С.М. ЯРЕМА

В.А. КАРПЛЮК
С.І. МЕЛЬНІЧУК
Р.С. ПРОКОПЧУК

ОФСЕТНИЙ
ДРУК

У ДВОХ КНИГАХ

Книга 2

ДРУКАРСЬКІ МАШИНИ, ОЗДОБЛЮВАЛЬНЕ
ТА ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ

Київ
ХаГар
2002
УДК 655.344

ББК 37.8

0-92

Розповсюдження та тиражування
без офіційного дозволу видавця заборонено

Рецензентки Лазаренко, Я.І. Чехман, доктори техн. наук, професори,
академіки АІН України;

Редактор В.Ф. Хміль

0-92 Офсетний друк: У 2 кн. Кн. 2: Друкарські машини, оздоблювальне
та допоміжне обладнання / С.М. Ярема, В. А. Карплюк, С.І. Мельнічук.
Р.С. Прокопчук. — К.: ХаГар, 2002. — 507 с.

І8ВИ 966-7457-10-9 (Кн.2)

Описано будову і принципи дії друкарських машин та допоміжного обладнання
офсетного виробництва. Особливу увагу приділено сучасним зразкам поліграфічного
обладнання, вказано провідні світові фірми, які його виготовляють. Висвітлено
технічні характеристики, особливості конструкції та експлуатації сучасних аркушевих
та рулонних машин офсетного плоского друку.

Книга призначена для інженерно-технічних працівників поліграфічної
промисловості та поліграфічного машинобудування, а також тих, хто спеціалізується
в галузі управління й економіки видавничої справи, поліграфії та пакування. Може
бути використана як посібник для студентів вищих закладів освіти, які навчаються за
спеціальностями «Поліграфічні машини та автоматизовані комплекси», «Видавничо-
поліграфічна справа» і «Машини та технології пакування».

УДК 655.344

ББК 37.8

I8ВN 966-7457-10-9 (Кн.2)

© С.М. Ярема, В. А Карплюк,
С.ї. Мель иічук, Р.С. Прокопчук, 2002
ЗМІСТ

Передмова................................................................9

Список скорочень........................................................12

Розділ І

БУДОВА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МАШИН ОФСЕТНОГО
ПЛОСКОГО ДРУКУ

Глава 1. Загальні поняття про офсетний плоский друк.....................13

1.1.	Літографія як передумова офсетного друку.......................... 13

1.2.	Початок літографії в Україні.......................................14

1.3.	Принципи побудови перших машин офсетного друку.....................20

1.4.	Класифікація та принципи побудови машин офсетного плоского друку	23

1.5.	Аркушеві ротаційні машини офсетного плоского друку.................24

1.6.	Рулонні ротаційні машини офсетного плоского друку..................29

Глава 2. Основні принципи побудови друкарських пристроїв................31

2.1.	Призначення та принципи побудови друкарських пристроїв ............31

2.2.	Поведінка відбитка в зоні друкарського контакту....................31

2.3.	Взаємне обкочування циліндрів друкарського апарата.................32

2.4.	Технологічні функції тиску в офсетному друкарському процесі ....	34

2.5.	Вплив друкарського апарата на механізм переходу фарби..............35

2.6.	Декель офсетного циліндра..........................................36

2.6.1.	Офсетні гумотканинні полотна..................................36

2.6.2.	Виклеювання гумотканинного полотна............................39

2.6.3.	Правильне і неправильне виконання виклеювання.................41

2.6.4.	Утворення рельєфу на поверхні гумотканинного полотна .... 42

2.6.5.	Властивості офсетного декеля..................................43

2.6.6.	Сучасні гумотканинні полотна..................................45

2.6.7.	Деякі практичні рекомендації щодо використання
гумотканинних полотен................................................46

Глава 3. Будова фарбових і зволожувальних апаратів......................51

3.1.	Фарбові апарати....................................................51

3.1.1.	Принцип роботи фарбових апаратів та їхні конструктивні
особливості..........................................................51

3.1.2.	Фарбоживильна група . ,.......................................59
3.1.3.	Розкочувальна група............................................62

3.1.4.	Накочувальна група ............................................64

3.1.5.	Термостатування фарбових апаратів..............................65

3.1.6.	Фарбові апарати з анілоксовими валиками........................66

3.1.7.	Оцінка можливостей фарбового апарата аркушевої офсетної
машини................................................................67

3.1.8.	Фарбові апарати для ірисового друку............................69

3.1.9.	Підготовка фарбового апарата до роботи.........................70

3.2.	Зволожувальні апарати. Подача зволожувального розчину на друкарську
форму ....................................................................71

3.2.1.	Теоретичні та практичні основи процесу зволоження..............71

3.2.2.	Явище поверхневого натягу у зволожувальному апараті............72

3.2.3.	Зміна поверхневого натягу зволожувального розчину та міжфазного
натягу на межах поділу фаз............................................74

3.2.4.	Дія поверхнево-активних речовин...............................74

3.2.5.	Затікання зволожувального розчину.............................75

3.2.6.	Роль зволожувального розчину у фарбовому апараті..............76

3.2.7.	Взаємозв’язок складу та властивостей зволожувальних розчинів . . 77

3.2.8.	Методика тестування зволожувальних розчинів...................80

3.2.9.	Вплив зупинів машин на порушення ідентичності відбитків .	. . 81

3.2.10.	Сповільнення висихання фарби при неправильному
розташуванні зображень...............................................81

3.2.11.	Тенденції вдосконалення подачі зволожувального розчину
в сучасних офсетних машинах..........................................82

3.2.12.	Принципи побудови зволожувальних апаратів.....................82

3.3.	Вплив фарбового та зволожувального апаратів на механізм переходу
фарби....................................................................86

3.4.	Вплив зволожувального розчину, фарби та задруковуваного матеріалу
на якість друку..........................................................92

3.4.1.	Вплив розтягування задруковуваного матеріалу на точність
суміщення фарб......................................................92

3.4.2.	Причини забруднення відбитків і способи його усунення..........94

3.4.3.	Вплив фізико-хімічних властивостей задруковуваного матеріалу
на якість відбитків..................................................96

3.4.4.	Властивості друкарських фарб та їх вплив на якість відбитків ... 97

3.5.	Чинники якості друку................................................99

3.6.	Офсетний плоский друк без зволоження...............................102

Глава 4. Принципи побудови допоміжних пристроїв машин офсетного
плоского друку........................................................104

4.1.	Пристрої для закріплення друкарських фарб на	відбитках.............104

4.1.1.	Сушильні пристрої.............................................104

4.1.2.	Фізико-хімічні основи закріплення офсетних	фарб...............109

4.1.3.	Сучасні методи інтенсифікації закріплення друкарських фарб
на відбитках........................................................113

4.2.	Протизабруднювальні пристрої.......................................118

4.3.	Нейтралізатори статичної електрики.................................121

4.4.	Допоміжні пристрої для обслуговування друкарської секції...........123
Розділ II

АРКУШЕВІ РОТАЦІЙНІ МАШИНИ

Глава 5. Основні механізми та пристрої аркушевих ротаційних
машин....................................................................125

5.1.	Аркушеживильні пристрої.............................................125

5.1.1.	Самонаклади....................................................125

5.1.2.	Механізми вирівнювання аркушів.................................131

5.1.3.	Аркушеприскорювальні пристрої..................................138

5.1.4.	Контрольно-блокувальні пристрої................................142

5.1.5.	Аркушепередавальні системи ....................................145

5.2.	Друкарські пристрої.................................................151

5.2.1.	Циліндри друкарського апарата, механізми для закріплення
декеля і форми та механізми для суміщення фарб.......................151

5.2.2.	Друкарські циліндри............................................153

5.2.3.	Офсетні циліндри...............................................154

5.2.4.	Формні циліндри................................................155

5.2.5.	Привід циліндрів друкарського апарата..........................156

5.2.6.	Пристрої для суміщення відбитків...............................157

5.2.7.	Механізм натиску.............................................  158

5.2.8.	Підготовка друкарського апарата до друку.......................160

5.2.9.	Принцип налагодження друкарського апарата......................161

5.3.	Приймально-вивідні пристрої.........................................164

5.3.1.	Аркушевивідні ланцюгові конвеєри...............................164

5.3.2.	Приймальні стапельні пристрої..................................166

5.4.	Особливості конструкцій малоформатних аркушевих ротаційних машин 170

Глава 6. Моделі аркушевих ротаційних машин...............................176

6.1.	Машини фірми КВА................................................... 176

6.2.	Машини фірми «МАЛ-Коіапсі	— МАМ-Мй11ег».............................190

6.3.	Машини фірми «Неісіе1Ьег8»..........................................211

6.4.	Машини фірм «КуоЬі», «МіІзиЬізЬі» та Натасіа».......................225

6.5.	Машини фірми «Зоїпа»................................................246

6.6.	Машини фірми «Асіазі»...............................................247

6.7.	Машини фірми «АтедгарИ Согрогаїіоп».................................259

6.8.	Машини заводу О8Т...................................................260

6.9.	Машини фірми «Поозап»...............................................262

6.10.	Машини фірми «Мапидгарії Масіїіпегу»...............................263

6.11.	Друкарські машини цифрового друку фірми «Іпсіідо»..................263

6.12.	Машини виробництва Росії...........................................269

6.12.1.	Машини 4ОМ, 5ОМ і 5ОМ-2П....................................269

6.12.2.	Машина ПОЛ-54-1 ........................................... 271

6.12.3.	Машини 2ПОЛ-54-1 і 2ПОЛ-54-2 .............................. 271

6.12.4.	Машини ПОЛ-70 і ПОЛ-84 .................................... 278

6.12.5.	Машини 2ПОЛ-71 і 2ПОЛ-71-4..................................280

6.12.6.	Машина ПОЛ-72 ............................................. 281

6.12.7.	Машина ПОЛ-35 ............................................. 281

6.12.8.	Машини модифікацій «8ЬееІ ргезз-76».........................285

6.13.	Офсетні машини спеціального призначення............................285

6.13.1.	Машини для друкування на листовій жерсті....................285

6.13.2.	Нові схеми аркушевих офсетних машин.........................288

6.13.3.	Друкування перевідних зображень.............................290
Розділ Ш

РУЛОННІ РОТАЦІЙНІ МАШИНИ ОФСЕТНОГО ПЛОСКОГО ДРУКУ

Глава 7. Основні механізми та пристрої рулонних ротаційних машин . . 292

7.1.	Друкарські апарати....................................................292

7.1.1.	Схеми будови друкарських апаратів..............................292

7.1.2.	Циліндри, їхні опори, привід і пристрої для закріплення форм
та декелів............................................................293

7.1.3.	Пристрої для суміщення відбитків................................295

7.1.4.	Механізми натиску...............................................295

7.2.	Стрічкоживильні пристрої..............................................297

7.2.1.	Кріплення та автоматичне склеювання рулонів.....................297

7.2.2.	Регулювання натягу паперової стрічки............................300

7.2.3.	Допоміжні пристрої..............................................305

7.3.	Елементи паперопровідної системи.....................................306

7.3.1.	Напрямні валики.................................................307

7.3.2.	Поворотні штанги................................................307

7.3.3.	Паперотягові пристрої...........................................307

7.3.4.	Контрольно-блокувальні пристрої.................................308

7.3.5.	Регістрові пристрої............................................ 309

7.4.	Фальцювальні апарати.................................................309

7.4.1.	Пристрої для розрізування паперової стрічки.....................309

7.4.2.	Пристрої для фальцювання стрічки................................311

7.4.3.	Пристрої для фальцювання аркушів................................312

7.4.4.	Типові схеми фальцювальних апаратів ............................314

7.5.	Приймально-вивідні пристрої .........................................316

7.5.1.	Зошитові приймально-вивідні пристрої............................316

7.5.2.	Аркушеві приймально-вивідні пристрої............................318

7.5.3.	Рулонні приймально-вивідні пристрої ............................319

Глава 8. Сучасні моделі рулонних ротаційних машии..........................323

8.1.	Книжково-журнальні	машини............................................323

8.1.1.	Машини	фірми КВА................................................323

8.1.2.	Машини	фірми	«МАМ-Коіапсі»..................................326

8.1.3.	Машини	фірми	«НеісіеІЬсгв»..................................329

8.1.4.	Машини «ПИтазеї Зипіог» (РО 62) та «ПНгазеІ Зипіог» (РО 72) . . .331

8.1.5.	Машини «Кігсоп 66», «Кігсоп 8ирга 660», «Кігсоп 7221»
і «2ігсоп 6210»........................................................333

8.1.6.	Машина «Согозеї 850» (РО 850).................................. 336

8.1.7.	Машина «Сгозз Соттипііу» фірми «Коск'Л'еІІ йузіетз».............338

8.1.8.	Машини виробництва Росії........................................340

8.2.	Машини для друкування газет.............,.............................357

8.2.1.	Машини фірми КВА................................................357

8.2.2.	Машини фірми «Неі<1еІЬе㧻......................................359

8.2.3.	Машини фірми «УЕВ РОЬУОЙАРН Вгисктазсйіпептуегк
РЬАМАО Ріаиеп»........................................................362

8.2.4.	Машини	фірми «У7і£а§».........................................365

8.2.5.	Машини фірми «МАЛ	- Коїапсі»...................................367

8.2.6.	Машини	фірми «КосклусИ Зузістз»...............................369

8.2.7.	Машини	фірми «Зоїпа»..........................................372

8.2.8.	Машини	фірми «МіІзиЬизИІ».....................................373
8.2.9.	Машини компанії «ТЬе Ргіпіез Ноиза Псі» (ТРН) .............374

8.2.10.	Машини фірми «АІЬегі ЕгапкепіЬаІ».........................376

8.2.11.	Машини акціонерного товариства «Рьібинск-Полиграфмаш» .	. 377

Глава 9. Комп’ютерне керування аркушевими та рулонними
офсетними друкарськими машинами.......................................385

9.1.	Пульт керування СРС-1............................................385

9.2.	Контроль якості відбитків за допомогою пристроїв СРС-20 ........ 386

9.3.	Пристрої СРС-30. Вимірювання площі друкувальних елементів у
фарбових зонах .......................................................388

9.4.	Пристрої для контролю суміщення фарб СРС-40, СРС-41 і СРС-42 . . . 389

9.5.	Система суміщення рубання РРС-3000Х..............................391

9.6.	Системи керування «СРТгопіс» і «ІЗаіа СопІгоГ»...................392

Розділ IV
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОФСЕТНОГО
ДРУКАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Глава 10. Основні тенденції розвитку офсетних друкарських машин . . 394

10.1.	Стан і перспективи розвитку засобів друкованої інформації.......394

10.2.	Перспективи розвитку друкарських офсетних процесів..............395

10.3.	Друкарсько-обробні лінії........................................399

10.4.	Складально-друкарські цифрові системи...........................402

Розділ V

ОЗДОБЛЮВАЛЬНЕ ТА ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ
ОФСЕТНОГО ВИРОБНИЦТВА

Г л а в а 11. Оздоблювальне обладнання................................409

11.1.	Процес лакування задрукованої продукції та лакувальне
обладнання........................................................  .	409

11.1.1.	Лаки......................................................411

11.1.2.	Лакувальні машини.........................................417

11.1.3.	Лакування задрукованого паперу на аркушевих
офсетних друкарських машинах.....................................424

11.1.4.	Лакування багатошарового картону на аркушевих
офсетних друкарських машинах.....................................430

11.1.5.	Форми для лакування продукції.............................436

11.2.	Припресовування плівки та машини для приперсовування............437

11.2.1.	Полімерні плівки для припресовування......................438

11.2.2.	Машини для припресовування плівки ........................440

11.3.	Декоративне оздоблення..........................................443

Глава 12. Допоміжне обладнання та контроль якості готової
продукції.............................................................445

12.1.	Пристрої для акліматизації паперу...............................445

12.2.	Контроль якості, розрізування та пакування готової продукції .... 447

12.3.	Контроль якості кольорового друку та контрольно-вимірювальні
прилади...............................................................449

Післямова.............................................................452
Список використаної та рекомендованої літератури...................453

Короткий словник поліграфічних термінів............................455

ДОДАТКИ

Додаток 1. Типові дефекти та неполадки під час друкування на АРМ і
способи їх усунення................................................474

Додаток 2. Типові дефекти та неполадки під час друкування
на РРМ і способи їх усунення.....................................  506
ПЕРЕДМОВА

За останні роки процеси підготовки та виробництва друкованих засобів
інформації зазнали і продовжують зазнавати значних змін. Особливо це
стосується видавничого процесу підготовки й опрацювання авторських
оригіналів, де ця робота сьогодні немислима без сучасних комп’ютерних
видавничих систем (КВС), які на основі електроніки, комп’ютерної і лазерної
техніки революціонізували цей процес. Розвиток КВС дуже сильно впливає
також на суміжні видавничо-поліграфічні процеси. Кардинальні зміни
торкнулися друкарських процесів й обладнання. Це знайшло відображення в
появі цифрових технологій друку не тільки стосовно кольорових комп’ютерних
принтерів, а й серійних друкарських машин. У таких машинах фактично
відбулося чи то зрощування друкарських і формних процесів, чи то перенесення
формних процесів у друкарську машину. Завдяки цим змінам стала можливою
персоналізація кожного відбитка.

Початок нинішнього століття у поліграфії знаменує великі зміни в усіх
способах друку, особливо в офсетному плоскому, що посідає провідне місце у
випуску друкованої продукції. Сучасний офсетний спосіб друку — це
високомеханізований та автоматизований спосіб, в якому більшість
технологічних операцій (як у формних, так і в друкарському процесах)
виконуються практично без втручання людини або за її мінімальною участю.

Ринок друкованої продукції останнім часом невпинно та динамічно
змінюється. Збільшується попит на багатокольорові високоякісні видання,
випущені малими тиражами. Зросла і кількість виробників видавничо-
поліграфічної продукції. Нині для підприємств, що мають фінансові ресурси,
не існує проблем у придбанні техніки. В Україну надходить у великій кількості
широка номенклатура поліграфічного обладнання, виготовленого зарубіжними
фірмами.

У таких умовах зростають вимоги до якості друкованої продукції; вони
частково компенсуються появою в Україні нових технологічних процесів,
сучасного обладнання, нових досконалих поліграфічних матеріалів, потрібного
програмного забезпечення комп’ютерних систем. Однак навіть професіоналу
сьогодні нелегко розібратися у запропонованих закордонними виробниками та
їхніми дистриб’юторами різноманітних технологіях, системах, обладнанні,
методах контролю, особливо за відсутності узагальнюючої інформації.
Виходячи з цього, оновлення застарілої літератури з офсетного способу друку
є актуальним питанням сьогодення. В цьому виданні, яке є наступною книгою
з офсетного плоского друку (ОПД), виданим в Україні державною мовою,
узагальнено й підсумовано розробки галузевих науково-дослідних інститутів і
закладів освіти, підприємств поліграфічного машинобудування (як зарубіжних,
так і вітчизняних), використано матеріали вітчизняних та міжнародних
виставок, конференцій, семінарів, а також поблікації в журналах «Друкарство»,
«Палітра друку», «Полиграфия», «Полиграфист и издатель», «Новости
полиграфии», «Сагасіег», «Ро1у§гарЬ», «Ро1у§гарЬі§а», «Впік Ргіпі», «Впік
8ріе§е1», «ВеиізсЬ Вгискег».

У деякі глави цієї книги включено матеріали таких підручників і навчальних
посібників: Я.И. Чехман, В.Т. Сенкусь, Е.Г. Бирбраер«Печатньте машиньї». —
М: Книга, 1987; «Офсетньїе печатньте машиньї»/ В.И. Штоляков, А.Ф. Федосеев,
Л.Ф. Зирнзак и др. — М.: Изд-во МГУП, 1999; О.В. Мельников «Друкування
на аркушевих офсетних машинах». — Львів: Афіша, 1999 та альбому
М.Г. Різника «Літографські верстати XIX сторіччя».

Основними факторами створення сучасного обладнання для ОПД як у
формному, так і в друкарському виробництві є широке використання
обчислювальної, лазерної, електронної та телевізійної техніки, автомати-
зованих систем підготовки машини до друку, що дають змогу виконувати
автоматичне налагодження вузлів і механізмів при зміні формату й товщини
паперу. До цього слід додати ще такі фактори, як: зменшення трудомісткості
монтажу і демонтажу друкарських форм; регулювання суміщення форм з пульта
дистанційного керування; застосування автоматизованих систем миття фарбових
апаратів і циліндрів, а також системи сканування форм, які дають змогу
видавати інформацію про потребу у фарбі для програмування балансу фарби
та води, систем автоматичного регулювання зволоження та ін.

Теоретичні й експериментальні дослідження технології, обладнання та
матеріалів ОПД, проведені вченими і винахідниками, які працювали і працюють
в Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості ім.
Т. Шевченка (УНДШП ім. Т. Шевченка, м. Львів), Українському науково-
дослідному інституті спеціальних видів друку (УкрНДІСВД, м. Київ),
Українській академії друкарства (УАД, м. Львів), а також у ряді організацій,
надали офсетному способу друку в нашій країні другого народження.

Видання складається з двох книг: «Технологія та обладнання додрукарських
процесів» (ки. 1) і «Друкарські машини, оздоблювальне та допоміжне
обладнання» (кн. 2).

В обох книгах уміщено короткий словник поліграфічних термінів. Словник
подано трьома мовами: українською (виділено напівжирним шрифтом) —
мовою видання, російською та німецькою — мовами, якими видано й видаються
чимало публікацій з ОПД.

Щиру вдячність за цінні поради і зауваження автори висловлюють
рецензентам — докторам техи. наук, професорам, академікам Академії
інженерних наук (АШ) України Е. Т. Лазаренку та Я.І. Чехману..

Автори глибоко вдячні всім, хто надавав допомогу у процесі підготовки
книги до друку, насамперед: засл. працівнику вищої школи України, канд. техн.
наук, доц. видавничо-поліграфічного факультету Національного технічного
університету України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»)
Ю.О. Барничу та засл. винахідникові України, акад. технологічної академії,
д-ру хім. наук, проф. НТУУ «КГП» В.П. Шерстюку — за корисні поради при
підготовці авторського оригіналу; директору УкрНДІСВД Б.В. Никифоруку —
за надання умов (де готувався авторський оригінал) і матеріалів — напрацювань
інституту в галузі техніки та технології друкарських процесів офсетного друку,
оздоблювання друкованої продукції та лакофарбових матеріалів (особливо для
виготовлення спеціальної друкованої продукції на невбирних основах);
С.М. Паламарчуку, О.М. Полуянову, В.І. Черненко, С.Р. Токарській, С.М. Шакі-
рову — за надані матеріали і підготовку текстової та ілюстрованої частин
авторського оригіналу, В.Ф. Хмелю — за фахове і літературне редагування;
В.І. Харченку—за різнобічну допомогу при комп’ютерному наборі та підготовці
оригіналу-макета; директору АТЗТ «Книга» М.О. Ярошенку — за велику
допомогу і сприяння в організаційних питаннях при друкуванні тиражу.

Автори з вдячністю приймуть всі слушні пропозиції щодо змісту книги, які
просимо надсилати за адресою:-02156, м. Київ 156, вул. Кіото, 25 (з позначкою
«Книга»).
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АВ — анілоксовий валик

АІН — Академія інженерних наук
АРМ — аркушева ротаційна машина
ВТП — відеотермінальний пристрій

ВЧ — високочастотний

ГП — гумотканинне полотно

ДА — друкарський апарат

ДК — друкарський контакт

ДОЛ — друкарсько-обробна лінія
ДП — друкована плата
ДЕ, — друкувальний елемент відбитка
ДЕ* — друкувальний елемент форми
ДЦ — друкарський циліндр

ЕОМ — електронна обчислювальна машина
ЗА — зволожувальний апарат
ЗК — зона контакту

ЗМ — задруковуваний матеріал
ЗР — зволожувальний розчин
ІЧ — інфрачервоний

КВС — комп’ютерна видавнича система
ККД— коефіцієнт корисної дії

НТУУ «КІН» — Національний технічний університет
України «Київський політехнічний
інститут»

ОПД — офсетний плоский друк
ОЦ — офсетний циліндр

ПАР — поверхнево-активна речовина
ПЕВ — пробільний елемент відбитка
ПЕф — пробільний елемент форми
РРМ — рулонна ротаційна машина
УАД — Українська академія друкарства
УкрНДІСВД — Український науково-дослідний
інститут спеціальних видів друку
УНДІПП — Український науково-дослідний
інститут поліграфічної
промисловості

УФ — ультрафіолетовий
ФА — фарбовий апарат
ФЦ — формний циліндр
Розділ І

БУДОВА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МАШИН
ОФСЕТНОГО ПЛОСКОГО ДРУКУ

Глава 1

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ОФСЕТНИЙ
ПЛОСКИЙ ДРУК

1.1.	ЛІТОГРАФІЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ОФСЕТНОГО ДРУКУ

З початку свого застосування плоский друк мав назву «літографія»
(від грец. літо — камінь і графо — пишу), творцем якої є Алоїз Зенефельдер
(1771—1834) — винахідник з німецького міста Мюнхена. В 1797 р. він
запровадив «хімічний друк», як називали спочатку літографію,
сконструював верстат, на якому одержували відбитки за допомогою
рейбера* (рис. 1.1). Цьому верстату передувала практика використання
літографського верстата з циліндричним тиском (рис. 1.2) для одержання
відбитків з літографського каменю. В 1798 р. А. Зенефельдер застосував
техніку гравірування та перебивання на камінь. У 1805 р. він використав
для плоского друку металеві пласини, в 1807 р. запровадив тоновий, а в
1808 р.— кольоровий друк з каменю. Пізніше замість літографського
каменю він застосував штучні дошки, вкриті каменеподібною масою, що
слугували замість важких плит. У 1817 р. Мюнхенська Академія
відзначила нагородою запропоновану А. Зенефельдером модель

Рис. 1.1. Перший літографський
рейбериий верстат

Рис. 1.2. Літографський верстат
із циліндричним тиском

Рейбер (від німецького слова геіЬеп — терти) — це дерев’яний брусок із заокругленим
ребром, що має радіус загострення 4...Х мм, який слугує для одержання відбитків з
літографського каменю.
літографського верстата, в якому зволоження і накочування фарби на
камінь здійснювалися автоматично самою машиною, що могла працю-
вати за допомогою водяного приводу.

Цікавим, пророчим висловлюванням щодо майбутнього розвитку
плоского друку є його слова, вміщені в підручнику з літографії: «Доти,
доки довільна рука майстра, наскільки це можливо, не буде усунута, та
відбитки в літографії не будуть одержувані цілком за допомогою машини,
я не припускаю, що літографське мистецтво досягне вершини ступеня
своєї довершеності. Рано чи пізно я маю намір здійснити свій задум,
викласти свої ідеї в цьому питанні моїм друзям у літографському
мистецтві». Винахідник удосконалив ряд технологічних процесів, що в
наступній практиці літографії добре прислужилися; це друкування
гравюри з каменю, писання і малювання спеціальною тушшю на папері,
перебивання на камінь, робота олівцем на зерненому камені, тоновий і
кольоровий друк. Із 1796 р. він безперервно до 1820 р. вів пошуки
технології друкування з каменю на тканинах.

Усі пошуки і труднощі, які А. Зенефельдер долав від часу відкриття
хімічного друку, він виклав у книзі «Повний курс літографії» (1818 р.).
У цій книзі він описав свою самовіддану працю, подав рецептуру та
перелік матеріалів, потрібних у літографії.

Мистецтво літографії порівняно швидко усталилося в інших країнах
світу. Завдяки студентові Нідермайєру зі Страсбурга вона потрапила до
Франції. В 1805 р. Анреас Делармі з Мюнхена помандрував із верстатом
до Риму. В 1815 р. в Росії у Петербурзі її запровадив П.Л. Шиллінг. В
Україні літографія почала застосовуватися в 1823 рЛЗ 1828 р. клопотами
Барнета і Доулітла літографія потрапила до Нью-Йорка в Америку.

1.2.	ПОЧАТОК ЛІТОГРАФІЇ В УКРАЇНІ

Відомо, що до кінця XVIII ст. високий друк рухомими літерами
налічував у Європі 350 років свого існування, а глибокий—трохи менше.
Текст книги легко відтворювався відлитими заздалегідь літерами,
друкування ж малюнків було пов’язане з великими труднощами. Існуючі
способи відтворення ілюстрацій (металогравюра, ксилографія) були
трудомісткими і дорогими. Справа відтворення ілюстрацій в книзі й
окремих аркушів образотворчої продукції значно полегшилась, коли
наприкінці XVIII ст. народилась літографія.

Первісна технологія літографії тісно споріднена з сучасною прогре-
сивною технологією офсетного друку і завжди буде цікавити нас як його
передісторія.

У літографії для виготовлення друкарської форми користувалися
літографським каменем, а пізніше — цинком та алюмінієм. Методи
виготовлення форм були ручними, пізніше форми почали копіювати
фотомеханічним способом, а замість прямого контактного способу друку,
коли відбиток знімали на папір безпосередньо з форми, стали вживати
непрямий офсетний ротаційний спосіб друку, перетискуючи відбиток з
форми спочатку на поверхню гумового полотна, а вже з нього — на
папір.

Отже, виходить, що принцип плоского друку (тобто друкування з
плоскої форми) існує донині, а офсет є не що інше, як його модифікація.
Не випадково в іноземній термінології є такий гібридний термін, як
оіЇ5еІрЬоІо1ііЬо§гарЬу, тобто офсетний друк із форм, виготовлених
фотомеханічним способом.

Офсетний плоский друк ще до кінця не вичерпаний у великих можли-
востях його технології. Відносна дешевизна продукції цього друку дає
йому економічні переваги. Все це змушує нас уважно ставитись до всіх
деталей, пов’язаних з його виникненням і дальшим розвитком.

Винахідником літографського способу друку деякий час помилково
вважали Сімона Шмідта. Він дійсно в 1787 р. робив рельєфне витравлю-
вання друкарських форм на камені і намагався друкувати з каменю, як
із ксилографії. Але винахідником літографії у справжньому її вигляді є
уроженець Праги Алоїз Зенефельдер.

Загальний стан літографської техніки на початку 20-х років XIX ст.
може дати нам уявлення про арсенал технічних можливостей, якими
оперувала тоді літографія в Україні. В цей період існувало вже більш як
15 типів літографських верстатів, які за ознаками друкувального апарата
та інших елементів поділялися на три основні групи:

1.	Вальцеві — це такі верстати, в яких тиск здійснювався металевим
валиком (вальцем). Цей валик прокочувався по формі з великим тиском,
завдяки чому й одержували відбиток.

2.	Рейберні — верстати, в яких тиск досягався завдяки тому, що по
каменю ковзав дерев’яний брусок із закругленим ребром — рейбер, а
літографський камінь лежав на нерухомому столі.

3.	Верстати мішаної конструкції. Вони мали також рейберний прес,
але на протилежність верстатам другої групи літографський камінь було
встановлено на рухому каретку.

Серед літографських верстатів початкового періоду слід відзначити
портативний апарат Зенефельдера для друкування з штучних пластин,
на поверхню яких наносилася каменеподібна маса.

Літографська техніка швидко поширилась у країнах Західної Європи
і в 1815 р. потрапила в Росію, де одночасно стали до ладу літографські
верстати в Петербурзі й Астрахані.

Встановити час та обставини виникнення літографських закладів в
Україні, а також вивчити технологію цього виробництва нам допома-
гають архівні матеріали, музейні експонати, книжкові фонди бібліотек,
а також аналіз зразків книжкової продукції, журналів й альманахів
першої половини XIX ст., що мали літографські вклейки, обкладинки
тощо.

Крім того, в дослідженнях иам допомагають зразки картографічної
продукції, виготовленої літографським способом.

Слід відзначити, що літографський друк видань релігійного змісту
теж містить багато даних, що свідчать про рівень технічних можливостей
плоского друку в XIX ст.
Цінні відомості про технологію літографського виробництва тих часів
містяться в рукопису основоположника літографії у Польщі Яна
Сестржинського (1788—1824). Цікаво відзначити, що автор цього
рукопису вивчав літографську справу разом з одним із піонерів російської
літографії П.Л. Шиллінгом, який заснував першу літографію в Росії, у
Петербурзі.

Перша літографія в Західній Україні була заснована у Львові в 1822 р.
на Личаківській вулиці, 98 при друкарні Піллера, яка існувала вже
протягом 50 років.

Оскільки Західна Україна перебувала тоді під ярмом Австро-Угорської
монархії, літографія була недоступна корінному населенню—українцям.
Взагалі вільному розвиткові літографії тут були поставлені жорскі полі-
цейські перепони. Про це свідчить циркуляр Галиційського губерна-
торства № 27335 від ЗО травня 1818 р. «Про порядок утримання літо-
графій». Згідно з цим циркуляром відкриття літографій дозволялось
тільки там, де знаходились осередки австрійської поліцейської влади.
Тільки у зв’язку з пожвавленням національно-визвольного руху в 40-х
роках XIX ст. та послабленням поліцейського гніту в львівському
Ставропігійському інституті (братстві) була створена своя літографія.

Про заснування літографії в Ставропігійському інституті та її
персонал ми знаходимо досить докладні відомості у Львівському
обласному архіві.

Дозвіл на відкриття літографії був виданий Ставропігійському
інституту австрійськими властями 26 червня 1846 р. В літографії
Ставропігійського інституту працювали на перших порах майстри, імена
яких зберегла нам історія. Це Гружевольський, Дзивонський, Косткевич,
Панкевич та учні — Ольшанський і Яворський.

Серед робіт, що виконувались ставропігійською літографією для
державних і громадських установ, зустрічаються і такі, як ноти, абетка.
Крім того, виготовлялись художні літографії, портрети.

Першу згадку про існування літографії у східній частині України ми
зустрічаємо в розпорядженні Київського губернського правління «Про
подання відомостей про друкарні і літографії» від 5 грудня 1828 р. В
цьому документі зазначено, що в Київській губернії існувала тоді одна
літографія при Києво-Межигорській фаянсовій фабриці.

На цей час літографська техніка почала розвиватися і в південній
частині України — Новоросійському краї. В 1828 р. була створена
літографія у Миколаєві при Чорноморському гідрографічному депо.З
документів Центрального архіву військово-морського флоту ми бачимо,
що в 1827 р. в Чорноморському гідрографічному депо вже були люди,
обізнані з літографією.

На підставі документів можна стверджувати, що літографський
верстат, який надійшов до Чорноморського гідрографічного депо з
Петербурга, був рейберним і за своєю конструкцією належав до третьої
групи.

Розвиток літографської техніки в Новоросійському краї був пов’яза-
ний з необхідністю спростити спосіб видання гідрографічних карт.
До того часу при Чорноморському гідрографічному депо застосо-
вувалась складна і трудомістка технологія гравірування карт на міді.
Процес друкування з гравірованих дошок тривав довго. Протягом
десятигодинного робочого дня з дошки виготовляли не більш як 80
відбитків. Така технологія виготовлення карт за своєю вартістю та
тривалістю технологічного циклу не могла порівнятися зі способом
плоского друку.

Серед первістків літографського друку, крім карт у Чорноморському
гідрографічному депо, можна назвати книгу «Микола Коваль», в якій
фронтиспіс був виконаний літографським способом.

Крім державної літографії Чорноморського гідрографічного депо, у
Миколаєві ми констатуємо ще й приватну літографію Е.С. Павловського,
в якій друкувалися карти.

Невдовзі, в 1829 р. техніка літографії була перенесена в Одесу. Серед
продукції одеських літографій значне місце посідали краєвиди Одеси,
Криму, які друкувалися здебільшого в дві фарби, відбитки мали чорний
контур та фонову «підкладку».

В Одесі виконувалося літографське перебивання з мідних гравюр на
камінь. Така техніка використовувалася головним чином у картографії.

Цікаво зазначити, що в XIX ст. в Одесі вийшов із друку посібник Л.
Монрока «Практическое руководство к литографии на цинке».

Характерно, що в той час в Одесі виготовлялась продукція, яка не
поступалася своєю якістю перед закордонною. Цікаво, що в 1858 р. в
Одесі трапився випадок, коли митні чиновники визнали місцеву
продукцію закордонною і на підставі цього вимагали з підприємця мито.
Цей підприємець змушений був звернутися до одеського градоначаль-
ника з проханням переконатися, що продукція, яку вважають закордон-
ною, виготовляється насправді в Одесі.

В архівних документах ми знаходимо вказівки на те, що в 60-х роках
XIX ст. на одному з одеських підприємств був застосований оригіналь-
ний, «вперше винайдений в Росії», як записано в документі, спосіб
оброблення літографської продукції для надання їй імітації рельєфних
зображень на відбитках. Пізніше технологія цього способу й устатку-
вання були продані в літографію Києво-Печерської лаври, де цей спосіб
також знайшов застосування.

У 1835 р. літографія виникла в Харкові, що був тоді значним адмініс-
тративним, торговельно-промисловим і культурним центром. Літограф-
ським способом друкувалися ілюстровані наукові видання Харківського
університету, лекції, ноти. Літографська техніка була застосована,
наприклад, при друкуванні ілюстрацій у відомому харківському літера-
турному збірнику «Молодик», в якому, за висловом видавця-літератора
І. Бецького (1818—1890), хотілося об’єднати «літературну Росію з
чудовими українськими письменниками». До першого номера
«Молодика» був уклеєний літографський портрет Г. Квітки роботи
художника М. Башилова. До речі, назву збірнику придумав Г. Квітка.
Слідом за першим вийшов другий збірник «Молодика», який прикра-
шали літографовані портрети І. Котляревського та козака Климовського,
а також роботи М. Башилова. Дуже цікавий і третій збірник «Молодика»,
виданий П. Голіциним. Крім літографського портрета М. Голіцина, до
збірника було додано на семи окремих «картках» 20 репродукцій
автографів різних видатних діячів і письменників, пов’язаних з
Україною, а також план міста Харкова.

Четвертим збірником видання «Молодик» припинилося. Харків-
ськими літографами були виключно місцеві жителі, такі як С. Греков,
П. Бутенко, О. Биковський, І. Богданов.

Значного розвитку набула літографська техніка в Києві. Виникнення
літографії в Києві збіглося з періодом, коли в головному штабі діючої
тут 1-ї (російської) армії існувала літографія. Після розформування
частин цієї армії комплект літографського устаткування за вказівкою
уряду в 1835 р. був переданий Київському університету. Це устаткування
стало до ладу 10 листопада 1838 р.

Першим університетським літографом був чудовий майстер А. Дерен-
говський.

Характерно, що в 40-х роках XIX ст. група київських художників
знала літографську техніку і намагалась використати її для одержання
відбитків творів графічного мистецтва в новому матеріалі.

Як відомо, Т.Г. Шевченко ще в Петербурзі 1844 р. задумав надрукувати
велике художнє видання «Живописна Україна».

У своїх спогадах про Т.Г. Шевченка А. Чужбинський пише:
«Шевченко задумал снять все замечательньїе види Києва, внутренности
храмов и интереснейшие окрестности. Сажин взял на себя некоторьіе
части и оба художника пропадали с утра, если только не мешала погода».
Ми знаємо, що після прибуття до Києва в 1846 р. Т.Г. Шевченко подав
до Київського університету заяву, в якій писав: «Крім викладання
живопису зобов’язуюсь виконувати безкоштовно всі доручення началь-
ства по виконанню літографських робіт в університетській літографській
майстерні». Одначе надії Т.Г Шевченка не здійснилися, стати до роботи
він не встиг тому, що був заарештований царськими жандармами.
Малюнки ж краєвидів Києва, виконані М. Сажиним, були літографовані
й увійшли до альбома під назвою «Види Києва», виданого Лауфером.
Цей альбом є чудовим зразком літографської майстерності київських
художників 40-х років XIX ст.

До останнього часу про особу видавця та кількісь ілюстрацій, що
ввійшли до альбома «Види Києва», дослідниками висловлювались різні
думки.

Тепер установлено, що Лауфер виконував альбом малюнків «Види
Києва» на замовлення «действительного статского советника Писарева».
За цю роботу Лауферу належало отримати від Писарєва 1500 крб. Ми
маємо докладні відомості, що й підтверджуються архівними даними,
про особу видавця альбома Лауфера. Він народився в 1812 р., за фахом
архітектор, проживав у Києві з 1 липня 1844 р. Помер 23 липня 1848 р.
в Києві.

Цікаву спробу «передати» краєвиди Києва літографією з цинку зробив
у 1844 р. київський художник Іван Борель.
У 40—50-х роках XIX ст. в Києві в додаток до «казенних» літографій
(при Київському університеті та губернському правлінні) з’явилися ще
й приватні. Виникненню приватних літографій сприяла зростаюча
потреба на краєвиди Києва та його околиць. Крім того, замовлення на
літографську продукцію давала Київська археографічна комісія (створена
в 1843 р.), яка ілюструвала свої праці зображеннями старовинних речей.

Пізніше в Києві виникла літографія Києво-Печерської лаври.

Лавра, як відомо, давно займалася друкуванням образів святих з
дерев’яних або мідних дошок, мала майстерні живопису. Одначе цього
було недостатньо, і для задоволення попиту прочан доводилося
виписувати багатокольорову продукцію від інших підприємців й
поступатися своїми прибутками.

Церковна братія, хоч і молилась небесам, але не гребувала вести свої
земні справи за всіма правилами будь-якого капіталістичного
підприємства.

Ось чому в 1866 р., щоб не віддавати прибутки від торгівлі краєви-
дами своєї обителі іншим підприємцям, лавра заснувала свою
літографію.

Відомості про початок хромолітографських робіт у друколітографії
Києво-Печерської лаври та про перші роки діяльності лаврської літографії
ми знаходимо в справах друкарні за 1870 р.

Спочатку багатокольорову літографську продукцію лавра виписувала
з Одеси, замовляла її в літографії Лемерсьє у Парижі тощо. З другої
половини XIX ст. літографська продукція остаточно витіснила ксило-
графію і металогравюру як засіб друку. Цілком природно, що цією течією
була захоплена лавра.

Високоякісні роботи, виконані в літографії Києво-Печерської лаври,
в 1872 р. були відзначені нагородою на політехнічній виставці в Москві.

У практиці лаврської літографії слід відзначити технологічні процеси,
які і сьогодні заслуговують на увагу. Одним із них є процес друкування
багатокольорових зображень на грунтованому полотні.

Нагадаємо, що в лаврській літографії застосовувалася технологія
вперше винайденої в Росії імітації рельєфних зображень на відбитках
літографського друку. Обладнання для цього було придбане Києво-
Печерською лаврою в одеського літографа В. Тіля.

У літографії Тіля цей спосіб вживався вже з 1864 р. Незважаючи на
це, через 36 років німецька фірма Йосифа Штольца в Майнці 5 лютого
1900 р. привласнила собі цей винахід і дістала патент на здобуття таким
способом рельєфних зображень.

У 1866 р., тобто на час відкриття літографії Києво-Печерської лаври,
в Києві нараховувалося вісім літографських підприємств, із них два —
«казенних», одне — духовного відомства та п’ять — приватних (серед
них одна навчальна майстерня).

Коли підсумувати відомості про літографські підприємства, які
існували до 1870 р. в багатьох містах України, що підтверджується
документальними даними, то ми налічимо 43 літографських заклади.
Найбільше їх було в Одесі. Крім згадуваних міст—Львова, Одеси, Києва,
Харкова, Миколаєва — літографії ще були в Почаєві (Почаївська
Успенська лавра), в Умані, Кам’янці-Подільському та ін.

Про технологію літографського друку і майстерність літографів свід-
чать численні ілюстрації, а також окремі відбитки, які зберігаються в
книгосховищах. Так, у бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна у С.-Петербурзі
можна знайти понад 75 сюжетів літографських робіт — це, головним
чином, краєвиди Криму.

Чудова збірка української літографії є в Державній бібліотеці
ім. Леніна в Москві, в Одеській обласній бібліотеці, в Харківській
науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка, чимало старих літографій знахо-
димо в Києві.

Усі існуючі в Україні літографські майстерні до 1870 р. користувалися
літографськими верстатами і друкували свою продукцію вручну.

Перші літографські машини в Україні з’явились в 70-х роках XIX
століття, тобто відразу після їх винаходу.

Одним із перших установив літографську машину в Україні власник
київської літографії С.В. Кульженко, який придбав цю машину в 1873 р.
в Петербурзі. Він же вперше в Україні в 1887 р. встановив фототипію
промислового призначення. На кінець XIX ст. літографські машини
з’явились вже в багатьох містах України.

У 1911 р. в Україні нараховувалося 222 підприємства, що виготовляли
літографську продукцію. Основна маса цих підприємств були дрібними
майстернями із застосуванням ручних способів виготовлення форм, які
часом друкували продукцію теж уручну.

1.3.	ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПЕРШИХ МАШИН
ОФСЕТНОГО ДРУКУ

Від самого початку винаходу літографії конструкції літографських
верстатів безперервно вдосконалювалися. Це були головним чином
рейберні преси з ручним або ножним приводом, як показано на рис. 1.3.
Навіть після того, як у 1846 і 1852 рр. були створені швидкісні преси
(8сЬпе11рге88е), вони поширювалися дуже повільно.

Бурхливий розвиток літографії почався в 70—80-х роках XIX ст. після

Рис. 1.3. Рейберний літографські преси з ручним (а) та ножним (6) приводами
винаходу фотолітографії та растрів. При цьому, що дуже важливо, вперше
було застосовано перевідний (що переносить зображення) циліндр із
натягнутим на нього гумовим полотном. Це і стало початком непрямого,
тобто офсетного друку. Проте літографські й офсетні машини будувалися
виключно як плоскодрукарські (друкарська форма розміщалася на
плоскому талері), а їхня продуктивність не перевищувала 800 аркушів/год.

У 1902 р. Майлендером (м. Штутгарт) було створено першу машину,
в якій формоносієм слугував циліндричний літографський камінь, а ще
раніше, в 1900 р. вперше застосували металеві цинкові форми в
ротаційній машині з прямим перенесенням зображення. Тільки після
цього була побудована перша ротаційна трициліндрова офсетна машина,
яка, до речі, призначалася для друку на листовій жерсті.

У 1907 р. К. Герман побудував першу аркушеву офсетну машину
(рис. 1.4), а в 1923 р. була створена двофарбова аркушева ротаційна
машина (АРМ) «Ріапеїа» (рис. 1.5). У 1930 р. було побудовано
шестифарбову рулонну ротаційну машину (РРМ) «Уош৻ (рис. 1.6).

Поява офсетних машин сприяла поширенню застосування ОПД, що
дало новий поштовх розширенню сфер використання друкарської
справи.

Офсетні машини дали змогу виконувати друкування на різних
шорстких паперах, картоні, тканині, невбирних матеріалах (склі, жерсті)
та ін.

Подальший розвиток ОПД характеризувався вдосконаленням
конструкцій друкарського устаткування, повнішою механізацією й
автоматизацією процесу друкування.

Рис. 1.4. Аркушева офсетна машина К. Германа
('О
ю

Рис. 1.5. Двофарбова АРМ «РІапеїа»

Рис. 1.6. Шестифарбова РРМ «Уота£»
1.4.	КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ
МАШИН ОФСЕТНОГО ПЛОСКОГО ДРУКУ

В основі класифікації машин ОПД лежать такі принципи та ознаки:
вид задруковуваного матеріалу (ЗМ) — аркушеві та рулонні машини
ОПД;

кількість фарбовідбитків, які одержують у машині за один прогін
(одно-, дво- і багатофарбові машини);

можливість друкування з одного чи відразу з обох боків аркуша —
одно- або двобічні. Є машини, які обладнуються спеціальними перевер-
тальними пристроями і можуть працювати в обох режимах. Так, чоти-
рифарбова машина друкує в режимі 2+2 (дві фарби з лицьового боку і
дві зі зворотного) або в режимі 4+0 (усі чотири фарби з лицьового боку);

формат ЗМ — малоформатні (до 54x75 см), середньоформатні (до
70x100 см) і великоформатні (84x108 см і більше) машини;

характер друкованої продукції — книжкові, книжково-журнальні,
газетні машини, машини для друку на металі та ін.;

тип друкарського апарата (ДА) — ротаційні та плоскодрукарські
машини.

Ротаційні машини призначені для друкування тиражної продукції, а
плоскодрукарські — для друкування пробних відбитків і малих тиражів.

Розрізняють такі РРМ:

трициліндрові (рис. 1.7, а);

чотирициліндрові типу «гума до гуми» (рис. 1.7, б);

планетарні, в яких дві або більше фарб друкуються в секції з одним
друкарським або офсетним циліндром. Вони побудовані за П-подібною
п’ятициліндровою (рис. 1.7, в), ¥-подібною чотирициліндровою (рис.
1.7, г) , багатофарбовою (рис. 1.7, д) схемами або іншими схемами.

Рис. 1.7. Схеми ДА ротаційних офсетних друкарських машин

Ці основні схеми ДА практично охоплюють майже весь парк
офсетних машин.

Однофарбові машини бувають тільки трициліндрові. Багатофарбові
машини складаються з кількох однотипних секцій. Проте є спеціальні
багатофарбові машини, в яких поєднано різні типи ДА та різні способи
друку (машини для друкування деяких цінних паперів).
1.5.	АРКУШЕВІ РОТАЦІЙНІ МАШИНИ
ОФСЕТНОГО ПЛОСКОГО ДРУКУ

Аркушеві ротаційні машини мають такі основні вузли: аркушепода-
вальні та аркушепровідні пристрої, фарбовий і зволожувальний апарати,
вивідні й приймальні пристрої, привід машини. Аркушеподавальний
пристрій призначений для автоматичної подачі ЗМ до ДА, аркуше-
провідний — для проведення аркушів через технологічні секції машини,
передачі й перевертання їх між секціями. Зволожувальний апарат (ЗА)
наносить зволожувальний розчин (ЗР), а фарбовий апарат (ФА) — фарбу
на друкарську форму. ДА забезпечує одержання зображення на ЗМ. Для
виведення відбитків з ДА використовується вивідний пристрій.

Однофарбові АРМ мають ДА, в якому є три циліндри: формний (ФЦ),
офсетний (ОЦ) та друкарський (ДЦ). За напрямком виведення надруко-
ваної продукції розрізняють машини з фронтальним (рис. 1.8, а) або
зворотним виведенням відбитків.

В основному використовується нижнє виведення відбитків (рис. 1.8).
Це забезпечує зручність обслуговування ДА і ФА.

Машини великого формату мають, як правило, високостапельні
зарядний і приймальний пристрої (рис. 1.8, б). Машини малого формату
із зворотним виведенням відбитків мають високостапельний зарядний
пристрій і низькостапельне приймання, а із фронтальним виведенням
відбитків — низькостапельні зарядний і приймальний пристрої (див.
рис. 1.8, а).

На однофарбових машинах можна друкувати також багатоколірну
продукцію повторними прогонами. Основним недоліком при цьому є
складність точного суміщення фарб при повторних прогонах, тому для
друкування кольорової продукції бажано використовувати багатофарбові
машини.

Для одержання багатоко-
лірної продукції застосовують
машини, основою яких є одно-
(див. рис. 1.8) або двофарбові
(рис. 1.9) друкарські секції.

Будуються двофарбові дру-
карські секції з одним переда-
вальним циліндром (рис 1.9,
а). Доступ до ДА полегшу-
ється при їх вертикальному
розташуванні. Перший ДА
обслуговується з боку аркуше-
подавального пристрою після
піднімання накладного стола,
а другий — з боку приймаль-
ного пристрою.

Схема, показана на рис.
Рис. 1.9. Схеми двофарбових АРМ

1.9, б, використовується в машинах малого формату, наприклад у
машинах типу «К.оІаргіпІ» з двома формними, одним офсетним і одним
друкарським циліндрами. Двофарбове зображення передається на ОЦ і
потім переходить на ЗМ.

Багатофарбові друкарські машини можуть бути агрегатовані ідентич-
ними одно- і багатофарбовими секціями, а також мати планетарну будову.

Основою великої кількості багатофарбових машин є однофарбові
трициліндрові секції, з’єднані передавальними циліндрами. Циліндри
ДА можуть мати однакові або кратні діаметри. Подвоєний діаметр ДЦ
полегшує проведення товстих аркушів, зменшує кількість перехоплень
аркуша, запобігає «дробленню» друку, оскільки аркуш повністю
задруковується до перехоплення.

Кількість передавальних циліндрів між секціями змінюється залежно
від їхніх геометричних розмірів. Слід мати на увазі, що чим менше
передавальних циліндрів, тим менша кількість перехоплень аркуша і
тому вища точність накладання фарб на ЗМ.

Для передавання аркуша з однієї секції до іншої використовують
також ланцюгові конвеєри, що знижує до мінімуму кількість перехоплень,
але ускладнює процес суміщення.

Основними недоліками розглянутих багатофарбових машин є їхні
великі габаритні розміри за довжиноюю та складність аркушепода-
вальної системи.

Цих недоліків не мають багатофарбові машини планетарного типу
(рис. 1.10).

У схемі на 1.10, б діаметр ДЦ підібрано так, що він має три системи
захоплювачів, кожен з яких проводить аркуш через чотири зони друкар-
ського контакту (ДК). Тому за один оберт ДЦ одержують три чотири-
фарбових відбитки.

Основною перевагою машин планетарного типу є висока точність
накладання фарб, через те що немає перехоплювачів аркуша під час
його проведення через друкарський пристрій. Недоліками цих машин є
складність і громіздкість друкарського пристрою, а також незручність
під час обслуговування ДА, ФА і ЗА.

Останнім часом зростає попит на багатофарбову друковану продук-
цію, виготовлення якої має здійснюватися в стислі строки. Цим вимогам
відповідають офсетні машини, які можна швидко переналагоджувати
на одно- або двобічне друкування.
Рис. 1.10. Схеми дво- (а) і чотирифарбової (0 машин планетарного типу

На рис. 1.11, а показано переміщення аркуша при однобічному друку-
ванні на машині типу «Неібе1Ьег§ Зреесітазіег» фірми «Неібе1Ье㧻
(Німеччина) з пристроєм для перевертання аркуша. Після друкування
першої фарби аркуш через три барабани 1... З, які захоплюють його за
передню кромку, передається наступному ДЦ. Переміщення аркуша при
двобічному друкуванні є також рівномірним, як і при однобічному (рис.
1.11,6), але перевертальний барабан при цьому захоплює аркуш за його
задню кромку. Потім аркуш переміщається задньою кромкою вперед.
Повільне перевертання аркуша досягається завдяки поступовому повер-
танню захоплювачів барабана У на 180°, як це показано на рис. 1.11, б.

Рис. 1.11. Схеми ДА машини «Неіс1е1Ьег§ Зреебтавіег» з пристроями для
перевертання аркуша
Точність суміщення фарб досягається за допомогою ексцентричних
присосів, розміщених в накопичувальному барабані. Вони підтягують
аркуш вбік і переміщають по колу. Положення захоплювачів перевер-
тального барабана 1 відносно задруковуваного зображення завжди
однакове.

Після перевертання щойно віддрукований бік аркуша надходить до
наступного ДЦ. Щоб запобігти налипанню шару фарби, поверхню таких
циліндрів покривають спеціальним хромовим покриттям, що вбирає
мінімальну кількість фарби, яка відразу передається наступному аркушу.

На рис. 1.12 наведено схеми дво- (а), чотири- (б), п’яти- (в) і шести-
фарбових (г) машин типу «Неісіе1Ьег§ Зреебтазіег» з пристроями для
перевертання аркуша.

На цих машинах можна здійснювати одно- або двобічне друкування
в таких варіантах:

а — 2+0 або 1+1; б — 4+0 або 2+2; в — 5+0 або 1+4; г — 6+0 або
2+4, 1+5.

6

Рис. 1.12. Схеми дво-, чотири-, п’яти- і шестифарбових машин типу «Неі<1е1Ьег§
Зреедтазіег» з пристроями для перевертання аркуша

Сучасні АРМ характеризуються такими особливостями:

1.	Швидкість машини малого формату становить 8...18 тис. об/год, а
середнього формату — 13... 15 тис. об/год. Найбільші швидкості до 22
тис. об/год мають машини фірми КВА (Німеччина) при форматі аркуша
52x72 см і 14... 15 тис. об/год при форматі аркуша 102x142 см.

2.	Основний принцип побудови АРМ — секційний (рис. 1.13). Це
трициліндрові друкарські секції з циліндровими аркушепередавальними
системами. Ланцюгові аркушепередавальні системи використовуються
тільки в окремих моделях машин (наприклад, у машині «Иоіапсі 300»
фірми «МАЯ-Роіапсі»).

3.	Системи закріплення форм штифтові. Переважає автоматичне за-
кріплення форм на ФЦ. На багатьох машинах застосовується попереднє
налагодження ФА.
Рис. 1.13. Схема чотирифарбової АРМ з циліндровими аркушепередавальиимн системами

4.	Машини малого формату є в основному одно- і двофарбовими.
Машини середнього і великого форматів — багатофарбовими.

5.	АРМ здебільшого обладнано лакувальними та сушильними сек-
ціями, а також приставками для нумерації. У машинах малого формату
аркуші в самонакладах подаються за передню кромку, в машинах серед-
нього та великого форматів — за задню. Особливістю багатьох самона-
кладів є використання в них вакуумних стрічок для транспортування
аркушів по столу вирівнювання. Традиційні рами з багатьма роликами
і щітками, як правило, не використовуються.

6.	Усі АРМ, крім деяких малоформатних машин, обладнано прий-
мальними пристроями з послідовним виведенням аркушів до приймаль-
ного столу. Щоб удосконалити процес укладання аркушів на стапель, в
них використовують різні повітродувні пристрої (найчастіше —
вентилятори).

7.	Ступінь автоматизації робочих процесів у машинах різний. Це,
зокрема, потокові лінії. В окремих виробництвах на основі АРМ («Неідеі-
Ье㧻, «МАМ-Коіапб», «Кошогі») подачу паперу зі складу, завантаження
самонакладу та розвантаження приймання автоматизовано. Є машини,
в яких автоматизовано закріплення форм на ФЦ, проте є машини, в
яких більшість операцій виконують вручну.

8.	Новиною в друкарській техніці є друкарські машини цифрового
друку, які розглядаються в п.6.11.

Слід зазначити, що АРМ порівняно з РРМ мають ряд переваг: вони
універсальні щодо форматів і товщини паперу; дають змогу легко агрега-
тувати ідентичні друкарські секції; мають порівняно високі швидкості
друку, менші відходи паперу, вищу точність накладання фарб.

У будові сучасних АРМ спостерігаються такі основні напрями їх
розвитку автоматизація технологічного процесу, підвищення продуктив-
ності, зручність в обслуговуванні тощо.

Аркушеві ротаційні машини використовують для випуску різнома-
нітної продукції (книг, журналів, високохудожніх багатокольорових
видань, бланкової продукції тощо). Машини середніх і великих форматів
є ефективними для випуску книг і журналів середніми й великими тира-
жами, а машини малих форматів — для випуску малотиражних видань.
1.6. РУЛОННІ РОТАЦІЙНІ МАШИНИ ОФСЕТНОГО
ПЛОСКОГО ДРУКУ

Ознаками класифікації РРМ є: схема побудови, кількість рулонних
зарядних пристроїв, тип друкарських секцій, кольоровість, формат і
характер продукції, що випускається.

Залежно від схеми побудови РРМ поділяються на партерні, ярусні й
балконні. Друкарські вузли в партерних машинах розміщуються на
одному рівні, в ярусних — у кілька ярусів один над одним, у балконних
машинах стрічкоживильні пристрої розміщуються на одному поверсі, а
друкарські та фальцювально-різальні — на іншому.

Основними вузлами РРМ є: стрічкоживильна та стрічкопровідна сис-
теми; ДА, ФА і ЗА; приймально-вивідні пристрої. Часто в багатофар-
бових РРМ вмонтовуються сушильні пристрої. Для оброблення
задруковуваної стрічки більшість машин обладнуються фальцювально-
різальними апаратами.

Стрічкоживильний пристрій слугує для подачі стрічки в ДА. Він міс-
тить систему стабілізації натягування паперової стрічки, що сприяє
забезпеченню якості друку. Стрічкопровідна система дає змогу здійсню-
вати також поздовжнє та поперечне зміщення стрічки, змінювати її
натягування та напрямок руху. ФА і ЗА в РРМ виконують ті самі функції,
що й в АРМ. Сушильні пристрої призначені для прискорення закріплення
фарби на відбитках. Установлюють їх, як правило, на високошвидкісних
багатофарбових машинах. У РРМ використовуються аркушеві, зошитові
та рулонні приймально-вивідні пристрої. Машини можуть мати як один
приймально-вивідний пристрій, так і кілька.

Будова друкарських секцій різноманітна: три- та чотирициліндрова,
планетарна, а також багатоциліндрова, яка дає змогу переналагоджувати
взаємне розміщення циліндрів з метою зміни проведення стрічки і, відпо-
відно, кольоровості друкованої продукції. Трициліндрова схема побудови
ДА використовується тільки в тихохідних РРМ і в комбінованих друкар-
ських секціях. Широко використовується чотирициліндрова схема побу-
дови, яка дає змогу друкувати одночасно на обох боках стрічки. Довжина
машини при цьому менша, ніж у трициліндровій схемі для однієї і тієї
самої фарбовості.

Нові машини мають, як правило, модульну будову. Це дає змогу із
стандартних рулонних установок і друкарських секцій створювати комбі-
новані секції. Змінюючи кількість уніфікованих елементів, можна буду-
вати різні машини залежно від виду продукції, яку треба виготовляти.
Дедалі більшого поширення набувають машини з перенастроюваними
ДА, в яких циліндри можуть переставлятися, утворюючи різні види ДА.

Основними перевагами РРМ є: простота конструкції і приводу ДА,
повне використання циклу і поверхні ДЦ, можливість агрегатування
ідентичних друкарських секцій, висока швидкість друкування, багатоопе-
раційність (розрізування, фальцювання).

Недоліками РРМ порівняно з АРМ ОПД є: обмеженість форматів
продукції, що зумовлено рубанням паперу відповідно до потрібного
розміру; менший асортимент паперу за його товщиною; великі витрати
(відходи) паперу; коливання натягу паперової стрічки.

Високі швидкості роботи машин обумовлюють і високий ступінь їх
автоматизації. Сучасні РРМ, як і АРМ, мають: дистанційні пульти
керування; системи автоматичного контролю, регулювання й керування
різними технологічними параметрами процесу друкування з метою
високоякісного відтворення зображень.

Рулонні ротаційні машини постачають поліграфічним підприєм-
ствам, як правило, за індивідуальним замовленням. Багато машин тієї
самої моделі виготовляються в різних модифікаціях, тобто машина може
мати різну кількість рулонних зарядок, друкарських секцій та фальцю-
вальних апаратів. Одна й та сама модель може оснащуватися різними
видами вузлів.

Рулонні ротаційні машини можуть бути як постійного, так і змінного
форматів. У машинах постійного формату довжина відрубаної стрічки
незмінна, а в машинах змінного — вона поступово змінюється.

За характером випущеної продукції РРМ ОПД поділяються на книж-
ково-журнальні, газетні й спеціальні. На деяких машинах можна випус-
кати різні види друкованої продукції. Тепер значно зросла роль рулонного
офсетного друку, що пояснюється зменшенням часу на виготовлення
друкарських форм, можливістю здобуття багатоколірних відбитків
високої якості.

Для випуску багатоколірних газет часто пропонують машини башто-
вого типу з вертикальним проведенням паперової стрічки, а для випуску
книжок і журналів — машини секційної будови з горизонтальним прове-
денням паперової стрічки.

Одна й та сама машина може мати кілька типів фальцювальних
апаратів, призначених для випуску різних видів продукції. Найчастіше
застосовують клапанні фальцювальні апарати. Продуктивність роботи
деяких машин становить 100 тис. примірників/год. У зв’язку з високими
швидкостями роботи машин особливу увагу звертають на зниження
вібраційних навантажень у вузлах машин, особливо у ФА та ДА. Ширина
виїмки у ФЦ дорівнює 5...7 мм.

Фірма «МАН-Коіапсі» (Німеччина) запропонувала лазерну установку,
яка забезпечує зварювання країв друкарської форми. Таку безстикову
«форму-трубу» надівають потім з торця на ФЦ. На ОЦ так само надіва-
ють офсетний декель, який не має стику.

Німецька фірма «Ріапаїоі КІеЬеіесЬпіск» розробила технологію для
поздовжнього проклеювання зошитів по корінцю безпосередньо у
фальцювальному апараті друкарської машини. Це дає змогу одержувати
шестисторінкові зошити, з яких виходять міцніші брошури та книги.
Крім того, не треба фрезерувати блок (таким чином, відпадає проблема
видаляння паперового пилу).

Самі фальцювальні апарати стали більш високими в зв’язку з тим,
що в них використовують фальцювальні лійки з великим кутом нахилу,
а співвідношення діаметрів циліндрів фальцювальних груп стало 5:5 і
навіть7:7. Усі фальцювальні апарати мають шумозахисні огорожі.
Глава 2

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ
ДРУКАРСЬКИХ ПРИСТРОЇВ

2.1.	ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ
ДРУКАРСЬКИХ ПРИСТРОЇВ

Основу друкарського пристрою в даному технологічному процесі
утворює система, до складу якої входять формний, офсетний та друкар-
ський циліндри, механізм приводу і натиску, фарбовий та зволожу-
вальний апарати. Фізико-хімічна складність явищ, що відбуваються у
зонах ДК під час перенесення фарби з форми на офсетне полотно, а з
нього на ЗМ (папір, картон, метал чи плівку), визначаються часом
контакту, тиском, тертям, адгезією, енергетичними здобутками і
втратами.

Під час переходу шару фарби з форми на офсетне полотно відбува-
ється його перший поділ, а потім у другій зоні контакту (ОЦ-ЗМ-ДЦ)
фарба передається ЗМ. Перехід фарби забезпечується технологічно
потрібним тиском (0,8.. .1 МПа— між формним та офсетним циліндрами
та 0,8...2 МПа — між офсетним та друкарським), адгезією і когезією
фарби та ЗР (приблизно у співвідношенні 50...35; 50.. .65%) і тривалістю
контакту (швидкість друку від 1 до 15 м/с).

Процес переходу фарби на ЗМ — складне явище, що полягає в
змочуванні та заповненні фарбою мікронерівностей поверхні ЗМ з
частковим проникненням її в капіляри. Нормальний перехід фарби з
форми на поверхню ОЦ, а з нього — на ЗМ забезпечується технологічно
потрібним тиском.

Необхідною умовою роботоздатності офсетних ДА є наявність декеля
з гумотканинного полотна (ГП) на поверхні ОЦ.

2.2.	ПОВЕДІНКА ВІДБИТКА В ЗОНІ
ДРУКАРСЬКОГО КОНТАКТУ

Суть явищ, що відбуваються у друкарській зоні, визначається не
тільки процесом переходу фарби на ЗМ, а й процесом виходу ЗМ із
контактної зони, який супроводжується розщепленням фарбових шарів.
Це пов’язано з дією адгезивних сил, що зумовлюють прилипання ЗМ до
поврехні ОЦ в момент виходу з контактної зони, внаслідок чого остаточне
відривання ЗМ від офсетного ГП здійснюється з деяким запізненням.
Рис. 2.1. Проходження ЗМ через зону ДК

Наукові дослідження силових явищ
у зоні ДК, а також практика експлу-
атації машин ОПД дають змогу де-
тально розглянути всі фази взаємодії
ЗМ з фарбовим шаром, що передається
ОЦ. Нарис. 2.1 показано проходження
аркуша, який ведеться захоплювачами
ДЦ через зону ДК. З моменту вход-
ження в зону контакту (точка <4) аркуш
зазнає зростаючої силової дії, яка
досягає максимуму на осьовій лінії
Оі—Ог, що з’єднує центри ОЦ та ДЦ,
і супроводжується активним перене-
сенням фарби. В міру виходу паперо-
вого аркуша з зони контакту (точка В)
виникає ділянка супроводження (В —
С), довжина якої залежить від вла-
стивостей матеріалів, що знаходяться

в контакті, тиску та швидкості друку. Прилипання паперу до офсетного
ГП негативно впливає на ЗМ, що може призвести до зміщення в
захоплювачах. Особливо це проявляється на тонких паперах при
виведенні відбитків на приймальний стапель. Через дію адгезивних сил
ділянка взаємодії аркуша з офсетним ГП продовжується до точки £>, де
й відбувається остаточне його відокремлення, що супроводжується
розривом фарбового шару.

Після цього фарбовий шар розділяється навпіл (приблизно однакової
товщини) по куту відриву ц/. Це явище супроводжується дією розтяжного
зусилля Н, потрібного для остаточного відриву паперового аркуша від
ОЦ і виведення його з зони контакту.

Суттєву роль у цьому складному процесі відіграють властивості
офсетного ГП, а саме його здатності практично миттєво відновлюватися
в розмірах після стиску. Це дуже важливо з урахуванням швидкості друку,
особливо для ДА рулонних машин. Швидке відновлення ГП (ефект «квік-
реліз») можливе в разі використання спеціальних компресійних елас-
тичних матеріалів, розроблених останнім часом. На відміну від відомих
традиційних еластичних матеріалів, що складаються з гумових шарів і
тканини компресійні офсетні ГП виготовляються за спеціальною техно-
логією з формуванням у гумовому шарі повітряних каналів, які сприяють
добрій компресії та швидкому відновленню ГП.

2.3.	ВЗАЄМНЕ ОБКОЧУВАННЯ ЦИЛІНДРІВ
ДРУКАРСЬКОГО АПАРАТА

Правильне обкочування відбувається тоді, коли зазори між кільцями,
товщини офсетного декеля і форми з підкладкою відповідають паспорт-
ним даним. Воно є необхідною умовою високої якості друку і забезпечує
правильну градаційну передачу зображення.
За допомогою зубчастого, косозуб-
частого зачеплення коліс (рис. 2.2)
можна встановити циліндри друкар-
ської секції офсетної машини ближче
або далі один відносно одного, тобто
змінювати зазор між ними. Профілі
зубів косозубчастих коліс відповідних
циліндрів ДА при вмиканні натиску
зближуються. Плавність ходу цилін-
дра при цьому не порушується, полюс
зачеплення залишається незмінним.

Рис. 2.2. Зубчасте зачеплення коліс: 1 —
профіль зуба; 2, 3 і 4 — відповідні кола
западин, ділильне та виступів зубів колес;

5 — зона зачеп леиня зубів передачі

Коли поверхні циліндрів ДА перебувають на рівні ділильного кола,
швидкості точок, що лежать на поверхнях усіх трьох циліндрів, однакові.
Це забезпечує передачу зображень без спотворень.

Якщо поверхні офсетних декелів розміщуються вище або нижче
контрольних кілець, то колові швидкості точок, що лежать на поверхні
декеля і сусідніх циліндрів, різні. Це призводить до відносного проков-
зування поверхонь і спотворення зображення.

Для перенесення зображення з форми на ГП при взаємному обкочу-
ванні ФЦ та ОЦ потрібен певний тиск. Він має забезпечувати деформацію

стиску декеля.

У зоні контакту поверхонь циліндрів під час друкування внаслідок
стиску ГП його поверхня деформується і тому змінюється лінійна швид-
кість верхніх шарів. Якщо діаметр ОЦ менший від діаметрів ФЦ і ДЦ,
то деформація растрових елементів під час друкування буде мінімальною.

Зміна товщини офсетного декеля може спричинити зсув декеля і
піддекельного матеріалу один відносно одного. При встановленні офсет-
ного декеля, товщина якого більша від паспортної, перед зоною ДК

утворюється потовщення — «хви-
ля» (рис. 2.3, а). Це призводить до
нерізкого зображення на відбитку,
здвоювання зображення в напрям-
ку хвостової частини аркуша та
підвищення тертя по поверхні
форми. Нижня частина офсетного
декеля (піддекельний матеріал) при
збільшеній товщині декеля зміщу-
ється до захоплювачів ДЦ.

При встановленні офсетного
декеля, товщина якого менша від
паспортної, лінійна швидкість еле-
ментів на його поверхні зменшу-
ється і за зоною ДК утворюється
аналогічне потовщення («хвиля»),
оскільки поверхня ФЦ, швидкість
обертання якої більша від швидкості
обертання ОЦ, зсовує ГП. «Хвиля», що

а	б

Рис. 2.3. Схеми обкочування формного 1,
офсетного 2 та друкарського 3 циліндрів з
аркушем паперу 4
утворюється за зоною ДК, спричиняє здвоювання в напрямку до
захоплювачів (рис. 2.3, б).

Зміщення піддекельного матеріалу під офсетним ГП у напрямку до
хвостової частини аркуша може призвести до розриву піддекельної
підкладки.

2.4.	ТЕХНОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ТИСКУ В ОФСЕТНОМУ
ДРУКАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

Для забезпечення друкарського процесу фарба має змочувати форму
і ЗМ. Фарба, яка заповнює мікронерівності друкарської форми, повинна
заповнити мікронерівності на поверхні паперу та частково всмоктатися
в його капіляри. Щоб досягти необхідного контакту між формою і
папером, необхідно створити відповідний тиск. Найменший тиск, при

якому можна забезпечити відбитки задовільної якості, називається
технологічно необхідним, а найбільший — критичним. В офсетному
друкарському процесі технологічно необхідний тиск практично не
залежить від характеру форми.

Тиск у зоні контакту ОЦ і ДЦ залежить як від виду ЗМ (насамперед
його шорсткості), типу офсетного ГП, так і від структури офсетного
декеля в цілому.

Під час друкування на крейдованому папері тиск становить 0,5 МПа,
а для офсетного шорсткого паперу він зростає до 1,2 МПа. На рис. 2.4
показано напрямок передачі тиску через ЗМ у зоні ДК.

Занадто високий тиск у зоні ДК може спричинити:

значні градаційні відхилення зображення;

утворення зморщок на ЗМ;

розрив відбитка при виході його із захоплювачів ДЦ;

Рис. 2.4. Напрямок розтягу ЗМ, зумовлений
зусиллями, що діють у зоні ДК: 1 — ОЦ; 2 —
піддекельиий матеріал під ГП ОЦ; З — ДЦ

підвищення механічних наван-
тажень у друкарській машині, що
призводить до її швидкого спрацю-
вання.

Необхідна товщина декеля виз-
начається за паспортними даними
друкарської машини. Стандартна
товщина сучасних ГП становить
1,95...2 мм.

У процесі друкування декель
зазнає деформації стиску, розтягу та
зсуву. Деформація стиску так само,
як і тиск, відіграє важливу роль у
процесі друкування. Завжди бажано
регулювати зону ДК у режимі най-

меншого стиску декеля, але такого,
що забезпечує достатній контакт
паперу й фарби та її перехід на ЗМ.
У кожному випадку деформація стиску залежить не тільки від характеру
декеля, а й від точності за товщиною формних пластин, декельних
матеріалів, циліндрів ДА та ін. Завдяки технічному прогресу в цьому
напрямі деформація стиску декеля в багатьох сучасних машинах
становить 0,1 мм.

Під час натягування декель зазнає деформації розтягу і стиску. Почат-
ковий натяг декеля на ОЦ з часом зменшується, що погіршує якість
продукції. В зв’язку з цим необхідно в процесі друкування підтягувати
офсетне ГП.

2.5.	ВПЛИВ ДРУКАРСЬКОГО АПАРАТА НА
МЕХАНІЗМ ПЕРЕХОДУ ФАРБИ

Явища, які відбуваються в зоні ДК, досить складні за своїм харак-
тером і до цього часу повністю не вивчені. Формування відбитка завдяки
переходу фарби з поверхні офсетної ГП на ЗМ проходить поетапно.
Узагальнюючи результати багатьох досліджень, його можна уявити так,
як показано на рис. 2.5.

Етап І. Входження ЗМ 11 у зону ДК. Якщо декель містить суцільні,
нестискувані в об’ємі ГП, то тиск сприяє утворенню «хвилі». В стиску-
ваних в об’ємі ГП з мікропористим робочим шаром «хвиля» майже не
утворюється, оскільки в структурі таких полотнищ є газові порожнечі
— мікропори, які в більшій мірі стискуються, ніж стискується власне
гумовий матеріал.

Е т а п II. Початок зони ДК: у зону ДК входять поверхня ГП з
друкарським фарбовим зображенням З і ЗМ 11.

; Етап ПІ. Кінець зони ДК: ширина зони ДК 9 визначається типом
декеля (м’який, напівжорсткий, жорсткий) і діаметром циліндрів.

На другому та третьому ета-
пах відбувається змочування
паперу фарбою при їх безпосе-
редньому контакті під техноло-
гічно необхідним тиском.

Етап IV. Тиск спадає: від-
биток підтримується біля по-
верхні офсетного декеля завдяки
липучості фарби, а також прили-
пання паперу до поверхні ГП.

Етап V. Початок розподілу
шару фарби: чим вища в’язкість
друкарської фарби, тим більше
зусилля розтягу на поверхню
аркуша, що може призвести до
вищипування паперу. Цьому мо-
же сприяти і ЗР, який взаємодіє
з покривним шаром крейдова-
2*

Рис. 2.5. Схема процесу пережду друкарської фарби
з поверхні ОЦ на ЗМ: 1 — ОЦ; 2 — ГП; З —
друкарська фарба перед її розподілом; 4 — зона
утворення потовщення; 5 — етапи процесу; 6 —
зона розподілу фарби; 7 — кут відриву ЗМ; 8 —
захоплювачі ДЦ; 9 — ширина зони ДК; 10 — ДЦ;

11 — ЗМ (аркуш паперу)
ного паперу. На цьому етапі виникає напруження, при якому аркуші ЗМ
зумовлюють протидію зусиллям розтягу друкарської фарби й адгезії ГП.

Етап VI. Під час обертального руху ДЦ аркуш, який підтримується
захоплювачами 8, віддаляється від ГП. Кут відриву а між аркушем і ГП
(рис. 2.6) залежить від конструкції офсетної машини; він визначається
діаметрами ОЦ і ДЦ, зусиллям натягу ГП та реологічними властивостями
друкарської фарби.

Щоб досягти найкращих результатів при друкуванні, необхідно
створити зону ДК якомога меншої ширини В. Чим більші ширина В і
глибина вдавлювання 2т в ГП (рис. 2.7), тим більша небезпека
розтискування (роздавлювання) друкувальних елементів на формі (ДЕф).

Рис. 2.6. Утворення кута відриву а між	рис. 2.7. Ширина зони ДК В і глибина

аркушем і ГП	вдавлювання	форми в ГП при

обкочуванні ФЦ і ДЦ

Якщо діаметр ФЦ більший від діаметра ОЦ, то довжина декеля,
недостатня при взаємному обкочуванні, компенсується під час
розтягування ГП в напрямку до задньої частини за ходом друкування,
коли вже за лінією стиснення в зоні ДК утворюється «хвиля».

За час обертання циліндра під тиском ця «хвиля» утворюється по-
слідовно по всій довжині ГП. Через нерівномірне натягування ГП ці
«хвилі» можуть бути ширші від зони контакту або навіть розміщуватися
косо і призвести до подвоювання растрових елементів.

2.6.	ДЕКЕЛЬ ОФСЕТНОГО ЦИЛІНДРА

2.6.1.	Офсетні гумотканинні полотна

Спотворення градаційної передачі в офсетному друці виникають у
процесі переходу зображення з форми на ГП, а з неї — на ЗМ.

Правильний вибір і встановлення ГП поряд із технічним станом та
настройкою друкарської машини є найважливішими факторами, які
забезпечують високу якість відбитків. Функції офсетного ГП — забез-
печення передачі зображення з закріпленої на ФЦ офсетної друкарської
форми на ЗМ у вигляді шару фарби.
На рис. 2.8 показано момент, коли ГП
проходить зону контакту з ФЦ.

ГП завтовшки А перед зоною ДК про-
тягом якогось мінімального часу має
пройти зазор В, який задасться встанов-
ленням тиску. При цьому відбувається
стиснення ГП на величину С не тільки в
покривному (робочому) шарі, а й, голов-
ним чином, у нижніх шарах.

У тому випадку, коли швидкість обер-
тання ФЦ збільшується при одночасному
зменшенні ширини зони контакту, в ній

Рис. 2.8. Момент, моли ГП проходить
зону контакту з ФЦ

можливе проковзування ГП А. Зону ФК можна порівняти зі звуженням
річища, внаслідок чого утворюється швидка течія. Як і вода, власне гума
не стискується, являючи собою в’язкопружний матеріал, однак стиску-
ються тканинні шари ГП.

У зоні контакту з ФЦ растрові елементи з різким контуром мають
відтворюватися на папері чітко, а плашка рівномірно продруковуватися
і бути замкненою, без прогалин. Досягнення таких результатів пов’язано
з такими властивостями ГП й умовами їх експлуатації: їхньою товщиною
і плоскопаралельністю, стисливістю, значенням натягу в затискних
планках, тиском у смузі контакту, ефектом швидкого відокремлення
аркуша від ГП, характеристиками фарбопередачі, ступенем розтиску-
вання растрових елементів на відбитку.

Товщина і плоскопаралельність. Товщину ГП має бути виміряна
товщиноміром поза друкарською машиною. Індикатор установлюється
на навантаження ІОН. Відсутність плоскопаралельності та, як окремий
випадок, збільшення в окремих ділянках товщини ГП призводять до
збільшення тиску відносно тиску при номінальній товщині, і тому
різнотовщинність ГП не повинна перевищувати 0,03 мм.

Стисливість (жорсткість). Офсетні ГП мають бути якомога еластич-
нішими, щоб компенсувати мікронерівності форми і ЗМ, втискування
при контакті із зім’ятими ділянками, незмитими з форми смугами
захисного гідрофільного колоїду. Після стиску вони мають швидко
відновлюватися, повертаючись у початковий стан і забезпечуючи
плоскопаралельність ГП. Таку властивість мають мікропористі ГП, що
здатні стискуватися в об’ємі («компрессібл»). Для забезпечення
стисливості в об’ємі і запобігання утворенню стовщення («хвилі») у
смугах контакту офсетного ДА в одному або кількох гумових шарах
полотнища в процесі його виготовлення створюють дрібні повітряні
пухирці (див. рис.І на кольоровій вклейці).

Натяг. ГП мають забезпечувати добре продруковування плашок і чіткі
контури растрових елементів. Залежно від ступеня стисливості ГП (див.
рис. 2.8) друкар установлює його певним натягом. Для досягнення на
Одній і тій самій машині при використанні різноманітних за власти-
востями ГП порівняних результатів регулюють їх натяг у широкому
діапазоні: від 70 до 200 Н/см5.
Рис. 2.9. Аркуш паперу не відривається
від поверхні ГП після виходу з зони ДК
(залежно від властивостей поверхні, її
фарбопередавальиих властивостей,
балансу фарба—ЗР і властивостей
поверхні паперу кут відриву паперу а
від ОЦ буде різним)

Слід мати на увазі, що занадто сильний натяг офсетного декеля може
перешкоджати нівелювати вплив власне друкарської машини. На
відбитку це виявляється, наприклад, у вигляді слідів полошіння вздовж
твірної, причому періодичність смуг відповідає кроку зубчастих зчеплень
шестерень.

Поверхня ГП в смузі контакту. Властивості поверхонь офсетних
ГП впливають на перехід фарби, забезпечення швидкого відокремлення
аркуша від поверхні ОЦ і продруковування растрових елементів та
плашок. Властивості поверхні ГП, паперу, фарби, умови зволоження
впливають на кут відриву паперу а від
ОЦ (рис. 2.9).

Особливо важливу роль при цьому
відіграє шорсткість поверхні ГП, яку
можна оцінити візуально або в число-
вому виразі.

Ефект швидкого відокремлення
аркуша (ОК) — ефект «квікреліз».
Швидке відокремлення аркуша значною
мірою залежить від властивостей дру-
карської фарби, виду паперу, швидкості
друку і типу машини. Ефект швидкого
відокремлення аркуша не виникає у про-
цесі друкування, а спеціально обумов-
люється у процесі виготовлення ГП.
Офсетні ГП, яким притаманний цей
ефект, забезпечують легке відокрем-
лення аркуша від поверхні ГП у процесі

друкування. Крейдований папір відокремлюється швидше від ГП із
шорсткою поверхнею, ніж із гладкою.

Гумотканинні полотна не повинні мати занадто шорстку поверхню,
тому що в цьому випадку перехід фарби при контакті ГП з формою і
папером не буде повним, а правильна передача растрових градацій і
продруковування плашок не будуть забезпечені.

Фарбопередавальні властивості. Різні за властивостями офсетні
ГП сприймають і передають різну кількість фарби. Коефіцієнт переходу
фарби має бути якомога більшим, щоб при якомога меншій товщині
шару, перенесеного з друкарської форми на поверхню ГП, а з нього на
папір, перенести на відбиток необхідну кількість фарби. Досягнута у
процесі друкування оптична густина плашки в основному залежить від
властивостей поверхні ГП, використовуваної фарби, ЗМ, швидкості
друку і властивостей ЗР.

Загальні відомості про зміну розтискування растрових елементів
на відбитку. На робочі властивості ГП впливають використовувана при
друкуванні фарба, ЗР, паперовий пил і склад змивного розчину. Внаслідок
дії ароматичних речовин та мінеральних масел можливе затвердіння
верхніх (робочих) шарів ГП. При використанні таких полотнищ зміню-
ється розтискування растрових елементів на відбитку і стає можливим
поява інших результатів, ніж при друкуванні з нових ГП. Тому треба
враховувати чинники, що впливають на властивості ГП, насамперед —
на розтискування растрових елементів на відбитку, щоб збільшити термін
експлуатації ГП без зниження якості друкованої продукції.

2.6.2.	Виклеювання гумотканинного полотна

Після друкування великого тиражу часто трапляється, що тверді
ділянки країв ЗМ (аркушів паперу або картону) при контакті з ГП
втаскуються в ті самі ділянки його поверхні. У цьому разі зміна аркушів
піддекельної прокладки вже не дає змоги усунути непродруковування
відбитків у місцях втиснених ділянок. Загальне підвищення тиску між
циліндрами ДА також не може забезпечити погрібний рівномірний тиск
по площі відбитка. Тоді й буває доцільним виклеїти перед подальшим
друкуванням ГП в ділянках, де спостерігається непродруковування
відбитків.

Виклеювання ГП дає змогу встановити точний тиск по всій площі
аркуша. Встановлення занадто високого тиску для компенсації непро-
друковування призводить до незворогних дефектів відбитків, тому цілком
виправдані затрати часу на виклеювання ГП. Використання ГП із мікро-
пористим робочим шаром («компрессібл») скорочує частоту необхідних
виклеювань, тому що еластичний матеріал ГП заповнює невеликі за
розміром ділянки вм’ятин. У деяких випадках досить для усунення
непродруковування в окремих ділянках лише змінити верхні аркуші
піддекельної прокладки.

Примітки. 1. Виклеювання роблять під ГП, а не під формою.

2.	Аркуші прокладки перед виклеюванням ГП мають бути замінені новими для
усунення прихованих у них пошкоджених ділянок.

3.	Перед виклеюванням між формним і офсетним циліндрами має бути
встановлений тиск відповідно до паспортних даних машини, що забезпечує добре
продруковування плашки.

4.	Доцільно здійснювати виклеювання третього і четвертого аркушів
піддекельної прокладки, тому що в цьому разі краї наклеюваного приправного паперу
не будуть у процесі друкування виявлятися на поверхні ГП і, отже, на відбитку.

Послідовність виконання виклеювання така:

1.	Тиск між офсетним і друкарським циліндрами треба встановити
таким, щоб фарба з ОЦ не переходила на ДЦ (на ньому не повинно бути
жодного відбитка).

2.	Запустити машину, приставити накочувальні фарбові валики до
друкарської форми і закатати її фарбою, причому контакту між офсетним
і друкарським циліндрами не повинно бути.

3.	Ввімкнути тиск між циліндрами і, плавно повертаючи їх, вручну
перенести фарбу з ОЦ на ДЦ.

4.	Прокручуючи циліндри, задрукувати при встановленому нормаль-
ному тиску аркуш одночасно з двох боків.
5.	Фарба, що раніше (див. п. 3) перейшла з ГП на ДЦ, а зараз (див.
п.4) віддрукувалася на зворотному боці аркуша, відповідає відбитку ГП
на жорсткому (без паперу) ДЦ.

6.	Оскільки відбиток на зворотному боці аркуша при нормальному
тиску буде занадто слабким, варто встановити підвищений тиск, що
забезпечується при підвищенні декеля на 0,05 мм, й аналогічно одержати
другий відбиток ГП.

7.	Непродруковані ділянки будуть розташовуватися ближче до лінії
захоплювачів. Відповідно до країв цих ділянок варто зробити вирізку

паперу для виклеювання.

8.	Вийняти аркуші піддекельної прокладки і наклеїти вирізаний папір
для виклеювання на третій або четвертий аркуш, рахуючи від поверхні
ОЦ.

Тонкий папір (шовковка), що має застосовуватися для приладження,
приклеюють у кількох місцях до аркушів піддекельної прокладки з боку
клапана невеликою кількістю клею. На задній край аркуша клей накла-
дати не слід — він має бути вільним.

При частій зміні ГП два аркуші піддекельної прокладки, що приля-
гають до ОЦ, сильно забруднюються і пошкоджуються. Ці аркуші нера-
ціонально виклеювати, оскільки їх частіше доводиться видаляти, ніж
інші при зміні прокладки.

Втиснені ділянки з чіткими контурами мають бути позначені на
аркуші окремо і виклеєні безпосередньо на зворотному боці ГП. Однак
це можливо тільки при невеликому розмірі втиснених ділянок.

На рис. 2.10 показано, яких розмірів має бути виклеювання в заглиб-
леннях під ГП і з якою точністю воно має бути виконано. Занадто велика

площа виклеювання збільшує

Рис. 2.10. Виклеювання ГП: 1 — пра-
вильно виконане виклеювання; 2 —
неправильно виконане виклеювання; А
— втиснена ділянка ГП; В—два аркуші
паперу-шовковки; С — збільшення
тиску по краях при неправильно викона-
ному виклеюванні; О—ділянка з нерів-
номірним продруковуваниям; Е — по-
верхня ГП

тиск по краях, а в центрі виклеюваної
ділянки нормальне продруковування
зображення не буде досягнуте.

На рис. 2.11 зображено структуру
декеля ОЦ. Зазор між ОЦ і його кон-
трольними кільцями становить 4,15 мм.

Для друкування ілюстраційних
сюжетів із високою лініатурою растра
при використанні паперу з гладкою
поверхнею, у тому числі крейдованого,
найкращих результатів одержують,
застосовуючи жорсткий декель.

Для виконання робіт, які мають
плашки, і при використанні паперу із
шорсткою поверхнею бажано застосо-
вувати м’якший декель.

Напрямок волокон піддекельного
матеріалу має бути перпендикулярним до
твірної циліндра, тому що аркуші в цьому
напрямку розтягуються меншою мірою.
Матеріал

Товщина, мм

Гумотканинне полотно	1.95

Один аркуш картону	0,20

Чотири аркуші шпалерного	0,60

паперу

Сім аркушів тонкого картону 1,40

Зазор між ОЦ і контрольним
кільцем

Рис. 2.11. Структура офсетного декеля для машин, що мають зазор між ОЦ і контрольними
кільцями 4,15 мм

Загальна товщина декеля	4,15

Підвищення офсетного декеля 0 00
над контрольними кільцями

2.6.3.	Правильне і неправильне виконання
виклеювання

Якщо виклеювання має виконуватися хоча б частково під ілюстрацію,
то необхідно перед зніманням затискних планок ГП позначити на підде-

кельному матеріалі тонкою голкою крізь
пластину контур ілюстрації. Завдяки
цьому контуру можна точно виконати
виклеювання на піддекельний аркуш.

На рис. 2.12 показано закріплені
аркуші з виклеюванням, що знаходяться
під ГП. На третьому аркуші від поверхні
ОЦ зроблено виклеювання. Необхідно
простежити, щоб воно займало пра-
вильне положення відносно ГП. Реко-
мендується покласти декель, закріпле-
ний у затискній планці, на стіл і відігну-
ти аркуші, як показано на рис. 2.12. При
цьому забезпечується вільний доступ до
виклеюваного аркуша і можна викори-
стовувати найпростіші робочі способи.

Рис. 2.12. Аркуші з правильно виконаним
виклеюванням
Примітка. Як зазначено вище, великі ділянки виклеювати на ГП не слід. Виклеювання
таких ділянок треба робити тільки на аркушах піддекельного матеріалу. Безпосередньо на
зворотному боці ГП здійснюють виклеювання тільки невеликих і глибоких втиснених ділянок.

На малоформатних аркушевих офсетних машинах рекомендується
обрізати піддекельні аркуші по задньому краю, ступінчасто. Це забез-
печує поступовий перехід при зміні тиску в напрямку друкування.

Рис. 2.13. Аркуші з неправильно
виконаним виклеюванням: 1 — зворот-
ний бік ГП; 2 — папір-шовковка; З —
піддекельні аркуші

На рис. 2.13 показано неправильно
виконане виклеювання, де зображено
значну площу ГП, під якою непра-
вильно наклеєно великі аркуші. Такі
ділянки з виклеюванням можуть бути
очищені тільки змочуванням.

Для здобуття відбитків високої
якості треба, щоб відбувалося макси-
мально точне взаємне обкочування
циліндрів ДА: при високій швидкості
друку растрові елементи мають відтво-
рюватися точно відповідно до оригі-
налу, тобто форма і розміри ДЕф мають
передаватися з друкарської форми
через ГП на ЗМ без спотворень. При
такому виконанні виклеювання ГП від-
творення растрових елементів не може
бути точним.

2.6.4.	Утворення рельєфу на поверхні
гумотканинного полотна

Постійний вплив зв’язувальних речовин друкарських фарб, мінераль-
них масел призводить до набрякання робочого шару ГП, наприклад при
переході фарби на ті самі її ділянки у процесі друкування великих
тиражів. Появи цього дефекту можна уникнути, використовуючи ГП з
незначним набряканням гумового шару.

Іноді можна усунути рельєф, зішліфовуючи його вручну за допомогою
пемзи і машинного масла. Проте ця операція потребує чимало часу, а її
результат не завжди задовільний. Для друкування ілюстрованих робіт
із растровими зображеннями такі ГП не варто застосовувати, тому що
рельєф поступово у процесі друкування стає помітним на відбитку. В
цьому разі треба встановити нове ГП.

При виконанні простих робіт ГП з незначним рельєфом ще можна
використовувати, тому що у процесі друкування нового замовлення
рельєф від старого зображення згодом зменшується.

Якщо на ГП видно сліди раніше віддрукованих зображень, контурів
рисунків або з’єднання растра зі шрифтом, то необхідно перед їх
використанням перевірити кінчиками пальців, чи не утворився рельєф.

Рельєф утворюється не тільки через низьку якість застосовуваних
ГП, а й через агресивні властивості більшості друкарських фарб і поганий
догляд за офсетними декелями.
2.6.5.	Властивості офсетного декеля

Важливу роль у процесі друкування відіграють друкарсько-технічні
властивості офсетного декеля — ГП та піддекельної підкладки під нього.
Залежно від технологічних особливостей друкованої продукції, а також
конструкції друкарської машини, застосовують декелі трьох основних
різновидів:

м 'які, завтовшки 4...4,5 мм (ГП та кирза) для друкування на жерсті,
жорстких видах паперу, картону при суцільних фонових плашках на
відбитку;

напівжорсткі, завтовшки 3,8...4,2 мм (два ГП) для друкування на
офсетному та крейдованому паперах повноколірної продукції з наявністю
фонових плашок;

жорсткі, завтовшки 1,6...2 мм (ГП та калібровані картон і папір)
для друкування складних повноколірних видань на крейдованому глянсо-
вому або матовому папері, полімерній плівці, невбирних матеріалах.

При цьому офсетне ГП має відповідати таким вимогам:

рівна поверхня і рівномірна товщина;

задовільні коефіцієнти фарбосприйняття та фарбовіддачі;
технологічно потрібні міцність і пружно-еластичні властивості;

стійкість до фарб, зволожувальних і змивних розчинів, атмосферних
умов;

легке відокремлення ЗМ від ГП;

висока тиражостійкість (зносостійкість) — до кількох мільйонів
подвійних ДК. При цьому не повинні змінюватися вказані вище
технологічні властивості протягом тривалого часу (при багаторазовій
зміні репродукційно-графічних характеристик друкарських форм і
друкарсько-технічних параметрів ЗМ).

За конструктивними параметрами ГП поділяються на аркушеві та
рукавні (у трубчастому вигляді натягнуті на ОЦ), звичайні та компресійні
(мікросферичні й мікроканальні). На рис. І (див. кольорову вклейку)
показано схему побудови ГП з компресійним шаром (а) та монолітної
(звичайної) будови (б).

До піддекельних матеріалів також висуваються певні технологічні,
друкарсько-технічні вимоги. Спеціальні піддекельні підкладки мають
бути точно каліброваними за товщиною, досить жорсткими, щоб не
спричинити проблем, пов’язаних з деформацією растрових точок,
значним розтискуванням, змазуванням фарби тощо. Вони не повинні
суттєво набрякати у зволожувальному та змивних розчинах. Звичайні
друкарські папери та плівки, що іноді використовуються як піддекельні
підкладки, не забезпечують потрібної якості друку.

На підставі вищевикладеного друкувальний пристрій машини ОПД
можна вважати інформаційною та триботехнічною системою, що
виконує фізичну роботу (продукує відбиток) завдяки механічній енергії
(тиск, швидкість). Через систему проходять, крім інформаційних, матері-
альні (фарба, ЗР, папір) та енергетичні потоки. Щоб забезпечити високу
якість друку, треба враховувати стан усіх складових системи: друкувальних
Рис. 2.14. Триботехнічна система «декель—середовище»

і пробільних елементів, фарби, ЗР, валиків розкочувально-накочувальних
пристроїв, конструкційно-механічних складових машини і декеля.

На декель ОЦ у цих умовах впливають енергетичні, матеріальні, фізи-
ко-хімічні фактори, що породжуються елементами системи (форма, фар-
ба, ЗР, водно-фарбова емульсія, ЗМ), атмосферними умовами (темпера-
тура, вологість, склад повітря) тощо (рис. 2.14) [12, 13, 38]. Тому зони
ДК можна розглядати як відкриті термодинамічні системи, що обміню-
ються енергією та матеріалами із зовнішнім середовищем. Під впливом
цих факторів з часом декель втрачає свої первинні властивості. Законо-
мірність цих змін характеризується трьома періодами: початковим (пере-
хід до робочого стану або припрацювання), стабілізації властивостей та
руйнування.

Зовнішні прояви руйнування ГП характеризуються втратою якості
відбитків (нерівномірність задруковування фону, забруднення, чорниші,
точковий або плямистий відбиток тощо). Критичне руйнування декеля
характеризується зменшенням товщини ГП, утворенням напливів і про-
білів на поверхні, адсорбцією фарби в окремих місцях, зміною кольору
тощо.

Десятки різновидів ГП, що постачаються рядом фірм на ринок
України і рекламуються як компресійні, різняться технічними та експлуа-
таційними характеристиками і часто є фактично напівкомпресійними.
Через це для точного оцінювання експлуатаційних властивостей ГП
потрібні об’єктивні методи випробувань.

