порошокъ и на-
ливаютъ водкою; больному даютъ пол-
рюмки настоя и послѣ перваго же пріе-
ма поносъ прекращается (Русск. Вѣсти.
1876. № X и XI. Стат. Бѣловѣжская
пуща). — Груз. Шхама-соко. — Мингр.
Цадамакгвана (Эрист.)
Авагіеив Мѳеаіог Регз. Красные
волкушки (Срмен. у. Нпжег. губ.)
А^агісиз рірѳгаіиз 8сор. — Перм.
Ельдбгъ, Вльдогъ.
А^агіеизРгипиіггвРегз. Садовкн
(Остер. у. Черн. губ.)
А^агіеив гиЪѳг. Русин. Сироідка,
Сировоідка, Коровка.
А^агісиз Низвиіа &ѣ. Сортъ съ
красноватою ножкою и красною шляп-
кою наз. въ Радомысл. уѣздѣ — При-
болотнвкъ. Очень вкусная сыроѣжка
(Левч.)
А§агіеиз іогтіпозиз 8с1ш$. Перм.
Ягъ-серъ.
А^агісиз ѵеПегѳиз Рг. Бѣлякъ,
Молочайникъ (Радомысл.)
А§агісиз ѵегпиз — Бѣлые мухо-
моры (Ниж. г. Семея, у.)
Авагісиз ѵеггисовин — Бородав-
чатая поплаушка (Ниж. г. Семея, у.)

А^гітоша — Атагапйіиз
189
Г. Роговичъ приводитъ еще нѣсколь-
ко названій грибовъ, какъ-то: хрящи,
горчаки, подгруздники, свинки, козли-
ки, говорюшки, матренки, ушки и под-
рѣшечиики — систематическія названія
которыхъ неизвѣстны.
Авгітопіа Еираѣогішп В. Каш-
никъ (Тамб. Сит.) Жесткая трава. —
Русин. Смитанникъ, Підсметанникъ;
Маслянка. Окуриваютъ коровъ, чтобы
давали больше молока.
А^гітопіа рііоза Вей, Землянич-
никъ (Курск. Мизг.)
А&гояііз Зріпа Vѳпіі X. М і т л и ц я
(Малор.) — Русин. Мітличина, Мітлиця,
Мітла.
Аіга X. Русин. Метлиця.
А]ир;а В. Одногубка (Сл. Ак.)
Ауи§а Сіхатаѳріѣуз А. Земляной
ладанъ (съ нѣм. по запаху травы).
Ауи^а гѳріапв В. Голубоцвѣтка,
Женскій казакъ, Поясничная
трава, Сердечная, Синецвѣтка
(Перм. г.) — употр. отъ бѣлой грыжи
у женщинъ и др.
Аіоііѳтіііа ѵиі^агіз І. Золотуха
(Перм. губ. Кунгур.) — Русин. Наворо-
тень, Гадинникъ. Сербск. Вирак (Панч.)
Въ Перм. губ. употребляется отъ гры-
жи, отъ мыту (поноса) — для чего слу-
житъ настой въ винѣ. Порошкомъ
поятъ женщинъ послѣ родовъ, чтобы
«золотникъ не маялъ». Крыл.
АПіа^і еатѳіогит ПзсЪ,. Верблю-
жья трава. — Груз. Наръ-экахи (Сит.)
Аіізта Р1апіа§о В. Буквица горь-
кая (Гринбергъ). Жабникъ (Полтав.
Авг.) — Русин. Качечі писки.
Аікаппа ііпеѣогіа Таизсіі. Тат.
въ Тифл.— Ава-држва. Тат. въ Баку—
Гавадушва (Сит.)-
АШит Вогвгезоѵп Вед. Въ Турк.
Джуа (Регель).
АШит Сѳра В. Русины — Цибуля.
Въ Крыму у туземцевъ — Кримиди и
Суганъ (Кондор. VI. 99). За Кавк. —
Соанъ (у тур. въ Карск. пашал.) Тат.
въ Тифл. — Соганъ - лу гъ. Кумыки —
Суганъ. Кромида и Кремида (Грек.),
Ферь (Лезг.), Аджмша (Абхаз.), Аджим-
ши (Самурзаки) Сит. — Груз. Имер.
Гур. Хахви. — Мингр. Хвархвп (Кн.
Эрист.)
Какой-то болотный лукъ наз. йчалы
у Абхаз. (Чернявск.)
АШит Кагакѳпзѳ Вед. Въ Тур-
кест. Кумпіязъ (Регель).
АШит топайеірѣит Тигсз. Въ
Туркест. — Сарымъ-сакъ (Рег. Фл.
Турк. 48).
АШит оіѳгаеѳит В. Дика ци-
буля (’іалор. Волк.)
АШит Роггит В. Груз. Имер. Гур.
Праса. Мингр. Пураскіа (Кн. Эрист.)
АШит заііѵит В. Груз. Имер.
Гур. Мингр. Праса (Эр.) — Абхаз. Ад-
жымшы (Черн.) — Самурз. Аджишъ. —
Кумык. Саиурсакъ. — Тифл. Тат. Са-
румъ-сахъ (Сит.) Въ Крыму — Сарму-
сахъ (Конд.) У Грек. Скбрдо.
АШит ЗеЬоепоргазит В. Русин.
Зрізованець, Требулька. — На Кавказѣ
Кумык. Халіаръ. Якут. Уллукъ. Якуты
употр. въ пищу.
АШит ТзеЬиІріаз Вед. Чульпіазъ
(въ Турк.) Регель.
АШит игзіпит В. Груз. Имер.
Гандзили. Гур. Мингр. Джишкила (Кн.
Эр.) — Абхаз. Ассыскиръ (Чернявск.)
Асскиръ (Сит.) Самурзак. — Асыскеръ.
Кумык. — Ханку (Сит.)
АІпиз. Абхаз. у Сухума — Аллъ
(Черняв.) Алъ (Сит.) — Самурз. Аллъ
(Сит.)
АІпиз §1иѣіпоза В. Сербск. Црна
Іова. — Груз. Муркгани. — Имер. Гур.
Т(Ь)хмела. — Митр. Т(Ь)хуму.
АІпиз іпоапа Ж. Сербск. Бела Іова.
Сванеты — Бёклёшъ.
АІпиз ѵігіШз ВС. Русин. Лемичъ.
Аіое зосеоігіпа В. Груз. Сабри-
Азуа.
Аіорѳсигив ргаѣѳпзіз В. Груз.Ме-
лисъ-куда. — Гур. Т(Ь)ріисъ-куда (Эр.)
Аіріпіа. Груз. и Арм. Илй. Хили.
АШіаѳа оМсіпаІів В. Васильки
(Томск. Андр. вѣр. измѣн. Василист-
никъ). — Груз. Имер. Гур. Тухти.
АШіаѳа гозеа Саѵ. Рбжа горбд-
ня (Малор. Волк.) Русин. Чорна рожа,
Рожа городона.
Аіуззит аірѳзігѳ В. Желтая бо-
городская трава (Кунгур.) Кладутъ
въ ульи или чурки (Перм.)
Атагапѣішз. Троичный цвѣтъ. Пѣ-
тушій гребешокъ.
Атагапйшз ВШит В. Груз. Мхали.
Имер. Гур. Джиджлакга. Мингр. Джу-
мене (Эр.)
Атагапйшз саийаѣив В. Лисячи
хвостики (Кіев.) Плеть-трава (Хруст.)
Русин. Червоний щиръ. Дике просо,
турецьке просо.
Ататапйшз рапіеиіаѣиз В. Груз.
Тчріантели. — Перс. за Кавк. Сурхъ-
міардъ, т. е. красный человѣкъ, СулФи-
хубанъ (Сит.)
АшагапШиз геігойехиз В. Щи-
риця, Волбхач (Малор. Волк.) — Ру-
син. Щиръ, ІЦурій, Щурець, Щуръ,
Щириця. — Сербск. Штир. — Груз.
Мхали.
АтагапѣЬиз запвиіпѳиз В. Ва-
лйльки (Малор. Волк.)

390
Ашагуіііз — Апіеппагіа
АтагуШв. Нарцисъ лилейный (съ
пол.)
Атѳгітпит. Хазникъ.
Атті А. Песколюбъ (Сл. Ц.)
Атреіорзія Ьѳсіѳгаеѳа МісЪа. —
Груз. Крикина, Вабило. Имер. Рдзгвла-
ми, Дзгвлами. Гур. Морцхула (Эр.)
Ату§<іа1и8 соттипів Г. — Груз.
К(Ь)ачабидзами (Эр.) — Грек. за Кавк.
Амигдала.
Атуёсіаіия папа Г,— Мѣсто густо
заросшее этимъ кустарникомъ назыв.
въ Херс. губ. — Персики. Если овцы
затолочены, т. е. окормлены, то ихъ
выгоняютъ на черенки. — Сербек. Див-
льа прасква (Панч.) — Русскіе въ Даге-
станѣ Чай. — Тат. въ Дагест. Тели-
шаФталъ (Сит.)
АпаЪавів Аттойѳпйгоп С. А. М.
Зуп. Наіохуіоп Аттойепйгоп Бпде. —
Кирг. Сэксэуль (Смири.)
Апасагсііит — Индѣйскій бобъ.
Апасусіив — Роменъ, Узколист-
никъ, Кружало.
Апа^аШз агѵѳпвів Г. Курячі глаз-
ки (Полт.) Порченая немочь (Сит.) —
Русин. Вогничокь. — Сербек. Видац,
Видова трава, Видовица (Панч.)
АпсЪліва оеіігоі&иса И. В. Мох-
натка (Курск. Мизг.)
АпеЬива оШсіпаіів Г. Вологлодъ
(Левч.) Синякъ (Чигир. у.),"Синёць (Ма-
лор. Волк.)—Русин. Курячі дупки, Ку-
курічка мужеська. Молдаване въ Ана-
ньевскомъ уѣздѣ изъ корня этого ра-
стенія добываютъ красную краску, ко-
торою красятъ шерсть для своихъ
ковровъ.
Апсііга — Бразильское черное де-
рево.
Апй.гасЬ.пѳ — Курячья ножка. Тео-
фрастовъ Портулакъ.
АпИгоро^оп Сггуііив Ъ. Сербек.
Джиповина (Панч.)
Апсігороеоп Івеііаѳтипі Г. Тон-
коногъ (Тамб. Сит.)
АпДговасѳ вѳрѣѳпігіопаііз Ъ. Ка-
шечка (Кунгуръ). Хлѣбоѣдка (Крас-
ноуф.) Употр. отъ «костяной грыжи»,
отъ «сорванія съ пупа», отъ зоба, ли-
хорадки и для возбужденія аппетита
(КрасяоуФим. Крыл.) Переломная тр.
Апсіговаѳтит Здоровая трава,
Сибирскій звѣробой.
Апѳшопѳ аііаіеа Різсіг. Бѣло-
цвѣтка, Одномѣсячная тр. (Перм.
Крыл.) Собираютъ «пока не окуковала
кукушка». Внутрь принимается жен-
щинами послѣ родовъ, для чего пьютъ
водяной отваръ ея. Настой этой травы
на водкѣ употр. отъ сердца, т. е. давле-
нія подъ ложкой, отъ худобы, родим-
чика. Снаружи употр. для леченія раз-
ныхъ наружныхъ нечистей: застарѣ-
лыхъ язвъ, сыпей. Для этого свѣжую
траву кладутъ въ бутылку и прибавивъ
немного воды и крѣпко закупоривъ,
оставляютъ вч> покоѣ на нѣкоторое
время (Перм.)
Апѳтопе Нѳраііса Г. Русин. Під-
ліеки, Підліщки. — Сербек. Крстасти,
Копитньак (Панч.)
Апѳтопе пагеіввійога Ъ. Груз.
Гагапхулисъ-квавихи (Сит.)
Апѳтопе петогоза Г. — Русин.
Растъ, Кояопенька, Колопеиька біла,
Снігуръ, Снігурка. — Сербек. Бребе-
рина.
Апѳтопе раѣѳпв №11. Вѣтренница
(Тамб.) Прострѣлъ (Перм.) Въ Перм.
губ. лечатъ имъ скотъ отъ всякихъ
болѣзней. Людямъ даютъ отъ улевища,
худобы и грыжи. Лечатъ также этимъ
растеніемъ отъ запоя, для чего даютъ
больному внутрь настой его, иногда
весьма крѣпкій. Употр. еще отъ «дура»
(Крыл.) Шакайкъ (Тур. въ Карск. Па-
шал.)
Апѳтопе ргаіѳпзіз Ъ. Самсони-
к и (Курск.) — Русин. Дудурка.
Апѳтопе РиІваШІа Ъ. — Русин.
Сонъ.
Апѳтопе гапипсиіоісіѳз Ъ. Жел-
тоцвѣтка (Перм.) Желтая одномѣ-
сячная (Красноуф.)— Водяной настой
травы употр. отъ желтой грыжи (Перм.
(Кунгуръ).
Апетопѳ вуіѵѳвѣпв Ъ. Про-
стрѣлъ бѣлый (Перм.) Все растеніе
употр. внутрь отъ бѣлой грыжи, отъ
порчи и отъ мужской немочи (Красноуф.
Крыл.)
Апѳтопе вуіѵевігів Ъ. р. рагѵі-
йога. Сон маэвий (Малор. Волк.)
Апѳтопе ѵѳгпаіів Сербек. Горо-
цвет (Панч.)
АпеіЬит ^аѵеоіепв Г. Анитъ
(Гринб.) — Русин. Кріпъ, Кріпець. —
Аба. и Самурз. Акама (Сит.)
Ап^ѳііса Атсііап&ѳііеа Г. Енге-
ли къ (Лубны).
Ап^ѳііеа вуіѵѳвѣгіз Г. Ди ди яв-
ный пикапъ (Перм.) Дяглыця(Малор.)
Русин. Дзиндель. Принимаютъ настой
корня въ обморокахъ; во время зара-
зительныхъ болѣзней, особенно цын-
готной, держатъ во рту корень.
Апіѳппагіа йіоіса Ѳагіп. Нечуй
вѣтеръ (Левч.) Кояотопцы (Малор.)
Сорокопритка, иногда Соро^оплитка
(Перм. Кунг.) Сушеница (Чердын.)
Цьміівъ (Малор. и Новор.) — Русгт.
Нечуй вітеръ, Соломъяникъ, Котячка.
Въ Перм. губ. употр. отъ сорока при-

АпіЬетіз -- Азрагаеиз
токъ, т. е. недуговъ. Припарки отъ
глазной болѣзни, отъ чесотки, отъ
змѣевца и т. д. (Крыл.)
АпіЬетіз І>С. Ахюакама (всѣ виды
въ Абхаз. и Самурзаканѣ).
АпіЬетіз поЫІіз Б. Марунна
(Херс. Левч.)
АпіЬетіз гиіЬѳпіса. Роман (Ма-
лор. Волк.)
АпіЬетіз ііпсіогіа Б. Желтая
грыжная трава (Пери.) Хупавка,
Хупавская трава (Стар. рук. Травн.)
Употр. отъ желтухи — отваръ по чай-
ной чашкѣ утромъ и вечеромъ. При
этомъ не ѣдятъ молока (Перм. Крыл.)
АпіЬѳгісит гатовит Б. Вѣхал-
ка (Курск. Мизг.)
АпіЬгізсиз ѵиі^агіз. Баульникъ
(Гринб.)
Апіійѳзта. Козявникъ.
АпііггЬіпит тауиз Б. Львиный
зѣвъ (перев.) — Груз. Девипира (Сит.)
Ароеупит. Обѣдникъ, Песья ѣда,
Собачій обѣдъ, Жабья костка. Кутра.
Аропо^ѳіоп. Ляшикъ.
Адиііагіа А&аНосЬит. Индѣйское
смолистое, райское дерево. Слѣпникъ.
Адиііѳ§іа Б. Русин. Римщина. —
Сербек. Кандилка.
АгаЬіе ТЬаІіапа Б. Русин. Гусн-
мепь.
Агаііа. Канадскій Дягильникъ.
АгеЬапкѳИеа йѳеиггепз Бей.
Мумренка (Осипск. у. Перм. губ.) Ко-
рень употребл. снаружи отъ боли въ
ногахъ вслѣдствіе простуды или отъ
долгаго хожденія пѣшкомъ. Для этого
свѣжій растолченный корень прикла-
дываютъ къ ногамъ или же натираютъ
имъ ноги. Кладутъ также на больной
зубъ.
АгсіовіарЬуІи'з. Кавказская чер-
ника или чай (Кавк.) — Сербек. Плани-
да. — Абх. Ахя-цыра. — Минір. Маур-
зинй. — Рачин. Мбцви.
Агѳпагіа зѳгруШГоІіа і. Русин.
Топілька.
АгізіоІосЬіа СІѳтаіііів Б. Сербек.
Кокотиньа, Вучьа )абука. Бъ Гуріи —
Катисъ-гвери (Сит.)
Агтепіаеа ѵиі^агів Бат. Молд.
Дзарзары (Рог.) — Кумык. Курача. —
Абх. Ачаромцла. —• Грек. за Кавк. Ро-
дакиля.
Агтогаеіа гивііоапа 1<Ч. Хронъ
(Ананьев. у. Херс. г.)---Русин. Хронъ,—
Тат. Табиранъ.— Калм. Гушунъ. Хал-
тахонъ.
Агпіеа. Баранья трава; употр. въ
видѣ настоя на водкѣ для вытиранія
при ревматизмахъ и вообще ломотахъ
(Бѣлов. пуща. Русск. Вѣстн. 1876.ХІ.80).
Агіетізіа АЬгоіапит Б. Тимь-
янъ (въ Бѣлов. пущѣ Гродн. г. Русск.
Вѣсти. 1876. XI. 82).
Агіетізіа АЪзіпіЬішп Б. Полынь
простая или полевая (Перм.) — Русин.
Полинъ. По Кумыкски — Юугаанъ.
Агіетізіа ахтиа Б. Сербек. Джуя,
Агіетізіа сотрѳзігіз Б. Русин.
Біждеревъ, Боже дерево, Дикий божи-
деревъ, Барлянъ, Барлій. — Груз. Кра-
зана.-
Агіетізіа Ггі^ійа Ж. ѵаг. іпіег-
тейіа Тгаиіѵ. Каменная полынь.
Настой на водкѣ или отваръ въ водѣ
употребл. отъ чахотки, удушья, кашля,
лихорадки (Перм. Крыл.)
Агіетізіа іисіаіеа Б. Варварійское
сѣмя, Индійское сѣмя,Лжецедоэръ(Сит.)
Агіетізіа іпойога М. а Б. Полё-
ви віники, Віничье (Малор. Волк.)
Агіетізіа тагіііта Б. Юшанлы
(за Кавк. Сит.)
Агіетізіа зѳгіеѳа ѴГёЬег. Камеи-,
ная полынь (Красноуф. Екатеринб.)
Сѣд^ха (Кунгуръ). — Употр, отъ си-
филиса (Перм. Крыл.)
Агіетізіа ЗіѳЬѳгі Везз. Александ-
рійское сѣмя, Алеппское сѣмя, Цыт-
варное сѣмя, Цедоэръ.
Агіетізіа ѵи1§агіз Б. Коньки,
Горланка, Чернобыль (Перм.) Чор-
нобиль, Чорнобілъ. Настой верхней ча-
сти растенія употр. внутрь отъ «стяги-
ванія жилъ» (Перм. Крыл.)
Агит зр. Абхаз. у Сухума — ахя-
лйімха (ахя — заяцъ) Черн.
Агит огіѳпіаіѳ. Груз. Коко-мжавія
(Сит.)
Агипйо. Абхаз. Ацве.
Агипйо РЬгаётііѳз Б. Кунйці,
Очерёт (Малор. Волк.) Въ неразвитомъ
состояніи наз. въ Малор. Шпичаки.
Авагит еигораеит Б. Подлипо-
вица, Срывная трава. Блевунья
(Пермск.) Підъорішникъ, Підліс-
никъ (Полт. Авг.) Употр. отъ лихорад-
ки, боли въ груди и ломоты въ пояс-
ницѣ. Снаружи въ видѣ припарки для
леченія ногтоѣды, больныхъ грудей у
женщинъ и вымени у коровъ (Перм. г.
Крыл.) Въ Бѣловѣжской пущѣ тоже
служитъ какъ рвотное средство при
леченіи лихорадокъ и какъ противо-
ядіе при отравленіи ядовитыми гриба-
ми (Русск. Вѣсти. 1876. XI. 79).
Азрага^из ойісіпаіів Б. Святое
дерево (Перм. г. Кунгур. и Осинск. у.)
Метелка (Кунгуръ). — Русин. Заячий
холодокъ,Вовчячий холодокъ. ВъПерм.
губ. считается однимъ изъ лучшихъ
средствъ отъ падучей болѣзни, также
отъ обмороковъ.

392
Аврага§из — Вѳіа
Аврагавиз ігіеЬорЬуПиз Бпде.
Ѵаг. е. Бъ Туркестанѣ — Атура сагакъ
(Регедь. Турк. Фл.) .
Азрагавив ѵѳгііеіІІаіизВ. Бъ Тур-
кест. — Адраспанъ (Регель).
Азреги^о ргоеишЬѳпві. Дереза
(Малор. Волк.) Липка. — Русин. Лип-
ЧИК'Ь.
АзрісІіипі В. Вг. Аспидникъ (Грииб.)
Русин. — Папороть, Папортина, Папе-
рушина, Иванове-зілле,—Сванет. Гюм-
моръ. — Груз. Чадуии. — Лезі. Чадунъ.
АвріДіпт Ріііх йтіпа 8го. Чер-
ная папороть (Пермь). Корневище
употр. внутрь отъ кильной грыжи и
отъ разстройства матки.
Аврійіпт Ріііх тав 8и>. Золот-
никъ, Маточникъ, Сорокозубъ
(Кіев.) Щитовикъ обыкновенный (Лѣсн.
журн.) Употр. въ болѣзняхъ матки.
Аврісішт вріпиіовит. Гиляки на
Амурѣ — ТвсЬотг. На Сахал.— ѴГйгрі.
Сухіе листья употребляются туземцами
какъ табакъ (Мах. 339).
Авріѳпіит Виіа тигагіа. Заиѵе-
ѵіе, СогайіПе.
Авріѳпіит ТгісЬотапѳв Б. Ка-
менная ряса (Рукоп. Травн. Иноз.)
См. СаІііігісЬе.
Авѣѳг. Русин. Постолянка, Глядка,
Астра.
Авѣѳг АтѳПиз Б. Звѣздочная пчель-
ная трава. — Русин. Нестидникъ, Осін-
не зілле, Осіячукъ, Осінь, Вербинка,
Самець, Бояринъ.
Авіег сЬіпѳпзів. Русин. Мангеру-
шокъ, Костоплёнъ, Постолянка, Гляд-
ка, Капіштйнъ, Кружечка, Кружачка,
Тарівка, Компостелька.
Авіет ваіівтів ѴШ. Русин. Вер-
бинка, Осінь.
Азіга^аіив ВС. Груз. Илердзе.
Авіга^аіив еІуеірЬуПоіДѳв ВС.
Тат. въ Бакин. у. Ихирлю-мулыкъ (Сит.)
Авѣга^аіиз Нуро§1ойів Б. Слад-
кая трава. Этому растенію приписы-
ваютъ свойство возстановлять ослабѣв-
шія силы вслѣдствіе усталости, для чеі’о
ѣдятъ свѣжее растеніе (Перм. Крыл.)
Авігапііа та]ог Б. Русин. Гоюче
зілле.
Аіга^ѳпѳ аіріпа Б. Жгучка стелю-
щаяся, Книжекъ, Петровъ крестъ,
Ломоносъ сибирскій (Вят. Серг.) Бѣлый
хмѣль (Красноуо.) Дикій хмѣль (Кун-
гуръ)-—Дикій хмѣль пользуется въ на-
родѣ большою извѣстностью какъ на-
дежное средство отъ головной боли и
шума въ головѣ. Для употребл. приго-
товляется водяной отваръ (около \/г ун-
ціи растенія на 3 чайныя чашки), ко-
торый принимается по 3 чашки въ день.
Кромѣ того бѣлый хмѣль пьютъ иногда,
чтобы избавиться отъ солдатчины, такъ
какъ отъ большихъ пріемовъ этого ра-
стенія, говорятъ, высыпаетъ грыжа
(Крыл.)
Аѣгіріѳх ІаііГоІіа. Русин. Простріт-
никъ.
Аітіріѳх и СЬ.ѳпоройіиш. Абхаз.
Агаргийлъ (Черн.)
Аѣгіріѳх гозѳа. Русин. Луцига.
Автора Веііайоппа Б. Имер. Пери-
пери.
Автора МапПта^ога Б. Мужской
корень, чародѣйскій корень. На Кавк.
ТуФанъ-аль сатанъ (араб.), что значитъ
чертово яблоко (Сит.)
Аѵѳпа Гаіиа Б. Русин. Вівсюга.
Аѵѳпа писіа Б. Русин. Овесъ голий,
Голець.
Аѵѳпа огіѳпіаіів Б. Русин. Косачъ.
Аѵѳпа заііѵа Б. Русин. Канарокъ—
овесъ желтый. Богачъ.—Карел. въ Олон.
губ. Нагру. — Перм. Збръ. — Сванеты
Зунчо.—Абх. Акеръ.— Самурз. Акяръ.
Тат. въ Тифл. У русъ арпаси. Кумык.—
Сулу.
Агаіѳа ропііса Б. Груз. Пли. Сва-
неты Гадпа. Грек. — Шкери. Абхаз.—
Абхынцъ. Митр. и Рач. Груз. — Эли
(Чернявскій).
В
ВаееЬагів.Бакусникъ(Гринб. искаж.
Бахусникъ).
ВатЬиза агипйіпасѳа V. Бам-
босъ, Бамбуксъ (Гринб.)
ВагЪагѳа ѵиі^агіз В. Вг. Русин.
Ріпиця. ВесЬегеІІе въ Вісііоппаіге па-
ііопаі Т. II, р. 1260 говоритъ что это
растеніе называлось у друидовъ Ьа 8а-
тоіе и считалось священнымъ. Упо-
треблялось въ ветеринаріи.
ВѳШв рѳгѳппівБ. Бархатка(Гринб.)
Русин. Білоголовець, Брехачка, Білав-
ка, Вйстрічки, Моронъ, Сирітка, Ця-
точка, Цукрівка.
ВѳтЬѳгіз ѵиівагів Б. Сербск. Шим-
ширика.— Абхаз. Акацых^ръ (Черняв.)
Акацахуръ (Сит.) — Кумык. Катынъ-
тузлукъ.
Вѳгіѳгоа іпсапа ВС. Бѣлоцвѣтъ
(Курск. Мизг.) Дикая дорогая трава
(Балл.)
Вѳіа ѵиі^агів Моду. Русин. Свекла,
цвикля, цвиклі, цвиклёві бураки. —
Грек. въ Крыму Кокиногули. — Тур. въ
Крыму Учкундуръ (Кондор.) У Грек. за
Кавк. Севктлонъ. Самурз. — Аурусъ-

Веіопіса — Саіепйиіа
393
чаркалъ. Тур. въ Царск. Пуш.~ Пандь-
жарт. (Сит.)
Вѳіопіеа ѵиівагіз В. Русин. Бето-
ніка. Поповъ цвѣтъ (Эрт.) Въ Перм.
губ. растеніе считается очень хорошимъ
мягчительнымъ средствомъ, вслѣдствіе
чего распаренная трава прикладывает-
ся къ вередамъ, нарывамъ, опухолямъ.
Употр. также для леченія коровъ, если
у нихъ болитъ во рту. Внутрь отваръ
отъ боли въ груди и кашля (Крыл.)
Веійіа аІЬа І. Перм. Кытчь, Кычь.
Тат. въ Тифл. Тозъ-агачъ. Абхаз. —
Ацаацла. Ле.п. — Махиль-цуль. Сва-
нет. — Жоквэръ, Жоквра (Сит.) Не-
распустившіяся почки въ Пермск. губ.
наз. Березовая мочка. Настой ихъ
снаружи употр. отъ порѣза, а внутрь
отъ сердца, чахотки и удушья (Перм.
Крыл.)
Війѳпв ігірагНіа В. Русин. Дикий
купчакъ, Болотний купчакъ.
ВіГога гайіапз М. а В. — Груз.
Кинзи.
ВоПіа^а НиѵіаШіз. Вишь (Тв. Ост.)
Колотивъ (Даль). Водяна губка (Рог.)
Наплавъ, Рѣчная зелень, Пѣна (Твер.),
Бадзяга, Бадзяжникъ, Водяной поростъ
(Бѣлор. Слов. Нос.)
Воіѳѣив. Грибомъ наз. въ Маяор.
только Воіеіиз есіиіів, всѣ же осталь-
ные грибы— губами. Какой-то не-
большой грибъ, растущій въ лѣсахъ
на выгорѣвшихъ мѣстахъ, очень слад-
кій и безвредный — наз. въ Малоросс.
Пожарки (Рог.)
Воіѳбив ѳйиіів ВиВ. Растущій въ
верескѣ и имѣющій шляпку свѣтлосѣ-
раго, почти бѣлаго цвѣта, наз. Верес-
никъ; растущій въ сосновомъ лѣсу и
имѣющій шляпку темнокоричневаго
цвѣта, наз. Боровикъ; а растущій по
дубровамъ и имѣющій шляпку свѣтло-
коричневаго цвѣта, назыв. Грибъ. —
Русин. Щиракъ.	>
Воіѳіив Іигійиз 8сЪае$. Малиновые
ядовитые грибы (Ниж. г. Семен. у.)
Воіѳбив виЬіотѳпііовив В. Рѣшет-
никъ (Радомысль).
Вов'игѳіііа вѳггаіа 8іаск. ЬіЬапоз
Гиппокр. и Діоскор. — Арм. Хункъ. —
Груз. Сакмели. — У Калм. Ставр. губ.
Беязе (Сит.)
ВоігуеЫит гиѣаеГоІіит АІ. Вг.
и ВобгусЬіит Ѵіг^іпіапит 8го. —
Святая папороть (Перм.) Растеніе
безъ корня — употр. отъ тоски, отъ
лихорадки, отъ разстройства желудка
и отъ сердечной болѣзни (Крыл.)
ВОігусЫит Ьипагіа В. Зуп. Оз-
тишіа Бииагіа. Богородицынъ башма-
чекъ (Гринб.)
ВгаеЬуІеріз ваіва С. А. М.. Буйрю-
г^мъ. шу(о)г(й)йлыпопъ (Кирг. за Сыръ-
Дарьей. Прим. въ словѣ шугаль, звукъ
между ш с какъ бы средній между
у и о, а г произносится какъ латинск. §
(Смирновъ).
ВгаеЬуройіит. Коротконожка
(КауФм.)
ВгазніаКарив у. ѳвеиІѳпІа.Брюш-
ка (Гродн.) — Русин. Карпель, Карпеля,
Бруква.
Вгаззіса оіегасеа саріШа. Русин.
Завитка. — Грек. за Кавк. Лахана. —
Турк. въАнат. Лаханъ.—Абхаз. Ах^лъ.
Самурз. — Ахуллъ.
Вгаззіса оіегасеа саиіогара. —
Абхаз. Ачархалъ.
Вгаввіеа оіегасеа ѵігійів. Русин.
Невитка.
Вгаввіеа Вара у. паріГѳга. Зыр.
въ Арх. г. Сертни. Абхаз.— Амыркджъ.
У Грек. за Кавк. — Репанокъ. У Турк.
въ Анат. — Турпъ (Сит.)
Вгіва тѳйіа В. Шуя.
Вготив агѵѳпвів В. Это есть вѣ-
роятно Сивецъ, о которомъ упоми-
наетъ Энгельгардъ въ своей статьѣ,
говоря; «рожь родится безъ костеря и
сивца» (Отеч. Зап. 1876. № 9, стр. 64).
Костерь же есть вѣроятно Вгошиз зе-
саііпиз Іі.
Виріѳигит аигѳит РізсЪ,. Кам-
чужная трава (Кунгуръ).
Виріѳигит гобипйіГоІіит В. —
Русин. Ласкавець.
Вихив ветрѳгѵігѳив В. Абхаз. —
Ашыцъ Черняв. Ашцъ Сит. Рач. Груз.—
Бза (Чернявск.) Сванет. — Закалъ.
С
Сасаііа Ьавѣаѣа В. Косое подо-
плечье-(Перм. губ. Кунг. у.) Заморъ
(Перм.) Хорошее наружное средство
отъ вередовъ, мозолей, посѣвовъ и по-
рѣзовъ (Крыл.)
СасЬгув. Груз. Дандури.
СаеЬгув йиЬіа. Груз. Карквета.
Саѳваіріпіа ЬгавШепвів 8ѵ>. Хас-
кермизи (у дрогистовъ за Кавк. Сит.)
Саіатіпйіа СИпоройіит ВепіН.
Вороньи ноги трава (Стар. Рукоп.
Имп. Публ. Библ. съ древн. лат. назв.
Рез согѵіпиз). Жабрей (Балл.)
Саісеоіагіа. Венеринъ башмачекъ,
Калачики (Тамб. Сит.)
Саіепйиіа оШсіпаІів В. Средеч-
никъ (Подол. Рог.) — Русин. Крокішъ
(тоже и Риітопагіа ойісіпаііз).

394
Саііа — Сѳпіаигеа
Саііа раіизігів і- Вакха (Олон. г.
Повѣй, у. Григор.) Волосникъ бо-
лотный (Перм. Кунгуръ). Бодяжникъ
(Рук.Балл.)Корнямъ этого растенія при-
писываютъ въ Пермск. губ. свойство
вытягивать изъ тѣла волосъ, змѣиное
жало и швейную иглу, для чего истол-
ченный свѣжій корень крѣпко привя-
зываютъ къ тому мѣсту, чрезъ которое
вошли въ тѣло эти немочи (Крыл.)
СаШігіеЬе Р. Звѣздоплавка (Мельн.
въ Лѣсахъ). Назв. Каменная ряса (а не
роса, какъ у Даля, произошло вслѣд-
ствіе того, что СаІІіігісЬе называлась у
Плинія Айіапііішп Саріііит Ѵепегів, а
это послѣднее растеніе наз. Каменная
ряса).
Саііипа ѵи1§агІ8 ВаІізЪ. — Русин.
Вересъ.
СаІіЬа раіизігіз Р. Лягушье
платье (Пермь), Лягушникъ, Куричья
слѣпота (Перм. г.) Лапушникъ (Стар.
рукоп. травн.) Курослѣпъ (Курск. Мизг.)
Русин. — Жабникъ, Лоташъ, Латачъ,
Лотачъ, Лотатень, Лопатень, Лбтай,
Лотайка, Лотатъ. Абхаз. у Сухума —
Ашырйдзыцъ (Черн.) Въ Пермск. губ.
употр. отъ отравы и змѣевца въ пальцѣ.
Саіувіѳвіа Кѳріиш Р. Свивень,
Божья чарка (Курск. Мизг.) — Тат,.
за Кавк. Чичекаи-сармашикъ. — Имер.
X варова.
Сашѳііпа заііѵа Сг. Русин. Иржій.
Сашрапиіа. Русин. Звінокъ, Звін-
ка.
Сашрапиіа Сѳгѵісагіа Р Звѣро-
бой, Мохнатая дудка (Верхотур. и
Кунгур.) Коровья трава (Красноуф.)
Употр. отъ боли въ желудкѣ, отъ ло-
моты въ поясницѣ, отъ худобы (вмѣстѣ
съ Тцггііів §1аЪга, Нурегіс. дпайг. и
листьями черной смородины); также
отъ зоба (Крыл.)
Сашрапиіа віошегаіа Р. Заячья
капуста (Баля.) Русины — Китайка.
Сашрапиіа раіиіа Р. Русин. Ли-
лійка.
Сашрапиіа гарипеиіоісіѳз Р. —
Русин. Збанята.
Сашрапиіа зіЬігіса Р. Сондри
(Кіев. Рог.)
СаппаЬіз заііѵа Р. Женск. экз. —
Матірка. Мужск. — Плоскінь, Плоскін-
ка, Посківь. — Русин. Конопля, Колоп-
ня. Сванеты — Кане, а сѣмя — Гим-
башъ. Кумык. — Кяндырь. 'Чеченц. —
Комала, а сѣмя Комала-ху. Абхаз. —
Аныцвъ, Аницвъ; Грек. за Кавк. —
Канави.
СапіЬагѳІІиз оіЬагіиз Гг. Русин.
Лисиця.
Сарзеііа Ьигза равіогіз МоепсИ.
Псяча гречка (Малор.)—Русин. Дика
гречка, Злодій, Трясопупки, Кашка.
Сарвісит аппиит Р. Имер- Дци-
цака. Абхаз. — Пирпиль. Самурз. —
Пырпыль. Тат. въ Тифл. — Исты-отъ.
Сага^апа. Русин. Розалія.
Сага^апа Аііа^аиа. Гороховникъ,
Чакемъ Индербешъ (Сиб. Вѣсти.)
Сага^апа ру^таеа ВС. Тегенекъ,
Алтынъ-агашъ (Сиб. Вѣсти,)
СагПатіпе ргаіѳпзіз Р. — Русин.
Дженджеруха.
Сагйиив Р. Русин. Байдракъ.
Сагйииз пиіапв Р. Шишебаръ
(Рук. травн. Гац.) Бодецъ (Курск.)
Сагех Р. Русин. Смикавка, Ризій,
Ризійка, Різуля, Шваръ, Осока, Осіка.
Сагѳх Ьігіа Р. Карусъ, Дикохтъ
(Лубны).
Сагіса Рарауа X. V. Рарауа ѵи!§а-
гІ8 стр. 241.
Сагііпа пѳЬгойѳпзів Сгизз. Пере-
полошная трава,Чертогонъ, Чер-
тополохъ — (отгоняетъ чертей, по-
койниковъ и всякую нечистую силу.
Перм.) Употр. для окуриванія дѣтей
отъ переполоха и испуга. Окуриваютъ
еще чертополохоіч|> ружья, если они
нербнко бьютъ, т. е. когда не уби-
ваютъ, а только ранятъ дичь (Крыл.)
Сагрезіит Р. Сотров. VI. 281. Ви-
слоцвѣтъ.
Сатріпиз Вѳіиіиз Р. Русин. Грабъ,
Клей. Абхаз. у Сухума — ѣхецъ или
ахяца. Мингр. (яз. Одиши) — Цхемуръ.
Груз. (Рачи) — Цхёмла (Черн.) Какой-
то Сагріппв кустистый съ колючевид-
ными вѣтками и очень крѣпкой древе-
синой — Абхаз. — йхераджъ. Рачин.
Груз. Куинцха (Чернявск.) Тат. Тифл.
Валясъ.
Сатріпиз огіѳпіаііз Рат. Дамуръ-.
кара, т. е. черное желѣзо (Тат. въ Тифл.)
СагіЬатиз ііпеіогіиз Р. Карта-
мова трава (Стар. Рук.) — Русин. Світ-
лушка. — Франц. Пе 8аіте.
Сагит Сагѵі Р. Цминъ (Полт.)
СагуорЬуІІив агошаііеиз Р. Грек.
за Кавк. ГаруФалонъ.
Саззіа Рівіиіа Р. Хеаръ-чамбаръ
(у дрогист. за Кавк.)
Сазіапѳа ѵи1§агіз Рат. Абхаз. у
Сухума — аха или ахе. Митр. — чу-
б^ри. Груз. (Рачн) — цабли (Чернявск.)
Сепіаигѳа Саіеіігара Ъ. Чертопо-
лохъ (Ниж. г. Семей, у.)
Сепіаигѳа Суапиз Р. Синюшки
ржаныя (Волог. Нпк.) Ціанъ (въ Кры-
лу).— Русин. Блевітъ, Блаватъ, Во-
лошки, Синець, Синичникъ.
Сепіаигѳа Лаеѳа Р. Русин, Голо-
вінка.

Сѳпіаигеа — Сігвіит
395
Сепіаигѳа таегосерЬаІа ЛІизз.
Ризс№. Тат. за Кавк. Сари-башъ (Сит.)
Сѳпіаигеа топіапа. Русин. Зра-
зілле.
Сѳпіаигеа ЗеаЬіоваХ. Пояснич-
ная трава, Шалапужникъ, Твер-
дыя головки (Перм.) Русин. Будякъ.
Сепіаигѳа зіЬігіса Р. Адамова
голова (Кунг. и Осинск. у. Перм. губ.)
Золотыя головки, Золотуха (Крас-
ноуф.) Иванъ трава (Перм.) — Употр.
въ Перм. губ. послѣ родовъ отъ раз-
стройства живота, отъ продолжитель-
ной головной боли, отъ круженія и
шума въ головѣ. Принимаютъ въ видѣ
водянаго отвара (горсть сушенаго ра-
стенія на 1 ф. воды), по чайной чашкѣ
нѣсколько разъ въ день (Крыл.)
Сѳгазіішп Р. Вощанка.
Сѳгаіооагриз агѳпагіиз Р. Кирг.
Ибелёкъ (на Индерск. горахъ). У Русск.
вслѣдствіе измѣненія этого названія —
Бѣлякъ (Смири.)
Сѳгаіопіа Бііідиа Р. Стрючьки. —
Грек. за Кавк. Ксило-керата (Сит.)
СѳгаіорЬуПит йѳтѳгзит Р. —
Русты Кропивка (жалитъ купаю-
щихся).
Сѳігагіа івіапйіеа Асіі. Старо-
дубъ (Гродн. г. Бѣлое, пуща). Пьютъ
въ видѣ декокта въ чахоткѣ и вообще
въ грудныхъ болѣзняхъ.
СИаѳгорііуІІит. Болиголовъ (Опис.
Семей, у. Нижег. губ.)
СЬѳігапіЬиз Р. Рукоцвѣтъ (букв.
пер. назв.)
СЬѳІійопіиій тауиві. Чистикъ
(Рук. травн. Гац.) Чистуха, Кровав-
ная чистота, Крововикъ, Руденка
(Перм. г.)—Русин. Земизеленя, Зелеми-
зеленя, Ростопастъ, Ластівяче-зілле,
Зелемозень, Земозелень. — Въ Бѣлов.
пущѣ свѣжимъ сокомъ Чистотѣла ле-
чатъ куриную слѣпоту (Русск. Вѣсти.
1876. XI. 80). Въ Галиц. листьями Чи-
стотѣла обкладываютъ рожу (Верх.)
СіхѳпороПіит Ьопив Нѳпгіеив Р.
Русин. Перелета.
Сіхѳпоройіит Воігув Р. — Русин.
Мирзілле.
СЬопйгиз егізрив ПупдЬ. Фарм.
назв. А)да СагадаЬееіі, СагадаЬееп, Еи-
сиз а. ЬісЬеп СагадаЬееп, ЬісЬеп ігіап-
сіісиз. Морской мохъ, Хрящевикъ кур-
чавый. Греки въ Крыму — Криѳома.
Просоленую употр. въ пищу (Кондор.)
СИогіврога іѳпѳііа І)С. СгисіІ. I.
186. Сурѣдька (Курск. Горн. Мизг.)
Вдовушка (Хар.)
СЬгузапіЬѳтит СогутЬовиті.
Девятильникъ бѣлый (Пермск.) —
Русин. Романець. Все растеніе въ цвѣ-
ту,' безъ корня, употр. въ видѣ настоя,
внутрь отъ красной и бѣлой грыжъ и
отъ худобища (Красноуфимск.)
СЬгувапіЪешит ЬѳиеапіЬетит
Р. Тарелочка (Кіев. Рог.) — Русин.
Канйця, Серпникъ, Серпій. Приклады-
ваютъ его на рану отъ серна.
Примѣч. Піп'ь есть русинское назва-
ніе Сеіопіа аигаіа. Можетъ быть отсюда
и названіе Поповникъ.
СИгузапіІіѳтит вѳ^еіит Р. —
Русин. Чнмбрасъ.
СЬгузозрІѳпіит аІіѳгпіГоІшт і.
Русин. — Мокрячка.
Сісѳг. Стручечникъ.
Сісііогіит ІпіуЬиз Р. Дикая пе-
стушка (Рук. Балл.) Русины — Батіжка
св. Ивана. Петрови батіжки.
Сісиіа ѵігова Р. О м ё гъ (Перм.) Ко-
рень считается хорошимъ средствомъ
отъ ломоты и онѣмѣнія въ рукахъ и
ногахъ. Для этого натираютъ въ банѣ
больныя мѣста распареннымъ корнемъ.
Также отъ з мѣ е в ц а (Попов. Хоз. опис.
Пермск. губ.)
Сіпѳгатіа раіизігіз. Русин. Трубки.
Сіппатошит. Груз. Даречини. У
Тифл. дрогистовъ сѣмена употр. подъ
названіемъ Даричинисъ-квавилю (Сит.)
Сігсаеа Іиіѳііапа Р. Русин. Кіняче-
зілле.
Сігвіит. Русины — Бодлакъ, Бод-
лякъ, Осетий. Въ Симб. чтобы изба-
вить вдову отъ прилета къ ней огнен-
наго змія, втыкаютъ траву Мордвин-
никъ въ порогъ и во всѣ щели избы
(Изв. Общ. Антропол. и Естествозн.
Т. XIII). Вообще злые духи боятся ко-
лючихъ растеній.
Сігвіит агѵѳпвѳ 8сор. Серпій. Про-
исхожденіе названія отъ леченія ранъ,
произведенныхъ серпомъ. Русин. Во-
сетъ.
Сігвіит ѳгіорііогит 8сор. Верти-
поле (Канев. у. Кіев. губ.)
Сігвіит ЁгівііЬаІів. Русины — Ла-
базъ.
Сігвіит оіѳгаеѳит АП. Русины —
Ключникъ.
Примѣч. Въ описаніи Бѣловѣжской
пущѣ въ Русск. Вѣсти. 1876. XI. 79
говорится, что зубры любятъ Xро-
бу стъ — очень сочное широколистное
растеніе, произрастающее по мокрымъ
мѣстамъ. Кромѣ зубровъ эту послѣд-
нюю траву въ большомъ количествѣ
пожираютъ кабаны и домашнія свиньи;
поэтому въ Польшѣ ее называютъ
Свинье багно. Весьма вѣроятно, что
это есть СІГ8ІПШ оіегасешп-
Сігвіит раіивігѳ 8сор. Русины —-
Бодакъ.

396
Сігяіит — Сгаѣаѳдив
Сігвіит гіѵиіагѳ. Русины — Щер-
банъ, Щербанъ врликий.
Сіігиз Аигапііит Віззо. Груз, —
Апельсини. Абхаз.— Апатриковъ. Са-
мурз. — Апатракалъ. Тур. на Кавк. —
Португаль.
Сіігит Ытопіит Віззо. Груз. —
Лимони. Абхаз. и Самурз. — Алуманъ,
Луманъ.
Сіаѵагіа еогаііоійѳз Г. Борода
(Гродн. губ.)
Сіаѵагіа Йаѵа. Русины — Щітка,
Щітканъ.
Сіѳтаіів. Абхаз. аалымшъ. Минір.
Шхурйчи. Рач. Груз. Цйца-бйрда (Чер-
нявск.)
сіѳтаіів іпіевгіГоІІа Ъ. Студи-
ли стъ (Курск. Мизг.) Клубни въ Ана-
ньевск. у. Херс. губ. наз. Балабонка.
Ихъ кладутъ въ водку для горькаго
вкуса.
Сіетаѣіз ѴіѣаІЬа Л Парило (Ра-
дой ысл. у. Кіев. г.)—Имер. Ката-барда
(Сит.) Цвѣты его кладутъ въ избѣ для
изгнанія ужей (Левч.)
Спісив Ьѳпѳйісіив (тагіп. Кар-
пула.
Сосеиіив виЬѳговив ГС. Нынѣ
Апатшгіа.
СоеЫѳагіа Агтогаеіа Ъ. Арм. и
Груз. — Храни. Тат. бак. — Чиля-дагъ
(Сит.)	X
СоНеа агаЪіса Г. Груз.—Кава. Ку-
мык. — Кагуа.
Соіиѣѳа агЬогѲЗСѲПВ Г. Хлопунцы,
Хлопунчики, Хлоповки, Лоповки (Херс.
Рог.)
СопГѳгѵа гіѵоіагіз. Русин. Баго-
вінвя, Жабуръ, Жабурина, Шовко-
вать.
Сопіит таеиіаішп Г. Русин. —
Блекітъ, Буглавъ.
Сопѵаііагіа тау'аіів Г. Лантусъ
(Курск. Мизг.) — Русин. Конвалія. —
Самурз. Алахюакваджа (Сит.)
Сопѵаііагіа (Роіу^опаіит) Махі-
тогѵіѣвоЬіі. Гиляки на Сахал. Ѵ/еі-
рикз (СІеЬп.)
Сопѵаііагіа Роіувопаіит А. Од-
хасникъ (Мал. Волк.) — Русин. Вовче
ребро, Котяче ребро, Когутикъ. Голъды
КбЬ§1іасЫа (Мах. 274). — Лол. ВаЬі-
кгоигка.
Сопѵаііагіа ѵѳгіісіПаЬит. Груз.
Шрошана (Сит.)
Сопѵоіѵиіив. Повоень. Русин. —
Овийка. Абх. — акарма (Черн.)
СопѵоіѵиіивагѵѳпвізГ. Березка,
а цвѣты — Шапки (Пот.) Повйлица
Шерм.) — Русин. Павутици, Полятиця,
Повійка, Полотиця.—Все.растеніе вы-
сушиваютъ и употребляютъ въ видѣ
чая женщинамъ отъ бѣлой грыжи,
т. е. отъ бѣлей (Кунг. Крыл.)
Сопѵоіѵиіив Бѳрішп Г. Повути-
ця (Малор.) — Франц. Зсаттопёе б’АІ-
іетадпе.
СогаІІогЫва іппаіа В. Вг. Пет-
ровъ крестъ (Перм.) Корню припи-
сываютъ чудесныя свойства дѣлать
счастливымъ всякое предпріятіе, огра-
ждать отъ всякихъ несчастій и отъ бо-
лѣзней и т. п., для чего носятъ его при
себѣ, хранятъ дома и т. д. Внутрь упо-
требл. отъ лихорадки (Крыл.)
СогѳорвівЦгшшпопаіі. В ар ш ав-
ка (Радом. Левч.)
Согіапйгшп ваѣіѵшп Г. Козлецъ
(Рук. Балл.) — Русин. Колядра.
Согпив тав Г. Русин. Деренъ.—
Абх. у Сухума—Абгыдзыръ. Минір.—
Шйнды. Имер. Рач. — Шйнды (Чер-
нявск.) Турки въ Анат. — Кранъ. Тат.
Тифл. — Зогалъ. Кумык. — Чумъ (Сит.)
Согпив вап^иіпѳа А. Русин. Свидъ,
Свидина. Абхаз. — Ахлйрць. Минір. —
Инзгйли. Рач. Груз. — арцхви, арц-
хвели или арцкели (Черн.) Тат. Тифл.—
Далй-зогалъ, т. е. дийій козелъ. Абх.—
Абгдзръ. Самурз. — Адгыдзеръ (Сит.)
Согпив аивігаіів Меуег. Груз. —
Швиндарцла (Сит.)
Согопіііа ѵагіа Ъ. Грабельки
(Курск. Мизг.)
Соггі^іоіа Іійогаіів Г. Груз. и Гур.
Матитела. — Имер. Кампети (Сит.)
Согіива МайЬіоІі Ъ. Пещерная
трава (Перм.) Листья этого растенія
пьютъ какъ чай отъ падучей болѣзни,
отъ глухоты и безпамятства, при чемъ
носятъ его еще на себѣ на крестѣ
(Крыл.)
Согуіив Аѵѳііапа Г. Абхаз. у Су-
хума — аррасй. Минір. (яз. Одиши) —
Тхыри. Груз. (нар. Рачй)—Тхйли (Чер-
няв.) Сванет. — Штухундъ. Кумык. —
Чикляукъ. Тат. Тифл. і. — Фендыхъ.
Самурз. — Аррасъ или Араса. Лезі. —
Арахъ. Грек. за Кавк. — Лептокаронъ
(Сит.)
Согуіив Соіигпа Г. Груз. Датви-
халь. — Тат. Аикосъ.
Соіопеазіѳг ѵи1§агів ГМІ. Въ нѣ-
которыхъ мѣстахъ Пермск. губ. Кру-
шина. Тат. Тифл. ». Давшанъ-алмаси,
т. е. заячья яблоня (Сит.) Въ Перм. губ.
употр. отъ желтухи и отъ водянки —
водяной отваръ изъ вѣтвей съ листья-
ми (Крыл.)
СгатЬѳ тагйіта Г. Опуцькы,
Катравка (Кіев. Губ. Вѣд. 1867. № 15).
Сгаіаѳ^ив 8р. Сванет. Занци. —
Лезі. Пато. — Самурз. Акутъ- мырци
(Сит.) Какой-то колючій Минір. &куць.

Сгаіае^из — Паѣига
397
Лазы на Батумѣ — Киркахъ (Черняв.)
Сгаѣаѳкиз тѳіапоеагра М. В. —
Имер. Кунели (Сит.)
Сгаіаѳёив ОхуасапШа В. Абхаз.—
Абарчць. Груз. Рач. — Кунэла. Лазы
въ Батумѣ — Киркѣтъ (Черняв.)
Сгѳріз ргаетогза Таизск. Соколь-
никъ (Сит.)
Сгезсепііа. Тыквенникъ. АгЬге а
СаІеЬавзе.
СгіШпшт тагііітит В. Крессъ-
салатъ (въ Крыму Кондор. V. 6).
СисиЬаІиз ЬассіГегиз В. Въ Кур-
ской губ. употребляется знахарями про-
тивъ чумы рогатаго скота — по ложкѣ
порошка на хлѣбѣ три раза въ день
(Мизг.)
Сиеитіз Сіігиііиз Бегіпд. Грек. за
Кавк. Карбузія, Химониконъ. — Абхаз.
АкарпФвъ.— Самурз. Ахабурзакъ, Кар-
бузъ (Сит.)
Сиситів СоіоеупіЬіз В. Дикая
виноградина (Сит.)
Сиситів Меіо В. Пепонъ, Пепони
(у Грек. за Кавк.) — Абхаз. и Самурз.
Ашинка.— Кирг. на Аму-Дарьѣ Сэксэ-
уль-каунъ (одинъ сортъ дыни). У Кирі.
на Сыръ-Даръѣ одинъ сортъ — Эмрё,
т. е. энирская. Бикъ-зады—сортъ дыни
хивинской. Гулѣбы, Кара-курбекъ, акъ-
курбёкъ—сорты дынь въ Хивѣ (Смири,
іл ІіИ.)
СиеигЫѣа аигаиііа ЖйИ. По Левч.
Кабакъ—значитъ нюхательный табакъ
(Левч.) Ханки (Левч.)
СисигЪііа Ьа^епагіа В. Груз. —
Царе-гогра, т. е. горькая тыква. —
Имер. Царе-квахи.—Кумык. Су-кабакъ,
т. е. водяная тыква (Сит.)
СиеигЬііа тахіта Ииск. Грек. за
Кавк. КолочинФа,. Колокитъ. Турки въ
Карск. паш. и Кумыки — Кабакъ. Тат.
Тифл. — Кавунъ. Абх. — Кабакъ. Са-
мурз. — Акабъ.
СиеигЪИа оѵіРѳга В. Кабачкѣ
(Малор. Левч.) Рополка (Курск. Мизг.)
СирЬѳа. Базановецъ (Гринб.) Ку-
мык. — Серво-агачъ.
Сиргевзиз ругатійаііз. Имер. —
Саро (Сит.)
Сизсиѣа. Тяни-трава (Донъ Фил.)
Сизеиѣа Еріііпит УѴеіІі. Русины —
Перстенець, Берізка, Бурачки, Ви-
ли нъ.
СизеиіаЕріНіутит ^яі. Подкра-
пивница (Красноуф.) Все растеніе съ
цвѣтами и плодами употребл. въ видѣ
отвара отъ сильнаго поноса у дѣтей
(Крыл.)
СуеІатеп еигораеит В. Абхаз. у
Сухума — аёп-какйчь (отъ ааиьінъ —
дѣто) или аш-кымцкьімдзъ. Мингр. (яз.
Одйши) — Каракучха. Груз. Рач. —
Корчібта.
Суйопіа ѵи1§агіз Регз. Сарты на
Сыръ-Даръѣ — Беги. Абхаз. — абёя.
Мингр. бія. Груз. Рач. бія (Чернявск.)
Кумык. хайва. ' Грек. за Кавк. Кидоны
(Сит.) Кидоніон (Мет.) Тур. айва (Мет.)
Супага Сагсіипсиіиз В. Кардоны
(огор.)
Супойоп Пасѣуіоп Регз. Кирг. Ка-
раджирёкъ (на Аму-Дарьѣ) Смирновъ.
Супапсішт топзрѳІіасит.Зсаш-
топёе йе МопіреПіег.
Супо^іоззит оГЧсіпаІе В. Чес-
ночный корень (Рукоп. Балл.) Собачій
языкъ (Полт. пер.) Русины — Зурка.
Сургірѳсііит Саісѳоіиз В. Пѣ-
тушки, Пѣтушки желтые (Перм.)
Корни или все растеніе употребл. отъ
падучей болѣзни, отъ тоски, отъ жел-
той грыжи (Крыл.)
Сургірѳсііит еиііаіит Бгѵ. Ч ер-
ная трава. Отваръ всего растенія
употр. отъ головной боли, отъ худобы
у дѣтей, также отъ падучей болѣзни и
тоски у мужчинъ. Женщинамъ же для
этой цѣли служитъ Пѣтушки, Сургі-
рейішп Саісеоіпв Ь.
Сургірѳйіит таегаийіит 8іѵ.
Пѣтушки красные, Прострѣлъ
каменный (Перм.) Употр. отъ паду-
чей болѣзни, отъ худобы и отъ крас-
ной и родимой грыжи (Крыл.)
Сузѣорѣѳгіз Гга^іііз Роіур. КЪЬ. 319.
Пузырьникъ (КауФм. род. пер. назва-
ніе). Изплекъ каменный (Пермск.)
Считается лучшимъ средствомъ отъ
изплека лошади (вывиха ноги въ пле-
чѣ) Крыл.
Суѣізиз аизѣгіаеиз В. Русин. За-
новить.
Суѣізиз ЬіЙогиз В’Нег. Боровая
ива, Боровуха, Дикая ива. Ни де-
рево, ни трава (Вёрхотур.) Ни лѣсъ,
ни трава (Ёкатеринб.) Внутрь дается
водяной настой этого растенія отъ
сердца, головной боли, отъ боли спины
и поясницы, отъ желтухи, отъ чахотки
(Перм. Крыл.)
Суіізиз ЪаЬигпит В. Русин. Ро-
кита.
Б
ПарЬпѳ Мѳгѳгѳит В. Русин. Вовч-
никъ, Вовче лпко, Вовчинець, Дубо-
чокъ. — Сванет. Маджора.
Баѣига Зѣгатопіит В. Русин. —
Бузь дерево, Бізь дерево, Дивдеревъ,
Дивдерево, Дивдиръ, Диндерево, Дур-

898
Еаиеив — Еаиівеѣит
зілле, Біодерево. — Въ Самурз. Алла-
абки.
Баисиз Сагоѣіа В. Кумык. Чита. —
Морковный сокъ употр. иногда для ле-
ченія геморроя.
ПеірЬіпіит. Вилъ (Сл. Ак.)
БѳірЫпіит А]асів В. Русины —
Остріжка, Синёвода, Сорочі ноги, Не-
нависникъ, Андріець.
ЕеірЫпіит СопвоіісІаХ. Русин.
Сокирки, Косильки, Косарки, Сорочі-
коники. — Арм. Шушанъ. — Тат. Га-
мас-гюли.
ПеірЫпіит еіаіит В. Волкана
(Курск. Мизг.) Сонъ Пресвятой Бо-
городицы (Пермск. губ. Кунгур. у.)
Въ Перм. губ. собирается нее растеніе
съ корняии и дается въ видѣ отвара
труднымъ больнымъ,потерявшимъ уже
надежду на выздоровленіе. При этомъ
замѣчаютъ, что если больной послѣ
пріема этого лекарства заснетъ и бу-
детъ спать спокойно, то онъ выздоро-
вѣетъ, въ противномъ же случаѣ ум-
ретъ (Крыл.)
Вепіагіа §1апйи1ова. Русин. Коло-
пенька синя.
Бепіагіа чиіпдиѳГоНаіИ. В. Кре-
стяшникъ (Курск. Мизг.)
ВіапѣЬив. Русин. Звоздикъ, Гвоз-
дикъ. Греки за А<ик..ГаруФалонъ(Сит.)
Віапйіив «іѳііоійев В. Онсянка
трава (Кунгуръ). Польская гвоздика
(Красноуф.)—Употр. отъ красной гры-
жи у женщинъ и отъ поноса у дѣтей.
ВіапШив Агтегіа В. Арм. Джига-
хутъ (Сит.)
ВіапІЬив вирѳгЬив В. Дикое мыло.
Ві§ііаіів ётапсПвога Ват. Жел-
тые колокольчики (Красноуф.) Лю-
тикъ горный, каменный или жел-
тый (Кунг.) Употребл. вся трава отъ
порчи (съ прибавленіемъ травы Маріи,
Абопіз ареппіпа), также отъ желтой
грыжи (когда больной мочится жел-
тымъ). Крыл.
Вісіуіга. Львиныя сердца (Кіевск.
Левч.)
Віовсогѳа В. Ямсъ.
Віовругов ІюШв В. Абхаз. у Суху-
ма — Ахх/рма.—.Мингр. Хома.— Груз.
Рач.Х^ргіл (Черннв.)
Вірвасив В. Русин. Черсакъ, Шер-
шакъ.
Вірвасив Гиііопит В. Имер.Вурхз-
гада-экали.
Вірвасив вуіѵѳвігів В. Русин. Щі-
точки. — Мингр. Сакокіа.
ВгаЬа пѳтогова В. Чистотѣлъ
дѣтскій — (Перм.) служитъ внутрен-
нимъ средствомъ отъ наружныхъ не-
чистей у дѣтей (Красноуф. Крыл.)
ВгаЪа ѵвгпа В. Скудолистникъ
(Курск. Мизг.)
ВгаоосерЬаіит КиівсЬіапа В.
Употр. отъ надсады (Лепех.)
ВгаоосерЬаіит іЬутіЙогит В.
Кошачьи хвосты. Сустйвница
(Кунг. и Осин, у.) Употр. внутрь отъ
боли въ суставахъ и въ поясницѣ;
также служитъ лекарствомъ отъ вы-
паденія послѣ родовъ у женщинъ и у
коровъ (Крыл.)
Вговега гоіипйіГоііа В. Роснй-
ца, Царскій кудри (Кунг. и Осин, у.)
Употребл. отъ сердечной болѣзни. Ему
приписываютъ сверхъ естественныя
свойства (Крыл.)
Е
ЕсЫпорв В.ІІГО В. Адамова го-
лова (Перм.Верхот.) Мячикъ (Подол.)
Мячики синіе (Кунгуръ). Употр. внутрь
отъ головной боли.
ЕсЫпорв врЬаегосерЬаіив В. Ру-
син. Голбватень, Иванова голова.
ЕсЫповрегтшп йейѳхит ВеЪт.
Привнжуха (Курск. Мизг.)
ЕсЫит гиЬгит еѣ ѵи^аге В, —
Груз. Аваджуа (Сит.)
ЕрЬейга. Насѣдникъ (Сл. Ак.)
ЕрЬейга (топоэіаоЬуа) ѵиі^агів
ВлсН. Сержена (Гринб.)
ЕріІоЬіит В. Мыльникъ (Рук. Балл.)
ЕріІоЬіит апвивіііоііит В. Бор-
ма-трава (Олон. губ. Понѣн. у. Григ.)
Кипрей красный (Пермл) Въ Олон.
губ. употребл. на приправу ухи (Григ.)
Въ Перм. губ. отваръ всей травы при-
нимается внутрь отъ красной и бѣлой
грыжи у женщинъ, отъ падучей бо-
лѣзни, отъ головной боли и худобы
или родимчика (Попов. Хоз. Опис.
Пермск. губ.)
ЕріІоЬіит врісаіит В. Бѣлый
кипрей (Перм.)
ЕріІоЬіит іейга^опит В. Русины
Верблюдка.
Ерірасіів. Примѣч. Гай есть бѣло-
русское названіе плотины; отсюда Гай-
никъ.
Ерірасіів ІаІіГоііа АІІ. а. ѵітійапв
ВЪЪ. Лютикъ красный (Кунгуръ).
Отваръ растенія употр. отъ порчи.
Едиівѳіит В. Русины Лускавець.—
Пол. Везіізі.
Ечиівѳіит агѵѳпвѳ В. Пестики
(Кунг.) Святая рябинка (Красноуф.) —
Русин. Илёць, Ивка, Ялйчка, Мариюн-
ка, Кобйльникъ. — У Мазур. Ргзе^ка.—

Ечиізѳіит — Еопііпаііз
399
Отваръ изъ безплодныхъ стеблей упо-
' требляется внутрь отъ падучей болѣзни
(Перм.)
Едиівеіиш Ьуетаіѳ X. еі ііто-
вит Г. — Скрыпунъ. Русин. Хвощъ.
Употр. отъ скрыпа въ суставахъ и со-
члененіяхъ (Перм. Крыл.)
Едиівѳіиш вуіѵаіісит X. Ялу-
піечникъ (Олон. губ. Повѣн. у. Григ.)
Русины Сосонка.
Егѳтигив. Всѣ виды въ Туркест.—
Ширятъ (Гегель).
ЕгіапіЬив Наѵѳппае Беаиѵ. Кирг.
на Аму-Дарьѣ ’ПІіпка (Сиирн.)
ЕгіоЬоіЪгіа ^аропіса ІЛпАІ. Япон-
скій квитъ (въ сад.)
ЕгіорЬогит ІаііГоііит X. еі ѵа-
Кіпаіит X. Бѣлые пушки. Соби-
рается все растеніе съ плодаии и упо-
требл. внутрь отъ двѣнадцати запо-
ровъ (когда бываетъ вмѣстѣ запоръ и
задержаніе мочи). Кромѣ того употр.
еше внутрь если заложитъ уши (Кунг.)
ЕгіорЬогит іаѣіГоііит X. Русин.
Боже тіло.
Егосііит сісиѣагіит X. Русины —
Почому збіжже? Бузьочки, Косарі.
ЕгорЬііа — Быльникъ.
Егѵит Еепв X. Сочовица (Подол.)—
Русины Сочевиця, Ленча, Лента. —
Груз. Госпи (Сит.) — Сванеты Кирци,
Кирсъ. — Кумык. Бурчакъ. — Грек. за
Кавк. Факи.
Егуп^іит ріапит X. Полуада-
мье (Красноуф. Перм.) — Русины Ми-
колайки. — Отваромъ цвѣтущаго ра-
стенія поятъ дѣтей, если у нихъ нѣтъ
сна. Употр. еще для окуриванія дѣтей
въ банѣ отъ испуга или переполоха
(Перм. Крыл.)
ЕгуѣЬгаѳа Сепіаигіит X. Русин.
Дзендзелія, Центурия. — Пьютъ чтобъ
гризь перервати.
ЕвсЬвсЬоіігіа ІѳпиіГоііа X. Это
не есть Марія. Марія есть Асіопіз
ареппіпа.
Еисіісііит вугіасит В. Бг. На-
смѣтница (Курск. Мизг.)
ЕирЬогЬіа X. — Русины Молочий,
Песяче молоко, Кот.”“ молочко, Вовче
молочко. Псярникъ.
ЕирЬогЬіа Евиіа X. Груз. Рдзисъ-
балахи (Сит.)
ЕирЬогЬіа раіивігів X. Употребл.
отъ глистовъ. Для этого корень варятъ
въ водѣ и отваръ пьютъ; также ѣдятъ
самый корень, отчего дѣлается силь-
ный поносъ и глисты выходятъ (Ле-
пех. Дневн. Зап.)
ЕирЬгавіа Ойопіііев X. Звонець
(Малор. Сред.) — Русины Кравникъ.
ЕирЬгавіа оШсіпаіів X. Свѣчи
(Курск. Мизг.) — Русины Осінка.
Еѵопушив еигораѳив X. Русины
Вовче лико, Бруслина.
Еѵопушив йщЬгіІііі’ѳгив Мзсй. еі
Меуег. — Груз. Хетирели (Сит.)
Еѵопушив ѵѳггисовив X. Русины
Попови м. ,ы, м.да. Употр. въ Галиціи
отъ «кошулі» — родъ сыпи у дѣтей
на головѣ (Верх.)
Ексоѳеагіа. Слѣпникъ, Ослѣпляю-
щее дерево съ Франц. АгЬге аѵеи^іапіе.
Г
Еа^оругит евсиіепішп МдпсЪ,.—
Тат. Карабогдай, Карабдай (Кир.) —
Кумык. Карабудай.
Еаісагіа Кіѵіпі Нозі. Тат. Каякъ.
Еа^ив вуіѵаііоа. Абхаз. Ашшь. —
Мингр. (яз. Одиши) Цйпуръ. — Груз.
Рач. Ципёла (Черннвск.) — Сванеты
Ципра. — Арм. Гажи. — Тат. Тифл. г.
Фистыхъ. — Кумык. Гегемонъ. — Са-
мурз. кшл> (Сит.)
Еѳгиіа Авва Гоѳіісіа X. Кирг. Сас-
сыкъ-курай (Зап. Ак. Наукъ). Кейрекъ-
курай, т. е. вонючій тростникъ. Кеу-
рекъ. — Бух. Сасыкъ-каваръ, Каваръ-
кеурекъ (Кат. Турк. выст.) Корни упо-
требляются на веревки.
Еѳвіиса. Русины Костерява, Кост-
риця.
Еѳвіиса ѳіаііог X. Овсюгъ (Курск.)
Еѳвіиса оѵіпа X. Абх. — Амій, —
Мингр. — Кодендйри (Черн.)
Еісагіа тапипсиіоійѳв ЛГбисА —
Русины Барболькн.
Еісив Сагіса X. Абх. у Сухума —
Аллаха. — Мингр. (яз. Одиши) Лйгы.—
Груз. (нар. Рачи) Лёгуи (Черняв.) —
Самурз. Алаха. — Тур. Инжирѣ. —
Грек. за Кавк. Сикея (Метакса).
Еісив Зусотогив X. Нѣм. Ееі^еп-
Ьаит, МаиІЬеегЬаиш.
Еііа^о агѵѳпвів X. Горлинка. Со-
бирается все растеніе и употр. сна-
ружи въ видѣ припарки и полосканья
отъ опухоли и отъ боли горла (Перм.
Крыл.)
Еіа^ѳИагіа. Блощичникъ (Гринб.)
Еопііпаіів апііругѳііса X. Мизз.
Измодѣнъ нодяной, рѣчной или
озерный (Перм.) Отваръ всего расте-
нія употр. внутрь отъ водянки н отъ
ломоты и можжанія ногъ вслѣдствіе
простуды. Оставшейся отъ отвара теп-
лой травой натираютъ опухоль или
больныя ноги (Крыл.)

400
Ега^агіа — ©еиш
Ега^агіа. Русины Паземка.
Ега^агіа соШпа ЕМг. Хрупавка.
Русин. Ягоднікъ, Підкропивниця.
Егацагіа еіаііог Екгіі. Шпанская
земляника (Курск.) Кумык, Бай-илекъ.
Греки — Фрауля (за Кавк.)
Гга§агіа вгапйійога ЕМі. Русин.
Полуниця, Половниця.
Гга^агіа ѵѳвса Б. Русин. Суниця,
Ягода. — Абхаз. Ацыцгііндыръ. —
Мингр. (яз. Одиши) Цймуа,—Груз. Рач.
Марквюи или Марцхви.
Рга^агіа сашрѳаСгіз 8іеѵ. Тат. за
Кавк. Дехилекъ. — Тур. Карей. Наги.
Илекъ. — Кумык. Джіолекъ (Сит.)
Егахіпиз Б. Абхаз. у Сухума —
Ачамха (Черняв.) Агавъ (Сит.) Самур-
зак. Ажя. 8рее. съ широкими листьями
Тат. Эрив. Вянъ (Сит.)
Ггахіпиз еясѳіаіог Б. Тат. Тифл.
губ. Гёуручъ, Гявришъ. — Тат. Эрив.
и Караб, Гяврюшь. — Кумык. Гуйрючь.
Арм. Хацеке (Сит.)
Еисив. Франц. Ваізіп сіе ігорідие
(Макар.)
Сг
Сгацѳа БаІізЬ. Подснѣжникъ.
Ѳаіапйіив піѵаіів Б. Русин. Козё-
дристъ, Колодристъ, Скорозрістъ, Ди-
кйЙ чісникъ, Ярникъ, Могурянинъ. —
Абіе, у Сух. Ачады - какачь (агада —
ёманъ) (Черняв.)
©аіѳорвів ѵѳгвіеоіог Б. Русин. —
Зюбрій, Жебрій.
©аііит Арагіпѳ Б. Повилика, По-
вилица (Перм.)—Русин. Липчиця, Лип-
някъ, Прилипъ. Употр. внутрь все ра-
стеніе отъ разстройства маткн у жен-
щинъ. Между русинами слыветъ за
растеніе, способствующее къ привле-
ченію къ себѣ любимаго человѣка.
©аііиш сгисіаіиш 8т. Русин. —
Марунка дика.
©аііиш МоПи^о Т- Повелвчникъ
(Малор. Рог.)
©аііиш ѵегит і. Грудникъ (Малор.
Рог.) Марена (Перм.) — Русин. Медів-
никъ, Затай-зілле. Послѣднее названіе
произошло вслѣдствіе повѣрья, что
Богъ спрашивалъ у пчелъ, съ какихъ
растеній они сбираютъ медъ; они на-
звали всѣ, кромѣ «Затай-зілле», и за
это Богъ запретилъ имъ садиться на
это растеніе.
©агоійіа СатЬо^іа Резѵ. — Груз.
Рубиревантъ (Сит.)	*
©епізіа Зсорагіа Бат. Ивановецъ,
Ивка, Рута птичья (Амб.)
©ѳпізіа ішеіогіа Б. Костной
разборъ (Пермск.) — Русин. Брічъ. —
Употр. въ Перм. губ. отъ ломоты въ
костяхъ — настой на водкѣ (Крыл.)
©ѳпііапа Б. Тат. тугигінскіе — Эк-
заданъ (Сит.)
©ѳпііапа Атагѳііа Г. Казачекъ
(Кунгур.) Казакъ малый, Простуд-
ная трава, Стародубка (Перм. губ.)
Употребл. внутрь въ видѣ отвара отъ
простуды, отъ боли въ животѣ послѣ
беременности; дается дѣтямъ отъ ху-
добы, отъ разстройства желудка и отъ
всякихъ внутреннихъ. болѣзней (Ле-
пех.)
©епііапа ЬагЬаіа Етбі. Казакъ
луговой. Употр. какъ и Сг. сгпсіаіа.
©епііапа сгисіаіа Б. Казакъ
трава, Сердечная трава (Перм.) —
СванетыДжагеръ. Настой наводѣ счи-
тается хорошимъ средствомъ отъ серд-
ца (Крыл.)
©ѳпііапа РпѳишопапШѳ Б. Лу-
говой казачекъ (Кунгур.)
©егапіиш Б. Розаяель.
©ѳгапіиш СоІишЬіпиш. Русин.—
Ластівчики.
©ѳгапіиш РЬаѳиш. Русин. Кров-
никъ.
©ѳгапіиш ргаіѳпвѳ Б. Грабель-
цы, Сорокопритникъ, Крясно-
коренка, Егорьево копье, Усов-
ная трава (Перм.) Отваръ всего ра-
стенія употребл. отъ у совья или ко-
лотья (летучій ревматизмъ), отъ уразу,
т. е. отъ боли внутри послѣ ушиба, отъ
красной грыжи, отъ горячки и снаружи
въ видѣ припарокъ отъ мозолей на
пальцахъ и отъ межперстницы (осо-
баго рода болѣзнь пальцевъ) Крыл.
©егапіиш вап^иіпѳиш Б. Русин.
Ворішина.
©ѳгапіиш вуіѵаііоит Б. Мозгу-
ша (Ветлуга Мельник.) Русин. Грабки
св. Ивана, Пальчики.
©ѳгороёоп. Бѣлобородка.
©ѳиш гіѵаІѳХ. Котовикъ (Перм.)
Можжевельникъ (Кунгуръ). Соби-
рается все растеніе въ цвѣту или уже
отцвѣтшее и употр. внутрь въ видѣ
отвара отъ можжанія въ рукахъ и
ногахъ и отъ красной грыжи (Крыл.)
Примѣч. Названіе Гравилатъ про-
изошло очевидно отъ измѣненія древ-
няго названія СагуорЬуПаіа.
©ѳиш вігісіиш Аіі. Обнёсная
трава (Осин. у. Перм. г.) Трава употр.
въ видѣ чая, когда обноситъ голову,
т. е. круженія въ головѣ (Перм.)
©ѳиш игЬапиш Б. Заячій глазъ
трава, Лапки заячьй (Стар.Рук. Имп,
Публ. Библ,)

СгНЬа^о — Нурегіеит
401
СгііЬаёО 8Ѳ§ѳіит Ве.у". Си. ЬусЬ-
пів ѲііЬа^о.
бгіаих тагіііта Р. Солонецъ мор-
ской (Регель въ Турк. фл.)
ѲІѳеЬота йѳйѳгасѳа X. У Плпн.
СЬатаесізаиз. Плющъ (Полт.) Вѣроятно
это есть Постникъ Рук. травника Га-
цисск. №182 и Пайщикъ (Бѣлое, пуща
Русск. Вѣсти. 1876. XI. 79). — Русины
Котячі яйца, м...кіі, Кінська мъята,
Котячка, Кундерманъ, Розхідникъ. —
Въ Гродн. губ. пьютъ съ молокомъ отъ
кашля.
СгіѳПіівсЬіа савріа Вез/. Тат. —
ІПайтаиъ-агачъ.
СПусегіа ярѳсіаЬіІіаЛ^егЛ еі Коей.
Русины — Висипка, Лепіхъ.
СгІусуггЬіга ѳсЫпаіа Р. Солод-
кій дубецъ. — Кумык. на Кавк. Мія,
а корень Мія-тамуръ (Сит.)
(З-оввуріит ЬѳгЬаеѳит Р. Тур.
въ Анат. Памбукъ. — У Грек. за Кавк.
Вамваксъ. — Лерс. Памбе. — Абхаз.
Абамба. — Самурзак. Апамба (Сит.).
н
НаетаІохуХоп СатрѳсЬіапит Р.
Баками (у дрогистовъ за Кавк.) Сит.
Наіітоспѳтів всіѳговрѳгта С.
А. М. — Кирг. Бузоуб&съ (за Сыръ-
Дарьей) Смири.
Нѳйѳга Нѳііх Р. Русины — Прочи-
танъ. — Абх. у Сухума авщ-чебгё. —
Мингр. Суро. — Груз. Рач. Суро (Чер-
няв.)—Абхаз. Амвчъ, Ашвчъ, Акорма,
Аалмшъ. -— Самурз. Ашюшъ. — Тат.
елисуйск. Агъ-тянякь (Сит.)
НѳІіапіЬѳтит ѵи1§агѳ Сагіп.
Нѣжникъ (Курск. Мизг.) — Русин. Ку-
ряча сліпота.
НѳІіапѣЬив аппиив Р. Ап-тапа-
расъ (кирг. и узбекск. назв. на Аму-
Дарьѣ. Смири.) — Греки за Кавк. Ан-
тосъ-тупліу, т. е. цвѣтъ солнца. — Са-
мурз. Азаракя (Сит.) — Кумык. Гульай-
ланганъ.
НеІіапЬЬив іиЬѳговив Р. Арм. —
Гедна-хндзор ь, т. е. земляное яблоко,—
Кумык. Іерь-чита (Спт;)
НѳІусЬгівит ВС. Русины — Цвітъ
безсмертний, Безсмертникъ.
НѳІусЬгівит агѳпагіит ВС. Без-
смертні цвітки (Полт.) Соломенный
цвѣтъ (въ садахъ Конотопск. у.) На-
званіе Сварливець происходитъ отъ по-
вѣрья, что если держать это растеніе
въ хатѣ, то хозяева будутъ ссориться
(своратись). Отваръ всего растенія въ
тепломъ видѣ унимаетъ боль зубовъ,
происходящую отъ воспаленія десенъ
(Левч.) Комарникъ.
Неііоігоріит. — Солоноворотъ
(Стар. Рук.)
НеІІеЬогив 8р. Груз. Харисъ-дзира.
НеІІеЬогив огіѳпѣаіів Рат. Сва-
нет. — Карзинъ.
НѳІѵѳПа. Стройки (Семен. у. Ни-
жег.. губ.)
НѳтѳгоеаШв. Пѣтушки (Рсгель въ
Турк. фл.)
НѳтѳгоеаШв Гиіѵа X. Въ Турк.—
Гуль-санзаль (Регель).
Нѳгасіѳит віЬігісит Р. Борще-
вий пикѣнъ (Перм.) — Зырян. Азъ
(Арх. губ.) — Распаренные листья слу-
жатъ хорошимъ средствомъ отъ опу-
холи; молодые стебли подъ названіемъ
«пикаповъ» употр. въ пищу (Пери.
Крыл.)
Нѳгасіѳит врЬопйуІіит Р. Ру-
сины Цвиндухъ.
Нѳгасіѳит ѵіііовит Гізсй. Арм.
Бахи, Пахи, Бохъ. — Сванеты Гае.
Нѳгпіагіа §1аЬга Р. Измодѣнъ
горный (Перм.) — Русин. Білонігъ. —
Въ Перм. губ. употр. отъ желтухи.
НіЬівсив ѳвсиіѳпіив Р. Кетмія
(Сит.) Баумны (въ сад.) Баны съѣдныя
(Гринб.)
НіЬівсив вугіасив Р. Тухти въ
Груз. и Кахет. (Сит.)
НіррорЬаѳ гЬатпоійеэ Р. Мингр.
Зулукура (Черняв.) Кирг. ТзсЬег^апак.
НогЛеит Р. Русин. Ячмінь, Ярець.
Ногсіѳит вівіісЬит Р. Русины —
Двійнякъ, Ячмень двугранный. Рибйкъ.
Ногсіѳит ЬехавіісЬит Р. Русины
Шістеряякъ, Четвертякъ.
Ногсіѳит ѵиі^агѳ Р. Зыр. въ Арх. г.
Идъ (Истом.) — Сванеты Кере. — Ку-
мыки Арпа.— Абх. и Самурз. Акеръ.—
Греки за Кавк. КриФора, Критари (Сит.)
Нитиіив ЬириІив Р. — Митр.
Звуйя. — Сванет. Зуичъ. — Имер. и
Гур. Пшало (Сит.)
Нусіпит гѳрапсіит. Глухая ли-
сичка (Левч.)
Нуовсіатив пі^ег Р. Собачья бѣ-
сива. — Русины Німиця, Блекотппя,
Люлёкъ, Люлякъ, Спячка, Сшохъ. —
Арм. Лонъ-цапэ. — Въ Грузіи употр.
отъ бѣшенства.
Нуовѳгія Гѳіісіа. Хрещатикъ. —
Русин. ІЦербанъ малый, Щёрбанець.
Нурѳсоши. Рогастикъ (Сл. Ак.)
НурегапГЬега Могш^а. Бегенъ
(Гринб.)
Нурегіеит еіе^апв Віерѣ. У рав-
нинъ каменный (Перм.) Кривцы
(Херс.)
оц

402
Нурѳгісит — Ьарра
Нурѳгісит щопіапит. Русины —
Божа-трійца.
Нурѳгісиш регСогаіиш і. У раз-
ная трава, Крововикъ, овѣробои
(тоже и Н. фіас1гап§'и1аге и Ьігаи-
іит Ь.) — Русины Св. Ивана Кровъ,
Святоянське зілле, Иванокъ, Божа
крівця, Смілка, Прозірникъ (листья
дырчатые и потому прозіраетъ). —
Употребл. отъ уразу (т. е. внутренней
боли, происшедшей отъ ушибу), отъ
боли въ поясницѣ, худобы, спиранія
въ груди) Перм. Крыл,
Нуэзорив оГПсіпаІіз Р. Русин. —
ЮзеФокъ.
I
Пех Адиііоііит Р. Абхаз. у Су-
хума— Адьігача. — Мингр. (яз. Одиши)
Куцы.— Груз. (Рач.) Бадзги (Черняв.)—
Имер. Кбенія-чкори (Сит.)
ПІѳоѳЬгит аѳввііѳ. Ноготокъ.
ІШсіиш апіваіит Р. Груз. и Арм.
Бадьяни (Сит.)
Ішраѣіѳпв поіі ше іап^ѳгѳ Р.
Прыгунъ трава (Крыл. Перм.) Кли-
кунъ (Рук. Тацисс. № 25). — Франц.
Міііеі йе сЬёѵте.
Іпиіа Нѳіѳпіит Р. Девятина (Хо-
тинск.)—Русины Оманъ, Новий хлібъ.—
Груз. Ацдуза (Сит.) — Листья прикла-
дываются отъ лишаевъ.
Іпиіа Ыгіа Р. Сердечная или
сердцевая трава, Казакъ желтый
(Перм.)
Іпиіа Риііоагіа Р. Нѣмица. Ею
зубы парятъ (Кіев. Рог.)
Іпиіа ваіісіпа Р. Казакъ жел-
тый (тоже и I. Ьгііашііса) — отъ жел-
тухи, отъ боли въ поясницѣ, отъ жел-
той грыжи (Перм.)
Іротаеа ригригеа. Выльце (Кіев.)
Ігів Р. Русин. Коситень. — Какой-то
видъ назыв. по Кумыкски — Иланъ-
клычъ, что значитъ змѣйная сабля (Сит.)
Ігів Рвеисіасогив Р. Имер. Шро-
шана (Сит.)
Ігів віЬігіса Р. Узикъ (Перм. Кун-
гур.) — Употр. отъ грыжи, рѣзачки и
послѣ родовъ внутрь; снаружи къ из-
леченію ранъ (Перм. Поповъ).
Івоеіев. Ізоеіез Діоскорида есть 8е-
йиш асге, откуда и названіе «Расход-
никъ» при Ізоеіез, Зескіш и Зешретѵі-
ѵпш.
I
Лавіопе топіапа Р. ЗсаЬіеизе
іаивзе.
Ли^іапа гѳ^іа Р. Абхаз. у Сухума—
арй; плодъ акаканъ. Груз. Рачи Мингр.
(яз. Ошини) — нёдзи; плодъ какали
(Черн.) Сванеты— Гакъ. Лезг.— Мэкъ.
Тат. въ Тифл. — Джоузъ. Кумыки —
Козъ. Греки на Кавк. — Каривіон (Ме-
такса.) Каридосъ, Каридья. Въ Имерет.
дерево: Нигози; зрѣлые плоды — ка-
кали; незрѣлые — цента (Сит.) Тур. за
Кавк. Зевиз (Мет.)
Липсив Р. Русин. Сітникъ, Осіт-
нягъ *).
Липсив йІіГогтів Р. Святая
озимь (Перм.) Все растеніе дается
въ видѣ чая роженицамъ, если «нѣтъ
послѣда». Съ этой же цѣлью дается
и коровамъ.
Липіретиз 8р. Въ Свапати Джкеру.
Липірегиз Охусѳйгив Р. Сербек.
Имела.
к
КосЫа всорагіа ЗсЪгед. Русин. Мі-
тельникъ, Мітличина, Мітла, Мітлиця,
Віничче.
Коеігѳиіѳгіа рапіеиіаѣа Рахт.
Куруру.
ъ
Ьасіиса заііѵа Р. У Грек. за Кавк.
Марульа, Салача.
Ьатіит Р. Русины Медунка, Ме-
дівка, Медуница, Медулька, Медушка,
Глушиця, Глушникъ.
Ьатіит аІЬит Р. Бѣлая кра-
пива.— Внутрь отъ удушья, отъ бѣ-
лой грыжи (бѣлей), отъ водянки и вмѣ-
стѣ съ ЬуіЬг. заіісагіа и Еріі. вріо, отъ
падучей болѣзни (Крыл.)
Ьарра Р. Абхаз. ауйда или аодаба.
Рач.—бургуёла (Черн.)—Груз. Дичка.—
Самурз. Амыркыджи (Сит.) — всѣ зпЬ
Ьарра іотепіоза. Ріпляхъ (Ь. іотепі.)
(Перм.) Репляхъ, Липуха (Под. Рог. зиЪ
АгсС Ьарра). — Русин. Лопухъ, Ле-
пухъ — впЬ Ьарра та)ог. — Въ Бѣло-
вѣжск. пущѣ корень Лапушника назыв.
также Будягомъ и Осотомъ и упо-
требл. отъ золотухи (Русск. Вѣсти. 1876.
XI. 80.) Въ Перм. губ. свѣжіе листья
прикладываютъ къ ранамъ и порѣ-
замъ; корень же употр. отъ одышки,
*) Въ спискѣ г. Чернявскаго родъ
русск. назв. Ситникъ сообщено абхазск.
назв. апкьізъ. Можетъ быть это Липсиз,
а можетъ быть и другой родъ.

ЬаіЬгаѳа ЬусЬпіз
403
колотья, чахотки, коросты (Попов. Хоз.
Опис. Перм. губ.)
ЬаіЬгаѳа Здиашагіа Г. Русины -
Юрнйкъ.
ЬаіЬугив. Руси». Горошокъ.
ЬаЙіугиз Сісѳга Б. У Грек. за Кавк.
Ревитія.
ЪаІЬугиз ІаЫГоІіиэ Б. Это есть
вѣроятно Спорышъ (Рукоп. Гацисск.)
ЬаіЬугив зуіѵезігіз Б. Подъ име-
немъ Журавлинаго гороха -- въ
Перм. губ. корень употр. отъ просту-
ды, отъ худобища. отъ худой болѣзни
или сифилиса. По мнѣнію лекарокъ,
въ послѣднемъ случаѣ, можетъ замѣ-
нить «дорогую траву», т. е. Сассапа-
рель. Употр. также отъ падучей бо-
лѣзни (Кр.)
Ьаигив поЬііів Б. Греки за Кавк.
Дяфнис (Мет.) Абхаз. у Сухума адакъ;
Митр. дапи. Рач. Дапла (Черн.) У Сит.
Абх. — ожа, абзгилъ,
Ьаѵапйиіа ѵега БС. Въ Крыму
извѣстна какъ средство для отращива-
нія волосъ (Кондор. VI. 6).
Ьейит раіизіге Б. Багоникъ, Баг-
но, Багуль болотная, дикій розмаринъ.
Русин. Магоникъ. Вѣроятно это расте-
ніе и есть упоминаемое въ статьѣ Бѣ-
лое. пущѣ, подъ именемъ Бу гуль-
никъ болотный, который даютъ
свиньямъ вмѣстѣ съ пищей какъ сред-
ство предохранительное отъ заразы, а
людямъ какъ средство противъ чахо-
тошнаго кашля (Русск. Вѣсти. 1876.
XI. 79, 80).
Ьѳтпа. Русин. Ріека, Луска водяна.
Ьѳопигиз Сагйіаса Б. Русины —
Псячка.
ЬѳрісерЬаІив СепШигоійѳз Бад.
Свербежница. — Груз. Квитли.
Ьѳрісііит ваѣіѵит Б. Русин. Же-
руха. Абх. Асалатъ.
Ьеисоіит ѵѳгпит Б. Русин. Ді-
духъ, Лісовий Нарцизъ.
ЬіЬапоІіз зіЬігіса С. А. №.. Мойло
каменное, Гранатка, Бедренецъ
(Перм.) Корень отъ сердца, худой боли
(Крыл.) V. Аібаташа.
ЫсЬѳп. Абхаз. — Ацытвъ, Ашиц-
ламшвъ *). Самурз. — Ашвазъ-ламтпю
(Сит.)
Ьі^ивігит ѵиі^агѳ Б. Имер. Мкви-
до (Сит.)
Ьіііит Магіа^оп Б. Чалма. Русин
Девятерникъ.
Ыпагіа ѵиІ§агіз Моепеіі. Желтуч-
*) Въ спискѣ г. Чернявскаго подъ
именемъ Мохъ, растущій на Вихиз,
приведено абхазское названіе: ашьіц-
ламшь.
никъ, Кальпачка (Рук. Балл.) Норич-
никъ, Норичная трава, Жабрей
(Перм.) — Русин. Льонокъ, дикий льо-
нець. Въ Перм губ. порошокъ расте-
нія смѣшивается съ коровьимъ масломъ
и употр. для мазанія нырковъ и про-
ломовъ. Внутрь отъ почечуя (Попов.
Хоз. Опис. Перм. губ.)
Ьіппаѳа Ьогѳаііз ь. Жильная
трава, Поясничная трава, Уроч-
ная.трава (Пермск.) — Отваръ всей
травы употр. отъ поясничной боли, ло-
моты въ рукахъ и ногахъ. Также отъ
всякихъ уроковъ (Крыл.)
Ьіпиш изііаііззітит Б. Абхаз. —
Акуну. — Самурз. Акуны. — Греки за
Кавк. Лино. Въ Херс. г. Наський ленъ.
ЬИЬозрѳгтит оГйсіпаІеі. Употр.
для задерживанія мочи отъ поноса у
дѣтей и кромѣ того ѣдятъ женщины
сѣмена этого растенія передъ родами
для облегченія родовъ и отъ непра-
вильнаго мѣсячнаго очищенія. Дается
также коровамъ на хлѣбѣ, когда нѣтъ
послѣда (Крыл.) Горобъяче насіннэ
(Херс.)
Ьоііит іетиіепіит Б. Головня
или Дурница (Сем. у. Ниж. г.)—Русины
Дурійка, Омилокъ, ІШлька.
Ьопісѳга пі§га. Русин. Деревникъ.
Плоды: Попові м. .а.
Ьопісѳга огіѳпіаіів Бат. Тат. Ка-
раб. Киздыръ-бахчасы, т. е. дѣвичій
садъ, а также дѣвичья лихорадка. Отъ
излишняго употребленія ягодъ бываетъ
лихорадка (Сит.)
Ьопісѳга іаіагіса Б. Тат. Караб.
Доккузъ-донъ.
ЬогапЙшв ѳигораѳив Б. Амела
(Гринб.) — Русин. Болячка на дубі.
Ьоіиз согпіеиіаіиз Б. Русины Во-
рішинка.
Ъиріпив ап^ивНГоНив—Синій ко-
фій; Б. Ьігэиѣив — Голубой кофій;
Б. Гиіѳив — Жовтій кофій (Мал. Рог.)
Ьигиіа рііова Ѵ/іЯЛ. Узикъ гаре-
вой или мужской (Кунгуръ). Употр.
отъ грыжи и при затруднительномъ
мочеиспусканіи (Крыл.) .
ЬусЬпіз СЬаІсесІопіса Б. Татар-
ское мйльце (Перм.) — Русин. Зірка,
Загара, Заря, Горячка, Грань.—Употр.
отъ лихорадки и отъ дура (Крыл.)
ЬусЬпіз БТоз Сисиіі Б. Луговое
мыльце (Кунг.) — Русин. Кашка чер-
вона, Вузьківъ огень. Отваръ растенія
въ цвѣту употр. отъ задержанія мѣ-
сячнаго очищенія (Перм.)
ЬусЬпіз СгііЬацо 8сор. Груз. Ма-
хобліанн. — Абхаз. Ахармылъ (Сит.)
ЬусЬпіз ѵеврѳгііпа БіЬіѣ. Русин.
Дикий терличъ.

404
ЬусЬпів — МѳШоіиа
ЬуеЬши Ѵівсагіа Г- Смолянка,
Липкая трава, Суставиица (Кра-
сноуф.) — Русин. Вогникъ. — Водяной
отваръ употр. отъ улевнща и болѣзни
суставовъ; снаружи отъ коросты (По-
пов.)
Ьусіит ВагЪагит X. Русин. Де-
рена, Ліция, Плетюхъ, Верба дика,
Бербиця-колюща,
Ьусорегсіоп Воѵізіа Г. Русины
Порохнавка, Пурша (род.) Порхавка,
Курявка (видъ). — Почернѣвшіе дож-
девики настаиваютъ на горячемъ винѣ
и настой употребл. отъ запора мочи
(Попов.)
Ьусоройіпш аппоііпшп С. ЧѢ-
дильникъ, т. е. Цѣдильникъ (Олон. г.
Повѣй, у. Григ.) — Чрезъ него цѣдятъ
молоко. Деряба, Зеленйца (Перм.) Упо-
требляется отъ сердца и послѣ родовъ.
Употр. также вмѣсто «вѣхоти» (судо-
мойки) для мытья крынокъ, въ кото-
рыхъ держатъ молоко, для увеличенія
количества сливокъ (Крыл.)
Ъусоройіиш сіаѵаіит Г. П л ау н ъ,'
Деревянный мохъ (Перм.) — Русины
Сварникъ, Палочникъ, Гончаръ, Пе-
лешникъ. — Въ Чердынск. у. употр.
отъ запора. Текунъ.	,
Ьусоройіит сотріапаіит X,
Зеленица боровая (Перм.) — Русин.
Тисина. — Русины варятъ въ закры-
томъ горшкѣ, чтобы не выходилъ духъ,
и даютъ отъ скажениці. Верхв.
Ьусороаіит 8ѳ1а§о X. Золотуха
(Перм. Кунгуръ). Елочка (Херс.)
Ьуоориз ѳхаііаіив X. Русины Вов-
чя ступа.
Ьу^еиш Зрагіит. Орѣшная трава.
ЬузітасЬіа Киттиіагіа X. Рас- !
ходникъ (Кіев. Стебли стелятся по зем-
,іѣ и расходятся во всѣ стороны). —
Русины: Перерва, Прістрітникъ (отъ
пристріту).
ЬузітасЬіа ѵи1§агів X. Стар. назв.
СепіишшогЬіае ЬегЬа. Плакунъ жел-
тый (Кунг. и Осин, у.) Все растеніе
въ цвѣту служитъ лекарствомъ отъ
желтухи, а также отъ красной грыжи
{Крыл.)
ЬуШгит Заіісагіа X. Бѣлый
Плакунъ, красный или рѣчной
Плакунъ (Перм.)
м
Ма§по1іа ёіаиса. Тюльпанное де-
рево трилистное. АгЬге <іе Сазіог.
Мазапіііѳтит ЪіГоІіит X. Двое-
лйстка (Пермь), ІІуинйкъ (Нижн.
тур. зав. Перм. г.) — Некрѣпкимъ на-
стоемъ этого растенія поятъ малолѣт-
нихъ дѣтей, когда у нихъ грызетъ
пупъ. Для этой же цѣли свѣжія ягоды
ѣдятъ и взрослые. Снаружи въ видѣ
припарки употребл. отъ межьперст-
ныхъ болѣзней и отъ опухоли (По-
пов. Перм. губ.)
Маіѵа Ъогѳаііз УѴаІІ. Названіе Рас-
ходникъ, общее съ Весішп и Ветрегѵі-
ѵшп и вслѣдствіе этого при Маіѵа оши-
бочны названія: свиная рѣпа, дикая
рѣпа (названія Зетрегѵіѵшп дІоЫГе-
гшп). — Какой-то видъ по груз. Чи-
тисъ-пури (Сит.)
Маіѵа вуіѵезігів X. Русины Слёзъ
туроцький, Слпзъ, Слюзъ.
МатсЪапІіа. Можетъ быть Олдра
(Травн. Гац. № 93).
МаггиЪіит ѵиіёагіз X. Русины —-
Шанта.
Магиѣа Соіиіа ПС. Русины Румъя-
нокъ песячий.
МаЬгісагіа сігатотіііа X. Русины
Румянецъ, Румъянокъ, Королиця. —
У Грек. за Кавк. Хомоиилп. — Абхаз.
Амаръ. — Мингр. Міясарь (Черн.)
Маѣгісагіа іпойога X. 8уп. Руге-
іЬгііт іпосіогит 8т. СЬгузапіЬетит
іпосіогит Ъ. — Бѣлынь (Черк. у. Кіев.
губ.) Задворенка (Перм. губ.) Ромаш-
ка. — Русины Дурннй Романъ. — Груз.
Марашка (изм. Ромашка). — Употребл.
отъ неправильныхъ мѣсячныхъ очи-
щеній и передъ родами (Крыл.)
Примгъч. Въ статьѣ г. Чернявскаго-
подъ названіемъ ромашка дикая при-
ведены названія Абхаз. — амарчъ,
Мингр. — Міясарь.
МайЬіоІа аппиа $иі. Русины Го-
родні сокирки.
Мѳіатругшп егіаіаіит X. Чер-
ная трава мужская (Перм.) Все ра-
стеніе служитъ внутреннимъ лекар-
ствомъ отъ худобы мужчинъ (Крыл.)
Мѳіашругит пѳтогонит X. Ру-
сины Братъ и Сестра, Братчики, Ме-
дунка. — Франц. Заггіёіе сіев Ьоі§. —
Мёіатруге, Иепг йе сЬаіг есть общее
названіе для Меіашругиш (Макар.)
Мѳіашругит ргаіѳпвѳ X. Чер-
ная трава женская, худобная
(Перм. Кунг.) Все растеніе прпнимает-
ся женщинами отъ худобы. — Окури-
ваютъ имъ еще въ банѣ малолѣтнихъ
дѣтей, если «хрѣдѣютъ» (Красноу®.
Крыл.) — Франц. ЗаггіёНе з’аипе (ВесЬ.)
Мѳііа Агѳйѳгасіі X. Обыкновенный
Азедарокъ (Кавк. Сит.)
Меіііоіліз. Названіе «Донникъ» съ
положительною увѣренностью можно

Мѳіііоіин — 'ТХушрЬаеа
405
производить отъ слова «дно» старин-
наго названія «матки». — Въ Рукоп.
Лечебн. Иноз. глава СПО озаглавлена
«О двизаніи женской дны».
МеШоіив оГйсіпаІів Г. 'Русины —
Буркунъ, Окладникъ.
МепіЬа. Мята въ Бѣлое, пущѣ на-
зыв. Пинавей (Русск. Вѣстн. 1876. XI.
82).—Русины Мъята, Мъятка.— Абхаз.
Ацбръ,—Самурз. Акуальмета.— У Грек.
за Кавк. Мента (Сит.)
МепіЬа агѵопяія X. Джяльбызъ
(Кирг. на Сыръ-Дарьѣ). По словамъ
Киргиза когда нѣтъ табаку, то джяль-
бызъ мелютъ и нюхаютъ (Смири.)
МепіЬа рірегіѣа Г. Русины — На-
сердникъ, Матошникъ, Ладбшникъ,
Надошникъ. — Абх. Аларь (аллымха).
МепуапШев ігіГоІіаіа Г. Русины
Жабячі-вогирочки. Въ Перм. губ. упо-
требл. отъ кумохи, а отъ слабости же-
лудка жуютъ корень его (Крыл.)
Мѳгівта аЫеііпит. Елякъ (По-
лѣсье Левч.)
Меврііив §ѳгтапіса Г. Митр. —
Скумунтури (Черн.) — Кумык. Окузъ-
гемишь, т. е. бычачій плодъ (Сит.) —
Абхаз. Ашмаа.— Самурз. Абацсъ (Сит.)
МогсЬеПа вр. Колпачки (Радом. у.
Кіев. губ.)
МогсЬеПа евсиіепіа Регз. Русины
Сморжай.
Могив. Дикая и культурная.—Греки
за Кавк. Сикаминон. — Тур. Тут (Мет.)
Абх. у Сухума—Амьха. Митр. Дж&пи
(Черн.) Самурз. Амжеюа. — Могив аІЬа.
Имер. Тетри-бжола. — Абх. Амжвашъ-
квака, Амжва. — Могив пі§га Ь. Абхаз.
Айквацба.
Мисог. Русины Плісонь.
Мивсагі X. Кистоцвѣтникъ (Регель,
Турк. фл.)
Муовоіів. Русины Світуянъ.
Муовойв агѵепвів 8іЫК. Козуль-
никъ, Дягиль (Рук. Балл.)
Муовоіія тіегтеПіа ТлЛ. Глазо-
п&рка (Перм.) — Русины Жабині-вочка.
Муовоіів раіиѳігів Ѵіій. Глазо-
пйрка (Перм. тоже и М. вуіѵаііса). —
Русины Незабудь. — Собирается расте-
ніе безъ корня для приготовленія от-
вара, которымъ примачиваютъ боль-
ные глаза (Крыл.)
Муовигив. Мышовникъ (Курск.
Мизг.)
Мугісагіа ^еппашса І)езѵ. Ьалга
(Гринб.)
к
КагДив вігісіа Г. Русины Свиняч-
ка, Свинюха, Псянка, Псяга, Сіриця.
ЛѳІптЪішп врѳсіовит Зуп. Хут-
рѣаеа Іюіив.
КѳоШа пісіив Аѵів Г. Егорьева
свѣча (Перм.) — Русины Кукурузка,
Кукурузъ. — Употр. для леченія людей
отъ лихорадки, а рогатаго скота отъ
чумы (Перм.)
Кѳреіа СаіагіаХ. Кошеча трава
(Полт.) Русины Песяча мъятка, Шанта.
Иѳреіа пийа Г. Воскон^ха (Кун-
гуръ). — Чай изъ цвѣтущаго растенія
отъ худобы и отъ безсонницы (Крыл.)
ТЗѳгіит Оіеапйег Г. У Грек. за
Кавк. ПрикодаФни (Сит.)
Жсоііапа гияііса X. Русины Ба-
кунъ, Плотовець. — Въ Перм. губ. отъ
зоба, употребляется табакъ, который
для этого отвариваютъ въ горячей водѣ
и прикладываютъ къ больному мѣсту
(Крыл.)
Кісоѣіапа ТаЪассиш X. Русины
Дуганъ.
Примѣчаніе. У раскольниковъ суще-
ствуетъ повѣрье, что Іуда Искаріотскій,
ростившій и продававшій нюхательный
табакъ, продавалъ его лептою дешевле
чѣмъ курительный, съ тою цѣлію, что-
бы уступкою осквернить и погубить
больше народа (Изв. Общ. Естествозн.
XII, вып. I, р. 81). — У Грек. за Кавк.
Капносъ, т. е. дымъ. Абазинцы — Ата-
тынъ. Самурз. Атытынъ. — Турецкій
табакъ по чеченски наз. Кехды-томку
(Сит.] .
Кі^еПа йашавсѳпаХ. Вдовушка
(у Русск. за Кавк.) — Русины Кучеря-
вий мацько, Павучки, Кудринеці.
Яі§ѳ11а ваііѵа. Пол. ВиісЬа, ВгисЬа.
Міігагіа ЗсЬоЬегі X. Тат. Сёкъ-
сёкъ (Сит.) Кирг. Ак-іёкёп.
КпрЬаг Іиіешп 8т. Блинокъ
(Олон. губ. Повѣн. у. Григор.) Вахта
обыкновенная (Перм.) Корневище
дается коровамъ въ видѣ порошка на
хлѣбѣ или въ пойлѣ для улучшенія мо-
лока, а лошадямъ для откармливанія.
Употребл. также для леченія людей и
скота отъ худобы; отваръ листьевъ
и корневища дается еще отъ недержа-
нія мочи и боли въ спинѣ и животѣ
(Перм. Крыл.)
Примѣч. Капелйха есть назв. шапки
(Гогол. 1. 183).
КуеіапіЬев агЬог ігівіів X. Гур-
зинъ-гаръ (инд. слово). — Франц. 8от-
патЬиІе.
ЭТутрЬаѳа. Русины Момнчъ,Умичъ.
КутрЬаѳааІЬаX. Лебедка(Олон.
губ. Повѣн. у. Григор.) — Русины Зба-
ночки.
КутрЬаѳа Ьігасііаіа 8отт. Вах-
та черная (Кунгуръ). Водяной про-

406	Хутрііаеа -
стрѣлъ, Водяной лапушникъ
(Пермь). Корневища употр. отъ раз-
стройства желудка у людей и скота.
О
Осітит Вавііісит Р. Русины Ва-
сильокъ, Василько, Гайзубъ. — Перс.
Риганъ.
ОпоЬгусЬів заііѵа Рат. Плакунъ
черный (Перм.) Буганокъ. (Курск.
Мизг.), Парцетъ (Подол. Рог.) Слад-
кая дятлина (Макар.)—Абхаз. Амер-
кыджьі (Черн.; также и красноголовый
будякъ). — Трава и корень употребл.
въ Перм. губ. въ видѣ отвара и крас-
ной грыжи и улёвища у женщинъ,
и иногда какъ средство конФортатив-
ное для мужчинъ (Крыл.)
Опопів вріпова Г. Русины Остуд-
никъ.
Опорогйоп АоапіЬіит Р. Осли-
ная трава. — Будякъ волохатый (Под.
Опор. аіаішп).
Оповта веіова Ре&. Шершавка
(Тамб.)
ОгсЬів Іаіііоііа Р. Груз. Мгелисъ-
балани (Сит.)' Зузуль (Херс.)
Примѣч. Въ Терской области ОгсЬів
наз. Бзантха (Сит.)
ОгсЬів таоиіаіа Р., іпсагпаіа и
Сгутпайепіа сопорвѳа. Прыгунъ
трава (Кунгуръ). Кукушечьи слезы
(Пермь).
ОгсЬів тіШагів Р. Волотний пі-
тушокъ (Полт.) Черёмуховый ду-
шёкъ, Грыжная трава (Красноуф.)
Крѣпкіе, новые клубни считаются на-
дежнымъ конФортативомъ (Крыл.)
ОгсЬів тавсиіа Р. Груз. Арм. и
Тат. Салапъ (Сит.)
ОгсЬів Могіо Р. Русины Зазулька,
Зазулячі чобіткп.
Огі§апшп ѵи1§аге Р. Русины Ма-
терйска (Крушельниця), Лебідка. —
Внутрь отъ худобы и безсонницы; сна-
ружи отъ коросты и сыпи на головѣ и
лошадямъ отъ ногтя (вдуваютъ въ
ноздри) Крыл.
ОгпіШорив. Проломникъ (Слои. Ма-
кар.)
ОгоЬапсЬѳ (3-аІіі ПііЬу. Незе-
л е и ь (Курск.)
ОгоЬапсЬѳ ЬіЬапоіійів Пирг. Е г о-
рьева свѣча (Перм.)
Примѣч. Собачьи свѣчи — назва-
ніе различныхъ ОтоЪапсЬе и РЬеІір-
раеа — употребл. Уральскими казаками
Смири.)
Рагів
ОгоЬив аигапііив. Груз. Церцви-
гарсули (Сит.)
ОгоЬив ѵегпив Р. Русины Заячий
горошокъ.
Огуга ваііѵа Р. Абх. Абринджъ. —•
Тат. Тифл. Дуюи. — Тур. въ Карск.
Паш. Принцъ. — Груз. Брындзи (Сит.)
Охаіів Асеіовѳііа Р. Козлячья
капустка, Заячья капустка (Перм.)
Русины Заяча капуста, Зайцева ка-
пустка, Дика капуста, Квасениця, Зая-
чій квасъ. — Берутся листья растенія
и въ видѣ чая употр. отъ недержанія
мочи и отъ грыжи мужчинами (Крыл.)
Охуігорів рііова ПС. Горный
одолѣнъ (Перм.) Одолѣнъ камен-
ный или бѣлый (Кунгуръ). Этому ра-
стенію приписываютъ свойство одолѣ-
вать всякую внутреннюю скуду въ че-
ловѣкѣ (Крыл.)
Охуігорів пгаіѳпвів ПС. Лисья
лапа, Стручковая трава, Бѣлые
коренья (Кунг.) — Употр. отъ ломоты
въ поясницѣ. Ею окуриваютъ охотни-
чьи и рыболовные снаряды для болѣе
счастливаго лова (Крыл.)
Р
Раеопіа оШсіпаІів Р. Марьинъ
корень. Пользуется въ народѣ боль-
шою извѣстностью какъ желудочное
средство, почему и принимаютъ внутрь
отъ поноса, боли въ животѣ и вообще
отъ разстройства желудка. Для упо-
требленія служитъ порошокъ корня,
который принимается съ кнасомъ или
съ отварной водой. Для дѣтей отваръ
на молокѣ. Марьину корню приписы-
ваютъ свойство отгонять змѣй, почему
многіе привязываютъ его на крестъ
(Крыл.)
Раііигиз аивігаіів (гагіп. —- Абхаз.
Калыркуцъ (Черняв.) Амыгъ (Сит.) —
Самурз. Азыджь. — Тат. Тифл. Кара-
тикянъ (Сит.)
Рапах гісіпіГоІіа 8іеЬ. еі 2исс.
Нынѣ Каіорапах гісіпііоііит Мід.
Рапісит Сгив ОаШ Р. Киргизы—
Шъшійнъ (на Сыръ-Дарьѣ) Смпрн. —
Сванет. Пётвъ. — Кумык. Тари.-— Абх.
Ашъ.— Самурз. Аши.— Тур. въ Карск.
паги. Кехри. — Тат. Тифл. Дарри *).
Рараѵег ворапіГѳгит Р. Кумык.—
Афіюнъ.
Рагів диайгіГоІіа Р. Сорочій
*) Какой-то Рапісит дикорастущій съ
7-ми колосною кистью наз. у Груз. Рач.
Цхёри-пёха (Черняв.)

Рагів — Роіетопіит
407
глазъ (Перм.) Некрѣпкій водяной от-
варъ употр. отъ чахотки и отъ грыжи;
довольно крѣпкій настой на водкѣ
дается съ похмѣлья отъ пьянства (Кунг.
Крыл.)
Рагпаввіа раіивігіз X. Въ Пермск.
губ. считается хорошимъ испытаннымъ
средствомъ отъ перелою у дѣтей, т. е.
затруднительнаго мочеиспусканія. Для
этого завариваютъ 3 травинки на чай-
ную чашку, въ чайникѣ и даютъ по
нѣскольку разъ въ день. Также отъ
запора мочи у взрослыхъ, отъ поноса,
боли въ животѣ и давленія подъ ло-
жечкой (Попов. Хоз. Опис. Перм. губ.)
Рѳйісиіагів вр. Сванет. Менкёлъ.
Груз. Шоршани (Сит.)
РѳШ^ѳга еапіпа Ноірт. Горлен-
ка (Кунгуръ).
Регзіса ѵиі^агіз ГС. Абхаз. у Су-
хума — атамй. Митр. атама. — Груз.
Рач. атйми (Черняв.) — Треки за Кавк.
Родакіон (Мет.) Верикока (Сит.) — Лезг.
Метлыръ. — Пол. Вгговктѵіпіа.
Примѣч. Персики, у которыхъ ко-
сточки свободно отдѣляются отъ плода
наз. Сапопи, а у которыхъ не отдѣ-
ляются — Сахрави (Сит.) — Тур. за
Кавк. ШаФталй (Мет.)
Реіазііев зригіиз ПеКЬ. Лопуш-
никъ (Курск.)
Рѳіавііѳз ѵиі^агів ПезЪ. Русины —
Времена.
Рѳігозѳііпшп ваііѵит Но$т. Ку-
мык. — Отчамъ. Самурз. — Акиндзъ
(Сит.)
Рѳисѳйапит раіизігѳ Моепсіі.
Мойло болотное (Кунг.) Корень ра-
стенія употр. внутрь въ видѣ водянаго
отвара, настоя на водкѣ, или безъ вся-
кой обработки въ свѣжемъ видѣ, отъ
разстройства желудка, холеры, сердеч-
ной боли и грыжи, происшедшей отъ
надсады; также отъ удушья и кашля.
Снаружи употр. отъ зубной боли, для
чего кусочекъ корня прикладываютъ
къ зубу (Крыл.)
РЙазѳоІиз ѵиіёагіз Г. Сванет. —
Гедеръ, Рогъ. — Тур. Фасуль. — Греки
за Кавк. Фасуліа.
РЫотіз іиЪѳгова X. У боръ-тра-
ва, Красная дудка (Перм.) — отъ
красной кильной грыжи.
РЬузаІіз Аікекѳпёі X. Арм. Вуш-
ты, т. е. пузырь. Жидовски ягоди(Херс.)
Ркуіоіасса йѳсапйга X. Жирная
трава (за Кавк.) Напирай (у русск.
на Лезгинской станціи). — Абхаз. Ла-
ку мха, Аллакумха (Сит.) АджампАзъ
(Черн.) — Гур. Тчіап(Ь)ера. — Митр.
Джамп(Ь)азіа (Сит.) Джампазъ, джаг-
пезъ (Черн.) — Груз. Имеритухи сапе-
рави (по нѣкоторому сходству ягодъ
съ сортомъ винограда, называемомъ
Саперави). — Лезъ. Чочобага. Корень у
Лезгинъ употр. отъ лихорадки, а въ
Имеретіи какъ сильное слабительное
средство. Листья употр. на борщъ.
Ріпив ЗЧогсІтапшапа 8іеѵ. Митр.
Пючуи. — Сванет. Нензе.
Ріпив АЬіѳв Ли Роі. Абх. Апса. —
Самурз. Амза (Сит.) Пихтачъ (Барнаул.)
Ріпив СѳтЬга X. Тур. въ Карск.
Паш. Артучь-агачи. Кедрина (Сиб.)
Ріпив огіѳпіаііз X. Сванет. —- Гу-
мюръ (Сит.)
Ріпив Рісѳа йи Воі. Абх. — амза
(Черн.)
Ріпив вуіѵевігів X. Митр. Надзун.
Сванет. Гогибъ. — Лезі. Никельгодъ.—
Абх. Амза, Апсй (Черн.) — Самурз.
Апса.—Доролъ, Казъ, Абасъ-туманъ—
всѣ три на Кавк.; вѣроятно татарскія
назв. — Тур. въ Анат. Чамъ-агачъ. —
Греки за Кавк. Питія (Сит.)
Ріпив тагіііта. Тат. Тифл. Шамъ.
Ріпив Ритіііо Наепск. Кумык. Па-
радъ (Сит.)
Рірѳг аІЪит еі пі§гит. Тат. въ
Тифл. Исти-отъ. — Абх. Апирпилъ.—
Самурз. Атырку-пырпыль. — У Грек.
за Кавк. Пипери (Сит.)
Ріэіасіа Ьѳпіівсив X. Тат. за Кавк.
Сахъ-кёзъ-агачъ (Сит.)
Рівит ваііѵит X. Зырян. въ Арх. г.
Анькычь (ист.) — Греки за Кавк. Ос-
пріонъ. — Сванет. Нецингъ-гедеръ. —
Кумык. Бурчакъ. — Абхаз. Аурысгур-
кудъ. — Самурз. Ачиичилебія (Сит.)
Ріапіа&о. Груз. Лагвардзаргви. —
Самурз. Ахурабгыцъ (Сит.) — Митр.
Маджагвёлія (Черн.)
Р1апіа§о тѳйіа еі та]’ог X. Ко-
нотопъ (Перм.) Листья Конотопа счи-
таютъ хорошимъ средствомъ отъ опу-
холи въ видѣ припарки. Распаренная
трава или сокъ свѣжихъ листьевъ слу-
житъ для натиранія рукъ и ногъ, въ
случаѣ если онѣ терпнутъ и нѣмѣютъ.
Свѣжіе листья отъ порѣзовъ и вере-
довъ. Внутрь отваръ отъ грыжи.
РІаіапіЪѳга ЪіГоІіаРгсИ. Ли іенъ
трава, Любъ трава (Кунгуръ). Счи-
тается хорошимъ конфортативнымъ
средствомъ. Иногда даютъ отваръ
этого растенія дѣтямъ отъ грыжи
(когда увеличивается мошонка) (Крыл.)
Ріаіапив огіепіаіів X. Абх. Ашвъ.
РІѳсігапіЬив Ггиііоовив Т’Негіі.
Крапивка, Мухогонъ, — Нѣм. Вігаи-
сЬі^ег НаЬпепврогп, Наг&пзігаисЬ.
Роіетопіит соѳгиіѳит X. Свя-
тая рябинка (Перм.) Вулдырьннъ
грецкій, Бульдинъ (Гринб.) Все расте-

408
Роіѳшопіит — Рипіса
ніс въ цвѣту отъ женской грыжи,
если временное неладно; кромѣ того
идетъ для .теченія лошадей отъ сапу и
когтю. Арм. назв. Іонжа-Гюль нѣкото-
рые относятъ къ бегашшп вап^иінешп
(Сит.)
Ро1ур;аІа сошояа ВсКк. Урочная
трава (Кунгуръ). Для дѣтей отъ вся-
кихъ уроковъ н золотухи. Снаружи
отъ змѣевца (Перм. Крыл.)
Ро1у§опит аѵісиіагѳ Ь. Коно-
топъ малый (Перм.) Припарки отъ
опухоли. — У А'иршзовъ «а Индерскііжг
горахъ — Крк-бугунь, т. е. сороко-ко-
лѣнникъ (Смири.) Гусяча трава (Херс.)
Роіуёопшп Вівіогіа і. Черев-
ные, иногда Черемные коренья,
Сердечная трава, Толстогузка
(Красноуф.) — Груз. Двахури. Корни
отъ мыту или поноса въ видѣ отвара
(Перм.) На Кавказѣ настой въ винѣ
употр. отъ поноса.
Роіуёопит Сопѵоіѵиіив і. Бер-
лозга (Гринб.)
Роіуёопит Нуйгорірег і. Че-
ч^й. Употр. вмѣсто горчичника (Перм.
Крыл.)
Роіуросіішп Бгуоріегів Г. Из-
плечная трава, Изплекъ (Перм.)
Роіуройіит ѵи1§аге і. Осолод-
на каменная. Водяной отваръ отъ
кашля и удушья (Перм. Крыл.)
Роіурогив Готѳпіагіив Рг. Чер-
нуха. — Абх. ацвыма (Сит.)
Роіурогив оШсіпаІів Гт. Лист-
венничная бака или губка. При-
кладываютъ въ видѣ припарки къ на-
рывамъ и чирьямъ (Перм. Крыл.)
Рориіив. Абх. Амышва. — Самурз.
Аалцшъ,
Рориіив аІЬа Г. Тат. Тифл. Ахъ-
соутъ. — Абх. агышъ (Черн.)
Рориіив Тгешиіа Г. — Сванет.
Ѣхура. — Тат. Тифл. Ковахъ. — Абх.
Агшъ. — Зыр. въ Арх. губ. Пи-пуу. —
Кора, растертая съ водой, употр. отъ
французской болѣзни. Осина въ языче-
ствѣ имѣла благое значеніе какъ дере-
во, исполненное избытка жизни; листья
ея всегда дрожатъ, колеблется, разго-
вариваютъ между собою. Оттого это
дерево считалось особенно спаситель-
нымъ противъ всякой нечистой силы
(осиною прогоняютъ коровью смерть,
ее употребляютъ при народномъ вра-
чеваніи отъ лихорадки и паралича (Хо-
тинск. Русск.) Кирг. Кок-іегек.
Рогѣиіаса. Кокошева нога (Стар.
рук. Имп. Публ. Библ.)
Рогіиіаса Апасащрвѳгов. Чаро-
дѣйское растеніе, Любовное зелье, Мо-
лодилъ, Пчельникъ.
РоіѳпШІа апвѳгіпа Г- Крестики.
Роіѳпіаііа аг^ѳпѣѳа и др. Грыжная
трава. — Арм. и Тат. Чаръ-гюль.
РоіѳпШІа ТогщепШІа 6'сЛг. Тол-
стогузка (Кунгуръ). Девятигрыж-
ная трава (Перм.) Корень отъ девяти
грыжъ (Перм.)
Ргішиіа аигіеиіаіа ІмтаЛ. Арм.
Гнарпукъ (Сит.)
Ргітиіа I. Абх. у Сухума —Хытъ-
ибтъпгь. — Груз. Рач. Или-пхали. —
Арм. Ябани-хаденФилъ, т. е. дикая
гвоздика (Черняв.)
Ргипив Аѵіит еі Сегавив. Грек.
за Кавк. Керасіон. — Тур. Кирёз (Мет.)
Абх. у Сух. аца. — Груз. Рач. бйли. —
Тур. и Тат. Кирезъ (Черняв.) — Тгіфл.
Тат. Дали - гразъ. — Абх. Ацейквац-
ва. — Самурз. Аца.
Ргипив Сегавив Ъ.— Сванет. Гебъ,
Гаебе.— Кумык. Джіе.— Самурз. Аца.—
Абх. Ацахаха. Назв. ренклодамъ по
Кумык.'. Алыча-коканъ (Сит.)
Ргипив СЬатаѳсѳгавив Тасц. —
Груз. Балгундежи (Сит.)
Ргипив сііѵагісаіа ГеИ. Лыча.
Лича. —Абх. у Сух. апхысй.— Мингр.
бмуръ, бмури, лйчи. — Груз. на Рач.
Трхемайль. — Лазы батумскіе тымаль
(Чернявск.)
Ргипив йотевііоа Г. — Сванет.
Кліау. — Кумык. Коканъ - Эрикъ. См.
Рг. зріноза. — Абх. Апхва. — Самурз.
Абюхя (Сит.) По Черняв. Абх. у Сух.—
абхя. Митр. и Груз. Рач. — дамази.
Греки за Кавк. Кукумилон. Тур. Ерюк
(Метакса).
Ргипив іпвіШіа Г. Сванет. Бар-
куенъ (Сит.)
Ргипив Ьаигосегавив Г. Абх. у
Сух.—ашймха (Черн.) ашихма (Сит.)—
Митр. цхы.— Груз. Рач. цхбви (Черн.)
Греки за Кавк. Родажинон. — Тур. Ка-
рагимиш (Мет.)
Ргипив Райив Г. Зыр. въ Арх. губ.
Лемъ. Кирг. МоД.
Ргипив вріпова Г. У Грек. за Кавк.
Цапурнисе. — Кумык. Эрикъ. Ѵаг. ша-
сгосагра. — Груз. Багисъ-тури. Гог-
ношо.
Ріагтіеа еагШайіпѳа Пей. Ѵаг.
Іаѣіѣоііа. Чихотникъ (Курск.)
Ріагтіса ѵиі^агів РС. Арм. и Тат.
за Кавк. Барцумъ-некъ.
Ріѳгів адиіііпа Г. Абх. у Сух. —
Аррасъ или арасъ. — Тат. за Кавк. —
разные виды Рештъ-датла.
Ріегосагуа оапсавіса Кипііі. Ли-
пони. — Абх. у Сух. аллапанъ.
Ріѳгососсив вр. Абуджезль.
Риітопагіа. Мингр. Опібгиія(Черн.)
Рипіеа Ѳгапаіит Г. Арм. Нурпъ,

Рипіоа — ВиЬив
409
Нранъ-титипъ (гранатовая кожа). Гна-
нат. сокъ — Машараба. Абх. Апхваса,
Ацыдиыджацла. — Самурз. Амыцъ-
мыджь (Сит.) У Черняв. Абх. у Суху-
ма — ацыцмьіджъ.
Ругейігшп сагпѳит еі говѳит.
Греки за Кавк. Агріоиараса. — Груз.
какой-то видъ — Фироти.
Ругоіа ипШога Г. Хорошее сред-
ство отъ сердечной болѣзни и отъ раз-
стройства и боли въ желудкѣ. Берется
настой на водкѣ изъ всего растенія,
собраннаго въ цвѣту (Крыл.)
Ругив еоттипів Б. Грек. за Кавк.
Апивіон (Метакса). Пирія, Апилія (Сит.)
Садов. въ Груз. и Имер. — Мсхалисъ-
хэ, а плоды садовой Мсхали.— Сванет.
Быцихъ, также Исцъ.—Лезі. Амайчь.—
Тур. Армудъ. — У Кумык. Идёмъ, а
также Хармудъ; дикая — Гертме. —
Абх. Аацла, Аха. — Самурз. Ахя (Сит.)
По Черняв. Абхаз. у Сухума Ахѣ или
Аххѣ; Минір. Схули; Рач. Груз. Схѣли.
Ругив Маіив В. Грек. за Кавк. Ми-
лея (Мет.) Мйла. — Сванет. Вускъ. —
Кумык. Алма. — Абх. Атнвацла. — Са-
мурз. Аца (Сит.) По Черняв. Абх. у Су-
хума — Ачцѣ; Минір. Ушк^рь. Груз.
Рач. Вашли. Тур. Ельмѣ (Мет.)
Ругив аіпѳпвів. — Нашвату, Ал-
м^ртъ — названія двухъ различныхъ
породъ у Хивинцевъ (Смири.)
а
фиѳгоив рѳйипсиіаіа Екг. — Пя-
лидъ (Тур. въ Анат.) — Греки за Кавк.
Валанидія. — Арм. Кагны. — Лезі.
Аптлау (Сит.) — Абх. у Сух. Аджъ. —
Митр. Чкои.—Груз. Рач. Муха (Черн.)
Примѣч. Сванет. Джигра. — Тат.
Тифл. і. Паалитъ, Поалитъ, Палудъ. —
Кумык. Эменъ. — Арм. Кагне.
В
*
Еапипсиіив сИвввеіав. Груз. Ца-
ликаи.
Еапипсиіив ейиііз Воізв. еіНоЪеп.
Листья этого вида употребл. жителями
Хоросана въ пишу подъ назв. у Перс.
серди-мушакъ, или барфъ-элимъ (Сит.)
Еапипсиіив Еіаттиіа Б. Чечина
(Курск,).
Еапипсиіив зсѳіѳгаіиз Б. Бишакъ
(Мал. употр. мѣстами отъ водобоязни).
; Франц. Ба ЗагДопіе. —• С'еві еііе црі
 саизе Іе гіге запіопщие а сеих диі еп
тап^епі (ВесЬег 1268. 4).
ВарЬапив ваііѵа. Рѣдиска. — Груз.
Твисъ-болоки. Абх. — ацыхва; Са-
мурз.—ацица. Рѣдька— Кумык. Турнъ.
Абх. Ацыцъ. — Самурз. Ацыца. — У
Грек. за Кавк. Рапани.
ВЬатпив саіЬаіѣісин. Кирі. Ваи-
гийЬйгі.
ЕЙноро^оп Ішіеоіив и др. Поль-
скій трюфель.
ВЪойойѳпсІгоп саисавісит и
ропіісит. Кашкара. Сванет. Зжко-
ра. — Абх. абжкцъ. — Самурз. яхотъ
(Сит.) По Черн. Абх. у Сух. ѣхуажь
или агвюяжъ. — Митр. Шкери.
ВЬив Соііпив Б. Арм. Нарынджа-
петъ. — Въ Рачѣ — Тримля (Сред.)
ВіЬѳв піёгит Б. Абх. Ашшха-
раджъ (Сит.) У Черн. — Ашха-рйдж
(зиЬ Смородина).
ЕіЪѳв гиЬгит Б. Лезі. Кари.
Еісіпив еоттипів Б. Арм. Гир-
чакъ.
Вова всѣ виды у Грек. за Кавк. —
ТріандаФилонъ.— Сванет. Квари. —
У Кумык. Гюль.— Какая-то Вова дико-
растущая, съ длиннѣйшими стеблями,
съ гладкими иглами, вѣчнозелеными
плоды красноватые—Абх. у Сухума—
алахчцймыхъ. Груз. Рач. аскйли. Сѣ-
мена употр. отъ грудной боли (Черн.)
Культурныя — Минір. и Рач. Вардии.
Еова ЬѳгЬѳгіГоІіа. Кирі. Тетіг-
іёкёп).
Еова сапіпа Б. Лезі. Энтильгодъ,—
Самурз. Люстаимгышъ.
Вова сѳпШЫІа Б. Груз. Варди,
Асколи. — Тат. Гюль. — Лезі. Бага-
рабъ-годъ, Кагабъ-годъ. — Хевсуры —
Вардуа.—Кумык. Гуль.—Абх. Агилъ.—
Самурз. Агю.іь (Сит.)
Вова рітріпѳШГоііа. Кирі. Іі-
Мигйп.
іЦиЪіа ііпсіогитБ. У Грек. за Кавк.
КлеФТритъ. — Тат. Буяхъ. — Арм. До-
ронъ. — Сванет, Андра. — Кумык.
Буялъ, т. е. краска. — Чеченцы Цидара.
Сѣмена — Цидораху. Абх. — аиндра.
ВиЬиз саѳвіив Б. Каманина (Курск.)
ВиЬив согуІіГоІіив Везз. — Груз.
Бардн.
ВиЬив Ггиіісозиз Б. — Абх. у Сух.
Амахыръ. — Мингр. дургёнъ или дур-
гёни. — Груз. Рач. Маквали (Черн.) —
Лезі. Мяквазн. — Тат. въ Тифл. Кара-
мошъ. — Кирі. Сіиръ-булдюргонъ или
Кага-ВиМгіг^біц.
ВиЬив Ійаеиз Б. Сванет. Вьюхъ.—
Лезі. Капуч. общ. Ойчо.—Лезг. Анцухек.
общ. Бааръ. — Кумык. Бирюль-уэнъ.—

410
ВліЬиз — ЗутрЬоійеагрив
Абх. и Самурз. АчарханъДСит.) Ачар-
хаи (Черн.) — Кирг. Коі-ВиІЙйг^Мц.
Пастой стеблей, въ видѣ чая, состав-
ляетъ отличное потогонное.
Китех ДсѳіозеПаХ. Груз. Бароло.
Витех Сгізрия. Запорникъ (Херс.)
Низсиз асиіѳаѣиз Г. Абх. у Сух,—
ачад-куць (Черн.)
8
Заііх. Сванетія — Багира (какой-то
видъ). — Тат. Тифл. Кериези-соутъ.—
Аба. и Самурз. апелышъ (Сит.) апе-
лышъ (Черн.) — Агшъ (абх. назв. 8аііх
ЬаЬуІрпіса). Тилипн (имер. назв. 8. Гга-
§і1із).—Гюнчишъ (сванет. назв. 8. Ьег-
Ьасеа). — Сеутъ (тат.) и Уръ (арм. —
назв. 8а1іх репіапйга) Сит.
Заірі^іозэіз. Трубоцвѣтъ.
Заізоіа АгЬивеиІа. Кирг. Ва^аІ^зсЬ.
Заізоіа ЪгасЫаІа РаИ. Кирг. т’ур-
гаять (за Сыръ-Дарьей) Смири.
Заіѵіпіа — Пленочникъ.
ЗатЬисив ЕЬиіив В. Мингр. Инт-
чара, Имерули-саперави. — Абх. у Сух.
Амцыбыгрк (Черн.)
ЗатЬисив пі^га В. Наська бузина
(Херс. Линд.) — Тифл. Тат. Мурваръ.
Груз. назв. дидгули значитъ большое
сердце (т. е. сердцевина). — Абх. абаг-
ма. — Самурз. ахуаръ (Сит.)
Загаавзиш ЬассИѳгит. Тропиче-
скій виноградъ (пер. См. Кпспз р. 400).
Заіигеіа Ьогіепзізі. Самурз. Апы-
кокатъ.
ЗахіГга^а. Пол. Ва§пі6тѵка.
ЗсаЬіоза зр. Арм. за Кавк. Гульби-
танъ. — Тат. Кантапи.
ЗсЬоЬетіа рЬузорЬога. Кирг. Кбга-
Ьагак (въ вост. ч.) ЗсЬНуг (въ зап. ч.)
ЗсіПа ЫГоІіа. Крымскій рястъ
(Труды).
Зсіііа йиЬіит, Груз. Олена.
Зеіегоѣішп Сіаѵив. Бабій зубъ“(Св.
Зак.)
Зсоіорѳпйгіит ойсіпагит. Дзро-
хисъ-эна (въ Шароп. у. Кутаиси, губ.)
Зсогойовта Рѳіійит". Въ Тагик.
Сассыкъ-каваръ.
ЗсгорЬпІагіа пойоза. Завалецъ
(Линд.)
Зэсаіѳ сѳгѳаіе. Сванеты—Манатъ.
Кумык. — Арышъ (вѣр. иск. рожь). —
Будай (тоже и пшеница). — 2ече«чы
озим. рожь — Аржикла. Абх. — ача.
Зейит §гасі1ѳ С. А. И. Имер. и
Груз. Цители-дзира (тоже и др. виды).
5ѳ1а§іпе11а Ьѳіѵѳііса — Мохъ-
плаунъ (Меркл.)
Зетрегѵіѵит §1оЬіГегит — Чор-
тові шишки, Султанчики (Херс.)
Зетрегѵіѵит зоЬіІіГегит —Жи-
вучка (Херс. Линд.)
Зѳггаіиіа ііпсіогіа. Груз. Вазіа.
Зеіагіа §1аиса Веаиѵ. Мышья пше-
ница (Сит.) — Груз. Тагви-кана (тоже
и 8. ѵігійіз).
Зеіагіа ѵігійіз Веаиѵ. Мышій. —•
Абх. у Сух. ачц-худа. ДжАча-кётъ. —
Груз. Рач. дзур-цаа (Черн.)
Зііѳпѳ йійЬоіота 'ЕЪт!і. и Зііепе ,
пиіапв. Смолянка (Херс.)	і
Зіпаріз аІЬа В. Тур. за Кавк. Кар- '
талъ. — Грек. за Кавк. Синапи, Сина-
пе. — Абх. абаджъ. — Самурз. Абаджи
(Сит.)
Зтііах азрега В. Кавказская сасса-
парель. — Абх. ймахъ. — Мингр. Корч-
хёль иаи Корчхели. — Груз. Рач. Ша-
тип(ра (Черн.)
Зоіапит Меіопаепа В. Абх. —	(
Апатрыджанъ. — Самурз. Ападард-	:
жанъ. — Кумык. Патриджанъ. — І)рек.	I
за Кавк. Мелитзанесъ.	і
Зоіапит піцгит В. Абх. — акут-
мырцаа (Черн)
Зоіапит іиЬѳгозит В. Тур. въ
Анагп. Ералмаси. — Грек. за Кавк. Гео-
мила. — Сванет. КартоФиль. — Кумык.
КартОФъ. — Абх. адгильцва. — Самурз.
АкартоФли. — Грек. за Кавк. Карто-	,
филон. — Тур. КартоФ (Мет.)
ЗопсЬив оіегасеиз. Огородный	'
Млечь или Осотъ (Линд.)
ЗорЬога аіорѳеигоійез В. По уз-
бекски — буянъ (записано на Аму-Дарьѣ)
по киргизски — Исёкъ-мія, т. е. осли-
ный солодкій корень (Смири.)
ЗогЬиз Аисирагіа В. Тифл. Тат.
Кохлу. — Фраки. АгЬге й §гіѵез.
ЗогЬиз Йотѳзііса В. Тат. Башлы,
ДживЯлъ.
ЗогЬиз іогтіпаііз Сг. Имер. Дат-
висъ хала, т. е. медвѣжья-груша. —
Абх. у Сух. амшь-лаха, т. е. медвѣжья
груша.—Митр, Т^нти сх)’ли (т. е. мед-
вѣжья груша). — Груз. Рач. Датви-
хала (т. е. медвѣжья груша), — Лазы
батумск. дйтви-баба.
ЗріІапіЬѳз Астеііа В. Акмелла,
Абеседарія, Пятноцвѣтникъ. АЬесейа-	I
тіа (ВшпрЬ.)	I
Зрігаѳа ЬурегісіГоІіа В. Кирг. То-	I
Ьи1§а. — Груз. Малва (близь Казбека).	і
Зіаіісе ІаіПЫіа 8т. Тат. Сюпюр--	!
гя.— Груз. Цацхви, — Арм. авйль (Сит.)
Зіаіісе зийТиНсоза. Кирг. Кокрек
(въ вост. ч.) КизсЬкоп (въ зап, ч.)	|
ЗіѳІІагіа тѳйіа. Зірочка (Херс.)	|
БутрЬбгісагризгаоѳтозиз. Снѣ-
жнянка (иск. СОСТ.)	.	1
1

ЗушрЬуѣиш — ХапШіит
411
БутрЬуіит оШсіпаІе. Имер. Гур.
и Митр. названія общія съ ЗутрЬуіит
ѵегпаіе Ь.
ЗігиіЬіоріегів §ѳгтапіса Б. Абх.
у Сухума ачй-расъ, т. е. лошадиный
пап. — Груз. Рач. Кйламура.
Зіарііуіѳа соІеЬіса. Абх. у Суху-
ма — ака.чперъ. —Митр. Кампарь. —
Груз. Рач. Кампари.
Ситари, Стари. — Тур. и Тат. за Кавк.
Богда, Бугда. — Арм. Цоринъ. — Сва-
нет. Куеценъ, Діаръ (послѣди, назв,
часто относится ко всѣмъ хлѣбамъ). —
Груз. Пури (зерна). — Левъ. Капуч. общ.
Лётль. — Лезг. Анцухск. общ. Ратль. —
Чеченцы озим. пшен. Кла.
ТиЬѳг сіЬагіиш. Тат. Бак. у. Том-
баланъ.
т
Ташагіх §а11іеа. Кирі. Джантакъ.
Тагахасиш оШсіпаІѳ. Писался (у
торг. въ Пет.) — Абх. Ацгхушвтъ.
Тахосііит вр. Клоповникъ (на Коя.
Россъ).
Тахив Ъассаѣа Б. Абх. аа. — Груз.
Рач. Уртхвуэла (Черн.)
Тѳисгіиш СЬашаѳйгув. Растрога.
ТЬутив ѵиі^агів Б. Арм. Хоръ.
„ Тіііа. Тат. Тифл. Джока. — Кумык.
Ёгуе. — Абхаз. Атпвацла. — Самурз.
Аппа.
ТШа рагѵіГоІіа. Червюкъ (Херс.)
Тогііів АпІЬгівсив. Купирь (Херс.)
Тта§орутит іапсѳоіаѣит. Кирі.
Ак-каЬак.
Тгара паіапв. Плавнові горіхи
(Херс.)
ТгіЬиІив іеггѳвѣгів Б. Въ Баку и
Дерб. Дамъ-тюкянъ.— Арм. Тадошъ.
ТгіГоІіит. Груз. Сампурцела. —
Кахет. Самкура, т. е. три уха. — Абх.
ачы-ккокъ или ацамкуръ.—Рач. Имер.
Самкури (Черн.)
Тгііоііцт а^гагішп. Хмілюкъ
(Херс.)
Тгііісшп гѳрѳпві.Кулгук. А<ррыкъ.
ТгШсит ѵи1§агѳ. Греки за Кавк.
V
ОТшив нѣк. виды въ Кахет. Теля.—
Левъ. Харала. — Абх. ахецъ,
Щпаив сашревігів Б. Митр. и Рач.
Тела. Абхйрашъ.
Шшив сатрѳві. и виЪѳг. Сванет.
Цкюмра.
V
Ѵаіегіапа ойісіпаіів. Адамово реб-
ро (Херс.)
Ѵегаігит. У Долгановъ по Мидден-
дорфу — Буль-Дюль.
ѴѳгЪавсит ТЬарвив Б. — Франц.
Сіегде Де Хоіге Пате.
Ѵѳгопіоа вригіа Б. Дробница
(Херс.)
ѴіЪигпит Ориіив. Кирг. ТвсЬапд-
кізсЬ.
Ѵійв ѵіпіРега Б. Греки за Кавказ.
Амбнлосъ.
ХапШіит вріповит. Нетронь.
Тригольникъ, Триножникъ (Херс.)
Примѣч. Всѣ могущія быть прибав-
ленія помѣстятся въ концѣ 2-й части.

ЧАСТЬ ВТОРАЯ.



НАЗВАНІЯ
РУССКІЯ, ПОЛЬСКІЯ, ЧЕШСКІЯ, СЕРБСКІЯ, ЛУЖИЦКІЯ, РУСИНСКІЯ,
БОЛГАРСКІЯ И ДРУГИХЪ СЛАВЯНСКИХЪ НАРОДОВЪ.
Примѣчаніе 1-е. Цифра, стоящая вслѣдъ за названіемъ, указываетъ на стра-
ницу, на которой приведено это названіе въ 1-й части, подъ латинскимъ наиме-
нованіемъ.
Примѣчаніе 2-е. Названіе, напечатанное въ разбивку, означаетъ что это есть
названіе народное, правильное, неискаженное, незаимствованное, или, въ'послѣд-
немъ случаѣ, по крайней мѣрѣ общеупотребительное.
Примѣчаніе 3-е. Прописныя буквы Б. Л. П. Р. С. Ч., стоящія вслѣдъ за нѣ-
которыми названіями, составляютъ сокращенія словъ Болгарскій, Лужицкій,
Польскій, Русинскій, Сербскій, Чешскій.
А
Ааронъ 50. Ааронова борода 50. Аа-
гопо5ѵа Ьгойа П. 50.
Абабокъ 67. — Абага 278. — АМоѵ
(Южн. Сл.) 313. Абеседарія 410. Абель-
мошъ 166. — Абзовъ С. 313. — Абри-
ковъ, Априкбсъ, Абрикоси. Абрикозъ
даурскій, сибирскій, черный 45.
Авдотька *), Авдоткн 364. Ав-
дотникъ 155. — Авдульки 37. —
Аверьянъ (измѣн. Валерьянъ) 372. —
Авранъ 138, 160, 160. — Аврань 160.
Аврикула 272. — Ангісніа Ч. 272. —
Авта С. 313.
Агаве. Адаѵа П. А§аѵ?е Ч. 16. —
Ага ли къ 179. Агаллоховое дерево 41.
А^арапі П. 12. — Агапантусъ, Агапан-
*) Авдотькой называются также по
малоросс. рыбы СоЬіііз іаепіа и СоЬіііз
ЪагЬаІиІа. Верхвр. II. 19. IV. 8.
тусъ лиловый 12. Агарикъ 267. Агаръ-
Агаръ 338. — Агиръ 8. — Агнецъ не-
порочный; — скифскій 55. — Агновы
вѣтви 309. — Аграфена купальни-
ца 125. — Агрестъ, Адгезі П. Агресъ.
Агристъ. — Агрустъ. Агрусъ 298. —
Агурка Ч. 115. Агурникъ 358. Агу-
рокъ 115.
Адаленъ 158 (см. Одолѣнъ). Адалень
227, 228. Адалимъ 365. — Адамова
борода 52; голова 59, 80, 90, 91, 94,120,
120, 226, 345, 395, 398; — голова жел-
тая 106, 137; — ручка 233; — смоква
219; — трава 120. — Адамово дерево
243;—ребро 246, 372, 401;—яблоко 101,
102,219,282. Адансонія 9. Аденофора 9.
Адндій 90. Адіантъ 9, 10. Адокса 10.—
Адонисъ 10; лѣтній 10. — Адріанъ п
Марья 211.
Аеръ 8. Р. 387.
Ажина 302, 303.
Азалея 60. Азедарокъ об. 404.
Айва 101. 118.— Айлантъ 18.—Аиръ
8, 85. Аистникъ 136.

416
Аіръ — Астрагалъ
Аіръ 8, 85. А]ег И. 8. Аідучка опута
122.
Акажу 30, 345. — АкалиФа 2. Ак-
антъ 2. АкапіЬ У. 3. Акаі У. 299. —
Акатникъ 83. — Акація 1. 83. 299;
аравійская 2; бассорская 2; бѣлая 299;
бѣлая сенегальская 2; варварійская 2;
душистая 299; желтая 83; зонтичная 299;
капская 2; катеху 2; красная 2, 121;
настоящая 2; парасольная 299; поле-
вая 199; серебристая 162; сибирская 83;
Фарнезова 2. — Асасіа У. 299.—Акасуа
И. 299; Ьіаіа П. 299; гойа П. 82; розро-
1і(а 77. 299. Акмелла 410. Акнида 6. —
Аконитъ 6. — АкоФеръ 188. — Акса-
месъ 205, 332. Аксаметъ 94. Акзашіѣек
Л. 347. Аксамитка 347. — Акзашііка
Л. 347. — Аксамиткы 200. Аксамит-
никъ 27. Акватііпік У. 347. — Аксю-
тина трава 19. — Акулинка 375.
Акулинникъ 374. Акулька 323.
Алебастренникъ 161. — Александрій-
ское дерево 307; сѣмя 391. Александ-
рійскій лавръ 307; листъ 88. — Алек-
сѣевская трава 352. Алена Б. 123. Але-
трисъ 20. Алехъ 24. Алжера 157, —
Алиберція 26.— Ализаринъ 302.—Али-
ча 275. Алица С. 274. — Алканна 21;
настоящая 188. Аікаппа 77. 251. Аікег-
тев У. 251. Аікіегтез 77. 251. — Ал-
корнокъ. — Алкорноковое дерево 20. —
Аллилуія 237. — Аіоѵеі Л. 25.— Алое
индѣйское; настоящее; обыкновенное 25.
Аіое 77. У. 25. Аіоейгеѵ У. 25. Алой 25;
американскій 16. — А Іо] а С. 25. А1о]е-
ѵас С. 25. Аломатникъ 148, 372. Аіопа
П. 25. Алоцвѣтка 262. Алоэ 25. — Ал-
рунъ 72. — Алтагана 83. 83. — Алтей
26, 26. Алтейный корень 26. — Ал-
тейная трава 26. Алуча 275. — Алхе-
милла 19. — Алыча, Алычи 275.— Аль-
бука 19. Альва 118. — Альги 20. Альма
С. 22. Альпинія 26. Альфа 153, 204,
206. — Алюча 275.
Аманъ луговой 176. — Амарантъ 26,
27. Ашагапі 77. 26. Амарантовое дерево
345. — Амариллисъ 27. — Атагуіка
77. 27. Амбирка 34. — АтЬговка С. 27.
АтЬгогка У. 141. — Амела 382, 403. —
Аменикъ 73. Амигдалъ 29. Аминекъ 73.
Атіпек 77. 28, 73. Амми 28. Аммоніако-
вое дерево 297. Амомъ 28. Атот 77.28.
Атотек 77. 28, 331. — Аіпопек (польск.
назв. Японскаго перца Мугіпз Рітеп-
4а). — АморФа 29. Амприкъ; Ампрыка;
Ампрыкъ 43.
Аиакагуитъ; Анакагуитовое дерево
108. — Анакардій; Анакардъ вестъ-
индскій 30. — Ананасъ 31. Апапаз
27. У. С. Л. 31. Ангелика 36. — Ангелп-
ковое дерево 32. Ангельская сладость
266. — Апвіеізка Ігата Л. 247. Ап§і1ка
Л. 36. — Ап^гезі У. 298. Ангрузъ косо-
ногій 384. — Апсіёііска У. 36. 165. —
Андивель 98. Андики Р. 347. — Анди-
ра 32. — Андотки 364. — Апйгаззек
77. 32. — Андреева трава 378. Анд-
реевская трава 378. Андрей трава
378. Андреевъ крестъ 377, 378.
Андріець Р. 398. — Андрква С. 292. —
Андромеда 32, 32.—АпІгпззек 77. 33.—
Андысъ 374. — Анемонъ 33. Анизъ
35, 39. Анисъ 87, 126, 143, 251, 252;—
дикій 87, 143; — звѣздчатый 175; — по-
левой 87. Апуг 77. У. 251; роіпу 77. 87.
Апіа, Аниш С. 251. — Анистъ полевой
87. — Анитъ 390. — Анона 37. — Ан-
пирка 376. Антильскій чай 82. Антип-
ка 276. — Анчаръ 40. Апсаг У. С. 40.
Анютины глазки 32, 211, 376, 382.
Апельсинъ 101. Апенокъ (см. Опе-
нокъ) 14. Апестушки (см. Пестушки) 134.
Апіосъ 41. АрісЬ У. 41. Аргав П. 226.
Априкозъ 45. Аргукога П. 45. Апта
О. 313, 313. Апухта 119.
Арабка 42. Араканъ 193. Аралія бу-
мажная 42. Арапка 316,—Арастъ 111.—
Араукарія 43. — Араурутъ 208. Араш-
лама С. 274. Арбузъ 114; американ-
скій 37. АгЬпг 77. 114. Арбузная трава
190.—Арганія 44.—Ардынъ 182. Аре-
на 43. Агека У. С. 43. Арековая паль-
ма 43. Арепей (см. Репей) 384; — колю-
чій; мелкій 384.—А репейникъ 84. Аре-
пенникъ 185. — Агерка С. 299. — Аре-
пьи84,185. Аржанецъ25,71,249,362.
Аржаница 249. — Арженецъ 249; лу-
говой 249. — Арженккъ 25, 249, 259,
260. — Агів С. 254. Арина 14. Аристо-
лохія 44; трубчатая 45. — Армерія 46;
морская; обыкновенная 46. — Армудъ
28. Армяшка 382. Арнаутка 362.
Арника 46. Ароматникъ 372. Аронъ 50.
Агоп У. 50. 50. Агопек 77. 50. Ароникъ,
Аронникъ 50. Аронова борода 50, 192.
Агопоѵга Ьгаба У. Л. 50. Аронье дерево
217; яблоко 217. Аррорутъ 117, 208;
бразильскій 208. Арса 182.182. Арсеникъ
202. Агвіаша С. 23. Арсъ 182, 182. Ар-
темизія 47. Артишокъ 98, 119; дикіе
325; испанскіе 119. Агіусок У. 119. Аг-
ѣісок С. 119. Артышъ 182. Арумъ 50.
Арца 182. Агсіок 77. 119. Агсізек У. 222,
223. Агсуг 77. 222. АгсусІ2І§§е1 П. 36.
Асина (см. Осина) 268. АзіЬасаг С. 42.
Асклепіадова трава, Асклепіасъ 52.
Аснокъ 53. Асотъ (Осотъ) 84, 91, 99,
100. Аспалатовое дерево 42. Аспарагъ
52. Аспидникъ 392. АссаФетида 143.
Астеръ 56. Авіег Л. 56; кошровіеііа
Л. 56. Астра 56. Р. 392; — дикая 317;
душистая 53; китайская 56; обыкно- .
венная 56; полевая 96, 317; примор-
ская 361; святая 56; синяя 317.—Астра-

^трагонъ — Балаболки
417
галъ 56. — Астрагонъ 48. — Астран-
ція 57. — Аструшка 124, 262. — Асфо-
дель 54.
Атаманъ трава 375,—Атд С. 275.
Атласное дерево 337. Атропа 59.
Аигоспік У. 40. Аизко теіВѵёсіі У. 272.
Афини Р. 371. АГгікап У. 347.
Ахиллея 5. Ахра 182.
Ацалея 60. Ацарнъ 3. Аиедерахъ
211.
Ас С. 45. — Ачеретъ (Очеретъ) 51.
Аэръ 8.
Азу та Л. 159.
Б (РуС.) — В (л. у. а л. р.)
Баба 260, 282.— Баба)е С. 274,—Ба-
варская песчица, пещица 73.— Бабекъ
польный 230. — Бабенникъ 215. — Ба-
беръ С. 82. — ВаЬіЬнёѵ У. 231, 231. Ба-
бикъ 37. ВаЬік§8 П. 76. ВаЬікгоѵка
Л. 107, 144. Бабина душица 234 С. 234.
ВаЬіпа гізсЬііа С. 46, 342. — Бабинщи-
на 193. Бабишникъ водяной 230; плав-
невый 376. — Бабій зубъ 410. Бабьи
зубы 124. — ВаЬі гиЬ У. 186. — ВаЬіп
гиЬ С. 357. — ВаЬіе г§Ьу Л. 124. Бабій
муръ 202; разумъ 62, 161; умъ 75, 161,
312; цвѣтъ 188. ВаЬітиг П. 203. Бабья
коровка 106. Бабья ржиць П. 137. ВаЬіа
воі Л. 113. Бабья ягода 307. — Бабье
кадило 151. Бабье лѣто Слов. 350. Бабьи
румяна 130, 232. — Бабка 67, 249, 259,
260, 312, 313, 313, 322, 342, 349. Р. 259,
260; — водная 308; водяная 21; плес-
никъ 260; синячья 249; — трава 258.
ВаЬка П. 67, 258. У. 3, 259. Р. 256,260.
ВаЬкайгёдк Л. 327. ВаЬка §1а(1ка П.
259; — Ыоб Л. 128; — ѵгіекзга П. 259;
жкіпа Л. 21; — 5ѵо<іпі У. 21. — Бабки
64, 82, 130, 228, 228, 259, 312, 312, 312,
313, 313, 375; — болотныя 76; — волчьи
337. — Вабкі 374. Вабкы 38. Ваблахъ 2.
Бабникъ 37, 177. ВаЬогоІку У. 250. —
Бабочки 89, 362, 382. Бабочкинъ
хлѣбъ 360. Бабочникъ 157. ВаЬзке исЬо
У. 313. ВаЬиІіпку У. 314. ВаЬиІка У. 314.
Бабура. Бабуръ 164. Бабучникъ, Ба-
бушникъ 16. ВаЬнза У. 365, 366. ВаЬу-
к”а У. 3. — Бавелна 160. — Ваѵгеіпа Л.
160. Вакеініса Л. 160. Баверац С. 335.
Ваѵуіша Л. 160. Ватсіпік У. 160. Бавов-
на 160. Баволь 160. Бавольско око Б. 56.
Бавольникъ (Ооззур. ЬегЬасеиш), Ва-
вонь, Бавунь 160. — Баганъ 194. Ва-
Ьепка У, 32. Ва§іенко Л. 32, 60. Вад-
віотска И. 410. Вагна 317. — ВаИп)епс
Л. 189. ВаЬщоѵка Л. 338.1— Ва^пізко
Л. 132. ВаЪііііка У. 32. Багно 189, 189,
403; свиное 395. Ва^по Л. 189. Л. 135;
розроіііу Л. 189; зтѵіпіе Л. 189; тѵоксе
Л. 189. — Багновка 132. Ва^потска Л.
Ч. 132; схагпа Л. 132. Баговинвя Р. 396.
Ваіюіпік Р. 189; — Вагонъ 78, 189. Ба-
гоникъ 403. Вагонникъ 189. ВаЬогпіса
С. 99. Вадгепа С. 299, 299. Багрянникъ
92; іудейскій 92. — Багула 88, 89, 340.
Багу ль болотная 403.—Ва^и1)а С. 189.
Багульникъ 32, 189, 189, 296, 340; —
полевой 121; сухоборный 78. Багуна189.
Багунъ 32, 88, 119, 189, 189, 269; бо-
лотный 88; душистый 189. — ВаЬип Л.
60, 189. Багунникъ 296.
Бадакъ Л. 84. Вайаі С. 84. Вайеі}
С. 84. Баданъ 126, 315; водяной 157.
Бадаржанъ 202. Будемъ О. 291. Бадзяга.
Бадзяжникъ 393. — Бадиджанъ 334. —
Бадижанъ 202, 334. Вайцап С. 175. Ба-
диманъ. Бадлажаны. Бадриджаны. Бад-
рижанъ 334. Бадлакъ 276. Ваіііак Л. 84.
Бадлачикъ 308. Вадма 224. Бадранки
или правильнѣе Бадрянки 102, 102. —
Бадуй 162, 193. Бадульки 65. Бадунъ
193. Вайуі У. 150. Бадылекъ*) 151.—
Бадыльникъ 375. Бадья 366, 366.
Бадьянъ 126; — дикій 126; настоящій
175. Вабуап Л. У. 175. Вайуапік У. 175.
Бадяга 66, 98, 232. Вайак У. 226. Ба-
жанка Л. 216. Вагапка У. 216. Бажан-
на 94, 216, 353. Бажановецъ 204. Ва-
гепка Л. 32.—Базъ 314. Р. С. 314. База,
Базагъ С. 314. Вагау Ил. 313. Вазаііка
У. 229. Вазапка У. 216. Базановецъ 205,
397. Ваиапоѵес У. 214. Вагапоѵіес Л.
204; гозезіапу Л. 205. Вазліиіа У. 111.
Вагепка Л. 32. Ваг§а С. 314. Базговийа
С. 314. Базилія 229. Вагуііа Л. 229. Ба-
зиликъ 76, 229; — дикій 355. Базилика
полевая 76, 150. Вагуіік И. У. 229. Ва-
гуЦіка Л. О. 229. Вагуііска У. 229. Ба-
зилія 229. Вагак У. 226. Базникъ Р. 313,
314; — ярий Р. 346. Базника 334. — Ба-
зовникъ 314. Багуна Л. 132. Базьоч-
никъ Р. 259. — Байбакъ полевой 17.
Байбарисъ, Байбарись 62. Байдракъ Р.
394. Баймана 83. Ва|сіса С. 202. Бакъ
262. Бака 266, 266; — лиственничная
408. — Бакаутъ, Бакаутовое дерево
161. — Баклажаны 202, 334. Баклан-
ка**) 69. Баклаунъ 247. — Баклаханы
202. Васоніса Л. 244. Бакунъ 226.
Р. 405. Вакип Л. 226. Бакусникъ 392.—
Балабанъ ***) 271, 339. Балаббл-
*) Бадилина, Вадило есть малоросс.
назв. однолѣтняго стебля.
**) Бакланъ есть малор. назв. птицы
Наііаеиз СагЬо.
***) Балабанъ есть малор. назв. пти-
цы Еаісо поЬПіз.
27*

418	•	Балабонка -
ки *) 77, 228. Балабонка 396. — Бала-
бурка. Р. 335. Баламайка 78. Балахъ 78.
Ваіѵгозка 7. 73. Балга 297, 405. Балгана
124. Балдранъ 165. Баллріанъ 372. Ваі-
(Ігіап У. 373. Ваійгііап Л. 373. Вакігуап
И. 373. Балдырь. Балдырьянъ грецкій.
Болдырьянъ 372. Ваікі Л. 62. ВаЪпіса
Л. 310. Балникъ 133. Баложиикъ 135.
Ваіик гіЬоігоѵг С. 103. Балучка С. (А1-
Ііиш ѵіаеаіе). Бальверамъ трава 148.
Бальзамъ бразильскій, копай, копайскій
108. Ваізат ріапу Ч. 214. Ваізаша И, 30.
Бальзаминъ 61; дикій 260; женскій 61.
Ваізатів И. 175. Ва.ізатіпа П. Ч. Л. 61.
Бальзаминное дерево 218; яблоко 218.
Ваізатка II. 218. Бальзамникъ 30. —
Ваізатоѵге ,]аЫко II. 218; гіеіе И. 30.
Ваізатоѵмес И. 301. Ваізапютка И. 301.
Бальсамина 175, 218. ВаЦнзка С. 149.
Балясникъ 6. Балячникъ 162. Бамбай
372. Бамбакъ 160. Бамбосъ 392. Ват-
Ьоз Ч. 61.— Бамбукъ 61. — Баибуко-
вое дерево 61.— Бамбуксъ 392.— Ват-
Ьпз П. 61. — ВатЬнзпіса Л. 61. — Ба-
мія, Бамья, Бамьи стручья 166.
Бананъ 219.—Вапан Л. Ч. С. 219,-
Бандзъ Р. 335. — Вашіигек Ч. 335. —
Бандурка Р. 335. — Банзада 317. —
Ваша П. 115. — Ваіца Л. 115. — Вап-
Іоі’са Л. 117. — Вапка Л. 135; — иатог-
яка П. 114. — Банку ль 20. — Ванкуіа
Ч. 378.—Вано Ч. 135,—Вапсікі Л. 247,
247.—Банцушникъ 73. Вансіска Л.Д15.
Баня 116. Л. 116. Баны 401.
Баобабъ; ВаоЬаЬ Л.; ВаІюЬаЬ Ч. С. 9.
Бараболя, Барболя 335. Р. 335. Бара-
ббшки 335. — Баранъ 337; — непороч-
ный 383. — Ваганек Л. 383; — піем'іп-
пу Л. 383; — сяузіу Л. 383. Барйнецъ
202, 203, 203, 204, 232, 358. — Баранка
46. — Баранки 157, 349. — Баранникъ
46. — Баранцы 272. — Баранчикъ
326. — Баранчики 158, 194, 272. —
Барашки 167, 238, 260, 272, 323; —
мохнатые 37; — полевые 378; — ржа-
ные 320. — Барашникъ 19, — Баранья
трава 46, 98, 272, 391.—Бараній языкъ
232, 232. — Бараньи язычки 64.
Барбарйсъ 62, 62. — Барбарыскъ
62. — ВагЪіска Л. 113. — ВагЪіепк С.
380. — Барбольки Р. 322, 399. — Бар-
бора **) 73. — ВагЬогка Ч. 61. ВагЬо-иа
Ьдгёіка Л. 113.
Ватта ***) И. 220. — Ватта когі Ч.
~ Башмачокъ
I 153. — Барвенокъ 380. — Ваічѵік Л.
380. — Барвинекъ 95. — Вагѵіпек Л.
380. Ч. 102, 103, 380. Слов. 103. — Бар-
винки *) 78. — Барвинокъ 19, 124,
281, 380, 380, 380; — дикій 380; — кре-
щатый 95; — лѣсовой 380; — полевой
380; — хрешатий 360, 380; — хрища-
пий 353. — Барвінок 380, 380; — сто-
повой 380. — Варенца 54.— Вапѵіса **)
П. 53, 54. — Вагѵ.іепс С. 380.
Бардакъ 275. — Вагйапек Л. 130. —
Вагіаса разоту, расу Л. 65. — Вагіса С.
61. — Вагіска Ч. Л. 361. — Барканъ
123. — Барканникъ 152. — Барканни-
ца 123.—Барканная трава 123.—Барко
212. — Барлій. Барлянъ Р. 391. Ваг-
шоѵка Л. 61. — Вагпіка Л. 3. Баро-
мепъ 55,266.—Баронская спѣсь200.—
Барская спѣсь 200. — Барсова кожа
238. — Бартагонъ 353. — Вагиёка Ч.
314. — Бархатецъ 27, 347, 347. —
Бархатка 27, 200, 392. — Бархатки
318; — полевыя 339.—Бархатная трав-
ка 145. — Бархатникъ 26, 27, 206. —
Бархатовидъ 388. — Бархатный пвѣтъ
62, 347. — Бархатцы 347. — Вагс С.
328.—Барчовникъ 165,—Барщъ 162.—
Вагзс, Вагеё Л. 165. — Вагзхсз Л. 165,
165. — Барщовка 237. — Вагзгсгоигшк
П. 165. — Барыня 384. — Барыня де-
рево 112. — Барыня ягода 293.
Вавкі Л. 258. — Бастыльникъ 375.
Батанъ 22.—Бататъ 62. — Бйтеръ
340. — Батіг петрів 98. Батіжка Св.
Ивана. Батіжки петровы Р. 395.—Бат-
лажанъ 202. — Батланъ 308. — Батлан-
цукъ. 356. — Батланчикъ 25, 25.— Бат-
лаукъ 247. — Батлачикъ 25, 25, 308,
356.— Батлачокъ 25. — Ватлочки 308.—
Батманчукъ 356. — Батогень .199. —
Батбги 96, 98; — голубые 188; —
Петровы 89, 98, 260; — синіе 98. —
Батожекъ Боговъ 64; — Петровъ
79, 98, 98, 291.— Батожки 98,152, 378.—
Батожки петровы 80; — синіе 378. —
Батушчета С. 42. — Батыка 151.
Баульникъ 391. Баульчикъ 39.
Бахромочная трава 166.—Бахунъ 189.
Бачика 86.
Башенка 365. — Башенница гладкая
365.—Башмакъ Венеринъ 120.— Баш-
манка 120. — Башмачекъ Богороди-
цынъ 393; Венеринъ 393. — Башмачки
120, 124; — зозулькины, кукушкины
120. — Башмачникъ 194. — Башмачокъ
68; — Марьинъ 120.
*) Балабблка есть назв. всякой без-
дѣлушки.
**) Искаженное ВагЬагеа.
***) Вапѵа — по польски значитъ
краска.
*)	ВкгѵіпскеІ нѣм.
**	) Польск. Ванѵіса значитъ румяна,
краска, вслѣдствіе красильнаго свой-
ства. растенія Азрегиіа ііпсіогіа.

^аялышъ
Баялышъ 58.
Ваисйатесек У. 241. Баумны 401.
ВеЫек Л. 245.— Вёиг Л. 248.
Бегании.а С. (сортъ грушъ).—Бегенъ
401; — бѣлый 329; — красный 342. —
Бегонія 62.
Весііа У. 13. — Вейіка П. 13, 202; —
коікомга Л. 171; — киЬкоѵ/а Л. 247; —
раДесгкоѵга Л. 102. — Бедренецъ 4,
246, 251, 252, 252, 269, 272, 314, 330,
372, 403. — Вейгепік С. 251. — Бедрже-
нецъ 252.— Бедрець 252,— Бедринецъ
246, 251, 252, 252.—Бедрінець Р. 252.—
Веагпік Ч. 251; — тѵіавку Ч. 272. —
Вейглікоѵес Ч. 246. — Бедрянка царе-
градская 118.
Кррр'т» 1 йЯ
Безъ-дерево 313. Вег П. Ч. 313; —
Ьііу Ч. 248; тѵонцу Ч. 248; сегпу У.; сег-
тѵопу Ч. схегѵопу Л.; §огпу Л.; Ьогпе Ч.
314; — іпйуізкі Л. 211; — когаіоиу Л;
Іевнё Ч. 314; — зрапіеізку Ч., іигескі Л.,
’н-іазку Ч., Ч'іозкі Л. 346. — Безбожный
цвѣтъ 245. — Безверхая 377. — Без-
вершки 376. — Безвременница 104. —
Безвременный цвѣтъ 104. — Везѵгзка
Ч. 213. — Бездарница 6. — Бездонница
74. — Бездревъ 47. — Бездушная трава
334. — ВеягфЬ Л. 60; — гоііу Л. 150.—
Вегкѵгіаі Л. 133.— Вегкоіенес Шойгу Ч.
217.— ВеикоЦепка С. 217. — Безколѣн-
никъ 217. — Вегііка С. 29. — Вегіізі Ч.
132. Л. 398. — Безлистникъ трава 132,
179. — Безъобразка 29. — Везоееіка Ч.
179. — Вегозігогка Ч. 232. — Безплод-
ная трава 92.—Безплодница 32.—Без-
плодный кустъ 32. — Безпятая трава
318.—Безсмертъ 163. — Безсмертки ли-
ловыя 384. — Безсмертная 27, 37. —
Безсмертникъ 91, 163, 384. Р. 401;—
полевой 160. — Безсочная трава 320.—
Безсучникъ 121. — Вегизіісе Ч. 217.—
Безцвѣтъ 133, 133. — Безцвѣтникъ
133. — Безъимянка 976. — Безъязыч-
никъ 232.
Века, В^ека С. 200.—Векѵ/а С. 311.—
Бекманія 62. — Бековина 170, 312.
Вёі Ч. 363. — Вёіап Л. 176.' — Вёіаз
Ч. 96. — Белёна 171. —Вёіе^анзке кѵёі-
кі Л. 97. — Веіеёіпа С. 75. Веігуна Л.
16.—Беше ягоды 375.—Вёііса С. 31.—
Вёіісе Ч. 309. — Ве1)і§ о)е1 С. 289. —
Вёікі Л. 62. — Белладона 59. — Веіта
Л. 310. — Вёітап Л. 171. — Веітапотсе
зеіе Л. 171. — Белмецъ 53, 191:— Вёіо-
иагка Ч. 39. Вёіоука 0. 81. Вёіоіізі 3.
145. — Вёіоіізіенка Ч. 145. — Вёіозіот
Л. 267. — Веіоіегп, Вёіоігп Ч. 129. —
Вёіоипка Ч. 19. — Белсамина 175. —
Веіу коген Ч. 94.—Веіу тѵозтих Л. 97.—
Бельгрихъ 110. — Бельцы 62. — Бель-
замина луговая, Бельсамина 175.
- Биволчитчи	419
Бемишникъ 26.
Веаейік Ч. 157. — Вепебукі, Вепе-
йукіа Л. 157. — Бензое 62. — Бензой-
ное дерево 62.
Вег Л. Ч. Л. 328. Ч. 329; — тііізкоѵгу
Ч. 240; — тузі, тувзі Л. 247. — Вегапе
гоаку Ч. 9. — Вегапі гохка Ч. 8. — Ве-
гапі іааук Ч. 259. — Берберисъ 62,—
ВегЬегув Л. 62. — Бербица-колюща Р.
404, (можетъ быть Вербица). — Берга-
мотъ 381.— Бергамотъ 101, 282.—
Бергатика 293. — Берговицъ 141. —.
Берголовъ 371. — ВегсЦапка догзка С.
46. — Бердулець Р. 296. — Бердышная
трава 55. — Бередникъ 308. — Береза
64; — глухая 64; — даурская 65; — ка-
менная 65; — корельская 64; — черная
65. — Березбрекъ 141, 142. — Берези-
на 64.—Березка 65, 85, 107, 108, 172,
187, 197, 264, 264, 281, 281, 381, 396; —
бѣлая 281; — луговая 137; — цлавновая
108; — полевая 339; — степная 339,
339; — трава 136. — Березникъ, Бе-
резнякъ 64.— Березовикъ 67, 67.—
Березовый грибъ 67; — ерникъ
65; — мохъ 93; — сланецъ 65. — Бе-
резовая губа 266; губка 266, 266;
мочка 393; щака 266.—Берекъ, Берека
337. — Вегек Л. 112. Вегека П. 337.—
Берелезка 264. — Бересбрёкъ (Еѵону-
шиз ѵеггисозиз). — Бересдрень 142. Бе-
рескледъ 141, 142. — Бересклётъ, 88,
142, 142. — Береста 367. — Бёрестень
107. — Берестина 197, 368. — Бё-
рестъ 367, 367, 368, 368, 368. — Бе-
рестъ 368. — Вегезіка Л. 337. — Бере-
стовикъ 266. — Берестокъ 362, 368. —
Беризка 107, Берізка 107. Р. 397. — Бе-
рнетъ 368. Вегказ С. 32. — Веркелекъ
328. — Веркинъ трава 212. ВёгкнЦа С.
363. Вегіа Ч. 332. Вегіо Л, 54. Берлоз-
га 408. Вёгна Л. 335. Вёгпаіѵс Л. 163.
Вегнатйуп Л. 7. Вегнапіупек Л. 103.
Вёггдаса иеіе Л. 335. Берсень 298. Бер-
тероа 63. Бертрамъ 280. Вегігаш Л. 30,
30, 280. Ч. 278. Вегігатошес Л. 280.
Беру Ч. 239. ВегиЦа С. 332. Берюза 302.
Бесъ болотный 73; — дерево 339..Бе-
сиво 171. Бессъ 138. Вёіа вйсЬа Ч. 82.
Бетель 43, 257. Бетоника 64; — лѣсная
281. Бетоніка Р. 393. Веіопіка Л. 64.
Бетоникель 64. Бехъ 98; болотный 73.—
Бечевникъ 49. Бешишникъ, Бешыш-
никъ (слѣд. Бышишникъ) 95. .
Бжанка 294. Бжолиная трава 131.
Бздюхъ 202. Бздюха 72. 202, 384.
ВгйгіпсЬа Л. 202. ВхйисЬа Л. 105, 202.
Бздушка 202. ВиісЬа Л. 105, 405. Бзова
С. 314. Бзовникъ 313. Взисііа Л. 105,
405. Бзюкъ 313.
Віаіосіггеи’о Л. 267. Бібъ землевий Р.
335. ВіЪег С. 257. Бибика 274. Бивол-

420
Війііса — Воэоѵ/пік
читчи С. 123. Вйііса Л. 30. Бидрецъ
372. Віейгіпа Л. 325. Віейггепіеб П. 251,
252. Віейггусхпік П. 103. Віейггупек
П. 91. Віеійггап И. 372. Віеіток И. 44.
В^еІоИві С. 145. Віеіип П. 123. Бижъ
дерево 47. Біждеревъ Р. 391. Бізь де-
рево Р. 397. Віка Ч. 200. Білавка Р. 392.
Билекекъ 209. Віііса С. 96, 97. Білиця
Р. 354. Білка 182. Білови цвітъ 63. Бі-
логоловець Р. 392. Білозоръ 242. Ві^е-
І;е1 У. 128. Білотѣлъ 309. Білочникъ Р.
269. Вііу когеп Ч. 95. Билье прпо С.
135. Билюкъ 88. Білянка 15. Билеръ
277. ВітЬатѵка Л. 35. Бимна 37. Віпйее
У. 320. Віоіатѵіес П. 192. Бирюгонъ 308.
Бирюзѣ 302, 304. Бирюзка 107. Бирю-
чина 142, 193, 193, 293. Бирючьи яго-
ды 53, 114, 132, 333. Бирюшникъ 132.
Бисъ-дерево 47. Бісдерево Р. 898. Би-
серъ П. 74. Візег У. 105, 106. Візегка
С. 196. Бисерникъ 347. Бисерница 138.
Візегпісе Ч. 38. Бисерный кустъ 347.
Бісерне дерево 348. Візог Л. 74. Бісове
ребро 373. Бичъ божій 137. Бичевникъ
49. Бишак 291, 409. — Бишишникъ 95.
Бишленъ 5. 229. Бишлинъ 194: ядови-
тый 194. Бишникъ 21.
Блаватъ 89. Р. 394.—Віатѵаі И. 90.—
Віаѵі-аіек И. 90. — Блаватка 89. —
ВІа§асг П. 133. — Благовонная трава
39, 60; — трость 33. — Благовонникъ
126, 129. — Благовонный колосъ 188.—
Благодать 160, 363; — божія 160. —
Благодатная пшеница 363. — Віакоіізі
Ч. 16. — Благородвикъ 139. — Благо-
словенная трава 373. — Благословен-
ный чертополохъ 103. — Віавоіесіа Р.
171. — Благоустъ 194.— ВіаЪос, ВіаИо-
сеі Ч. 43.— Благунъ С. 288.— Благуш-
ка 13, 13. — Віагепак С. 157; — Іекат-
зкі С. 157. — Блаженни чкаль С. 103.—
Віагпіѵес Ч. 50. — Віакаіу Ногшиз Л.
265. — Віаииск Ч. 78, 79. Слов. 79. —
Віаіёпка, Віаіка, ВІаіпік С. 32. — Віаі-
піса С. 194. Віаіпісе Ч. 319. ВІаіоисЬ
Ч. 78.—Блевітъ Р. 394. Блевунья 391.—
Віекуіас Ч. 219. ВІеДпіигка Ч. Віёй-
пі'й’каХ 192. В1е<1ор1едаа П. 33. ВІеДиІе
Ч. 192. - Віек Л. 171. — Блекітъ 36.
Р. 396. Блеклая трава 865. — Бле-
хотъ 12, 36, 171, 171. 171; —лѣсной
126. — Віекоі П. 12. 12, 171. Ч. 12; —
Ъптаіпу И. 321. —'Блекота 36, 98,
105, 171. — Віекоіек П. 93. Блекотиця
Р. 401. — Блекотникъ 162. — Блекот-
ница 171. — Бдекытъ 171. — Віеп Л.
Ч. С. 171. Блестецъ 247. — Блестпха
11. — Віезпік Ч. 176, 265; — иіаіѵ Ігапк
Ч. 108.
Близнецова трава 262, Віігпісгкі И.
223. Блинокъ 405. — Бликота 32, 171.—
Віітѵаска Ч, 134. — В1 іееіка С. 247.—
Віік Л. 171,-ВІІп Ч. 171, 171. Л. 171.—
Вііпйиіа П. 310. — Віізіек Олов. 144.—
ВШѵа С. 63, 63.— ВІузк Л. 31. — ВІуз-
кас Ч. 289. — Віузкпіса Л. 247. — Віуз-
піса Л. 247.
В1о§'О8Іан'а П. 219.—Блокитна 376.—
Блокитны очки 376,—Блоница П. 368.—
Віозкоѵ.'піса Л. 112. — Віоіпіса П. 319,
361. Л. 319. — ВІоісигка Л. 194.— Віо-
іцсіі Л. 19. — Віоіиак Л. 79. — Блох-
някъ 80. — Блоховникъ, Блохогонка
215. — Блохогонъ 96. — Блохоловъ
215.— Блохоморъ 281. — Блбіпки 163,
268. — Блошная смерть 281; — трава
108, 260, 265, 281. Блошникъ 55, 135,
176, 215, 265, 317, 335. — Блошника
234.— Блошвйца І35, 135, 202, 234;—
раменная 341. — Блошничникъ 234. —
Блошное сѣмя 258, 260. — Блошнякъ
321. — Блощичникъ 343, 399.
ВІпзгсг П. 162; — зіетпі И- 158. —
Віизхсхѵк П. 158. — Віизисгоигпік П.
42. — Віизі Ч. 162. — ВІизс Л. 162. —
В^изі С. 348. — ВЦизас С. 72. — Віи-
Іатѵка Л. 121.—Віитапкі Л. 358.— Віи-
гѵапе геіе Л. 358. — ВМс Л. 162. —
ВІузгсгка И. 197.
Блѣдннца. 10.
Блющъ 158,162;—оплетающій 202;—
трава 380. Блющивникъ 264. — Блюя
167.
Блядская трава 55. — Блядскіе орѣ-
хи — орѣхи Ріпив СешЬга (въ Сиб.) —
Блякотнякъ 51. — Бляшконоска 244.—
Бобъ 366. 379; — волчій 199;—грец-
кій 127; — громовой 324, 324; — дикій
136; — дрисливый 299; — египетскій
224; — индѣйскій 390; — свиной 171: —
турецкій 171: — ВоЬ Ч. 248. И. Ч. С. Л.
379: — -иіісге, тчіісгу Л. 337; — дѵосіпу
П. 224; — оЬусе,)’пу Ч. 379; — іигеску
П. — Бобы игнаціевы 354; — коло-
вые 248;—конскіе 379;—русскіе 379;—
турецкіе 247; — цвѣтущіе 247;—шпан-
скіе 247. — Боба волчья 73. ВоЬаІ Ч.
335. — ВоЬек П. 188. Ч. 187. — Бобикъ
боровой 205; — ВоБ)к Л. 379. — ВоЬіеІ
Ч. 188. — Бобильникъ 251. — ВоЬк Л.
187. — Бобка 215. — Бобки 78, 228; —
волчьи 337. — ВоЫмта Л. 148. — ВоЬ-
кош гога Л. 225. — ВоЬкоѵ;е йггеѵго
Л. 188. — ВоЬкон'піса Л. 225. — ВоЬ-
коѵгпісе Ч. 225. — ВоЬкоѵгу зігот Ч.
187. — Бобковое дерево 188. — ВоЪ’ііе-
ка Л. 238. — ВоЬоѵе йггетѵо П. 159. —
Бобовина 379, 379, 380. — Бобовичнпкъ
191. — Бобовишникъ 156. — Воѣохѵка
Л, 316. — Бобовый корень 110. — Бобо-
вая куга С. 237. — Бобовая трава 324,
Здб._"Бобовое дерево 29.—Бобовникъ
29, 73, 77, 78, 90, 215, 316, 357. — Во-
Ьоѵпік С. 144. — ВоЬоѵаік П. Л. 215.

Бобовньак 
Ч. 29. Л. Л. 376. — Бобовньак С. 323.—
ВоЪок'щак С. 323.—ВоЪоѵпіса С. 386.—
ВоЬо'й'піса П. 314. — ВоЬок'піскек Л.
376. — ВоЪойгкеѵ/ II. 159. — Бобокъ
77. 78, 127, 215. — ВоЬогоіку У. 250. —
ВоЬг Л. 248. — Воѣгек И. Ч. 215, 215;—
іггііізіпу II. 215. — Бобрикъ 215. —
Бобрбвикт, 153, 337, 338. — Бобровйпа
215.— Бобровка 215.—Бобровникъ 153,
215. — ВоЬгоѵпік Л. 206. Л. 315. —
ВоЬгоѵ/е йггетѵо Л. 206.—Бобчукъ29.—
Бобыльникъ 49, 90.
Восіапіе позкі Л. 155. — Восѵіпа Л.
63. 64.
Богао 145. — Богатинка 108, 135,
176. — Вод'аііпка С. 108. — Богатка
135. — Богатница 108. — Богачъ Р.
392.—Богдойка 193.—Богиша С. 178.—
Боговникъ 189. — Боговъ батожекъ
64. — Богова рябинка 349. — Богова
слезка 19, 125. — Боговы грабельки
156. — Богоматерина коса 172. — Бого-
родицелистная 377.— Богородицкая
печать трава 118: — ручка 31; — соло-
ма 151; — трава 57, 205. — Богородиц-
кое репье 103. — Богородицынъ баш-
мачекъ 393. — Богородипына ручка
68; — трава 37, 132, 160, 354. — Бого-
родицыны сапожки 120;—слезки 104.—
Богородичин лан С. 195. — Богороди-
чина ручка 236; — трава С. 173. — Бо-
городичино цвщетьче С. 165-, цвитье С.
193. — Богородичная коса 56, 102; —
трава 236, 354. — Богородичникъ 19,
263, 352. — Богородичное зелье 18. —
Богородишна коса 57.—Богородская
трава 1631 354, 354, 354; желтая 389.—
Бологое! ІІ. 224.—Богорошникъ 337.—
Богословона ручка 233. — Богошникъ
337. — Богула 340. — Богульникъ, Бо-
гунникъ 189. — Бовинъ боровой 122.—
Бодакъ Р. 395. — Боданъ 317. — Бо-
децъ 84, 394. — Бодинки 320. — Вой-
иіап 17. 84, 175. —Войгіепіес Л. 238. —
Войзіезек П. 155. — БодкаДІ. — Восі-
Іаѵе іаЫко У. 123.—Бодлакъ 276, 293,
293. Р. 395: — дикій 356. — ВоДІак П.
84, 168, 201. Ч. 84, 356. Восііак П. 112,
168. У. 384: — вѵіпзку У. 86. — Вой-
І]’аса С. 84. — Бодльика С. 276. — Вой-
Іоріеиг У. 185. — Бодлякъ Р. 395. —
Бодойка 193. — Бодранъ 165. — Бод-
ренникъ 49. — Бодрецъ 252. — Бод-
рянка 36. — Бодяга,66, 98, 232. — Бо-
дяжникъ 394.— Бодякъ 84, 84, 84, 90,
99.100,100,103,122.—Болячекъ 327:—
лѣсной 90. Бодячки сладкіе 6. Боевецъ
130. Божа кривця Р. 402. Божа трійца
Р. 402. Божанки 135. Вогапска Л. 314.
Божяна 118. Божій бытъ 27, 95. Вогі
Ьуі У. 27. Вогу Ьуі Л. 27. Божій даръ
160. ВогуДаг Л. 137. Божій хлѣбъ 360.
- Бориядъ	421
 Божій цвѣтъ 324. Божья благодать 160,
Вока тагіга Л. 41, 97, 280. Бога, таіга
Л. 280. Божи мехъ 17. 167. Божья ми-
лость 150, 160. Вог^а тііозі С. 160. Бо-
жья помощь 273. Божья роса 129. Бо-
жья ручка 64, 272. Вока гус йіѵоіпік Л
352. Божья' трава 205, 361, 378. Вока
ігаѵкаі?. 361. Божья чарка 394. Божье
дерево 27, 47, 48, 49, 347, 348. Боже
дерево Р. 391. Божи деревъ дикий Р.
391. Вогі (Ігеѵес У. 47. Вогі (Ігёѵгсе У. 47.
Вог]е Дгѵесг С. 47. Воге Дггек'ко И. 47.
Боже дрвце Б. 47. Боже кресло 352.
Вогі поЬаѵіску У. 124. БожетілоР. 399.
Воге геіо Л. 164. Боже убранне Р. 341.
Божьи глазки 141; ручки 64, 272: слез-
ки 125. Вогкоѵе когепі У. 53. Вогоигс
Л. 314. ВогобаДііа Л. 20. Вогзком'оіі У.
127. Божуръ, Вогиг, Божурак С. 238.
Бозъ Р. 313. Бозъ дерево 314. Вог Л.
195. Л. 314; — Ьогзкі Л. 314: — Дгіпгі
Л. 314, 316; — Шойгу Л. 346; — рзусі
Л. 313. — геспу Л. 334; — ііігкоіѵзкі Л.
346. Вознякъ 314.
Бойкій 371. — Воішка 77. 328.—Во.р
нек, Во^нек У. 249. — Бойцы 260.
Боква С. 258. — Боквица С. 259. —
Вокѵіса С. 258; — ѵойепа С. 21.
Воі Л. 50. — Болгана 124. — Воідіо-
тѵа Л. 105. — Воікой У. 40. — Болданъ
11, 293. — Болдомолка 364. — Воіедіаиг
У. 105, 105. ВоІе оско У. 79. Болиго-
ловъ 7, 36, 39, 98, 105, 105, 123, 124,
371, 395; — болотный 189. — Болиголо-
ва 39. — Болиголовникъ 339. — Воіша,
Воішіпа Л. 310. — Болоболкн 227. —
Болобольникъ 317. — Воіозб Л. 376. —
Болотникъ 32, 52, 77, 105, 138, 156,
173, 189, 308: — дулоцвѣтъ 250; —
мелкій 25; — шероховатый 88. — Бо-
лотница обыкн. 361. — Болотная трава
21, 77,134, 200.—Болотно зілле Р. 289.—
Бологовикъ 67. — Болтовикъ 90. —
Болтовникъ 318. —Болчинъ 347, 347.—
Болыпевникъ 165.—Воізем'пік У. 165.—
Болячечная трава 165. — Болячка
на дубі Р. 403.—Болячная трава 225.—
Болячннкъ 372.
Вопсгеѵіе Л. 228. — Бонякъ Р. 347.
Боръ 73, 217, 239, 240, 328, 328, 328.
У. 239. Бр. 239. С. 240; — дивій 25: —
дикій 239;—зеленый 328;—зелье 203;—
зілле 203;—мышій 249;—полевой 328;—
трава 328. — Вог У. 256, Л. 256, 328,
328; — Ьеіі; ргозіі С. 256. — Вог сгпі
С. 254. — Борага, Борагъ 68. — Вога§
Л. 68. — Вогак И. 68. — С. 168, 168.—
Вогах 77. 68. — Борбола 242.—Борецъ
6, 7, 243; — женскій 6, синій 6. — Бо-
рецъ 7. Борзецъ 7. — Вогіб С. 168. —
Борикъ С. 256. — Вогіка С. 255. — Бо-
рина 256. — Вогіз Л. 256. — Бориядъ

422	Бориеъ -
380. — Бориѳъ 161, 311. -- Борка 20. —
Сорванъ 123. — Воркунъ желтый, яло-
вый 353,—Войо яѵигцасе, ВойосЬ зѵі-
□іасе Л. 334. — Борма трава 398. —
Борникъ 217. — Боровецъ 295. — Во-
голѵес У. 181. — Боровикъ 66, 67, 78,
95, 122, 281, 393; — глухой 6; запаш-
яий 122. — Вогоѵнк И. 66, 67; — роіпу
/I. 67;—га^есгу Л. 67.-—Боровика 371.—
Боровица 75, 78. С. 181; — бѣлая 63;—
проста С. 181. — Воготсіса Л. 256. —
'Воготсе Ч. 255, 256. — Боровиджь С.
115. — Боровина С. 256. — Вототипа Л.
371. — Боровинка 281. — Вогоѵіска Ч.
181. — Боровка трава 95, 370. — Во-
готѵка Л. 237, 370, 372. Л. 370. — Во-
гоѵка сгегпіса, ЬосЬупіа Л. 371. — Бо-
ровникъ 173, 328. — Вогоѵщік П. 66,
67. — Борбвница С. 181. — Воготѵпіса
С. 371.— Боровой 156. — Боровуха 397.
Борода 396. Борода Ааронова 50; —
Адамова 52; — Аронова 192; — дедева
52; — дѣдова 134, 205; — козлиная,
Козлова 356;—козья 52, 339, 356, 356;—
лісова 370; — чертова 52, 55, 318, 356,
380. — Бородавникъ 92, 94, 102, 103,
185, 185, 277, 374. Р. 320. — Бородав-
ница 185. — Бородавочникъ 10, 94,
185, 318. — Бородатая трава 33. — Бо-
родачъ 32, 33,145, 380, 388. — Бород-
ка 46, 223; — козья 356; — николина
380; — царская 217. — Борідка царьска
217. — Бородки 124. — Боромецъ 55; —
дикій 266. — Бороноволокъ 362. —
Борончукъ 210. — Борувка 371. — Во-
гптѵка Ч. 370, 371. — Борушень 340. —
Борци Б. 98.—Борчевка 165.—Борщъ
165, 165, 165, 243;—итальянскій 165;—
нолевой 243. — Борщевикъ 165, 165.—
Борщевникъ 3, 36, 165, 374. — Бор-
щівникъ 39, 165. — Борщовка 165. —
Борщовникъ 155, 165. — Вогунка Ч. 18.
Вогуз Л. 102. — Вогуі Ч. 179. — Боря-
чекъ болотный 205. — Босильак С. 90,
коньска С. 215. — ВозіЦак С. 229; —
коіуякі С. 214. — Бёсилье С. 90. — Во-
8І1 ;е С. 229, 229. — ВозіЦаса С. 90. —
Боснок С. 90. — Бостанъ С. 114.
Ботъ 69. — Ботва 63. — Ботвинецъ
167. — Ботвиння 63. — Ботунъ (АПіит
зера).
Боца С. 384. — Боцахи 371. — Боц-
винка 281. — Боцянки *) 200.
Бочарная трава 73, 366,—Бочкар-
никъ 85,
Боякъ 260. — Бояръ-зелье 231. —
Бояринъ Р. 392.— Бояринъ бѣлый, си-
бирскій, черный 336.—Боярка 112, 112,
113. — Боярская спѣсь 200. — Бояр-
* Отъ польск. Восіап, Аистъ.
- Брислевина
ская шапка 246. — Боярыня, Боя-
рышня 112, — Боярышникъ 112,
112, 112, 142, 293; —бѣлый 336; —
мучнистый 336; — сибирскій 113. —
Боярышниковое дерево 337.
Бра Ч. 239. — Втасізгкі Л. 382. —
Брада козья С. 356. — Вгайа когі- Ч.
153.—Брадатикъ 386,—Вгабас Ч. 196.
С. 32. — ВгаПіса ког(а С. 356. — Втай,-
ка когі Ч. 123, 124. — Бразилетта 75.—
Бразильскій орѣшникъ 63. — Бразиль-
ское дерево 75, 75. — Брак Ч. 337. —
Бракобылъ 340. — Вгат'оог Ч. 335. —
ВгапіЬогік Ч. 118, 118. — Браминское
яблоко 115. — Бранъ, Брань 262. —
Вгап С. 262. — Вгаміива О. 72.—Бран-
душка 72. Брандушки 113; — бѣлые
235; —весенніе 235.—Брандюши 113.—
Вгапка Л. 81. — Брассика 70. — Братъ
141. — Братъ и Сестра 211, 279, 291,
382. Р. 404. — Братъ съ Сестрой
211, 249, 273, 291, 382. — Братъ-Сестра
211. — Вгаі г аіояіга, Вгаі у зіозіга П.
382. — Братики 211, 273, 295, 382. —
Братики и Сестрички 273. — Братки
211, 211, 382. Р. 382. — заячьи 199; —
лѣсные 382; — огородные 382; — поле-
вые 351. — Вгаікі П. 382. — Братко-
вииа 383. — Браткы 381. — Братовка
211. — Братокъ 211; — лісовий 382. —
Братчики Р. 404; — желтые 295. —
Браунколь 69. — Вгаяпаѵас С. 15. —
Брашникъ 388. — Вгскаі Ч. 269, 380.—
ВгсЦапка С. 46.
ВгеЬегіка С. 306. — Бреберина С.
390. — Вгесіпа Л. 337. — Ві-есіап Ч.
162. — Бредъ 268, 310. — Бредена
265. — Бредецъ 376. — Вредина 308,
309, 310. — Брединникъ 310. — Бред-
никъ 308. — Бреднякъ 308, 309- —
Бредьона почечуйная 265.
Брезъ Слов. 64.—Вгёга С. 64.—Вгёга
Л. 64, 64, 64. — Брезгулина 142. —
Брездзельникъ 142. — Вгезсіпа Л. 25,
245. — Вгёзка, Вгезка Л. 245. — Вгезк-
ѵа С. 245. — В трака Л. 245. — Вгёк Ч.
С. 337. — Бреква Б. 69. — Брекиньа С.
336. — Вгекіпіа П. С. 337. — Вгекоте
Л. 337. — Вгеекупё Ч. 245. — Брест С.
368; — бели С. 368. — Вгезі Ч. 368.
С. 367,— сгпі С. 368, — рговіі С. 368.—
Вгезіотѵес Ч. 89. — Брехачка Р. 392. —
Бречитанъ 162.—Вгегіпі Ч. 78, —Вгех-
пёпка Ч. 197. — Вгёгпіска Ч. 197. —
Вгегпотѵу кѵеі Ч. 171.—Вгехоѵгка С. 15.
Бржвельникъ 181.
ВгійореЦка С. 160.— Вгіезі С. 367,—
Бризгелина 142. — Бризжашка 348. —
Брнлевникъ, Брили 185. — Вгіт Ч. 254.
Бриндушки 113. — Вгіпка Ч. 182. —
Вгіпкі Ч. 109. — ВгуоЬо’йгпік, ВгіоЬотѵ-
піс.а Л. 197. — Брислевина 142. — Вгізі

Бритокъ — Викшса
423
С. 367. —- Бритокъ 133. — Брица 239,
322, 328. — Бриця 328. — Вгіга Ч. 64,
64. — Брічъ Р. 400. — Вгказ С. 32. —
Вгпбиза С. 72. — Вгпёі II. 380.
Бровникъ 165, 232.—Вгос Ч. 302.—
Вгос С. 302,—Вгосіка, Вгосіпа С. 151.—
Вгосг II. 302.—Вгойа аагопоѵа Л. 50,—
агопосѵа Ч. 50,—когіа II. 340,—козаса
Л. 123, 124, — когі Л. 124. — Вгосіасѵа
Л. 32. — Вгосіасѵіес Л. 164. — Бродав-
иикъ Л. 350.—Вго(1аѵ/пік Р. 167. Л. 185.
Л. 190. — Вгосіасіка Л. 370. — Вгойек
Л. 247. — Вгосіка когіа Л. 102, 356. —
Вгойпік Л. 197. — Брйзгва С. 238. —
Брозжевельникъ 181.—Брозжеловникъ
181. — Вгозашспік рговіі С. 1. — Бро-
коль 70. Брокуля С. 70. Вгокпіу П. 70.
Брондюши 113. — Бронёцъ 203, 203,
241, 318; — боровой 281, 281; — легкій
206.—Броніцъ 252. Бронь 362.—Вговк-
сѵа С. 69. — Бросквйна 245. — Вговк-
»оп, Вгоякч’осѵу яігош, Вгозкетг Ч. 245.—
Вговко^ес Ч. 263. Вговкоѵес Ч. 265. —
Бросовая трава 27, 66. — Вгозітѵоп.
Вговітѵопа Л. 8. — Бротъ С. 302. — Вго-
іап Ч. 47. — Вгоіес 3. 302. — Брошев-
ка 165.
Вгяіеп Ч, 141, 142. — Вгвіісе 3. 11.—
ВгвЦап С. 162. — Вгвпіі 3. 142. — Вгві
3. 165, 367. — Брувена 372. — Бружде-
вельникъ 181. — Бружель 142. — Бру-
жемельникъ 142. — Бружиница 372. —
Бружмёль 142, 142, 195.— Бружменъ,
Брузлевина, Брузлена, Брузлина 142. —
Вгикесѵ 3. 69, 69. — Вгикіев' Л. 69. —
Бруква Р. 393. — Брула С. 51. — Вгиіа
Л. 28. С.-361.
Вгивасѵка Л. 273. — Брундйсшки
72. — Брунелька 274. — Брунёцъ 203,
272, 274, 336. — Бруникресъ 224. —
Брунненкрессъ 83. Брунхулесъ 83.
Брусена, Брусеня 372. — Брусилина
142,—Вгивіпку 3. 371.—Брускъ 302.—
Брускленъ, Брускленина, Брусклетъ,
Бруслевина, Брусленина 142. — Вгивіі-
ее Л. 372.—Бруслина 142, 193. Р. 399.
Бруслинина 142. — Бруслинникъ 43.—
Брусника 372. — Бруснйка 142, 142,
370, 371, 372. — Вгазпіса С. Л. 372. —
Вгивпісе 3. 370, 372; — Ьагіппа 371.—
Брусница, Брусниця 372. — Бруснич-
никъ 142, 142,372;—журавлиный 237.—
Бруснягъ 372.— Бруссонеція 71.—Бру-
еынина 142. — Вгпівак Ч. 68. — Брух-
мель, Брухмеля 142. — Бручка 69. —
Брушница 372. — Вгивгніса Л. 372.
Брштан С. 162.
Брыболотникъ 340. — Вгуз|?и1іпа,
Вгугйхеіша Л. 142. — Брыжжевель-
яикъ 181. — Брызгулина 142. — Бры-
левникъ 104. — Брылена 105, 263, 263,
264.
Брюзленъ 142.—Брюква 68, 69, 69.—
Брюкла 69. — Брюхмели 142. — Брю-
шатка 370. — Брюшка 393. — Брюш-
ница 195.
Брядовка Б. 69. — Брязготка 295. —
Брякунецъ 330. — Бряслика Б. 142. —
Брясъ Б. 142.
Вггапка Л. 249, 249. — Егзапкоигіес
Л.Т14.— Вггек II. 337. — Вгзекіпіа II.
337.— Вгзезіап Л. 29. Также Ѳіескота
Ъесіегасеа. — Вгиегусе Л. 197. — Вгзоя-
кіеѵ Л. 112. — Вгговктаііа Л‘. 407. —
Вггові Л. 367, 368, 368; — когкосѵу 368.
Вгзога Л. 64, 64.
Бубенъ 258.— Бубенчикъ 364, 364.—
Бубенчики 157, 160, 178, 291; — веш-
ніе, желтые, одномѣсячвые 364. — ВиЪ-
Іін Л. 317. — ВиЫіпаіка Ч. 370. — БиЬ-
Ііпка Ч. 364. Л. 370.— Бубны 80. —Бу-
бовникъ 295. — Буганокъ 406. Вивас-
ка Ч. 123. — Бугеля 93. — Бугила 39.
Бугиль 39. Буглавъ 105. Р. 396. Буглазъ
32. Вц§1іп Л. 317. Бугдосса, Буглоссова
трава 32. Ви§піса П. 319. Бугранъ 231.
Бугринка 367. Бугульникъ болотный
403. Бугунъ 189. Бугыла 39. Виса С.
117. Виссіпа Иля. 108. Висіеп Л. 186.
Висіпа Л. 143. Висгупа Л. 143. — Бу-
дакъ Р. 395. Вибеіпік Ч. 90. Будиль-
никъ 49. Будыльникъ 49. Будка Ч. 335.
Будрй 42, 158, 162, 162, 194. Байга Ч.
158. Будь-дерево 338. Будьякъ 84, 384.
Будягъ 402. Будякъ 84, ІОЗ, 200,232;
бѣлый 130, 137; волохатый 406; жовто-
цвітний 326; полевой 86, 89; синій 137.
Будякі 84. Будячки 384. Будячокъ 137.
Вцйгегпак Л. 211. — Буж'бонъ 74. Бу-
журъ Б. 365. — Вузъ 314, 314, 346. Буз
женскій Б. Буз мужской Б. 314. Бузи-
нѣ 313, 314, 314; болотная 340; воню-
чая 313; вялая 313; дикая 340; красная
313, 314; малорослая 313; наська 410;
полевая 339; собачья 313; червона 314;
яловая 313. Бузинникъ 314. Бузинный
грибъ 142. Бузлакъ 113. Бузнйкъ 313.
Бузовникъ 313. Бузовный цвѣтъ 340.
Бузокъ 314, 346. Буз^льникъ 113,
192. Бузына 314. Бузьківъ огень Р.
403. Бузь дерево Р. 397. Бузьочки Р.
399. — Буй 26. Буй-вітеръ 329. Вціа-
са С. 116. Вціаб С. 278. Буіад С. 266,
278. Вщайіка С. 345. Всцап П. 238.
Буіача С. 115. Буймина 83. Буйникъ
313. — Букъ 143, 143, 292; бѣлый 86.
Букашникъ 179. Буква 64. 69. Вйкѵа С.
143. Буквица 17, 64, 64, 92, 249, 259,
312, 313; біла 273; бѣлая 272; водяная
322; горькая 389; желтая 273; 'заячья
205; зеленая 273; красная 64; лѣсная
342; маленькая 205; русская 18, 19; си-
няя 313; трава 64; черная 64, 341. Бук-
випя 64. Буквыця 233. Викѵіса П. 64,

424
Викѵіес — Бѣлоусъ
64, С. 64, 64.Л.143; ѵойпа И. 322, Вик-
ѵісе Ч. 64, 64, ѣііе ?. 273. Викійѵ? И. 143,
Б^кишъ 262, 280. Букко 61. Букли 364.
Викоѵ/с кегскі Л. 74. Буковина 64. Бу-
ковица 64, 342; дикая 80; лѣсная 150;
цвѣтная 364. Буковка, Буковникъ,
Буковыця 64. Буксъ, Виікошуа Л., Бук-
сусникъ, Букшпанъ, Букшпань74. Виск-
зграп II. 74, 74. — Виі Л. 50. Виіа С.
241. Булавастикъ 102. Булавки 156. Бу-
лавникъ 102. Виіаѵпік П. 91. Булавоч-
никъ 200. Впіѵа И. 163. Булдовникъ
35,99. Буадырникъ 103, 246. Булды-
рьянъ *) 372, 372; грецкій 362, 407.
Були Б. 347. Були турски Б. 56. Були-
голова 93. Внііса Л. 50. Виіка С. 241.
Впіизка Л. 235. Бульба 116, 163, 335.
Р. 335. Бульбега Р. 335. Вульва 163.
Бульдинъ 407. ВиЦа^ка С. 235. Буля
Р. 335. Булюголова 372. — Бумажный
цвѣтъ 384. — Вип С. 171. Випа Л. 335.
Бундева С. Випбе^а С. 117. Бундзъ Р.
335. Бундукъ 161. Буника 171. Витка
С. 171. ВипкоЬесіІа Ч 307. Буньева С.
115.—Буравецъ 295. Буравикъ 66. Ви-
тая Л. 63. Бураки цвикдеві Р. 392. Бу-
ракъ 63, 63. Вигак И. 63, 63. ?. 63, 63.
С. 63. Бурачка 27, 66. Бурачки 27, 323.
Р. 397; заячи 130. Бурачникъ 345. Бу-
рачокъ 26. Вигіпа ЪПа ?. 208. Буришка
Р. 335. Буркинь212. Буркунъ **) 130,
152, 194, 210, 212, 231, 374. Р. 405; бѣ-
лый, білий 212; желтый 210, 212, 331;
жовтий 212; зелье 152; зілле 212; крас-
ный 210, 231; луговой 212. Буркунецъ
210, 210. Буркунчикъ- 210. Бурнель,
Бурнелька 274. Буровецъ 295. Бурови-
ка 371. Бурочка Р. 835. Бурувинка Б.
380. Буруза 77. Бурулька 35. Бурун-
дукъ, Бурундижъ, Бурунчикъ 210. Бу-
рунчукъ 210, 210. Бурчевишникъ 11.
Бурчикъ 200. Бурьянъ 48, 49, 133,
135, 137, 159, 340, 374; армянскій 384;
волосковий 138; чортовъ 384. Вигзан С.
313. Бурячникъ 377. Бурячки 205. —
Бусъ С. 74. Виз С. 18; роі^зкі С. 18.
Весельникъ ***) 136. Визіса С. 183.
Визіка С. 18. Визопк Л. 201. Буськи
136. — Бутъ 22, 23, 84; лукъ 22. Бу-
тенъ 39. Бутень 39, 93, 93, 222; ду-
шистый 222; пьяный 93. Бутерлакъ 245,
268. Бутики 155. Впігоиге кѵгёікі Л. 289;
гогіскі роіпе Л. 291. Бутунъ 22, 23.
*) Бу л дыръ есть простонародное на-
званіе уединеннаго, плохо выстроенна-
го домика (Макар. 35).
**) Буркунъ — есть также малоросс.
названіе птицы СоІшпЬа оепаз.
***) Бу се ль есть названіе бѣлаго
Аиста, Сісопіа аІЬа.
Бутунецъ 23, Бутыльникъ 317. Бутя-
новы ножки 115. — Бухарка 115, 116;
лѣсная 20; яровая 362. Бухарникъ 168;
пушистый 169. Бухма 69. Бухта 348.—
Бучина 295. Бучканъ 314.— Бушинапъ
С. 231. Бушинникъ 131. Бушма, Буш-
ня 69. — Буя 159. Буянъ 240. Буяровъ
385. — Буюся 6. — Визйуй'апек II. 357.
Ву^іеіпік II. 82. — Вуйіеса П. 326.
Быдринець 249. — Быковецъ 233. Бы-
ковникъ 211, 374. — Былина 48. 88; бо-
лотная 32. Вуііпа таікі Вогі Ч. 348;
ійѵ. Дана Ч. 50. ВІипема Ч. 129. Былин-
ка 332. Былица 48; болотная 208. Вуіі-
са II. 47; розроіііа II. 50. Вуіісе Ч. 96.
Вуііпа тѵеісотѵа Ч. 334; ІаиЬоѵга Ч. 312;
ігоііска Ч. 382. Быліе 123. Былка 304.
Быльникъ 49, 128, 340, 399; бѣлый 160;
горькій 49. Вуіпік И. 50. Быльнякъ 49.
Быльца 96. — Быржевельникъ 181. —
Бытъ Божій 137. — Бычачій языкъ 32;
желтый 232. Бычачья трава 231. Бычій
языкъ 231; язычокъ трава 32. Бычья
трава 231. Бычокъ 356. — Бышинникъ
96. Бышышныкъ 381.
Бѣгунъ*) 203; бѣлый 329. — Бѣ-
жава 214. — Бѣлена 119, 160; крас-
ная 119; сибирская 321. Бѣленъ 82,171.
Бѣликъ 21, 96; пустошный 160. Бѣлило
343. Бѣлина 340. Бѣлинница трава 96.
Бѣлица 231; трава 96. Бѣличьи уши 205.
Бѣлка 150, 182. Бѣлки 167, 171, 171.
Бѣлмѣцъ 141. Бѣлобородка 400. Бѣ-
лобородокъ 157. Бѣловая 340. Бѣло-
викъ 67. Бѣловникъ 96. Бѣлголовникъ
372. Бѣлоголовъ 135; угольный 226.
Бѣлоголовая 277. Бѣлоголовецъ 5, 113,
135, 329, 340. Бѣлоголовикъ 58. 359.
Бѣлоголовица 135, 200. Бѣлоголовка
39, 135, 340,359, 360; горчица 5. Бѣло-
головникъ 5, 63, 73, 96, 128,135. 275,
339, 339, 340, 361, 371; кашка 5. Бѣло-
головошникъ 96. Бѣлодревникъ 206.
Бѣлозоръ**) 242,242,372, 373. Бѣло-
квятъ 96. Бѣлокопытень 365. Бѣлоко-
пытникъ 51, 78, 245, 365, 365. Бѣлое
копытце 245. Бѣлокоренникъ 80. Бѣ-
локорка 48. Бѣлокорникъ 57. Бѣло-
крыльникъ 77. Бѣлокудренникъ 60.
Бѣлокъ 33, 44, 135. Бѣлолистъ 89, 145.
Бѣлолиственникъ — Сепіаигеа тоесЬа-
іа. Бѣлолистка 267. Бѣлолистникъ 89,
90. Бѣлолозъ 309, 311. Бѣлолозникъ
141, 310, 311. Бѣломой 200. Бѣлопу-
зикъ 345. Бѣлопушица 113. Бѣлостой-
ка 279. Бѣлосторонка, Бѣлосторонная
100. Бѣлоталъ 309, 309, 311. Бѣло-
травъ 75. Бѣлотурка 362. Бѣлоусъ 52,
*) Измѣненное ВеЬеп.
**) Віаіохот есть пол. назв. Кречета.

Бѣлоуска — Верблюдна
425
223, 223, 344. Бѣлоуска 135. Бѣло-
цвѣтъ 5, 34, 63, 96, 209, 242, 392. Бѣ-
лоцвѣтка 5, 84, 135, 252, 390; болото-
вий 242. Бѣлочашникъ 367. Бѣлошейка
37. Бѣлошка 5. Бѣлошникъ 96. Бѣл-
трава 141. Бѣлужникъ 96. Бѣлунъ 171.
Бѣлынь 404. Бѣлуха 37. Бѣлушникъ
145. Бѣлые коренья 406. Бѣлые
пушки 399. Бѣль 5, 49. Бѣлька 135.
Бѣльмо 44. Бѣльмокъ 44, 346. Бѣльца
96. Бѣльцы 62. Бѣлюга, Бѣлюшка 96.
Бѣлявка 150. Бѣлякъ 15, 96, 121, 128,
359, 388, 395. Бѣлянка 14, 15, 15, 63,
192. — Бѣрнѣцъ рѣчной 196. — Бѣси-
ва собачья Р. 401. Бѣсопрогонная трава
382. — Вѣшавъ 79. Бѣшаникъ 21. Бѣ-
шанка 128. Бѣшеница 59, 98, 172, 274;
водяная, ядовитая 98. Бѣшенница 171.
Бѣшеный хворостъ 60. Бѣшеная
трава 119, 154, 154, 171, 178, 195, 270:
ягода 59. Бѣшеные огурцы 123.
База 313. Бэрэзка 207.
Бюлина 80.
Бяшечка 263.
В (Гус.) —- Ж. V (Я. Ч. С. Л. Р)
ІѴатѵгеп Ч. 'ѴѴажиуп Л. 187; хя’усхаі-
пу Л. 188. АѴаѵггунес Л. 122. 'ѴѴачѵг-
гупоѵгіяша Л. 276. — Вайда 72, 179.
Вайдъ, Ѵа]і Ч. 179. Ваймутова сосна
256. Вайсъ 201. ЙѴаіа Л. 250. Ѵаг Ч. 367,
368. Ѵагйагіѵ С. 18. — Вакха 394. —
Валахъ 78: лѣсовой 359. Ѵ'аіазка Ч. 362.
Валашокъ 359. Валерьяна 372, 372;
индѣйская 223; красная 91; сибирская
243. Валерьянъ 372. Валивочки Р. 364.
Валильки 389. Валохъ 359. Валскъ 82.
ѴГаИогні Л. 116. Валуй 14. Балчуга
275. — ІѴапіІіа Ч. 164. Ваниль 373.
ІѴапсаг Ч. 62.—АѴарІіпек Л. 161. — Ва-
рагуша 52. Варагушная трава 372. Ва-
рахія 104, 176, 177. Варварійское сѣмя
391. Варварка 61. Барвинокъ (иск. Бар-
винокъІЗЗО. Варекъ 148. ІѴагек П. 148.
Вареная трава 238. Варенецъ 238. Ва-
реньака С. 117. ІѴагиесЬа, ІѴаггесМѵа,
ІѴаггпсЬа Л. 104. Вароннпкъ 377. Ва-
руха 104. Варшавка 396. — Ѵ/ааепка
Ч. 136.-—В асплекъ 89, 89,90,124,207,
208, 262; болотный 345; боровой 178;
дикій 9,76,229, 312; красный 312; крас-
ный огородный 27; лѣсной 274, 377;
малый 138, 212; огородный 229; поле-
вой 19, 80, 141, 150, 274; собачій 156;
чесоточный 91. АѴазііек Л 229. Васи-
лечекъ 89, 381; дикій 229. Василеч-
ки полевые 76, 76. Василиса 154, 352.
Василйсникъ 352, 352; высокій 352.
Василистникъ 26, 26, 188, 353. Ѵѵ'азііка
Л. 90. Василь*) 359. Васильки 19,27,
89, 173, 207, 229, 312, 312, 313, 313,353,
389; болотные 206, 243; бѣлые 231: во-
дяные 312; гадючьи 378; дикіе 205, 312:
душистые 229; красные пахучіе 229;
луговые 205; лѣсовые 19, 156: полеви
313, 313; полевые 76, 130, 133, 205. 211,
313, 313, 351, 378; рогатые 124; синіе
378; степные 313; холостые 341; цер-
ковные 229. Василько Р. 406. Василь-
ковый цвѣтъ 89. Васильокъ Р. 406. Ва-
сильчики 89. 'ѴѴазиІііце Слов. 103. Васэ-
лэкъ, Васэльки 313. — АѴаіка Л. 368.
ІѴаІІік Л. 207. Ваточникъ 52. ЛѴаІгоЬ-
пе гіеіе, ѴГаігоѣпіса Л. 33. — Вау 292.
ІѴаизаіка Ч. 32. 'ѴѴаизу 8таѣ Іѵуагіа Ч.
344. — Вахка 77, 215. Вахлакъ, Вах-
латка 303. Вахлачка 100. Вахта 215,
215, 308; бобровникъ 215; желтая 308;
обыкновенная 405; рѣчная 228; черная
405. ЧѴасЬіа, ѴасЫа Ч. 215, 215. ѴаЫа
С. 215. Вахтовникъ 21; желтый 228.
ѴѴасІаѵка Ч. 14. ЙѴасозк Л. 82. — Ва-
шингтонія 325. Ватлочекъ трава 89.
Вдовки 318. ЛѴйо’икі Л. 382. Вдовуш-
ка 226, 395, 405. Вдовушки 317. Вдовы,
Вдовьи цвѣты 318.
АѴе§іегка П. 275. — Вез С. 367, 368.
'ѴѴез Р. 98. Ѵезепка Ч. 272. Ѵёхенка Ч.
365. Ѵезіка С. 39. Везиль 210.—"ѴѴеготѵ-
ка Л. 365. \Ѵ§хутог<і П. 321. — ЛѴе)со-
тга Ьуііна Ч. 334. —ѴеІЫопіпік Ч. 109.
ѴеІеЬіЦе С. 59. Ѵеіезііка С. 193. Вели-
кановъ цвѣтъ 318. ѴеІіЫансе С. 279.
ІѴеЦкі ког^еп, ѴеЦкі котеп С. 176. Ве-
лико билье С. 59. Веллингтонія 327.
ѴГеІпіапка Л. 15, 136. кѴеІніса Л. 49,
136. Вельветъ 131. — ІѴешеппік Ч. 260,
260.—Ѵёпесепка Ч. ПО. Венеринъ баш-
мачекъ 393; волосъ 320; гребень 319.
Венерино зеркало 346. Венерины косы
317. Венжовникъ 263. Веньа Сл. Герц.
181.—Веприна Р. 298. Ѵергіпак С. 306.
Ѵергіпас Далм. Илл. 306. Вепринецъ
246. Верба 205, 308, 309, 309, 309,310,
310, 311, 311; бѣлая 309; влосская, во-
лосская 383; дика Р. 404; золотая 267,
311; Итальянская 383; Іерусалимская
131, 309; козья 309; красная 309:—лоза
310; ломкая 310; трава 132, 205; ушат-
ка 309; цареградская 131. Вербаска
женская, мужская 374. Вербейникъ
204, 205, 260. Вербена 376. Вербейникъ
205, 205. Вербенъ солодкій 159. ѴегЪі-
па ргозіа С. 2С и. Вербинка Р. 392, 392.
Вербишникъ 205, 375; бѣлый 375: чер-
ный 374. Верблюдина 109. Верблюдка
90, 90. 398. Верблюдна колосистая 109.
*) Искаженное Вязиль.

426	Верблюдникъ •
Верблюдникъ 20. Верблюжій кормъ 386;
хвостъ 83. Верблюжья трава 109, 311,
361, 389. Верблюжье сѣно 33, 311. Вер-
блюжьи ушки 375. Вербовая лоза 311; —
тоава 33, 295. Вербовка 282. Вербов-
никъ 205, 205, 310. ѴегЪоѵпік С. 179.
Вербожникъ 375. Верболізъ Р. 311.
Верболоза 810. Верболозъ 309, 309,
310, 311. Вердовецъ 352. Веревоч-
никъ 307, 319, 361, 377; бѣлый 297.
Вередная 262. Вередникъ 262, 353. Ве-
редовая 95. Вередовецъ 352, 352, 353.
Вередовникъ 95. Вереника луговая 381.
Вереникова трава 376. Вересень 78.
Вересина 181. Вёрескленъ 142. Верес-
кледъ 142. Верескъ 78, 78, 181, 182,
221, 368; болотный 156; душистый 221;
каменный, кедровый, сибирскій, степ-
ной 182; съ черными ягодами 132; ягод-
ный 221. Вересникъ 181. Вереснякъ
393. Вересовецъ трава 78, 135. Ве-
ресовое дерево 181. Вересовникъ
172. Вересокъ 320. Берестовая трава
281. Берестъ 78, 181, 354. Вёресъ 78,
135, 181, 182. Р. 394; земляной 838; лу-
говой 141; лѣсной 182; межевой 48;
ягодный 132. Веретенникъ 14. Вере-
тенъ 36. Береговая *) 317- Верисъ 78,
132; боровой 78. Ѵегкиіа С. 19. Верло-
ма 165. Вероника 376, 376; аптечная
379; водяная 376; лекарственная, лѣс-
ная 377; простая 377; ручейная 376.
Вероникъ 376, 377. Веронитъ 376. Ве-
росъ 78. Верпина Р. 298. Ѵегргоѵас О.
?. 46. Вертиполе 395. Вертляница
215. Вертуха 268. ВершеНиикъ 36. —
Веселйстникъ 39. Веселичная трава 156.
Веселка 247; вонючая, чертова 247.
Веселые глазки 382, 382. Весельки
200. Весеностарая трава 326. 'ІѴезіоіек
Дѵиіеіпу И. 230. Весличен С. 89. ІѴез-
потѵка Ч, 191. Веснуха 34, 36. Веснуш-
ка 372, 381. Веснянка 237. — УѴёіѵіна
Ч. 58. Ветиверія 33. Ветла 268, 268,
308, 309, 309, 309, 310, 310, 310. Бетаи-
на Р. 311. Ветловина дикая 359. Вет-
ловникъ 121, 309. \Ѵёігпісе 3.35. Ѵ/ёіг-
пік Л. Ч. 137. Ѵёігпік Ч. 137. 'ѴѴёітоЬуІ
Ч. Ъі; ѴеігоѵаЦ С. 137. — Вёха 332,
352; мышья 306. Вехкъ 215. Вехъ 12,
82, 98, 332; ковскій 343; малый 230.—
Вечь Босн. 226. Вечерница трава 166.
Ѵесегпіса С. 166. Вечерница 166; пла-
куча 166. ІѴесеггііска Ч. 166. Вечерняя
доба 166. ІѴеег втѵіпіа И. 98, 105, 105.
Ѵев ечѵтзка Ч. 105. ХѴезтка егаіе] Л. 98.
Ѵеёка еѵіпі Ч. 105, 105. Вешвикъ 252.
Вешня Р. 275. — 'ѴѴеуі Ч. 179.
Взморникъ 886. ѴМугеІеп Ч. 296.
*) Искаженное Вередовая.
- Ѵ/Нсга
АѴгйеіка Л. 226. 'ѴѴаЗугпѵ Ч. 18. УѴхро-
тіпасек Ч. 220. ІѴгіекІісе Ч. 197.
АѴцг II. 367; розроіііу Л. 368, 368;
зашагуізкі II. 278. Хіаг Л. 367, 368.
ѴѴіасгѣалѵка Л. 14. "ѴѴіѵалуе геіе Л. 70,
136, 358. ѴЛіѵаѵ/е Міскі Л. 136. Вивіш-
никъ 157, 157. Вивсюгъ 60. Вивсюкъ
121. Вивсюнецъ 60. — Вигонь 62. —
Видац С. 141. С. 390. Ѵійас С. 141. Ви-
дилье 335. Видлакъ 203, 204. ѴѴіаіак Л.
Ч. 203, 203; ЪаЪшшг И. 203; игогопіес Л.
204. Видова трава С. 141, 390. Видови-
ца С. 390. Видовка С. 275. Видомецъ
36, 242. Видюкъ Р. 241. Видюхъ Р.
241. Відьмино зілле 99. ѴѴіесЪ Л. 98.
Ѵиесгегтк, \Ѵіесгогп]к П. 166.
согпіска Л. 166. ІѴіеІсху ріерги Л. 242.
УѴіеІе иіево Л. 50. ЛѴіеІозіІ И. 262.
ІѴіеІо^адосіотѵа Л. 303. ІѴіезіоІек П.
230. УУіеІе 2Іе§о Л. 50. ЛѴуеІсе тѵоко Л.
59; агдеѵго Л. 122; тіоко Л. 139. УУз’еІ-
сіса Л. 59. АѴіеІкокигіаІ Л. 121. УѴ^егаѣс
Л. 337; сігіхѵу Л. 147. УѴіегіеЪіпа Л. 336.
Ѵ^ейуепка кизаіа Л. 176. ІѴіерггоѵу
сЫеЬ Л. 118. ІѴіергхупіес Л. 6, 57.
АѴІегЬа Л. 309; ѵіваса Л. 309; Іигкоѵгака
Л. 340; рікаіа, рікосінга, рікоіаіа Л. 310.
ІѴІегЬіпа Л. 204. Ѵ^егЬуепка Л. 265.
ѴёіегЪка Л. 133. 'Л^егѣоѵіпа Л. 206.
УѴ]'егіеЬіпка Л. 265. ѴѴіеггЬа П. 309,
311; раітоѵга, ріасгас^ И. 309; хіоіа Л.
311. \ѴіеггЬіеніса Л. 206. ѴёіеггЪіпа Л.
309. ЛѴіеггЬоѵка Л. 132, 206. ’ѴѴіеггЪо-
Іога Л. 309. Ѵіеітіса С. 33. УУіеІгпі-
са зазкгода П. 35. Ѵ7іеігпік П. 137.
ѴіеІгоЬіІ С. 37. 'Ѵіеіго^оп С. 136. "ѴѴ’іе-
іггпіса Л. 33. АѴі§г П. 368. 'ѴѴі^гокгиетѵ
Л. 339. ЛѴіегупка Л. 365. Ѵѵ'іегусгка Л.
365. — Виждикъ 194. — Висовица бо-
лотная 201. Визъ 345. — Ѵца С. 209.
Вийныкъ 75. УѴцпік П. 102. Вц]ола С.
381. Вщ'ук С. 144. ѴЦак С. 144. Л. 144.
Вика 231, 379, 379; гусья 235. АѴіка Л.
379. ЛѴіка гойа Л. 187. Ѵіка Ч. 379.
Ѵ/іктеа Ч. 380. УУікеѵ Ч. 379. Жіктѵецес
Ч. 231. ЧѴікѵісе Ч. 379. ДѴіктѵісе П. 379.
ЛѴікІе Л. 310. ХѴікііпа Л. 261, 261, 310.
ІѴікзм’а П. 86. Викъ 231, 345. УѴісгка
Л. 379. ІѴіс тера Л. 72. ’ѴѴісоѵа тера Л.
72,— Ѵііагвка Ч. 380.Жіес П. 107, 177,
264. Ѵііепіса С. 99, 99. Вилина метла
384. Ѵіііпа коза С. 118. Вилинъ Р. 397.
Вилинъ лукъ С. 171, 219. Вйлица 162.
Ѵ/іІк Л. 379; кіеіопу Л. 235; гіеіоигу Л.
248. ЧУПкошога Л. 7. УѴіІсяе ЪоЪкі Л.
337; іа§ойу Л. 59; Іуко Л. 122, 122.
"ѴѴіІсго за^оаа Л. 59; шіесг Л. 139.
Вильчп зомбъ Л. 350. ’ѴѴІІсгу ЬоЬ Л.
337; §Іеа Л. 204; агосіі Л. 199, 209;
шіесг И. 139; овоп Л. 206; тога Л. 7.
ѴТіІсг Іуко Л. 122. УѴіІсгуп П. 199, 226.
Ѵѵіісгупа Л. 231, 231, 293. ЛѴіІсга о§ап

Вилха — Водолень
4-27
II. 206; зіора II. 204. Вилха 21. Вильха
21. Вмъ 124, 346, 398. — Вимела 382.
Ѵішеіцак 0. 260. Ѵітеппік Ч. 260. Вин-
грохъ 199. Ѵіпіка С. 59. Виника С. 383.
Винички 137, 138. Винница Р. 298.
Винка 281. Винки 364. Винная трава
281; лѣсная ягода 124. Винноягодное
дерево 145. Винныя ягоды 145. Вин-
ный корень 51, 263. Жпо (рзі) И. 334.
ѴіпоЬо] С. 251. Винова лоза С. 383.
Ѵіпоѵа Іога С. 383. Ѵ/шо^у р]еіік Л.
383. Виновникъ 105, 241. Виноградъ
383, 383; амурскій 383; дикій 29; земля-
ной 186; медвѣжій 43; морской 132; со-
бачій 384; тропическій 410. 1Ѵіпо§га(1
И. 383, 383, Виноградина дикая 397.
Винокуръ 335. Ѵіноіога С. 383. ІѴіпо-
Г08І П. 383. ІѴіпозІосг И. 44. Виноходъ
133. Виноходецъ 377. Ѵіпвка Іога С. 383.
"ѴѴіпвка іегіа Л. 383. Виньача С. 383.
Вшула С. 381. Ѵіоіка Л. 381. ІѴіосѣ
Л. 98. ІѴіозпбѵка П. 128. Виракъ С.
389. Вярзингъ 69. Вирнисонце 199. Ѵі-
ваіка Ч. 321. Ѵіз С. 247. ІѴізеп Л. 275.
ІѴіееп Ч. 274. Ѵіяеп іигеска Ч. 276.
Ѵйзепка Л. 275. Ѵівеппігка Ч. 275. \Ѵі-
зеі П. 297. Висибаба С. 33. АѴізіЬаЬа С.
150, 150. Висивецъ 17. АѴізіепка Л. 198.
Висипка Р. 401. Вислоухъ 346. Висло-
цвѣтъ 394. Виснага 28. Ѵізпак Ч. 274.
ДѴізпё ЬоЬко\ѵ§ Ч. 276. ІѴізша П. 274;
§отека Л. 276; хуіотека И. 250; кгга-
сяузіа Л. 275; ріазіа Л. 274; кгиемпп-
коига Л. 275; клавпа Л. 274; расЬп^са
Л. 276; л р^сЬеггасЬ Л. 250. Ѵ7І8н;а
гуЛоткл Л. 226. Ѵіягуіа <ііѵЦа С. 275.
"ѴѴізпіска Л. 275. Виснянки 236. "ѴѴізоку
ігапк Ч. 346. Виссонъ 160. Вистрічки
Р. 392. — Ѵ7ііта П. 311. ѴУіілгіпа Л.
311. ІѴИ.есшк Ч. 153, 337, 338. 'ѴѴііоіі Ч.
262. Витренникъ 352. Витрихъ 231,231..
І/Ѵііиіка Л. 376. — Ви’ха 98. Вихорево
гнѣздо 382, Вихрева трава 56. ЛѴіс
тѵіппа Л. 383; гера Л. 72; ѴТісста тера
Л. 72."ѴѴісіо кгхел П. 197; ѵівіепка И.
198. АѴісепес Ч. 231,231. Ѵісепес Ч. 162.
Вичерныци душисты 166. Вичинецъ Ч.
197. Вичза лика С. 122. Вичирки 375.
Вишъ, Виша 66. Вишь 393. Вишен-
никъ 15, 275. Вишенье 274. Вишенка
275. Вишница Б. 275. Вишнья С. 274.
Вишня 274, 274; бѣшеная 59; Влади-
мірская 274; дикая 275; душистая 276;
жидовская 250; любовныя 335; песья
59, 250; полевая 250, 275; пузырная
250; родительская 274; степная 275; та-
тарская 195: чернильная 276: шпанская
274.
Вівсюгъ 59. Вівсюга Р. 392. Відъ
червей 82. Відьміно зілле 99. Візилъ 271.
Вільха24. Віники 332; полевые 391. Ві-
нички 49, 82, 332: біле 49. Віничкэ білэ
48, 49. Віничье 391. Віничче 402. Він-
ииччэ 183, 332. Віояе 80. Віолетка 381.
Ѵіайізаѵка С'. 154, 155.. Власъ гос-
пинъ С. 10. Ѵіаз бозріп С. 9, 10. ІѴІа-
ваіка Ч. 17. Ѵіаьаіс Ч. 131. Ѵіазаса С.
75. Ѵіазі (й)еѵіс)і) С. 26. Ѵіазщаса С.
261. Власовѣтка 377. Ѵіазорег Ч. 136.
Власополевица 135, 142. Власосѣмен-
никъ 121. Властоцвѣтъ 164, 367. ѴІа-
виЦа С. 144. Ѵіаспік Ч. 118. Влашаи С.
22. Ѵіазас С. 23. Влашик С. 22. ІѴІсе
тіеко С. 7. \Ѵ1сі ЬпЪа Ч. 40; Іуко Ч. 122;
тог Ч. 7; рері- Ч. 122. — ѴІсі ЬгасЬ Ч.
56; ;аЫко Ч. 45: Іуко Ч. 122; тіеко Ч.
139. Сл. 6; поѣа Ч. 204; осаз Ч. 130, 205.
ѴІ^опісо Л. 82.» 'ѴѴІізпік Л. 356. Влит-
теръ 374, — АѴІ'коиге ^аЫко Ч. 45. —
Ѵіпісе Ч. 238,—‘ѴѴІокпік Л. 216. ІѴІок-
піса Л. 190. Жокпогозі Л. 370. ’ѴУІо-
запс Л. 328. Жоаку Маікі Воге| Л. 10;
Раппу Магуі Л. 10. Жозшес Л. 221.
Жозпік И. 77. 'ѴѴІозпіса Л. 328. ЧѴіо-
сішпе Л. 371. ТОосЬупіа Л. 371. ТОо-
с㧧а П. 203. ЛѴІосгуйІр Л. 88. Жзіек
Ч. 192.
Ввица 261. — Внутренникъ 194.
АѴоЫак Л. 107. ІѴоЬпогпік Л. 173.
’ѴѴоЬгосач'ка Л. 341. — Вовконогъ 204.
Вовча 231. Вовча лапа 364. Вовча стопа
156; ступа 156. Р. 404; уступа 156. Вов-
че дико 122. Р. 397, 399. Вовче молоч-
ко Р. 399. Вовче ребро Р. 396. Вовче
тіло 105. ЛѴоѵсе 5ѵиш;езко Л. 220; поякі
Л. 37, 38. Вовчій корень 364. Вовчі
лапки 156; серги 142; ягоди 333; ягідкі
43, 193. Вовчки 224. Вовчникъ Р. 397.
ІѴом'ашк Л. 47. ІѴочтаупа Л. 59. Вовчи-
нецъ Р. 397. 'Л’очѵспік Л. 144. Вовчокъ
248, 248. Вовчуга 155, 156. Вовчугъ
204,231. Вовчукъ 227. Вовчура 156.
Вовчячий холодокъ Р. 391. — ІѴоЬепс-
ка Л. 340. Вогирочки жабячі Р. 405.
Вогникъ 86. Р. 404. Вогничокъ Р.
390. ѴТоЬічомгс Л. 339. ѴГоЬіцо’ете геіе
Л. 340; гушпе Л. 315, 322, 340. Ѵ7оѣ-
щ'ом'ка Л. 339. 1Ѵо1іп;олѵпік Л. 339.
кѴосЫісе Ч. 319. ІѴосак Л. 239.—ІѴоіа-
^аса С. 235. ІѴоіапка Ч. 171. Ѵойатка
С. 171; гаЬЦа С. 171. Ѵойепа Ьокѵіса С.
21. Ѵойеціаса *) С. 116. Ѵіоігапка Л.
171. ЧѴо&гіапа Л.222. ІѴоаііапка Ч. 171.
ІѴосіпііѵе геіе Л. 368. Ѵѵ’оіпісе Л. 269;
ріул-аіаса Л. 269. Водовозъ 341. Водо-
гбнъ 348. Ѵойо^гіг 0. 171, Водоемъ
171. Водожила 174. Водозвѣздка 77.
Водозрѣнъ 46. Ѵ.’ойокіеп Л. Ч. 260. Во-
докрасъ 171. Водолей 51. 228, 228. Во-
доленъ 227. Водолень сухой 50, 51. Во-
*) У Карадж. кромѣ того одинъ сортъ
грушъ наз, Водещача.