Здатність ГП до фарбоперенесення. Вище відзначалася важливість
цієї властивості ГП. Порівняльні випробування ГП для оцінювання
фарбоперенесення проводять за допомогою денситометричних вимірю-
вань оптичної густини фарбових плашок на відбитках, здобутих у
стандартних умовах друкування, дотримуючись стабільної подачі фарби,
тиску, температури і решти технологічних факторів. Друкування треба
проводити без подачі ЗР. Зрозуміло, що перевагу слід віддавати тому
ГП, яке забезпечує краще фарбоперенесення.

Денситометрична оцінка за коефіцієнтом контрастності.
Коефіцієнт контрастності розраховують за формулою
де А’пл — оптична густина плашки на відбитку; Кр — оптична густина
растрового поля (40 і 80%).

Цей показник об’єктивно характеризує якість передачі зображення в
друкарській машині та вплив на якість змінних технологічних факторів.
Чим вищий цей коефіцієнт, тим менше деформується растрова точка,
тим краща якість відбитка.

Для випробувань за цим методом друкують серію пробних відбитків,
міняючи тільки ГП і тиск у зонах ФЦ—ОЦ та ОЦ—ДЦ, залишаючи при
цьому незмінними решту факторів й умови друкування. Тиск в обох
контактних зонах збільшують поступово від нормального до значення,
що відповідає стовщенню підкладки на 0,25 мм з інтервалом 0,05 мм.
Денситометром вимірюють оптичні густини полів і розраховують
коефіцієнт Кк. Після цього будують графіки залежності Кк ~ і (товщина
підкладки), за якими оцінюють властивості ГП. Теоретично в ідеальному
випадку пряма на графіку має бути паралельною осі абсцис. Однак
практично збільшення тиску в контактних зонах тією чи іншою мірою
знижує коефіцієнт Кк. Отже, чим менше змінюється Кк в діапазоні
натиску, тим більшою компресійністю характеризується ГП.

Оцінка відновлення ГП після передавлювання. Здатність комп-
ресійного ГП менше реагувати на передавлювання і швидше відновлю-
ватись при проходженні в друкарській зоні здвоєного аркуша або яких-
небудь потовщень є його важливою перевагою перед звичайними ГП.

Цю властивість ГП можна оцінити емпіричним порівнянням, для
чого до тиражного аркуша паперу приклеюють невеликі кружальці
картону різної товщини: 0,1; 0,15; 0,2; 0,25; 0,3; 0,4; 0,5 мм. Пропускають
такий аркуш у друкарській машині, створюючи на ГП передавлювання,
після чого друкують ЗО відбитків.

Регіструють номер відбитка, на якому зникає ефект від передавлю-
вання. За цими даними будують таблиці або графіки для кожного ГП.
Критерієм оцінки стійкості ГП до передавлювання є діапазон допустимих
товщин прокладок. Ширший діапазон указує на кращу стійкість ГП.

2.6.6.	Сучасні гумотканинні полотна

Поряд з іншими складовими технологічного процесу ОПД офсетні
ГП відіграють надзвичайно важливу роль. На сьогодні для ОПД створено
широкий асортимент ГП, які диференційовано за типами друкарських
машин, ЗМ, форматами, товщинами тощо. Використовують два типи
ГП: традиційні, нестисливі в об’ємі, та компресійні, в структурі яких є
мікропористі стисливі в об’ємі гумові шари (див. рис. І на кольоровій
вклейці).

Саме поява останніх обумовила новий етап радикального поліпшення
якості друкованої продукції і в цілому технологічного процесу ОПД. Це
стало можливим завдяки прогресу та передовим досягненням хімії, а
також технології високомолекулярних сполук, поліграфічного
виробництва.
Існує чотири основних методи утворення мікропор в шарах компре-
сійних ГП:

1)	застосування компресійного шару на основі целюлозного волокна,
просоченого гумою;

2)	метод вимивання солей;

3)	застосування піноутворення (аналогічного методу виготовлення
губчастої гуми);

4)	метод з використанням мікросфер (мікрокапсул).

Історично перше компресійне ГП «Сгасе РоІубЬіоп» з целюлозним шаром
створила в 1962 р. фірма «АУК. Сгасе», але воно не знайшло широкого
застосування в офсетному друці через ряд недоліків і відійшло в минуле.

У 1964 р. фірма «Кєєуєз Уиісап» за методом вимивання солей
розробила компресійне ГП «Уиісап 714», яке знайшлро досить широке
промислове застосування. Пізніше, в 1966 р., інші фірми для виготов-
лення компресійних ГП використали метод піноутворення.

Найбільшим досягненням у розробці ГП стало застосування методу
мікросфер. Перше такого типу ГП (дійсно компресійне) в 1975 р. вигото-
вила фірма «Ьипіор». Слід мати на увазі, що тільки останній метод
(мікросфер) дає змогу утворити компресійний шар із закритими порами,
в інших методах пори відкриті. Ця обставина має дуже велике значення
з точки зору експлуатаційних властивостей ГП.

У шарах із закритими порами під тиском газ тільки стискується в
об’ємі і після виходу з контактної зони дуже швидко розширюється,
відновлюючи товщину ГП. Якщо пори відкриті, то при стисненні з них
витісняється газ (повітря), а після зняття тиску пори мають знову запов-
нитися газом для відновлення товщини шару, що відбувається значно
повільніше.

Через це ГП, виготовлені за всіма методами, крім останнього, фак-
тично є напівкомпресійними, і це треба враховувати при виборі ГП для
виконання тиражних робіт. Зауважимо, що метод мікросфер забезпечує
утворення компресійних шарів тільки при правильному виборі сфер і
технології виготовлення ГП.

Переваги компресійних ГП:

1.	Радіальна деформація. Немає поперечної деформації проковзування
в зоні ДК. Кращі передача растрової точки, градаційна такольоро-передача.

2.	Менше спрацьовуються друкарська форма і саме ГП.

3.	Менша чутливість до передавлювання.

4.	Універсальність з точки зору ЗМ.

5.	Не потрібне додаткове збільшення товщини декеля в кожній
наступній секції РРМ для натягування паперової стрічки.

2.6.7. Деякі практичні рекомендації щодо використання
гумотканинних полотен

Вибір ГП. Твердість поверхневих шарів ГП має знаходитися в
інтервалі 60...82 од. заШором. При виборі полотен користуються такими
основними правилами.
Для звичайних ГП:

м’який ЗМ (папір) — жорсткий декель;

твердий різнотовщинний ЗМ (картон) — м’який декель;

домінують плашки — м’які або середні ГП;

домінують напівтони (растр) — середні або тверді ГП;

друк на тканині — м’яке ГП;

високий офсетний друк — тверде ГП;

друк на жерсті — твердість в межах 72...76 од. за Шором.

Ці полотна мають бути стійкими до порізів від задирок жерсті та до
змивних розчинів, які можуть проникати в порізи.

Компресійні ГП придатні практично для всіх ЗМ. Особливі вимоги
ставляться з точки зору стійкості до компонентів фарб ультрафіолетового
(УФ) твердіння. Оскільки товщина поверхневого шару компресійних ГП
менша, ніж звичайних, це збільшує загрозу їх порізів.

Підготовка ГП до приладження на ОЦ. Передусім необхідно
перевірити прямокутність ГП строго за напрямком волокна основи, яке
має розміщуватись по колу ОЦ. Будь-яке відхилення від цього правила
призведе до нерівномірності тиску в контактних зонах, змазування ДЕф,
дублювання, порушення суміщення зображень.

Отвори для перфорації країв ГП під затискні планки мають бути
зазначені точно симетрично відносно поздовжньої середньої лінії ГП.
Самі перфоровані отвори на ГП мають бути круглої форми відповідно
до діаметра затискних болтів. Для позначення місця отворів не можна
користуватися відпрацьованим ГП, тому що вони можуть бути сильно
деформовані.

Всі болти на затискних планках при закріпленні в них ГП мають
бути міцно затягнуті. Послаблення хоча б одного болта виведе з ладу
ГП при друкуванні.

Слід мати на увазі, що центральна частина ГП на ОЦ зазнає більшого
натягу, ніж його бічні сторони. Це може призвести до зменшення її
товщини і непродруковування зображення. Щоб зробити натяг рівно-
мірним, необхідно збільшити його на краях ГП. Для цього доцільно трохи
викривити лінію розташування отворів ГП на затискних планках у бік
зменшення відстані його країв від передньої до задньої кромки. Сегмент
дуги залежить від довжини твірної ОЦ (тобто від ширини ГП): для ГП
завширшки 560 мм він дорівнює 3,2 мм; для ГП завширшки 864 мм
становить 4,8 мм; для ГП завширшки 1219 мм дорівнює 6,4 мм, а для
ГП завширшки 1778 мм становить 8 мм.

Натяг ГП на ОЦ. Зусилля, з яким ГП натягнуто на ОЦ, відіграє
значну роль у друкарському процесі. Слабко натягнуте ГП може бути
причиною двоїння на відбитку елементів зображення, розривів декельних
підкладок і ряду інших ускладнень. Занадто сильний натяг ГП збільшує
твердість його поверхневого шару, погіршує пружно-еластичні властиво-
сті полотна. Коли сильно перетягнуто компресійне ГП, то його мікропори
будуть стиснуті і воно втратить свої переваги. Мінімальний натяг є
вирішальною умовою збереження опірності ГП до передавлювання та
досягнення найкращих експлуатаційних властивостей.
Слід мати на увазі, що натяг компресійних ГП завжди на 20...30%
має бути меншим, ніж звичайних ГП. Для контролю натягу потрібно
користуватися денситометричними ключами. Значення необхідного
крутиого моменту залежить від конструкції системи кріплення декеля
на ОЦ і залежно від марки друкарської машини може змінюватися від
6...7 до ЗО...40 Н м.

При всиновленні декеля на ОЦ слід користуватись методом послідов-
ного натягу, при якому спочатку затягують декель з мінімальним
зусиллям, припрацьовуюсь його під натиском 2...З хв, знову підтягують
і цю процедуру повторюють три-чотири рази. Такий метод приводить
до поліпшення якості друку, збільшення опірності ГП до передавлювання
і подовження строків служби ГП.

У табл. 2.1 і 2.2 наведено короткі характеристики ГП деяких відомих
фірм-виробників.

Таблиця 2.1. Асортимент ГП СОХУ фірми ВТК (Англія) та їх застосування

								Найменування ГП										
Параметри ГП та технологічний процес	Коротка характеристика	|	коїиая і5і	&	РКЕМШИ	ТКХй	| 5ЦРЕК 5	|	| 5ЦРЕК 7	|	|	АТНО АНАЛІЗ |	1	ЗОЛПГНО І	ІРОБУЦНЕТ НАМЕ1	| ЗІДРЕК ВШЕ	|	! ЗТІСКУ ВАСК 	І	СЙ ш а X □	|цу СОМРКЕ551ВЕЕІ	□ со	ИІТКІБЕ 5ТКІРРЕК	ВЦТУЬ 5ТКІРРЕК	। 5ЦРЕК 5ТК1Р	|
Тип ГП	Компресійне Звичайне Спеціальне	«	«	•	4	•	•	•	•	4	•	4  4	4	•	4		•	4
Лицьовий бік	Твердий Середній М'який	•	•	•	4	•	•	4	•	4	•	4	4	4	4	4	4	4
Товщина, мм	0,9 0,95 1,00 1,05 1,68 1,95 2,14/2,59 4,0  4,5	*  «	•	•  «	•	•	•	4  4	•	•	4  4	4  4  4	4  4	4  4	4  4	в		4
Друкар- с ь к и й процес	Ролевий друк Аркушевий друк Друкування неперервних формулярів Лакування	•« •	••	•  о*	• •  •	•  4»	4  44	4«	••	•	4*  4		••	44	44			
																		
	Крейдований папір	•										•		4 4				4
		Найменування ГП																
Параметри ГП та тесноляпнЛ процес	Коротка характеристика	І5Т ЕШТІОК	ОІ	РК.ЕМІИМ	| ТК.ХК	|	аі ш о.  3 00	ЗИРЕК 7	| ЗІЬУЕК СКЕУ	|	Ш О 2 < аі О	|рОЬУиКЕТ НАИЕ |	| ЗИРЕК ВШЕ	|	| 5ТІСКУ ВАСК	|	ОІ Ш О  2 □	ш  аз її ьо ш аі а.  2 О О  :□	витуь	ИІТКЛЬЕ 5ТКІРРЕК	ВІГГУЬ 8ТКІРРЕК	| ЗИРЕК ЗТКІР	|
ЗМ	Некрейдований папір  Г а з е т н н й папір Картон  Н е в б н р н і матеріали	о»  • •	99  Є «  Є	• •  •	•		•	«а  •	•	•	о	«а		в«  • •  9	9 9	9  9	99	9
Процес закріп* л є н н я фарби	Окнснення Сушіння Випаровування розчинника УФ сушіння																	
		9  9	еа	• • •	9  •	••	••	•	• •  •	••	9В  «•	а •		99	99  99  9 9		••	9

Таблиця 2.2. Асортимент ГП фірми «Оші1ор»(Англія)

Параметри ГП та технологічний процес	Коротка характеристика	Найменування ГП										
		СР аКЕУ	XXX,	□ сл 2 О О	ОІ О  ш 00	СОММАМБЕК	СОММАИПЕК 11У	ЕМРЕК.АТОК	ш  2 <  аз аі ш а 2 □	□ аз	ЗТІСКУ-ВАСКЕО	ЗЕкикіту
Тип ГП	Компресійне Звичайне	9		9	•	9	•	9				
	Спеціальне								•	•	9	•
Товщина ГП,	0,5								9			9
ММ	0,9								9			9
	0,95										9	
	1,00										9	
	1,05								9		9	
	1,35				9						9	
	1,68	9	9	9	9	9	9	О	О			
	1,95	9	9	9	9	9	9	9	9			
	2,6				9							
	3,0									♦		
Друкарський	Ролевий друк					9		9				
процес	Газетний друк  Аркушевий друк			9	9							
	Друк на картоні Малий офсет	9	9	9	9			9	9			
	Друк на металі	9	9	9	9		9					
												
Параметри ГП та технологічний процес	Коротка характеристика	Найменування ГП										
		ш аі О  О	XXX	соизиь	5ЕИАТОК	СОММАМОЕК	СОММАМОЕК ИУ	ЕМРЕКАТОК	иХОЕКВЬАХКЕТ	ВИТУЬ	5ТІСКУ-ВАСКЕО	5ЕКИК.ІТУ
	Друкування непе- рервних форму- лярів				•	•	•					
Процес закріп-	Окнснення	А	•	•	•	«		А			А	
лення фарби	Сушіння Випаровування розчинника						•	А		А		
	УФ сушіння		•		•		•	А		А	*	
Глава З

БУДОВА ФАРБОВИХ І ЗВОЛОЖУВАЛЬНИХ
АПАРАТІВ

Фарбові та зволожувальні апарати призначені для нанесення фарби
і ЗР на форму. За допомогою ФА і ЗА мають забезпечуватися:

рівномірне нанесення фарби та ЗР на форму;

стабільність нанесення фарби та ЗР в процесі друкування;

безступінчасте регулювання подачі фарби та ЗР на всю форму й
окремі її ділянки;

можливість індивідуального приводу апаратів у процесі налагод-
ження їх;

мінімальна інерційність апаратів після пуску машини;

мінімальна енергоємність апаратів.

3.1.	ФАРБОВІ АПАРАТИ

В ОПД використовуються в’язкі фарби, що містять велику кількість
пігменту. Це пов’язано зі специфікою технології ОПД, коли перехід фарби
з форми на ЗМ здійснюється не напрямки, як у високому друці, а через
проміжну поверхню ОЦ. Товщина фарбового шару, що наноситься на
відбиток, для різних випадків може становити від 0,8 до 3 мкм; при
Цьому відхилення від необхідної товщини не повинні перевищувати
десятих часток мікрометра.

3.1.1.	Принцип роботи фарбових апаратів та їхні
конструктивні особливості

і , На нинішньому етапі розвитку технології ОПД відомо багато варі-
Йнтів виконання ФА офсетних машин. їхня конструкція залежить від
традицій фірми-виробника.

> Принцип роботи ФА грунтується на традиційному відокремленні в
Початковий момент від загальної маси фарби шару значно більшої тов-
щини, ніж потрібно для нанесення на форму. Потім цей шар розкочується,
Рис. 3.1. Типова схема ФА
періодичної дії

зменшуючись за товщиною до потрібного
значення, після чого накочується на форму.
Ці процеси послідовно виконуються живиль-
ною (У), розкочувальною (//) та накочуваль-
ною (ІЇГ) групами, що входять до складу ФА
(рис. 3.1).

Відано два варіанти побудови ФА:

із класичною, дискретною подачею
фарби (з передавальним валиком);

з безперервною подачею фарби (плів-
ковою).

В апаратах із передавальним валиком З
останній передає утворений регулювальними
гвинтами профіль фарби на фарбовий валик
4 від безступінчастого керованого дукторного
циліндра 2 (див. рис. 3.1). Фарба заповнює

ящик, утворений ножем 1 і дукторним циліндром 2.

У групі живлення відбувається регулювання кількості фарби, що
подається в розкочувальну групу.

Група розкочування призначена для забезпечення тонкого рівномір-
ного шару фарби, вона складається з певної кількості валиків і циліндрів.

Група накочування складається з валиків, які наносять фарбу безпо-
середньо на друкарську форму. До цієї групи входять також пристрої
для регулювання зусиль притиснення валиків до циліндрів розкочування
і до друкарської форми та пристрої для відведення накочувальних валиків
від форми.

У плівкових ФА профіль (шар) фарби неперервно передається через
передавальний валик /, фарбовий валик 2 і далі через групу розкочування
3...6,11 і 12 надходить нанакочувальні валики
8... 10 (рис. 3.2).

Перехід фарби з передавального на накочу-
вальні валики неоднаковий, як це показано на
рис. 3.3, але сумарно ці три валики забезпечу-
ють досить рівномірне нанесення фарби на
форму. Обертання накочувальних валиків
відбувається фрикційно від розкочувальних
циліндрів б і 11. У разі контакту накочувальних
валиків з розкочувальним циліндром і друкар-
ською формою спостерігається підвищене
спрацювання форми, можливе виникнення
затінення і, навіть, незадовільне накочування
фарби, при якому оптична густина зображення
знижується.

Внаслідок багаторазового розгалуження
фарбового шару і неперервного обертання
фарби на еластичній обгортці валиків ФА
підвищується температура (приблизно на 6°С
на ділянці розгалуження без теплообміну
З навколишнім середовищем). Одночасно
у ФА потрапляє ЗР, плівка якого поглинає
частину теплоти і віддає її як пару.

Як показує практика, надмірне сприй-
няття ЗР фарбою призводить до зміни її
властивостей. При цьому нормальне
розгалуження фарбового шару і розкочу-
вання у ФА утруднюються.

' Часто це пояснюється властивостями
фарби та її компонентів. Тип пігменту,
зв’язувальних речовин і розчинника, а та-
кож їх кількісне співвідношення впливають

Рис. 3.3. Нерівномірність перенесення
фарби на накочувальні валики

на спроможність фарби сприймати ЗР.

Дослідження інституту «ЕОСК.А» показали, що різні фарби за
однакових умов не тільки сприймають різну кількість розчину, а й
потребують різного часу для досягнення рівноважного стану. Як
Випливає з рис. 3.4, при друкуванні фарбою 3 баланс «фарба—ЗР»
досягається протягом 1 хв, а при друкуванні фарбою 1 — протягом
3...4 хв, оскільки вона сприймає велику кількість ЗР. У фарбі 2 після
тривалої роботи машини було виявлено ЗР, кількість якого постійно
підвищувалася. Звичайне регулювання ЗА не дало задовільних

результатів.

При однаковій подачі ЗР фарби 2 і 7 сприймають значно більшу кіль-
кість розчину, ніж фарба 3. Високий ступінь сприйняття розчину фарбою
2 призвів до поступового зниження якості відбитків у процесі друкування
тиражу і спричинив простої машини.

Якщо на розкочувальних циліндрах порушується розгалуження фар-
би внаслідок занадто високого сприйняття ЗР, то на накочувальних вали-
ках 8... 10 (див. рис. 3.2) через різну віддачу фарби утворюється фарбовий

рель єф з ділянками великої і малої
інтенсивностей. Це веде до шаблону-
вання фарби, тобто до появи на
відбитку із сталим періодом темних і
світлих ділянок. Валики 7 для досяг-
нення ліпшого сприйняття фарби
мають вирівнювати цей фарбовий
рельєф перед новим контактом з
розкочувальними циліндрами б і 77.

Як відомо з теорії поділу шару
фарби, за однакових температур фар-
бовіддавальної і фарбосприймальної
поверхонь поділ шару відбувається
Приблизно посередині між ними. При
відсутності різниці температур в’яз-
кість фарби також не змінюється.

Тривалість друкування, хв

Рис. 3.4. Емульгування фарб залежно від
тривалості роботи машини
Якщо температура розкочувального циліндра завдяки підсиленню

охолодження виявляється нижчою за температуру накочувальних
валиків, то на холоднішому розкочувальному циліндрі після передачі
фарби накочувальним валиком залишається більша кількість фарби, ніж
переданої на валики.

У зв’язку з тим, що фарбу треба наносити тонким шаром, у ФА
офсетних машин збільшують кількість валиків, через що збільшується
поверхня її розкочування. Сучасні ФА в АРМ нараховують більш як 20
валиків і циліндрів. Накочувальні валики мають різні діаметри, що
забезпечує більш рівномірне нанесення фарби на друкарську форму. В
останніх конструкціях машин фарбові валики, проходячи над западиною
ФЦ, спочатку піднімаються, а потім плавно опускаються на пластину
друкарської форми. ФА оснащуються пристроями для перемішування
фарби в ящику для того, щоб підтримувати сталу в’язкість фарби, і,
крім того, пристроями для механізованого змивання її. Більшість машин
оснащуються механізмами для вимикання ФА і ЗА (піднімання
накочувальних валиків, припинення подачі фарби і ЗР) у разі зупину
машини. Розширюється використання системи регулювання ФА і ЗА на

ходу машини за допомогою ручного кнопкового керування.

Зараз поряд з ФА традиційних конструкцій в машини офсетного друку
часто вбудовуються ФА, конструкцію яких орієнтовано на використання
мінімально можливої кількості робочих ланок. Наприклад, ФА типу
«Еквалінк» і «Дальгрен», які мають по одному накочувальному валику
великого діаметра, що забирає фарбу з дукторного циліндра (апарат
«Еквалінк») або безпосередньо з фарбового ящика (апарат «Дальгрен»),
оснащено спеціальними дозувальними елементами.

Перехід до конструкції ФА високошвидкісних машин, що містить
мінімально можливу кількість робочих елементів, обумовлений двома
обставинами: зменшенням дії інерційних сил, які особливо проявляються

Рис. 3.5. Схема проходження
фарби через зону контакту:
1 — еластичний валик; 2 — мета-
левий циліндр; А' і — ЛІ товщи-
на шару фарби відповідно на вали-
ку й циліндрі перед входженням у
контактну зону, /0 1г" — те саме,
але після проходження зони кон-
такту; при цьому Ц + Л’ = А'' +

+ де	а А' < к"

при великих швидкостях друку, а також
прагненням зменшення інерційності при зміні
подачі фарби.

У табл. 3.1 показано зв’язок між кількістю
елементів ФА та призначенням АРМ.

Процес проходження фарби у ФА склада-
ється з кількох етапів: надходження фарби з
ящика, розкочування, нанесення на накочу-
вальні валики; передавання на друкарську
форму. Неперервне надходження фарби з
ящика до форми супроводжується послідов-
ним утворенням і розгалуженням шару фарби
в кожній контактній зоні валик-циліндр (рис.
3.5). Завдяки багаторазовому розчепленню
початкової порції фарба, яка подається у ФА,
розкочується і надходить до накочувальних
валиків у вигляді тонкого суцільного та
локально рівномірного шару.
Таблиця 3.1. Зв'язок між кількістю елементів Ф А та призначенням АРМ

Фірма-виробник	Країна	Марка	Призначення (за формулю- ванням проспекту)	Формат, мм	Принцип роботи живильної групи	Кількість валиків і циліндрів у ФА, шт.	Кількість иакочувальяих валиків, шт.	Кількість потоків фарби у накочувальній групі	Наявність автоматизова- ної системи змивання	Наявність автоматизова- ної системи попереднього налагодження
«Акіуата»	Японія	«Ве8ІесЬх40»	Високоякісна продукція	720x1020	Класичний	28	4	2	+	
Те саме	Те саме	«Ве8ІесЬх32»	Те саме	585x820	Те саме	28	4	2	+	—
— « —	— « —	«Ве8ІесЬх28»	— « —	520x720	— « —	28	4	2	+	—
«Неі<1е1Ье㧻	Німеччина	«Зреесітазіег 102»	Високоякісна кольорова продукція	720x1020	— « —	22	4	2	+	+
«Котогі»	Японія	«ЬіІЬгопе26/28»	Різноманітна продукція	520x720	Плівковий	22	4	2	+	—
«Неі<1е1Ье㧻	Німеччина	«Зреедтазіег 74»	Високоякісний різнома- нітний друк	520x740	Класичний	22	4	2	+	+
Те саме	Те саме	«8-ОПзеІ»	Швидкий високоякісний друк	720x1020	Те саме	21	4	2	+	+
— « —	— « —	«ЗрееЛпазІег СО»	Друкування на паку- вальних матеріалах	720x1020	— « —	21	4	2	+	+
«НазсЬітоІо»	Японія	«Ітриїзе 26»	Високоякісна продукція	508x660	— « —	21	4	2	+	—
«8акигаі»	Те саме	«О1іуег-2ЮЕРП»	Кольорова продукція	720x1030	Плівковий	21	4	2	+	—
Те саме	— « —	«О1іуег-272ЕП»	Високоякісна кольорова продукція	520x720	Те саме	21	4	2	-	—
«КуоЬі»	— « —	«КуоЬі3302М»	Оперативний друк	450x340	Класичний	21	4	2	—	—
«8акигаі»	— « —	«О1іуег-466ЕОП»	Кольорова продукція	483x660	Плівковий	19	4	2	+	+
«КуоЬі»	— (< —	«КуоЬі520»	Високоякісний кольоро- вий друк	365x520	Класичний	19	4	2	+	+
«Закигаі»	— « —	«О1іуєг-258ЕП»	Кольорова продукція	450x580	Плівковий	19	4	2	—	—
«Натасіа»	— « —	«К834М У834М»	Одно- і багатофарбовий різноманітний друк	450x340	Те саме	19	3	2	—	—
«КуоЬі»	— « —	«КуоЬіббО»	Високоякісний друк	508x660	Класичний	19	4	2	—	—
«КВА-РІапеїа АО»	Німеччина	«Уагітаі М»	Багатофарбовий друк на жерсті	1000x1200	Плівковий	19	4	2	—	+
Продовження табл. 3.1

Фірма-внробник	Країна	Марка	Призначення (за формулю- ванням проспекту)	Формат, мм	Принцип роботи живильної групи	Кількість валиків і циліндрів у ФА, шт.	Кількість иакочуваль- ннх валиків, шт.	потоків накочувань-		Наявність автома- тизованої системи змивання	Наявність автоматизо- ваної системи поперед- нього налагодження
								1 Кількість	фарби у ній групі		
«Асіаві»	Чехія	«□отіпап17х5»	Високоякісна продукція	485x660	Класичний	19	3		2		
О8Т	Те саме	«Роїіу»	Те саме	485x660	Те саме	19	4		2		
«МАЬІ-Ііоіапс!»	Німеччина	«Коїапсі 800»	Великоформатна акци- дентна та пакувальна продукція	1200x1600	— « —	18	4		2		
«Закигаі»	Японія	«О1іуег-58ЕП»	Кольорова продукція	450x580	Плівковий	18	4		2	—	—
«КВА-РІапеіа А(л»	Німеччина	«Каріба 72»	Кольорова різноманітна продукція	520x720	Класичний	17	5		1	—	
Те саме	Те саме	«Уагітаї 127»	Великоформатна високо- якісна акцидентна і паку- вальна продукція	1200x1620	Те саме	17	4		2	—	
«Неісіе1Ьег£»	— « —	«Зреесйпазіег 52»	Високоякісна багато- фарбова продукція	370x520	— « —	17	4		2		
«Ми1іі§гарЬ» «МасЬіпегусо»	Індія	«Зіііуа 66»	Високоякісна продукція	520x660	Плівковий	17	4		2		
«НавЬііпоіо»	Японія	«Ітрике 22»	Те саме	400x560	—	17	4		—	—	—
«Натасіа»	Те саме	Н-234	Багатофарбова різнома- нітна продукція	450x340	Класичний	17	3		2		—
«НавЬітоІо»	Японія	«Ітрике 20»	Високоякісна продукція	365x520	—	17	4		—	—	—
«РЬІБИНСК- ПОЛИГРАФМАШ»	Росія	5ОМ	Багатофарбова продукція	560x760	Класичний	16	4		1	—	—
«КуоЬі»	Японія	«К.уоЬі 510»	Одиофарбовий друк	365x510	Те саме	16	3		2		—
«МАЬІ-Ііоіапс!»	Німеччина	«Коїапсі 900»	Великоформатна акци- дентна та пакувальна продукція	1000x1400	Плівковий	16	4		2		
«Котогі»	Японія	«Зргіпі 1126/28»	Різноманітна продукція	508x660	Те саме	16	4		2		—
«МАЬІ-Ііоіапс!»	Німеччина	«Коїаші 700»	Акцидентна, пакувальна та спеціальна продукція	720x1040	— « —	16	4		2		
Те саме	Те саме	«Коїапд 300»	Різноманітна продукція	530x740	— « —	16	4	2	+	+
«КуоЬі»	Японія	«КуоЬі 512Н»	Двофарбовнй друк	365x520	Класичний	16	3	2		
«КВА-Ріапеїа АО»	Німеччина	«Карісіа 105»	Друкування комерційної та пакувальної продукції	720x1050	Те саме	16	5	1	+	+
«НеИеІЬегб»	Те саме	ОТО 52	Різноманітна продукція	360x520	— « —	16	4	2	—	—
«Пек£гарЬіх»	США	«Пек 3980»	Високоякісна кольорова продукція	438x330	—	16	3	—	—	—
«КуоЬі»	Японія	«КуоЬі 3304Н»	Багатофарбовий опера- тивний друк	450x340	Класичний	16	3	2	—	—
«Натайа»	Те саме	С248	Високоякісна кольорова продукція	365x480	Те саме	15	3	2	4-	—
Те саме	— « —	С48	Високоякісна продукція	365x480	Плівковий	15	3	2	—	—
«Токуоаігсгай ІП8ІГІШ1ЄПІ8»	— « —	«Токо К2»	Виконання растрових плашковнх кольорових робіт	470x340	—	15	3	—	4-	—
«Натада»	— « —	«К834М У834М»	Одно- і багатофарбовий різноманітний друк	470x340	Плівковий	15	3	2	—	—
«МАЬІ-Коіапс!»	Німеччина	«Коїапсі 200»	Універсальне застосу- вання	520x740	Те саме	15	4	2	+	+
«КВА-РІапеїа АО»	Те саме	«Карійа 104»	Різноманітна продукція	720x1040	Класичний	15	5	1	4-	4-
«Закигаі»  «АЬйіск»	Японія  США	«О1іуєг-52Е»  «КиЬу 3500»	Оперативний якісний друк  Високоякісна кольорова продукція	360x520  451x343	Плівковий	15  14	4  3	2		
«Токуоаігсгай Іпвігитепів»	Японія	«Токо К1А»	Виконання кольорових робіт	470x340	—	14	3	—	+	—
«Натасіа»	Те саме	«ЗирегВ 47»	Високоякісна продукція	365x470	Плівковий	14	3	2	—	—
«МАЬІ-Коіапсі»	Німеччина	«Коїапй-Ргасііса»	Високоякісна продукція малими тиражами	360x520	Те саме	14	3	1	—	—
«Натасіа»	Японія	В52Ь	Високоякісна продукція	365x520	Плівковий	14	3	2	—	—
«КВА-РІапеіа АО»	Німеччина	«Карісіа 72К»	Кольорова різноманітна продукція	520x720	Класичний	14	4	1	—	—
«Неі<1е1Ье㧻	Те саме	«Ргіпітазі <}М46»	Високопродуктивний високоякісний друк	460x340	Плівковий	13	3	2	+	—
«Токуоаігсгай іпйгитепі»	Японія	«Токо 1800 АУ/О»	Оперативна растрова продукція	432x305	—	13	2	1	—	—
«НеісІеІЬегв»	Німеччина	«Т-ОЙ8ЄІ»	Малоформатна універ- сальна продукція	390x280	Класичний	12	1	1	—	—
Закінчення табл. 3.1

Фірма-внробник	Країна	Марка	Призначення (за формулюванням проспекту)	Формат, мм	Принцип роботи живильної групи	Кількість валиків і цилі- ндрів у ФА, шт.	Кількість иакочуваль- ннх валиків, шт.	Кількість потоків фар* би у накочувальній групі	Наявність автомати* зоваиої системи зми*  вання	Наявність автомати- зованої системи попе* реднього налагод- ження
Те саме	Те саме	«Оиісктааіег ВІ»	Малотиражна високо- якісна продукція	460x340	Те саме	12	3	2	+	+
«Натасіа»	Англія	«К470 С8-2С»	Безмежні формуляри	470x431	— « —	11	2	1				
Те саме	Японія	Е47	Одно- і багатофарбова різноманітна продукція	365x470	— « —	11	2	1	—	—
«Асіазі»	Чезія	«Копиуог 314»	Оперативний текстовий друк	360x500	— « —	11	3	2	—	—
«Натасіа»	Японія	600С	Одно- і багатофарбова бланкова продукція	432x300	— « —	11	2	1	—	—
Те саме	Те саме	«500СОА555СБА»	Те саме	365x264	.— « —	11	2	1				
— « —	— « —	01134	Однофарбова різнома- нітна продукція	450x340	— « —	10	2	2	+	—
— « —	Англія	«ТорКиппег II»	Однофарбова бланкова продукція	364x261	— « —	10	2	2	—	—
«Токуоаігсгай Іпвігитепі»	Японія	«Токо 820|820Ь>	Виконання штрихових і плашкових робіт	379x295	—	10	2	1	—	—
«КуоЬі»	Те саме	«КуоЬі3200»	Однофарбовнй опера- тивний друк	450x340	Класичний	9	2	2	—	—
«Ооовап  МасЬіпег Со»	Корея	«Ооовап 45008»	Комерційна продукція	460x340	Те саме	9	2	1	—	—
При експлуатації ФА треба точно встановити всі його валики і
циліндри один відносно одного, а накочувальні валики, крім того, —
ще й відносно друкарської форми. Необхідно забезпечити також
оптимальне зусилля притиснення еластичних валиків до контактуючих
з ними твердих поверхонь. За цих умов відбуватиметься нормальне, без
проковзування та без надмірно великого тертя розгалуження шару фарби.
Порядок, методи і засоби виконання такого регулювання регламенту-
ються відповідною технічною документацією. Як правило, регулювання
здійснються переміщенням рухомих опор еластичних валиків у двох
взаємно перпендикулярних напрямках (металеві циліндри, зокрема й
дукторний, закріплено в нерухомих опорах).

Регулюючи притиснення фарбових валиків до циліндрів і друкарської
форми, слід обов’язково враховувати можливі відхилення діаметрів
валиків від номінальних значень, зумовлені різними причинами: набу-
ханням еластичної оболонки, що пов’язано з недостатньою стійкістю її
до дії змивних та інших робочих розчинів; місцевим ущільненням
оболонки, що є наслідком неохайного поводження з валиками у процесі
експлуатації, а також зберігання їх та ін.

Недоліком ФА зі сталим обертанням дукгорного циліндра (плівкового
апарата) є схильність до значного емульгування ЗР у фарбі на краях
циліндра через відсутність поділу ЗР на дукторному циліндрі.

Фарбовий ніж сучасних ФА складається з окремих секторів, які
мають індивідуальні приводи. Цим забезпечується оперативне і точне
регулювання кількості фарби на окремих зонах. Для регулювання
кращими є важельки, оскільки вони на відміну від гвинтів дають змогу
візуально оцінити профіль фарбового шару, що подається на форму.

Ефективним засобом для зменшення часу на підготовку ФА є системи
дистанційного цифрового керування зональною подачею фарби. При
цьому сектори ножа мають автоматизований привід, найчастіше через
крокові електродвигуни.

Цікавою для практиків є пропозиція фірми «МАМ-К.о1апсі» про
застосування змінних фарбових ящиків, які дають змогу економити
фарби і полегшують обслуговування ФА.

' При регулюванні фарбоживильної групи треба створити умови для
Мінімальної «подачі» фарби на дуктор, а потрібну кількість фарби
забезпечувати збільшенням кута повороту дукгора. Тому попередній
розрахунок подачі фарби на зони за допомогою електронної обчислю-
вальної машини (ЕОМ) є надзвичайно результативним.

3.1.2.	Фарбоживильна група

Як було вже зазначено, до групи живлення (див. рис. 3.1) входять:
фарбовий ящик із ножем 7, дукторний циліндр 2 і передавальний валик
З з відповідними механізмами. У групі живлення здійснюється регулю-
вання подачі фарби. € два види регулювання: загальне й місцеве.
Загальне регулювання передбачає зміну подачі фарби в межах всієї
друкарської форми, а місцеве — по зонах, що пояснюється різною
площею пробільних і друкувальних елементів на ділянках форми.

Загальне регулювання подачі фарби на різних машинах провадиться
внаслідок зміни кута повороту або частоти обертання дукторного
циліндра, а також зміни часу вистоювання передавального валика при
дукторному циліндрі.

На рис. 3.6 показано схеми загального регулювання подачі фарби.
Дукгорний циліндр 4 (рис. 3.6, о) може періодично обертатися від криво-
шипа і храпової передачі 2-3. Кут повороту дуктора можна регулювати
перестановкою шарніра 5, поворотом сектора І або іншими способами.

Час вистоювання передавального валика 4 при дукторному циліндрі
2 змінюється двома спареними кулачками 1, 3 внаслідок повороту їх
один відносно одного (рис. 3.6, б). Кулачок повертається безступінчасто
під час роботи машини за допомогою планетарного механізму з ручним
керуванням.

Швидкість дуктора, що неперервно обертається, регулюється зміною
передаточного відношення в його приводі або частоти обертання
індивідуального електродвигуна.

Рис. 3.6. Схеми загального регулювання подачі фарби

Місцеве регулювання подачі фарби здійснюється внаслідок зміни
положення гвинтів, розміщених уздовж твірної дукторного циліндра на
відстані 25...40 мм один відносно одного. Регулюючи гвинти 1, діють
на пружну пластину фарбового ножа 2 і визначають ширину зазора 8О
між ножем і дуктором (рис. 3.7).

Шар фарби на поверхні дукторного циліндра формується під дією
ряду факторів, які умовно поділяють на три групи: технологічні,
конструктивні та динамічні.

Технологічні фактори визначають процес дозування фарби в
конкретних умовах друкування. До них належать особливості друкар-
ської форми, вид ЗМ, в’язкість, характер течії та інші реологічні власти-
вості фарби, швидкість роботи друкарської машини, ширина зазора між
ножем і дукторним циліндром та ін.

Конструктивні фактори характеризують насамперед геометричні
параметри і механічні властивості ножа й дукторного циліндра. Вони
Рис. 3.7. Сталі геометричні
(конструктивні) параметри
ножа фарбового ящика

задаються при проектуванні та виготовленні
друкарських машин і, як правило, є нерегульо-
ваними величинами.

Динамічні фактори обумовлюють значення
і характер сил, які супроводять формування ша-
ру фарби на дукторному циліндрі. Це, зокрема,
гідростатичний і гідродинамічний тиски фарби.

Під час місцевого регулювання подачі фарби
ніж фарбового ящика спирається тільки на гвин-
ти, що найбільше виступають. Якщо відстань
між сусідніми гвинтами фарбового ящика (крок

установлення регулювальних гвинтів) позначити через Т, а фактичну
відстань між опорними гвинтами, які мають контакт з ножем, — через
і, то І завжди кратне Т (п — показник кратності, тобто кількість кроків
між найближчими гвинтами, що працюють).

Піддатливість ножа Кл визначається, насамперед, його сталими гео-
метричними (конструктивними) параметрами (див. рис. 3.7): а—товщи-
ною пластини ножа; Ь — розміром консольної (виступної) частини; с —
розміром поля ножа, тобто відстанню від кромки ножа до точок (лінії)
контакту його з регулювальними гвинтами.

Нехай 5О (див рис. 3.7) — номінальний зазор між нерухомим дуктор-
ним циліндром і недеформованим ножем у даному перерізі фарбового
ящика. Змістивши кромку ножа за допомогою регулювального гвинта в
бік дукторного циліндра на відстань 5О (яка залежить від К^), дістанемо
статичний зазор:

•$с =	— Зо,

де 5О = ДКа, /, і, у), а у — деформація ножа в точці контакту з опорним
гвинтом.

Урахувавши при цьому відхилення від правильної геометричної
форми ножа ДН і дукторного циліндра ДФ, знайдемо дійсний статичний
зазор між деформованим ножем і нерухомим дукторним циліндром:

5с — 8а + ДН + ДФ = З'о — Зо + ДН + ДФ.

Тут ДН складається з неплощинносгі поля ножа Дл (найбільшої
відстані від точок його поверхні до прилеглої горизонтальної площини)
і непрямолінійності кромки ножа Дти; ДФ містить два види відхилень:
ексцентричність поперечного перерізу дукторного циліндра ДА, яка
проявляється у вигляді овальності, і відхилення профілю поздовжнього
перерізу від прямої лінії Д/.

Періодичне або неперервне обертання дукторного циліндра супровод-
жується його радіальним биттям, яке є наслідком або ексцентричності,
або недостатньо точного вивірення підшипникових опор. Вважається,
що допустиме значення биття е дорівнює 0,03...0,1 мм. Крім того, при
повороті дукторного циліндра з шаром фарби кромка ножа, протилежна
циліндру, витримує тиск динамічного потоку фарби, який збільшує
дійсний статичний зазор 8й на певну величину 38. Внаслідок цього при
періодичному або неперервному обертанні дукторного циліндра з шаром
фарби між ним і фарбовим ножем утворюється динамічний зазор 88,
який визначається співвідношенням

$8 — 8С ± е + §8.

Назва його відображає той факт, що приріст зазору є результатом
гідродинамічного тиску Р, який діє в кожному довільно вибраному
перерізі фарбового ящика і який в даному випадку можна подати як
функцію ряду залежних і незалежних змінних:

Р=Да,
де а — гострий кут між поверхнями ножа і дукторного циліндра, які
утворюють гідродинамічний клин; К — радіус дукторного циліндра; т]
— в’язкість фарби, що знаходиться в динамічному зазорі при заданій
швидко-сті деформації; РК8 — колова< швидкість дукторного циліндра;
£4 — об’єм фарби в ящику.

Крім того, на значення 8О, а відповідно і 8&, впливатимуть жорсткість
сталевого фарбового ножа /, а також сталі конструктивні параметри ножа
а, Ь, с і відстань І, тобто 8О =Д/, Р, а, Ь, с, Г).

Залишкова товщина фарби на дукторному циліндрі визначатиметься
гідродинамічним тиском Р, що задає динамічний зазор 8&. Залежність
гідродинамічного тиску від колової швидкості дукторного циліндра
обумовлює залежність від цього параметра також динамічного зазору.
Зміна колової швидкості дукторного циліндра може, з одного боку, бути
безпосереднім результатом зміни робочої швидкості друкування (привід
дукторного циліндра конструктивно зв’язаний з приводом друкарської
машини), а, з іншого боку, вона може бути обумовлена законом
періодичного обертання.

Аналіз факторів, які впливають на рівномірність товщини шару фарби
на всій поверхні дукторного циліндра, дає змогу зробити такі висновки:

при неперервному обертанні дукторного циліндра із сталою швид-
кістю рівномірність товщини шару фарби на поверхні дукторного
циліндра вища, ніж при його періодичному обертанні;

із зростанням швидкості періодичного обертання дукторного цилінд-
ра нерівномірність товщини шару фарби на його поверхні збільшується;

з підвищенням точності виготовлення дукторного циліндра та фарбо-
вого ножа рівномірність товщини шару фарби збільшується, оскільки
ДН і ДФ менше впливатимуть як на 5С, так і на 8? зазору;

товщина шару фарби на поверхні дукторного циліндра стає більш
рівномірною із збільшенням жорсткості ножа, тобто із зменшенням зна-
чення — прогину ножа при максимальній швидкості періодич-
ного обертання дукторного циліндра, а відповідно, й при максимальному
гідродинамічному тиску.

3.1.з'	. Розкочувальна група

Ця група має забезпечити рівномірну товщину фарби. Група тради-
ційно складається з циліндричних металевих та еластичних поверхонь.
Перші мають примусовий привід, синхронізований з обертанням ФЦ, і
називаються фарбовими циліндрами, а другі обертаються фрикційно і
називаються валиками. У деяких конструкціях застосовують вагові
циліндри для притиснення валиків і додаткового розкочування фарби.
Розкочувальна група має якісно працювати у великому діапазоні швид-
костей, але з малою інерційністю.

Фарба при розкочуванні піддається знакозмінним деформаціям, що
приводить до руйнування її тиксотропної структури і стабілізації реоло-
гічних властивостей. Цей процес є досить складним і пов’язаний зі швид-
кістю та напрямком деформації, властивостями фарби, геометричними
і фізико-хімічними характеристиками поверхонь та шару фарби тощо.
Процес супроводжується кавітацією, зміною температурних, електрич-
них полів. Негативною складовою розкочування є порошіння фарби —
утворення краплинок фарби у повітрі навколо ФА.

Для поліпшення роботи розкочувальної групи і полегшення обслуго-
вування до її складу вводять додатковий пристрій — змивальний, термо-
статуючий осаджувач фарбового пилу або відсмоктувач забрудненого
повітря.

Довгий час вважалося, що збільшення кількості елементів розкочу-
вальної групи позитивно впливає на експлуатаційні характеристики
друкарських машин. У результаті розрахунків математичних моделей
різних варіантів ФА у сучасних машин кількість елементів у розкочу-
вальній і накочувальній групах разом рідко перевищує 16 шт. Це було
досягнуто завдяки оптимальному вибору діаметрів, розміщенню контакт-
них зон, фізико-хімічних властивостям поверхонь. Доведено, що вве-
дення розкочувального циліндра великого діаметра в середину схеми
поліпшує рівномірність нанесення на форму шару фарби стабільної
товщини. Такий циліндр є акумулятором фарби.

Для вирівнювання фарбового рельєфу, який виникає на ДЕФ розкочу-
вальної групи через вибіркову подачу фарби на них, дефекти та дефор-
мації прогину валиків, розкочувальним циліндром надається осьовий
зворотно-поступальний рух, завдяки чому відбцувається розтирання
фарб. Однак таке розкочування ускладнює попереднє регулювання
валиків. Осьове розкочування можна вмикати лише після заповнення
ФА фарбою. Осьове розкочування є ефективним при друкуванні фону
та тонових ілюстрацій.

Група розкочування II (див. рис. 3.1) забезпечує утворення тонкого
рівномірного шару фарби. Осьове переміщення циліндрів здійснюється за
допомогою: пари конічних зубчастих коліс 2 і З з кривошипним пальцем 1

Рис. 3.8. Схеми механізмів осьового розкочування фарби
(рис. 3.8, а); нерухомого або рухомого кулачка 1, в замкненій гвинтовій
нарізці якого встановлено повзунок 2 (рис. 3.8, 6); кривошипно-кулісного
механізму 1 (рис. 3.8, в) і т.д. Осьове переміщення розкочувальних
циліндрів регулюється в межах 0...40 мм.

3.1.4.	Накочувальна група

До групи накочування ФА (див. рис. 3.1) належать: валики, які
наносять фарбу безпосередньо на друкарську форму; пристрої для регу-
лювання зусиль притиснення валиків до циліндрів розкочування фарби
і до форми; пристрої для відведення накочувальних валиків від форми.

При вимиканні натиску накочувальні валики, як правило, механічно
відводяться від ФЦ й одночасно припиняється подача фарби блокуванням
передавального валика.

Накочувальна група завершує процес нанесення фарби на форму.
Поверхні еластичних валиків мають бути стійкими до спрацювання,
теплостійкими та зберігати пружнопластичні властивості під час друку-
вання тиражу. Валики виготовляються з гуми, поліефіруретану, та інших
спеціальних синтетичних матеріалів. Широке застосування мають гумові
валики, які досить довго зберігають свої властивості.

Діаметри накочувальних валиків вибираються таким чином, щоб ДЕФ
стикалися з різними ділянками валиків. Таке встановлення їх сприяє
нанесенню рівномірного шару фарби з меншою вірогідністю шаблону-
вання. Якість нанесення фарбового шару на форму великою мірою
залежить від точності встановлення накочувальних валиків відносно ФЦ.

Порушення правильного встановлення валиків спричинює багато
неприємностей у процесі друкування, оскільки рівномірність накочу-
вання фарби на форму помітно змінюється через неправильну взаємодію
накочувальних валиків з розкочувальними циліндрами може призвести
до смугування, нерівномірності продруковування тощо. Результати
подібного порушення впливатимуть не тільки на якість друку, а й призве-
дуть до передчасного спрацювання як друкарської форми, так і валиків.

При надмірній силовій взаємодії валиків з формою можуть виникнути
витиснення з неї шару ЗР та часткове зішліфовування поверхні форми.

Кількість накочувальних валиків впливає не тільки на якість нане-
сення шару фарби, а й на тиражостійкість друкарської форми. Збіль-
шення кількості накочувальних валиків підвищує рівномірність шару
фарби на формі. Іноді кількість накочувальних валиків не повністю
характеризує якість нанесення фарби. У поліграфістів авторитетом
користується машина «Т-Ойзеї» фірми «НеібеІЬегд», особливістю ФА
якої є застосування одного накочувального валика великого діаметра
(330 мм), довжина кола якого перевищує ширину друкарської форми.
Спеціалісти фірми стверджують, що така конструкція виключає шабло-
нування і створює умови для мінімального руйнування форм.

У більшості сучасних машин малого формату є два або три накочу-
вальних валики, а в машинах середнього і великого форматів — чотири.
Діаметри накочувальних валиків для усунення циклічності подачі
фарби роблять різними з метою вирівнювання товщини шару фарби на
формі вздовж напрямку друку. Іноді конструктори забезпечують
можливість переміщення накочувальних валиків у режимі проковзу-
вання, створюючи умови для тангенціальної деформації шару фарби.

Подача фарби на накочувальні валики йде двома шляхами — основ-
ним і допоміжним. Основний шлях практично завжди пов’язаний із пер-
шим за напрямом обертання ФЦ накочувальним валиком, оскільки тов-
стий шар фарби менше сприймає ЗР, ніж тонкий. Перший накочувальний
валик через циліндр може бути з’єднаний з другим накочувальним вали-
ком, а цей, у свою чергу, — з третім. На інші валики фарба подається
допоміжним шляхом. Деякі фірми відходять від цієї побудови і пропо-
нують досить оригінальні системи нанесення фарби.

3.1.5.	Термостатування фарбових апаратів

Для створення та підтримки стаціонарного режиму роботи ФА протя-
гом усієї тривалості друкування тиражу друкарські машини можуть бути
додатково оснащені системою термостатування. Ця система підтримує
необхідний сталий температурний режим усього ФА. Практика показала,
що підвищення швидкості роботи друкарської машини суттєво впливає
на температурний режим ФА.

Механічна робота сил тертя при колових та осьових зсувах контак-
туючих валиків і циліндрів при розкочуванні фарби зумовлює значне
підвищення температури їхньої зовнішньої оболонки, що призводить
до нагрівання розкочувальних циліндрів і самої друкарської форми. Зміна
температурного режиму впливає на реологічні властивості фарби, і це
призводить до зміни її в’язкості, текучості та липкості. Це впливає не
тільки на якість розкочування фарбового шару, а й на процес накочування
фарби на форму і перенесення її на ЗМ.

Нарис. II (див. кольорову вклейку) показано зміну температурного
режиму ФА, а саме: температури розкочувальних циліндрів і форми
залежно від тривалості друкування тиражу. Температура друкарської
форми з початку друкування тиражу в 25 000 аркушів підвищується
майже на 15 °С (крива 7), а температура розкочувального циліндра —
більш як на 20 °С (крива 2).

При таких перепадах температури неможливо забезпечити стабільну
якість друку протягом друкування тиражу, що призведе до претензій з
боку замовника.

Для стабілізації температурного режиму ФА передбачено систему
термостатування, яка забезпечує примусову подачу розчину зі спеціаль-
ними екологічно чистими домішками всередину дукторного та розкочу-
вальних циліндрів. Термостатуючий розчин, циркулюючи всередині обо-
лонок циліндрів, створює необхідний температурний режим, регулювання
якого забезпечує система СРС («НеібеІЬещ»), запрограмована на підтримку
його в діапазоні 28...32 °С як найбільш сприятливого для роботи ФА.
Рис. 3.9. Схема подачі термостагу-
ючого розчину у ФА

На рис. 3.9 показано схему подачі
термостатучого розчину у ФА. Подібна
система не тільки забезпечує необхідний
тепловий режим ФА під час роботи дру-
карської машини, а й дає змогу підготу-
вати його до друкування тиражу розігрі-
ванням в умовах холодного приміщення,
для чого в початковий момент подається
рідина підвищеної температури. При-
родно, що система термостатування потре-
бує додаткових витрат для придбання і
розміщення спеціального обладнання,
здатного здійснювати примусову циркуля-
цію розчину всередині виконавчих меха-
нізмів з одночасною фільтрацією його і
прокачуванням через блок термостату-
вання. Цей блок для машин середнього і
великого форматів може бути виконаний

у вигляді шафи, де розміщуються необхідні вузли. При цьому в ній може
бути розміщено ще й систему підтримки температурного режиму ЗА.

Використання для керування роботою ФА системи СРС дає можли-
вість оперативно їх налагоджувати на друкування тиражу, діагностувати
та контролювати їхню роботу. Система СРС забезпечує стабільне
функціонування ФА незалежно від швидкості роботи друкарської машини.

3.1.6.	Фарбові апарати з анілоксовими валиками

Останнім часом ведуться інтенсивні дослідження можливості
використання для офсетних машин ФА з анілоксовими валиками (АВ),
які застосовуються в машинах флексографічного друку.

Анілоксовий ФА складається з небагатьох частин і не має регулю-
вальних гвинтів. Тому анілоксові ФА називають укороченими. На рис.
3.10, а зображено схему ФА офсетних машин, розроблену фірмою
«Зоїла», а на рис. 3.10, б — схему апарата фірми «АІЬеп РгапкепіЬаІ». У
цих схемах використовується спосіб нанесення фарби на АВ дукторним
валиком, надлишок її знімається ракелем. З АВ фарба переноситься на
друкарську форму за допомогою двох (див. рис. 3.10, а) або одного (див.
рис. 3.10, б) накочувальних валиків. В окремих випадках відношення
діаметрів накочувального валика і ФЦ дорівнює 1:1.

Серед переваг ФА з анілоксовими валиками слід зазначити такі:
відсутність шаблонування фарби;

нечаста поява фарбового туману — фарбовий шар розривається
тільки два рази;

зменшення розтискування растрових елементів —зменшуються тан-
генціальні напруження, зумовлені розривами фарбового шару;

можливість стандартизації друкарського процесу та забезпечення рів-
номірної якості друку;
Рис. 3.10. Схеми укорочених ФА машин ОПД фірм «Зоїла» (а) та «АІЬегІ Ргапкепіііаі» (б):
1 — ОЦ; 2 — розкочувальний циліндр ЗА 3 — щітковий валик; 4 — дукторний вал ЗА 3 —
резервуар зі ЗР; 6 — ракель; 7 — АВ; 8 — фарбовий ящик; 9 — дукторний валик; 10, 12 —
накочувальні валики; 11 — ФЦ

коливання оптичної густини в межах 0,05 од. при оптичній густині
плашки, що дорівнює 1;

незначні відходи паперу (10... 15 відбитків) — не потрібне налагод-
ження ФА, увага друкаря концентрується, головним чином, на суміщенні;

простота механіки й електроніки, які забезпечують у звичайних ФА
роботу фарбових гвинтів, налагодження апарата за даними сканування
друкарських форм тощо;

зменшення в конструкції машини з анілоксовим ФА кількості валиків
і циліндрів, що обертаються, — це дає змогу знизити енергоємність
обладнання.

Проте ФА офсетних машин, побудованих за анілоксовою схемою,
створюють і деякі проблеми. Незважаючи на те, що анілоксовий ФА є
конструктивно простішим від традиційного, ЗА складніший. Тому одним
з основних напрямів досліджень є оптимізація конструкції ЗА.

Більш докладно про ФА з АВ див. у навчальному посібнику «Флексо-
графія» (К.: Либідь, 1998. — 312 с.).

3.1.7.	Оцінка можливостей фарбового апарата
аркушевої офсетної машини

Донедавна для характеристики ФА використовували лише техноло-
гічні критерії. До речі, поняття технологічної ефективності ФА класи-
ками-теоретиками друкарського процесу трактується по-різному. Наприк-
лад, у 60-х роках XX ст. П.А. Попрядухін вважав, що це є сукупністю
коефіцієнтів розкочування, накочування, акумулюючої здатності та
кількості контактних зон. У 70-х роках М.Г. Морозов ФА пропонував
оцінювати за рівномірністю товщини шару фарби, який подається на
друкарську форму. У 80-х роках А.А. Тюрін на основі літературних
джерел рекомендував такі основні показники, за якими можна оцінювати
і порівнювати ФА:
кількість валиків і циліндрів, що характеризує число зон поділу фарби
і ступінь складності конструкції;

показник, який пов’язаний із фарбомісткістю та інерційністю, тобто
тривалістю перехідних процесів;

рівномірність фарбового шару на формі (відношення між мінімаль-
ною і максимальною товщинами);

стабільність подачі шару фарби;

коефіцієнт, що характеризує частку енергопотреб ФА у загальній
енергопотребі машини.

На сьогоднішньому етапі розвитку поліграфічного машинобудування
в сучасних економічних умовах повнішою є оцінка ФА за такими групами
показників.

1.	Організаційно-технічні:

зручність обслуговування — ступінь автоматизації обслуговуючих
операцій (змивання старої фарби, чищення бічних стінок машини, мащення,
виймання старих і встановлення нових валиків, їх регулювання і фіксація),
висота розміщення ФА, наявність незахищених небезпечних зон;

оснащення інструментарієм і його універсальність, оперативність
одержання довідки з проблематичних питань;

зручність виконання технологічних операцій — інформаційність
реєстраторів, розміщення і функціональність засобів керування різними
режимами ФА, наявність підсилювальних засобів;

період між технічним обслуговуванням, його потреба у матеріалах,
контрольно-вимірювальних засобах і орієнтовна тривалість;

звукові та температурні поля роботи ФА, їх динаміка і керованість.

2.	Економічні:

обсяг енергоспоживання;

вартість матеріалів і замінних елементів конструкції та терміни їх
служби.

З.	Технологічні характеристики роботи:

статичні;

динамічні.

Нагромаджені за останні роки результати досліджень ФА дають змогу
внести певні доповнення до критеріїв їхніх технологічних характеристик.

Наприклад, для оцінювання якості роботи ФА можна рекомендувати
застосування коефіцієнта використання ФЦ. З результатів досліджень
відомо, що залежність амплітуди і кроку накочування фарби зменшується
при великих значеннях коефіцієнта використання. На це акцентує фірма
КВА, яка вказує, зокрема, що в машині «Карйа-72» максимально викори-
стовується площа ФЦ. Коли у технічному паспорті друкарського
обладнання не вказується відсоток використання кола ФЦ, то його можна
легко знайти за діаметром ФЦ та шириною форми.

Важливими для якісного накочування фарби є поверневі характе-
ристики циліндрів і валиків ФА. Усі фірми-виробники друкарського
устаткування цьому приділяють особливу увагу — на поверхню
металевих циліндрів наносять матеріал, який є спорідненим до
друкарської фарби.
Фарбомісткість ФА визначається відношенням суми довжин кіл
валиків до максимальної довжини зображення в напрямку друкування.
Не менш показовим критерієм для ФА є коефіцієнт подачі фарби.
Цікавим є те, що мала амплітуда спостерігається при незначних коефі-

Відсоток використання
кола ФЦ

Відсоток подачі фарби
накочуваною групою

Рис. 3.11. Вплив коефіцієнта використання
форми на якість накочування фарби

Рис. 3.12. Вплив коефіцієнта перенесення
фарби на амплітуду і крок її накочування

3.1.8.	Фарбові апарати для ірисового друку

Експлуатаційні можливості ФА можна суттєво розширити, оснастив-
ши його спеціальними пристроями для роботи в режимі ірисового друку.
Цей спосіб друку грунтується на використанні кількох фарб, залитих в

один ящик. Незважаючи на чітке відокремлення фарб одна від одній'

спеціальними вставками, при встановленні мінімального ходу осьового
розкочування можна здобути фарбову гаму змішуванням фарб у момент
їх проходження через розкочувально-накочувальну групу.

Цей спосіб призначений для спеціальних видів друкарських робіт у

виробництві цінних паперів, банкнот, пошто-
вих марок та інших поліграфічних виробів.
Використання способу ірисового друку дає
змогу досягти ефекту неперервного плавного
кольорового переходу фарб, що межують одна
з одною, без лінії їх поділу.

Для організації процесу ірисового друку
необхідно відрегулювати режим ходу цилін-
дрів осьового розкочування в бік його змен-
шення. Осьовий хід верхнього циліндра За
(рис. 3.13) може бути зменшений навіть до 1
мм, а хід циліндрів 3 і ЗЬ повинен мати неза-
лежні один від одного налагодження та регу-
лювання. Практика експлуатації машин у
техніці ірисового друку показала, що осьове

Рис. 3.13. Схема налагодження
ФА
розкочування циліндрів може налагоджуватися в межах 2...5 мм. Такий
режим роботи ФА дає добрі результати й успішно використовується на
машинах ОТО 52, «Зреебшазіег 8М102» і СО 102 фірми «Неійе1Ье㧻.

3.1.9.	Підготовка фарбового апарата до роботи

В АРМ найчастіше застосовуються ФА періодичної дії (див. рис.
3.1). У фарбоподавальній групі передавальний валик 3 здійснює
коливний рух і, таким чином, фарба передається з дукторного циліндра
2 на розкочувальний циліндр 4.

Підготовка ФА цього типу включає ряд операцій. Установлення (при-
ладження) накочувальних валиків до форми виконується при вимкне-
ному натиску. Валики опускаються на друкарську форму з нанесеною
на них фарбою. Рівномірність дотику форми валиками визначається
рівномірністю та шириною сліду в смужці контакту. Ширина смужки
контакту, як правило, має становити 4...5 мм. Валики спочатку пристав-
ляють до форми, а потім перевіряють положення їх відносно розкочу-
вальних циліндрів. Притиск валиків до форми і розкочувальних
циліндрів має бути однаковим, він перевіряється щупом завтовшки
0,1...0,2 мм. Так само приладжують передавальний валик спочатку до
розкочувального циліндра, а потім до дукторного. Перевіряють притис-
нення таким самим щупом.

Кожний розкочувальний валик має щільно прилягати до інших
валиків і циліндрів. Щуп має витягуватися із невеликим однаковим
зусиллям по всій довжині зони контакту.

Ніж ФА встановлюють паралельно твірній дукторого циліндра із
зазором між ними 0,3...0,5 мм і закріплюють гвинтами. Кромка ножа
має бути без зазублин і прямолінійною.

Подачу фарби до ФА на кожній ділянці вздовж твірної дукторного
циліндра регулюють гвинтами, орієнтуючись на пробний відбиток.
Контроль товщини шару фарби виконується за елементами шкали опера-
тивного контролю відповідно до підписного аркуша.

Змивають ФА за допомогою спеціального пристрою. Змивання вико-
нується на середній швидкості роботи машини при вимкненому натиску.

З метою скорочення часу підготовки ФА сучасні машини оснащу-
ються автоматизованими системами місцевого налагодження. Нині за
допомогою ЕОМ розробляються машини з більш простими конструк-
ціями ФА. Це дає змогу полегшити розв’язування задач з оптимізації
конструкції ФА та автоматизації керування ними.
3.2.	ЗВОЛОЖУВАЛЬНІ АПАРАТИ.

ПОДАЧА ЗВОЛОЖУВАЛЬНОГО РОЗЧИНУ
НА ДРУКАРСЬКУ ФОРМУ

3.2.1.	Теоретичні та практичні основи процесу
зволоження

Поліпшення якості продукції при класичному способі ОПД тісно
пов’язане з розв’язанням проблем, спричинених процесом зволоження
пробільних елементів (ПЕф) друкарської форми. Зволоження корисне
також для очищення ДА, його охолодження, нейтралізації паперу від
статичних електричних зарядів тощо.

Друкар повинен розумітися на складових ЗР, вміти визначати потріб-
ну кількість, спосіб нанесення розчину на друкарську форму. Ці фактори
активно впливають на «поведінку» паперу, фарби у друкарській машині,
на зволожувальну систему і, врешті-решт, на якість надрукованої продук-
ції. Стабільність балансу «фарба—ЗР» — важливий фактор високоякіс-
ного друку. Недостатність вологи зумовлює замаслювання фарбою ПЕф,
що призводить до появи фону чи вуалі на відбитках, а завищення її
кількості порушує властивості фарби, призводить до розмитості зобра-
ження та поганого відтворення тонких штрихів, дрібних деталей.

У зоні безпосереднього контакту фарби та ЗР утворюється емульсія
(треба, щоб її склад і стан були точно збалансованими та стабільними),
Проте під час друкування плівка ЗР у проміжках між валиками, ОЦ і
друкарською формою постійно виникає і руйнується, перебуваючи у
нестабільному стані. Інтервали часу між руйнуванням старих та створен-
ням нових плівок ЗР залежать від швидкості друку (на аркушевих
машинах ці інтервали — від 0,25 до 3,75 с, на рулонних — до 0,01 с).

Особливо важливо забезпечити оптимальний режим зволоження під
час багатофарбового друкування, насамперед під час друкування «по
сирому», оскільки порушення умов зволоження може зумовити затіню-
вання друкарських форм, надмірне емульгування фарби, перетискування
та невисихання фарб, оголення валиків ФА, а надалі — несуміщення
фарб і різновідтінковість відбитків.

Неідентичність відбитків, як правило, спричиняється порушенням
балансу «фарба—ЗР», температурного режиму, складом та фізико-
хімічними особливостями розчину, фарби і, як наслідок, зміною фізико-
хімічного стану друкарської форми.

Спричинити порушення зволоження форм і призвести до браку
продукції може також зміна атмосферних умов у цеху та зміна умов
циркуляції повітря.

Під час друкування ЗР на друкарську форму, як правило, подається з
надлишком і витрачається на гідрофілізацію поверхні форми, випаро-
вування, взаємодію з друкарською фарбою, щоб забезпечити її перехід
на ГП і потім на ЗМ, що всмоктує ЗР. Надлишок розчину на формі
негативно впливає на якість відбитків та на стабільність балансу
«фарба—ЗР». За цих умов збільшується емульгування фарби, а це
зумовлює зміну її властивостей.Зменшується оптична густина, збільшу-
ються градаційні спотворення, змінюються спектральні характеристики
відбитків. Теоретично для нормального зволоження друкарської форми
товщина плівки ЗР може складатися з кількох молекул. Однак нанесення
такого шару розчину практично неможливе.

На товщину плівки ЗР на формі впливають характер зображення,
особливості форми, фарби, паперу, самого ЗР, умови друку. Щоб процес
друкування був технологічно надійним, треба, аби ЗР добре змочував
ПЕф, не витісняючи при цьому фарбу з ДЕф, і навпаки, фарба має добре
змащувати ДЕФ і не витісняти ЗР з ПЕФ.

Отже, для забезпечення якісного друкарського процесу в ОПД важливі
такі чинники: матеріал форми, фарба, досконала друкарська машина,
склад ЗР, цехові атмосферні умови, професіоналізм друкаря.

3.2.2.	Явище поверхневого натягу у
зволожувальному апараті

Щоб правильно оцінити взаємодію ЗР з офсетною формою і встано-
вити ступінь його впливу на якість відбитків, необхідно враховувати
поверхневі явища, що виникають на межі поділу фаз в ОПД. Сучасні
дослідження в цьому напрямі спрямовані головним чином на те, щоб
знайти енергетичні критерії, які дають змогу передбачити поведінку дру-
карських форм у процесі друкування і дати рекомендації щодо поперед-
нього налагодження машини для різних комбінацій «форма—ЗР—
фарба».

При розгляді поверхневих явищ в ОПД виділяють ряд фазових
систем, а саме: олеофільний і гідрофільний шари на друкарській формі;
ЗР; друкарську фарбу; ГП і ЗМ. Характеристиками енергетичного стану
поверхні є: крайовий кут змочування, поверхневий натяг, робота адгезії.

Щоб повною мірою розкрити процеси, які проходять на друкарській
формі при взаємодії зі ЗР і друкарською фарбою, слід розглянути характер
змочування твердих тіл рідинами (рис. 3.14).

Якщо внутрішні сили взаємодії молекул рідини 1 більші, ніж сили

Рис. 3.14. До розгляду змочування твер-
дого тіла 2 рідиною 1

Рис. 3.15. Визначення поверхневого
натягу рідини методом відриву кільця:
маса противаги Р відповідає силі, якою
вимірювальне кільце притримується
поверхнею рідини
Рис. 3.16. Поверхневий натяг ртуті (а), коли крайовий кут більший за 90°, та ізопропілового
спирту (б), коли низький поверхневий иатяг, малий крайовий кут, добра змочуваиість

взаємодії молекул 1—2, то рідина слабко зчіплюється із сусідньою
поверхнею 2 й утворюється куля. Якщо сили взаємодії І—2 більші, ніж
внутрішні сили рідини 1, то вона розтікається в тонкий шар на твердій
поверхні 2, тобто змочує її.

Поверхневий натяг є мірою вільної енергії на поверхні поділу двох
фаз і визначається як сила, що припадає на одиницю периметра поверхні.

Поверхневий натяг може визначатися методом відриву кільця (рис.
3.15) і становить, наприклад, для ртуті (рис.3.16,а ) 426 мН/м, для води
72,8 мН/м, для гліцерину 63, 4 мН/м, для ізопропілового спирту (рис.
3.16, б) 25 мН/м. Ртуть має дуже високий поверхневий натяг і тому малу
змочуваиість порівняно з ізопропіловим спиртом.

Змочуваиість оцінюється крайовим кутом а, який утворюється
дотичною до краплі рідини на досліджуваній поверхні (див. рис. 3.16).
При різному поверхневому натязі форма краплі різна. Чим менше крайо-
вий кут, тим більша змочуваиість. За Юнгом кут змочування твердого
тіла рідиною визначається з рівняння

°г,Г °р.т = Ог.тС08а •

Звідси	СГгт-(Т

сов а =------—

^гр

де огт — поверхневий натяг на межі поділу «газ—тверде тіло»; арт —
поверхневий натяг на межі поділу «рідина—тверде тіло»; огр — поверх-
невий натяг на межі поділу «газ—рідина»; а — крайовий кут змочування.

Згідно з рівняним Юнга, крайовий кут а, або його косинус, залежить
від молекулярної природи поверхні поділу і не залежить від розміру
краплі. Значення крайового кута а, або соза, є кількісною оцінкою
змочуваності рідини.

Якщо вільна поверхнева енергія на межі поділу «тверде тіло—газ»
більша, ніж на межі поділу «тверде тіло—рідина», то тверде тіло
змочується цією рідиною. Тоді а < 90°, а соза > 0. При а = 0 і соза = 1
відбувається повне змочування рідиною твердого тіла.
3.2.3.	Зміна поверхневого натягу зволожувального
розчину та міжфазного натягу на межах поділу фаз

Зміна поверхневого натягу на межах поділу фаз двох рідин (дру-
карська фарба і ЗР) (рис. 3.17) і двох твердих поверхонь (друкувальні та
пробільні ділянки форми) може призвести до деяких ускладнень процесу
друкування.

Змочуваність цих чотирьох матеріалів характеризується такими пара-
метрами:

поверхневим натягом фарби; поверхневим натягом ЗР; міжфазовим
натягом на межі поділу «фарба—ЗР»; адгезійним зв’язком на межі поділу
«фарба—ДЕф»; адгезійним зв’язком на
межі поділу «ЗР—ПЕф»; адгезійним
зв’язком на межі поділу «друкарська
фарба—ПЕф»; адгезійним зв’язком
на межі поділу «ЗР—ДЕф».

Значення поверхневого натягу
офсетних фарб лежить у досить вузь-
кому інтервалі — ЗО...36 мН/м. Під
час нагрівана фарби при друкуванні
її поверхневий натяг зменшується на

Рис. 3.17. Межа поділу фаз фарби і ЗР,	О-1 мН/м на КОЖНИЙ градус ПІДВИ-

тобто межова поверхня: 1 — фарба; 2 — ЩЄННЯ температури.

ЗР; з — межа поділу	Значення поверхневого натягу ЗР

змінюється в більш широких межах: 40...70 мН/м.

Спосіб ОПД визначається фізико-хімічними процесами на межах
поділу фаз. Якщо змішуються дві рідини, то їх міжфазовий натяг на
межі поділу лежить в інтервалі 10...20 мН/м. Якщо поверхневий натяг
ЗР зменшується, то й міжфазовий натяг на межі його поділу з фарбою
також зменшується.

Якщо значення показника рН ЗР підвищується з 7 до 9, то міжфазовий
натяг на межі поділу між ЗР і фарбою сильно зменшується, і виникає
емульгування друкарської фарби із ЗР. Затінення, зумовленого емульгу-
ванням, можна уникнути при збільшенні міжфазового натягу на межі
поділу «фарба—ЗР».

У процесі друкування тиражу поверхнево-активні речовини (ПАР),
які містяться в папері або картоні, можуть під дією ЗР розчинятися і
переходити до нього. Концентрація ПАР у ЗР зі збільшенням тривалості
друкування може так підвищитися, що поверхневий натяг на межі поділу
фаз сильно зменшиться і може виникнути затінення. Домішка буферних
розчинів у ЗР підтримує стале значення показника рН і запобігає
затіненню.

3.2.4.	Дія поверхнево-активних речовин

Поверхнево-активні речовини використовують для зменшення
поверхневого натягу ЗР. Надмірне зменшення поверхневого натягу ЗР
Рис. 3.18. Схема дії ПАР (ДЕф депресуються і частково втрачають гідрофобні
властивості): 1 — молекули ПАР; 2 — поверхня ЗР; 3 — плівка ЗР; 4 — ПЕф; 5 — ДЕф,
покриті друкарською фарбою; 6 — гідрофобна частина молекули; 7 — гідрофільна
частина молекули

може призвести до затінення. Тільки оптимальне використання ПАР
дає змогу досягти рівномірного змочування форми при більш тонких
плівках ЗР.

Молекули ПАР, які можна уявити як стриженьки, складаються з
водосприймальних (гідрофільних) і водовідштовхувальних (гідрофоб-
них) частин (рис. 3.18). Якщо молекули ПАР потрапляють у «внутрішню
частину» ЗР, то вони переміщуються між молекулами води хаотично
доти, доки не повернуться гідрофільною частиною до її поверхні і
водовідштовхувальною гідрофобною частиною до поверхні ЗР.

При неправильному використанні ПАР може виникати емульгування
фарби, що значно зменшує швидкість її висихання; при цьому зростає
вірогідність відмарювання відбитка на приймальному столі.

Поверхнево-активна речовина у вигляді мильного порошку може
також використовуватися для очищення зволожувальних валиків. Слід
мати на увазі, що зволожувальні валики, очищені мильним порошком і
погано промиті, спричиняють затінення. Тому при змиванні зволожу-
вальних валиків розчином мильного порошку їх слід добре промивати,
щоб залишки цього розчину не діяли як ПАР у процесі друкування.

3.2.5.	Затікання зволожувального розчину

Затікання на відбитку відбувається тоді, коли на друкарську форму
подається занадто багато ЗР.

Друкарська фарба внаслідок надлишку ЗР «відходить» від поля захоп-
лювачів, і на відбитку спостерігаються незадруковані смуги. Надлишок
ЗР з друкарської форми потрапляє на накочувальні валики, а звідти в
друкарську фарбу, яка інтенсивно емульгує.

Кількість ЗР, призначеного для змочування ПЕф у процесі друкування
тиражу, має підтримуватися на мінімальному рівні. Надмірна подача
ЗР створює ряд проблем-у процесі друкування, а саме:

зменшується швидкість висихання фарби;

при сприйнятті надлишків ЗР фарба інтенсивно емульгує;

зменшується оптична густина друкарської фарби;

може виникнути перетискування друкарської фарби на зворотний
бік відбитків на приймальному столі;
з погіршенням властивостей фарби знижується якість відбитків,
зменшується різкість зображення;

відбувається розтяг ЗМ, що призводить до несуміщення фарб;

можливе затінення внаслідок зміни властивостей друкарської фарби.

3.2.6.	Роль зволожувального розчину
у фарбовому апараті

У процесі друкування тиражу ЗР і фарба мають перебувати в
правильному співвідношенні, що дає змогу запобігти коливанням
густини фарби, зменшенню швидкості її висихання і втрат градавійної
передачі. Вважається, що при сталому балансі «фарба—ЗР» кількість
води у фарбі може досягти 10...30 %.

У процесі друкування тиражу плівка ЗР розгалужується по трьох
напрямках. Одна частина розчину переноситься фарбовими валиками
до ФА, друга переходить з поверхні форми на ГП і сприймається ЗМ,
третя частина випаровується.

Кількість ЗР, який потрапляє на форму, залежить від частоти обер-
тання ДЦ. З підвищенням швидкості друку при використанні ЗА з

Рис. 3.19. Залежність кількості ЗР (а) і
густини плашки (6) від частоти обер-
тання циліндрів

передавальним валиком кількість роз-
чину на формі збільшується, і навпаки.
Це також впливає на оптичну густину
відбитка (рис. 3.19).

Надлишок ЗР особливо помітний
на бічних краях форми при друкуванні
на великоформатних машинах продук-
ції малого формату. Обрізані з боків й
у хвостовій частині аркуші піддекель-
ного матеріалу запобігають передачі
плівки ЗР на ЗМ. Проте при цьому ЗР
перерозподіляється ближче до країв
друкарської форми, що може призве-
сти до утворення емульсії між компо-
нентами фарби і ЗР. Кількість ЗР мож-
на зменшити за допомогою відтискних
валиків.

Передача ЗР внаслідок зворотно-поступального руху передавального
валика відбувається циклічно. Такт руху валика в друкарській машині
не відповідає обертальним рухам дукгорного циліндра: за п рухів
циліндра валик здійснює лише один такт руху, причому п » 2...4. Зі
збільшенням швидкості роботи машини число тактів руху переда-
вального валика зростає, але тривалість одного такту руху передаваль-
ного валика скорочується, що може призвести до порушення оптималь-
них умов роботи відрегульованого ЗА.
3.2.7.	Взаємозв’язок складу та властивостей
зволожувальних розчинів

Під час вибору ЗР до нього слід поставити низку вимог:

добре змочувати ПЕф;

забезпечити потрібну гідрофільність поверхні протягом усього
процесу друкування тиражу;

зменшити депресування ДЕф;

обмежити взаємодію з друкарською фарбою;

хімічний склад розчину не повинен негативно впливати на папір,
властивості фарб, друкарську форму та деталі друкарських машин;

розчин має бути екологічно прийнятним.

Найважливішими показниками, які характеризують властивості ЗР
і тому активно впливають на ефективність зволоження та якість
відбитків, є поверхневий натяг і кислотність (рН). Ці показники, в свою
чергу, залежать від складових ЗР.

Основою розчину є вода. У принципі можна досягти добрих резуль-
татів, якщо для приготування ЗР використати, навіть без будь-яких інших
складових, воду з водогону. Однак через високий поверхневий натяг
(72...75 • 10-3 Н/м) кількість чистої води, потрібної для зволоження форм,
буде значно більшою, ніж треба, щоб забезпечити гідрофільність ПЕф.

Значний вплив на властивості ЗР і, головне, на його буферність, а
отже, на поведінку під час друкування має природа води, зокрема, її
жорсткість. При концентрації гідрокарбонатів понад 250 мг/л різко змен-
шується буферна ємність ЗР. Жорсткість води понад 15 % (<і = 0,178
мілімолів СаО на 1 л) зумовлює такі дефекти, як локальне несприйняття
фарби поверхнею фарбових валиків та закочування фарбою валиків ЗА.
За умови великої кількості кальцієвих або магнієвих сульфатів чи
хлоридів у розчині можуть утворюватися нерозчинні жирні кальцієві
або магнієві мила. Мило, що утворилося, осідає на формі, офсетному
ГП, поверхні валиків. Щоб запобігти цьому, до розчину додають домішки,
які нейтралізують мило.

Отже, спершу треба визначити хімічний склад вживаної води, а вже
потім сферу її використання.

Ефективність ЗР пов’язана з наявністю в них різноманітних скла-
дових, причому їх вміст іноді досягає 20 % і більше. Спиртові та інші
домішки до води створюють ПАР у ЗР. Основне їх призначення — зни-
зити поверхневий натяг на межі контактних поверхонь ДЕф та ПЕф,
валиків, циліндрів, ЗР і фарби. Під час зниження поверхневого натягу
завдяки кращому змочуванню збільшується подача ЗР до ДА, зменшу-
ється можливість затінення форми, швидше виникає стабільна емульсія
«ЗР—фарба».

Близькими є значення поверхневого натягу, які дають такі водяні
розчини: 5 %-й ізопропанолу: 2 %-й бутадіолу-2; 1 %-й бутадіолу-1; 0,5
%-й метилбутанолу-4; 0,15 %-й гексанолу-1. Рекомендується замість
ізопропанолу вводити до ЗР етиленгліколь, силиконглікольний співпо-
лімер і піногасник.
Виділяють три різновиди ПАР — аніоно-, катіоно- та неіоноактивні.

У молекулах аніоноактивних ПАР є гідрофобні частини та одна або
кілька полярних груп, що дисоціюють у водяному розчині та створюють
негативно заряджені довголанцюгові, органічні іони, які зумовлюють
їхню поверхневу активність. Проте використовувати у складі ЗР
аніоноактивні ПАР не варто, оскільки ці речовини нестійкі до кислотного
середовища. До них зараховують похідні карбонових кислот, алкіл-, та
алкіларіл-сульфонати, сульфоетоксилати спиртів, алкідосульфонати.

Катіоноактивні ПАР — це речовини, які у водяному розчині дисоці-
юють, утворюючи поверхневоакгивний катіон з гідрофобним ланцюгом.
Аніонами, як правило, бувають галогени, однак існують аніони сірчаної
та фосфатної кислот. До катіоноактивних ПАР зараховують речовини,
що містять азот, сполуки сульфонію та сульфоксонію. їх наявність у
розчині збільшує чутливість друкарської форми та швидкість емульгу-
вання води у фарбі.

Найбільше зацікавлення для регулювання властивостей ЗР станов-
лять неіоноактивні (неіоногенні) ПАР. Поширеними різновидами ПАР
є оксидоетиловані спирти, оксиетиловані алкілфеноли, алкіламіни,
алкіланіди. Останнім часом поширилося використання ЗР, що містять
ізопропіловий спирт. Наявність спирту в розчині допомагає помітно
зменшити поверхневий натяг, при цьому не емульгується фарба та не
затінюються форми. Зменшення поверхневого натягу ЗР дає змогу краще
змочувати формну поверхню і наносити розчин трохи тоншою і більш
рівномірною плівкою. Ізопропанол додають до розчину в кількості
ЗО...50 %. Велика швидкість випаровування ізопропанолу сприяє
зменшенню кількості ЗР, який переносять на офсетне ГП, а потім на
папір. Усе це стабілізує процес друкування і дає змогу обминути
труднощі, зумовлені підвищенням вологості паперу. Швидке випарову-
вання ізопропанолу у ЗР діє як змащувач — зменшує тертя між
зволожувальними валиками, а також валиками, що наносять фарбу, та
друкарською формою.

При невисокій швидкості друку (до 4 тис. відбитків/год) ефективність
таких домішків майже однакова. При збільшенні швидкості змочуваність
погіршується. Проте домішки на основі ізопропанолу та неіоногенних
ПАР і тут забезпечують високу стабільність.

Зменшення поверхневого натягу на межі «ЗР—фарба» може посилити
емульгування фарби і зумовити затінення форми.

Визначаючи склад ЗР, насамперед, виходять із потреби створити
буферну систему, яка б могла забезпечити стійкість розчину під час
друкування.

Одним з основних компонентів ЗР є неорганічні електроліти
(фосфорна кислота та її солі, біхромати, фероціанід калію тощо). Вони
підвищують стійкість гідрофільних плівок на поверхні металу. У
випадках застосування фосфорної кислоти та її солей гідрофілізацію
поверхні пояснюють тим, що на поверхні металу утворюється міцна
гідрофільна плівка з мінеральних солей. Ця плівка виникає внаслідок
взаємодії металу з кислотою. Для процесу зволоження важливою є
концентрація кислоти у ЗР. Встановлено, що за недостатньої концентрації
кислоти розчин для зволоження втрачає здатність охороняти ПЕф від
забруднення фарбою. Якщо ж у розчині концентрація кислоти завелика,
то це може призвести до корозії форми та деталей обладнання. Це також
негативно позначиться на ДЕф, які перестануть сприймати фарбу, і тоді
сповільнюється процес висихання фарб на відбитках.

Під час друкування руйнується гідрофільний шар. Щоб підтримати
і відновити гідрофільні особливості та поверхні ПЕф, до складу ЗР вклю-
чають гідрофільні колоїди: Иа-КМЦ, гуміарабік тощо. Задля цього
викоритовують ті колоїди, що застосовуються як компоненти для гідрофі-
лізації поверхні форм (під час їх виготовлення). Проте, якщо до складу
ЗР ввести гуміарабік, то це може оголити валики ФА (через адсорбцію
гуміарабіка поверхнею сталевих валиків).

Вивчення стійкості гідрофільних плівок, утворених на поверхні гла-
денького алюмінію, показало, що найбільшу стійкість мають прошарки,
створені гідрооксидними та фосфатними плівками. Розчини фосфорної,
ортофосфорної кислот та їхніх солей створюють, як правило, основу
гідрофілізуючих розчинів. Останнім часом для цього використовують
також хлороксид фосфору, солі триметафосфорної та поліфосфорної
кислот. Як гідрофілізуючі компоненти застосовують також одну або
кілька оксикарбонових кислот чи їхніх солей (лимонну кислоту, лимонно-
оксидний натрій, винну кислоту, малеїнову кислоту тощо).

Щоб поліпшити гідрофільні властивості, до складу гідрофілізуючих
розчинів уводять високомолекулярні гідрофільні сполуки, такі як целю-
лоза, модифікований крохмаль, полівініловий спирт, оксид поліетилену,
полівінілпіролідон, співполімер поліметилвінілового ефіру малеїнової
кислоти тощо.

До композиції можуть входити різноманітні домішки, покликані
регулювати ті чи інші властивості (наприклад, диспергатори, консервуючі
складові тощо). Як диспергатор використовують гліцерин, водорозчинні
поліетил гліколі.

Спиртові розчини широко застосовують у зволожувальних пристроях
типу «Оа1§геп». Використання розчинів з ізопропанолом у звичайних
ЗА призводить до збільшення витрат розчину порівнно з водою, а у
системах з неперервною подачею розчину відмінності будуть незнач-
ними. Економічну ефективність використання спирту зменшує його
висока вартість. Іноді задля стабільної роботи слід застосовувати ЗА
спеціальної конструкції,, які можуть забезпечити незмінну концентрацію
спирту в розчині. Можливі відхилення від усталеної концентрації
ізопропанолу, коли забезпечується стабільна якість друку, становлять
2...4 %. Відхилення залежать від таких факторів, як довжина та місце
розташування трубопроводів, рівень стабілізації температури ЗР,
швидкість роботи машини. Зниження концентрації спирту на 10 %
зумовлює серйозні порушення .процесу друкування через погіршення
змочування друкарських форм.

Ще однією вадою ЗР, що містять ізопропанол, є несумісність з
деякими різновидами друкарських фарб. Наприклад, спиртові розчини
можуть вимивати окремі складові друкарської фарби. Підвищена
кількість ЗР іноді зумовлює різке зростання емульгування фарби, змен-
шує глянець та стійкість фарбового шару, а також збільшує вищипування
паперу Спиртові ЗР можна використовувати не для всіх копіювальних
шарів, оскільки в деяких з них відбувається підтравлення ДЕф, а це змен-
шує тиражостійкість друкарських форм, спричинює зміну градаційної
передачі під час друкування, порушує кольоровідтворення на репродукції.

Однією з основних причин, що обмежують використання розчинів,
до складу яких входить ізопропанол, є забруднення довкілля. Через
велику швидкість випаровування у приміщеннях, які не провітрюються,
нагромаджуються токсичні вибухонебезпечні випари ізопропанолу. Дані
про гранично допустимі концентрації випарів спирту в повітря для різних
країн відчутно різняться. Так, для Японії це 980 мг/м3, для Італії та Чехії
— 500 мг/м3, для Німеччини — від 200 до 600 мг/м3. А доза, небезпечна
для людини, — 250 мг/м3.

Нині намагаються розробити рецептуру ЗР, яка б дала змогу забезпе-
чити всі позитивні властивості спиртових розчинів і виключити токсич-
ність та займистість.

Отже, вибираючи оптимальний вміст ЗР, варто зважати на особли-
вості технологічного процесу, на конструкцію ЗА, тип друкарської форми,
властивості фарби та паперу.

3.2.8.	Методика тестування зволожувальних
розчинів

Показник рН ЗР впливає на гідрофільні влістивості та чистоту ПЕф,
на стійкість ДЕ,],, емульгування розчину з фарбою і на швидкість виси-
хання фарби на відбитку, а також на колометричні характеристики
відбитків. Значення показника рН сучасних ЗР лежить у межах 3,5...9.
Однак переважна більшість дослідників вважає, що оптимальне значення
рН знаходиться в інтервалі 5...6,5.

Показник рН ЗР легко визначити за допомогою тесту, наприклад
фірми «УАІШ РК.ООІІСТ8 Со». У нас же широко застосовують лакмусові
папірці.

Емульгування фарби — більш складний показник і визначається він
як водопоглинання. Стабільна «поведінка» фарби у друкарському процесі
спостерігається за умови водопоглинання 15...40 % (залежно від указаних
вище факторів і параметрів впливу на витратні матеріали). При погли-
нанні вище 40 % фарба втрачає липкість. Виправити положення вдається
лише за допомогою спеціальних паст.

Інша справа, якщо фарба зовсім не поглинає вологу. Така фарба
зсовується на маточині валиків ФА машини. Повернути її до робочого
стану можна лише за допомогою гідрофільної оліфи. Однак на практиці
важливіше перевірити властивості фарби до початку друкування. Для
перевірки взаємодії ЗР з фарбою можна скористатися рекомендаціями
фірм-розробників контрольно-вимірювальних приладів, наприклад
«Прюфбау».
В АТ «НИИПолиграфии» (Москва) відпрацьовано методику кон-
тролю, яка грунтується не на визначенні відсотка води у фарбі, а на
вивченні прямої емульсії фарби у ЗР. У колбу заливають 25 мл води або
ЗР та 25 мл 1 %-го розчину фарби в толуолі. Колбу трясуть в апараті
типу АВУ-бс протягом 5 хв зі швидкістю 130 поштовхів за хвилину.
Суміш зливають у вимірювальний циліндр місткістю 50 мл. За секундо-
міром визначають час поділу фаз, який є критерієм оцінки. Методика
дає змогу прогнозувати поведінку фарби в друкарському процесі й у
разі потреби коригувати склад ЗР відповідно до властивостей фарби.

3.2.9.	Вплив зупинів машини на порушення
ідентичності відбитків

У випадку зупину машини спостерігається коливання ідентичності
відбитків, надрукованих відразу після її пуску. При цьому після повтор-
ного пуску машини оптична густина відбитків зростає, а потім знову
знижується до попереднього рівня. Причина криється в тому, що фарба
містить занадто велику кількість ЗР, а також може підсихати. Як правило,
ступінь сприйняття ЗР офсетними фарбами становить і 0.. .30 % (в екстре-
мальних випадках).

Унаслідок надмірної подачі ЗР друкарська фарба емульгує, її інтенсив-
ність і фарбопередавальні властивості погіршуються. В момент зупину
друкарська фарба сприймає лише невелику кількість розчину. Деяка його
частина, що міститься у фарбі, випаровується внаслідок обертання
фарбових валиків, і на накочувальні фарбові валики наноситься фарба
вже з меншою кількістю емульгованого ЗР.

Для усунення цього явища потрібно:

зменшити подачу ЗР.

застосувати фарбу, менш чутливу до ЗР (тобто ту, яка сприймає
невелику його кількість).

зменшити подачу ЗР введенням в нього ізопропілового спирту.

Примітка. Якщо ввести у фарбу домішки (наприклад, пасту), то опір до емульгування
ЗР зменшується. Чим вища липкість використовуваної при друкуванні фарби, тим меншим є
ступінь сприйняття нею ЗР.

3.2.10.	Сповільнення висихання фарби при
неправильному розташуванні зображень

У деяких випадках, наприклад таких, коли друкують у повторних
прогонах на папері, задрукованому плашками, лаками, металізованими
фарбами, виникають проблеми з висиханням фарби на відбитку. В таких
випадках сповільнене висихання фарби може бути пов’язане з тим, що
на форму подається велика кількість ЗР, фарба сильно емульгує. Оскільки
пори паперу закриті, поглинальна здатність волокон обмежена, що й
призводить до зменшення швидкості висихання фарби.

Для усунення цього недоліку необхідно:

зменшити подачу ЗР;
застосувати фарбу, стійкішу до емульгування;

якщо можна, то змінити монтаж зображень на формі так, щоб профіль
плівки ЗР на формі був рівномірним і мінімальним.

3.2.11.	Тенденції вдосконалення подачі зволожувального
розчину в сучасних офсетних машинах

Ускладнення процесів офсетного друку, пов’язані з необхідністю
зволоження друкарської форми, а також намагання знайти правильні й
стабільні співвідношення при подачі фарби і ЗР мінімальними за
товщиною шарами викликає підвищений інтерес до створення вдоскона-
лених ЗА.

Удосконалення контактних систем зволоження відбувається в двох
напрямах. Перший передбачає застосування засобів автоматизації для
забезпечення в умовах рециркуляції сталого складу ЗР, його показника
рН, температури, об’єму в робочому резервуарі, а також фільтрації та
централізованої подачі на весь друкарський парк або групу машин.
Другий напрям передбачає використання нових, більш ефективних
матеріалів для облицювання зволожувальних валиків. Гідрофільні
вологомісткі ворсові тканини й захисні бавовняні паперові трикотажні
безшовні чохли, незважаючи на багато переваг, мають ряд недоліків
(недовговічні, швидко спрацьовуються гідрофільні апретуючі складові
тканини та ін.). Щоб усунути ці недоліки, створюють нові синтетичні
покриття для зволожувальних валиків, наприклад у вигляді пористих
трубок, які надівають на стрижень.

У сучасних офсетних друкарських машинах застосовують дистан-
ційні системи керування ЗА. У цих системах з метою точного регулю-
вання подачі ЗР з пульта керування змінюються частоти обертання
дукторного циліндра та передавального валика. Дукторний циліндр тут
має індивідуальний привід, а зміна частоти його обертання (від нульової
до максимальної) відбувається безступінчасто.

3.2.12.	Принципи побудови зволожувальних апаратів

Можна виділити дві принципово різні групи ЗА: контактні (рис.
3.20, а, б, г, е) та безконтактні (рис. 3.20, в, д).Найбільшого застосування
дістали контактні ЗА. До них належать традиційні апарати з перервною
і неперервною подачами розчину. Незважаючи на деякі недоліки (забруд-
нення ЗР, спрацювання форми та ін.), контактні ЗА використовують
завдяки простій конструкції та відсутності необхідності переривати
зволоження в момент проходження западини ФЦ.

Покриття валиків має відповідати вимогам геометричної точності,
розтягу, прогину, погашення коливань, вібрацій та ударних навантажень,
обумовлених наявністю западин ФЦ, де закріплюється друкарська
форма. Матеріал покриття валиків має бути стійким до спрацювання,
забезпечувати мінімальну втомлюваність і високу теплопровідність.
Великі швидкості друку спричинюють нагрівання валиків до
40...50 °С, а при неточному встановленні— навіть до 70 °С. У зв’язку з
цим валики мають бути досить термостійкими.

Для покриття зволожувальних валиків застосовують суконно-тка-
нинні нашивки та текстильні бавовняні чохли. Перші характеризуються
низькою вологомісткістю, тому порівняно швидко сприймають фарбу.
Наявність технологічного шва призводить до нерівномірного нанесення
ЗР і спричиняє інтенсивне механічне руйнування елементів друкарської
форми. Термін роботоздатності суконно-тканинних нашивок не перевищує
4...5 діб.

Використання безшовних чохлів знижує витрати праці на підготовку
зволожувальних валиків, стабілізує процес зволоження, сприяє збільшен-
ню терміну роботоздатності ЧОХЛІВ до одного місяця.

Більш високими гідрофільністю та вологомісткістю характеризуються
нові синтетичні покриття для зволожувальних валиків у вигляді пористих

трубок, які натягуються на стрижень.

На рис. 3.21 показано традиційну п’ятивалкову схему ЗА з перерив-
ною подачею розчину. ЗР подається в корито 6. Дукторний циліндр 5
занурений в корито із ЗР, він періодично передає розчин на передаваль-
ний валик 3, який, у свою чергу, періодично здійснює коливний рух і

передає розчин із дукторного циліндра
на розкочувальний циліндр 2, звідки
розчин подається на накочувальні
валики 1. Останні контактують з
формою і наносять розчин на ПЕф.

Контроль рівномірності зволо-
ження форми здійснюється за відтво-
ренням зображення елементів шкали
оперативного контролю друкарського

Рис. 3.21. Схема ЗА перервної дії
Рис. 3.22. Схема ЗА непе-
рервної дії

процесу. Регулювання загальної подачі ЗР
виконується зміною кута повороту дукторного
циліндра 5, а зональної — зміною зусилля
притиснення відтискних валиків 4, які пере-
ставляються вздовж твірної циліндра. В деяких
машинах встановлюються пластинки або
відкидні відтискні ракелі.

Останнім часом почали запроваджувати
контактні ЗА з неперервною подачею розчину.
Перевагою таких ЗА є низька інерційність

встановлення балансу «фарба — ЗР». Більшість ЗА цього типу працюють
на водяних розчинах (рис. 3.22). Дукторний циліндр має індивідуальний
регулювальний електропривід. Загальна кількість ЗР, що подається,
регулюється зміною частоти обертання дукторного циліндра.

Такий ЗА працює як з водяними, так і зі спиртовими розчинами.
Переналагодження пов’язано із зняттям покриття на накочувальних
валиках і розкочувальному циліндрі.