428
Водолистникъ — 'ѴѴоігорёІг
долистъ 174. Водолистникъ 174. Водо-
любъ 171. Водоперица 221. Водопща
С. 98. Ѵойорца С. 97; ргозіа С. 98. Во-
доплав О. 98. Водопріятность лягуше-
чья 171. Водопрятка 174. Водопьянъ
123, 127; глухой 95. Водопьянка 371.
Водорадъ 174. Водорадка 174. Водо-
росль 19, 20, 148. Ѵіойогозіу Л. 20.
Водорѣзъ 344. Водорѣзникъ 344. Водо-
сборъ 42. АѴосірвІіх Ч. 227. \Ѵойг Л. 68.
ѴѴойгота кигёіка Л. 68. Водяга 66. Во-
дянка 132, 376. Воданиха 132. Водя-
ница 132, 269; ягода 43. УѴогаЬаІса Л.
370. Вожевникъ 123. Вожецъ 144. Воз-
грица 227. Возникъ трава 124. Ѵоуіс
Ч. 344. ІѴоішкЛ’. 137. Ѵо)о С. 241. Ѵоі-
іезка Ч. 209. ІѴоііезка Ч. 210. ІѴока
йгітѵіа Л. 380; иоііа Л. 279; тойга Л. 380;
ріаса Л. 379. іѴоІаіка Ч. 341. Волвени-
ца 13. Волвенцы 13. Волвянка 13, 14,
15. Волвяница 15. Волгоцвѣтъ 121.
Волденица 15. Волденка 15. Волдйр-
никъ 114, 114, 329. Волжанка 13, 310,
339, 339. УѴоІйѵа Л. 370. Волики степ-
ные 381. Ѵоііпас С. 357. ѴоЦаѵіса С.
241. Волкамерія 103. Волкана 6, 126,
156, 398. Волкобой 6, 6, 7. Волкобой-
никъ 6. Волковидъ 204, 227. Волков-
никъ 122. Волкогубъ 6. Волкона 124,
156. Волконогъ 204. Волконожье 202.
Волкушки 388. ІѴоІтіса Л. 136. Ѵ7о1-
тіскі Л. 136. ІѴоІицапа ігатѵа Л. 136.
Волнуха 13, 15; бѣлая, красная 15.
Волнушка 15. Волнянка 206. Воловикъ
21, 32; аптекарскій 32. 'ѴѴоІО'отк П. 235.
'ѴѴоІотѵпік Л. 235; тѵіозеппу П. 236. Ѵо-
Іоѵой С. 235. Вологлодка 19, 32. Во-
логлодъЗЭО. Волбдушка 73,73. Воло-
кіниикъ Р. 242. Волокнецъ 250. Воло-
сатикъ 10, 51, 121, 167, 237, 305. Во-
лосачъ 17. Волосень 167. Волосецъ 4.
Волоски 344, 353; Богородицы 10; крас-
ные 10; матери Божіей 10. Волоснецъ
131, 131. Волосникъ 57, 76, 90, 91, 94,
156, 156, 244, 326, 353, 381, 382. Р. 242;
болотный 394. Волосница 261. Волос-
никъ 51. Волосякъ 131. Волосяникъ 195.
Волосянка 17, 144. Волосятникъ 167.
Волосцовая 37. Волосъ водяной 77. Во-
лосы бородавочные 102. Волохатикъ 19.
Волохачъ 27, 389. Волошекъ 89. Воло-
шечка 89. Волошечьи бѣленки 358. Во-
лошина 89. Волошка 89, 236, 358; лѣ-
совая 91; полевая 179. Ѵ/оІозхка Л. 90.
Волошки 90, 91, 160, 182, 201, 384, Р.
394; бѣлые 319; лиловые 317. Воло-
шокъ 358. Волуекъ 307. Волуй 14, 307,
307. Волуй зеленый 388. Ѵо1н]ак С. 31.
Волуіарка С. 383. Волхунога 6. Волча
231. Волчанъ 57,199. Волчецъ 84. 99,
99, 103, 248, 336, 357. Ѵоісес Ч. 330.
Волчнжникъ черный 9. Волчица 156.
Волчки 235. Волчникъ 122. Волчокъ
248, 248, 373. Волчонокъ 122. Волчугъ
227,231. Волчужникъ 231. Болчукъ 203.
Волчцы 84. Ѵ7о1ёа Л. 24. Болтанка 13.
ѴѴоІзіска Л. 24. ^Ѵоізка Л. 24. 'ѴѴоІатк.
Л. 246. Волынчатка 370. Вольха 24.
ІУотап Ч. Л. 176. Вомегъ 98. ДѴотеі
С. 7. АѴоте) Ч. 6,128. Слов. 1-, заіатаи-
пек Ч. 7. Вомена Р. 383. ІѴоицаіка Л.
369. Вомигъ 98. ХѴопата Ч. 39. ѴѴо-
патска Ч. 39. Ѵопаѵка Ч. 53. ІѴопёкгаз
Іеіпі Ч. 234. 'ІѴоціаѵка Л. 39. Воньача
С. 383. Вонега Р. 336. 1Ѵоц|епкі Л. 264.
ІѴопіігаіѵка Л. 39. Вонюка 36. Во-
нючка 8, 31, 36, 39, 105, 143, 143, 191,
232, 380, 386. ІѴорепес Ч. 158. УѴо-
р]епск Л. Ч.Т2.. АѴоропес Ч. 158. ІѴориз
Л. 32. АѴориз кгии^аса Л. 306. ІѴориз
Іізса X 27. АѴориз хоііе Іізса X 375.
ѴѴориз сегіцепа Іізса X 206. Ворвинокъ
380. ІѴогеуёек хетеку Ч. 187. ЧѴоіуезепс
X 22. ѴѴогхесЬ игіазку Ч. 180. Воріши-
на Р. 400. Ворішина жовта Р. 358. Во-
рішинка Р. 403. 1Ѵог)есЬ ѵіовкі X 180.
ЛѴоцезнік X 180.1Ѵог]езіпаХ 180. ѴГо-
цезіпа X 224. ІѴогкотѵізпіа П. 250. Вор-
лики 42. ІѴогІісек Ч. 42. Воробей трава
205. Воробейникъ 196, 196, 196. Во-
робинка 243. Воробишникъ 91,121. Во-
робьятникъ 305. Воронёцъ 8, 9, 105,
106, 172, 203, 204, 231, 238, 241, 252,
335, 339; бѣлый 387; красный 387; чер-
ный 387. УѴогопіес Л. 204. Воронець
238. Ворониха 132, 334. Вороница 132.
Воронка 87. Воронковидъ. Боронникъ*)
377. Воронокъ 238. Воронуха 110. Во-
ронушка 238. Вороняга 334. Воронят-
никъ 236. Вороняшки 334. Вороняш-
никъ 241. Вороти солнце 365. Воро-
ты солнце 163. Воротъ синій 289. Вор-
совальныя шишки 127. Ворсянка
127, 127. Воса С. 384. УѴозаХ 268. УѴо-
зак X 269. Восетъ Р. 395. Восика Р. 268.
ІѴозік Ч. 67. Ѵовка С. 92. Восковой ве-
рескъ 220. Восковое дерево 170, 220;
растеніе 170. Ѵозкоѵас С. 220. Ѵозко-
ѵепка Ч. 92. ’ѴѴозкоч'ка X 92. Ч. 92.
ЛѴозкоѵг'ПІк Л. Ч. 220. Восковникъ 220.
АѴозкотаіса Л. 92, 220. Восковуха
112, 163. Восконуха 405. Воскоцвѣтъ
93. Воскресила 3. Воскресная травка
199. Восмілъ Р. 383. Вострецъ 75, 362.
Восчанка 93. Вошдьжье С. 134 (у Ка-
радж. Вошждье). Вошка 338. Вошки
338. Вошь трава 338. ІѴозкегпза Ч. 337.
ЧѴозсік X 84. ЛѴозІ X 84; копіасі X 86;
зискі X 86; йоціасу X 330. АѴоігоІізі X
53. АѴоігайпік X 91. ДѴоігорёіг X 330.
*) Измѣненное Веронникъ, отъ Ве-
роника.

Ѵопзаіес — Вязникъ
429
Ѵоиваіес ?. 131. Вояка жабині Р. 406.
Ѵоизаіка У. 32. Вощанка 395. ѴѴозксгу-
са II. 28. ДѴозук Л. 67. Ѵобуса Л. 268.
‘Ѵоауска Л. 268.
ЛѴгаЪсіпка И. 379. Врабсеме С. 196.
ѴѴгаЬзете С. 196. Враголичъ С. 357.
Ѵга§о1іс С. 356, 357. Врагушникъ 372.
Ѵгапа С. 8. Ѵгапес Ч. 8, 9. Ѵгащак С.
161. Ѵгаіцетіі 0. 341. Ѵгапііоѵа ігаѵа
С. 234. Ѵгапііоѵка С. 234, 234. Ѵ/гапо-
•ѵес Ч. 241, 242. Ѵгаіеска Ч. 348. Ѵга-
іеспік Ч. 348. Врат С. 197, 197. ѴгаН-
ишй С. 88. Вратичъ 348. Вратич С. 348.
Ѵгаііс С. 348. ѴѴгаііска П. 68. Ѵ/гакус
Ч. 348. Врачебница 210. "ѴѴгЪа Ч. 309;
Ыіа Ч. 309; Ыиска, ЬаЬуІопзка Ч. 309;
васЬосѵа Ч. 310; сгѵепіса С. 310; козаг-
зка Ч. 311; тогзка Ч. 383. ѴгЬа С. 309;
іигеска Ч. 268. Врба бела С. 310. ѴгЪеп-
ка Ч. 376. ѴгЬіса С. 205, 309. ѴгЬісе Ч.
205. ѴѴгЬісе Ч. 206. ЧѴгЫпа Ч. 206. ѴгЬі-
па Ч. 204. Врбіша С. 376. ѴгЬка Ч. 132.
ІѴгЬка зіайка Ч. 334. ѴѴгЬосѵка Ч. 132,
133. ѴгЬоѵка С. 132. ѴгЬоѵпік С. 179,
205. ’ѴѴ’гЬаѵка Ч. 307. Ѵг^аці С. 13.
Ч. 66. Ѵгесіоѵас С. 352; иий С. 352.
Врежа С. 115. Временная 376. Ѵгёвак
С. 78. ІѴгевпа Ч. 221. Ѵгезйса С. 78.
Ѵгеіепіка С. 142. Вржосъ, Вржостъ 78.
ЛѴгисіошес П. 332. ІѴгхесіоІек И. 357.
Ѵгхесхпік И. 269. ІѴггезпіа П. 347.
Ѵ/гхоз И. 78. ѴѴгиозік П. 78. ѴѴгково-
тиес Л. 109. — Врщежа С. 115. Врие-
сак *) С. 78. Ѵгіез С. 135. Ѵгіезак С. 78.
ЛѴг^оа, \Ѵг;озк Л. 221. Ѵгіёпогіта С. 79.
ѴѴгіз Л. 78. Врисак С. 78. Ѵгкніа С. 19.
Ѵ/готе тазіо Л. 324. ІѴгопіес Л. 204.
ЛѴгопод Л. 326. ІѴговсі? йаз Л. 236.
Вротичъ 348. Вротич С. 349. ІѴгоІус/.
Л. 348, 349. Вротычъ 348. ѴѴгоівіса Л.
98. ѴгіЦапіса С. 218. ѴгіоѵіЩе С. 355.
Врушкинья С. 275. Всегдаживъ 325.
кѴзе Ьо| Ч. 239. Ѵ/зе сіоЬг Л. 95. Ч. 175.
Всецѣлительная 239. ДѴзі’іѵес Ч. 124,
243. Ѵзіѵес Ч. 105. ѴѴёісѵіса Л. 243. ѴѴзі
кеЬгасике Л. 356. ѴѴзотѵіса кисіхегатѵа
Л. 243. Ѵ/зіаѵсасг И. 133, 328. ІѴзСасѵас
Л. 134. Ч. 233. Встаниха 234. ІѴяі^ха-
піес Л. 337. ІѴзийуЬуІ Ч. 185. ѴѴзхатѵіес
Л. 355,356. ѴѴзхе пазіепіе Л. 124. Ѵвге-
»1о§а Л. 217.
ІѴисас 0. 201. Ѵидак С. 199. ѴѴаска-
сотсіпа.І. 153. ’ѴѴиЬеіса Л. 13.—ѴикоЗг-
яіса С 168. Ѵикопо§ С. 204. — ІѴигаага
Л. 53 — ІѴигоіка Л. 264. — ѴЛізайпік
Л. 32І. Вусачка Р. 363.—ѴѴиШк Л. 207.
ІѴиігоЬпіска Л. 262. — Ву’уак С. 84,
ѴѴизапка Л. 119. ЛѴивко тувасе Л. 167.
*) По Карадж. также Вриесап, Вришт-
шина.
Вхтовникъ озерный 77.
ѴѴсеІпік Ч. 128, 213.
Вшеморъ 244. Вшеница С. 361. —
Вшивая трава 243, 243, 244, 332. Вши-
вое сѣмя 124; коренье 387. Вшивикъ
23, 244. Вшивица 243, 243; болотная
244. Вшивянка 244.
Въязилъ Р. 379.
Вывишникъ 157, 157, 175. — Выголь-
никъ 124. — Выдольникъ 194. Выдіокъ
240. — Выжликъ 194. Выжлинъ *) 40,
194; полевой 40. — Вызольникъ 124. —
Выка 379; кошачья 262. — Выльце 402.
Вымечко 233. Вымѣрки 354. Вымя су-
чье 151. Вымяна 271, 271. Вымянуха
381.— Вына шМевая 55.—Выпадокъ 4.
Выпадошная трава 56, 314,326, 326;
горная 326; золотоцвѣтная 326; лазоре-
вая 191. Выплавикъ 266. — Вырач-
ка 76. Вырѣзникъ 287. — Выспрь 226.
Вытопщикъ 195. Вытрихъ 323. — Вы-
хлятикъ 225, 231. Выхри 159. Выхри-
витеръ 63. — Вышакъ 85. Вышенька
29. Вышина 274. Вышинникъ 259.
Вышня 274. Вышновецъ 195. Выш-
нокъ 90. Вышнякъ Т57.
Вьехъ 98.—Вьохъ 36, 98; болотный
246.—Вьюнъ 107, 108. Вьюнецъ 58, 88.
Вьюнки дикіе 119. Вьюнокъ 107, 107,
108. Вьюнчикъ 107.
Вѣдьмино зелье 99. Вѣзина 107.
Вѣйникъ 75, 75. Вѣнецъ христовъ тр.
243. Вѣнечникъ 39. Вѣникъ 49. Вѣни-
ки 48, 191; огородные 332; полевые 48.
Вѣничекъ 353. Вѣнички 48, 191;
бѣлые 48, 49. Вѣничникъ 191. Вѣни-
чье полевое 332; огородное 183. Вѣ-
ничьи черные 49. Вѣничья желтыя 191;
полынковыя 48. Вѣнокъ горошекъ 110.
Вѣнечникъ 148. Вѣнчикъ 48, 289. —
Вѣтва трава 104. Вѣтви напольныя 309.
Вѣтвина 58, 58, 308. Вѣтвь гжева 235;
конья 262, Вѣтреница 33, 35, 291, 390;
бѣлая 84; дубровная 35; желтая 35;
лѣсная 35; чистая 34. Вѣтровникъ 340.
Вѣтрушка 34. — Вѣха 98. Вѣхъ 98,
230, 381. Вѣхалка 391. Вѣховика 230.
Вѣховласикъ 17.—Вѣчноживъ 18, 325.
Вѣчнозелеяъ 325. — Вѣяло 340.
Вяжечка 365. Вязъ 121, 359, 367,
367, 368, 368; бѣлый 367. Вязъ трава
271. Вязель 107, 110, 110, 137, 151,
187, 187, 379, 380; луговой 210; степной
210. Вязиль 57, 110, 187, 210, 359, 359,
359; кошачій 57; огородный 110. Вя-
зина 4, 368. Вязинникъ 311. Вязникъ
121, 342. Вязничекъ 121. Вязовая
*) Выжлецъ — охотничья собака.
ѴГулІіса— есть пол. назв. лягавой суки,
а уѴугІіп голова звѣря безъ мяса.

430
Вязпичёкъ — Геликукъ
трава 340. Вязовина 313. Вязовникъ
313. Вязожелдь 174. — Вяха 98.
Ѵуйтнскгхуса И. 131. ІѴуиІіп II. 40:
Іпіапка II. 195. 'ѴѴузІіпа II. 40. ЛѴугІіп
Ч. 40. ЛѴухріп II. 114. "ѴѴука 379:
II. 136; Ьіззрапвка II. 187: ріазіа ІІ. 379.
ѴѴукІіпа II. 261, 261: ѵгойпа II. 159.
5Ѵу1ир И- 118. ЛѴугеІ Ч. 114. ЛѴуверка
17.”47? 'ѴѴу8Іо§оп втіегйгіео И. 31. Ѵуз-
косііка У. 150. Ѵузоіпік У. 124. УѴувур-
ка И. 47. Ѵуіеспік У. 153. АѴусгка ѵоп-
па II. 187. ’ѴѴ'узгріп П. 114. Ѵѵ'уагупіес
И. 25, 25, 169.
Г (Рус.) Сг, И (Я. У. Л.)
СаЬ Л. 368. Габа Б. 266. НаЪаі Далм.
Илл. 313. (См. при X). НаЬага С. 20.
Габина Сл. 368. СаЬіпа И. 368. НаЬг У.
86. б^Ьгсі П. 14. НаЬгік Л. 358. НаЬго-
ѵес У. 236. Гавела 343. баѵейа И. 56.
Гавезъ С. 119. Гавіаръ 8. Наѵпаіка У.
244. Гавьязъ 119. Р. 346. Гавьяръ 8.
Гавязъ 36, 380. Гавязь 36. Гавясъ 119,
345, 346. Наѵеи У. 74. Наѵег У. 74. Са-
ѵгех С. 345; Іекагзкі С. 346. Гагея 149.
Гадай зилле. 242. Найёпес У. 130. На-
йітіеко У. 139. Найітогй У. 321. Найі-
)ахук У. 232. Гадинъ языкъ 213. Найі-
пес У. 130. Гадинникъ 262. Р. 389. Га-
динниця Р. 273. Найо’Я'ес У. 264. На-
йоіѵка У. 247. Найотаік У. 24, 154. На-
йо^азуск Л. 232. Гадунъ 324. Гадуч-
никъ 378. Гадюкъ 225. Гадючья трава
333. Гадючникъ 339. Гадяче зілле Р.
377. Найгасу іаяук Л. 232. Найхепс Л.
130. б^йхіеі Л. 18. Найхіпс Л. 232. Га-
жья трава 233. Гайда Р. 335. Гайдама-
ка 365. Гайзубъ Р. 406. На)йіпа С. 143.
Наійисіса С. 272. Гайникъ *) 133, 134,
196, 196, 224, 398. Сардее П. 150. Га«-
стеръ **), Гайстра 56 (см. Астра). На-
к<жа раіка И. 77. баіас С. 180. Га ла-
танъ 243. Галадушникъ 105. Галай зілле
103. Галакъ ***) 60. баіанда У. 26. Га-
ланка 69 Галантусъ 149. Галань 69.
Саіагера И. 69. Галосове зілло Р. 321.
Галахъ 230, Галбанъ 72, 143; амери-
канскій 58. Галбанова розга 143. Гал-
ганъ 26. 6аІ§’ан И. 26. Галданъ 275.
Наіепа Л. 25. Галка 197. Саіо^ес Сл.
181. Галочка 32. Галочья малина 65;
*)	Гай — лѣсочекъ; также — пло-
тина.
**	) Это есть вѣроятно Гаштир Слов.
Караджича р. 84.
 ***) Слѣдуетъ Голякъ отъ Аѵ. пийа.
пряжа 118. Галочьи стручки 379.
На]и§а С. 148. (Мисііа II. 229: ѵойпа
II. 230. Наіпсііа У 187. Л. 235. У. 229.
баіисііу II. 229. Галухъ Р. 335. Сато-
ѵііа С. 118. Гамутъ 44.—ГавижъР. 251.
Ганка Р. 320. Ганки 116. Ганусокъ 378.
Ганусъ 38, 87, 227, 251, 328”; полевой
332. Ганушъ 251. Ганяйденисъ 231.
Гаравилье С. 125. СагЪагзкіе иіагпа Л.
296. СагЬагакіе хіеіе П. 296. СгагЪояг-
пік П. 109. Гарбузъ 114, 115,115,116,
116. Нагони II. 114. Гардибурка Р. 335.
Гардовина 378. Нагйодѵіі И. 378. Гар-
дуиъ ♦) С. 84. Гариголя Р. 335. Гарду-
па, Гарлупникъ, Гарлюпа. Гарляпа 72.
Гармала 244. Нагтаіа У. Нагтеіа С. 244.
Гарникъ 19. ГарбФанъ С. 125. багсгоі?
77. 119. Гарюла 223. бахеѵушк И. 199.
Назпѵка У. 278. багік гіоіу П. 290.
Ставка Л. 82. Гасникъ 64, 273. Назіаій
У. 200. Гатинецъ 95. Гашникъ 64, 273.
базхіаій 77. 200. Гаштва 116. базгіи-а
77. 200. НанЬа йгіпоѵга У. 267. Тающее
зелье 20.
Гваяковое дерево 161. Нн'ёгйпіса У.
56. Л. 343. Нѵёхйпісе У, 343. Нѵёхйпік
У. 56. Ніѵёхйотса Ьуііпа У. 56. Нѵех-
йоѵка Л. 57, 57. Ни'схйоз У. 20. Нѵёх-
йиё Л. 77. 77. 279. Нтѵёгка Л. 56. СВѵіаяй-
кі Л. 19; тѵойпе Л. 77. бѵіагйкоигіее
Л. 1. бѵіаийпіса Л. 343; гоокгиуса 77.
343; ігатѵіазіа 77. 343. бгѵіагйоѵгпіса Л.
343, 343. Сѵгіахйокѵіаі II. 56. бтеіаи-
йозх П. 56. Гвоздика 87, 87, 125, 200,
260; бѣлая 37, 316; голландская 125;
городня 347; дикая 125; китайская 125;
красная 37; лѣсная 200; махровая 125:
полевая 125, 200, 201; польская 398;
сѣнокосная 200; турецкая 125, 125, 347.
Гвоздики 124, 157, 347; красни 385;
малороссійскія 347; полевыя 38, 125.
Гвоздикъ Р. 398. бтеохйхікі П. 87. Гвоз-
дикъ 125; боровой 46; бѣлый огород-
ный 96. (ИѵохйгікЛ. 125,125. Ни'охйік У.
125, 125. бтсохйхікоѵге йгхеѵго Л. 87.
блѵоийгікоѵріес 77. 87. (Зѵогйіса С. 87.
Нтгоийісек У. 125.Гвоздичка177,343,353.
Нлтогйіска У. 125. Гвоздички 105, 347:
большія 316; меньшія 367: полевыя 316.
Гвоздичникъ 157,169. Гвоздичница 222.
Гвоздочникъ 346. Нѵоегка Р. 134.
Гдула, Гдуля 118. бйиіа, бйиіе 77.
114. бйоиіе У. 118.
Гебдъ 313. НеЬй 77. У. 313. НеЬйі У.
313. Геванъ 74. —беЫісе У. 213. Не^йа
Л. 143. Не,)'пік Л. 38. Не^йнз Л. 143. Не]-
йиёка Л. 143. Гелей зілье 328. НеЦйа *)
С. 143. беіікпк С. 281. Геликукъ 281.
*) Въ Слов. Карадж. р. 83 Сагйшіз
заііѵнз.
**) У Кар. Хельда.

Геліотропъ — СЫй.082
431
Геліотропъ 164; зимній 222. Геллеборъ
черный 164. Неішек П. 249. Оеізатіп
И. 180. Геморрондальникъ 265. Гемор-
роидальная трава женская 265; муж-
ская 265. Геморройная трава 151. Непа
V. 188. Гентарея 141. Генціана желтая,
красная 155. Георгина 122. Геръ Р. 388.
Нёг Ч. 11, 230. Гераній, Герань 155,
244, 244. НегЬаіа Я. 353. Герженбина
336. Герклявица Ч. 295. Герклячь Ч. 295.
Нёгкпз Л. 265, 265, 265. Негтапек Ч.
209, 209; гітзку Ч. 38. Негтапсік Л. 209.
Яегтапкі Л. 38. бегтіса С, 108. Теро-
никъ 377. Гершъ трава 333. Сг§зіа тсука
Л. 136. Сг^зіе Іаркі 71. 20; гіеіе П. 269.
бекісгака ГГ. 42. 6е8І8Іа<1 II. 94. Неуйпзе
Ч. 143.
Гжева вѣтвь 235.
Гива 19. Тигель 252. Гнгелье, Гигль
165. бурзоѵ/іес И. 161. Гипсолюбка 161.
Гира 136. Гиржемелина 142. Гирка 363.
Гирки 115. Гирокъ 115. Гирса 70. Гир-
ча 230, 246, 246, 325; петрушечная 246.
Гирчакъ 100, 151, 191, 377; богородич-
ный 265. Гирчовникъ 105. Гирчъ, Гиръ
246. Гиссонъ 173. Гіацинтъ 171, 171.
НіасіпіЬ ГГ. 171. Сіег П. 230. (Негев И.
230, 333. Сіегввоѵнік И. 333. Нііка Л.
36. Ніівіска Л. 162. НішЬіег Л. 385. Сіп-
датѵа Л. 228. Сірзотгка ГГ. 161. Сіг П.
230. Сігв И. 230. Нігзкаѵісе С. 242. Гі-
рошникъ 340. Гірчакъ 82, 167, 265,
265,336; полевой 92. Гірчекъ Р. 292.
Гірчеця Р. 331. СЦитщіса С. 105 (см.
Джурджица). Нівор ГГ. 173.
(ИаЬіегозиек ГГ. 350. Главатъ 89. 61а-
ѵаіо ге!)е С. 69. Ніаѵас Ч. 317. Ніаѵа-
сек Ч. 10, 10. Ніаѵгейка Ч. 91. Шаѵёвка
Ч. 273. Главичпна С. 81. Ніаѵіска Ч. 40.
Главница С. 369. Сіаѵос С. 129. Ніа-
тѵизка, Ніаѵизка Ч. 273. Сіабаз С. 186.
Гладильникъ 58. Гладищ С. 231, 231.
СгІасЗіз С. 367. біайіёеѵіпа С. 231. Гладй-
шнка Рач. 231. Гладишвикъ 16. Ніасіо-
ѵёпка Ч. 128. Гладовникъ 194. Гла-
дунъ *) 166. біабпеа С. 128. Гладуш-
никъ 94. Гладышъ 105, 106, 186, 186,
186, 330. Ніайуз Ч. 186. Сйайузг П. 92,
149. Гладышникъ 94. Глажевина, Гла-
жевникъ, Г лажи, Глажина, Глажп-
нина, Глажовнпкъ 303. Глазрвье 303.
Глазъ бычій 38, 325; воловій 38, 73,
325; вороній 8, 51, 124, 208, 241, 387;
ершовъ 82; желтый 177; звѣриный 325;
заячій 400; коровій 142; кошачій 40;
сорочій 406—407: чпжовъ 82. Гааза во-
роновы 106: вороньи 106, 110, 273; зая-
чьи 52; сорочьи 52, 132. Глазки весе-
*) Гладунъ, Гладій есть русинское
названіе Ап§шз {гад-іііз.
лые 382, 382; волчьи 106, 114, 241: во-
роньи 78; курячі 390; мышьи 161; пав-
линые 10; сорочьи 281, 382; Христовы
108. Глазная трапа 79, 141, 210. Глаз-
ница 141. Глазобужникъ 32. Глазовая
80. Глазопарка 405, 405. Глазунъ
141, 142. Глашникъ, біаёпік С. 25.
Гледъ 112. Нісбік Ч. 40, 40. Гледичія
159. Шебоіеи С. 108. Ніейпа шпе Ч. 40.
Глеснить 372. Глекопаръ 17, 94. Глеко-
парь 17. Глечечки, Глечики желтые,
Глечичокъ 228. Глечкопаръ 94. Глива
282. Нііѵа Ч. 14. Глидъ 112. Глидина
112. Ніігпі когепі Ч. 322. бііка П. 190.
Глинникъ 204, 231. Глинчакъ 204; во-
лосистый 204. бИвІеѵгпік Л. 93, 94.
Глистникъ 47, 49, 119, 280, 333, 334,
346, 348, 382; болотный 90; морской 108.
Ніівпік Ч. 318. Ніівіпік Ч. 224. Сгіізіпік
ГГ. 93. Глистникъ 333. Глистница 348.
Глистный корень 126. Глистное дерево
32; сѣмя 49. Глистовое сѣмя 48. Гли-
стогонъ 315, 346. Глистовникъ 333.
Глистякъ 333. Глідъ 112. Нііапаіка Ч.
87. Ніікоіа Ч. 41. НІоЬік Л. 66. біотас
П. 318. Ніоѵас Л. 317. Шотсас X 318.
Сіотѵаси ГГ 81, 232. біотѵаіка П. 81.
біоѵпепка И. 273; розроШа И. 274. Сіо-
иіепкі ГГ. 273; сегиюпе Л. 335. Шомуа-
се геіе Л. 191 Сіотска сіеі^са ГГ. 40.
Гловка попья ГГ. 350. НІоѵгопс Л. 112.
Глогъ 109. С. 112; хворостный 112.
Глог С. 112. Б. 112. Глог црни С. 112;
црвени С. 112. Сгіо§ Л. 217. ГГ. Л. 112;
гокапу Л. 310. 610^ С. 112; пасагоіа
С. 112. 61о^ (ороіізіу С. 112; розро-
Іііу С. 112. НІоЬ Ч. Л. 112, 112. Гло-
говая ягода 109. Глоговина С. 112. Шо-
§онс Л. 112. Глодъ 112, 112; лѣсной,
черный 112. Ніой Л. 128. Ніойаз Ч. 367.
Ніойаг Ч. 367. біойек ГГ. 128. Глоджва
Южн. Сл. 245. Ніойпіса Л. 128. Глому-
ша 123. 61оп І7. 105. Глотъ 112. Глохъ
Б. 112. Глоца Южн. Сл. 245. біоуе С.
357. ѲІозсіс С. 357 (Глошчитч у кар.)
біозііу С. 59. бі'охупа П. 112. Ніоз^па
ѵ/оната, сезка, ріапа Ч. 130. Глубеника,
Глубнига 146 НІпсЬаѵа Л. 184. НіпсЬа-
ѵес Ч. 184. Глухари 16 Глухпня Р. 371.
Сгіизас С. 182. Глушецъ 175. Глушиця
Р. 402. Глушникъ Р. 402 Глушина 64,
201. СЯизіпа С. 379. Глушпнина 64.
Шпзка іѵпіка сегиуепа Л". 244. Глуш-
някъ 64, 214, 225, Глушокъ 175. Глыб-
никъ 129. Г.тыжи 303. НІіеЬоѵас С 50.
Глядка Р. 392.
Нтеі; С. 170,
Нпасіпіска Л. 160. Ниезбнік Л. 233.
Нйеггіоѵка Л. 224. бпіагЛесгка Я. 217.
бпіагііо ріазіеЯ. 123. бпіетуосг Л. 175.
Нпійак Ч. 86, 108, 176. Гнидникъ 124.
Гнпдошъ 244. Нпійоз Ч. 121 Сгпійозг

482
&ПІЙ082 — Городовика
П, 243; Ыоішу Я. 244. Нпіегпік Л. 224.
впіехсіоѵіса С. 224. Нпііак Ч. 218, 224.
Сгпйек Л. 12. Гнилое дерево 293. Гни-
лые коренья 110, 138. Гнилопашка 74.
Гнилушка желтоногая 13. Нпіхбо'.ѵка Ч.
224. Нпігйпік Ч. 224. Гной чертовъ 143.
впоіпік II. 14. Ошуіцак С. 14. (Зпо^піса
II 227. Нпо^пісе Ч. 14. Гнѣздникъ 186.
Гнѣздо 186; птичье 226, 232, 235;
трава 235; уксусное 220; пач^е С. 32.
Гнѣздовка 224. Гнѣздовникъ 225. Гнѣ-
туха 201, 211. Гнѣтушка ниворослей
320.
Говорушка 14,14,307, 307,389. Го...
чертово 143; діавольско В. 143. Но..о
сегіотѵе.І 143. Гоголечки359.Гогуля385.
НосІІегіса иаЪі’о<]пеЛ'.42. Нойхіпка Л. 166.
Гойава, Гойява 277. НоіажаЛ.315. Но^а-
іе хеіе Д. 315. Норска Ч. 191. Нора го-
зхсгка Л. 244. С-оіпік Л. 329. Ноіпік Ч.
329. Ноіпогозѣка Л. 244. Голая паночка
208. боіаѣекЛ. ІЗ.боІаЬкі Л.7, Ноіаизек
Ч. 161. НоІЬікі I. 6, 7. НоМгуск Л. 7'0.
Ноіек II. 181. (Іоіепка Л. 338. Ноіепка
Л. 338. Голень пѣтушья 239. Голець Р.
392. Ноіішка Л. 36. боііса С. 363. Но-
Ііса Ч. 92. СгОІіз С. 161. ГоличоКъ 353.
Голишъ 312. Голка 168; овсяная 47.
Голова Иванова Р. 398; мертвая 59;
аесья 322, 322; собачья 90, 321, 322, 322.
Головастикъ 110. Головатень Р. 398.
Головачъ 91. Го левашникъ ПО. Годо-
викъ 90, 91, 197. Головічка Р. 364. Го-
ловишникъ 110. Головка гадюча 377;
пѣтушья 151. Головки 317; Жуковы 272;
змѣевыя 262; золотыя 395; куриныя 151;
медвѣжьи 90; пѣтушьи 231, 231; твер-
дыя 395; чертовы 157. Головная трава
27, 194. Головникъ 90, 317. Головница
пуховая 352. Головня 197, 369, 369.
Р. 369, 403; летучая 369. Головнякъ
359, 359. Головоболь 371. Головокъ 359.
Годовокрутъ 163 Головоломъ 98,105,
189, 197, 197. Головчатка 287. Голов-
никъ 135. Головяшки 359. Голодовина
Р. 300. Голоденъ 320. Голбкуд С. 3^5.
Голомша Р. 363. Голосокъ зозульчинъ
379. НоІонЬаіа Ч. 248. НоІопЪку Ч. 236.
Ноіоиеек Ч. 161. Голошникъ 179. &о!п-
Ьаса С. 15, 307. Голубель 371. Голубен-
ка 371. Голубецъ 15,90,124,246, 325.
Голубика 371. Голубики 88. Голубив-
никъ, Голубильникъ 378. Голубинецъ
132,376. НоІпЫдка Ч. 15. Голубица 371,
378. Голубичникъ 296, 371. Голубки
42; красныя 42; синія 42; цвѣтъ 42.
ОоІиЬкі П. 13. Голубникъ 15. Голубин-
ка 146. Голубокъ 13, 42. Голубоцвѣтка
389. Голубочекъ 42. Голубушка 231.
Голубянка 80. Голуднца 236. Голышъ
312. Голька 169. Р. 363. Гольникъ 152.
Гоми 337. Гомильньача С. 241. Гомбо
166. Гомльачина С. 241. Г омо за 270.
ИотоІаЛ'. 328. ОотоЦпіса С. 41. Ноти-
Ііпес Ч. 32. (Іотиі Ч. С. 44. вотиіия Л.
44. Нопасік, Нопаскі Л. 142. Гонгобель
32. Гонгона 174. Гонду 241. Гонеба 87.
Гонебель 88. Гонецъ, Гонець 323. Го-
нобе.ть 371. Гонобобъ 88, 371, 371. Го-
нобобель, Гонобой, Гоноболина, Гоно-
боль, Гонобольникъ, Гонодобль, Гоно-
лобъ 371. Гоноши 93. Гонска Л. 82.
Гончарь Р. 404. Гоньба 279. Ногайка Ч.
247. Горбачокч, 68. НогЪу Ч. 33. Го-
рвохъ 258. Гордъ 336, 378. Гордзола Р.
335. Гордина 378. Р. 378. Ногйііса Л.
114. Нопіоѵапа II. 378. Гордовидъ 207,
339, 378, 378. Ногйоѵій хеіе Л. 339.
Гордовикъ 378. Гордовина 207, 300, 378.
Р 378. Гордовникъ, Гордовое дере-
во 378. Ногёрпік Ч. 155. Горесть 172.
Горецъ 263, 263, 263, 265, 265; аптеч-
ный 263; водяной 265; змѣиный 264;
обыкновенный 265; повиличный 264;
подземный 263; почечуйный 265; пти-
чій 263. Горицвѣтъ 177. Горечь 47. Го-
речавка 138, 154, 155, 155, 178, 186,
251, 264, 268; бѣлая 186; черная 58, 246.
Горешокъ 359. 6оге]а?у клѵіі II. 10.
Ногіч'ка Л. 10. Гориголоѳа 105, Ногі-
кѵгёі. Л 10. Гориквітъ Р. 388. Горитва
200. Горица 200, 274, 308. Горицвѣтъ
10, 10, 164, 177,199,200,200,201. В. 35;
лѣсовой 177. Горицы 308. богусг 77. 251.
бгогузя И. 246. Горичейка трава 154.
Нотус Ч. 251. бгогусзеі Л. 251. Горяч-
ка 155. (тогусгка П. 138, 154; кггуготта,
Л. 154. Ногіска Ч. 331. Горичникъ 246,
325; аптечный 246; луговой 329. 6о-
гусгпік П. 137, 246. Горишина 180. Го-
рішкы 360 Горіхи плавнові 411. Го-
ришникъ 243. Горкунъ 339. Ногкоѵгс Л.
154. Ногкиз сівіу Л. 265 Горланка 25,
391,399, 407. Горлачъ 380. Горлачи 374;
чертовы 171. Горлачики 80, 80, 171,
228. Горлачникъ 380. Горлачовка 157.
Горлевинка 205. Горлецъ 264, 305,
367. Горлики 42. Горлинка 358. Гор-
лица 63, 154. Горловинка 19, 274.
Горлупа 72. Горлушки 35. Горлышко
гусиное 80, 185; журавлиное 185. Гор-
люпа 72, 292. Горлюха лѣсная 251.
Горляникъ 274. Горлянка 19, 19, 37,
63, 84, 100, 107, 116, 135, 141, 145, 157,
163, 167, 220, 236, 242, 264, 270, 271,
273, 274, 320, 322, 348, 364, 377, 378;
бѣлая 145, 270; полевая 145, 274; синяя
19, 19; черная 274. Горляшка трава 46.
Горна 340. Ноттвз Ыапаіу Л. 265. Гор-
ногорошекъ 236. Горнякъ В. 288. Го-
робейникъ 196, 196. Горобина 336. Го-
робинецъ85,238,366. Горобынникъ тра-
ва 367. Согоѵеі С. 10. вотоѵеи С. 370.
Горовица 78. Городовина 207, 378. Го-

Городовуха — СгаЬ
438
родовуха 79. Горожанка 12.5. Ногопсі
Іазка У. 200. Горохъ или Горошекъ
110, 186, 187, 236, 258, 258, 378, 379,
379, 380; бараній 97; боровой 236; бѣ-
лый 110; весенній 236; воложскій 97;
волчій 57, 187; воробьиный 110, 136,
205, 210, 231, 236, 379, 379, 380, 380;
вороничіЙ 379; гадючій 57, 379; голуби-
ный 235; горобиный 199, 231, 379, 379,
380; горобячій 110, 136, 379; грецкій 97;
греческій 97; гусиный 187, 187, 379;
дикій 110, 121, 187, 187, 236, 236, 379,
379, 380, 380; душистый 187; желтый
187, 187; журавлиный 57, 186, 187, 187,
236, 236, 379, 380, 380, 403; заборный
380; заячій 56, 57, 153, 187, 187, 187,
231, 236, 380; земляной 187; змѣиный
379; изгородный 380; кормовой 379; ко-
шачій 56, 57; красный 187: кучерявый
110; лапчатый 199; лататый 199; лиско-
вий 111; дуговой 380, 381; лѣсной 110,
136, 186, 236, 380; лѣсовой 379; маслич-
ный 333; мышачій 379; мышиный 57,
187, 187, 236, 270, 379, 379, 380, 380;
мышій 56, 83, 121, 187, 187, 187, 336,
379, 379; нѣмецкій 187; овечій 57; по-
левой 110, 187, 187, 210, 236, 236, 379,
380; — волосистый 238; розовый 187;
сибирскій 183; синій 379; слукинъ 187;
спаржевый 350; струпиный 199; стѣн-
ной 380; сѣрый 187; турецкій 97; угла-
стый 186, 187; черный 236; юръ 379.
Горохникъ 380. Гороховикъ 83; мелкій
121. Гороховникъ 83, 121, 153, 186,
199, 258,394; бараній 186. Горопветъ
Б. 95. С. 390. Согосѵеі Цёііу С. 10. Со-
госѵіеі *) С. 10. Горохоядъ лазоревый
248. Горошникь 379. Горошокъди--
кій Р. 379, 403; заячий Р. 406; ледий Р.
379. Горстникъ 128, 129. Гортанка 271.
Гортензія 167. 6-о.гип С. 288. Горунка
69. Горупка 331. ботиЬа С. 75. Гору-
піица 331. Сготйёіса С. 331, 331. Гор-
чавка 155, 155, 251; сокольная 251.
Горчай 154. Горчакъ 90, 154, 167,205,
251*264, 265, 265, 291, 330; бабій 265;
женскій 265; мужской 265; полевой 92;
соколиный 251; Горчаки 265, 389. Гор-
чанка 154, 155, 155, 265; осенняя 98.
богсіка С. 272 (у Карадж. йопсЬиз оіе-
гасеиа). Горчинка 107. Горчица **) 5,
82, 138, 263, 265, 265, 265, 289, 331, 331,
353; англійская 331; арабская 42; бѣлая
обыкновенная 331; бѣлая садовая 136;
бѣлоголова 5; дикая 136, 265, 331; крас-
*) Гороцвщет, Гороцвщетче есть, по
Карадж., сербское названіе Айопіз ѵет-
паііз.
**) Вѣроятно сюда относится сербск.
Грчица (Слов. Кар. 105).
ная 265; лубеньска 70; луговая 84; лѣс-
ная 265; морская 75; полевая 84, 94,
292, 331, 332; сарептская 331; турецкая
82; уральская 82. Горчіпя 331. богсиуса
П. 331; тог&ка П. То: вѵіггера П. 331.
Ногсіса Л. 136. Иогсісе Ч. 331. Горчин-
ка 137. Горчичникъ 331. богсиусгпік
Л. 61. Горчишка 265., Горчишная 265.
Горчишник-ь 167, 265, 331, 364. Горыч-
ка 138. Горькая трава 84, 95, 167,
167, 251, 265, 317, 317, 387. Горько-
сладъ 334. Горькуха 265, 289. Горь-
куша 13, 19, 90, 151, 152, 167, 167, 176,
265, 317, 387. Горькушка'13, 190.
Горькушяикъ 265. Горѣхъ 111. Горѣ-
шина 180. Горилка 270. Горянка 13,
133, 307. Но^апка Л. 133. Горячка Р.
403. Горяшка 13, 15. Сотуса Л. 154.
Согусх II. 251. богуег П. 246. Ногус У.
251. (хогусгеі П. 251. ботусика Л. 138,
154; кгхухшѵа П. 154. богусгпік Л. 137,
246. боггектѵіаі Л. 10. Сготаікжаі Ч. 10.
боггуклѵіаі Л. 10, 10. боггуктѵіі Л. 10.
богиусЬ И. 25. боггусхка Л. 154. 6-ог-
гузх Л. 246. Госпино би.іуе *) С. 159;
зелье Раг. 172. Госпинъ власъ С. 10.
бозріп ѵИаз С. 9. бозріпо сѵеі С. 173.
бозріпо геЦе С. 173. Гостивнік 156.
Гостинникъ 156. Готовикъ 198. Гото-
вишникъ 198. Ноіопка 5. 170, Гоферъ
117, 188. Гощакъ 352. Гоюче зілле Р.
392. боийгіепіес Л. 102, 175. С-охйхік
Л. 155. бохйхікі рзіе Л. 316. Нохотѵа Л.
153.
Грабъ 86, 86. Р. 394. Южн. Сл. 86;
черный 86; бели Южн. Сл. 86; черни
Южн. Сл: 86; мач)а С. 86. СгаЬ Л. С. 86.
Нгао -т. 86, 86. Грабелька 379. Грабель-
ки 124, 136, 156, 157, 396; малые 136.
Грабельникъ 136, 155, 156, 156. Гра-
бельцы 136, 400; желтые 271. Граби-
латъ 58. Грабильникъ 80, 86. Граби-
лица 155, 156; Грабина 86, 336. бгаѣі-
паЯ. 86 Грабки 335. Грабки Св. Ивана
Р. 400. НгаЬіпа Ч. 86 Грабли 156. Граб-
ликъ 270. Грабникъ 86. Гравилатъ
105, 120, 157, 157, 400. Грань Р. 403.
Гранадиллевое дерево 40. Гранатъ 280.
Гранатъ трава 312. бгапаѣ Л. 279. Нга-
паіЛ. 280. бтапаіек Л. 313. Гранатка
246, 403. бгапаіотѵіес Л. 279. Сгапаса
С. 58. Гранатошникъ 325. Граник С.
288. Граница ситна С. 288; сладка С.
288. Граничевина С. 289. Гранка 103.
Грановитка 58. Нгапо йупё У. 37. Нга-
пореіка У. 160. Нгазі С. 289. Траста С.
187, ГраФилатъ 157, 157. Граховина С.
379. Грахорица 0 379, 379. бгаіі 0.247;
ргНсапік С. 248; ргозіі С. 248; сисаѵас
*) Въ Слов. Карадж. біус. §1аЬга.
28*

НгасЬ — Грызникъ
434
С. 248. НгасЬ У. 258; ѵісі ?. 56; ІесЬѵіп-
кокгу, іпгескі Ч. 248. Грахор С. 137.
СгаЬог С. 379; кагипі С. 380. НгасЬог
С. 137. НгасЬо’и'ік Ч. 83. СггаЬогіса С.
186, 186; зезігіса С. 187; §ошоЦаѵа С.
187. СгаЬогка С 231; ргозіа С. 231.
СгаЬогоѵіпа С. 186. Граціолея 160. Гра-
чевники 16. Грачевникъ 68. вгазсап Д.
Ллл. 379. Сгавак С. 258; ааф'епік С. 258.
Сгазас *) С. 27. С. 235; ргоіеіпі С. 236.
Стгазаг С. 110; ватепі С. 110. Сг^геі II.
227. бгЬап С. 166. СггЬас С. 191. НгЬо-
Іизка. Гребень пѣтушій 27. Гребенная
трава 69,120. Гребенникъ 120,157, 279.
Гребеница 136; луговая 155. Гребен-
чатка 121. Гребенчики 136. НгеЬепсік
Ч. 347. Гребенщикъ 330, 347, 347, 348.
Гребешки 379. Гребещокъ 27, 89, 326;
ползучій 357; пѣтушій 89, 89, 211, 231,
295, 389. НгеЫсек 3. 87, 125. Нгеѣіско-
«ес Ч. 87. Гребникъ 105,120,157,157,
157, 339. бгеЬпік С. 157. Гребунья 39.
бтесісЬа И. 143. Гремилъ 196. Гремки
295. Гремникъ 158. Гремокъ 295. Гре-
муха 353. Гремучая трава 60. Гре-
мушка 295. Гремушникъ 295. Гремни-
ка 60. Гремячка 60. Гренада 280. Нге-
пак С. 332. (См. при X.) Грецики 72.
Греча 4, 143; дикая 212, 221, 264; ко-
лючая 58. Гречина 143. Гречиха 143,
143, 263; водяная 263; галочья 263; ди-
кая 4; полевая 4, 82; птичья 263; спо-
рышъ 263. Гречичка 353. Гречишка
264; желтая 224. Гречишный цвѣтъ 37.
Гречишникъ 339. Гречка 4, 4, 143,
356; гуснная 4; дикая 4; дика Р. 305,
394; красильная 265; лѣсная 325; поле-
вая 82; псяча 394. Нгесгка П. 143, 264.
Нгеска Ч. 143. Гречуха 143; воробьи-
ная 78. Гречушка 4. Гржимотникъ 320.
СгхуЬ П. 66, 66, 67. Грибъ 13, 66, 393;
березовый 67; благовонный 356. бѣ-
лый 66; вербовый 356; душистый 356;
картофельный 149; коровій 66; крас-
ный 66, 67; малиновый ядовитый 393:
навозный 13; орѣховый 14; пивныхъ
дрождей 114; чернильный 13; черный
16. Грибъ-трава 388. НтіЪ Ч. 66, 67.
НгіЬ Допцасу II. 216. ИгіЬолѵе геіе Л.
218. Грибовая трава 270. Грибовникъ
388. Грибовница 227, 228, 228. Ѳгіѵа С.
102. Грива конская 52, 139. вгігаѵас С.
37. Стійеі] С.339. Гризъ 322. Нгітап]о\ѵе
геіе Л. 130. Нгітапка Л. 130. Грімъ 166.
Гримная трава 163. Гримонь 194. Гри-
мотникъ 163. Грпновѣжнпкъ 325. Гри-
цики 72. 82, 331. Грицки 100. Грицы-
*) Въ Слов. Карадж. р. 99 прни Гра-
іпац — есть ЗсЬіѵагге ЙаіЙет, а бщели
Грашац — есть Дипй'іегмгаиЬе.
ки 72, 331. Гришияосъ 362. НгИаѵісе
Ч. 295. НгИас Ч. 295. бгкЦапка С 273.
Грм С. 289. Сггпіса С 108. Грмуша С.
145. Нгпеспік Ч. 189. Гробъ 86, 380.
Гробь 380. Гробная трава 380. Грод-
никъ 152. Гродники Ивановы 135.
Грожде С. 383. Сггогфе ѵазсце С. 198.
Нтогепка Ч. 298. Грозде Б. 383. Гроздъ
желчи 172; песій 198. Сггогбіб С. 297;
сепѵепу С. 298. Гроздникъ 178. (Ігог-
сіоЪоз С. 251. Гроздовникъ 18. Нгогпаі-
ка Ч. 236. Сгойпісагка С. 186. Нгоипо
рзі Ч. 334. Грознъ кипровъ 188. бгоіесх-
пік И. 92. Громъ 232. Нгошак Л. 53.
Громдола 372, 372. Нготек Ч. 53. Гром-
ки 295. Громникъ 156, 164. Громовикъ
130,161. Громовый корень; подчосъ 52.
бгошиЦаз С. 32. Стопіса О. 191. Отопіса
С. 191. (Ігопоичес Л. 68. СтосЬ П. 258;
ѵгіісгу П. 199, 209; «іовку Л. 97, 247;
М'оісгу Л. 57; га]есгу Л. 235; вѵго^вкі Л.
258; іигескі Л. 247. СігосЬотаік П. 83.
Огозгек Л. 186; мъппу Л. 187; гаі’есгу
Л. 380. Нгозік Л. 18н, 187. Нгоіпозіш-
ка Ч. 297, 319. Сгос.Ьошес Л. 299. бго-
скоѵпік Л. 299. СгосЬоДггетг Л. 299.
Грохоядъ 235. Нгвкаѵіса С. 242. ѲгиЬіа
Л. 112. Грубо 150. СгиЬозг Л. 112. Нгп-
Ьояеі С. 27. Грубъ 343. Грудашникъ
207. Грудная трава 19, 37, 158, 207,
270, 317, 317, 318, 318, 356, 377; травка
145, 183. Грудникъ 17, 400. Грудника
1, 329. Грудница 1, 19, 195, 207, 208,
266, 343. Грудничникъ 1, 195. Груд-
нишникъ 188. Грудовка 372. Грудянка
148. Груздъ 4. Груздь 14, 307, 307;
бѣлый 15; желтый 13; черный 13; НгпгД.
Нгигйа П. 15. Грузель 14. Груля Р. 335,
Груновка 281, 281. Трупа 292, 346. Стив
Ч. 335. Грухва 69. 6тисага С. 189.
Гру ша 232, 282; жидовская 250; зем-
ляная 41,163; каменная 28; красная
118; медвѣжья 337. (ітизга П. 282.
Нгизка Ч. 282. Нгизе Ч. 282. ГрушанкЭ,
281, 281. бгизгегусгка ЬаИазкотаіа Л.
95. Сгизгусгка П. 281. Огизгсгус? П.
342. Грушица 95, 281, 281. Грушка
281. Р. 335; красильная 294; лѣсная
281. бгизгка Л. 282; тііозпа П. 334.
Сгизгкі П. 282. Огизгіа Л. 277. Сгизгіі-
па П. '211. Нгигпісе Ч. 319. Грушника
95. Грушовка 95, 281. Грушовникъ 281.
Нгизіісе Ч. 281. Нгивііска Ч. 281. Гры-
жа 69. Грыжанта 137. Грыжевая трава
37. 97. Грыжная трава 19. 33, 37,
110, 155, 203, 266. 305. 306, 323, 326,
376, 381, 387, 406, 408; желтая 391.
Грыжникъ 37, 51, 106, 125, 166, 166,
314. 325, 34?, 376; полевой 372. Грыж-
і ница 19. Грыжовникъ 166, 325. Гры-
жучка 200." Грыза 69. Грызная 322;
трава 352. Грызникъ 37. 156. 205:

Грызникъ
мужской 152; полевой 269. вгука П. 143.
Огускка П. 82. 6-гуз Л. 79. бгузотѵс Л.
79. втуза П. 337. Ѳтузіок И. 16. Гря-
дуница 349. Грязница водяная 194.
Грязнуха 221. ОггЫеіоІізІ И. 306. Ѳі-ге-
Ъіеп китзу Л. 89. бггеЬіепіес Л. 77.
ОгзеЬіепіса Л. 120. бгхеЬіопаіка Л. 89.
бгзеЫеззпік Л. 221. вггезіоіек Л. 77.
вгг^гпіса Ыоіпа Л. 319.' вггшоіек Л.
320. С-ггуЬ Л. 66, 66, 67. вгзуЬіеп Л.
228. вггуЬіепіе таіе П. 171. вгзуЫепіес
П. 77. бгзуЬіепсзук Л. 380.
Гуайява 277. Гуако 217. Гуарана 243.
Гуаява червая 21. йіуалѵосігзетг Л. 277.
Гуаяковое дерево 161. Гуаякъ желтый
66. Губа 266. Б. 266; березовая 266,
266; волвянедъ 15; огнивная 266; пе-
чурка Ь’ 13; черная 14. НиЬа Л. 66.
биЬа С. 266. НиЬа за§ѵіолѵа Л. 266.
НиЬа ѵлісі 3. 40. Сгибай] а Ьгазіоѵѵа С.
122. Губанчикъ, Губарка, Губастикъ
222. Губжа 99. НиЬіЬгасЬ У. 248. НиЫ-
Іеп С. 118. Губина 266. НиЬіпка Л. 235.
Губка 266, 266; водяная 393; врачеб-
ная 266; лиственичная 266, 408; моро-
вая 202; пчелиная 202. НиЬка Л. 66.
Губушникъ 135, 176, 177. Гувно попи-
но С. 350. Гуголъ 341. Гуголь 201. Гу-
гута С. 105. бшііегка Ч. 160. Нпбіка С.
378. НийоЦеіпіса С. 135. Гуз.. бабье 10.
Гуз .. палъ 258. Гуз .. стрѣлъ 258. Ни-
Іапкі Л. 148. Ниіетѵпік Ч. 331. Гулена
335. Гулия Б. 123, 163. Гулия зелива В.
69. Гульба 335. Гульбовникъ 335. Гуль-
никъ *) 357. Гулявикъ 224. Гулявица
4, 5. Гулявникъ 224, 331; аптечный
331; водяной 224. Гуляйа смокина 0.
145. Гулянки 16. Гуляфъ 300. Гувба
212. Гуни 118. Гунна 118. Гуны 118.
Гунь 118. Гунья С. 118. Сища С. 118.
Гуньба 87, 212, .212, 279. Гуріи 186.
Гурки, Гурокъ 115. Гусарчикъ 260.
Низепік Ч. 42. Низепісек Ч. 42. Гусе-
нпчникъ 136. Гусеница 269. Гусенож-
никъ 270. ГусимецьГ. 391. Гусинецъ
149, 187, 323, 379, 379, 380, 380; лѣсо-
вой 236. Гусиникъ 95. Гусиница 286,
269. Гусинвикъ 5, 261. Низіска Ьаіпа
Л. 228. Низіску Ьііе Ч. 248. Гуска 77.
Гуски 228. Гусли 156. Низоѵка Л. 42.
бизотаса С. 82, 82. Низіокіаз Ч. 249.
Гѵстоколоска 346. Густолистка 142, Гу-
сятникъ 25, 149, 152, 261, 261, 263,
269. 308; дикій 265. Гусятница 114, 269.
Гусянка 272. Гутей 118. вшпу Ч. 118.
Гуттаперчевое дерево 179. визаѵіса С.
114 **), 330. бизагка С. 42. Оизіс С. 88.
*) Искаж. Рогульникъ.
**) Въ Слов. Карадж. Гушавица иди
Од урока трава есть СисиЬаІиз ВеЬеп.
- Девятильникъ	435
викіііса С. 248. бизсагіса С. 42. НисЬа-
ком'у каі Л. 82 биголѵаіа Л. 250. Нута
Ч. 310.
Д, В.
• ИаЬ когкоѵу Ч. 289. І)$Ь Л. 288; ког-
котсу Л. 289; розроіііу П. 289. ИаЫік
Ч. 77. ИаЬгеск Л. 204. ИаЬгоѵка И. 168,
271. ГЦЬгоя-ка П. 18, 122. ИаѵіЬуі Ч.
248. Дакабрь 79. ИакіуІ, Пакіуіотсіес Л.
250. Далиха 318. Далія 92. Даля 13. Па-
ніагуа Ч. 221. Патазгка П. 275. Дан и
ночь С. 382. Даръ Божій 160. Даръ-
трава 324. Дарморосъ 202. Дарща 203.
Паизка Ч. 354. Пайна, ДкФина, С. 130;
дикая С. 230. Паѵіпа С. 130. Діфиново
зрно Чери. 221.	(
Два корешка 233 Птѵаившёгка Ч. 19.
ДвійвякъГ. 401. Двоеглыбка 129. Двое-
листка 404. Двоелистникъ 245, 365.
Двоемужка, Двоепутка, Двоеслужка,
Двоерогъ 129. Лѵоуак 196. Двойница
129. Піѵоііізі Л. 232, 260. Птеоііізіес Ч.
165. Пч'оііізсік Л. 196. Пѵоуоаіпес Ч. 167.
Дволкъ Ч. 196. Пѵогпік С. 263. Дворо-
вая 125. Дворянинъ 156. Двуглавка 126,
129. Двуглыбка, Двувитушка 129. Дву-
зубецъ 65. Двукраска, Двукрыльникъ
129. Двулепестникъ 99. Двулистникъ
196, 232, 386. Пч'иііаОіік Л. 196, 224,
232. Двуличникъ 365. Двуобразка, Дву-
пузырка, Двурожка, Двурожникъ 129.
Двусилъ 262. Двухцвѣтная трава 120,
Двушпорка, Двушпорникъ 129. Дву-
цвѣтка 129. Двуцвѣтникъ 211. Дву-
хвостка 129. Двѣнадцатилапоч-
никъ 141.
Дебверь шелковникъ 875. ПеЪеЦаса*)
С. 72. Дебелица С. 72. ПеЬеікбза С. 308.
П§Ьік И. 129. Дебитъ С. 383. П§Ъпіак
Л. 67. Дебрянка 66. Деванна 374, 375.
ПеѵазіЦе Ч. 365. Пеѵгаіегпік Ч. 162. Пе-
ѵаіегпік Ч. 24, 242. Оеѵаіего осіёпі Ч.
158. Девесилъ 64; Ч. 245; черный 330.
Девесиль 102. С. 177. Девесилье С. 177.
Пеѵезіід С. 143. ПеѵезіЦі зшёгбесгу С.
143. П§ѵіиа Ч. 374. Пеѵёзіі, Пеѵёзіі,
Пеѵгёізіі Ч. 365, 366. Девясилъ 176,
374; бѣлый 86; проносный 176. Девя-
сильникъ 176. Девясильный корень 176.
Девяспнъ 348. Пеѵезіп С. 321. Девятер-
никъ 232 Г. 403. Девятибратная 348.
Девятибратъ 348. Девятигрыжная тра-
ва 277, 408. Девятина 404. Девятиль-
никъ 56, 326, 348, 387; благовонный.
*) ІѴ Карадж. Дебела тиква — есть
названіе Вгуопіа аІЬа.

436	Девятильникъ -
348; бѣлый 277, 277, 395;. желтый 348.
Девятилітникъ 57. Девятисилъ 176, 348.
Девятиха 348; бѣлая 5, 277; желтая
348; красная 5. Девятолинъ ПО. Девя-
тосильникъ 57. Девятуха 348. Дегиль
372. Деготярникъ 201. Дегтярка 105,
201. Иёсі С. 100. О^ѵотес У. 88. Деиза-
никъ трава 162. Декоктъ водяной 105;
степной 132. Декоктная трава 195. Де-
копій, Декопъ, Декопь 105. Дѳкофть,
Декохтъ 85. Демьяшка 334. Веп а пой
Іезпіе У; 211. Вепйегеѵа П. 123. Де-
нежка 353. Денежная трава 52. Денеж-
никъ 82, 171, 194, 205, 295, 329, 353,
353. Денежница 353. Ііеппѵка У. 164.
Денисникъ 231. Денна губа Р. 287. Ден-
ная 154. Веппё кіеі Слов. 35. День и
ночь 211, 241. Иеріа Л. 335. Вёгаѵгес У.
172. Дерачка 152. Дербенникъ 205, 205.
Дервій 5. Дерганцы 81. Дергожникъ
359. Дергунъ 151. Дерева 203. Деребка
152; красная 185. Деребянка 196. Де-
ревей 4, 5, 39, 48, 277,277; большой 49;
желтый 4, 348; лѣсной 339; полевой 5.
Деревенка гребенчатая 67. Деревій 5,
277; болотяний 387; бѣлый 5; степовой
387. Деревикъ 5. Деревінь Р. 387. Де-
ревникъР. 403. Дерево абрикосовое 206;
авраамово 383; александрійское 307;
алкорноковое 20; алойное 25, 41; аммо-
ніаковое 297; ангиковое 1; антильское
каменное 2; аркеѵѳова 117 (древа 117);
африканское 386; красное 278; сандаль-
ное 278; бакаутовое 161; бобковое 188;
бобровое 206; божіе 10, 27, 47, 48, 49,
347, 348; бразильское 75; бразильское
желтое 75; бразильское розовое 179;
винноягодное 145; волчье 293; вос-
ковое 170, 220; втулочное 289; гвая-
ковое 161; гвоздичное 16, 87, 87; глист-
ное 32; гнилое 293; гордовое-378; гор-
нево Б. 288; гороховое 83, 162, 236;
горшечное 189; гоферъ 117; гранадил-
левое 40; гранатовое 279, 280; гратош-
ное 280; грушевое 282; гуаяковое 161;
гуттаперчевое 117; дивное 138, 297,299;
діабабулевое 2; діоспировое 127; дынное
241; еспиновое 2; желѣзное 11, 44, 161,
243; жизненное 354; жизни 66; зеленое
224; земленичное 43, 43; индѣйское 315:
Іудино 268; кабрилевое 11; кадильное
354; каменное 3; кампешевое 162; кам-
фарное 81; капустное 32, 32; капустное
ямайское 32; карандашное 182; каучу-
ковое 166; каштановое 88; каяпутовое
210; оптовое 118; кедровое бѣлое 93;
клещевье 299, 299: клещевина 299; кло-
кочина 258; коровье 149; кожевенное
297; коралловое 335; костяное 109; ко-
фейное 104; крапивное 89; красиль-
ничье 296, 297; красное 109, ПО, 142,
293, 293, 345, 350; кружевное 184; ку-
Деряба
старное 248, 271; лавровишневое 275;
лавровое 122, 188; ладанное 163, 257;
ладанное африканское 68; ладанное ин-
дѣйское 68; лаковое 73; ландышное 103;
ложечное 3; лѣсносмоковное 145; мага-
гоновое бѣлое 30; масличное 131, 230:
Св. Марты 75; мастиковое 257; ма-
стишное 257; месквтовое 20; миндаль-
ное 29, 29; міаловое 2; мозольное 72;
молочное 149; мучное 20; мыльное 183:
нахасовое 11; нашатырное 297; невѣр-
ныхъ 3; никарагуасское 75; обезьянное
9> огуречное 206; оливковое 230; олив-
ное 131: орлиное 41, 41, 42; орѣховое
253; осиновое 268; остролистное 274;
пакгаутовое 161; палисандровое 122,
179; пальмовое 74, 250; папортовое 268;
парагвайское чайное 174; пигвовое 118;
плодоясенное 236; праховое 293; проб-
ковое амурское 248; путешественни-
ковъ 369; рай 297; райское 267, 299;
ракитовое 308; розовое американское
30; розовое даурское 296; розовое кав-
казское 296; росноладонное 62; сальное
367: сандальное 162, 278, 315; сандаль-
ное красное 75; сандальное ненастоя-
щее 75; саппановое 75; саранчи 4; свя-
тое 161, 211; севесовое 182; серебряное
131; свѣчное 20; скипидарное 257, 257:
столѣтнее 16, 16; табачное 11; таловое
309; терпентинное 257, 257; тутовое
218, 219; тяжное 111, 111; уксусное
297; Фернамбуковое 75; Фернамбуковое
вестъиндское 75; Финиковое 250; Фи-
сташковое 257, 258; фіолетовое 162;
французское 161; хинное 99; хлѣбное
50; цебровое 231; чайное 353; чайное
бѣлое 210; чайное ложное 174; чашко-
вое 112; черное 2, 311; чишковое 111;
шеколадное 353; шелковое 218; шелко-
вичное 219; яворовое Б. 4; ядовитое 40;
якарандовое 179; эбеновое американ-
ское или ямайское 71; эбеновое бѣлое
66; эбеновое желтое 68; эбеновое зеле-
ное антильское 66; эбеновое красное 40;
эбеновое ненастоящее 40; эспиновое 2;
элеміевое 30. Деревянка 76, 270, 271,
274, 376; лѣсная 155; польная 376. Де-
ревянникъ кривой 68. Деревянный
мохъ 404. Дередецъ 265. Дереза 83,
121, 121, 151, 151, 152, 153, 168, 202,
203, 303, 392. Дерезовый полукустар-
никъ 83. Деренъ 109, 109, 109. Р. 396.
Вегеп И. 109, 109; Ы?(1ше Л. 386. Де-
рень 109. Дереновая ягода 109. Дере-
вень Р. 263. Вегёс У. 254. Дереча Р. 404.
Вегуиііа У. 151. Дерюза 83, 203. Держи
дерево 238, 239. Дерибасъ 202. Дерига
203. Деркунъ 162. Дермо песье 244;
чертово 353. Дерникъ 203. Дерпакъ Р.
303. Вегииба 7. 64. Дерюга 203. Де-
рюжка лягушечья 190. Деряба 203,

Деряба — Долгоустокъ
437
203, 203, 227, 404: безпыльная 203; пу-
стая 203. Дерябка 152, 203, 206, 218,
338. Дерябникъ 204. Деряга 203, 203.
Деряжка 203, 203, 203. Деряка 143. Де-
рянка 152. Десна 39. Десятикостка 129.
Десятильникъ 348. Десятинникъ 348.
Десятская 129. Вёіеі У. 357, 360. Вёіеі
когі Ч. 121. Детелина Б. 360; ситна Б.
360. Веіеііпа С. 357. Вёіеііпа Ч. 360;
кузеіа Ч. 237. Веіеіпік Ч. 277. Веийете-
іѵо Р. 123.
Джаманика 227. Джаигылъ348. Джел-
саиин С. 61. Джеискій чай 189. Джен-
тилъ 348. Дженджеруха Р. 394. Дже-
тен С. 196. Джигура 337. Джида 131.
Джилезница Б. 244. Джингылъ 348.
Джип С. 32. Джйпанъ С. 27. Джипо-
вина С. 390. Джуари 337. Джугара 337,
337. Джугари 337. Джутастро 3. Джуз-
гунъ 279. Джулашик, ВДіІавік, Джула-
шцн С. 200. ВДипЬіг С. 385. Джунъ 108.
Джурджевак, Р)игД)еѵас, Джурджица,
ЦІигбрса С. 106. Вуигдіса 0.105. Джур-
мутка 210. Джусанъ 49. Джусгунь 279.
Джута, Джутъ 108. Джуя С. 391.
Дзангель 252. Вхагх Л. 369. ВгЬа-
песгпік Л. 225. ВхЬаякі суі.гіпкі Л. 116.
Дзвиночекъ 79. Дзвпночки 80, 194.
Дзвінкы 79. Дзвонекъ 79, 80. Дзвинець
Р. 295. Вгѵопек П 79. Вхиопесхпік
И. 9. Дзвонецъ 211, 275, 353. Бгѵовіса,
Л. 295. Вгѵопіес Л. 210, 295; ёауоѵу Л.
211; розроіііу П. 295. Дзвоники 80, 279.
Дзвонки 80,80,108,151. Вгѵтопкі Раппу
Магуі Л. 172. Дзвонокъ 158. Дзвоноч-
ки 42. Дзвончикъ 126. Дзвончики 80.
Бгеѵуаг Л. 245, 366. Вхеѵ<іаг Л. 245.
ВгехІО'Іасе х.еіе Л. 245. Вхе^'еб Ьоіой-
сочѵ Л. 376. Вгсетѵі§8ІІ Л. 86. Дзедяи-
виръ 100. Дзедовникъ 185. Дзедьква
258. Дзенгель 36, 93. Дзендзелія Р. 399.
Вгепкѵка.7. 164. Дзенцѣлена 359. Дзен-
целива 359. Дзерага, Дзераза, Дзера-
замъ, Дзереза, Дзерезъ боровой 203.
Вгёгкач'с Л. 266. Вхетпочус Л. 88. Вге-
сеі Л. 360; Ъёіу Л. 360; Ьогкі Л. 215;
ггцесі Л. 358; кізаіі Л. 237. Вйебеік Л.
199. Вхеііеі Л. 36, 36. — Дзиберь 354.
Дз(е)иванна 374, 374; бѣлая 375. Вхітѵа-
сзек Л. 217. Вхіѵгасхпіса И. 217. Вгі-
м’ізпа П. Л. 374. Вхітаіска Л. 217. Вяі-
чѵокигёі Л 217. Вхітѵосхпіа Л. 133. Вгі-
тѵу ріоп л. 50. ВхіеЬгепозек Л. 136,155.
Вхіетѵапка Л. 374. Вгіеѵаппа Л. 250,
374; иііка Л. 375. Вгіеіѵі?с8І1 Л. 86.
ВгіеіѵіозіІ Л. 177. Вгі^гіега П. 123.
Вгіей?§а П. 85. Вхі?8е1 Л. 36; (Ігхеѵѵпу
Л. 42. Въ 'чіатѵа Л. 42. ІОхіеІзатіп Л.
180; йхікі Л. 218. Вгіеп і пос 77. 211.
Вгіеппік Л. 164. Вмеппіса П. 164. Вгіе-
гага Л. 203. Вгі^сіеИпа Л. 209, 210.
Вгі^сіеііпка Л. 860. Ргі^сіеіпіса Л. 209.
Дзйндель Р. 390. Дзиндзеръ полевой
225. Дзиндзиверъ 207, 207, 208. Дзінд-
зівіръ 207, 208. Дзиндзюръ 188. ВгібЬ-
сгаріі Л. 136. Вгіигатѵіес Л. 172, 172.
Дивъ 374, 375; дерево 123. Дивала
320, 320. Дивана 375. Диваяка 375. Ди-
ванна 375. Р. 374. Дивдерево 123.Р. 397.
Дивдеревъ Р. 397. Дивдиръ Р. 397. Ди-
вана 375. Дввенна 374, 375. Р. 374. Ди-
весидъ 176. Віѵпхта С. 374; ѵеііосѵеіпа
С. 375. Віѵіхпа Ч. 374, 375. Віѵіхпёпка
Ч. 374. Дивій медъ 88, 92; хлѣбъ 92.
Дивила 320. Дивина 312, 320, 374, 374,
375. Віѵіпа Ч. 374. Дивльа зоб С. 71.
Дйвлья каФа С. 199, 199. Дивлья перя-
ника С. 178; проха С. 196. Віѵііа іік»а
С. 72. Дивное дерево 138. Дивное де-
ревцо 297, 299. Віѵокогпуак О. 128. Ди-
волоск С. 111. Дивонча 295. Дивосилъ
176. Дивоча кровь 29. Дивуха 177. Див-
чача краса 19. Дивясилъ 176. Дигияь
372. Диголъ 372, 372. Дидель 305. Ди-
диль 237, 305. Дідовникъ 100, 185. Ді-
духъ 403. Дідъ 100. Дідьче ребро Р. 373.
Пдеѵі^і ѵіаз С. 261. В|еіе1іпа *) С. 357.
Вуеіеіііцак С. 277. Дикарка 21, 82. Ди-
кица С. 16. Вікіса С. 384; роЦзка С. 384.
Дикій чай 340. Дикоградъ 103. Дикохтъ
394. Дикуша 69, 128, 143, 143, 229,
264, 298. Дикушъ 143. Диманъ 64. Віт-
щаса С. 148. Віпйегеп'О Л. 123. Динде-
рево Р. 397. Віпе Ч. 114. Диня 116. Ві-
прса С. 272. Віщіпа С. 214. Віпуа С. 115.
Динье Думлякъ С. 115. Динька С. 383.
Діосцировое дерево 127. Диптамъ бѣ-
лый 126. Диравикъ 172. Диравка 207.
Вігака С. 238; іегпоѵііа С. 289. Дір-
качъ Р. 241. Дирасучка 294. Дирвій 5.
Дисъ 51. Дитамнъ 126. Дичекъ 167.
Дичуха 143.
Віап тейѵуеф'і С. 165. Длинноколѣн-
ка 39. Длиннососудка 173. Длинноцвѣт-
никъ 346. ВІоп сіігузіизота Л. 233.
Віоп кгувіотѵа П. 299. Віи§іе1по Л. 250.
ВІи§082 Л. 68, 236.
Втисііаигіес П. 350. Втиіогеі Ч. 76.
Доба вечерняя, ночная 166. Добрада
121. Добрйчава трава, Добричавка, До-
бричанова трава, ВоЬтісапіса, Добри-
чица С. 158. ВоЬгуепк Л. 246. ВоІи’оѵіс
С. 95. Добровка 281. Добродев С. 80.
ВоЬгоІізі С. 16. ВоЬгошузІ Ч. 234, 234.
ВоЪгошпа Ч. 213. Доброполь 150. До-
броскрытка 142. ВоЪап Ч. 226, 226.
ДЬграмъ Черног. 226. Додельникъ 72.
Дождевикъ 202, 202. Дождовникъ 136.
Дожка 122. Дойникъ 212, 349. Дойн-
никъ 212. Докша 238. Долгакисъ 56.
Долгоперикъ 194. Долгоусикъ, Долго-
*) Также Дителина. Кар. Сл. 121.

438
Долгунецъ — Дубровка
тетокъ 326. Долгунецъ 196. Долгуша
129, 232. Долгушка 129. Доледубная
трава, Долесошная трава 19. Долиха
318. Доля 325. Домбровка 271. Домо-
бильникъ 372. Домовикъ 84. Домозелъ,
Домозеля 232. Дона 16. Донецъ 213.
Вопік Ч. 339. Донна 16. Донная трава
212,212,339. Донное солодкое дерево 89.
Донникъ 133, 162, 182, 212, 252, 339,
340, 353, 404; бѣлый 212, 340; желтый
212; женскій 213; камчатскій 340; коло-
систый 339; мужской 212; сибирскій ЗЗГ;
Донъ 245. Вогапі Л. 278. Согапсік Л.
278. Вогпікі, Вогпусаіка, ВогпусеІ, Вог-
пусіпа Л. 276. Дорогая трава 85, 94,
332; дикая 392. Дорожникъ 259, 260.
Дорожница 269. Дорѣзъ 344. Воепа Л.
81. ВопЬгаѵцік Ч. 213, 213. Воизка Ч.
354. Вопзпік Ч. 76.
Драбъ 381. Вга§апек Л. 48. Драгли,
Драглі 357. Вга^оЦиБ С. 364; ѵесі О.
365. Драголюбъ 184, 204, 214, 3’2. Дра-
гунъ трава 48. Драгунъ Б. 275. Вга§и-
зас С. 222. Вга^изіса, Вга§изісе С. 321.
Дражникъ Р. 303. Драконникъ 50. Дра-
конова кровь 76. Драконовъ корень 50.
Драконоглавъ 128. Втараѵас С. 53. Дра-
пак Р. 303. Вгараіа Л. 127. Вгараіка Л.
127, 151. Драпачъ 84. Вгараси Л. 84,
127. Драпустанъ 60. Драпьянъ 84. Вга-
зіаѵес Ч. 251. Драцена 128. Драча С.
276. Вгаса С. 238, 239. Вгасі кіатѵа Ч.
128. Вгасінес Ч. 128. Драчиште С. 276.
Драч С. 238. Драчій цвѣтъ 148. Драчье
90,333; трава 272, 372. Вгѵо]е(1ка С. 216.
ВгЬіцЦа С. 357. Дребеница, Дребница
Б. 282. Дребъ 318. Древа негніющи 2.
Вгёѵгеко Л. 47. Вгеѵейак Ч. 372. Вге-
мгіака Ч. 47. Древлянка 271. Древокор-
никъ 388. Древокость 191. Древолистъ
384. Вгеѵопюгка Ч. 216. Древопахуч-
никъ, Древоплодникъ 384. Дреглевицъ
141. Вгегоѵес Ч. 159. Дрекъ 143. Вгге-
тѵо ^озсімкотѵе И. 87; ЬегЪаіоѵе Л. 353;
дохйиікон’е Л. 278; §гапаіо»е П. 279;
^госііо^е Л. 299; §и2Іко«е Л. 238; <1ак-
іуіоѵге Л. 250. Дрема 80, 80, 125, 125,
132, 200, 200, 201, 201, 329; кукушкина
200; куриная 292; смолистан 201, 330.
Дремак С. 378. Дремка 245. Дремликъ
91, 133, 134, 196, 232, 234, 327; соб-
ственный 234. Дремота кошачья 312.
Дремотникъ 200. Дремука 312. Дремуха
132, 200. Дремучка 201. Вгеп, Вгеп С.
109. Л. 109. Вгеп разр С. 293. Дреник
С. 276. Вгепка Ч. -243. Л. 109. Дрено-
вача С. 275. Дреньина С. 276. Вгезѣ Л.
296; шніпу Л. 269. Вгезіёі Ч. 62. Дре-
теза С. 146. Огхасхка П. 70. Втиеѵіап-
ка И. 271. Вгиевдѵ^зіа Л. 37. Вгиетѵі-
егозгек Л. 235. Дріаква 118. Вгуакіеиг
П. 318. Вг(еѵіапка Л. 271. Вгі»і ѵізе-
(отѵе, пуоѵё, Гезеіо\ѵе Ч. 297. Дрибно-
цвѣтъ 289. Дрибчастое зельечко 252.
Дриглі 357. Вгіеша С. 200. Вгіетоѵас
С. 192. Дри;ен С. 109, 276. Дринен
Южн Сл. 109. Дрика, Дрікъ 153. Дринъ
344. Вгіп Ч. 109, 109, 109, 254. Л. 109.
Вгіп зраіпё а сііуЬпё Ч. 254. Вгіпка Ч.
109. Вгіпкі, Вгіпкоѵу зігот Ч. 109. Вгі-
поѵте ЬнЬа Ч. 267. Дрисливецъ 160.
Дрислявина 142. Втізіаі, Вгізіеі Ч. 62,
62. Дристокозъ 113. Дристунъ 243. Дріі-
стуха 378. Вгпавгес Ч. 241. Вгпак Ч. 289.
Дробъ 9. Дробинка 158. Вгоке^зек Ч. 91,
Дробинникъ 39. Дробница 377, 411,
ВгоЪціак Илл. 23. С. 23. ВгоЪпокѵёІ Ч.
110. Дробнолистка 291. Дробноцвѣтъ
152. ВгоЬизсХ 91. ВгоЬуёек Ч. 91. Дро-
гица 153. Дрожалка 70, 357. Дроздъ
265, Дрокъ 93, 94, 153, 153, 153,
154, 195, 234; испанскій 338; колючій
367; красильный 154; красный 231; си-
ній 377. Вгок ^Іайкі, коЦсу Л. 153.
Дростъ 265, 265; бѣлый, красный, лѣ-
совой 265. Вгозі Л. 65, 65, 269. Вгозі-
піса Л. 269. Дрочекъ 265. Дрочица 194.
Дрочникъ 153; вѣничковый 153. Дро-
шянки 260. ВгйЬпаѵѵа Ч. 53, 53. Вгу-
|а<іка Ч. 129. Вгуакіеѵ Л. 317, 326.
ВгсЬпіска Ч. 31. Дрябникъ 287. Дряб-
чакъ 100, 375, 375. Дрнво черно Б. 367.
Дрягель 102. Дряква 118. Дряпа 72.
Дряхва 118. Дрясенъ-гирчакъ Р. 265.
Дрѣнъ, Дрѣнка Б. 109.
Дуанъ 349. С. 226. Дубъ 258, 288,
288; бургундскій 288; вѣчнозеленый,
зимній, итальянскій 288; каменный 288,
367; кверцитронный 289; кошенильный
288; красильный 289; красный 288; ле-
вантскій, лѣтній, лядный 288; мамврій-
скій 258; монгольскій; осенчукъ 288;
пробковый 289; солодковый 159; ста-
рый 352; чернильноорѣшковый 288.
Дубъ трава 47. Дуб С. 288, 288. ВиЬ
Ч. 288. Л. 288. Дубак **) С. 275. ВиЬасас
С. 351, 351. ВиЬсак С. 351. ВпЬсіс С.
351. ВиЪсіса Л. 351. Дубецъ 159; со-
лодкій 401. Дубика 288. Дубильникъ 342.
Дубильный корень 342. Дубина 19. Ду-
бинка 14. Дубинникъ 102. Дубная трава
202. Дубникъ 205. Дубница 18; мевь-
шая 19. Дубнички 329. Дубнякъ 205.
Дубова лапа 344. Дубовая лапа, лапка
242. Дубовыя лапти 93; ягодки 382.
Дубовка 115, 351, 376. Дубочокъ Р. 397.
Дубравка 377. Дубравникъ сибирскій
351. ВпЪгаѵгпік Ч. Л. 213. Дуброва Б. 19.
Дубровица 156, 216. Дубровка 18, 19,
*) У Карадж,—Дрщенакр. 139. дри-
нак р. 140.
*.*) Также Д^бац Карадж. 142.

Дубровка — Ежевичная
439
39, 156, 264, 270, 271, 303, 377; аптеч-
ная 377; бѣлая 351; лѣсная 156; паху-
чая 39; полевая 271; трава 351. ЛиЪготѵ-
ка II. 168. Дубровникъ 125, 351; боро-
вой 270; кошачій 351; скороспѣлый 351.
Дубровый корень 271. Дубянка 15, 19,
382. Сінѵап Л. 226. Ііпѵап С. 226. Вп-
'уок У. 134. Дуганъ Р. 405. ПпЬап С.
226, 226. Оп§окоз С. 308. Дуд С. 218;
црни С. 219. Опсі ЬёЦ С. 219. Дудель
36, 36. Дудиньа С. 218. Дудка 36, 36, 39;
волчья 36; красная 407; мохнатая 394;
Дудки луговын 96; моржовыя 332; сви-
ныя 165. Дудникъ 36, 149. Дудовина С.
218. Дудочная трава 36. Дудочникъ 192,
Дудурка Р. 390. Дудчатка 367. Душица
С. Слов. 145. Дула Б. 118. Биіепка Ч.
188. Дулипанъ С. 365. Дуля 282. Думъ
173. бпшЬігес Ч. 332. Вптіік Ч. 69.
Дуньарица С. 111. Вица С. 118. Вшці-
са С. 209; кегтна, зегразіа С. 210. Дуня
118. Дуплякъ 292. Дуплянка 15, 15;
болотная 15; остроконечная 14; сѣрая
15; темная 13; темножелтая 15. Дурава
371. Дуракъ 116, 194. Дураха 371. Ду-
рачья шапка 133. Дурзілле Р. 397. Ви-
гцка Л. 197. Дуркоманъ 384. Вигкотан
Ч. 384, 384. Дурманъ 79,123, 123, 171,
327; сонный 59, 250. Вигтап Ч. 123.
Дурная трава 353. Дурнвка 371, 384.
Дурникъ 265. Дурница 371, 403. Дур-
ниця 371. Внгпіса И. 197. Дурничнмкъ
371, 384. Дурнишникъ 123, 384, 384,
384. Дурнопьянъ 123, 171, 200. Дурь
трава 171. Дурра 337. Виідаіска Л. 102.
Дутень 114. Дутикъ 114,238. ДутмаІІЬ.
ВиіоЫаст зоЬЦі 0. 102. ВиіоЬІаѵка Ч.
102. Дутчатая трава 192. Дутчатка 287.
Дутышъ 238. Дутьма 115. Духъ гвоз-
дичный 157; сладкій 231. Духи ночные
260. Духовка 220. Духовой цвѣтъ 234.
Внзап Л. 354. Душевикъ 75, 76. Ду-
шекъ лимонный 354. Душечникъ 348.
Душица 39, 41, 88, 145, 172, 189, 214,
214, 234, 234, 354; боровая 234; бѣлан
154; глухая 76; грецкая 234; колючая
76; критская 234; малая 76; пахучая 76;
полеван 214; садовая 277. Впзіса гпа]сі-
па С. 354. Душка 234. Душки 229. Душ-
мянка 93, 158, 229, 234, 244. Душная
трава 36. Душное дерево 93. Душница
173, 189, 234. Душнянка 93.
Дывъ дерево 123. Вфѵогес Ч. 88. Ды-
доръ 123,171. Дыдыръ 171. Дыманъ 64.
Дымъ трава, Дымъ земляной, Дымка
148. Вѵтпітѵка Ч. 110. Л. 148. Дым-
никъ, Дымница; — аптечная, Вутпіса
И- 148. Дымнянка 148, 148. Дымовая
трава 148. Дымокуркм 326. Дымчатка
202. Вупе Ч. 114, 114, 115, 115. Вуціа
Л. 114. П. 115, 116. Дыииоё дерево 241.
Вуписііа Ч. 214. Дынь дерево 27. Дыня
115, 116; осотная 213. Вуріат II. 126.
Дыравикъ 367. Дыравка 207. Дыри-
вей 5. Дыролистникъ 287. Дырса 70.
Вугза II. 71. Дырчатка 238. ВусЬпіска
Л. 46. Вузгка Л. 234.
Дьявольское откушеніе, угрызеніе,
укушеніе 318.
Дѣвица въ зелени 226. Дѣвій ко-
рень 348. Дѣвичій пальчикъ 40. Дѣвиче-
"ская тр. 280. Дѣвичья краса 19; красо-
та 125,126, 200, 205; любовь 130; травка
128. Дѣвичье мыло 200. Дѣвичьи пупки
156; румяна 66, 359. Дѣвичникъ 156.
Дѣвка нагая, ночная 192. Дѣвочникъ 96.
Дѣдъ 84, 99, 100, 156. Дѣдильникъ 11.
Дѣдильница 11. Дѣдки 16, 184, 185.
Дѣдовникъ 84, 84, 86, 99, 100, 185;
благодатный 103; дикій 100; мелкій 90,
Дѣдовы кудри 58. Дѣдушкины кудри
103. Дѣдюшникъ 100. Дѣйствительная
трава 269. Дѣтнмкъ44. Дѣтородинъ 318.
Дѣтская трава 196, 225, 233, 260. Дѣ-
цинецъ Л. 216. Дѣяникъ 216, 216.
Дюла Б. 118. Дюровецъ обыкновен-
ный 172.
Дягелъ26. Дягель 36, 36, 36; аптеч-
ный 36; арабскій 333; вонючій 36. Дя-
гилъ 36; мелкій раменный 36. Дягиль
36, 165, 381, 405; кудрявый 36; собачій
98, 105. Дягильникъ 36, 36, 165, 252;
канадскій 391; кудрявый 39. Дягилевъ
105. Дяглица 11, 36, 36. Дяглыця 390.
Дядовникъ колючій 100. Дядокъ 100.
Дярега 141. Дятельникъ 132,357,358,
359, 360; красный, лѣсной, подорож-
никъ 359. Дательница 355, 357. Днтла,
Дятлевиаа, Дятликъ 359. Дятлина
357, 358, 359; боровая 357, 359; бѣлая
359, 360; желтан 357; краснан 359; лу-
говая 359; лѣсная 359, 359; пѣтушья
281; сладкая 406; свѣтлокрасная 358.
Дятлида 359. Дятловика 91. Дятло-
вина 357, 359, 359; бѣлая 358, 360.
Дятловникъ 156, 358, 359, 360.
Е
Еврашковы хвосты 362. Европейскій
чай 377.
Егей 85; песчаный 85. Египетская
трава 120. Егорова свѣча 235. Его-
рово копье 377. Егорьева снѣча
405, 106. Егорьево копье 125, 156,
375, 400. Егорьевское копье 262.
Еготка 121. Е§ге= Ч. 298.
Ежа 121,121; малая 337; сборная 121.
йжева трава 92. Ежевика 302, 303,
303, 337; боровая, синяя, черная 303.
I Ежевикъ 171. Ежевичная ягода 43.

440
Ежевичникъ — Жгучка
Ежевичникъ 302. Ежевка 364. Ежего-
ловка, Ежеголовникъ 337, 337. Ежина
302, 303. Ежова нога трава 129. Ежо-
вая трава 130, 130, 130. Ежовикъ 130,
171. Ежовка 43; дерево 43. Ежовникъ
30, 30, 30, 121, 129, 130, 337, 337, 384.
Ежъ 84; трава 121.
Екельникъ 126. Екомидія 124.
Еіетоз Ч. 30. Елеиекъ 13. Еленецъ
181. Еленья трава 243. Елепья языка
трава. 161, 321. Елимъ Р, 383. Елина
255. Блинка 206. Елка 134, 134; поле-
вая 134: трава 265. Еловикъ 14. Ело-
вой 10. Еломъ Р. 383. Елоха 24. Елоч-
ка 17, 134, 244, 332. Р. 404. Елошникъ
134. Елошничекъ 17. Елусникъ 151.
Елушка 19. Елушникъ 132. Елха 24.
Б. 24. Елшина 24. Елыжшікъ 151. Ель
253, 255; американская бѣлая 253; аме-
риканская черная 287; Банкская 43;
бразильская 43; водяная 21; гималай-
ская 287; красная 287; моретонская 43;
норФолькская 43; нуткинская 287; нью-
фаундлендская 287; черная 287; чилій-
ская 43. Ельа, Ельда С. 143. Ельникъ
болотный 134. Елякъ 405.
Емела 382. Еморикъ 210.
Енгеликъ 390. Ендивій 98.
Епанешникъ 51. Епанча 51.
Ерань 155. Ериновникъ 26. Ериховъ
цвѣтъ 31. Ерникъ 65, 78, 310; березо-
вый 65, 65; сланецъ. 65; таловый 310;
ягодный черный 132. Ероввикъ 133.
Еромычъ 274. ЕрОФѣй 374. Еръ 178.
Ерсъ 235. Ершевъ глазъ 82. Ершъ
трава 333. Ершенакъ, Ершеникъ 138.
Есмяникъ 53. Езіга§оп П. Ч. 48.
Ж (Руск.) — 2, 2 (И. Л. Ч.)
Жаба 358, 360. Жаберникъ 194. Жа-
беръ, Жаберь 150. Жаби очки 220.
2аЬі ѵѵі ав, ѵіаз Ч. 77. ЙаЪі кѵгёі. Ч. 83, 84.
ХаЬі коіепко Ч. 320. 2аЬі тіеко Ч. 139.
2аЬі око Ч. 220, 220. ЙаЬі 1га-?ѵа *) Ч.
190. ХаЫе утопка П. 27, 166, 166. ЙаЪіе
осгка П. 377. ЙаЪіе гулу тогзкіе Л. 20.
Хамаса гегсЬе] Л, 224. Хаіцасе кѵѵеіка
Л. 220. ЙаЪ.іасе Ійісу Л. 21. ЙаЪіасе ге-
іе Л. 326, 327. 2аІіі1 ѵіаз С. 77. 2аЬ]'епс
Л. 21. ХаЬіепіес-Л.-21; ЬаЬсгапу Л. 21.
Жабикъ 120. 2аЬік Л. 21. Жабина 173.
ЙаЬіпас С. 289. Жабинецъ 289; бѣлый
145. Хаѣіпес Ч. 77, 105, 343. Жабині
вочка Р. 4,05. ХаЫпіес Л. 21, 249. Жа-
битъ корень 80. ХаЬіёсіск Л. 171. Жаб-
ликъ 269. Жаблья трава, Жабльякъ С.
209. Жабная трава 37, 141, 145, 160,
195, 270, 271, 274, 289, 326, 353; жен-
ская 145; мужская 270. Жабникъ 37,
144, 215, 271, 342, 389. Р. 394; болоти-
стый 291; вредный 291; гладкій, даур-
скій 270; женскій 215; зеленый 79, 145;
кустовой 270; мужской 270. ХаЪыік П.
Ч. Л. 21. Жабница 236. Жабовникъ 270,
271. ЙаЬодгіи С. 171. Жабокречина С.—
ХаппісЬеІіа раіизігіз. Жабоморъ 287.
Жаборанди 257. ЕаЬоспп С. 21. Жабца
40, 194, .194,232. Жабрей 40, 40. Э'б,
150, 194, 194, 194, 313, 322, 329, 393,
403; болотный 243; боровой 151; дикій
19; лѣсовой 151, 341; мелкій 137; поле-
вой 341; черный 341. Жабрейникъ лу-
говой 341. Жабриль 323. Жабрій 76,
145, 150, 341. Жабрикъ 150, 151, 194.
Жабрица 327. Жабры чертовы 25, 231.
Жабрьвинецъ С. 66. Жабуръ, Жабу-
рина Р. 396. Жабурникъ 171. Жабу-
рыня 92. Жабья костка 391; трава 249;
трава колкая 249. Жабьяче зилье 35.
Жабьяча цыбуля, цибулька 73,171, 320.
Жавина 302. Жавинникъ 302. Жаво-
ранакъ С. 124. Жаворонкина иожка 124.
2а§а«ѵіса Л. 370. 2а§а»ка Л. 370. 2а-
Ііаѵгка Л. 369. ХаЬаІса Л. 370. Жагла
269. Жаглица 269. 2а§Ца С. 269. Жа-
годбой 225. Жагра 266, Жадобникъ *)
354. Жадовникъ 354. Йайоѵѵпік Ч. 354.
Жадрей **) неколкій 64. Жаеръ 8.
Жака, Жакъ 50. Жалвія С. 312. Жалга
269. Жали в а 369,370. Р. 370. Жалица
С. 51. Жаломъ 266. Жаломустникъ 198.
ЖйлФИ]'а С. 312. Жалячка Р. ЗТО. 2ат-
рак Ч. 335. ХатЬода Л. 182. Йатріоп Ч.
13. 2ап<1аѵ Л. 182. Хашіаѵа Л. 153. 2а-
пікеі Ч. 315. 2апк1 Ч. 315. Йапоѵѵес Ч.
104. 2апо«ѵіес Л. 153. Йапоѵѵс Л. 104.
Жапозуза 342. Жара С. 369, 369. Йага
С. 103. Жарава, Жаравика, Жаравиха,
Жаравица 237. Йагаиз Ч. 291. Жарбій
341. Ёагка Р. 138. Жаркіе цвѣты
364, 364. Йагпік Л. 249; Ьиіѵгоигу Л. 250.
Йагпоуѵіес тіоЙоѵѵу Л. 153. Жаровецъ
75. Жаровика, Жаровина 237. Жаро-
виха 302. Жаровица 237. Жаруха 308.
Р. 370. Ёагсапка Ч. 96. Жаръ-зплле
385. Жасминнпкъ 53, 53. Жасминъ
163, 180, 202; воздушный 248, 316; ди-
кій, ночной 248; полевой 202, 260, 316;
садовый 248.
Жбанки 228.
Жвака, Жвачка 320.
Жгунъ 82; корень 103,103. Жгучка
*) ХаЬіа гоѣ — есть пол. назв. Іигтпа
раіизігіз.
*) Очевидно искаж. Жадовникъ.
**) Очевидно искаж. Жабрей.

Жгучка — Живоплокъ
4.4 і
369, 370, 370. Р. 370; стелющаяся 392.
Жгуты 51.
ХбгаЦіка О. 212; Іекагека С. 213; рго-
зіа С. 212. Ййгаѵівуак С. 192. Хбгаіі-
ц]ак О. 155.
Жебрай 150. ХеЬгак Ч. 130. Жебрій
150. 2еЬтаске ѵзі Ч. 356. ХеЬгісек Ч. 4.
158. Хеіуег яѵшуасу Л. 38, 209. ХсЬгісе
Ч. 58, 192. ЙеЬто’исе Ч. 66. ЙіЬгоѵіпес
Ч. 66. Хе'огісколѵаіа Іггиѵа Ч. 158. ЙеЬг-
хуса II. 327. Жевика, Жевина, Жева-
ны 303. 2етгг]епк Л. 35. Ёе^аѵка Л. 370.
2е6оюпу Ч. 250. Жегала 369. Йеіазпе
йтхенго И. 88. Йеіахпіса II. 91. 2е1ехпе
хеіе Л. 376. Йеіехпік П. 91. ^еіехпік Л.
Ч. 376. Йеіехпісе Ч. 91. ХеІЬца Л. 312;
іиткотевка Л. 348. Желдь 174. Желіз-
някъ 376. Желновка 375. Желтецъ 205.
Желтикъ 67, 210. Желтина 164. Жел-
тяница 35. Желтинникъ 296, 297, 297.
Желтникъ 296; красильный 296, 297.
Желтница 297. Желтобрюшка 35. Жел-
товолосникъ 384. Желтоглазъ 364, 364.
Желтоголовка 96, 209. Желтоголовникъ
78, 211, 326, 364. Желтоголовъ 364.
Желтоаилье 326, 326, 326. Желтокъ
яичный 79. Желтокорень 342; завяз-
ный 342; лимонный 342. Желтокругъ
335. Желтоленъ 246. Желтолозникъ
310. Желтомолочникъ 94. Желтомохо-
рочникъ 167. Желтородье 38. Желто-
сливникъ 45. Желтосмолка 384. Желто-
стебельникъ 39. Желтотысячникъ 10.
Желтофіоль 93. Желтохвостъ 39. Жел-
тоцвѣтка 390; полевая 224. Желтоцвѣт-
никъ 39. Желтоцвѣтъ 10, 10, 38, 39,
149, 291, 292, 326, 335. 364. Желточ-
никъ 205. Желтунецъ 167. Желтуха
16, 69, 153, 165, 190, 193, 270, 273, 292,
292, 326, 326, 335, 362; лѣсвая 176.
Желтучникъ 403. Желтушка 38, 96,
113, 137, 167, 167, 190, 194, 199, 211,
291, 359; опенковая 14. Желтушки 38.
Желтушникъ 94, 137, 137, 167, 211,
271, 292, 326, 336, 336. Желтушникъ-
чаекъ 335. Желтый клеверъ 210; ко-
рень 117, 342; макъ водяной 228; моло-
чай 94’ сондарь 291; цвѣтъ 38,113, 152,
176, 2С >, 213, 223, 291, 326, 335; чи-
стикъ 94. Желтая гречишка 224; кашка
152; краска 153; лилія водянан 178; ма-
слянка 152; мята 176; роза 364; трава
292. Желтое деревцо 297. Желтые гра-
бельцы 271; цвѣтки 38. Желтыя голов-
ки 364; кошечки 163. Желтякъ 331.
Желтяница 61, 98, 211, 292; дикаяІЭЗ.
Желтяница трава 87, 352. Желтянка
167, 292. Желтячка 167. Желудникъ 12.
Желудничная трава 156. Желунецъ 194.
Желчь 172, 172. Желнзнякъ 249. Же-
лізнякъ 376. Желѣзистникъ 388. Же-
лѣзникъ 83, 134,141, 295,374, 376. Же-
лѣзница 84, 99, 352, 376. Желѣзный ко-
рень 91; мохъ 267. Желѣзная трава 236,
376, 376. Желѣзное дерево 44, 89, 243;
мартиникское 329. Желѣзнякъ 123, 153,
249, 249, 249, 267, 270, 376, 387, 388;
бѣлый 208; казацкій 249. Желѣзнянкз,
135, 376; боровая 335. Жеманна 194.
ЙетЬгхуса П. 327. Йетёйис тепзі Ч.
138. Жемчугъ 22. Жемчужная трава
196. Жемчужнику 212. Жемчужокъ
289. 2епеіг@;а С. 98. Йепікіеуі Ч. 315.
Жениховая плеть 249. Женишокъ тра-
ва 16. 2епізек, Йепізек Ч. 348. Йепізхек
П. 16. Женскій волосъ 379; бѣлый, чер-
ный 55. Женъ-шенъ, Жень-шень 239.
Женьа црвена С. 182. Женья црна С.
181. 2ег И. 241. Хега'й' Л. 354. Хега-
ѵесС. 244. Йегатепік Л. 244. Жербій 99.
Жербица 327. Жердела 45. Жерделп 45,
245. Жердовникъ 340. Жеребецъ 358,
359, 359. Жеребій 100. Жеребчикъ 210,
358, 359, 359. Жеребятникъ 57, 274,
359. Жеревика 237. Жерестъ 293. Жер-
ловка 121. Жерлякъ 388. Жерлянка 121.
Жерновецъ 153, 338. Жерновка 326.
Жеровина 237. Йегоѵіпа Ч. 237. Йег-
сЬе] сіхіѵуіа Л. 84. Жерстъ 293. Жер-
стель 205. Жертвенная трава 251. Же-
руха 191, 191, 192, 211, 223, 224, 291,
308. Р. 403; болотная 84; водяная 83;
вонючая 191; дикан 191; криничная 83;
рѣжуха 224; садонаяг192; струйчатая
332; турецкая 191. Жеръ 240. Жерюха
192. Жесклецъ 10. Жестъ 293. Жесть
193, 293; таловая 294. 2езі С. 4. Жёста
С. 4. Жестаръ 293. Жестеръ 293. Же-
стерь 294. Жестика С. 4. Жесткая тра-
ва 389. Жесткое зелье 130. Жестко-
листникъ 222. Жесткоплодникъ 346.
Жестовникъ 293. ЙехЬиІка Ч. 233, 234.
Жешльа С. 387.
Жибецъ 124. Жибзника 334. Жибрій
99. Йѵа іга»а *) С. 136. Живецъ 124.
Йуѵіес Л. 124. Живика 303, 329, 341,
341. Живительная трава 326, 326, 335,
352. Живительникъ 352. Худаісхка Ыоі:-
иа Л. 341; Іезпа П. 342. Живица дикая
377. Живоблотъ 202. Живовлек Б. 260.
Живодревъ 354. Живой овесъ 59. Жи-
вая вода 324. Живая трава 100, 119,
281, 324, 343; лѣсовая 279, 359. Живое
дерево 72. Йі'ѵе Дтуеіѵо Л. 354. Живо-
кесенъ 346. Живокистъ 346. Живокість
346 Р. 346. Живокостъ 346. ХуѵокозЬ
П. 345; Іекагзкі П. 346 Живокость
94, 99, 119, 123, 225, 340, 341, 345, 346,
353, 360; полеван 124; фіолетовая 124.
Йѵоііпа С. 105, 105. Живоплонъ тр. 11,
*) У Карадж. Жива трава Ёгойіигп
сісопіит.

- Журавлиная
2іЮ У. Л. 323. У. 361; кгіЬісе У. 323;
йуіо Л. 323; кгоіѵіе И. 210; кгоуѵііе У.
3,23. Житовникъ 247. Житожолдь 107.
ЙусісаТТ. 131, 197; (гѵаіа П. 197. Йусіо-
<1гге\ѵ 77. 354. Хусгка 77. 370. Йігеііпа
Л. 215. 2уІо 77. 323; азігасЬапзкіе, е§ур-
ькіе, сііупакіе Л. 362.
Йіспіса С. 104. ЙоЬік Л. 119. Хіпіак
У. 78, 79. Хіиіепік У. 97. Хкііпік У. 97.
ЙиііЛІо У. 153. 21иіу йоЪ У. 168. Й.ѵЛо-
гоЬ У. 168. 21иіеска У. 149. 21иіу акаі
У. 121. Йпіу ігапк У. 18. ИІиіисЬа Воиі-
ка У. 352.
Жманъ 163. Йтагііка У. 92. 2тегпі'л,е
геіе Л. 98. Йтегпшег Л. 97. Йшёгпіѵка
Л. 97, 98. Жминда 27, 66, 66. 2тш<1а П.
27.ѵ77. У. 66. Йтіепсіа Л. 66.
2оЬ ріавга Л. 193. ЙоЬ гаЬіа (Ьетпа
раіиэіг.) Жовика 302. Жовинникъ 303.
Жовныкъ 21. Жовня 270. Жовта га-
рячка 164. Жовта рожа 26 Жовтвило,
Жовтвина 305. Жовтенька кашка 152.
Жовтецъ 230. Жовтило 38, 327, 342.
Жовтільниця Р. 318. Жовтобрюхъ 335.
Жовтобрюшникъ 289. Жовточница 97.
Жовтушки 164. Жовтяки 347. Жовтя-
ница 97. Жолга 269, 269; плавучая 269.
Жолдь 152. Жолнеры 230. Жоломуд-
викъ, Жоломудника, Жоломуста 198.
Йойа Ъуііса Л. 97. Йоііак Л. ТЗ. Жол-
тецъ 291. Йоііпік Л. 271. Йоііпіса Л. 204.
Йоіс хіешпа 77. 138. 2о1са<ііо Л. 153.
2о1сіеп П. 117. Йоісіепіса И. 117. 2оі-
сіпка Л. 292. ЙоІѣоГагЪо'ѵгнік Л. 292.
Жолтяница 164. Жолуницъ 194. Жолу-
ничный корень 264. Жоманиха, Жома-
нича 227. Жонкиль 223; дикій 178. Йоп-
кіііа реѵпііе П. 222. Йон^асу зсап Л. 166.
Йопака роізіса Л. 95. Йогаѵа.У. 237. 2о-
гаѵгі йгіоЪек 77. 244. Йогаѵке позкі П.
155. Йогамгіпа 77. У. Л. 237. Йогавшіса
Л. 244. 2ог1а Л. 237. Хотіёпк Л. 218.
2огій Л. 291. Жостилина Р. 293. Жо-
стеръ, Жостерь, Жостикъ, Жостиръ,
Жостіръ. Жостиль 293. Жостыль 298.
Жрсть 193.
2п«іра1та П. 43. Жугастро 3. Жу-
жуба 131. Жука С. 51. 2ика С. 338.
2ика тейоѵіса С. 153. Хикѵа *) С. 311.
Жуковина С. 51. Жуковы головки 272.
Жуланъ 353. 2птапка С. 226. Жура
204. Журава 237. Журавельникъ 155,
156. Журавецъ Б. 173. Журавика, Жу-
равина 237. Йигаѵіпа Л. 237. Журавин-
никъ 187. Журавиха, Журавка 187, 343.
Журавлій носъ 155. Журавлевая трава
155. Журавленникъ 106, 155, 156; оме-
говый 136. Журавлевъ Б. 173. Журав-
лина 237, 380. Журавлиная трава 327.
44'2	Хуъ’орі'оп -
Йулѵоріоп 77.11. Животный корень 264.
Животная трава 48,172,176, 205. Йѵго(-
пік Л. 352. Л. 354. Животрава 90. Жи-
вотныя скорби 98, Живучая тр. 19. Жи-
вучее дерево 72. Живучка 18, 19, 19,
154, 325, 325, 341, 410; кровельная 32б’
Живущая трава 90, 154, 156, 157. Жи-
гавица 370. Жигавка 370. Р. 370. Жи-
гала 369. Жигалка 369. Жигалокъ 142.
Жиглава У. 369. Жигунекъ 30, 103.
Жигунецъ 102, 102, 103, 103. Жигувъ
30, 102. Жигучка 102, 103, 370. Йійа Л.
118. Йусіак’а П. 108. Жидівска шапка
Р. 350. Жидикъ Р 350. Йгіои'іппік У.
221. Ййоѵе Ъгайа У. 50. Жидовникъ 83,
162, 221,245, 347. Жидовинникъ 83, 83,
162, 347, 347. Жидовки 349. Жидовская
трава 92. Жидовское кресло 100. Жи-
довское племя 72. Жидовскія ягоды
218. Йуаоіѵекіе Іа^ойу Л. 218. Жидов-
ски нгоаи 407. Йуйоигзка 'лівща П. 226.
ЙіЛоѵзку ігп У. 239. Хійоѵзке йезпё У.
259. Хуйовгакіе (ігиеѵго И. 92. 2і<1гапу
коішаг Л. 201. 2ійгіска Л. 118. Жидра
133. Жижка 370. Жизненное дерево
354. Жила волчья 227. ЙІаѵас С. 314.
Ййап Л. 16. Хііапе геіе Л. 16. Йіе-
аас С. 314. Жилезница Б. 244. Жи-
ленецъ 272. Йіепес У. 314. Йуіепіес
И. 272, 314. Жилига 269. Жилізнякъ
249. Жилмасникъ 198. Йіоѵа яеііпа
У. 205. Жиловлек Б. 260. Жиловльак
С. 259. Жиловнйкъ, Жило кость 346.
Жиломость, Жиломуста, Жиломусти-
на, Жиломустникъ, Жиломустовина
198. Жиломять 122. Жилость 198. Жи-
лочникъ, Жилочница 74. Жильная
трава 403. Жильноплодникъ 179.
Жильнякъ 287. Жимерица 373. Жимо-
листка 198. Жимолодь 193. Жимолост-
ка 198. Жимолость 197,198, 198; аме-
риканская 345; благовонная, бѣлая, вол-
шебная 198; глухая 142; душистая, жир-
ная 198; козья 198, 340; костяная 198;
монгольская 378; сливочная, татарская
198; черная 142. Жимолось 198. Йшіаѵа
У. 315. Жинзенгъ 332; американскій,
китайскій 239. Жинзиверъ 208; боль-
шой 207. Жиравина, Жиравины, Жи-
равинина 237. Жирбій 100. Жирбый 62.
Жиръ водяной 358. 2уг роіпу И. 241.
Жирный корень 346. Жирная трава
251,252, 407. Жирнобрюшка 121. Жир-
нолистка 252. Жирноплодъ 129. Жиро-
вины 237. Жирокъ 58. Жируха 181,
192, 206, 308; Жирянка 112, 252. Жи-
тарь 169. Житвенникъ 347. Житвица
197. Житвицъ 362. Житецъ 70,71,362.
Хуіна іга-.ѵа Л. 131. Житникъ 169, 172.
Житница 77, 249. Житничка 149. Жит-
някъ 71. Жито 169, 323, 361, 361; ди-
кое 323; египетское 169; скукучье 267.
У Карадж. Зрагііиш ]шісеит.

Журавлины
Журавлины 237. Журавлинникъ 166.
Журавлиный горохъ 56; носокъ 155.
Журавлинное сѣмя 196. Журавлиныя
ножки 155; стручки 106, 187; стручья
177; ягоды 53. Журавникъ 152/379.
іКуранъ 340. Журахвина 237. Журинъ
339. Журиха 224. Журовина, Журовин-
никъ 237. Журодонникъ 340. Жута ба-
грена С. 104. ЙиіеЦ С. 76. Жутельи С.
77. Йиіік С. 62, Жутица С. 120. 2иіі-
Іас С. 292. 2ніі Іег С. 193. Йнііііса, Жу-
тилица Южн. Сл. 120. С. 153. /иіі-
Іоѵа ітаѵа Южн. Сл. 120. С. 153. 2иіі-
іоѵка С. 153. Йчііаа С, 97. Йіііщак йи-
§аскі С. 117. 2иіо тііесас С. 44. Йиіо
осЬтесе С. 199. ^иІозЦея С. 1. Жутча-
ница, Жутьчаница С. 98.
. Жывокістъ 119, 346; водяной 346.
Жывокість 346. Жыжуха 370.
3 (Руси.) — 2 (П. Ч. Л. С.)
2%Ьек И. 124. 2аЬё1пік Ч. 105. 2а-
Ъуеіпіак Ъіаіпу С. 105. 2аЬу]ка Ч. 197.
Забій круча 103. Забируха 82, 118,
270, 324. 2аЬІГийа П. 185. Заболотникъ
176. Заборная трава 151, 157, 338.
2аЬг Л. 150. 2аЬгіса Л. 150. Забудекъ,
Забудка, Забудки, Забѵдьки 49. Зава-
лецъ 322, 410. Завальная трава 205.
2аѵегс Ч. 186. Завиденъ 94, 322; аме-
риканскій 42. 2ачѵі1ес Л. Ч. 33. II. 364.
2аѵііка Ч. 190. Завитка Р. 393. Завит-
ки 17, 34. Яакоіек Л.Ч. 193. 2аѵгс Ч.
186. Хаѵгоіка Л. 68. 2аѵ/<ра^ П. 46, 342.
Завстягъ трава 342. 2атевдіе§ас2, 2аѵз-
^іе^ази П. 46. 2а«'іаіі Ч. 342. Завязникъ
271; стоячій 271. Хачуахшк Л. 271. За-
в явный корень 35, 233. 233,260, 264,
270, 271. Загадка 135. Загара Р. 403.
2а§ѵіоѵѵа ІіиЬа Л. 266. 2а&етпе коге-
іуе Ч. 167. Загибъ 194. Загноица 99.
Заговорная трава 1'7. Загозья рожь
267. 2а§огиаІек Л. 14і. 2а1іогка Л. 275.
2акгойпе йегсііеі 192. Задворенка
404. Задержникъ 176. Задерка 185.
2айпік Л. 157. 2айигнік Ч. 158. Заенче
зелле 206. Заживи ха 105. Зажмур-
никъ 160. 2агіѵог Ч. 385. Уаиѵ/огес Ч.
331. Зазубреп 125. Зазулька Р. 406.
Зазулячі чобітки Р. 405. Зайць, Зайчи-
ки, см. Заяцъ. 2аіасяек Л. 67. 2а;ѳсе
б^етѵо Л. 153. 2а^§сге изико Л. 73. 2а)е-
сі зіег Ч. 208. 2аіесі зеіі Ч. 237. 2а,іесі
кеі1 Ч. 272. 2а]есі кЫёЪ Л. 200. 2а.;есіс;і
Л. 272. 2аз‘есицік П. 38. 2а^сіна С. 110.
Закозликъ О. 48. Закруть 125. 2акги-
іёнка Ч. 341. Закрѣпъ 271. 2акизак С.
318. Закуска петрова 6. Залевъ 12. За-
- Заячій	443
лесъ трава 19. Залещина 111. Зализ-
някъ, Залізнякъ козацькій 249; черво-
ний, черный 205 (см. Желѣзнякъ). За-
ломъ 160. 2а1о1піа II. 126. Залучникъ
384. Заманиха 202, 227, 227, 239. За-
машка 81. Иатокгяуса II. 190; рой-
Ьгиеина Л. 190. Заморъ 393. Заморское
дерево 28. Замошказъ 190. Замши 115.
Зандей 145. 2аиік1, 2апук1 Ч. 315. Зан-
келъ 252. 2апкіе1 Л. 315. Заняикъ 249.
Зановатъ 153, 38^. Зановетъ 121. 2апо-
ѵеі С. 120; ргозіа С. 121. Зановет С. 121.
Зановецъ 153, 181. /апоѵгес Ч. 104. 2а-
цоѵіеі С. 120. Зановіцетъ Южн. Сл. 120.
Зановитъ *) 153. Зановить 172. Р. 397.
Зановица 153. Зановникъ 121. Занозка
144,353; пловучая 159. Заноктице С.
242. 2апоксіса П. 56, 242. Запъ 249.
2ара1іска Ч. 355. 2араІІ82ка Л. 143. 2а-
раіісе П. 179. Запарная трава 388. 2а-
рагзініса Л. 242. 2арегпік Ч. 136. За-
йдетъ 271. Заплиса, Заплиха 333. 2а-
ріопка П. 227 . 2ар1оІгіік Ч. 72. Запникъ
249, 249. Заполочь 168. Запольникъ 19.
2арошпп6ка У. 62. Запонки 96, 207,
228,364.3анонокъ228. Запорная тра-
ва 200, 249, 388. Запорникъ 410. 2арг-
иаіек Л. 152. Запья трава 249. Запя
трава 76. Заражай 235. Зараза 235,
235, 289; трава 186. 2агаяа II. Ч. 235.
Заразиха 235, 235, 248; большая, льви-
ный хвостъ, солнечная 235. 2аганг Ч.
291. Заржи па 110. Зарзалія Б. 245.
2аггза П 190. 2агге»ка П. 143. 2аг-
иусика П. 110. Заринъ вечеръ Б. 166.
Зарница 80 Заросликъ 205. 2агнй Ч.
78, 79, 291. Заруза 291. 2агийе1 Ч. 291.
2агпіу Ч. 78, 79. Заруха 291. Заря (см.
также Зоря) 79, 246. Р. 403; заячья 181;
лѣсная 372. 2аэеѵгаіес Ч. 68. 2азрайс
Л. 136. Заспнца 340. Засплина 352. Зас-
плиса 352, 352, 352, 353. Засплиха, Зас-
плица 352. Засранка 148. Застиръ 293.
Застѣяъ христовъ 79, 155. Хаеисак С.
341. Засцыха 132. Затай-зілле Р. 400.
2а1капса Л. 321. 2а4гѵіап Л. 342. Затят
гачъ 200. Затяжная трава 91. Заушни-
ца 244. Захарданъ 122. Зачивичникъ
195 (иск.Сочевичникъ). Заторникъ 382.
Заяцъ 324. Зайцы 136. Зайчикъ 172, 184,
336. Зайчики 100,191; боровые 236. Зай-
чукъ, Зайкуха 124. Зайчушки 16, 124.
Зайцева капустка Р. 406. Зайцевъ ленъ,
Заішивъ ленъ 195. Зайковы ягодки,
Зайцевы ягодки 206. Заячій глазъ тра-
ва 400; горохъ 56, 153, 231; горошекъ
*) По Карадж. есть сербск. названіе
Суіізиз’а.
”'*) Зечи] мак есть также сербское
названіе Айопіз ѵегдаііз.

444	Заячій -
56: квасъ Р. 406; козелецъ 184; кле-
веръ желтый 40; корень 51, 121; кри-
вецъ 172; ленъ 136, 267; листъ 137;
лакъ **) 10; овесъ 71; очеретикъ 85;
очитокъ 324; пухъ 135, 335; салатъ 32,
144, 336; скокъ 44; хлѣбъ 365; хмѣль
110; холодецъ 52; холодокъ 52, 213.
Р. 391; цвѣтъ 206; чеснокъ 22; щавель,
щавухъ 237. Заячья буквица 205. Зая-
чья капуста 9, 20, 46, 73, 92, 100,105,
106, 192, 237, 305, 324, 324, 325, 325,
329, 336,336, 365, 381,394. Заячья ка-
пустка 324,406. Заяча капуста 324. Р.
406. Заячья картошка 202. Заячья ки-
сленка, кисленица, кислица 237. Заячья
кривца, Заячья кровца 172. Заячья
кровь 141, 194, 206, 206. Заячья крыв-
ця 354, 360. Заячья крѣвця 172. Заяча
кривця 172, 172, Заяча кровця 93. Заіча
кровь 172. Заячья лапка 37,161. Заячьи
лапки 325, 327, 358, 360, 400. Заячья
рудка 246; салата 144; соль 106, 206,
237, 281; трава 37,199, 324; травка 119,
237. Заяча розсада 324. Заячье дерево
172. Заячье ушко 73, 247. Заячьи ушки
105, 106,124, 206, 206. Заяче ухо 374.
Заячьи уши 106, 136, 335. Заячьи брат-
ки 199; бурачки 130; возжи 203; глазки
52; м...шки 358; ножки 358; огурчики
176; пушкн 135; слезки 357; ягодки 206;
яички 358.
ХЬококгоѵг П. 210.
Хѵѵагорогпік П. 296. Хѵегйап С. 199.
Хѵесас С. 70. Хуіегйіса С. 343. Хѵ^ев-
Диза С. 343. ХшегвЬіса роіпа Л. 318.
Х-міезіпозек П. 312; шуіпіе И. 339. Зви-
нецъ 141, 377. Звіночки Р. 295. Хяйс
Л. 65. Хѵусі^вууай Л. 381. Хѵііс Л. 65.
Звириба 173. Звіробой 172, 173. Звоз-
дикъ Р. 316; білий И. 330. Звонець 399.
Хѵопес У. 172; кискупзку ?. 35. Х«о-
песек Ч. 172. Хкѵопіес П. 210. Хѵопік С.
148. Хѵопіка Южн. Сл. 27. Звоница295.
Звонкая трава 172. Звоновая трава 90.
Звоночки 382. Звонца С. 295. Хѵопсе С.
295. Хѵтопсес Ч. 173. Звонцы 79. Хіѵопс-
кі Л. 42, 150; ще^еаке Л. 155. Звонъ
земляной трава 342. Зворникльа С. 274.
Звѣзда легущая 205; кавалерская 243,
357. Звѣздный цвѣтъ 56. Звѣздовикъ 56.
Звѣздовка 57. Звѣздомохорочникъ 135.
Звѣздопеченная трава 53. Звѣздоплавка
394. Звѣздоподручная трава 53. Звѣз-
дочка 56,343,343; нодяная77. Звѣздочки
44,56,317. Звѣздочная тр. 19,44,150,343;
пчельная трава 392; пряная 150. Звѣз-
дочникъ 56, 343. Звѣздочница 343, 343,
Звѣздчатка 343, 343. Звѣздчатый мохъ
217. Звѣнецъ 295. Звѣрецъ 236. Звѣ-
робой 94, 155, 155, 172, 172, 215, 335,
375, 394, 402; боровой 335; бѣлый 79,
154, 162; горскій 345; дикій 140, 205,
 Зелье
234; древесный 121; дырявый 172, 172;
желтый 172, 173, 192; женскій 154, 155;
каменный 91, 266, 266; лазоревый 155,
261; луговой 172; малый 155; мужской
синій 80; полевой 322; сибирскій 261,
390; синій 79, 80, 128, 173, 261, 262;
степной 374, 375; черный 155,172. Звѣ-
робойникъ 172, 172. Звѣснносъ 312.
Згаръ 279. Хдасіелѵка Л. 278. ХЬіЬа-
пе веіе Л. 207. ХЬівЬагка Краин. 187.
Здашннкъ 136. Здиха 334. 2Лга.І Л.
305. Хіііа Ч. 221. Хіівег Л. 305. Здоро-
вая трава 172, 315, 390. Хсігаѵас С.
155, 315. Хйгаѵіпек, ХДгаѵіпес Ч. 141.
2сігаѵів]ак С’. 58. Здрижникъ 70. Здри-
канъ Р. 241, Хйгоуек Л. 218. 7лІго]отѵѵка
Л. 179. Ч. 218. Х&оуоѵка Ч. 218. Здря-
чий макъ Р. 241.
2§Ьпо аіеіе П. 30. Х^Ъотѵпік Л. 30.
ХеЪозЪгак И. 72. ХеЬгоѵѵіес П. 261. 2е-
Ьгозітес Ч. 261. ХеЪго сгагіотѵе Л. 818.
Хё^аііса роевка О. 40. 2еѵаг Ч. 337.
Хе^іеі, Хе§1еп П. 204. ХейегасЬ Ч. 211.
Хейціак Циіі С. 324. Зезамъ 327. Иег-
Ьиіка Ч. 134. Хевепкі Л. 33. Зезюлинъ
подарокъ 233. Зезюлины слезы 234.
Зезюлька 141. 2е1е Зѵуа^іе Тгоуісупе
Л. 357. Зейтинтане С. 230. Зедезница
204. Зелезнякъ плавный 205. Зелеми-
зеленя, Зелемозень Р. 395. Зелена ка-
да *) С. 222. Хеіеп кайа С. 223. Зеле-
нецъ 81, 203. Б. 117. Зеленець Р. 387.
Хеіепес Ч. 58. Зеленика 74, 203, 204,
238. Б. 162. С. 174 **).. Хеіепіка С. 74.
Зеленикъ 216, 313. Зеленичникъ 203.
Зеленичье дерево 74. ХеІепоЫаѵек Ч.
272,272. Зеленица 78, 105, 202,203,
204, 231, 302, 354, 404; боровая 404;
луговая 327. Хеіепіса С. 74, 248. Зелен-
ка 30, 96, 203, 203, 281, 380. Зеленая
кашка 271. Зеленое дерево 224. Зеле-
нуха 153, 203 Зеленушки 16. Зелен-
чакъ 307. Зеленчукъ 150; желтый
150. Хеіе чтошапоиге Л. 176; лѵоіросоѵа-
хѵе Л. 152; тѵисЬасояге Л. 337; ѵѵг§дто\ѵе
Л. 334; чшігоЬпе Л. 269, 269; \ѵоіаѵге Л.
135; игоіаие йгіше Л. 191; ѵоіасе Л. 373;
Нгітагцоіѵе Л. 130. Зелень 20; зимняя
281; рѣчнан 393. Хеіі Ч. 69; кв'ёіпе Ч.
69. Хеііпа С. 160; тазпа Слов. 79; зіай-
ка Ч. 252. Хеіісе Ч. 69. Зелка Б. 68.
Хеігаіеѵіпа С. 150. Зелье С. 94. Зелье
боровое 132; бѣшеное 123; вонючее 10Э;
воробьиное 196; вшивое 123; вѣдьмино
99; гающее 20; гвоздичное 157; кирп-
*) По Карадж. есть сербское названіе
Кагсі88«8 Рзеийо Пагсуззиз.
**) По Карадж. это есть названіе Ви-
хиз зетрегѵіѵепз п также какихъ-то
ягодъ, Пѵае §епиз.

Зелье — Злынка
445
нейское 272; красное 36; курье 216; ли-
хорадочное 160; лѣсное 185; любовное
408; млечное 158; многоглазое 55; нѣ-
мецкое 217; птичье 161; романекъ 208;
рѣзкое 176; Св. Ивана 172; святоянское
172, 173; сладкое 176, 177; солодкое 57,
176, 177; сонное 59, 59; татарское 8;
черное 236, 236; Яблоновое 158. /еЦе
СИаѵаіо С. 69; 6-озріио С. 173. Зельечко
вонючее 191; дрибчастое 252. Зельква
258. 2ешак, 2ет]ак 5. 335. 2етапка Ч.
13; іе<1о\ѵаіа Ч. 14; оѵсі Ч. 13. 2етё6ут
Ч. 148. Земизеленя Р. 395. Землевий
бібъ Р. 335. Земленухъ 135. Землецвѣт-
ка 382. Землякъ Р. 335. Земляне серце
Р. 247. Земляника 1.32, 146, 146, 302;
ананасная 146; болотная 105; париж-
ская, провансальская, французская,
шампанская 146; шпанская 146, 400.
Земляница 146. Земляничникъ 16, 146,
389. Земляничное дерево 43, 43. Зем-
лянка 146. Землянуха 69. Землянушка
14. Земляной виноградъ 186; завилецъ
42; картофель 249; кисель 325; ладанъ
51; миндаль 120; мохъ 203; орѣхъ 42;
орѣхъ американскій 42; Фисташковый
орѣшникъ 42; хлѣбъ 189. Земляная
груша 163; желчь трава 138; картошка
249; малина 302; рѣдька 118. Земляное
масло 247; мыло 193. Зеиляные(ыя)
мышки 187; огурцы 178; орѣхи 187;
орѣхи американскіе 134, 134; орѣшки
87, НО, 339; яблоки 118, 335; яблочки
325. 2етйак Ч. 2етнё Ч. 2етпі огесЬ
Ч. 339. 2етіцак Л. С. 335. 2етпік Ч.
335. Земнякъ 335. Зеиозелень Р. 395.
Зетсаіко Ч 335. 2етсе С. 335. 2етзкі
]аЫко Ч. 335. Зензерова трава 208. Зен-
зиверъ 208. 2епі8гес П. 5. Зеновать
121. Зеновецъ 210. Зеновицъ 121. Зе-
новка 121, 234. Зенольки 260. 2егаи’ Ч.
354. 2егѵѵа Л. Ч. Л. 251. Зердали 245.
Зерделиуа С. 45. 2еггаѵг Л. 369. 2ег)а-
іѵа Л. 237. Зеркало чортово 352. Зерни
125. Зерликъ 266, 266, 266. 2ег1іса Л.
53. Зернетъ 61 Зерновнца 63, 152.
Зерно горушичнэ 257; горушво 257;
горчичное 312,357. 2егпо зіойке Л. 251.
Зерочки 125. 2егиз Л. 291. 2егнха Л.
291. 2епі1іаа Л. 118. Зетка 323. 2ес]і
ЯП О. 231, 231. 2есіса С. 251.
2іагпа §агЬагакіе П. 296. гіагпоріоп
Л. 144,144. Зиберь 354. Зибовникъ 152.
2у§'тагек Л. 26, 207. 2іеѵга1іса *) С. 40.
2іцес П. 150. 2іехіиІка Л. 233. 2іе1е
рошигпе Л. 46; ё'агЬагзкіе Л. 296; д-еяіе
Л. 269. 2іе1е сх^ѵогоіізіпе Л. 242; ^то-
шотте Л. 53. 2іе1епіса II. 105. 2іеіірап
Л. 12. Хіеіоп Л. 96. 2іе1онка Л. 204,
*) По Карждж. — Зёвалица.
307. 2іхЬегка Кар. 56. Зікрачъ Р. 241.
Зилле свянтоянское 172, 172, 172; та-
тарское 8; черное 236. Зілле од трясці
289; поганое 232; татарське 387; тихое
232; царско 387. /ітак Ч. 289. 2іта1яа
П. 197. Хутаіга Л. 198. 2ітаг овіго-
ріобпі С. 147. Зілле гадячехР. 377. Зии-
зелен С. 380. 2ітхе1еп С. 95, 380. 21-
тігосі Далм. Илл. 76. Зимпрод С. 77.
Зимній наборъ 316. Зимняя рѣпа 163.
Зимніе цвѣты 164. 2утпе яеіе Л. 322.
2ушпак Ч. 289. 2^тпаг Ч. 147. Иупгаік
Л. 135. Зимника 115. 2ішпісхпік II. 322.
Зимнякъ 51, 56. Зимовецъ 104. Зимо-
викъ 104, 206. 2іто«гіі II. Ч. 104; Ьа-
сііогу Л. 104. 2ітоѵіі Л. 72. Зимовка
115. Зимовникъ 186. Зимодра, Зімодра
205. Зимозеленъ 307. С. 281. Зимозе-
лень 206. 2ітозе1еп Ч. 95. 2ітоге1еп С.
380. Ч. 380. Зимозеленица 281. Зимозе-
ленка 281, 281. 2утоге1енка Л. 195. Зи-
мозель 281. 2ітоге1 Ч. 195. /ітогеЦе
С. 195. Иітогіоі П. 195. 2ішокег Ч. 88.
/ітоійг Ч. 198. 2іто1ех С. 193. Ч. 197,
198. Йітоііг Ч. 193. 2ішо1ух Ч. 198. 2і-
тоісуг Ч. 198. 2утоІ8сЬа Л. 197. Зимо-
лоска 198. Зимолость 198. 2ітозігам6гі
Ч. 104. 2ітозІгая Ч. 74. Зимоцвѣтъ 163.
2іто82 Ч. 88. Зиневать 83, 121. Зинзи-
вей, Зинзиверъ 207, 208; огородный 208.
Зинзиверь 207; круглолистный 207. Зи-
нобратъ 206. Зиновать 121, 121, 153.
Зіновать 121, 121. Зиновія 211. Зінов-
ка 234. Виновникъ 291. Зірка Р. 403.
Зіркачъ Р. 241. Зирки 200; червонныя
376. Зирочки 125, 382. Зірочки 125, 200,
410. Зирьки 200.
21аіан О. 193. 21аІу ігапк Ч. 176.
21аііса О. 144, 144. 21аіісе Ч. 311. Злат-
никъ 54. 21аіпіса С. 335. Златнич-
ка 92. 21аіпо коЦепо С. 39. 2Іаіо»1азес
Ч. 195. Златовласка 193. Златовѣтвеи-
никъ 195. Златоглавъ 54, 194. С. 54.
21аіоЫаѵ Ч. 193. 21аіоков С. 195. Злято-
ленникъ 195, 195. 21аіо1усі Ч. 311; сег-
тсепе Ч. 310. Златоселезенникъ 97. Зла-
тотысячникъ, Златотысячница 138. Зла-
тоцвѣтъ 96. 280; маточный 280. Злая
трава 44, 353. гіутпізгек П. 7. 21ут-
півек Ч. 7. Злодій Р. 394. 21оУез С. 225.
ЯІоЦевіпа С. 225. Иіотікатіеп Л. 317.
Злосчастная трава 32, 306. 2Іо1а Ьуііса
И. 97. 21оіе геіе Л. 166, 324. 2Іоіу
сіезясз Л. 121. 2Ыу ктѵіаѣ П. 97. Злот-
никъ 360. 2Іоіпік П. 269. 2Ыпіска Л.
335. гіоШѵіетхйаЛ. 311. 21о1очг1оз И. 9.
2Шоѵ;у ргиі Л. 335. 21о4о8Іоѵ Л. 54;
Іеііо-ягу П. 222. 2Іоіок5ѵёѣк Л. 97. 2Ыо-
кѵѵіаі П. 96. 21оЦіе8С розроііи Л. 162.
2іоіосЬго8і П. 367. 21осеп Л. 97. 2Іо-
сіеп Л. 96, 97. 21осІіпа Л. 40. 21ос II.
149. Злынка 135.

446
Хпіадіісхка — Зяберъ,
Хта^Іісхка И. 63. Хта^еѵас С. 128.
Хіпагіѵускѵгзіапка Л. 31. Хтегпічгка Л.
163. Зміева трава 72, 130, 314. Зміевая
трава 79. Зміевикъ 233, 264, 264. Зміев-
ка 44, 251. Зміевникъ 270. Зміевъ ко-
рень виргинскій 45. Хшцак С. 321.
2тціп ^егік О. 232. Змиина трава С. 97.
Зимина трава 0. 377. Хт^іоас С. 77.
Зміиный корень 380. 2ті]о»а §Іо\ѵка
П. 130. Хтцоѵу когіеп Л. 50. Хтцоѵгіес
Л. 130. Хтцоѵка И. 130. Хпуаіапка Л.
340. Зминда 27, 66, 66. Хтінес У. 50.
Змирія 377. 2тІой II. 7і. Змѣевъ обѣдъ
321. Змѣева трава 378. Змѣевецъ 141,
206, 377, 378. Змѣевикъ 37,48,76,77,
160, 160, 160, 206, 233, 264, 305, 341,
342, Змѣевицъ 140. Змѣевица 206, 277.
Змѣевка 156, 156. Змѣевыя головки 262.
Змѣевникъ 44, 154, 154, 162, 342; лѣс-
ной 164. Змѣеголовникъ 128. Змѣедуш-
никъ 321, 321; низкій 321. Змѣинецъ
244. Змѣинникъ 264. Змѣинничникъ
264. Змѣиный корень 157, 264, 380; ка-
надскій 51; моръ 130; мохъ 203; скусъ,
укусъ, цвѣтъ 377; чеснокъ 23, 28.
Змѣиная 79, 225. 377, 378; головка
377; трава 44, 70, 130, 206, 234, 341, 342,
377, 377, 378, 378. Змѣиное дерево 346;
зелье 378. Змѣй трава 50, 51, 77, 79.
Змѣйка 70, 77. 377; водяная 79; трава
50, 70.
Знадьба 375. Зноелюбъ 108. Зноиха
12. Знойчавка 108. Знѣтенникъ 336.
Зобъ Б. 169. ИоЬ С. 59. ХоЬаску У.
193. Зобная трава 322. Зобникъ 190,
384. Зобница 244. Зобный корень 322,
322. Зоборина 192. Зова, Хоѵа С. 314.
Хоигвісе 7. 27. Зозулины рушнички 196,
233. Зозулины ручники 107; ручнички
196; сапожки 236; слезки 161, 196, 233;
слезы 196; черевички 120,124, 195, 236,
381, 382; — черны 236. Зозулныкъ 82.
Зозульки 161, 233, 381; рябыя 120. Зо-
зюльки ряби 120. Золотарникъ 83, 83,
176, 190, 335, 335. Золотень 5, 335, 352.
Золотистка 163, 163; желтая, обыкно-
венная 163. Золотистое солнце 163. Зо-
лотисячникъ 138. Золотникъ 64, 105,
106, 138, 150, 269, 271, 352, 392. Р. 271;
яловый 314; трава 83. Золотникова го-
лова 242; трава 138, 242. Золотничекъ
мужской 156. Золотничка 242; болотная
242. Золотничная трава 195. Золото 352;
чертово 97, 352.- Золотоголовъ простой
54. Золстоголовникъ 54. Золотоножка
176. Золотоокъ 54, 54. Золотолистяикъ
97. Золотлтысячная тр. 138. Золото-
тысячникъ 57, 125. 137, 138, 160, 163,
211, 269, 312.^ Золотохворостъ 376. Зо-
лотохвостъ 153, 367. Золоточникъ 335,
Золотоцвѣтъ 96. Золотоцвѣтная трава
326. Золотой корень 193, 332; ленъ ди-
кій 195: цвѣтъ 96, 280. Золотая верба
267; вѣтка 335; роза 326; розга 335;
рута 352: трава 162, 326, 352, 352. Зо-
лотое перо 335; яблоко 101. Золотыя
головки 395; яблоки 101, 101. Золотуля
352. Золотуха 91, 138, 160, 164, 227,
326, 333, 335, 352. 352, 352,' 352. 353,
382, 389, 395, 404; желтая 352', 352.
Золотушечникъ 352, 352. Золотушная
трава 65, 119, 145, 183, 190, 211, 295,
359. Золотушникъ 37, 37, 64, 176,
321,335,352; голубой 388; мужской 164.
Золотчискъ 155. Золотышникъ 138. Зо-
лотянка 97. Зольная трава, Зольное зе-
лье 40. Зольникъ 40, 40, 99, 311, 326,
326. Зона 369. Хопа С. 212. Йоіуасу
№зі Л. 330. Йопор Л. 331, 331. Зопникъ
249. Йоги® Л. 291. Хогаѵппа П. 237.
Зорка 125; трава 343. Зорки 125,200.
Зорникъ 377. Зорница 194, 263. Хогпі-
са С. 141, Хогоѵка У. 136. Зорочникъ
343. Зоры 125. Зорынька 125. Зорька
125. Зоря 192, 193; дикая 105, 277, 352;
дикая полевая 36; луговая 289, 291;
лѣсная 105; нѣмецкая 192; садовая
192. Зостилъ 293. Хойа Л. 332. Хоѣпка
У. 332.
Хройойег Ч. 88.
Зрадникъ 158. Хгайсе У. 137. Зразіл-
ле Р. 395. ХгЬа С. 150. Хггосйек И. 218.
Зрізованець 389. Хгозіпіса чѵобпе пісі
Л. 105. Зрочникъ, Зрядникъ, Зряд-
ныкъ 158.
Зубъ 164; зелье 330; львиный 349;
собачій, трава 138. Зубарь 141. Зубари
193. Зубы волчьи 235, 278. Зуби 225.
ХпЬаІас С. 124. ХпЬаіка С. 124. ХпЬік
Л. 141. ХиЬіса Л. 124. Зубникъ 171,
190, 200, 349, 361. Зубница 124. Зуб-
ной корень 177, 231, 252, 349; чешуй-
чатый 186. Зубная трава 30, 96, 141,
200, 249, 349. Зубное коренье 75.
ХпЬоѵас С. 30. ХиЬоѵга Ьуііпа Л. 124.
ХиЬои'е когаіу У. 238. Зубовникъ 215.
Зубощекъ 156. Зубрей 50. Зубрій 106.
Зубриловка 146. Зубровая 211. Зубро-
вая трава 98, 291. Зубровка 167. Зуб-
ровникъ 62. Зубцаста 100. Зубчатая
трава 327. Зубчатая большая трава 91.
Зубчатая увѣчная трава 188. Зубчатка
80, 377. Зубчатникъ 75. Зубянка 124.
Хияапка У. 220. 220. Зузуль 406. Зу-
зулька 365. ХишЬиІ 0.171. ’ЗуркаР. 397.
Зыбникъ 229. Зыбръ 100.
Зѣвъ львиный 194, 391. Зѣвка трава
188. Зѣноватъ 153. Зѣновка 234. Зѣ-
рочка 200.
Зюбріп Р- 400. Зюзпкъ 204. Зюзникъ
204, 204.
Зяблица352,379,380,380. Зяберъ*)
*) См. Жабрей и его производныя.

Зяберъ — ІаЪика
447
160, 151, 322. Зябирь 150; мелкоцвѣт-
ный 151. Зябра 128, 150, 151; полевая
341. Зябрей 295, 341. Зябриііъ 150.
Зябрій 150, 211. Зября 150, 341. Зябряй
131. Зязюлька *) 233, 234. Зязюля 233;
сѣренькая 161. Хуѣкодѵс Л. 226.
И
Иама 126.
Ибунка 376, 376.
Ива 18, 19, 308, 309, 309, 310, 310,
310, 311, 338; боровая 397; бѣлая 309;
волчья 88; гибкая 311; дикая 397; желт-
ковая 311; красная 309; лозная 311; паль-
мовая 309; плакучанЗОЭ; плетневая 311;
полевая 309. Ива трава 132. Ивалекъ
82. Иванъ головастый 30. Иванецъ 211.
Ивановенъ 338, 400. Иванокъ Р. 402.
Иванъ да Марья 19, 211, 211, 241,
313, 380, 382. Иванъ и Марья 80.
Иванъ-трава 96, 132, 244, 395.
Иванъ чай 132. Иванова голова 80,
359. Р. 398. Ивановы головы 96. Ива-
новы гродники 135. Св. Ивана зелье
172. Иванове зілле Р. 392. Ивановъ ко-
рень 172. Св. Ивана кровь 402. Ива-
нова трава 179, 211, 289. Ивановъ
хлѣбъ 20. Ивановъ цвѣтъ 96, 209, 280,
340. Ивановы цвѣты 80. Ивановъ чай
132. Ивановская трава 132, 179. Иван-
чики 16. Иваньско цведже С. 152; цви-
Іече С. 151. Иваранкуза 33. Ивасикъ
359, 359. Ивика 309. Ивилга 382. Ивина
308, 309, 310, 310. Ивишь 66. Ивишень
15; ненастоящій 14. Ивишенье, Иви-
шенникъ 15. Ивка 400. Р. 398. Ивница
310. Ивнякъ 308. Ивовая трава 132, 132.
Иволга трава 352. Ивотернъ 168.
Игимикъ Б. 169. Игла 306; грудная
придорожная 386; чертова 112. Иглица
306; воложская, итальянская, простая
306. Игличина Б. 273; пачпна Б. 273.
Иглишникъ 231. Иглы сорочьи 136.
Иголка 156, 344; мягкая 169; придо-
рожная 156, 293; христова 239. Иголь-
никъ 125,136, 156, 319. Игольчикъ 319.
Игольчатка 99. Игольчатая трава 185.
Игнаціевы бобы 345. Иготки 341.
Изглазъ 161. Изгонъ 98, 140, 203;
боровой 10, 95; раменный 95. Изъ-гонъ
трава 381. Изгуба 14. Измодъ 262. Из-
модѣнъ 60; водяной 291, 399; горный
401; озерный 388, 389; полевой 290;
рѣчной 399. Измодпкъ 262. Измѣтнпкъ
359. Изплекъ 408. Исплекъ 266. Ис-
*) См. Зозуля и производныя.
плекъ каменный 397. Изплечвая
трава 352, 408. Изсекъ 111. Изъѣд С.
290. Изюмъ 383.
Икавецъ 277. Икавка 63. Икадра 330.
Икотная трава 26, 63, 156. Икотка
сѣдая 63. Икотникъ 26^ 63, 63. Икумъ
264.
Иланътжиланъ, Иланъ-планъ 369.
Именъ 368. Илемъ 367, 368. Илець Р.
398. Илимъ 367, 368. Илимовникъ 368.
Илина 62. Ильинская трава 242. Ильмъ
368; пробочный 368. Ильма 367, 367,
368, 368. Р. 367. Ильменннкъ 368. Иль-
мина 368, 368. Ильмнякъ 368. Ильнецъ,
Ильнякъ 196.
Имбирь 385; бѣлый 385; индѣйскій
51; нѣмецкій 50, 193. Имбирная трава
151. Имела 382. С. 199, 402. Иммор-
тельки мелкія 28. Имтеласъ 161, 233.
Имурка 210.
Инбирь 385. Индиго ненастоящее 29.
Индиговое растеніе, Индигофера 176.
Индики Р. 347. Индѣйскій чай 174. Ин-
дѣйская смоква, Фига 232. Индѣйское
дерево 315, 391; сѣмя 391. Индѣйскія
гнѣзда 338. Инежетъ 352. Инжиръ 145.
Инща 152. Инщавсикъ 176. Иньамъ
126.
Ипекакуана 91. Ипомея 177.
Ирга 27, 28,111,111, 339, 340. Иржа
369, Иржій Р. 394. Иржы 323. Ирина
121. Ирисъ 177. Ирландскій мохъ 96.
Ирныця 387. Иронъ 381. Иръ 8. Ирь
78; нѣмецкій 178.
Ископытъ 154. Искра 125. Исланд-
скій мохъ 93. Исплекъ 266; каменный
397. Исплешна 156. Исопъ 262, 262.
Иссопъ 173,173; лѣсной 128. Иссопова
трава 173. Истекъ 266. Истодъ 262,
262, 262. Истодотъ 262. Истоколенникъ
338.
Итальянская трава 213.
Ихи Р. 335.
I
Іабланъ О. 207. .ТаЪІап С. 268, 364.
оаЫапот С. 268.ІаЪІеспік 11. 208, 208;
сегпу 7. 60. Л'аЫіско Іізсі 11. 250. ІаЫка
гетзка Л. 163; §гапаіотѵе П. 280; зіаг-
пізіе 77. 280; зіаіа, таевка пеЬо тііозсі.
баЫко ѵісі У. 45. баЫко Асіата 77. 2а-
шогзкіе Л. 115; гіоіе 77. 202; Іізсі У. 250;
тііозсі, тііозпе 77. 202; зѵіпзке У. 123.
.ІаЪІоко га^зкое Л. 101. ЗаЪІоп Л. Л. 282;
Ьпігпа У. 118. ЗаЫико сегіотѵе Л. 112.
ІаЪІисіпа сегіоіѵа, Л. 112. ІаЪІиспік Л.
208. ІаЫизко У. 335. ІаЪгзаЬ П. 267.
ЛаЬгік Л. 272. Шика С. 282; ѵисіа С. 44;
29

443	Іабука -
сІіѵЦа С. 282. Іабука вучьа С. 891. ЛаЪп- !
сіпа упада С. 45. Табучица црльена Ра- I
іуз. 202. ЛаЬисісаС. 202. ЛаЬисгуак С. 44.
Іаворъ С. 3. Лаѵот С. 3, 3. ". 3. Л. 4;
кіеп* С. 3. Ч. 4; ргаѵі С. 4; ргояіі С.
•Іачот Ч. 3. Л. 3. П. 260. Дачога Л. 12.
Лаѵогіка 0.187. Лачогс Л. 181. «ачгх§с
Л. 267. Зачтете Л. 181. Ладіепкі П. 164.
За"іу Л. 240. ЛаЫу Ч. 240. Іаглика С.
273. Ла§1іка С. 272, 272. ЛаЫіска Л. 217.
Іагньед С. 267. Ладщссі С. 268. .Іадіуе-
<1а С. 268. Іагода С. 146. ЛаЬосІа сегпа
Ч. 371. Іа^осіа И. 146. С. 146; Ыіе Ч.
146; чііеха Л. 59; Іівіпа И. 306; Ьоіап-
яка Л. 371; Маіріа П. 132; зогаада С. 63.
ЛаЬойхіпа рвоч^а Л. 293. ЛаЬосІу Ііоіап-
вке, Ьогвке, іисЬогвке, сегпе Л. 371; хі-
йочвку Ч. 250; сепцоче Л. 303; схагпе
Л. 371; схегчопе И. 146; чііехе П. 59.
.ІаЬойкі хеадач.е Л. 371; 8ч. Гчапоче Л.
298. .Іа§о<1піак С. 66. Ладосіпік Ч. 146;
рговіі С. 146. ІаЬойиік Ч. 146, 219. Ла-
§'огсіка 0. 2-72. Ла^огсіпа ргозіа С. 273.
Ла&огсеѵіпа С, 272. Лайта Ч. 43. .Іайо-
чіес И. 18; ровроіііу Л. 18. Лахук Ьа<1і
Ч. 232; Ьайхасу Л. 232; Ьивасу Л. 259.
Лахуск Ьизасу Л. 259. Лахускі Ьизасу Л.
259, 259. Лахтіп П. 180. Лахусек Ч. 168.
Ла]ка Иад'е Л. 234. 4а|ко кгхечізіе И.
334. ЛакоЬек И. 326. Іакова трава 326.
Лакоѣача Л. 123; дёсІоіЬа Л. 123. 8ч. Ла-
киЬа кчіаі Л. 326. Іаловак С. 85. Лаіо-
чес Ч. Р. 181; тепві Ч. 181. Лаіочіепс
Л. 181. Лаіочіес 77. 181, 181,181. Лаіочс
Л. 181. Лаіогс Л. 181. Іалша С. 24. Ла-
точес Ч. 248. 8ч. Лапа раз Ч. 203; хіеііе
Л. 172; Ьуііпа Ч. 173. ЛапйхеІ хеіо Л. 36.
Лапйхеівке хеіо Л. 36; Лхічіе Л. 36. Ла-
почіес И. 153. Лапоѵес Ч. 153, 153, 153.
Лапочка Л. 298. Лапочкі Л. 298. Лапойі
Ч. 104. Лапокііка Ч. 36, 36. Лагшз яіаеікі
О. 251. Лагча Ч. 246. Лагѵісе Ч. 105.
Лаг^оѵап С. 346. ЛагеЪіка С. ЛагеЬіпа 17.
336. Лагес Ч. 169. Лагх^Ь 17. ЛагхеЫпа
Л. 336. Лагхтіапка Л. 57. Лагхтіопка
17. 327. Іарица Ч. 363. Лагісе С. 363.
.Тагіс С. 323, 324. Латка П. 323; е§ірзка
Л. 362. Лагтапка Ч. 57, 57. Лагпадочка
Л. 91. Лагтих паЛтогвк^ 77. 112. Лагтив
чіавіпі Ч., киЛегачу Ч. 69. Лагпік 77. 314.
Лагоч, Лагочка Л. 12. Лагоѵас Ч. 72.
Лагоѵіі Ч. 72. Ла.гоко Ч. 222. Ла,ги8 Ч,
11, 11. Лагсеѵас С. 11. Лагсхуса 17. 323.
Іасаминъ С. 180. Лавап Ч. 147, 147; та-
почу Ч. 147. Лавеп Ч. 147, 147. Л. 147.
С. 147; ѵізоку С. 147; сгпі С. 147. Іасен
б^ели, Іасен црни 0.147. Лазепак С. 126.
Лавепоѵас С. 147. Лавіеп ровроіііу 77.
147. Лавіка С. 268. Лавіаіес 77. 89, 180.
Лавіоког Л. 268. Лавіоп Л. 147 Лавіо-
пек Л. 180. Лавіопка Ч. 180. Лазкіег Л.
289; (Ііи^оіізсес П. 291; ігейочу Л. 144^
- Леізе
Лаякоісхе хіеіе Л. 93, 94. Лавкиіаек Р.
Лаякиіусхтк Р. 94. Лавкуг Ч. 291. Лавіа
Л. 147. Лавіопка Л. 126. Лавтік Л. 248.
Лавгоіп 77. 180, 248. Ч. 180. Л. 198; Ьііу,
сезку Ч. 248. Дазтіпек Л. 248. Іазпік Л.
147. Йазпоіа 77., ЫисЬачка Ч. Іазиоіка
77. 184. Йазіег 77. 56. ОазІтхсЬіес И. 167,
167. Іазігип 77. 96. Оаіегііік Ч. 33, 34.
.Таігпік ЛЧ. 34, 95. ЙаігоЪпік С. 167. •Іа!:-
гоче хеіе Л. 53, 95. Іаігочпік Л. 34.
ІатроФа 180. Іаханха 148. ІасЬопі Л.
171. Іасек Ч. Іасіпі. Ч. Іасуні 77. 171.
Іастеп Ч. 169. Іазоче хеіе Л. 123. 7а,з-
сег Л. 150. Іазсеі^оче геіе Л. 350.
ІЬізек Ч. 26, 166. Ібѵнка 376.
Іѵа Ч. 18. С. 309, 309“, 310. Іча 77. 18,
309. Ч. 310; сисіхохіетзка 77. 354. Іва
309; молдаваньска 311. Іѵапо хеЦе Далм.
313. Іванъ да Маръя 211, 382. Іваньско
цведже С. 152. Іѵапізко сѵеЦе С. 152.
Івасикъ 359, 359. Івина 310. Ічіпа И.
309. Іѵіса С. 18. ІѵиЦа С. 128,
І^іача П. 43. І^іеіцаса С. 319. 1§1іса
77. 136, 231, 306. С. 155; чіозка польск.
назв. Вивс. асиіеаіиа 136. Ідіісхпік 77.
159.
ІсЦігок С. 8.
ІеЫопка Л. 282, 282. Іе^іа 77. 255.
Іе^ііпа 77. 255. ІеЫісак Ч. 337. ІеЫісе
Ч. 231, 231. 7еЫісе Ч. 231. ІеЫіска Ч.
231; аіиіа Ч. 153. Іееіапіізі С. 232. 7е<1-
чаЬпіса 77. 219. 7е<іЬоі С. 6. Іейіс С. 6.
Іеднтъ С. 387. ТГейІа втгк Ч. 255. Лесііа
Л. 255. 7е<і1е Ч. 253. Йесіііпа 77. 255.
ТГесіІіпес 77. 181. Іесіііпкі П. 134. Іесі-
по^аЬоНа 77. 242. Іейпокчііек Ч. 357.
Іейпоіізі П. 207. Іесіпоіізіек Ч. 207.
Іейноіир 77. 132. ІёДочка Л. 226.
Аозѣе ѣгача Л. 197. Іеха С. 168. Іехапес
Ч. 130. .Іехаііпка Ч. 130. .Іехаіка Ч. 239.
Іёхепс Л. 130. Яехегпіса С. 96. Іехіегха
Л. 222. Іезичацъ С. 161. Іехкоча раіісе
Ч. 123. Іехіпік Ч. 303. Іёхочес Л. 337.
Іехочіес П. 129. Іехочка 77. 303. йёхочс
Л. 129. .Іехо^іочка 77. 337, Іехоте-
Іоп 77. 213. Іехопо^ 77. 129. Іёхопсік Л.
273; тойгу Л. 19. Дехупа *) 77. 303; чіе-
Іоіа^ойоча 77. 303; таІо^а^оЛоча Л. 303.
йехупка П. 303. І^хусхкі77. 259. Лехусх-
пік П. 232, 320. Лезкаіе хеіе Л. 144. Ле]-
коііе хеіе Л. 144. Іел77. 255. Леіа С. 253,
255; ІопкоѵегЬа С. 255. Леіеп когіеп С.
329. Леіепі когхеп 77. 246; о^оп 77. 355,
356; го§ 77. 296; гйхек Ч. 203; зкок Ч.
203; ітапк Ч. 327; Іахук Ч. 321. Леіев^ак
С. 320. Леіепіес 77. 246. Леіепіска ./7.110.
Леіепка Ч. 247. Іеленскій языкъ 0. 321.
Леііка С. 131. Іелика О. 255. Леііса С.
262. Леісііа Ч. 24. Іелша С. 24. Іеіве Ч.
*) Также Легхупа.

оетеіа — Каложаръ
:49
9І- ^ешс’а У- 383, Іеіпіеі, ІевЫ,
г*’’	— польск. назв. Омелы р. 333.
‘іе!, рі Ч. 383. ІепоіаЬосІка Л. 241, 242.
ТрппР5і	^епоісвдезко Ч. 242.
Тепо4іис“са '*' 188- <7сі”а‘7 - 330; оЬусеі-
ііу Ч. 338' ^0і'8'0ѵа!1 О- 340. Іеремщчак
‘р -.р>2. Іерихонская роза 31, 31. Іегу-
рііот>^а 10^а Л- «Гегкотѵіес И. 153.
Уегпі^ ®5- ^г“са 2С2- ^гоѵа,
•Тего\Аа 88. Іерусалимъ 95. Ісруса-
,т,,„.л 131. Іерусалимскій тернъ 159.
тРПѴбалимская вероа 309. лезопес таіу
?/оѵ Іевепка Ч. 104, 104, 126. Іезіиас
А ца'І- Іеяіоп 11 147. .Тезіопек II. 211.
-т' <„<іЬіпа Ч. 150. ЗезѣіѵіЬпік Ч. 167.
^с«г л- 85°- геіеІ у-зб7’ 38°; ьпу>
трЛл^'У У- 358; Іаиспі, раіісхков'аіу,
сдг^пУ У- 860. Іеіеііпа тойга Ч. 210.
Тр7„4сѳ Ч. 159. Іеігеика С, 34. .Іеігоѵге
' 1„ Д. 354. Іёігоѵгка, Л. 354. .ІесЫЬёг-
. {. 180. ІесЬіЬёгповг кегк Л. 181.
т„„яЛ С. 169. Іесат С. 169. .Іестеп Ч.
^дд 169; роізку Ч. 169; вгпеіакоіѵу Ч.
,70’ сіи-егогайу, сіггайу сіт-іак Ч. 169.
^^епка Ч. 131. Іеспцеп Л. 169. Іеси-
ті II. 169; ѵусгаіпу, таіу, сгіегогге-
сіо-ягУ П- ап§іеІ.зкі, Ьгипалѵіскі, \ѵіеІ-
тѣтпі И. 169. «Іестіка С. 131. Іесті-
Ч- 170. Іестіепка.У 131. Іесгтіоп-
кеѴ131-
т рр Я. 173. Л. 1/3.
ТІ,-7а И. 309. Ііѵа Ч. 309. Ллѵма Ч. 310.
-г-].]/ Ч. 197, 197; татісе Ч. 197. Ліет
4 Літ Ч. 367, 368. Літа Ч. 367.
тйтД Ч. 368. Іііточпік У. 340. Лиак Ч.
Ыезпік Ч. 258; сігтек Ч. 383. Лпас
, _ ’К Ч. 327. Лгпісе Ч. 262. Лзкегка У.
62^ Діігосеі У. 258, 259, 260; Ыезпік У.
260.
травка 63. Ікііскотѵпік Л. 189.
т]4Ѵа П. 174. Пет, 11т П. 367. Ильма
р д67. Птек У. 367. Птовге (ІгзеѵТО И.
г,й7 Птоіѵпа И. 340.
І^іеі У. °83. Імела 382. Ітеіі У. 383;
йиЪ^®’ пе^° Ьнвсіе, пеЪе хіиіе У. 199.
т^йу^отѵіес II. 176. Івйуй (также Іп-
,1ѵ„ті) П. 176. ІпйусЬі И. 176. Іпйусг-
Л. 262. ІпсІусЬі гіеіпу Л. 29; кгхе-
$><жу Л. 29.
Іоакимъ да Анна 211. Іоакимъ и Ан-
,262. Іоаннова кровь 320. ІоЪотѵа Іхе
5? 404. Лота О. 24, 24. Іова бела, црна
р 889. ІоЪа С. 24, 24. Іойіа П. 255.
т ' ловецъ 181. .ТойІоІЬггуп Л. 43. Іозъ
, Л. Лспаѵка Л. 338. Іонжа 210. .Іог^о-
™ С. 346. Іозейк Л. 173.
Ѵа?4§а 0. 27. Л. Ш, Ш.
т^іоі С. 28. Ізкгоп Л. 148. Ізор У. 1 3,
/ийазголѵе (1ггетто Л. 92. Лійазгс /іес
л 92. Лійгпіа Л. 20. Іудино дерево 92,
<88. Лиііс С. 92. Лісіга Л. 79; лѵусгаша
д 79. ІУіциЪ У. ЛциЬа Л. ЛциЪу Л. 386.
Іюль 152. Лішѣіег Л. 385._Ліг]еѵас О. 94.
Лііпіска Л. 35(к ЗисЬошіік У. 30.
К .
Кабакѣ 116, 116. Л. 113. Кабака 116.
Кабачки 116, 397. Кава С. Катѵа II.
10*4. Катѵак II. 268. Кавалерникъ 243.
Кавалерскій цвѣтъ 42, 123. Кавалер-
ники 123. Каѵіаз У. 91, 317. Каіѵіі У.
344. Кавка 236. Ка’.ѵпік У. 104. Кавовац
0. 104. Каѵоѵе (іггеѵто II. 104. Катѵоп
Л. У. Л. 114. Кавунъ 114. Кавунка114.
Кавылъ (см. Ковылъ, Ковыль) 60. Ка-
выла 344. Кагальникъ 121. Када С., зе-
лена С. 222. Кадарум С. 383. Кайегатѵ-
ка іагшиз У. 69. КайгісШп, Кабхісіінік
Л. 25. К^сігіеі И. 18. Кайіѵіса С. 34/.
Кабійіотѵка У. 74. Кадило 18, 213, 213,
372; пахучее 213; трава бѣлая 373, Ка-
йніа С. 312, 347. Кадула, Кадулья, Ка-
йпЦа; ргозіа С. 312. Кадыло 312. Ка-
дильное дерево 353. Кайгіка У. 272. Ка-
жушка (см. Кожушка) 119. Казакъ *)
154; желтый 402, 402; женскій 349; лу-
говой 400; малый 400; трава 400. Ка-
зачекъ 400; луговой 400. Казіѵка У.
278. Кагііеп У. 118. Казіпа П. 86. Ка-
зюля 211. Каинко 96. Каинковый ко-
рень 95. Ка]вца ргозіа С. 45. Какао
353. Какишъ 336, 356. Какишь 184.
Какішъ 336. Какишникъ 136. Како Л.
201. К^коі П. 197, 201. К^коііса, К^коі-
піса Л. 17. Какора 189. Какорва 38,209.
Какорожникъ 52. Какозі У. 155. Как-
рикъ С. 288. Какітеіоп П. 214. Какуш-
ка 52. Какпзка У. 61. КаІ м/исЬасотгу
Л. 324. КаІ ЬисЪакочгу Л. 82. Каі кіаа-
Іу, Каі кізу Л. 305. Калъ чертовъ 143.
Калавер С. 312. Каіайог И. 69. Кала-
колуша 276. Каіаіс Л. 367. Каіаташіга
У. 351. Каламбакъ 41. Каіагера Л. 69.
Каіаіа У. 307. Калатовка 135. Каіас С.
180. Калацецъ 178. Калачики 26,178,
207, 207, 207, 359, 393. Калачникъ 207.
Калганъ 25; дикій 271*. Каіе епёЬотѵе
Л. 378. Каледа 200. Каі'есіхіпа Л. 378.
Каленъ С. 51. КаІепаХ 378. Каіеікі Л.
353. Калина, Каливка, Калига, Калиг-
ва, Калика 69. Калина 198, 378, 378.
С. 378; даурская 378; дикая 314; чер-
ная 378. Каііпа И. 378. У. 378, 378.
Л. 378. С. 193; тѵ-Іозка Л. 61. Калинина
378. Калитка 69. Калиоеръ 348. Капи-
ца 69. Каііса Л. 68. Калишка 69. Кал-
мусъ 8. Каітив И. I. Калинина 362.
Калмыцкій цвѣтъ 326. Каложаръ 226.
*) См. также Козакъ.

450
Каіок'л’ёі — Картаиова
Каіокіѵёі 7. 12. Калоперъ С. 348. Каіоі,
Каіоіпік, Ка]оіог,-у вігош Ч. 101. Кало-
Феръ Б. 348. Каіойог 11. 69. Калуж-
ница 78, 78, 310; европейская ЗС4. Ка-
Іиііка Ч. 190. Каіпзіііса Л. 311. Калузъ
362. Калупіръ Р. 348. КалуФеръ 348.
Калына 378. Кальпачка 403. Кальцео-
лярія 76. КаЦизпіса С. 78, 79. Калюж-
нпкъ 57. Калюжница 78. Каляга, Каля-
репа бЭ. Канала 207. Каманина 303, 409.
Ка(у)иаиица 318. Ка(у)маничвикъ 318.
КатеДка Ч. 196. Катеіка Ч. 196. Ка-
менка 304. Катепка Ч. 237. Камелина 79.
Каменика 302, 303, 304. Катепіка С.
317. Каменнца 212, 303, 303, 304. Ка-
мениця 304. Катепіса Ч. 14. Каменич-
никъ 304. Каменный кустъ 60. Камен-
ный чай 342, 342. Каменная трава 32,
266. Каменоломъ 252. Каменоломка 317.
Каменоломникъ 97. Каменосѣкъ козлій
317. Калцепка Л. 196. Катіеппе гіеіе
11. 26, 63. Катіеппік П. 26. Камикъ
трава 204. Катііку Ч. 209. Каминъ 160.
Катіп Діѵі) Далм. 327. Камінкі, Камінці
Р. 372. Катіопесгка Л. 372. Катіопка
Л. 304. Катіопкі Л. 237. Камишовина
С. 378, 378. Камншъ Б. 51. Камнеломъ
230, 339. Камнеломка 317. Камнелюбка
206. Камотъ 62. Камочка 311. Кам-
пешъ, Кампешевое дерево, Кам-
пешникъ 162. Камуница 318. КамФор-
ное дерево 81. Камчадалка 349. Кам-
чакъ 92, 311. Камчачекъ 92. Катгібпік
Ч. 128. Камчуг(к)ъ 37, 160, 353, 382.
Камчужникъ 19. Камчужная тра-
ва 156, 353, 365, 393. Камчужница
269. Катука Ч. 196. Катусзкі Л. 339.
Камышъ 8, 51, 76, 131, 247, 297, 319,
319, 319, 344; боровой 205; малый 320;
песочный 28; песчаный 131; степовой
75. Катув Ч. 28. Камышевая трава 213.
Камышникъ 51, 242, 306. Канаборникъ
189. Канабра боровая, Канабренникъ
78. Канакай 328. Канаръ 60. Кана-
реечное сѣмя, Канарейкина трава,
Канарейникъ, Канарейное сѣмя 247.
Канарникъ боровой 78. Канарокъ Р.
392. Канарскій чай 329. Канатникъ 1.
Канаторъ 90. КапДік Ч. 138. Кандыкъ
138. Кандплка С. 391, Кандолка Б. 42.
Каяела С. 81. Капеііа Ч. 81. Капіапка
Л. 118. Канпбра 78. Каниця Р. 395.
Каика Р. 320. Канна 81. Канобра 189.
Канопа 81. Кааораг С. 35. Канопере-
впцъ 191. Канталупка 115.‘Канунъ 191.
Кануперъ 348; полевой 64. Каппрег Л.
348. Кануппрь 348. Канупіръ 348.Р.348.
Кануферъ 348. Каппйег, Капийог Л.
348. Канцелярскій корень 320. Канце-
лярское сѣмя 270. Капалка 287. Ка-
раг О. Карата Ч. Карагкі Л. Карату Л.
82. Капародъ 344. Капелюшнпкъ 71'.
Каперсовый кустъ 82. Каперсы 82;
стручковатые 386. Каперы дикіе 165.
Еаріпіка С. Каріпісе Ч. 1. Капіштанъ
Р. 392. Карі'апк Л. 123. КарПпа Л. 380.
Каплуны 313. Капорко 344. Капорсы
82, 82, 82. Капорцы 82. Карраг Л. 82.
Карга С. 82. КартаД Ч. 54. Ватес Ч. 55.
Каргаіа, Картава, Каргаво^ѵе Дг^етѵо Л.
142. Каприфоль дикая 198. Каптурнпкъ
329. Каріигкі гуеЬіезкі П. 7. Капуля
Раг. 22. Капуста 68; башкирская 265;
брюссельская 70; водяная 269; дикая
93, 376; дика Р. 406; древовидная 69;
заяча 324. Р. 406; заячья 9, 20, 46. 73,
92, 100, 105, 106, 192, 237, 324,324,325,
325, 329, 335, 336, 365, 381, 394; зеле-
ная 69; китайская 68; конская 294; ко-
чанная 69; кудрявая 69, 69; листвен-
ная 69; лѣсная 185; морская 148,184; ого-
родная 69; савойская 69; сайгачья 324;
собачья 94, 216, 216, 353; спаржевая 70;
татарская 265; цвѣтная 69; черная 112.
Каривіа П. Ч. 68; лѵіовка II. 69; §1оѵѵіа-
віа П. 69; Ыаѵаіа Ч. 69; кѵеіпа Ч. 69;
тогвка Л. 112; ро1па/Л 70; ггерпа П. 69.
Каривіепка Ч. 185. Капустка 70;'зая-
чья 324, 406; Зайцева Р. 406; козлячья
Р. 406. Каривіка Ч. 185. Капустникъ
99, 381. Капустная пальма 44. Капуст-
ное дерево 32, 32. Капуцинч, 364, 365.
Капшучки 80. Караачь 368. Каравилье
С. 87, 125. КагаѵіЦе С. 125. Каравинъ
312. Карагазинъ многолистный 311.
Карагай 254. Карагайникъ, Карага-
на, Караганъ 83. Карагачъ 368. Ка-
рагенъ 96, 148. Карагучъ, Карагучь
368. Каракуля Р. 335. Каракуцка 116.
Караичъ 276, 368. КарамоФнлъ Б. 125.
Карандашное дерево 182. КараноФИлъ
С. 87, 125. Кагапйі С. 125. Каранфнлъ
дивльи С. 87. КаранФптчь С. 87. Кара-
си 359. Карасъ 166. Карасолн панова
365. Каратышникъ 239. Кагайа Ч. 347.
Кагайаі Л. Ч. 125. Кагайіаі Ч. 125; ін-
Діанвку Ч. 347. Карачникъ 51, 368. Ка-
раячпна 368. КагЬіепіес П. КагЫпа Ч.
ЕагЬіпёс Ч. КагЬопіес Л. 204. Кагѵгіа
Л. 145. Карганка Р. 248. КагДа Ъепе-
Дукіа Л. 103. Кардамине 83. Карда-
монъ гвинейскій 29; мадагаскарскій 28;
полевой 84; цейландскій 28; яванскій 29.
Кардобенедиктъ 103. Кардовянкъ
338. Кардоны 397. Карды 119. Карка-
мель 117. Каркасъ 89. Каркашунъ 44.
Каг’коѵіпа С. 142. Карла 65; таловая
310. Кагіаіка Ч. 275. Карлушина 293.
Кармазинъ 174. Кагтазіп Ч. 251. Кар-
мель Ч. 63. Кагтік, Капппік П. 308.
Кармякъ 342. Карнауба 111. Каго], Ка-
гоіек Л. 87. Кагоіінек П. 86. Карпель
Р. 393. Кагреі Ч. 63. Карпеля Р. 335,
393. Карпуза О. 114. Картаиова трава

Картамусъ — Кеіі
451
394. Картамусъ 85. Картовка, Карток-
ля, Картоплп 335. Картопля 335. Р. 335.
Картосы 335. Каіѣоигек Ч. 125. Карто-
фель 385; бухарскій 115; земляной 249;
яол&скій 190; свиной 118. КагіоГеІ II.
335. КартоФля 335. Р. 335. Кагіойа II.
335. КартОФъ, Картоха, Картохля 335.
Картошка 335; заячья 20:2; земляная
249. Картошки 335. Кагіихек II. 125.
Картышй 335. Каі’щ II. 87. Карупіръ
Р. 348. Карусъ 85, 394. Карушинникъ
293. КарФеты 335. Кагйоі Ч. 69. Каг-
сіок, Кагсгоі' П 119. Карчоха Р. 335.
КагслосЬ II. 119; аГгіканзкі II. 321. Каг-
сисіі.1.119. Касатикъ*) 177,177, 327;
болотный, водяной, желтый 178; лѣс-
ной 86; нѣмецкій, сибирскій, синій 178.
Касатики 178. Касаточная трава
94. Каспій 224. Кассава 208. Кавіпа.
Кассинскій чай 174. Кассія 88, 88; би-
блейская 99; гвоздичная 28; стручко-
вая 88. Кавзіа У. 88. Кавуа II. 88. Ка-
сторовое сѣмя 299. Кастулки 365. Ка-
стюльки 71. Катъ 88. Каі йггеѵту И.
88. Ката чупава С. 225. Катакелечь 296.
Каіапас С. 292,292. Катаночки желтыя
360. Каіарисіа И. 140. Каташникъ 372.
Катеху пальма 43.Катиполе 52, 161, 312.
Катичникъ 161. Катитъ 220. Каітап -
ка У. 13. Катокъ (искаж. Котыкъ) 135.
Каточки 314. Катръ 327. Катравка 396.
Катранъ 73, 112, 112, 112; красный,
настоящій 342. Каігап У. 112. Катунъ
17, 75, 161, 312. Катунь 59, 229. Ка-
тунокъ 92. Каіизка У. 204. Катыль
298. Катышка 37. Катышки 314. Каи-
коі У. 201; яаЬгайпі У. 200. Каулннъ
Рач. 69. Каунъ 114. Каучукъ 145.
Каучуковое дерево 166. Кй®а дивлья С.
199, 199. КасЬпіска У. 269. Касапкі П.
163. Касапйі С. 125. КасіЪа У. 386. Ка-
сіикі П. 358. Касатка Л. 190. Качанка
115. Касяепіес И, 78. Качимъ 17, 75,
161,161, 249, 311, 311, 312. Качииду 356.
Касіпес У. 190. Касяуніес И. 78, 79, 35 >.
Касин С. 233. Качуница С. 233. Ка-
нуръ 299. Каша рѣчная 340. Кашечка
390. Кашешникъ 359. Кашпки 229. Ка-
шиннпкъ 17. Кашица 5; воробьиная 82.
Кашка 5, 57, 63, 79. 79, 141, 277, 339,
340, 356, 357, 359, 383, 386. Р. 394; ап-
текарская 387; бѣляя 5, 359, 360; бѣло-
головникъ 5; воробьевая 82; грудная 5;
дакая 5, 357; желтая 152, 357; жовтень-
ка 152; зеленая 271; красная 358, 358,
359, 359, 360; красно бѣлая 358; лѣсная
63; медовая 359; мелкая 5; полевая 163'
розовая 37; сорочья 63; червона Р. 4С ..
Кашкара 296, 296, 409. Кашкаря 2 6.
’*') См. также Косатикъ.
Кашки 358. Кашнаннца 372. Каш-
никъ 17, 63, 353, 339, 360, 389. Каш-
•някъ 329.'Каштанъ дикій 12, 12; жел-
тый 12; конскій 12; красный 12; настоя-
щій 88; свиной 87; сладкій 88. Кавгіап
II. 12; догзкі П. 12; копзкі И. 12; зіоеікі
II. 88. Каёіап У. 88, 88. Камѣапкі иіет-
пе II. 120. Казгіапоѵ/іес II. 88. Кашта-
новое дерево 88. Каштанці, Каштанцы
125. Каштанчики 125, 125. Казіеп сііѵді
С. 12; Оііѵоку У. 12; копзку У. 12. Ка-
шыръ 372. Каюкъ 167. Каюшиііа 358,
359. Каяпутовое дерево 210. Каза-
рііі У. С. 210. Казаріііа П: 210.
Клгасігаіку У. 142. Кѵака У. 63, 63.
Кѵака У. 63. Квасъ заячій Р. 406. Ква-
сениця Р. 406. Квасецъ 237, 304, 305;
горобиный 305; горобъячій 305. Ква-
сець 304, 305. Кваснівки Р. 372. Кѵѵав-
піка И. 61. Квасница 62. Клѵазпіса II.
61, 237. Р. 305. Кваснички Р. 372. Ква-
сокъ 237. Квасоля 247; піша 247. Квас-
сія 287. Квасуля 247. Квашня 79. Кѵеі
Ьгеипоѵ/у У. 171. Клтеі гаЬі У. 83, 84.
Кіѵёѣеі У. 194, 195. Киёііпа У. 153.
Кѵгеік ашегйгаіу Л. 332. Кдаёікі тѵнігоЬ-
пе Л. 242; Ііпзасе Л. 61; Ьизасе роіпе Л.
61; касе Л. 220. Кдаёйа Л. 118. Кігёіпа
Л. 118. Кѵгеіиіа Л. 118. Илѵіаі кгоіетѵзкі
П. 222, шііозсі П. 26; шіесипу И. 149,
тагсотѵу II. 171. КѵіаШптаІ И. 384.
Кхѵіаіокггіпа П. 81. Кшесіе козсіеіпе
И. 222. Клѵіесіе тагкоѵге П. 171. Кви-
ноа 95. Квитъ 101, 118; японскій 399.
Кѵѵіѣ Іурочгц Р. 64. Кѵгііко зебшего Ьгаі-
кі У. 248. КлѵіШпа гоііа Л. 210. Квцто-
вое дерево 118. Квятъ И. 366.
КЬатіІкі Л. 38. Кііатр Л. 374. Кііат-
роѵѵ'е геіе Л. 374. Кѣапка Л. 228. Кка-
роп Л. 343. Шіарощасе Л. 142. Ккаро-
піскі Л. 142. КЬаргаІс И. 142. КЬарга-
по'й'е (1г) е\ѵо Л. 142. КЬаргава И. 142.
КЬіщіеІса каіаіа Л. 123. КЪіпцеІса сог-
па Л. 227. КЫщіеІска Л. 87.' КІіісЬаіѵка
Л. 373. КЫёЬік Я. 200. КЬпцеІ Л. 170.
КЬоГез Л. 104. КЬоІоѵу рвусе Л. 136.
КЬоргпік Л. 217. К1югтѵе)с1а Л. 87. Кіюз-
соіѵе геіе Л. 153. Кііисігіпка .1.128. КЬи-
сІоЬка Л. 82, 128.
Ксіаиіоп У. 118. Ксіупё У. 115.
Кебека 116. Ке’ои’е У. 103. Кедаръ
Б. С. Кейаг С. 253. Кесігіег галѵіес II.
207. Кесігіегка И. 69. Кедръ 253, 253;
барбадоскій 181; бѣлый 66, 93, 117; ги-
малайскій 181, 254; итальянскій 255; ки-
тайскій 114; красный 181, 182; ливан-
скій 253; мексиканскій 287; сахарный
254; сибирскій 253; сланецъ 254; фини-
кійскій 77; японскій 114. Кедрина 407.
Кедровый сланецъ 254. Кедровое де-
рево бѣлое 37; гвіанское 37., Келарскъ
296. Ке.текейка, Келпкійка 281. Кеіі О.

452
Келышникъ — Клокочика
69. Келышпикъ, Кснпшникъ 281. Кен-
дыръ, Кендырь 381. Кег иа]есі Ч. 272.
Кербель 39, 93 (см. Кервель}. КегЫік
С. 93. КегЫік оЬеспу Ч. 39. Кегѵага 1е-
кагзка С. 315. Кервель 39, 39, 93, 319;
дикій 39; рѣпный 93. Кегѵі когіа С. 198.
КегЬагі Ч. 11. Кёгк іезпу ттоцесЬоѵу
Л. 111. Кегк роріег)оіѵу Л. 122. КегЦ С.
336. Кермекъ 294, 342, 342; лиловый,
луговой 342. Кермякъ, Кермячникъ
342. Керпигуз С. 328. Кегзіазіпа С. 181.
Кегзі реігоѵу С. 186. Кестенъ Б. 88.
Кезіеп С. 88, 88. Кетиинъ волчій трава
291. Кетмія 401.
Кивухъ 366. Кизельки 205. Кизилъ
109, ІІІ, 386. Кизиль 109, 217; дикій
217. Кизильникъ 111, 111, 340; нѣ-
мецкій 217. Кизильникъ 109. Кизлякъ
205. Кики 385. Килавица, Кііаѵіса С.
166. Килерекъ трава 143. Киликейка,
Килитейка, Киллетекъ, Киллетека 281.
Киловецъ трава 372. Килолич С. 346.
Килунъ 169. Килька 322. Кильная тра-
ва 166, 381. Кильиикъ 166. Киминъ,
Кимонъ 117. Кина 335. Кинамонъ 33.
Киннамонъ 99, 99. Кинаритикъ 18.
Кинза 65. Кипарисъ 117, 117, 253;
бѣлый 93; женскій, мужской 117. Кипа-
рисникъ 18,19, 366. Кипарисная 244;
трава 315, 346. Кипарисное сѣмя 247.
Киперъ 132, 344. Кинеры 188. Кипецъ
183, 344. Кипрей 132, 132; бѣлый,
красный 398. Кипрейникъ 132; синій
377. Кипри 188. Кипучка 328. Кипѣка
116. КиривизъЯ. 41. Киринейская тра-
ва 353. Киринейское зелье 272. Кирка-
жунъ 44. Кирказонъ 44, 44. Кирликъ
128. Кирмакъ 342. Кирмякъ 342, 342
(см. Кермекъ). Киромакъ 342. Кирпич-
никъ 322. Кирпичный чай 296. Кисарь
161. Кисель земляной 325. Киселица
298, 305. С. 304, 305. Киселка 305, 305.
Кисельакъ С. 304. Кисел]ак С. 305. Ки-
сельача С. 237, 304. Кисельный корень
233. Кислая трава 30. Киследь 305.
К и еленица 298, 305; заячья 237. Ки-
сленка 305; заячья 237. Кислецъ 77,
237, 265, 279, 305; цвѣтущій 237. Ки-
слиница 298. Кислинка 305. Кислицъ
384. Кй слица 62, 62,236,265, 282,282,
295, 298, 304, 305; заячья 237, 352; ко-
невая, конская, лягушечья 306; собачья
20,100; трава 237,305; черная 299; ща-
вельная 237, 305... Кпслпчка 237, 281,
305, 325 Кисличная 305. Кислота боро-
вая 203; воробьевая 237, 305. Кислуха
305, 305. Кислушка 237, 305. Кислядь
305. Кпслядка 305. Кислянка 62, 142,
298, 305. Кнссы 162. Кистоцвѣтннкъ
405. Кисточки 74; полевыя 262. Кита С.
138. Китайка Р. 394. Китайскій ого-
некъ 81. Китайская роза 166; тра-
ва 353. Китица Дубр. 138. Китка 385.
Китяьача О. 146. Кить 335. Китяткп
полевые 262. Кихавецъ 277. Кпчпли-
буха 345. Кичица Дубр. 138. С. 138. Ки-
шокъ 205. Кишечки 231. Кишка горо-.
бъяча 191; козья 150. Кпшлек Б. 305.
Кишмишъ 383. Кишнецъ, Кпшиець,
Кишнецовое сѣмя 109. К’іДга Л. 253.
Кіевка 366. КіегЪеІ II. 39. Кіѣаѵка С.
373. Кізілъ(ь) 109,109. Кійки 385. Кіило
344. Кійло 340. Кііаѵіса С. 166. Кіпа Л.
99. Кіпкіпа П. 99. Кіпоѵас И. 99. Кіня-
че зілле Р. 395. Кіочки 349. Кіріѣіса С.
51. Кірмакъ 342. Кізаііса С. 275. КізаІ-
ка Л. 237. Кізаіс Л. 134. Кізеіе Л. 305.
Кізеііса зиіа С. 306. Кізеіпіса Л. 124.
Кізіеіес П. 357. Кізопск Л. 273. Кізуса
Л. 62; ішіеііека Л. 87. Кіи Ч. 89. Кіііпа
С. 96. Кіііса С. 138. Кіѣкі гойе П. 16.
КісЪаѵѵіес И. 277, 277. Кісіса сегѵепа С.
138. Кіюшки 385. Кіякъ 385. Кіяхъ 366.
Кіяхи 366, 385. Кіяпюкъ 366.
Кладъ 377. Кіапка Л. 79. Кланная
156. КІазеску Ч. 239, 328. Кіазотѵка И.
47. Клатца 65. КІапхек 7. 67. Кіасзеі
П. 80. Клеверъ бѣлый 360; желтый
210; заячій желтый 40; красный 359;
лѣсной 359; пунцовый 358; шведскій
358; шпанскій 359. Кіеер Л. 50. Клей
Р. 394; птичій 235, 382; сорочій 200,
201; стручечный 199; трава 101. Клей-
ная трава 152. К1е,)ісЬа Ч. 52. КІек С.
354. КІ'^к Л. 161. Клека С. 180. Кле-
качка 342. Клековина С. 181. Клекочи-
на 211. Клекочка 278, 342, 342. Кіе-
коегка П. 342. Кіетаіійа И. 102. Кленъ
3, 4. С. 3, 4; американскій 1; бѣлый 3;
венгерскій 3; виргинскій 224; горный 4;
итальянскій 3; китайскій 224; красный
4; неаполитанскій 3; нѣмецкій 4; обык-
новенный 3; пенсильванскій 3; сахар-
ный 4; серебряный 3; Французскій 3.
Кіеп Ч. 4. Кіепіса Ч. 4. Кіепка Ч. 3, 4.
Кленовина 3. Кленовый листъ 156. Кле-
новый цвѣтъ 289. КІер Л. 50. Кіероіак
Л. 342. Кіезпіес И. 44. КІёЬ сіеппе Сл.
35. Клещевина 299, 299. Клещевин-
ное дерево 299. Клещевпца 103. Кле-
щевникъ 142. Клещевье дерево 299.
Клещикъ 44. Клещинецъ 50; трава 50.
Клеіцнпкъ 311. Клещовина трава 367.
Кіеззсготѵіпа П. 299. Кіікѵга Ч. 237.
Кликунъ 402. Клікучка Р. 342. Кли-
нпна 3. Кііпкаск Л. 79. Клинникъ 162,
162. Кііпорай Ч. 76. Кііпсек П.~ 125.
Кііпсіс С. 125. Клпнчукъ 206. Кііс реі-
і’пѵ Ч. 273. Кліонъ 3. Клобукъ 132. Кло-
буки 366; поповскіе 366. Клобучекъ 132.
КІоЬпсісС. 118. Клобучникъ 162. Я. 245.
Клодъ 236, 377. Клокица 342. Клокпч-
ка 342. Клокотина дерево 258. КІо-
кос Ч. О- 342. Клокочика С. 258. Кіо-

Клокочина -
косіка С. 342. Клокочина 211. КІоко-
схупа П. 342. Кіокосхка П. 342 Кіоп
Л. 3; розроіііу Л. 3. Кіоп Л. 4. Кіопік
Л, 4, Кіопіпа Л. 3. Клоница 342. Кіо-
піса П. 3. Кіопіск Л. 4. КІопск Л. 4.
Клопецъ 70, 194, 295, 342, 353. Кло-
пикъ 353. Клопики 70,'82. Клопичка
342. Клопникъ 353. Клоповецъ 119.
Клоповая трава 278. Клоповица 295'.
Клоповная 234. Клоповникъ 52, 61,
82, 109, 137. 177, 181, 191,295,296,331,
344, 353, 377, 411; большой 189; кавказ-
скій 9; трава 189. Клоповница 9, 108.
Клоповное сѣмя 109. Клоповое сѣмя
121. Ійозіеппіса Л. 194. КІозои’ка Л.
168. Клочица, Клочичка 342. КіиЬепка
У. 121; ихіііа У. 122. Кіикѵа П. 237.
Клубника ананасная, садовая. Клуб-
ница. Клубничникъ 146. Клубочная
трава 122. Кіліс реігоѵу шобгу Л. 42.
Кіисе рёѣг гоііе Л. 273. КІисхукі Л. 272,
273. Кіисікі Л. 187, 279; тойге Л. 279.
Клюкъ лягушечій 190. Клюква 195,
237. Клюковникъ 237. Ключъ 231,339.
Ключъ трава 68, 312. Ключевая 376.
Ключевикъ 40. Ключики 80, 273, 295.
Р. 273. Ключникъ 295. Р. 395. Кляп-
никъ 388. Клячъ 60. Клячище Л. 299.
Кминъ 87, 117; водяной 230; черный
227. Ктіп Л. 87. У. 87, 87. С. 87, 87;
чѵойпі У. 230; сегпу У. 226, 227. Кт)іп
септепу У. 226. Ктіпек Л. 87. Кмѣнъ
87.
Кпа О. 188. КпаГ гиЪаіу Ч. 95. Кнаф-
ликъ, Кнаоличка 374. Кпёзі тші У. 142.
Кпёхзке серіску Л. 142. Книть трава
365. Кніель 244. Кпіеб Л. 78; розроіііа
Л. 79. Кіцехак Л. 67. Кщйак С. 13; §о-
тоііазіі С. 14. Кіцехшска тбсіга Л. 98.
Кпікас Л. 100. Кпоскоіка Л. 76. Кпо-
іоигка Ч. 200; 8ѵ. Ѵііа Ч. 201. Кпукаіѵа
Л. 334. Кпукамгка ’Л. 275. Кпукаск Л.
275. Княжанка 298, 302. Княжекъ 392.
Княженика 298, 302. Княженика 303.
Княженица 298, 302. Княженичка
298, 302. Княженичникъ 302. Княжика
298, 302. Княжина 298. Княжила 298.
Княжпца 298, 302. Княжника 298.
Княжница 298, 302; красная 302.
КоЪхоіе Ч. 335. Кобзолецъ 72. КоЬ-
гоіес Ч. 7'2. Кобиледа Р. 248. Кобилика
381. Кобилпца Р. 248. Кобильникъ Р.
398. Кобічка Р. 273. Кобылехи 275. Ко-
былица .98. Кобылій стецъ 259, 259;
счечъ 306; щецъ 306. Кооылья трава
211. Кобылякъ 306. Ковальникъ 230.
Коѵат Ч. 67. КохІеІ 153- Ковиль 344,
344. Коѵіце С. 344, 344. Ко'й’піаіИ Л.
113. Ковпакъ Р. 266. Коврига бѣлая
359; красная 359. Коврижка бѣлая 360;
лѣсная 359. Ковришка 359. Ковылъ 344.
Ковыль 186, 344, 344, 344, 344; лѣс- )
— Еогуѣгойа	453
! ной 60. Ковыла 223, 344, 344. Ковылка
344. Ковыльникъ 149. Коііаіка Ч. 39.
КоѣоиіеК Ч. 201; шазіпу Ч. 201. Ко-
Ьоиіку Ч. ’286, 241. Когти медвѣжьи 3.
Когутвкъ Р. 396. КоШсе Ч. 312. Ко-
хатка Ч. 109. Кожевенное дерево 296;
деревцо 297. Кожевка 109. Кожецвѣтъ
278, 320, 320. Кожучечки 16. Кожучка
130. Кожушка 16, 130, 220. Коха те-
і'ік Л. 12. Козакъ **) 67, 259, 364. Ко-
хак Л. Ч. Л. 67. Л. 102; сег>ѵ)'епу Л. 67.
Козаки 260. Козалацъ С. 48. Кохаіес
Ч. 48. Козачекъ 178. Кохасіес Л. 177.
Кохе-Ьгайа Ч. 356. Козедристъ Р. 400.
Козелъ 67, 165, 252, 356. Козелакъ
'356. Козелекъ 252, 356. Козелецъ 32,
35, 36, 78, 139, 165, 243, 252, 289, 289,
317, 321, 321, 321, 356, 356, 356, 356,
356; заячій 184. Козелець 289, 356.
Р. 289. Кохеіес Ч. 372. Козели 356. Ко-
зелика 321. Козелицъ 356. Козелка 356.
Козелки 124, 243, 289, 290, 359, 359.
Козелокъ-336, 356, 356, 372. Козель-
ка 42. Козельки 321, 356, 356. Козель-
чикъ 243. Козельчики 124, 246. Ко-
зельникъ 348. Козельцы 356,356, 356.
Козельци 356, 356. Козельцовый ко-
рень 372. Кохі Дёіеі Ч. 121. Кохі сігізі
Ч. 150. Кохіаг Л. 102. Кохзак С. 22. Ко-
хіііеі Ч. Л. 198. Кохіеіек Л. 262. Кохіе-
гасіка, КохіЬгосІ П. 356. Кохіоіек П. 262.
Кохіогохес Л. 209, 210. Кохіогохнік П.
209. Кохіго^Л'. 201. Кохііегпа йлл. 134.
Ко^іа Ьгайіса С. 356. Кохірагзк П. 376.
Кохіпек Ч. 56. Кохісхуп П. 58. Козикъ
трава 160. Козіолкы 372. Кохіак И. 67,
67. Козлацъ 0. 48. Кохіас С. 50; рё§аѵі
С. 50. Кохіагх П. 67. Кохіасхек П. 161.
Кохіек П. 372, 373. Козлецъ 252. Коз-
лець 396. Козлечникъ 273. Козли 308.
Козликъ 321; трава 372. Кохіік Л. 215.
Ч. 372. Ч. Л. 373; сетчтепу Ч. 218. Коз-
лики 124, 252, 259, 389; малые 262.
КохІіпаЛ. 311. Кохііпас С. 56. Козлин-
никъ вонючій 231. Козличка 124. Кох-
Ііс О. 44. Кохііса Л. 160. Козлицы 356.
Козлобородъ 339; луговой 356. Козло-
бороды 356, 356. Козлобородникъ 356,
356. Козловикъ 186. Козловка 87, 125.
Козловникъ 243; дикій 252. Козлы
308, 352, 356, 356. Козлятикъ 58. Коз-
лякъ 15, 66, 67, 67. Козлятникъ 150.
Козлячекъ 66. Козодрость бѣлая 34;
желтая 35. Кохоіес Ч. 48. Козолчекъ
205. Кохошас Ч. 103, 103. Кохоші! Ч. 11.
Кохопохка С. 168. Козулька Р. 266. Ко-
зульникъ 405. КохуЬгосІа Л. 102, 124.
*) Когутъ есть малоросс. названіе
Рісиз шагіі.пз.
**) См. Казакъ.

454
Кохушог — Компіръ
Когутог Л. 39; сегчдепу Л. 88. Когу-
рувк Л. 12. Когуіайка Л. 361. Козыль
трава 27, 43; морской 27. Козыльникъ
27, 43. Козьякъ 67. Козюлечья тра-
ва 377. Козюльникъ 238. Козявникъ
391. Козяча борода 50 *). Кокбокъ 58.
Кокелъ 316. Кокергель Ч. 296. Кокплъ
330. Кокиль 329. Кокисъ 233. Кокіса С.
232. Кокишь 313. Коковица 89. Кокоі
Л. 197. Кокопогас С. 239. Коконя 335.
Кокогас Л. 142. Кокорва 45. Кокогсіас
Л. 142. Кокогзук, Кокогхуі Л. 110. Ко-
когік У. 105, 105. Кокоричка 106. Ко-
корички 110. Кокогіска Л. 107. Кокогів
С. 12. Кокорнакъ 44. Кокогпак Л. 44.
Ч. Л. 45. Ч. 106, 107; шепаі Ч. 107. Ко-
корникъ 44, ПО, 127, 149. Кокор-
никъ 45. Кокогіцак С. 209. Кокогуса
И. 385. Кокогусг И. 110. Кокогусхка
П. 107. Кокорышъ 12, ПО, 149. Ко-
когс Л. ПО. Кокосовая пальма, Коко-
совые орѣхи 104. Кокотъ орловъ 236.
Кокоіас С. 212. Кокотиньа С. 391. Ко-
коіііца С. 44. Кокоііпка Ч. 118. Кокоііс
С. 123. Кокоіісе Ч. 118. Коковка Ч. 82,
82. 0. 323, Л. 324; ргозіа С. 324. Ко-
кошки 81. КокоЗкі Л. 82. Коковку Ч.
82, 353. Кокошники 233. Кокпекъ 58.
КокгЬеІ Л. 295. Кокуй-161, 233. Кокц-
Ііпйа Л. 260. Кокурки 142. Кокусъ 161.
Кокутъ 36. Кокушечникъ 80 **). Ко-
кушка 161. Кокушникъ 83,84,161,161,
232, 260. Кокушница 232. Колъ 100.
Коіапсіга П. 109. Коіаску рапа Вока Ч.
208. Колбочки 364. Коіч'гоі коіойгц Л.
338. Колдовская трава 99. Колдуница
99; горная 99. Колдунникъ 200, 203.
Колдунница 99; парижская 99. Колду-
нова трава 99. Колдуха 99. Коіейга П.
Коіепбег Л. КоІепЛга П. Колендра
109. Коіепес Ч. 338. КоІегаЪа С. 69.
Колесникъ 57. Колесница 263; венери-
на 6. Колесо 161. Колечки 269. Коіга
Л. 70. КоЦепіса С. 338. Коіц Л. 338.
Коликамень 317. Колинжанъ 26. Колка
100. Коіка Ч. 185. Коіка П. 140 Кол-
кая трава 154. Колколецъ 295. Колко-
нія 361. Коітах Л. 201; зиіхапу Л. 201.
Коішагпіска Л. 201. Коіпік Ч. 69. П. 70,
80. Коловай 366. Коловатикъ 84. Коло-
ватикп 128. Коловатникъ 384. Коіоѵас-
ка Ч. 379. Коловоротъ трава 140. Коіо-
ѵгаіес С. 5; сургізо^у Ч. 139. Коло-
дристъ Р. 400. Коло жаръ 226. Коло-
казій 50. КоІоЪѵіпі И. 114. Колоквин-
тпдаП4. Колокйтпна П4, 342. Коло-
колъ 42. Колоколецъ 70,80, 232. Ко-
ло колу ша 276. Колокольня луговая
*) См. Борода.
**) См. Кукушка.
155. Колокольцы 42, Колокольчикъ
79; боровой 80, 80; оленій 79, 80; синій
148; полевой 80; луговой 80; лѣсной 80;
большой 80; повиличный 107, 107; Св.
Дѣвы 172; земляной 342, 342; съѣдоб-
ный 80. Колокольчики 79, 80, 154,
155, 178, 352; красные, кровавые 33;
нолевые 35, 80; садовые 42, 42; жовті
126; синіе 155, 156; морскіе 155; лѣс-
ные 193; зеленые 217; повиличные 241;
желтые 398. Коломбо 100. Колопенька
біла Р. 390; синя Р. 398. Колопня 81.
Р. 394. Колорѣчная трава 365. Колосъ
249; благовонный 188. Колосеница 258,
259. Колосецъ 75. Колоска 131, 328.
Колосникъ 131; болотный 341. Колос-
ница 318, 341; лѣтняя 150; лѣсная 342.
Колоснякъ 131. Колосовая трава 70,231.
Колосовикъ 67; черный 67. Колосовка
44. Колосокъ 25; пахучій 39. Колося-
нинка 44. Колосяничка 259. Колосянка
328. Колотикъ 393. Колотовички 354.
Коіоіос Ч. 30. Колоцвѣтникъ 114. Ко-
лоцынтъ 114. Колпакъ 13. Коірак П.
13,14. Колпакуша 13. Колпачекъ опен-
ковый 14. Колпачки 7, 16, 405. Кол-
тунъ 55. Колтунникъ 154, 203. Коя-
тушки 364. Колузъ 362. Колунъ 100.
Колунь 99. Колуточная трава 156. Ко-
луоеръ 348. Колуха 155. Колчакъ 16.
Колчанникъ 108. Коісхак П. 171. Коі-
сак С. 171. Коісоіізі И. 174. Коісодѵо^
П. 332. КоІсозіЬ Л. 367. Кольза 70, 70;
озимая 68. Кольникъ 251, 251. Коль-
ряби 69; сверхъ земли 69. Колюка
86, 86, 123, 176, 312. Колюки яблоки
123. Колютикъ 100, 341, 341. Колюха
84,100. Колючиха 384. Колючка 17,
68, 84, 99, 100, 100, 130, 137, 137, 185,
312, 331, 384, 384; синяя 137; степная
92; безстебельная 86. Колючки 99,
317, 357, 357, 384; синіи 137; марьины
330. Колючникъ 84, 86, 86, 86, 93,
157, 204, 330. Колючье 123. Колючая
трава 130. Колюшка 99, 137. Колюш-
никъ молодой 151. Колядра Р. 396. Ко-
лякъ 384. Коляндра 109. Команііца 303.
Команиця Р. 357. Команичникъ 317.
Команпшникъ 260. Комаръ 330; жел-
тый 17. Комарникъ 176. Комелекъ 353.
Котепіса хіе Л. 199. Котіпаг Ч. 366.
Комишъ 319. Р. 306. Котусге Л. 51.
Комковка 115. Комнатная 377. Комод-
лика С. 16. Комодльика черная С. 185.
КопюЦіка С. 47, 50. Комомильа С. 209,
209. Комоница 199, 213, 215. Котопіса
Л. 128, 199, 199. Л. 212. С. 50; 8тѵо]зка
Л. 212. Котопісе Л. 213. Ч. 212. Комо-
нишнпкъ 233. Котонка Ч. 148. Кото-
гас С. 145; ргозѣі С. 146. КотогагЬ Лр.
146. Котогіка 0. 248. Котога Л. 94.
Комочка 130. Компіръ Р. 335. Компо-

Колпостелька
стелька Р. 392. Компоштыльонъ 56; по-
левой 317. Копасас С. 77. Конвалійка
Л. 207. Конвалія 105, 233, 260, 372.
Р. 396; луговая 233. Котѵаііа II. 105,
10'6. Кошѵаііпка Ч. 105, 106. Конвояь-
волюсы 108. Конга 256. Копсіоіік Ч. 20.
Кондрацнки 377. Конь трава 154. Ко-
нековка 380. Копетѵесхкі II. 225. Коне-
вая трава 357. Коневникъ 132, 359,
359. Конетыжникъ 55. Коиехвостъ 168.
Конецъ холостой 199. Конечки 306. Ко-
никъ 124. Коиік И. 357. Коника 50. Ко-
пікі ууосІпеЬо тигояе Л. 320. Копікіес
Ч. 33, 35; Іиспі Ч. 35. Копікіес сегпу
Сл. 35. Копііек Ч. 46, 46. Копіігисі Ч.
Л. 160. Коница 262. Копіса Л. 319. Ко-
ннчъ 215. Копіей Л. 357. Копісек Ч.
358. Коничина 359. Конічына 359. Ко-
піегупа П. 357; роіпа П. 358. Копісі-
па Ч. 360. Коничичекъ Б. 186. Конич-
никъ Р. 358. Конищникъ 20. Коп]аіѵа
Л. 80. Коп]а5ѵка Л. 381. Коп]8Іак С. 306.
Конколь 70, 197, 201. П. 197. Копкоі Ч.
201. Копкорггуса П. 230. Конобой 343.
Коновальникъ 358. Коновальчикъ
358, 359. Коновикъ 306. Коновникъ
359. Конопь 81. Копор Л. 81. Копорас
Ч. 139. Копорё Ч. 81; сііѵоке Ч. 139. Ко-
поре] Л. 81. Копорі Ч. 81. Конопй 81.
Копоріа П. 81. Копоріе Л. 81, 81. Л. 8.
Конопій 70. Конопель 70, 81; дикая
27; лѣсной 204; лѣсная 318. Коно-
пелька 70,150, 277. Конопельки 39, 81,
377; полевые 70; Воробьевы 161; жабя-
чьи 340. Конопельникъ 139,150,151.
Копорёпес Ч. 139. Конопенька Р. 390.
Копорісе Ч. 150. Копорка Л. Л. 212. Ко-
порЦа С. 81. КопорЦіка С. 383. Копор-
Циза С. 139. Конопля 81, 81. Р. 394;
виргинская 6; индѣйская 41; дикая 132,
150, 151; водяная 139; китайская 66;
турецкая 299. Конопли собачьи 151;
дікі 341. Коноплянка 65, 129; озерная
205. Коноплянникъ 295, 343, 377.
Копорпіса П. 139. Конотопъ 260, 263,
263, 407; малый 408. Конотопецъ 377.
Конотопцы 163, 390. Копгай П. 158.
Коптасіка Ч. 204. Конская грива 139;
траза 52, 359. Конское сѣмя 230. Коп-
ігуѣеі Ч. 19, 20. Коньба 279. Коньеда С.
159. Коньки 391. Конючина 359. Ко-
нюшпна 306, 306, 359. Конюшки 358.
Конякъ 306. Коняковка 323, 380. Ко-
нятина Р. 357. Конятникъ 306. Корак
Л. 368. I эраг Ч. С. 35; зІаДкі С. 145,
251. Кораізупа П. 368. Копеечная (Ко-
пѣечная) трава 205. Копеечный цвѣтъ
289. Копеечникъ, Копѣеш ни къ 20,
158, 162, 162, 207, 231, 295; гребенча-
тый 231. Копейная трава 55. Кореіепік
Ч. 162. Коперъ 35,186,186; дикій 330.
Корег Л. Ч. 35, 35; ніогзкі П. 113; іѵіоз-
— Корень	455
кі II. 146; копзкі П. 230. Копетъ 51.
Корцега Л. 259. Корцпа зкокугга Л.
259. Копіоръ 35. Корііак С. 31. Копи-
тац С. 79. Кооітеяь 51; конскій 51. Ко-
пнтецъ 51. КошітицаС. 52. Копитки 51.
Копптникъ 51. Корііпік Ч. С. 51; ргозіі
С. 52. Копитпьак С. 52, 390. Копито
коньско С. 52. Копнтці 51. Коріско Ч.
54. Копишнякъ 51. Копищникъ 20.
Корііпек Ч. 9. Копорка 132. Копръ 35,
35, 113; водяной 221; свиной 329. Корг
Ч. П. 35; тѵіозкі Л. 145; дѵзхуѵу П. 356;
ѵіазку Ч. 146. Копранъ 352. Кортас С.
73. Коргеііпа Ч. 96, 97. Корггуѵа Л.
369. Коприва Б. С. Р. 369; гряцка Б.
370. Коргівга Л. 369, 370. Ч. 370; ’нгёѣзі
Л. Ч. 369; кгіготпа Л. 191; таіа Ч. 370;
тгКѵа С. 184. Коргіѵа Ч. 369; ЫнсЬа Ч.
184; ѵеііка С. 369. Коргіѵіс С. 89. Ко-
привишъ С. 89. Коргіѵпік Ч. 118. Ко-
ргік Л. 35. Коргіса Л. 145. Коргпік Ч. С.
217. Копровникъ лѣсовой 372. Корго\ѵ-
пік Л. 327. Коптикъ 51. Коріоѵка Ч. 12.
Копуцины 365. Копылъ трава 132. Ко-
рузпік Ч. 162. Копыта лошадиныя 51;
львиныя 20. Копыто львиное 190; ло-
шадиное трава 366; коньское Л. 366.
Коруіо копзке Ч. 78. 79, 366; копіасе Л.
366. Копытень 51, 51, 381. Копыт-
никъ 20, 50, 51, 157. Коруіпік П. 51.
Ч. 51, 52, 155. Л. 366. Копытнякъ Л. 52.
Копытце 342. Копытці кіньски 382.
Копытцы 51. Копье никашкое 156.
Копье трава 55; христово 7; царское
54. Копьецо 51; лѣсное 279. Копьеч-
никъ 295. Копьяшки 51. Копѣешникъ, ;
Копѣешная трава и т. д. см. Копееч-
никъ, Копеечная трава. КогаЬа С. 69.
Когаіе впЪоиге Ч. 238. Коралевый
цвѣтъ 248. Коралловый цвѣтъ
247. КогЬаІо II. 115. КогЬаз Л. 115.
Корбачъ 226. Когіуепк Л. 39. Копѵеісіа
Л. 87. Коргаиъ 381. Кордон С. 228.
Кордовникъ 178. Коренъ, Коренецъ Б.
41. Корень алтейный 26; аптечный 26;
бобовый 110; бѣлый 186; винный 51,
263; вовчій 364; водяной 77; волчій 7,7,
387; цолчковый 231; вшивый 7; гвоз-
дичный 157; глистный 126; горькій 238,
317; громовый 52; девясильный 176; ди-
кой козы 128; драконовъ 50; дубильный
342: дубровный 271; дѣвій 348; жабинъ
80; желтый 117, 342; желѣзный 91; жи-
вотный 264; жирный 346; жолуничный
264; завязный 35, 233, 233, 260, 264,
270, 271; заячій 51, 121; зміиный 380;
змѣиный 157, 264, 380; змѣиный канад-
скій 51; зобный 322, 322; золотой 193,
332; зубной 177, 252, 321; Ивановъ 172;
ирный 6; капнковый 95; канцелярскій
320; кисельный 233; козельцовый 372;
кошачій 372; красильный 302? красный

453
Корень — Косоволье
21, 32, 130, 232; красный цареградскій
32; крестовый 103, 161; ластовичный
380; лихорадочный 249, 372; любовный
260; майскій 186; марьинъ 238, 238, 406;
марьинъ бѣлый 238; медвѣжій 37, 217,
246; млечный 262; многоцвѣтный 248;
мужской 392; мускусный 141; мыльный
316; оленій 356; оленій большій 243;
оленій меньшій 126; отой 229; очный
373; песочный 85; петровъ 172; пече-
ночный 16; почечный 16; пьяный 171,
321; раменный 141; раминовый 141;
рвотный 52, 91; рвотный полосатый 277;
розовый 324; романовъ 141; салатный
230; саленный 233; сальный. 119, 346;
свиной 86; сердечный 140, 266,271,281;
серобориннаго духа 324; слабительный
243; сладкій 159, 266, 321; слюногонный
30; собачій 119; солнечный 235, 248;
солнцевъ 235; Солнцевъ малабарскій
388; солодкій 159; солодковый 159; су-
хотный 50; фіалковый 77, 177; хинный
333; хлѣбный 277; цареградскій 32; цар-
скій 175; цытварный 117; чапутинскій
333; чародѣйскій 392; чемеричный 373;
червленныЙ 21; черный 119; чесноч-
ный 397; чешуйчатый 186; чешуйча-
тый зубной 186; чортовъ 318; чувашнн-
скій 333; чумный 245; яверовый 8; яда-
повый женскій 177. Коренья (Коренье)
бѣлыя 406; волчье 321; вшивое 321, 387;
гнилыя 110, 138; красныя 314; макар-
шино 264; марьины 238; мутовое 264;
овсяныя 321, 356; поповы 269; пупов-
ное 271; сахарныя 321, 332; сердечныя
140, 264; сладкія 332; трясовичное 372;
черевныя 260, 264, 408; черевышно 264;
черемныя 408. Когеп ЬеЦ У. 92; ѵеЦІд
С. 176; зигіпзку 7. 322; з\ѵіпзку затісе У
322; зіайку У. 159; згпі Ч. 246; сегпу Ч.
164. Когёпі Кар. 243; Ьодкотге Ч. 53;
Ыіяпі Ч. 322; Знгеі. БисЬа Ч. 36, 164;
кічѵаете Ч. 251, 314; кпуате тепзі Ч.
272; кгііспе Ч. 322; пезіоѵіспе Ч. 322;
ргозіі'еіепі Ч. 154; гаппе Ч. 139; гаиро-
тѵе Ч. 144; зіайку Ч. 159; зіакочте Ч. 46;
сегпеУ. 10, 164. Когеще чѵгеііоіѵе Ч. 175;
да^етпе Ч. 220; тізіггоѵѵе П. 175; ро-
ѣоспд’іі Ч. 220; зігеіпе Ч. 205. Корешокъ
змѣевъ 45; румяный 32; синенькій 279.
Когяеп §готоѵгу И. 53; деіепі И. 246;
когі И. 128; Іоіохѵу И. 232: тогоіѵу П.
74; зегйесдпу П. 246: здуздоѵу И. 222;
іаіагзкіе И. 8;"сдагпу П. 8, 9; сикгочѵу
И. 321, 332. Когдепіе сданіе И. 35; су-
регохѵе И. 120. Когдоикі сгизіапе Л. 321.
Коцеп Ьогкі Л, 154; Ьготоіѵу Л. 53;
рогзкаіу Л. 373; зіосікі Л. 159; зтуоѵу
Л. 50. Коцезкі Іектіадѵе Л. 266. Ко-
цещотука Л. 218. Корешки 233. Кореіп-
нпкъ 262. Когдеиіоѵка П. 218. Кот-
ившіе йгдетѵо Л. 278. Коггерпіа Л. 241.
КогдуЬіѳІ Л. 81. Корзиночникъ 371.
Когіапйег Ч. 109. Коріандрово сѣмя 109.
Коіуезкі Іекв’ісотса Л. 286. Корица 81;
бѣлая 81; китайская, настоящая, цей-
ландская 99. Когіса О. 99. Корпчки 40.
Коричникъ 99, 322. Когка Л. 114. Ког-
коіѵс Л. 289. КогкоіЦЪ Л. 239. Корлян-
деръ 227. Копвек Л. 342. Когпцепка 2Г.
308. Кормякъ 342. Котщасіса С. 21. Ко-
ровай 348. Коровій глазъ 142; грибъ 66;
цвѣтъ 79. Коровья трава 79, 79, 94, 384,
394. Короватнкъ 67, 67. Коровецъ 372.
Коровикъ 66. Коровички 248. Коров-
ка 36, 36, 67, 165, 388. Коровки 36,
123. Коровникъ 36, 36, 58, 175, 194,
235, 374, 374, 374, 375. Короволітникъ
Р. 376. Коровошникъ 36, 36, 175. Ко-
ровякъ 13, 59, 67, 176, 374, 374; на-
возный 13; черный 374; поганка 13.
Коровяки 249. Коровъякъ 123, 374,
375, 375, 375. Коровьяки дробные 374.
Корокаръ 141. Королекъ 87. Корольки
садовые 82. Королевина трава 17, 139,
185. Королевская трава 139. Королевъ
цвѣтъ 247; желтый 187; красный 187.
Королиця Р. 404. Коготас Ч. 103. Ч. С.
329. Короста 171, 317, 317, 318. Ко-
роставая трава 291. Короставикъ
317, 317. Короставникъ 317, 317.
Короства 171. Коростникъ 317. Коро-
стовикъ 317. Коростянка317. Коротко-
ножка 393. Когіизка Ч. 110. Когии С.
335. Когизкі 1ек\ѵісо\ѵе Л. 159. Когиз-
кі 8вг. Магсупе Л. 107. Корушатникъ
293, 293. Когсірка Л. 276. Когсаіѵа
Л. 225. Корюки 123. Коряцкая тра-
ва, — шабина 296. Коса Божьей ма-
тери 57. Коса дивья 125. Коса трава
51. Коза ѵіііпа С. 118. Косы венерины
317; Косавникъ 44 Козап, Козапі С. 73.
Косанка трава 163. Косари 177. Коса-
рики 124, 136, 158. Косарка 178. Ко-
сарки Р. 398. Косарникъ 306. Козаіес
Ч. 177; ѵ/осіиі Ч. Г78. Косатикъ*) 8, 57.
Козаііс С. 39. Косатка 8. Косатникъ
8, 178. Косачъ Р. 392. Козасд Л. 178.
Козас Ч. 178. Козасіес Л. 177. Коспль-
ки Р. 398. Козіпка Ч. 143. Коситень Р.
402. Козііегпіса С. 132. Косица 178.
Козіса С. 251. Косичкп 178, 178. Ко-
зісдкі Л. 155. Козуска Л. 207. Козіазкі
Л. 161. Косма трава 152. Космакъ Р.
298. Козтагка Л. 136. Косматая трава
375. Космата трава Б. 19. Козшаіек Л.
200. Козтаіес Ч. С. 216. Косматикъ
321,356,356,355. Косматка 19; соба-
чья 300. Козтаѣка С. 135. Ч. 146. Кос-
матникъ 356. Козтасдек Л. 167. Коз-
шаска Л. 293. Козтек Л. 342. Козпцаіка
Л. 136. Козшита С. 167. Косоволье 82.
*) См. Касатикъ.

Козо^іату 
Козодіауѵ С. 227. Коеогорйикъ 151, 272.
Ково^отпік О. 272. Козойгёдѵіпа У. 255.
КозоЗгоѵіна С. 255. КозобгяечѵіпеП. 255.
Кость слоновая растительная 251. Ко-
стань В. 88. Козіащ С. 88, 88. Косте-
нецъ 55,169,169, 343. Козсіспіес И. 92.
Костеръ 70,144,149; австралійскій 71;
лѣсной 261; новоголландскій 71; пырей-
ный 71. Костерь 70, 71; пырейный 71.
Костерява Р. 399. Козіепуіа Л. 71. Ко-
зіітуаі Ч. 345, 346. Костиломъ 48. Козіі-
Ца С. 89. Костирь 71. Костица 340.
, Костка жабья 380. Костной разборъ
400. Костовалъ 124. Костовязъ 335.
Костоломъ 80, 119, 126, 135, 156, 156,
271, 274, 346; полевой 204. Костолом-
ная трава 120, 234, 380. Костопленъ Р.
392. Костра 18, 70. Козігадаа Ч. 144.
Козігайіо Л. 346. Козігапс Л. 90. Коні-
гаппек Ч. 43. Кострецъ 70. КозігяеЬа
И. 71. Козігяеуѵа П. 71, 144; оигса П.
144. Козіцалѵа Л. 71. Козіцапк Л. 90.
Кострика трава 197. Ко8Іг)О5ѵ Л. 71.
Кострица 224. Костриця Р. 399. Козі-
гіес С. 96. Кострич С. 139. Кострома 71.
Костропачь С. 185. Козігорася П. 330.
Кострика 369. Костыкъ трава 266. Ко-
стыль царскій 175. Костирь 71. Ко-
стюльки 71, 71. Костявига, Костяниж-
никъ 304. Костяника 142, 304. Ко-
стяница, Костяниця, Костяничникъ,
Костянка 304. Костянки 43. Козсасйо
Л. 72. Козсайіо Л. 346. Косцеръ 71.
Козсегѵа Л. 71. Козсіапка Л. 304. Коз-
спѵагіі'о Л. 72. Косыркы 124. Косыгинъ
156. Косычі 178. Косюрки 193. Козіап
С. 239, 337. Козяіууѵаі Л. 232. Козиііса,
Козцѣоѵіпа С. 138. Коіаска Ч. 137, 137.
Коіаску Ч. 127. Коів-іса Л. Коічгісе Ч.
356. Котевка 357. Коіев-ка, Коіеѵкі П.
356. Котелки 35, 80, 100, 357; бѣлые
329. Котелочки 35,' 80. Котельки 80.
Котельчики 35. Котикое 40. Котики
158, 273, 358, 359. Котикъ 381. Котки
358. Коікі Л. 358. Котконня 326, 361.
Котовикъ 225, 225, 324, 324, 400; ко-
шачій 225. Котовникъ 158, 358, 359.
Котовышки 56. Котокъ 136. Котоломъ
боровой 200. Коіоразіка Л. 225. Котоп-
ці 281. Коточижникъ 55. Коточижница
344. Котръ 327. КоігЦап С. 137, 137.
Коіигас С. 158. Котыкъ 135; степной
135. Котики 358. Котылекъ 161. Ко-
тятнпк1 158, 358. Котячка 390. Р. 401.
Коуколига *) Б. 227. Коутунникъ 359.
Кофѳ 104, 199; дикій 199; шведскій 56.
КоФейное дерево 104. Кофелки 321. Ко-
фіп жовти 403; голубой 403; синій 403.
Кохва 199. Кохта трава 235. Косаійо Л.
- Красильнпчье	457
129. Косапка Л. 145. Косапкі Л. 160;
яоііе Л. 164. Коце зелле 304. Косе геіе
Л. 373. Косепкі Л. 160. Косіапек Ч. 37.
Косіапка зкаіпа Л. 304. Косіапкі П. 160.
Косіегрка П. 193, 276. Коціолкп 80. Ко-
сірузк Л. 160. Косог Л. 303. Косогпік Л.
225. Косоигцік Ч. 76. Косигпік Ч. 225.
Кочаднжпикъ 55. Кочедыжникъ 55, 55.
Кочеяда 356. Кочетки 125, 158. Коче-
токъ 356; лошадиный 249. Косіпк Л.
163. Коспік Л. 163. Кочишко 376. Ко-
сіску Ч. 136. Козсіііззсііко П. 376. Ко-
зяузясяко Л. 376. Козяусяо Л. 376. Ко-
зяузсяко П. 376. Козяузко Л. 376. Ко-
сісі <іип<1а Ч. 225. Кошанникъ 178, 374.
Кошебя трава 376. Кошачка, Кошечки
37, 37,158, 358; простыя трава 37; жел-
тыя 163. Кошечникъ 130, 158, 225,
225, 313, 374. Кошачій глазъ 40; ко-
рень 372. Кошачья трава 113, 225, 351,
358; трава (Кошеча) 372, 405. Коше-
лишка 82. Кошельная трава 244. Ко-
шенильникъ 320. Кошицъ 178. Кошица
трава 376. Кошиця 376. Кошка 16,100.
Кошки 65, 151, 225. Кошкина трава
225, 372. Коштеница С. 5. Кошуръ 221.
Кошурникъ 358. Кошутина брада С. 155.
КгаЬіІісе Ч. 93, 222. Крабицъ 185.
КгаЬпЦіса С. 93. Кгаигак Ч, 123. Кра-
вачацъ С. 36. Кгаѵіпес Ч. 316. Кгаигіпа
Ч 15. Кравльа сиса С. 324. Кравльакъ
С. 48, 86. КгаѵЦак С. 86. Кравникъ 172.
Р. 399. Краеволосникъ 387. Кга^апка С.
110. Кга^оѵас С. 36. Кгаіоѵувке яеіі Ч.
137. Кральевацъ С. 86. КгаЦеѵас С. 176.
Крамокъ 179. Кранъ 302. Кгарак Ч.
180. Ктарас Ч. Л. 164. Крапива ♦) 184,
369, 369. С. 369; болотная 204; большая
369; бѣлая 184, 402; водяная 92, 204,
224, 269; нолчья 341; волшебная 76,150,
150, 184; вонючая 258; глухая 26, 27,
60, 64, 139, 184, 184, 191, 249, 341, 342;
дикая 150, 191, 342; жгучая 369; жгуч-
ка 370; жигачка 370; красная 184, 184;
красноцвѣтная 151; лѣсная 79,150, 225;
мелкая .370; остяцкая 369; простая 369;
разноцвѣтная 150; римская 370; сибир-
ская 369; собачья 191; стрекучьная 369;
татарская 184,191; черная сибирская 60.
Крапивка 92. 407. Крапивникъ 16, 290;
разноцвѣтный 150; солодкій 19. Кра-
пивнпчекъ 191. Крапивный цвѣтъ 118.
Крапивное дерево 89. Крапинецъ 262.
Крапчатка 204. Красъ розовый 346.
Краса 27; дивчача 19; дѣвичья 19.
Красавица 59, 365; американская 200;
ночная 166, 217, 260; парижская 108.
Красавка 59, 242. Красавочка 125. Кра-
сикъ 15, 67. Красильнпчье дерево 297^
*) См. Куколица.
*) См. также Кропива.

438
Красильный — Кровоочистительная
Красильный корень 302. Красильная
трава 179, 196. Кгазісек Ч. 76. Кгазка
С. 251. Краска желтая 153. Краски 10.
Кгазкі іигко’ѵѵзке Л. 365. Краснинъ 378.
Краснобай 358. Красиоголовецъ 67.
Красноголовикъ 359. Красноголовка
317, 359. Красноголовкн 91. Красно-
головникъ 84, 272, 318, 346, 359;
обыкновенный 314. Красноголовяшки
358. Красногрыжникъ 181. Красиода-
вень 66. Краснокорень 32, 130, 232.
Краснокоренка 400. Краснолозъ 309.
Красномолочникъ 94. Краснопузыр-
никъ 88. Красиосереишикъ 4. Красно-
талъ, Красноталъ 309. Краснотка 365.
Краснова 365. Красноцвѣтъ 76, 130,
206. Красноцвѣтка 5, 262. Красиоцвѣт-
ная трава 152. Красноцвѣтникъ 138.
Красношейка 274. Краснушка 132.
Красный корень 21, 32) 130, 232. Крас-
ный грибъ 66,67, 67; женскій волосъ 56.
Красная трава 27, 130, 305, 359; трави-
на 172. Красное дерево 109,110, 142,
293, 293,345, 350; зелье 36. Красные
цвѣтки 125. Красяюкъ 183. Краснянка
138. Красовуля 191. Красодневникъ 164.
Красоля 191, 248, 365. Красота 27;
тысячная 27; дѣвичья*) 125,126, 200,
205. Красотная трава 244. Красоцвѣтъ
болотный 73. Красочка 262. Красоч-
никъ 206. Кгазіаса С. 164. КгазиЦак
С. 61; охітас С. 61. Красулька полевая
326. Красульки 365. Красуха 59, 77,
335. Красушишиикъ 125. Краставацъ
С. 114. Кгавіаѵас С. 114, 115. Краста-
вица Б. 115. Кгазііка С. 188. Кратуна
Б. 115. С. 117. Кганіепка 7. 341. Кгѵ
кохіа С. 198. Кгѵаѵас С. 33. Кгтсаѵгес Ч.
272. Кгѵтте когені Ч. 314; шензі Ч. 272.
Кгѵуаігіпа Л. 272, 272. Крвавникъ 5,102.
Кнтан’пік П. Ч. 4, 5. Л. 4, 94. Р. 5; теп-
8І Сл. 144. Кгѵаѵпік Ч. 93. Кпѵа’іѵпіко-
лѵіпа Л. 94. Кпѵатѵпіса И. 205, 206. Л.
205. Кгѵаѵнісе Ч. 205, 206. Кгѵага С.
314. КгѵізігёЬ Ч. 314. Кпѵізсі^ Л. 272,
314. Кгеѵтік П. 272. Кгеѵтісек Ч. 33,
173. Кгеѵіизас С. 262. КгеЬоѵѵка Ч. 310.
Крейдовникъ 351. Кге) ко п) аса Л. 173.
Кгёк Л. 190. Кремъ Б. 193. Кгетас О.
222. Кренена Р. 245, 407. Кгетепас Ч.
67. Кременина Р. 245. Кременчугъ 352.
Кремлевникъ 255. Кгетрніес И. 255.
Кгетиіак Ч. 288. Кремьяникъ Р, 350.
Кі-еп Л. Л. 46. Кгезісе Ч. 223. Кресло
жидовское 100. Кресса' 365. Крессъ
83, 224; бразильскій 338; водяной 224;
горькій 83; дпкіи 191; индѣйскій 365;
ключевой 84 ^луговой 84; огородный
192; перечный 191; родниковый 224;
*) Также нѣкоторыя Ведопіа у садов-
никовъ въ Петерб. и Новг. губ.
садовый 192; свиной 326; смольный 84.
Крессъ-салатъ 192, 397. Кгеё Ч. 38.
Креста 83. Крестъ петровъ 57, 58,
106, 108, 154, 186, 236, 236, 295,
322, 375, 392, 396. Крестъ трава 241.
Креста журанова С. 3; петлова С. 295;
цуранова С. 2. Кгезіа ріейоѵа С. 295.
Кгееіас С. 120. Крестики 408. Кресто-
викъ 161, 262, 322, 326. Крестов-
никъ 114, 121, 262, 321, 322, 326, 326,
326. Крестовый корень 103, 154, 161.
Крестовая трава 156. Крестовъ тернъ
159. Кгесізхек Л. 172. Кречетовая тра-
ва 167. Кгесхунка Л. 341. КгезЬа ѵосіна
ііар. 224. Креіпена 245. Кгех Ч. 331.
Л. 223. Кгехісе Л. 223. Кггая ^огедеу
Л. 112. Кгхетѵ тсоппу Л. 126; тезкогосі-
пу Л. 221; зіагу Л. 135. Кгхеігіса Л. 323.
Кгхесіна Л. 208, 225. Кгхухгтіік, Кгху-
хотаіса Л. 262 Кгхуч'овхуі II. 204.
Кгхуса Л. 323. Кржусъ 87. Кривав-
никъ 205. Крівавникъ, Крівавниця Р.
387. Кривалья С. 383. Кгіѵаіес Ч. 235.
Кгітсаіес Ч. 149. Кривець заячій 172.
Криврцускъ 5. КгшоітиЬка Л. 2О4.-Кри-
воцвѣтъ 204, 204. Кривошейка 204.
Кгіѵоёца С. 204. Кгіѵоснеіка Ч. 224.
Кгіжізка Ч. 44. Кривца заячья 172.
Кривця заяча 171, 172. Крівца 172.
Кривцы 401. Кгітсуіік Л. 204. Ктійіаіё-
пес, КгісИаіес, КгісІІок Ч. 278. Кг]'еріб
Л. 369. Кри]еш, Крщешва С. 274. Кгі-
ка С. 31, 79. Крикунъ 98. Кгііаё С.
278. Крило орлиное 57. КгіІоЬоЬ С. 351.
Кринъ 148,193,198,300. С. 193; удоль-
ный 106. Криничникъ 246, 290, 313,
326. Кгунісхнік Л. 93.Кринка 16 Криноч-
ка 16. Кріпъ 5. Р. 390. Кріпець Р. 390.
Кі’іріса Л. 135. Кгібі, Кі’ізіе Ч. 67. Кгі-
Біойогота Ігаіѵа Ч. 9. Крихковербъ Р.
310. Кгіхаііпа С. 118. Ктіхаіее Ч. 326.
Кгіхаіка Л. 181. Кгіхек Л. 172. Ч. 262.
Кгіхіска Л. 181. Кгіхпе с!г)еіѵо Л. 293.
КгіипікЛ. 293. Кгійоѵге хеіе Л. 152. Кгі-
хоѵпіе хеіе Л. 173. Кгіхо’.ѵка Л. 135, 191.
Кгіхошпе хеіо Л. 173.. Кгіхопшік Л. 172,
173. Кгкозка Ч. 93. Кгі) С. 336. Кгпшіѵ-
ка Ч. 308 Кровь 156; дивоча 29; заіча
172; заячья 141,194,206, 206; Св. Ивана
402. Кровь Св. Іоанна Крестителя 320;
молодецкая 172; человѣчья 125. Кро-
вавецъ 172,173, 332. Кровавикъ 94,
277. 344; красный 264; водяной 221.
Кровавлеинпкъ 5. Кровавникъ 4, 5,
27, 27, 106, 172, 201, 277. Кровавница
5, 106, 205. Кровавная, чистота 397.
Крованыкъ 5. Кровебой 176. Крове-
утолительная трава 33. Кголѵка П. 107.
Коовнпкъ 94, 160. Кровиікъ Р. 400.
Крововпкъ 395, 402. Кровогонъ 182.
Кроводревнпкъ 173. Кроволистникъ
272. Кровоочистительная трава 333.