Спиртові розчини, які мають низький поверхневий натяг, добре
передаються гладенькими гумовими та металевими поверхнями, а для
водяних розчинів потрібні вологовсмокгувальні покриття на валиках,
іноді — й на циліндрах.

Поверхневий натяг змінюється у великих межах. Для його зниження
у ЗР вводять ізопропанол, гліколь або ПАР. Підвищення поверхневого
натягу досягається введенням неорганічних солей.

Введення спиртових домішок дає змогу зменшити кількість ЗР, який
подається на друкарську форму. Схеми спиртових ЗА показано на рис.
3.23.

Зволожувальний апарат «Роїапдшаїіс» (рис. 3.23, а) — це апарат
контактного типу неперервної дії. Передавальний валик відсутній, подача
розчину регулюється зміною частоти обертання дукторного циліндра 4
і розміщенням гумового дозувального валика З відносно дукторного.

До складу ЗА «Аікотаїіс» (рис. 3.23, б) входять дукторний циліндр
4, розкочувальний валик 2, розкочувальний циліндр 1, накочувальний
валик 5 і відтискний валик 3. Між дукторним циліндром 4 і розкочу-
вальним валиком 2 є проковзування.

Застосування спиртових ЗР потребувало розроблення спеціальних
допоміжних пристроїв. Так, контроль випаровування спирту за зміною
густини розчину здійснюється за допомогою датчика, з’єднаного з елек-

Рис. 3.23. Схеми спиртових ЗА
тричною системою регулювання подачі спирту з резервуара. Для
зменшення випаровування спирту в такі системи вмонтовуються
охолоджувальні пристрої, які дають змогу знизити температуру ЗР на
10. ..15 °С порівняно з температурою навколишнього середовища.

На практиці використовуються також контактні ЗА з посередньою
(непрямою) подачею ЗР на форму через ФА машини. В цьому випадку
застосовується ЗР, який містить до 10...25 % ізопропилового спирту.

У непрямих ЗА типу «Оа1§геп» (рис. 3.24) і «Місго-РІо» розчин пода-
ється на форму через накочувальний валик ФА з регулюванням внаслідок
зміни співвідношення частоти обертання зволожувального і фарбового
накочувального валиків. На рис. 3.24, а ЗР подається на перший за ходом
обертання ФЦ накочувальний валик 1 ФА. ЗР подається гумовим дукто-
ром 3 через сталевий циліндр 2 з індивідуальним приводом. Між цилінд-
ром 2 і валиком 1 є проковзування.

В іншому апараті цього типу (рис. 3.24, б) ЗР подається дуктором 1
(поверхню його покрито хромом), який має індивідуальний регульований
привід, на накочувальний валик 2 ФА. Дуктор і валик працюють в режимі
проковзування. Накочувальний валик 2 має стійке до спрацювання
покриття на основі полівінілхлориду. Дуктор взаємодіє з дозувальним
циліндром 3. ЗА типу «Оа1§геп» мають просту конструкцію, мінімальну
інерційність, вони менше забруднюють і спрацьовують друкарську форму.

Основні недоліки ЗА контактного типу полягають у тому, що розподіл
ЗР по ширині друкарської форми нерівномірний і неможливо точно
регулювати його подачу, внаслідок чого доводиться працювати з
надмірною кількістю розчину на формі.

Рис. 3.24. Схеми ЗА типу «Оа1§геп»

У деяких моделях машин використовуються дукгорні циліндри, скла-
дені з окремих кілець, зближенням або віддаленням яких досягається
збільшення або зменшення подачі ЗР на окремі ділянки форми відпо-
відно до характеру зображення.

Уже є системи з диференційованою подачею розчину, зокрема такою
є система «Уесо». У ЗА цієї системи входять конічні ротори, які дістають
обертання від загального приводу. Ротори розміщено в ізольованих
камерах в один ряд із кроком 10 см. По індивідуальних трубопроводах
до роторів, що обертаються, подається необхідна кількість ЗР, який під
дією відцентрових сил розбризкується і через регулювальну діафрагму
подається на приймальний циліндр. Подача розчину в кожну камеру
роторів регулюється дистанційно за допомогою магнітних клапанів з
пульта керування. Система «Уесо» може працювати як із звичайними,
так і з водно-спиртовими розчинами.

У безконтактних ЗА розчин наноситься завдяки конденсації пари
на поверхні друкарської форми через її охолодження або охолодження
рідини, попередньо доведеної до пароподібного стану. Інший принцип
побудови апаратів полягає в розпилюванні розчину форсунками в
електростатичному полі або безпосереднім набризкуванням на форму.
Відомо також пневмомеханічні апарати неперервної дії.

Незважаючи на явні переваги безконтактні апарати ще не набули
широкого застосування. Це пояснюється нерівномірністю зволоження
форм, плямистими відбитками, корозією деталей машин та ін. Для
вдосконалення безконтактних апаратів їх поєднують з сучасними
засобами автоматичного контролю та регулювання з метою ефективного
використання їх надаючому устаткуванні.

3.3.	ВПЛИВ ФАРБОВОГО ТА ЗВОЛОЖУВАЛЬНОГО
АПАРАТІВ НА МЕХАНІЗМ ПЕРЕХОДУ ФАРБИ

Система регулювання подачі фарби. Зональне регулювання
фарбового ножа здійснюється за допомогою різного підтиску його
окремих ділянок (зон) до дукторного циліндра.

Відстань між ножем і дукторним циліндром можна змінити не тільки
прямим регулюванням зональних гвинтів, а й бічним підтиском за допо-
могою сусідніх або навіть більш віддалених від ділянки гвинтів, що
регулюються.

Рис. 3.25. Фарбові дозувальні ящики з механізмами зонального регулювання: 1 — дукторний
циліндр; 2 — гвинт ручного регулювання; З — двигун; 4 — потенціометр; 5 — привід; 6 —
ніж-ракель
На рис. 3.25 показано фарбові дозувальні ящики з механізмами
зонального регулювання, встановленими роздільно, які можуть
регулюватися незалежно один від одного.

На рис. 3.25, а зображено вузол зонального регулювання подачі фарби
на АРМ фірми «Неі<іе1Ье㧻. Ця конструкція за допомогою регулю-
вального двигуна і тонкої металевої пластини забезпечує задану подачу
шару фарби на дукторному циліндрі.

На рис. 3.25, б показано ніж ФА «Зипітаїіц» фірми «Мйііег ІоЬапіз-
Ье㧻, що примусово переміщується і складається з окремих планок.
Контроль зміщення кожної планки ножа виконує регулювальний двигун.
Прогин або відтиснення ножа під зусиллям шару фарби на дукторному
циліндрі неможливі.

На рис. 3.26, в зображено аналогічний фарбовий дозувальний
пристрій фірми «МАН-Коіапсі», в якому дозування виконується за
допомогою центрованих відносно дукторного циліндра окремих ножів-
ракелів.

У цих фарбодозувальних апаратах кількість фарби в ящику ФА не
впливає на її подачу. В звичайних апаратах, де регулювання кількості
фарби по зонах здійснюється за допомогою суцільного фарбового ножа,
майже відразу ж після заповнення ящика ФА подача фарби уже відрізня-
ється від заданої, особливо на середній ділянці.

Ще одна перевага фарбодозувальних апаратів з роздільно регулюваль-
ними зональними елементами полягає в обмеженні подачі фарби тільки
в межах регулювальної зони завширшки близько ЗО мм.

Регулювання передавального валика ФА, Друкар може ефективно
керувати друкарським процесом тільки тоді, коли ФА добре відрегульо-
ваний. Передавальний валик передає з дукторного циліндра смуги фарби,
які регулюються за товщиною.

Кількість фарби, що передається в кожній зоні, регулюється зміною
кутової швидкості та зазору, на який виставлено ніж ФА.

Передавальний валик ФА регулюється так, щоб при великому куті
повороту дукторного циліндра на передавальний валик передавалася
широка смуга фарби малої товщини (рис. 3.26, а). Якщо кут повороту

Рис. 3.26. Схеми регулювання передавального валика ФА
дукторного циліндра малий, то передається вузька смуга фарби великої
товщини (рис. 3.26, б).

Тоді тонке регулювання рівномірності накочування фарби неможливе.
Слід мати на увазі, що чим тонша смуга фарби, тим ліпше її розкочу-
вання. Якщо ніж ФА щільно притиснутий до дукторного циліндра (рис.
3.26, в), то в цьому місці фарба подаватися не буде.

При знятті смуги фарби з дукторного циліндра передавальний валик
залишає на ньому профіль знятого шару фарби. За виглядом цього профі-
лю друкар може визначити, як треба відрегулювати фарбовий ніж, щоб
при великому повороті дукторного циліндра через щілину між фарбовим
ножем і циліндром проходила необхідна кількість фарби.

Спрацювання ножа при його неправильному встановленні. Ніж
ФА за допомогою зональних затискних гвинтів встановлюється відпо-
відно до необхідної подачі фарби. Занадто щільне встановлення ножа
призводить до його зшліфовування, особливо тоді, коли на великофор-
матних машинах друкується малоформатна продукція. При цьому на
бічних ділянках, куди фарба не подається, фарбовий ніж притискується
занадто щільно до дукторного циліндра.

Доцільно, щоб між фарбовим ножем і дукторним циліндром весь
час знаходився тонкий шар фарби, який є захистом від зшліфовуння
фарбового ножа.

Утворення смуг фарби на відбитках (шаблонування). У процесі
друкування деяких сюжетів з великими ділянками зображення середніх
тонів і тіней або з великими плашками внаслідок взаємодії на накочу-
вальних валиках шару фарби малої товщини зі ЗР на відбитках можуть
виникнути смуги фарби (шаблонування), що є дефектом друку.

Для того щоб запобігти виникненню шаблонування, необхідно:
а) поліпшити конструкцію ФА (перший і останній накочувальні валики
слід обладнати додатковими розкочувальними циліндрами); б) зменшити
поверхневий натяг ЗР, наприклад додати до нього ізопропиловий спирт,
і зменшити подачу ЗР.

Накочувальні валики та їх вплив на перехід фарби. Накочування
фарби на друкарську форму. Підготовлена фарба у ФА подається на
накочувальні валики і наноситься ними на друкарську форму. Ця
операція з технологічної точки зору — найважливіша, оскільки суттєво
впливає на якість відбитка. Накочування фарби на друкарську форму
пов’язане з багатьма явищами, деякі з них були розглянуті вище.

Для операції накочування фарби на друкарську форму важливе
значення мають й інші фактори, зокрема: відношення довжин кіл кожного
накочувального валика до всієї сукупності накочувальних валиків; дов-
жина друкарської форми в напрямку її обертання; товщина шару фарби
на накочувальних валиках перед нанесенням її на форму; характер
друкарської форми; конструкція формонесучої поверхні та ін.

Найбільш правильна передача лінійних розмірів та оптичних густин
зображення на відбитку може бути досягнута тільки за умови
забезпечення на ньому досить рівномірного фарбового шару технологічно
необхідної товщини. Рівномірному накочуванню фарби на форму
перешкоджають різні технологічні фактори, а саме: температура фарби
та навколишнього повітря; зміна умов випаровування ЗР; нестабільність
подачі фарби фарбопостачальною групою і нестабільність відведення її
на друкарську форму, пов’язані з тим, що фарба переходить на ДЕф,
розміри і конфігурація яких у смузі контакту змінюються в межах циклу
та ін. Внаслідок цього на відбитку місцями виникають коливання
товщини фарбового шару, які погіршують якість зображення.

Кількісні показники накочування фарби. Коефіцієнт перенесення
фарби визначає пропорцію, в якій фарба передаєься з фарбонесучої на
фарбосприймальну поверхню.В друкарському процесі поняття «фарбо-
несуча поверхня» стосується тільки дукторного циліндра, який
періодично або неперервно виводить нормований за товщиною шар
фарби з фарбового ящика, а фарбосприймальною поверхнею є ЗМ. Усі
інші робочі поверхні (валиків ФА, зокрема й накочувальних циліндрів,
друкарської ферми, офсетного декеля) є проміжними, вони послідовно
виконують функції фарбосприймальної або фарбонесучої поверхні,
сприймаючи фарбу від елемента, який знаходиться ближче до дукторного
циліндра, і передаючи її елементу, розміщеному ближче до ЗМ.

Коефіцієнт перенесення фарби з однієї поверхні на іншу у відсотках
можна визначити за формулою

Х'п =———-100,	або К =——100,

п ІЇі+к'ї	%+№

де к\ і М — товщина шару фарби відповідно на валику і на циліндрі
перед входом у контактну зону; Д" і 7г," — те саме, тільки після
проходження зони контакту. При цьому к\ + к'2 = Лу + Тг'з , але
к'і <Ь\, а й'2 <к"2 (див. рис. 3.5).

Коефіцієнт використання поверхні ФЦ визначається як відношення
довжини робочої частини форми /н до довжини кола ФЦ діаметром Ц

£=-^-•100 •

/тО

Амплітуда товщини фарби на формі. Неповне використання
довжини кола ФЦ є наслідком як конструктивних, так і чисто техноло-
гічних причин. Воно може бути пов’язане з наявністю проміжків (пазів)
і пристроїв, призначених для закріплення формних пластин. Ці неробочі
ділянки ФЦ, а також самі ПЕф дестабілізують процес накочування фарби,
що може проявлятися як у межах повного оберту ФЦ, так і в межах кож-
ного нового оберту накочувального валика. Через це одним з параметрів,
який дає змогу характеризувати нерівномірність накочування фарби,
може бути амплітуда товщини шару фарби на формі (А/^), яка у відсотках
визначається за формулою

я.. =	—^діп-.юо,

Ф йА
Фсер
де ^Фтах’ ^Фтш * ^Фсер — відповідно максимальна, мінімальна і середня
товщини шару фарби на формі в межах одного оберту ФЦ.

Крок товщини шару на формі. Це відношення максимального
значення місцевої зміни товщини шару на формі до середньої його
товщини на ній. Тут мається на увазі саме максимальний, а не проміж-
ковий приріст товщини шару відносно заданої, або технологічно необхід-
ної, товщини шару на даній ділянці форми в межах одного оберту накочу-
вального валика.

Крок товщини шару на формі 5Лф у відсотках визначається за фор-

мулою

длФ

5' = —ІН12-.Ю0.

* ДЙФ-ео

▼ сер

Рис. 3.27. Накочувальні
групи ФА, що має чотири
валики

Коефіцієнт подачі фарби. В машинах офсетного друку найчастіше
використовується три або чотири накочувальні валики (або два накочу-
вальних валики в анілоксових ФА), які відповідно
до їхніх функцій поділяють на дві групи (рис.
3.27).

Накочувальні валики IV і III, які перші входять
в контакт з друкарською формою при обертанні
ФЦ 1, утворюють фарбоподавальну групу Б, яка
наносить на друкарську форму основну кількість
фарби. Група валиків II — І (А) називається
фарборозрівнювальною. Ці валики, подаючи на
форму деяку кількість фарби (меншу, ніж валики
групи Б), одночасно розкочують її по поверхні
друкарської форми рівномірним шаром необхідної
товщини, заповнюючи западини і «зрізаючи»

виступи, що зустрічаються в межах шару фарби, нанесеної на форму
валиками групи Б.

Відношення кількості фарби, яка надійшла на форму від
накочувальних валиків групи2?	до всієї кількості фарби, переданої

на форму за один цикл, включаючи й фарбу, яка надійшла на форму від
валиків групи А, тобто називається коефіцієнтом подачі фарби К,
який у відсотках розраховується за формулою

К =------------ЮО.

?ФЛ +?фВ

Як показує практика, на рівномірність накочування фарби поряд з
іншими факторами впливає також коефіцієнт подачі фарби. Якісні
відбитки здобувають при більшому надходженні фарби на друкарську
форму через валики групи Б. Залежність між коефіцієнтом подачі фарби
та показниками нерівномірності її шару на друкарській формі зображено
на рис. 3.28.

Заштриховані області на обох графіках свідчать про те, що навіть
при однакових коефіцієнтах подачі К значення амплітуди і кроку товщини
Рис. 3.28. Вплив коефіцієнта подачі фарби на амплітуду (а) і крок (б) товщини шару
фарби на формі

шару фарби, тобто показники нерівномірності накочування фарби, для
друкарських машин різних моделей різні. Проте це визначається не тільки
і не стільки конструкцією ФА та кількістю накочувальних валиків, а й
іншими особливостями роботи друкарської машини: загальною кількістю
фарби, що накочується на форму; матеріалом і конструкцією форми;
швидкістю накочування фарби та ін. Взагалі при збільшенні кількості
фарби, що подається на друкарську форму валиками групи Б, обидва
показники мають тенденцію до зменшення, тобто відбувається
підвищення рівномірності накочування фарби.

Таким чином, рівномірність і сталість товщини шару фарби, що нако-
чується на друкарську форму, залежать від конструкції ФА, насамперед
від кількості, геометричних розмірів і деформаційних властивостей його
елементів, а також від кількості контактних зон.

Установлення накочувальних фарбових валиків. На рис. 3.29
показано схему розміщення чотирьох (В, С, Е, Е) накочувальних
фарбових валиків відносно розкочувальних циліндрів і друкарської

форми. Усі валики, крім валика С, уста-
новлені неправильно. Крім того, через
слабкий натяг на ФЦ друкарська форма
в момент контакту з валиком В згина-
ється в зоні А, і валик «стрибає» на підви-
щеній ділянці («хвилі») форми. Тому,
перш ніж остаточно встановити накочу-
вальні валики, слід перевірити, чи щіль-
но друкарська форма прилягає до ФЦ.

Установлення накочувальних фарбо-
вих валиків і регулювання положення їх
під час роботи на різних типах друкар-
ських офсетних машин описуються у від-
повідних інструкціях з обслуговування
цих машин.

Для практики необхідно добре знати
основні положення, пов’язані з установ-

Рис. 3.29. Схема розміщення чотирьох
накочувальних фарбових валиків: 1 —
друкарська форма; 2 — підкладка під
форму; 3 — ФЦ
ленням накочувальних валиків, і характерні ускладнення, що виникають
у процесі друкування через неправильне встановлення їх.

Накочування фарби на форму помітно змінюється тоді, коли накочу-
вальні валики неправильно встановлені відносно розкочувальних
циліндрів і форми. Це може призвести до полошіння і затінення на
відбитку, а також до передчасного спрацювання друкарської форми та
накочувальних валиків.

Накочувальні фарбові валики встановлені правильно відносно розко-
чувальних циліндрів тоді, коли вони без фарби при слабкому притисненні
до розкочувального циліндра можуть повертатися при обертанні його
вручну. В процесі переходу фарби з одного валика на інший при правиль-
но відрегульованому притисненні до розкочувального циліндра і нор-
мальному контакті з друкарською формою фарбовий шар розгалужується
майже навпіл. На рис. 3.29 такому розгалуженню відповідає тільки
накочувальний фарбовий валик С.

Валик В через занадто сильне притиснення в місці контакту з
нещільно натягнутою на ФЦ формою в зоні А і ззаду цієї ділянки витісняє
з неї шар ЗР. Форма зшліфовується валиком, мікрогеометрія її поверхні
та фізико-хімічні властивості швидко змінюються. Шорстка поверхня
форми при підвищеному притисненні до неї валиків і під дією ЗР
руйнується, а її краї з плином часу починають затінювати.

Накочувальний фарбовий валик Е, сильно притиснений до розкочу-
вального циліндра, передає при контакті з потовщеною ділянкою форми
потужний удар на розкочувальний циліндр в зоні £> і навіть піднімає
його з опори. Встановлений таким чином накочувальний фарбовий валик
діє як гальмо, оскільки різняться лінійні швидкості точок на його контакт-
них поверхнях.

Результатом неправильного встановлення валиків є порушення нор-
мального розгалуження фарбового шару між валиками та формою, поява
полошіння на відбитку, а також надмірне тертя між накочувальними
валиками та поверхнею форми.

Накочувальний валик Евстановлено на рис. 3.29 занадто далеко від
розкочувального циліндра, тому на нього надходить недостатня кількість
фарби. Під час роботи машини неправильне встановлення цього валика
виявляється появою на ньому глянсової ділянки.

Якщо встановлений таким чином валик Г друкар не виявив, то він
своєчасно не побачить висихання фарби на ньому. При змиванні з поверхні
валика засохлої фарби він очищується не повністю і в подаль-шому ділянка
з висохлою фарбою виявляється появою білих цяток на відбитку.

3.4.	ВПЛИВ ЗВОЛОЖУВАЛЬНОГО РОЗЧИНУ, ФАРБИ
ТА ЗАДРУКОВУВАНОГО МАТЕРІАЛУ НА ЯКІСТЬ ДРУКУ

3.4.1.	Вплив розтягування задруковуваного матеріалу
на точність суміщення фарб

При друкуванні на багатофарбових офсетних машинах вплив на точ-
ність суміщення небажаного розтягування ЗМ внаслідок його зволоження
незначний. У цих машинах ЗМ дуже короткий час контактує із ЗР.
Вимірювання відносної вологості паперу в стапелі надрукованої про-
дукції показали, що при роботі на однофарбовій офсетній машині воло-
гість зростає від 3 до 4%, на двофарбовій — від 4 до 6%, на чотири-
фарбовій — від 6 до 15%. Якщо волокно подовжується до певної межі,
яка тільки можлива, то подовження в середньому становить 1 мм/м в
напрямку, перпендикулярному до напрямку волокон, і 0,3 мм/м — в
напрямку вздовж волокон.

Труднощі, які виникають при суміщенні фарб на чотирифарбовій
офсетній машині, пояснюються, з одного боку, сприйманням ЗР папером,
а з іншого — його механічним розтягуванням. Розтягування зволоженого
паперу є наслідком його деформації під дією тангенціальних зусиль, які
виникають у процесі друкування (рис. 3.30). Якщо несуміщення фарби
в напрямку, перпендикулярному до напрямку друкування, спостері-
гається з обох боків аркуша по краях захоплювачів, то подовження зволо-
женого паперу під дією механічних зусиль є основною причиною цього
недоліку.

Внаслідок однобічного зволоження в офсетній машині при друкуванні
на вологостійких матеріалах може виникати хвилястість паперу або кар-
тону на краях стапеля при висиханні. Перенесений у малій кількості ЗР
проникає тільки в поверхню ЗМ, що й призводить до його хвилястості.
Проходячи через аркушевивідний пристрій і знаходячись на приймаль-
ному стапелі, частина ЗР випаровується, внаслідок чого звільняється
відповідне напруження, що призводить до скорочення волокон на поверх-
ні. Це, в свою чергу, може зумовити появу напружень всередині аркуша,
який втрачає плоскопаралельність. При цьому порушується суміщеення
фарб.

Якщо друкують великоформатні ілюстрації на друкарському папері
малої щільності, то однією з причин несуміщення може стати липкість фарби.
При цьому виникає хвилястість паперу в межах поля ілюстрації.

Поле захоплювачів

Рис. 3.30. Схема механічних зусиль, які зумовлюють деформацію відбитка в зоні ДК
3.4.2.	Причини забруднення відбитків
і способи його усунення

При забрудненні частина фарбового шару, що не висохла, переходить
зі свіжонадрукованих відбитків на наступні внаслідок тиску відбитків,
які лежать на приймальному стапелі зверху.

Основними причинами забруднення є:

надмірна подача фарби;

погана всмоктувальна здатність ЗМ, зумовлена або високим ступенем
його сатинування, або занадто тонким шаром крейди на його поверхні;

високий ступінь емульгування фарби. Наявність вологи у фарбі при
значенні рН < 5 знижує швидкість висихання свіжонадрукованих від-
битків;

введення домішок у фарбу, які негативно впливають на швидкість
висихання та закріплення фарбового шару;

взаємне витирання відбитків на приймальному стапелі; значне бічне
зміщення їх при роботі механізму, що зіштовхує аркуші;

недостатня кількість протизабруднювального порошку, який нано-
ситься на відбитки в процесі друкування, неправильний вибір дисперс-
ності порошку, забруднення або неправильне регулювання форсунок
протизабруднювального апарата;

занадто швидке виведення відбитків на приймальний стапель, вна-
слідок чого не встигає утворитися повітряна подушка між відбитками,
яка сприяє їх висиханню;

виведення відбитків на високий стапель. Тиск на відбитки в нижній
частині стапеля в цьому разі занадто високий, і тому повітря між ними
витісняється. В процесі висихання фарби генерується теплота, яка роз-
м’якшує фарбовий шар, що може призвести навіть до склеювання від-
битків;

перехід фарби зі свіжонадрукованих ділянок на дерев’яні клини, які
вставляють для забезпечення рівного стапеля на приймальному пристрої,
і забруднення інших відбитків цими клинами;

забруднення фарби при багатоколірному друці за один прогін при
зміщенні аркушів один відносно одного в момент бічного поштовху і в
процесі заміни стапеля;

зміщення один відносно одного хвостових країв відбитків, що закру-
чуються, через погано відрегульоване викладання їх на приймальний
стапель, коли на краях відбитка є зображення;

щільне злипання свіжонадрукованих відбитків внаслідок виник-
нення статичної електрики, яка заважає утворенню повітряної подушки
між відбитками;

необережна перевірка друкарями свіжонадрукованих відбитків на
стапелі, що призводить до зсуву аркушів один відносно одного;

контакт свіжонадрукованих відбитків (при значній товщині шару
фарби) з різними транспортувальними елементами друкарських машин;

задруковування зворотного боку відбитка, який ще не встиг
висохнути. При цьому відбувається забруднення фарбою з лицьового
боку відбитка ДЦ, що передається на наступні відбитки;
задруковування відбитків з кольоровими плашками, що утворюють
щільний шар на поверхні; в цих місцях фарба при наступних прогонах
не всмоктується ЗМ і забруднює їх;

збіг кольорових плашок на зворотному боці відбитка з кольоро-вими
плашками на його лицьовому боці. При цьому може відбуватися не тільки
забруднення, а й склеювання відбитків у стапелі на ділянках плашок,
що збігаються.

Рекомендації щодо запобігання забрудненню відбитків:

обмежити кількість фарби, яка подається на кожний відбиток, засто-
сувавши інтенсивні високопігментовані фарби;

орієнтуватися на рекомендовані при денситометричних вимірюван-
нях значення оптичної густини фарб. Забруднення фарби трапляється,
головним чином, при більших значеннях густини, ніж рекомендовані
технологічними інструкціями;

використовувати швидковсмоктувальні фарби. Виведення відбитків
на стелаж здійснювати малими стопами. Відрегулювати кількість
протизабруднювального порошку, що наноситься на відбиток. Знизити
швидкість друку;

при сильному емульгуванні фарби треба часто змивати її з фарбових
валиків; замінити фарбу у фарбовому ящику, якщо вона сприйняла
значну кількість ЗР; зменшити подачу ЗР; додати до фарби сикатив;

при першому прогоні вводити у фарбу сикативи; обробляти ДЦ
гідрофільними розчинами, які несприйнятливі до фарби;

по можливості друкувати нерозбавленими фарбами, додавати
відповідні домішки тільки в заданій кількості, яку вказано в техноло-
гічних інструкціях або на етикетках допоміжних засобів; вводити
домішки до фарб тільки перед початком приладження, коли друкарська
машина ще не «розігріта»;

забезпечити правильне функціонування елементів аркушеприй-
мальної системи машини, що є обов’язковою умовою для нормального
виведення відбитків. Відбиток, який підійшов до приймального при-
строю, має бути розміщений посередині двох механізмів, що зіштовхують
з боків, а в центрі залишатися нерухомим. Один із двох зіштовхувальних
пристроїв може залишатися нерухомим (бути зафіксованим), а інший
має зміщуватися. При цьому не можна допускати занадто сильного
стиску відбитків зіштовхувальними пристроями (рис. 3.31). Решта
рухомих упорів мають бути зафіксовані;

Рис. 3.31. Деформація стосу при занадто щільному притисненні зіштовхувального
пристрою до бічних стінок стапеля
виявити можливість появи забруднення, готовність протизабруд-
нювального апарата і правильне розміщення форсунок. При друкуванні
на матеріалі масою 1 м2 до 150 г слід використовувати протизабруд-
нювальний порошок із розміром зерна 15 мкм. Для ЗМ, маса 1 м2 якого
перевищує 150 г, треба використовувати порошок із розміром зерна до
ЗО або 40 мкм;

відрегулювати подачу повітря так, щоб відбитки, які виводяться на
приймальний стіл, могли розміщуватися на повітряній подушці, якщо
це передбачено конструкцією машини, не торкаючись відразу аркушів,
що лежать на ньому;

там, де це можливо, використовувати низькостапельний приймаль-
ний пристрій зі зміною стапеля без зупину машини;

при використанні дерев’яних клинів для укладання відбитків на прий-
мальному столі в стіс правильної форми вибрати для вставляння їх тільки
ті місця відбитків, де не відбувається забруднення фарби;

при заміні стапеля зі свіжонадрукованими відбитками він має висову-
ватися без сильної вібрації і бути при цьому зафіксованим з боку.

3.4.3.	Вплив фізико-хімічних властивостей
задруковуваного матеріалу на якість відбитків

Затінення. При друкуванні на деяких видах ЗМ, особливо
крейдованих, може виникати часткове забруднення фарбою ПЕВ, яке

називається затіненням. Це явище виникає внаслідок того, що ЗР

розчиняє деякі компоненти паперу, які через накочувальні валики
переходять у ФА і змінюють фізико-хімічні властивості фарби. Ці
компоненти можуть змінювати також фізико-хімічні властивості ПЕф.

Внаслідок цього фарба частково накочується на ПЕф і переходить
на відбиток. Затінення часто виникає під

випаровування з нижніх відбит-ків
під час висихання фарбового шару
у відбитки, що лежать в стапелі
зверху (для повного розуміння
цього процесу два відбитки пока-
зано поза контактом): 1 — лицьо-
вий бік відбитка; 2—зворотний бік
відбитка; З — ЗМ; 4 — випарову-
вання; 5 — шар першої фарби на
лицьовому боці

час роботи на багатофарбових машинах,
коли ЗМ кілька разів контактує зі ЗР.

Щоб запобігти затіненню, треба:

вибирати ЗР відповідно до властивостей
ЗМ;

заздалегідь контролювати якість паперу
і, якщо він неякісний, замінити папір;

використовувати по можливості машини
з меншою кількістю фарб (одно-, дво-
фарбові); частіше змивати поверхню декеля.

Додаткове (зайве) зображення на
зворотному боці відбитка. Таке зображення
виникає через часткову передачу на зво-
ротний бік відбитків зображення, надруко-
ваного на лицьовому боці відбитків, які зна-
ходяться кілька годин у стапелі.

Причини виникнення цього явища дос-
конально не вивчено. Проте вважають, що спричинюють його міграція
парів з фарби на лицьовому боці, які проникають у фарбу на зворотному
боці і далі в ЗМ аж до фарби на лицьовому боці відбитка, що лежить
зверху. Ці випаровування, можливо, локально впливають на процеси
висихання фарби, зокрема на проникнення зв’язувальної речовини,
розчинників у ЗМ (рис. 3.32).

Локальна дія випаровувань на поверхні фарбового шару змінює
хімічний і фізичний стани фарби, а це, в свою чергу, може впливати на
накладання наступних фарб, наприклад обумовити зернистість на
зображенні і зменшити адгезію до відбитка наступного задруковування
фарбового шару.

Випаровування, що виділяються при висиханні, можуть вступати у
взаємодію з деякими компонентами ЗМ, що є причиною пожовтіння і
вицвітання окремих ділянок цього матеріалу або причиною зміни кольору
надрукованих на ньому зображень.

3.4.4.	Властивості друкарських фарб та їх вплив
на якість відбитків

Липкість друкарських фарб. При відокремленні ЗМ від поверхні
офсетного декеля на матеріал інтенсивно діють сили розтягування, які
створюються адгезією фарби з поверхнею ГП. При розгалуженні шару
фарби виникають сили, що протидіють цьому процесу.

Підвищена липкість фарби може призвести до скручування хвосто-
вого краю відбитка при виведенні його на приймальний пристрій. Для
усунення розривів поверхні ЗМ (вищипування) або скручування кінця
відбитка слід зменшити липкість фарби введенням відповідної домішки.

Прилипання відбитків до ОЦ. Підвищена липкість фарби створює
при відокремленні відбитків великі зусилля, які призводять до пошкод-
ження поверхні ГП. Прилипання відбитка до ОЦ підсилюється через
те, що для змивання поверхні ГП використовують розчинник, який підви-
щує її липкість.

Розірвані аркуші можуть не тільки прилипнути до ОЦ, а й потрапити
між валики ФА. У цьому разі необхідно відразу відсунути валики і змити
з них фарбу та папір. При найменшій затримці фарба та шматки розір-
ваних відбитків прилипнуть до валиків так сильно, що це призведе до
тривалого зупину машини.

Під час друкування на багатофарбовій офсетній машині зображень,
які мають сюжети з великоформатними плашками, при тривалому зупині
машини фарба може підсохнути вже через кілька хвилин і стати досить
липкою.

Склеювання відбитків. Як уже зазначалося, під час друкування на
багатофарбових машинах може виникати склеювання відбитків на ділян-
ках кольорових плашок, положення яких на лицьовому і зворотному
боках збігається. Причина цього явища полягає в тому, що при висиханні
фарби під дією теплоти виділяються різні випаровування. Недостатній
доступ повітря до шару фарби на відбитках гальмує її висихання. Під
дією теплоти фарбовий шар знову розм’якшується, а висихання через
відсутність кисню припиняється. Фарба стає липкою, і ця ділянка взаємо-
діє з верхнім відбитком. Чим товще фарбовий шар, тим більше виділя-
ється теплоти при його висиханні. Тиск паперу в стапелі приймального
пристрою є ще одним небажаним фактором, який призводить до склею-
вання відбитків. При друкуванні складних замовлень слід ураховувати
можливість емульгування фарби. Для запобігання цьому явищу, яке нега-
тивно впливає на висихання фарби і, таким чином, спричиняє склеюван-
ня відбитків на приймальному стапелі, доцільно вводити у фарбу необ-
хідну кількість сикативів.

Крім того, треба:

забезпечити доступ повітря до відбитків; тиск у стапелі на приймаль-
ному пристрої не повинен спричинити склеювання відбитків, тому не
слід допускати занадто велику висоту стапеля;

емульговану фарбу слід замінити свіжою, ввівши в неї сикатив;
відрегулювати подачу протизабруднювального порошку.

Скручування хвостового краю відбитка. Під час друкування бага-
тофарбових плашок, коли між їх зображенням і хвостовим краєм аркуша
залишається незадрукована вузька смуга, на приймальному пристрої
відбитки можуть скручуватися. Скручування відбувається через велику
в’язкість фарби та неоптимальний кут відриву відбитка від ОЦ. Скручу-
вання можна уникнути, якщо збільшити ширину незадрукованої смути
на хвостовому краю відбитка.

При сильному скручуванні зігнутий край відбитка зміщується по
свіжій фарбі раніше виведеного на приймальний пристрій відбитка. Це
призводить до змазування в хвостовій частині.

Якщо з метою зменшення скручування вставляти дерев’яні клини в
стапель приймального пристрою, то на ділянках, де є вставлені клини,
також можливе змазування свіжонадрукованої фарби.

Сучасні пристрої розрівнювання аркушів зменшують скручування
їх на приймальному пристрої і можуть запобігти змазуванню фарби у
хвостовій частині відбитка.

Змазування відбитків у процесі друкування. Якщо для друкування
потрібний товстий шар фарби, то відбитки мають підходити до прий-
мального пристрою поступово і викладатися в стапелі точно, без змі-
щення. Якщо швидкість друку висока і відбитки при роботі пристрою,
що зіштовхує аркуші, зміщуються один відносно одного через погано
відрегульований аркушеприймальний пристрій, то можливе змазування
відбитків, тобто наступний відбиток своїм краєм змазує при виході на
приймальний стапель щойно нанесену фарбу.

Для усунення цього явища необхідно зменшити швидкість друку та
забезпечити поступове, без зміщення, викладання аркушів на стапель.

Якщо для друкування потрібний тонкий шар фарби, то друкарська
фарба має бути інтенсивнішою і повністю відповідати заданому кольо-
ровому тону.

Забруднення відбитків у тінях зображення при підвищеній подачі
фарби. Часто темні ділянки зображення друкують чотирма фарбами і
виникає забруднення зворотного боку відбитка. Цей недолік репро-
дукціювання можна усунути на етапі кольороподілу, навіть якщо виникне
необхідність переробити фотоформи. Виграти на повторний кольороподіл
доцільніші, ніж затрати часу при друкуванні всіма фарбами темних
ділянок зображення. Крім того, зменшуються витрати фарб. Темні
ділянки доцільно друкувати, наприклад, при сумарній відносній площі
растрових елементів двох фарб 150% (чорна плашка, растрова густина
якої 100%, плюс 50% блакитної).

Вищипування крейдованого паперу. Липкість друкарської фарби,
сили тиску, які діють у зоні ДК, дія ГП можуть призводити до вищипу-
вання кредованого паперу. При цьому розрізняють вищипування власне
волокон паперу і крейдованого покривного шару. Іноді до ГП або до
друкарської форми прилипають окремі забруднення, частинки пилу
тощо, які вищипуються при друкуванні з поверхні паперу і призводять
до появи невеликих за розмірами білих плям на зображенні.

Вищипування волокон ЗМ відбувається тоді, коли вони слабко утри-
муються на його поверхні або коли використовується фарба підвищеної
липкості, а також при тривалих простоях машини, коли в процесі виси-
хання ще більше зростає липкість фарби.

Найчастіше вищипування виникає в багатофарбових машинах на
крейдованому папері. При недостатній вологостійкості паперу внаслідок
дії ЗР, який неодноразово всмоктується в секціях машини, крейдоване
покриття втрачає стійкість до вищипування, папір розривається, а
відбитки приклеюються до ГП в останніх секціях.

Запобігти вищипуванню можна тоді, коли багатофарбове зображення
друкують в одно-, двофарбових машинах повторними прогонами.

3.5.	ЧИННИКИ ЯКОСТІ ДРУКУ

У чистому вигляді метали можуть мати гідрофільні та олеофільні
властивості, оскільки для них характерною є надмірна енергія поверхні.
Під час взаємодії з киснем повітря, а також у водяних розчинах на
металах утворюються оксидні та гідрооксидні плівки. На поверхні
оксидованої плівки залежно від умов можуть сформуватися адсорбційні
шари газів, води, полярних і неполярних молекул органічних речовин.

Під час друкування повсякчас відбувається депресування ЗР і фарбою
друкувальних та пробільних елементів форм. Це може змінити первісні
фізико-хімічні особливості поверхні й обумовити порушення умов
переходу фарби та ЗР на форму і призвести, врешті-решт, до погіршення
якості відбитків. Фізико-хімічна стійкість форми — важливий фактор,
що забезпечує стабільність процесу під час друкування та ідентичність
відбитків. Унаслідок зменшення фізико-хімічної стабільності ПЕф вони
починають сприймати фарбу, яка потім переходив на відбиток.

Структурно-енергетичні зміни у формних матеріалах під час
друкування. Вони ще недостатньо вивчені, але мають виключно важливе
значення для забезпечення тиражної якості. Вдосконалення властивостей
формних пластин має йти шляхом створення на поверхні ПЕф міцної
енергетичної структури з мінімальними (за розмірами) мікронерів-
ностями. Ця структура повинна мати стійку гідрофільну природу.

Фарба. Вона характеризується певними реологічними параметрами:
здатністю до адгезії, когезії, липкістю, в’язкістю, текучістю тощо. Ці
параметри динамічні й, у свою чергу, залежать від товщини шару фарби
на поверхні валиків (форми, офсетного ГП, відбитка), швидкості друку,
температури.

Розподіл фарби на поверхні, нанесення на форму та перенесення її
на офсетне ГП і ЗМ супроводжуються явищами адгезії та розриву. Адгезія
фарби до валиків, форми, ГП, паперу залежить від указаних вище пара-
метрів. Опірність розриву фарбового шару зростає з підвищенням
в’язкості фарби та швидкості друку. Для нормальної роботи друкарської
машини показник опірності має бути нижчим за показник адгезії. Точу
сучасні офсетні друкарські фарби навіть для одного типу машин поділя-
ються не лише за видом ЗМ, а й залежно від швидкості друку та систем
зволоження.

Під час вибору офсетних друкарських фарб, наприклад для аркуше-
вого друку, треба враховувати такі технологічні параметри: швидкість
друку (4...7 або 10...12 тис. об/год); систему зволоження (традиційна,
спиртова); тип ЗМ (папір звичайний чи крейдований, картон, метал,
фольга, шкіра, полімерна плівка).

На реологічні параметри фарби впливає температура в розкочу-
вальній системі машини, яка підвищується в процесі друкування. Із
зростанням температури в’язкість фарби знижується, що впливає на
ступінь адгезії й надалі на якість розкочування, нанесення фарби на
форму і перенесення на офсетне ГП та ЗМ.

Нині низка фірм виготовляє універсальні фарби. Це дає змогу викори-
стовувати їх у широкому діапазоні швидкостей друкарських машин при
будь-яких системах зволоження.

Системи зволоження. У друкарських машинах ОПД вони, як відзна-
чалося вище, характеризуються різноманіттям конструкцій. ЗР може
передаватися та наноситися на друкарську форму механічним, пневмо-
механічним, відцентровим, електростатичним або конденсаційним мето-
дами.

Контактні ЗА класичних конструкцій, які наносять ЗР (як правило,
водяний) безпосередньо на форму, інерційні, характеризуються потребою
нагромадження вологи на поверхнях накочувальних валиків. Вони не
забезпечують рівномірного нанесення ЗР, нерідко на це впливає мікро-
клімат цеху. Такі апарати потребують кваліфікованого обслуговування,
своєчасної профілактики та контролю. Тканинне облямування легко
забруднюється фарбою та паперовим пилом. Частинки фарби та паперу
потрапляють у резервуари із ЗР, а звідти на форму, порушуючи процес
друкування.

Можливість забезпечити суцільний шар вологи на формі — основна
перевага ЗА контактного типу, що пояснює їх широке застосування
(незважаючи на недоліки порівняно з безконтактними).
Надходження ЗР у безконтактних ЗА стабільне, оскільки не залежить
від мікроклімату цеху. Тут можливе коригування подачі розчину по всій
ширині форми. Недоліки таких ЗА — підвищена корозійність і
можливість нагромадження вологи на формі у вигляді крапель, а не у
вигляді суцільного шару, як у контактних.

Відсутність спеціальних оболонок на накочувальних валиках у
спиртових ЗА робить їх малоінерційними. У деяких конструкціях ЗР
подасться через ФА, тоді габаритні розміри друкувальних секцій трохи
зменшуються.

Під час друкування до ЗР можуть потрапляти частинки паперового
пилу. Вони спричиняють певні труднощі. Тому рекомендують оснащу-
вати ЗА приладами для неперервної очистки ЗР. Ступінь забруднення
визначають за зміною електропровідності розчину.

При підвищених адгезії та в’язкості друкарської фарби машини із
традиційними системами зволоження мають певну перевагу, оскільки в
них трохи завищена кількість ЗР, що подається. Задля забезпечення
стабільного балансу «фарба—ЗР» ці машини потребують більшого шару
фарби на формі (завдяки високій в’язкості фарби). У противному разі
підвищена подача ЗР при малій кількості фарби зумовлює зниження
інтенсивності відбитка, його блідість.

Використання фарб низької в’язкості на машинах з контактним зволо-
женням сйричиняє виникнення емульсії «фарба—у воді», що призводить
до замаслювання відбитків.

Для машин із спиртовим зволоженням потрібні фарби із зниженою
адгезією (липкістю). Спиртове зволоження працює з тоншим шаром ЗР
і, відповідно, з більш тонкими шарами фарби. Завищена подача фарби
зумовлює її збільшення на відбитку, внаслідок чого знижується швидкість
закріплення фарби.

Нині деякі ЗА друкарських машин оснащуються пристроями
автоматизованого керування товщиною плівки ЗР на формі. Вперше таку
систему «Аиіошаїіс Ациа Сопїгої» (ААС) застосувала у 80-х роках
XX ст. японська фірма «КуоЬі». Фотоелементи вимірюють яскравість
променя, що відбивається від поверхні зволоженого ПЕф розмірами
1x1 см, що знаходиться в площині задруковуваного аркуша (якщо такого
елемента на формі немає, то система не працює).

Сьогодні практично всі фірми, які виготовляють друкарські машини,
прагнуть повністю автоматизувати друкарський процес. Автоматизація
підтримки балансу «фарба—ЗР» має позитивні наслідки. Відхилення
від еталонної якості відбитків, здобутих на машинах, оснащених
системою ААС, дуже незначні.

У зволожувальній системі «Неі<1е1Ьег§ Аікоіог» тонкий шар вологи
подасться накочувальним валиком спочатку на форму, а потім на перший
накочувальний валик ФА. За цим способом форма швидко насичується
вологою, оскільки на перших стадіях роботи збалансовується склад
водно-фарбової емульсії. А система автоматизованого регулювання СРС
враховує нелінейну залежність збільшення подачі ЗР від швидкості
роботи машини.
3.6.	ОФСЕТНИЙ ПЛОСКИЙ ДРУК БЕЗ ЗВОЛОЖЕННЯ

Працюючи на друкарських машинах, друкар повинен постійно
стежити за станом балансу «фарба—ЗР», що значно ускладнює
обслуговування машини. Проте наявність ЗР у друкарській машині
створює певні переваги. Вода в ЗР знижує рівень статичної електрики,
захищає від руйнування ГП, відіграє роль «мастила» між циліндрами.
Завдяки зволоженню можна друкувати також на паперах низьких сортів.

Недоліками зволоження є те, що розчин не завжди запобігає потрап-
лянню фарби на ПЕф, емульгування фарби знижує якість зображення.
При зволоженні властивості паперу змінюються нерівномірно. «Розтягу-
вання» паперу погіршує суміщення. Поверхня крейдованих паперів при
зволоженні руйнується.

Звичайно, цих недоліків можна уникнути, якщо в друкуванні
офсетним способом ліквідувати процес зволоження. Тоді забезпечиться
чіткість передачі растрових елементів, скоротиться процес налагодження
і суміщення, спроститься весь друкарський процес, зменшаться відходи
паперу.

Спосіб друкування без зволоження («сухий» офсет), запропонований
у 1969 р. в Англії, був розвинений і дістав практичне застосування в
США. В основу цього способу закладено використання принципово нової
друкарської форми, яка виготовляється, головним чином, на алюмінієвій
пластині. Роль ДЕф відіграє поверхня алюмінію, а ПЕф покрито шаром
силіконового каучуку, критичний поверхневий натяг якого менший від
поверхневого натягу фарби і тому добре відштовхує (не змочує) її.

Друкарські форми за форматами, характером і якістю зображення,
техніко-економічними показниками не поступаються або й перевершують
форми традиційного ОПД.

Для друкування використовують звичайні АРМ і РРМ ОПД — з
вимкненими ЗА або з відсутніми.

Фарби для офсетного друку без зволоження характеризуються підви-
щеною адгезією до поверхні алюмінію на ДЕф та високою когезією, що
запобігає переходу фарби на поверхню силіконового покриття ПЕф.
Недоліком таких фарб поки що є висока вартість порівняно зі звичайними
офсетними.

Підвищена в’язкість фарб для друкування без зволоження призводить
до нагрівання їх у машині при високих швидкостях і, як наслідок,
в’язкість знижується, а це, в свою чергу, потребує термостатування.

При друкуванні повністю відпадає проблема балансу «фарба—ЗР»,
що дає ряд переваг:

швидше досягається стабільність процесу друкування (як у високому
способі друку) і зменшуються відходи паперу;

зменшується кількість зупинів машини;

зменшується час регулювання подачі фарби, не треба регулювати
ЗА;

зникають негативні явища, пов’язані з деформацією паперу при його
зволоженні;
відсутнє емульгування фарби, а це дає змогу поліпшити оптичні
характеристики відбитка (оптичну густину, друкування товстими шара-
ми фарби), зняти проблему затінення форми.

Усі ці переваги ОПД без зволоження сприяють збільшенню обсягів
друкованої продукції. Зараз багато підприємств використовують офсет-
ний друк без зволоження. Наприклад, тільки в Німеччині їх більше ніж
500.

Проте частка продукції офсетного друку без зволоження в загальному
обсязі друкованої продукції досить мала. Це пояснюється рядом недоліків
цього способу друку, а саме:

підвищеною в’язкістю та липкістю фарби, що призводить до вищипу-
вання і пиління паперу;

фарба є температурно нестабільною, має тенденцію до накопичення
на валиках і ГП;

відсутність води призводить до виникнення статичної електрики на
формі та ГП;

друкарська форма погано самоочищається;

підвищеною чутливістю ПЕф до механічних пошкоджень.

Наявність у друкарських машинах системи підтримки необхідних
температурних параметрів ФА (див. рис. II на кольоровій вклейці) є
доброю передумовою для освоєння та розвитку технології друкування
офсетним способом без зволоження. Цьому сприяє також постійна
цікавість до цього способу друку на ринку поліграфічних технологій,
що змушує провідні поліграфічні фірми постійно вдосконалювати
друкарське обладнання і розробляти нові матеріали.

Друкування офсетним способом без зволоження потребує викори-
стання принципово нових фарб, здатних взаємодіяти тільки з ДЕф з
виключенням прилипання пігментних частинок до поверхні пробільних
ділянок. Структурно-механічні властивості фарб мають бути підібрані
так, щоб у процесі друкування тиражу виключити забруднення друкар-
ської форми і вищипування паперу. Можливим є використання спеціаль-
них фарб для друкування на невбирних матеріалах.

Для виготовлення форми можна застосувати формні пластини
«Тогау» (Розіііу) і друкувати фарбами «ВА8Р», «К + Е», «Моуаііезз 210»
(на папері), а для друку на невбирних матеріалах використовувати фарби
«ВА8Р», «К + Е», «Иоуаіезз 3 00». Нині випускаються всі види фарб,
серед яких тріадні, пантонні, фолієві та ін.

Серед відомих варіантів виготовлення форм для ОПД без зволоження
фірма «Неі<1е1Ье㧻 використовує спосіб лазерного «випікання», який
успішно реалізований в технології цифрового друку.
Глава 4

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ДОПОМІЖНИХ
ПРИСТРОЇВ МАШИН
ОФСЕТНОГО ПЛОСКОГО ДРУКУ

4.1.	ПРИСТРОЇ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФАРБ
НА ВІДБИТКАХ

4.1.1.	Сушильні пристрої

За способом сушіння сушильні пристрої поділяють на контактні,
повітродувні, газополуменеві, радіаційні, високочастотні й комбіновані.

У контактних пристроях сушіння відбувається внаслідок безпосеред-
нього контакту ЗМ з нагрітою поверхнею, а в повітродувних — внаслідок
дії повітряного потоку на відбиток.

Газополуменеві сушильні пристрої закріплюють фарбу відкритим
газовим полум’ям.

Принцип дії радіаційних пристроїв грунтується на опроміненні
відбитків хвилями різної довжини. Залежно від цього вони поділяються
на інфрачервоні (ІЧ) та ультрафіолетові (УФ). До радіаційних пристроїв
належать також пристрої з опроміненням потоком електронів.

Високочастотний спосіб сушіння грунтується на явищі поляризації
діелектриків в електромагнітному полі.

Комбіновані пристрої містять кілька різних типів сушильних при-
строїв.

За конструктивними ознаками сушильні пристрої поділять на камерні
й тунельні. Камерні мають коротку (2...4 м) теплоізольовану камеру, а
тунельні — подовжену.

Ефективність сушильних пристроїв оцінюється за певними вимо-
гами, які ставляться до них; найістотніші з них такі:

забезпечення надійного закріплення фарбового шару на відбитках;

можливість роботи в широкому діапазоні асортименту використо-
вуваних фарб і паперу;

відсутність впливу на ЗМ та погіршення якості надрукованого
зображення;

широкий безступінчастий діапазон регулювання режиму сушіння;

мала енергоємність;

простота конструкції та малі габаритні розміри;

мала інерційність;

тривалий термін служби джерел енергії;

дотримання санітарно-гігієнічних норм, техніки безпеки та умов
пожежо- і вибухобезпеки.
Сушіння часто супроводжується небажаним нагріванням відбитків,
що змушує встановлювати в машині спеціальні охолоджувальні пристрої.

Ефективність сушильних пристроїв залежить від способів закріп-
лення друкарських фарб. Сучасні друкарські фарби закріплюються,
головним чином, завдяки всмоктуванню та випаровуванню частини
зв’язувальної речовини, а також внаслідок окисної полімеризації
компонентів.

У повітродувних сушильних пристроях теплота до відбитка переда-
ється завдяку руху нагрітого повітря. Інтенсивність теплопередачі зале-
жить від температури, швидкості та напрямку руху повітря відносно
відбитка. Найбільша інтенсивність теплопередачі досягається під час
соплового обдування матеріалу.

Для сушіння конвекгивним способом застосовують, головним чином,
тунельні сушильні пристрої з рекуперацією розчинника та спеціальним
або сопловим обдувом. Повітря до відбитка подається за допомогою
припливно-витяжної вентиляції. Нагрівання повітря до погрібної темпе-
ратури забезпечується електричними або паровими калориферами.

Первагами електричних калориферів є низька температурна дія на
ЗМ, мала інерційність, можливість регулювання режиму сушіння,
простота й безпека в обслуговуванні. Основними недоліками є довго-
часність сушіння, велика енергоємність, малий коефіцієнт корисної дії
(ККД), що не перевищує 5... 10%.

Під час сушіння відкритим газовим полум’ям стрічка проходить між
пальниками, спрямованими в бік руху стрічки або назустріч. Леткі компо-
ненти фарби виділяються і частково згоряють, а частково відсмоктуються.
Для швидкого охолодження стрічки за сушильним пристроєм встановлю-
ються охолоджувальні циліндри, застосовують також обдув холодним
повітрям.

Широко використовують комбіновані сушильні пристрої з відкритим
газовим полум’ям і обдувом гарячим повітрям (рис. 4.1).

Спочатку стрічка 1 нагрівається
відкритим газовим полум’ям 2, а по-
тім обдувається гарячим повітрям 4.
Для видаляння із сушильної камери
летких компонентів використовують
відсмоктувані 3. Охолоджується
стрічка струменем холодного повітря
5. ККД таких пристроїв становить
18...32%, довжина пристрою — не
менш як 3,5 м.

У сучасних книжково-журнальних

рулонних машинах застосовуються сушильні камери з обдувом гарячим
повітрям, яке нагрівається в спеціальній камері газом і надходить із сопел
на задруковану стрічку. В сушильній камері створюється температура
207...317 °С, стрічка нагрівається до 100 °С. Після сушіння стрічка
проходить по охолоджувальних циліндрах, в яких циркулює холодна
вода (10... 12 °С). Стрічка охолоджується до ЗО °С.

Рис. 4.1. Схема комбінованого сушильного
пристрою
Газополуменеві пристрої ефективні, але потребують досить великих
за габаритними розмірами камер, термічно впливають на стрічку, що
призводить до її деформації, зміни натягу і втрати великої кількості
вологи. Ці пристрої оснащуються також системою догоряння для захис-
ту навколишнього середовища.

У радіаційних пристроях використовують як ІЧ, так і високочастотне
випромінювання. Сушильні пристрої цього типу мають подовжену конст-
рукцію, що пов’язано з умовами опромінення відбитків.

Щоб зрозуміти, яким чином ІЧ випромінювання взаємодіє з фарбовим
шаром, нагадаємо, що ІЧ випромінювання — це електромагнітне випро-
мінювання, яке виникає внаслідок коливань атомів у молекулі. Довжини
ІЧ хвиль лежать у діапазоні 0,75...200 мкм, частота випромінювання
відповідає частоті внутрішньомолекулярних коливань. Коли частота
коливань ІЧ випромінювача входить у резонанс з частотою внутрішньо-
молекулярних коливань рідини, відбувається взаємодія ІЧ випромі-
нювання і рідини.

Спектр ІЧ випромінювання можна умовно поділити на кілька діапа-
зонів. Коротке ІЧ випромінювання (довжина хвилі 1000...2000 нм) має
в ІЧ спектрі найбільшу енергію, тому воно глибоко проникає у фарбовий
шар. Середнє ІЧ випромінювання (довжина хвилі 2000...4000 нм) має
нижчу випромінювану енергію, його перевага — рівномірне проник-
нення у фарбовий шар. Довге ІЧ випромінювання (довжина хвилі
4000... 10 000 нм) для сушіння офсетних фарб практично не викори-
стовується, оскільки рівня випромінюваної енергії не вистачає для
проникнення у фарбовий шар.

До довгохвильових ІЧ випромінювачів належать ТЕНи, струмопро-
відні скляні пластини, які нагріваються електричним струмом або
газовим полум’ям, керамічні панелі або металеві поверхні. До коротко-
хвильових ІЧ випромінювачів належать лампи розжарювання та
кварцові лампи.

Використовуються кварцові лампи потужністю 0,5...2 кВт. Лампи
досягають повної потужності через 0,6 с, під час зупину машини вони
автоматично вимикаються, і потужність випромінювання зменшується
до нуля за 0,2 с. Довговічність лампи — 5000 год.

Лампи монтують на панелях, які встановлюють перед приймальним
столом друкарської машини чи між друкарськими секціями на відстані
5 см від площини руху паперу. Тривалість висушування відбитка ІЧ
випро-мінюванням — 0,5...0,8 с.

У сучасних ІЧ пристроях для РРМ використовують систему автома-
тичного регулювання температури. Напруга живлення регулюється
залежно від швидкості проходження стрічки і температури її поверхні,
яка вимірюється пірометричним датчиком. Електроавтоматика пристрою
містить також систему керування роботою вентилятора. Вентиляція
доповнює ІЧ сушіння конвекційним і не допускає перегрівання стрічки
під час зупину машини.

Застосування ІЧ сушильних пристроїв сприяє інтенсивному закріп-
ленню фарби і тим самим запобігає її перетискуванню та злипанню
106
відбитків. ІЧ пристрої підтримують температуру стрічки в межах 70...
80 °С, вони працюють безшумно і не забруднюють навколишнє середовище.

Переваги ІЧ сушіння такі: велика густина теплового потоку на
поверхні відбитка; селективність поглинання ІЧ променів; можливість
регулювання режиму сушіння; безпечність випромінювання; тривалий
термін служби випромінювачів; простота конструкції.

Недоліками є: низька здатність фарби поглинати ІЧ промені
(20.. .30%); велика теплова інерція та небезпечність виникнення пожежі.

Розглянуті вище способи закріплення фарби на відбитках належать
до термічних. їх застосовують для фарб, які закріплюють фізичним
способом, тобто видалянням розчинника, а також частково полімери-
зацією.

Для фарб, які закріплюються хімічним способом, використовують
УФ й електронно-променеві сушильні пристрої. Фарби закріплюються
полімеризацією.

Ультрафіолетові сушарки оснащуються, як правило, трубчастими
газосвітильними кварцовими лампами, наповненими сумішшю аргону
і парів ртуті. Випромінювання фокусується на матеріалі за допомогою
еліптичних або параболічних рефлекторів. Лампи мають діаметр 25 мм,
довжину 100... 1800 мм, робочу температуру 600...800 °С, термін служби
їх 1000...1250 год, потужність 80... 120 Вт на 1 см довжини.

Рефлектор під час тривалої роботи може нагрітися до 800 °С, а тому
його зовнішній бік має інтенсивно охолоджуватися водою чи повітрям.
При УФ випромінюванні в діапазоні 180...200 нм утворюється значна
кількість озону, який є токсичною речовиною, і його необхідно весь час
видаляти із зони утворення. При цьому досить часто вентиляційну
систему об’єднують із системою повітряного охолодження рефлектора.

Пристрої для твердіння фарб УФ випромінюванням мають невеликі
габаритні розміри і можуть встановлюватися на багатьох сучасних
друкарських машинах між друкарськими секціями чи безпосередньо
перед приймальними пристроями (ФА).

Перевагами УФ сушильних пристроїв є: швидке закріплення фарби;
мала енергоємність; високий ККД (80...90%); малі габаритні розміри.

Недоліки— велика інерційність, необхідність введення захисних
пристроїв від випромінювання, висока вартість й обмежений термін
служби УФ випромінювачів, висока вартість спеціальних фарб тощо.

Електронно-променеві сушильні пристрої значно ефективніші, ніж
інші, особливо при великих товщинах фарбових шарів. У них використо-
вуються потоки електронів зенергією 150...500 кВ (при УФ сушінні приб-
лизно в 105 разів менше). Електронно-променева установка за витратами
електроенергії приблизно на 10% економічніша від УФ установки, проте
в цілому застосування її обходиться значно дорожче від УФ сушіння,
оскільки потребує спеціальних фарб і свинцевих захисних огорож. Ці
пристрої використовуються тільки в спеціальних машинах.

Високочастотні та мікрохвильові пристрої створюють швидкозмінне
електромагнітне поле, яке зумовлює появу в діелектричному матеріалі
коливального руху полярних молекул і внаслідок цього нагріває його по
всьому об’єму. Для сушіння відбитків використовується електромагнітне
випромінювання в метровому діапазоні хвиль (високочастотні сушарки)
і в сантиметровому діапазоні довжин хвиль (мікрохвильові сушарки),
джерелом якого є електронні генератори—магнетрони.

Нагрівання грунтується на явищі поляризації діелектриків в електро-
магнітному полі. Під дією змінної електричної напруги в поляризованому
діелектрику диполі переорієнтовуються і частина енергії переходить у
теплову.

Перевагами цього способу є: виділення теплоти в усьому об’ємі
фарбового шару; незалежність кількості теплоти від фізичних властиво-
стей фарби; легкість регулювання режиму сушіння; мала енергоємність
та ін. Недоліками є: теплова дія на ЗМ, складність обслуговування,
відносно низький ККД (40...50%).

Останнім часом дедалі більше застосовують комбіновані сушильні
пристрої, які поєднують різні способи сушіння і тим самим усувають
або применшують недоліки кожного способу окремо.

Більшість сушильних пристроїв мають конвективний вузол, за допо-
могою якого можна виводити із сушильної камери пару розчинника
фарби і продукти згоряння.

На якість сушіння впливають правильність вибору та дозування
домішок до фарби, температура й кількість ЗР у друкарській фарбі.

Конструкції сушильних пристроїв удосконалюють одночасно з
розробленням нових вогнебезпечних фарб, які швидко закріплюються.

У ВАТ «Рьібинск-Полиграфмаш» (Росія) створено ІЧ сушильні
пристрої для офсетних рулонних одно- і двофарбових машин. Основні
технічні дані цих пристроїв наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Основні технічні дані ІЧ сушильних присторїв

Схеми сушильного пристрою (цив. рис. 4.2)	Максимальна швидкість паперової стрічки, м/ с	Довжина сушильної камери, м
І	3,0.. .3,5	0,8
II	3,5...5,0	1,3
III	5,0...6,5	1,3
IV	5,5...7,5	1,8
V	7,5.. .9,5	1,8

Схеми ІЧ сушильних пристроїв показано на рис. 4.2, де 1 — нагрі-
вальна панель з лампами (активна панель); 2 — паперова стрічка; 3 —
нагрівальна панель без лампи (пасивна панель).

Ширина сушильної камери дорівнює ширині паперової стрічки плюс
500 мм (орієнтовно), висота — 500 мм.

Кількість плит у камері ІЧ сушильного пристрою залежить від
ширини паперової стрічки і схеми пристрою (табл. 4.2).

У таких пристроях сушіння здійснюється об’єднанням двох способів:
ІЧ випромінюванням і гарячим повітрям, заздалегідь нагрітим безпосе-
редньо в сушильній камері при проходженні його через ІЧ лампи і
рециркульованим пізніше до сушильної камери. Гаряче повітря рухається
Рис. 4.2. Схеми ІЧ сушильних
пристроїв: а — одиомодульиого;
б — двомодульиих; е — тримо-
дульних

з обох боків назустріч паперовій стрічці.
Завдяки цьому, наприклад, на рулонних
машинах «Текгосіт» застосовують сушильні
пристрої з меншою кількістю модулів:
двомодульні (схема III) замість
тримодудульних (схема IV), виготовлених
фірмою «Да Бріз». При цьому витрати на
електроенергію зменшилися на 1/3, що
відповідає 42 кВт. Довжина сушильної
камери зменшилася також на 1/3.

Сушильні пристрої (схеми І... V) рекомен-
дують використовувати:

схему І— у малоформатних машинах, що
працюють зі швидкістю не більш як 3,5 м/с,
ширина рулону становить 600...660 мм
(машини типу РО-62, РО-66);

схему II — у машинах середнього
формату, які працюють зі швидкістю не
більш як 5 м/м, ширина рулону—до 840 мм
(машини типу «Ультрасет-72», «Кроносет»,
ПОК2-75, ПОК2-84-2);

схему III — у машинах середнього

формату, які працюють зі швидкістю до 6,5 м/с (машини типу «Тектосет»,
«Кроносет»);

схеми IV і V — у машинах великого формату, що працюють зі
швидкістю до 9,5 м/с, ширина рулону 1200... 1400 мм.

Таблиця 4.2. Кількість плит у камері ІЧ сушильного пристрою, шт.

Схема сушильного пристрою (див. рис. 4.2)	Ширина паперової стрічки, мм							
	600	720	840	960	1080	1200	1320	1440
І. II	зо	36	42	48	54	60	66	72
III, IV	60	72	84	96	108	120	132	144
V	80	108	126	144	162	180	198	216

4.1.2.	Фізико-хімічні основи закріплення офсетних
фарб

Стандартні офсетні фарби. Як відомо, офсетні фарби складаються
з пігменту, зв’язувальних і допоміжних речовин. Оскільки зв’язуюче у
фарбі відповідає за її друкарські властивості, розглянемо докладно його
склад. У першу чергу — це тверді смоли на основі каніфолі, а також
алкідні смоли на основі рослинних масел (до 50%). Для виготовлення
зв’язувальної речовини смоли розчинюють у рафінованих мінеральних
маслах при температурі 200 °С, при цьому утворюється макромолекулярні
клубки, що утримують мінеральні масла, як губка воду, тобто дуже слабко.

Процес закріплення стандартних офсетних фарб можно грубо
поділити на дві стадії: фізичну та хімічну.

Фізична стадія закріплення (всмоктування) здійснюється так. Макро-
молекулярні клубки оточують вільні молекули мінеральних масел та
інших складових фарби. Як тільки фарба потрапляє на ЗМ, вільні
молекули мінеральних масел тут же проникають у пори паперу. Міграція
мінеральних масел відбувається без будь-якого ініціювання. Концен-
трація макромолекулярних клубків у поверхневому шарі фарби в міру
його десальватування збільшується, і клубки починають проникати один
в одного («сплавляються») у всіх напрямках. Фарба переходить із
в’язкотекучого у склоподібний стан, утворюючи структуру, що є перехід-
ною фазою агрегативного стану рідина—тверда плівка. Процес всмокту-
вання відбувається протягом кількох хвилин.

Потім настає хімічна стадія закріплення (полімеризація). Гель, що
утворився після першої стадії закіплення, містить рослинні масла й
алкідні смоли, які є ланцюжками ненасичених жирних кислот з
подвійними зв’язками: [—СН=СН—]п.

Подвійні зв’язки енергоємні і здатні до хімічної взаємодії (полімери-
зації під дією кисню повітря). Процес полімеризації фарби досить
складний, але добре вивчений. Він підпорядковується всім законам
радикальної полімеризації. Фарбова плівка утворюється навіть при
відсутності яких-небудь зовнішніх дій, крім кисню. Дійсно, під дією
повітря фарби у відкритій банці покриваються зверху плівкою. Це саме
відбувається, коли фарба, як кажуть, «старіє». Це — тривалий процес.
Справа в тому, що подвійні сили, за якими відбувається «зшивання»
молекул, мають досить велику енергію активації. Щоб її зменшити, у
фарбу додають сикативи на основі кобальтових і марганцевих сполук.

Під дією каталізаторів та кисню повітря подвійні зв’язки розрива-
ються і молекули починають «зшиватися», утворюючи полімер з
просторовою структурою — фарбову плівку. Недоліком цієї стадії є
утворення поряд з полімерною плівкою цілого ряду низькомолекулярних
продуктів (альдегідів, кетонів та ін.), що мають неприємний запах.

Хімічна стадія закріплення офсетних фарб — найтриваліша. Оста-
точне закріплення фарби відбувається у стосі протягом доби.

Фолієві фарби. Ці фарби з високим вмістом алкідних смол викори-
стовуються в основному там, де потребується висока механічна стабіль-
ність фарбової плівки. Вони закріплюються тільки полімеризацією
(плівкоутворенням), минаючи фізичну стадію закріплення. Тому їх
застосовують для друку на невбирних матеріалах, наприклад, при
друкуванні етикеток на металізованому папері.

Чи потрібне сушіння відбитка? Тепер, маючи деякі уявлення про при-
роду і характер ІЧ випромінювання, а також про способи закріплення
фарб, спробуємо звести ці відомості докупи і відповісти на поставлене
запитання.
Розглянемо спочатку найпростіший приклад — друк стандартними
офсетними фарбами на звичайному офсетному (або крейдованому)
папері. Чи потрібно при цьому проміжне або кінцеве ІЧ сушіння?

Перше забезпечують касети з ІЧ лампами, які установлюють між
друкарськими секціями. Як правило, касети містять дві короткохвильові ІЧ
лампи. їх кількість визначає фірма-виробник, але вона не перевищує восьми.

Коротке ІЧ випромінювання глибоко проникає у фарбовий шар і ЗМ,
збільшуючи їхню поверхневу температуру. Молекулярна рухливість
складових фарби із збільшенням температури зростає, що приводить до
зменшення в’язкості фарби. Вона стає більш рідкою, відповідно збіль-
шується її властивість до всмоктування. Після перших фарбових секцій
це навряд чи необхідно, оскільки всмоктування перших шарів фарби і
без підвищення температури відбувається дуже швидко. Не варто
забувати, що фарбовий шар дуже тонкий — 1,5...2 мкм. У міру
задруковування паперу після п’ятої або шостої фарбових секцій
всмоктування фарби утруднюється через потовщення фарбового шару.
Ось коли зменшення в’язкості фарбі дійсно може знадобитися. Тоді
логічним стає використання кінцевого ІЧ сушіння.

Таким чином, можна зробити такі висновки:

ІЧ випромінювання знижує в’язкість офсетної фарби;

при друкуванні стандартними офсетними фарбами використання
проміжних ІЧ сушарок не має значення;

рекомендується використовувати кінцеві ІЧ сушарки, якщо кількість
друкарських секцій більше п’яти.

Звичайно, швидкість закріплення офсетних фарб залежить також від
інших параметрів, але в даному випадку їх можна не враховувати.

Тепер розглянемо більш суттєвий, але разом з тим і більш складний
приклад — друк етикеток фолієвими фарбами на металізованому (нев-
бирному) папері.

У фолієвих фарбах концентрація алкідних смол на основі ненаси-
чених жирних кислот висока. Оскільки всмоктування відсутнє, з моменту
нанесення фарби на ЗМ починається процес плівкоутворення за ради-
кальним механізмом. Радикальна полімеризація ініціюється радикалами,
що утворюються при розпаді молекул деяких речовин, які спеціально
додаються в реакційне середовище (це характерно для УФ процесу), або
з молекул самого мономера. Передумовами для утворення радикала є
подвійні зв’язки в ланцюжку жирних кислот. Щоб розірвати подвійний
зв’язок у молекулі жирної кислоти, необхідно зменшити енергію активації
подвійного зв’язку. Енергії ІЧ хвиль (навіть самих коротких) недостатньо
для розриву подвійного зв’язку, за яким здійснюється полімеризація. ІЧ
випромінювання здатне лише збільшити рухливість цих зв’язків. Це
зменшує енергію активації, що сприяє взаємодії з киснем повітря. Однак
тут виникає інша небезпека.

Припустимо, що друкарську машину обладнано проміжною ІЧ
сушаркою після першої фарбової секції. При продуктивності 7...8 тис.
відбитків/год (саме така продуктивність рекомендується для друку
фолієвими фарбами) аркуш буде знаходитися під дією ІЧ сушіння
0,4...0,5 с. Знаючи потужність ІЧ ламп, площу аркуша і час дії ІЧ
випромінювання, можна підрахувати зміну температури друкарського
аркуша. В середньому вона підвищується на 4...8 °С. Проте металі-
зований папір є дуже добрим відбивачем і має велику теплопровідність.
Тому в дійсності температура фарбового шару може стати більше
розрахункового значення, а таке підвищення температури призводить
до зменшення в’язкості фарби. Це означає, що фарба, замість того щоб
висихати, стає більш рідкою. Наявним є зворотний ефект. До нього
доповнюється можливе короблення паперу і, як наслідок, виникають
проблеми з проведенням аркуша і суміщенням фарб.

Використання кінцевої ІЧ сушарки призведе до підвищення
температури в стосі паперу, а значить, збільшиться вірогідність злипання
паперу. Можна спробувати зменшити потужність ІЧ випромінювання і
знайти оптимальні режими друку. Так діяли раніше, коли в розпо-
рядженні були тільки вітчизняні матерали та «золоті» руки.

Є інший шлях зменшення енергії активації подвійних зв’язків у
ланцюжку жирних кислот — використання сучасних сикативів на основі
марганцевих і кобальтових сполук. Здатність деяких сполук металів
зменшувати енергію активації подвійних зв’язків лягла в основу
технології друку по невбирним поверхням. Сикативи додаються у фарбу
або ЗР. Вони каталізують утворення радикалів, сприяючи тим самим
плівкоутворенню фарбового шару. Така технологія друку зобов’язує
працювати з малим стосом (висотою до ЗО см), щоб запобігти злипанню
аркушів, і з використанням протизабруднювального порошку. В даному
випадку порошок відіграє подвійну роль: з одного боку, від дає можли-
вість повітрю проникати між аркушами, стимулюючи окисний процес.

На підставі вищевикладеного можна зробити такі висновки:
при друкуванні фолієвими фарбами на металізованому папері викори-
стання ІЧ сушарок не дає позитивного ефекту;

рекомендується застосування сикативів для підвищення швидкості
закріплення фолієвих фарб;

необхідно строго дотримуватися технології друку фолієвими фар-
бами, рекомендованої виробниками.

Отже, слова «висихати» і «сушіння»—однокорінні, але їхнє смислове
значення не завжди збігається. Виходить, що не завжди, щоб висушити
продукцію, потрібна сушарка, причому не всяка сушарка сприяє виси-
ханню.

Сьогодні, мабуть, не знайдеться друкарні, яка не мала б у своєму
портфелі замовлень на друк етикеток. Половина з них — етикетки на
металізованому папері. Тому проблеми, що виникають при друкуванні
фолієвими фарбами, відомі багатьом. Друк навіть самого невеликого
тиражу етикетки за два прогони (спочатку — білу плашку, потім —
сюжет) займає не менше двох діб. Тому зрозуміло, що виробничники
намагаються по можливості прискорити процес і друкувати за один
прогін усю етикетку. Тільки чи варті витрати на придбання ІЧ сушарки,
якщо вона буде простоювати?

Сьогодні з’явилася нова технологія друку етикеток на металізованому
папері, що успішно використовується у всьому світі. Вона дуже проста.
В першій друкарській секції замінюють звичайні фарбові валики та
офсетне ГП на комбіновані, призначені для роботи як із стандартними,
так і з УФ фарбами. Після першої друкарської секції встановлюють
проміжну УФ сушарку. Плашку задруковують білою УФ фарбою, яка
повністю полімеризується за короткий час передачі аркуша в другу
друкарську секцію. Плівка, що утворилася, є звичайною невбирною
поверхнею, по якій і здійснюють подальший друк сюжету фолієвими
фарбами. Так, за один прогін можна мати готову етикетку. Тривалість її
виготовлення скорочується рівно вдвічі.

4.1.3.	Сучасні методи інтенсифікації закріплення
друкарських фарб на відбитках

Раціональне використання швидкісних друкарських машин потребує
скорочення часу перероблення надрукованої продукції на подальших
технологічних операціях. Оскільки до цього часу ще не створено фарби,
швидкість закріплення яких на ЗМ відповідала б швидкості роботи
друкарського обладнання, для інтенсифікації процесів висушування
відбитків використовуються різноманітні методи, які можна поділити
на дві групи.

Перша група методів прискореного закріплення фарб передбачає
активізацію процесів твердіння здійснювати завдяки введенню у фарби
спеціальних компонентів — хімічних чи термічно активованих каталіза-
торів. Традиційними хімічними каталізаторами процесу твердіння фарб
є сикативи, які додають до них. Ці методи мають досить широке застосу-
вання, проте особливих нововведень тут немає.

Новий вид фарб, що закріплюються термічним способом, — це термо-
каталітичні чи термореактивні фарби. Вони складаються, як мінімум, з
двох слабков’язких смол, здатних при підвищеній температурі за допо-
могою каталізатора вступати між собою в реакцію поліконденсації,
утворюючи плівку сухої фарби. Утворений фарбовий шар є досить
твердим і в той же час еластичним, стійким до оброблення та дії на
нього розчинників, а також має високу адгезію до ЗМ. Закріплення фарби
здійснюється при температурі 140... 150 °С. Нагрівальні пристрої можуть
бути різного конструктивного виконання, зокрема ІЧ випромінювачами.
Основною вимогою до них є: простота, точність і стабільність регулю-
вання теплового потоку, тому що термокаталітичні фарби досить чутливі
до випадкових перепадів температури.

Найчастіше такі фарби випускають у вигляді двох складових, які
ретельно змішують перед використанням. Фарби, що постачаються під-
приємствам у вигляді готових сумішей, мають використовуватися протя-
гом 1...3 міс. Згідно зданими фірм США, вартість термокаталітичних
фарб на 50% вища від вартості звичайних. При досить широкому викори-
станні таких фарб витрати мають окупитися завдяки скороченню вироб-
ничого циклу друкування і розв’язання проблеми захисту навколишнього
середовища, тому що при висушуванні практично відсутні шкідливі
викиди.

Друга група методів призначена для інтенсифікації закріплення фарб
різними пристроями, що виділяють енергію. їх використовують при
друкуванні звичайними фарбами, які твердіють завдяки випаровуванню
летких фракцій зв’язувальної речовини. Протягом тривалого часу в РРМ
застосовувалися тепловидільні пристрої, в яких як проміжні теплоносії
використовувалися нагріте повітря, гаряча вода чи відкрите газове
полум’я. Головною технологічною функцією їх було прискорення процесу
тиксотропного структуроутворення.

Спосіб висушування відкритим газовим полум’ям принципово прос-
тий, але має ряд істотних недоліків: громіздкість висушувальних камер,
великі витрати газу, складність керування регулювальною апаратурою,
пожежна небезпека. Паперове полотно, нагріваючись до 200...300 °С,
надто сильно і нерівномірно втрачає вологу, що спричинює його деформа-
цію, ускладнює проходження в паперопровідній системі та негативно
впливає на фальцювання.

При обдуванні задрукованого паперового полотна гарячим повітрям
із температурою 100...З00 °С воно нагрівається тільки до 80 °С. Процес
висушування при цьому малоінтенсивний. Щоб збільшити час перебу-
вання паперового полотна в сушильній камері, довжина якої обмежена,
потоки гарячого повітря спрямовують на нього зі швидкістю 40. ..80 м/с
із сопел, розміщених зверху і знизу в шаховому порядку. Довжина
полотна в сушильній камері більша від довжини самої камери в 2...2,5
рази. Це створює певні труднощі в момент зупину чи пуску машини.

Закріпленню фарб можуть сприяти й різні мікрохвильові випроміню-
вання: ІЧ, УФ, високочастотне (ВЧ) та електронно-променеве.

Дія струмів ВЧ та ІЧ променів грунтується на тому, що фарбовий
шар інтенсивно розігрівається, внаслідок чого активізуються всмокту-
вання і термополімеризація фарби. Основним недоліком ІЧ сушіння є
пересушування паперу.

При ВЧ висушуванні розігрівається тільки фарбовий шар і практично
поза впливом ЗМ. При миттєвому висушуванні зв’язувальна речовина
фарби не встигає всмоктатись у папір, завдяки чому відбитки мають
кращий блиск. Тому деякі фірми використовують комбіновані сушильні
пристрої, до складу яких входять ВЧ та ІЧ випромінювачі в оптималь-
ному співвідношенні 3:2. Сумісна дія двох видів випромінювання дає
змогу легше підібрати оптимальний режим сушіння.

Останнім часом для твердіння фарб широко застосовують УФ випро-
мінювання. До складу фарб, які твердіють за допомогою цього випро-
мінювання, вводять фотосенсибілізатор — речовину, чутливу до УФ
випромінювання в межах спектра використовуваних випромінювачів
(100...400 нм). Реакція полімеризації в основному проходить за частки
секунди, коли відбиток перебуває в паперопровідній системі. Остаточне
закріплення здійснюється протягом кількох хвилин після виходу відбитків
із зони опромінення, але в цей час міцність фарбового шару вже виключає
перебивання фарби на наступний відбиток чи його розмазування.
Спосіб УФ висушування має деякі недоліки. Використовувані для
цього способу фарби значно дорожчі від звичайних. УФ випромінювання
має різну проникну здатність у фарбові плівки різних кольорів. Для
закріплення жовтої фарби треба мати пристрій з одним випромінювачем,
для твердіння чорної фарби необхідно на машину встановити пристрій
з двома або трьома випромінювачами. Щоб можно було встановлювати
на всіх секціях машини уніфіковані пристрої з одним випромінювачем,
рекомендують такий порядок накладання фарб: чорна, блакитна, пурпу-
рова, жовта.

Фарби, розраховані на твердіння УФ променями, практично не виси-
хають без опромінення, а тому їх не можна змішувати зі звичайними
фарбами. Хоча вони не висихають на фарбових валиках, змивання ФА
та очищення забруднених деталей машини ускладнюються. Озон, що
виділяється під час роботи УФ випромінювачів, спричиняє інтенсивну
корозію деталей обладнання. Крім того, незважаючи на недоліки,
властиві цій технології, вона весь час удосконалюється і знаходить все
більше застосування.

Спосіб висушування фарб УФ випромінюванням в інертній атмо-
сфері, запропонований фірмою «Юніон Карбід» (США), є ефективнішим.
Відбиток у зоні висушування обдувається потоком азоту, який, витіс-
няючи із зони висушування кисень, запобігає утворенню озону. З’явля-
ється можливість використовувати УФ випромінювачі розсіяного світла.
Все це дає змогу відмовитися від інтенсивної місцевої вентиляції і змен-
шити витрати електроенергії. Витрати азоту незначні і його можна вида-
лити з приміщення звичайною системою вентиляції. При охолодженні
УФ ламп водою термін роботи їх підвищується у 5...6 разів.

За повідомленнями фірми «Сун Хемікл Корп.» (США) в УФ випромі-
нювачах застосовуються лампи, наповнені парою меркурію. Використо-
вуються лампи з фокусованим і розсіяним світлом, повітряним та
водяним охолодженням. Кількість ламп залежить від швидкості роботи
машини, товщини фарбового шару, кольору пігменту. При швидкості
руху паперової стрічки 300 м/хв потрібен пристрій, що складається з 10
ламп потужністю 200 Вт.

Пристрій УФ висушування відбитків з «холодним» випромінюванням
створено фірмою «Шнайдер-енергіанвендунг-технік» (Німеччина). У
цьому пристрої побічне теплове ІЧ випромінювання поглинається
завдяки використанню замкненого вузла, через який циркулює вода. Як
джерело УФ випромінювання використовуються ртутні лампи високого
тиску. В новому пристрої нагрівання ламп порівняно зі звичайними
пристроями зменшується на 30%. Його перевагами є можливість викори-
стання для твердіння фарб на чутливих до теплоти полівінілхлоридних
плівках, підвищення швидкості друку при більш високій якості відбитків,
виключення забруднення при значній висоті стосу ЗМ, зменшення площі
для зберігання відбитків. При «холодному» твердінні температура в зоні
друкування в машині не перевищує 60 °С. Крім того, зменшено можли-
вість корозії деталей випромінювачів і знижено кількість утворюваного
озону. Підтвердженням широкого застосування УФ висушування фарб
є те, що за останні роки в Європі щорічно вводиться в експлуатацію
близько 350 машин з УФ випромінювачами.

Досить новим і перспективним є спосіб твердіння фарбового шару
на відбитках під дією імпульсивного потоку електронів. При цьому
можуть використовуватися досить спрощені за композицією фарби, які
включають пігмент, диспергований у мономерній зв’язувальній речовині.
Характеристику випромінювачів підібрано так, що максимум енергії
припадає на частоту, резонансну частоті коливань подвійних зв’язків
ненасичених вуглеводів, які входять до складу зв’язувальної речовини
фарби. Вплив електронного пучка на фарбу підсилюється введенням до
їх складу відповідних сенсибілізаторів.

Електронний пучок створюється пристроєм, аналогічним за кон-
струкцією триелектродної лампи. Зміною катодної та сіткової напруг
регулюють кількість випромінюваної енергії і швидкість руху електронів,
від якої залежить глибина проникнення їх у фарбовий шар. Роботою
пристрою можуть керувати в автоматичному режимі датчики, які контро-
люють проходження паперових аркушів і швидкість роботи машини.

При електронно-променевому висушуванні використовуються генера-
тори електронних пучків, що створюють під час розгону електронів
різницю потенціалів від 150 тис. до 1 млн В. Керування напрямком
променя і засоби обмеження розсіювання електронів в атмосферу
запобігають значним енергетичним втратам. Високий енергетичний
рівень і висока проникна здатність електронів забезпечують миттєву
полімеризацію акрилових смол, не зачіпаючи інших інградієнтів фарб.
При цьому температура підвищується на кілька градусів. У США
створено компактний прискорювач електронів, розміри якого дають змогу
легко вмонтувати його в лінії, які виконують друкування, склеювання,
нанесення різних покриттів. Ним можна опромінювати покриття
завтовшки 0...500 мкм. Твердіння покриттів електронними променями
може здійснюватися при швидкості руху оброблюваного матеріалу 300
м/хв і витратах електроенергії не більш як 120 Вт/см. Від одного
генератора може працювати кілька головок — прискорювачів. Ширина
оброблюваного матеріалу може досягати 4 м. Практично миттєве
твердіння фарб забезпечує відбиткам високий глянець. При цьому немає
шкідливих викидів в атмосферу, тобто спосіб є екологічно чистим.

Якщо УФ випромінювання екранується непрозорим матеріалом, то
потік електронів легко проникає крізь будь-яку перепону, в тому числі
металеву фольгу і полімери. Це відкриває нові можливості, наприклад,
для декорування пакувальних матеріалів. Пристрої для твердіння фарб
потоком електронів у 4.. .6 разів дорожчі від пристроїв для УФ твердіння,
але за дією значно ефективніші.

Ефективного твердіння фарби на відбитках можна досягти також за
допомогою лазерного випромінювання (індукованого високоінтенсив-
ного електромагнітного випромінювання в оптичному діапазоні). Лазер
установлюють під гострим кутом до площини відбитків так, щоб його
промінь перекривав ЗМ по всій ширині. Лазери на гелії чи двооксиді
вуглецю генерують промінь з довжиною хвилі в ІЧ зоні. Потужність
теплового випромінювання променя становить 3...4 кВт. Лазерний
пристрій для твердіння фарб досить економічний, тому що майже вся
енергія випромінювання поглинається задрукованою поверхнею і втрати
теплоти незначні.

Закріплення друкарської фарби лазерним або мазерним променем
використовується ще дуже рідко. Основною перевагою цього способу є
можливість створення великої густини опромінення на малій площі
відбитка, а основним недоліком — утворення «кірочки» на поверхні
фарбового шару.

Слід зазначити, що всі способи інтенсифікації висушування фарб на
відбитках весь час удосконалюються, внаслідок чого їх ефективність
підвищується.

Фірмою «Неісіе1Ье㧻 розроблено сушильні пристрої «Есо\уєЬ» і
«ЕсоШепп». Сушильний пристрій «Есо^еЬ» є надзвичайно простим в
обслуговуванні. Оператору потрібно лише задати необхідну температуру
паперового полотна на пульті керування. Температура повітря в зоні
сушіння регулюється автоматично. Завдяки широким вхідному та вихід-
ному отворам забезпечується легке проведення полотна. Як і решта
сушильних пристроїв зазначеної фірми, «ЕсоууєЬ» забезпечує високу
якість друку та малі виробничі витрати:

на ЗО % менше споживання енергії, порівняно з традиційними
комбінаціями сушарка/пристрій відпалу, завдяки особливій технології
регулювання температури полотна та повторному використанню енергії
від спалювання випаровувань розчинника;

швидкий вихід на робочий режим, що сприяє зменшенню макула-
турних відходів.

Інсталяційні витрати сушильного пристрою зведено до мінімуму.
«ЕсоууєЬ» постачається у вигляді повністю вкомплектованого модуля.
Особлива система подачі повітря під високим тиском та запатентовані
газові пальники «Сгозз]еЬ> забезпечують високостабільне проведення
паперового полотна через сушильний пристрій.

Завдяки великій кількості газових пальників полотно проходить через
сушильний пристрій «ЕсоЛегш» без короблення та вигинання, що
трапляється у звичайних сушарках. Хвилеподібне проведення призво-
дить до нестабільного положення краю полотна. При прямолінійному
проведенні паперового полотна досягається максимальна стабільність
положення країв, що особливо важливо для вузьких полотен, які
проводяться асиметрично до центральної осі машини. Ця особливість
разом із багатьма іншими перевагами підвищує ефективність роботи та
значно зменшує можливість обриву паперового полотна. Як і все
сушильне обладнання фірми «Неійе1Ье㧻, сушильний пристрій
«Есойїепп» відрізняється простотою обслуговування.

На рис. III (див. кольорову вклейку) показано сушильні пристрої
«Есо\уєЬ» та «Есойїепп» фірми «Неісіе1Ье㧻 і споживання ними газу
порівняно зі звичайним сушильним пристроєм, а нижче наведено основні
особливості цих пристроїв:
систему сушіння узгоджено з проходженням паперу;

висока надійність виробництва;

економне використання енергії;

поперечно-орієнтований ІЧ випромінювач;

короткохвильовий ІЧ випромінювач із високим коефіцієнтом відбиття через золотий
рефлектор;

автоматичне вимірювання температури стапеля ІЧ сенсором;

сушильна шафа для всіх повітряних, теплообмінних апаратів електронного вмикання;
інтегрований пристрій утилізації залишків теплоти;

модульна техніка на всіх моделях 8М 74, 8М 102 і СО 102;

модульний принцип побудови всіх моделей;

водяне охолодження і закрита система циркуляції води;

продуктивний відсмоктувальний пристрій зменшує рівень пилу, залишків теплоти та
загазованості;

простота в керуванні;

елементи обслуговування інтегровано на пульті обслуговування приймання;

поздовжня концепція обслуговування для моделей 8М 74, 8М 102 та СО 102;
повідомлення про помилку на пульті обслуговування приймання та в шафі сушіння;
зручність обслуговування завдяки ЬСО-дисплею;

попередження і швидкий аналіз помилки та додаткове сервісне повідомлення;

автоматична компенсація продуктивності сушіння при неробочому окремому
випромінювачі;

відповідний дизайн шафи сушіння;

продаж, обслуговування та запасні частини від одного виробника.

У табл. 4.3 відображено характеристику модульної системи моделей
сушильних пристроїв фірми «Неібе1Ье㧻.

4.2.	ПРОТИЗАБРУДНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ

Для створення захисного шару на відбитку застосовуються протиза-
бруднювальні пристрої. Дія їх грунтується на принципі розпилення та
нанесення на відбиток рідини або порошку за допомогою струменя стис-
неного повітря. Існують також пристрої, в яких для перенесення порошку
використовуються електростатичні сили.

Рідинні апарати застосовуються в книжково-журнальних машинах,
де стрічка паперу після сушильного та охолоджувального пристроїв
проходить через закриту камеру, в якій набризкується захисний шар,
що не допускає забруднення у фальцювальному апараті. Одночасно
відбиткам надається глянець, а рідина, яка всмоктується в папір,
балансує витрати вологи при сушінні та трохи зменшує натяг стрічки,
який набуває на цій ділянці великих значень.

Порошкові апарати використовуються ширше, ніж рідинні. Розпилю-
вальні сопла апаратів встановлюються на відстані 150...200 мм над
відбитком, проте частина порошку пролітає мимо, забруднюючи машину
й атмосферу цеху. Порошок, який осідає на відбиток, має крім корисної
дії ще й шкідливу: він обмежує накладання фарб при друкуванні в кілька
прогонів і призводить до утворення бульок та шорсткості при наступ-
ному лакуванні або ламінуванні (припресовуванні плівки).При зчищанні
порошку зменшується глянець відбитка.

Порошкові апарати типу ДТ-2. Ці апарати встановлюються на окре-
Т аб лиця 4.3. Характеристика модульної системи моделей сушильних пристроїв фірми «Неі(1е1Ье㧻

Модель	Марка	№ за каталогом	Конфігурація	Авторегулювання за допомогою ІЧ сенсора	Розміри шафи керування системою сушіння, мм
8М 74 (машина без лакуван- ня з високостапельиим прийманням)  8М 74 (машина з лакуван- ням)  ЗМ 74(машииа з лакуван- ням і подовженим прийман- ням)  8М/СО 102 (машина без ла- кування)  8М/СО 102 (машина з лаку- ванням)  ЗМ/СП 102 (машина з лаку- ванням і подовженим прий- манням)	«Неі<!е1Ьег§ ВгуЗіаг ЕагЬе»  «Неі<!е1Ьег§ ВгуЗіаг Ьаск» «Неі<!е1Ьег§ ВгуЗіаг КошЬіпаііоп»  «Неі(1е1Ьег§ ПгуЗіаг ЕагЬе»  «Неі<!е1Ьег§ ОгуЗіаг Баск» «Неі<!е1Ьег§ ВгуЗіаг КошЬіпаііоп»	М6.170.0013М  М6.170.0014М  М6.170.0016М  С7.170.0013М  С7.170.0014М  С7.170.0016М	1 хІК — змінний модуль без по- дачі гарячого повітря  1 хІК — змінний модуль із пода- чею гарячого повітря  2хІК — змінні модулі з подачею гарячого повітря та ротаційним вентилятором  ІхІК — змінний модуль без по- дачі гарячого повітря  ІхІК. — змінний модуль із пода- чею гарячого повітря  2хІК — змінні модулі з подачею гарячого повітря та ротаційним вентилятором	У серійному виконанні  Те саме  — « —  — « —  — « —  — « —	1200x700x1900  1200x700x1900  2550x700x1900  1200x700x1900  1200x700x1900  2550x700x1900
Рис. 4.3. Схема головки протизабрудню-
вального апарата

мому стояку або на стінці машини.
Сопла апарата розміщуються на ви-
соті 220 мм над поверхнею прий-
мального стапеля.

Схему головки апарата показано
на рис. 4.3. Через засипник 1, зняв-
ши кришку 2, засипають порошок З
в прозорий резервуар 5. Цей
резервуар, прикріплений до корпуса
11 хомутиком 6, у центрі підтри-
мується гвинтом. У корпусі 11
міститься електромагнітний клапан,
на схемі частково розгорнутий в
площині рисунка. Насос 8 подає
стиснене повітря через фільтр 7
тільки в момент викладання від-

битка на стапель під дією електромагніта 10, який вмикається синхроні-
зуючим кулачковим механізмом (на схемі не показано). Струмінь повітря
разом з деякою кількістю порошку спрямовується через регулювальні
отвори по трубках 9 до сопел і далі на відбиток. Щоб порошок не зале-
жувався, його можна розпушувати перемішувачем 4. Нагрівач, установ-
лений на шляху руху повітря від насоса до резервуара, запобігає зволо-
женню порошку при підвищеній вологості атмосферного повітря. Цикл
роботи апарата відбувається за 0,5 с.

Протизабруднювальні порошкові апарати типу ПАП. Ці апарати
складаються з двох частин — дозатора та системи напилення.

Рис. 4.4. Загальний вигляд дозатора про-
тизабруднювального апарата

Дозатор містить три модулі:
повітророзподільник 4, механізм підні-
мання колби 2 дозатора, електронний
блок керування (рис. 4.4). З витратою
порошку періодично піднімається кол-
ба дозатора 1 за допомогою електро-
двигуна З (із вмонтованим редукто-
ром). Насичений протизабруднюваль-
ним порошком потік повітря подається
від дозатора до напилювальної систе-
ми по шлангу. Напилювальна система
складається з металевої трубки з напи-
лювальними головками, які розміщено
з певним кроком. Протизабруцнюваль-
ний порошок через напилювальні
головки потрапляє на аркуш.

Пристрої керування протизабруд-
нювальним апаратом розміщено на
дозаторі. Вентиль 5 використовується
для подачі повітря до протизабруд-
нювального апарата. Кнопка 6 вмикає
електронний блок, який керує рухом колби дозатора. Кнопки 10 і 11
здійснюють переміщення колби дозатора (догори, донизу). При натис-

ненні на кнопку 9 колба дозатора переміщується у крайнє нижнє
положення. Кнопка 8 (пуск) призначена для автоматичного піднімання

колби дозатора. Задатчик 7 установлює кількість циклів роботи машини,

за допомогою якої колба дозатора піднімається
на 2 мм. У процесі роботи задатчик може
перемикатися.

Дозування порошку відбувається в герме-
тично закритій колбі (рис. 4.5). Повітряний
потік, що подається до колби 4 через форсунки
1, які розміщено по периферії поршня 2, діє на
протизабруднювальний порошок 5 і подає його
з дозатора через отвір 3.

Згідно з пневматичною схемою протиза-
бруднювального апарата повітря надходить до
нього від повітряного агрегату, який встанов-
лено на машині. Один з вентилів застосовується
для подачі та перекриття повітря. Останнє про-

рис. 4.5. Схема колби дозатора
протизабруднювального
апарата

ходить через шар адсорбенту, який сушить його під час прогрівання

повітряного агрегату (ЗО хв).

Протизабруднювальні апарати типу ПАП використовуються для
роботи з мінеральними та органічними порошками. Апарати ПАП-120
і ПАП-76 наносять порошок на аркуш, який рухається, а апарат ПАП-62
— на рухомий і нерухомий аркуші.

Протизабруднювальні апарати широко застосовуються на вироб-
ництві. Проте негативний вплив їх на стан навколишнього середовища
потребує розробки нових фарб, що швидко закріплюються, і спеціаль-

них сушильних пристроїв.

4.3.	НЕЙТРАЛІЗАТОРИ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

На нормальне проходження технологічних процесів у друкарській
машині негативно впливає статична електрика, яка виникає від тертя
між папером і контактуючими деталями машини.

На підприємствах використовують різноманітні способи запобігання
статичній електриці, для чого передбачається: акліматизація паперу перед
друкуванням; підвищення вологості повітря; обдування паперу іонізова-
ним повітрям; заземлення машини; застосування нейтралізаторів.
Останні можуть бути індукційними, радіоізотопними, високовольтними
та комбінованими.

Найпростішим за конструкцією є індукційний нейтралізатор. Він
виконаний у вигляді стрижня з вістрями (шпичаками). Між заземленими
вістрями та поверхнею зарядженого паперу виникає неоднорідне
електричне поле. Напруга близько вістер дуже висока, що створює умови
для коронного розряду. На папір зі зарядного проміжку осідають заряди,
які протилежні за знаком. Нейтралізотори такого типу мають недолік,
пов’язаний з високою початковою напругою розряду і значним
зменшенням струму з віддаленням від наелектризованої поверхні паперу.

Найчастіше на підприємствах застосовуються високовольтні
нейтралізатори. Вони складаються з розрядника та джерела живлення.
Вістря розрядників виконуються у вигляді голок або зубчастої стрічки,
джерело живлення використовують з напругою від 3 до 10 кВ.
Високовольтні нейтралізатори мають ряд модифікацій. Це нейтралізатори
змінної та постійної напруг, голчасті та нейтралізатори з ковзним
розрядом.

На рис. 4.6, а зображено схему нейтралізатора з ковзним розрядом.
Металевий стрижень 2 покрито шаром діелектрика завтовшки 0,7 мм.
На зовнішню поверхню діелектрика намотано тонкий (0,1 мм) зазем-
лений ніхромовий дріт 3. Струм високої напруги (до 5 кВ) від високо-
вольтного трансформатора 1 подається на внутрішній електрод. Поблизу
поверхні електрода генерується певна кількість іонів обох знаків й
електричні розряди поширюються по поверхні діелектрика і взаємодіють
через повітря з поверхнею паперу. Ефективність такого нейтралізатора
визначається товщиною діелектричного покриття, діаметром самого
розрядника, а також товщиною дроту, кроком його намотування,
відстанню до поверхні, що нейтралізується.

На рис. 4.6, б показано інший тип високовольного нейтралізатора
змінної напруги — з активним зв’язком. Це голчастий нейтралізатор з
близько розміщеним заземленим електродом, вістря 2 якого розташовано
по центру поздовжньої щілини, яку профрезеровано в металевій трубці
1. Розміщення заземленої металевої поверхні поблизу коронних вістер
трохи зменшує початковий потенціал розряду наелектризованого
матеріалу.

У лабораторії Московської академії друку розроблено нейтралізатор
змінної напруги, схему якого зображено на рис. 4.6, в. Це нейтралізатор
з протифазним живленням. Він складається із системи двох розрядників
з наборами до 10 електродів у кожному на 1 м довжини і названий проти-
фазним тому, що живлення розрядників здійснюється змінною напругою
в протифазі від двофазного трансформатора. Електроди тут стрічкові,

Рис. 4.6. Схеми нейтралізаторів: а — з ковзним розрядом; б — голчастого з заземленим
електродом; в — з протифазним живленням
причому кожний з них увімкнено через високоомний резистор з опором
10 МОм. Напруга на електродах становить 5 кВ.

Ще один тип високовольтного нейралізатора — це нейралізатор
постійної напруги. Розрядники в ньому не мають конструктивних
особливостей порівняно з розрядниками нейтралізаторів змінної
напруги, але джерелом живлення є високовольтний випрямляч.

Значення та знак електричного заряду в процесі друкування не зали-
шаються сталими; тому користуватися одним розрядником, який дає
іони тільки одного знака, не рекомендується, оскільки можливе небажане
перезаряджання матеріалу.

Найкращими є нейтралізатори, іонізуючий струм яких зростає зі
збільшенням потенціалу на папері. Часто створюють комбіновані нейтра-
лізатори. Наприклад, ВО «Ізотоп» випускає комбінований ізотопно-індук-
ційний нейтралізатор. Відомо також застосування УФ випромінювання
у високовольтному нейтралізаторі постійної напруги.

4.4.	ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ
ДРУКАРСЬКОЇ СЕКЦІЇ

З метою надійного виконання друкарського процесу в сучасних

машинах ОПД використовуються допоміжні пристрої для очищення та
змивання офсетного і друкарського циліндрів, розгладжування тонкого
паперу, змивання валиків ФА. Очисні та змивальні пристрої призначені
для очищення поверхні офсетного і друкарського циліндрів від пороху,
забруднення фарбою та різноманітними сторонніми частинками.

Один із варіантів змивальних пристроїв, що використовуються в
машинах фірми «Неісіе1Ье㧻, має вигляд традиційного щіткового при-
строю, що встановлюється на вільну поверхню ОЦ. Він приставляється

до циліндра в момент змивання і здійснює змивання ГП в режимі

заправної швидкості.

Пристрій складається із валика 1
(рис. 4.7), який взаємодіє з дозу-
вальним валиком 2, що обмивається
мийним розчином із ряду сопел 3.
Валик 1 наносить змивальний роз-
чин на офсетне ГП, залишки роз-
чину разом із фарбою очищаються
валиком 4 і ракелем 5.~ Контактні
ролики 11 дають змогу точно встано-
вити змивальний пристрій відносно
контактних кілець, забезпечивши
необхідну взаємодію його виконав-
чих механізмів з поверхнею ОЦ.

Для забезпечення нормального
режиму змивання неробоча частина
ОЦ закривається знімним щитком

Рис. 4.7. Схема змивального пристрою
щіткового типу
Юу вигляді сегмента. Крім еластичного змивального валика 7,
використовується також очищувальний (висушувальний) валик 9, який
установлено після щіткового валика 8, що взаємодіє з ракелем 7.

Пристрій має індивідуальний елекгропривід і пневматичний при-
стрій 6 для встановлення його в режим змивання. Продукти змивання
потрапляють у спеціальний піддон, з якого через трубопровід подаються
у вузол очищення та регенерації. Для змивання використовуються як
спеціальні, екологічно безпечні мийні засоби, так і звичайна вода.

Керування роботою змивального пристрою здійснюється системою СРС
за спеціальною програмою.

Практика експлуатацій АРМ ОПД показала, що потребується
очищення не тільки ОЦ, а й ДЦ, оскільки вони також, хоч і меншою

мірою, ніж ОЦ, зазнають забруднення. Фірма «Неісіе1Ье㧻 розробила

Рис. 4.8. До розгляду пристрою
для розгладжування та очищення
паперу

універсальний пристрій для змивання та
очищення циліндрів друкарської секції. Це
компактний пристрій з індивідуальним
приводом, що встановлюється між офсетним
та друкарським циліндрами, а керування
ним здійснюється за програмою через
систему СРС.

Залежно від рівня автоматизації та
домовленності з покупцем-замовником
друкарська машина може комплектуватися
щітковим або універсальним пристроєм для
змивання. В деяких друкарських машинах
великого формату, наприклад «Зреесітазіег
8Ц102», щітковий пристрій є стандартним,
у машинах малого і середнього форматів
використовується універсальний змиваль-
ний пристрій. Перевага щіткового пристрою
— висока ефективність змивання, але при
прямому контакті з офсетним ГП він може
зумовити його пошкодження. Перевага
універсального змивального пристрою —
ощадливий режим змивання з викорис-
танням змивального полотна для змивання
офсетного й очищення друкарського
циліндрів.

Пристроєм для забезпечення проведення

паперу в зону ДК комплектуються друкарські машини за бажанням
замовника. Він установлюється поруч із зоною ДК і забезпечує завдяки
дії повітряного струменя, що подається крізь спеціальні сопла 1,

розгладжування й одночасно очищення паперу від пилу (рис. 4.8, а).
Використання цього пристрою найбільш ефективне при друкуванні на
тонкому папері, який може зморщуватися в зоні ДК (рис. 4.8, б).
Розділ II

АРКУШЕВІ РОТАЦІЙНІ МАШИНИ

Глава 5

ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТА ПРИСТРОЇ
АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

5.1.	АРКУШЕЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ

Аркушеживильні пристрої призначені для періодичної подачі аркушів
до ДА. Вони здійснюють автоматичне відокремлення кожного аркуша
паперу від стопи, вирівнювання кромок аркушів по передніх і бічних
упорах перед подачею до ДА, контроль правильності подачі аркушів,
розгін аркушів до колової швидкості ДЦ.

До складу аркушеживильних пристроїв входять: самонаклад;
механізми переднього і бічного вирівнювань аркушів; аркушепри-
скорювальні пристрої; контрольно-блокувальні пристрої.

5.1.1.	Самонаклади

Самонаклад — це автоматичний пристрій для поштучного відокрем-
лення аркушів паперу від стопи та подачі їх до друкарської секції. Само-
наклад містить: стапельні пристрої, механізми відокремлення і транс-
портування аркушів, пневматичну систему та органи контролю.

Самонаклади мають: безвідмовно та точно подавати до механізмів
вирівнювання аркуші різних формату та товщини; за один робочий цикл
машини подавати тільки один аркуш паперу; при подачі не порушувати
структуру поверхні аркушів; автоматично вимикатися при порушеннях
у подачі аркушів.

Самонаклади різняться принципом відокремлення аркуша від стопи,
способом подачі аркушів у машину, способом закладання аркуша в
машину, місткістю та ін.

Стапельний пристрій призначений для завантаження аркушів і підве-
дення верхніх аркушів стопи до аркушевідокремлювальних механізмів.
Залежно від місткості стапельного стола самонаклади поділяють на
низько- та високостапельні. За способом закладання аркушів у машину
стапельні пристрої поділяють на виносні та вбудовані.

Аркушевідокремлювальні пристрої за принципом дії поділяють на
пневматичні, фрикційні та електростатичні. Найбільш надійні та швидко-
хідні серед них — пневматичні. їх застосовують майже в усіх
друкарських машинах.

Фрикційні самонаклади досить прості за конструкцією, але мають
суттєвий недолік: не забезпечують безвідмовної роботи на різних
гатунках паперу Тому використовують їх у тихохідних малоформатних
машинах.

Перспективними є електростатичні самонаклади, в яких
відокремлення аркушів відбувається завдяки електростатичним силам.

За принципом розміщення аркушевідокремлювальних пристроїв від-
носно стопи самонаклади поділяють на самонаклади з відокремленням
аркушів за передню кромку і самонаклади з відокремленням аркушів за
задню кромку. Перші з них за принципом транспортування аркушів по
накладному столу від стопи до механізмів вирівнювання називаються
також самонакладами з послідовною, а другі — зі східчастою подачею
аркушів. Послідовна подача аркушів характерна для низькошвидкісних
машин, оскільки аркуші подаються з певним інтервалом (а^ між ними
(рис. 5.1, а). У швидкісних друкарських машинах подача аркушів схід-
часта, вона характеризується тим, що аркуші подаються з перекриттям
(ас) один відносно одного (рис. 5.1, б).

Рис. 5.1. Схеми послідовної {а) та східчастої (б) подач аркушів

Середня швидкість транспортування аркушів при їх послідовній
подачі 7ТП = (£ + а^/Т, при ступінчастій 7ТС = (£ - а^/Т, де Т — час
циклу. Позначивши через п кількість аркушів, поданих самонакладом
за годину, дістанемо 7ТП = п(Ь + а^/ЗбОО м/с, Итс = л(£ - ас)/3600 м/с.

При одному й тому самому форматі середня швидкість руху аркуша
при ступінчастій подачі буде меншою, ніж при послідовній, навіть для
більш високої швидкості машини.

Для транспортування аркушів використовують тасьмові конвеєри з
притискними елементами.

Для послідовній подачі часто використовують каретки із захоплюва-
чами або присосами, які ведуть аркуш за передню кромку.

Принципові схеми смонакладів з послідовною і східчастою подачами
аркушів показано на рис. 5.2 та 5.3.

У самонакладі з послідовною подачею (див. рис. 5.2) стопу аркушів
укладають на стапельному столі 8 і роздувані 7 струменем стисненого
повітря роздувають її верхні аркуші в момент, коли штанга 3 з присосами
2 опускається на стопу в зоні передньої кромки. Трохи піднімаючи верх-
ній аркуш, присоси передають його під погумований ролик 4, який узгод-
жено опускається, і притискує аркуш до тасьмового конвеєра 6. Потім
ролики 5 притискують аркуш до тасьми. Штанга З опускається за наступ-
ним аркушем тільки після відходу задньої кромки попереднього аркуша
зі стопи.
Рис. 5.2. Схема самонакладу з послідовною подачею аркушів

Щуп 1, який циклічно коливається, при опусканні рівня стопи нижче
заданої позначки автоматично вмикає механізм підняття стапельного
стола.

Конвеєр 6 підводить аркуш по нахиленому столу до механізму
вирівнювання.

Типову схему пневматичного самонакладу зі східчастою подачею
аркушів зображено на рис. 5.3, а.

Рис. 5.3. Схема пневматичного самонакладу зі східчастою подачею аркушів (а)
та стадії їх подачі (б...е)

Стапельний стіл 19 піднімається до механізму відокремлення
верхнього аркуша самонакладу автоматично. Аркуші паперу у верхній
частині стопи розпушуються задніми роздувачами 20. Зсуву аркушів
перешкоджають передні упори 17 стапельного стола, які в цей момент
знаходяться у вертикальному положенні. Аркушевідокремлювальні
присоси З періодично опускаються на стопу і піднімають задню кромку
верхнього аркуша (рис. 5.3, б...е). Підніманню двох і більше аркушів
перешкоджають щітки 1, встановлені над задньою кромкою аркуша, які
ковзають по ній в момент його відокремлення. Під піднятий аркуш на
стопу опускається щуп 2, що контролює рівень стопи й одночасно подає
стиснене повітря під трохи піднятий аркуш для повного відокремлення
його від стопи. З метою забезпечення надійності відокремлення від стопи
тільки одного аркуша використовують бічні роздувані 18. Після опус-
кання щупа 2 на аркуш опускаються два або більше аркушетранс-
портувальні присоси 4 і деякий час аркуш утримується відокремлюваль-
ними та транспортувальними присосами. Потім відокремлювальні при-
соси відпускають аркуш, а транспортувальні проводять його до наклад-
ного стола 13 (див. рис.5.3, а). Відхиляються передні упори 17 і аркуш
подається на приймальний циліндр 16, на який опускаються два гумові
ролики 5. Вони разом із циліндром 16 переміщують аркуш на тасьмовий
конвеєр 14, який проводить аркуш по накладному столу 13 до механізмів
вирівнювання.

При переміщенні по конвеєру аркуш притискується до тасьми
напрямними перами 6, роликами 8, кульками 7 і щітками 9. Коли аркуш
підходить до передніх упорів 11, швидкість його руху стає мінімальною,
що запобігає зминанню передньої кромки аркуша від удару в передні
упори. Зміна швидкості конвеєра забезпечується вмонтованими в його
привід еліптичними колесами, диференціальними важільно-зубчастими
механізмами та ін. Натяг тасьми конвеєра 14 регулюється за допомогою
натяжних роликів 15.

Після вирівнювання аркуша по передній кромці за допомогою передніх
упорів 77 на нього опускається притискний ролик механізму бічного
вирівнювання 10, який підводить аркуш до бічного упора. Вирів-няний
аркуш за допомогою форгрейфера 12 передається до захоплювачів ДЦ.

Відокремлення аркуша в пневматичних самонакладах може виконува-
тися однією чи двома групами присосів за задню кромку або однією
групою за передню кромку.

Пневматичні самонаклади мають досить високу точність і надійність
у роботі.

Підтримування сталого рівня стопи забезпечується механізмом авто-
матичного піднімання стола, роботу якого ініціює щуп-сопло.

Під дією кулачково-важільного механізму 1...5, 7 (рис. 5.4, а) щуп-
сопло 6 набуває складного руху: ззовні опускається під піднятий
відокремлювальними присосами аркуш на стопу, потім переміщується
вгору і назад, щоб не заважати відокремленню наступного аркуша.

При зниженні рівня стопи механізм щупа на етапі опускання діє
важелем 8 на золотник 9, який передає вакуумний сигнал виконавчому
механізму автоматичного піднімання стапеля самонакладу. Для приводу
цього пристрою (рис. 5.4, б) використовують, наприклад, кулачково-
важільний механізм 1...5, який надає коромислу 6 із собачкою 8 храпового
механізму вільного коливання на валу. Лише при передачі вакуумного
сигналу поршень пневмоциліндра 7 рухається вниз і своїм штоком
опускає собачку 8, яка була піднята над храповиком пружиною 9, у
западину зуба. При цьому вал за допомогою черв’ячної передачі 4 надає
незначного повороту зірочкам 10, і ланцюг 77 піднімає стапельний стіл
75 до потрібного рівня.
2

9

7

1

Рис. 5.4. Схеми механізмів щупа-сопла (а) й автоматичного піднімання стапельного стола (б)
в самонакладі

Самонаклади обладнуються також допоміжними механізмами руч-
ного і прискореного піднімання стапеля. Механізм ручного піднімання
використовується для встановлення рівня стопи відносно присосів.
Механізм прискореного піднімання та опускання має електропривід з
кнопковим керуванням; для автоматичного зупину механізму під час
прискореного піднімання до встановленого рівня застосовується блоку-
вання на основі фотощупа 12, 14 (див. рис. 5.4, б).

У швидкісних машинах використовуються, головним чином, високо-
стапельні (висота стопи 100... 150 см) самонаклади, які дають змогу
працювати без зупину машини протягом тривалого часу.

Завантаження стола самонакладу новою стопою паперу потребує зу-
пину машини, що зменшує її продуктивність. Навіть при короткому
зупині машини через порушення стабільності роботи ФА у перехідний
період частина надрукованої продукції після пуску машини відходить у
брак. Щоб позбутися цього, самонаклади швидкохідних машин комплек-
туються пристроями і механізмами для завантаження стапелів на ходу
машини. Нова стопа укладається або на другому столі, підвішеному на
ланцюгах нижче першого, або на знімному столі, який після звільнення
від стопи на візку знову вводиться в самонаклад. Залишок стопи в
самонакладі під час його перезаряджання підтримується допоміжним
пристроєм (столом, стрижнями, решіткою, телескопічними трубками).

Пневматична система самонакладу містить: ротаційний повітря-
ний насос; повітропроводи; золотники, які розподіляють стиснене й
розріджене повітря; регулювальні пристрої; контрольно-вимірювальні
прилади, а також робочі органи (роздувані, відокремлювальні та ведучі
присоси).

Роздувані мають велику кількість малих отворів для виходу

2-40
Рис. 5.5. Схеми присосів

стисненого повітря, під дією якого розділяються кромки верхніх аркушів
стопи. До присосів підводиться розріджене повітря. В них завдяки різниці
між атмосферним тиском повітря і розрідження Рр під присосами виникає
сила Ра, що підтримує аркуш (рис. 5.5, а).

Присоси за своєю конструкцією бувають жорсткі, підпружинені та
плаваючі.

Жорсткі присоси з малою торцевою поверхнею (див. рис. 5.5, а)
застосовують для тонкого гладкого паперу, присоси з великою торцевою
площею і гумовоми насадками 1 (рис. 5.5, б) — для шорстких та твердих
аркушів паперу великої щільності.

Підпружинені присоси (рис. 5.5, в, г), якщо немає зіткнення з
аркушем, під дією легкої пружини 1 займають нижнє положення. Після
зіткнення з аркушем у циліндр 2 подається вакуум, і присос, долаючи
протидію пружини, піднімається на 10... 15 мм, відриваючи аркуш від
стопи. Недоліком цих присосів є те, що вони опускаються після
сполучення порожнини присоса з атмосферою. Це потребує створення
складної траєкторії руху механізмів приводу присосів.

Плаваючі присоси (рис. 5.5, д) — це автоматичні пристрої. У певний
момент (за циклом) верхня камера 5 присоса 1 і нижня камера 4 сполуча-
ються з вакуумною магістраллю. Доки канал присоса І сполучений з
атмосферою, тиск у камері 5 більший, ніж у камері 4, і, долаючи зусилля
пружини З, присос 7 опускається вниз. Як тільки присос торкнеться
аркуша 2, тиск у камерах 5 та 4 стає однаковим і завдяки зусиллю, що
виникає через різницю площ камер, і зусиллю пружини 3 присос 7
піднімається разом з аркушем. Застосування плаваючих присосів не
потребує механічного приводу їх.
Висота піднімання присосів становить ЗО.. .40 мм, причому підпружи-
нена частина їх піднімається завдяки вакууму на 10... 15 мм, а від

механічного приводу присос піднімається разом зі штангою, на якій він
закріплений, на 20...25 мм. Найчастіше штанга з присосами приводиться в
рух важільними механізмами високої точності, хоч і простої конструкції.

Жорсткі присоси дуже чутливі до висоти стопи та структури її
поверхні, підпружинені, а також плаваючі — менш чутливі до рівня

стопи і стану її поверхні.

Механізм утримання верхнього аркуша стапеля визначає точність

підтримання рівня стапельного стола. На практиці застосовуються,

Рис. 5.6. Схеми приводу механізму
утримування верхнього аркуша

головним чином, дві схеми приводу
механізму утримання аркушів: 1) зі
складною траєкторією руху притискного
пристрою у вигляді чотири- або п’яти-
ланкового двокулачкового механізму
(рис. 5.6, а); 2) з коливним рухом
притискного пристрою (рис. 5.6, б).
Остання схема дає змогу значно змен-
шити інерційні навантаження та спро-
стити конструкцію механізму.

Під трохи підняту кромку аркуша
подається потік стисненого повітря,
який відокремлює аркуш від стопи і
створює повітряну подушку при подачі
його до приймального циліндра. Поки

аркуш повністю не відокремитсья від стопи, подавальні присоси не

можуть переміщатися з аркушем, оскільки це призведе до утворення
«хвилі» в передній частині аркуша.

Потім аркуш передається від присосів, що відокремлюють його від
стопи, до подавальних механізмів і механізмів вирівнювання аркушів.

5.1.2.	Механізми вирівнювання аркушів

Від вирівнювання аркуша залежить якість відбитка, особливо при
друкуванні багатоколірної продукції за кілька прогонів аркуша через
машину. Розбіжність різних фарб у них на 0,05 мм може призвести до
браку надрукованої продукції. Тому перед подачею до ДА всі аркуші
вирівнюються по двох передніх й одному бічному упорах на накладному
столі самонакладу; упори мають бути встановлені в строго заданому
положенні відносно друкарської форми. Схему вирівнювання аркушів
показано на рис. 5.7, а. Тасьмами самонакладу аркуш 3 підводиться до
двох передніх упорів 2, за якими відбувається вирівнювання по передній
кромці, а після підтягування до бічного упора 1 — по бічній крапці. Передні
упори розміщують симетрично середини аркуша на відстані а = (0,2... 0,25)В
від країв, де ІЗ — довжина передньої кромки. Бічний упор встановлюється
на відстані Ь = 5... 12 мм від межі кромок потоку аркушів, які подаються
самонакладом. Відстань середини бічного упора від лінії передніх упорів
т = (0,2...0,3)7,, де і — довжина аркуша в напрямку його руху.

На рис. 5.7, б показано конструкцію і розташування передніх упорів,
розроблених фірмою «Неісіе1Ье㧻 для АРМ, а на рис. 5.7, в — схему’
механізму бічного вирівнювання аркушів.

На всіх АРМ, розроблених фірмою «Неібе1Ье㧻, прийнято нижнє
розташування передніх упорів і прихилювачів як найоптимальніший
варіант для швидкісної машини (див. рис. 5.7, б). Кількість передніх
упорів 2 залежить від формату машини і всі вони мають індивідуальне
ручне регулювання позиціювання відносно стола. Для забезпечення
більш чіткої взаємодії передньої кромки аркуша з упорами в нижній
частині стола розташовано вузькі щілини 4, крізь які відсмоктується
повітря, що створює розрідження під аркушем, тим самим сприяючи
вирівнюванню його передньою кромкою (ефект «Уепіигі»),

Після вирівнювання аркуша по передній кромці здійснюється його
вирівнювання по бічній кромці механізмом бічного вирівнювання. Він
побудований за принципом підтягування аркуша до бічного упора 10,
розташованого на важелі 12, що поточується, з роликом 11 (див. рис.
5.7, в). Аркуш притискується роликом 11, який опустився, до тягнучої
планки 9, внаслідок чого він підтягується до упора. Налагоження на
формат здійснюється мікрометричним гвинтом 8, сила притиснення ро-
лика регулюється гвинтом 7 і контриться гайкою 6. Фіксування в по-
трібному положенні здійснюється стопором 5. З урахуванням перекосу
аркуша по бічній кромці можливе налагодження кута розміщення бічного
упора відносно аркуша.

У друкарських машинах, що мають високий ступінь автоматизації,
налагодження передніх і бічних упорів здійснюється автоматично через
систему СРС після подачі в неї всіх необхідних повідомлень про майбутній
тираж. З цією метою кожний упор оснащено індивідуальним двигуном,
за допомогою якого здійснюється налагодження положення упорів.

До механізму переднього вирівнювання аркушів (рис. 5.8) входять
передні упори 1 і прихилювачі 2. Останні запобігають перескакуванню
аркуша З через упори або загинанню його передньої кромки. За принци-
пом розміщення відносно площини накладного стола 4 розрізняють такі
з’єднання упорів і прихилювачів: верхні упори і прихилювачі (рис. 5.8,
а, г); нижні упори і верхні прихилювачі (рис. 5.8, б, е); нижні упори і
прихилювачі (рис. 5.8, в, б).

Розміщення прихилювачів та упорів впливає на умови вирівнювання
аркушів. Так, за схемами а і г верхні упори та прихилювачі можуть
опуститися тільки після того, як задня кромка попереднього аркуша
зійшла з лінії передніх упорів. При цьому скорочується час, який
залишається за циклограмою на підхід аркуша до передніх упорів,
заспокоєння і вирівнювання його по передній та бічній кромках. Ці схеми
використовуються лише в тихохідних машинах. За схемою в упори і
прихилювачі можуть стати у вихідне положення до виходу аркуша 5 зі
стола; тоді може й початися вирівнювання наступного аркуша 3. За цією
схемою збільшується час на вирівнювання аркуша.

Схема е застосовується тільки в плоскодрукарських стопциліндрових
машинах, де подача аркуша відбувається в період вистоювання ДЦ.
Схеми г, д забезпечують суміщення упорів і прихилювачів в одному
пристрої—упорі з козирком, що значно спрощує конструкцію механізму.

Рис. 5.8. Схеми з’єднань упорів і прихилювачнів у механізмі переднього вирівнювання
аркушів
Для усунення перекосу аркушів і зменшення швидкості їх при підході
до передніх упорів використовуються механізми завчасного переднього
вирівнювання аркушів.

При переміщенні зі сталою швидкістю аркуш 5 (рис. 5.9) доганяє
рухомі упори 3 і підштовхується до них, внаслідок чого відбувається
завчасне вирівнювання аркуша по передній кромці. Присоси 4, здійсню-
ючи реверсивний рух, подають передню кромку аркуша під козирки
рухомих упорів 3. До передніх упорів 2 з прихилювачами 1 основного
механізму вирівнювання кромка підходить зі швидкістю рухомих упорів
(не більш як 0,2 м/с). Останні, переходячи за лінію попереднього
вирівнювання, при повороті напрямної 6 навколо осі О опускаються і
повертаються назад у вихідне положення для піднімання та зустрічі
наступного аркуша, переміщуючись під площиною стола. Своїми
козирками вони трохи піднімають верхній аркуш, утворюючи щілину
між столом і козирком для надійного перехоплення передньої кромки
аркуша, що його доганяє.

Рис. 5.9. Схема механізму завчасного переднього вирівнювання аркушів

Після вирівнювання аркуша по передній кромці відбувається його
вирівнювання по бічній кромці механізмом бічного вирівнювання (рис.
5.10, а). Аркуш 4, притиснутий роликом 5, що опустився, до тягнучого
елемента 3, під дією сил тертя переміщується з ним до бічного упора з
козирком 2. Сила натиску ролика створюється і регулюється пружиною
1. Тягнучий елемент може бути виконаний у вигляді: планки (див. рис.
5.10, а), сектора (рис. 5.10, б), ролика ( рис. 5.10, в). У схемі г
ексцентричний ролик 5, що весь час обертається, здійснює один оберт

Рис. 5.10. Схеми механізмів бічного вирівнювання аркушів
за цикл. Своїм полем макси-мального радіуса він притискує аркуш до
ролика З, вільно посадженого на осі, і переміщує його до бічного упора
2. В деяких швидкохідних машинах аркуш зміщується вбік вакуумною

планкою без механічного притиснення.

Бічне вирівнювання аркуша складніше, ніж переднє, оскільки до
бічного упора аркуш підводиться примусово. При вирівнюванні по
передній кромці аркуш проходить останні 4...5 мм шляху вільно (або
притиснутий до стола легкими кульками), а якість вирівнювання зале-
жить від швидкості підходу аркуша до передніх упорів і фізико-меха-
нічних властивостей паперу. Оскільки положення бічного упора відносно
передніх не регулюється, плече прикладання тягового зусилля відносно
центра тяжіння аркуша залежить від формату друкованої продукції.
Ураховуючи, що бічне вирівнювання відбувається після переднього, на
механізми бічного вирівнювання покладається не тільки якісне вирівню-
вання аркуша по бічній кромці, а й збереження виконаного вже перед-
нього вирівнювання.

Вирівнювання аркуша по передній кромці не порушується під час
роботи механізму бічного вирівнювання тоді, коли ролик опускається
на тягнучий елемент, що перебуває в стані спокою, а швидкість руху
аркуша до бічного упора зменшується плавно до нуля. З цього погляду
найкращими є схеми а, б на рис. 5.10. У схемах в і г ролики 3, 5 мають
сталу частоту обертання; тому початок переміщення аркуша супровод-
жується ривком, що часто призводить до відведення аркуша від передніх
упорів. У схемі г немає механізму для вертикального переміщення
ролика, що спрощує конструкцію механізму.

Сила притиснення ролика до тягнучого елемента регулюється так,
щоб запобігти проковзуванню аркуша. Швидкість його підходу до бічного
упора не повинна перевищувати 0,2...0,3 м/с.

На рис. 5.11 зображено схему механізму бічного вирівнювання
аркушів. У момент проходження аркуша 2 по накладному столу ролик 1
притискного елемента піднімається над тягнучими рейками 3 і 4 й аркуш
вільно підходить до передніх упорів. Після вирівнювання аркуша перед-
німи упорами на нього опускається під пружинений ролик 1, який притис-
кує аркуш до рейки 3. Зворотно-поступальний рух рейки забезпечується
зубчастим колесом 6. Рейка 3 переміщується впоперек накладного стола

й доводить бічну кромку аркуша до
планки 8 бічного упора. Положення
планки можна регулювати залежно
від формату аркуша. Рух рейки
можуть здійснювати різні меха-
нізми, наприклад кулачковий меха-
нізм з пружиною 5 і ланцюгом 7.

Рейка 4 призначена для функціо-
нування іншого симетрично розмі-
щеного механізму бічного вирівню-
вання, який починає працювати під
час друкування на зворотному боці

Рис. 5.11. Схема механізму бічного вирів-
нювання аркушів
аркуша. «Вірний» бік аркуша при переході з лицьового друкування на
зворотне знаходиться на протилежному боці накладного стола. Працює
завжди тільки один механізм бічного вирівнювання, інший тим часом
зсувається по валу в крайнє неробоче положення і фіксується.

Схему механізму піднімання стапельного стола разом із механізмом
щупа-сопла показано на рис. 5.12. Щуп З здійснює складний рух від
кулачка 7, установленого на головному валу головки самонакладу. З
витратою паперу рівень стопи зменшується і, нарешті, стає меншим від
допустимої межі. Тоді важіль 4 натискує на шток 5, який, піднімаючись
вгору, відкриває клапан у циліндрі <5, верхня й нижня порожнини якого
сполучаються. Завдяки розрідженню шток 12 циліндра ІЗ переміщується
праворуч і вводить собачку 11 в зачеплення з зубом храповика 10. Від
храпового механізму 10, 11 через черв’ячну передачу 8,14 приводяться
в рух ведучі зірочки 9 з ролико-втулковими ланцюгами 2, піднімаючи
стопу. Регулювання рівня стопи відбувається підніманням й опусканням
циліндра зі штоком 6 за допомогою рейки 1. Замикання храпового
механізму в новітніх самонакладах виконується за допомогою електро-
перемикачів.

Рис. 5.12. Схема механізму піднімання стапельного стола

Насоси. У пневматичних самонакладах використовуються насоси
двох типів: лопатеві та пластинчасті. Схему лопатевого насоса зобра-
жено на рис. 5.13, а. В корпусі 1 ексцентрично встановлено на валу 4
ротор 2 з лопатями 3. При обертанні ротора лопаті під дією відцентрових
сил притискуються до стінок корпуса. Повітря між лопатями всмокту-
ється крізь отвір 5. Зміна тиску повітря відбувається внаслідок зміни
об’єму відсіків між лопатями при обертанні ротора. Стиснене повітря
виходить крізь отвір 6.
Рис. 5.13. Схеми повітряних насосів

Схему пластинчастого насоса показано на рис. 5.13, б. Замість
лопатей у насосі використовують рухомі плоскі пластини. В насосі є
статор 1, в якому обертається ротор 2 зі встановленими в ньому
пластинами 4. При обертанні ротора пластини відцентровою силою
притискуються до внутрішньої поверхні статора. Завдяки ексцен-
тричному зміщенню ротора відносно статора утворюються різні об’єми
робочих камер. Внаслідок цього в нижній частині насоса створюється
вакуум, а у верхній — тиск. Крізь отвір 3 повітря надходить із всмокту-
вальної магістралі. Під дією атмосферного тиску крізь отвір 5 і клапани
стиснене повітря виштовхується в нагнітальну магістраль 6.

Пластинчасті насоси продуктивніші від лопатевих, до того ж вони
мають менші габаритні розміри й масу.

Регулювання ступеня стиску та розрідження повітря, а також його
витрат залежно від швидкості роботи друкарської машини і техноло-
гічних характеристик продукції, що випускається (формат, сорт паперу
та ін.), здійснюється клапанами, дроселями, золотниками, кранами.
Робота пневматичної системи контролюється за допомогою манометрів
і вакуумметрів.

Конвеєри. Аркуш від самонакладу до механізмів вирівнювання пода-
ється конвеєрами, які можуть рухатися зі сталою або змінною швидкістю.
В тихохідних машинах конвеєри рухаються зі сталою швидкістю, а в
швидкохідних — зі змінною. Змінна швидкість забезпечується за допо-
могою еліптичних зубчастих коліс, а також кулачково-важільних або

кривошипно-коромислових приводів з
диференціальними зубчастими меха-
нізмами. Щоб запобігти зібганню
передньої кромки аркуша або відска-
куванню її від передніх упорів, швид-
кість конвеєра в цей момент не повин-
на перевищувати 0,3...0,4 м/с. Схему
кривошипно-коромислового приводу з
диференціальним механізмом зобра-
жено на рис. 5.14.

Ведучу шестірню 9 механізму вста-

З

2 .

Рис. 5.14. Схема диференціального меха-
нізму приводу тасьмового конвеєра

4

5

6

7

8
новлено на валу 10 ексцентрично. Її зачеплено з зубчастим колесом 6,
центр якого зв’язаний з центром шестірні 9 важелем 8. Шестірню 6
з’єднано з шестірнею 5 важелем 7. При обертанні шестірні 9 шестірня 6
коливається на важелях 7 і 8 відносно центрів шестерень 9 та 5. У момент
збігу напрямку обертання шестерень з напрямком коливання важелів
швидкості шестерень віднімаються, і частота обертання шестірні 5
зменшується. В противному разі відбувається прискорення обертання
шестірні 5. Від шестірні 5 обертання через шестерні 3 і 4 передається на
шестірню 2 приводу тасьмового конвеєра 1.

5.1.3.	Аркушеприскорювальні пристрої

Ці пристрої використовують для прискорення швидкості руху аркуша
з метою його розгону до колової швидкості ДЦ.

Прискорення руху аркуша здійснюється за допомогою форгрейферів
і виштовхувальних роликів. Вони призначені для плавного розгону вирів-
няного аркуша і передачі його до захоплювачів аркуша передавального
або друкарського циліндра. Прискорення руху аркуша виконується також
аркушеприскорювальними циліндрами. Вони забезпечують прискорене
зняття аркуша з накладного стола з метою збільшення часу на вирівню-
вання наступного аркуша.

Форгрейфери (рис. 5.15) класифікують:

за характером руху — коливні (а, в, г) й обертальні (б);

за принципом захоплення кромки аркуша — механічні та
пневматичні',

за розміщенням осі обертання відносно площини накладного стола
— верхні (б, в, г) й нижні (а);
за конструктивними ознаками — з нерухомою віссю {а, б, в) та
рухомою віссю (г), нерухомою головкою (а, б, г) і рухомою головкою (є).

Верхні форгрейфери 4 передають аркуш ДЦ 1, а нижні 3 —
передавальному циліндру 2, який потім передає його ДЦ 1. Принципова
відмінність між роботою нижніх та верхніх форгрейферів аналогічна
відмінності між роботою верхніх і нижніх передніх упорів: вона полягає
в умовах повернення головок до накладного стола.

Верхній форгрейфер з нерухомими віссю і головкою (рис. 5.16, а)
може повертатися до накладного стола тільки тоді, коли він не стикається
з робочою поверхнею ДЦ 6, тобто проходить повз його виїмки. Це веде
до прискореного зворотного ходу та більших динамічних навантажень,
а також скорочує час вистоювання біля накладного стола, потрібний
для заспокоєння пружних коливань форгрейфера і захоплювачів.

Рис. 5.16. Схема верхнього форгрейфера, що коливається (а), і графік зміни його колової
швидкості (б)

Нижній форгрейфер (див. рис. 5.15, а) може почати зворотний рух
відразу після робочого, оскільки діаметр передавального циліндра мен-
ший, ніж друкарського. При нижньому розміщенні форгрейфера можна
оптимізувати закон його руху, поліпшивши динаміку механізму. Викори-
стання нижнього форгрейфера можливе лише при наявності в машині
передавального циліндра.

Щоб захоплювачі верхнього форгрейфера під час зворотного руху не
зачіплювали ДЦ, застосовують або форгрейфер з рухомою головкою (рис.
5.15, є), який відхиляється при зворотному русі, або вал форгрейфера
встановлюють на підшипниках з ексцентричними втулками 5 (рис.
5.15, г).

Використання форгрейфера, що обертається (рис. 5.15, б), поліпшує
динаміку механізму, але збільшує габаритні розміри пристрою, чим
пояснюється його рідке застосування в сучасних машинах.

Пневматичні форгрейфери простіші за конструкцією, ніж механічні,
але менш надійні. Точність роботи їх зменшується з підвищенням швид-
кості роботи машини.

Схему верхнього форгрейфера показано на рис. 5.16, а. Кулачково-
важільний механізм передає рух важелям 1, на яких закріплено штангу
зі стояками 2 і рухомими захоплювачами 5. На графіку рис. 5.16, б
відображено діаграму зміни колової швидкості 7* форгрейфера залежно
від кута повороту <р головного вала. На рис. 5.16 літерами А, Б, Е
позначено межі характерних положень важелів 1 і відповідних фаз
кінематичного циклу руху форгрейфера: А, Б — вистоювання для
затушовування пружних коливань, затиснення захоплювачами кромки
аркуша 3, вирівняного на столі 4; Б, В — плавний розгін форгрейфера
до циліндра в точці В, де збігаються колові швидкості захоплювачів; В,
Г — фаза перехоплення кромки аркуша, який переходить від
форгрейфера на циліндр при збігу колових швидкостей захоплювачів;
Г, Д— вибіг форгрейфера; Ц, Е—вистоювання у верхньому положенні;
Е, А — повернення форгрейфера до вихідного положення з відкритими
захоплювачами. Привід форгрейфера працює від кулачково-важільного
механізму, кулачки якого для підвищення точності встановлено на валу
циліндра, що приймає аркуш від форгрейфера.

На рис. 5.17 зображено дві схеми механізму приводу нижнього фор-
грейфера 8 із захоплювачами 5, який працює від кулачка 1 через ланки
З, 9, 10. Допоміжний кулачково-важільний механізм (ланки 2, 4, 6, Т)
забезпечує сталість довжин і зусилля замикальної пружини 6, що суттєво
подовжує термін її служби і збільшує надійність машини. Пружина 6
забезпечує компенсацію зазорів у шарнірах та підвищує точність роботи
форгрейфера. На схемі а рис. 5.17 показано механізм з пружиною стиску,
а на схемі б — з пружиною розтягування.

Рис. 5.17. Схеми механізму приводу форгрейфера

У безфоргрейферних аркушеприскорювальних пристроях зі вштов-
хувальними роликами аркуш спочатку вирівнюється звичайним спо-
собом по передніх упорах 5 (рис. 5.18) і по бічному упору. Ролики 7 під
аркушем під час вирівнювання нерухомі, а індивідуально підпружинені
ролики 6 трохи підняті.

На етапі підходу до стола передніх упорів 2, розміщених на ДЦ 1,
натискні ролики 6 опускаються на нижні ролики 7, що приводяться в
рух від кулачкового механізму, швидкість яких трохи перевищує колову
швидкість ДЦ 1. Аркуш дістає таку саму швидкість, а його кромка
наздоганяє упори 2 і приштовхується до
них. При цьому аркуш вигинається на
висоту, обмежену колодкою 4. Після
вирівнювання аркуша захоплювачі З
притискують передню кромку аркуша до
стояка 8. Потім ролики 6 піднімаються і
аркуш виводиться захоплювачами
циліндра 1 зі стола. Гвинти 9 призначені
для мікрометричного регулювання поло-
ження упорів 2 ДЦ.

Перевагами подачі аркушів вштовху-

Рис. 5.18. Схема безфоргрейферного
аркушеприскорювального пристрою

вальними роликами є: простота прист-

рою; малі динамічні навантаження в приводі; відсутність вібрацій, які
характерні для форгрейферної системи; невеликі габаритні розміри і
металомісткість.

Пристрої для прискореного виведення задньої кромки аркуша з
накладного стола встановлюють на передавальних циліндрах, які
використовуються для передачі аркуша від захоплювачів нижнього
форгрейфера до захоплювачів ДЦ. На рис. 5.19, а зображено переда-
вальний циліндр з лопатями 5, які відкриваються і призначені для приско-
реного знімання вирівняного аркуша зі стола з метою економії часу для
вирівнювання наступного аркуша.

На циліндрі встановлено захоплювачі 7, які приймають в точці А
передню кромку аркуша від форгрейфера, що коливається навколо осі
О, проводять його і передають на ДЦ у точці Б. Захоплювачі відкри-
ваються від кулачка 6, який закріплено на стінці машини, і закриваються
пружиною 1. Прискорене виведення кромки аркуша з накладного стола

Рис. 5.19. Схема пристрою для при-
скореного виведення задньої кромки
аркуша з накладного стола (а) та схе-
ма роботи ротаційного форгрейфера
в машинах серії «Ргіпітазіег 8<2 74/
102» (б): 8, 13 — передача аркуша;
9,10 — розворот вала захоплювачів;
11 — зустрічний рух захоплювачів;

12 — фіксація аркуша
здійснюється поворотом лопатей 5, які відкриваються від нерухомого
пазового кулачка 2, що передає рух за допомогою зубчастих секторів 3 і
4. Коли машина працює з великою швидкістю, лопаті створить шум, а
якщо між циліндри потрапляють зім’яті аркуші, то вони деформуються
або руйнуються. Тому в конструкціях високошвидкісних ротаційних
машин передавальні циліндри не мають лопатей, а їхні опори роблять
ексцентричними.

Зміщення циліндра завдяки ексцентриситету опор також сприяє при-
скореному зніманню задньої кромки з накладного стола; сам циліндр
має менший радіус порівняно з радіусами опорних поверхонь
захоплювачів, які дорівнюють радіусу ДЦ.

На рис. 5.19, б показано різноманітні фазові положення захоплювачів
передавального циліндра відносно ДЦ машини серії «Ртіпїтазїег 80 74/
102» фірми «Неі<іе1Ье㧻, де використано верхній ротаційний фор-
грейфер, кінематично зв’язаний зубчастим зачепленням з ДЦ. Викори-
стання ротаційного форгрейфера дало змогу створити компактну систему
аркушепередачі, вилучивши одну передачу аркуша порівняно з тради-
ційною схемою нижнього форгрейфера, продуктивність якої становить
12 тис. відбитків/год.

5.1.4.	Контрольно-блокувальні пристрої

Ці пристрої призначені для блокування подачі кількох аркушів до
ДА (не в циклі роботи машини), а також для запобігання перекосу
аркуша. Контрольно-блокувальні пристрої дають змогу вимкнути
самонаклад. Вони замикають упори та прихилювачі у верхньому
положенні, перешкоджаючи проходженню аркуша вперед; блокують
захоплювачі форгрейфера, які не закриваються і відходять від накладного
стола відкритими; знімають натиск між циліндрами; припиняють подачу
на друкарську форму ЗР і фарби; переводять машину з робочої швидкості
на заправну.

Під час подавання аркушів може вийти з ладу декель або офсетне
ГП. Якщо аркуш не подається, то фарба з ДЕф переходить на поверхню
ДЦ, а для змивання фарби з циліндра треба зупинити машину. При
перекосі аркуша можливі частковий перехід фарби на поверхню ДЦ або
потрап-ляння аркуша у ФА, що також призводить до зупину машини. В
усіх цих випадках необхідне блокування окремих її механізмів і вузлів.

Щоб запобігти пропуску аркуша або подачі його не за циклом, а також
перекосу, використовують контрольно-блокувальні пристрої, які поділя-
ються на контактні та безконтактні.

Контактні пристрої, в свою чергу , можуть бути механічного (рис.
5.20, а) й електромеханічного (рис. 5.20, б...г)типів, безконтактні —
фотоелектричного (рис. 5.20, д, е), ємнісного (рис. 5.20, є) та
ультразвукового (рис. 5.20, ж) типів.

Механічні щупи (див. рис. 5.20, а), виконані у вигляді легких тонких
пластин 3, при нормальній роботі самонакладу ковзають по поверхні
аркуша 7, дістаючи реверсивний рух від важеля 4 кулачково-важільного
Рис. 5.20. Схеми контрольно-блокувальних пристроїв (а...ж) та електромеханічна система
контролю здвоєних аркушів (з)
механізму. При перекосі або пропуску аркуша щупи, втрачаючи опору,
западають у паз стола 2 і, впираючись в торець паза, зупиняються. При
цьому шток 6 переходить у положення між кінцевим вимикачем
керування блокуванням 5 і підштовхувачем 7 кулачково-важільного
механізму. При циклічному опусканні підштовхувача виникає сигнал,
який передається блокувальному пристрою.

Є багато видів електромеханічних щупів. Стрижень 2 (див. рис. 5.20,
б) фіксує недодачу аркуша 3 або його значний перекіс. Щуп має два
стрижні, які здійснюють коливальний рух, і в разі відсутності аркуша
хоча б під одним стрижнем утворюють електричне коло, контактуючи
безпосередньо з металевою кромкою стола 1.

Знаходять застосування роликові електромеханічні щупи (див. рис.
5.20, в, г), які контролюють проходження кількох аркушів. На схемі рис.
5.20, в у разі потрапляння кількох аркушів ролик 2 піднімається і одно-
часно піднімає осердя 4 в котушці 3. Зміна індуктивного опору котушки
Зє вхідним сигналом для блокувального пристрою.

На схемі рис. 5.20, г ролик 2 виставляється відносно циліндра 1 на
відстань а, яка залежить від товщини тиражних аркушів і системи подачі
їх. Якщо подається зайвий аркуш, то ролик 2 починає обертатися і через
палець 3 замикає контакти 4 блокувального механізму.

Безконтактні пристрої мають фотоелектричні, ємнісні й ультразвукові
щупи. Сучасні друкарські машини оснащуються фотоелектричними дат-
чиками, які мають високу чутливість і надійні в роботі. Датчики можуть
працювати на просвічування (рис. 5.20, д) або відбивання (рис. 5.20, е).
Основні елементи датчика: освітлювач 2 і фотоелемент 1. У деяких маши-
нах установлюють фотоелектричні датчики для контролю якості вирів-
нювання аркуша 3 (див. рис. 5.20, е). З цією метою кілька фотодатчиків
виставляють уздовж передньої кромки аркуша і, якщо він перекошений,
то подають сигнал на блокувальний пристрій.

При друкуванні на товстому папері або картоні використання фото-
датчиків для контролю подачі кількох аркушів обмежене. Цього недоліку
позбавлені ємнісні та ультразвукові системи. Ємнісні датчики (рис. 5.20,
є) реагують на зміну діелектричної проникності, яка залежить від
кількості аркушів 1, що проходять між обкладками конденсаторів.
Суттєвим недоліком ємнісних датчиків є залежність їхніх показників
від кліматичних умов. Ультразвукові датчики (рис. 5.20, ж) реагують
на зміну енергії ультразвуку джерела 3 приймачем 1 при проходженні
одного, двох аркушів 2 або їх неподачі.

Варіант електромеханічного датчика контролю здвоєних аркушів
показано на рис. 5.20, з. Принцип його роботи грунтується на провороті
роликів у момент проходження здвоєних аркушів 7 через їх застрявання
в зазорі між роликом і приводним валом, внаслідок чого завдяки фрик-
ційному зв’язку провернуться верхні ролики 8, 9, механічно зв’язані з
кінцевим вимикачем 10.
5.1.5.	Аркушепередавальні системи

Нині широке використання дістали багатофарбові АРМ, які склада-
ються з послідовно з’єднаних одно- або багатофарбових секцій. У таких

машинах аркуші між секціями передаються системами, від точності
роботи яких залежить точність суміщення фарб. Аркушепередавальні
системи не повинні допускати відносного зміщення, деформації,
пошкодження кромки аркушів, змазування відбитків, що передаються,
мають безвідмовно працювати в усьому діапазоні швидкостей машини.

Аркушепередавальні механізми можна поділити на дві основні групи:
ланцюгові конвеєри і передавальні циліндри. В таких механізмах установ-
люють аркушезатискні, передавальні, перевертальні та регулювальні
пристрої. Вибір типу аркушепередавального механізму залежить від
зручності обслуговування, точності передачі аркушів, простоти, безвід-
мовності та довговічності конструкції.

Ланцюгові аркушепередавальні конвеєри використовують, головним
чином, у машинах, які агрегатовано з двофарбових друкарських секцій.
Це спрощує конструкцію машин (мінімальна кількість передач аркуша)
і підвищує точність суміщення фарб.

Точність передачі аркушів ланцюговим аркушепередавальним конве-
єром залежить від параметрів, які впливають на взаємодію захоплювачів
з аркушем при його затисненні, а також від точності розміщення захоп-
лювачів ДЦ в моменти передачі аркушів.

Розміщення захоплювачів кареток у моменти передачі аркушів зале-
жить від деформацій кареток і валів конвеєра, розподілу бічних зазорів
у зубчастих зачепленнях валів з ДЦ.

Каретки ланцюгових аркушепереда-
вальних конвеєрів у момент передачі арку-
шів фіксуються на валах зірочок спеціаль-
ними механізмами. Механізм фіксації
впливає на точність передачі аркушів.

Схему каретки ланцюгового конвеєра
показано на рис. 5.21. Корпус 5 кожної
каретки зв’язаний поводками 1 з тяговими
ланцюгами 2, а їхні ролики рухаються по
напрямних 4. Основними робочими орга-
нами кареток є нерухомі стояки 6 і рухомі

захоплювачі 9, встановлені на валу 10, який приводиться в рух важелем
8 від нерухомо закріплених на стінках машини кулачків-гірок. Пружина
З притискує захоплювачі до стояків 6 під час скочування ролика 7 з

Рис. 5.21. Схема каретки ланцюго-
вого конвеєра

гірки.

Ланцюги витягуються нерівномірно, що пов’язано з неточністю
виготовлення їх, а також з нерівномірним спрацюванням ланок і шарнірів
у процесі експлуатації. Для компенсації витягання ланцюгів викори-
стовують спеціальні пристрої, які фіксують каретку під часприймання
та передавання аркуша. Сьогодні фірми практично відмовилися від
ланцюгової передачі.
Рис. 5.22. Схеми фіксації кареток

У сучасних машинах застосовують два способи фіксації кареток:
кінематичний (рис. 5.22, а...в) і силовий (рис. 5.22, г).

Кінематична фіксація передбачає замикання базових роликів 1 і 2
каретки 5 на вилках 3 (й опорах 6) за допомогою жорстких дугових шин
4, закріплених на станині, а силова — притиснення роликів 8 та упорів
7 до фіксуючих призм 9 й упора 11, якими керують важелі 10.

Кінематичні фіксатори встановлюють на торцях каретки, а силові
— в якій-небудь точці вздовж каретки. При силовому замиканні
підвищується точність фіксації, оскільки вибираються зазори в механізмі,
але при цьому потрібен складний механізм керування важелями замикання
каретки, до того ж такий фіксатор має великі габаритні розміри.

Крім радіальної, здійснюється ще й осьова фіксація кареток під час
аркушепередавання за допомогою двох закріплених на каретці щок і
зуба, встановлених на валу конвеєра. Коли каретка заходить на ділянку
фіксації, зуб входить у паз між щоками, фіксуючи її в осьовому напрямку.

Передавальні циліндри застосовують в багатьох моделях сучасних
друкарських машин для передачі аркуша з одної секції до іншої. Розміри
та кількість циліндрів визначаються залежно від ширини проходу між
друкарськими секціями. Для зменшення кількості передач аркуша
використовують передавальні циліндри подвійного або потрійного
діаметра з двома чи трьома системами захоплювачів відповідно. Машини
для однобічного багатоколірного друку мають непарну кількість
циліндрів між секціями, а для двобічного без перевертального пристрою
— парну.

Передавальні циліндри несуть незначні технологічні навантаження,
тому вони мають полегшену конструкцію.

На передавальному циліндрі (рис. 5.23, а) встановлюють захоплювачі
1 з індивідуальними пружинами 3 та гвинтами 2 для фіксації моментів
початку затиснення і звільнення захоплювачами аркуша, а також для
регулювання зусилля притиснення захоплювача до стояка 8. Коли ролик
5 важеля 4, що закріплений на валу О захоплювачів з торця циліндра,
Рис. 5.23. Схеми передавального циліндра (а) та механізмів захоплювачів звичайного
типу (б, в)

набігає на виїмку кулачка 6, захоплювачі від дії пружини 3 відкри-
ваються. Під час проходження роликом ділянки кулачка з максимальним
радіусом захоплювачі закриті. Пружина 7 слугує для силового замикання
кулачкової пари.

Щоб запобігти проковзуванню аркушів у захоплювачах, робоча
поверхня стояків 8 має насічку, покривається шаром зернистого, стійкого
до спрацювання матеріалу (наприклад, алмазного порошку, карбіду
фольфраму, танталу, титану), або обробляється фотохімічним способом
для утворення шорсткості.

Розглянемо схеми механізмів захоплювачів передавальних циліндрів.
На рис. 5.23, б і в показано схеми механізмів захоплювачів звичайного
типу. Сучасні АРМ мають захоплювачі з додатковим центром обертання
(див. рис. 5.23, в). Такий захоплювач має вигляд закріпленого на валу 1
корпуса 5 з віссю 7 й обмежувальним упором 4. Клапан 2, підпружинений
індивідуальною пружиною 6, притискується нею або до упора 4, або до
стояка 3. Звичайний захоплювач відрізняється тим, що клапан розміщу-
ється разом з корпусом на валу 1 (див. рис. 5.23, б).

Принцип дії захоплювачів такий. Коли вони відкриті, під дією
пружини б клапан 2 притиснутий до упора 4. Під час обертання вала 7
в напрямку до стояків 3 (за ходом стрілки годинника) корпус 5 й елементи
захоплювачів рухаються як одне ціле до контакту робочої поверхні
клапана 2 з робочою поверхнею стояка 3. При наступному обертанні
вала 1 утворюється зазор між упором 4 і клапаном 2, що забезпечує
притиснення клапана до стояка із зусиллям, яке зрівноважується
зусиллям пружини 6. Під час руху клапана 2 відносно центра 7 (див.
рис. 5.23, в) або вала 1 (див. рис. 5.23, б) утворюється зазор. При обертанні
вала 1 у протилежному напрямку захоплювачі відходять від стояка.

Передавальні циліндри для полегшення конструкції виготовляють з
набору вузьких дисків, закріплених на валу. Іноді їх обтягують тонкими
металевими листами, які підтримують відбиток Щоб відбитки не дотика-
лися до поверхні передавального циліндра свіжонадрукованим боком,
застосовують протизабруднювальні засоби: замість металевих листів
ставлять стрижні з нанизаними на них фторопластовими роликами; на
поверхню обтягувальних листів натягують переставні дротяні спіралі;
обтягують циліндр спеціальним матеріалом, поверхню якого покрито
мікроскопічними скляними зернами (близько 8000 шт. на 1 см2).

Передавальні циліндри з’єднуються між собою зубчастими колесами.
У межах бічного зазору між зубцями в зачепленні можливе відносне
зміщення фарб на відбитку. Для зменшення бічних зазорів викори-
стовують передачі з підпружиненими зубчастими колесами (рис. 5.24,
а). ДЦ 1 і 5 зв’язані з передавальними циліндрами 2...4 зубчастими
колесами 6, 9, 10, 12 та 15, жорстко встановленими на валах. На
середньому передавальному циліндрі З також жорстко на валу закріплено
додаткове зубчасте колесо 11, а на передавальних циліндрах, розміщених
біля ДЦ, встановлено по два підпружинених зубчастих колеса 7, 8, 13,
14, кожне з яких пружно зв’язане з передавальним циліндром. Зв’язок
коліс 12...14 здійснюється через палець 16, закріплений на шестірні 12
(рис. 5.24, б), штоки 17 і батареї тарілчастих пружин 18, що упираються
в торцеві поверхні пазів підпружинених зубчастих коліс 13 та 14.
Вибирання бічних зазорів відбувається через зміщення підпружинених
зубчастих коліс 13 і 14 під дією пружин, як показано на рис. 5.24, в.

У деяких багатофарбових машинах є аркушеперевертальні пристрої.
Вони встановлюються на передавальних циліндрах і перевертають
відбитки під час транспортування їх з однієї секції до іншої. Це дає
змогу використовувати машини секційного типу для багатоколірного
друку на одному або обох боках аркуша.

Передавальний циліндр аркушеперевертального пристрою має пнев-
матичні присоси та систему спеціальних поворотних захоплювачів.

Розглянемо послідовність роботи механізмів аркушеперевертального
пристрою.

Рис. 5.24. Схема вибирання бічних зазорів у зубчастому приводі передавальних ДЦ
У машинах «Ріапеіа-Уагіапі» (рис. 5.25, а) на ДЦ /, 3 встановлено по
дві системи звичайних захоплювачів 4, а на передавальних циліндрах 2
— по дві системи поворотних присосів 5 і поворотних захоплювачів 7 зі
стояками 6. Перевертання аркушів здійснюється перехопленням їх за
задні кромки.

Після того, як захоплювачі 4 ДЦ 3 підведуть задню кромку аркуша
до лінії, що сполучає центри циліндрів, присоси 5 передавального
циліндра присмоктують аркуш і повертаються вглиб циліндра. Передня
кромка аркуша звільняється. Присоси 5 і стояки 6 з відкритими захоп-
лювачами 7 повертаються один назустріч одному до положення, пока-
заного на рис. 5.25, б. Присоси 5 передають задню кромку аркуша захоп-
лювачам 7. Після цього присоси 5 і стояки 6 з аркушем, затиснутим
захоплювачами 7, повертаються навколо своїх осей у вихідне положення
(рис. 5.25, в), і захоплювачі 7 передають перевернутий аркуш, як
звичайно, захоплювачам ДЦ 1 наступної секції (рис. 5.25, г).

При однобічному багатоколірному друці аркуш передньою кромкою
передається захоплювачам 7 передавального циліндра, звідки він пере-
ходить на ДЦ 1.

На рис.IV (див. кольорову вклейку) показано схему універсального
пристрою, запатентованого фірмою «Неіс1е1Ье㧻. Цей пристрій може
працювати як у режимі однобічного (рис. IV, а), так і в режимі двобічного
друку (рис. IV, б). В першому варіанті всі три циліндри виконують
функцію прямої передачі аркуша за передню кромку з однієї системи
захоплювачів в іншу. Середній циліндр 2 має подвійний діаметр і
відповідно дві штанги з захоплювачами, які приймають аркуш із
захоплювачів циліндра 1 і передають його в захоплювачі циліндра 5. У
другому варіанті цей самий циліндр виконує функцію накопичувального,
оскільки працює в режимі передачі задньої кромки аркуша циліндру 5.
Перехоплення аркуша за задню кромку здійснюють захоплювачі цього
передавального циліндра, здійснюючи складний рух за ходом його
обертання (див. рис. IV, б).

Після того, як захоплювачі 3 накопичувального циліндра 2 підведуть
задню кромку аркуша до лінії, що з’єднує центри циліндрів 2 і 5, захоп-
лювачі 4 перехоплюють аркуш за задню кромку, а присоси 6 накопичу-
вального циліндра відпускають його. За ходом обертання циліндрів
захоплювачі 4 здійснюють складний зворотний рух, деякий час слідкують
задню кромку, потім (після відкривання захоплювачів 5) вводять аркуш
у зворотному напрямку, знімаючи його з поверхні циліндра 2. Внаслідок
цього на циліндрі 4 аркуш фіксується в перевернутому положенні, що
дає змогу надалі задруковувати його зворотний бік. При переналагод-
женні аркушеперевертальної системи на формат змінюють фазове
положення захоплювачів 3 та підтримуючих присосів 6.

Для організації чіткої передачі аркушів без їх деформації та гофру-
вання, що є характерним для тонкого паперу, середній накопичувальний
циліндр має на своїй поверхні спеціальні рухомі вакуумні сопла 1, які,
розвертаючись, злегка розтягують задню кромку аркуша, розгладжують
його відносно поверхні циліндра (рис. 5.26). Центральні сопла 2, З
виконують паралельно функцію контролю задньої кромки аркуша. Якщо
довжина аркуша менша від заданого формату, то спрацьовує блокування
і машина зупиняється.

На рис. V (див. кольорову вклейку) показано аркушепередавальні
системи, що працюють в режимі перевертання аркуша і звичайної прямої
аркушепередачі. Для забезпечення надійного проведення аркуша без
зморщень передбачено встановлення в аркушепередавальній системі
повітродувних сопел для розгладжування аркуша.

Рис. 5.26. Схема дії оригінального розгладжувального пристрою фірми «НеідеІЬег$>» на нако-
пичувальному циліндрі: а — деформація паперу на накопичувальному циліндрі; б — роз-
гладжування паперу завдяки розтягуванню його задньої кромки
Щоб виключити забруднення при дотику відбитків свіжовіддрукова-
ним боком з поверхнею передавальних циліндрів, фірма «Неісіе1Ье㧻
використовує спеціальні протизабруцнювальні засоби. Для цього поверх-
ня подвійного циліндра обтягується протизабруцнювальним матеріалом
«8прег Віие» або, як й інші циліндри, закривається рубашкою зі струкіу-
рованою хромованою поверхнею.

Двобічний друк за один прогін дає змогу забезпечити точне суміщення
фарб у всіх ДА одночасно і звести проблеми деформації паперу до міні-
муму, зменшити його втрати під час налагодження машини, а головне,
суттєво знизити виробничі витрати.

5.2.	ДРУКАРСЬКІ ПРИСТРОЇ

Друкарські апарати машин ОПД будуються, як правило, за схемами,
зображеними на рис. 1.7.

5.2.1.	Циліндри друкарського апарата, механізми
для закріплення декеля і форми та механізми
для суміщення фарб

Кожен з циліндрів ДА для контролю їх взаємного положення має на
краях спеціальні калібровані кільця двох видів: контактні або контрольні.

Більшість АРМ мають контрольні кільця. Правильність розміщення
циліндрів визначається зазорами між контрольними кільцями. Зазор
вимі-рюють щупом — каліброваною стальною пластиною завтовшки
0, 02 ...1 мм. Розміри зазорів мають відповідати паспортним даним.

Контактні кільця, як правило, мають розмір, що дорівнює початково-
му колу шестерень приводу, і притискуються одне до одного з певним
зусиллям. Це дає змогу стабілізувати положення циліндрів у радіальному
напрямку. Оскільки міжцентрова відстань циліндрів стала, ступінь
деформації ГП і тиск можна регулювати, тільки змінюючи товщини
декеля та друкарської форми. При цьому складніше регулювати тиск у
процесі друкування на різних видах паперу. Через це контактні кільця
використовують лише на ФЦ й ОЦ (рис. 5.27, а). ДЦ не має контрольних
кілець, тому можна цілеспрямовано змінювати міжцентрову відстань
ОЦтаДЦ.

При вмиканні натиску контрольні кільця притискуються одне до
одного із зусиллям, більшим від сумарного зусилля друку. Внаслідок
цього у підшипникових вузлах зазори вибираються в один бік, а дефор-
мація самих циліндрів залишається протягом усього циклу практично
сталою. Контактні кільця зменшують віброактивність ДА в момент
припинення силового контакту, тобто в період суміщення неробочих
поверхонь циліндрів.

На рис.5.27, в зображено варіант розмірної схеми ДА машини «8реед-
таяїег 8М 52» фірми «Неі<1е1Ье㧻, де показано положення форми та
офсетного ГП відносно контактних кілець. Дотримання необхідного пере-
2

Рис. 5.27. Контрольні кільця на формному та офсетному
циліндрах (и), захоплювачі ДЦ (б), варіант розмірної схе-
ми ДА (в) і структура поверхні ДЦ (г) машини «Зрееіітазіет

102» фірми «НеідеШегд»
вищення форми над кільцями (0,1...0,15 мм) і необхідного заниження
офсетного ГП відносно кілець (0...0,05 мм) забезпечується набором
піддекельного матеріалу. Наявність зазору 0,35 мм між кільцями
друкарського й офсетного циліндрів дає змогу регулювати тиск залежно
від товщини ЗМ зміщенням ОЦ.

Для забезпечення точних розмірів зображення на відбитках необхідно
витримувати встановлені для машини співвідношення робочих діаметрів
циліндрів ДА. При зміні товщини ЗМ слід установлювати тиск між
циліндрами, змінюючи товщину форми, декеля і розмір щілини між
контрольними кільцями відповідно до паспортних даних.

Поверхня кожного циліндра ДА по колу поділяється на робочу
частину та западину. В западинах розміщено пристрої для закріплення
форми, декеля та захоплювачів для проведення аркуша через зону ДК.

Циліндри виготовляють порожнистими, відлитими з високоміцного
чавуну, або зварними із сталі, а також стальними суцільнокованими.
Опори циліндрів у швидкохідних машинах роблять на підшипниках
кочення, а в тихохідних — на підшипниках ковзання.

5.2.2.	Друкарські циліндри

Ці циліндри слугують опорною поверхнею для ЗМ й одночасно
проводять його через зону ДК. Для цього у виїмці ДЦ розміщено вал з
підпружиненими захоплювачами, якими керує кулачковий механізм, до
складу якого входять нерухома гірка і пружина замикання. Крім того, в
кожному захоплювачі є індивідуальна пружина, що регулюється гвин-
товим механізмом для рівномірного притиснення передньої кромки арку-
ша всіма захоплювачами.

Проведення аркуша через зону ДК може здійснюватися тільки в тому
разі, якщо аркуш щільно затиснений захоплювачами і не проковзує
відносно опорної поверхні. Сила тиску одного захоплювача на папір
має лежати в межах 40...60 Н. У сучасних швидкісних машинах робота
захоплювачів пов’язана з великими динамічними навантаженнями, тому
дуже важливо забезпечити стале зусилля протягом усього періоду
фіксування, транспортування та передавання аркуша.

Під час налагодження механізму захоплювачів необхідно забезпечити
плавність і безударність їх стику з опорною поверхнею. Це досягається
підбором і калібруванням пружин стиску 1 (див. рис. 5.27, б), здатних
забезпечити пружну взаємодію носика захоплювача 2 з опорною площи-
ною 3, а також установленням попереднього зазору 0,2 мм при закритих
захоплювачах між обмежувачем 4 й опорною поверхнею. Вибір цього
зазору дає змогу надійно утримувати ЗМ з урахуванням його зміни за
товщиною. Перепад розмірів за товщиною використовуваних паперів
може становити 0,08... 1 мм.

Точна робота системи захоплювачів (див. рис. VI на кольоровій
вклейці) визначає придатність друкарської машини для виготовлення
високоякісної багатофарбової продукції.
При двобічному друкуванні аркуш після перевертання вступає в
контакт своїм свіжозадрукованим боком із поверхнею ДЦ. При цьому
фарбовідштовхувальні властивості хромованих покриттів не відпо-
відають умовам тиску між циліндрами. Результатом цього може бути
перехід фарби на поверхню ДЦ, накопичення її та відмазування на папір.
У сучасних ДЦ для запобігання цьому явищу їхня поверхня має
спеціальну мікрогебметрію. Цей шар створюється нерегулярно розміще-
ними мікроскопічними півсферами (див. рис. 5.27, г). їх нерегулярне,
однак статистично рівномірне, розміщення разом із додатковим хрому-
ванням запобігає утворенню муару при друкуванні і, контактуючи
вершинами зі свіжонанесеною фарбою у попередньому процесі, мінімізує
перехід фарби на поверхню ДЦ.

Для надійного утримування паперу захоплювачі мають алмазне
напилення на робочих поверхнях.

5.2.3.	Офсетні циліндри

Ці циліндри призначені для передачі зображення з форми на ЗМ.
Зображення передається на ГП 1, що облягає поверхню ОЦ 6 (рис. 5.28,
а, в).

Офсетне ГП 1 перед установленням обрізують за розміром і закріп-
люють (поза машиною) між планками 3, 4 гвинтами 9. Потім планки
разом із ГП установлюють спеціальними отворами на гвинти 5 валиків
2, розміщених у западинах ОЦ 6. Штифти 10 під дією пружини 11 входять
у пази планки 4. Повертаючи ключем черв’яки 7 (рис. 5.28, б), закріплені

Рис. 5.28. Поперечний переріз ОЦ з установленим на ньому ГП
на торцях ОЦ, через черв’ячні колеса 8, які жорстко зв’язані з валиками
2, намотують на останні ГП і, натягуючи його, щільно притискують до
поверхні циліндра. Оскільки ГП на циліндрі розтягується, після його
встановлення пропускають через машину під натиском 200...300 макула-
турних аркушів. Внаслідок цього ГП спресовується, після чого його
підтягують.

На рис. VII (див. кольорову вклейку) зображено механізм закріп-
лення офсетного ГП.

5.2.4.	Формні циліндри

Ці циліндри, призначені для встановлення на них друкарських форм,
мають спеціальні пристрої. Перш ніж установити форму на циліндр її,
як правило, закріплюють в знімні планки. Передню та задню частини
форми 6 затискують між планками 4 і 5 (рис. 5.29, а), а зворотний бік
змазують тонким шаром машинного масла. Потім форму в планці 4
навішують одним боком на повзуни 1 і повертають циліндр доти, доки
інший бік форми так само не навісять на другу систему повзунів з
протилежного боку западини. Після цього гвинтами 3 регулюють натяг
форми на циліндрі. Щоб планка до затягування форми не вислизнула з
повзунів, її притримують підпружинені замки 2.

Точне положення форми відносно поверхні циліндра визначають
приладжувальною лінійкою 10 (рис. 5.29, б), яка штифтами 11, що
входять в отвори контрольних кілець 8, встановлюється точно на ФЦ.

Рис. 5.29. Схеми механізмів закріплення друкарської форми (а, б), переміщення ФЦ (в) та
системи автоматичного встановлення форм «Аиіоріаіе» (г) й етапи роботи системи автома-
тизованого встановлення форми 8РС фірми «Закигеі» (<))
За поділками лінійки та повзунка 9 встановлюють форму 6. Для
поперечного суміщення відпускають гвинти 3 і за допомогою гвинтів 7
переміщують форму вздовж твірної циліндра. Гвинтами 3 можна досягти
її поздовжнього суміщення.

Для скорочення часу встановлення форми використовують штифтове
суміщення. Планку 4, що відповідає передньому краю форми, разом із
повзунами 1, які мають отвори під знімні штифти суміщення, встановлю-
ють у западину циліндра і регулюють тільки при складанні вузла на
заводі. Під час налагодження машини для друкування тиражу цю планку
не зміщують, передню кромку форми з пробитими під штифти отворами
підводять під планку 5, вставляють штифти крізь отвори форми в отвори
повзунів і закріплюють планку 5 гвинтами до планки 4 та повзунів 1.
Після цього закріплюють та затягують задню кромку форми гвинтами З
і знімають штифти.

У багатофарбових машинах для суміщення відбитків необхідно
зміщувати форму під час роботи машини. Для цього використовують
пристрої (рис. 5.29, в), в яких за допомогою гвинтового механізму 72
здійснюється зміщення ФЦ з формою 6 уздовж твірної, тобто застосо-
вується поперечне суміщення. Гвинтовою парою здійснюється осьове
зміщення косозубчастого колеса 14, яке зв’язане ковзною шпонкою з
валом і дістає обертання від косозубчастого колеса 13. Внаслідок цього
відбувається зміщення колеса 14 і циліндра 6 по колу на дугу

У =

де х — осьове зміщення колеса 14, а 0 — кут нахилу його зуба.

З урахуванням тенденції автоматизації допоміжних операцій при
обслуговуванні АРМ рядом фірм розроблено уніфіковану систему «Аиїо-
ріаїе», призначену для автоматичного встановлення друкарської форми
та вилучення її після відпрацювання.

Ця система працює в автоматичному режимі, що забезпечує чітке
позиціювання ФЦ 2 (рис. 5.29, г) з передніми затаєними планками 7 у
момент введення форми 3. Керування передньою 1 і задньою 4
затискними планками здійснюється за допомогою пневматики відпо-
відно до програми встановлення форми. Після фіксування переднього
краю відносно базової передньої планки форма в процесі розвороту
циліндра переходить на його поверхню. Ролик 5 забезпечує щільне
прилягання форми до циліндра, після чого її задня кромка 6 закріплю-
ється в планках 4, за допомогою яких здійснюється її натяг.

На рис. VIII (див. кольорову вклейку) показано встановлення
форми для системи «АиЮрІаіе», а на рис. 5.29, д — етапи роботи системи
автоматизованого встановлення форм 8РС фірми «Закигаі».

5.2.5.	Привід циліндрів друкарського апарата

Привід циліндрів здійснюється за допомогою шестерень із зовнішнім
зачепленням, які виготовляються з модифікованого чавуну або легова-
ної сталі з термічною обробкою. Шестерні розміщуються консольно на
кінцях осей циліндрів або прикручуються болтами до торців циліндрів.
Зокрема, в машинах фірми «Неі<іе1Ье㧻 розміщені зовні косозубі шес-
терні приводу розраховуються за допомогою ЕОМ і виготовляються з
чавуну з кулеподібними частинами графіту. Цей матеріал поєднує стійкість
сталі, а також демпферні та мастильні властивості сірого чавуну.

Циліндри обертаються в прецизійних голкових підшипниках зі зміще-
ними один відносно одного рядами голок. Допустиме відхилення 0,001
мм, що забезпечує беззазорний упор циліндрів та їх обертання протя-
гом багатьох років. Завдяки цьому досягається друкування без дублю-
вання і смугування, а растрове зображення має різкі контури.

У машинах фірми «МАК-К.о1ап<1» застосовуються роликові конічні
підшипники та підшипники ковзання. Використання підшипників ков-
зання на фермових й офсетних циліндрах дає змогу друкувати як з кон-
тактними кільцями, так і без них. Це, до речі, дає змогу впровадити
коригування довжини відбитка при різних за товщиною ЗМ.

5.2.6.	Пристрої для суміщення відбитків

При багатокольоровому друці необхідно забезпечити точне суміщення
відбитків усіх фарб, послідовно нанесених на ЗМ. Цього можна досягти
суміщенням форм відносно задруковуваного відбитка, яке здійснюється
спеціальними механізмами. Ці механізми мають допускати можливість
відносного зміщення ФЦ в коловому, осьовому та діагональному на-
прямках.

Колове суміщення ФЦ машини «Зреесітазіег 8М52» здійснюється
зубчастими передачами 2..4 (рис. 5.30, а), які приводяться в рух від
крокового двигуна 7. При обертанні гвинтової передачі 5 косозуба
шестірня 6 зміщується відносно вала циліндра, що зумовлює колове
зміщення самої шестірні 6 разом із циліндром. Колове зміщення відбува-
ється завдяки розвороту шестірні 6 при її поздовжньому переміщенні
відносно шестірні ОЦ (на рисунку не показано) внаслідок розкладання
сил у косозубому зачепленні.

Осьове суміщення виконується за допомогою гвинтових механізмів,
що приводяться в дію кроковими двигунами, на ходу машини. На рис.
5.30, б показано фрагмент механізму осьового зміщення ФЦ друкарської
машини «Зреебтазїег 8М102» фірми «Неі<1е1Ье㧻. Зубчасте колесо 1
зв’язано з валом ФЦ гвинтовою передачею 2, яка дістає обертання через
проміжне зубчасте колесо від крокового двигуна 3. Внаслідок зміщення
колеса 1 в осьовому напрямку разом із ним на ±2 мм переміщується
ФЦ. Команда на переміщення задається з пульта або через систему СРС.

Діагональне суміщення слугує для корекції зображень на відбитку
при багатофарбовому друці зміщенням форми відносно ОЦ в той чи ін-
ший бік. Це можливо завдяки встановленню однієї підшипникової опори
вала ФЦ (з боку обслуговування) в ексцентричній втулці.

На рис. 5.31 показано механізм діагонального суміщення друкарської
машини «8рееФпа5Іег 8М52» фірми «Неі<1е1Ье㧻. Кроковий двигун /через тягу
Рис. 5.30. Механізми колового (а) та осьового (б) суміщень
ФЦ машин «Зреебтазіег» фірми «Неі<іе1Ье㧻

Рис. 5.31. Механізм діаго-
нального суміщення друкарь-
скої машини «Зреед-тазіег
8М52» фірми «Неі<іе1Ье㧻

4 керує поворотом ексцентричної втулки 3 в межах зазору відносно
стопорного пальця 2. Кутове зміщення осі ФЦ приводить до зміщення
форми завширшки 520 мм відносно первинного її положення на ±0,15мм.
Подібна корекція в разі необхідності здійснюється тільки з пульта
керування на ходу машини.

5.2.7.	Механізм натиску

Цей механізм працює циклічно так, щоб автоматичне вимикання його
не перешкоджало завершенню друкування попереднього аркуша. В бага-
тофарбових машинах при вмиканні механізму натиску тиск створюється
спочатку в першій секції, а потім у решті в міру проходження відбитка.
При вимиканні натиску тиск знімається спочатку в першій секції, а потім
у наступних, щоб можна було надрукувати багатофарбовий відбиток на
аркуші, який в момент вимикання був під натиском.

Одночасно з вимиканням натиску механізми блокування виконують:
вимикання передніх упорів, прихилювачів, захоплювачів форгрейфера;
утримують аркуш на накладному столі; припиняють подачу фарби і ЗР
на друкарську форму, а також аркушів самонакладом; переводять машину
на малу швидкість.

У більшості офсетних машин натиск регулюють переміщенням ОЦ
відносно ДЦ і ФЦ. При цьому опори друкарського 18 (рис. 5.32) і форм-
ного 27 циліндрів установлено в нерухомих втулках, а цапфи 1 ОЦ 25
— у внутрішніх ексцентричних втулках 2, розміщених в зовнішніх
ексцентричних втулках 3; після повороту ексцентричних втулок 2 і 3 за
вушки 4 та 26 здійснюється переміщення ОЦ відносно ФЦ і ДЦ.

На рис. 5.32 показано положення центрів: IV — центра отвору в
стінці машини; ПІ — центра зовнішньої поверхні внутрішньої втулки;
II — центра ОЦ при вимкненому натиску; І — центра ОЦ при
ввімкненому натиску.

На валу ДЦ жорстко закріплено два кулачки 17 і 20, які приводять в
реверсивно-коливальний рух двоплечі важелі 16 та 21, вільно встановлені
на валу натиску О^. Силове замикання кулачкових механізмів здійсню-
ється пружиною 19. На валу натиску жорстко закріплено важіль 15 із
двоплечою защіпкою 13. Залежно від положення защіпки під час руху
важелів 16 і 21 здійснюється поворот вала натиску в той чи інший бік.
Через важелі 23, жорстко зв’язані з валом, та тяги 24 рух передається на
ексцентричні втулки 2, які вмикають або вимикають натиск між
циліндрами: при повороті за ходом стрілки годинника важіль 21 своїм
кінцем натискує на плече 10 защіпки 13 і через важіль 15 повертає вал
натиску з важелями 23 за ходом стрілки годинника до упора 9,
здійснюючи поворот ексцентричних втулок 2 проти ходу стрілки
годинника. Внаслідок цього ОЦ підходить одночасно до ФЦ і ДЦ (центр
ОЦ переміщується з положення II в положення І). При відході кінця
важеля 21 від защіпки 12 система важелів 23, 24 і 4 залишається

Рис. 5.32. Схема механізму натиску офсетного трициліндрового ДА
Машина працює при ввімкненому натиску доти, доки не виникне
необхідність його вимкнути. При вимиканні натиску переривається коло
живлення струмом електромагніту 7. Гірка 8, яка утримувалася раніше
електромагнітом, під дією пружини 6 через ролик 12, долаючи невелике
зусилля пружини 11, повертає защіпку 13 за ходом стрілки годинника,
підставляючи друге плече защіпки 14 під виступ важеля 16. Плече
защіпки 10 виходить із зони дії важеля 21. Важіль 16 через защіпку 13 і
важіль 15 повертає вал натиску проти ходу стрілки годинника, доводячи
важіль 23 до упора 22. Втулка 2 при цьому, повертаючись, відводить
ОЦ від ФЦ та ДЦ.

Коло живлення електромагніту 7 переривається при вимиканні натис-
ку або при спрацьовуванні блокування контролю правильної подачі
аркушів самонакладом.

Положення ОЦ відносно ДЦ і ФЦ регулюють за допомогою стяжки
5 з правою і лівою різьбами на тязі 24, а також гвинтового регулювального
пристрою 28, зв’язаного із зовнішньою ексцентричною втулкою 3.

Правильність установлення ОЦ перевіряють за паспортними значен-
нями зазорів між контрольними кільцями, які є на кожному циліндрі,
користуючись набором стальних щупів.

5.2.8.	Підготовка друкарського апарата до друку

Підготовка ДА до друку складається з таких операцій: 1) установ-

лення і контроль співвідношення діаметрів циліндрів; 2) регулювання
положення циліндрів; 3) контроль товщини форм, декеля та встановлення
їх на циліндри; 4) регулювання тиску під час друкування.

Необхідною умовою високої якості друку є правильне налагодження

ДА, а саме: зазори між кільцями і товщина
декеля та форми з підкладкою мають відпові-
дати паспортним даним машини. При цьому
забезпечується правильна градаційна і
графічна передача зображення з форми на
ЗМ.

На рис. 5.33 показано схему ДА АРМ з
контрольними кільцями. На ФЦ 3 встанов-
люють друкарську форму 1 завтовшки а з
підкладкою 2 завтовшки Ь, а на ОЦ 4 —
декель з підкладкою завтовшки 8. ДЦ 5
транспортує папір 6 завтовшки Л. Величини
Ц і Г — перевищення відповідно товщини
форми та декеля над контрольними кіль-
цями. Зазор між контрольними кільцями ОЦ
і ФЦ дорівнює Ж, а між кільцями ОЦ та ДЦ

Рис. 5.33. Схема ДА АРМ з контрольними кільцями
— Е. Якщо діаметри тіла ДЦ і його кільця однакові, то перевищення ДЦ
над кільцем дорівнює Л. У паспортних даних машин наводяться таблиці
із зазначеними вище величинами.

Тиск між циліндрами визначають за деформацією (максимальною)
стиску декеля:

між формним та офсетним циліндрами

Яф.о = Д + Г-Ж;

між офсетним і друкарським циліндрами

2О.Д = Л + Г-Е.

Значення Лф,о і Д>.д в загальному випадку різні, вони залежать від
типу декеля. Так, для декеля, що складається з двох ГП, Лф.о = 0,15.. .0,2 мм;
Д>д = 0,2...0,25 мм. Для жорсткого декеля деформація становить
0,05...0,15 мм.

Перевищення декеля над контрольними кільцями вимірюється
щупом, розміщеним між лінійкою, встановленою на декелі, та контроль-
ним кільцем.

Вимірювання величин Ц і Г можуть виконуватися також за
допомогою магнітного приладу фірми «Кулайт», який встановлюється
на форму або декель, а індикатор приладу показує відповідне значення.

5.2.9.	Принцип налагодження друкарського апарата

Установлення циліндрів ДА передбачає мінімізацію відносного про-
ковзування в зоні ДК з метою зменшення спотворення растрової точки,
розмірів відбитка і спрацювання форми.

Для машин ВАТ «Рмбинск-Полиграфмаш» згідно з паспортними
рекомендаціями діаметри формного £>фц і друкарського От циліндрів
(відповідно за поверхнями форми та паперу) мають бути однаковими,
тобто £>фЦ = Вдц. Оскільки діаметр ДЦ залежить від товщини паперу,
необхідно змінювати діаметр ФЦ, міняючи товщину прокладки під
форму. Відповідно до позначень на рис. 5.33 маємо:

^фц =-£^>ц +2в+26=1)дц +2А,
звідки	.

де і —діаметри тіла відповідно ФЦ і ДЦ.

Початкова довжина форми на поверхні циліндра зберігається в
нейтральному шарі:

т

~ Рг ’

де <р х — центральний кут, що відповідає довжині нейтрального шару
початкової довжини Аф.

У зв’язку з розтягуванням верхніх шарів довжина форми на поверхні
Приріст довжини форми, натягнутої на циліндр, порівняно з
довжиною форми в розгорнутому вигляді

Такий приріст неминучий, і його слід ураховувати при багатофарбо-
вому друкуванні (різниця в товщині форми 0,1 мм призводить до зміни
приросту її довжини майже на 0,2 мм, що недопустимо). Звідси випливає,
що при багатофарбовому друкуванні необхідно застосовувати форми
разового використання, які змінюються за товщиною в межах ±0,01 мм.

Установлення циліндрів при товщині паперу Л = 0,1 мм вважається
номінальним. При цьому номінальний діаметр ДЦ

РЛЦ=^Ц+2А=2^+О,2,

а міжцентрова відстань в парі ДЦ—ОЦ

^д-ц + До.ц .

2	~/Ч'Д’

^ф.ц +^о.ц	.

=	_	-/ф.о

Я _ д
Лф.о Ло.д

.д '

у парі ФЦ—ОЦ

^ф.о

де £>ф ц = Од ц — номінальний діаметр ФЦ, а £>оц — діаметр ОЦ за
паспортними даними машини.

Як зазначено вище, мінімізація відносного ковзання в зоні ДК буде
забезпечена при рівності діаметрів циліндрів:

Оф.ц — Оо.ц — Од.ц .

При цьому в діаметр ДЦ включено вихідну товщину паперу <$>=0,1 мм.

Тоді міжцентрова відстань між парами циліндрів для розрахунку
зубчастого приводу становитиме

^ф.ц +^Л>.ц ]	»

2 І — Апах т

Де Дпм — значення середньої максимальної деформації декеля, що
забезпечує здобуття технологічно необхідного тиску.

При збільшенні товщини паперу понад 0,1 мм необхідно на цей
приріст (2 (3 - 0,1)) товщини паперу збільшити діаметри формного та
офсетного циліндрів установленням під форму і декель необхідних
підкладок. У свою чергу, для забезпечення деформації треба
відповідно збільшувати міжцентрову відстань, що призведе до зростання
бічного зазору в зубчастій передачі. А це за певних умов може негативно
вплинути на динаміку ДА.

Порядок проведення і методи контролю регулювання ДА такий:
залежно від товщини тиражного паперу визначають діаметр ДЦ £>„,,,
якому відповідає діаметр ФЦ; вимірявши товщину формної пластини а,
знаходять потрібну товщину прокладки під нею
Передні та задні кінці пластини закріплюють у затискних планках
(прокладка встановлюється по всій робочій поверхні циліндра, фіксу-
ється спеціальними фіксаторами, але не затискується). Потім спеціально
передбаченими гвинтами (або за допомогою штифтового суміщення)
регулюють положення форми так, щоб лінія початку друку збігалася з
позначкою на контрольному кільці. Аналогічно регулюють положення
форми в осьовому напрямку. Сучасні офсетні машини додатково
оснащуються механізмами осьового й радіального переміщень (у межах
±2 мм) ФЦ під час роботи.

Ураховуючи тип декеля, що використовується, встановлюють його
необхідну максимальну деформацію і визначають оптимальну між-
центрову відстань Аопт. Після цього знаходять діаметр ОЦ £>о ц та загальну
товщину офсетного декеля (див. рис. 5.33)

$ = у(-^од _Ц)ц)-

Віднімаючи звідси товщину декеля, визначають потрібну товщину
підкладки.

Зібрану офсетну покривку встановлюють на циліндр і верхню її плас-
тину з обох кінців затискують між планками спеціальних натяжних при-
строїв, розміщених у западині циліндра.

При визначенні товщини підкладки слід звернути увагу на те, що
заздалегідь виміряна у вільному стані офсетна покривка після натягу-
вання стає тоншою. Тому розраховану товщину слід збільшити
приблизно на 0,1 мм.

В АРМ ВАТ «Рнбинск-Полиграфмаш» діаметри контрольних кілець
ДЦ і ФЦ (£>дк, Офк) дорівнюють діаметру початкового кола зубчастих
коліс приводу, а діаметр контрольних кілець ОЦ (Е>ок) на 0,4 мм менший.

Вимірюючи зазори Жта Е між контрольними кільцями за допомогою
щупів, оцінюють міжцентрову відстань. Так, при максимальній дефор-
мації декеля 0,2 мм зазор між контрольними кільцями становить 0,1 мм.

За допомогою щупів і лінійки 1 (рис. 5.34) вимірюють зазор А, який
показує підвищення поверхні декеля 2... 4 або форми над контрольними
кільцями. Оскільки товщина декеля по колу
циліндра внаслідок нерівномірності натягу-
вання неоднакова, підвищення декеля над
контрольними кільцями слід вимірювати в
місцях, ближчих до западини. Крім того,
необхідно так само остаточно виміряти тов-
щину декеля після припрацювання (1...2 тис.
відбитків) і додаткового його підтягування.

Міжцентрова відстань регулюється за
допомогою гвинтового механізму (з показу-

/ 2 З

Рис. 5.34. Схема вимірювання
зазору Д
ючою шкалою) поворотом ексцентричних втулок, установлених на осі
ОЦ.

Для офсетних машин «Ріапеїа Уагітаі:» (Німеччина) при товщині
паперу 0,1 мм рекомендуються такі відношення діаметрів циліндрів:
£>оц:£)дц= = 1:0,999:0,9986. Більш докладні дані про налагодження ДА
містяться в технічних паспортах машин.

У сучасних друкарських машинах регулювання натиску здійснюється
автоматично залежно від товщини ЗМ.

5.3.	ПРИЙМАЛЬНО-ВИВІДНІ ПРИСТРОЇ

Ці пристрої призначені для виведення відбитків з ДА і рівного викла-
дання їх у стапель без змазування та пошкодження. Аркуші різного
формату й різної щільності мають виводитися однаково надійно. За
однобічного друку, щоб зменшити відмарювання, відбитки треба виво-
дити надрукованим боком зверху; для контролю якості друку слід
передбачити можливість зняття контрольних відбитків без зупину ма-
шини, а на швидкохідних машинах — розвантаження стапеля надруко-
ваних аркушів.

У сучасних АРМ застосовують в основному приймальні пристрої, в
яких аркуші виводяться за допомогою кареток ланцюгового аркушеви-
відного конвеєра з використанням принципу гальмування аркуша за
задню кромку ротаційним пневматичним гальмівним пристроєм.

У малоформатних машинах застосовують вивідні конвеєри з низьким
приймальним стапелем (до 0,5 м). У машинах середнього й великого
форматів використовують ланцюгові конвеєри із складною траєкторією
переміщення аркуша і висотою приймального столу понад 1 м.

В АРМ застосовують високо-та низькостапельні приймально-вивідні
пристрої. Вони складаються з аркушевивідного ланцюгового конвеєра
та приймального стапельного пристрою.

5.3.1.	Аркушевивідні ланцюгові конвеєри

У більшості машин малого формату та в деяких машинах середнього
формату з низькостапельними приймально-вивідними пристроями
(висота стапеля близько 0,5 м) встановлюються короткі прямі ланцюгові
аркушевивідні конвеєри (рис. 5.35, а). У машинах великого формату і в
деяких машинах середнього й малого форматів з високостапельними
приймальними пристроями (висота стапеля 0,9... 1,2 м) використо-
вуються також ланцюгові конвеєри складної траси з криволінійними та
прямолінійними ділянками (рис. 5.35, в).

Ланцюговий конвеєр (див. рис. 5.35, а) складається з двох ролико-
втулкових ланцюгів 4, які приводяться в рух за допомогою зірочок 1 і 6.
Одній із зірочок рух надається від загального приводу машини (7, 9).
Ланцюги рухаються по напрямних 5 і зв’язані штангами 14, на яких
Рис. 5.35. Схеми ланцюгових аркушевивідних конвеєрів

установлено напрямні ролики 11 і захоплювачі 12. Вони відкриваються
завдяки взаємодії ролика 3, зв’язаного із захоплювачем, з гірками 2, 8.
У момент взаємодії з гіркою 8 відбувається захоплення аркуша від ДЦ,
а при взаємодії з гіркою 2 відбитки викладаються на приймальний стіл.
Закриваються захоплювачі пружиною 13. Момент відкривання захоплю-
вачів може регулюватися переміщенням гірок 2 і 8. Швидкість виведення
аркуша сповільнюється вакуумним пристроєм 10.

Аркушевивідний ланцюговий конвеєр (рис. 5.35, в) за принципом
дії аналогічний попередньому. Він складається з двох замкнених
ланцюгів 4, які приводяться в рух зірочками 6, закріпленими на ведучому
валу, якому передається рух від зубчастого колеса, що входить у зачеп-
лення із зубчастим колесом ДЦ 7. Натягування ланцюгів здійснюється
завдяки переміщенню натяжних зірочок 1. На ланцюгах закріплено
каретки 2 із захоплювачами 3, причому відкривання захоплювачів
здійснюється від кулачків-гірок 5 та 8. Каретки конвеєра розміщено на
однаковій відстані одна від одної. Кількість кареток залежить від довжини
конвеєра.

Ланцюгові конвеєри можуть мати сталу або змінну швидкість. В
останньому випадку виникають великі інерційні навантаження в приводі
конвеєра, тому такі конвеєри в сучасних друкарських машинах майже
не застосовуються. При сталій швидкості ланцюгового конвеєра сповіль-
нення руху кареток, які транспортують відбиток, досягається так. Аркуш
із захоплювачів ДЦ 7 передається до захоплювачів конвеєра в точці А
(див. рис. 5.35, в) зі швидкістю	де — радіус зубчастого
колеса, яке приводить у рух ведучий вал конвеєра і дорівнює радіусу
стояка захоплювачів, о — кутова швидкість ведучого вала конвеєра. Зі
швидкістю /др аркуш переміщається по криволінійній ділянці АВ. Далі
конвеєр веде аркуш по прямолінійній ділянці зі швидкістю /др = К3а,
де — радіус зірочки приводу. Зменшення швидкості оцінюється
коефіцієнтом

Ь = Ид/Идр = ад = 1 +(ЯК -в^/к,.

Оскільки Кк -К3 25...ЗО мм, коефіцієнт сповільнення невеликий
(6=1,1...1,25).

Сповільнене виведення аркуша негативно впливає на задруковування
«хвоста» відбитка, тобто тієї частини аркуша, яка не встигає пройти
зону ДК до переходу каретки на прямолінійну ділянку конвеєра.

Для сповільненого виведення аркушів на АРМ «Ріапеїа Уагітаі»
використовують аркушевивідні конвеєри з криволінійними напрямними
ланцюгів (рис. 5.35, б). Каретка 2 переміщується по напрямних 7, вона
з’єднана поводками 3 з ланцюгами 4, які рухаються зі сталою швидкістю.
Внаслідок відхилення поводків 3 каретка сповільнює свою швидкість
до мінімуму в момент відпускання аркуша, що виводиться. Такі конвеєри
прості за конструкцією, дають змогу значно зменшити швидкість виве-
дення аркушів, але при цьому виникають динамічні зусилля, які
додатково навантажують ланцюги.

5.3.2.	Приймальні стапельні пристрої

До складу приймальних стапельних пристроїв входять: вакуумні
аркушесповільнювальні пристрої, повітродувні пристрої, аркушеукла-
дальники, зіштовхувальні пристрої,

Рис. 5.36. Схема приймального стапельно-
го пристрою

приймальні столи та їхні приводи,
пристрої для зняття контрольних від-
битків, пристрої для розвантаження
приймального стола на ходу машини.

Вакуумні аркушесповіль-
нювальні пристрої. Ці пристрої
призначені для зниження швидкості
укладання аркушів в стапель на
приймальному столі. їх виготовляють
у вигляді вакуумних роликів або
валиків 7 (рис. 5.36). Валики 7
установлюються перед приймальним
столом 10. До складу вакуумного
аркушесповільнювального пристрою
(рис. 5.37, а) входить обертовий ролик
1 з отворами по колу, до внутрішньої
поверхні якого притискується під
дією пружини кручення 3 вакуумне
сопло 2. Порожнину вакуумного
Рис. 5.37. Схема вакуумного аркушесповільнювального пристрою

сопла шлангом зв’язано з вакуумною мережею. Саме сопло закріплено
на осі 4.

Ролики можуть мати індивідуальний привід або приводитися в рух
від ланцюга аркушевивідного конвеєра. В останньому ролик 1 (рис. 5.37,
б) дістає обертання від ланцюга 5 через зубчасту передачу з внутрішнім
зачепленням 7 і зірочку 6.

На рис. 5.38 показано схему аркушесповільнювального пристрою,
де сповільнення відбувається завдяки присмоктуванню аркушів до
поверхні гальмівних роликів 7, що обертаються з лінійною швидкістю,
нижчою від швидкості руху кареток. Підведення вакууму під гальмівні
ролики здійснюється через кронштейни 2, закріплені на трубі 3. Для
з’єднання кронштейнів з гальмівними роликами в місці підведення
вакууму є вкладки 4, які вставляться в отвір кронштейна до упора в
кришку 7. Під час роботи з папером малого формату пневмосистему
крайніх гальмівних роликів можна перекрити за допомогою крана 6.
Біля гальмівних роликів розміщено задні зіштовхувані 5, які здійснюють
циклічний зворотно-поступальний рух і вирівнюють відбиток на
приймальному столі за задню кромку.
Механізм гальмування регулюється залежно від формату аркуша.

Є пристрої, де в ланцюзі приводу використовуються варіатори або
коробки швидкостей для регулювання частоти обертання сповільню-
вальних роликів.

Сповільнювальний пристрій має загасити частину кінетичної енергії
аркуша, що виводиться. Оскільки кінетична енергія залежить від швид-
кості роботи машини та щільності паперу, сповільнювальний пристрій
має забезпечувати регулювання залежно від цих величин. Параметрами,
що регулюються, є: шлях гальмування аркуша, частота обертання роликів
і ступінь розрідження повітря.

Основні регулювальні величини визначаються із співвідношення
т(у2!-у12)/2=(г„/+л,+/;)5,
де ти — маса аркуша; і °і — швидкості аркуша відповідно до і після
сповільнення; — зусилля притиснення аркуша до роликів, яке створю-
ється вакуумом;/ — коефіцієнт тертя ковзання в парі папір—ролики; 5
— шлях гальмування; Еп — опір повітряного середовища; Ет — сила
тертя, яка виникає між аркушем, що виводиться, і стапелем.