Кровопускъ — Кикигуйга
459
Кровопускъ 5. Кровососка лечебная
314. Кровохлебка 314. Кровоцвѣтникъ
173. Кропочистъ 383. Кровца 173; зая-
чья 173. Кровця занча 93. Кровякъ 176.
Кровяная трава 358. Кровяница 138.
Кровянка 176. Кгокаіѵуасе хеіе Л. 326,
327., Кгокіеѵпік П. 109. Крокісъ 87.
Крокишъ 87. Крокітъ Р. 279, 392.
Крокосъ 87, 188, 230. Б. 77; польный 77.
Кгокоз И., Кгокоз П., Кгокозх II. 86.
Крокусъ 87. КгоППіа II. 193. Кромидъ
Б. 22. Кромникъ 131. КготрасЪ Ч, 335.
Кромпель Р. 335. Кропъ 38, 35, 113,
230; дикій 246; морской 113; польный
трава 243; степной 332. Кгорас Ч. 272.
Кгорасек, Кгораск Ч. 273. Кропецъ 353.
Кропива *) 369. Р. 369; жолюча 369.
Кгорйѵа Л. 369. Ч. 370. Кропивка Р. 395.
Кгорійіо, Кгорійіко П. 229. Кропило
212, 213, 339; водяное 230. Кропило
трава 230. Кгоріап П. 20. Кгозіатска Л.
277. КгозпЦіса С. 39; роѵегіца С. 39.
Кротовикъ 158, 225. Кротонъ 113. Кго-
сац) С. Кгосеп Ч. 221. Крстасти С. 390.
Кгв4ас С. 241, 242. Крсти куми дете С.
360. Кгіоіа С. 335. Кгіісшк Ч. 231, 322.
Кгінѵасе геіе Л. 106. Кги^іаса Л. 32.
Кі-иѵгов'ка Л. 316. КгиЬаіка Ч. 110.
Круглая трава 75. Круглецъ 226.
Круглолистъ 381. Кругломошоночникъ
63. Круглоцвѣтннкъ 121. Круглощит-
никъ І21. Круговая 291. Круглякъ
134. Кружало 390. Кгихап С. 110.
Кружачка Р. 392. Кружевина 298.
Кружевное дерево 184. Кружечка Р.
392. Кружовникъ 298. Крупижвая тра-
ва 146. КгшпреІ Ч. 335. Кгшпріг Ч. С.
335. Кгитріе, Кгитроіес Ч. 335. Кру-
пенки 279. Крупенька 382. Крупка 78,
128. Крупникъ С. 362. Ктрпік Л. 363.
Крупялки 256. Крупяникъ 277. Крутай
130. Кгиіепка Ч. 341. Крутикъ 179.
КгисЪіпіа П. 293. Кгис1іоѵ7Іег?.Ъ Л. 310.
Крученые паничи 108. Кручені панычі
177. Кручка 69. Кгизтана Л. 282. Кгпз-
ѵпска Л. 281. Кгиото-іѵе геіе Л. 281.
Егизгеч’іиа Л. 293. Крушельница Р. 350,
406. Круши камень 230. Крушина 4,
142, 193, 293, 293, 293, 369, 396. Р. 293;
игольная 293; колючая 293; слабитель-
ная 293; красная 386. Кгпзіпа Ч. С. 293.
Кгиззупа Л. 4, 293. Кгазвсгупа Л. 293.
Кгпззсзук Іезпу Л. 134. Крушинникъ
293. Кгизка С. 282, 282; Кгизсіса 0.281.
Кгиззсвук Л. 133. Кгпзіік Ч. 133. Кгиз-
сіка С. 134. Кгисіпка Ч іоЗ, 153. Кгзас-
ку Ч. 127. Крыгъ-берсень, Крыжъ-,
Крыжъ берсень 298. Крыжанты 96.
Крыжапель 96; яблоки 118. Крывца
заячья 354, 360. Крыжовникъ 298;
*) См. Крапива.
1 удольный 105; дикій 300. Крыло воро-
ново 344; орлиное 278. Кгушрата Л.
175. Кгутроіаѵгка Л. 262. Кгупісвпік II.
93. Крыночная трава 158. Крысыкъ 124.
Крыштальки 172. Крючечникъ 81, 86,
121. Кгизісек Ч. 77. Крѣвця заячья 172.
Ксаптія 384. Кстяника 304.
^Кубанка 362. Кубеба 257. Кубики
251. Кубыгпечнпкъ прирѣчный 228.
Кубышка 116, 224, 228; болотная 78;
желтая 228. Кубышникъ 121. Кувит-
ликъ 246. Кувшинка 227, 228; жел-
тая 228. Кувшинки 228. Кувшин-
чики 224, 226, 227; боровые 167; жел-
тые 228. Куга 51, 86,131,131, 139, 178,
179, 180, 319, 319, 319, 366, 366; грана-
тая 73; гранатная 279; полевая 181. Ку-
гольникъ 364. Кудель-барашки 272. Ку-
делька 273. Кудеръ 332. Кийвегак Л.
243. Кийвоіка Л. 135. Кудра 113, 158.
Кудри 16, 113, 208. Кудри дѣдовы 58;
дѣдушкины 103; пестрыя 60; царевы
267; царскія 193, 208. Кудравецъ 332.
Кудравицъ 47. Кудринеці Р. 405. Куд-
рявецъ 95, 95, 95, 280, 332, 356, 356,
361; полевой 252. Кудрявецъ 348. Куд-
рявикъ 356. Кудрявка 148, 356, 356.
Кудрявникъ 356. Кудрявушки 356. Куд-
рявчикъ 156. Кудрявчики 353. Кудря-
шекъ 356. Кужуха 119. Кииіагніска Л.
99. Кивтогка С. 123. КузовицаЗИ. Ку-
зовка 68. Кузовки 16. Кузюлякъ 242.
Куй-бабка 349. Кщата Ч. 277. Кщаѵа
С. 277. Кіцапка Ч. 102. Кикаѵіса С. 327...
Кикаѵісіцак С. 198. Кукавка 48, 233.
Кика'К'ка Л. 161. Кикаска Ч. 201, 233.
Кукбекъ 58. КикеІ Л. 201; каіаіа Л. 200.
Кукіель 201. Кик^еі Л, 197. Кукиль 200.
Кукіль 200, 201, 201. Кукиньа С. 276.
Кикіса С. 226. Кукишка 96. Кукла 178.
Кукласъ 359. Кикіік Л. Ч. Л. 157; хѵ/із-
1у Л. 157. Кукловая трава 201. Кѵколь
6,17,45,49,70,150,161,167,191, 200, 201,
233. С. 201; боба 210; горькій 317; лу-
говой 205; лѣсной 200; мышій трава 197;
прямой 200; слѣпой 200. Кцкоі Ч. 17.
КикоЦ С. Далм. Ллл. 379. Ч. 17. Куко-
ленъ 2б0. Куколпца 103, 200, 329, 329,
330. Куколіця 329. Куколка 125. Ку-
кельванъ 103. Кукольникъ 188, 377.
Кукорек С. 164. Кукоричка 105. Куко-
тнна 36, 246. Кукпекъ 58. КикиЬа П.
114. Кукуларія 322. Кукушка 233. Ки-
киіка Л. 201. Кукурек С. 373. Кикигёк
сегпі С. 164. Кукурщек С. 373. Куку-
РІек. С. 164. Кикигіек С. 164. Кукуріч-
ка Р. 273; мужеська Р. 390. Кикигуса
Л. 385. Кикигіса Л. 385. Кикигісе Ч.
385. Кикигісе Ч. 385. Кикигпйва Л. 385.
Кукуруз Б. 385. Р. 405. Кикигиг С. 385.
Кукуруза 386, 385. Кикигига Л. 385.
Кукурузка 219, 313. Р. 405. Кикигуй-

460 *	Кикигуиа •
за И. 385. Кпкигуиа Л. 385. Кикигис Ч.
385. Кукурякъ Б. 164. Кукута С. 105;
велика С. 106. Кикиіа С. 105. Кикис-
п;ак С. 250. Кѵкушечннкъ 267, .881.
Кукушка *) 233, 233, 283, 260, 359.
Кукушки 233, 320. Кукушкины
дары 233; слезки, см. Слезки кукушки-
ны. Кукушникъ 316. Кукушникъ трава
200. Кукушники 233. Кукушница 219,
233; двулистная 260; женская 234. Ки-
Іаііска Ч. 91. Кулепдра дикая Р. 328.
Кпіеікі П. 354. Кули лѣсовые 106. Ку-
лина 266. Кулинка 206, 374. Кулинникъ
374. Кпгігера кпіаѵа Л. 69. Еиіка Л.
335. Киікаіе зеіе Л. 317. Киікас Л. 317.
Киікоіѵа II. 202. Киікиіашіса Л. 317.
Киіоѵга Л. 129. Киіо’.ѵзке хеіе Л. 364,
855; ріопез Л. 355. Ки1о]іпіска Л. 364.
Кульбаба41,98,113,190,190, 326, 326,
829. Кульбака Р. 350. Кулька 275. Куль-
н(п)икъ 16, 68. Кульчиберъ 158. Куль-
чики 193. Кульшииецъ 200. Кумани-
ка 302, 303, 303, 303, 304. Куманиха
303, 303, 303. Куманйца 303, 318. Кума-
ничииа 303, 303. Куманичная 90. Ку-
маничникъ 302, 303, 318. Кумаруна
127. Кумашникъ 45. Китіп С. 87. Ку-
мотяица 262. Кип С. 27. Кунакъ 328.
Кувдерманъ Р. 401. Кипсііз Ч. 225. Кун-
дуракъ 269. Кундча 327. Кундчутъ 327.
Кунжутъ 327. Кипгиі С. 327. Куни
реп С. 5. Кунигуидова трава 139. Ку-
ница 335. Кипіса С. 4. Куииці 391. Ку-
онишникъ 75. Кункукъ 327. Кунникъ
335. Кшігасі П. 158. Кивітсогіса Л. 108.
Кунчакъ 347. Кунчугъ 327. Куньа С.
118. Кип] а Сл. 27. Куньакъ бѣлый 360;
красный 359. Куньи, реп С. 5. Куньякъ
75. Купъ 106. Купъ-зілле 106. Купава
113,228. Купавка 364. Купавки 38,224.
Купавникъ 10. Купавочки 38. Купала
135. Купаленка 364. Купалка 135, 177,
317; бѣлая 96. Кираіпік П. 46. Купало
289, 289. Купальникъ 38, 46, 200. Ку-
пальница 35, 126, 200, 201, 209, 228,
289, 290, 299, 291, 291, 364, 364. Купа-
тень Р. 274. Купека 106. Купена 106,
133, 134, 316, 327; крапивная 27. Ку-
пена-лупена 106. Купени 106. Купе-
никъ 267. КупеньІОб. Купина 91,106,
167, 262, 302, 378. С. 303, 303. Б. 303;
малая 106. Киріпа С. 302. Купино 230;
сочное 324. Купинось 32. Купиродъ 55.
Купирь 411. Купкова121. Куповка29О.
Куполушникъ 176. Купородъ 55. Купо-
родникъ 344. Купоросъ лѣсной 244.
Купрей 132. Кирге^ Ч. 133. Кпргевз Ч.
117. Купри 140. Кириз С. 68; геЦпі С.
*) См. Кокушка и прочія производ-
ныя.
 Кучерявецъ
63. Купчакъ 347; болотиий Р. 393; ди-
кий Р. 393. Купчикъ 347. Купыпа Б.
302. Купырь 36, 36, 39, 39, 73, 356;
болотный 11; красный 36, 39; лѣсной
372. Купырье 93, 165. Кудырнпкъ 356.
Куръ 216. Куръ-зелье 216, 271. Кур-
зелье 31. Кур-зілле 271. Кура 139, 140,
140, 140,141, 319; дикая 172. Курага 94.
Курай 90, 90, 312, 384. Курашка 312.
Кигаіка Ч. 102,102' Кигаска Ъіі'а Ч. 343,
* 343. Курачье зелье 271. Курбасъ II. 116.
КитЬазяЛ'. 115. Кургузъ 31. КигсЪ.ѵап II.
КигДуЬап Л. КигйуЬапек II. 158. Куре-
ва 191. Курега 45. Курена 365. Киг-
хаѵ/ка Л. 202. Кима пока Л. 268; зкора
II. 239. Кпггѳ гіеіе Л. 271. Кигге^ка Л.
202. Кигзутог Л. Кигзузіай Л. Киггу-
зіер Л. 31. Киг^аіко Л. 82. Кигіепс Л.
245. Китіка С. 141; ргозіа С. 142. Кури-
вовина С. 142. Куриль 200. Курильскій
чай 270. Куримскій чай 271. Куримъ,
Курымъ 271. Киі'ішог Ч. 343; зашес Ч.
31. Кигіпес Ч. 245. Куринка 80. Кигіп-
ка Ч. 262. Киі’і пока Ч. 239, 268. Кури-
ный моръ. См. Моръ куриный. Кури-
ная слѣпота, Куричья слѣпота, Ку-
рячья слѣпота и т. д. См. Слѣпота ку-
риная, куричья, курячья и т. д. Кури-
ныя головки 151. Кигізігеи'се Ч. 343.
Куритина 273. Курица 100. Кигка Л.
114. Курковина С. 142. Куркума 117.
Курликъ, Курлукъ 143. Курлѣпа 72.
Куровай 57. Куровникъ 139, 140, 336.
Куропатка 120. Куропаточья трава 129.
Куросліпъ 34. Курослѣпъ 10, 31, 31,
35, 109, 111, 142,155,156, 289, 343, 394;
болотный 78; бѣлый 34; водяной 170;
голубячій 156; желтый 78. Кигозіер
П. 31. Курослѣпникъ 31, 78, 109,
109,109, 142,144,191. Курочки 120,240;
бѣлыя 228. Куроѣдъ 263. Курпоинъ 191;
лѣсной 191. Куртинецъ 204. Куруру 402.
Кигушог Л. 31, 31. Курчавка 58, 58.
Курчавчики 356. Куриная слѣпота. См.
Слѣпота куринаи. Курье зелье 216. Ку-
рьякъ 271. Курьачка црева С. 92. Ку-
рья слѣпота. См. Слѣпота курья. Ку-
рявка Р. 404. Курякъ 342. Курятина 80.
Курятникъ 150; вонючій 150; коноплян-
ный 151. Курячья слѣпота. См. Слѣпо-
та курячья. Курячі дупки Р. 390. Ку-
старное дерево 248. Кустерень 102. Ку-
стовица 85. Кустовникъ 223, 294. Кп-
зіоѵпіса С. 201. Кивіотаісе Ч. 201. Ки-
зігаѵас С. 122. КизігеЬка Ч. 247. Киэі-
гзекка П. 247. Кутамала С. 12. Кутазъ
80. Куташки Р. 330. Кутейка 206. Кут-
ки трава 96. Киіпа Ч. 118. Киіпак Р.
347. Куточникъ 75. Кутра 41, 380, 391.
КиГеІка П. 225. Куцавей 79. Кучъ 276.
Кучеля, Кучеляба 343. Кучера 157. Ку-
черскія травки 364. Кучерявецъ 85.

Кучерявка — Ластовень
461
Кучерявка 161. КцсіЪа О. 345, Кучина
276. Кучиця Б. 97. Кучиръ 92. Кисх-
тогка Л. 332. Кистегка Л. 333. Ку-
жарка 211. Кушцръ 92, 269, 269, 319.
Кушіръ 92. Кушульнпкъ 295. Куіпуръ
131, 269, 269, 319. Кущъ 25. Кущи 41.
Кущуръ 92.
Куѵог Іекагзкі ?. 161. КуЬапка
КуЬапсі У. 372. Куіаіка ?. 262. Курге^
•I. 205, 206. Кырлыкъ 143, 266. Ку-
запек Ч. 237. Кузеіак У. 305. Кувеіас
’І. 305. Кузііпік Ч. 124. Кузіес Ч. 77.
Кузпес Ч. 109. Кытки 358. Кыточникъ
358. КусЬаѵгісо Л. 373. КусЬатѵка Ч. 164.
Кыхавныкъ 277. Кусеіпісе Ч. 124.
Кѣпекъ 130.
Кюммель 146; греческій 146.
Кяначичекъ Б. 186. Кнклнца Б. 201.
Л. Ь (Л. Ч. С. Л.)
Лабазъ Р. 395. Лабазка 340. Лабаз-
никъ 339, 340; водяной 230; степной
339. Лаблабъ 183. Лабрадорскій чай 189.
Лабурица 195. ЬаЬиі Ч. 102, 103. Ла-
ванда. Ба^анЛа77. Ьатсепйа И. Ьачган-
ііиіе С. Лавендель 188. Ьатсіса Л. 40.
Лавръ 187, 188; александрійскій 307;
тюльпанный 206. Ьапг Л. 187. Лаврикъ
волчій 122. Катсгіепс Л. 188. Лавровиш-
невое дерево, Лавровая вишня, Лавро-
вишня 275. Ьаиготеізпіа Л. 276. Лавро-
вое дерево 188. Лавророза 225. Ьаиго-
8Ііѵ Л. 276. Лаврочеремха 275. Лавру-
ша 122. ЬаЬеѵвік Ч. 37. Ьа^іеіѵшса Л.
225. Лагоиъ дикій 382. Ладанъ 222,
372; верховой 262, 262; дикій 281; зем-
ляной 51, 150, 157, 372, 372, 373, 389;
калмыцкій 132, 347; конскій, кошачій,
лѣсной 372; росной 5; снотворный 157.
Ладанка 18, 51,234. Ладанникъ испан-
скій 100. Ладаниица 372. Ладанное
дерево 162; африканское, индѣйское
68. Ладжунъ С. 118. Ладо волчье 110.
Ладолеж С. Касіоіех С. 108. Ладонникъ
30,187. Ладошникъ 152, 405. Ладьянъ*)
108, 119. Лазиха 333. Лазорь 178, 191.
Лазоревый цвѣтокъ 347. Лазоревая
трава 192. Лазорнкъ 32. Лазорики 200.
Лазунъ 202. Ьахпгек П. 186. Лазурь-
ки 155. Лайкучка Б. 97. Лаистра 56.
Ьак П. 93. Лакмусовая тг іва 114. Ла-
ковое дерево 30; малабарікое.73. Лако-
носъ, Лаконоска 251. Лакреція 83. Ла-
крица русская 159; испанская 160.
Лакричникъ 139; испанскій 160. Ъак-
гусуа Л. 159. Ъакизпік Ч. 289. Лак-
фіоль 93. Ла-іа С. 365. Лале Б. 193.
Ьатапісе 159. Лаиена 119. Лампа-
дочнпкъ 374. Ъап, Лан богородичин,
див.іьи 0.195. Ъаиак С. 79. Ландишъ *),
Ландошъ 106. Ландуха 106. Лавдушка
69, 106. Ландышъ 105, 106, 233, 260,
’281; боровой 106, 206; бѣлый 281, 329;
двулистный 206; глухой 107; луговой
281, 281. Ландышка 106. Ландышипкъ
106. Ландышное дерево 103. Ьапіка
О. 353. Лаянчка трава 199. Лапісхка И.
106. Ланка 69. Ьапка Ч. 105. Л. 106.
Ьаэоѵас С. 250. Ланолистъ С. 195. Лан-
тусъ 106, 396. Ланушъ 106. Ьапизка Ч.
105, 107. Ьаппзхка II. 106. Лапъ-ио-
рошка 302. Ласа ловча 364; волчья
204; гусиная 39, 191; дубовая 242; ко-
шачья 37, 359; куриная 52; лисья 406;
львиная, львовая 20; медвѣжья 20, 91,
156, 165,165, 341, 375; мужская 33. Ьа-
ра Ітѵіа И. 19. Кара тесіѵесіі Ч. 203;
піейхѵіейхіа Л. 3, 165. Ъарак С. 185.
Лапани 278. Лапачуга 178. Лапиш-
никъ 228, 270. Лапка болотная 269;
гусиная 20, 94, 183, 269; гусиная при-
морская 345; гусья 94; дубовая 242; за-
ячья 37, 161; кошачьи 37; куряча 359;
ленолистная 183; орзанан 156. Лапки
37; вовчі 156; гусячі, гусячій 269; заячі
400; заячьи 161, 325, 327, 358, 360, 400;
котовыя 271; котячьи 163; коце 37,163;
кошачьи 163; медвѣжьи 77, 157; соба-
чьи 238; сорочьи 265; сорочі 273, 359.
Каркі §§віе П. 20; косіе Л. 164. Лап-
никъ 269. Лапокъ 349. Лапошиикъ 156.
Лапуга 148. Л а пухъ**) С. 185; водяной
228, 366; подорожный 259. Лапуха во-
дяная 228; горная 100; горькая 185; лу-
говая 205; студеная 100, 366. Лапуш-
ка 140, 357, 359; боровая 278. Лапуш-
никъ 106, 119, 184, 185, 223, 249, 260,
271, 394; болотный 7; большой 228; во-
дяной 77, 224, 405; дикій 157; красный
224; лѣсной 366; малый 20; мелкій 366;
рѣчной 215. Лапушничекъ полевой 366.
Лапуіпокъ 327. Лапы сорочьи 349. Ла-
пышка 20. Лапчатка 232, 269, 269,
269. Ласъ 73, 111, 161, 233. Ьазесхпіа
Іазкочѵа, Ьазесхпік Л. 51. Ласякъ 73.
Ьазка рапзка Ч. 130. Ласкавецъ(ь) 73,
191, 393. Ьазка\ѵес Ч. 26. Ласкавица 73.
Ласкавцп(і) 73. Ласковецъ, Ласковицъ
191. Ласковица92,187. Іазкогціа Л. 20.
Ласочь трава 73. Ластъ 45. Ьазіаѵіс-
гцак С. 119. Ластівчики Р. 400. Ласті-
вяче зілле Р. 395. Ластовень 165, 380.
♦) Си. Лодьанъ.,
*) См. Ландышъ.
**) См. Лопухъ.

462
Ластовпннаи — Ьікоѵас
Ластовинная трава, Ластовица 94. Ьа-
йіо'.ѵісе Ч. 144. Ластовичная трава 94.
Ластовичный корень 380. Ластович-
никъ 94. Ьазіоѵѵіспік Ч. 93, 381. Ласто-
вишная трава 93. Ластовникъ 17. Ла-
сточникъ 32,380. Ьазіо.ісаік Л. 381 Ьа-
іав'іес Л. 137. Ьаіаз Сл. 79. Лататье 78;
жолто 228. Лататте(э) 78, 228; біле,
жіноче, жовте, чоловіче 228. Лататья
желтая 228. Латахъ 228. Латачъ Р. 394.
Латина Б. 365. Латукъ 183; дикій, по-
левой, ядовитый 184. Латухъ 183. Ьаи-
Ьіпес Ч. 29. Ьаиралѵііа Ч. 67. Ьаѵаіегка
Ч. 188. Лахачи 371. Лаціонъ 202. Ьа-
сгеп П. 73. Ьаскотска Ч. 225.
Ьтгіа разгсгека Л. 40. Ь'ѵізіора Ч. 190.
Леандръ, Ьеадйга С. 225. Лебеда
58, 58, 58, 94; вонючая, душистая 95;
красная 234,-234; мексиканская, мел-
кая 95; морская, огородная 58; перуан-
ская 95; пустырная 58; свиная 95; та-
тарская 58. ЬеЬейа Ч. 58. Лебедецъ 82.
Лебедка 121, 234, 234, 386, 405; соба-
чья 234. ЬеЪейнік II. 95. ЬеЬіайка Л,
234. Лебідка Р. 406. ЬеЬіойа Л. 58. Ье-
Ьіоіка П. 234. Леванда 188; желтая 164.
Ьеѵапйа П. 188. Ьеіѵавйиіа Л. Ьетсап-
йиіа С. 188. Ьетапсік Л. 188. Ье\ѵагу П.
116. Леваши терновые 276. Левкой
93, 209; воздушный 166; озимый 209;
черный дикій 346. Ьеѵгкоіізі П. 190.
Левконія полевая 132, 205, 230. Ьеѵко-
піа Л. 209; Ыейпіе Л. 192; ІеШіа Л. 209.
Ье^коща Л. 209. Левурда 24, 264.
Легнотникъ 34'. Легочница 279. Ледъ
273. Ледъ трава и камень 248. Ледве-
нецъ 199. Ьейіѵіпотаік Ч. 30. Леденецъ
199. Ьейепес Ч. 199. Ьейепік С. 216.
ЪесІгЪіепс Л. 199. Ь§йгтсіап И. 186.
Ьейиѵіес Л. 186. Ьейгіап Л. 380. Ьейі-
щак С. 144, 144. Ьейпаска Ч. 216. Ле-
довитка 121. Ледокъ 216. Ледуночка
273. Ледяная трава 216. Ледянка 216,
362; звѣздчатая, золотистая 238. Ьегак
С. 248. Лежанка, Лежачка 377. Ье-
зек И. 177. Ьеікоѵес Ч. 122. Ьеакоѵго^
П. 177. Лейникъ 177. Ьещо сегіотѵо Ч.
143. Ьекѵ'ісо'Я'е котизкі Л. 159. Ьекѵгіса
Л. 159. Ьекпіп Ч. 228, 228, 228. Ъекпо
Ч. 228; йоіе Ч. 228. Ьекоі’ісе Ч. 159. Ье-
киіа С. 227. Ч. 228; ѵтойпі Ч. 228; иіиіа
Ч. 228; гіііа С. 228. Ьеіііѵа Л. 54. Лемъ
368. Лемичъ ,р. 389. Ленъ 195, 195;
дикій 82, 131, 132, 150, 194, 195, 195,
195, 195, 343, 378; Дѣвы Маріи 194;
заячій 136,^267; зайце(і)въ ленъ 194,
195; жовтип 195; жолтый 195; золотой
дикій 195; ко(у)кушкпнъ Ю, 195, 267;
кукувичекъ Б. 195; лѣсной 343; Ма-
ркинъ 344; наський 403; новозеланд-
скій 250; озимый 196: полевой 194, 195
199,365; проносный 195; рыжій 79; сла-
бительный 195; сорочій 118, 195: те-
кунъ 196. Ьеп Л. Ч. 195; анзігаіиу Л.
250; Іюгкі Л. 195; Маікі Воге) Ч. 195;
Раппу Магіе Ч. 19-1. Ленекъ 152. Ьепек
Л. 195. Ленецъ 353. Ленець 220. Ьепіес
Л. 195, 353. Ьепйиіоз геіе Л. 186. Лен-
никъ 194. Ьепохѵка Л. 353. Леновникъ
194. Ьепотаік Ч. 250. Ленодушникъ тр.
194. Ленокъ 108, 153, 194, 195, 195,
195, 195, 195, 201; большой, дикій 183;
лѣсовой 262; полевой 220. Ьепоіізіес Ч.
195. Ленолистъ, Ленолистникъ 353. Ле-
нотка 151. Ленточная трава 200. Ленточ-
никъ 200. Ьепіузхек Л. 2Ы. Лента 399.
Ленча399. Ленчикъ 251. Ьепек Л. 194,
370; Ьогзкі Л. 133; гёспу Л. 100. Ьёр Л.
383. Ьерсоѵёк С. 61. Лепа-ката С. 56.
Лепак С. 383. Ьерегуса II. 329. Ьерек Ч.
201. Ьереп С. 227,228.2Лепестнякъ 287.
Лепесточникъ, Лепесточница 208. Ле-
пехъ 8. Лепеха 320, 337, 387. Лепець
151. Лепешка 8. Лепешки волчьи 345.
Лепешечникъ 121. Лепешникъ 8, 26,
337, 366. Лепешня 337. Лепешнякъ
159, 178, 320. Ьеріегпік П. 245, 245.
Ьёрзепк Л. 329. Ьерік П. 329. Лепіхъ Р.
401. Лепилки 16. Лепильникъ 16. Ле-
пиць 53. Ьерпік Л. 130. Лепница 65.
Ьерпіса Л. 329; гіѵізіа Л. 330. Ьерпісе
Ч. 141. Лепуха 53. Лепухъ Р. 402.
Лепчица(я) 53, 151, 151. Ьерегуса П.
53, 151. Ьёг С. 193; гиіі С. 193. Ьегзка
Ч. 190. Ьеэапйга С. 333, 333. Лесандри-
на Дубр. 192. Леска дивльа, медіа С.
111. Ьезка Ч. 111. Ьеёка Л. 111. Ьезк-
піее Ч. 247. Лесте дай С. 272. Лестеда^
С. 273. Ьеіпік Ч. 288. Летучая 153. Ле-
тучая трава 151. Летучка 145, 167,
358. Летучки 349. ЬесЬа Ч. 235. Ьеса
С. 136; ѵойева С. 190; ргозіа С. 137. Ле-
чице С. 190. Лечуха 110, 315,210,210.
Лешннина, Лешинникъ, Лешиинягъ 24.
Лешка 111. Лештакъ 111. Лештче С.
111. Леша 111. Б. 137, Лещак С. 137.
Леще С. 137. Лещина 111, 136. Ьезг-
сгупа П. 111; іоозроіііа П. 111. Ьезг-
сготіік И. 179. Лещиха 364. Лещица
179.
Лжецедоэръ 49, 391. Ьгіса, Ьгіска Л.
215. Ьгіспік Ч. 104.
Ліаны 243. ЬіЬепка Ч. 328. ЬіЬесек Ч.
192, 192; з’еіепі Ч. 246. ЬіЬоѵес Ч. 161.
ЬіЪог Ч. 378. Ливанъ 150. Ливанная
трава 233. Ливадаръ С. 211. Ы§гиз Ч.
231. Лигустикъ 193. Ьі^нзѣг Л. 193.
Ьіеріса С. 329. Ьіег О. 193. Ьіезка С.
111. Лизунъ 318. Лизунка 287. Лийаска
Южн. Сл. 111. Лика *) вучья С. 122.
Лико *) вовче 122. Р. 397, 399. Ьікоѵас
*) См. Лыко.

Ликтра 
С. Іекагвкі С. 122. Ликтра 107. Ьііак И.
346. Лилейка 42, 179, 352. Ьііек У. 123,
197, 333, 334; тепёі У. сегпу У. 334. Ли-
лея 193; лазоревая 178. Лиліасъ 165.
Ьііік У. 69. Ьіііоѵес П. 164. Лилія 42,
148, 164, 193, 238; бѣлая 209; водяная
178, 228; жовта 165; желтая 165, 178,
228; желтая водяная 178; индѣйская
211; красная 193, 193; лісна, лѣсная,
пестрая 193; полевая 106, 148; сибир-
ская пунцовая 194; въ тернахъ 198; ту-
рецкая, чалмовидная 193. Ьіііа II. 193;
Ьіаіа Л. 228; ѵтойпа II. 228; аігікап П.
12; пагсузо^а Л. 27. Ьіііе У. 193. Лилій-
ка Р. 394. Лиловый цвѣтъ 90, 125.
Лилокъ бесѣдочный 103. Лильанъ С.
165. ЬіЦап С. 164. Ь]іЦап С. 164. ЬіЦе
С. 228. ЬіЩе У. 193. Ьіт, Ьітак Л. Ли-
макъ 368. Лиманъ 291. ЬітЬа Л. У. С.
253. Лимбовое дерево 253. ЬітЬолѵе
Дггет?о У. 253. ЬітЬотеу вігот У. 253.
Лимокъ 4. Лимонъ 101, 101; обыкно-
венный 102; сладкій 101. Лимоніи слад-
кіе 102. Ьітопка У. 215, 342. Лимон-
никъ 375. Лимонная трава 33, 217.
Лимонное дерево 102. Лимоновый
цвѣтъ 374. ЬіпЬа Л. 253. Ьіпйа У. 268.
Ьіпіес Л. 261. Линнея 195. Ьіппеоѵс У.
195. Линцура С. 155. Ьіпсига С. 154.
Ьіпсріга С. 155. Линчиця 53 *). Липа
355, 355; каменная 248; сирійская 278;
смрдльива С. 355; црна С. 355. Ьіра Л.
У. Л. С. 355. Ыраѵіса С. 308. Ьіріка С.
13. Липина 78. Ьіріпа Л. 355. Липиха
80, 149, 402. Липица 78. С. 209; крас-
ная 201. Липка 1, 130, 152, 339, 392;
бѣлая 53; турецкая 265. Липки 201.
Липкая трава 151, 152,404. Липнйкъ
16, 150. Р. 400. Липнякъ 201, 211. Ьір-
піса Л. 261. Ьірпісе У. 261. Липовка 115.
Липокъ 53. Ьіроіізка С. 24. Ьіроііеі С.
355. Лийочка 1. Липочки 125. Липухъ
185. Липучка 16, 130, 130, 220, 328.
Липуч(ш)никъ 130, 151. Липчикъ Р.
392. Липчица(я) 53, 53, 130, 151, 201,
295. Р. 400. Липъ козій 101. Лиранъ
196. Лисъ 111. Ывас С. 265. Ьівіапка
Л. 148, Лисій хвостъ 25, 25, 27, 231,231.
Лнсица(я) 82,161. С. 383. Р. 394. Л. 82.
Ьізіса С. 82. Лисичка глухая 401. Ли-
сички 81. Ьівіодоп П. 25, 25, 27. Лиска
14, 111. Ьізка У. 111. Ьіёка У. 82; мгорив
Л. 27. Лисниха 114. Лисочка 14, 16,
216; желтая 82; сборная 13; темная 14.
Лисове зилье 273. Листъ александ-
рійскій 88; водяной 174; дикій 340;
заячій 137; львиный 188; львовый 190;
мачихинъ 214; пчельный 213, 213; семи-
братскій 135; серебряный 314; трава
- Лоза	463
157; царевъ 357; червлеиный 279. Лист-
вень, Лиственка 254. Лиственница
американская 287; европейская 254; си-
бирская 254. Ызіѵуепіса С. 254. Лист-
вякъ 254. Ьізіек когі Л. 198. Листень
241. Ьізіегка У. 196. Листича 364. Лист-
ки малиновые 156. Ьізіу Іейѵіпііе С. 51.
Ьізіпаіес У. 306. Ьізіцаска У. 167. Лист-
винъ 113. Ьівіпік Л. 165. Ьізіпоіес У.
306. Листовая трава 296. Листоватая
трава 340. Листовникъ 91. Листовнякъ
146. Листопадная 335. Листопаръ 151.
Листоцвѣтъ 287. Листуха 20. Листья
опухольные 366. Лисякъ 375. Литвин-
чики 329. Ьііік У. 291. Ьіѣів У. 289.
Литпа 99. Литтеръ 220. ЙиФерія жел-
тая 273. Лиходѣй 154. Лиходѣй раз-
сыпной 91. Лиходѣйка 119. Лихо-
дѣйная трава 186. Лихоианникъ
154. Лихорадочникъ 160, 215. Ли-
хорадочный корень 249, 372. Лихо-
радочная трава 19, 45, 52, 160, 167,
191, 220, 233, 244, <291, 291, 323, 351,
359, 372; меньшая 251. Лихорадоч-
ное зелье 160. Лица 202. Лишавъ 202.
Лицій 201, 202. Лицініякъ Л. 202. Ли-
нія Р. 202. Лича 408. Ьісгубіо Л. 106.
Ьісібіо У. 105, 251. Ьіско таіегі У. 315.
Ьісгпокѵіаі П. 106. Ьізаѵа Л. 186. Ли-
шай 192; лакмусовый 300; лакмусовый
шведскій 189; собачій 244; коробочный
324. Лишаева трава С. 164. Ьівга^ес Л.
ЬіізцІ У. 192. Лишайникъ 79. Лйшки 360.
Лишче С. Лигцына, Ліщіна Ш. Ліц’ес-
ка С. Лщетче С. 111.
Ьпек Раппу Магуі Л. 195. Ьпёпка У.
353. Ьпіапка П. 194, 195. Ьпіса Л. 195.
Ьпісе У. 79. Ьпісгпік Л. 195.
ЬоЬаг, ЬоЬагпік У. 340. Лобазникъ
205. Лобасъ *), Лобасникъ *) 340. Лоб-
дуда 58. Лобідка 58. Лобода **) 58, 94.
дика 94, 94; жовта 58; ложная 135; лѣ-
совая 354; огородня 58; полевая 94; со-
бача 94; червона 58. ЬоЪоба П. Л. 58,
94; йггетгаа Л. 58; рзіа Л. 95. ЬоЬоба С.
58, 94. Лободица(я) 58. ЬоЬойпік Л. 58-
Лобова 7. Ловор, Ьоѵогіка С. 187. Лово-
ринОвина С. 187. Ьоѵог-ѵізща С. 276.
ЬоЬоѵѵ(ѵ)а У. С. 108. Логонепъ 167. Лод-
жика Дг/бр. 187. Ьойка Л. 119. Лодыга
377. Лодыж(ш)никъ 346. Лодьянка 121.
Лоекъ 19, 19. Ложечное дерево 183.
Ложечная трава 104. Ложечникъ
104. Ложка 104. Лоза 308, 309, 309,
309, 310, 310, 311; африканская 203; бѣ-
лая, бѣла, біла 309, 310. С. 103; винова
С. 383; волчья 310; золотуха 310; жел-
тая, красная 309, 309; корзинная 311;
*) Ошибка вмѣсто Липчиця.
’) Си. Лабазъ, Лабазникъ.
*) См. Лебеда.
30

464
Боха — Бувсіса
ницая, липовая 80, 205,'310, 310; царе-
градская 131. Боха Л. 309, 310; ѵіпоѵа,
ѵіпзка С. 383. Лозига 333. Бойка С. 29.
Лозина 309, 309, 310, 310. Богіпа II. 310.
Лозиница 220. Лозка песчаная 310. Лоз-
инка С. 383. Лозникъ 57, 121,310, 311.
•Іозовить 311. Дойникъ 273, 274. Лей-
лой Б. 97. Бокасіпа Л. 77, 79; хоііа Л. 77.
.Іоквань боли С. 228; жута С. 228. Бок-
ѵаіу С. 228, 228. Ъокпас Л. 79. Боіек Р.
197. Бот Л. 367. Ломъ каменный тр.
339. Ломъ красный 339. Ломатникъ 290.
Ломашникъ 309, 310. Ломонецъ 102.
Ломенусъ 322. Бошіанка II. 262. Бг>-
тіЬпаі Ч. 329. Ботіка С. 317. Ьотіка-
теп Ч. 252, 317. Ботікатіеп II. 317.
Ломикамень красный 339. Ломилісъ Р.
381. Ломинисъ 102. Ломилісъ Р. 381.
Ломиносъ 102; душистый 103. Лома-
нусь 380. Ломовая трава 214. Ломо-
кость 354. Ломонисъ 102. Ломоносъ
102,102, 126, 322; синій 103; цѣпкій 103;
сибирскій 392. Ломотная трава 80,
156, 348. БошрисЬ Л. 305. Ломынісъ
352. Бопек II. 194. Боппік И. 72. Ло-
нокъ 194; польный 194. Лонышъ 106.
Лопай 20, Лопанецъ 103. Лопаски 38.
Лопатень Р. 394. Ьораіка Ч. 21. Лопат-
никъ 65, 121, 124. Лопаточникъ 354.
Лопатчатка 346. Лопахъ 20. Боріац И.
184. Борісп Л. 306. Борі’епа Л. 176. Бо-
РІепо Л. 306; тоіпцапе Л. 374, 374; ко-
хапе Л. 374; п|ех)аэеіо Л. 366; йоііке Л.
306; зшекіапоіѵе Л. 374. Боріоп Л. 184.
.Тонки 123. Лоповки 396. Бори Л. 77.
Лопуга 148. Лопунь Ч. 185. Борип Ч.
184. Лопух С. 185, 245. Лопухъ 78,
184, 185, 245. Ч 185. Р. 402; болотный
78; водяной Р. 245. БорпсЬ Ч. 184. Ло-
пуха 228, 245; песчаная 245; пригод-
ная 78. БорисЬа П. 292. Лопуценъ 184.
Лопушекъ 313. Ьоризас С. 130. Бори-
«іпа С. 245. Лопушина Чери. 185. Бори-
Іісе Ч. 365. Лопушка 78. Лопушки 26.
Лопушникъ 407. Р. 245. Боризпік С.
185. Лопушница Ч. 245. Лось 111. До-
сись 233.' Лоскутница 89, 89, 90, 91.
Лоскутный цвѣтъ 89, 90, 90. Лотъ
199. Лотай 152. Р. 394. Боіад Сл. 79.
Лотайка Р. 394. Лотіть 78. Лотатень Р.
394. Лотачъ Р. 394. Боіасх Р 79. Ло-
ташъ Р. 394. Лотія 199. Лотитъ Р. 394.
Ьоіос Л. 79. іоіосіе Л. 79. Лотошъ,
Лотошки 78. Лотусъ истинный 229; свя-
той 224. Лотусовое древо древнихъ 386.
Боіазоіѵе сігхелѵо Л. 89. БоиЪіпес Ч. 29.
Дохъ 130, 131. БосЬасха П. 37. Лохи-
на 371. Лохицы 371. Лоховина, Лохов-
никъ 130, 131. БосЬуйе Ч. БосЬупіа Л.
371.' Лоховая груша 282. Босу^а Л. 336.
Ъосіка Ч. С. 183. Босука Ч. 183 Босху-
§а П. 185, 336. Лочига 185. Босхуйіо Л
106, 143. Босійіо Ч. 143. Босгухшк Л.
185. Лочило тр. 353. Босіка Л. 183. Бо-
зак Ч. С. 171. Лошадинникъ 306. Ло-
іпадппоязычная трава 307. Лошакова
трава 230. Лошачница 173. Лоюкъ 19.
БиЬапкя С. 328. ЬиЬазхка II. 275. Би-
Ъехуса II. 74. БиЪе тепе Р. 192; зсЬлѵеі.
ко Р. 192. Лубеница С. 114. БиЬопісе Ч.
114. БиЬепка Ч. 328. БиЬёзіок Р. 192.
БиЪесек Ч. 192. Лубошка 15. БиЬіеп
хеіе II. БиЫп Л. БиЬіна Л. 199. БиЬіз-
пік II. 192, 192. ЬиЬізіек Л. 380. Би-
Ъівіга II. 192. Лубишка 16. БпЬка Л.
217. Дубнякъ Зоо. БиЪоѵас С. 161. Би-
Ьохпе хеіо Л. 173. БиЪозсітее хеіе Л. 173.
Лубянка, Лубяшка 16. БиЬсік Л. 192.
ЬиЬсхук П. 193. Луговикъ 18, 18. Лу-
говка 314. Луговой чай 205, 206. Лу-
да]а С. 117. Лужайникъ 205. Ьихапа С.
219. Бихіка С. 30. Лузинъ 178, 178. Бих-
пік С. 288. Бпгіцака С. 288. Лукъ 22,
22, 23, 23; бѣлъ В. 23; б|ела С. 23; ви-
линъ С. 178, 219; вшивый 23; гадючій
149, 219; гусиный 149; дикій 22, 23,158;
длинный 24; желтый 23; зубчатый 23;
каменный 23; картофельный 22; коне-
вій 351; луговой 22; мелкій 23; морской
настоящій 319; нѣмецкій 22; обыкно-
венный 22; огородный 22; песій 219;
полевой 22; порей 23; простой 22; пти-
чій 149; рѣпчатый 22; саженецъ 22;
собачій 219; сорочій 171; степной 22;
червленный 22; черменный 22; чесновъ
Ь', 23; чесноковый 24. Лук црнн С. чер-
ни Чери. 22. Бик Іуеіі С. сІгоЬпу Ч. 23;
тогэкі С. 319; рез^і С. 235. Бикпайх Л.
79. Луковецъ 85. Луковица 178. Луков-
никъ 131. Луководоръ тр. 40. Бикосіпа
Л. 79. Бикгесуа II. 159. Биіас Ч. 59. Би-
Іек Л. Л. 171. Биіка П. 171. Луміи слад-
кія 102. Лумпина 226. Лунная трава 199.
Лунникъ 199. Луносѣленникъ 103, 214.
Биреп Ч. 185; тѵіеізц Ч. 185. Лупена 106.
Бирепісе Ч. 207. Лупийя Южп. Сл. 245.
Лупинъ 199. Лупинісъ Р. 381. Лупута
352. Луска водяная Р. 403. Лускавка
329. Лускачъ 380. Бпзкіеѵгпік П. 186.
Лускница 361. Бизіпік Ч. 299. Ьиіік Ч.
256. Лутина Р. 309, 311. Лутошка 355.
Лутица 256. Бнсегпа Л. 209, 210. Луци-
га Р. 392. Бисіпка Ч. 210. Луцула 199.
Лучевка 307. Лучина 22. Лучинникъ
375. Лучица 93. Лучная трава 252. Лу-
щикъ 196.
Бу§гиз Ч. 231. Букно^ѵс.Т. 122. Лыко
волчье 122, 142, 207. Буко чѵіісхе Л.
122, 122; ѵѵ(ѵ)Ісі Ч- 122; ѵоисга Р. 122.
Букоѵес Ч. 122. Лыпухъ 185. Бузка Л.
247. Бузіка Л. 247. Лыстыкъ козій 198.
Лыча 408. Лычакъ трава 272. Бузхсхак
Л. 272. Бузгсхес Л. 161. Лыщица(я) 161,
161. Бузсіса Л. 161.

Львинохвостъ — Малина
4в5
Львинохвостъ 191. Церсагіса С. 201.
Льесковина, Льешнпк,Льешньак, Льеш-
так С. 111. Льильак С. 34(5, Льильанъ
С. 193. Льница лѣсная 194. Льнянка,
194, 194, 353. Льонецъ дикій Р. 403.
Льоиокъ 132, 194. ]\ Дьоскавац С.
260. ЬріЬішас С. 292. Ърі’оіса С. 381,
382; рсеііпа С. 213. ЦиЬісіпа С. 209.
ЦиЫсіса С. 209, 382. ЦикЦапка С. 97.
ЪріЪосЫка С. 283. ЦиЬог С. 378. ЪріЬ-
сас С. 192, 192. Льуль С. 197. Ьрііі С.
197; огігаас С. 197. Циііѵгаі С. 197.
Льулика С. 197. Лыопчацъ С. 193. Іри-
іак С. 280. І^иіік С. 289. Лыотика С. 22.
Ьріііс С. 209, 291. Циііса С. 22. Лыо-
тич С. 290. Ьріііс С. 289.
Любъ трава 407. Любь 157. Любез-
ная травка 199. Любекъ трава 407.
Любжа 233, 233, 260. Люби меня не
покинь 187, 234. Любимъ 130, 192.
Любимъ корень 233. Любимъ трава
157. Любима 344. Любимая трава
129, 363. Любимникъ 157. Любиста 192,
332. Любиетикъ 192. Любистокъ 192,
192, 291; водяной 191; лѣсной 102; лѣс-
ной дикій 352; плавный 352; полевой
156, 291. Любистра 192. Любитъ 132.
Любка 64, 134, 137, 233, 233, 234, 234,
260, 318, 384. Любки 137, 233. Любко-
вая зелень 233. Люблю и ненавижу
89. Любникъ 135, 142. Любовь 157;
дѣвичья 130. Любовицъ 152. Любов-
ница солнцева Б. 163. Любовный корень
260; цвѣтъ 27. Любовная трава 324.
Любовное зелье 408. Любовное расте-
ніе 92. Любыстокъ 192. Люкреція 83.
.Іюль С. 197. Люлекъ Р. 401. Б. 346.
Люльки 171. Люлюкъ 171. Люлякъ Р.
401. Люмлина 151. Люнецъ 194. Люнь-
ки 78. Люпинъ 199. Лютикъ 6, 33,
35, 35, 94, 265, 281, 289, 290; боровой
281; водяной 291; ролу бой 7; горный,
желтый 398; золотистый 291; каменный
398; красный 398; прыщинецъ 290; чер-
ный 52. ЛютицаВ.87. Лютки 187,281.
Лютый цвѣтъ 289. Люцерна бургунд-
ская, испанская, итальянская, настоя-
щая, нѣмецкая, Французская, шведская
210.
Лѣбюшка 354. Лѣпъ козій 101. Лѣ-
сатикъ 222. Лѣсковка 282. Лѣсникъ
трава 217. Лѣсносмоковное дерево 145
Лѣсной чай 53, 195. Лѣсная трава
200. Лѣсное зелье 185. Лѣстница сквор-
цевая 39. Лѣтнякъ 179. Лѣхъ 326. Лѣ-
чуха 210. Лѣщпна *) 111, П1.
Лябоеникъ 58. Лягушечникъ 77,
78, 171, 205, 242, 265, 265, 289, 330; бо-
лотный 21, 308. Лягушечья трава
*) См. Лещина.
21, 265, 265, 308. Лягушникъ 171, 265,
354, 394. Лягушье платье 393. Лядве-
нецъ^) 199, 199, 199. Дядей лѣсовой
187. Лядникъ 167. Лядуница 298. Ляж-
ка 359. Лязга, Лязговина Ш. Лякоры-
ця 159. Лялея 228. Ляпушки 106. Ля-
сговина 111. Ляховка бѣлая 106. Ляць-
ке 274. Лячпло трапа 353. Ляшпкъ 391.
Лящъ. Ляща, Лящина 136.
м
Мавротъ 121, 162. Малѵіш Ч. 91. Ма-
гагововое дерево бѣлое 30. Магва 62.
Ма^ііца С. 43, 43. Магнолія 206. Ма-
Ьоѵпіса С. 237. Магонпкъ Р. 403. Ма-
грива С. 276. Магриж С. 163. Маііаі Ч.
12, 12. Мадія 206. Мафаі С. 12. Мад-
лачикъ 73. Маеранъ 234. Мажержанка
234. Магпгаа С. 234. Махала И. 230.
Махсіі’іпес Ч. 261. Мазурки Р. 335. Май,
Маівка Р. 350. Майданос Б. Мапдонос
С. 246. Ма^еѵка С. 15. Міуегап П. 234.
Марк Ч. 366. Марку Ч. 365. Майка Р.
350. Ма]кіпа Дизіса С. 355. Майникъ
206. Маіовка 79. Мадочѵка Л. 78. Ч. 15.
Ма)отаік П. 207. Майоранъ 234; ко-
шачій, лошадиный 351. Ма)огапа Ч.
Маргапек Р. 234. Майорцы(і) 234, 385.
Майорчики, Маіоры 385. Майранъ. Ма^-
гап Л. Л. 234. Маиранова трава 234.
Маисъ 385, 385. Майскій корень 186.
Майская трава 281. Мантръ 22. Макъ
26, 240, 240, 241; бѣгунъ, бѣлый 241;
водяной(ий) 228; водяиой желтый 228;
вороній 44, 158; див Б. 241; дикій 26,
188, 206, 240; диркатий Р. 241; заячій
10; здрячий Р. 241; колючій 44; колю-
чій вороній 240; лѣсной 158; мексикан-
скій 44; огородный 240; полевой 240,
240, 240; ржаной 171; рогатый 158; са-
довый, самосѣй 241; самосѣпка 240;
слипип 240. Р. 241; слѣпой 240; собачій
171; трискатпй, трісущий Р. 241. Мак
П. Ч, О. 240; ѵ.'іісау Л. ѵісі Ч. 241; коі-
схаіу П., коісоѵгу П. 44; ріепізіу Л. 330;
роізку Ч. 35; розроіііу Л. 241; зіеру Ч.
10, 241. Макарша, Макаршино ко-
ренье, Макаршяпкъ 264. Макіеп С. 3.
Макі^еп С. 260. Маклина 343. Маковей-
никъ 26. Маковка 152. Маковка(п)
водяная(ыя) 228, 228. Маковникъ 79,
152; полевой 90. Мако|скі Л., кокиіе Л.
241. М^коііпа Л. 345. Макуша 357. Ма-
кушка 357, 360. Макушнпкъ 360. Ма-
кырь 317. Макуі ч. 309. Маііѵа гоха Л.
26. Малвка жовтая 273.'Малина 302,
304. С. 239, 276, 304; галочья 65; голу-
бая, глухая 303; дикая 105, 340; земля-
30*

466
Малина — Маточникъ
ная 302; калмыцкая 132; каменная 304;
крапивная 118; красная 304; полевая 66;
степная 132; сѣверная 302; черная 303.
Б. 303. Маііпа И. 302, 304; кагаіопко-
дѵа П., ковсіапка П. 304; сегпа Ч. 303.
Малинина, Малинника 304. Малинка
292. Маіііцак С. 302. Малинникъ 303,
304; желтый 303; мокрый 340. Маііппік
Л".302; оЬеспу Ч. ЗО4.Малиннягъ 304.Ма-
линовый цвѣ(і)тъ 292. Малиновая трав-
ка 158. Маловенецъ 354. Малокитина
311. Маіоп П. 117. Маіогерка С. 220.
Мальва 207. Мама 366. Мамица С. 146.
Мамул Б. 385. Мамура, Мамуровка
302. Мангерушекъ Р. 392. Мангыръ 23.
Мандаринъ 101. Мандибурка Р. 335.
Мапйіа Л. 29, 29. Мапбіоѵука Ч. 309, 310.
Машііоѵпік Ч. 29. Мавсііоууу вігот Ч. 29.
Мавсііоп Л. 245. 3.29. Мандрагора(ы)
59, 115, 137. Мандригуля Р. 242, 321.
Манжетка 19, 20. Маніокъ 180. Мани-
ста 135. Манна 144, 159, 347; луговая,
овечья 144. Манна трава 240. Маппа Л.
159,159. Ч. 144. Манная трава 144,159,
169. Маппіапа ігака Л. 159. Манникъ
144, 159, 159, 169. Манный кустарникъ
20, 21. Мапотес Ч. 20. Мансенилла 168.
МапіеІкіЛ'. 20. Мантна 119. Манъ цвѣтъ
340. Маньякъ 179. Маосорникъ 10. Ма-
ра 94, 95. Маралъ 93. Маралка 12. Ма-
рана 165. Маранай 152. Марашка 209.
МагЬапік Ч. 279. Маргаритка 62, 62;
полевая 178. Маргаучи 326 Магнія,
МатЫа, МагЬпІа Л. 275. МагЬиІак Ч.
МагЬиІе Ч. 45. Магйагзке иеіе Л. 59.
Марейникъ 151. Магек И. 332. Маре-
михъ, Маремуха 14. Марена 151, 152,
280,802, 400; благовонная 53; дикая 54,
302; желтая 152; красильная 302; медо-
вая 152; настоящая 302; пахучая 53;
русская 151. Магепа Ч. 302, 302. Маре-
никъ 340. Маренка пахучая 53. Марен-
никъ 151, 152. Марея 137. Маггатса Л.
230. Марзана, Маггапа П. 302. Марзан-
ка 53. Маггавка П., теоппа Л. 53. Маг-
зук Л. 29'). Маггуті^іка Л. 131, 348.
Магиутіоаек Л. 326. Магзуса Л. 319.
Маріанъ 372. Маггавка Ч. 234. Маріе-
магдалинская трава 373. Марина 38,
196, 280, 280, 302. Марини Р. 275. Ма-
і’іпка Ч. 53. Мариновка 322. Маричъ 92
Магізка С. 347. Маріюнка Р. 398. Ма-
рія 39, 137, 138, 382, 399; желтая 352.
Мариянка Р. 363. Марковей 130. Мар-
лина 156. Мармелосъ 11. Марнъ коша-
чій 351. Магоііві Ч. 348. Магіеі Ч. 138.
Мартилова трава 262. Марточка 62.
Матіготѵе геіе Л. 280. Магігоѵпіса Л
243» Магиіа Л. 45. Магиіе 5Г. 213.
Матица С. 76, 76. Магиіка Ч. 45 76
213, 225; косісі Ч. 225. Маруна'152,
280, 280. Р. 280; полевая 96, 280; степ-
ная 280. Магива Л. 280; гишіавек, ги-
тіапкотса Л. 209. Магипек Ч. 209. Ма-
рунка дика Р. 400. Магипка Л. Ч. 280.
Л. 275. Маруина 391. Магива Л. Магиво
сегпа Ч. Магивп]а Л. 219. МагсЬеіѵ Л.
123. МагсЬеѵупік П. 222. Магсоѵге кіѵіе-
сіе, Магсоѵу кіѵіаі Л. 171. Магсупе Л.
20. Магсупуіапк ѵтобпу Л. 370, Марча
С. 222 Магвгаіѵа Л. 230. Марынка 234.
Марь 66, 94, 95; благовонная, квиноа,
красная, курчавая 95; обыкновенная 94.
Марьинъ корень, Марьины коре-
нья 238, 238, 406. Марьинъ шипъ 200.
Марьина трава 151, 200, 238. Марьи-
ны ягоды 238. Марьона 280. Марьона
корень 280. Марьянъ 234. Марьянникъ
210. Марьяна лѣсовая 96. Марюля 320.
Маряна 263. Мавеіка Ч 78. Мавеіпік Ч.
193. Мавіасак С. 349. Маслена 67. Ма-
сленка 193, 364. Мавіепка Ч. 67, 79.
П. 193. Л. 289. Масленки 321. Маслен-
никъ 67, 67. Масленокъ 67, 67, 193.
Мазіеви Л. 207. Маслина 131, 230,230;
дикая 131. Мавііпа С. 230; рііота С. 230.
Мавііпіса С. 122. Маслинка трава 122.
Маслинякъ Б. 230. Масличіе 230. Мас-
личик С. 350. Масличина 230. Маслич-
ный горохъ 333. Масличное дерево 130,
131, 230. Мавівік Ч. 67. Масло 193; во-
дяное 227, 368; воронье 324; земляно
12, 247; земное 6; козиное 35; коровье
184; муравьиное 12. Мавіо цуговое Л.
324. Мавіпк Л. 67. Мавіпкі Л. 382. Ма-
слуха 67. Маслюкъ 67, 68. Масляная
капля 68. Масляне зілле Р. 324. Масля-
никъ 16, 67. Маслянка 15, 94, 152,
193, 290. Р. 389; желтая 152. Маслянки
113, 186. Масляночка 193. Масляты 67.
Мастерникъ 333. Мастиковое дерево,
Мавіукоѵге йгиеѵуо Л., Мастишное де-
рево, Маэіухоууе йггекуо Л. 257. Мавѣ-
піса С. 252. Мать трава 333, Збб.Мать
и мачиха 211, 365, 366. Мать мачиха
245, 245. Маіа Ч. копвка Ч. 214. Маіегі
(іоивка Ч. 354; сіаизка Ч. 355. Материна
64. Материнка 5, 130, 146, 154, 214,
215, 280, 352. Р. 354; меньшая 76. Ма-
териска Р, 406. Материшная трава 375.
Матерка(и) 81. Маіегпа Л. 166. Матер-
никъ 234, 234, 245, 260, 366. Матерняя
трава 280. Маіесвік Ч 213, 213, 280;
уѵёізі Ч. 97; Іпспі Ч. 104. Матика вин-
ная 348. Матірка 394. Матица 105; бѣ-
лая 72. Маіісціак С. 213. Матка 81, 213.
Р. 320. Матки 81. Маткина душка
381, 382. Матлежокъ 121. Матлика 360.
Матница 105. Маіопак Л. Маіопод Л.
МаіопоЬа Ч. 197. Маточная трава
209, 280. Маточникъ 19, 60, 100, 128,
132, 156, 194, 209, 213, 225, 225, 242,
262, 280, 322, 341, 348, 366, 392; дикій
89, 204; огородный 128; полевой 351.

Маіосяпік — Метла
Маіосгпік Л. 213. Маточница 209. Ма-
то(ы)шникъ 128, 366. Маіга^ипа Р. 59.
Матрежка 5. Матренка 5, 209, 352,
352, 374. Матренки 389. Матрешка
152, 277, 277; дикая 150. Матріонка 352.
Матруна С. 387. Маігипа С. 3. Матура
151. Маіизек Ч. 223. Матушникъ 313.
Матца 366. Маисіі рородѵе Ч. 104. Маи-
кев Ч. 20. Маунъ 372. Мауница 373.
Махалка 51. Махалки 320. Махорка 205,
226. Махортникъ 200. Махунка, Махун-
кова ягода 250.Мацеранка 234, 234. Ма-
цердушка 234, 234, 354. Мацержанка
234, 354, 354. Масегпікоіѵе геіе Л. 136,
207. Масегпіса Л. 207. Масеёка Ч. 382.
Масіе|ка И. 209. Масіегбизгка Л. 234.
Масіеггавка Л. 234, 354. Масіеггуса П.
ровроіііа П. 234. Масіиеп Ч. 221. Мари-
на трава С. 373. Масіогка П. 81. Ма-
цичникъ 76. Мацка Р. 79. Манокъ 227.
Масоп II. 116. Масозка Ч. Л. Маснёка П.
382. Мацько кучерявий Р. 406. Масас С.
231. Мачванка С. 117. Мачокъ 172;
дикій 364. Масгек 241; §озйгІ8Іу, га]е-
сгу, шаіу Л. 240; роіпу Л. 241. Мачи-
мачиха 382. Мачина 240. Мачиха 20, 78,
100, 223, 366 Мачихино лице 366. Ма-
чиц С. 157, 178. Масіс С. 157. Мачица
245. Масіса С. 249. Масу'ак С. 225. Ма-
чяшникъ 366. Маска Ч. 137, 137. Мач-
ков брк, Мачкови бркови С. 226. Масг-
па Л. 326. Маспоѵіпа С. 310. Масгупіес
Л. 58. Мачокъ 158, 240, 240. Р. 241.
Маёіва С. 173. Машки 20, 75. Мазіак Ч.
123. Машльика С. МаёЩка С. 142. Ма-
яльница 238. Маяринкъ 297. М^сгпік
П. 94, 95. М^сгпіса Л. 20, 43, 43; піейг-
іѵіейгіпу Л. 43. М^сгупіес Л. 94, 95.
Мглотникъ 194.
Мебак С. 312. Медвѣдь 267. Мейтебі
аиёко Ч. 272. Мейѵтейісс Ч. 43, 43. Месі-
ѵ)ейіса С. 43. Мейѵ)ейка С. 261. Мед-
вѣдка 53, 217,222. Медвѣдникъ 90,303.
Медвѣдница 264. Медвѣдокъ 303. Мед-
вѣжаникъ 67, 303. Медвѣжникъ 142;
•болотный 100; мелкій 375. Медвѣжни-
ца 43. Медвѣжій корень 37, 217, 246;
цвѣтъ 375. Медвѣжья трава 243, 279.
Медвѣжьи ягоды 43, 303, 333, 334. Мед-
вяница 152. Медвянка 152. Мейека П.
210. Меделянъ 372. Мейеп^аса С. 14.
Мейепіка С. 213. Меденица 279 Меде-
иишникъ 130. Медевяшникъ 32. Ме-
дівка Р. 402. Медівникъ Р. 400. Меди-
никъ 227. Мединица 279. Мейіб С. 184.
Мейізка Ч. 213. Медъ 360. Медльика С.
369. Мейііна Л. 168. Медникъ розовый
150, 151. Мёйпіса Л. 213. Медноланъ
373. Медовая трава 152, 169, 187,
243, 249, 360. Медовый цвѣтъ 360;
башмачекъ 213. Медовичокъ 279. М е-
дови къ 128,150,249,335,339, 360, 360;
467
красный 359. Медовики 194; бѣлые
359. Медовка 213, 249, 313. Медов-
ии(ы)къ 150, 151, 249, 317, 340, 359,
360; бѣлый 360. Мейоѵпік Ч. 213. Ме-
докъ 360, 360. Медоука 249. Медоцвѣтъ
222. Мейнвісе Ч. 312; ѵоппа Ч. 342. Ме-
дулька Р. 402. Мейіш Ч. 213. Медун С.
280. Медунецъ 274. Медуника 194,
• 279, 339, 340. Мейішіка С. 167. Меду-
ница^) 97, 151, 152, 204, 212, 244, 279,
279, 339, 340, 360, 360. Р. 402. С. 40;
луговая 352; лѣсная 279; полевая 32.
Мейипіса С. 312. Мейипісе Ч. 213, 213.
Медуничникъ 151, 236, 279, 340, 352,
360; полевой 249. Мейипіёпік Ч. 340.
Медунка 130, 130, 194, 209, 210, 211,
213, 273, 279, 340, 402, 404; собачья 119.
Медунки 313; черныя 227. Мейипка Ч.
213,213. Медунчики 279. Медуньки 119.
Медучки 158. Медушка Р. 402. Мейу-
пек Ч. 168. Медынка 32. Медявникъ
152. Медяникъ 152, 273, 279; зелье, зіл-
ле 273. Медянички 273. Медянка 211.
Медяная роса 369. Междуперсица 322.
Межевая трава 249. Межевиикъ 130.
Межеумокъ 274. Межиперстникъ 269.
Межиперщица 269. Межперстница
20, 42, 269. Межовикъ 152. Мека С. 139.
Мекаса С. 207. Мёксііка Ч. 207. Меко-
котка С. 115, 117. Мекизіса С. 61. Меіа
С. 383. Меіаип Ч. 115; ттойпі Ч. 114.
Меледа 253. Меіі Ч. 383. Меіііоі Л. 212;
Шойгу Л. 212. Меііза Йхіка Л. 322. Ме-
лисса 131, 213, 213; аптекарская, ин-
дѣйская, паточная 213; пиринейская
312; спиртовая 76; турецкая 128. Ме-
Іізза Ч. 213. Мелкій цвѣтокъ 343. Мел-
коволосникъ 86, 261. Мелколепестникъ
135. Меллокъ 367. Меллоко 61. Меіоп
Л. 115. Меіопотсе Лггеуѵо Л. 241. Меіо-
ноѵіес Л. 241. Мелушнякъ 377. Мель
С. 170. Мельничиикъ 132. МелюичіяЮб.
Мёндуо С. 29. Мерва 218. МегЬеІес Ч.
300. Мересклетина 142. Мегиук Л. 217,
290. Мегік Ч. 217. Л. 41, 280. Мёгіпк Л.
41. Мегкта С. 123. Мерковея 326. Мер-
курій растительный 147. Мегіік Ч. 94.
Мерлин С. Мегііп С. 123. Мертвая го-
лова 59. Мертвое зеле 37. Мёгпісе Ч. Л.
60. Мегип, Мегипка, Мегинсопу віот
Ч. 45. Мегигаіка Ч. 297, 298. Мегса С.
222. Мерчикъ 5. Месан С. 383. Мезеіісе
Ч. 370. Мёёесівас Ч. 68. Мёзісек Ч. 79.
Мёзісек, Мезіску Ч. 76. Мескитовое де
рево 20. МезраІ, Мезріа Л. 216. Меіа
тасуі С. 225. Меіѵа, Меіѵіса С. 214. Ме-
телика 338. Метелиіпникъ 191. Мете-
лица 17, 71, 71. Метелка 52, 139, 191,
261; царская 331. Метелочка(и) 17,
18, 191. Метельникъ 39. Метиль С. 205.
Метла 17, 18, 18, 71, 75, 144, 217, 261,
261, 306; болотная 352; вилина С. 384;

103	Метла •
лѣсная 75; польска С. 384; пыреистая
18. Мстлашъ С. 337. МсіЦіка С. 221.
Метликъ 201. Метлика 17, 51, 75,239,
261; болотная 75. Ыетлина 17, 51.Меі-
Іісс Ч. 18, 18; аптека Ч. 197; ігзпаіа У
18; Ггапсіиика Ч. 47. Метлица 17, 18,
51, 125, 261, 389; впвсюгъ, впсюкъ,
вися къ 7. Метличка "I, 261. Метло-
вина С. 90, 153. МеНотека Ч, 143. Мет-
льипа С. 90. М ет.іюк(г)ъ 17, 70, 71;
черный 152. Мстлякъ 17, 382. Метли-
чекъ, Метлички 382. Меіоіипік Ч. 291.
Месіі Ьгпйаіу И. 547: ^аіаакоіѵу 7/. 173;
ртіагйкоАѵу 77. 217; зешаку Ч. 202; іог-
йлѵу 77. 339. Мёсііаипка Ч. 298. Мехо-
аканна бѣлая 62. МесЬоіѵка Л. 250. Ме-
сЬгійка, МесЬийку Ч. 250. Месііупка Ч.
371. МёсЬугпік Ч. 104. Месетарка С. 292.
Месезап С. 254. Месоип Ч. 92, 92. Мечъ
трава 45, 158. Мечевникъ 51; Месгеп-
піса II. 243. Месік Ч. 157. Мечникъ
трава 158. Меіуе иЬо С. 313. Мезіпсіаа
ргоаіа С. 370. Меуіі Ч. 383.
Міагг П. 175. МіаіаР. 214. Міаіте И.
168. Муаіѵе] Л. 214; коціасе Л. 214. Мза-
ки§ Л. 262. М^аіе] Л. 214. МіаікаР. 214.
Міааипік 77. 252. Мигаричар С. 288.
Мі§йа1іпа 77. 29. Мі^йаікі гіепше 77.
120. М^сЬигіса С. МіеЬигка С. 250. Мзе-
Й.а'тка Л. 340. Міейііп И. 211. Муесктка
Л. 213. Міесіхіейаіа Л. 43. М.іесклѵка И.
339. М^еііпа Л. 168. М^’ендео С. 29. Міеп-
(а 77. 214. Міеггук 77. 290. Міеггпіса П.
60. Міезіесгпе гіагко, гіагпо И. 214.
Міезіесхпік 77. 214. М^есечникъ С. 77.
ЬЦезеспік С. 160. Міезіасхек 77. 76.
М^езоіцейоік Л. 175. ІІЦеіа77. 214; ко-
сіа 77. 225; коіесгпа И. 225. Міеіеіпіса
П. 17. МіНка П 214; косіа II. 225; коі-
сза 77. 225. Міеікіеѵг Л. 214; ааЫа 77.
214; косіа 77. 225. М|еі1а Л. 18. МіеЙіса
И. 17.-21 18, 340. Муеѣііса Л. 18, 340.
Муеіііска сігпѵіа Л. 214; Ьаіъ?., кощаса
Л. 214, 239; тизаса Л. 213; роіпа коіца-
са Л. 214. М^еііісзка П. 18. Міесіюѵгка,
МіесЬочѵтса, Міесііипек 77. 250. М;есік
Л. 157. Міесоук 77. 157; розроіііу 77. 158.
Міезіпас С. 370. М^еёіпагка С. 225. М]е-
зіпка С. 370. Мизиночникъ 121. Мяки-
форцы 194. Мікоіа^ек 77. 137. Миколай-
ки 137. Р. 399, Мпколайці 137, 225. Ми-
колайчики 13.7. МП ѵойпа Л. 308. Мііа-
хта Ч. 75гМі1асек Ч. 10, 10. Мііек П. 10,
10. Міііска Ч. 135. Мило собаче 316.
Мплоду Дубр. Ми.тодѵх С. Д. 192. Мііо-
скіЬ С. 127. Милолоть 212. Мііозпа Л.
74. Милость Божья 160. Мііозі Ьох]а С.
160. Мііоіа, МПоііса С. 12. Мимозель
306. Мимозелень 207. Мина 359. Мнн-
головъ 326. Миндаль 29, 29; земля-
ной 120. Миндальникъ степной 29.
Миндальная трава 29. Миндаль-
- Мпіазек
ное дерево 29, 29. МіпіНкі 77. 97. Ми-
нупіки 338. Міойек 77. 211. МіосЪѵ/а
ісалта Л. 168. Міойотѵпік II. 213. Міойо-
кѵгіаѣ II. 165. Міойипек Л. 130. Міойип-
ка 77. 31, 279, 360; "аіо\ѵа 77. 264. Міоі-
1а 77. 17; гоіотѵа 77. 18. МіоііісЪа 77. 153.
МіоЙО’іѵіес И. 337. Мипра 139. Миръ
152. Миры Слав. 239. Мирабели 275.
МігаЪеІа II. 275. Мігаік II. 291. Мігзук
77. 290. Мирзілле 156. Р. 395. Мирръ
зилде 128. Мігік С. 41. Мприсаваа>еле О.
382. Мирисавиа С. 383. Ыпчсщак С. 72.
Марковича С. 383. Мпробаланы 275.
Мироджща С. 35. Мпроявивъ 377,
377. Мирсина(ы) (Библ.) 222, 222. Мир-
синныя вѣтви 222. Мирта болотная 88,
221; гвоздичная 28. Миртъ 222, 222:
чайный 162. Миртовыя вѣтви 222. Мігі
П. 222. Мігіу Л. 222. Мігіоѵе йгзетсо Л.
222. Мисирача С. 115, 117. Мислинипа
С. 200. Мізпіска Ч. 188. Миспель нѣ-
мецкій 217. Мізриіе Ч. 216. Мізриіой Ч.
216. Мізігзотѵе когепіе Л. Мізігкотѵіес 77.
Мізітготаік П. 175. Міаіготѵу коіуеп Л.
176. Митва 111. Мітельникъ Р. 402.
Мітла Р. 389, 402. Мишина 360. Ми(і)т-
лица(я) 60, 71, 144, 261, 389. Р. 389, 402.
Мітличина Р. 389,402. Мііга 77.133,164.
Михунка, Михунковы ягоды 250. Мич-
ка 223. Міскі ’.ѵіѵтѵе Л. 136. Мишей
328, 328, 328. Мишій 328. Мишея 328.
Мііуак С. 119. Мі^акіціа С. 343; ргозіа
С. 343. Міёепка Ч. 220. Мишочкы 82.
Мишпуля Ч. 217.
Младенческая трава 91, 155; 194,
249, 264, 381. Младенчица 196, 232;
гвоздичная 225. Міаф’а С. 110. Млатча
С. 110. Міёкаса зегдоі С. 350. Міеко
ѵісі Ч. 139. С.і. 6; дѵісе С 7; Ііайі Ч. 139;
йаЫ Ч. 139; ріазіе 77. 9, 410. Млекоссѣдъ
152. Міекоэейа Ч. 261. Млеч С. 139.
Млечь 336; волчій 139; огородный 410.
Млѣчь свиньи П. 350. Міес С. 3, 139,
336. Міеси П. 139, 185, 336-; чѵіісге 77.
139, 139; когі Л. 96; рзі 77. 139. Млечай
190. Міесиаз Л. 15, 336. Млечекъ Б. 139.
Міесег Ч. 139.. Млечика С. 139. Міесіка
Ч. 139. Міеска Ч. 92. Млечникъ 158,
168/262. Міеспік Ч: 139. Міесгпік П.
158. Млечный корень 262. Млечное зе-
лье 158. Міесгпіса Л. 262; §отзка Л. 262.
Міеспісе Ч. 262. Млеткинья С. 275.
Мііеко рііде С. 235. МЦекагіса С. 158.
МЦекаса С. 349. МЦекогойка С. 158.
МѢекозісйа С. 261. Млщеч С. 139. Мііес
С. 307. “Мліуечина С. 139. Мликотина
261. Міокісіпа 77. 311. Міоко кокоіоіѵе
Л. 140. Міос Л. 336, 350; цюйгу Л. 98.
Міосеп С. 139. Міоспак 336, 350.
Млочная трава 352. МІоспік77.14. МІо-
ѣотѵе бгге^о Л. 93. Міупайк Ч. 145.
МпісЬ П. 350. Мпізгек Л. 7, 349, 350;

Мпізек
хіу II. 7. Мпізек йоЪгу ?. 6; иіу Ч. 7.
ЪІпоЬоѵгІавес 3. 267. Многоглазое зелье
65. Многоголовникъ 55. Многокорен-
яикъ 190. Мпогокучнпкъ 267. Много-
млечнпкъ 262,262. Многомлечница 262.
Многоножка 56, 266. Многоплодиая тр.
249. Мпоііозіёі 5Г. 11. Мпогоцвѣтъ 110.
Мпята 214; кошача 225; кудрява 2.14;
плавнова 214. Мнятка 214. Мнячъ 180.
Мовдь 246. Могаръ 328. Могильная
трава 82, 244, 386. Могильникъ 37,
211, 380. Могильница 380, 380. Модгак
Л. 335. Моргай) С. 279, 280. Могуря-
яикъ Р. 400. Могущнкъ большой 157.
Могуч(щ)никъ 269, 269; пятилистный
271. Моденъ 97. МосШдгозиек II. 1. Мо-
Дгак Ч. 67, 90. И. 90. Мойгаск Л. 381.
Мойгап Л. 112. Модрао С. 60. Мойгев'
Ч. 254. Модренецъ 124. Мойгепес Ч.
219, 219. Мойгзеіяг И. 254. йіоск’ге'іѵіочѵе
йгие’.ѵо II. 254. МоДггечѵпіса II. 32; |ей-
позіогоппа II. 88. Мойгиеп П. 254. Модг-
гіешес И. 90. Мобгіі Ч. 176. Мойі-іп Ч.
254. Модрина 254. Мойгіса С. Мойгісса
Илл. 123. Модры С. 60. Можевелъ, Мо-
жевельнпкъ 181. Можжевельникъ
181; донской, испанскій, казацкій, крас-
ный 182. Можжуха 181, 250; болот-
ная 203; казацкая 250. МогисЪа Ч. 182.
Моидап. И. 247, 247. Мозгуша 156, 400.
Мозжевельникъ 400. Мозженъ 373. Мо-
зольное дерево 72. Мойло болот-
ное 407; каменное 403. Моклаки 303.
Мокіес Ч. 257. Моклячникъ Р. 312. Мо-
Ковшіа 357. Мокрединникъ 308. Мок-
равиикъ Р. 343. Мокрецъ(ь) 27, 53,
151, 160, 211, 308, 343, 343. Мокреца
343. Мокгзусгпік П. 169. Мокринець Р.
343. Мокрица 92, 138, 152, 190, 343,
357; меньшая 343; топтунъ 263; цвѣт-
ная 151; ягодная 330. Мокгіс С. 218.
Мокгіса С. 31, 92. - Мокричникъ 218.
Мокгіспік С. 218. Мокруха 83, 232,
233, 343. Мокруша 290, 343. Мокрушка
15. Мокрыжникъ 220. Мокрытникъ 323.
Мокрячка Р. 395. Мокша 244. Моли 23.
МоЦасак С. ІбЬ. Молка 269, 270. Моло-
день 323. Молодецъ 374. Молодика 365.
Молодило 324; большое, кровельное
325; сайгачье 324. Молодилъ 323, 325,
408: сайгачій 324. Молодильная тра-
ва 323. Молодильникъ 106, 323. Мо-
лодпльца 323. Молодишникъ 323. Мо-
ложай 323. Молоканъ 184. Молокан-
ка 139, 140, 349. Молокитникъ 308,
326. Молоко бѣсово 139; волчье 98. 139,
140; песяче Р. 399; птичье 19, 235; пѣ-
тушье 235; чортово 140. Молоковникъ
349. Молокоѣдъ 15, 349. Молокоѣдка
68. Молонецъ 167. Молосная трава 52.
МоІоШѵіес И. 93. Молоточникъ 18, 18;
изгибистый 18. Молотянка 131. Моіосз
- Морская	469
Р. 336. Молочай 6, 15, 94, 139, 139,
140, 140, 153, 167, 184, 190, 191, 219,
251,336,336,336,349; дикій 113, 140;
желтый 94; капустный 336; полевой
167. Молочайникъ 139, 252, 336, 356,
356, 388; волчій 96; козій 96; красный'
140; козлобородный 356; простой 349.
Молочакъ 139, 139,140, 336, 336. Мо-
лочилышкъ 139. Молочая 349. Молочий
Р. 399. Молочикъ 140. Молочій Р. 350.
Молочка 139, 140, 184. Молочко 184;
вовче Р. 399; котяче Р. 399. Моіосгко
рзіесгеР. 139. Молоч(ш)никъ 15, 100,
139, 158, 194, 235, 251, 336, 336, 336,
350, 356, 356, 380. Р. 356. Моіосгпук Р.
336. Молочная трава 139, 158; морская
158. Молочное дерево 149. Молочуж-
никъ 140. Молочьи 113. Молошечникъ
336. Молошничекъ 194. Мольная трава
213, 374. Мольникъ 374. Моше§ іѵоісу
С. 7. Мотесг Р. 77. Момич Р. 405. Мо-
тогбіса Ч. 218. Монгольскій чай 317.
Монезія.97. Монисто 222. Мопзіка Ч.
218. Моніѵга И. 141. Мопіка Ч. 218.
Мог тѵѣсі Ч. 7. Моръ змѣиный 130; ку-
риный 228, 343; Могажка Ч. С. 46. Мо-
гак С. 230. Моралка 12, 366. Моралки
95. Мораллъ сибирскій 93. Моральна 95.
Морачъ Ч. 145. О. 35. Могас С. 28,146.
Могасас С. 327. Могаска С. 327. Морва
219. Могзѵа П. 218. Могй -ѵуіісгу П. 7.
Морда козья 197, 376, 376; кошачья 150;
ослиная 31; собачья 40; ужевая 87, 121.
Мордашка 358. Мордвинъ 84, 99,103.
Мордвинъ царь 84 Мордвинникъ
84, 99, 100, 129, 156, 395. Мордов-
никъ 6, 7, 12,84, 100,100, 129,130, 171.
Могботаук II. 7. Могйоіѵпік Ч, 7. Л. 12.
Моревиикъ 151. Могепа Ч. Могепка Ч.
302. Морела П. 45. Морели Р. 275. Мо-
геікі И. 45. Морель, Морелль 45. Морея
151. Моржовка 115. Моржовки 165,191.
Могкушогсі П. 6. Моримордъ 7. Моричъ
263. Морква 123,123,123; боровая 63;
гадюча 246; дикая 186; дика 325; лѣс-
ная 246. Морквина 123. Морквица 93;
лѣсная 93. Морковецъ 123, 252. Мор-
ковь- 123, 123; дикая 93, 186, 252; лѣс-
ная 186; полевая 103. Моркова 123;
дыка, польная 123. Морковка 269; ди-
кая 136. Морковникъ 5, 39, 93, 98,
123, 123, 152, 186, 246, 246, 327, 329;
болотный 244; водяной 230. Морковнн-
ца 269. Моготте йгге\ѵо П. 218. Мого-
кіес И. 74, 164. Могоѵупік И. 74. Мого-
тѵу котгеп П, 74. Моровой дивій 104.
Могойак С. 54. Морожокъ 263. Мо-
розъ трава 164, 216, 323. Морозникъ
164, 164. Морозова 303. Морозюкъ 388.
Моронъ Р. 392. Морошка 303; крас-
ная 302. Мотозика П. Могозка Ч. 303,
Морошникъ 303. Морская трава 386,

470	Мортубака -
Мортубака С. 115, Ц7. Могиіа П. Мо-
гиіка Ч, Могипкі II. 45. Могиве Ч. 218;
Ьііа Ч., сегпа Ч. 219- Могивеп Ч. 218.
Могивгка И. 303. МогсЬиу'а Л. 123. Мог-
сЬе,] Л. 123; Ьеіа Л. 243. Морщина 148.
Могвгсгуп И. 148. Морщинникъ 216,
238. Моіаг Ч. С. 113. Моташникъ 377.
Моіоѵііас С. 373. Мотодилъ 323. Мет-
рика С. 113. Моігіка С. 113. Мотылекъ
382. Мохъ 247, 338; бѣлый 102, 102,
338; болотный 173; боровый 102; боро-
вый болотный 267; водяной 66, 105; де-
ревянный 404; желѣзный 267; жесткій
93; звѣздчатый 217; звѣздникъ 217;
змѣиный 203; земляной 203; каррагенъ
148; красный 267; легочный 344; ле-
пестковый 208; лѣсной 102; морской
108, 395; оленій 102; плаунъ 410; плю-
щевый 344; рябчиковый 93; собачій 244;
сухоборный 93; сухой 102; сучковый
173; тѣнный 181; фіалковый 74; швед-
скій 189; шленскій 93. Мбхаръ 240,
328, 328. МосЬіпап Л. 217. Мохвицы
382. МоссЬѵгіса Л. 327. Мохлаки 303.
Мохна 271. МосЬпа Ч. 269. МосЬпапка
Ч. 298. Мохнатикъ 10, 68. Мохнатка
321! 390. МосЬпаіка Л. 361. Мохнатый
цвѣтъ 148. Мохначъ 148. Мохноногъ
341. Моховая трава 18. Моховка 298,
298. Моховикъ 66, 66, 67, 67, 68, 343;
полевой 68. Моховникъ 66. Мохунъ 291.
Мохунка 250. Мохурка 250. МосЬупё Ч.
250. Мочальникъ 355. Мочегонъ 213,
222. Мочегонная трава 242. Мочекрасъ
121. Моченецъ 196. Мосиуигиаі П. 218.
Мочка березовая 393. Мовгепкі П. Мо-
вгепксще сіггеѵго Л. 104. Мошка дерево
104. Мошка 238. Мошки 20. Моякоѵіса
С. 10. Мошна 104, 250, 250, 271. Мош-
начъ 323. Мошникъ 104, 121. Мовщак
С. 353; роЦвкі О. 354. Мошнуха 250,
250. Мошонка 82. Мошоночникъ 82.
Мгаѵепес Ч. 220. Мразова.; С. Мга-
хоѵас С. 104. Мразовникъ С. Мразовы
сестрицы С, 104. МгЬеІес Ч. 300. Мггу-
П. 128, 153. Мгіезіпіак С. 269.
Мгкаив Ч. 39. Мркатуньа С. 118. Мрква
С., Мгкта С. 123. Ч. 144. Мркв|ела Л.,
Мгки^еіа Дубр. 123. Мгкеѵ Ч. 123. Мгои
Л. 216. Мгікіска Ьуііпа Ч. 273. Мгса С.
222. Мрчела С. 74.
Муар С. 239, 328. Муарика С. 239.
Мугаръ 328. Мугри 230. Мий кпегі Ч.
142. Муда попова С. 142. Мударъ боль-
шой, настоящій 78. Мисіаіка Ч. 168, 234.
Мудки 207. Му. .рѣзъ 344. М. .е 316;
котовы 56, 158, 274, 324, 358; котячи Л.
401; кошачьи 157; коце 304; заячьи 358;
ребячьи 316; попові Р. 403; поповы 399.
Мудрёнъ, Мудрикъ 254. Мудрія 158.
Мудрость 332; лекарская 332. Муеранъ
234. Мни Л. 239. Муженекъ 152. Мийепс
- Мыло
ѵгосіоіѵу Л. 376. Мужикъ корень 140,
243. Мужикъ трава 140. Михік іпспу Ч.
324. Мпйіса Л. 100. Мужичекъ 49, 54,
152. Мужской корень 392. Муза 219.
Мига И. 219. Музжушникъ 181. Мик Ч.
336, 378. Микіща С. 336. Микокаг С.
243. Мпіпіса II. 194. Миііап И. 226.
Мулу 245. Мумренка 391. Мунгаль-
скій чай 157, 317. Мурава 110, 261;
трава 263. Б. 261. Муравая 377. Мура-
вьиная трава 362. МигЬа Ьеіа, иЬегпа
Кариит. 219. Мурва С. Мигѵа Слов.
Мурвац С. 218. Мигиашіес Л. 77. Миг-
хупка П. 292. Миг]а ігаіѵа С. 92. Му-
ринская трава 312. Муровецъ 320. Му-
рогъ 18, 144. Мурожикъ 263. Мурохъ
полевой 194. Мурошка 303. Муруз Б.
385. Мурухъ 263. Мурышка 320. Мус-
кардинъ 68. Мускусный корень 141.
Мусюй 210. Мутки 70. Мутная трава
79. Мутовое коренье 264. Мутовочная
трава 152. Мухар С. 239, 240; велики С.
239. МисЬаг Л. 14. МиЬага С. 14. Му-
харика С. 239, 328. Мухичь С. 328. Ми-
сЬоѵайг П. 14. МисЬотепік Ч. Л. 27. Му-
хогонъ 407. Мухоловъ 176, 201. Мухо-
ловка 41, 79, 121. Мухоморъ 14, 15,
52, 93, 124, 161; бѣлый 15, 388; желто-
блѣдный 14; красный 388; сѣрожелтый
14. МисЬопюг Л. Ч. 14. МисЬотогка Л.
Ч. 14. МисЬотигка Ч. 14. Мухопалъ 354.
МисЬогах Л. 14. МисЬогігпа Л. 14. Му-
хорникъ 52. МисЬогоіѵка Л. 14. Мухо-
травъ 121. МисЬоігатска Ч. 14. МисЬо-
іггетс Л. 343. Мухурка 250. Миваіа Л.
221. Мивгевітг Л. 31. Муший Р. 328.
Мушій 328, 328. Мушка 274. Мпвгкаі
Л. 221. Мушкатель С. 221. Мивгкаіеі
Л. 244. Мушкатница 10. Мушкатный
орѣхъ 221; цвѣтъ 221. МивгкаіотіУІес
Л. 221. Мушлица 316. Мившаіаса С. 111.
Мушмулъ Л. 217. Мушмула 112, 217.
С. 217; канадская, обыкновенная 28.
Миятиіа С. 216; ботага С. 217. Мивти-
Цаса С. 111. Мушникъ 176. Мушнякъ
379. Мивоіа Л. 128, 221. Мивсіотѵу ѵто-
г]'евк Л. 221.
Мсхаг Л. 15.
Мйіанка 308. Мшистое растеніе 217.
Мшица 33. Мшорнакъ 69.
Мъякушъ Р. 269. Мъята Р. 405; во-
дъяна 214; кіньска 184, 214, 214..Р. 401;
кошача 225; кучерява 214; полева 214.
Мыгдаль 20. Му^сіаі Л. 29. Муйеіпік
Л. 315. Мубеіпіса Л. 315. МубНсе Ч. 315.
Ч. Л. 316. Мусііпік Л. 315. Л. 316. Муйі-
піса Л. 315. Мусйо Л. 315; Ьиві Ч. 269;
косе Л. 315, 322. Мугопс сег^епу Л. 31.
Мыкеръ 266. Мыколайкы, Мыколайчы-
кы 137. Муіек Ч. 197, 197. Муіі Ч. 383.
Мыло 161; воробьиь’е 343; гусиное
323; дикое 80, 125, 200, 316, 898; дѣви-

Мыло — Кагсуз
471
чье 200; земляное 193; Калмыцкое 201;
киргизское 312; кошачье 119; кукуш-
кино 200, 316; собачье, собаче 166, 316;
сорочье 201; татарское 200, 316; ути-
ное 161. Мыловка 329,343. Мыловникъ
343, 346. Мыльная трава 236, 311,
312, 316, 330, 343. Мыльникъ 316.
324, 346, 398; кустоватый 346. Мыль-
ница 200, 316. Мыльный корень 316;'
египетскій, испанскій, левантскій 161.
Мыльный цвѣтъ 316. Мыльное дерево
183. Мыльнянка 200, 315, 316; восточ-
ная 190. Мыльцій 202. Мыльцо 262; лу-
говое 403; полевое 166; татарское 403.
Мугісгцак С. Мугіспік Ч. 72. МуіЧа Ч.
222. Мувіигек Л. 220. Музопс Л. 343.
Мытная 106. Мытникъ 243. Мышнякъ
220, МусгорІосЬ И. 306. Мышакъ 380.
Муяасе чѵизко Л. 167. Мышатникъ 136,
379. Мышачникъ 220. Мышевникъ 405.
Мышей 75, 328, 328, 328; липучій 328;
четырехгранный 362; береговой 239;
овсяной 135. Мышелозъ 310. Мышецъ
328. Мыший Р. 328. Мышій 239, 328,
328, 410; степовой 210. Мышій духъ
119; огонь 74; цвѣтъ 172; чай 56. Музі
йгеѵо Ч. 334. Музіпас С. Музіпес Ч. 119.
Мышиный духъ 119; цвѣтъ 172; цвѣ-
токъ 124. Мышиная трава 80. Мышка
трава 264. Мышки 87, 187; земляныя
187. Мышнякъ 220. Музопс сегчдепуЛ'.
81. Музсоіка Л. 128. Муззка ига Ч. 137.
Мувхупіес Л. 334. Мышья трава 295,
328. Мышьякъ 121, І87, 314, 336, 379.
Мьятка Р; песоча Р. 405.
Мѣдянка 326. Мѣла дубовая 382.
Мѣсячиха трава 97. Мѣсячная тра-
ва 26, 80, 97. Мѣсячникъ 182, 199,
215. Мѣткая трава 211. Мѣхунки 250.
Мѣшалка 229. Мѣшей 328, 328, 328.
Мѣшочникъ 250. Мѣшечница 368, 370.
Мягкая трава 269.' Мякишь 19. Мя- _
кушка бѣлая 360. Мянда 256. Мясная'
трава 201. Мятая трава 85. Мята ан-
глійская 214; бергамотная 214; блош-
ница 214; боровая 214; глухая 150, 214,
234; горная 76; грецкая 191; гусиная
269; дикая 158, 214, 215, 342; душистая
214; желтая 176; квасная 215; конская
184, 208, 214; котовая 274; кошачья 19,
76, 145,158, 214, 225, 225, 341, 351,377;
кудрявая 214; кучерявая 214; лимонная
213; лісова 158; луговая 214; лѣсная
214, 234; нѣмецкая 214; огородная 214;
перечная 214; подтынная 131; полевая
19, 76, 214, 225, 234, 341; ползучая 225;
простая 215; псярская 131; пташья 343;
птичья 343; рубчатая 76; русская 215,
215; собачья 60,158,131, 214, 377; степ-
ная 158, 225; Французская 131; холодвая
214; холодянка 214; чортова 352. Мят-
ва 214. Мятелица 17. Мятка 213. Мят-
лига 75. Мятликъ 73, 261; однолѣтій
261. Мятлика 261, 261, 360. Мятлина
261. Мятлица 17. Мяточиикъ 60, 158.
Мяунъ 372; аптечный 372. Мяхунка,
Мяхунька 250. Мячъ трава 45. Мя-
чикъ, Мячики синіе 398. Мячка 366.
Н. Ы (П. Ч. С. Л.)
Набакъ 386. КаЬгайес Ч. 134. ИаЬг-
иегуса Л. ПО. Набывачь 351. Навала
С. 55. ПаиНос П. 375. Навозная трава
95. Навозникъ 13. Наволошная 334.
Наворотень Р. 349, 389. Наворотитъ Р.
349. НаэтоС 196. Наишоіек Л. 20. Нав-
ротичъ 348. Патегоіпік Л. 19. НаЬас Ч.
104, 104. НаЬасек Ч. 104. Нагидникъ
270, 271. Надіеіек Л. 76. Надіеіка Л. 77.
Нагіт(д)ки 76,77, 77; полевии 38. Па§1а-
ѵак С. 91. КаіЫепс Л. 237. Нагодка(и) 77,
360. НаЬойв|ак С. 163. Наголоватень
100, 314. Наголо ватка 90, 90,91,100,
182,182. Наголоватки красный цвѣтъ
91. Наголоватокъ 89, 90, 317; бѣлый
91; желтый 90; красный 182; синій 91;
фіолетовый 91. Наголовникъ 357 Наго-
ловодки 89,127.	Ч. 59. Нагры-
зенъ 69. Надбородникъ 134. НайЬга-
йас С. КайЬгайес Ч. НайЬгойпік Л. Л.
134. Найѵойпік П. 131. Надворникъ
269. Найесипік Л. 66. Найіізі С. 32.
Найтиіісе Ч. 114; 330. НайоЬпіа Л. 27.
Надожникъ 66. Надошникъ 66.
Р. 405. Ыайгакиіа Ч. 50. Надсадникъ
244, 262. Найвейа Ч. 357. Надтинникъ,
Надтынникъ 333. Надулей цвѣтъ 80.
Наземка 262. Накагр Л. 30. Накамникъ
черный 132. Наквась 219. Накоетчьа
Дубр. 243. Наіёр тойгі С. 7. Наіесгук
Л. 247. Наііер С. 6. НаІікаЛ: йгікіа Л.
125. Налипъ С. 6. Натеі Ч. 320. Наме-
лина 383. Патойпісек Ч. 31, 31. Катиі-
пік Л. 194. Напа С. 214. Капікпіса С.
128. Наперстникъ, Наперстиица 203.
Наперстнянка 126. Наперсточная
трава 126, 126. Наперстянка 126. На-
плавъ 269, 269, 393. Паріаѵпік Ч. 245.
Напоръ коровій 364. Наг С. 279, 280.
Нагайка Л. 33. Нарамдживъ С. 280.
Наранча С. 115. Нагапса §огка, эіайка
С. 101. Нардъ 33; благовонный, во-
сточный, индѣйскій, настоящій 223; си-
рійскій 243. Кагйивиек П. 223. Кагг^эі
П. 119. Кагиесиуса Л. 380. Нарочная
настоечная 155. Нарубашень 324.
НасЬуіек П. 108. Нарцисъ 222, 301;
бѣлый, желтый 222; лилейный 390; ли-
монный 388; лісовий Р. 403; садовый
223; саронскій 301. Нагсув П. 222. Нат-

472
Лагсіз — Нога
сіз Ч. 222, 223. Лагсіьек Ч. 223. Лагсі-
вгек Л. 222. Нарчица бѣлая 223 На-
рывъ 291. Нарывная трава 291, 292.
Нарывная нищая трава 103. Нарыж-
яая 61, 137. Нарышшікъ 322. Нарѣч-
нпкъ 238. Нарѣщная трава 37. ІІасерд-
никъ Р. 405. Лазіепіе да Л. 124. Ла-
зі§гг2оі II. 232. Пасіннэ горобъяче 403.
Лазіопак П. 320. Насморкоутолитель-
ная 179. Насмѣтпица 399. Насонъ 240.
Наставица 34. Настояшникъ 130. Нас-
турція 224, 364, 365. Лазіигсуа II. 364.
Насѣдникъ 132, 398. Пасѣнье’163. Ла-
іірёгка С. Лаііріегка О. 45. Натачанъ 8.
Натоиіникъ Р. 405. Лаіггпік Ч. 271.
Лаіскоѵа геііпа Ч. ЛаісЬоѵісе 3. 76. На-
тынникъ 333. Натягъ 241, 316. На-
тягачъ 107, 126, 241, 291, 379; луго-
вой 330. Натягачи 316. Натяжъ 291.
Науготки 77. Ланге Ч. 185. НаФалія 37.
Нахасовое дерево 11. Нахворостъ 135.
Ласѣуіек II. 108. Ласагоіа С. 112. На-
шатырка 177. Нашатырное дерево 297.
Нащетинецъ 130.
ЛеЬегку йат Ч. 93. Лекоі-зе Ч. 186.
Леѵа С. 11. Леѵ?асІІес Ч. 89. Леіѵага Ч.
90. Невейка 70. Леѵеп С. 76. Невенъ
С. Б. 77. Леѵепсіиіа С. 188. Леѵгезікка Ч.
Леѵ]езіка С. 57. Невесинье С. 110. Не-
вестица 246. Невитка Р. 393. Невс.та-
ниха 233. Невстаха 353. Негла 254.
Негніючка 350, 354. Негніющее дерево,
Негной, Негной дерево 350. Негодная
трава 27. ЛеЪгап С. 1. Негритянка 337.
ЛеЫо’й'ес Ч. 176. Лесіѵёсіісе Ч. 43. Не-
дозрѣлъ, Недозрѣлка, Недозрѣлокъ 167.
Недолгчцвѣтущая 104. Недоспѣлка 74.
Недоспѣлокъ 167. Недотрога 175. Не-
дотыка 140, 175. Недужная трава 20,
52, 156. Неежа 352. Нежгучка 387. Не-
забудицы 220. Незабудка 32,130, 220;
дикая 377; настоящая 220; цвѣточная
381. ЛегаЬийка Ч. 220, 220. Незабудь Р.
405. Незамай меня 175. Незамай-
никъ 202, 239. Незаперъ 79. Незелень
235, 406. Некерко 125. Некленъ 3, 4.
Лекіеп Ч. 4. Лекпвпісе 4.1. Нектаринъ
245. Нелин- 288. Нелумбіумъ 224. Не-
лынь 288. Летесіа Р. 171. Немиця
171. Немка 95. Лётпісе Ч. 59. Немоч-
ная 317. Немочь порченая 390. Нена-
висникъ Р. 398. Ненадычка 133. Нена-
сытенъ 57. Необмока 9. Леріа Л. 335.
Леріойпік Ч. 330. Лероѵеп С. 384. Не-
просыпка 270. Лерикачѵа Ч. Лерикаіѵ-
ка Ч. ЛерисаЦка С. 247. Неравна С. 101.
Нервникъ 229. Неревина 142. Легко-
чѵіес Л. 30. Летой С. ргозіі С. 299. Не-
родь 388. Неродимецъ 149. Неродица 9.
Нерушъ диене 175. Неснѣдникъ 1.
Неспячекъ 32, 43. Нестарка, Неста-
рѣлка 16. Нестидникъ Р. 392. Нетала
310. Лебаіа Ч. 182. ЛеЬѵагес Ч. 29. Ле-
іік Ч. 9. С. 175, 175. Нетипырь 140.
Нетреба 384. Леігёз пе^тепёі Ч. 324.
Леігезак С. 325. Леігезк Ч. 325. Пе-
тронь 411. Нетронь меня 175. Нету-
бицъ 40. ІІеувяда 135, 325. Неувядае-
мый цвѣтъ 27. Не; вядалка 325. Неуми-
рающій цвѣтъ 342. Леіукаѵка Ч. Леіу-
каіек Ч. Леіукаіка Ч. 175. Лей II. 216.
НеФорощъ(ь) 48, 183, 352; бѣлый 48;
бѣлый степной 48; луговой 352. Нѳфо-
роща 48. Нехворощъ(ь) 48, 49, 50,
343; бѣлая 48; бѣленькая •'19; душистая,
48; непахучая 48; полева 49; сѣрая 48;’
суха 376; черчая 48, 48. Нехворощи 49.
Лесѣгазі Ч. ЛесЬтезі Ч 49. Нечеса-
ныя паночки 226. Нечестивая трава
37. Не ч и пай зелье, Нечипай зілле 72.
Нечога 343. Нечуевика 37. Нечуй вѣ-
теръ 18, 37, 167, 249, 270, 377, 390. Не-
чуй вітеръ 167. Р. 390. Лезгриіа П. 216.
Лезриіе Ч. 216, 217.
Ни дерево, ни трава. Ни лѣсъ, ни
трава 397. Нива 323. Ннвникъ 249 Нив-
някъ.Нивяникъ 96. Нивяшка226. Ліе-
п’іезсіе рзіпу И. 99. Л^ещезсіока Л. 226.
Ліейап И. 11. Ліейгіѵіебгіе §гопо Л. 43.
ЛіеагѵіейгіпаИ. 302. Ліесіозріаіек Л.91.
ЛіебоЬка, ЛГ}есіоѣк1іѵѵе геіе, Л^есіобкіш-
ка Л. 175. Ліёсіозхіа Л. 29. ЛіехаЬий.-
ка Л. ЛзегаЬнйкі Л. Ліегарошіпазка И.
Ліегаротінаі тпіе Л. Ліегаротіпек Л.
220. Ліегаротпіскі Л. 120, 220. Ліекаг-
тіа Л. 1. Ліекіоп II. 4. Лзетсіге г₽1еЛ.
46. Ліерокаіапек Л. 383. Л^ерикаѵка Л.
247. ЛіезкопаікаП. 37. Ліезіпегіеіпік Л.
164. Ліезтіегіеіпік Л. 384. Ліезпцегб-
піска Л. 37. Ліезріік Л. 216. Ліезігаѵа
И. 121. Ліезбг^іек Л. 34. Ліеіоіа Л. 42,
182. Ліеіукаіек И. 175. Ліесіегрек Л.
175, 175, 218. Ліесазтса Л. 104. Ліесгіц
іѵіесіег II. 167. Ліезхриіка П. 216. Ліга-
Ііса С. 61. Низмянка 91. Низовка 229.
Низодубная трава 351. Лікокоі Л. 201.
Николай 137. Николаева трава 95.
Николаевская трава 262. Николаевъ
трава 137. Николайкп 137, 273. Ни-
ко лайчик и 137. Никольская трава 26,2.
Никсипа С. 319. Нимиця 171. Німпця
трава 123. Р. 401. Німыця 171. Ниси-
лосъ 121. Нітнікъ 162. Нитчанка, Нит-
чатка 105. Ницалоза 133. Нпцая лоза
205. Ницелозъ 310, 310. Лісеппіса П.
145. 190; Л 190; на]егопа Л. 191.
Лісо Л. 128. Лісога Л. 105.
Новий хлібъ Р. 402. Новоголландскій
чай 233. Новоджерзейскій чай 88. Ло-
туоіпік Л. 224. Новчнчь С. 290, 291.
Нога волчья 204, 204; воронья тр. 259,
326; гусиная 94; ежева тр. 129; козья
трава И; кокошева 408; курячья трава
268; львина трава 129; птичья трава

Нога — О^огек
473
236: пѣтушья ядовитая 291; телячья 50.
Кой’а кигха П. 268. Мока \ѵ!сі ?. 204;
кохі Ч. 11, И; кохі риііаѵа Ч. 11; кигі
Ч. 239, 268; шогі Ч. 203. Ноги вороньи
трава 393; Комаровы 134; сорочіР. 328.
Кокаѵіску Рапа Вока Ч. 124. Ио^іеі Л.
76. Ноціеіек Л. Но^іеіка П. 77. Пого-
рѣвъ 344. Ноготки 76, 77; болотные
78; половые 38. Поготный цвѣтъ 78..
Ног.отная трава 167. Ноготокъ
10, 262, 402; аптечный 77; бычій 38,
325. Ноготонъ 134. Ногтикъ 128. Ног-
тевая трапа 125. Ногтоѣдная трава
241, 281. Ногтоѣдвикъ 188.'Мо1ісо>ѵе
Л. 175. Ножка, Ножки кукушкины 120;
курячья 390; журавлиныя 155; заячьи
358. Койка, Нохкі Ъиві Ч. 19; ѵоѵсе Л.
37, 38; іѵгоЫасе Л. 269; коса, косе Л. 38;
хотаѵіе Л. 155; згосаЛІ 11; оігасі Ч. 124,
143. Ножницы трава 177. НохсіегекЛ.
212. Ыожігхук И. 212. Ноздря лазоре-
вая, Ноздрякъ 154. Ыокаіас С. 175. Но-
коткн 77. Нокіі огіоѵі С. 57, 198. Нок-
ііЦаг С. 262. ѢТоразк Л. 247. Норица 322.
Норнчная трава 154, 277, 348, 403. Но-
ричникъ 158,321,322,322, 380, 403.
Норишникъ, Норышная трава 138,154.
Норышникъ 138, 153. Иозек П. 155;
сііпибсіоіоіѵу Л. 156; схаріі Л. 244. Ноз-
кі Ьосіапіе, хогаи’іе Л. 155. Носъ жу-
равлій 155. Носовая 37. Носокъ 136;
голубиный 156; журавлиный 155; чи-
беспный 379. Носики Комаровы 124.
Иозіос Ч. 227. Новігек <7. 154. Нозігхей,
Ыовігхек, Ыозігхук, Ьіаіу, Ыекііпу П.
212; г^ѵусхаіпу, хоііу И. 213. Кос а хеп
Л. 211. Носепка Ч. 217. Иоспа охйоЬа
Л. 217. ѢГоспе хеіе Л. 241. Носика Л.
217. Мосигак С. 217. Иосуйхіеп И. 211.
Ночная доба 166. Ночная красавица
166, 217. Ночная красота 217. Ноч-
ная тѣнь 251, 344. Ночные духи 260.
Ночная стѣнь 344.	•
Нудушки 120. Ицх-ка зітасі шогзка Ч.
113. НигхукоЬ Л. 224. Нутреникъ 194.
Нырокъ 362. Нузріа Л. 217. Нузри-
1а п'іазка Ч. 1{2.
Ньака С. 280, ЗОО.
Нѣжникъ 401. Нѣмецкое зелье 217.
Нѣмица 171, 402; лѣсная 195. Нѣмка
69, 198. Нѣтникъ 162.
Нювка 337. Нюнька 159, 319, 337.
Нюнькп 78. Нюхтинъ 138.
Няжега 263.
О
Обабокъ 66,67,68. Обвивальни-
ца 107, 108; заборная 108. Обвой, 06-
войка, Обвойна 245. ОЬѵозпа, ОЬіѵоі-
пік П. 245. Обвойникъ 245. Обворот-
никъ солнечный 220. Обгрызокъ чер-
товъ 318. Обезъянное дерево 9. ОЬіе-
хузѵіаі Л. 73. Облапа 52; вонная 52.
Облачко 229. Облегчиха 317. Об.шч О.
258. ОЪІохпік Ыизхсхо’уу Л. 158. Облѣ-
пиха 168, 168. Обматъ трава 225. 06-
морокъ, Обморочникъ 179; женскій 128.
Обносная трава 400. Ободникъ 121.
ОЬоіпік розроіііу П. 381. Оборотъ сол-
нечный 220. Образки 32, 50, 77. ОЪгах-
кі II. 50. Обрастница 89. ОЬгозі Л. 93,
192. ОЬгозіпіса II. 89, 112, 386. Оброст-
ница 89. Обручная трава 318, 320.
ОЬѵг.ѵік Л. 120; хоііу П. 120. Объѣдъ
собачій трава 41. Обыкновенный цвѣтъ
356. Обѣдъ собачій 391. Обѣднивъ 391.
Оѵаз С. 59; сІіѵЦак С. 59. Оверьянъ'
372. Овесъ 59, 60, 126, 131; венгер-
скій 59; водяной 385; голый, дикій, жи-
вой 59; заячій 60, 71; луговой 60, 159;
одногривый 59; песочный 131; притор-
ный 59; татарскій 59. Овесь голий, жел-
тий Р. 392. Охѵез Ч. 59; Ггапсапзхку Ч.
47; кохасу Ч. 59; сЫираіу Ч. 60. Ове-
сецъ 11, 71, 71, 201; желтый 47. Овеч-
ка 66, 67. Овечки 1Н; полевыя 164.
Овечья смерть 344, 344. Овечья тра-
ва 34, 144, 377. Овзовина 314. Оіѵіез И.
59; дІисЬу И. 59; сЬойх^су И. 59. Оіѵіе-
зек И. 59. ОвийкаР. 396. Оводъ, Оводь
322. Оводникъ 11. Овощь гишпанекій
338. Оѵгос шаірі Л. 9. Овражекъ 320.
Овражковые хвосты 362. Овраж-
никъ 172. Оѵзепіса С. Л7. Овсенъ 71, 71.
Оѵзіѵа, ОѵзіЬа Ч. 59. Оіѵзік С. 71. Оѵ-
зік Ч. 47. Оѵѵзіпа Ч. 59. Оѵэіі’ Ч. 47. Очѵ-
зіее Ч. 59. Овсяные коренья 356.
Овсянишникъ 144, 300. Оѵсіса С. 222;
ргаѵа С. 223. Овсюгъ(къ) 59, 60, 71,
71,144,399. Овсянецъ 60. Овсяница
120, 140, 144; луговая 60. Овсянка 71,
125, 158, 193, 398. Овсянникъ 121.
Овсянуха 71.
О§ап тѵіісга Л. 216. ОЬапка Ч. 120.
ОЬагек Ч. 115. Огень бузьківъ Р. 403.
Оги(і)рокъ 115; собачій 328. Огірочна
трава 68, 358. Оги(і}роч(ш)никъ 68,105,
340, 358. Огпрчакъ 317. Огневикъ 200.
Огневики 194. Огневица 30. Огневка
160, 306, 306. Огненный цвѣтъ 200.
Огнецвѣтъ 105, 210, 211. Огнецвѣт-
никъ 210. О^іціѵас С. 174. Одіціса С.
350. О^пуісіпа С. 185. Огникъ 10, 86,
182, 318. ОЬпік Л. 70, 112, 292. ОЬпісе '
Ч. 291, 292. ОЬпісек Ч. 10,10, 241. О^оп
шіеху И. 206; леіепі И. 356; копі И. 329;
копзкі П. 134; Іізі Л. 25; тузі Ч. 220,
259. Огонь крапива 370. Огонь летучій
160; мышиный 108. Огонь трава 343.
Огонекъ 201. Огонекъ да уголекъ
10. Огонекъ китайскій 81. Одогек

474
О^огесгпік — Опестышъ
Л. 114, 114; оеіі П. 114. Одогесзпік П.
68. Озогкпіса И. 37. О8огко»су Я. 328.
Одогпік П. 122. Огорошникъ 314, 330,
340. О^гог С. Одгогсіііі С. 298. Ортгек
II. 115. Огурецъ, Огурцы 114, 115;
американскій 37; армянскій 334; бѣше-
ные 123, 329; волчій 177; волохатые
328; земляные 178; дикіе 178, 178; мед-
вѣжьи 178; птичій 114; змѣинообраз-
ный 114; змѣиные 114; полевые 114,
381; ужевые 114; пьяные 123; песій 218;
лѣсной 218; ослиный 218; собачьи 218.
Огуреч(ш)никъ 35, 68, 167, 178, 200,
339; благовонный 340; китайскій 328;
степной 195. Огуреч(ш)ница 68. Огу-
речный духъ, Огуречные душки 68.
Огуречная трава 68, 346. Огуречное
дерево 207. Огурчики 178; бѣдовые
218; заячьи 178; скакунчики 218; степ-
ные 381.
Одаленъ 120 (см. Одолѣнъ, Одо-
ленъ). Одалень 228; бѣленькій 228. 03-
ѵапсік У. 349. Ойешка 7. 159. Одеянъ,
Оделянъ 373. Одзвінкі Р. 352. Одинар-
никъ 357. Одкасникъ 53, 86 (см. Од-
хасникъ, Откасникъ). Одногубка 389.
Однодерникъ 362. Однолистъ 242. Одно-
листникъ 207. Одномѣсячная трава
97, 390; желтая 390. Одномѣсячникъ
10, 33, 34; луговой, лѣсной 34. О дно-
мѣсячный цвѣтъ 35. Односторон-
иикъ 366. Одноягодникъ 241. Одо-
ленъ^) 98, 231, 228, 228; боровой 35;
сухопутный 54. Одолѣй 140. Одолѣнъ
бѣлый 406; водяной 305; горный 406;
каменный 406. ОДоІеп Ч. 372, 373; 1е-
кагвкі С. 373. Одольанъ С. 373. Одольем
С. 373. Ойоііеп С. 372, 373. Одуваль-
никъ 191. Одуванникъ 349. Одуван-
чикъ 160, 190, 349,349. О дуй плѣнъ
349. Одурь 60, 119, 197; болотная 189;
сонная 59, 250; трава 123. Осіиг Ч. С. 60.
Одурникъ 59. Одышная трава 179,
317, 318. Одхасникъ 107, 373, 377,
396 (см. Одкасникъ).
Охапка Ч. 351, 351. Охапка Л. 351.
Ойапесхка Л. 351. Ожевникъ 105. Ожи-
га 39; сухая ^69. Ожигавица 369. Ожи-
ка 180, 199, 200. Ожина 180, 302, 303,
303, 320. Ожинка трава 351. Ожин-
никъ 157, 302. Ожипалка И. 367. Ойу-
раІкаЯ. 366. Ожына 303. Ойупа Л. 303.
Ожынникъ 303. Ожыны 231.
Охапка П. 351. ОхсІоЬа носпа П. 217.
Охейка Л. 226. Озепка 381. Озжиха 870.
Озимь святая 402. Озимииа Р. 363.
Охітіса С. 363. Озимница 363. Ойоіа Л.
195. Озрага 121. Ока 237.
Окладникъ 184, 236, 377, 405. Ок-
Іор С. 33; шихкі С. 33. Оклубъ 15. Око
бавольско Б. 56; воловье 38, 73, 93, 325-
волове 56. Р. 364; воловское О. (у Ка-
радж. СЬгузапіЬетиш ЬеисавіЬетит);
воробьиное 82; воронье 241; козине 359;
паюново Б. 42. Око \ѵо1оѵѵѳ П. 38, 38;
тсгопіе II. 242, 345; чѵгапі Ч. 242, 345;
ѵгащіпо (у Кар. Вранино око) С. 242;
хаЫ Ч. 220. Окожникъ 287. Околочеп
О. 89. Окопникъ 345,346. Окормъ хо-
мячій 156. Окоіезіпка Ч. Окоіеізка Ч.
220. Окг^йек П. 178. ОкгеЬек Ч. 190.
Окгейпіса Л. 170. Окгек С. 190. Окге-
сіпа С. 105. Окггуп Л. 186. Окри^ек
Южн. Сл. 105. Окрипъ, Окріпъ 35.
Окропъ 35. Окгоіісе Ч. 91. Окгп^Цак
С. 158. ОкгпЫіску Ч. 275. Оксами(і)тъ
42,42, 347; коштовий 353. Оксамытъ 42.
Окуга 180, 319. Окпгка Ч. 114, 115; ра-
пепвка Ч. 123.
Оладошникъ 317. Олвяница, Олвян-
ка 13. Олдра 404. Олеандеръ 225.
Оіеапйег И. 225. Оіеазіег П. 130. Оіеука
Ч. 68. Оіеіпік Л. 130. Оіеіпіса П. 248.
Оленій корень 356; меиыпій 126. Оле-
ній языкъ 160. Оленья трава 160,
243. Оленье ухо 375. Олехъ 24.’0леши-
на 24. Олешникъ 24, 192, 246. Оіеё-
нік 192, 246, 246. Ч. 325; §огпу Л. 58.
Оіезпікотсес Ч. 246. Олива, Оііѵѵа Л.,
Оііѵа Ч., Оіілѵпе йгхен'о Л. 230. Оіітаік
Л. 130. Олипаникъ 16. Олія 382. Оіо-
тгіапка Л. Оіотаіса Л. 261. ОІіеи'пік П.
261. ОІсЬа П. 24, 24. Ч. 24. Оівиа Л. 24,
24; Ьіаіа Л, 24. ОІэе Ч. 24. Оізхупа П.
24, 24. Ольха 24; бѣлая 24; зеленая 25;
черная 24. Оіэхепіес Л. 325. Олыпина
24. Олыпина трава 192. Ольшинникъ,
Ольшнякъ 24.
Оманъ 176, 374. С. Ддбр. 176. Р. 402;
болотный 205. Отап И. Ч. Слов. Илл.
176; Іекагвкі С. 176; дгні С. 350. Ота-
пеп Ч. 176. Омаръ 279; злаковъ 369.
Отаг П. 62, 279, 369. Омегъ 7, 7, 105,
172, 246, 395; водяной 98, 230; большой
105; малый 230; ядовитый 98. Омегь 105.
Омега малая 12; полевая 143. Оте§а
Слов. 7. Омежная трава 98,190. Отёі Ч.
6, 28. Омела 382, 383. С. 199, 383; вер-
бовая 382; дубовая настоящая 198.
ОтеЦ Ч. 383. Омель С. 383 Оменъ 176.
Омерникъ 98. Отіе§ Л. 7, 128. Оми-
локъ Р,. 403. Отігпіа Л. 30. Омонъ 100.
Отог П. 62. Отога С. 253. Отогіка С.
253, 256. Отуіпік Ч. 52. ОтусЬ Слов. 7..
Онагрикъ, Онагрива трава 230. Онаиз
С. 251. Оникъ 7. Опііх С. 251. Оппса Ч.
374.
Орака Ч. 99. Опаль 165. Ораігхпозс
Л. 363. Опах О. 169. Орепес Ч. 158.
Опенекъ 14. Опенка березовая 14; ко-
ричневая 13; осиновая 14. Опенки 14,
14. Опенокъ 14, 82; красный 15; луго-
вой 14; мелкій 14; настоящій 14; спло-
енъ 16. Опеньки 14. Опестышъ 134.

Оріепка — Оставникъ
476
Оріеака И. 14, 307; Ьгхохотѵа Л. 14.
Орік 5. 378. Опиновка 14. Орііес 5.
197, 197. Орііка 5. 197. Орігпік С. 43.
ОрісЬ II. 72. Опихъ 41. Л, 41. Оріеіка
Ч. 264. Оріеіпік Ч. 107. ОрІОсЬ копі П.
329. Оропес, Оропка ?. 158. Опорѣз-
ная 5, 85. Оросзуіес Л. 26. Оприня Р.
298. Оризіёпка Ч. 281. Опуховаятр.
135, 158, 358, 374. Опухольная 260.
Опуцьки(ы) *) П2, 273, 356, 396. Слу-
чай 40. Опяты 14.
ОгаЬ йі'И'о С. 180. Огаці С. 331. Орао-
вина 111, Орашак С., Огавкоѵас С.,
Орашчищь С. 221. Огавсіс С. 187. Ор-
гишь 169. Огсіоч’кі Л., Ордовина, Ор-
дына 378. Орепей цѣпкій, цыпучій 17.
Орепейникъ 100. Орепьи 84. ОгесЬ Ч.
267; вмазку Ч. 180; зепті Ч. 339; гет-
зку Ч. 235. ОгеЬ Кр. 180. Орехи детски
Б. 221. ОгесЬокес Ч. 22, 23, 23, 236.
Огев Ч. 267. Огеяак Ч. 180. Огезес Ч. 22,
23, 23. Огеві сегк'опе Ч. 187. Огевіпес Ч.
224. Оржанецъ 25, 249, 362. ОггасЬа
Л. 42. ОгзесЬ П. 180; \ѵ1оэкі Л. 180;
теосіпу Л. 357; гіетпу Л. 42, 73, 87; ко-
І^су П. 357. ОггесЬу вѵіпвкіе Л. 134.
ОгхесЬотаік Л. 73. ОггіесЬ зіетпу Л.
187. Орига лѣсовая 167. Ориз С. 236.
Орина 14. Орис Б. 236. Огів Ч. 267.
Орихъ 111. Оришина 111. Оришка 14.
Огівка Ч. 187. Орішиикъ 111. Оришына
111. Оркишъ 362, 363. Огкізг Л. 363.
Огкуё Ч. 363. Огіап П. 41. Орликъ 9,
42. Огіік Л. 42. Орлики 42, 155, 156,
158. Огіікоіѵіес П. 330. Огііпа С. 150.
Орлиное дерево 41, 42. Огііса Л. 278.
Огіісек Ч. 42. Огіісіп Ч. 41. Орличникъ
278. Орлышникъ 278. Орлякъ 278. Ор-
лянка настоящая 66. Огтапек Ч.
209. Огтизх Л. 28. Ормушъ 28. Ого-
Ьек Л. 235. Оробина 336. Оробинецъ
237, 366, 366, 367. .4. 367, ОгоЬіпес Ч.
366. Отз Ч. 144. Огзе) Ч. 144, 144. Ор-.
шумъ 252 (очев, ошибка вмѣсто Ор-
мушъ). Орѣхъ 111, 180'. Орѣхи 180.
Оріхъ, Оріхи 180; бегеновый 218; бо-
лотные 357; оразильскій 189; бѣлый 180;
византійскій 111; водяной 357; полож-
еніе 111, 180, 180; волоський 180; вол-
шебные 173; грецкій 180, 180; гряцки
Б. 29; дикій 224; земляной 42, 134, 134,
187; земляной американскій, земляной
Фисташковый 42; каменный 357; коко-
совые 104; колкіе 357; константино-
польскій 111; крымскій Ш;_ лѣсной 111;
малдивскій 197; манджурскій 180; мед-
вѣжій 111; миндальный 29; молукскій
20; морской 224; мушкатный 221; пер-
сидскій 258; плавающій 357; соломо-
*) См. Лопуцьки.
новъ 197; чекалкинъ 384; чортовы 357.
Орѣховое дерево 253. Орѣхород-
ка 42. Орѣшенье Ш. Орѣшекъ,
Орѣшки, Орішки; бѣлый 359; волошки
360; земляные 29, 87, 110, 339; земляні,
заячьи 29; калмыцкіе 29; медовые 339;
красный 359; полевой 29, 87, 360; по-
ліові 29; пьяные 29. Орѣшникъ 96,
320; американскій 63; бразильскій 63;
земляной Фисташковый 42; обыкновен-
ный 111. Орѣшная трава 204. Орѣш-
ница 93. Орябка трава 358. Оряхъ Б.
180.
Ова Л. 268. Осенній цвѣтъ 104,
242. Осенникъ 14, 104, 126. Осетъ 99,
336. Овеі Л. 84. Л. Ч. 100; хківіу П. 84;
киіоіѵу Л. 129; ройіѵоггоку П. 100, 232.
Озеіуі Р. 99. Осетий Р. 395. ОвесЬ Ч. 72.
Овіайек Л. 341. Оуак О. 327; роЦізкі С.
100. Озіѵка Ч. 128. Овік Ч. 67. Осика
268. Овіка П. 268. Осіка Р. 394. Осина
268, 268. Овіпа Л. 268. Озіпа-ѣороі Л.
268. Овіпас С. 67. Осинка 19, 268. Осін-
ка Р. 399. Овіпка С. 328. Осінне зілле Р.
392. Осиновикъ, Осиновый грибъ
67. Осиновое дерево 268. Осінчукъ
Р. 392. Осінь Р. 392, 392. О ситнягъ
73. Р. 402. Оси(і)тнякъ 120, 320. Озіса П.
Овісгупа Л. Осичина 268. Овкетиве Ч.
337. Оскоръ, Оскорь 268. ОвкогисЬ Ч.
Озкогиза С. Озкогизе Ч. Овкогивціак С.
337. Овкогиаіса С; рговіа С. 272. Озіай
С. 266. Овіабег Ч. 159, 266. Овіасііс Ч.
266, 266. Овіабус Ч. 266. . Овіігак Ч. 11.
Ослиная трава 230, 406. Ослиное зелье
230. Ослинникъ 230, 230. Ослинникъ
230. Ослова трава 230. Ословонникъ
238. Овіосігіса Л. 55. Овіоргй Ч. 232.
Овіуй Ч. Овіув Ч. 107. Ослѣпляющее де-
рево 399. Ослянка турецкая 231. Овшіаі
Л. 92. Оснякъ 104. Осокъ песочный 85,
131. Осока 8, 25, 85, 85, 131, 178, 181,
336, 367. Р. 394; болотная 85, 85, 320;
боровая 65; водяная 85; врачебная 85;
криничная 85; криничина 85; купорная
367; луговая 85; озерная 365; песочная
85; рѣзунъ 85; трава 178; черная 130;
чужестранная 119. Овока Л. 85, 344.
Осокорь(ъ) 268, 268, 309; бѣлый 268;
даурская 268; душистая 268. Осо-
лод(т)ка трава 159, 159; бережная 334;
дикая 198; каменная 408; кустовая 334.
Осолодошникъ 177. Осотъ 84, 99, 99/
100, 100, 204, 336, 336, 336, 402, 410;
бѣлый 330; дикій 320; ежевый 129; зая-
чій 336; итальянскій 103; красный 84,
100; лѣсной 100; мягкій 182; поволош-
ный 232; пчелиный 128; слабительный
44; черный 91, 130. Осота 84, 85, 99.
Осотикъ 100. Осотнягъ 73. Осохар-
никъ, Осохарница 250. Осочная
трава 212. Осочныця 85. Оставникъ 190.

476
Остецъ — Палашина
Остецъ 330. Овііка С. 11. Овіка И. 2.
Озішса И. 344. Остнякъ 17. Овіокгхеіѵ,
Озіокгхеѵіпа Л- 174. Острагонъ 48.
Овіг§хупа II. 303, 304. Острецъ 85,
131, 259, 362. Овігхеп И. 119, 130. Оаі-
і’іх У. 85. Острижка 168; трава 124.
Острія;(ш)ка Р. 123, 393. Озігііса С. 185.
Озігхуса Л. 53, 75, 151, 247. Остри-
ца(я) 53, 53, 151, 152, 308, 370. Овітіса
О. 85, 121. Овігісе У. 85, 247. Острицы
308. Островершки 19. Остроговъ 48.
Овігодо^іес II. 91. Острога 123, 163.
ОзігоЬа гуііпвка Слов. 124. Острожа
124. Ов'сгохсп II. 99; сЬтоЬш II. 100.
Овігохка II. У. 123, 124, 320; хЬохоѵа II.
124. Острожки дикіе 124. Остро-
жекъ 124, ОзІЕохіеІе Л. 53. Овігоктеі
У. 185. Острокоръ 174. Овігоктхеѵг II.
239. Острокровь большой 306. Остро-
листъ 3, 174, 344. ОвігоНзі П. У. 174.
ОэігоІівЬес У. 53. Остролистная трава
32. Остролистникъ 174,265. Овіготіесх
Л. 140. Овігореіисіка С. 160. Овігорев У.
232, 330. Остропестъ 193. Остропестеръ
330. Овігоревіт У. 330. Овігорезігес Ч.
330. Остро-пестро трава 330. Остро-
ситиикъ 85. Озіговіг^схупа Л. 1, 83.
Оструга. С. 303, 303. ОвігиЪа У. 124.
Озігийі У., Озігихіншк У, Озігихіпу Ч.
303. Озітигка- У. 123. Овігихп^ак С. 303.
Овігихпік Ч. 303. Острушка 123. Остуд-
никъ 53, 135, 166, 195. Р. 406. Остуд-
ная трава 166. Остючки 65. Озука У.
268. Осыка 268. Осухарь 268. Овсіса Л.
44. Осьеначь С. 47.
Оіаска У. 108. Отваръ 104. Отвароч-
никъ 264. Отваруха 15, 68. Отва-
рушка 15. Отгадина 378. Отдоленъ
трава 157 *). Отдышная трава 318. От-
зепникъ 343, Откасникъ **) 53, 273.
Откашникъ **) 273. Откосникъ **) 40.
Откушеніе діавольское 317. Отла 75.
Отмыч(ш)ная трава 318. Отяошникъ
373. Отой корень 229. Оіосхка Л. 110.
Оіоспік У. 164. Отрава 172, 380. Оівске-
іа Б. 65. Отхасникъ .***) 352.
Оиаіак Ч. 210. Оирог У., Оирогек Ч.
131. Оитоспік У. 40.
Охватка 52; благовонная 52, 126;
простая 52. ОсЬтеі, ОсЬтеіі У. 199.
Осаз ѵісі Ч. 130, 205; іівсі У. 130, 205;
туя У. 259. Осавек У. 249; туві У. 220.
Осавка ?. 197, 220.
Очанка 141, 141, 351, 377. Осазко-
ѵес У. 25. Осаип Ч. Ю4. Осапіса С. 141.
Очеретъ(ь) 51, 75, 297, 319, 391. Оче-
ретинъ 131, 319; заячій 85. Очерет-
*) См. Одолѣвъ.
**) См. Одкасникъ.
***) См. Одкасникъ, Откасникъ.
никъ 75, 297. Очецъ 277. Очи, Очі,
воловы 56; козьи 361; козіни 361; пав-
липі 10; трава 126; царевы 129, 149, 208;
царскія 242, 267, 317. Осі роіёвепі Ч.
141. Очияйикъ 324. Очипокъ 324. Осізі
С. 329. Очистникъ 324. Очитки 324;
полевые 79. Очитокъ 323, 324, 324.
Р. 324; заячій 321; полевой 166. Очко,
Очки, Очкі воловьи 177; воронье 262;
вороньи 357; курячі 31; павлиныя 42;
жабі 2.20. Осхка йаЬіе II. 377; ріавхс П.
220. Осхко ріавіе Л. 220. Оско ѵганпі У.
220. Осху іѵоіоаѵѳ II. 350. Очникъ 80.
Очный корень 373. Очный цвѣтъ
31. Очная трава 141. ОсоЬа^'ка С. 353.
Осію У. 104, 104.
Опіибъ 204. ОзІе^сЬ Ч. 22; хітпі У. 23;
тевві У. 23; о'оесві У. 23. Овгіоск П. 319.
ОвЦеЬай С. 330. Овгсгегпік Л. 168.
И (й/ск.) — Р (Л. У. С. Л.)
Паболоки 81. Павани вічки 220. ГІа-
вевки 227. Раѵгехпіса Л. 244, Рат.ѵспка
С. 38; хеіевско С. 380. Павія желтая,
красная 12. Раѵфпб Л.. Раѵіпас С., Ра-
чѵівес У, Рачѵіпіес Л. 180. Павит С. 103.
Раѵіі С. 102. Павитина Боен. 103. Раѵі-
ііпа С. 102; Ьёіа С. 103. Раіѵколѵе хеіе
Л. 349. РаіѵгЬа У. 311. Павунъ 215,
380. Павутиця 107. Р. 396. Павучкп
Р. 405. Рэлѵспік Л. 128. Радасісе V., Ра-
§аску У. 208. Пакгаутовое дерево 161.
РаЬповіку У. 76. РаЬоѵка С. 47. Раіш-
Ца С. 168; ракиЦаѵа С. 169. Падма 224.
Падубъ 147, 174, 174. Пагубница 146.
Падучникъ 352. Пажить гусиная 269.
Рахііка У. 23. Пажитникъ 352,361,361.
Пазабникъ 146. Пазбника 146. Паземка
Р. 400, Наземника 146. Павеника 146.
Пазменка 146. Пазная трава 6. РахпеЬі
ііейѵгёйі У. 3. РахпеЬ'спік У. 2. Пазникъ
6, 6, 173. РахпоЫ вейѵгіехі У. 165. Па-
зобникъ, Пазобника 146. Рахотак Л. 203.
Рахогу сегіоѵ/е Л. 203. Пагубника 146.
РахиЦ С. 248. Пазуръ 91. Рахоот тесі-
тѵёсіі Ч. 2. Рагоигку Ч. 76. Лазурникъ 88.
Пазынока 146. Ра{аѵас С., Ра.іалѵес У.
224. Ра^авап Ч. 18. Ра^схпік Л., Ра^’есх-
піса Л. 39. Пакленъ 3, 3, 4. С. 387.
РаИеіі У. 4. РаМепек Ч. 4. Пакленокъ 3.
Паклина 3. Паклинакъ 4. Паклунъ
18, 62, 351, 351. Ракова Л. 350. Пакуіап.
С. 79. Ракіцас С. 42. Паламида 41. Ра-
Іашісіа С. 100, 327. РаІасЬ У. 131, 319,
366. Палахъ У. 367. Палашина У. 51.
*) См. Пахлунъ.

Раіаака — Расіа
477
Раіазка С. 131. РаИап У. 48. РаІДгап
Ч. 373. Раіесісе Ч. 265. Раіесгиік Л. 105.
Раіеспік Ч. 265. Раіесзпіеа Л. 240. Па-
лисандровое дерево 122, 179. Раіі-
се зезкоте Ч. 123. Раііска Л 103. На-
лички Ч. 367. Раііску Ч. 367, 367. Раіка
П. 366; 'й'ойпа Л. 367; Ьакоіѵа П. 77.
Палки 367. Р. 366. Раікі Л. 366: хѵіск-
зхе Л. 367. Раіша Л., сіаккуІсѵ/а ТІ., Раі-
тоіѵе (Ігясѵ/о Л. 250. Раіпіса С. 2. Раі-
пісе Ч. 2. Палочка Христова 317; чер-
това 367. Палочки 235. Палочная
трава 121, 351. Палоч(ш)нпкъ 44,
85, 122, 178, 249, 366, 367. Палутыця
107. Раіазгкі Раппу Магуі П. ВО. Ра-
•ІизгпікП. 240. Палыиъ 47. Пальма 61,
74,250; восковая 177; Думъ 173; ка-
пустная 44; кокосовая 104; папоротни-
ковая 108; Ротангъ 76; саговая 44; са-
харная 44; тагуа 251; тростниковая 76;
Финиковая 250; Христова 299. Пальмо-
вый кустъ 74. Пальмовое дерево 250.
Пальцева трава 122. Пальцы медвѣжьи
327. Пальчатка 240. Раісиакка Л. 32.
Пальчикъ 137; дѣвичій 40. Пальчики Р.
400. Ратеіа С., Ратеіпік Ч, 345. Ратёк-
пік Ч. 76. Ратраіік Ч. 76, 77. Ратраііз-
ка Ч., Ратреіізка Ч. 190, 350. Ратри-
Ііака Ч. 350. Памукъ Б. 160. Ратисіка
С. 160. Панакъ трава, Панацея 239.
Панацея эскулапова 353. Панджиръ Б.
63. Рапепка Ч. 241. Паникадило 199.
Паничи крученые 108. Рапкоіѵка Л.
279. Панна 54. Панна дзиванна 374.
Панночки нечесаныя, нечесані, не»
чосы 226. Рапкокеіпік Л. 76. Папава 98.
Рарачѵа Ч. 349. Р^ратѵа Л. 113. Папав-
ка 38. Папайа 241. Рара]а Ч. 241. Ра-
ра^ка ргозка С. 230. Рараг С. 257. Па-
пар С. 82. Напаритъ, Папарникъ 278.
Папартникъ 344. Папарыць, Паперать
278. Паперка Б. 8’2. Паперть 55, 278.
Папертникъ 278. Паперушина Р. 392.
Паперци 55. Папикъ 137. Папиръ 278.
Напирай 407. Папиртникъ 278. Папи-
русъ 120. Паплика дивльа С. 381. Па-
покъ красный 274. Папоньак С. 77.
Рароіцак С. 165. Папора святая Л. 68.
Папоротъ (ь) 55, 55, 266, 269, 278.
Р. 392; болотная, болотяна 55; боровой
55; домашній 377; душистая 198; жино-
ча 55; каменный 266; крупный 344;
меньшая 55; рѣчная 344; святая 393;
холостая 278; черная 393; черный 344.
Папоротникъ 54, 55, 55, 204, 266,
266,278,278, 348; водяной • 278; дубо-
вый 266; еланный 278; женскій 278;
каменный 266; мужской 55; обыкновен-
ный 55; озерный 179; сладкій 266; со-
лодкій 266; черневой 55; черный 55,
344. Папортовое дерево 268. Па-
почная трава 213. Папортъ(ь) 55, 278,
344. Папортпна Р. 392. Папортникъ
278. Папратъ С. 54. Раргасі С. 278.
Варга! капшпа С. 56; шаіа С. 8; зіасіка
С. 266, 266. Паорадникъ С. 68. Раргаі-
ка Ч. 54, 266. Папрац С- 5. Раргас С. 4,
265. Раргеціак ргаѵі С. 82 Раргепіаса
С. 15. Паприка С. 82, 257. Раргіка Ч.
82. Раргіса рікота С. 109. Раргоіка Л.
54, 55, 266, Раргокпік Л. 8, 278; загпсга
 И. 55. Раргос Л. 266, 278. Р. 55; геЬ-
гоуѵка Л. 66. Раргосік Л. 161. Раргоз Л.
278. Раргиз Л. 55. 278. Раргпзіса Л. 54.
Рарисіпа С. 76. Папуша 385. Папуш-
никъ 226. Папушоя 385. Парагвайскій
чай 174. Парагуай-Ру 338. Рагаііхоіѵе
гіеіе Л. 273. Параличная рѣпа тр. 72.
Параличная трава 18, 19, 103. ІІа-
раличникъ 326, 327. Парамонъ 96. Ра-
геяпік Ч. 99. Паречка 298. Паржидло
340. РаггуіПо П. 339. Паридова трава
241. РагісІІо Л. 339. Парило 16, 340, 396.
Рагіз роароііѣу Л. 272. Паріука Р. 370.
Рагка Б. 82. Рагіізк Л. 386. Парнассія
242. Парникъ 17, 126. Парничокъ 246.
Паровица 249, 343. Раготѵізсо Л. 65.
Паровница 94. Рагогцаіес Ч., Рагог-
пік Л., Рагойпіса С. 93. Рагоііз! Л., Ра-
гоіізкпік Л., Паролистникъ 386. Пар-
цетъ 406. Рагсзеііпа П. 278 Рагсеііпа
Л. 278. Рагсгосіі Л. 321. РагсосЬ Л. 119.
Паршнло трава 195. Паровика, Пар-
оеты 335. Рагсііаіка Л. 202. Парыло 16.
Парышъ 263. Парѣчъ, Парѣчка 298.
Разйгеп О. 293. Пасидреновина С. 293.
Разі’ак С. 293; сізіііас С. 293; кгизіпа С.
293. Разіі йгеп С. 293. Пасквица С. 333,
334, 334. Разктіса С. 59. Пасленъ 333,
333; гадючій 333; глысникъ 334; желтый
335; сладкогорькій 334; черный 244.
Паслень 333. Паслі 244. Паслинъ 244,
333. Паслінъ 244. Павлина 244. Пас-
ліонъ 333. Пасмурница 334. Разпік Л. Ч.
249. Пасочиикъ 113.' Разз-рап Ч. 74.
Пасть львиная 40. Пастернакъ 243,
243, 332; ежовый 129; полевой 252. Ра-
зкегпак П. 243, 243. Раз1егп]ак рііоті С.
243. Пастернякъ 243. Пастикъ 264.
Разігпак Ч. 243. Разкгіцак С. 243. Па-
стушья трава 82. Пасьяковина С. 293.
Раіаску Ч. 208. Пататъ 62. Патдлид-
жавъ біцелп С. 202. Патлиджанъ орен-
ски Б. 202. Патличжак С., Патлпчжан
С. 334. Патна 224. Ракгак И. 241. Пат-
ранъ 57. Ракгап С. 57. Ракгзак Л. 241.
РаЬгоск Л. 241. Ракгуокка П. 148. Пау-
ки Р. 350. Паунъ 264. Паутинникъ 238.
Паучникъ 39. Пахлунъ 18, 62, 351.
Пахучая трава 5. Пахучка 53, 76, 214;
сухоягодная 221. Пацерачка 220. Ра-
сегкаке геіе Л. 175. Расегкі Л. 175. Ра-
сегпік Л. 212. Расіа Іга»а С. 159. Ра-
сіегзусика Л. 130, 220; Ыокпа И. 220.

478
Расіогесхпік — Песчанецъ
Расіогесгпік И. 81. РасіогкіП. 1. Ра-
сіогкоѵіес 17. 1. Расетпа С. 169. Па-
чули 261, 261. Паша 160. Пашеница,
Пашено 361. Паіптрньак С. 243. Рави-
сифка іиоа Л. 40. Паясень 148.
Певгъ 117, 255. Певники 177. Педу-
нецъ 166. РекпотагИгес ?. 226. Пелар-
гоніумъ 244. Реіеп С. 47; §огкі С. 47.
Пелешник Р. 404. Реііп С. 47. Пелин
Черног. 312. Б. 47. Реіпік П. 364. Реі-
піса II. 135. Реіігат У. 30. Пелунъ(ь) 47.
Реіип Ч. 47, 47, 47. Реіип Р. 47. Реіип-
ка Ч. 47. Пелынь 47, 47. Реіуп Ч. 47.
Реіупек Ч. 47, 47, 47; уезіег Ч. 48. Ре-
Іупка Ч. 47. Рёпёпка Ч. 83. Репігек Л.
353. Репігкота Ьуііпа Ч. 205. Репігко-
тас Ч. 205. Репігку Ч. 295. 17. 353. Рё-
пійпік Ч. С. 296. Пеникница 35. Пеняз-
никъ 205. Репіііску Ч. 247. Пеонія 238.
Герата П. 113, 271. Р?рек Л. 67, 369.
Пепельникъ 99. Пепельуга, Пепелюга
С. 94. Р§р<жіес 17. 369. ₽§ротаік И. 73,
112. Р§роѵтіса И. 112, 369. Рерг Ч. 257;
ѵйсі Ч. 122; йіѵгоку Ч. 122; ішііапзку Ч.
82; ёенѵепу Ч. 82. Рергес Ч. 265. Рергі-
ка Ч. 82, 82. Рергпік Ч. 15, 265. Пера-
лотъ 46. Регасіпа Ч. 55. Регаска Ч. 55.
Регазіп Ч. 246. Регѵепас 0. 53. Перве-
нецъ 273. Регѵіознка Іекагзка 17. 273.
Регѵоука сѵёііса С. 81. Первоцвѣтъ 272,
273,279. Первоцвѣтка 97. Пердунъ 367.
Пердунецъ 210, 210. Перевертень 198.
Переволока трава 333. Перевяжиха 271.
Перевязка 156. Переградъ 7. Перей 25.
Перекати поле 17, 52, 75, 75, 86, 90,
137, 137, 143, 161, 225, 249, 249, 311,
312, 331, 341, 342. Перекатиполь 361.
Перекатитель 161. Перекатичникъ
52, 143, 161. Перекатунъ 161. Пере-
коль 208. Перекопъ 208, 214. Пере-
косъ 208. Перекрестная трава 92. Пе-
рекусъ 55. Перелетъ 18, 40, 57, 57,
124, 199, 230, 238,273,359. Р. оЭб; поль-
скій, сладколистный 57. Перелетъ со-
колій 40, 154, 155, 238, 313, 316; дикій
329. Перелетъ-хаты 108. Перелетникъ
40,137. Переліска 34. Перелистъ 243;
болотный 244; царскій 244. Переловная
242. Переложная 122; трава 37. Пере-
лой 242, 260. Перелойка 33,. 242. Пе-
релойная трава 33, 242, 242; жен-
ская 317; мужская 242. Переломъ 33,
208; каменный 317. Перелоиная 270,
271, 390. Перелотъ 321. Перелѣска 34,
35, 319. Перенасье, Перенде, Переносъ
208. Переносъ-зелье 137. Перепалеч-
никъ 152. Перепаръ 377. Перепелоч-
ная трава 137. Перепечки 207. Пере-
понка 207. Переполевица 75. Перепо-
лохъ 90,317, 373; иужицкій 79. Пере-
по лошка ребячья 281. Переполош-
ная трава 137, 157, 394. Перепо-
лошникъ 137, 137. Перепугъ 122. Пе-
рерва Р. 404; полевая 57. Перескледь
133. Пересна 364. Перестель 41. Пере-
ступъ 72. Р. 72; горькій, черный 348.
Переступень 71, 353; бѣлоцвѣтный 72;
бѣлый 71; черноплодный 72; черный 71.
Перестрѣлъ 129, 185, 335. Переступ-
никъ 162. Переточникъ трава 376. Пе-
ретръ 280. Перецъ 82, 124, 207, 256;
англійскій 222; астраханскій 82; боро-
вой 122, 354; бѣлый 257; водяной 265;
волчій 122, 122; гвинейскій 369; гвоз-
дичный 222; дикій 47, 52, 122, 281, 281,
324, 383; длинный 163, 324; душистый
48; индѣйскій 82; каенскій 83; красный
82; ложномонашескій 383; лѣсной 141;
малагуетскій 28; манигуетскій черный
369; мышій 124; полевой 281; русскій
82; собачій 265; стручковый 82; турец-
кій 82; черный 257; ѣдкій 324; ямай-
скій 222. Переч(ш)никъ 52, 174, 191,
191. Перечная трава 191. Переч(ш)ни-
ца 207; самая меньшая 191. Регг Л. 362.
Периеватицн Р. 362. Перій 71. Р. 362;
лисовий 71. Перійка 71, 122, Р. 362.
Регуапіса С. 89. Перильцы 168. Регка
И. 335. Регіісек Ч. 106. Перловая трава
212. Регіона ігаѵа И. 212. Регіоѵка И.
212. Перловникъ 212; синій 70, 217.
Регіоктаі Ч. 106. Перлоягодникъ 345.
Перникъ 344. Перо золотое 335; орлово
221; страуссово тр. 344. Регоѵпік Ч. 345.
Пероньика С. 120. Регоризпік Ч. 344.
Регоризціак С. 345. Регзан Ч. 277. Пер-
сикъ 245; дикій, полевой, степной 29.
Персиковое дерево 245. Регаішоп Л.
127. Персонъ 161. Регвіак 0. 250. Рег-
ніепак 209. Перстенець Р. 397. Пер-
стинецъ 199. Перстникъ 122. Перстова
трава 122. Регігапі Ч. 30. Перуника С.
177, 178. Б. 241; дивльа С. 178, 228. Ре-
гипіса ргозіа С 178. Регпаа С. 345. Пер-
ховникъ 86, 176. Перцовый кустъ 383.
Перцовое дерево 383. Перчикъ боровой
354. Перчица 82. Першень, Першенецъ
Л. 277. Регаепіса 0. 317. Регяіп рііоші С.
246. Першунъ дивльи С. 12. Регвип С.
246; сііуіі С. 12. Регзиіцак С. 12. Песій
гроздъ Песьи ягоды 334. Песья смерть
245. Песьн трава 122. Песика 61, 70.
Рёзкас С. Л. 28. Песколюбъ 390. Песобой
104. Песочникъ 258. Песочная 322. Пе-
стежка 93. Пестикъ(и) 53, 134, 264,
397. Пестиль 134. Пестовникъ 134,
134. Пестреничка 164. Пестрецъ 93,
167,171,247,267. Пестрина 164. Пестро-
остро марьино 330. Пестрова трава 122.
Пеструха 151. Пеструшникъ 295. Пе-
стрѣлъ 96. Пестрякъ 319. Пестушка
дикая 395; свиная 134. Пестушки 134;
134. Песты, Пестышъ, Пестыши,
Пестышки 134. Песчанецъ 131. Пес-

Песчанка •
чанка 44. Песчаника 37. Песчанникъ
131. Песчецъ 86, 258. Песчица бавар-
ская 73. Петельникъ 342. Реііргвіка Ч.
161, 271. Петлова креста С. 295. Пепель-
никъ болотный 326. Реіорегзі §иёс]і С.
269. Реіоргзі С. 269. Петопрста велика
С. 271. Петопрстац С. 271. Дубр. 269.
Рёіг каіауѵу Л. 103, 330; каіаіу Л. 330;
когапу Л., козсапу Л., гояапу Л. Ш.,
РёбгЫіс Ч. 272. Рёіг-кіцсе йоѣѣе Л. 273;
сег^епе Л. 272. Реѣгйеі Ч. 246. Реігоѵ
кегзі С. 186. Петровъ корень 172. Пет-
ровъ крестъ 57, 58, 106, 108,154,186,
236, 236, 295, 322, 375, 392, 396. Пет-
ровъ хрестъ 186. Петровъ цвѣтъ 186.
Петрова трава 154. Петрово зелье С.
113. Петровская трава 211. Петроси-
ліева трава 246. Реігпйеі Ч. 246. Реі-
гийка Ч. 246. Петрусин С. 246. Петру-
шекъ 230. Петрушечникъ 88, 331, 367.
Петрушин С. 246. РеігийеІ кохі Ч. 12;
косісі Ч. 12. Петрушка 41, 246; алек-
сандрійская 333; болотная 41, 246; ве-
дяная 332; горная 246; дикая 41, 93,
105, 246, 353; коровья 39; каменная 58;
козья 252; иошачья 98; полевая 156,
246,352,353; польная 156; собачья 12, 98,
105, 230; степная 353. Рёігнзка Л. 246!
уёйойа Л. 12, 348. Рёігзіка Л. 246. Пет-
рушникъ 105. Петушнякъ 90. РёсЬаѵа
Ч. 328. Р^сЬеггуса Л. 250. РёсЬоѵгес Ч.
322. Пеца 117. Печарыця 13. Ресагка Ч.
13,13. Печать богородицына трава 118.
Печать соломонова 106. Печатки 106.
Ресаіпік С. 107. Печаточ(ш)никъ 178.
Печеница 130. Печеноч(ш)никъ 17, 34,
94. Печенковая трава 34. Печеночница
34. Печерица(я) 13, 13; луговая 14.
Печорка 13. Пече(о)рникъ 37, 163; пя-
тилистный 271. Ресзупа Л. 229. Печи-
ночна трава 189. Печура 67. Печура
грибъ 67, Печуракъ С. 13. Печурица 13.
Ресигка Ч. С. 13. Пёчынныкъ 17. Реё-
кас Л. 28. Ревкоѵге Л. 44. Пещерная
трава 896.
Ргеіоі Л. 40.
Ріазкоѵге аііеіе Л., Ріавкоѵйес Л. 44.
РіазкоуѵпісаП. 28, 44. Пи(і)вникъ 158,
178. Пи(і)вники *) ПО, 177, 177, 178,
236; болотні 178; жовтенки 165; садо-
вые 178. Рітаік Ч. 62. Річ'оѵопіа Л. 238.
Пивонія 238, 238, 238. Р. 238. Ріѵгопіа
Л. 238, 238, 348. Ріѵгоіца Л. 238. Пиво-
никъ 158. Ріуѵопка Л. Ч. 238. Ріѵ/опса
вашісе Ч. 238. Ріка, Рікауѵа Л. 233. Пи-
танъ 244, 307. Пигва. Рі§та И. 118.
О. 111. РіЬта Ч. 118. РіЬтѵу Ч. 145.
Пигвовое дерево 118. Підбілъ **) 245,
*) См. Пѣвники.
**) См. всѣ слова, начинающіяся съ
Под.
- Пискунъ	479
366. Підбіль Р. 366. Піддубень 66. Під-
кропивниця Р. 400. Підліска Р. 390.
Підлісникъ 391. Підлісокъ' 381, 382.
Підлистникъ 52. Підліщки Р. 390. Підъ-
орішникъ 391. Підсметанникъ Р. 389.
Підтынникъ 322. Підчосъ 52. Пидыйма
157. Ріе§аѵ?іес Л. 6. Ріекіеіпе гіеІеЛ. 6.
РіепЦгек П. Ріеці'^гпік Л. 205. Р]епк
ігіпоѵу Л. 383. Ріепка Л. 81. Ріергг Л.
256; -ѵѵіісгу Л. 242; ѵгосіпу П. 265; ківг-
рапекі И., роінкі Л. 109; інгескі П. 82.
Ріерггпік Л. 82, 83. Ріергипіса Л. 191.
Ріерггоѵпес Л. 82. Ріерггуса Л. 191;
Ыейпіе Л. 174; §гигоууа Л. 191. Ріерг-
гусгка Л. 191. Ріегуѵіапек Л. Ріегѵгіовп-
ка П. 272. Ріегг Л. 257. Ріегзг Л. 257.
Ріегпіа Л. 138. Ріегвсіопкоѵге гіеіе Л.
30. Ріееіггепіса Л. 164. Ріеііоуѵа кгевіа
С. 295. Ріеігаегпік Л., Іевпу П. 89; ріо-
шізіу Л. 105. Ріеігивгесика Л. 246. Ріе-
ігизгка Л. 246. Ріеігивгпік Л. 105. Ріе-
сѣоіа Л. 248. Ріесиагка Л. 13. Рірсіег-
пік Л. Рі^сіогпік Л. 271. Ріесіорегэѣ Л.
Ріесріегаі Л. 269. Щанка Л. 197. ГЦаш-
танница 0. 26. Р^еіесоугс Л. 145. Руе-
щегкі Л. 295, 354. Ріепізпік С. 296.
Руепс Л. Р|епсіпа Л. 371. Р]еготаік Л.
345. Руезкагіса 0. Руезсагіса 0^4. Р|ес-
иуегвкаіе геіе Л. 139. Пижельникъ 213.
Пижма 208, 326, 348,348. Рігтасгек Л.
10. Пижмачка 10. Пижмо 182, 348, 349.
Рігтоѵуе гіеіе Л. 10. Рігтоуѵка Ч. Л. 10,
10. Пижмы 348. Рігапд Л. 219. Пизмо
326. Рігпю Л. Пизьмо Р. 349. Рцапіса
Л. 371. Пиканъ 165; борщевий 401;
дидильный 390. Пикана 165, 305. Рі-
каі Ч. 313. Пикиши 134. Пикульки 195.
Пикульникъ 150, 178, 300, 330; синій
158. Пикушечникъ 195. Пикушки 151.
Рііаі Ч. 31. Рііеска Ч. 143. Рііісгцак С.
245. Пилочникъ Р. 404. Пильнякъ 96.
Пильная трава 327. Рітепі Л. 82. Пим-
пинель 272. Рітріпеііа П. 272. Пимпин-
никъ 252. Пимпривелла 270. Ріпа Ч. 253.
Пинавей405. Ріпеіа Ч. Ріпіе Ч. Пинія,
Ріпоіу Л. 255. Ріпуоі С. 255. Ріоіип И.
47. Піонъ 238, 238. Піона 238. Ріогпік
Л. 221, 344. Ріого ууойпе Л. 344. Ріого-
рпзгпік П. 344. Ріраип Ч. 115, Пипера
В. 257. Рірегаі С. 316. Ріріа Ч. 204. Пи-
понъ Волъ. Пипунъ Восн. 115. Пипу-
ничь С. 218. Ріг С. 363. Пирамидка 220.
Рігеѵіпа С. 159, 362. Пирей, Пірій 362.
Пирій 71. Рігіка С. 362. Рігіпас С. 236.
Рігпіс С. 236. Пирожки 80; чорнп 320.
Пиршъ трава 333. Писалея 411. Різес-
пісе Ч. 44. Писика 331. Пискавец С. 318.
Різкаѵіса С. 318; тойга С. 212; ргозіа
С. 361. Різкаѵуісе Ч. 361. Пискарникъ
318. Писки качечі Р. 389. Писклецъ 10.
Пискдюка, Писклюква 334. Пискуль-
никъ 177. Пискуля 151. Пискунъ 80.
31

480	Пискунецъ -
Пискунецъ 337. Пискуха 151. Пислени
Р. 334. Пісочникъ Р. 343. Різіакоѵге
йгге^о Л. 2аТ. Різіас С. 257; ргаѵі С.
258. Рівіасуа Л. 257. Рівіасуоѵ/е (іггеѵо
Л. 257, 258. Пистики 134. Пистовникъ
36. Пистряки 16. Пистушки 134. Рііош-
ка С. 306. Питульникъ 150, 341. РііцЦ-
пік С. Рііиіпік У. 150. Пітушекъ *) бо-
лотний 406. Пітушки 177; красні 158.
Пихта 252; бальзамическая 253, 287;
европейская 252; испанская 287; кав-
казская 255; калиФорнская 287; поль-
ская 252; сибирская 255. Пихурииъ 224.
Пичинково зелье 94. Пичужница 80.
Пищальникъ 314, 314. Пищальница 314.
Пищики 159. Піяка 371.
Плаветник С. 313. РІаѵін У. 380. Пла-
вунъ 380. Ріаѵпп С. 380. Ріаѵгап У. 203.
Плавунцы желтые 228. Плавушникъ
170. Плакунъ 132, 133, 161, 172, 178,
205, 206, 212, 318; бѣлый, желтый, крас-
ный, рѣчной 404; черный 406. Пла-
кунъ корень 205. Плакунъ трава
233, 340, 376. Плакунъ 377. Ріакин У.
205. Ріашепек У. 102, 291. Ріатепіса С.
200. Пламенникъ 250. Ріатепсік У. 200.
Ріатепсісе У. 200. Плаиикъ 250. Ріа-
тіпек У. 102, 291. Планак С. 195. Ріа-
пак С. 194. Ріапіка У. С. Южн. Сл. 43,
43. Планика С. 391. Ріапіпсіса С. 364.
Пласка 200. РіазкодггуЬ Л. 11. Ріавкцг
У. 169. Пластинникъ поддубовый 15.
Пластиночникъ 13. Пластиночница 206;
пальчатая 184. Платанъ 260. Ріаіап
Л. 3, 260. Платокъ 160. Плаунъ 202,
203, 204, 308, 404; аптекарскій 203; бу-
лавистый 203; трава 20. Плаушка 290.
Ріазгсгепіес Л. 353. Плевелъ 197, 197,
197, 385; многолѣтній 197. Ріеѵгеі У. 169,
343. РІё^іеІЛ'. 169. Плевелы 201; еван-
гельскіе 197. Ріетааіес У. 6. Плевы
трава 197. Пледъ трава 27. Пленоч-
никъ 410. Плѣсень 219. РіевЬапес У.
241. Ріезкапка У. 44. Ріевкас У. 56.
Ріевп Л. 219. Плесневикъ 10. Плесни -
вецъ 145. Ріевпіѵес У. 145. Ріейё Л. 102.
Плеть женихова 249; суконная 375; та-
тарская 374.- Плеть трава 389. Плетень
346; терновый 202. РІеіісЬ У. 304. Плет-
ка 305. Плетникъ 175. Плетнякъ 375.
Плетняковая трава 334. Плеточка 324.
Плетуха 108. Ріеіпсе У. 18. Плетушка
209. Плетышки 258. Плетюхъ 404.
Плѣшь попова 349. Плѣшаки 349. Ріе-
віѵес У. 37. Плѣшивецъ 349. Ріевіпе
ѵгосіпе У. 190. Ріезка У. 349, 350. Ріевг-
пе гіеіе Л. 260. Ріевгпік П. 260. Ріев-
піса Л. 219. РЦеѵеЦ О. 169. Плинов-
никъ 45. Ріцнвкаѵіса С. 172; рговіа С.
- Ро'и'іока
173. Ріівеп У. 219. Плісонь Р. 405. Ріі-
іісаг С. Ріііісагка С. 242. Плитнякъ 375.
Плітуха 108. Рііспік У. 237, 279. Рііс-
пік У. 34, 279. Плоденецъ 262. Ріойгіе-
піес Л. 262. Ріойгіві Л. 23. Плодишь Л.
216. Плодышъ 262. Плодовая 214, 244.
Ріошіеппік Л. 249, 291. Ріошіепсгук Л.
200. Ріощіепсіса Л. 200. Ріощак Л. 354.
Ріопіѵ^с Л. 247. РІопка Л. 282. Ріоппік
Л. 267. Ріопоѵге геіе Л. 98. Ріопсі ки-
Іоѵгаке геіе Л. 355. РІопсік Л. 76, 354,
355. Ріопск Л. 354. Плоская трава 75.
Плоски(і)нь 81, 394. Плоскінка 394. Ріо-
вков Л. 81. Плосконь 81. Ріозкип П. Ріо-
вкипка П. 81. Плоскуха 190, 239, 328;
гірка 168. Плоскуша 328. Плоскушка
168. Ріовпіа П. 11. Ріовііспік У. 9. Ріозі-
коѵі'а ігаѵа Л. 212. У. 70. Плоть гуси-
ная 323. Плотикъ 195. Плотинъ С. 40.
Ріоіпісе У. 39. Плотовець Р. 405. Пдо-
ховецъ 122, 225, 296. РІосЬоѵіес Л.
225. Плоховникъ 168. Різіѵка У. 74.
Різіпѵка У. 74. Плувунь слабительный
203. Плугодержка 231. Ріпвкта Л. 109.
Ріивкѵгіса Л. 9. РІивкѵо^е гіеіе Л. 9.
Ріивкіеѵпік Л. 108. Плутъ, Плута, Плу-
так, Плутовина 289. Плюха луговая 159.
РІисаг У. 116, 117. Ріисщак С. 21% 1е-
кагвка С. 279. РІиспік Л. 279. Ріисоѵ-
пік Л. 344. РІисгпе гіеіе Л. 279. Ріисг-
пік Л. 279, 344; Іекагвкі Л. 279. РІис-
пік Л. 93, 279. Ріутасг Л. 370. Плы-
вунъ 80, 196, 203. Плывучникъ 203.
Плѣсень *) 219. Плѣсяя 219. Плѣснякъ
14, 264. Плюскавица Б. 146. Плюсяикъ
344. Плюшникъ 159. Плющъ 158, 162,
380, 401; восковой 170; волчій 172; ин-
дѣйскій 251; каменный 40; подезмный 52.
Плющевая трава 279. Плющей 337, 367.
Плющеперъ 242. Плющикъ тр. 344,
401. Плющникъ 344.
Побережникъ 376. Побрякушки 295.
Побыль 84, 99. Роѵгаяка П. 152. По-
ваниа 385. Поваренная трава 104. По-
велика**) 107, 118, 149, 151, 151, 152,
187, 264; полевая 152. Повелица**)
17, 107, 374. Повеличка 118. Повелич-
никъ 400. Повертень 216, 364. Ро-
ѵегіпіса С. 292. Повій 202. Повійка 107.
Р. 396. Ро^упісе У. 177. Повилика
80, 107, 108, 162, 400; яловая 264. По-
вилица 17, 53, 107, 108, 118,.151, 152,
152, 152, 396, 400. Повиличникъ лѣсной
377. Роѵкіпсгук Л. 131. Повителъ 379.
Повитель 107, 118, 162, 264,264; жел-
тая 205. Повитица 118. Повітиця 118.
Роѵііка Л. 107, 177. Повитуха 107,118.
Роѵіека У. 264. Роиѣока Л. 96. Пов-
*) См. Пѣтушекъ и пр.
*) См. Плесень и др.'
**) См. Повилика, -ца.

Повяюкъ
нюкъР.*) ПовнюхъР. ПоВНЯКъР. Пов-
няки 347. Повнякій 317. РоѵгоДи Л. 159.
Ротѵойіца Л. 159. Повоень 107, 396.
Повой 162, 197, 202, 332; бирюзовый
332; благовонный 198,198; бодущій 332;
воинскій 1Г8; воловый 380; высокій 332;
заборный 108; малый 107; подстѣнрый
241. Роѵо) Л. 107, 177; ѵгі^квгу Л. 108;
когі П. 198; Іеісоиу Л. 177; тоіуіі П.
58, 102; ріоіосту Л. 108; роіпу Л. 107.'
Повойка 264. Роѵоука Л. 107І Повой-
никъ 26, 245. Ро5ѵо)пік Л. 102, 131.
Роѵ(^)о]піса О. 177. Л. 58. Повойни-
чекъ 131. Повойничка 118. Ро^оупсгук
Л. 131. Рожуотес П. 91. Ро^оісгук Л.
131. Повонка 385. Поворотъ 220. По-
вратич С. 348, 349. Ротогов Л. 135.
Роѵгіпіса С. 292. Повутиця 396. Повѣсь
борода 377. Повѣсникъ 125. Повѣтрен-
ная трава 18. Повязокъ 269. Поганая
трава 195. РоЬапіпа Ч. 33; Ьііа Ч. 34;
гіиіа ?. 35. Поганка(и) 13; коровякъ
13; лѣсная блѣдная 14. Роѣапка Ч. 120,
143. РоЬапвке геіе Л. 326. Рощаггііпа
Л. 372. Погонки 330. Погремки, По-
гремокъ 295, 295. Погремушки 295,
330. Погромокъ 295. РосЦЬек Л. 67.
Ройадгусипік Л. 11. РосІЬёІ Ч. 245, 365.
РойЬёІісе Ч. 365, 366. Подбео О. 366.
Подбережникъ 205. Подберезнииъ
67. Подберезовикъ 67. РосНцаІ П.
365; Іоріаѵиаіу Л. 245; розроіііу П. 366.
РосПцеІ С. 365. Подбилъ 5, 245. 0.
366. Подбілъ 245, 366; боровой 90.
РосІЫІек Ч. 186, 218. Подбируха 118,
158, 264. Подбой 366. РойЬого^пік Ч.
15. РойЬггегпіак П. 67. Подбруснич-
никъ 78. Подбѣлъ 5, 32, 100, 100,
182, 245, 245, 269, 329, 365, 366. С. 366;
лѣсовой 241; меньшій 366. Подбѣла
красная 5. Подбѣлка 5. Подбѣльникъ
26. Подбяла Б. 366. Подвзоряикъ, 154.
Подвишень 15. Подвишни 15. Рой-
ѵойпіса С. 222. Подворница 107. Под-
гайникъ 21. Ройдогга! Л. 330. Под-
горошникъ 378. Подгреби 16, 67.
Подгруздникъ 214, 19. Подгруздь
15; желтый 15. Подгруздень 14, 15,
15. Подгруздникъ 389. РосНанЬшк
Л. 122. Поддуб.ень. Поддубенка 15.
Поддубникъ 156. РоМоиЬтк Л. 122.
Поддубовикъ 67. Поддубовникъ 15.
Поддубравникъ 56. Ройесі^еп Л". Росіег-
гаі Л. Ройеггиаі Л. Росіеггёп У.236. Ро-
(Іезггеп П. 68, 236.Ро4еггоп Л. 236. Ро-
сіе^ггоп Л. 68. Подъелникъ 218. Подъ-
елочникъ 16. Подъемная трава 270.
Подживотникъ 334. Подземка 262. Под-
земникъ 150. Подкленникъ 185. Рой-
коѵука Ч. 366. Подковная трава 173. Под-
— Подъясенникъ	481
ковникъ 174, 231. Ройкоіап Л. 260. Под-
колодникъ 126. Подкопытникъ 281.
Подкоровникъ 67. Подкрапивница
397. Подкустная трава 10, 10. Ро<1-
Іаягсгка Л. 34, 382. Подлежаны 334.
Подлежница 259. Подлепешникъ 142.
Ройіезк Л. 34. Росііезка Ч. 33, 34, 272.
Ройіевіка Ч. 273, 381. Подлиповица 391.
РойПвка Ч. 34. Подложены 334. Под-
лѣсъ 281. Подлѣска 84. Подлѣсникъ
40, 50, 52, 157. 315, Подлѣсокъ 381.
Подлѣшникъ 52. Подляща трава 3.
Подманникъ 104. Подиарь 151. Под-
маренникъ 152, 343, 343; желтый 152;
сизый 152. Подмарица 151. Росітазіпік
Л. 67. Подиолочникъ 15. Подмошникъ
67. Поднимокъ 381. Подойникъ. Подой-
ница. Подойнички 349. Подоплечье ко-
сое 393. Подъолішникъ 52. Подъолѣш-
никъ 52; лѣсвой 52. Подорва 187. По-
дорішникъ 52. Подорожникъ 259,
259, 263, 263 270, Р. 262; водяной 21,
желтоцвѣтный 349; малый 260; мелкій
63. Подорожница 5. Подъорѣшная тра-
ва 52. Подъорѣшникъ 14, 15, 15, 52,
67, 156, 279, 381. Подъосинникъ 67,
67, 381. Ройозіппік Л. 67. Подъ-
осиновикъ 67, 67, 67; синій 67. Ройо-
зоѵпік Л. 67. Подоянка 349. Подпле-
зокъ Б. 123. Подплесникъ 322. Под-
плешникъ 80, 156. Подплѣсъ 80. Под-
поречьникъ 205. Ройгагес Ч. 44, 45,
110, Подраница 36. Подренникъ 51.
Рооггеп Ч. 66. Ройгіешак С. 149. Росіг-
уепе геіе Л. 135. Росіцепса Л. 135. Рой-
гогес Л. 97. Росігохпік П. 97, 190, 350,
Л. 96; ровроіііу П. 190. Ройгоспік Л. 92.
Подрѣзная трава 318. Подрѣшечники
389. Подрянка 36. Робзайка Л. 13. Под-
садная 100. РосІ8а<1пік Л. 341. Подсве-
кольникъ 27, 27. Подсвинухъ 313.
Ройзетпіса С. 42. Ройзепшіса Ч. 42.
Розіипеспік Ч. 1. Подсніжникъ*).Под-
снѣжная трава 343. Подснѣж-
никъ^) 10, 33, 34, 35, 104, 113, 149,
150, 319, 325, 381, 400; синіе 34, 319;
садовые 319. Подснѣжница 237. Под-
солнечникъ 162, 163, 163, 334; дикій
176; синій 80; степной 1. Подсолнокъ
дикій 176. Подсолнухъ 163; малый
177. Подсонухъ 163. Подсосенникъ
152. Подсосная трава 19. Подстрѣлъ
200. РосЫгёІ Ч. 330. Подсунац С. 163,
164. Подтряснуха 135, 142. Под-
тынникъ 94, 322. Подъукропникъ 246.
РосісЪпиігпікП. 46 По дхолмовка 281.
Подхрѣнникъ 191. Подцеряикъ 381.
Подчосъ 52; громовый 52. Подшиль-
никъ 21. Подыйиа 157. Подъягодникъ
146. Подъяичникъ 97. Подъясенникъ
*) См. Пѣвники.
*) См. Подснѣжникъ.
31*

482
Подъясминокъ — Пореска
262. Подъясминокъ пахучій 248. Подъ-
ячникъ 281. Пожарки 393; желтыя
16. Пожарникъ 360. Пожарница 75, 75;
полевая 169. Пожитки собачьи 191.
Позвонки 295. Позвонокъ 211, 295,
330, 353. Позвоночки 156. Поздника
334. Поземечникъ трава 146. Поземка
146. Поземки 146. Розегаска Л. 51.
Рогеіка Л. 188. Позибника 146. Розіе^-
пік Л. 150. Рогіешка Л. 146, 146. Ро-
хігокі И. 146. Рогіоіек И. 262. Розіотка
Л. 146, 146. Позіомка 146. Рогіоткоче
(іггем’О Л. 43. Розіг ?. 332. Позникъ-
бзныка 334. Рогпік Л. 222. Позюмки
146. Покати поле 161. Покатинъ 161.
Покатичникъ 52, 74, 137, 249, 312.
Покатникъ 161. Покатунъ 52,74.137,
161, 249, 311, 312. Поклажане 334.
Рокіон Л. 4. Поколушка 203. Рокггуѵа
П. 369; ®1исЬа Л. 184; значка П. 370;
тагітѵа Л. 184. Рокгзук Л, 59. Покринъ
полевой 59. Покровецъ 204. Покрынъ(ь)
трава. Покшыкъ 59. Роі Л. 215. Роіа-
пак С. 194. Роіапка Л. 60. Полая тра-
ва 190, 349. Полба 361, 363. Полдены-
шекъ 364. Полевикъ 249. Полевица
17, 152, Полевичникъ 146. Полевни-
ца 146, 146. Полевницы 146. Полевой
цвѣтъ 194. Полевой чай 271. Поле-
вая трава 211. Полей 215, 351; конскій
341. Роіеу Л. ?. 351. Роіеп Р. 47. По-
леника 302. Поленица 146. Полетъ
соколій 154; дикій 329. Полетига 302.
Полетуха335. Ползковый цвѣтъ126.
Ползучка 158, 203. РоЦасак 0. 215.
Поливныки 151. Полинъ Р. 391, 391.
Поливъ 47. Полина 17. Полинець 48.
Полинчикъ 145. Полипвикъ 143. Поли-
ця Р. 358. Полій 214, 215. Роіпа тіса
Л. 18. Полович(ш)никъ, Половницы 146.
Половниця Р. 400. Половныця 146. Ро-
Іосіёіеі Ч. 128. Роіоп Л. 47. Полоница,
Половицы, Полоныця 146. Полосовая
трава 141. Полотиця Р. 396. Полохо-
вецъ 225. Полуадамье 399. Полуден-
ница 302. Роіийпік П. 216. Полукле-
веръ 210. Полукустарникъ дерезовый
83. Полумарена 152. Полуница(я, і)
146. Р. 400. Полуныця 146. Полу-
нич(ш)никъ 146, 146; яловой дикій
359. Полуночникъ 146. Полуночный
цвѣтъ 360. Полунушникъ 137. Полу-
полба 362. Полусентъ Марія 214. По-
луцвѣтъ 37, 382. Полуцвітъ 382. По-
луцвѣтка 384. Полуцвѣтки 382.
Полушечная трава 162, 205. Полуши-
лица озерная 179. Полушникъ 179. Роі-
ыса Л. 94. Полый зубъ 150. Полинъ 47,
48. Полынь 47, 48,172, 205, 348; алек-
сандрійская 49; бѣлая 47, 49; глухая 48-
горькая 47; гребенская дикая 48 160-
желтая 164; каменная 48, 391, 391; лу-
говая 48; мелкая 48, 152; морская 48;
настоящая 47; огородная 47; однолѣт-
няя 149; полевая 47, 391; простая 391;
прутяная 48; римская 49; сарептская
49; степная 49, 195; татарская 49. По-
лынекъ 48, 138, 195. Роіупек Л. 47.
Полынецъ(ь) 48, 195, 200; бѣлый 145;
чистый 48. Полынокъ 49. Польская
трава 138. Польско зел^е С. 306. По-
лѣска 216, 216. Поляника, Поляница
302. Полятиця Р. 396. Полюбимъ 119.
Рота^гапу Л. 280. Помадоръ синій 334.
Ротаисепес Ч. 20. Ротйог Л. 202. Ро-
тепка С. 120. Ч. 220. Померанецъ
101, 101, 101. Померанцевое дерево
101. Ротёк Ч. 136. Пометъ собачій. По-
метки собачьи 191. Ротійог Л. Поми-
доры 202. Ропуаікоѵе иеіе Л. 64.
Поммъ д’амуры 202. Ротпепка Ч. 220,
220. Помолочникъ 82. Ротогапс Л. 101.
Ротогпік Л. 46. Ротоспе иеіе Л. 251.
Ротоспше геіе Л. 251. Ротосзпік Л. 95.
Ротоспік Л. 251; ѵгаікі Л. 252. Ротос-
піса сегпа С. 334. Помощь горляна, гор-
танная 274; очная 141; порченая 31, 31,
196, 376; почечная 31, 31. Ротреі Ч. С.
101. Помпельмусъ 101, 101. Помурная
трава 241, 280. Ротите гіеіе П. 241.
Ротигпік Л. 29. Л. 241. РотсЬа Л. 74.
Пониклица 70, 308. Ропікіоп Л. 130.
Поникница 157. Пониконица 157. По-
нокница 157. Поносная трава 215,
271. Поныръ 362. Понюхъ Р. 347.
Попъ 349. Попы 96, 209, 317; желтые
38. Попава 349. Попадійки Б. 209. По-
панчая 114. Попель 279. Рореіка Ч. 309.
Рорепес Ч. 158. Поперечная трава 58.
Поперечникъ 246. Роруегпік Л. 131.
Попики 78. Попки 96, 135, 317, 349,
360. Роріа іёкагака Л. 26. Поплавникъ
25. Поплаучка 202. Поплаушка 14;
бородавчатая 388; оранжевая 81; съѣ-
добная 15. Роріеіка Л. 107. РорІосЬ Л.
100. Л. Л. 232. Поповъ цвѣтъ 393. По-
пова плѣшь 349. Попова скуфья 349.
Попово гуменце 349. ПоповацС. 355.
Поповка 242; полевая 96. Поповникъ
96, 100, 212, 243, 339, 349; бѣлый 96;
непахучій 280; нивяникъ 96. Попокъ
317. Поползиха 195. Поползуха 20.
Поползуіпникъ 205. Попонац С. 107.
Роропс Л. 158. Попорічки Р. 298. Рор-
гаіка Ч. 54. Поприва 89. Роргік Л. 35.
Роргіса Л. 192. Роргозпіса Л. 63. По-
пряслочникъ 198. Попугайная трава 27.
Попунец С. 355. Попутникъ 258,259,
259, 260, 269, 273; бѣлый 77; водяной
21, 228; черный 98. Попутный листъ
258, 259. Поръ. Рог Л. Ч. гішпі Ч. 23.
Поральникъ добрый 96. Поранникъ 259.
Рогазі О. 368. Рогавіас С. 208. Порей
23. Рогеа Л. 23. Пореска трава 243. Ро-

Рогес •—• Ргиуіпііа
483
гес С. 68. Поречка. Перечникъ 298.
Рогяесгка И. 297; зтогосіупіа II. сгаг-
на II. 298. Рогяусііо II. 340. Роггусяпік
Л. 297. Поризникъ 259. Порнчка 298,
298. Порічкі 298. Рогіспік Ч. 110. По-
риш Р. 386. Рогіик С. 23. Пороманъ 96.
Поростъ 148, 192, 344; водяной 393.
Рогозі II. 192. У. Л. 368; шогвкі II. 148.
Поросянка 239. Поросятникъ 173. Ро-
г'овішеа Л. Л. 208. Рогозіпісе У. 208.
Пороха 91. Порохнавка Р. 404. Поро-
ховое дерево 293. Порошки 271. Пор-
плич(ш)никъ 291, 351. Порръ, Пор-
рей 23. Рогзката Л. Рогзкаіе иеіе Л.
Рогвкаіу ког^еп Л. 373. Рогеіу Л. 203.
Портулакъ268; морской 58; тео®растовъ
390. Рогіиіак Л. Рогіиіака Л. 268. По-
ручейникъ 143, 332. Порушень 17. По-
рушенецъ жаночій 377. Порупіная тра-
ва 103. Порушникъ 90, 95, 157, 204,
339. Порущевка 203. Рогсйаѵа Л. 202,
202. ПорхавкаР. 404. Порховица, Пор-
ховка, Порховникъ 202. Порхунъ 320.
Порчакъ 72. Порчельница 376. Цорши-
никъ 264. РогуЫіп Л. 179. Порѣзъ
трава 5,58,182, 246, 344. Порѣзива 100.
Порѣзная трава 5, 58, 160, 191, 252,
387. Порѣзникъ 5, 57, 58, 154, 259.
Порѣчная 220. По рѣчка 298, 298. Ро-
ваЛка Л. 13. Ровей У. 71. Поскінь 394.
Посконь 81; дикая 139. Посконникъ
139, 139; водяной 139. Поскрыпникъ
195. Ровіёйіцоіка С. 81. Ройопек Л. 162.
РозІцЬпік Л. 166. Послѣнъ 333. Роз-
тусг Л. 58. Посохъ Христовъ 79, 80.
Посохъ царскій 80. Посошокъ узлова-
тый 249. Посошокъ Христовъ 249. Ро-
зіаѵпе гіеіе Л. Розіаѵпік Л. 355. По-
стельница обыкновенная 76. Постер-
накъ, Постирнакъ Р. Постырнакъ 243.
Постолянка Р. 392, 392. Розіггаі Л. 318.
Пострѣлъ*) У. 34; бѣлый 35; лѣсной 7;
сухой 152. Пострѣлка болотная 247.
Пострѣльная трава 7. Цостушель 39.
Постыльникъ 384. Постѣнка, Постѣн-
никъ 42. Розиёк Л. 376. Посѣчная тра-
ва 279. Посѣялка 377. Потаенница 186.
Потайникъ 152. Роіадпіса С. 186. По-
тапъ 120. Поташникъ 312. Роітескиі
У. 334. Потнишная трава 165. Пото-
гонъ 246; обыкновенный 175. Роіопісг-
пік Л. 166. Потоскуйка 330. Роіосагка
С. 223. Роіоска У. 218. Поточки 260.
Роіоспі^ка У. Л. 314. Поточникъ 332,
376 Роіосгпік 83, 376. Роіоспік Л. 332.
У. 376. Роіоспіса С. 220. РоіиЦа Л. 372.
Похвостень 161. Походня 139. Похре-
бетная 161. РоскуЬек Л. У. 33. Росар-
Ііпа Л. 276. Росеі Л. 72. Россіи Л. 153;
каіаѵу Л. 367; каіаіу Л. 153. Росеіѵге
*) Си. Прострѣлъ.
хеіе Л. 32. Россіѵѵка Л. 32. Початки
51, 134, 366, 367, 385. Початокъ 130,
367. Початочки 339. Росгигагпік П.
168. Росерігпа, РосеріпаХ 276. Росиег-
\ѵа Л. 232. Почечный корень 16. Поче-
чуйная трава 119, 135, 265, 265, 265.
Почечуйникъ 244, 264, 265, 265. По-
чиночка(и) 19, 339, 339. Росгёіка Л. 179.
Пошешуй 119. Поясень 148. Пояснич-
ная трава 271, 389, 39І5, 403. Пояс-
ничникъ 179.
Ргатак Л. 67. Правильная 264. Пра-
вокистъ 346. Рга^озіаг Л. 26. Пражъ,
Правъ 23. Празелень 185. Ргаргні; О. 55.
Ргав С. Прасъ, Праса В. 23. Ргазе ро-
ріпо О. 249.. Ргазкас Л. 134. Ргазкѵа О.
245. Прасква Б. 45; дивльа О. 390. Прас-
коч 0. 91. Праскуда 208. Ргазпаіес У. 8.
Праховое дерево 293. Ргаёіѵе Л. Ргаёі-
ѵе иеіо Л. 162. Ргаёіѵіса У. 11. Ргаёііка
У. 11. Ргаёіпас С. 8. РгазЦіко^іпа С.
310. Ргѵепас С. 53. Ргѵшіска У. 273.
Ргѵозенка У. 272. РгЬа У. 46, 46. РгЬа-
ѵіса 0. 202. РгЫаѵаЛ. 369. РгЫіпка П.
369. Прдель Дубр. 263. Преграда 7.
Преградъ 290. Ргеііепсе С. 118. Пред-
лѣсникъ 156. Ргеіа С. 219. Ргеііі У. 155.
Ргеіоі С. 242. Ргепіска У. 273. Ргепіскі
паіёііуе Л. 273. Ргертаі; С. 55. Ргегозі-
пік Л. 73. РгеаЬіІка Кар. 229. Пресе-
дулка Б. 282. Ргезкоё С. 317. Ргезііса
ргаѵа С. 134. Ргезіісе У. 134. Ргезііёіпа
С. 219. Ргевііёіса С. 220. Пресличица С.
219. Ргевііска У. 134, 134. Л. 341. Пре-
совичная 157. Ргезіир У. 332. Ргезіир-
піёка Л. 332. У. 207. Ргезіирпісе йѵгаи-
Іізіа У. 207. Ргеіоггпік Л. 166. Ргеіггвік
У. 271. Ргесіѵгпе иеіе Л. Ргесіѵпік Л. 42.
Пречица С. 203. Ргиапка геіе Л. 333.
Ргг^зіка II. 134. РггеЬійпіе^ П. 149.
РггеѵгіеггЫа Л. 130. Рггеѵпегіпік Л. 73.
Ргиеѵіегсіеп Л. 73, 198. РгиеѵПока Л.
229, 333; Піегзи Л. 230. Ргиетеоіпік Л.
20. Рггедогиап Л. 129. Ртиекіріеп Л. 96.
Ргиеіаі Л. 348. Ргиеіазисгка П. 34.
Пржеліотникъ 358. Рггеіізі Л. 199.
Рггеіоі Л. 40. Пржелящки 34. Ргге-
Л. Рггеп^іа Л. 272. Ргйепіса С. ЗіТ.
Рггер?Иа Л. 218. Ргг§з1 Л. 132. Ргие-
зі^ѵѵа Л. 122. Пржеслина 297. Ргг^зіка
Л. 134. Рггезі?р Л. 71. Ргг^зіка Л. 132,
134, 168. Ртгезіггеіоп Л. 90. Рггеіагг-
нік Л. Ргиеіагипіса Л. 376. Пржетач-
никъ 377. Ргиеіасипік Л. 376, 376; ѵгосі-
гіапу Л. 376. Рггеска Л. 398. Ргиіпка
С. 44. Рггшіеі Л. 141. Рггу\ѵгоі Л 20.
Рггу^гоіпік Л. 19, 20. Ргиу§іеіка Л. 297.
Рггуіазгсгек Л. 150. Рггуіавгсгка Л. 34,
382. Рггутіоі Л. Рггутіоі.пік Л. Ргву-
тіоіпо Л. РгвутіоІоѴе гіеіе Л. 135.
Рггуроіайшк Л. 62, 216; иойу Л. 291
Ргиузрога Л. 127. Рггуіпііа Л. 151, 152

484
Ргхуіпііа — Приточникъ
ЪіаІ'а II. 152; озігуса И. 151; роіпоспа
И. 152. Приболотникъ 338. Привин-
ти ца, Привити ица, Привитуха
118. Приворотъ 19, 20, 89, 343. При-
воротень 225, 280, 348. Приворотки
377. Приворотникъ 89, 343. Приво-
ротная трава 140, 343. Ргіѵгаіпік У.
19. Прнвяжуха 130,398. Пригожница
220. Пригридъ 6, 7, 364. Пригрызъ
318. Придорожъ 349. Придорожникъ
98,156, 259, 263; костоватый 356. При-
дорожная трава 98. Пріемка трава
327, 329. Ргіезкос С. 317. Приземникъ
158. Призорная тр. 37, 152, 156, 195.
Ргцевіар С. 153. Прикорная 382. При-
крытъ 6, 7, 7, 364, 364, 38.7; большой
7, 74; бѣлый 35; Христовъ 6, 387. Ргі-
кпзк сегіо^е Л. 318. Прилапуха 152.
РгіЦекиза С. 251. РгіЦераса 0. 201.
Прилипъ 201. Р. 400. Приметъ трава
114, 135, 327. Ргітеѣ У. 326. Ргітёіпік
У. 326; стіавку У. 103. Приметова трава
327. Ргіпцеі Л. Ргіпуеіко^е хеіе Л. 381.
Ргіто$ С. 2. Примочная трава 80,
249. Приноготка 242. Приозерникъ
бѣлый 277. Припарная трава 279.
Приплевчатка 120. Припутникъ 259,
260. Ргіриіпіса С. §1айка 0. 166. При-
рѣчная трава 269. Ргізайпік С. 180.
Присиренки 113. Присливи Р. 334.
Присноживотная 18. Присноцвѣтущая
трава 383. Присовочная 52, 274. Прі-
стрітникъ Р. 404. Пристѣнная трава
241, 280. Приточникъ 80. Приточ-
ная трава 80, 86, 156, 352. Ргіігхпе ко-
гепі У. 377. Ргііггпік У. 377. Притрут-
никъ 326. Притулъ трава 184. РгНпІа
У. 151. П. 152. Приходная трава 378.
Прищитинка 367. Ргііпа У. 204. Ргіісе
У. 369. Ргоѵазо'Я'ка У. 370. Прогонъ 140.
РгоЬнЦа С. 217. Ргосіага У. 42. Ргоскіа-
вік У. 322. Прожелотъ 359. Прозан-
никъ 6, 6, 173. Прозірникъ Р. 402.
Прозора 341. Прозорникъ 94, 316.
Проказникъ 206. Ргокоіісе У. 70 Про-
копъ 353. Прокуле С. 70. Проли(і)ска(и)
34, 216, 381. Проліски голубі 319. Про-
листень241. Проломникъ 33, 33, 406.
Пролѣска(и) 34,178, 216, 216,273, 319,
319,319; борови 382; голубыя 319. Про-
лѣсникъ ягодный 52. Пролѣсная трава
216. Пролѣсокъ 150. Пролѣшка 34.
Ргошіеніса П. 57. Прорашльика С. 73.
Проростъ 131. Ргогозііік У. 73,73. Про-
рѣзная трава 217, 246. Просвиръ 142.
Просвирка(и) 26, 26, 113, 157, 188,
207, 207; бархатныя -1; дикія 207. Про-
свирникъ 26, 207, 208; полевой 188.
Ргозта’пік И- 166. Просвирнякъ
26, 188, 208; розовый 26. Ргозѵігщак С.
166. Просвирничка 207. Просерень
113, 150, 273, 319. Просеретъ 113. Рго-
зіапа хѵіос II. 335. Рговіепісхпік И. 173
Ргозіеппік П. 173. Просирень 319.
Просиренки 113. Просиренокъ 72. Рго-
діско У. 217. Ргозкпг У. 26. Проску-
рень 207. Проскурина 142, 142, 293.
Проскурка(и) 207, 207. Проскур-
някъ 26, 207, 207, 208; боровой 320.
Ргозкигпік У. 26. Проскурнякъ 26,
188; дикій 208; лекарственный 26; лѣс-
ной 208; меныпій 208. Ргозпік Л. Ргов-
піска П. 173. Проснякъ 239. Просо
217, 239, 239, 240 (Библ.) 169; боровое
328; бухарское 168, 169; воробьиное 31,
196, 196, 239; дике Р. 389; дикое 27,
239; египетское 337; каменное 196; ки-
тайское 337; красное 27; метельчатое
337; птичье 27; разсыпное 217; солнеч-
ное 196; татарское 27 , 318, 337; турец-
кое 337; турецьке Р. 389. Просо С. 217.
Ргозо П. У. С. Л. 239, 240; ѵгоЫе П. 196;
кгѵгате П., оЬеспе У., рзепіспе У., сев-
ке У. 240. Проско 217. Прослика 328.
Просовикъ 217. РгозотаісаП. 217. Про-
сяная долоть 346. Просоренъ гадючій
72. Просурень 113; гадючій 72. Про-
суренокъ 113. Просуринка 113. Про-
сяникъ 168, 173, 217. Просяница 172.
Просянка 18, 239, 328, 328. Рговіпіса П.
135. Простовидная трава 380. Просто-
волосъ 21. Ргозігеі С. 154; ѵеЦкі С. 365.
Ргозѣгіеі С. 96. Прострілъ 35. Про-
стрилъ 106. Прострітникъ 392. Про-
стрѣлъ 6, 7, 9, 34, 35, 91, 246, 262, 270,
390; боровой 34, 34; бѣлый 137, 390; во-
дяной 228, 405; глубокій 374; каменный
. 333, 397; луговой 35; лѣсной 7, 7. Рго-
вігеіепес У. 154. Ргозігеіепі когепі У.
154. Прострѣлка 156. Прострѣльная
трава 6, 7, 34, 100. Прострѣльникъ 34.
Прострео 0. 154. Просьняка 297. Про-
студная трава 270, 314, 400. Просту-
ха 363. Просьняка 297. РгоіаЫіска У.
196. Ргоіёй У. 160. Ргоііѵак С. 204. Про-
тивуядная трава 380; черная трава 119.
Протычъ 348. Проха дивльа С. 196.
РгосЬоѵгка П. 202. Проходъ 209. Ргоса
Л. 319. Процепак О. 319. Прочитанъ
162. Р. 401. Рговаѵ С. 238. Рговачга Л.
202. Прошибень 161, 233; болотный
233. Рговшка Л. 11. Рговхпік И. 11.
Ргвіак У. 250. Ргвічгогес У. 8. Прсте-
нак С. 209. РгпсЬаика Р. 202. Прунецъ
336. Ргизііса Л. Ргивпіса Л. 372. Ргиві-
ка У. 168. Прутнякъ 383. Прутовникъ
57. Ргиігхпік У. 166. Прутякъ 314.
Ргивхпік П. 88. Прущъ 156. Прущь
лѣсной 156. Ргса\ѵка У. 275. Пршунъ С.
246. Прыворотень 20, 348. Прыговка
175. Прыгунъ трава 107, 175, 402,
406. Ргухі У. 226. Прыскъ козій 324.
Ргувкігпік У. 289. Ргувкугпік Олов. 291.
Прытникъ 142. Прыточникъ 202. Пры-

Прычепа — РисЬгаіка
485
чепа 63. Ргузес, Ргузаес Ч. 139. Ргузг-
сгепіес И. 324. Прыщеница 324. Пры-
щинецъ 291. Ргузмзугпік Я. 324. Ргузз-
сзугпіса II.18. Прѣснецъ 64. Прѣснокъ
380. Пряда 328. Пряжа 118; галочья
118; крапивная 118; сорочья 118,
152, 162, 338. Пряжка 118, 151. Пряная
звѣздчатая трава 150. Пряничникъ 26,
208. Прясельникъ 183. Пряслица 132;
венерина 319.
Рзапу ігапк Ч. 321 Рзагка Ч. 25. Рзіа
ігата Л. 121. Рвіапка П. 333. Рвіа гоха
И. 300. РвіЫіу И. 122. Псиблюй П. 362.
Рзіѵйпо Ч. 334; сегѵгепу Ч. 334. Рзі Ьгои-
по Ч. 334. Рзійатѵіес П. 119. Рвіеппік
П. 210. РзігаЬ II. 138. Рзі ^аѣосіа Ч. 242.
Рзі уагук Ч. 259. Рзі ^гусиек Л. 130.
Рзі таіегі (Іоивка Ч. 16. Рзі тіесг Л.
139. Рзі тог Ч. Слоя. 7. Рзі гтен Ч. 209.
Рзі гитіапек И. 209. Рзіпасек Ч. 17.
Рвіпка П. 334. Псинки индерскія,
сладкогорькія, черныя 334. Рзіпкі П.
333; тѵойпі Ч. 334; ѵіекзие Л. 59; §огя-
козіосікіе Л., тойге Ч., о§гойпе П. 334;
о§го<іпі стузокіе П. 59; сегѵепе Ч. 334.
Рзіпку Ч. 59; сегне Ч. 334. Пси язычекъ
Слоя. 260. Рзоѵойиігпа Л. 293. Рзоѵой-
гіна Л. 293. Рвозег Ч. 95, 184, 216.
Рзігозі Л. 330. Рзігосгек П., сЬгаІізсі Л.
Рзігосек Ч. РзігиЬаса Л. 207. Рзусе хеіе
Л. 89, 90. Рзуспік Л. 17. Псяпаіпа Л.
362. Псянка Р. 405. Псярка 27. Псяр-
никъ 399. Псяча Р. 405. Псяча гречка
394. Псячка 403.
Ріакоѵгка Л. 299. Ріазіа хоЬ П. 193.
Ріазко кгк Ч. 310. Ріасе геіо Л. 193.
Ріасі иоЬ Ч. 193. Ріасі пес Ч. 343. Ріа-
сіса Л. 193. Ріаспісе Ч. 274. РіазгагоЬ
Л. 193. Пташенецъ 380. Ріазхіа П. 19.
Ріазпіса Л. 379. Птелеа 278. Птице-
млечникъ 235. Птиценожная трава 373.
Птицесердъ 30, 30. Птичій клей 174,
382. Птичье гнѣздо 225. Птичье зелье
161. Рйсуа ігата С. 343.
Пувка Р. 350. Пуволица 152. Пугало
225. Пугвена 209. Пугвенникъ желтый
38. Пугвина 209. Пуговальникъ жел-
тый 176. Пуговикъ 319. Пуговица 167.
Пуговичникъ 348. Пуговка 228, 345.
Пуговникъ 38, 89, 91, 91, 98, 99, 100,
317, 326, 326; синій 100. Пужникъ 365.
Пузикъ 178, 178. Рихіошіо П. 146.
Пузырная трава 250. Пузырникъ 88,
104, 230, 316, 397. Ригугпік Л. 88. Пу-
зырница 157, 358, 370. Пузырное де-
рево 104. Пузырное сѣмя 97. Пузыр-
чатка 370. Пузырятникъ 382. Рнк Л.
159. Рнкаѵес Ч. 241. Пукалка 179. Рик-
Іегка Ч. Рикііпка Л. 93. Пуколка 329.
РиЦаѵіса С. 338. Риіпік Ч. 31. Пумани-
ца 185. Ратрака Ч. 136. Р.гтреігоха Л.
238. Ритріѵгагзіка Л. Ритроіаѵка Л.
Ршнргѵуогзкіа Л. Ритрг^игзкіа Л. 271.
Пупъ водяной 171; дѣвичій 120; жен-
скій трава 368. Рнра С. 247. Рираѵа Ч.
8'6. Л. 113; Ъііа Ч. 86. Рираѵуас Л. 318.
Пупавица С. 146. Пупавка 38, 38, 38,
38, 96, 97, 167, 349; бѣлая 96; желтая
38, 228; колючая 73, 287; обыкновенная
38; полевая 96. Пупавникъ 38, 156,
280. Рнра^са Л. 202. Рнракѵіса С. 369.
' РнраЦка С. 230. Рираіка Ч. 230, 230.
Пупаторъ С. 333. Рирепес Л. 107. Ри-
репка Ч. 120. Пупецъ Р. 325. Рир^епка
Л. 120. Пупилки 38. Пупки 38; дѣвичьи
5, 156. Рнркоѵес Ч. 120. Пупная трава
271. Пупникъ 107, 317, 318, 318, 404.
Риркогазі, С. 73. Пуповикъ 21, 249. Рц-
роѵгісе Ч. 112. Пуповка 38. Пуповки
лѣсныя 38. Пуповникъ 21, 37, 38, 46,
209, 271, 317, 318; желтый 38. Рнро^ѵ-
пік Ч. 73. Пуповная трава 318, 368.
Пуповное коренье 271. Пуполистникъ
369. Пупоч(ш)никъ 21, 91. Пупочная
трава 369. Пупочное сѣмя 151. Пупу-
льица С. 181. Рирсапіса С. 73. Пупчи-
ки 358. Рирсіс С. 112. Пупырь борщь
165. Пупыри 93. Пупырка 37. Пупыр-
никъ 252, 356. Пупырнукъ 356. Пу-
пырье 93. Пупышъ 81. Пупыши 134.
Пурганецъ 177, 217. Пурей 23. Риг-
росіпа Л. 276. Пурхавка. РигсЬаѵка II.
202. Пурша Р. 404. Ризрап Л. 74. Пу-
старнакъ 243. Пустенька 150. Пустер-
някъ 243. Пустодомъ 133, 145, 208.
Пустодуй 349. Пустозубъ 150. Пусто-*
ребрышникъ 89. Пусторосль 313,
314, 314. Пусторылъ 248, 314. Ризіогуі
Ч. 248. Ризіогііу С. 248. Пустоселъ(ь)
39, 84, 91,100, 229, 230; обыкновенный
86. Пустосилъ 105. Пустошель 39. Пу-
стостволая трава 249. Пустохлѣбка 166.
Пустоцвѣтъ 157, 335. Пустошная трава
305. Пустоягодникъ 358. Пустырникъ
191, 191; пушистый 60. Пустырнякъ 58,
191. Путарайки Р. 298. Путикъ(и) 201,
259, 260. Путникъ 162, 195, 259; ва-
сильковый 14, 307. Путничное листье
259. Путочки солонечныя 150. Путча 36.
Пухъ 18,37,135,339; полевой 135,356;
заячій 135; травяной 135, 135. Пухъ
трава 18. Пухарецъ полевой 17. РисЬе-
цак Л. РисЬегіаіе хеіе Л. 370. Пухлецъ
37. Пухлина 135. Пухлякъ 122. Пух-
лянка 45, 350 (также ИарЬпе Меге-
гешп). Пухлятика 250. Пуховая тра-
ва 358. Пуховикъ 86, 160; боровой
335. Пуховишникъ *) 100. Пуховка
160, 335, 350, 366, 367. Пуховки 135.
Пуховникъ 41, 41, 86, 86, 132, 135,
186, 225. Пухоносъ 135, 135. Пухопы-
рей 135. Пухотѣлъ 7. РисЬгаіка Ч. 338.
*) Искаженное Пуговичникъ.

486
Рисаііка — Равензара
Рисаііка рговіа С. 104. Рисаііпа С. 104.
Пучики 146. Пучка(и) 36,165,165,165,
305; вороньи 306; морковныя 39, 39;
ревневая 295. Раза С. 202. Пушанъ 312.
Путаникъ 167. Пушеголовникъ 237.
Пуше(о)къ 135, 238, 326; бѣлый 321;
отъ червей 150; полевой 157; трава 326.
Пушинникъ 336. Пушица 135; круг-
лая 350. Пушка 36, 202. Пушки 135,
350, 358; бѣлые 399; заячьи 135. Рпвк-
тгес Ч. 8. Путникъ 113, 135, 307,
350. Пушнякъ 135. Риврап Л. 74. Пущ-
никъ 133.
РсЬас Ч. 99. Пхиновникъ, Пхихов-
никъ, Пховникъ 45.
Пчелиная трава 52, 130, 131,213.
Рсеіііцак С. 213. Пчелолюбъ 234. Пче-
лососка 184. Пчельная трава звѣздча-
тая 392. Рвмиеіпіа П. 217. Пчель-
никъ трава 128, 182, 213, 213, 324,
377, 408. Рвгсгеіпік И. 92. Рзсгеіпік Л.
128. Рвсиоіпік И. 128. Пченица С. Б.
361.
Пшатъ 131. Рзепа С. 212. Пшена С.
361. Пшенецъ 197. Рвгепіес П. 210;
§а]оѵ?у П. 211. Пшеница 361, 362.
С. 361; англійская 363; арваутка 362;
африканская 362; бѣлотурка 362; бѣло-
ярая 385; буквишная 143; варварійская
363; гирка 363; дикая 385; желтуха 362;
калмыцкая 362; крахмальная 361; ку-
банка, ледянка 362; мышья 410; поль-
ская 362; русская 363; теремковая 362;
„турецкая 385; черная 210, 211; черно-
турка 362; шишкояровая 385. Рвгепіса
Л. 361; іигеска П. 385. Реепіса Л. 363;
йгіѵіа Л. 211; іигкоѵзка Л. 385. Рзепі-
се Ч. 361; авігасЬапвка Ч. 362. Пшени-
ца Р. 363. Пшеничка 367, 385. Рве-
піска Ч. 211. Л. 217. Рвеціско Ч. 217.
Пшенка 152, 350, 385. Рвепса Л. 363;
бита Л. 211; інгкотекаЛ'. 385. Пшин-
ка 144, 385. Рвиопак П. 137, 331. Пшо-
нецъ 197,197. Пшонка 144, 385. Рвиоп-
ка И. 137. Пшонникъ перловый 212.
Пшено 240; болгарское 337; бухарское
337; киргизское 17; нѣмецкое 236; пер-
ловое 211; полевое 239; просяное 217;
сарачинское 236; солнечное 196; турец-
кое 212, 385. Рвепо Ч. 240.
ПъятилистНикъ, Пъятиперстень,
Пъятиперстникъ *) 269.
Пыжъ 366, 367. Пыжикъ 202. Пн-
жица 247. Пыжма 348. Пылевикъ 202.
Руіепіес П. 63. Пыльцеголовникъ 91.
Руг Ч. Л. 362. Пыръ 25. Пырь 246.
Пыреекъ 362. Пыреечекъ 249. Пы-
рей 17, 23, 25, 51, 60, 71, 75, 133, 247,
249, 261, 362, 362; болотный 239, 361;
*) См. Пятилистникъ и пр.
большой 71; водяной 62, 337; гишпан-
скій 23; житникъ 362; житница 362;
красный 85, 181; луговой 25, 51, 122;
морской 361; осочный 85; песчаный или
песочный 85, 183; пестренный 167; по-
ясничный 197; просяной 85; пьяниш-
никъ 197; раменный 227; столбоватый
249; чесночный 23; ядовитый Зб2. Пы-
рейникъ 17; колосистый, пушистый
135. Пыренка 235. Пырецъ луговой
71. Ругио^ка П. 17. Пырій 17, 47, 362.
Пырникъ 200, 240, 343, 362. Пырни-
ковая борона 362. Пыро 258, 361, 380.
Рувак Л. 63. Рувк когі Ч. 12, 12; косі Л.
160. Рувкотаівка Л. 297. Ру сказка Ч.
202. Пышечка, Пышечникъ 208. Рузи-
ну |ейгге^ Л. 199. Пыщалка 8.
Пьяника 371. Пьяница 324, 371.
Пьянишникъ 60, 296, 296; боровой
296. Пьянишница 371. Пьянка(и) 371.
Пьяный корень 321. Пьяный
хлѣбъ 197. Пьяная трава 32, 195,
296, 296, 343, 380. Пьяная ягода 371.
Пьяное сѣно 343.
Пѣвникъ(и) 89, 177, 178, 236; бо-
лотный 233; боровые 178; дубняковые
107; синій 150. Пѣна 393; свинцовая
261. Пѣпа-лупена 107. Пѣнникъ 121.
Пѣстунье 134. Пѣтишникъ 139. Пѣту-
хогребенная трава 243. Пѣтушечникъ
125. Пѣтушинникъ 295. Пѣтушки 77,
80, 107, 151, 161, 177, 178, 211,232,236,
240, 397, 401; желтые 397; красные 397;
синіе 154. Пѣтушникъ 150, 231, 295.
Пѣтушокъ 178, 246, 295; лѣсной 90.
Пядь 358. Пясликъ 333. Пятерникъ
271. Пятилистка купена 107. Пяти-
лйстникъ *) 269, 270, 271; большой
105. Пятипалечная трава 105, 233.
Пяти палечникъ 105, 233, 269. Пяти-
палишникъ **) 233. Пятипалоч(ш)-
никъ***) 145, 154, 246, 270,271. Пя-
типальчикъ 269. Пятиперстная трава
105. Пятиперстникъ 271. Пятлина 385.
Пятноцвѣтникъ 346, 410. Пятюшникъ
373.
Р (Руси.) — В {Л. Ч. 0. Л.)
КаЪагѣаг, ВаЬагЬага, ВаЬагЬагшп П.
294. Рабокрек С. 290. ВаЬші Ч. 103. Ва-
ЬисЦ Ч. 102. ВаѵапйЦа С. 155. Ваѵесі С.
294. Равенала 369. Равензара 16. Ра-
*) См. Пъяти...
**) Искаж. Пятипалечникъ.
***) Слѣдуетъ правильнѣе Пятипа-
лечникъ.

Равенникъ — Ревень
487
венникъ 323. Рагозъ, см. Рогозъ. Раго-
за, см. Рогоза. Рагульникъ, см. Ро-
гульникъ. Васіа С. 96. Васііс С. 96. Ра-
дин С. 98. Васіук 7. 96. ВасГке^ Л. 292.
Радовикъ 314. Радость трава 164. Ва-
йозіка У. 163, 164. Васіуза П. 292. Ражь
С. 323. Ваза Л. 13. Ражульица С. Ра-
жулья С. 323. Ваз Л. 13. Разбитная
травка 379. Разбой 377. Разборъ кост-
ный 400. Развей 108. Развивная 263.
Вагуцига С. 31. Разводник С. Развод-
няк С. 334. Разгозилъ 317. Ваз^оп С.
376. Разгуляй 352. Раздай зелье
207. Раздирникъ 367. Раздрозникъ 265.
Раздулка 230. Разлапушникъ 34. Раз-
личай С. 90. Вагіісак С. 89; за^айЦе С.
90. Ваг1іс|а О. 89. Разлогъ 111,190, 369.
Разломъ 374. Разметка тр. 338, 338.
Разница трава 158. Разнобылъ 374.
Разнолепестка 174. Разнолистникъ 344.
Разноцвѣ(і)тъ 9, 123, 150, 205, 232.
Разноцвѣтка 123. Вагоѵііе ?. 20.
Расплетъ 5. Разрывъ трава 19, 175,
317. Разрѣзъ трава 270. Разстрѣлъ
124, 154, 155, 178, 346, 853. Разстрѣль-
ная 335. Разсѣдъ трава 104. Разумъ
бабій 52, 161. Разынки 383. Рай дере-
во 18,267, 267, 297, 346. Рай зелье
152. Рай цвѣтъ 349. Райка съѣдобная
202. Райграссъ англійскій 197; Фран-
цузскій 47, 144. Ваідгазв ап^іеіакі П.
197; Ггапсивку И. 47. Раима 350. Рай-
ская трава 158. Райское дерево 267,
299; смолистое 391. Ва^вкіе йггеѵо Л.
130. Ва] ако йгсто С. 25. Ракъ 133. Ракъ
трава 232, 264. Раквица 377. Ракита
83, 120, 121, 121, 168, 172, 270,308,309,
309, 310, 310, 310, 311, 311, 339. 0. 310;
бредина 309; итальянская 267. Вакііа
0. 310. Вакуіа У. 310. Ракитина 308.
Ракитникъ 120, 121, 121, 168, 270,
308, 309, 310, 310, 310, 311, 311, 339;
волгскій 78; горный 329; луговой 121.
Вакуіпік ?. 168. Ракитовый кустъ 124,
308. Ракитовое дерево 308. Ракитовое
зелье 141. Вакосте геіе Л. 339. Раковка
105. Ваков ?. 51. Ракуцьки 116. Вашап*
С. 38. Раменак С. 209. Раменъ 209. Ра-
менный корень 141. Рами 66. Ватіепі-
са И- 93. Раминовый корень 141.
Рамнъ, Рамна 293. Рамонъ 38, 152,
208; собачій 208. Рамье 184. Вапсіііску
42, 42. Вапістка 40. Вапіка 97. Вапі-
ІІ8І С 64. Ранная 250. Ранникъ 32,
90 90, 106, 130, 154, 205, 236, 241, 259,
312, 318, 321, 322, 322, 353, 381, 381.
Р. 349; луговой 205; синій 130. Ваппік
Л. 135. Ранныкъ 366. Вапосеі ?. 258,
259; стёізі ?. 259; рговігейпі Ч. 260; ві-
гоку Ч. 260. Раноцвѣтъ 317. Ваіцепік
Іекагвкі С. 40. Вапку Ч. 2‘т5. Раньеникъ
О. 64. Еарайа Ч. 313. Раповникъ 339,
340. Рапонтикъ 230, 294. Варопіук
котзеп^оста Л. 230. Рапсъ 68, 70; ози-
мый, яровой 68, 70. Рапункулъ 80. Ва-
рнпкііі йзікі Л. 251. Рапунцель 80,
230, 250, 251. Раска 190. Раскидникъ
324. Расперстная трава 271. Рас-
перстникъ 156. Расперстница 136,
215,343,353. Распечатная трава 73. Рас-
поротъ 271. Раснустилка 37. Растъ *)
45, 111, 273, 319. Р. 390. С. 288; бѣлый
262; гвоздичный 319; гіацинтовый ПО;
петрушковый 111; подзорушный 149;
шпараговый 186. Вазі Шведск. 31. Ра-
стеніе диво 225. Растеніе св. Іосифа 377.
Растигоръ 351. Растиральникъ 5. Рас-
топша 330. Растопшникъ 312. Расто-
пырь 265. Растопырка 105. Растопыр-
никъ 317. Расторгъ 250, 251. Расторон-
ша 96, 96, 330. Расторопша 45, 90,
96, 330. Растрепа 157. Растровъ 250,
251, 351. Растрога 40. Растропъ 84.
Расходникъ 10, 43, 52, 73, 76, 121,
158, 195, 207, 225, 263, 322, 323, 335, 344,
352, 354, 377, 402, 404, 404; болотный
179: большой 38, 325; боровой 57; ма-
лый 324; обложный 205; польный 377.
Расщепъ 133. Ратанія 183. Ратафія 66.
Ваирік Ч. 144. Еаиіа Ч. 307. Ваиііска
Ч. 148. Ва^іегпіса Л. 58. Рачекъ степ-
ной 264. Васек зісту пеЬо сегпі Ч. 315.
Рачешейки 264. Рачикъ 264. Рачки 264.
Р. 263. Васзкі Л. 299. В^сзпік Л. 299.
Вавак С. 356. Вавак оЬіспі С. 357. Ва-
веЦка С. 276. Вавеііппік Ч. 338. Раш-
поръ 113.
ВЬПсЬап Ч. 100.
Рвотный корень 52, 91; полосатый
277. Рвотная трава 231.
Ргай 111.
Вбакѵа С. тоже что Воікѵа. Вйеаеп Ч.
Всіевпо Ч. 263. Рдестъ 265, 269; бѣ-
лый 265; великій. Ейеві Л. 263. Ч. 269;
ст^востпік Л. 264; стойпі Л. Ч. 269; овіго-
§огзкі Л. 265; ріаві Л. 263. Рдестяикъ
269. Всіевіпіпі Л. 269. Всіейіпіса Л. 269.
Всіга Л. 369. Рдутъ Южн. Сл. 274.
Ребица 136. ВеЫік Л. 170. ВёЫк Л.
259. ВеЬгаііса С 170. ВеЬгаіка Ч. 170.
ВеЬгас С. 277. ВеЬгещаса С. 66. ЙеЬгі-
сек Ч. 4, 5; стобпі Ч. 170; регвап Ч. 277.
Ребро Адамово 9, 372, 411; бісове 373;
вовче Р. 396; дідьче Р. 373; котяче Р.
396; чертово 106, 246, 372, 384; чорне
354. Ребра Христовы 91. ЙеЬсік Ч. 148.
Ребшаникъ 56. Веста Ч. Веѵа Ч. 383.
Веѵап С. 127.Веѵей С. 294. Ревень 294;
азіатскій 294; англійскій 294; бухарскій
294; бѣлый 294; голландскій 294; дат-
скій 294; дикій 62; европейскій 294;
*) См. Рястъ, Ростъ.

488
Ревень — Рогатка
императорскій 294; индѣйскій 62, 294;
кислецъ 295; китайскій 294; конскій
295; копытчатый 294; московскій 294;
русскій 294; сибирскій 294, 295; фран-
цузскій 294, 295; черенковый 294, 295.
Веѵеп У. 294. Ревенка 133. Регалъ 234.
Ве§гай С. 190. Редька (см. Рѣдька). Ре-
дюха лѣсная 331. Режь 323. Вей Ч. 279,
323; кгоѵгіа Л. 210. Вегап С. Везап Л.
344. Вегас У. 344. ЙегаскЛ. 64. Резеда
292, 292; дикая 207. Вегесіа Л. С. 292,
292. Вегейка Ч. 292, 292. Еезек Л. 14.
Вегекѵпіек У. 377. Резета лѣсная 152.
Везіпа С. 20. Резинное дерево 145. Веи-
па Л. 85. Йейпісе У. 131. Йёзопсік Л.
273. ВейнсЬа С. 83. ВегиЦа С. 216. Ве-
йупа Л. 85. Рейнклоды 275. Рекеш
Дубр. 137. Рекогизъ 367. Рекош С. 84.
Реманъ дикій 38. Ремнецвѣтникъ 198.
Вец С. 46. Вепса Л. 237. Вепса Л. 371.
Реп лисичьи С. 130; мачьи С. 168. Вер
гоаср С. 249, 249; піущі О. 220; ѵис]і С.
374, 375. Репа С. 70, 70. Вера У. Л. С.
70, 70, 70; ѵ/ісота Л- 72; ргаѵга С. 70.
Йерак С. 25. Л. 68; ^аті У. 70; огуті У.
70. Репеекъ 157. Репей 17, 84, 119,
130, 157, 157, 185, 244, 384; глухой 100;
дикій 157, 157; колкій 84, 384; лѣсной
89; польскій 384; щедроватый 84. Р е-
пейникъ 16, 17, 84, 84, ,92л 100, І 00,
184, 384; дикій 80,'"90; 9Й; дятловникъ
90; мелкій 59; овечій 384. Репейная
трава 151. Йерей У. 384. Репехи *) 84,
91; собачьи 65. Репецъ 185. Репе(я)ш-
ки 17, 65, 130, 157, 384; весенніе 53;
колючки 384; полевые 17. Репе(я)ш-
никъ 17, 139. Репе(я)шокъ 92, 130,
196, 384; майскій 92. Репій 17; дикій
157. Йерік У. 185, 231. Л. 68, 185. Ре-
пикъ 17, 139, 185. Веріпас С. 384, 384.
Йеріпка У. 226. Веріса О. 87. Верісек У.
16. Веріска Л. 70. Репка **) 111, 325.
Верка, Верка У. 68, 70, 70, 86, 230, 251,
384. Репляхъ 402. Репникъ 17, 139,
185. Йерпіса Л. 230. С. 292. Репсъ 70.
Репухъ 185. Репух С. 245. ВерпЬ С.
245. Верцвас С. 72. Веризіса *** ****)) С. 251.
Репчатая 344. Репъякъ 185. Репъяхи
185; полеви 84; собачи 65. Репьяшки,
Репъяшокъ 384. Репье, Репьи 84.
Репьи собачьи 65, Репякъ шубный 384.
Репяхъ 384. Репяшки **♦*) 341. Ёеі’і-
сЬа У. 83, 191; июсіпі У. 83; иаЬгайцр С.
192; роіоспі У. 224; іпгеска П. 365; ка-
рисіпзка II. 365. Йегізпісе У. 364. Вееа
С. 261. Вевеііак йаііо^у у. 386. Ёеяеі-
іак У. 293; росізіііѵу У. 293; ігпѣѵу У.
239. Ретема 338. Ретисъ 69. Вёікѵіска
У. 299. Л. 344. Ееікѵіса Л. 292. Нёікеи'
У. 291, 292. Веіке) Л. 292. Реутъ 36.
Йесапка У. 222. Йесік У. 257. Йеспіска
пагсізотса У. 223. Решевникъ 201.
Ржь С. 323. Ржа 279, 369. Ржавецъ
362. Ржавчина 369, 369. Ржань 362.
Ржанецъ(ь) 122, 249, 320, 362; луго-
вой 249. Ржаникъ 25, 249. Ржевка 369.
Ржевый цвѣтъ 89. Ржина 323. Ржица
320, 323. Ржичка 323. Ржонецъ песоч-
ный 249. Ржочки 339.
Ви^за Л. 190; ^іёіггпе Л. 369, зкаіпа
Л. 56. Вгейиска II. 83, 85, 192; тѵосіпа
Л. 224; §огпа Л. 83; гішоѵга Л. 61; 1а-
коѵга Л. 84; о§гойоѵа Л. 192; 8»ііц» Л.
326. Взетіепіес Л. 334. Виешіеппік Л.
199. Вгер Л. 16, 384. Вгера Л. 70. Взе-
рак Л. 70; Ьгиктпо^у Л. 68; Іеіпу Л. 70.
Вгеріап іггерікоѵгу Л. 384. Вгеріеп Л.
384. ВгерЦк лѵеізі У. 185. Вгерік Л. 16.
Вгерпік Л. 73, 87. Вгерпіса Л. 292.
ЙзеггисЬа Л. 83, 192, 223. Вг§заі Л. 190.
Вг§з1 Л. 77. Вг^апіа Л. 231. Йгезгоіпік
Л. 67. Вгпіасзка Л. 121; ровроійа Л.
122. Вгосікіе^ Л. 291. Вгойкіеѵпік Л.
224, 331; шеіобгіеіпу Л. 332.
В]ароіѵпік И. 120. В^аропка Л. 373.
В^аза Л. 190. Рибак Р. 401. ВіЬіа ігаѵа
С. 103. Рибизле О. 298. Рига С. 63. Ві§а
С. 136. Гуеѵеп Л. 294. В]ейса Л. 371.
Ндерікоіѣе иеіе Л. 11, 269. Верікоііу 1о-
РІепа геіе Л. 269. В^еШіска Л. 292.
Рижъ, Рижь 236. Рижій*) 79. Рижикъ**)
14. Рижуха 82, 128. Віи С. 236. Риза
189. Ри(і)закъ ***) 143, 344; дризлякъ
152; степний 143. Ри(і)зачка 143. Ри-
зецъ 158. Ризій Р. Ризійка Р. 394. Йіг-
паска У. 121, 122. Ризуля Р. 394. Йіпі-
ЬаЬа У. 280. Римщина Р. 391. Ріпа 70;
волоська 163. Рипакъ *♦**) 70. Рипей
185. Рипецъ 72. РипецьР. 292. РіпійР.
292. Ріпиця Р. 292. Ріпляхъ 402. Рип-
никъ 292. Рипякъ 84. Рипяхъ 84. Ри-
пяіпки 53. Ріпъяшокъ 130, 210; овечій
‘384. Рисъ 236; индѣйскій, канадскій
385; Нѣмецкій 170. Рись 193, 236. Ріека
Р. 403. Рискуди^ер С. 193. Рицинъ, Ри-
цина 299. Ришточникъ 80.
Вшеп У. 38, 209; рзі У. 209. Втепес
У. 97.
ВоЬас У. 308. Робинія 299. Рогъ оле-
ній 259, 297. Рогани Р. 335. Рогастикъ
401. Рогатая трава 56. Во»аіек Л. 92.
Рогатикъ 102. Рогатка 73, 328, 332,
*) См. Репъяхи.
. **) См. Рѣпа, Рѣпка и т. д.
***) Также Верпзіпа С.
****) См. Репешки и др.
*)	См. Рыжій.
**	) См. Рыжикъ.
**	*) Си. Рѣзакъ и др.
**♦*) См. Рѣпакъ и пр.

Рогатки — Ромашка
489
356. Рогатки 357. Рогатникъ 357. Во-
^асіп П. 92. Во§ас С. 92. X 134. Рогач
С. 248. Рогачка 332. Роги(і)зъ 320, 366,
367. Во^отѵе гіеіе П. 92. Рогови козьи
С. 65. Во§оііѵіес И. 92. Роговикъ 91,
109. ВоЬотепік Ч. 92. Кодотаіса Л. 92,
92. ВоЬотаіса Л. 92. Рогоглавникъ 92.
ВоЬосІи Л. 366. Рогожа С. 85. Водойа Л.
366. Л. 320, 366, 367. Рогожникъ 366.
Рогозъ 180, 181, 320, 366, 366, 367:
С. 85. Водой Л. С. 366. Рогоза 178,
178, 244, 320, 356, 366, 367. ВоЬоиіе Ч.
320. П. 366. Водоиіпа Л. 320. Роголист-
никъ 92. ВоЬоггіе Ч. 320. Рогосѣмен-
никъ 367. Рогошъ 367. Водовг Л. 366.
Водоз зігоіізіі О. 367. Рогулешвый видъ
357. Рогули чертовы 357. Рогульки
124,357. Рогульникъ 244, 356, 357.
Рогулки 357. Восіакѵа С.; роѵегіпа С.
292. Войгепсоууе иеіе Л. 151. Родзянки
383. Родимая 20. Родимецъ трава 242.
Родимная трава 141. Родимцевая трава
262. Родина 382. Родинецъ П. 216. Во-
АіпкЦип С. 155. Родовикъ 89. Родо-
дендронъ 296. Родянка 307, 324. Ро-
евникъ 213. Роевокъ 121. Рожь 323,
361; абиссинская 261; ассирійская 362;
болотная 85; дикая 131, 249, 323; еги-
петская 362; загозья 267; индѣйская 79;
пескорослая 323; степная 262. Вой Л.
323. Рожа 208, 208, 300, 300; азіатская
166; боровая 156; городня 389; городо-
ва Р. 389; дикая 26, 188; дика Р. 300;
косматая 300; кошачья 26; красная 26;
кудрявая 207; лѣсная 26, 188; огородня
26; полевая 188, 207, 300; пчельная І00;
собача 188; собачья 26,188; черная 188;
чорна. Р. 389. Войа Л. 269. Л. 26, 300;
ЬоЬкотѵа П. 225; уегусЬопека П. 198;
шаузка Л. 350; МаЫа Л. 26; шіосоѵа Л.
350; роіпа Л., рзіа П. 300; ршпрі Л. 238;
рвясгеіпа Л. 100; таевка Л. 26; зіонёпа
Л. 163; зіопспе шойге Л. 163; зотосапа
Л. 347; сиагпа Л. 26; ззурвгупа Л. ЗОб.
Рожальвица 45. Рожанъ 300. Войапіес
П. 296. Войаі Л. 292. Войе ^апаке Л. 46.
Роженецъ 165, 165, 197, 249. Рожеч-
никъ 92, 158. Рожикъ 10. Вогіпас С.
158,158. Рожицы красныя 208.'Войска
зпеѣоѵе Л. 150. Рожки 92, 320; житны
320; козьи 65; сахарные 92; черные 320.
Войкі Л. 92. Войку Ьегапі Ч. 9. Рожко-
вое дерево 92. Войкоѵас С. 92. Войко-
тѵіес Л. 92. Рожникъ 249. Войпоіізі С.
92. Войоуѵе иеіе Л. 269. Войоѵгпік Л. 296.
Рожцы Слав 92. Роза 300; болотная
105; водяная астраханская 224; дама-
ская 301; дикая 300; желтая 364; мус-
кусная, мѣсячная, нуазетъ, повна 301;
полевая 90; столиственная, центифоль-
ная, чайная 301. Розалія 26, 394. Ро-
занъ каменный 100; китайскій 166.
Розаналь 158. Розаиель 244, 400. Ро-
занцы каменные 102. Возас С. 92. Вог-
ѵуііа П. 73. Вохуѵоп Л. 206. Розга 56,
335; галбанова 143; золотая 335. Возѣ-
ѵёика Л. 217, Возсіиіешес Л. 2. Вогбиіе
геіе Л. Возйис Л. 348. Воге кѵгіі.ек Ч.
377. Розенъ деревцо 300. Розета 292;
полевая 220. Вогеіа Л. 292, 292. Войес
Ч. 92. Возупек Л. 383. Розка дикая 343.
Вогкоіпік Л. 324. Воиіод Л. 112. Розло-
пасть 94. Вогіир Л. 113. Розмай 246.
Розмайранъ 224. Возтаг]а (Ыѵгіа Л, 189.
Розмайринъ Р. 302. Розмаринъ 301;
дикій 32, 58, 403; лѣсной 189; полевой
195. Вогшагуп *) Л. 301; Іеркі Ч. 151;
сзезкі Л. 189. Вохтагіпа Ч. 301. Возта-
гупек Л. 32. Возтагупочге йгиеіѵо Л.
168. Рознопасть 94. Розовидъ 307. Р о-
зовое дерево 107; бразильское 179;
даурское 296; кавказское 296. Розовый
корень 324; цвѣтъ 300. Розологъ 369.
Розопасъ(ь) 94, 175. Возорас С. 93. Ро-
зо пас ль 94, 382. Розопастъ 94. Розо-
фіоль 201. Возропка Ч. 80. Л. 251. Воз-
рцк Л. 98, 98. Ч. 98. Возгаи Л. 376. Вог-
тазіі Ч. 195, 376, 377. Возгазііка Ч. 376.
Розривъ 175. Вогзіай П. 72. Розто-
ропша 330. ВоиігЬапа зеііпа Ч. 326.
Розтропта Р. 330. Возп^а С. 18. Роз-
хідникъ Р. 400. ВозсЬоіі У. 323; Шойгу
Ч. 78; оЬеспу Ч. 324. Розходникъ **) 43.
Р. 324. ВозкЬосІзепк Л. Возккойпік Л.
324. ВозсЬойпік Л. Ч. 323; уѵіекззу Л.
325. Ройникъ дикій 324. Воупік Л. 325.
Ч. 325. Л. 213, 334. Во^шва Л. 334.
Воуотаік Л. Л. 213. Ч. 189, 213, 213.
Л. 189. Рокамболь 23. ВокашЬпІ Л.
23. Вокеі Ч. 136, 173. Рокетъ 173.
Вокіеі Л. 173. Вокіеіа Л. 136. Рокита
397. Вокііа П. 311. Рокитина Р. 310.
Вокісіпа Л. 311. Вокііпік Л. 168. Вокоі
Л. 309. Вокоіпік Л. 168. Вокоі,о\ѵу кегк
Л. 168. Вокуіа Ч. 310. Вокуіка Ч. 309.
Воіпік Л. 214. Ролтенецъ 163. Ромаз 0.
186. Романъ 30, 96, 209, 391; бѣлый
96, 209; великій 96; дурний Р. 404; зелье
38; красный 38. Вошапек Л. 140. Ро-
манецъ(ь) 209. Р. 395; бѣлый 96. Ро-
манина 5. Романица бѣлая 96. Р о ман-
ка 38, 280; глухая, дикая, полевая, со-
бачья 28. Романки бѣлые 96. Роман-
никъ 349. Романовъ корень 141. Рома-
новъ цвѣтъ 9б, 277. Романова трава
102, 140, 209. Романокъ 96. Ромашекъ
349. Ромашка 5, 38, 38, 209, 209, 280,
326, 349, 404; большая 96; боровая 38;
бѣлая 96; бѣлая лекарственная 38; во-
нючая 208; голубая 56; дикая.96, 208,
*) См. Вовшагун.
**) См. Расходникъ.

490
Ромашка — Вухе
209; душистая 96; желтая 38; клопо-
вая 9; кошачья 38; красная 281; крым-
ская 96; мелкая 209; персидская 281;
песья 208; полевая 96, 208, 209; поль-
ная 38; римская 38, 281; русская 209;
садовая 38; собача 208; собачья 208,
209; шпанская 348. Ромекъ 110. Ро-
менъ 38, 38, 38, 96, 209, 209, 390; зил-
ле 96; лѣсовой 280; собачій 208. Вопісі-
Іо Л. 334. Ропа свиняча 208. Ропавка,
Ропалка 116. Рополка 397. Ворисѣа Л.
223. Роса божья 347; каменная 33, 33,
56, 77; медвяная 369; солнечная 129,
129. Воза Ч. 240; зіопспа Л. 129; віи-
песпа У. 129. Росадникъ 381. Воеіка С.
129. Росица129. Росичка 20, 129, 129.
Росички 129. Возісхка Л. 129. Воеіска
У. 239; оЬеспа У. 240. йозіісйаѵі'а Л. 88.
Рослякъ 192. Во8інаг]а Л. 302. Вовта-
гун Іерку У. 151. Вовтагіпа У. 301. Вов-
тагупоѵге <1ггеѵ?о Л. 168. Вовнаіка У.
129. Р’осникъ 120; обыкновенный 20.
Вовпік П. У. С. 129, 129. Росница 20,
398. Вовпіса С. 148. Росноладанное де-
рево 62. Воаоіка Л. 357. Вовоіоѵгка У.
357. Вовраг П. 161. Воврі катіеп П. 317.
Роспишка 270. Ростъ *) 45, 365. Ро-
стики 319. Ростиль 25. Ростильникъ
160. Возіііпаг У. 361. Ростникъ 401.
Ростокащъ 94. Ростопастъ 395. Росто-
пач(ш)ъ 94. Вовіораск Л. 252. Вовіорайб
Л. 94. 158, 158. Ростопыръ 270. Вовіо-
сііка П. 162. Рострогъ 351. Ростропша
130. Ростянка 192. Росхи(і)дникъ **)
158, 377. ВовсЬосІпік И. 324. Вовсіешіа
Л. 217. Росянка 20, 129, 129. Вовуска
Л. 240. Воіап У. Воіап§ П, Ротангъ 76.
Ротечникъ 354. Воікта***) С. 292. Ро-
точнйкъ 151. Вопіа У. 307; роіпа У. 148.
Воиііска У. 148. Воиіка У. 352. Рохка-
чи 303. Рохлат Б. 226. Рошобая 201.
Вовяропка Л. 373.
Рубанка 226. Виѵесі С. 294. Руда ко-
зья трава 231. Руда свинцовая трава
261. Внйеѵка И. 150. Руденецъ 185.
Руденка 395. Рудометка 5. Ружа поле-
вая 156. Виза С. 300. Визе У. 300; зіиіа
У. 228; г Зегісѣа У. 198; в». Магіе У.
200, 201; вірсапіса У. 300. Вигек]е1епі
У. 203. Вигіска Слов. 35; Ьа;ш У. 34;
Йиіа У. 35; пагсівоѵа У. 223. Визкаіес
У. 92. Вигкоѵгаіес У. 158. Визковчіек У.
92. Визшагіп, Рузмарин С. 302. Вагон-
ка У. 323. Вці У. С. 296, 297; рговіоіізіі
С. 297; віго^Ьагвкі С. 296. Віцпіса С. 14.
Вцктеіеі Л. 75. Викеѣ- У. 223. Викеѵпік
Л. 72. Викез Л. 331. Викіелѵ Л. 223, 224,
331. Викіетаік/1.72. Рукосвѣчникъ 93.
Рукоцвѣтъ 395. Виіік У. Л. 59. Румя-
нецъ Р. 404. Румень врнны Л. 209. Ви-
інепек У. 134. Витепіса У. 232. Вите-
ціаса С. 232. Витепка С. 232. Руметин
С. 385. Витіап!:!) П. 38; расЬп^су Л. 38;
рзі Л. 208; гхутвкі Л. 38; ГагЬіегзкі Л.
38. Витіапек Л, 208, 209; рзі Л. 208.
Витіапіса Л. 232. Вшніапок Р. 209.
Витпісе У. 104. Румянъ собачій 208.
Румяна 130, 227, 232; бабьи 232; дѣ-
вичьи 66, 359. Румянило 324. Румяница
232. Румянка 32, 130, 130,209,232,
281. Румянная трава 227, 232, 302. Ру-
мянникъ 130. Румянница 196. Ру-
мянокъ 38, 38, 209; лѣсной 96; собачій
280. Румяный **) корешокъ 32. Ру-
мъянокъ Р. 404; песячий Р. 404. Ру-
мъянчики 32. Вопаѵе хеіе Л. Винаѵ?-
ка Л. Випасе геіе Л. 46. Вищка С. 249.
Рунишко овечье 35.. Вшцаѵіса С. 167.
Рунка 48. С. 50. Руно овч^е С. 35. Ви-
рас Л. 317. Вирік У. 140. Л. 144. Русъ
296. Руса С. 93. Русянка 36. Рутабага
69. Рута 20, 307, 307, 373. Р. 307; гор-
ная 244; дикая 149, 244; золотая 352;
каменная 10; козья трава 150; луговая
352, 352, 352; настѣнная 55; полевая
148, 149, 332; польная 199; пташина
149; птичья 338, 400; скальная 55; чер-
ная 244. Виі,а П. С. Л. 307; роівка Л. 148.
Рутва 110. Виіѵіса Л. 150. С. 307; Ьёіа
ѵгоѵгса Л. 5. Рутвица(я) 352. Виіеіѵка Л.
150, 352. Виіе^кошес Л. 179. Впіеѵтік
Л. 244. Виі,ка Л. 307. Л. 352. Рутка
353; заячья 246; поліова 149; пташина
149. Рутникъ 121. Впіоѵгка Л. 150. Ру-
товка 150. Висіска Л. 307. Ручка 161;
адамова 232; богородицкая 31; бо-
городицына 68, 236; соломонидина
233; чертова 233. Ручки 232, 316; Божі
273; Божьи 64, 272; Божіей Матери
31; Пречистыя 144. Ручники 161;
зозулины 107. Руч(ш)нички зозу-
лины 196, 233. Рущекъ 306.
Ршлама С. 275.
ВуЬех У. 298. ВуЬіх У. 298; сегпі Л.
298. ВуЬіігці, П. 103. ВуЬоігці Л. 103.
Вуѵів У. 298. Рыганка 69. Вуйг Л. 13,
14; сгагпу П. 13. Рыжъ 236. Б. 323.
Рыжей ***) 79, 79. Рыжій 70, 79, 79.
Рыжикъ(и) 14, 79, 79, 125, 195, 292;
глухой 388. Рыжки 14. Рыжокъ 388.
Рыжуха 191. Вуй У. 363. Вуг Л. 236.
Вуза віоѵепвка У. 363. Вуге У. 236. Вузе
*) См. Растъ, Рястъ.
*') См. Расходникъ.
***) Также Рдаква 0., Роква С.
*) По Словарю Шмидта — Випаіен..
♦*) Точнѣе: румянный корешокъ.
***) См. Рижей.

Вуяес — Сапожки
491
севка У. 363; вашорве У. 363. Вугес У.
14: Іипаіу У. 15; отѵсі У 15. Вугоигка Л.
190. Вугук Л. 14. Рыло свиное трава 98.
Вушиуспік Л. 138. Рыпій 70. Вуріпа II.
179. Рыпишка 270. Рынка 17. Рыплякъ,
Рыпьякъ 84. Рысь 236. Вув Л. 79. Рыс-
кунъ 78, 135. Вузѣ Л. 79. ВуЬ У. 292.
Вуіатѵка Л. 84. Вуіа^отѵе геіе Л. 84.
Вуіігвка У. 124. Рыхликъ, Рыхлякъ 60.
Вус У. 309.
Рьеп коньска С. 134.
Рѣдеч(ш)пикъ 292; лѣсовой 82. Рѣ-
диска 292, 409. Рѣдкоколечникъ 307.
Рѣдька 291, 292; дикая 72, 84, 292,
331; земляная 41,118; китайская масля-
ная 292; полевая 46; ручевая 326. Рѣдь-
ковникъ 72. Рѣжица 226. Рѣжуха 79,
82, 84, 191, 192, 224, 226; коровья 226.
Рѣзъ 344. Рѣзь 79; коровья 79. Рѣ-
закъ 17, 143, 176, 177, 844; болотный
51; водяной 222; мелкій 222; степной
143. Рѣзанецъ 23. Рѣзецъ 85, 249. Рѣз-
ка 5, 222. Рѣзкое зелье 176. Рѣзунъ 5,
63, 85, 344. Рѣзунья 344. Рѣзуха 33,
42, 79, 122, 192, 224; водяная 223; ин-
дѣйская 365; скальная 33; турецкая 191.
Рѣзучая трава 152. Рѣзушка 143.
Рѣпа 70; воложская 163; дикая 207,
325; зимняя 163; масличная 70; нѣмец-
кая 69; свиная 190, 207, 208; степная
325; Французская 69. Рѣпецъ 185. Рѣ-
пинъ 17; лѣсной 156. Рѣпка 86, 369,
369; горькая 111. Рѣпки кислыя 325.
Рѣпникъ 17, 265. Рѣпница 292. Рѣп-
ничокъ 72. Рѣповникъ 70. Рѣшетка 67.
Рѣшетникъ 393.
Рюмочникъ 126.
Рябъ трава 280. Рябь 107. Рябика
243, 336, 373. Рябина 336; дикая 262,
269, 277, 314, 349, 359; желтая 326;
крымская 337; лѣсная 314; полевая 110;
святая 262; садовая 337; трава 252. Ря-
бинка 5, 5, 195, 326, ’339, 373; богова
349; дикая 38, 349; желтая 349; лиловая
5; лѣсная 262; лѣсная крупная 326; ма-
лая 252; полевая 349; святая 377, 397,
407. Рябинникъ 105, 314; болотный
157; горькій 105; дикій 278; дорожный
269; желтый 349; луговой 105. Ряби-
новка 377. Рябинникъ 348, 349. Рябиш-
никъ 349. Рябушка 141. Рябчикъ 91,
93, 110, 148, 268; дикій 39. Рядникъ 79.
Рядовикъ 314. Рядовка 16. Рязань
282. Рямжа 340. Рясъ 111, 158. ряса
64, 190; болотная 190; водяная 190,369;
каменная 392, 394. Ряска 158, 190.
Рясница 158. Рястъ *) 31, 111, 120,
273, 319, 369; білий ПО; крымскій 409;
степний 219.
*) См. Растъ, Ростъ.
с (РуСк.) — 3 (П. У. с. л.)
Сабадилла 374. Сабельникъ 8, 51,
264; болотный 105; меньшій 178; рамен-
ный 105; татарскій 8. Сабина 182,296,
315. ЗаЬЦіс С. 178. Сабльичица С. Сабля
трава 157. Сабуръ 25, 25, 96. ЗаЬиг У.
16. баѵгіпа Л. 182. баѵоука П. 69. Саго-
вая пальма 44. Зайагка С. 161. Зайес У.
199; копоріас У. 139. Забиіес Л. копо-
ріотѵаіу Л. 199. Зайиіса Л. 199. Зайіісг-
ка 17. 26. Садовки 388. Сазаны 155,
178. Сазончики 35. Сайгачья тра-
ва 147. Саклакъ 142. Эакіак Л. 293.
Саксаулъ 30. бакинка С. 318. Салабъ
234. Салата 183. С. 183; дивльа С. 97;
заяча 144; сонная 241. Заіаіа Л. 183;
втѵіпіа Л. 172. Салатъ 183, 183; бара-
ній трава 373; дикій 184; заячій 32,144;
кочанный 18'3; латукъ 183; морской
104; полевой 96, 373; птичій 343; ра-
пунцель 373; хилійскій 237; цвѣтный
365. Заіаі У. 183; оѵсі С. 6. Салатка за-
ячья 144. Салатникъ 144. Салвея муш-
катная 313. Заіѵгеу (Іотасі Л. 312. Сал-
дерей 41. Салепъ 233, 233; бухарскій
233. Саленный корень 233. Сало воро-
нье 16, 324. Салпинка С. 188. Заівейпу
17. 321. Салтыкъ 236. СалФІева трава
312. Сальникъ 252, 346. Сальница апте-
карская 346. Сальный корень 346. Саль-
ное дерево 367. СальсиФисъ 356. Сама-
рія 373. Самбірка Р. 310. Самбукъ 314.
Самвикъ 314. Самець Р. 392. Самиръ
91, 339. Самирао С. 95. 8атіі 17. 27. 8а-
тоЬа^ка С. 158. Затотеаіес У. 218. Са-
модеръ 296. Самокрес С. 266. Затоііві-
пік 17. 242. Самоправа 318. 8аторвга Л.
361. Заторве У. 361. Саморідне зілле Р.
343. Самородина 297, 298. вапюговііік
У. 9. Самосилъ 351. Самостай 326, 326.
Самостій Р. 290. Самостой 326. Самотой
324. Самострѣлъ 205. Самосѣй 313,
378. Самоцвѣтки 201. Самоцвѣтъ
375. Самсончики 34, 35, 390. Сам-
шитъ 74. Санборникъ 224. Сандалъ
142, 293, 293; красный 75, 278; синій
162; черный 162. Запсіаі 17. 278. Запба-
Ііпа 17. 278. Запйаіо^е (ігие^о И. 315.
Запсіаіошес 17. 315. Сандальное де-
рево 162, 278, 315; африканское 278;
красное 75, 278; ненастоящее 75. Сан-
дараковый кустъ 77. Сандомирка
263. Сановникъ 5. Сансег Д,У5Р- 2^.
Запіаі 17. С. 315. Запіоічпка У. 316.
СанФоенъ 231. Зара С. 249, 250. 8аре У.
249. Сапожки 42, 120, 124; богоро-
дичны трава 42; богородицыны 120;
зозулины 236; кукушкины 76, 120; ма-

492
Сапожникъ — Святая
рьины 120. Сапожникъ 133. Сапонарія
63. Саппановое дерево 75. Сапукой ідэ.
Зарнщаса С. 315. барипіка С. 315. Са-
рабалина 303. Сарана 54, 193; алая
193, 194; большая 194; бѣлая 194; вол-
чья 165, 165; желтая 165, 193; «зубчатая
194; камчатская 148; красная 194; лѣс-
ная 194; полевая 194; турецкая 193.
Загапа У. 193. Саранка 148, 193, 194.
Сарацика С. 106, Сардана 111, 162,
193. Саребаракъ 311. Сарыбаракъ 312,
Сарсапариль 332. Сарсапарилла 333.
Зава С. 33, 35. Сасанка 33. Завапка Л.
33, 34. У. 33. Сассапаре(и)ль 332, 333;
аральная 42; итальянская 332; кавказ-
ская 402; ненастоящая 42; остъиндская
78; сѣрая 42. Сассафрасъ 316. Са-
стрица С. 186. Зазігіса С. 187. Сатиръ
233; бѣлый 260; мужской 233. Сатирій
233. ЗаШгадка У. 316. Зайгек И. 219.
Сафлоръ 86, 87. Сэфой 69. Сахар-
данъ 122. Сахарникъ 332, 332. Сахар-
ники 195. Сахарные коренья 321, 332.
Сахарная пальма 144. 8ас С. 179. Сача-
выця, Сачевиця *) 136. Сачиовка 211.
Сбаночки 126. Сборница 346.
Йѵгаіпік У. 124, 273; кгаіоѵзку У. 123;
шенеі У. 274; ргозігёйпі У. 19; ѵгеІ8І У.
346. Сварка 164. Сварливецъ 164. Свар-
никъ 337. Р. 404. Зѵгаіоііпа У. 315.
Свекла 63, 63. Р. 392; бразильская 63;
дикая 342. Зѵекіа С. 63. Свеклина 63.
Свекловица 63, 63; бѣлая 63. Свекло-
вичникъ 63. Свеколка 63; боровая 167.
Свентоянникъ 76. Свентоянское зелье
172. Свербежникъ 277. Свербежница
91, 317, 317, 318, 403. Свербежная
трава 318. Свербейка 39, 72, 331.
Свербига 72, 72. Свербигузъ 39,
61, 72, 72, 273, 346, 356. Свербигузка
331. Свербигузно 93. Свербило Р. 300.
Свербичка 72. Зѵгегер У. 71, 71. Зѵгеі-е-
рес У. 59, 71. Сверлильникъ 113. Сверт-
ки 358. Зѵёііак У. 90. 8ѵёШк У. Л'. 141,
141. ЗѵёѣЦка С. 247. ЗѵеНіса ртозіа С.
87. б^ёііісе У. 86. Зѵеіоііпа С. 315.
Зтеііік У. 141. Зѵеснік С. 375. Зіѵіаіо
Л. 9. Зѵ^аіоспіска Л. 315. ЗѵіЬ У.
109. ЗѵпЬка Л. 361. Свивень 3'94. Свидъ
293. Р. 396. Зѵій Л. У. 109. Свида 4.
Зѵтійа, Зѵісіа У. 109, 174. Зтсіѵга Л. 109,
109. Свидва 109. Зтѵкіѵппа Л. 109. Свид-
зина 109, 198 8\ѵісІгіпа Л. 109. Свидинъ
109. Свидина 109, 109, 109, 142,245.
Р. 396. Зтѵісііпа У. гіѵійіпа С. 245. Зѵ/ій-
1а Л. 109. 8ѵ?ій1іпа И. 109. Зтйпа Л.
109. Свидовникъ 109, 109. Свидовое
дерево 109. 8^ійо41ітѵка Л. '2П. Зѵгіегх^-
Ьек Л. 93. ЗѵпеггЬпіса Л. 91, 317. 8ѵгіег-
*) См. Сочевица.
ка, Зшегсиупа Л. 253. Зѵгіеііес Л. 141.
8тѵіеѣ1ік Л. 141, 141; сетмгопу Л. 141.
З^іеіпік Л. 141. З^і^о^апка Л.. 298.
8^і§іозапзкіе гіеіе П. 50. 8»і§іогіоІ Л.
315. Зѵіеіоііпа Л. 315. Зшеса поена И.
230. 8»іесгку Л. 141, 141. Зѵіеспік С.
374. Зтгеі У. 151. Зѵііпіса С. 52. Сви-
локъ 91. Свинарь 15. Свинарникъ 165.
Свиная вошь 41, 105. Свиная трава
151, 263, 270, 322,334. Свиндулъ С. 199.
8ѵіпі тезка У. 105. 8\ѵіша \ѵезг Л. 105,
105. 8шпіе гіеіе Л. 173. Зѵпіцак Л. 57.
8ѵіп]ак С. 173. 8ѵгіп]ас С. 73. 8ѵіп]асе
ігатѵа Л. 263. ЗтѵіпігеІ У. 172. Свинка
18. 8ѵйпка Л. 18. Свинки 389. Р. 384.
Овинникъ 173. Свиной буркунъ 263;
горохъ 207; корень 86. Свинокропъ 145,
338. Йстіпокгор Л. 338. Зѵіпзка ѵез У.
105. Зѵппвку Ьойіак У. 86. С вину къ
113, 270. Свинуха 15, 263, 263, 320,
322. Свинушка 15, 93, 137, 165, 313;
коренная 14. Свинушникъ 43, 313.
Свинцовица, Свинцовка 261. Свивьакъ
Л. 58. Свиньи млечъ, Свиньи пыекъ
350. Свинюхъ Р. 313. Свинюха Р. 405.
Свинюшвикъ 32,191. Свинякъ 16,
322, 388. Свинятникъ 189. Свинячка Р.
405. Свинячникъ 134. Свинячья трава
156. Зѵіопіса С. 41. Зѵпггера Л. 291,
331. Свири(і)па *) 21, 61, 68, 73, 326,
326, 331. Свири(і)пка 21,137. Свиріпиця
331. Свирка, Свирковое дерево 252.
Свирѣль 74; пастушеская 21. Свирѣль-
никъ 266. Свирѣпа 70, 70, 73, 292,
331; дикая 292. Свирѣпица 137, 331.
Свирѣпка 21, 292, 331, 331, 331. Сви-
стуля 105. Свистуха 344. Свистушка
261, 261. Свитень 108, 361. Сви(і)тлуха
87, 87. Світлушка 394. Світуянъ Р. 405.
Свічка царьска 375, Свічки царскія 375.
8ѵ1ак У. 107. Зѵгіасес У 107; тѵеіві У.
108; шепзі У. 107. Зѵіасес У. 107, 264.
Зѵіасіса У. 264. Своборина 300. Свод-
ница С. 291. Свороборина 300. 300.
бѵгагкаіісе У. 196. Зтгакорегас С. 18.
Зѵгасіса С. 240. Свыріпа 292. Свѣтъ
очей 141. Свѣтелка 281. Свѣтильня 367;
ночная 230. Свѣтицвѣтъ 54. Свѣтлая
94. Свѣтлебей 358, 360. Свѣтликъ
141. Свѣтлица 87, 113. Свѣтлушка 87.
Свѣтникъ 201. Свѣтозаръ 135. Свѣтчи-
ца С. 154. Свѣча Егорова 235; Его-
рьева 405; ночная 230, 230; царская
374, 375. Свѣчи 399; собачьи 405;
татарскія 235. Свѣчка 141, 359. орли-
ная 225. Свѣчки 218. Свѣчникъ 230.
Свѣчное дерево 20, 220. Связочникъ
287. Святе зілле 384. Святая озимь Р.
*) См. также Свирѣпа, Свирѣпка,
Свирѣпица, Сурѣпа, Сурѣпица.

Святая — Снневода
493
402. Святая папорть 393. Святое де-
рево 48, 161, 211, 391. Святое деревцо
48. Святоамвросіевская трава 27. Свя-
тоянске зілле Р. 402. Святоянское зелье
172. Святоивановская трава 172. Св.
Ивана зелье 172. Священное дерево
индѣйцевъ 176.
8Ьга У. 121.
Сдрыжникъ 70. Сдѵванчики 349.
Зеѵіак V. 332. ЗеЬшііка Ч. 327. Се-
дачъ 36. Седашъ 213. йесііѵуек Ч. 49.
Зесйас Л. 107, 107. Седмачокъ обыкно-
венный 357. йебтіктава Ч. 62, 62. Сед-
мичникъ 357. 8е<1то1І8ѣ Южн. Сл. 11,
11. Сезамъ 327. Селедникъ 94. Селе-
дочная трава 95; вонючая 95; навозная
95. Селезеночникъ 97, 97. Селезе-
ночная трава 161. 8е1еп С. 325. Селенъ
С. Дубр. 192. Селеникъ 313. Селеника
203. Селенникъ 97. 8е1ег И. Ч. 41. 8е-
Іега П. 41. Зеіеіпісе Ч. 173. Селидоніе-
тіа трава, Селидонія, Селиномія 94. Се-
литреница 227. Свлифянъ 374. 8е11ег
кіавсівгу Л. 41. Зёіигагка Ч. 39. Сель-
дерей 41. Сельдерея полевая 73. Семе
синапово Б. 331, 331. Зеівепо карисіп-
зке Ч. 124; ѵгаЪі Ч. 196. 8етено тазіо-
ѵ<е Ч. 123. Семибратная кровь 172: Се-
мижильникъ 259. Семиколѣнка 269. Се-
миколѣнникъ 51; женскій, мужской 265.
Семикопытышная 156. Семилаповка 7.
Семилапочникъ 271. Семилистникъ 374.
Семиприточная 136. Семиродникъ 154.
Семисильникъ 138, 322. Семитыч-
никъ 167, 357. Семиугодникъ 154. Семи-
цвѣтная 162. Семяшникъ 373. Сенега
263. 8епепка Ч. 361; оЬеспа Ч. 361. 8е-
цея Ч. 88. Зепев Цгікі И. 104. Сенесовое
дерево 182. Сенецъ 19. Зепіско Ч. 39.
Сенна ненастоящая 110. Зеппез сезка
Ч. 104 8епо гсске Ч. 361. 8енсіѵас Далм.
Илл. 124. Сеплюга 53. 8ег С. 279. 8ё-
гаѵка Л. 183. Сербалйна 300, 300. Сер-
баринъ 300. Сербаринникъ 300, 300.
Сербелина 300, 300. Серберезъ 5. Сер-
берина 112, 300. Серберинникъ 300.
Сербигуз С. 300. Сербигусъ 72. Сербо-
лина 300. Серболынникъ 300. Сергі
вовчі 142. Сергибусъ 72. Сергибушь 93.
Серго Ч. 122. Сердечная трава 19,
20 52, 82, 90, 152, 154, 177, 191, 204,
207, 232, 236, 236, 252, 264, 280, 322,
324, 343, 377, 377, 381, 389, 400, 402,
407. Сердешна трава 236. Сердечный
корень 140, 266, 271, 281. Сердечное
коренье 140, 264. Сердечныя ягоды
238. Сердечникъ 83, 84, 94, 95, 107,
138, 167, 178, 191, 207, 233, 236, 372,
377, 381; кошачій 141; мужской 242;
полевой 84. 8егйесгпук Л. 138,191; ров-
роіііу Л. 94; сгегиепес Л. 138. Зетйесг-
пу когиеп П. 246. Зетбізка С. 331. Сер-
душникъ 138. Сердца львиныя 398.
Сердцевая трава 153, 402. Серебаринъ,
Серебаринникъ 300. Сереберинникъ 106.
Сереболина 300.Сереберинникъ 300,300.
Серебренникъ 270, 326; кустовой 270.
Серебро чертово 97. Серебруха 352. Се-
ребрушникъ 353. Серебрянъ 105. Се-
ребрянка 270, 352, 352. Серебрянникъ
269. Серебряный листъ 314. Серебря-
ная трава 352. Серебряной дерево 131.
Сережка 329. Сережки 148,274; Ма-
тери Маріи 187; сорочьи 334. Сереж-
никъ 4, 70. Сержена 398. Ветііса Л. 53,
95. Серпъ трава 100, 153, 327, 327.
8еграк С. 143. Серпій 100, 195, 327,
327, 395. Р. 395; глухой 373; лѣсной 157;
полевой 9; украинскій 327. Зегрік Л.
327, ГагЫегзкі П. 328. Зегріпа, Зегріп-
ка Л. 64. Серпія 327, 327. Серпникъ
98,113,143. Р. 395. Серпница 143. Сер-
пори(і)зъ 5, 143, 277. Серпорѣзъ 5,
143, 195, 331. Серпукъ 327. Серпуха
91, 100, 156, 156, 317, 327; дикая 91;
красильная 327; полевая 100. Серрадел-
ла 235. Серце земляне Р. 247. Зегсапіп
С. 191. 8егсип С. 280. Зегзсік Л. 223.
Серьги 70, 329; волчьи 142. Зезаш Ьёіі
С. 327. Зезеі Ч. 327. Сеслерія 328. 8ез-
зіегка Л. 328. Сестра солнцева 98. Се-
стреница 298. Сестрица мразова С. 104.
Зіаікоѵпес Л. 122. 8іЬа С. 109. Сиби-
рекъ 83. Сибирка 83, 121, 121. Си-
бирскій чай 317. Сибирская трава 178.
ВіЬоѵіпа С. 109. Сивашъ, Сивая трава
351. 8іѵепка Ч. 158. Сиверушка, Сиве-
рушникъ 364. Сивецъ 223, 317, 318,
393; боровой 320. Зіѵуіовпка П. 329, 351.
8іѵка С. 63. Сиворонъ 290, 290. Сивунъ
223, 249. Си(і)дачъ 139, 177. йіейй Ъого-
\ѵу Л. 81. Зідйузпіа Л. 37. Зіесіет Іінѣ Л.
271. ВіебтіоІеѣка Л. 22. Зіейтраіесипік
И. 105. Зіейип Л. 81. 8і§иуЬоЬ Л. 88.
Зіекаѵас С. 0)'екавица Южн. Сл. 99.
Зіекіегпіса Л. 162. Зіетіе тегаЬі Ч. 196.
С)еме врапчіе С. 196. 8іег С. 279. 8іе-
гак С. Си^ерак С. 337. 8іегр П. 8іег-
рік П. Зіегрпік Л. 327. Зіегрпіса Л. 143.
КіесЬоІизѣка Л. 164. С]ецевацъ Южн.
Сл. 99. Сизякъ 15. Сійка Р. 241. 8іка-
дѵісе Ч. 89. Сикавка 105. Сиква 264.
Си(і)кирки *) 123, 124. Сикоморъ 4,
260. Библ. 145. Сикша 132. 8і1епка Ч.
329; пайиіа С. 330. ЗіЦеѵіпа С. 246. Си-
ливанъ 374. Зіііиа С. 179. Зіііска Ч. 329.
Силичная 151. Силоцвѣтъ 287. Сило-
цвѣтникъ 124. Силусъ 98, 370. Сильво-
ротъ 290. Сильный цвѣтъ 290. Симару-
ба 330. Симіанъ 354. 8іпак Ч. 67. Син-
гецъ Б. 90. Синдра 191. Синёвода Р. 398.
*) См. Сѣкирки, Сокирки.

494
Спневоротъ — біасііс
Синеворотъ(ь) 128, 216, 290, 364. Си-
неглазка 7. Синеголовъ 90, 137, 154.
Синеголовка274. Синеголовникъ 76,
130, 137, 1.37, 272, 336. Синегузъ 15.
Сивей 274. Синель 346,379; полевая
377. 8іпе1 У. 346. Синелька 80. Сине-
родъ 216. Синеталъ 310. Синецъ(ь) 71,
130, 317, 318, 390. Р. 394. Синецвітъ
123,225. Синецвѣтъ 378; разноцвѣт-
ный 123. Синецвѣтка 274, 389. 8іпіак
II. 67. Синигаря 231. Зіпісйо П. 179.
Синій цвѣтъ трава 56, 80, 130, 205,
251, 322, 342, 377; лазуревый 156; ма-
ленькій 19; во ржи 89. Синій цвѣтокъ
98. Синяя трава 378. Синіе цвѣтки
377, 377. Синіе пучки 346. Синикъ 67.
Синика 371. Синило 179, 230. 8іпі1о П.
179. Синиха 262. Синиль 179. Синиль-
никъ 179. Синичка 124. Синичникъ Р.
394. Синнолой 135. Синовникъ 80, 89,
121, 124. Синовница 89. Синоводъ 133.
Синожатъ 164. Синозицъ 155. 8іпокѵ?ёі
У. 90. Синоталъ 310. Синоцвѣтъ 19, 225.
Синоцвѣтка 89. Синьки 90. Синюга 113.
Синвдкъ 318. Синюка 90. Синюха 15,
69, 90, 128, 130, 262, 262, 380. Синю-
чокъ 353. Синишка 15, 89, 89, 179,
262. Синюшки 262, 376; ржаныя 394.
Синюшникъ 89, 262. Синявка 89, 128,
179,317,317. Синявки 16, 220. Синякъ
14, 19, 66, 67, 67, 79, 130, 307, 318, 390.
Синячникъ 179. ЗіоАшасгек Л. 357. 8ір
У. 3. Зірап С. 173. Зірапаі С. 173. Си-
перси 13. Сипѣлка 158. Зігак С. 337.
Сирбаринникъ 300. Сіре-зилле 360. Си-
рень 346, 346. Сиренье 346. Сірики 82.
Сирітка Р. 392. Сириткы 72. Сіриця Р.
405. Зігізщак С. 68. Сириштара С. 154.
8ігп]а|а С. 67. 8ігоѵіса С. 67. Сировоід-
ка Р. 388. Сироголоватень 25. Сироідка
Р. 388. Сироіжка 15. Сиротень 113. 8і-
гоііса С. 382. Зігоіка У. 104. Сиротки
72, 171, 319. Вігоіку У. 382. Зігрік И.
327. Сирпиіпникъ 151. Сирьтунъ 134.
Зіваѵас С. 185. Сисопшикъ 198. Ситъ *)
180, 181, 319. Сить 120. 8іі Л. 180.
кѵуііпасу П. 73. Сита 319, 320. С. 320.
8іі.а С. 180. 8ііе к^ёіпе У. 73. Зііек и
йиіоЬак Л. 290. 8ііі У. 180. Зіііпа У. 180.
С. 319. біііпас С. 319. 8іікоѵ?ес У. 122.
Ситникъ 120, 131, 131, 179, 180, 181,
181, 200, 243, 319, 320, 366. Сітникъ Р.
402. Зіѣпік П. 67,180,320. Ситница
274, 276; болотная 319. Ситнокъ 320.
Ситный цвѣтъ 73. Ситнюха 131. Сит-
никъ 319. Ситнягъ 131, 131. Ситовецъ
73, 169, 206. Сито волчье 86. ЗіШѵіе И.
131, 180, 319; тѵойпе Л. 320. бііоѵіес Л.
73, 367. Ситовикъ 16, 120, 180. Сито-
вина 85, 131, 131. 8ііошпа Л. 319;
^егіа^пе Л. 320. Ситовица 244. Ситов-
никъ 120, 180, 319; съѣдобный 120, Си-
товье 319; бѣлое 73. Ситора 169. Сія-
луха 377.
Скабіоза 317, 317; дикая 317; жел-
тая 318; лѣсная 179. Скаженюха 182,
384. Скажинюка 91. 8каиа П. 238, 248.
Сказанякъ 278. Сказатникъ 80. Ска-
кунъ 196. Скала, Скалка трава 53. 8ка1-
пік У. 111. Л- 317. Зкаіпіса Л. 317. Ска-
лозубъ 381. Скамникъ 238. 8кад>іа П.
297. Скарбариха 303. Зкагйа У. 113.
Скачокъ великій 299; меньшій 140.
Зктѵагпіа П. 91. Оквилла 319. Скедра
113. Сверда 113, 113. Зкегсіа У. 113.
8кі1а У. 319. Скипетръ царскій 374,
374, 375, 375; черный 374. Скипидар-
никъ 52, 223. Скипидарное дерево 257.
Скипидарная трава 52. Склизъ 230.
Сковородка 125. Скокъ заячій 140. 8кок
.уеіепі У. 203. Сколозубъ 119. 8ко1о,]г-
га Л. 258,259. 8коіо^ггпа корцпа У. 259.
Скомпія 297. 8котріа Л. 297. Зкоріска
У. 331. Скорби животныя 98. Скордія,
Скордия 351. Зкогісотаік У. 99. Скорло-
зубецъ 148. Скорода 22, 85, 85. 8кого-
йгзетѵ И. 278. Скорозрістъ Р. 400. 8ко-
гошос Л. 329. Зкогозггейг Л. 259. Ско-
роспѣлка 273. Скороспѣлки цвѣты 62.
Зкогосеі У. 259, 260; зрісаіу У. 259.
Скорпіонная трава 220. Скотскій кормъ
211. Скотская трава 21. 8косас С. 299.
Зсосгек Л. 325. 8косес С. 299; тепзі У.
140. Скочики 37. Скочки 325, 325. 8кгйа
С. 113. 8кггскі Л. 253. ЙкггуЬ Л. 134.
8кггур Л. 134; ковзкі П. 134; сЬ\ѵоз2С2
Л. 134. бкггурка Л. 330. 8кгіЬ У. 134.
Скри(ы)пелъ(ь) 133, 341. Скрипенъ 133.
Скри(ы)пица 15, 15, 133; грибная 13.
Скри(ы)пникъ 133,133. Скрипнякъ
205. Скриптъ 132. Скри(ы)пунъ 133,
205, 324, 324, 369, 399. Скри(ы)пуха
113, 113; кровельная 113. Скрипушка
329. Зкгкаѵіспік У. 199. ЗсгоЬні С. 103.
Скробут *), Скробутина Лоси. 103. Скро-
мутина Черноъ. 103. Скрупунецъ 196.
8кгуЬоѵка‘|У. 114. Скрыпей 133. Скры-
пій 340; водяной 205; лѣсной 133. 8кгу-
іёпка У. 114. Скудолистникъ 128, 398.
Скулатникъ 322. Скулочникъ 207.
Скумпія 297. Скупія 106. Зкнріеіка
Л. 91. Скусъ змѣиный 377. Скученъ,
Скучникъ 80. 8ку1а У. 319.
Слабина 152. Слабительный корень
243. Слабникъ 292. 81аЬопоЬа У. 175.
Славикъ 266. ЗІаѵЦіка С. 139. ЗІаѵцЦа
С. 312, 312. Сладак С. 280. Сладима 57.
81айіс С. 159; ргозіі 0.159. Зіасііс У. 266.
*) Ск. также Сытъ, Сыть.
*) Также Скромут (Карадж.)

Сладкій — Смовдь
495
Сладкій корень 159, 321; стволъ 33;
духъ 231. Сладкая трава 165, 165, 176,
183, 334, 392. Сладкое зелье 176, 177І
Сладкогорькая трава 334. Сладкогорь-
ко 334. Сладколистная стручковая тра-
ва 57. Зіайку когеп Л. Ч. .159. 81ас1ка
коі’ка Ч. 334. 81айко тёзка Ч. 133. 81ай-
ке (11'7,е\ѵо II. 159. Яіайке (Ігсд.ѵо Ч. 159.
ВЫІогоѵас С. 308. Сладость ангельская
266. Сладунъ 288. Сладун С. 280. 81а-
йизка Ч. 266. 8Іаи ѵіовкі П. 26; тѵузоку
Л. 26; дезі Л. 208; Дгвеишу Л. 166; ху-
йоѵзкі П. 108; какао іѵу П. 1; кесіхіегха-
ѵу Л. 207; кгізраіу Л. 207; одгосіоу'у Л.
26; роіну П. 207 . 8іахо\ѵка II. 188. 81а-
хокгхеѵу П. 166. 81ахоѵ<піса Л. 1. Слак С.
81ак Ч. Слаковина С. 107. 81апепка Ч.
311. Сланецъ 65, 196; березовый 65;
дерево 254; орѣховый 111; сосновый
255; таловый 309. 81апес Ч. 65. 81апіса
С. 311, 312. 81апісе Ч. 311. Сланка 65.
Зіапогогес Ч. 308. Віапиіак С. 97. Сла-
стиха 334. Слата 241. Слатковина С. 107.
Зіасіса С. 331. Слаща 69. 81е<1геппіса П.
97. 8Іе<Ыепіса II. 97. Зіейхіопка Л. 55.
С.гез С. 26. Слезъ 208; турецький Р.404.
81ёх Ч. 207, 208; Ьеіі С. 26; Ьеіу Л. 26;
тгузокі Ч. 26; йжокі Ч. 208; хауесі Ч. 208;
гихоіікі Л. 26; віез'асу Л. 26; сгпі С. 208.
Слеза Іовля тр. 104. Слези *) зозулпни
196. Слеза трава 88. 81ехепіса гнііса С.
56; сегиепа С. 56; сті^епа Ч. 56. 81ехі-
пік Ч. 56. 81ехіннік Ч. 55, 97. Слезка
273. Слезки 70, 125, 281; Богороди-
цыны 104; божіи 125; заячьи 357; зо-
зулины 161, 196, 233; ку(о)кушкины
11, 70, 200, 200, 200, 200," 219, 220, 232,
233, 233, 233, 233, 233, 260, 260, 260,
260, 316, 316, 359; кукушьи 359; поле-
выя 125; пречистыя 107. 81ехпа Л. 208.
Слезникъ 104. Слезовина С. 26. Слезо-
вача С. 208. Слезуха 91. Слезы воро-
ньи 141; зезюлины 234; коровьи 273;
ку(о)кѵшечьи 106, 406; ку(о)кушки-
ны 161, 194, 232, 233, 241, 406; куку-
шьи 178; Матери Божіей 172; сорочьи
141. Зіхіску У; 8ѵл Магіе Ч. 125. Зіхотѵ-
ка Ч. 104. Слива 274, 275. Р. 275. С. 275;
венгерка 275; дрислива Б. 247; жидов-
ская 276; каменная 45; лавролистная
275; лыча 275; мелкоплодная 275; си-
бирская 45; тернистая 276; угорка 275;
Финиковая 127. 81іта II. 274; сіасіуіота
Л. 127. 81іѵа У.. 274, 275; гакаизка У.
276. Зііѵеску У. 275. Сливка Р. 275.
81гягка У. 275. 81іѵкі тѵегіегвкіе Л. 275.
Зішойакіуі II. 127. Зіітѵоп У. 274; зтезі-
ка У. 275. Сливочная трава 324. Слив-
шаня 218. Слигъ 353. 8Цех С. 26. Слиз
*) См. Слезы.
С. 26. Слизъ Р. 406. Слизь 26; великій
26; дикій 188; меньшій 208: трава 208.
81іха Л. 1. Слизунъ 22, 23. ЗИпоѵка У.
207. Сліпакъ 200, 240. Слипота, Слі-
пота, см. Слѣпота. Слицъ синій 188.
Сличнылсь 57. Словенка 274. Зіоѵгсіпа
Л. 275. Слодкій корень. Зіойку коцеп Л.
159. ВІоЛке (Іт.іечѵо Л. 159: хеіе Л. 324;
кЫеЬу Л. 159. 81'о(1.ка ѣгауга Л. 39. 81о(1-
ко§оі'з II. 334. 81оСпікоіѵе сігісѵ/о Л. 159.
БІоііпіса Л. 159, 266. Зіосініска Л. 159,
159. 8Іос1о\ѵс Л. 159. 81ох Л. 208. 81о-
тіану кѵіаі II. 164. Сломигпатъ 239,
346. Слонечникъ 163. біопесхшк Л. 163.
81опесхпіса Л. 164. 8Іопо хіеіе Л. 40.
Слоновая вошь вестъиндская 30. 81онс-
пе хеіе Л. 163. ?>1опсок\ѵіаі Л. 164. 81он-
сокг§8 Л. 162. 81обеп Л. 96. 81впеско У.
76. Зіинеспісе У. 163. Слѣпецъ 195, 240,
330. Слѣпка 227. Слѣпникъ 391, 399.
Слѣпнякъ степной 119. Слѣпокуръ 78,
109, Слѣпокурникъ 109, 142, 289,
291. Слѣ(і)пота 32; кокоша Б. 343;
куриная 31, 78, 80, 94, 94, 109, 119,
130, 130, 150, 167, 196, 201, 220, 289,
290, 291, 364; куриная бѣлая 35; ку-
ричья, курья, курячья, куряча 31, 34,
35, 78, 97,‘109, 119, 154, 155, 167, 171,
196, 220, 227, 289, 291, 291, 333, 343.
381, 382, 394. Р. 326, 401. Слѣпушникъ
31. Слыва 275. 8Іух Р. 26. Слюзъ Р. 404.
Слюнистая трава, Слюногонъ, Слюно-
гонный корень 30. Сляжень 207. Слязъ
207, 208. Б. 188; простой 208. Слязюкъ
207. Слясь 207.
Смаглица II. 23. 8та§1ісхка Л. 26.
Зтайпіскі Л. 241. 8тагх Л. 8таг<іи Л.
Зтагзхсх Л. 218. 8тек У. 328. Йтеі У.
73. 8тё1ек У. 183. бтегйас С. 123. 8те-
гек У. 255. Зтегека Л. 253. Смерекъ
255. Смерека 255. Смереха Р. 256.
Смерть блошная 281; овечья 344, 344;
песья 245; собачья 41, 104. Смертель-
йикъ 163, 335. Смертоѣдъ 164. Зтегсак
Зееііѵа С. 218. Смерчевикъ 171. Смер-
чіе 338; Библ. 2. 8тёіак У. 59. Зтеіак
У. 59, 170. Зтеіапік У. 110, 186. 8те-
і,апка У. 349, 350. Сметанникъ 17. 8ті-
ка Л. 106. Смикавка 394. йтіаіек Л. 18,
18; тоДгаѵгу Л. 183. Втіеіка Л. 320.
ЗтіагсІІо Л. 208. 8тіег(1гасе йгхетго Л.
31. 8т]егскепка Л. 10. бпцегіпе хеіо Л.
74, 313; гохе Л. 77. Зпцегіпіска Л. 77.
8тіі С. 163. Смиль 163. С. 163. 8ті1ас
С. 183. 8ті1)е С, 163. 8тіЦка С. 223.
ЗтіЦ-кііа С. 199. Зтіііса С. 183. Смил-
ка 125, 330. Б. 245. Смілка 125. Р. 402;
біла 125; червона 201. Зтііка У. 223.
Смилки Б. 45. Смирна 61, 152, 224.
Смитанникъ Р. 389. Зтійпік У. 246.
Зтійіпес У. 348. Смлодъ Л. 58. Смовдь
39, 240, 246. 246, 246, 322, 329, 353.

496
Смовдя — Солодчакъ
Смовдя, С'мовть (см. Смовдь). Смогъ 191.
Смогдовикъ 135. Смогдовица 161. Смо-
гранецъ 261. Смоква 61, 145; Адамова
219; индѣйская 232. Зтокѵга С. 145.
Зтокѵа С. Л. 145. Зтокѵепіса С. 145.
Зтокѵіпа С. 145; еаіреізка С. 145.8ток-
лѵогі У. 145. Смокталки 227. Втокіечѵ И.
128. Зтокоѵе сігиеи-о П. 128. Зтоко-
ѵ/іес Л. 128. Смоковница 145. Библ.
218; каучуковая 145; священная 145.
Евтп. 145. Смола баккаутовая 161; во-
нючая 143. Зтоіапка II. 201. Смолкви-
ца 40. Смолевка 200, 201, 329; хло-
пушка 329. Смоленка 330. Смолина 152.
Смолистое дерево индѣйское 391. Смол-
ка 53, 54, 125, 133, 151, 185, 201, 329;
благовонная 53; болотная 201; боровая
201. Зшоіка П. 201. Смольданникъ 152.
Смольная трава 53, 151. Смоловка 201.
Смольникъ 45, 201. Зшоіпік П. 45. Л. 52.
Йпюіпік. Слов. 124. 8то1піса Л. 201.
Зтоіпіска У. 201; Смольникъ 45; Смоль-
чакъ 201. Смольчекъ 200. Смолчугъ 201.
Смольчукъ 200,201. Смолявка409. Смо-
ляная трава 151. Смолянка 83, 84,
201, 329, 404, бѣлая 330. Сморжъ 218.
СморжайР. 405. Йіноггс .1.276. Смородъ.
Сморода 298. Смородина 297; бѣлая
298; глухая 297; горная 297; дикая 207;
красная 298; моховая 298, 303; черная
298. Сморчокъ 15,164,218; березовый
102; бѣлый 102. Сморчки 134. Зшосиа
§1о^ка П. Вшосие сіггеѵ/о. П. 128 Смоче-
никъ 352. Смочка 144. Смоченикъ 340.
Смочная трава 151. Зтгасііпку У. 8шга-
сІІаЛу У. 298.8тгЬ. 8тгЬа У. 218. Зтгсіа
С. 257. Зтгйас С. 123. Зтпіеіу У. 257.
Зтпіепка У. 217. Зтгсіі У. 217. Зтгйіка
С. 172. бнігйЦіка С. 257. Смрдльикови-
на С. 336. 8тгек У. 255. Смрека С. 181.
Зтгекиза С. 354. Зтгй У. Зіигге У. 218.
8тг]’ека ^Інсііа, С. 182. 8тгк У. 253.
Зтгосігіпа И. 197,198. Зтгосіупіа П. 298.
8інго61ша П. 184. Зтгойііѵіес Л. 126.
Зтгосгупа П. 253. 8тгс. Зтгса У. 155.
8тгбак С. 218. Смрчевина С. 181. 8тгс-
ка. Зшгсек У. 155. Зпшсіщак С. 246.
Зтиіісі У. 309. Смутникъ Смутчпкъ
339. Зшугпа У. 333. Смѣлка 125; бѣлая
330.
ЗпёЬотска У. Л. 150. Зпёйек У. 235.
Зпёііка Л. 149. Внеиепка У. 150, 150.
Зпезенс Л. 345, 8пёѣ У. 369. 8піс»о\ѵіес
П. 96. Зпіегиіісгка Л. 345. Зпіесіек Л.
235. Зпіегие сігкехѵо II. 93. Зшеетса Л.
149, 192. 8піеі С. 369. Зиіеіка П. 331.
8піес ргатейгіта _ Л. 369. Снігуръ. Сні-
гурка Р. 390. 8піойек Л. 235. Снить
11, 36, 165; луговая 11; лѣсная 11; тра-
ва 11.8піі У. I1. Снитій. Сннтнця Р. 369.
Снитка 11, 179, 252, 273, 279; малая 72.
Зайка Л. 11, 11, 331. Снитокъ 72.
Снитька 11. Зпісек У 56. Снурокъ 314;
Сныдъ 11. Сныть 11. боровая 94; бо-
ярская 73. съѣдобная 11. Снытки 11.
Снѣдь 11. Снѣдокъ 39, 39, 72, 179;
лѣсной 39. Снѣжокъ 160. Снѣжное де-
рево'96,121,345, Снѣжнянка 409. Снятъ
11, 295.
Собака. Собаки 151,157,185;поповы
185. Собачиха 157. Собачка 119, 130,
270. Собачки 17, 65, 110, 130,138, 157,
157,160, 195, 220,265,317, 384; водяныя
139. Собачникъ, 65, 119, 185, 239; ап-
текарскій 119. Собачники 238. Собачни-
ца петрушечная 12. Собачій корень 119.
Собачья трава 73, 119, 340; травка
156. 8оЬіе ігатека Л. 33. ЗоЬоІк Л. 107.
Собольки *) 178. 8оЫик Л. 107, 107.
ЗоЫнзк Л. 107. Совики 16. Совиное
зелье 343. Согачка 232. Зойпік Л. 311,
312. Содомскій виноградъ (Библ.) 78.
Сойвица трава 90. ЕЗодеіІіка С. 247. 8ок
Л. 137. Сокъ трава 239. Сокирка 80,
195. Сок(і)рки 123, 313, 378,380, 381,
382. Р. 398; голубые 124; городні Р.
404; полеві 124; полевыя 124. Зокоіа
§гека Л. 124. Соколинка 173. Соколин-
никъ 154. Соколка 124, 291. Соколь-
никъ 167, 167, 397. Сокольника 167.
Сокольница 154, 167; сибирская 155.
Соколій перелетъ 154, 155, 238, 316.
См. Перелетъ соколій. Соколій полетъ
155; дикій 329. Соколья трава 167. Со-
кольная трава; ядовитая 167. Сокора
268. Зокога II. 268. Зокогиупа Л, 268.
Сокорина 268. Сокорица 243. Сокорки
143. Сокорница 162. Сокрушиха 121.
Соль бабья 113; заячья 106, 237, 281;
соколья тр. 44. Зоіапка Л. 30, 311. Со-
леный кустъ 311. Соленая трава 312.
Солеросъ. Солецъ трава 308. боіігой Л.
308. 8оІпік Л. У. 40. Солнеч(ш)никъ 96,
162,163, 199,334; чешуйчатый 186. Сол-
нечный корень 235. Солнечное золото
163. Солновертъ ІбЗ.СолнухъІбЗ. Солн-
це золотистое 163. Солнцевъ корень235;
малабарскій 388; цвѣтъ 162. Солнцева
трава 98; пурпуровая 321. Солнцевидъ
173.Солнцеглядъ 140. Солнцецвѣтъ 162.
Солнцецвѣтникъ 162.8о1оѵЛа Л. 311. Со-
ловка 266; малая 266. Солодецъ 159. Со-
лодижникъ. Солоди къ. Солодпка 159. Со-
ло дина 159.Солодишъ Р. 266. С о л о д ка(и)
159, 159, 334. 360. Солодкій дедикъ 64;
корень 159. Солодкая трава_57, 89,
165. Солодкое зелье 57,176,177. Со-
лодковый корень 159; кустъ 236. Со-
лодковое дерево донное 89. Солодко-
горькая трава 334 Солодошкп 16. Со-
лодскій корень 159. Солодчакъ 14.
*) Искаженное Сабельки.

Солодыжнпкъ -
б'олоды(и)жникъ 159,159. С'олодянка 69.
Соломенный цвѣтъ 401. Солома богоро-
дицкая 151. боіопііса II. 197. Соломка
200. Соломоничка 305. Соломъяникъ
Р. 388. Солоней 342, 343. Солонецъ 259,
308; морской 401. Солонечникъ 150, 342.
Солонечная трава 317. Солоники 237.
Солоноворотъ 401. ЯоІоіезЛ'. 183. Солодки
159. Сольникъ 40, 308, 326. Сольная
трава 311. Сольное зелье 40. Сольца 207.
Солянка 308, 311, 312, 312; пестрая 15.
Сомина С. 182. Зотоіка Л. 347. Сонъ
34, 35, 35, 59, 201, 250, 390. блакитнйй
34; Богородицы 35; бѣлый 35; дрема 35,
201; дремота 201; зелье 35, 35; маэвйй
390; ночной 128. Пресв. Богородицы 398;
трава 34, 35, 155, 201; яловой 48, 48.
Сонбиръ 290. Сондарь 290; бѣлый 330;
желтый 291; красный 201; ранній 291.
Сондри 394. Сонечки 96. СонечникъІбЗ.
Сонишни(ы)къ 141, 163. Сонникъ 34,
177. Сонная одурь 59, 250. Сонная
трава 59, 250. Сонное зелье 59, 59. Со-
нула 201. Сончикъ 34, 35. Сончина 23.
Сонячникъ 163, 163. Соняшникъ 163.
Соплякъ 220.8огас]а^ас;о(1а С. 66. Сор-
го, вѣнечное; сахарное 337, Сорока 106,
207. Сорокобратовъ 349. Сорокозубъ
64. 392. Сороконедужная 156, 158,
281, 352, 382. Сороконідужникъ 17,
316^ 322. Сороконежная * *) 2ОО.8огокор.
II. 81. Сорокоперникъ 195. Сорокопит-
никъ 195. Сорокоплитка 390. Сороко-
притка 262, 390. П. 156. Сорокоприт-
кая 9. Сорокопритникъ 400. Сорокопри-
токъ 262. Сорокоприточка 9. Сороко-
приточная 20, 37, 262, 262, 326, 340,
373. Сорокоприточникъ 7. Сорокопроч-
ная 145. Сорокопытникъ 156. Сороко-
цвѣточная 262. Соролгонъ 192. Соро-
чань 201. Сорочі коники Р. 398. Со-
рочка 96, 106. Сорочки 27. Сороч-
някъ 96. Сорочья пряжа 162; трава 63,
317. Сорочьи цвѣты 178. Сосенка 10,
75, 134, 152, 168; болотная 168; водяная
134; малая 139. Зовепка Л. 35. Сосен-
никъ 134. Сосинка См. Сосенка. Соска
195. Соски 195, 198, 198. Сосна 256;
австрійская 254, 287; бутанская 287;
бѣдная или скудная 287; бѣлая 287; вай-
мутова 256; виргинская черная 256; гор-
ная 255; гудзонская 287; епископская
287; желтая 287; итальянская 255; іеру-
салимская 254; калиФорнская сахарная
254; каменная 255; канадская 287; кар-
патская 253; корсиканская 254, 254;
красная 287; крымская 254; лабрадор-
ская 287; ладанная 256; мадерская, мек-
сиканская, монтерейская, непальская,
*) Вѣроятно Сороконедужная.
- Срчано	497
новоджерзейская, нономексиканская
желтая, пьюоркская, орѣшковая 287;
приморская 255; таврическая 254; чер-
ная 254, 287. Зовпа Ч 254. II. 255, 256, У..
256. Іойіа II. 255; розроіііа Л. 256. Со-
сновая трава 192. Зозпоѵесзка Л. 168,
168. Сосновка 35. Сосновникъ 195. Со-
сонка =і!) 10, 268. ,Р. 399; полевая 134.
Зоволка Р. 134. Сосонька **) 209. Со-
сонникъ ***) 256. Сосочки (ТгіГ. рга-
іензе) 360; сладкіе 151. Зозика И. 140.
Сосунчикъ 360. Сосулька 133, 184. Со-
тейникъ 91. Зоіегек У. 1. Сохатинная
трава 134. Сочевица 210, 236; болот-
ная 190; грецкая 361; лѣсная 136,153;по-
левая 136. Зосгѵеска зіетаа И. 137. Со-
чевиця Р. 399. Зосзешса П. 136. Зосге-
ѵгісзка Л. 186. Сочевичникъ 235, 236.
Зосгеѵі'ка Л. 136. Сочиво С. 137. Зосіѵі-
ка Илл. 137. Зосіѵіпа С. 247. Зосіѵіса С.
190. Зоск Л. 137. Сочка 85. Сочовица
399. Зосяоѵіса И. 136. Восоѵгісе оч’сі У.
104. Союзница 370. Сояшникъ 163.
Спанаджь каравански С. 95. Зрапас С.
338. Зраг сегішѵ У. 203. Спаржа 52, 52;
обыкновенная 52. Спаржія 52. Зрагвиуп
П. 222- Спарижъ 263. Зрагік Л. 211.Спа-
рожина 53. Зрагвеіа Л. 162. Зрагвеіка У.
231. Зрагсеіа П. 162. Зрагсейа Л. 231,
231. Зрагсеіе Л. 231. Зріеб П. 369. Спи-
канардъ 223. Зрііалѵка Л. 219. Зріпак У.
Л. 338. Спиріусъ 226. Зріса пвпі У. 52.
Зріспік У. 67. Сплавникъ 263. Сплоень
14, 81, 82; оранжевый 81. Сплотникъ
244. Сплюлистъ 57. Зропа П. Спонка
151. Споръ 320. Спорижъ 263. Спорина.
Споринья 320. Спориш С. 5. Споритъ
5. 320. Спорышъ 110, 263, 403, С. 5;
береговой 265; водяной 245. Зрогувг П.
166, 166. 8рогув Л. 376. Зрогіз У. О. 376.
Спорокъ 329. Зрогек Л. 338. 338. Спо-
руха37о. Спорышникъ 263, 358. 8ро-
гизк Л. 68, 320, 376. Спотыказъ 210.
Спорынъ. Спорынья 320. Спорички
298. 8ргег С. 164. Спрыгъ 133. Спрычъ
160. 8риІ Л. 98. 8ригів Л. 370, 376. 8руГ
Л. 98. Спюхъ Р. 401. Спячка 201. Р. 401.
ЗгаАѵоіѵе хеіе Л. 141. ЗгакопоЬа С.
159. 8га1ку У. 274. 81’Деспік У. 191.
Згсіізка С. 331. Згеѣгпік П. 269,269, 270;
ріоіпу Л. 105. Средечникъ 393. Зггеиока
Л. 369. 81’іешга С. 276. 8гпі коі-ей У.
246. Зготоіпік Л. ЧП. Зговгка П. 124.
Згоспік Л. ІІ.Зграк С. 143,327. Српац С.
64, 64, 327. 8грас С. 327. 8грек У. 143,
327. бтрепес У. 143. бгвіка У. 298. Срча-.
никъ Ю. Сл. 155. Срчано зелье Дубр.
Правильнѣе: Сосенка.
**) Тоже.
***) Правильнѣе: Сосенникъ.

498
Згсапік — Стручья
47. Згсапік С. 191. Срчаннца С. 191.
Згсеіуак С. 264, 271. Срченьак ІО. Сл.
155. Срченьача ІО. Сл. 155. 8гспп С 280.
Срывпая трава 391.
Зеѵаіпік Слоя. 124. Ссиха 132. Ссѣчь
конскій 306.
Стачачка 207, 280. Стаканничекъ
121. Стаканчики 195. Стакти 25, 61.
Стальная трава 25, 231. Стальникъ 231,
231. 8іап Л. 162. Становникъ 95, 377.
Старагучка 346. Йіагасас С. 326. Зіага
гіеіе Л. 135. Старецъ 114, 135. 81аг-
гес Л. 326, 326, 326. ІакиЪек И. 326.
Старикъ 326. Старина 326, 326, 327.
Старица 374. Старовина 94, 322. Ста-
родубъ 36, 49, 94, 175, 186, 246, 388,
388, 395. ЗІагосІиЬ И. 175. Стародуб-
ка 10, 154, 154, 155, 164, 388, 400.
Старостникъ 204. Старуха 326. Стару-
шечникъ 56. Зіагс Л. 269. Старци Б.
347. Зіагсек 5Г. 326, 326. Старчикъ 161.
Зіагзік Л. 326. Статушки 260. Стволо-
вый цвѣтъ 39. Стволье 243. Ствольникъ
36; ядовитый 105. Стволья 39. Створо-
ломъ полевой 152. Стволи 243. Стебъ
249; луговой 249. Стебель гусій 248; гу-
синый 235; гусья трава 235; лѣтній 248;
тернистый трава 272. Стебельникъ 88,
215. Стебелюнъ 121. Стежа С. Зіега С.
269. 8іегпік С. 271. Стелецъ 125. 8іё-
иіспік 5Г. 174. йіеЦікатеп С. 129. Степъ
249. Степанова трава 99. Степельникъ*)
80. Степиикъ 133. Степчина 344, 344.
Степянокъ 346. Стердюшка 152. 8іег-
зіса С. 118. Стецъ кобылій 259, 259.
Стичиягки 273. 8ѣі<3ак С. 88. Зуепіспіса
С. 109. Зуепісагка С. 9. Зііпаѵес 5Г. 153.
Стираксовое дерево 345. Зіігісе Ч. 270.
Стишокъ 379. Стобильникъ 57. Сто-
гачка 217, 260. Стоглавъ трава 137.
Стоголовникъ 103, 161,271,316,318,
321, 329.378. Стожильникъ 103. 8іо]аіка
Ч. 361. Зіокіав Ч. С. 71. С. 169. Зіокіова
17.71,71; Ъеговіпа Л. 71. Стоклоза С.
169. йіокіова зіѵегере Ч. 71. Зіокінзка
Ч. 39. Стоколосъ 71, 71, 71, 122. Сто-
колосникъ 71. Стоколѣнникъ 155,
156, 156, 200. Згокгаза Л. 62. Стократъ
трава 62. Стократка(и) 37, 62. Стокроть.
Стокротка(и) 62. Зіокгоіка П. 62, 62.
Зіокгоб II. 62, 62; лѵіеіка Л. 97. Стол-
бецъ болотный 134. Столбики 305; синіе
19; соба1 ьи 264. Столбовикъ 346. Стол-
бичекъ . 134, 134. Столбунцы 305.
Столбца воробьиные; вороньи 58. Сто-
лика С. 5. Столистац С. 5. Столиствен-
ница 262. Столистникъ 262, 269. Зіоіізі-
пік Л. 221. Зіоііска Ч. 134. Зѣоііз Ч. 33.
Зіоіріса Л. 317. Столѣтнее дерево
16, 25. йіопі йдотсу сігі’игі Д 145, 219;
*) Можетъ быть Стебельникъ.
лѵіозку '.ѵодеско'іѵу Л. 180. Стоновникъ
281. Стоногъ 261, 261, 320. ЗіоііодоѵНес
П. 55, 320. Стоноговецъ трава 320. Сто-
ножникъ 320; женскій 55. Стопа*), вов-
ча, медвѣжья 165. Зіора чгіісга Л. 204;
ѵпіуа С. 44, 201; §§зіа Л. 94; Ьизаса Л.
11; когіа П. 11; кигиа Л. 239; 1аѵ)а С.
190. 8іорка когіа П. 11. Стопнякъ 121.
Зіоггап Л. 134. Зіоггусгек розроіііу П.
76. Зіоггузг П. 76. Зіогізек Ч. 76. Сто-
рожникъ 100. Сторчецъ с,мольный 260.
Сторчикъ 223, 381. Зіогсгук П. 233.
Стосилъ 239, 239. 8іозіІ Л. ЗіозіЦе С.
239. Стотонъ трава 36. Стоузельникъ
132. Стоцвѣтъ 38, 62, 96. Стоякъ
373. Йігагшк ./7. 201. СтракиваЗбЭ. 8іга-
котес П. 92. Страстоцвѣтъ. Страсто-
цвѣта 243. Страхополохъ 80, 327,
384, Р. 384. Зігасі уаЬойа Ч. 207. йігасі
пока Слов. 124. Зігасі пойка 5Г.^ 143.
Зігасі пихка піогзка Ч. 113. Яігасіска Ч.
123, 124. Зігаска 5Г. 123, 124,179. Зігйіѵ-
ка 5Г. йігсіоіѵка Ч. 212. йігеіѵіспік Ч. 120.
Стрежній 216. Стрекана 369, 370.
Стрекавииа 369. Стрекавица 370.
Стрекавка 369, 370. Стрекаша 369.
Стрекива 369, 370. Стрекиль 66. Стре-
кинь. Стрекунъ 194. Стрекучка 369, 370.
81ге1ага С. 308. Зігеіе Л. 65. Стрелина
244. Зігеііса Л. 65. Зігепіка Ч. 276.
Стрж С. 288. Стржемелииа 142. йіггаіа
золѵіа Л. 272. Зіггаіка Л. 308; тгойпа
Л. 308. 8ігг§рка Л. 134. 8ігг§р1іеа П.
183. ЗігіЬгшк Ч. 269, 270. Зігіг Ч. 21.
Стрижачка 363. Стрикунъ 194. Стри-
куша 151. Стріла водяна 308. Зігііепка
Ч. 204 81ІІ1І Ч. 204. Зѣгііісе Ч. 241. Стрі-
лиця 308. Стрілка 308. Стрілки 65. 8ігі-
Іоѵка Л. 308. йігііу 5Г. 204. Зігісак роЦ-
вкі С. 100. ЗігкаЦ С. 218. 8ігпю§1е<і С.
309. 8ігога\ѵе геіе сігііѵіе Л. 90. 8іго
гачѵка Л. 89. Стройки 401. Стройокъ
67. 811’от АЬгаЬатиѵ Ч. 383; тало-
ну Ч. 147; пузраіо-ѵѵу Ч. 112. Стро-
мут С. 103. Стропста(ства) полевая 90,
182. йігосгек Л. 130, 130, 216. Стро-
чокъ 164. Зігозек Ч. 130. Стругъ 231.
Струга 194. Струговникъ 233. Струекъ
138, 332. Струень. Струнокъ 67. Струки
134, 134. бігпрпік С. 321; §аіаѵі С. 322.
Стручекъ астраханскій 82. Стручеч-
никъ»»!, 381, 395; луговой 121. 8іги-
сіпа Ч. 199. Стручки 381; боровые
210; воробьиные 199, 379, 379; гало-
чьи 379; горобъячи 262; горькіе 138;
лѣсовые 379; молочные 381; мышьи
110; мышиные 153; сладкіе 92; сорочьи
153; цареградскіе 92. Стручковатая
трава 381, 406. Стручковатое зелье 381;
Стручная трава 381. Стручья воробьи-
*) См. также Ступа.

Стручья — Сѣмя
499
иые 199; журавлиные 177, 187. Стрѣ-
ла(ы) трава 128, 215, 308; водяная 308;
меньшая 308; совина.308, 315; совья
252, 272, 314. Стрѣлебиая 191. Стрѣ-
лецъ трава 187. Стрѣлешникъ 22, 23.
Стрѣлица 308. Стрѣлка(и) 23, 65, 82,
177. Стрѣлолистъ. Стрѣлолистникъ 308.
Стрѣльная 34. Стрѣльвикъ 133, 335.
Стрѣльница 308. Стрѣльный ядъ 128.
Стрючькн Р. 395. Зідііік У. 227; хіиі.у С.
228. Стулигузъ 196. Стулилистъ 396.
Зіиііеі Л. 332. Яіиііеіек У 221. Стулист-
некъ 103. Стуяіустъ 103. Стуліусье 381.
Зіиіізб II. 332. Зіиіізх ГІ. 331, 332. Зіиі-
кер Ч. 228. Ступа вовча 156. Р. 401,404;
волчья 57; медвѣжья С. 3. ЗіирпіскаЛ 7.
Зіигек II. 360. Йіигхезх II. 76. Зіиггуеи
Л. 76. Стыдливица 11. Зіузкппѵе хеіо
Л. 133. Зіувкпіѵдка Л. 132. Стѣнникъ
132. Стѣнница 241, 241, 329. Стѣнъ ноч-
ная 334. Стяга чъ 126, 259, 316.
Субалевка 154, 155. Суволока 81.
Судапоръ 335. Судопаръ, Судопоръ 17.
Судорожная трава 125. Судочистъ 339.
Судра 158. Сузикъ 5, 90, 123, 143, 156,
195, 328, 329, 349, 352, 352, 353; дикій
91. Сузицъ 352. Зпхіса С. 212. Зпгпіса
С. 104. Сукъ 34. Зикас Л. 320. Сукно
375. Суколѣиъ, Суколѣнецъ 265. Суко-
лѣика 156. Суконникъ 375. Суконце 279,
375. Сулейникъ 37. Султанъ(ы) 264, 367.
Султанчикъ(ки) 264, 366, 367, 409;
красные 233; муровой 25; синіе
206, 377; полевой 264. 8ппіак П. Л.
296. Сумасшечникъ 329. Сумахъ 296,
297; виргинскій 297; копалъ 296; кра-
сильный 296; ядовитый, японскій, япон-
скій лаковый 297. Сумбулъ 141. С. 171.
Сумка пастушья 82. Сумиикъ 335. Су-
мочникъ 82, 82. Сумчатникъ 356. Су-
ника 146. Суница 146. Босн. 304. Су-
ниці 146. Суниця 146. Р. 400. Суиичка,
Сувичникъ 146. Сунрвратъ Дубр. 222.
Сунчаиикъ С. 163. Зппсапіса С. 162.
Зипсас С. 164. Суныця 146. 8ипсокгеі С.
Суицокретъ С. 163. Зирка С. 112. Су-
противница 269, 376. Суишеиъ Р. 363.
Сурепка *) 331, 331, Суржанка, Суржа-
нокъ, Суржикъ 363. Сурикъ 103. Сурі-
пица **) 68. Сурипка 331. Сурмило 200.
Сурмолина 271. Суровецъ 145. Суро-
чикъ 164. Сурочьи ягоды 66. Зигисіса
С 339, 339. Сурчиныхъ 343. Сурѣдька
395. Сурѣпа 68, 73, 138, 292, 331. Су-
рѣпица 61, 61, 68, 70, 70, 73, 137, 138,
292, 331, 331; чесночная 21. Сурѣпка
лѣсная 185. Сусай 336. Сусакъ 73.
Зпзак зсііазіі С. 73. Сусанка 35. Суса-
токъ 73. Сусокъ 73. Сусопъ 173. Су-
ставка 265. Суставникъ 265, 316. Су-
ставница 398, 404; человѣчья 156. Сут-
ловка 18. Сухана 121. Сухарь 15, 113.
Сухарики 15. Сухарка 268. Зисііе гіеіе
II. 160. ЗнсЬі ’ѵѵозі Л. 86. Сухлянка 67;
бѣлоголовая 66. Суховая 20. Суховерхъ
177. Р. 274. Суховершка 326, 328.
Суховершки 19,19, 177,274, 313, 351,
360. Суховершокъ 160. Суховѣйка 164.
Сухое дерево 198, 8исЬо6гге«- И. ЗисЬо-
<1гхе»ка II. 198. Сухозелье 164. Сухо-
золотица 315. ЗисЬокѵёІ, ЗисЬокѵуеік
У. 384. ЗисЬокжіаІ И. 164, 384. ЗисЬо-
кот С. 32. Сухокрыла 211. Сухоломъ
75, 91, 105, 152, 160, 266. ЗисЬоіивк Ч.
32. Сухолѣсникъ 142. ЗисЬорег Ч. 8и-
сѣоругнік Ч. 136. Сухо путъ 37. Сухо-
ребрикъ 33.1. Сухоребрица 128, 331. Су-
хоросъ 274. Сухостебельникъ 10. Су-
хосѣря271. Сухотвикъ 82. ЗисЬоіпік Л.
164. Сухотный корень 50. Сухоцвѣтъ
163, 384. Сухой цвѣтъ 384. Сухощепка
256. Сухоягодникъ 105. 8пвг Л. 28. Су-
шеница 37, 37, 145, 160, 160, 390. Су-
ше цъ 249. Зиегкі Л. 81. Сущениикъ
136, 204.
Зсеіе, Зсеііса Л. 65. Зсегкалѵка Л. 70.
Сциляха 377. Зсіпа Л. 52. Зсіеіпісе У.
173. Сциха, Сцыха 132.
Счастливая травка 210. Зсепоѵс
Л. 241. Счечъ кобылій 306. Счирица 27.
Счистокъ 341, ЗспЬгік У. 316.
8у\ѵіпа Л. 179. 8у\ѵонгка Л. 158. Сы-
воротень 152. Сывороточная тра-
ва 152. 8у§тагек 207. Зуйопнігеваіпе
хеіо Л. 212. Зусіотіізішк II. 105. Зусіг-
]еск Л. 208. Зуйг^ескі роруіа Л. 26. Зук
Л. 145. Зуко-и-с. Л. 73. Зусотоге Л. 145.
Зуігу кЬгуеіозп'и-е Л. 81. Зуііпіса II. 129.
Сынъ безъ отца 104. Сынякъ 15. Сыпе-
чокъ 206. Сыпникъ 206. Зугеску У. 208.
8уго)ез2ка Л. 15, 307. Зугоіка Л. 382.
Сыроѣга 14, 15, 307. Сыроѣжка 13,
15, 15, 15, 307, 307; бѣлая; желтая; кра-
сная 307. Сырое зелье 212. Сырыкп
кука 28. Сытъ 180, 319. Сыть 120,120,
120. Сыта 319. Сытовннкъ 120. 8у-
саіѵка Л. 190. Сыча къ 140. Зусігпа
Л. 180. Сычужникъ 152.
Сьекавац *) С. 84.
Сѣвеиь 249. Сѣверница 314; водя-
ная314.Сѣверуха 290. Сѣдачь 139, 351.
Сѣдашъ 225,139. Сѣденькая травка
351. Сѣдинка 351. Сѣдличка 21. Сѣд-
никъ 351, 351. Сѣдунъ 63, 223. Сѣ-
духа 391. Сѣдырь 351. Сѣкирки 124.
Сѣкирница 162. Сѣмя александрійское
*) См. Сурѣпка и др.
**) См. Сурѣппца.
*) Также С]'екавац, С]екавица, С.]'еца-
I вац (Карадж. 683).

300
Сѣмя — Тернъ
391; алеппское 391; блошное 260; вари
варійское 391; волчье 52; воробьиное
196, 196, 196, 217, 270, 305, 382; вшивое
124; глистное 49; глистовое 48; голуби-
ное 39; горляшное 228; дикое 196; жу-
равлиное 196; индѣйское 391; каменное
аптекарское 196; каиарейное 274; кан-
целярское 270; касторовое 299; кипарис-
ное 247; конское 230: линево 269. мы-
шиное 379; сорочье 382; цытварвое
алеппское 49. Сѣмена котовы 380. Сѣ-
мянникъ 154. Сѣно верблюжье 311; гре-
ческое 361; шведское 210. Сѣнокоска
295. Сѣрое зелье 94, 212, 339, 360.
Сѣрозелье 164, 212. Сѣрики 82. Сѣр-
някъ 150. Сѣроголоватень 25. Сѣрокор-
никъ 121. Сѣроцвѣтъ 164. Сѣточница
307. Сѣуха 249. Сѣянецъ 249.
Сяпа 22.
т
Табакъ 226; американскій, венгер-
скій, виргинскій 226; волчій 202; дѣ-
душкинъ 202; лѣсной 46, 318; мари-
лаидскій 226; сусѣдкииъ 202; турецкій
226; широколиственный 226. ТаЪак 5Г.
226. Табака лѣсная 335. ТаЬака Іеапа
И. 46. Табалань 295. Табачка Р. 291.
Табачникъ 202. Табачное дерево 11.
Табачный грибъ 202. Табла къ 365;
вороній 149; каржиный 149, 235; малый
149; нашинскій 365. Таѵііпа Л. 339.
Тавлинка чортова 202. Тасѵоіа 5Г. 339;
інгеЬпік 5Г. 339. Таволга 339, 339, 339,
340; алтайская 340; болотная 340; дубо-
листная 339; земляные орѣхи 339; илем-
ная 340; каменная 339, 340; лѣсная, ма-
ровая, степная, сѣрая 339; трава.340.
Таволжанникъ 339, 339, 339. Таволж-
иикъ 340. Таіѵоіпік Ч. 339; зіішоигу У.
340. Таволожка 340. Таволожникъ
270, 339, 340, 340; дуговатый 339; нуж-
ный, пустой 340. Талѵиіа Л. 339; Ыоіпа
Л. 340. Таѵиііпа Л. 339. Тавунъ 215.
Тагальникъ 309. Тагуа пальма 251.
Тадзе 222. Та^а^ка Л. 190. Та^иа Л.
160. Та^ніса С. Та^піска ?. 190. Тай-
нишиая трава 52. Такамагака 267.
ТакзупаЛ. 350. Талъ 308, 309, 309, 310.
Тала 309, 309, 310. Талабаиъ 328, 339,
354. Талаганникъ 43. Талаженникъ 311.
Талажчаник.ъ 311. Таіас ргозіі С. 76.
Талина 308 309, 310. Талій 362. Таіо-
ѵас С. 154. I ’оѵіп 5. о. 135. Таіоѵпік
С. 135. Таловникъ 308. Таловый кустъ
309. Таловое дерево 309. Тальникъ
308, 308, 309, 309, 310, 310; бѣлый 310,
311; волосистый 310; лопарскій 310;
лоскный 309; малый 310, 310; сивый 310-
сѣрый, травяной 310. Тамаринъ 287’
Тамариксъ 221. Татагузгек Л. 347. Та-
тагуеек 5Г. 221. Тамарки 361. Татіпек
Л. 348. Танжеринъ 101. Танцерникъ
208. Тапіокка 208. Тараканникъ 367.
Тараканокъ 210. Таракуцка 116. Тара-
лышникъ 154. Тарамышекъ трава 72.
Тараножка, Таранушка 298. Тара-
пуныси 116. Тараспикъ 174. Тарелочка
395. Таргининне 373. Таг^осупік Л. 359.
Таг^ок С. 30. Таргунъ 48. Тарівка Р.
392. Тагіка С. 16. Тагіса С. 17, 26. Та-
гісе ?. 26. Тагка П. Ж8. Таткан Ч. 278.
Тагкащ С. 48. Тарлабанъ 339. Тарлыкъ
266. Тага#. 276. Тагніна Л. ЖЪ. Тагп-
ка#. 276. Тарновиикъ 83. Тагнозііѵа#.
Тагпоеііи'ка Л. 276. Тагіагакі Р. 8.
Таржъ 347. Тагсосѵка Л. 242. Тарчов-
никъ 242. Тагсгосѵпік П. 242. Тагси-
аак С.; ргозіі С. 82. Тагсгуса Л.-, сѵі§к-
зга Л. 322. Таіагак Л. Ч. 8. Таіагесика
Л. 23. Татаринъ 22, 84, 84, 84, 99,
100, 330. Татарка(и) 23, 100, 100, 232.
Таіагка П. 22. Л. Ч. 143. Татарникъ
84, 99, 100, 100, 129, 137, 232, 356; бѣ-
лый 130. Татарское зелье 8. Татар-
ске зилле 8. Р. 387. Таіагвкіе гіеіе Л. 8.
Таіагакі коггеп Л. 8. Татошиикъ 291.
Таіиіа С. Татула С. 123. Тацетъ 223.
Тачка 128. Таская С. 248. Ташка зелье,
Ташка трава 82. Танка Ьііа 5Г.; гіиіа Ч.
228. Тазика Л. Тазсѣка Л. 82. Танку Ч.
82. Ташиикъ, Тазхпік П. 82. Тааііска Ч.
354, 359.
Тигаіек Л. 11. Тіѵаг 8чѵ. Тана 5Г. 50.
Тсѵагохкі Л. 208. Твердочашечиикъ,
Твердочашечиица 33. Твердышъ 330.
Твердякъ 156, 205, 206, 244. Твер-
дянка 205. Творожовникъ 244. Тврдак
С. 387. ТѵгйиЦа С. 320. Тсѵгя Ч. 67.
ТЬеон'шк 5Г. 353.
Тебека 116, 117. Тегеиекъ 239, 394.
Тега Л. 16. Те] Л. 353. Текачъ 240.
Теке сакалъ 127. Текунъ 203, 404.
Текаяіа Л. 302. Телеграфное растеніе
125. Теіепак С. 209. Тельчибухъ 345.
Телѣжникъ 295. Телячья трава 50.
Теииоцвѣтникъ 18. Темьянъ *) 87, 354,
355. Тендериця Р. 385. Тепкеі Ч. 363.
ТентяваІ?. 318. ТепнсЬосѵка Ч- 80. Тен-
шичь 85. Теплая трава 165. ТеръР. ЖЪ.
ТегЪиЦа лѵойепа С. 230. ТегеЪіпІ Л. Те-
геЪіпіЬ Ч. 257. ТегеЬіпіоіуе йгхелѵо Л.
257. Теревинѳъ Библ. 257, 258. Тереза
153. Теремокъ 350. Терекъ 275, 276,
293. Р. 276. Тересъ 293. Теріакъ поле-
вой 318. Терлицъ 243. Терличь(ъ) 154;
Р. 330; дикій Р. 403. Термелина, Тер-
ментина Р., Терментиля 271. Тернъ
Библ. 257, 275, 276. 367, 386, Р. 276;
іерусалимскій 159; крестовъ 159; кпс-
*) См. Тимьянъ.

Тернъ — Тоя
601
лый 63; мышій 306; свиной 100; тало-
вый 168; ячменвый китайскій 202; хри-
стовъ 159. Тегп гес,)і Илл. 231; сегпі С.
276. Тернавка Р. 275. Терни-біда Р. 290.
Терніе 6, 6, 202. Терникъ 276. Терп-
ки Р. 276. Тегпо'ѵас С. 159. Тернов-
никъ 162, 168, 202, 275, 276; дикій 174,
367; песочный 168. Терновное растеніе
293. Терновый кустъ 239. Терновые
леваши 276. Терносливъ 275. Терно-
слива 275. Р. 275. Терносливка Р. 275.
Терноха Р. Тернянка Р. 275. Терпен-
тинъ 257, 258 Библ. Терпентинное де-
рево 257, 257. Тегрепіупо-и-е йглеи'о Л.
Тегрепіупо'я'іес II. 267. Тегвка ргозіа
С. 51. Терско С. 51. Тегві С. 51. Тереть
С. 51. Тегвііпа С. 76. Тегіог С. 163. Те-
тина 5Г. 373. Тегсочѵка ?. 242. ТезвакТТ.
59. Тееіа Л. 152. Тевсіска Л. 152. Тете-
ревиный кустъ 181. Тетерка трава 186.
ТеЕегЦап С. 208. Тетйвика 107. Теі.іѵі-
ка С. 332. Теііѵіспіса С. 207. Теііисѣа
Ч. 12, 12. Теігісе 5Г. 201. ТеігЦап *) С.
208. Теоъ 261.
Тгешк Ч. 114. Тиква **) 116, С. 117.
Тікѵа С. 116; йіѵЦа С. 72. Тікѵас С. 115.
Тіло боже Р. 399; вовче 105. Тимаиъ 87.
Тиміанъ 354. Тиминъ 87. Тішо) 5Г. С.
330. Тимолъ 35, 87, 117, 227; волож-
скій, римскій 117; черный 227. Тішоп С.
87. ТимоФей, ТимоФеева трава. Ти-
мо Феевка, Тииоееевка 249. Тимьякъ
391. Тимьянъ 87, 354, 355; альпійскій
76; душистый 355. Тимянка 228. Тинъ
332. Тина 93,105, 332, 335; на водѣ 190.
Тингитка 287. Тивистосѣточвая трава
105. Тіорнъ275.Типацъ С. 223 Типецъ,
Типчакъ 114. Тирза 344. Тириличъ
154. Тирса 70, 344, 344. Тирличъ(ь) 107,
154, 155; трава 154. Тігіісг П. 372. Тир-
люба 365. Тирнъ 276. Твс С. 254. Тів 5Г.
Тіза С. 350. Тисина Р. 404. Тисово дре-
во С. 254. Тиссъ 350, 350. Тіігіса С.
209, 209. Тііші иксаіпвку Л. 226. Ти-
тунь лѣсной 46. Тіиіип геіе Л. 226.
Ткенна 202, 202, 293. Тіевкапес Ч. 241.
ТІивіісе Ч. 112. Тіизіовс И. иѵгусваупу
Л. 252. ТІиіозг II. 112. Тмивъ 39, 87.
87, 117, 164, 252; бѣлый 37; кандійскій
28; красный 37; черный 227. Тмінъ 87,
Тмиинпкъ 53. Тмянъ 164. Тмянецъ ди-
кій 93. ТоЬак Л. 226. ТоЪоІіпа Ч. 226.
Тоболка 353. ТоЬоІка Ч. 82, 307; разіиві
Ч. 82. ТоЬоІкі И. 353. Товольникъ 339.
*) У Кар. р. 737 сербскія названія —-
Тетрльан би)ели — МаггпЬіаш ѵиідаге;
Тетрльан модри—ВаПоіа пі§га и Тетр-
льаи водени — йіасѣуз ааиаі.іса.
**) Также Тиквина, Тиквечина (Кар.
739).
Товстуха 154. Товстушка *) 16, 65,
248, 258. Тогестъ 381. Тогустунъ 198.
Тоестьста трава 41. То)а П. 41. То^асі
Л. 6. То)еес Л. 7, 204, 381. То^еві Ч. 41.
То)па II. 41. Тонна трава 381. Тоисъ 11.
Тоііо Ч. 137. Толань 63. Тоіца С. Тоіце
II. 242. Тоіііа Ч. 119. Тоіісе Ч. 209. Тол-
качъ(п) 14, 67,134, 258. Толкачикъ(и)
134, 259; 260, болотные 85. Толокилйки
43. Толокница 43. Толокняникъ 43.
Толокнянка 43, 95, 195, 297, 300;
(также Нова сапіпа въ Новг. губ.) вол-
чьи ягоды 43. Тоіокпёпка Ч. 43. Толо-
княвникъ 43, 300. Толокняшка 297. То-
локоика, Толоконникъ, Толочанникъ,
Толочинникъ 43. Толстякъ 206. Толсто-
гусь 326. Толстогузка 408, 408. Толсто-
листникъ 324. Толстушка 19, 151,
154, 160, 177, 258. Томатъ 202. Тошеі
Ч. 127. Тотііек П. 164. Тонка 213. Тош-
ка Л. Ч. 39; Ьогочѵа Л. 168. Том-
ковица 166, 168. Тошкоуѵісе Ч. 167.
Тоткотаіса П. 167. Тонка 127; голланд-
ская 127. Топкоіѵпіса И. 168. Тонко-
листникъ ЗЙ2. Тонконо(і)гъ(и) 17, 144,
183, 261, 261, 261, 261, 390. Тонконож-
ка 144, 261. Толпа дѵонпа П. Ч. 39. То-
пілька Р. 391. Топинамбуръ 163.
Топникъ бѣлый 96. Топнякъ 93. То-
поль^) 267, 267, 268, 308; бальзамиче-
скій 267; бѣлолистный 267; бѣлый 267;
висловскій 268; душистый 267; итальян-
скій 268; пирамидальный 268; серебри-
стый 267; сирскій 166; украинская 268;
черный 268; южная 267. Тороі Ч. 267,
268. Л. 268; чѵіавку 5Г. іигеску Ч. сегпу
Ч. 268. Тороіа II. С. 267; Ьіаіа П. 26Т,
Ьеіа; С. 267; ріосіпа Л. 268; ста С. 268.
Топола Б. 267. Тополецъ 308. Тополо-
вина С. 267. Тороіотска ?; тигоѵга Ч. 26.
Топольникъ 267. Тополя; сребристая
267. Топорики, Топорки 124. Топор-
никъ 323. Топорница тр. 162, 323. Топ-
тунъ 203, 263, 343. Топырка 339, 340.
Тогапіка С. 365. ТогЬісе Ч. 262. Тор-
гунъ 48, 277. ТогЬип. Л. 48. Торица
26, 63, 138, 197, 201, 201, 277, 337, 338,
343. С. 185; дикая 150. Тогіс Ч. 232. То-
гіеіеа С. 384, 384. Торичникъ 338. Тор-
ка 338. Торлокъ 77. Тормашикъ 103.
Торнъ 275, 276. Тогпе) гизкі П. 30. То-
ровъ 276. ТогіЦап С. 208. Торунь, То-
гип Л. 48. ТоіТодѵіес Л. 338. Торфяникъ
338. Торчокъ 164. Товіа Л. 119. Ьгипа
Л. 234. Тоеіеп Ч. 315. Тостокуръ 207.
Тоіеп Ч. 314, 315. Тотерлян. С 60. Тот-
кунь 82. Тотрльа(я)нъ С. 60. Тоѵканъ
233. Тоѣдъ Ч. Тоя 7, 7, 377. Р. 387. по-
левая 156.
*) Си, Толстушка.

502	Трава
Трава бабушка, выпусти собачекъ 96.
Трава Блохъ 281. Трава Бориоова
Библ. 311. Трава головня 197. Трава
Гонецъ 323. Трава девяти братьевъ
167. Трава листъ 157. Трава Марія 388.
Трава на желтую грыжу 270. Трава о
трехъ цвѣткахъ 374. Трава од бува С.
209. Трава отъ выпадошеп 318. Трава
од гроняце С 191. Трава од грозиице
С. ЗоО. Трава од зуба С. (по Кар. Ап-
ѣЬетів РугеіЬгиш). Трава од Метильа С.
205. Трава од урока О. 330. Трава тичьа
С.—по Карадж,—Сегавіішп ѵиі^аі.ііт.
Трава треба 353. Трава усъ 365. Трава
Св. ВарФоломея 174 *). Тгазѵа апдісізка
И. 247. Ьгойаіа II. 32. \ѵіесЬо\ѵа Л. 261;
чгоппа П. У. 39; ^издЦа С. 208; хаЬіа Л.
361; кгізіоіогоч'а Л. 9; шаппіапа П. 159;
тіосіоѵа Л. 168; ріогоѵ/а И. 344; еіосіка
Л. 39; Іитеска П. 247; 8’»., Туіаоіеивга
И. 249. Травеникъ 165. Травеиичная
трава 165, 165. Травица 70; красная
172. Тгаѵіса П. 197. Травка дѣвичья
125. Тгачгка Ъога Л. ЗбІ. Тгатаісе У.
146. Тта^ніска Ч. 46. ТтаѵуиУа С. 46,
46, 342. Травяная зелень 263. Тра-
вя(ъя)нецъ 125, 125. Травянка 125,
343. 356; букеточяая 169. Травянцы 125.
Травянчикъ 171. Тга^анек Л.; ресЬег-
яукоѵаіу П. 56. Тга^аззек И. 56. Тга-
Ьок Ч. 30, 30. Тга^ос Ч. 30. Тгапйоѵі-
Це **) С. 26. Тганк П. 46. Тгайк Ч. 18;
ан§іеівкі Л. 46; чгуаоку Ч. 346; Ьогку У.
45; Ьогпу Л. 46; яіоіу, йіиіу Ч. 18; 8ѵл
Кипедигійу П. 139. Транкъ ангельскій
46. Транкъ оленья трава 327. Тгаоѵас
С. 159. Тгаваѵгка Л. 18. Тгавка Л. 134.
Траспикъ 174. Тгаіог С. 26. Траторак
С. 2, 165. ТгЬиЦа С., Трбульа, Трбульи-
ка С. 105. ТгеЪнік Ч. 252, 339 Требула
39. ТгеЬиіа сяеріаса Л. 88. ТгеЬиІе Ч.
39, 39. Требулька 389. Требушникъ 326.
Тгеѵсіа, Тгеіѵсіаѵа, Тгехѵсіаіа Ч. 126.
Тревострица 361. Тг§сІо-и-асіес Л. 321.
Ттеііоѵпік П. 321,322. Тредовникъ 322.
Тгегаіка Ч. 172,173. Трезубка 51, 367.
Тгешсіаіа Ч. 126. Тремеиина 142. Тре-
менталь 155. Трепета Р. 268. ТгереіЦі-
ка С. 268. Трепешникъ 315. Тгёрзеііс-
ка Л. 70. Трепушникъ 259. Тгеваіка Ч.
172. Тгезеп Ч. Л. 274. Тгевеіаг Ч. 7. Тге-
. *) Всѣ прочія русскія названія расте-
ній,именуемыя «Трава» и какимъ либо
прилагательнымъ уже вошли въ сло-
варь подъ буквою прилагательнаго, но
Для удобства отъисканія ихъ, и для
избѣжанія пропусковъ, въ концѣ сло-
варя будетъ приложенъ списокъ всѣхъ
этихъ названій.
**) Также ТрендоФію (Кар. 747).
•- Тройнячокъ
зеііцак С. 338. Тгёкка Л. 97. Тгевкаѵіса
С. 320. Тгевііса Ч. С. Треслпца С. 70.
Тресна 51. Тресиякъ 51. ТгеМ Ч. 51, 75;
ЬаЬпіѵа Ч. 51. ТгёзС Ч. 51. Трестъ 51.
Треста 51, 320, 362. Тгёзиіка Ч. 70.
Третьина 215. Треуголка С. 361. Треуха
357. Треушникъ 357, 360. Трефоль 215.
Трехлиственникъ215. Трехлистная 106.
Трехлистникъ 351; луговой 360; ползу-
чій 358. ТрехФоль 215. Трехцвѣтка 78,
382. Трехцвѣтная трава 211. Трешльп
С. 274. Тгезпе Ч. Тгезпуа Л. 274. Треш-
ньа дивльа С. 271. Тгеузеі Ч. 137. Трже-
мелина 142. Тржецина 51. ТггеЬиІа Л.
93, 319; Іевна II. 39. ТггеЬиСЬа II. 355.
Тгяеѵік Л. Тгге\ѵісгек Л. Тггеичсгіік
П- 120. Тггеѵпік П. 138. Тггетсіаіа И.
126. ТггетсЬа Л. 248. Тггеріесіна П.
268. Т ггевібіо П. 227, 357. Тггевііса Л.
217. Ттйевніа П. 274. Ттмпіеі. Тгишіе-
Ііпа И. 141, 142. Тгясіпа П. 51, 51, 75,
75; раскоса Л. 33; ктаіоіѵа Л. 81; кіѵіё-
сівіа Л. 81; ріогоѵа Л. 76; сисгота Л.
308. Тггсіппік Л. 75. Тглсіпокч'іаі Л.
81. Тгяуіівіек П. 215. Три брата 141,
359. Трибул(ь)ка 22, 23. Тривострен-
никъ 361, 361. Тривострица болотная
361. Тривьянца 300. Тригольникъ 411.
Тридзевятка 377. ТгуеЬиІа Л. 39. ТгігаЦ
С. 137. ТгігиЪак. Л. 361. Трилистникъ
215, 357, 357, 358, 360; бѣлый 359; во-
дяной 215; золотистый 357; кислый 237;
лѣсной 359; полевой 357; розовый 199.
Тгіііаіпік У. 215. Триножникъ 411. Три-
пальникъ 357. Триперстеяь; бѣлый 359.
Триперстница 155. Трипутац С. 258.
Трипутень 259. Три путникъ 90, 258,
259, 260, 345. Трипуфель 321. Тристунъ
243. ТриФОлія 215. Трифоль 77, 215.
Трицвѣтная трава 382 ТтівЦа С. 257.
Тгіісг П. Тгііс У. 154, 154. Тгіуси Л.
372. Трма С. 188. Три С. Ттп С. Ч. 276;
яеді С. 231; сеічѵеду У. 201; сгпі С. 276;
ёран Ьеівку У. 248. Тгніса С. 114. Тгдка
С. 274. У. 276. Тгпку Ч. 275. Тгпколтівпе
У. 276. Тгноѵаса Южн. Сл. 275. Тгпоіѵ-
пік У. 299. Ттпоаіпѵа Л. Тгпозіііѵка И.
ТгпозЦѵа С. 275. Трньина С. Трьи Б.
276. Троезелье 360. Троелистъ 215.
Троелистка(и) 215, 359. 360. Троестъ
381. Троеста 247. Троецвѣтка 78,
262, 382. Троецвѣтникъ 155. Троечная
трава 382. Троечница 357. Тгоуап Л. Ч.
215; хѵосіпу У. 215. Тпдапек Л. 34, 382,
ТгозЪгоіпік У. 361. Тто]езс Л. 52. Тгсді-
се У. 382; чѵосіііі Ьогку У. 215. Тго)іска
Ьуііпа У. 382. Тгозіспіса С. 357. Трой-
зелье 360. Троицкая трава 382. Трои-
цынъ цвѣтъ 382. Троіця 378. Троич-
ный цвѣтъ 382, 382, 389. Тго^іівінік
У. 215. Тройникъ 133. Тройноголовникъ
127. Тройнягъ 359. Тройнячокъ 360.

ТроЙца — Убырь
503
Тройца 380, 378. Тройцвѣтъ 382. Трой-
чакъ 205. Тройчпстое зеле 199. Тгоііві
й'огкі С. 215. Тромелпна 142. Тгошіп Ч.
333. Тропочка 145. Тгорікі Л. 108.
Тропникъ 37, 145, 154, 236. Тропу-
тац С. 258. Троска 144. Троскотъ(ь) 51.
Библ. 172. Тгозкоі С. 18, 263. Трость
33, 51; благовонная 8, 33; сладкая 88.
Треста 51, 178. Тростникъ 51,51,319;
большой 51; дебелая трава 51; инозем-
ный 33; сахарный 308; сладкій 33; цвѣ-
тущій 81. Тгозірап С. 361. Трощакъ
142. Тгоззсхупа II. 293. Троянъ 369.
Троянда 300, 301. С. 300. Троянокъ 34.
Тгрка У. 276. Тгршуас С. 119. Тгриіас
С. 258. Тгзка С. 51. Тгзкоѵаса С. 61.
Трсковача С. 51. Тгзі С. 51. Трет *) С.
51. Тгзііпа У. 75. С. 76. Тгііпа Ч. 75.
Тгіог С. 163. ТгиЬеЦіка С. 98. Трубе-
льика С. 105. ТгиЬіІ Ч. 232. Трубки Р.
395; боровыя 102. ТгиЬош: Л. 66. Тру-
боцвѣтъ 410. Тгиіі II. 160. С. 266; копі
П. 7; копзкі Л. 160. Трудъ коневый 162.
ТгшІщак С. 267. Трудница 315. Тги-
йоѵѵиік Л. 321. Ч. 322. Тгигуи Л. 180.
Тгикч'а Я. 114. Тгирік, Тгирікі Л. 106.
Тгизкачѵес Я. 146. 5Г. 263. Тгизкаѵес Ч.
168, 168, 263; тепзіі Ч. 166. Тгизкатсе
Я. 146. Тгивкаіѵка Я. 146, 146. Трус-
кавка 146. Тгивкаѵге Л. 168. Тгивкаіса
Л. 146. Труслинъ 91. Трустъ 295. Трутъ
266, 266, 266; якутскій 48. Трутникъ,
Трутнякъ 266. Тгиіоѵас С. 216. Труто-
викъ 266. Трутовица С. 216. Тгпзгсхе-
Ііпа Л. 104 Тгсе С. 58. ТгуЪиІа Л. 93.
И. 319. ТгуЬиІка Л. 23. Тгугеі Ч. 137.
Тгугигка П. 69. Тгузкасг Л. 218. Тгуск
Л. 231. Тгувіа Ч. 257. Трюфель 365;
бѣлый, красный, мускусовый, обыкно-
венный 365; польскій 365,409; пьемонт-
скій, сѣрый, черный 365. Трясинникъ
247. Тряскучка 91. Трясовичная трава,
Трясовичиое коренье 372. Трясопупки
Р. 394. Трастъ Б. 51. Трясул(ь)ка 339,
352. Трясунка 70, 70. Трясучка 70, 91,
268'.
Тсуга 287.
Тубероза 262. Туговка 6. ТиЬогаг Л.
ТиЬогаз Ч. 320. ТизеЬпік Ч. 229, 339.
Тузъ широколиственный 74. Туланъ
342. Тулипан С. Тулипанъ. Тиіірап II. Ч.
Тулыіанъ 365. Тиіра Л. 365. Туманъ
139. Тумбео О. 333. Тундряникъ 341.
Тмца С. 118. Туръ 46. Тура 20. Тц-
гап Ч. Тигапек Ч. 135. Тигапі, Тиган-
сік.І 278. Турецкая трава 247. Туре-
чинка 377. Тигесгніа II- 188. Тиггу-
са Л. Тигзусе Л. 85. Турнца, Турпця
*) Также Трстика, Трсдьика, Тршльи-
ка (Кар. 751, 753).
130. Тш-ісе Я. 86. Туркиньа С. 114. Тур-
непсъ 69. Тигоѵас С. 356. Тигоѵеі С.
356. Туровет С. 130. Тигон'ка II. 167;
Іакок'а II. 168. Туровка 168. Турокъ
385. Турпетъ испанскій 353. Турпнтъ
ненастоящій 58. Турфа трава 85. Турчь
170. Турча 170. Турча трава 170.
Тигсіпак С. 241. Тур’ьякъ 356. ТпзеЬ-
нік Ч. 229. Тнзііка С. 112. Тутъ 219.
Тутличь С. 116. Тутовникъ, Туто-
вое дерево 218, 219. Тутошникъ 219.
Тутум С. Тутун С. Тиіип И. 226. Тисак
С. 67. Тучка 165. Тиспісе Ч. 252. Тива-
1гц Ч. 378, 378. Тушац С. 268. Тушекъ
342. Тизі С. 112. Тушт С. 268. Туя 354.
Р. 387; татарская 66.
Тщерица 27.
Тукечѵ Ч. 114, 115; оЬгоиъка Ч. 116.
Тыква 115, 116. Библ. 299; апельсин-
ная 116; бородавчатая 117; бутылочная
116; горькая 114; дикая 114; египет-
ская 116; крыжовниковая 115; кубы-
шечная 115; кувшинчатая 115; кухон-
ная 116; лѣсная 114; мускусная 116;
настоящая 116; сухая 218; травянка 116;
Фигурная 116; фляжная 116. Тукдѵа И.
116. Тыквенникъ 397. Тыквина дикая
114. Тукшсе вігіката 5Г. 218. Туктсог Ч.
Тыкворъ Ч. 218. Тушіап Л. 354; Ъазу-
1ікоѵ?у Л. 76. Тутіапек Л. 354. Тунцеп-
ка Л. 237. Тырликъ 367. Тугіісг Л. 140,
372. Тырличъ 367. Тырлычъ 154; рѣч-
ной 366. Тырса 85, 344, 344. Тыртанъ
118. Туві^сгпік Л. 138. Тысячаголовъ,
Тысячаголовникъ 316. Тысячелистная
221. Тысячелиственникъ розовый 373.
Тысячелистникъ 4, 5; водяной 170.
Тысячникъ 221. Туіап 5Г. 143. Туіип Л.
226; шиіііапзкі Л. 226. Тувзка Л. 249.
Тьменъ 37.
Тѣло волчье 105. Тѣлорѣзъ большой
344. Тѣлунъ 169. Тѣльникъ 92. Тѣнь
ночная 196, 251, 334.
Тюльпанъ 365; бѣлый 365; дикій
178; желтый 365; желтый маленькій 365;
красный 365; лѣсной 155; лѣтній 138;
садовый 365. Тюльпанное дерево 196;
трилистное 404. Тюромокъ 350. Тютина
219, 219. Тютюнъ 226. Б. 226. Тюхтя
298.
Тягунъ 96,168. Тягучка 129. Тяжное
дерево 111, 111. Тялунъ 169. Тяип
трава 397. Тянучка 107. Тяполочь 168.
У (Рі/ск.) — И (Л. Ч. С. Л.)
Уаякп 287.
ПЬіогек Л. 174. Уборъ трава 407.
Убырь 209.

504	V ѵгаіка
Пѵгаіка С. 92. Увѣнокъ 380. Увѣч-
ная трава 52, 330; зубчатая 188; мор-
ская 330.
Угадникъ 335. Угас С. 224. ПЬеІка
5Г. о\ѵсі Ч. 13. Угіречникъ 68. Угірокъ
115. ПЬо тасуе С. 313; шаскоѵо С. 232.
Уголекъ да огонекъ. Уголекъ въ огнѣ
10. У гримъ 315. Угрызеніе діавольское
318. Угрюмъ 340.
Удавъ дерево 89. Ударная тр. 155.
Уда рникъ 20. 205,381. Шаіёйка.Пйаі-
ка Ч. 339. Удивительный цвѣтъ 217.
Удика С. Пйікоѵѵіпа С. 378. Удушная
тр. 63.
Уединенница подсосенная 218.
Ужъ 320. Пзапіпка 5Г. 220. Шапка Ч.
119. Ужачки 13, 178.Ужачье зелье 315.
Ужикъ 259, 264. Ужинъ 259, 324. Пико
шуві Ч. 167. Ужовка(и) 264, 291, 321.
Уже(о)ввикъ 39, 79, 232, 232. 263,
264, 264, 321, 321, 377, 378, 380. Шо»-
пік Ч. 264.
Пзйёпка Ч. 161. Узикъ 178, 259, 260,
264, 324, 402; бѣлый 5; гаревый 403;
мелкій 5; мужской 403. Узинь 259. Уз-
кая трава 195. Узлатикъ 179. Игііка С.
97. Узлякъ 247. Узорная трава 218, 331.
Уквапъ 37; П. 145; трава 37. Пктсар
П. 37; йгоЪпу П. 220. Укладникъ 57,
76, 92, 187, 236; боровой 76. Пкіайпік
5Г. 220. Уколюка 312. Укотка сѣдая 63.
Укотникъ бѣловатый 63. Украсъ 121.
Украшеніе небесное 108. Укретъ 7.
Укріпъ 35. Укрой Христовъ 6. Укропъ
35, 35; водяной 39, 230; воложскій 146,
164; горный 327; дикій 11, 53, 252;
итальянскій 221; конскій 230; лѣсной
224; полевой 10, 89; сладкій 146; Хри-
стова, 7. Укропникъ 153, 230, 332. Пкгв-
ііса С, 181. Укрытъ 7, 79. Уксусникъ
297. Уксусное гнѣздо 220. Уксусное де-
рево 297. Укусъ змѣиный 377. Укуше-
ніе діавольское 318.
Улабникъ 270. Уланки. Шапкі П.
148. Уллюко 61, 367. Піохпік Ч. 326,
327, 376, 377. Шайка П. 120. Ульика 0.
230.
Умъ бабій 75, 161, 311, 312. Умъ да
разумъ 31. Уманъ 176,177. Уманика С.
349. Уменъ 176. Умичъ Р. 405. Пшгісі
ктгеі Ч. 347. У мывальница 200.
Упасъ чО. Праігек И. 139. Пріаѵіс-
пік Ч. 166. Проііп Ч. 364, 364. Прог, Ч.
(Оирог. Оирогек, Ч.У 131.
Ѵразная трава 154, 156, 201, 218,
263, 324, 331, 336, 352, 374, 376, 402.
Уразникъ 155, 377; каменный 401.
Пгагпік Ч. 308. Уразница 154, 155,
173, 373, 376. Ургуй 34; бѣлыя 35. Пг-
йік Ч. 150. Пгеі П. Пгиеі И. 179. Пгіісек
Ч. 42. Урма С 250. Урметин О. 385.
Пгтіёу Ч. 40. Урнеръ 207. Пгойіса С.
- Фернамбуковое
211; роЦзка С. 211. Пгоска Ч. 40. Уроч-
ная трава 86, 262, 376, 377, 403. 408.
Урочное зелье 343. Урочникъ 86,
152, 270. Пгосгпік 77.369.Пгоспік Ч. (Аи-
госнік, Опгоспік 7.) 40. Уруть 221, 221.
Урѣзная трава 152, 195. Урюкъ 45.
Усъ—трава 365. Усатка 363. Усики
389. Ускопъ 138. Ускопная трава
128, 138, 233, 242. У сникъ 223. Усов-
ная (трава) 138, 156, 331, 332, 365, 400.
У совникъ. 377. Уста львиныя; львовыя
40; ословыя 32. Устели землю 151, Усте-
ли камень 129. Устели поле 92. Устрой
23. Уступа вовча 156. Пвіорпік С. 322.
Пілѵаг 77. 96. Утевникъ 263. Утесникъ
367. Утина журавлиная 136. Утиная
трава 159, 190, 260. Утичьи гнѣз-
дышки 32. Утренникъ 225. Утри хвостъ
92. Шгіпас О. 197. Утробашень 324.
Утробиикъ 34, 206. ШгоЬпік 5Г. 16.
Уургета С. 117. Ухо ведмеже 312;
волчье 249; лошаково 346,377; медвѣжье
43, 176, 269, 312, 348, 374, 375, 375;
мышье 220; Оленье 375; человѣчье 52.
ПеЬо ЬаЪвке Ч. 313; ѵоівке 5Г. 259.
Псевіка Ч. 263.
Псзер 77. 65. Учихчу 326.
Ушва 53. Ушевникъ 141. Ушенчивац
С. 123. Уши; бѣличьи 205; заячьи 106,
136; кукушкины 106; котовы 358. Уши-
вац С. 243. Псгуза 77. Пзісе Ч 308. Уш-
ко 215; заячье 73, 247; медвѣжье 272,
312; мышье 92, 167, 220, 343; суходоль-
ное 106. Пвгко гауесхе 77. 73; тувге 77. Па-
ко туві Ч. 167, 220. Ушки 106, 247; вер-
блюжьи 375; волчьи 375; заячьи 105,
106, 124; лисьи 135; медвѣжьи 312, 375.
мышьи 167. ПёЦіѵас С. 243. Ушница
308. Пвгпіса 77. Пвпісе Ч. 330.
Уязиль 136.
Ф (Руск.) — Р (77. Ч. С. Л.)
Гапкіеі 77. Гавки] 77. 145. ГагЬо'Я'-
пік 77. Фарбовникъ 179. Гавеоіа 77. 247.
Фасоль 247, 248; бѣлая 248; бѣлая 248;
египетская 183; зеленая С. 248. низко-
рослая 247, пестрая 248; пѣшая 247;
пѣшая низкорослая 248; червова 248.
Газоі Ч. 247. Еагоі Ч. 247; Іейѵгіпкоѵга
Ч. 248. Гагоіу 77. Гагуоіе 77. 247. Гаво-
1а 77. Л. 247; ріесііоіпа И. 248; і.усхко'Я'а
П. 248. Гавоіі И. 247. Фасоли 248 Р.
248. Фасуль В. 248. Гаиваі Ч. 375.
Феле мирисаве С. 382. Фелоникъ 45.
Феникль 145. Гевікі 77. 146. Гевукі 5Г.
145; Фенумгрекъ 361. Фенхель 145,
146; китайскій 175; сладкій 146; Флорен-
тинскій 146. Феиьа црвена 0.182. Фер-
мевтун 0.385. Фернамбуковое дерево

Фернамбуковое — КЫёЬік
505
75; вестъиидское 75. Феслитчан *) С.
90. Фетюга 16.
Еіаіа кіиѣа У. 93. Гіаіек И. 381. Фі-
алка(и) 316, 381; бѣлая 93; гвоздичная
209; голубыя 155; горная 252; дикая 133;
душистая 209, 381, 382, 382; желтая 93;
желтыя полевыя 291; лисова 381; луго-
вая 178; лунная 199; лѣсная 381; ночная
166, 230; пахучая 382. Ріаіка Ч. 381;
'Гуаіка Л. 381. Гіаікі коп;асе Л. 381.
Фіалковый корень 177. фіалковый ко-
рінь 77. Фіалокъ болотный 78; бѣлый
209; озимый 166; осенній 166; полевой
316; пунцовый 382. Фига(и) 145; индѣй-
ская 232; сухая 241. Рі§а П. 145; тог-
ж»ѵа П. 145. таевка Л. 219; Рі^очѵка П.
216. Рі§о\ѵс Іеапу Л. 145, 218. Гі§оиге
сіггетсо И. 145. Ріегіеіка II. 200. Кноп-
ка Л. 381. Тік Ч. Ику Ч. 145. Гіко—
шогѵа Ч. 145. Филатика 366. Филе(ѣ)й-
никъ. Филійникъ, Фили(і)льникъ, Фи-
линикъ 45. Филичева трава 7. Филов-
никъ. Филоникъ; степной. Филониикъ
45. Филя 207. Финигрекова трава 361.
Финикъ(и) 250; армянскіе; бухарскіе
131; дикій 127; кавказскіе; китайскіе
131; низкій 219; туркменскіе 131. Фини-
ковое дерево 250. Финиковая пальма
250. Финицы Библ. 250. Финовникъ 45;
болотный 178. Фіоль 93. Гіоіа Ч. 209.
Ёіоіек П. 381; шагсоѵту П. 382. Фіоле-
товое дерево 162. Еіоікі иоііе И. 93.
Фіонъ 322. Фіона 45. Фіориновая трава
17. Фиранья 343. Еігіоіка П. 200; гог-
йкіеіпорісіо-и-а И. 200. Фирлетка 201.
Фирлитка 200. Фисташки 258. лѣсные
.342. Фисташковое дерево 257, 258.
Фисташковые орѣхи Библ. 258.
Гіазго^е (Іггек'о. Гіазгок’іес. Гіавхо
сіггеіѵ Л. 37.
Го§1іса Л. 379. Фолынь 374. Фонарь
139. Фонтанная трава 269. Б’огтіа П.
250. Фощь 134.
Фраицовникъ 156. Французское дере-
во 127, 161. Фрмеитин С. 385.
Фуксія 148. Фукусъ 148. Фундуки
111. ГисЬзіпіес Л. 148.
X (Ру™.) — СЪ. Н (Я. Ч. Р. Л.)
КЪ (Л.)
СЬаЬага, НаЬага Ч. 20. НаЬаі Илл.
Хабатъ Лубр. 313. СЬаЬет Л. 89, 90;
Ыатгаіек П. 90; Іакову Л. 89, 90. Ха-
беръ(ы) 90. Хабръ 249, 249, 272; вели-
*) У Кар. Феслиген.
кій 272. СкаЬвіпа Л. 313. Хабзина 314.
Хаверъ 272. Хаврашокъ 292. Хадрей-
никъ 373. Хазникъ 390. На^бисіса С.
272. Хайдучка трава С. 5. Халванъ, Хал-
ванъ душистый 72. Халимъ 350. СЬаіи-
сііа Ч. 148. Хаменахтъ трава 313. Ха-
метръ 205. СЬатйг Ч. 180. Ханки, Ха-
ночки 116. Ханьга 51. Ханьки 116. Ха-
ра®илъ 49. Харохоньки 116. СЬатра Ч.
89, 90. СЬаі-ру Ч. 91. Харя кошачья 150.
Хасимъ, Хасимова трава 350. Сііаѣ 5Г.
252. Хатьма 26, 188. СЬаиІозіісе Ч. 11.
СЬаиІія'ка Ч. 31. Хахалча 174.
СЬЪег, СЬЬеха Ч. 313.
Хвайла 157. Хвалиниикъ 45. Хвалка
256. Хвасоля 248. СѣтаШѵе геіе Л. 94.
Хвелинникъ 45. Хвига 145. Хвилиль-
никъ, Хвиловникъ 45. Скжу Ч. 256.
СЬшцка Ч. 139, 182; гамака Ч., гупзка Ч.
182. Хвойлічникъ 45. Хвойникъ 132,
132. Сііѵтоіпік П. 132. СЬхѵозскіпа Ч. 78.
СЬтгодсіпа Ч. 135. Хворобой 172. Хво-
ростъ бѣшеный, пьяный 60.
Хвостъ(ы) бѣлый 356; верблюжій 83;
воловій 54; волчій 204; голубые 377;
еврашковы 362; конскій 30, 132, 134;
кошачій 27, 30, 121, 132, 168, 168, 398;
лисій 25, 25, 27, 231, 231; лошадиный
30, 132; собачій 100, 120; львиный 191;
мышій 220; свиной 246, 246, 374; оленій
355; оврашкові (хвости) 362; овраж(ш)-
ковые 362. СЬчговІ; копі оЬесну Ч. 168.
Хвостачъ 6; красносиній 206. Хвостики
мышиные 328; овечьи 152. Хвостникъ
25, 168. Хвостиякъ 168. Хвостовая тра-
ва 246. Хвошникъ 134. СЬигозІ Ч. 134.
Хвоищъ 134. Хвощъ(ь) 134, 134, 343.
Р. 399; боровой 134; бѣличій 134; водя-
ной 168; желтый 326; зимній 134; обык-
новенный 134; озерный 320. Хвощай
134. Хвоіцевникъ 181. СЬѵгозгсхка Л.
134. Хвощикъ 134. СЬѵозгсгук Л. 134.
Хвоя 256. Сіито; Ч. 256. Хврастіе тра-
ва 43.
СЬеЪ<І Л. Ч. 313. Хебдъ трава 313.
СЬеМі Ч. 313. СЬеЬг Ч.-, росігетпі Ч. 313.
Хебръ 249, 249. СЬеЬиіе Ч. 103. Хелиш-
никъ желтый 231. СЬеІшік П. 322. Хен-
не 188. СЬері геіе Л. 313. Хетра 143.
Хивинка 115. Хилинъ 137. Химка 200.
КЬшцеІса каіаіа Л. 123. Хинный ко-
рень 333. Хинная трава 204. Хинное
дерево 99. Хиновиикъ 45. Хиримоя 37.
Хито 115. Хитрѣйникъ 261. Хищникъ
76.
Хлабникъ 367. Ніабоіег С. Хладолеж
С. 108. СЫаріпа Ч. 329. СЫазіач'а Л.
108. Ч. 176. СЫазіана П 108. Хлеб ку-
кавичин С. СЫеЬ таірі Л. 9; ріасі Ч.
378;^ 8тс. 4апа Л. 92; терггоіѵу Л. 118.
КЫёЬ гадес.і Л. 200; тихому тгобпеЬо Л.
251. КЫёЬу віойке Л. 159. КЫёЬік Л.

508
СЫеЪПес — Сѵекіа
200. СЫеЫІес ТІ. 30. СЫеЬоѵге (Ігтѵо
П. 50. СЫеЬоиіес II. 50. СЬІеЬобгхеѵг
II. 50. СЫеЬоп Ч. 50. Хлібъ новый Р.
402; старий Р. 320; чортівъ 227. Н1)еЬо-
ѵас С. 50. Хлопалка 330. Хлопецъ 295.
Хлоповкн 398. Хлопокъ русскій 52.
Хлопунцы 56, 396. Хлопунчики
330, 398. Хлопушки 200, 330. Хлоп-
чатобумажный кустъ 160. Хлопчат-
никъ 160. СЫпрайа Ч. 200. СЫпраіка
У. 298. СЫнрасек Ч. 167. СЫнріпа Ч.
145. Хлѣбъ бабочкинъ, божій 360; зая-
чій 365; земляной 189; Ивановъ 20; ку-
кушечій 274; орѣховый 287; пьяный
197; свиной 118,187; чортовъ 227. Хлѣ-
беика 315. Хлѣбикъ пчельный 360.
Хлѣбникъ 73, 77; полевой 360. Хлѣб-
ница 73, 77, 133. Хлѣбный корень 277.
Хлѣбная травка 242. Хлѣбное дерево
50. Хлѣбоѣдка 68, 274, 390. Хлѣбуш-
ка 360.
Хмара 93, 227. Хмель (см. Хмѣль) 170.
СЬтеІ 5Г. 170. СЬтеІік Ч. 258. СЬтеІо-
ѵіпка 5Г. 210. СЬтегек Ч. 320 Сѣтіеі II.
КЬщіеІ Л. 170. СЬтіеІік Л. 277. СЬтіе-
Іівисгупе Л. 170. СЬтіе1о§гаЪ И. 236.
Хмиль, Хміль 170. Хмира 262. Хмызокъ
133. Хмѣль 170; американскій 278; бо-
ровой 58, 357; бѣлый 214, 392; глазной
357; дикій 58, 108, 176, 213, 214, 274,
295, 357, 360, 392; желтый 357; голуби-
ный 360; заячій 110, 358; земляной 358;
испанскій 234; лѣсной 58; луговой дикій
360; огородный 274; полевой 358, 360,
364; черный дикій 360; степной 103;
шпанскій 234, 234. Хмѣлевая трава 264,
295. Хмѣлевка 210, 264; дикая 358.
Хмѣле'къ 258, 295, 357, 360; дикій 358.
Хмѣликъ поливий 358. Хмѣлина 170.
Хмѣльникъ 264. Хмѣ(і)люкъ 191, 357,
411; дикій 113.
СЬоЬисІа Ч. 313. Хоботъ оленій 355.
Скобка Л. СЬо]на И. 256. Скобка Л.
140. Холера, Холерная трава 384. Хо-
лодка мята 214. Холодецъ(ь) 52; заячій
53; лѣсовой 224. Холодокъ 52, 52, 303,
381; вовчячий Р. 391; заячій(ий) 52,
213. Р. 391. Холодянка 37. Хома жел-
тая 205. Хонга, Хоножиикъ 256. Хоро-
хоиьки, Хорошки 113. Сѣотоз Ч. 266.
Хохлатка 110, 111, Хохляница, Хохлян-
ка, Хохлуша 302. Сіюсе Ч. 185. СЬо-
зхузхсхко Л. 376.
Храбустъ 84, 100; боровой 8. Хра-
нитель 7. Нгараѵас С. 53. СЬгарас Ч.
Храповникъ 340, 341. Храпунъ
210. Нгаві С. 289. Храстъ С. 288, 288.
СЬгазіаіѵес Ч. 317. СЬгааіісе Ч. 247, 247.
Хребтовая трава 138. Хрен О. (СосЫеа-
гіа Агіпогасіа). Хрёнъ, Хреиь *) 46.
*) См. Хрѣнъ.
Сѣтей Ч. 46. Нгепак С. 332. СЬгевЬ Ч.
59, 53. Хрестъ трава 241. Хрестики 360.
Хрестовникъ 213. Хрещате зілле 241.
Хрещатикъ 401. Хрещатникъ 157.
СЬгхап II. 46. Сѣгх^вікоѵ’іес Л. 262.
СЬтг^зхсг Л. 15. СЬгхезІо II. 338. Сѣгіп
Р. 46. Хри(і)нъ *) 46, 176. Хріниця 191.
Хри(і)нокъ 46, 191. Хрипннкъ 133.
Христонродавка 7. “Христохоронка 19.
СЬгоѣоіек Л. 102. Хробостъ 293, Хро-
бусъ 84. Хробустъ 84, 100; жовтий 100.
СЬгоЬизі II. 100; озігойеп II. 100. Хронъ
391. Р 391. СЬгозгся Л. 295. СЬгойсіпа
Л. 43. Сѣгра Ч. 90. Хрупавка 400. СЬги-
раѵгку Ьііе сегпе Ч. 274. СЬгирІа'йг-
пік 5Г. 262. Хруставець 241. СЬгизЮТес
Ч. 263. СЬгизіаѵеска Ч. 242. Хруставка
241. Хруставки Р. 274. Хрустальная
травка 216. Хрыбустъ 100. Хрыпнякъ
133. Хрѣнъ, Хрѣнь 46; водяной 223,
224; дикій 46, 224; ложечный 104; лѣс-
ной 20; полевой 104; собачій 191. Хрѣ-
нина 46, 191. Хрѣничникъ 46. Хрѣно-
вица 87. Хрѣпяльиикъ 133. Хрящевикъ
курчавый 395.
Кѣисіхіпка Л. 128. Худиминъ 53. СЬи-
йіпа Ч. 180. СЬийіпка Ч. 128. Худоба 68.
СѣибоЬка Ч. 62, 62. КЬибоѣка Л. 128.
СЬшіо^ѵіпа Ч. 378. Худуша 211. СЬип-
сіеіка Ч. 17. Хупавская трава 391. Ху-
павка(и) 38, 391. Хурма 127.
СЬуЬогосѣ Ч. 180. СЬушіік Ч. 99.
Хэнне 188.
Ц (Руск.) — С (Л. Ч. С. Л.)
Саѣг Л. 316. Сабе Ч. 182. Сакіеіцаса.
Сакіепіса С. 308. Саііка(і) Л. 106. п)еЬ-
іезке Л. 199. Сашагузяек Л. 347. Цапъ
35. Цапельникъ 136. Цапцелія 9. Царь
234. Царь зелье 7, 7, 124, 175, 231,
270. Царь (Цар, Царъ) зилле (зіллэ)
124, 236, 29І, 366. Р. 245. Саг гіеіе Л.
124, 245. Царь Мордвинъ. Царь Му-
ратъ. Царь Муромъ 84. Царь силъ
124, 124. Царь трава 7, 84, 120, 126,
186, 234, 245, 290. Царапница 151. Ца-
ревак С. 171. Царевица С. 385. Царевъ
листъ 357. Цареградка 115. Саги яіеіе
Л. 245. Царикъ 234. Царица луговъ
340. Царка С. 385. Сагпіеа Л. 371. Саго-
Ьа^ка С. 176. Царскій корень 175. Цар-
ско зилле 387. Сапгаіка Ч. 13. СасЬог Л.
120. Цаце 222. Саеог О. 186. Цацки
360.
Сѵаіпісек іііізіу іпигік Ч. 324,‘Цнарка
64. Цварское сѣмя 49. Цвекла С. Сѵекіа
*) См. Хрѣнъ н т. д.

Сѵёіаса
С. 63. Сѵёіаса С. 69. Сѵёііса регѵоука С.
81. Цвечки 275. Цвигрій 313. Цвщ'етъ
царевъ (Вал.) 209. Сѵеіаса С. 69. Сѵіка V.
63. С\ѵіка пея'іазіпе Ч. 63. Сѵѵікіа Л. Ч.
63. Ч. 63. Цвинла(і) Р. 392. Сѵ/ікиіес И.
142. Цвиль 170, 190. Цвиндуха Р. 401.
Цвинтарій. Цвинтарія 138. Цвинтар-
никъ 92. Цвітъ безсиертнйй 401. Цвітъ
малиновйй 292. Цвітки безсмертні 401.
Сѵоііка С. Сѵоііпа С. 105; редана, С. 105.
ЦвѣклОвъ лѣсная 90. Цвѣтъ польный
Библ. 301. Цвѣте царско Б. 125. Цвѣтъ
бархатный 62, 347; безвременный 104;
бездушный 209; бумажный 384; бѣлый
96, 209; воды 190; водяной 20, 74, 228;
Вознесенскій 262; воробьиный 141; гвоз-
дичный 96; голубиный 151,156; гранат-
ный 280; гречишный 37; драчій Библ.
148; единый 205; Ериховъ 31; жизни
242; желтый 176; зеленый 90; землянич-
ный 16; змѣиный 377; Ивановъ 209; ка-
валерскій 42, 123; калмыцкій 326; кан-
целярскій 123; коровій 79; красный 132,
247, 248; кукушкинъ 200; лиловый 125;
лимоновый 374; любовный 27; лѣпокъ
201; малиновый 292; Св. Маріи 200; мать
и мачихинъ 366; медвѣжій 375; мы-
шій 172; мышиный 172; неувядаемый
27; неумирающій 342; огненный 200;
Петровъ 186; полевой 130, 194; ползко-
вый 126; польный 301; поповъ 393; ро-
зовый 300; синій 56, 80, 130, 322; синій
во ржи 89; собачій 208; солнечный 162;
солнцевъ 162; соломенный 401; татар-
скій 98; Троицынъ 382; троичвый 382;
удивительный 217; чабрицынъ 118; чело-
вѣческій тр. 214; шахматный тр. 148;
шаховый 148; шелковый 2; шиповный
300; яичный 97; Якубовъ 326. Цвѣтокъ
бѣлый 33; мелкій 343; мышиный 124;
пирожки 80; синій 90, 98. Цвѣты. Цвѣт-
ки 234; бѣлые 5, 96; воробьиные 379;
вѣвцы 148; голубые 90; зимніе 164;
Ивановы 80; красные 125; синіе 377.
Цвѣтье богородичино С. 193. Цвѣтная
трава 188. Цвѣтникъ 156. Цвѣтовникъ
142. Цвѣтополохъ 238. Цвѣточникъ
111,123, 142,335. Цвѣтунъ 135. Цвѣту-
ха 38, 69, 366.
СеЬиІа П. 22; иатогзка Л. шогвка II.
319. СеЬиІіса II. 319. Цебра 231. Це-
брець Р. Цебричокъ Р. 354. Цебровое
дерево 231. Цебрыкъ 354. Цевдль 163.
Сейаг С. 253. Цедоэръ 49, 391. Сёйг II.
Ч. Сейга Л. 253. СеАгаі. Себгаішк Ч. 102.
СеАгочте Атяето Л. Сейгув Ч. 253. Це-
ластръ 88. Сеіег Ч. С. 41. Сеіісіапа Ч.
93. Целидонія 94. Сеіісіоша шепзі Ч.
144. Сеіік Ч. 335. Сёіс Л. 185. Цента-
врія 138. Центѵрія 138. Р. 399. Сепіитіа
П. 138. Сереіас Ч. 260. Церва 292. Сег-
ѵенас С. 22. Цервенецъ 138. Сеі'іѵес У.
- Сикгоѵ.-ціса	507
251. Сегіуіоіѵе геіе Л. 31. Сегѵоіосіпа
С. 203. Церемха 276. Сегкѵіпа С. 241.
Церковникъ 91, 244, 250. Сеі’Цеп
Іик С. 22. Сегн кіяаіу Л. 62. Сегщоѵгнік
Л. 299. Сегаіка С. 226. Сегшса С. 141.
Церовача С. 115. Церыца 27. ЦеФае-
лисъ 91. Сесеііа II. 42,94. СесеЦ С. кі-
зеЦ С. 237.
Ціанъ 394. Сіагка II. 276. СіЬиІе Ч.
22; корч-а тотвка Ч. 115. Цибулинне
Р. 308. Цибуль 22. Цибулька га-
дючья 219; жабьяча 171; котья 158.
Цибуля 22, 389; дика 389. галюча 23;
жабъяча 320; луговая 22; полевая 22,
125. СіЬога П. 120. С. 275. Цидонія 118.
ОІеѵіцак С. 81. Сіеіеса ;Цоітка И. 40.
Сіетегпік Л. 164. Сіеті^иук II. 119. Сіе-
тіеггуса П. 164, 322, 373. Сіеті^гуга Л.
164. Сіеп послу II. 260. Сіегп II. 276,
386; сЬгузіиза Л. 239. Сіегпіе, тгіг^іпв-
кіе Л. 201; когіоѵге II. 201. Сіесіегесг-
ка Л. Сіесіогесгка Л. 110. Сіесіотка Л.
97. Сіггпа Ч. 97; Іевпц ?. 186. Сіигпік Ч.
97. Сікапка Ч. 13, 62. Сісіа С. Цикла С.
63. Цикорея. Цикорій. Цикорі'я *)
350; дикая 191; 350; желтая 350; поле-
вой, полевая 98, 167. Цикорникъ 251.
Цикута 98, 172; настоящая 98. СітЬа-
Іек У. 112. Цинговая 220. Цинготная
трава 104, 376. Сішіеііп П. 315. Цино-
брикъ 205. Цинтурія 138. Циперусъ
120. Сігок Ч. 337. Цирцея 99. Сів П. Л.
350. Сівагка Ч. 13. Сіві Ч. Сівіас С. 100.
Цитварь настоящая 49. Сііі-а II. 101.
Цитронъ 101, 102. Цитронъ—мелис-
са 213. Сіігопа Л. 102. Цитрониая тра-
ва 213. Цитровникъ 128. Сіігопоіѵа
ІаЫка Ч. 102. Сінрка Л. 370. Цихонь
377. Цихорь дикій 350. Цихорій, Ци-
хорія 97, 98, 350; полевой 350; полевая
73. Цицарское сѣмя 49. Цицеръ 97. Сі-
сегка Ч. 97. Сісітек Ч. 386. Сісогіса Л.
110.
Цмеиикъ 351. Цминъ(ь)**) 163, 164,
394; жовтий 164; розовий 37. Цмѣиъ,
желтый 164. лѣсной 160. Цмянъ 164.
Сокогіпа Л. 308. Сороіас С. 196.
Сгѵепас С. 22. Сгѵепі Іик С. 22. Сгѵо-
іосіпа С. 203. Црева курьачка О. 92.
Сгеѵсе С. 343. Цремжа С. 276. Сгіеѵсе
С. 343. Сгкѵіпа О. 241. СгЦепка С. 22.
СгЦіѵаса С. 7.Црнь С. 274. Црни лук С.
22. Сгпіка С. 226. Црница С. 135, 274.
Црно билье С. 135. Сгпо^Іаѵас О. 60.
СгподтаЪ С. Стпо^гаЪік С. Црнограбит
0^236. Сгприга С. 252. Црньевац О.
СиАасгек Л. 217. Сикіег Л. 308. Цу-
крівка Р. 392. Сикготтшк Л. 7. Сикгоѵ-
*) См. также Цпхорій, Цикорія.
**) См. также Тминъ.

 508
Спкгоѵу — Схешегіса
піса П. 308. Сикгочѵу когхеп П. 321, 332.
Цумпрес С. 117, Сищіса 0. 172. Цупар
О. 316.
СуЫа Л. 22. СуЬога Л. 120. СуЬиІа Л.
22. Цыбуля жабяча 73. Цыбрикъ 354.
Цыганка 103, 236. Цыганская трава
204. Су^апаке яеіе Л. 326. Цыгникъ
204. Цикорія 350; дикая 335; полевая
336. Цикорникъ 326. Сукогуа И. 97, 98.
Сукиіа И. 105; лѵосіпа II. 98. СутЬаІек
?. 369. Сунатон II. 99; Ьіаіу И. 81.
Цындадѣ 80. Сушіеііп Л. 315. Цыно-
брань 163. Суповое! П. 42. Сурегоіѵе
коггепіе Л. 120. Сургев Л. 117. Сургі-
аек П. Сургівкі И. 49. Цыпрусъ 47. Су-
ргузотіѵе йгхеѵо Л. 117. Цыпуша 90.
Сугкѵгіпе хеіе Л. 182. Цытваръ. Цыт-
варь. Цытварь трава 49, 49, 117; рус-
ская 49. Цытварный корень 117. Цыт-
варное сѣмя 47, 391. Суігоіѵе ]аЫ-
ко Л. Суігупу Л. 102. Цыхориая трава
98. Сусанка хоііа Л. 150. Цыцвариое
сѣмя 49. Сускі шасегне Л. 82.
Цьминъ 390.
Цѣвочникъ 111, 141, 314, 350. Цѣ-
дильникъ 404. Цѣлебная трава 315. Цѣ-
либуха 345. Цѣлильникъ 45. Цѣлпст-
никъ 324. Цѣломудренникъ 383. Цѣ-
мержица 291. Цѣплянка 151,185. Цѣп-
никъ 343. Цѣплюха 53.
Цэбуля 22.
Цюцки 96.
Цякунъ 203. Цяточка Р. 392.
Ч (Рг/ск.) — Сг (II.) б (?. С.)
Чабанъ 157, 329. Чаберъ 316, 316,
354; боровой 78; бѣлый 354; зимній 316;
пахатный 320. Сха'оег Л. 316; Ьахуііко-
тсу Л. 76; ѵѵахкоіізсі Л. 354; ровроіііу Л.
354. СхаЬегек Л. 316. Чабіоръ 316. Ча-
боръ 234, З’р, 354, 354, 354; лиловый
354; московс кій 76. баЬг ?. СхаЬг Л.
316. Чабрецъ 141. Чабрикъ 354. Чаб-
рица трава 118. Чабуръ 354. Чавранъ
0. 113. Чага 266. Чаганъ 48. ба§егак
С. 20. Чагеранъ 125. Чагпрь 157. Ча-
гыръ 48, 317. Чаибуръ 354, 354. Чай
390; антильскій 62; болотный 205; бур-
бонскій 37; бушманскій 89; греческій
313; джемскій 189; дикій 340; европей-
скій 377; зеленый 353; Иванъ 132; ин-
дѣйскій 174: іезуитскій 174; кавказскій
391; калмыцкій 159, 270, 296; камен-
нымъ 12, 342; канадскій 153; Канарскій
329; кассинскій 174; кирпичный 296;
китайскій 353; копорскій 132; куриль-
скій 132, 270; куримскій 271; лабрадор-
скій 189; лу-санъ 353; луговой 205, 206;
лѣсной 53, 195; монгольскій 317; мун-
гальскій 157, 317; мышій 56; настоящій
353; новоголлавдекій 333; парагвайскій
174; полевой 195, 271; сибирскій 317;
тебу 353; чаги(ы)рскій 157, 317; черный
353, б'а^'еѵас О. 353. Чайная трава 177.
Чайное дерево 353; бѣлое 210; лож-
ное 174; парагвайское 114, 174. Ча-
канъ(ы) 366, 367. бакапка ?. 91, 97, 98.
Чаканникъ 178. Чаконъ 367. баіца
С. 239. Чалма 54, 403; турецкая 116.
Чалтыкъ 236. Чалышъ67. Чам С. Ча-
мовина С. 255. Чанибульа С. 240. барі-
ноз ?. 244. Схаріі нозок Л. 244. барііан
С. 22,130. Чапльан С. 22. Чаполъ(ь) 168.
Чаполица 62, 328; степная 75. Чапо-
лоть 75, 168. Чаполочь 75, 168, 328.
Чапуга 75. Чапула 75, 168. Чапурь бѣ-
лый 152. Чапутинскій корень 333. Ча-
пыжникъ 83, 83. Чаранъ 205. Чарка
божья 108. 394. СхагпоЬуІ Л. ?. 210.
Схагпо§Іоіѵ Л. 330. Схагпо гіеі Л. 33.
Схагпо гіеіе Л. 35. Чарноквитъ 99.
Сгагпокніі Л. 99. Сгатнокіоп П. 3.
Сгагпе когхепіе П. 35. Схагпокогхеп Л.
8. Сгагпу когхеп П. 8. Сгагнисѣа П.
201, 226; хуіпа II. 201. Схагпивхка Л.
226; тхушзка Л. 227. багоЬпік С. 99.
Схагоч'пік Л. 99. баготаік ТІ. Л. 99, 99.
Схагоѵпіса Л. 99. Чародѣйскій корень
392. Чародѣйское растеніе 408. Чаропъ
205. Сгагіата Л. 99, 99. СхагіорІосЬ Л.
232, 307. Чартоплохъ 307. Часникъ 23.
Часиікъ кіньский 22. Часовая 281. Ча-
стоколенъ 330. Частуха 21, 21. Чаоран
С. 113. Чахница 195. Чахотка 88. Ча-
хотная трава 277. Чахоточная трава
110, 215. Чахоточвица 80. басЬгіса Л.
222. Чачавиця 136. Чашечвикъ 349.
Чашки, Чашковое дерево 112, 217.
Чашница 247. баво-ика С. 247.
Схѵгогоіізі Л. 241, 242.
Чебакъ 224. Чебарка 354. Чеберъ
354; Чеботки большіе 80. Чебрекъ 354.
Чебрецъ(ь) 76, 316, 351, 351, 354, 354,
354; красный 354; ліеовой 351; простой
323, садовый 355. Чебрикъ 354, 354.
Чебрчикъ 316. Чебуръ 354. Чебчикъ
316, 354. Чевечушникъ 314. Чевика
136. беЬнЦа С. 222. Чекалкинъ орѣхъ
384. Чекуй 258. Челебщин перчинъ Ю.
Сл. 123. беІіЬиЬа С. 345. Челкуй 258.
Челночки 167. Челышъ 67. Чембаръ
316. Чембарникъ 342. Чемборекъ 354.
Чембрикъ 354. Чеменнпкъ 178. Чемеръ
373. Чемера 373. Чемерйда водяная 21.
Чемерика 373. С. 164. бешегіка С. 373.
Чемервца(я) 46, 106, 164, 164, 372,
373. Р. 373; американская 374; біла Р.
373; бѣлая 373; дикая 327; китайская
374; луговая 106; лѣсная 106, 133, 134,
196; черная 10, 164. Схетегіса сегпа ?.

б'етегіка — Чертопугальникъ
609
164. бетегіка С. 373. бетегісе 7. 164.
Сл. 291. Чемериха бѣлая 242. Чеме-
ричникъ 164, 164. Чемеричный ко-
рень 373. Чемерка 134, 327. 373, Сетег-
ка Ч. 161, 164. Сл. 291. Чемерыця_164.
Чемия С. 180. Чемирникъ 213. бош-
ргев С. Чемпрес Далм. 117. Чемша 162.
Чемширъ Б. 74. Чемыжникъ индѣй-
скій 387. Чемышъѵ 162. Ченбарникъ
342. Ченица Б. 361. СерегЦа С. 54. Сие-
ріес П. 384. Чепижникъ 83. беріску Ч.
142. Серіей С. 54. бергііа С. 54. Сергія
С. 117. Чепучинникъ 332. Серс ДЕ. 384.
Чепчег С. 336. берсік Л. 384. Чепчикъ
354, 354, 354; богородишиий 354; город-
ний 355; матерзанка 354; полевой 378;
степовой 354. Чепчи^ешац С. 336. Чер-
балииникъ 300. Червегонъ. Червегон-
никъ 386. Червенецъ 152. Чсрвень 130.
беічѵепісе Ч. 310. Черветочиикъ 156.
Червецъ 270, 270, 320; лѣсной 26.
Червечникъ 17, 270, 320. Червивая
тр. 135, 160, 207, 270, 271. Червивецъ
136. Сегѵіѵес Ч. 265. Червивикъ 156.
Червивка 270. Сгегиіеп П. 77; Ыоіпу
П. 77. Сгепѵ]'епу когушог Л. 88. Сгег-
ѵіепес И. 138. Сгегшеніса П. 372. бегѵу-
Іепса Л. 310. Сгегиіес П. ІгтаІуП. 320.
Оепгііак Ч. 29. Слегштог II. 32. Чер-
ничникъ 200, 270, 354. Червишникъ
152, 156, 270; еловый 82. бегхІ0^6 2е1е
Л. 31. бег^очтс Л. 320. Червленый
листъ 279. Червонецъ меньшій 51. Чер-
воточина, Червоточникъ 271. Червош-
никъ 271. Червюкъ 411. Червякъ тр.
133. Червянецъ 270. Червяница 32.
Червячникъ 332. Чердышникъ 248.
Черевецъ 82. Черевивая тр. 210. Чере-
виз С. Босн. 41. Черевики 76, 120.
Черевица 152. Черевички 120, 123,
124, 199, 236; Божій Матери 175; Зозу-
лины 7, 120, 124, 195,236,381, 382; зо-
зулины черны 236; полевыя 80; чере-
пашныя 201. Черевич(ш)никъ 152,
210, 225, 271. Черепная тр. 264. Черевы
курячьи бѣлыя 92. Череда 17, 65, 6*5,
341; полевая 130. Чередникъ 119, 264,
265, 299. Черезгривица 52. Черема тра-
ва 352. Черемига 373. Черемикь 373.
Черемисъ 373. Черемица тр. 24, 152;
бѣлая 373. Черемич(ш)никъ 57, 205.
Черемошъ 24. Черемуха 276; вѣч-
нозеленая 275; душистая 276. Черему-
ховая тр. 264. Черемушина 276. Чере-
мушка 24. Черемха 248, 276, 293, 293;
дикая 314. СгегетсЬа П. 276, 293, 293.
Черемша 24. Черемшина 276. Черен-
ки 390. Черепашнпкъ 377. Сгегез-
піа II 274. Черетъ 51. Черетянка 75.
СгегесЬа П. 274. Черехп Р. 274. Че
рецъ 271. Череше Р. 274. Черешня
274, Р. 274; бѣлая, лѣсная, махровая,
черная 274. Черкасики 385. Черлокъ.
Черлохъ 90. Чермаяукъ 103. бегтеі Ч.
211. Чермешъ 355. Сгегтіеп И. Сгег-
тіепіес ІЕ 77. бегпе)з Ч. бегпеув Ч.
211. Чернецъ(ь) 9, 371. СгегпісІІо II. 13.
бегпісііо Ч. 210. Сгегпіес ТГ 8. Черниж-
никъ 371. Черника 371. бегпіпа Ч. 8,
9, Л. 303. Черница(я) 371. Сиегпіса И.
371. Сегпісе. Ч. 303, 371. Черницовъ
371. Черничникъ 371. Черничье Библ.
145. Чернишникъ 371. Чернобай 48.
Чернобри(і)вецъ(ь) 347; болотный 65.
Чернобрівци 347; безсмертні 347.
Чернобровка 347. Чернобылъ(ь) 49,
50, 95, 313, 391; бѣлая 48; лѣсной 48;
польная 48; турецкій 95: Сгеі’поЬуІ 5Г.
47. бегноЪу! 5Г. 50. Чернобылецъ 326.
Чернобыльникъ 47, 48,50,95. бег-
поЫаѵ Ч. 327. СегпоЫаѵек ]іпак Ч. 274.
бегпоЫаѵес Ч. 273. Черноголовъ 274,
327, 360; горный 329. Черноголовецъ
274. Черноголовка 90, 91, 136, 252,
272, 274, 315. Черноголовникъ 84,
152, 243, 244, 270,272, 272, 274, 315, 359.
Черногривъ 296. Черногузка 64. Чер-
ное дерево 2, 122, 311. Черножаръ 210.
Чернозелье 236. Чериозельце трава 33.
Черное зелье 33, 236, 236, 322. Чер-
нозябеиникъ, Чернозяберникъ 341. бег-
поіка еешепіаса С. 81. бётокиге! 5Г. 99.
Чернокленъ 3, 4. бегпокіеп Ч. бегну
кіеи Ч. 3. Чернокленина 3. Черноклен-
никъ 4. Черноклина 4. Чернокорень 119;
обыкновенный 119. Черный корень 119.
бегпу коі’еп Ч. 164. Чернокудренникъ
60; обыкновенный 60. Чернолистка 281.
Чернолозъ 310, 310. Чернопалка 367.
бегпоровес! Ч. 72. Черносливъ 45;
французскій 275. Черноталъ 309, 310.
Чериотравъ 315. Черная трава 120,
152, 152, 236, 335, 344, 387, 397; боро-
вая 236; женская, мужская, худобная
404. Чернотурка 362. Чернохвост-
никъ 25. Черноягодникъ 293. Черну-
ха 14, 227, 408. бегписЬа 5Г. 226. Л. 227.
Чернушка 87, 113, 226, 227, 381; ди-
кая, полевая 226. Чериушвая трава 226.
Чернышъ 67. бегпув Ч. 210, 211. Чер-
нѣга 371. Черовички 3. Черовникъ (см.
Чаровникъ) 138. Черомха (си. Черем-
ха) полевая 106. Схего'с II. Черотъ
51. Сегріепка Л. 243 Черсакъ Р. 398.
Черсаки, Черепки 29. Сгетвакц Р.
127. бегікиз Ч. 318. Чертовъ кусъ 318.
Сегіотга )аЫои Л. 112. Чертова игла
112. беіѣоѵ/е геЬго 5.55, 55. Чертогонъ
86, 130, 137, 172, 177, 318, 394. Черто-
грызъ 318, 340. Чертопалочникъ
366, 367. Чертополохъ 84, 84. 84, 86,
89, 90, 99, 100, 100, 130, 137, 137, 176,
232, 250, 384, 394, 394; благословенный
103; красный 84; полевой 124. Черто-

Сегсіса — бг^скі
610
пугальникъ 137. бегсіса Л. 98. Чесалка
127. Чесанъ С. 23. Чесмина 174. безші-
на Ч. С.; енгорсізка С. 174. Сезпакоѵа
Ъуііпа Ч. 22. Сгеапасяек И. безнасек Ч.
Л. 22 бевпек 22, 23; Ьасіі, лѵісі, пеб-
тѵейі, рзі Ч. 24. Сезпесіна Ч. 22. безіуак
С. 23. Сезгцаса С. 22. Сезпіска Л. 319.
Чесновица 22. Чеснокъ 22,23,23,125;
дикій 22, 23, 23. 158, 325, 381; заячій 22,
351; змѣиный 23, 23, 28; конскій 23, 76,
351; каменный 23; испанскій 23; коне-
вій 105; мышій 22; полевой 23, 23, 158;
степной 23; лѣсной 22. Свезпок Р. 23.
Чесночка 23. Чесночный корень 397.
Чесночная трава 22, 351. Чесноч(ш)-
никъ 61. Чесныкъ 23. Чесньакъ С. 23.
Чесотная трава. Чесоточная трава
318. Сезіозіаѵіса С. 376. Честь Богоиова
62; луговая 342. беіѵегокгііаз С. 351.
Четвертякъ Р. 401. Четочникъ 1, 141.
Сеі.гип С. 102. Четрун С. 115. Четруна
С. 102. Чехмерица 356. Чехоха 143.
СгесЪгяуса П. 39. Чехрица 356. бесѣгі-
се Ч. 222. бесогіска Л. ПО. Чечевица
136; овечья 97, 104. Чечевичка ди-
кая 379. Чечевичникъ болотный361.
Чечевичное дерево 104. Чечелибуха 345.
бесецеіку 5Г. 371. Чечина трава 209,
265, 265, 409. беска Ч. 136, 137. бесог-
ка Ч. 247. Чечотка 64. бесиѵка Ч. 136.
Чечуй 408. Чечуйная трава 265.
СезЦіка С. 319. безЦода С. 127. Чеш-
льик, Чешльика С. 88. Чешуйникъ 186,
186. Чешуйчатый корень 186; зубной
187. Сгезисгетак П. 67. Чещуха 21.
Чиберъ 354. біЬг 5Г. 316. Чибрецъ
316. біѵііка С. 176. Чиганды 5. Чигииа
269. Чигранъ 87. С]епіегіса Л. 164.
Чижъ 367. Чижикъ 239, 328. Чиж-
никъ 239. Чижовникъ 121, 328. Чи-
канъ 178. Чилибуха 52, 345. Чилига
49, 83, 83, 121, 357; степная 48, 83,121.
Чилижяикъ 83, 83. Чилизникъ 83. Чи-
лимъ 357; земляной 357. біійппік Ч.
120, 121. бі'.ко О. Ч. 148. Чильчакъ
322. Чнльчажная трава 250. Чиль-
чашная трава 57. Чимбрасъ Р. 395.
Сітізгцак Ч. 83. Чимыга 83. Чимыж-
никъ 83, 83. бітізпік Ч. 83, 299. Чина
186, 187; желтая, луговая, розовая 186,
187. Чинаръ 143, 260. Чинбаракъ 73.
Чинбарникь 342. Чинбарокъ 73. Чин-
гибирь 207. Чинородъ 216. Чннуга 83.
Чипанъ 5. Чипорасъ 300. Чиреввикъ
121. Чирейникъ 352, 352. Чиреша Б.
274. бігінѵка Ч. 307. Чирьевая 259. Чи-
пятокъ 80. Сізіоѵас С. 1, Чісникъ ди-
ки». ". 400. Сізѣ Л. 100. бізіас С. 341;
Ыаіпі С. 341. Чистац С. 341. Чи-
стецъ^) 57, 94, 128, 152, 157, 157 177
195, 195, 204,211,224,236, 327,330, 341,
341, 342. Р. 324; болотный 341: лѣсовой
343. бізіес Ч. 194, 341, 377. Сгузіек П.
100. Чистикъ 63, 153, 195, 234, 324,
341, 352, 374, 378, 395; головной 128;
желтый, жовтий 94; очный 204; песоч-
ный 195; розовый 236. Сізіік Ч. 194.
Чистильникъ 142. Сізіісе Ч. 76. Част-
никъ 144. Чистнякъ 341. Чистокъ 343.
Чистолистникъ 236. Чистота кровавная
395. Чистоколъ 94. Чистоплотъ 94. Чи-
стотѣ(і)лъ 93, 94, 140, 144, 165, 260,
305, 306, 306, 336, 377; дѣтскій 398; си-
ній 219. Чистоустъ 68, 236; царскій 236.
Чистуха 64, 94, 216, 316, 352, 395.
Чистѵшка 64, 201. Чистякъ 64. 93,
94, 111, 144, 144, 149, 178, 178,179,'195,
236, 990, 304; копѣйчатый 74; меньшій
144, 149. Сійё Л. 100. бізёіса Л. 76. Сіз-
сік.З. 100. Чисцикъ 205. Чито 115. Чиха-
вецъ 277. Чиханецъ 277. Чихота 63. Чи-
хотка 43, 373. Чихотная трава 135,
277. Чихотникъ 277,277,408-Чихранъ
87. Чихрица 277, 370. бісакС. 184. Чи-
чак С. 16. бісегеіка ?. 371. бісішак С.
386; ргозіі С. 386. біскоѵас С. 130. Чіч-
никъ Р. 350. бісога С. 163. бісогеіка Ч.
371. бісогеска 5Г. 110. Сісогка 5Г. 110.
біснгаіка Ч. 371. Чишковое дерево 112.
бізпаіёвес Ч. 56. бізпік Ч. 238, 386.
бкаіз *) С. 232. Чкаль блажеини С.
103.
Сіпнаіка Ч. 119. "
Чмелииникъ 274. Чмель 163. Чмель-
никъ 211. Чмеръ 163. Чминъ 164, 227.
Чобанчица С. 112. Чобітъ удодівъ
382. Чобітки зозулячи Р. 406. Чоборъ
354, 354. Чоботки малые 80. Чобръ 316.
Чобреаъ 316, 354. Чобрикъ 354, 354.
Чобрица 355. Чобуръ 76, 354. Човіек
лепи Южн. Сл. 61. Човникъ(ки) 167,
308. Чокотъ **) С. 383. Чолга П. 203.
Чомберъ, Чомбиръ 354, 354. Чонзолъ
342. Схоивкоѵге гіеіе Іі. 22. Чорвош-
никъ 35. Согйік Л. 211. богпе заЬосіу С.
371. Чорне зілле 236, 291. богпіса Л. 8,
303, 371. Чорниця Р. 303. Чорнобілъ,
Чориобиль 50, 391. СгогпоЪуІ Р. 50.
Чорнобильникъ 50. богпочѵс Л. 211.
Согпокітеік Л. 99. Чорнокленъ 387.
Чорнополица 48. Чертополохъ 84. Сог-
писЪа Л. 227. Чорнушка 227. Чортъ
367. Чортове зілле 336. Чортови оріхи
357. Сгозпек П. 22, 23; гойу П. 23;
зіаікотсу П. 24. Чосиокъ, Чосныкъ 23.
ЧоФранъ Б. 113. Соска Ч. 136, 137.
браг Ч. 203.
бгетоз С. 24. Чренотополь 268. Чрес-
мина Библ. 274, 289 ***). бгцскі Л. 7.
*) По Карадж. также Чкаль, Чкальа,
Чешльа.
• **) Также Чокота С. по Кар.
***) См. Чесмина.

С'іѵего — Шелковичное
611
біѵегокагрес Ч. 350.
СиЬаг С. 316. Чубатиикъ Р. 254. Ои-
Ьек ?. 99. СниЬек іигескі И. 103. СиЬг
7. 316. Чубрецъ 354. Чубрпка, ЧубрИ-
ца 355. Чубушникъ 248. СгиЬизгпік II.
248. Сиѵакпса С. 325. Сиѵагкиса О. 325,
325. Чувашинскій корень 333. Чувель
305. Чугавац С. 248. Чугунная трава
376. Чудотворна 39. Чудо въ мірѣ, Чу-
доцвѣтъ, Чудоцвѣтникъ 217. Чужевар-
никъ 250. Чума 66. Чумакъ 18. СшпЬгк
Ч. 185. Чумный корень 245. Сипіка С.
Сипкоѵас С. 119. Чулава ката С. 226.
Чума Б. 64. Чупрынька лядзька 261.
Чурило 57, Чучевяка 136. Чушка Б 82.
СнушЫіп II. 315. СнугпіОІо II. 99.
Сиузіасгек Л 329. Чыстецъ(ь) 341. Схуз-
сіес П. 341. Сяузсік П. 175. Сиузсіса И.
341. Сгувіу Ъагапек П. 383. Сгѵеіу ктгеѵ;
II. 383.
Чѣдильнпкъ 404.
Ш (Руск.) — §2 (77.) 8 (Ч. О.)
Шабина тр. коряцкая 296. ЗгаЬеІЬоп
П. 248. ЗгаЫак Л.247.Шабольникъ 228.
Шабра 205. ЙаЬгіпа Ч. 105. Шабура
100. Шавлій 312. Шавлія 313. Шавранъ
С. 113. Шавраньика С. 87, 113. Згайок
Л. 101. Шадрикъ 37. Шаклавъ. Ша-
клакъ. Згакіак Л. 293. ЗгаИакогѵіес Л.
168. Шакша 72,192. Шаламайникъ 340.
Зиач'ііа Л. ггутвка И. 348. Шалвія 312,
313. Шальвія 312, Р. 312. Йаіч'е^ Ч.
312. Йаіѵеу йошасу Л. 312. Йаіѵес Ч. 312.
Йаіѵіпа С. 312. Йаіѵісе Ч. 312. Йаіата(о)-
ипек Ч. 7. Шалапужиикъ 395. Шалаш-
иикъ 271.Шалей 123; лошадиный 168.
8га1е,і Л. 98. Згаіен Л. 12, 98. Шаленъ
77. Шалевецъ 119, 162, 264, 327. §а-
Іепка Ч. 371. Шаленчикъ 167. Шалька
Р. 403. Шалики болотные 244. Шаль-
ная трав. 123. Шальнпкъ 21, 349. Ша-
лобольникъ 91, 228. Йаіоіа Ч. Йаіоі-
ка Ч. Згаіоіка Л. 22. Шал®ей. Шал-
фій. Шалфея 158, 195, 195, 312; Ч. 312,
377; альпійскій 341; боровой 377; дикій
195, 313; дубровный 341; еѳіопскій
312; луговой 313; мушкатный 313; поле-
вой 64, 80, 133, 163, 312, 313, 313, 332,
352, 378; римскій 312; степной 312. Йаі-
йа Ч. 312. ШалФвйникъ 63. Шалѣлая
тр.123.Шалхвея313.ІПамііиньонъ13.
Йатріоп Ч. 13. Шамширъ С. 14, Шам-
шитъ 74,379. Згапка Л. 329. Шанкаку-
стоватая 329. Шандра 19, 60, 76, 131,
158,181, 208,208, 208, 225; бѣлая208; во-
нючая 60,240; душистая Й25; красная 184;
обыкновенная 208.Шандуд С. 219. Ш а н-
та 208, 208, 225, Р. 404, 405; черная 60.
Згапіа. Л. 208, 225, 225, 225, косіа Л,
225. Йапіа Ч. 225, 225. йара ѵи^а С.
204. Зара шеуа О. Шапа мечья С. 165.
Шапка дурачья 133. Шапки 374, 396;
болотныя 364; полевыя 37. Шапочка—
дунуть плѣшка 350. Шапочки 347,
359. Шаноч(ш)яикъ 20, 90, 139, 326.
Шаптала 245. Шарагъ 85. Згагапса Л.
347. Зиагапсиа Зтѵ. Іапа II. 92. Згагаа-
сгуп Л. 92. Шарбарина 73. ЙатЬог Л.
144. Зиагиапка Л. 172. Зиагнупа II. 223.
Шарило 130. Шарилло красное 125,
130, Шарила синяя 130. Згагіаі. Згаг-
Ісйек. Згагіаіка Л. 26. Йагіоіа. Йагіоіка
Ч. Згагіоіка Л. 22. Шарлотъ, Шарлотка
22. Шарникъ 179. Шаровка 162. Ша-
ровница 346. Знагоіа Л. 37, 160. Йагі
Ч. 327. Шарушка желтая 141. ПІа-
руш(<к)никъ 76. Йазіца Л. 319. Шаста
102. Заіег Ч. 161. Шаторакъ 178. Ша-
тунъ тр. 85, 160. ШаФлоръ 87. Ша-
франъ 113, 113; дикій 58, 87, 104, 183;
московскій 347; луговой 104; моровой
дивій 104; полевой 37; садовый 113;
шерстистый 183. Ваігап інйзку Ч. 117.
Знаігап ріопну Л. 87. ЙаГгаіуіка С. 87,
ЗнаСгапіес Л. 117. Згасіюѵпіса Л. Йа-
сЬоѵгпіса Л. 148. ЙасЬоІан Ч. йаЬо^ап
С. 206. ЙасЬог Ч. ЙасЬогес Ч. 120. Шах-
іпутъ 219. Шачавыця 136.Йаз С.Шаш*)
С. 85. Йазагіка С. 76. Йаяі Ч. 180. Йа-
зіпа Ч. 319. С. 319, 328. ЙазЦіка С. 76.
Шваденъ тр. 159. Шванецъ 141.
Шваръ 394. Шведка 316; кустовая 345.
Шведскій кофе 56. Йѵѵегер Ч. ТІ.Йѵезіка
Ч. 274,275 йѵезіку Ч. 275. Швигавки по-
леви 260. ЙѵіЫік Ч. 341. Й^егсочте геіо
Л. 153. Зн’лгопцесг Л. 210. Швыгалка 44.
Шеберъ, Шеберникъ-316. ЙеЬо^ гиіі
С. 93; іпосігі Ч, 209, 209. Шебо] првени
С.209.Йеѵаг С. 28.ШеверъС. оІ.Шевлія
312, Р. 312. Шевошнакъ 314. Шевръ-
фѳйль 198. Шевское деревцо 297.
Шевтелія С. 245. Шевтелціа С. 45.
Шегня 238, 238. Йесііѵа кеііпа Ч. 208,
Йейіѵгік Ч. 49. Йейіѵѵка Ч. 60. йиехойгге-
ніса Л. 121. Шейки раковыя 106, 264;
рачьи 264. Шейраись 103, Шеколад-
ное дерево. Шеколадные бобы 353.8яе-
іг^гек Л. 295. Шела(о)мапникъ 356. 8ге-
Іегнік Л. 295. Згеіегоіснек II. 109, 205.
Шелепунъ 295. Шелестъ 241. Шеле-
стунъ 231. Шелкъ крапивный 118;
лягушечій 93, 105. Шелковая трава 85,
118, 247, 344, 34'4. Шелковое дерево
218. Шелковина 85, 133, 163, 218,
219; бумажная 71; бѣлая, цареградская,
черная 219. Йеікоѵісе Ч. 219. Шелко-
*) Также Шаша Сл. Карадж,

512	Шелковичное — Зхрінак
личное дерево 219. Шелковичное расте-
ніе 52. Шелкунъ 219. Йеіпік Л. 208.
Шелобольникъ 91. Шеломутникъ 198.
Шельмовка 135. Шелюгъ. Шелюга
309, 310. Шелюжина Шелюжникъ 309.
Шелягъ 207. Шемама длинная; шаро-
образная Иб.Шемелина 279. Шеиширъ
300. Шейда Ч. 225. Йепіка С. 159. Ше-
ница С. 361. Шень-шень 239. Шепиіп-
никъ 300. Шептелиуа С. 45. Шептунъ
дерево 268. Шептуха 271. Шепурика
С. Шепурина С. 300. Шепчина 144.
Шепшинникъ 300. Негак С. 337. Йегаск
.7. 160. Шерида 128. 8егік Ч. 346. .2.
176, 346, 346. Шерошница 53, 53, 54,
151, 151; жабная 53. Шерстникъ 37.
Шершавка 406. Шершакъ Р. 398. Ше-
стидесятивѣточникъ 90. Шестинедѣль-
иикъ 324. Шечевица 210.
ЙіЬаску 5Г. 62. ЙіЫкоѵіпа 0. 378. Ши-
бой 15. 209. Шивориикъ полевой 275.
8іка сегпа С. 132. Шигарьи 128. Йійіаі-
ка Ч. 179. Шийки ракові 264. Шикотъ
161. Шикотинъ114. Шикша 132. Йік-
еа С. 132. Шилабиекъ луговой 318. 8і-
Іаііса С. 179. 8Щ 0. іейаіпу С. 120.
Шиды. Шилья калмыцкія 20. Шиль-
ная трава 153,153, 153. Шильникъ
21, 21, 262; водяной 21; желтый 308.
Шильница 346. Шильнякъ 153, 153.
Шильца 51. Шимшир С. 74. Шимши-
рика С. 392. Шинникъ 107. Шипъ,
іерихонскій 28; марьинъ 200. Йірак С.
279, 300; оЪеспу С. 280. Шипак С. 280,
300; льючи 280. Йірек 5Г. 300, 300. Йірен-
ка Ч. 308. Шипецъ 300, 300. Шипижка
300. Шипижникъ 386. Йіріепка Л. 308.
йірінка Ч. 300. Шипица 300, 300. Эіріса
Л. 308. Шипичка 300. Шипич(ш)никъ
106, 293, 300, 300, 386. Шивишнякъ
300. Шипки Библ. 279. іэіркоѵенка Ч.
308. Йіркоѵіпа С. 300. Шипнякъ 300.
Йіроѵепка Ч. 308. Шиповникъ 106,
300, 300. Шииовный цвѣтъ 300, 300.
Шипокъ Вибл. 279, 300, 301; желтой
301; лѣсно і; полевой 300. Шипунъ С.
300. Шипухи поносные 155. Шипуш-
иикъ 300. Шипчакъ Р. 300. Йірсапіеа *)
С. 300. Шипшина 300, 300. Шппшин-
никъ 300. Шипышнякъ 300. Ширка
352. Широкая голова 364. ЙігокаіісЬ Ч.
217. Широколистница 322. Йівтанс Л.
20. Шістернякъ Р. 401. ШиФлоръ 87.
ЙісЬа Ч. 132. &і§ак Ч. С. Л. 322. Ши-
шакъ 322. Шишатникъ 100. ІЗізчѵогес
Ч. 8. Шишебаръ 394. Шишебарникъ
80, 84. Шишелъ 343. Шишпбара 84.
Шишечки 315, 360; болотныя 221.
*) Шппчаии—-есть сербск. назв. пло-
да гранатъ, Рипіса (тгаааішп.
Шишечникъ 47, 73, 87. Шишка О. 280;	!
Шишка винная 214. Шишкарннкъ 91;
Шишкачъ 324. Шишки 217, 243, 364.
ворсовальныя 127; кислыя 325-
липучія 185; раковыя 206; чортові 410.
Шишковникъ 45, 91, 217. Шишковое
дерево 217. Шишобаръ 185.
Шкабіоза 317. Шкерда 98, 113,113.
ёкеіз'еіігше .геіо Л. 173. Зкегіесігісоуѵе	;
иеіо Л. 70. Зкіѣоѵѵка Л. 244. йикіепіспе	і
хіеіе П. 241.. Зикіеншк П. Зикіеппісг-
пік Л. 241. Йкіепсегща .7.177. Йкоитоп-	‘
се сігіетѵо Л. 254. Зкоѵгопск Л. 254.
Шкррлупа 72. Йкогріпа Ч. 183. Шкри-
павац *) С. 114. Йкгіраіас **) 0. 114.
Йкгірас С. 13. Йкгіріпа Ч. Л. 319. Йкгка-
чѵіспік Ч. 199. Йкитра Ч. Йкшпріпа Ч.
296.
Шламда 340, 340. Йіарка Ч. 239.
ЗгІасЫамга П. 108. ЙІеЬіегсІак .7. 320.
81ег Л. 207, 207, 208; віеіасу Л. 26. 81е-
гоѵас С. 166. Зіегоѵаса С. 207. Шлем-
никъ. Шлемовникъ 322. Йіез Л. 26.
Йііпсіпа Л. 209, 210. Шльез ***) С. 26.
ЙЦегоѵаса 207. ЙЦіѵа С. 274. Шльива
С. 275. Шлясъ 207.
Шмаиьак С. 298. Шмара 20, 74, 105,
190. Шмаркотинне Р. 334. ЙшаіаисЪ Ч.
197. Йшеі Ч. 73. Шмерка 252. Йшіка Л.
106. Йтоіпік Сл. 124. 8тгёк Л. Йтгека
.7. Йтгуок Л. 255. Йтигап 5Г. 312. Згтуг
И. 354.	“І
Шнитъ. Шнитка 11. Йпіііік Ч. 23.
§пигои'ка 5Г. 37.
Шовкова трава 247, 344. Шовковать
Р. 396. Шовковица(я) 219; біла 219.
Шовконъ 219. Згоііѵца Л. 312. Шолко-
виця 219. Шолкотуха 330. Шолоболь-
никъ 91. Шоловія Р. 312. Шоломуд-
никъ 198. Шолудивникъ 243. Шомполь-
иикъ 111,111, 340. Шомпольное дерево
340 Шора 322. Шоркувцы 330. Згогэі-
ка 77. 190. Йогсазкі 8ѵт. Матсупе- Л. 20.
Йогсаёкі зѵѵеіекі Л. 20. Зосоѵіса. Зосоѵісе
Ч. 136; оіѵсі Ч. 104. Йозка іеіеіоѵа Ч.
237.
Шпажная трава 158, 158. Шпаж-
никъ 157. Йраійа Ч. Йраііа Л. 363. 8гра-
га§ф П. 52, 53. Шпарагы 52. Йраг^а С.
52, 53. Йраг^ап Ч. 337. Йраг§1 Ч. 53.
Йрагек 5Г. 203. Йраго^а С. 52, 53. Йраг-
веіка Ч. 231. Шпарышъ 263. Зхреіа П.
363. Зхреііа Л. 363. Йрепаі Чу 338.	?
Шпергель. 8хрег§іе1 П. 338. йріепс
.7. 363. Йріка Л. 196. бхріпак Л. 338.	і
*) По Кар. нѣкоторый съѣдобный
грибъ.	,
**) Вѣр. ошибка вмѣсто Зкгіраѵас.
***) Также Шліезовпна есть назв.
АІіЬаеае ойісіпаіів по Сербски.

Шпинатъ — Щырецъ
513
Шпинатъ 53, 338; американскій 61,
251; англійскій 306; голландскій 339;
зимній 339; индѣйскій 61; кубскій 102;
лѣтній 339; малабарскій 27; перувіан-
скій 95. Шпіоны 13. Шничаки 391.
Шпоришь. Шнорышъ 263. Шпорникъ
123, 123. Шпоры кавалерскіе 123,
124.
Йгіріпа У. 319. йегиЪоЬіѵіі Л. 341.
ЙгисЬа У. 268.
Біаѵ У. С. Штав С. 304. 81аѵ коняку
У. 306. Йіаѵа газ'есі У. 237. ЙіаѵаЦ С.
304, 306. Штаваль 306. §1ачѵе1. Йіаѵеі
У. 237, 237, 304. га^есі Ч. 237. Штавель
305. §іаѵік Ч. 237. Йіаѵіпка Ч. 134.
Штавл^а. Штавл^е С. 304. Штайоарки
Р. 335. Йіап Л. 162. Штанодранъ 60.
Штебелюнъ 121. Йіёсігёпес Ч. 150. Йіёп-
(Ігепес У, 121. ЙіегЬак Ч. ЙіегЬка Ч. 98.
Йіеііка С. 223. Йіёіка Ч. 127. ЙНкотсес
Ч. 263. 8іір Ч. 305; коЬуІі Ч. 305. Йііреі
Ч. 53. Йііріаѵес Ч. 50. Штир С. 27, 389.
Зіігеніса С. 216. Йіігісе Ч. 270. ёіігодѵ-
нік Ч. 199. Йіііаг С. 93. Йііінва С. 244.
Зіо^ік. Зіоѵік Ч. 304, 305. Штокъ ро-
за 26. Штоиунь тр. 36. Й1уг]отаік Л.
351. ЙігЪаі Ч. 99. ЗігЬас С. 57. ЙігЪка
О. 98. Йіикалѵес. Йіикаіѵісе. йіикадѵка Ч.
263. Йсиіас С. 112.
Згшѵаг Л. 8, 148. Шуваръ 8, 92 Р.
387. §и1 С. 183. Йиіас С. 112. Шульга
383. Шумарнца С. 69. Шумира 134.
Шумиха 85, 366. Йирак С. 335. Йирі-
Іап С. 102. ПІуплина. Шунлица. Шуп-
шина ЗОО. Шутки 309. Шушня 152.
Шуя 71, 393.
8сап йоіцасу Л. 166. §сеѣе! Л. 305.
Йсег^енс Л. 27. §сегк Л. 295. Йсіпа И.
51. 51. §сірак Л. 134. Йсіраііса Л. 344.
Зсіраіу (ІгоеЬ Л. 265. Йсопоч'ка Л. 174.
Шшолкунецъ 330. Зяуртисг И. 24.
Зиуріін И. 128. Йхурзхуаа Л. 300.
Шыпшина 300. Йугівіоѵа Ьуііпа Ч.
152.
Шюпшина 300.
Щ (Руск.) — 8x02 (Л.) 8с (Л.)
Щаберъ 78. Щавъ 305. Ч. С. 304.
Слов. 305. Щав конски С. 306. 8хсяа\ѵ
Л. 304,305;навезу П. 237. коЬуІі Л. 306.
роіну Л. 305. Щава Р. 304. Щавей 304;
конскій 304; воробьевъ 305; малый 305.
Щавелъ 305. Ща(е)вель 304, 305, 305,
306; англійскій 306; благовонный 237;
водяной 305, 306 воробьиный 305, 330.
горобиный ЗО6;горобъячий 305; гусиный
237,-305; дикій 305, 306; заячій 237, 305;
кислый 305; кобылій 44, 240, 304; ко-
невій 304; копій 58; конскій, кіньскій
304, 305; лошадиный 304; луговой 305;
I мелкій 237, 305; мышиный 140; наськйй
305, 305; овечій 224, 305; полевой 305,
305; римскій 306; русскій 305; садовый
306; свиной 100; сорочій 305; троицкій
237; Французскій 306; человѣчій 306.
Щавелекъ 291, 305; Ща(е)вій Р. 305;
конскій 185. Ща(е)велюкъ тр. 215. Ща-
викъ Ч. 304. бисиалѵік П. 237; га^сгу
Л. 237; Щавинка Ч. 134. Щавлюкъ
305; нолевой 305. Щавникъ 305, 305.
Щавнокъ 305. Щавухъ заячій 237.
Щака березовая 266. Щакатавникъ
121.
бгсгпѵиі И. 39, 105.
Щеберъ 316. Щебрецъ 354. Щедре-
нецъ. Щедрецъ 120. Згсгесіггепіес Л.
120, Йсейгуенс Л. 120. Щедринецъ 120.
Щелица 307. Щелкунъ(ы) 119, 150,
200, 295, 330, 352, 352. Щелкуна 119.
Щелкунецъ 94, 133, 200, 330, 341,
356; большой 330; лѣсной 201. Щелкун-
цы 330. Щелкуха 119. Щелкушечная
трава 3 30. Щелкуш ки 200. Щелку шпикъ
157. Щелокъ 312. Щелчокъ 195. Ще-
мелина 279. Щемелица 279. Щемяли-
на 273. Щенки тр. 57. Щепа 262. Ще-
паризъ Босн. 117. Щепельнякъ 151.
Щепетуха 364. Щепиикъ тр. 57. бгсгег
И. Йсег Л. 216. Щерь тр. 216. Щербъ
17. Щербакъ 98. ЯгсгегЬак Л. 98.
Щербанъ Р. 396; великий Р. 396; ма-
лый Р. 401. Щербанець Р. 401. Щер-
бець Р. 354. Щербииная тр. 327. Ще-
редникъ 65. Щери(ы)ца 27. Згсгегиуса
П. 216. бгсгегкііна Л. 28. Щетъ 134.
Щеть 134, 223. Щетина тр. 20, 141,
144; святая 223. Щетинникъ тр. 20,
328, 328. Щетинница 223. Щетка 87,
125, 127, 144. ёсеікі Л. 125, 127. 8,сеі-
коііа Л. 125. Щетовникъ 167. Щецъ
168. бгсиес П. 127; роіпа Л. 127; розро-
Ііѣа Л. 223.
Щівникъ Р. 305. Щигатникъ 244.
Щигорица 235. Щиковщікъ 45. Щи-
пець 144. Щипальникъ 326. Щиперъ
291. Щиракъ Р. 393. Щиръ 27, 27,
141, 215, 215; 389; червоний Р. 389; чер-
вонный 27. Зисиуг Л. 216. Щирей 27,
27. Щирець 27. Щирица(я) 27, 27, 27,
389; садовая 27. Щитъ помурный 241.
Щітка Р. 392. Щітканъ Р. 392. Щит-
никъ 54. Щитовикъ обыкновенный 392.
Щитовка 322. Щитокъ 322. Щитоно-
ска собачья 244. Щіточки Р. 398.
Щовель 305. Згсгобгиеніса П. 120.
йисиоікі Л. 127; кпаріе И. 127. Згсгѣо-
ІіпіЬа П. 255.
.Щука 18. Щуръ 389. Щурець 389.
Щурій 389. Щучка 18, 18. Щучникъ
18. Щучная трава 308. Щучья трава
263.
Засгуріогек Л. 23. Щырецъ 27.

614
Ѣда — Яйца
Ѣ
Ѣда коровья 236. Ѣда песья 391.
Ѣдкая трава 56, Ѣдкомлечникъ 139.
э
Эбеновое дерево американское 71;
бѣлое 66; желтое 66. зеленое 66, 127;
красное 40; ненастоящее 40. черное
127.
Эгле 11.
Элеміевое дерево 30.
Эммеръ 361.
Эндивій 98. Энотера 230.
Эскулапова тр. 52. Эспарсетъ 231,
231; цвѣточный 162. Эспиновое дерево
2. Эстрагонъ 48.
Эѳирникъ 126.
ю
Южовникъ 30.
Юзерликъ 244. Юзеока. ЮзеФкы 173.
Юзефокъ 402. Юзюрлюнъ 244.
Юлха Б. 24. Юльникъ 110.
Юморка. Юморкай 210.
Юръ горохъ 379. Юрникъ Р. 403.
Юшанды 391.
Ююба 386.
Я
Ябики Б. 282. Яблоко 335, Библ.
270; адамово 102, 219, 282; бальзамное
218; браминское 115; волчье 106; гра-
натное 280; гранатовое 279, 280; жидов-
ское 250; заморское 114; земное 45; зла-
то Библ. 282. золотое 101; коричное 37;
лѣсное 43; любовное 202, 218; райское
101, 102, 219; содомское 335; сухое 218;
чертово 59. 135; яичное 334. Яблоки
282,335; волчьи 106,130; земляныя 118,
335; золотыя 101,101,282; золотыя, гес-
перидскія 101; кумашныя 45; кутяшныя
45; лидійскія 101; персидскія 101; пѣ-
тушковы 133. Яблонь 282. Яблонька
лѣсная 231. Яблоня 282; дикая 282:
лѣсная 282; райская 282, 282; сибирская
282; татарская 282. Яблочки 282, 335;
земляныя 325. Яблочная тр. 45. Яблуч-
ка 360, 360. Яболка Б. 282. Яборанди
257' *). Ябулка Б. 282.
Яверъ 8.Яверовый корень 8. Явіръ 4.
*) По Вѣсти. Имп, Росс. Общ. Садо-
водства 1877 г,, Лг 4, стр. 258 — Ябо-
ря'" .» есть Рііосагрнз ріпнаіиз.
Яворъ 3, 8, 260. 260, 268, 309, Б. С. 4.
Яворовое дерево Б. 4.
Ягелъ дикій 36. Ягель 102, 102,192;
красноглавый 102. Ягідкі 122; вовчі 43,
193. Ягідникъ 146. Ягилъ 36. Ягиль
227, 231, 373. Яглица(я) 11, 231. Ягло
185. Яглохъ 185, 243. Ягница 149.
Ягода 146, Р. 400; бабья 307; бросквин-
ная 202; бѣшеная 59; волчья 202; вин-
ная лѣсная 122; вороная трава 241. дри-
стуха 371; ежевичная 43;красная 146; ли-
стовая 307; снѣжная 345;сорочья 66; че-
чевичная 251; лѣсная смоковная 145.Яго-
ди жидовски Р. 407. Ягоді вовчі 9, 193,
333. Ягодица 142. Ягодичина Библ.
145,218.Ягодичія145.Ягодки 122; италь-
янскія 122; дубовыя 382. Ягодникъ 146;
Р. 400; волчій 106; грудной 386. Ягоды
бирючьи 53,114,132; волчьи 9, 43, 53,
59, 66, 106, 106, 122, 142, 193, 198, 198,.
241,293,333, 334; вороновы 106; вороньи
9, 106, 110, 205, 241, 333, 334; гадючьи
333, галочьи 322; грудныя 386, 386;
испанскія, Французскія 386; дереновыя
109; дикія 6; жидовскія 218; журавли-
ныя 53; злыя 9; медвѣжьи 9, 241, 304,
333, 334, 334; персидскія желтыя 294;
пѣтушьи 300; рябковыя, рябчиковыя
207; скворцовыя 270; собачьи 193, 293,
293, 334, 334. соколиныя 207; сорочьи
66, 106, 205, 293, 334, 334; сурочьи 66;
тетеревичиыя 181; тутовыя 218; ядови-
тыя 172, ястребильныя 92. Яголь 102.
Ягресъ 298.
Ядъ 172; волчій 7; стрѣльный 128.
Ядь волча 5Г. Ядловецъ 181. Ядовитая
тр. Библ. 98, 172 233; сокольная 167.
Ядовитое дерево 40. Ядренецъ 324.
Ядрецъ 136. Ядрокорень 234. Ядро-
лисье 133; красное 91. Ядрорѣзъ 344.
Ядру(ы)шки 161, 233, 260.
Яеръ 8.
Яждь 65. Яжевичникъ 302.
Язвенная трава 266. Язвенникъ 40,
40. Язикъ воловий 346. Язікъ волівъ
126. Язички 377, Р. 259; собачи 259.
Языкъ 318; бараній 232, 232; бычачій
32; бычачій желтый 232; бычій 231; во-
ловій 32, 100, 119, 130, 279, 326, 326,
346; воловски 0. 32; гадинъ 213; еленій
тр. 161; зміевый 232; зміиный 308; ко-
зій 198; конскій 307; коровій 318; лѣсной
106; оленій 161; песій 119; свиной 106;
собачій 106, 119, 130, 259, 279, 397;
ужовый 232; ягнячій тр. 259. Языки во-
робьиные 11О;коровьи 327; свиньи 20;
собачьи 233. Язычекъ 89; бычій тр. 32;
венжовый260; ужовый 51. Язычки тр.
200, 259; воловьи 176; бараньи 164.
Язычникъ 106, 185, 232; лѣсной 318.
Яйце лисье тр. 233; чертово 247.
Яйца вороны: 202; княжія 316. кото-

Яйца — Ящерецъ
516
ны(ыя) 142, 194, 324, 381; котячі Р.
401; курячьи тр. 334; лисьи тр. 232, 316;
поповы 233. Яички 233, 260; котовы
.358. Яичникъ 97, 334. Яичный цвѣтъ
97. Яичное дерево 334.
Яка 287. Якарандовое дерево
179. Якова трава 326. Якорці 357. Яку-
бовъ цвѣтъ 326. Якутка 119.
Ялапъ 217. Ялаппа бѣлая 62. Ялииа
255. Яличка Р. 398. Яловень 327; боро-
вбй 318. Яловець 181. Яловидъ 181. Яло-
вицъ 181. Яловникъ 352. Ялушечникъ
399.
Яыбузникъ 328. Ямсъ 398. Ямурка.
Ямурокъ 210.
Яновецъ 153, 338. Янтарка 282.
Ярабина. Ярембина 336. Ярець Р.
401. Ярина. Ярица(я) 363; американ-
ская 362. Ярможникъ тр. 134. Ярмо-
листъ 386. Ярмусъ 27, 66. Яриикъ Р.
400. Яровникъ 133. Ярутка 82, 353;
полевая 354.
Ясакаръ 268. Ясе Р. 248. Ясенъ тра-
ва 126. Ясень 147, 147; китайскій 18;
синяя 211; цвѣтущій 147. Ясенецъ
126, 126. Ясенина 147. Ясеніць 124.
Ясеница душистая 126. Ясенишиая тра-
I ва 126. Ясенка211. Ясенникъ 63, 147.
Ясенокъ 9, 102, 147. Ясикерь 268. Яси-
на. Ясинъ 147. Ясинникъ 126. Ясіонъ
147. Яскеръ тр. 291. Яскіръ Р. 289.
Ясколка 92, 94. Яскорка 343. Ясминъ
180. Ясменникъ 53, 53, 53. Ясминникъ
53, 53. Яснодушникъ 195. Яснотка 184.
Яснушка 343. Ясокіръ 268. Ясокоръ
268. Ясокорь боровой 91. Ястеръ 56.
Ястребецъ 251. Ястребиная тр. 6.
Ястребинка 167, 167, Ястребка мох-
натая 6. Ястревица 241.
ЯтроФа 180. Ят рышни къ 232; дву-
листный 260; малый 234.
Яфинникъ Р. Яфири Р. Яфірникъ Р.
Яфоии Р. 371.
Яханха 148.
Ячмень 169, Библ. 169; двугранный
Р. 401; двурядный 169; дикій 131; испан-
скій 169; іерусалимскій 170; кофейный;
небесный; обыкновенный; перуанскій
169; рисовый 170; сибирскій; четыре-
рядный; Шевалье; шестирядный 169.
Ячменникъ 200. Ячмінь 169, Р. 401.
Яшелъ. Яшилъ 293.
Ящерецъ 85.

ИНОРОДЧЕСКІЯ НАЗВАНІЯ РАСТЕНІИ *).
А
Ааѵ 268. Аалмшъ 401. Аалцшъ 408.
Аалымшъ 396. Ааписъ 385. Аапкакачь
397. Аацерахушъ 382. Аацла 409.
АЬа§ка 24. АЬа§ку ІаЬа§Ьу 165.
АЬа§ку-іан-а§ка 36. Абагма 410. Абад-
жи. Абаджъ 410. Абамба 401. Абарець
397. Абасъ туманъ 407. Абацсъ 405.
Абгыдзыръ. Абгыдзръ 396. АМеІаиЬа
18.® Абелили 177. Абея 397. Абжицъ
409. Абзгилъ 403. Абзинта 47. Абрешу-
ма 118. Абривджъ 406. Абсинда 47.
Абуджезль 408. Абхарашъ 411. Абхынцъ
392. Абхя 408. Абшакъ немюрты 293.
Абюхя 408.
Аваджуа 398. Ава-држва 389. Авад-
цагыкъ 281. Аѵеекзпі. Атееіез. Аѵее-
зскі ЗО4.Авелунъ 305. А'тепев 304. Ате-
іез 304. Авиль 410. Авлукъ 306. Авуръ
234. Авщ чебге 401.
Агъ тинякъ 401. Агъ-тянякъ 162.
Агавнакітуцъ 244. Агада-ёмаиъ 400.
АЬайга 219. Агаргиилъ 392. Агачъ-но-
такъ отъ 107. АЬЬеІе 282. АкЪігаскзза
374. АкЬоІіпі АЬЬоІііез 357. АЬЬоІи
коккз 282. Ахвюяжъ 409. Агге Терекъ
267. Акйеказііакка 75. АМекаипоккі
89. АМереІІавга 191, 195. Агджака-
имъ 386, 387. Агджакаимъ читъ 383.
Агечай 159. АгжакаФтъ 386. АЬікіа
255. Агилъ 409. Агиръ 264. Акіапббз
176. А§1інз 383. АЬта!о2О. АЬо кіегак-
ка 305. Ако-заккага 160. Ако каеккб
35. Ако коіѵц 65. Ако тапзікка 147.
Ако таіага 152. Ако паіа 144. Ако ог-
ѵоккі 381. Агріомараса 409. Агріоцику-
нида 370. Агрустъ 298. Агуръ 115.
Агуркасъ 115. Агуркудъ 379. А§изкизз
340. Агутъ 219. Агцанъ 183. Агшъ 408,
410. Агышъ 408. Агюль 409.
Адакъ 403. Адасъ 137. Адгильцва
410. Адгыдзеръ 396. Адесъ 137. Аджъ
409. Аджампазъ 407. Айзкаскіа 374.
Адж-гурей 385. Аджи-курей 385. Ад-
жимша.Аджимши 389. Адзкігек-а§аізск
268. Аджишъ 389. Аджымши 389. Айіі
58. АбіПи 170. Адрасбанъ 244. Адрас-
панъ 392. АдраФитъ 244. Адширекъ
267. Адширикъ 118. Адыгача 402.
Ажъ 383. Ажя 400.
Аза 336. Азаракя 401. Азаръ-масо
378. Азарьцъ тикше 171. Азыджь 406.
Азь-гумъ 191.
Аіа дѵагЬаб 100. Айва 119, 397. Аіѵаз-
іиз ^иигі 373. Аіккітйпіу 256. Аісіап кі-
егіо 107. Аіегз 8. Ацапрагіа 133. АЦаіа-
гі кеіп 318. Аікгуціигі 46. Айквацба 405.
Аик ісъ 396. Аііазкеіпа 125. Айлыкъ 31.
Аітаі. Аітап 181. Аіна ѵікегіаіпен 344.
Аиндра 409. Айсгасъ гейну 38. Аііоѵіг-
па 379. Ауи§іі1 238. АуиШ 298. А|игиоко
354; Аіиззкіпа 332. А]иі 297.
Ака 402. Акабъ 397. Акаканъ 402.
Акаки 89. Акама 390. Акамперъ 411.
*) Такъ какъ одни изъ инородческихъ названій растеній выражены рус-
скими буквами, а другія латинскими, то, для удобства отысканія между ними
сходства и сродства, всѣ они располагаются здѣсь въ азбучномъ порядкѣ рус-
скаго алфавита. Вслѣдствіе сего нѣкоторыя буквы латинскаго алфавита какъ
напр. -(ѵ, (§, Ь), Г, с, у, г перенесены къ русскимъ в, г, ф, ц, ы, з. Затѣмъ, слѣдуя
созвучію, зН — отнесено къ аю; зсіг къ ш; ізсіі — къ ч; сѣ — къ х. Зная это
легко отыскать желаемое названіе. Впрочемъ это будетъ указано и въ самомъ
алфавитѣ.	,

Акапііаштаз -
Акапйаттаз 40, 199. Акапкааіі 18.
АкапгиНо ^иигі 245. АкапіаНаг 265.
Акарма 396. АкарпФвъ 397. Акація 299.
Акаца(ы)хуръ 392. Ак(ъ)-басъ 183. Ак-
башъ 5. Ак-будай 363. Ак-гиро 116. Ак-
> джилка 48. Ак-джузгенъ 77. Ак-йзсЬіІ
1	57. Ак-]іі8§ап 77. Акеръ 392. Акиндзъ
і	407. Акіізе Ьаі§пзе го§і 9. Ак-каЬак
;	411. Ак-келугъ 165. Акъ-кудилъ 344.
і Акъ-кулакъ 305 Акъ-кунакъ 328. Ак-
1^ курай 143. Ак-курай тіякъ 246. Акъ-кур-
Т бекъ 397. Акма 295. Акорма 401. Акъ-
|	пасъ 340. Акъ сергень 184.Акъсму-344.
|	Акъ-сыргакъ 374. Акъ-талъ 309. Акіе-
кеп 405. Актекеиъ 2.Ак-тэкень 227. Ак-
!	тыкенъ 202. Ак-темеке 226. Ак-терекъ.
,	Ак-теренъ. Акъ терякъ. Акъ-тирякъ
	267. Акуальмета 405. Акукуба(аа) 387.
Акулъ-мулкъ, Акулъ-мулыкъ 57. Аку-
<	ну(ы) 403. Акутъ мырци(цаа) 396, 410.
‘	Акуць 396. Ак-изик 267. Акъ-узякъ
і	267. Акчаиръ 58. Акъ-чепъ 344. Акъ-
і	чій 131. Акша 268. Акшепъ 194. Ак-
зкегзсЬае 255. Ак-шершы 255. Акту
309. Акяръ 392.
Алабата 58. Алабута 58, 311. Алавер-
ди 210, Аладжагръ(а) 294. Алажагри
	294. Алажюда 385. А1а)а 368. Алакъ
і	169. Аіаппіп уипгі 176. Алаоръ 210.
1 Аларь 405. Алась гейиу 377. Алати 253.
Алаха 399. Алахчцымыхъ 409. Алахюа-
।	кваджа 396. Алашари 378. Албъ 267.
Алвисъ-хэ 267. Аіеша 282. Алерикъ
[	275. АІезсЬ 143. Али-арчули 124. алибу-
і	хара 45. Аликнасъ263. Алииабадъ 114.
I	Алисарчули 87. Алъ 389. Аллъ 389,
389, 389. Алла-абки 398. Алла кумха
407. Аллапанъ 408. Аллаха 399. АНіка
шііпсіій 214. Аллымха 405. Аіта. Аіта
а§аізсЬ 282. Алма 409. Алмагась 282.
Аітап-оі 349. Алмуртъ *) 409. Аірі 204.
А1іа§апа 83. А1іап-с1іага§ап 83. Аііап-
ібЬ51бк-оі 364. Алтынъ агашъ 394.
Алу 275, 275. Алубали 275. Алуй-бухара
275. Алумавъ 396. Алунъ. Алувѣ 111.
1	Аіи-ззіуа 275. Аіиізсйа. АІиізсЬі 275.
Алуча. Алучикуги 274. Алхуре 275.
Алчъ-эленъ 159. Алыча 275. Алыча
коканъ 408. Аль мурутъ 282. Альчун-
• кай 73. Алю. Алюча 275. Аіаегди 372.
к Аляргунъ 372.
Амаичъ(ь) 282, 409. Атаііз 383
Амаръ. А марчъ 404, Амахъ 410. Ама-
хобахъ 366. Амахыръ 409. Амашлы-
отъ 215. Амбъ 66. АтЬа йзЬёрШе 9.
АтЬа 88оІ§ё 68. Амбилосъ 411. Амвчъ
I	401. Амеркыджы 406. Амжва 405.
Амжвашъ-квака 405. Амжеюа 405. Ам-
за 407, 407. Амигдала 390. Амій 399.
*) См. Аль-мурутъ.
- Арча	'	'	517
Ашікіа 336. Амлукъ 127. Аттап кепка
245. Аттап гиів 138. Аттап-зиигиз
259. Аттщсіа 310. Атріаіз кикка 274.
Атріаіз кипка 376. Атріаіз угііі 128.
Атіака 371. АмташиІбЭ. Атиг Йаізик-
ка 213. Амцы быгра 410. Амча. Амьча
386. Амшь лаха 410. Амыгъ 406.
Амыркджъ 393. Амыркыджи 402.
Амыцъ-мьіджь 409. Амышва408. Амь-
ха 405.
Апа 74. Аиа §аззуг 73. Ана-
гвурила 209. Анаиухъ  214. Апаг
280. Аига 386. Апдеітй 352. Ап§ег-
такзасі 340. Ап§егѵѵагге<і 340. Ап-
дегѵо 339. Ап§егрізііс1 339. Ап§а1
зсйипаізсіі 198. Ангуръ 115, 383.. Ап-
§игі 383. Ап§из 180. Андра 409. Апсі-
зсЬеІи 243. Андшиль 145. Андызъ 306.
Анжиръ 145. Апгпіз 289. Аиикта 133.
Анись 87. АпізгиоЬо 251. Аиисули 143,
251. Аиицвъ 394. Антисъ тупліу 401.
Антцли 313. Антширъ 145. Анцли 313.
Анцхотъ 148І Анцшаръ 145. АпізсЬісЬ
301. Анча 386. Аныцвъ 394. Анькычъ
258, 407.
Аодаба 402. Аой 60.
Ападарджанъ 410. Апамба 401.3,рап§-
кпга 182. Апатрикалъ. Апатриковъ 396.
Апатрыджавъ 410. Апелышъ 410.
Апельсиии 396. Апелсини 101. Апивіон
409. Арііа 357. Апилія 409. Апирнилъ
407. Апкызъ 402. Арпі тепір 303. Ап-
па 411. Арріпі 170. Апса 407. Арза.
Апсаль. Арзе 268. Апс(й)иита 47. Апта-
парасъ 401. Аптлау 409. Арпззіе 268.
Апуютраки 374. Апхва 408. Апхваса
409. Апхыса 408. Апшъ 385. Апыко-
катъ 410. Аруіа рші 282.
Аръ-аръ-саФидоръ 268. Арагъ-лы-
отъ 126. Агакоі-пі 254. Ага-кизза 116.
Агаііезта 171. Арасъ 408. Араса 396.
Арахъ 111, 396. АгЬа§1іаг-оі 130. Аг-
Ьа§Ьаг ійЬоІбк-оі 243, АгЬаззіп 264.
Арбосъ, Арбузъ 114. Агѵіа 222. Арга
181. А ргай 89. Арги 64, 64. АгЬо 44.
Аг§оакіа 7. Аг§опап 92. Агк-езп-ззи 385.
Аг§ийеа 383. Арда кавапа 150. Арда-
салами 238. Арджапрякъ 135. Арди 98.
АгйіізсЬ 181. Агбузсй 182. Аржикла410.
Арзанъ. Арзенъ. Агзйп 240. Арикианъ
185. Арка-яхицоръ 31. Арки, Аркги 64.
Арколола 365. Аркаякаиъ 180. Аркчи
64. Армавени 74. Агтнсі 119, 282. Ар-
мудъ 282, 409. Аго йитаіа 273. Аго
кагзйтй 278. Аго кеЛикка 157. Аго
коіѵи 65. Аго Іеттіккі 220. Аго тіпіи
214. Аго пигтікка 261. Аго рааізета
293. Арпа 146, 169, 169, 401. Аррасъ
396, 408. Арраса 396. Агіезс1і-а§а1зс1і
181. Артучь агачи 407. Арховунъ 346.
Арцаръ 3. Арцкели 396. Арцкли 109.
Арцхвели, Арцхви 396. Арча 181, 182.

518
Арчагась — Бартцкванія
Арчагась 181. Арша 169. АгзсЬап-
а^аіесй 182. Агізсііа, АтізсИае 182.
АгізсЬѵп 182. Аги казк 65. Арымъ 47.
Арышъ'323, 410.
Азай-акаіясЬ 258. Азакага 81. Азак-
Іігок 268. Асалатъ 403. Асанъ 176.
Азаг таза 378. Асасари 43. Аз§і1, Аз-
§у], АздуП 217. Азікіа 255. Асистава
138. Аскабакъ 117. Асдили 300, 409.
А сколи 409. Аз-кур 24. Азрагій 53. Ас-
пастъ 210. Асни 169. Аззікіа 255. Аззіпз
заЫе 173. Аззіпі 53. АззусЫа 253. Ас-
скиръ 389. Ассунъ 268. Ассыскиръ 389.
Асчичъ 118. Асырга 164. Асыскеръ 389.
Азуі 237.
Атама 407. Атами 245, 407. Аіаіі 100.
Ататынъ 405. Аіасііекизкві 304. АіЬай
202. Ативацла 411. Аігаііпііез 382. Ату-
расагакъ 392. Атцвацла 409. АізсЬи-
рІаЬзііпі 129. Атъ-кунакъ 249. Атыкъ
55. Атырку-пырпыль 407. Атя нарке-
масъ, Атя нартиксъ 47. Атя уморъ, Атя
уморысъ 275.
Ауада 402. Аийап ззоаеЬіа 49. Аиіак-
1а 133. Аипа рии 282. Аурысъ-гуркудъ
379, 379, 407. Аурусъ чархалъ 392. Аи-
заз 59. Аиззпі 239. Аучь 123. АизсЬі-
пип 198.
Афіюнъ 406. Афрыкъ 261, 411.
Ахъ-соутъ 408. Ахъ-тебенъ 107. Аха
394, 409. Аха-бурзакъ 397. Ахармыкъ
403. Ахвацъ 370. Ахе 394. Ахераджъ
394. Ахецъ 367, 394, 411. Ахлапъ 282.
Ахларць 396. АсЫор 282. Ахожъ 409.
АсИззуеззо 385. Ахуажь 409. Ахуаръ
410. Ахуацъ 370. Ахулъ, Ахуллъ 393.
Ахура-бгыцъ 407. Ахха 409. Аххуриа
398. Ахча-агачъ 355. Ахюакама’391.
Ахя 409. Ахялымха, Ахяцыра 391.
Ахяца 394.
Аца 408, 408, 408, 409. Аца-ацла 393.
Ацакаха 408. Ацамкуръ 411. Ацбръ
405. Ацве 391. Ацвыма 408. Ацгхушвтъ
411. Ацдуза 402. Ацейквацва 408. Агу-
асЬіа 113. АгіесЬіапе, Агуепкига, Агуеп-
гріта 111. Агсіа 311. Ацымъ-мыджъ
409. Ацысъ-тывра 383. Ацытвъ 403.
Ацыхва 409. Ацыцъ, Ацьтца 409. Ацыц-
мыджаула 409. Ацыцындыръ 400.
Ача 410. Ачадкуць 410. Ачады-ка-
качъ 400. Ачалы 389. Ачамха 400. Ача-
ра 363. Ачарп 143. Ачароицла 391.
Ачархап 410. Ачархалъ 393. Ачарханъ
410. Ачинчпло(а, е)бія 379, 379, 407.
Ачирасъ 411. Ачца 409. Ачц худа 410.
Ачыккокъ 411.
Ашъ 406. Ашь 399. Ашами 407.
Ашвъ 400, 407. Ашвгъ 401. Ашвазъ-
лаитпю 403. Ашп 406. АзсЫкІа 255.
Ашимха 408. Ашинка 397. Авсііігіа 92.
Ашицламшвъ 403. А.шихъ-япракъ 260.
Ашихма 408. АзсЬкі 180. АзсЬкі йнпі
319. АзсЬкіз 180. Ашкымцкымдзч, 397.
Ашмаа 405. Азхокііз. 297. Ашхараджъ
409. Ашцъ 393. Ашшь 399. Ашшха-
раджъ 409. Ашырыдзыцъ 394. Ашыцъ
393. Ашюшь 401.
Аюкусьше 7. Аю’а-отъ 374.
Б (русск.) В (проч. язык.)
Вааг. Бааръ 111, 304, 409. Баба джин-
джиръ 299. Бабило 390. Бабусъ тувера
ваза 350. ВаЪцдапоІ 59. Бабусъ-загзала,
Бабусагдзала 112, 350. Ва§ 311. Ва§Ьа
Ьаіа§Ьа 179. Бага батасъ 177. Ва§ап
181. Багарабъ-годъ 409. Багира 410.
Багисъ питва 215. Багисъ-тури 277.
407. Баго 65. ВаЬгкзсЬкез, ВаІігкзсЬкі,
ВаЬгкзсНі 165. Вай 311. Бадь 309, 310.
Вайат, Баданъ, Вайапіе, Вайет 29.
ВайетГипйик 111. Баденъ кокъ 86,
Бадзгара(и) 174. Бадзгви 174. Бадзги
174, 305, 402. Бадиджанъ, Бадиншанъ
334, 334. Бадманцыкъ 357. Бадриджани
334. Вайі'іп§ 115. Бадьяни 402. Ба-
дяръ 3. Ваегае 64. Базарша 112. Баз-
катинъ 64. Баіа 290, 364. ВауаІузсЬ 410.
Байилекъ 400. Бай-мадаранъ 5. Ваітй-
зсЬап, Баимджавъ 115, 334. Вауогз 318.
Бапчнчикъ 365. Баками 401. Бакарія(а)
185, 232. Бакели 208. Бако джіапе
тшулъ 259. Бакенъ 226. Балъ 58. Ваіа
Ъаііоуе 34. Ваіа деііопоуе 35. Ваіа таіі-
поуе 34. Ваіаккизіа, Ваіаккизу 311,312.
Ваіап 378, 378. Ваіапйа Ьаііоуе 94. Ва-
Іаз 289. Ваіаззап 61. Балаты джапракъ
386. Балба 188, 207, 208. Балбисъ-хэ
244. Балгинджи 275. Балгоджи 275.
Балгундежи 408. Балгынъ 222. Ваійаг
1'аЬпі 373. Балденъ юссуръ 229. Ваій-
гіапі, Ваійгіавз 373. Ваійгіпі 373. Вале-
ны 275. Ваігосііа 296. Ваіі, Бали 111,
274, 408. Баліаръ 274, 275. Балиболош-
никъ 91. ВаЦхосЬа-то 296. Бал-курай
128. Ваііапйез 94. Ваіга 56. Ваіватап 61.
ВаІзігеІЬа 245. Ваіі ѵеМегі 269. Ваііаіз
аікзпіз 24. Ваііаз йзеедизез 260. Ваііаз
ІеЬраз 229. Ваііаз тагпаЬказ 152. Ваі-
іаз паЫгез 184. Ваііі ѵізЬиІі 34. ВаІН
йайзсііі 232. Балтирганъ 165. Бамба 160,
160. Бамбак, Бамбакени, Бамбеа 160.
Банавна 381. Банба 160. Бангъ 81, 81.
Ван§і йиѵапа 184. Бангунъ 334. Банд-
жинъ-гаръ 97. Банджаръ 369. Бандона
81. Банзада317. Барабъ 253. Барабашъ
гуль 292. Барай сары отъ 143. Баранга
335. Барда церцви 187, 258. Вагйхіоіе
170. Барди 409. Баржъ-злимъ 409.
Барзъ 64, 65. Баркуенъ 407. Бароло 305,
410. Барсякъ 258. Барти 268. Бартц-

Барнумъ — Вардкатчатча
619
кванія 305. Барнумъ некобыцихъ 409.
Бары 146. Барышъ-отъ 90. Барююсъ
242. Ваза 350. Басбанчь 266. Ваіата
261. Батаукъ 175. Ваі^аЛѵу 97. Ваііііа-
та 261. Ва'іійт 29. Батрашъ 234. Бать-
пу 310. Ваиги§1іигі 409. Бауръ гуртъ
62. Васкагі 363.* Бахаю тулукъ 26.
Бахи 401. Башъ-тёкснекъ отъ 100. Ба-
шинъ-агачъ 378. Башлы 410. Баш-
тунъ(ь) 24, 64. Баю 65. Баялышъ 58, 58.
Ві-Ьег какгкіі, ВеЬга каЬгкІіз 334.
Веке, Беге 118. Беги 118, 397. Векгз,
Векгее 64. Беденширъ 299. Безу 314.
Бёклёшъ 389. Ве1§е 297. Беленгиръ 149.
Белыъерзена 147. Бенгъ 81. Бенгунъ
334. Бензе 393. ВегЬегіпі 62. Бергень
62. Береще 100. Вегга 65. Беріакъ 214.
Вегік 355. Вегівйзск 236. Беричь 355.
Бертцуули 280. Весь 256. Вевѵакгйез
109. Везіарре 186. Бетеге *) 344. Ве-
ІесЬ 39. Веізе 256. Беюгъ япрагъ-отъ
106.
Бже-козъ 334. ВзЬо^дЬа 182. Бжола
219, 304.
Бза 74, 393. Бза кали 74. Бзантха 406.
Біа, Бія 118, 397. Віа-тій. 304. Біа-
тамеръ 159. Біасъ дутъ 219. Віаз-ізсЬа-
ті 256. Бибаръ 82. Бигеръ пошнеръ
370. Видъ 309, 309. Вида 210. Би-
дае(и)къ 25, 122, 131. Бидаекъ камысъ
75. Бидай 363. Біерганъ 68. Вік 143.
Бикъ-зады 397. Вікіііук 369. Вігіи1§еп
303. Бирюль-уэнъ 409. Биркава 17.
Бирки 84, 185, 232, 384. Вігидбз 193.
Бирюказь 197. Битайахъ 362. Битэгэ
144, 344. Віик 143. Бичахъ-отъ 177.
Візск-ки§йаі 123. Візски кгекзіі 349.
ВіізсЬа пип 336. Бихе 118. Біэріанъ68.
Віейез 310. Віік^зпе, Віікзпе 310.
Бловирзава 259. Блу 275. Віпззепез 265.
Боі-ари будай 363. Богда 363, 411.
Во^ікйа—Тунг. назв. Ріп. СетЬга ѵаг.
ришііа. Богкъ-вайри46. Богегнъ 162. Бо-
городскэйоттъ 355.Вокгкакпе123. ВосЦ е
339. Водима 219. Бодманцыкъ 321. Во^е
йзкііак 122. Боишла чебча 111. Боква
387. Боланъ 378. Во1Ь]'еп§кш'а 253. Воі-
Ъикіа 254. Во1§ікіа 253. Воі^іскйа 336.
Во1§ііі. Воі^уй 254. ВоЦізсккІо 253.
Волнъ 208. Болока(и) 73, 292, 292. Боло-
кит(Ь)т(Ь)виса292.Во1окІо 340. Воіокит-
ког 314. Воізігіеіка 245. Болу 372. Бо-
лякь 387. Борбола 242. Борбола шкери
296. Вого сказана 83. Борхвени 185.
Босъ 344. Босванчь 266. Бостанъ 117.
Бохъ 401. Бохгъ 292. Возскіот 74. Боя
122. Боя-отъ Г73. Боялышъ 86.
Брадъ 256. Вгайзвиіі 280. Брпнджи.
Бринчь. Бріучъ 236. Вгогоіавсіі 299.
*) См. Битэгэ.
Бротцеули 280. Бртцмали 162, 243.
Вгиккіепез 372. Вгикпів 371. Брындзъ(а)
236, 406. Брюкву 69.
ВпЪигепев 298. Бугда 363, 411. Буг-
дай 363. Викукаг 65. Будай 363, 410.
Вийаиі араізск 112. Будзгура балахи
152. Вийик 24. Вузъ караганъ 121. Бу-
зоубасъ 401. Виі1б8Іп§- 45. Буйрюгумъ-
шу(о)г(д)альшопъ 393. Впкка ѵіЬІоІе
311. Букла дерекъ дыбинда отъ 265.
Буклатъ 69. Внкііз 265. Викигііеп 304.
Булеки 292. Були 274. Булку гейну 80.
ВиВисЬа 4. Виіиі 289. Бульдургунъ 227.
Буль-дюль 411. ВитЪееги кокка 282.
Бунатина ятуръ 159. Вига§аййа 239.
Бурбушела 350. Виг§а см. Вигг§а. Бур-
гвела 165, 245. Бургуела402. Бурдзгалд
127. Бурдзгала экали 398. Вогепкоіа
147. Вигі-іагакі 167. Вигкапі 123. Бур-
кунецъ. Буркутникъ 210. Вит1и§оп 304.
Вигг§а 311. Бурсъ 182, 182. Бурсакъ
305. Бурткгила 98. Бурулгенъ 303. Ви-
гив^ніа 111.' Бурунчукъ 210. Бурчъ 82.
Бурчакъ 258, 379, 399, 407. Бурчанъ
258. Бурьякъ 258. Бусъ 85. Бусъ-ту-
рунъ 260. Виз-Сага^апа 83. Виззиакіа
110. Бусуіокъ 229. Виіеііз 378. Буцава
151. ВизсЫит 74. Буялъ 409. Буянъ
336, 410. Буннъ шудо 249. Буяхъ 409.
В (РУССК.) V, АѴ (проч, ЯЗЫК.)
Ѵаіѵаіз коіѵи 65. Ѵааксіег 3. ѴааЫега
3. АѴаапе таіуай 303. Ѵаатап ѵаіикка
304. ІѴаагікай 304. ІѴааг таг^ай 304.
Ваварьи 304. Ѵака кагѵагиоко 149. Ѵа-
ка іаіѵіккі 281, Ѵа§аІе 301. Ѵакѵаради
310. ІѴакѵегіпі 189. ’ѴѴаЬЬег 3. Ѵакет-
рі зио ѵаики 207. "ѴѴакІИез 366. ІѴакгг-
зеттез йайзскі 245. АѴакграІаз 362.
УѴакгри вакіе 249, 362. ІѴакгриіпез
362. Ѵакіегаіпеп 3. Ѵакіегіа 3. ІѴакіга
рии 3. ІѴаеІізей іиікай 375. ІѴаевіе
Іазіе Іекей 366. Вазъ. Ваза 383. Вазія
410. ІѴаіѵагіпзск 189. Ѵаіѵего 88. Ѵаі-
порпікі 36. ІѴакате 20. ІѴакоІроІѵа
267. Вакши-корикъ 134. Ѵаіата 3. Ва-
ланидія 409. Валаносъ 250. Ѵаіѵайі 336.
ІѴаІкеа кириіей 229. ШІ^ей гізіі ІШей
151. Валкъ-гейну 152. Валка 297. Ѵаі-
кеа ѵиоккэ 34. Ѵаікеа Іекйоккі 260.
Ѵаікеа тезіпка 212. Ѵаікеа реіррі 184.
Ѵаікепарііа .360. Ѵаіккн 91. Ѵаікоріііі-
каз 184. ІѴаІті 178. Валясъ 397. Вам-
ваксъ. 401. "ѴѴашиІ 350. Ѵапато 195.
1Ѵап$іи 256. 'ѴѴ’ап^гапйкига 239. ДѴап-
па§а закіез 167. ІѴап^а 255. Ѵаппе-
гиоко 252. ІѴарика 304. Вардп. Вар-
дин 409. Вардкачача. Вардкатчатча

520	Вардуа -
98. Вардуа 409. ЛѴагДаІі 94. ЛѴа-
гекзе шагіай 132. ІѴагізешізе 70. Ѵагік-
зеп таіуа 132. Варма грандасъ 161.
ЛѴагццѵѵ§іе 132. Ѵагра коіѵп 65. ЛѴагза
каіуасі 79, 366. ѴѴагза рбіѵесі 376. Ѵаг-
вапроіѵі 263. Ѵагзап ирикка 228. УѴагв-
зрі 54, 278. Вартъ 300. Вартюсъ-гейну
187. Варцумъ некъ 5. Васъ 383. ІѴаззі
282. Ѵаззірі 54, 278. ІѴазуіка 90. ІѴазуІ-
каз 89. Ватапъ 102. ЛѴаізіпа, 303. \Ѵа-
Іикка 301. ІѴасЬоліо 24. Вашли 282,409.
ІѴауѵогаз 371.
ІѴеМега заЫе 138, 349. ІѴеІца кап-
перез 233. АѴеІуа зігпі 236. ѴеЬка 77,
215. ѴеЬпа 361. АѴеЬгтеІез 47. 'ѴѴеЬгз-
скп теЫе 32. УѴеІізсЬаѵаз 106. "ѴѴеЬ-
всЬаизііпі 106. ІѴеЬзсЬи рпккез 106.
Вежь пычшъ куванъ турунъ 173. ЛѴеі-
кезесі карри оЫікаб 305. 'ѴѴеізѣе зйсіате
гоЬі 21, 191. Ѵ7е1§у 297. ІѴеІеви заЫе
18. ЛѴеІІа коЬзііпіЗІв. ХѴеІІа гоЬзе 123.
ІѴеІІа гиікі 98. 'ѴѴепДгукзгІе 340. "ѴѴепі-
Іизе гоЫ 149. Венишъ 368. Ѵег§изуп
1ел§ах 300. Вергизанъ умарь 301. Ве-
реие 5. ѴГеге гоЬі 94. Ѵегіеішігі 16. Ве-
рикока 407. Ѵегітакза Ьеіпа, 135. Ѵегі-
погіѵагра 334. ’іѴегопіка 184. Верхва
268. Вертене вайри 300. ’ѴѴегсЬѵу 355.
ѴезіаЬтаІІо 215. ѴезіЬегпа 370. ѴезіЬіе-
гакка 305. Ѵезікішзі 168. Ѵеаііеілі 291.
ІѴезі раіарпп 309. ІѴезі гатте1§аз 309.
Ѵевігіізі Ьеіпа 168. Ѵезізогзіто 159. Ѵе-
зіійЬіі 77. ІѴевсЬак 128. 'ѴѴевсЬокІі 106.
ІѴеірпкв 396. АѴеісЬапі 120.
уѵ'ікЪокпе 50. ѴіЬѵіІа 180. ІѴіЬдгее-
зсЬі 264. 340 "ѴѴіЫгеекзсЬі. ’ѴѴіЬДге-
езсЬкі 332. ІѴіЬкзие 143 ЛѴіЬгиеІІе.
Ѵ/іЬгиеІІез Іаррав 195. Ѵ7ІІИОІ8. 'ѴѴіЫоісЬ
309. Виденъ гурькя. Видьма шурька 22.
Вижъ. Вижь. Вижь турунъ 204. Виздо-
за 347. ѴШа гиоЬо 220. Ѵііпа кикка 262.
ІѴііпа Шіей 106. ІѴііпа Ііііесі таіуасі
173. Ѵ/ііпа ри 334. ѴѴцпез 206. Ѵцоіе
381. ІѴіірізсЬоІсЬ 326. Ѵ/ііг рии 112.
Ѵіізізабеіугйккі 140. ІѴікки ЗгіЬиекІе
300. ІЛ'іІгепез 297 Ѵііікикка 220. ІѴіІка
ЪиЬказ 300. 5Ѵ.<ка теЫез 317. Ѵ7і1ка
реепз І^О. ІѴіІка зоЬЬіпз 130. ДѴ іікеііз
128. ХѴіІк,. ЧЬеІез 112. ІѴіІки «ІгіЬгек-
кіе 300. ДѴіІки зоЬЬіпі 264. Ѵіііако 326.
ЖІІереа 136. Д-ѴІ11І каиіі 171. ѴіІІі риЬ
кі 98. ЛѴіІІі гоЫ 270. Ѵііикко 242. Вим-
бра 278. Ѵіпа талари 298. УѴта риіка
138. Виначужманъ 173. Віолетисъ 381.
Ѵігѵііа 136. ДѴігипез теІІоЫпі 78. Ви-
рисъ куда 198. Варивъ терп(Ь)а 245.
Виритерпа 366. Ѵігтаршгі 372. ІѴігп
151. Ѵігпа 107, 297, 379. АѴітза. ДѴігзез
343. ІѴігзеіі 220. Виръ кюрби 240.
Виръ умарьксъ 282. Виръ умаръ 282.
ѴізЬиІі 242. Вискать 309. ѴізріШпеп
95. ДѴізіепез зрапдаіі 304. Ѵівкіі 64. Ѵі-
 Нарз
іа 179, .269. ѴііаЫо 309. Вить пурзя
379. Вишенъ салбатннъ 275. ДѴівсЬпа
275. Вишкергъ 113. Вишкярья 113.
Вишь пиля. Вишь пиль 279.
Вльдбгъ 388.
Вовъ гбрмбгъ 122. Вбвъ-ібнъ 84,
336. ДѴоМзеппез 143. ІѴоЬо шбок 8,
177. АѴоЬп рааіз 293. Воз-чветка 90. Вой
133. Войду-гейну 201. "'ІѴоіЬеіп гіІ.ДѴ'оі
кпкка 190. "ѴѴоі гоозій 350. ѴѴоЫо 254.
ІѴоІпіі 85. Волъгбрмбгъ Г22. Волъ-іонъ
85, 336. "ѴѴошксЬ 198. ДѴооІте гоЬі 119.
ІѴооІтеіе гойі 335. ІѴогтій 339. Ѵогти
гиоЬо 133.
Врбмуза 104.
ѴѴиш§іісЬ 203. ѴиоЬеп каЫі 183.
ѴиоЬеп тіекка 8, 178. ѴиоЬеп покка
322. ѴиоЬеп рпікі 11. Ѵиокко 33. Бур-
манъ кюпси 113. Ѵ7игрі 392. Вусъ 268.
Вускъ 409.
Выргръ 24. Высва турунъ 129.
Вьюхъ 409.
Вѣдь инзи 303. Вѣтренъ 369.
Вюкомаре 300.
Вядь инза 303. Вяжъ 204. Вянъ 400.
Г (РУсск.) а, ниРУГ. язык.)
На 134. Наа^ѵ 268. Наара 267. На-
Ьеіпш 379. Габу 268. Гавадушва 32,
389. Гагапхулисъ квавихи 390. На§і 23,
24. баЫіпаз 25. СгаЬгез 11. (ІаЬгзсЫ 78.
Налагай 330. Гадпа 392. Гадунъ 55.
Гажи 143. Паи 348. Газа-гутъ-утъ 57.
Газаръ 123. Гази 147. Наі 369. Науа/ѵа
310. Наша 119. Наііа каЩаз 273. Наііа
разіаѵав 273. Наііа реМа.8 289. Ііаііа,
реезсЬі 273. Сгаііепез 207. Гайяалю 275.
Наізипи киіаіпеп 191. Назп Ьеіпа 39.
НаіигиоЬо 168, 197. Гакъ 402. Накак
197. Наккі ѵіііа раа 350. Накпіого 236.
бакипки-то 248. Наіара^и 310. На-
ІагсІвсЬ 299. НаІЬосЬпа 267. Сгаіі сЬаг-
Ъивк 248.На11іки6371.Гамасъ-гюли 398.
НатЬагоЬі 57. Гамимъ 65. Гамишъ 109.
Наттадсіа 310. Наттав Ьеіпа 7, 141,
171, 330. Наттаз ііиігі124. Наттав іаи-
йіпугііі171. Наттеака 53. Нат«1а.Нат-
тйа 310. Наттідйа 310. НапЬеи кгогти
153. НапЬеп^’аІка 269. НапЬеп каига 71.
НапЬеп рарі 88, 311. НапЬеп роіѵі 263.
НапЬеп іаіаг 265. НапЬіккі 269. Нап§оа
77, 165. На裏акога. Нап^окога 314.
Нап§(§)оп§кига 314. (Запдіа 255. Ганд-
зилъ(и) 24, 389. Гандзила-меръ 164.
Сгатіга впарав І36. Гандумъ 363. Напе
ѵгйзай 310. Напе раі’и 310. Напе регвеі
97. Напе гоЬі 269. Наппараді 311.
Нар 148. Нара 268. Нарра 148. Нарз

Нарри — Гушунъ
531
266. Нарри оЫікай 305. Нарзі Ьеіпа
ІІЭ.НагакаѵаІІіоп-Ьеіпк 107. Нагака(п)-
ѵагѵае 203, 204, 355. Нагакап Ьаазікка
132. Нагакап Ьаііи 80, 97. Нагакап кеііо
195. Нагакапкикка 209. Нагака ІасІ\ѵас1
354. Нагакап гпиго 66. Нагакап тачай
297, 357. (Наггака тачай 298.) Нагая-
Ьапѣа 50. НагапЬапііка 133. Нагйлікіеіі
31. Нагкпзііта 173. Гарбузъ 114. Гари
169. Наг]а Ьеіп 211. Наг]а кааівай 273.
Нагуа кеііай 157. Наг)а кикка 91.
Нац'а ІеЬей 357. Нагуа реай 357. Наг-
Заз Ьеіпа 223. Нагк 148. Шгкіп Ьеіпа
134. Нкгккі 92. Нагкуіа 54. Нагтап
Іеррё 24. Гармашовъ 378. Нагп^і 368.
багваз 78. Гареули питна 214. Гареули
т(Ь)хили 111. ГаруФалонъ 394, 398. Гар-
ци 146. базіоп 147. Гаспагюли 124.
Назщкіа. Наззкіа 253. НаЬіказ 53, 151.
Наіпі 383. Наіііаіпеп 151.Начзе§і(Вибл)
201. ГаФи 399. НаН-гап§ 217. СасЫа
238. Гаширъ 123. Гашнизъ 109. бауіе.
бауііз 189.
Гвало 304. Гвавдзги. Гвардзла 197.
Гвелисъ-гобе 118. Гвіа. Гвинъ 181.
Гвимбра 278. Гвимра-чи 54, 267. Гви-
рила 38, 97, 209, 281. Генрихи 209.
ОЬарІадЬаі-оі 71. СгЬіІап реізсЬакп
119. бЬоЬа 368. СЬоЬа-оі 222.
бйиаггЬо 62.
Не 134. Гебъ 408. НеЬгп каЬгкІі 334.
НеЬпсЬпі 64. Геведжува 21. Неѵоівеп
каѵіо 366. Неѵоізеп кеп§йпкикка 242.
НеѵопЬапІа 168. Неѵоп кпзіаіпеп 264.
Гёгамонъ 399. бедиі гаупу 233. Гёдъ
217. Гедеръ 407. Гедна(и)хи(н)дзоръ
163, 401. Геебе 408. Гезалъ роивъ 351.
Неіѵі 378. Неіпа капга 47. Неіпё, кппзі
244. Неіпа риікей 36. Неіпа іаЬіітй
343. Неітіккй 212. Неіоккгці) 228, 230
беіре 198. Неірі 247. бека 80. бетаіо
63. Гемишъ 115. Гена черчак(Ь)и 299.
Генгхе-отъ 90. Гендзили 24. Гензели
24. Ге(э)шугэнэ 270. Геомила 410. Не-
роЬапІа 133. НероЬеіпа 364. Неротача
110. Неротаіага 152, 271. бегсіа 180.
бегтепі 378. бегре 198. (также Ѳегіе.)
Гертме 409. Неіекааіі 218. беІэсЬиЬапа
132. беип 24. Неипді 24, 65. Гёуручъ
399.
Гіа 181. б^асЫа 255. Гибедусъ 271.
НіЪіз 64. Гивельдусъ листу 304. Ніѵій
64. Ніп-83] 64. Гиджигиня 27О.Ній8уикіа.
НіскУикіа 23. См. СЬійззикіа. Ніегакка
304. Ніеги кикка 305. Нііѵа 170. Ніігеп
ѵігпа 379. НіігепЬапЙ 220, 249. Ніігеп
Ьеіпа 85. Нііге кбгѵай 82. Ніігеп когѵа
82, 167. Ніігеп роггаз 55, 55. Гилаасъ
275. бііав 275. Нііѵез Ьеіп 136. Гилимъ
357. НіІІіккО 195. Нііт 361. Гиллясъ.
Гилясъ 274. Ніт 254. Гимбашъ 394.
Нітікіа 372. Гинисъ джоиджго 84, 185,
232, 384. біппаіа 4. Ніппікіо 371. Гин-
нисъ-хэ 61. біпиг а§аізсЬ 3. Нігѵеп]и-
пгі 176. Нігѵеп ппгті 223. бігйавап 180.
Гиренъ 379. Нігипрпгета 318. Гирчакъ
409. Нізк ЗбЭ.Ніпки гиоЬо 223.Гичи332.
бІаЬзепез 371. Гладишь 4. Глихархи
336.
Гнарпукъ 272. 408.
НоЬозе таДагай 153. НоЬпзе оЫікасі
305. боЬЬа 368. боЬтѵа роЬгта 79. бб-
§ет 277. Гогибъ 407. Гогнаіпви 277.
Гогнош(ши) 276, 408. Сго^отеп 86. Го-
госа 336. Гогра 116. Гогра метчетчіани
117. Гогра хоркліани 117. Гогункакта
296. бое§оеп 277. Гозъ-гурабъ 68. Нок-
іоза 65. Гок(Ь)шо 127. Но1§осЬіа 51.
Ноіідйап 268. Голо 306. Голошмага
306. Ноііпг. Ноііпз 267. боіика 336.
СогиЬо 166. Гоми 328, 337. Ноп^епи 23.
боп^оі 266 боп§о!асЬе 131. Нопка
255. НопіасЬ 81. Нооіта гоЬі 326.
Ноога тач'ай 242. Нореа Ьеіпа 270.
Горадзюль 38. Горвела 187. Горисъ-
к(Ь)ада 140. Горма. Нотта 133 Ногопі-
зсішга *) 288. боггопд-то 206. Ногата
132. Гортъ корчи 360. Гортъ сутеръ
298. Нові 134. Нозіаіпеп 134. Госпи
399. Нйузі рпп кппза 198.
Гргвали тцамали 126. бгеезіаігаз 59.
бгето^ата заЫе 215. Грецн. Гречка
143. Грзылодъ 298. ОгіЬве 180. Грики
304. бгосЬ 258. Грубель 66. Грукулусъ
хэ 314. Грунчь 236. бгпахів 282. Грыу
363. Грюнчь 236.
бпЬпЬпп 100. бп§ит 277 Гудап(Ь)-
шука,(та) 202. бийвсЬит 368, 368. Си<1-
тѵоЬеІе 112. Гуза 160. Гузель лыкъ отъ
270. Гузло 337. Гуйрючь 400. биіккзсЬ
371. бика 44. Никаприікі 12. биі 11. бйі
300, Гуль 214, 409. Гульайланганъ 401.
Гульбаиди375. ГульбарастъІбЗ.Гульби-
танъ 410. Гулбуфанда350. Гульсанзаль
4О1.ви1і аЬазеі 217. Гуликамчи 265. би-
Іііаіа 365. Гулисаба217. Гулисъ-аба 108,
108. ГулиссаФидъ 301. бпіі сЬагЬизк 11.
Гулябы ЗЭІ.НиІІи кааіі 171. Ниііикоега
гоЬі 171. Ниііи гиоЬо 123. Ниііий рееіег-
зііій 105. Гумай 337. Нишаіо. Нитаіей
170. Гумбра278.Гумбра-чи 267. Гумбре-
ля 55. битки зоіе 97. битегиі276. Гуира-
чи 54. Гуму 337. Гумюръ 407. бип^иі-
сЫ 42. Гунда 288. Гунджут(Ь)и 327.
Нипйі ЬатЬай 57. Нипйі кигікай 366.
Нипйі заЪа 249. Гундисъ-хэ 117. Ниозіо
134. Гуракъ агачъ 147. бигііап 282.
Нигеп Ьегпе 187. Ниге капі 24. Гурзинъ-
гаръ 405. Нигті паікіп 187. Нити 51.
бйгйкск а^аіасЬ 147. Гутуй 118. Гуту-
мукта 198. НииІеЬеіп 129. Гучь 109.
Гушна 218. Гушунъ 39Г.
*) Также Ногоп-коіа Мах. 498.

522
бу» а — Діяшктѣ
буѵ/а 182. НуѵаЬчиіпеп 168. Гымей
170. Иубіуіерра 24. буікаѵа йзсЫізсЬ
339.
Гюлъ 300. Гюль 409,409. Гюль Абра-
шимъ 2. Гюль-апаръ 97. Гюль битанъ
318. Гюль гельвой 229. Гюл-даутъ ,347.
Гюльникуфаръ 228. Гюль-райхань 316.
Гюль ранкъ 87. Гюль хатама 188. Гюль
обратимъ 2. Гюмморъ322.Гюна баханъ
163. Гюнгишъ 410. Гюрюдшъ 236.
Гавришъ 400. Гяврюшь 400. Гязъ
222. Гямалмаси 68.
Д (русск.) О (проч. язык.)
ВаЬ 288. Давшанъ алма 396. Дагъ-
куль 128. Дагнацагыкъ 290. Даглыкъ
отъ 321. Дату 236. ГЗайзіасЫ 17. ГабвсЬа
Іарра 185. Дай буранъ 112. Вакіока 262.
ВаІап-сЬаІаеззн 378. ВаИа-гакіа 85. Да-
ли гразъ 408 Дали зонамъ 396. Дамъ-
тюкянъ 411. Дамази 408. Дамуръ кара
394. Дана 109. Дана-кисъ-куда 250. Да-
на мастики 257. Дандури 268, 393. Ва-
рава 113. Даперяля 112. Дани 403.
Дап(Ь)и 188. Дапла 403. Дап(Ь)ни 188.
Дача 239. ВагасЪіі разсЪа 368. Даречи-
ни 395. Даричинисъ квавилю 395. Дар-
гилисъ цамали 126. Даріопакта 224.
ВаггЬнЬ 168. Дарри 406. Дарыза 202.
Датви баба 410. Датнисъ-какали 111.
Датвисъ мацгари 297. Датвисъ-схали
337, Датвисъ-хала 410. Датвихала 410.
Датвихаль 396. Да®инъ 350. ВаГпе 188.
Дафнисъ 403. Дахцъ. Дахцна 214.
Двахури 407.
Дгудгубо 250.
Девивира 391. Деги 236. Ве§иіа гоіе
271. ВеДі’^аІа 4. Дедонлисъ квавили
365. ІІесКіІа. 'ейуіа, 4. Векзну 271. Де-
лиминанъ.Д димъ-минамъ 171.Демиръ-
кара 112. рендера 123. Дервишъ-отъ
135. Дерекуль 206 Дере отъ 358. Дермозъ
317. Дертъ-япрагъ-дагъ-отъ 152. Де-
рюзъ 239.Веіит 116. Дехилекъ 146, 400.
Джабой бидай 25. Джавзи 222. Джа-
висъ(ь) 180. Джавхвеля 378. ОзЬя^йа
256. Джагеръ 400. Джагиннэ яштромъ
357. Джагпезъ 407. Джадваръ 233.
Джаквели 378. Джакъ-тіана 17. Джала-
кетъ 410. ВвЬаІесйи 314. ВзЬаІшпіа
265. Джаманъ-арна 169. Джаманъ ка-
рабидай 169. Джаманъ суды 71. Джам-
пазъ. Джамп(Ъ)азіа 407. Джам(п)(Ь)ачіа
251. Джангакъ 180, 180. Джангалъ 328.
Джангилъ. Джангылъ. Джангуль. ВзЬап-
8111 347, 348. ДжанджаФиль 385. Джан-
такъ 21, 411. Джантанъ 315. Джапи
405. Джапракъ 20. Джаръ бпдай 189.
Джаръ гвеля 314. Ввііагакіа 112. ВзЬа-
гасЫа 113. Джарисъ тепа 366. Джарма
143. Джархали 69. Джархвели 378. В»1іа-
Наіа 309. Джау 169. Джау джуиыръ
144. Джау казынчубъ 365. Джахвелп
377, 378. Джашк(Ь)вида 314. Джебил-
гэн-ь 103. Джевнсъ дерекъ 180. Дже-
лимъ минамъ171. Джельмахн 307. Джен-
гердукъ 131. Дженгилъ 348. Джензій
162. Дженушка 210. Джерчай 270. Дже-
рикъ 24. ВіегІзсЬезіек 371. Джиберъ
Збб.Дживалъ 410. Джнвасъ 337. ВзЫ-
ѵакіа—Веіиіа Егтапі (Гиляк.) Джпга-
хутъ 398. Джигда 131. Джигердакъ 131.
Джигра 409. Джида 131. *) Джиддэ 131.
Джиджлакга 389. Джіе 408. Джизгунъ
77. ВзЬііпІен вадан 355. В8(с)Ьікі;а 371.
Джиланъ-шіантакъ 179. Джилбашъ-
джуссанъ 48. В8Ьі1йзсЫп§оп§Ьа 155.
ВзЬіІек 304. Вуііек 146. Джидимза 26.
Джилимъ 357. Джингилъ. Джингылъ
347. 348. ВзЬіпйвЬак 184. Джинджари
369, 370. Джинджрука 184. Джинтчари
369. Джинчари 370. Джіолекъ 400. ВзЬі-
гек 24. ВвЬіІ 371. Джита буунъ 11.
Джишкила 389. Джкеру 402. Джодо
255.Джока411. Джоли потоли 303. Джо-
на яштромъ 357. Джонджоли 342. Джорн
дзуа 134. Джорисъ дзуа. Джорисъ куда
259. Джоузъ 402. Джуа 389. Джуа біазъ
22, 23. В]и»а@йа65. Джувары337. Вз’н-
»а 355. Джугастро негро 4. Взішдйа 24.
Джукъ-агачъ 255. Джулъ-кумысъ 118.
Джульсанъ 47, 47. Джумене 389. Джун-
гурчка 210, 361. Джунгюршка 110.
Джун’урчка 379. Джуншка 210. Джуры
337. Віиздан. Джузгунъ(ь). Джусгунь
279. Джус(с)анъ 47, 47, 47, 48. 49, 49.
Джюммуршка 210. Джюиручка 210.
Джяль бызъ 405.
Дзалъ макгвила 303. Дзагли сатацури
348. Дзаглисъ кгурдзена 72. Дзаглисъ-
курдзени 72. Дзадза 351. ДзарзарыЗЭІ.
Дзахвели 378. Дзвелихе 142. Дзгвамбли
383. Дзгвлами 390. Дзгмартли 217. Дзед-
зви 239. Дзелква 258. Дзера 143, 251.
Дзецна 309. Дзигеръ 87. Дзилисъ гуда
202. Дзираки 87. Дзиръ мтцаре 45.
Дзиръ ткбила. Дзиръ тквили 159. Вгіп-
ѵа«йа 65. Дзмерунъ 114. Дзмерхли 307.
Дзорквена 185. Дзрохисъ-эна410. Дзур-
цаа 410. Ввупдіеі 295. Дзэдыгинэ 147.
Діагара 337. Діаръ 411. ДіаФери 347.
ВіасЬіа 255. Ві§пі йа§із 100. Дигцъ
245. Дидашлы-отъ 26. Дидгула(и) 314,
410. Віегек 64. Діерекъ 24. Дизенгиръ
227. Димела 165, 245. Дирекуланъ 340.
Віиѵадйа 65. Діушеро 60. Дихаши-
ѵшк(Ь)ури 163. Дичка 402. Діэца 366,
367. Діяшктѣ кулаша 359.
♦) См. Взсіі...