Повітродувні пристрої. Ці пристрої (поз. 6 на рис. 5.36) використо-
вують для поліпшення виведення аркушів до приймального стола й укла-
дання їх у стапель. Встановлення повітродувних пристроїв над аркушем
підсилює присмоктування їх до вакуумного сповільнювального
пристрою і запобігає загинанню їх при ударі в передні упори.

Іноді повітродувні пристрої встановлюють позаду вакуумного
сповільнювального пристрою для піддування повітря під опущений
захоплювачами каретки аркуш. Повітряна подушка, яка створюється при
цьому під аркушем, запобігає загинанню його передньої частини при
упорах і зменшує можливість змазування відбитка, оскільки відсутній
контакт аркуша, що переміщається, з аркушем, укладеним у стапель.

Аркушеукладальник. Цей пристрій використовують в АРМ
великого формату для примусового укладання відбитків у стапель. Він
складається із захоплювачів або присосів (поз. 11 на рис. 5.36), яким

Рис. 5.39. Схема аркушеукладальннка

передається рух за складною траєк-
торією 2 від кулачків 4 і 5. Підій-
шовши до захоплювачів 3 аркуше-
вивідного конвеєра, захоплювачі 11
перехоплюють відбиток і плавно,
зменшуючи його швидкість, підво-
дять до передніх упорів 1. У поєд-
нанні з вакуумними сповільню-
вальними пристроями 7 аркуше-
укладальник забезпечує рівне укла-
дання аркушів на стапелі.

Аркушеукладальник 3 (рис.
5.39) перехоплює відбитки та спо-
вільнює їх викладання на прий-
мальний стіл. Захоплювачі 2
аркушеукладальника одержують рух
від кулачків 4 і 5 через ролики важіль-
них механізмів. Захоплювачі 2 під-
ходять до захоплювачів 6 аркуше-
вивідного конвеєра і, здійснюючи
складний рух, підводять відбитки до
передніх упорів 1. Даного типу
аркушеукладальники в поєднанні
з аркушесповільнювальними вали-
ками 7 забезпечують якісне укладання
відбитків у стопу при швидкостях, які
не перевищують 8 тис. аркушів/год.

Зіштовхувальні пристрої. Ці
пристрої, призначені для зіштовху-
вання відбитків у стопі, мають бічні
1 та задні 2 (рис. 5.40) зіштовхувані,

Рис. 5.40. Схема зіштовхувального
пристрою

які розміщені з трьох боків стопи і здійснюють коливний або зворотно-
поступальний рух від кулачкових механізмів. При викладанні наступного
аркуша вони зближаються і вирівнюють його відносно стопи. Якщо
міняють формат, то зіштовхувані переставляють як за шириною, так і за
довжиною аркуша. Передні упори 3 роблять відкидними. їх відведення
для зняття пробного відбитка виконується вручну під час роботи машини.
Ці упори не рекомендується розміщати навпроти передніх упорів

аркушеподавального пристрою.

Приймальні столи. Ці столи (поз. 10 на рис. 5.36) встановлюють
на платформі 9, яка підвішується на ланцюгах або тросах 8, чи безпо-
середньо прикріплюють до ланцюгів, зв’язаних з механізмом автома-
тичного опускання в міру скупчення відбитків. Автоматичне опускання
здійснюється від кулачкового або кривошипно-важільного механізму
через черв’ячну чи зубчасту передачу. До складу механізму приймального
стола часто входить храпова передача з перекриваючим сектором, яка
дає змогу регулювати переміщення стола.

Для швидкого піднімання або опускання стола існують механізми
прискореного переміщення з приводом від електродвигуна. Щоб скоротити

Рис. 5.41. Схема пристрою для розвантаження приймального стола на ходу машини
час, який витрачається на розвантаження, місце приймання оснащують
змінними столами. Для виведення стапеля використовують візок, який
подають під приймальний стіл.

Пристрої для розвантаження приймання на ходу машини. Ці
пристрої дають змогу збільшити продуктивність машини. На рис. 5.41
зображено схему пристрою, розробленого в УАД. Він складається з
набору телескопічних трубок 2, які в робочому положенні висунуті й
опираються на нерухомі опори 1. Крайню трубку з’єднано гнучким
стрижнем 5 з механізмом приводу, що складається з приводного вала 4,
притискних роликів 3 і пружин 8. Обертання приводного вала здійсню-
ється від електродвигуна 7 через клинопасову передачу 6.

Процес розвантаження відбувається так: при натисненні на відпо-
відну кнопку приймальний стіл із стопою трохи опускають, звільняючи
місце для телескопічних трубок. Автоматично вмикається механізм
приводу, який висуває трубки в робоче положення, внаслідок чого
утворюється допоміжний стіл для приймання відбитків, що виводяться.
З машини вивозять стапель з надрукованою продукцією, ввозять новий
стапель і піднімають його у верхнє положення. Телескопічні трубки
переміщуються назад у вихідне положення, а відбитки, які лежать на
них, опускаються на приймальний стіл.

5.4.	ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЙ МАЛОФОРМАТНИХ
АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

Малоформатні АРМ мають велику кількість конструктивних
відмінностей від середньо- та великоформатних, деякі з яких наведено
нижче.

Подача паперового аркуша в друкарську секцію. Паперовий аркуш
у друкарську секцію може подаватися:

вузьким боком («портретна подача»), коли, наприклад, аркуш формату
340x470 мм подається боком 340 мм*;

широким боком (максимально можливий паперовий аркуш формату
520x360 мм подається в друкарську секцію боком 520 мм).

Друкарські машини також розрізняють за способом відокремлення
паперового аркуша від стопи. Це може бути фрикційний або пневматич-
ний спосіб. Перевагою першого є здешевлення друкарської машини.
Недоліки способу зумовлюються тим, що ще не створено матеріалу для
фрикційних валиків, які б однаково добре працювали як із гладким, так
і з шорстким папером.

Друкарські машини з подачею паперового аркуша широким боком
менш вибагливі в експлуатації, тому що відсутні проблеми, які виникають
при подачі аркуша вузьким боком.

Яким би способом не подавали аркуш, але коли машину не обладнано
механізмом бічного вирівнювання, домогтися точного суміщення фарб

* Зазначимо, що під час роботи з паперовим аркушем, довжина якого не перевищує
340 мм, він має подаватися лише широким боком.
практично неможливо. Всі машини, не обладнані таким механізмом, —
однофарбові. Навіть якщо стопу паперу ідеально підрізано з чотирьох
боків, при друкуванні другої фарби виникнуть проблеми із суміщенням,
оскільки в приймальній секції після першого прогону стопа вже не буде
ідеальною. Аркуш скручується в приймальній секції ланцюгового типу,
особливо в машинах, де приймальною секцією є лоток (виникає неве-
ликий розкид у той чи інший бік). У друкарських машинах без механізму
бічного вирівнювання суміщений відбиток можна здобути завдяки
зміщенню всієї стопи в той чи інший бік, проте розкид буде все одно

значним.

Наявність механізму бічного вирівнювання при «портретній подачі»
не є гарантією точного суміщення фарб. У таких машинах може бути
встановлений механізм бічного вирівнювання способом притягання або
механізм штовхального типу.

Останній складається з двох металевих підпружинених планок (ліва
нерухома, права рухома або навпаки), довжина яких щонайменше стано-
вить 1/3 максимальної довжини паперового аркуша друкарської машини.
Таким чином, аркуш який проходить між ними, підштовхується однією
планкою до іншої.

Усі друкарські машини з подачею аркуша широким боком обладнано
механізмом бічного вирівнювання

способом притягання.

На рис. 5.42 показано схему
подачі аркуша вузьким боком у
машину, обладнану механізмом
бічного вирівнювання способом
витягання.

Через недосить точне регулю-
вання при великій швидкості друку
на подавальному столі можливе

Перекіс
паперового
аркуша

Напрямок подачі
аркуша паперу

Правильне
розміщення
аркуша паперу

Механізм бічного вирівнювання

невелике перекошування аркуша.

Якщо планки В механізмі бічного Рис. 5.42. Схема подачі аркуша в машину
вирівнювання штовхального типу	вузьким боком

встановити строго паралельно, то всі недоліки з регулюванням на
подавальному столі компенсуються.

Саме тому більшість друкарських машин з подачею аркуша вузьким
боком обладнуються механізмом бічного вирівнювання штовхального

типу.

При бічному вирівнюванні способом притягання треба щоразу
переходити від одного формату до іншого, а також від однієї щільності
паперу до іншої, точніше регулювати щітки та притискні ролики на
подавальному столі.

Робота друкарської машини з автоматичним установленням щілини
між офсетним і друкарським циліндрами може бути ефективнішою, якщо
є датчик здвоєного аркуша, який дає команду спеціальному пристрою в
приймальній секції визначати в стопі проходження здвоєного аркуша (при
відсутності пристрою для зупину друкарської машини або скидання
здвоєного аркуша в спеціальний бункер), що дасть змогу швидко знайти
незадруковані аркуші.

Сателітна секція. Розглянемо будову двофарбових машин, а саме:
машин з додатковою (сателітною) секцією.

Нарис. 5.43 зображено схеми друкарських секцій двофарбових мало-
форматних АРМ. Серед них тільки друкарські секції а і б дають змогу
випускати як кольорову півтонову, так і будь-яку іншу багатофарбову
продукцію. В обох випадках здійснюється перенесення фарби з кожної
друкарської форми на власне офсетне ГП і далі на папір, внаслідок чого
одна фарба накладається на іншу на папері. Такий спосіб друку

називають «по сирому».

Рис. 5.43. Схеми друкарських секцій двофарбових малоформатних АРМ: а — традиційна
будова; б — планетарна будова; в — сателітна будова (І — ФЦ; 2 — ОЦ; 3 —ДЦ)

Сателітну секцію в слід розглядати як додаткову. Суміщення фарб
відбувається на офсетному ГП, де одна фарба накладається на іншу.

Таким чином, фарби накладаються на офсетному ГП (рис. 5.44)
внаслідок чого в місці накладання двох фарб утворюється третій колір.

Звичайно, у двофарбових друкарських машинах при накладанні
однієї фарби на іншу теж утворюється третій колір, проте це відбувається
на папері, коли перша фарба вже частково або повністю (залежно від
властивостей фарби і паперу) закріпилася і просочилася у папір. Завдяки
цьому досягається різке й стабільне за розміром зображення.

Для випуску доброякісної продукції треба перенести на офсетне ГП

Рис. 5.44. Схеми накладання фарб: а —
накладання растрових точок прн кольо-
ровому півтоновому друкуванні тріадни-
ми фарбами; б — друкування двома фар-
бами штрихового зображення

певної товщини фарбовий шар, необ-
хідний для продруковування всіх дру-
кувальних елементів відбитка (ДЕв) і
досягнення максимальної контраст-
ності (при пористому папері цей шар
може бути досить значним).

Офсетне ГП добре сприймає (без
просочування) і передає друкарську
фарбу. Відповідно на офсетному ГП
накладаються дві фарби із шаром
певної товщини, внаслідок чого в місці
накладання ДЕВ збільшується як за
товщиною, так і за розміром, а це, в
свою чергу, призводить до збільшення ступеня розтискання, зниження
різкості при перенесенні на папір і кольороспотворення (особливо при
растровому друці).

Якщо друкують штрихове зображення, то бажано, щоб на фото- і
друкарських формах зображення різними фарбами не накладалися
одне на одне.

Згідно з інструкцією про користування сателітною секцією в таких
випадках треба зменшити фарбовий шар. Однак це призводить до втрати
дрібних елементів зображення, а великі ДЕ, стають блідими, хоча перші
відбитки можуть мати задовільний вигляд.

Є ще один негативний момент у роботі зі сателітною секцією.
Оскільки вона допоміжна, її конструюють так, щоб можна було будь-
коли приставити до основної друкарської секції або відвести від неї.
Тому немає жорсткого з’єднання стелітної секції з основною друкар-
ською, що, в свою чергу, не дає змоги точно суміщати дві фарби.

Крім того, в сателітній секції недосконалий ФА (мала кількість
фарбових валиків), через що можна друкувати лише текст, лінійки та
інші ДЕ, малого формату. Саме тому машину, оснащену сателітною
секцією, використовують тільки для друкування продукції у дві фарби
(коли, наприклад, основний текст друкується однією фарбою, а заголовок
— іншою).

Система зволоження. Малоформатні офсетні друкарські машини
обладнуються різними системами зволоження: спиртовими, типу «Моїіе-
іоп», плівковими і з безпосередньою подачею ЗР в друкарську фарбу.

Спиртове зволоження. Друкарські машини зі спиртовим
зволоженням обов’язково обладнуються спеціальним (досить дорогим)
пристроєм для того, щоб у процесі друкування знизити швидкість
випаровування спирту та підтримувати стабільну температуру ЗР. Тому,
коли кажуть про друкарську машину, що вона зі спиртовим зволоженням,
а цього пристрою в її комплектації немає, то це означає, що через
короткий проміжок часу частина спирту випарується і виникне проблема
зі зволоженням (порушення балансу «фарба—ЗР»).

Система зволоження типу «Моїіеіоп». Ця система може бути тільки
роздільною, тобто зволожувальні валики не торкаються фарбових,
оскільки в такій системі зволоження використовують плюшеві або
петельчасті чохли, які надівають на гумові валики ЗА.

Плівкове зволоження. Як показано на рис. 5.45, плівкові ЗА можуть
бути двох видів: роздільні та мішані. Характерною особливістю
плівкового зволоження є відсутність чохлів на гумових або керамічних
валиках. Разом із тим, покриття на зволожувальних валиках більш
гідрофільні, тобто вони краще сприймають ЗР. Проте це не означає, що
на зволожувальних валиках фарби не буде. Навіть при роздільному
зволоженні (рис. 5.45, а) незначна кількість фарби буде на валиках
внаслідок утворення прямої емульсії, тобто емульсії «фарба—ЗР». Деякі
фірми-виробники друкарських машин для забезпечення швидшого
балансу «фарба—ЗР» при роздільному зволоженні під час розкочування
фарби приєднують проміжний валик між фарбовим і зволожувальним
21

Рис. 5.45. Схеми плівкових зволожувальних апаратів малоформатних АРМ: а — роздільний ЗА; 6
— мішаний ЗА; в — мішаний/роздільиий ЗА (7 — циліндр, який при необхідності може бути містком
між ЗА і ФА; 2 — підтягувальиий механізм)

апаратами для утворення у фарбовій групі зворотної емульсії води у
фарбі, яка сприяє швидшому виходу в режим випуску якісної продукції.

Мішане зволоження (рис. 5.45, б, в) здійснюється так, що проміжний
валик між фарбовим і зволожувальним апаратами можна будь-коли
приєднати ніби місток або від’єднати. Приєднання проміжного валика
дає змогу на початку друкування зменшити кількість макулатури завдяки
швидкому досягненню балансу «фарба—ЗР». Крім того, під час роботи
з приєднаним проміжним валиком з’являється можливість додаткової
подачі фарби через зволожувальну групу, що сприяє рівномірному накла-
данню фарби на друкарську форму, а також рівномірному друкуванню
на всій площині великих ДЕВ. З проміжним валиком працюють тоді,
коли або необхідно друкувати плашку великого розміру, або складними
є друкарські роботи, або ДЕВ мають великий розмір. Від’єднання
проміжного валика приводить до переходу на роздільну систему
зволоження.

Зволоження з безпосередньою подачею розчину у ФА. У
друкарських машинах, обладнаних ЗА із безпосередньою подачею ЗР у
ФА (рис. 5.46), розподіл фарби та ЗР на поверхні друкарської форми
відбувається внаслідок фізико-хімічних процесів. Перед початком
друкарського процесу фарбовий і зволожувальний апарати заповнюють
фарбою, після чого вмикають подачу ЗР. Звичайно, в такому ЗА гумові
валики не мають зволожувальних чохлів. Створюється стабільна
зворотна емульсія, яка під час друкування підтримується в рівновазі й
накочується на друкарську форму.

Як уже зазначалося, конструкція малих офсетних друкарських машин
може бути такою, що паперовий аркуш у
_Жйяь	\ друкарську секцію подається вузьким боком.

X Тому фарбові валики у них короткі. Проте це
х-СУ _1_	\ не означає, що на валиках після закінчення

І- у роботи залишиться менше фарби, ніж на
Х-А. / друкарських машинах із подачею аркуша
------------------широким боком. Для високоякісного друку
Рис. 5.46. Схема за з безпосе- фірми-виробники збільшують діаметр фарбо-
редаьою подачею зр у фа вих валиків навіть при наявності трьох накочу-
вальних фарбових валиків. Збільшується також кількість розкочувальних
циліндрів, що, в свою чергу, гарантує рівномірний розподіл фарби на
друкарській формі.

Щонайменше три накочувальних валики більшого діаметра й
розвинута розкочувальна група (3...5 циліндрів) забезпечують друку-
вання складних друкарських замовлень.

Друкарська машина з двома накочувальними фарбовими валиками
застосовується для друкування лише простих текстових замовлень.

Приймальна секція. На приймальному боці малих офсетних машин
може бути як ланцюговий вивідний пристрій, так і лоток. Першим
обладнуються майже всі друкарські машини, а заради здешевлення
машини встановлюється лоток (головним чином у настільних друкар-
ських машинах). Лоток має багато недоліків, основні з яких — нерівна
і незначна за висотою стопа.

Пристроями на прийманні можуть бути також повітряний душ —
пристрій, який запобігає скручуванню паперового аркуша, і пристрій
для розпилення противідмарювального порошку.

Практично всі друкарські машини формату 520x360 мм мають таку
саму конструкцію, як і машини середнього та великого форматів. Однією
з найважливіших відмінностей є те, що деякі фірми-виробники заради
зниження вартості друкарської машини виходять з того, щоб тиск між
формним та офсетним циліндрами в ній регулювався не за зазором між
кільцями, а безпосередньо між офсетним ГП і друкарською формою
(менш точне настроювання, що призводить до збільшення ступеня
розтиснення). У деяких друкарських машинах замість верхнього або
нижнього форгрейфера застосовують, наприклад, подавальні ролики,
які потребують тоншого регулювання для того, щоб під час друкування
паперовий аркуш не «кидало» (що важко простежити через нерегу-
лярність такого перебою).

Наприкінці зазначимо, що тільки сучасні техніка і засоби контролю
можуть забезпечити високу якість друкованої продукції.
Глава 6

МОДЕЛІ АРКУШЕВИХ РОТАЦІЙНИХ МАШИН

Останніми роками в нашій країні дістали широке застосування АРМ
виробництва зарубіжних фірм, таких як КВА, «МАМ-К.о1апб», «Неібеї-
Ье㧻, «КуоЬі», «Абазі»та ін. Розглянемо схеми, особливості конструкції
та експлуатації найвідоміших типів цих машин, які використовуються
поліграфічними підприємствами України.

6.1.	МАШИНИ ФІРМИ КВА

До концерну «Коепі§ & Ваиег-АІЬеП АО» (Німеччина, далі — КВА)
входять основні фірми «Коепі§ & Ваиег-АІЬеП» із заводами у Вюрцбурзі
та Франкенталі, а також фірма «КВА-РІапеїа» із заводами у Радебойлі.

Фірма КВА під час реорганізації (на початку 90-х років XX ст. до її
складу увійшла фірма «Ріапеїа» з колишньої НДР) створила на основі
АРМ марки «Каріба» та всесвітньо відомих «Ріапеїа» нову серію машин
«Каріба».

Розглянемо схеми, особливості конструкції та експлуатації основних
моделей АРМ фірми КВА.

Машини типу «КВА-РІапеїа». В машинах типу «Ріапеїа», як
правило, діаметр ДЦ у два рази більший від діаметра формного й офсет-
ного циліндрів (рис. 6.1). Діаметри аркушепередавальних циліндрів
дорівнюють діаметру ДЦ, що забезпечує найменшу кількість перехоплю-
вань аркуша і необхідний прохід між друкарськими секціями. Полегшу-

Рис. 6.1. Схема машин типу «Ріапеїа»
ється також проведення аркушів великої товщини, зменшується можли-
вість їх скручування. Задруковування аркуша здійснюєтья повністю до
його наступного перехоплення, що позитивно впливає на якість продук-
ції. В машинах можна використовувати аркушеперевертальні пристрої,
які встановлено між секціями. Друкарські та аркушепередавальні
циліндри мають подвійну систему захоплювачів, які працюють по черзі.

Залежно від кількості фарб і формату машини мають певну індекса-
цією. Перша цифра означає кількість друкарських секцій, друга —
формат паперу. Літера після другої цифри вказує на комплектування
машин аркушеперевертальним пристроєм.

Агрегатно-модульний принцип побудови машин вигідний для замов-
ників, оскільки вони можуть оптимально узгоджувати між собою машин-
ний парк і структуру замовлень.

Друкарські машини обладнуються системою дистанційного керу-
вання ФА «Уагіокопїгої», ЗА «Уагісіаіпр», пристроєм для змивання офсет-
ного ГП «УагіуазсЬ», пристроєм для сушіння «Уагідеу». Ці системи дають
змогу підвищити якість друкованої продукції і зменшити час простоїв
для підготовки машини до друку.

Розглянемо більш детально деякі пристрої та механізми машин
«Р1апе-іа-8ирег-УагіаЩ» та «Ріапеіа-Уагітаі».

Машини обладнуються пристроями для завантаження стапельного
стола на ходу машини (система «Моп-8іор»). Принцип дії їх такий. Коли
стапельний стіл досягає рівня планок допоміжного стола, засвічується
сигнальна лампочка «Допоміжний стіл готовий до приймання». У цей
момент необхідно встановити стрижні в пази стапельного стола. Далі
піднімаються планки допоміжного стапеля вгору від кнопки «Піднімання
допоміжного стапеля» до перемикання його на автоматичний режим.
Потім основний стапель за допомогою кнопки «Опускання стапеля»
переміщується вниз і встановлюється новий стапельний стіл, заванта-
жений папером. За допомогою кнопки «Піднімання стапеля» він підніма-
ється вгору, доки не перемкнеться на основний стапель. Після витягу-
вання стрижнів за допомогою кнопки «Опускання допоміжного стапеля»
треба планки допоміжного стапеля привести у вихідне положення.

Самонаклад машини «Р1апеІа-8ирег-Уагіапі» розроблено для швид-
кості 12 тис. об/год.

Аркушевідокремлювальний пристрій досконаліший: оптимізовано
процеси руху відокремлювальних пристроїв, ніжки щупа, транспорту-
вальних присосів і вала захоплювачів. Поліпшено систему попереднього
розпушування стопи. Керування потоком стисненого повітря залежить
від швидкості машини. Щуп стапеля піднімається пневматично, що
обумовлює короткий час керування і плавне опускання на стопу.

Перемикачем можна регулювати піднімання стапельного стола
залежно від товщини паперу. У разі друкування на картоні працюють з
більшим кроком піднімання, ніж на папері. Крок піднімання стапельного
стола вибирають залежно від товщини аркуша та швидкості машини.

Принцип дії аркушеподавального пристрою такий. Перед початком
роботи відокремлювальні присоси встановлюються на відстані 2...З мм
від верхньої кромки стопи. Відстань між задньою кромкою стосу і
клапанами становить 5 мм. Залежно від формату ЗМ одночасно в роботі
можуть бути два або чотири відокремлювальних присоси.

Транспогрувальні присоси встановлюють на відстані 2...4 мм від
рівня стосу. Висота піднімання їх з аркушем дорівнює 5 мм. Хід транспор-
тувальних присосів завдяки переміщенню обмежувального штифта
можна встановлювати на 5 або 10 мм.

Для роботи зі стапелями з хвилястою поверхнею потрібні довгохідні
подавальні сопла з ходом 50 мм.Роздувачі мають легко розпушувати
10... 15 верхніх аркушів стапеля, відстань до стапеля становить 10... 15 мм.

Відокремлювальні щітки встановлюють над верхньою кромкою сто-
пи, перекриваючи її на 10... 15 мм. Залежно від сорту паперу застосовують
щітки різної конфігурації. Приймальні ролики накладного стола встанов-
люють приблизно на одній лінії з транспортувальними присосами.

Аркуш відносно друкарської форми вирівнюється передніми та біч-
ними упорами. Контроль за неподачею аркуша і подачею його з
перекосом здійснюється за допомогою двох фотоелектричних пристроїв,
які блокують аркушеподавальну систему і вимикають натиск.

Оптимізовано параметри форгрейфера, що дає змогу значно змен-
шити сили інерції.

Друкувати можна на папері та картоні. На машинах звичайного вико-
нання можна використовувати матеріал масою їм2 40...600±(0,4...0,8 мм),
а на спеціальних — 1100 г (1,2 мм). На машинах спеціального призна-
чення можна друкувати на мікрогофрованому картоні завтовшки до 1,8
мм. Двобічний друк виконують на матеріалах масою 1 м2 40...400 ±
±(0,4... 0,6 мм).

Самонаклад машини «РІапеЩ-Уагітаї» дещо вдосконалений. Так, усі
органи керування для налагодження самонакладу, обладнані шкалами,
можуть легко обслуговуватися. Самонаклад обладнується пристроєм
автоматичного регулювання положення стапеля за бічною кромкою.

Тасьмовий конвеєр переміщає аркуші каскадно із сповільненням, так
що навіть при максимальній швидкості машини аркуш м’яко вдаряється
в передні упори, а потім передається в захоплювачі форгрейфера.

Для визначення якості роботи аркушеподавальної системи розроблено
оптичну систему діагностики з кольоровими індикаторами. Система сиг-
налізує про місце й вид несправності. Це дає змогу своєчасно коригувати
подачу аркушів.

Контрольно-блокувальні пристрої контролюють і блокують: подачу
аркуша не в циклі роботи машини, подачу здвоєних аркушів, недодачу
й подачу аркушів з перекосом. Подача здвоєного аркуша контролюється
на накладному столі для тонкого паперу фотоелектричними пристроями,
а для товстого — ємнісним методом. Це дає змогу видаляти аркуші, які
злиплися, не порушуючи роботу подавального каскаду.

У машинах «Р1апеіа-8ирег-УагіаЩ» та «Ріапеїа-Уагппаї» можуть вико-
ристовуватися звичайний п’ятиваликовий ЗА і ЗА «Уагісіатр» (рис. 6.2).

У традиційному п’ятиваликовому ЗА (рис. 6.2, а) здійснюється пере-
ривчаста подача розчину передавальним валиком 4.
Рис. 6.3. Кінематична схе-
ма встановлення переда-
вального валика ЗА

Накочувальні валики 2 ЗА регу-
люються відносно ФЦ 1 за допо-
могою регулювального гвинта, а від-
носно розкочувального циліндра 3 —
за допомогою регулювальних екс-
центриків. Слід звернути увагу на те,
що зволожувальні накочувальні ва-
лики встановлюються спочатку відно-
сно розкочувального циліндра, а по-
тім відносно друкарської форми.

Подачу кількості ЗР регулюють зміною кута повороту дукторного
циліндра 5.

Кінематичну схему встановлення передавального валика ЗА машини
«Ріапеіа-Уагітаі» показано на рис. 6.3. Привід передавального валика 2
здійснюється від кулачка 6. Валик установлюють за кілька операцій.
Спочатку кулісу 5 встановлюють на розмір 120 мм. На кулачок у місці
найменшого радіуса слід установити щуп завтовшки 1 мм і забезпечити
слабке прилягання передавального валика до дукторного циліндра 4.
Паралельність передавального валика та рівномірне притиснення його
до дукторного циліндра і розкочувального циліндра 1 регулюють
спеціальними болтами.

Якщо є відхилення геометричних розмірів передавального валика
від номінальних, то притиснення валика регулюють зміною положення
роликів 3.

«Уагісіатр» (див. рис. 6.2, б) — це ЗА, який працює на водно-
спиртовому розчині. Він забезпечує неперервну
подачу розчину на друкарську форму 1. До його
складу входять накочувальні 4 та розкочувальний
З валики, хромований передавальний валик 5,
дукторний 6 і розтиральний 2 циліндри.

Змінюючи положення розкочувального валика
1 (рис. 6.4), можна дістати різні ЗА, які дають змогу
виконувати різноманітні роботи. Валик може бути
налагоджений як розкочувальний валик ФА (рис.
6.4, а), як розкочувальний валик між першим нако-
чувальним валиком ФА та накочувальним валиком
ЗА (рис. 6.4, б), як розкочувальний валик ЗА (6.4,
в), як розкочувальний валик на накочувальному
валику ЗА зі з’єднанням з відімкненим накочуваль-
ним валиком ФА (рис. 6.4, г).

Розкочувальний валик приводиться в рух від
контактних валиків. Осьове переміщення його
здійснюється від першого розтирального циліндра
ФА. Розкочувальний валик вільно вставляється у
важільну систему і не фіксується замками.

Положення б розкочувального валика забез-
печує швидке досягнення рівноваги подачі фарби,
Рис. 6.4. Схеми різних ЗА системи «Уагідатр»

Рис. 6.5. Схема приводу накочу-
вального валика лакувального
апарата

ЗР з малою ймовірністю коливань подачі фарби. Положення в і г доцільні
при використанні фарб, схильних до утворення емульсії, або друкуванні
на матеріалах з гідрофобною поверхнею, яка призводить до утворення
емульсії. Положення г зручне для змивання ЗА через ФА. Положення в
вибирають тоді, коли за допомогою ЗА лакують відбитки.

Зволожувальний апарат «Уагісіатр» можна застосовувати як лаку-
вальний. Для цього накочувальний валик (валик для лакування) 1 (рис.
6.5) має додатковий привід 2 через зубчасте зачеплення 3. У режимі
лакування швидкість валика 1 зменшується, що сприяє утворенню плівки
лаку потрібної товщини. Під час лакування
резервуар для ЗР замінюється резервуаром
для лаку 4.

Якісна робота ЗА «Уагісіатр» забезпе-
чується насосами, холодильниками та при-
строями для підтримання на сталому рівні
вмісту спирту в розчині.

Схему ФА машин «Р1апеІа-8ирег-УагіапІ»
та «Ріапеґа-Уагітаї» показано на рис. 6.6.

Валики регулюють як відносно формної
пластини, так і відносно розкочувальних
циліндрів. У першому випадку це здійсню-
ють встановлювальними гвинтами, а в
другому — ексцентриками. Накочувальні
валики притискуються до форми спеціаль-
ним важелем керування.

Загальне регулювання подачі фарби
здійснюють зміною кута повороту дуктор-

ного циліндра, а місцеве — гвинтами фарбового ножа.

На рис. 6.7 показано кінематичну схему встановлення передавального
валика ФА. Коливальний рух валика 1 забезпечується профілем кулачка
6. Ролик 3 в кулісі 2 виставляється ексцентриком 4 на повний розмір
(90±10 мм). Потім під ролик 5 вставляють щуп завтовшки 8 мм, а між
валиком 1 і дукторним циліндром — щуп завтовшки 18 мм.

У машинах «Ріапеїа-Уагітаї» останнім часом застосовується вдоско-
налений ФА (рис. 6.8, а). Дукторний циліндр має індивідуальний привід,
частота обертання якого регулюється. Крім того, для форм з незначною
відносною площею ДЕф можна регулювати загальну подачу фарби
зміною часу вистоювання передавального валика в контакті з дукторним
циліндром.

Три розтиральних циліндри, які взаємодіють з накочувальними вали-
ками, мають індивідуальний привід. Це дає змогу встановлювати окремо
як осьовий хід їх, так і фазове положення руху розтирання відносно
друкованого зображення.

Усі операції щодо встановлення режиму роботи ФА зручно викону-
вати за допомогою кнопкових вимикачів у верхній частині друкарської
секції. ФА має кілька програм керування («Друкування тиражу», «Зми-
вання валиків» тощо).

Програма «Друкування тиражу» передбачає після зупину машини
відхід накочувальних валиків від форми, розгалуження всіх потоків
фарби, що зменшує потім коливання товщини фарби (рис. 6.8, б).

Під час друкування зображень, схильних до шаблонування фарби,
потрібен такий ФА, який швидко реагував би на процес друкування.
Шаблонування — це поява смуг на відбитках, спричинена взаємодією
шару фарби малої товщини на накочувальних валиках із ЗР. Це явище
виникає під час друкування сюжетів з великими ділянками зображення.
В цьому разі використовують програму друкування тиражу з компенсу-
вань ними валиками (рис. 6.8, в), які не мають контакту з прямим потоком
фарби і вирівнюють нанесену фарбову плівку. При налагодженні ФА
всі потоки фарби з’єднуються між собою (рис. 6.8, г). ФА промивається
за невеликий проміжок часу. Цьому сприяє ракельний пристрій, встанов-
лений безпосередньо на машині (рис. 6.8, д).

Для дистанційного регулювання положення зональних гвинтів ФА та
кроку дукторного циліндра застосовується система «Уагісопітої». Вона
забезпечує швидку підготовку машини до друку, зменшує кількість маку-
латури, гарантує стабільність якості друку та полегшує обслуговування
друкарської машини. Система (рис. 6.9) містить кілька пристроїв, а саме:

«Уагісопітої УМС» 2 — пристрій для зчитування з друкарської форми
інформації про зональний розподіл друкувальних і пробільних елементів;

«Уагісопітої Р8Р» 1 — дистанційний пульт керування (оснащений
кольоровим екраном);

Рис. 6.9. Схема системи «Уагісопітої»
«Уагісопігої ОМСг» — кольоровий денситометр для визначення якості
друку.

Оптоелектронний пристрій УМО визначає площу ДЕф на поверхні
форми, автоматично обчислює її на крок перестановки регулювальних
гвинтів ФА і записує результат на магнітній стрічці. Здобуті дані можуть
бути відтворені на дисплеї у вигляді діаграми або видані на друк у вигляді
протоколу.

Касета є полем інформації для пульта дистанційного керування Г8Р,
через який автоматично регулюють ФА відповідно до здобутих даних.
Програму можна використовувати для повторних тиражів.

Схему регулювання гвинта місцевого налагодження ФА показано на
рис. 6.10. Гвинти регулюються синхронними двигунами 1, що працюють
у кроковому режимі. Двигун завдяки зубчастій передачі приводить в
обертання регулювальний гвинт 5, який діє на двоплечий важіль 4. Поло-
ження його визначає зазор між фарбовим ножем 2 і дукгорним циліндром
З. Зворотна сигналізація про справжнє положення гвинта 5 здійснюється
через прецизійні потенціометри б, з’єднані з гвинтами зубчастою переда-
чею. Діапазон регулювання гвинта — 100 кроків, що відповідає 275,
29°. Використання такої системи гарантує 90% точності налагодження
вже після попереднього автоматичного встановлення ФА.

Затрати часу на налагодження ФА скорочуються на 35%, а при пов-
торних тиражах — навіть на 60%, якщо використовувати лише пульт
дистанційного керування Г8Р. Якщо застосовуються ще пристрої УМО
і Р8Р, то тривалість налагодження скорочується на 55%.

Друкарський апарат машин побудовано за трициліндровою схемою.
З метою зменшення коливань циліндрів ДА поліпшено геометрію виїмок
циліндрів, що забезпечує високий ступінь плавності ходу. На ОЦ змінено

Рис. 6.10. Схема регулювання гвинта місцевого налагодження ФА
напрямок обертання натяжного вала ГП, що забезпечує кращий натяг
полотна без його потовщення.

Для системи «Уагісопітої» був розроблений варіант програми, який
дає змогу виконувати дистанційне регулювання ФЦ по колу і в попереч-
ному напрямку. В кожній друкарській секції дві системи регулювання з
приводом від електродвигуна замінюють системи ручного регулювання,
які використовувалися раніше.

Процеси регулювання здійснюються під час роботи машини в основ-
них режимах: «Установлення суміщення на нуль» та «Регулювання
суміщення» (А чи С).

Режим «Установлення суміщення на нуль» призначений для заміни
друкарських форм. ФЦ автоматично встановлюється в середнє поло-
ження діапазону регулювання.

Режим «Регулювання суміщення» призначений для зміни положення
ФЦ однієї друкарської секції або одночасно всіх. Суміщення А — попе-
речне, суміщення С — по колу. Нове положення циліндра визначається
після виконання операції коригування.

Циліндри ДА АРМ весь час зазнають корозії внаслідок хімічних й
електрохімічних діянь. Тому вони мають спеціальні покриття на кераміч-
ній основі, які запобігають корозії або зменшують її.

Для автоматичного промивання ГП на машинах типу «Ріапеїа» засто-
совується пристрій «Уагіуазсії», що складається з вузла промивання,
насосного вузла, електрообладнання.

Вузол промивання містить балку, яку за допомогою несучої штанги
встановлюють у друкарській секції. В балці вмонтовано пневматичний
пристрій, який забезпечує рівномірне притиснення сукна для промивання
до ОЦ. У вузлі є розбризкувальний пристрій для нанесення води та змив-
ного розчину на ГП. Для подачі змивного сукна використовується валик
з кроковим приводом. Різальний пристрій забезпечує рубання відпрацьо-
ваного сукна.

Насосний вузол забезпечує подачу води та змивного розчину до ОЦ.

Керує пристроєм для промивання міні-ЕОМ. Для кожної друкарської
секції розроблено дев’ять різноманітних програм. Програма промивання
ГП працює тільки при вимкненому механізмі натиску та швидкості
машини від 3 до 4,5 тис. об/год. Різні програми для промивання
обумовлені різним складом змивного розчину, тривалістю промивання
та сушіння ГП, кількістю сукна, що витрачається.

Промивання виконують у такий спосіб. Після введення програми на
промивання змивний розчин крізь сопла набризкуться на ГП. Змивне
сукно рівномірно притискується до ОЦ, що обертається. Кроковим
двигуном періодично подається чисте сукно. Ці операції залежно від
вибраної програми повторюються кілька разів. Наприкінці програми
забруднене сукно відрубується і каретка різального пристрою поверта-
ється у вихідне положення. Після виконання програми подається стис-
нене повітря для сушіння ще вологого ГП. Електронне керування
запобігає вибризкуванню розчину у виїмку ОЦ. Після промивання ГП
можна відразу продовжити друкування.
Для сушіння відбитків використовують систему «Уагісігеи», яка забез-
печує комбіноване УФ та ІЧ сушіння і сушіння гарячим повітрям.
Сушильні пристрої можуть бути розміщені не тільки перед приймальним
пристроєм, а й між друкарськмими секціями.

Переваги машини «Р1апеІа-8ирег-Уагіапі» використано в доскона-
лішій машині моделі «Уагіітепсі 102». Згідно з вимогами замовника,
обидві машини можуть агрегатуватися до 10 друкарськими секціями,
забезпечуючи різні варіанти друкування з обох боків аркуша.

Основними перевагами моделі «Уагіітепсі 102» над базовою є такі:

сучасний дизайн, усі органи керування виконано відповідно до вимог
ергономіки, що забезпечує високий комфорт у роботі і значно скорочує
час переналагоджень;

наявність ряду технічних новинок, зокрема системи програмного
керування 8Р8, яка забезпечує сучасне регулювання та підвищує надій-
ність функціонування машини;

наявність власної системи діагностики основного приводу постійного
струму нової конструкції, за допомогою якої забезпечується безперебійне
функціонування та значно підвищується термін служби устаткування;

скорочення часу на допоміжні операції, наприклад у разі позицію-
вання циліндрів;

наявність у кожній друкарській секції спиртового ЗА «Аісоїог»;

нові система суміщення та конструкція затискного пристрою для
формних пластин.

Продуктивність машини — 11 тис. відбитків/год, а при двобічному
друкуванні — 9 тис. відбитків/год. Машина призначена для друкування
малотиражної пакувальної та акцидентної продукції на картоні середньої
і великої щільностей.

Для перевертання аркушів фірма «КВА-РІапеїа» розробила спеці-
альний поворотний барабан, який використовується замість передаваль-
ного циліндра. Слід зазначити також, що поворотний барабан подвійного
діаметра створює умови для меншого згинання аркуша, тому досягається
можливість друкувати на картоні завтовшки до 0,6 мм масою 1 м2 до 400 г.
На машинах моделі «Уагіїгепсі 102» спеціальної модифікації можна
задруковувати хвилястий картон і навіть жерсть.

У табл. 6.1 наведено технічні характеристики АРМ «Ріапеіа-Уагітаі»
і «Р1апеїа-8ирег-Уагіапі».

Машини типу «КВА-Каріба». Найвідомішими в Україні машинами
серії «Карісіа» є такі: «Карісіа 72К», «Карісіа 72», «Карісіа 104», «Карісіа
130-162».

Машина «КВА-Карісіа 72К» — це найменша, найкомпактніша дво-
фарбова машина із серії «Карісіа». Вона вже багато років має найбільшу
швидкість серед АРМ світового ринку — 22 тис. об/год. При цьому
забезпечується висока якість друку навіть при кількох прогонах.

Машина «КВА-Карісіа 72К» компактної конструкції з низько-
стапельним прийманням має п’ятициліндрові друкарські секції,
друкарські і передавальні циліндри подвійного діаметра. Технічні
параметри машини: максимальний формат аркуша — 520x720 мм,
мінімальний — 210x297 мм.
Таблиця 6.1. Технічні характеристики АРМ типу «Ріапеїа»

Показник	«Ріапеїа-УагішаІ-6-8а»					, «Ріапеїа- Зирег- Уагіапі»
	6-2	6а-2	7-2	8-2	8а-2	
Формат аркуша, мм: максимальний	910x1260	965x1270	1020x1420	1120x1620	1200x1620	710x1020
мінімальний	600x710	600x710	600x850	1020x1620 600x1000	600x1000	450x500
Формат друку, мм: максимальний	900x1260	955x1270	1010x1420	1110x1620	1190x1620	700x1010
мінімальний	590x710	590x710	590x850	590x1000	590x1000	410x500
Формат двобічного друку, мм: максимальний	885x1260	940x1270	995x1420	1095x1620		685x1010
мінімальний	575x710	575x710	575x850	995x1620  575x1000			395x500
Максимальна про-	11	11	10	9	8	11
дуктивність, тис. відбнтків/год Формат друкарської	1035x1280	1095x1280	1145x1430	1245x1640	1280x1640	820x1020
форми, мм Формат ГП, мм	1400x1300	1400x1300	1400x1450	1400x1660	1480x1660	920x1035
Висота стапеля само-	1,3	1,3	1,3	1,3	1,3	1,3
накладу, м  Висота стапеля прнн-	1,28	1,28	1,28	1,28	1.28	1,24
мання, м Фарбовість  Товщина ЗМ, мм	0,04...0,6		1...8  | 0,04...0,8			1...7  0,04...0,8

Машина винятково компактна (займає площу лише 3,5 м2), надійна
і проста в обслуговуванні. Характерною особливістю є мінімум електро-
ніки, яка використовується, в основному, для контролю та безпеки
роботи. Високі експлуатаційні характеристики досягнуті завдяки
ретельно продуманій механіці, що значно зменшує ймовірність перебоїв
під час експлуатації в наших умовах. Близько 20 українських друкарень
вибрали саме цю машину. З її допомогою виконуються найрізноманітніші
роботи, починаючи від простих чорно-білих і закінчуючи друкуванням
складних етикеток на металізованих паперах.

Машина «КВА-Яарісіа 74» формату 52x74 см є спадкоємицею маши-
ни «Карісіа 72», яку було розроблено ще в 1992 р. і яка одержала широке
визнання не тільки в акцидентному друці, айв інших сферах полігра-
фічного виробництва (наприклад, при друкуванні на пакувальних засо-
бах, пластику, обкладинок для книжок і журналів). Нова машина забез-
печує не тільки універсальність ЗМ завдяки збільшеному формату друку,
а й високу автоматизацію для підвищення ефективності поліграфічного
виробництва. На машині можна друкувати зі швидкістю до 15 тис. від-
битків/год на папері максимального формату 52x74 см.

Важливими відмінностями машини «КВА-В.арісіа 74» є децентралі-
зований електропривід у поєднанні з пультом керування «Еіесітопіс»,
який вже давно успішно використовується у двох інших типорядах
«Карійа». Тепер обслуговування всіх «Наріс!» не залежно від формату
ідентичне. Завдяки цьому для друкарень, які мають машини «Карісіа»
кількох форматів, значно полегшується щоденне планування викори-
стання персоналу. Новий пульт керування «Егсоїгопіс» дає змогу
використовувати численні автоматизовані модулі та компоненти, які
неможливо було застосовувати в машинах попереднього типоряду. Слід
звернути увагу на використання цифрових робочих процесів за
стандартом СІРЗ, який останнім часом набуває особливого значення.

Завдяки автоматизованій системі «КВА—ОРЕКА» всі колись введені
дані можуть в подальшому застосовуватися для попереднього налагод-
ження машини, контролю якості тощо. Інші автоматизовані модулі, такі
як моторна установка натиску, діагональне суміщення і напівавтомат
для заміни форм, входять в стандартне оснащення машини.

Сервіс «КВА-5єгуІ8іґопіс» втілив в собі концепцію дистанційної
діагностики та усунення неполадок на машині «КВА-К.аріс!а 74» (див.
рис. IX, а на кольоровій вклейці). Це стало реальністю завдяки передачі
даних модемним зв’язком і керуванню машиною через Інтернет або по
телефону. Цим самим забезпечується висока роботоздатність машини
та знижуються витрати на сервіс.

Завдяки сервісу «Зегуізігопіс» без виїзду монтера на місце можна
здійснити діагностику неполадок у машині або ж помилок при її обслуго-
вуванні, а також внести зміни в програмне забезпечення. Єдиною умовою
функціонування є наявність телефонного під’єднання до сервісу «8егуіз-
ітопіс». Об’єднання «Зегуізітопіс» з окремими друкарськими машинами
здійснюється за допомогою внутрішньої інформаційної мережі друкарні.

Ще однією з важливих переваг машин «КВА-Карісіа 74» є те, що
ФА, які не використовуються, можуть бути відімкнені. Машина друкує
без опорних поверхонь передавальних циліндрів. Вакуумні камери й
аркушепровідні ролики між передавальними барабанами і ДЦ забезпе-
чують транспортування аркуша без проковзування та мащення. Додаткові
можливості у машини є також завдяки терморегуляції ФА (див. рис. IX,
б на кольоровій вклейці) та решітці «Нон-Стоп» на прийманні.

Машина «КАРАТ 74» формату 52x74 см з комп’ютерним керуванням
призначена для друкування на всіх видах паперу завтовшки від 0,05 до
0,3 мм з продуктивністю до 10 тис. відбитків/год. Особливістю машини
є те, що друкарські форми копіюються безпосередньо в машині за
допомогою цифрового керування. Автоматизована підготовка до друку
нового замовлення займає 15 хв, що забезпечує оперативність та економічну
ефективність при тиражах до 10 тис. чотирифарбових примірників.

Машина «КВА-Каріба 105» відкриває нові перспективи в акцидент-
ному друці. Завдяки своїй високій продуктивності, швидкому перенала-
годженню та мінімальній кількості макулатури вона найкращим чином
підходить для рентабельного оперативного друку. Це забезпечується
завдяки автоматиці для заміни форм, дистанційному встановленню
основних виконавчих механізмів на товщину матеріалів і формат,
пристрою перевертання аркушів, що перемикається за допомогою
натиску кнопки на пульті, та багатьом іншим автоматизованим компо-
нентам, керування якими здійснюється з пульта.

Ще більші резерви продуктивності відкриваються при впровадженні
«КВА-Карісіа 105» у систему виробничого менеджменту. В рамках
концепції «КВА-ОРЕКА» машина може об’єднуватися з різноманітними
модулями для попереднього регулювання та контролю якості, в ній
можуть використовуватися дані стандарту СІРЗ в рамках цифрових
робочих процесів. Збільшений формат аркуша дає змогу більш опти-
мально використовувати для виробництва виробів площу аркуша паперу.
Середній формат машини становить 72 х 105 см. Вона може задруковувати
широкий діапазон матеріалів, починаючи від цигаркового паперу і закін-
чуючи картоном завтовшки 1,2 мм. Крім того, починаючи з позаминулого
року, машина може друкувати також на мікрогофрокартоні, що значно
розширило її функціональні можливості. Перехід з картону на папір не
потребує переналагодження машини, яке створювало серйозні проблеми
при роботі на друкарських машинах попередніх поколінь. Швидкість друку
— 15 тис. відбитків/год при кількості друкарських секцій до 10. Машину
повністю автоматизовано. Комп’ютерний пульт керування забезпечує
контроль усіх основних функцій та режимів роботи машини. Комп’ютер
не лише полегшує роботу друкаря, а й значно зменшує ймовірність помилки.

Завдяки сумісності з протоколом СІРЗ машину можна інтегрувати
до автоматизованої системи керування і передачі даних друкарні, що
дає змогу спрямовувати дані, здобуті на етапі додрукарської підготовки,
безпосередньо до друкарської машини задля її автоматичного поперед-
нього налагодження на друк конкретного тиражу. А унікальна можливість
дистанційної діагностики дає змогу скоротити час на пошук й усунення
несправності з кількох днів до півгодини.

Особливістю машини «Карісіа 105» є надзвичайно широкий спектр
її опцій. Машина може бути укомплектована всім потрібним для
офсетного друку або для подальшого облагороджених продукції (включа-
ючи систему перевороту аркуша, різні системи сушарок і лакувальних
башт, автомати для зміни форм, пристрої для змивання, перфорації,
нумерації тощо). Сукупність цих пристроїв перетворює машину «Карісіа
105» на унікальний універсальний комплекс, що дає можливість виконувати
роботи будь-якої складності із застосуванням найширшого спектра ЗМ.

«Нон-Стоп»-система на самонакладі та прийманні на машині «КВА-
Карісіа 105» створює важливі передумови для автоматизації всієї системи
транспортування ЗМ в друкарському цеху. На рис. 6.11 показано приклад
установлення логістичних компонентів на самонакладі та прийманні в
машині «КВА-Карісіа 105».

З появою машин «КВА-Карісіа 130—162а» у фірми «КВА-РІапеїа»
з’явилося зовсім нове покоління машин великого формату. Ці машини
ввібрали в себе десятирічний досвід агрегатної будови машин великого
формату, всі найкращі технічні рішення «Карісіа» середнього формату
та найновіші сучасні досягнення за результатами розробок.

Характерні особливості цих машин: агрегатна будова — до восьми
друкарських секцій у серійному виконанні (за вимогою замовника —
до 10), друкарські та передавальні циліндри подвійного діаметра, висота
стапеля самонакладу — до 150 см, ФА «Соїогігопіск», система дистан-
ційного керування «Егіїоігопіск», пристрої для напівавтоматичної та
автоматичної замін друкарських форм, автоматичне змивання, переми-
кальний зволожувальний (лакувальний) апарат «Уагідатр», лакувальна
секція, агрегати для проміжного сушіння, подовжений приймальний
пристрій, діагональне автоматичне суміщення, можливість друкувати
на ЗМ від тонкого паперу до важкого або мікрогофрованого картону,
включення в модульну систему «КВА—ОРЕКА» та ін.

Технічні характеристики машин «КВА-Карісіа 130—162» наведено
в табл. 6.2.

Рис. 6.11. Приклад установлення логістичннх компонентів на самонакладі та прийманні (о) і
функціонування решітки «Нои-Стоп», що опускається (б...г): 1 — роликовий конвеєр для подачі
стапеля; 2 — накопичувальний роликовий конвеєр; З — пристрій повороту иа 90°; 4 — пристрій
встановлення палети иа необхідну висоту; 5,8 — роликові конвеєри до приймання; 6—видалення
порожніх палет, 7 — зберігання порожніх палет, 9 — видалення стапеля
Таблиця 6.2. Технічні характеристики машин «КВА-ВаріДа 130—162»

Показник	«Каріда 130»	«Каріда 130а»	«Каріда 142»	«Каріда 162»	«Каріда 162а»
Максимальний формат ЗМ, мм	910x1300	965x1300	1020x1420	1120x1620	1200x1620
Мінімальний формат ЗМ, мм	500x600	500x600	600x720	600x920	600x920
Формат друку, мм	900x1300	955x1300	1010x1420	1110x1620	1190x1620
Продуктивність однобічної ма- шини , тис. аркушів/год Продуктивність двобічної ма- шини, тис. аркушів/год:	15	15	14	13	12
однобічний друк	До 12	До 12	До 12	До 11	—-
двобічний друк	До ю	До 10	До 10	До 9	—
Розміри форм, мм	1035x1310	1095x1310	1145x1430	1245x1630	1260x1630
Товщина декеля ФЦ, мм	0,7	0,7	0,7	0,7	0,7
Розміри ГП, мм	1275x1340	1275x1340	1275x1460	1315x1660	1355x1660
Товщина декеля ОЦ, мм  Висота стапеля від підлоги «Нон-  Стоп», мм:	3,35	3,35	3,35	3,35	3,35
самонаклад	1500/1100	1500/1100	1500/1100	1500/1100	1500/1100
приймання ЗМ:	1500/1400	1500/1400	1500/1400	1500/1400	1500/1400
базова комплектація, г/м1	100...350	100...350	100...350	100...350	100...350
комплектація для тонких паперів, г/м2	£30	£30	£30	£30	£30
комплектація для картону, мм	До 1,2	До 1,2	До 1,2	До 1,2	До 1,2
Ширина машини з галереєю, мм	4510	4510	4510	4710	4710
Висота машини, мм	2950	2950	2950	2950	2950
Поперечне переміщення Р\¥Н/ РХУУ, мм	820/720	820/720	820/720	820/720	820/720
Довжина машини, мм	10 150	11 790 13 430 15 070		16 710 18 350 19 990	
Кількість друкарських секцій, шт.  Довжина площадки перед прийманням, мм  Збільшення довжини машини при автоматичній заміні стапеля на самонакладі, мм	2	3	4	5 3185  840	6	7	8

6.2.	МАШИНИ ФІРМИ «МАЬІ-НоІапсІ-МАМ-МйІІег»

Фірма випускає такі серії машин: «Коїапсі Ргасііса», «Ноіапсі 100»,
«К.о1ап<і 200», «К.о1апсі 200Е», «Ноіапсі 300», «В.о1ап<і Рауогії», «Мйііег
ТР 74», «Ноіагкі Раїта», «Воіапб 500», «Ноіапсі600», «Ноіапсі 700», «Мйііег
ТР 104», «К.о1ап<і 800», «Ноіапсі 900».

У чотири,-п’яти- та шестифарбових машинах використовується запа-
тентована проміжна система переміщення аркуша від одного здвоєного
ДА до іншого. Система забезпечує високу точність суміщення під час
передачі аркуша і запобігає забрудненню відбитків.

Високу точність та надійність роботи мають форгрейфери, які нала-
годжуються на роботу з папером різної щільності одним регулювальним
гвинтом із спеціальною шкалою. В машинах «Ноіапсі» використовується
пневматичний бічний упор, який забезпечує скорочення часу на
підготовку машини до роботи.
Машини фірми «МАК-Коіапсі» оснащено різноманітними електрон-
ними системами. Так, розроблено систему автоматичного керування
машинами, що складається з трьох автономних модулів: ЕР8, К.СІ і ССІ.

Модуль ЕР8 призначений для сканування друкарських форм. Він
аналізує друкарські форми розмірами 720x1020 і 1200x1600 мм. На
вимірювальному столі форма фіксується вакуумом. Сканувальний
пристрій сканує за еталонною контрольною шкалою. Штанга за певного
програмою переміщується і вимірює площу ДЕф. Дані надходять до ЕОМ,
де обчислюється відносна площа ДЕф за зонами, які відповідають регулю-
вальним гвинтам ФА. Результати виводяться на екран і записуються
спочатку на магнітну стрічку, а потім вводяться в модулі К.СІ і ССІ для
автоматичного налагодження регулювальних гвинтів ФА. Подача фарби
регулюється дистанційно за допомогою модуля К.СІ. Денситометричний
контроль відбитків у процесі друкування здійснює модуль ССІ. Він має
головку АК.8-4008 для сканування відбитка зі швидкістю 1 м за 5 с. За
цей час на полях тест-шкали здійснюється 340 вимірювань. Здобуті дані
порівнюються із заданими значеннями оптичної густини; в разі розбіжно-
стей видається команда на зміну зазору між фарбовим ножем і ДЦ у
потрібній зоні.

У машинах «Коїапсі» використовується водно-спиртовий ЗА з непе-
рервною подачею ЗР «Коїапсітаііс». ЗА можна переналагоджувати і
використовувати як пристрій для лакування.

Машини «Коїапсі Ргасііса» (рис. 6.12, а). Це високопродуктивні
малоформатні офсетні друкарські машини, які можуть використовуватися
для випуску як простих друкованих видань, так і багатокольорової
продукції, що потребує точного суміщення фарб. Максимальна продук-
тивність машин — 10 тис. відбитків/год.

Конструктивний ряд машин «Коїапсі Ргасііса» включає машини різно-
манітної конфігурації: однофарбову «Коїапсі Ргасііса 01» формату аркуша
480x660 мм і машину «Коїапсі Ргасііса 00» формату аркуша 360x520 мм,
що випускається як однофарбова, але її можна комплектувати на
двофарбову. Такою є машина «Коїапсі Ргасііса 00» (2/0 і 1/1Е), призна-
чена для однобічного друкування в дві фарби або двобічного друкування.

Машина «Коїапсі 100» (рис. 6.12, б). Це новий конструктивний ряд
машин формату аркуша 480х660 мм, призначених для друкування в чотири
і більше фарб з максимальною продуктивністю 13 тис. аркушів/год.

Машина «Коїапсі 200» (рис. 6.12, в). Це одно-, дво-, чотири- і шести-
фарбові машини формату аркуша 520х 740 мм. Завдяки п’ятициліндровій
системі дво- та чотирифарбові машини займають значно менші
виробничі площі, ніж машини трициліндрової будови.

Машини «Коїапсі 300». Машини призначені для одно- і двобічного
друкування на папері та картоні завтовшки до 0,6 мм формату аркуша
530x740 мм. Продуктивність їх — 15 тис. аркушів/год.

Машина «Коїапсі Гауогіі» (рис. 6.12, г). Машина має кілька
варіантів конфігурації. Це універсальна машина формату аркуша
520x720 мм, продуктивність її — 10 тис. аркушів/год. Випускається
вона в дво-, чотири-, п’яти- і шестифарбовому варіантах.
г

Рис. 6.12. Схеми машин фірми «МАИ-Коіапсі»: а — «Коїапд Ргасііса»;
б — «Коїапсі 100»; в — «Коїапд 200»; г — «Коїапд Рауогії»
Машина «Мйііег ТР 74». Машина є представником багатоварі-
антного друкарського обладнання секційного типу. У форматі аркуша
520x740 мм цей конструктивний ряд складається з машин від дво- до
восьмифарбового друкування з пристроями для перевертання аркуша,
які встановлюють у будь-якому місці між друкарськими секціями.
Максимальна продуктивність машини — до 13 тис. аркушів/год.

Машина «Коїапсі Рагуа» (рис. 6.13, а). Це зв’язувальна ланка між
компактними машинами малого та великого форматів. Її випускають на
формат аркуша 640x915 мм в одно-, дво- і чотирифарбовому варіантах.
Усі багатофарбові машини цього конструктивного ряду мають високо-
стапельні вивідні пристрої.

в

Рис. 6.13. Схеми машин фірми «МАИ-Яоіапд»: а — «Яоіапд Раїта»; б — «Яоіапд 600»;
в — «Яоіапд 800»

Машина «Поіапсі 600» (рис. 6.13, 6). Машина є модернізованим
варіантом машини «К.о1апсі Кесогсі». Це високопродуктивна машина
п’ятициліндрової конструкції формату аркуша 720х 1020 мм і продуктив-
ністю 13 тис. аркушів/год. Машина має: допоміжне обладнання, зокрема
пристрій для регулювання подачі фарби «Коїагкі К.СІ» з інтегрованою
корекцією суміщення; обладнаний присмоктувальними тасьмами
наклад-ний стіл; пристрої для контролю пропускання аркушів,
установлені між друкарськими секціями; ЗА «Коїапсітаїіс» тощо.
«Коїапсі 600» постачається у варіантах три-, чотири-, п’яти-, шести-
і восьмифарбової машин.

Новацією є машина «Коїапсі 600В», обладнана пультом керування з
цифровою технікою. На цій машині загальне керування здійснюється з
пульта, що має плівкову клавіатуру і кольоровий дисплей.

Машина «Мйііег ТР 104». Це багатоваріантна аркушева офсетна
машина середнього формату аркуша 720x1040 мм, її продуктивність —
13 тис. аркушів/год. Ця машина є представником багатоваріантного
друкарського обладнання секційного типу. Її виготовляють у варіантах
від дво- до восьмифарбових моделей, машина має лакувальну секцію, є
можливість встановлювати на ній пристрої для перевертання аркуша.

Машина «Коїапсі 700». Ця машина вважається однією з найкращих
у світі серед машин середнього формату (740x1040 мм) із цифровим
керуванням. Вона може мати у своєму складі від двох до десяти
друкарських секцій, а також пристрій перевертання аркуша, лакувальну
або подвійну лакувальну секцію, подовжене приймання. Концепція
машини — автоматизація і цифрове керування процесами, інтеграція
до електронної мережі РЕСОМ відповідає основним вимогам вироб-
ників друкованої продукції, які хочуть підготуватися до конкурентної
боротьби в новому тисячолітті.

Сьогодні є попит на складені коробки, задруковані з двох боків.
Продукція нерідко продається у пакуванні, на внутрішньому боці якого
надруковано виграшні купони та ігри для малят. Уже впродовж тривалого
часу на внутрішньому боці коробочок з фотоплівкою друкуються рекомен-
дації з використання, а блістерні картки для пакування свічок запалю-
вання містять інформацію про типи двигунів, для яких вони призначені.
Нові можливості для того, шоб збільшити цінність продукції і підвищити
її купівельну спроможність завдяки друку на внутрішньому боці паку-
вання, відкриваються постійно. Типова друкована продукція на картоні
із задрукованим зворотом — це й вітальні та поштові листівки.

Аркушеві офсетні машини, призначені для друкування на картоні,
виконують друк на звороті під час другого прогону аркуша, якщо тіль-
ки вони не обладнані спеціальними пристроями перевороту аркуша.
Проте використання пристрою для перевороту аркуша суттєво збіль-
шує витрати ЗМ. Тому для всіх вищеназваних видів робіт найекономіч-
нішим рішенням є вбудована в аркушеві машини спеціальна секція для
друку зі звороту.

Під час друкування на картоні є й інші аргументи на користь вбудо-
ваної секції для друку зі звороту порівняно з пристроєм для перевороту
аркуша. На початку друкування не виникає технологічних проблем, які
потрібно вирішувати під час роботи машин з пристроєм для перевороту
аркуша, якщо використовуються жорсткі ЗМ. Можна без проблем задру-
ковувати аркуші завтовшки до 0,8 мм з обох боків за один прогін. Макси-
мально можлива продуктивність — 13 тис. аркушів/год. Стос паперу не
треба перевертати перед другим прогоном.

Наприкінці лютого 2000 р. фірма «МАЬ1-К.о1апс1» представила свою
нову розробку в галузі аркушевого офсетного друку — машину «Коїапсі
500» форматного ряду ОВ (52х 74 см). Нова машина — секційної будови
194
з трициліндрових друкарських секцій. За компонуванням вона є зменше-
ною копією машини «К.оіапсі 700» з розташуванням циліндрів у друкар-
ській секції під кутом 150°, причому друкарські передавальні та транс-
ферні циліндри мають подвійний діаметр. Привід двокомпонентний, що
включає як зубчасті передачі, так і поздовжній привідний розподільний
вал. Керування — цифрове, вільно програмоване (8Р8) на основі
електронної системи РЕСОМ.

Машина «Коїапсі 500» відрізняється від свєї попередниці «К.о1апсі 300»
ось чим (при збереженні всіх переваг машин «Коїапсі 300» і «К.о1апсі 700»):
продуктивність—до 18 тис. аркупгів/год (замість 15 тис. аркушів/год);
товщина ЗМ — до 1 мм (замість 0,6 мм);

розташування циліндрів друкарської групи — під кутом 150° замість
210°;

одноразове приймання і передача аркушів між друкарськими секціями
(замість триелементної);

змінено трасу виведення задрукованих аркушів у поздовжньому
прийманні.

Шестифарбовий варіант друкування має нові елементи автоматизації
для скорочення часу налагодження, а саме: автоматичне регулювання
суміщення, автоматичне встановлення форми (АРЬ), автоматичну подачу
фарби, систему двобічного лакування, автоматизовану систему транспор-
тування аркушів на піддонах «АЦРА8У8». Згідно з вимогами охорони
навколишнього середовища машина «Коїапсі 700» друкує без викори-
стання спиртових розчинів.

Машина «Коїапсі 800» (рис. 6.13, в). Машина забезпечує високі
якість і продуктивність при друкуванні широкоформатної продукції.
Інтервал форматів аркуша — від 890x1260 до 1200x1600 мм. Вона
широко використовується для друкування картографічних видань та
акцидентної продукції.

Машина «Коїапсі 800» може друкувати як на тонкому папері, так і
картоні зі швидкістю 10 тис. об/год.

Технічні характеристики машин фірми «МАМ-Коіапсі» наведено в
табл. 6.3...6.6.

Таблиця б.З. Технічні характеристики машин серії «Ргасііса» «МАМ-Коіапй»

Показник	«Ргасіїса 00»	«РгасНса 01»	«Ргасіїса РЯ2 00»	«Ргасйса РК2 00 2/04/1»
Формат паперу, мм: максимальний мінімальний  Розміри площі, що задруко- вується, мм Висота стапеля самона- кладу, М  Висота стапеля приймання, м Габаритні розміри, м (довжина х ширина х висота) Маса, т (без стапелів) Швидкість друку, тис. арк./год Товщина паперу, мм	360x520 180x180 340x505  0,48  0,48 1372x13x1,605  1,78  10  До 0,6	480x660 210x280 464x655  0,92  0,47 1,72x1,45x1305  2,19 10  До 0,6	360x520  180x180  340x505 (2/0)  1,03  0,425 2,64x2,39x1,725  4,776  10  До 0,6	360x520  180x180 340x505 (2/0) 330x505(1/1)  1,03  0,425 2,824x239x1,725  5,148 10  До 0,6
Закінчення табл. 6.3

Показник	«Ргасйса 00»	«РтасЬса 01»	«Ргасгіса РК2 00»	«Ргасйса РК2 00 2/0-1/1»
Кількість друкарських секцій, шт.	1	1	2	2

Таблиця 6.4. Технічні характеристики машин сері! 200 фірми «МДО-Ко1ап(1»

Конструк- тивніш ряд	Кількість друкар- ських секцій, шт.	Максимальна продуктивність, тне. аркушів/год	Формат паперу, мм		Розмір площі, що задрукову- ється, мм	Габаритні розміри, м			Висота стапеля, м	
			макси- мальний	мінімаль- ний		довжина	шнрнна	а  о о X	введен- ня	виве- дення
201	1	12	520x740	210x280	510x725	2,335	1,88	2,18	1,205	0,5
202	2	12	520x740	210x280	510x725	2,335	1,88	2,18	1,205	0,5
204	4	12	520x740	210x280	510x725	5,185	1,92	2,71	1,245	0,5
204Н	4	12	520x740	210x280	510x725	7,201	1,92	2,71	1,175	1,04
204 Н+Ь	4	12	520x740	210x280	510x725	7,872	1,92	2,71	1,175	1,04
205 Н	5	12	520x740	210x280	510x725	9,461	1,92	2,71	1,175	1,04
205 Н+Ь	5	12	520x740	210x280	510x725	10,132	1,92	2,71	1,175	1,04
206	6	12	520x740	210x280	510x725	9,461	1,92	2,71	1,175	1,04
206 Н+Ь	6	12	520x740	210x280	510x725	10,132	1,92	2,71	1,175	1,04

Т аблиця 6.5 Технічні харакеристики машин серії300 фірми «МАЛ-Коіаїкі»

Показник	«Ко1ап4 К. 302»	«Коїалсі К 304»	«Коїалсі К 305»	«А.о1ап4 К. 306»	«А.о1алсі К. 308»
Формат паперу, мм: максимальний	530x740	530x740	530x740	530x740	530x740
мінімальний	260x400	260x400	260x400	260x400	260x400
Максимальні розміри площі, що	510x735	510x735	510x735	510x735	510x735
задруковувається, мм Висота стапеля самонакладу, м	1,194	1,194	1,194	1,194	1,194
Висота стапеля приймання, м	1,080	1,080	1,080	1,080	1,080
Габаритні розміри, м: довжина	5,825	7,875	8,9	9,925	11,975
ширина	2,9	2,9	2,9	2,9	2,9
висота	1,87	1,87	1,87	1,87	1,87
Швидкість друку, тис. об/год	15	15	15	15	15
Кількість друкарських секцій, шт.	2	4	5	6	8

Т аблиця 6.6. Технічні характеристики машин серії 700 фірми «МАИ-Коіапй»

Конструк- тивній ряд	.Кількість друкар- ських секцій, шт.	Максимальна продуктивність, тне. аркушів/год	Формат паперу, мм		Розміри площі, що задрукову- ється, мм	Габаритні розміри, м			Висота стапеля, м	
			макси- мальний	мінімаль- ний		довжина 1	шнрнна	О V £	введен- ня	виве- дення
702 ЗВ	2	15	720x1020	340x406	710x1020	7,213	3,45	2,14	1,18	1,08
703 ЗВ	3	15	720x1020	340x406	710x1020	8,393	3,45	2,14	1,18	1,08
704 3В	4	15	720x1020	340x406	710x1020	9,573	3,45	2,14	1,18	1,08
705 3В	5	15	720x1020	340x406	710x1020	10,753	3,45	2,14	1,18	1,08
706 ЗВ	6	15	720x1020	340x406	710x1020	11,933	3,45	2,14	1,18	1,08
707 ЗВ	7	15	720x1020	340x406	710x1020	13,113	3,45	2,14	1,18	1,08
708 3В	8	15	720x1020	340x406	710x1020	14,293	3,45	2,14	1,18	1,08
Машина «Коїапсі 900». Типажний ряд «Коїапсі 900» — це машини
нового класу великих форматів аркуша (до ЮООх 1400 мм) з кількістю
фарб до восьми і продуктивністю 13 тис. відбитків/год. Друкарські та
передавальні циліндри подвійного діаметра забезпечують можливість
друкування на ЗМ завтовшки до 1 мм. Машини обладнано численними
пристроями автоматизації.

Для високоавтоматизованої великоформатної АРМ «Коїапсі 900»
економічним вирішенням одночасного друку з лицьового боку та
зворотного може бути лише самостійна секція для друку зі звороту, що
часто стає потрібного під час виготовлення картонної продукції.

Секцію для друку зі звороту в машині «Коїапсі 900» розташовано на
початку машини, щоб не вносити істотних змін до її конструкції.
Стандартна версія призначена для друку на зворотному некрейдованому
боці ЗМ. Щоб забезпечити оптимальну технологію друку зі звороту, на
крейдованій поверхні потрібно використовувати УФ фарби. В цьому разі
машину треба обладнати УФ сушаркою «Коїапсі Зессотаїіс».

Для зручності обслуговування машини «Коїапсі 900» із секцією друку
зі звороту, наприклад під час зміни форм, встановлюється цоколь зав-
вишки 556 мм. Це дає змогу обробляти повний стапель картону. Конст-
рукція самонакладе порівняно з «Коїапсі 900» без секції друку зі звороту
не дуже змінилася. Лише кут підйому стола з пневмопасами став меншим
(максимально допустима маса стапеля, що подається, — 2000 кг).

З накладного стола аркуші передаються за допомогою форгрейфера,
циліндра накладного стола та передавального циліндра до ДЦ секції
друку зі звороту. Після друку за допомогою ще одного передавального
циліндра аркуш транспортується у передавальний пристрій першої секції
друку з лицьового боку. Під ДЦ знаходиться повітряна траса з регульова-
ними вентиляторами. У секції УФ сушіння розташовано рейки для
проведення аркушів, що запобігають їх забрудненню.

Високий ступінь автоматизації поширюється, звичайно, і на секцію
друку зі звороту.

Процес, обслуговування секції друку зі звороту відповідає високому
ступеню автоматизації нового покоління машин. У машинах передбачено
автоматизоване введення друкарських форм, дистанційне комп’ютерне
регулювання суміщення, автоматичний, програмований пристрій зми-
вання офсетного ГП.

Фарбовий апарат секції друку зі звороту вбудовано під ФЦ. В його
конструкції знайшли застосування такі технічні новинки, як осьовий
рух валиків із безступеневим регулюванням, автоматичний поділ
ланцюга фарбових валиків під час переривання друку, що знижує
кількість макулатури, дистанційне регулювання фарбопередавальних
валиків, дозування подачі фарби з пульта «К.о1апс1 К.СІ», а також
початковий режим роботи фарбопередавальних валиків.

У ЗА серед багатьох інших застосовано ефект «дельта» для видалення
забруднювальних частинок з друкарської форми під час друкування.
Система автоматичного керування ЗА дає змогу практично позбавитися
макулатурних відбитків та забезпечити швидке досягнення тиражної
швидкості друку.

Офсетна АРМ «Я907ДУ+ЬУТ» у складі семи друкарських секцій
забезпечує друк у режимі «лице», а в складі ще одній друкарської секції
— друк у режимі «зворот». Машина має секції лакування та сушіння з
відповідним подовженням. Ця машина є першою у світі машиною такого
формату, що забезпечує за один прогін друк як із звороту, так і з лиця без
перевертання аркуша. Поява подібної машини зумовлена збільшенням
обсягів замовлень на пакувальні засоби, в яких необхідно здійснити друк
на зворотному боці якої-небудь технічної інформації або інструкції з
використання пакувальної продукції тощо.

Офсетна АРМ «К906ЬТТЬУ» у складі шести друкарських секцій,
двох лакувальних модулів і відповідних систем ІЧ (УФ) термоповітряних
сушарок з використанням первинного лаку (праймера) та УФ лаку
забезпечує дуже високий показник глянцю. Офсетна АРМ «К.904» має
чотири друкарські секції.

У 2000 р. фірма «МАМ-К.о1апс1» повідомила про появу нової серії
машин «К.о1аші 200Е» формату 52x74 см, що інтегрувала в собі як нові
серії машин «Яоіапд 200», так і її не менш відомих «сестер» серії «Яоіапд
300 (700...900)».

Основні переваги машини «Яоіапд 200Е», які привертають до неї
увагу споживачів, це:

міжсекційна барабанна аркушепередача без забруднення;

удосконалений ФА;

друкарські форми завтовшки 0,1...0,3 мм, які не потребують загину;
цифрове керування РЕСОМ з попереднім налагодженням машини;
умонтований у приймальний пристрій пульт керування і подачі фарби
КСІ;

шиберні ФА високоточної подачі;

швидкість друку — 13 тис. об/год за будь-якої фарбовості;

діапазон ЗМ — від найтонших паперів масою 1 м2 38 г до картону
завтовшки 0,8 мм;

найменші розміри серед машин подібного класу і формату (двофар-
бова машина — 3663x2910 мм, чотирифарбова — 5416x2910 мм).

Напівформатні друкарські машини (500x700 мм) сьогодні є найпоши-
ренішими. Саме з них часто починають освоювати промисловий випуск
продукції акцидентного друку, виготовлення рекламної продукції, ети-
кеток, пакування тощо. Кілька тисяч машин (понад 12 тис. секцій) та-
кого формату успішно працюють у друкарнях різних країн світу і користу-
ються неабиякою популярністю завдяки своїм простоті, витривалості,
надійності, високоякісному друку, можливостям використання різнома-
нітних матеріалів і виконання різних замовлень.

В основу нової серії машин «Коїапсі 200Е» покладено простий, надій-
ний та якісний ДА машини «Яоапд 201» трициліндрового компонування
з ДЦ подвійного діаметра.

Дво- та багатофарбові машини «К.о1апд 200Е» компонуються з окре-
мих однофарбових секцій. Передача аркуша між ними здійснюється
випробуваними на машинах «Коїапсі 700...(900)» аркушепередавальними
пристроями з подвійним діаметром передавальних циліндрів без будь-
яких зовнішніх оболонок, що виключає забруднення. Вмикання натиску
друкувальної групи здійснюється у два етапи, як у машинах «Коїапсі
300, 700... 900»: спочатку контактують формний та офсетний циліндри,
і лише після досягнення на поверхні офсетного ГП оптимальної товщини
фарбового шару вмикається натиск між офсетним і друкарським цилінд-
рами. Це забезпечує задовільне задруковування навіть першого аркуша.

Самонаклад на машинах серії «Коїапсі 200Е» аналогічний самона-
кладу машини «Коїапсі 300» (з двома транспортувальними вакуумними
пасами на накладному столі, пневматичними упорами вирівнювання
аркуша з боку керування чи приводу, автоматичним пристроєм виявлення
помилки у подачі аркуша та можливістю її виправлення до зупину
машини).

Умонтований приймальний пристрій на машині «Коїапсі 200Е» —
низькостапельний, з можливістю ручного розвантаження стапеля
заввишки до 500 мм під час роботи машини. Нахилене загородження
приймального пристрою з прозорим верхом виконує одночасно дві
функції: дає змогу якісно контролювати зони руху та укладання аркуша,
а також є столом для перегляду контрольних відбитків. На нижній кромці
цієї поверхні розміщено елементи дистанційного регулювання шиберів
ФА і систем осьового та радіального суміщень (функції системи КСІ).
Тому друкар, знаходячись біля приймання, стежить за роботою машини
і якістю друку.

Пульт цифрового керування з рідкокристалічним дисплеєм вмонто-
вано у правий стояк торцевої частини приймального пристрою, тому
окреме місце для його розміщення непотрібне. У зв’язку з цим виробнича
площа для двофарбової машини «Коїапсі 200Е» ненабагато перевищує
10 м2, а чотирифарбової — 15 м2.

Фарбовий апарат модернізовано (для виключення явища шаблону-
вання) завдяки впровадженню систем регулювання положення точок і
довжини ходу реверса розкочувальних циліндрів, а також можливості
реверса у групи накочувальних фарбових валиків.

Зволожувальний пристрій з п’ятьма валиками забезпечує гнучкість
для рівномірної подачі ЗР на всю друкарську форму. Систему зволоження
оснащено модулем підготовки ЗР з контурами для його охолодження та
рециркуляції, а також підтримки стабільності подачі спирту.

Ці два апарати мають індивідуальні приводи дукторів, що забезпечує
стабільність балансу «фарба—ЗР» та якість друку за будь-якої
продуктивності машини (навіть до 13 тис. аркушів/год).

Якщо потрібно використати машину «Коїапсі 200Е» для задрукову-
вання картону (завтовшки до 0,8 мм), то фірма «МАК-Коіапсі» може
запропонувати опції та пристрої, що забезпечать додаткові умови для
оптимального проходження аркушів картону різної жорсткості.

Таким чином, машини серії «Коїапсі 200Е» є придатними як для
акцидентного друку, так і для друкування на пакуванні в діапазоні
товщини ЗМ 0,04...0,8 мм.
У 2000 р. розпочалося серійне виробництво машин «К.оіаікі 200Е», а
перші з них уже успішно працюють на підприємствах Німеччини.

На рис. X (див. кольорову вклейку) показано поздовжній розріз і
загальний вигляд машини «Коїапсі 200Е», а в табл. 6.7 наведено технічні
характеристики машин серії «К.о1апсі 200Е» фірми «МАМ-Коіапсі».
Таблиця 6.7. Технічні характеристики машин серії «Коїаші 200Е» фірми «МАХ-Коїапсі»

Показник	«Й.о!алсі 202Е»	«К.о1алсі 2О4Е»
Кількість друкарських апаратів (секцій), шт. Продуктивність, тис. аркушів/год Максимальний формат аркуша, мм Мінімальний формат аркуша, мм Максимальний формат друку, мм  Висота стапеля, мм (самоиакладу/приймального пристрою)  Розміри машини, мм  Установлена потужність, кВт	2  13  520x740  210x280 510x735 1245/500  3663x2910x2026 33	4  13 520x740 210x280 510x735 1245/500  5416x2910x2026 42

Машина «Коїапсі 202ТОВ». Для створення комплексу з випуску
пакування фірма «МАМ-Коїапсі» пропонує АРМ «Коїапсі 202ТОВ» і
висічний автомат «КАМА Т874». Друкарська машина «Коїапсі 202 ТОВ»
— двофарбова з п’ятициліндровою схемою ДА. Перевага цієї схеми
полягає в тому, що машина дуже компактна, а суміщення двох фарб на
відбитку залежить лише від регулювання та налагодження механізмів
ДА, тому несуміщення фарб фактично неможливе. ДЦ має подвійний
діаметр порівняно з формним та офсетним циліндрами, що уможливлює
друк на більш жорстких і товстих картонах.

Друкарська машина «Коїапсі 202ТОВ» займає лише 5,1м2 виробничої
площі, а разом із зоною обслуговування — 5,5 м2. Особливу увагу
звертаємо на три її основні параметри (див. табл. 6.8):

діапазон ЗМ — від паперу масою 1 м2 40 г до картону завтовшки 0,8
мм (це єдина машина такого формату, здатна працювати з картоном
подібної товщини);

габаритні розміри;

значну масу машини, що забезпечує стабільну і надійну роботу на
високих швидкостях без вібрації та шумів.

Розглянемо конструктивні особливості основних вузлів машини
«Коїапсі 202 ТОВ».

Самонаклад і накладний стіл:

електромеханічний пристрій підйому-опускання несучої плити
стапеля самонакладу;

система точного розподілу аркушів з каскадною подачею на наклад-
ний стіл за допомогою спеціальної головки самонакладу,

пневматичне оснащення системи подачі аркушів, роздування,
вакуумні притискачі для відокремлення аркушів від стосу та їх початко-
вого транспортування;

накладний стіл з пневматичними транспортувальними пасами;
нижні передні упори — пневматичні бічні упори зі швидким і точним
налагодженням;

фотоелектричний контроль відсутності аркуша, наявності здвоєного
аркуша, перекосу аркуша та його подачі до передніх упорів із запізненням
або випередженням;

форгрейфер із прискореним зворотним рухом;

«нон-стоп» — система для беззупинного перезавантаження стапеля.

Црукарська секція:

п’ятициліндрова система з розташуванням двох ОЦ навколо єдиного
ДЦ подвійного діаметра, двофарбовий друк з високою точністю (відсутні
передавальні механізми між двома секціями);

централізована система суміщення по колу й осі другого ФЦ відносно
першого під час роботи машини;

розміщення всіх ведучих елементів у пило- та маслонепроникних
кожухах із системою мащення за принципом масляної ванни;

формні та офсетні циліндри працюють із контактними кільцями;

швидко затискні планки кріплення та натягування друкарських форм;

спиртова система зволоження «В.о1апсі-Маііс» із системою охолод-
ження та рециркуляцією;

формні, офсетні та друкарські циліндри мають антикорозійне
покриття;

досконалі ФА — чотири накочувальних валики різного діаметра із
системою точного юстування притиснення до друкарської форми, дук-
торний та розкочувальний циліндри мають безступеневе регулювання
руху. Вбудована система змивання фарбових валиків.

Приймальний пристрій:

низькостапельне приймання з фотоелектронним контролем рівня
верхньої кромки стапеля;

пристрій розгладжування аркуша, що виводиться;

система пневмогальмування аркуша, що виводиться;

спеціальне «нон-стоп»-оснащення для беззупинної зміни стапеля;

пристрій розпилення протизабруднювального порошку ВЕКОТ-6.

Привід:

кнопкове електронне дистанційне керування з центрального пульта
на прийманні та інших панелях машини;

головний привід із забезпеченням плавної зміни швидкості;

електроживлення — трифазний змінний струм.

Переваги друкарської машини «Воіапсі 202 ТОВ»:

розташування ФА з боку приймання полегшує роботу друкаря під
час регулювання подачі фарб, змивання ФА та контролю машини під
час друкування тиражу;

автоматичне змивання ФА прискорює процес налагодження машини
під час зміни фарб або переходу на друкування нового тиражу;

зручна зміна друкарських форм за допомогою планок для швидкого
натягування пластин зменшує час простою машини;

центральний пульт керування друкарською машиною дає змогу
друкареві уникнути зайвих пересувань та економить час, особливо при
переході з одного тиражу на інший.
Значна кількість додаткових пристроїв, що розширюють технологічні
можливості машини, дає змогу швидко та якісно виконувати замовлення
на папері або картоні незначним тиражем (у межах 1000...5000 від-
битків).

У табл. 6.8 наведено технічні параметри офсетних АРМ модельного
ряду «К.о1апсі 200».

Висічний автомат «КАМА Т8 74». Він досить компактний (займає
лише 7,5 м2 виробничої площі), змонтований на моноблоці з інтегрова-
ними в ньому віброгасниками. Постачається в одному блоці, завдяки
чому швидко здійснюються монтаж і введення в експлуатацію. Цей
автомат єдиний у своєму класі, що працює з невеликим форматом
картону (540x740 мм). Призначений він для виготовлення малих і
середніх партій продукції з легких та важких сортів картону, а також
із мікрогофрокартону.

Переваги автомата:

швидка зміна формату;

каскадна подача аркушів з самонакладу «МАВЕО»;

захоплення аркушів таке, як і у друкарській машині;

просте обслуговування завдяки компактності (Г-подібна схема побу-
дови);

мала виробнича площа, яку погребує автомат (7,5 м2);

прийнятна вартість порівняно з аналогічними автоматами інших ви-
робників.

До базового оснащення входять самонаклад, подавальний стіл,
висічний (штанцювальний) пристрій та приймання, а також електрооб-
ладнання (3x380 В; 50 Гц).

Додаткові пристрої та спеціальне приладдя:

запасна утримувальна рама;

запасна висічна плита (зустрічна);

малоформатна утримувальна рама;

запасний комплект, що містить деталі, які спрацьовуються найшвидше;

пристрій з електромотором типу «Амгех» для видалення відходів
картону;

запасний ланцюг для пристрою «Амгех»;

додатковий стапельний візок на прийманні.

Принцип роботи автомата:

із самонакладу, розташованого під прямим кутом до технологічної
осі автомата, аркуші подаються каскадно горизонтальною площиною
на подавальний стіл;

вирівнювання аркуша на подавальному столі відбувається за перед-
німи та бічними упорами;

транспортувальні присоси передають аркуш широким боком до шини
захоплювача;

шина транспортує аркуш до висічної секції вузьким боком;

за допомогою двох тяг і колінчастого вала рухається верхній стіл;

висічений аркуш передається до приймання зі стапелем, що автома-
тично опускається, та пристроєм беззупинного режиму роботи («нон-
стоп»).
203

Таблиця 6.8. Технічні характеристики офсетних АРМ модельного ряду «Коіаікі 200»

Показник	«ЯоІапсІ 201ТОВ»	«Коїаікі 202 ТОВ»	«Коїаікі 204 ТОВ»	«Коїаікі 204 НОВ»	«Коїапд 204 НОВ+ЬУТ»	«Коїапсі 206 НОВ»	«Коїапд 206 НОВ+ІЛТ»
Формат паперу, мм: максимальний	520x740	520x740	520x740	520x740	520x740	520x740	520x740
мінімальний	210x280	210x280	210x280	210x280	210x280	210x280	210x280
Фарбовість	1	2	4	4	4	6	6
Схема друку	1/0	2/0	4/0	4/0	4/0	6/0	6/0
Формат друку, мм	510x735	510x735	510x735	510x735	510x735	510x735	510x735
Товщина аркуша, що задруко- вуєтьса, мм	0,04...0,8	0,04...0,8	0,04...0,8	0,04...0,8	• 0,04...0,8	0,04...0,8	0,04...0,8
Маса 1 м2 паперу, г	38	38	38	38	38	38	38
Швидкість друку, тис. об/год	13	13	12	12	12	12	12
Висота стапеля, мм: у самонакладі	1205	1205	1245	1175	1175	1175	1175
у прийманні	500	500	500	1040	1040	1040	104
Формат друкарської форми, мм	605x740	605x740	605x740	605x740	605x740	605x740	605x740
Товщина офсетної форми, мм	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3
Формат офсетного ГП, мм	650x760	650x760	650x760	650x760	650x760	650x760	650x760
Товщина офсетного ГП, мм	1,9	1,9	1,9	1,9	1,9	1,9	1,9
Установлена потужність, кВт	15	17	33	41	80	52	90
Габаритні розміри, мм: довжина	2335	2335	5185	7202	7872	9462	10 132
шнрниа	2360	2360	2905	2905	2905	2905	2905
висота	1880	1880	1920	1920	1920	1920	1920
Маса, кг	5290	6300	15 430	17 850	19 205	24 685	26 700
Кількість друкарських секцій (п’атнциліндрового компону- вання), шт.	1	1	2	2	2	3	3
На рис. 6.14 показано схему побудови висіяного автомата «КАМА
Т8 74», а нижче наведено його технічні параметри.

Рнс. 6.14. Схема побудови висіяного автомата «КАМА Т8 74»: 1 — максимальний формат
самонакладу, 2 — мінімальний формат самонакладу, З — бічна марка; 4 — місток; 5 — передні
упори; 6 — шина захоплювача; 7 — приймання; 8 — станція штанцювания; 9 — подавальний стіл
Формат аркуша, мм:
максимальний	540x740

мінімальний	210x297

Максимальний формат внсічкн, мм	520x720

Продуктивність, відбнтків/год	До 4500

Сила штанцювания при повному форматі,

МН(т)	1,2(120)

Ширина кромки захоплення, мм	10

Висота різальних кромок, мм	23

Матеріал	Папір і картон масою 1 м2 130... 1500 г

завтовшки 0,14... 1,5 мм, мікрогофрокар-
тон (Е-подібні хвилі) завтовшки до 1,8 мм

Машини типу «ВІСОїуєЬ». На виставці «Пгира 2000» фірма «МАМ-
В.оІапсі» демонструвала цифрові друкарські машини типу «ПІСОууєЬ»,
що працюють одна за технологією класичного офсету, а інша — за
технологією глибокого друку. Принциповою відмінністю цих машин була
робота без заміни друкарських форм (вони експонувалися, стиралися і
знову експонувалися в самих машинах багаторазово). Ці машини
працюють за технологією «сотрШег-іо-ргезз».

Технологія нового покоління друкарських машин грунтується на
цифровій зміні замовлень (Пі§ііа1 Сйап§е Озуег). Вона дає змогу створю-
вати та замінювати зображення на друкарській формі безпосередньо в
машині. Концепція «ПІСОууєЬ» охоплює майже весь цикл друкарського
виробництва: від цифрового оброблення інформації і передачі даних
через цифрову систему додрукарської підготовки до високопродуктивного
друкарського процесу. «ЛІСОууєЬ» відкриває нові перспективи раціональ-
ного та суцільно автоматизованого поліграфічного виробництва з
високим рівнем якості готової продукції (без використання фотоплівок,
монтажів і традиційних друкарських форм). Концепція «ВІСОууєЬ» —
це новий рівень виробничих можливостей.

Передумови створення «ОІСОюеЬ». Друк на замовлення, роздільний
друк тиражу, випуск регіональних видань, вибіркові палітурні роботи і
друкування у присутності замовника — найактуальніші завдання
сучасної друкарні. Постійно зростають вимоги до ефективності друку-
вання тиражів в одну-дві фарби та невеликих тиражів повноколірної
продукції (до 10 тис. примірників). А кількість таких замовлень дедалі
збільшується.

Сьогодні більшість друкарень застосовують офсетний друк, що харак-
теризується високим рівнем якості та малими виробничими витратами.
Проте під час друкування малих тиражів він фактично не дає прибутку.
Процеси автоматизації та раціональної організації офсетного вироб-
ництва дали змогу компенсувати деякі вади цього способу друку. Однак
його рентабельність все ще прямо пропорційно залежить від друкування
великих тиражів.

Застосування офсетного способу друку за нинішніх умов може
принести прибуток, якщо орієнтуватися на цільові групи замовлень,
виконувати оперативні роботи, знизити вартість зберігання готової
продукції, зменшити тривалість друкування і, нарешті, врахувати всі
інші вимоги ринку. Намагаючись підтримувати свою конкуренто-
спроможність, друкарні часто змушені мінімізовувати прибуток,
стикаючись із ще більшою конкуренцією.

Перспективи ринку друкованої продукції. Обов’язкова умова
економічно вигідного виробництва невеликих тиражів — зменшення
витрат на виготовлення друкарських форм і часу на переналагодження.
Оптимізації лише процесу друкування недостатньо, треба поліпшити
рівень продуктивності всіх стадій поліграфічного виробництва. Важливу
роль відіграють також кількість завдань й обсяги замовлень. У цих
питаннях власники друкарень прагнуть необмеженої гнучкості.

Відповідно пріоритети капіталовкладень мають змінюватися. Ак-
центи слід робити не на придбанні високошвидкісного обладнання, а
на здешевленні операцій з виготовлення форм та на інтегрованості дру-
карських систем, які формують основу ефективності виробництва неве-
ликих тиражів. Саме таким чином реалізуються прибутковість кожного
замовлення, можливість більшої концентрації на цільових групах.

«ВІСО\уєЬ» — друкарська машина майбутнього. «ВІССАуєЬ» втілює
результати логічної еволюції технологій «сошриіег-іо-йіт» та «сотриіег-
іо-ріаіе». Це — високотехнологічна машина, що працює за принципом
«сотриіег-іо-ргезз», розроблена і виготовлена для задоволення особливої
вимоги ринку — якісного повноколірного друку невеликих тиражів. Її
перевагами є швидке переналагодження, застосування відповідних
витратних матеріалів, мала кількість відходів, простота в керуванні та
високий рівень автоматизації й гнучкості. Ці унікальні характеристики
зумовлюють надзвичайну популярність технології «сотриіег-іо-ргезз»
серед провідних поліграфістів світу, переваги якої наведено нижче.
Технологія звичайного друку
Дорогі друкарскі форми, великі витрати
на переналагодження
Кілька операцій переналагодження
Великі виробничі тиражі
Висока швидкість друку

Великі формати

Великі капіталовкладення у друкарську
технологію

Високі витрати на зберігання готової
продукції

Неповне врахування інтересів цільових
груп споживачів

Економічна ефективність при великих
обсягах друку
Вчорашня

Технологія друку «сотриІег-Го-ргезз»
Низькі ціни на друкарські форми, швидке
переналагодження
Часті операції переналагодження
Невеликі виробничі тиражі

Швидкість друкарської лінії адаптується до
конкретного замовлення
Малоформатні машини

Капіталовкладення у друкарскьу лінію та
експонування

Друк на замовлення

Врахування інтересів усіх цільових груп
споживачів

Ефективність при частій зміні робіт

Сьгодніиіня та завтрашня

Повністю модульна конфігурація. «ОІСО\уєЬ» — висока гнучкість
побудови машини відповідно до індивідуальних потреб замовника.
Сумісні модульні компоненти і блоки створюють досконалу цифрову
друкарську систему майбутнього. Машина має широкий діапазон конфі-
гурацій (змінна кількість подвійних друкарських модулів, різноманітні
варіанти дооснащення для кожної друкарської пари, а також додаткові
компоненти та післядрукарське обладнання). Високий рівень автомати-
зації, індивідуальний привід кожного вала, поєднання з додрукарською
дільницею і майже необмежене застосування оброблення «он-лайн»
дають змогу виконувати різноманітні замовлення.

Завдяки спеціально розробленій складній модульній концепції керу-
вання, що об’єднує всі механічні, електричні, електронні та логістичні
компоненти, можна легко вносити зміни в конфігурацію машини на
вимогу замовника.

Доступність задля майбутнього прогресу. <ШІСОугеЬ» — єдина
сьогодні система «сотршег-їо-ргезз», що об’єднує кілька виробничих
операцій «он-лайн». Навіть базова версія друкарської системи може
оснащуватися такими опціями, як, наприклад, розмотування, поаркушеве
викладання або брошурування. Усі пристрої для післядрукарського
оброблення мають модульний дизайн. Подальше вдосконалення машини
спрямовується в бік розширення форматного діапазону.

«Сотриіег-іо-ргезз»: раніше і сьогодні. Раніше формні пластини
експонувалися та розміщувалися на ФЦ, згодом операція «сотриіег-іо-
ріаїе» була перенесена безпосередньо до машини. Однак технологічний
процес вимагав застосування друкарських форм.

На відміну від традиційних систем «сотриїег-іо-ргезз», система
«ОІСОмгеЬ» працює за принципом інтегрованого керування процесом
нанесення зображення. Продукування зображення, його видалення і
повторне нанесення здійснюються в машині без використання фото-
плівок або традиційних друкарських форм. Для цього фірма «МАЛ-
К.о1аші» розробила унікальний термальний трансферний метод нане-
сення зображення — метод ПІСО («цифрове переналагодження»).
Операція продукування зображення за таким методом розпочинається
від аналізу наявних цифрових даних, які швидко, автоматично (без
утручання оператора) передаються безпосередньо на ФЦ.

Основи технології І)ІСО. Нанесення зображення. На термальну
трансферну стрічку, що контактує з чистою поверхнею циліндра,
нанесено спеціальне полімерне покриття, розроблене фахівцями фірми
«МАМ-Воіапсі». ІЧ промінь високої роздільної здатності нагріває
покриття стрічки відповідно до генерованих цифрових даних та експонує
зображення на ФЦ.

Фіксація зображення. Здобуте зображення фіксується нагріванням,
забезпечуючи стабільність друкування тиражу. Потім здійснюється
операція зволоження через сталеву поверхню циліндра, і своєрідна
друкарська форма готова для традиційного офсетного друку зі зволоженням.

Видалення зображення. Коли тираж надруковано, фарба і термальний
трансферний матеріал видаляються з циліндра за допомогою спеці-
ального змивного розчину й очищувальної тканини. Після цього на
циліндр можна наносити нове зображення.

Переналагодження машини. Операція нанесення зображення триває
лише 2 хв, а повне переналагодження машини здійснюється за 10 хв.
Друкарська машина здатна оперативно друкувати високоякісні відбитки
без попереднього налагодження (це особливо важливо, коли потрібно
надрукувати невеликий тираж кольорової продукції).

Автоматичний контроль фарбових секцій, суміщення, регулювання
фарби і можливість постійно спостерігати за рухом рулону дають змогу
значно зменшити кількість відходів.

Якість. Друкування здійснюється з високою роздільною здатністю
(понад 3200 точок/дюйм). Процес нанесення зображення гарантує точне
суміщення фарб і друку з обох боків.

Рентабельність. Фотоплівки і дорогі друкарські форми не використо-
вуються, тобто можна значно знизити витрати на друкування тиражу.

Навколишнє середовище. Оскільки «ПІССКуєЬ» не потребує викори-
стання ані фотоплівок, ані формних пластин, це безпечна для довкілля
технологія. Засоби, що використовуються для видалення зображення,
також екологічно безпечні, а використані трансферні стрічки (касетні
картриджі) можна повертати для утилізації сервісним партнерам фірми
«МАЬІ-Коіапсі».

Методи зміни формату. Можливість нанесення і видалення зобра-
ження під час друкування дає змогу друкарям комбінувати виготовлення
друкарських форм з інтегрованою рукавною технологією для друкар-
ських форм й ОЦ. Завдяки використанню індивідуальних приводів
кожного циліндра процес вибору виробничих форматів досить гнучкий.

Формат друку можна змінювати двома способами. Перший —
швидка, проста і безпечна заміна рукава на інший (з іншою товщиною
стінки) — використовується для зміни довжини задруковуваного формату
не більше, ніж на 200 мм.

Другий спосіб полягає у заміні ФЦ, коли формат потрібно збільшити
різко. В цьому разі фахівці фірми «МАЛ-Коіапб» адаптують друкарську
секцію до нового циліндра. При цьому оператор може використовувати
попередній рукав. У рукавній технології на ФЦ немає зазорів, а отже,
площа задруковуваного паперу є максимальною.

Простота експлуатації. Пульт керування — це своєрідне серце
машини. Він дає змогу керувати всіма функціями системи: від розмоту-
ання рулону до кінцевого оброблення продукції, включаючи цифрові
операції з нанесення зображення. Роботу оператора полегшує графічний
екран. Переналагодження відбувається як тільки інформація надходить
до машини. Інтегрована система логістики дає оператору поради щодо
оптимальних характеристик налагодження.

Інтерфейс передачі даних через І8ПЦ або Іпіетеї дає змогу під час
роботи діагностувати всі параметри роботи машини. Таким чином, непо-
ладки швидко фіксуються і можуть усуватися без зайвих затрат часу.

Машина «ПІСОхуєЬ» характеризується полегшеним обслуговуванням
та ергономічним дизайном. Усі встановлювані або замінювані компо-
ненти, що обслуговуються, легко доступні через спеціальні модулі, розта-
шовані між друкарськими секціями і марковані різними кольорами. Опе-
рації з переміщення всіх циліндрів також полегшуються завдяки
наявності індивідуальних приводів. Додаткова ергономічна характе-
ристика системи «ПІСОхуєЬ» — низький шумовий рівень (порівняно з
машинами традиційної технології).

Висока економічна ефективність. Під час друкування повно-
колірної продукції невеликими тиражами (1000...20 000 примірників)
«ПІСОхуєЬ» є найкращим виробничим рішенням серед усіх друкарських
систем (електронних і таких, де друкарські форми виготовляються
традиційним способом). «ПІСОхуєЬ» сприяє зменшенню витрат на
виробництво і збільшенню діапазону тиражів (500...30 000 копій).

Використання цієї системи забезпечує швидке повернення капітало-
вкладень завдяки зменшенню часу на переналагодження, низькій кіль-
кості відходів, простоті обслуговування і високому рівню автоматизації.
Оптимальне співвідношення ціна/якість обумовлює популярність
машини «ПІСОхуєЬ» серед провідних друкарень світу, технічні характе-
ристики якої наведено нижче.

Ширина рулону, мм

Довжина порізки

Швидкість друку, м/с

Продуктивність, тис. відбитків/год

Друкарський процес

Кількість друкарських секцій, шт.

Привід

Подача фарби

Контроль суміщення

Вимірювання оптичної густини

Тривалість зміни друкарських форм, хв

Очищення гуми

Роздільна здатність,точок/дюйм
Максимальний тираж, тис. копій
Лазер

300...520

Змінюється

3,5
20
Традиційний офсет (у майбутньому кількість
методів збільшиться)
Будь-яка (нині — до шести)
Окремі двигуни
Автоматична

Автоматичний

Вбудоване
8 (розрахунковий час залежить від формату)
Автоматичний змивний пристрій
3200

ЗО
830 нм (лазерний діод)
Габаритні розміри (ширина х висота), м 4,6 х 2,3 (довжина згідно з конфігурацією)
Задруковувані матеріали	Будь-які (залежно від типу оброблення та суші-

ння)

Викладання	Фальцювальний апарат, аркушеве викладання,

рулонне намотування

Керування даними	Система РЕСОМ, контроль операцій, регулюван-

ня, попереднє налагодження

Система РЕСОМ. Фірма «МАМ-К.о1апсі» розробила цифрову
електронну систему керування вищого рівня РЕСОМ, за допомогою якої
можна об’єднати в одну мережу всі друкарські машини фірми (АРМ і
РРМ) з іншими виробничими підрозділами й адміністративними
відділами друкарні.

Основа і перший рівень системи — це РЕС (Ргосезз Еіесігопіс Сопігої),
— контроль, що охоплює друкарські машини з усіма інтегрованими на
пульті РРС (РЕСОМ—Рге55-Сепіег) функціями керування та регулю-
вання. На рівні РЕС можна об’єднати в мережу будь-яку кількість друкар-
ських машин фірми.

Рівень РЕО (Ргосе55 Еіесігопіс Ог§апі5аиоп) відповідає середньому
рівню системи РЕСОМ і виконує функції поліпшення організації роботи
в друкарському цеху, стандартизації процесів і значного скорочення часу
переналагодження машин.

Ядром цього рівня є станція ТРР, де централізовано для всіх машин
закладаються параметри замовлення для попереднього налагодження
машини, які передаються на друкарську машину. Дані для встановлення
подачі фарби станція ТРР одержує від пристрою для сканування форм
ЕР8 або безпосередньо з сектора додрукарських процесів.

Третій, вищий рівень системи РЕСОМ — це РЕМ (Ргосезз Еіесігопіс
Мапа§етеШ), відповідає адміністративному сектору і забезпечує зв’язок
з іншими підрозділами друкарні. З друкарської машини і станції ТРР
будь-коли можна передати потрібну інформацію про витрати матеріалів
і виробничий процес, що дає можливість ефективніше планувати роботу.

За допомогою станції ТРР і локальної мережі інформація про друкар-
ське зображення надходить на пульт керування через інтерфейс РРІ (РЕ-
СОМ Рге55 Іпіегіасе) в режимі «іп-ііпе» (приєднання).

Якщо сканер ЕР8 не зв’язаний з машиною, то використовуються маг-
нітні картки «ІоЬсагсІ». Розмірами з кредитну картку і з відповідним
пристроєм зчитування ці магнітні картки є новим типом накопичення
даних на машинах «Коїапсі» марок 200, 300, 700, 800. На кожній
«ІоЬсагсІ» можуть бути записані дані попереднього налагодження зон
подачі форм для всього замовлення. їх упровадження дає багато переваг:
дані замовлень швидко записуються і зчитуються; завдяки невеликим
розмірам з ними легше працювати й простіше архівувати; вони дешевші
від касет; їх стійкість досягає 100 тис. циклів записування/зчитування.

Новими доповненнями до пульта «РЕСОМ—Ргезз-Сепіег» є автома-
тичне налагодження подачі фарб у разі зміни замовлення, ЬС8-стабілі-
зація «балансу фарба—ЗР» і режим «швидкого старту», які суттєво
допомагають друкареві зменшити макулатурні відходи.
Безпосереднє налагодження ФА, контроль якості, автоматична під-
тримка стабільності режимів роботи і ряд інших функцій у машинах
фірми «МАТ4-Коїапсі» виконує система «К.о1апсі ССІ», функції якої
інтегровано в пульт керування РРС.

Система ССІ автоматично за пробним відбитком вимірює й регулює
оптичну густину фарби під час налагодження ФА та друкування тиражу.
Високочутливий денситометр визначає відхилення оптичної густини,
які людське око вже не сприймає, і подача фарби регулюється після
підтвердження команди друкарем. Система ССІ фіксує якість друку,
оскільки всі дані вимірювань протоколюються. У базі даних зберігається
інформація про 5000 раніше виконаних замовлень. У процесі виготов-
лення поточного тиражу можна підготувати до друку наступні замов-
лення. Система «Коїапсі ССІ» може під час регулювань постійно порівню-
вати нові дані з попередніми.

Четверте покоління ССІ-пристроїв вимірювання оптичної густини
фарби забезпечує нові можливості: нова вимірювальна головка дає змогу
здійснювати вимірювання контрольної шкали завширшки 4 мм, що
скорочує на 33% витрати паперу на контрольні шкали.

Новий ССІ-пристрій вимірює комплектну контрольну шкалу аркуша
формату 74x104 см менш як за 14 с і на екрані монітора відображає
наявні відхилення в кольорі. Коригування фарбових ножів друкарських
секцій займає 4 с.

Економічною альтернативою системи ССІ є «Воіапсі Миііі ССІ» —
варіант автоматичного регулювання подачі фарби, за допомогою якого
можна денситометрично регулювати його на кількох машинах.

Висока вартість ЗМ у пакувальній промисловості стимулювала ство-
рення фірмою «МАМ-Яоіапсі» системи «Микі ССІ 2П» з двокоординат-
ною денситометрією, що дає змогу розміщувати контрольні шкали в
будь-якому місці ЗМ.

Приставка 20 у позначенні системи означає можливість вимірювати
оптичну густину в будь-якій точці відбитка. Вимірювальна головка,
аналогічна головці пульта системи ССІ, переміщується не тільки горизон-
тально, а й вертикально по поверхні відбитка і можна проводити вимірю-
вання у будь-якій його точці.

Систему «Микі ССІ 2В» вмонтовано в окремий пульт, який постача-
ється у двох варіантах: форматів 74х 104 і ЮОх 140 см. До нього можуть
під’єднуватися для автоматичних вимірювань й регулювання до восьми
машин. Можливий контроль якості друку на машинах, не під’єднаних
до системи «Микі ССІ 20».

Під час друкування замовлень з використанням сучасних вимірю-
вальних і регулювальних пристроїв автоматично надходить велика
кількість даних. У процесі перетворення ці дані й видають додаткову
об’єктивну інформацію, наприклад таку: коли з’явилися відхилення
оптичних параметрів друку і як швидко їх коригували; коли і як часто
брали пробні аркуші; чи відхилення якості друку не перевищує меж
допуску; відхилення якості є на всій ширині друку чи лише в окремих
зонах подачі фарби.
Для користувачів системою ССІ створено дві програми перетворення
даних. Результати можуть виводитися на екран монітора або на кольо-
ровий принтер.

Гістограми в системі ССІ відображають розгорнуті під час друкування
всього тиражу відхилення оптичних параметрів друку.

Спеціальна програма «Звіт ССІ» забезпечує збір усіх протокольних
даних і друкування їх на кольоровому принтері.

6.3.	МАШИНИ ФІРМИ «НеісіеІЬегд»

Виробнича програма фірми «Неіде1Ьег§ Впіск-Мазсйіпеп АС» (скоро-
чено «Неісіе1Ье㧻) охоплює такі серії АРМ: однофарбові «Т-Ойзеї»
(280x390 мм); одно- та двофарбові «Оиісктазіег» (340x460 мм), ОТО
(360x520 мм), «М-Ойзеї» (480x650 мм), «8-ОйзеІ» (п’ять форматів від
520x740 до 720х 1020 мм), «Зреесітазіег 52» (360x520 мм), «Зреейтазіег
74» (520x720 мм), «8рее±пазІег 102» (720x1020 мм), «Зреейтазіег
8В102» (720х 1020 мм) та ін.

Типову схему передачі аркуша між друкарськими секціями машин
серії «8рее±па5іег» зображено на рис. 6.15. Трициліндрові ДА 1, 2 і 5
обладнано ФА 3 і ЗА 4, а аркуші між секціями передаються за допомогою
трьох циліндрів 6.

Рис. 6.15. Схема передачі аркуша між друкарськими секціями машин «Зреедтазіег»

У машинах серії «8-Ойзеї» аркуші із секції до секції передаються
одним циліндром.

Одно- і двофарбові моделі «Оиіскшазіег 46» забезпечують високий
ступінь універсальності, автоматизації та якості для друкування у форматі
АЗ. На рис. 6.16 показано схему машини «Оиісктазіег 46».

Машини серії ОТО випускаються в п’яти модифікаціях: ОТО 52-1
(однофарбові), ОТО 52-2 (двофарбові), ОТО 52-2-Р (двофарбові з
пристроєм для перевертання аркуша), ОТО 52-4 (чотирифарбові), ОТО
52-4 Р (чотирифарбові з пристроєм для перевертання аркуша). Технічні
характеристики машин цієї, а також інших серій фірми «Неіде1Ье㧻 наведено
в табл. 6.9.

Усі машини мають самонаклад із послідовною подачею аркушів,
плівковий ЗА, ножовий фарбовий ящик, захищені від корозії циліндри,
електронний пристрій контролю здвоєного аркуша, контроль проход-
Рис. 6.16. Схема машини «Оиісктааіег 46»

ження аркуша, хромований ФЦ, пристрій попередньої підготовки
стапеля, пристрій нумерації/перфорування. Машини з кінцевою
приставкою Р в позначенні мають пристрій для перевертання аркуша в
процесі друкування.

Всі СТО-моделі серійно обладнані ЗА з неперервною подачею ЗР.
Завдяки цьому після зміни замовлення швидко виходить перший якісний
відбиток, а якість залишається стабільною протягом усього процесу
друкування тиражу.

Під час друкування тиражу зв’язувальний (тандемний) валик обер-
тається разом із фарбовим валиком.ЗА працює без додання спирту і не
потребує циркуляційного охолоджувального агрегату. Поділений лазером
на консольні смуги дукторний ніж сприяє тонкому без побічних явищ
регулюванню фарби завдяки наділеним шкалою важелям і встанов-
люваним сегментам для 16 фарбових зон. ФА машин СТО з акумульо-
ваною здатністю, яка в шість з половиною разів перевищує максимальну
задруковувану поверхню, має всі передумови для забезпечення
високої якості друку.

Пуск у хід машини ОТО здійснює двигун через високоточні косозубі
колеса. Контрольні кільця роблять взаємне кочення формного й
офсетного циліндрів для друкаря контрольованим. Одночасно тиск між
контрольними кільцями робить хід машини ще спокійнішим, береже
привід і збільшує термін використання друкарської форми.
213

Таблиця 6.9. Технічні характеристики друкарських машин фірми «Неі<іе1Ьег£»

Модель	Кількість друкар- ських секцій, пгг.	Можливість двобіч- ного друкування	Максималь- ні розміри аркуша, мм	Мінімальні розміри аркуша, мм		Максимальний формат друку, мм		Максимальна продуктивність, тис. аркушів/год	Товщина друкарської форми, мм	Маса машини, т	Габаритні розміри машини, м	Товщина ЗМ, мм
				при пря- мому дру- куванні	при друку- ванні зі зворотного боку	при пря- мому дру- куванні	При друку- ванні зі зворотного боку					
ОМ 46-1	1		340x460	89x140		«Оиіскп  330x453	іазіег 46»	10	На лавса-	0,68	1,50x1,27	0,04—0,3
ОМ 46-2	2	—	340x460	89x140	—	330x453	—	10	новій або	0,83	1,50x1,27	0,04-0,3
ОМ ОІ 46-4	4	—	340x460	89x140	—	330x450	—	10	металевій	3,8	2,45x2,55	0,06-0,3
ОТО 52-1	1		360x520	105x180		СТ  340x505	0-52	8	ОСНОВІ  0,15	1,37	1.35x1,40	0,03-0,4
ОТО 52-2	2	—	360x520	105x180	—	340x505	—	8	0,15	2,60	2,19x1,45	0,03-0,4
ОТО 52-2-Р	2	4-	360x520	105x180	140x180	340x505	340x505	8	0,15	2,85	2,19x1,45	0,03-0,4
ОТО 52-4	4	—	360x520	105x180	—	340x505	——	8	0,15	4,69	3,86x1,47	0,03-0,4
ОТО 52-4-Р	4	4-	360x520	105x180	140x180	340x505	340x505	8	0,15	4,94	3,86x1,47	0,03-0,4
8М 52-1	1			370x520	105x145		«Зреесіш  360x520	ахіег 520»	15	0,10—0,15	2,65	2,26x1,85	0,03-0,4
8М 52-2	2	—	370x520	105x145	—	360x520	—	15	0,10—0,15	4,55	2,86x1,85	0,03-0,4
8М 52-2-Р	2	+	370x520	105x145	140x145	360x520	360x520	15	0,10—0,15	4,80	2,86x1,85	0,03-0,4
8М 52-4  8М 52-4-Р	4 4	4-	370x520 370x520	105x145 105x145	140x145	360x520 360x520	360x520	15  15	0,10—0,15 0,10—0,15	7,50  7,75	4,68x1,85  4,68x1,85	0,03-0,4 0,03-0,4
8М 52-5  8М 52-5-Р	5 5	4-	370x520 370x520	105x145 105x145	140x145	360x520 360x520	350x520	15  15	0,10—0,15 0,10—0,15	9,00 9,20	5,52x1,85  5,52x1,85	0,03-0,4 0,03-0,4
8М 52-6  8М 52-6-Р	6 6	4-	370x520 370x520	105x145 105x145	140x145	360x520 360x520	350x520	15  15	0,10—0,15 0,10—0,15	10,90  11,10	6,35x1,85  6,35x1,85	0,03-0,4 0,03...0,4
214

Закінчення табл. 6.9

Модель	Кількість друкар* ських секцій, шг.	Можливість двобіч- ного друкування	Максималь- ні розміри аркуша, мм	Мінімальні розміри аркуша, мм		Максимальний формат друку, мм		Максимальна продукти вність, тис. аркушів/год	Товщина друкарської форми, мм	Маса машини, т	Габаритні розміри машини, м	Товщина ЗМ, мм
				при пря- мому дру- куванні	При друку- ванні зі зворотного боку	при пря- мому дру- куванні	при друку- ванні зі зворотного боку					
						«8-ОЛ5ЄІ»						
8ОКМ	1		520x740	280x400	—	510x720	—	12	0,15—0,5	5,31	2,98x2,08	0,03-0,8
8ОКМХ	2		520x740	280x400	—	510x720	—	12	0,15-0,5	8,19	3,69x2,31	0,03-0,8
8ОК8	1		720x1020	280x420	—	700x1020	—	12	0,15-0,5	7,11	3,22x2,38	0,03-0,8
8ОК82	2		720x1020	280x420	—	700x1020	—	12	0,15...0,5	10,21	3,89x2,61	0,03-0,8
						«8рее<1та$іег 74»						
8М 74-1	1		520x740	210x280	—	510x740	—	15	0,25...0,3	5,33	2,53x2,76	0,03-0,6
8М 74-2	2		520x740	210x280	—	510x740	—	15	0,25-0,3	8,44	3,55x2,76	0,03-0,6
8М 74-2-Н	2		520x740	210x280	—	510x740	—	15	0,25-0,3	10,58	5,60x2,76	0,03-0,6
8М 74-2-Р	2	4-	520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25...0,3	8,67	3,55x2,76	0,03-0,6
8М 74-2-Р-Н	2	4-	520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25-0,3	10,81	5,60x2,76	0,03-0,6
8М 74-4	4		520x740	210x280	—	510x740	—	15	0,25-0,3	15,02	5,58x2,76	0,03-0,6
8М 74-4-Р	4		520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25-0,3	15,25	5,58x2,76	0,03-0,6
8М 74-4-Н	4		520x740	210x280	——	510x740	—	15	0,25...0,3	17,66	7,63x2,76	0,03-0,6
8М 74-4-Р-Н	4	4-	520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25...0,3	17,89	7,63x2,76	0,03-0,6
8М 74-5	5		520x740	210x280	—	510x740	—	15	0,25-0,3	21,25	8,64x2,76	0,03-0,6
8М 74-5-Р	5	4-	520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25-0,3	21,48	8,64x2,76	0,03-0,6
8М 74-6	6		520x740	210x280	—		—	15	0,25...0,3	24,86	9,66x2,76	0,03-0,6
8М 74-6-Р	6	4-	520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25-0,3	25,09	9,66x2,76	0,03-0,6
8М 74-8-Р	8	4-	520x740	210x280	300x280	510x740	510x740	15	0,25...0,3			0,03-0,6
						«Зреесітазіег 102»						
8М 102-2	2		720x1020	280x420	—	700x1020	—	13	0,15-0,5	16,15	6,42x3,16	0,03-0,8
8М 102-2-Р	2	4-	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	13	0,15-0,5	16,50	6,42x3,16	0,03...0,8
8М 102-4	4	4-	720x1020	280x420	—	700x1020	—	13	0,15-0,5	24,49	8,86x3,16	0,03-0,8
8М 102-4-Р	4	4-	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	13	0,15-0,5	24,84	8,86,хЗ,16	0,03-0,8
215

8М	102-5	5			720x1020	280x420			700x1020			13	0,15—0,5	28,66	10,08x3,16	0,03-0,8
8М	102-5-Р	5	+	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	13	0,15—0,5	29,01	10,08x3,16	0,03-0,8
8М	102-6	6	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	13	0,15—0,5	36,83	11,30x3,16	0,03-0,8
8М	102-6-Р	6	+	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	13	0,15—0,5	37,18	12,30x3,16	0,03-0,8
8М	102-7	7	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	13	0,15-0,5	43,00	12,52x3,16	0,03-0,8
8М	102-7-Р	7	+	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	13	0,15—0,5	43,35	12,52x3,16	0,03-0,8
8М	102-8	8	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	13	0,15—0,5	48,52	13,74x3,16	0,03-0,8
8М	102-8-Р	8	+	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	13	0,15...0,5	48,87	13,74x3,16	0,03-0,8
8М	102-10-Р	10	+	720x1020	280x420	400x420	700x1020	700x1020	12	0,15-0,5			0,03-0,8
							«8рее<1таз(ег СО»						
СО	102-2	2	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	15	0,15...0,5	24,60	7,07x3,16	1
СО	102-4	4	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	15	0,15...0,5	30,26	9,51x3,16	1
СО	102-5	5	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	15	0,15...0,5	35,92	10,73x3,16	1
СО	102-6	6	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	15	0,15...0,5	41,58	11,95x3,16	1
СО	102-7	7	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	15	0,15...0,5	47,24	13,17x3,16	1
СО	102-8	8	—	720x1020	280x420	—	700x1020	—	15	0,15—0,5	52,90	14,39x3,16	1
Дво- і чотирифарбові машини можуть постачатися як для однобічного
друкування, так і для двобічного.

Техніку двобічного друкування випробувано на всіх форматах. Її
основою є перевертання аркуша зі збереженням суміщення при одному
перехопленні системою цангових затискачів барабана-нагромаджувача.
Важливим для надійної зміни подачі аркуша на повному ходу машини є
також натяг його заднього краю на барабані-нагромаджувачі перед
поворотом. Спеціально оброблена оболонка ДЦ, що йде за переворотом
аркуша, а також хромована поверхня передавального циліндра зменшу-
ють до мінімуму налипання на них фарби.

Машини серії «8-О03ЄІ» мають чотири модифікації, які різняться,
по-перше, призначенням (для одно- і двофарбового друкування), по-
друге, форматом, а також наявністю тих чи інших технічних пристроїв.
Одно- і двофарбові машини формату аркуша 520x740 мм мають марки
8ОК.М і 8ОКМ2, а машини формату аркуша 720x1020 мм — марки
8ОК.8 і 8ОК.8Х (літера X наприкінці — від німецького слова г\уеі —
два). Технічні характеристики цих машин наведено в табл. 6.9.

Слід зазначити, що всі моделі різняться висотою стапеля самонакладу:
у 8ОКМ — 1000 мм, 8ОКМХ— 1090 мм, 8ОК.8— 1165 мм, 8ОВ.8Х —
1090 мм. Висота стапеля приймання у моделі 8ОКМ становить 450 мм,
а в решти моделей — 600 мм.

Усі машини оснащено пристроями електронного контролю бічного
вирівнювання, електромеханічного контролю наявності здвоєного
аркуша, електронного контролю неподачі та перекошування аркуша,
хайдельберзькою системою швидкого суміщення, прецизійного регулю-
вання колового та бічного суміщень (в 2 мм), траверсування накочу-
вальних валиків, яке можна вмикати й вимикати, пристроєм «нон-стоп»
із решіткою, порошковим протизабруднювальним апаратом «СгаГіх
Дипіог», пристроєм для розгладжування аркушів.

Двофарбові машини 8ОКМХ і 8ОК.8Х оснащено ще й компенсатором
паперу, плівковим зволожувальним пристроєм «Аісоїог», пневматичним
пристроєм приставлення і відставлення зволожувальних валиків.
Споживана потужність машин 8ОКМ — 12 кВт, 8ОК.МХ — 14 кВт,
8ОК.8 — 14,5 кВт, 8ОК.8Х — 19,5 кВт.

Машини з вертикальним розміщенням циліндрів мають: косозубі
привідні колеса з автоматичним мащенням; контрольні кільця між форм-
ним і друкарським циліндрами; формний, друкарський та офсетний
циліндри на нерегульованих підшипниках; кулачок для замикання
затискачів; високостапельне приймання каскадної подачі з пневматичною
головкою «Неібе1Ье㧻 без вібраційних ефектів; вбудований пристрій
для попереднього заряджання стапелів; бар’єр для захисту від забруд-
нення; планки для швидкого натягування друкарської форми; пристрій
для підрахунку надрукованих аркушів; тахометр; ланцюгове виведен-
ня з механізмом гальмування аркуша і неперервним відкладанням
аркушів та ін.

Може бути додане й додаткове устаткування. Наприклад, моделі
можуть оснащатися: навішуваним пристроєм для попереднього заряд-
жання стапеля; самонакладом із перезаряджанням паперу без зупину
машини; бічними роздувачами для розпушування паперу; хромованим
розкочувальним валиком ЗА; пристроєм для вимірювання товщини
декельного покриття циліндра; покриттям, що відштовхує фарбу, на
вивідному барабані; штангами для нейтралізації статичної електрики;
електронною системою керування та ін.

Налагодження самонакладу на різні ЗМ можливе під час роботи
машини. їх централізоване регулювання на подачу аркушів до передніх
упорів можна здійснювати в процесі роботи машини. Тонке регулювання
передніх і бічних упорів провадять за допомогою мікрогвинтів, захище-
них від самовільного перевстановлення.

У машинах застосовано спеціальну пневмоголовку. Ротаційний
клапан (золотник) пневматичної головки не містить поршнів, дискових
кулачків, пружин та інших деталей, які швидко спрацьовуються. Є
система присосів, що містить: два відокремлювальних і два транспор-
тувальних присоси, щуп-сопло, відокремлювальні планки та щітку, а
також роздувані. Регулювання висоти, на якій працюють присоси, можна
здійснювати під час переміщення аркушів.

Аркуш до ДЦ після вирівнювання подається регістровим накладним
барабаном. На двофарбових машинах місток із затискачами регістрового
накладного барабана має компенсатор паперу, призначений для вирів-
нювання його деформації. У решти стандартного забезпечення є: системи
контролю піднімання стапеля, наявності здвоєного аркуша, бічного
вирівнювання, перескоку аркуша, неподачі, перекошування, недоподачі
та ін.

Фарбовий апарат складається з 21 валика, в тому числі чотирьох
накочувальних валиків різних діаметрів. Практично вся необхідна кіль-
кість фарби накладається на форму за допомогою перших двох валиків
(по 44%), на два інших припадає 9 і 3%, тобто вони здійснюють розглад-
жування та тонке регулювання фарби. Крім того, валики можуть зміщува-
тися вздовж осі (траверсувати) до 7 мм.

Низькостапельна приймальна секція. Компактна конструкція
машин серії «8-Ойзеі» потребує виведення ЗМ з досить низьким
стапелем. Тому такі машини серійно обладнано механізмом для автома-
тичного перезаряджання стапеля без зупину машини. Цей механізм
особливо важливий при друкуванні на картоні або випуску великих
тиражів. Двофарбові машини можуть бути оснащені додатковим при-
строєм для застосування піддонів на виведенні.

Виводиться ЗМ за допомогою ланцюгового пристрою з трьома
системами затискачів. При друкуванні на тонкому папері пристрій для
розгладження аркушів запобігає скручуванню відбитків. Чотири ваку-
умних обертових ролики гальмівного пристрою присмоктують аркуші і
загальмовують їх, забезпечуючи рівномірне викладання.

Вивідний барабан оснащений серійно фарбовідштовхувальним при-
строєм «8ирег-В1ие», що веде аркуш із опорою у вигляді сітчастого
матеріалу. Завершує приймання порошковий протизабруднювальний
апарат. Розпилювана теплим повітрям порошкова маса рівномірно лягає
на поверхню, а кількість її під час розпилення встановлюється залежно
від площі задруковування. Покриття виведення має оглядові вікна із скла.

Центральна електронна система керування, контролю та
діагностики. Машини серій «Зреесітазіег 74» та «Зреесітазіег 102»
призначені для друкування дво-, чотири-, п’яти- та шестифарбової
продукції', а остання може друкувати до 10 фарб. Велика швидкість друку,
автоматизовані пристрої та система «СР Тгопіс» забезпечують високу
продуктивність цих машин.

Модульна центральна система керування, контролю та діагностики
«СР Тгопіс» 1 (рис. 6.17) є вдосконаленням системи «Неіде1Ьег§-СРС».

Система СРС («Сотриіег Ргіпі Сопігої») складається з таких систем:
СРС-1-04 — дистанційного керування подачею фарби і суміщенням їх
(2); СРС-21 — контролю якості (3); СРС-31 — автоматизації процесу
подачі фарби за допомогою зчитування друкарської форми (4); СРС-42
— контролю суміщення фарб (5).

Рис. 6.17. Схема центральної електронної системи керування, контролю та діагностики
« СР Тгопіс»

Функція «Завдання». Завдяки системі «СР Тгопіс» завжди можна
дістати саме ту інформацію, яка потрібна в даний момент. Інформацію
вибирають на чотирьох рівнях, що визначаються з пульта керування. За
допомогою функції «Завдання» вводяться всі дані, необхідні для
регулювання машини залежно від замовлення (швидкість друку, тираж,
кількість ЗР та тривалість змивання).

Функція «Фактичне значення». Після переходу на функцію
«Фактичне значення» машину можна вводити в дію. Завдяки індикації
цієї функції друкар під час друкування тиражу дістає інформацію про
стан машини та процес друкування.

Функція «Завдання» при цьому не змінюється. Отже, навіть після
проміжного зупину машини раніше введені дані зберігаються.

За допомогою системи «СР Тгопіс» можна, працюючи на машині
«Бреесітазіег», швидко й цілеспрямовано регулювати її з центрального
пульта керування.

Функція «Діагностика». Завдяки постійному контролю роботи
машини система «СР Тгопіс» здійснює неперервну діагностику функцій.
Якщо раніше при виявленні несправностей таких, як відкривання
запобіжних пристроїв, несправностей під час переміщення паперу або
неправильної позиції стапеля, необхідно було витрачати багато часу на
пошук їх причин, то система «СР Тгопіс» відразу передає інформацію
про будь-яку несправність на пульт керування та індикує її на плазмовому
дисплеї. Таким чином, гарантується високий ступінь надійності та
продуктивності друкарської машини.

Функція «Сервісне обслуговування». За допомогою цієї функції
система «СР Тгопіс» комунікує сама з собою. Індикація сервісного
обслуговування дає змогу швидко усувати несправності. За допомогою
цієї індикації можна телефоном повідомити сервісну службу фірми
«Неіде1Ье㧻 про несправність, що виникла, і відразу дістати необхідні
консультації, щоб усунути її. Для цього досить замінити обчислювальну
або накопичувальну картку.

Ступінь автоматизації машини «Зреесішазіег 74» — найвищий порів-
няно з усіма аналогічними типами машин. Крім стандартного облад-
нання, машину «Зреедтазіег 74» укомплектовано системою автоматичної
зміни форми. Всі корективи форми оператор виконує на відстані з
роздільної таблиці, на відстані також регулюються регістри.

Мийний блок, яким керує система «СР Тгопіс», забезпечує мінімальні
витрати мийного засобу, не вимагаючи від оператора фізичних дій.

Розглянемо особливості конструкції машини «Зреейтазїег 74».

Самонаклад. Машину обладнано компактним і надійним самонакла-
дом із каскадною подачею аркушів. Передні та бічні упори цього самона-
кладу за допомогою комп’ютера автоматично встановлюються на товщи-
ну ЗМ. Регулювання подачі аркушів до передніх упорів також автома-
тичне.

Крім того, «Зреесіпіазіег 74» оснащено спеціально розробленою пнев-
матичною головкою самонакладу зі стійкою підвіскою. Вакуумні стрічки
надійно транспортують аркуші до передніх упорів. Форгрейфер, що
підходить знизу, з великою точністю суміщення передає аркуш хромо-
ваному аркушеподавальному циліндру першої друкарської секції. Все
це дає змогу швидко налагоджувати виробничий процес.

Друкарські апарати. Циліндри й передавальні барабани
обертаються в прецизійних голчастих підшипниках, зміщених один
відносно одного рядами голок (допустиме відхилення цих підшипників
— 0,001 мм, що забезпечує рівномірне обертання циліндрів протягом
тривалого часу). Формний та офсетний циліндри обладнано загарто-
ваними і шліфованими контрольними кільцями, завдяки чому забезпечу-
ється рівномірний хід машини.

Фарбові апарати. В усіх друкарських секціях ФА забезпечують опти-
мальну подачу фарби та швидко реагують на зміни. ФА гарантують
легкість обслуговування, точність регулювання, керування та контроль
за допомогою системи «СР Тгопіс» і цим самим різкість растрових точок
та рівномірність суцільних фонів.

Зволожувальні апарати «Аісоїог». Дозування тонкого шару
спиртового ЗР здійснюється з центрального пульта «СР Тгопіс». Система
«Аісоїог» —це ЗА із неперервною подачею ЗР з дукторного циліндра на
подавальний валик. ЗА з’єднується з накочувальним валиком 1 ФА за
допомогою проміжного валика 2 (рис. 6.18, а). Дукторний циліндр 4 та
дозувальний валик З мають кінематичний зв’язок. Подача ЗР залежить
від частоти обертання дукгора і зазору між ним та валиком 5. Розкочу-
вальний 5 і накочувальний 6 валики обертаються зі швидкістю ФЦ.

У зоні 3... 6 одночасно розгалужується і розширюється (тоншає) шар
ЗР, оскільки валик 6 обертається швидше, ніж валик 3.

Весь процес зволоження здійснюється автоматично. Рівновага між
фарбою і ЗР швидко настає за допомогою попередньої подачі ЗР на
валик 3 ФАдо початку друкування (рис. 6.18, б). Вона залишається
сталою під час друкування тиражу (рис. 6.18, в). Якісні відбитки
здобувають після друкування двох-трьох макулатурних і таким чином
скорочуються затрати часу.

Місцеве (зональне) регулювання подачі ЗР здійснюють завдяки
випаровуванню при обдуванні передавального валика повітрям крізь
сопла, що іноді візуально регулюються.

Рис. 6.18. Схема ЗА «А1со1оо>

Лакування та сушіння відбитків. Система «СР Тгопіс» також керує
лакувальною секцією машини. Процес лакування «в лінію» включає
сушіння, для чого в машину вмонтовано видовжений високостапельний
приймальний пристрій.

Для сушіння використовуються ІЧ випромінювачі, розміщені перпен-
дикулярно до напрямку переміщення аркуша. Всередині вставного блока
містяться допоміжні сопла гарячого повітря. Потужність випромінювачів
і кількість повітря регулюють з пульта обслуговування вивідного при-
строю.

Після останнього випромінювача гаряче повітря відсмоктується. До
80% теплота гарячого повітря може зазнавати регенерації, що значно
скорочує витрати на електроенергію.

На виставці «Пгира 95» фірма «НеісІе1Ье㧻 демонструвала серії
машин «Зреесітазіег» 8М102 і СП102 формату аркуша 70x100 см.
Продуктивність машин серії СП102 досягає 15 тис. відбитків/год, а
8М102 — 13 тис. відбитків/год як при одно-, так і при двобічному
друкуванні. Під час друкування високоякісної продукції за схемою 4+4
максимальна продуктивність машин становить 12 тис. відбитків/год.

Машини 8М102 і СП102 обладнано лакувальними секціями, в яких
220
лак автоматично подається у резервуар. Після закінчення лакування
промивання секцій здійснюється автоматично. Лакувальні секції
оснащено таким самим механізмом натиску, як і друкарські.

Новацією фірми «НеідеІЬеі^» є восьмифарбова машина «Зреесітазіег
102-8-Р».

Восьмифарбові офсетні АРМ, зокрема й переналагоджувані, існують
уже кілька років. Якщо проаналізувати, коли стався основний прорив у
застосуванні цієї технології, то це буде пов’язано саме з технікою фірми
«Неі<іе1Ье㧻. Вона забезпечує необхідні якість і надійність у роботі, що
пояснюється хайдельберзьким принципом перевертання аркуша й є
оригінальною розробкою. Враховано також нові досягнення технології
оброблення поверхонь для поліпшення оболонок циліндрів і відкориго-
вано аркушепроведення. Результатом цього є двобічне чотирифарбове
друкування за один прогін з малопомітною різницею між двома боками
аркуша — навіть висококласні спеціалісти не можуть іноді відрізнити,
де лицьовий бік, а де зворотний.

Комбінація з рівновеликого ДЦ та трибарабанного поворотного
пристрою дає переваги двобічному друку. Однооборотний ДЦ об’єктивно
забезпечує найкращі технічні передумови (з точки зору геометрії його
поверхні) для високоякісного двобічного друкування.

При тиражуванні з продуктивністю до 13 тис. аркушів/год дуже
важливою є злагодженість роботи поворотного пристрою. Це досягається
завдяки злагодженості розпрямлення аркуша й оптимальному керуванню
захоплювачами поворотного барабана, тобто зміна напрямку перемі-
щення аркуша відбувається за одне перехоплювання зі збереженням
заданого суміщення.

Фахівці з друкування етикетної і картонажної пакувальної продукції
прагнуть працювати на високій робочій швидкісті з автоматичними нала-
годженням машин і змиванням фарби. Із технологією 4x4 це стає досяж-
ним, і навіть більше — зникає обмежувальний критерій щодо викори-
стання ЗМ, діапазон якого розширюється.

Основою для високоякісного друкування з використанням технології
4x4 за один прогін є застосування хайдельберзької серії машин «8рееб-
тпазіет» 8М102. Загалом машини цієї серії мають секційну будову і мо-
жуть містити не обов’язково всі вісім секцій, а складатися з двох, чоти-
рьох, шести і, врешті-решт, восьми секцій, які саме й розраховано на
технологію 4x4 за один прогін. У такій секційній будові може бути два
поворотних пристрої з керованим електронікою процесом перенала-
годження машини.

У названих машинах застосовано центральне цифрове керування і
контроль даних як модифікацію для планування виробництва та
прив’язки технічних даних до додрукарського ступеня і подальшого
перероблення. Є в них нові системи керування фарбою й автосуміщення
з програмною подачею фарби, а також безвідмарювальний аркушеви-
відний пристрій з повітродувним супроводом для поліпшення якості, в
тому числі для двобічного друкування. Машину «Зреедтазіег» 8М102
оснащено ІЧ сушильною системою, автоматичним регулюванням суміщення
в друкарській секції для налагодження тиражного друкування, а також
системою «Аиїоріаіе» для автоматичного кріплення друкарських пластин
з дистанційно керованим діагональним суміщенням.

Використано також автоматичні пристрої для промивання валиків
та офсетних ГП (можливим є застосування мийних засобів на рослинній
основі), а також плівковий зволожувальний пристрій «Адиасоїог» для
друкування на замінниках спирту. Для чистого друкування машини осна-
щено системою «Уагіозузіет» із приводом від зволожувального розти-
рального циліндра, а терморегулювання ФА здійснюється через три
розтиральних циліндри і дуктор. Зрозуміло, що восьмифарбові машини
відкривають нові перспективи й у однобічному друкуванні, зокрема
виробів за семифарбовою системою кольороподілу або при застосуванні
додаткових декоративних фарб. Ці переваги надає наявність аркушепо-
воротних систем, що дає змогу швидко переналагоджувати машини на
нові замовлення для одно- чи двобічного друкування.

Зупинимося тепер на нових рохзробках фірми «Неісіе1Ье㧻, зокрема
на цифрових друкарських машинах цієї фірми.

Після створення друкарської машини «()иісктазіег ПІ» (понад 1000
інсталяцій, починаючи з 1996 р.) метод «Неіс1е1Ьег§-ВігесІ Іт৳炙 для
цифрового офсетного друку невеликих тиражів став стандартним на полі-
графічному ринку. В багатогранній історії традиційної друкарської тех-
ніки цифровий друк є ще зовсім молодим методом. Друк на замовлення
тиражами від 200 до 5 000 примірників є сферою, популярність якої
дедалі зростає. Технологія «Вігесі Іт৳炙 — це прийнятний прбдук-
ційний засіб для цього ринку. Досить висока якість та велике розмаїття
творчих можливостей роблять цифровий друк революційно новим
інструментом. За багатьма можливостями він переважає традиційний друк.

Машину цифрового офсетного друку «Риісктазіег ВІ 46-4» створено
на основі вимог якості до побудови машин «Неіс1е1Ье㧻. Ця машина
працює за технологією «сотриіег-іо-ргезз» із використанням даних
«Розі-Зсгірі» та РВЕ. Формний матеріал швидко й автоматично експону-
ється в машині.

Машина «Риісктазіег ВІ46-4» має сателітну будову ДА (див. рис.У
на кольоровій вклейці), що забезпечує якісне фарбове суміщення.
Аркуш проходить лише при одному його захопленні. Схема побудови
машини забезпечує добрий доступ до її експонувальних і змивних пристроїв.

На рис. XI (див. кольорову вклейку) показано принципову схему
чотирифарбової цифрової машини «Риіскгпазіег ВІ46-4» фірми «Неібеї-
Ье㧻.

Нова машина цифрового офсетного друку «Зреебтазіег 74ВІ» поєд-
нує конструкційні особливості машини «Зреесітазіег» з новими
функціями для досягнення найвищої якості виконання замовлень.
Підготовчі роботи в цифровій формі швидко переносяться на інтегровані
до друкарської машини експонувальні пристрої. Існують чотири-, п’яти-
та шестифарбові машини, що можуть мати додаткові пристрої, такі як
пристрій для двобічного друку, лакувальну секцію тощо.

Машина має потужний ФА із 20 фарбовими й унікальними розкочу-
вальними валиками, а також фарбовий дуктор із сталим приводом,
програмованою подачею фарби для суттєвого зменшення макулатурних
відбитків. Висока продуктивність і незмінна якість друку створюють
передумови для економного застосування широких палет при оператив-
ному друці малих та середніх тиражів.

Метод «Оігесі Іш৳炙 дає змогу користувачу здійснювати одночасне
(приблизно за 3 хв) і точне за суміщенням експонування при швидкій
зміні пластин (за допомогою системи «Аиїоріаіе»). На експонування та
зміну форм із використанням цієї системи у п’ятифарбовій моделі при
задіянні наявних у машині даних витрачається близько 10 хв. Завдяки
автоматичному змиванню валиків офсетного і друкарського циліндрів
скорочується час на налагодження машини. Автоматичне регулювання
подачі аркушів під час друкування та регулювання передньої і бічної
подач аркуша прискорюють зміну матеріалу.

Крім проекспонованих, у машині «Зреебгпазіег ОІ» можна застосову-
вати також пластини, експоновані традиційним методом. На рис. XII
(див. кольорову вклейку) показано принципову схему друкарської секції
цифрової машини «8рееіїтазІег 7401» фірми «Неісіе1Ье㧻.

Нова машина «Ргіпітазіег рм 46» оптимально поєднує в собі високі
швидкість і продуктивність друку. Оскільки ця машина працює з
найрізноманітнішими форматами та матеріалами для друку, вона
створює передумови для одно- і двофарбового акцидентного друку малого
формату (від візитних карток до плакатів формату АЗ). Всі ці
характеристики роблять «Ргіпйпазіег ОМ 46» конкурентоспроможною
друкарською машиною формату АЗ. За перші три роки з початку
виробництва у всьому світі було продано понад 5000 таких машин.

Офсетні АРМ «Неісіе1Ьег§ РгіШтазІег» серії 80 (74-1, 74-2, 102-1,
102-2) забезпечують стабільну якість друку за високої безпеки і
призначені для економного виробництва різноманітної продукції. Просте
керування зробило машини серії 80 основним засобом виробництва на
багатьох поліграфічних підприємствах світу. Ці машини постійно
вдосконалюють, що є уособленням надійної якості. Однофарбова «80
74-1» і двофарбова «80 74-2» машини здатні якісно виготовляти
широкий спектр замовлень формату 52x74 см.

Одно- і двофарбові машини «80 102» для багатьох друкарів —
перехід до формату 72х 102 см. Великі підприємства використовують ці
машини для виробничого розвантаження та доповнення чотирифарбових
машин. У разі необхідності машина серії 80 виконує прогін п’ятої і
шостої фарб, одно- або двофарбовий друк звороту. За максимальної
продуктивності 12 тис. відбитків/год і встановленої якості друку машини
цієї серії економічно доцільні під час виробництва різноманітної друкар-
ської продукції.

Оптимальне співвідношення ціни та продуктивності машин серії 80
уможливлює їх широке використання у світі. Це забезпечує малим
підприємствам гарантоване виробниче завантаження. Середні та великі
підприємства розцінюють купівлю машин цієї серії як шлях до великої
гнучкості й раціонального виконання замовлень.
Фірмою «Неісіе1Ье㧻 повністю оптимізовано ряд машин серії 80, до
складу яких входять:

нова система самонакладу;

новий безщітковий головний двигун, що потребує мінімального
обслуговування;

безщіткові двигуни дукгорних циліндрів ЗА.

Крім того, в машинах цієї серії забезпечено точне налагодження сумі-
щення, новий ергономічний дизайн і новий комплекс засобів безпеки.

Офсетна АРМ «8рее±пазіег СО 102» фірми «Неісіе1Ье㧻 характери-
зується надійністю виробництва продукції форматом 70х 100 см. Моделі
цієї машини забезпечують високу якість друку, суттєво економлять
виробничий час.

Вони виключно гнучкі в роботі з найрізноманітнішими ЗМ. Завдяки
подвійному розміру ДЦ і безконтактному прогону аркуша крізь машину
моделі конструкційного ряду «Бреесітазіег» добре підходять для задруко-
вування паперу, картону, фольги тощо. Вони оптимальні для виготов-
лення значних тиражів у п’ять, шість і більше фарб. Універсальні машини
цього модельного ряду дають змогу застосовувати лицьовий друк як
гнучкий засіб вирбництва високоякісної акцидентної та рекламної
продукції. Ці моделі придатні для виготовлення етикетної, а також
пакувальної продукції.

Різноманітні можливості машини з однією чи двома лакувальними
секціями, подовжене приймання роблять «Зреесітазїег СП 102» придат-
ною для спеціального застосування. За допомогою дисперсійних, УФ і
золотистих лаків здійснюється оздоблення продукції.

На рис. XIII (див. кольорову вклейку) показано загальний вигляд
машини «Зреебтазїег СВ 102».

Пульт СР 2000 відкриває нові можливості керування друкарською
машиною. Сучасний, простий і централізований пульт керування за
допомогою сенсорного екрана здійснює пряме керування всіма друкар-
ськими процесами. Опціональний модуль СР 2000 робить «Бреедшазіег
102» системною друкарською машиною для інтеграції в систему управ-
ління інфраструктурою друкарні.

Система контролю СРС 24 — це метод оптимізації кольору для
контролю якості поза друкарською машиною. СРС 24 використовує нову
вимірювальну діаграму і, як засіб керування, кольоровий дисплей із
сенсорним екраном.

Розробивши новий модульний пристрій змивання ГП, фірма «Неісіеі-
Ье㧻 встановила новий стандарт зручної в користуванні й екологічно
чистої системи змивання. Компактна однощіткова система змивання,
оптимізована для використання у форматі АЗ, встановлює нові пара-
метри ефективності, доступності та екологічності машин.
6.4.	МАШИНИ ФІРМ «НуоЬі», «МіІзиЬізЬі» ТА «Натасіа»

Офсетні машини фірми «КуоЬі». У 1997 р. СП «Інтертехнодрук»
(м. Київ) отримало право на продаж машин «КуоЬі» в Україні, які до
цього часу були мало відомі в нашій країні. Фірма «КуоЬі» пропонує
офсетні АРМ для багатьох цілей — друкування бланків, виготовлення
продукції бізнес-класу малих тиражів і повнокольорової продукції
найвищої якості великих тиражів. Усі моделі мають просте керування
та зручні у використанні. Моделі «КуоЬі» надійні й розраховані на
тривалий термін експлуатації, відповідають міжнародним та європей-
ським стандартам якості й безпеки. Хромовані сталеві циліндри, литі
бічні стояки станини, жорсткість і міцність конструкції, закладені в
розрахунках і втілені в машину, забезпечують її довговічність та
витривалість, що зменшує витрати на її технічне обслуговування і ремонт.

Машина «КуоЬі 3200 ССВ». Це машина (рис. 6.19) формату АЗ
для друкування штрихової та напівтонової продукції (візиток, бланків,

бро-шур) в одну або кілька фарб. Швидке
налагодження, простота і зручність керу-
вання роблять машину високорентабель-
ною навіть при малих тиражах (до 100
примірників). Машина має безспиртову
систему безперервного зволоження
«СгеШіпе», працює також з паперовими
та поліестеровими формами, може бути
обладнана секцією нумерації-перфорації.

Високопродуктивні машини «КуоЬі
3200РЕА (3200РСХ, 3200РМХ)». Це
машини формату АЗ призначені для
двобічного оперативного друкування
бланків, газет в одну або кілька фарб. ОЦ
дає можливість забезпечити високу швид-
кість друку, виключає ускладнення при
друкуванні на тонких типах паперу.

Рис. 6.19. Схема машини «КуоЬі
3200 ССО»

Жорстка надійна конструкція, хромовані циліндри та литі бічні стояки
станини. Інтегрований мікрокомп’ютер для керування друкарськими
процесами. Автоматичне змивання офсетних ГП. Штовхальний механізм
вирівнювання паперу, вертикальне і діагональне суміщення забезпечують
досить високу точність друку. Модель 3200РСХ має систему зволоження
«СгезШпе», а модель 3200РРА — комбіновану фарбово-зволожувальну
систему «Адиата§іс».

На рис. XIV, а (див. кольорову вклейку) показано схему машини
«КуоЬі 3200РГА», а на рис. XIV, б — машини «КуоЬі 3200РМХ».

Однофарбові машини «КуоЬі 3300МК (3200СК)». Ці машини
формату АЗ призначені для оперативного друкування продукції з
точністю суміщення окремих прогонів 0,1 мм. Штовхальний механізм
вирівнювання аркуша, вертикальне і діагональне мікросуміщення
забезпечують високу точність друку. Двостапельний самонаклад.


Самодіагностика і контроль проходження аркуша. Здвоєний аркуш
відводився у лоток без зупину машини. Вдало виконано механізм
закріплення друкарської форми (як металевої, так і паперової та пласти-
кової): форма затискується чотирма планками. Самонаклад та приймаль-
но-вивідну систему оснащено активними пристроями зняття статичного
заряду. Машини можуть бути обладнані додатковою фарбовою секцією,
а також секцією нумерації-перфорації. Вони рентабельні навіть з малими
(до 100 примірників) тиражами. Центральний пульт керування, лічиль-
ник поточного та загального тиражів. Модель ЗЗООСВ. має систему зволо-
ження «Сгезїііпе», а модель 3300МК. — традиційну систему зволоження
«Моїіеіоп» (з чохлами).

Двофарбові машини «Ну оЬі 3302М (3302Н, 3302НА)». Це машини
планетарної будови з ДЦ подвійного діаметра. Штовхальний механізм
бічного вирівнювання паперу, вертикальне і діагональне мікросуміщення
забезпечують високу точність друку.

Суміщення на ходу, система штифтового суміщення забезпечують
точне суміщення фарб під час друкування повнокольорової продукції.
Здвоєний аркуш відводиться у лоток без зупину машини. Порошковий
противідмарювальний пристрій. Централізоване мащення. В моделі
3302М система зволоження «Моїіеіоп». Моделі 3302Н, 3302НА облад-
нано системою безперервного зволоження «ВуоЬі 8ирег Ватрепег» з
циркуляцією розчину (охолодження—опція), електронним керуванням
режиму роботи; можуть комплектуватися виносним пультом керування
РС8-Е Автоматична зміна форм і високоточний перфоратор форм для
штифтового суміщення є в моделі 3302НА. Автоматичне змивання офсетних
ГП (опція). Машини призначені для виконання будь-яких типів друкарських
робіт: від конвертів до кольорових плакатів. Високоефективні для
друкування малими тиаржами повноколірної продукції бізнес-класу.

Найкомпактніші чотирифарбові офсетні машини «КуоЬі 3304Н,
3304НА». Ці машини формату АЗ мають продуктивність 10 тис.
відбитків/год. Моделі обладнано системою безперервного зволоження
«ВуоЬі 8ирег Вашрепег» з циркуляцією ЗР. Оригінальна схема побудови
друкарських секцій забезпечує мінімум перехоплень аркуша, що
підвищує точність суміщення фарб. Надійна система захоплення та
подачі аркушів механічною й електронною системами контролю за рухом
паперу. Штовхальний механізм бічного вирівнювання паперу, верти-
кальне і діагональне суміщення забезпечують високу точність друку.
Автоматичне змивання офсетних ГП. Порошковий противідмарюваль-
ний пристрій. Централізоване мащення. Високоточний перфоратор форм.
Автоматична заміна форм у моделі 3304НА. Дистанційне керування
зональною подачею фарб, зміною швидкості друку з пульта керування
РС8-Р (опція). Програма «Іпк Уоїшпе Беїіег» на основі даних комп’ютер-
ного макета розраховує налагодження ФА, що значно зменшує час підго-
товки до друку (опція). Машини підходять до систем прямого виведення
друкарських форм («сот-риіег-іо-ріаіе»). За оперативністю становлять
конкуренцію цифровим друкарським машинам, особливо при експлуа-
тації з системою прямого виведення форм. Призначені для друкування
повнокольорової продукції будь-якими тиражами. Рентабельні навіть при
тиражах до 100 примірників.

Схему машини «КуоЬі 3304Н» показано на рис. 6.20 і в кольорі на
рис. XV (див. кольорову вклейку), а на рис. XVI (див. там же)
зображено конфігурацію циліндрів цієї машини та її загальний вигляд.

Офсетні машини «КуоЬі 3202МС8 (4502МС8)». Ці машини
призначені для друкування на паперових стрічках продукції середніх і
малих тиражів. Однофарбові машини з можливим підключенням
додаткової друкарської секції (дві фарби на один ОЦ). Система зволо-
ження «Моїіеїоп». Здвоєний аркуш відводиться у лоток без зупину
машини. Універсальні машини для друкування будь-яких формулярів,
етикеток. Товщина паперу 0,06...0,22 мм. Прості в обслуговуванні, мають
центральний пульт керування. Можливе підключення кількох офсетних
машин в одну лінію (модель 4502МС8 може підключатися до моделі
3202МС8). Остання друкує на стрічках завширшки 127...355,6 мм з
довжиною відбитка 178...356 мм; модель 4502МС8 — на стрічках
завширшки 101,6...457,2 мм з довжиною відбитка 178..,356 мм. Розміри
форми — 335x472 і 437x472 мм відповідно. Продуктивність —
4000...6000 та 4000...7200 відбитків/год. Потужність — 0,55 і 0,63 Вт.
Габаритні розміри — 1500х900х 1410 мм.

Машини «КуоЬі 510 (510-І4Р, 512, 512Н)». Ці машини формату АЗ
призначені для виконання робіт з можливістю якісного задруковування
будь-яких плашок тощо. Конструкцію розраховано на жорсткі умови

Рис. 6.20. Схема машини «КуоЬі 3304Н»: 1 — ФЦ; 2 — ОЦ; 3 — ДЦ подвійного діаметра; 4
— барабан подачі паперу, 5 — перший барабан передачі; 6 — другий барабан передачі; 7 —
третій барабан передачі; 8 — ніжка присоса (всмоктування); 9 — стіл механізму передачі
аркуша; 10 — верхній подавальний вал; 11 — нижній подавальний вал; 12 — стопорний
палець (стопер); 13 — напрямний бічний відштовхувач; 14 — ротаційний напрямний ролик;
15 — ланцюговий вивідний пристрій; 16 — повітряний укладальник; 17 — детектор
(визначник здвоєного аркуша); 18 — пристрій для зняття електростатичного заряду; 19 —
пристрій для очищення офсетного ГП; 20 — визначник (детектор) забивання у вивідній секції;
21 — прилад циркуляції ЗР; 22 — пристрій для розпилювання порошку, 23 — аркуші для
задруковування; 24 — основний електродвигун; 25 — насос
експлуатації машини. Каскадна подача аркушів широким боком, високо-
точний механізм бічного вирівнювання тягнучого типу, форгрейфер
забезпечують плавну точну подачу паперу до друкарської секції. Точність
суміщення — 0,02 мм. Суміщення за допомогою штифтів, а також
суміщення на ходу (моделі 512,512Н). Зволоження «Моїіеіоп» (510, 512)
або безперервне «КуоЬі 8ирег Ьашрепег». Циркуляція ЗР (у моделі 512Н
також охолодження ЗР). Порошковий противідмарювальний пристрій.
Централізоване мащення. Машини можуть комплектуватися пристроєм
розправляння аркуша під час приймання, секцією нумерації-перфорації.

Машини важкого класу «КуоЬі 520Х (520НХ, 522НХ, 522НХХХ,
522РЕН)». Ці машини можуть працювати цілу добу. Конструкція машин
дає змогу друкувати на картоні завтовшки до 0,5 мм. Висока продуктив-
ність — до 13 тис. відбитків/год. Автоматизоване керування машиною.
Каскадна подача аркушів. Розвинений ФА (19 валиків, з них чотири —
накочувальних). Дистанційне керування суміщенням з точністю 0,01 мм.
Контроль проходження аркуша, самодіагностика. Попереднє заванта-
ження стапеля самонакладу, пристрій розправляння та вакуумне гальму-
вання аркуша під час приймання. Автоматичне централізоване мащення.
Система безперервного зволоження «КуоЬітаііс» (з циркуляцією, охолод-
женням розчину та автоматичним регулюванням концентрації спирту)
в моделях (522НХ, 522РРН) і «Моїіеіоп» — у моделях 520Х(522Х).
Моделі 520НХ, 522НХ, 522РРН стандартно комплектуються системою
автоматичної стабілізації товщини водяної плівки на формі. В моделі
522НХХ — вакуумний конвеєр подавального пристрою паперу, автома-
тична заміна форм, автоматичне суміщення. Трифарбова модель 522РРН
друкує за схемами 2+1, 2+0, 1+1.

Машини додатково комплектуються високоточним перфоратором
форм для штифтового суміщення, пристроєм розвантаження на ходу,
секціями нумерації-перфорації. Моделі 522НХ, 522НХХ додатково
комплектуються пультом керування подачею фарби (РС8-Р—для моделі
522НХ та РС8-Н — для моделі 522НХХ), забезпечуючи автоматичне
змивання офсетних ГП. Призначені для друкування продукції будь-якої
складності.

Автоматизовані швидкісні машини «КуоЬі 524НХ (524НХХ,
525НХ, 525НХХ, 526НХ, 526НХХ)». Ці машини призначені для
друкування повнокольорової продукції за один прогін. Проходження
аркуша з мінімальною кількістю перехоплень. Зволожувальна система
«КуоЬітаііс», а також система стабілізації товщини водяної плівки на
формі. Контроль проходження аркуша, самодіагностика. Високоста-
пельний вивідний пристрій (низькостапельний тільки в моделях 524НХ/
НХХ типу 4А). В серії НХХ система керування РС8-Н з виносним
пультом забезпечує дистанційне керування суміщенням, загальною та
зональною подачами фарби, можна приймати дані зі сканера форм
ОЕМІА і дані програми «Іпк Уоїшпе 8еПег». Серія НХХ має вакуумний
конвеєр подавального пристрою, автоматичну зміну форм, автоматичне
суміщення. Додаткове оснащення: автоматичне змивання офсетних ГП,
пристрій для розвантаження на ходу, сканер форм ОЕМІА тощо. Деякі
моделі з високим стапелем можуть бути також оснащені УФ та ІЧ
сушарками (ІЧ сушарка складається з модуля сушіння, модулів обдуву
гарячим і холодним повітрям), комплектом для друкування УФ фарбами.
Машини можуть комплектуватися секцією лакування (вододисперсійним
або/та УФ лаком) з пристроєм рециркуляції та підтримки температури
лаку. Лакувальна секція дає змогу виконувати вибіркове лакування
окремих ділянок відбитка. Машини оптимально підходять для
виробництва високоякісних буклетів, етикеток, пакування.

Можливі типи моделей машин «КуоЬі» серій 520НХ (НХХ) зазначено
в табл. 6.10.

Одно-, дво- та трифарбові машини «КуоЬі 660 (660Н, 662Н,
662РРН)». Ці машини формату А2 призначені для виконання високо-
якісних робіт. Каскадна система подачі паперу. Розвинений ФА (21 валик,
з яких чотири — накочувальних), система зволоження «КуоЬі-таїіс»,
система автоматичної стабілізації товщини водяної плівки на формі.
Високоточний механізм бічного вирівнювання тягнучого типу, підду-
вання аркуша біля передніх упорів, розправляння аркуша під час прий-
мання. Керування суміщенням з центральної панелі з точністю 0,01 мм.
Пристрій розвантаження приймального стапеля на ходу. Контроль
проходження аркуша, самодіагностика. Автоматичне мащення. Трифар-
бові машини моделі 662РЕН можуть друкувати за схемами 2+1, 2+0,
1+1 та 1+0. Машини можуть додатково комплектуватися виносним
пультом подачі фарби РС8-Е (662Н, 662РГН), пристроєм денситомет-
ричного контролю, автозмиванням форм, а призначені вони для друку-
вання якісної повнокольорової продукції будь-якої складності.

Високошвидкісні автоматизовані чотири-, п’яти- та шести-
фарбові машини «КуоЬі 684 (685, 686)». Ці машини формату А2 важкого
класу з можливістю перевертання аркуша, ввібрали в себе всі передові
розробки фірми «КуоЬі».

Продуктивність — 15 тис. відбитків/год, товщина паперу — до 0,6 мм.
Система зволоження «КуоЬі-таїіс». Пульт керування РС8-О, система
автоматичної заміни друкарських форм, система автоматичної стабіліза-
ції товщини водяної плівки на формі, система діагонального регулювання
зображення в діапазоні до 0,2 мм у процесі друкування. Друкарські та
передавальні циліндри мають подвійний діаметр, що зменшує кількість
перехоплень аркуша. Вбудовані або як опція лакувальні секції. Ці машини
бувають різних типів залежно від наявності перевертального пристрою,
лакувальних секцій та довжини приймально-вивідного пристрою (стан-
дартний, середній та довгий). Додатково машини комплектуються ІЧ та
УФ сушарками, системою денситометричного контролю, системою авто-
матичного змивання фарбових валиків та офсетних і друкарських
циліндрів, сканером форм ОЕМІА, програмою «Іпк Уоїшпе 8еПег»,
високоточним перфоратором форм. Модель 684 може добудовуватися
до моделі 685 або 686, а модель 685 — до моделі 686.

Основні технічні характеристики офсетних АРМ фірми «КуоЬі» наве-
дено в табл. 6.11.

У новій повнокольоровій машині «КуоЬі 340401» використано цифрові
230

Таблиця 6.10. Можливі типи моделей машин «КуоЬі» серій 520НХ (НХХ)

Модель	Тип	Кількість друкарських секцій, шт.	Лакувальна секція	Низький прий- мальний ста- пель (430 мм)	Середній прий- мальний ста- пель (700 мм)	Лакувальна секція		Сушіння		Фарбовий ва- лик та офсетне ГП для УФ Друку	Примітка
						для вододне- персійних лаків	для УФ лаків	ІЧ	УФ		
522НХ (НХХ)	—	2	—	+	—	—	—	—	—	—	Нумераційно-перфораційна секція (оп- ція) можлива
											
524НХ (НХХ)	4-А	4	—	+	—	—	—			—	—	
	4-В	4	—	—	+	—	—	—	—	—	Нумераційно-перфораційна секція не
											можлива
	4-С	4	—	—	+	—	—	+	—	—	Низький приймальний стапель не мож- ливий
	4-0	4	—	—	4-			—			4-	4-	
	4-Е	4	—	—	4-			—	4>	4-	4-	
	4-Е	4	4-	——	4-	+	—	4-	—-	—	
	4-0	4	4-	—	4-		4-			4-	—	
	4-Н	4	+	—	+	+	+	+	+	+	Хоча два набори пристроїв для цирку- ляції лаку та ємностей для нього в машн-
											
525НХ (НХХ)	5-А	5	—	—	4-	—	—	—	—	—	нах 4-Н, 5-Е, 6-0 стандартні, вододнепер-
	5-В	5	—	—	+	—	—	4-	—	—	сійне та УФ лакування не можуть внко-
	5-С	5	—	—	+	—	—	—	+	+	куватися одночасно
	5-0	5	4-	—	4-	4-	—	4-	—	—	
	5-Е	5	4-	—	4-			4-			4-	4-	
	5-Е	5	+	—	+	+	+	+	+	+	
526НХ (НХХ)	6-А 6-В 6-С	6	—	—	+	—	—	—	—	—	
		6	—	—			—		4-	4-	
	6-0	6	—	—	+	—	—	4-	4-	4-	
	6-Е	6	4-	—	4-	+	—	4-	—	—	
	6-Е	6	4-	—	4-			4-			4-	4-	
	6-0	6	+	—	+	+	+	+	+	+	
технології провідної в цій галузі фірми «Ргеззіек Іпс.» (США): технологію
прямого перенесення зображення за допомогою багатоструминного
лазера з комп’ютера на форму («сотриіег-іо-ргезз»). Затрати часу на
підготовку машини до повнокольорового друку становлять не більш як
10 хв при максимальній роздільній здатності 2540 точок/дюйм (200 ліній/
дюйм).

У «КуоЬі 3404ВІ» використано перевірену планетарну п’ятицилінд-
рову схему побудови. «КуоЬі 3404ПІ» не потребує ЗР завдяки застосу-
ванню форм «РЕАКЬсігу Ріиз™».

Система «КуоЬі Рго§гат Іпкіп§» автоматично подає перед початком
друку необхідний об’єм фарби, що відповідає зображенню. Це забезпечує
добрі результати друку та зменшує до мінімуму кількість зіпсованого на
пробні відбитки паперу. Більше того, система автодруку виконує весь
друкарський цикл — від подачі форми і перенесення на неї зображення
до друку та змивання офсетних ГП автоматично. Додатково можна
встановити ІЧ сушарку на прийманні, що зменшує час висихання
відбитків для виконання термінових замовлень.

Технічні характеристики машини «КуоЬі 3404ВІ» наведено нижче.

Спосіб друку

Кількість друкарських секцій, шт.
Продуктивність, відбитків/год
Час перенесення зображення на форми, хв
Максимальна:

роздільна здатність, точок/дюйм

лініатура растра, ліній/дюйм
Максимальний формат аркуша, мм
Мінімальний формат аркуша, мм
Максимальний формат зображення, мм
Товщина паперу, мм

Офсетні форми рулонного типу

Кількість форм у рулоні, шт.

Габаритні розміри, мм
Маса, кг

«Сухий» офсет
4

1500...7000

5,5 при 2540 точок/дюйм
2,5 при 1270 точок/дюйм

2540
200
340x460
90x100
330x450
0,06...0,3
«РЕАКІДгу Ріиз»
28
3130x1800x1680

4500

Системи автоматизації друкарських процесів. РС8 (Ргіп1іп§ Сопігої
Зузіеш) — система керування (рис. 6.21), що автоматизує процес
приладження суміщення кольорів і зональну подачу фарби. Всі суміщу-
вальні операції та налагодження ФА здійснюються дистанційно з винос-
ного пульта керування. Друкар задає параметри, і сервоприводи встанов-
люють сегменти фарбових ножів у задане положення. Початкове встанов-
лення ФА здійснюється заданими сканера форми ОЕМІА, даними програми
«Іпк Уоіите 8ейег» або вручну. Система має запам’ятовуваль-ний пристрій
і дисковод. Нею комплектуються машини моделей 524НХ—526НХ.

РС8-Н — нова система керування, призначена для початкового
налагодження ФА, може використовувати дані програми «Іпк Уоїшпе
8епег» і сканера форм ОЕМІА. Вона дає змогу з виносного пульта здійс-
нювати всі три суміщення фарбових відбитків: поздовжнє, поперечне і
діагональне. Крім того, система може комплектуватися пристроєм денси-
тометричного контролю РОС. Системою комплектуються машини
моделей 522НХ, 526НХХ.
Т аблиця 6.11. Основні технічні характеристики офсетних АРМ фірми «КуоЬі»

Модель	Кількість друкарсь- ких секцій, шт.	Схема друку	Максимальний (мінімальний) фор- мат аркуша, мм	Товщина паперу, мм	Максималь- ний розмір зображення, мм	Продуктивність, тне. відбитків/год	Самонаклад	ФА (усього валиків/ накочувальних, шт.)
3200ССО	1	1+0	340x450	0,04-03	330x438	3-Ю	Поаркушний	10/2
3200РСХ	2	1+1	(90x130) 340x450	0,04—0,3	317x438	3-Ю	Те саме	12/2
3200РРА	2	1+1	(90x130) 340x450	0,04—0,3	305x427	3-Ю	_ и		14/2
3300МК.	1	1+0	(90x130) 340x450	0,04—0,3	330x438	3-Ю	_ м 		16/3
3300СК. 3302М	2	2+0	(90x140) 340x450	0,04—0,3	330x438	3-Ю		**		16/3
3302Н	2	2+0	(90x130) 340x450	0,04—0,3	330x438	3-Ю		м		16/3
3302НА 3304Н	4	4+0	(90x100) 340x450	0,04-0,3	330x438	3-Ю		“		16/3
3304НА 510	1	1+0	(90x100) 520x365	0,04-0,4	505x350	3...11	Каскадний	16/3
510-ИР 512	2	2+0	(100x150) 520x365	0,04-0,4	505x350	3-11	Те саме	16/3
512Н  520Х 520НХ 522НХ 522НХХ 522РРН  524НХ/НХХ 525НХ/НХХ 526НХ/НХХ 660  660Н 662Н  662РРН  684  685  686	1  3  4 5  6  1  2  2  4  5  6	1+0  2+0  2+1  4+0 (лак) 5+0 (лак) 6+0 (лак)  1+0  2+0  2+1  4+0 (лак) 2+2 (лак) 5+0 (лак) 4+1 (лак) 3+2 (лак) 6+0 (лак) 5+1 (лак) 4+2 (лак)	(100x150) 520x375  (100x150) 520x365  (100x150) 520x365  (100x150)  520x365 (100x150)  660x508 (279x200) 660x508  (279x200) 660x508 (660x508)  686x508 (279x200) 686x508 (279x200)  686x508 (279x200)	0,04—0,4 (0,5)»  0,04-0,4 (0,5)»  0,04-0,4 (0,5)»  0,04-0,4 (0,5)»  0,04-0,4 (0,6)»  0,04-0,4 (0,5)»  0,04-0,4 (0,5)»  0,04-0,6  0,04-0,6  0,04—0,6	505x350  505x350  505x350- лице  505x347- зворот 505x350  650x495  650x495  650x495- лице  650x495- зворот 650x495  650x495  650x495	3...13  3...13  3-11  3...13  3...13  3...13  3...13  3...15  3...15  3...15	Каскадний ротаційний  Те саме  	«4 	  	44 	  	44		17/4  17/4  19/4  14/3  17/4  19/4  21/4  21/4  19/4  19/4  19/4

* — при напрямку волокон паперу вздовж осі ДЦ.
** — тільки для 524 НХ типу ЧА з низьким стапелем.
•• — без секції лакування та сушіння.
Бічне вирівню- вання	ЗА (усього валиків/ накочувальних, шт.)	Розміри форми, мм	Висота накладного стапеля, мм	Висота приймаль- ного стапеля, мм	Потужність, кВт	Габаритні розміри, мм	Маса нетто, кг
—	«Сгейііпе» (5/1)	335x492	450	520	1,2	1450x915x1450	520
ПІтов- хальне	«Моїіеіоп» (5/1) «Сгезіїіпе» (5/1 і 6/1)	324x492	620	720	2	2160x930x1480	1080
Те саме	«Ациатазіс»	323x472	440	670	1,6	2000x980x1560	900
	*« 		«Моїіеіоп» (5/1) «Сгезіїіпе» (5/1 і 6/1)	335x485	440	540	1,8	2190x915x1460	780
— —	«Моїіеіоп» (5/1)	335x485	440	510	2,5	2200x965x1560	1260
	«К.уоЬі 8ирег» «Оапрепег» (5/1)	335x485	440	490 440	2	2200x960x1560	1300 1330
	Те саме	335x485	440	440	4/5	3750x1000x1595	3000/3050
Тягнуче	«Моїіеіоп» (5/2)	510x400	500	460  300	2,9/3	1870x1221x1570  2070x1112x1570	1500  1800
Те саме	«Моїіеіоп» (5/2) «К.уоЬі Зирег» «Оапрепег» (6/1)	510x400	500	460	3/3,7	2215x1556x1598	2200
—. —-	«Моїіеіоп» (5/2) «куоЬі-таїіс» (4/1)	510x400	550	400	4/5	1912x1180x1617	2000
— —	«Моїіеіоп» (5/2) «ЙуоЬі-таііс» (4/1)	510x400	550	430	6,5	2586x2200x1654  2700x2225x1705	3400
	«ИуоЬі-таІіс» (4/1 і 5/1)	510x400	600	700	8	2200x2120x1890	4300
— “ —	«ИуоЬі-таІіс» (4/1)	510x400	550	700 (430**)	14*** 16***  17***	5945x2295x1654 (4200x2295x1654)** 7440x2295x1654	10000  15000  15000
— “ —	«Моїіеіоп» (5/2)	650x550	800	420	8,5/9	2918x1590x1793	3900
	«К.уоЬі-таііс»(4/1)	650x550	800	470	15	3415x2540x1883	7100
— “ —	Те саме	650x550 650x492	1000	650	18	3600x2717x2083	8900
	и 			 «6	650x550	800	925	—	7166x2910x1870	16500
	 ** 		—. м ___	650x550	800	925	—	8052x2910x1870	20000
— “ —		 »»	650x550	800	925	—	8938x2910x1870	23500
Система РС8- Е сприймає дані про-
грами «Іпк Уоіите Зеїіег» і регулює
подану фарби. Системою комплектуються
машини 3302Н(НА), 3304Н(НА).

Система РС8-Е забезпечує регулю-
вання фарби на машинах моделей 522НХ,
662Н, 662РЕН.

Система РС8-О регулює подачу фар-
би на машинах моделей 684, 685, 686.
«Іпк Уоїшпе 8ейег» — комп’ютерна про-
грама розрахунку фарбового профілю. Як
вихідні дані використовується Ро8ї8сгірї-
файл. Оператор задає задруковувану
площу, кількість і ширину фарбових зон.
Розраховані програмою встановлення
сегментів фарбових ножів передаються
на пульт керування РС8 систем РС8-Н і
РС8-Е.

Рис. 6.21. Структурна схема системи ААС (Ациа Аиіотаїіс Сопігої) —
РС8	система (рис. 6.22), що підтримує товщи-

ну плівки ЗР. Спеціальний датчик з високою точністю контролює
товщину плівки розчину на формі. Зміни відображаються на дисплеї.
Датчик з’єднано зворотним зв’язком із процесором, і система миттєво
компенсує будь-які зміни подачі ЗР, подаючи відповідні команди
виконавчим механізмам ЗА. Друкар один раз визначає необхідний
ступінь зволоження, далі система автоматично підтримує подачу заданої
кількості розчину. Системою комплектуються всі машини серій 520-660-
680 з безперервним зволоженням «КуоЬі шаііс».

РВ8 (Ргіпі Оепзііу Сопігої Зузіет) — система денситометричного
контролю. Спеціальні спектрофотометричні сенсори зчитують дані
контрольних шкал на щойно віддрукованому відбитку. Дані передаються
на пульт системи РС8-Н. При невідповідності кольору заданому система
РС8-Н дає команду друкарській машині на коректування подачі фарби.
Більш дешева модель РВ8-Е має денситометр з ручним керуванням.

Рго§гат Іпкіп§—система, що оптимізує подачу фарби в момент пуску
друкарської машини, даючи змогу з перших відбитків одержати бажану
стабільну якість зображення.

Аиіотаїіс Ьіакеї/іпк гоїіег с1еапіп§ —
автоматичне змивання ФА та офсетних
ГП значно скорочує час, необхідний для
зміни фарби, підвищує ефективність
використання друкарської машини.

8еші-К.РС (8еті-АиїошаІіс Ріаіе
СЬап§ег) — система напівавтоматичної
зміни друкарських форм, що прискорює
і полегшує підготовку до друку. Форма
вставляється на штифти ФЦ і спирається
на напрямні. Далі, після натиснення на кнопку, форма автоматично
закріплюється на ФЦ. Система застосовується в машинах моделей
3302НА, 3304НА, 522НХХ, 526НХХ, 684-686.

Додаткова друкарська секція. Додаткова відкидна секція встанов-
люється на однофарбових машинах моделей 3300МК. і 3300СК., які
використовуються для випуску багатокольорової продукції з підвище-
ними вимогами до суміщення. Секція працює за сателітним принципом,
тобто має свій ФЦ і передає зображення на ОЦ основної секції (ОЦ є
спільним для обох секцій). Має свій фарбовий і зволожувальний апарати
з необхідним регулюванням.

Секція придатна для друкування двофарбової продукції. Викори-
стання такої секції значно скорочує тривалість друку.

Додаткова секція нумерації-перфорації. Призначена для вдруко-
вувань номерів і штрихових зображень з полімерних форм за один прогін
офсетним друком. Є можливість поперечної та поздовжньої перфорації.
Нумераційний апарат ротаційного типу, нумераційні головки високого
друку. Секція має свою фарбову систему: ИР32 — для машин моделей
3200ССП, 3300СК, 3300МК; 14Р52 та ИРЕ52 — для машин моделей
520Х, 520НХ-524НХ, 522НХХ-524НХХ (для чотирифарбових—тільки
з низьким стапелем). При цьому ланцюгова приймальна секція має бути
замінена на секцію СПИ.

Додаткове обладнання. У високоточному перфораторі офсетних форм
КР 520-220Р за основу взято суміщувальні хрести. 25-кратний мікроскоп
дає змогу з високою точністю встановлювати форму. Всі регулювання
здійснюються точними мікрометричними гвинтами. Система гарантує
точне розміщення зображення всіх чотирьох форм відносно штифтів для
суміщення.

Сканер форм ПЕМІА (Вєуісє Гог Меазигіп§ Іта§е Агеа оГ Ріаіе) дає
змогу визначати зональну подачу фарби (фарбовий профіль). Задається
кількість фарбових зон. Зчитуючий пристрій знімає значення з друкар-
ської форми. Здобуті дані виводяться на дисплей, на дискеті передаються
на пульт системи РС8 або роздруковуються на вбудованому принтері.

Система автоматизації друкарського процесу ІРС (ІпіеИі^епІ Ргезз
Сопігої). Ця система (рис. 6.23) дає змогу максимально ефективно
використовувати друкарську машину і гарантує високу якість друку, яка
не залежить від кваліфікації друкаря. Система ІРС підтримує всі функції
стандартного пульта керування: підготовку до друку; дистанційне
керування процесом друкування; діагностику неполадок; технічну
підтримку.

При наявності системи ІРС інтерфейс користувача забезпечується
17-дюймовим кольоровим монітором замість індикаторної панелі з
сенсорним керуванням, що значно розширює можливість візуального
контролю.

Система ІРС забезпечує більш широкі можливості щодо організації
виробничого процесу. Вона дає змогу створювати банк даних про пара-
метри друку 5000 попередніх замовлень, які включають: формат паперу;
натиск; параметри суміщення; профіль зональних установлень ФА; пара-
Рис. 6.23. Структурна схема системи ІРС

метри зволоження; швидкість друку; кількість копій; час і причини
зупинів.

Крім того, вона дає змогу створювати замовлення на 100 завдань.

Підтримка роботи з мережею забезпечує зв’язок пульта керування,
обладнаного системою ІРС, з ІРС-сервером, комп’ютерами користувачів,
спектрофотометричною системою «МіІзиЬізйі Соїог Сопігої ЗузІетІІ».

Додатковими інтерфейсами є:

інтерфейс сумісної роботи з системою активної стабілізації товщини
фарбового шару;

інтерфейс для сумісної роботи зі сканером форм ОЕМІА;

інтерфейс для сумісної роботи з системою «сотрійег-іо-ріаіе».

Система діагностики зберігає інформацію про причини відмови під
час друкування 100 останніх завдань.

Програмне забезпечення системи ІРС включає:

програму швидкого запуску (981), що забезпечує необхідну подачу і
розкочування фарби. Програма 981 використовується після змивання
ФА і перед початком друкування;

програму закінчення друку (8РЕ), яка дає змогу проводити швидке
регулювання товщини фарбового шару на валиках ФА при переході від
друку сильно насичених зображень до менш насичених;

програму керування подачею фарби через зміну часу контакту дуктор-
ного і передавального валиків;

програму регулювання частоти обертання дукторних валиків відпо-
відно до швидкості друку;

програму встановлення періодів відкривання зазорів сегментних
фарбових ножів під час друкування;

програму керування подачею фарби, що дає змогу зберігати пропор-
цію зазорів сегментів фарбових ножів при одночасному зменшенні або
збільшенні цих зазорів;

розширену програму, яка передбачає подачу фарби.

Офсетні машини фірми «МйяиЬізйі». Цією фірмою випускаються
офсетні АРМ форматом 720x520,1020x740 і 1440х 1040 мм, які відзнача-
ються високою якістю друку, їхні конструкція та оснащення відповідають
сучасному рівню. Друкарські машини фірми «МйзиЬізЬі» дають змогу
друкувати з роздільною здатністю 700 ліній/дюйм і тому можуть
використовуватися для виготовлення елітної друкарської продукції.

Офсетні АРМ фірми «МйзиЬізЬі» представлені двома основними
серіями — Е та Н, які випускаються в різноманітних варіантах, що
включають 2 ... 8 фарбових секцій. Друкарські машини серій ЕЯ, ЕС і
НС аналогічні відповідним моделям серій Е та Н, але оснащені додатково
пристроєм перевертання для двобічного друку (серія ЕК.) і пристроями
проведення картону (серії ЕС та НС).

В АРМ фірми «МіІзиЬізЬі» реалізовано розроблену фірмою унікальну
програму максимальної автоматизації друкарських процесів. Ці машини
комплектуються широким спектром пристроїв керування, автоматизації
та контролю. Серед них: система дистанційного автоматичного налагод-
ження на товщину і формат паперу; система автоматичної зміни форм
(ЕРС); система автоматичного змивання друкарських, офсетних цилінд-
рів і ФА; центральний пульт з системою інтелектуального контролю і
керування машиною (ІРС), що дає змогу здійснювати дистанційне
суміщення (діагональне, осьове і колове), керування системою зональної
подачі фарби, регулювання подачі фарби, регулювання подачі ЗР,
керування пристроєм автоматичного суміщення фарб (Аі К.е§ізіег) тощо.

Конструктивні новинки і пристрої автоматизації, що використову-
ються в друкарських машинах фірми «МіІзиЬізЬі», забезпечують високу
якість друку незалежно від рівня кваліфікації друкаря. При цьому весь
процес налагодження друкарської машини зводиться до обмеженого
набору стандартних операцій. Ця особливість є головною в друкарській
техніці з маркою «МіізиЬізЬі» і звертає на себе все більшу увагу полігра-
фістів у всьому світі.

У табл. 6.12 наведено основні технічні характеристики офсетних
АРМ фірми «МйзиЬізЬі».

Машини серії Е ДЦ машин цієї серії має подвійний діаметр. Друкар-
ські секції об’єднуються за допомогою передавальних циліндрів, які
також мають подвійний діаметр. Формний, офсетний і друкарські цилінд-
ри мають антикорозійне покриття, а передавальний — спеціальне проти-
забруднювальне покриття. Універсальна система затискачів ОЦ дає змогу
використовувати різноманітні типи офсетного ГП.

Натиск регулюється автоматично залежно від товщини ЗМ. При
збільшенні його товщини ОЦ зміщується, як наслідок тиск у зоні контакт-
них кілець зменшується або знімається зовсім. Особливістю конструкції
друкарських секцій офсетних АРМ фірми «МйзиЬізЬі» є оригінальний
механізм контролю взаємного розташування формного та офсетного
циліндрів.

До стандартного комплекту поставки всіх офсетних машин цієї' фірми
входить високошвидкісний самонаклад з каскадною подачею аркушів і
перезаряджанням стапельного стола без зупину машини. Стрічковий
конвеєр підводить аркуш до передніх упорів зі зниженою швидкістю і
забезпечує його зупин у заданому положені перед входом до друкарської
Таблиця 6.12. Основні технічні характеристики офсетних АРМ фірми «МіізиЬізНі»

Показник	Серія Р (РС)				Серія ЗН(НС)	Серія ЗРЙ.
	1Р(ЕС)	ЗР(РС)	5Р(РС)	6Р(РС)		
Кількість друкарських секцій, шт.	2...8	2...8	2...7	2...7	2...8	2...8
Максимальний розмір ар- куша, мм	720x520	1020x720	1300x940	1440x1040	1020x720	1020x720
Мінімальний розмір арку-	237x380	540x360	860x625	850x600	540x360	540x360
та, мм Максимальний формат зображення, мм	510x720	1020x710	1300x928	1440x1028	1020x710	1020x710
Максимальна продук- тивність, тис. аркушів/год	13(15)	13	12	12	16	13*, 11**
Товщина паперу, мм	0,04...0,6	0,04...0,6	0,04...0,8	0,04...0,6	0,04...0,6	0,04...0,6*
Кількість валиків ФА, шт.	(0,2 ... 0,8)	(0,2...0,8)	(0,2...0,8)	(0,2...0,8)	(0,2...0,8)	(0,2...0,8)**
	19/4	19/4	19/4	19/4	19/4	19/4
Зволожувальний апарат		Трн режими: АР-, ІТР-,5еші АР-тосіе				
Тнп самонакладу			Каскадний			
Розміри форми, мм	600x730	1030x800	1310x1050	1450x1160	1030x800	1030x800
Висота накладного стапе- ля, мм	900	1100	1300	1400	1110	1110
Висота приймального ста- пеля, мм	900	1150	1500	1600	1150	1150

* — однобічний друк.

— друк з переворотом аркуша.

секції. Форгрейфер з рухомими захоплювачами забезпечує плавний
підйом аркуша і передачу його в друкарську секцію. Проблеми з подачею
(пропуск аркуша, подача здвоєних аркушів або заминання аркуша)
реєструються потрійною системою датчиків.

Конфігурація валиків ФА є унікальною і точно розрахованою для
створення найкращих умов розкочування і здобуття рівномірного фарбо-
вого шару на ФЦ. Чотири валики розкочувальної групи є коливними.
Крім того, друкарські машини комплектуються двома коливними
накочувальними валиками. Важливим в конструкції ФА є те, що для
кожного з валиків забезпечується не менше двох шляхів передачі фарби,
що сприяє її більш якісному розкочуванню. Конфігурація валиків,
система зональної подачі фарби і система терморегуляції створюють
необхідні умови для досягнення високої якості друку.

Особливістю системи зволоження «МіїзиЬізЬі тиііі-тосіе» є можли-
вість роботи в трьох різних режимах (АО-, зеті АО-, ІТО-тоїїе). Це дає
змогу легко досягати оптимального балансу «фарба—ЗР» залежно від
собливостей зображення, яке друкують, або властивостей фарби.

Машини комплектуються пристроєм викладання без вивідного цилін-
дра. Утримання аркуша на вивідному конвеєрі проводиться за допомогою
«повітряного циліндра» — потоків повітря, що рухаються перепендику-
лярно до поверхні аркуша.

За бажанням замовника друкарська машина може бути вкомплекто-
вана подовженим викладанням і/або секціями лакування з ІЧ та УФ
сушарками для роботи з вододисперсійним й УФ лаком.
Стандартна комплектація машин серії 1Е(1Е15) включає:
автоматичне налагодження на формат і товщину паперу;

,. каскадний самонаклад;

автоматичне позиціювання ФЦ;

дистанційне керування діагональним суміщенням;

дистанційне керування зональною подачею фарби;

систему автоматичного змивання фарбових валиків;

пакетний фарбовий валик;

систему охолодження коливних валиків (для серії 1Е15).

На рис. XVII і XVIII (див. кольорову вклейку) показано загальний
вигляд офсетних АРМ фірми «МіїзиЬізЬі» серії Е і Н, а в табл. 6.13 наве-
дено габаритні розміри, масу і потужність машин серії Е.

Машини серії Н.
Друкарські машини фір-
ми «МіїзиЬізЬі» серії ЗН
на сьогодні є одними з
високошвидкісних у
світі і дають змогу до-
сягти продуктивності 16
тис. відбитків/год. Вони
комплектуються потрій-
ною системою контро-
лю здвоєного аркуша і
головкою самонакладу з

Таблиця 6.13. Габаритні розміри, маса і потужність
офсетних АРМ серії Р фірми «МіізиЬізЬі»

Модель	Кількість друкарських секцій, шт.	Потужність» кВт	Габаритні розміри, мм	Маса, т
1Р-2	2	15	5397x2515x1793	9
1Р-4	4	22	7017x2515x1793	15
1Р-5	5	22	7877x2515x1793	18
1Р-6	6	37	8737x2515x1793	21
ЗР-2	2	22	6829x3766x2092	18
ЗР-2	4	37	9080x3766x2092	32
ЗР-2	5	45	10219x3766x2092	39
ЗР-2	6	55	11349x3766x2092	45

двома додатковими присосами, що дає можливість збільшувати
швидкість подачі аркушів до 4,5 за секунду. Налагодження на необхідний
формат проводиться повністю автоматично.

Для підвищення точності роботи на високих швидкостях друкарських
машин серії ЗН передбачено додаткову систему гасіння поштовхів і
вібрації. Вона складається із спеціального механічного демпфера,
встановленого всередині ОЦ. Такий вдосконалений ОЦ дає змогу
зменшити вплив поштовхів і вібрації приблизно на 40%.

Для підтримки стабільного температурного режиму під час роботи
друкарської машини ФА може бути вкомплектований автоматичною
системою термостабілізації А8І: дукторний валик і коливні валики ФА
(в кожній секції) вкомплектовано регуляторами температури, які
забезпечують заданий режим з точністю не менш як 0,5 °С.

Друкарські машини серії ЗН комплектуються новим удосконаленим
повітряним вивідним пристроєм, що не потребує тонкого регулювання.
Потік повітря у ньому спрямований не перпендикулярно, а вздовж
вивідного конвеєра; при цьому утворюється різниця тисків (ефект
Бернуллі), завдяки чому утримується аркуш.

Стандартна комплектація машин серій ЗЕ і ЗН включає:
автоматичне налагодження на формат і товщину паперу;
каскадний самонаклад;

автоматичне позиціювання ФЦ;

попереднє встановлення механізму бічного вирівнювання (для серії ЗН);
дистанційне керування діагональним суміщенням;

дистанційне керування зональною подачею фарби;

напівавтоматичну систему заміни форми 8Р8 (для серії ЗН);

систему автоматичного змивання фарбових валиків;

два коливних накочувальних фарбових валики;

пристрій для вирівнювання стопи під час приймання.

Передбачено можливість встановлення сушарки, а також термоста-
тування ФА.

У табл. 6.14 наведено габаритні розміри, масу і потужність офсетних
АРМ фірми «МіІзиЬізЬі» серії Н.

Таблиця 6.14. Г абаритні розміри, маса і потужність офсетних АРМ серії Н фірми «МіізиЬізМ»

Модель	Кількість друкарських секцій, шт.	Потужність, кВт	Габаритні розміри, мм	Маса, т
ЗН-2	2	зо	5947x3788x2092	18
ЗН-4	4	45	9207x3768x2092	32
ЗН-5	5	55	10337x3768x2092	39
ЗН-6	6	75	11467x3768x2092	46

Офсетні машини фірми «Натада». Ці друкарські машини з маркою
АМ мають новітні моделі їх виробничої програми, які пройшли всебічне
технологічне випробування та адаптовані до європейських виробничих
умов.

Машини серії АМ 3400. Це сучасне обладнання для друкування
різноманітної поліграфічної продукції в одну або кілька фарб з подачею
аркушів вузьким боком. Ці офсетні машини ефективні при друкуванні
невеликих тиражів.

Моделі серії АМ К.3400 — однофарбові машини з механізмом бічного
вирівнювання аркушів, який забезпечує точне суміщення фарб під час
друкування за кілька прогонів. У цих моделях використано такі конструк-
тивні рішення:

самонаклад із 10 пристроями і допоміжним столом для швидкої
заміни стапеля;

систему контролю та викладання здвоєних аркушів без зупину
машини;

конвеєр із механізмом бічного вирівнювання аркушів;

сумісне колове зміщення формного та офсетного циліндрів;

жорсткий або компенсаційний натиск між ОЦ і ДЦ;

універсальну планку для закріплення перфорованих і гладеньких
(неметалевих) форм з компенсацією перекосу;

додаткову секцію для вдруковування другої фарби (в моделі К3415);

ланцюговий вивідний пристрій з піддуванням, нейтралізатором ста-
тичної електрики, протизабруднювальним апаратом і механізмом швид-
кого піднімання стапельного стола;

оптичні датчики контролю проведення аркушів;

централізовану систему мащення, що працює за допомогою насоса.

Модель АМ К.3410Ц яка належить до класу «Люкс», додатково
обладнано автоматичним пристроєм змивання й сушіння офсетного ГП
і ДЦ електричним вмиканням валиків і циліндрів, автоматичним пуском
режиму друку, програмованим лічильником відбитків, монітором поло-
ження кожухів і затримкою аркушів з візуальною та звуковою індикацією,
автоматичним опусканням стапельного стола на вивідному пристрої.

Двофарбова модель АМ Н3420 призначена для дво- і повнокольоро-
вого друку малими тиражами. Вона побудована за п’ятициліндровою
схемою із загальним ДЦ подвійного діаметра. Така конструкція гарантує
суміщення двох фарб. Зберігаючи всі згадані характеристики інших
моделей серії АМ К.3400, ця модель має вдосконалене електричне керу-
вання всіма режимами роботи, систему горизонтального і вертикального
суміщень друкарських форм на ходу машини, автоматичні пристрої для
промивання офсетних ГП у стандартній комплектації.

Машини серії АМ 8Е4700. Ці машини призначені для друкування
продукції малими тиражами в одну або кілька фарб, коли потрібні
підвищена точність і якість. У цих машинах використовуються пневма-
тичний самонаклад, механізм бічного вирівнювання тягового типу, ФА
з трьома накочувальними валиками, система зволоження «Котрас»,
плавне регулювання швидкості друку тощо. Модель АМ 8Е4715 облад-
нано допоміжною секцією другої фарби. Модель АМ 8Е4710ЯР постача-
ється з пристроєм нумерації та перфорації. Цей пристрій дає можливість
друкувати на аркуші до 49 горизонтальних або 40 вертикальних номерів,
виконувати поздовжню та поперечну перфорацію та вдруковування з
кліше високого друку. Модель призначена для друкування бланків,
квитанцій, квитків й іншої продукції.

Машини серій АМ С4800 та АМ С5200. Це одно- і двофарбові
машини, призначені для друкування кольорової продукції високої якості.
Основні конструктивні особливості машин серій АМ С4800 та АМ С5200
такі:

механізм бічного вирівнювання тягового типу гарантує особливо
точне суміщення фарб;

система колового й осьового суміщень ФЦ може працювати на ходу
машини;

п’ятициліндрова схема побудови із загальним ДЦ подвійного діа-
метра у двофарбових моделях АМ С4820 і АМ С5220;

ФА з трьома накочувальними валиками різного діаметра забезпечує
рівномірне накочування шару фарби;

індивідуальний привід дукторного циліндра ЗА;

затискні планки ФЦ обладнано штифтами для точного встановлення
друкарської форми;

пневматичний самонаклад з відокремленням аркушів за передню
кромку дає можливість працювати з великим діапазоном форматів, він
викладає здвоєні аркуші без зупину машини;

каскадний самонаклад (у моделях 8Р) забезпечує точне вирівнювання
тонких паперів на високих швидкостях і обладнаний другим столом для
швидкої заміни стапелів;

є система циркуляції ЗР (в моделі АМ С5220) тощо.

Машини серії АМ В5200. Це нова серія машин «важкого» типу.
Однофарбова базова модель АМ В5210 виконується у варіанті тради-
ційної системи зволоження із системою «Котрас» (модель АМ В5210К).
У перспективі — випуск чотирифарбової моделі, а потім і двофарбової.
У машині АМ В5210 використовується каскадний самонаклад із двома
стапельними столами. Коливний форгрейфер забезпечує можливість
діагонального суміщення аркушів. На вивідному пристрої використано
механізм гальмування аркушів, верхнє повітряне піддування, протиза-
бруднювальний апарат і нейтралізатор статичної електрики. Побудо-
ваний за новою схемою ФА має три накочувальних валики і забезпечує
якісний друк великих плашок. Модель АМ В5210 додатково може
обладнуватися пристроєм для циркуляції ЗР з радіатором або охолод-
женням, пристроями для нумерації і перфорації та розгладжуванням
аркушів тощо.

Машини серії АМ ХЬббОО. Двофарбові моделі цій серії середнього
формату мають ідентичні друкарські секції, всі компоненти яких—жорсткі
стінки, ФЦ, ОЦ, ДЦ і передавальні циліндри з косозубими зубчастими
колесами. Усі складові виготовлено з досить високою точністю.

На рис. 6.24 показано схеми фарбового і зволожувального апаратів
машин серій АМ 3400 і АМ С5200.	"''ОСК

Рис. 6.24. Схеми фарбового і зволожувального апаратів машин фірми «Натасіа» серій АМ
3400 (а) та АМ С5200 (б)

Машини серій Н248 та С252. Фірма «Нашасіа» на основі своїх
однофарбових попередників розробила машини Н248 і С252, які право-
мірно вважаються одними з найпопулярніших у своєму класі. Ці машини
орієнтовані на багатофарбовий друк при випуску різноманітної високо-
якісної продукції малими та середніми тиражами на широкій гамі ЗМ
Серія машин Н248 (формат 480х 365 мм) включає шість моделей: Н248Е,
Н248СХ, Н248ЕХ, Н248Е-8Р, Н248СХ-8Р, Н248ЕХ-8Р; серія С252
(формат 520x365 мм) — чотири моделі: С252Е, С252СХ, С252Е-8Р,
С252СХ-8Р.

Серії різняться тільки форматом, кількістю накочувальних валиків у
ЗА (у серії 252 їх два). Жорсткість рами машини при масі секції
800...900 кг забезпечує достатню надійність і стійкість її до динамічних
навантажень під час роботи.

Друкарський апарат побудований за У-подібною п’ятициліндровою
схемою. Загальний для двох фарб ДЦ має подвоєний діаметр порівняно
з офсетним і формним циліндрами, що забезпечує точність накладання
фарб. ФА, який складається з 16 валиків, три з яких накочувальні, визна-
ний спеціалістами одним із найкращих серед машин цього класу.
Машини можуть постачатися як зі звичайною, чохловою, системою
зволоження, так і з автоматичною — «СгезНіпе» (серія СХ) або <АУаіег-
гпаііс» (серія ЕХ). Подача аркушів у друкарську секцію широким боком
із механізмом вирівнювання тягнучого типу забезпечує високу точність
суміщення при багатофарбовому друці незалежно від товщини ЗМ від
0,03 до 0,4 мм. Крім того, машини обладнано системою оперативного
суміщення по вертикалі та горизонталі на ходу з діапазоном регулювання
±2 мм.