ВоЪуІеСіз — Зира
52;
ЮоЬуІеііз гам'йоііаеіз 62. ЮоЬуіз 360.
І)оЬпі 319. Доккузъ донъ 403 Докша
238. ВоМа-шакіа 85. Долога 112. Доло-
гона 112. Воіодопа 113. Пб1&йЪоп,і 300.
Долонъ топщу 244. Дориозъ 377. До-
ролъ 407. Доронъ 302, 409.
Драшилье 83. Вгі^вепсз 171. Вгиѵ/и
ріікзііпі 354. ВгшксЬа Іеера 122. Г)ги(1-
еска заЫе 133. ОзсЪ... См. при русск.
Дш...
Вз姧и808 зееіатѵаз 120, 233. Взеііг-
іѵепее 237. ВйР.диееІ Іінпі 210. Взеіза
заЫе 85. Взеііенаіз 199. Взеііепе 364.
Взеііепез ІеЪгаз 187. Взеііепаз ІеЬраз
228. Ввеііеназ тагнаЬказ 153. Веіі...
Смотри при русск. Дж... Вз,іасЬіа 255.
В8,]еки 328. ВзопдіІ^аЬ 138. ВзопзіІІеу
138. ВзуЬнае 238.
Вп§і1 268. Дудгубела. Дудгубо 250.
Дукчузанъ 47. Ви1§щ<1а 24. Впідіпкога
24,65.Виі§ісЬ8за 24.Дулгыкша бб.ВпІй-
зЫосЬига 24. Дулоне. Дулонія. Дуляна
112. Думп(Ь)ара 228. Вип§и 347. Дуракъ
117. Дуракъ-куяръ 117. Дуракъ-тиша
171. Дургенъ(и) 409. ВшуесКіа 382.
Дурка 185. Дутъ 219. Дутъ-агачъ 219.
Дцицака 394.
ВзсЬаІипіІа 265. ВзсЬагакІа 112.
Дшау 169, 169. Взсііег§апа 132, 132.
ВзсЬІ8<1а(е) 131. Ввскіба а^аівск 268.
Взскйсіа 131. Взсіуика а^аізсіі 355.
ПзсЬиагі 337. ВесЬиагі такка 385. Взски-
§ага. Взскидагі 337. ВескиниізсЬка.
Дшурмушка 210. ВзсЬуІ^ин 347.
ВуЬиі 64. Дымла отъ 137. Вугза 71.
В(1Ь 64. Вйззз’кіа 371.
Дэрэсу 344.
Е
ЕЬиззакі 43.
ЕсЬсЬа оскіо 185.
Е^айат 222; Егевнапайтъ 253. Егев-
никъ 253. Егекъ 98. Егеръ 8. Егесоанъ
312. Егинджъ 369. Едіаіу 244. Егле
255. Едіііез бЗ.ЕЪгккзсЬкі, ЕЬгкзск 300.
ЕкгзсЬки аизаз 159. Ёгуе 411.
Есіепі аІ88 303.
Еечѵа 276, 293.
Еіакаб 201. Еісіа Іораі 304. Еидалъ
304. Еійзіка 359. Еііакасі 201. Еіпіих
216.
Екоіон 371.	.
Еіаітеп иЬтапкіеІі 21. Еіатіеп 98.
Елакъ 147. Е1§асІіа 155. Елкинчекли
убелекъ 137. ЕПасИзза 311. Еітсіе 368.
Еіоѵіта 380. Еіоеп 336. Еіокаипокі 89.
ЕИасЬіапшЗ 198. Ельдбгъ 388. Ельма
409..
Ета-пб^езей 184._Етаккі 148. Етаіа
293. Етаіер 24. Ёманъ. Етап. 249.
Етапіакикка 153. ЕтагиоЬо 149. Еша-
1118 149, 149. Етеікеѵупа 237. Емемъ.
Еленъ 289. Етб^еМзсЫп 198, 1.98.
Ёморъ 309.
Епаг 280. Еп^баззіпд то 103. Епдееск
304. Епгцанв 154. Еппокаі 194. Епопо-
ска 372. Епіококігиі 46. Епипйіаппе
198. Епити-сиіап 37і. Енізсііе^е 304.
Енъ-гышъ 202. Евъ шу ведеггень ву-
да 158. Енъ шу видеканъ уды 334.
Ералмаси 163, 410. Ерга 169. Ергаіі
111. Ерекъ 24. Ерецукъ антемъ 281.
Егік 275. Егтен 304. Ерюкъ 408.
Езіккб 272. Езкііі 300.
Еіапкаі 303. ЕшГкакіпа 332. Е(.всЬи
китатаі 132. Еі-Ізскитигі 293.
Ж *)
Жангылъ 347. Жантапушъ 277. Жа-
позуза 342.
Жельнбгъ 300.
Жира 87. Жирбый 62. Жишенъ 275.
Жовъ. Жовъ-пу 378. Жоквра. Жок-
вяръ 393. Жолъ. Жолъ-пу 378. Жоло
304.
Жугастро 3.
3 **)
Заглена 259. Загрума 375. Загяракъ
196. Задовая умарь; умарьксъ 282. Зай-
тунъ 230. Закалъ 393. Замбахи 177.
Замбуга 115. Замосъ 115. Занджафиль
385. Занци 396- Запрана. Зап(Ь)рана
113. Зарбитъ 309. Заргулакъ 125. Зар-
да 123. Зардалу 45. ’-’арданчо 385. Зар-
за модонъ 4. Зарзаръ 45.
Зва 22. Звѵйя 401. Звѣробой гейну
173.
Згмартли 217.
Зевиз 401. Зегерекъ 196. Зеергене
132. Земенъ 196. Зердали 245. Зердалу
45. Зертели 45. Зет(Ь)лисъ хили 230.
Зжкора 409'
Зіалектѣ тотъ куль 326. Зида-отъ 130.
Зиміе 275. Зинзиверь 208. Зира 87, 251.
*) Прочія слова, начинающіяся съ
звука ж — см. при Дж...
**) Прочія слова, начинающіяся съ
звука з — см. при 2 въ концѣ этого
списка.

524
Зкиръ — Ишикъ-мія
Зкиръ 217.
Змеуры 304. Змилаки 162, 243.
Вокалъ 296. Збръ 392.
Зувиракъ 234. Зугалъ 111. Зуичъ
401. Зулукура 401. Зунчо 392. Зурга-
мышъ 58.
Зыгирь 196. Зына-пу 314. Зыркъ 63.
Зюка 355.
И (русск.) I (русск. И ПРОЧ. язык.)
I. 98.
Іа 382. Іа-Іа 382. Іаані гоііі 211, 377.
ІаапігоЬий 360. ІаЬезсЬкап 113. Іа§т-
Іоз8о 310. ІадтиЫі 372. ІаЬпа оіідаз
298. Іаі ЗП.ІацаІ65. Іакаі 267, Ійкка-
га 160. Іази-АЬіез ѴеіІсЬі ѵаг. 8асЬа1і-
епзіз у Аино; 8с1гт. Іакопѵіііако 326.
ІакзсЬаг 299. Іаіаѵа 367. Іаіа]а 368. Іа-
Іаіп 368. Іаіака 368. ІаПаказ 368. Іаіп-
ка 371. Іатаказ 318. Іатакка 141. Іа-
тапагіга 181. Іатапагіза 182. Іап§азеЬ
355. Іапйі^агі 304. Ібпеке оЫікай 237.
іапекзе Ііііесі 318. Іапекзеп 237. Іапко
267. ІапиізсЬска 210. ІаризсЬсЬап 112.
Ібгѵе карай 222. Іагѵікаізіа 320. Іаса-
манъ 346. ІйвепЬеіпа 95, 320. ІаізсЬо-
тотаз 132. ІаиЬорпоІпкка 43. Іаикова-
ѵіке 94. Іаиг-а§аізсЬ 3. ІазсЬіІ 293,293.
Ія. 382.
ІЬедакіа 106. Ибелекъ 92, 369, 395.
Ибилекъ 92.
Ыа^йа 147. Иванокъ бобидъ 290.
ІѵзсЬіп 189.
Иганъ 366, 367. 1§йа. Игда 131. Іде-
Іікіа 294, 299.
Идъ 169, 400. Идъ-сюмюрть 293.
Идемъ 409. Идіосмосъ 214. Ійгаз 79.
Иды 169. Идялъ 304.
Іе 256. Текенъ 8. Іекіа 256. Іеі^аі
347. Іелг 60. Іеізскек 383. Іеозіа 132.
Іерьгита 400. Іег іізіак 30. Іезикзеи
кикка 133. Іезиче казі 233, 260.
Изе(э)нъ(»/ 130, 183, 345. Из-турунъ
189. Изюмерикъ 275. Изю-эленъ 344.
Изянъ-соганъ 345.
Іікейіпк 45. ІП^аІ 253. Іі1§іп 347. Ііі-
?пп 347, 348. Іірикъ 24. Іізта 219.
Йитъ ♦) кууссыкъ 143. Иитоссыгыкъ
68.
Ікаѵапкикко 219. Ікета 381.
Иланъ 144. Иланъ клычъ 400. ПЬаг
310. Пйбка 355. Илекъ 399. Илердзе
392. Или 389. Или-пхали 408. Піт-оі 58.
Піако 166. 11т 361. ІНпік 81. Ильбень
171. Ильберъ 213. Ильму 368.
*) См. Ит.
Ітаеп адаізсй 289. Ітакоіийз 85.
Ітагге 266. Ітеке 151. Имень 289. Име-
ритухи саперави 407. Имерули саперави
410. Ітезап8о|е314. Ітікка279.Ітіпкпга
372.1тігика 304.Имичь гейну 360. Имля
368. Иммѣчу гейну 244. Ітр’Ьаі 253. Им-
ра 309. Ітикіа 372. Имянъ 289.
Ина 61, 175,188. Инабъ 386. Инамук-
та 303. Іпаипіпі 336. Іпдйа-ввепкига
189. Ингиска 232. Ін^іі 276. Іп^накіа
276. Іп^паткига 65. Іп§іі8 180. Индей
чуфтъ 304. Индерь чу®тъ 198.Инджиръ
145. Индисъ хурма 250. Іпйоткига 198.
Индостисъ какали 104. Инжиръ 145,
399. Инзгили 393. Инзи 304. Инзихтъ
304. Іпвае 304. Іпокаі 194. Интчара410.
Интчири 313. Іппки 276.
ІоЬоцЬоп піййип 298. Іодаіа 298, 299.
ІбЬѵі Ьеіп 85. Ібкв'ікай 237. Іоджидъ-
юръ 209. Іодла 255. Ібе Іакіай 337. Іое-
іеі Ьоіап 378. Іокііеіпікко 291. Іоко-
адаізсЬ 355. Ібкбніекіі 252. Іокіа 194.
Іоктала 65. Іолга шудо 71, 122, 362.
Ібн(ъ) 84, 336. Іонджа 210, 210. Іонжа-
гюль 156, 262. Іопке 368. Іонткопа 108.
Іооквіа гоЫ 107, 289, 377. Іордасала'ми.
Иордосаламъ 238. Іоринъ 24. Іоссамау.
Іоссаменъ 346.
Ип(Ь)ани 147. Іріхѵ 304. Инна, Ип(Ь)-
ни 147. Ипьлеггень 112.
Иръ 8. Іга 109. Ирашъ 323. ІгакЬіа
254. ІгЬенез 378. Ирганъ 366, 367. Іг§еі
Ш.Иргунъ 209. Ирзигаекъ 264. Іг]акіо.
Іг]аІ 254. Иркакъ 219. Иркенъ тепъ
рангъ 225. Иркесъ камысъ 135. Ігкік
144. Ирла(е) будай 363. Ігг-ЬаЬа-ззі 155.
Ігпгі 265. Ирыкъ 24, 24. Иръ 8. Иръ-
мули 237.
Ізаіер 24. ІзасЬкіпа 260. Исекъ-мія
410. Ізіск 254. Исихъ агачъ 24. Ів^ипі
383. Исли 18, 85. Ізо ѵезіЬегпе 370. Ізо
Ьігѵепіпигі 176. Ізо зиигі 105. Ізо кап-
пиз гиоко 195. Ізопигті 25. Ізозогзіто
159. Ізо озтапкбаті 367. ИспанахиЗЗЗ.
Испари(я)къ 123, 124. Исри 85. Ізэі 74.
254. Исти(ы)отъ 394, 407. Исцъ 409.
Ііакгі 301. ІШиз 147. Іі-Ьигип 300,
300. Ит-дшу 53. Іі-куі 276. И-шигип
409. Ит-мурунъ 300. Ит-прунъ 300.И-
зсЬеЬип 254. Ит-ссыгыкъ 68. Итчакъ
17. Ит-чумуртъ 293, 293.
Іиа 276. Іиѵсіпоіпегу 370. Іитѵбз 337,
ІиЬаппекзеп 209. ІиЬанпев кикка 173.
349. Іпйга Іииф'ай 79. Іийгаз 79. Іиіо-
ѵеЬпа 362. Іитаказ 318. Іитіказ 318.
Іитікай 279. Іппко 109, Іиоііаіпеін 75.
Іиоіикка 371.1по1иккараіи310. Іигі Ш-
Іей 84. Іиз§ап 53. Іиз^ин 279. Іиийа ка-
рай 233, 260. ІиирисЬка 210.
Ихя(а)рлк> му(о)лыкъ 57, 392.
Ичъ 282.
Ишикъ-мія 336.

Іуідап
.Ту1§ап 347.
Іэли 60.
Иювесъ 337.
к
Ка 255. Каагіай 303. Кабакъ 115,
116, 397. КаЬаг 82. Кабаръ-агачъ 141.
КаЪагай 303. КаЬасЬ 116. КаЪигикипі
336. Кава 396. Кавакъ 116. Каѵак-
а§аізск 267. Кавалъ-агачъ 314. КаАѵаг
82. Каваръ-кеурекъ 399. Каѵаг-уотоді
48. Кавасъ-ичкиля 110. Каврысь 254.
КаѵЧа гоіе 346. Кавунъ 114, 115, 115,
397. Кагабъ-годъ 409. Кагамбъ 69. Ка-
гамухъ 378. Каганчанъ 139. Кагатчи
372. КаЫІа 75. Кагинъ 180. Кагиничъ
109. Кагки 355. Кагне 409. Ка§пі 289.
Кагны 409. КаЪокіа 301. Какпѵеіез 39.
КаЬгкІіз 309. Кагуа 396. Кайа§із.Кадай.
КасІа]аз. Касіаказ 181. Касіе 113. Кайікіз
181. Кадина модѵнъ 282. Каду 115,116,
117. Каеккб 33. Каенъ64. Каепѵігзи120.
Каеп кааіі 237. Каев-кикка 200. Кйеп-
гіезка149. Каеп-зіІѵаЗЗ. Каег 59,Каегзе
167. Казъ 407. Казаръ 123. Каз-джабракъ
20. Каз-ото 175. Каз-оту 18. Каіе 301.
Кайлукъ 170. Каііут 336. Каіп. Каинъ
65. Каинъ-агачъ 64. Каиръ 120. Ка-
иръ-ягачъ 367. Каиси 245. Каисии 45.
Каізіа заЫе 346. Каізіе 319. Какаіп
181. Какаіі 180. Какали 402, 402. Как-
Ьат 276. Каккіказ 100. Какки теЬіаз
225. Какки теЪіегез 214. Какки рексіі-
наз 38. Какки зеегі 208. Какоізеп кик-
ка 173.. Какзікко 196. Какикіа 300.
Какск оскі-Кихѵотіса уГиляк. Калако-
да 186. Каламбаки 385. КаІагсІзсЬ 299.
Калаунъ 387. Каіаизсй ип§ас1 181. Каі-
чѵепез 8. Калганъ 344. Каіеѵѵігі. Каіе-
тѵісІ-гоЪі 136. КаІгесЬіа 380. Каііаи 313.
Калинъ 378. Каіііоінеп 135. Калмакъ
170. Каітез 8. Ка1шо|иигі 8. Каітив 8,
8. Ка1п§і 260. Калуунъ 85. КаІиізсЬин
62. Калшава 346. Калынъ-отъ 360. Ка-
лыркуцъ 406. Калычъ 298. Каль 309.
КалямФуръ 82. Кама 35, 35, 243. Ка-
машъ 35. КатЬаНа 258. КатЪиІІака 373.
Катеіі заипіо 209. Катеіісі 209. Каменія
209 Каттекка233.Кампарь(п)41О. Кам-
пети 110, 263, 396. Кампыръ 2. Кати
254. Катиікепа 214. Камчагъ 312. Ка-
мынакъ 170. Камыслыкъ 263. Капа-аг®
78. Канави 394. Капа кооЦай 144. Ка-
на кунджутъ 299. Капапкааіі 61. Ка-
напъ(и) 81, 81, 166. Капа регзесі 209.
Капагѵга 78. Капагік 78. Капа Іі^гзсЬ
268. Капа (зсІісЬаг 268. Капйі 166. Кап-
§ав капегтѵа 78. Капдаз китіпа 252.
Кангасъ лехтъ 107. Кангбакъ 312.
- Карквета	525
Капдиіа 111. Кандалачъ 24. Канделла
туомини 375. Кандыкъ 138. Кандыръ
81. Кане 394. Канепъ 81. Капегка 78.
Канине 378. Капігікка 189. Капкга 193.
Капкиіак 225. Каппапі іідт 268. Кап-
пагрік 78. Каппиз гиоЬо 194. Канонъ
81. Кантапи 410. Кантибааръ 324. Ка-
пикка 109. КанФь 81. Канъ-сіиръ 109.
Кар 276. К9.ра1а 37. Капари 82, 342.
Капносъ 405. Карза Ьеіп 214. Капсте
69. КарІадЬас 298. Капустатъ. Капусту
69. Капшуки 146. Кага адаізск. Кара-
агачъ 277, 368. КагаЬаІат 378. КагаЬа-
гак. Карабаракъ 30, 410. Карабдай 399.
Карабидай 323. КатаЬіІйитдеп 303. Ка-
рабогдай 399. Караболанъ 109. Кара-
будай 399. Кага Ъиіада 371. Кара-бул-
дургунъ 303. Кара-бульдургэнъ 303.
Кара-булдыргень 334. Кага Ьйіййгдбпд
409.. Кара-бшуелма 376. Карагазинъ 30.
Кагадаі 256. Карагай 254, 256. Сагадап
83. Кагадаз 254. Кагадаі. Карагатъ 237,
298, 303. Кага§аі8сЬ. Карагачъ 365, 368.
Кагадаізсйі 372. Карагачинъ 30. Кара-
гимиш 408. Карагоза 102. Карагонъ 83.
Кара-джилекъ 304, 397. Кара-джуссанъ
48. Кара-дзужгенъ 279. Кара-иликъ
371. Караитъ 298. Кага-сагадап 83. Ка-
ракатъ 298. Каракисъ 115. Каракоянъ-
гарте 349. Кага-киЬидеі. Кага-ки^еі
371. Кара-кудилъ 344. Кара-кул-куль
234. Кара-курбекъ 397. Кара-курмядъ
239, 260. Каракучха 397. Карамъ 69.
Караманъ 367. Карамангуа 379. Кара-
матуа 183. КагатЬа 299. Карамза 117.
Карамошъ 409. Карамукъ 133. Карам-
филъ 87. Сатана 237. Кара-наиза 323.
Каранджинъ 47. Кагапі 367. Каран-
дысъ 176, 210. Кара-отъ 268. Сагарзоі
237. Кара-рангъ 260. Кара сени 274.
Кара-сюля 323. Кара-таль 309. Кагаіе-
депек. Кагаіекеп 239. Кара-тикянъ
406. Каратеренъ 267. Кагаіегек 268.
Каратутъ 219, 219. Ката-сйитта 148.
Кага зсйегзае 255. Кага зсЬегзсйае 255.
Кагаізсііаті 254. Кара шагалды 371.
Карашунгъ 148. Карашурукъ 275, 275.
Карбузъ 114, 397. Карбузія 397. Кар-
бусъ 116. Карбызъ 114. Кагѵа каггіказ
134. Кагѵа заттеі 338. Кагѵаз гиоЬо
186. Карга гейну 271. Каргадали 385.
Каргазппъ 45. Каг^апік 294. Кагкіаі-
пеп 84. КагЬип 242. КагЬии кикка 95.
Кагкип риікі 36, 165. Кагітп утііі 36.
Каге кеііасі 79. Каресиръ 227. Карета
268.. Карзинъ 401. Кари 169, 299, 409.
Кагіаіпеп 65. Кат^ап угііі 345. Кагіазе-
Ъеіп 124. Каривіонъ 402. Кариганъ
147. Каридосъ. Каридья 402. Кайі ка-
ктай 38. Кагі-таіаи 147. Каріоп(Ь)ила
125. Катк 148. Кагказ 89. Каркари ква-
хи 116. Карквета 75. 165,165, 393. Кат-

526
Кагкіиз — Кизилъ
Низ 310. Карлганъ. Карлыгатъ. Карлы-
гать чубукъ 298. Каппеепкіеіі 232. Каг-
шееирізіоіиигі. 318. Кагтеепзііша, 130
Кагтігйод 64. Кі’ігпауииг 305. Кагпа
Шіей 167. Каго тагіай 303. Кагопіпі
367. Каграіа 237. Карпанъ 86. Кагра-
зеп гииіі 203. Кагріаізз 43. Карпуаъ
114. Карпынъ 86. Огз&то 4. Кагзкігіа-
сЬитаг ПО. Карталъ 331, 410. Картон-
ку. Картопили. Кагіоріа 335. КартОФЪ
410. КартоаФи 335. КартоФиль. Карто-
филонъ 410. Картофли 335. Каги-оеіай
204. Каги-риікей 165. Кати каегай 211.
КагсЬк 148. К(Ь)ачабидзами 390. К(Ь)ар-
шаве 346. Казвпіа 350. КагзсЬк 148.
Карыгьізъ 162. Карыкъ 250. Каръ
улень 319. Казакап гиоЬо 259. Кааа *)
шеЫеа 318. Каза оЬдаз 303. Казепаі
303. Казепез 303. Казік 245. Казіп 65.
Казк 65. Каска 210. Каскыръ джемысъ
325. КазпеЬ 98. Кассакъ 219. Каззе-
госЬіапі 198. Каззі карай 38. Каззі гаі-
іай 158. Каззі іарий 264. Каззі игѵей
38. Казвк 148. Каста корзи 18. Казіагі
71. Казіе Ьеіп 17, 18; Казіе гоЬий 20.
Казіікка 75. Кастори 113. Кази кірІоЬ-
кі 24. Кази шеЫез 317. Кази оЬдав 303.
Кази гокзе(з) 133, 206. Кази заЫев 20.
Каіаа 181. Катабалаха 373. Катабарда
396. Каіаѵа 181. Каіафа Каіа]и 181. Ка-
іакупип 43. Каіаш 237. КаіападІзсЬ 296.
Катарынча 267. Каѣіпдіікаіа. 38. Каііп-
кеііо 35. Каііпкиизі 244. Каііппаге 158.
КаіоЬапЬіккі 269. Катынъ-тузлукъ 392.
Катисъ гвери 391. Каікего 154. Каіко
105. Каікоіз 38. КаіоЬапЬіккі 269. Каі-
рейеіуз 38. Каііага 71. Каіикгаззі 192.
КатФа 335. КатФанятѣ 335. КаісЬап
ииіик 63. Катцахотъ 37 З.КаізсЬаІ азсЬі 64.
КаізсЬіѵок 254. КаізсЬі1іп§ рІапсЬ 103.
Кау кабульарсъ 350. Каи-каппизгиоЬо
195. Кйи-карзай 237. Каи-кіп§ай 20.
Кауль 82. Каиіепез 303. Каиіи заЫе’
324. Каунъ 115, 115, 115. Каипоккі 89.
Каига 59. .аиі, Каиіа 255. Каиіи гоіе
346. Каи ,из 20. КаГ^сЬік 245. Кахам-
бали. Кахбали 274. КасЬдІіік 225.
КасЬззока 39. КагіасЬіа 111. Кацоцха
127. Качъ-вбнъ 204. Кача сизъ-турунъ
209. Качасинъ 209. КазсЬік- адаізсЬ 3.
Кашка колушка отъ 210. КазсЬка заЬ-
Іез 325. Кашкара 56, 296. Казсіікага
296. КазсЬпіЬ 98. Кашничь 109- Кая
куль 123, 243. Кая олынчекъ отъ 318.
Кая хатырь отъ 98. Каякъ 399. Каялы
отъ 130. Каянъ 65. Каяръ-уда 45.
Кбенія чкори 402.
Квависъ куда 5. Квакъ сирлы 303.
Квара кунчха 118. Квари 409. Кварка-
лита 187. Кварквалита 201, Кварткла
*) См. Кази.
108. Кватгемала 112. Кватцарохи 63.
Квахи 116. КѵагасЬигі 63. Квидо 193.
Квинджилодже186.Квиидзи269.Квинц-
ха 86. Квипарози 117. Квитли 91, 403.
Квитчитча 282. К(Ь)ишна 275. Квліавп
87. Квринчхи 277.
Кгава 104. Кгакгачо 241. Кгара 35.
Кгвависп(Ь)рчхили. Кгвавистчанги 98.
Кгвависъ-ткгемала 112. Кгвинтели кот-
чи. Кгвители замбахи 193. Кгвители
котча 385. Кгомури 275. КЬопді 314.
КЬоіоІІа. КЬоіоІІапд 206. Кгруахе 314.
Кгурдзени Сл. Курзени. КЬузт 113.
Кёѵаіпеп ІіпшіпЬегпе 236. Кегай Те-
рекъ 268. Кедіа 222. Кегнакегевъ 335.
КеЬпійзсЬій 301. КеЬгтеІІез 87. КеЬг-
зсЬі 224; КеЬизсЬ 301. Кегцъ 162. Кей
53. КеіЬаапІеЬіі 308. КеіЬоІеЬіі 308.
Кеііет 276. Кейрекъ курай 399. Кеізо
98. Кеконъ 373. Кекре 387. Кекруа 379.
Кеіат 304. КеІасЬат 304. Келбедеи-
сынъ 45. Келемура 266. Келешъ-балахи
70. Келины 378. Кеііііззоеіег 298. Кеііо
79. Кеіііо 113. Кеііикка 157. Кеіро 299.
Кеііа ѵиокко 35. Кеііа Ьегикка 79. Кеі-
іаіпеп 228. Кеііаіпеп кикка 335. Кеііа-
Іизигі 94. Кеііа киккапеп 327. Кеііа
таіага 153. Кеііапо 94. Кеііа иипии 167.
Кеііа пирикка 228. Кеііа заигато 38.
Кеііа іаийіп 94. КеІсЬат 304. Келю 64.
Келямъ 69. Кемиръ-отъ 306. Кемонъ
87. Кенавъ 258. Кеп§йа 261. Кеп^зз.
Капдззі 326. Кендеръ 81. Кендырь 41,
81. Кенкра 193. КепіппЬапіа 134. Ке-
пиз 217. Кеоіаі 213. КеосЬіо 301. Кегаз
274. Кегазеп-Гиийик 111. Керасенъ275.
Керасіонъ 408. Керасія 274. Кегазз] 65.
КегасЬозз 65. Кере 401. Кержанга 17.
К(Ь)ери 169. Кериссунъ58 Кермези-сб-
утъ 410. Кермыиілякъ 305. Кего-озз
65. Кеггаріііі 124. Кегзій 192. Керстанъ
369. Керсъікъ 245. Кегіша 282. Кегіте
282. Кезіап 88. Кеікега такза гиоЬо
324. Кетнхцоръ 335. Кеіопеіііккй 125.
Кеіотагипа 48. Кеіо-огѵоккі 381. Кет-
сканъ 369. Кеиіапкагкі 238. Кеурекъ
399. КеФИ 258. Кехды-томку 405. Ке-
хри 406. Кецъ какаръ 366. Кеценгесъ
270. Кечегуль 63. Кечерканъ 369. Кечи
64. Кечь-кулахъ 375. КезсЬдазсЬ. Кеш-
гачъ 241.
Кіачѵіруіпу 350. Кіаіатазіі 378. КіЬи-
ѵгііг 300. Кі’иакко 327. Кіѵітіккі 317.
Кіѵііаийіп 196. Кіѵііва-рии 122. Киг-
гельЗб. Киггень 374. Киги 181. КіЬоккі
129. Кидоніон. Кпдоны 397. Кіеѵапа344.
Кіеіікеіпа 106. Кіеіо 105. Кіегіо 107.
Кіегіи йіпеп 152. Кіегитаіага 151. Кіе-
ги гиоЬо 107. Киздыръ бахчасы 403.
Кизилъ *) 45. Кизы(и)лъ бакстеръ 300.
*) См. Кізіі, Кизылъ(ь), Кызылъ(ь).

Кизилъ — КоііріЫауа
527
Кизилъ дженгылъ 347. Кузьмъ дзуж-
ганъ 279. Кизилъ зиркъ 63. Кизилъ ку-
накъ 328. Кизилъ ляля 365,365.Кизы.ть
муршъ 82. Кизилъ томаръ 53. Кизыл-
гатъ 298. Кизылча 64. Кизлякуль 188.
Кіикъ йювесъ 336, 336. Кіикчи 147.
Кіикъ-отъ 214, 355. Киламони 266. Кп-
ламура266, 411. Килей 64. Килій. Кіііпд
64. Килинь опен-кат 14. Килинь іюню
65. Кііоккі 311. КіІріІеМі 228. Кіірикка
171. Кіі-ззіг-іаіак. 310. Кильтанакъ 71.
Килыинакъ 71, 71. Килю 64. Кіттепез
87. К(Ь)ина-к(Ь)ина 99. Кіп&аіа 350.
Киндеръ май 81. К(й)ияджилоджа 186.
Киндзи 65. К(й)индзи 109. Киндричъ
336. Кіпе 24. Кинзи 65, 393. Кинилуй
294. Кіппёпі 171. Кантри 115. Щоеіа
64. Кип(Ь)и 81. Кипери рожу 82. Кігаз
274. КігЬи гойі 265. Кирез 408. Ки-
рекъ-акзякъ 268. Киркъ 158. Киркатъ
397, 397. Кігкі 195. Кігкі Ьеіпа 162.
Карсъ 399. Кігзікрего’апа 132. Кирт-
кеііъ 369. Кирци 399. Кізіі *) адаізсй 43,
350. Кізіі ЬіМигдап 304. Кізіі дЬи! 89.
Кізіі киЬедесі 372. Кізіі-іатаг 342. Кі-
зііізсйа 132. Кізііізсйе 109. КізіІізсЬік
109. Кізііізсйікі 109. Кізкиптаз 226.
Кіз-киіигдЬа 169. Кіз оіопо 169. Кіззап
караіа 38. Кіззап кеіипііека 203. Кіз-
зап ттіЬа(и) 76, 225. Кіззап зіпікеііо
35. КК-зскіттипа 43. Кііѵеіі 195. Кіі-
ка реііаѵаз 195. Кіікегб 251. Кііо
148. Катрана 218. Китри 115. Китрони
102. Кіізерпи 213. Кійиреіаѵа. Кйире-
іаѵа 79. Кйиреііаѵаз 195. Кііизагра 51.
КйзсЬіізсЬап 369. Кіи 149. Кіи куііз
201. Кіигип каппиз 110. К^йНіап 181.
КісЪіІа 305. Кпшерь. Киширъ 123. Ки-
шла отъ 231. К(й)ишмиши 383. Кія
344. Кіякъ 85, 131. Кіяль 126.
Кла 411. Кіата. Кіаизз 3. КлеФтрнтъ
409. Кліау 408. К(й)ліавіг275. Кііпагоіе
154. Клокотичъ 342.
Ктуі 288.
К’нтри 115. Кнцни 368.
К(Ъ)обали 363. Кобелегъ-чечегъ 107.
КоЬги ІеЬесІ 185. Коѵа-угйі 90. Ко-
ватча 160. Ковахъ 408. Ковача 160.
Когаджай 180. Койдііасйіа 396. Кой-
§1ісЬіп2Іті(тіпі) 346. Кодет 277. Кой-
каіі 201. Койоккі 329. Коко гиойо
329. Когу 183. Кодиі 277. Кодитоп
86. Кбдип 277. КоЪип 277. Кодрынъ
кунакъ 25. КойзасЬигі 63, Кое 65.
Коелѵ 65. Кое! 64. Коега біз рии 313,
314, 378. Коега рееіегзііій 12. Коегриі-
кей 39. Козъ 402. Козъ-турабъ 68. Ко-
хіНа 180. Когка 180. Когоа 180. К.о-
зугюйрукъ 325. Козукъ 321. Когуак
*) См. Кизиль, Кизыль, Кызылъ.
41, 42. Коі 254. Кой булдургэнъ 146.
Коі Ъиііііігдбпі 410. Коіѵг 65. Коіѵа.
Коіѵи. Койву 64. Кой джуа 23. Кой
дыса турунъ 138. Кой кумызлыкъ 264.
Кой ліекъ 279. Коі тагипа 47. Коин-
дари 197. Койранъ 252. Коігап па-
рики 303. Коігап Ъеезі 378. Коігап Ъіе-
гакка 306. Коігап-кіеіі 119. Коігап кіе-
Іопеи 106. Коігап кикка 209. Коігап ки-
тіпа 39, 252. Коігап кизап 378. Коігап
паигіз 71. Коігап риікі 39, 93. Коігап
гиойо 121. Коігап зіітіі 135. Коігап іаі-
іагі 264. Коі гойі. Коі-гпойо 47. Коізо
47, 333. Коізоп Ьеіпа 334. Коізоп ріш
334. Коіззо 47. Кок 86. Кока 366. Кок-
адаізсй 86. Кбкъ-агачь 228. Кокатиз
190. Коканъ 373. Коканъ эрикъ 408.
Кокъ басъ 225. Коиъ-басъ-тарлау 124.
Кокбекъ. Кокбокъ 58. Кокъ-гуль 357.
Кокиногули 392. Кокица 342. Кокнаръ
241. Кокомжавія 391. Кокпекъ 58.
Кркъ-пёкъ. 929. Кокрек 410. Кокома-
ралъ 324. Кокзипеті 336. Кокъ-сю 267.
Кокъ темеке 226. Кокіегек 408.. Кокъ
Терекъ. Кокъ теренъ 2671 Кокъ-тоинъ
134. Кокря 18. Концы 378. Кокгак 297.
Коль 309. Колгычу 387. КоМа 355. Ко-
лендари 399. Колиыкъ отъ 349. Коісіпе
ітеіік 195. КоИоп. Коіііопд 254 Коій-
зесі іѵііпа ііііей 273. КоІДзей ййтуареаіі
40. Коісізей кира ІеЬеД 228. Колконія
361. Коіі 255. Коііапе уоокзіа гойі 210.
Коітіейі 215, 357. Колокитъ 397.Ко1о-
тікіа 9. Колонтчураііб. КохочянФа397.
Колышъ-отъ 208. Комала. Комалаху
394. Комбосто 69. Комля. Комоля 170.
Копшіізо 74. Комши 118. Копд-еі 314.
Копдепі 141. Конграу 338. Конгусъ-
басъ 82. Кондаръ 197. Кондари. К(Ь)он~
дари 316. Коппа кшізк 244. Коппа тйп-
Ді<і 214. Коппа-оз^ай 180. Коппап таг]а
8. Коппап Шуке 376. Коппап Шаг 264.
Конопида 69. Контаръ 316. Копі-ри
109. Концина боба 360. Конь шудо 58,
94. Конь каялы куль 154. Коокнаръ
241. Кббіпіісі 87. Кббтпій 87. Коосе
180. Корек кігаз 276. Копекъ узюмъ
334. Копешіа 116. Копитъ 147. Копити
147, 367, 368. Корокоп 301. Коріа 36.
К(Ь)опчіота 118. Корабъ 387. Коралъ
89. К(Ъ)орап(й)и 268. Кбпѵе пбдевесГ369.
Кбгѵгік 184. Кбгѵіки гоЬі 322. Корга-
сынъ 374. Кбгщай 319. Кореекъ узюмъ
72. Когз'асі 180, 319. Когуяо 357. Коринъ
240. Когікезесі 377. Когіош 113. К(й)о-
рисъ нпкарти 300. Когізіі тойі 295.
Кбгіуасі 180. Кбгкшеа 51, 319. Корнъ.
Корне 109. Когораіа 878. К(й)ороп(й)е
58. Когозо 357. Когіе 134. Кортіота
397. Корчхель(и) 410. Коринъ вуды
327. Корѣ ориль куль 200. Коз 180.
Кбз 255. Косъ-кара 368. КоііріЫа^’а

528
КоНзігкип — Кызылъ
."36. Коііеігкпп ,іуѵа 130. Коікапзіірі
345. Котконня 361. Коіошікіа 9, 379.
Еотонацара 95. Коііокаа 65. Котца-
хури 63. КоСзіайі 209. Коіиіаііа 209.
Котча 385. Коізсіііегара 58. КоізсЬіткі
214. КоізсЬоа 180. Котымъ 1.92. КорЬег
188. Кохлу 410. КбсЫа 97. Косіііо 248.
Косіііопд-то 248. Коча 385. Кочь-вбнь
203. Коянъ гарте 5, Коянъ курей 213.
Крависъ куда 222. Кразанъ 173. Кра-
зава 391. Кранъ 396. Кгакзі 83. Кгаззісі
17. Кгаще зеіс 20. Крвинчхи 277.
КгеЪіаіпа зтііда 18. КгеезсЬи яаіііе 262.
Кремида 389. Кремчикъ 348. Крпкина
390. Крпииди 389. Крнпссела 193. Кгіз-
сіойіез 298. К(Ь)ристесъ гвиргвияа 159.
К(Ь)рнстесъ спсхла 94. КгізІоЬ ѵегіи
гиоЬо 9. Критари 401. КриФора 401.
Криѳома 395. Крк-бугуиь 408. КгоЬке
йагІзсЬі. КгоЬке Іарріз 20. Кгот 254.
Кромида 389. Кротни 185. Кртцкгиди-
каліа 281. КгпЬкІі 313. КтиЬкІіз 293.
КтиЬши заЫе 18. Кгиреп 169. К(Ь)рц-
хнла 8.6. Кршагъ 232. Крикъ бугунъ-
отъ 197. Крыкъ буунъ 134. Крѣнъ 146.
Крючъ 147.
Ксилокерата 395. Кстый 147. Кстыхть
147. Кз-сііііу 86.
Ктваатъ 196.
Киа 65, Куа.-талъ 309. Куба 310. Ку-
бень куююкъ. Кубень кююрюкъ 112.
Кубиста 69. Куга 366. Кугенъ. Кугенъ
гелма 277. Ки§1еп тгапі 262. Ки^паг
241. КиЬин 64. Кугу-шудо 204. Ки-
(ІасЬат 110. Нудилъ 344. Кийитаіи 371.
Кудумулю 371. Куе 256. Кце 65. Кие
райлѵа гоЬі 334. Киепді 311. Куени 253.
Куеценъ 411. Кужоклякъ 71. Кужу
буянъ піудо 260. Кузь корья сизъ 259.
Кузь, кулакъ 135, 249' Кузь усякся 141.
Кузгалакъ 305. Кузергиль толкисъ 304.
Кузи-отъ 292. Кузы 255. Кузэрикъ 275.
Кузякъ-янъ 107. Киі 254. Кц]'ап сІзсЬип-
§аі5сЬка 386. Киі топе 88. Киіпді 311.
Куинцха 394.т.иігі гиоію 104. Киіза іѵі-
ізасі 334. Кіг а Ьеіпй 334. Киізша Ьеіпа
206. Киізтеп Ьеіпа 322. Киіь... и раізе
274. Киізто 172, Кукбекъ 58. Кукъ джа-
пракъбЭ. Кук-пекъ58. Кук-чйшекъ 147.
Кик-ізіа 371. Кике капникзей 124. Ки-
ке киизта 198. Кикетадасі 324. Куке-
наръ 241. Кике рии 198. Кике ааЬа 206.
Кикезіітасі 132. Киккаго Зоі.Кикке 170.
Киккі а’оИопе По. Киккитаоііт 58.
Кпкоп. кагаЬка 244. Кикоп киизі 168,
244. Кикге киизк 109. Кукуба 388. Ку-
кумплон 408. КикпізсЬе адаізсЬ 89. Ку-
ланъ-гурай. Куланъ-гюйрукъ 374. Ки-
Іап іипадЬа 223. КиМ кіи^асі 120. Ки-
Іізѣісі. Киіі'сзаа 201. Кпііег кирий. Киі-
Іего 364. Кулмакъ 170. Кулмухо 176.
Кулонъ 64. Куловъ-опенъ-катъ 14. Ки-
Іопа 112. Киірра(и) 201. Кулукъ-чашъ
16а. КиІисЬип 320. Кульбаба 190. Ки-
тагізсЬак 312. Куйаръ чекъ. Кумъ-
аршекъ 17. КишЫ 193. Кумдакъ 170.
КитеіезсЬі 209. Китеітіеігу 184. Ки-
тіиа 87. Кумлокъ 170. Киттеіепез 209.
КиттеІізсЬ 209. Киттеітеіа 184. Кум-
піязъ 389. Кумъсакызъ 52. Кумсо-шу-
до 259. Кумуздукъ '305. Кумулокъ 170.'
Кумыздыкъ 305. Кумыкъ-баламъ 378.
Кунакъ 219. 328. Кипасіа 43. Кунакъ-
угь 328. Кунгъ 187. Кунграу 338. Кип-
2'і.п’ ЪазсЬ 71. Кунджу. Кундчутъ 327.
Кунели 112, 296, 336, 397. Кипіи^а кіі-
Ьаг 281. Кипяіо 243. Кипіг 309. Кун-
чутъ. КипзсЬиі 327. Кунэла 397. Кио-
ѵіп киипо 136. Киоі азза 73. Кйоі-азза
73, 74. К.иова 255. Кирайлѵа гоЬі 211. Ку-
пальнича турунъ Зб.Кирапоз 303. Кире-
геі 304. Купчанъ 142. Купчемѣ кумби67.
Курача 391. Кита йзЬіІек. Кура джилекъ
304. Курай 128. Кура-илякъ 304. Кнгак
51. Кура-силача 304. Кпгазпоо 132. Ку-
рача 391. Киг§а гоЬі 274. КпгЬо 86.
Киг&пЬип 24. Курдглисъ-мжауна 237.
Курдзени' 383, 383. Курей 208. Киге
каііай 107. Киге кеііаб 42. Курёки 69.
Киге тапіасі 237. Киге тббк 178. Кигеп-
Ьегпе 56. Ііигеіуаіка 105. Кигеппокка 136.
Кигепрарі 88. Кигепроіѵі 156. Кигенгіт-
рі 88. Кигёр 132. Куреть 69. Кигі 363.
Кигіептіекка 177. КигіиізсЬ-адаізсЬ
147. Куркуче 300. Кигта 127. Курмакъ
239. Кигреп каграіа 237. Курреинъ-гей-
ну 90. Курси-камаръ 132. Куртъ-ка-
гашъ 178. Курутуть 219. Кигйн оіо 133.
Курякъ-утъ 362. Киза-адаізсй 253. Ки-
зег§і1 304. Кизіг^апа 298. КизкаівсЬик
304. Кизкошпав 293. Кизз 64. КиззосЬ
253. Киззик 253. КизЫзсЬі 302. Кизіопи
заЫе 158. Киіа 223. Киіа-оі 223. Киіап-
іип ачЬа 223. Слѣдуетъ Киіап іип-адЬа.
Кутибусь 71. Кутле 159. КиЙзі 87. Ку-
турганъ-джуссанъ 50. КиІгасЬиг 63.
Киизагаа 197. Киизі 255. Киизік 244.
Киизк 255. Киизк Ьеіп 168. Кууссыкъ
143. КиГакіа 106. Куфри 269. Куцвукъ
73. Куцы 402. КиізсЬЩаізсЬ 372. Ку-
чукъ агачъ 89. Кучукъ шумартъ 293.
Кучукта 47. Кучькы 305. Кушгюнь 29.
КизсЬкоп 410. Кушкулакъ 305. Куш-
манъ 292. Куянъ сюекъ 28. Куянъ. таб-
лакъ 149. Куяръ 115.	*•
Кчеканъ 369.
Кшумань 292.
Куйешіа-пукз 300. Кызгалдакъ 241.
Кызы-галдакъ 365. Кызылъ 109. Кы-
зылъ *) агачъ 809. Кызылъ-басъ 364.
Кызылъ боянъ 302. Кызылъ борщъ
331. Кызылъ булдыргень 227. Кызылъ
*) См. также Кизилъ, Кизылъ. .

Кызылъ — Маа
529
буду 152. Кызылъ бургюзь 378. Кы-
зылъ буяу 302. Кызылъ качимъ 249.
Кызылъ тамаръ 53. Кызылка 134. Кы-
зылчя, 363. Куіііз 50. Ку]іі кеііика 157.
Куіа пигшікка 261. Куіѵо кикка 141.
Куіѵошаііапеп 210. Куіі 64. Купіі.іа-
Іаѵа 368. Куперраа 368. Кынипы 81.
Купвііаикап угііі 22. КуивітО 128.
Купві гиоЬо 128. Кыпыпа 81. Кур
276. Кыркъ бутунъ 308. Кыркъ буумъ
68. Кыртызы кая отъ 125. Кырыкъ
боупъ 30. Кырчь тырлъ 266. Ки-
зі1§аі 298. КувіІІвсЬа 132. Куз’ш 113.
Кузрі 6-1. Кузри 355.. Кузз 340. Кысылъ
талахъ 109. Куі 255. КуѴсЫ 267. Кытчь
393. КусЬуІ іаіак 109. Кыцьпу 64.
КуізсЬ 340. Кычь 393. Кычь тырнъ 266.
Кышкаръ вуды 303. Кышма курай 369.
КузсЬі 24. Кыякъ 362. Кыяръ 115.
Кѣфта отъ 378.
К-э-ви. Кэвисъ-хэ 257. Кэкрэ 316.
Кэлови 64.. Кэ-оттъ 48.
Кюельаса 74. Кй15г киІпгц^Ьа 26.
Кйіша ІіПеб 34, 35, 377. Кйітаіочѵе го-
Ьі 70. Кйкук 363. Кйпа рии. Кііпараа
рии. Кипаграа рии 368. Кйо1азза74. Кй-
гйп оіо 133. Кюрщь 236. Кютмель 372.
Кйійап 181.
Кягулъ 183. Кянгеръ 185. Кяндырь
394. Карамъ 69. Кяснн аслисусъ. Кясни
кюки 159. Кясны 98. Кячьмаміа отъ 330.
Л (русск.) Іл (друг. язык.)
Лабіачи 248. ЬаЫа 63. Лаблабу 64.
Лагвардзаргви 407. Лагвиморія 55,
266. ЬаЬгепез 132, 303. Ьадзйа 111. ЬасІ-
8П23 50. Ьае§а1 253. Лазутъ(и) 385. Ьаі-
иаШгеЕ 289. Лаймаръ-чуфтъ. Лаймарь.
Лайморьксъ чуфтъ 276. ЬаіГо 97, 170.
Ьаке 9. Ьаккаізсііе(і) 279. Дакумха 407.
Лала 365. Лалы-отъ 328. Катка кееіесі
259. ЬатЬа кбгѵай пли кбгіѵаб 260,
281. Ьате козсЬ 181. Ьатте рии 112.
Ьаттаз Ьеіпа 318. Ьатраап іакаіа 38,
167. Лайбой 97. Лапани 278. Лапъ-коръ
122, 215, 228, 243, 260. Лапъ коръ сизъ
259. Баріи ѵнокко 129. Кааба 111. Ьаіак
324. ЬаііізсЬ 59. ЬаиЬа 18. Ьапкка 22.
Ьаикка Ьеіпа 22. Ьаикки 295. Ьаики
е<*1Ие 355. Ьаики теЬігаз 214. Ьаики
педііпаз 200. Ьаитаз зІоЬіа 53. ЬапвсЬи
209. Лаханъ(а) 69, 393. ЬасЬапИа 179.
ЬасЬоткога 288. Лаіпк(Ь)ара 130. Ьа-
сЬутра 71. ЬасЬвзака 9. Лашк(Ь)ара 279.
Лгачъ-дыбинъ-отъ 152. Ь^ип 64.
Лебіа 247. Ьеѵйккб 319. Легве. Легви
145. ЬеЫоккі 260. Легмакели 89. ЬеЬ-
тап кіеіо(і) 77, 106, 273. ЬеЬта гоЬі
186. ЬеЬтив 355. ЬеЬрез 366. ЬеЫі-
каЬііа 51. ЬеЬріи ’арраз 229. ЬеЫі
сиизі 254. ЬеЫо та^Нка 211. ЬеЬіо
іаМітб 343. Лсгуи 399. Ьеейгірии
314. Ьееіав паЬіев 369. Ьеете 293. Ьее-
ра 355. Ьеевке тагіаб 371. Лейбюгоину
318. Ьеіка 322. ЛейлиФеръ 107. Ьеіпік-
ко 289. Ьсіпікикка 291. Ьеіпі гиоЬо 175.
Беіопа 42. Лека 3. Лекеичхалп 3. Ле-
кисъ(е)-хе 3, 4, 4. Лель 366. Лело
агачъ 159. Лс.тацаии 51. Леля 85. Лемъ
408. Лема 123, 171. ЬетЪгі рии 310.
Лём-зерь 276. Ьеттікаіі 304. Ъеттіккі
220. Леину 294. Ьетріра]и 310. Леиь-
чуФт-ь 276. Ленъ 196, 196. Лента 355.
ЛенитреФъ 3. Ленцоп(Ь)а 171. Ьера 355.
Лепе 24. Лепленка 14. Ьср таіізай 175.
Ьерра 24. Лептокаронъ 396. Лери 355.
Лертцами 51. Ьезкеи Іекіі 365. Летль
363, 411. Ьеів ваЫе 244. Ьеззмупа 111.
Либани 253. Либейлисту 106. Ьід§аІ
253. Ьіеко 203. Ьіітакасі 304. Лила 176,
265. Лилип(Ь)ара 163. ЛилиФаръ 224.
Ьіііекевей’106. Ьіііікасі 304. Ьіііи ѵа-
іикка 304. Лило 366. Лильакъ 346. Ли-
ля ІбЗ.Ьіттокабііпао 304. Лимони 102,
. 396. Лимотъ-отъ 208. Лиму ширинъ
101. ЬіппасІ 196. Ьішіеив 21О.Ілпт 196.
Ьіппип Ьегпе 235. Ьіппип кааіі 185.
Ьіппип гиоЬо 262. Ьіппип зііта 97. Ли-
но 403. Линта 137. Линта марунцыка
137. Ьіп§а1 371. Цотри 276. Липу 355.
Липхани 278. Лисвень. Листанъ 254.
ЬіитівсЬ 268. Личи 408.
Лобіеи 247. Лобіо 247. Лобіосъ-хэ 299.
Лобія 128, 248. Лободы 58. Ловицагекъ
281. Ьоввеврип 300. ЬоЬзіпі. ЬоЬкі 23-
Іио<Ца біз рии 314. Ьос^а рии 378. Лозій
311. Лбз-чветка 90. ЬбПи 245. Лонъ-ца-
пэ 401. Ьори 24. Лопусъ траки 374.
Ьбика рии 277.
Луги 145. ЬиЬіа Ьеіпа. 159. ЬиЬіа
кааіі 84, 245. ІліЬіа вМкіп 291. Ьиѣи
шббк 8. ЬиЬип 64. ЬшбзбтзсЬ 374. Ьи.
ікка 131. Ьикки гиоЬо 68. Ьикзяіаз 79.
Лулъ-пу 368. Лульпу 24, 24. Луманъ
396. Ьишіпа кикка 97. Ьитше 228. Лум-
нерика думнулуй 375. Ьшпріі кап 37'.
Ьипвіо 189. ЬиоЬо 18. Ьирріо 314. Лу-
ришъ гуда 202. Ьивіе 197. Ьивіив 71.
Ьиіикка 82. Ьии таіи Ьеіп 82. Ьии Ьаі§е
гоЫ 281. Ьии уооквіа гоЬі 107.
Ьугпукз 380. Ьуветев 304. Лыча 275.
Ліобія 127. Люистамгытъ 409. Люгы
399. '
Ляблаба. Ляблау 63. Ляля кызгалдакъ
300. Ляпе 24.
Маа ѵіЬа гоЬі 222. Маа жізай 334.
Маа казіікка 75. Маа піббіасі 157. Маа

530
Маа — МокізсЬеІіі
раЬкаипа 94, 144. Маа зар 149. Маазі-
каЛ 147. Маапкгаззі 84. Мааппоизеша
192. Маагапѵаіикка 302. Маагіа ѵегци-
]игі 17. Маагіа Ьаіп 39, 168. Маагіа ка-
сіакасі 17. Маагіа таіізші 212. Маагіа
гкіказ 46. Маагіап Ііеіпа 167, 168. Маа-
гіап каттекка 233. Маагіап каіа]а 17.
Маагіап кіеіо 106. Маагіап раЬпа 53.
Маагіап гиоііо зітаке 39. Мааг такзисі
297. Мабжаліа 140. Мави куль 267.
Мауугеіік 200. Марата 288. Маддопз.
Мад^ипасі 240. Магда(о)нози 41, 246.
МаЬк таг^асі 43, 112. МаЬгав риккйе
200. Маіігаз гиікз. МаЬггиіиз 46. МаЬ-
іегез 191. Маіііез 149. Майагай 152.
МаМагазІбЗ.МйсІа реай ЗОЗ.МйсІагеіеаз
46. Маджагвелія 407. Маджагвери 122.
Маджаргнала^а 260. Маджора 397. Мад-
жря джуссанъ 269. Маенъ грессунъ 22.
Мажъ 267. Мажало 282. Мазари 380.
Мазыри 258. Маіакай 334. Майчу 167.
Майкараганъ 78. Маікага Дзсііііззап 49.
Маііапеп 209. Маііазе гоЫ 153, 210,
237, 377, 381. Майря кюпси 73. Майсунъ
276. Маііе 199. Маіііаіпеп 349. Маііікка
211. Майо ѵаІѵаНі 336. Маі'со кикка
167. Макаръ-агачъ 24, 65. Маквали
303, 409. Макгвели 303. Макидо. Ма-
киндоли 41. Макі каеккб 35. Макі-каи-
га 60; Макі кіеіо 107. Макі кикка 357.
Макі кири 167. Макі тйпзікка 146. Макі
шіаііи 76. Макірааізата 293. Макі рііііке
151. Макі іегѵакко 201. Макка джугара
385. Макруткэ 234. Макрышъ 305.
МакзагиоЪІо 323. Малай 240. Малай тур-
ческъ 337. Малва 410. Маіѵа 207. Маіі
47. Маііа 147. Маііза 58. Маіізай 59.
Майза ІаЬіітб 343. МатисЬ 277. Ма-
пагсЬ 304. Манатъ 410. Мангли 226.
Мангыръ 23.Мапй 256, Манджой 147.
Мапйу 372. Манерухи 146. Маниторія
388. Манмаринджакъ 303. МапзікасІ
147. Мапзікка 146. Мантаръ 66. Мапізі
таі^а 147. М дтчнквара. Мантчкора
388. Мапіу Мапиі 301. МаоЬи шаіе
158. Маразъ 368. Марарь 34 МагаНі
53. Марашка 404. Маріамъ сакмела 307.
Магік 65. Марквюа 400. Маркувъ 123.
МатпаЬказ 151. МатоЬеіп 171. Маггапаз
153. Маги 314. Марульа 402. Магипа
47. Мархоткы 226. Марцхвп 400. Марья
вужъ 238. Мазка гоЫ 242. Мазтаіо 40.
Мазбе 289. Мастакъ 64. 197. Маталы
ичкѣ отъ 130. Маіага 151. Маіагаз Ьйі-
ка коіѵи 65. Матптела 110, 396. Маіо
гиоЬо 318. Матрачъ 297. Мат(Ь)ут(Ь)ела
66. Мат(Ь)ут(1і)ла 66. Маикіе^і 85. Маик«
іаш 198. Маииі 301, Маигаягаз 167.
Маурзина 391. Маигі 258. МаигівсЬі
258. Махальцуль 64. Маханзандури
363, Махильцуль 393. Махмури 347.
Махобліанн 403. Махсалы. Махсилъ 87.
Машъ 247, 333. МазсЬ 303. Машараба
409.
Мгенисъ балани 406. Мгкрала балахи
50. Мголвара 257.
Мдзахвели 378. Мдогви 331. Мдогвп
гареули 331.
Меге 295. МеЬііаеіз какегѵа 76. Меіі-
га рикке. МеЬга зааіе 5. МеЫегев 214.
Мейіз 65. МісІ8Іаі\і 336. Меегзі 309. Ме-
езіегаЪѵа 237. Мезырити 380. Меігаші
234. Меке 295. Мекенъ издала 339. Ме-
кен(ъ)чхали 3, 3, 387. Мекисъ-хэ 387.
Мекнаканджъ 220. Меконъ 241. Мела
куда 25. Мелаушенъ 381. Ме1§-а1ѵез
136. Меійез 94. Меісіі 319. МеМгі 73.
Мелечь. Мелешь 336. Меликгурдзене
112. Мелисъ куда 389. Мелитзанесъ
410. МеІізсЬ 336. Меііепез 371. Меіте-
пи ваЫе 107. Меіпаів аікзніз 24. Меіпа
заЫе 78. Меіпаз зизігепез 298. Мелсапе-
понн 114. Мёльгуиа 371. Мельонъ 115.
Мемрапопъ 114. Менамесъ отъ 346.
Менемша куль 313. Мёнкёлъ 407. Мен-
та 405. Меяьдуаня 171. Мегак 303.
Мердзевула 79. Меръ ди пемынтъ 202.
Мерена 6. Мери 282. Мегі Іішпаіа 222.
Мегі каЫІа 320. Мегі каізіа 320. Мерка
123. Мершинъ агачъ 74. Мезі ап&егѵо
340. Мезі Ііеіпа 168. Мезі ^атікаЗ 90.
Мевіккез 54, Мезіки§ 213. Мевіа 336.
Метенгка 115. Метлыръ 407. Меівйіпеп
кигепроіѵі 157. Меізакігѵеіі 39. Меіза-
китіпа 325. Меізйіаикка 23. Меізаші-
гашпіі 234. Меіза отепарии 282. Меіза
іаЪйі 357. Меіза Шоті 276. Меізапета,
134. Меізкаперій 377. Меізіоок 23. Меіз-
рірраг 52. Меізрйізік 36. Мейізеп-гио-
ка 236. Мехакъ 87. Мехикали 3, 4.
МеізсЬ 379. Мешъ 253. МезсЬа аизаз 60.
МезсЬа Ьаіватіпі 175. МезсЬа дІиЬтез
277. МезсЬа реЬгкопез 292. МезсЬа рІиЬ-
тез 277. МезсЬе 289. Мешіешь 300.
Мевгкоз іаигіе 157.
Мжауна 305.
Мзесъ умзире 163. Мзесъ утчврите
163.
Міастцара 273. Мійзікіа 371. Міекка
Ііеіпа 178. М.іеіііса 18. Мікіг 264, 266.
Мікіа 339. Мила 409. Мі1ап§ кита 336.
Милея 409. Миліона 115. Міііепев 43.
Міпііи 214. Мнргоплъ 112. Мирза ти-
ранъ 267. Мирсина 74. Миссуръ 337.
Мптцисъ вашла 163. Миханъ 125. Ми-
хами 87. Михаки гареули 125. Мііча-
туринъ 71. Мичка 383. Мія 159, 401.
Мія сарь 404. Мія тамуръ 401.
Мкграла-балахи. Мкграла-мкграла
50. Мквидо 193, 403. Мкралуа 281.
МоЬага 301. Могоръ 328. МоЬгав 243.
Мода 371. Модгине 371. Мойз-сЬагі
299. Мойгунъ 276. Мо]і4О8. Мойла-бой-
отъ 191. Мокрѣ-отъ 67. МоЬйсЬеІй 4.

МокисЬоЬои§ — Нлнакннъ
531
МоківсЬоЬоп§ 4. МоківсЬоІа 4. Мо-
крышь 62. Моіікіа 336. Молоки 188.
Момцви 371. Мопіз&йе іугаккі 141.
Мопо. Моно 3, 193, 315. Мопоп 368.
МопіесЬага 62. Мбб§а тѵіівай 334. Моо-
Дегѵеггі ішігей 243. Моогій 243. Моръ
304. Мораллъ 296. Могеп^а 303. Морени
304. Морковъ 123. Моръ-корикъ 180.
Могоп^а 303. Могоп§ коіа 309. МогосЬ
303. Могеіпко 179. Мортукъ 362. Морхъ
86. Морхцви 147. Морцхула 390. Моз-
соіу ѵаізіпа 304. Мосъ-чшатъ 67. Моц-
ви 371, 371, 372. 391. Моцвуи. Моцій
371. Моцхари 298. Мошъ. МозсЬ 248,
303, 333. Мощіешь 142. МбізсЬікіа.
МбізсЬи. Моізсііигіи 383.
Мравалъ дзаргва 260.
Мсхали 275, 409. Мсхалисъ-хэ 409.
Мтцаре-квахи 116. Мтцари-хапи 116.
Мтцкгави 276.
Ми§тига кааіі 107. Мугри 292. Мугы-
лекъ 372. Мийа гоЫ 244. Мийсіі 169.
Мукги 303. Мике-касЬ 79. Мукезъ 266.
Миккопеп 369. Мукозынъ 264. Мукъ-
сирлы 237. Мукъ-хыяръ 115. Мпкиі-
ѵаіпеп 184. Мулдаягъ 321. Миііакей
146. Мйіотойо 276. Мипккі 180. Мун-
худъ 258. Мигак 303. Мигакасі 303. Ми-
гакесі 146, 146. Мпгап 303. Мигапай
146.Мурваръ 41О.Муркани 24. Муржга-
ни 389. Мигі 7б.МуриЗОЗ. Миго 66. Му-
рой 303.Мурра кабитъ ЮІ.Мурутъ 282.
Мусъ 248. Ми8а-а§аі8сЬ 92. Мизіг 254.
МизігзсЪ 253. Мизкіу 254. Мизз]’і§йа.
Мизі’івба 368. Миззікг 267. Миззіп§і
131. Мизіасі зозігай 298. Мизіа іиигі
346. Мизіа коізо 334. Мустангъ 321.
Мизіікай 371. Мизіікка 371. Мусти-ой
371. Мусту-смородинъ 298. Мизп гбіе
220. Мусыръ богдай 385. Мусю. Мусюй
210. Муталъ 278. Мутунъ 25. Миі^’і^сіа
368. Миигап ѵаіикка 303. Муха 289,
409. МисЬззиІіа 388. Мухуде 187, 258.
Мучь 240. Мушія 197. Мушкарь-тише
64. МизсЬтиІа 217. Муюсъ 210.
Мхали 69, 389, 389.
Мцесъ умзира 163. Мцуана 202.
Мчнави 336.
Му8г-а1з(з) 372, 372. Мый кылъ 187.
Мыкеръ 266. Муграп 303. Мыршерѣ
кая отъ 166. Мувкіп угШ 356. Мысыкъ
гюіірук-ь 169. Мыянъ 58, 59, 94, 95.
Мюй-шудо 279. Мюлькакъ 379. М(іп-
сіісі 214. Мйгк 98.
Макъ 180, 402.
Мяка аршинъ 266. Мястанъ рунъ 8.
Н (русрк.) Ы (друг. язык.)
ЖасМ 11. Яаапкіа 255. Яааг 280.
Яайгей 252. Набомуханъ 112. Нагайка
77. Яа§1іпаз. Яа§1іпі 125. Надо!. На-
готъ 29. Нагрпшъ 70. Нагру 392.
§из8ет 111. Пасутъ 77. Надзви 255, 255,
255. Надзви-либаниса 253. Надзуи 407.
ЯайзсЬа 181. Надыръ-башъ-отъ 341.
Яаег 372. Иаег^ 379^ Яаезіе рипай 48,
173. Яаезіе гоЬі 340. Назъ 153, 255.
ГІазви 255, 255. Яауег]апа оба 372. Яаіз-
зік кага. Найсикъ кара 311. Накъ 282.
Накакія 299. Накерчхали 3. ’Жкитрагіа
93. Яакіш-иоЬо 222. Яйккіаіпеп 185.
ЯакіззкаЫюз 334. Яакіуіз рцоіказ 161.
Нальбантъ 368. Яатсіікіа 296. Яага-
§а]ак 225. Иатиг 302. Яапдѣа 110, 255.
Яапк 254, 254. Яапкіа 255. Яйрікаппиз
175. Яаг 280. Наръ-экахи 389. ЯагаЬпп
256. Нарадъ *) 407. Яагак 256. Яагаззи.
Нарассунъ 256. Наратъ 256, 256. На-
ратъ-илекъ 237. Яагѵапй. Нарвантъ
368. Наргизи 223, 347. Нари 84, 89, 384.
Нари-экаля 84.Наринджъ(и). Нариндшъ
101, 280, 347. Наринджанетъ 297. Яа-
гіпзсЬе 280. Нарисъ-экали 84,137. Яаг-
риз. Нарпусъ 280. Яаггай сІзЬіПек 372.
Яагзки 138, 331. Нархунъ 256. На-
рынджа-петъ 409. Нарыджъ-агаджа
.297. Насъ каду 116. Иазагазак 173. Яй-
зеп. Яазіа. Яйзій. Яазіпа. Яазіпай. Яазі-
пііпей. Яазіпііпі 122. Яаіа 144. Яйікеі-
тй. Яаікіп 186. Нато 112, 396. Нахонъ
черинъ 244. Нахотъ 97. Нахуръ 41.
Нахудъ 97. Нацаръ к(Ь)ат(Ь)ама 58.
ЯаІзсЬаг адаізсЬ 112. Нашаульты 282.
Нашвата(у) 282, 409. ЯазсЬі 51. Яазяіе-
Ііе 381. Нашодъ 258. Нашпути 282.
Ядагаскіа 293. Я§агіп§ 256.
ЯекоЬке 372. Яеѵакапегѵа 189. Неге-
ны 227. Негинъ 201. Негри 309. Недзи
180, 402. Яеейге 51. Незлы-отъ95. Яеі-
йепѵаірра 134. Яеійоп кіеіе 130. Яеііік-
ка 125. Яеіізірппай 153, 210. Некери
142. ЯеІаЬЬа кгеззе 192. Яеіікіа. Яеікіа
299. Нелуза 229. Немыртъ 276. ЯеваНі
223. Нензе 407. Неръ-шудо 191. Яегка
311. Него 311. Несви 115. Яезіерипа
234. Яеііікига 378. Яеиіаошепа 123.
Яеиіараікоіпеп регпагиоЬо 332. Яеиіі
аіпеп 112. Нецингъ-гедеръ 407. Яезсіг
301.
Я]а егсіі 311. Яій§т куіусЬ 42. Я^'аіп-
§еГа 383. Я^ари 254. Я^агда 253. Язагп§і
256. Ніахури 246. ЯіЬиі 254. Нивъ 255.
311. Нигодзи 180. Яі§озі. Нигозіі
180, 402. ЯіЬН гиоЬо 203. Нижу 363.
Яііпе рии 355. ЯііМи Яп^еітй 352. №І4-
іи каікего 155, Яіійи таііікка 211.
ЯііИи пигтікка 261. Нпкедьгодъ 407.
Яікуііоп 24. Нилъ 255. Яііри 255. Нило
368. Яітіййе 359. Нпнакпнъ-ха(и)на-
*) См, Ня.пя.тъ.

ЕіпасЬ — РаЬеЬгзіз
ринъ 302, 304, Міпас.Ь 304. Міп§и1 371.
Ниноп(Ь)и 163. Мілр’і 355. Ніорп 23.
М.Ібгзі 311. ЭД'оісЪоі’е 583. Міроркір 372.
Кіга 22. Мізегйез гоьі 376. Мізізіепі 4.
Кізіепі 4. Мііиѵіііа 136, Міы 255. К]'и§;и-
сЬиг 229. ЭДиІсЬа 65. Міигтиіііри 237.
ЭДипдіи 255. Йі'шг^а 3. ЭДиг 139.
НичиФерь 2.3.
Мбдезесі 309. йо§ік 56. йодоі 29.
Нодзъ 292. Моегцил. Моегг. Моегззи
371. Новъ 292. Мо]аи Ьига 378. Моісіап
Іикко 68. Моісіап угііі 99. Коі]а 191.
Моіо 50. Нока 355. ЬГокік 56. Мокколел
369. Ноксъ 137. Нолипка, 336. Мопі 254.
Могара 252. Мога^аз 251. Мбг§'бззи
24. МогіЬеіпй 106, 260. Норпччѣ-гейву.
Норичь гейну 349. Могк. МогкЬ 194.
Нормаль. Нормали 146. Моззк 194. Кон-
ги гиоко 191. Нохой-нурннъ 130. йо-
сЬоіп-сЬопзсЬіг. йосЬоіл-сЬозсЬип 301.
Коскоііа 97. Нохоя-арапъ 357. йосЬисІ.
Нохундъ 258. Нохутъ 97, 258. йоізск.
Ночъ 117, 289.
Иранъ титипъ 280, 409.
Нугыртъ-барсякъ 379. Нуди-тикше.
Нуду-тиша 51. Нукъ 180. Ипккі 33.
М'икиіа 191. Нулупъ 45. Мишпі 264.
йипли 280. Нуратъ 256. Нургусунъ 34.
Йигк 165. Миллеи роітиіекіі 20. Миг-
тел зішіаіѵга 262. Мигті аііаккі 200.
Мигай аруіа 360. Мигай Ьагккі 92. Йиг-
ті каИага 71. Йигтікка 261. Мигай
коііоккі 330. Мигай киізто 173. Мигті
ІаиЬа 18. Мигай ІеЬтиз 355. Мигті таі-
Іалел 210. Мигай риліаграа 25. Мигті
гаіато 260. Мигті гоЬі 18. Мигті ІаЪ-
кіо 249. Мигті іайуке 377. Нурпъ 408.
Нуси 111. Нуспаль 219. Нуфри 269.
Нушъ. Нуши 29.
йуісі пукз 122. Муіжіііѵои 198.
Нюаля 269. йй§ 254. Нюмпчь пурзю
379.
Нявда 151 Нямырь 304.
О
О 98.
Оаззз НО.
Обазннъ 200. ОЬеІез 282. Обесканъ
112. Обпзонъ 268. ОЪіи 367. ОЪІікай 305.
Овышъ 193.
ОЬаказ 84. ОМаке 99. ззопапі
203. Одо аізз. аізз 371. Огоно 23.
Окзіз 147. ОЬзоІа реерез 279. ОЬзоІе
288. ОЬіаіпеп 100.
Одавань чама 366. Ос1о§-искига.
Ойолд-кога 296. Оііга ріимі 212 ОДг-
гіГ 300.
Оег^еп 298. Оегик 29. ОеНа 181,
Ожа 403.
0х]еп-2Іш'а. Ог]еп-кпга 310. Озлайте-
резе 122. Озру 164. Озъ-ягбдъ 147.
Оіаіасіуке 376. Ойланъ 147. Оізрии
378. Ойцо 409.
Окгаібб. Оксялла корыкъ 209. Окіап
65. Окузъ гемишь 405. Окуръ-тепе-отъ
191. Окхъ 164.
Оіаеззи 268. Оіаі гасііапа 298. Оіап-
касі 173; Оіазей 173. Оіапіі 176. ОІЪа
253. О1§Ъоз 357. О]§осЬіа 51. ОІЪикіа 61.
Оленя 410. Олнни коривъ 203. ОПп 23.
Олмавуды 45. (Іібіок 374. ОІосЪ 51.
ОІисЬа 268.
Омбало 214. Омидзь 304. Омина но-
вамотъ 327. Оттакіа 300, 301. Омбгбнъ
309. ОтрблізсЬига 182. Омуръ(и) 408.
ОтуізсЬ 304.
бнаръ 280. Опікіа 282. Опілдіа кига
282. Оппа рии 282. ОпосМо 81. Онтко-
п(Ь)а 250. ОпізосЬ 256. Опикіа 132. Опі-
зске 256.
Оркопкига 181.
Огаѵап таіуа 196, 207, 207. Орай-отъ
384. Огакко 231. Огараікоіпеп регпа-
гиоЬо 331. ОгаріЫа^а 112. ОгаШоші 277.
Орахъ эрикъ 275. Орба 164. Орбенъ
ебизонъ 355. Огѵоккі. Огѵопкикка 381.
Оргей 304. ОгЬо 232. Ог&бі - оЬіізза.
бгдбІ-бЬйаве 367. Орязъ 164. Ор^ышъ
181. Огекоп 85. Огіаѵіі.8. Огзаи іиррига
300. Ориза 236. Ориомкура 189. Ого-
ЬосЫ 315. Орорга 133. Огріап^ 294.
Оггбі 282. Ортшилъ 198. Орцо 304.
Орча ювысь 181.
Осалъ ганзылъ 164. Осеро 130, 279.
Осма 179. Озтап кайті 366. Овтап те-
зіккіі 213. Овой 258. Озоів 289. Оспи
137. Оспріонъ 407. 08в|кіа. Оззіігі 288.
Оззокош 314.
Оіагп 301. Отмылъ тохатъ 90. Отъ-
сабьінь 200. Ойол-цЪа 43. Отчааіъ 407.
Ошіа гоЬі 343.
Офтооъ барастъ 163. Офтъ-умарьвсъ
301. О&кіа 112. ОГутоке 182.
Осііга кикка 201. Охра(о)хуши 40,245.
Охсеръ 115. Охтой гейну 89. Охту гей-
ну 190. Охъ туры 55.
Очаганъ чеченъ 360. ОізсЬкіЬуІ 304.
Опіакъ 128. Ошогпія 408. Ошъ-ягодъ
43.
Оул 132.
Оюсъ-емишъ 111.
И (РУССК.) Р (друг. ЯЗЫК.)
Рйбѵа гоЬі 318. Раакзрии 293, 293.
Паалитъ. 409. РШкув кикка 201. Рааі-
зата 293. Рааіза рии 293. РаЬеЬгзіз 293.

Раііегйзіа
РаЪегіІзіЛ С2. Пабииъ 224. Ракарпікі
229. РаЬЬакз рии 293. РаЬкіі тб(а) 111,
341. РаЬкіпй рии 111. РйЬкупа Ш.
Раціа аізз 372. Ра»1а кагрі аізз 175.
Пагырь 22. .Падаль алюсакъ 250. Расіа-
па Ьеіп 64. РаДзЬітіа 265. Надуренъ
282. Падучель 112. Падюшелъ 300.
Рае<г1е181. РаеЬгкзЬкіз 112. Раеп 237.
Пазелисъ чуФтъ 336. Пазій 81. Пазы
63, 64. Пазя 81. Раіаііп 293. Раіѵкп как-
кега 209. Раіѵііп кикка 96. Ріііѵііез гоЬі
166. Раітепзаиѵа 346. Раіпе таіага 152.
Радо 309. Раізи Іеііесі 366. Ради 309, 368.
Ради Ьеіпа 90. ІІалачь 337. Палер-пу
336. Раіа'о 303. Раіко Ьета 332. Раііако
тагда 372. РаІІеЬкз 95. Раіракко 337.
Раізіегакка 243. Раізіегпапка 243. Раі-
іоп§-кога. РаІІосЬа. РаІіосЬа-то 296.
Палудъ 409. Палызь 336. Памбе. Пам-
букъ 401. Палякъ 116. Ратр-ри 138.
Панда-кюпси 36, 39. Пандьжаръ 393.
Панта282, 282. Рао-ри 309. Папа гвини
чели тее 350. Папасъ куда 350. Рара-
пезсЬ 219. Рарагііз 55. Раріп кикка 96.
Паписъ-кгвера 118. Папуяаче 209. Па-
пушели 250. Папуіпой 385. Рагашпайо
140. Рагіісі 53. Рагака-дииті 373. Рйгзку
дииті 373. РагізЬеіп 159. Парумбрела
275. Разіид 110. Разіин пукз 109. Разо-
кезе каіасі 124. Разіегпакко 243. Раіаі-
аез 64. П(Ь)ат(Ь)ало 162, 243. Пататукъ
162. Патлажаны 202. Патлазаны 334.
Патлыкъ отъ 216. Патна 224. Патран-
жай 246. Патриджанъ 410. Раіикка 6.
Раикки Ьеіпа 200. РасЬ іі^тзск 3. Ра-
херпі 254. Пахи 165, 401. РаізсЬ 85.
Пачъ-сончаса 210. Паша пыпахъ отъ
312. РазспкитаізсЬ-кипіатаі 181.
Пглечь 257.
Ре 64. Реаге 198. РеЬап§ аізз 131.
Реіѵепк 289. Певидзь 336. Реіігкопез
331. РеЬіега заЫе 242. Педай 256. Реепа
сІайаізсЬі 336. Реепез 139. Реепіке Іоок
23. Реепіпез 336. Рееіге Ьеіп 64. Рееігісі
107. Реі 253. Пейне чурька. Пейня шу-
рькя 23. Реіррі 184. Пекша(е) 355. Пекья
іурунъ 58, 94. Пеледъ 289. Нелинъ 47.
Пелиниыы 49. Реікіез ЪгуД^аітз 136.
Реііаѵа 195. Реііез зігпі 379, 380. Реііі-
ке 150. РеПо ѵіііа 135, 326. РеПо кааіі
373..РеПо кагЬіаіпеп 84. РеИо каипоккі
91. РеПо кеііо 107. РеПо таііза 59.
РеПо заигашо 38. Реіпі 289. Пелыдзь
336. Пельвасъ 196- Пеппны(ь) 115. Пе-
пОнъ(и) 397. П(Ь)ера-п(Ь)ера 217, 251.
П(Ь)ераія 217. Регію кикка 119. Пере-
ниму-паэръ 229. Перн-перп 392. Регпа-
гиоііо 22, 331. Регвз 142. Региз гиоЬо 93.
ПерФъ(п) 275. Регзсіі 142. Перь 282.
Реваке 224.. Петвъ 406; Петвн. Л(Ь)етви
240. Реіга гакіаз 273. Петрынжплъ 246.
Петчеръ 369. РеівсЫізкиІі 371.-Реигаи-
— Роигап	5зз
ѵеЬка 215. Печен-эрпкъ 275. Почеръ
369. Печуръ-сирлы 304. Пештъ. Пещь.
Пещень. Пещетъ 111.
Ріа. Ріа. 64, 65. Піазъ. Піанъ 22. Рі-
Ьотри 293. Пнвенди 275. Ріііа ѵіііако
327. РіЬдаІа. РіМата. РіЫасІзіз. Р1Ыа:
каз 336. Ріеапаггаито 259. Ріеіагугііі
348. Пизелъ. Пизелъ-чуфтъ. Пизелксъ
336. Ппзоиь 362. РііЬе Іеііесі 318. Рііта
гиоЬо 252. Ріірро 200. Ріііго Ьеіпа 297.
Рійго іаикка 22. Ріізки 335. РіИа 369.
РіквсЬа 355. Рііа ІаІвсЬ 301. Пилешъ
255, 336. РіЦа аізз 301. РІІП 289. РіПі
гоо§ 51. Пильпили 257. Пингель боксъ.
Пинеме бобсъ. Пиненъ бабсъ 293. Пи-
немъ борга. Пиненъ борксъ 334. Пине
репсъ 61. П(Ь)иники 250. Ріііі коіѵи 65.
Ріоіа 258. Пипари 82. Рірагі-диип 46.
РірагииЙі 46. Рірепез 38. Пиперь(и) 82,
407. П(Ь)ип(Ь)ли 383. Ріррега заЫе 52.
Пипу 268. Пипуу 408. Рігбій 125. Рі-
ге^сіа-то 346. Пир(Ь)нсула 273. Пирія
409. Рігпісі 125. Пирпиль 394. Рігип-
гіезка 140. Пир(Ь)усула 273. Писака-
нишъ 336. Листа 258. Пистали. Писта-
чи 56. Різіе 258. Різіі гоЬі 136. Різіо
Ьеіпа, 136. Питія 407. Рііка. ІеЬіі-іайуке
377. Рііка раіко 42. Питли 383. Питна
214. Питри. П(Ь)итр(Ь)и 383. Пича 256;
Пича-умара 372. РіізсЬак 107. Пичви
256. Пиче 256. Пиче-умарь 372. Пичень
чуФтъ 256. РіізсЬ кіізсЬа 113. Ріізсіі
кійзсЬап 301. РйзсЬишаі’372. Піясъ 22.
Ріаікзпез 228. Ріакке 295. Ріакзііпі
175. Ріеесіеги коЬкз 314. Ріікзііпі 82.
РІікііпзсЬ 295. РІікзсЬі 82. РІоЬзіа
ЬаЬгзсІіз 356. Ріоп педги 268. Ріизсііи
коЬкз 314.
Поалитъ 409. РоЬдап Іирріо 315. РоЫа
іпаі'іа 372. РоЫаб 372. РоЫакаб 372.
РоЫізсЬі 25. Ро^окіо 110. Пожумъ 256.
Пожъ-чумъ 355. Поза 81. Рогаи 293.
Роді’окіо ПО. Пой. Лой-чуфтъ. Поп-
ванъ чѵфтъ 268. Роіе гоЬі 316, 330.
Роікапв кига 97. РоітиІеЫі 19. Роізіе
рСуес! 330. Роіикасі 50. Рокхоіа 383.
Рокіо 152. Роіап 378. Рбіѵіаііа 92. Рбісі
Ьитаіасі 138. Рбій іитікай 91. Роій кае-
йв гоЬі 262. РВІи каперій 150. Рбісі та-
і'Іас! 303 Рбісі ради 310. Убік куЬеіпа
365. Рйік таавікесі 146. Роііііаіз-поико-
пеп 369. Роіо 147, 268. Полынь гейну
50. Понушоръ.альба. Помѵшоръ негпу
298. Помы 383. Роп-риІ-43. Пбнъ-сб"-
теръ 198. Понудь 181. Роор-иии 112.
Рореіоіиигі 318. РогдапсНа 123. Рогі-
Ьеіп 192. Рогккапа 58. Поркоко 26.
Лоро 23. РогосЬоіо 37. Поромбрелъ 277.
Рогвасі. Рогві 189. Порсь-кокъ-турунъ
185. П(Ь)орт(Ь)охалп 101. Лортугаль 396.
Португаль турки 101. Портыдѣ отъ 141,
Роззіаиге раікіа 75. Роіа 113. Роигап-

534
Похрасемъ — Рѣпсъ
,|иигі 192. Похрасемъ 201. Почв-умаре
146. Роізсіц’окіо 110. РозсЬет. РозсЬопі
256. Иоэвъ 268. Пою 268.
Пражъ. Прасъ 23. Праса 23, 389, 389.
Прасадъ 282. Прассъ. Ргавз 23. РгеЬйе.
РгееДе 256. Прнзордусъ 381. Прико-
д.йфни 405. Принцъ 406.
Птерханъ 186.
П(Ь)у(Ь)бабуа 350. РиЬказ 136. РиЬри-
Іи коіікз 310. РиЬзеЫі. РиЬвсЬИ. РиЬзІі-
зсЬі 208. РиерезсЬ 289. Пужъ-мули 111.
Пужумъ 256. Рпххепе 336. Рцдотагипа
50. Риізта Ьеіпа 206. Рикіпрагіа 206,
356. Риі 372. Риіи 268. РитЬгі рии 282.
Ритрпги зтіі^а 212. Рипай 171, 214,
234. Рипаіпеп 156. Рипаіпеп зіаптаца
43. Рипа каипо 90. Рипа коізо пиогі-
киогі 334. Рипа киизата 198. Рипа(о)
Іаіѵа 139. Рипа Іирри 314. Рипа реіррі
184. Рипа рііііке 150. Рипа риоіа 372.
Рипазей 94, 298. Рип&ага 297. Рипдйа
24, 24. Рипегѵо арііа 358. Рипегѵа зио-
кикка 32. Рипка 314. Рипіаграа 26.
Пунчукъ-отъ 328. Риоіа 370. Риоіакка.
Риоіата. Риоіап. Риоіикка 372. Риріак-
зсЬі. Рирри Іарра. Риріоузякіе 215. Пу-
раскіа 389. Риги. 340. Пургине палоксъ.
Пургиня палаксъ 370. Пурзя 258. Пури
363, 411. Пурисъ цома 146. Рпци 22.
Риггакй 23. Риггепез 79. РигзигаЬка 222.
РшЧо^иигі 318. Риги 51. Пуру-гейну 259.
Пурусь 82. Пурчукли 123. РигізсЬиіик
123. Пустуги 257. Путъ 350. РиіЬаи
383. Риіпи зиЬгепез 263. П(Ь)ут(Ь)к(Ь)у-
ри 102, 189, 344. П(Ь)утчп(Ь)утча 104.
Риии Ііетри 293. Риип Іит 293. Пушв-
ли 297. Пушму липу 111. Пушнеръ 369.
РизсЬіе 355.
Пхили 111.
Пшала(о) 170, 170, 401. РзсЬаП,
Пшатъ 131. РзсЬейисЬа 111. Пшикдер-
нахъ 184. П(й)шукура 202.
Ру§уНіи11 37 .. Пыжъ 81. Руізз 165.
Пыкъ 58, 94. Руога гиоЬо 222. Рубгеа
іаіѵіккі 281. 1 убгіа гиоЬо 107. Руогобі.
Рубгіаиб-таііапеп 210. Пырѵй турунъ
362. Пырпыль 394. Рузз 165. Ру4к 74,
326. Руізсіц 148. Пычь-куванъ турунъ
202. Пычь-куланъ 234. Пышъ 81.
Рййзіка 261. Пюрлеггень 304. Пют-
иіокъ 214. Пюхвра 387. Пючуи 407.
Пэкшсъ чувта 111.
Пякшсъ чувта 111, Пялидъ 409. Пи-
ша 355. Пяшть 111.
Р (РУССК.) Е (друг. ЯЗЫК.)
Вааке 215. Ваапі 197. Вааіап 215.
Вааіе. ЕааВаша 215. ВаЬаЬеіп 271. Ва-
ѵапйизе гоЬі 355. Равахонъ 323. Равачъ.
Равашъ 294. Равду гейну 5. ВаѵеЬеіпй
94. Вайаке. Вайаке. Ва^акка 215. Ваііа-
рауп 310. ВакЩиигі 346. Вакакиизі 255.
Рака-синъ 242. ВашЬи 298. Вате-раіи.
Вйтііка-рии. Ватта]. Ваштеі^аз 310.
Рангъ 85, 104, 144, 217, 261, Рангъ-ар-
па 169. Ранга 85. Вапкіеііз 216. Вап-
піккі 158.ВапІаѵе1іпа 131. ВапіаЬіегак-
ка 306. Вапіа кааіі 163. ВаіВакикка 205.
ВапіатіпПи 214. Еапіарипа 206. Рапани
409. Вареіб 70. Рап(Ь)инди 188. Ваззі
192. Ваззій 119. Раска кумби Іб.Вазку-
Іа 20. Растакъ туда 79. Вазіі 204. Ва-
іакко 216. Раіато 258. Ратль 363, ,411.
Ваийаз 234. Ваийепез 234. Ваий Ьеіп.
Ваий гоЬі 5. Раужа индерь 109. Раужа
чукшторовъ. Раужа чукштаръ 298. Ваи-
піккі 161. Ваипикка 192. Ваиіа когіе
133. Ваиіа покіопеп 370. Раянъ 302.
Рдзгвламн 390. Рдзіана. Рдзнрдзіа
140. Рдзисъ балахи 399. Реани 376. Ве-
Ьазе Ьапй 27. Реванди 294. Ревитія 403.
Веѵопзиоіа 237. Рег(Ь)ани 229. Веекзй
111. ВеіЬепез 371. Реі§аз 292. Веіптаг-
гей 349. Веіііпі 271. Рейханъ 214, 229.
Реканъ боба 209. Вепіикка 78. Репа-
нокъ 393. Ресепите соарилуй 163. Ве-
Іікка 292. Веііеуі 271. ВеВе^ита закпе
271. ВеНе]иті 17. Рецруска 383. Рештъ
датла 278, 408.
Рзекъ 323. Рзесъ 152.
Риганъ 406. Війааз 292. Віезка гиоЬо
152. Віізе(о) гоЬі 330, 366. Вікко 317.
Вітрй 73. Віокіа 254. ВірзікаВага 71.
Вііагіп каппиз 124.
ВоЬо Ьеіп 295. ВоЬо Іуеіпай 201. Рогъ
407. ВоЫо іайуке 377. Рогумонъ 86.
Родакиля 390. Родакіон 407. Родаои-
нон 408. Воётта 309. Ро:?ь 323. ВбПі
17. Вбпзі гбііі 17. Воо§ 51. Воозі(е) гоЬі
140, 158. Росо 323. Ротъ 323. Рошу
турческъ 82.
Рубирев^нтъ 400. Рувекъ камысъ 75.
Ви§із 323'. Виййепз рикке 242. Рудьчгъ
323. Рудзегъ-турунъ 249. Вийзи рикке
90. Вийзи зші1§а 18. Рузъ 90. Руйжъ
323. Руйжъ боба 290. Виіз каНага 71.
Викі Ііііей 90. Викі гоозій 201. Викзіі-
иез 305. Випзи гиоЬо 317. ВиоЬо капик-
ка 110. ВиоЬо Іаикка 23. ВиоЬо реі-
Іікка 46 Руожъ 323. Виоррі гиоЬо 48.
Виреіез. Виреіиез 64. Руспли бадрид-.
жани 202. Визкей 65. Визо уиигі 196.
ВиНо уиигі 245. Виитііп тайоп угШ
281. Виизи 300.
Рцхемла. Рцхмела 86.
Ву§Ьг 165. Рыдити ди луны. Рыдити
дп ярны 292.
Рѣпсъ 70.

Зааг — Зегізсіік
535
С (РУССК.) 8 (.ДРУГ. ЯЗЫК.)
Зааг. Заагеп рии. Заагі рии. Заагпі
147. ЗаЬіпи заЫез 178. Сабзы 123, 123.
Сабрпазуа 389. ЗаѵгеезсЬе заЫе. Заѵі
аіпеп. Ваѵі Ьеіпа 94. Заѵіке 59, 94. 8а-
ѵітпі'о 95. Заѵіевкгевіа 349. Заѵигиоію
332. Сага 366, 367. 8а§а1 31.1. ЗаЬаІеЬіі
344. Саганъ 22. Сагезунъ 366, 367. Са-
тиръ 126. ЗаЫез 149. 8а§оп ІзсЬедаг
371. ЗаЬгтепез 64. 8а§ііан іаргак 297,
Сагызъ 96. 8айа§'апа 304. Садакъ кудэ
344. Васіага 303. Саджи 350. ЗаееЫвсЬкі
112. Сазамт(Ь)ро 114. Сакъ 268. Сакара
323. Вакків адаівсЬ 257. Закки аЬЬоІіпі
237. Закки аиваз 60. Закки каЬрозіі 237,
305. Закки вкаЬЬепев 237. Сакмели 393.
Сакокіа 127, 398. Вакза капа регвей 209.
Закзата(таа) вааг 143. Заквапкігѵеіі
222. 8аквапріЫа]а 112. Заква ра^и рии
309. Заква ваггари 143. Саксаулъ 30.
Закіа 311. Салаби 312. Салагабала 224.
Заіаѵа ра^и 310. баіакоіп 270. 8а1а коі
гоЬі 50. Салапъ 406. Салатъ(а, ы) 183.
Салача 402. Салбія 312. Салбо моле 193.
Заіѵі 268. 8а1§е<і<1е 180. ЗаІквсЬпи оЬ§ав
242. Заііі 131. Салпьісъ218. Салупе 198.
ЗаІвсЬев 122. Самасъ ретирипи 222.
Самкгури 360. Самкура(и) *) 411. Самла
кара ордыче 182. Заттакон таг^а 9.
Затпа 182, Самоваръ 295. Сампурцела
411. Затвѵііів 198. Саму 115. Самур-
сакъ 389. ЗатвсЬіі 74, Самъ-хура **}
199, 210. Самынъ элень 200. Занэдаіка
278. Санауаръ 66. Запда 111. Вапедіер
24. Санграу клакъ 388. Сандалъ 293.
Сандарумъ 374. Санди 367. Запкікикка
141. Сансаръ 179. Запу 181. Зарі гоЫ
195, 278. Сапопи 407. Зага 85. Сараб-
санъ 295. Сараганъ 297. Сарагачъ 193.
Саръ-андысъ 192. -Сарагеци.257. Сара-
занъ зельми. Саразанъ сельми 304. Са-
ракурай 327. Саранъ 250. Сарана 193.
Саранджинъ 121. Загапкор 301. Вага-
рии 117, 147. Загарии паабісі 11. Зага-
ІаІаЬ. Вага-іаіак 311. Сарауссакъ 23.
Сарацагыкъ 173. Сарбашъ чупъ 173.
Сарбуяу. Сарбуячу 342. Сарбэ 314. Сар-
дакгъ 193. Загбаіи 45. Заге-а^аѣвсЬ 63,
297. Загіаіаіѵіккі 95. Сарибашъ 395.
Сарпшенъ 193. Загкана ѵіікипе 297.
Загканав гаибав 234. Загкапев паЬігез
184. Сарлычь-папеляръ 94. ЗагтавсЬік.
Сармашикъ 58, 162. Сармъ - сакъ • 22.
Сармусакъ 23. Сармусахъ 389. Саро
117,181,397. Саролигаръ 161. Загра 73.
I Загріо 21, 131. Сарумъ сахъ 389. Сару-
ма 193. Саруяпракъ 297. Сарцхули ква-
хи 116. Саръ-андысъ 192. Сары-баракъ
227. Сары-дачь-куль 199. Сары-куль
177. Сары-чечекъ 213. Сары-шиинъ
320. Сарыкъ-кокнаръ 240. Сарыкъ-
ляля 365. Сарымъ-сакъ. Сарымсакъ 23,
23, 389. Сарэрикъ275. Сассы-курай 144.
Сассыкъ-каваръ 410. Заввуккаигае 128.
Сассыкъ-курай 399. Сассыръ 144. 8а-
зукіаі 238. Сасыкъ каваръ 399. Сасыкъ
ргаи 198. Сатацури 53. Сатичура 79.
Сатэкэ 148. ЗаиЬек вакпе 36. Заиіез
азгагсіез 125. Заиіев ѵѵеезсЫ 375. Заиіев
Іарріпав 208. Заиіев газзепев 178. Заиіев
гаввінав 178. Заиіев 8\ѵегге 375. Заиііпі
заЫез 129. Саумалдыкъ 265". Заина кик-
ка 209. Заипаизів 383. Ваипіо 209. Сауръ
66. Саура 117. Ваигато 38. Саусанъ 179.
ЗаивчѵеезсЬі 198, 368. ЗаизеЬгбів. 8аи-
вегсіев 198. Заизи гоіе 290. Саутъ 309.
СаФядоръ 267. Сахъ-кезъ-агачъ 257,
407. ВасЬаІ 311. Сахла-отъ 360. Сахрави
407. Сачанъ эрьмы-сунъ 48. Сачикъ-
отъ 235. ВазсЬ іетезсіі 237. ЗазсЬізсЬе-
зіек 237. Сашуре 229. Саямъ 266. Саярь
каФакъ 135.
8чѵ১и1і 197. ВѵеЬіаз 39. З^еевШ
ваЫе 375. Свіа 170. Свила 323. Свинтри
106, 126. Свія 170.
ВЬаёсЬгізатіп 115. ЗЬігіпЪціа 159.
8е 383 *). Зеа •«бйііісі 362. 8еа карвай
336, 376. Веа Іаѵа гоЬі 322. Зеа пй§езей
370. Веа біей 350. Зеа раЬкіасІ 187 Веа
рііта гоЫ 350. ВеЬЬе 198, 198. Севк-
тлонъ 392. Сегирь 196. Сегыръ куй-
рюкъ 375. ЗеЬіав 158. ВеЫав тѵіЬіоів
310. Зейзі 239. ЗеетгеевсЬі 281. Вееріи
ваЫез 265. Вееріи-вакпе 316. Зее рии
277. Зее іаѵав 260. Вейсіог 267. ЗеіЬе-
а§аізсЬ 336. Сейзиръ 369. Зеіпоіез 279.
Зеіійп 230. ЗеіІип-адаівсЬ 230. Секары
323. Секисъ-отъ 146. Секъ-секъ 405.
Сексеуль 30. Сектань турунъ 55. Сёлае
368. Веіаоевсіі 304. Селей 368. Селеу
344. Сели 196, 368. ВеЦа гоЬі 216. Селій
368. Веііепез 122. Селшави 371. Селъ-
тунсъ 363. Сельпе 198. Семъ 266. Се-
мечка 163.' Веттепев 147. Зеттепи
оіідаз 147. Зеттез арріпі 377. Зеттев
риррев 330. Веттез зіІІіпвсЬ 141. Зет-
тез зиЬкреепез 190. ЗеттоЬдав ветте-
пез 147. Семозатъ 268. Семперяхъ 189.
Зетіекка 377. Сенъ 336. Сенди 367.
Сене 295. Зепер 331. ВепізсЬ сЬогіа^исЬ
355. ЗегЬеніа. Зеі'Ьеіа 297. Серво агачъ
397. Зег^апа 132. Серди мушакъ 409.
Серекъ 24. Сере(и)палаксъ 369. ВегізсЬк
*) См. Самъ-хура.
**) См. Самкура. •
*) Названія, начинающіяся съ буквы
ЗсЬ см. при русскомъ Ш.

336 .
Зёіта — Зйййаше
63. Зегга гоЫ 362. Сертяп 70, 363. Се-
рыпу 314. Сссаель 52. Вевв 25-1. Зевіа
Іаіреп 298. Зеі 311. Зеі Іатри 293. Сеу-
ганъ 22. Сеута 410. Сехъ 115.
Зиагказ сгувпака 84. Зи^йгуіка 203.
Зиуіз 78.
Віадіг 327. Сіадана 226. Зіап ѵегі кеі-
па. 173. 8іап таі\іа 43. Зіап вііта 167.
Зіап 1,аіаг 263. Зіаи риоіаса 43. Сибо 81.
Сивиль 383. ЗіЬкав паігез 370. ЗіЬкі
йайвсііі 17. Зіііроіі 23. Зідигій 98. Си-
гындырт. 64. Сигэ 309. Зіе 256. Сіе ка-
тырь 98. Зіеккііб 60. Зіевіаі'репвав 298.
Сизь 259. Сизь юръ турунъ 360. Зігсіі
64. Сіиръ булдюргонъ 404. Сіиръ чубъ
344. Сикамиидія 219. Сикаминон 405.
Зіка гиоЬо 65. ЗікеЬіпі 248. Сикея 399.
Сикина гейну 377. 8іко апдегѵо 339.
Зіко уцпгі 321. Сиксенкора 180. Силагъ
147. Зііаивсйі 124. Сильвашли 112, 168.
8іі§аІѵіпі 274. Зіііепев 371. ЗПта гиоііо
141. Симіанъ 125. Симиди. Симинда.
Симиндри(ъ) 385. Синапе. Синапп 410.
Синдрикъ 106. Синдрикъ-цагыкъ 106.
Синжеръ 109. Зіпіѵаіегта. Зіпіѵаіикка
303. Зіпцнигі 216. Зіпікай 371. Зіпікіа
162. ЗінікшШегі 130. Віпікпива та 198.
Зінііаіма 262. Зініііііей 90. Зіпіресі 196.
Зіпівей оіей 90. 8іппіко ѵ/агйей 222. Зіп-
пірез 331. Сіо 275. Сипъ 282. Сиръ 368.
Сиръ-вашла 112. Сиръ-гуюйрюкъ 135.
Сиръ-куйрюкъ 375. Сирь-олмы 335.
Сирь-сирлы 146. Сйракъ 65. 8іг§н кпт-
теіепев 209. 8іг§и п১і 157. Зігди
вкаЬЬепев 305. Зігйвепев 36. Зігйв ваЫев
251, 252. Сире-агачъ 63. Сирекъ 24, 65.
Сирикъ 24, 65, Зігіп 267. Сиркъ 65.
Сирке кодакъ 116. 8ігкшт}уѵа 130. Зіг-
Іік 266. Сирпу' 368. Зігва 182. Сиртень 3.
Сйрхъ. Зігсіі 24, 62, 63. Сирхъ-модунъ
62. Ситари 363, 411. Зійікай 298. Си-
турунъ 18, 71, 85, 249, 261, 362. Сифп-
доръ 268. Зіівсіі апіекеі 306. Сіэрку
брукъ 305. Сія 275. Сіядояк 227. Сіякъ
292. Сія-сабакъ 29.
ЗкаІЛепев 305. Зкаіѵев 8. Зкаііав 8.
Зкегге 65. Скинъ 275. Зкігі ’о; чі 248.
Скомаія 297. Скордо 389.- Скордолъ 23.
Скумпій 297. Скумунтури 405. Скутп-
ганъ 350.
8114-3 275.
8та1ка-зті1§а 70. ЗтагзсЬи ваЫе 39.
8те1§ев 18. 8тіі§а 18. Зтіііепев 43.
Смокины 145. Смынтынпкы 312.
Знака 304. Зпео-епа деИопо.іе. Зпуе-
§’епа <?е1іопоуе 147. Сныръ куйрюкъ 56.
Соанъ 389. Соганъ-лугъ 389. Соган-
іы 23. ЗоЬЬіан заЫев 178. Согганъ 22.
Соггы-отъ 384. Содана 227. Содчп 253.
Зовзіга шагіад 298. Зое ійгрц 298, 298.
Зоікко каквікко 196. Сокъ 314. Зокаг
255. Соло 388. ЗокоШ 379. Солу 305.
Сопа 24.6. Сонжикъ отъ 165. Сончина
23. Зоо іа§»’ег 8. Зоо кае1а(и)с1 32, 189.
Зоо каегай 222. Зоо кавк 65. Зоо кікказ
189. Зооііка гоЫ 334, 349. Зоо шагуай
371. Зоо тббдай 366. Зоо лшгакай 303.
Зоо пегоііі 281. Зоо пегойпй 237. Зоо-
ріЫака 105. йооітаа 138. 8ббі геіа гоЬі
166. Сорго 337. Сорокинъ чупъ 308.
Зогван кикка 215. Зогвап риікі 332.
Сортъ-гаръ 242. Сортшупъ 35. Сорынъ
250. Сорышлакъ топшы 329. Сосани
123, 124. Збвігай 298. Сотеліа 64. Сб-
тбръ 298. Сотчи 253. Сохъ 22. 8 о сію г
347. Сочгы отъ 384. Сочи 255.
8ра§отѵ1у 237. Спанакы 338. Спаран-
гы 53. Зрііійеіеі. ЗріМеІі 62. Зргайве-
пез 146. Зриідівсііі 343. Зршікигікі 340.
Згівк 63.
Зва 171. Ссаби. ЗваЪві 123. 8за§ип
аЬа§Ьаіа. 189. Взайіа 368. ЗвапйзсЬій
131. Вварагак. Зварбгбк 189. Ссараганъ
296, 297. Ссарагачъ 297. ЗвагЬапщ’асіі
336, БваіусЬа Іаіак 310. Зваиг тайвііи.
Зваиг тази 148. ЗвасЫигескпі 302. Зве-
йисЬо 372.. Ввейвсіііі 131. Звейк кіііук
363. ЗвекасЬка 110. Звекига 189. Звеп-
кога 276. Ззевве 254. Звіак 327. Звіап-
§’оавва 115. Звіаге 97. ЗвіЬ 282. Ссибп
сурхъ. Ссиби турнъ 282, Взідііаіак 309.
Звікввеп^-кога 275. Ссиминди 385.
Сеймъ-симъ 126.. Ззінваііски 282.
Ззіпй-вііій 131. Звіогі 276. ЗзігакЮв 282.
ЗзігітЬа 276. Звігізсііек 135. Ззівзі 254.
Звіввікіа 285. Ззуап-йвеі 109. 8зіе§р.
Ззіеііо 114. 8в]ега 62. Звзезз^е 254. Звуе-
сЬоІе 117. Звуикіо 133. Ззійгавв-оі 207.
Звзи88и(и). 337. Зз^извип взоасЫа .48-
ЗвоасМа 50. ЗвоЪа Іуіа. ЗвоЪо ѣуіа 281.
Зво^сівЬока 171. ЗвоЦ’сЫа 128. Ззоівікіа
24. Ззоотеіакіа 374. Ззорагікіа 126.
8вог-а§Ьуіу 43. Звогвзопе 348. ЗвогсЬаго
189. Ззойг 66. Звиййиіе 24. Ззикіо 192.
Ввитаго *) 299. Звитаго-кар 193. Зви-
тасЬ. Звитасіі іпгвсЬ 296. Звитді аівв
371. Звип^ро пикіапе 85. Звпп&п 253.
Звигап 308. Зэйгазв-оі 207. Звигпак 296.
Звигск кіііук 363. Звизкіна 151. 8зу1§у
тіа 304.
Зіаірекііпі 264. ЗіатЬи! ігёк 275. Ста-.
п(Ь)ило 123. Стап(1іУнло гареули 186.
Стари 411. СтаФпли 383. ЗіееЪгіз 51.
Стези 306. Стефаръ 289. ЗііккепЪеЬгн
кічіішз 298. ЗітаМепез 146. Зіі’ийепез
94.
Су 196. Су-агачъ 387. Субпдаекъ 71.
Субумъ-кпро 301. Зиѵепііапа 237. Зидак
202, 227. Суганъ 22, 389, 389. 8и§ти1;
65. Сугонъ 22. ЗиЬгепез 265, 265. 8и-
ЬгіізсЬі 265. Сугунъ-абасы 189. Зйсійа-
*) Ввитаго — значитъ красный.

Судо.іанъ
те гокі 144. Суделанъ дюкасе 73. Віі-
йептаіза 341. ВіцадЗбб. Вито тагзасі 9.
Сукабакъ 397. Сукрогы кышъ куль
231. Викираа 120. Сулу 392. СулФиху-
банъ 389. Сулы 59. Сульо 60. Сума 296.
Вшпапо 317. Видака 304. Видки 253.
ЗиппівсЬев 119. ВиппівсЬі 176. Вишіи
ѵѵцоіев 381. Бидди теЫез 119. Видли
рекіегзіЦез 12. Витіи рекіетзіііез 105.
Витіи віоЬЪгі 12, 105. Сунша 210. Вио
іѵаіки 207. Вио ѵіііа 136. Вио ѵеііка 77.
Вио зиигі 246. Вио каграіо 237. Вио кик-
ка 32. Вио киград докка 136. Вио Іакеі-
да 305. Вио Іакіегисса 305. Вио Іаке 362.
Вио Іакка 305. Вио Іітиікид гиоко 166.
Вио Іиікка 131. Вио тайга 152. Вио
тикка 186. Вио тугііі 220. Вио рйгви
189, 189. Вио гиоко 26. Вирііііа 300.
Сура 240. Суранъ 81, 312. Суриджа 227.
Сурипка 61. Бигта риікей 105. Суро
162, 243, 401. Вигики^ид 36. Сурхъ
міардъ 389. Сусай 96. Сусатокъ 73. Су-
скатъ 268. Виз-ри 253. Визітепез. Бизі-
гіпі 298. Визи 311. Визи-рии 181. Су-
тикша 25. Сутли-оть 73. Виііг-ри 298.
Виішд 254. Виіиг-ри 298. Сутшпе 25.
Сухума ахваца 370. Виукіе ги^іе 267.
Суянында япрогъ 366.
Сфоклы 63.
Схалн 282,409. Схтуръ 23. Схули 409.
Всегтіеи 169. Вската дюйоп 24, 62,
219. ВсЬатат 86. Бскоіасіаг. ВсЬоГейаг
268. ВсЬитЫа 11.
Вусіаттяп ѵакѵізіиз 234. Вуййттед
гибко 144. Вусіап гіізі Ъеіда 153. Вуегі
ри 314. Вуоіа угііі 308. Буга 253. Сыри
кикука 28. 8(з)уіі§аи оі 128. Сычанъ-
отъ 53. Сычааъ тузъ куль 351. Вууіа(ап)
Зиигі 321, 322.
Сюгга 355. Сгодунъ 315. Сюйкель 271.
Оголять - корыкъ 377. Сюмюрть 276.
Скшеръ отъ 342. Сюпюргя 410. Сю-
пюрка-кюки 159. Сюронъ лужи уды
107. Сють тюгунъ 139. . ‘
Сэксэуль 390. Сэксэуль Каунъ 397.
Сэрдѣ 11.
Сярцн. Сярыкъ 70.
т
ТаааЬа заЫе 39. Табася 226. Табеля
55 266. Табиранъ 391. ТаЪиІда 339.
ТаѴаІІшеи тігспа іи.вгі 373. ТаѵгаШдед
пиШікка 371. Ташѵі 147. Таѵізкіз 134.
Т৑ 254 Тагъ 170. Тагатиыръ корыкъ
Й64. Тагвп кана 410. Т(1і)агвпсъ исарп
306. ТаМікё,з343. Та1ікййгѵіа222. Тай-
ка Ііеіпа 249. Тйккіо 249. Такіа рпи
297. Тайіітб 343. Тйііііб 343. Гаджи
- Т(1і)еф)ри '	-		537
хо(у)русъ 27, 89. Тадошъ 411. Таііуко
376. Тае 401. ТаетаедезсЫІ екеззйд 78.
Таегі. Таети 256. Таеі 253. Таезсіікіпа
ри 111. Таі® іоді’іай 297. Таі-кіпаіпеп
297. Таішит Й56. Таізя 276. Такъ-гегъ
82. Тасккаеіп вскаскк 298. Такеіпбзііек
298. Такіаідеп 185. Тіікіз рии 198. Так-.
іукад 253. Талъ 309, 309, 309. Таі 309.
Таіі 310. Талъ-турангылъ 268. Таіѵіккі
281. Таіѵііеіііі 281. Т(Ьіалгами 70.
Талькъ ссибъ 282. Тат 288, 289. Та-
накъ. Танаку 226. Татаі^кап 340. Та-
таіскап 340. Тамарки 361. Тамбаку
226, 226. Тат-еі 169. Тамеие 226. Тапі-
ші 288. Татті гепе 175. Татиі 143, 28.9.
Тампарумъ 321. ТатикаЬагаді 267. Та-
мыръ-дари 263. Тансъ 118. Тантиышъ
уды 140. Танцени 282. Тарка оі 227.
Таропіекіі 170. Тари гокі 130. Тарий
170. Тарагнткацъ 365. Тагак 257. Та-
гак-а^аізск 378. Тагаск оіо пид ика 43.
Тарбузъ. Тарбуза. Тарбузе 114. ТагЬиз
114. Таг^еіп 378. Таргесъ тише 7. Тар-
гонъ 48. Таре 240, 240. Тари 406. Тагік
240. Тагікіа 276. Таркуцки 116. Тарлау
131. Тагшапі 350. Тагда рии 65. Таро
50. Татотапі 350. Тарракъ 115. Тарро
50. Тархунъ. Тархуна. Тархуни 48. Та-
ры 240, 240, 240. Тары гуль 225. Та-
рынгъ 328. Тарыкъ 240, 240. Тарь
ювысь 268. Тазз’з 276. Тазки кеіпа 353.
Татань 296. Таіаг 263. Таііаг 143. Тат-
ле тамаръ 159. Татранъ 294, 295. Таігі
каі 143. Т(к)ат(Ь)рули михаки 126. Таіу
гиоко 376. Тауджилекъ 147. Танки
закіе. Танки закде 346. Тауніясъ 23.
Таусиръ 109. Таскпі 65. Таізск 276.
Тазскатдада 237. Ташель-оть 232. Та-
шибъ 342. Ташлы яхты отъ 232.
Твіа 181. Тѵгігззк 204. Твисъ болокн'
409. Ттѵізу’к 253.
Ткуіі 267. Ткузскі 267.
ТейасЬ. 4. Текдота 65. Теккгке 4. Те-
гани 48. Те§Ьіга 65. Тегенекъ. Теке-
цек 121, 300, 301. Теккідери 111. Те-
гошъ 143. Тегци 245. Теда корчи 360.
Тейге тайагасі 271. Тее ІеЪей 259. Тей
355. Тека 296. Текеп адаізск 239. Те.ке-
сакалъ(ь) 127, 179. Тела. Т(к)ела 367,
368. Т(к)еламуши 368. Теііпагаі 350.
Тели шаФталъ 390. Тельца 229. Теля
411. Темеке 226. Тешіг-а§аізсЪ 243.
Тешіг іекедз 409. Темиръ тэкэнъ 170.
Т№)ем(Ъ)рирака 45. Тетиг а^аіасй 89.
іешиг іікап 357. Тенге джапракъ 299.
Тёнёгъ 383. Теддаіі 44. ТерксЬа.) 4.
Тегак 268. Тербусъ 114. Тегѵа Ьеіиіі
151, 201. Тегѵа Іеррй 24. Тегкі 53. Те-:
рокъ 268. Терсъ 143. Терукъ 148. Тер-
ты 255. Тезта 217. Тезшаи гиоко 213.
’Гезтап угііі Ю. Теі-а§аізсІ!. 254,.Тетъ-
отъ 358. Тетри бжола 405. Т(Ъ)ет(Ь)ри

538
Тегрикоса — Тымаль
занбахи 193. Тетрикоса тегервниса 388.
Т(Ъ)ет(1і)ри лобіо 248. ТесЪашиз 144.
Тешть 374.
Тгаат 254. Тзени 1Д5.
Ті^еп 255. Ті§Ьіга 65. ТіЬѣіпі 107.
ТИбез. ТісИі 253. Тіе гаіато 259. Т]еп-
Іосіі 64. Тіке1(г)Ьеѵі тагіа<1 298. Тилипи
309, 410. Тилипи зецна 309. Тиль агачъ
254. ТШе<і 196. Тииеватъ 327. Тітоіа
ааЫе 249. Тимырятъ 276. Тинбасъ 73.
ТіоЬ^ога 65. Тіоека 311. Т(Ъ)іоріпи 233.
Т(п)іоши 54. Тір 310. Тігск 268. Тігеэ-
кап. Тиресканъ 141, 330. Тирзе бама
366. Тирипи 309, 309. Тігіі 63. Тирякъ
267, 268, 309. ТііугзсЬ 301. Тіи)а кагар
312. Тііуа ззеп^ёг. Тіуя ссенгиръ 58.
Тіща иЪап 119. Тіигк 110. Тіиік 51.
ТіизсЬк ПО. ТіГ 51. Тихимъ 11.
Тканъ гуль 170. Ткбиль дзира 159.
Ткварчеліа 118. Ткгари т(Ь)хили 111.
Ткгауча 374. Ткгизъ-т(Ъ)хили 111.
Ткгуткгуціа 118. Ткеппа 202. Ткипа-
лобіо 299. Ткобутъ 388. Ткчемали 275.
ТтбзсЪ 310. Ттузз 165.
То агачъ 112. Тобола 410. Тобылга
198. Тогатмышъ уды 140. Тогозъ дебе
155. ТоЬгз 253. Тоео 254. Тозъ агачъ
393. Тозеръ 363. Тоіта 254. ТокасЫасЬ
куіузз 85. Токі 34. Токка 339. Ток-
лыкъ 23. Токие гуль 300. Тококі 75,
131. Токрокбашъ 274. Токизіипп 198.
ТокіаскопНога 275. Тола 363. Толоне
112. Тоіоскапа 113. Толхуна 48. То-
дыхъ тылы 201. Тот 379. Томаръ-
буялъ 342. Томбаланъ 411. Томбоюкъ
229. Тотікаі 293. Тото ПО. Тонгуёкъ
229. Тбпізей 64. Тоотіказ. Тоотіп^аз
276. Тоот рии(з)276, 293. Тор 379. Топ-
гюль 347. Топ(Ъ)ури 360. Торай 268.
Торбусъ 116. Тбгта Ііііеіі 201. Тбічга
шапб 256. Торла 277. Торла отъ 358.
'Горда чуфть 277. Тогіік 279. Тогіок
279. Торлонь чуфть 277. Тогоіізскі 296.
Торсыльдакъ 190. Торь хъ 240. Торю
тарткычи 107. Тосахъ 74. Тоикка 136.
Тоикоіпеп 79. Тохки 86. Тоскзза реаге
142. Тоскззіетра 179. Точала 297.
Тоэдъ 7. Тоя 7.
Траганъ купша 113. Тгака горе 321.
ТрандаФилъ 301. ТгеЫхои йшйик 111.
Тремалѣ 275. ТріандаФилонъ 409.
Т(к)рінсъ куда 389. Трнмли. Т(Ь)римлн
296, 409. Тртунджукъ 305. ТгиЪ 292.
Тгизскі 180. Трхемааль 408. Трхмела
24. Трютарткышъ 55.
ТвасЫигескпі 222. ТзеЪі 301 *). Тзіге-
кі« 9. Тзу-]йе-І8Іп 149.
*) Слова, начинающіяся съ буквъ 1
ТзсЬ..., см. при русскомъ Ч.
Ттени 219. Ттумъ 116.
Тубылга 339. Тикка рии 111. Тикки
та заЫе 144. Тикки ваЫев 376. ТиЫ-
Іарра 42. Тийат 155. ТиДгасі 79. Тие
256. Тиеіззк 253. Тйеіарап 386. Тузъ
145. Тиі 243. Тціе 65. Тиіззк 253. Туія-
сенгиръ 56. Тукъ 45, 170. Тикза 134.
Тулъ 219. Ти1§а 371. Тиісізсіі 289. Ти-
Іепіепіо 145. Тиіікаб 289. Тиіі кикка
374. Тиіі Іеіпіккб 291. Тиіі пиппи 291.
Тулки куйрюкъ 75. Тультъ 289. Тума
289, 289. Тита роізсЪез 237. Тшпа^пз
237. Тумаръ булу. Тумаръ буялъ 342.
Тшпаг сізкбззап 49. Тумганкъ 357. Ту-
мусу 165, 194, 194. Титиі 65. Тумяна
289. Тип§<1а 310, 311. Типвйе 309. Тип-
бо 65. Типпакаі кепа 203. Типпі 288.
Тунти схула 410. Туоми. Тиоті 274,
276. Тпоиіікка 276. Тупырты кандъ
122. Тиг 194. Тигаш 265. Туранга 268.
Турангылъ 268. ТигасЪ-а1а§а 155. Ти-
гасЪ оіо ппп иЬа 43. ТигасЬ іагЬавка
155. Тиг§аі-аіа 311. Т’урганть 410. Ти-
гіпкого 302. Тури 114. Тури-моль 237.
Туринджъ(и) 101,101. Т(Ъ)уринджи 101.
Тури-пу 237. Туритъ 298. Тури-турунъ
237. Тиг-ка. Татка 34, 194. Тит-кбкика
34. Тигіик 279. Турнъ 393, 409. Тіігпа
рии 293. Турня пурзи 379. ТшТит 63.
Тигип 134. Тигіа 348. Тиі. Тут(ъ) 219,
405. Тиіа. Тута. Т(Ъ)ут(Ь)а 219. Тутага-
чи 219. Тутла Кушманъ 69. Тутла хо-
бахъб5. ТиіиЬа. Т(Ъ)ут(Ь)убо 296. Т(к)у-
т(Ь)уни 226. Тпіиізкаівв 43. Тутюіпъ 342.
ТуФанъ аль сатанъ 392. Тухъ 219.
ТисЬки 265. Тухмякъ 336. Тухта(и)
207, 208, 389, 401. Тизск зари 181. Ту-
шутъ 342.
Тханку 24.Тхемалн 275. Тхешава 109.
Тхилъ. Тхиле 111. Тхили 393. Тхипсе-
ла. Т(1і)хип(Ь)села 294, 314. Т(Ъ)хиела
389. ТсЪгор 58. Тхтены 64. Т(Ъ)хуму
389. Тхырн 396.
Тцабли 88. Тцаре т(Ь)ут(Ъ)уни 226.
Тцеко 226. Тцивана 144. Тцип(Ъ)ела(ли)
143. Тцип(й)ури 143. Тцителип(Ъ)хали
64. Тцитцматн 192. Тцкгави 276. Тцкги
276. Тцоти 247.
Тчандари 261. Тчантчкгати 142.
Тчархали 64, 73, 292. Тчве 323. Тчіа-
п(Ъ)ера 251, 407. Тчику схули 282.
Тчинтчари 369. Тчинщчрисъ деда 184.
Тчкгпма 39. Тчкгони 289. Тчкори 174.
Тчкута ушк(Ь)ури 282. Тчоти 247. Тчре-
ли лобіо 248. Тчріантели 389. Тчубури
88. Тчумъ 109. Тчутчеле 369.
Тшамъ 256. Тшканъ гуйрюкъ казо-
то 175. Тшканъ чубъ 175. Тшулъ 259.
Тшутуръ-хоръ 21.
Туѵг-аізз 180. Тубенв 253. ТусІасЫи^
254. Тыды 111. Тукг 189. Тукуі 309.
Тылепи 309. Туш 237. Тымаль 408.

Тугп 
Тупѵаівв 237. Туі’ііккі 139'. Тугйпевіе
139. Туга гаоію 166. Тѵгі 253. Тырна
пликъ 371. Тугпі 168. ТугсЬ ПО. Туі
254. Туи 254. Тышудо 259. Тууп 254.
Тьеджапракъ 294. Тьеспп’ыръ 227.
Тэкэнэкъ 240. Тэнгэ джапракъ 20.
Тэрэскень 141.
Тюе-синыръ 227. Тюе-танакъ 386.
Тюл-бахмалъ 26. Тюлькю тассакъ 57.
Тюньли гайкуль 164. Тюрпъ 292. Тюфъ
169. Тюе>а тикше 173. ТюФе-тиша 173.
Тюэ-гарынъ 11. Тюэ-табакъ 129. Тюэ-
табанъ 99, 190.
Тяшть 374.
У (РУССК.) II (проч. язык.)
У 23. У-элеиъ 98.
Пѣа ІеЪесІ 215. ПЬіпЬеіп 209, 209.
ПЬйепа 224. ПЬйепа шеЬіетев 214.
ПЫеііа вкаЬЬепев 305. ПМепв гееквіі
357. ПЪеква ѵадіпе 375. ПЬеква таЬе
375. П§1атиг 355. ПЬтап кіеіі 357.
ІТсІ-аІзз 299. Удъ*) тюггень оттъ 349.
Удга 133. Уденъ едсзуунъ 324. Псііе
поп^бі 373. Шіп#і. Псііоді аівв 282.
П(1о 42. Псіга 158.
Пет^ивіо вската тойоп 62.
Узани 378. Узбекъ альма 282. Узбекъ
урюкъ 45. Узы 147. Узюнлы отъ башъ
19. Узюнь кашъ 365. Узютъ тимыры-
ды 293. Узякъ 268.
Піі зсЬи^иі 24.
Ѵкіг ската ІіііІйзсЬіі'^еиае 303. Пкко-
веп Ьеіпа 84. Пкоді 42. Пкоп Ъаііи 6.
Пкоп ктавві 332. Пкоп паигіз 137. Икоп
раіко 72. Икоп рагіа 223. Пкоп риікі
165. Пкоп Іаіаг 265. Пкоп іиіі 'кикка
375. Украло 47. Укропъ тикша 36.
Укропъ тиша 36.’Укса 368. Уксюнъ
368. Укургаль 137. Укша 309. Укштаръ.
Укштеръ 3.
П1 268,4172. ПІаав 268, 268. Піа^апа
299. Шаііпп 268. П1ае§ип§ 268. Улазенъ
268. Піап 267. Піап Ьит§ивви 109. Піап
икіт 304. Уланъ талъ 363. Улассенъ
влазунъ 268. Улассенъ Терекъ 268. П11-
§ого. ППйвего 304. Піекаца токі 373.
Улецава 98. П1)§'ога 97. Піітке 282.
Умюкъ 388. Улозенъ 268. Піре 253.
Умарь 282. Умбравъ тикша. Умбра
тиша 305. Пшеве 304. Унабъ. Унаби
386. Унджула 73. Ппе токі 234. Ппікко
240. Пшт-кага 282. ПпІсЬіа тпо 282.
- Фшпе	539
Пппівіаик 22. Ппвепі 113. Ппіа 132.
Ппівсііа кіпа 81. ПпівсЬе 256.
Уоникта 132.
Пррев рпкке 228. Пррев рпкке ёИЬте
269. Пррев вкаЬЬепев 305. Прріпев 298.
Проііп 364. ПрізсЬега 304. Прпкка 227.
Пт-аівв 299. Уръ-бОжъ 264. Пта уепе
кіпа 77. Ургэнъ. Урганъ-харана 194.
Пгіаца 6. Уриеля кунели 112. Урмыия
282. Урнаби 386. Пгпі аівв 282- Урона-
ли 193. Пттйі пісиіоп 282. Уртхвела 350.
Уртхвугла 411. Урт(1і)хели. Урт(к)хли.
Урт(Ь)хмела 350. Пгпк 275. Урюкъ 45,
45. Урувгъ балахъ 309. Пги(11)п Іаіак
310. Урусъ арпаси 392. Урцъ 355. У ран-
га 3.
Пвак 268. Пвак а^аівсЬ 24, 268. ПвсЬ-
па 84. Пвеі 147. Уськазъ 25. Усма. Усь-
ма 179. Пвтае 219. Пвтап таоко 213.
Пвпув 100. Пвві кееіей 260. Пввііак 242.
ПвпІ а&аівсЬ 314. Пввппі 198. Усуписъ
кгвавили 173. Устихудузъ 297. Устрея
86. Устурой 23.
Піа65. Пііп 162. ПИи-кип^а 244. ПНи
тикіа 198. Піитики 804. Ут(Ь)ховари
350. Утъ-хюри 306. ПівсЬа 64. Піугу-оі:
369.
Уусойкы 122.
У наганъ 185. Унъ-агачъ-отъ 274.
Учкундуръ 392. ПівсЬі-івсЬага 371. Пі-
всЬіі тасЬіа 198. ПівсЬп 198.
У чихну 326.
ПвсЬпа 84' Ушкатъ 198,198. Ушкурь
409. Ушк(Ь)ури 282. Ушхуни 294.
Ф (русск.) Р (проч. язык.)
Фагъ 143. Еайа^йа 378. Факи 399.
Рап-по-кі 24. Фарбъ 24. Фарси-нвшанъ
10, 388. Фассуля 248. Фасульа. Фасуль
407. Фаткатъ 86.
Фендыхъ 396. Ферь 389.
Гііетит 355. Кіогіп ваЫе 17. Фироти
409. Фнста 258. Фистыхъ 399. ИвсМа
258.
ГбИсіа—назв. Ѵівсит аІЬит у Гольд.
Фоліо 350.
ТТака гору 321. Фрасенъ. Фрасинъ
147. Фрасинель 142. Фраулк 400. Френкъ
патладжанъ 202.
Фуга 296. Рик-гуи-во 11. ЬТіква 23.
ІЧшйик. Фундукъ 1П, фундушп чека-
лы 384. РитксЬ — есть вѣроятно гпляк-
ское назв. СаІіЬа раіпзігів.
Фшне 275.
*) См. также Утъ.

540
СІіа — Цители
X (русск.) СИ (друг. язык.)
СЬа 255. Хабжай. Хабижай 385. Ха-
бурдзакъ 115. Сііа'уаі адаізсіі 314. Ха-
ванъ 117. Ханели. Хавердисъ 347. Хав-
си 189, 370. Ска§г8-1ат 198. Хагугь
363. Хадапгъ 65. Сііасіе 255. Хаджи 379.
Хаджи будай 385. Хаджи дя’.ури 127.
СЬасІзига 255. СЬайу 255. Хадымъ тус-
лукъ 62. Хажки 385. Хазаръ и пеанъ
244. Хазоръ абсапдъ 244. СЬаяисі 65.
Хазыръ-лыкъ-отъ 123. Хайна 397.
СЬаіІа 368. СЬаіІавзи 255. СЬаіп 65.
Хайнъ зиляга 147. Хай уля 267. Хала-
ли 383. СЬаІасЬеі 369. СЬаЦаез 368. Ха-
ліаръ 388. СІіаІІ 64. Халтахонъ 391.
Халяръ 24. Хама 35. СЬатЬа аігіі 304.
СЬатте 254. СЬатув 350. СЬаіц 24.
СЬап-ібаеЬп 298. Ханку 389. СЬап-по-
кі 24. Скапзоег 282. Хантчколи 199.
Хапи 116. Сііага Ьегкое 65. Ската даг{$-
Ъа 65. СІіага тойоп 289. Сііага-ток 294.
СЬага іозсЫі 298. Хара-былахъ 309.
Ската уаг^ка 65. Хара-иря 309. Скага-
§аі 256. Харала 367, 411. Скага-тосіоп
289. Скагаток 294. Харана 165, 194.
Хара-бть 309. Хара себердякъ 281.
СЬага зігіа 371. Хара тола 143. СЬага
ѣовскіі 298. Хараусъ 114. Хара-ыманъ
309. Скагкнза. Харбузакъ 115. Харбу-
заки 114. СЬаг^апа 83. Хардалъ. Хар-
дали 331. СЬагі 255. Скатка Ъеаз 255.
Харинъ биля 113. Харисъ-дзира 401.
Харисъ зире 374. Хари хасанкъ 357.
СЬагі сЬаззак 357. Харкіякъ 165, 165.
Хармудъ 409. СЬагпир 184. Харпусъ
114. СЬаггасІіе 368. Харт(Ь)ут(Ь)ла 219.
СЬаги 254. СЬагиа оі. Харунъ-оракъ 29,
29. СЬагйа-оі 5. СЬагІзсЬ 368. Харшъ
дзира 164. Хасви 101, 189. СЬазеп 65.
СЬазіГка.. СЬазз]’кіа 253. Хаскермизи
393. СЬазіек 83. Хасургунъ 255. Скаііп
іизіик 62. СЬаііг сЬпігіі' а 132. СЬаіші
26. СЬаісЬииг 298. СЬаіу 300. С1іаіуп§’
65. Хахви 388. Хахво 22. Хацеке 400.
Хачапура 142. Хашхашъ. Хашхаши
241. Хаяръ сирлы 371.
Хвало 268. Хвара(о)ва 107, 108, 394.
Хварт(Ь)к(Ь)гз 107. Хвархви 388. Хвир-
ма 127. Хвпто 69.
СЬйапі ІоЬкі 23.
Хеаръ чаибаръ 394. Скетѵа^сіа 147.
СЬеіге 147. Хелсагебави 61. Хемави 293.
Хендзап(к)е 61. Хендро 146. СЬепкига
276. Хенна 61, 94. СЬегиізсЬ 339. СЬез-
зуе 254. Хетпрели 142. Хетиреми 399..
Хеха 222. Хешава 72.
Хи 350. Хивсь 64. Скі<І8)ики 23. СЬіт
253. Химонпконъ 397. СЬііщаІісЬіа 282.
СЫп^асЫ а27б. Хинджакъ 257. СЬіпепі-
зсЬига 276. Хпрле кушманъ '64. Хирліі
вуда 152. Хисъ-мушкп 189, 344. Хись-
хавси 189, 344. Хпя 312.
Хмаллакь 170. Хморукъ 147.
Хна 61, 175. Хядзоръ 282. Хнцореніі
282.
Хобахъ 185. Хобахъ вуды 366. Ход-
жа гурай 375. Сідоіп агізсЬап 182. Сіюіо
268. СЬоІосЬоп 51. Хома 398. Хомдола
228. Хомомили 404. Холышъ 320. Хокъ-
алинъ 322. СЬовіп агіза 182. Хопла чир-
жа 255. Хопукта 301. Хоръ 355, 411.
Хорана 368. Хорами кумби 247. Хорба-
хи 363. Хоренга 133. Хорлыганъ 298.
Хорма 133. Скота 65. Хоросани 49.
Хортены 244. Хорунь 193. Хорынъ
сирлы 147. Хостекъ 83. СЬозіегек 180.
Скоіоііа 206. Хотьма 207. СІіоисІ 255.
СЬосЬогока 346. Хохумъ 319.
Хрэни 46, 396.
Хсторъ 23
СЬи 64, 65. Хува 309.	64.
Худжиргинэ 298. Скіцакіа 254. СЬнккі
51. Хула сирла 304. СЬиІйу 313. Хули
69. СЬиІІ 255. Хумла 127, 170. Хумур-
гунъ 111. Хумутла корикъ 192, 260.
СЬипйетів 109. Хундула корыкъ 192.
Хунзура цагыкъ 360. Хункъ 393. СЬип-
іасЬа 81. СЪигта. Хурма 127, 398. Хур-
маль 244. СЬигтапсІи 127. СЬиггеп ззо-
асЬіа 49. Хуртъ бауръ 293. СЬиади 64.
СЬиззип 64. Хут(Ь)гулк 217. Хуттуръ
кокъ 86. СЬиізсЬі 253. Хуши 111. Хуши
мОдонъ 253.
Хыда хура 50. Хыра 256. СЬугге Ьа-
Ща 368. Хытъ абгыцъ 408. СЬузсЬкаІ
24. Хыяръ корыкъ 36. Хынхъ 85.
Хюдунь 350.
Ц
Цабли 88, 394. Цаблйсъ-хэ 88. Ца-
ганъ-бургузену 309. Цадамакгвана 388.
Цакулакп 29. Цалнкаи 409. Цапаръ 316.
Цапурнии 408. Царасы 64. Царе-гогра
397. Царе-квахи 397. Цахетъ 83. Цац-
хви 355, 410. Цаюгунъ 350.
Цвинтри 106.
Цегрикъ 21. Цекн 239. Ценга 402.
Церецо 35, 143, 251. Церцвела 286.
Церцви 379. Церцви гарсулп 406. Це-
санъ уласинъ 267. Цетринъ отъ 354.
Цецеро 35. Цеюри олюзенъ 268.
Ціа 275. Ціацетъ 134. Ціібиль 383.
Цидора. Цидораху 409. Цикунида 369.
Цимца 400. Цинка 371. Ципела 143,
399. Ципра 399. Ципуръ 399. Циранъ.
Циранены 45. Цителп бжола 219. Ци-
тели дзнра 323, 410. Цители мхали 64.

Цитеніі -
Цитеші 230. Цица барда 396. Циц'аке
32. Цнп.е-васі 235. Цицернахотъ 94.
Цицеро 97. Цицибарда 103. Цицматы
192.
Цкуиотори.Цк(Ъ)умутури 217. Цкюм-
ра 367, 411.
Цнепакъ 53.
Цоринъ'36.3, 411. Цоцха 337. Цоц-
хана 90. Цоцхви 125. Цоцхи 90, 125,
206. Цоцхоба 375. Цоцхткбила 327.
Цоцю 64.
Цугаръ 22. Цудцсрцва 236.
Цхахотъ 226. Цхвирисъ сатехела 290,
364. Цхемла 394. Цхемуръ 394. Цхе-
нисъ кбила 351. Цхенисъ тцабла .388.
Цхери пеха 406. Цхииурн 86. Цхови
408. Цхы 408.
Цыганкуцы 347.
Ч (русск.) ТбСІІ (проч. азык.)
Чаавн 143. ТвскаЬадан. ТесЬакдагап.
65. Чаберъ буянъ шудо 209. ТвсЬаЪи-
Іиі 88. Чавга(н) 378. Чавтаръ 323. Чав-
тиль чуФтъ 378. Чага 192. Чаганъ 308,
Твсйадаг 182. Твсйадагсіеіа 168. Чагар-
мазгь 180. Чагеракъ 21. ТзсЪадтуез 9.
Чади 240. Чадкоко 55, 266. Чадо 13,
388. Чадунъ 392. Чадуна 54. Чадуни 54,
392. Чаи умаръ 237. Чай шотъ 164.
ТесЪакаткі 192. ТзсЬакет. Чакемъ 83.
Чакемъ индербешъ 394. Чаки-чакъ 81.
ТесЪаквка когге 240. Тескакііівскеі 225.
Чаламъ 179. Чаламбара 39. Чаламкала-
ми 51. Чалашак(к)ара 337. Чалашак(к)-
риса 308. ТвсйаІЪап 65, 65. Чалканъ
чачакъ 369. Чалт(Ъ)уки, Чалтыкъ 236.
Твскаіикіа 282. Чамъ 256. Чамъ-агачъ
407. Чамакъ 180. Чаманъ 87. Тзсііатгз
299.Чанава 336. Твскапдів 378. Твскапд-
ківск 411. Чандари 267. ТзсЬацйагу 261.
Чанопъ кольбуди сонъ 53. Чанчаспанъ
14. Чанчури 275. Чапаръ 316. Твскар-
йскері 109. Чапы 22. Чарганакъ 168.
Чаръ-гюль 408. ТзсЪагероізсксе 372.
ТзсЬагкйа 148. Чар-ллнссенъ 267.
Твскагшадів 180. Чархали 64. Теска-
гѵк адаівск 24. Твскаіа 219. Чатката
336. Чаттаукъ 111. Чатынинъ-япрачн
381. Чаты пургукли отъ 341. Чау-чу-
мулдыкъ 238. ТесЬасЪаівсЬа 372. Ча-
чпнгка 115.
Чевь 378. Чевія 265. ТвсЪедпа 238.
Чедаргана 262. Тесйегегдап. ТвсЬеиег-
дёаае 168. Чей тиша 85, 98. Чей умарь
237. Чёкъ-кайне 132. ТвсЪекІаик 111.
Чела 371. ЧелааЗІб. ТвсЪеІІейівет теЬ
о’изсіі 147. Тескетедееск 303. Ченугь
- Твскугаіі	541
231. Чёньчуга 137. Твскерксііаі 4. Че-
рабали 275. Черами 45. Черганакъ 298.
ТвсЬегдапек 401. Черешъ 233. Тзскегі-
сіе 371. Черпакъ 107. ТвсЪегтаІик 103.
Чермаухъ 162. Тескегик 304. ТвскегЬ
Іаик Ш. Черторъ 86. Честенъ 304.
Тзскейапд ІП. Четыкъ 170. ТесЬеі-
всіііт 311. Чечкета 142, 294. Чечкомъ
чшатъ 67. Чбчкомъ-юръ 97. ЧечькомЪ
сизь-юръ 360.
Чи 186, 275. Тесііі 51, 186. Чпбиксей
134. ТзсЪіЬпІва 298. Чибызга 230 ТесЫ-
Ъѵ 250. Чигай 368. ТвсЫдаіпик 244. Чи-
генакъ 238. Чиггесь корикъ 260. Чи-
гесъ корикъ 215, 259. Чигине 270. Чи-
гитъ 160. Чій 186. Твскцік 10. ТзсЪупсІх
ІзсЪотЬг 52. Чія сабакъ 83. Чикллукъ
396. Твскіктаі 303. Тескікут 237. Чи-
лимъ 357. Чилимъ каду 116. Чили дагъ.
46, 396. Чилянъ 386. Тескіпадип 254.
Чинилъ калами 51. Тзскіпа тоЗцп 143.
ТзсЪіпааг 260. ТвсЪіпаг 143, 260. Чи-
наръ 260. Чинари 267. Чингизъ 378.
Чингила-отъ 234. Чингилль162. Тзскіпд
та 329. Чингэль 135. Чинджори 370.
Чинь-дьжарама 163. Чиниящикъ 111.
Чинь-чарама 163. Чинчачи 370. Чинч-
хатн 142. Чнпчйкъ зилимъ 201. Чирга-
некъ 298. ТвсЪігепда 296. Чирешъ 233.
Чирмаукъ 170. Твскігѣек 371. ТесЪугсЪ
ПО. Чирчикъ талъ 309. Чирша 255.
Твскі-зва 329. Чиста бузгунъ 355, Читъ
387. Чита 398. Читисъ ва.шла 112. Чи-
тисъ пури 404. Твскіи 254. Чихри 255.
Чичавга 137. Чичекаи сармашикъ 108,
394 *). Чичистави 335.
Чквали 23. Чкои 409. Чкори 174,276.
Чкута 282.
Чнани 336.
Чова кснавня 137. ТесЪоѵівскак 298.
Твскоеі. Твскоеііаівск 371. Твскокіо 225.
Твскоідап 347. Твскотг 392. ТвскогЫ
58. Твскогі 174. Чоти 306. Чочобага407.
Чубакъ 109. Чубургунъ 135. Чубури
394. Чубурчукъ 135. ТвсЪпдагропба 301.
Чужъ-корчи 358. Твскіуе 86. Чуккуръ
294. Чуланъ 120. Чуль-джеке 178. Чуль-
мама 179. Чульпіазъ 389. Чумъ 109, 396.
ТвсЪнта адаівск 109. Твсіттді 371.
ТвсЪшпшЧ 276, 293, 293. ТвсЪипд 198.
Чунукъ 238. ТескйгМк 132. Тескигк-
іиеп 34. Чурькя пря 22. Твскаіигскаг
21. Твскивскіг 189. Чушу мія 159.
Чхимн 11. Чхори 275.
Чшей 296. Чшбчшкйръ 305.
Твскуе 256. Твскугак 110.
*) Въ прибавленіи на стр. 394—Соп-
ѵоіѵніие Зеріит (стр. 108) по немиченію
названъ Саіувіедіа 8еріит.

542
ЗсЬадап — Эрбесинъ
III (русск.) 8сЬ (проч. язык.)
ЗсЬадап 255. Всйа^аіасЬ. Шагачъ 109.
Шагокрамъ 87. Шагучъ 109. Шаджъ
256. ЗсЬайа 272. Шайръ 144. Шайтанъ
агачъ 401. Шайтанъ-арбусъ 82. Шай-
танъ кутакъ 120. ЗсЬаііаа зиЪок 109.
Шайтикша(е) 84, 98. Шакайкъ 890.
Шаканакени 88. Шаканокъ 88. Шак(Ь)-
рисъ чала 308. Шакъ-корыкъ 209. Ша-
ла 236. Шаламандиль 312. ЗсЬаІатеу
340. Шалгамъ 70. Шале 236. ПІалканъ
киндеръ 369. Шалпей 312. Шалы 236.
Шальтамъ 70. Шамъ 85, 407. Шаиба-
лутъ 88. Шампервелюкъ 84. 8сЬап§езсЬ
378. ЗсЬапйіз 378. Шансиръ 109. Ша-
ныіпъ-агачъ 378. Шапарнесъ 292.
ЗсЬагат 86. 8сЬага-тойоп 24, 62, 219.
Шара-модунъ 219. Шаранасъ боба 157.
Шаремъ 350. Шарухарагай 256. Шас-
тали 245, 407. Шасталу 245. Шахба-
лютъ 88. 8сЬасЬ#ат 190. 8сйасЫат
190. Шахъ-тутъ 219. Шашипура 410.
Шашквлами 229. Шашпра 209.
Швели. Швети 251. ІПвнндарцла 396.
Швинди 109. Швиндисъ-хэ 109. Швріа.
Шврива 60.
Шегня 238. Зсйеі 299. бсйеііап іекеп
112, 239. ЗсЬекіа 311. ЗсЬеш 298. Шен-
дзивизомъ шуда 262. Шеперлай 246.
Шептала 245. Шепта турунъ 122, 249,
260. Зсйеріег 298. Шеренгъ 274. ЗсЬеІ
254. Шефталя 45, 245.. Шесталу 245.
Шибитъ. Шибишъ 35. Шиггылчанъ
79. 8сІді§зсЬі 255. ЗсЬМегЬап 168. ЗсЬуе
303. Шикеръ боя 159. Шикоары 98.
Шиланъ 800. Шилгона. Шилгонтуй
344. Шилой. Шилоэ 369. Шимбру ди
гредины 87. Шимыртъ 276. Шина кум-
би 14.'„Шина кюпси 36. ЗсЫпаеззи 254.
8сЬіп§агі 129. Шиндъ ачтцла. Шиндъ
анцли. Шиндъ артцла ’ >9. Шинди 109.
Шинды 396. Шинка ' хб. ЗсЬіпкіа 379.
ЗсЬіпоЬип 254. Шину-сунъ 254, 254.
Шипырла вуды 140. Ширырла тымар-
ры 332. Шипыръ-корикъ 207. Ширъ-
анькычъ 379. Ширишъ 185. Ширшла
вуды 47. Ширшла корыкъ 234. Ши-
рямъ 133. Ширяшъ 135,165,399. Шнт-
бе 198. ЗсЬШі^іп гаойпп 111. ЗсЬііуг.
Шитыръ 207, 410.
Шкери. Шк(Ь)ери 276, 296, 296, 392.
409.
8с1і1аш(1а 340. Шлоренп 275.
йсЬтегсЫі 307.
Шнахотъ 333.
ІПогды 363. ПІогъ-ойиэ 86. ЗсЬодп-
ІоЬзсЬі 158. Шомкбръ 305. ЗсЬопкіга 60.
Шоньтіашъ-шудо 203. ІПоршанп 407.
Зскоіош 254.
Шпанахи 306.
Шреши 54, 233. Шричканъ 5. Шро-
шана 193, 396, 402.
Штухундъ 396.
8с1іиЬЬигаіпа зтіі^а 122. Шу(о)-
г(Ь)альшолъ 393. Шулынъ 71. Шума
36. ЗсЬишагІ 276. ЗсІнітЬіа 11, 248.
Шумталъ 147. Шумюртъ 275. Шунтъ
148. БскирНвсЪі 300. 8сЬи-ри "3781
Шурькя при 22. Шурьиа. Шурьманъ
50. Шушанъ 398.
Шхама соко 388. Шхуричи 896.
Шчшіинъ 406.
Шшка 399.
Шюлимъ 357. Шюшкѣ 111. Шюшлю
корынъ 55.
Ы (русск.) V (проч. язык.)
УаЪ зігаті 41. Уаш 88.
аівз 132. У^ЪусЬ 132.
Уеііуеі 303.
Ыжманъ-пу 198.
Утап іаіак 3091 УтЫ 49. УтузасЬ-оі
315. Ыиыяхъ 315.
Уото^і 47.
Ыттъ-тыла 119. Уіугу-оі 369.
Ыхра. Ыхра вуды 23.
ь
Ьѣлехола 112.
'Ьзулъ 173. Ѣнъ гышъ 202. Ѣхура
408.
э
Эгевинъ 255.
Эдширъ 145.
Зйлыкъ отъ 17.
Экзаданъ 154, 400. Эк(Ъ)сунджи 81.
Злати 255. Элди чурамъ наська 306.
Элдянъ чурама начька 306. Элеэсъ 230.
Эли 892. Эліандре 162. Эльме 368.
Эмегольданъ 142. Эмезь 304. Эменъ
409. Эмогодзинъ 198. Эмре 397. Эмѵнъ
58.
Эндзела 104. Эндро. Эндроника 302.
Энобъ 386. Энтильгодъ 409.
Эплехули 112.
Зраки чуканъ 179. Эрбесинъ 387. Эр-

Эревинди — Хуіо
543
дуй тиши 385. Эревинди 187, 2,58. Эрикъ
408. Эрлёнь-элёиь 234. Эрьмысунка 47.
Эсимакисъ-мат(Ь)рвхи 300. Эски-агачъ
314.
Этилъ 196.
Эферъ 134.
Эхчи альма 282.
Эшокатлукъ 139.
Ю* **))
Юбескаяъ 112.
Юго 355.
Юдинъ-юръ 271. Юдъ-кюрекень 266.
Юзерликъ. Юзерлыкъ. Юзурлюнъ
244.
Юманъ 289. Юмой 371. Юмуръ-агачъ
276.
Юнжа 210.
Юрамтемъ туда 260. Юрбутъ 276.
Юрючь 387.
Юссанъ 53.
Юушанъ 391.
Юшанъ 47, 47. Юшанлы 391. Юшта
можо туда 281, 382,
Я * *)
Ябенн хаденфилъ 408. Яблокку-пуу
282.
*) См. также Ли...	•
**) См. также Іа...
Яго тагмагъ-отъ 167. Ягъ-мули 372.
Ягъ-серъ 389.
Яйя 382.
Якстиръ чукшторовъ 298- Якстирь
ррѣпсъ 64. Якстирь чукштаръ 298.
Яли 392.
Янай лейбю 318. Янгакъ 180. Ян-
такъ 21. Янтакъ шакаръ 21. Янучка
210.
Япракъ 327. Япушканъ 113.
Яра-оть 381. Ярзаръ240. Ярмабешъ
340. Яршикъ 357.
Яслыкъ будай 363. Ясмакъ 137. Яс-
мукъ 137. Ясну 137, Ясыръ дагъ отъ
328.
Ятыгъ баши отъ 32.
Яувойсы 261.
Ячмыкъ 137.
2
Хасйогп 83. ХаІІЬа. ХаІІЬагі 64. Хариг-
пеа 277. ХагсЪу Збб.
ХеЪтаикзсЪіз 336. Хеіцка 368. Хеііа
аккоііпі 213. Хеііа Іарраз 259. Хеіі таі-
1и Іарраз 259. Хеіі-іекка 259. Хетиѵёіе
147.
2|есІ8Іка 368. Хуеккогабб. Хікогіпі 98.
Хіѵоіа гоіе 94.
Х1и§із 343. Хіукіе гизгіупу 237.
Хоіегу Іипказ 122.
Хикка закпе 322. Хикки реепі 350.
Хиікіе кгараі 111. Хиукіе туіге. Хиукіе
тугге 267.
Хчѵаёіпіз 295.
ХуГдауііз 310. Хуіо 323.
35

НѢМЕЦКІЯ НАЗВАНІЯ РАСТЕНІЙ.
А
АаІЬаиш = Ьопісега Хуіовіеиш. Ааі-
Ьееге. АаІЬеегвігаасЬ = КіЬез пі^гшп.
АаІзЬогпЬашп 314. Аа8рйапхе=8іареііа.
АЬЬізз. АѢЬівзкгаиі 318. АѣегезсЬ-
Ьаиш 336. АЬеггаиіе 47. АЬегШоп 56.
АЪгаЬатзігаисЪ 383. АЪуззепкгаиі го-
ІЬев = Ѳаіеорзіз Ьабапит.
Асасіе. Акагіе 1, 277. Асасіе асЬіе 2;
Йеиізске 277; ипаскіе 299. АсасіепЬаит
299. АсакапиззЬаит 30. Асгуоиѣаит 30,
345. АсариЪоІг 345. Асапік ѵуеісЬег 3.
Аскіііепкгаиі; 5. АсЬіепзіаийе 313. Ас-
кеіеу 42. АскегапОогп 150; — арозіет-
кгаиі = ЗсаЪіоза агѵепзіз; — Ьееге —
см. АскегЬготѣееге. АскегЬаит=(}иег-
си.8 рейипсиіаіа. АскегЬеіопіе 341; —
ЬоЬпе 379; — Ьгапй 211; Ьготе 302; —
ЪготЬееге 303; — ЬисЬвгеігеп 211; —
Ьигхеі 268; — Йізіеі 84; — еісЬе! 187; —
егкве 258; — ІгаиептапіеІ = АІсЪетіПа
агѵепзіз; — ГисЪззсЬіѵапг^гав 25; — (1а-
тапйег 18; — вапзейізіеі - ЗопсЪиз аг-
ѵепзіз; — &аисЬЬеі1 = / аадаіііз агѵеп-
зіз; — ^еіЬзіегп = ОгпкЬодаІит агѵеп-
зе; — йІіізсЪег 295; — §газ 92; — ^ііпзеі
18; — ЬаисЬЬеіІ 31; — Ье(1е. ’сЬ = Егу-
зітит оГйсіпаІе; — Ьігае 196, 328; —
Ьоііипйег 313;— Ьогпкгаиі = Сегавііпт
агѵепзе; — кіее 210, 358; — кпбгісЬ
320; — кіейе = Саисаііз дгаіміійога; —
кгаігйізіеі 100; — кпбіегісЪ = Зсіегап-
і’іиз аппииз; — коЪІ = Ъарзапа сотти-
піз; — кгаиі 149, 375; — кгиттЪаІз =
Ьусорзіз агѵепзів; — кикѵеігеа 211; —
кііттеі 201; — Іеіпкгаиѣ 195; — та^еп-
тѵигх = Асогпв Саіатиз; — тапп 8; —
таппзкгаиі 32; — тйизеоЪг 220; —теп-
пі§ 17; — тепЛе 214; — пайеікгаиі —
АІсЬеппІІа агѵепвів; — певзе1= Ьатіит
ригригеит;—пизз 187;—р&іетеп 153;—
гаиіе 149; — геііі^ 292; — гоййеі 295; —
гбзеі — АОопіз аезііѵаііз; — заіаі 373;—
зсаЬіозе 318; — зеЪаЙЬеи 134; — зсЬпа-
Ьеікгаиі 136; — всЪагіе 100; — вскпзіеіе
§го8зе 18;—зсЬоіепкІее 199;—всЪчѵагз-
кііттеі 226; — зсЪѵегізіе^ѵуигх 158; —
зепГ 331;—зіогскзсітаЪеІ 156;—зігаизз-
®газ 18; — ШсЬеІкгаиі 354; — ігаиЬеп-
кгорі = Зііепе оіііез; — ігевре 71; —
чгасійеЫеігеп 211;— угішіе 107; — тучг-
геі 8; — гѵуіеЬе! 235. АсІепЬееге 313.
АйатзарГеІ 102, 219. Айатв&іде 145.
Айаіпзпайе1 = Йисса &1огіоза. АйеІезсЬе
337. АйеІвЬееге. АйІегвЬееге = ЗогЬиз
іогтіпаііз. АЛегвЫите 42, 42. Айіег-
Гаггеп 278, 278. АйІегЬоІг 41, 42. Айіег-
Ьо1гЬаит41. А<31егкгаи1; 278. Айіегѵигг
278. Айопіз. АйопізЫите. Айопізгйз-
скеп 10. АйѵосаіоЬаит — Регзеа.
Аеёуріепкгаиі = Меіііоіиз соегиіеа.
АеЪгепІПіе 39. АеЬгепѵгеіОегіск 206.
Аезсиіарз ТЬарвіе 353.
АЯепарГеІ = ІтЪгісагіа реѣіоіагіз. АГ-
ГепЬееге 132, 237. АйепЫиікгаиі 272.
АйепЬгосІЬаит 9. АйепдезіскіЬаит 207.
АйепвсЬайеІ — АпііггЬіпит Огопіішп.
Айойіі 54, 223. Айойіі-Ііііеп 54. АйЯіег
тізіеі 383. АГгікапе 347. Айегкатіііе
38. АЙегкгеигйот = Ріесігопіа. АЙег
тііпге = Мопагйа. АЙегциепсІеІ 245.
АЙегзітве 200.
А§а11осЪЬаит 41. А§агік 267. А§а-
(,1іІ8 ЫаШ-іде = Ріпиз Ваттага. Аз'аѵе
атегікапізсЪег 16. А^егаі 16. Адіаг-
кгаиі 231. А§пиз СЬгізіі 299,299.А§;гите
102. А§и1 = Нейузагит АІЪа^і-
АЬк 313. АЫЬаит 198. АЫЬееге 298.
АЫе 276. АЫкігзсЬе 198, 276. АЬогп
3, 4.
АідеІЬееге 371.
Акагіе см. Асасіе. Акеіеі 42. Актеі-
1е == ЗріІапЛев Астеііа. Актеііе 0еи(-
зсііе — Війепв сегпиа.

АІапсІ — Агагоіуѵеіввйогп
545
АІапсІ. Аіапѣ 176. АІапсІЬееге. Аіапй-
ЬеегвігаисЬ = КіЬез ш§гит. АІЬе. А1-
ЪегЪаит — Рориіиз аІЬа. АІаипЬаит =
ВесаЯіа. АІЬе = Рориіиз аІЬа. АІЪееге
147. АІЬегЬаит, АІЬегЬговв — Рориіиз
пщга. АІсЬетізіепкгаиі 20. Аісогподие
289. АІ^еп 20. АІЬадівігаисЬ 21. АІЬеп-
па 188. АІЬогпЬаит 314. Аікаппа 188.
Аікаппатеиггеі 21. Аікеппа 188. Аікег-
тез 251. АІкогпокЬаит 20. Аііеептаіѵе
207. АПее-РарреІ 268. АПеІіца 237.
АИег 24. АИегѣашп = Рориіиз тага.
АПегтаппзЬагтзсЬ = АПіит вуіѵеві-
ге; — гипйег 158. АПегѵсеиІе 309. А11-
диі 95. Аіое 25; — асіііе 25; — атегіка-
півсЬе 16; — агаЬізсЬе 25, 25; — §етеі-
пе 25; — §гоззе 16. АІоеЬаит 16. Аіое-
Ьоіг 25, 25. Аірепаи^еиѵсигх = АіЬа-
таиіЬа сгеіепзіз. АІрепЬаІзат $;е1Ьег
296. АІрепЬаМгіап 372. А1репЬйі'сѵиг2=
Меит тиіеіііпит. АІрепЬееге 132. А1-
репеііег 25. Аірепегіе 25. АІреп&Ьге
255. АІреиЬаЬпепГивз 364. АІреіцоЬап-
пізЬееге 297. Аірепкіе&г 255. АІреп-
кпоЫаисЬ 24. Аірептеііззе 76. Аіреп-
рЯаите 45. АІрепгеЬе 58. Аірепгозе
296. АІрепіавсЬеІкгаиі 354. АІрепіЬу-
тіап 76. АІрепѵеіІсЬеп 118. Аіремгоі-
Іепкгаиі 374. Аіркгаиі 139, 334. Аір-
гаике 334. АІргаисЬ 149. АІргаизсЬ =
КЬоЛоЗепЯгои Ьігвиіит. АІргаиіе 47.
Аігаип детеіиег 59. Аігаиштиггеі 59.
АІг&всЬеа 164. Аізеі 47. Аізепаск 246.
Аііеп кбпі^іпп кгаиі 226. АНЬее 26.
АЕтаиивкгаиі 135. Аіуззепкгаиі гоіЬез
150.
АтагапіЪ 27, 27; — ЯеиізсЬег; — ^е-
теіпег 27; — кіеіпег 27. 95; — тѵііЗег
27. АтагапіЬЬоІг 345. АтагапіЬіи1ре =
ОотрЬгепа оі'йсіпаіів. Атагеііе 275.
АтагуІІіззсЬч’егІеІ 27. Атагопептап-
Яеіп 63. АтЬегЪаит — Атугіз. АтЬег-
кгаиі 351. АтЫагі 186. АтЬговіепкгаиі
27, 48. Атеіватеп = Атті. ‘ Атевеіп-
Ьаит=Сесгоріа. Атеізіеііегп 380. Атеі-
когп 361. Ате11-8іегпЫите 56. Атег-
когп 361. Аттеі вГО88ег 28. Аттеі
гаЬпвіосЬег 28. Атотіеіп 222. Атреі-
тиПкгаиі 374. ДтрГег 304, 306. АтрГег-
кіее 237. АтзеІЬееге = КЬатпив са-
іЬагіісив. Атвіеікгаиі 352.
АпасаЬиііепЬоІг 108. АпасагЯіепЪаит
30 30. Апа^угів 31. Апапав 31. АпЬівв-
кгаиі = ЭсаЬіова Зиссіза. Ашіепіаппе
43. Апйогп 60, 208, 341. Апетопе 33;—
ёеІЬе 35. АпеіЬиш 35. Ап§-е1ікаЬаит 43.
Ап§е1іка 36. Ап§е1іпЬаит 32. Аидег-
Ыите. АпдегЫйтсЬеп 62. Апвегсѵшсіе
кіеіпе = 8а1іх герепв. Ап§ег§гав 261.
Ап§ег1іи§ із. Апдгаесит 37. Апдигак
37. _ Ап^игіепкйгЫв 37. Апдигка 115.
Алія 251;— сЬіпезізсЬег 175; — ёе~
теіпег 251; — іпсІіапівсЬег 175; — тоз-
соѵіІівсЬег 175: АшвЫЬегпеІІ 251;—Геп-
сЬеІ 146: — кегЬеІ 222; — Ыаіі = ІЛ-
топіа асісіізвіта; — ЬоІ2 = Піісіит апі-
ваѣит; — кІеНепкегЬе! = Зсапсііх осіога-
іа; — кпаЪепкгаиІ = ОгсЬів оЯогаіізві-
та; — рітріпеііе 251. АпкепЫите =
СаІіЬа раіивігів. АпііІІепіЬее 82. Апіо-
піЫйЬ. 248. 81. Апіотивкгаиі 133, 274.
81. Апіопвкгаиѣ 322. АпіЬогепѵиги 6.
АпівсЬагЬаит 40. АпізсЬее 40.
АраІапсЬепіЬее 175. АрГеІЬаит 282.
Аріеікгаиі 208. АрГеІкйгЬів — Сиситів
Сийаіт. АрГеІтеІопе 115. Аріеіругоіе
282. Арі'еідиісіе = Суйопіа ѵиідагіз (ди-
кая). Аріеізіие 101. Аровіет Ѳгішікгаиі
318. Аровѣеткгаиі 318. АрозіетібЬгІеіп
350. АроіЬекег ЕіЬівсЬ 26. АроіЬекег-
§гав кгіесЬепсІев 362. АроіЬекеггове
301. АррісЬ; вйвзег 41 (см. ЕррісЬ)
АргіковепЬаит 45. АргіковепЫите 206.
АргіІЫите 34. Аргіігапипкеі 34.
АгЬиве 114. Агесараіте 43, 44. Агіе
24. АгІевЬеегЬаит = ЗогЬив Агіа. Аг-
тепгЬаЬагЬег 352. Агтегіе 46. Агтеів-
ѵуеійе 311. АгтІеисЬіег 93. Агпепѵиг-
геі 50. Агпік 46. Агпів 251. АгоЬе 253.
Агопса11е=ХапІе(іесЬіа аеіЬіоріса. Агоп
50. АгопГепсЬеІ = АіЬатапіЬа Меит.
АгоивіаЬ 50. Агопвіѵиггеі = Агши та-
сиіаіпт. АгіівсЬоке 119;— §говве ой.
ѵаЬге 119; — зрашвсЬе 119; — ѵіійе 86,
232. Агѵе 253.
АвсЬЬаит 147. АвсЬепЬаит 268. АвсЬ-
Ыаіі = Агіетівіа тагіііта. АвсЬепкап-
пепкгаиі — Едиівеіит агѵеиве. АвсЬеп-
кгаиі, АвсЬепрЯапге — Сіпегагіа раіи-
вігів. АвсЬкгаиІ = Зепесіо ЯасоЬаеа.
АвсЫаисЬ 22, 23. АвсЬег^игг 126. Ав-
рагв 53. Азре 267, 268. Авіег 56. АвіЬа-
Гег = Аѵепа ваііѵа. Авітоов 173. Аві-
гапг 57.
АЯавЬаит 199. АіІавЬеегепЬаит 337.
Аііавкгаиі 199. АііісЬ 313.
АиГЬаі'1=Еріро8Іит. Аи^епЫйіЬе 31.
Аигепкгаиі 94, 242, 263. Аи§епігові
141; — Ыаиег 220, 323; — ^етеіпег, го-
іЬег, ѵсеізвег 141. Аи^епіговійгаз 343,
343. Аи§епігов1віегп^гав 343, Аи^еп-
тѵигг(еі) 34, 57, 246, 350, 373; — тасе-
ЯопівсЬе 58. Аидепгігп 32. Аио’ивірііг
67. Аи^егіепкиі’Ьіз, Аи§игіепкіігЬів =
арбузъ. Аигепкгаиі = ЕгуІЬгаеа Сеп-
іаигіит. Аигіа 138. Аигікеі ^етѵбЬпіісЬе
272. Аигіп ѵсіІДег 161. Аигипкгаиі 138.
АивіегЬаит — ВЬігорЬога Мап§1е.
АивіеісЬе 288. Аизіегпрііг 114.
Агаііе 60. АзагоІЬаит. АгагоІЬіте.
Агагоітізреі. Агагоіѵѵеіввйогп 112.

546
ВасЪЪіпзе — Веегксійекгаиі;
в
ВасЬЪіиве = йипсиз сопдіотегаіиз.
ВасІіЫите 79. ВасЬЬоЬпе 376. ВасІіЬии-
§е 376; — кіеіпе 376; — ѵаіегаийізсііе
314. ВасЬЪоІйег. ВасЫюІІипйег ~ Ѵі-
Ьигпит. ВасЬкІее — Охаііз Асеіозеііа.
ВасЪкгеззе 224. Васктйиге 84, 214, 215.
ВасЬзсЬаит 322. ВасЪѵѵаззег&йеп =
Сопіегѵа гіѵиіагів. ВасЬѵѵеійе ІіоЪе 310.
ВасЬтсиі'2 252. Васіііепкгаиі 113. Вас-
кепкіее 128. Вайекгаиі 176, 192, 234,
341. ВайіапепЪаит 175. Вафап зіЬігі-
всЬег 175. Вайиге 225. Ваійдагіз 327.
Ваійдгеіз 135, 327. Ваійкгаиі 135, 327.
Ваійгіап 372, 373; — сеІІізсЬег 372; —
детеіпег 373; — дгіескізскег 262; —
дговвег 373;—дгозвег гбктізсЪег 373;—
іпйіапізскег 223; — кіеіпег 373; — ѵігіі-
Йег 373; — ѵігдіпівсЬег 45. ВаІІЪаит
379. ВаІІЫите = ЗрЬаегапіЬиз. Ваііеи-
кгаиі 259. Ваіігозе 379. Ваііоіе детеіпе
60. ВаІзатарГеІ 218, 218, 267. Ваізат-
Ьаит й1гі§ег=Радага осіапйга. Ваізат-
Ъаит деІЬег = Сгоіоп Яаѵепз Ваіват-
Ьаит іпйівскег — Воз\ѵе11іа. Ваізатйі-
зіеі 85. Ваізатезре 267. Ваізат Реіде
= Сіизіа гозеа. ВаІватйсЬіе 253. Ваі-
затдагЬе 4. Ваіватдигке 218. Ваізатіпе
175, 218; — детеіпе 61; — чѵіійе 175.
Ваіваткгаиі 348. ВаІзаткйгЫз 218. Ваі-
ваттіпге 215. Ваізаттугіе 30. Ваізат
роіпізскег 229. Ваізатзіаийе = Вгасо-
серкаіит Сапагіепзе. ВаІзатзігаисЬ 30.
Ваізат Таипе 253. Ваізат іѵіійег 215.
ВатЬегдег ВйззЬоІг 160. ВатЬизгоЬг
61. Вапапе. Вапаиеп 219. ВапйЫите
193 Ваийдгаз 247. ВапйвсЬтіеІе Ыаие=
Меііса соегиіеа. ВаийвігаисЪ 378. Вап-
Йиге 225. Вапйчгеійе; деІЬе; гоіке 311.
ВаоЪаЪ 9 ВагЬагакгаиі 61. ВагЪеІ-
кгаиі = ВагЪагеа ѵиід.'"'" ВагепЪееге
43. ВагепЪіісІізе = АгсіоіЬеса. Вйгеп-
Яізіеі 3. ВагепГепсЬеІ 217 Вагепдегзіе
170, 170. Вйгепкіаие 3, \ '.3; детеіпе;
ииксЫе 165; таііге; іѵеіззе 3. Ваг(еп)-
кіее 213. Вйгепкгаиі 165, 375. Вагеи-
ІаисЬ 24. Вйгептооз 267. В&гепоЬг. Ва-
гепоЬгІеіп = Агсіоііз. ВагепоЪгргітеІ.
ВагепоЬгсІіеп 272. ВагепзсЬтѵеіГ 19).
ВагепзсЪоіе 56, 57. Вйгепіарреп 203.
ВагеиШге 40. ВагепігаиЬе 43. Вагеп-
ігарр З.ВйгетѵигзеІ 217.ВйгГепсЬе1 246.
Вйгіарр. Вагіаррептооз 203. Вагтооз=
РоІуігісЬит соттипе. Вагтиііегкгаиі
193. Вагзапісіе 110, Вагійесйіе 370.
Вагідегзіе 170. Вагідгаз 32, 33. 81. Ваг-
-ійоіотеиз кгаиі = Саззіие Рагадиау.
Вагііеіп Негги воііз 340. Вагітооз —
РЬазсит. Вагітшійтооз = ВагЬиІа.
Вагіи’еійе гоіЬе 310. ВагЬѵеігеп 362.
ВагЬѵівгІе 108. Вагіітіпкеі 380. Вагі-
ѵппкеіѵгигг оЙісіпе11е = Мешп аіііатап-
іісит. ВагиѵіпкеЫигг ипаскіе = Нега-
сіешп Зріюпйѵііит. ВагіѵпзсІіЬаіег 59.
Вйгѵигг детеіие 165; — ЫзсЬе 329; —
ипасМе 165. Вазіідеи. Вазііісит 229.
Вазіііе лѵіійе 76. Вазіііепкгаиі; 229. Ва-
віііептипге 214. Вавіііепдиепбеі 76. Ва-
зіііепзіапсіеі — бутпайепіа сопорзеа.
ВазіагйЕіЪівсІі 1. Вазіагйдаі^апізгав =
Сагех рзеийосурегиз. ВазІагйЬапГ —
Адегаішп. ВавигіііікЗі&о 29. Вазіагсі
Іазтіп 248. Вазіагйкаітиз 178. Вавіагб
Нее 358. ВазІапПогЪееге 378. Вазіагсі
теііззе 128. ВазіагйзаіГгап 87. Вавіагй
зеппа ПО. Вазіагйгітті 99. Вавіі§;а8=
Ізаііз тедасагра. Вазіііте. Вазіііпйе
368. Вавіііпд 81. Ваіаіе 163. Ваіаіеп-
ѵішіе 62 Ваікеп§еІ 351, 377. ВаіЫп§еп
273. Ваіип§еп 64. ВаисЬЬегзіе — ВЪат-
пиз Ггап§и1а. Ваискеікгаиі = АПіагіа
оійсіпаііз. Вапсккгаиі=Негпіагіа діай-
га. ВаиегпЬогеівсЬ 32. ВаиегпГепсЬеІ
= Реисейапит оійсіпаіе. ВаиегпЬеіІ
кгаиі = Зібегіііз Ьігзаіа. Ваиегпкгеззе
354. Ваиегпіб&ікгаиі 46. Ваиегпібй'-
Іеіпкгаиі 129. Ваиегптейісіп 47.
ВаиегпрЯаитеп 275. ВаиегпзсЬтіпке
196. ВаиегпзепГ 63, 164, 354. Ваиегп
іаЪак 226. Ваиегпѵуегтиік = Агіетізіа
АЬвіпЛіит. ВаиегпѵоІІи’еМе 310. Ваит
Ьеііідег Йег ѲгіесЬеп ипй Вбтег 117.
Ваикоіи 193. ВаитЬоЬпе = Соппа-
гиз. ВаитерЬеи 162. ВаитГаггп 266.
ВаитЯесМе дгозве 344. ВаитЪоІйег 314.
Ваиткіее — Суіізиз. ВаиткоЫ 69. Ваит
кгаІ2е=Рагте1іа рагіеііпа. Ваит 1іВе=
Ьошсега Регісіутепит, а также Ѵеііо-
віа. Ваитіипдепкгаиі = Риітопагіа
агЬогеа. Ваиттеіег — Нейега Неііх.
Ваиттбгйег 89. ВаитгоізсЬ 266. Ваит
гове = АІіЬаеа Аісеа. ВаитвсЬѵатт =
Роіурогив і&піагіиз. ВаитігорГ = Ае§о-
ройіит Ройадгагіа. Ваитѵіпйе — Не-
йега Неііх; — ііаІіепівсЬе 332. Ваит
ѵгоііепрйапхе = біоззуріит ЪегЬасеит.
ВашшуоІІепзігаисЬ 160. Ваитшігдег 89.
ВаигйЬе 70.
ВеЬегезсЬе 268. ВесЪегЫите 272.
ВесЪегЙесМе = Сіайопіа рухійаіа. Ве-
сЬегріІг 247, Весйеггозе 11. БесЪег-
зсЬѵуатт еззЬаі-ег 82. ВескепЬаит 376.
Вейедиаг 301. Веег(еп)Ышпе 61. Веег-
йогп = ВегЬегіз підга. Вееге йппізсЬе
168. Вееге Ьеіііде = Вгуопіа аІЪа. Вееге
гоіке 147. ВеегепЪаит = Меіавіота.
Веегеидіеге = Віѵіиа. Веегеитеіег 114.
Веегептізреі 28. Веегеиваігкгаиі 30.
Веегепіапд—Загдаззит. Веегеиѵ?іийе=
Соиѵоіѵиіиз Зеріит, ВеёгЬеійекгаиі =

Всегкгаиі — Віпзепзеійе
347
Етреігшп півгшп. Веегкгаиі 17, 338.
Веегтекіе 66. Веегтізре127. Вееітаиіе—
Впіа ІіпіГоІіа. Веегѵигг = Аіііатапіа.
ВеЪеп іѵеівзег 330. ВеіЬівз 55. ВеПизз
47;— гетеіпег ЬіПегег 47; — гбтізсЬег
49; — гоіЬег 48, 50; — ійгкізсЪеі’ 95; —
'ѵеізвег 50. Веіікгаиі 110. Веі1вѣгаисЪ =
Зесигійаса. Веііѵѵигг = Аігора Веііа-
сіоппа. ВеіпЫите 77. ВеіпЬгесЬ=АпіЬе-
гісит оввНтадит. ВеіиГизз 345, 346.
Веіп^газ — В.итех Раііепііа. Веіпііоіг
193, 198. Веіпѵѵеіск 50. ВеттеП 345,
346. ВеіпѵоПе 374. ВеіззЪееге 82, 82.
ВеівзкоЫ 63. Веівзріейег 83. Веізз-
ѵѵигг = Апетопе Риізаііііа. ВепѵеісЪ =
Агіетізіа ѵи1§;агі8. Веііайоппа 59. Веі-
ІепЬоІг = Рориіиз підга. Веііѵуеійе =
Рориіиз аІЬа. Веіѵейег 189. Ве1гЬаит=
Рориіиз аІЬа. Веиейісіепйівіеі = Епісиз
Ьепейісіиз. Вепейісіеикгаиі 157; — §е-
теіпез 157. Веиейісіепгозе 238. Вепе-
сіісіеииигг 157. Веп^еікгаиі = Мегси-
гіаііз. Веп§е1чгеІ2еп 364. Веіцатіп-
Ьаит = Ьаигиз Вепгоіп. ВепгоеЬаит
асЪіег 62. ВепгоіпЬаит 62. ВегЬегііге
62, 63. Вегдайоиізгбзіеіп 10. Вег^акоги;
Йеиівскег 4. Вег§а1гаип тіісіег 24.Вег2а-
тоііепЬаит 101. Вег^атоіітйпге "214.
Вег^атріег = Витех Раііепііа. Вег§-
апйот Йеиізскег 341. Вег§апде1іка 42.
Вег^кавіііе 76. ВегвЬепесІісіе 329. Вег§-
Ъееге = В.іЬез аіріпит. Вег^кіпге =
Ьигиіа піѵеа. Вег^йгоззеі 25. Вег§еп-
кгаиі = Ѵегказсит ікарзиз. Вегдерріск
246. ВегёегЬзе 236. Вег^егіе 25. Вег§-
іепскеі 327. Вег^ЯекегѵгигхеІ = бепііа-
па Іиіеа. Вег§й1ірепйе1 243. Вег^Йаскз
195. Вег^йоскепЫите Ъгаипе 91. Вег§-
^агайе] 329. Вег^еіяч'ейеі = Врігаеа
Агипсиз. Вег§йо1<3гиіке 326. Ве㧧гав
144 (также Сагех топіапа). Вегддгаз
ѵуокігіескепйез 39. ВегддймеІ19. Вег§-
каагеігапд 246. ВегцЪаГег ѵіійег 60.
ВегдЬаІзкгаиі 80. - Вег§кеі1іуиг2 327.
Вег§ко1йег (Вег§ко11иийег) 314. Вег§-
корГеи 208. Вег^Нее 359. Вег§к1еНе =
Ъарра Іотепіова. ВегдкпоЫаиск = АІ-
Ііит Зсогоборгазит. Вегдкгевзе 365;
— Ьійеге 84. Вргдкйттеі 355; — ігап-
хбвівскег 328. Вег§1азегкгаиі = Ьа-
зегріііит 8і1ег. Вег§1аШск 272. Вегд-
іаизекгаиі 243. Вег§1і1іе гойіе 193. Веге-
Ііпсіе 355. Вегдііпзе 247. Вегдтаавііек-
скеп = Веііійіазігит топіапит. Вег^-
тапскеп — Апетопе Риізаііііа. Вег§-
тапйеі ^гаиез 352. Вег§те1ізве 76, 213.
Вег§т(іп2е 76, 76, 225. Вег§пе1ке 180.
Вег^реіегіеіп. Вег§реіегзі1іе 246. Вег§-
рГейег йеиізскег 122. Вег§ро1еу Тгапгб-
зівскег 351. Вег§гапипке1 364. Вег§гіз-
репдгаз 261. Вег^гойеі 243. Вег^гове =
Вкойойепйгит Ыгзиіит. Вегдгйзіег 368.
Вег^заГгап 74. Вег§8атепЫите=Апіеп-
пагіа йіоіса. Вег^запікеі 110, 252; —
дговзег 126,186. Вег88сЬагіе = 8егга1;и1а
ііпсіогіа. Ве.і’йзсЪШ' 75. Вегйзсіппіеіе 18.
Веі’^зсйпаЬеІкгаиі 156. Вегдвскоіе 133.
Вегйзсогйіиіп 351. Вегдзепі = ВізутЬ-
гіит. Вег§8і1ег 186. Вег^іаппе 255. Вег§-
ійее сапайізсЬег 153. Вег^іИутіап 76.
ВегртпЬокІепкгаиі = ЕріІоЬіит топіа-
пит. Вегдѵе^еЬгеіІеЫб. Вег§даегтиіЬ=
Ріагтіса Сіаѵеппае. Вег§\ѵоЫѵеі’1еі 46.
ВегдгутЬеІЫите = Ерірасііз ІаііГоІіа.
Вегіе 332. Вегітѵеісіе 311. Вегтийа§газ
119. ВегпЬагДіпегкгаиѣ 103. Вегзіеп-
кгаиі 334. Вегзідгав, Вегвікгаиі:, Вегзі-
зсЫІГ — РЫеит посіозит. Вегіоііеііе
ЬоЪе 63. Вегігаш йеиівсЬег 30, 278; —
гбтізскег 30; — зріігі^ег 278; — тісіег
246, 373. ВегігатЬаит — ХапіЪохуІоп
зріповит. Вёгігат8агЬе = Ріагтіса ѵиі-
ёагіз. ВегігаткатіПе 30. Вегігатзкгаиі
277. Вегігатѵуиггеі 30, 30, 280; — §е-
теіпе 280. Вегиіѣкгаиі 40,135,145, 176,
278, 329, 341. ВезсЬгеікгаиі 135. Вевеп-
ЙасЬз 183. ВевепдаЫйк = Вапипсиіиз
аірезігіз. Вевеп^іпзіег 153. Везепкеібе
§етеіпе 78. Везепкогп 337. Везепкгаиі
(ВезепрГгіетеіі) 48; — дгоззез 332;
— кіеіпез 192. ВевепзігаисЬ = Зато-
іЬатпив. Везіпде гоіЬе 372. Везіпде
зсЬѵагге 371. Везіп§егвігаисЬ гоікег
372. Вевіпдзігаиск 168. Веіе 63. Веіе
тѵіійе 281. Веіеіпиззраіте 44. Веіеі-
рГеййг 257. Веіідгаз = ЕгіорЬогит Іаіі-
Гоііит. Веіопіе 322. Веіопіе тѵеіззе 272.
Веіопіепкгаиі 64, 64. Веіопік 64. Веіі-
(1ег)кгаиі = С1етаіІ8 Иаттиіа. ВеШег-
Іаив 384. ВеШегтапіеІ 20. ВеШегвеіі
108. ВеіізігоЬ ипзегег ІіеЬеп Ггаиеп 153,
355.
ВіЬегкгаиі = СЫога. ВіЬегЬаит; —
еі&епіІісЬег 206. ВіЬегкбйсЬеп 144. Ві-
Ьегкіее 215, 281. ВіЪегкгаиі 138. ВіЬег-
пеіі(е) &І8ске 315; — §етеіпе, чгеівзе,
§го8ве, кіеіпе 252; гоіЬе 315; вскѵагге
252, 272; ѵеівске 272. ВіЬепѵигх 45.
ВіепепЬеійе 189. ВіепепЪіНеІ гоікев =
ЬатІит тасиіаіит. Віепепкіее 360.
Віепепкгаиі 213, 213, 355. Віепептбгйег
229. Віепепзаи§ 184, 342. Віепкгаиі 189.
ВіевІаисЬ 23. Ві^агайе 101. Вііватеп
171. Віізе іоііе 171. ВіІвепЬаІт 76. Віі-
вепкгаиі 171, 171. Віізепзіепдеі 76. Вііг
кгаиі 97. Віпйдгаз 204. Віпдеікгаиі;
ІаЬгі^ев 216. Віпкеіѵгеігеп 364, 364.
Віпп8егкпорГ129. Віпзе 180, 319; — §е-
теіпе 200; — яіаііе 181,; — зрапізске
338; — ѵоііігіесЬепсІе 33. Віпвеп 24.
ВіпвепЫите 338. ВіпвепЬоЬпе 171. Віа-
зепііаіт 180. ВіазепкгаиІ.зсЬіѵаггев 171.
Віпвепрй-іетепкгаиі 338. ВіпвепзсЬѵег-
іеі 74. ВіпзепѵаНе 136. Віпзепвеійе.

648	Віпзепіѵоііе -
ВіпвепК’ОІІе = ЕгіорЬогшп ІаііМіит.
Вікіріейег 83. Вігке 84, 65. Віткеп§ііі-
геіхкег 15. Вігкепрііг 67. Вігкепгеів =
Веіиіа Ггиіісова. Вігкепгеігкег 15. Вігк-
іуиггеі = Гегиіа соттипіз. ВігпЬаит
282. ВігпепЫйііегріІг 15. Вігпеп§игке
37. ВігпепкйгЬівв 116. Вігпкгаиі гипЛ-
Ыаіігідев 281. ВізатЫите (ВіватЯос-
кепЬаит) 90. Візатйівіеі 84. Віват§(іп-
веі 19. ВізаткпорГ 90. Візаткбгпег 166.
Віваткгаиі 10, 260, также ЕгоЯіит то-
зсЬаіит. ВізатвігаисЬ 166. ВізсЬоГвЬиі
133, также Неіѵеііа евсиіепіа и МііеІІа.
ВівсЬо/втйіхе 66,133,164. ВіззЫите 35.
Віззепвивве 37. Віввтйпге 124. Візвіѵигк
35. Віііегаріеі 115. ВіііегЫшпе = Та-
гахасит оійсіпаіе. Віііегйівіеі 103. Віі-
іегЬо1к=8ітагиЬа ехсеіва, ТгісЬіа вроп-
Яоійез и Хуіоріа. Віііегі§ 251. Віііег-
кіее 215, 215;—ГаІвсЬе НО. Віііегкгаиі
251, также Сепіаигеа атага и Роіу^аіа
ѵиі^агіз. Війегкгеззе 84, также Ьері-
Яіига ІаііГоІіит. Віііег1іп§ 96, 265, 265.
Віііегзргіп^кгаиі = МотогйісаСЬагап-
ііа. Віііегвйвв 334; — §говвев 266. Віііег
теісіе 310, 310. Віііепгагг 155, также
ОрЬіогЬуга МипдЬов и ЗаЬЬаііа. Віѵііг
70.
ВІазЪаІд 202. ВІазепЬаит = Соіиіеа
агЬогевсепз. Віазепдгав 85. ВІавепкіг-
зсЬе 250. Віавепкіее 358. ВІавеппивз
342. ВІавепгіесІ 85. ВІазепзсЬоііе. Віа-
зепвеппе. ВІазепзігаисЬ 104. ВІаііЫи-
те = РЬуІІапіЬиз. ВІйііегкгаиі = Апе-
топе Нераііса. ВШіегріІг 13, 14, 15-
ВІаііегзсЬтатт 13. В1(ііегігадапІЬ 57.
Віаііегѵѵигг 271. Віаіійоске = РЬуІІе-
гіит. ВІаіІІоз 166. Віаи ВіскЬееге 371.
Віаи ЕІіеЯег = 8угіп§а ѵиідагіз. Віаи-
§газ 217. ВІаиЬоІг 162. ВІаикоЫ 69. Віаи-
1іп{г 307, также Сепіаигеа Суапив а А§а-
гісиз ѵіоіасеиз. ВІаиосЬзсЬеп 382. Віеп-
йеЪаит 41. ВІеіЬоІк 127. ВІеівііЙЬоІх
182. Віеіѵигк 261. Вііск. Вііскеп 362.
ВІіігкгаиі 203. В1бсГѵги_,.еі = РеисеЯа-
пит Огеозеііпит. Віиедгаз 261. Віите
Ьбве 235. ВІитепЬіпзе 71 74. Віитеп-
езсЬе 147. В1итеп§газ 343. ВІитегікоЫ
69. Віптепкгаиі 186. 'ВІитепгоЬг 74,81.
ВІиіаи^е 105, также Айопіз аевііѵаіів.
ВІиЛеете 379. В1піЫите=НаетапіЬив.
ВІиіЬгесЪ 271. ВІйіЬепзсЬгаиЬе 341.
ВІйіЬевсЬе — Егахіпиз Огпиз. ВІиіЕеі-
§е = Орипііа. ВІиііеппісЬ 240. ВІиіЯе-
ЬегЫите 138. Віиі^гав 240. ВІиіЬеіІ 33,
33. ВІиіЬігве 240. ВІиіЬоІк 162. Віиі-
ЯоЬаппівкгаиіЗЗ. ВІиікігвсЬе 275. Віиі-
кіее 358. Віиікгаиі 27, 94, 95, 156, 196,
205, 206, 263, 315, 320 и кромѣ того Ьі-
іЬоврегтит агѵепзе, Ѳегапіит ЙоЬег-
ііапшп, ОгсЬіз пі^га, Роіенит, Китех
вапгиіпеиз и Заадиіпагіа. Віиікгаиіѵигк
- Вгеіі
340. Віиііип^ептоов 93. Віиірііх 67-
Віиіваатеп 332. В1иівсЬіег1іп§ = Со-
піит тасиіаіит. Віиівсілѵатт = Воіе-
іив Іиісив. ВІиівігбрГсЬеп 315; — асЬіе
10. ВІиіігіеЬ 46. ВІиіѵѵигг(еІ) 156, 178,
315.
ВоЬегеІІе 251. Воск 51. ВосМізіеІ
Авіга^аіиз іга^асапіЬа. Воскзаи^е 12.
ВосквЬагі 35,356, также Апетопе рга-
іепвіз, Зрігаеа Агипсив; — §е!Ьег 356,
также Бідііаіів Іиіеа; — кіеіпег 144 и
Ревіиса еіаііог;—-гоіЬег 18;—§го8вег =
Апетопе Риізаііііа. ВоскзЪееге 298.
ВоскзЬеегѣизсЬ и ВосквЬеегзігаисЬ 303.
Воскз<Іогп201 и также Авіга^аіиз и Маг-
іупіа. Воскзйозіеп = Огідапит сгеіісит.
Воскз§еі1еп (и Восквгадеп) — Заіугіпт.
ВоскзЬаиЬесЬе1=Опопів Ьігсіпа. Воскв-
Ьо<Пеіп=Р1аіапіЬега Шоііа и Штапіо-
§1оззит Ьігспшт. ВоскзЬогп 361. Воскз-
ЬогпЬаит 92. ВосквЬогпкІее. ВоскзЬогп-
кгаиі = Тгі^опеііа Еоепит дгаесит.
Воскзкгаиі 150, 279. Вдсквтеійе 95.
Восквреіегіеіп. Воскзреіегвіііе 252.
Восквгіетепгипве 168. Воскзтѵигк —
Аігора Веііасіоппа. ВоЬпе 247, 248, 379;
также ОоІісЬоз. ВоЬпе ае^урІізсЬе 224.
ВоЬпе тѵіійе 40. ВоЬпепЬашп 120, 121.
ВоЬпепЪаит віасЬеІісЬег — СИеЯіівсЬіа
ІгіасапіЬоз. ВоЬпепЬаит зй83ег=Сав8Іа
аіаіа. ВоЬпепЫаН 324. ВоЬпепкаррегп
386. ВоЬпепк1ее=Апа§угів іеіі<1а? ВоЬ-
пепкгаиі 215, 316, 316. ВоЬпепкІіПе =
Заіигеуа Ьогіепвів. Воііе 22. Во11ѵѵеі<іе=
Рориіиз аІЬа. Вога§ 68. ВогеізсЬ 68.
ВогдеІЫите = Богато оГйсіпаІіз. Вог-
кап 123. Вогпкгаиі — Спісиз Ьепейіс-
іиз. Вогпкгевве 224. Вогвіватеп 383.
Вогвіеп§гав 223. Вогвіепкгаиі 87. Вогві-
ГеппісЬ 328. Вбзекгаиі всЬѵа1ІЫайгі§е
353. Вбввкгаиі гоііі^ев 353. ВоіапуЬоІг
зсЬтагхе 122. Воѵіві 202.
ВгаЬапіЬег Мугіе 219. ВгасЬйізіеІ 85,
137. ВгасЬтйппІеіп 13. ВгасЬріІх 13.
ВгасЬгйЬе 70. ВгасЬвепкгаиі 179. Вга-
кепйівіеі 137. ВгапЬееге = Виѣиз Гги-
іісозив. Вгаші 366. ВгапсІІаііісЬ 366.
ВгашИіІіе — Ьіііит ЪпІЬіГегит. Вгаші-
гозе = АИЬаеа говеа. ВгатГисЬвѣееге
303. ВгбвсЬ = СаІІипа ѵи1§агів. Вгйі-
1іп§ — А^агісив Яеіісіовив. Вгаіріія =
Адагісив ІасііЙиив. Вгаиегкгаиі 189.
Вгаипекгаиі. ВгаипеІІекгаиі 53. Вгаи-
пеііе 273, 274. ВгаипетсигхеІ 53. Вгаип
Ьеіі 274. ВгаипкегвсЬ 224. ВгаипкоЫ
69. Вгаип кгаиі = ѴегЬазсит ТЬарзиз.
Вгаипзіі^е 229. Вгаипѵитікгаиі 322.
Вгаипи’иггеі 321; ^етеіпе кпоіі^е
322. Вгаиі іп Наагеп 226. Вгаиіі^атз-
кбгпег 257. ВгесЬЬоЬпе 248. ВгесЬ-
пизв 180. ВгесЬпиввЬаищ 345. Вгесіі-
ѵеіІсЬеп 180. ВгесЬчѵигяеІ 91, 374. Вгеіі

ВгеіІкбІЬсЬеп — Сіігопеітігг
549
Ьеиіеі 260. ВгеіІкбІЬсЬеп 260. Вгей-
1ІП8 15. ВгеіШаиЬІіп^ 12. Вгеппйоійе
103. Вгеппепйе ЬіеЬе 200. Вгеппкгаиі
2, 102, 103, 290, 291, 374. Вгепппеввеі;
§'говзе 369; кіеіпе 370; ѵигг 102. Вгеіі-
вріеІЫите 148. Вгіге 70. Вгоссоіі 70.
ВгоскеІегЬзе ^гаие 258. ВгбскеІкоЫ 70.
Вгос1(ігисЬі)Ьаит 50. Вгойкйіптеі 87.
ВготЬееге Ыаие 303. ВготЬееге погѵе-
дівсЬе, гокЬе 304, 304. ВготЬеегзІгаисЬ
302, 303. ВгисЬатрГег 237. ВгисЬЬееге
371. ВгисЬЬазепогІ; 73. ВгисЬкІее 237.
ВгисЬкгаик 73, 166, 315, также А&гіто-
піа Еираіогіа. ВгисЬзаиікеі 90. ВгисЬ-
882§’е 86. ВгисЬѵгеібе 309, 310. ВгисЬ-
ѵигг 17, 45,139. Вгийегтбгйег 88. Вги-
пеііе 19, 273, 274. Вгиппадеп = Вога§о
ойсіпаіів. Вгиппепкгезве 223; деЬгаисЬ-
ІісЬе 224. вйвзе 84. ВгиппепІеЬегкгаиі
208. Вгиппепвіоск 108. ВгипеМе = А(1о-
пів аиіотпаііз. ВгипсЬеіІ = Ргипеііа
ѵиі^агіз. ВгОзсЬ 78, 306. ВгивсЬхѵигх 306.
ВгивкепкгаиіЗОб. ВгизіаІапС 176. Вгиві-
ЬеегЬаит 388. ВгивіЬеегзибепйогп 386.
Вгизікгаиі 40, также Іпиіа Йувепіегіса
и Зійегіііз Ьігзиіа. ВгивЙаЙісЬ 366.
ВгизііЬеекгаиі 377. Вгизіѵуигг(еі) 36.
ВпЬепкгаиі.291, также ОгсЬіз пі^га и
Витех ргаіепзіз. ВиЬепвкепдеІ. ВиЬеп-
зігаЫ 127. ВиЬегііге. ВиЬиігеп 15. ВисЬ-
атріег 305. ВисЬе 143. ВисЬе §етеіпе
86, 143. ВисМаггп 278. ВисЬкоЫ 6.
ВисЬтеійе 310. ВисЬѵеігеп §етеіпег
143; — ѵіійег 264. ВисЬѵгіпйе 264.
ВисЬвЬаит 74; — ѵіІЗег 372. Виск
47. Вискеп 47, 50. ВискоЫШег 127.
ВисковігаисЬ 127. ВийЬоЬпе = Ѵісіа
ЕаЬа. ВиЫегкгаиі 186. Виііѵигх 59.
Витвкеиіеп 367. Випде 314. Виг§ипбег-
гйЬе 63. ВигкЬагйікгаик 58. Вйгзіепдгаз
32. ВиггеМогп 357. Виггеікгаиі 268.
ВивсЬапетопе 34. ВивсЬЬоЬие 247, 248.
ВивсЬсургезве 315. ВйвсЬеІегЬве 258.
ВйзсЬеІкгаиІ = ѲурворЬПа рапісиіаіа.
ВивсЬ§1оске. ВизсЬдІоскІеіп 80. ВивсЬ- -
§гав = Ілівиіа рііова. ВивсЬтаппегіЬее
89. ВивсЬтоЬге 39. ВизсЬпеІке = Юіап-
кЬив вирегЬив. ВизсЬѵеіісЬеп 34. ВивсЬ-
тсеійе 311; — Іап^Ыаіігіде 309. Виі-
іегатріег 306. ВиііегЬаит = Ваввіа Ьи-
Іугасеа. ВиНегЫите 78, 289, 291, 350;—
еідепШсЬе 291; — §говве 79; — кіеіпе
290. Виііег^еІЬе 352. ВиііегГизв дговвев
228. Виііегкіее 215. Виііегкгаиі; = Та-
тив соттипіз. ВиИегпивв 180. Виііег-
рііг 67, 67. ВиПегвате 79. Виійегвріеі
чѵеіввег 152. ВиПегвііеі ^еІЪев 153. Виі-
іегвгескепкгаиѣ 306. Вийегѵгиггеі 252.
Викгепапде 268. ВикгепИеЙе 185. Вих
іттег&гйпег 74. ВихЬашп 74.
С
СасаоЬаит ѵгаЬгег 353. Сасаотаіѵе 1.
Сасіііепкгаиі 33. СауарикЬаит см. Ка;а-
риіЬаит, СаІаЬавве 116. СаІаЬавкеп
Ьаит = Абапвопіа йідіШа и Сгевсепііа.
Саітиз детеіпег 8. Саітиз ГаІвсЬег 178.
Саітиз іѵоЫгіесЬепйег = Саіатиз аго-
такісив. Саітиврекег 85. Саітиз всЬѵег-
іеі ипасЫег 178. Сатіііе (см. КатіІІе).
СатрЬесЬЬаит = Наетаіоху1оп Сатре-
сЬіапит 162. СатрЬегЪаит = Ьаигив
СашрЬога. СатрЬегкгаиІ 47. Сапагіеп-
2газ 247; ГаІвсЬев 25. Саиагіеппизв-
Ьаит = Вовѵгеіііа. СапееІЬаит 81. Са-
пееітѵеійе 309. Сарег... См. Карег...
Сарисіпегкгезве 365. Сарисіпегрііх 67.
Сарисіпеггозе 301. Сапіатоте 28. Саг-
<1епЬепе<іісіе 103. СагбіпаІЫите — Ьо-
Ьеііа Сапііпаіів. Сагбопе 119. СагоКе
123. Сагѵе 87. Саззіе 88. СазвіепгМе
99. Сазіогоікгаиі 299. СаіЬагіиепЫита
195, 227. СаіЬагіпепЯасЬз 195. СаіЬагі-
пепйаите — Черносливъ. СаіЬагіпеп-
ѵпгг 146. СаіесЬиЬаит 2. Сауеппе рГеі-
Гег 83.
СейегЬаит 253. СейегйсЬіе 253. Се-
йегпЬоІг ѵеіззез = АпіЬа §иіапепзІ8
АиЫ. СейегкіеГег 253. Се<1егѵасЬЬо1-
Йег 182. Сейег гиззізсЬег 253. Сейег зі-
ЬігізсЬег 253. Себег зрапізсЬег 182. Се-
йег теіззег 66, СейгаіЪаит 102. Сеіа-
зіег 88. СеіпЬегЬаит 253. Сепіаигіе 138.
СепіпегкигЬіз 116. Сепіипкеі 91. Сеуіоп
тооз 338.
СЬатра^иегѵуигг 374. СЬаиззее Рар-
реі 268. СЬатрідпоп 13. СЬагІоНе 22.
СЬісоЛаит. СЬісоі сапаіізсЬе 161.
СЫпаазіег 56. СЬіпа^газ 66. СЬіпаѵиг-
геі 333. СЬгізіаиде 113. СЬгізЛееге 298.
СЬгізіЫите 164. СЬгізійогп 174, 239,
386, также Сгаіае^из ОхуасапіЬа. СЬгі-
зііпепкгаиі 177. СЬгізікпо1;еп164. СЬгізІ;-
кгопеп-йийепйогп 386. СЬгізІраІте =
Вісіпиз соттипіз. СЬгізЬгаг2(е1) 10, 46,
164, также ОгоЬиз іиЬегозиз. СЬгізіорЬз-
кгаиі 8, 9, 380. СЬгізіорЬзіѵигг 9. СЬгі-
зіизіатре 204. СЬгізіизіЬгапеп 104.
СЬгузотеІіе 102.
СісЬогіе йетеіпе 98. СісЬогіе тійе
350. СісЬогіепкгаиі 97. Сіроіе 22. Сі-
зіепгозе. Сізігозе. СізігбззсЬеп. Сізіиз-
гбззсЬеп 100. СіігопЬагідгаз 33. Сіігоп-
Ьазіііеп 229. Сіігопеп 102. СіѣгопепЬаит
102. Сіігопеп^газ 33. Сіігопепкгаиі 47,
213; іигкізсЬез 128. Сіігопептеііззе 213,
225. Сікгопептйпге 214. Сікгопеидиеп-
Йеі 355. Сіігопепѵигг 47.

550
СосЬепіІІе — ЕсІеПеЪегкгаиі;
СосЬепіПе ДеиізсЬе 320. Соіодиіпіе
116. СоІодиіпіеп§йгке. Соіодиіпіепкиг-
ЬІ88 115. Соіха 70. 8і. Сопгайзкгаиі
173. См. Копгайзкгаиі. Сопзіепг 355.
СогаІІепвсЬіатт 102, Согіапбег, см.
Когіашіег. СогіпіЬіегзігаисЬ ГаІвсЬег =
ВіЬез аіріпит. Согпеііе ЫиігоіЬе; §-е1Ье
109. = Согпив. СотеПЬаит, СогпеІІеп-
Ьаит ігіійег 109. СогпеІІкігзсЬе, Согпеіі-
кігзсЬЬаит 109. СозіепЪаІзаткгаиі, Со-
вівпкгаиі 6. Созітегігх 348. Соігдгаз 359.
Суап(е) 90. СутЬеІЫите = Ерірасііз.
СутЬе1кгаи(;=Ъіпагіа СутЬаІагіа. Сут-
Ьеізіешіеі119. Сурег&газ еззЬагез 120;—
кгіесЬепйез 85. СурегзсЬѵгеіЧеІ 74. Су-
ргеззе детеіпе 117; — кіеіпе 355. Су-
ргеввепЪаит 117. Сургеввепкгаиі; 315.
Сургеззеитооз = Ьусоройіит аіріпит.
п
ВасЫаисЬ 325. ВасЫгеере 71. ВасЬ
іѵигхеі 325. ВайЫіІе 223. ВатепЫшпе
(ВатепЬгеііЫите) 148. Ватепйізіеі
137. ВатеггеЪепкгаиі 158. ВагтЬеегеп
337. Вагткгаиі=Ѵісіа різіЬгтіз. Вагг-
§газ 168, 169. ВайеІЬаит 109. Ваііеіп
250. Ваііеіраіте 250. Ваѣіеірйаите 127.
Ваипепдгаз = ЕгіорЬогит, Ваѵійзкогп
(Ваѵі<І8§ег8(;е) 170.
ВескгоЬг ^етеіпеб 51. ВеЬпдгаз 263.
ВеЬпкгаиі 203. Ветийі 355. Вепк ап
тісЬ 377. ВепкЫйтсЬеп 382.
ВіатапІепрЯапге 216. ВіскЫаН 112.
Віскйізв 14. ВіП 35; — ветеіпег 36; —
ѵіібег 217. ВіПеп&газ == Саіатавгозііз
зуіѵаііса. ВіПеѣоІІе 171. ВШкгаиі (так-
же ВіІІ&псЬеІ) 36. Віпкеі 362, 363.
Віпкеі ѵеІвсЬег 362. Віпкеідегаіе 170.
Віпкеікогп (также Тгііісит Вреііа) 170.
Віпкеізреіве = Ьоііит регеппе. Віп-
кеіѵеігеп 363. Віп*' ЗеегепзігаисЬ 193.
Віріаиі 126. Віріатйовіеп = Огі^апит
Йісіатпиз. Вігке кк-ігіде 24. Вігкеп
таіз 385. Візіеі 84; -  §е!Ье техісапі-
зсЬе 36; — Ьеі1і§е 103; — кгаиве 84; —
ІаиГепйе 137. ВізіеІкоЬІ = Сігзіит оіе-
гасеит.
ВоскепЫаііег 306. Воскепкгаиі 185.
ВоІйепегЪзе 258. ВоШоскеп 179. Воп-
пегЬагі 324, 325. ВоппегЫите — Ъі-
ІіитЬиІЬіГегит. ВоппегЪоЬпе 324. Воп-
пегЬивсЬ = Ѵізсит орипііоібез. Воппег
іІиЬ = Согубаііз ЬиіЬоза. Воппегкгаиі
325. Воппегпеіке 125. Воппегпеззеі
369. Вопаегрііг 67. Воппегѵгигг 45,
также Согуйаііз ЬиІЬова и Іпиіа сіувеп-
іегіса. ВорреІЫаіі 386. ВорреІЫите =
Аіга^епе. Ворреіѵеігеп 362. Вогапі
277; — §го88ег, кіеіпег 36, также Ьіиа-
гіа тіпог; — іѵеіззег 208, 225, 278. ВогГ-
дапзеГизз 95. Вогігоііеі 295. Вогп 86.
Вогпепдгаз 114. ВогиарГеІ 123. Вогп
1іп§ = Адагісиз Ргипиіив. Вогпгозе 301.
Вогптѵіске 380. ВогзсЬ 69. Вогі 71, Во-
зепЬаит — Ріпиз Ми§Ьо. Вовіеп 234.
Возіепкгаиі; 139. Воііег §г088е 79; —
лѵіісіе 226. ВоііегЫите 77, 77, 78, 79,
350, 364. Воііегкгаиі 79. Войегзааі.
Воііегзате = Сатеііпа заііѵа. Воііег-
\ѵеі<3е 311.
ВгасЬепатрГег = Китех сгізриз.
ВгасЬепЬаит 128; также ВогЪиз іогті-
паііз. ВгасЬепЬиі 315. ВгасЬепЫиі-
раіте 76. ВгасЬепкор? 128. ВгасЬеп
кгаиі 139. ВгасЬепгоіапд 76. ВгасЬеп
зсЬѵапх 77. ВгасЬепятгг 50, 51, 77,
264, также Вгасопііит, Ігіз рзеийасогив.
Вга&оп. Вга&опеП 48. Вга^ип детеіпег
50. ВгаЫЫите — Саііа раіивігіз и СЬгу-
запіЬетит. ВгаЫдгаз 261. Вгескііііе 54.
ВгеЬкгаиі 355. ВгеЫіп§ 14. ВгеЬтооз=
Гипагіа. ВгеіЫаіі 357, 360; — кіеіпез
237. Вгеісіізіеі 86. Вгеі&Ііі^кеіізЫите
382. Вгеіі'аШ^кеіібЫйтсЬеп = Тгіепіа-
1І8 еигораеа. Вгеі&ііі^кеіізкгаиі 382
(так^е Тгіепіаііз еигораеа). ВгеікоЫ
215. Вгеізаск 361. Вговзеі 25. Вговзеі-
Ьееге 336. Вгоаі 65. ВгиійепЬееге 371.
ВгиійепеісЬе 288. ВгшЗепГиаз 203. Вгй-
аеп 25. ВгбзепйІоскепЫшпе 9. Вгизеп-
кіее 277. Вгйзепігавег 9.
ВзсЬаіпивзрЯапге 108.
ОиЬ^гав 119. ВисаіепгбзсЬеп 167.
ВиттЬагі = Іпиіа сіузепіегіса. Витт-
кгаиі 171. ВііпепгоЬг 28. Вйп§е1 = Ьі-
тойогит. Випдгаз = ЕгіорЬогит. Вйп-
кеі см. Віпкеі. ВигсЬѵасЬз(кгаиІ) 73; —
хѵіібе = Ерірасііз ІаііГоІіа. Виггавгаз
337. Вйггепзіаийе 181. Вйггкгаиі 265.
Вйггіііге. ВіІггІіІхепзігаисЬ 109. В(1гг-
мгигг(еі) 16, 108, 135, 176, 177, также
ЕгіорЬогит.
Вуріат 126.
Е
ЕЬепЬаит=Віозруго8 ЕЬепиз. ЕЬеп-
Ьоіг йеиізсЬез 350; — ГаІвсЬев; — гоіЬез
40. ЕЬегезсЬе §етеіпе. ЕЬегезсЬепЬаит
336; — гаЬте 337. ЕЬегкгаиі 133. ЕЬег-
гаиіе 47. ЕЬеггеіз 47. ЕЬегтігг(еІ) 86.
ЕЬвсЬЬеегЬаит 336.
ЕскегегЬзе 258.
ЕбеІеісЬе = (^иегсиз рейипсиіаіа.
ЕбеІезсЬе 147. Ебеііеіве 145. Ес1е1§а-
тапбегкгаиі 351. Ейе1§атапйег1еіп 19.
Есіеікгаиі; = ѴегЬавсит Віаііагіа. ЕйеІ-

Ейеітеег
ІеЬегкгаиі 34. Ейе1іпеег=Аг1;епіІ8Іа та-
гіііта. Есіеірйх 67. Ейеігапіе = АсЬіІ-
Іеа аігаіа, Агіетізіа «Іасіаііз и Зепесіо
іпсапив. ЕйеІзаІЬеі 312. ЕйеИаппе 253.
Е^еікгаиі 205, 291. Езегііпд 13.
ЕЬе§игіеІ 13. ЕЬге 4. ЕЬгепЬаит 4.
ЕЬгепргеіз 376, 377; — доійепег = Ьу-
зітасЬіа петогшп. ЕЬгепргеіз д'еіЬсЬеп
194.
Еі 247. ЕІЬе 350. ЕіЬепЬаит 350. Еі-
ЫзсЬ 26, 166. ЕіЬізсЬЬаит — Тахиз.
ЕіЬізсЬгове 166. ЕісЬе 288. ЕісЬеІріІх
247. ЕісЬеп&ггп 266. ЕісЬепЙесЬіе 370.
ЕісЬЬаазе 267. ЕіскептізіеІ 199, 383.
ЕісЬріІх 267. ЕіегарГеІ см. Еіегрйапхе.
ЕіегЬоііпе 248. ЕіегкйгЬів 116, Еіег-
рйапхе 334. Еіегрііг 13. Еіегзсіпѵатт
13, 82. ЕіпЬееге 241, 242. ЕіпЫаіІ 207,
232, 242, 242. ЕіпЫаіѣ В'аііегхипде 232.
ЕіпЫМЬ 282. Еіпкогп. Еіпкигеп 362.
Еіп1а§егзіасЬе1п 384. Еіпв 251. Еівеп-
Ьаит = Сусав геѵоіиіа и Вуйегохуіоп;
ѵігдіиівсЬег = КоЬіиіа рзеийо Асасіа.
ЕізепЬеегЬаит 193. ЕіаепГаггп 266. Еі-
зеаЬагі 376. ЕізепЬегх 376. ЕізепЬоІх 44;
ГаІзсЬез=Еа§ага ІепіізсіГоІ іа. ЕівеиЬоІг-
Ьаит=Атугіз іотепіоза и Меіговійегов.
ЕівепЬиі 6, 7. ЕізепЬйісЬеп Ыаиев. Еі-
зепЬіШеіп Ыаиез 7. Еізепкгаиі 20, 376,
также ЗійепЧів; — §е1Ьез 331. Еівеп-
раіЬег 85. ЕівепгеісЬ 376. Еівемгигхеі
91. ЕізегісЬ(д) 173, 376. Еізкгаиі 216.
ЕіврЙапхе 216.
ЕІЬѵеійе 310. Екіег 24. Еіетіііагі-
Ьаит 30. ЕІетізігаисЬ 30. ЕІепйвЫпі
122. Еіепйвкгаиі; 137. ЕІерЬапіепІаив-
Ьаит 30. ЕІерЬапіепІкизе. 30. ЕІерЬап-
іепгііззеі 45. ЕІГеп^гав = Веззіегіа.
ЕІГепЬеіпрЙапхе 251. ЕІіазарГеІ 115.
ЕІіваЬеіЬЬІйтсЬеп 162. ЕПепЬаит 24.
ЕПег 24. ЕПЬогп = ВатЬисиз підга.
Еіте 368. Еігііхеп 337. Еів 112. Еіве
24. ЕкепЬееге 276. ЕізепЬеегЬаит 337.
ЕІзепісЬ 246. ЕШег Ыаие = Асопііит
ВеиЬегдепве. ЕІвЬегтапп 24. ЕІхеЬігпе
337.
ЕттегЗбІ. Еттегкогп. Еттегѵгеіхеп
361. Етв251.
Епйіѵіеаваіаі; 98. Епез 251. Еп§ 364.
Еп^еІЫіІтсЬеп 38,145. Еп§е1Ыите 364,
также Апіеппагіа Ліоіса, Вапипсиіив аі-
резігіз. ЕпдеізкгапЬѵигх 46. Епдеікгаиі
= Аниса. Еп§еЫеіп1еіп = Сгосиз ѵег-
11И8. Еп§еІ8іі88 266. Еп^еізііззѵиггеі 266.
Епдеііѵигг 36,154; ксЫе 36; ГеіпЫ Шгіде
— Зеііпит сагѵіГоІіит; кіеіпе = Ае§о-
ройіит Ройа^гагіа; ѵіійе = СЬаегорЬуІ-
Іит аготаіісит. ЕпѣепЙоП 190. Епіеп-
і’пвз = ВірЬуІІеіаиРойорЬуІІит. Епіеп-
§газ 159. Епіепдгіез. Епіеп^гип.. Еиіеп-
дгіііхе 190. Епіеаіѵеійе 88. Епгіап 154;
§е!Ьег; гоіЬег 155; зсЬѵгагхег 246;
— Еіѵій-^гііп	551
зсЬ^еіхег 155; ’іѵеіззег 72, 186; іѵіі-
(Іег 72.
ЕрЬеи «'етсіпег 162. ЕрЬеикгаиі =
Ѵегоціса Ъесіегіі’оііа. ЕрЬеиіѵеісіе гоіЬе
310. Еррісіі 41, 162; §гоззег 192; вйввег
41; ѵ/іійег 246.
ЕгЬзе 258; еп^іізсііе 351; іѵіігіе = Ѵі-
сіа різіГогтіз. ЕгЬвепЬаит 83, 229. ЕгЬ-
зепзігаисЬ 83. ЕгЬзетѵіске =Ѵісіа різі-
Гогтіз. ЕгЬзетѵйг^ег 235. ЕгсІарГеІ 59,
118, 335. ЕгіІаНівсІіоске 163. ЕнІЪаІІі-
епдеі 377. ЕгйЬееге 146, 147. ЕгйЬеег-
Ьаит 43, 43; іѵіійег — Ега^агіа ѵевса.
ЕгйЬеегкІее 358. ЕгйЬеегтеІйе 66. Ег<1-
Ьеегзріпаі 66, 66. ЕгйЬігп 163, 335. Егсі-
Ъгой 118. ЕгйеісЬеІ 42, 187,339. ЕгсЬ
еркеи 158. ЕгйГаггп 266. ЕгйЙбЬкгаиІ;
263. Егй§а11е 138, 242 и также Сепіаи-
геа Сепіаигіит. Егй§а11егі 227. Егй-
§егвіе 144. ЕгйдгиЫіид == ТиЬег сіЬа-
гіит. Ег<1§йгіе113. Ег<ііібЫе = Согу(іа1І8
ЪиІЪова. Егйкавіапіе 87, 93. ЕпІкіеГег
18, также- Согів. ЕгсІкігвсЬе 250. Егй-
кпоіеп 73, 87. ЕгйкоЫгаЬі 69. Егйкгаиі
149. Егйкгевве 61. ЕгДкгопе 366. Егсі-
тапйеі 42,120,187. Егсітоов 303, также
СІайопіа рухійаіа. Егйпивз 41, 42, 87,
187. ЕгйпиввЬаит == АгасЬів Ьуро^аеа;
Егйрітіетеп віаскеИ^ег 153. Егйріп 18.
Егйрівихіе 42. ЕгйгаиеЬ 148. Егйгаиіе
149. ЕгйгйЬе 69, 69. ЕгйвсЬеіЬе 118,118.
ЕгйвсЪіеЬег 15, 15. ЕгйвсЬіегІіпд 105.
ЕгйвсЬтеег = РЬаІІив ітрийісив. Егй-
всЪокеп = Супага8со1утив.ЕгЙ8сЬтатт
= ТиЬег сіЬагіит. Егйвріппепкгаиі =
АпіЬегісит гатовит. ЕгйвІасЬеІпизз
357. Егйвіегп 68. ЕгйѵеісЬ 316. Егй-
лѵеісЬгаиі 18, 351, 377. Егймпйе 194.
Егѵе 136; >ѵі1йе 187. Егѵепііпзе. Егѵеп-
ѵгіске. Егѵешѵіпйе. Егѵит Егѵіііа 136.
Егѵеа\ѵйго-ег 235. Егѵепіѵиггеі дговве
235. Егхепдеі луеіввег = Ьатіит аІЬит.
ЕвсЬаЬогп 224. ЕзсЬе 147. ЕзсЬеп-.
аЬогп 224. ЕвсЬепЬаит 147. ЕвсЬеічѵигх
126 ЕзсЫаисЬ 22. ЕзеІвЬоЬпе 379.
Еве.зйізіеі 85, 232. Езеівіаггп 56. Езеів-
Ьеи 231, Езеізіизз и ЕзеІвЬиГ 366.
ЕвеІзкегЬеІ = АпіЬгів.сив ѵиідагів. Езеів-
кгаиі 139. ЕзеІзкіігЬів 218. ЕзеІвІаШсЬ
366. ЕвеІзтіІсЬ 140; ЕвеІзтоЬге 123.
Евеізреіегіеіп (реіегвіііе) 39. Евеівѵіске
231. ЕзрагзеНе 231; ап^еЬаиіе 231; &1-
всЬе 110. Езрагіо. Езрагіо^газ 204, 206.
Евре 267, 268. Евреіп тѵеізске 112.
ЕзрегІЬаит 217. ЕззщЬаит 296. Евзі^-
коІЬеп 297. Евзідгоззе 301. Езвказіап'іе
= Сазіапеа ѵевса. Еззти-хеІ 205. Езіга-
5оп 48. Еѵѵі§§гйп 380. '

552
ЕаатЫаВег — Еіасііз
К
РаатЫаНег37. Ь'асЬег^егзіе 170. Как-
кеІЪеегЬаит 379. ЕаскеІЫите (Еаскеі-
кгаиі) 375. Еаскекіівіеі = Кактусъ. Гас-
Ье1(о1іге=Ріпи8 вуіѵевігів. Еа<1епк1ее =
ТгіЫіит ехітіит. ЕаЗепкгаиі; 14-5.
ЕаІіатЫШег 37. КакпепкаГег 59. Гаі-
Ъег 309; деІЪеі- 311. Еаіікгаиі; ипасЫев
176; ѵаЬгев 46. Гаііентогскеі 164, 218.
Еаііепрііг 81. Гаііепзсіюгі = Сегаііит.
ЕаІіепзсЬи'атт 216. РЗгЬегЬаит 297.
ЕйгЪегЪІите 153, также АпіЬетів ііпс-
іогіа. ЕагЬепсгоіоп 114. КйгЬегйізіеІ
327. ЕагЬегеісЬе 288. ЕагЬеЙесЬіе =
ЬісЬеп Нпсіогіив. ГагЬег^іпзіег §етеі-
пег 153. ГкгЬекатіІІе 38. ЕагЬеггевеЗа
292. ЕагЬекгаиі = Аврегиіа ѣіпсіогіа;
§е!Ьев = ВіЯепв ігірагіііа. ГагЬегрГгіе-
теп = бепівіа ііпсіогіа. ЕагЬегрй'іе-
теп гоіЬе = ВиЫа ііпсѣогит. ЕагЬег-
гоНіе 302. ЕагЪегваЯог 87. ЕаЛегвсЬагѣе
327. ЕагЬегѵаій 179. ЕагЬепѵаи 292.
ЕагЪегѵигхеІ 302. Еагпкгаиі 55; йвіі^ев
278. ГаггепкгаиітйппсЬеп, —тѵеіЬсЬеп
55. ЕавапЬееге 168. Гавап(еп)кгаи1; 5;
вскѵаггев 236. ЕаванвігаисЬ = Соіиіеа.
ЕавіепЫите 273. Б'аиІЬаит 276, 294;
Гаізскег = Ргипив РаЯив. ГаиІевсЬе 268,
336. Гаиівіевскеп 31. ЕаиІвсЬіттеІ =
ОіЛіит. ЕаиЫеіЛе 310. Еаипѵигг 160.
Еейегйівіеі 99. ЕеДегдгав 344. Еейег-
ЬаггЬаит = Іаігорка еіазііса. Еебег-
кгаиі 221, 335. Гейегпеіке — СіапіЬив
ріитагіиз. ЕейегвсЬтіеІе 344. Еейег-
ѵгіпйе 177. ЕеідЬоІіпе 199. Геі&епЬашп
399; ®етеіпег; Ъеі1і®ег 145. Геі§епЪ1аН
— Орипііа. Ееі^епкгапі дгоззев 322.
Ееі^епѵагхепкгаиі 144, 144. Реі^еп-
^агхепѵуигг 322. Ееі^І 209. ЕеІЬе. Ееі-
Ьег 309. ЕеІЯаЬогп 3. ЕеМакеІеу 352.
ЕеІбатрГег = Витех Асеіовеііа. Геіб-
апетопе = Айопіз аевііѵаіів. ЕеІсІЬоЬпе
379. ЕеМсургевве 18, 19, 172, 181, 351.
ЕеІйЛагт гаикег 92. ГеЫйівіеІ — 8оп-
скив агѵепвів. ГеШовіеп 234. Ееіб-
еізепкгаиі. гоіЬез 150. ГеІЗЯасЬв = Егіо-
ркогит ІэЛііоІіит. РеІДдагЪе 5. Еекі-
§0І4сІ8ІгѲзсЬеп 162. ЕеІЯЬаисЬЬеіІ 31.
ЕеІЯкігве 196. ЕеІДЬоІЯег, ЕеІЯЬоПишіег
= ЗатЬисиз ЕЬиІиз. ЕеШоріеп 173.
ЕеІйЪйЪпегЯагт 343. Еекікашіііе 209.
Ееібкегхе 374, 375. ЕеІЯкІее 358; §е1Ъег;
кіеіпег; тееіззег кгіесЬешІѳг 360. ЕеИ-
кгеззе Ьгаипе 84. Б'екікгаіеп^гав 200.
ЕеІЯкйттеІ 87, 355. ЕеШкйгЫв 116;
§еѵоЬп!іске 117. ЕеІЯтанпвігеи 137.
Ееійтаіѵе 208. ЕеІЯтоЬп 241. ЕеЙ-
тйпхе 214. Ееійрарреі 208. ЕеИроІеу
355. ЕеН-ф.иеікІеІ 355. Ееійгарипвеі 80.
ЕеІйгаисЬ. Геійгаиіе 149; цеІЬе 352.
Ееійгіиегзрогп 124. ЕеІЯгове 301. ЕеІЯ-
гіпдвсішатт 14. Ееібгозвіеіп 35. Ее1<1-
гіізіег 368. ЕеІЯзайтап 86. Ееійваіаі 373.
ЕекІзсЬѵ/атт 13. ЕеІйвсЬѵгаггкйттеІ
226. Ееійзеісіе «'етеіпе 118. ЕеМзріпаі
95. ГеІЛіЪутіап 355. ЕеІіВгеэре 71.
Ееійиіте 368. Ееіскѵедтагіеп 98. Ее1(1-
лѵітіе 107. ЕеісІгѵгіеЬеІ = вацеа агѵеп-
вІ8. ЕеІзепЪееге 303. ЕеІвепЬеегепвІгаисЬ
132. ЕеІзепЪігпЪаит 27. Ееіавп^газ =
Сеігагіа ізІашЗіса. Геівепкгеззе = ІЬегіз
пийісаиіів. ЕеІзепзігаисЬ 60. Геттеі 81.
Еепск 328. Гепскеі ^етеіпег 146; тоз-
соѵііізскег 175; іѵіИег = Реисебапит
оійсіпаіе. ЕепсЬеІйіІІ 146. ЕепсЬе1§иг-
ке = Корнишонъ. ЕепсЬеІЪігзе = Ра-
пісит тіііасеит. Г’епсЪеІЪоІг 317. Ееп-
скеікгаиі = Еоепісиіит ѵиі&аге. Геп-
пісЬ(й) 328. ЕеппісЫіігзе 239. Еегкеі-
кгаиі=НуросЬаегіз. ГегпатЬискЪаит=
Саеваіріпіа есЫпаіа. ЕейЫите 112.
Геііе Неппе 59, 324. ЕеНкеппе 324.
ЕеНкгаиі=Ріпдиісиіа. ЕеНтаппсЪеп=
Ѵаіегіапеііа оіііогіа. ГеиегЬашп 181.
ГеиегЫите 241. ЕеиегЪоЬпё 248. Ееиег-
Йогп 113. Ееиегкгаиі 102, 133; гоіЬе8 =
Зетрегѵіѵит топіапит. Ееиегпеіке 200.
ЕеиеггбвсЬеп 10. Геиегвргеи 122. Ееиег-
вігаисЬ 113. Ееипбкгаиі 173.
ЕісЪѣе 253, 255, 256. ЕісЪіапарГеІ 31.
ГісЫепзраг^еІ 218. ГісЫепІаппе 255.
ЕіеЬегкІее 215, 215. ЕіеЬегкгаиі 65,138,
280, 322, 322, также Сепіаигеа Сепіаи-
гіит. ЕіеЬегпизз = ЗігусЬпоз І^паНі.
ЕіеЬеггіпйе 310. ЕіеѣеггішЗепЬаит 99.
ЕіеЪегѵгеіііе 310, также Сгоіоп Еіеиіе-
гіа. ЕіеЬегтеигг(еІ) 20, 45, 155. Еіііреп-
йеЫиггеІ 339. ЕіІ2Ъаит=ВотЪах огіеп-
іаііз. Еіігкгаиі 118,145, 249. Еі1хк1е(;І;е=
Ьарра ѣотепіоза. Еіттеі 81. Гіп®ег-
§газ 122, 240. Еіпеегііиі 126. Еіп§егЬ.иі-
Ыите. Еіпдегкиікгаиі; гоіЬев 126. Еіп-
дегЬйісЬеп Ъгаипев 80. Еіидегкгаиі 269,
271; ^еІЬез — Ві§;ііа1із Іиіеа. Еіа^егп5-
Зеікгаиі — 8ахіГга§а ѣгійасіуіііев, Гіп-
§егзігаисЬ — Роѣепііііа. Еіпкепзате 79,
226. Еіогіпдгаз 17. ЕігпізвЪаит (Меіа-
погЬаеа изііаііззіта); Зег Запсіѵпзскіп-
зеіп 20; ^арапізсЬег 18, также ВЬиз
Ѵегніх. ЕізсЬаи§е1 220. ГівсЬкогпег 103.
ЕізсЪкгаиі = Зсгоркиіагіа. ЕізсЬкйт-
теі 87. Еізсктбпге 214. ЕізсЬзсЬтапг
206. ЕізсЫой = Менізрегтит Сосспіиз
и Теріігозіа іохісагіа. ЕіасЬѵигхеІ 322.
ЕізеіЬоІг 297. Еівіеі 297. ЕізіеІЬоІг =
ВЬив. Еівіеісаввіе 88. Еівіеікгаиі ^говвев
244.
І’ІасЬз ипветет ІіеЪеп Етаиеп = Вгіга
тейіа; пеиезеійшіібскег 250; ѵіійег 118,

ГІасквЬоІіпе — баівапі
553
194. ЕІасЬзЬоЪпе 199. ЕІасівйойег 79.
Еіасйв^гав = Егіоркогит. ГІасЬвкгаиі
118, 215. ЕІасЬвШіе 250. ЕІасЬввеіЯе 118.
ЕІасквѵеМе = 8а1іх ѵітіпаііз. Еіасіег-
Ьаит = Асег. ЕІаЯег^гав аив^еЬгеііеіев
217. ЕІаЯегЬігве 217. На^еІЬисЬе 86.
Еіаттеі 70. Е1аштепаи§е 10. Гіаттеп-
Ыите = Р1і1ох. Еіаттепіірре 249. Ріа-
всЪепЪаит 37, 37. ЕІавсЬеп&гав 85. Па-
всЬепкіігЬіз ^етеіпег 116. ЕІавсЬепкііг-
ЬізЬаит = Сгевсепііа ІаііГоІіа. Еіаііег-
авре 268. РЫіегдгаз 217. Иаиепкегге
375. ГІаитЬаит — Сгоззуріит. Еіаит-
&вег 74. Еіах 195; йетеіпег 196. ЕІесЬіе
івІапЯівсЬе 93. Б’іесіііеп 192. ЕІесЫеп-
Ьаит = Саззіа аіаіа. ЕІесЬіепкгаиі 323.
ИескЫите = ЗріІапіЬез. Иескепкгаиі
150, 237, 323, также СегіиіЬе та;ог.
Е1ескепга§ѵуигг 233 Еіескѵѵигг 373.
И ей егт аив Ы ите=РавзіЯ ога ѵезр егііі і о.
НеДегтаивЯогп 306. ЕІеівсЬЫите 360;
лѵеізве 360. ЕІеівсЬЬоЬпе 247. ЕІеізсЪ-
кпорГ 320. ЕІеізсЬкгаиІ 46. ЕІеівсЪІіп^
67. ЕІеівсІігоіЬегкІее 359. ЕПеЯег 314,
346; детеіпег, всЫѵаггег == ЗатЬисив
підга; Ыаиег = 8угіп§а ѵиідагів; врапі-
вскег, Іигківскег 346. ЕІіеЯегЬаит 313,
314. ЕІіедепЫите 260. ЕІіе§епГап§ег41.
ЕІіе&епкескепкігзсЬе 198. ЕІіедепкгапі
= Саі(іга Зігатопіит и МуаЫЬив. Еііе-
депрііх 15. ЕНе^епбскигатт 13,14. Е1І4-
іег 70. ГІіЙегп 199. ЕІШегезсЬе 268.
ЕННегдгав 70. ГІіііеграрреІ 268. Еіійег-
зсѣтіеіе 18. ЕІоскепЫите 89, 90, 91.
Б’іоскепкгаиі 90, также ХегапіЬетит.
Еіоскепвігеііііпй. РІоскепігаиЫіпд 202.
Еіоск^гав 33,33. ЕІоЪкгаиІ 176,177, 215;
Ыаиев 135; ТаІвсЬев 271; дгозвев = Со-
пуга здиаггова, Іпиіа Риіісагіа; ігптег-
дгйпея = РІапіа^о Супора; зскагГев 265,
265; ѵгеІвсЬев 260. Е1оЬкпб4егісЬ 263,
265. ЕІоЬрІейег = Роіудопит Нуйгорі-
рег. ЕІоЬрЙапхе = Сопуга ндиаггоза.
Уіоквате = Ріапіа^о Супора. Еібіеп-
Ьаит 248. ЕІой§газ 159. ЕІи^Ьгапб 369.
Ий^еІГаггп 278. ГІй^еІйтисЬі; 278. Еій-
д-еікіее 351. ЕІйдеІкпорГ 77. Еійдеіпивв
77. Еіадеізіі^е 246. ЕІидзапЯзгав 131.
ЕІикЬігпе 27. ЕІиЬЬа&г 59. ЕІивватрГег
306. Е1ив8Ыите = впарЪа1іит ЗіоесЪав.
Гіиввкгаиі 269. Еіиввтоов = Еопііпаіів.
Уіивввсііѵатпі = Вайіа^а ЙиѵіаііПв.
Ео-Ьаит 145. ЕбЬге 256. РдппісЬ 249.
Убпидгек 361. Гоге11епгаЯіевс1іеп=Ва-
ркапиз ваііѵиз. Еог1е = Ріпиз вуЬевігів.
ЕгапговепЬаит. См. Егапговепкоіг.
ЕгапхЬокпе 248. Егапгкгаиі = Адгіто-
піа Еираіогішп. Егапгозе 248. Егапго-
вепііоіг 127, 161. Егапгѵгеігеп = Еа§о-
ругит евсиіепіит. Егаи веЬбпе 59.
ЕгаиепЪеіГивв 49. ЕгаиепЪівз 351, 377,
также АІсЬетіІІа ѵи!§агіз. ЕгаиепЬІаИ
348. ЕгаиепЫпте 31. Егаиепгіівіеі 232,
330. ЕгаиепГепсЬеІ — Гоепісиіит ѵиі-
ёиге. Ггаиепйіідегкгаиі 199. Угаиеп-
ЙасЬз 194, 195. Егаиеп§гав 168. Егаиеп-
Ъааг 9, 10, 118; йсЫез 9; гоИіез 56;
зскіѵаггез 55; теіззез 56. ЕгаиепЬоІг 198.
Ггаиепкегге = ѴегЬазсит ТЬарзиз.
Егаиепкгаиі 213, также 8ахіБга§а Соѣу-
Іесіоп и НурпоіЯез. Егаиепкгіе^ 130.
Егаиептапіеі 19; ^етеіпег 20. Егаиеп-
тйпхе 215, 348. ЕгаиеппаЪеІ — Соіуіе-
Яоп ІТтЫІісиз. ЕгаиеппасЫѵіоІе 166.
ЕгаиепзсЬиЬ 42, 120. Егаиепзріе§е1 65,
265, также Сатрапиіа зресиіиш и Ѵіоіа
Ысоіог. ЕгаиепѵеіІсЬеп 166. Егаиеп-
горГ = АЯіапіЬит СарШиз Ѵепегіз.
ЕгетйіѵаІсЬ 11. ЕгіеШоз 204. ГгозсЬЬізз
171. ЕгозсМізІеІ 330. ЕговскеррісЬ 291,
332. ЕгозсЬкгаиІ 77, 230, также Аіізта
Ріапіадо и ЗіІуЬит Магіапит. ЕговсЬ-
ІаѣіісЬ = Роіато§еіоп сгізрит. ЕгозсЬ-
ІйЯеІ 21, 77; ^етеіпег 21. Егозскреіег-
Іеіп 230. ЕговсЬрГейег 291. ЕгозсЬроІеу
355. ЕгозсЫаігеп = ЗахіГгада ігЫасіу-
Іоійез. ГгозсЬѵре^егісЪ 21. Ггозіѵигх =
Агит тасиіаіит. ЕгискіЫйтсЬеп 62.
ЕгйЬЬігпІеід = АтеІалсЫог ѵиі^агів.
ГгйЬЪоЬпе 248. Егйкеісііе 288. Егіікег-
кіее 359. ЕгйЫіпЯе 355. ЕгйЬІіп^заЯопіз
10. Б'гйЫіпдздааіаегЬзе 236. ЕгйЫіпвз-
ѵиггеі 124.
ЕисЬзЬаит 160. ЕисЬзЬееге 303. ЕисЪз-
Вгискз姧е 86. ЕисЬзЫгзе 328. ЕисЬз-
кбйеіеіп 260. ЕисЬззсЬѵапг 25, 27, 27,
27; Ыаиег 206, также РЫеиш ргаіепзе,
ТгіГоІіит гиЬепз. ЕискззсЬѵуапг^Іоске
25. ЕпсЬззсЬѵапг^газ кгіесЬешіез 25.
ЕисЬззе^^е 86. ЕискзігаиЬе 334; также
Рагів диаЗгіГоІіа и Ѵііів ЬаЬгивса. Еискв-
тѵейеі = МугіорЪуІІит ѵегі’сіііаіит
ЕисЬвмгеіп 29. Еисквѵиггеі 7. Еискзіа
148. ЕйЫЬогп-ЕпдеІвЫйтсЬеп 37. ЕіШ-
Ьогпдгав = ЕеДіа Согписоріае. ЕіШеп-
Йівв 268. ЕііпГЫаЙ 270, 271. ГііпГЫаМ-
кгаиі = РоІепіШа Сотагит. ЕйпйаЯеп-
кгаиі 259. ЕіІпГЙп^егкгаиІ = ОгсЫв
підга еі РоіепНПа. Б'йі’г\ѵііг1еііі 80, 299.
ЕигвіепЬігп = бергамотъ. ЕиввЫаЙ =
РойоркуПит. Еиііегкіее 360. Гиііег-
вскхѵіпдеі — Еевіиса ^ідапіеа. Еиііег-
ігевре ѵ/еіске 71. ГиИеппске 380.
а
ѲаЬе ѵіІДе 339. СаЬеІктаиІ 65. СгаЬеІ-
гаЬп=ѴегЬевіпа. 6а§е1 220; іѵа1ігег221.
Сга^еівігаиск 220. баівя'еігеп == Тга^о-
ругиш. Ѳаіапі или Саідапб 26. Ѳаі^апі-
§гав тѵіІЯев = Сагех асиіа. (Іаіо’апі \ѵіІ-

551.	баій'аоіхѵигхеі 
Лег 120. 6а1§апі\ѵигге1 26, также Іпиіа
Неіеаіиш. 6аі§епкгаиі = СаппаЪіз за-
ііѵа. 6а1§ешпапи1еіп 59. 6а1ітеіаЬоІ2=
ВірЬоІіз заІісіГоІіа. Ваііроі 253. СгаІІ-
ііріеі Аівевіасііе; ^аратвске 297. СаП-
ІІрГеІеісЬе іѵаЬге 288. ВаіІеісЬе == (^иег-
сиз Сеггіз. Ваііепкгаиі ѵѵеіззев 160. Ваі-
ІегіЬаит =• Ваззіа. Ваііегітооз — см.
Сагга^Ьешпооз = ЗрЬаегососсиз сгізриз.
Ваташіег 351. Ватапсіег ЕЬгепргеізз
377. Ватапйегіеіп ГаІзсЬез 377. Сатз-
Ьееге = АтеіапсЬіог ѵиІ§агіз. Ватз-
Ьііітіеіп 272. Сгатз\ѵиг2е1 гбтізсЬе 46.
Скпзеатріег 264. бкпзеЬаит 260. бііпзе-
Ыите 350; ^еіЪе 270; дгоззе 97. Ѳапзе-
ЫйтсЬеп 62, 62. бапзейівіеі 366; чѵеіззе
336; ѵѵіійе 350. бапзейп§егкгаиі 270.
ВапзеГизз 94. ВапзеРиііег и Вйпзедаг-
Ье = РоіепііВа апзегіпа. 6апзе§іГі 171.
вкпзекоЫ 42. Вйпзекорі' 209. бйпзе-
кгаиі 42, 47,150, 270. Вапзекгеззе 42,
82. Вапзеікгаиі 50. Ѳапзетаіѵе 208.
Вйпзерарреі 208. вапзегісЬ 270. бйпзе-
гип§е = 8ахі1га§а Соіуіейоп. Вага&і
157. ВагЬе 4, 5. ѲагЬепкгаиі 5. ВйгЬе 5.
Ваг^апиз ТЪарзіе 353. Вагіепапдеііка
36; есііе; §гоззе 36. Вагіепаптікеі 272.
ВагіепЬаІйгіап 373. ВагіепЬаІзат 214;
кіеіпег 4. ВагіепЪеіГизз 49. ВагіепЪоск-
Іеіп 382. ВагіепЬоЬпе 248. багіепЬиНег-
Ышпе 77. 0агіеп4озІеп=0гідапит Ьог-
іепзіз. багіеперрісЬ 41. ВагіепіепсЬеі=
Еоепісиіит ѵи]§аге. Вагіеп-ЕгйЬееге
146. Вагіеп^Іеізз 12. ВагіепЬаГегчѵигг
321. ѲагіепЬаЬпепкатт 89. Вагіеп-
Ьеійекгаиі 138. ВагіепЬеіІ == Агіетізіа
АЪгоіапит. ВагіепкегЬеІ §етеіпег; оЙі-
сіпеііег 39. ВагіепкігзсЬе 275. Вагіеп-
кгаиі 5. Вагіепкгеззе 39, 192. Вагіеп-
кйгЬіз 117. ВагіепіаііісЬ 183. вагіеп-
Іиріпе 199. Ѳагіептаіѵе 26. Вагіептап-
§о1й 63. Вагіептагк 41. Вагіептеііззе
213. ВагіептоЬп 241. вагіептйпге =
МепіЬа сгізра. Вагіеппеіке детеіпе 125.
Вагіеппщеііе 226. Вагіепрарреі 208.
вагіепдиепйеі 316, 355. вагіепгасіе —
Адгозіетта. Вагіепгарипкеі 230, 332.
Вагіепгаиіе 207. Вагіепгеіііз 292. баг-
іепгіііегпзрогп 123. ВагіепзаГгап = Сго-
сиз ѵегпиз. Вагіепзаіаі 183. ВагіепзаІ-
Ъеі 312. Вагіепзаіигеі 316. ВагіепзсЬаг-
ІасЬ 313. багіепзсЬіегІіпд кіеіпег 12.
ВагіепзсЫиззеІЪІите 272. ѲагіепзеІІе-
гіе 41. ѲагіепзепГЗЗІ. Вагіепзріпаі 338.
Вагіепѵег§іззтеіппісЫ 120. Вагіеітске
187. ВагіепіѵіІЬѳіт 125. Вагіепѵоій-
тіІсЬ 140. 6агіепѵиг2=Аг4епіІ8іа АЪго-
іапит. Вагіепузор 316. ВагіЬеіІ кіеіпез
173. ВагіЬіІі = Агіетізіа АЪгоіапит.
Ѳазі 153. ОаисЬатрі'ег 237. ВаисЬЪагі
356. ВаисЬЪІите 84, 201, 234. ВаисЪ-
Ьаіег = Аѵепа Гаіиа. ѲаиАе 292. ВаисЬ-
- СіГідаташІег
Ьеіі 31, 274, также Ѵегопіса Апа^аИів.
ВаисЬЬеіІ Маппіеіп 31. ваисЪЬеі! ѴѴеіЪ-
Іеіп 31. ВаисЬзЪІите ~ ОгсЬіз тііііагіз.
ОаисЬѵеіІсЬеп 31. ВаискІегЫите =Мі-
тпіиз. бйдііе ЬаІЬе = Витех ргаіепзіз.
ВеЪагтиііегтсигиеІ = Агізіоіосіііа го-
іипсіа. ВеЪигізкгаиі 68. бебепкЫите
382. Вебиійатріег 306. Веідепкоіг-
Ьаит = СіЛагехуІоп циасігапдиіаге.
ВеіззЬагі 339, тоже Тга§оро§оп. Веізз-
Ьашп 147, также Асег Рзешіоріаіапие.
(ІеібзЫаМ 197; (ІіігсЬдаасЪвепез 198; го-
іЬез 360; Шагіаскез 198. ѲеІ88епѵгаг2 =
АпіЬетіз Ругеіѣгит. ВеізвГивз 11, 340;
§етеіпег 11. Веізекіее 120, 150; §етеі-
пег 360. Веіззрііг 67. Веізегаиіе 150.
6еіз88ігаисЬ 11, такжеРІаЪеІІагіа. Веізі-
ѵѵиггеі Ьеі1і§е 36. ВеІЫи^еІ 35. ВеІЬ-
Ьееге 294. ВеІЬЯеАегкгаиѣ = ВіЛепз ігі-
рагіііа. ВеІЪЬоІг. ѲеІЬкоІхЪаит 297.
ВеІЬЪйЬпеі = Мегиііиз СапіЪагеІІиз.
ВеІЬкгаиі 292, также СЫога, Вепіагіа
ЬиІЬіГега, Вепізіа ііпсіогіа. 6е1Ыіе8ск=
ІгІ8 Йаѵіззіта. ВеІЬтоЬге. ВеіЪгйЪе 123.
ВеІЬзисЫягиггеі 117. ВеІІжеісІегісЬ 204.
Веііжигг(еі) 94, 117, также НуйгазВз и
ХапіЬогЬіга. Веіепкѵиггеі 100. Ветз-
Ьагі = Іипсиз ігійііиз. ВетзЫите 46;
гбтізсЬе 46. ВетзЫйіЬе = Агпіса §1а-
сіаііз. ВетзЫйіЬе Ыаие — Азіег аірі-
пив Ветвепѵигг — Иогопісит. Ветз-
кгаиі 223. Вогопісит рагйаІіапсЬез 128.
6етвіягиг2(е1) 46, 272; детеіпе 128. Ве-
тйзеатріег 306. Ѳетйвейізіеі 100. Ве-
тйзеІаисЬ 23. Вепізіе ГаізсЬе 199. Веп-
зіег. См. Віпвіег. Вепііапеікгаик 154.
Веог^епѵгагг 186. ВегЬеі 5. ВегЬегЬаит.
ВегЬегзігаисЬ 109, 296. 6егЬег8итасЬ=
ВЬиз Согіагіа. ВегЬегіѵеійе 309, Вегтег
373; ѵеізвег 374. ѲегзсЬе 11. бегзіе 169;
разные виды — 169, 170. Вегзіепзреіі
361. Вегзіепігезре 71. ѲегзіепѵаІсЬ 169.
Вегзіепѵеігеп 170. Вегіеікгаиі = Агіе-
тізіа АЪгоіапит. Вегіепкгаиі = Региіа
соттипіз. ВеігеійеЬгаші 369, ВеігеЫе-
зеі&пкгаиі 316. Веігеібеігезре 71. Ве-
ЧТ1Г2 еп^ІізсЬез 28, 222. беѵііггЫаіі 16.
Ве^іігккаітиз 8. ѲеѵйггкегЬеІ 222. 6е-
тѵйгетугіе 222. Веѵйггпеіке 87. Веѵѵйгг-
пеІкепЬаит 87, 87. Вешіггр&йег. Ве-
ѵііггзігаисЬ = СаІусапіЬиз.
ВісЬіЬееге 237, 298. ВісЫЫите 273.
ВісЬі-ВатапсІег 18. ВісЬікгаиі 160, 291;
зсЬѵгаггез 132. ВісЬі-МогсЬеі 247. ВісЬі-
гозе 238,296. 6ісЫгйЪеѵсеіззе72. ВісЫ-
зсЬѵгатт 247. ВісЬізігаисЬ = ВЬойо-
<іеп<1гоп сЬгузапіЬит. ВісЬНаппе 189.
Віегз 36. ВіегзсЬ 11. Вій-АпівсЬагЬаит
40. ВіВЬаит 40; также ВЬиз ритііа.
ВИіЬееге 226. ВіВЫите = Вапипсиіив
зсеіегаіиз. ВіВеісЬе = ВЬиз Тохісойеп-
йгоп. ВіІіезсЬе 96. 6іЙ§атап6ег=Аіи8а

ОіГіЬаІіпепйівв -
С'ііатаерііув. біГІЪаЪпепіивв 291. біЙ-
Ъеіі 6. бійкпірре = Раиіііпіа. бійкгаиі
7; также бегапіит ВоЬегііапит. СгШ-
Ііііе = Эгітіа. бійтогсііеі = РЬаПив
ітрийісив. біГйовепЬаит 225. біГйуешІе
381. біГсѵіеке 110. бійуѵигх(еі) 72, 215,
264, 381. СгіІЬе 292. біІЬегіѵиге = Сиг-
сита 1оп§а. біІЬкгаиі. 153, 327. СіІЬ-
пезвеі = Ьатіит баІеоМоІоп. біГпѵгеі-
(Зегісіі = Ьузітасіііа. бі1{?еп. 6і]§еп-
вскчгегіеі 178. бііке 77, 77. бітреІЬееге
193. 6іпзеп§ 239. біиві;. Сгіпвѣег 153;
врапівскег 338. бірГеІвскіттеІ = Асгѳ-
топіит. бірвкгаиі 161. Оігііѵейіе — 8а-
Ііх говтагіпііоііа. бігвск. См. біегвсЬ.
бійегЫеск = Нетіопііів. бійегрііх =
СІаіЬгив.
біапхдгав 247. бІапгЬаіег 47. біапг-
реіегіеіп 12. бІапхвсЬтіеіе 18. віапх-
вйаиск = Рітеіеа. віав^аііегіе 227.
біав&ібсксйеп 80. бІавкоІіІгаЪі 69. біаз-
кгаиі 241, 308. б1ав1іпве = Егѵипі Ьепв.
біаввсЬтаІх 312. біавѵеійе 310. біав-
іѵеіхеп 362. біавѵ/игх 241. б!айЬіп§е1
216. біайка&г 47, 47. бІеіііівсЬіе 159.
біеівве 12. бІіейегЬіпве. бііейегкгбіеп-
§гав = Зипсив Іатргосагрив. бііейег-
даав 53. б1іейег1ап§е=8саЬІ08а; еІЬе—
баііат сі-исіаіиш. бііейегіап^е = Сега-
тіит. бІіейегѵгеісЬ = Авйадаіив §1усі-
ркуііив. бііесікгаиі 5, 64, 329, 330,
341; аиГгесМев = ВіасЪув гесіа. бііей-
вскѵгатт-всЬатІовег = РІіаІІиз ітрибі-
сив. бііейч'еіск 114. біоске = Сатра-
ииіа; біоске іаиЪе 80. бІоскепЫите 42,
79. бібскеі §е1Ьев = Ві§йа1ів Іиіеа.
бібскепуѵеіхеп 363. бібскепѵѵигх 176.
біоскгове = Аіікаеа гозеа. бійсквеп =
Сиситіз Сійиііив. бІІісквЬапй 233.
бійсквтаппсііеп 259.
бпадепкгаиі 160, 160, 242'
боЬеЙа 275. боІйарГе! 202. боій-
Ъаит — Ееисоврегтит. боІйЫаЙ ==
СЬгуворЬуІІит. боіаъіите 77, 77, 96, 97,
291. 6оіаЬгк(1іп8 15. боіййізіеі 119, 321.
бокіепдйпвеі 19. Ѳоісіетѵипйкгааі, =
8о1ійад;о. боМдгав 39. боій^йпвеі 162.
боМкааг 195, 267. бокІЬаГег 59. бо1<1-
ІіаЪпсЬеп кіеіпе 35. боіаііеврегійе 102.
боІбЬйкпегсІагт 31. боМкпбрГскеп 291,
364, 374. боІЙкгапі 205, 327. боій-
кгевве = Скгувовріепіит аІіегпіГоІіит.
боійіаск 93. боІсІІаск-ВагЬепкгаиі =
Егувітит скеігапйюійев. боійіекег-
кгаиі = СЬгувоврІепіит аііепійоііит.
боійііііе 193. боійіипдепуѵигг = Ніега-
сіит тигогит. боійтііх 97, 97. боій-
певзеі §ешеіпе 150. боійгевеп §етеіпег
121. боійгбвсііеп 100. боМговеаГейег =
ОвЬескіа. ѲоІДгиіЬе §етеіпе 335. боій-
гиіЬепЪаит = Вовеа. боШвскорі' 195.
СоІДзсІпуатт 202. боІйвсЬтѵапх =Е1ае-
- бпійкаГег	555
ойепйгоп аивйаіе. боІйвіеіпЪгесІі. боісі-
віегпЪІише 144. боіаѵеіІсЬеп = Скгу-
вовріепіит аИегпіГоІіит. бокііѵеійе 311.
ОоІсІѵіевепЪІите 19. воІИтігг 54, 94,
176, 193; сЬіпеэівсЬе = Оркіоггкуга.
Минское, боііепкгаиі == Аскіііеа Міііе-
Гоііит. бопдоЬпаЬаиіп 174. 6оі’врегісЪ=
Аѵепа Гаіиа. ОбНегЬашп 8, 8. бойег-
Ъіите. ббЙегдаЬе = Пойесаіііеоп. ббі-
іегйиЙ. ббЙегдегисЬ 127. ббЙегкгаиі.
Обйегвреіве 27. СтойевЬаит 254, также
ТЬеоЬгота Сасао. Сойев§аЪе 94. бойев-
ЗаЬкгаиі 381. боЙев^паЗе 156, 160. воі-
іевйпайепкгаиі = бгаііоіа оЙсіпаІів.
бойевііеіі 274. бойевйеііе 208. бойев-
кгаиі 160. бойевѵег^еввеп 208, 342.
6ойевѵег§ів8 60. ббйепЬаит ішііапі-
вскег 145. бойепкоіх 267.
бгаЬкгаи! 47. ѲгаЬіѵигг 49. бгапаіііі-
ЪоІ2 40. ОгапаіЬаит 279, 280. бгапіаі;
$етеіпег 280. Сгапке 32. Сгарр 302.
бгавЫите іѵіійе 155. бгав еіщіівсііев
46. бгаверііх 66. бгавГгеввег 244. бгав
Ьеііі^ев 168. бгавкпоЫаисЬ 23. бгав-
коЫ = Сігвіит оіегасеит. бга8ІегсЪе =
Ьагіх еигораеа. бгавИІіе 39, 105. бгав-
пеіке 46, 342. бгаввеікептеіег = 8іе1-
Іагіа Ноіовіеа. бгазрарреі 208. бгав
гоіЬЬгаипев = АпйохапіЬит ойогаіит.
СгаввеІЬееге 298. бгав врапівсЬев 247.
бгав илвегег ІіеЪеп Егаиеп 168. бгав
ѵіМев 261. бгавѵуигхеі 362. ОгайеЫише
318. ѲгаиЬагѣ 356. бгаиЬаГег = Аѵепа
вігі^ова. бгаиЬоІх = Ріпив вуіѵевйів.
бгаикгевве 63. 6гаи1іп§= Адагісив Гиг-
саіив. бгаивіі^е 105. бгаиіаппе 253.
Оге§огіепЬоІ2 276. бгеівкгаиі 135. бгеп-
віп& 291. бгеісЬеп іт ВивсЬе 226. бгеіе
Гаиіе 12. бгеіеі іп Йег Зіаийе 226. бгіев-
Ъагі ~ Ае^оройіит Ройа§гагіа. бгіев-
Ьееге 168. бгіевдегвіе 170. бгіевкгаігі
213. бгіевуѵигг — Сівватреіов. бгійеі —
Нуйпит аигізеаіріит. бгійеІЬаит 92.
бгііГеІЬееге 372. бгій'еІЫите = Зіуіі-
Йіит. бгітткгаиі. 327. бгіттуѵигх —
Вепіагіа диіп^иеГоііа. бгіпйкгаиѣ 149,
317, 318, 327. 6гіп(1и-иг2(е1) 306, 333.
бгіобе 275. бгорвЪееге = Меіавіота.
бгбрвіогвсііе = РЪ.у11апіЪ.ив. бгбвскеі-
кгаиі 205. бговвеІЬееге 298. бговввіейег
378. бговвогЪепкгаиі; 272. бгийвсЬѵѵіп-
ОеІвсЪіттеІ 74. бгііпЬееге 298. бгйп
сЬіпевівсЬев 293. бгипйЬігпе 163, 335.
бгипбеісЬеІ 187. бгипйЬеіІ 31, 246, 377.
бгипйгеЬе 158. бгйпепЬоІх 255, также
Ріпив вуіѵевйів. бгйпеісЬе 289. бгйпеі-
Іег 25. бгйпегіе 25. бгйпевсЬЬаит —
Ругиз Аисирагіа. бгйпГаиІЬаит 193.
бгііпкоЫ 69. бгйпкгаиі 229, 338. бгйп-
Ііп§’ 153. бгііпврап 153. бгйптагхеі 149.
бгипхеіп = ШЪев ІТѵа сгівра. бгіііх-
каГег 59.