Пульти, розташовані з боку подачі між секціями і над приймальним
пристроєм, дають змогу друкареві оперативно керувати процесом
друкування практично з будь-якого місця. При цьому кнопкове керування
вмиканням-вимиканням тиску, фарбовим і зволожувальним апаратами,
подачею паперу з пульта машини забезпечує автоматичне виконання
операцій у потрібній послідовності.

Особливо слід звернути увагу на самонаклад і затискачі ФЦ. Якщо
вибирати універсальний або каскадний самонаклад (серія 8Р), то
зважаючи на якість, машина, безумовно, має бути оснащена каскадним
самонакладом. Швидкість подачі головкою такого самонакладу вища,
однак аркуш підходить до передніх упорів на меншій швидкості і не
відскакує від них, як це може траплятися при універсальному самона-
кладі. Крім того, нижній аркуш притискається верхніми і наче доводиться
ними до упорів, що забезпечує точність уведення в друкарську секцію.
На відміну від універсального самонакладу, коли в разі подачі здвоєного
аркуша він скидається в спеціальний відсік, при виникненні такої ситу-
ації на каскадному самонакладачі подача паперу миттєво припиняється,
і аркуш легко вилучається зі стола. Перевага універсального самонакладу
в тому, що аркуш скидається без зупину машини, тиск при цьому не
вмикається і на якість друку факт реєстрації здвоєного аркуша не впливає.

Суттєву перевагу у швидкості зміни форм забезпечують затискачі з
системою штифтового суміщення. Відкриваються та закриваються вони
одним рухом ключа і не потребують додаткового підтягування. А якщо
процес виготовлення комплекту друкарських форм був із самого початку
виконаний з використанням штифтів, то, встановивши форми на цилін-
дри, друкар практично з першого відбитка одержує суміщення «хрест у
хрест». Розвинена система електронних датчиків дає змогу контролювати
проходження аркуша по всьому паперопровідному тракту машини.

Мікрокомп’ютерна система керування дає можливість програмувати
на лічильнику обсяг тиражу, час сушіння і змивання офсетної гуми.
Система діагностики висвічує на світловому табло код помилки, якщо
така виникає в процесі друкування, за яким друкар швидко визначає
місце, де треба усунути несправність, що виникла.

Як і всі машини фірми «Натасіа», ці моделі мають систему центра-
лізованого мащення і пристрій розпилення протизабруднювального
порошку. У цих машинах фірма намагалася врахувати всі можливі погре-
би друкаря під час роботи, так що додатковими пристроями, встанов-
лення яких треба зумовлювати заздалегідь, є пристрій автоматичного
змивання офсетної гуми і пристрій циркуляції ЗР (для моделей С252).
Нові моделі машин. На виставці «Огара 2000» фірма «Натасіа»
представила нові моделі машин, такі як В52Ь, В452, В552НІВ.С, В252А.
П’ятифарбову машину В552НІК.С створено на основі машини В452А.
Модель обладнано: лакувальною секцією для використання водно-
дисперсійного лаку; поздовженим високим приймальним пристроєм та
ІЧ сушаркою.

Двофарбова машина В252А — це нова машина з форматом паперу
до 520x365 мм із каскадним самонакладом і спиртовою системою
зволоження, що поєднує всі найкращі характеристики п’яти- та чотири-
фарбової модифікацій, за винятком високого столу на прийманні.

Технічні характеристики машин серії АМ і сучасних машин фірми
«Натасіа» наведено в табл. 6.15...6.18, а на рис. XIX (див. кольорову
вклейку) показано загальний вигляд машин Н234, ОІІ34-М, С252Е і
на рис. XX (див. кольорову вклейку) машини В252 цій фірми.

Т аблнця 6.15. Технічні характеристик машин серії АМ фірми «Натасіа»

Показник	Модель					
	3400	5Е4700	С4800	С52ОО	В 5200	ХЬббОО
Максимальна продук- тивність, тис.  відбнтків/год	10	9	10	10	10	12
Максимальний формат паперу, мм	340x450	470x365	480x365	520x365	520x365	660x500
Мінімальний формат паперу, мм	90x140	90x140	90x140	90x140	257x182	297x210
Максимальний формат друку, мм	317x438	454x355	465x350	505x350	512x350	650x475
Товщина паперу, мм	0,04-0,3	0,04-0,3	0,04—0,3	0,04-0,3	0,04-0,4	0,05-0,6

Т аблнця 6.16. Технічні характеристики нового ряду офсетних АРМ фірми «Натасіа»

Модель	Максимальний фор- мат паперу, мм	Мінімальний формат паперу, мм	Максимальна площа друку, м3	Товщина форми, мм	Форматі товщина офсетного ГП, мм	Фарбова система	Максимальна про- дуктивність, тис. відбнтків/год	Маса, кг	Приміт
АР8	490x320	210x148	480x312	0.2 (0,15)	500x420x1,8	15:3	8	1700	
8А651	660x485	318x235	650x475	0,3	680x670x1,9	21:4	11	3300	—
8А652	660x500	297x210	650x475	0,3	660x630x1,9	4x22:4	12	6600	—
8А652Р	660x500	297x210	650x475	0,3	660x630x1,9	2x22:4	8  12	6700	Продуктив- ність 8 тис. відбитків/ год при ро- боті з пере- воротом
«Ітриіз 26»	660x508	297x210	650x475	0,3	680x650x1,9	4x22:4	13	19 000	Секційна побудова
Таблиця 6.17. Технічні характеристики АРМ фірми «Натасіа»

Показник	Модель										
	600СС	К534	1X34	Н234	Е475	«81ІРЕК 47»	С48Е	С252Е	В25Е	«НА8НІ- МОТО Е522»	«НА8НІ- МОТО 8А652»
Максимальний фор- мат паперу, мм	300x432	340x450	340x400	340x450	470x365	470x365	480x365	520x365	520x365	520x365	660x500
Мінімальний фор- мат паперу, мм	90x140	90x140	90x140	90x140	90x140	90x140	90x140	90x140	257x182	100x100	297x210
Максимальна пло- ща друку, мм	294x420	317x438	317x438	317x438	454x345	454x345	465x360	505x350	512x350	510Г350	650x475
Максимальна про- дуктивність, тис. відбитків/год  Маса 1 м2 паперу, г  Фарбова система  Система зволожен- ня  Маса, кг	9  46...230  11:2  4:1, роз- дільна  450	10  30...230  15:3  4:1, роз- дільна  630	10  30...250  10:2/9:2  4:1, інтегро- вана  1050	10  30...250  16:3  4:1, роз- дільна  1350	9  30...230  11:2  4:1, роз- дільна  510	9  30...230 14:3  «Котрас»  520	10  40...300  15:3  4:1, роз- дільна  900	10  40...300  15:3  5:2, роз- дільна  1080	10  40...400  14:3 (16:3) 5:2, роз- дільна  1660	12  40...300  17:4  5:2, роз- дільна  4000	12  40...400  22:4  5:2, роз- дільна  6600
Таблиця б. 18. Технічні характеристики нових машин В552ШКС та В252А фірми «Нашайа»

Показник	В552Н1ВС	В252А
Кількість фарбувальних секцій, шт. Максимальний формат паперу, мм Мінімальний формат паперу, мм Площа друку, мм  Розміри друкарської форми, мм  Розміри офсетного ГП, мм Фарбувальна система Система зволоження  Товщина паперу, мм  Продуктивність, тис. аркушів/год Механізм вирівнювання аркуша Подача паперу Тип самонакладу Ємність накладного стапеля, мм Ємність приймального стапеля, мм  Габаритні розміри, мм Маса, кг	5+ лакувальна 520x365 257x182 (опція 140x90) 505x350 510x400x0,2 520x452x1,9 16/3 Натада сопііпіоиз 4атрепіп§ (спиртова) 0,04...0,4  3...10 Тягнучого типу Широким боком Каскадний 500 700 (високий з подовже- ним прийманням) 7015x1995x1650 12 000	2 520x365 257x182 (опція 140x90) 505x350 510x400x0,2 520x452x1,9 16/3 Натада сопііпіоиз 4атрепіп§ (спиртова) 0,04...0,4 3...10 Тягнучого типу Широким боком Каскадний 500 420  2410x2005x1650 3200

Японія розпочала випуск друкарських машин «ЗИіпоИага», що
відповідають європейським стандартам. Технічні характеристики машин
«Зйіпойага» різних моделей наведено в табл. 6.19.

Таблиця 6.19. Технічні характеристики японських офсетних АРМ «ЗіііпоЬага»

Модель	Максимальна продух- тивність, тис. відбкгків/год	Формат ЗМ, мм		Товщина ЗМ, мм	Кількість фарб
		максимальний	мінімальний		
528	10	520x360	148x100	0,04—0,4	Одна
52	11	520x360	148x100	0,04-0,4	Те саме
52 II / 52 II Р	11	520x360	148x100	0,04...0,4	Одна/дві
56	12	560x400	257x182	0,04-0,4	Одна
56 II / 56 II Р	12	560x400	257x182	0,04-0,4	Одна/дві
66 II / 56 II Р  66 II Н — 66 VI	11	660x508	297x200	0,04-0,4	Дві
66 II НР / 66 VI Р	12	660x508	297x200	0,04...0,4	ВІД двох до шести

6.5.	МАШИНИ ФІРМИ «Зоїла»

Машинобудівна фірма «8о1па» (Швеція) випускає АРМ серії
«Зігітіеіп» від дво-до шестифарбових з максимальним форматом аркуша
520x660 мм (серія 66) та 520x720 мм (серія 72). Продуктивність машин
— 11 тис. відбитків/год. Машини мають високий ступінь автоматизації,
їх оснащено плівковим ЗА, ІЧ сушильним пристроєм і пристроєм для
промивання офсетного ГП.
За бажанням замовників багатофарбові машини обладнуються систе-
мою 8РС (8о1па Ртезз Сопіто1),яка виконує дистанційне налагодження
регулювальних гвинтів ФА, регулює подачу фарби та ЗР, а також забез-
печує точне суміщення фарб.

Двофарбова машина «8ігіш1ет-272» призначена для одно- та двобіч-
ного друкування; має передавальний циліндр подвійного діаметра.

Фірма випускає також нову машину моделі «8о1па-525 Ріиз». Це п’яти-
фарбова машина, яка може оснащатися ІЧ сушильним пристроєм і напів-
автоматичною системою 8В.С (8о1па Кетоиі Сопігої), що дає змогу регу-
лювати зональну (8В.С1) та загальну подачі фарби, ЗР (8П.С2), а також
забезпечувати суміщення фарб.

6.6.	МАШИНИ ФІРМИ «Асіазі»

Офсетні АРМ чеської фірми «Асіазі» добре відомі на території колиш-
нього Радянського Союзу ще з 60-х років XX ст. Перші моделі «Яота]ог-
312» і «ОотіпапІ-713» були створені спеціально для пересувних
військових друкарень країн Варшавського договору і відповідали всім
вимогам військового часу: були міцними, надійними та зручними в
експлуатації. Багато з них ще й досі успішно працюють у невеликих
районних друкарнях України.

Поступово поліграфічні машини «Асіазі» вдосконавлювалися. З’яви-
лася двофарбова машина «ОотіпапІ-724» з потужним ФА і накочу-
вальною групою із чотирьох валиків. На цій машині вже можна друку-
вати газети двобічним друком формату А2 за один прогін за схемою 1+1
або у дві фарби з одного боку за схемою 2+0. Ці три моделі стали
базовими для багатьох друкарень під час переходу від високого до
офсетного способу друку. Вони забезпечують стабільний якісний друк
із точним суміщенням, їхній ФА не перегрівається під час друкування
великих тиражів, викори-стовується ЗР поширених різновидів.

Фахівці фірми «Асіазі» постійно вдосконавлювали конструкцію своїх
машин. Були випущені серії машин типів «К.опкуог-313» і «К.ота]ог-
314». Остання і сьогодні постачається в Україну фірмою «Прес-Сервіс».
Типовий ряд машин «Оотіпапі» поповнився серіями 714, 724,715,725.
Машини «Оотіпапі» серій 715 і 725 нині фактично визначають рівень
продажу фірми «Асіазі».

Машина «Кота] ог-314». Це однофарбова машина з трициліндровим
ДА (рис. 6.25). Самонаклад 12 з послідовною подачею присосами 11
спрямовує аркуші на накладний стіл 10, на якому вони вирівнюються
на верхніх передніх 5 і бічних 9 упорах. Вирівняний аркуш з накладного
стола беруть захоплювачі ДЦ 3. Якщо аркуш не подається або подаються
здвоєні аркуші, то машина вимикається. На ОЦ 4 закріплюється офсетне
ГП завтовшки 1,9 мм, на ФЦ 6 за допомогою гачків через отвори закріп-
люється друкарська форма завтовшки 0,1 мм. ФЦ можна переміщати по
колу та в осьовому напрямку.

У механізмі натиску передбачено можливість регулювання положення
циліндрів в разі зміни товщини тиражного паперу.
Рис. 6.25. Схема машини «кота]ог-314»

Фарбовий апарат 7 — апарат контактного типу з трьома накочуваль-
ними валиками, він має загальне (завдяки зміні кута повороту дукторного
циліндра) та місцеве регулювання подачі фарби.

Зволожувальний апарат 8 — апарат дукторного типу, з двома накочу-
вальними валиками. Загальну кількість ЗР регулюють зміною часу висто-
ювання передавального валика при дукторому циліндрі, місцеве регулю-
вання здійснюють гумовими пластинками. Із захоплювачів ДЦ на прий-
мальний стіл 1 відбитки виводяться ланцюговим конвеєром 2. Приймаль-
ний стіл автоматично опускається доти, доки не досягне нижнього поло-
ження, в якому кінцевий вимикач вимикає електродвигун приводу машини.

У табл. 6.20 наведено технічну характеристику машини «Яотауог-314».

Машини «І)отіпапЬ>. Усі багатофарбові машини «Потіпай» облад-
нано аркушеперевергальним пристроєм. Одно- і двофарбові машини
перших двох форматних рядів 506 та 705 можуть бути оснащені пристав-
ками для нумерації, різання, перфорації, а також вдруковування додат-
кової фарби.

Усі машини типу «Потіпай» комплектуються протизабрудню-
вальним пристроєм «Ргійах». Слід зазначити, шо машини «Потіпай»
при правильній експлуатації забезпечують досить високу якість багато-
фарбового друку.

Схему двофарбової машини «Потіпай» зображено иа рис. 6.26. У
Рнс. 6.26. Схема двофарбової машини «Оошіпапі»

машині використано високостапельний самонаклад І зі східчастою пода-
чею аркушів 2 по накладному столу 5. Аркушеподавальна й аркушеви-
рівнювальна системи З, 4, 6, 7,19 через верхній обертовий форгрейфер
8 з однією системою захоплювачів подають аркуші в захоплювачі ДЦ.
ДА — трициліндровий, складається з друкарського 14, офсетного 12 і
формного 11 циліндрів. Формну пластину закріплюють у планках, які її
натягують. Щоб досягти точного суміщення, ФЦ можна переміщати по
колу. Циліндри ДА мають антикорозійне покриття. На машині можна
друкувати з алюмінієвих форм завтовшки 0,2...0,3 мм, з форм на алюмі-
нієвій фользі та папері завтовшки 0,1... 0,12 мм. У двох останніх випадках
використовуються підкладки, які доводять загальну товщину друкарської
форми до 0,2...0,3 мм.

Загальну кількість ЗР, що подається ЗА 9, а також подачу фарби з
ФА 10 регулюють зміною часу вистоювання передавального валика при
дукторному циліндрі.

Аркуш між друкарськими секціями передають три передавальні
циліндри 18, 17, 13, один з яких (його діаметр у два раза більший)
оснащено двома системами захоплювачів. Машину можна переналагод-
жувати з двофарбового однобічного на однофарбове двобічне друку-
вання. Відбитки виводить ланцюговий конвеєр 15 на низькостапельне
приймання 16, де гальмівні ролики сповільнюють їхню швидкість, а
зіштовхувані точно викладають їх у стапель.

Розглянемо деякі особливості машин ряду «ЦотіпапІ-715-755-856».

Фарбовий апарат машин «Вопгіпапі-715-755» (рис. 6.27) має чотири
накочувальні валики. Основний потік фарби підводиться до першого
накочувального валика. Три інші валики призначені для вирівнювання
шару фарби. Загальне регулювання подачі фарби здійснюється завдяки
Рис. 6.27. Схема фарбово-
го та зволожувального апа-
ратів машин «Оотігіапі»

переривчастому обертанню дукторного циліндра,
поворот якого регулюється в межах 0...65 мм.

Для змивання фарби використовується зми-
вальний пристрій нової конструкції.

Модернізовано самонаклад машин ряду
«ПотіпапІ-715-745Р». Піднімають стопи паперу
електродвигуном потужністю 250 Вт. Нова конст-
рукція аркушевідокремлювальної системи дає
змогу регулювати силу притиснення клапанів
залежно від типу та товщини ЗМ.

Особливу увагу приділено системі подачі
аркуша в ДА після його вирівнювання. Мала
інерційна маса форгрейферів разом з оптималь-
ним прискоренням гарантує точність і стабіль-

ність проведення аркуша.

Друкарську машину «Потіпапі-745Р» оснащено пристроями, які
полегшують її обслуговування. Електронний пристрій контролює пра-
вильність подачі аркуша до передніх упорів, електромеханічний пристрій
попереджує подачу на конвеєр здвоєного аркуша, режим тиску для друку-
вання від датчика вмикається автоматично. Машина може бути облад-
нана автоматично регульованими електродвигунами ЗА. На машині вста-
новлено дисплей із світловою сигналізацією про місце та причини
несправності.

Високий ступінь автоматизації має п’ятифарбова машина «Потіпапі-
755». Пульт дає змогу керувати роботою ФА та ЗА; він містить систему
автодіагностики. Систему автоматичного керування машиною оснащено
пристроєм пам’яті, який забезпечує плавну зміну швидкості, а також її
зменшення під час умикання і вимикання механізму натиску.

Усі типи малих офсетних машин, які випускаються в Чехії, за
вимогою замовника можуть бути обладнані пристроями для нумерації в
поздовжньому й поперечному напрямках, вдруковування додаткової
інформації, перфорації та біговки аркушів.

Нові моделі машини «Потіпапі» мають ряд удосконалених систем,
завдяки яким можна виконувати різноманітні друкарські роботи.

Плівкова система зволоження. На машинах «Потіпапі» плівкова
система зволоження складається з п’яти валиків з незалежним приводом
для дукторного валика від двигуна постійного струму, який дає змогу
регулювати об’єм ЗР з панелі керування. Ця система забезпечує також
режим прискореного зволоження друкарської форми з керуванням за
допомогою спеціальних кнопок на панелях, розміщених на приймаль-
ному пристрої та на кожній друкарській секції.

Фарбові ящики з секційними фарбовими ножами. Машини
«Потіпапі» комплектуються суцільними фарбовими ножами, які мають
25 зональних гвинтів, що регулюють подачу фарби. Машини можуть
бути оснащені секційними фарбовими ножами, де точніше здійснюється
регулювання системою «ІопкЯомг» подачі фарби на дукторний валик ФА.

Система гідравліки й мащення. В обидві секції машини масло
подається від спільного агрегату. ОЦ, фарбові накочувальні валики
приставляються і відставляються за допомогою гідравлічних двигунів.
Маслоагрегат забезпечує автоматичне мащення всіх навантажених вузлів
машини завдяки регулярній подачі порцій масла в задані інтервали часу
та в заданій кількості.

Система автоматичного керування функціями фарбових і зволожу-
вальних апаратів. Ця система зв’язана із системою керування машиною.
Приставляння і відставляння зволожувальних та фарбових валиків здій-
снюються дистанційно на пультах керування кожної секції.

Система керування машинами. Всі найважливіші функції друкар-
ських машин контролюються програмним мікропроцесором. Основним
приводом керує система фірми «8ігош৻. Друкарські секції та вивідний
приймальний пристрій оснащено системою слідкування, яка фіксує стан
машини під час роботи і при появі порушень у робочих режимах або
тоді, коли захисні кожухи відкрито. Закрите положення всіх функціональ-
них кожухів фіксується кінцевими вимикачами. Перейти на кнопковий
режим роботи машини можна з будь-якої друкарської секції, із самона-
кладу або з приймача. Вимикачі термінового зупину машини є на кожній
панелі керування. ФЦ оснащено осьовими й коловими регістрами. ОЦ
мають незалежну систему регулювання натиснення для обох боків.

Головка самонакладу. Самонаклади оснащуються однією або двома
вакуумно-розподільними штангами з чотирма присосами. Перша забез-
печує відокремлення верхнього аркуша від поверхні стапеля паперу, друга
— подає аркуші під транспортні ролики. Головка самонакладу збільшує
надійність його роботи на великих швидкостях при різній щільності
паперу.

Присмоктування для вирівнювання задрукованого аркуша. Воно
здійснюється у вивідному приймальному пристрої і призначене для
вирівнювання аркушів, задрукованих з одного боку кількома шарами
фарби. Вирівнюється аркуш під час протягування його над щілиною, в
якій підтримується знижений тиск. При цьому аркуш присмоктується
до щілини, попередньо вирівнюється в ній, а остаточно — у вивідному
приймальному пристрої.

Система зволоження. ЗА складається з п’яти валиків з приводом
дукторного валика безпосередньо від приводу машини. Кількість ЗР
регулюється зміною кроку переміщення коливального передавального
валика на кожний оберт. До такої системи можна приєднати систему
рециркуляції. Спиртовий ЗА «Аісотаїіс» складається з чотирьох
валиків, які працюють без змінних чохлів. Два з них (зволожувальний
накочувальний і валик-вершник) об’єднують зволожувальний та
фарбовий апарати.

Система ІЧ сушіння. Машини можуть оснащатися системою ІЧ
сушіння. Це комбінована система: відбиток з підходом до стапеля
приймального пристрою обдувається гарячим повітрям, після чого
потрапяє в зону прямого опромінення панелі ІЧ сушіння і потім
надходить у зону витягання. Систему оснащено датчиком температури
з індикатором, який контролює температуру відбитка після сушіння.
Багатофарбові машини оснащують перевертальним пристроєм, а
п’ятифарбові машини можуть мати два таких пристрої.

Секція лакування. Призначена вона для нанесення дисперсійних лаків
на водяній основі. Кількість лаку, що наноситься на поверхню аркуша,
регулюється зміною кількості обертів валика і сили притиснення накочу-
вального валика. Для сушіння лаку використовують згадану вище комбі-
новану систему.

Статичний заряд у машині знімається системою «АУесо» для іонізова-
ного зняття зарядів. З іонного генератора іонізоване повітря спеціаль-
ними форсунками подається на паперовий аркуш, який виходить на
приймальний пристрій.

Фірма «Абазі» також випускала чотири- і п’ятифарбі машини типів
«ПотіпапІ-745» і «Вотіпапі-755», на яких можна якісно друкувати
багатофарбові відбитки за схемами 4+0 (2+2), 5+0 (4+1). Машини такого
типу можна оснащувати системами дистанційної настройки і керування
ФА та суміщення фарб «іпсЯоху- 1» чи системами автоматичного регулю-
вання ФА «іпсйо\у-2» за допомогою автоматичних денситометрів фірми
«Х-Каії».

Слід зазначити, що типовий ряд машин «Вотіпапі-745» і «Вотіпапі-
755» виявився настільки вдалим, що на їх основі були створені цифрові
друкарські машини формату А2 типу «Отпі Абазі ВотіпапІ-745 ПІ (755
ПІ), в яких експонування друкарських форм здійснюється за допомогою
систем лазерних діодів безпосередньо у друкарській машині. Новий
комплект друкарських форм виготовляється дуже швидко. 10... 12 хв —
і можна друкувати нове замовлення. В основу роботи такої машини
покладено технологію фірми «Ргеззіес» (США), з якою співпрацювала
фірма «Неібе1Ье㧻, створюючи свої знамениті машини «ОТО-52-4-ВІ»
і «<Зшсктазіег-46-4-ВІ».

Використовуючи свій багатий досвід, фірма «Абазі» почав створю-
вати офсетні АРМ формату АЗ (381x520 мм) типу «Вотіпапі-500» і
формату В2 (520x740 мм) типу «І)отіпапІ-800».

Машини типу «Вотіпапі-500» випускаються в одно-, дво-, чотири- і
п’ятифарбовому варіантах (моделі 516, 526, 547 і 557). Вони призначені
для високоякісного акцидентного друку, забезпечуючи точне суміщення,
мають потужний ФА, що складається з 18 валиків, в тому числі чотирьох
накочувальних.

Машини можна оснащувати приладами для нумерації та вдрукову-
вання з кліше високого друку. Продуктивність машин у багатофарбовому
варіанті — до 12 тис. відбитків/год. На нашому ринку машини цього
формату ще не розповсюджені, а на Заході вони користуються попитом
завдяки своїй невибагливості та прийнятному співвідношенню ціни і
продуктивності.

Машини типу «Вотіпапі-800» випускаються у дво-, чотири-, п’яти-
і шестифарбовому виконаннях (моделі 826, 846, 856 і 866). Завдяки
спрощеній конструкції та незначному застосуванню комп’ютерної
техніки ці машини є найдешевшими серед моделей даного формату. В
них використовуються лише високостапельні приймальні пристрої, які
поліпшують умови виробництва. За бажанням можна встановити секції
лакування, ІЧ сушарки і подовжене приймання, щоб створити умови
для закріплення лаку на кольоровому відбитку.

Багатофарбові машини «Потіпай» моделей 547, 557 і 846, 856, 866
можна оснащувати системами «іпсііоїу» (1 і 2) для дистанційного чи
автоматизованого керування подачею і розподілом фарби.

Усі машини «Потіпай» оснащено гумованими валиками німецької
фірми «ВоеІзЬег», компресорами «Вескег», протизабруднювальними апа-
ратами «Огаїїх», системами ІЧ сушіння «Кгеїиз».

У зв’язку з тим, що в Україні продаються друкарські машини з Чехії
формату А2, виготовлені на інших заводах, хотілося б звернути увагу
на те, що лише на машинах серії «Потіпай 705» (моделей 715, 725, 745
і 755) можна встановити нумераційні прилади і лакувальну секцію.
Тільки на машинах формату А2 фірми «Асіазі» можна застосовувати
систему суміщення друкарських форм «ВаЬег», яка широко використо-
вується у формних процесах. Тільки на цих машинах можна встановити
швидкозатискні планки для друкарських форм (зі зміною за допомогою
механізму кріплення -— без використання викрутки для затягування
численних гвинтів під час заміни кожної форми). Головний привід типу
«Гапис» фірми «Оепетаї Еіесігіс» забезпечує високу надійність роботи
машин фірми «Асіазі» за будь-яких умов.

Технічні характеристики офсетних АРМ ряду «Потіпай» заводу
«Асіазі» наведено в табл. 6.20.

Обладнання, що виробляється на заводі «Асіазі», є надійним для
створення нових друкарень.

За угодою з фірмою «МАМ-К.о1апсі» та «Центром Х.Г.С.» фірма
«Прес-сервіс» постачає повний спектр машин заводу «Асіазі». Завдяки
цьому було створено умови для утвердження офсетної технології в
Україні, впровадження офсетних машин більш високого рівня (фірми
«МАК- Коїапсі»).

На новому етапі приватизації в Україні обладнання заводу «Асіазі»
вигідне, насамперед, друкарням, що технічно переоснащуються.
Доступні ціни, розгалужена сервісна система та технічна підтримка
фірми «Прес-сервіс», досвід багатьох друкарів, добре обізнаних з
технікою заводу «Асіазі», сприяють популяризації його виробів в Україні.

На рис. XXI і XXII (див. кольорову вклейку) показано загальний
вигляд офсетних АРМ чеського заводу «Асіазі».

На виставці «Ппіра 2000» завод «Асіазі» продемонстрував як тради-
ційне своє обладнання, описане вище, так і новітнє. Короткий опис
новітніх друкарських машин «Асіазі» наведено нижче.

«Асіазі В о тіпані АВ 526 Р». Двофарбова аркушева офсетна друкар-
ська машина формату ВЗ, обладнана системою зволоження «Уат Кот-
рас» з циркуляцією ЗР, пристроєм для перевороту, приймання «поп-
зіор», контрольним пультом «Іпксіоі» та ІЧ сушаркою, може використо-
вуватися для друку на конвертах (за допомогою спеціального модуля
«їизіГеесі»).
254

Таблиця 6.20. Технічні характеристики АРМ роду «Потіпапі» заводу «Айазі»

Показник	«Котарг 314»	516	526 Р	547 Р	715	725 РК (РУ)	745 Р	755 Р	746 Р	756 Р	826 Р	846Р	856 Р
Формат паперу, мм: максимальний	360x500	381x520	381x520	381x520	485x660	485x660	485x660	489х 660	485x660	485x660	520х 740	920x740	520x740
мінімальний	155x210	105x148	105x148	100x148	290x310	290x310	290x310	290x330	280x310	280x310	280x310	280x400	280x400
Кількість фарб	І	І	2	4	1	2	4	5	4	5	2	4	5
Схема друкування	1/0	1'0	2/0, 1/1	4/0, 2/2	1'0	2/0, 1/1	4/0, 2/2	5/0, 1/4	4/0, 2/2	5/0, 1/4	1/1, 2/0	4/0, 2/2	5/0, 1'4
Формат друку, мм	331x483	370x515	370x515	370x515	475x650	475x650	475x650	475x650	473x650	473x650	508x735	508x735	508x735
Товщина ЗМ, мм	0,4	0,4	0,4	0,4	0,45	0,45	0,45	0,45	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Маса 1 м2 паперу, г	30...350	30.350	30...350	30...350	30...350	30...350	30...350	30...350	30...380	30..380	ЗО...380	30...380	30...380
Продуктивність, тне. аркушів/год	7,5	11	11	12	10	10	10	10	12	12	12	12	12
Висота стопи, м: у самонакладі	0,40	0,94	0,94	0,94	0,98	0,98	0,98	0,98	0,96	0,96	0,96	0,96	0,96
на приймальному пристрої	0,40	0,42	0,48	0,42	0,46	460/820	0,82	0,82	0,82	0,82	0,82	0,82	0,82
Формат друкарської форми, мм	370x490	415x521	415x521	415x521	530х 650	530x650	530x650	530x650	530x660	530х 660	575x740	575x740	575x740
Товщина друкарсь- кої форми, мм	0,1	0,15	0,15	0,15	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3
Формат офсетного ГП, мм	410x496	472х 524	472x524	466x524	560x664	560x664	560x664	560x664	620x662	620х 662	635x752	635x752	635x752
Товщина офсетного ГП, мм	1,9	1,9	1,9	1.9	1,9	1,9	1.9	1.9	1,9	1,9	1,9	1.9	1,9
Установлена потуж- ність, кВт	1.1	5,0	6,4	9.4	4,7	8,4	16,44	16,74	25,44	25,74	15,80	25,44	25,74
Габаритні розміри, м: довжина	1,40	1,675	2,520	4,35	2,100	2,950	5,650	6,500	6,490	7,480	4,510	6,490	7,480
ширина	1,12	1,295	1,295	1,32	2,225	2.225	2,225	2.225	2,605	2,605	2,695	2,695	2,695
висота	1,49	1,760	1,760	1,81	1,700	1,700	1,700	1,700	1,990	1,990	1,990	1,990	1,990
Маса, т	0,72	1.8	3,1	5,3	2,4	4,3	8,2	9,4	12,5	14,65	8,65	14,3	17,2
«Абазі 557А Р V ВІ». П’ятифарбова аркушева машина офсетного
друку формату ВЗ, обладнана системою прямого експонування формних
пластин безпосередньо в машині («сотриіег-іо-ргезз»), працює за
технологією «сухого» офсету. Оснащення машини включає також
пристрої для перевороту, змиванн офсетного ГП, високостапельне
приймання, автоматичний ФЦ з системою перемотування друкарських
форм з рулону на рулон, комп’ютерну систему «Аиіоріаіе» для виконання
40 друкарських замовлень та ІЧ сушарку.

«Абазі 315». Однофарбова аркушева офсетна друкарська машина
формату АЗ простої конструкції. Складається з трициліндрового модуля
друку. Функціональні поверхні ФЦ захищено від корозії за допомогою
покриття з плазмовим нанесенням шару керамічного матеріалу.
Офсетний і друкарський циліндри хромовані. Раму машини посилено
для забезпечення жорсткості.

Трифазний асинхронний двигун розташовано всередині рами. Ним
керує частотний перетворювач, що дає змогу плавно регулювати продук-
тивність у діапазоні від 2500 до 7500 аркушів/год.

Формний циліндр стандартно забезпечений планками для кріплення
друкарської форми. Машину обладнано системою зволоження «Уагп
Котрас» аналогічно тій, що використовується в машині «Потіпай» серії
506А.

Машину «Абазі 315» укомплектовано компресором «Вескег», який є
джерелом стисненого повітря і вакууму, що розподіляються між
функціональними частинами друкарської машини.

«Абазі Бошіпапі АБ 725С Р V +ГЧРІ». Двофарбова аркушева офсетна
друкарська машина формату А2 для випуску як звичайної, так і акци-
дентної продукції, а також багатофарбової продукції за кілька прогонів.
Ураховуючи оптимальність конструкції для невеликих друкарень,
машину з низькостапельним прийманням можна обладнати пристроєм
для перевороту, системою зволоження «Абашаїіс» (з валиками «Еазуїас»
фірми «Уег§а»), додатковими пристроями для нумерації, поздовжньої і
поперечної перфорації, різання, біговки. Суміщення регулюється за
допомогою дистанційного контрольного пульта. За наявності
високостапельного приймального пристрою машину можна обладнати
ІЧ сушаркою та лаку-вальним модулем.

«Абазі Вопппапі АВ 755С Р ВІ+Ь». П’ятифарбова аркушева офсетна
друкарська машина формату А2, обладнана системою прямого експону-
вання формних пластин безпосередньо в друкарській машині («сотриіег-
іо-ргезз»). Машину пристосовано для друку за технологією «сухого»
офсету, обладнано пристроями для перевороту, змивання офсетного ГП,
лакувальним модулем та ІЧ сушаркою.

«Абазі Вошіпапі АВ 856А+Ь». П’ятифарбова аркушева офсетна
друкарська машина формату В2, обладнана напівавтоматичною
системою зміни друкарських форм, пристроєм для змивання офсетного
ГП, системою зволоження «Абатаїіс», системою дистанційного
керування ФА і суміщенням «ІпкПоуу IV», лаковим модулем і сушаркою
«Огайх».
На виставці в машині використовувалися друкарські форми «Осіб»,
виготовлені на плейтсетері «Реагізейег 74 Ргеззіек», який був приєднаний
до друкарської машини, а керування ним здійснювалося системою «Абазі
РгеРгезз 8Шбіо».

«Абазі Ботіпапі 705С». Цей типоряд аркушевих офсетних
друкарських машин задовольнить навіть найсуворіші вимоги до якості
друку, надійності та терміну служби. Вдосконалена насиченість фонових
друкарських поверхонь, точне відтворення растрових точок, добре сумі-
щення фарб гарантують високоякісний багатофарбовий друк різноманітної
продукції на будь-якому папері (максимальний формат — 485x660 мм).

Основні характеристики типажного ряду машин «Абазі Оотіпапі
705С»:

автоматичне керування багатофарбовими машинами (вмикання та
вимикання блока зволоження, ФА, натиску циліндрів і керування
подачею фарби);

жорсткі бічні стінки, ребра жорсткості по периметру гарантують
високу стабільність і міцність конструкції машин. Максимальна продук-
тивність — 10 тис. аркушів/год навіть при двобічному друці;

оптична сигналізація правильної перестановки механізму однобіч-
ного друку на режим двобічного і навпаки у машин із пристроєм перево-
роту аркуша;

ЬЕП-дисплей полегшує обслуговування й підвищує продуктивність
праці. Чотири- і п’ятифарбові машини оснащено діагностичним дис-
плеєм з контактним монітором;

наявність автоматизованих функцій (транспортування аркуша, нала-
годження ФА і зволоження) полегшує обслуговування мшини;

відповідність правилам техніки безпеки (машини безпечні для
обслуговуючого персоналу);

машини оснащено двосистемною вакуумною подавальною головкою
з чотирма підіймальними і п’ятьма транспортними присосами, що підви-
щують надійність подачі аркушів паперу самонакладом;

можливість доукомплектування машини модулями для друку додатко-
вою фарбою, нумерації, поздовжньої і поперечної перфорації, біговки
та поздовжнього різання аркушів при низькостапельному виготовленні
машини;

машина з високостапельним приймальним пристроєм може бути
дооснащена пристроєм для лакування дисперсійними лаками з ІЧ
термоповітряною^шарками.

Самонаклад. Його оснащено обладнанням, яке дає змогу провести
попереднє зіштовхування паперу по всій висоті стпеля (980 мм). Несучий
стіл стапеля аналогічний несучому столу приймального пристрою.

Фарбовий апарат. Потужний ФА включає 19 валиків (у тому числі
чотири накочувальних, чотири розкочувальних й один допоміжний
розкочувальний); можливе доукомплектування ще двома валиками, що
поліпшують розподіл та інтенсивність фарби на відбитку. ФА обладнано
зональним фарбовим ящиком з позиціонованим ножем. Окремими
зонами керують важелі, які підтримують відповідну зону фарбового
ящика в двох точках. Система дає змогу встановити дистанційне керування.

Циліндри друкарської групи. Формний та офсетний циліндри
оснащено контактними кільцями, які підвищують взаємну жорсткість
циліндрів, що забезпечує точний натиск. Поверхні формних та офсетних
циліндрів мають покриття з плазмовим нанесенням шару керамічного
матеріалу; це гарантує тривалий термін використання й високу стійкість
до хімікатів. ФЦ оснащено планками для кріплення, натягування і навіть
діагонального суміщення друкарської форми. Можливе переміщення ФЦ
під час роботи машини в коловому та поперечному напрямках для сумі-
щення регістра за допомогою дистанційного керування.

Новий спосіб простого і швидкого суміщення істотно скорочує час
для встановлення друкарських форм. У стандартному виконанні ФЦ
оснащено задніми розсувними планками, за допомогою яких можна
злегка розтягнути друкарську форму і в такий спосіб обмежити вади
Друку, зумовлені розтягуванням паперу. Планки можна обладнати
реєстраційними системами «ВасЬег-СопІгої 2000», «Ргоіосої», «Мопіа-
ІосЬ». З усіма ними постачається перфоратор для пробивання отворів
під суміщення, включаючи монтажні та копіювальні планки зі штифтами
суміщення при монтажі і їх копіюванні. Радіальним та осьовим перемі-
щеннями ФЦ можна керувати з панелі приймального пристрою або з
пульта дистанційного керування фарбовими ящиками.

Зволоження. За бажанням замовника машини можуть оснащуватися
різними системами зволоження. Однофарбові машини здебільшого осна-
щуються п’ятиваликовою системою зволоження з двома накочувальними
й одним розподільним валиком коливального руху. Дуктор зволоження
рухається від приводу машини. Кількість ЗР регулюється за допомогою
частоти коливань розподільного валика. ЗР подається у ванну з місцевого
полімерного бачка або з циркуляційного пристрою зі своїм насосом,
фільтрами та рівнеміром.

Плівкове зволоження. Добре відомою є п’ятиваликова система непе-
рервного зволоження з двома накочувальними, одним розкочувальним
й одним розподільним валиками. Кількість ЗР, що подається на
друкарську форму, визначається зміною частоти обертання дуктора
зволоження за допомогою регульованого двигуна постійного струму.

Кнопки форсованого зволоження розміщено на кожній друкарській
секції та на панелі керування біля аркушевивідного пристрою разом із
регулювальними потенціометрами окремих двигунів. Машину оснащено
пристроєм для циркуляції ЗР з насосом, фільтрами і рівнеміром. Вона
може бути доукомплектована накочувальними валиками збільшеного
діаметра, які дають змогу застосовувати бавовняні чохли.

Спиртове зволоження «Асіатаііс». Воно відповідає сучасному рівню
техніки й оснащення офсетних машин. Система складається з чотирьох
валиків без чохлів (один валик — накочувальний, один — мостовий,
що з’єднує систему зволоження і перший накочувальний валик ФА).
Перевагами системи є рівномірне зволоження друкарської форми,
обмежена кількість вологи, завдяки чому можна знизити загальну
кількість води, що надходить під час друкування.

Машина оснащується циркуляційним агрегатом «Тесіїпоігапз» з
охолодженням ЗР і дозуванням спирту «СошЬісопІгоІ» або агрегатом
фірми МОЕ. Агрегат можна обладнати пристроєм для підтримання
показника рН ЗР з приєднанням безпосередньо до розподільної системи.

Переваги спиртового зволоження:

істотно поліпшується якість друку, фарби більш яскраві й висихають
швидше, оскільки кількість води, що подається в систему, обмежена;

швидко досягається баланс «фарба—ЗР», завдяки чому мінімізується
кількість макулатурних відбитків, економляться витратний матеріал і час;

рівномірне, легко регульоване підведення вологи істотно обмежує
інерційність системи зволоження;

зменшується забруднення офсетного ГП і валиків ФА кальцієвим
відкладанням та іншими речовинами, які під час друкування виділяються
з паперу;

можна використовувати більші швидкості друку, оскільки динамічна
поведінка суміші спирту з водою позитивно впливає на процес друкування;

обмежується небажане нагрівання друкарської форми і валиків ФА.

Дистанційне керування ФА і системою суміщення регістрів. Чотири-
і п’ятифарбові машини можуть бути укомплектовані дистанційцним
керуванням ФА та суміщення регістрів. Система, що контролюється
комп’ютером, полегшує обслуговування і суттєво скорочує час, потрібний
для підготовки замовлення. В окремих зонах фарбових ящиків встанов-
лено блоки сервоприводу, які використовуються замість ручного керу-
вання. До цих блоків приєднано блоки керування кроками повороту
дуктора, що регулює загальний потік фарби, яка надходить до ФА.
Встановлення елементів регулювання за допомогою програми або
клавіатури зменшує час налагодження ФА. Окремими діями можна
керувати з пульта, де розміщено й інші елементи керування системою,
включаючи монітор.

Можливість занести до 1000 параметрів керування машиною на одну
дискету економить час при виконанні повторних замовлень. Ця швидка
і потужна система полегшує роботу обслуговуючому персоналу, який
може приділити більше часу перевірці якості друку.

Безпека праці. Ще на етапі проектування друкарських машин «Абазі
Оотіпапі» особлива увага приділялася безпеці обслуговуючого
персоналу. Машини оснащено незнімними огорожами (відчиняються
лише за допомогою спеціальною інструмента) і відкидними кожухами.
У місцях сходження циліндрів друкарських груп установлено запобіжні
планки. Всі відкидні кожухи і захисні планки приєднано до захисної
системи, яка, за потреби, негайно зупинить машину. Поточний стан
захисного блока графічно відображається на контактному дисплеї. Ма-
шини відповідають усім вимогам безпеки.

Лакувальний пристрій. За бажанням замовника машини можуть
оснащуватися пристроєм для нанесення дисперсійного (водного) лаку.
Кількість лаку регулюється обертами дукторного циліндра лакувального
пристрою чи натиском накочувального валика на дозувальний валик
або формний циліндр. Лак наноситься на папір між формним і друкар-
ським циліндрами лакувального пристрою, який за допомогою переда-
вального барабана відбирає аркуші з машини. Лакувальний пристрій
сполучається з циркуляційним лакувальним агрегатом за допомогою
спеціальних систем, одна з яких підводить, а інша забезпечує стікання
лаку. Завдяки постійній циркуляції лак не висихає.

Після закінчення роботи лак відкачується. Пристрій змивання
циркуляційного агрегату дає змогу очищати шланги, ванни і валики
теплою водою, яка нагрівається автоматично. Пристрій лакування
оснащено ІЧ та термоповітряною сушарками, що гарантують надійне
сушіння лаку до виходу аркуша на приймальний пристрій. Приймання
оснащено потужною вентиляційною системою відсмоктування парів,
додатковими вентиляторами і пристроєм контролю температури в
стапелі. Максимальну продуктивність машини в режимі лакування
обмежено до 8 тис. аркушів/год.

Переваги лакування дисперсійними лаками;

підвищений блиск друкарської продукції;

підвищена зносостійкість відбитків;

немає потреби наносити протизабруднювальний порошок;

дає змогу формувати більш високі стапелі, зникає небезпека
забруднення;

скорочення терміну виконання замовлень;

відбитки не жовтіють;

забезпечується нейтральний запах;

повне виключення пожежо- або вибухонебезпеки;

за допомогою лакування бронзових фарб забезпечується їхня зносо-
стійкість.

За бажанням замовника машину можна доукомплектувати модулями
для друку додатковою фарбою, нумерації, поздовжньої та поперечної
перфорації, біговки і поздовжнього різання аркушів.

6.7.	МАШИНИ ФІРМИ «АтегдгарГі Согрогаїіоп»

Ця фірма випускає друкарські машини моделей «МЦЬТІ 1450/1650»
і «МЦЬТІ 4610».

Модель «МІЛЛІ1450»—високопродуктивна машина для друкування
простої продукції. Машина має пневматичний самонаклад, механізм кон-
тролю і викладання здвоєних аркушів, конвеєр із механізмом бічного
вирівнювання, універсальну планку для закріплення друкарських форм
із компенсацією перекосу, електропривід з плавним регулюванням
швидкості друку та режимом повільного ходу вперед і назад, простий
ФА, традиційну систему зволоження, ланцюговий вивідний пристрій з
автоматич-ним опусканням стапельного стола.

«МЦЬТІ 1450К» має систему зволоження «Контрас», яка запобігає
браку під час пуску машини, поліпшує якість відбитків, не потребує
регулювання при переході з одній форми на іншу.
«МЦЕП 1650К», на відміну від моделі 1450, має розвиненішу схему
ФА, який дає можливість друкувати продукцію з більшим вмістом
плашок і растрових зображень. Модель також обладнано системою
зволоження «Котрас».

«МЦЕП 4610К» — найкраща модель машин серії «МЦЬТІ». Вона
забезпечує точніше та якісніше друкування завдяки наявності контактних
кілець на ФЦ й ОЦ.

На рис. 6.28 показано схеми фарбового і зволожувального апаратів
машин моделей «МЦЕП 1450» (а) і «МЦЕП 1650» (б), а в табл. 6.21
наведено технічні характеристики цих машин.

Рис. 6.28. Схеми фарбового і зволожувального апаратів машин моделей
«МЦЬТІ 1450» (а) та «МЦЬТІ 1650» (б)

Таблиця 6.21. Технічні характеристики машин «МИЬТІ» фірми «Атег^гарЬ Согрогаііоп»

Показник	«МЦЬТІ 1450/1650»	«МЦЬТІ 4610»
Максимальна продуктивність, тис. відбитків/год Максимальний формат паперу, мм Мінімальний формат паперу, мм Максимальний формат друку, мм Товщина паперу, мм	10 318x432 76x127 318x419 0,04...0,3	8,5 457x381 76x127 444x335 0,04-0,35

6.8.	МАШИНИ ЗАВОДУ 08Т

Уже багато років працює на українському ринку словацька фірма
«Сгайіес», ексклюзивний постачальник поліграфічних офсетних машин
«Роїіу» Добрушського заводу офсетних машин В8Т (Чехія).

Завод В8Т почав працювати 1886 р. і відтоді відомий високою якістю
своєї продукції. У 1992 р. після приватизації державного концерну
«Абазі» (В8Т входив до його складу) завод став самостійним і за кілька
років перетворився на підприємство з повністю завершеним виробничим
циклом. Конструктори заводу розробили нові моделі офсетних машин
«Роїіу», які суттєво відрізняються від інших машин такого класу.

У 1996 р. фірма «ОгаГііес», впроваджуючи в життя принцип ком-
плексного вирішення проблем продажу, гарантійного та сервісного
обслуговування і навчання персоналу, надала українській фірмі «Євро-
граф» (м. Львів) ексклюзивне право продавати й обслуговувати машини
«Роїіу» в Україні. На машинах «Роїіу» друкують свою продукцію такі
відомі фірми, як «Єшко» (м. Харків), «Домен-Холдінг» (м. Львів),
«Футарі-Прінт» та «Аванпост» (обидві — м. Київ).

Сьогодні СП «Єврограф» представляє нові моделі «Роїіу» 66-ї серії, а
саме: з низьким прийманням однофарбову «Роїіу 166 АЬ-Ь» і двофарбову
«Роїіу 266 АР-Ь»; з високим прийманням двофарбову «Роїіу 266 АР-Н»,
чотирифарбову «Роїіу 466 АР-Н» та п’ятифарбову «Роііу 566 АР-Н».

Розробляючи нову модель «Роііу», конструктори заводу О8Т мали
на меті значно збільшити продуктивність машини і знизити відходи при
її налагодженні та під час друкування продукції. Для цього використано
низку запатентованих нововведень, які раніше не використовувалися на
машинах такого класу. Проте ціни на машини відчутно не зросли.

Головною конструктивною особливістю нових моделей «Роїіу» є
заміна механічної системи керування на пневмо-електронну. На моделях
66-ї серії для включення механізмів натиску, фарбоподачі, включення і
виключення накочувальних фарбових та зволожувальних валиків
застосовуються пневмоциліндри, роботою яких керує нова електронна
система. Завдяки швидкодії пневмоелектронної системи досягається
чіткість виконання всіх функцій машини. Це, в свою чергу, забезпечує
високу продуктивність (10 тис. аркушів/год). Крім того, зворотний зв’язок
між пневмоциліндрами й електронною системою дає змогу контролювати
всі параметри друку та автоматичні процеси в машині (за відповідності
цих параметрів заданим). Усі причини зупину індикуються на контроль-
ному дисплеї, тому неполадки усуваються дуже швидко.

Наприклад, система керування автоматично відключає натиск за
невідповідності товщини паперу заданому значенню. У такий спосіб
виключається надмірне спрацьовування деталей механізму натиску. При
цьому починає світитися світлодіод електромагнітного клапана тієї секції,
де натиск не відповідає товщині паперу. Друкар може керувати ФА і
зволоженням будь-якої секції безпосередньо з центрального пульта, а
громіздкі важелі для зміни положень ФА, які часто виходили з ладу на
старих моделях, взагалі відсутні в конструкції машини.

Модернізована головка самонакладу має дві системи присосів —
підйомну і транспортувальну. Підйомні присоси можуть регулюватися
за кутом нахилу, що поліпшує подачу аркушів при роботі з тонким
папером за високої швидкості.Самонакладний стіл обладнано новою
системою контролю, робота якої грунтується на швидкодіючих світло-
діодах. Ця система зупиняє машину при перекосі аркуша на 0,05 мм. У
такий спосіб повністю виклкяається брак при другому і третьому проход-
женнях аркушів через машину.

На відміну від попередніх моделей, фарбові секції 66-ї серії обладнано
сегментними ножами, завдяки яким з дуже високою точністю регулюєть-
ся подача фарби в кожній конкретній зоні (без будь-якого впливу на сусідню).

Серед нововведень слід відмітити зміни, що стосуються ФЦ. На
поверхні останніх плазмовим способом напилено керамічний матеріал.
Він забезпечує захист ФЦ від дії хімікатів, якими обробляються
друкарські форми. Це дає можливість значно збільшити довговічність
циліндрів. Крім того, ФЦ чотири- та п’ятифарбових машин обладнано
затискними планками з системою штифтового суміщення. Це скорочує
час на суміщення та зменшує кількість відходів паперу і фарби.

Нова система контролю перевертального пристрою дає змогу лише
за 10 хв одній людині безпомилково переналагоджувати машину з друку
«лице-лице» на друк «лице-зворот». Ця обставина дуже важлива для
малих друкарень, де часто відбувається зміна замовлень.

На машинах 66-ї серії змонтовано новий апарат припудрювання.
Розроблений апарат припудрює саме ті місця ЗМ, які необхідні. Крім
того, всі машини можуть оснащатися ІЧ сушаркою «Кгеїиз».

Усі моделі «Роїіу», які випускаються заводом О8Т, за бажанням
замовника можуть обладнуватися пристроєм спиртового зволоження
англійської фірми «МС Еіесігіс».

Машини «Роїіу» можна оснастити також комп’ютерною системою
подачі фарби та суміщення «ІпкГкж». Ця система (з використанням
сканування форм і системи контрольних відбитків) автоматично регулює
подачу фарби та суміщення. Весь процес друкар може контролювати на
екрані монітора і вносити свої корективи. Комп’ютерні дані, пов’язані з
друкуванням тиражу, можуть записуватися на дискеті і, за необхідності,
використовуватися знову. При цьому витрати часу і матеріалів на нала-
годження практично відсутні.

Технічні параметри офсетних машин «Роїіу» такі:

Максимальний формат паперу, мм	485x660
Мінімальний формат паперу, мм	330x330
Максимальна площа друку, мм2	475x650
Маса 1 м2 паперу, г	30...350
Максимальна товщина паперу, мм	0,45
Максимальна продуктивність,	
тис. аркушів/год	10
Висота стосу самонакладу, мм	980
Висота стосу вивідного пристрою, мм	820*
Розміри офсетної форми, мм	0,3x530x650
Розмір офсетного ГП, мм	1,9x560x664

• Для моделей «Роїіу 166 АР-Е, «РоПу 266 АР-Е» — 460 мм.

6.9.	МАШИНИ ФІРМИ «Ооозап»

Офсетні АРМ серії «Ооозап 4500» призначені для оперативної полі-
графії та друкування комерційної продукції малих форматів. Особливістю
машин цієї серії є наявність в стандартній комплектації ряду пристроїв,
які використовуються на аналогічних машинах інших фірм лише як
додаткові.

Фарбовий і зволожувальний апарати 1...5 цієї машини утворюють
13 валиків (рис. 6.29), зокрема накочувальні валики різного діаметра та
три розкочувальних циліндри 2, 4, 5 з осьовим переміщенням.
Конструкція системи забезпечує рівно-
мірне накочування фарби на друкарську
форму, практично виключаючи появу смуг
на відбитку.

Машина має знімний пристрій, який
забезпечує швидке, легке та ефективне
промивання валиків.

Технічна характеристика машини
«Воозап 4500» така:

Максимальний формат аркуша, мм
Мінімальний формат аркуша, мм
Максимальний формат друку, мм
Розміри друкарської форми, мм
Смужка аркуша, що затискується
захоплювачами, мм

Допустима маса 1 м2 паперу, г
Продуктивність, тис. відбитків/год
Потужність двигуна, Вт
Габаритні розміри, м

Маса, кг

3	4 5

Рис. 6.29. Схема фарбового і
зволожувального апаратів машиии
«Ооозап 4500»

330x460
89x140

310x445
330x493

6
28...256
3,5...10

400

1,2x0,736x1,27
349

6.10.	МАШИНИ ФІРМИ «МапидгарЬ Масіїіпегу»

Біля четверті століття тому індійська фірма «Мапи§гарЬ МасЬіпегу»
спільно із спеціалістами німецької фірми «Р1ат৻ почала створювати
в Індії поліграфічне машинобудування. Сьогодні фірма пропонує
недорогу друкарську машину модульної побудови «8Ьіуа-472» формату
52x72 см. Вона може мати до шести друкарських секцій і працює зі
швидкістю 11 тис. об/год. Аркушеву друкарську машину «8Ьіуа»
оснащено пристроєм перевороту аркуша для друку зі звороту, спиртовим
ЗА, ІЧ сушаркою та пристроєм для нанесення лаку й інших покриттів.

Високостапельне приймання дає змогу зменшити час технологічних
перерв у роботі машини. Наявність в машині антистатичного і прозабруд-
нювального апаратів, притискних вентиляторів та пристроїв, що
запобігають скручуванню аркушів, роблять її легкою і зручною в роботі.

6.11.	ДРУКАРСЬКІ МАШИНИ ЦИФРОВОГО ДРУКУ
ФІРМИ «Іпсіідо»

Ізраїльська фірма «Іпсіі§о», утворена в 1977 р., займається науковими
дослідженнями та конструктивними розробками в галузі технологій елек-
тронного друку. Найбільш важливішим її винаходом стала технологія
«Еіесітопік», в основі якої лежать рідкі фарби зі спеціальними властиво-
стями, що дають змогу здійснювати 100%-не перенесення зображення з
офсетного ГП на папір при високій швидкості друку. В 1990 р. «Іпсіі§о»
випустила перший пристрій на основі цієї технології — графопобудовник
«Ріайет 536».
Перша в історії цифорва повноюльорова машина «Іп<іі§о Е-Ргіпі
1000», випущена в 1993 р., була представлена на виставці «ІРЕХ-93» в
Англії.

В офсетних друкарських машинах фірми «Іпс1і§о» використано процес
електронного друку, що дістав назву «Ьі§іїа1 Ойзеі Соїог», який поєднує
якість і високу продуктивність офсетного способу друку з універсаль-
ністю та простотою принтера. Застосована в машині «Е-Ргіпі 1000»
технологія «Еіесігоіпк» дає змогу друкувати багатоколірну продукцію,
яка не поступається за якістю відбиткам, одержаним традиційним офсет-
ним способом. Формування зображення за технологією «Еіесіхоїпк»
відбувається так.

Формний циліндр заряджається за допомогою скоротрона до потен-
ціалу - 800 В. ФЦ — це провідний барабан, укритий шаром полімерної
речовини, яка має властивість змінювати під впливом світла свою провід-
ність. У цілковитій темряві його провідність є мінімальною, тому поверх-
ня цього шару може зберігати заряд статичної електрики. Лазерний
експонувальний пристрій засвічує ділянки, що формують приховане
зображення, при цьому розряджаючи на них фотоформу до потенціалу
- 100 В.

Для формування видимого зображення (проявлення) фарба подається
між ФЦ, який містить приховане зображення, і проявним циліндром,
зарядженим до потенціалу - 400 В. Через різницю потенціалів заряджені
частинки фарби переміщуються в напрямку більшого потенціалу, тобто
на ділянках прихованого зображення — до ФЦ (від - 400 до - 100 В), а
на пробільних ділянках — до проявного цшпндра (від - 800 до - 400 В).
Після цього на ФЦ утворюється видиме проявлене зображення, яке може
бути перенесене на папір.

Перенесення зображення на папір виконується майже аналогічно тра-
диційному офсету і складається з двох етапів. На першому етапі воно
здійснюється з ФЦ на ОЦ завдяки різниці потенціалів між офсетним
ГП і ділянками на ФЦ, що містять зображення. Для підвищення ефектив-
ності його перенесення циліндри злегка притиснуті один до одного. У
технології «Іпс1і§о» ОЦ — це нагрітий до 140 °С металевий барабан,
вкритий електропровідним офсетним ГП. На другому етапі перенесення
зображення здійснюється з ОЦ на папір (через мінімальну адгезію
фарбової плівки до поверхні ОЦ відбувається повний перехід фарби на
задруковану поверхню).

Друкарська фарба «Еіесіоіпк». Рідка друкарська фарба «Еіесігоіпк»,
яку виготовляє фірма «Тоуоіпк» (Японія), здатна утримувати статичний
заряд, даючи змогу друкувати зображення з високою роздільною здат-
ністю і високоякісним кольоровідворенням. У фарбі «Еіесігоіпк» викори-
стовуються пігменти, ідентичні до застосовуваних у традиційних офсет-
них фарбах. Частки пігменту мають високий ступінь однорідності за
розмірами і дрібнодисперсні.

Порівняно з традиційним офсетом використання фарби «Еіесігоіпк»
забезпечує:

чіткіше відтворення штрихів;
повне перенесення фарби на ЗМ, завдяки чому не потрібно очищати
офсетне ГП;

миттєве закріплення фарби на відбитку, що дає змогу почати ігіслядру-
карське оброблення відразу після друкування тиражу і не витрачати час
на сушіння.

Відсутність зволоження зменшує деформацію паперу. Одержуване
зображення відзначається доброю частотно-контрастною характеристи-
кою і відсутністю розтікання фарби. Точка на відбитку має винятково
чіткі краї, тому що розтискування її цілком відсутнє.

Основні компоненти машини «Е-Ргіпі 1000+». Схема цій’ машини
(рис. 6.30) практично не відрізняється від схеми традиційної аркушевої
офсетної машини: пневматичний самонаклад із бічними роздуваннями;
формний, офсетний і друкарський циліндри; механічний пристрій
перевороту аркуша; приймальний лоток.

На ФЦ закріплено форму (РЬоІо Іта§іп§ Ріаіе). Лазерний експону-
вальний пристрій при кожному оберті ФЦ створює на одній і тій самій
формі нове зображення. На ФЦ міститься нагріте офсетне ГП, яке
«знімає» фарбу з форми і прогріває її до здобуття еласичного шару.

Друкарський циліндр за допомогою клапанів захоплює папір і
притискає його до ОЦ. У цей момент фарба з офсетного ГП повністю
переходить на аркуш. Він залишається на ДЦ стільки обертів, скільки
потрібно для нанесення всіх фарб. Так, для друкування в чотири фарби
аркуш утримується на ДЦ чотири оберти. Далі надрукований аркуш
спрямовується в приймальний лоток або в лоток перевороту аркуша (для
двобічного друку).

Система керування на основі комп’ютера «81ТМ Брате 20» синхронізує
й узгоджує роботу всіх компонентів «Е-Ргіпі 1000+». Основні ресурси

5	4

Рис. 6.30. Схема офсетної машини цифрового друку«Е-Ргіпі 1000+»: 1 — растровий процесор; 2 —
локальна мережа (введення даних); 3 — лоток із папером; 4 — шостий колір; 5 — п’ятий колір; 6—
надруковані аркуші; 7 — буклети; 8 — інжектор (перемикач фарби); 9 — лазерний експонуваль-
ннй пристрій; 10 — ФЦ; 11 — стример; 12 — ОЦ; 13 —ДЦ
вмонтованого комп’ютера «81ЛЧ Брате 20» використовуються для
растрування Р8-файлів.

Технологічні можливості машини «Е-Ргіпі 1000+». Мінімум
технологічних операцій та оперативність. На відміну від традиційної,
система цифрового офсету не потребує кольороподілених плівок і друкар-
ських форм, виключаються операції виготовлення кольоропроби, сумі-
щення і регулювання подачі фарби і ЗР тощо. Як результат—знижуються
фіксовані витрати. Значно зменшуються трудомісткість і матеріало-
ємність. Зображення в цифровому вигляді імпортується в машину, і
одразу ж здійснюється друк потрібного тиражу продукції. Один раз
оброблений оригінал-макет може багаторазово і в будь-який момент бути
використаний для виготовлення продукції або редагування. Таким
чином, власник цифрової машини може створювати бібліотеку готових
замовлень, працювати з ними будь-коли і зберігати скільки завгодно без
утрати якості й особливих додаткових матеріальних витрат.

Тираж. Мінімальний тираж для цифрового офсету — один примір-
ник. Оптимальний максимальний тираж — до 1000 примірників,
зведених до формату АЗ. Цей факт визначається фіксованими витратами
(які не залежать від тиражу продукції) на витратні матеріали, що станов-
лять приблизно 0,14...0,16 дол. США на один відбиток (без урахування
витрат на ЗМ), що є істотно нижчим при випуску аналогічної продукції
за традиційною технологією на основі офсетного способу друку. Друк
тиражу понад 1000 примірників є доцільним за вимоги особливої опера-
тивності випуску продукції, а також її специфіки, у першу чергу —
потреби персоналізації відбитків.

Персоналізація. Унікальна можливість цифрового офсету— персона-
лізація. Ця функція дає змогу доповнювати кожний примірник тиражу
унікальним текстовим, а також ілюстративним матеріалом. Продуктив-
ність машини при цьому не змінюється.

Різноманітність матеріалів. Друкарські машини фірми «ІпсІі§о»
можуть друкувати на звичайному або крейдовному папері, папері з тис-
ненням, кальці, самоклейкому етикетковому папері й легкому картоні
форматом від А4 (297x210 мм) до АЗ+ (464x320 мм), а також на
самоклейкій, прозорій або матовій плівці. Можливий друк при масі 1 м2
паперу від 80 до 300 г. Швидкість закріплення фарби і стійкість фарбової
плівки до зовнішніх діянь на перелічених матеріалах практично однакова.
Друк здійснюється без додаткових переналагоджень машини в процесі
друкування під вид ЗМ. Паперовивідну систему машини сконструйовано
так, що вона малочутлива до «різносортиці». Система суміщення паперу
потребує для його захоплення по 10 мм з кожного боку аркуша.

Конфіденційність. Мінімальна кількість технологічних операцій
створює унікальні умови для забезпечення конфіденційності викону-
ваних робіт, оскільки у виробництві відсутні проміжні матеріальні носії
інформації (фотоформи і друкарські форми).

Виробничі площі. Машина «Е-Ргіпі 1000+» займає лише 3,8 м2 вироб-
ничої площі, не потребуючи спеціально підготовлених виробничих при-
міщень.

Додаткові можливосте Пристрій для двобічного друку. Цей пристрій
дає змогу автоматично задруковувати обидва боки друкарського аркуша
без ручного перевороту паперу і заряджання стапеля.

Підвищення лініатури. Опція НВІ (Ні§И Вейпіїіоп Іта§іп§) дає змогу
підвищити лініатуру до 250 Ірі (98 ліній/см).

П'ята і шоста фарбові секції. Ці секції дають змогу за один прохід
друкувати п’яти- і шестифарбовому продукцію; на машині з переворотом
— у 5+5 або 6+6 фарб.

Повноколірна персоналізація. Цифрова технологія друку, реалізована
в «Е-Ргіпі 1000+», дає змогу друкувати повноколірні персоніфіковані
видання за один прохід — одночасно постійну і змінювану частини.

Під час друкування персоніфікованих робіт «Е-Ргіпі 1000+» опрацьо-
вує елементи публікації і завантажує їх в оперативну пам’ять: зображення
окремо — не у вигляді готових сторінок, а у вигляді банку даних.
Різноманітні варіанти публікації збираються «на льоту», безпосередньо
в процесі друкування.

Зовнішній растровий процесор Е-ВІР. Він скорочує час растрування,
виконуючи попереднє оброблення завдань. Існує кілька варіантів Е-К1Р
на основі комп’ютера «81Л4 Брате 20» (один, два або чотири процесори),
які різняться продуктивністю.

Мережна підтримка, організація потоків даних. Мережні
можливості машини «Е-Ргіпі 1000+» визначаються специфікою опера-
ційної системи «8о1агіз» (версія операційної системи ЦРПХ), що викори-
стовується в комп’ютерах «8ПМ Місгозузіетз». Додаткові можливості
надає програма «Хіпеї».

Операційна система «8о1агіз 2.4» підтримує стандартні мережні
протоколи ТСР/ІР, NР8/ «8ипЬіпк 081», ОСЕ, ІРХ/8РХ, МН8. За
допомогою додаткових програм підтримується протокол «АррІеТаїк».

З погляду користувача «Е-Ргіпі 1000+» виглядає як звичайний мереж-
ний принтер або принт-сервер. Відповідно користуватися ним нескладно.
Завдяки додатковим програмам він може працювати сумісно з ОРІ-серве-
рами (Ореп Ртертезз ІпіегГасе).

Формати даних. Машина «Е-Ргітй 1000+» працює з даними у форматі
«АсіоЬе Розі8сгірі Ьєуєі 2» (файли Р8 і ЕР8) і «8сйех НапбзЬаке» компо-
ненти СТ і 1Л¥).

Приймаються стандартні файли «Розі8сгірї», створені з застосу-
ванням фірмових файлів опису принтера РОР/РРО. Допускається
застосування будь-якого програмного забезпечення, що створює файли
формату «Розі-Зсгірі Ьєуєі 2»: «СиагкХРгезз», «Аісіиз Ра§еМакет», «АсіоЬе
Піизітаїог», «АИиз РгееНаші» тощо.

Нові моделі друкарських машин. Нову «Е-Ргіпі Рто» заявлено як
найдешевшу цифрову кольорову офсетну друкарську машину на ринку.
Власне, це — стандартна «Е-Ргіпі» без жодних опцій. Її часто називають
«Моя перша Е-Ргіпі», їй бракує таких опцій, як друк змінних даних та
автоматичний двобічний друк, але це може бути додане в майбутньому,
аж до повної «Е-Ргіпі ТигЬо 8ігеаш». Однак більшість компаній, які
виходять на ринок із цією моделлю, скоріше купуватимуть іншу, потуж-
нішу машину для виконання складніших друкарських робіт, аніж
модернізуватися в майбутньому.
Мета появи моделі Рго — знизити вартісну планку входу в цифровий
друк. Із введенням машини низького рівня Рго фірма «Іпсіі§о» забезпечує
простіший вхід у цифровий кольоровий друк для компанії, яка поки що
сумнівається щодо виходу на ринок. У «ТигЬо 8ігеат» використовується
та сама технологія, що у моделі «Е-Ргіш», але систему керування
контролю повністю змінено. Попередня система контролю, керування і
растеризацїї грунтувалася на комп’ютері «81Л4 Місгозузїетз», де всі дані
мають бути растровані у внутрішню пам’ять ємністю 640 Мбайт перед
друком. Якщо обсяг роботи займає більше, ніж 640 Мбайт, вона має
розподілятися на множину робіт, означаючи, що вони не можуть
виконуватися в неперервному режимі. В машині застосовується «ТигЬо
8ігеат» — система контролю, керування растеризацїї, що грунтується
на комп’ютері «Репііиш Рго» (замість комп’ютера 8ІЛ4 із шиною РСІ).
Базова конфігурація містить масив із двома дисками на 8 Гбайт, але
система може бути розширена до ЗО Гбайт.

Машина «Отпіиз» призначена для задруковування з рулону на рулон
полімерних матеріалів (полістиролу, поліетилену, поліпропілену, полі-
естеру, фольги тощо) завтовшки 10...3000 мкм. Максимальна ширина
рулону становить 333,3 мм; діаметр рулону — до 420 мм при стандартній
(76 мм) втулці. Продуктивність машини — 1000 чотирифарбових
відбитків (307x437 мм) за годину (з одного боку) або 665 шестифарбових.
При цьому точність суміщення фарб становить ±0,25 мм.

Нова модель «Отпіиз Сагсіргезз» призначена для друкування кредит-
них, ідентифікаційних або телефонних карток. За один прохід виходить
аркуш пластику формату 307x437 мм із 21 карткою (85,72x53,97 мм)
завтовшки 350 мкм. Продуктивність машини — 1000 чотирифарбових
аркушів за годину (з одного боку) або 665 шестифарбових. Персоні-
фіковані дані мажуть містит змінний текст, цифрові дані, нумерацію,
штрих-коди і власні методи кодування. Як п’ята або шоста фарба може
використовуватися спеціальна магнітна фарба (для магнітних карток).

Машина «Отпіиз ХМеЬЗїгеат» призначена для нанесення багатофар-
бових зображень з офсетного ГП на ЗМ за один прогін. Така технологія
називається «ОМЕ 8НОТ». Завдяки її використанню досягається абсо-
лютна точність суміщення фарб при друкуванні на будь-якому типі ЗМ
(папір, плівка, пластик, металізовані поверхні, тонкі та нестабільні
матеріали).

Призначення машини «Отпіиз Х¥еЬ8ігеат»:

виготовлення спеціальних пакувальних засобів малим тиражем;
друк етикеткової продукції зі штрих-кодом;

друк пакувальної продукції з елементами персоналізації при
проведенні рекламних компаній;

друк неперервних постерів для зовнішньої реклами, оформлення
виставкових стендів, вітрин і т.д.

Продуктивність машини за годину — 4000 однофарбових однобічних
аркушів формату АЗ або 1000 повнокольорових. Габаритні розміри —
1050x1950x1760 мм, маса— 1450 кг.
Кількість фарб — 4+0 СМУК/5+0/6+0; роздільна здатність — 812
точок/дюйм; лініатура 144 ліній/дюйм; максимальний формат друку —
307x436 мм.

Машина «Ціігазігеат» забезпечує вдвічі більшу швидкість друку
порівняно з «Е-Ргіпі 1000+»або «ТшЬо 8ігеат» завдяки подвоєному діа-
метру ФЦ і, відповідно, удосконаленим лазерному контролеру, фарбової
системи і механізму подачі паперу. Подвоєння діаметра циліндра дає
змогу машині задрукувати вдвічі більшу ділянку за кожен оберт циліндра,
що дає можливість надрукувати або додаткову сторінку, або додатковий
колір за кожен оберт. Інші нововведення — це здатність друкувати сім
кольорів замість шести й об’єднувати окремі фарбові секції на противагу
фарбовій системі з шістьма лініями подачі фарби в «ТигЬо 8ігеат». Опція
сьомого кольору дає змогу комбінувати шестифарбовий друк «ІпФ-
Сііготе» зі спеціальним зрої-кольором або одержувати три спеціальних
кольори разом зі СМ¥К-кольорами.

6.12.	МАШИНИ ВИРОБНИЦТВА РОСІЇ

6.12.1.	Машини 40М, 5ОМ і 5ОМ-2П

Машина 4ОМ (рис. 6.31) — однофарбова АРМ. Це вдосконалена
модель машин ОМ, 2ОМ, З ОМ, призначена для друкування плакатів,
ілюстрацій, етикетнобланкової продукції в одну або кілька фарб повтор-
ними прогонами.

Високостапельний самонаклад 5 подає аркуш по накладному столу
4 до механізмів переднього й бічного вирівнювань. Швидкість тасьмового
конвеєра змінна, завдяки чому аркуші підводяться до передніх упорів
на мінімальній швидкості. Верхній форгрейфер 3 подає вирівняний
аркуш у ДА, який складається з трьох циліндрів: друкарського 10,
офсетного 11 і формного 12.

Механізм натиску дає змогу вмикати та вимикати натиск у ДА

завдяки переміщенню ОЦ, опори якого
встановлено в ексцентричних втулках.
Машина має ФА 1 з чотирма накочу-
вальними валиками.

Зволожувальний апарат 2 контакт-
ного типу, з двома накочувальними
валиками. Подачу ЗР на форму регу-
люють зміною кута повороту дуктор-
ного циліндра. Із захоплювачів ДЦ
відбиток ланцюговим конвеєром 9
виводиться на низькостапельний
приймальний пристрій, який має
вакуумні гальмівні ролики, стапель-
ний стіл, що автоматично опускається,
і механізми зіштовхування стопи.

Рис. 6.31. Схема однофарбової машини
4ОМ
Привід машини працює від електродвигуна 8 через клино-пасову
передачу 7 і зубчастий циліндричний редуктор 6.

Основні вузли та механізми централізовано змащують за допомогою
плунжерного насоса. Керують машиною з пультів, розміщених безпо-
середньо на місці обслуговування.

Починаючи з 1996 р. ВАТ «Рмбинск-Полиграфмаш» випускає нові
офсетні аркушеві одно- і двофарбові машини 5ОМ та 5ОМ-2П.

Машини 5 ОМ, що належать до машин «важкого» типу, призначені
для друкування не тільки традиційної високоякісної видавничої
продукції, а й для задруковування картону і мікрогофрокартону
завтовшки до 0,8 мм. Машини «легкого» типу мало придатні для таких
робіт. До машин «важкого» типу належать також машини «Зреедтазіег-
74» (фірма «НеісІе1Ье㧻), «К.оІапсІ-200» (фірма «МАМ-Р.о1апсІ»), «Карісіа-
72» (фірма «КВА-РІапеіа»), «Оотіпапі-826» (фірма «АОА8Т») та ін.

Технічні характеристики машин 5ОМ і 5ОМ-2П наведено в табл. 6.22.

Таблиця 6.22. Технічні характеристики машин 5ОМ, 5ОМ-2П

Показник	-5ОМ	5ОМ-2П
Формат ЗМ, мм: максимальний	560x760	560x760
мінімальний	300x420	300x420
Маса 1 м2 ЗМ, г: максимальна при однобічному друкуванні	700	700
— « —	при двобічному друкуванні	—	—
мінімальна	40	40
Товщина ЗМ, мм:  максимальна при однобічному друкуванні	0,8	0,8
— « — прн двобічному друкуванні	0,6	—
мінімальна	0,04	0,04
Максимальний формат друку, мм: при однобічному друкуванні	543x750	543x750
- « - двобічному друкуванні	533x750	533x750
Максимальна швидкість машини (частота обертання ФЦ), тис.об/год: прн однобічному друкуванні	12	12
- « - двобічному друкуванні	—	10
Висота стапелю самонакладу, мм	1,1	1,1
Висота стапелю приймання, мм	500	500
Друкарська форма: розміри, мм	685x760	685x760
товщина, мм	0,5	0,5
	За спеціальним замовлення машини можуть	
Декель  Верхнє ГП:	бути виготовлені для друкарських форм	
	завтовшки 0,35; 0,6; 0,8 мм	
розміри, мм	835x775	835x775
товщина, мм	1,95	1,95
Нижнє ГП: розміри, мм	725x775	725x775
товщина, мм	1,95	1,95
Товщина декеля, мм	4	4
Потужність, кВт	12	12
Габаритні розміри із самонакладом, м	2,94x2,44x1,985	4,18x2,44x2,115
Маса машини із самонакладом, т	6,035	12
6.12.2.	Машина ПОЛ-54-1

Це однофарбова машина; вона замінила машину 4ОМ, але має
порівняно з нею досконалішу конструкцію багатьох пристроїв. Машину
обладнано електронним пристроєм умикання натиску від першого арку-
ша, що рухається по накладному столу. Від спрацьовування блокування
або від натиснення на кнопку «Стоп-Подача» вимикається самонаклад,
блокується утримання дефектного аркуша в передній частині накладного
стола за допомогою спеціальних присосів, не закриваються захоплювачі
форгрейфера біля стола, вимикаються накочувальні валики і блокується
передавальний валик ФА. У цей час вимикається привід дукторного
циліндра ЗА і машина переводиться на малу швидкість.

Аналогічної будови однофарбова АРМ формату 520x720 мм випуска-
ється під маркою «Офсет 52-1». Її максимальна продуктивність — 8
тис. відбитків/год.

Замість машини ПОЛ-54-2 сьогодні випускаються двофарбові АРМ
формату 520x720 мм під маркою «Офсет 52-2», максимальна продук-
тивність яких — 8 тис. відбитків/год.

6.12.3.	Машини 2ПОЛ-54-1 і 2ПОЛ-54-2

Машини 2ПОЛ-54-1 і 2ПОЛ-54-2 — модернізовані моделі машин
ПОЛ-54-1 та ПОЛ-54-2. Вони призначені для друкування плакатів,
репродукцій, кольорових вклейок до книжок і журналів, етикеток тощо.

Машина 2ПОЛ-54-1 (рис. 6.32) формату аркуша 560x760 мм дає
змогу друкувати на папері масою 1 м2 40. ..320 г з продуктивністю до 12
тис. відбитків/год.

Рис. 6.32. Схема машини 2ПОЛ-54-1
Аркуші 5 у машину подаються пневматичним самонакладом марки
С-54. Аркушеподавальна система містить також механізми вирівнювання
аркуша, аркушеприскорювальний механізм і контрольно-блокувальні
пристрої. Аркуш із стопи 9, яка знаходиться на стапельному столі 10,
подається відокремлювальними 8 та подавальними 7 присосами на
накладний стіл 5 завдяки вивідній парі, що складається з приймального
циліндра 11 і притискних роликів 6. По столу аркуш переміщається
тасьмовим конвеєром 12, а вирівнюється за допомогою передніх упорів
З і бічного упора 4.

Механізм вирівнювання забезпечує вирівнювання передньої кромки
аркуша, регулювання захоплювання аркушів захоплювачами аркуше-
прискорювального механізму і паралельність аркуша поверхні стола в
зоні передньої кромки. Механізм складається з передніх упорів і прихи-
лювачів, привідної системи та регулювальних пристроїв. Упори та
прихилювачі утворюють єдину систему.

Форгрейфер 2 призначений для подачі аркушів зі стола вирівнювання,
розганяння їх від нульової швидкості до швидкості друку і передачі в
захоплювачі ДЦ 16.

Друкарська форма встановлюється на ФЦ 18. На неї спочатку ЗА 1
наноситься ЗР, а потім ФА 19 — фарба. Зображення з форми переноситься
на ОЦ 17 і далі на папір у зоні контакту з ДЦ 16. Відбиток виводиться за
допомогою ланцюгового конвеєра 75 на приймальний стіл 13. Арку-
шесповільнювальний пристрій 14 пневматичного типу забезпечує підхід
аркуша до передніх упорів з допустимою швидкістю.

У машині 2ПОЛ-54-1 використовується верхній форгрейфер коли-

Рис. 6.33. Схема приводу форгрейфера машини
2ПОЛ-54-1

вального типу. Привід механізму
передає валу форгрейфера коли-
вальний рух із заданими кутови-
ми швидкостями (рис. 6.33).

Привід форгрейфера здій-
снюється чотириланковими тя-
гами 10-2-4 і 8-6-5, встанов-
леними на осях 11 та 7 відпо-
відно. На тязі 6 розміщено жор-
стку пружину стиснення 7, яка
виконує силове замикання роли-
ків на кулачок і вибирання зазо-
рів у шарнірах. Кулачок зами-
кання 13 через ролик 3 забез-
печує сталість довжини пружини
7 під час роботи форгрейфера.

Для запобігання вібраціям
форгрейфера в положенні біля
накладного стола і підвищення
точності суміщення фарб при
повторних прогонах важіль 4 у
момент знаходження ролика 9 на мінімальному радіусі кулака 12
підходить до обмежувального упора.

Друкарський апарат машини 2ПОЛ-54-1 складається з трьох
циліндрів однакового діаметра (друкарського, офсетного і формного), а
також з механізмів натиску, його регулювання та блокування.

Механізм натиску (рис. 6.34) призначений для переміщення ОЦ 17
відносно ДЦ 19 і ФЦ та створення між ними певного тиску. Опори ОЦ
встановлено в двох ексцентричних втулках. Зовнішні втулки призначені
для переміщення циліндра під час його встановлення відносно ДЦ, а
внутрішні — для приведення циліндра в контакт з ДЦ і ФЦ в разі
вмикання натиску.

Механізм натиску приводиться в рух від кулаків 1 і 2, встановлених
на валу ланцюгового вивідного конвеєра.

Кулаки 1 і 2 через ролики З і 20 діють на важелі вмикання 21 і ви-
микання 4 натиску, які вільно насаджені на валу 13. Залежно від поло-
ження натискачів 11, якими керує гірка 9 завдяки електромагніту 7, вал натиску

Рис. 6.34. Схема механізму натиску машини 2ПОЛ-54-1
13 повертається у той чи інший бік, а від нього через важелі 14 і тяги 16
повертаються ексцентричні втулки, в які встановлено опори ОЦ.

Важіль 12, що містить перекидні затискачі 11, жорстко зв’язаний з
валом 13. Натискачі 11 можуть поперемінно входити в контакт з упора-
ми 8 коливних важелів 21 і 4. Натискач на пальці важеля 12 перемикає
важіль 10 з роликом 5 за допомогою рухомої гірки 9, з’єднаної штоком 6
з електромагнітом 7. Важелі 14 жорстко закріплені на валу 13.

У положенні ввімкненого натиску для запобігання самовимиканню
встановленням упорів 75 має бути забезпечений злам близько 2° між
осями тяг 16 і важелів 14. Положення ввімкненого натиску відповідає
деформації офсетного декеля на 0,3 мм. При цьому зазор між контроль-
ними кільцями циліндрів становить 0,2 мм. Якщо натиск вимкнено, то
зазор між циліндрами буде 1,2 мм. У цьому положенні важелі 14 лягають
на упори 18, які встановлюються так, щоб забезпечити вільне зачеплення
затискача 77 за зубці коливного важеля вимикання натиску 4.

Важіль 10 треба встановити в таке положення, щоб з вимиканням
натиску ролик 5 котився по гірці 9.

Остаточно тиск між циліндрами регулюють залежно від якості друку
(рис. 6.35, а).

Друкарський циліндр 8 встановлено у жорстких опорах, ФЦ 6 — в '
ексцентричних регульованих опорах 5, а ОЦ 1 — у подвійних
ексцентричних втулках 2 і 3.

Натиск регулюють окремо з обох боків між ФЦ і ОЦ поворотом
маховичків 9 і 10, внаслідок чого ексцентричні втулки розвертаються
завдяки переміщенню тяг 7. Перед регулюванням необхідно послабити
контргайки 4. Поворот ексцентричних втулок 2 та 3 контролюють за
шкалами 77, на яких нанесено абсолютні значення зазорів між контроль-
ними кільцями: 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1; 1,2 мм.

Натиск регулюють обертанням маховичків 10 між ФЦ й ОЦ, а махо-
вичками 9 — між ОЦ і ДЦ. Правильність установлення циліндрів ДА
перевіряють щупом з обох боків машини за контрольними кільцями.

Фарбовий апарат машини складається з дукторного циліндра, переда-
вального валика, приймального циліндра, шести розкочувальних і трьох
притискних валиків, чотирьох циліндрів для розтирання фарби і
чотирьох накочувальних валиків.

Основний потік фарби йде з фарбового ящика на перший накочу-
вальний валик за ходом обертання ФЦ, що забезпечує високий ступінь
рівномірності накочування фарби на форму. Подачу фарби регулюють
зміною кута повороту дукторного циліндра за допомогою храпового
механізму. Кут повороту становить 0...600. Подачу фарби зонально
регулюють, змінюючи зазор між фарбовим ножем і дукторним циліндром.

Передавальний валик передає фарбу з дукторного циліндра на прий-
мальний (рис. 6.35, 6). Зусилля притиснення до дукторного циліндра 7
регулюють поворотом гайки 3, яка змінює деформацію пружини 4.
Зусилля притиснення до приймального циліндра регулюють обертанням
гайок 8, які змінюють довжину пружини 6. Зусилля притиснення
контролюють трьома смужками промасленого паперу (дві на краях й
одна посередині) завтовшки 0,1 мм, які вставляють у місці налагодження.
Рис. 6.35. Схеми механізмів: а — регулювання натиску, б — регулювання передавального
валика ФА

Передавальний валик 2 приводиться в рух від кулака 9 через ролик
10 і важільну систему. Перекіс осі валика усувають гвинтом 7.

Осьовий хід циліндрів для розтирання фарби може змінюватися в
межах 0...40 мм.

Конструкція підвісок, в яких розміщено накочувальні валики, дає
змогу регулювати сили притиснення накочувальних валиків як до форми,
так і до циліндрів розтирання фарби (рис. 6.36).

Зусилля притиснення до форми регулюють поворотом маховичка 14,
завдяки чому через шток ІЗ, шестерні II і 12, гайку 10 і палець 9 перемі-
щується клин 8 в пазу сухаря 75. При переміщенні ролика 7, притисну-
Рис. 6.36. Схема регулювання накочувальних валиків ФА і ЗА відносно форми та циліндрів
розтирання фарби

того до клина пружиною 16, підвіска 6 повертається навколо осі 4
циліндра розтирання 3. Змінюється відстань між осями ФЦ 1 і
накочувального валика 2, а отже, і зусилля притиснення накочувального
валика до форми. Валик 2 притискується до циліндра розтирання З
поворотом ексцентричної втулки 5. Накочувальні валики до друкарської
форми можуть підводитись автоматично і вручну. Автоматичне керу-
вання здійснюється від механізму натиску. Змивається фарба з валиків
і циліндрів змивальним апаратом.

Зволожувальний апарат складається із спірального дукторного
циліндра, передавального неполивного валика, розподільного циліндра
і двох накочувальних валиків. Дукторний циліндр подає ЗР з резервуара
до передавального валика. Привід дукторного циліндра здійснюється
індивідуальним електродвигуном. Зональне регулювання подачі ЗР
здійснюють, змінюючи частоту обертання дукторного циліндра, а зональне
— відповідним установленням відтискних планок (див. рис. 6.34).

Передавальний валик ЗА передає ЗР від дукторного циліндра до
розподільного. Для виставляння передавального валика відносно дукгор-
ного і розподільного циліндрів використовується спеціальне регулювання
(рис. 6.37). Відносно дукторного циліндра 6 регулюється передавальний
валик 5 поворотом ексцентричної втулки 7 після ослаблення гвинта 4.

Передавальний валик виставляється відносно дукторного циліндра
із зазором 0,1 мм. Повертаючи гайку 2 і змінюючи при цьому зусилля
стиснення пружини 3, регулюють валик відносно розподільного циліндра 1.

Приймально-вивідний пристрій машини містить: ланцюговий вивід-
ний конвеєр; механізми бічного вирівнювання стопи, гальмування
аркуша, керування захоплювачами кареток; стапельний стіл з підвісками
та механізм його автоматичного опускання. Крім того, приймальний
Рис. 6.37. Схема регулювання передавального валика ЗА

пристрій обладнано допоміжним столом для розвантаження стапеля під
час роботи машини і противідмарювальним апаратом.

Для скорочення непродуктивнх затрат часу в машині передбачено
розвантаження приймального стапельного стола без зупину машини.
Виконується ця операція в такий спосіб.

Швидкість роботи машини треба зменшити до 4 тис. об/год, вимкну-
ти механізм автоматичного опускання стола, основний стіл вручну опус-
тити вниз для того, щоб решітка (допоміжний стіл) могла ввійти в
напрямні труби без пошкодження верхніх аркушів стопи. Встановити
решітку в напрямні, щоб відбитки укладалися на неї. Основний стіл
опустити повністю вниз і вивезти з машини. Потім треба встановити
новий стіл і підняти його до решітки. Різким ривком витягнути решітку,
аркуші впадуть на основний стапельний стіл. Встановити нове робоче
положення стапельного стола. Ввімкнути механізм автоматичного
опускання стола і перевести машину на робочу швидкість.

Машина 2ПОЛ-54-2 — це двофарбова машина з п’ятициліндровим
ДА на формат паперу 560x760 мм. Більшість її вузлів, механізмів і
деталей такі самі, як і в машині 2ПОЛ-54-1. ДА машини 2ПОЛ-54-2
складається з друкарського, двох формних і двох офсетних циліндрів,
двох пристроїв натиску, двох механізмів його регулювання і двох
механізмів блокування. Машина має механізм суміщення другої фарби,
який забезпечує переміщення ФЦ на ходу машини як в осьовому, так і в
коловому напрямках. Регулюють машину за допомогою маховичків,
установлених на ФЦ з обох боків її обслуговування.

Осьове переміщення здійснюється обертанням маховичка 4 через
різьбову втулку 3 і шток 2, з’єднаний з валом 1 ФЦ (рис. 6.38). Гайку 6
необхідно заздалегідь відконтрити ручкою 5. Переміщення відлічують
за шкалою 7 (ціна поділки шкали 0,05 мм). Повне переміщення циліндра
по осі дорівнює 6 мм.
Рис. 6.38. Схема механізму осьового переміщення ФЦ

Формний циліндр по колу обертає маховичок 2 через різьбову втулку
6 і шток 7, з’єднаний з маточиною зубчастого колеса 4 (рис. 6.39). Циліндр
повертається при переміщенні косозубого зубчастого колеса 4 по насад-
ній втулці 5 вала циліндра та шпонки. Перед регулюванням необхідно
також розконтрити гайку 8 ручкою 1.

Колове переміщення відлічують за шкалою 3 (ціна поділки 0,05 мм).
Повне переміщення циліндра по колу дорівнює 4,6 мм.

Особливістю машини 2ПОЛ-54-2 є те, що нижній ФА може висову-
ватися, а це необхідно для зручності її обслуговування.

6.12.4.	Машини ПОЛ-70 і ПОЛ-84

Ці машини, які випускалися раніше, мають однакове компонування,
що дає змогу будувати одно- та чотирифарбові машини завдяки агрегату-
ванню уніфікованих однофарбових друкарських секцій. У машині ПОЛ-
70 максимальний формат паперу становить 72х 102 см, а в машині ПОЛ-
84 — 84x112 см.

На рис. 6.40 зображено схему чотирифарбової офсетної машини з
чотирма друкарськими секціями І... IV. Високостапельний самонаклад
7 подає аркуші по накладному столу 6, де здійснюються попереднє й
остаточне переднє та бічне вирівнювання аркушів і контроль правильної
подачі їх самонакладом.

Нижній форгрейфер 8 передає аркуші через передавальний циліндр
9 до захоплювачів ДЦ 3 друкарської секції /.
Рис. 6.39. Схема механізму колового переміщення ФЦ

Щоб точно регулювати подачу ЗР на форму, дукторний циліндр ЗА 5
має індивідуальний привід від електродвигуна з безступінчастим регулю-
ванням частоти обертання. Для подачі фарби призначений апарат 4.

Аркушеподавальні ланцюгові конвеєри 2 з пристроями для фіксації
кареток передають аркуші між друкарськими секціями. ЗМ ланцюговим
конвеєром 1 виводиться на приймальний стіл. Приймальний стапельний
пристрій має механізми автоматичного опускання стола, вакуумні галь-
мівні ролики, механізми для зіштовхування стопи та пристрої верхнього
обдування аркушів для кращого укладання їх у стапель.

Формний циліндр другої та наступних секцій обладнано пристроями
для поздовжнього і поперечного суміщення друкарських форм, щоб
можна було б суміщувати відбитки на ходу машини.

Рис. 6.40. Схема чотирифарбової машини ПОЛ-70-4
6.12.5.	Машини 2ПОЛ-71 і 2ПОЛ-71-4

Машини ряду 2ПОЛ-71 випускало ВАТ «Рьібинск-Полиграфмаш»
спільно із заводом поліграфічних машин «Ріапеїа» (Німеччина). їх
створено на основі машин «Ріапеїа Уагіапі». Ці машини можуть мати до
шести друкарських секцій і за бажанням замовника комплектуватися
пристроєм для перевертання аркуша. Призначені вони для друкування
на папері та картоні завтовшки 0,04...0,6 мм.

Схему чотирифарбової машини 2ПОЛ-71-4 зображено на рис. 6.41.
Машини ряду 2ПОЛ-71 комплектуються самонакладами 6 типу С4. Точ-
ність виконання бічного вирівнювання контролюється фотоелектричним
датчиком. Нижній форгрейфер 7 передає аркуш зі стола 5 в захоплювачі
ДЦ через передавальний циліндр 4.

Рис. 6.41; Схема чотирифарбової машини 2ПОЛ-71-4

Друкарський апарат побудовано за трициліндровою схемою. Друкар-
ські 8 та передавальні 9 циліндри мають діаметр удвоє більший, ніж
формний 2 й офсетний 3 циліндри. Друкарський та передавальний
циліндри мають по дві системи захоплювачів. Передавальні циліндри
можуть працювати в режимі перевертання. На передавальних циліндрах
є отвори для встановлення переставних ковпачків, щоб запобігти
відмарюванню фарби при однобічному друкуванні. Під час перевертання
аркуша під передавальним циліндром установлюється пневмосистема,
яка подає повітря на аркуш і переміщає його на повітряній подушці до
наступної секції. Тим самим запобігаєгься відмарювання фарби при
двобічному друкуванні.

Машини обладнано досконалими ФА. Загальну подачу фарби регу-
люють зміною кута повороту дукторного циліндра, а місцеву — гвинтами
для регулювання, які змінюють зазор між дукгорним циліндром і фарбо-
вим ножем. Після вимикання натиску валики ФА роз’єднуються, що
забезпечує вищу якість накочування фарби після повторного вмикання
валиків. Подача ЗР регулюється зміною кута повороту дукторного цилінд-
ра.Відбитки виводяться ланцюговим конвеєром 1 на високостапельний
приймальний стіл.
6.12.6.	Машина ПОЛ-72

Це машина другого покоління, яка є вдосконаленим варіантом машин
2ПОЛ-71. Максимальна продуктивність машини — 12 тис. відбитків/год.

Машину обладнано центральним пультом керування та пультами
керування кожною друкарською секцією. Вона може оснащуватися систе-
мою «УагіосоШгоІ», що дає змогу автоматизувати процес підготовки ФА до
друку, а також за допомогою міні-ЕОМ контролювати якість відбитка.
До системи дистанційного керування ФА входять: центральний пульт
керування, столи для розміщення оригіналів, пристрої для дистанційного
керування гвинтами фарбового ящика та дукгорним циліндром, запам’я-
товувальний пристрій.

З центрального пульта керування друкар за оригіналом заздалегідь
встановлює кут повороту дукторного циліндра і гвинти фарбового ящика,
привід яких працює від крокових двигунів. Для полегшення регулювання
на пульті є індикація положень гвинтів і кута повороту дукторного ци-
ліндра для кожної секції машини.

Здобувши пробний відбиток і порівнявши його із затвердженим ори-
гіналом візуально або за допомогою денситометра, друкар регулює ФА.
ЕОМ забезпечує допоміжне регулювання гвинтів у перехідних зонах
для запобігання відходу ножа від контакту з гвинтами, а також
установлює їх вихідне положення. Запам’ятовувальний пристрій може
зберігати в пам’яті дані про номер секції, положення регулювальних
гвинтів і кут повороту дукторного циліндра. Натисненням на клавішу
викликається інформація з пам’яті ЕОМ й автоматично регулюється ФА.
Цією інформацією можна користуватися під час тривалих перерв у роботі
або друкуванні повторних тиражів.

Система програмного керування машиною передбачає шість стандар-
тних програм, зокрема налагодження, проходження паперу без друку-
вання, подачу фарби та ЗР, друкування тиражу, змивання ФА окремих
друкарських секцій.

6.12.7.	Машина ПОЛ-35

Відкрите акціонерне товариство «Ленполиграфмаш» випускає одно-
фарбову машину ПОЛ-35 (рис. 6.42), призначену для друкування широ-
кого асортименту продукції, від найпростіших видів бланків та різно-
манітної документації до складного багатофарбового друку. Формат
паперу— 155x210...360x500 мм, продуктивність — 7,5 тис. відбитків/год.

До основних особливостей машини ПОЛ-35 слід віднести
можливості:

керувати фарбовим і зволожувальним апаратами однією рукою;

збільшувати швидкість друку вручну;

повертати друкарську форму по колу ФЦ;

швидко знімати прозорі кожухи;

зупиняти машину в разі відкривання кожухів ФАта аркушевивідного
пристрою.
Схему машини ПОЛ-35 зображено на рис. 6.42. Зі стола самонакладу
1 ЗМ за передню кромку передається роликами 2 на накладний стіл, де
за допомогою тасьмового конвеєра 3 доводиться до передніх упорів 5.
Аркуш вирівнюється передніми упорами та бічним упором 4 і подається
в ДА. ЗР передається на форму ЗА 6, а фарба — ФА 7. Задрукований
аркуш із захоплювачів ДЦ передається в захоплювачі ланцюгового
конвеєра 8, який виводить його на приймальний стіл 9.