656
бпа]акЪо1г — НаизЪііІзе
биаз'акЬоІг 161. бискдиск. бидиск.
бидик. бикдик 19, см. Кискик. бщаѵа-
Ьаит277, 277. Ощаѵе 277. биіпеадгаз=
Рапісит аіііззітит. Сиіпеар&іГег 369.
бйійепкіее = Апетопе Нераііса. бйі-
(ІепЬааг = Роіуігіскит соттипе. СЪгу-
зосота. бйісіепкіее 213. бйІЯепІеЪег-
кгаиі 34. биттіЬаит 2, 9. ѲиттійсЬіе
253. битхпідиІіаЬаит-—СатЬодіа. бит-
тізігаисЪ = СоттірЬога. бипйеІгеЪе
158. бишіегтапп 158; Гаізсііег 377. бйи-
зеі 18, 19; гоіЪег 271. бйпзіег, см. біп-
зіег. бигке 114, 115. бигке1 = Агіетізіа
АЪгоіапит. бигкепаріеі іпбіапізсЪег
218. бигкепЪаит 205. Ѳигкешіііі 36.
бигкепкгаиі 36, 68. бйгіеікгаиі 203.
биіег НеіпгісЬ 95. биіЪІаіі 16. биіЫ&і-
іегкгаиі 242. биііа-РегсЪаЪаит = Ізо-
папйга биііа.
бурзкгаиі 161.
н
Нааг = Ьіпит изііаііззітит. НаагЪее-
ге 146, 304. НаагЪігпе 65. Нааг&ггп 9.
НаагЯесЬіе 370. Наагдгаппе 44. Нааг-
дгаз 17, 131. Наагдигке 328. Наагкгаиі
56. Наагтооз 267. Наагпевзеі 370. Нааг-
зсЪаиег 203. Наагвіі'апд 246, 339. Нааг-
тѵеійе 310, 311. Наагмгигг 229. НаЬег-
ч’иггеі 356. НаЪіскіЪізз 41. НаЬісЫв-
кгаиі 167, 332, также ВагЪагеа ѵиідагів,
дейескіез 6; Шгідез 167; кіеіпез 350.
Насйеікатт — Зсапйіх Ресіеп, НасЪеІ-
корг 6. НйсЬеІкгаиі 231. Наскеікгаиі
231. НаскепкорГ 77. Насіеп 143. Найег-
Іоз 254. НаГег 47, 59. НаГегЬгапД 369.
НаГегДівіеі 100. НаГегдіГі 124. НаГегдгаз
47; гоіЪез; іѵеісЪЪаагідез 60. Наіегтаі-
сЬеп 356. Нарегтііск 356. Наіегпез-
{Э8 370 На&грЯаит 275. На&ггаиіе —
Агіетізіа АЪгоіапит. Наіеггеізз 385. На-
ГегвсЫеЪе 275. НаГегзсЪѵпп§е1=Роа Де-
ситЪепз. НаГегѵуигг 356; зрапізЪег 321;
ягіісіег 356. ЕГаМокІе 88. НаГЙогп 168,
164. НадеарГеІ = Сгаіаедиз ОхуасапіЪа.
НадеЪисЪе 86. НадеЪиііепгове 301. На-
деЬиііе ѵгеІзсЪе 386. Надесіогп детеіпег
112; гоіЪег = Сгаіаедиз топодупа. На-
дечѵеЪЗе 311. НаЪпепЪеіп 240. НаЪпеп-
Й188 239, 289, 290, 291; лѵеівзег = Апе-
топе петогоза. НаЬпепійззІеіп = Ьо-
пісегаРегісІутепит.НаЪпепкаттЫите
89, 295; гоіЪег 244. НаЬпепкаттк1ее231.
НаЬпепкатрГ 376. НаЬпепкорГ 231,
376; деІЪег 150; іигкізсЬег 21. НаЬпеп-
кгаиі = РітріпеПа ЗахіГгада. НаЪпеп-
зрогп вігаисЪідег 407.. НаЬпепІгій 31.
НаЪпгозе = Коза сапіпа. НаіЯеп *) 143.
НаіДедгаз = Саѵех егісеіогит, НаіДе(п)-
когп 143; іѵіійез 264. НаіДеІіІіе 193.
Наійеіѵіпсіе = Роіудопит Сопѵоіѵиіив.
НаіЯезсЬіитт 13. НаіДевсктиск 153.
НаіпЪіпзе 200. НаіпЪисЪе 86. НаіпЪиііе
См. НадеЪиііе. НаіпГеІДегдегзіе 169.
НаіпкиЪѵеіхеп 211. Наіпгізрепдгаз 261.
НаіпзіогсЪзсІіпаЪеІ = бегапіит вуіѵа-
іісит. НаІГа 204. НаІІітазсЪ 14. Наіз-
кгаиі 53, 81,274; кіеіпез 78. Наізіег 310.
Наттеікогп 170. НаттегзігаисЪ 93.
Наттегѵгигх 374. НапЬиІіе См. Наде-
Ъиііе. НапЯЪ1аіі271.НапЯЪоЪпе 379. Нап-
ДеІкгаиіѵуеіЫеіп 233. НкпДІеіпѵигх 161.
Напі 81; сЪіпезізсЪег 66; детеіпег 81;
дгйпег 81; іпбіапізсЪег 41; гОтізскег
299; зркіег 81; ІаиЬег 81; ШгкізсЬег 299;
ѵігдіпівсЬег 6. Напі’кгаиі = Ілпагіа.
НапГпеззеІ кіеіпе 150; зГЬігізсЪе 369.
НапЕрарреІ 208. НаиГгозе 166. Напйой
235, 248. Напйбсііег 248. НапГмгйгдег
235. Напддгаз 47. НйпдеЪігке 65. Нкп-
демгеійе = 8а1іх Ъаіуіопіса. Напа кііп-
дешіег 295. НагГепзігаисЬ 407. Нагкеі-
кгаиі 35. Нагіекіп 234; таппІісЪег 233.
НагтеІкгаиі.НагтеІгаиіе. Нагтеізіаибе
детеіпе 244. Нагпдгаз = Азріепіит
зеріепігіопаіе. Нагпівсккгаиі 33. Нагп-
кгаиі 166, 231; также Ілпагіа ѵиідагіз;
деІЬез = КезеЯа Іиіеа; ішііапізсЬез =
ЗріІапіЪез Астеііа. НагіеІЬеи 231. Нагі-
Ъеійе 189. НагІЪеп 172, 172; зіЬігізсЬез
172; ГаІзсЪез = Азсугит Ъурегісоісіез.
НагіЬоІг Зб.Нагідгаз 11. НагІіісЬѵигхеІ
160. Нагірііг 320. Нагігіедеі 109, 193.
НаггЪигге = Зіѵагізіа. НаггеісЪе =
(Йиегсив КоЪиг. НагкГісЪіе 255. Нагкдгаз
92. Наггкіее 277. Наггкгаиі = Сгезва.
Наггіаппе 255. Наггіѵигг 6. НазеІЫите
34. Назеікгаиі 52. Назеііаііісіі 272. На-
зеіпивв 111. Навеіесіпгатт 267. Навеі-
зггаисЪ 111, 111. Назеіѵигк 51, 52;чѵеІ8-
ве = Вепіагіа диіпдиеіоііа. НазеЫигг-
катріег 52. НазепатрГег = Охаіів Асе-
іозеііа. Назепаиде 157. НавепЪгосІ 70,
200, 200, Назепіиззкіее 358. Назепдгаз
70. НазепЪеісІе 153. Навепкіее 358. На-
зепкоЫ 185, 237, 336. НазепкорГ Ьемгед-
Ііскег = Везтойіит дугапз 125. На-
зепібйеі 21. НазепрГеіТег = Охаііз Асе-
іовеііа. НазепоЪг. НазепбЪгсЪеп. Назеп-
бЪгІеіп 73. Назепрарреі 208. Навеп-
рГбісЬеп 358.Навепза1аі 237, 272. Назеп-
зігаисЪ = РгепапіЪе8.НазепіаиЪ1іпд202.
Назреійогп 367. Назреітеигх = 8сі11а
тагіііта. НаиЪееге 378. НаиЬептооз =
Епсаіуріа. НаизЪІйтсЪеп = Нурегісит
Ъитііизит. НаиЪесЪеІ 231. Наиз-
*) См. также Неійе.

НаивІаиЪ
ІІІІІ8Ѳ 193. НаивІаиЪ = Зешрегѵіѵит
іесіогит. НаивІаііісЬ 325.Наиз1аисЪ 325;
кіеіпез 324. Наивтагк 217. Наизѵигг(е)
217,325;§етеіпе 325;§е1Ье = Зеііитге-
Яехит; ѵгеіззе = 8е<1ита1Ъит. Паивгѵіе-
Ьеі 77.
НесЪікгаиі = МугіорЬуІІит. НескЪи-
сЬе 86. НесМогп 277. ПескепЪаит 109.
НескепЬееге =ЙЪез иѵа сгівра. Нескеп-
Ъогвібоісіе 356. Нескепйогп = Сгаіае-
диз ОхуасапіЪа. НескепЬоІг 193.Нескеп-
кегЪе! 356. НескепкігвсЪе 197; детеіпе
198. НескепкпбіегісЬ 264. ЛескепкйгЬіз
72. Нескепііііе 197. Нескеппеввеі 342.
НескепгеЬепѵигх =? 8ті1ах8агварагі11а.
Нескепгозе 301. Нескепзате 367. Нес-
кепзсЪкгатт 14. Нескепшске 380. Нес-
кепѵуіейеггиГ 267. Нескепітйе 108.
Нескепуззор 160. Несккгаиі = Вепіа-
гіа ЬиІЫГега. Нескзате 367. НебегісЬ
137, 158, 292; ЫсЬег 331; гоіЪег 306.
НейегісЬ Веііід 292. Неійе 78,135 Неі-
сІеЪІйЪ 153. НеісІеегЪве = ОгоЬивіиЪего-
зиз. Неійедіпвіег 367. Неійекогп 271.
Неійекгаиі 78; детеіпев; гоіЪев 78. Неі-
сіекгевве = ІЪегіз писіісаиіів. Неі<3е1143.
НеісіеІЬееге 371;детеіпе;гоіЪе 372. Неі-
йеіЪеегвігаисЪ врапівсЪег 43.Неі<іеп 143.
Неісіеппіоиввегоп 15. Неійепувор ІбЗ.Неі-
Йегіск 137. Неісіегііпд 13,15, 307. Неібе-
вігаиск = Саііипа ѵиідагіз. Неібеѵуіске
380. Неіі аІІегЗсЪайеп 154, 315, 377, 383.
Неіі аііег ЛѴе1Й17, ЗІ.НеіІ аііег УѴипйеп
326. Неіі йЬег АІІев 326. НеіІЫаіі 352.
Неіійівіеі 103. НеіІдіГі 6. Неіідібск-
сЬеп — Согіива МаііЪіоіі. Неіідгав 33.
Неііідеп - Ноіх 161, 267. Неііідеп-
РПапхе 315. Неііідепіѵиггеі = Апдеііса.
Неііід Неи 383. Неііідкгаиі 376. Неіі-
кгаиі 165.Неі1кгаиі1еіп ІЭ.НеіІтаІѵе 26.
Неііѵлігх 26, 57, 176, 192; гоіЬе 271.
Неіпгіск Ъбвег 235. Неіпгіск дговвёг
176.НеіпгісЪ диіег Эб.НеіпгісЪ гоіЪег95.
НеіпгісЪ зіоігег 130. НеіпхеІтаппсЪеп
59. Неігаік8\ѵигзе1-= РІаіапіЪега Ьіі'о-
Ііа. Неіепепкгаиі 176. НеІГкгаиі 208.
НеІіапіЪет Зоппепдйгіеі 162. Неііе-
Ъогіпкгаиі = Ерірасіів ІаііГоІіа. НеІІег-
кгаиі 354. Неіт 131. НеІтЪивсЪ 110,
295. Неіткгаиі 322. НеІтогсЪіз 234.
НеІтрНапхе = Согуйаіів. Неппа 188.
НеппавігаисЪ 188. Неппе 188. Неппе
іеііе 59, 324. Неппер = СаппаЬів ваііѵа.
НегЪІіпд — Аеапсиз рірегаіив. НегЪві-
айопів 10. НегЬвідегвіе 16Э- НегЪвітои-
сегоп 14. НегЬвігове 70. НегЬвіхеііІове
104. Негсиіев НгипаЬеіІ 239. Негсиіев-
Ъоіг == ХапіЪохуІоп сіаѵа Негсиіів.
Негсиіевкеиіе 116. Негсиіевѵгигх 229.
Негтеі 209; теіійег 38. Негтеігаиіе —
Апікетіз. НегтеІсЪеп. Негшеііп 209.
Негтеіігйдег -= Ругив Маіив. Неггеп-
— НігзсЪхипде	537
Ышпе 242. НеггепкігсЪе = Согпив.
Неггепіойеікгаиі = Вгозега ІопдіГоііа.
НеггепрПз 13, 67. Неггепвсктиск =
Зеггаіиіа ііпсіогіа. НеггепвсЪтатт 13.
Неггепхіреі 220. НеггГгеийе 68.Негг§оЙ-
Ьагііеіа 262. Неггдоіізкгаиі 94. Негга-
кйттеі =8івоп Атотит.Неггапапав =
ХааіЪоггЪаеа. ИегхЫйтІеіп 62, 68.
Негх^езрапп 191, 191. НегхЫите =
Саргагіа; ^еІЬе 290. НегхЫйтсЪеп
242.НегхЪ1йт1еіп ~ Веіііврегеапіз. Бо-
гато оЙ'ісіпаИз. НегхГгеийе — ВогадооШ-
сіпаіів. Негхеаігові 215. НегхкігвсЪе
274. Негхкіее. Негхрапп См. Негхде-
врапп. Негхкгаиі 18, 34, 191, 213, 237.
Негхѵгигх 228, 229. Неийогп 231. Неи
дгіесЪізсЪев 361; Ъеііідев 210, 231, 383;
всЪѵебівсЪев 210. НеивсЬгескепЪаит 1,
92, 299, также Нутепаеа СоигЪагі]. Не-
хапеі 247. НехепЪашп — черешни, Рги-
пив Аѵіит. Нехепкгаиі 59, 99, 173, 203,
292; детеіпев 99, также Агіетізіа зи<3аі-
са. НехепІаисЪ 23. НехептіІсЪ = Еи-
рЪогЪіа Реріів. НехепвсЪкгатт 67. Не-
хепзігапд 102, 103. НехептесІеггиГ =
РоІуігісЪит соттипе.
НіІгіеЪгаші — ѴегЪазсшп. підгит. Ніі-
віег 310. Ніта1а]а Се<3ег 254. НітЬееге;
агсіізсЪе; погбізсЪе 302. НітЪеегвігаисЪ
302; детеіпег 304. НіттеІвЪаит 18. Ніт-
теІзЫаіі 227. НіттеівЪгапй 375, Ніт-
теІзЪгой 200. НіттеІЬгапй = ѴегЪавсшп
ТЪарвив.НіттеІвЫите = ТгетеІІаЪГов-
іос. НіттеЫіІІ 246. НіттеІв&ЪгівЫи-
те 262. НіттеідеІЬ = Реисебапит ойі-
сіпаіе. Ніттеівдегвіе 170; дговве 169.
НіттеІвкеЪг 50. Нітеівкогп 170. Ніт-
теІвкиЪ 50. Ніттеізіеііег 107, 262.
Ніттеівііііе 178. НіттеІввсЫйвзеІ (Ыи-
те) 272. НіттеІввсЬѵуайеп = Супойоп
Васіуіоп. Ніттеівзіепдеі 154. Ніт-
те!(в)іЪаи 159, 159. НіоЪв ТЪгапе 104.
Нігпкгаиі 141, 229. НігвсЪаиде 246.
НігзсЪЬаит 296, 297. НізсЪЪготе 129.
НігвсЪЪгипві 118, 247. НігвсЪйогп 293.
НігвсЪНесЪіе = Сеігагіа гапдііегіпа.
НігвсЬдеврапп 271, НігвсЪдйпвеі 139.
НігвсЬЪааг 223. НігзсЪЬаагвігапд 246.
НігвсЪЪоМег 379. НігвсЪЬоІІишіег 314.
НігвсЪЪогп = СосЪІеагіа Согопорив.
НігвсЪЪогвЬаит 297. НігвсЪкІее 139,
также Меіііоіив соегиІеа.НігзсЪкоЪІ 279.
НігвсЪкгаиі 145, 246, 334. НігвсЫіпд
евэЬагег 14; діііідег; тѵіІЗег 15. НігвсЪ-
тапдоІД 279. НігвсктеМе 175. НігвсЬ-
тбЪге 243. НігвсЪтйпхе 215, НігвсЪре-
іегвіііе 246. НігзскзсЪтсатт — РЪаІІив
ітрисіісив. НігвсЪвргипд 110. Нігс’тѵигх-
ЫйЪ 352. НігзсЪѵуигхіеІ) 57, 246; кіеіпе
ГаІвсЪе; -ягеіззе 186. НігвсЪѵгагхЬІйЪ =
ТЬаІісігит адиііедіі’оішт. НігвсЪгипде
161, 320; ЫйЪепсІе 264.; кіеіпе = Авріе-

558
ІІігэе — Іѵепкгаиі
піит Сеіегаск. Нігве 239; асЬіе 240; де-
теіпе 240;дгйпе 328; іпсііапізсііе = Ноі-
сиз ЗогдЬшп; кіеіпе 328; чѵеІзсЬе 328;
ѵіійе 240. НігзепГеппісІі 240. Нігзеп-
дгав 217, 239. Нігіепдгаз 249. Нігіепіа-
зсЬе. НігіепіазсЬеІ 82.
НосІЛгаиі 36. НосЬтиіЬ 124, 125,
126. НосЬѵигг 155. ІІоскегЫаіі = Виз-
сиз асиіеаіив. Нбскегрііг = ТиЬегси-
Іагіа. Носкіеп 143 НоМід = ЗатЬисиз.
Нойепзаи = Роіурогиз ідпіагіиз. НоіЫи-
те 272. НоДайгі 347. НоЫЬееге = Ви-
Ьиз Ібаеиз. НоЫйоііег 226. НоЫег =
ЗатЬисив підга. НоЫЬеійе = бепізіа
дегтапіса. НоЫтееісІе 310. НоЫтагх
110; Гаівске; кіеіпе 45. НоЫиакп 150,
151. Ноійепгозе 379. Нокіег. НокІегЬаит
314. НоІйегЬоІг 181. НоІрегЬееге 372.
Ноіипйег 313, 314; сЬіпевізсЬег 211; зра-
півскег 346. Ноіипсіегзсііѵатт — Тге-
теііа Апгіспіа Іийае. Ноіг еѵгідез 257;
Ьеііідез 161,267. НоІхЬігпЬаит 282. Ноіг-
Ыпте ѵ?еівве 34. Нбігегтбгйег = Ері-
йепйгит. Ноігтапдоій 281. Ноігтйпп-
сЬеп 122. Ноігрііх 216. Нотідіюкі 320.
Нопідаріеі 37. НопідЬаит = Меііап-
іЬив. НопідЬееге 304. также Меіісосса.
НопідЫаіі 213. НопідЫите 213, также
Меіііііз. Нопідйівіеі 85. Нопідйогп
159. НопідегйЬееге 146. Нопіддіаііег-
всЬѵгатт 14 .Нопіддгаз 168; ЬоЪе = Зог-
дкит ѵиідаге. Нопідкіее 212, 213; Ыаиег
212; деІЬег 199; деІЬег Ііедепйег 360;
дгоззег 358, кіеіпег 360. Нопідтеііззе
213. НопідвіоскІаиЫіид. НопідіаиЫіпд
15. Нопідѵ?іске 187. НорГеп 170. Норіеп-
Ъаит278.НорГепЬисЬе.НоріеиЬаіпІ)исЬе
236. Норіепііогпііаит 236. Норіепкіее
358, 359. НорГепк1еііе185.Нор&п1ихегпе
210,360. НорГепзеійе = Сивсиіа еигораеа.
Норіеп ипзегег ІіеЬеп Егаиеп 358 Ногп-
Ьаит86.НогпЫаН92.НогпЬис1іе86.Ногп-
ігисііі = Сегаіосагриз. НогпкігзсЬе 109.
Ногпкіее 199; детеіпег 361; дезігескіег
199. НогпкІеезсЬоІе 199. НогпкорГ =
СегаіосерІіаІив.Ногпкогп 166. Ногпкгаиі
92. Ногпкйттеі 124. НогптоЬп деІЬег
158. Ногпвате = Сегаіозрегтит. Ногп-
зѣгаисЬ 109. НогпипдзЫіітсЬеп 150.
Нб8ѵ?иі’2 161. Ноуа ЯеівсЬіде. 170
Ниск аиГ йіе Мадй 346. Ни&ізепкгаиі
= Нірросгеріз. Нийаііісіі (д) 365; де-
теіпег 366; дгозвег245. НиГтаівсЬчѵатт
= Адагісиз датЬовиз. НйдеІегйЬееге
146. НйдеІгоЪг 75. НйдеВѵаІйтеівіег 53.
НйЬпегаидепЬаит 276. НйЬпегЬізз 114,
343. НйЬиегаагт 31; детеіпег 343.
НиІіпегГеппісіі 239. НйЬпегГизз 33. НйЬ-
пегдіЙ 17Г. НйЬпегІіезсЬ П4. НйЬпег*
тіІсЬ 235. НйкпегтугіЬе 343. НйЬпег-
заІЬе 355. НйЬпегіосІ 171. НйЬпегѵ?игз
374; гоіЬе 156. Нйііпегтсигхкгаиі; 271.
НиЬпзрогііеппісЬ 239. Нйізе 174. Нйі-
зепЬашп 174. НипйезеисЬе 192. Нипсіе-
іаде 158. Нипйеѵеігеп 362. НппЛвар&І
59. НипйвЬаит = Ъопісега Хуіовіеит.
НшЫзЪееге 299. Нип<ЗзЬеегзІаи<1е гоіЬе
198. НипсІзЫите 190, 209, 350. Нипйв-
ЫйіЬе = Апіеппагіа сііоіса. Ншнівііііі
38. Нипйвйогп 86, 301. НипсІздіЙ 6.
НшЫздІеізз 12. НшЫздгаз 122; кіеіпе?
18. НипйзЬаагдгав 362. Ншмізкатіііе 38.
Нипсізкігзске 198. НипсІвкоЫ 41, 216.
НипбзкорГ 40. Нипсізкгаиі 171. Нипйв-
кйгЬіз 72, 218. НипсізІаШсІі 350. Нипсіз-
ІаисЬ 299. НипйзтеЫе 95, 95. Нипсіз-
тіІсЬ 140. Нипсізпеіке 316. Нипсівпеззеі
150. Нипйвреіегіёіп. НшЫзреіегзіІіе 12.
Нипйздиекеп 362. Нипсізгаиіе = 8сго-
ркиіагіа сапіпа. Нипйзгірре259. Нипйз-
готеу 209. Нипйзгове 301. НипйвгйЬе
72. НипбвгиіЬе = Супотогіит. Нипйв-
зсЫіпде дгіесЬівсЬе 245. НипйвзсЬѵуапг
= Супозигиз. Нипйзіой 6, 41. Нипйз-
Ібіііег 41. НипйзігадепкгаиІ; 158. Нипсів-
ѵеіІсЬеп 381. Нипйвѵіоіе 381. НипЛз-
тееіхеп 362. НипйзтеіпйЬаІт 17. Нипйз-
ѵіпсіе = Регіріоса. Нипсівчгоііе 41.
Нипс1вѵ?йгдег 119; детеіпег ЗЗІ.Нипйз-
гаЬп 138. НшЫзгипде детеіпе; дгозве
119; кіеіпе Ыаие 130; гоіЬе 32. Нипдег-
кгаиі 306. Нипдегваатеп 306. Нипдег-
Ыите 128. Нигепдгаз 62. Нигепкгаиі 55.
НиіЫите 128.
Нуасіпііі 171. НуасіпіЬаІое 20. Нуввор
ѵіійег 316.
I
ІЬс. ІЬепЬаит 350. ІЫзсЬ 26.
ІдеІзкІеНе = ЕсЫпорЬога. Ідеікпозре
337. ІдеІзкоІЬе = Зрагдапішп. ІдеІзкорГ
337. Ідеікгаиі. 157. ІдеІзкйгЬіз 218. ІдеІ-
пйззскеп 130. Іде1зсЬѵ?атт = Нуйпит
егіпасеит. Ідеізаате 130; кІеВепагіідег
130 ІдеВѵеіхеп 364.
ПтЬаит 367.
ІтЬег см, Іпд\ѵег. ІттепЫаіІ 213.
Іттепкгаиі 213, 355. Іттег 361. Іт-
тегдгйп 18, 325, 380. ІттегзсЬбп 38,
164. ІттогіеІІепЫите 163.
Іпсагпаікіее 358. Іпйіапегдгаз 261.
Іпйідо сЬіпевізсЬег 266; йеиівсЪег 179.
Іпсіідорііх 67. ІпсІідорЙапге 176. ІпдЬег
см. Іпдѵѵег. Іпдѵ?ег 385; йеиівсЬег 50;
деІЬег 117; іпйіапізсііег 50.
ІресасиапЬа ЬгеесЬеггедепсІез 31. Ірег.
= Піита®. ІроЬаиш 40.
ІггЬееге 59.
Ізег = Егахіпиз. Ізор. 173, 173.
Іѵадііпзеі 19. ІѵепЫаВ 213. Іѵепкгаиі
19.

ЛакоЬвЬаІйдгеів — КаігепрГоісЬеп
559
ЛакоЬвЬаІйдгсів. ЛакоЫЫшпс. ЛакоЬз-
1і1іе=8епесіо ЛасоЪаеа. ЛакоЬвІюІг 309.
ЛакоЬвкгаиі326. .ТакоЬзІаисЪ 23. Іайа-
тооз 338. ЛадетісЬеІ 173. ЛадегЬееге
371. .Таз'еіеіЯеІ 107. Ла1іг§с\ѵа»сІ 373.
Лаіаррепрйапве = МігаЪіІів .Таіарра.
Даіаррепѵгішіе 62. ЛатаікарГейег 222.
ЛатЬивепЬашп 139. ЛатевкЬее 189.
Латтегкгаиі68. Л'апивкіігЬівІІб. Лавтіп
йеиівсЪег 248; зсЫесЫег 201; ипасіііег 2;
ѵеіввег; лѵікіег 248.
Ле 1ап§ег, ІіеЬег 198, 334. ЛегісЬо-
гове 31. Легиваіетвагіівсііоке 163. Леги-
ваІетвЫите 200. Легиваіетегдегвіе.
Легиваіетздегвіе 170. Легиваіетвкогп
361. Легиваіетвкгеиг 200. Легиваіетв-
ваІЬеі 249. Левиііеппивв 357. ЛевиііепіЬее
95. ЛевивЫіітсЬеп 382. Л'евив СЬгівіив
ІѴитгеІ 278.
ЛосЬЬаит 86. Л'осЬЫаЙ 386. Л'оЬаппів-
Ьееге 297; гіЫівеІ; гоіЬе 299; зсііѵѵагхе
298. ЛоЬаппізЫите 38, 97; деІЬе 46.
.ТокатіізЫиІ 320, 172,173. ЛоІіапшвЪгоІ;-
Ьаит 92. Л'оЬаппівдйгіеІ 50, 203. Локап-
пізЬапй 55. Локаппівкегге 375. ЛоЬаппів-
кгаиі 33, 153, 172, 173, 313. Локаппів-
рарреі 208. ЛоЬаппівѣгаисЬ 339. Локап-
пІ8ѵ?ейе1 340. ЛоЬаипівѵ?игге1 30, 55.
ЛопавкйгЬів = продолгов. тыква. Іо-
зерЬззіаЬеІ. Л'оверЬвбй 223. Л'оверЬв-
зІаЬег! 248. ЛоверЬвЫите 356. 81.Лоѵів-
кгаиі 373.
ЛискЬоЬпе. ЛискГазеІ 219. ЛисІавЪаит
92. ЛшіаввіІЬегІтде 199. Іийепйескеі
250. Лийепйогп 86, 239, 386; детеіпег;
раійвііпівскег 386. Ли<1епГе<1ег 136. Ли-
сІепЬпіскеп 250. ІийепІііШеіп 175. Ли-
<1епкіі’8сЬе(п) 109, 250. ‘ Лшіепкгаиі 341.
Лийеппііззе 342. ЛуАепріейег 222, Ли-
сіепрііг 66. ЛийепгііЬе 123. ЛийепгиіЬе
153. ЛіупЬеп ИаІіеиізсЬе 386. Лиівіег
310. ЛипдГег іт Сгаве. ЛивдГег іт &гй-
пеп 226. Липд&г паскіе 104. ЛипдГег-
Ыите = РагіЬепіит. ЛипдГег ѵегЙисЬіе
= СісЬогіит ІпІуЪив. ЛипдГегпЬаит =
ВіЬез підгит. ЛипдіегпЫйіІіе 129.
ЛипдГегпдгав 166. ЛипдГеткааг 267.
Лип§'1егпкгапІ2 380. Липдйгпкгаиі 5,
50 203, 280, 380. ЛипдГегптоов = Вгу-
ит. Липдіегппадеіеіп 125. Липд&траіте
182. ЛипдГегпгеЬе 29. ЛипдГегпвсІпѵатт
15 ЛипдГегпігій 263. Липд&гпѵеск 246.
ЛипдЕепптеіп 29. Липдіегтѵигхеі 348.
ЛивдГгаи паскіе 150. ЛипддевеІІепкпорГ
330. Липідгав 261. ЛипоіЬгЙпеп 376.
ЛиѵіаЬаит, Лиѵіапйвве 63.
К
Каййід 181. КаГегѵигя 322. Ка&Ьаит.
КаЯееЬаит 104, 161. КайеЬоЬпе 97.
КайееегЪве 27. Кайедегвіе 169. Кайе-
лѵиггсі 120. Кайее всЬіѵейівсІіег 56.
КайегпЬігве 337. КаЬпИрре 119. Каівег-
Ыите 316. Каівегрііа 13. Каізег-ВЪа-
ЪагЬег 294. Каівегваіаі 48. Каівег-
всЫѵатт 13. Каівегѵ?игг(е1) 57, 176.
КазариіЬаит 210. Какао см. Сасао. Каі-
ЬегкгорГ 39, 93. КаІЬваиде 97. КаІЬв-
корГ 40. КаІЬвпаве 40. КаІЬзувор 316.
КаІЬвитеіеЬеІ 316. КаІсЬЬгавсІ 11. Каіі-
кгаиі. Каіірйапве 312. КаІівігаисЬ 30.
КаІкЬеегеиЪаит 379 Каітиз. См. Саі-
тиз. Катееійіііег 386. КатееІЬеи.
КатееІвігоЬ 33. Катіііе 38; йсЫе 209;
еіііе 38; ГаІвсЬе 38; детеіпе 209; гбті-
всЬе; ипасЬіе 38; ѵ?іИе 209. Катіііеп-
Мииегкгаиі 209. Катт§га8 120. Катпі-
Ьігве 239. КаттвсЪтіеІе 183. Катреп-
зіаийе 225. КатрЬегкгаиі. См. СатрЬег •
кгаиѣ. КатрГ§гав 249. КапйеІЫіііЬе 346.
Капееі аскіег 99. КаппепЫите §еІЬе
228. Каппепкгаиі; 134. Каппепзігаисіі
225. Каппепіга§ег 225. КаиІвсЬик-Ееі-
§епЬаит 145. КаррепЫите 7. Карреп-
§таз = Ьоііит іетиіепіит. Карреп-
тоЬп 110. Каррепмгигг 44. Карегп
йеиівсЬе 79; ипасЬіе 365. Карегп-агоп
детеіпег 44. Карегвіаисіе 82. Карегп-
вігаисЬ 82; §етеіпег 82; ѵгіійег = 2у-
еорЬуІІит. Каригіпег... см. Сарисіпег..'
КагЬе 87. Кагііегкгаиі 5. Кагйатоте.
См. Сагйатоте. Каг<1е. Кагйепйізіеі 127,
127. КагйипкеІ-АгйзсЬоке 119. Кагйоі
69. Кагівйівіеі 86. КагіоЯеІ 335. Кагойе
см. СагоМе. КаЫойеІвѵгіеЬеІ 22. КавсЬи.
КавсЬипивв 30. КйзеЫите 34. Каве-
Ыйтіеіи 62. Кавекіее 212. КазекоЫ 69.
Кавѳкгаиі; 316. Кйверарреі 208. Кав-
віе. . . см. Саввіе. . . Кавіапіеп асіііе 88;
ЬіЙеге 12; ѵ?і!<іе 12; ѵоп Кепіикку 16.
КавіапіепЬаит 88,88; ѵпкіег 12. Кавіеп-
Ьаит 88. Каіесііираіте 43. КаіЬагі-
пеп . . . см. СаіЬагіпеп . . . Каівеи-
Ьаісігіап = Ѵаіегіапа ойсіпаііз. Каіхеп-
Ьаіват 225. КаівепЫите 34. КаівепЫиІ;
376. Каігепеіег 207. Каігепдатаікіег =
Теисгіит Магит. КайепдезісЫ 150.
Кайепііаіт 134. Каігепкеі’ЬеІ 149.
Каігепкіее §е!Ьег 40, 358; еговзег 40.
Каігепкогп 169. Каігепкгаиі. 351, 373;
ѵѵіійев 214. КаіхепііеЬе 351. Кайеп-
та§еп 241. Каігептйпве 225. Каівеп-
періеп 225. Каігеппеввеі 225. Каігеп-
реіегіеіп 12. (Реіегвіііе.) КаівепрйІсЬеп
36

560
КаіхепрГбІсЬеп — КоіІізсЬіеЪег
37, 167; асМез 37; §е!Ьев 164; §етеіпев
37; тайгез 38. КаіхепзсЬтапи^газ 249.
Каіхепврегге 231. КаіхепігаиЫеіп 324.
Каіхеп'й'есіеі 134. Каіхетѵигх 373. КаІ,-
гепха§е1 93. Каіхіеіп 145. Каираіте 43.
КаиівсЬикЬаит 166.
Кеііекеп 314. КеІІегЬаІз 122. Кеііег-
ѵпігхеі 229. КегЬеІ 319; врапівсЬег 222;
\ѵі!(1ег 39 КегЬеІкгаиі 39. КегтевЬаит
288 КегтезЬееге 251. КегтевеісЬе 288.
КеггепЬеегепЬаит 220. Кеггеикгаиі375.
КегхеппивзЬашп 20. Кеиіепрііг 102.
Кеиіѵ?игх 229. КеивсЬЬашп — Ѵііех
А§пив Савіив. КеивсЫаттвігацсЬ 383.
КеизсЬгозе 238. КеизсЬе Зизаппе 262.
КеизсЬѵатт 383, 383.
КЬаі 89.
КісЬег(п) 56,97,186,187, 252; КісЬег-
егЬзе 97, 186; КісЬег1іи§ 187; гбтівсЬе
97. КісЬегі;га§апіЬ 56. КіеЬііхЫите. Кіе-
Ъііхеі 148. Кіеіег (разные виды) 255 —
256. КіеГегѵеійе ееІЬе 311. Кіеідегвіе
169. КіеІвсЬоІе 238. Кіетепрогві 189.
КіепЬаит 256. Кіепрогві, КіепрогвсЬ,
Кіепрозі 32,189. Кіепгові 189. Кіепгивз-
рііг 12. КіезеІЬоІг 2. Кіпйегтогй 182.
КігсЬузор 173. КігзсЬе 274; ѵгеІзсЬе
109. КігзсЫогЬеегЬаит 276.
КІайегЫите 295. КІаттегегЬзе 258.
КІаррегЬаит = Сосо» писііега. Кіар-
регкгаиі 295. КІаррегпизв 342. КІаррег-
всЫап§епѵуигхе1 263. КІаррегвсЬоіе =
Сгоіаіагіа. Кіаррегіорі 295, 295. Кіа-
гепкгаиі; 373. КІаівйігозептоЬп 241.
КІаиЬаит 278. КІеЬег 151, 360. КІеЬе-
гісЬ 151. КІеЪегпеІке 201, 329. КІеЬ-
кгаиі = баііит Арагіпе; Ыапез 53.
КІеЬго^еп 323. Кіее 357; ЬгаЬапіі-
зсЬег 360. Кіее Ьгаипег; еп§1ізсЬег 210,
360; доійепег 199; дгіесЫзсЬег 361; §гй-
пег 359; до1<КагЫ§ег 358; ЬоІІйпйівсЬег
360; кагте1ііегГагЪі§ег 360; кавіапіеп-
’огаипег 360; гоіЬег 360; врапівсЬег 231,
360; всЬѵгейізсЬег 358; зсіілѵесііасііег
ѵеіввег 212; ііігківсЬег 360. КІееЬаит
121, 278. КІееЬивсЬ 174. КІеевсЬагіе
128. Кіеевеійе 118. КІееіеи&І 235, 248.
КІеійегЬаит 260. К1еіп1іп§ 91. Кіеііе
185; ^гозве 185; кіеіпе = ХапіЬіит
Зігитагіит. Кіеііепйізіеі 185, 384. КІеі-
іеп§газ 185. КІеііепкегЬеІ 39, 356. Кіеі-
іепѵгаггеі 185, Кііттепвіаийе = Сіввиз.
КІіпгеІтбЬге 332. КІіррЙесЫе 300.
К1озіегЬееге298. К1овіегріейег383. Кіо-
зіегувор 173. КІоіиегЬве 258. Кіипкег-
егЬзе 258.
КпаЬепЬойеп 233. КпаЬепкгаиі 73,
196, 232, 232, 260; таппіеіп; тапиІісЬез
233; 5ѵеіЫіс1іез 234. КпаскеІЬееге 146.
КпаскегегЬзе 258. Кпаскѵ?еійе 310.
Кпаиеі; Кпаиі 320. Кпаиідгав 121. Кпіе-
Ьоіг 255. КпоЫаисЬ 23; КпоЫаисЬ
= ватапйег 351; КпоЫаисЬЬейегісЬ.
КпоЫаисЬкгаиі. КпоЫаисЬвгатре 22.
КпоЫосЬ 23. КпоіІепегЬве 41. Кпоііеп-
§гав 47. КпоПепЬаГег 47. Кпоііетѵигг
187. КпоПІіІіе 193. КпоріЬаит = СерЬа-
ІапіЬив. КпорГЫпзе 180,181. КпорЙаггп
266. КпорГдгав 319. КпорГгіеіЬ 319.
КпорЙап§ 338. КпоррегпеісЬе 288. Кпб-
гісЬ 320. КпогреІЫите 175. Кпогреікіг-
всЬе 274. Кпогреікгаиі 324. Кпогреіза-
Іаі 96. КпоіепЬІите 192. Кпоіеп^гав 25,
47, 362. Кпоіешпооэ = Вгуит. Кпоіеп-
ѵ?игх 322. КпбіегісЬ 263; детеіпег 263,
265; всЬагіег 265; тееіввег 338; іѵіпйеп-
Йег 264.
КоЫ 68; врапівсЬег 338. КоЫЬаит
32. КоЫйівіеІ §е!Ье 100. КбЫег-
кгапі 203, 377. КоЫЯескепЬаит 338.
КоЫЬоіи 193. КоЫпиязрЯапхе 108. КоЫ-
раіте 43. КоЫрарреІ 268. КоЫгаЪі(е)
69; КоЫгаЫ йЬег Йег Егсіе 69. КоЫгозе
26. КоЫгііЬе 69, 69. КоЫзааі 70. Кокеіз-
кбгпег. Кокеівяігаисіі 103. КоІЬеп^егяіе
170. Ко1Ьеп§газ 25; §го88ев249. КоІ-
ЬепЬігзе 328. КоІЪептооз 203. КоІЬеп-
зсЬіИ = ТурЬа раіизігіз. КбИепкгаиІ
316. КбПегтеигг 228, Коітагкгаиі 31.
108. КоІитЬорЯапхе 103. Кбпі§іп Йег
Рйапхеп 239 Кбпі§іпіаЬак 226. Кб-
пі§вІ)І8ат 229. Кбпі§зЫите 238. Кб-
підокегхе 375. Кбпідзкгаиі 17. Кбпі§з-
кгопе 148. Кбпідзтопйгаиіе 236. Кбпіев-
рйашпе = рейнклодъ. Кбпідвгове 238.
Кбпі§8ва1Ьеі 312. Кбпі§8іаиЬеп&ггеп =
Овтипйа ге§а1ів. Кбпі§8\ѵа11пи8зЬаит
180. КорГЬаит = СерЬаІапіЬиз. КорГ-
Ьееге ЬгесЬеггедепДе 91. КорГЬеи-
ѣеі 91. Корі'йгав 122. КорГкоЫ 69.
КррйсЬіттеІ 219. КогаІІепЬаит 335;
КогаІІепЫаіІ; 306; КогаПепЫйтІеіп 31;
Когаііепкгаиі 53; ХогаІІептооз = Со-
гаіііпа оійсіпаііз; КогаІІепвсЬтѵатт =
Сіаѵагіа согаііоійев; Когаііепѵеіхеи 363;
Когаііетѵигиеі 266. КбгЬеІ 319. КогЬ-
ѵ?еібе = Заііх ѵітіпаіів. КогіапЯег 227;
^етеіпег 109; гбтізсЬег; всіиѵагяеі' 227.
КогіпіЬепвіаисІе 298. КогіпіЬегвігаисЬ
ГаІвсЬег 297, 298. КогкЬашп. Когк-
еісЬе 289. Когкгйвіег. Когкиіте 368.
Когп 323; аЬуззіпізсЬев 261; ае^уріі-
зсЬев 170, 362; авігасЬапізсЬев 362; іп-
йіапізсЬез 385; ѵоп Саіго 362; тѵаІІасЬі-
всЬев 362; ѵѵеІвсЬев 385. КогпЫитѳ
Ыаие 90; гоіЬе = ЬусЬпів вііЬаз'о;
ІйгкізсЬе 90. Когпкйттеі 124. Когп-
іеіп 109. КогптоЬп 244. Когпроіе] 214.
Когпгайеп 201. Когпгозе 241. Когп-
вате 170. Когптпйе 107, 264. Ког-
пеііе см. Согпеііе. КозЬееге 299, 371.
Ковіепкгаиі см. Созіепкгаиі. Ковітиз
ДеиіэсЬег 245. КоіЬйізз27. КоіЬзсЬіеЬег
15.

КгаЬарі’еІ — Ьейегіарреп
561
КгаЬарйІ віЬігівсЬе 282. КгаЬЬеп-
кіаие 344. Кгаске 379. КгаЙкгаиѣ 349.
КгаЙѵиггеІ 128, 238; іісЫе 239. Кга-
ЪепаидепЬашп 345. КгйЬепЬееге 237.
КгаЬепйізз 203, 240, 291, 326. Кгаі-
Іепкіее 235. Кгаіі&ггп 10. Кгаттеів-
Ьаит, КгаттеівЬееге == .Типірегиз.
КгатрМізіеі 232. КгатрГкгаиІ 340.
КгатрГтеигііеІ 340. КгапісЬЬееге 237.
Кгаиісйкгаиі — Нуозегів. КгапісЬвсЪпа-
Ьеі 155, 244; кіеіпег 136. КгапгЬеег-
зіаисіе 181. КгапгегЬве 1. Кгарр 302.
Кгаігііееге 303. КгаігЬоІіпе 219. Кгаіг-
сіівіеі 99, 100. Кгаігкгаиі 149, 277.
Кгаіхѵпіг/ 374. Кгаив(е)Ьееге 298, 299,
371. Кгаизйівіеі 137. КгаивеіЬееге 298,
299. Кгаизетйпге 214. Кгапі 69; Ьеіі-
ватев 226. КгаиіЬоІІипйег 313. КгеЬв-
Ышпе 164. КгеЬзйівіеІ 232. деѵбЬпІі-
сЬег 232. КгеЬзкгаиі 114. КгеЬвзсЬееге
344. КгеЪвѵ?игг 264. КгеЬп 46. Кгеів-
Ышпе 30. Кгеп. Кгепп 46. Кгеззе
191, 192,365; ЬгеііЫаЙгі^е 191; цетеіое
192; §гоз8ІийІ8сЬе 365; еговве каригіпег
365; іпйівсЬе 365; зрапівсііе 365; зйвве
192; гаЬте 192. КгеигЬаит 299. Кгеиг-
Ьееге 293. КгеигЫиіпе 154, 262; §е-
Йескіе 233; детеіпе 262. КгеигЫіітсЬеп
273. КгеигЫйтІеіп 271. КгеигЯівіеІ 86.
Кгеигйогп 293. Кгеиг - Епгіап 154.
Кгеих&ггп 266. Кгеигкгаиі 140, 326,
327. Кгеигкйттеі 117. Кгеигпеввеі
322. КгеигваІЬеі 312. Кгеигіаппе 253.
Кгеигѵпігг 326, 326. КгіеЬе1геиі§ 292.
КгіесЬЬоЬпе 248. КгіесЬегЬве 258. Кгіе-
сЬепрЯаитеп 275. КгіесЬег 326. КгоІІ-
Ыите = МеЯеоІа. КгопепегЬзе 258.
КгопепгаЯе 200. КгопвЬееге 371, 372.
Кгопѵіске 110, 379. , Кгорікіеііе, также
КгорІЫшпе 384, 384. КгорГтеиггеІ =
ЗсгорЬпІагіа полоза. Кгбвііпе 14. Кгб-
Іепаи^е 214. Кгбіепаи§е1 220. Кгбіеп-
Ъіпзе = Іипсив ЬиЯопіив. КгбІепЫайег
306. КгбіепЯіІІ 209. Кгбіепсіівіеі — ТЬа-
Іісігит тіпиз. Кгбіеп^гав 181, 240. Кгб-
іепкгаиі 139, 326,327,342. КгбіептеіЯе
123. Кгбіеппеввеі 342. КгбІепвсЬѵатт
14. КгидрЙапге 225. КгиІИаггп 9;
зсіпѵагхег 55. КгиттЬаІв 204. Кгитт-
Ъоігкіе&г 255. КгиррЬоЬпе 247, 248.
КгувІаІ-ИагегЫшпе 216,
КиЬеЬепр&Яег 257. КисЬепріІг 14.
КисЬепвсЬеІіе 33, 35. Кискик 19; Ыаиег
19, 19; §го88ег 234. КискиквЫите 34,
84, 201, 233. КискикзЬгоі 237. Кик-
киквкіее 237. КискиквІісЫиеІке 201.
Кискикзііііе 148. Кискикзпа§е1еіп хѵіі-
Йев 125. КискикззеіГе 200. Кискикз -
зреісЬе] 227. Кискик ѵеіввег 260. Ки-
геІатагапіЬ = ботрЬгепа §1оЬова. Ки-
З'еіакагіе 299. Ки^еІЬіпве = Егіосаиіоп.
КизеІЫите = 6-ІоЬиІагіа. Ки§е1с1івіе1
129. Кидеігапипкеі 364. КиЪаи§'е 38.
КиЬЬашп 149. КпЬЫите 78, 79. КиЬ-
Ьиііег 235. Киіісііііе 209. КиЬЪескеп
371. КиЬЬогпкІее 361. КиЬкгаіже 219.
КиЬкгаиі 216, 216, 316. КиЪпрогві.
КйЬпгові 189. КиЬравііпак 165. КиЬ-
реіегзіііе 39. КиЬріІг 14, 66, 67. КиЬ-
геігЬег.15. КиЬзсЬтѵатт 15. КиЬѵеі-
хеп 197. Кикик см. Кискик. Кйттеі
87; аезуріізсііег 117; аеЫііорівеЬег =
Атті; §'аіІІ8с1іег 328; §етеіпег 87; дгіе-
сЬівсЬег 146; кпо11ідег87; гбтівсЬег 117,
227; 8сЬ\ѵаггег 227; яіісіег 87; Кйт-
теігеііеп 220. Кйттегііпйвкгаиі 36;
Кипідишіепкгаиѣ 4, 65, 139. Кипгасі 173.
КипЯвсЬиірЙапхе 327. Кир&гкеиіе 366.
367. КйгЬіз 115; §етеіпег 117. КиІзсЬег
гиз8І8сЬег 382.
ь
ЬаЬ§о1ЯЯогп 321. ЬаЬкгаиі 151, 152.
153. ЬаЬгайог-ТЬее 189. ЬасЬепкпоЬ-
ІаисЬ 351. Ьаск §етеіпег 93. Ьасктиз-
Йескіе 300. Ъасктизкгаиі; 114. Ъасктив-
рйапге = Сгоіоп ііпсіогіит. Ьаскѵіоіе
93. ЬйЬпе 3. ЬаісЬкгаиІ 269. Ьакгіігеп-
Ьаит 159. Ьакгіігептеиггеі 160. Ьаттег-
Ыите 144. ЬйттегІаНісЬ = Ѵаіегіа-
пеііа оіііогіа. Ьаттегзаіаі: 373. Ьапй-
кпбіегіск 263. Ьапйр&іетепЬаГег 344.
Ьап(ігіе1;Ь§га875. ЬапЯгеп 323. Ьапй-
гоЬг 75. ЬапйвсЬіК 75. ЬапдезсЬе 147.
ЬапіапепзсЫіп^кі’аиі 378. ЬаррепЫите
172. ЬагсЬе ѵ?еІ88е. ЬагсЬепЬаит 254.
Ъазегкгаиі 186. ЬазіЬееге 147. ЬаѣвсЬе
255. ЬаШсЬ 183; іпйіапівсЬег 147; ааЬ-
тег 183. ЬаиЬезсІіе 147. ЬаиЬтооз 173.
ЬаисЬ 22, 23; ЬаисЬ-КпоЫаисЬ=испан-
скій чеснокъ. ЬаисЬкгаиі. Ьаисккгеззе
21. Ьаи§епЫите 372. Ьаидепкгаиі 46.
Ьаигіп 138. ЬаизеЬаит 198, 294. Еаизе-
§газ 338. Ъаизекгаиі 124, 243. Ъаизеза-
теп техісапізсЬег 374. Ьаѵаіеге 188.
Ьаѵепйеі 188. ЬаѵепЯеІ^газ 39. Ьаѵеп-
йеІЬеійе 32; гоіЬе 32; лѵеіззе 88. Ьа\ѵ-
зопіе 188.
ЬеЬепзЪаит 354; сЪіпезізсЬег; огіеп-
ІаІізсЬег 66. ЕеЬепвЬоІг 161. ЁеЪегапе-
топе. 34. ЪеЪегЬаІват 16, 139. ЬеЬег-
Ьаізаткгаиі 4. ЕеоегЫите 34; Ьгаипе
315; лѵеівве = Рагпаввіа раіивігів. Ье-
ЬегЫйтсЬеп = Апетопе Нераііса. Ье-
Ьегкіейе 17. ЬеЬегкгаиі 208; Ьгаипев
139; Яескі§ев 6; теізвев 242. ЪеЬетріІг,
ЬеЪегзсІпѵатт = Гізіиііпа Ьераііса. Ье-
ЬеггаиіебѲ, 236. ЬеЬегвіоск 192. Ьейег-
Ьаит 109, 278. ЬеЯегЫите 278. ЬеЯег-
Йесіііе 244. Ьейегііоіз 127. Ьейегіарреп

562
Ьес1ѵ?цги' — Магокеікгаиі
185. Ьейѵигг 346. ЬеегЬашп 254. Ьеіш-
Ьаит 368. Ьеіткгаиі 329, 330. Ьеіт-
тізіе! 383. Ьеіп 195. ЬеіпакогпЗ. Ьеіп-
капт 3, 253. ЬеіпЫаИ 353. Ьеіпііойег
79; детеіпег 79; кіеіпег 225. Ьеіпкгаиі
194, 195.; §етеіиез; кіеіпез 195. Ьеіп-
зеісіе 118. Ьеііі8іаи<Іе 122. Ьеппе. Ьеп-
пеакогп 3. ЬегскепЫйтскеп 273. Ьег-
с.ЬепЫите 124, 272. ЬегсЬепЬеІт 110.
ЬегсЬепзсігй'атт 267. ЬегсЬепзрогп 110.
Ьеиске185.Ьеискіе 208; Ыаие220; -ѵѵеіззе
141. Ье^ко]е 209.
ЬіЬапопсейег 253. ЬісІііЫите 72,104.
Ьіскіегпагсіззе 223. Ьіскіегіад 141.
Ьіскітугіе 221. Ьіскіпеіке 200. Ьіскі-
гВззскеп 200. ЬісЫи'игг 94. ЬіеЬаи^еІ
119. ЬіеЬаидІеіп 32. Ьіекекгапі 355.
ЬіеЪеп&гЬепЫите 382. ЬіекезарГеІ 202.
ЬіекезЫите 12.ЬіеЬезЫйтсЬеп 62. Ьіе-
Ьез§га8 135. ЬіеЬГгаиеп-Веіізігок 153.
Ъіекзібскеі 192. Ьіегкаит 254. Ьіеасіі-
§газ 249. ЬіезсккоІЬе = Турка Іаіііоііа.
Ьідпзіег 193, 193. Ъііак 346. Ьіііе 193’
Ьіііе Ъіаие 178. Ыііепкоптаіііа = Соп-
ѵаііагіа та|а1із. Ьіііепгаппкіпте = Ап-
Ікегісат Ьіііазігит. ЬітеМепкаит 101.
Ьітопіепкгаиі. Ьітопіепкгапіпеіке 342.
ЬіпЛЬазі 368. Ьіпйе 355. Ьіпзе 136, 137.
Ьіпзепкапга 104. Ьіпзепкіе&г 137. Ыр-
репЫише = Ріесѣгапікиз.
Ьоскеіске 288. Ьбскегтооз = Рогеііа.
Ьбскегрііг 266; езвЬагег 67. Ьбскег-
зсішатт 66, 67. ЬбЙеІ ипзгез Неггп
СІоНез 129. ЬбЯеІкгапі 104; ^етеіпез
104; зскагГез 46; ѵгіІДез 104. ЬоЬеісІіе
= (^иегсиз Кокиг. Ьокпзікапт = Ну-
тепаеа СоигЬагіІ 171. Ьоіск 197. Ьопі-
сеге 197. ЬоозЬаит 103. ЬогЬеег де-
теіпег 188. ЬогЬеегкаит 187; Ьогкеег-
Ьаит ейіег 188. ЬогЬеегкігзскЪапт 276.
ЬогЬеегкгаиі 122. ЬогЬееггозе 225. Ьог-
Ъеегзіаисіе 122. ЬогЪеегягеійе 310. 8і.
Ъогепгкгаиі 381. Ьбзсккоікеп 366. Ьоік-
§газ 169. ЬоіЬѵ?иг2 232. ЬоіизЬаит 89.
ЬоіизЬігпе 127. ЬбѵгепЫаіі 190. Ьбч-еп-
Гаскеі 375. Ьбѵ?епГизз 19, 20, 202. Ьб-
ѵгепкіаие = Асапікиз. Ьбѵтептаиі 40.
ЬбтѵепзсЬ-ягапз 191, 235. 249. Ьбѵреп-
8ск\ѵеіГ 191. ЬбѵгепгаЬп 190, 349, 350.
81. Ьисіепкоіг 276. Ьпп§епЫите 155.
ЬипеепЯесЬіе 344. Ьип^епкіее 215. Ьпп-
Зепкгаиі 279, 344; Ггапгбзізскез 6; @е-
теі.пез 279. Ьипдептооз 344. Ьип§еп-
зскіІсІДесМе 344. Ьцпдетѵигг 344. Ьп-
ріпе 199; регзізсЬе 202. ЬиріпегЬве 258.
Ьигегпе 210. 8і. Ьизіапзкгаиі 46. Ьу-
зігпаскіе 204.
м
Мааз 241. Маазііеке дгоззе 97. Масе-
гопе ^етеіпе 333. Маскапсіеі 181
МасЫЬІите = Рапсгаііит. МасЬікгаиі
326. Масізпизз 221. МайсЬепЫпте 280.
Майе1§еег 154. Майеізйзз 340. Майеп-
кгаиіЗІб. Масіезіізз 340. Ма^йаіепеп-
Ыпте 372. Ма&сіаіепепѵуигг 373. Ма§й-
Ыите 209. Ма,д<1еЬаит 182. Ма§йе Гаиіе
136. Ма§йеЬи11е 326. Мк§<іепЫптеп-
кгаиі 280. Ма^сікеііе 335. Ма§епка1ти8
8. Мадепкіее 215. Мадепѵигг 8. 50.
Мадізігапг 57, 176. Мадпеікгаиі 329.
Ма^поііе 206. Ма§8атеп 240. Мака^опі-
Ьаит ѵакгег. Мака§опікоІ2. Макадопі-
зѵіеіепіе 345. Макаіеккігаске 276. Маі-
Ьаит. Маікігке 65. МаіЫише 105. 349;
§е!Ье 79; дговзе 107; кіеіпвіе 207. Маі-
Ыйтскеп 106. Маіепгаикеп 106. Маі-
§1оскеп 106. Маікігзске 274. Маікгапі
94, 157. Маіііііе 106. Маівйввскеп 62.
Маіігаикеп 68. Маіѵеііскеп 382. Маі-
тѵиг2 235. Маів 385. Ма]егап. Маіогап
234. Макі 42. Маіѵазіегкгаиі 4. Маіѵе
207. МаИезегкгеиг 245. МаттиікЬашп
327. Матигошіз 303. Мапгіеі ^ешеіпе
29. Мапйеікаит 29; §етеіпег 29; регзі-
зскег 245. МапйеІкйгЬіз 117. Мапйеі-
іѵеійе 309. МапЛеІ^пгг 59. Мап§о1й 63,
64; гбтізскег; аскѵѵеігег; вісіііапізскег;
дгеізаег 63. Мапі§пеие 369. МапіІІакапІ
219. Маппа регаізске 21. Маппаакогп4.
Маппаевске 147. МаппаДескІеп 189.
Маппа^газ 159, 240. Маппа§гіііге 159,
159. Маппакігве 159. Маппакіее. Маппа-
рйалге 20 Маппазскѵайеп. Маппа-
зскѵіп^еі 159. М&ппіегЪагІ 32. Маппег-
зіе§ 226. Мапп^гапеп^газ 47. МаппвЫиі
33. Маппвкагпібск 33. Маппвзскіій 33.
Маппвігеи 137. Магепіоскеп 383. Маг-
ев8І§ 46. Маг§аге1скеп. Магдагеікеп-
Ыпте = Веііів регеппіз. Маг§агеіке
&іпе 361. Маг^агебкепЫйтскеп 62.
Маг§агеіѣеппе1ке 125. Магіе 372; сііе
зскбпе 361. Магіепйізіеі 330. Магіеп-
Йогп 301. МагіепЯаскз 195, 344. Магіеп-
ргая 167, 168, 247, 338. Магіепкігзе =
Ьіікозрегтит. МагіепкгапЬ 144, 234. <
Магіепкгбпскеп 62. Магіеитйсіскеп
игеізвез 330. Магіеппеззеі 208. 225;' ве-
теіпег 208. Магіепгозе 31, 238. Магіеп-
гбзскеп 201 такжеВеІІіз регеппіз; тѵеіззе
200. Магіепзскик 120. Магіепзіддеі
107. Магіепзіеіп 225. Магіепікгапеп-
кігзе 196. Магіепѵеііскеп 80. Магіеп-
ичігхеі 348. Магіеііе 80. Магіоіепепкгапі
234. МагкегЬзе 258. Магкгіезреізіаийе
347. Магкгіезреізігаисіі 221. Магокеі-

МагопепЬашп — Мйскепкгаиі’
563
кгаиі 208. МагопепЬаит 88. Магопеп-
кавіапіе 88. Магіадопвііііе 193. Магіег-
Ьоіг 198. МагііпвЬапЯ 271. МаггЫите
366; деІЬе 223; «г-еіввё 34. МагхЫйтсЬеп
34. МаггЬесІіег деІЬег 223. Магхдегзіе
1169. Маггѵигх 157. Магхдібскіеіп. Магг-
ѵеііскеп. Маггѵіоіе 382. Мавагапкгаиі.
Мавегап 234. МавсЬ всЬтагге 248.
Маввкоібег 3, 4, 379. МаввІіеЬсІіеп.
МаввІіеЬе; деіпеіпе 62; дговзе 97. Мавѣ-
Ьаит253. МавіісЬкгаиіЗбІ. МазііхЬаит.
Мавііх = Рівіасіе 257. Мавікгаиі 308.
МаіеЬаит 174. Маігопепкгаиі 280. Маі-
іепкгевве 84. МаНегЬІшпе 35. Майегіск
280. МаКегкгаиі 280. МаиегЯасЬв 195.
Маиегдіавкгаиі 241. Маиегкгаиі; 241.
Маиегкге8ве192. МаиегіеЬт342. Маиег-
рГеЯег 324. Маиеггаиіе = Авріепіит
Виіа тигагіа. МаиеггеЪе 29. Маиеггів-
репдгав 261. Маиеггоскеп 218. Маиег-
ігевре 71. Маиегѵригхеі 162, 186. Маиі-
ЪеегЬаит 219, 399. МаиІЪеег&ідепЬаит
= Еісив бусотогив. МаиІЬееге ѵеівве
219. Маиіѵигівкгаиі 140. Маивебогп 31,
306, 306; киНеІЫаие 31. Мкиведегвіе
169. Мйиведгав 166. Маивекоіг 334.
Маивекиііеі Ъіаие 31. МаивеоЬг 220.
МаивебЬгсЬе^ 6, 167, 220; гоіііев 38.
Мйивебкгіеіп детеіпез 167. Мйиве-
вскѵйпхскеп 220. Маивеѵгагг 124. Мау-
Ыите 106. МаёадапЬоЬпе 379.
МеЛеІ 70. МеегатЪговіе 27. Меег-
ЬаІІепрДаиге 386. МеегЬіпве 367. Меег-
Гепскеі 113. Меегдгарр 302. Меег@гав
46, 148, 386. Меегдгіев 196. МеегкапГ
75. МеегЬігве 197. Меегкіеіег 255. Меег-
кігвске 43. МеегкоЫ 112. МеегІаШск
368. Меегііпве 190. МеегтеШе 58. Меег-
пеіке 46. МеегрогіиРаск 58. МееггеЙі®
46. Мееггіетеп386. МеегваІаіЗбЗ. Меег-
веп? 75. Меегвіасііеікгаиі 312. Меегіапд
148. Меегікаи 302. МеегігаиЬе. Меег-
ігаиЪе! 132. Меегѵгегтиііі 315. Меег-
іѵиггеі = Егупдіит тагііітит. Меег-
хѵгіеЬеІ 319. Медеікгаиі = Роіегіит.
Медегкгаиі = Аврегиіа супапсіііса.
МеЪІЬаит 20. МеЪІЬаитзскпееЪаІІ кіеі-
пег 378. МеЫЪееге 43, 372. МеЫЬеег-
Ьаит 336. МеЫЪеегепвігаиск 111, 112.
МеЫЪігпе 336. МеЫйіпкеІ гиввівсЬег
361. МеЬІйогп 112. МеЫЛаи 369. Меіег
кіеіпег 27, 343; ѵгеіввег 343. Меіегкгаиі;
53, 53; теіввез 152. Меівіегѵуигх 57,
176; Гаізске 57; детеіпе 176; дговве 57;
зсіпѵаі'хе 57; ѵаііге 176. МеІапсЬоІіе-
кгаиі 149. Меіапхапар&і 334. Мекіе 58;
гбтівсііе 338; гоіЬе95; \ѵеівве94; хаііте
Ііігківске 58. Меіііоіепкіее 213; детеі-
пег ѵгеіввег 212. Меіііоіеп-біеіпкіее ѵоп
Виккага 212. Меіііоідгав 39. Меіівзе
213. Меііагове 101. Меіопе регвізске
115. Меіопепаріеі 202. МеІопепЪапт
§етеіпег 241. Меіопепсасіиз 214. Ме-
Іопепйівіеі. МеІопепГаскеІйівіеІ = Сас-
іиз теіосасіив. МеІопепкйгЬів 116
МепвскепбіеЬ 122. Мепсіеі дговвег 18.
МегсигЫаіі 376. Мегсигшвкгаиі 216.
Мегк 332, 332. МевциііоЬаит 20. Меуег
343. Мегдиііе 20.
Міеге Ыаие; гоіке 31. МіеЬсЬеп
358. МіІскаЪогп дговвег 3. Мііск-
Ьаит 149. МіІсЪЫпте 262. МіІсЫівІеІ
330, 336. МіІсЫаггп чѵеіввег 56. Мііск-
діоске. 80. Міісіідіоскеі ѵіІЯев 80. Мііск-
кгаиі 20, 140, 158, 235, 262. Мііскреіег-
Іеіп 247. Мі1сЪвсЬе1т141. Мі1сЪвсЬѵ?атт
вскагГег 13. Міісіівіегп 235. Міііавдгав.
Мііівдгав 217. Мііігдгав вііввев 159. Мііг-
Гаггеп 161. Міігкгаиі 97, 97, 161. Мііи-
вігеіГепГаггп 55. Міпге 214. Мівреі 216;
іттегдгйпег 113; Мівреі вскпееѵгеівве
28; ѵгеІвсЬег 112. МівреІЬаит §етеі-
пег 217. Мівіеі 383; -ѵгеівве 383.
Мівірііг = Адагісив йтеіагіив. Мівіеі-
Йогп 383. Мівівскѵатт 14. Міііадв-
Ышпе 216.
Моске 180. МосЦаЪееге 11. МоЬаг 328.
МоЬп 240, 241. МбЪге 123; §етеіпе
123; ѵеівве; ѵіісіё 243. Мбкгепкйт-
теі 123. МбЬгепѵигг 193. МокгЬігве,
см. МоогЪігве. МокггйЪе детеіпе 123.
МоІЪеегЪаит 219. МоИепкгаиі 324.
Моікгаиі 273. Моііепкгаиі 299. Моі-
іеЬееге, МоІіегЪееге = КпЪив Скатае-
тогив. МопаівЫіітскеп 62. МбпсЬв-
карре 6, 46. МбпсЪвкігвсЬе 249. Мбпсіів-
р&йег 383. МбпсквЛаЪагЪег = Вііешп
гЬаропіісит. МбпсЬвѵигг 46. Мопй-
Гаггп 68. Мопіікгаиі 62. Мошігаиіе
68, 68. Мопбвате = Мепіврегтит. Мо-
певіе 97. МоогарГеІ 115. МоогкеійеІЪееге
371. МоогЪігве 337, 337; ѵоіііве
169. Мооггіеікдгав 75. Мооггокг 75.
Моогговтагіп 189. Моогвітве 319. Моов
ігІйпйівсЬев 96; івіапсіівскев 93; всііѵге-
Яівскев 189. Мооваиде 282. Моов-
Ъееге йсМе 237 ; вск'.ѵагхе 132, 371.
МоовЫите 79. Мооввескіе 93. Моов
ЪеМеІЬееге = Ѵассіпіпт Охусоссов.
Моовдіоске 195. Мооввсіпгатіп = Ада-
гіспв Моиввегоп, Воіеіив Ъоѵіппв. Мог-
скеі еввЬаге 218; вскѵагге 164. Могй-
всіпѵатт 14. Могеііепкгапі 334. Мог-
депкаГег 59. Могдепгбввіеіп 200. Мог-
депвіегпЗбб. МовскивЪІите 90. Мовскив-
Ъііітскеп 10. МовсЬив-ЕгйЬееге 146.
Мовскпвкгаиі 351. Мовскивкгаиіскеп 10.
Мовскпв'й'игиеі 141. МоНепкгаиі 189,
212, 374; деІЪев 164. МоПепвріегвіаибе
340. МоЙепѵ?-о11кгаиі==ѴегЬа8сит Віаі-
іагіа 374. Мопсегоп. Моиввегоп 15; Гаі-
вскег 14.
Мііскепіапд 201; гоіЪег 329. Мйскеп-
іапдег 41. Мйскепкгаиі 176; всктагхев

564
МйскепрЯапге — ОгаеШейеекіе
265. МііскепрЯапие = ОрЬгуз туойез.
МиСагрйапхе *§і’О8зе. МікЗапѵиггеІ 78.
Ми§Ьо 255. МиЬаг 328. Миііеп 383.
МиІіЬееге 303. Митіепѵсеізеп 363. Мит-
теі. Миттеікгаиі 227. МипсПіоІг іпйі-
зсЬев 188. Мипсіѵсепйе 193. Мйпге 214;
Мйпге еп§1ізсЬе 214; §е!Ье 176, 176;
дгйпе 215; гбтізсЬе 215, 348; зсЬопе
76; зрііге 215. МйпяЬаІяаш 348. Мііпг-
йізз 13. Мйпхкгаиі 205, 213. МйзсЬеІ-
ЫіітсЬеп 179. МизкаіеІІегзаІЬеі 313.
МизкаіЬуасіпіЬ 219. Мизкаіпизз. Миз-
каіпиззЬаит 221. МиззрЙапге 108. Миі-
іег. МиііегкатШе 280. МиііегЫите 262.
МиііегЬоІг 198. Миііегкогп 320; Миііег-
кгаиі 158, 213, 280; йсЫез 209; ѵѵіійез
191. Миііегкііттеі 117. Миііегкгаиі-
ѵѵигг 232. Миііегпеікеп 88. Миііегѵсиг-
геі 46, 57, 217. Миііеггітші 99.
МуаіЬоіх 2. МуггЬепкгаиі 333. Мугіе
222. МугіепЬаііт 222. Мугіепйогп 174,
306. Мугіеп^а^е! = Мугіса Оаіе. Муг-
іепЬаійе 221. МугіепзитасЬ 109.
И
ЯаЬеІЫаІС 112. Яаііеікгаиі. ЯаЬеІ-
рйапяе 73, 95, 156, 369. ЯаЬеІватеп-
кгаиі 151, ЯаЬеІзсЫаисЬЗбЭ. ЯаЪеЫигг
271. ЯасаЬиііе 108. ЯасЬіЫите = Яус-
іапіЬез. ЯасЬікегхе 230. ЯасЫкгаиі211,
334. ЯасЫгозе 198. ЯасЬівсЬайеп 333;
атегікапізсЬег 251; Ъгашіег 322; езз-
Ъагег 202, 334, 335; (аІвсЬег 166; @е-
теіпег 334; кіеіпег гоіЬег 31; гоіЬег
250; зсЬигаггег 334; игеіззег 322. ЯасЫ-
зсЫііззеІЫите 230. ЯасЫѵіоІе 166,
166. Яаскійгйзе 161. ЫайеІЬаГег 344.
КабеІкегЬеі 319. ЯайеікоІЬепшооз 204.
Яа§е]Ъгапй 369. Каяеікгаиі 167, 243,
262, 272. Яа§е1зсЬтѵатт 14. Яад'еі'игигг
243-. Яа§е1еіп 87. ЯавеІеіпЬаит 87, 346.
Яадевкгаиі 246. Яа;айе222. Яареіі. Яа-
реіі сіег Аііеп. Яареііепкгаиі 7. Яаріп-
кегЬеІ 93. Яагсіззе 222, 223. Яагйе
йеиізсЬе 188; іпйізсЬе 223. ЯагйепаЬге
лѵаііге 223. ЯагйепЬаІйгіап 372. Яаг-
ЯепЬагідгаз 33. Яагйепдгаз 223; іпсіі-
зскез = Апйгороцоп Рѵагапсиза, Апсіг.
Яагйиз. Яагйепкгаиі = Яі^еііа заііѵа.
Яагйепзате 226. Яагйиз ЬбЬтізсЬег 227;
гбтізсЬег 372; сѵіійег 52. ЯаггепЬойе
233. Яаггепкарре §е!Ье 7. ЯйггізсЬ-
кгаиі 268. Яазе аЪ^езсЬпіііепе 342.
ЯазепЫите 295. ЯаііегЫшпе 130. Яаі-
іегЫйтІеіп 263. ЯаііегкпбіегісЬ 264.
ЯаЙегкорГ 130; §етеіпег 130. Яаііег-
тіІсЬ 321. ЯаЙетіга 264. Йаііеггипее
232. Яаііеггйп^Іеіп 232.
ЯеЬепаиГ377. Яе§егкогп 328. Ке§ег-
рГейег 83, 369. Яеіке 125. ЯеІкепЫкЙег-
рііх 14. ЯеІкепЬаГег 59. Яеікептугіе
зсЬагіе 28. Яеікепріейег 222, 222. Яеі-
кепѵпігг 157. Яеікепгіттс 28. ЯеІитЬег
224. Мезреі 217. Яеззеі 369; §гоззе
342, 369; ІаиЬе 342. ЯеззеІЬаиіп 89, 89.
ЯеззеІГаггп 161. КеззеІЬапГ 369; игіійег
151. Яе8ЙгеЫіп§; 224. ЯезіогсЬ 224.
Яезірііг 216. Яезісѵиггеі 224. Ке.іхдшке
зсЬаг?ескі§е 114. ЯеігйгеЫіп^ 160.
Яеиепзріізе гоіЬе 95. Яеидесѵйгг 222.
ЯеипЬеіІ 203. ЫеипкгаЙлѵиггеІ 246.
Яеипзібскеі 192.
ЫіегепЬаіші ѵтезііпйізсЬег 30. Яіегеп-
кгаиі 52. Яіезкгаиі 106; детеіпез 278.
Яіезедѵигз 164; 5сЬіе 164; ЫзсЬе 10;
ГепсЬе1Ыайгі§е 10; зсіт'агге 9, 164;
дгеіззе 374. №ез§агЪе = Ріагтіса ѵиі-
§агіз. Яі^еііе 226, 227. ЯііШіе 224. №х-
Ьіите 224, 228, 229. ЯіхептоЬп 227.
Яіхгозе 224. Яіхѵигг 226.
Яоппевкгаиі 149. Яоппеппйдеіеіп 227.
Яозіок 227.
Яйззе Ъгазіііапізске 63. ЯизвЪаиш
= йи§1апз ге^іа. Яиззйоійе 74. Яизз-
§газ 204. ЯиззкіеГег 255. Яиззкгаиі 108.
ЯйззсЬе зугізсЬе 258.
ЯутрЬепЫите 229.
О
ОЪегкоЫгаЪі. ОЬеггиЬе 69. Осіізеп-
аи§е = СЬгузапіЬетит ЬеисапіЬетит.
ОскзепЬгесЬ. ОсЬзепЬгисЬ 231. Оскзеп-
кгаиі 231, 231. ОсЬзепгбЬгріІг 66. Оск-
зепзсііасіеі 40. Ос1ізеп8сЬ\ѵатт 66. ОсЬ-
зетѵеігеп Ыаиег 211. Оскзепгипде 31,
68; ГйгЬепйе 21; §етеіпе 32; іпйіапівсЬе
188; гоіЬе 196; игИйе Ыаие 130.
Ойегтеппі§ 16; §етеіпег 17. 
ОеІЬаит 230; Шзскег 131; §етеіпег
230; ягіійег 131. ОеІпизвЬаит = Кісі-
пиз. Оеітадеп 241. Оеіраіте = Еіа-
еіоз. Оеігерз 70. Оеізатеп 241.
ОЬтЫаііег 185. ОЬткгаиі 327. ОЬп-
Ыаіѣ 186, 218. ОЬптипй 247. ОЬгкгаиі
234. ОкгІбШеіпкгаиі 330-
ОІеапйег; Оіеапйег §етеіпег 225; Оіе-
апйег сѵіійег 133. Оіеазіег 130, 131, 230.
ОІіѵепЬаит 230.
Огаиде зйззе 101; Огапде ипасіііе
248. Огап§епЪаит 101. Огап§епЬееге
11. Огап^епкйгЬіз 116. Огап§ете1опе
кіеіпе 115. Огап§ептіпге 214. Огапі
Іеіпатіідег 195; Огапі тѵеізсііег 40.
Огсапеііе асЫе 21. ОгсЬіз 233. Ог^апі
234. ОгІеапЬаит детеіпег 66. ОгзеіІІе-
ЯесЬіе 300.

ОзіегЫите — Різіасіептапйеіп
565
ОзіегЫите 34, 33. ОзіегЫіітсЬс-п 62.
Озіегкегяе 375. О-йегіим^ 44, 45. Озіег-
зсЬеІІе 35. Озіегѵеіісііеп 381. Озігапд
67. Озігапг 176.
ОііегкорГ 130. Оііегпкгаиі — ЕсЬіит
ѵиі&аге. Оііегм’игв 264. Оііегпяииде 232.
81. Оіііііепкгаиі 124. Оіішігх 176.
Охіт дгозвег 229.
Р
РаЬзі'ѵѵеісі.е 378. Ра1І88(х)апс1етЬо1х,122,
179. РаІтЬаит 310. РаітДізіеІ 171.
Раіте СЬгівіі 229. Раітеп 65. Раіт ,/еійе
310. Раіі 88. Рапах 239. РапіойеІЫите
76. РапіойеІЬоІгЬашп 289. Раопіе 238.
Рара^еіЬаит = Сагіса Рарауа. Рара
§еіепГейег 27. Рарагі 218. Раріегагаііе
42. РаріегЬаит 71. РаріегЫите 384.
РаріегтапІЬеегЪаит 71. РаріегрЯапге
(то же Раріегзіашіе = Сурегиз раругив);
сЬіпезізсЬе 42. Рарреі 267. о;етеіпе; ііа-
ІіепівсЬе 268; кіеіпе 208; ІотЬагіІізсЬе;
всіпѵагге 268; угеівве 26, 267. Рарреі-
кгаиі 207. Рарреігозе 26. Раррепдгаз
181. Раргіка 82. РаругпбзіаиЯе ?=
Сурегив Раругпз. РагаЯіеваріеІ 101,
102, 202. РагайіевЬаигп, также Рорпіиз
ЪаІватіГега. Рагайіезіеі^е; Рага.сііезіеі-
депЬаиш 219. РагайіезЬоІх 25. Рага-
Яіевкбгпег 28. Рагадиаі = ТЬеезігаисЬ
174. Рагакгевве 338. Рагашіззе 63.
Рагавоірііх. РагавоІвсЬѵатт 15. Ра-
гівЬееге. Рагізкгаиі 242. Рагпазвеп^гав
207. Рагпазвепкгаиі 242. РаввіопзЫпте
243. РазіеІІ 179. Разіециеп§игке 114.
Разіегпак. Разііпак 243. РаіегпозіегЬапт
211,211. РаіегповіегЬоЬпе 1. Раіегпозіеі’-
егЬве 1. РаіегпозіегвігаисЬ 342. Ра-
ізсЬоиІу 261, 261. 84. РаиІизЫите 273.
РесЬЬаит 255. РесЬЫпте 201. РесЬ-
ЯсЬіе 253. РесЬпеІке 201. Ресіііаппе 253,
255. Реегзаі 230. РеіізсЬепрЯапге =
ГІа^еІІагіа. РеіізсЬепвіоск 54. РеІівсЬе;
РеІівсЬе §е1Ье 110. РеІівсЬепкгаиі 110.
РеІгкігвсЬе 275. РегеііепЬаит 101. Рег-
Іепгикгкгаиі 38. Регідгав 212; Ыаиез
217; яіаііез 212. РегіЬігве 197. Регі-
кгаиі 197. РегІасЬтатт 15. РегІзігаисЬ
345. Регіууеісіе 311. Регзітап 127.
РегйскепЬашп. РегііскепвігаисЬ. Ре-
гйскепзшпасЬ 297. Ревіііепхкгаиі 150.
Ревіііепгѵпггеі 150, 245. РевПѵиіхеІ
74, 245, 246. Реіегіеіп 246; вііпкепдез
12. Реіегвііде 246. Реіегзіііе (Реіег1іп§)
58, 246; тасеЯопізсЬе 58; вііпкепсіе
12; іоііе 12; теІзсЬе 243; іѵіІЯе 356.
РеіегзіІіеперрісЬ 246. Реіегвкогп 70,
362. Реіегвдегзіе 170. 81. Реіегз - .
кгаиі 155, 172, 241, 241, 318. Реіегз-
кгопе 70. 81. РеіегввсЫаввоІ 68, 273.
81. РеіегввіаЬ 335
РГаЙепЬаит — Еѵопутив. РіаЯ’епЪее-
ге = ЙіЬев підгит. РГайепЫаіі. РГайеп-
сІІ8іе1==Тагахасит сіепв Ьеопів. Р&й’еп-
ЫйтсЬеп 64. Ріай’епкаріеіп 142. Р&й'еп-
кгаиі 213. РМепгоЬг. РГаЙепгбІігІеіп
41, 190, 350. РіаЫгоЬг 51. РЬЬЬѵеіЯе
309. Ріаиепдегвіе 170. Ріаиеппеіке 126.
РіаиепвсЬѵапг = Роіпсіапа, Р&иепвріе-
§е1 65, 265. ИеІіепкіігЫз 117. РГейег 82,
257; йег агтеп Ьеиіе 191 ; іпсІівсЬег;
врапівсЬег; ійгківсЬег 82. ИейегЬаит
ІарапевівсЬег = Хапііюхуіоп рірегііит.
РййегЬйііеіп 142. РГейегкгаиі 191, 316;
^етеіпев 316. РГеіУегкйттеІ 117. РГеГ-
іег1іп§- 81. РГеЯегтііпге 214. РГеВег-
всінѵатт ѵ?еівзег 15. РГеЙ’еггеігкег. РіеГ-
Іегзігаг іД ЯеиівсЬег 122. РГейегтеигх 252.
РГеіГепЬіпве 217. РГеііепдгаз Ыаиев 217.
РГеііепЬоІг 310. ИеіГепкорГ 45. РГеіГеп-
гаитег 217. РГеііепгіеіЬ 217. ИёіГеп-
всЬтіеІе 18, 217. РіеіГепвігаисЬ 346; §е-
теіпег 248. РГеіІкгаиІ; детеіпез 308.
РГеіІгоЬг 51. РГеппі@кгаиі 205, 295, 354.
Ріеппі&ііпве 137. Ріеппі^заіаі 144. РГег-
йеЬіпзе 320. РГегйеЬоііпе 379. РГегйейіІІ
см. РГегйевевеІ. РГегйейогп 258. Р&гйе-
ГепсЬеІ 230. РГепІеіиззкгаиі 366. Ріегсіе-
§гав 47, 167. РГегДеЬааг ѵеёеіаЬііівсЬев
44. ИегДеЬп&1аи=НірросгерІ8. РГегсіе-
казіапіе 12. РГегЛекйпітеІ — Репсейа-
пит оШсіпаІе. РГегйекиг 361. Ріегйе-
тйпяё 214, также МепіЬа вуіѵезігіз.
РГегіероІеу 341. РГегЛегеіхкег 15. РГег-
еіезсіілѵеіі 93. Р&гсіезевеі = 8езеіі Нір-
ротагаіЬгоп. Ріегсіеѵигя 86. Р&гсГеѵ?игх-
кгапі 315. Рйп§зіЬігке 65. Рйп^зіпеіке
= РіапіЬиз ріптагіиз. Рйп^зірігіетеп
153. РЯп§зіг08е 238, 238. РйгзісЬЪашп
245. Рйгзісккгаиі 265. РйгзісЪуѵеісІе 309.
РЯавіегегЯЬееге 146. РЯаиеп 275. РЯаи-
те 274. РЯаитепЬаит 275. РЯи^віегх
231, 232. Рігіетеп^гав 223, 344. Рігіе-
тепкгаиі 153, 337.
РісЬигітЬоЬпе 224. Рій'егііпд 82. РіІ-
дгітЯавсЬе 116. РШепЫшпе — Сіеоте.
Ріііепйггп = Рііиіагіа §ІоЪі{ега. Рііг
Ъгаипег 66. Рітепі 222. Рітрегпеііе см.
Рітріпеііе. Рітрегпивв 342. Рітрегппзз-
Ъапт 258. РітрегпйвзсЬеп §гйпе 258.
Рітріпеііе; ^гоззе 252; §етеіпе тѵеіззе
252; ііаііепівсііе 272; кіеіпе 272; гбіпі-
всЬе 355. Ріпапд. Ріпап§ра1те 43. Рі-
павіег 255.. Ріпіе = Ріпив СетЬга. Рі-
піоіе. Ріпіоіепкіеіег 255. РіпзеІЫите
74. Рірраи 113, 241. РіррепЬоІя 350. Рі-
вап§ 219. РіввЫите 46, 342. РізвейіеЬ 59.
Різіасіе 255, 258; йсЬіе 258; ѵгіІЯе 342.
РізіасіепЬаит257; жіЬгеі’258. Рівіасіеп-
тапЯеІп 258.

566
Ріаіапеп — Війегврогп
Ріаіапеп 219. РІаіапепаЪогп 4. Ріа-
ІапепЬаигп 260. РІайегЬзе 186, 186, 187,
187. Ріайііпве 137. Ріепіеп 143.
Роскепйоіх 161, Роскепкгаиі 150, 306.
Роскепѵ?игх 333. Роіе.; ѵ?і1<іег 214. Роіеі-
Йоккгаиі 215. РоІеідатапДег 351. Роіеі-
тііпхе215. Роіігкеи. Роіігвігок 134. Ро-
тегапхепкаит 101. Ротегапхептйпге
214. Ротреітизв. Ротреітиззсіігопе.
Ротреітиззе 101. Рогге. Роггеу 23.
Рогзск 189. Рогзі 189, 189; Гаізскег 32.
Рогзікігдеп 221. Рогіи1ак268. Рогхеііап-
Ыите 170, 282 РогхеІІапЫйтскеп 317.
Рові 189.
Ргаскі1і1іе=Сг1огіоза вирегка. Ргасііѣ-
пеіке 126. РгасЬізсктсегіеІ 27. Ргазвеі-
Ъееге 298. Ргеізеікееге. РгеізеІЬеег-
зігаиск 372. Ргезіідепкгаиі 229. Ргезі
165.Ргіте1 272. РгоЬзШпд 146. Ргорке-
іепдигке = Сиситіз ргоркеіагит. Рго-
ркеіепкгаиі 171. Ргипеііе 273, 274.
Рвіііепкгаиі. Рвііііепкгаиі = Егідегоп
асге.
РийЬокпе 379. Риіѵегкаит. Риіѵег-
коіх 294. Рипкеп 314. РипкіГаггп де-
теіпег 266. РиррепкігзсЬе 250. Ригдіг-
ЪйгІПрр 204. Ригдігсазвіа 88. Ригдіг-
кбгпег 140. Ригдігйпдегкиі 126. Ригдіг-
Йаскв 195 (тоже Ригдігіеіп). Ригдігдигке
115. Ригдігкгаиі. 160. Ригдігпивзкаит =
ЙаІгорЬасигсав. Ригдіграгайіеваріеі115.
Ригдігзігаиск кпісіізскег 122. Ригдігѵед-
<1ога 293. Ригригпезвеі 184. Ригригѵ?еійе
310. Ригригмгеійегіск 206. Риіеппіе 238.
Ругатійепрарреі 268.
а
(іиаскеІЪивск 181. (^иатосііі 177.
(^иапіеІЪееі’Ъаит 28. ^иеске 862; кіеіпе
17; гоіке 362. (^иескепдгаз. (іиескдгав
362. (^иескепігезре 71. (^иескепѵ?еІ2еп
362. фиескепіѵиггеі гоіЬе 85. (^иеИеп-
еЬгепргеіз 376. (2ие11епдгепве1 218.
()ие11гаике 224. (^иеп сіеі 354; гбтізскег
355; ѵеівекег 118; тѵНйег 355. (^ііепсіеі-
ікутіап 355. (^иепйеіѵоПе 118. (^иег-
сіігопепеіске 289. (іиевіепкгаиі 231.
(^иеізсІіепЬаит 275. (Зиіівскегкаит 336.
фіШе; детеіпе 119. (^иіііепЬаит 119.
фііііептізреі 111.
К
ВаЬепеі 202. Вакепсіівіеі 137. Вакеп-
рітреі 88. ВаЬіевдгаз 18. ВаскепЫите
= Мітиіив. Вайе 17, 201; ѵгеіззе 200.
Вайеі 201. Вайіезз. Вайіезскеп 292.
Ва§\ѵиг2(е1) 232, 233, 234, 251. ВаЬтаріеІ
= Кашиманъ, Аноновое яблоко. Вакт-
Ъееге 303. ВаЬткгаиІеІ 20. Ваідгаз, см.
Ваудгав. ВаіпЫите == Веіііз тіпог.
ВаіпНите ЬивсЫде = Сгпарйаііит
Зіоесказ. ВаіпГагп 348; детеіпег 348;
ѵеіззег; ѵ?і1йег 278. ВаіпкоЫ 185. Ваіп-
кйттеі 355. Ваіппеіке 125. Ваіпѵеійе.
Ваіпѵепйе 193. Ваіпѵ?игг 346. ВатзсЬеІ-
мгиггеі 22. Ватзеі 24. Вапипкеі 289;
Ьдзег 291. ВапипкеІтоЬп 241. Вапипкеі-
зігаиск 108. Варйпгскеп. Варипгеі 251,
373; деіке &ап2бзізске 230; ѵ?і!сіе 80.
Вар ипгеідіоске. ВарипгеІдІоскепЫите
80. Варипгеізеііегіе 230. Варѵ?игге1 251.
Вазепдгаз. Вавепзсктіеіе 18. Ваззііпд
15. Ваіапкаѵигхеі 183. Ваііепкгаиі 119,
374. Вайепзскѵгатт 196. ВаШсЬ 265.
Ваискіаппе 253. ВаиЫіпйе 368. Ваике
331; ГеіпЫШгіде 332. Ваикепкокі 136.
ВаивсЬ 43. Ваивскаріеі 123. Ваивсккееге
132, 371; кіеіпе 372; Ыаие = Ѵассіпішп
иіідіпозшп; зскѵагге = Етреігит пі-
дгит. Ваиіе детеіпе 307; зрапізсііе 292;
вугізсЬе; мгііЗе 244. ВаѵепзагаЪаит 16.
Ваудгаз 197; епдіізскез 197; й-апзб-
зізсЬез 47.
ВеЪе іпйіапізсЬе 245. ВеЪепйо1йе229.
ВеЬЬййпегкгаиі241. ВеЬкйііпегкгеззе =
Сатрапиіа Варипсиіиз. ВесЬдгаз 17,
также Тгііісит герепз. ВескЬоІйег 181.
Ведепкгай 246. ВеЪЬаит 181. ВеіЬег-
зскпаЬеІ 133. ВеіЬегдгаз 344. ВеіЪдгаз
= Аѵепа ргаіепзіз. ВеізеЬаит 369.
Веізкег см. Веііхдег. Веізз детеіпег 236;
мгіійег 361; тѵіійег атегікапізскег 385.
Веіззсііпкеі 361. ВеізздеШе 170. Веізз-
диеске 190. Веіікдгаз 51, 75. Веіхкег
см. Веііхдег. Веііхкег. Веіхдег 14.
Веппііііегтооз 102. Везейа 292. ВеНід
292, 292; зскмгагхег 292.
ВкаЬагЪег 294; Йеиізскег 352; іаізскег
352; ропіізскег; зіЬігізскег 294; ѵіІДег
305, 306. ВкаЬагЬегЬаит йепізскег 294.
ВЬаЬагЬегЬееге 63. ВЬеіпЬеегЬаит 193.
ВЬеіпЫите 164. ВЬеіптееійе 193.
ВіЬізеІ. Вііііззіаисіе. ВіЬііхеІ 299.
Віесідгаз см. ВіеЙдгаз. ВіетепЫите
199. Віетепдегзіе 170. ВіезепатрГег 306.
Віезепкіее атегікапізскег 212. Віезеп-
кйгкіз 116. Віезепгатізск 24. Віеікдгаз
75, 85. Віезепмгеіхеп ѵоп 81. Неіепа 363.
Віпйегтееігеп 211. Віпйзаиде 38, 38.
ВіпсізЫите 38. ВіпдЫите 30. Віпдеі-
Ьееге 132. ВіпдеіЫшпе 76, 77. Ніпдііпд
67. Вірреі 5. Віррепіагп 66. Віррепкгаиі
259. Віррепзате 261. Візреп 59. Візреп-
Іагп 236. Візрепдгаз 261. Візрепкігзе
240, Візіеп 59. ВіИегзріеІ 124. Віііег-
зрогп 123.

ВоЬіпіе — ЗаитГага
567
КоЬіпіе 299. КоскатЬоІІ. ВоскепЬоІІе
23. Вбсіеі 243; віаийідег 244. Вбсіеікгаиі
295; ригршІагЪідев 244. Коддеп 323;
детеіпе 323; тѵіІДе 131. Воддё'пЫите 30.
Воддепдгав 131. Воддепігевре 71. Вокг
8; врапівскев 51. ВбЬгспсаввіс 88; оГЯ-
сіпеііе 88. ВбЬгепіаисЬ = АПіит Йвіи-
Іоаит. ВйЬгепрііг 66. Кб1ігепѵ,’еісІе 193.
ВоЬгГесІег 76. ВоЬгдІапгдгав 247. Коііг-
коІЬе 366. ВоЬгкгаиі 145. ВоЬграІте 76.
ВоІігвсЬіИ детеіпев 51. Воіідегвіе 169.
ВоІІЬоІг 86. Вотеу детеіпег 209; гбті-
ВсЬег 38. ВотеуепЫите 209. Вове 309;
скіпевівсііе 166; Ггапябвівсііе; деіЬе;
гоіЬе 301; ѵоп Іегіско 31, 198. Вовеп-
аріеі — Неврегісіе 101. ВовепЬаІват 4.
ВовепЬаит 296. ВовепЬіпве 74. Вовеп-
еіЬівсЬ 26. ВовепегЬве 258. ВовепЬоІв 30,
также = Сопѵоіѵиіив всорагіа. Вовеп-
ЬоІгЬаІватЬапт. ВовепЬоІгЪапт 30. Во-
вепЬоІгѵіпйе 108. Вовепкіее 359. Вовеп-
коЫ 70. ВовепІогЬеег 225. Вовептеійе,
= Аігіріех говеа. Вовепрарреі 207; евв-
Ьаге 166. ВовепвсІі-ѵѵаттЗОІ. Вовепѵеійе
310. Вовтагіп 302; кіеіпег; ѵ?Пйег 32,
189. ВовтагіпЬеійе 32. ВовватрГег 237,
306. ВовяЬаіват 214, 215. Вбввеі 265.
Вовв&гп 266, 278. ВоввГепсЬеІ 165, 230,
246, 329. Возвдгая 47, 168. ВоявЬиГ 365,
366. Воввкавіапіе. ВоввказіапіепЪаит 12;
детеіпег; гоіЬег 12. Воввкавіе 12. Вовв-
кіеііе 185. Воввкйттеі 329, 330; Ггап-
гбяіясЬег; детеіпег 329; дгоззег 186.
ВоввІаИісЬ 366; Возятйпге 215. Возв-
рарреі 208. Воввроіеі 341. Возвгірре 259.
ВозягйЬе 72. ВовввсЬтсапг 182. Возв-
всЬѵ?еИ132. ВоввѵеіІсЬеп 381. Воввтееійе
310. Возз\ѵіске 236, 380. Воззѵпггг ѵгеізве
86. ВовСЗбЭ. Вояігове = Воза гиЬідіпо.ва,
Вбві1іпд14. Воіапд76,76. ВбіЬе детеіпе
302; ійгківсЬе 21. ВоіЬЬаит 254. ВоіЬ-
ЪисЬе 143. ВоіЬсІогп 112. ВоіЬеіске 288.
Вогііеііег 24. ВоіЬепріІг 247. ВоіЬйсЬіе
255. ВоіЬдегяіе 169. ВоіЬкіесЬег 97.
ВоіЬкоЫ 69. Воііікор? 66, 67. ВоіЬкгаиі
см. ВоіЬкоЫ. ВбіЫіпд 82. ВоіЬзсЫіпде
378. ВоіЬіаппе 253, 255. ВоЙгягедегісЬ
259. Воііпѵигх(еі) 131, 271. Войіпд 8.
ВйЬе 70; гоіЬе 64; вскѵейівсЬе 69.
ВйЬепкегЬеІ 93. ВйЬепгерв 70. ВйЬіігеІ
299. ВйЬгарттоггеІ 230. ВисЬдгав 39.
ВисиЬаит 66. ВиГкгаиі 135. ВиЬгаІапі
176. ВиЬгкгаиі 145,160,216; регіѵгеіззез
38. ВиЬгѵигг 271. ВщавігапсЬ 297.
Вппке 136. ВипкеІгйЬе 63, 64. Випгеі-
іѵпгхеі 20 ВиявЬгапй 369. Визвепдегвіе
170, 170. ВйзіЬашп 368. Нйвіеі- 367, 368.
Вивврііг = Во1еіив Мідіпеив. ВиіаЬада
69. ВиіЬепкгаиі 143. ВбйісЬ; Ьгепоепбе
265. ВиівсЬеп 180, 181.
8
ЗааВѵеМе 310. ЗааіегЬве 258. Вааі-
Ііпве 137. ЗааірІаІіегЬве 187. Зааіігевре
71. Зааіѵіске 380. ЗааііѵисЬегЫите 97.
8аЬасШ1дегтег374. 8йске1Ьаит88, тоже'
ЗескеіЬаит. Зйскеікгаиі 82, 354. Зайе-
Ьаит 182; -ѵуіісіег 204. ЗаіПог, ЗаЙог 87,
90. Заігап ІІсЬіег 113; ГаІвсЬег 87; іпсіі-
всЬег 117; гаЬтег 113. ЗаГгапшаггоп 81.
За&апіой 296. ЗаМоІсІе 88. Задарепит
144. Задораіте 44. 8аЫѵ?еійе 310. Заіпі-
йгд 210. ЬаіпіГоіп ГаІвсЬег 231. ЗаІаЬапт
ЗепівсЬег 3. Заіаі 183. ЗаіаіЬакіик 183.
Заіаіиіѵе 368. ЗаІаіЪаит 92. ЗаІЬеі 312,
348. ЗаІЬешеісІе 309. ЗаІЬепЬаит 30.
ЗаІЬвіЬеіІ 274. Заіотопввріедеі 107.
Заівекгаиі 22. Заівій 321. 8а1гкгапі 158,
311, 312. ЗаІгЬипде 314. Затепкгаиі
269. Заткгаиі 269. 8аттеіЫпте 27,
347. 8аттеіЫйтс1іеп 62. Заттеідгая
217 также Ьа^игиз. Заттеітаіѵе 1.
Заттеіпеіке 200. Заттеірарреі 1, 26.
Заттеігове 301. ЗаттеігбвсЬеп 200.
Заттеігбзвіеіп 200, 347. ЗаттеІѵеіІсЬеп
382. Заттеіѵеігеп 363. Затті . . . см.
Заттеі . . . ЗапйЬагіІІе 312. ЗапйЬееге
43. Запййівіеі 84, 86. Запййоійе 28.
ЗшкМога 168. ЗапйеІЬаит 315. 8ап-
Йеіііоіг ГаІвсЬев 75; гоіЬея 278. 8апй-
дегяіе 170. 8ап(1до1<1Ыите 164. 8ап<і-
8гав 28. ЗапсіЬаагдгав Ыаиев 131.
ЗапбЬаІег 28, 59, 131. Запйіттогіеііе
28. 8апйк1ее 40. бапДкпбіегісІі 320.
ЗапйкоЫ 114, 330. Запйкгаиі 44. Запй-
тіеге44. Запйпеіке 46. Запсігіесідгав 85.
ЗапйгіеіЪ 28. Запйгіпдеі 270. 8ап<іго1іг
28. бапсіведйе 85. Зашіврегдеі 338. 8аші-
ігевре 71. Запсіѵгеізеп 131. 8ап<і\ѵег1Й
309. 8ап<1ѵіп<1е 107. 8апіке1 еигоргшсііеі1
315; дговвег; всйтеаггег 57. 8апкіогі-138.
ЗапіЬеІЬаит 315 см. 8апйе1Ьапт. 8ап-
ікеІЬоІг см. ЗашіеІЬоІг. ЗагаівЫитеп 27.
Загварагіііе см. 8авварагі11е. Завваігав-
пйвве 224. Завварагіііе йеиівсйе 85;
Гаівске 42; овііпйівсЬе 78. Зайеііюіг
погйатегікашвсЬев 267. Заіигеі 316.
Заиаиде 242. ЗапЪаІд 95. ЗаиЫите 350.
ЗаиЬоЪпе 379. ЗаиЬгоі 118, 118. ЗаиЬгоѣ
ГаІвсЬев І87. ЗаиЪгМІіпд 14. ЗаиЬиггеІ
268. Запйівіеі 86, 336, 336. Заисіогп де-
теіпег 168. ЗапегатрГег 305. Ваиегйогп
62, 63. Заиегкіее 237, 305; детеіпег;
ѵѵеіввег 237. бапегііпд 305. ЗаиГепсЪеІ
217, 246. Заиікгаиі 334. Заидій 171.
Заидгаз 263. Заидкгаиі б. Ваидіаппе
189. Заикігвсііе 59. Ваикгаиі 171, 192,
334; дейескіев 6. Заиібйеі 269. ЗашпГагв

568
Заішйвз — 8сЬѵ.‘еіпе§'газ
278. Заипіівв 187. ЗаигеЬе 334. Заиге
КігвсЪе 275. Заизаше 221. Заиіатіе 203.
Яаиѵпске 380. Заичѵигг 322, 374. _ 8аѵоу-
егкоЫ 63.
ЗсаЪіоае ГаІзсЪе 90; §етеіпе 318.
ЗскааГ . . . см. Зека! . . . ЗсЬаЪаЬааІі-
тег 227. ЗсЬаЪепкгаиі 374. ЗсІіаЬгіедеп-
кіее 212. ЗсЬасЬЫите 148. Зс.ІіасЬіеІ-
каіт 134. ЗсЪасІііеіІіеи = Ециівеіит.
8сЬас1іІкгаиі 330. ЗсІіасІЬеіІ 346. ЗсЬаГ-
атріег = Витех Асеіозеііа. ЗсЬаі'Ьееге
59. ЗсЬаТегпизз 339. 8сЬаГ§агЬе 4; есііе 5;
§етеіпе 5; зсЬтеагге = АсЬіІІеа аігаіа.
8скаГ§гав = Резіиса оѵіаа. ЗсЪай^гіпЯ-
кгаиі = Іазіопе. ЗсЬаіЪеи 73. ЗсЬаНсіг-
зсііе 59. ЗскаГкгаиІ; = Аареги^о ргосит-
Ьепв. ЗсЬаЯіпвеп 104, 110. ЗсЬаЙіпвеп-
Ьаит=СоІиіеа. ЗсІіаГріІг 67. ЗсЬа&арип-
зеІІЗО. ЗскаГгірре 5. ЗсЬаГзсаЬіове 180.
Зсііайсіі'л'ііщеі^газ 144. ЗскаЛЬаІт 134.
ЗскайЬеи 134. ЗсІіаЛѵеісІе 310. ЗсІіаГ-
гип§е 259, 260. ЗсЬаІойе 22. ЗсЬаІойеп-
§гаэ 261. ЗсІіаІоНепх'Л'іеЬеІ 22. ЗсЬаІ-
ѵгеіДеЗОЭ. ЗсІіатЫите 11. ЗсЬатрЯапге
11. ЗсЬатѵпігз 346. ЗсЬагЬосквкІее 215.
ЗсЬагЪосквкгаиі 104, 144. ЗсІіагГкгаиІ
53. ЗсЬагІасЬЬаит 288. ЗсЪагІасЬЫитеп
= Ьускпіз сЬаІсеЯопіса. ЗсЬ'.ѵаггіѵигх 9.
ЗскагІасЬЬоЬпе 248. ЗсЬагІаскеісЬе 288.
ЗсЬагІасккгаиі 313; гбЬтівсЬев 312 или
8сЬаг1аскза1Ъеі. ЗсЬагІасЪаеввеІ 342.
Зскагіеі 312. ЗсЬагіе Ыаие 327; §е1Ье
153. ЗсЬагіепкгаиі; = Йеггаіиіа. ЗсЬаі-
іепЫите 2И'еіЫйЙгі§е 207. Зсііаиткгаиі;
83. ЗсЬаитгбввІеіп 114. ЗсЬеіЬепкгаиі =
Сіуреоіа, Реііагіа. ЙсЬеіпѵгейе 193.
Зскеііе дговзе 80. Зскеіікгаиі дгоззез
94. Зсііеітепеі 247. 8сЬіЬег1іп§ 15.
ЗсЬіЫкеп 314. 8сЫск'Іѵеі<1е 309. ЗсЬіе-
Ьег1іп§ 15. ЗсЬіегІіпе 12, 105. ЗсЬіег-
ІіпевіогсЬвсЬпаЬеІ 136. ЗсЫеввЬееге 294.
ёскіеввтеійе 94. ЗсЬіІЯГаггп 54. 8с1іі1(1-
Яескіе 242, 244. БсЪіІЯкгаиІ 26, 322.
бсЬіІЯвсЬтѵаіпт 244 . 8сЬі1Г, ЗсЪіІГгоІіг —
АгидЯо РЬга^тіІев. ЗсЬіттеІ 219: ѵгоЪІ-
гіесііепсіег 74. ЗсЫттеІкгаиі 145.
Зскігткгаиі 357. ЗсЬігттоов 341.
8сЫаГарГе1 59, 301.8сЫаГЬееге== Аігора
Веііайоппа. ЗсЫаГкгаиі — Нусвсіатив
підег. ЗсЫаДсипие 301. ЗсЫаЯіІіе =
АврЪойеІив. ЗсЫаІтоЬп 241. 8сЫа§-
кгаиі 18. 8сЫатт1іп§. ЗсЫаттІбйеІ
194. ЗсЫапеепдгав 321. 8сЫап§'еп§игке
114. ЗсЪІап^епЬаирІ; 130. 8сЫап§епЬо1г
345. ЗсЪ1ап§епкпоЫаис1і 24. ЗсЫапдеп-
ІаисЬ 23. ЗсЫап^епкгаиі 48, 50, 77, 203.
ЗсЪІапдепкйгЪів 114.8сЪ1апЕептоов203.
ЗсЫап^еповіегІигеі 45. ЗсЫап^етѵапсІ-
кгаиѣ 377. 8сЪ1ап§ептагг 45, 50, 77;
сапайівске 50; всктагге 9. 8сЫап§еп-
гип§е 232. ЗсЫаиск 23. ЗсЫаисЬГаЯеп
368. ЗсЫеЬепЬаит. ЗсЪІекепЬивсЬ.
ЗсЫеІіепйотп 277. ЗсЫеЬепрЯаите 277.
ЗсЫеіГепЫите 174. ЗсЫеітарЫ 11.
ЗсЫеітІіпд 227. ЗсЫіпдЬаит 296, 378.
ЗсЫіррепжиггеІ 264. ЗсЬІоввпіапіеІн 30.
ЗсЫоііе 22. ЗсІіІоііегарЕеІ 283. ЗсЫйввеІ
ипвегег ІіеЬеп Ргаиеп 213. ЗсЫйвзеІ-
Ыите 272; Ыаис 279; дговве 272.
ЗсЫііввеІкгаиі 316. ЗсЫйзвеІ^игг 316.
ЗсЫиііе 250, 250. ЗсЪІиЙедкгаиІ; 178.
ЗсЬтаскегйигіеп 367. 8сЬта1ѵ?игх 346.
ЗсЬтаІгЫите 78, 79, 290, 291. ЗсЬтаІг:-
кгаиі = Ьасіиса ваііѵа. ЗсктаІ2Іш§ 67;
ЗсЬтеегкгаиі 252. 8сЬтеегѵ?игг 346.
§етеіве 348. ЗсЬтеІІеп 18. Зсктеігеп
265. Зсіітіеіе 18, 217; Ъіаие 217. ЗсЬтіе-
ІепйгаЪі 18. ЗсктіеІепкаГег 18. Зсктіег-
Ьаит = Ріпив. ЗсЪтіикЪееге 66. Зсктіпк-
нгиг2(е1) 107, 196. Зсіітисксургевве 77.
ЗсЬтискІіІіе 12. Зсктискіаппе 43.
ЗскпаЬеІгіеЛ 297. ЗсЪпаЬеІват(е) 297.
ЗсЪпескепЫите 30. Зскпескепкіее 209.
210. ЗскпееЪаІІ 378; деІЬег 364; еетеі-
пег 378. ЗскпееЯоске 150. ЗсЬпеееаІІе
150. Зскпеееіоскскеп 150; §етеіпев 150.
ЗсЬпееЯоскепЬаит 96. ЗсЪпееЪоІЯег 345.
ЗсЬпеегове 296. ЗскпееігорГеп, Зскпее-
ѵеііекеп 150. ЗсЬпееіѵигг 218. Зскпеііег
158. ЗсЬпеіЯЬоЪпе 248. ЗскпіііЬокпе
248. ЗсЬпііікоЫ 69. ЗскпіШаиск 23.
ЗсЬпіЙгѵіеЬеІ 23. ЗсЬпбіе 85. ЗсЪбІІ-
кгаиі 94; кіеіпез 144; ипаскіев 158.
ЗскбпЪаит 254. Зскбп-Ргаи 59. ЗсЬбп-
§гав 212. ЗсЬбпе Напв 125. Зскбпкпбіе-
гіс1і77. Зскбпііпзе 78. ЗсЪбшпаЯсЪеп 59.
ЗсЬбпег ѴѴіІЪеІгп 125. ЗсЬоовкгаиІ: 73.
ЗсІіорПіуасіпіЬе 219. ЗсЪорГваІЪеі 312.
ЗскорйвсЪ ѵ?атт 14. ЗсЬоІепЪаит =
Сага§апа’агЬогезсепв. ЗсЬйІсІіептиііег-
кгаиі; 361. Зскоѣепѵіоіе = Неврегів та-
ігопаііз. ЗскоІепіѵеійегісЬ = ЕріІоЫит
ап§и8іі?о1іит. ЗсЬоіепДогп 152, 299.
ЗсЪоіепЯоі’пЬаит 1. ЗскоіепЯойег 138.
ЗсЬоіепкІее 199, 213; деіібгпіег 199; го-
іЬег 351. ЗсЬоіепрГеЯег 82. ЗсЬирреп-
іаппе 43. Зсішррепѵгагх 186, 186, 264.
8скй88е1ЯескІе 189, 242. ЗсЪавзеІгозі; 11.
ЗскивзегЪаит 161. бскивіегкгапі 234.
ЗскиЙ 192. 8с1іиШ1І8іе1 100. 8сЪѵ?айеп-
§га8 240. 8с1нѵа1Ъепкгаиі 94,205. 8с1г.ѵа1-
Ъепуеігеп 362. ЙсІпѵаІЬеич'игх 52, 119;
§етеіпе 94, 381; аетеіпе ®е1Ъе 352.
ЗсІпѵаттіаиЪе 202. 8с1і\ѵапеиМите 74.
ЗсЪ^апгЬаГег 59. ЗсІілѵагхЬіскЬееге 371.
йсіттагігйогп 277. •ЗсЬѵгагхеПег 24.
8с1іѵ?агхег1е 24. ЗсЬ-иаггЙЪге 253, 254.
8с1і\ѵагх1іо1х 296. ЗсіпѵагхкіеГег 254.
8с1ііѵагхкогп 320. ЗсЪтѵаггкгаиі 9.
8скѵ?аг2кйтте1 87, 226. ЗсЪ^аггпеззеІ
61. ЗсЪхѵагхіаппе 254, 255. бсктаггтѵіпЯе
264. 8с1пѵаг25ѴШ'Х 9, 321, 345, 346, 348.
8сЬѵеГе1корГ 14. ЗсЪѵеГеітеигг 246.
8скѵ?еіпеГепсЪе1 217. 8сЪѵ?еіпе§га8 263.

ЗсЬч-еіпзаип'е — 8ріпаійісЬззсЬіѵааг
569
8сЬ\ѵеіп8аи§е 242. ЗсІпѵеіпвЬгоі 118,118.
Бсіітсеіпкгезве 224. 326. ЗсЬѵеіпріІи 67.
ЗсЬлѵеіпзаІаі 6, 172. 8сЬ\ѵеіз8кгаиі 216.
ЗсЬіѵеівзгйЬе 72. БсЬіѵеіззѵгигг 333.
Всіпѵеігегйовеп 217. ЗсЬчѵеігегкІее 231.
ЗсЬіѵеігегіІіее 277. ЗсІпѵеІкепЬееге 379.
ЗсІпѵегіЬоІіпе 248. ВсЙАѵегІеІ 158. 177,
178. бсЬчѵегіІіІіе 177; детеіпе, гоіЬе 158.
8с1ішск§гав 223. 8сЬ^іе1іа§ 67. Зсіпѵіпй-
Ыііттеі 272. 8с1ічѵіпі1е1Ьееге59. 8с1іѵ/іп-
йеійаіег 197. 8с1і\ѵіпйе1ЬоІ2 147. 8скѵ?іп-
сіеікігзсііе 59. 8с1і\ѵіп<3е1кбгпег 109.
Зсіпѵіікіеізсіііттеі — Вуввив. 8сІі\ѵіпсІе1-
лѵигх(еі) 128. ЗсЬ'ѵішІзисІіізкгаиі 6.
ЗсЬтпсЬѵиггеІ 306. 8сйтп§е1144. 8сог-
Ьпівкгаиі 104. 8согріопзкгаи1 312. 8сог-
ріопввеппа 110. бсоггопега іѵіісіе 356.
ЗсгорЬеІкгаиі 321.
ЗеЬепЬаит = Йипірегив 8аЬіпа. 8е-
скеІЫите 88. 8е<іе. 8ейит 323. 8ееаІ§е
148. ЗееЫпте 227, 228. 8ее&псЪе1 113,
246. 8ее§гав 46,148, 386. ЗееЬоІйегкгаиі
269. Зеекапбеі 228. ЗеекоЪІ 112. 8ее-
кгеиігйогп 168. бееііпзе 190. ЗеепаЬеІ-
кгаиѣ 33. Зеепеіке 46. Зеепіхе 227. 8ее-
пи88 3 57. Зеерпрре 228. Зеегозе 224, 228,
296. Зеезаіг 312. беевігапййскіе 255.
8ееіап§ 148. ЗееігапЬе 103. Зеемгеіяеп
131. 8е§е1Ьашп 182. 8姧е 85. Зеійеі-
Ьаз4 ііаііепівскег. ЙеМеІЬазІзіаийе 122.
ЗеійеІЬееге 334. беійепЬіпве 136. Зеійеп-
ГгисЬі 52. беійепкгаиі 118. ВеійепрЯапге
52; зугізсЬе 52. ЗеійепгеЬе вгіесЬізсЬе
245. 8еійепѵ?а1ге 74. Зоі&пЬаит. Зеі&п-
ЪеегЬаат = Заріпйив. ЗеіГепкгаиі 315;
деЬгаисЫісЬез 315; зрапізсЪез = (Іур-
воркііа ЗігиІІііит; мгеіввев 200; ѵіІДез
114, 330. Зеіі'еіпѵиггеі 316. беііегіе чѵіі-
сіег 41. ЗеПегіеерріск 41. 8етте 180.
8епе§аѵ7іігге1 263. ВепІЗЗІ; епдіізсііег
ѵ?еІ88ег 331. ЗепГкоЫ 136. ЗеппевЬаит
также 8епев . . . = Саззіа Зеппа. 8еп-
певЫайег (ЗеппевЪІаііегвігайсЬ); аіехап-
йгізсЬег 88; \ѵіі<1е 57. Зеппе йеиІзсЬе;
&1вске 104. ЗепігісЬ 182. Зеггагіеііе 235.
Зезат 79; іпсІівсЪег; мгеівеег 327. 8еват-
кгаиі 327. Безе! 327; сгеіівсЬег 355;
дейгеЬіег 328. Вевеікгаиі 186. Веввіегіе
Ьіапе 328.
ЗісЬеІЫите 90. БіскеМоІсІе 143. 8і-
сЬеІНее 210; кіеіпег 210. 8ісЬеІтегк
143.- ЗіеЬепЬашп 182. ЗіеЬепйп^егкгаиІ
105, 271. ЗіеЬепдегиск 212. 8іеЬеп§егеі(;
212, 213. ЗіеЬепзіетп 357. 8іеЬепвіийеп-
іепкгаиі 212. Зіейаи 129. 8іе§таппв-
тіГ2. 8іе§татвкгаи1. Зіедтагѵпігг =
Маіѵа Аісеа. 8іе§шігх 157; 1ап§е 24;
гойе 158 8і^е1 Зівтагвкгаиі 207.
8і1аи 329, 329. ВіІЪегакогп 3. ЗіІЬегЬаит
131. ЗПЬегЫаЙ 199, 270, 270. ЗіІЬег-
ЬосквЬагІ 18. ЗіІЬегДівіеІ 330. ВіІЬег-
йсЫе 253. ЗіІЬегкгаиі 269, 270, 270. 8І1- |
ЬеграрреІ 267. 8і1Ьегіаппе 253. 8і1Ьет-
Аѵигг 129. Бііепе 329. 8і1§е 325; тагПсІе
247. Зітве 180. 8іпаи 19,20. Біпсіаи 129.
8іппаи129. 8іпп§гйп 380. ЗірЬопДавсЬеп-
кйгЬіз 116. 8ізоп 331.
ВтугпаегВгадапЦі 57. Йтугпепкгаиі
Аіехапйегв 333.
ЗсскепЫите 133. БосІарНапге. 8о<іа-
ваігкгаиі 312. 8бЫ\ѵеі<1е 310. Боійаіеп-
іаЬак 226. ЗоішпегасІопізгбввсЪеп 10.
ЗоттегЬіп&еІкгаиі 216. ЗоттегЬіпве
181. Воттегсургезве 183. ЗоттегеісЬе
288. Зоттегцегвіе 170. Воттегііігве
197. Зоттегкпаиеі 320. ВоттегкоЪІ-
герв 68. Воттегкгевве 192. Воттегіеѵ-
коіе 209. Зоттегііпйе 355. 8оттег-
Іоскеп 263. 8оттег1о1сЬ 197. Зоттег-
таііогап 234. Зоттегтеіізве 128. 8от-
теггерв 68, 70. Зоттеггеііід 292. 8от-
теггівреп§гав 261. Зоттегваіигеі 316.
8оттег8рескте1йе216.8оттег8ре]2361.
Зоттегѵтзеп 362. 8оттег\ѵигг 235;
а8іі§е 248; §говве 235. 8оттеггѵ?іеЬе1
22. ВоппепЫише 163. ЗоппепЫйіЬе 20.
8оппеп§йпве1 163. ЗоппепЬігве 197.
Зоппепкгопе 163. ЗоппепгбзсЪеп 162.
ЗоппепіЬап 129. 8оппепѵ?е<1е1 98. 8оп-
пепѵгеісіе 164. 8оппепѵ?епй§йгіе1 50.
ЗоппешѵігЬеІ 96. Зоппеп-ягигг 350. 8оо-
Йівіеі 86. ЗоойЬгоі 92. Зоойкгапі 86.
Зоркіепкгаиі; 332. 8ог§епиппйігеп 382.
8ог§дгав 239.
8раг§е1 52; ѵіісіег 134. ЗрагееІегЪве
351. 8раг§еІкІее 210, 351. ЗрагцеІкоЫ
70. 8раг§епвате 227. 8рагк338. Зрагіеі-
таг§е 207. 8рагіо§гав = брагіішп дт-
сешп. Зраігепкгаиі 316. ЗраіиепзігапсЬ
243. 8райгеп2ііп§е 243. ЗрйіеісЬе 289.
Зра^егвіе 170. Зраігепвігаисіі = Зіги-
ійіоіа. Зраіііпд 14. ЗресегеірМег 222.
Зрескііііе ѵеівсііе 198. Зресктеійе 216.
Зреегйівіеі 100. 8реег§гав 261. Зреег-
кгаиі 262; Ыаиез 262; дговаез 291; Неі-
пе8 291. Зреепѵиггеі 373. Зреісіі 372.
Зреіскеікгаиі; 124. ЗреісЪеІѵигг -игакге
30. 8реіег1іп§. ЗреіегІіп^вЬаит 337.
8реік Ъіаиег 272; цеІЬег 329, 372. Зреік-
ѵпіггеі ѵеіззе 277.8реізееіске 288. Бреіве-
кгаіН 327. Зреіветогскеі 164. 218. 8реі-
вегйЬе 70. 8реівеѵ?ш’ге1 — АпЙіетів
РугеіЬгшп. Зреіі. Зреіітееігеп 363. Зрек
361, 363. Зреіггеів 362. ЗрегЬегЬапт 336.
Зреі-Ьегкгаиі 272, 315. Врете 255. 8рег-
Ііпзвкгаиі 31. Зрегг . . . см. Зреег . . .
Зрег1іпдв2ип§е 243. Зріск. Зріске. Зріске
пагйе 336. Зріскѵшгяеі 373. 8ріеі'1іп^
тѵіійег 336. 8ріег1іп§вЬаит 337. 8ріег-
віаисіе. ЗріегвігаисЬ 339. 8ріке 188;
\ѵа1зс!іе 372. Зрікепагй 223, 336; §говве
43. Зрікѵиі-геі 373. ЗріІІЬашп 141. 8рі-
паі епоіізсЪег; етгі^ег 306; детеіпеі' 339;
ѵоп СиЬа 102; ѵуікіег 95. ЗріпаійісЪв-

570
ЗрішІеІЬаши — ЗитрйпйпвеоЬг
зс1і5ѵап2 27. ЗріпйсІЬашп 86, 88, 141;
еигораізсЬег 142. ЯрігкІеИ'изз 14. 8ріп-
(Іеікгаиі = Аігасіуііз. ЗріппЫите 104.
ЗріппепкаГег 59. Зріппепкгаиі 326.
ЗріігЫаи. ЗріігепЬаит 184. Яріігдгаз
223. Зріізегіе 24. ЯріЫакпе 238. Зрііа-
кіеі 238. Зрііхкіее 359. 8рііх1іп§ 71.
Зрііапивв 357. ЗріігкІеНе 384. Яріггтог-
сЬеП 218. ЗрііггіпйепЬашп 184. Зрііг-
АѵесІегісЬ 259. Брікг ѵгеісіе 311. Ярогеп-
зіісЬ 154. ЗрогепЬаІйгіап 91. ЗрогпЫите
91, 124, также АсЬугапікев. ЗргеиЫшпе
384. Йргеиігадег 6. Зргіп^аиПОб 8ргіп§-
езе!з@игке. 8ргіп§§игке Ьіііеге 218,
8ргіп§кгаиІ 175; §е!Ьез; §етеіпев 175;
кіеіпев 140. 8ргіп§кбгпег 146. Зргіпд-
кйгЬіз 218. 8ргіп§вате 175; §етеіпе 61.
Яргкхкигке. ЙргіІгкІігЬіз 218. Зргоск-
ѵгеіііе. Зріосіеіѵеібе 310. Зрговвепкоііі
170. ЗргисейсЬіе 253. 8ригк. Яригге 169,
295, 338.
Здиіпапі 33.
ЗіаЬкгаиі 47. ЗіаЪѵгигг 47. Зіаіпѵигх-
таппсііеп 47. ЗіасЬеіаЬге 231. Зіасііеі-
Ьееге 297, 298. ЗіасЬе1§іп8Іег §етеіпег
367. 8іасЪе1@газ 185. ЙіасЬеІЬоІІишіег
43. ЗіасЬеІкгаиі 231. ЙіасЬеІтоЬп техі-
сапізсЬег 44. ЗіасЬеІшівв 123, 356, 357.
ЗіасЬеІріІх 171. Зіасііеівате 130. ЗіасЬеІ-
заЯог 183. ЗіаЫкгаиі 231, 376. Зіатт-
кігзсЬе 276. ЗіапдепЬоЬпе 248. Зійгке-
кгаиі, Зійгккгаиі = СаіапапсЬе соеги-
іеа. ЗіаиЬЪгапй 369. ЗіаиЫаггп 8. Зіаиі)-
Ьап? 81. ЗіаиЪріІг 202. 81аис1епЬо1іпе 248.
Зіаисіепдегвіе 169. ЗіаиЛепкоЫ 69.
ЗіесЬаріеІ 123. ЗіесЪЪашп 174. ЗіесЬ-
Логп 239, 293. ЗіесЬеісЬе 174. ЗіесЬ-
ёіпвіег 367. ЗіесЬЬоІйег 181. ЗіесЬЬйІве
174. ЗіесЬкогпйівіеІ 330. ЗіесЬкгаиі =
Спісив Асагпа. ЗіесккйгЬів 218. Зіеск-
1ип§епкгаиі 344. ЗіесЬпеІке = Ьусітів
Согопагіа. ЗіесЬраІте 174, 174, 306.
8іес1пѵасЫіо1(1ег 182. ЗіесЬѵеійе. ЗіесЬ-
тѵіпсіе 310, 332. Зіескепкгаиі, Зіесккгаиі
143. ЗіескепЬоІіпе 248. ЗіекгйЬе 69.
ЗіеіпЬееге 43, 146, 372. ЗіеіпЫите 242.
ЯіеіпЬгесІі 92,197, 317, 339; гоіііег 339;
ипасЫег ^ѵеіззег 92; ѵеіззег 197. Зіеіп-
ЪисЬе 86. ЗіеіпеісЬе 281. ЗіеіперрісЬ 72.
Зіеіп&ггп 266. Зіеіп&сіег 344. Зіеіпйп-
§егкгаиі 270. 8іеіп@і1пзе1 19. Зіеіпіііт-
Ъееге 304. ЗіеіпЬігве 197. ЗіеіикігвсЬе
250. Зіеіпкіее 56, 212; §е!Ьег 199, 210;
§етеіпег 212, 213; ^гоззег 210. Зіеіп-
кгаиі 26, 196. Зіеіпкгевве 97. Зіеіпіа-
сгіізеп 266. Зіеіпііпйе 248, 368. Зіеіп-
тівреі 111- Зіеіптйпие 225. Зіеіппеіке
125. Зіеіппеввеі 225. ЗіеіпрГейг 324.
Зіеіпрвапае 281; киоііі^е 324. Зіеіпрііх
14; дгоззег 67. Зіеіпроіеі 76. Зіеіпдиеп-
сіеі 76. Зіеіпгбззіеіп 122. Зіеіпвате 196.
Зіеіютіске 57. Зіеіпѵиггеі 17. Яіеікіеі-
кгаиі. ЗіеиЛеЫигг 234, 327; кіеіпе 233;
паскіе 225; ѵгоЫгіесІіепсІе 260. 8іеп§е1-
Ыите = Масгоспетит. Зіерііяпвкгаиі
99, 124. Яіегп аив ВеіЫеЬет 235. Зіегп
Йез Неггп 107. Яіёгпатз асіііег 175.
ЯіегпарЕеІ = СкгуворЬуІІит Саіпііо.
ВіегпЬІите 56, 343; Ыаие 56; §е!Ье 223;
§гавагіі§е 343; ѵ?еівве 223. ЗіегпЫйт-
Іеіп 32. Зіегпйівіеі 89. ЗіегшІоМе 57,
57. ЗіегпЙоскепЫите см. Яіегпсіівіеі.
ЗіегпЬуасіпІІіе 235. 319. Зіегпкгаиі 40;
§е1Ье8 153. Зіегціаисіі 149. ЗіегпІеЬег-
тоов = Магскапііа. Зіегптіеге 343.
Зіегптоов 217. ЗіегпзсЬпирГег 227.
Зіегпѵигхеі 20. 8сегпгѵ?іеЬе1 319. Зііск-
кгаиі 46. ЗіісЫтд 328. ЗііскгйЬе 72.
Зііскѵригг ѵіійе 334. ЗііеГтіШегсІіеп 382.
ЗііеІЬгапй 279. Зііеіеісііе 281. Зііегкгаиі
235. ЗііЙЫите 19. ЗііпказапЗ 143. Зііпк-
Ьаит. ЗііпкЬоЬпепЬаит 31, 276. Зііпк-
Ыите = Зіареііа. ЗііпкЬоІх 182. Зііпк-
кгеззе 192. ЗііпктеМе 95. Зііпкпеззеі
61; кіеіпе 341. Зііпкроіеі 342. Зііпк-
зігаисЬі 31. ЗііпкзитасЬ 18. 8ііпкѵ?игх
зсЬ^агге 348. Зіоскіюііпе 248. Зіоск-
егЬзе 258. 8іоск@егзіе 169. Зіосктаіѵе
26. Зіоскгозе 26. ЗіоскгозееіЬізсЬ 26.
ЗіоскзсЬтгатт 14. Зіоіхкгаиі 118. Зіор-
реІгйЬе 70. Зіогах §еѣгйисЫіс1іег 345.
ЗіогсЬЫите 34. Зійгзааі 27. 8іга§е1.
8іга§е1кайее56. ЗігапйібЬге 255. 8ігапй-
§газ 131, 386. ЗігапйЬаГег 28. 8ігапй-
коЫ 112. 8ігапй1іп@ 110, 197. 8ігапй-
пеіке 342. Зігйпге 57. 8іга88еп§га8 261.
ЗігаисІіаЬогп 3. ЗігаисЪкігзсЬе 275.
ЗігаисЬтапйеІп 29. ЗігаисЬтеІйе 58.
ЗігаисЬѵеіІсЪеп 180. 8ігаиввЬееге —
ВіЬез аіріпа. ЗігаиззЫите == Ігезіпе.
8ігаиввГаггп 345. Зігаизв^газ @етеіпез
18. ЗігеісЬЫите 209. 8(геіГ(еп)Гаггп 55,
56. ЗігеИкор? 217. ЗігепхеІ 11. 8іге-
раІзсЬ 65. ЗігісЬ&ггп 55. ЗігісЬраІте
310. ЗігіррепГаггп 66. ЗігоІіЫите 38,
164, 384. Зігоіітееійе 310. Зіисіепіеп-
Ыите 207, 347, 347. Зіийепіепкгаиі 183.
ЗіийепіепШіе 199. ЗіийепІепгбззсЬеп
242. ЗіиЫгоІіг 51. Зіигтііиі 6, 7.
ЗисЬікгаиС 150. Зий’оік^гав 261. 8и-
Ііиррепаріеі зіізвег 37. ЗиІіапзЫите 90.
Зитаск 296; рег8І8скег 18; §го8вег ѵіг-
§іпІ8скег 297. ЗитрЕЬееге 237. ЗитрГ-
Ыпве 131, 320. 8итрЙ>1иіаи§е 105.
8итрЙіп§е1 134. ЗитрйоііегЫите 79.
8итрі§агЬе 278. ЗитрГеррісІі 41. Зитрі-
Йп^егкгаиі 105. 8итрГ§1бскеп 194.
ЗитрДіаагвігап^ 247. ЗитрЯіейегісЬ
223. ЗитрПіеісІеІЬееге 371. ЗитрЙит-
Ьееге = ВиЬив СЬатаетогив. ЗитрГ
Кіеіег 253. ЗитрГкІее 215. ЗитрГ-
коІЬе 367. битрікгаиі. 194. Зитрікгевве
223. Зитрйаизекгаиѣ 244. ЗитрЙеЬег-
Ыите 242. 8итрвіп§ 194. Зитрйпаизе-

ЗитрГреІегвіІіе
оііг 320. ВитрГреІегвіІіе 247. Зитріроіеі
см. 8итрй,оввро1еі. ЗитрГрогві 189.
Нитріргітеі 170. КитрЕгапипкеІ кіеіпег
291. йитрітоііеі 244. ЙитрГгове 228.
Витріговвроіеі 341. ЙитрйзсаЬіове 318.
ЙитрГвсЫапдепкгаиі 77. ЙитрГвііде 247.
Йитр^вріегвіаийе 340- йитрГіаиЪиевве!
341. ЙитрГѵіоІе 170. йитрі'тсаввегіейег
170. Битрйѵеійс 310. йитрічѵигя 134.
ЙитрГгіеві 341. Йиррепіаиск 23. Йивап-
пепкгаиі 220. ЙйввЫаіі 57. ВйввйоЫе
222. Зіівв&ггп 266. ййввдгав 159. 8йвв-
ІЮІ2 159, 266; ГаІвсЬез 236; детеіпев;
діаііев; кіеіпев; гиввівскев; іѵеІвсЪеэ 160;
теіІйевбІ.йІіввЬоІгЬаитгЭЭ.ййввкігвсІіеп-
Ьаиіп 274, 274. Зйввкіее 56, 57. 8іівв-
кгаиі деІЬев 295. Збввііпд 15. 8йвв-
вігаисй вскЙпватідег 1. ййввшске =
ѲІусіпе. Зііввѵиггеі іпйіапівсііе 120;вра-
півсЬе 160.
йуЬеІІептіггеІ 154. йусотоге 4, 145.
ЙуІѵевіегЫіітІеіп 377. 8угіп§е 346, 346.
йугіпдевігаиск (аІвсЬег 248.
Т
ТаЬаск. ТаЬак 226. ТаЬакрГеіГеп-
Ыите 45. ТаГеІвсЬѵатт 13. ТадЫите
164. Тадііііе 164. Тад ипй ЫасЫ 382.
Тад ипсі ЫасЫкгаиі 241. ТаІдЬаит 344.
Татагівке 347; ЙеиізсЬе 221; ігапгбві-
всЬе347. ТатагівкепвігаисЬ 347. Тапд
148. ТапдеІЬаит 256. Тапдеікгаиі. Тап-
деітоов 204. Таппе 253, 256; сапайівске
дгеівве; детеіпе 255. .ТаппепЬаГег 59.
Таппепкіее 40. Таппептоов 204. Тап-
пепѵгейеі 168. Таппеплѵоійтіісіі 139.
Таппе! 131. ТареіепЫише 148. Тагапй
Ыаиег 155. ТагіагепвеіГе 200. Тагівсііеп-
Йесіііе 93. ТйвсЪеІкгаиі 82, 353. Тап-
ЬепЬееге 303. ТаиЬепкйгЬеІ 149. Тап-
Ьепкгор? 114, 134, 149, 330; гоіЬег 330.
ТаиЬепкгаиі = ѴегЬепа ойсіпаіів,
также ЪувітасЫа ѵиідагів; техісапі-
всЬев = Сііепоройіит атЬговіоійев.
ТаиЬеппеввеІ 184 ; Ыаие ; деІЬе 150;
гоіЪе; тѵеіззе 184. ТаиЬдегвѣе 26. ТаиЬ-
ЬаГег 59. ТаиЬкогп 197. ТаиЫіпд 15,
307, 307; Ыаиег 14; еввЬагег гойіег 15.
Таитеііоісіі 197. ТаивепйЫаіі 221. Таи-
вепйЫшпе 139. Таивепйдиісіеп 89. Таи-
вепйдиійепкгаиі 138; деІЬев 96. Таи-
вепйкпбіеп 263. Таивепйкогп 220. Таи-
вепбвсйбп 27, 27, 62; деіпеіпев 262. Таи-
вепсівсіібпсііеп 27, 62. ТахйсЬіе 253.
Тахив §еѵ,’бЬпІісііе 350.
ТеГ261. ТеіскЫпве 131,320. ТеісЬ-
Іепсііеі 221. ТеісЬкаІтиз 8. ТеісЫіІіе
178. ТеісЫіпве 190. ТеісЬпивз 357.
— ТгорЛѵигг	571
Теіс1ігіе<1131. ТеісЫ-ове 227, 228. Теісіі-
асЬіІГ 51. Теппе 253. Теппедгав 263.
ТегрепііпЬашп 257. Тегрепііпріяіасіе
257. Тегііапкгаиі 323. ТеиГеІз-АЪЫв
235, 318. ТеиГеІваиде 10. ТеиГеІвЬашІ
40. ТеиіЫвЬашп 145. ТеиСеІвЪееге 59.
ТеЫеІвсІагт 107. Теиіеізсігескрйапге
143. ТеиГеІвеі 247. ТеиГеІзйіде 44. Теи-
ГеІвЙисЬі 172. ТеиГеІвкігвсЬе 59, 198,
250. Теиіеізкіаие 203. Теиіеівкгаііеп
251. ТеиГеІвкгаЫ 140. ТеиГеІвтіІсЬ 139.
ТеиГеІ8ѵ?иги 7. ТеЫеІваѵпгп 103, 118;
дешеіпег 202.
Ткарвіе \ѵа!іге 353. ТЬаіипаЫЫ. ТЬаи-
гове 20. ТЬее ѵои ВоигЪоп 37; еигораі-
вскег 377; кигііівскег 133; теіійег 197.
ТЪееЬаипі ѵоп Йегвеу 88; ттеіввег
210. ТЬееЫаН 64. Ткеекгаиі 246. Тііеег-
пеіке 201. ТІіеевігаисЪ 353. Тііегіак-
кгаиі 351. ТЬегіакѵ?игге1 373; Йеиівске
252. ТЬбгдегвіе 170. ТЬгапепдгав 104.
ТЫ-апеп\ѵеі<іе 309. ТкигткоЫ. ТЬигт-
кгаиі 365. ТЪутйоііегкгаиі 118. ТЬу-
тіап 354; ѵіЫег 355. ТЬутвеійе = Сив-
сиіа еріікутит.
ТітоіЬеивдгав. Тітоіііудгав 249. Тіп-
іепЪееге 276. Тіпіепвсііѵатт 13.
ТбЬегісЬ 71. ТоЪкгаиІ; 197. ТоЬѵигг
44. ТойіепЫите 77, 77, 347, 347. Тосі-
ІепЫйіЬе 248. Тойіепдгйп 380. Тойіеп-
корГ 40. ТосІіепкорГЫите 342. Тойіеп-
іпугіе. Тойіепіапг. Тосііепѵеіісііеп 380.
ТоІІарЫ 202. ТоІІЬееге 59. ТоІІкігвсЬе
59, 59. Тоіікогп 197. Тоіікгаиі 59, 123,
171,197. ТоІІИІіе 229. ТоІІгйЬе 72. Тоіі-
ігевре 197. Тотаіе 202. ТопкаЬокпеп
Ііо11йпйІ8сЪ.е 127. Топкакгаиі 213 Торі-
Ьаиш 189. ТоріпатЬиг 163. ТогГЬееге
237, 303. ТогГЬевіпде 237. ТогЯіеійе 32.
Тогйпоов 338. Тогі'гиЬдгав 168. Тогшеіі-
ііііе детеіие 271. Тоигпевоі 114
ТгадапЛ 57. ТгадапіЬкІее 56. Тгаи-
ЬепЬееге 303. ТгаиЬепЫгпе 28, 28.
ТгаиЬепеісІіе 289. ТгаиЬепегЬве 258.
ТгаиЬеЫагга 236. ТгаиЬепдаивеі'ивв 95.
ТгаиЬепЬоПипйег314. ТгаиЬепкуасіиЙіе
219. ТгаиЬепкігвске детеіпе 276. Тгаи-
Ьепкіее 56. ТгаиЬепкоЫ 69. ТгаиЬеп-
кгаиі 27, 42, 95. Тгаиегѵѵеійе 309.
ТгкивсЫіпд 13. ТгеіЬеЫаіі 358. ТгеіЬ-
кгаиі 140. Тгетве 90. Тгевре 71, 71, 71,
также Ьоііига Іетиіепіит. Тгеврдгав 71.
ТгеиЫаіі 236. ТгеиЫаНег 68. ТгеиІіеЬе
198. ТгеивсЫіпд 13. ТгіЪиівеппевЫШег
88. ТгісЫегкеІсІі 218. ТгісЫегкоІЬе 366.
ТгісМегѵіпйе 177. ТгіеЬѵіоіе ѵеівве
190. Тгійепйівіеі 89. ТгіШіаГег 60. Тгіп-
кеІЬееге 132, 371. ТгоскепЫите 384.
Тгодкіее 359. ТгоІІЫите 364. Тготреі-
іепЬаит = Сесгоріа. ТготрейепЬІите
= Відпопіа. ТготрейепкіігЬів П6.
ТгорЯсгаиі 241. Тгоріѵгаги 339. Тго-

572
ТгипкеІЬесге — ЛѴаІсІзіоскпеввеІ
СзсЬепкгаиІ; 375. ТгипкеІЬееге 371.
Тгй/Геіске 289.
ТзсЫгііпЕцаЬаит 37.
ТиЬегове Ыаие 12. ТисЬкатйе 127.
ТидешіваІЬеі 312. Тиіре 365. Тиіреп-
Ьаит = ЬугіоЛепЯгоп іиіірііега. Типе-
аегЫише 347. Типдеікайее 151. Тііріеі-
і'аггп 266; таппіісііег 55. ТйгЬапкйгЬів
116. ТіігкепЬипсі 116, 193. Т(ігкеи1іа&г
59. Тйгкепкгевве = АгаЬів. Тйгкеппа-
деіеіп 347. Типпегік 117. Тигпірв зскѵе-
ЛівсЬег 69. ТпгрііЬ ГаІвсЬег 353; вра-
пізсііег 353; ипасЫег 58. Тив.вакдгав
122.
Тпіск 71, 197; ііаііепізскег 11.
Ѵіоіептѵигг 177. ѴігдіІвзіегпЫише 56.
ѴіізЬоЬпе 248.
ѴодеІЬеегЬаит 336. ѴодеІЬгаиед 259.
ѴодеІЬгоі 324. Ѵодеііивякіее 235. Ѵо-
деІЬеи 379. ѴодеІЫгве 197. Ѵодеікігвсііе
276. ѴодеІкігвсЬепЬашп 274. Ѵодеікпб-
СегісЬ 263. Ѵодеікгаііе 235. Ѵозеікгапі
327, 343; кіеіпев 272, 308. Ѵодеііеіт
383. Ѵодеітеіег. Ѵодеітіеге 343. ѴодеІ-
тіІсЬ 235; йоісіепйгтіде 235; деіЬе 149.
Ѵо^еіпеэі; 57, 123. Ѵодеіріейег 83. Ѵо-
деіваіаі 373. Ѵодеівеісіе 118. Ѵодеівіегп
235. Ѵодекѵеіп 207. Ѵодеііѵіске 379;
деІЬе 187, 199. Ѵодеігипде 264, 264. Ѵо-
деЫипдспЬаит 147. ѴоІЙаггп 8.
И
ОТгат. ІТсІгаіпд 158.
ІТеЪегЬагІ 134. ПеЪегвее 177.
Шегііпд 197. ПІ'егѵеійе 311.
ИІте 367, 368. Штепвріегзіаиіе 340.
Шѵе 368.
ПпСогт 29. ІІпдейиІЯ 175. ОпЬоМеп-
кгаиі 374. ОпгиЬе 137, 203. Цпвегег
Ргаиеп Нааг = Ьіпагіа аіріпа. Ппвегег
ІіеЬеп Ргаиеп ВеіівігоЬ. 153, 355. Ѵпве-
гег ІіеЬеп Егаиеп ЕІасЬв = Вгіга тесііа.
Ппвегег ІіеЬеп Ргаиеп (1газ 168. Ѵі'ізе-
гег ІіеЬеп Ргаиеп Норіей “358. Ппвегег
ІіеЬеп Ггаиеп ЗсЫйвзеІ 213. Ппвегев
Неггп бгоііеа Ьбйёі 129. Ппвегев Неггп
бгоііез ЛѴипЗегкгаиІ 173. ПпзШвкгапІ
352. ПпіеггйЬе 69, 69.
ПравЬаит 40.
V
Ѵапіііё-Неііоігоре 164. ѴапШепогсЬів
260.
ѴеіісЬеп 381, 332. ѴеіІсЬепЬашп 138.
ѴеіІсЬепЬуззиз 74. Ѵеіісііептооз 74.
ѴеіІскепгеЬе 248. Ѵеііскепвіеіп 74.
ѴеіІсЬептеигз(еІ) 177. 178. Ѵепивасіег
376. ѴепиваидепЬгаиеп 5. ѴепивЬаЯ 127.
Ѵепивйпдег 119. ѴепивЬааг 10, 226; §е1-
Ьев; ^оійепев 267; зсЬтагаез 55. Ѵепив-
катт 319. Ѵеппвкігвсііе 229. Ѵепив-
паЬеі 369. Ѵеппзвріедеі 242. Ѵегіапд-
кгаиі; 46. ѴегдіввтеіппісЫ; 220. Ѵег-
тіскепкгаиі 377. Ѵехігдигке 218. Ѵехіг-
кавіапіе 12. Ѵехігпеіке 200.
ѴіеЬЬевіиде 237. ѴіеЬдгав 159: Йгеі-
ЫаШ-ідев; кіеіпев 261. Ѵіеіікгаиі; 377.
Ѵіеідиі 246, 246. ѴіегЫай 242. Ѵіоіе
381; §е1Ье 93; Ыаие 382. ѴіоІеШеіп 74.
•ѴѴ
АѴасЬЬогвіе 76. ѴГасЬЬоІйег. ІѴасй-
ЪоІйегЬаит 181. ІѴасЬ вЬаит ѵіг§і півсііег
221. ІѴасквЫпте 92, 170. ІѴасЬвкгааІ
316. ІѴасЬвтугіЬе 220. ІѴасЬввІгаисІі
220. ’ІѴасЬіеІ-игеігеп 211, 336. АѴа§еп-
Ыите 77, 77. 'ѴѴадепзгав 139. “ѴѴаій 179;
аааскіег 130; и'іігіег 316. УѴаізаа 179.
ІѴаІйапетопе 34, 35. 'ѴѴа1(іап§е1іка 36.
ѴѴаЫЬагІ; 339. АѴаІйЫпдеІкгаиі 216.
ѴѴаІйЬосквЬагі 339. УѴаІсІЬогзісІоІсІе 356.
ІѴаІйЬгизііуигх 36. ІѴаІйсургеввептоов
204. 'ѴѴаІсЫівІеІ 174. 'ѴѴаІйеісІіе 288.
ЛѴаІіІегЬве 236. ІѴаІйегйЬееге 147. ХѴаІй-
евсЬѳ 147. ѴГаІй&ггп детеіпег 55; §гов-
вег 278. Ѵ7а1йЯасЬэ 195. Ѵ'аІсІёеіввЬагІ;
339.	’\Ѵа1<1§1оске 80. 1Ѵа1(і§1бск1еіп
гойіев 126. ІѴ'а1(і§биіпкгаиі; 129. ЛѴаІсі-
дгав 212. ЛѴаЫкапсІіеп 290; §е!Ьев 35;
лѵеіззез 34. ІѴаІЯЬапІеіп За. ЛѴаісІІіігве
197, 217; Ыаие 211. ІѴаМЬорГеп 173.
ІѴаІЯЬуасіпіІіе 107, 260. АѴа1сІкй.1Ьег-
кгор? 39. 'ѴѴаІйкаі'СІепііівІеІ 127. ЛѴаІД-
кіесііегп 187, 236. ЛѴаІд.кІеѣіе 99. Ѵ7аЫ-
кпаЬепкгаиі 225. ІѴаЫкпоЫаисЬ 24.
\Ѵа1<1коЫ 365. АѴакІкгаІіеЫизв тѵеіввег
179. ’ѴѴаІсІкг аиі региѵіапівсііез 226.
ѴѴаІЯкйттеІ Ьгеііег 186. ЛѴаІсПісЫпеІке
200. ІѴаМтап^оІй 95, 281. ѴѴаІЯтеівіег.
ЛѴаМтеіэіегІеіп 53, 54. ЛѴаІйтеІівве
213. ЛѴаІйтеуег 53. АѴаМтйпге 215.
ІѴаІйпасЫвсІіаиеп 59. ХѴаМпеввеІ 213;
§е!Ье 150; іаиЬе 342. ЛѴаЫпутрЬе 129.
ІѴаМосЬвепгипде 279. ’ѴѴаІДЫвепісІі 247.
ХѴакІрарреІ 208. ІѴаібгапипкеІ 34.
ЛѴаІЯгарипгеІ 80, 251. ЛѴаІЗгеЬе 102.
ХѴаІЛгеЬепкоЫ'іѵиі-г 45. ІѴаМгіеіЬ^і’ав
75. ШНгіпйе 198. ХУаМгокг 75. 5ѴаМ-
говвчѵіске 236. "ѴѴаІсІгйЬе 118. "ѴѴаЫ-
всЬеІІе 126. 'ѴѴаМвсЬіИ 75. АѴаІіІвсЪтег-
деі 291. 'ѴѴаІЯвріегвІаисІе 339. ЛѴаІД-
віоскпеввеі = біасЬув вуіѵаііса. ЛѴаІсІ-

ѴігакІѵеіІеЬеіі
зігоЬ 'я'еіззез 152. ЛѴаІЯѵеіІсЬеп деіЬе
•35. ІѴаісІѵіеЬдгаз 261. 'ѴѴаНѵіаДе 198.
\7акіѵ?ига 36, 218. ЛѴаісігіезІ = ЗіасЬуз
зуіѵаііса. \Ѵаі(1хітЬ«1 80. ЛѴаІІппзз.
ЛѴаііпиззЬаит 180, 180. ІѴаІкѵигг §е-
ЪгкисЫісЬе 346: кіеіпе 279. ЛѴаІригдіз-
кгаиі 68, 236. ТѴапйЯесЬіе — Рагтеііа
рагіеііпа. АѴапсІкІеііе 99. ЛѴапйкгаиі
241, 241. ЛѴаппепЫите 76. ЛѴапгеп-
Ыите 108. 'ѴѴапгопсІііі 109. Ѵѵ'апхепкгаиі
164, 185, 213; зііпкепсіез 9. \Ѵапгепгове
301. ІѴапгепзате 109. АѴагхепЬгапсІ 11.
ІѴагяепкгаиі 77, 189. ЛѴаггепкйгЬіз 117.
кѴаззегаіое 344. ’ІѴаззегатрІег 305. ЛѴаз-
зегапйогп 204; Ыаиег 341. ЛѴаззегЬаі-
сігіап. ЛѴаззегЬаІзат 214. ІѴазвегЬаіЬеп-
§е1 351. ІѴаззегЬепесІісі 157. ЛѴаззегЬе-
іопіеп &1зсЬе 322. ІѴаззегЬгашіѵигх 322.
5Ѵа88егЬис1іе 260. ’ѴѴаззегсурегдгав 86.
'ѴѴазаегйізіеІ 86. 'ѴѴаззепІозіеп 65, 139.
ЛѴаззегйгеіІаШдкеіі 190. ІѴаззегеЬгеп-
ргеіз 376. АѴаззегерЪеи 190. АѴаззегер-
рісЬ 190. ІѴазвегГайеп .105. ІѴавзегЫег
170. 'ѴѴаззеНепсЬеІ 230, 290. ЛѴаззегДоЬ-
кгаиі кіеіпев 263. ІѴаззегіисііззсІіѵапх
221. "ІѴаззег&сЬззсЬѵгапгдгаз 25. 'ѴѴаз-
зегдаііе 140. ІѴаззегдагЬе 221. кѴаззег-
даисЬЬеіі 376. ІѴазвегЬаГег 385. ІѴазвег-
ЬапГ 65, 139, 139. ЛУаззегЬейегіск 223.
ІѴаввегЬеіІ 376. 'ѴѴавзегЬоісІег 379. ЛѴаз-
зегказіапіе 357. ІѴаззегкіее = Мепуап-
іЬез ІгіЫіаіа. 'ѴѴаввегкІеІСе 246. ІѴаз-
вегкпоЫаисЪ 351. ЛѴаззегкпбіегісЬ 263.
ІѴаззегкоЫ 100. ’ѴѴаззегкоІЬе — Турка
іаіійііа. 'ѴѴаззегкгевзе 223, 224. ІѴаазег-
кгорГѵигг 322. ІѴавзегкйгЫзз = Сиси-
тів Сіігиііиз. ІѴаззегІаск 269. 'ѴѴазвег-
ІаііісЬ 229. ѴаззегІаисЬ 351. ІѴаззег-
Ііезсіі 73, 74. ІѴаззегІіІіе деіЬе 178, 228.
ЛѴавзегІіпзе 190; кіеіпе 190. 'ѴУаззегте-
Іопе 114; атегікапізсЬе 37, ^Ѵаззегтегк
332. кѴаззегтбЬге 229. ІѴавзегтбпеЬеп
229. ’ѴѴаззегтооз 105, 190. 'ѴѴ'аззегпаЬеІ
= Нуйгосоіуіе. ХѴазаегпеІкеплѵигя 157.
АѴаззегпизз 3 56. ІѴаззегпутрЬе 228.
ЛѴаззегравііпак 332, 332. ѴГаввегреег-
заі 230. ІѴаззегреіегІе.іп 332. ТѴаззег-
рГе&г 131, 265; гоіЬег 77. ЛѴаззегрііп-
ріаеііе 314. ІѴаззегроіеу 205. АѴаз-
зеггапке 334. ІѴаззеггаике 224. ЛѴаз-
веггеЬе. "ѴѴаззеггеЬепіІоМе 2'30. \Ѵаз-
зеггеіз сапайізсЬег 385. ІѴаззеггеііід
223. ІѴаввеггіей. ІѴаззеггіете 386. кѴаз-
веггоЬг 51, 51, 51. ІѴаззеггозе 228,
228. ЛѴавзеггйЬе 70, 190. Ѵѵаззегзаіаі
376, также Різііа. ІѴаввегвсЬаЙЬеп 93.
ЛѴаззегзсЬееге 344. АѴавзегзсЬіегІіпд 98;
детеіпег 230; діЙідег 98. ѴТаввегзсЫатт
105. ’1Ѵа88ег8сЪ1ап§епѵѵ’иг2 77. іѴаззег-
зсЫаисЬ. ІѴаззегзсЫаисЬЫйтсЬен 370.
ЛѴа88ег8сЫеіт 227. ІѴаввегвсЬпгегіе!
деіЬев 178. ЛѴаззегзепГ 223. ІѴаввегвіегп
- ІѴіесіегіЬои	573
77. ЛѴаззегзіегпкгаик 65. 'ѴѴаззегіиіірапе
228, 229. ѴГаввегѵеіІсЬеп 170. 'ѴѴазвег-
ѵіоіе 73, 74. ІѴаззепѵедеЬгеіі 21. ІѴаз-
зепѵедегісЬ 21. ІѴайепѵесіеІ детеіпег
168. ІѴаззегѵгеісіе 310. ЛѴаіегдеіе 338.
Ѵаііе 265. ІѴаи 292.
ІѴеЬегкагсіеп 127. ІѴедсііеіеі 232.
ІѴедсіогп 239, 293; 8ІасЬеіідег 239; де-
теіпег 293; діаііег 294. ЛѴедеЫаіі 258.
ІѴедеЬгеіі 258; Ьгеііеі' 259. ІѴедейізіеі
357. ѴѴедкгевзе = Ьерійіит гисіегаіе.
’ѴѴедеІаШсІі 350; Ьгеііег 260. ІѴедегісЬ
258, 258; дгоззег 259; кіеіпег 259, 260;
гойіег, зсктаіег 259; тееіззег 260. ІѴеде-
зепГЗЗІ. ІѴедевіегпЯізіеІ 89. ІѴедеігііі
258; кіеіпег 166; рбіпізсЬег 302. ІѴеде-
ігіикпбіегісЬ 263. ѴѴедеѵіпйе 107. АѴед-
дгаз 263. ЛѴедЬоІйег 181. \ѴедзсЫіпде
378. ѴГедлѵагіе 97; детеіпе 98. ІѴеібег-
декіаІвсЬе 231. 'ѴѴеіЬегкгаиІ; 50. 'ѴѴеіЬег-
кгіед231. ІѴеісЫогп. ’ѴѴеісЬкігзсЬе 274.
‘ѴѴеісккгаиі 207. АѴеіскогс1іе2О7. ІѴеісЪ-
8е1 зрапізсЬе 275; ІйгкізсЬе; пидагізсііе;
чгоЫгіесЬепйе276. АѴеЫеЗОЭ; деІЬе 311;
тйгЬе 310; ІйгкізсЬе 378; ГгапгбзізсЬе
133. ‘ѴѴеісІепЪаит 309. 'ѴѴеісІепсІогп 168.
‘ѴѴеісі.еіікгаиі деІЬев 205. ІѴеісІегісЬ 132,
204, 205; деІЬег дговвег 205; дгозвег 132;
гоіЬег = ЬуіЬгпт Заіісагіа. ІѴеійегісЬ-
Ыиікгаиі 206. ІѴеійІіпд 13. ІѴеіЬепГпзз
291. ІѴеіЬпасЬізЫпте 31. ІѴеіЬпасЫз-
гове 164. ІѴеіЬгапсЬкгапі; 302. ІѴеіЬ-
гапсЬѵигг 58, 192, 302. ѴіеіЬгаисЬз-
кгапі; 52. ІѴеіЬгаисЬзкіе&г 256. ІѴеіп
ѵѵіісіег 29. ІѴеіп-ЕрЬеи 29. ЛѴеіпЫите
230, 339. І/Ѵеіпйогп 301. 'ѴѴеіпдгйп 203,
380. 'ѴѴеіпкбрЯеіп 267. 'ѴѴеіпкгаиі. ІѴеіп-
кгііиіеі 56. ІѴеіпраІте 44. ЛѴеіпгапіе
307. 5ѴеіпгеЬе383. 'ѴѴеіпзіоск 383; есііег
383. кѴеіпѵ?игг 157. ІѴеіззЬаит З.ІѴеізз-
Ыгке 65. ІѴеІзвЫите 19. ІѴеіззЬпсЬе 86.
ІѴеіззйогп 112. ІѴеіввеІІег 24. ’ѴѴеівзеІ-
кгаиі 212. 'ѴѴеівзЙсЫе 253. ІѴеізвЬоІг
210. "ѴѴеіззкоЫ 69. ЧѴеіззкорГ 13. ЛѴеізз-
кгаиібЭ. ЛѴеІ8з1еисЬ(;епкгаиі208. ТѴеізз-
гйЬе 70. ІѴеізвгйвіег 368. ІѴеіззіаппе
253. 'іѴеіззтѵигг асЫе 107; ШзсЬе 106;
таппіеіп; ѵеіЫеіп 107. АѴеігеп 361.
раза, виды 362, 363; ііігкізсЬег 385.
ѴѴеігепдегзІе 169. 'ѴѴеігепріІг 170.
ЛѴеІзсЬкоЫ 69. ЛѴеІзсЬкогп 385. ІѴеІІ-
Ьапт 147. ЛѴепйеІйЪге 341. 'ХѴепсІеІЬееге
298. ЛѴепйехѵиггеІ 223, 374. ХѴегтиіЬ
47, 49. 5ѴеііегЪаЬп237. АѴеііегкгаиі;212.
ЛѴеігзІеіпкгаиі 231. ЛѴеутиіЬзйсЬіе.
ЛѴеупіийзкіеГег 256.
ЛѴіскЬоЬпе 199. ТѴіске 379; еззЪаге
379; ІйгкізсЬе 199; зрапізсЬе 187.
ЛѴіскеІЫите = Ьусоробіит Зеіадо.
ІѴіеЬегкгіед 231. ЛѴіеіекгаиі = НеЛу-
вапип. ЛѴіейегіЬоп 267; есііег 129; доій-
пег 10; гоіЬег 56; тсеіззег 72. ІѴіейе-

574
\Ѵіес1еі'8І088 — Иакшѵигз
ЪорГепкгаиі 280. ЛѴіеДегвЬовв 34.2. ДѴіе-
Йегіой 56. ІѴіедепкгаиі 47. ЛѴіег 886.
АѴіевепЬепесІісіепѵгигг 157. ѴѴіевепЬег-
1гат278. ЛѴіезепЬеіопіебІ. АѴіезепЬіЬег-
пеііе см. \ѴіевепкпорГ. ЛѴіезепсапагіеп-
§гав 26. ЛѴіевепйізЬеІ 99. АѴіезепекгеп-
ргеіз 377. ЛѴіееепепгіап Ыаиег 155;
деІЬег 96. ЛѴіевепЯасІіз 136,195. ЛѴіезеп-
Яіііег§гав 70. ІѴіевепЙппіск 249. ЛѴіе-
зепГис1і38с1і'Іѵапг@га8 25. ’ѴѴіевепдагай’еІ
157. ЛѴіевеп^еМ 205. ІѴіевеп^оісіЫите
289. 'ѴѴіезеп^гав 261. ДѴіевепЬаЬепѵигг
356. Ѵ/іезепІіаі'ег 60; Ьокег 47; кіеіпег
59. ЛѴіезепкіскегегЪве 187. 'ѴѴіевепкІее
360; §е1Ьег 210, 358; ѵгеіввег 358. Ѵѵіе-
вепкпор?814. 'ѴѴіевепкпбІегіск 264. ЛѴіе-
зепкоЬІІОО. "ѴѴіезепкбІЫеіп 315. ІѴіевеп-
кбпіціп 340. ‘ѴѴ'іезепкгевве 84. ЛѴіевеп-
кгбіепдгаз 200. ЛѴіевепкгаиіеІеіп 19.
Ѵ/іевепкйсЬепзсІіеІІе 35. ЛѴіезепкіІттеІ
87. ІѴіезепІіезсЬйгаз 249. кѴіевептай-
сЬепкааг 344. ЛѴіезептап^оІсІ 215. ’ѴѴіе-
зептеіег 343. ЛѴіезепрйй'егІіп^ 13. ІѴіе-
зепрітріпеііе см. ІѴіезепкпорГ. ІѴіезеп-
гапіе 352, 352. ''Уіезепгіврепзгаз 261.
ѴѴіевепгойеі 295. ІѴіезепгоііг = Саіа-
та§гозіІ8. Ѵіезепгоііе 145. ’ѴѴіезепгбіЬе
^іаііе 152. 'ѴѴіезепваГгап 104. ТОезеп-
заІЬеі 318. ЛѴіезепвсЬаиткгаиі 84. Ѵ/іе-
аепзсЬѵгатт 13. ІѴіезепдреік 223. ТѴіе-
вепзіНегргаз 70. ІѴіІсІГаггп 55. ІѴіМ-
дгапітЗЗЗ. ’ѴѴ'МкаігепзігаасЪЗІО. ІѴікі-
гбЙіе152. 'ѴѴі1§епЬаптгоіЬег810. ХѴіпсІ-
Ъееге 59. 'ѴѴіисІЫите 33, 35; яеіззе 84.
ІѴішіЬоЬпе 248. \Ѵіп(1е 107; §етеіпе 107.
ІѴіпЯйкпе 17, 18. ІѴіпЯГаггп, ІѴіпЯ-
«Іоске 107. Ѵ7іп<іЬаГег 59. АѴіпсІЬаІт 17;
дгоззег 18. ДѴіпбкаІтгоІіг = Саіата-
§і’озііз. ЛѴіпЗкігвскебЭ. ТОпЯговзскеп 33,
34; Ыаиез 84. 5Ѵіпс1зсЬѵ?атт = Роіуро-
гиз і^піагіиз. УѴіпівогЬокпе 379. ІѴіп-
іегЪееге 337; ѵігдіпізсііе = Ргіпоз ѵег-
іісіііаіиз. УіпіегЫіітсІіеп, ІѴіпІегЫшпе
164. 'ѴѴ’іпіегЬоЬпепкгаиі 316. ІѴіпіегеі-
ске 289. ІѴіпІегеттег 361, 362. ЛѴіпіег-
ііп@ег}іиі 135. ЛѴіпіег^егзіе 170. ІѴіпіег-
дгйп 95, 281, 357, 380,380, 383; §говзез;
гшпіез 281. ІѴіпіегЬеІіоігоре 223. ЛѴіпіег-
коЫ §гапег; кгаивегбЭ. ІѴіпІегкоЫгерз
68. ІѴіпіегкгевве 61. ІѴіпіегкгбпсЬеп 62.
ТОпіегІаисЬ 23. ЛѴіпіегІіпйе 355. ІѴіп-
іегІоІсЬ 197. ѴГіпѣегтаІѵе 26. ІѴіпіег*
тапд-окі 281. ІѴіпіегтеІівве 213. ѴѴіпіег-
иіеззѵиггеі 135. ^іпіегрйапге 281.
"ѴѴіпіеггерз 68, 70. ІѴітеггеШд 292.
ЛѴіпіеггове 164. ’ѴѴіпіегвсЬасЫеІЬаІт
134. ІѴіпІегзреІа 362. Кіпіегвріиаі 306.
ІѴіпіегѵіоІе 166. ѴГіпІепѵеігеп аецуріі-
зеЬег 361. ѴИпіеггігіеЬеІ 23. 'ѴѴігЬеІ-
Ъогвіе 76. ’ѴѴігЪеІЯозіеп 76. ІѴігЬеІкгаиІ
56, 238. ’ѴѴігзіпй 69. ЛѴігіеІЪігзе 328.
ЛѴіИѵепЫите 318. ѴѴіхеп 231.
ЛѴоЫ§етиіЬ 68, 234; кіеіпег 76. ХѴоЫ-
ѵегіеі (у, еісЬ) 46; \ѵаЬгег 46; ГаІзсЬег
176. ЛѴоЬ/біеЬепгеіб 212. ѴѴо№Ьагі 356.
АѴоІГвЬазі 122. \Ѵо1&Ьееге 43, 242.
ІѴоІГвЬоЪпе 199, 199. ѴѴоІйеізепкиі 7.
’ѴѴоІГвегЬзе 199. ’ѴѴоІйГизв 191, 204.
ІѴоіГз^егзіе 267. ’ѴѴ’оІй^езіскі 204.
'ѴѴоКвкігзсЬе 59. ЛѴоІГвкІаие 203. ЛѴоій-
кіее 210. ІѴоИвкгаиі 45, 175. 5Ѵо1&-
тіІсЬ 139. ЛѴоИзрйгвісЬ 202. ІѴоІйгаисЬ
202. 'ѴѴоИззсЬоіе 56, 57; чгеівве 199.
'ѴѴоИзвсЬѵам 126. ІѴоійзігееІе 127.
'ѴѴоІГвІгарре 191, 204. ЛѴоійшске 199.
'ѴѴоІГвтѵигг 7, 9, 202; Ыаие; §е1Ье 7;
Ьеіізате 6. ІѴоІІЬІите 80, 249; сгеіізсііе
40. 'ѴѴоІМізІеІ 232. ’ѴѴо11§газ 136, 169.
ѴѴоІІЬаЪіісЪізкгаиі. 6. "ѴѴоІІкгаиѣ 374.
ЛѴоІІзсІіѵатт 15. ЛѴо11\ѵеійе 310.
"ѴѴіискеп 69.
ІѴпсЬегЫите 96, 97. ІѴисІіег^еі'зІе
170. АѴиІіісІі 374. ДѴипсіЬаит 147. ІУап-
Яегаіое 16. ііѴишІегаріеІ 218. ѴѴипЯег-
Ьаит 299, 299. ’ѴѴипйегЫите §етеіпе
217. ІѴишІегЫите ипвегез НеггпСгоИез
173. 'ѴѴипйегкІее атегікапізсііег 212.
ІѴиімІегкгаиі 9. 'ѴѴймІегѵгеіхеп 363, 363.
’ѴѴшхіегкогп 863. 'ѴУипсЦ’ІбскІеіп 110.
Ѵ/ишікІее 40. ТѴипЯкгаиі 9; есііез 326;
Ветеіпез 40; §о1сіепе8 335; дговвев 326;
Ьеійпізскея 326, 835. 'ѴѴцпсПаііісЬ 6.
ѴѴипсівапікеІ 315. ’ѴѴипіівсІі-игатт 202.
ѴѴйг^кгаиі 327. 5ѴигтЬа<1 47. ѴѴигт-
Гаггп 54, 55, 849. "ѴѴигткгаиі; 340, 348,
849, 377. ІѴпгтгіпйепЬаит 32. ІѴигт-
затеп 49, 882; &І8с1іе 349. 'ѴѴигтСосІ 47.
ІѴигттагх 322. ІѴигзІкгаиі; 234, 855.
ІѴигзігбІігІеіпЬаит 88. ѴѴпгхеІказіаше
87. ІѴпггЯоскепЫите 89. 'ѴѴиЙіЬееі’е 59.
ѴѴйікегісЪ §іТіі§ет 98. кѴиіЬкігзсЬе 59
'ѴѴиіЬзсЬіегІіпд 98.
У
Татв'тіггеі 126.
Урег 367, 368.
Узор 173. Узорепііоіг 368.
г
ХаскагіазЫите 90. ХасЬипЬашп иди
ИаЬпЬаит = Хітепіа. ХаскепзсЬоіе 72.
ХаіГбпіе 374. ХйЬе 250. ХаЪІкгаиі 204.
Хаііпкгаиі 124, 186, 373. Хакпііііе 138.
ХаЬпІовепкгаиѣ 60. 2аЬпзіос1іегЬаиіп
257. ХаЬпвіосЬег-Аттеі 28. ХаЬпігозі
гоіЪег 141. Хакпѵиги 30, 124, 186, 261.

Хаііпкгаиі •
ХаЪпкгаиі 204. ХарГепкгаці 19, 81, 307.
Харйвіпкгаиі 80. Хагігіей. Хагігіеі 179.
ХазегЫите 216. ХаиЬегвігаисЬ = На-
татеііз. Хаикеп 107. ХаипЫите 39.
2аип1і1іе 39. Хаипдіоске 108. Хашііаі-
ІісЬ 184. Хаипііпд 198. ХаиигеЬе 29,
108. Хаипгеів 151. Хаипгіецеі 193.
Хаипгіеібі. Хаипгозе 301. ХаипгііЬе 71;
зсЬтагие 348; ѵгеіззе 72. Хаипѵ?іске 187,
380. Хаипѵ?іпйе 108. Хагегііпд 18.
ХеЪгаЬоІи 231. ХейгаЬ 211. 2еЬг§газ
263. ХеЪгкгаиі 64, 326, 373. ХеЬгѵяиа
8, 50. 2еі1апй = Спеогит. 2еі1еп§ег8Іе
170. 2еі1Гаггп 8. Хеізі 341. Хеіііозе 104;
§е!Ье 223. 2еПЫаиегріІг 307. 2е11еп-
Ьгапй 369. 2е11іс1і 375. Хеііе 255. Хегг-
еіске 288. Хеуіоп-Сагйатот 28.
2іе§епЬагі 340, 370. Хіе§епЬеіп 90.
Хіе^епкіее 212. 2іе§епкогп 361. 2іе§еп-
гаиіе 150. Хіе§еп8ігаис1і 11. 2іе§еіг?геі<1е
310. Хіеі^егзіе 169. 2іе§еипегкгаиі 171,
203. 2і@еипег1аис1і 24. Хіезеікгаиі 343.
ХіезегегЬзе 97. Хіезі 341, 341, 341. 2іт-
Ьеікгаиі — Ілпагіа СутЬаІагіа. ХітЬеІ-
Ыите 91. Хітті сеуіопізсііег; Геіпег;
аеуіапізскег 99. Хіттіар&1. Хітті-
Ьаит 99; тгеіззег 81. ХіттІегйЬееге
146. ХіттіІогЬеег 99. Хіттігозе. 2іпп-
кгаиі 134. ХіпзегІеіпЬаит 386. Хіпіаі-
ѵ?ига 155. ХірйІЬаит 245. Хіріеікгаиі
245, 307. 2іро11е 22, 23. Хіррегіеіпкгаиі
11. ХігЬеІ. 2ігЬе1Ьапт 255. ХігЬеІпизв-
Ьаит 253, 255. ХігЬиззпйззсІіеп 342.
ХігтЬаиш ѵгеІзсЬег 255. Хігтеі 355.
- Хурег^газ	575
Хізігвззсііеп 162, см. Сізі .... ХіЙег-
а1§е 227. Хіііег§га8 70. Хійеграрреі 2^’"
ХіНегріІг 357. Хіі4егІап§е 227. Хііілѵег
117; агаЬівсЬег 6; йеиізсйег 8; тгіійег 72.
ХіНѵгегкгаиІ 48. Хііілѵегзаатеп 49. Хіі-
гепкгаиі 185.
ХоЙепЫшпе 215, 215.
ХискегаЬогп 4; йеиізсііег 3. Хискег-
аріеі 37. ХискегЬаит 4. ХискегЬоЬпе
248. ХискегегЬзе 258. Хискегтеісіе 58.
Хискегтеіопе 115. Хискегтегк 332.
Хискеграіте 44. ХискеггоЬг йсЬіег 308;
сЬіпе8І8сііег337. ХискеггозеЗОІ. Хискег-
гйЬсЬеп 332. Хискеггипкеігике 64.
ХискегвскоіепЬаит 159. Хискепѵигг332.
ХипсІегЬаиіп 255. ХапйегвсЬтеатт 266.
Хип§епЫаіі 232, 307. Хип§еп&ггп 320.
Хип§епкгаи1 324; асЪагГез 324. ХіігЬеІ-
йсЬіе. ХйгЪеІкіеІег 253. Хйг^еІЬаит 89.
Хѵескеп 362. ХчѵесМіоІг 142. Хѵѵеі-
Ыаіі 196, 207, 232. Хѵеікогп есііез 361.
ХѵегдакогпЬаит 4. Х-ягег§ЬоЬпе 247,248.
ХѵегдІшсЬе 86. ХѵегдйізіеІ 86. Хѵегд-
езсЬе 147. Х-игег§Ьо11ипйег 313. Х-игег§-
кіе&г 255. Хѵег§кігзс1іе 275. Хѵ?ег§тів-
реі 111. Хѵег§огсЬе 166. Хѵѵеівсііеп 275.
Х-игеІзсйепЬаипі 275. ХтеЬеІ §етеіпе
22; ѵеізсііе 23; Йег КйсЬег§3.гіпег 23.
ХѵіеЬеІЪіпзе 181. ХѵіеЪеІ^газ 47, 261.
ХѵіеЬеЫіске 187. ХѵіеЬеЫоІІе 72.;
ХѵіеЬеІузор 316. ХѵгіевеІЬееге 274.
ХѵнІІіп^зЫаІі 357. Хч'111іп§8Ьгапй 279.
ХутЬеІЫите, см. СутЪеІЫите. Ху-
рег§газ Ьаагі§ез 200; кгіесііепйез 85.

ФРАНЦУЗСКІЯ НАЗВАНІЯ РАСТЕШИ
А
АЬёсёйагіа 410. АЬеІ 267. АЬеІ-товсЬ
см. АтЬгеііе 166. АЬгісоІ. АЬгісоііег
45, 45. АЬготе 1. АЬгоіопе 47. АЬгив 1.
АЬвіпіЬе соттипе 47; реііке 49.
Асасіа. Асасіе 1, 2; Ыапс; Ъоиіе; Ра-
гавоі 299; йе ЗіЬёгіе Гаих 83. Асаной 30;
таЬадоп; а теиЫев 345; йе томадпе
65. Асапіііе 3. Ассіріігіпе = Ніегасіпт.
АсЬе 41, 41; йев сЬіепв 12; й’еап =
8іпт Зівагит; йез топіадпев 192; вап-
ѵаде 246. АсЬёе 263. АсЬіІІёе 4. Асі-
піег = Сгаі. ОхуасапіЬа. Астеііе =
Абеседарія. Аспійе 6. Асотаі = Нота-
Ііит. Асопіі 6; а дгаррев 9. Асог. Асо-
гпв 8; &их; ойогапі 178; ѵгаів 8. Асовіе
= Сепіаигеа вріпова. Асг-ЪоеЫ 231.
Асговііс. Асговіідие 8. Асіёе 9. Асііпё
= Сагит ВиІЬосавіапит. Асигпіег =
Согпив.
АйёпорЬоге 9. Айіапіе 9. Айопійе 10.
Айохе 10.
Аесійіе 11. Аедісоп ~ Аедііорв оѵаіа.
Аедііоре 11. АедірЫІе 11. АедоІеіЬгоп
= Вапппс. Юаттиіа. АевсЬіопотёпе.
АевсЬупотепе 11. АеіЬиве 12.
АдарапіЬе 12. Адагіе 13, 14, 14, 266,
267. Адаіёе = Сіпегагіа атеііоійев.
Адаіуіів 11. Адёгаіе. Адёгаіоіге 4, 16.
А§1аё — СНайіоІив дгатіпепв. Адпеаи
а’івгаёі іагіаге ои всуіЬідие = Аврійіит
Ваготег. Адпив Савіив=Ѵііех. Адоигге
1.18. Адгаиіе = Адговіів. Адге(і)(оив.
Адге(і)оп 174. Адгітоіпе 16 = Адгіто-
піа. Адііраите 191. Адговіійе 17. Адгои-
еііе = ЗсгорЬпІагіа.
Аідіапііпе 42. Аідгеііег 337. Аідге-
тоіпе 16, 17. Аідгеііе 305 и Охаіів Асе-
іовеііа, СотЬгеіит соссіпеит. Аідиіііе
Йе Ьегдег. Аідиіііе йев йатев 319. Аіі
22, 23, 24; йев сЬіепз 219, 220; йе Іоир;
а іоиреі 219 *). АііапіЬе 18, 18. Аіііеіег
— АПіит врЬаегосерЬаІит. Аіііоиі
Й’еап 228. Аітег тоі 220. Аігеііе 371;
соттппе и др. 371; гоиде 372.
А^опс 367.
Аіаіегпе = ВЬатпив Аіаіегпив. А1-
саііе 312. Аісаппа 21, 188. Аісёе — А1-
іЬаеа говеа. АІсЬетіПе 19. Аіёігів 20.
АИа 206. АІЬаде. АІЬаді 20. АІЬеппа.
АІЬеппе 188. АІіаіге = АПіит атре-
Іоргавпт. А1іЬоийег345. А1ів(г)іег; плоды
= А1ів(г)е 112, 336; АтеІапсЫег 28;
Йев Ьоів 337; Йе СЬоіву 28; а дгаррев 28.
ІгапсЬапІ; 337. АПёІціа 237. АПіаіге 21.
АПоисЬіег 337. Аіоев 16, 25; Гаих 344*
Аірівіе 247. Аірівіе говеаи 247. Аігипе
= Аігора Мапйгадога. Аівіпе йев Аірев
357. Аіиіпе == Агіетів. АЬвіпіЬіит. А1-
ѵіев 253. Аіувзит. Аіівве 26; вахаіііе =
НегЬе аих Гоив.
Атайоиег. Атайоиѵіег 266. Атапйе
29; й’Апйов 189; йи Вгёгіі 63; йе іегге
42, 100. Атапйіег 29, 29. Атапііе —
Адагісив тивсагіив. Атагапіе Віёіе;
(^иеие Йе гёпагй; ваиѵаде 27. Атагіпіе
75. АтагуШйе 27. АтЬегЬоі = Сеп-
іаигеа Суапив? АтЬіпих 20. АтЬгеііе
90, 166. АтЬгоівіе 27; Йи Мехідие 95.
АтёІапсЬе. АтёІапсЫег 28. Атеіі 56.
АтійоппіегЗбІ. Атідгі Апдуге 31. Атті
28. АтторЬі!е28. Атоте 385; йевіпйев
222; йев ^агйіпіегв 335. АтогрЬе 29.
Атоиг еп саде. Атоиг еп сЬетізе 250.
Атоигеііе 70, 135, 201, 317. Атргів 30.
’8) Прочіе виды, относящіеся къ'роду
АПіит’а, см. на стр. 22, 23, 24.

Апасагйе — Лѵосаііег
Апасагйе 30. Апасусіе 30. Апа§а1іійе
31. Апапаз 31. Апсоііе 42. Апсіготёйе
32. Апйгозасе 33. Апйговеііе 33. Апйго-
зёте 3.3. Апетопе 33, 34, 35. Апеі.
АпеіЬ 35, 36. Апеііе 187. Апдёііп 32.
Ап§ёІідиѳ 36; а раріег 42; реіііе П и
8ІЗОП Ройа§гагіа. Ап^гес 37. Апдиге йи
ііп 118. Апо'игіе 37. Апіз 251; ёіоііё 175;
ѵегі 251; йез Ѵоз§иез 87. Аппоізе см.
Агтоізе. Апопе 37.Апоіе 66,187. Апзегі-
пе 94, 95, 270. АпіЬуШйе 40. Апііаг 40.
АпіоЯез. АпіорЬуІІез 88. Апіопіп. Апіо-
піпе 133.
Аросуп—§оЬе тоисЬе 41. Арреііі 23.
Аргёіе 134.
АгаЬійе. АгаЬеііе 42. АгасЬійе 42.
Агаіепёе 226. Агаііе 42. АгЬоизе. Аг-
Ьоизіег 43, 43. АгЬге й’аіі = Согйіа 8е-
Ъезіепа; й’атоиг 92; аих апётопез =
СаІусапіЬиз; й’агцепі = Ргоіеа аг§еп-
іеа; аѵеи§1апі 399 (А§а11осЬе); йеЬаите
= Вигзега §шшпііега; а Ъеигге = Ваз-
зіа Ьиіугасеа; а Ьоигге = Агеса сгіпііа;
йи Вгёзіі ои Вгёзіііеі = Саезаіріпіа;
а, саІеЬаззе 397 ; аи саиізсЬоис 145; йе
сазіог 206, 404; & сЬареІеі 1, 211; сЬои
32; йи сіеі ои йе §огйоп = Ѳіп§Ьо;
а сіге 221 и Сегохуіоп Апйісоіа; а
соііег 1; йез сопзеііз 145; йе согаіі =
ЕгуіЬгіпа Согаііойепйгоп и АгЬиіиз Ап-
йгасЬпе; а соіопз = Ріаіапив оссійепіа-
Ііз; йе Сурге = Сиргеззиз йізіісЬа; йе
СуіЬёге = бропйіаз СуіЬегеа; а йеп-
іеііез 184; йи йіаЫе ои Реі йи йіаЫе —
Лига сгерііапз; йе Віеи Гісиз геіі-
діоза; йе йга^оп = Вгасаепа Вгасо;
й’епсепз 30 и Тегтіпаііа Вепгоіп; а
епіѵгег = Різсійіа ЕгуіЬгіпа; йе Іег =
Вгасаепа іеггеа; йе Іа і’оііе = Вигзега
§иттіГега; а ігаізез 43. 43; а Ггапдез 96.
К Іа діи = Нірротаие Ьі§1апйиіоза, и
Пех АдиіГоііит; а Іа §отте = Еисаіур-
іиз гезіпііега; йе богйоп см. АгЬге & сіге;
а §гіѵез 410; й’ЬиіІе, а 1’ЬиіІе = Вгу-
апсіга; іттогіеі = Рапйаииз иііііз; іп-
йесеиі ои ітрийідие = Рапйаииз; йе
йийаз ои йе йийёе 92 и КІеіпЬоѵіа Ьоз-
рііа; а Іа Іадие 251; аих Ііз = Ьугіойеп-
йгоп іиіірі&га; йе 81. Ьисіе 276; йе Маі
— Нурегіеит, Рапах; а іа тат = СЬеі-
гозіета; й, Іа таіиге = Нѵагіа Іопдііоііа
а Іа ті§таіпе — Ргетпа іпіе^гііоііа; йе
тіііе апз =Айапзопіа йі^ііаіа; йе Моіве
113; йе пеі§’е 96 и ѴіЬигпит Ориіиз; й,
раіп 50; а раріег 71; а раиѵге Ьотте
368; й. реггидие 297; Й. Іа різіасЬе =
ЗіарЬуІеа; ріиѵіеих = Саезаіріпіа; аих
роійз йез Киззез 83; й роіззоп = ВЬиз;
аи роіѵге 383 и ЗсЬіпиз тоііе; риапі
31 и Зіегсиііа Гоеіійа; аих диагапіе
ёсиз — Ѳіп§Ьо ЬіІоЬа; аих гаізіпз —
ЙіарЬуІеа ріппаіа; 8аіиі 211; йе 81. йеап
•577
Нурегіеит, Рапах; йе 8і. ТЬотаа =
ВаиЬіпіа; йе заи^е 249; а (йе) 8егіі.а_е
= Неѵеа §иіапеп8І«; йе зоіе ~ Регіріоса
Вгаеса, Азсіеріаз Зугіаса, ВотЪах, Мип-
Нп§іа, СаІаЬага, Сеіііз ппсгапіЬив и др.:
й зоіе сіе Ѵіг§іпіе 245; а зиіГ = Віііііп-
§_іа зеЬНега; а іаппег іез сиігз — Согіа-
гіа тугііГоііа; ігізіе = ?^сипіЬез агЬог
ігізііз; аих іиіірез =- Вугіосіепйгоп; а, Іа
ѵасЬе 149; а ѵёіоигз = ТоигпеГогііа;
аи ѴегтіІІоп (^иегсиз соссііега; аи
ѵегиіз = ВЬиз ѵегпіх; сіе ѵіе 354; йи
ѵоуа^еиг 369. АгсЬаи^ёіідие 36, 184.
Агес 43. Агеп. Агеп§а 44. Агедие. Агё-
диіег 43, 43. Аг§а1ои 239. Агдаи =- 8у-
йегохуіоп зріиозит. Аг§еиііие 270, 270.
Аг§ііеііе 247. Агдоиз(8з)іег 168. Агізіо-
ІосЬе 44, 45. Агтегіа 46. Ахщоізе 47,
48, 50. Агтозеііе = ЗегірЬіит. Агиіса.
Агпідие 46, 46; йе 8иёйе 176. Агпоіе.
Агпоиіе 187. Агоіе 253. Агоиззе 58. Аг-
га§опе — Незрегіз таігопаііз. Аггёіе
ЬоеиГ231. АггосЬе 58; риапіе 95, 172.
АггосЬе — Егаізе 66. Агііс.Ьаиі сот-
тип 119; й’Ьіѵег ои йе іегге = Неііап-
іЬиз іиЬегозиз; йез Іпйез = Сопѵоіѵиіиз
Ваіаіаз; йе йёгизаіет 116; ваиѵаде 86,
232; йез іоііз 325. Агіідоііе 251. Агит
50. Агит — СарисЬоп 44. Агипйе 51;
а диепоиіііе 51.
Азагеі 51, 52. Азагіие 52. Азсіёріайе
52. Азрег§е 52, 53. Азрегиіе 53. АзрЬо-
йёіе 54. Азріс 188. Азрійіег 54. Азріёиіе
йез тигаіііез 56. Азріепіег 55. Азргеііе.
Азрегеііе 151. Аззіііз = Зеііпит зуі-
ѵезіге. Аз8Ітіпіег=Апопа ІгіІоЬа. Азіе-
геііе = МагсЬапііа. Азіегіздие. Азіе-
гоійе = ВирЫЬаІтит §гапйійогит.
Азігапсе 57.
Аіга§ёпе 58. АігарЬасе 58. Аіііег 37.
АМгаре-тоисЬе 201, также Аросупит
апйгозаетііоііит, Віоиаеа тизсіриіа и
Негіит Оіеапйег.
АиЪёріпе 112,112. АиЬег^іие 334, 334.
АиЪе-ѵідпе — Сіетаіів. АиЬіег ' 378.
АиЬНоіп = Сепіаигеа Суапиз. АиЬііоп
90. АиЬотіе 47. АиЬоиг 121. АпЬгеззіп
= СгаСае°;из ОхуасапіЬа. АиЬпгоп 15.
Аиіпе 24, 24. Аиіпёе 24. Аипе 24, 24-
поіг 294; ѵегі 25. Аипёе 24, 176, 176’
177. Аигісиіе 272 м Ніегасіиш Аигісиіа’
Аигіо, Аиго —. Аігіріех Наіітиз. Аи-
гопе. Аигоппе; йез сЬатрз 48; Гетеііе
315; йез загйіпз 47; таіе 47: ваиѵаде 48.
Аигоге = Віцизіісит, Аиаегаиіе. Аиге-
гоіе 3.
Аѵёііпіег 111. Аѵёпегоп = Аѵепа Га-
іиа. Аѵёпеііе 60; Ыопйе 59. Аѵеппе, см.
Аѵоіпе. Аѵегоп 59, 60. Аѵеі, Аѵеііе =
Ріпиз Рісеа. Аѵісиіаіге ~ Сашрапиіа
зресиіит. Аѵосаііег = Еаигиз Регзеа.

578
Аѵоіпе — ВІё
Аѵоіпе 59; Гоіеііе = Аѵепа Гаіиа. Аѵгоп
= Аѵепа і'аіпа.
Ауагі 3.
Агаіёе 60, АяёбегасЬ 211. Агёгоііег
112. Ахіег тасадие = Меіазіота га-
сетоза.
в
Васііе. Васіііе. Вассіііе 118. Васіпеі
см. Ваззіпеі. Васдиоіз = Рапбапиз. Ва-
(Іатіег. Васіашег = Теппіпаііа Саіаіра.
Вабіап 175. ВайішЦап 384. Ва§иепаис1іег
104; &их 110. Ва^иеііс сГог = СЬеігап-
іЬиз Сіхеігі Ваіи <1е Ѵёпиз 127. Ваіаиз-
ііег 280. Ваіі 11. Ва1і§ои1е = А^агісиз
Егупрі. Ваіізе — ВЬехіа. Ваіізіег 81.
Ваііеі = Сопѵоіѵиіиз герепз. Ваііоіе 60;
поіге 61. Ваізатіег 267. Ваізатіпе 175;
без Ьоіз ои заиѵа^е 175; сіез эагсііпз 61;
тёіе 218. Ваізатііе Ваізатит = Та-
пасеіпт Ваізатііа. ВатЬа^е = (Іоззу-
ріит. ВатЪои 61. Ватіа 166. Вапапіег
219. Вапсоиііег 20. ВаоЬаЪЭ. Вагаісе =
Ѵегаігит аІЪит. Вагаігоп == бипірегиз.
ВагЬагёе 61. ВагЬагездие заиѵа§е 117.
ВагЪагіпе 117. ВагЪе бе Ьоис 339, 356;
бе сарисіпе 226,370; бе сЬёѵге реіііе 340;
бе іііеп = Апбгоро^оп; ёзра^поіе —
Тіііапбзіа изпеоібез; бе бирііег 91; бе
тоіпе 118; бе гёпагб = Азіга^аіиз аіо-
ресигоібез. ВагЬеаи 90, 226; ^аипе; тиз-
диёе 90. ВагЬёз — (^иегсиз Пех. Ваг-
ЪісЬе = №§е11а батавсепл. ВагЫаи =
Апбгоро^оп. ВагЪоп 33, 33. ВагЬоі 90.
ВагЬоііпе 349. ВагЬоііе 380. Вагбапе.
Вагбапеііе 185. Вагбеаи 378. Вагбоііег
= ІтЪгісагіа реііоіагіз. ВагіПе = СгііЬ-
тит тагііітит. Ваггёііёге = Охаііз
Ваггеііегі. Вазіііс 229, 229, 229; заи-
ѵа&е §гаші 76. Ваззіп б’ог. Ваззіпе
реіііе 291. Ваззіпеі 289; Ыапс 34;
без ргёз 290. Ваіаіе = Ваіаіаз ебп-
Ііз 62. Ваіоп Ыапс 54; бе басоЪ 54, 80;
бе 81. басдиез 26; бе 8і. беап 265; б’ог
93; гоуаіе = АзрЬобеІиз гатозиз. Ваи-
бгетоіпе 217. Ваибгіег бе Керіипе =
Еиссз зассЬагіпиз. Ваите без сЬатрз
214; §гапб 348; без з'агбіпз 348; би Ре-
гои іаих 212; ё заіабе 214, 348; заиѵаде
76 и кромѣ того Ваите б’Атёгідие; бе
Тоіи = Мугозрегтит іоіиііегит; адиа-
іідие ои б’еаи = МепіЬа адиаііса; Ыапс;
бе Сопзіапііпоріе, б’Е§уріе, бе Сііеаб,
би §гаш! Саі'ге, бе бпбёе, бе Іа Месдие,
бе. 8угіе; ѵгаіе = Атугіз дііеабепзіз;
бе ВгёзіІ, бе СораЬи = Сораііега; бе
СаІаЬа; ѵегі — Атугіз іотепіоза; без
сЬатрз; заиѵао-е = МепіЬа зуіѵезігіз;
без сЬаззеигз — Рірег гоіипбі&ііит; ё
сосЬопз = Небѵі^іа Ьаізатііега; б’ат-
Ъге; бе СораЬи = ІлдиібатЪаг; бе Йеигз
]аипез = Нурегісит; Госоі см. бе Регои;
бе Іа дтапбе іегге = Ьапіапа іпѵоіи-
сгаіа; б’іпсізіоп см. бе Регои; без]аг-
біпз = Тапасеіит Ваізатііа; бе Магіе
= СаІорЬуіІит; би Регои — Мугозрег-
тит ребісеііаіит; Іаих =МеШоіиз сое-
гиіеа; реііі = Сгоіоп ЬаІзатіГега; зи-
сгіег см. а сосЬоп; ѵегі бе 8і. Вотіп§ие
— СаІорЬуіІит. Ваитіег 267; бебиііеаб
253. Ваѵёоіе. Ваѵёгоіе 90.
Вес бе Сі^оепе 136; бе Сгие 136, 155; •
бе Ьёгоп = Сегапіит §гшпит; б’оіе
270; ё Роізеаи 84; б’оізеаи 124; бе рі-
§еои = (Іегапіит соІитЪіпит. Весса-
Ъип§а 376. Вебіііе = Сопѵоіѵиіиз агѵеп-
зі8. Вебоиіп 211. ВёЬеп Ыапс 830; гои§е
91, 342. Веіі 11. Веііабоппа 59. Веііап
= Роіегіит зріпозит. ВеІІазотЪга 251.
ВеІІе бе^оиг 164; бе ,]оиг огбіпаіге 108;
б’ип з’оиг = НетегосаВіз Йаѵа; бе пиіі
обогапі 217; бе опхез Ьеигез 235; ё ѵоіг
= СЬепоробіит Зсорагіа. ВеІІе Вате
58, 59 и АтагуШз Веііабоппа. ВеІІе ри-
сеІІе = Вапипсиіиз агѵепзіз. Веіои 11.
Веп]оіп 62; Ггап$аіз 176. Вёпоііе 157.
Вегсе 165; Ъгапс, ЪгапсЬе, игзіпе 165;
§гапбе 3; огбіпаіге 165. Вегсеап бе
ѵіёг^е = Сіетаііз ѴііаІЪа. Вег^атоііег.
Вег^атоііе 101. Вегдёпіе — ЗахіГга^а
сгаззііоііа. Вегіп^ёпе 334. Вегіпрёге =
МаггиЬішп Рзеибобісіатпиз. Вегіе 332;
бе Іа сЬіпе = 8іит №пзі; сЬегѵі = 8і-
шп Зізагит; Вегіеііе 28. Вегтибіеппе
= Ігіз ЗізугіпсЬіит. Вёіеі без Маіаіз
257. Вёіоіпе 64; Ъгипе 64; б’еаи = Зсго*.
рЬиІагіа адиаііса; бе топіадпе = Агпі-
са топіапа; заиѵа^е — ЗіасЬуз аппиа;
без Ѵоз^пез 46. Веіопіе адпаіідие 322.
Веііе 63, 63; ё. сагбез 63. Веііегаѵе 63,
64. Веиггаі 208.
ВіЪаззіег = Мезрііиз з'аропіса, (Егіо
ЬоіЬгуа). ВіЬгеиіІ = Негасіеит ЗрЬоп-
буііит. Віещоіпі = Тегтіпаііа ап^изіі-
іоііа. Ві^-агабе. Ві^агабіег 101. Ві§а-
геаи. Ві^агеаиііег 274. Віііоп 380. Віі-
Іопёе 144. Віііопз см. Віііоп. Віоиіё =
Рориіиз ііаііса. Візаіііе 258. Візеііе 15.
Візіогіе ^гапбе 264.
Віапс-аипе см. Аіізіег. Віапс б’еаи =
МутрЬаёа аІЬа. Віапс бе Иоііаибе ==
Рориіиз аІЬа. Віапс б’іѵоіге = Адагі-
сиз еЪигпеиз. ВІапсЬагб ѵеіоиіё 169.
ВІапсЬеі 15. ВІапсЬеііе 14.373 и СЬепо-
робіит тагііітит и Ѵаіегіапа Ьосизіа.
ВІапсЬоііе 14. ВІапдиеііе 373. Віаііаігіе
= ѴегЬазсит Віаііагіа. ВІаѵеІІе. ВІа-
ѵёоіе, ВІаѵеі’ОІІе 90. Віаѵеі 90, и Ада-
гісиз рірегаіиз, въ Лангедокѣ = А§а-
гісиз Раіотеі. ВІаѵеііе 90. Віё разл.
виды рода Тгііісшп на стр. 361, 362,

Віе — Вой
5,79
363, 364; й’атоиг 196, 197; йе ВагЬагіе
363, 383; йе Ьоеиі 211; Дез сапагіез 247;
'1е Іа СЬіпе 175, 363; сІ’Едуріе 169, 362;
ёгдоіё 320; й’Езрадпе 385; сіе Сиіпсе =
Ноісиз ЗогдЬит 385; Д’ГпсІе 386; сіе Маі
169; поіг 143; сіе гепагсі 211; гоиде 211;
сіе ѵасЬе 211; сіе Тагіагіе = Еадору-
гит іаіагісшп; Йѳ Тигдиіе = 2еа тауз.
Віесііпе. Віедпе 66. Віеѣ — Аігіріех
іаіагіса. Віёіе. Віеііе 27, 63, 66. Віеиеі
90 и Ѵассіпіит аіЬит. Віиеі 90; сіи
Ьёѵапі = Сепіаигеа тозсЬаіа.
Воізй’аЬ8іпіЬе=(іиа88Іа атага; й’Аса-
^ои = Зѵіеіепіа МаЬадопі а Сейгеіа;
й’АдаІІосЬе См. Воіз й’аідіе; й’адоиіі =
Ѵііех сііѵагісаіа; Й’аідіе 42 и Ехсое-
сатіа АдаІІосЬа; й’аіпоп = ВоЬіпіа зае-
ріит; й’АІоез 41 и Адиііагіа АдаІІосЬа;
сі’атапйе = Магііа гасетоза; атЬгё =
ЬідиійатЪаг; атег = (^иаззіа атага;
Й’атопгеііе = Мітоза іепиііоііа еі іа-
тагіпйііоііа; й’АпдеІіп 32, 32; й’Апдісо
= Асасіа Апдісо Магі. и РііЬесоІоЬіит
диттіГегиЛ Магі.: й’Апіз —Піісіитапі-
заіит и Ьаигиз Регзеа; Й’апізеііе =
Рірег айипсит*); Й’агс = Суіізиз ЬаЪиг-
пит; й’агдепі = Ргоіеа агдепіеа; Й’аз-
раіаіі = АзраІаіЬиз; й Ьаіаіз 65, 153 и
кромѣ того Егіса зсорагіа и ЕгуіЬгоху-
Іоп; Ьа11е = (хиагеа ІгісЬіІіоійез; Ьап =
Согйіа Соіососса; Ьагоіі; Ьепоіі = Ее-
гоііа; йе Ьашпе = Сгоіоп ЪаІзатіГегит;
йе Восо = Восоа ргоиасепзіз АиЫ.; Ьга-
сеіеіз = Йасциіпіа агтіііагіз Ь.; сіе Вгё-
зіІ см. Вгезіііеі; Йе Ъиіз = Гегпеііа Ьи-
хііоііа; Йе Са1атЪао=Ехсоесагіа Адаі-
ІосЬа; Йе Саііаіоиг = Ріегосагриз зап-
іаііпиз Ь. Й1.; & саіитеі — МаЬеа Рі-
гігі АиЫ.; Йе Сат = ВарЬіа пііійа Ьойй.;
йе СатрёсЬе 162; йесапеііе = Огеойа-
рЬпе сириііагіз КІ аЪ. Ез.; сапоп — Се-
сгоріа реііаіа; Йе сапоі — Тегтіпа-
Ііа Саіаіра, СаІорЬуіІит, ІпорЬуІ-
Іит и Ьугіойепйгои іиІіріГега; Сарііаіпе
— МаІрідЬіа игепз; йе Сагара = Сагара
ргосега ВС.; саггё = Еѵопутиз еиго-
раеиз; & Саззаѵе — Агаііа агЬогезсепз;
сіесейге Ыапс==АпіЬа диіапепзіз АиЫ.;
сЬапйеІІе ~ Адаѵе іоеіісіа, Атугіз еіе-
тііега. ВЬиз Тохісойепйгоп; сЬаіоизіеих
= Ріегосагриз зиЬетозиз ВС.; сЬаий 3;
йе СЬіпе = Миггауа ехоііса; йе СЬурге
= СтегазсапіЬиз ѵиідаііз Магі.; а сосЬоп
— Витзега дитті&га; сіѳ СоІорЬапе =
Вигзега рапісиіаіа Ьат.; Йе согаіі =
Согпиз зіЫгіса, АйепапіЬега,Сога11ойеп-
сігоп и ЕгуіЬгіпа; йе согаіі іепйге =
Ріегосагриз диттіі’ег Вегі.; сіе согпе —
*) Въ Браз. назыв. ДаЬогапйі ВесЬег.
1, 426.	I
Сагсіиіа согпеа; соіеіеі; а соіеіеііез =
Согииііа ругатісіаіа; сіе соиіеиѵге =
ОрЬіохуІоп зегрепііпит, ОрЬіоггЬуга,
ВЬаптиз соІиЬгіпиз, ЗігусЬпов соІпЪгіпа;
йе Соитагои 127; сіе СоигЬагіІ = Ну-
тепаеа СоигЬагіІ. Ь.; Йе сгаЬе; йе сгаѵе
~ Мугіиз сагуорЬуІІаіа; сгеих = Ьі-
зіапіЬиз асиіеаіиз; сгососіііе — Еіаіегіа;
йе сиіг; сіе рІотЬ == Вігса раіизігіз;
сцгг 127; Йе Ватез = ЕгуіЬгохуІоп Ьу-
регісіГоІіит; а йагігез=Вапаіз Ггадгам
Соттегз; йепіеііез 184; ВіаЬаЬоиІ 2;
йіззепіёгідие = МаІрідЬіа зрісаіа; йиг
= Сагріпиз Овігуа; й’ёЬёие поіге Маи-
гісе 127; й’ёЬёпе ѵегі 66; й’еисеиз
— Ісіса ЬеріарЬуІІа еі диіапепзіз
АиЫ., Атугіз туггЬа; ёпіѵгапі; а
ёпіѵгег = ЕирЬогЬіа йепсігоійез, РЬуІ-
ІапіЬиз, Різсійіа; ёріпеих = ВотЪах
репіапйга и ХапіІюхуІоп сагіЬаепт; йе
Гетте поіге 294; йеГег 74 и Зійегохуіоп
Іаигі&ііит; йе Гег й’АиЫеі = З^агізіа
іотепіоза І)С., ВоЪіпіа Рапасосо АиЫ.;
Ггапс 173; Йе баіас 127; Йе (хауас, Сіоуас
161; йе дагоих = ВарЬпе Мезегеит;
Йе Сіаиіеііе — ЗсЫеісЬега ігуида ’ѴѴіій;
депііі 122; йе дёгойе см. Воіз йе СгаЬе;
йе §1и = Заріит Аисирагіит; Йе §гі§-
поп==Висійа Ъисегаз; Сгиі11аите = Вас-
сЬагіз, Сопуза Ггиіезсепз и Сопуга ѵіз-
соза; йе диііагге = СііЬагехуІоп диай-
гапдиіаге Йасд.; й’Ьиііе = ЕгуіЬгохуІоп
ЬурегісіГоІшт Ьат.; іттогіеі = Егу-
іЬгіпа Согаііойепйгоп; ійсоппи 89 = Еп-
йгасЬіит тайадазсагепзе; й’Іпйе = Муг-
іиз Рітепіа; ІзаЬеІІе — Ьаигиз ЪогЬо-
піа; Йасоі — Сеіазігиз ігідупиз; Йе Іа
Йатаідпе 162; Йе йазтіп = ОсЬпа Маи-
гіііапа; іаипе 66, 297 и Ьаигиз осЬго-
хуіоп, Могиз ііпсіогіа, ОсЬгозіа, Ьугій-
Йепйгоп; Доіі 122; Іаііеих — ТаЬегпе-
топіапа аІЬа Мііі; Ьіагйоіге 142; йе
Іеіігез = Зійегохуіоп іпегте; йе 1іёде =
ІІіЬівсиз ііііасеиз, ВотЪах боззуріит;
а Іа Ііёѵге 99; Ьозіеаи = АпііггЬоеа ѵег-
іісіііаіа ВС.; йе 8і. Ьисіе 122, 276; йе
Маі 112; МаІаЪаг = Еегпеііа оЬоѵаіа;
йе Мароп=8ае1апіЬиз диайгадопсіз Впр.
ТЬ.; йе 8і. МагіЬе = Саезаіріпіа Ъгазі-
Ііепзіз 8іг.; йе тёсЬе = Адаѵе Ыеіійа;
йе тегіе — Апйготейа заІісіГоІіа, Оіеа
сарепзіз, ОгпііЬориз; йе Моіидиез =Сго-
іоп Тідііит; Йе МоиіоисЬі = Ріегосаг-
риз зиЬегозиз ВС.; Йе ЯасЬаз 11; йе
паііе = ІтЬгісасіа реііоіагіз, ЬаЬоигйо-
паізіа, Мітизорз; йе пёйе=Мугіиз тез-
рііоійез; перЬгёіідне = Могіпда ріегу-
дозрегта; йе Кісагадна 162; поіг = Мі-
тоза ЬеЪЬек; й’оііѵе = Еіаеойепйгоп
огіепіаіо; й’ог = Сагріпиз атегісапа;
й’огеіііе 122; Радаіе Ыапс = Зсѵагігіа
іотепіоза ВС.; йе Раііззапйге 122, 179:

530	Воіз -
Раітізіез Йез Апііііез 32; сіе Рапасосо=
З’.ѵаі'іхіа іотепіоза ВС.; йе Регрі^пап
89; йе регйгіх 39 и З'.ѵагігіа іотепіоза,
Неізіегіа; йереггодиеі = Еіззі1іа; аріап
= Могпз ііпсіогіа; йе ріпіайе = Вайиіа
ВагіЬезіа, Іхога соссіпеа; рідиапі 306;
різзепііі = Ві^попіа зіапз; рііапі —
Озугіз аІЬа; Йе рІотЬ 127; йе роіѵгіег —
ЕгуіЬгохуІоп Іаигіі'оііит; а, роийге 294;
йе роиіе 3; риані 110 и Еоеіійіа таи-
гіііапа Соттегз и Апа§угіз Гоеіійа; Ри-
паіз 110; йе (Зиаззіе см. Воіз атег; га-
тіег = РзусЬоігіа, Заріийиз, Мипііп§іа
СаІаЪига; гатоп = ЗаріпЙиз Заропагіа;
геіогй 89; йе ВЬойез 108 = Атугіз Ъаі-
затіГега; йе ВЬойез йез рагіптеигз =
ВойоггЬіга зсорагіа ЛѴеЫ). (Сопѵоіѵиіиз
Зсорагіа Ь.); Йе гопйе, йе тонкіе == .Егу-
іЬгохуІоп Іаигіі'оііит; Йе Возе 108 и Ві-
сіреіііит сагуорЬуІІаіит Л'. аЪ. Е., ЕЬге-
ііа ігиіісоза, Атугіз еІетіГега; заіп 122;
заіпі 161; Йе Заіпі Йеап = Рапах Мо-
гоіоіопі; запз ёсогсе =Ьийіа; йе Запіаі
гои§е 278; йе Зарап = Саезаіріпіа; йе
Зазза&аз 316; загтепіеих = Согйіа йа-
ѵезсепз; заііпё=Гего1іа §піапепзізАиЫ.;
йе Заѵапе = Ѵііех ЬеріарЬуІІа йизз.; йе
заѵоппеііе; заѵоппеих = Заріпйиз 8а-
ропагіа; йе зёпіі = Сопуга заіісііоііа;
йе зепіеиг — Аззопіа рориіпеа; Йе зеп-
іеиг гозе 30; а зері ёсогсез == Зрігаеа
ориіііоііа; йе 8егіп§ие = ЗірЬопіа еіаз-
ііса; йе зегрепі = ОрЬіохуІоп зегреп-
ііппт Ь.; йе зоіе = Моипііпра СаІа-
Ъига; Йе зоигсе = ЗаеІапіЬиз МаІасЬо-
йепйгоп Реі. ТЬ. (Воз.) Адиііісіа Зат.-
Ъисіпа; ТаЪас 11; йе Тасатацие 267;
Йе ТатЪоиг = АтЪога атріііоііа Тиі.;
Тап = Вугзопіта зрісаіа ВС.;1епасе =
Зійегохуіоп іепах; іготреііе см. Воіз
а сапоп; ѵегйоуапі — Ьаигпз СЫого-
хуіоп, Ві§попіа іеисохуіоп; Йе Ѵоиаса-
роиа 32; Воіеі 66, 67; атайоиѵіег 266;
сотезііЫе 67. Во1і§ои1е. Воиіі^оиіе =
Воіеіиз Егуп§іі. Воіоп = 8раг§апіит.
ВотЪагйе 356. Вопсагй 312. Вопйис 161.
Воп Непгі 95. Воппе ЬегЬе 197. Воп-
Ьотте 375. Воппе Ваше 58. Воппез
Гетт.ез 259. Воппе! Ыапс = Агсіориз
есЬіпаіиз. Воппе! Й’ёіесіеиг 116. Воппе!
й’Еѵёдие = Ерітейіит аіріпит, Сисиг-
Ьііа Меіорёро. Воппе! *) Йе ргёіге 142.
Воппе!!е 274. ВоігусЬе, ВоігусЬіег 68.
Воігуз 95. и Теисгіит Воігуз. Воиса§е
251, 252; й іёиіііе й’Ап^еІідие 11. Вои-
*) Кромѣ того многіе виды грибовъ,
изъ рода А^агісиз носятъ названія Воп-
пе!, какъ-то: Воппе! йе сгараий, Воппе!
йе Гои, Реіііз Ьоппеіз й’аг§епі, Воппе!
а Ъаііи ои Йе таіеіоі. Воппе! йе ѵасЬе,
поппе! готаіп еіс. ВесЬег 1, 435.
ВгуЪпе
саіііе 143. Вои^іе гетрапіе 19. Вои-
діоззе 31. Воидгаіпе. Вои§гапе. Ви-
^гапе. Воіі8’гаѵе231. Воийгіпе320.Воиі1-
іагй 65. Воиіііоп Ыапс 375; йе таі 375;
тіііег = ѴегЪазсшп Віаііагіа; поіг 185,
374; 8аиѵа8е=РЫотізі,ги!ісози8. Воиіе
йе пеі§е 379. Воиіе й’ог 364. Воиіеаи
64, 65. Воиіе! см. Воіеі. Воиіе! Йе са-
поп = Соигоирііа диіапепзіз. Воиіеііе
129, СНоЪиІагіа и СерЪаІапіЬиз. Воиіе-
ѵагй. Воиіеѵегі = Воѵізіа. Воидиеі раг-
Гаіі 125. Воидиеііег Йез ^агйіп = Сіігиз
ЯогіЪипйит.Вопдиеііп(пе)252. Воидиеііе
143. Воидиіп ЪагЪе = Сіаѵагіа согаі-
Іоійез. ВоигЪоппаізе 201. Воигсеііе =
Ѵаіегіапеііа. Воигйаі§пе = ВЬатпиз Ьу-
сіит. Воигйаіпе 276, 294. Воигйоп йе
8і. йасдпез 26. Воиг§ёпе 294. Воиг§-
ёріпе 293 = РЬуІІегіа ІаііГоІіа и ВЬат-
пиз Аіаіегпиз. Воиг§іе = Согйіа Зе-
Ъезіепа. Воиг§о§пе 231. ВоиггасЬе 68;
іаиззе 32; ойсіпаіе 68; реіііе 120. Воиг-
геаи Йез агЪгез89. Воиггеаи Йи Ііп 118.
Воиггёе = АеіЬаІіит Йаѵит. Вопггёе
Йи Тап 12., Воигзе й разіеиг, й Ьег§ег 82.
Воигзе й Йийаз 82. Воигзеііе 82, 373.
Воизе Йе ѵасЬе — Сморчокъ, Воіеіиз
ейиііз. Воиззегоіе, Виззегоіе = Агсіо-
зіарЬуІоз Вѵа Ѵгзі. Воиіагеі 67. Вои-
іеіііе = СисигЬііа Ва§епагіа. Вои!еі11е
й 1’епсге 13. Вопіе! 226. Воиіоп 5. Вои-
іоп Й’аг§епі 38, 278 и Вапипсиіиз асо-
пііііоііпз; Йе ЬасЬеІіег = вотрЬгепа
§1оЬоза; поіг 59. Воиіоп Й’ог 291 и Ва-
пипсиіиз асгіз. Воиіоп гои§е ~ Сегсіз
сапайепзіз. Воуап йе тег = Гисиз Гі-
Іит. Воуаих Йи йіаЫе 108.
Вгапс игзіп(пе) 3; Гаиззе 165. ВгапсЬе
игзіпе = Сігзіит оіегасеит е! Опорог-
Йоп іотепіозит. ВгапсЬе игзіпе сиііі-
ѵёе 3. Вгапіеііе 23. Вгауеііе 272, 273.
Вгёйе й’Ап§о!е,Сгапйо1е 61; сЬои сагаіЬе
= Агиш езсиіепіпт; §1асіа1е 18; таіа-
Ъаге 27, 61; таІе^асЬе = ЗріІапіЬез
АстеІІа; тогеііе илитагііп = Зоіаппт
пі§гпт; тогоп§ие = Могіп»а (Ѳиііап-
йіпа Могіп§а); тоиіагйе = Зіпаріз іп-
йіса; ріапіе или Різзаі йе сЬаі = Сіеоте
репіарЬуІІа. Вгёзіііеі = Саезаіріпіа Ъга-
зіііепзіз. Вгёзіпе = 2іппіа тиііійога.
Вгіпоіе 273. ВгітЪеІІе 371; йез тагаіз
237. ВгіпЪаІІіег — Ѵассіпіит. Вгіп й’а-
тоиг = Ма1рі§Ьіа игепз. Вгіщеіа 334.
Вгідиеіё — А§агіспз Йеіісіозиз. Вгізе-
Іппеііе = ЕирЬгазіа ойіісіпаііз. Вгізе-
ріегге — Реисейапит Зііаиз. Вгіге 70.
Вготе 71. ВгоиіІІагй 268. ВгоиШе 159;
ЫапсЬе== Вапипсиіиз адиаііііз. Вги§пеі
67. Вги§поп 245. ВгипеІІе 273, 274.
Вгипеііе 274. Вгизс 306. Вгиуёге 135;
соттипе 76. Вгуопе 71, 72: й’Ате-
гіцие 62.

Висаіі — Сегізіег
581
Висаіі = Га^оругшп езсиіепіиш.
Видіе 18, 19. Видіе-Іѵеііе 18. Видіоззе
31, 32; Йез іеіпіигіегз 21. Видгапе 231,
231, 231. Виіз 74, 74. Виіззоп агйепі
113. Виіззоп а Ъаіез сіе пеіде-= СЬіосос-
сиз гасетоза. Виіззоп а тоисЬев —
Вогійиіа Йепіаіа. ВиІЬосойе 72. Випа-
гоі = Сісиіа ѵігоза. Випіаз 72. Випгоі
= Агіетізіа ѵиідагіз. Виріеиге. Ви-
ріеѵге 73. Вигпеі 272. ВигсЬопіаі =
СЬгузосота аигеа. Виззегоіе 43. Ви-
іоте 73. Виіотоп = Врагдапіит.
Вуззе 74.
С
СаЪагеі 52; Йе тигаіііе = Суподіоз-
зит ОтрЬаІойез; Йез оізеапх 127. Са-
Ьоиііі = Адаѵе атегісапа. СаЬгіПеі =
ЕЬгеііа. СаЬиз 69. Сасаііе 74. Сасао.
Сасаоііег. Сасаоуег 353. СасЬёпе —
Ругиз Апсирагіа. СасЬітепііег (СасЬі-
тап. СасЬітепі) 37. СасЬопйе 2. СасЬои
2. СасЬгуйе 75. Сайе дёпёѵге 180.
Саіе Ггапдаіз 56, 97, 151. СаГёіег 104.
Саіііе 224. СаіІІеЬоІ = ѴіЪитшп Ори-
Іпз. Саіііе-Іаіі 151. Саіііе-Іаіі ]аипе 153.
Са^ап = Саванна. Са^ериі — Меіаіеиса,.
Сакііе 75. Саіатадгозііе 75. Саіатап-
Йіег 351. Саіатепі 76, 76. Саісёоіаіге
76. СаІаЪаззе 9, 116;’ йез реіегіпз 116;
йе Зепедаі 9. Саііа 40; йез тагаіз 77.
СаІИдопе 77. Саіііігіз 77. Саііипа 78.
СаВЬа 78. Сатагіпе поіге 132. Сатеіёе
= Спеогпт. Сатёіеоп Ыапс; поіге 86.
Сатеііпе 79. Сатегізіег 198. Сатігі 20..
Сатотіііе б; йез сЬіепз 209; ойогапіе
38; огйіпаіге 209; реѣіѣе; рпапіе 209;
йе Рісагйіе 79; готаіпе 38; йез іеіпіи-
гіегз 38. Сатрапе ЫапсЬе; йез пеідез
150. Сатрадпоиіе 13. Сатрапеііе, Сат-
рапейе Соиѵоіѵиіиз агѵепзіз. Сатра-
пиіе 79. Сатрапиіе—Еаіропсе 80. Сат-
рагеііе = Адагісиз сатрезігіз. Сатрег-
пеііе 222. СатрЬге Йез рапѵгез'22 Сап-
сегіііе — ВарЬпе Мехегеит. Сапатеіе
= ЗасЬагит оійсіпаіе. СапсЬе 18; Ыеие
217; ёіёѵёе; Яехиеизе; Йездахопз; іоЫ-
і'ие 18. Сапейсіег = Саззіа; заиѵаде ==
(1а1е§а. Саппе 8; аготаіідие 8; й’Іпйе
81; йе Лопе 367; & таіп 76; йе Ргоѵепсе
51; гозеаи; Саппе ѵёіе —Агипйо Вопах;
& зпеге 308; йе Табаго = Васігіз. Сап-
пеЬегде 237. Саппеііе ЫапсЬе 81; йе
Сеуіоп 99. Саппеіііег 99. Саппеііе 51.
Саппііёе 190. Сапіаіоире 115. СапІЬа-
ге11е, Сапіагеііе 81. Сареіеі = Мугіпз
сагуорЬуПаіа. Сарегоппіег 146. Сареі й
««йпеііх 15!. Саріііаіге соттип; йе
Мопіре]ііег ю; поіг 55; гоп§е 56. Сарі-
іап = АгізкоІосЬіа тахіта. С'арре йе
тоіпе 7. Саргейдиіег 145. Саргіег 82,
82. Саргоппіег 146. Сарзідие роіѵге
гоиде 82. Сарисе Йе тоіпе 7. Сарисіпе
365; дгапйе 365. СарисЬоп 7; йе тоіпе
7. Сациііііег 75. СагаЬіп 143. Сагадапа
83, 83. Сагаііпе = Вапипсиіиз діасіаііз.
СагатЪоІіег*). Сагйатіпе 83. Сагйе 119.
Сагйе-Роігёѳ 63. Сагйёге 127; а йпіопз
127. Сагйіадие 191. Сагйіозрегте 171.
Сагйоп 119; й’Езрадпе 119. Сагйопсеііе
= СагіЬатиз Сагйипсеііиз. Сагсіоппеііе
86. СагйоиіПе 119, 321. Сагеіііайе 171.
Сагіе 369. Сагіііоп 80. Сагтапііпе =
йизйсіа. Сагііпе 86; ЫапсЬе 86; поіге;
запз ііде 86. СагпіІІеѣ 114, 330. Сагпіоіеі.
330. Сагойе 123, 123; гоидебЗ. СагоиЬе
92; йе Лийёе 257. СагоиЬіег 92, 92. Са-
гои§е 92; атіеі 159. СагіЬате 87. Сагѵі
87, 87. Сагуег = Сагуа. Сазаіёе = Ва-
пипсиіиз Ъопагіепзіз. Сазсаѵеііе 1. Саз-
дпе 7; тіИѣаіге = ОгсЬіз тііііагіз. Саззе
88; Йез рЬагтасіепз; ригдаііѵе 88. Саззе-
сои = Ласдиіпіа агЪогеа. Саззе-ІипеВез
90. Саззе-ріегге 241. Саззіег 298 см.
Сапейсіег, Саззіроигіег = Саззіригеа.
Саззіз 298. Саззоіейе 166. Саіаіге 225.
Саіаіеріідие = РЬузозІедіа ітЪгісаѣа.
Саіарисе 140, 299. Саіа8ёіе=Саіазеіпт
Саисаіійе. Саисаііз 88.
СёапоіЬе 88, 88. Сейгаі 101. Сёйга-
ііег 102. Сёйге йе СЬіпе = Липірегиз
ВагЬайепзіз; й’Езра^пе 182; йи ЪіЪап
253; рейь = йипірегиз; рідиапі 182;
гои^е. ЗаЬіпе = Йипірегиз ЗаЪіпа; Йе
Ѵіг8Іпіе=Липірегиз Ѵіг§іпіапа. СеіЬа=
Сагоііпеа СеіЬа. СеіпЪга 253. Сеіпіиге
Йе Іа 81. Леап 50. Сеіазіге 88. Сё1ёгі41.
Сеіозіе 89. Сёіійоіпе 94. Сепіапгёе 89;
138, ЫапсЬе 186; Ыеие 323; §гапйе =
Сепіаигеа Сепіаигіит; ^аипе = СЫога
регГоІіаіа; реѣііе 138; Йез ргёз 201;
сЬаиззе-ігаре 89. Сепіепіііе 91. Сепіі-
пойе 263. СепігапЙшз 91. Сер. 22. Сёре
22, 67; йе Регі§огй 67. Серёе = 8ейшп
асге. СёрЬеІіз, СёрЪеІійе 91. Сёгаізіе 92.
Сёгайе см. СоигЪагіІ. Сёгёзе = Відпо-
піа ппдиіз саіі. Сегсійз 356. Сёгёзіе =
Разраіит тетЪгапасеит. Сегіеиіі 93;
319, сиіііѵё 39; й’Езра§пе 222; тиздиёе
222; заиѵаде 39^ 40. СегіпіЬе 92. Сегізе
275; й сарііаіпе = МаІрі^Ьіа игепз:
Й’оигз = АгсіозіарЬуІоз Гѵа игзі; еп
сЬетізе 250; Йе содиегеі 251; йоисе 274;
й’Ьіѵег 250, 335; йе !иі? 251; йе МаЬоп
250. Сегізейе = 8о1апитрзеийосарзісит.
Сёгізіег 275, 275; й’атоиг 335; & сбіез
= .Еидепіа ипійога; сарііаіпе == Маірі-
діііа игепз; йе Іа СЬіпе = ЕирЬогіа
*) АѵеггЬоеа СагатЪоіа.

582
Сегізіег — СІетаііДе
ІлізсЬі; а дгаррез 276; сіе Іа Датаідие
= МаІрі^Ыа зІаЬга; сіез Ноііепіоіз =
Саззіпе Сопсаѵа; Де Репзуіѵапіе 221;
сіе ТгёЪівопДе = Ргипиз Ьаигосегазиз.
Сетие 17. Сезё. Сезёгоп 97. Сезіге 217.
СёіегасЬ 161. СёѵаДШе 374.
СЬаІеГ 131. СЬаІоііе 22-. СЬатЬгеиІе
150. СЬатаеІеоп Ыапс=Саг1іпа асаиііз;
поіг = СагіЬатиз согутЬозиз. СЬат-
рі«топ 13; сіез таізопз = Мегиііиз Де-
зігиепз. СЬапДеІІе 367. СЬапіегеІІе 82.
СЬапѵге 81, 81; ЬйЛагсІ 150, 151; Ди
СапаДа 41; Д’еаи 65, 204; іоііе 150; Дез
ІпДіепз 16; ріциаиі = ІТгІіса саппаЬіпа.
СЬареаи Д’Еѵёдие 133. СЬареІеі Де 8і.
Нёіёпе 1. СЬареІіёге 246. СЬарегоп Де
тоіие 7. СЬадиеие = Едиізеіит. СЬаг
Де Ѵёпиз 7. СЬага^ие 93. СЬагараі.
СЬаггароі = СЬага. СЬагЬоп ДоиЫё 369.
СЬагЪоппіёге 274. СЬагДоп 84; АсапіЬе
= ОпорогДоп АсапіЬіит; аих &пез =
СагДииз пиіаиз, Сігзіит егіорЬогит,
ОпорогДоп АсапіЬіит; аг^епіё 330; Ьё-
піі = Спісиз ЬепеДісіиз; Ьёпіі Дез Ап-
ііііез 44; Ьёпіі Дез Рагізіепз = СагіЬа-
тиз Іапаіиз еі Егуп^іит атеіЬузііпит;
а Ьоппеііег 127; Ди Вгёзіі — Вготеііа
Апапаз; Ьсепі іёіез 137; ДезсЬатрзІОО;
соттип 232; ёіоііё = Сепіаигеа Саісі-
ігара; а Гоиіопз 127; ЬётоггЬоіДаІ 100;
Дез Іпйез 214; Іасіё см. Аг§епіё; Іаііеих
= Сепіаигеа СгосоДіІіит; Магіе ои Де
Моіге Ваше 330; рёДапе — АсапіЬиз;
ргізоппіег = Аігасіуііз сапсеііаіа; ВоІ-
ІапД; гоиіапі 137,137. СЬагДопегеііе 86.
СЬагДопеііе — Аігасіуііз §иттіГега.
СЬагДоиззе 86. СЬагте 86, 86. СЬаг-
тіііе 86. СЬагре 86. СЬагреппе 86. СЬаг-
гёе 196. СЬазсапоп=Ьарра и ХапіЬіит.
СЬаззе-Ьоззез 205. СЬаззе-ДіаЫе 173.
СЬаззе-рисез 215. СЬаззе-рипаізез 9.
СЬавзе-ѵасЬе 57. СЬаіаі§пе 88; Д’Ате-
гідие, ои Де Іа Магііпіцие = Зіоапеа
Депіаіа; Де сЬеѵаІ 12; согпие 357; Д’еаи
357; Де тег ои соеиг Де 8і. ТЬотаз =
Мітоза зсапДепз; заиѵа§'е = ВгаЪезит
зіеііаіит; Де іегге 87. СЬаіаі§;піег 88;
Ди Вгёзіі 63. СЬаіаіге 225. СЬаиДоп 223.
СЬаиззе-ігаре = Саіііігара. СЬаѵауег,
СЬауаѵег = ОІДепІапДіа итЬеІІаіа.
СЬаѵідие == Рірег Веііе. СЬауоДе —
8ісуоз ебиііз. СЬёІіДоіпе дгапДе 94;
реіііе 144. СЬетізе Де Моіге Вате 108.
СЬёпе 288; разные виды 288, 289.
СЬёпе тагіп ои Де тег = Еисиз ѵезі-
сиіозиз. СЬёпе реііі 351. СЬёпе ѵегі =
СЬгузапіЬетит іпДісит. СЬепеаи 351.
СЬепеі реііі 351. СЬепеііе 129, 351 и
Ѵегопіса СЬатаеДгуз. СЬепеизе 191.
СЬепеѵіз 81. Сііепіііе = Зсогріигиз.
СЬёпороДе 95. СЬерге 231. СЬёгатеІІіег,
СЬёгетЬеІІіег = Сісса ДізіісЬа. СЬегі-
тоііег, СЬегітоуег 37. СЬёгоІІе = Ѵісіа
зрісаіа. СЬегѵіІІои = 8іит Яізагит.
СЬегѵі, СЬегѵіз 333; дгапД 243; Дез
тагаіз = ОепапіЬе Йзіиіоза. СЬеѵаІіпе
215. СЬеѵаІоп = Сепіаигеа Суапиз.
СЬеѵеІіпе = Сіаѵагіа согаІіоіДез. СЬеѵе-
]иге ои СЬеѵеих Дез агЪгез 370; Догёе
195. СЬеѵеих Ыапс Де Ѵёпиз 10; Ди
ВіаЫе 118; Д’Еѵёфіе 80, 251; Де Ѵёпиз
118, 227 и АДіапіЬит Саріііит Ѵепегіз;
Де Іа Ѵіёг§е 74, 103. СЬеѵгеіеиіПе 197,
198; Д’Атегідие 60. СЬеѵгіІІе 82. СЬеѵ-
гіп Дез Ьоіз = 8а1іх атуе’ДаІіпа еі ігі-
апДга. СЬісЬе 97. СЫсЬоп = Ьасіиса
заііѵа. СЬісогёе 97, 98; Ьоисіёе 184; Де
тег 368; зсагіоіе 184. СЬісоі Ди СапаДа
161. СЬісоііп 115. СЬіепДепі 122; также
Тгііісит герепз й Ві^ііагіа зіоіопійега;
адиаіідие=О1усегіа йиііапз; Ь Ьаіаіз 33;
а Ьоззеііез = Васіуііз §1отегаіа; Дез
Ьоиіідиез 362; тагіп 28; гаиздиёе —
АпДгоро§оп ЗсЬоепапіЬиз; диеие Де гаі
25; гои§е 85; гиЬап = РЬаіагіз агипДі-
пасеа еі АгипДо Вопах; Ь ѵег§еііез ==
АпДгоро^оп Ді^ііаіиз. СЬоіп 297, 319.
СЬоіпе = Апопа тигісаіа. СЬоріпе 350.
СЬои 68, 69, 70; ЬЬіагД — АгаЬіз Тиг-
гііа; СагаіЬе = СаІаДіит езсиіепіит;
Дез сЬіепз 216; тагіп 112; Де тег —
Агеса оіегасеа; роіѵге = Агит ѵи1§аге;
ѵегі §гапД 25. СЬоиап = Тгі^опеііа
Гоепит §гаесит. СЬоисаІІе = Саііа ра-
іизігіз. СЬоигІез 187. СЬгізіе тагіпе 113,
Іпиіа и Заіісогпіа ЬегЬасеа. СЬгузап-
іЬете 96. СЬиіа 120. СЬипДсЬиі 327.
СЬи§иеііе, СЬидиеііе 373. СЬигІез 187,
235.
СіЬоиІе 23, 23. СіЪоиІеііе 23. СісепДіе
= Ехасит. Сісегси1е = ЬаіЬугиз Сісега.
Сісегоіе 136. СісЬогёе заиѵа§е 98. Сіси-
іаіге 98; ациаіідие 98; Гоііе 12; Дез
тагаіз 230. Сіег§е — Сегеиз; атег ои
Іаііеих = ЕирЬогЬіа апііциогит еі са-
пагіепзіз; таиДіі 374; Де Ыоіге Вате
= ѴегЬазсит ТЬарзиз. Сі^иё адиаіідие
98, 230; Д’еаи 230; сіез з'агДіпз 12; огДі-
паіге 105; регзііёе; реіііе 12; Де 8осгаіе
105. СітЬаІІаіге, СутЬаІаіге = Апііі’-
гЬіпит СутЪаІагіа. СітЪге = Ріпиз
СетЬга. СіпапсЬіпе 54. Сірге = Ріпиз
ТаеДа. Сігсёе 99, 99. Сігіег 221, 221.
Сігзе 99. Сігзёіе = Аігасіуііз. Сізеіёе
202. Сізегоіе 97. Сііга§оп 213. Сіігоп
102. Сіігопе 101. СіігопаДе 213. Сііго-
пеііе 47, 213, 248. Сіігопіег 102. Сі-
ігоиіііе 117; ігодиоізе 117. Сіѵеііе 23.
Сіаіг-Ьаззіп 144. Сіаіг-Ьаззіп Де гі-
ѵіёге 79. Сіаігеііе 373. СІапДезііпе 186.
Сіадиеі 126. СІаиДіпеіів 213. Сіаіцоі —
Агит тасиіаіит. Сіаѵе 360. Сіаѵаіге
102. Сіаѵаііег -- ХапіЬохуІоп Сіаѵа-
Негсиііз. Сіеі Де топіге 199. СІетаііДе

Сііпоройе — Сирійопе
583
КН. Сііпоройе 76. СІосЬо 79, 80. Сіо-
сЬеііе 42, 79, 148; йев Ьоіз 223; сіез
сЬатрз 107; й’Ьіѵег 150. Сіои сіе І)іеи
= Врагдапіит егесіит. Сіои йе Сігойе
87. Сіои таігіее 88. Сіоѵе 87.
Спёогшп = Сопѵоіѵиіиз Спеогит и
ВарЬпе Спеогит.
Сосадпе 148, 179. Сосаззе см. Ьаііие.
Соссідгоіе 148. СосЬе, СосЬогеІІе =
Адагісиз ргосегиз. СосЬёпе 336. СосЬе-
пііііег = Орипііа соссіпеІИЙога. Со-
сЬеі 350, 356. СосЬ еііе 126. СосЬопеііе
263. Сосіеѵап 103. Сосоііег == Сосоз.
Сосгёіе. Сосгізіе 295. Сосиззеаи 79.
Соеиг сіе Ьоеиі = Апопа дІаЬга. Соеиг
сіе 8і. ТЬотаз = Мітоза зсапйепз.
Соеиг Йез Ішіез = Сагйіозрегтит. Со-
іеіег 104. Содпаззіег. Соідпаззіег 118,
119; Гетеііе; таіе 118. Соіпдз 118, 119;
роіге; ротте 118. СоІсЬідие 104, 104.
СоІотЬеііе 13. СоІотЬіпе 42, 352 и
Апетопе огіёпіаііз. Соіодиіпеііе 116.
Соіодиіпіе 115; іаиззе 116. Соіоиѵгіпе
сіе Ѵігдіпіе 45. СоІиЬгіпе = Вгуопіа.
СоІшпЪаіге — ЗсаЬіоза СоІитЬагіа.
Соіка 70. Сотагеі 105. Сотрадпоп Ыапс
200; гоиде ои гозе = ЬусЬпіз Йіоіса.
Сопаті = РЬуІІапіЬиз еі Різсісііа.
СопсЬіІе = фиегсиз соссііега. Сопсот-
Ьге 114, 115; й’Атегідие 37; аих Апез
= Мотогйіса Еіаіегіит; й’аіігаре 218;
сіе ВагЬагіе 117; тагоп 37; заиѵаде 218.
Сопіегѵе 105. Сопзоийе 345; дгапйе
346; тоуеппе 19; оійсіпаіе 346; реіііе
19, 62, 120, 124, 274; гоуаіе = ВеІрЬі-
піит Адасіз. Сопзуге тоуеппе 19; реіііе
62. Сопіге-резіе 246. Сопузеііе — Егі-
дегоп сапайепзіз. СорЬег 188. Сод Йез
Іагйіпз 348. СодиейиЬёѵапіІОЗ. Содие-
Исоі 241. Содиеіоигйе 35, также Кагсіз-
зиз Рзеийопагсіззиз и Апетопе Риіза-
ііііа; Йез уагйіпз 200. СодиеІисЬіоІе =
Согписоріа. СодиеіисЬоп 8, 272. Содие-
теііе — Адагісиз ргосегиз. СодиетоШег
= ТЬеорЬгазіа. Содиегеііе 35. Содиегеі.
Содиегеііе 250, 251. Содиіііе 373. Со-
диіоіе 59,144. Содиіоиіе = Аѵепа Гаіиа,
Гезіиса оѵіпа. Согаіі Йез ^агйіпз 82 и
ЕгуіЬгіпа Согаііойепйгоп. Согаіі пап-
диіп 102. Согаіі іеггезіге — ЬісЬеп
гапді&гіпиз. СогЬеіІІе йез ^агйіпз 42,
174 и также Аіуззит тагііітшп и От-
рЬаІойез Ііпі&ііа. СогЬеіІІе й’ог = Аіуз-
зит захаіііе. Согйіаіе 1.48. Согсіоп йи
Сагйіпаі 265. Согёоре 108. Согёіе,
Соггёіе 108. Согіапйге соттппе 109.
Согте. Согтіег 336, 337. Согпагеі ==
Магіупіа. Согпе й’аЬопйапсе = 1 ейіа
Согппсоріае. Согпе йе Сегі 326. Согпе
йи ВіаЫе = Магіупіа ргоЬозсійеа. Сог-
пиііе 205. СогпеіПег 109. Согпеііе 42,
211. СогпіЯе.=СегаіорЬуПитйетег8ит.
Согпіег 109. Согпіііеі 114. Согпоиіііе,
СогпоиіПег 109. Согпие 357. Согниеііе
356, 357. Согпиеі 65. СогопіІІе 109.
Согозоі, СогоззоІ, Согозвоііег 37. Со-
гоуёге 109 я ВЬиз Согіагіа. Согіизе 109.
Согусіаіе 109. Созаіге =. ЬузітасЬіа
ѵиідагіз. Соіеіеі = СііЬагехуІоп. Соіо-
пеазіег 111. Соіоппіег 160. Соіоппіёге
38, 145, 160. Соіоп ваиѵаде 52. Соіуііег
112. Соисои 223, 272, 273. Соисоитеііе
= Адагісиз ргосегиз. Соисоиггеііе 117.
Сои йе СЬатеаи 223. Сои йе Сідодпе —
Егойіит Сгиіпит. Сопйге тоіпзіппе
378. Соийгіег 111, 111. Соидоигйе 116,
116. Соидоигсіеііе 116. Соиіетеііе 15.
Соиіеиѵгёе 72; поіге 348. Соиіитеііе,
Соіитеііе, Соіетеііе = Адагісиз рго-
сегиз. Соире Гаисіііе = АпііггЬіпит
Огопііит. Соигде 116. Соигде Йе 8і.
Йеап 117, 117. Соигдегоп 116. Соигоппе
Йез Ыёз 201; Йез Ггёгез = Сігзіит
егіорЬогит; ітрёгіаіе 116, 148; Йе 8і.
Йеап 50; Йе тоіпе 350; гоуаіе 213; йи
зоіеіі 163; йе іегге 159. Соиггоіе йе 8і.
йеап 159. Соигіе диеие = Сегазиз Са-
ргопіапа боЬеііа. Соизсои=Репісі11агіа
зрісаіа. Сопззіпеі. Соиззіпеііе237. Соиѵе
= Ріпиз СетЬга.
Сгатили Сгап йез Апдіаіз 46. СгатЪе
112. Сгапдиііііег — Ьопісега Регісіу-
тепит. Сгапзоп ойсіпаіе 104. Сгараи-
Йіпе 150, 329, 341. СгётаіПіёге = Сиз-
сиіа. Сгепеизе 191. Сгёрійе 113. Сгё-
ріпеііе = Роіудопит аѵісиіаге. Сгёроіе
113. Сгедиіег см. РгипеПіег. Сгеззоп 83;
аіепоіз 192; адиаіідие реііі 84; Йи Вгё-
зіі = ЗріІапіЬез оіегасеиз; Сарисіпе
365; Йе сЬеѵаІ 376; Йе сЬіеп=Ѵегопіса
ВессаЬипда; йеЬПе 84; йогё 97; й’еап
224; ёіёдапі 84; йиГопіаіпе 224; йе 1’Пе
йе Ггапсе = ВріІапіЬез Астеііа; йез
Іпйез 365; Йез уагйіпз 192; йи Ме.хідие
365; Йе Рага 338; Йи Рёгои 365; йез
ргёз 84; йе госЬег 97; йез гиіпез ои Йез
йёсотЬгез = Ьерійіит гийегаіе; йе
гиіззеаи 224; заиѵаде 84, 326; Йе іегге
61;ѵіѵасе61. Сгеззопеііе 81. Сгёіе Йе
сод 27, 89, 231, 239, 295. Сгеіеііе 120.
Сгепгоі 247. Сгеѵе-сЬіепз 334. Сгіпиіез
= Нераііса и МагсЬапііа. Сгізіаіііпе
216. Сгізі тагіп 308. СгііЬте 113. Сгоі-
зеііе 154; поіге 152. Сгоіх йе СЬеѵаІіег
200. Сгоіх йе Сопзіапііпоріе 200. Сгоіх
йе йегизаіет 200. Сгоіх йе Ьоггаіпе =
Сасіпз зріпозіззіта. Сгоіх йе Маііе 200.
Сгоіх йе 8і. Апйгё = Ѵаіііапііа сгисіаіа
и Азсугоп. Сгоіх йе 8і. Йасдиез27. Сги-
тёпе 204. Сгурзійе 114.
Ситіп 117; ЬМагй ~ Ьадоесіа сшпі-
поійез; согпи = Нуресоит ргоситЬепз;
(аих 227; поіг 227; ойсіпаіе = Ситі-
пит Сушіпит; Йез ргез 87, 329. Сирі-

584
(Сириіе — Ейере
Лопе = СаіапапсЬе и Огопііиш агѵепзе.
Сириіе йе діапйе 247. Сигаде 265, 265.
Сиге йепі й’Езрадпе 28. Сизсиіе 118.
Сиѵе Йе Ѵёпиз = Вірзасиз ЕиІІопит и
ѵиідагіз.
Су.ате 224. Сусіате 118. Супапдие
119. Супаге 119. Сургёз паіп 316; огйі-
паіге 117; реііі 139. Сургірейе 120.
Суіізе 120,121.
Б
Васіуіе. Васіуіійе 121. Ватаз 166.
Вате йе опгё Ьеигез 235. Вате Ьоп-
іеизе 42. Ваше пие. Вате запа сЬе-
тізе = СоІсЬісит аиіотпаіе. Ватіег
148, Вайез. Ваіііег 250, ВаирЬіпеІІе
123, 124. Ваигайе 161. Ваѵаііег =
ХапЛохуІоп.
Вёіаіх 311. Вепйе = Вісіпиз. Веп-
Іаіге 124. Вепі йе сЬіеп Ыеи — Согйіа
тігаЬіІійога. Вепі йе Ііоп 350. Вепіе-
Іаіге 124, 261. Вёзезроіг йез реіпігез
317.
Вісіате йе Сгёіе == Огідапит Віс-
іатпиз. Вісіате &их=МаггиЬіит Рзеи-
йойісіатпиз. Вісіате йе Ѵігдіпіе=Меп-
ІЬа Риіедішп. Відііаі Ыапс = Сіаѵагіа
різііПагіз. Відііаіе реіііе 170. Віріате
126. Віз 51. Візсірііпе йез гёіідіеизез 27.
Воідііег 126. Воіідие = ВоІісЬоз. Во-
гайе ]аипе й’оеиГ 13. Вогайіііе 55, 56,
56, 161. Вогёе 335. Вогіпе 97. Вого-
підие й’АПетадпе 46; тогі аих Рап-
іЬёгез 128. Вогуспіег 128. ВоиЫе
ГеиіІІе 232. Воисе атёге 334. ВоисеНе
373. Воитіег ~ НурЬаепе. Воиѵе 289,
291, 291. Воих СиіПаите. Воих Йеап
= ВіапіЬиз ЬагЪаіиз.
ВгасосёрЬаІе 128; Йе ЗіЬегіе = Хе-
реіа тасгапІЬа, также РЬузозіедіа. Вга-
доппіег 20, 128. Вгаѵе 128. Вгоие 71.
Вигеііп 229. Вигеі 3. Вигііп 289.
Б
ЕЬёріег = ЕЬепиз. ЁЬёпіег Гаих 121.
ЕЬепиз см. АпіЬуІІійе.
ЕсЬаІіит Йез сЬатрз 218. ЕсЬаІойе
22; іаиззе 23. ЕсЬагЬоі 357. ЕсЬіпоре
129. Есіаіге 94; дгапсіе 94; реіііе 144.
Есіаігеѣіе 144. ЁсоЬиае 18. Есиеііе Й’еаи
== Нуйгосоіуіе ѵЫдагіз. 
ЁдІапЫег 301. Е§1ё 11. Ёдоройе 11.
Еіаііпёе 131. Ёіёдапіе йе Вгихе11ез=
Суподіовзит ІіпіЫіит. Еіеті 30, 30.
ЕПеЪоге 164; поіге 9, 9. Ёіуте 132.
Епсепз. Епсепзіег = Возтагіпиз оШ-
сіпаііз; Й’еаи = беііптп раіизіге. Еп-
сгіег 13. Епйіѵе 98. Епдгаіп соттип
362. Епіошюіг 247. Епиіе 176. Епиіе
Сатрапе 176, 177. Еоивс 288. Еоиѵё
253.
Ёреаиіге 361, 362, 363. Ёрёгоп Йе
сЬеѵаІіег ои Йе Іа Ѵіёгде 124. Ёрегоп-
пеііе = ѴаіПапііа сгисіаіа, ВеІрЫпіит
и ХаЫЬіит. Ёрегѵіёге 167. ЁрЬётёге =
Тгайезсапііа. ЁрЬейге 132. Ёрі й’еаи
269; Яеигі = МеІапіЬіит зіЬігісит;
Йеигі Йев Гогеія = ЗіаеЬуз; Йе Іаіѣ оп
йе Іа Ѵіёгде = ОгпііЬодаІит ругаті-
йаіе; йи ѵепі 18; пагй = Апйгородоп
Хагйиз и Ѵаіегіапа аіііса; заиѵаде =
Азагит еигораеит. г Ёріаіге 341. Ёрісе
Йи Майадазсаг 16. Ёрісёа 253, 254. Ері-
сегіе 227. ЕріІоЬе 132. Ёріпагй й’Ате-
гідие 61; йе Сауешіе 251; йе Іа СЬіпе
см. Вгёйе; йи СЬгізі 174; соттип 339;
Ггаізе 66. 66; іттогіеі 306; й’Іпйе 61;
таІаЪаг 27, 61; йе тигаіііе 241; заиѵаде
95; ѵіапйе 191; йе Ѵігдіпіе 251. Ёріпе
аідие агйепіе 113; аідгё ои аідгеііе =
ВегЪегіз; йе Воигдодпе = РЬіПугеа 1а-
Іііоііа; ЪІапсЬе 112, 330; йе Ьоеиі 231;
йе сег? 293; й. теге см. заипе; сгоізёе =
СгІейіізсЬіа ігіасаЫЬоз; йе Ьоис = Азіга-
^аіиз іга^асапіЬа; А сёгізе см. ЙіциЫег;
Йи СЬгізі 239 и НЬатпиз Зріпа СЬгізіі,
ЕЬ. саіЬагіісиз, Раііигиз и Сгаі. Охуас.:
йи СЬгізі й’АГгідие ои й, согпеів — Ьу-
сіит аігісапит; Яеигіе, см. АиЬеріпе и
Ргипеіііег; Йеигіе Й зсогріоп = Егуп-
^ішп ѵи!§аге; ^аипе == Зсоіутиз Ъізра-
пісиз, НіррорЬае гЬатпоійез, Раііигиз
асиіеаіиз; Іиізапіе = Рапісит сгиз §а11і;
ёг^оі Йе сод = Сгаіаё^из сгиз §а11і; та-
; гапіе = НіррорЬае гЬатпоійез; й’Ез-
радте 112; поЫе 112; поіге 277; риапіе
= ВЬатпиз захаііііз; гозе, Йе Маі =
Сгаіае§. Охуас.; ѵегіе == Нех еі Визсиз.
Ёріпеііе ЫапсЬе 253. Ёріпе — Ѵіпеііе
62, 63. Ёрірасіійе 134. Ёриг§е 175.
ЁгаЫе 3, 4; й ді^иіегез 224.. ЕгапіЬе
й’Ьіѵег 135. ЕгЪа ѵіѵа 18. ЕгЫп=Аіга.
Ег&оі 320. Ег§оѴ йе сод 239. Егідегоп
135. Егіре 58, Ёгойіег 136. Егз 136.
ЁгѵіШег 136, ЁгуіЬгоппіег 138.
Езсагоіе 98, 184. Езсаг§ои1е = Ада-
гісиз ргосегиз, Воіеіиз езсиіепіиз и Ме-
гиііиз сапіЬагеПив. Езсаѵіііе. Езсагѵіііе
см. Езсаг^оиіе. Езсоиг^еоп 169. Езраг-
сеМе 231, 231. Езрагдоиіе 241 Едраг-
доиіе Йез сЬатрз 338. Езѣгадоп 48. Езиіе
дгапйе 140; реіііе 139.
Ёіеідпоіг ==Вгуит ехііпсіогіит. Ёіег-
пеііе = НеІусЬгізит огіепіаіе. Ёіегпие
Йгадеоппёе 17. Еііёре — аідгейёе 344.

ЕЙшзе — Иеиг
585
ЕкЬизе 12. Ёіоііе йи Ьегдег — Аіізта
Ватазопіит; сіе ВеіЫеет 235; ЫапсЬе
235; Лез Ьоіз 343; й’еаи 77; ^аипе 149;
Ди таііп см. Ьізегоп; ріапіе = Іротаеа
соссіпеа. Еігапдіе-Іоир 7, 242.
Еираіоіге 139; Дез апсіепз 17; Ьаіагйе
65; й’Аѵісеппе 139; йе Мезиё 4. Еи-
рЬогЬе 139; Еригде 140. ЕирЬгазіе 141.
Е
РаЬадеІІе 386. РаЬгесоиІіег 89. Еаіпе
143. ЕагідоиІеЗбб. РагоисЬе 359. Газеоіе
гоиде 248. Гаи = Еадиз. Раисіііе 110.
Раиззе атЬгоізіе = СосЫеагіа Согопо-
риз; Сапеііе == Ьаигиз Саззіа; йідііаіе
= ВгасосерЬаІит Ѵігдіиіапит; диі-
таиѵе = 8ійа АЬиііІоп; дегтапйгёе =
Ѵегопіса сЬатаейгуз; дігоііе = Ігіз;
іѵеііе = Теисгіит рзеийо-сЬатаерііуз;
Іузітадие — ЕріІоЬіит апдизШ'оІіига;
роіге ѵ. соигде; гёдііззе = Азігадаіиз
дІусірЬуІІоз; гЬиЬагЬе 352; заи§е йез
Ьоіз. — Теисгіит Зсогсііит. Раиззез
Геиіііез = Роіудопит. аѵісиіаге. Раих
Асасіе — ВоЪіпіа Рзеийоисасіа; Асоге
178; Атоше = ВіЬез підгит; АгЬои-
зіег — Сипоша сарепзіз; АзрЬойёІе =
КагЙіесіит оззіігадит и -АпіЬегісит
саіусиіаіит; Ьашие Ди-Регои = МеШо-
іиз соегиіеа; Ьеиуоіп = Тегтіпаііа ап-
дизіііоііа; Ьоіз см. АиЬіег; Ьоіз Де сат-
рЬге = 8е1а§о согутЬоза; ЬгезіПеі ==
СотосІаДіа іпіедгіі’оііа; Ъиіз = Миг-
гауа, Визсиз; саіатепі ѵ. Раих асогиз;
сЬегѵі = Ваисиз зуіѵезігіз; сЬоиап =
Муадгит огіепіаіе; сгеззои = Ѵегопіса
ВессаЬипда; ситіи 227; Дісіате = Маг-
гиЬіит рзеиДоДісіатпиз; ёЬепіег 121;
іготепі 47; ЬеІІеЬоге = Асіаеа зрісаіа;
ЬегтоДасіуІе = Ігіз іиЬегоза; Іпйідо 29;
ІресасиапЬа = СерЬаеІіз ІресасиапЬа,
СупапсЬит ѵотііогіит, Іопійіит ете-
Нсит, РзусЬоігіа етеііса; Даіар = Мі-
гаЫІіз йаіарра; Ьоііег или Ьоіиз 127;
Ьиріп = Тгііоііит Ьиріпазіег; Іоѣіег =
(лііпиз Ьоіиз; тёІапіЬе = Адгозіетта-
соеіі юза; тёіёхе = АзраІаіЬиз сЬепо-
роДа; тёіііоі = Ьоіиз согпісаіаіив; паг-'
сіззе = Апйіегісит зегоііпит; пагД 24;
іІегіоп 133; рітепі = ЗсЬіпиз тоііе;
різіасіііег 342; Ріаіапе 4; роіѵге — Сар-
зісит; (^иіпдиіпа = Іѵа Ггиіезсепз, 8е-
песіо рзеийосЬіпа; гаііогі == СосЬІеагіа
гизііса; заиіаі = Саезаіріпіа Ъгазіііеп-
зіз, также см. Аіаіегпе; заріп 168; зсог-
Діит 351 см. Раиззе заиде; зеідіе 47;
зёпё 104, 16І; зоисЬеі = Зсіюепиз та-
гізсѵ і, Сагех рзеиДосурегиз; зусотоге
212; ѣЬё = Аізіопіа іЬеа; Йіиуа ±= Си-
ргеззиз ШиуоіДез; іЫазрі = Ьипагіа
аппиа; ігёйе = Раиіііпіа азіаііса; ігоёпе
= Ргипиз РаДиз; іигЬііЬ 186 и ТЬарвіа
Ьігзиіа, ЬазегрШит ІаШоІіит; Раѵеіоп
= ѴіЬигпит Тіииз. ЕаѵоиеИе 187.
ЕауагД 143.
Реіопдёпе = СЬеІійопіит та^из. Ре-
Іоизе 39. ГепанЬгедпе = Сеіііз аизіга-
Ііз. Рёпаззе 47, 231; йе ВаирЬіиёе 47.
Рёиоиіі 35, 146, 147; аиииеі 28; Дез
Аірез 217; адиаіідие ои й’еаи 230; йоих
146; тагіп 113; йе рогс 246; риапі 36;
заиѵаве 105; іогіи 328. Рёии^гес 361.
Рег а сЬеѵа! 265. РегиатЬоис см. Вгё-
зіііеі. Регои 359. Рёгиіе 143. Реіи ра-
иасЬё 344. Рёіидпе 144; Ыеие 2Г7.
Реиіііе й’еаи = НуйгорЬуПит. ГеиіІІе
йи сіеі 227. Реиіііе Д’Езра&ие 219.
Реиіііоіе 264. Реи й’агйепі 72. Реиіііе
йе сгосойііе = Нейузагит итЬеІІаіит;
ои Йеиг йе сіе1=Козіос; §гоззе=8ейшп
ТеІерЬіит; регсёе = Вгасопііит рег-
іизит. Рёѵе а сосЬопз=Нуо8сіатиз аІЬа;
й’Е^уріе 224; ёраіззе = 8ейит ТеІе-
рЬіит; §газзе 325; Де 8і. Ідпасе; Д’Іийе
ВоІісЬоз іеігазоиоІоЪиз; Де Іоир = Неі-
ІеЬогиз Гоеіійиз; Іоѵіпе = Ьиріпиз аІЬиз;
Іиріие 199; йе тагаіз 379; йе РуіЬа§оге
— Сегаіоиіа зііідиа; йе іегге 31; іёіе йе
иё^ге = ВоІісЬоз ЬаЫаЬ; йе Топка 127.
Рёѵіег 159. Ріёоіе йез ргёз 249.
Рісаіге 144. Еісоійе 216. Ріеі йе іегге
89, 138, 149. Рі§ие ои Рі^піег 145; йе
1’Епіег=Аг§етопе 44; й’АДат 219, 219;
й’Атегідие ои айтігаЫе = Орипііа;
соттип 145; й’Е^уріе — Сегаіопіа зі-
Іідпа; йез НоНепіоіз = МезепЪгуапіЬе-
тит ейиіе; іпіегпаіе 44, 299; йез Пез
241; й’Іпйе = Орипііа Рісиз іпйіса;
Гаиззе = Орипііа Типа; таийіі = Рісиз
іпйіса; йе РЬагаоп 145; йез Радойез 145;
ІасШёге 149; Рідиге йе сЬаі 150. Гііа-
діег 145. Рііагіа 248. Еііірепйиіе 339.
Ріііройе 55. РШе йе Іа іегге 227. Ріогіп
17.
Ріадеоіеі йе НоІІапйе 247. РІашЬе
178; й’еаи; дгапйе 178. Ріатте 178.
Ріаттеііе ои Еіаттиіе = Вапипсиіиз
Ріаттиіа и Сіетаііз Ріаттиіа. ЕІёаи
йез ргез 249. Ріёоіе 249. РІёсЬе й’еаи
308. РІёсЬіег. РІёсЬіёге 308. Ріёоіе 248,
249. Ріеиг айтігаЫе = МігаЪіІіз; й’Айо-
піз 10; аі'гісаіпе = Тадеіез егесѣа; Аі-
діапііпе = Адиііедіа; аііёе — Ріаіап-
іЬега ЫГоІіа; йе 1’аіг = Ерійепйгит
Йоз аёгіз; атЫеѵаІ = Роіудаіаѵиідагіз;
Д’атоиг 27 и ВеІрЬіпіит; Агаідпёе 227;
й’агдепі == НеІусЬгізит агепагіит и
Апіеппагіа йіоіса; й’Агтепіе см. Оеіііеі;
йе роёіе; Д’АѵгіІ 223; й’ахиг == 8сШа
атоепа, Сепіаигеа суапиз; йе Ьеигге

•586
Еіеиг — СтатЬо
390; Ыеие ~ СІИогіа іегпаіа: сагйіпаіе
~ ЬоЬеІіа сагсііпаііз, Ірошаеа (^иато-
сііі; сіе сагёте 289; еп саздие 8; Де сЬаіг
21Г, 401- и ТгіГоІіат іпсагпаіит; сЬап-
§еапіе == НіЫзеиз ѵагіаЫІіз; йи сіеі 227;
еп сІосЬеііе = Сатрапиіа, Адиі1е§іа
(,'опѵоіѵиіиз; йе Сопзіапіторіе 2,00; йе
соисоп 201, 273; йе сгараисі = Зіареііа
ѵагіе^а^а; аих йатез = 35, 164; сіи
сІіаЫе = Ігіз зизіаиа; й’ог, сіогёе
СЬгузапіЬетит; й’еаи = Вуззия Яоз
адиае; й’ёсагіаіе — 200 и АпеіЬит §га-
ѵеоіепз; й’ёсгёѵіззе — Саппа іпйіса; ёре-
гоппіёге = Тгораеоіит, ОеІрЬіпіит; еп
ІеиіІІе 312; йез яі-аіпез = Сепіаигеа
Суапиз; сіи ^гапсі Веі&пеиг 90; Ьёраіідие
~ Рагпаззіа раіизігіз; Ьогаіге = НіЫз-
сиз тиіаЫІіз; й’Ьіѵег 135; ЬоиреЙе 90,
180; й’ЬитісІііё == Мпсог; іттогіеііе =
ОгііарЬаІіит, АтагапІЬиз, СготрЬгепа,
ХегапіЬетит и НеІусЬгізит; ітріе =
Реиіареіез рЬоеиісеа; йез Іпеаз = АІІ-
зігоетегіа ЪігСа; й’іпйе см. Еіеиг аігі-
саіпе; йе йаіоизіе 27; йе йегизаіет 200;
йи Зарои = Ерійеийгит Яоз аёгіз; йе8і.
йеап 50, 153; йе 81. ЯозерЬ 225; йе 81.
СаіЬегіие = №§е!1а; йе йирііег = ЬусЬ-
піз Яоз йоѵіз; й’ип ,)оиг = Тгайезсапііа
ѵіг§іпіса; Нетегосаіііз Яаѵа; руеизе =
Мішоза ЬеЬЬек; сіе тоііеі = си. Рі-
ѵоіпе; йе Мехідие, ои техісаіпе = Мі-
гаЫІіз; йи тійі = МезетЬгуаиіЬетит
ротегійіаиит; й тіеі ои тіеііёе = Ме-
ІіаиіЬиз; йез тогіз = Та§еіез егесіа; йе
Іа тізіеіа = Таііпит ишЬеВаіиш; а
тоисЬе = Азсіеріаз зугіаса, ОгсЬіз та-
сиіаіа п др. орхидеи; йе Мизсайе 221,
см. Масіз; тиздиёе 10 = НіЫзеиз АЬеІ-
тозсЬиз; йе пеі§е 96; йе Йоеі == Неііе-
Ьогиз иі§ег; йе гшіі =МігаЪі1із йаіарра,
8і1епе посііЯога, Ірошаеа Ьопа пох; йе
опке Ьеигез 236; й’ог — НеІіапіЬиз ап-
пииз; йе Раоп или йе Рагайіе=Роіпсіаиа
риІсЬеггіта; йе Рйдиез 62; сіи Рагпаззе
242: йе Іа раззіоп 243; йи Рёгои — Сас-
іиз §гапйіЯогиз; ріеигеиіідие см. Содие-
Іісоі; йе ріите = Роіетопіитсоегиіеит;
йи ргіпсе = Сопѵоіѵиіиз ігісоіог; сіе
ргіпіетрз ои ргіиіапшёге 273; йедиаіге
Ьеигез = МігаЫІіз; йе диаіге заізопз
217;^ гоуаіе = НеІрЬіпіит А^'асіз; йе
Возёе.227; йе ЗаЬаіе = НіЫзеиз гоза
зіпепзіз; йе.заітап = СагіЬатиз ііпсіо-
гіиз; йе 8аніі йасдиев = Зепесіз йасо-
Ьаеа; йе 8аіпі Ьоиіз = НіЫзеиз ІіІіЯо-
гиз; йе Заіпі ТЬотё = СиеМагйа зре-
сіоза; йе8ап§=НаетапіЬиз,Тгораеоіит;
йе зсогріоп ~ Ерійепйгит Яоз аёгіз; йе
8іат еі йе Типкіп == СупапсЬит ойога-
ііззітит; ди зоіеіі 163; де Зигаппе ~
ОгсЬіз Зизаппае; йе іап 12, также Ми-
сога Кеіісиіагіа; а іеіпйге = бепізіа
I ітсіогіа; сіе (егге — 227; йи іі§ге ои
Іі^гёе = Ееггагіа; йе іоиі 1’ап = Ері-
сіепдгит согутЬозит; йе іоиз Іез тоіз
77; йе Іа Тгіпііё = Ѵіоіа ігіеоіог; йе
ТЬётіз, сй. Яеиг аігісаіпе; ѵеіоиіёе 347;
сіе ѵепсігесіі Заіпіе 34; сіи ѵепі 35; йе
ѵеиѵе = Йсаіііоза аігоригригеа; Хасііагіе
= Сепіаигеа Суапиз. Гіеиге поёі = Еи-
раіогіит ІаііГоІіит. Ріосопз й’ог = Ро-
іепііііа ѵегпа и СЬгузосота сота аигеа,
Иодиеі 200. І’іоиѵе 39. Еіиіеаи 21.
Роіе йе ЬоеиГ = Воіеіиз Ііераіісиз.
Е'оіп Ыапс 17; сіе Воиг$о§;пе 210, 231;
сіе сЫеп 17; йиг 39; сіе тег — Хозіега
тагіпа; реііі 144;гетрапі 17. Еоігапйе,
Гоігоііе 216. Еоііе аѵоіпе = Аѵепа &-
іиа. Еоііе ГетеПе — ОгсЫз. Еоіеііе =
Аігіріех Ьогіепзіз. Еоиеі йе Керіипе
= Ьатіпагіа йі^ііаіа. Еои^ёге еп агЪге
266; соттипе 278; іетеііе 55; §гапйе
278; Яеигіе 236; ітрегіаіе Гетеііе 278;
тйіе 55; тиздиёе 222; ойогапіе 222;
гоуаіе 236. РоигоисЬе 359. Роигаде йе
йізеііе 338.
Ега^оп 306. Ргаізіег, Ргаізез 146,147.
Ргаізіег агЬге см. АгЬоизіег. РгатЪоізіег
302, 304. РгапсЫрапіег = Ріитегіа.
Ггапсогтіег 17. Ргапс - Ароііоп 188.
Ггапс-Рідиагд 267. ГгапсЬе 312. Ргахі-
пеііе 126. Егёпе 147; йЯеигз147. Ггёпе
ёріпеих = ХапіЬохуІоп Ггахіпеит. Егез-
зап см. Егаізіег. ЕгёіШоп 193. Ггегіііоп
193. Егі^оиіе 355. ЕгіііПаіге 148. Рго-
та^еоп 207, 208. Еготадег = ВотЬаз
и В,ЬіхорЬога Сапйеі. Еготепі 361, 362,
363; йез сЬіеиз 362;1аих47; йе ѵасЬе
211. Гготепіеаи 247. Гготепіаі 47, 47;
реііі 59; й’АпдІеіегге 197. Еготепіопе
— Роіу^. сопѵоіѵиіиз. 'Егиіі сіи Рёге
Адат 219; йе Сосоззоііег 37; йе сотіе
37; йе зіпде 9.
Гитеіегге 148; также иногда и Согу-
даііз. Еизаіп 142. Еизёе == А§’агісиз
ргосегиз. Еизіеі(іе) 71, 297; йез согго-
уеигз 109.
Сг
Сгайеііез, (Іасіеіііег, см. Сгоззеіііез.
Са^пеЬіпіег = Са^пеМпа. баіеиі 178;
Ыеие;іаипе; дез тагаіз 178. 6-аіІІеі 151;
Іаипе 153. 6аіпіег92. Ѳаігоийе 186. 6а-
Іапе = СЬеІопе. Сгаіапр 26. Ѳаіап^е сіез
тагаіз 8. Саіапі йе ]оиг=Сезігііиі діиг-
пит. СгаІапіЬе. ваІапіЫпе 150. ва1агіп=
Тгара паіапз. баіах іпагіііте 158. 6-аІе
221. СаІё-220. Саіе^а 150. Оаіёоре 208.
Оаіеорзія 150. Саііззопіёге 206. Саііі-
пейе 102, 373. СатЬо см. ботЪо. 0ап-

СаииіВе
йавиіі = НейусЬіит. баппіііе 144. Сапі
йе Ьег^ёге 42, 126. бапі сіе Поіге Сате
42, 42, 81, 126. бапіеіёе 79, 81, 126.
Сагапсе 302, 302; реіііе; йев сЬіепз 54.
СагйегоЪе 47. 6-агіоіе 157. Саго 41 Са-
гой 122, 122. вагоире == Спеогит ігі-
соссит. багоизве 186,187. Оагоиііе 122.
(Заггаліег = СЬеігапіЬив Сііеігі. Сазіоі
= Еираіогіит саппаЫиит. ваіііііег 383.
Ѳаисіе 292. бауас 161. Оауаѵіег = Рві-
йіит. Ѳагоп ап^іаів 197; сіе сііаі =
Теисгіит Магит; й'Еврар;пе 46, 342: сіе
МаЬоп — СЬеігапіЬиз сЬіив; сіе Магіе
= Аіузвит тагііітит; Д’ОІутр 46, 342;
сіе Рагпазве 242; іигс ои й’Ап^Іеіегге =
Захііга^а Ьурпоійед.
(Зеіззе 187. Сёпёрі = Агіетізіа §1а-
сіаііз и гиревігів и АсЫПеа тозсЬаіа.
Схепезіге(о)11е 154. бепезігоре 154. 6е-
пёі 153; А Ъаіаіз 153; й’Евра^пе 337, 338;
ёріирих 367; йез уагсііпіегз 338; сіе 8і-
Ьегіе 154; Леа іеіпіигіе.гз 153. Сепеііе
223. Ѳёпеѵгіег 181; соттип 181; оху-
сёйге 182; заЫпе 182. бепіёѵге 181. Сё-
иірі іасше = Зепесіо іпсапив. бепоиіі-
Іеѣ 107. Сгепііапе 154. бепііапеііе 154.
Сіёоп 157. ОегЬе й’ог 335. бегпоііе 87.
(хёгіііе 82 и А^агісиз зиЪйиІсів. Сегтаіпе
= ИесігапіЬиз (іегтапйгёе 351 и
Ар^а сЬатаерііув. Оегпоііе см. Міііеі.
бёгойіег см. Сгігойіег. бегвеаи = ЬусЬ-
пІ8 СгііЬа^о. Оегиеаи = Ьоііит. бевзе
186; сЬісЬе 186; §тапйе 186; а 1аг§ез
^оизвев 187; йотевіідие 187", реіііе 186;
заиѵа&е 187; О-еззеііе 186.
бісіеі = Мотогйіса Еіаѣегіит. 6-іГоІе
= Еііа^о дегтапіса. ОіІЬе = Сепізіа
ііпсіогіа. Сгіп^етЬге 385; Ьаіагсі = Ва-
іізіег. Сгіп8еп§ 239. (гігапсіоііе 27; й’еаи
170. Сгігагйе 166. Сгігазоі = НеІіапіЬиз
аппиив, Іваіів ііпсіогіа, Вісіпив сотти-
пів. бігашпопі 117. 6-ігоЙёе 157; аппи-
еііе 209; йе МаЬоп 207; )аипе 93; Де
МагвсЬаІІ = Егувітит МагвсЬаІІіапит.
бігойіег 87, 87. бігоп 79.
віасіаіе 216. Сіасііоіе 158. СЯаіеиІ 158;
Ыеи — Ігів 6-егтапіса; ^аипе; сіев іпагаів
= Ігів Рвеийасогив; риапі = Ігів іоеіі-
йівэіта. Оіаііегоп 384. СЯаисе = біаих.
біаисіе. Сгіаисіеипе 158, 158. Оіапй йе
іегге 187; іеггевіге 87. ѲІауепІ = 61а-
Діоіив. СЯесЬоте 159. Сіеііегоп см. Оіаі-
іегоп. ѲІоЪе ' Ди зоіеіі = ЕвсЬоІігіа са-
ІіГогпіса. біоиіегоп 185, 384, 384. Ніи
Дев сЬёпев = Еівіиііпа Ьи§1оввоійев.
Оіиеі  ЬогапіЬив врісаіив. СЯусегіе
159.
СпарЬаІе 160. Опаѵеііе 320.
ОоЪев щоисЬез 41. ОоЪеі §гов 275.
Сгойеі 247. Сгоётоп 148. Сгоіаѵе поіге 21.
Оог^опе 148. Ѳоиеі 50. Сгоиеііе = Ва-
пшіс ііив агаиппеив. СготЬаиі. ботЬо
- Оуговеііо	'	587
166. Ооттіег 2, 3. СоигЪеі 28. Сгоигйе
Ьоиіеіііс 116; таввие Д’НегсиІе 116; Дез
рёіёгіпз 115; ВірЬоп 116; іготреііо 116.
6оиг§е 115; Ьоппеі сіе ргёіге 116; сіе 8і.
йеап 117. Ооиііс 118. Соиііе йе Ііп —
Сивсиіа. боиііе сіе зап^ 10. боуа^е 161.
боуаѵіег 277.
Сга§е1те 185. Сгаіпе сі’атоиг 196,
197, 335; Д’атЬгеііе 166; й’апзе = От-
рЬаІеа Діапйга: й’Аѵі{;поп 294; й’Аѵі»;-
поп ]аипе ои §теііеііе = ВЬатпив іпіес-
іогійз; йе Ъаите = Атугів ОроЪаІва-
тшп; йез Сапагів 247; йе Ьеигге 79, 331;
еп соеиг = Согіврегшит Ііуззорііоііит;
а йагігев = Саввіа іевіа и Ѵаіегіа диіа-
пепзів; й’ёсагіаіе = (Зиегсиз соссі&га;
йе §ігойе — Мугіив Рітепіа, Атотит
§гапа Рагайівіі; йе Іапсе см. й’апве; Ма-
садие = Меіазіота Іаеѵі^аіа; йез МоІ-
Іидиез ои йе Тіііу = Сгоіоп Ті^ііит; йе
тивд ои тиздиёе см. Сг. сГатЬгеііе;
й’оівеаи 247; огіепіаі = Мешврегтит;
йе Рагайів 28 = Атотит ^гапа Рага-
йівіі; регіёе 196; йе реггодиеі 87; йе
реггисЬе = Сеііів тісгапіЬиз; йе гё^Ііззе
1; гоуаіе = Вісіпив соттипів 299; йе
Тигдиіе = 2еа Мауз; а ѵегз = СЬепо-
ройіит апіЬеІтіпіЬісит и 8етеп Сопіга;
ѵегіе = Різіасіа Ьепіізсиз. бгатеіі
Йеигі 343. Сггапй Рагйоп 174. СггареІІе
151. (Ігав йе тоиіоп 185. Сггазвеііе 252,
325 см. ЗагсеІІе й’ёіё. бгаіеііег == Спев-
ііз. Сггаіеаи 185. Сгаііеаих 151. Сгаііа
Неі 160 и Виріеигит гі^ійит, б-егапіит
ВоЬегііапит, ЪуіЬгит Ьувворііоііит и
ЗсиіеПагіа д'аіегісиіаіа. С-гаііоІе 160.
Нгаііегоп 151 и Аврегиіа ойогаіа. вга-
іопв 151. бгаііе сиі 301. бгаіііег = Ѵі-
іех А§пиз Сазіиз. Стгаѵеііп 289. Сггеіоѣ
Ыапс 192. Сггётіі 196, 197. бгётіПеі
220. Сгепайе. Сггепасііег 279, 280. Сге-
пайіііе. Сггепайііііег 243. вгепайіп 125.
вгепеііе == плоды Сгаіае^. ОхуасапіЬа.
Огепошііеііе 144, 290. вгіЕе (Не) 203;
Йе сііаі =Ві§иопіа Пп^иів Саіі; сіе Іоир
= Ьусоройіит сіаѵаіит. Сгійоп 3. 6гі§-
поп = Визсиз. Сггіоі(іе) 275. Сігірре 153,
157 6-гірроп 185. Сгів йе Ііп 174. Огі-
заШе 258. вгівеі 168. (Ігівеііе 15. бгов-
заіііе йе Ьаиваппе 363. бговеіііег 297,
298, 299. вговзе геіпе 219.
СгиапаЬапа 37. Оиагапа = Раиіііпіа
зогЫІіз. Сиёйе 179, Сгиеиіе йе Ііоп 40,
40. биеиіе йе Іоир 40. биеиіе поіге =
Ѵассіпіит Мугііііив. Ниі 217, 383.
Оиі§'ііе. Оиі^піег 274. Сиітаиѵе 26, 26;
Гаивве 1; роіа§ёге = СогсЬогиз Оіііогіиз;
гозе ігетіёге 26; гоуаіе = НіЬівсив
АѣеІтозсЬив; ѵеіоиіёе = НіЪівсив вугіа-
сив. Ѳиівапіііе сіев Апсіез 1.
ВурворЬіІе 161. бугоіе 67, 82. Суго-
веііе = РойесаіЬеоп.

583
Наіёяіег — НегЬе
Наіёзіег = Наіезіа. На(п)пеЬапе 171.
Нагсіеаи 378. Нагісоі 247, 248. Нагтаіа
274. НаиіЬоіз 314.
Неаитіег 274. Пёйге = Нейега Не-
Ііх. НёІіапіЬе 163. НёІіапіЬёте 162. Нё-
Ііоігоре 164 ; й’Ьіѵег 223. НеІІёЬоге 164,
373; Ыапс 374. НеІІёЬогіпе 135. Неі-
ѵеііе 164. Нётёгосаііе 164. Неппё 187.
НеппеЬаіте См. НапеЬапе. Нераіідие;
ЫапсЬе 242; ёіоііёе 54, 208; йез ?оп-
іаіпез 208; йез тагаіз ои йогёе =
СЬгузозрІепіит аііегпі&ііит; поЫе
242; ойогапіе 54. НегЬе аих аЬеіПез 97,
340; айтігаЫе = МігаЫІіз; й’ая'пеаи
373. аІ8геііе=Витех Асеіозеііа; а, Гаі-
диіііеііе 319; йе 1’атЬаззайеиг 226;
атёге 349; й’атоиг 292; а 1’апе = Опо-
піз Ьігсіпа; аих йпез 230; й’аиіаі = Су-
по^іоззит; йе 8і. Апіоіпе 133; также
РІитЬа^о еигораеа; ароШпаіге = Нуоз-
сіатиз; йе 81. Ароіііпе 171; & І’агаі^пёв
227; А ГагсЬатЬоисЬег = СЬгузозрІе-
піит оррозіііГоПит; йез аиіх 22; йе Іа
Ьаіе й’Нийзоп 26); а Ьаіаі = 8сорагіа
йиісіз; йе 81. ВагЬе 61; ЬагЬие = Ѵег-
Ьазсит; & Іа Ьагоппе = ТЬутиз НегЬа
Ьагопа; йе 81. ВагіЬеІёту 174; Ъёпёйісіе
= Сгеит; йе 81. Вепоіі 157; аи Ьеигге
331; ЫапсЬе 38; А Ыё = ВассЬагит зрі-
саіит; аих Ыеззигез 260; аих Ьоеийз =
Виіотиз; йи ЬопНепгі95; аи Ьоп-Ьотте
= ѴегЬазсит ТЬарзиз; Ьоппе 197; аих
Ьоисз = СЬеІійопіит; Ьгііаппідие 264;
аих Ьгйіигез см. Васоре; сасЬёе 186; а
саіііеі см. а 6-аіІІеі; аи сапсег = Ріит-
Ьадо еигораеа; сапісиіаіге, сипісиіаіге
171; йи сагйіпаі 346; а Іа сагіе 334; аи
саздие = Зсиіеііагіа; йе 81. СаіЬёгіпе =
Ітраііепз поіі те іап^еге; аи сеіпіигоп
= Маігісагіа СЬатотіПа; А сепі »оиіз
50; а сепі тігасіез 232; аих сЬапоіпез =
Ѵаіегіапеііа оіііогіа; аих сЬапсгез 164;
аих сЬапігез, йи сЬапіге 331; а сЬаре-
Іеіз = Соіх Ьасгута; аих сЬагрепііегз
4, 5, 259, 325; аих сЬаІз 225, 351, 373;
аих сЬёѵгез = б-аіе^а ойсіііаііз; а СЬі-
гоп 138; йе 8г. СЬгізіорЬе'9; А сіпд сбіез
259: а сіпд соиіигез 259; сіе сіігоп 213;
а, сосЬопз 263; соеиг; йи соеиг 279; аи
сод: йи сод 348; аих согпеіііез 205; аих
согз = Зетрегѵіѵит іесіогит; а соіоп
38, 52, 145; аи соисои = ЬусЬпіз Поз
сисиіі; А Іа соириге 260, 325, 346; аих
соизіпз = Сопуха здиаггоза; А соиіеаи
— Сагех; запз соиіигез 232; аи сгараий
= ВиЙ'опіа, Іипсиз Ьийопіиз; аих сгосз
= МаггиЬіиш; аих сш’Пегв 104; 81. Си-
педоисіе 139; сипісиіаіге 171; аих сигѳ-
йепіз 28; аих йагігез — Саззіа; йёіісаіе
~ Мітоза; аих йепіегз ЬузітасЬіа
Киттиіагіа; а йеих Геиіііез = ОрЬгуз;
а йіаЫе 319; йи йіаЫе 123; йе Біапе =
Агістізіа; йогёе = 8епесіо Богіа; йог-
тапіе = Мітоза зепзііі'га; йоисеііе см.
Боисеііе; йгадоппе = см. Езігабоп; аих
йгадопз 48; а ГёсЬаий’иге = Ведопіа;
аих ёсгоиеііез 322, 384; а ёсигег —СЬага
ѵиідагіз, Едиізеіит; аих ёсиз 199, 205;
ёдурііеппе = Виріеигит; йез Ндурііепз
~ Ьусориз; етроізоппёе 59 и также
РЬузаІіз Аікейепді; епсЬапІегеззе 99;
й’епіег = ИепирЬаг; аих епдеіигез 171 ;
епгадёе см. Бетеіаіге; аих ёрегопз =
Беіріііпіит еі Адшіе^іа; а 1’Ёрегѵіег
167, 279; йе іоиіе ёрісе = Шдеііа йа-
тазсепа; а 1’ездиіпаисіе 53; й’ёіапд =
СопГегѵа; ёіегпеііе 231; А ёіегпиег 5,
278; йе 81. Ёііеппе 99; ёіоііёе — Азре-
гиіа ойогаіа; а ёігапдіег = Агпіса; ех-
сеііепіе 229; (а 1а) аих Геттез Ьаііиез
348; йи 1еи=Вапипси1изЬіпдиа; аіеѵе
= Зейит; йе 8і. Ріасге 164, 375; А Іа
Йёѵге 138, 160, 334; йез Йёѵгез 351; апх
Йзіиіез=Рейісиіагіз; іоігеизе — Зепесіо
ѵиідагіз; а Гоиіопз 316; йез Гоиіопз =
беаііаиа и Зароиагіа; аих Лиз = Аіуз-
зит захаіііе; а Іа даіпе = Виріеигит;
а 1а даіе = Зоіапит; сопіге 1а даіе =
Тпиіа; даііідие = 6а1е§а; аих §епсіѵез
28; бёгагй 11; а Іа діасе 216; йе Іа
§оиііе 129; аих доиііеих 11, 129; йи
§гапс! ргіеиг; йи дгапсі Зеідпеиг 226;
дгаззе 252; сопіге Іа дгаѵеііе = 8ахі-
ігада; аих диеих 103; йе Наіеоі = Маг-
сЬапІіа; аих ЬетоггЬоійез 144; й’Негтез
= Мегсигіаііз; А ГЬігопйеІІе 243; й’ЬоІ-
Ііег = Негпіагіа; йе Ноп^гіе 151; а Іа
Ьоиеііе = Аросутіт, Азсіеріаз зугіаса;
іттогіеііе = Тапасеіит; ітраііепіе =
Ваізатіпа; іп^иіпаіе = Азіег Атеііиз;
йе 81. Іппосепі 263, 265; й’іѵгодпе 197;
йе 81. йасдиез 326; йе іаіоизіе 27; іаипе
292; Азаипіг 154, 292; йе (1а) 8І. йеап
5, 47, 50, 159, 173, 325; аих )оіиіигез =
ЕрЬейга йізіасЬуа; сіе 81. йозерЬ 319;
3‘ийаідие 323; йе йийёе = 8о1аіштБи1-
сатага; йез зиііз 335; йе 81. йиііе 61;
йиііеппе 4; аих іайгез 378; аи Іаіі 157,
263; аи Іаіі йе Ноіге Бате 279; Іёопіпе;
йи Ііоп == ОгоЬапсЬе; А Іоир, аих Іоирз
7; Іоиѵе — ОгоЬапсЬе; аих Іипеііез ==
Ьипагіа; а Майате 16; аих (йез; та§і-
сіепз 99, 123, 334; та^ідие 325; аи таі
йе ѵепіге = ІаігорЬа; аих таііпдтез =
Війепз адиаііса; йе таііеі = Раеопіа;
аих татеііез 185; А Іа таппе 159; йе
Іа 81. Маг^иегііе 61; йез ігоіз тагіёз —
Виріеигит Гаісаіит; сіе Магз ~ Нера-

НегЬе — Ігіз
589
ііса; тавеіои. = Негпіагіа; аи тазііс
76; а Іа таігісе 186: а таите 292; аих
тесЬев =- РЫотізЬусЬпііів; тёйісбе =
ІЯісоііапа ТаЬассит; йе тегѵеіііе 27;
тііііаіге; аих тііііаігев 5; аих тіііе Яо-
гіпв 138; аих тіііе §гаіпев = Негпіагіа;
аих тіііерегіиіз 173; й тіііе ігоиз 173;
іпітеиве=Мітоза; аих тіііев 374: тоге
334 также Всвейа Ьиіеоіа; А того см.
Вегіе; тове =• Воіапит: аих тоисііе-
гопзили аихтоисііев 176: диі іие Іев тои-
іопз = ЬузітасЬіа Ыитиііагіа; сіе ти-
гаіііе — Рагіеіагіа; тивдиёе = 10, 166;
сіе №соі = Ыісоііапа; йе попе 241; Йе
Коіге Сате = Сашрапиіа ТгасЬеІіит,
Супо^іовзит, Ві&ііаііз и преимущест-
венно Рагіеіагіа; поиёе = Негпіагіа;
йе Іа пидие = Сашрапиіа; й, ойеиг =
Заіиге^а; а Іа Ьоппе ойеиг — Огі^апит;
аих оеиів 334; аих оіев 270; аих.оіаеаих
343; Й’ог 162; А. Іа оиаіе 52; Йе Ратрав
— бупегіит агдепіешп; аих рапагіев
243, 263; аих рапіЬёгез = Оогопісит
РагйаІіапсЬез; йез Радиез 35; йе Рага-
§иау 174; й. Іа рагаіузіе = РгітиІа; йе
рагйоп = Мейіса^о тагіііта; й. Рагіз
224; аих Ра(,а§опз = Нуйгосоіуіе; йе
рй4ига§е см. Сіепезігоііе; йе 8і. Раиі
273; аи раиѵге Ьотте 160; аих регіез
196, 197; Йе реггодиеі 27; а Іа ревіе 246;
Йе 8і. РЫІірре = Ізаііа ііпсіогіа; Йе
81. Ріегге 113, 273; аих рідгігез 173;
а. різзег 95; а Іа рііиііе 124; аих ріаіев
см. Тоиіе Ьоппе; а Іа' ріідие 203; Й
рІотЬ — Ьапіапа асиіеаіа; а рішнеів
— Нупегіит аг^епіеит; аих роіпів
Йе сйіё = ЗіІуЬит Магіапит; аих
роігеаих = ЕирЬогЬіа Неііозсоріа; а Іа
роийге йе СЬурге 166; аих роиіііепх
ои аих роих 9, 124, 244; аих роиіез =
ЬііЬозрегтит; аих роиіеіз = Віеііагіа
тейіа; аих роитопз 279, 344; Йез ргёв
— Роа; а ргёіге — Агит; а ргіпіетв
95; аих рисегопз =. Сопуга; аих рисез
177, 215, 260; й Іа рисе=ВЬив соііпив;
рисеііе = Ѵіпса тіпог; рисіідие = Мі-
тоза рийіса; аих рипаіаев — Агсііит
Вагйапа и ЗатЬисив ЕЬиіив; аих руга-
тійев = МепіЬа: йе 8і. <3шгіп 366: аих
гасііеих — Агсііит Вагйапа; й Іа га»е
Аіуззит захаіііе; а, гйрег — Ециі-
зеішп; а гауопв = КпЫа ііпсіогит; йе
гёп’ііззе 1; а Іа геіпе 226; а Р.оЬегі =
&егашитВоЬегііапит; Йе 8і. ВосЬ 176;
а, 1а гозе = Зсоіорепйгіит оійсіпаіе еі
Ьатіит тасиіаіит; Заіпіе Вове=Раео-
піа оійсіпаііз; а (йе) Іа гозёе 129; гои§е
211; гоуаіе 229 п Агіетівіа АЬгоіапит;
йе Іа гирівге = Сопѵаііагіа Ро'удопа-
ішп; аих ЙаЬоііег = ЗсаЬіоза; засгёе
213, 226; А, заідпег = АсЫПеа Міііеіо-
Ііит; ваіпіе 226; ва1іѵаіге==РугеіЬгит;
йе зак§ — ѴегЬеиа; вагйопідие 290, 291;
заггагіа 278; а заѵол Зародагіа; заи-
ѵаае 150; аи всогЬиі 104; а зсрі іеісз;
а зері іі^ез 46; аих вегредізШ; йи
вегрепі 219; йи зіёде 322; аи зоіеіі =
НеІіапіЬив; аих зоппеіез 148; а вогпеі
= Вісіепз; зогсіёге 341; аих зогсіегз 99,
123; зіегпиіаіоіге Ріагтіса; Йиіап =
Вгуопіа; аих іаппеигз 109; А Іа іаире
123; аи (Ди) 1аигеаи235; Ыаіеі^пе 171,
246; аих іеіпіигіегв = Сгепізіа ііпсіогіа;
ТЬёгёзе 377; аих іоппеііегз — Ьеопигиз
Сагйіаса; а Іа Іогіие 368; аих ігасЬёев
81; ігаіпапіе — Сизсиіа; йе Іа Тгіпііё
34, 382; ігізіе = МігаЫІіз см. Веііе йе
пиіі; а Іа ѵасЬе 360; аих ѵагісез = Сіг-
зіит агѵепзе; йи ѵепі35; аихѵегге312;
аих ѵеггиез 94,164; аих ѵегз 349; ѵіег^е
= Ро1у§опшп Регзісагіа еі МаггиЬіит
ѵиі^аге; ѵіпеизѳ 27; аи ѵіоіеі 72 и Зо-
іапит Йиісатага; аих ѵірёгез = ЕсЬіит
ѵиі^аге; аих ѵоііигіегз 5 и Меіііоіиз;
НегЬіег 247; Негпіоіе 263; Негзе 357;
Негпіаіге 166; Нёіге 143, 143.
НіЬегійе 174. НіеЫе 313, 314. Нір-
росазіапе 12. Нірригійе 168. Ніргеаи
368. Нізрійиіе 38.
Ногтіп = Заіѵіа Ногтіпит. Ногті-
пеііе 166. Ноіозіёе 169. Ноііопіе 170.
НоиЫоп 170. Ноиеііе = ВотЬах реп-
іапйга. Ноиідие. Ноидие 169. Ноиззоп
306; §гапй 174. Ноих АраІасЬіпе = Пех
ѵотііогіа; соттип 174; Ега^оп; Гге-
Іоп; реііі 306.	1
Нуасіпіііе 171. НуозегіДе 172. Нурпе
173. Нуззоре 173.
I
ІЬегійе — ІЬегіз. ІЬёгійеІІе — Ни-
ізсЬіпзіа.
Ісадиіеі’ = СЬгузоЬаІапиз.
И 350.
8і. 1§-пасе — ЗігусЬпоз І^паііі. І^пате
126.
Лапв-ІІап§ 369. ІПёсёЬге 175.
ІттогіеІІе 160, 163, 164; ЫапсЬе 38;
аппиеііе ои §гапйе 384; а Ьоіщиеіз; А
Ьоиіопз = ботрЬгепа ^ІоЬова; з'аипе =
НеІісЬгувит огіепіаіе; йе Ѵіг§іпіе 38.
Ітраііепіе 175. Ітрёгаіоіге 176. Іт-
рёгіаіе 148. Ітріа = Еііа^о ^егтапіса.
Іпйі§о Ьаіагй; &их29. Іпйіаоііег 176;
іаих 150. Іпиіе 176. Іпиіе -Аппёе 176.
ІресасиапЬа = Йопійіит ІресасиапЬа;
§гів 91. Ірегеаи 368. Іротёе 177. Іргёаи
267, 368.
Ігіз 177, 178; агтез йе Егапсе 178;
Б’іатте 178; а Підоі 178.

590
Ізоеіе •— Ьаигіег
Ізоеіе 179. Ізоруге рі^атіег 179.
Іѵеііе 18; пшздиёе 19; рекііе 18. Іѵоіге
ѵё^ёіаіе 251. Іѵгаіе 197,201; ёпіѵгаиіе;
Гаиззс; сіе гаі; ѵіѵасе 197. Іѵгодпе 200.
к
Кеітіе 166. КипзсЬиі 327.
Л
ЙаЪогапйі 514 и Рірег айипсит. .Тасёе 90,
200; без Ьоіз = Зеггаіиіа ііисіогіа; Йез
Загйіиіегз = ЬусЬиіз йіоіса; йез ргёз 90;
йиргіпіетрз 382; Ігісоіоге 382. йасіпіЬе
171; йез Ьоіз = 8сі11а шНапв; ёіоііёе
йе Маі 319; реіііе — 8сі11а поп зсгіріа.
.Тасдиегоііе 187. йасдиіег 50. Йаіаре
ѵгаіе = Іротаеа Рш\да, Сопѵоіѵиіиз
Ваіаіаз; Йи Мехідие = МігаЬіІіз 1оп§і-
йога; йи Рёгои = МігаЬіІіз Йаіара. Йа-
Іоизіе 27, 61, 125. ЙатЬоІапіег = 8іху-
§іит ЙатЬоіаппт. ЙатЬоп йезіагйіпіегз
230. йатЪоз. йатЬозіег 139. йаппеігеііе
134. йаппеаи 144. йагаі 186. йагоззе
186. йагзеаи 378. Йазегоп. Йазегап 13.
Йазіопе 180. Йазтё = Апйгозасе ѵіііоза.
йазтіп 180; й’Атёгідие 161; епагЬге =
Ріитегіа гиЬга; Ьаіагй 248; Ыапс 102,
248; Ыеие = СІетаііз, 8угіп§а; Йи Сар
= Сгагйеиіа йогійа; гои§е йе РІпйе 177;
іготреііе йе уіг§іпіе = Ві§попіа гайі-
сапз. йазтіпоійе 201. йаипеаи 290. Йаипе
й’оеиГ = Огопііит. Йаипеі Й’еаи 228.
Йаипеігеііе 134. ЙасшоИе 14.
Йеаппеііе 223. Йеаішеіеі = СапіЬа-
геііиз. Йегпоііе 87. Йёгозе 31, 31.
Йоіі Ьоіз=ВарЬпе. Йоііззіе == Ееиіііеа.
Лопе 131, 180; саггё — Сурегиз сотргез-
зиз; й сЬаізез, Йез сЬаізіегз 131, 320; й
соіод йе зоіе = ЕгіорЬогит; й’еаи =
Зсігриз, ВсЬоепиз; Й’ёсап^ 131; ёріпеих
367; й’Езра§пе = Зрагііит ^ипсеит;
Гаих = Тгі§1осЬіп; Йеигі 74; тагіп
367; & тоисЬез — Зепесіо ЙасоЬаеа; Йи
Кіі = Сурегиз Раругиз; ойогапі 8, 33;
йе Іа Раззіоп 366; йез іоппеііегз 320.
йопсЬёе 217. йодсіег = Врагіішп уид-
сеит. Йопсіпеііе — Егіосаиіоп. Йоиі-
Йіег 180. йопдиіііе 22. Йоііе 331. Йоиа-
іеііе = ОедадіЬе рітріпеііоійез. йои-
ЬагЬе 325; соттипе 252; дгапйе, реіііе
325; йез іоііз — Зетрегѵіѵиш іесіогит;
Йез ѵі§дез = 8ейит ТеІерЬіит; аих ѵегз
= ЗеЙит асге; ругатійаі = ВахіГгада
сгаззіГоІіа. йоиеі йи ѵепі 18.
йщиЫег 386. Йиііеппе 166; йез уіг-
сііпз 166; йез йатез = Незрегіз таіго-
паііз: заипебі; йе МаЪоп2О7. йпздиіате
171. ’йиіе 108.
ь
ЬаЫаЬ = ВоІісЬоз ЬаЫаЬ. Ьасегои
336, 336. Ьайгаи 13. ЬаісЬе 85; Гаиззе
.-= Аізіпе зе^еіаііз. Ьаіі сГапе 336; Ьаі-
Іие 149; Йе сосЬопз == Нуозегіз гайіаіа;
йе соиіеиѵгез = ЕирЬогЬіа Сурагіззіаз;
Йе ЬГоіге Вате ои Йе Ваіиіе Магіе 330:
Йогё 14; й’оізеаи = ОгиііЬодаІит сап-
йійит. Ьаіііег 262, 263. Ьаіігоп 336;
соттип 336 Ьаііие 183; Й’йпе == Саг-
йииз; Йе ЬгеЬіз 373; йе сЬіеп 350; йе
сЬёѵге = рази. ЕирЬогЬіа; йе сЬоиеііе
376; йе сосЬопз ои йе рогс=НуросЬаегіз
Гоеіійа; сиіііѵёе 183; баи. Соііе 183;
Йе §гепоиі!1ез = Роіатоееіоп сгізрит;
й’НоІІапйе 183; йе Ііёѵге 336; тагіпе =
Аіѵа еі СгіЯітит; йе тигаіііе 272, так-
же ЙізутЬгіит Ігіз; Йетег368; ротте-
Іёе 183; готаіпе 183; гои^е й’Ыё 183.
Ьашіег 184. Ватрейе. ВаиіргеМе 201.
Ьатроигйе 384, 384. Ьатрзапе 185.
Ьапсе йи СЬгізі 204, также ОрЬіо§1оз-
зит (Оегіеі), Ьапсёіёе 259. Ьапсёоіе
259. Ьаисіег Гаих 133. Ьапйе ёріпеих
367. Ьап§ео1е 211. Ъап^ие Й’аепеаи
260; Йе ЪоеиГ 31, 32, 264; Йе сегГ= 8со-
Іорепйгіит; йе сЬаі 65; йе сЬеѵаІ ==
ВизсизНурро^іоззпт; Йе сЬіеп =Супо-
§1оззит оГйсіиаІе и ЕсЬіпозрегтитЬар-
риіа; Йе тоіпеаи 243; оГйсіпаіе = Ап-
сЬиза оійсіпаііз; й’оіе 251; й’оізеаи 343,
343; йе раззегеаи 263 и также Зіеііега
раззегіпа; йе зегрепі 232; йе ѵасЬе 318.
Ьапіапа 378. Ьапоіі 18. ЬапдиеМе 18.
Ьапіегпе 251. Ьароигйіег=Агсгіит Ваг-
йапа. Ьарзапе см. Ьатрзапе. Ьарриііег
~ ТгіитГеііа. Ьадие 251, 334. ЪагсЬе
254. Еагте Йи СЬгізі; йе ЙоЬ; йе Моізе
104; йе Іа Ѵіег^е = ОгпііЬозаішп ага-
Ысит. Ьагтіег Соіх. Ьагтіііе 104,
196. Ьагтізе 549. Ьазег 186; й’Негсиіе
186. Ьаигеііе 225. Ваигёоі Гетеііе 122.
Ьаигіег 188; аіехапйгш = Визсиз Нуро-
ЗІоззит; атапйе, атапйіег 276; йе
Апіоіпе = ЕріІоЬіит зрісаішп; й’АроІ-
іоп = Ьаигиз поЬіііз; Аѵосаі, Аѵосайег
— Регзеа дгаііззіта; СатрЬгіег Сат-
рЬога оГйсіпагит (Ьаигиз СатрЬога);
Сапиеііег = Сіпиатотит (Ьаигиз Сіи-
патотит); Сазее = Ьаигиз Саззіа; Се-
гізе 276; соттип 188; ёриг^е = ВарЬпе
Ьаигеоіа; §гес —- Меііа АаейегасЬ; іт-

Ьаигіег — ЬиріпеІІе
591
рёгіаі или аи Іаіі 276; йез Ігодиоіз =
Ьаигиз 8аззаГгаз; аіапдиеііе 307; йе тег
— РЬуІІапіЬиз атегісапа; паіп = Ѵас-
сіпіит иИриозит; йе Рогіи^аі = Рги-
ииз Іизііапіса; гозе 225 и также Ерііо-
Ъіит ап^изііГоІіит; гозе Йез АІрез
КЬойойепйгои аіріпит; гозе йе І’Іпйе
225; гои^е = Ріитегіа; заиѵа^е = Му-
гіса сегііега; Тіи = ѴіЬигпит Тіпиз;
Тиііріег 206. Ьаигозе 225. Ьаѵапйе 188.
Ьаѵапёзе 150. Ьаѵаіёге 188. Ьаѵоіг йе
Ѵёпиз 127.
Ьеагй 268. Ьёйе. Ьёйоп 189. Ьеегзіе
190. ЬепІіПе 136, 137; й’еаи 190; й’Ез-
ра§пе; йе 8иіззе 187. Ьепіііііп 187.
Ьепііздие 257. Ьепіе 210. Ьеопіісе 190.
Ьеопіойоп 190. Ьерійіег 191. Ьеѵездие
28.
Ліанами — называются въ Америкѣ
всѣ лазящія и вьюшіяся растенія. Изъ
нихъ особенно замѣчательны:
Ьіапе й Гаі1=Ві§попіа аіііасеа; атёге
= АЬиіа сапйісапз; й Іаіпе (по ВезсЬег),
а 1’йпе (по Оегіеі) = ОтрЬаІеа йіапйга;
й’Азіе ;аипе = Теігаріега іпаециаііз;
аѵапсагёе=какое то раст. изъ рода РЬа-
зеоіиз; Й Ьаггідиез = Кіѵіпіа осіапйга,
и ЕсазіарЬуІІит Вгоишіі; & Ьаіаіе =
Сопѵоіѵиіиз ВаШаз; й Ьаийиіі = Соп-
ѵоіѵиіиз Ьгазіііепзіз; ЫапсЬе = Кіѵіпіа
Іаеѵіз; йе ЬоеиГ = Асасіа зсапйепз;
Ьопйіеи 1 и Рііазеоіиз соссіпеиз; й Ьои-
іоп = 1е Вигапіе (ВезсЬ.); Ьгиіапіе ==
Вгасопііит; Ьгиіёе = боиапіа йотіп-
депзіз; а саЬгіІ = ТаЬегпетопіапа и
Еираіогіит зсапйепз; й сасопе = Раззі-
йога таііГогтіз и ВоІісЬоз игепз; й са-
Іедопз = ВаиЬіпіа, АгізіоІосЬіа ЬіІоЬаіа,
Мигисща и многія Раззійога, съ выем-
чатыми листьями; саггёе = Раиіііпіа
ріппаіа; й сегсіе = Реігаеа ѵоІиЬіІіз;
Йе сЬаі ои Сгійе йе сЬаі = Ві§попіа
ип§иіз саіі; й сЬідиез = Тоигпеі'огііа
пііійа; й сіігоп; а сосЬоп = Віозсогеа,
Атреіорзіз; еп соеиг = Сіззатреіоз
Рагеіга; сопіге-роізоп = ЕапйЬігоЪа,
Геѵіііеа ігіІоЪаіа; согаіі = Сіззиз,
Роіѵгаеа; Й согйез = Ві^попіа ѵітіпеа;
а, соиіеиѵге = Геѵіііеа ІгіІоЬаіа; сои-
рапіе = Агипйо Гагеіа; й соигеих —
какая то ТегеЬіпіЬасеа; А сгаЬез = Від-
попіа аедиіпосііаііз; сгаре — Ві^попіа
ѵітіпеа; сгос Йе сЬіеп = ЕіиурЬиз і§иа-
пеиз; а сгосЬеі = Оигоирагіа; а. еаи =
Агит ѵігдіпісит; Й ёпіѵгег 1е роіззоп=
ВиЫпіа пісои; ёріпеизе = Різопіа аси-
іеаіа и Раиіііпіа азіаііса; ГгапсЬе =
Весигійаеа ѵоІиЬіІіз; Й цеіег оий®1асег=
Сіззатреіоз; й §гапй Ьоіз ои Йез §гапйз
Ьоіз = неизвѣстно; а §гапйз сегГз ~
Раѵопіа зрісаіа; ^аипе — Ві^попіа ѵі-
тіпеа, Іротаеа ІиЪегоза; а іаіі = 1’0-
гёііе; Іаііеизе = СупапсЬит Ьігзиіит;
тапдіе — ЕсЬііез ЬіЙога; а таііп^ге =
Сопѵоіѵиіиз итЬеііаіиз; Й тёйісіпе =
Сопѵоіѵиіиз Ъгазі1іепзіз;тіЬіЬа1е (ВезсЬ.),
тігіЪаІ (Оегі.) == Вапізіегіа сопѵоіѵиіі-
Гоііа; тіпсе = Еаіапіазсапйепз; йтіп-
§иеі = Сіззиз зісуоійез; таіаЪаге —
Віозсогеа зр.; оиагіі см. а тіп^иеі;
раіёіиѵіег = .ЕсЬііез ЫЯога; а рапіег
—  Ві§попіа аедпіпосііаііз; рарауе =
ОтрЬаІеа йіапйга; йе р&дие == Зесигі-
Йаса ѵоІиЬіІіз; Йе Іа раззіоп = Раззі-
йогае съ большими цвѣтами; а раіаіез
ои й гаѵез = Віозсогеа; регсёе = Вга-
сопііит регіизшп; й регзіі = Коеігеи-
іегіа ігірЬуІІа; й. різзег = Ніѵіпіа; риг-
^аііѵе см. а Ъаийик; циіпге зоиз =
Сіззатреіоз сагареЬа; Й гаізіпз = Сос-
соІоЪа иѵііега и Ніѵіпіа; й гаре = Ві§-
попіа есЬіпаіа; й ге§1іззе; гои^е = Ві§-
попіа аіііасеа, ЕігурЬиз ѵоІиЬіІіз и Те-
ігасега азрега; гийе или йе 8і. йеап =
Реігаеа ѵоІиЬіІіз; а зап§ = вѣроятно
Нурегіит; й заѵоп = Мотогйіса орег-
сиіаіа, Іа Ооиапе; й заѵопеНе = Ееиіі-
іаеа зсапйепз; й зсіе = Раиіііпіа си-
газзаѵіса; й зегрепі = различныя Агіз-
ІоІосЬіа и преимущественно Аг. Зегреп-
іагіа; йе Зігор = Соіитпеа зсапйепз;
іосоуеппе = Відпопіа аедціпосйаііз; й
іоппеііез различныя Іротаеа и (^иа-
тосііі. ТогсЬоп 114; й іиіірез = Раз-
зійога; й ѵегз = Сясіиз ігіап^иіагіз;
Ѵпіпегаіге см. Ьіапе й’Азіе|аипе. Ьіагй,
Ьіагйіег 268. ЫЬапоййе 192. ЬісЬеп
192; й’ізіапйе 93. Ьіёге ациаііцие 190;
сотпшпе 162; Й’еаи 190; іеггезіге 159.
Ьі§изіісит 193. Ьііаз 346; соттип 346;
Йе сЬіеп 212; Йез Іпйез211; йе іегге 91,
219. Ьіте йоисе. Ьітеііа. ЬітеНіег 101.
Ьітопіег 101, 102. Ьіп 195, 196; й’Атё-
гідие 16; йез тагаіз 136; йе тег 148;
йе Іа МоиѵеПе Ноііапйе 250; йез ргёз
136; йе іа УоиѵеВе Ееіапйе 250; йез
ргёз 136; заиѵа§е 195. Ьіпаі^геИе 136.
Ьіпаіге 194. Ьіопйепі 350. ЬідиійатЪаг
огіепіаі 345. Ьіз 193; йе 81. Вгип 164;
й’еаи 229; йез ёіапйз229; йебі.Йасциез
27; йе Маі 106; Магіацоп 193; йез ѵаі-
Іёез = Сопѵаііагіа та^аііз. Ьізегеі 107.
Ьізегоііе == Еѵоіѵиіиз. Ьізегоп 107,177;
йез сЬатрз 107; Гаих 264; ртпй 108;
йезЬаіез 108; МеЬоасаппа 62; поіг 264;
роигрге 177. Ьізеі 108; реѣіѣ 107. Ьійо-
геііе 197. ЬіѵёсЬе 192, 192.
Ьоііе 197. Ьоіоііег 241. Ьодие 86.
Ьоиізеііе 187. Ьоііег 199; <ГА11ета§пе
199; Гаих 128; ойогапі 212, 212; йез
ргёз 199; гои$е 351. ЬоШз ёдурііеп.
Ьоіоз засгёе 224. Ьоіоз еп агЬге 386;
Ьисегпе см. Ьигегпе. Ьипаіге 68; §гапйе
199. ЬипіГа 229. Ьиріп 199. ЬиріпеІІе

692	Ьириііпе -
859. Ьириііпе 209, 358. Ьиізеі Дез ргёв
379. Ьивіге Й’еаи 170. Ьивеаи 379. Ьи-
гегпе 209,210; Іаисіііе; ^аипе; НоиЫоп;
тідпопеііе; заиѵаде; Йе 8иёйе 216. Ьи-
хиіе 200.
Ьусіеп 201. Ьусіеі 201. ЬусЬпійе 200.
Ьусорегйоп 202. Ьусоройе 203. Ьусор-
віз 204. Ьусоре 204. Ьуз Йез іеіпіигіегз
205. Ьувітацие 204; дгапйе 205. Ьузі-
шасЬіе Ьіеи 323; гоиде 206.
м
Масагоп Йез ргёв 15. Масегоп 333.
МйсЬе 373; поіге 231. Масіз 221. Ма-
сіоп 6. Масге 356, 357. Масиззоп 187.
Майгіеііев 8. Мадпоііе. Мадпоііег 206.
МаЬаІеЬ см. Ргипив МаЬаІеЬ. МаЬопіІІе
207. Маіііопв 90. Маіп Йе йіаЫе, йе
1’Ьотте = Сіаѵагіа; йе діоіге 59; йе
Магз = РоіепііПа диіпдиеГоІіа. Маіз
385. МаІеГои ~ ОгсЬів тазсиіа. Маі-
ІіегЬе 261, 353 и ВарЬпе Мевегеит. Ма-
Ііоп, Маіопз 90. Маііеііе 82. Маітаізоп
= Авігадаіив сатревігів. Маисепііііег
= Нірротапе. МапсЬеііе Йе Іа Ѵіегде
108. Мапсіеипе 378. Мапйгадоге 59.
Мапдіег. Мапдиіег = МапдіГега. Ма-
піос, Мапіоі, МапіЬоі = МапіЬоі иіі-
Ііввіта. Мапідиеііе = Рірег підгит.
Маппе 240; & дгаіп = Нейувагит А1-
Ьаді; йе Роіодпе; йе Ргиззе 159. Мап-
пеііе 249. Мапдие = Агівіоіеіеа. Мап-
зіеппе 378. Мапіеаи Йез Ватев 20; йи
СЬгізі = Ваіига Іазіиова; Йе диеих =
Риітопагіа тасиіоза; гоуаіе 42; Йе
Заіпіе Магіе — Соіосазіа. Мапіеіеі йез
Ватев 20. МагаЬоиі 297. Магсаззоп.
Магсиззоп 187. Магсеаи 310. Магдои-
зіег = Меііа АяейегасЬ (зетрегѵігепз).
Магдиегііе 96; йез Ыёв; йез сЬатрз;
йогёе; дгапйе; заипе 97; реіііе 62; геіпе
56; йе 8аіпі МісЬеІ — Азіег аппииз.
Магіе Ъаіве 37; ёріпеизе 312; даіапіе =
Оиіпдиіпа согутЫГега; ѵиідаіге 312.
Магіёѳ 199. Магіеііе = Сашрапиіа те-
Йіит. Магідие = Сірига раіийоза. Ма-
гівдие = ЗсЬоепиз Магізсиз. Маг^оіаіпе
284. Магтеіайе паіигеііе = АсЬгаз 8а-
роіа. Магіпііе йе віпде 189. Магоиіе
сЬаіІІегіе 209. Маггоп йе, сосЬопз —
Сусіатеп; й’еаи 357; й’Іпйе = Аезсиіпз
Нірросазіапшп. Маггопіег 12. МаггиЬе
208; ЫапсЬе 208; й’еаи 204. Магзеаи,
Магзаиіі 310. Магзеііе 249. Магіадоп =
Ьіііит Магіадоп; Йе Рошроп == Ьіііит
Ротропіит. Магіеаи 223. Магит 351.
Мазіоп 187. Маззе аи (Йе) Ьейеаи 136;
Й’еаи 367; Йе гпяея.и 367. Маяяеііе 249.
- Міііеі
365. Маззие, см. Соигде. Маіеіазве 267.
МаіЬіоІе 209. Маігісаіге 209; йоиЫе —
СЬгузапіЬепшт РагіЬепіит; Йе 1’1пйе =
СЬгузапіЬетит Іпйісит; Мапйіеппе 280.
Маигеііе 114. Маигеі, Маигеііе = Ѵас-
сіпіит Мугііііиз. Маигісе 127. Маиввапе
== ѴіЪигпит Ориіиз. Маиѵе 207; ат-
Ьгеііе 166; Йеигіе = Ьаѵаіега ігітезігіз;
дгапйе 208; йез Іпйез 1; реіііе 208; гозе
26; ваиѵаде 208. Маиѵеііе. Маиѵіп =
Сегапіит таіасоійез еі гоіипйііоііит.
Маиѵіздие = Маіѵаѵізсиз. Маих й’езіо-
тас = йаігорЬа зіарЬу&адіГоІіа.
Мейаіііе йе йийаз 199. Мёйісёе —
Ыісоі. ТаЬассит. Мёйісіпіег 180. Мёйіоп
~ Сашрапиіа тейіит. Мёіатрёіоз стар.
назв. Рагіеіагіа. Меіатруге 211, 404.
Мёіёадге. Мёіёадгійе 148. Мёіёхе 254.
МёІапсЬёпе = ЗсЬоепиз підгісапв, Мё-
Ыоі 212, 213; Ыеие 212. Мёііпеі 92. Мё-
ііцие 212. Мёііззе 213, 213; Йез Ьоіз;
риапіе; рипаізе 213; ваиѵаде 191; іигдие
128. Меііззіёге 213. Меііззоі 213, 213.
Мёііііе. Мёііііійе 213. Мёіоп 115; йев
сапагіев; сапіаіоире 115; й’еаи 114; а
ігоіз Сеиіііев 11. Мёіопдёпе 334. Меіоп-
пёе 116. Мепоііе — Сіаѵагіа согаііоійез
МепіЬе 214, 215; йе топіадпев 76.
МепіЬе сод 348. Мепііапе = ѴіЬигпит
Ьапіапа. МеписЬопз. Мепиеіз = Апа-
даііів агѵепзів. МёпуапіЬе 214. Мёоп
адиаіідие = Пігісиіагіа ѵиідагів; Ь&іагй
г= Зезеіі топіапит. Мёгапдёге 334.
Мегаі 217. Мегсогеі, см. Мегсигіаіе.
Мегсигіаіе Йез Ьоіз; Гетеііе; тйіе; заи-
ѵаде 216; Йе Ѵігдіпіе 2. Мёге Йев Ьоіз
277; Йев Йиііз; Йев СгігоЙез 88. Мегідёпе
334. Мегізе 274. Мёгізіег 274; йи Сапа-
Йа = Веіиіа Іепіа; йогё == МаІрідЬіа
зрісаіа; ё, дгаррез 276. Меггаіп 288. Мё-
гиіе. Мёгиііиз 216. Мегѵеіііе й Йеигз
Заипез = Ітраііепв поіі іапдёге; йи Ре-
гои = МігаЫІіз Йаіарра Мезііег см. Кё-
Йіег; ёріпеих см. Ггадоп. Мёвёгёоп =
ОарЬпе Мегегеит.
Місосоиііег 89. МіеІІіп = Воіеіив зи-
діапйіз. Міегде 328. Мідпагйіве 125; йез
ргёз 126. Мідпопеі Ыапс 358. Мідпоп-
пеііе201, 292, 317 = Кромѣ того ВгаЬа
ѵегпа, Ноіозіеит шпЬеІІаіпт, Мейісадо
Іириііпа. Мідпоііве Йез бгёпёѵоів 355.
МП 239, 240; дгоз 337. Міііагй 239. Мі-
Іавве 328. МіПеЫиіПе 5, 5; адиаіідие
170; Й’еаи; Йев тагаів 370; тагіпе 148.
согпие = Вапипсиіиз адиаіііів, также
СегаіорЬуіІит и МугіорЬуІІит. Міііе
Йеигз = ТЫазрі агѵепзе. МіПедгаіпе =
Негпіагіа, Войіоіа и Оійепіапйіа. Міііе-
регіиіз 172, 173. Міііеі 217; аіё 217;
й’атоиг 196, 197; йе Сайегіе 337; саггё
143; й сЬапйеІІев = Репісіііагіа врісаіа;
йе сЬёѵге 402; йе сЬёѵге — Ітраііепв

Міііеі — Ѵоіх
593
поіі те іапдеге; соттип 240; а дгаррез
328; дгіз 196; дгоз 240, 337; й’Іпйе дгапй
337; Іаипе 211; а, рапісиіе 240; ваиѵаде
211; Ли зоіеіі 196. МШіопаіге = Сііеі-
гапіЬиз аппииз. Мітеизе = Мітоза.
МіпеЙе 210; Йогёе 210, 358. Мігіігоі
210, 213; Йез сЬатрз 210. Мігіііоп 318.
Мігтаи = Ъусоройіит Зеіадо. Мігоіг
Йе Ѵёпиз = Сашрапиіа 8реси1ит; Йи
іетрз см. Моигоп гоиде. Мігііі = Ѵас-
сіпіит МугіШиз. Міззеійіпе 383. Мі-
ігёоіе. Міігоиіііеі = ЬаіЬугиз іиЪе-
гозиз.
Мпіит 217.
МосЬиз = ЬаіЬугиз зуіѵезігіз. МоЬа.
МоЬа Йе Нопдгіе. МоЬаг 328. Моіпзоп
87. Моіге см. СЬеѵге&иіІІе. Моізіззиге
219. Моійаѵіе. Моійаѵідие 128. Моіёпе
374. Моіеііе = Сарзеііа Ьигза разіогіз.
Моііпіе й’АПетадпе; Ыеие 217. Моіи-
сеііе 218. Моіицие — Моіисеііе. Мо-
тогйідие 218, 218. Мопсіеппе 378. Моп-
иаіе йи Раре 199. Моппо(а)уёге 199, 205,
354. Мопіе аи (еп) сіеі 265. Мопі Доіі =
Сапіапа іпѵоіисгаіа. Могеііе 211, 333;
АиЬегдіпе см. АиЬегдіпе; Гигіеизе 59;
дгапйе йез Іпйез 251; еп дгаррез 251;
дгітрапіе 334; поіге; ѵегііаЬІе 334> Мо-
гепе. Моггепё 171. Могеі = Ѵассіпіиш
Мугііііиз. Могдеііпе 31, 343. Могіііе
218. Могоп = Могдеііпе. Могопдие гііа-
гіаде = ЕгуіЬгіпа атегісапа. Могз Йи
ЙіаЫе 318. Могз йе дгепоиіііе = Ну-
йгосЬагіз тогзиз гапае. Могзиге Йи
ЙіаЫе 318. Могі аи сЬапѵге 248; аих
сЬіепз 104; Йе ітоій — Адагісиз ргосе-
гиз; аих Іоирз 7; аих роиіез 171; аих
роих 124; йи заі’гап 296; аих ѵасЬез 291.
Могіоп 14. Мозсаіеіііпе — Айоха. Мои-
Геііе 82. Моиііп ё. ѵепі 223. Моигеііе
334. Моигоп 31, 343; Й’аііоиеііе 92;
Ыапс 343; Йез сЬатрз 31; Гаих = Ѵего-
піса ападаііоійез; Гетеііе = Ападаіііз
соегиіеа; Йе &піаіпе = Мопііа Іоп-
іапа; йе даІіЬіз = Согйіа соііососа;
т&іе 31 = Ападаіііз рЬоепісеа; йе топ-
іадпе=МоеЬгіпдіа тизсоза; йез оізеаих
343; гоиде 31; ѵіоіеі = СутЬаІагіа ти-
гаііз. Моигопдие см. Могіпда. Моиггійе
— Агиіп тасиіаіит. Моиззе Йе согзе =
СогаШпа, НеІтіпіЬосЬогйоп; дгесдие
46; й’ігіапйе 96; й’ізіапйе 93, 148; йи
погй 102; регіёе 96, 148; йе 1а8иёйе189.
Моиззеііпе = СапіЬагеІІиз. Моиззегоп
15. Моиіагйе й’АПетадпе 46; йез Ап-
§1аіз 191; апдіаізе 331; ЫапсЬе 331; йе
Сарисіпе 48; йе ііаіез 331; еп ЬегЬе 191;
ваиѵаде 82, 331. Моиііп Ыапс 363.
МиЙе Йез іагйіпз. Мийе Йе ѵеаи.
Мивіег. МиЙіег огопсе 40. МидЬеі 105,
106: Йез Ьоіз 54; дгапй 107; реііі 54, 153.
МидЬо 256. Мигеі 93. Мигіег 219, 303;
ё. раріег 71; Йе Іа.сЬіпе = Вгоиззопеііа
раругііега; Йе Ьаіе = ВиЪиз ігиіісозиз;
Йе гепагй = ВиЬиз саезіиз. Мизсайіег
116; йез Моіидиез 221. Мизсагі 219.
Мизсіриіе Йез (агйіпз 329. Мизсаіеііе
10. Мизсаіеіііпе 10. Мпздиёе реіііе 10.
Муозоіійе 220. Муозиге 220. Мугі-
саіге Й’АПетадпе 221. МугіорЬуІІе 221.
Мугідие 220. МуггЬійе 222. Мугіе 222;
Ьаіагй ои йез тагаіз — Мугіса Саіе;
заиѵаде=Визсиз асиіеаіиз. Мугііііе 371.
И
№уайе 222. Капііііе см. Ьепііііе. Яап-
іог см. Мавііогі. Яареі 8. Кароііег 185.
Лагсіззе 222; й’аиіотпе = СоІсЬісит
аиіотпаіе; йопдиіііе = Кагс. йопдиіііа;
іпйіеп = НаетапіЬиз соссіпеиз; йе тег
= Рапсгаііит тагііітит; Йез роёіез
223; йез ргёз — ІЯагсіззиз рзеийопагсіз-
зиз; Тагеііе = Ыагс. Тахеііа. Кагй 223;
іпйіеп 33; гоійе 223; заиѵаде 52. Казііогі
192, 223. Казіигііит 223. Каіііег == Іт-
Ьгісагіа. Ыаѵеі Йе Воигдодпе 63; Йи
ЙіаЫе 72; оіеііеге 68; Тигпер 70. Ка-
ѵеііе 68; й’ёіё 70; й’Ьіѵег 68.
Кёйе. Мейіег 112, 217; АиЬеріпе 112;
соттип 217; соіоппеих 111; Ь Геиіііез
гопйез 28; йе Маріез 112. Кеііііе =
АезсЬупотепе. КеІитЬо 224. Ие т’ои-
Ыіех раз 120, 220. КёпирЬаг 228, 229.
Кёрёіе 225. КёрЬёІіит = ЕирЬогіа.
Ыегешп. Яегіит см. Возаде. Мёгіеііе
133. Кёгіоп = Кегіит Оіеапйег. Кег-
ргип 293. Ыег соирё 342.
Мій й’оізеаи 225. №соііапе 226. №еІ1е
201, 226, 226; Ьаіагйе 201; Воззе 369;
йез сЬатрз 201, 226; Гаизве 201; заиѵаде
196; Йе Ѵігдіпіе = МеІапіЬіит ѵігдіпі-
сит. №де11е 226; Ыеие 226; Йе Сгёіе;
сиіііѵёе 277; Йе Ватаз 227. Міѵёоіе 150;
Йи ргіпіетрз 192.
ВоЫе-ёріпе = Сгаіаедиз ОхуасапіЬа
и ВегЬегіз ѵиідагіз. ЫоЫе Йеиг 27. Моіг
Й’еаи 357. Лоігргип 293. ЬГоізеііе йе
іегге 42. Моізеіііег 111,111. Воіхй’Аса-
Іои 30; й’агес = Агеса; йё Вапсоиі 20;
йез Ваггайез — йаігорЬа; йе Веп =
Везатит огіепіаіе; йи Вгезіі 63; йе
Вапйа 221; й’еаи 357; йе дігойе 16; Іза-
диг, Гёѵе йе 81. Ідпасе = ЗігусЬпоз;
Й’Іпйе = Сосоз ипіГега; йе 8і. .Теап ~
йидіапз зегоііпа; йе МаЯадазсаг см. йе
ѲігоЙе; йе МаІаЬаг = ВаІапдЬа; йе та-
гаіз = Апасагйіит; йе тейісіпе = йа-
ігорЬа; тёйісіпаіе — Вапйіа; йе тёіеі
= Ваіига Мёіеі; йез Моіидиез 20; йе
Мизсайе, йе Мизсайіег 221; расапе =г

594
Моіх — Раіёіиѵіег
йидіапв оііѵаеіогшів;. рівіасЬе 258; ди
зегрепі = ИапйЬігоЬа; йе іегге 42, 87;
ѵотідие 345. ЫотЬгіІ йе Ѵёпив 369 и
кромѣ того Супо§1оззит Отрііаіойев
(ІітГоІіит). Еовіос-СгасЬаі йе Іипе 227.
Моуег соттип 180; а Ыу'оих = Йи§1апз
гедіа тахіта; Й содие іепйге; тёзап^е
= Йи§1апв іепега.
Миттиіаіге 205. НирЬаг 228.
Еусіа^е. ИутрЬоійе 229; ]аипе 228.
14’у іоисЬег рав 175.
О
ОЫег 379.
Ойопіііе = ЕирЬгазіа Ойопіііев и
Виріеигит Ойопіііев.
Оеіі йе ЬоеиГ 38; йе Ьоигідие = Воіі-
сЬоз ргигіепз; Йе сЬаі 38 и биіііапйіпа
Вопйис; йе сЬеѵа! = Іпиіа Неіепіит;
Йе сЬёѵге 11 и Оиегсиз Ае§і!орв; йи
сЬіеп = Апіеппагіа Йіоіса, Сопуга
здиаггова, Р1апІа§о Рвуіііит, Іппіа оси-
Іиз сЬгівіі; Йи СЬгізі 56; йи йіаЫе 10;
йиВга§оп; Йе1аізап223; §гапййеЬоеиГ
97; йе раоп — Ті§гійіа раѵопіа; йе рег-
йгіх 10, 220; йе гаі 220; йе воіеіі = Ма-
ігісагіа; йе зоигіз 220; йе ѵасЬе 38 и
Магпіа соіиіа. Оеіііеі 125, 241; йе Віеи
200; йе йапвёпізіе 201; й’Іпйе §гапй 347;
й’Іпйе реііі 347; йе Маі 223; ті§пагйіве;
йе Рагіз 46, 342; йез іагйіпз 125; тагіп
46; йез ргез 201. Оеіііеііе = Рараѵег.
ОепапіЬе 229. ОеиГ йи ЙіаЫе*) = РЬаІ-
Іиз ітрийісив. ОеиГ йе ѵаппеаи 148.
О§поп, Оі§поп 22; соттип 22; Йи
Іоир 67; тагіп 319; тивдиё 219; ваи-
ѵа§е 24, 219.
Оііеі 210. Оііпеі = Ьусіит епгораеит,
Е1аеа§пив ап^изіИоПа. Оііѵазіге —
Е1аеа§пиз. Оііѵёііег — Еіаеойепйгоп.
Оііѵіег 230; соттип; йе ВоЬёте 131;
й’Еигоре 231.
ОтЬіІіс. ОтЫІідие 369.
Опа§ге 230, 230. 0п§1е Йе сЬаі = Мі-
тоза ппдиіз Саіі и Відпопіа ипдиіз Саіі.
ОпоЬгусЬійе 231. Опозте 232.
ОрЬіо^Іовве 232. ОрЬгійе 232.
Огап§е йезАдогев; атёге; йе Ма1іе,йе
Рогіи§аІ; ѵгаіІОІ; &их116. Огап^егІОІ;
йе ваѵеііег 229, 334. Огап§іп. Огап§іпе
116. Огсапеііе йе Егапсе21; йез іеіп-
іигіегв 21; йе Сопзіапііпоріе 188. Огсеіііе
= 0гзеі11е. ОгсЫйе 233. ОгсЬіз Ьоийоп
*) Нѣкоторые грибы изъ рода А§агі-
сив носятъ названія Реііів оеиГз, ОеиГз
Ь 1’епсге, ОеиГз ё. Іа пеі§е, и др.
234. Огеіііе й’аЬЬё ои й’апе 227, 247,
318, 346 и ЗутрЬуіит оійсіпаіе; йе са-
рисіп ои Йе сосЬоп = Тгетеііа; Йе
»ёапі 185; й’Ьотте 52; йе йийаз 247;
йе Ііёѵге 73, 259. См.Тгёйе йез сЬатрз;
йе тпгаіііе = ЕсЬіпозрегтит Ьарриіа;
Й’оигз 272; Йе гаі 167; Йе зоигіз 220,
167. Огеіііеѣіе 52,373; реіііе 15. Ог§е
169, 170. Ог^ііззе = Авігадаіив діусі-
рЬуІІиз. Огідап 234. Огте 367, 368;
Йе Яатагіе 278; йеЗіЬегіе 258. Огтеаи
368. Огтіёге 340. Огтіііе 368. Огпе,
Огпіег. Огпе а Маппе 147. ОгпііЬо^аІе
235. ОгоЪапсЬе 235. ОгоЬе 236. Огоп§е
ѵгаіе; Гаивзе 14. Огріп 252, 323, 324, 325.
Огвеіі. ОгзеіПе = Раттеііа Воссеііа.
Огііе 369; Ьйіагсіе 216; ЫапсЬе 184!
ЫапсЬе йе сЬіпе 66; Ыеие 81; Ъгиіапіе
370; сЬапѵге 151; §гапсІе 369; §гіёсЬе 370;
уаипе 150; тогіе 341; реіііе 370; риапіе
342; гои§е — Ьатіит ОаІеоЬйоІоп; гоу-
аіе 151; йе ЗіЬёгіе 369. Огѵаіе 313.
Озеіііе 304, 305; йе ЬгеЫв; соттипе,
дгапйе: йев Рёдиев ваиѵа§е 305. Ове-
іііе йез Гоів 237 и Ве§опіа; йе ЬисЬегоп
ои реіііе=Оха1ів Асеіовеііа 237; ёріпагй
306; йе (Зиіпёе = НіЬівсив ЗаЬйагійа;
йе 81. Вотіпдие = Охаіів Ггиіевсепз: Йе
МаІаЬаг — Ве§опіа; ё ігоів іеиіііез 237.
Озеіііеііе 305. Овіег 309, 310; Ыапс 268;
Яеигі 133. Овігиіе 176. О8ігуег=ОзІгуа.
ОігисЬе 176; поіге 57.
Оиаііе, Оиаіііег=Аросупит ѵіііовит.
Оигзіпе — Агсіориз.
Охаіійе 237. Охуігоре 238.
Оуаі 28.
Р '
Расапіег = йи§1апз (Сагуа) оііѵаеіог-
тів. РасЬіга = Сагоііпеа. Райе 276.
Ра§агі11е = Тгораеоішп реге§гіпит.
Раіп йев Ап^ев 337; Ыапс = ѴіЬигпшп
Ориіив; Йе соисои 201, 237, 272, 273; Йе
сгараий 21; йе ^гёпоиіііев 21; йе Ноі-
іепюі = Еатіа сусайііоііа; йев Іпйев.
См. Ідпате; йе іаріп 235; йе Ііёѵге =
Агит тасиіаіит; Йе іоир = различи,
грибы; й’оізеаи 70, 324; йе роиіеі 184;
йе роигсеаи 118; Йе Заіпі йеап = Сега-
іопіа Зііідиа; Йе віи^е 9; йе ѵасЬе =
Меіатругит агѵепзе; ѵіп 197. Раіеііе
17. Раіаів йе Ііёѵге 336. Раіёіиѵіег йев
Іпйез = ВЬігорЬога дутпоггЬіга; §тів
= Аѵісеппіа пііійа; Ыапс йе Зёпё^аі =
Аѵісеппіа іотепіоза; йе топіа^пе =
Сіизіа ѵепова; гои§е см. згіз; зоійаі йе
Сауеппе = Сопосагриз гасетозиз; Яі-
Ьизііег — Сопосагриз егесіа; ваиѵа§е Йе

Раііиге — Ріей
595
Сауеппе = Мішоза Впгдопі. Раііиге
239. Раіта СЬгізіі 299. Раітіег а, зисге
еі а раіп 44; а зисге йе Моііидиез 44;
асігё; а. іѵоіге ѵёдёіаіе; задои. Раітізіе
= СЬатаегорз; і'гапс = Агес.а оіегасеа.
Раіоигйе — см. Соигде. Ратреітоизе
= Сіігиз Йеситапа. Рапасёе. Йез сЬіепз
46; й’ЕзсиІаре 353; Йез йсѵгез диаігез 52.
РапасЬе <1е Регзе = Егіііііагіа регзіса;
гоиде = ЕгуіЬгіпа; Ди ѵепі = ЗассЬа-
гит Ваѵеппае. Раиаіз 243, 243; тагіп
28; заиѵаде. См. Вегсе. Рапагіпе 243,
263 и РагопусЬіа. Рапаіадие 241. Рапах
239. Рапйіраѵе 218. Рапіс 239; Й’ііаііе
328. Рапісаиі 137. Рапіз 239; Ііззе 328;
Йез тагаіз239; запдиіп 240; заиѵаде 328.
Рапоиіі. Рапоидие 328. РапіоиЙе 40;
йе Коіге Вате=Сургірейіит Саісеоіиз.
Рара йез Рёгоиѵіепз 335. Рара(е)пдауе
Йе Іа СЬіпе 114. РарагеЬ 218. Рараѵге
= Рараѵег. Рарауег 241. Раропде 114.
Раругіег Йи .Тароп 71. Радиегеііе 62,
62, 376; дгапйе 97; реіііе 62; ѵіѵасе62.
Радиегіпе = Ве11із дгатіпеа. Радиегоііе
см. Веіііз. Радиеііе 34, 97. Рагазоі Йи
бггапй Веідпеиг 309. Рагеііе 305. Рагіё-
іаіге 241, 241. Рагіеііе 242. Рагізеііе
241, 242. Рагізіоіе = ТгіШиз. Р’агтё-
піе см. НеІІеЪоге. Рагтепііёге 335. Раг-
паззіе 242. РагопусЬіе, Рагопудие 243.
Раз Й’йпе 366; йе сЬеѵа! = Сасаііа аі-
ріпа. Раззейеиг 33, 35 и Адгозіетта
согопагіа. Раззе-йепг заиѵаде 200. Раззе-
ріегге 113, 308. Раззе-гаде 84,191; сиі-
ііѵёе 192; дгапйе 191;заиѵаде 84. Раззе-
гозе 208 и АІіЬаеа гозеа. Раззе-гоих см.
ЖсЬе. Раззе-заііп 199. Раззе-ѵеіоигз
27, 89, 89, 347. Равзійоге 243. Разіеі
179. Разіепайе 123, 243. Разіёцие 114.
Разііпайе 243. Разііззоп 116. Раіаіе 22;
йоисе, ригдаііѵе 62. Раіепоіге 1. Раіе-
поі(г)іег 342. Раіегпозіег = Саппа іп-
йіса. Раііепсе 304, 305, 306. Раііззоп
116. Раііе й’агаідпёе 227; йе дгійоп =
НеПеЬогиз іоеіійиз; йе Іаріп 20, 8ейит
Ьігзпіит и ТгіГоІіит агѵепзе. Раііе йе
Ііёѵге = Тгііоііит гиЬгит и Ріапіадо
гиЬга; Йе Ііоп = АісЬетіІІа ѵиідагіз и
Еііадо Іеопіоройіит; йе Іоир 203, 204;
й’оіе 165; й’опгз 3; йе роиіе 239. Раіи-
гіп 261. Раіигоп 13, 15. Раѵапе = Сго-
іоп Тідііит, Ьаигиз Йаззаігаз. Раѵёе =
Відііаііз ригригеа. Раѵіег 12. Раѵоі
240; соттип 158; сод 241; ёріпеих 44;
Йез іагйіпз 241; оеіііеііе 241; гоиде
241.
РёЬег, РёЬегоп = Сарзісит аппиит.
РёЬгё = Ѵііех Адпиз Сазіиз. РёсЬег
245, 341; йез ргёз 205. РёсЬе 245; ѵіо-
Іеііе 245. Рёйапе = Опорогйоп. Рейіси-
Іаіге 243, Редапе 244. Реідпе йе Ѵёпиз
319. Реідпегоі 185. Реіагдопіит 244.
Рёіёдгіпе, Реіегіпе — Аізігоетегіа, Тго-
раеоіит регедгіпшп. Репеззіе 328. Ре-
поуег 187. Репзёе 382; аддіаізе; йез
Іагйіпз; а ігоіз соиіеигз; ѵіѵасе 382.
Рёопе,Ріопе238. Рёріійе 245. Рёроп 117.
Рёгадиі 103. Регсе Ьоззе = Ьузітасіііа
ѵиідагіз; іеиіііе 73, 73; тоиззе — Роіу-
ігісЬит соттипе; тигаіііе 241; пеіде
106, 150, 192; ріегге 20, 113; іегге 227.
Регеіііег 101. Регіріоса йе Іа Сгёсе 245.
Регііёге 197 и НпарЬаІіит тагііітит.
Реггидие, Реггидиіёге = 8ейит аІЬит.
Регзісаіге 265, 266. Регзіі 246; й’йпе ЗР,
40; Ьаіагй 12, 329; йе Ьоис 252: йе сег?
= АіЬатапіЬа Огеозеііпит; йе сЬаі 12,
98; йе сЬіеп 12; йе сгараий см. йе сЬаі;
сиіііѵё 246; &их 12; Йез іоиз 12; дгоз =
Зтугпіит Оіизаігит; Іаііеих = ОепапіЬе
сгосаіа, Зеііпит ргаіепзе; йеМасёйоіпе
58; йе тагаіз 41, 230; йе топіадпе =
Зеііпит топіапит, АіЬатапіа сегѵагіа;
Йе топіадпе Ыапс = АіЬатапіа ІлЬа-
поііз; Йе топіадпе поіге = АіЬатапіа
Огеозеііппт; ойогапі = Аріит дгаѵео-
Іепз; Йез госЬегз 331 и ВиЬоп тасейо-
пісит. Рёгизіег = Роігіег заиѵаде. Рег-
ѵепсЬе 380; дгапйе 281, 380; реіііе 380.
Резеііе 97, 280. Реззе 168, 255; ЫапсЬе
253; й’еаи 168; Гаих 8аріп 168. Реі
Й’йпе 232. Реі йе Іоир 202. Рёіагайе
232. Реіазііе 245. Рёіегеііе 126. Реііа-
пеііе 263. Реіііе запісіе 10. Рёіит, Рё-
іип 226. Реисейап(пе) 246. Реирііег 267,
268; Ьаитіег.
РЬадие 247. РЬазёоІе = РЬазеоІиз.
РЬаздие 247. РЫёоІе Йез ргёз 249. РЫо-
тійе 249. РЬогтіег = РЬогтіит іепах.
РЬгадтійе 51. РЬи 373. РЬуіеите 251.
РЬуіоІадие 251.
Рісоиіаг 6. Рісгійе 251. Ріей й’АідІе
11; й’А1ехапйге=РугеіЬгит; й’аііоиеііе
123; йе Ьоеиі1 = Воіеіиз Ьоѵіпиз; Йе Ьоп
Віеи 199; Йе Ьоис 211, 340 и Апдеііса
зуіѵезігіз и Меіатругит; йе сапагй —
РойорЬуІІшп; йе сЬаі 38; йе сЬёѵге —
Апіеппагіа йіоіса, Рітріпеііа захіігада,
Апдеііса зуіѵезігіз; йе сегГ 110; йе сЬе-
ѵгеаи — Мегиііиз сапіЬагеІІиз, Адагісиз
ргосегиз; Йе соІотЬе = Егойіит соіит-
Ъіпит и ЗсаЫоза соІитЪагіа; йе сод 235,
239, 291 и Сіаѵагіа согаііоійез; йе сог-
Ьеаи= Вапипсиіиз асопііі&ііиз; Йе сог-
Ьіп = Вапипсиіиз асгіз и ЬиІЬозиз; Йе
согпеіііе = РІапіадо согопориз; соі =
Вапипсиіиз геріапз; Йе соигЫег 290; Йе
дёііпе 149; йе дгійоп=НеПеЬогиз підег;
йе дгие==8ахіі'гада; йе бгоііе, йе Огиііе
110; йез^агйіпз 124; йе Ііёѵге 358; йе
Ііоп 19, 20; йе Ііі 76, 234; йе Іоир 203,
204, 204; йе Мііап 352; йе тоисЬез 59;
поіге йогёе = СЬепоройе; й’оізеаи 199,
235; йе рідеоп 199; йе роиіаіп 366; йе

596	Ріей -
роиіе 291. Гіей гои§е 265; йе заиіегеііе
80; заиѵа§е 124; йе іі§ге = Іротаеа
рез ііртйіз; йе ѵеаи 50. Рі§атіег=Ізору-
гат іЬаІісігоійез. Рі§атоп 852. Рі^пеі
185. Рі^пегоііе = 'Сепіаигеа Саісіігара.
Рі^поп 255; йоих 253, 255; й’іпйе 299 и
йаігорЬа. Ріііп^ге 265. Рііозеііе 167. Рі-
тепі 82, 222, 222; й’аЬеіПез 213; адиа-
іідие см. Й’еаи; ЫаЪапі 265; йеМохат-
Ьідие 83; епга§ё 83; Йе тагаізои гоуаіе
221; йе сЬіеп = Сарзісит Ьассаіит. Рі-
тепіайе=8ійаигепз. РітоисЬе197. Ріт-
ргепеііе 272; адиаіідие 314; §гапйе 252;
й’ііаііе 315; йез ^агйіпз 272; йез ргёз
315; реіііе 272. Ріп 253; й’АГгідие—Ме-
ІіапіЬиз; адиаіідие и си. Ргёіе; ЫапсЬе
см. Воисаде; ёріпеизе — Роіегіит зрі-
позит. Ріпеззе см. Ерісеа. Ріпіег = Рі-
пиз Ріпеа. Ріпіайе 148. Ріопе 238. Ріре
йе іаЬас 45. Рірегеііе = ТЬутиз ріре-
геііа. Рідие 148, 223. Рігёіе == ІлсЬеп
ізіапйісиз. Різаіііе 258. Різап^ 219. Різ-
зе1аіі=Ві§ііа1із ригригеа. Різзепііі 144,
350. Різзе зап§ 149. РізіасЬе йе іегге 42.
РізіасЬіег 257; Гаах 342; Ьепііздие 257;
ѵгаіе 258. Різіо1осЬе=Еитагіа ЬиІЪоза,
АгізіоІосЬіа. Ріііе 16. Ріѵоіпе 238; Ге-
теііе; Йез]агйіпз; тМе; оГйсіпаІе 238.
Ріапе = Асег ріаіапоійез. Ріапёге йе
Вісѣагй 258. Р1апіа§іпе11е = Ьітозеііа.
Ріапіаіп 258, 259, 260; йез А1рез46;
й’еаи 21; йез Ѵоз§иез 46. Ріапіе йи сар
— Зіареііа; аи Ъеигге 331; аих оеиіз
334; диі ропй 334; гоуаіе 229; йе зоіе
52. Ріадиетіпіег 127, 127. РІаіапіЬёге.
Ріаіапе 260; Гаих = Асег Рзеийоріаіа-
пиз; й’оссійепі; йе Ѵіг^іпіе 260. Ріаіеаи
228. Ріезси 58. Ріісаіге 203. РІотЬ Ыапс
309. Ріиеі 318. Ріитаіге — ЁгіорЬогит
еі СопГегѵа. Ріитеаи 170; й’еаи 170. Ріи-
теі йе Ѵаисіизе 344. Ріиз ]е ѵоиз ѵоіз
ріиз ое ѵоиз аіте 220.
Ройадгаіге 11. Роіі йе Ьоис 223. Роіі
йе соир 144, 223. Роіпсеаи 241. Роіп-
сіііайе = Роіпсіапа. Роіпсігайе 213.
Роіге Гаиззе 116; йеіегге 163; йе ѵаііёе
185. Роігеаи 23, 325; Гаих = АПіит
Атреіоргазит. Роігёе63; Ыеие; йсагйез;
гоизе 63. Роігіег 282, 282; Йе Іа Маг-
ііпідие = Тесота репіарЬуІІа. Роіз 258.
й’Ап^оіе ои йе зері апз=Суіізиз Са]ап;
йе ЪгеЬіз 97, 187, 258; й’а§пеаи 258;
Ъгеіоп 186, 187; Ыапс 97; Ьеси 97; ё
Ьоидиеіз 186, 258; саггё 187, 258, 258;
сЬісЬе 97; сЫсЬе реііі 186; ё сгараий
379; сиіііѵё 258; согни 186; йе СЬіпе
186; саіё = ТеігадопоІоЬиз зіііциозиз;
Йоих Йе Іа Магііпідие = Мітоза Га§і-
Гоііа; еіегпеі 186; §еззе 187; Йеиг 187;
§газ 187; §гіз 97, 258; & §гаііег 219;
дгапй 258; йе §гасе 258; доіі 199; аих
Ііёѵгез 187, 258; Іиріп 199; тиздиё 187;
Ргёіе
паіп 258; а ойеиг 187; регреіиеі 186; йе
рі^еоп 136, 254; йе зепіеиг 187; заЬге
= Ерегиа Гаісаіа. ѵіѵасе 186; Роізеііе
380. Роізоп аи Іоир 7. Роіѵге 257;
Й’АГгідие — ІТѵагіа аготаііса; й’Атё-
гідие82; Ьеіеі; сиЬёЬе 257; й’еаи 265;
й’ЕіЫоріе см. й’АГгідие; йе бЫіпёе 82:
й’іпйе 82; йе Іа йатаідие 222; 1оп§ 82;
йе тигаіііе 324; йез Кё^гез = ХапіЬо-
хуіоп рірегіішп; а диеие см. СиЬеЪе;
гои§е 82. Роіѵгёе. Роіѵгеііе соттипе
226, 227. Роіѵгіег = Рірег; Йи Йароп =
ХапіЬохуІоп рірегіішп; поіг — Рірег
пі<>тит; Йи Рёгои = ЗсЬіпиз тоііе. Роі-
ѵгоп 83. Роіётоіпе 262, 262. Роіізоп =
Вапипсиіиз Кгарйа. Роііит 351. Роіу-
ройе 266, ГеиіІІе; тМе 55. Ро1уроге266.
РоІуігісЬит 267. Ротте й’Асаоои 30;
й’Айат219; й’атоиг2О2; й’Агтёпіесм.
АЬгісоі; й’Аззугіе си. Сіігоп; йе ВасЬе
— СогурЬа итЬгасиІіГега; Ьаите = Мо-
тогйіса; йе ВгаЬта 115; Сапеііе 37; йе
сЬіеп 59; ёріпеизе 123; йе йап см. Со-
гоззоі ЬетоггЬоійаІ — Ѵізсит; йе йё-
гісЬо — Зоіапат яапсіат; йе ііапе —
Раззійога ІаигіГоІіа и таііГогтіз; йе тег
=Агсіориз; йе Маі = РойорЬуІІшп реі -
іаіит; йе Мёйіе см. СіЬгиз; йе тегѵеіііе
218; й’ог 202 = Сіігиз; йе Рёгои 202;
роізоп = Зоіаппш таттозит; Йе ргаі-
гіе 277; гадиеііе = Сасіиз; гозе см.
ЙатЬозіег; гоуаіе ои риг^аііѵе см.
Мёйісіпіег; заѵоп = Заріпйиз Заропа-
гіа; йе Зійоп см. Соіп§; йе зіп§е = Іт-
Ьгісагіа реііоіагіз; йе Зойоте — Меіоп-
§епа; йеіегге41, 335 и НеІіапіЬиз іиЬе-
гозиз. Роттез (поіх, роіге) й’Асао’ои 30.
Роттейе = плоды СгаГае^из Ахагоіиз;
ёріпеизе = Эаіига Зігатопіит. Роттіег
282. Ротреітоизве 101. Ротроіёоп 101.
Ротроп см. Воза и СатеІІіа і’аропіса.
Ропсеаи 241. Ропсігайе 213. Ропйеизе
334. Роп§ё1іоп — АіІапіЬиз. Рори1а§е
79. Рогсеіеі = Нуозсіатиз пі§ег. Рог-
сеііе 6,173. РогсЬіп 67. Рогіііоп. Рогіоп
223. Роггеаи 23; Міагй 219. Рогіе-сЬа-
реаи 239. Рогіе ГеиіІІе 53. Рогіе гозёе
20. Роіатоі 269. Роіе 355. Роіеіёе 171.
Роіепііііе 269. Роіігоп 116. Роиіііеих
355. Роиіагй 363. Роиіе ЫапсЬеНе=Ѵа-
Іегіапеііа; §газзе 185, 373 и СЬепоро-
йіит аІЬит; ропйеизе = Зоіапит Ме-
1оп§епа. Роиііоі 215; Гаих = Нейеота
ри1е§іоійез; йе тег — Теисгіит сарі-
Шшп; Йе топіа§пе 351; Шут = Меп-
іЬа сегѵіпа. Роитеііе = А§агісиз рго-
сегиз. Роигсеіапе. РоигсЬаШе 269. Роиг-
ріег 245, 268, 269; адиаіідие ои реііі
218; Йе Ьоіз; Йе тег 58 и Сгаззиіа со-
іуіейоп. Роигріёге 245. Роигга§пе=Аз-
рЬойеІиз йзіиіозиз.
Ргаяоп ~ АПіит Роггшп. Ргёіе,

Ргезіе — Еаізіп
597
Ргезіе 184. Ргіарёе 226. Ргітегоііе 273.
Ргітеѵёге 272, 273. Ргітгозе ёіеѵёе 272.
Ргіпіаппіёге 272, 273. РгийЬотте 312,
312. Ргипе 274, 275; йез ап§ез или сосо
см. йасдиіег; йе Сате = Сотосіайіит;
а сосЬопз см. Ісадиіег; ёіоііёе см. Сагат-
Ьоііег. Ргипе11е273, 277. РгипеШег 277;
Ьаіі? 275. Ргипіег 275; Йе Вгіап^опз 45;
ёріпеих 277; Йи раре 45.
Рзеийо асше = ЗріІапіЬез рзеийо ас-
теііа; асопіі=Еапипси1изТЬога; а§пиз
— Ргипиз Райиз; атЬгозіа = СосЫеа-
гіа Согопориз; атотит = ЕіЪез пі§гит,
Воіапит рзеийосарзісит; аріоз = Ьа-
іЬугиз іиЬегозиз; азрЬойёІе = ЛагіЬе-
сіит и Тойеійіа; Ьгазіііит = Сотосіа-
йіа и Рісгатпіа; Ьихиз = Мугіса Саіе,
Еизсиз асиіеаіиз; сарзісит = Яоіапит
рзеийосарзісит; сЬатаейгуз = Vегопіса
Тесгіит; сЬатаерііуз = Теисгіит рзеи-
йосЬатаерііуз; сЬіпа — Зтііах рзеийо-
сЬіпа, Зепесіо рзеийосЬіпа; с!іпоройе =
ТЬупшз Асіпоз; согпиз; сгапіа = Сог-
пиз зап§иіпеа; согопориз = Р1апіа§о
согопориз; созіиз = Разііпаса Ороро-
пах; сурегиз = Сагех рзеийосурегиз;
суіізиз = Суіізиз ЬаЬигпит; Йісіатпиз
— МаггиЫитрзеийойісіатпиз; йі§ііа1е
= ВгасосерЬаІит ѵігдіпісит; еіІеЬоге
= Тгоіііиз еигораеиз, Айопіз ѵегпаііз;
§е1зетіпит = Тесота гайісапз; §па-
рЬаІіит = Місгориз зиріпиз; ЬеІісЬгу-
зит = ВассЬагіз ЬаІітіГоІіа и Іѵа Гги-
іезсепз; Ьегтойасіуіе = ЕгуіЬгопіит
Йепз сапіз; Іеопіоройіит — СіпарЬаІіит
гесіпт; Іі^изігит см. А§ииз; Іітойогит
=ОгсЫз аЬогііѵа; 1іпит=ЕгіорЬогит;
Іоіиз см. Ріадиетіпіег; ІузітасЬіа =
ЕріІоЬіит и ЬуіЬгит; тагит = Теи-
сгіит Магит; теІапіЬіит = ЬусЬпіз
СіііЬа^о и А^гозіетта Соеіі гоза; те-
Іііоіиз = Ьоіиз согпісиіаіиз; теіізза =
ОгасосерЬаІит тоійаѵіса; тоіу = 8іа-
іісе Агтегіа; туа§гит — Сатеііпа;
тугіЬе — Ѵассіпіит Мугііііиз; пагйиз
= Ьаѵепйиіа; пііиз — НеІіапіЬетиз;
ріаіапе — Асег рзеийоріаіапиз; гЬи-
ЬагЬе = ТЬаіісігит Яаѵит; зусотоге =
Меііа АгейегасЬ; ѵіЪигпит = Ьапіапа
Сатага. Рзогаіёе, Рзогаііег 277.
Ріагтідие 278. Ріеіёе 278. Ріегійе
278. Ріегосагре 278.
Рисеіа§е 380. Рисеііе 150 Риеііе 192.
Риіпе 109; ЫапсЬе 193. Риітопаіге 279;
Йез тагаіз 155; Йе топіа§пе 46; йез
сЬіепз 344. Рпііеі 276 и 8іаре1іа. Ру-
геіЬге 30, 30, 280. Ругоіе 281.
а
<5иайгеііе = Еехіа. (^иатосііі 177.
(^иагапіаіпе 209 и Маісоітіа іпсапа.
^иаззіег — (іиаззіа. Сіааіеіе 189. (^иаіге
ёріеез 16, 227. (іиепоиіііе 367. (іиепоі
267. і^иеие Й’агопйе ои й’агопйеііе =
8а§іііагіа За^іііаеіоііа; йе ЫсЬе
Апйгоро§оп зассЬагоійез; йе сЬаі =
Нірригіз; йе сЬеѵаІ 168; йез сЬеѵаих
184; соитіе 275; Йе Ііоп 191; Йе Іоир
211; Йе раоп = Тідгійіа раѵопіа; йе
роигсеап 246; йе гёпагй 25, 211; йез
гаіз 134; и Ногйеит тигіпит, Муозигив
тіпітиз; Йе воигіз 220 и Сасіиз Яа§еГ1і-
Гогтіз. фиісЬе 15. ^иі11оЬо — НіЪізсиз
евсиіепіиз. (іиіпдпіпа = СіпсЬопа; Йез
раиѵгез 46. (^иіпіеі'еиіііе гетрапіе
^гапйе 271; гои^е 105.
в
ЕаЬіоІІе, ВаЬіоиІе 70. ЕаЫе 151.
ЕасЬе 118. Еасіпе й’аЬопйапсе 63; аті-
йопіёге = Агит; й’Агтёпіе = ВиЬіа
ііпсіогит; ЫапсЬе — Разііпаса; Йи Вгё-
зіі = ІресасиапЬа; йе Саіпса 96; йе
сЬагсіз = Погзіепіа Сопігауегѵа; йе
СЬіпе 333; йе сЬгёііеп = Азіга§а1из; йе
йізеііе 63; йоисе = СНусуггЬіга; йе
Іетте Ъаііие ои ѵіег§е = Вгуопіа; Йе
Еіогепсе 177; ^аипе ои Й’ог = ТЬаІіс-
ігит Яаѵит; йе резіе — Тиззі1а§о; йе
ЕЬойез = ЕЬойіоІа гозеа; йе ЕаіапЬіа
183; йе Яаітап = Спгсита; йе 81. Езргіі
36; йе 84. Нёіёпе 8; 8а1іѵаіге 30; Йе8ё-
пё§а 263; йе гЬаропііс 294; йе 8апа-
§гое1, йе 8па§гое1 = АгізіоІосЬіа зег-
репіагіа; йе зегрепі = Ро1у§а1а Зепеда,
ОрЬіогЬуха; йе Ѵіоіеііе 177; Ѵіёг^е =
Вгуопіа аІЬа; йе Ѵіг§іпіе = Іротаеа
ІиЬегоза. Еасіпіег = А^агісиз гайісозиз.
Еасіе см. СепсЬге. Еасоиеі 26. Еайіаіге
57. Еайіоіе = Ьіпшп гайіоіа. Еайіз 292;
йе сЬеѵаІ = СосЫеагіа Агтогасіа.
Еайаиіі 14. Еа§ои1е *). Еа§оитіпіег =
Сегазиз Сапайепзіз. Еа§иеНе — Еитех
асеіоза. ЕаіГогі 46, 292; адиаіідие;
;аипе 224,- поіг 292; заиѵа^е 292. Еаі-
§газз см. Еау§газз. Еаіропсе 373; Гаиззе
80; заиѵазе 251, 251. Еаізіп й'Атёгідие
251; й’АиігісЬе = Ѵіііз Іасіпіоза; ЬагЬи
*) Грибъ изъ рода А§агісиз, назы-
ваемый также ОгеіІІе йе СЬагйоп.

598
Еаізіп — Заіпедгаіп
= Сизсиіа; сіе Ьоіз ои йе Ьгиуёге 371;
сіе сЬёѵге = ВЬатпиз саіЬагіісиз; Йе
согпеіііе 132; соийге = СоссоІоЬа иѵі-
Гега; ітрёгіаі = Вагдаввшп; сіе Іоир 334;
сіе Магз 299; Й’оигз 43, 371; йѳ гёпатй
242; йез ігоріциез 400. Ваівіппіег 103.
Ватеаи й’ог 93. Ватеаи еп Могтапйіе;
Ватопеиг — СЬеігапіЬиз СЬеігі. Ват-
роп 80. Вапсііег = Вапйіа. Вареііе 53.
Варопсе = ЬоЬеІіа. Варопсиіе 251. Ка-
диеііе = Орипііа. Еазцие 118. ВаіапЬіа
Йе Рёгои = Кгатегіа ігіапйга. Еаіопсиіе
220. ВаіаЬоиі 356. Ваіеіаіге 45. ВаисЬе
367. Ваѵе 70; Йи Вгёзіі = Віозсогеа
Ваіаіаз; Йе депёі 235; реііі 292; йе
8і. Апіоіпе = Вапиисиіиз ЬиІЬозиз; Йе
зегрепі 72; йе виіі = Ваііогі сиіііѵё;
заиѵаде 251 и Сашрапиіа гарипсиіиз; Йе
іегге == Сусіатеп еигораеит. Ваѵепеііе
93, 292. Ваѵопеііе 292. Ваѵопеі = СосЬ-
іеагіа. Еаудгаз й’АпдІеіегге 197; йе
Ггапсе 47. Кахіпеі = Зейит гейехит.
ЕёЫе 151. Весіве = &еит игЬапит.
Вейои, Вейоиі, Вейоих 109. Еёдііззе
159; Ьаіагйе 57; Гаизве 1, 57; ваиѵаде
57. Веіпе Йе Ьеаиіё 27; Йев Ьоіз 54;
Магдиегііе 56; Йев ргёз 340. Еёіідіеиве.
Вётізе 50, 349. Вётогй йи ЙіаЫе 319.
ВепеЪгё = Вптех асиіиз. Вёпопсиіе
289; Ыапс 34; Йев Ыёв 10; а ГеиіІІев Йе
Вёпоиіі 10; Йевтопіадпез 364; й’ог 291.
Вепопсиііег 274. Вепоиёе 263, 264, 265.
Вёргіве 325. Вёвёйа 292. Вевіепсіе 257.
ВёѵеіПе таііп 140.
ЕЬатпіег 293. ВЬаропііс 90. ВЬіпап-
іЬе 295. ВЬойойепйгоп 296. ВЬпЬагЪе
294; ЫапсЬе 62; Гаивзе 352; йез раиѵгез
139, 352; йез раузаиз 352; заиѵаде 306
и Ведопіа; Йез Аірез ои Йез тоіпез =
Витех.
ВіЬагй = ХутрЬаеа. ВіЬаз = ВЬеит
гіЬез. ВіЬеі. ВіЬеііе = ВіЬез гиЬгит.
ВіЫе 151. Вісіп 299. Вісіпеііе 2. Вісі-
піег 299. ВіеЫе 151. Віогіе = ѴіЬигпит
Ориіиз. Візоіеііе = Апетопе зуіѵезігіз.
Візіе-регіе =І)е1рЬіпіит Сопвоіійа. Віх
236; й’АПетадпе 170; йи Саиайа 385;
йе Роіодпе 159; ваиѵаде = йоиЬагЬе ре-
іііе; зес 362.
ВоЫпеі 200; йесЬігё 201. ВоЬіпіег
299. ВоЫе = фиегсиз ВоЬиг. Восат-
Ьоіе = АПіит Зсогойоргазпт. Коссеііе
300. Восои. Косоиуег 66. Водпе 118.
Воі Йев агЬгез = (^иегсиз ВоЬиг; Йе
Сапйу — Наетапіішд соссіпеиз; йез
йеигз = Раеопіа агЬогеа. Воіеііе 63.
Вотагіп 302; йетагаіз221; йи Могй
221; заиѵаде 189. Вопсе Ыеие; соттип;
йе Ьаіез; йе топіадпез; йе госЬегв 302,
303, 304. Вопйеііе 52. Вопйеіеііе 159 и
Авагит еигораеит. Вопйіег = Вогаззив.
Вопйоіе 61; іеггеіе 159. Водиеііе 136;
Ьаіагйе; йе тег 75; заиѵаде 224, 332;
йез сЬіепз 136. Возаде 296. Возадіп =
Мегіит Оіеапйег. Возе 300; йез Аірез
296; а Ьаіопз 26; сЬапдеапіе ои йе Сау-
еппе = НіЫзсиз гозеиз; йе СЫпе =
НіЫзсиз зіпепзіз 166; йез сЬіепз 300; йи
сіеі = Адгозіетта Соеіі гоза; сосЬо-
пісге 300; йе Ватаз 26, 301; йіёіе ои
йе 6-иеійге 379; й’Ьіѵег ои йе Моеі 164;
й’Іпйе 347; й’Іпйе йоиЫе 347; йи .Тароп
= ГІогіепзіа, Сатеііа заропіса; йе йе-
гісЬо 31; йе Іоир 241; йе Моеі = Неііе-
Ьогиз підег; йе 8аіпіе Магіе см. Содпе-
Іоигйе; йе тег 26; йе Воіге Вате 238;
й’оиіге тег 26, 208; Рёопе 238; гиЬів 10;
аи гиЬап 247; Йе баігап = Сгосиз заіі-
ѵиз; ігетіёге 26; Йе іегге 164; йе Іа
Ѵіёгде 223. Возеаи 51; й Ьаіаіз 51; аго-
таіідие 8; адиаіідие 51; ёріпеих см.
гоііп; йез ёіапдз ои Йе Іа Раззіоп 367;
соттип 51; Йез дагйіпз 51; йез тагаіз
51; реііі 51; ойогапі 8; а ріитеіз =
Супегіит агдепіеит; а диепоиіііез 51;
Йе Ргоѵепсе 51; гиЬап 247; Йез заЫез
28, 28; а зисге 308; гоиде см. Ваіізіег;
гауё см. ВиЬап; ЙесЬіег см. Оаіапда.
Возёе Йи сіеі 227; Йп зоіеіі 129. Возе-
тагу = Возтагіпив, Ьейит, Аийготейа
и Озугів аІЬа. Вовіегйез сЬіепв 301. Вов-
тагіп. Воззоіів 129. Воіапд, Воііп 76.
Воисои см. Восоп. Воиде Ыё 79; ойо-
гапіе = ВиЬив ойогаіив. Воидеоіе 211.
Воидеоііе 10, 211, 307. Воидеаи 118.
Воиіііе 369. Воитапеі 307. Воиѵеі =
Овугів. Воиѵге 289; Йез соггоуеигз 109,
296.
ВиЬап Йе Ьегдёге 247; сЬіепйепі ра-
пасЬё 247; й’еаи 337. ВиЬапіег 337.
ВиЬёоІе = Азрѳгиіа супапсЬіса. ВпЬі-
сопй = АпііггЬіпит Огопііит. ВпЫе
= Сизсиіа. Вие 307; Йе сЬёѵге 150;
Йе сЬіеп = ЗсгорЬиІагіа еапіпа; Іеіійе
307; йев |агйіпв 307; йев тигз 56; йев
раиѵгез 352; йез ргёз 352; заиѵаде 244.
Виздие = .СЬёпе а Ііёде.
8
ЗаЬіпе. ЗаЬіпіег 182. 8аЫіег = Нига
сгерііапз. ЗаЫіие 44. ЗаЫопиіёге 44.
8аЬоі 120; Йе' сЬеѵаІ см. Атайоиѵіег;
реііі 199; йе Ѵепиз; йе Іа Ѵіёгде 120.
ЗаЬиіе = 8а1іх агепагіа. Зайгёе 316.
8аГгап й’АПетадпе 87; Ьаіагй 87, 104;
сиіііѵё см. ойісіпаі 113; йез Іпйёз 117;
йез ргёз 104. 8а&е 394. Задеззе йев сЬі-
гигдіепв 332. Задеііе 308. Задіпе 308.
Задоиіег или 8адопііег = 8адиз. 8аідие-
пех б. ЗаіпЬоів 122. Заіпедгаіп = Тгідо-

Заіп/оіп — Зисге
699
пеііа Еоепит дгаесит. ЗаіпГоіп 231,231;
й’Еврадпе 150, 367. Заіпіе пеіде =
СЬіепйепі. Заіввеііе см. Зеіввеііо. Заіайе
сіез сЬапоіпев ои Йез тоіпев 373; Йе
сЬоиеііе 376; йез сгараийв = Мопііа
і'опіапа; йе дгёпоиіііев = Капипсиіиз
адиаіііів; ’йе таіеіоі = ЗріІапіЬев; йе
рогс = Нуовегів; гоуаіе 373; йе іаире
350. Заіайеііе 34-2 и Зіаіісе Ілто-
піит. Заіапдиеі = СЬепоройіит та-
гііітит. Заіісаіге 205, 206. Заіісог 308,
*	312. Заіісогпе 303. Заіісоі 308, 312. 8а-
Іісоііе 312. Заіідоі 357. Заіідиіег = Си-
1	ркеа. Заііипса = Ѵаіегіапа Сеіііса. Заі-
[	верагеіііе см. Завварагеіііе. Заівійв 321,
|	356; й’Еврадпе 321; Ыапс; йевзагйіпв;
'	йев ргёв; ваиѵаде 356. 8аІ8і11е = А1вігое-
тегіа 8аІзШа. Заівоѵів 312. Заізоіа 312.
і	8апйа1 315. Запдиіпаіге 156, 263. Зап-
і,	о-иіпеііе 240 и Рагпаввіа раіизігіз, Ра-
і	пісит Васіуіоп и Согпиз вапдиіпеа. Зап-
1	диівогЬе 314. Запісіе 315; й’Еигоре 315;
іётеПе 57; Йев топіадпев 157; реіііе =
Айоха тозсЬаіеІІіпа. Запіаі 315; гоиде
й’Атегідпе 278. Запіоііпе 315. Запіё йи
согрз 224. 8араи = Саезаіріпіа, 8аррап
и Едиівеіит. 8аріп 253; Ьаитіег Йе Ѳиі-
Іеай 253; ёіёѵё 255; Іаих Йе йогтапйіе
ѵ 155. Заріпеііе ЫапсЬе 253. Заропаіге
*	315; ЫапсЬе 199. Зароііег. ЗароііПіег =
АсЬгаз Зароіа. 8аррап см. 8арап. Зари-
сгуа 189. Загйопіе 409. Загйоіпе 291.
Загеііе 211. Загреііе 316. Заггасіпе.
Заггаиіпе 45. Заггап 95. Заггавіп 143.
Заггеііе 327. Заггіёіе 316; йев Ъоів 211,
404; йев загйіпв 316; заипе 404; заиѵаде
150; Заггоп = Віііит Ьопиз Непгісив.
Завварагіііе паііопаіе 171; Й’Еигоре 332.
Заііпёсі 199. Заіуг Іёіійе 247. 8аіугіоп
233. 8аиде 312; атёге 351; епагЬге 249;
йев Ьоіз = Теисгіит Заіѵіавігит; Йе
ВеіЫеет 279; Йе йегизаіет 249, 279; о(-
іісіпаі 312; йев ргёз; ваиѵаде 313. Заиіе
309, 310, 311; ёріпеих 168. Заипе ЫапсЬе
185. 8аиѵі11оі 193. 8аиѵе 331. Заиѵе-ѵіе
= Азріеиіит Киіа тигагіа. 8аѵіпіег
182. 8аѵоппіег Йе Іа СЬіпе 183. Заѵо-
піёге 315, 316. 8аѵогёе 316. ЗахіГгаде
317; йогё = СЬгузоврІепіпт аііегпііо-
Ііит; тагіііте см. Сгівіетагіие; ругаті-
Йаі ои Йев іоііз = Зетрегѵіѵит іесіо-
гит; реііі 252; Йез ргёз еі йевП>оів =
Реисейапит и Рітріпеііа.
ЗсаЫеиве 317; йез ЬгеЬіз 180; Гаивве
402. Зсаттопёе й’АПетадпе396; й’Ате-
гіоие 62; йе Мопіреіііег 397; йе Зтугпе
— Охувіеіта Аіріпі. Зсагоде — Адагі-
сиз ргосегиз. Зсагоіе. Зсагіоіе 98, 184.
Зсеаи йе Коіге Вате 348; йе Заіотоп
107; дгапй 106; йе Іа Ѵіегде 348. Зтепсе
йев сЬігигдіепв см. Задевве. Ьсше 319.
8сігре 319. Зсіагёе 313. ЗсІегапіЬе 320.
Зсоіорепйге 320. Зсоіуте 321.' 8согйіит
&их 351, Зсогріопе 220. Зсоггопёге 321.
Зсоигдеоп 169. ЗсгорЬиІаіге 322.
ЗёЬайіІІе 374. ЗёЬевііег = Согйіа.
Зёсопйаі 289. 8ёйоп 323. 8ейшп ТеІерЬе
325. Зеідіе огйіпаіге 323; &их 47; йе
Вивзіе 362, Зеідііп 71. Зеіііе = Нейу-
загшп Согопагіит. ЗеіІІеііе. Зеіввеііе йе
Ргоѵепсе 363. 8еіпе дгаіпе 361. Зёіадіпе
204., Зёііп 325. 8ете11е йи Раре 199.
8ёпё. 8еппё й’АІер = Саззіа Зеппа; ЬД-
ѣагй 110; й’Еигоре 104; іаих 104; Йе
ГІпйе = Саззіа іапсеоіаіа; іпйідёпе
104; й’ііаііе = Саззіа ііаііса; йе Іа Раііе
88; йез ргёз = Сгаііоіа оійсіпаіів; йе
Ргоѵепсе — СІоЬиІагіа Аіурит. Зёпе-
§оп 326, 327. Зёпёдгё. Зепедгаіп 361.
Зёпёѵе 331, 331. 8ёпіс1е = СЬепоройіит
ѵиіѵагіа. Зепопде Йев АгаЬев 227.
Зепзіііѵе = Мітова вепзіііѵа. 8ег -
Ьіп = йипірегив Ьусіа. Зёгепіе 255. 8е-
гіпда. Зегіпдаі 248, 346. Зегтепіаіге ог-
йіпаіге 191. Зегтопіаіп(е) или Зегтоп-
іаіве 186. 8егрепіаіге соттипе 50; й’еаи
77; ІётеПе 264; йе Ѵігдіпіе 45. Зегроіеі
355. Зеггайеііе 235. Зеггадіпе см. Соп-
воийе и Видіе. Зеггаіиіе 327. Зеггеііе
327. 8еггоп см. СЬёпоройе. Зегвійв 356.
Зёвате 327; й’АПетадпе 79. Зёвёіі 327;
йе Сгёіе 355; йе МагвеіПе 328. Зёіаіге
328. ЗепіІІеі 314.
Зісуоіе 328. 8ідпеі = Сопѵаііагіа Ро-
Іудопаіит. Зііаиз 329; 8і1ёпе 329; Зііег
330. ЗПідиіег 172. 8івоп 331. ЗівутЬге
331.
Зтідиеі = Зтііах аврега. Зтііасе
332.
Зоіеіі 163; Й’ог 223; Йе Техав = Не-
ИапіЬив агдорЬуІІив. Зоіійаде 335. Зот-
патЬиіе 405. ЗогЬіег соттпп 336; сиі-
ііѵё 337; Йотевііцие 336; Йев оівеаих;
Йев оівеіеигв 336. ЗогдЬо 337. Зогіаи
198. ЗоисЬеі 120. Зоисі 76; Йев сЬатрв
77, 97; й’еаи 79, 205, 205; дгапй 77; йев
^агйіпв 77; йев тагаік 79; реііі 77; огйі-
паіге 77. Зоисгіоп 169. Зоийе 308, 311,
313. ЗоигЬегеііе 20. Зоигсіі Йе Ѵёпив 5.
Зоиіеггаіпе 42. Зоиѵепез ѵоив Йе тоі.
Зоиѵіеп іоі Йе тоі 220.
Зрагдапіег 337. Зрагдоиіе 338, 338.
Зрагі 204. Зрагіе 204, 337. Зрагііег 337.
Зрегдиіе 338. ЗрЬаідпе 338. Зріс 188,
188. Зрісапагй 33; Гаих 24. Зрігёе 339.
ЗрІасЬпшп 341. Зропйуіе 165. 8ргиуі70.
Здиіпе 333.
ЗіасЬуйе 341. ЗіарЬуІіег 342. ЗіарЬі-
ваідге 124. Зіаіісе 342. Зіеііаіге 343.
Зііре 344. Зігатоіпе 122, 123. Зігаііоіе
344.
- Зиссіве 319. Зисеріп 218. Зиеоііе 360.
Зисге й’Еврадпе = Сарвісит аппиит;
іаих 81; Йев іагйіпв 82; йе топіадие =

600
Зисгіег — Ѵѵеііе
Вигвега диттііега. Зисгіег Гаих 81.
Зисгіоп 169. ЗиГйв 256. 8и1іеп 314. 8и-
тас 296,297; атагапіЬе 297. 8иріег 314.
Зигеаи 313, 314; соттип; дгапД; адгар-
рев; НіёЫе; реііі. Зигеііе. бигеііе 236,
237, 305. 8игоп 87. 8изеаи 314.
Зусотоге 4; &их 212. 8у1ѵіе 34; іаипе
35. ЗутрЬогіпе 345. бугіпда Дев з’агсіі-
піегв 248.
Т
ТаЬас 226; Дез ЗаѵоуагДв; Дев Ѵовдиев
46.ТаЬоигеі 82,353,354.Тасата1іаса 267..
Тасоппеі 365, 366. Тадёіе 347. Таііроі.
111. Татагіп. Татагіз347; Д’АПетадие
221. Татіег 348. Татіпіег соттип 345.
Тапаізе. Тапаівіе 348, 349; Ьапте 348.
Тарепіег 82. Тагавріс 174. Тагахасшп
349. Тагіагеііе 295. Тагіагіе 244. Таіиіе
123. Тагейе = Кагсіввив Тахеіа.
Теі? 261. Теідпе 118. Теідпе Д’оеиі
35. Теіпіег 253. ТепДоп 231. ТепДге а
саШоих 2. Тепё — Рапісит ііаіісит.
Тегавріс 174. 354. ТёгёЬіиіЬе = Рівіа-
сіа ТегеЬіпіЬиз. ТёгёЬіпііпе Де Ргоѵепсе
257. Теітаів = Ьиріпиз іегтів. Тегге-
тегііе 117. Теггепоіх 73, 87, 339. Тег-
геіе 159. Тегііапаіге 323. Тевіісиіе Де
сЬіеп; Де ргёіге 233. Тёіе Д’аііоиеііе 90.
Тёіе Де сод 231. Тёіе Де тоіпеаи 90.
Тёіе Де тогі 40. Тёіе поіге 259.
ТЬаІіЬоі 356. ТЬё 353; аІІетапД 95;
Дев Апііііев ои Де Іа Магііпідие 82; Дез
АраІасЬев = Саввіпе Регадиа; Де Водоіа
= Зутріосоз Аівіопіа; Де Іа СЬіпе =
ТЬеа сЬіпепвів; соттип Дев СосЬіпсЫ-
поів = Теисгіит ТЬеа; Д’Еигоре 378;
Де Ргапсе = 8а1ѵіа ойісіпаіів; Де Дегвеу
88; Дев Дёвиііев — Пех рагадиауепвів;
Ди ЬаЬгаДог 189; Де ГІІе ВоигЬоп 37;
Де Іа Магііпідие 82; Де Іа тег Ди 8иД=
Ьеріоврегтит ТЬеа; Ди Мехідие 95;
Ди погД 378; Дев погѵёдіепв — КиЬив
агсіісив; Де Іа поиѵеііе НоІІапДе = 8ту-
Іах дІусірЬуІІов; Де Іа поиѵеііе Дегвеу
88; Д'Овѵедо МопагДа ДіДута; Ди Ра-
гадиау = Ііех рагадиа^'епвів; Де 8і. Ваг-
іЬёІету (тоже); Дев Тагіагев 296; ТЬе-
гіадпе Д’АпдІеііегге 351; Дев раиѵгев 22.
ТЬёвіоп 353. ТЫавріе 353; Де Сгёіе; Іііав;
Де Регве 174. ТЬога 8. ТЬи)аДе1аСЬіпе
66. ТЬут 354, 855. ТЬутеІёе Дев Аірев
122.
Тіііепі 355. Тітоіу Дез Апдіаів 249.
Тіп 355. Тіпіег 336. Тігавве 263. Тіге-
догеі 263.
Тотаіе 202. Топпегге 241. Торіпат-
Ьоиг 163. Тодие 322; Ыеие; дгапёе 323.
Тога 8. ТогДуІіег 355. Тогііів 356. Тог-
тепііііе 271. ТогсЬе ріп 256, Тогіеііе
137, 331. Тоигеііе 42, 365. Тоигпезоі
163, 164; Дев Ьоийдиев 114. Тоиіе Ьоппе
95, 313. Тоиіе Ьоппе Девргёв 313. Тоиіе
ёрісе 227. Тоиіе ваіпе 33. Тоиіе ѵепие
327. Тоигеііе ЫапсЬе 363.
Тгадородоп.356;Тгаіпа8зе17,263.Тга-
пёе 358.ТгапсЬе210.ТгёЯе 357,358;аідге
237, 237; аіди=Оха1із АсеіозеІІа; адиаіі-
дие 215; Ьііитіпеих = Рвогаіеа Ыіиті-
пова; Де Воигдодпе 210; Де савіог 215; Де
сЬеѵаІ 213; согпи 199; Д’еаи 215; ёріпеих
Гадопіа сгеііса; ЬётоггоіДаІ = Богус-
піит Ьігвпіпт; Ьёраіідие 24; Дев]агДі-
піегв = Суіівпв веввііііоііив; з’аипе 199,
210 и Охаіів вігісіа, АпіЬуІІів Ѵиіпегагіа;
)аипе реііі = МеДісадо ІирЫіпа; )аипе
Дев ваЫев 40; Дев тагаів 215; Дев тои-
сЬев 213; тіеііё 212; тивдиё 212; поіг*)
210.
ТгетЫе 268. ТгетЫеііе 70. ТгётеІІе
357. Тгетепе 360. Тгетіёге 208. Тгев-
саіоп уаппе 173. Тгіаиеііе 360; ЫапсЬе
360. Тгіапдиіаіге 95. ТгіЬпІе 357; адиа-
іідие 357. Тгіепіаіе 357. ТгідІосЬіие 361.
Тгідопеііе 361. Тгіоіеі 210, 360. Тгі-
реііе 102. Тгоёпе 193. Тгоііе 364. Тгот-
реііе Ди СЬгіві = Баіига Гавіиова. Тгов 
сагі 361. Тгоидпе 193. Тгопіііе 193.
Тгоиіііеі 213. ТгисЬегап 173. Тгийе
Д’еап 357. Тгпйіег 193.
ТпЬёгеиве НуасіпіЬив Ьгитаіів и Ро-.
ІуапіЬев іиЬегоза; Ыеие 12. Тие Ыаігеаи
= Асопііит МеІосіопіит. Тие ЬгеЬів
252. Тие сЬіепв 104. Тпе Іоир 8. Тпе
рапіЬёге = Вогопісит РагДаііапсЬев.
Тие тоисЬе 14. Тпііре 365; Дев ргёв 148.
Тиііріег = ЬугіоДепДгоп іиіірііега. Ти-
підие. ТигЪап = Вапипсиіиз а&ісапив.
ТигЬапё 116. ТигЫіЬ Ъ&іагД; Гаих; Де
топіадпе 186; поіг 140. Тигдиеііе 166.
Тиввііаде 365.
и
ІТІтйге 340. ІЛѵе 368.
Птеап 368.
ГГрав Де Даѵа 40.
ПгсЬіп = НуДиит. ПгеДо 369.
Пігісиіаіге 370.
Иѵеііе 132.
*)Прочіе виды, относящіеся собствен-
но до рода Тгііоіішп, см. на стр. 358,
359, 360. .

ѴасЬе — Хоиіте
601
V
ѴасЬе 13; ЫапсЬе 16; гоиде 15. Ѵа-
сіеі 219. Ѵасіпеі поіг 132. Ѵаіегіапе
372, 373; Ыеие; дгёсдие 262; гоиде 91.
Ѵаіегіапеііе 373. Ѵапіііе, Ѵапііііег =
Ѵапіііа. Ѵадиоів = Рапйапив. Ѵагаіге
373, 374. ѴагесЬ 20, 148. Ѵагесв 148.
Ѵеіііеиве 104. Ѵеіііоіе = СоІсЬісит
аиіотпаіе. Ѵёіаг 137, 331; ЬагЬагёебІ.
Ѵёіопііег = Тоигпеі'огііа агдепіеа. Ѵе-
Іиеііе 167. Ѵеіѵоііе 131; ѵгаіе 194. Ѵё-
гаіге 373. Ѵегйиге й’Ьіѵег 281. Ѵегде
Йе ЙасоЬ 54; дгапй Йе Равіеиг 127; Й’ог
326, 335, 335. Ѵегдпе 24. Ѵегдегоіе 135.
Ѵегдегеііе см. Ѵегдегоіе. Ѵегтісиіаіге
асге 324. ѴегтШоп Йе Ргоѵепсе 87.
Ѵегпе 24. Ѵегпів Йи Йароп = КЬив Ѵег-
піх; іапх 18. Ѵёгопідпе 376; сЬепеііе
377! реііі сЬёпе 377; іетеііе 377; дег-
тапйгёе 377; йев |агйіпв 201; оійсіпаіе
378. Ѵеггисаіге = Неііоігоріит еиго-
раеит. Ѵегѵеіпе 376. ѴегхеПе 193.
Ѵевсе 379, 380. Ѵевве Іоир. Ѵевве Йе
Іоир 202. Ѵеііѵег 33.
Ѵісіогіаіе 24; гопйе 158. Ѵідпе-383;
ЫапсЬе 72, 103; Ыіе 29; йе йийёе 334;
поЫе 383; поіге 348; йп ЬГогй 170; йе
гёпагй = Ѵііів ѵиіріпа; заиѵаде 334;
ѵіегде 29. Ѵідпеап 367. Ѵідпеііе 216,
340. Ѵіпаідгіег. Ѵіпеіііег 63. Ѵіпеііе
305. Ѵіпеиве*). Ѵіоіеі 381. Ѵіоіеііе 138,
*} Ѵіпеиве Йе ’сЬатрадпе = Ргадагіа
Сатрапа.
381; ациаіідие 170; Йе Іа сЬапйеІеиг
150; йе сЬіеп; йе Ъ’ёѵгіег 150; йе Магв
382; йе Магіе 80; тагіпе 80; ойогапіе
382; Репвёе 382; йев вегрепів 380; йев
вогсіегв 380; ѵіоіе 382. Ѵіоііег ЬиІЪеах
150; й’ёіё 209. Ѵіогпе 102, 378; ЫапсЬе
103. Ѵірегіпе 130. Ѵівпаде 28. Ѵііех
383; Адпив Савіив 383.
Ѵоігеиве 216. Ѵоіапів Й’еаи 221. Ѵо-
ІиЬПів 177, 177. Ѵотідпе Йев Іпйев 345.
Ѵоиёйе 179.
ѴгеШе 264. Ѵгіііёе 107; Ьйіагйе 264;
дгапйе 108; заиѵаде 264.
Ѵиіпегаіге Йев раувапв 40, 358. Ѵиі-
ріп 25, 26. Ѵиіѵаіге = СЬепоройіит
ѵиіѵагіа.
X
ХегапіЬете 384.
Хуіоп 160. Хуіовіеит 198. ХурЬаІіег
= АпіЬоврегтшп.
ѴёЫе 313. Хепве 288. Уеих йе і’еп-
Гапі йёвив 220.
Ѵргёаи см. Іргеап.
г
2ёйоаіге. 2ёйоіге 118. 2е1со5ѵа 258-
2ігапіе 384.
2овіёге 385. 2озіте = Негасіеит
аЪвупіЫГоііит.

АНГЛІЙСКІЯ НАЗВАНІЯ РАСТЕНІЙ *).
А
АЬе! Тгее 267.
АсЬее-Тгее-Азѣ = Ргахіпиз хапіЬо-
хуіоійез. Асот = Вепіагіа ЬиІЬііега.
Асгійзіопе Сгор. 324. Айат’з Гіаппеі
374. Айат’з Ыеейіе = йисса. Аййег’з
Топдие 232, 232. Аййег’з АѴогі 264.
Айгие = Сурегиз агіісиіаіиз.
АА’ісап Аітопй = ВгаЬе]ит. Аігісап
Віаййег-пиі = Воуепа. Аігісап Вгоот
= АвраІаіЬиз. Айсаи СЬісктеей —
Моііидо. Аігісап Ьііу 12. Аігісап Магі-
§016 347 и Тадеіез раіиіа. Аігісап Оак
= Ьаигиз Ьиііаіа. Аігісап Реррег =
Хуіоріа. Аігісап Теа Тгее = Ьусіиіп
аігит.
Адгіа Соттоп = Ііех Ациііоііит.
А§гітопу 16, 17.
Аіг-Ріапі = Аегііез.
Акее=В1і§Ьіа. Акее Тгее = Сирапіа
Варійа.
Аійег 24, 25, 294. Аійег Тгее 24.
Аіе-созі 348. Аіе-Ьооі 159, Аіехапйег
333. Аіізапйег = Зтугпіит Оіизаігит.
Аііѵе іп іЬе Напй 175. А11-Ьоп 343.
А11§оой 95. АП-Ьеаі 33. АПі^аіог Реаг
= Регзеа. АП Заіпі’з ІѴогі 172. АПзеей
262. АИезрісе 222. АПзрісе Тгее 222.
Аітопй, Аітопй-Тгее 29; Соттоп,
йіѵагі, ЗіігиЬЬу 29. Аіое 25, 25; атегі-
сап 16- АІое-ХѴоой = Согйіа ЯеЬезіепа.
Аізіке-Сіоѵег 358. А1ит-В,ооі — Неи-
сѣега атегісапа.
Атайои 266. АтагапіЬ 27; СіоЬе
АтагапіЬ — СотрЬгепа. АтЬег-Тгее
= АпіЬозрегпит и ЬідиійатЬаг. Ат-
Ьгозе 95, 95. АтЬгозіа 27. Атеі-Согп
361. Атегісап Сейаг = ТЬща оссійеп-
іаііз. Атегісап (3-оозеЬеггу = Неіего-
ігісЬит раіепз. Атегісап Хиітед =
Апопа тугізііса. Атегісап Оаі-гісе —
Хіхапіа. Атегісап Вей ВеІІ-Йоѵег =
Іротаеа (^иатосііѣ Атеоз 28. Атез
253.
АпсЬоѵу Реаг = , Сггіаз. Апйатап
Вейѵоой = Ріегосагриз. 8і. Апйгеѵ’з
Сгозз = Азсугит Сгих Апйгеае. Апе-
топе 34. Апеі ЮіП 8еей 36. Ап^еіееп
Тгее 32. Ап^оІаРеа = Суіізиз Саз’апиз.
АпіІ-ІпйійО Ріапі = Іпйідоі’ега Апіі.
Апізе 175; (Соттоп сЬіпезе, Тгие зіеі-
Іаіей 175).
Арріе-Веггу = ВіПагйіега. Арріез
§о!й 202. Арріе оі Регои 123. Арріе оі
8ойот = боіапит Зойотаеит. Арріе.
Тгее 282. Аргісоі Тгее 45.
АгасЬ 58. АгаЬіап йазтіпе = Хус-
іапіЬез. АгЬог Ѵііае 66, 354. АгсЬапдеІ
гей 342; тгііііе 184; уеііоѵг 150. АгсЬап-
^еііса гей 342. Агдепііпа = Роіепііііа
апвегіпа. Агпоііа = Віха. Аггочг
Сгазз 361. Аггоѵг-Неай 308. Аггоѵг-Вооі
= Магапіа. Агвтагі 265. АгіісЬоке ѵгіій
163. Агит 50, 50.
АзагаЬасса 51, 51,176. Азк 147; Ыаск
224. Азк Тгее 147. АзЬ-’ѴѴеей 11. Азса-
іоп Сіагііс 22. Азр 268. Азреп 268- Аз-
зат Теа — ТЬеа Аззатепзіз. Азітагу
348.
*) Такъ какъ въ числѣ англійскихъ названій растеній находится весьма
много такихъ, которыя взяты съ латинскаго безъ всякой перемѣны, какъ напр.
АЬзіпіЬіит, АЬиііІоп, АсЬітепез и др., то всѣ таковыя здѣсь опущены.

Аизігіап — Вігсі’в
603
Апвігіап Зпеехев'огі 384, Аиішші
Веііз 155.
Аѵа Реррег = Рірег ІаііГоІіиш. Аѵепа
129, 157. Аѵосасіо Реаг = Регзеа.
Аѵгіѵогі = ВиЬпІагіа.
Ахагоі ТЬогп 112.
в
ВаЬооІ Тгее 2. ВасЬѳІогз Виііоп 79,
200, 319; ѵіісі 79. Васідег’з Вапе =
Асопііит Меіосіопіиш. Вайпцап 334.
ВаЬата Сгазз = Супосіоп. Ваігп-ѵогіз'
62. Ваійтопеу 217. Ваііоскз-Ѳгазз 233.
Ваіт 213; атегісап 253; соттоп 213.
Ваіт оГ Сііеасі Ріг 253. Ваіт-Сепііе =
Меіізза оійсіпаііз. Ваіт Тгее = Радага.
Ваізат-Арріе 218. Ваізат 175, 175.
Ваізат Ріа = Сіизіа гозеа. Ваізат Ріг
253. Ваізат НегЬ = ВіапіЬега герепз.
Ваізат Реаг 218. Ваізат Тгее = Сіизіа.
Ваізатіпе 176. ВатЬоо сапе 61. Вапе
Веггу 9. Вапе-ш>гі 291. Вапіап-Тгее =
Миза рагайізіаса. Вапк-сгезз 231. Вап-
пиі Тгее = Лидіапв. Вапуап Тгее =
Рісиз геіідіоза. ВагЬайоез Сесіаг = Ли-
пірегиз ЬагЬасІепзіз. ВагЬасіоез сЬеггу
= МаІрідЬіа. ВагЬасіоез ргійе = Сае-
ваіріпіа риІсЬеггіта. ВагЬагу 202. 8і.
ВагЬага сгезз 61. ВагЬеггубЗ. Ваге-Віпсі
107. Вагк Тгее региѵіап = СіпсЬопа.
Вагіеу 169. Вагпеі 272. Вагпеі захіГгаде
251, 252. Ваггеп-ргіѵеі = Зетрегѵіѵит
іесіогит. Ваггеп-ѵгоіС 133. Вагігат =
Зеііпит зуіѵевіге. Ваги’оой 278. Вазе-
Вгоот 154. Вазе-Воскеі 292. Вазе-Тгее
121. Вазіі 76, 229; (Ріеій, ѳѣоге, шій 76);
соттоп, зѵгееі 229. Вазкѳі-Ноор =
Сгоіоп Іисійшп. Вавкеі-’ѴѴЫіе = Тоиг-
пеіогііа зсапйепз. Ваззіпеіз Вгаѵе 79.
Вазіагй Асасіа 299. Вазіагй Асогив 178.
Вазіагй Аікапеі 196. Вазіагй Ваіт
213. Вазіагй СаЬЬаде Тгее = СеоЙгоуа.
Вазіагй Сейаг = Сейгеііа ойогаіа и
Сиагита. Вазіагй СЬеггу = ЕЬгеііа іі-
піГоІіа. Вазіагй Сгезз 353. Вазіагй Віі-
іапу 126. Вазіагсі Ріосѵегіепсе = Айе-
папіЬега Раѵопіпа. Вазіагсі Сгееп-Ьеагі
— СаІурігапіЬез СЬуігасиІіа. Вазіагй
Наѵкѵеей = Сгеріз. Вазіагсі НеІІеЬоге
= АгеіЬиза. Вазіагсі Нетр-адгітопу =
Адегаішп сопузоійез. Вазіагсі іпйідо 29.
Вазіагсі ІресасиапЬа 52. Вазіагсі ігоп-
ѵсоой — Радага Іепіівсі&ііа. Вазіагсі
Лазтіпе = Сезігит. Вазіагсі Ьопдѵгоой
= Асасіа Вегіегіана. Вазіагй №агсіззиз
= Кагсіззиз Рзеийопагсіззиз. Вазіагсі
ЫідМзЬайе = Кіѵіпа. Вазіагсі Огріпе 32.
Вазіагсі Рагзіеу 88. Вазіагсі Рітрегпеіі
91. Вазіагсі Ріапіаіп = Неіісопіа. Ва-
зіагсі ВЬиЬагЪ = Витех аіріпиз. Ва-
зіагсі ЗаЙтоп 87. Вазіагй 8еппа=Со1иіеа.
Вазіагсі 8іаі; оГ ВеіЫеЬет = АІЪиса.
Вазіагсі 8гтй Яотѵег = Іпиіа Неіепіит.
Вазіагсі Тоай-РІах 353. Вазіагсі Ѵеісіі
247. Вазіідаз = Ізаііз тедасаграеа.
Ваіаіаз Латз = Віозсогеа Ваіаіаз.
ВаізсЬеІог’з Виііоп = СотрЬгепа.
ВаШе-сІоог-ВагІеу == Ногсіеит Хеосгі-
іоп. ВауЪеггу Тгее = Рітепіа асгіз.
Вау-ЬоЫоЬЬу = Ьаріасеа Ьаетаіоху-
іоп. Вау Тгее 188. Вазі-Тгее 355.
Веай-Тгее 211, 212 и Огшозіа. Веа-
кей-Миі = Согуіиз гозігаіа. Веак-ВизЬ
297. Веат-ТгееЗЗб. Веап 224, 248, 379.
Веап-Виск 215. Веап Сарег 386. Веап-
Сіоѵег 31. Веап-Тгеіоіі 31, 120. Веап-
Тгее = Соипагиз и ЕгуіЬгіпа. Веап-
Тгеззеі 316. Веаг-Веггу 43. Веаг-Віпй
107, 108. Веаг-Сгаре 43. Веагй-бтгазз 33.
Веаг’з ВгеесЬ 3, 165. Веаг’з-Еаг 272.
Веаг’з Еаг Запісіе 110. Веаг’з-Рооі =
НеІІеЬогиз Геіісіиз. Веаг’з-Сагііск 24.
Веаг’з-Раіѵ — Агсіориз. Веаг’з сѵогі 165,
217. Веаѵег-Тгее 206. Веаѵег-'Ѵ7оой206.
ВессаЬипда 376. Вес-пеіііе 151. Вей-
зігаѵ? 151,151,153. Вейзігаѵ? оиг Ьайу’з
153, 153. ВеесЬ 143; йиісЬ 267. Вее-
Яосѵег — ОрЬгуз аріІега. Вее-Іагквриг
— ВеІрЬіпіит еіаіит. Вееі-арріе 3.
Вееі-ѵгоосі = Савиагіпа. Вее’з пезі саг-
гоі 123. Вееі-гаѵе 63 (Веіа). Вееі гей 64.
Вееі-гооі 63. Веддаг’з Ъісе 151. Веіі =
Сатрапиіа. Веііасіоппа 59. Веііасіоппа
Ьііу = АтагуПіз Веііасіоппа. ВеІІ-РІо-
іѵег 79, 177. ВеІІу АсЬе ВизЬ = Лаіго-
рЬа зіарЬуГгадіГоІіа. Ве1ѵійеге=КосЬіа
Зсорагіа. Веп 336. Вепдаі фтпсе 11.
Вещатіп Тгее = Ьаигиз Вепгоіп. Веп-
пеі 157. Веппиі=Могіпда ріегудозрег-
то. Вепі соттоп 18. Вепідгазз 17, 28,
51. Вепзоіп 62. ВегЬеггу 62. Вегдатоі-
Реа-Тгее=Руги8 Вегдатоііа. Вегтисіа-
Сесіаг=Липіреги8ВегтисІіапа. Вегтийа-
Р1ад = 8ізугіпсЬіит. Вегігат 286. Вегі-
гат-Тгее= ХапіЬохуІоп сіаѵа Негсиііз.
Веііепиі (Веіеіпиі) 44. Веііе Реррег 174.
Веіопу 64. Веггу Аісіег 294. Веггіез,
уеііотѵ 294. Веіопу 64, 322.
ВЬисЬатрас = Каетріегіа гоіипйа.
ВіакопЛѴеей = СЬепоройіит. ВісЬу
= Соіа аситіпаіа. ВіГоіІ 232. Від 169.
Від-Вискеуе 12. Від-Ьаигеі 206. Відоісі
97. ВіІЬеггу 371, 372. Вішісѵеесі 107.;
Ыаск 264. ВітііѵЬіі 103. ВігсЬ 64, 65,
86. ВігсЬ-Тгее 65. Вігсі’в Веагй 324.
Вігсі СЬеггу 274. ВМ СЬеггу Тгее 276.
Вігсі’з Еуе 70, 272, 377. Вігсі’в Еуе
Марріе 4. Вігсі’з Рооі 199. Вігб’в Рооі-
Тгеіоіі 199. Вігйдгазз 261. Вігсі’з Кпоі-
дгазв = Роіудопшп аѵісиіаге. Вігсі’з

604
Вігй’з — Вигп
Хезі 225; уеііоіѵ 218. Вігй’з Тагез 379.
Вігй’з Топдие 263. ВігіЬѵрогі 44, ПО;
заггасепз 45; зпаке-гооі 45. ВізЬор-Сггазв
261. ВізЬор’з Іеаѵей Вгоѵтіѵогі 322.
ВізЬор’з лѵсе4 28. ВіяЪор’злтогі 227. Віз-
іогі 264. ВіісЬ ѵгоой = ЬопсЬосагриз
Іаіі&ііиз. Віііег-Арріе 115. ВШег-Соіо-
супіЬ 115. Війег-СиситЬег 115. ВіМег-
Сир 289. ВіНег боигй 115. Віііег-Оак
288. Віііег-Зѵгееі 334. ВіНег ѴеісЬ 136,
236. Віііег’з ѵрееі 89. Віііег-ТѴоой =
С^иаззіа. Війег-'ѴѴ'огі 164 и Хуіоріа.
Віаск Аійег-Тгее = ВЬатпиз Егап-
диіа. ВІаск-АзЬ 224. ВіаскЬеггу 276,
304. Віаск Віпйигеей 264, 348. Віаск
Вгуопу 348. Віаск Скгізі НеІІеЬоге 164.
Віаск Сиггапі 298. Віаск Гіг = Ріпиз
аияігіаса. Віаск Сгиаѵа = (Зиейагйіа
агдепіеа. Віаск НогеЬоипй 61. Віаск
Ьапсе-тѵоосі = Тоигпеіогііа ІаигіЫіа.
Віаск Реррег — Рірег підгит. Віаск
Ріпе 254. Віаск Роріаг = Рориіиз підга.
Віаск 8а§е — Согйіа суІіпйгозіасЬуа.
Віаск 8еей 210. Віаск ЗоРѵгоой = Муг-
зіпе Іаеіа. Віаск Тигпір 190. Віаск ТЬогп
= Ргипиз зріпоза. Віаск Ѵагпізіі-Тгее
= МеіапогЬаеа изііаііззіта. Віаск-ѴѴіІй
Зегѵісе-Ьеггу = Ргипиз Райиз. Віаск-
ѵ?оой 2. Віаск-яѵоой Гіг = Ріпиз сапа-
Йепзів. Віаййег Сатріоп 330. Віайсіег
Сотрапіоп 114. Віаййег Кеітіа = Ні-
Ьузсив Тгіодит. Віаййег Ииі 342; Тгее
342. В1аййег-8еей 193. В1аййег-8еппа
104. Віаййет-впоиі 370. Віаййег-ТѴогі
370. Віаййег-ѴѴгаск = Еисив ѵеяісиіо-
вив. Віаѵег 90. Віаѵгогі 90. Віахіпд 8іаг
= Неіопіав. ВІеаЬетгу 371. Віеейіпд-
Ьеагі = Сііеігапіііиз. Віевзей Тіизііе —
Ьепейісіив. ВІеввеі-НегЬ 157. !Яе»-Ыо\ѵ
90. Віііе 66, 66, 95. Віоой-йоск 156.
Віоой-Иоіѵег 52. Віоой-гооі 271. Віоой-
зігап§е 220. Віоойу-гой = Согпив вап-
§иіпеа. Віоойу-іѵід = Согпиз запдиіпеа.
Віоойу ѵмгіог 93. Віоой-чгоой — Еа-
ріасеа Наетаіохуіоп. Віоой-іѵогі 315.
В1<ж-Ва11 350. Віие Аігісап Ьііу = Ада-
рапіЬиз. Віие Веіі (всоііізк) 80. Віие
Воппеі 90. Віие ВоЙІе 90, 138. Віие
Сар 318, 319. Віие Ваізу = (хІоЬиІагіа
ѵиідагіз. Віие Гіоѵег йе Іисе 178. Віие-
Сггавз 261. Віие Сгит-Тгее 138. Віие
Моогдгазв 328. Віие Ріапі 327.
Во§ АзрЬоДеІ = ЫагіЬесіиш. Во§-
Веап 215. Вод-Веггу 237. Вод Віеаіэеггу
371. Воа ЕеаіЬегІоіі 170. Вод-Мовз 338.
Вод-Мугііе 221. Вод-ОгсЬіз = Маіахів
раіийоза. Вод-ВивЬ 319. . Вод-ѵіоіеі 252.
Вод-ІѴІіогійеЬеггу 371. Вод-ѵ?огі 237.
Воіе'л'огі 28. Воііетопд 143. ВотЬаві
МаЬое = ОсЬгота іадориз. Вотіэау-
Нетр 166. Вопаѵіві = Ьоіісков ЪаЪІаЬ.
Вопе-йоѵ?ег=&1оЪи1агіа ѵиідагіз. Вопе-
8еей = Озіеозрегтит. Вопе-8еі = Еи-
раіогіит регі'оііаішп. Воойіе 96, 97.
Вогаде 68, 68. Вогесоіе = Вгазвіса оіе-
гасеа сарііаіа заЬаийа. Воге-ігее 314.
Вог-8ріпкв 84. Воіапу-Вау Ѵѵіііояѵ —
Меігозійегов. Воігуз-НуасіпіЬ = Мив-
сагі Ъоігуоійез. ВоШе 330; ВгивЬ 134.
Воиіе Сгоигй 116. ВоигЬоп Раіт = Ьа-
іапіа. Воиг-Тгее 314. Вох Еійег 224.
Вох Ноііу 306. Вох-ТЬогп 202, 293. Вох-
Тгее 74. Вохѵѵеей 56. Вох-іѵоой = Ѵі-
іех ишЬгоза. Вгаке 278. ВгашЫе 302,
303, 304; зіопе 304. ВгапсЬей Зригде 84.
Вгапйу ЬоШе 228. Вгапк 143. Вгапк-
игзіпе 3. Вгаипсгезз 224. ВгазіІеМа =
Саезаіріпіа. Вгазіііап Возеѵгоой = Йа-
сагапйа. ВгахіІМиібЗ. Вгеай Егиіі-Тгее
50. Вгеай Миі-Тгее — Вгозішит. Вгеай-
Вооі 277. Вгеаб-Тгее = Айапзопіа.
Вгеак-ахе = Зіоапеа Йатаісаепзіз.
Вгеакзіопе 20, 252. Вгійетѵогі 340. Вгіег
302. Вгітзіопе-^огі 246. Вгіп§а11 334.
Вгізііе-Гегп 56. Вгізііе-Сгазз 328. Вгі-
Віоі-Иоітег 200. Вгоай-ЬеаГ-ігее = Тег-
тіпаііа ІаѣіГоІіа. Вгосоіі 70. Вготе-дгазз
71, 71. Вготріоп-Зіоск = МаНЬіоІа іп-
сапа соссіпеа. Вгоок-Міпі 215. Вгоок-
теей 314. Вгоош 108, 153, 169, 367.
Вгоот-Віпйѵгіпй 108. Вгоот зрапізк
337, 338. Вгоош-ВизЬ = РагіЬепіит
ЬузіегорЬогит. Вгоот Сот 169, 169.
Вгоот СуіІ8из=Суіізи8 зріпозиз. Вгоот-
Ріпе 253. Вгоот-Варе 186, 235. Вгоіѵп-
Йоііу 334. Вгоѵтѵрогі 274, 322. Вгиізе-
гооі 158. Вгиізе-іѵогІ: 62, 316. Вгиззеі’
зргоиіз 70. Вгуопу 71, 72.
ВисерЬаІоп = ТгорЬіз. Виссооп =
8ап§иіпагіа. Виск-Веап21б,216. Вискеуе
12; Іагде, втаіе, зѵееі 12. Вискз-Веагй
356. Виск’з Ііогп = СосЫеагіа и Соіиіа
согопоріГоііа. Виск’з Ьогп сгеззез =
СосЫеагіа. Виск’з-Ногп ігее = ВЬиз
§1аЬга. Виск Ноги 293. Вискіег’з Миз-
іагй = Візсиѣеііа. Виск’з гатз 24. Виск-
гатре 50. ВискіЬогп 168, 293; Ыаск ог
Веггу-Ьеагіпд 294. Виск-иѵеей 205. Виск-
іѵЬеаі 143. Вискѵ?Ьеаі Тгее = Муіоса-
гуит. Висгапіоп 40. Виййіе 97. ВиЕаІо
6ггаз8 = Зеззіегіа йасіуіоісіез Вийооп
ОгсЬіз 234. Ви^-А^агіс 14. Ви§Ьапе =
СітісіГида (Асіаеа). Ви^іе 18,19. Видіе-
ѵ?еей 204. Видіозз 31, 32; Ѵірегз 130.
Видмтогі 9. Виііасе-Ріит 275. Виіі-Ківі
202. Виіі’з-Гооі 366. ВиіІ-Нооі = Раззі-
Йога Мигисиіа. Ви11-3апй-соѵ?8 50. Виіі-
зег§ 367. Виіі-іѵеей 90. Виіі ѵогі 28,
322. Виііу Тгее == СЬгузорЬуііит и Ш-
ркоііз. Виігизй 319. Випкіп 45. Виппу-
тоиііі 40. Виг 185. Виг-Ьагк = Тгіит-
&іѣа зешіігіІоЬа. Виг-сіоѵѵег 210. Виг-
йоск. Виггейоск 185, 384, .384, 384. Виг-
§ипйу-Рііск 255. Виг-Магідоій 65. Вигп

Вш-пеі — СЬіск
605
Опіоп = АПіит Сера аддгедаішп. Виг-
пеі 272, 272, 314, 315. Вигпеі захі&аде
= Рітріпеііа тадпа еі Захіігада. Виг-
Йад 337. Виг-Рагзіеу 88. Виг-Кеей 337.
Виг ТЬізіІе 100, 185 Виг Тгее = 8ат-
Ьисиз. Виг-сѵеей 384. Вигпіпд ТЬогпу-
Ріапі 139. Виггшоой оГЫедтоез = ВЬиз
Меіоріит. Виггдгазз = Рапісит ѵегіі-
сіііаіит. Вигзіѵѵогі 166. ВизЬ-АррІе-
Тгее — АсЬгаз Зароіа гидова. ВиісЬег’з
Вгоот 306. Виііег-Виг 246 и Тизвііадо
аІЬа. Виііег-Виг Соііз РооІ 246. Виііег-
Сир 289. Виііег-Воск 306. Виііег-Г'іоѵгег
289. Виііег-Тадз 199. Вийег-Миі-Тгее
180. ВийегЯу ОгсЬіз = ОгсЬіз раріііо-
пасеа. ВиііегЙу Ріапі 260. Виііег-ігее=
Ваввіа Ьиіугасеа. Виііегсѵогі 252. Виііоп
= Сопуга. Виііоп-ВизЬ = СерЬаІапіЬиз.
Виііоп-ГІосѵег = 6отрЬеіа. Виііоп-Тгее
260 й Сопосагриз. Виііоп-теесі 260.
Виііоп-сѵоосі — СерЬаІапіЬив. Вих-
ТЬогп 201.
Вуззиз 74.
С
СаЬЬаде 68, 69, 112; 8рі1апіЬе 338.
СаЬЬаде - Васкзігее 32. СаЬЬаде - Раіш
43. СаЬЬаде-Тгее 32, 43, 74. СаЬЬаде
лѵоой 32, 193. СаЬагіс 51. Сасоопз =
Епіаба всапіепз. Саіпса - Вооі 96. Са-
кііе 75. СаІаЬазЬ - Тгее = Сгезсепііа.
СаІаЬига = Мипііпдіа саІаЬига. Саіа-
Іее 251. СаІатЪас-Тгее 42. Саіатіпі
76. Саіатиз 76. Саіаѵапсе = ВоІісЬоз
зрЬаегозрегтиз. Саіе 69. СаІГ’в 8поиі
40. СаІРз Гооі 50. Саіісо ВизЬ = Каі-
тіа ІаііГоІіа. СаІіГогпіап ЬГиЬпед = Тор-
реса'тугізііса. СаІІа 77. Саііоск 331.
Саіігар 357. Саіігорз 356, 357. Саіѵез’
зпоиі 40. Сатеі АІЬаді = АІЬаді сате-
Іогит. СатеРз Ьау 33. Саттоск 231.
Сатотііе см. СЬатотііе. Сатрапа =
Апетопе Риі&аііііа. СатресЬу - Ьопд-
сѵоой 162. СатрЬога = СацірЬога оійс.,
Сіппатотит СатрЬогаіит, ВгуоЬаІа-
порз. СатрЬог-ігее = СатрЬога, Вгуо-
Ьаіапорз и Ьаигиз СатрЬога. Сатріоп
114. 200. 330. Сапайа ЬігсЬ и Сапасііап
ЬігсЬ-ігее 65 и Веіиіа Ггпіісова. Сапа-
сііап йг-ігее = Ріпиз (АЬіез) сапасіепвів.
Сапагу Сггазз 247. Сапагу ігее = Вов-
•ѵгеіііа. Сапагу - ѵеей 300. Сапбеіагіа
374. СашіІеЪеггу Мугііе 220. Сашііе-
сѵоос! зо и ЗсіоЛарЬуІІит сарііаіит.
Сапйоск 228. Сапйу Саггоі = АіЬа-
тапіа сегѵагіа. Сапсіу Ыоп’в Гооб =
Саіазеіит. Сапсіу Мизіагсі 174. Сапсіу
Тий 174. Сапе 8. Сапе ріесе = Саззіа
діапсіиіоза. Сапкег 66. Сапкег-Ьеггу =
Зоіапит ВаЬатепзе. Саппоп-Ваіі-Тгее
= Соигоирііа диіпепвіз. СапіегЬигу
Веіі. 81. СаоиісЬоис Ѵіпе — Цгсеоіа.
Сарег - ЪизЬ 82. Сарег - ріапі 82, 140.
Сарег-ігее 82. Сарег-зригде 140. Са-
роп’з РеаіЬег 42. Сароп’з Таіі 372. Са-
роп’з Таіідгазз = Ревіиса Муигив. Нага-
дана 83. Сагаѵгау. Саггаѵгау 87. Сагйі-
паі’з РТоѵег = ЬоЬеІіа Сагйіпаііз. Саг-
бооп 119 и Супага сагсіипсиіиз. Сагііпе-
ТЬівіІе 86. Сагіоск 331. Сагаііоп Ріпк
125. Сагпаііоп-ігее 74. СагоЬ-Веап 92.
СагоЬ ігее 92, 92. Сагрепіег’з НегЬ 274.
Сагру 86. СаггадЬеп Мозз 96. Саггіоп
Гіотег = Зіареііа. Саггоі 123. СагіЬа-
діпіап Арріе 279, 280. СаззагіПа-Ьагк
113. Сазе гѵеей 82. СазЬегѵ-ігее 30.
СавЬоо-пиі-Ігее 44. СазЬагѵ = Ргозоріз.
Саззайа и. Саззаѵа Таріоса = .ТаігорЬа
МапіЬоі. Саззаѵа ѵоой = Тигріпіа ос-
сісіепіаііз. Саззе - ѵѵеесі 82. Саззіа 88.
СаззМопу 160. Сазз - сѵеесі 82. Сазіог-
оіі - Ріапі 299. Сазитипаг = ЕіпдіЬег
Сазшпипаг. Саі соттоп 225. Саіаррап-
ігее = Тегтіпаііз Саіарра. 81. СаіЬа-
гіпе’з Ріосѵег 227. Саіаѵау 87. СаісЬЙу
200, 201, 329, 330. СаісЬгѵеесі 151. Са-
іесЬи 44; Ыаск саіесЬи 2. Саіегріііаг
~ Зсогріигиз. Саі-Міпі 225. Саі-Міпі
Мер. 225. Саі’з Еаг 6, 173. Саі’з Еооі
38, 159. Саі’з Міік 140. Саі’з Таіі 366,
367. Саі’з Таіідгазз 249. Саііаіі - РІад
320. Саі - ТЬуте = Теисгіит Магит,
Саиіійоигег 70.
Сейаг. Сейаг оГ ЬеЬапоп 253. Сеіап-
сііпе или Сеіепсііпе 94, 94; Іеззег 144.
Сеіегу 41. СетЬга Ріг. СетЬгап Ріпе
253. Сепіаигу 89, 96. Сепііпо<іу(е) 263.
Сепіогу 89. СегатЫе = Сегазиз Сарго-
піапа раііезсепз. Сеѵайіііа 374. Сеуіоп
Веаи Тгее = Соппагиз. Сеуіоп Согпеі-
Тгее = Метесуіоп. Сеуіоп ЗитасЬ =
Соппагиз.
СЬаЕ-РІосѵег. СЬай-сѵее<1 91. СЬато-
тііе 38, 38, 209. СЬатрідпоп = Адагіиз
сатрезігіз. СЬапдеаЫе Возе = НіЫзеиз
тиіаЫІіз. СЬагІоск 292, 331. СЬагІоі
22. СЬазіе ЬатЬігее 383. СЬазіе Мі-
тоза = Мітоза риііса. СЬазіе - ігее
383. СЬазіе - ѵгеесі 38. СЬагѵ - зііек =
Соиапіа. СЬё = Оісіепіапсііа итЬеІІаіа.
СЬескег(ей) Ьііу 148. Сііеезе-Веппеі 151.
СЬеезе 153. СЬееі 79. СЬеггу 274, 275,
276. СЬеггу Ьаигеі 276. СЬеггу ігее
274, 275, 276. СЬегѵіІ 39,40, 93. СЬезз-
арріе = Сгаіаедиз (Ругив) Агіа. СЬезі-
пиі 88. СЬезі - оак. СЬезіпиі - оак =
^ие^си8 Ргіпоз. СЬіап Реррег 82.
СЬісЬез 97. СЬісказаѵг Ріит = Сегазиз
СЬісаза. СЬіскеп Рапіс-дгаз 239. СЬіск-
Ііпд ѴеісЬ 187. СЬіск Реа 97, 97. СЬіск-
Вооі 269. СЬіск-Зіопез. Скіск-сѵеесі 169,

606	СЬісогу
218 и Аізіпе, Агепагіа гиЬга, Ноіовіеит
н Тгіепіаіів еигораеа. СЬісогу 98. СЬіІу
Реррег 82. СЬіпа - Авіег 56. СЬіпа-
Гіг = СиппіпдЬатіа. СЬіпа Сгавз 66.
СЬіпа-Ріпк = ВіапіЬиз сЬіпепзів. СЬіпа-
Кооі 333. СЬіпа-ЛѴуіЬе — Зтііах Ваі-
Ьівіапа. СЬіпезе Аіг-ріапі =КепапіЬе^а
соссіпеа. Сішіеве Апіве 175. СЬіпеве
Арріе = Ругиз зресіаЬПів. СЬіпеве Согп
= Рапісит ііаіісит. СЬіпезе Моха =
Агіетізіа^исіаіса, Агі. сЬіпепзів. СЬіпезе
Козе = НіЫзсиз гоза зіпепзіз. СЬіѵѵез
23. СЬосоІаі-Тгее 353. СЬоко=8есЬіит.
СЬгізітаз Ниізі 174. СЬгізітаз Ргіііе =
Киеіііа рапісиіаіа. СЬгіві’в Еуе = Іпи-
Іиз Осиіиз СЬгівіі. СЬгіві’з Ьаййег 138.
СЬгіві’в ТЬогп 239, 386. СЬигп-зіай 140
Сісеіу 40, 319. СісЬогу 98. Сібегаде
266. Сіппатоп Арріе 37. Сіппатоп
Ьагк 99. Сіппатоп Козе = Коза сіппа-
тотеа. Сіппатоп ѵѵоой 316. Сіпд.иеГоі1
105, 269. Сірге = Согйіа дегавсапіЬоі-
Йев. СіігиІ = Сіігиііив, Сиситіз сіігиі-
Іив. Сіѵев 23. Сіѵеі-ігее = Вигіо яіЬе-
іЬіпиз.
Сіатту СЬеггу = Согйіа Соіососса.
Сіатту Сегавііит 92. Сіагу 312, 313.
Сіеаѵегз 151. СІітЬег 103. СІішЪіпд
151. С1ітЬіп§ №§ЬізЬайе = Ваве11а71.
С1ітЬіп§ Зоггеі = Ведопіа зсапйепз.
СІітЬіпд 8іай Тгее 89. С1ітЬіп§ Ѵіпе
= РвусЬоігіа рагазіііса. С1о§-ѵѵее<і 165.
Сіозе всіепсез 166. Сіоі-Ьиг 185, 292.
Сіоі-ѵѵеей 384. Сіоий Ьеггу 303. Сіоѵе
87. СІоѵеп Веггу-ЬивЬ = Затуйа вегги-
Іаіа. Сіоѵе Сіііійоѵѵег 125. Сіоѵе Ріпк
125. Сіоѵе Зігір = Лізвіеиа герепв.
Сіоѵе-Тгее 87. Сіоѵег 357, 358,359,360.
СІоѵѵег-ЕІоѵѵег 360. Сіоѵѵп’в аІІ-Ьеа! 341.
Сіоѵѵп’в Ьипдѵѵогі 186. СІиЬ-Мовв 203.
СІиЬ-РаІт — Согйуііпе. СІиЬ-гивЬ 131,
319, 320. С1иЪ-іор = Сіаѵагіа. Сіизіег
ѵѵіІД Ріпе 255.
СоЬѵѵеЬ = ОрЬгуз агасЬпкез. Соссо-
тіііа = Ргипиз СоссотШа. Соскіе 197.
Соскіев 103. Соскіе - ѵѵееб 201. Соск’в
сотЬ 89, 89, 231, 296. Соск’в сотЪ-дгавз
120. Соск’з і'ооі 121, 239. Соск’в іооі-
§гавв 122. Соск’в Ьеай 231. Соскзриг
= АгізіоІосЬіа гоіипйа, Меврііив Сгив-
8а11і, Вапипсиіиз ЬиІЬозиз и Рівопіа
асиіеаіа. Сосквриг Реррег 83. Соскіѵееб
= Рітріпеііа вахі&а^а. Сосоа-Ииі-Тгее
= Сосов. Сосоа Ріит = СЬгувоЬаІапив.
Сосоа Тгее = ТЬеоЬгота. Сосо - ѵѵеей
Іпда. Сойеа-ігее 104,161. Соаѵѵоосі-
Тгее = Ьаигив СЫогохуІоп. СоЬипе-пиі
= Аііаіеа СоЬипе. Соі 109. Соіе 69.
Со1іс-Ѵ7огі 69. СоІосупіЬ 115. Соіі’з-
Еооі 51, 365, 366. . СоІитЬа = Соссиіив
раітаіив. СоІитЬіпе 42, 42. Сот&еу
345. Соттоп Виізе = Наіутепіа. Сот-
- Сгоѵѵп
топ 8а§е 312. Соттоп ТЬгііі 46. Соп^о-
МаЬое = НіЬівсив сіуреаіив. Сопзоипсі
19, 345, 346. Сопзоиші оі Заггасепв 335.
Сопігауегѵа - Кооі 44. Сопѵаііагу 105.
Сопѵаі-Ьііу 106. СооІі’вГооі 365; аіріпе
74. Соор ѵѵее<3 = Сепіаигеа пі§гевсепв.
Сораіѵа-ігее = СораіГега ойісіпаііз.
Согаіое- = Адаѵе. Согаі - огсЬіз = Со-
гаІІогЬіза. Согаі - ігее. Согаі - ѵѵоой =
ЕгуіЬгіпа Согаііойепйгоп. Согаі -ѵѵогі
124. Согіаг’в 8итасЬ 296. Согк оак.
Согк-Тгее 289. Согк-ѵѵоой = ОсЬгота
Ьа^орив. Согп соттоп 241. Сот Вавіі
= ТЬутиз Асіпов Согп ВеІІЙоѵѵег =
Ѵіоіа сатревігіз. СогпЪеггіев 237. Согп-
Сатріоп 201. Согп Соскіе 201. Согп
Ееѵеіеѵѵ 209. Согп-ЕІад 158, 178. Согп-
Гіоѵѵег 90. Согп-Ѳгавз 17. Согп-Магі-
до!<1 97. Согп-Вове-Сотрапіоп 201. Согп-
Радіс-Сгазв — Рапісит ігитепіасеит.
Согп-Рітрегпеіі 31. Согп-Рорру 241.
Согп-8а1ай 373. Согпеі 109, 110. Сог-
пеіііап СЬеггу Тгее 109. Соготапіее
Вгиттѵѵоой = Тигріпіа оссійепіаіів.
Согопе-СЬеггу 274. Созі-тагу 348. Соі-
дгаѵе 95. Соііоп-Миііеіп = ѴегЬазсит
^оввуріпиш. Соііоп-Кове 145. Соііопз-
СІгавз 136. Соііоп ТЬівіІе 232. Соііоп-
Тгее 160, 260, 268. Соііоп-ѵѵеей 145,
160. СоисЬ-Сгазз 362. СоисЬ-ѵѵЬеаі
362. СоидЬ-ѵѵогі 366. СоиЬаде-сЬеггу
= МаІрідЬіа игепв. Соигдоигсіе 116.
Соѵепігу - ЬеП 81. Соѵепігу Карев 80.
Соѵѵ-Ьапе98. Соѵѵ-Ъеггу372. Соѵѵйіе Ріпе
=Ваттага аивігаіів. СоѵѵЙор 126. Соѵѵ-
дгавз 359. СоѵѵЬа§е 219. Соѵѵ НегЬ 316.
Соѵѵ ІісЬ 219. Соѵѵ ІісЬ-сЬеггу = Маі-
рідЬіа игепз. Соѵѵ Ріапі = Ѳутпета.
Соѵѵ Рагвіеу 40. Соѵѵ Рагвпір 165, 165.
Соѵѵ-ііиаке 70. Соѵѵ (^иадиіп - Сгавз
70. Соѵѵгіе Ріпе = Ваттага аивігаіів.
Соѵѵ 81ір = ВойесаіЬеоп. Тгие Соѵг-віір
= РгітиІа еіаііог. Соѵѵ-Тгее 149. Соѵѵ’в
Ьір (Ьар, Ьор) 272, 273; ГгепсЬ, тоип-
іаіп, (гие 272; Іегизаіет 279. Соѵѵ’в
Ьипртогі 374. Соѵѵ’в (}иаке8 338. Соѵѵ-
ѵѵеей 40. СоѵѵѵѵЬеаі 141, 211.
СгаЬ-дгазв 17, 308. СгаЪ-ѵѵоосІ = Са-
гара §иіапепзІ8. Сгасса 379. Сгаск \Ѵі1-
Іоѵѵ 310. Сгаске Ьеггу 132. СгатЫіпа
Коскеі 331. СгапЬеггу 237. Сгапе’з Вііі
136,155. Сгарре 197. Сгеріп§ Вепі 17.
Сгееріпд ЬоовевігіГе 205. Сгееріп^ 8оВ-
дгавв 169. Сгевв 174 и Ьерібіит. Сгезв-
Коскеі = Ѵеііа. Сгеві-Магіпе = СгііЬ-
тит тагіііпит. Сгіскѵѵеесі 343. Сгіпит
Ьііу = Сгіпит. Сгот-Гооі 34. Сгоок-
Иеск 116. Сгозз-ГІоѵѵег 263. Сговв оГ
Іегиваіет 200. Сгозвѵѵогі 152, 154 й
Сгисіапеііа. Сгоѵг Ьеггу 132. Сгоѵѵ-
Еіоѵѵег 201, 290. Сгоѵѵ-Гооі 289, 290, 291
и Капипс. ЬиІЬозиз. Сгоѵѵп-Раіт =

Сгота — Еазі
607
Махітіііапа СагіЪаеа. Сгот.ѵп-Реа =
РІ8шп ваііѵит шпЪеІІаішп. Сгота ѵеісЬ
110. Сгоіѵ’в Гооі == СІігувапіЬетит Ьеи-
сапіЬетит. Сгоѵ?8і1к=Сопіегѵа. Сгоѵ-
Тсе = Авіга^аіиз. Сгувіаіііпе 216.
СиЪа Ѵапіііа = Сгііопіа. СиЪеЬа. Си-
ЪеЬ Реррег 257. Сискоій 185. Сискоо
Вгеай 83, 237. Сискоо І’’1о\ѵег 84, 201,
233. Сискоо Сі11іЯо\ѵег 201. Сискоо-
Меаі 237. Сискоо -Ріпі 50. Сискоо-
Ріпіеі 50. Сискоо-Зоггеі = Охаііз Асе-
іозеііа. Сискоо-ТЬівіІе 84. СиситЬег
114, 115, 329. СиситЬег ТЬгее 206 и
Мадпоііа асишіпаіа. Сийуѵеей 160. Сий-
тѵогі 160. СиІіІаЬап Тгее = Ьаигив Сиіі-
Іаѵап. Сиіііопв 233 Сиігаде 265. Сиі-
ѵегаде = Роіудопит Ьуйгорірег. Сиі-
ѵегкеу 42, 234. Сиітѵег-ѵ'огі 42. Ситіп
117. Сир(СоЬ) 289, 290, 291. Сир-МивЬ-
гоот 247. Сир-Рорру 241. Сир-Козе =
Рараѵег КЬоеаз. Сигадиа •= Хеа Сига-
§иа. Сигазвоп гей Неай 52. Сигіей ТЬівіІе
= Сігзіпт. Сиггапі 297, 298, 299 (Ыаск,
соттоп, гей). Сиггапі Тгее = Йасдііі-
піа агтіііагіз. Сигзей ТЬізіІе (Зеггаіиіа)
= Сігзіит агѵепзе. Сивіагй-Арріе 37,
37. СиІсЬ 2. Сиійпдег 373. Сиіііпд-
§газв = Зсіегіа ЕІадеІІит.
Сутііпд 117. Сурегиз 120. • Сургевв-
йеій 18. Сургевв - §гавз 120. Сургевв-
тоов = Ьусоройіит аіріпит. Сургевз-
Роріаг 268. Сургевз-Зригде = ЕирЬог-
Ьіа сурагізвіаз. Сургезв-Тгее 177. Су-
ргезз-Ѵіпе 177.
Р
Ваізу 62, 97. Ватавс ѵіоіеі 166. Ва-
те’в ѵіоіеі 166. Вате’з ѵогі 166 = Не-
зрегіз таігопаіів. Ватзои 275. Ватзоп
Ріит = СЬгузорЬуІІит оІіѵіГегит. Вап-
Йеііоп 190, 350. Вапез Ыоой. Вапе-
ѵѵогі 313. Ваггеі (Ва(е)гпеі) 197, 197.
Вагі-Сгавв = Ноісиз. Ваіе-Раіт 250.
Ваіе Ріит 127. Ваике 123. Ваѵій’в
Кооі = СЬіососса гасетова. Вау Еіоѵег
= Соттеііпа. Вау Ьііу 164. Вау апй
№йЬІ 241.
Веайіу Саггоі =- ТЬарзіа. Веайіу
№§Ы-вЬайе 59. Веайіу таіе 59 и Аспіз-
іив агЬогезсепв. Веайтап’в Гіпдег 233.
Веай Пеіііе 150, 151, 184. ВеаіЬ’з НегЬ
Вѵгаіе 59. ВеаіЫіпсІ ИеПІе 184. Ъесі-
йпопв Сургевв = Тахойіит. Веегз-Наіг
319. Веіі ОгасЬ 59. Веойаг Сейег 254.
Веѵіі іп ІЬе ВивЬ 227. ВеѵіГз Віі 319.
Веѵіі’з Е§§ = РЬаІІив ітрийісив. Ве-
ѵіГв Сгиів 118. Веіѵ-Веггу 303. Ве^ѵ-Сгазз
122.
ВіІІ 36. Візу 97. ВіІсЬ-Виг 384. Віі-
Іапйег 191. Віііаііу 126. 191. Віііапу оі
Сгеіе. Віѵійегі = Соиііегіа ііпсіогіа.
Воск 304, 306. Воск-СгевзСв 185. Вос-
іог’з Сит 297. Воййег оііЬут 118. Во§-
дег-РІапі = .Тисса аіоііоііа. Во^-Веггу-
Тгее 110. Во§ СЬатотіІе 209. Во§'
Геппеі 209. Вод-бггазв 362. Во§-Козе =
Воза еапіпа. Во§’з Вапе 41. Во^’з Сііа-
тотііе 209. Вод’з Соіе 216. Во§’з Мег-
ану 216. Воа’з ОгасЬ 95. Вод’в Роізоп
12. Вод’в Козе 301. Вод’в Таіідгавв 120.
Вод’з Топдие 119. Во^’в ТооіЬ-ѴіоІеі
138. Вод’в Ппіоп = ва^еа Іиіеа. Во$-
чѵоой 109, 110, 142. Во^ѵгоой-Тгее 109.
ВоІІееЛѴоой = Мугівііса зигіпатепвіз.
ВотезіісРІитТгее 275. Вотіпіса-Оак=
Пех. ВооЬ-^гавв 119. Воот. ВоиЫе Ва-
те’в ѵіоіеі и ВоиЫеі Коскёі = Невре-
гіз ігізіів. Воит = НурЬаепа іЬеЬаіса
173. Воѵе Гіоѵрег = Регізіегіа. Воѵе
Ріапі = Регівіегіа еіаіа Воѵе’в Еооі=
Сегапіит КоЬегііапит. Воѵе Ѵ7еей =
ЕирЬогЪіа вегруПЕоІіа. Воѵ?п Мовв 74.
Воѵрп-Тгее = ОсЬгота Ьадорив. Вотоу
8оѵѵ ТЬівіІе = Апйгуаіа.
Вгадоп-Агит 50. Вгадоп’в Віоой (гей
128). Вгадоп’в Неай 128. Вга^оп’в Ьеаі
= ВгасорЬуІІит. Вгадоп’в АѴогІ = Вга-
сопііит. Вга§оп’в Тгее = Ріегосатриз
Вгасо. Вгарег’в ТЬівіІе 127. Вгоріѵаіег
=ОепапіЬе. Вгор-ХѴогі 229, 339. Вгшп-
зѵоой = Тигріпіа оссійепіаіів. Вгуйо\ѵег
384.
Виск-ЪіП-ѵрЬеаі — Тгііісиш іиг^ійиш.
Виск’в Гооі = РойорЬу11ит. Виск’в Меаі
190. Виск-ѵѵеей 190. Ви1ве=На1ітепіа.
ВиІсЬ Адгітопу 139. ВиІсЬ-Ьеггіей Саіе
=Мугіса ваіе. ВиісЬ-СІоѵег 360. ВиісЬ-
тапп’в Ріре 45. ВиісЬ-МугІІе 32, 221.
ВиісЬ-КивЬ 124.
В’л-аіТ Мовв = Сгіттіа. ВѵѵагГ 8и-
тасЬ = КЬив ритііа. ВѵагйзЬ Веап
247. ВіѵаіТ Випйоіѵег = КийЬескіа 1а-
сіпіаіа.
Вуе Ріапі 66. Вуег’в Аікаипа = Ап-
сііива Ііпсіогіа. Вуег’в АпіЬетіз 88.
Вуег’в Ви^іозв = АпсЬиза Ііпсіогіа.
Вуег’в Сепівіа 154. Вуег’в Сгееп-ѵгеей
154. Вуег’в Оак 289. Вуег’в Коскеі 292.
Вуег’в 8айгоп 87. Вуег’в тсеей 292.
Вуег’в атоой 179.
Е
Еайіе-Еіоіѵег 175. ЕагіЬ-СЬезіпиі 87.
ЕагіЬ-СаІІ 138. ЕагіЬ-Мовв 203, 247.
ЕагіЬ-КиІ 42, 73, 87. ЕагіЬ 8токе 149.
Еаві-Іпйіап ЕЬопу 122. Еазі-Іпйіап Сіп-

609
Вазѣ — Еиях
й'ег ріапі == ОІоЪЪа. Еаві-Іпйіап Ьіте-
ігее = Еіаеосагрив дапій-ив. Еаві-Іп-
сііап Тгее = Гегопіа.
ЕЬопу-Тгее = ЕЬепиз.
Еййое = Соіосазіа езсиіепіа.
Едд-РІапІ; 334. Е§1апііпе = Воза.
Едурііап Ьоіиз -= №утрЬаеа Іюіиз.
Едурііап МіПеі 337. Е§урііап ТЬогп 2.
ЕМег-Тгее 313, 314, Еіесашрапе 177.
Еіеті 30. ЕІерЬапРв Рооі. ЕІерЬапіивіа
= ЕІерЬапіЬорив, ТевіийіпагіаЕІерЬап-
Іірез. Еіеѵеп о сіоск Ьайу 235. ЕІЙоск
177. Еікпиі = НатШопіа. Еіт 367,
368.
ЕпсЬапіег’в №дЫвсЬайе 99, 99. Еп-
йіѵе 98.
Едиезі.гіап в(аг = Нірреазігит.
Ег§оі оі Вуе 320. Егпиі 87. Егв 136.
Егупдо 137.
ЕвсЬаІІоі. = АП. ЗсЬоепоргазит.
ЕВоіѵ = Согйіа зресіова (ЗеЬевѣепа).
ЕирЬгазу 141.
Еѵепіп® Воѵег = НеврегапіЬа. Еѵе-
піп§ Ргітгозе = ОепоіЬега. Еѵег§гееп
74, 325, 380. Еѵег§гееп ВивЬ = Сгаіае-
§118 ігапзуіѵапіса. Еѵег§гееп Оак 288.
Еѵег§гееп ТЬогп 113 = Сгаіае§ив ігап-
зуіѵапіса. Еѵегіазііпд = ОпарЬаІіит;
Воіѵег 164; Ѳоійіуіоскв 160; Моипіаіп
160. Еѵег1а8ііп§ Реа = ЬаіЬугив.
Еуе-Вгі§Ы 141.
Г
Гаіг сЬіій’з тиіе = ВіапіЬиз Агтегіа.
Гаіг-Маійв оі ГеЬгиагу 150. Гаігу-Вах
195. ГаІІеп-віагв 227. Гаіве СЬіпа =
8ті1ах-Рвеийо-СЬіпа. Гаіве Но§-§шп =
ВЬив Меіоріит. Еап-Раіт = Согурка
и ЗаЬаІ. ГагГага 366. Ваѣ Неп 59.
ГеаЬеггу 298. ГеаІЬгоот = АзЬ-ака-
Іив. ГеаіЬег-Геѵѵ 280. ГеаіЬег Сггавв
344. ГеаіЬег Мовв 173. Геййег-йіг 280.
Ееіопѵогі 334. ГеІѵоіЧ 138. ГетаІеСог-
пеі 110. Еетаіе-Ногвеіаіі 168. ГепЬег-
гіев 237. Ееппеі 36, 146. Геппеі Воѵ?ег
226, 227. Геп-Вие 352. Гепи§геек 361,
361. Гегп ГетаІ 278. Еевсие. Еевсие
Сггавв 144. ГеѵегЕетѵ 209, 280. Геѵег-
Вооі = Тгіовіеит. Реѵег ЗитасЬ =
ВЬив іурЬіпа. Ееѵег \ѵогІ 137 и Тгіо-
віеит.
Гіййіе тѵоосі == СііЬагехуІит. Веій
А§агіс = А§агісиз сатреэігів. Веій
АпіЬетів 38. Веій Вавіі = Мопагйа и
ХігірЬога. Гіеій Е1т=рпти8 сатревігів.
Гіеій Маййег = ЗЬегагйіа. В§ Магі-
ео1й 216 и СЬгувапіЬетит ейиіе. Гі§-
Тгее 145. Еід-тіѵогѣ 144, 322. ЕіІЬегІ —
Согуіив АѵеІІапа. Віту Еегп = Нуте-
порЬуІІит. ВидегГет = Авріепіит и
Сптагит. Еіп^егйгавв 240, 271. Еіогіп
17. Гіг = АЪіев. Гіг Нуйпит = Нуй-
тіт аигіэсаіріит. Вг-Моэв 204. Вг-
Тгее 253. Гіге-Вигп-Ьеаі = Заріпйиа.
Вге Тгее = Киуі8Іа. ВвЬ роівоп = Те-
рЬгозіа Тохісагіа. ВвіЪаІІв 202. Гіі^еей
— Егуп^іит йеіійит. Вѵе-ІеаГ 271.
Вадеііііу — АпіЬоІуха. Вате-Ьііу
= Ругоіугіоп. Ваі-Реа = РІаіуІоЬіиш.
Иаѵр-ГІОАѵег 35. Гіах 195, 196. ЕІах
Егедиепіег 118. Иах-Ьііу = РЬогтішп
Іепах. Гіах-Эіаг == ЬувітасЬіа Ьіпит
віеііаіит. ЕІеаЬапе 108, 135, 176. Гіеа-
’ѵѵогС 176. Еііх-игеей 332. Поаі-бгавв 25,
159. Г1оаіі§ Меайоѵ? Сггавв 159. ГІога-
тог. Еіогітог 27. Вов Айопів = Айопіз
аиіотпаіів. Воіе-дгавв 25, 159. Г1оѵ?ег
Еепсе = Роіпсіапа. Еіоѵрег-атоиг =
АтагапШив. Г1оѵ?ег оГ Сопвіапііпоріе
200. Еіоѵрег-йепііе 27 и АтагапіЬив
Віііит. Еіоѵрег Йе Іисе 178. Гіоѵрегіпд
АвЬ 147. Г1отѵегіп§ Гегп 236. Е1оѵ?егіп§
Веей 81. Иоѵгегіпй ВивЬ 73, 74. Иоѵре-
гіп§ 8риг§е 122. Г1оѵ?ег о? Іоѵе=ЕусЬ-
пів Еіов Йоѵіз. Еіоѵгегргійе = Саеваірі-
піа риІсЬеггіта. РІих-ІѴеей 332. ГІу
Ьаие 14, 329. ГІу АѴоойЬіпе 198. Ву
тѵогі. = МуапѣЬив или Саіавеіит Ьаг-
Ьаіит,
Гооі’в Рагзіеу 12. Гоге Ьіііеп Моге
319. Гог§еі ту по! 220. Гогкей Еегп =
АеговіісЬшп. Гоиг Іеаѵей бгавв 242.
Гоиг о сіоск Воѵрег = МігаЬіІіз йісЬо-
іота. Еоѵ?1 СЬеггу 276. Еоіѵіег’в Моип-
іаіп АвЬ 336. Гоѵіег’в Реаг = Ругив
Аисирагіа. Гоѵріег’в Зегѵісе-Тгее 336.
Гох §1отѵе 126, 251. В>х-§гаре = Ѵііів
ЬаЪгивса. Гохіаіі или Гохіаіі §гавв 25,
26. Ва§гапѣ Реа 187. Ггахіпеііа 126.
ГгепсЬ Веап 248. ГгепсЬ СоВоп-Тгее =
бозвуріит Ьігвиіит. ГгепсЬ Соііоп-Возе
= Гііяйо даПіса. ГгепсЬ вгавв 231.
ГгепсЬ Дазтіпе = Саіоігорів ргосега.
ГгепсЬ Магі^оій 347. ГгепсЬ Нопеу-
вискіе = ОпоЬгусЬіз заііѵа. ГгепсЬ Оак
= Висійа Асегав. ГгепсЬ Ваудгаэв 47.
ГгепсЬ Зоггеі 306. ГгепсЬ АѴеей =
Соштеііпа Сауеппепэіз. ГгепсЬ ЛѴіЗІолѵ
133. ГгепсЬ ‘ѴѴ'Ьеаі 211. Ггіаг’в Сар 8.
Ггіаг'в Соя4 44. Ггіп»е-Тгее 96. Ггіііі-
Іагу 148. Гго§ЪіІ 171. Ггод-СЬееве 202.
Гго§-Огавв = Заівоіа. Тго§ Ьеііисе 269.
Ггозі-ВІііе 95.
ГиІЬат Вагіеу = Ногйеит Хеосгііоп.
ГиІІег’в НегЬ 316. ГиІІег’в ТЬівіІе 127.
ГиПег’в 'ѴѴ’еей 127. Гитііогу 148. Гигге
367, 367. Гивв-Ьаііев 202. Гиэііс 297 н
Масіига ііпсіогіа и Могив ііпсіогіа.
Гихх-ЬаП = Ьусорегйоп.

Сгаіапдаіе — НаЪегі
609
а
б-аілпдаіе 26. Саіарее-Тгее — Зсіойа-
рЬуІІит ВгоИпеі. СаІЬа = СаІорЬуіІит
СаІаЬа. Ѳаіітеіа-іѵоой == ВірЬоІіз заіі-
сі&ііа. Саіі-Оак 288. Оаііоѵг-Огааз 81.
СІатЫг ЗЬгиЪ — Маисіеа СатЪіг. Сгап-
йегдоззез 234. Сапд-ГІочѵег 263. Сагсіеп
Ваізат = Ыапіііега ресіогаііз. Сагйеп
Веап = Ѵісіа ЕаЬа. багйеп СаЬЬаде =
Вгаззіса оіегасеа. Ѳаійеп Вигпеі = Ро-
іегіит. Сагйеп Ваізу=Ве11із Ьогіепзіз.
Сагсіеп Сод’з Роізоп = АеіЬиза Супа-
ріит. (Загйеп Гогдеі-ту поі 120. Оагйеп
Ьеііисе. Сіагйеп Маііочѵ 26. Сіагйеп Во-
сатЬоІе 24. Сіагйеп Зоггеі 305, 306. Сіаг-
сіеп 'ѴѴ'оой-Віпе = Ьопісега Саргі&ііит.
Оагіапй Гіоѵрег 122. Сгагіапй РЬіІайеІ-
рЬив248. Сіагііс(ск) 22,23. (1аг1іск-8ЬгиЬ
= Асіеиосаіітпа аіііасеа. Сіагііск Ми-
зіагй, Сіагііск Нейде Мизіагй 331. Саг-
Ііск Реаг = Сгаіаеѵа. Сагііск-сѵогі 22.
Сгаврагіііо = ЕзепЬескіа. Ѳаііеп, Сіаііеп-
Тгее,С1аііег, СаіІег-ТгееПО. Сіаііегійде-
Тгее 142. (Іаѵгаее-Тгее 184.
Сепір-Тгее = Сепіра и Меіісосса Ы-,
Зида. Сгепііап154,15б,186. Сгепііапе11а=
(Іепііапа асаиіів. Сіегтапйег 351. бег-
тап (тгеепв 69.
Сгіапі Геппеі 143. &І11 159. СгіІНЙоѵег
46, 209, 217. Сгіпдег 385. ІѴіІйСгіпдег 51.
біпдегдгазз = Рапісит ѵегіісіііаіит.
Сгіпзепд239. Сгірзу-ілгогі 204. Сгігазоі 163.
СНаййоп. СНайен. СИайег 178. СМазз-
аѵогі 308, 312. СМійе-мгогі 151. СгІоЬе-
АтагапіЬ = СІотрЬгепа. СИоЪе Гіосѵег
364. СИоЪе ТЬізіІе 129. СЯоЪиІаг-ЗЬгиЬ
= Сойіа. Сгіоѵ-ѵогт-дгазв 200.
СІоаі’зВеагй 356, 356 и ЗрігаеаАгип-
сив. Сгоаі’з Гооі = Аедоройіит Ройа-
дгагіа и Іротаеа рев Саргае. Ѳоаі’з ЬеаГ
198. Сгоаі’в Вие 150. Сгоаі’в ТЬогп 56,
57. Сгоаі’в сѵеей 11. Сгоаі’в іѵЬеаі 58 и
Тгадоругит. Сгоаі’з \ѵогі 11. (ЗоЬеііа
СЬеггу 275. Сгоій Арріев 202. СгОІйсаге
= Ьепсозрегтит. (3-оІй оі Ріеавиге 79,
79. Сгоійе 77. Сгоійеп Сир 291. Сгоійеп
Сіііѵреей = Ріегосагуа ѵігдаіит. (Іоійеп
Гіоѵрег 267. Сгоійеп-Ьоскз = Ріегосагуа
ѵігдаішп и СЬгузосота. Ѵепив Соій Ьоскз
56. Сіоійеп Маійеп Наіг 56. Сгоійеп Моц-
вееаг = Ніегасіит аигапііасит. Сіоійеп
Вой = Ыепгоіаепа ІоЬаіа. Сіоійеп Вой-
ігее 385. Сгоійеп 8атрЬіге=Іпи1а сгііЬ-
тоійез. (Іоійеп Захі&аде 97, 97. Сгоійеп
Зрооп = Вугвопіта сіпегеа. б-оійеп
ТЬізіІе 321. Сіоійеп ТЬгеай 226. Сіоійеп
ТиЙ = Ріегосагуа ѵігдаіит. Сіоііеп
"ѴѴіІІоѵѵ = Заііх ѵііеіііпа. Сіоійіпв, Соі-
йіпдз 97. СоІй-ТЬгеай 226 и НеІІеЬогцз
ригригавсепз. Соій-Тгее — Ьеисозрег-
пшт. Сіоійу-Ьоскз = СЬгузосота. Сго-
тиіі Раіт-Зидаг 44. Сгоой Кіпд Непгу
95. Сгооів 77, 97. Соозеапй (Зовііпдв 234.
Сгоозе Согп=Іипсиз здиаггозив. &оозе-
Ьеггу 298. СоовеГооі 94. Сіооведгазв 151,
270. Сіоозеіапзу 270. (Зоове Топдие 278.
Сгогзе 367. Сгоиіапз 77. Сгоигй115. Сіоиі-
Іѵу 18. Сіоиі-Тгее = Согйіа Соіососса.
Ооиі-ЛѴеей см. Сгоаі ТУеей. Сгоѵгапв.
77, 97. Сгоѵійапв 364. Сотѵіев 77, 97.
Сігаіп о! Рагайіве 28. Сгаштопі 362.
вгапайіПа(е) = Раввійога Сггапайіііа.
Сгаре-НуасіпіЬ 219, 220 и НуасіпіЬив
Ъоігуоійев. Сггаре-ГІосѵ'ег 220. Сггаре-
Реаг 28. бгаре-ігее = СоссоІоЬа иѵііега.
Сггавв о! Рагпаввив 242. Сггавв-ігее =
ХапіЬоггЬаеа. СІгавз-ѴеісЬ = ЬаіЬугиз
Хіввоііа. Отава “ѴѴгаск 386. Сгаѵеі Віпй
= Зоійапеііа. Стгеаі Вигпеі захіігаде =
Рітріпеііа тадпа. Сігеаі Сепіаигу 96.
Сггеаі СоЬ — Согуіив Аѵеііаиа дгапйів.
Сігеаі согп 385. Сггеаісгевв 365. Сггеаіег
Впарйгадоп 40. Сггесіап Зіоск = Маі-
іЬіоіа дгаеса. Сггеейв 269. Сігеек ОарЬпе
188. Сігеек Ѵаіегіап 262, 262. Сгееп 46.
Сггееп Заѵоу 69. Сігеепсѵеей 154. Сігееп-
чгЬібе = Ѵапіііа сіаѵісиіаіа. (Ігеетѵоой
= Сгепівіа ііпсіогіа и Ьаигиз СЫогоху-
Іоп. бгеу ВгатЫе 303. бгідд 78.
Сггірдгазз 151. Сггіоііе СЬеггу 275.
СІготіІ 196. Сггоптеіі 196, 197. Сггоипй
Сургезз — Запіоііпа СЬатаесурагізвиз.
Сггоипй-Нееіе 378. Сггоипй Іѵу 159.
Сггоипй Кееііе 155. Сггоипй Лиі 41, 42,
87. Сггоипй Ріпе 18 и СатрЬогозта.
Сгоипй-РІит 56. Сггоипй Зеі 326, 327.
Сіиасо = Мікапіа Сіиасо. биагапа
ЗЬгиЬ = Раиіііпіа зогЬіІіз. Сгиаѵа-
Тгее277. Сіиеійег-Возе 378, 379. Сгиегп-
зеу Ьііу = Хегіпе Загпіепзіз. Сгиідпе
274. 6иі1йез97. СтиіпеаСогп 337. Сгиіпеа
Стгазз = Рапісит аіііззітит. Сгиіпеа
Неп-Йоѵрег 148. Сгиіпеа Неп--(ѵеес1 = Ре-
ііѵегіа. Сгиіпеа РеасЬ — ЗагсосерЬаІиз.
Сгиіпеа Реррег 83. Сгиіпеа ІіѴЬеаІ 385.
Сгикі 76. Сгиіез 77, 97. СиИ-Ѵеей =
Загдаззит. Сгит-Сізіиз 100. Сіит-Со-
ра1=ВЬиз Сораіііпа. Сгит-Еід-Тгее 145.
Стит-Зиссогу 96. Сгит-Тгее — Еисаіур-
іиз. Сгит-Тгее агаЪіс — Асасіа агаЬіса.
Сгиііа-РегсЬа-Тгее = Ізопапйга.
н
Над-Веггу 276. Наіг-дгазв 18. Наігій
151. Наіг-Огсіііз = ТгісЬозта. НаІЪегі-

610	НаІІеІіуаЬ •
тѵеесі = Неигоіаепа ІоЬаіа. НаІІеІгдаЬ
237. Наттег'іГогі=Севігит. Напсі Ріапі
= СЬеіговіетоп. Нагй-Сйеггу274. НагЛ-
Гегп 66. Нагй-йгазв 11. НагйЬаск =
Зрігаеа іотепіоза. Нагй Ьеасіз 90. Нагй-
\ѵоой-Тгее = Іхіа Геггеа. Наге-Ьеіі 80.
Наге тіпі 50. Наге’в Еаг 73, 73. Наге’з
Еооі 338. Наге’в-Еооі-Гегп = РаѵаПіа.
Наге’з Ьеііисе 272, 336. Наге’з Раіасе
336. Наге’з Таі1-6ггав8 = Ьадигив. Наге’з
ТаіІ-КибЬ 136. Нагтеі 244. Нагзігопд
246. Нагі’8 Сіоѵег 213. Нагі’з Топдие
320. Нагі’з ТЬогп 293. НагіЛѴогі 186,
192, 355. Назеі. НазеІ-ИиіШ. Навзадау-
Тгее=Сигіівіа. НаісІіеі-ѴеісЬ = Віззег-
гиіа. НаиіЬоів ЗігаѵЛеггу 146. НаѵкЬіі
41, 167. Наѵркпиі 87. Налѵк’в Веагй 113.
Натѵіпѵееіі 167. НаіѵіЬогп 112, 113. На\ѵ-
Тгее (хѵіій)=Ругиз іогтіпаііз. Наутаісіз
159. Нагеі 111. Нахеі-Ииі 111.
Неай-лѵагк 241. НеагіЬ Ыеепйіпд 93.
Неагі-Реа = Сагйіозрегтит. Неагі’з
Еазе 382. Неагі зеей = Сагйіоврегтит.
НеаіЬ(ег) 78, 78, 135, 195. НеаіЬ-Сігазв
= Тгіойіа. Неаік-Наігдгавв 18. НеаіЬ
Реа 236, 236. Ней^е-ВеИв 108. Нейде
Веггу 274. Нейде-Сагііск 22. Ней^е-
Ьод-аіое = Аіое есЬіпаіа. Нейде-Ьод-
пиі — Баіига Зігатопіит. Ней§е-Ьо§-
ТЬівЙе = Сасіив есЬіпосасіив. Ней§е-
Нузвор 160. Ней§е Маійв 159. Нейде
Мизіагй 137, 331 и СЬепоройіит атЪго-
віоійев. Нейде Неіііе 341. Нейде-Веай-
Неіііе 342. Ней»е Рагзіеу 356. Ней§е-
Ріапі == Сіетаііз. Нед-Веггу 274. Неійе
349. Неіісатрапу = Іпиіа Неіепіит.
НеІІеЬоге 164. НеІІеЪогіпе = АгеіЬиза
ЬйІЪова. Неіі-теей 118. Неітеі-Гіоѵег
6, 322. Нетіоск 12, 98, 105, 230. Нет-
1оск-8ргисе = АЬіез сапайеизів. Нетр
81.- Нетр-Адгітопу = Адегаіит сопу-
хоійев. Нетр-Еираіогіит 139. Нетр-
Неіііе 150, 151. Нетр Оеай-Неіііе 151.
Неп апй СЫскепв = Зетрегѵіѵит §1о-
ЪіГегит. НепЬапе 171, 171. НепЬіі =
Ьатіит атріехісаиіе. Неппа-Ріапі =
Ьаіѵвопіа. Нераііса 34. Нераііс-АІое =
Аіое Нераііса. Нер-Ко8е 301. НегЬ-
Веппеі 105, 157, 373. НегЬ СЬгівіорЬег
9, 176, 236. НегЬе Еѵе 19. НегЬ Сегагй
11. НегЬ оі Сггасе 307, 307. НегЬ Іѵе
или. Іѵу 19. НегЬ Маг§агеі 62. НегЬ
Рагів 242.. НегЬ Реіег 273. НегЬ ВоЬегі
= Сегапіпт ВоЬегііапит. НегЬ Тгіпііу
34, 382. НегЬ Тгие Ьоѵе 242. НегЬ Тѵ?о-
репсе 205. Негсиіе’в аіі ѵ?еа! 186. Нег-
сиіе’з СІиЬ = ХапіЬохуІоп Сіаѵа Нег-
сиіів. Негй-§га88 = Адговйз аіпегісапа.
Негоп’в.Ві11 136. НеуЬоѵе 159.
Ніскогу — Сагуа. Нідіі Тарег 375.
Нііі бгееп Ріпе 146. НіпйЬеаІ 95. Нір-
Возе 301. Ніріѵогі 369.
- Іпйіап
Носк-НегЬ 207. Но^-дит-Тгее = Мо-
гопоЬеа. Но§'-Р1игіі = Эропйіаз. Ноа’з
Веап 171. Но§-ѵ?еей 165: роізопей =
АгізіоІосЬіа дгапйійога. Но§’в Ееппеі
246, 329. Нод’з МизЬгоот = ЙопсЬиз
оіегасеиз. Ноіе-тѵогі 110. Ноііоѵ-гооі
44 и Айоха. Ноііеу 137, 174. Ноіі Ьоск
(Ноііі-Ьоск, Ноіу-Ьоке) 26. Ноііу Оак
288. Ноііу-гозе 100 и Тигпега иітііоііа.
Ноіте 137. Ноіте Оак 288. Ноіу-Оііозі
36. Ноіу-Воре 139. Ноіу-Сггазв 168. Ноіу-
НегЬ 376. Нопеу-Веггу = Меіісосса.
Нопеу-Г1одѵег = Ме1іапіЬиз. Нопеу Оаг-
Ііс—Йесіагозсогйит. Нопеу Ьосизі 159.
Нопеу Ьоіиз 212? Нопеу-Ріапі 170.
Нопеу-зіаік 360. Нопеу-Зискіе 197,
198. Нопеу - Зискіе Сіоѵег 360. Но-
пеу ж>гі 92. Ноор - Тгее = Меііа
ветрегѵігепз. Ноор-Ѵ7Ьііе = Ваѵіпа.
Нор 170. Нор-НогпЬеап 236. Нор-Тге-
Гоіі 358. НогеЬоипй 60, 208. Ногевігопд
246. Ногтіпит 312. НогпЬеап 86. Ногп-
Рорру 158. Ногп-ѵгогі 92. Ног8е-А1ое =
Аіое саЬаШпа. Ногве Ьапе 230. Ногзе
Веаи=Ѵісіа ГаЬа, едиіпа. Ногзе Скезі-
пиі 12, 12. Ногзе Нееі 177. Ногве-НооГ
366. Ногве Кпор 90. Ногве-Міпі 215.
Ногзе Ригвіапе = ТгіапіЬета. Ногве
ВайівЬ 46: Ногве ВайівЬ Тгее = Мо-
гіп§а. Ногве ЗЬое-ѴеісЬ = Нірросгерів.
Ногве-іаіі 93, 134, 168. Ногве ТЬуте 76.
Ногзе Топ^ие 307. Ногве ѴеісЬ == Нір-
росгеріз. Ноипй’в Веггу Тгее 110. Ноипй’з
Топдие 119. Ноипй’в Тгее ПО. Ноиве-
Іеек 325. Ноѵе 159.
Нискіе Веггу 371. Ни§е8Ьаййоск 101.
Ниіѵег 137,174. ЗеаНиІѵег 137. НитЫе
Раітеііо = Сагіийоѵісса. НитЫе Ріапі
= Мітова рийіса. Нип^агіап Ноіив =
ИутрЬаеа іегтаііз. Нип§гу Вісе=Рав-
раіит ЯШогте. Нигг-Виг 185. Ни1'*-
Зіскіе 90.
НуасіпіЬ 171. Нуросіві = Суііп
Нузвор 173.
I
Ісасо-Рішп — СІігувоЬаІапив Ісасо.
Ісеіапй-Мовв 93. Ісе-РІапі 216. Ісу-Аг-
піса = Агпіса діасіаііз.
Ідпаііив-Веап = ЗігусЬпов Ідпаііі.
ІПиріе-Тгее — Вазвіа ІопдіГоІіа.
ІтрегіаІ Ріпк = ОіапіЬив сЬіпепзів.
Іпйіап-АІое Тгее 41. Іпйіап Веакей-
Сггавв = Еіеивіпе. Іпйіап ВизЬ = Мі-
сопіа. Іпйіап Согп 385, 385. Іпйіап Сгезз
365. Іпйіап СиситЪег==Мейео1а. Іпйіап
Еі® = Орипііа Еісив іпйіса. Іпйіап Нетр
41. Іпйіап Ноге-Ьоипй = Мопагйа. Іп-

Іпйіап — Ьее
611
іііап Каіе = Хапйюзота. Іпсііап ЬеаГ =
Ноісиз ВогдЬшп. Іпсііап Маййег = 01-
гіепіапйіа шпЬеІІаіа. Іпсііап Маііосѵ =-
Пгепа. Іпсііап Міііеі = Ноісиз и Ра-
пісит ііаіісшп. Іпсііап Оак Тесіопа.
Іпсііап Реа 56. Іпсііап Ріпк 177. Іпсііап
Вей апсі ЛѴЬіІе Воггеі 166. Іпсііап Вісе
385. Іпсііап КиЬЬег — Еогзіегопіа. Іп-
йіап-ВиЬЬег-Ѵіпе Легіит §гапс1ійо-
гшп. Іпсііап Виріиге-ѵсогі — ВріІапіЬез
Дстеііа. Іпсііап 8ЬоІ 81. Іпйіап Воггеі
= НіЪівсив ЗаЬйагВГа. Іпсііап Тигпір 277.
Іпсііап Тата = Ьіозсогеа Ваіаіаз. Іп-
сіідо Ріапі 176. Іп8Іогіои8 = Айоха.
ІресасиапЬа 91.	'
Ігіз, Ігіз-гооі 177, 178. Ігоп Неайв 90.
Ігоп-8ЬгиЬ = 8аиѵа§езіа егесѣа. Ігоп-
ѵоой 44. Ігоп-сѵогі. 329.
Іѵогу Раіт 251; ѵе§е!аЫе 251. Іѵу 18,
19, 29, 162.
К
Казни 2.
КепіискуСоНее-Тгее 161. КегтеаОак
288. Кеппеіѵѵогѣ 322.
КЬсігдпт 2.
КійЬгоок = ІЛтиз сатрсвігіз ѵігепз.
Кійпеу-Веап 247. Кійпеу ѴеісЬ 40, 40.
Кійпеу-лѵогі 369. Кіпд’з Сіоѵег 213.
Кіпй’з Сир и СоЪ 290. Кіррег-пиі =
Випіит.
Кпар-ЬоШе 241, 330. Кпаріѵеей 89,
90,91, 138. Кпалѵеі 320. Кпее-Ноііу 306.
КпіГе-бггазз = Всіегіа Іаііййіа. Кпі^Ы
Ропйсѵог! 344. Кпідій’з зрпгз 123. КпідЬі
таСеГ зеп^гееп. КпійЬііѵогі:. Кпі§Ы-
ѵоипйѵог! 344. Кпоі-Веггу 303. Кпоі-
Ѳтазз 17,175, 263. Кпо!-5ѵогі 263. КоЫ-
КаЬу, КоЫ-ВиЬі 69.
Л
Паса, Иаск-Тгее = Агіосагриз іп(е§гі-
і’оііа. Иаск Ъу іЬе Нейде 22. Иаск іп а
Вох = Негпапйіа. ПасоЬ’з Ьаййег 262,
262. •Іаіар-Е'іо'іѵег 217. Патаіка-Вагк =
Ехозіетта. Патаіса ВіІЬеггу = Ѵассі-
піит тегійіопаіе. Патаіса Ьодсѵоой =
Різсійіа. Патаіса 6іп§ег 385. Патаіса
Сігаре = Ѵіііз СагіЬаеа. ПатагкаКеііІе-
Тгее = Вропіа тіегапіЬа. Патаіса Рер-
рег 222. ПатЬаІапа Ігее = Вухудіит
ИатЪоІапит. .Тате’з сѵогі 326. Парап
Сейаг = Сгуркотегіа. Иарапезе Реррег-
Тгее = Гадага рірегііа. Иаггесѵ 5. Иагг
338. Пазтіпе 180. Пампіпе РгепсЬ —
Саіоігорів ргосега. Иазпііпе-Тгее=Р1и-
тегіа.
Пеаг-Веап 248. Иегизаіет Агіісііоке
163. Иегизаіет Соѵтіір 279. Иегиваіет
8а§е 249. Иегизаіет ТЬогп = Рагкіпзо-
піа асиіеаіа. ИегизаІетЛѴіІІосѵІЗІ. Иечѵ’з
Арріе. Иесѵ’з Еаг = Ехійіит Аигісиіае
Иийае. Иеѵр’8 Маііоіѵ = СогсЬогпз оіі-
іогіиз.
ИоЬ’в Теагв 104. 8к. ИоЬп’з Вгеай 92.
81 ИоЬп’з ѴѴогі 172,173. 81. ИоЬп’з ЛѴоіі
Йах = Ьіпит ѵізсозит. Иоке-ЕІт 86.
;Го11у = Воіапит Ивіопдепа. Иопдиііі
Хагсіззив = Иагсіззиз Иопдиіііа. Иогк-
зЬіге Сгазз 169. ПогкзЬіге Вапісіе 252.
Иогпиі 73, 87. Иоѵе’з Ггиіі-Тгее = Ьаи-
гиз Піозругиз. ИозерЬ’в Еіоѵѵег 356.
ИиЬа’з ВияЬ = Іпв8Іпе сеіовіоісіев. Иа-
йаз Еаг = Ехісііпт Аигісиіа Іисіае. Ии-
йаз Тгее 92. ЛциЬа 386. Лиіі-Еіосѵег
209. Ліпе-Веггу 28. Пипірег 181, 182.
ІГипо’з Теагз 376. Дирііег’в Веагй 325.
Пиши! 87.
ь
ЬаЫаЬ = ВоІіеЬоз ЬаЫаЬ. ЬаЬгайог
Теа или Тгее 189. Ьасе-Вагк 184. Ьай-
йег8 Іо Ьеаѵеп 107. Оиг Ьайіез Вейдігасѵ
152. йеііоіѵ Ъай. Вей. 153. Ьайіез Во-
ѵ?ег 103. Ьайіез-Наіг 10, 70. Ьай’з Ьоѵе
47. Ьайу-Соо! = АйепапіЬега Раѵопіпа.
Ьайу Реа = ЬаіЬугиз ойогаіиз. Ьайу’з
СотЬ 319. Ьайу’з СизЬіоп = ВахіГгада
Сокуіейоп. Ьайу’з Еегп 55. Ьайу’з Еох
СНоѵе 375. Ьайу’з Гіпдег 40. Ьайу’з
СИоѵе = Риітопагіа. Ьайу’з Ьасез 118,
195. Ьайу’з Ьоокіпд-діазв = Сатрапиіа
Вресиіит. Ьайу’з Мапііе 20. Ьайу’з
№§Ьі-Сар 83, 108. Ьайу’з Реа 187. Ьа-
йу’в Веаі 107, 348. Ьайу’з 8і§пе1; 107.
Ьайу’з ЗІіррег 120. Ьайу’з 8тоск 83,
84. Ьайу’з ТЬівіІе = ЗіІуЬит (Сагйииз)
тагіапит. Ьайу’з Тгасев 341. Ьайу’з
Тгеззез = Ыеоікіа зрігаіів. Ьадеіко 184.
Ьадѵгогі 245. Ьаке СІиЬгизЬ 320. Ьаке-
сѵеей 265. ЬатЪегі’з Мис = Согуіиз
Аѵеііапа ЬатЬегІіі. ЬатЬ’з Ьейисе 373.
ЬатЬ’з ({иагіегз 59, 95. Ьапсе-сѵоой =
бгиаікегіа. Ьапсі - Ьееі 68. Ьараіего =
Сораііега ойсіпаііз. ЬагсЬ. ЬагсЬ-Гіг.
ЬагсЬ -Тгее 254. Ьагксіа^ѵ 123. Ьагк-
Ьееі 123. Ьагкзриг 123, 124. Ьагкіое
123. Ьазепѵог! 186, 330. Ьаигеі 188.
Ьаигеі СЬеггу 276. Ьаигеі НегЬ 122.
ЬаигевНпе — ѴіЪигпиш Тіпиз. Ьаѵеп-
йег 188. Ьаѵепйег Соііоп 315, 315.
Ьеай - ріапі == АтогрЬа сапезсепз.
Ьеай-Тгее = Ьеисаепа §1аиса. Ьеай-
ІѴогі 261. ЬеаЬТгее 336. ЬеаіЬегѵеде-
іаЫе == ЕирЬогЫа рппісеа. ЬеакЬег-
тѵоой 127. Ьеск 23. Ьее-СЬее-Тгее =

612	ЕеаіЬег 
МерЬеІіиш ІлісЬі. Ьеек 23. Ьетоп 102.
Ьетоп-бггазв-Теа 33. Ьетоп-Тгее 102.
Ьепііі 136. Ьепіізк 257. Ьеорагсі’з
Вапе 46, 128, 242. Ьевзег Вигсіоск 384.
Ьезз Вигпеі = Роіегіиш ЗапдиізогЬа.
Ьеввег Сеіапсііпе 144. Ьеззег Сепіаигу
138. Ьевзег Нешіоск 12, Ьеззег 8реаг-
лѵогі 291. Ьеііисе 183, 183. Ьеііисе
(тгееп-Ьоѵег 368.
ІлсЬѵраІе 197. Ьі§пит Ѵііае Тгее =
Віоіа огіепіаіів. Ілдіѵогі 375. Ьііас 346.
Регзіап Ьііас, Іпсііап Ьііас 212. Ьііаз
346. Ьііу 193. Ьііу атопдв ТЬогп 198.
Ьііу Сопѵаіу 106. Ьііу о{ ІЬе Сар оГ
Ооой Иоре = Суапеііа. Ьііу оі ѢЬе
Ѵаііеу 105, 106. Ьі1у-8рі(1егѵ?огі = Ап-
ікегісит Ьі1іа§о. Ьііу ТЬогп = Саіез-
Ьаеа. Ьіта-Веап = РЬавеоІив Іипаіиз.
Ьіте, Ьіте-Тгее 355. Ьіпсіеп - Тгее =
Тіііа еигораеа. Ьіпд 78. Ьійп’в Еаг =
Ьеопоіія. Ьіоп’в Еооі 20 и Ьеопіоройіит.
Ьіоп’в Раѵѵ 20. Ьіоп’в Таіі = Ьеопигив.
Ьіоп’в ТооіЬ 190, 342, 350. ЬідиісІатЬаг
196. Ьідиогісе 1, 159. Ьідиогісе ЕеісЬ
57. Ьідиогісе Ѵіпе 1. ЬііЬу Тгее 378.
Ыіііе-Ооой 140. ЬіЙІе Тгои§Ь = НуД-
пит Аигівсаіріит. Ьіѵег А§агіс=Еівіи-
Ііпа Ьераііса. Ьіѵег Ваіват — Егіпив.
Ьіѵегѵѵогі 17, 34, 93, 208. Ьігагй’в Таіі
= Заивзигеа.
ЬоЪ-СІгавв 71. ЬоЫоІІу Вау = Сог-
Йопіа ЬавіапіЬив. ЬоЫо11у-8ѵѵееІ-ѵ?оо<1
= ЗсіоДарЬуІІит Засдиіпі. Ьоскег-бои'-
Іапв = Тгоіііив. Ьосизі Тгее 299, 299.
Ьоддегі Неайв 90. Ьодѵгоой = Наета-
іохуіоп. ЬотЬагйу Роріаг — Рориіиз
Іазіідіаіа. Ьопбоп-Ргійе 317. Ьопдап-
Тгее = НерЬе1іитЬоп§апа. Ьоп§ сЬеггу
Тгее 109. Ьопд-Ригріез 223. Ьопдѵгогі
= Ап^еііса. Ьоокіп§-6г1а88-ОгсЬІ8 *).
Ьоокіп^-бНавв-РІапі = Негіііега. Ьоо-
вевігіГе 204, 205. Ьодиаі = ЕгіоЬоіЬгуа.
ЬогйвапЯ Ьайіев 50. Ьоіе-Тгее 89, 112,
386. Ьоиве-Веггу 142. Ьоиве-Виг 384.
Ьоиве кгаиі 124. Ьоиве іѵогі 243. Ьо-
ѵаде 192. Ьоѵе-Арріе 202. Ьоѵе-Огавз
гЗб. Ьоѵе іп а тіві 227. Ьоѵе іп а
риггіе 227. Ьоѵе Ьіев-ВІеебіпд 27. Ьоѵе-
тап 151.
Ьц)и1а 237. Ьисегпе 210. Ьип^-ГІо-
ѵѵег 155. Ьпп§іѵогі 36, 272, 279, 344.
Ьипртогі - АгсЬапдеІ 36. Ьиріпе 198.
Ьизі^ѵогі 129.
Ьуте-бгі-азв 131. ЬуІЬеѵаІе 197.
м
Масе 221. Маскаѵг - ВиеЬ = Зоіапит
таттовшп. Маска\ѵ-Тгее = Асгосотіа
♦) ОрЬгув Зресиіит.
- Маі
зсіегосагра. МаДадазсаг ІЯиіте§ 16.
МаЯа^авсаг Ріит = Еіасоигііа. Май-
Арр1е334. Маййег302. МайЬисаТгее =
Ваззіа ІаііМіа. МайЯоіѵег == АпіЬоІуха.
Майпер 165. Майѵогі 53. МаГооіоо-
іѵііЬе = Епіайа всапйепв. Ма§Ьеі 280.
Ма§и1у = Адаѵе атегісапа. МаЬаІеЬ
СЬеггу Тгее 276. МаЬодапу-Тгее 345.
Маійеп - Наіг - Сггавв 9, 10, 56, 70, 267.
Маій’в Наіг 153. Маійеп-Наіг-Тгее =
ЗаІівЬигіа. Маійеп - Ьір = Ѵаіііапііа.
Маійеп-Ріпк 125. Маійеп-Ріит = Со-
тосіайіа. Маійеп - 'ѴѴогІ; = Мітиіиз.
МаііЬез 10, 209, 280. Маізе 385. Маке-
Ьаіе 262. МаІаЬаг №§ЬізсЬайе 61. Ма-
ІаЬаг Ииі-Тгее = Йивіісіа. МаІаЬаг
Ріит 139. Маіасса Аіое-Тгее — Адиі-
Іагіа таіассепзів. Маіасса Веап = 8е-
тесагриз Апасагйіпт. Маіау Арріе =
ЙатЬова таіассепвіз. Маіе Бо§ѵоой
109. Маіе Еегп 55. Маіе-Еооі-віопев
223. Маіе ОгсЬів 223. Маіе Роіуройу
55. Маіе Зреейѵгеіі 378. Маііоѵѵ 26,
207, 208. Маттее - Тгее = Маттеа.
Маттеі Зароіа = Ьисита татшова.
Маттой Тгее 327. МапДагіп Огапде
= Сіігив поЬіІіз. Мапйгадога 59. Мап-
йгаке 59. Мапдіе - Тгее = ВЬіхорЬога
Мапдіе. Мап§озіееп = Оагсіпіа. Мап-
§о - Тгее = Мап§ііега. Мапдгоѵе =
СоссоІоЬа иѵііега и ВЬігорЬога. Мапіаск
= Согйіа тасгорЬуІІа. МапіЬоі, Мапіос
= МапіЬоі. Маппа 20. Маппа АвЬ 147.
Маппа Сггавз 159. Маппа Тгее 147. Мап
ОгсЬів = ОгсЬів тавсиіа. Маріе 3, 4.
МагсЬ 41. Маге’в Таіі 168, 168. Маг-
дагііев 62. Магдагопеі 62. Магіеі 81.
Магі^оій 76, 77, 96, 347. Маіогат 234,
234. Магкіпд Киі-Тгее = Зетесагрив.
Магі Сіоѵе = ТгіГоІіиш ргаіепве. Маг-
таіай Арріе = АсЬгав. Магтеіоз 11.
МагвЬ Аийготеба = Ьеііит раіивіге.
МагвЬ Вееі 342. МагвЬ Саііа 77. МагвЬ
Сепіаигу = Ехасит. МагвЬ Сізіив 189.
МагвЬ Еійег 379. МагвЬ Оепііап 155.
МагвЬ ОіІІіЯоѵѵег 201. МагвЬ НоІуВове
32. МагвЬ Ьаигеі = ОогЯопіа ІазіапіЬиз.
МагзЬ Ьебит 189. МагзЬ Ьоск 105.
МагвЬ Маііоіѵ 26. МагвЬ Магі§о1й 78,
79. МагвЬ Мовв 217. МагвЬ МіІГоіІ 278.
МагвЬ Рагвіеу 41. МагвЬ Реппу — Иу-
йгосоіуіе. МагзЬ (іиіііѵрогі 179. МагвЬ
В.оскеі 215. МагвЬ Таге = ЬаіЬугив
раіивігів. МагвЬ ТгеГоіІ 216. МагзЬ
Ѵіоіеі 382. МагзЬ ЛѴаіег-В.оскеі = 8і-
вушЬгіит. МагвЬѵ?огі237. МагзЬМіоипЯ-
іѵогі = ЗіасЬуз раіизігіз. Матіа^оп 193.
Магиш = Теисгіит Магит, Магѵеі оГ
Реги 217. Магу Ооѵіез 77. Мавег-Тгее
3. Мавіегѵрогі 57, 176. МавіісЬ-Тгее
251, 851. Мазііс-Тгее = Вигзега аит-
тіГега. Маіе 174. Маі-Ге1оп91. Маі-

МаіЬст — Иагсіззиз
613
§тавз 28, 223. МаЛег 209. Маііеей =
Агипйо агепагіа, Маігітопу Ѵіпе 201.
Маі-ігее — ЬаЪоигйоппаізіа. Маі-ѵ?еей
223. Маийііп 4, 5. Маийііп - \ѵогі 97,
97. Маиіе 215. МаиіЬег 209. Маѵѵйе-
Іеуз 4. Матееей 241. Мау-Арріе — Ро-
йорЬуІІит реііаіит. Мау - ВизЬ 112.
Мау - Еіохѵег 106. Мау - Ьііу 105, 106.
Мауйечѵеей (гей) ІО. Мау-АѴеей 38, 209,
280. Махадап-ѴеісЬ = Ѵісіа ГаЬа ѵаг.
Меайоѵѵ Вопія 79. Меайоіѵ Сіагу 313.
Меа<Іотг Сотрапіоп 201. Меайоѵг-Сгезз
83, 84. Меайоѵ? Сгоіѵ&оі = Капипсиіиз
асгіз. Меайохѵ Сискоо 84. Меайоѵр-Сггазз
159, 261. Меайоѵг Ьайіез 8тоок 84.
Меайоѵѵ ЬусЬпіз 201. Меайоѵѵ Рагзпер
165. Меайохѵ Кие 179, 352. Меайоѵ?
За&оп 104. Меайоѵ? ЗахіГгаде 327.
Меайои' - 8ой 169. Меайоѵ? - Зоггеі =
Китех ргаіепзіз. Меайоѵ 8ѵ?ееі 340.
Меаіу-Тгее 378. Мейіс 209. Мейіск 209,
210. Мейіаг 28, 217. Мейіаг Мугііе =
Мугіов тезрііоійез. Мейіѵогі Аііззоп 26.
МеІапсЬоІу Оепііетап 166. Меііс Сгавз
212. Меіііоі 212, 213. Меііов 147. Ме-
Іоп 114, 115, 115. Меіоп-Ритркіп 116.
Меіоп ТЬізіІе 214. МегсЬ 41. Мегсигу
95, 216, 216. Мегсигу тоіві ВІоой 376.
Мегсигу’в Ѵіоіеі 81. Мездиііе 20. Мехі-
сап Ьііу = Атагуіііз огіепіаііз и Нір-
реазігит гедіит. Мехісап ТЬівіІе =
Егуікгоіаепа.
МісЬаеІтав Наіву = Авіег Тгайев-
сапіі. Мі§попеііа-Тгее=Ьаѵ>'8Опіа аІЬа.
Міёпопеііе 292. МіИоіІ 4, б, 221, 370.
Мііііагу ОгсЬіз 234. Міік Рагзіеу 325.
Міік Ріапі 62. Міік Таге 158. Міік
ТЬізіІе 330. Міік Тгеіоіі 158. Міік
ѴеісЬ 66, 57. МіІк-'ѴѴеей = Азсіеріаз
вугіаса. Міік-тѵоой = ЬоЬеІіа всаеѵоіае-
іоііа. Міік - ѵрогі 139, 158, 262. Міііеі
239, 240. МіПеі-СІгазз 217. Мііі-Моип-
іаіп 195. Мііітазіе 55. Міпдѵгогі =
Агіетізіа ѵиідагіз. Міпі 214, 215. Мізі-
Іеіое 383. МііЬгійаіе Мизіагй 354.
Моск Сургезз = КосЬіа Зсорагіа.
Моск - Огап§е 248. Моск - Ргіѵеі 248.
Моіисса Ваіт 218. Мопеуѵогі = Ьузі-
тасЬіа Литтиіагіа. Мопкеу-Арріе
(тѵіій) = Сіизіа аІЬа. Мопкеу-Вгеай =
Айапзопіа. Мопкеу-ЕІоѵгег = Мітиіиз.
Мопкеу-Роі-Тгее = ЬесуіЬіз. Мопк’з
Неай 190. Мопк’з Ноой 6, 8. Мопк’з
КЬиЬагЬ = Китех аіріпиз, асиіиз.
Мооп-Йоѵрег = СЬгузапгЬетит Ьеисап-
іЬетит. Мооп-§газз = 8е88Іегіа. Мооп-
8еей = Мепізрегтит. Мооп - Тгеіоіі
= Мейіса§о агЬогеа; ігие 210. Мооп-
ѵ'огі 68, Ьипагіа и Озишпйа Ьипагіа.
Моог-Веггу 237. Моог-Огазз 328. Моог-
ѵѵоой 127. Моог-іѵогі 32. Моозе-чѵоой
3. Мооз-Веггіез 237. Могеі 59. Моге-
іоп-Вау-Ріпе — Агаисагіа СиппікЬаті.
Могіі 218, 247. Могпіп^ Сіогу 177.
Могіоп-Вау СЬезіпиі=Сазіапо8регтит.
МозсЬаіеІ 10. Моадиеіі 20. Мовз-Веггу
— Ѵассіпіит Охусоссоз. Мозз-Сатріоп
= Зііепе аірезігів. Мозз-Козе = Коза
тизсоза. Мозз-КизЬ = Йипсиз здиагго-
зиз. МоіЬег-СІоѵе = СагуорЬуІІиз аго-
таіісив. МоіЬег оі ТЬуте 355. Моіііег-
чѵогі 191, 280. МоіЬ - Миііеіп (уеііоѵ?)
374. Моипіаіп Апдеііка 42. Моипіаіп
АзЬ 336, 336. Моипіаіп Аѵепз 129.
Моипіаіп ВгатЫе 303. Моипіаіп Вгоот-
ігее = ВассЬагіз Зсорагіа. Моипіаіп
Саіаіое 251. Моипіаіп СЫскѵгеей =
МоеггЬіпдіа тизсоза. Моипіаіп ЕЬопу
= ВаиЬіпіа. Моипіаіп Еѵегіазііпд 160.
Моипіаіп Еіг (йѵѵагГ) = Ріпиз Ритіііо.
Моипіаіп бгаре = СоссоІоЬа іепиііоііа.
Моипіаіп Сігавв=АпіЬохап(Ьит. Моип-
іаіп Сггееп = ЗраіЬеІіа. Моипіаіп Ьеп-
ііі = РЬаса. Моипіаіп МаЬодапу 65.
Моипіаіп Раіт = СЬатаейогеа. Моип-
іаіп Рагзіеу 57. Моипіаіп Ріит — Хі-
тепіа атегісапа. Моипіаіп Роіу 32.
Моипіаіп Ргійе = ЗраіЬеІіа. Моипіаіп
Зоггеі = Охугіа. Моипіаіп Теа 153.
Моипі Ійа ВгатЫе 304. Моипі Ійа Соѵ-
Ьеггу 372. Моизе Вагіеу 169. Моизе
Еаг 167, 169, 220. Моизе-Еаг-СЬіск-
ѵгеей 92. Моиве Зсогріоп Ѳгазз = Муо-
зоііз всогріоійез. Моизе-ТаіІ-дгазв 25,
220. Моизе -ТЬогп - Моха = Агіетізіа
Іийаіса ѵеі сЬіпепзів.
Мийѵгогі 194. Ми§§еі 106. Мидѵгогі
47, 50. МиІЬеггу 219. Миіехѵогі, Миі-
ѵогі = Нетіопііів. Миііеіп 374. Миііеі
176. Мизсайіпе Реаг =Ругиз Гаѵопіапа,
Мивсаі-НуасіпіЬ = НуасіпіЬиз Мизсагі.
МивсуЭО. Мивкгоот 13,247. МизЬгоот
8рато 171. Мизк - Акго = НіЫзсиз
АЬеІтовсЬив. Мизк-Сгоѵ?-&оі=Айоха.
Мизк-Меіоп=Сиситіз Меіо Сапіаіоира.
Мизк-ОгсЬіз 166. Мизк - Реаг = Ругив
Гаѵопіапа. Мизк-РІапі = Мітиіив тоз-
сЬаіиз. Мизк - Козе = Коза товсЬаіа.
Мизк-8еей — НіЬівсив АЬеІтовсЬив.
Мизкѵѵоой = ТгісЬіа товсЬаіа. Мизку
90. Мизіагй 331. Мизіагй Вазіагй —
Сіеоте.
МугоЬаІап Ріит Тгее = Ргипив Йо-
тезііса МугоЬаІапа. МугоЬаІап-Тгее —
Тегтіпаііа. МуггЬ 222. Мугііе 220,
221, 222, 306.
ы
Жііѵгогі 128. Накей Ьайіез Прзіагі
104. Капсу-Ргеііу 317. Хагсіззиз 223.

614	ХавеЪеггу -
ХавеЬеггу = АсЬгав Яароіа. ХавеЪеггу-
Вдііу-Тгее = Ідісита шдііійога. Хаѵеі-
тѵогі 112. 369.
Хеск-тѵеей 81. Хеейіе-Еигге 153.
Хеейіе-Сігеетѵооіі .= Оедізіа Аидііса.
Хееіа 197. Хеет-Тгее 212. Хеезетсогі
164. Хеагезвее = Висійа сарііаіа. Хе-
дгое-Ооидігу-Уатв = Віозсогеа аіаіа.
Хе^го’в Неай = РкуіеІерЬяв. Хераиі-
Ріит-Тгее = Сегавиз Хераіепвів. Хеііей
Ме1од=Сиситів Меіогеіісиіаіив. Хеіііе
369, 370. ХеШе-Тгее 89, 120. Хе?ѵ Йег-
зеу Теа 88. Меду Иеаіапй ЕІах 250. Хе'??
Хеаіапй Зрідасѣ = Теігадопіа.
ХісЬаг Тгее = бгиііадйіпа. Хіскег
Тгее 161. Хісііе 8іге 177. Хі§йізІіайе 59,
333, 334. Хіоро Тгее = Ріріайепіа ре-
гертпа. Хірріе Веагез = Сасіиз Матіі-
іагіа. Хірріе-іѵогі 185. ХіШ-Тгее =
Рагкіа.
Хо-еуе-реа = Са]апив. Ходе-во-реііу
317. Ходе-висЬ 200, 200, 210. ХогГоІк-
Ізіапсі Ріпе = Агаисагіа ехсеіва. Хове-
Ыеей 5. ХоісЬ-іѵеей 95.
Хиііпед 221. Хиі-Тгее 111.
О
Оак 288, 289. Оак Саррайосіа ог оГ
.Тегизаіет 95. Оак-Гегд 266. Оак-ТЪівіІе
= Сігзіит (Зеггаіиіа) агѵепзе. Оак-Тгее
288. Оаі 59, 385. Оаі-Огазв 47, 59, 60,
71.
ОдесЬее Ьіте = Хузза садйісапв.
Оіі-бггаід = Зеватдт. Оіі-Хиі-Тгее
180,'299. Оіі-Раіт — Еіаів. Оіі-Ріаді =
Зеватдт. Оіі-Зеей 79.
О1Й Маій — Ѵідса говеа. Оій-Мад 47.
Оій Мап’з Веагй — Сіетаіів ѴііаІЬа,
Оегоро§оп, Ьеисородоп и Тіііадйзіа изпе
оійез. Оіеапйег 225. Оіеавіег 131, 230.
ОІіЬапит Вовѵѵеіііа = Вовѵѵеіііа. Оііѵе-
Тгее 230; чѵіій 131, 230. Оііѵе-Вагк-Тгее
= Висійа Асегав. Оііѵе Мад§гоѵе =
Аѵісепдіа дііійа. Оііѵе 'игоой = Еіаео-
йепйгод.
Опе Веггу 241, 242. Одіод 22, 23.
Орега Сіігів = Мадіівіа,
ОгасЬ 58, 59. Огад§е, Огап§е Тгее
101. Огад§е-ЬПу = Ьіііит адгапіідт.
Огапде Хагсіззив = Хагсіввив аигадііив.
ОгсЬапеі — Апскива іідсіогіа. ОгсЬагй-
Ѳгавв 122. Ограду 234. Огріде 325. Ог-
гісе 177. Оггів 177. Оггів-гооі 177.
Озіег 310, 311. Озтипй; гоуаіе; Ніе
ІѴаіегтад 236. Овьедо Теа = Мопагйа
йійута.
Оіакеііе-Арріе = ТатЪоза Маіасееп-
зів. Оіакеііе Сйезіпиі = Ідосагриа. Оіа-
кеііе ОоовеЬеггу = Сісса йізНска.
Регвіап
Оиг Ьайу’з Вейвігатс 153.
Охепіод^де 31. Ох-Еуе 38, 97. Ох-Еір
272, 273. Ох-Тоддие 31, 251; Вгізііу
Оліоп.'оіе = НеІтідЛіа есіііоійев.
Оувіег-бтееп 368.
Р
Рассап Хиі-Тгее = Сагуа оІіѵаеГог-
тів. РасЬіга = Сагоііпеа. Раййоск Ріре
134. Раййоск-зіооіз 13, 66. Райеііоп 20.
Райотс-Ріре = .Едиівеішп раіивіге. Рай-
віооіе 66. Раеопу 238. Ра^іе 27.3. Раіп-
ііп^-Вооі 196. Раіта Скгізіі 299. Раі-
теііо = СЬатаегорз и ТЬгіпах. Раі-
тугаРаІт = Вогаззив. Рапасеа 46. Ра-
діо Огазв 239. Рапву ѵіоіеі 382. РапІЬёг
8ігап0Іег = Вогопісит РагйаІіапсЬев.
Рараѵ-Тгее 241. Рарег МиІЬеггу 71.
Рарег Хагсіввив = Хагсізвив раругасеив.
Рарег Ріапі = Раругив. Рага Сгевв 338.
Рагайіве-Арріе-Тгее = Ругив ргаесох.
Рагайіве Ріапіаід-Тгее — Мива рагайі-
віаса. Рагадиау Теа 174. Рагеіга Вгаѵа-
Вооі = Сізватреіов. Рагк-ЕІоѵѵег 105.
Рагпеіі Ргаіііпд 317. Раггоѣ-чтеей =
Воссопіа Ггиіевсепз. Рагзіеу 20, 246, 331.
Рагвпер. Рагвпір 243, 243 332. РагіЬе-
піит = СЬгувапЙіетит Рагікепіит.
Равзіоп Еіоѵѵег 243. Равдие-ГІоѵѵег 35.
Разве-ЕІоѵѵег 35. Разіедие СиситЬег =
Сиситів Сіігиііиз Равіеса. Раісііоиіі 261,
261. Раііепсе 306. Раііепсе-Воск 306.
81. Раігіск’в СаЬЬаде 317. Раиі’в Веіопу
376. Раѵіа 12.
Реа 258. РеасЬ 245. Реаск-ѵѵогі 265.
Реа-ГІоѵгег — Сіііогіа. Реа-Хиів 42.
Реа-Тгее 83. Реаг 282, 336. Реаг-Тгее
28, 282, 337. РеагІ-РІапі 197, 308. Реагі-
ЛѴогк 308. Рескигіт Тгее = Ъапгив
РісЬигіт. Ресііпаіе Еіг Тгее — Ріпиз
(АЬіев) ресііпаіа. Реериі-Тгее = Еісив
геіідіова. Реагі Ріапі. Реагі ІѴогі =
8а§іпа. Реііа тоипіаіп 351. Реііііогу
241; соттоп 280. Реііііогу о» 8раіп 30.
Реіі-Ріррег 83. Ре1іі§гее 306. Репсіі-
товв = Репісіііит. Редду Сгезв 354.
Редду Огавв 296. Редду гоуаі 215 и Не-
йеота. Редпу?ѵогі = Нуйгосоіуіе. Реопу
238. Рере-Роіаіо 62. Реррег 82, 83, 257,
324. Реррег Сгор 324. Реррег-Виіве =
Еісив рідпаііййдв. Реррегтіпі 214. Рер-
рег-Міді-Тгее = ЕисаІурИв рірегііа.
Реррег Мивкгоот = А^атісив рірегаіиз.
Реррег 8ахИга§е 329. Реррег-ѵіпе ~
Ѵіііз агЬогеа. Реррег ѵѵогі 316. Реррег-
ттогі-Сгевв 191. РериІ-.Тгее 145. Регівіе-
гіод = ѴегЬепа ойсіпаіів. Региѵіпкіе
380. Регвіад Йазтіпе. Регвіап Ьііас =

Регзіап — Натріоп
615
8угіп§-а регвіса. Регвіап ІѴШоіѵ 133.
Регвісагіа — Роіу^опит Регвісагіа 265.
Регвісоп Ъагк 127. РегвіЦа 246. Реги
Ваізат — Мугозрегтшп региИегит.
Региѵіап Вагк-Тгее = СіпсЪопа. Реги-
ѵіап ВаЙосІіІ Івтепе. Региѵіап Мавііс
Тгее = ЗсЬіпив тоііе. Резіііепсе-ѵгеесі
246. 81. Реіег’в Согп — Вгіха тейіа.
РеіегвѵгоіЧ 33, 273, 345. Рейу Маййег
120. Реііу Могеі 334. Реііу-’ѴѴЬіп 231,
231. РечЧег-бгавэ = Едиівеіит агѵепзе.
Реіѵіег-ѵѵогі 134.
РЬеавапі’в Еуе 10, 272. РЬосап 251.
РЬи 373. РЬувіс Хиі 180.
Рі^еоп’в Сггавв 376. Рі§еоп Реа 136 н
Суіізив Са^апив. Рідеоп ѵгоосі = Соссо-
ІоЬа Діѵегві&ііа. Рі§'пиі 87. Рііелѵогб 144
и СЬеМопіит тіпив. РіП-согп 59. Рііі-
ѵѵогі = Рііиіагіа. Рітепіо 82. Рітепі’в
Веггіев 222. Рітріпеіі или Рітрегпеіі
31, 91, 252, 314, 376, 376. Рітрегпееі-
ЗреесЬѵеІІ = Ѵегопіса Ападаііів. Ріт-
ріпеіі 252. Ріпсіаг 42. Ріие 253, 254, 255,
256. Ріпе Арріе 31. Ріпе ТЬізіІе —
Аігасіуіів. Ріпе-8ар 218. Ріпеу 338. Рі-
пеу-Егапке 338. Ріпдегіп = Вготеііа
Ріп§иіп. Ріпк 125. Ріпкгооі = 8рі$е1іа
Магуіапйіса. Ріпк-ѵѵеей 263. Ріопу 238.
Ріпу 338. Рірегісіде ВивЬ 62, 63. Ріре-
гій^е Тгее 63. Ріре-Тгее 88, 346. Ріре-
Ргіѵеі 248, 346. Ріреі-Тгее 346. Ріре-
Ѵіпе 45. Ріреѵгогі = Егіосаи1оп. Рірга^е
63. Рірвіввеѵа 282. РівваЬеД 350. Різіа-
сЫа Тгее 258. Ріеіасіе-Тгее 257, 258.
РіісЬег-РІапі 225. РіісЬ-Гіг 253. РіісЬ
Ріп 253. РіісЬ-Тгее 255. Ріііей-'ѴѴагіу
ЬісЬеп — Ѵеггисагіа.
РІаівіег-СІоѵег 213. Ріапе-Тгее 4, 260.
Р1апѣаіп21, 197, 219, 258, 259. Ріапіаіп-
Тгее 219. Р1ои§Ьтап’в арікепагсі 176.
Ріит 274, 275. Ріит Тгее 275. 277.
Роі-Гегп = Сегаіоріегів. Роеі’в Сав-
віа = Овугів. Роеі’в №агсіввив 223. Роідіе
273. Роівоп АвЬ = Кііив ѵегпіх, ВЬив
Тохісойепсігоп. Роівоп-Ветту = Севітиш.
Роівоп-Яиі 345. Роівоп-Оак = КЬив
Тохісойепіігоп. Роівоп-ВитасЬ = КЬив
ритііа. Роск-ѵѵоо<1 161. Роке-ѵеесі 251.
Роіе-геей 51. РоІівЬ СосЬіпеаІ 320. Ро-
ІівЬ Зсагіеѣ-^гаіп 320. Роіу 32, 351. Ро-
ІуапіЬ. РоІуапіЬив 272. Роіуройу 266.
Роте§гапаіе-Тгее 279, 280. Ротріоп
117. РопйЫІу 229. РошЪѵеесІ 269. Ропу
= Тесоша веггаіііоііа. Рооппап’в Ноиг-
®1авв 31. Роогтап’в Реррег 191. Роог-
шап’в ВЬиЬагЬ = ТЬаІісігит. Рооппап’в
ЛѴаіег^Іавв 31. Рор-Реа 56. Роріаг 267,
268. Рорру 158, 240, 241. Роіігоп 116.
Рогіидаі ЬаЪигпит = Суіівиз аІЬив. Ро-
іаіо 62, 277, 335. Роіаіо Опіоп 22. Роі-
ЬегЬ 373. Роі-ЬегЬ-Ригв1апе2б9. РоіЬегЬ
ЙріпасЬ 339.
Ргаігіе Роіаіо 277. Ргіскіу Арріе 37.
Ргіскіу Вгоот 367. Ргіскіу Сейаг 182.
Ргіскіу С11ГІ8І ТЬогп 239. Ргіскіу Сііазв-
ѵ>'огі. 312. Ргіскіу Сггавв 239. Ргіскіу
Рагвпер = ЕсЬіпорЬога. Ргіскіу Реііі-
^гее 306. Ргіскіу Роіе = Сосов ^иіпеп-
вів и Васігів. Ргіскіу Рорру 44. Ргіск-
ТітЬег 142. Ргіск-\ѵоос1 110, 142. Ргісіе
оі Іпйіа 212. РгіевѴв Стоѵѵп 350. РгіевѴв
Ріпііе 8, 50. Ргіт 193. Ргіт-Ргіпі 193.
Ргітгове 230, 272, 273. Ргітгове-Вігй’з
Еуе 272. РгітговеАѴіПоѵ = Диввіеиа.
Ргіпсеѵѵоосі = Натеііа дгапіійога. Ргі-
ѵеі 193. Ргосеввіоп Иоѵгег 263.
РисЬа-Раі оі Іпйіа 261. Риссооп —
Запдиіпагіа. Рискйві 202. РиіМіп^-Сггавв
215. РискііпруРіре-Тгее — Саввіа Йвіиіа.
Рий-ВаПв 202. Риііс == МепіЬа Риіе-
§іит. Рпітопагу Тгее 344. Ритркіп
117. Ритркіпе Ріпе 256. Ригр1е-Арр1е=
Апопа авіаііса. Ригріе СЬеггу Ргипив
ѵігдіпіапа. Ригріе Еохсоѵѵе 126. Ригріе
СНапйтовв 341. Ригріе (іоаі’в Веагй 356.
Ригріе Сггавв=Тгій)1іит гиЬепв. Ригріе-
НеагіЬ = Сораі&га оЖсіпаІів. Ригріе
Ьір = Ѵапі11а сіаѵісиіаіа. РигрІе-МагвЬ-
ѴѴогі 105. Ригріе ТгеіоіІ = ТгіГоІіит
гиЬепв. Ригріе ‘ѴѴгеаіЬ = Реігаеа ѵоіи-
Ъііів. Ригріе Ѵіоіеі 382. Ригріе 'ѴѴогі
105 и Тгііоііит гиЬепв. Риггеі 23. Риг-
віапе 58, 245, 268, 269. РиісЬоск.
РиісЬиск = Совіив и Ігів сЬіпепвів. Риі-
пеу Вагіеу = Ногйеит Хеосгііоп.
РугасапіЬ 113.
СІ
(2иаке. (^иаке-бгавв 70. (^иакегв ии
ЗЬакегв 70. (^иакіпд Сггавв 70. (Зиееп
Аппе’в Топдиіі == Кагсіввив ривіііив ріе-
пив. Сіиееп:вбі11іЙо\ѵег^Не8регів. <2иееп
о! іііе Меасіслѵ 340. С^иееп Зіоск = Маі-
ѢЬіоІа іпеапа. (^иісЬ 362. ,(}иіск 112.
і^иіск Веат 336. С^піск іп іііе Напй 175.
(Зиіск Мау = Сгаіаедив ОхуасапіЬа.
<3иіскеп Тгее = ЗогЬив. (}иіск8еі 112.
С^иіИ-’л’ОГІ 179. (ігііпсе 11. (Іиіпсе-Тгее
119. (^иіісЬ-бгавв 362.
ВасІівЬ. Вайів 292. Ва^есРВоЪіп 201.
В.в«г( 326. №. ®
239. Кат (Зоа ^ГорЪі8 атегісап».
В~0;ТКатрГов2^- Катріоп-Веіі

616	Вата -
80. Ватв. Ватвіев. Ватволв 24. Варе
70. ВаврЬеггу 304. ВаШе-Вох 296.
ВайІе-Вох-іѵеей56. ВаШе-Злаке ОгсЬіз
= РЬоІійоіа. Вайіе - Зпаке - Вооі 263.
ВаіЙе уеііоѵѵ 295, 296. Ваудгавв, ІгепсЬ
47. Вагог-Огазз = Зсіегіа ГІадеПит.
Вей-Веап-Тгее = ЕгуіЬгіпа Согаііо-
йепйгоп. Вей - Ьее? - ЛѴоой = Агйізіа
согіасеа. Вей-Ьий-Тгее = Сегсіз сааа-
йеміз. Вей Сейаг = йипірегив Ѵігді-
піапа агдепіеа. Вей Сит-Тгее = Сега-
іореіаіит. ВейЬеай = Азсіеріаз Сигав-
ваѵіса. Вей-Клеез 265. Вей-Ьедв 264.
Вей-Ьіапав = Теігасега. Вей-Масе 367.
Вей-Маііпев 10. Вей-Могоссо 10. Вей-
ЛідЬівЬайе = Егіса ЬаІісасаЬа. Вей
Ріпе 253. Вей Ріре 63. Вей-ВаіЫе =
Рейісиіагіз йаттеа. Вейгооі 88. Вей
Вапйаі-иѵоой 278. Вей-ЗЬапкв 265. Вей-
ЗЬагпв = Роіудопит Нуйгорірег. Вей
Зргисе = Ріпив гиЬга. Вей Тор-Огазв
= Адговіів йізраг. Вей ЛѴаіег-Тгее =
ЕгуіЬгорЫеит. Вейѵреей 251. Вей
ѵѵЬііе = СотЬгеіит. Вей ЛѴЬогііеЪеггу
372., Вей ДѴоой 88; о? іЬе СаШогпіа
327. Вей-'ѴѴоой-Тгее = Зоутійа. Веей
51; (Роіе-В., Рооі-В. РиІІ-В.) Зріге-геей
51. Веей-Огавв 247, 337. Веей Міііеі
= ЗогдЬит вассЬагаіит. Веей-РІапі =
Агилйіпагіа. Веіпйеег Мовв 102. Веп-
пеі 153. Вев4 - Наггоп(ѵѵ) 231.
ВЬаропііс = ВЬешп ВЬаропіісит.
ВЬаіалу 183. ВЬиЬагЬ 294, 295.
ВіЬЪоп Ьаѵег 368. ВіЬ - Сггавв 259.
ВіЪіѵогі 259. Вісе-РІалі 236, 385. ВісЬ-
ѵѵеей=Асіаеа гасетова. Віпдйо-іѵег 30.
Віпдѵѵогт-ЗЬгиЬ = Савзіа аіаіа.
Воал-Тгее 336. Воаві - Ьее? Ріапі =
Ігів іоеіійіввіта. ВоЪіліа 299. ВоЪіп гип
іп іЬе Нейде 159. Воскеі 61, 72, 75,
166, 224, 292,331. Воскеі даіапі. Воскеі-
депі!е=ВагЬагеа ѵиідагіз. Воск ЬусЬ-
пів = ЬусЬпів Ѵівсагіа. Воск Майѵѵогі
= Аіуввит вахаіііе. Воск-Мидѵ?огі“=
бепіра. Воск Реррегтегі = Ьерійіит
реігаеит. Воск - Вове 100, 163. Воск-
ЗатрЬіге = СгііЬтит тагііітит. Вой-
іѵоой = Еидепіа. Водаііоп Еіоѵгег 263.
ВоЬипа = Зоутійа. Вова 300, 301. Вове
а Вику 10. Возе Асасіе 299. Вове Арріе
= Еидепіа .ТатЬоз (ѵиідагіз). Вове-Вау
133, 296. Вове Сатріоп 200. Вове
СЬевіпиѣ = Мевиа. Вове Ьаигеі 225.
Воветагу 186, 189, 302; ѵѵіій, тагвЬ 32.
Вове оі Неаѵеп=Адговіетта (Ьусііпів)
Соеіігова. Вове о? ІегісЬо 31. Вове Ьи-
ріпе = Ьирілив рііовив. Возе Реа =
Рівит ваііѵит итЬеІІаіит. Вове - Вооі
= Зейит ВЬойіоІа. Возе - Тгее 300.
Вове Чгогі = Зейит ВЬойіоІа. Вовіп-
ѵѵеей = Сгезва. Воѣ 252. Воіапд 76.
Воідгавв 252. ВоидЬ Віпйѵгеей 332.
• Зеа
ВоидЬ Зріееліѵогі = ВІесЬпит Ъогеаіе.
Воипй-Боск 208. Воіѵап Тгее 336. Во-
уаі Гегп 236.
Виййев 77. Вие 307, 323, 352; вугіап
244 ЛѴаІІ - Вие 56. Виріиге ѵогѣ 166.
ВивЬ 131, 134, 180. ВивЬ Вгоот == Ѵі-
тіпагіа. ВивЬ-Сггавв 319. ВивЬ АѴЬеаі
= Тгііісит іипсеит. Вивзіап Сиггапі
= ВіЬев гиЬгит віЬігісшп.
Вуе 323. Вуе Сгавз 169, 197.
8
ЗаЪайіІІа = Ѵегаігит ЗаЪайіІІа. 8а-
сгей Веап о? Ілйіа 224. За? - йоѵѵег 87.
Зайгоп 87, 113. Заде 312. Задо Раіт
= Сусав, Задив. Задо - Тгее = Сусав.
Заіпйоіл 231. Заіай Виглеі 272. Заіай
Рагвіеу 291. Заіідоі 357. Заііоѵѵ 309.
8а11оѵ?-ТЬогл 168. Заіваіу, Заізійв 356.
ЗаВ-Сгоіѵіооі = Валипсиіив ваівидіио-
вив. Заіі-Тгее = Наіітойепйгоп. Заіі-
ѵгогі 158, 308, 311. ЗатЬо — Сіеоте.
ЗатрЬіге 113. Запйаі - ѵѵоой 278, 315.
Запй-Вох-Тгее = Лига. Запйегв (уеі-
Іоѵѵ) = Висійа сарйаіа. Запйгеей —
Агилйо агепагіа. Залй-ѵеей 44. Запй-
ѵѵогі 44. Запдиіпагу 5. Запісіе 315.
Запіа Магіа = СаІорЬуІІит СаІаЬа. 8а-
ройіііа. Зароііііа = АсЬгав Зароіа. Заг-
варагіііа = Зтііах Загварагіііа. Зсаг-
Іеі-Ногве СЬевіпиі = Раѵіа. Завва&ав.
Завваігав-Ьаигеі 316. Заііл-ЕІотег 199.
Заііп іѵоой = СЫогохуІоп. Заисе-аіопе
22. ЗаѵаппаЬ-ГІотег = ЕсЬіѣев. Заѵіп
182. Заѵогу 316. Заѵѵ-ѵгогі 327. Захі-
Ігаде 252.
ЗсаЬіоив 317. ЗсаЬ-ѵѵогі 176, 177.
Зсаіііол 22, 23. Зсаіу - Арріе 37. Зсаг-
Іеі-СІоѵег = ТгіГо1іит іпсатаіит. Зсаг-
Іеі Йавтіп = Відпопіа. Зсагіеі ЬусЬлів
200. Зсагіеі - Зіоск = МаіЬіоІа ілсала
соссіпе'а. Зсіаііса Сгевв 174. Зсіііе 319.
Зсогріоп Сггавв 220. Зсогріоп’в Таіі =
Зсогріигив. Зсогріоп Зеппа = Согопіііа
Етегив. ЗсоісЬАНогпеу = С1ивіа. ЗсоісЬ
гове = Вова вріповіввіта. ЗсоісЬ ТЬівіІе
232. ЗсоісЬ ѵроой Еіг 256. Зсоигіпд ВивЬ
134. Зсгарег-Иуйпит = Иуйпит Аигі-
всаіріит. Зсгеѵр-Ріпе =Рапйапив. Зсгеѵ?-
Тгее — Иеіісіегев івога. ЗстиЬу Сгав.
Зсигѵу Сггавв. Зсигѵу Сгевв 104.
Зеа - Арріе = Мапісагіа Ріпскепеііі.
Зеа Вееі = Веіа тагіііша. Зеа Веіі =
Гисив вассЬагіпив. Зеа Віпйѵ/еей =
Зоійапеііа. Зеа ВискіЬогп 168. Зеа
СаЬЬаде 112. Зеа Сатріоп = 8і1епе
атоепа. Зеа Ееппеі = СгііЬтит тагі-
Нтит. Зеа СИШЙоѵег 46. Зеа Сгаре

Зеа — Зреіі
617
308. Зеа НеаіЬ = Егапкепіа. Зеа-Нейде-
Ьод — Мейісадо іпіегіехіа. Зеа - Ноііу
137. Зеа Ниіѵег 137. Зеа Каіе 112. Зеа
Еасев = Гисив іііит. Зеа Ьаѵепйег 342.
Зеа Ьеііисе =ЕирЬогЬіа Евиіа. Зеа Масі-
ѵ.-огі = АІувзит тагііітиш. Зеа Мовв
= СогаІІіпа. Зеа Каѵеі^ѵогі 33. Зеа
Опіоп 319. Зеа Оак = Еисив ѵезісиіозив
и фиегсив тагіііта. Зеа-Рорру 158. Зеа
Вайізіі =- ВЬарЬапив тагііітиз. Зеа
Коскеѣ 75. Зеа ЗатрЬіге 113. Зеа Зейде
85. 8са-8ійе-Ва1ват = Сгоіоп Еіеиіегіа.
8еа-8ійе-ВеесЬ=Еховіетта сагіЬаеит.
Зеа-Зійе-Огаре 103. 8еа-8і<1е-Еаиге1 =
РЬуІІапіЬиз. Зеи - Зійе-МаЬое = ТЬе-
зревіа рориіпеа. Зеа - Зійе - Роіаіое =
Ірошаеа рев Саргае. Зеа-Зійе-РІит-Тгее
= Хітепіа атегісапа. Зеа Тапдіе —
Еисив. Зеа - Тгее - Маііоѵ? 188. Зеаѵев
180. Зеа - ѵеей ѵраге 20. Зеа ’ѴѴЪеаі-
(З-газв = Тгііісит ]ипсеиш. Зеа "ѴѴооІ
= СопГегѵа ѵадаЬипйа. Зеа Ѵ/гаск 386.
Зеаі - йогі 107, ЗеЬевіеп = Согйіа 8е-
Ьевіепа. Зейде 85. Зедд 85. Зедгавеей
— ГеиіІІаеа согйііоііа. Зедв 85. Зеіадо
Вашріоп — Зеіадо гарипсиіоійез. ЗеІІ-
Неаі 273, 274, 315. Зеііегу 41. Зеііегу
Ріп = РЬуІІосІайив. Зепвіііѵе Ріапі =
Саввіа діапйиіова. Зері - Еоіі 271. Зег-
репі СисишЬег = Сисшпіз апдиіпив и
ТгісЬовапіЬев. Зегѵісе Веггу 276. Зег-
ѵісе-Тгее 336, 337. Зейег-Сггавв. З'ейег-
йгогі=НеІІеЬогив Гоеіійиз. Зеѵеп уеаг’в
ѵіпе — Ірошаеа ІиЪегова.
ЗЬаййоск 101. ЗЬаІІоі 22, ЗЬаш-госк
237. ЗЬагечѵоой. ЗЬагетѵогі 137. ЗЬагр
Сейаг =' йипірегив Охусейгив. ЗЬаѵе-
Сггазз 134. ЗЬеер’в Веагй = Агпородоп.
ЗЬеер’з Віі 180. ЗЬеер’в Гевсие 144.
ЗЬеер - Ьаигеі = Каішіа. ЗЬеер’в Зса-
Ъіоив 180. ЗЬеер’в Зоггеі 305. ЗЬеІІ-
Вагк-'ѴѴаІІпиі-Тгее = Йидіапв сіпегеа.
ЗЬеІІ - Гіоѵѵег = СЬеІопе. ЗЬерЬегй’в
Вигва 353. ЗЬерЬегй’в СІиЬ 375. ЗЬер-
Ьегй’в Ноигдіавв 31. ЗЬерЬегй’в Ееейіе
319. ЗЬерЬегй’в Ригзе 82. ЗЬерЬегй’в
УѴеаіЬег - СИазв 31. ЗЬеге Сггавв 85.
ЗЬіеІй-Гегп 54. ЗЬор Вигпеі 315. ЗЬор
Саззіа 88. ЗЬор Сопвоипй 346. ЗЬор
Огошйеіі 197. ЗЬоге (Ігазз. ЗЬоге ѵ?еей
197. ЗЬойу Арріе-Тгее = Ругив врес-
іаЫІів. ЗЬгиЬ - Еіг (Вапк’в) — Ріпив
Вапквіапа. ЗЬгиЬЬу Аішопй 29. ЗЬгиЬ-
Ьу АгасЬ = Аігіріех Наіішив, ЗЬгиЬЬу
ВгашЫе 304. ЗЬгиЬЬу Зіоск = СЬеігап-
1Ьив Ігиіісиіозив. ЗЬгиЬЬу Тгеіоіі 278.
ЗЬгиЬЬу Тгишреі = Тесоша віапв.
ЗіЬегіап АсасіаѲЗ. ЗіЬегіап Сейаг или
Гіг253. ЗіЬегіап Реа-Тгее 83. Зіскіерой
= Вгерапосагрив. Зіскіе - -йогі 110, 274.
Зійе Заййіе-Гіоѵѵег = Заггасепіа. Зіік-
СоЙоп - Тгее = ВотЬах и Егіойепйгоп
апітасіиовит. 8і1к-Сггавв = Йисса йіа-
тепіова. Зіік Тгее = Асасіа йиІіЬгіввіп.
Зііѵег-ВивЬ 40. Зііѵег Гіг 253. Зііѵег-
Наігдгавз = Аіга сагуорЬуІІасеа. Зііѵег-
ЬеаГ = АгдугоІоЪіит. Зііѵег - Тгее =
Ргоіеа. Зііѵег - й'еей 270 и Агдугеіа.
Зіпдіе веейей СисишЬег 329. Зіпк-Еіеісі
269. Зівоп 331.
ЗкеІІосЬ 331. Зкіггеі 332. Зкігі-ѵѵогі
355. ЗкиІІ - Сар 322. Зку Ыие Рітрег-
пеіі 31. Зку-ЕІотег = Сіпегагіа.
Зіеерйогі 183. Зіепйег 144. Зііррег-
ш)гі 76. Зіое. Зіое - Тгее 277. ЗІоидЬ-
Ьеаі 274.
Зтаіг-Воск 306. Зтагі-нгеей = Роіу-
допит Нуйгорірег. Зтііах 332.
Зпад 277. Зпаіі Сіоѵег 209. Зпаіі-
ГІОйгег = РЬазеоІиз Сагасаііа. Зпаіі
Тгеіоіі = Мейісадо зсиіеііаіа. Зпаке
Сгоигй 1Г4. Зпаке Неай 148 и СЬеІопе.
Зпаке Мовв 203. Зпаке Ріре = Едиіве-
іит агѵепве. Зпаке - Вооі 45, 51, 263.
Зпаке’в Топдие — Ьусоройіит. Зпаке-
ѵѵеей 263 и Роіудопит Вівіогіа. Зпаке
йоой — Сесгоріа и ОрЬіохуІоп. Зпар-
йгадоп 40. Зпееге-тогі 278. ЗпоѵЬаІІ-
Тгее 378. ЗпойЪеггу 345. 8поѵ?Ьеггу-
ЗЬгиЬ = Ьопісега Регісіутепит. Зпойг-
Йеер =СЬіопапіЬи8 ѵігдіпіса. Зпожігор
150, 192. Зпоѵѵйгор-Тгее 96. Зпоѵѵйаке
192. Зиодѵйойег 96.
Зоар-Ъеггу-Тгее=Заріпйив. Зоарѵѵогі
315. Зоар-’ѴѴоой = СІеіЬга ііпі&ііа. 8о-
йош Едд-ріапі = Зоіапшп Зойотаеиш.
ЗоЙ-СІгавв 169. Зоіотоп’в Зеаі 107. 8о1-
йіег-ОгсЬів 234. ЗоМіег-нгоой = Іпда
ригригеа. 8огЬарр1еТгее337. ЗогЪе-Тгее
337. Зоге-ТЬгоаі 381. Зоггеі 237, 305,
306; сІішЬіпд = Ведопіа всапйепв. Зог-
геі-ѵіпе = Сіввив асійа. Зоигй-доигй =
Айапвопіа йідііаіа. Зоиг-Сгиш = Еувва
дгапйійепіаіа. Зоѵѵ-Ъапе 95. Зоѵ?Ьгеай
118. Зоиг-Зор 37. ЗоиіЬ Ашегісап (Іоо-
веЪеггу-Тгее = Меіавіоша. ЗоиіЬегп
Ріпе 43, 253. ЗоиіЬегп-нгоой 47. ЗоиіЬ-
8еа-Теа= Саввіпе Рагадиау. 8оиіЬ-ж>ой
47. Зонг-Ьгеай 118. Зой-ТЬівіІе 336.
(ТІ)о\ѵпу-8ой-ТЬ. — Апйгуаіа). Зоѵѵй-йогі
312.
ЗрапівЬ-Вгоош 337, 338. ЗрапівЬ Са-
Іаіи = РЬуіоІасса осіапйга. ЗрапівЬ-
Сашріоп = Зііепе Оіііев. ЗрапівЬ Саг-
паііоп=Роіпсіапа риІсЬеггіша. ЗрапівЬ
Еіш = Согйіа ОегавсапіЬив. ЗрапівЬ Еіг
253. ЗрапівЬ Мовв = Тіііапйвіа изпеоі-
йев. ЗрапівЬ Р1иш=3ропйіа8 Іиіеа. Зра-
гадав 53. Зрагготѵ 176. Зраггой-дгавв 53.
Зраггоѵ-игогі — Раввегіпа и Зіеііега.
Зрагготѵ Топдие 263. ЗраШіпд Рорру =
СисиЬаІив ВеЬеп. Зреаг-Міпі 215. Зреаг-
ТЬІ8І1е232. Зреаг-йогі-1е88ег291. Зреей-
ѵеіі 376, 377. 8ре1і 363. ЗреІі-тѵЬеае

<518
Зрегаде — ТеМепѵогі
70, 363. Зрегаде -52, 53. Зрісешюй =
Ьаигиз Вепгоіп. Зрісе-іѵогі = Асогиз
Саіашив. Вріскпеі 217. ЗрісІег-ОгсЬіз =
ОрЬгуз агапіГега. Зриіепѵогі 39 и Тга-
йезсапііа. Зрідпеі 217. Зрікепагй 43,176,
223. Зріке-ВіізЬ 131. ЗріпасЬ 66. 8рі-
падеЭб, 95. 8ріпс11е-Тгее 142. 8ріпкз84.
Зріпу Ріит Тгее = Ргипиз зріпоза. Зрі-
гіі чѵееЛ — Виеіііа. Зріеешѵогі 55, 56,
161. Зропде.ѵедеіаЫе 114. Зропде-Ьеггу-
Тгее = Нуйпосагриз. Зропде-Тгее =
Асасіа Тагпезіапа. Зрооп-НаипсЬ =
Каішіа Іаіі&ііа. 8рооп-ѵгогі=СосЫеагіа.
Зроііей-Вапзотз = АПіит Ѵісіогіаіе.
Зргаі Вагіеу = Ногйеит Ееосгііоп.
Зргеай-Еадіе = ЗсЬотЬигдкіа гпагді-
паіа. Зргіпд Солѵзіір 273. Зргіпд-Вагіеу
= Ногйеит ѵиідаге. Зргіпд - Сігазз 39.
Зргіпд-Зпоѵ.'-Йгор = Ьеисоіит ѵегпит.
8ргисе-Еіг 253, 255. Зрипде, пзеГиІ =
Зропдіа изііаііззіта. Йригде 122, 139.
Зригде-ГІах 122. Зригде-Ьаигеі 122.
Зригде-Оііѵе 122. Зригіоиз-Зрипк =
Роіурогив ідтагіиз. 8риггу 338.
ЗдиазЬ = СисигЫіа Меіореро. Здиііі
319. Здиіпапсу 53, 54. Здшпапсу-Веггіез
298. Здиіпапсу-ѵѵогі 53. ЗдиіісЬ 362.
ЗіаД-Тгеѳ 88, 89. Зіад’з Ноги-Тгее
297. Зіадѵгогі 326. Зіапйагй-бгазз =
8аіугіит.3іапйег-6га88.8іапйегѵѵогі233.
Зіаг, ЗіагеѲб. 8іаг-АпІ8е175. 8іаг-Арріе
= СЬгуаорЬуІІит. ЗіагсЬ - НуасіпіЬ =
Мизсагі гасетозит. Зіаг-Сгазз 77, 297.
Зіаг-Іеііеу 227. Зіаг оі АгаЬіа = Огпі-
іЬодаІит агаЬісит. Зіаг о? ВеіЫеЬет
235 и Нурохів йеситЬепз. Зіаг оі йеги-
заіет 356. Зіаг оі ХідЬі=С1изіа гозеа.
Зіаг Озтііез = Озтііез Ьеііійіазігит.
Зіаггу Оиск’з Меаі = СаІІіігісЬе. Зіаг
ЗЬооі 227. Зіаг ТЬізіІе 89, 138. Зіапѵогі
56, 77 и Неіопіаз. Хеііоѵ Зіапѵогі =
Іпиіа Ьгііаппіса. ЗіагсЬіѵогі 51. Зіаѵе-
засге 124. 8іаѵе-ѵѵоой=8ітагиЬаехсе1за.
Зіау-РІоидЬ 231. Зііпкіпд Вагк = Рае-
(Іегіа. Зііпк СаЬЬаде = Вгасопііит Гое-
іійит. Зііпк-Ногп 247. Зііпкіпд Віііе =
СЬеиоройіит Ѵиіѵагіа. Згіпкіпд СЬато-
тіііе — АпіЬетіз. Зііикіпд Шай^ѵуп =
Ігіз Гоеіійіззіта. Зіурііс Виг = Ргіѵа
есЬіпаіа. ЗіісЬѵѵогі или ЗііісЬѵѵогі 343.
Зіоск Оі11іЙо\ѵег 209. Зіоск Ыиі 111.
Зіопез 233. Зіопе Вазіі 76. Зіопе-ВгатЫе
304. Зіопе Ьгеак 317. Зіопесгор 323 и
СЬепоройіит Ѵиіѵагіа. Зіопе-Еегп 241.
Зіопе Рагзіеу 331. Зіопе Ріпе 253, 255.
Зіопе-ѵѵогі 93. Зіогах 345. Зіогк’з ВІІ1
136, 244. Зігаіпег-Ѵіие 114. 8ігап§1е-
Таге 118. Зігапдіетеей 235. Зігарѵогі
110. ЗігаѵѵЬеггу 66,146,147. ЗігатѵЬеггу-
Тгее 43. Зігопд-тап’з-ѵ/еей = Реііѵегіа
аіііасеа. ЗіиЬ-тѵогі 237. 8іитр Тгее
161.
Зиссогу 98. ЗиЙ’оІк-Огазз 261. Зидаг
Арріе 37. Зидаг-Веап = РЬазеоІиз 1и-
паіиз. Зидаг-Вееі-гаѵе = Веіа ѵиідагіз
гарасеа засскагНега. Нидаг Сапе 308.
Зидаг Маріе 4. Зидаг Раіт 44. Зидаг-
Кооі 332. Зидаг-Зііеіі = Тапасоішп Ваі-
затііа. ЗиІрЬиг-іѵогі 246. Зиііап Ріоѵіег
90. ЗіипасЬ 296. Зиттег Сургезз =
КосЬіа зсорагіа. Йиттег РЬеазапі’з Еуе
10. Зип-Ве-іѵ 129. ЗипЙоѵѵег 77, 163. 8ип-
Ріапі = Сгоіаіагіа. Зип-Возе 162. Зпп-
Зригде 140. 8и1рЬиг-іѵогЬ 246, 246. Зиі-
іап 138. Зиііап-Гіоіуег 90. ЗирегЬ-ЬіІу
= Оіогіоза. Зирріе-Йасд = Сагйіозрег-
тит дгапйійогит и Раиіііпіа сигазза-
ѵіса. Зигіпат Мейіаг = АсЬгаз Зароіа.
Зигіпат Роізоп = ТерЬгозіа іохісагіа.
Зтаііоѵѵѵѵогі 52, 94. 8ѵѵатр Реа-Тгее
=Зе8Ьапіа. 8ѵ?агпр ѵуооіі 206. 8ѵ?ап-песк
=СуспосЬез. 8ѵѵееіВау188. ЗѵѵееіВгіаг
— Йоза гиЬідіиоза. Зѵееі Вгоот-ѵѵеей
= Зсорагіа йиісіз. Зѵѵееі Вискеуе 12.
Зѵѵееі Сапе 8. Зѵѵееі Сепіаигу 90. Зѵѵееі
СЬегѵіі 222. Зѵѵееі Сісеіу 222, СЬаего-
рЬуІІит аготаіісит и Зсапйіх ойогаіа.
Зѵѵееі Геппеі 146. Зѵѵееі Г1а§ 8. 8ѵѵееі
Еіоѵег 90. Зтѵееі Оаіе 221. Зѵѵееі ЬеаГ
— Зутріосоз. 8ѵѵеѳіМагіогат234. Зтеееі
Маийііп 4. Зѵгееі Міі&іі 4. Зѵгееі Реа
187.8тееіРізЬатіп=Сагройізсиз. Зѵѵееі
Роіаіо 62. Зѵѵееі ЗсаЬіоиз — ЗсаЬіоза
аігоригригеа. Зѵгееі-зсепіей сгаЬ = Ру-
гив согопагіа. Зіѵееі зсепіей-Ѵиітед =
Реіагдопіитігадгапз. Зѵѵееі-всепіей Ѵег-
Ьепа = Аіоувіа. Зѵѵееі Зейде. 8ѵѵееі Зед
8. Зѵѵееі 8ор 37. Зѵѵееі АѴіІІіат 329.
Зѵѵееі ЛѴіІІочѵ 221. 8ѵѵееі ѵоой, зЬгиЬЬу
30. Зтѵееі-іѵоой Сир 297. Зѵѵіпе - Огазз
263. Зшпе’з сгѳ88 = ЗепеЬіега. Зѵѵіпе’з
Зиссогу 172. 8ѵѵогй Еегп = ХірЬоріегіз.
Зѵѵогй Ьііу 158, 177. Зѵѵогй Ріапі = Ху-
гів.
Зусатоге 260. Зупйаѵг 20. Зугіап Ріит
Тгее = Ргипиз зугіаса. Зугіап Вие 244.
Зугіпда. Зугіпда оі іЬе Оагйеп 248.
Т
ТакатаЬаса-Тгее 267. Таііега Ра1т=
СогурЬа Таііега. Таііроі Раіт — Со-
гурЬа. Таіі-Оаі дгазз 47. Таііоѵѵ-Тгее =
Зіііііпдіа зеЬі&га. Татагізк 347. Тапдіе
= Еисиз. Тапдіег Реа = ЬаіЬугиз ііп-
дііапиз. Таппег’з ЗитасЬ = Согіагіа.
Тапзеу, Тапзу 348, 349. Таге 186, 380.
Таггадоп 48. ТагеІіа=Хаі'сіззи8 Тагеіа.
Теа Тгее 353. Теак-Тгее, Теак-ѵгоой
Тесіопа. Теазеі 127. Тепіѵготі 56. Теп-
ѵѵеск-зіоск 209. Теззеі 374. Теііегѵѵогі
94.

ТЬіскеі — ѴУаіег
619
ТЬіскеі Но8е—По8е сішпеіогит. ТЬігІ-
зіапе 317. ТЬізіІе 232. ТЬогп 112, 113.
ТЬогп Арріе 123. ТЬогпу- Ріапі 139.
ТЬогпу Тгеіоіі = Еадопіа ігііоііиш.
ТЬогоидЬ- ѵ/ах = Виріеигит. ТЬоготѵ-
тах 73. ТЬгеай-тозз = Вгушп. ТЬгоаі-
гооі 157. ТЬгит-'пгогі; 27. ТЬуте 354,
355.
Тіск-зеей 109. Тіек-зеей-бипіклѵег =
Согеорзіз. Тідег-Г'іотеег =:Тідгійіа. Тііе-
Ьеггу = ІаігорЬа шиіііййа. Ті1е-В,ооі=
СеіззогЬуга. ТітоіЬу-бгазз 249. Тіпе-
Тате 187. ТііЬутаІ Ьеііисе=ЕирЬогЪіа
Езиіа.
Тоай Еіах 194, 195, 353. Тоай-Рірез
134. Тоай-біооі 66. ТоЬассо 226. Тосиззо
= Еіеизіпе Тосиззо. Тоітепеег 125.
Тоіи-Ваізат-Тгее = Мугозрегтит То-
ІиіГегит. Тотаіо202. Топдие ипйегТоп-
дие 307. Топдиіп Веап=біріегіх. ТооіЬ
АсЬе-Тгее = ХапіЬохуІоп. ТооіЬ Ѵіоіеі
124. ТооіЬ^огі 124, 186 и РІитЬадо
зсапйепз- ТогсЬоп 114. ТогсЬ-ТЬівіІе =
Сегеиз. ТогсЬ-ѵѵоой 30. ТогтепііІІ 271.
Тогіоізе-ЕІотаг = СЬеіопе. ТоисЬ-те-
поі 175. ТоисЬ-таой 266. Тотаг Мизіагй
365. Тота сгезз 192. Тоутагі = Сарзеііа
Ьигза разіогіз.
Тгаѵеііег’з Лоу 103. Тгеасіе-Мизіагй
= Сіуреоіа. Тгее-Еипдиз 66. Тгее Ьііу
= V еііозіа. Тгее Ргітгозе 230. Тгеіоіі
199, 209, 210, 278, 357, 358, 359, 360.
Тгетаіе = ВассЬагіз Ьгазіііепзіз. Тгіа-
поп = Саіепйиіа апетопі. Тгоіі-Гіоѵгег
364. Тгие Ноййег 118. Тгие Ьоѵе 242.
Тгие СЬеезе ІбЗ.ТгиебегѵісеЗЗб.ТгиІЙе-
ТпЬег 365. Тгишреі Еіотаг = Відпопіа
и Зоіапйга. Тгишреі-геей = Агипйо
оссійепіаііз. Тгитреі-Тгее = Відпопіа.
ТпЬегооі 104, 320. ТиЬегозе = Ро-
ІуапіЬез. ТиЙ 174. Тиіір 365. Тиіір-Тгее
= Ьугіойеийгоп. Тип ЬооГ 159. Тиреіо-
Тгее = Нувза. ТигЬап-іор 164. ТпгГ-
Наігдгазз = Аіга саезрііоза. Тигкеу
Міііеі = Ноісиз ЗогдЬиш. Тигкеу ІѴоой
32. Тигк’з Сар Сасіиз = Сасіиз Меіо-
сасіиз. Тшшегіс 117 и Запдиіпагіа. Тиг-
пір 69, 70. Тигпзоіе 114. Тигрепііпе =
Різіасіе. Тигрепііие-Тгее 257. Тиззас-
Ѳгазв 122. Тиізап 33.
Ттѵісе-таііЬеп 264. Ттареппу-Сггавз
205.
И
ЬшЪгеІІа-іѵогі = ОхуЬарЬиз.
. Нпйег§гоипйКоЫгаЫ69.Нпйегвгоипй
Опіоп—АПіит Сера аддгедаішп. Нпейо-
АгЬиіиз 43.
Нраз Тгее 40.
V
Ѵаіегіаи 262, 372, 373. Ѵапдіо — 8е-
затит огіеиіаіе. ѴагпізЬ битасЬ =
ВЬиз Ѵегпіх.
ѴедеіаЫе Іѵогу 251. ѴедеіаЫе бропде
114. Ѵеіѵеі Виг = Ргіѵа есЬіпаіа. Ѵеі-
ѵеі Еіо-іѵег 27, 347. Ѵеіѵеі ЬеаГ = Сіз-
затреіоз. Ѵе1ѵеі-зеей = Сгиеііагйіа. Ѵеп-
йіат 361. Ѵепеііап битасЬ или Ѵепісе-
битасЬ 297. Ѵепи’з Ьазоп 127. Ѵепи’з
СотЬ 319. Ѵепи’з Еіу-Тгар = Ніопаеа.
Ѵепи’з Соійеп Ьоскз 56. Ѵепи’з Наіг 9.
Ѵепи’з Ьоокіпд-діавв == бресиіагіа 8ре-
сиіит. Ѵепи’з Наѵеітагі = ОтрЬлІойез.
Ѵепи’з битасЬ 297. Ѵегпаі Сгазз 39.
Ѵегѵаіп 376. Ѵегѵаіп Маііотѵ = Аісеа
(АИЬаеа) гозеа. ѴеісЬ 186, 379, 380.
ѴеісЫіпд 186.
Ѵісіог’з Сгагііск = АПіит Ѵісіогіаіе.
Ѵіпе 72, 383. Ѵіпе-Ьеек = АПіит Ат-
реіоргазит. Ѵіоіеі 381, 382. Ѵірег’з Ви-
діозз 130. Ѵірег’з Сгазз 321. Ѵігдіпіап
Сгеерег 29. Ѵігдіпіап Сіоійеп Козе —
брігаеа ориІіГоІіа. Ѵігдіпіап Нетр 6.
Ѵігдіпіап Роке 251. Ѵігдіпіап Зпаке
гооі 263. Ѵігдіпіап био^йоѵѵег 96. Ѵіг-
діпіап битасЬ = ВЬиз ТурЬіпа Ѵігдіп’з
Воѵѵег 103. Ѵігдіп’з Магу’з Ьайу’з ТЬізіІе
330. Ѵігдіп Ріпк = НіапіЬиз ѵігдіпеиз.
Ѵотіс Миі=8ігусЬпоз Мих ѵотіса.
лѵ
\Ѵайе 179. ЛѴадтапі 70. ІѴаій 292.
^Ѵаке Ріпііе 50. "ѴѴаке КоЬіп 50. ѴѴаП
Вагіеу 169. АѴаІІ-Сгезз 42. ЛѴаІІ Гегп
266. \Ѵа11Йо^ег 93. 'ѴѴаІІ-бегтапсІег 351.
АѴа111еІіисе = РгепапіЬез тигаііз. ЛѴаІІ-
Мозз = Вгушп. Ѵѵ’аіі Реррег 324. ДѴаІІ-
Вие 56. ІѴаІІ-брІееп-тагІ 56. ІѴаІІ-ѵѵогі
313. ѴГаІпиі Тгее 180. АѴатрее-Тгее
= Соокіа. 'ѴѴагепсе 302. ѴѴаггаіаЬ =
Теіореа. ѴТагі-Сгезз = ЗепеЬіега. ХѴаг-
іей Виск’в Ьогп = СосЫеагіа. ІѴагіѵѵогі
140. ѴѴаІег-Адгітопу 65. ІѴаіег-А'ѵепз
157. ХѴаіег Веап 224. \Ѵаіег Вііпкв 218.
ХѴаіег Ваізат = Туіопіа. ѴУаіег ВеесЬ
260. ІѴаіег Веіопу 322. ІѴаіег Саіігорз
356, 357. 'ѴѴаіег-Сапе 228. "ѴѴаіег СЬіск-
ѵгеей 218. АѴаіег Сгезз 223. ІѴаіег-Ьоск
306. ЛѴаіег Ьгортагі 229.1Ѵаіег ГеаіЬег-
Гоіі 170. ѴѴаіег-ГеппеІ 230 УѴаіег-Еегп
236. АѴаіег 'Рідтті 322. \ѴаІег-Е1ад 178.
ІѴаіег (хегтапйег 351. ІѴаіег-СіІІіЯоуѵег

620
ѴѴаіег — ѴѴутоіе
170. ѴѴаіег СПайіоІе 74. Ѵ7аіег Наіг^газз
159. ѴѴаіег Нетіоск 98, 230. ѴѴаіег
Нетр 65. ѴѴаіег НегЬ = ВЬупсЬозіа.
ѴѴаіег Нір-іѵогі = Нуйгосоіуіе., ѴѴаіег
НогеЪоипй 204. ѴѴаіег Ногзеіаіі 93.
ѴѴаіег Ьеаі == НуйгорЬуІІит. ѴѴаіег
Ьетоп = РаззіЙога ІаигіГоІіа. ѴѴаіег
Ыіу 228, 229. ѴѴаіег Меіоп 37, 114.
ѴѴаіег МііГоіІ 170, 221. ѴѴаіег Иаѵеі-
тѵогі = Нуйгосоіуіе. ѴѴаіег Оаі 385.
ѴѴаіег-Рагвпер 332. ѴѴаіег Реррег 265.
ѴѴаіег Рітріпеіі 314, 376. ѴѴаіег Ріап-
іаіп 21. ѴѴаіег Реей 51. ѴѴаіЬег Воскеі
224. ѴѴаіег Зоійіег 344. ѴѴаіег Зоггеі =
Витех адиаіісиз. ѴѴаіег Зріке 269. ѴѴа-
іег Зригде = ЕирЬогЬіа Рагаііаз. ѴѴа-
іег Зіагѵгогі 77. Ѵѵаіег-ТогсЬ 367. ѴѴаіег
Тгеіоіі 216. ѴѴаіег Ѵіпе = Ооііосагрив
и Ьеѳа. ѴѴаіег-ѴіоІеі 170. ѴѴаіег-ѵѵогі
131. ѴѴаШе-іѵоой = Ьаеііа ТЬатпіа.
ѴѴаіі-ЗаІай 368. ѴѴах-Сир = Саіусега.
ѴѴах-ЕІоѵігег = СегіпІЬе. ѴѴах-Раіт =
Сегохуіоп. ѴѴах-іѵогк 89. ѴѴау-ВагІеу
169. ѴѴау-Вгеай 259. ѴѴауІагіпв Тгее
378. ѴѴау-ТЬогп 293. ѴѴаѵ-ѵоѵіг = Ва-
|апіа.
ѴѴеазеІ Зпоиі 150. ѴѴееріп§ ѴѴі11оѵ=
Заііх ЪаЪуІопіса. ѴѴ ед-тѵоой 50. ѴѴеісоте
іо оиг Ноизе 139. ѴѴеІзЬ-ЫиІ 180. ѴѴезІ
Іпйіап Аійег ігее = Сопосагриз егесіиз.
ѴѴезі Ішііап Вагк = Ехозіетта Сагі-
Ьаеит. ѴѴезі Ішііап ВігсЬ — Вигзега
§иттііега. ѴѴезі Ішііап СЬеггу = Маі-
рі§Ьіа. ѴѴезі Ішііап Нопеу аискіе —
Тесота сарепзіз. ѴѴезі Іпйіап Іліас =
Меііа зетрегѵігепз. ѴѴезІ-Іпйіап Теа 82.
ѴѴеутоиіЬ Еіг 256.	’
ѴѴкѳай 361, 362, 363. ѴѴЬіпе 367.
ѴѴЬірсогй ріапі = Зсиіісагіа. ѴѴЬіріоп-
§ие 152. ѴѴЬііе аші Ыаск Сапйіеѵгоой
30. ѴѴЬііе Веат-Тгее 336. ѴѴЬііе Веп
330. ѴѴЬііе Віііегѵгоой = ТгісЬіа зроп-
йоійез. ѴѴЬііе Воіііе 330. ѴѴЬііе Са|ериі-
Тгее — Меіаіеиса Ьеисайешігоп. ѴѴЬііе
Сейаг 354. ѴѴЬііе Сіоѵег 360. ѴѴЬііе
ЕгепсЬ Зидаг Вееі-гаѵе = Сахарная
свекла. ѴѴЬііе Сіагйеп = СгаріорЬуІІиш
когіепзе. ѴѴЬііе Ѳепііап 186. ѴѴЬііе
НатсіЬогп = Ругиз Агіа. ѴѴЬііе Неай=
РагіЬепіит ЬузіегорЬогит. ѴѴЬііе Іре-
сасиапЬа — ВісЬагйзопіа всаЪга. ѴѴЬііе
ЬеаІ Тгее 336. ѴѴЬііе Мизк 223. ѴѴЬііе
Роріаг 267. ѴѴЬііе Воі 107, 252. ‘ѴѴЬііе
ТЬогп 112, 293. ѴѴЬііе Ѵіпе 72. ѴѴЬііе
ѴѴоойЬагк 81. ѴѴЬііе-чѵогі 107. ѴѴЬііе-
ѵ?іп<1 107. ѴѴЬШоѵг-цгавз 128. ѴѴЬогіІе
Ьеггѵ 237, 371, 372. ѴѴЬу-Тгооі 252.
"ѴѴісІоіѵ’в ѴѴаіІ = Спеогшп. ѴѴіІй Апа-
паэ = Вготеііа Ріп^иіп. ЛѴіІН ВазіІ 76.
ІѴііа Веггу 276. ѴѴіІй Ви^Іозз 204. ѴѴііа
оісе1у 40' СИтЬег
103. ѴѴіІй СоЕее ~ Еагатеа ойогаііз-
зіта. ѴѴіІсІ Соііоп 136. ѴѴіІй Сиггапі
297. ѴѴіІй Сегтапйег = Ѵегопіса СЬа-
таейгуз. ЛѴіІсІ Сіп§аг 51. Ѵ7і1(1 (Згазз
136. 'ѴѴіІй Іазтіпе = Еагатеа осіога-
іівзіта. ІѴіІй Іпсіі^о 29. ЛѴі1<1 Ьідиогісе
1. ‘ѴѴіІН МагеЬ Вееі 342. 'ѴѴіІсІ Мугііе
306. "ѴѴіІй ОНѵе 131. \Ѵік1 Оііѵе 8итаск
297. ѴѴіІЛ ОсЬга = МаІасЬга. ѴѴІІЛ
Огап^е = Вгуреіез. "ѴѴіІсІ Роіаіое =
Іротаеа іазііраіа. ѴѴіІй Реаг 28, 336.
ЛѴііа Ріпе = Ріпиз Ріпавіег. Ѵ7і1й РЬу-
зіс Ииі=ЕирЬогЬіа рипісеа. ѴѴіІЛ РІап-
іаіп == Неіісопіа ВіЬаі. ІѴіІй Ваііап =
Иа§е11агіа іпйіса ѴѴП<І Вісе 385. ѴѴіЙ
Возе = ВІакеа. ѴѴікі Возетагу 32, 189.
ѴѴіІй Воетагу 32. "ѴѴіІй 8а§е = Ьапіапа.
"ѴѴіІй Зегѵісе 336, 337. "ѴѴіІй Зоггеі 237.
ѴѴіІй Вріиа^е = СЬепоройіит (ВІііит)
гиЬгит. ѴѴіІй 8дшгііп§ СиситЬег 218.
ѴѴіІй Тапзу 270. ѴѴіІй - ѴѴіІііат 201.
ѴѴіІй ѴѴоой 292. ѴѴіІй ѴѴогтпгоой =
РагіЬепіит ЬузіегорЬогит. ѴѴІ11 о іЬе
ѵіар 227. ѴѴПІоѵг 309, 310, 311. ѴѴіІІоѵг
НегЬ 132, 133, 206. ѴѴіІІоѵг-ТЬогп 168.
ѴѴіпй 177. ѴѴіпйЯоѵег 33, 34, 35, 155.
ѴѴіпйІезігаѵ 18, 120. ѴѴіпйоѵіг-яіоск —
МаіЬіоІа іепезігаііз. ѴѴіпй-Зеей = Агс-
іоііз. ѴГіпе-РаІт = Оепосагрив. ѴѴіпгей
Реа 351. ѴѴіпіег Асопііе 135. ѴѴіпіег
Веггу = Ргіпоз. ѴѴіпСег СЬеггу 250, 251.
ѴѴіпіег Сгезе 61. ѴѴіпіег ОіІІіЙоѵег —
СЬеігапіЬиа Ігиіісиіозиа. ѴѴіпіег§гееп
281, 357. ѴѴіпіег Воскеі 61. ѴѴіге-Вепі
223. ѴѴіге-Ѳгазв = Разраіит йіі&гте.
ѴѴізе тап’8Р1апіаіпТгее=Миаа Заріеп-
іит. ѴѴіісЬ’э Виііег 227. ѴѴіісЬ Нагеі
= Нататеііз. ѴѴііЬу 309.
ѴѴоай 179. ѴѴоІРв Вапе 6, 7, 8. ѴѴоІРз
С1а\ѵ 203. ѴѴоІРз РеасЬ = Зоіапит Ьу-
сорегвісит. ѴѴоІРз Роізоп 7. ѴѴотіі-Миі
345. ѴѴоой Арріе =Еегопіа. ѴѴоой-Апе-
топе 34, 35. ѴѴоой-ВеІопу 64. ѴѴоой
Віпе = Ьоиісега. ѴѴоой Сготіооі
34. ѴѴоой-Сгавз 200. ѴѴоой-ЬіІу 106.
ѴѴоой №дЬізЬайе 334. ѴѴоой-гооібЗ, 54.
ѴѴоойгий = Аврегиіа. ѴѴоойгизЬ 200.
ѴѴоой-зпо^-йгор 35. ѴѴоой-8огге1 237,
305. ѴѴоой-іоп^иѳ = Нгуто§1оззит,
ѴѴоой-ѵахеп = бепізіа ііпсіогіа. ѴѴооІ-
ВІайе 374. ѴѴогт-Вагк Тгее = СеоГ-
Ггоуа іпегтіз. ѴѴогт^газз. ѴѴогт аеей =
Зрі^еііа. ѴѴогітѵоой 47. ѴѴоипйѵгогі 40,
186, 341, 344.
ѴѴусЬ-ЕІт 368. ѴѴусЬ-НагеІ 368. ѴѴу-
тоіе 26.

Уасса
V
Уасса Тгее = Рскіосагриз Согіасеа.
Уат 126. УатЪеап = ВоІісЪоз іиЬето-
8И8. Уагго-іѵ 5.
Уеаг Веап = РЬазеоІиз ѵиівагів. УеІ-
Іоѵ? Ва!т=Сгоіоп йаѵепз. Уеііо»’ Веггу
294. УеІІо» Ігіз 178. Уеііоѵг ТЬізѣІе 44.
Уеііоѵу Ваіііе 296, 296. Уеііоіѵ Воскеі
61. УеІІоіѵ Вооі = Иугігазііз и ХапіЬо-
гЬіга. УеІІо-иг 8ап<1егз =Вчсіс1а сарііаіа.
Уеііоіѵ 8іаг = (Огпііііо^аіигп) 6а§еа 1и-
іеа. УеІІО’ѵу 8иссогу=Рісгіз Ъіегасіоісіея.
Теііоіѵ Татагіпсі = Асасіа ѵіИоза. УеІ-
- Хігад	621
Іоѵ ѴеісЬ — ЬаіЬугнз Арйаса. ТеІІоѵ
ѵгеесі 292. Уеііотѵ -(ѵогб 96. Уетѵ ІеаѵеЙ
Ріг = Ріпиз (АЪіез) Рісеа. Уеіѵ Тгее
350.
Уогк8Ьіге8апіс1е=--Ріп§иіси1а. Уоип§1і
Ри8І;іск 297. УоиЙпѵогі; 129.
2
2ага§ога Маидгоѵе = Сопосагриа
егесіиз.
ХеЬгатеооб = Еидепіа Гга§гапз. 2е-
боагу 118. Хегедапу == Зезатит огіеп-
іаіе. Иеісота Тгее 258.
Хігав-ТгеГоіІ 359.

ФАРМАЦЕВТИЧЕСКІЯ И ТЕХНИЧЕСКІЯ НАЗВАНІЯ РА-
СТЕНІЙ И ИХЪ ЗАМѢЧАТЕЛЬНѢЙШИХЪ ПРОДУКТОВЪ
И ЧАСТЕЙ *).
А
Абака 219. АЬеІшозсЬиз 166. АЬгоіа-
пит 1, 47; Гетіпа 1, 315; таз 8. Ьогіеп-
зіз 47. АЬвіпіЬіит аіріпит 49; та|из 8.
гизіісапит а. ѵиідаге 47; ропіісит а. го-
тапит 1, 47, 49; ВегірЬіит 48. Авиньон-
скія зерна 294. Асасіа дегтапіса 8. по-
зігаз 276. Асег тарг 4. Асеіоза ойсі-
паііз 8. ргаіепзіз 8. позігаз 304; гоіишіі-
Гоііа з. готапа 306. АсеіозеІІа 237. Асі-
поз 75. Астеііа раіаііпабб. Асопііит 8;
Ьуетаіе 135; Іиіеит 6; Жре11иа7,8; га-
сетозит 9; заіиіііегит 6. Асогиз азіаіі-
сиа з. ѵегиз 8; раіизігіз з. ѵиідагіз а.
айиііегіпиз 178. Асиа тизсаіа 136. Асиз
Ѵепегіз 137. Айепез сапасіепзез 163.
Абіапіит аІЬит 55; аигеит 149, 266,
267; тадпит 8. ѵегит а. ѵиідаге 10; під-
гит 55; гиЬгит 56. Асіопіз 10. Аедадго-
рііае 386. Аедоробіит 11. АеіЫоріз 312.
АеіЬіорз ѵедеіаЫІіз 148. АдаІІосЪшп ѵе-
гит 25, 41, 42. Адагісиз аІЬиз; сііігиг-
догит 266. Адаѵе 16. Адегаіит 4. Ад-
диг 41. Адпиз Сазіиз 130, 383. Адгіі'о-
Ііит 174. Адгітопіа 16, 17. Адгіраіта
191. Аісаппа з. Аісаппа зригіа 21. А1-
саппа ѵеі’а 8. огіепіаііз 188. А.іьканетъ
21. Аісеа 207; аедурііаса 166; гозеа 26.
АІсЬетіІІа 20. Аіда СагадеЬееп 395.
Аіда согаШпа 108. Аіда зріпоза 338.
АІігзагі 302. АІкекепді 250. АПеІща
237,. АПіит игзіпит з. Іаіііоііит 24. А1-
пиа підга 24, 243. Аіоё 25, 42; Ьераііса
а. ВагЪабепзіз; Іисіба з. зоссоігіпа 25;
ргаеЬепз41. Аізіпе 92, 343;ЪассИега 114;
раіизігіз 377; ІгірЬуІІа соегиіеа 378. А1-
іЬаеа 26. Атага Йиісіз 333. Атагасит
234. АтагапіЬиз Іиіеиз 163. АтЬга 1і-
диісіа 196. АтЪгозіа оГйсіпаІіз 27. Аме-
новъ чай 36. Атті; ѵиідагіз 28, 331;
Атотшп 28, 222; зригіит 331. Атудба-
Іае ресипіагіае 353. Атудбаіае ѵігісіез
258, Атуіит атегісапит; МаиіЬоі; Ма-
гапіае 208; Сигситае 117. АпасаЬиіі =
Анакагуитъ 108. Апасатрзегоз324. Апа-
сагйіит оссііепіаіе 30. АпадаІІіз 31;
адиаііса 314, 376; Іиіеа 204; таа 31.
АпЫаііит 186. Апсііиза Іиіеа 220, 232.
АпеіЬшп 35; игзіпит 217. Апдеііса за-
ііѵа; зуіѵезігіз 36. Апдеііпа 32. Апдигіа
114. Апдизіига зригіа 345; ѵега 151.
Апіта агіісиіогит 104. Апіте оссііеп-
іаііз 171. Апізит ішіісшп з. зіпепае; зіеі-
Іаіит 175; ѵиідаге 251. Апоііе 66. Ап-
зегіпа 269. АпіЬога 6. АпіЬоз 302; зуі-
ѵезігіз 189. АпіЬуШз 40. АпііггЬіпит 40;
агѵепае 40; соегиіеит 154; ѵиідаге 194.
АпіЬорЬуІІит 88. АраІасЪепіз з. Араіа-
діпіа Ёоііа 174, 175. Арішп Ъогіепзе з.
аіріпит246; топіапит 246; реігаеит 58.
Адиа гедіпае Нипдагісае 302. Адиа іо-
рЬапа 40. Адиііоііит 174. Адиііа. Адиі-
Іагіа 42. АгасЪіз 42. Араурутъ см. Ар-
*) Здѣсь приводятся не всѣ Фармацевтическія и техническія названія ра-
стеній и ихъ продуктовъ, но только тѣ, коихъ названіе отлично отъ названія
производящаго растенія. Всѣ же остальныя могутъ быть отысканы въ самомъ
Словарѣ безъ затрудненія.

Аррорутъ — Сепіаигіит
623
роруть. АгЬог ѵііае 384. АгЬиІиз 43.
дгеса44. Аргановы зерна 44. Агдепіеа
270. АгдепІіпа269. АгізіоІосЬіаѵігдшіа
па 45; ѵиідагіз з. іепиіз 44. Агпіса ріаи-
епзіз 46; зригіа; зиаейепзів 176. Аггоѵг-
ДооГ 208. Аррорутъ 208; бразильскій
208; остъ-индскій 117. Агіетізіа аІЬа
8. сашревігів в. гаЬга з. ѵиідагіз 48, 49,
50. Агшп 50. Аза биісіз 62. Аза іоеіійа
143, 144. Авапіт 51. Азсіеріайеа 154.
Авіар 190. Азрегиіа аигеа 152. АврЬо-
Йеіиз аІЬиз 54; врпгіиз 193. Азріепіит
161. Азіег аііісиз 56; іпдиіпаііз 137.
Азігапііа 57. АіЬатапіа 57. АіЬапавіа
348. АіЬапіІа 117. Аігіріех атЬгозіаса,
атегісапа, ойогаіа 95; Гоеіійа в. оіійа 25;
заііѵа 58; зуіѵезігів 95. Аигапііит 101.
Аигісиіа Сатегагіз 210. Аигісиіа Іийае
142. Аигісиіа Іерогів 73. Аигісиіа тигіз
167,220. Аигісиіа тигів аІЬа 92. Аигі-
сиіа тигіз тауог 167. Аигісиіа Бгзі 272.
Аигит рЬіІозорЬогит в. ѵедеІаЫІе 113.
Аѵеііаиае техісапае 353. Аѵеііапае риг-
даігісез 180.
В
ВаЫаЬ. Баблахъ 2. Вассае погсііаи-
Йісае 302. Вайіапит 175. Ваіапі тугер-
зісае 218. Ваіаизііит 279. Ваііоіа 60.
Ваіватіиа Іиіеа 175. Ваізатііа 348. Ваі-
ватит сапабепзе 253; саграіігісит 253;
СораЬи в. Ьгазіііепзе 108; сораіѵае 8. Со-
раіѵае 108; Сораіте 196; Сгііеайепзе 61;
Оиг^ип 127; ЬідиійатЬаг 196; Мисізіае
221; раіизіге 214; региѵіаиит з. іпйісит
аІЬит; региѵіаиит з. ішіісит иідгит;
региѵіаиит зіссит 222; Ріпі Ьагісіз 254;
Йе Зоизопаіае 8. Зоизоиаіеизе аІЬит 222;
Тоіиіапит 8. Йе Тоіи в. Йе СагіЬадеъа
222. Бальзамъ Копай, Копайскій 108;
гилеадскій 61; перувіанскій 222. ВатЪа
агЪогит 370. ВагЬаС'аргеа 61, 339. ВагЬа
Саргіпа 340. ВагЬа Нігсі 356. ВагЬагеа
61. ВагЪоііиа 48. Вагйаиа 185. Ваггаз
256. Вазііісит 62, 229. Бассіево масло
62. Бделлій. ВйеІІіит; іпйісит 61. Вес-
саЬипда 376. ВесЬіит 365. Весіедиаг.
Бедегуаръ 301. Веей 218. Веей тадпит
180. ВеЬеп 218. ВеЬеп аІЬит 89, 329.
ВеЬеп гиЬгит 342. Бегеновое масло 218.
Веіі' Іоппа 59. Веіііз 88; Іиіеа 281; та-
Іог 6; тіпог 62. Веіѵейеге 183. Веп
гоі лщ. Бензоинъ 62. ВегЬегіз 63. Ве-
гиіа 332, 376; тадог 376. Веюпіса 64;
аІЬа 377; адиаііса 322; топіапа 46. Ве-
геііа соегиіеа 114. Війепз 65. Вііоііит
196. Візііпдиа 307. Вівтаіѵа 26. Візіогіа
263. Віаііагіа 374. Віііит аІЬит 27. Во-
Ісіиз сЬігигдогит 67; ідпіагіиз; Ьагісіз
266; заіісіз 356. Воггадо 64. Воігуз сЬа-
таейгуоійез 351; техісаиа; ѵиідагіз з.
позігаз 95. Воѵізіа 202. Вгапса игзіпа
зригіа з. дегтапіса 165. Вгаззіса тагіпа
108. Вгііаппіса'176. Вгивсит 306. Вгуо-
піа підга 348. ВиЬопіит 56; Іиіеит 177,
177. Виссобі, 127. ВидІовзитЗІ; адгезіе
в. ѵірегіпит 130; ІаІіГоІіит 68; зуіѵезіге
204. Видиіа 18, 19. ВиІЬосазІапит 87.
ВиІЬосойіит 223. ВиІЬиІі ТЬгасі з. Биі-
сіпіае 120. ВирЬіЬаІтит 38; ѵиідаге 38.
Виріеигит 73. Вигза разіогіз 82; ті-
піта 128.
О
Сасаііа Іотепіоза 245, 245. Сасао 353.
Саіпса. СаЬіпса 96. СаІатіпіЬа 76; Ьи-
тіііз 158; топіапа; ойісіпаііз; Риіедіі
ойоге76. Саіатизаготаіісиз 8. ѵиідагіз 8.
Саісіігара 89, 124. Саіепйиіа заііѵа 77;
зуіѵезігіз 76. СаІіЬа раіизігіз 78; заііѵа
77. СаІитЬа 103. СатЬодіит 153. Сате-
Ііпа 79. СатрЬога Ьогпепзіз 8. Витаі-
гапа з. бе Вагоз 129; сЬіпепзіз з. ьіаро-
піса 81; оГйсіпаІіз 81. Сапйеіа гедіз 375.
Сапеііа аІЬа 81; геуіапіса з. Іедіііта 99.
СаппаЬіпа адиаііса 139. СаппаЬіз адиа-
Ііса 65; зуіѵезігіз 151 СаоиІзсЬоик 145,
166. Саріііиз Ѵепегіз 10. Сарііиіит Маг-
Ііз 137. Саргііоііит дегтапісит 198; ііа-
Іісит 197. Сарзісит аппиит 83. Сариі
Ѵііиіі 40. СагадаЬееп 395. Сагйатіпе 84,
224. Сагйатотит Вапйаепзе; Вепда-
Іепзе аіаіит; биіпепзе 29; Йаѵапісит 28,
29; Майадазсагіепзе 28; та^из 28, 28,
365. тахітит 28, 28; Кераіепзе 29; го- ।
Іипбит з. Йаѵаісепзе з. гасетозит 28;
Хеуіапісит з. Іопдит 28. Сагйіаса 191.
Сагйораіит 86. Сагйииз Йаѵиз 44; Риі-
Іопит 127; Магіапиз з. Магіае 330; запс-
Іиз 103; зіеііаіиз 85; Іотепіозиз 232;
Ѵепегіз 127. Сагіса 145. Сагііпа зуіѵезі-
гіз 86. Сагоііпеа 86. СагроЬаІзатит 222.
СагіЬатиз зуіѵезігіз 90. Сагѵит 87; го-
ташіт 117. СагуорЬуІІаіа 16, 157; адиа-
Ііса; топіапа 8. аіріпа 157. СагуорЬуІІиз,
(рЬуІІі) 87, 88, 99; аготаіісиз 87; агѵеп-
8І8 169; іпйісиз та^ог еі тіпог 347; гиЪ-
гогит 125. СазсагіІІа 113. Саззіа 99; са-
гуорЬуІІаіа 28; сіппатотеа 99; Кізіиіа
88; Іідпеа 99; Іідпеа сіііпепзіз 99. Саз-
зитипаг 385. Сазіапеа едиіпа 12. Саіа-
рисіата]ог 299; тіпог 114, 140. Саіагіа
225. СаІесЬи 44; підгит 2; раііійит 369.
СеЬабіІІа 374. Сейоагіагоіипйа 183. Се-
йгопеііа 128, 213. Сепіаигеа Вепейісіа
103. Сепіаигіит 138; Іиіеит 96: тіпиз

624
СепішптогЬіа — Егуидіит
138. СепіиттогЪіа2О5. Сепіитпойіа 263.
Сера 22; азсаіопіса 22; оЫопда 23. Сега
^аропіса 296. Сега Мугісае; Мугізіісае
221. Сегавиз Дисіаеогшп 250, Сегазизга-
сетозиз 276. СегеГоІіит 39; Ьізрапісит
222. Сегѵа тарг 299. Сегѵагіа аІЬа 186;
пі§та 246. Сегѵісагіа та)ог; тіпог 80.
СеіегасЬ 161. СЬаеге&Ііит. СЬаегорЬуІ-
Іит 39; зуіѵезіге 39. СЬатаесівіпз ѵиі-
дагіз 162. СЬатаесІете 158. СЬатаесІгуз
351; аіріпа 129 адиаііса 8. раіизігіз 351;
зригіаГетіпа376,8ригіатаз377. СЬатае-
Іеадшіз 221. СЬатаеІеоп аІЬит 86. СЬа-
таетеіит Гоеіісіигп 208; готапит з. по-
Ъііе 38; ѵиі^аге 309. СЬатаетогиз 303.
СЬатаерііуз 18; топзреіііаса 19. СЬа-
тотіііа 208; готапа 38; ѵиі^агіз з. ті-
пог з. позігаз-209. СЬапвег- Маппа 88.
СЬеІісіопіит согпісиіаіит 158; тіпиз
144. СЬепорссІіит атЬгозіасит 95. СЬіпа
аІЪа; бита; ЬЬгоза; іизса йаѵа; ге^іа; ѵега
99; атаго-аготаііса 151; еигораеа 147;
ІарісапЬа з. ІпЬаресапда 332; Ьоха ѵега
99; оссісіепіаііз 332; огіепіаііз з. посіоза
з. ропсіегоза 332; зригіа 113. СЬігауіа
155. СЬопсігіІІа зригіа 96; ѵега з. ѵеіегит
96. СЬгувозрІепіит 97. СЬгувіорЬогіапа
(НегЬ.) 9. СіЬоііит (Раіеае ѵ. рііі) 55.
СісЬогіит 28. Сісиіа тасиіаіа з. іег-
гезігіз з тадог 105; осіогаіа 222; ѵігоза
з. адиаііса 99. Сіси'агіа 39; осіогаіа 222.
СітісіГи^а 8. Сіпа 49; ЬагЬагіса 8. аМ-
сапа з. іпсііса 49; Ьеѵапііса; гоззіса 49.
Сіппатосіепсігоп согіісозит 81. Сіппа-
тотит асиіит; ѵегит 99; іпсіісит ѵ.
сЬіпепзе 99; та^еііапісит 81, 128; оссі-
сіепіаіе 99; геуіапісит 81, 99. Сігвіит
ЬаетоггЬоісіаІе 99. Сізіиз Гоетіпа. Сіз-
іиз тав 100. Сіігопеііа 213. Сіігиііиз
114. СІаѵиз зееаііпиз 320. Сіетаііз зуі-
ѵезігіз 103. Сііпоройіит тіпиз 75; топ-
іапит 76; ѵиі^аге з. та^из 76. Спісиз
Ьепейісіиз 103; ваііѵиз 87. Соссодпісііит
122. Соссиіиз Іпсіісиз з. іеѵапіісиз з. різ-
саіогіив 103. СосЫеагіа 104. Собака Раіа
130, 168. Соепа сегѵіпа 259. СоІсЬісит
104. СоіосупіЬіз 115. СоІотЬак 25. Со-
ІорЬопіит 256. Соіог іпсіісиз 176. Соіи-
Ьгіпа(гайіх) 263. Со1отЬа,Со1итЬа (Кай.)
103. Соіиіеа зсогріоійез 110. Сопвоікіа
та^ог 345; тесііа 19; тіпог273; дпіпдие-
Гоііа 315; ге^аііз 124; гиЬга 271; запа-
сется 326, 335. Сопігауегѵа 128, 277.
Сопѵоіѵиіиз та;ог 108; тіпог 107. Со-
пуха та^ог; тесііа 176; тіпог 177; сое-
гиіеа 135. Согіапсігит пі§гит 227. Сог-
пиз і'етіпа 109. Согопа іеггае 158. Со-
гопориз 259; герепз 326. Согіех айзігіп-
§епз Ьгазіііепзіз 2; апіісіувепіегісиз ѵ.
РгоЗиѵіі з. Сопеззі 130, 168, 383; апіі-
зсогЬиіісиз 128; ВеЬееги224; Сазсагіііае
з. Еіиіегіае 113; Сопеззі з. Сода§а Раіа
168; Спіііаѵап гиЬег 99; Спіііаѵап ѵегиз
з. аІЬиз 99; биагапат 97; МеІатЬо а.
МаІатЬо 129; Рагаіийо 99; Зіпіок’з 99;
ТЬигіз з. ТЬутіетаііз 345; “ѴѴіпІегапиз
зригіив 81; Ѵ/іпіегі з. та§е11апісиз 128;
Хуіосаззіае 99. Созіа 6; созіа Ьоѵіз 73.
Созіиз асгіз 128. Созіиз сіиісіз з. согіі-
созиз 81. Созіиз Ьогіепзіз 348. Созіиз
поэігаз 6. СозіизѵиЦагіз 6. Соіопе.а 119.
Соіиіа Іоеіісіа 208; Іиіеа 38. Соіуіесіоп
369; адиаіісит 171. Сгаззиіа тарг 324.
Сгерііиз Ьирі 202. Сгіііітит 113. Сгосиз
Ьогіепзіз 87; ргаіепзіз 104. Сгоіоп 114.
Сгисіаіа152. СиЬеЬа257. СисиЬаіиз 114.
Сисиіиз 84. Сиситіз азіпіпиз 218. Сисиг-
Ьііа 116; ациаііса; Гетіпа 114. СисіЬеаг
189, 245. Сиіііасѵап гиЬег 99; ѵегиз; аІ-
Ьиз 99. Ситіпит 117; пі^гит 227; рга-
іепзе 87; вуіѵезіге 184. Ситіпоійез 184.
Сипііа заііѵа 316. Сигаге 345. Сигсита
117. Сизсиіа та^ог 117. Суапоз 89. Суа-
пизпицогЭО. Сусіатеп 117. Сусіопіа 119.
Сутіпит 117; підгит 117. Супага оійсі-
паііз 119. СупосгатЬе 216. Супо§1оззит
таДів 119; тіпиз 130.
В
Васіуіоп (НЬ.) 119. Ваіига 123. Ваи-
сиз сгеіісиз з. Сапйіапиз 57. ВеірЬіпіит
ріаіапііоііит 124. Вепз сапів 138. Веп-
іагіа 30,186,261; тіпог з. апіісіузепіегіса
124. Вепііііагіа 261. Джунъ, Джута,
Джутъ 108. Віасгіеііит з. Віадгусііит
107. Віарепэіа 315. Дивьякожа 26. Віс-
іатпиз аІЬиз з. ойсіпаііз 126. Ві§ііаііз
тіпіта 160 Віозта 61; сгепаіа 127.
Віозругоз 127. Вірзасиз заііѵиз 127. Вір-
іатпиз Г26. Вогопісит 128; дегтапісит
46. Вгасопііит тіпиз 51. Вгасипсиіиз
48; адиаіісиз з. раіизігіз 77. Вга^апіЬ
57. ВиІсатагаЗЗЗ. Виісіпіа(ВиіЬиіі) 120.
Вувепіегіса 276. Дѣвичья кожа, см.
Дивья кожа.
Е
ЕЬепшп 127. ЕЬиІиз 313. ЕсЬаІіит
218. ЕсЬіит 130. Еіаііпе 194. Еіеті
174; Ьеп§Ьа1епзе 61; Ьгавіііепзе 174; ос-
сібепіаіе 30, 174. Еіиіегіа 113. Епиіа.
Епиіа сатрапа 176. ЕрЬесіга 132. Ері-
іЬутит сгеіісит 117. Есціізеішп та-
)из з. тесЬапісі; тіпиз 134. Егіса 78.
Егі§егоп 326. Егиса 331; раіизігіз 224.
Егѵіііа зуіѵезігіз 187. Егѵит 136. Егуп-

Егузітит — Нераііса
025
§іит 137. Егузітит ѵи1§аге 331. Езиіа
НО; та;ог 140; тіпог 139. Еираіогіит
139. Еираіогіит Мезиез 4. Еираіогіит
Ѵеічгит 16, 17. ЕирЬогЪіа сиргеззіпа
139. ЕирЬгазіа 141; тіпог 141. Еѵопу-
тиз 142.
Г
Раат, ЕаЬат 37. Рака аІЬа 247. РаЬа
сгазэа 324. РаЬае І'еЬгіГи§ае 345. ЕаЪае
техісапае 353. РаЬа 8і. І^паііі 345.
РаЬа Зиіііа з. рогсіпа 171. ГаЬайе Топ-
ка з. йе Топко 127. РаЬагіа 324. РаЬа-
піп 315, Гагіага 365. РеЬгіГи^а 280.
Рісагіа 144. Еісиз. Еісиз раззае 145-
Рісиз іпГегпаІіз 180. Рііа^о 145. Рііі-
репсіиіа 339; адиаііса 230; іепиііЫіа 230.
Гіііиз апіе раігет 365. Ріііх Гетіпа 55,
278. Ріііх таз 55. Різіиіагіа 244. Ріат-
тиіа 291. Ріаттиіа Лоѵіз 102. Ріоз
а&ісапиз 347. Ріоз Ьераіісиз 242. Ріоз
здп^иіпеиз 365. Ріогез Сашііае 216.
Ріогез АпіЬоз з. ЬіЬапоііз 302. Ьі^пит
Роепісиіі 316. Роепісиіит адиаіісит
230; тагіпит 113;рогсіпит246;готапит
з. сгеіісит з. йике 146; Запей Реігі 113;
игзіпит 217; ѵиі^аге 146. Роепит Са-
теіогит 33. Роепит дгаесит 361. Ро-
Ііа МаІаЬаіЬгі а. Іпйі 99. Роііа Рага^иау
175. Еоіісиіа йиісіз 266. Ргапдиіа 293.
Ргахіпеііа 126. Ргахіпиз ритііа 126.
Ргитепіит іигсісит 385. Рисиз ату-
Іасеиз 338. Рисиз сагадаЬееп 395. Ри§а
Ветопит 172. Ритагіа Іиіеа 110. Ри-
тиз іеггае 148. Рипдиз сЬігиг^огит
202; і^піагіиз 266; Ьагісіз 266; ЗатЬисі
142; Зесаііз 320; зиаѵеоіепз 356.
Сг
баіат битті 2. Галамъ масло 62.
Галбанъ 72, 143. Галганъ 26. баіе 221.
ваіе^а 150; петогепзіз ѵегпа 236. ба-
Іеорзіз 184; осЬгоІеиса 151; зуіѵезігіз
Гоеіійиз 342. Галипотъ американскій
256. баііит аІЪит; Іиіеит 152; топ-
іапит сгеіісит 152. баііае сЬіпепзез
297. баііае різіасіпае ѵ. ТегеЪіпіЫ 257.
бгаііг іигсісае 258. баІІіігісЬигп 313;
уеги^зіг. Галлусъ индѣйскій 2. Гам-
бир'. . ОатЬіг 369. ' Гвоздика 87. 6е-
піррі аІЬит 49. бепіррі пі§гит 49. бе-
піррі зригіит 277. бепіррі ѵегит 277.
бепізіа 153; аІЬа 153; Ьізрапіса ѵ. )ипсеа
338. бепізіеііа 153, 154. бепііапа аІЬа
154, 186; аиіотиаііз 154; соегиіеа 155,
322; сгисіаіа 154; Іиіеа; та^ог 155; тіпог
154; пі§.га 246; ригригеа з. Ііігзиіа 155;
гиЬга 155, 155. бепііапеііа аіріпа 155;
(Іиісіз 155; Нірріои 155. беоі&оуа з'а-
таісепзіз 32. бегапіит ЪаігасЬіоійез
156. бея. бих 88. Оіаіара 177. біп-
зеп§ 239; сЬіпепзів 239. бііЬ 227. бі-
іЬа§о 201. біайіоіиз соегиіеиз 178; Ге-
іМиз 177; Іиіеиз 178. біапйез ае^урііа-
сае; біапйез ип^иепіагіае 218. біапйез
іеггезігез 187. біапйиіае Коіііегае з.
Ргисіиит Коіііегае 207. біазііз 179.
біаисіит Іиіеит 158. біаих 158. біе-
сЬота 158. ОІусуггЬіха Ьізрапіса 160;
зуіѵезігіз 57. бпарЬаІіит 37; агепагіит
163; таг§агііасеит 38. бпійіит 122;
ѵегит 122. бгатеп 362; аІЬит з. аг-
ѵепзе з. сапіпит 362; Васіуіоп 119; Яогі-
йит 343; Догійит тіпиз 343; Ьейегасеит
242; Іерогіпит 70; Маппае 159, 240; оГй-
сіпагит 119; рісіит 247; гиЬгит ѵ. та-
]из 85; зап^иіпаіе. бгапа Моіиссо 114.
бгапа товсЬаіа 166; Рагайізіі 28. бгапа
ге^іа 299. бгапа ге§іатіпога 140. бгапа'
Ті^ііі 8. Тіііі ѵегі 114. бгапаішп 279.
бгаііа Веі. бгаііоіа 160. бгоззиіагіа
298. биасо 217. Гуайякъ 127, 160
битті аттопіаеит 128; агаЬісит сот-
тппе 2; агаЬісит з. Мітозае 2; ЬагЬагі-
сит 2; Ваззога з. Тогійопепзе 2; Веп-
гоез 62; сарепзе 2; еіазіісит 66 (Гумми
еластикъ); баІЬапит 143; ОатЬо^іигп
153; беййа з. йесісіа 2; биііае (Гумми-
гутъ) 153; биііае Зіатепзе 342; Дипірегі
77; Кіпо аизігаіе 138; Ьассае (Гумми-
лакъ) ѵ. ЗсЬеІІак 145; Ьайапит (Ладанъ)
100; МазіісЬез з. Мазіі^із 257; Мехдиііе
20; МуггЬае (Мирра) 61; ОІіЬапит (Ли-
ванъ) 68; Зтугпае (Смирна) 61; Тга^а-
сапіЬа (Гуммидрагантъ) 57. битті
Кезіпа Аттопіаеит аГгісапит 144; Аза
Гоеіійа 143; ВйеПіит 61; баІЬапит 143;
МуггЬа 61; ОІіЬапит 68; 8а§арепит
144; Зсаттопіит 107. биііа РегсЬа.
биііа-РегізсЬа. Гутта перча 179. биііа
ТаЬап з. СеіЬапіа 179.
н
НаІісасаЬаз 250. Нагтаіа 244. Не-
Дега іеггезігіз 158. Неіепіит 176. Не-
ІіапіЬетит 162. Неііоігоріит та]из 164.
НеІІеЬогиз 135; аІЬиз 37*3, 374; Нірро-
сгаііз 10, 10; пі^ег 164; пі^ег Гаізит 10.
НеІІеЪогіпе ІаііГоІіа 134; НеІусЬгізит
163; Тга§і 195; Нераііса аІЬа з. согйіаііз
242; аигеа 97; і’опіапа 208; поЫІіз 34;
захаііііз 208; зіеііаіа 53; іеггезігіз 244;

626
Негтойасіуіі — КііЬозрегтшп
ігіГоІіаіа 34. НеріарЬуІІа 271. Нега-
сапіѣа 86. НегЬа ае^урііаса 212; агіЬгі-
ііпа ѵ. агігійса 18; АіЬапазіае 348; Вопі-
Гасіі 307; Сапсгі 164; СЬгізіорЬогіапа 9;
ГеЬгійща 138; бегЬагбі 11; .Тасоѣаеа 326;
МазіісЬіпае 351; МіІЬгісІаІі ѵега 351;
Рагаіузеоз 272; РегШіаіа 73; РегСогаіа
172; Засга 312; запдпіпагіа 34; Тгарі
312; Ѵепіі 35; Ѵеггпсагіае 164. Негто-
сіасіуіі 104. Неврегіз 166. Ніегасіиш
тасгоггЬігоп 6; ЗопсЬііів 336; Нірро-
сазіапеа 12. Нігишііпагіа 94, 380. Но-
Іозіеит 169; СагуорЬуШ 92. Иогйеит
саизіісит 374; баіасіісит 236. Ногті-
пит ргаіепзе; заііѵит 313; ѵегит 312.
Нитиіиз 170 НуйгоІараіЬит 305. Ну-
(ігорірег 264. Нуовсіатиз Региѵіапив
226. Нуозегіз 173. Нурегісит 172.
Нуззориз 173; а^гезііз 316.
I
1§пів Мизсі 102. Иланъ-планъ 369.
ІПесеЪга 323. Іттогіаііа 163. Ітраііепз
175. Ітрегаіогіа 175; пі^га 57. Ітріа
145. Іпсіі^о; Индиго 176. Индиго крас-
ное 189. ІпіуЬиз ап^изіиз 184. Іпиіа
176; деггпапіса а. Раіаііпа 176. Іреса-
сиапѣа 245; аІЬа 52; аІЬа ѵ. атуіасеа а.
Гагіпоза з. шкіиіаіа 299; аІЬа Попова
180; дгізеа з. ѵега 8. аппиіаіа в. Ьгазі-
Ііепзіз 91; региѵіапа з. пі^га 8. зігіаіа
277; гиЬга 277; зригіа ЪоигЪопіса 245.
Ігіз аІЬа з. Яогепііпа 177; позігаііз 8.
о'егтапіса 188; раіизігів 178. Ізаііз 179.
Іѵа тозсЬаІа 19. Ітеагапсиза 33.
1
.ТаЬогапс1і = РііОсаі'ри8 ріппаіиз, Рірег
асіипсит. Ласеа 382; пі§га з. ѵи]§агіз 90.
ЛасоЬаеа 326. .Іаіарра аІЬа 62; іиЬегоза
з. ропйегоза 177. Іазтіппт зуіѵезіге
248. ЛаІгорЬа Сигсаз 180. Доѵіз ЪагЬа
325. ЛщпЪа 386. Дипсиз Йогійиз 73;
тахітиз 319;. осіогаіиз 33. «Гипірегив
180;
к
Кабрнлевое деревое 11, Какао. Ка-
кавелла 353. Калганъ 26. Каіі тарг
312. Канала 207. КамФора 81, 129.
Канифоль 256 Каранна 174. Кассава
180, 208. Кассу 2. КаіадатЬа 369. Ка-
теху 2, 44. Каучукъ. КаоиізсЬоик 145,
166. Каяпуговое масло 210. Каху 2.
Кверцитронъ 288. КЬиз-КЬиз 33. Кіпо
а&ісапит ѵ. датЪіепзе 128; ЬепдЬаІепзе
з. азіаіісит 73; ^атаісепзе з. оссійепіаіе
з. атегісапит 103; таІаЬагісит в. іпДі-
сит з. атЪоіпепзе з. огіепіаііз 8. іп §та-
піз 278; Моѵае НоВапсІіае 138. Китай-
ская зелень 293. Кнопперы 288. Ко-
ломбо американское илн ложное 147.
Копалъ-Сумахъ 296. Корица 81. Коше-
ниль 288. Кгатегіа 183. Краппъ 302.
Кудбиръ 245. Кумаруновое дерево 127.
Курбариль 171. Кури 44.
ь
КаМапит 100. КаЬгшп Ѵепегіз 127.
ІіаЬигппт 121. Касса Мизсі 189. Касса
тизіса 189, 245, 300. Кастив. Лакмусъ
114, 189, 245, 300. Лакъ японскій 296.
Касіпса а§піпа 373; ГоеНба; зуіѵезігіз;
ѵігоза. Касіисагіит 184. Лактукарій 183.
Касіпсіпа 184. Кайаппт 100. Ладанъ
аравійскій и обыкнов. 61; африканскій
68; индѣйскій 68; простой 68; росной
62. Кадориз 358. Ьатішп 184; Іпіеит
150; Магіае 208; Рііпіі; гиЬгит 8. рпг-
ригеит 184. Катрзапа. Карзапа 185.
Капагіа 161. КараіЬпт аспіит 306, 306;
адпаііспт 305; сгізрит; Ьогіепзе 306;
ипсіпозит 95. Карра т<уог 185; тіпог
384. Карриіа Ьераііса 16, 17. Казег-
ріііпт ^егтапісит 192. Казег іоеіісіипі
143. КаіЬугіз тарг 140 Каигеоіа 122.
Каигосегавиз 276. Каигиз аіехапйгіппв
188. Каѵапйиіа 188. Кейит раіизіге
189. КепііЬпіагіа 370. Кепііііа 136.
Кепіівспа 257. КеріДіит Іаіііоііит 331.
КеисасапЛа 330. Кепсо^ит ЪиІЬозит
8. аІЬит 192. Кеѵізіісит 192. КіЬапоІіз
302. Ливанъ абисинскій или аравійскій
68. КісЬеп атуіасеиз 338; сага§еЬееп
395; соссііегиз 102; ігіапйісиз 395; ізіап-
сіісив 93; ріісаіиз 370; риітопагіиз 344;
Воссеііа 300. Кідпит СатресЬепзе в.
Сатрезсапцт з. соегиіеит 162; Сат-
ресЬіапит 162; СоІиЬгіпит 345; Роепі-
сиіі 316; виа^асі з. Запсіит 8. Ѵііае 8.
Ьепебісіит з. Ішіісшп 8 ѵегоііпит 160;
Раѵапае в. Рапаѵае з. тоіиссаішт 114;
ВЬобіі 108. Кідивіісит 192. Кіііа-Соп-
ѵаіііит 106. Кіііазігит 39. Кіііо - Аз-
рЬойеІиз 165. Кітопіит 342. КіпадговНз
136. Кіпаѣіа аигеа 195; всорагіа 8. 8іи-
(Ііовогшп 183. Кіп§'иа аѵів 147; Ьоѵіз 68;
сапіпа 119; сегѵіпа 321. Кідиігіііа
160; тоззіса 159. КііЬозрегтит 196!

Ьоіішп — ОроЬаІзатшп
627
підгит 196; герепз 197. Ьоііит оЙсі-
пагит 201. ЬопсЬіііз та]ог 55; тіпог
66. Ьоіиз апІіЬаетоггЬоібаІіз 128; обо-
гаіив 212; зуіѵезігіз 199. Ьіуиіа 237,
Ілтагіа Воігуііз 68; ІаІіГоІіа 199. Ьири-
Іит сгеіісит 234. Ьиіеоіа 292. Ьусіит
даПісшп 294. Ьусосіопит 6. Ьусорегзі-
сит 202. ЬусороЛішп 203. ЬузітасЬіа
сЬатаепегіоп 132; соегиіеа 322; Іиіеа;
ригригеа 205; Масіз 221.
м
Ма^огаиа 234. Маіа аигеа 202. Маіі-
согіит 279. Маіі рипісі 279. Маіѵа аг-
Ъогеа а. Ьогіепзіз 8. гозеа 26. Маіѵа ѵиі-
§агіз 8. та.іог 208; ѵиі^агів в. тіпог 8.
ритііа 207. Мапііга^ога 59. Мапіасшп
123. Маніокъ 180. Маппа 159; аизігаііз
8. еисаіурііпа 8. Хоѵае Ноііапсііае 138;
СаіаЬгіпа 147; Сесігіпа 253; Сеіавігіпа
88; Сізііпа 8. ІайапіГега 8. Ьізрапіса 100;
Ізгаеіііогпт з. Іатагізсіпа 348; іп 1а-
сгутіз, сапеііаіа, ріп^иіз, з. сгазза, еіесіа
8. іп §гапіз 147; Іагісіпа 8. Ьгіапзоипеп-
зів 254; регзіса 8. аІЬа^іпа 21; §иегсіпа
288. Манна библейская, или Израиль-
ская 347; обыкновенная 147. МаггиЬіит
а^гезіе 341; аІЬит 208; адиаіісит 204;
адиаіісит асиіит 341; підгиіп з. іоеіі-
<1ит 60. Магіа^оп 193. Магит ѵегит
351. Масти 61. Мастика 257. МазІісЬіпа,
НегЬа 351. Маіе 174. Маіег Зесаііз 320.
МаЫсо 47. Маігісагіа 280. Маігізуіѵа 53.
МесЬоасаппа аІЬа 62; §гізеа 8. Маіаіізіа
217; зригіа сапайепзіз 251; пі§га 177.
Мейіса210. Мейіит80. Меіаиозрегтит
227. МеІапІЬішп 227. Меіатругит 1и-
Іеит 211. Меіатройіит 164. Меіііоіиз
212; сіігіпа; соегиіеа 212. Меіізза Сапа-
гіепзіз 128; сіігаіа з. Ьогіепзіз 213; сге-
Ііса 225; Хереіа 75; Тгаді 213; Іигсіса
128. МеІіззорЬуІІит 213. МепіЬа асиіа
з. готапа з. заііѵа 215; адиаііса 214;
Ваізатіпа 214; едиіпа ѵ. зуіѵезігіз 214;
Саіагіа 225; рірегііа з. ап§1ісапа 8. ріре-
гііів 214; готапа 348; заггасепіса 348;
зуіѵезігіз з. Іопдіібііа з. едиіпа 215.
МепіЬазІгит 215. Мегсигіаііз 216; топ-
іапа 216. Меіеііа 123. Меіоріит Г43.
Меит 58, 217. Мехегеит 122. Міііит
Зоііз 196. Міііеіоііит 4; адиаіісит з. реп-
паіит 221. Міііерегіа 172. МіігайеІІа
184. Мирра 66. Моійаѵіса 128. Моіу ап-
дизіііоііит 24; Наіепі 244; ІаІіЫіит;
Іиіеит 23. Мотогсііса 218. Мопезіа 97.
Мога ВиЬі 303. Могзиз ВіаЬоІІ 318; §а1-
Ііпа 343; даіііиа та,] о г 92; гапае з. Иіа-
Ьоіі 171. МозсЬаіа 136. МиДагіиш р^ап-
іеит 78. Мизсиз аІЬиз диегсеиз 370; аг-
Ьогеиз пі^гісапв 72; ЬагЬаІиз 370; сапі-
пиз 244; сіаѵаіиз Іеггевігів 203; согаШ-
пиз 108; сгапіі Ьитапі' 175; ситаііііз
244; егесіиз з. саіЬагІісиз 204; івіапйісив
93. риітопагіиз 344. Миіеіііпа 217. Муа-
§гит 79. Мугіса 221. МугіорЬуІІит 4.
МуггЬа 61; еіесіа ѵ. зеіесіа; ітрегі'есіа;
іп §гашз з. іп Іасгутіз; Зіасге 61. Муг-
гЬіз 222; аппиа 57. Мугізііса 221. Муг-
ііііиз; Мугііііиз та)ог 371. Мугіиз Ьга-
Ьапіісиз 221. Мѵро нардное 223.
ы
Хаппагі (Вай.) 245. Хагсіззиз Ьеисо-
,]ит 192; тэдог 223. Хапіиз а^гезііз 372;
сеіііса 373; §ап§рІіз 223; іпйіса 33, 223;
ііаііса 188; вріса сеіііса 372; ѵега 223.
Нардъ 223. Хазіигіит адиаіісит 224;
Ьогіепзе 192; та^из ааіагит 83; реігае-
ит 97; ргаіепзе 84; іпйісит з. региѵіа-
пит 365; ѵеггисозит 326. ХепирЬаг 228.
Хереіа 225. Хегіит 225. Хісоііапа ѵіг-
діпіапа 226. Хі^еііа 227. Хі^еііазігпт
201. Хіпзі, Хіпзіп§ 332. Ьіоіа сиііпагіа
35. Хозіос-тезепіегііогте 357. Иисиіа
адиаііса 356. Ииттиіагіа 205. Мих, Ми-
сез; ВеЬеи 8. Вееп 218; саіЬагіісае ате-
гісапае з. ЬагЬайепзів 180; МозсЬаІа з.
Мугівіісае 221; риг^апіев 180; ѵотісез
345. Хусіа^о МесЬоасаппа 217. Хут-
рЬаеа аІЬа 228; Іиіеа 227.
о
ОсЬгиз 187. Осітит зуіѵезіге 76; сі-
Ігаіит 229. Ойопіііез Іиіеа 73. ОепапіЬе
230; адиаііса 230; зиссо сгосео 230.
ОепоІЬега 230. Окуба-воскъ 221. Оіеап-
йег 225. Оіеит Ваззіае 62; ВеЬеп 218;
Са]ериІі з. Са^ариіі 210; Сгоіопіз з. Ті-
§1іі ѵеі тоіиссогит ѵ. іпіегпаіе 114; Ио-
гит Аигапііі в. Хегоіі з. Хаіае 101; Ъа-
іЬугійіз 140; Ііі^пі ВЬойіі 196; Масійіз;
Мугівіісае; Хисізіае 221; Раітае Возае
ѵегит 244; Рітепіае 222; РіпЬоеп 180;
ВЬойіі 107; Вісіпі з. Сазіогіз 299; Вісіпі
та^'огіз з. ЗаІгорЬае, Сигсаііз з. Оіеит
іпіегпаіе з. Сісіпит 180; Визы з. гиззі-
сит 65. ОІіЬапит 68; зуіѵаіісит 256.
Оівпіігіит 246. Оіизаігит 333. ОтрЬа-
іобез 120. Опа^га 230. Опопіз зріпоза
231. Опорогйоп 232. ОрЬіодІоззоп 232.
ОрЬгуз ЬіГоІіа 196. Опіумъ 241. ОроЬаІ-
затит эіссшп 222; ѵегит в. ^ийаісит

628
Ороропасит — Еивсив
61. Ороропасит 8. Ороропах 232. Ори-
Іив 378. Огеозеііппт 246. Огідапут сге-
іісшп 234. Огіеапа. Орлянка 66. Огпі-
ІЬо^аІит пициз; ѵиідаге 235. ОгпііЬо-
^іозза 147. ОгтіЬоройіит 236. ОгоЬиз
136. Огопііит агѵепзе; та^из 40. Ор-
сель. Огвеіііе 189, 245, 300. ОзігиіЬіит
175. Овугів 194. Отаръ. Отеръ 78.
ОхуасапіЬа 63, 112. ОхуІараіЬит 306.
ОхуігірЬуІІит 237.
352. Рвібіит 279. РвуНіит 259, 260.
Ріагтіса 277. Риіе^іит 215; ге§-а!е з.
Ьогіепзе з. сегѵіпит 215. Риіісагіа 177,
259, 260. Риітопагіа агЬогеа 343; даі-
Ііса в. аигеа 167; тасиіоза 279. Риіва-
ііііа 35; пі^гісапз в. тіпог 35; ѵиідагіз
з. соегиіеа 35. Рипіса 279. РугеіЬгшп
280; соттипе 30; дегтапісит 30, 277;
ѵегшп з. готапит 30. Ругоіа 281; та-
,]’ог 281. .
Р
Раіта СЬгівіі 299; та]ог 161, 233;
тіпог 233. Рапасеа ѵе^еіаЫИит 113.
Рапах 232; СЬігопіі а. Иегасіеі 186.
Раппа сарепвів 55. Рара 218. Рараѵег
аІЬит 241; еггаіісит з. гиЬгит 8. зуі-
ѵезіге 240; согпісиіаіит 158. РагаЛузіаса
272. Рага§иау-Еоих. Парагуай-Ру 338.
Рагаіузіз 272. Рагіеіагіа 241. Рагіз 241.
Рагпаззіа 242. РагопусЬіа 55. РагіЬепішп
280. Разііпаса адиаііса 332. РаіэсЬоиІу.
РасЬоиІу. Пачули 261, 261. Ресіеп Ѵепе-
гіз 319. Рейісиіагів 124; адиаііса 244.
РепіарЬуІІит 271; аІЬит 269; адиаіісит
104. Рег&ііаіа 73. Регзісагіа асі<1а Іип-
^егтаппі 263; тіііз 265; игепз 264. Рег-
зіо 189, 245. Регвопаіа 185. Рез аѵіз 235;
азіпі 365; саіі 37. Реіавііев 245. Реігове-
Ііппт 246; сапіпит 105; тасейопісит
58. Реисейапит 246; тасейопісит 58.
РЬаІаприт поп гатозит 39; гатовит
39. РЬавеоІив 247. РЬеІІапсІгіит 230.
РЬПайеІрЬив 248. РЬоепісеит 31. РЬи
373. РЬи тіпиз 372. РЬуІІііів 321. РісЬи-
гіт 224. Рі^тепіит ішіісит 176. Рііо-
зеііа 167; аІЬа 37. Рітепіа 222. Рітрі-
пеііа аІЬа 251; аІЬа ѵ. Ьігсіпа, ѵ. тіпог.
ѵ. позігаз 252; ііаііса тіпог 8. Ьогіепзіз
272; ііаііса 314. Ріпеа іпйіса 114. Ріпеі
(писіеі) тоіиссапі 8. риг^аіогіі 114. Рірег
Ьізрапісит з. іигсісит з. ішіісит 83; |а-
таісепзе 222. Різіасіа 257, 258. Рііа 31,
70. Рііеіга. Ріііега 70. Ріііа. Ріііа-РІит
70. Ріапіа^о адиаііса 21, 308; таіог 8.
ІаііГоІіа 259; тіпог з. ап^изіійііа 259.
РпеитопапіЬе 155. Роауа аІЬа 299. Ро-
Іетопіит 372. Роііит сгеіісит 351; Іи-
іеит 351, 351; топіапит Паііогит 351;
топіапшп Ѳегтапогит 351; топіапит
Ап§1огшп 351. Роіудаіа ѵігдіпіапа 263.
Ро1у§опит 263; соссііегит 320; Гоеті-
пит 168. Роіуройіит 266. РоІуігісЬшп
267. Рота Ніегозоіутііапа 218. Роггит
23. Ргавіит 208. Ргітиіа ѵегіз 272. Рги-
пеііа 273. Рзеийо-СЬіпа 332. Рзеийо-
Мугіив 371. РвеиЛо-Йагсіввив 223. Рвеи-
Ло-КагЛив 188. РвеиЛо-ВЬаЬагЬагит 305,
О,
(^иавзіа атага; з’атаісегівів 331; зригіа
297; Зшіатепзів 287. (^иегсиз тагіпа
148. (ЗиіпсріейЯіит Гга^іГегит 271; та-
|из 271; тіпиз 270; вуіѵаіісит 269.
к
ВаАіх агіЬгіІіса 272; СоІотЬо в. Со-
ІитЬе 8. СаІитЬае в. КаІитЬо 103;
біпвепд 239; Іѵѵагапсивае 33; Ьіхагі з.
ЕгуіЬгоіапі в. Ва]і 302. Ветогае Ага-
ІЬгі з. аіоресигоійев з. игіпагіае 231;
8сЬіп-8еп§ з. Зеп-СЬе§пе 239; 8ит-
Ьпі 141; ТзсЬокко 237; Ѵеііѵегіае 33.
Вапипсиіиз аІЬиз в. петогозив 34; Лиісів
з. тіііз 291; Ріаттеиз та;ог; тіпог 291;
раіизігіз в. адиаіісив 291. ВарЬапив ги-
віісапиз 46; адиаіісиз 223, 224. Варізі-
гит агѵогит 331; аІЬит 292. Варипсиіиз
230, 250; езсиіепіиз 80. ВаіапЬа. ВаіапЬа
региѵіапа 183. Ваѵепвага 16. ВевеЛа ѵиі-
§агів 292. Резина 166. Везіпа Вепгоев
62; Сораі ѵ. СоигЬагіІ 171; Вгасопіз 76;
Вгасопів атегісапа 278; Вгасопів сапа-
гіепзів 128; еіавіісит 166; Зипірегі 77;
Ьасіагшт 100; Ріпі Ьиг^ипЛіса 255; 8ап-
(іагак 77; 8ап§иіпеае в. Зап^иіз Вгасопів
76; Тасатаса оссійепіаііз в. соттипів
131. Вевіа Ьоѵіз 231. Вех ѵедеіаЬіІіит
113. ВЬаЬагЬагит топасЬогит 305;
гизіісогит 139; раирегит 352; р!еЬе,іо-
гит 293. ВЬаропіісит ѵегит в. віЬіі'і-
спт 294. ВЬеит аІЬит в. ітрегіаіе 294;
ЬисЬагісит; сЬіпепзе; еигораеит; ішіі-
сит, сіапісит еі ЬоІІапЛісит; §аІ1ісит;
ап^іісит; товсоѵііісшп в. оріітит; ѵе-
гит 294; сЬіпепзе в. зіЬігісит 295. ВЬо-
Аіа 32.4. Вісіпив ѵиідагіз 299; та^ог 180.
Ритина 61. Еоссеііа 300. Йоза§о 225.
Возеііа 129. Вов зоііз 129. Воза Ьепесіісіа
з. ге§’іпа 938. Вовтагіпив 302; зуіѵезігіз
189. Воіііега. 207. ВиЬиз Ьаіі 303 Ви-
тех асиіив 306; Ьгііпппісив 305. Визсив

Руста
306. Руста 21. Киіа саргагіа 150; Ьог-
Іепзів 8. заііѵа 8. дгаѵеоіеиз 8. ІаІіГоІіа
307; титана 55; зуіѵезігіз 244. Ранка
176.
8
ЗаЬайіІІа 374. 8аЬаіід1іа 374. 8аЬіпа
182. Сабуръ 25. Засорепіит. Задарепит.
Сагапенъ 144. Задіііагіа 308. 8а1аЬ. 8а-
Іар. 8а1ер 233. Саланга 338. Салепъ
вестъ-индскій 208. Заіісагіа 205. 8а1іх
Іаигеа 310. Сало вирола 221. Заізоіа 312.
Заіѵіа Ьогіепзіз з. ойсіпаііз 312; Ьіего-
зоіутііапа 249; ргаіепзіз 313; зуіѵезігіз
352. 8атЬисиз 313; адиаііса 313. 8ато-
Іиз 314. ЗатрзусЬит 234. 8апатип<1а
157. Сандаракъ африканск. 354. 8апйа-
гака 77. Запдиіпагіа 156, 263, 314. 8ап-
§иіз Вгасопіз 128; йе СагіЬадепа 278;
техісапиз 114. ЗапдиізогЬа тіпог 272.
Запісиіа 315; топіапа 110. Запіеу 8.
Запіаіит аІЬит еі сіігіпит 315 8апіо-
Ііпа 315. 8апІопісит гиззіспт 49. 8аро-
пагіаЗІб; аІЬа 200; Ьізрапіса з. Іеѵапііса
з. аедурііаса 161; гиЬга 315. Зароіа 316.
8ароіі11а 316. ЗагзарагШа 332; дегтапіса
85; дгізеа 42; іпйіса 245; ІізЬопепзів з.
Ьгазіііепзіз 332; региѵіапа 332. Сассапа-
риль итальянск. 332. баззаігаз 316. 8а-
іпгеіа адгезііз 354. ЗахіГгада апгеа 97;
апдііса 329; аІЬа 317; гпЬга 339.
8саЬіоза тіпог 318. Зсаттопіит Ьа-
Іерепзе; зтугпаеит 107. Зсапйіх 319;
аизігаііз 319. Зсагіоіа 184. 8сЬе11ак.
Шеллакъ 145. ЗсЬеріит 257. Шмакъ
297. ЗсЬоепапІЬиз 33. 8сі11а 319. Зсігриз
тауог 319. Зсіагеа 313. 8со!орепйгіит
321. Зсогйіит 351. Зсогойопіа 352. 8со-
гойоіазагит 143. ЗсогойоіЫазрі 353.
8сгорЬи1агіа адиаііса 322; іоеіійа 8. ѵиі-
дагіз 322. 8еса1е сіаѵаіит а. согпісиіа-
Іит а. Іихигіапз 320; согпиіит 320. 8е-
сигійаса 3 23. 8е<1ит асге з. тіпиз 8.
ѵегтісиіаге в. іІІесеЬга 323; таріз гп-
сепз 325. Зеіадо 204. 8етеп Сіпае 8. Зап-
Іопісае з. Сопіга 49. 8етеп Сіпае ЬагЬа-
гісае 47. Зетіпа ѵотісит 345. Зетрег-
ѵіѵит 325. Зепесіо 326. Зепесіо Ьасіеі
330. Зепеда. 8епека 263. Зеппа Аіехап-
Йгіпа 88. Зеппа агаЬіса іпйіса 88. 8еппа
дегтапіса 104. Зеппа сіе Месса 88. Зега-
ріпит. 8егаріит .144. Зегрепіагіа Ьгазі-
ііепзіз 96; ѵігдіпіапа 45. Зегруііит ѵиі-
даге 8. тіпиз з. зуіѵезіге 354; готапит
355. Зеггаіиіа 327. Зезатоійез 327. 8е-
затит ѵиідаге 79. Зезеіі сгеіісшп 355;
-таззіііепаіз 328; ргаіепзіз 329; аеіЬіорі-
сит 186; топіапит 186. Зійегіііз 329,
341; тіпог 341. Зідіііит Зоіоіпопіз 106.
- ТіІЬутаІиз	629
Зііаиз 329. Зііег 186. Зііідиа Ьігзиіа 219.
Зііідиа ригдаігіх 88. ЗітагиЬаЗЗІ. Зіпа-
різ 331; аІЬа з. Ьогіепзіз з. сіігіпа 331;
ѵігійіз 331 Зіпіос ѵегив 99. Зізагит 3.32.
ЗізутЬгіит атрЫЬіит 223; оі'йсіпагит
214; зуіѵезіге 224. 8іит 332; Каісагіа
143; раіивіге 332. Скипидаръ см. Тер-
пентинъ. Смирна 61. Зтутіит 333;
сгеІіситЗЗЗ Зоіапит іоеіійит 123; диа-
Йгііоііит з. Гигіозит 8. Пѵае ѵегзае в.
ѵиіріпае 241; ѵезісагіит 250; гасетозит
211. Зоійапеііа 106. ЗорЬіа сЬігигдогит
332. ЗогЬиз аіріпа 336; заііѵа 337. Соя
333. брагіішп 153. ЗраіЬиІа &еіійа 177.
ЗрЬопйуІіит 165. Зріса сеіііса 372; сег-
ѵіпа з. йотезііса 293; аІЬа 232; аІЬа в.
ОхуасапіЬа 112; дгатіпіз Іерогіпа 70;
воІ8ііііа1І8 91. 8ріпа аІЬа 330. Здиатагіа
186. Бдпіііа 319. 8іасЬуз341; адиаііса
341. Зіаіісе 46, 342; Агтегіа 46, 342;
Согіагіа 342. ЗіарЬіаадгіа 124. Зіегсиз
ВіаЬоІі 143. ЗіоесЬаз сіігіпа 163. 8і. Си-
підипйа 139. Зіогах ѵ. біугах іідиійиз
196. 8іугах саіатііа 345 Зіугах ѵегив
345. Стиракса 345. 8іуго1оЬіит 8. 8еіае
в. Ьапидо вііідиае Ьігзиіае 219. Зиссіза
318. ЗиІрЬиг ѵедеІаЬіІе 203. ЗитасЬ 293.
ЗутрЬііит 345; тіпив 62. Зугіпда аІЬа
248. Зугириз Віасойіі 241.
Т
ТаЬасит 226. ТаЬакзЬеег. ТаЬЬахіг
61. Такамагака 174. Татагіх221. Татив
348. Тапасеіит Ьогіепвс 348; Іиіеит в.
ѵиідаге 348. Тапіокка 208. Таранджо-
бинъ21. Таро 50. ТеІерЬіит 324. ТегеЬіп-
іЬіпаАгдепіогаіепвізв.АІзаіісав.аЬіедпа
8. аЫеііпа 253; Сапайепзіз 253; Сагра-
1‘Ьіса 254; соттипіз 255; Сургіа ѵ. Йе
СЬіо рівіасіпа 257; даіііса 255; Ѵепеіа 8.
Іагісіпа 8. іагідпа 254. Теребентинъ.
Терпентинъ венеціанскій 253, 254; Кар-
патскій 253, Кипрскій или Хіосскій 257,
Страсбургскій 253, 255; французскій
или бордосскій 255. Тегга ^аропіса 2,
44, 369. Тегга Огіеапа 66. Тегііапагіа
322. Тевіісиіит Ьігсіпит 168. ТеігаЬо-
піа 142. Теисгіит 348; готізтатіпі 8іое-
сЬайіз Гасіе 348; ѵегит 348. ТЬарзив
ЬагЬаіиз 375. ТЬеа техісапа 95. ТЬео-
Ьгота 353. ТЬегіасагіа 292. ТЫазрі
191, 353; сгеіісшп 174. ТЬгійасіит в.
ТЬгійах 184. ТЬща 354. ТЬиз 68, 68,
255, 345; Йийаеогит 345; ѵиідаге з. сот-
типе 256. ТЬутЬга ѵега 316. ТЬутиз
354; сгеіісиз 316, 354; ѵиідагіз 8. Ьогіеп-
зіз 355. ТЬуззеІіпит 246. Тідііит. Тіііит
113,114. ТікЬоог,ТікЬиг117. ТіІЬутаІиз

630
Тотаіоёз — Японская земля
140; Іаіі&ііиз 140; тагіітиз 41. Тотаіоез
202. Топіуііит 355. Тогтепііііа 271.
Тота 8ОІІ8 114. ТгасЬеІіит 80. Тгада-
сапіЬа іп іаЬиІіз з. іп Гоііів 8. Зтугпаеа
57. ТгадасапіЬа ѵегтісиіагіз 57. Тра-
гантъ сирійскій, смирнскій 57. Тгадо-
родоп 356; Агіій 366. Тгадозеііпит
тара 251; тіпиз 252. Тгадиз 312. Тгі-
Ьиіиз адиаіісиз 356. Тгіепіаііз 322. Тгі-
Ыіит аІЪит 360; асеіозит 237; аигеит
34; согпісиіаіит 199; сгеіісит 361; йЬгі-
пит 8. раіийозит 8. адиаіісит з. ата-
гит 215; ригригеит 360. Тгідопеііа 361.
ТзсЬеІіік 345. ТзсЬбкко 237. Тиддиг
41. Типіса Ьогіепзіз 125; зуіѵезігіз 125,
125. ТигреіЬит 177; зригіит 353. Тиз-
зііадо 365.
И
Оітагіа 340. ІІтЬііісагіа 120. Пт-
Ьііісиз Ѵепегіз 369. Ппсагіа 369. Пп-
диіа саЬаІІіпа 365. ПпіГоІіит 206. ІІраз
Вафа 345. ІІгагі 345. Пгііса іпегз Гое-
Іійіззіта 342; та;ог 369; тогіиа 184; го-
тапа 369. Пгиси 66. Йзпеа сгапіі Ьи-
тапі 175; оГйсіпаІіз 72. Пѵа апдиіпа72;
сгізра 298; тагіпа 132; игзі 43. Иѵиіагіа
307.
V
Ѵассіпит підгит 370. Ѵаіегіапа аі-
ріпа 373; аіріпа тіпог 373; дгаеса 262;
та,]ог 8. ропііса з. РЬи 373; тіпог 8.
топіапа з. зуіѵезігіз 372; раіизігіз 372.
Ѵегаігит 373. ѴегЪазсит 374, 375, 375.
ѴегЪазсиІит ргаіепзе 272. ѴегЪезіпа 65.
Ѵегопіса 377; ригригеа64. Ѵеі1опіса64.
Ѵісіогіаііз Іопда 24; гоіипсіа 158. Ѵіпса
380; тіпог 380; регѵіпса, Іаіііоііа з. та-
]ог 380. Ѵіпсеіохісит 380. Ѵіоіа едиіпа
155; Магііз 381; таігопаііз ѵ. Йатазсепа
166; тагіапа 80; Іипагіа гоіпшіа 199;
Іаіііоііа 199; Ігісоіог 382 Ѵіоіагіа 381.
Ѵірегіпа 263. Ѵігда гедіа 126. Ѵігдаи-
геа 335. Ѵізсадо 330; Ьассііегиз 114.
Ѵізсит диегсіпит 8. диегпит ѵегит з.
ѵеіегит 198. Ѵіііз аІЬа 72. Ѵіііз Ісіаеа
370. Ѵпіпегагіа гизііса 40. Ѵиіѵагіа 95.
х. у. г.
ХѴаогагі 345.
ХапІЬіит 384. Хуіосаззіа 99. Хугіз
177.
Хейоагіа Іиіеа 385; ойісіпаііз 117. Хе-
гитЪеІ 385. ХіпдіЪег 385. ХігурЬив386.
Халванъ 72.
Чай швейцарскій 315. Чернильные
орѣшки 288.
Японская земля 2.

НАЗВАНІЯ РАСТЕНІИ У ДРЕВНИХЪ ГРЕЧЕСКИХЪ И
РИМСКИХЪ АВТОРОВЪ и поэтовъ:
Діоскорида, Теофраста, Гомера, Плинія, Виргинія и др.
Съ указаніемъ ихъ современнаго систематическаго наименованія.
АЬі^а 19. АЬгоіапоп 316. АсаІурЬе
369. АсапіЬиз 84. АсЬегоіз 267. АсЬіІ-
Іеа б. АсЬгаз 282. Асопііоп 8. Асогоп
8. Асіе 313. А<1іап(Ьоп, Айіапіоп 9.
Айогеит 362. Аесіііае дгапвзіта 267.
Ае^еігоз 268. Аега 197. А^егаіоп 4.
А ріоз 383. А§пиз зсуіЬісиз 65. А§гіоп
Неіуозтоз 214. А§гіоз гарЬапоз 46.
Аі^егоз 267. Аіга 197. Аігооп іо те§а
325. Аігооп. іо тісгоп 323. Аіида 19.
АІЪиса 19. АІЬисиз 54. АІсіЬіабіоп 21.
АПіит 23. АІіЬаеа 26. Аіуззит 26. Ата-
гами 234. АтагапіЬоз 26. АтЬгозіа
Атегітпоз 325. Атегітпит 28. Атті
28. Атреіоз теіаіпа 71. АпсЬиза 21.
АпсІгасЬпе 268. Атігозаетит 33. Апі-
зоп. Апізит 251. Апопіз 231. АпіЬоз-
Іеисоп 5. АпіЬгізсиз 40. АпіЬуШз 40.
АрЬасе 349. Аріазігит 213. АріпіЬіоп
1. Аріоз 139, 282. Аріит 41. Арзіп-
іЬіоп 1. АгаЪіз 42. Агасоз 379 Аг§е-
топе 240. АгізіоІосЬіа 110. Агтогасіа
292. Агпо^іоззоп 259. Агит 50. Аза-
гоп 51. Азсаіопіа 22. Азсаіопіоп сгот-
туоп 22. Азсугоп 172. АзраІаіЬоз 120.
АзрЬоОеІиз 54. Азріепіоп 23. Азіга^а-
Іоз 236. Аіосіоп 200. Аіга^епе 58.
АігарЬахіз 58. АиГеит таіит 101.
Вассаг 51. Ваіаизііоп 279. ВаігасЬіоп
290. ВаігасЬіоп Ьеіегоп 291. ВесЬіоп
365. Віііоп 27, 66. Віііит 27. Вои§1оз-
зоп(оз) 31. Вгаззіса. 69. Вгаззіса тагіпа
108. Вгіга 70, 323. Вготоз 70. Вгуоп
192. Вгуоп іііаіаззіоп 368. ВиЬопіит
72. Висегаз 361. Витеііа 147. ВирЬіаІ-
топ(оз) 73, 96, 325.
Сасіоз 119. Сайуіаз 118. Саера 22.
СаІатіпіЬа 213. Саіатоз 8, 51. Саііі- «
ігісЬе 77. СаІИігісЬоп 9. СаІіЬа 76, 77,
78. СаІіЬа Ьиіеоіа 77. Саттагоп 8.
Сагйатоп 83, 192. Сагйииз 84. Сагуоп
180. Саззіа 88. Саззісіа 322. СаззуіЬа
118. Сазіапеа едиіпа 12. Саисаііз 252.
Сесігоз тісга 181. Сеіазігоз 88. Сеіііз
89. СепсЬгоз 240, 328. Сепіаигіоп 89.
Сепіаигіит пидиз 91. Сепіипсиіпз 91.
Сера 22. Сераеа, Сераіа 248, 323. Сег-
сіз 92. Сегеіоіішп 39. Сезігоп 93, 329.
СЬатаеасіе 313. СЬатаесіззоз 40, 401.
СЬатаейгуз 351. СЬатаеІеа 122. СЬа-
таеіеисе 365. СЬатаеІеаёпиз 220. СЬа-
таезусе 139. СЬага Саезагіз 112. СЬе-
Іісіопіит 93. СЬігопіоз атреіоз 71.
СЬгузоіЬаіез 323. СіЬогіоп. СіЬоііоп
224. Сісега 186. Сіеі 299. Сісиіа 98.
Сісиіагіа ѵи!§агіз 39. Сіетаііз 102. Сіе-
таііз йарЬпоійез 380. СІеіЬга 24. Сіу-
тепит 76. Сіутепит осЬгаз 103. Спі-
соз 103. Спійе. Спійіоп 369. Соссутеіеа
275. Соііосазіа 224. Соііосазіит 50. Со-
ІосупіЬа 114 Сопзііідо 10. СогсЬогоз 108.
Согіз 109, 172. Согопориз 259. Сгасса
379. СгатЬе 69. СгатЬе а§гіа 112.
СгатЬе ТЬаІаззіа 108, 112. СгосойШит .
130. Сготтуоп 22. Сгоіоп 113, 299.
Сиситіз 115. Сиситів зуіѵезігіз 218.
СиІЬаЬа 349. Суатоз 379. Суатоз ае§ур-
іоз 224. Суатоз Ьеііепісоз 379. Сусіа-
тіпоз. Сусіатіз 118, СуЛопіа 118.
Сутіпоп 117. Сутіпоп адгіоп 117. Су-
посгатЬе 94. Супосіопоп 8. Супо§1оз-
зит 119. СупоггЬойоп, СупозЬаіоп ЗОО

632
Сурегиз — 8езеііае(Ьіорісоп
Суреігоз 120. Сургив апіідиогит 188.
Суііпоз 279. Суѣівоя(из) 120, 209.
ОарЬпоійез 122. Баисоз 123. Вісіат-
поа 126. Вісіатпиз сгеіісиз234. Оіозру-
гоз 127. ВоІісЬоз 248. Вопах 128. І)о-
гуспіоп 128. ОгаЬе 128. Бгуоріегіз 266.
ЕЬепе 40. ЕЬепоігісЬоп 9. ЕЬиІиз 313.
ЕсЬіоп 130. Еіаеа 230. ЕІаеа^пов 130.
ЕІарЬоЬозсоп 243. Еіаіе 252, 252, 255
ЕІеіізрЬасоз 312, 312. Еіхіпе 107. Еіу-
тоз 131, 328. Етреігои 132. ЕрЬе-
тегои 101. Ерітейіоп 133. Ерірасііз
133. ЕрііЬутоп 118. ЕгеЬіпіЬоз 258.
Егі^егоп 135, 326. ЕгііЬаІез 323. Егѵіііа
136, 186. Егуп^іоп 137. Еираіогіоп 16.
Еираіогіит Мезиез 4. ЕирЬогЬіоп 139,
139. ЕирЬгозупоп 31.
Еагипдіит 365. Ега^ит 146.
баііорзіз 321. Оегаиіоп 155. ОеіЬуоп
23. СгІесЬоп 215. ОІусуггЬіга 160. 61у-
сузійе 238. Ѳгаиаіит таіит 279.
Назіиіа ге^іа 54. НеЬепе 40. НеІІеЪо-
1’08 10. НеІІеЬогоз теіаз 164. Неіхіпе
241. Нетіопіоп 321. Нетіопіііз 321. Не-
тіопоп 93. Нераііііз 16. Негасіеуа 329.
Негсиіеае согопае итЬгоза агЬог 267.
Незрегійит Маіит 101. НіЬізсо8(из) 26,
166. Ніегасіоп 167. НірротагаіЬгоп 75,
328. НіррорЬйез 139, 168. НіррорЬео.
НіррорЬуоп 168. Ніррозеііиоп 333. Нір-
ригіз 168 Ногтіпои 312, 312. Нитіиаз-
сепз іга^игп 146. ЕВасіпіЬоз 170. Нуоз-
сіатов Іеисов 171. Нурегісоп 172. Йуз-
воров 173.
Ітріа 176. Іпйісои ЬарЬісоп 176.
ІзсЬаетоп 240. ІзсЬаз 139. Ізоеіев 323,
402. Ізоругоп 148, 179. Ііеа 308. Іхіа
382.
йазіопе 179. йоп рогрЬугоп 381.
Ьа^орив 358. Ьарвапе 185. Ьагіх 254.
Ьаигиз аіехаийгіпа 307. Ьеігіоп 193.
Ьепз раіивігів 190. Ьеиіізсиз 257. Ье-
рійіоп 191. ЬеіЬйеитрараѵег241. Ьеисе
267. Ьеисе гарЬапиз 46. Ьеисоіоп(ит)
93, 209. ЬіЬапоз 192. ЬіЬапоіів 75, 192,
301 Ьі§ивіісит 193. Ьітеит 291. Ьіпо-
зрагіоп 338. Ьігіоп 193. ЬопсЬіііз 55. Ьо-
іов 199, 358, 386. Ьоіоз ае§урііоз 199,
229. Ьоіоз а§гіоз ЗбіЛЬоіов іо йепйгоп
199. Ьоіоз ІіЬусоз 199? Ьоіиз 169. Ьи-
іеоіа саІіЬа 76. ЬусЬпіз 200. Ьусіоп 201,
294. Ьусосіопоп 8. Ьусоріз 130. Ьузі-
тасЬіоп(а) 204.
Маіа регзіса 245. Маіит 282. Маіит
авзугіасит 101. Маіит соіопеит 118.
Маіит Мейіае 102. Маіит ЗігиіЬіит
118. МагаіЬгоп 146. Магоп 234. Магги-
Ьіит аІЬит еі пі^гит 60. Месоп 241.
Месоп арЬгойез 329. Месоп Ьетегоз
241. Месоп Ьегасіеіа 329. Месопіоп 241.
Мейіса 210. МеІаіпагЬіха 153. Меіап-
іЬіит 226,227. Меіеа 282. Меііа 147,
211. Меііпе 212, 240. Меііпоп 240. Меіо
115. Меіѵп тейосоп 101. МеІівворЬуПоп
213. МепіЬазІгит 214. Мегсигіиз іеггез-
ігіз 264. Мезрііоп 112. Мііоз 332. Моіу
24, 244. МоІуЬЛегіа 261. Мопіапшп іга-
§ит 146. Муа§гоп 79. Муосіоцоп 8. Му-
гісе 220, 347. Мугзіпе 222. Мугзіпе а «г іа
306.
Мару 331. Магсіззоз 223. Магйиз 372.
Магйоз адгіа 51. Магйиз іпйіса 223. Маг-
іЬех 143. МерепіЬез 81, 225, 241. Ме-
Ьгіоп 243.
Оа 337. ОсЬгаз 187. Осітоійез 329.
Осу топ 229. ОепапіЬе 229. ОепоіЬегаз
132, 133. Оіа 337. Оіевііоп 259. Оіеит
230. Оіив аігит 333. Оіуга 362. Опа§га
132, 133. ОпсЬпе 282. ОпосЬеІів 130.
ОпосЫІиз 130. Опосіе(і)а 21, 130. Огі-
дапоп 234. ОгоЬапсЬе 235. ОгоЬоз 136,
235. Оуа 337.
Раейегов 238. Раііигоз 239. Рапасев
239. Рапасез авсіеріоп 129. Рапасез СЬі-
гопіоп 172. Рапасез Негасіеіоп 232. Ра-
пах 239; азсіеріа; сепіаигіа; сЬігопіа;
Ьегасіеа 239. Рапісит 239. Рараѵег241.
РагйаііапсЬез 8. РагіЬепіоп 241, 243.
Разйпаса еггаііса 243. Редапоп 244; а§-
гіоп 244; сереуіоп 307; огеіпоп 307. Реп-
іареіев 245, 271. РепіарЬуіІоп 271. Реп-
ІогоЬоз238. Рерііоп 139 Реріів 139,245.
Реріоз 139. Рероп 115. Регйісіоп 245.
Регзісоп Ьазііісоп 180. Регзісоп таіоп
245. Рез Іеопіз 19. Реисе. Реисе Ійаеа 254.
Регіяа 247. РЬасоз 247. РЬазсоп 247.
РЬазіоіиз 247. РЬеоз 248. РЬііугеа 248.
РЫеов 248, 272; аіоресіаз 248. РЫотоз
249, 375; а§гіа 249; теіаіпа 374; іеіеіа
375. РЫох 250. РЬоепіх 197, 250. ТЬи
372. РЬуІіса 250. РЬуІІіііз 321. РЬуіІоп
216. РЬуіеита 251, 292. Рісеа 255. Рі-
пазіег 254. Ріпеа пих 255. Ріпиз 255.
Різоз(ит) 258. РііЬуз. Рііуз 254,255. Рі-
іуива 139. Ріаіапоз 260. РІитЬа^о 261.
Роа 261. Роіусагроп. Роіуспетоп 262.
РоІуігісЬоп 9. Роггит 23. Роіегіоп 56,
271. РоіЬоз 272, Ргазіоп 208. Ргавоп 23.
Ргіпоз 273. Ргозоріз 273. Рзуіііит 258.
Ріеіеа 278, 367. Рипісит Маіит 279.
РугеіЬгоп 30.
ВарЬапозбЭ; а§гіа292. ВЬа294. Юіат-
поз 294. Юіеоп 294. ВЬехіа 295. ВЬоа
279. ВЬойога 296 ВЬоее 279. ВЬоеав 240.
ВЬоіав 240. ВЬиз егуіЬгаеа 296. Войоп
301; Воз. Возтагіпиз. Воь тагіз 301.
Виіа 307. Вуігоз 130.
Заііипса 372. Затрзусііоп 234. 8аіу-
гіоп232, 316; егуіЬгопіоп 316. ЗахіГгада
10. 8саттопіоп 107. 8сЬіпоз 257. 8со1о-
репйгоп(іоп) 321. 8соІутов(ив) 321. 8сог-
йіоп 351. Йсогойоп. Зсогойоргазоп 23.
8согріоз 8. Эеііиои 41, 325. ЗегірЬоп 49.
Эезатоійез 292.8езатоп79. Зезеіі аеіЬіо-

8ісуа — 2ооріЬа1то8
633
рісоп 327; сгеіісоп 327, 355; таззаіеоіі-
соп; реіороппезіаеоп 327. 8ісуа 115. 8і-
суов 115. Вісуозадгіоа 218. 8і<1о 329. 8і-
(Істіііз 321, 829. Вігііоп 279. Вііріііит 330;
сугепаісит 353. 8іпарі. 8іпері. біперу
331. ЗізутЬгіоп 214; а§гіоп 331. 8ті1ах
238, 248, 332; іо и Агсайоп; сераіа; Іе^'а;
ігасііеіа 332. Зтугпішп 333. 8раг§апіоп
337. брагііоп 338. ЗрЬасоз 192, 312.
8рЬа§пов 192. 8рігаеа 339. 8р1асЬпоп
192. 8іасЬуа 341. ЗіарЬуІіпоз 123, 243.
8іоеЪе 248, 272. бігаііоіез 258, 344; сЬу-’
ІіорЬуІІоп 344. 8ігусЬпоз 345; еисереіоз;
Ьурпойез; Ьурпоіісоп 2І0; тапісов 335
8ігурЬпоз 345.
ТЬарвіа. 353. ТеІерЬіоп 323, 350. Те-
геЫпіЪоз 257. Теігаііх 351. Теисгіит
351. ТЬеІудоиит 353. ТЬеІурЬопеп 8.
Тіісіуріегіз 278 ТЬегтов 199. ТЬутоа
354. ТірЬе 366. Тііііутаіоз СЬагасіаз;
Тійутаіов сурагіззіаз; ТііЬутаІоз те-
8аз; ТіЙіутаІов Мугвіпііез; ТйЬутаІоз
Рагаііаз 139. Тогсіуііоп 355. Тга§асапіЬа
56. Тгадогідапоз 354. ТііЬоІов 356; еиуй-
Г08 356. ТгісЬотапез 10. ТгйЬаіез 323.
Піѵа раіизігіз 366. IIѵа игві 43.
Ѵассіпіит 370. Ѵіоіа (раза, виды) 209.
Ѵііів пі^га 71.
2еа 362. 385. 2іяапіоп 385. 2ооріЬа1-
тоз 325.

2-ое ПРИБАВЛЕНІЕ
къ первой части.
Асопііит АпіЬога. Вороннэ око
(Херс.)
Асошіит Ьусосіопит. Ядовите
зеллэ (Херс.)
АѳіЬаІіит зѳріісит. Дубильный
цвѣтъ.
А^гітопіа Еираіогіит. Жовтий
ріпъякъ (Херс.)
АіІапіЬив рДапсІиІова. Уксусное
дерево, Вонючій ясень (Журн. Мин.
Гос. Им. 1864. А« 7).
АІи^а ёѳпеѵѳпвів (стр. 18). Медун-
ки (Кіев.) Дубровка (Харьк.)
АІЬа^і Сатѳіогит. Мачиха.
АШит ЗсЬоѳпоргазит. Олъчи —
ТиЬиІа.
АпаЬазіз арЬуІІа. Кирг. Вцбгй^бп.,
Апазіаііса ЬіѳгосЬипііса. Дамас-
ская роза.
Апетопе Риіваііііа. Сёнець (Ра-
дом. у. Кіев. губ.)
Апетопе вуіѵаііса. Овечье ру-
нечко.
Апетопе раіѳпг, Якг/т. — М]иг§и-
сЬит (МеіпзЬ.)
АпсЬиза оМсіпаІіз. Маній (Радом.
Кіев.)
*) Херсонскія названія заимствованы
изъ сочин. Эд. Линдемана — Очеркъ
Флоры Херсонск. губ. Названія Радо-
мысльскаго уѣзда Кіевской губ. сооб-
щены Г. Левченко. Названія отмѣчен-
ныя «Колонія Россъ» — собраны Р. Ко-
стромитиновымъ и сообщены д-мъ К.Е.
М'ерклинымъ.
АгЬиіиз врѳо. іпй. Чернишникъ
(Костром.)
АгЬиіиз ’ апйгасЬпоійѳз. Пальма
(Кол. Россъ).
АгсіозіарЬуІоз оШсіпаІіз. Бздни-
ка (Сарат. Меркл.)
АгізіоІосЬіа Сіѳтаіііів. Котові
м..і (Херс) Котове зилля, Ранникъ,
Филинникъ (Мал. Екат.)
Агіѳтівіа агепагіа. Песколюбъ
(Херс.)
Агіѳгпівіа Бгасипсиіив. Холоди-
тельный Деревей (Херс.)
Агіѳтівіа ргосега. Кирг. — Ши-
ральджинъ. Хортицк. Менонисты упо-
требл. это растеніе отъ «Сибирки».
Агіѳтівіа ѵиі^агів. Чернобѣль
(Херс.)
Агіѳтівіа вр. іпй. Коікикап (Мо-
зцаѣуг).
Азрѳгиіа осіогаіа. Валдмейстеръ
(Херс.) Очевидно съ нѣмецкаго, хотя
г. Линд, и прибавляетъ: Ьіс ѵп!§о.
Авігар;а1ив АгЬизсиІа. Кирг. Кик-
іаа-ра (ЗсЬгепк).
Азігаваіиз ДазуапіЬив. Сладко-
листный перелетъ (Херс.)
Азіга^аіив Ггиіісовиз.Розга(Херс.)
Азігацаіив ЗІусІрЬуІІоз. Стручеч-
никъ (Херс.)
Азігаваіиз ОпоЬгусЬів. Кошачій
горохъ (Херс.)
Аігіріѳх ѵѳггисіГегит. Кирг —
Кокрек.
АисиЬа уаропіса. Золотое дерево,
Восковое дерево (Григ.)

Ведома
Ве^опіа. Дѣвичья красота (у садовн.
въ Новг. губ.)
ВѳгЬѳгіз ѵи1§агіз. Кислетка (Екат.)
Вегіегоа ѵиіцагін. Бабышникъ
(Мал. Екат.)
Вѳіиіа еовіаіа. Голъбы — Сіиіѵа^сіа.
Вѳіиіа Егтапі. Гиляки— Кесігазз).
Ти-Іуіупі-ізсЬсЬаг. Ти-ізсЬсЬаг (также
и В. аІЬа).
Вѳіиіа Ггиіѳзсѳпз. Голъды — Нок-
іоазза.
Вѳіиіа папа р. зіЫгіса. Якут. —
Уагд'Ьа.
Саіатаегозііз Ерівеоіз Вінпкъ
(Херс.) — вѣроятно слѣдуетъ ВѢйникъ.
СаШзасѳ йаЬигіса. Гори. Тунъ. —
Ко裏и.1ака.
СаІіЬа раіизігіз. Гиляки— Аіг. Аіх.
Сатѳііпа заііѵа. Свирѣпка (Херс.)
Сашрапиіа Іаііі'оііа. Звоникъ
(Херс.)
Сашрапиіа рѳгзісііЫіа. Лісні
звонкі (Херс.) ЗвонЬкъ велйкий (Радом.
Кіев. г.)
Сазіапѳа врѳс. іпйѳГ. Терновникъ
(Кол. Россъ).
Сазііііѳа раііійа. Якуты — Ззбгоп.
СѳапоіЬиз агигѳиз. Ина (Колон.
Россъ).
Сѳіазігиз атіісиіаіиз. Аино—Оззо-
тапі.
Сепіаигѳа сіііГиза Імт. Перекати-
поле, Катиполе, Капнувъ (Херс.)
Сѳпіаигеа ЗсаЫоза. Василекъ
(Херс.)
Сѳгазііит адиаіісит. Куроліски
(Левч.)
Сѳгаіосагриз агѳпагіиз. Кураець
(Екат. Малор.)
СѳгаіосЫоа. Овсянка, Овсяница
(Труд.)
СЬаѳгорЬуНит Ргѳасоііі ВС. Ку-
пирье (Херс.)
СЬепоройіит аІЪит. Голъды —-
КоіосЫо, Киііикіе.
СЬгузапіЬѳтит ЪеисапіЬѳтит
Золотоцвитъ (Херс. перев.) Цуцики
(Радом. у. Кіев. г.)
Сісиіа ѵігоза. Бодяга (Буссе — Ве-
тер. Газет.)
Сігсаеа Іііасіпа. Осотъ (Радом. у.
Кіев. г. и Конот. въ Полт. г.)
Сіешаіів іпіеёгііоііа. Цвѣты наз.
Цыганка (Анан. у. Херс. г.),
Соѳіоріѳигшп Сгтеііпі. Гиляки —
Різзкг.
Сошшѳііпа соттипіз. Голъды —
Тзаіза, Тваівока.
СопГѳгѵа §1отегаіа. Нитка кусто-
вая (Пѣтунн.)
- Еѵопутив	С35
Сопѵаііагіа Воіуёопаіит. Гиля-
ки — АѴеіі.
Соіопѳазіег тиііійога. Кирі. —
В$аі.
Сгаіаѳёиз зап^иіпѳа. Кирі. — Оо-
Іапа.
Сгосиз геіісиіаіиз. Просоренокъ,
Наський Просоренокъ.
Сиситіз заііѵиз. Плодъ — Ога-
рокъ; стебель — Огудина огипочка
(Екатер.) Знахари совѣтуютъ купать
больныхъ ломотою въ настоѣ кипятка
на «Огудинѣ». Купаютъ также дѣтей
отъ «пристріту». Пристритъ — по на-
родному понятью есть болѣзнь, при-
ключающаяся «съ глазъ», т. е. если
позавидовать, что ребенокъ хорошъ,
то непремѣнно онъ заболѣетъ пристри-
томъ (Я, П. Новицкій).
СисигЫіа Аигапііа. По мнѣнію
г. Левченко эта тыква назыв. Кабакъ
въ Новороссіи, во не въ Малороссіи.
Кабака есть названіе нюхательнаго
табака.
СисигЫіа оѵИѳга. Ропавки, Кара-
Хоньки (Екат. г. Новицк.)
Сузіоріѳгіз. Пузырникъ (иск. сост.)
Суіізиз соттипізР Заячій корень
(Херс.)	(
Ваіига Вігатопіит Е. Бішені
огіркі, т. е. бѣшеные огурцы, Немица
(Херс.) Свѣжевыжатый сокъ изъ этого
растенія выгоняетъ изъ ранъ червей
(Левч.)
ВцЦіаІіз §гапсІіЯога. Стягачъ
(Херс.)
БітогрЬапіЬиз тапйзЬигісиз.
Олъчи — Йзоіагікіа. Аино — ВзеѵасЬпі.
ВірЬуІІѳа. Гиляки — Неш^иі.
ЕсЬіит гиЬгит. Бабини румняки
(Херс.) Урвантъ (Радом. у. Кіев. г.)
Е1ѳа§пиз Ьогіепзіз. Біла маслина,
Цариградска верба (Малор.)
ЕІѳосЬагіз Іасизігіз. Камышъ,
Куга, Осітьнягь (Херс.)
ЕІѳосЬагіз ТаЬѳгпѳтопіапа. Ма-
лый камышъ (Херс.)
ЕгіорЬогит. Олъчи — Бака.
ЕгіорЬогит ап§изііГо1іит Заячі
лапки (Кіев.)
Егѵит Ьігзиіит. Полива чачавица
(Херс.)
ЕгуіЬгаѳа Сѳпіаигіит. ЮзеФка
(Херс.)
Еираіогіит саппаЫпит. Кон-
ская трава.
Еигоііа сѳгаіоійѳз. Кирі. Тегвкёщ.
Еѵопутив еигораѳиз. Божьи очи
(Херс)

630
Еѵопутив — Оиѵігапсіга
Еѵопутив ѵеггисовив. Брусыни-
на (Херс.)
Рѳвіиса оѵіпа. Кппецъ (Шнейд.
Пет. Фл.)
Еісагіа гапипсиіоісіѳв. Шпинка
(Херс.) Вѣр. ошибкой вмѣсто Пшипка.
Егарщгіа ѵевеа. Паузничка (Тул.)
Егахіпив ѳхсѳівіог. Яворъ. Ясінъ
(Херс.)
Егахіпив тапДвЬигіса. Ольчи —
Взеѵуадйа.
Еисив диісіат. Гиляки — Киівс]ц.
Ѳ-а^ѳа Іиіеа. Зірочка, Гусяча ци-
булька.
Сга^еа ривіііа. Зірочка.
Сгаіѳёа оШеіпаІів. Козьякъ (Херс.)
О-аІіит Арагіпѳ. Цапъ-Царапъ
(Херс.)
Сгѳгапіит ргаіѳпвѳ. Желудочная
трава (Херс.)
Сгегапіит вап^шпеит. Вовча ла-
па, Піддубникъ (Херс. Линд.) Добрувка
(Радом. у. Левч.)
(3-ѳит игЬапит. Гребінь (Херс.)
(З-урворЫІа рапісиіаіа. Курай
(Херс. Левч.)
Наіітойѳпсігоп агдѳпіеит. Кирг.
ТзсЬіпдёІ].
НѳІісЬгувит агепагіит. Жовто-
головникъ (Алекс. у. Екат. г.) Цминь
(Екат. у.), Чмінь (Маріуп. у. Екат. г.)
Нов. Кояотопці (мѣстами въ Кіев. г.)
Отваръ всего растенія въ тепломъ видѣ
унимаетъ зубную боль. Знахари совѣ-
туютъ купать дѣтей въ настоѣ воды
отъ «жовтовіцы» (Нов.) Разводится въ
садахъ. Неі. сотрозііит наз. въ Коно-
топ. у. Безсмертки, Соломенный цвѣтъ.
Нувворив ойісіпаіів. ѣзухъ (Чер-
ниг. г. Левч.)
Пѳх съ пестрыми листьями — Золо-
тое дерево (у садовн.)
Ітраііѳпв. Голъбы — КоІосЬіо. Кпі-
Іикіе.
Іпиіа Ьгііаппіса. Пожарки (Херс.)
ІпиІаЬігіа. Лісові нагідки (Кіев.)
Іпиіа Нѳіѳпіит Г. Аманъ. Въ
Херс. г. корень его употребляется вмѣ-
стѣ съ корнями ЙутрЬуіит оГѣсіпаІе,
сваренный въ меду, какъ радикальное
средство отъ упорнаго кашля.
Липірѳгив Даѵигіса. Горн. Тут,—
АгДзсЬа.
Липірѳгив папа. Кгірі. — АгізсЬа.
Ьатіпагіа (вѣроятно— 8ассЬагі&га).
Сахарная трава, Сахарный морской
мохъ, Плывучка.
Ьашішп аІЬит. Бѣлая крапива’
Смокти.іо (Маріуп. у. Екат. г.) Дѣти
«смокчуть» т. е. сосусь сладкій сокъ
изъ цвѣтовъ растенія.
Еарвапа соттипів. Млечь (Херс.)
ЬаіЬугиз раіияігів. Гольды — Пок-
іока.
ЬаіЬугив ваііѵив. Конскій зубъ
(Херс.) Бабій зубъ (Коиотоп.)
Еаигив вр. Душное дерево (Колон.
Россъ).
Еѳопіосіоп аиіотпаіѳ. Попово гу-
менце.
Ііѳрісііит рѳгГоІіаіит. Віниччэ
жовте.
Еопісѳга соегиіеа. Якут. — ТаЬа-
ІозсЬка. ТаЬиІозсЬка.
Ъопісѳга ЬѳсІѳЬоигіі ? Вязь (Кол.
Россъ).
ЕусЬпів СЬа1сѳ<Зопіса. Восточная
гвоздика.
ІіусЬпів Ѵѳврѳгііпа. Полеві зірки
(Левч.)
Ьусіит іаіагіоит. Кырг,—Іиі)§ек.
Ьуеорѳгвісит ѳвсиіѳпіит. Крас-
ные баклажаны, Батлажаны, Помадоры
(Линд.)
ЬувітасЬіа ѵиізагів. Яатягачъ
(Кіев. г. Радом.)
МасЬаѳгІит Ягтит Гг. АП. —
доставляетъ настоящее Палисандровое
дерево.
Маіапйіѳшит ЬіГоІіит. Гил. —
Кат.
Маіѵа Маигіііапа. Зінзівіръ (Херс.)
МесПса^о ваііѵа. Беде (въ Барнау-
лѣ, по свидѣтельству д-ра Думберга).
МѳпШа вр. Аино — Категікепа.
Мѳгсигіаіів аппиа. Пролѣска.
Мегіѳпвіа тагіііта. Гиляки —
Еіп-іих.
Мугіса. Тальникъ (Кол. Россъ).
Муозоіів раіивігів. Любы мрне
(Кіев. Губ. Вѣд. 1867).
ШсоііапаТаЪассит. Олъчи и Голь-
ды — ВаттасЬе, ПатсЬе. Гиляки —
ТатсЬ.
ОепапіЬе йвіиіова. Впноцвѣтъ
(Гюбн.)
Опопів Ьігсіпа. Козлятникъ (Линд.)
ОгсЫв ап§ивііГо1іа.Зозулькп(Кіев.)
ОгсЬів дпаейат. Гиляки — Маі-
зсЬегІаси іутук.
ОгпііЬо§а1ит итЪѳІІаіит. Пы-
рейка (Херс.)
ОгоЬапсЬе ѳіаііог. Іігорова свічка
(Херс.)
Оиѵігапйга Гепеэігаіів Роіг. Водя-
ной Ямсъ. Кружеволистникъ.

Охаііз — 8с-ігриз
637
Охаііз Асёіозѳііа. Гиляки — Тнп-
(гя-іеп.
Раѳопіа оЪоѵаіа Голъды и Ольчи—
Нпііеіотопе. Гиляки — П8§г.
Рапах Сгіпзѳпр;. Гольды — МапсІзЬи
осЬіо. Мандж. — ОгоЬоІа. Кит,— Рат-
Твиеі.
Рараѵѳг ВІіоѳаз. Качекъ (Херс.
Линд.) Вѣроятно измѣненное Мачекъ.
Раззѳгіпа зр. Киръ. — Павозка.
Рѳсіісиіагів раіизігіз. Якуты —
СгЬагйа-оі.
Репісіііит §1аисит. Зеленый Ки-
стовикъ.
Рѳисесіапит гиШѳпісит. М. В.
Горичникъ (Херс.)
Рѳисесіапит іѳгеЬіпШасѳит.
Аино — Пзагікізта.
РЬавѳоІиз ѵиідагіз. Гольды— Тиггі
топе. ТпгзсЬ.
РЬѳворіѳгіз роіуроійѳз. Дубов-
никъ (Срединск.)
Рйузаііз Аікѳкѳпёі. Жидовски
ягоди (Херс.) Плоды въ Миланѣ назыв.
КикиНча и употр. въ пищу.
Рііеа тизсоза. Бомбардирное ра-
стеніе (съ нѣм.)
Рііиіагіа дІоЬиІіГѳга. Тимольникъ.
Ріпив СѳтЪга ѵ. ритііа. Тут. —
Во^іМа.
Ріпиз (Ьагіх) йаѵигіса. Гиляки на
Сахал. — Бакк ІзсЬсЬаг.
Ріпиз (Рісеа) оЪоѵаіа. Кирг. — Ка-
га§аі. Кага^аізсЬ.
Ріпиз (АЬіѳв) РісМа. Гиляки —
Х^агш.
Ріпиз зуіѵезігіз. Въ Полѣсьѣ раз-
личаютъ два вида ми скорѣе разряда
сосны: Лутйця — стройная, снизу не-
имѣющая вѣтвей—считаемая лучшимъ
деревомъ для построекъ и Свияякъ,
Свинчакъ или просто Свиня. Сви-
някъ отличается большею вѣтвисто-
стію и большею въ извѣстномъ возра-
стѣ толщиною, а главное тѣмъ, что
древесина ея имѣетъ синеватыя полосы
и легче подвергается гніенію, нежели
Лучица.
Р1айіогЬ.Ѳ8іиа сІиЬіит. Гольды —
КатЬаІіа.
Ріапіа^о агепагіа. Блошное сѣно
(Линд. вѣр. ошиб. вмѣсто сѣмя).
Ріапіа^о тауог. Банникъ (Малор.
Екат. г.)
Ріѳигозреттитаивігіасит. Голъ-
ды — Рййзіка. Ольчи — Іесійіа.
Р1итЬа§о еигораеа. Голубой жас-
минъ (спдовн. въ Новг. г.)
Роа аііѳпиаіа. Якуты — Киіип-Ки-
іигидЬа, т. е. жеребенковъ хвостъ.
Роа зіѳгііів — Ваіата.
Ро1у§опит рѳгГоІіаіит. Голъды—
КбсЫа-ззіаге.
Роіуросііит , Вгуоріогіз. Буков-
никъ.
Роіуросііит ѵиіеагѳ. Жиноча на-
порть (Алекс. у. Екат. г.) Напороть,
Чапорочь, Чополочь (Борзенск. у. Чер-
ниг. г.) К'-рень растенія употр. для вы-
травливанія плода (Я. П. Новицк.)
Роіуігіскит Гогтозит. Пере-
кусъ (Смол.)
Рориіиз йіѵѳгвіГоІіа. Киръ. — То-
гоп§у-А§-а(8сЬ.
Рориіиз ІаигіГоІіа. Еирі. — Кага-
іегек.
Рориіиз Тгѳтиіа. Ясокоръ. Оси-
чнна. Кирг. — Кок-іегек. Якуты — Та-
Іуп-Іра, Таіуп.
Ргоіососсиз Яиѵіаііііз. Дождевая
зелень (Пѣтун.)
Рзатта агепагіа. Морской овесъ,
Песчаный тростникъ.
Ругиз Зіѳѵѳгзіапив. Кирг. — Аіта-
§аізсЬ.
фиѳгсиз топ^оііса? Манегр. —
Риіщ.
йиѳгсив зѳввіІШога. Глухой дубъ
(Черн. г. Борз. у.) Въ Малор. отличаютъ
двѣ породы дуба: одинъ літний, те-
ряющій на зиму листъ, и другой зімо-
вий или дубъ-нёлинь, на которомъ
листья хотя и желтѣютъ, но держатся
на немъ всю зиму.
Вапипсиіиз ІапирДпозиз еі гѳ-
рѳпв. Золотецъ (Малор.) Цвѣты употр.
для очищенія крови послѣ родовъ.
Вапипсиіиз роІуапіЪѳтиз. Коз-
лики (Радом.)
ВЪатпив Ргап^иіа. Жостиръ (Ма-
лор.)
ВЬаропіісит аігірІісіГоІіит.
Манегры — Опокіа. Голъбы — Тоіпа.
ВіЪѳз гиЬгит, Гиляки — Псі-аіз.
Якуты — СгЬаІадЬас. ОЬаріа^Ьас.
Воза сіппатотѳа. Ольчи — Ршт-
такіа.
ВиЬиз Ісіаѳиз. Гиляки — Кеіат.
Витѳх НуйгоІараШит.Киньский
щавель (Екат. Мал.)
8а1іх зр. Аино — Мегззі. Ззиззи
(Ива).
Ваівоіа Каіі. Солонецъ (Одесса).
Ваіѵіа ргаіѳпвіз. Миколайкн (Ра-
дом. у.)
8апёиівогЬа ойісіпаИз. Голъды —
Ко&оіе.
Зсігриз гасіісапв п др. Голъды —
Пагсіа.

638
Бейиш — Ѵіоіа
Зѳсіит гозѳит. Морозъ (Херс,
Одесс.)
Зѳпѳсіо раітаіия? Гиляки—Ѵѵ'йрі-
ясЬоІаЬ. Хіо.
Зоіапит іиЬеговит. Губина (у
раскольниковъ. Мельн. на горахъ).
ЗогЪи.8 Аисирагіа. Голъды — Мі-
Іеки, Мігеп§ко1а. Олъчи  Мігеп-ізсЬи-
га. Гиляки — Мівіа.
ЗогЬиз натЬисіГоііа. МеіѳсЬак-
пуке (бгіеііп.)
8рИа§ііит. Голъды и Олъчи — Х)а-
тиііа.
5угіп§а ѵи.1§агів Бузокъ (Малор)
Настой сухихъ цвѣтовъ на прован-
скомъ маслѣ употр. отъ опухоли.
ТгіГоІіит ргаѣѳпзѳ. Курвайки (Ра-
дом. у. Кіев. г.)
ТгіГоІіиш герѳпв. Ивасиковы го-
ловки (Борз. у. Черн. г.)
Тгіѣісиш сіигиш. Арновка (Малор.
въ Маріуп. у.)
Ѵассіпіиш Ѵіііа Ійаеа. Олѵчи —
Твсіуиікіа.
Ѵаіѳгіапа оГйсіпаІів. Вонючка,
Поганникъ. Лихоманникъ (Екат. г.)
Ѵіоіа ЕаЬа. — Фраки. Ге'ѵёгоіе на-
зыв. мелкіе бобы, идущіе преимуще-
ственно въ кормъ скоту и разводимые
также для удобренія полей.
Ѵіоіа ѵШоаа. Полевой горошокъ
(Кіев)
Ѵіоіа сап.іпа. Кулинки (Радом.
Кіев. г.)
ПРИБАВЛЕНІЕ
КО ВТОРОЙ ЧАСТИ*).
Абздюха 15. Аіпапі 193. Акація розовая
299. Алипанъ 16. АІшадаілсЬ 637. Алое
столѣтнее 16. Аіідгйз 291. Аманъ 636.
Анабу-саглабъ 335. Аптечный корень
26. АрдячъА. 253. АгЦвсЪи 636. Арновка
(вѣр. Тарновка) 638. Агокаікего 154.
АгІвсЬа 636. Аійко тузі 9. 220. Аіг. Аіх
635.
Бабій зубъ 636. Бабини румняки 635.
Вабки воложскія 312. Бабура 15, 164.
Бабышникъ 635. Бака 15. Баклажаны
красные 636. Батлажаны 636. Ваіата
637. ВаиегпгЬаЪагЪег 139. Башмачекъ
медовый 213. Беде 636. Бездушный
цвѣтъ 209. Безсмертки 636. Безсмертні
цвітки401. Безсмертнйй цвітъ401. Бе-
ресква 185. Бздника 634. Біжъ-дерево
47. Вцбгй^бп 634. Віщѵага С. 307. Блош-
ное сѣно 637. Бобъ волчій 135. Бодяга
635. Боже дерево 47. Божьи очи 635.
Во^іМа 637. Богородичная трава 236.
Болотовикъ 15. Бомбардирное растеніе
637. Борода козья 372. Бородка царская
45. Борона парниковая 362. Бошленъ Б.
229. Брада кощутияа С. 155. Вгасіа кохі
Ьііа Ч. 102.' ВгесЬпіізе 345. Брк мачко&ъ
С. 227. Вркови мачкови С. 226. Вгуп-
биняу II. 113. Брусынина 636. Бузокъ
638. Буковникъ 637. Буркунъ свиной
263. Бычки 16. Бѣлый корень 186. Бѣ-
лый цвѣтокъ 33.
Валдмейстеръ 634. Валунъ 15. Васи-
лекъ 635. Ведміжина 303. Верба цари-
градска 635. Вересовикъ 15. Ветла мел-
кая 309. IVеИ 635. Вехъ 11, 343. Викъ
чоловичій 165. Викорея 350. Віникъ 635.
Вініччэ жовте 636. Виноградъ содом-
скій Библ. 78. Виноцвѣтъ 636. ѴѴізеіо-
ѵге <1гіѵ/і Ч. 227. ІѴізпе шогака Ч. 250.
ѴѴіапіе раіе И. 250. Ѵізие рзі Ч. 250.
Вічки павани 220. Вишня лавровая 275.
Вишня татарская 198. Вишня чертова
275. ІѴІос ртоаіапа Л. 335. Вовча лапа
636. Водяной корень 77. Волосъ крас-
ный женскій 56. Волоть просяная 346..
Вонючая трава 26, 95, 98. Вояючка638.
*) Сюда вошли не только названія, помѣщенныя во 2-мъ прибавленіи къ 1-й
части, но и тѣ названія, которыя были пропущены при составленіи 2-н части.

ЛѴогіесЬ — Карахоньки
639
'ѴѴогзесЬ Іёзпу Л. 111, Вороннэ око 634.
Восковой плющъ 170. Восковая пальма
177. Восковая трава 92. Восковое де-
рево 634. ЛѴоікизк сегіодѵу Л. 318. Вошь
свиная 41. Вошь слоновая 30. Ѵ/ге§і-
поѵге геіе Л. 334. ‘ѴУзоѵ'іса кшкегаѵѵа Л.
243. Вшивое коренье 321. Высоковый-
иая трава 365. Выхлѣлилъ 187. Вѣнецъ
Христовъ 148. Вѣнецъ царскій 148,243.
Вѣникъ царскій 306. ЛѴіірі.зсЬоІаЬ 638.
Вязь 636.
ОаІЬепкгаиІ 72. Гвоздика восточная
636. Нешгиі 635. еЬагйа-оі 637. ИЬар-
іааЬас 637. ѲЬаіазЬас 637. Гирчина Р.
345. біщѵадйа 635. Глазки соколиные
207. Глазки сорочьи 106. Глотиха 276.
Глотуха 276. Шостка згаосга П. 128.
ОІиЬага 307. Гнѣздышки утиныя 32.
НокіоаззабЗб. Голова Адамова 59. Голо-
ва собачья 40, 321. Голова широкая 864.
Головки ивасиковы 638. Голотуха 276.
Горицвѣтъ 349. Горичникъ 637. Ногкка
Ьеіпй 154. Горохъ кошачій 634. Горохъ
свиной 207. Горошекъ полевой 638.
Гребінь 636. Греческій чай 313. Сггесі-
сѣа П, 143. Сггопо піейхѵіейхіе Л. 43.
Груша лоховая 282. Грушка травяная
352. Губина 638. Си] 248. Ниііеіо-топе
686. Гуменцо попово 636.
ЕашсЬе 636. ИаштасЬе 686. Тіагйа
637. Девятильникъ клоповный 349. Де-
дикъ солодкій 64. Декоктъ полевой 187.
Деръ 276. Деревей холодительный 634.
Дерево (см. стр. 436) Адамово 243; ака-
жу 345; амарантовое 345; ангеликовое
42; ангелиновое 43; аспалатовое 42;
африканское 386; бамбуковое 61; бен-
зойное 62; бразильское черное 390; гру-
шевое 92, 282; донное солодкое 89; душ-
ное 93 и 636; желѣзное 62, 89; живое
или живучее 72; жидовское 92; зелени-
чье 74; золотое 634, 636; іудейское 92;
Іудино 92; камфорное 81; кедровое бѣ-
лое 37; кедровое гвіанское 37; клоко-
тина 258; кожевенное 296; костяное 109;
ладанное 162; лимбовое 253; лимонное
102; ложечное 183; мучное 336; негнію-
щее 350; негной 350; обезъянное 207;
ослѣпляющее 399; палисандровое 636;
персиковое 245; перцовое 383; поме-
ранцевое 101; пороховое 293; пузырное
104; райское 25, 25, 28, 28; резинное
145; рожковое 92; розовое 30, 107, 108;
сандальное африканское 278; сандаль-
ное красное 278; святое 48, 391; свидо-
вое 109; свирковое 252; священное 175;
свѣчное 220; смолистое индѣйское 391;
снѣжное 96, 121, 345; солодковое дон-
ное 89; стираксовое 345; таллипотовое
111; тиссовое 254, 350; тюльпанное 196,
404; ужевое 345; уксусное 634; чашковое
217; черное 122; чечевичное 104; шиш-
ковое 217; шомпольное 340; шевское
297; яичное 334; эбеновое зеленое 127;
эбеновое черное 127. Дерникъ 276. До-
брувка 636. Сб^г 636. Дождевая зелень
637. Оокіока 636. Иоіапа 635. Оопзка
рзі таіег Ч. 76. Драчье 333. Древа Библ.
25. Дрема кошачья 364. 'ОгхеѵГО ЬоЬоѵе
И. 159; Ядоѵие Л. 145; яеіазпе Л. 89;
Іоіизоѵге II. 89; теіопоѵе II. 241; пег-
коѵе ІІ. 30; гадкіе II. 130; зіайке Ч.
159. Игозі зсіраіу Л. 265. Дубъ глухой,
зімовий, лѣтній 637. Дубильный цвѣтъ
634. Дубовяикъ 637. Дубровка 634.
Иипйа косісі Ч. 225. Дудки курячі Р.
390. Духъ мышиный 125. Душистая
трава 39. Душное дерево 636.
Еіп-іих 636. Единый цвѣтъ 205.
Ееѵёгоіе 638.
Жидовски ягоди 637. Жолтенецъ 163.
Жостиръ 637. Жасминъ голубой 637.
Желудочная трава 636. Жовтоголов-
никъ 636. 2аЬг Ч. 150. Йепусгек II. 16.
2ок Л. 137.
2аЪ рзі П. 138. Завязникъ стоячій
271. Засадиха 276. Гаячій корень 635.
Заячі лапки 635. Звоникъ 535. Звонкі
лісні 635. Звонокъ великий 635. 2ёЬго
сегіото Ч. 55, 55. Зелень дождевая 637.
Зелень травяная 263. 2е1е шасетпі-
коѵе Л. 136. Зеллэ ядовите 634. 2е1іпа
зейіѵа Ч. 208. 2е1о когцасе Л. 97. 2е1о
іѵпігоѣпе Л. 269. 2іе1е кашіеппе II. 26,
63. 2іе1е зіаге И. 135. Зі(и)лле кінячеР.
395. Зілля котове 634. Зілле червово
336. Зінзівіръ 636. Зіркі полёви 636.
Зірочка(ки) 636.21оЬісе Ч. 241. Етагагсг
II. 218. Зозульки 636. Зозульки жовти
120. Золотецъ 637. Золотое дерево 634,
636. Золотоцвѣтъ 635. Зубъ бабій 636.
Зубъ конскій 636. Зубъ полый 150.
Зубъ собачій 138, 362. Зязюльки крас-
ны 120.
Ива 635. Ивановъ хлѣбъ 92. Иваси-
ковы головки 638. Идольская травка
307. Илимонъ Б. 102. Имя коровье 235.
Іігорова свича 636. Іг^а П. Ш, 111,
Іізагікізта 637. ИзЦ^ек 636. Іалапа 62.
ѣаЫіско пюгзка Ч. 250. ЯаЬойа зігасі Ч.
207. Іазусг тоіасу П. 32. Іата-пазі 28.
Яазук рзі Ч. 259. «Гейтге^ рузгпу II. 199.
ДеИггеД зесіша Ч. 208. .Іесійіа 637. Іегу
сгек рзі И. 130. йегусгек ріазгу П. 264.
Яегук ріазі Д. 264. Іехуск то]асу Л. 32.
Іегук тоіоѵу П. 32. Іезик воловски О.
32. Іезуитскій чай 174. Дег§оѣ тіёкаса
С. 350. 4еіе1 когі Ч. 150.
Кабакъ 635. Саіпсаѵпгзеі 96. Калба
24. Каш 636. КашЬаііа 637. Кашегікепа
636. Камышъ 635. Камышъ малый 635.
Капица попина О. 42. Капля масляная
68. Капчунъ 635. Кага§аі 637. Кага-
§аізсѣ 637. Кага-ѣегек 637. Карахоньки

640	Карачуакъ
635. Карачуакъ 85. Катиполе 833. Ка-
чекъ 637. Каштаны водяные 357. Кѵ/сі
ишгісі Ч. 123, 347. Елѵіаі зіотіану II.
104. Кесіі-аз^ 635. Кеіат 637. Кегк го-
коіочѵу Л. 168. Кивичей 148. Кикинча
637. Кипарисъ 254. Кнпецъ 636. Кис-
летка 635. Кистовикъ зеленый 637. Коі-
гоіе 637. Козлики 637. Козлятникъ 636.
Козьякъ 636. Коікикап 634. Кокиіе Л.
241. КбсЫа-ззіаге 637. Кок-рек 634.
Кок-Іегек 637. ІМоіосхшк II. 73. Ко-
Іосіііо 635, 636. Коіоѵіе^ II. 367. КоЦепо
гіаіпо С. 39. Колундъотъ 195. Комар-
никъ 401. Копддиіака 635. Конотопецъ
636. Конская трава 635. Корень заячій
635. Кормъ скотскій 211. Когизкі Іек-
іѵісоѵге .>7. 159. Коіоіахак С. 32. Кошачья
трава 372. Кошельки 120. Крапива бѣ-
лая 636. Красота дѣвичья 635. Красота
ночная 217. Кринъ сельный 148. Кру-
жеволистникъ 636. Кгихуса И. 189.
Крушина вѣчнозеленая 293. Куга 635.
Кудри царскія 398. Кикатѵесгка 234.
Кикаѵка II. 234. Кик-іав-рй 634. Кикке
Далм. 170. К) линки 638. Киііикіе 635,
636. Ки1ип-киІигидЬа637. Кумбаки 349.
Купирье 635. КивксегіоѵѵуЛ 318. Кусъ
чертовъ 318. Кустъ пальмовый 74.
Кустъ перцовый 383. Кустъ соленый
311. Кураець 635. Курай 636. Курвай-
ки 638. Куроліски 635. Киівсіц 636.
Кушъ-узюмы 335. Кюммель Француз-
скій 328.
Кака 635. Ьакк-ТясЬсЬаг 637. Пе-
пельникъ 185. Лихоианникъ 638. Ло-
бода Б. 94. Лошакова трава 230. Ьик
спѵепі О. 22. Лутиця 637. Любы-мене
636.
Мандрагора 24. МапйзЬи осЫо 637.
Манія 634. Марлица 156. Маслина біла
635. Мацокъ 227. Мачиха 634. Маѣ-
зсѣегіа^ц-іутук 636. Медунки 634.
Мегззі 637. МеізсЬак-пукз 638. Мико-
лайкп 637. Мііекіа 638. Міген^коіа 638.
Мігеп ізсЬига 638. Мирсина Библ. 222.
Мізіа 638. Мохъ морской сахарный 636.
М..і котові 634. Млечь 636. Морозъ
638. Мышій цвѣтъ 172. Мышиный
цвѣтъ 172.
Нагідки лісові 636. Натягачъ 636.
Нелннь 637. Немица 635. Мдагпі 637.
М^атиііа 638. МоЬа зігасі Сл. 124. Нитка
кустовая 635. ЭДигдисЬшп 634.
Овесъ морской 637. Овсяница. Овсян-
ка 635. Огпрокъ 635. Огирочка 635.
Огірки бішені 635. Опбкіа 637. ОгоЬоІа
637. Осичина637. Осітьнягъ 635. Осотъ
635. Оззотапі 635.
^Палиссандровое дерево 636. Пальма
634. Раш-ізиеі 637. Папороть 637. На-
порть жиноча 637. Паузннчка 636. Пе-
рекати поле 635. Перекусъ 637. Пере-
- Трава
летъ сладколистный 634. Перчіінъ 123.
Песколюбъ 634. Різзкг 635. Піддубникъ
636. Плывучка 636. Поганпикъ 638.
Пожарки 636. Помадоры 636. Ргазепіса
307. Пролѣска 636. Просоренокъ 635.
Просоренокъ наський 635. Пузырникъ
635. Ріісізіка 637. Ри1§і 637. Риггшакіа
637. Пырейка 636.
КаЬеІіе — провинц. назв. Яаѵеі, Па-
ѵі;ііе, Ваѵе. Ганна 267. Ранникъ 634;
637. В.даі 635. Ржанецъ 249. Ржаникъ
260. Ріпъякъ жовтий 634. Рисъ тибет-
скій. Рисъ явскій 236. Роза дамасская
634. Розга 634. Ропавка 635. Румнякп
бабина 635 Рунечко онечье 634.
Сахарный морской мохъ 636. Сахар-
ная трава 636. Свинчакъ. Свияя. Сви-
някъ 637. Зіѵіпіагка II. 15. Свирѣпка
635. Сене 295. Сенець 634. Синя вода
158. Смоква готтентотская 216. Смок-
тило 636. Соломенный 636. Солонецъ
637. Сочница 107. ЙвеѵгасЬпі 635. Зге-
ѵѵадсіа 636. ЗвоГагікіа 635. бзбгоп 635.
Звивза 637. Стручечникъ 634. Стягачъ
635.
ТаЪаІонсЬка 636. ТаЬиІозсЬка 636.
Таке 51. Тальникъ 636. Таіуп-Ірй 637.
Татей 636. Таіуп 637. Терновникъ 635.
Тегзкещ 635. Тимольникъ 637. Тоіпа
637. Тогопйу-а§аІ8сЬ 637. Трава Аксю-
тина 19; алексѣевская 352; алтейная 26;
св. Амвросія 27; Андрей, Андреева,
Андреевская 378; арбузная 190; аро-
матная 10; Асклепіадова 52; Атаманъ
375; бабка 258; бабушка,, выпусти соба-
чекъ 96; баранья 6; барканная 123; бар-
хатная 145; бахромочная 166; бездуш-
ная 334; безплодная 92; безпятая 318;
безсочная 320; безсмертная 27, 37; бер-
дышная 55; беркннъ212; бжолиная 131;
бичача 231; бичья 231: благовонная 39,
60; благословенная 373; блеклая 365;
близнецова 262; блохъ 281; блошная
108, 260, 265, 281; блядская 55; богоро-
дичина 236. С. 173; богородская 354,
354; божья 205, 361, 378; болотная 21,
77, 134, 200; болячечная 165; болячная
225; Борнѳова Библ. 311; Борма 398;
боровая 102, 281; боровая красная 78;
боровка 95, 370; бородавочная 181, 185,
320; бородатая 33; бочарная 73, 366;
бросовая 27, 66; бусурманская 100; бы-
чачьи, бычья 231; бѣлая 90, 265; бѣ.іин-
ницаЭб; бѣсопрогониая 382; бѣшеная
119, 154, 154, 171, 178, 195, 270; вара-
гушная 372; вареная 238; вашлочекъ
89; верблюжья 109, 311, 361, 389> БеР-
бовая 33, 205; вереникова 376; вересто-
вая 281; веселичная 156; несеноетарая
326; впдова С. 141, 390; вика гуСья 935,
269; винная 231; ввхрева 56; водяная
17; возникъ 124; войлочная 118; воин-

Трава — Тіо
641
екая 344; воловья 231; волосная 239;
волосовая 195, 220; волосовая ручейная
173; волосоростная 56; волосяная 4, 10;
водочная 55; волошнева 186; волчій ко-
рень 7; волчья 54, 73, 106,156; волшеб-
ная 99; вонючая 26, 95,98; норобей 205;
воробьевая 151; воробьиная 262; воро-
ная ягода 241; воронья нога 393; воско-
вая 92; воскресная 199; всецѣлптельная
239; вшивая 243, 243, 244, 332; выпа-
дошная 56, 314, 326, 326; выпадошная
горняя 326; золотоцвѣтная 326; лазо-
ревая 191; высоковыйная 365; вѣтре-
ная 19; вязовая 340; гадючья 333; га-
Жья 233; гвоздичная 169; геморроидаль-
ная женская 265; геморроидальная муж-
ская 265; геморройная 151; глазная 79,
141, 210; глинистая 252; глоточная 135;
гнидная 244; головная 27, 194; головня
197; гонецъ 323; горловая 270; горля-
ная 80; городоцвѣтная 106; гортанная
90, 270, 274; гортанная жабная 274;
горькая 84, 95, 167, 167, 251, 265, 317,
317,387; горькоглиннан 25; гребенная
69, 120; гремучая 60; гречина 4; грим-
ная 163; гробная 380; грудная 5, 19, 37,
158, 207, 270, 317, 317, 318, 318, 356,
377; грыжевая 37, 97; грыжнан 5, 19,
33, 37, 110, 155, 203, 266, 305, 306, 323,
326, 376, 381, 387, 406, 408; грыжная
желтая 391; гусиная 80, 114, 269; гуся-.
ча4О8; девяти братьевъ 167; долесошная
19; душистая 39; желудочная 636; жени-
шокъ 16; живоплонъ 11; живучая 5, 19;
жутвенная 71; звѣздчатая, звѣздочная
19; зміиная 5; Зимина С. 377; зубная 30;
икотная 26; Іакова 326; каменная 32,
33, 266; камфорная 81; камышевая 213;
Канарейкина 247; кильяая 10; китай-
ская 353; козья нога 11; колючая 130;
королевина 17; космата Б. 19; кошачья,
кошена 113, 225, 351, 352, 358, 372, 405;
кошкина 225, 372; красная 27, 130, 305,
359; листъ 157; лихорадочная 19; лоша-
кона 230; лягушечья 21; Марія 388; Ма-
рьина 10; медвѣжья 9; мелкая 5; моховая
19; мучитель 7; мѣсячная 26; на жел-
тую грыжу 270; о трехъ цвѣткахъ 374;
объѣдъ собачій 41; од бува С. 209; од
грознице С. 350; од гронице О. 191; од
зуба *) О. 30; од метильа С. 205; од уро-
ка С. 330; отъ выпадошей 318; ольши-
*) По Кар. АпіЬетіз РугеіЬтит.
на 192; опорѣзная 5; острая 135; паз-
ная 6; параличная 18, 19; пахучая 5;
повѣтренная 18; подкустная 10, 10;
подляіца 3; подсосная 19; порѣзная 5;
прострѣльная 6, 7, 7, пушокъ 326; пче-
линая 131; разбитная 379; расчостная
10; руска 158;сахарная 636; скотская 21;
слюнистая 30; смольная 53; снить 11;
сывороточная 53; тайнишная 52: теп-
лая 165; тимоФеева 249; тоестьста 41;
тичья С. по Кар. Сегааіішп ѵи1§а(,иш Ь.
травеничная 165, 165; треба 353; трех-
цвѣтная 211; трицвѣтная 382; троечная
382; троицкая 382; турецкая 247; тыся-
челнстная 221; урѣзная 5; усъ 365; фи-
личева 7; ФІориновая 17; христофоро-
ва 9; чахоточная 110, 215; чернушная
226; чесночная 22, 351; чесотная 318;
чесоточная 318; чихотная 135, 277; чу-
гунная 376; шальная 123; шелковая 85,
1 8, 247, 344, 344; шильная 153,153,153;
п. івкова 247, 344; шпажнан 158, 158;
іцелкушечная 330; щербинная 327;
щучная308; щучья 263; ядовитая 98,167,
172, 233; язвенная 266; ястребиная 6.
Травица красная 172. Травка грудная
145, 183. Тростникъ песчаный 637.
Трутъ якутскій 48. Тзаіва, Тзаізока
635. ТвсЬ]иікіа 638. ТиЬиІа 634. Ти-
Іуі'.упі ізсѣсЬаг 635. Ти-ТзсЬсЪаг 635.
Типіга-іеп 637. Тиггі пюпе 637. ТигасЬ
637. ТасЬіпдеІі 636.
Гй-аіа 637. Уксусное дерево 634. Ур-
вантъ 635. ІТаао^ка 637.
Филинникъ 634.
Цвѣтъ дубильный 634. Цвѣтъ соло-
менный 636. Цапъ-царапъ 636. Цн-
булька гусяча 636. Цминь 636 Цуцики
635. Цыганка 635.
Чай швейцарскій 76, 315. Чапорочь
637. Чачавица полива 635. Чернишникъ
634. Чернобѣль 634. Чибиаъ-отъ 249.
Сіапік ?. 238. Чмінь 636. Чополочь 637.
Шагыръ бидай 212. Ширальджинъ
634. Шпинка 636.
Щавель кивьский 637. Щавель гор-
ный 305.
Ѣзухъ 636.
ЮзеФка 635.
Яборанди 257, 514. Яворъ 636. Ямсъ
водяной 636. Ясень вонючій 634. Ясінъ
636. Ясокоръ 637. УагдЬа 635. Тіо 638.
СЬатаеІеоп древнихъ есть СЪопсігіПа
.Іипсеа и частію Аігасіуііз §иттіГега.

ЗНАХАРСКІЯ НАЗВАНІЯ РАСТЕНІЙ *).
Абветъ. Агаликъ. Адоленъ (см. Одо-
ленъ). Андронъ. Андронова борода.
Арастъ. Архалинъ, Архилинъ, Архи-
лимъ, Архименъ, Архилинонъ, Архи-
нонъ, Архитилинъ, Архитонъ, Архи-
тонъ царь. Архелай царь. Ахъ.
Бакланъ, Бакланъ. Балъ. Балахъ, Ба-
рахъ, Барахилъ, Варахія, Ворохія, Во-
рохка. Батыка. Белзовецъ, Белуевецъ.
Безъимянка. Бѣль. Бѣлъ Солонецъ.
Бѣлъ Таленецъ. Бѣлецъ, Былецъ. Бы-
линка. Былье. Воронецъ, Бронецъ, Бру-
нецъ, Воронецъ, Варенецъ. Бугань, Бу-
гонь. Бытоклетъ.
Варажилъ, Варажамъ, Варахиль, Ва-
рохія, Вирохія. Велинье. Верба тр. Ви-
корія, Вискорія, Васкорія, Ваксарія.
Водяная радуга. Вороново гнѣздо.
Гедръ. Гесіаденъ. Гимара. Гина.
Гнида. Голубь. Гонецъ. Горлецъ. Гра-
былки. Гусь.
Деряка. Дубина.
Езавель. Екома. Ель, Зель. Енимъ.
Ефилъ, Эѳимъ. Ерецъ. Ероха. Ерша.
Есь.
Желѣзо, Желѣзница. Животная. Жу-
рила.
Заяцъ. Забъ. Зазвонъ. Занветъ, Зни-
ветъ. Замочникъ, Замочная. Збиръ.
Збылецъ. Зенаръ. Зеленая ярь. Зино-
воротъ (см. Спневоротъ). Змѣинецъ.
Золвикъ, Золвукъ.
Иванъ, Іоаннъ, Царь Иванъ. Ивашъ.
Измоденъ, Измодинъ, Измодикъ, Ир-
модинъ. Изсѣкъ. Имтеласъ, Изгласъ
(см. Ласъ). Иликта. Илецъ, Ілецъ, Іе-
лецъ. Измѣтникъ.
Кавыка, Ковыка, Коволка, Новыка,
Невыка. Кандаръ. Каръивтъ. Киново-
ротъ (см. Синеворотъ). Кисарь. Китра.
Кокуй, Кокусъ, Кукоосъ, Кукокъ. Кол-
пидонъ. Коробеицъ. Корова. Коровій
ростъ. Кликунъ, Крикунъ. Коса. Кры-
жевецъ. Кудряшъ. Купельница. Ку-
пель. Курень. Курепъ. Куяръ.
Ласъ, Лесъ, Лось, Лосись. Лацеръ.
Левъ. Лейганъ. Ливанъ. Ликосеръ. Ли-
габъ. Лихорадная и искаж. Мимолад-
ная, Мимоходная. Любимъ, Любикъ,
Любистъ, Любовь.
Маковица. Мама. Матерь, Мать, Мат-
ца. Мачиха. Медогочникъ. Могантъ.
Мочникъ. Муравей, Муранель, Мура-
вецъ, Муровецъ. Муромъ царь. Мухунь.
Мышки. Мышьякъ.
Невыка. Нитра.
Одоленъ, Отдолѣнъ, Одолѣй, Ада-
ленъ, Адамлинь. Олдра. Объяръ.
Переломъ и пскаж. Переколь, Пере-
копъ, Переносъ, Перекатъ. Перевяз-
*) Хотя въ Предисловіи мы и высказали предположеніе напечатать одну
изъ рукописей Знахарской Флоры въ концѣ Словаря, но, къ сожалѣнію, должны
отказаться отъ этой мысли. Для того, чтобы возстановить подлинникъ, нужно
имѣть ббльшее число варіантовъ и мы отлагаемъ этотъ трудъ до другаго вре-
мени. Теперь же приводимъ списокъ тѣхъ названій растеній, упоминаемыхъ
въ различныхъ рукописяхъ, принадлежащихъ намъ, которыхъ систематическое
названіе трудно опредѣлить. Тѣ же названія знахарскихъ растеній, которыхъ
систематическія названія опредѣлены нами, помѣщены въ І-й части Словаря.

643
на, Перевѣска. Паромовъ, Поромовъ.
Парсъ. Погибелка. Побѣдилка. Пры-
гунъ.
Райская трава и иск. Ряска, Рясница,
Русска, Ряіпа. Ранръ. Ранда. Рябинка
и искаж. Ребинка, Ребенка, Рабина.
Ревенка, Ревека, Ревейка. Резбика.
Розмахъ трава. Розанель. Розецъ. Ра-
зомъ. Рѣшалъ. Романъ. Рамонъ и иск.
Парамонъ.
Саустъ. Симъ. Свѣтозоръ. Скопа.
Скопидонъ. Скупидонъ. Синеворотъ,
Киноворотъ, Сѣноворонецъ. Сорока,
Сорочка. Слыхъ. Смыкъ. Совиныя очи,
Сова, Совись. Синецъ, Синица. Суро-
вой. Сушка. Стопенъ. Стрѣлецъ. Са-
банъ, Сабикъ (измѣн. ЗаЬіпа). Сонъ и
искаж. Насонъ.
Тарантъ. Тилпъ. Тоевникъ. Тоеж-
никъ. Торолецъ.
Ужикъ, Узинь.
Халитонія и искаж. Лилитонія —СЬе-
Іісіопіигп. Хоробрецъ, Хорьбрецъ, Ха-
растрецъ.
Чорбъ, Чортъ, Чертъ.
Шишебаръ.

ВАЖНѢЙШІЯ ОПЕЧАТКИ.
ВНИМАНИЕ! эти опечатки уже разнесены по соответствующим страницам
Напечатано:	Слѣдуетъ:
СТРАН.	
3. При Асег ріаіапоійез:	
Имер. Лекенчхали	Мекснчхалп
б. При АсЬіІІеа МіІІеГоІіит:	
Арм. и Тат. Варцумъ	Варцумъ
6. При АсЬугорЬогиз: рЬагеіп	рЬегеіп
— При АсЬугорЬогиз тасиіаіиз:	
Созіиз поаігаіиз	Соаіиз поаігаз
— При Асопііит: Англ. Молка Ьоий	Мопкз-Ьоосі
10. При Айоха: отъ лат. айоха	отъ греч. асіохо'з
11. При Аедіе: блестящій	блескъ
— При Аедоробіит: Лезг. Тахимъ	Лезг. Чахимъ
— При Аеіигориз: хвостъ	кошка
12, При АдарапіЬив: любимый	любовь
18. При Адгозііз 8ріса Ѵепі. строка 9:	
Эст.	Латыш.
24. При АІІішп игкіпит: Имер. Гендзили	Гандзили
— При Аіпив діиііпова:	
Латыш. Женская ольха	Черная ольха
27. Строка 2: Финн. КеЬаае Ьйпй	Эст. ВеЬазе ЬапЗ
28. Ашегішпиз	Атегітпоз
— При АшторЬіІа: рЬіІе — любить	любовь
31. При Апапавза Заііѵа: Ріпе Аріеі	Ріпе Арріе
32. При Апйгородоп: Сербск. Джун	Сербск. Джип
42. При Адиііедіа ЯаЪеІІаіа и Агаііа йиісів	— прибавить 8іеЪ. еі 2исс.
44. При Агепда: Гамутъ	Гомутъ
60. При Агіетіаіа ѵиідагіз:	
Гиляки Ьайзйгі	Ьайзйиі
52. При Азагит пеѣегоіяороійев — прибавить 8с1мп.	
56. При Ааріепіит Виіа тигагіа:	
Нол. Хаподсіса	Пол. Иапоксіса
ВЬие Йез тигз	Вііе йез шигз
— При Авріепіит ТгісЬотапев:	
Роса каменная	Ряса каменная
— При Авіег Атеііив: Романка	Ромашка
58. АіЬатапіа ЬіЬапоіі.	АіЬатапіЬа ЫЬапоііз
— При Аігіріех Наіітиб: ОгасЬе	ОгасЬ
65. При Веіиіа аІЬа: Самог.	Самоѣд.
66. При Войіада: Груз. Грубель	Груз. Грубели
67. Ппи Воіеіиз ейиііз: Чечкомъ-чшатъ	Чечкомъ чшакъ
Мосъ-чшагь	Мосъ-чшакъ
74. При Вихиз зетрегѵігепв:	
Сербск. Шамширъ	Сербск. Шимширъ
83. При Сагадапа Ггиіевсепз: Чинуга	Чипуга
— При Сагйатіпе: Сагйіх	Сагйіа
87. При Сагит Сагѵі: Арм. Чаманъ	Чамакъ
88. При Сеіазігиз: Сеіазігит	Сеіазігоз
89. Сепіаигеа.	Сепіайгіоп
92. При СегаіорЬуІІит: рЬуІІит	рЬуІІоп
— При СегіпіЬе: апіЬоз	апіЬе
96. Строка 5, ВеІІіз пиуиз	ВеІІіз та^ог
103. При Спісиз Ьепейісіиз: Спесоз	Спісоз

645
Напечатано:	Слѣдуетъ:
СТРАЯ.
110.	При Согопіііа Ешегиз: Соіоіеа	Соіиіеа
		При СогуЛаІіз атЬі§тіа поставить 8<Лат. еі ЗсМісІ.	
	ТзсііугаЬ	ТзсѣугсЬ
112.	При Сгаіас^из ріппаіійсіа: ПзсЬагакіа	ОзЬагакіа
115-	-116. При СисигЬііа: Франц. Соитье	Соигде
117.	Двѣ нижнія строки лѣвой полосы должны оыть поставлены первыми.	
119.	При Супосіоп и Суподіоззшп: Супоз	Супоп
—	При Супо§1о88ит: Собачій хвостъ	Собачій языкъ
136.	При Егѵшп ЕгѵПіа: ОгоЬиз	ОгоЬоз
139.	При ЕирЬогЬіа Сурагіззіаз:	
	ИіаЪагЪе йез раиѵгез	ВЬиЬагЬе....
143.	При Еа^оругшп: Гадоз	РЬе§оз
152.	Сгаіішп сгпсіаіа	Сгаііит сгисіаіит
167.	При Ніегасіит шигогит: Раітопагіа	Риітопагіа
174.	При Пех сгепаіа поставить ТКЬд.	
175.	При Пех ги^оза поставить 8скт.	
177.	При Іпиіа Риіісагіа: СЬгізітепкгаиі	СЬгізііпсЬепкгаиЬ
182.	При Дипірзгиз Охусесігиз:	
	Сербск. Феньа	Женьа
188.	Паигиз пиѣіііз	Ьаигиз поЬіІіз
189.	При Песіит раіизіге:	
	Гил. на Сах. Гукъ.	Тукг.
190.	При Ьеопіойоп: ойоуз	ойиз
197.	При Пойоісеа: ВатрЬіиз	КитрЬіиз
198.	Попісега СЬатіззоп	Ьопісега СЬатіззопі Бае.
204.	При ЕузісЬііит КатізсЬаНсит поставить Вскоіі.	
209.	МахітоѵіѣзсЫа сіііпепзіз	Махітоѵ/ісхіа сЫпепзіз Нирг.
218.	При Мопезез згапйійога:	
	Ругоіа итѣеііаіа	Ругоіа ипіНога
223.	При Пагйозтіа Ггісійа: Киіап	Киіап
229.	При ЫутрЬаеа Ьігайіаіа поставить 8оттег.	
238.	При Раеопіа согаіііпа: Арда-салами	Ярда салами
242.	При Рагпаззіа: Нол. Тоіце	Чешск. Тоіце.
245.	При Реіазііез ѵиідагіз: Крешена	Кремена
255.	При Ріпиз РісЬіа: Сгапгкіа	Пап^іа
257.	Строка 3, въ лѣвомъ столбцѣ — уничтожить Яборанди.	
276.	При Ргипиз зріпоза: позігаіиз	позігаз
311.	При Заізоіа Каіі: нставитьБориѳъ.	
313.	При Заіѵіа ргаіепзіз: Кукурузка	Кукуруцка



ОГЛАВЛЕНІЕ.
СТРДН.
Предисловіе .. ‘.....................................................  I
Словарь латинскихъ названій растеній въ азбучномъ порядкѣ............. 1
Словарь русскихъ названій растеній и названій на языкахъ польскомъ,
чешскомъ, сербскомъ, лужицкомъ, болгарскомъ и друг. славянскихъ
нарѣчій..................................................;.....  415
Инородческія названія растеній...................................... 516
Нѣмецкія названія растеній.......................................... 544
Французскія названія растеній.....................................   576
Англійскія названія растеній........................................ 602
Фармацевтическія и техническія названія растеній и ихъ частей....... 622
Названія растеній у древнихъ греческихъ и римскихъ авторовъ......... 631
1-ое прибавленіе къ первой части Словаря..............'............. 387
2-ое прибавленіе къ первой части Словаря...........................  634
Прибавленіе ко второй части Словаря................................. 638
Знахарскія названія растеній........................................ 642