Розглянемо роботу механізму переднього вирівнювання аркушів цієї
машини (рис. 6.43). Планки упорів 12 встановлюються на валу 11 і стопо-
ряться болтами 8. Місце встановлення їх визначається форматом тираж-
ного аркуша. Положення передніх упорів відносно осі вала визначається
при западанні в заглибини на валу кульок 6, підпружинених пружинами
7. Планку 12 переднього упора закріплено гвинтами до хомутика 1. Поло-
ження упорів регулюють також повертанням гвинта 10. Осьове зміще-
ння гвинта фіксується шайбою 9. Гвинт укручується у втулку 5, на кінці
якої заштифтовано хомутик 1. На гвинті 10 розміщено хроповичок.
Поворот гвинта 10 на один зуб хроповичка відповідає переміщенню хо-
мутика 1 з планкою 12 на 0,05 мм. Фіксується хомутик 1 у певному
положенні втулкою 4 і гайкою 2 на гвинту 3., в _ ,, і А

Рис. 6.42. Схема машини ПОЛ-35

Рис. 6.43. Схема механізму переднього
вирівнювання аркушів машини ПОЛ-35

Зволожувальний апарат (рис. 6.44) складається з ванни 18, до якої
розчин надходить з резервуара 17, та системи валиків і циліндрів.

Розчин з ванни подається дукторним циліндром 16, який має перерив-
частий рух. Із цим циліндром періодично взаємодіє передавальний валик
19, який передає ЗР на розкочувальний циліндр 21. Привід передаваль-
ного валика приводиться в рух від кулачка 15 та важільної системи 20.
На друкарську форму ЗР наноситься накочувальними валиками 13 і 22.
Циліндр 14 забезпечує надійний контакт накочувальних валиків з
формою і очищає їх від фарби та надмірного розчину.
Рис. 6.44. Схема ЗА і ФА машини ПОЛ-35

Фарбовий апарат (див. рис. 6.44) складається з фарбового ящика
1, в який заливають фарбу, та системи валиків і циліндрів. Фарбу
подає дукгорний циліндр 3, який здійснює переривчастий рух. З
дукторного циліндра фарба передається передавальним валиком 4,
що здійснює коливний рух, на розкочувальний циліндр 5. Переда-
вальний валик приводиться в рух від кулачка 2 та важільної системи
27. Розкочувальний циліндр 5 передає фарбу валикам 6,9 і циліндрам
8, 22, які, крім обертового руху, мають й осьове зміщення. Розкочуваль-
ні валики 6 і 9 вільно встановлюються в гнізда тримачів, закріплених
на стінках машини. З циліндрами вони взаємодіють під дією власної
маси валиків та додаткового притиснення циліндром 7. Накочувальні
валики 10, 12 і 26 наносять фарбу в трициліндровий ДА 25, 24, 23.
Вони встановлюються в опори, закріплені на стінках машини.

На рис. 6.45 показано схему механізму зміни положення
накочувальних валиків ФА. Ролик 27, прокочуючись по кулачку 18,
розвертає через важіль 16 тягу б і важіль 7, жорстко закріплений на
трубі 5. Разом з трубою повертається сегмент 4, який має чотири пази.
В один із пазів установлюється ручка 2 через зуб 3 вилки 2. Вилку 2,
зв’язану з ручкою, прикріплено другим кінцем до важеля ЗО, жорстко
закріпленого на валу 8, що проходить через трубу 5. На валу 8 установ-
лено важіль 9. Через важелі 9 і ЗО рух передається тягам 10 та 28, які
повертають диски 14 і 23, встановлені у фланцях ФЦ. На поверхні дисків
розміщено ролики 24 накочувальних валиків 11, 15 і 29. Контакт
Рис. 6.45. Схема механізму зміни положення накочувальних валиків ФА машини ПОЛ-35

забезпечується пружинами 22. Через важелі 25 та тяги 26, підпружинені
пружинами 27, переміщуються опори 21, а разом з ними і накочувальні
валики.

Положення опори 21 фіксується болтом 19 і гайкою 20. Накочувальні
валики 11,15 та 29 можуть займати різні положення відносно форми й
інших цилінрів залежно від положення ручки 1. У пази сегмента 4 ручку
встановлюють вручну, в робоче положення вона переводиться автома-
тично при вмиканні натиску. Якщо останній вимикається, то кулачок
13, закріплений на шестірні ОЦ, зміщує ролик 12. Ролик, закріплений
на тязі б, при відході розвертає ручку 1 разом із сегментом 4 в робоче
положення. Валики при цьому відходять від друкарської форми.

Під час обкочування машини без паперу в першому положенні ручки
валики та циліндри розміщуються так, як показано на рис. 6.46:

накочувальні валики ФА 2,9,17 не торкаються циліндрів 1 і 10;

валики 2, 9, 17 і валики ЗА 11, 16 не стикаються з друкарською
формою;

передавальний валик 7 ФА не торкається дукторного циліндра 8, а
передавальний валик 13 ЗА — дукторного циліндра 14.

Під час розкочування фарби та регулювання валиків ФА ручка буде
в другому положенні і тоді:

всі валики та циліндри ФА 1...10, 17 взаємодіють один з одним;
валики 2,9,11,16, 17 не стикаються з друкарською формою;
валик 7 передає фарбу від циліндра 8 циліндру 6;

валик 13 не взаємодіє з циліндром 14. Під час регулювання ЗА в
третьому положенні ручки:
всі валики та циліндри ФА взаємо-
діють між собою;

валики 2,9, II, 16,17 не стикаються з
друкарською формою;

циліндр 15 взаємодіє з валиками 11 і І6\

валик 7 не взаємодіє з циліндром 5;

валик 13 передає ЗР від циліндра/4
циліндру 12.

Під час контролю взаємного поло-
ження в четвертому положенні ручки:

всі валики та циліндри ФА взаємо-
діють між собою;

циліндр 15 взаємодіє з валиками 11 і /б;

валики 11, /бторкаються друкарської
форми, а валики 2,9, 17 не прилягають
до неї;

Рис. 6.46. Установлення валиків і ци-
ліндрів ФА та ЗА машини ПОЛ-35

валик 7 не торкається циліндра 8, а валик 13 — циліндра 14.

У табл. 6.23 наведено технічні характеристики АРМ виробництва Росії.

6.12.8.	Машини модифікацій «ЗЬееї ргезз-76»

Єйським заводом поліграфічних машин розроблено уніфікований ряд
АРМ «8Ьееі рге88-76» з максимальним форматом аркуша 56x76 см. Ці
машини мають такі модифікації: 76-0 — однофарбова з низькоста-
пельним прийманням; 76-Т—двофарбова з низькостапельним прийман-
ням; 76-Р — чотирифарбова з низькостапельним прийманням; 76-ТТ —
двофарбова з перевертанням аркуша та низькостапельним прийманням;
76-РТ — чотирифарбова з перевертанням аркуша та низькостапельним
прийманням; 76-РТН — чотирифарбова з перевертанням аркуша та
високостапельним прийманням; 76-РіТТУН — п’ятифарбова з двома
пристроями перевертання аркуша, лакувальною секцією та високоста-
пельним прийманням.

6.13.	ОФСЕТНІ МАШИНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Сфера застосування ОПД постійно розширюється. Офсетні друкар-
ські машини використовуються для друкування на невбирних та
полімерних матеріалах і призначені для відтворення перевідних
зображень та стереоілюстрацій, а також для випуску різноманітної
продукції спеціального призначення.

6.13.1.	Машини для друкування на листовій жерсті

На промислових підприємствах нашої країни застосовуються два
типи АРМ для друкування на жерсті, які різняться способом транспор-
тування листів між друкарськими секціями.

У машинах першого типу листи передаються з одній секції до іншої
286

Таблиця 6.23. Технічні характеристики АРМ виробництва Росії

Показник	ПОЛ-35	4ОМ	ПОЛ-54-1 (ПОЛ-54-2)	ПОЛ-70-2 (ПОЛ-70-4)	2ПОЛ-71-2 (2ПОЛ-7І-4)	ПОЛ-72-2 (ПОЛ-72-4)	ПОЛ-84-2  (ПОЛ-84-4)
Максимальний формат арку- ша, мм	360x500	550x720	560x760	720x1020	710x1020	720x1020	860x1120
Номінальний формат ар- куша, мм	155x220	540x700	540x700	700x1000	700x1000	700x1000	840x1080
Мінімальний формат арку- ша, мм	155x210	350x450	300x420	540x700	420x500	370x520	540x700
Маса 1 м2 паперу, г	30...350	70...240	40...320	60...300	40...600	40...600	60...300
Максимальна продуктив- ність, тис. відбнтків/год	7,5	8	12	7,5	10	12	7.5
Кількість фарб	1	1	1(2)	2(4)	2(4)	2(4)	2(4)
Габаритні розміри із само- накладом, м: довжина ширина висота	1,5 1,22 1,49	3,10  2,20  1,82	2,94(3,27)  2,19(2,66)  1,97(2,22)	6,75(9,61)  3,45  2,30	7,3(9,62) 3,22 2,04	7,6(10)  3,46  2,62	7,7(11,1)  3,57  2,40
Маса з самонакладом, т	0,73	4,8	5,42	17.56	17,52	19.1	19,1
Загальна споживана по- тужність, кВт	1,8	7,28	12,1(15,5)	23(37)	23(42)	40(56)	23(40)
за допомогою конвеєрів, тобто після задруковування в першій секції лист
спрямовується на приймально-транспортний стіл другої секції, анало-
гічний столу першої секції. На столі лист вирівнюється по бічній та пе-
редній кромках, після чого він транспортується в зону ДК захоплюва-
чами ДЦ. При цьому захоплювачі проводять лист приблизно на 1/4 його
довжини, а далі він рухається завдяки силам тертя між циліндрами ДА.

У машинах другого типу використовується примусове транспортуван-
ня листа за допомогою спеціальних передавальних грейферних цилінд-
рів. Після вирівнювання листа він передається в захоплювачі ДЦ, потім
— у захоплювачі передавального циліндра і т.д. Оскільки лінійні швид-
кості листа під час друкування та передавання не змінюються, забезпе-
чується висока точність суміщення фарб у кожній друкарській секції.

Машина ПОЖ-84, яку випускає ВАТ «Рмбинск-Полиграфмаш»,
належить до машин першого типу. Вона призначена для друкування
способом ОПД двофарбових зображень на металевих листах форматом
від 512x712 до 860x1120 мм і завтовшки 0,2...0,4 мм. Багатофарбові
зображення можна здобувати після повторного прогону листів через машину.

Машину побудовано за секційним принципом, складається вона з
двох друкарських секцій з лінійною системою транспортування метале-
вих листів. Кожна секція містить ДА, ФА і ЗА, причому ДА побудовано
за трициліндровою схемою. Тиск у зоні ДК здійснюється завдяки
переміщенню ДЦ до ОЦ. Від подавача за допомогою стрічкових конвеєрів
і спеціальних підштовхувачів листи спрямовуються спочатку до першої,
а потім до другої друкарської секції.

Щоб запобігти прилипанню листа до ОЦ, в машині ПОЖ-84 перед-
бачено спеціальний пристрій.

На машині ПОЖ-84 можна друкувати штрихові та тонові зображення
лініатурою до 60 ліній/см. Допустиме несуміщення фарб становить
0,15...0,25 мм. Правильно орієнтують листи відносно форми пристрої
для бічного та переднього вирівнювань під час роботи машини.

Для суміщення фарб ФЦ може переміщуватися по колу і в осьовому
напрямку під час роботи машини. Механізм натиску вмикають від
безконтактного стартового пристрою, який одночасно контролює наяв-
ність листів. Якщо лист не подається, то безконтактний пристрій вимикає
натиск, а також відводяться накочувальні валики ФА та блокується
передавальний валик. Якщо листи подаються, то механізми вмикаються
автоматично.

Машина ПОЖ-84 має максимальну швидкість 6600 об/год, але її
робоча швидкість під час друкування на металевих листах, яка залежить
від формату, товщини листів і якості їхнього матеріалу, а також вимог
до якості відбитків, становить 4000...5200 об/год.

Особливість процесу друкування на металі — необхідність поперед-
нього нанесення на його поверхню грунтового шару (лакового або
емалевого) для забезпечення адгезії друкарської фарби. Емалевий грунто-
вий шар створює, крім того, необхідний фон для точнішого відтворення
кольорів зображення, близьких до оригіналу. На жерсті друкують
в’зкішими та липкішими фарбами, які, закріплюючись, утворюють на
відбитках щільні плівки, стійкі до температури та вологи.

Під час друкування на загрунтованій жерсті друкарські машини
агрегатуються в автоматизовані технологічні лінії (рис. 6.47), до складу
яких входять подавач листів 1, одно- або багатофарбова машина 2,
лакувальна машина 3 і сушильний пристрій 4 конвеєрного типу із систе-
мою охолодження, розвантажувальним пристроєм і стопрукладальником
(на схемі не показано).

Рис. 6.47. Схема автоматизованої технологічної лінії для друкування на загрунтованій
жерсті

Фарби можна закріплювати нагріванням їх до певної температури
або УФ випромінюванням. Довжина лінії залежить від типу сушильного
пристрою.

6.13.2.	Нові схеми аркушевих офсетних машин

Офсетний плоский друк дедалі застосовують для виготовлення нетра-
диційних видів друкованої продукції, зокрема для нанесення захисного
рисунка-схеми на друковану плату (ДП).

Для виготовлення ДП важливо мати чітке зображення елементів
рисунка схеми на заготовці, основною вимогою до якого є надійний
захист від дії кислотних розчинів для травлення мідного шару-основи
або під час гальванонарощування струмопровідних елементів. Техніч-
ними умовами практично не допускається наявність у захисному шарі
будь-яких пор (порожнин), крізь які міг би просочуватись травильний
розчин.

Раніше захисний фарбовий рисунок-схема наносився на поверхню
заготовки ДП способом трафаретного друку. За допомогою трафаретних
друкарських машин тиражувалися ДП, які використовувалися в побу-
товій радіотехнічній апаратурі.

Технологія трафаретного друку має ряд істотних недоліків, основними
з яких є обмеження роздільної здатності трафаретної форми, що звужує
її використання під час виготовлення ДП з підвищеною щільністю
монтажу. Якщо ширина струмопровідної лінії ДП менша від 0,3 мм, то
як захисний шар використовується фоторезист, на якому фотомеханічним
способом формується рисунок-схема. Такі технології проводять прак-
тично вручну і вони є екологічно шкідливими.

Офсетний друк дає змогу наносити захисний рисунок з роздільною
здатністю до 60 ліній/см і тиражувати ДП в автоматичному режимі, об’єд-
навши в єдину лінію друкарський та сушильний пристрої завдяки різкому
скороченню порівняно з трафаретним друком часу сушіння фарбового
шару.

Деякі фірми США та Японії використовують технологію офсетного
друку у виробництві ДП. Технологія офсетного друку має свою специ-
фіку, до погребує вирішення складної комплексної проблеми, яка полягає
у використанні не тільки спеціальних фарб, а й оригінального друкар-
ського устаткування. Традиційний ДА ротаційного типу внаслідок
короткочасності ДК та малої товщини фарбового шару не 'забезпечує
високої якості ДП.

Досвід проектування та експлуатації офсетних машин спеціального
призначення, нагромаджений в УкрНДІСВД та Московській державній
академії друку, показав, що якісне нанесення захисного рисунка-схеми
на заготовку ДП можна здійснити лише за кілька друкарських циклів.
Це пояснюється тим, що в ротаційній друкарській парі через малу
ширину друкарської зони час взаємодії фарбового зображення із ЗМ дуже
малий. У ДК відбуваються складні явища, пов’язані з розгалуженням і
розриванням фарбового шару на виході з друкарської пари, тому
наявність жорсткого невбирного матеріалу істотно ускладнює процес
переходу фарби. Це зумовлено ще й тим, що розтяг і розриви фарбових
ниток призводять до утворення відкритих внутрішніх порожнин в
елементах фарбового зображення, які порушують суцільність покриття
та зменшують його захисні властивості.

З урахуванням цього в Московській державній академії друку було
розроблено два оригінальних офсетних апарати, які працюють в ревер-
сивно-імпульсному режимі. Ці апарати створено на базі машин ПОЛ-35.

В основу першого варіанта (рис. 6.48, а) покладено принцип
об’єднання ротаційної друкарської пари (формного й офсетного цилінд-
рів) із зворотно-поступальним рухом заготовки ДП, розміщеної на
рухомому горизонтальному столі. Привід подібного ДА побудовано за
принципом однооборотних плоскодрукарських машин з рівномірною
швидкістю друку, де циліндрова група має сталу швидкість обертання,
а горизонтальний стіл за допомогою кулачкового приводу — змінну. На
ділянці робочого ходу стіл розганяється до швидкості друку, рухаючись
разом з офсетним і формним циліндрами, після чого сповільнюється та
повертається у вихідну позицію. Для компенсації різної товщини
заготовки ДП в столі розміщено рухому опору, яка виводить заготовку
завжди на рівень друкування. У цьому ДА використано принцип
багаторазового ДК, тобто можливість здійснювати задруковування

Рис. 6.48. Схеми офсетних ДА для нанесення рисунка на ДП
фольгованої поверхні кілька разів, не знімаючи її з базових штифтів і не
порушуючи суміщення. Багаторазовий друкарський цикл поліпшує
зчеплення фарби з підкладкою завдяки ущільненню фарбового шару та
руйнуванню закритих порожнин, що збільшує суцільність захисного
фарбового шару.

Заготовка на стіл подається в крайньому лівому його положенні, де
вона вирівнюється відносно базових штифтів і після багаторазового
друкарського циклу виводиться на приймання або на проміжний конвеєр
та сушильний пристрій. Практика показала, що для якісного друку
досить двох-трьох таких циклів.

Інший варіант офсетного ДА (рис. 6.48, б) виконано за аналогом
друкарсько-оздоблювального агрегату фірми «Камерон». На верхній
робочій нескінченній стрічці встановлено офсетні ГП, які контактують
по черзі з ФЦ і ЗМ.

Нижня стрічка, рухаючись синхронно з верхньою, транспортує ДП
у силовий блок, виконаний у вигляді чотирьох пар обтискних роликів.
У момент подачі заготовки в зону друкування її фіксують спеціальні
штифти, закріплені на верхній стрічці в базових отворах, після чого
заготовка обтягується стрічками з обох боків і потрапляє в зону дії
обтискних роликів. Тут до ДП прикладається інтенсивне силове діяння
через поверхню стрічки й офсетне ГП, внаслідок чого передається
фарбове зображення. Наявність кількох пар обтискних роликів пропор-
ційно збільшує зону ДК. Перевага такого ДА полягає ще й у тому, що
під час лінійного переміщення заготовки через контактні пари фарбовий
шар не розгалужується, як у звичайній ротаційній парі, а навпаки —
багаторазово ущільнюється.

Якщо в розглянутій схемі використати два ДА, розміщені один над
одним, то за один робочий цикл можна здобути ДП, задруковану з обох
боків.

Істотною перевагою запропонованої технології є поліпшення еколо-
гічних параметрів виробничого процесу завдяки виключенню з процесу
фоторезисту. Екологічно небезпечним є органопроявний фоторезист
марки СПФ-2. Для його проявлення використовується метил-
хлороформ, а для змивання з поверхні заготовки — метилен.
Утилізація цих двох компонентів має певні труднощі і вони небезпечні
у виробництві.

Розглянуті приклади використання офсетного друку — це тільки один
з напрямів технічного прогресу в такій специфічній галузі, як виготов-
лення ДП.

6.13.3.	Друкування перевідних зображень

Офсетний друк застосовують також для друкування перевідних зобра-
жень (декалькоманія). Це пов’язано з тим, що традиційні способи здо-
буття перевідних зображень мають низьку продуктивність.

Декалькоманію широко застосовують у різних галузях народного гос-
подарства, оскільки за її допомогою зображення можна перенести на
вироби різної конфігурації, а також на різні матеріали (скло, метал,
кераміку тощо).

За способом перенесення зображення на вироби розрізняють: «сирі»,
термоприклеювальні, багаторазовоперевідні та самоприклеювальні
зображення. Способом ОПД відтворюють «сирі» та термоприклеювальні
зображення. «Сирі» зображення переводяться тільки для попереднього
зволоження відбитка. їх застосовують у меблевій промисловості, для
оформлення іграшок, фарфору, кераміки тощо. «Сирі» перевідні зобра-
ження друкують на непроклеєному або слабкопроклеєному папері,
покритому колоїдом, що добре розчиняється у воді. Друкують фарбами,
які після висихання утворюють водонерозчинні плівки. Для перевідних
зображень на фарфорі, кераміці та склі використовують фарби з неорга-
нічними пігментами і спеціальними флюсами, які витримують темпера-
туру випалу виробів.

Термоприклеювальні зображення переносять під дією температури
та тиску. Друкують на матеріалах, покритих розділювальним шаром,
який зменшує адгезійний зв’язок підкладки з друкарською фарбою під
час нагрівання. Перевідні зображення виконують на одно- або багатофар-
бових АРМ.

Особливу увагу для відтворення перевідних зображень способом ОПД
приділяють розробленню спеціальних друкарських матеріалів та ідентич-
ності відтворення зображень у процесі друкування.

Друкарське офсетне устаткування використовують також для друку-
вання шпалер, виготовлення репродукцій із стереоскопічним ефектом
та інших виробів.
Розділ ///

РУЛОННІ РОТАЦІЙНІ МАШИНИ ОФСЕТНОГО
ПЛОСКОГО ДРУКУ

Глава 7

ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ТА ПРИСТРОЇ РУЛОННИХ
РОТАЦІЙНИХ МАШИН

7.1.	ДРУКАРСЬКІ АПАРАТИ

7.1.1.	Схеми будови друкарських апаратів

Друкарські пристрої призначені для здобуття відбитка та проведення
паперової стрічки. Друкарські пристрої РРМ мають такий самий склад,
що й друкарські пристрої АРМ. Схеми ДА РРМ зображено на рис. 7.1.

У трициліндровій схемі офсетної машини (рис. 7.1, а) зображення з
ФЦ 5 передається на ОЦ 2, а звідти на паперову стрічку, яка проходить
між офсетним 2 і друкарським 1 циліндрами. ЗА 3 в усіх зображених на
рис. 7.1 схемах наносить на форму ЗР, а ФА 4 — друкарську фарбу.

Чотирициліндровий офсетний ДА (рис. 7.1, б) складається з двох
формних 5 і двох офсетних 2 циліндрів. Паперова стрічка, перемі-
щуючись між ОЦ, задруковується одночасно з обох боків. У чотири-
циліндрових ДА мажуть використовуватися ФЦ з діаметром у два рази
меншим, ніж діаметр ОЦ.

У п’ятициліндровому планетарному ДА (рис. 7.1, в), що складається
з двох формних 5, двох офсетних 2 й одного друкарського 1 циліндрів,
стрічка задруковується з одного боку двома фарбами з підвищеною
точністю суміщення їх.

Рис. 7.1. Схеми ДА РРМ	2
Чотирифарбовий ДА побудованио за планетарною схемою (рис. 7.1,
г): навколо одного ДЦ 1 великого діаметра розміщено по чотири офсетних
2 і формних 3 циліндри малого діаметра. Переміщуючись між друкар-
ським та офсетними циліндрами, паперова стрічка задруковується в
чотири фарби з високою точністю суміщення їх. Машини з такими
пристроями менш зручні в обслуговуванні порівняно з багагофарбовими,
які складаються з одно- і двофарбових секцій.

7.1.2.	Циліндри, їхні опори, привід і пристрої для
закріплення форм та декелів

Циліндри виготовляють в основному з високоміцного сірого чавуну.
Щоб вони були легкими, їх роблять порожнистими із запресованими
стальними валами, а з метою підвищення жорсткості циліндрів їх
виготовляють з радіальними і поздовжніми ребрами всередині. У
машинах подвійної ширини циліндри ДА роблять стальними
суцільнокованими.

Друкарські циліндри відіграють роль опорної поверхні під час друку-
вання. Тіло циліндра має гладеньку поліровану поверхню без виїмок.
ОЦ відіграють роль проміжної ланки для перенесення зображення з
друкарської форми на ЗМ. Поверхня ОЦ обтягується декелем 2 (рис.
7.2, а), до складу якого входять ГП та підкладка. Декель встановлюється
на циліндр за допомогою двох шпинделів 1, 3, які розміщені ексцен-
трично в каналі циліндра й обертаються вручну завдяки черв’ячним
парам 4,5 і 6, 7 (рис. 7.2, б).

Формні циліндри мають на поверхні виїмку для закріплення друкар-
ської форми. Пристрої для закріплення форм бувають різної конструкції.
Машини комплектуються спеціальним обладнанням для попереднього
гнуття форм. Схему пристрою для закріплення друкарських форм на
книжково-журнальних рулонних машинах показано на рис. 7.3, а. Задній
край форми 2 загинають так, щоб утворювалася петля, в яку вставляють
металевий стрижень 3.

а	5

Рис. 7.2. Схема закріплення декеля на поверхні ОЦ
Друкарську форму переднім загнутим краєм установлюють на ФЦ,
який обертають, і задній край форми з металевим стрижнем заводять у
паз вала 7. Форма натягується на циліндрі внаслідок повороту вала З
через черв’ячну пару 4,5.

На рис. 7.3,6 зображено схему пристрою для закріплення друкарської
форми в газетному агрегаті ПОГ-168. Для встановлення форми на
циліндр необхідно послабити гвинт затиснення шпинделя 7. За
допомогою ключа шпинделем 7 відкривають планку закріплення 2.
Кінець форми зігнутою передньою кромкою вставляють у відкритий паз
і переміщують до привідного упора. Потім планку закріплення 2
затискують шпинделем 7 за допомогою динамометричного ключа. Після
цього положення шпинделя фіксують спеціальним затискачем.
Притримуючи форму, треба повернути циліндр і закріпити задню кромку
форми. Для цього спочатку слід розконтрити шпиндель 4 і відкрити за
його допомогою планку закріплення 3. Потім треба вставити кінець
задньої кромки у відкритий паз і перемістити форму до привідного упора.
Натягують форму ексцентричним валом 5 проти напрямку руху циліндра
за допомогою динамометричного ключа. Після натягування форми треба
зафіксувати вал 5 за допомогою затискача.
На рис. 7.3, в показано схему пристрою для закріплення друкарської
форми на ФЦ машини ПОК-84. На спеціальному обладнанні один край
форми 1 загинають навколо стрижня 4, на іншому краю видавлюють
ямки 5. Потім форму зі стрижнем 4 заводять у паз 6 валика З,
встановленого у виїмці ФЦ, і з іншого боку виїмки заводять другий край
форми з ямками 5.

За допомогою черв’яка 7 та черв’ячного колеса 8, встановлених на
торці ФЦ, натягують форму поворотом валика 3 за ходом стрілки
годинника. Сили натягу форми заклинюють валик 3 у виїмці ФЦ.

При зміні напрямку обертання ФЦ планку 2 і стрижень 4 міняють
місцями.

З метою автоматизації операції заміни друкарських форм іноді
застосовують спеціальні роботи. При їх використанні спочатку необхідно
закріпити систему автоматичного доставляння форми до друкарської
секції машини і систему встановлення ФЦ в потрібне положення. Робот
переміщується по напрямних уздовж ФЦ та робочого органа, що склада-
ється з чотирьох присосів і керуючого пристрою з центральним проце-
сором. Керуючий пристрій видає команди на зняття форми з транспорту-
вального пристрою і встановлення її на ФЦ.

Стабільність умов друкування може бути досягнена створенням попе-
реднього натягу між опорними кільцями циліндрів у ДА, розрахованого
на невеликий діапазон товщин ЗМ. Такі ДА мають задовольняти високі
вимоги до точності виготовлення циліндрів, приводу їх, деформаційних
властивостей декеля.

Попередній натяг у ротаційному ДА дає змогу зменшити амплітуду
поперечних коливань циліндрів, перешкоджає відносному зміщенню їх
у коловому напрямку і знижує технологічні навантаження.

7.1.3.	Пристрої для суміщення відбитків

При багатокольоровому друкуванні необхідно забезпечити точне
суміщення відбитків усіх фарб, які послідовно наносяться на паперову
стрічку. Цього можна досягти двома способами: регулюванням поло-ження
окремих форм відносно стрічки та зміщенням стрічки відносно форм.

Формні циліндри для точного суміщення відбитків мають ряд регулю-
вань: по колу, осьове й діагональне.

Діагональне суміщення, необхідне для зменшення часу простою
машини, досягається механічним поворотом ексцентричної втулки, в
якій міститься опора ФЦ.

Осьове та колове суміщення ФЦ на РРМ досягаються при дистанцій-
ному керуванні за допомогою серводвигуна, встановленого в електрич-
ному колі керування.

7.1.4.	Механізми натиску

Ці механізми призначені для вмикання, вимикання та регулювання тиску в
ЗК циліндрів ДА переміщенням осей циліндрів, установлених у рухомих опорах
або в ексцентричних втулках.
У РРМ ОЦ 19 (рис. 7.4, а) підходить або відходить від ДЦ 17 і ФЦ 1
при повороті ексцентричних втулок 16, в яких обертаються на підшип-
никах цапфи ОЦ.

Зовнішні ексцентричні втулки 18 можуть повертатися за допомогою
черв’ячної передачі 2 на невеликий кут, необхідний для встановлення
ОЦ під час монтажу машини.

У сучасних РРМ натиск умикається від індивідуального електро-
двигуна або гідравлічного чи пневматичного циліндра.

Поворот ексцентричних втулок 16 ОЦ машини ПОК-70 здійснюється
від електродвигуна 5 натисненням на кнопку «Вмикання натиску» або
на кнопку «Вимикання натиску». Через черв’ячну передачу 10 повер-
тається на півоберта кривошип 9, через систему важелів 11...13, 4, 14
він приводить в рух ексцентричні втулки 16. Положення важільної
системи при вмиканні натиску на схемі показано жирними лініями, а
при вимиканні — тонкими. Окреме регулювання положення лівої та
правої втулок 16 під час монтажу машини здійснюється стяжними
гайками 15. Зупин електродвигуна провадиться за допомогою кінцевого
вимикача 8, яким керує кулачок 7. Стрічкове гальмо б, зв’язане з
електромагнітом, зупиняє рух механізму натиску.

Рис. 7.4. Схеми механізмів натиску з механічним (а) та гідравлічним (б)
приводами в РРМ
Для повороту ексцентричних втулок 2 ОЦ в машині ПОК-84 викори-
стовуються гідроциліндри б (рис. 7.4, б), шарнірно закріплені на стінках
ДА. Коли подається масло у верхню або нижню порожнину гідро-
циліндра, відбувається відповідне переміщення поршня 7, який через
шток 5 повертає ексцентричну втулку 2. Регулювання тиску між цилінд-
рами здійсюється гвинтами 4,1.

Одночасно з умиканням або вимиканням натиску блокувальний при-
стрій, з’єднаний з ексцентричною втулкою 2 ланкою 3, автоматично
приставляє або відставляє від форми накочувальні валики фарбового та
зволожувального апаратів і блокує роботу їх передавальних валиків у
разі вимикання натиску.

7.2.	СТРІЧКОЖИВИЛЬНІ ПРИСТРОЇ

7.2.1.	Кріплення та автоматичне склеювання рулонів

Рулон паперу під час подачі його в машину після звільнення від
упаковки спочатку закріплюють на своєму центральному отворі, потім
піднімають над підлогою транспортувальним пристроєм. У цьому поло-
женні рулон регулюють по осі, стрічку з нього протягують в машину.
Після розмотування залишок рулону знімають, зупинивши машину. В
швидкохідних машинах заміна рулонів здійснюється під час роботи за
допомогою автосклеювальних пристроїв.

Для встановлення рулонів використовують шпиндельні та безшпин-
дельні пристрої.

У шпиндельних пристроях в отвір втулки рулону 2 (рис. 7.5, а)
вводять стальний шпиндель 9 і, затискаючи втулку конусами 1 та З,
маховичком 5 затягують гайку 4, яка зміщується вздовж гвинта б, жорстко
скріпленого зі шпинделем 9.

Вантажопідйомний пристрій, підхоплюючи рулон за стрижень шпин-
деля, встановлює його цапфами в підшипники. Осьове положення рулону
регулюється за допомогою встановлюваного гвинта 7 з маховичком 8.
Іноді шпинделі оснащують розтискними механічними, пневматичними
або гідравлічними пристроями, які сприяють більш надійному зчепленню
рулону із шпинделем і підвищенню жорсткості рулону при зменшенні
його діаметра. До комплекту машини входить кілька шпинделів для
попередньої підготовки до встановлення змінних рулонів.

Широке застосування дістали пристрої для безшпиндельного
встановлення рулонів (рис. 7.5, б). При цьому рулон б затискується
конусами 5 та 7, які вводяться з обох боків у втулку рулону. Конуси
встановлюють на опорах кочення і закріплюють на важелях 11, 14, які
залежно від ширини рулону можуть переставлятися вздовж вала 13.
Переміщення конусів може здійснюватися рукояткою 12 через зубчасто-
рейкову передачу з наступною фіксацією її положення. Закріплення
рулону здійснюється тоді, коли конуси знаходяться на рівні його осі.
Важелі 11,14 в старих машинах повертаються вручну, а в нових — від
Рис. 7.5. Схеми пристроїв для встановлення рулонів

електродвигуна 4 через самогальмівну черв’ячну 3 і зубчасту 2 передачі.
Крайнє положення важелів фіксується кінцевими вимикачами.

Осьове регулювання положення рулону, яке забезпечує симетричність
його бічних полів, у сучасних машинах здійснюється автоматично через
гвинтову 10 і черв’ячну 9 передачі серводвигуном 8, яким керує фотооп-
тичний пристрій, що стежить за рухом стрічки.

Розрізняють стаціонарні та поворотні пристрої для встановлення
рулонів. Поворотні пристрої поділяють на однопроменеві (рис. 7.5, в),
двопроменеві (рис. 7.5, г) і трипроменеві (рис. 7.5, д). Останні часто
називають рулонними зірками. У дво-, трипроменевих і деяких
стаціонарних установках можна здійснювати автоматичне склеювання
паперової стрічки, зменшивши швидкість машини.

Час, потрібний на перезаряджання рулону після зупину машини,
становить 10...20% часу, який затрачається на друкування рулону. Крім
того, зниження швидкості машини до нуля, а потім підвищення до
максимальної дестабілізує умови друкарського процесу й оброблення
стрічки у фальцювальному апараті, що призводить до збільшення
відходів. Через це в сучасних швидкохідних машинах використовують
пристрої для автоматичного склеювання паперових стрічок під час
роботи машини без зменшення її робочої швидкості (рис.7.6, а).
Паралельно з розмотуванням рулону 1 на наступній парі вільних
променів — важелів 10 закріплюють новий рулон 9 (на рисунку показано
положення пристрою в момент склеювання паперових стрічок). Коли
діаметр рулону 1 досягне встановленого мінімального значення, здійсню-
ється автоматичне або ручне вмикання механізму повороту рулонної
зірки. Одночасно опускається рама 4, на якій закріплено напрямний
ролик 2, щітку 7 (або валик) і ніж 3. Підхід на мінімальну відстань нового
рулону 9 до паперової стрічки контролюється фотоелектричним реле 5.
За допомогою пасів 8, які опускаються на новий рулон, здійснюється
розгін його до збігу зі швидкістю розмотаного рулону.

Синхронізація швидкостей досягається за допомогою тахогенера-
торів, один з яких під дією сил тертя приводиться в дію від поверхні
рулону, що розкручується, а інший — від папероведучого циліндра
друкарської секції. Новий рулон підготовляють до встановлення зазда-
легідь; розпаковують і зрізають стрічку за формою, зображеною на рис.
7.6, б. Щоб запобігти самовільному розмотуванню рулону в період
розгону, стрічку вздовж лінії зрізу приклеюють перфорованими проклеє-
ними знизу паперовими смужками 1 (вони розриваються на їх перфорації
при склеюванні) і наносять смужки клею 2. Чистим залишається лише
ділянка, на яку мають опускатися паси механізму розгону.

Коли швидкості обох рулонів зрівняються, розмотана стрічка притис-
кується до поверхні рулону 9 (див. рис. 7.6, а) щіткою 7, яка повертається
відносно своєї осі електромагнітом б, і відбувається процес склеювання
стрічок. Потім ніж 3 відрубує кінець розмотаної стрічки і рулон 1 зупи-
няється, а пристрій автоматичного склеювання повертається у початкове
положення.

Надрукована на здвоєній стрічці продукція за командою контролю-
вального фотооптичного пристрою відбраковується.

Рис. 7.6. Схеми пристрою для автоматичного склеювання паперових стрічок (а) і підго-
товки нового рулону до встановлення(б)
7.2.2.	Регулювання натягу паперової стрічки

При недостатньому натягу паперової стрічки на ній утворюються
складки і зморшки під час проходження між циліндрами ДА, тоді як
занадто великий натяг спричинює її обрив. Іноді причиною обриву
стрічки є концентрація зусилля в одній з бічних кромок. Сталість натягу
є важливою умовою точного суміщення фарб; паперова стрічка має
подаватися в ДА з рівномірним натягом і зусиллям, яке змінюється в
певних межах.

На підтримання сталого натягу стрічки негативно впливають два
фактори: зменшення розмірів та маси рулону від його розмотування і
початкова неправильна його геометрична форма. Для створення певного
натягу стрічки між рулоном і першим ДА, а також підтримання цього
натягу в процесі розмотування рулону використовуються рулонні гальма,
а для зменшення амплітуди коливань, спричинених неправильною
формою рулону, — амортизаційні валики та стабілізатори натягу.

Залежно від принципу створення гальмівного моменту рулонні гальма
поділяють на осьові, периферійні та комбіновані, а залежно від способу
регулювання інтенсивності гальмування — на механічні, електричні,
електромеханічні, пневматичні та гідравлічні. Регулювати гальмівний
момент можна вручну або автоматично.

Осьові гальма (рис. 7.7) характерні тим, що гальмівний момент
передається на рулон через шпиндель або конуси. Оскільки радіус рулону
під час розмотування зменшується, для забезпечення сталого натягу
паперової стрічки необхідне гальмівне зусилля, яке змінюється в
широких межах і неперервно регулюється. Механічними є стрічкові (рис.
7.7, а) й колодкові (рис. 7.7, б) гальма, в яких сила тертя створюється
між гальмівним шківом 2, що обертається разом зі шпинделем, і стрічкою
або розтискними колодками 1. При електричному гальмуванні рулону 2
(рис. 7.7, в) його шпиндель зв’язаний за допомогою ланцюгової передачі
1 з якорем електродвигуна 3. Зміною зовнішнього навантаження в

Рис. 7.7. Схеми осьових рулонних гальм: а — стрічкового; б — колодкового;
в — електричного; г — електромеханічного (з електромагнітною муфтою)
електричному колі 4 можна регулювати момент опору обертанню ротора
(а потім рулону).

У деяких рулонних машинах застосовуються електромеханічні
гальма, побудовані за принципом електромеханічної муфти (рис. 7.7, г).
У них сила тертя створюється між торцями дисків — нерухомого 1 і
рухомого 2, що обертаються разом з рулоном, який встановлено на
ковзній шпонці 3. Зміна гальмівного моменту досягається регулюванням
напруги, що подається на котушки електромагніта.

Перевагою осьових гальм є відсутність безпосереднього зв’язку між
їхніми елементами та поверхнею паперової стрічки.

Периферійні гальма, на відміну від осьових, гальмують під дією сил
тертя, які створюються безпосередньо на поверхні рулону. Внаслідок
цього натяг паперової стрічки менше залежить від зміни діаметра рулону.
Периферійні гальма бувають як з нерухомою, так із рухомою стрічками.

Периферійні гальма застосовують у тихохідних машинах. Стрічка 1
(рис. 7.8, а) з нерухомо закріпленим нижнім кінцем охоплює поверхню
рулону 8 і намотується на барабан 2, який створює натяг під дією вантажу
7, підвішеного на гнучкій ланці б. Гальмівний момент пропорційний
масі вантажу 7. При битті розмотуваного рулону виникають коливання
стрічки з вантажем і небажані періодичні зміни гальмівного зусилля на
поверхні рулону. На рис. 7.8, а зображено схему пристрою, який за
допомогою нескінченного ланцюга 3, насадженого на зірочку 4 вала 5,
може замінити дію вантажу 7 і створити автоматичне регулювання натягу
стрічки та периферійного гальма. На валу 5 може бути встановлений
пристрій, наприклад аналогічний тому, який показано на рис. 7.8, в або
б, де електродвигун 5 через диференціал 4 зв’язаний з якорем генератора
1. На корпусі диференціала 3 закріплено зірочку 2, яка сприймає круглий
момент, що передається через диференціал, відповідно притискуючи з
більшою чи меншою силою гальмівну стрічку до поверхні рулону.
Момент регулюється зміною навантаження генератора 1. У цьому разі
кутові переміщення здійснює тільки легкий корпус диференціала, який

Рис. 7.8. Схеми периферійних рулонних гатн>м з нерухомою стрічкою
Малоінерційними є пневматичні системи (рис. 7.8, в), в яких притис-
нення гальмівної стрічки 1 здійснюється під дією стисненого повітря
на поршень 2, що переміщується в циліндрі 3.

Залежно від принципу дії розрізняють такі периферійні гальма з
нескінченними пасами (рис. 7.9): з проковзуванням пасів по поверхні
рулону і без проковзування. У перших сила гальмування залежить від
різниці швидкостей поверхонь, що труться, і сили притиснення пасів. У
других сила притиснення пасів до рулону встановлюється наперед
більшою, ніж у перших, щоб не допустити проковзування, а натяг паперу
забезпечується завдяки різниці (на 1...3%) лінійних швидкостей пасів,
які примусово рухаються, і циліндрів ДА. Різниця переміщень, що
виникає при цьому, компенсується деформацією паперової стрічки, яка
визначає силу її натягування. Силу притиснення нескінченних пасів 1
можна створювати та регулювати спеціальним вантажем 2 зі змінним
плечем дії к або електродвигуном 4 через зубчасто-рейкову передачу З
(рис. 7.9, а), а також пневматичним навантажувачем 2 через рухомий
шків 1 (рис. 7.9, б).

Рис. 7.9. Схеми периферійних гальм з нескінченною стрічкою та електричним (а)
і пневматичним (б) навантажувачами

Периферійні системи з нескінченними пасами при відсутності
проковзування не пошкоджують поверхню паперу, а під час пуску
машини сприяють розгону рулону. Проте гальма з нескінченними пасами
конструктивно громіздкі й ускладнюють доступ до рулону.

Для забезпечення сталого натягу паперової стрічки під час розмоту-
вання рулонів їх гальма обладнують датчиками автоматичного регулю-
вання.

Принцип дії таких систем ілюструє рис. 7.10. Силова дія паперової
стрічки 1 (рис. 7.10, а) на охоплювальний валик 2 балансира зрівно-
важується вантажем Р. Останній за допомогою регулювального гвинта
з маховичком 3 встановлюється в положення, яке забезпечує заданий
початковий натяг паперового полотна. Валик 2 зв’язаний з демпфером
6 і через зубчасту передачу 4 — з регулятором 5.

На рис. 7.10, б зображено схему гідромеханічного регулятора натягу-
вання паперової стрічки, який застосовується в РРМ фірми «Р1ат৻
(Німеччина). Валик 2 балансира обладнано гідравлічним демпфером 4
1

Рис. 7.10. Схеми електромеханічного (а) та гідромеханічного (б) датчиків для систем
автоматичного регулювання рулонних гальм

та регулювальним дроселем 3, розміщеним у каналі, який з’єднує
надпоршневу і підпоршневу порожнини циліндра.

При збільшенні або зменшенні натягу стрічки разом із валиком 2
коливається кулачок 1, який через важільний механізм переміщує пор-
шень 5, змінюючи тиск масла в циліндрі 6. Порожнину циліндра 6 з’єд-
нано маслопроводом з циліндром 8, який має два поршні 7. Під тиском
масла вони розходяться, розпираючи гальмівні колодки 9 і створюючи
гальмівний момент. Ця система досить чутлива і малоінерційна.

Розглянемо амортизаційні валики та стабілізатори. У найпростішому
випадку амортизатор (рис. 7.11, а) — це старанно відбалансований
порожнистий металевий валик 1, який обертається на підшипниках, що
підтримуються пружинами 2. Зміна натягу стрічки 3 спричинює
зміщення валика і відповідну деформацію пружини. Конструкція підшип-
ників передбачає можливість невеликого зміщення кожної опори валика
окремо. Якщо нехтувати силами тертя, то сила пружини

= Рп (С050С + СО80),
де — сила натягу паперової стрічки.

Рис. 7.11. Схеми амортизаційних валиків
Щоб запобігти перекосу валика і зменшити тертя в напрямних, опори
розміщують так, щоб кути а та р мало відрізнялися один від одного.

Частота збурювальних навантажень від зусилля стрічки при розмоту-
ванні неідеального рулону відповідає кутовій швидкості його обертання
і зі зменшенням радіуса збільшується. Власна частота коливань амортиза-
тора має відрізнятися від цієї частоти, щоб запобігти резонансним яви-
щам. Зменшення амплітуди коливань і віддалення від умов резонансу
досягають зменшенням маси валика, застосуванням подвоєних пружин
(рис. 7.11, б), а в швидкохідних рулонних машинах—також пневматичних
1 (рис. 7.11, в) або гідравлічних 1 (рис. 7.11, г) демпферів (заспокоювачів
коливань). Натяг стрічки задається пружинам вантажем і регулюється
зміною плеча к.

Стабілізатор — звичайний пристрій, що тягне стрічку і встановлений
перед першою друкарською секцією. На рис. 7.12 показано схему стабілі-
затора, що складається з двох привідних сталевих циліндрів 5, 8 і
притиснутого до них погумованого валика 7. Колова швидкість циліндрів
регулюється. Стабілізатор може бути встановлений у машині між стрічко-
напрямними валиками 6 і 9, тобто перед першою друкарською секцією.
Після проходження через стабілізатор амплітуда коливань натягу стрічки
зменшується приблизно в 10 разів. Стабілізатори встановлюють у
сучасних швидкохідних РРМ.

Фірмою «Неібе1Ье㧻 створено серію рулонних установок «СопІтеЬ
8Н 40/45/50ВО», які відрізняються високою продуктивністю та надій-
ністю. Ці установки забезпечують вдалий результат склеювання у 99,7%
випадків (результат 99,5% приймається непридатним для техніки «Неісіеі-
Ье㧻), Уже протягом кількох останніх років моделі 8Н 40 та 8Н 45
вважаються найбільш надійними та економічними рулонними установ-
ками для рулонних офсетних машин. Установки 8Н 45 оздоблюються
автономним пристроєм регулювання натягу полотна, а установки 8Н
40 — як автономним, так і вбудованим. Переваги технології склеювання
з зупином рулону, точна підтримка натягу полотна та високий рівень
сервісної підтримки гарантують виконання всіх потреб споживача.
Високоавтоматизовані установки 8Н 50 ВО зі склеюванням після зупину

Рис. 7.12. Схема РРМ зі стабілізатором натягу паперової стрічки
рулону мають систему приводу без використання головного вала і
поєднують в собі високу швидкість розмотування та надійність роботи.

На рис. XXIII, а (див. кольорову вклейку) показано загальний
вигляд рулонної установки «Соп1і\уеЬ».

Фірма «Неіде1Ье㧻 розробила також рулонну устаноку ЕМК. (див
рис. XIII, б на кольоровій вклейці), яка разом зі склеюванням після
зупину рулону була спеціально створена для таких високошвидкісних
друкарських машин, як «Зшідау». Ця установка є повністю автомати-
зованою — від завантаження рулону й регулювання положення його
боків, автосклеювання і до вивантаження залишків розмотаного рулону.

Високоавтоматизована установка моделі С8 може автоматично
здійснювати завантаження рулону та проведення паперового полотна
додрукарських секцій. Швидке склеювання виконується при будь-якому
діаметрі рулону.

Обидві моделі оснащуються вбудованими пристроями регулювання
сталого натягу полотна, які, підтримуючи точний натяг, гарантують най-
вищу якість друку. Високий рівень автоматизації, найвища якість склею-
вання, миттєвий аварійний зупин разом з надійністю дають можливість
зменшити кількість обслуговуючого персоналу, прискорити зміну роботи
і зменшити кількість відходів. Усе це разом вивільняє додатковий робочий
час, дає економію коштів без утрат якості друку.

Технічні характеристики рулонних установок фірми «Неісіе1Ье㧻
наведено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Технічні характеристики рулонних установок фірми «Неі4е1Ье㧻

Показник	8Н 40	8Н 45	8Н 50	С8	РМК
Максимальна швнд-	7/8/9	9,5	11/15	10,5/13	11/16
кість, м/с  Ширина полотна, мм	680/1020/1320	1020	1020/1500	1020/1260	1021/1260
Максимальний діаметр	1270	1270	1270	1270	1270
рулону, мм Максимальна маса ру-	100/1400/1600/2000	1600	1600/2400	1600/2000	1600/2000
лону, кг Максимальний натяг	150...400	100...400	100...400	100...400	100...400
полотна, Н Маса 1 м2 паперу, г	30...180	30...180	30...180	30...180	ЗО... 180

7.2.3.	Допоміжні пристрої

Схеми пристроїв стрічкопровідної системи зображено на рис. 7.13.
Пиловідсмоктувальні щітки 2 і зволожувальні камери 5 (рис. 7.13, г)
використовують у книжково-журнальних машинах для поліпшення стану
паперової стрічки 1. Найдрібніпгі частинки паперового пилу погіршують
якість друку. Щітки 2 знімають паперовий пил, який після вакуумного
відсмоктування подається в спеціальний збирач.

Сухий папір погано всмоктує фарбу, для нього потрібен великий тиск
Рис. 7.13. Схеми пристроїв стрічкопровідної системи

при друкуванні, до того ж він легко намагнічується статичною електри-
кою. Від зволоження паперу сухою парою він стає еластичнішим і сприяє
зменшенню заряду статичної електрики. Подача пари відбувається при
відкриванні клапана 3 крізь отвори труб 4. Клапан відкривається електро-
магнітом автоматично, коли машина досягне робочої швидкості.

7.3.	ЕЛЕМЕНТИ ПАПЕРОПРОВІДНОЇ СИСТЕМИ

Паперопровідна система в рулонній машині слугує для проведення
стрічки через машину від стрічкоживильного пристрою до приймального
із забезпеченням необхідного її натягу і точного суміщення відбитків.
Проведення стрічки відбувається за допомогою ДА, деталей сушильних
пристроїв, фальцювальних апаратів та спеціальних елементів, до яких
належать напрямні валики, поворотні штанги, паперотягові, регістрові,
а також контрольно-блокувальні пристрої.

Схему найпростішої паперопровідної системи РРМ показано на рис.
7.12. Паперова стрічка 1, охоплюючи амортизувальний 3 і ряд напрямних
валиків 2, 4, 6, 9, подається в перший ДА 10...14, в якому здобувається
відбиток з одного боку стрічки, а потім, охоплюючи напрямний валик
15, поворотні штанги 16, напрямний валик 17 і регістровий валик 18,
спрямовується до другого ДА, в якому здобувається відбиток з іншого
боку, і далі через напрямні валики 19, 20...22 і регістровий валик 23
протягується папероведучою парою 24, що встановлюється перед лійкою
фальцювального апарата 25.
7.3.1.	Напрямні валики

Ці валики використовуються для підтримання або, якщо треба, відхи-
лення напрямку руху стрічки. їхні осі мають бути паралельні осям
циліндрів друкарських секцій, оскільки при перекосі напрямних валиків
на паперовому полотні з’являються зморшки і стрічка часто обривається.
Для запобігання відмарюванню фарби валики обгартують стрічкою-
теркою або приєднують до пневматичної системи, яка утворює повіт-
ряний прошарок між поверхнею валика та стрічкою.

7.3.2.	Поворотні штанги

Поворотні штанги 1, 2 (рис. 7.13, а...в) — це (шліфовані) металеві
стрижні, старанно вивірені та нерухомо закріплені під певним кутом до
напрямку руху стрічки. Вони застосовуються для накладання однієї
частини стрічки на іншу, зокрема після розрізування стрічки дисковим
ножем З (див. рис. 7.13, а), зміщення та зміни напрямку руху (див. рис.
7.13, б), перевертання стрічки (див. рис. 7.13, в). Поворотні штанги
використовують у газетних агрегатах для друкування багатосторінкових
газет і в книжково-журнальних машинах для перевертання стрічки під
час друкування її зворотного боку.

7.3.3.	Паперотягові пристрої

Паперотяговий пристрій (див. рис. 7.13, є) складається з паперо-
тягового циліндра 1, що має кінематичний привід, і притискних погумо-
ваних роликів 2, які рівномірно притискують стрічку до його поверхні.
Паперотягові пари встановлюють за останнім ДА, біля поворотних
штанг, перед фальцювальною лійкою та після неї. Для створення натягу
паперу колова швидкість паперотягових циліндрів має бути на 1...3%
більшою від швидкості стрічки (залежно від довжини її вільної ділянки).
Ролики 2 приводяться в рух дією сил тертя або мають додатково
кінематичний зв’язок із циліндром. У першому випадку передбачається
індивідуальне регулювання сили притиснення, яке здійснюється гвин-
тами 4 через пружину 3. Якщо ролики зв’язані з циліндром кінематично,
то вони встановлюються на одному валу, а сила притиснення кожного з
них регулюється поворотом ексцентричних втулок, установлених на
шийці цього вала.

Через неминучість відхилення розмірів ланок і прогинів вала важко
забезпечити однаковий тиск у тягнучих парах, що може призвести до
утворення зморшок та перекосів стрічки. Такий пристрій найчастіше
застосовують, якщо одночасно проводиться кілька стрічок. Притискні
ролики 2 разом із кронштейнами 5 можуть залишатися в неробочому
положенні без порушення регулювання. Встановлення їх у робоче поло-
ження здійснюється поворотом кронштейна до упора і фіксується болтом.
7.3.4.	Контрольно-блокувальні пристрої

Ці пристрої призначені для контролю за нормальним ходом техноло-
гічного процесу в машині і мають впливати на органи керування при
відхиленнях від нього. До них належать пристрої для контролю цілісності
паперового полотна (рис. 7.14,а) та зупину машини при його обриванні
(рис. 7.14, б), атакож пристрої для контролю натягу стрічки, вловлювання
місць склеювання стрічок та відбраковування цих місць (рис. 7.14, в).

Цілісність паперу контролюється механічним або фотоелектричним
щупом. У натягнутому стані стрічки механічний щуп 3 (див. рис. 7.14,а)
утримується у верхньому положенні. При обриванні стрічки щуп падає
вниз і не натискує на мікровимикач І приводу машини. Під час обкату-
вання машини та її заправляння папером щуп піднімається у вихідне
положення за допомогою електромагніта 2, який автоматично вимика-
ється при досягненні машиною робочої швидкості.

Принцип дії фотоелектричного щупа грунтується на використанні
відбитого від стрічки світла, кількість якого в разі її обривання різко
зменшується, що призводить до швидкого вимикання машини.

Рис. 7.14. Схеми контрольно-блокувальних пристроїв

Гальмування машини при обриванні стрічки неможливо здійснити
миттєво, і це призводить до намотування стрічки на циліндри або валики.
Для уникнення цього явища стрічка І після обривання відрізається но-
жем 2 під дією електромагніта З, що автоматично вмикається (рис. 7.14,
її). Контролюють натягування стрічки за переміщенням амортизу-
вального валика й оцінюють візуально за допомогою шкали, програду-
йованої в одиницях сили.

Склеєні ділянки стрічки виявляють фотоелектричні системи, які
працюють у прохідному світлі. Під час проходження склеєної ділянки
імпульси струму від фотоелемента підсилюються та подаються на блок
керування, який через певну кількість циклів (доки склейка не досягне
ділянки виведення) вмикає механізм відбракування. Наприклад, у
фальцювальних апаратах (див. рис. 7.14, в) непридатні зошити відбрако-
вуються автоматичним перемиканням стрічки 1 електромагнітом 2. Потік
бракованих зошитів спрямовується на допоміжний вивідний конвеєр 3.
7.3.5.	Регістрові пристрої

Ці пристрої призначені для ручного та автоматичного регулювання
точності суміщення наступних відбитків або місця розрізування стрічки.
Пристрої для ручного регулювання складаються з виконавчих органів і
привідних механізмів. Пристрої для автоматичного регулювання вклю-
чають, крім того, датчики слідкування за суміщенням та системи керу-
вання і зворотного зв ’язку. Виконавчим органом для регулювання поздов-
жнього, поперечного та діагонального суміщень стрічки може бути ФЦ.
Регістрові валики застосовують найчастіше для поздовжнього суміщення
зміною довжини стрічки між двома ДА або між останнім ДА і фальцю-
вальним апаратом.

У порівняно тихохідних машинах за точністю суміщення або розрі-
зування стрічки стежать візуально, а регулювання здійснюють регістро-
вим валиком (див. рис. 7.13, д). Регістровий валик2, вісь якого закріплено
на кінцях важелів 3, змінює довжину стрічки на ділянці між напрямними
валиками 1,4. Поворот важелів 3 відбувається завдяки обертанню
маховичка 6, зв’язаного з валом важелів 3 через черв’ячну передачу 5.
Замість черв’ячної використовують також гвинтову передачу 1 (див. рис.
7.13, е).

На високошвидкісних багато фарбових рулонних машинах установ-
люють системи автоматичного регулювання суміщення. Виконавчим
елементом тут є регістровий валик або ФЦ. Регістрові пристрої можуть
використовуватися також для виконання бічного суміщення стрічки. В
цьому разі вони можуть мати вигляд одного або двох з’єднаних
регістрових валиків з опорами, які допускають перекіс їх відносно
стрічки. Це дає змогу зміщувати стрічку в поперечному напрямку на
потрібну довжину. Приводом регістрових валиків або їхньої рами
керують автоматичні, механічні, пневматичні або гідравлічні системи.

7.4.	ФАЛЬЦЮВАЛЬНІ АПАРАТИ

У фальцювальних апаратах здійснюються поздовжнє розрізування,
підбирання та фальцювання стрічки, поперечне її рубання і фальцювання
відрубаних аркушів. До складу цих апаратів входять пристрої для поздов-
жнього та поперечного розрізувань паперу, пристрої для фальцювання
стрічки й аркушів і додатково можуть встановлюватися лічильні, швейні,
клеєві механізми та перфорувальні пристрої.

Основні вимоги до фальцювального апарата — точність розрізування
і фальцювання без відмарювання, зморшок та пошкоджень паперу.

7.4.1.	Пристрої для розрізування паперової стрічки

У рулонних машинах здійснються поздовжнє розрізування паперової
стрічки, що збігається з напрямком руху її, і поперечно-перпендикулярне
розрізування.

Поздовжнє розрізування стрічки провадиться гладенькими диско-
вими ножами 2 (рис. 7.15, а), встановленими між двома погумованими
роликами 1, які притискують стрічку 5 до папероведучого циліндра 4.
Ножі виготовляють із сталі У 8 чи У10. Вони можуть встановлюватися
на осі жорстко або пружно. Останній варіант кращий, оскільки
забезпечує щільне прилягання ножа до опорної поверхні циліндра.
Різальна кромка ножа загострюється під кутом а = 12...20° (рис. 7.15,
б). Опорою для різальної кромки ножа є кільцева проточка на циліндрі
4. Перекриття різальної кромки й опорної поверхні забезпечується
регулюванням ексцентричних втулок. За допомогою їх можна також
вимикати ножі. Торцеве прилягання ножа забезпечує пружина 3.

Поліпшення чистоти розрізування та збільшення терміну роботи ножа
досягається введенням або внутрішньої торцевої фаски в проточці цилін-
дра (рис. 7.15, б), або кута з тильного боку різальної кромки ножа (у =
6...10° на рис. 7.15, в). Для розрізування товстого паперу або кількох
підібраних аркушів ніж повинен мати примусовий привід. Частота обер-
тання ножа має бути на 20...30% вищою від швидкості руху стрічки.
Для розрізування тонкого паперу ніж може обертатися під дією сил тертя.

Поперечне розрізування стрічки здійснюється двома гладенькими
ножами або одним пилкоподібним. Для забезпечення рівної лінії розрізу-
вання та зменшення зусилля різання гладенькі ножі працюють за принци-
пом ножиць завдяки встановленню їх під відповідним кутом до твірної
циліндра. Вони повинні бути виготовлені досить точно, мати ретельне
регулювання і своєчасно перезагострюватися. Використовують ножі в
основному в аркушевих приймальних пристроях рулонних машин.

У фальцювальних апаратах найчастіше встановлюють надійніші й
прості пилкоподібні ножі (рис. 7.15, г). Ніж 3 нерухомо закріпюється на
рубальному циліндрі 1 між підпружиненими текстолітовими колодками
2. На циліндрі 4, що подає стрічку, навпроти колодок 2 є гумові подушки
5, які утворюють посередині щілину для леза ножа. При обертанні
циліндрів стрічка затискується між ними, ніж оголюється і відрубує її.
В газетних машинах використовують суцільні гумові марзани, які не

Рис. 7.15. Схеми пристроїв для поздовжнього розрізування (а...в) і поперечного рубання
(г, д) паперу
мають спеціальної щілини для леза ножа. Під час роботи вона утворю-
ється самим ножем.

Досвід експлуатації свідчить про низьку надійність описаного вузла
рубання — часто ламаються текстолітові колодки, пружини та ін. Нині
застосовують конструкцію, схему якої показано на рис. 7.15, д. Замість
підпружинених колодок використовують планки 1, виготовлені з
поліуретану твердістю 35 од. за Шором. Марзан 3, що має канавку для
заходження різальної кромки ножа 2, виготовляють з поліуретану твер-
дістю 60 од. за Шором. Надійність нового вузла рубання в кілька разів
вища від попереднього. При цьому також зменшується шум. Стрічки
після рубання проводяться графейками 6, які висовуються з тіла
подавального циліндра за допомогою гірки 7 (див. рис. 7.15, г). Газетна
продукція зберігає слід пилкоподібного рубання, а книжково-журнальна
пізніше обрізується на триножових різальних машинах або блоко-
обробних агрегатах.

7.4.2.	Пристрої для фальцювання стрічки

Поздовжнє фальцювання здійснюється під час руху стрічки, яка
подається валиками 1,2 на фальцювальній лійці (рис. 7.16, п). Лійка —
це суцільна З або складена з двох половинок металева пластина, яка
має форму рівнобедреного трикутника з кутом а у вершині (рис. 7.16, б)
і встановлена під кутом 0 до горизонталі. Якість поздовжнього фальцю-
вання стрічки залежить від форми носика б лійки. Сфальцована вдвоє
стрічка проходить між напрямними валиками 8 і протягується паперо-
ведучою парою 7. Найчастіше краї лійки мають нерухомі гладенькі зао-
круглені борти. Для ліпшого утворення згину і зменшення відмарювання

Рис. 7.16. Схема фальцювальної лійки
фарби в сучасних машинах до бортів і носика лійки через канали 9
підводиться стиснене повітря. Лійка може бути також з нерухомими чи
обертовими рухомими конусами по краях замість бортів. Конуси 5
рухаються назустріч руху стрічки, що й сприяє послабленню її натягу
по краях і зменшенню відмарювання. Залежність між кутами а і р лійки
визначається рівністю ь

— = сов Р = і§а,

де £ — довжина лійки від початку згину стрічки.

Щоб забезпечити виконання цієї рівності, необхідне регулювання
положення лійки зміною кута р за допомогою гвинтової стяжки 4.

7.4.3.	Пристрої для фальцювання аркушів

Відрізані від стрічки аркуші фальцюють клапанними й ударними
(ножовими) пристроями. Згин у клапанному пристрої (рис. 7.17, а)
утворюється при взаємодії фальцювально-ножового циліндра 5 і клапан-
ного циліндра 7. На фальцювально-ножовому циліндрі аркуш утриму-
ється графейками 4, переміщення яких задається профілем нерухомого
кулачка 3. При обертанні циліндрів підпружинений ніж 2 вводить аркуш
у паз циліндра 7 і щільно затискує його за допомогою клапана 5 по лінії
згину. Клапаном керує нерухомий кулачок 9. У момент утворення згину
графейки переміщуються з клапанним циліндром 7 і ніж 2 вислизає з
місця утворення згину, яке можна регулювати зміною положення планки
6. Планка 1 взаємодіє з клапаном 8. Кулачки 3 та 9 можуть зміщуватися
по колу для регулювання роботи графейок і клапана.

Суть ударного фальцювання полягає в тому, що ніж, ударяючись об
аркуш, уводить його між двома фальцювальними валиками, які оберта-
ються. Вони проводять аркуш й одночасно обтискують його за місцем
майбутнього згину.

Привід ножа може бути кулачковим, планетарним і таким, основу
якого складає механізм Туккера. Внаслідок високих інерційних наван-

Рис. 7.17. Схеми фальцювальних пристроїв
тажень, що виникають у приводі ножа, пристрої з кулачковим приводом
застосовують обмежено. їх використовують лише в тихохідних машинах.
Якість фальцювання при прямолінійному русі ножа найвища.

Планетарні механізми бувають як із зовнішним, так і з внутрішнім
зачепленням зубчастих коліс. Механізми з внутрішнім зачепленням
незручні при виготовленні й експлуатації. Нині ударне фальцювання
здійснюється планетарними механізмами з передаточним відношенням
1:2 або 1:3.

Схему фальцювального пристрою з передаточним відношенням 1:2
показано на рис. 7.17,6. Обертання ножа 2 передається через шестерні
З, 4 і 5. Паразитна шестірня 4 обкочується по нерухомому зубчастому
колесу 5. За один оберт навколо колеса 5 фальцювальний ніж здійснює
два оберти навколо своєї осі. Робоча кромка ножа переміщується прямо-
лінійно вздовж вертикальної осі і тому спрямовує аркуш між фальцю-
вальними валиками 1, не зсуваючи його в бік. Такі пристрої забезпечують

Рис. 7.18. Схема механізму Туккера

високу точність, їх застосовують у книжково-журнальних фальцювально-
різальних апаратах для здобуття третього поздовжнього згину під час
журнального фальцювання.

Планетарні механізми з передаточним відношенням 1:3 (рис. 7.17,
є) застосовуються у високошвидкісних газетних агрегатах. Фальцювальні
ножі 1 і 3 приводяться в рух від планетарного зубчастого механізму 2,5,
6. Параметри планетарної паредачі підібрано так, що траєкторієїо руху
робочої кромки фальцювального ножа є гіпоциклоїда (на рисунку пока-
зано штрихпунктирною лінією). Лезо гіпоциклоїди, повернене донизу,
відповідає введенню аркуша у фальцювальні валики 4. За один оберт
фальцювального циліндра кожний ніж здійснює по три оберти навколо
своєї осі. Планетарні механізми застосовують для фальцювання аркушів,
що лежать як на плоскій поверхні, так і
на циліндричній.

У механізмі Туккера (рис. 7.18)
використовується двобічниій ніж 1,
закріплений на роликовій каретці 2, який
під час руху разом із циліндром 3 коти-
ться по напрямних 4. Підходячи до вали-
ків 6 і 7, ролик каретки входить у куліс-
ний паз напрямних, і каретка повер-
тається на 180° на осі 5. Таким чином,
ніж 1 ударом уводить аркуш 8 у фальцю-
вальні валики 6 і 7. Ролик у кулісний
паз спрямоується кулачком 9, який
обертається від зубчастої передачі 10.
Перевагою цього механізму є висока
точність фальцювання та простота
конструкції.
7.4.4.	Типові схеми фальцювальних апаратів

Фальцювальні апарати поділяють за призначенням (і за кількістю
згинів) на газетні (двозгинні) та книжково-журнальні (тризгинні).
Залежно від ширини стрічки, що надходить на оброблення,
фальцювальні апарати бувають однолійкові (у машинах одинарної
ширини) та дво- і трилійкові (відповідно в РРМ подвійної та потрійної
ширин). Дві або три лійки встановлюються у машині поряд, а перед
ними розрізається вздовж стрічка дисковими ножами.

На рис. 7.19 зображено типові схеми фальцювальних апаратів
газетної та книжково-журнальних РРМ.

Газетний фальцювальний апарат (рис. 7.19, а) розрахований на два
згини. Поздовжній згин здійснюється на лійці Г, складена вдвоє стрічка
після лійки проходить між напрямними валиками 12 і захоплюється папе-
роведучими циліндрами 2. Між рубальним циліндром 4 і фальцювально-
ножовим циліндром 11 відбувається рубання стрічки ножем 3. До початку
рубання графейки 10 наколюють стрічку і проводять її край до поло-
ження, діаметрально протилежного місцю рубання.

Фальцювальний ніж 9, який виходить з циліндра 11, різким ударом
проводить газету між фальцювальними валиками 5, які формують згин
і виводять її до збирача 8, що синхронно обертається (збирач і тасьмовий
конвеєр 7 утворюють найпростіший приймально-вивідний пристрій).
У сучасних машинах спостерігається тенденція до збільшення діаметра
збирача і кількості пір’їн 6. Друкування газет збільшеного обсягу в таких
фальцювальних апаратах забезпечується подачею на лійку двох і більше

Рис. 7.19. Типові схеми фальцювальних апаратів газетної (а) та книжково-журнальних (б, е)
РРМ
стрічок, а також підбиранням сторінок на рубальному циліндрі 4.
Останній обладнується цикловим механізмом графейок.

Книжково-журнальний фальцювальний апарат (рис. 7.19, б) розрахо-
ваний натризгинне фальцювання і формування 16- або 32-сторінкових
зошитів. Поздовжній згин утворюється на лійці конусами 1, валиками 2
і подачею стисненого повітря до її бортів та носика. Проведення і рубання
паперу аналогічні розглянутим вище. При фальцюванні 32-сторінкового
зошита відрізаний аркуш передається на підбиральний циліндр 4, який
після одного оберту повертає його фальцювально-ножовому циліндру
15, що веде наступний аркуш. Таким чином, до моменту поперечного
клапанного фальцювання циліндр 15 одночасно веде два поздовжньо
сфальцьованих і підібраних аркуші.

При подальшому обертанні клапанного циліндра 7 фальцювальний
клапан 11 передає двічі сфальцьований аркуш у захоплювачі 12 малого
фальцювального циліндра 13, а закріплений на ньому ніж 14 разом з
клапаном 9 здійснює другий поперечний згин зошита 8. Після цього
захоплювачі 12 відкриваються, і здвоєний зошит спрямовується
циліндром у карман збирача 6, а звідти на вивідний конвеєр 5.3 одного
аркуша номінального формату виходить один 32-сторінковий зошит-
двійник 3, сфальцьований в 1/32 частку.

Для розрізування здвоєних зошитів на двоє встановлюють дискові
ножі біля циліндра 7 при виведенні повністю сфальцьованого зошита.
Якщо треба дістати 16-сторінкові зошити, то підбиральний циліндр
від’єднують і кожний з відрізаних аркушів після рубання передається
на поперечне фальцювання окремо. При цьому з форматного аркуша
паперу дістають два здвоєні або чотири поодинокі зошити, сфальцьовані
в 1/32 частку.

Під час журнального фальцювання в 1/16 частку аркуша здійснюється
другий поперечний згин (малий фальцювальний циліндр 13 від'єдну-
ється), причому поздовжнє фальцювання провадиться ударним
механізмом (на рис. 7.19, б не показано), у зону дії якого по напрямних
валиках 10 подається аркуш. Тут також можна дістати два 16-сторінкові
зошити або при вмиканні підбирального циліндра — один 32-
сторінковий зошит.

Застосовують фальцювальні апарати і з іншими співвідношенням
діаметрів та розміщенням циліндрів. У апараті, схему якого зображено
на рис. 7.19, в і який встановлюється в машині 2ПОК-84, співвідношення
діаметрів формного, рубального 3, фальцювально-ножового 2, клапан-
ного 5 і другого фальцювально-ножового 1 циліндрів становить 2:2:3:2:1.
Принцип фальцювання тут аналогічний розглянутому вище. Проте наяв-
ність трьох рядів графейок по колу циліндра 2 дає змогу здійснювати на
ньому підбирання відрубаних аркушів без спеціального циліндра. В
деяких фальцювальних апаратах (машини фірми «Магіпопі») другий
фальцювально-ножовий циліндр 4 встановлюють під циліндром 5.
7.5.	ПРИЙМАЛЬНО-ВИВІДНІ ПРИСТРОЇ

Ці пристрої призначені для транспортування стрічки після її додатко-
вого оброблення або для змотування в рулон.

Залежно від способу оброблення стрічки приймально-вивідні
пристрої рулонних машин поділяються на зошитові, аркушеві та рулонні.
Для розширення технологічних можливостей машин вони можуть
обладнуватися кількома приймальними пристроями.

7.5.1.	Зошитові приймально-вивідні пристрої

Ручні операції в найпростішому зошитовому приймально-вивідному
пристрої (див. рис. 7.19, а, б), пов’язані з прийманням зошитів, їх пресу-
ванням і зв’язуванням у пачки, є трудомісткими. З метою механізації
цих процесів створено спеціальні приймально-пресувальні та прий-
мально-комплектувальні зошитові пристрої для книжково-журнальних
машин. Зошити, які подаються з фальцювального апарата, обтискуються
валиками 19 (рис. 7.20) і підводяться конвеєром /5 до пачкоформу-
вального механізму. На шляху вони вирівнюються пристроєм 1 і
відлічуються датчиком 2.

Пачкоформувальний механізм складається з нижнього 18 і верхнього
З стрічкових конвеєрів, які встановлюють зошити у вертикальне поло-
ження, доводячи їх до упора 5. У такому положенні зошити, що підбира-
ються в пачки, переміщуються на горизонтальному столі 16 стрічковим
конвеєром 15 разом із ггідгримувальним упором 7. Рифлений валик 17 сприяє
подачі на стіл Ібзошитів. Після відліку датчиком 2 певної кількості зошитів
на електромагніт 4 надходить команда про відведення ліворуч циліндра
5. Внаслідок цього наступний зошит, що виводиться, піднімається
вище від інших до вирізу в правій частині упора на циліндрі 5.

Між виділеним і першим зошитами пачки 6 вручну вставляють
обмежувальні прокладки 8, а потім між ними — упор 7. З дальшим

Рис. 7.20 Схема приймально-комплектувального зошитового пристрою
переміщенням пачки 6 праворуч упор 7 натискує на кінцевий вимикач
14, і в циліндр 13 подається повітря, під дією якого поршень перемі-
щується праворуч, а пневмоциліндр 11 з пресувальними пальцями 9,
який до цього перебував у вертикальному положенні, повертається проти
ходу стрілки годинника і встановлюється горизонтально. Після цього в
циліндр 11 автоматично подається повітря і пачка пресується пальцями
9, що переміщуються праворуч.

При досягненні крайнього правого положення пресувальні пальці
натискують на вимикач 10, забезпечуючи подачу повітря в надпоршневу
частину циліндра 13. Внаслідок цього циліндр 11 повертається за ходом
стрілки годинника і пачка стає у вертикальне положення, після чого її
вручну обв’язують. Оператор подає команду на розпресовування, знімає
пачку і встановлює її на платформу.

Для гарантованого введення пресувальних пальців 9 між пачками
зошитів передбачено фіксатор 12, який піднімається за допомогою елек-
тромагніта у верхнє положення при спрацьовуванні вимикача 14 й обме-
жує дальше переміщення праворуч упора 7.

Проштовхувальний конвеєр 15 приводиться в рух від індивідуального
електродвигуна постійного струму, який регулюється залежно від
товщини і швидкості подачі зошитів в приймально-вивідний пристрій.
Останній обслуговують один або два робітники замість двох-трьох при
ручному обробленні пачок.

У газетних машинах й агрегатах застосовують лічильно-комплекту-
вальні пристрої, які монтуються або відразу за фальцювальним апаратом,
або за газетним конвеєром. Пристрої забезпечують відлік і комплек-
тування газет у пачки по 50 або 100 шт., розгорнутих одна до одної на
180° для надання пачці більшої стійкості. Залежно від кількості сторінок
у газеті в пачці може бути 400,300,200 і 100 газет. Схему такого пристрою

Рис. 7.21. Схема лічильно-комплектувального пристрою
Газети, рахуючись східчасто, потрапляють на струнні конвеєри 1 і З,
які виводять потік на горизонтальну ділянку пристрою. Переміщуючись,
газети обтискуються валиками 4. Механізм бічного вирівнювання 5
вирівнює потік газет у напрямку, перпендикулярному до напрямку їх
переміщення. Після вирівнювання бічна кромка кожної газети відгина-
ється конічним роликом і пропускає промінь від джерела світла на
фотодіод 6. Імпульси останнього подаються на електронний лічильник,
який через певну кількість імпульсів (відповідно до необхідної кількості
газет у пачці) видає сигнал на електромагніт, що керує переривачем 7.
Останній опускається на потік і збирає газети в пачки.

Викладальний конвеєр 12 подає пачку в збирач 8, який складається
з двох стінок, що мають зворотно-поступальний рух. Після потрапляння
пачки на збирач він скидає її на платформу поворотного стола 11, який
розгортає пачки одну відносно одної на 180° і формує пачку-стопу газет.
Сформовану пачку виштовхувач 10 виводить на конвеєр.

У пристрої передбачено перекидний механізм 2 і вивідний конвеєр
13 для приймання та формування пачок газет вручну. Основний механізм
пристрою — гідравлічний привід 9. Сформовані пачки газет подаються
в експедицію для обгортання папером і обв’язування.

7.5.2.	Аркушеві приймально-вивідні пристрої

Такі пристрої встановлюють у рулонних машинах поряд з фальцю-
вальними апаратами і зошитовими приймально-вивідними пристроями
для випуску в разі необхідності аркушевої продукції. Наприклад, на
газетній РРМ, призначеній для районних друкарень, при наявності
аркушевого приймання можна друкувати (крім сфальцьованих газет)
бланки або малотиражні газети, які займають тільки половину ширини
стрічки. На іншій її половині друкують другу двобічну газету. їх зручніше
виводити на аркушевий приймально-вивідний пристрій, а потім розрізу-
вати, оскільки після фальцювання довелося б вручну виймати примір-
ники різних газет один з одного.

В аркушевому приймально-вивідному пристрої стрічка передусім
розрізається на аркуші. Після розрізування паперової стрічки аркуші
переміщуються суцільним потоком із великою швидкістю. Відразу
укласти їх у рівний стапель неможливо, тому в приймальних пристроях
після розрізування паперової стрічки здійснюється підбирання або
передбачаються інтервали (просвіти) між аркушами, а потім їх сповіль-
нення перед викладанням на приймальний стіл.

Одну із схем аркушевого приймання з підбиранням аркушів зобра-
жено на рис. 7.22, а. Надрукована стрічка 2 між циліндрами 1 і 3 розрі-
зується, після чого циліндр 4 забирає аркуші, підбираючи їх по два-три
разом. Підбиральний циліндр обладнано двома парами захоплювачів
(рис. 7.22, б) або графейок. Захоплювачі 2 приймають черговий аркуш
від подавального циліндра 1, а захоплювачі 3 утримують попередній
під час приймання наступного аркуша. Потім з подальшим обертанням
318
Рис. 7.22. Схема аркушевого приймально-вивідного пристрою РРМ

циліндрів захоплювачі 3 затискують аркуші, що ще є на циліндрі. В зоні
А на рис. 7.22, а підібрані аркуші забирає циліндр 5, сповільнює їх рух
і в зоні В передає на мінімальній швидкості в захоплювачі ланцюгового
конвеєра 7, який виводить аркуші на приймальний стапель 6.

Складність конструкції, особливо підбирального та сповільнюваль-
ного циліндрів, є недоліком цього пристрою.

7.5.3.	Рулонні приймально-вивідні пристрої

в

Рис. 7.23. Схеми рулонних приймально-
вивідних пристроїв

Ці пристрої використовують, якщо задруковану стрічку знову намо-
тують в рулони. Характерною особливістю їх є наявність приводу для
намотування рулону зі змінною кутовою швидкістю. Для цього застосо-
вують або периферійні механізми (рис. 7.23, а, б), в яких швидкість
руху тягових органів збігається зі швидкістю руху стрічки, або фрикційні
муфти (рис. 7.23, в), в яких кутові швидкості змінюються завдяки
відносному проковзуванню тертьових поверхонь. На відміну від нескін-
ченних пасів, які застосовують у рулонних гальмах стрічкоподавальних
пристроїв, периферійні намотувальні механізми мають швидкість пасів
1 (рис. 7.23, п) або роликів 1 (рис. 7.23,
б) більшу, ніж лінійна швидкість друку,
що забезпечує натяг стрічки та щільність
її намотування.

За допомогою фрикційних пристроїв
момент сили тертя регулюють залежно
від зміни діаметра рулону. Схема при-
строю, показана на рис. 7.23, б, як
найбільш проста і надійна застосовується
в тихохідних РРМ.

Для встановлення в периферійних
рулонних прийманнях придатні вузли
поздовжнього розрізування намотуваної
стрічки, які працюють як за принципом
розрізування дисковими ножами на про-
тиопорі, так і за принципом дискових
Рис. 7.24. Схеми поздовжнього
розрізування стрічкового матеріа-
лу: а — за принципом розрізуван-
ня иа протиопорі (5 — загартова-
ний папероиапрямний валик); б—
за принципом розрізування диско-
вими ножицями (З — загартова-
ний опорний валик)

ножиць. Вузол поздовжнього розрізування
встановлюють поблизу привідних роликів,
щоб зменшити довжину шляху розрізаної
стрічки.

На рис. 7.24, а зображено схему поздов-
жнього розрізування стрічкового матеріалу 1
дисковим ножем 2 на протиопорі, а на рис.
7.24, б — дисковими ножицями 2. В рулон-
них прийманнях із центральним намотуван-
ням намотуваний рулон приводиться в рух
передачею, яка обертає картонну втулку руло-
ну. Як і в розмотувальних рулонних уста-
новках, рулонні приймання з центральним
намотуванням можуть бути зі шпиндельним
або з безшпиндельним закріпленням втулок.
У флексографічних машинах часто застосо-
вується рулонне приймання зі шпиндельним
закріпленням втулки.

Звичайне однопозиційне рулонне прий-
мання з центральним намотуванням пока-

зано на рис. 7.25. У цій конструкції є один шпиндель, встановлений на
боковинах станини. Шпиндель обертається від електричного, механіч-
ного, гідравлічного чи комбінованого приводу за допомогою засобів, які
регулюють його швидкість для зміни щільності намотування рулону.
Однопозиційне рулонне приймання має припинятися, щоб зняти

намотаний рулон.

Рулонне приймання з автосклеювальним пристроєм побудовано за
принципом центрального намотування, але має два шпинделі, змонтовані

Рис. 7.25. Рулонне приймання з центральним намотуванням: 1 — важелі для розвантаження
намотаного рулону, 2 — притискний валик; 3 — розподільний валик; 4 — пристрій для по-
здовжнього розрізування стрічки
зіркою. Привід та допоміжне обладнання складніші і призначені для
склеювання стрічки на ходу машини. Кожний шпиндель приводиться в
обертальний рух індивідуальним приводом через запобіжну фрикційну
муфту.

Нині рулонне приймання застосовують частіше (особливо для оброб-
лення плівок, що розтягуються, і пакувальних матеріалів).

Обладнанням для розвантажування рулонів є рухомі важелі, які
приводяться в рух гідравлічно або пневматично.

Для знімання рулонів як з центральним намотуванням, так і з
автосклеювальним пристроєм, застосовуються спеціальні візки або
тельфери.

На рулонних прийманнях із поворотною зіркою встановлюють напів-
автоматичні або автоматичні склеювальні пристрої.

Основними вимогами до механізмів регулювання натягу стрічки, яку
намотують у рулон, є забезпечення прямолінійності торців намотаного
рулону та однорідної щільності намотування при збереженні точності
суміщення в друкарській машині. Виконання цих вимог необхідне для
якісного здійснення операцій при наступному переробленні задруко-
ваного рулонного матеріалу. З цією метою механізм регулювання натягу
має швидко й точно реагувати на прискорення і сповільнення швидкості
друкарської машини, компенсувати зміну діаметра намотуваного рулону
під час намотування та використання його в рулонних прийманнях з
автосклеювальними пристроями.

Привід рулонного приймання характеризується такими параметрами:
лінійною швидкістю; натягом стрічки на початку намотування на втулку
рулону; шириною рулону; відношенням діаметра намотаного повністю
рулону до діаметра втулки; ККД рулонного приймання з урахуванням
утрат на тертя в його механізмах і вузлах та на опір повітря під час
намотування.

Рулони можуть намотуватись як зі сталим натягом стрічки, так і зі
змінним. Якщо стрічки намотують зі сталим натягом, то він не зміню-
ється під час намотування рулону і залишається однаковим від початку
намотування стрічки на втулку до намотування останнього витка рулону.
Під час намотування зі змінним натягом останній виток стрічки намоту-
ється на рулон із меншим натягом, ніж на початку намотування її на
втулку. Так, якщо спочатку натяг стрічки дорівнює 0,4 кг на 1 см її дов-
жини, то наприкінці намотування він може становити 0,2 кг/см. Намоту-
вання зі змінним натягом характеризується коефіцієнтом зміни натягу,
який дорівнює відношенню натягів стрічки на початку намотування її
на втулку й наприкінці намотування рулону. Цей коефіцієнт треба врахо-
вувати для визначення необхідної потужності приводу. Під час намоту-
вання стрічки зі сталим натягом зазначений коефіцієнт дорівнює прак-
тично одиниці.

Потужність приводу рулонного приймання визначають за формулою

N = 0,98пР„тВ -^-пК.
’ ,т п '
•^вт
де N — потужність приводу, кВт; V — лінійна швидкість стрічки, м/с;
Рт — натяг стрічки на початку її намотування на втулку, Н/см2; В —
ширина стрічки, см; Отп — зовнішній діаметр повністю намотаного
рулону, см; — зовнішній діаметр втулки рулону, см; К — коефіцієнт
зміни натягу стрічки під час її намотування; т| — ККД рулонного прий-
мання.

Коефіцієнт	К =——,

^рул

де Ррул — натяг стрічки наприкінці намотування рулону, Н/см2.

Згідно з наведеною вище формулою при будь-якому заданому
діаметрі рулону потужність приводу прямо пропорційна лінійній швид-
кості стрічки. Крутний момент також прямо пропорційний діаметру
рулону, а частота його обертання обернено пропорційна діаметру рулону.

Яким би способом не намотувався рулон, натяг стрічки має контро-
люватися датчиком. Найчастіше датчиком, що використовується в систе-
мах намотування зі сталим натягом стрічки,є плаваючий валик. Він може
бути навантажений за допомогою противаги або пневматично. Крім того,
електродвигуном рулонного приймання можна керувати за допомогою
тензометричного пристрою, зв’язаного з плаваючим валиком.

При будь-якому переміщенні плаваючого валика подаються команди
приводу рулонного приймання на збільшення або зменшення частоти
обертання рулону для повернення плаваючого валика в задане поло-
ження. Як привід рулонного приймання може використовуватися
електродвигун постійного струму або електродвигун сталої частоти
обертання з муфтою на вихрових струмах.

Натяг стрічки під час намотування рулону зі змінним натягом може
регулюватися кількома способами. Одним з них є використання
електронного регулювального пристрою, який дістає від основного
приводу два електричних сигнали. Один сигнал має бути пропорційним
лінійній швидкості стрічки, а інший — прискоренню приводу. Сигнал,
пропорційний лінійній швидкості, надходить від тахогенератора, вста-
новленого на основному приводі. Сигнал, пропорційний прискоренню
приводу, подається із системи регулювання основного приводу. Регулю-
вальний пристрій змінює потужність приводу рулонного приймання при
використанні як двигуна постійного струму, так і муфти на вихрових
струмах. Регулювання здійснюється так, що із збільшенням діаметра
рулону зменшується натяг стрічки. Така автоматична схема дає змогу
змінювати натяг стрічки за допомогою одного й того самого приводу
рулонної установки та регулювального пристрою.

Іншим способом регулювання натягу стрічки є застосування схеми з
динамометричним датчиком. Ця схема аналогічна схемі з плаваючим
валиком за винятком того, що цей валик замінено тензометричним при-
строєм, або, як його називають, підсилювачем із дротяним датчиком. У
таких пристроях прогин тензометричного елемента пропорційний наван-
таженню, а генерований датчиком сигнал — натягу стрічки, що діє на
датчик.
Глава 8

СУЧАСНІ МОДЕЛІ РУЛОННИХ РОТАЦІЙНИХ
МАШИН

8.1.	КНИЖКОВО-ЖУРНАЛЬНІ МАШИНИ

8.1.1.	Машини фірми КВА

Уже протягом багатьох років фірма «АІЬеії Ргапкепйіаі АО», яка вхо-
дить у групу КВА, є одним із провідних постачальників рулонних оф-
сетних ротаційних машин для акцидентного друку, друкування журналів
і газет одинарної ширини, книжок та телефонних довідників.

З появою типоряду «Сотрасіа» фірма КВА одержала у своє розпо-
рядження широкий асортимент найсучаснішої рулонної офсетної техні-
ки з кількістю сторінок готової продукції від 8 до 48. Восьмисторінкові
машини «КВА-Сошрасіа 101» і «КВА-Сотрасіа 106» були розроблені
для акцидентного друку високої якості, але через те, що потреба в них
була невелика, вони серійно вже не випускаються.

Для випуску журнальної і комерційної продукції обсягом до 16 сто-
рінок і високоякісного акцидентного друку пропонується шість різних
типів машин «Сотрасіа» моделей від 213 до 215. ДЦ діаметром від 546
до 630 мм забезпечують виконання широких індивідуальних вимог до
формату друкованої продукції.

Машина «Сотрасіа 215», що випускається з 1997 р., є сучасною ру-
лонною офсетною машиною середнього класу з численними вузлами
автоматизації для скорочення часу переналагодження. Нова концепція
безвального приводу й впровадження мінтол-технології на формному
та офсетному циліндрах створюють високий комфорт обслуговування з
високою якістю друку при одночасній значній економії паперу.

Ця машина призначена для друкування високоякісної журнальної та
комерційної продукції малими й середніми тиражами. У ній втілено цілу
низку конструктивних нововведень, завдяки яким іі можна вважати од-
нією з найдосконаліших та економічно ефективних машин свого класу.
Конструктивні особливості формного й офсетного циліндрів у поєднанні
з новим безграфейковим фальцювальним апаратом дають змогу зали-
шати незадрукованим поле завширшки лише 6 мм. Таким чином, дов-
жину кола циліндра для друкування продукції можна зменшити з 630
до 620 мм. У машині використовуються системи напівавтоматичної чи
автоматичної зміни форм.

«Сотрасіа 215» — перша рулонна офсетна машина для друкування
ІЗ*
комерційної продукції, в якій використано привід без головного вала.
Рулонне заряджання, друкарські секції, охолоджувальні циліндри, па-
перопровідні пристрої та основні модулі фальцювального апарата пус-
каються в хід індивідуальними серводвигунами змінного струму.

Функції головного вала виконує керуюча система СЬС. Ця конст-
рукція, названа «КВА-Пгіуєгігопіс», має такі переваги, як простота в
експлуатації, економія електроенергії, повністю закриті трифазові дви-
гуни та ін. Через відсутність головного вала, який генерує вібрації, хід
машини досить плавний, внаслідок чого підвищується якість друку. Нова
система суміщення завдяки електронній компенсації змін у натягуванні
паперового полотна забезпечує високу точність, скорочує відходи па-
перу.

Точне натягування паперового полотна забезпечується в чотири-
секційній версії «Сотрасіа 215» електронним пристроєм, умонтованим
у рулонне заряджання. У восьмисекційній друкарській машині, що пра-
цює з двох рулонів, пристрій для точної подачі паперового полотна
встановлюється після рулонного заряджання і після четвертої друкарсь-
кої секції.

У разі обриву паперового полотна монітор на фотодіодах умикає
відсікач полотна, запобігаючи виходу з ладу машини.

Замість традиційної схеми налагодження офсетного ГП використа-
но і металеву основу, до якої надійно приклеєно згадане ГП. Загнуті під
пев ним кутом краї металевої основи вставляються в паз ОЦ і затиску-
ються. Таке нововведення зменшує незадруковану смугу паперу. У стан-
дартно му виконанні в «Сотрасіа 215» використовується 14-валиковий
ФА, який гарантує оптимальну якість друку. Головний компонент ФА
— фарбовий ятщик «Соїотітопіс» з електронною системою керування.
Вимірювальні елементи мають карбідні контакти. Дукторні вали з кера-
мічним покриттям «СоІоПтопіс» виключають розтікання фарби у фар-
бових зонах. Відстань між гвинтами ФА дорівнює 32 мм. Контроль за
температурою фарби дає змогу застосовувати машину «Сотрасіа 215»
для друкування екологічно чистим способом «сухого» офсету. За спеці-
альним замовленням постачається автоматична система подачі фарби.

Зволожувальний апарат призначений для прямого й непрямого зво-
ложення. При непрямому зволоженні накочувальний валик контактує з
розподільним валиком, а при прямому безспиртовому зволоженні— з
розкочувальним валиком, який може переміщатися по осі в межах
0...14 мм.

У стандартному виконанні фальцювальний апарат робить перший
поперечний фальц, подвійний паралельний фальц, дельтаподібний
фальц із взаємоперпендикулярним двозгинним фальцюванням або без
нього, перфорацію по довжині і ширині. Настроювання фальцювально-
го апарата займає максимум 2 хв.

Вдруковувальний пристрій «Сотрасіа 215» дає змогу робити про-
цес вдруковування додаткової інформації на повній робочій швидкості.
Кожен вузол друкарської машини «Сотрасіа 215» має інтегроване де-
централізоване керування, зв’язане з панеллю керування через комп’ю-
тер. У «Сотрасїа 215» реалізовано модульну автоматизовану систему
керування «КВА-ОРЕВА», що складається з таких модулів:

панелі керування «Ег§оігопіс»;

дистанційного регулювання подачі фарби і ЗР «КВА-Соїогігопіс»;

сканера для плівок і друкарських форм, призначеного для поперед-
нього настроювання ФА «КВА-8сапігопіс»;

децентралізованої системи приводу «КВА-ВгіуеЛгопіс»;
дворівневої системи керування продукцією «КВА-Ьо§оІгопіс».

«КВА-Сотрасіа 215» вперше була представлена на святкуванні сто-
річчя концерну «КВА Ріапеіа», а на виставці «ІРЕХ-98» була визнана
однією з кращих рулонних журнальних машин.

Вона відрізняється новітньою унікальною системою «МіпіЬер» для
кріплення офсетних пластин і ГП, а також застосуванням новітніх грей-
ферних фальцювальних апаратів, завдяки чому при максимальній про-
дуктивності та роботі в три зміни можлива річна економія паперу на
суму близько 350 тис. ВМ (на відміну від інших машин зі звичайною
системою кріплення і традиційними фальцювальними апаратами).

Технічні характеристики рулонної офсетної друкарської машини «КВА-Сотрасіа 215»:

максимальна робоча швидкість, тис. об/год	50

швидкість паперового полотнища, м/с	8,6

довжина кола ДЦ, мм	620

максимальна ширина полотнища, мм	1000

мінімальна ширина полотнища, мм	420

маса 1 м2 матеріалів, г	36...130

________________ (до 200*)
* Під замовлення

Решта особливостей машини — це:

уперше застосовано в рулонному акцидентному друці сервоприводи;

грейферний фальцювальний апарат РЗ, що автоматично перенала-
годжується;

децентралізована система керування технологічними операціями на
агрегатному рівні;

можливість підключення машини до цифрової мережі через систему
«КВА-Ьо§оІгопіс»;

плівкові ФА з виключно низьким ступенем нерівномірності;

можливість додаткового температурного контролю розкочувального
циліндра ФА (для «сухого» офсету);

автоматична заміна друкарських форм;

сушильний агрегат з можливістю інтеграції системи допалювання.

Додатково машина може комплектуватися секцією для встановлен-
ня різного виду пристроїв з метою допоміжного оброблення продукції.

На виставці «І)гира-2000» фірмою КВА було представлено новинку
— єдину на сьогодні машину для друку високоякісних 64-сторінкових
журналів — рулонну офсетну друкарську машину «КВА-Сотрасіа 818».

На рис. XXIV, а (див. кольорову вклейку) показано загальний виг-
ляд цієї машини.
8.1.2.	Машини фірми «МАМ-КоІапсі»

Фірма випускає машини «Осіотап», «Ксйотап» і «Ьійютап» для дру-
кування ілюстраційної книжково-журнальної продукції.

Машина «Осіотап» (рис. 8.1, а) має один або два стрічкоживильних
пристрої 1 з механізмом підіймання рулону, нагромаджувачем 2 (який
забезпечує зміну рулону без зупину машини), секцію стабілізації натягу
паперової стрічки 3, друкарської секції 4,5 і фальцювальний апарат 11.

Паперова стрічка проходить через друкарську секцію 4 та 5, причо-
му секція 4, побудована за п’ятициліндровою схемою, може перенала-
годжуватися для чотирьох варіантів друкування на паперовій стрічці
(рис. 8.1, б...д). Секцію 5 побудовано за чотирициліндровою схемою.
Залежно від кількості фарб кількість друкарських секцій 5 може бути
від 1 до 4. Поряд із друкарськими секціями вмонтовано пристрій б для
затримання паперової стрічки в разі її обриву. Після друкування паперова
стрічка подається в сушильний пристрій 7 й охолоджувальну секцію 12.

Машина комплектується нумераційним апаратом 13, пристроєм 14
для нанесення на паперову стрічку силіконового препарату, перфорато-
ром 8, клеєвим апаратом 9. Якщо необхідно, то стрічка може проходити
через поворотні штанги 10. Фальцювання паперової стрічки здійснює
три-згинний фальцювальний апарат 11 лійкового типу. Машина друкує
на стрічці завширшки 660 мм. Довжина відрубуваного аркуша дорів-
нює довжині кола ФЦ і становить 452 мм. Максимальна частота обертан-
ня ФЦ — 50 тис. об/год.

Машини «Коїотап» і «Ьійютап», побудовані на основі чотирицилі-
ндрових секцій, містять стрічкоживильні пристрої з нагромаджувачами
паперової стрічки для її автоматичного склеювання, секції стабілізації
натягу стрічки, сушильні й охолоджувальні секції, мають різні схеми
суміщення та оброблення паперової стрічки.

Фальцювальний апарат тризгинний і може здійснювати поздовжній
згин стрічки на лійці, а також два поперечних згини. Машини мають
високу ступінь автоматизації, комплектуються системами автоматизо-
ваного керування.

На рис. 8.2, а показано схему машини «К.оіотап С», а на рис. 8.2, б
— схему машини «ЬііЬотап М». Деякі технічні дані книжково-журналь-
них машин фірми «МАМ-К.о1апй» наведено в табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Деякі технічні дані книжково-журнальних машин фірми «МАІУ-Коіапй»

Показник	«Осіотап»	«Яоіотап»	«ЬйЬотап М»
Номінальний формат (розгортка ФЦ), см  Ширина рулону, мм  Довжина відрубуваного аркуша, мм  Найбільша частота обертання ФЦ, тис. об/год Кількість відрубаних аркушів за один оберт ФЦ, шт.  Кількість фарб друкованої продукції  Можлива кількість паперових стрічок, шт.	66 (60)х45,2 660, 600 452 50 1  Від 1+1 до 4+4 1,2	96,5 (90)х63 965, 900  630  55 1  Від 1+1 до 4+4 1, 2, 3, 4	132x83,2 (99) 1320 832, 990 45  1  Від 1+1 до 4+4 1,2,3
327

а
Рис. 8.2. Схеми машин: а — «Коїотап С»; б — «ЬШіотап М»
8.1.3.	Машини фірми «НеісіеіЬегд»

Фірма випускає такі журнальні друкарські машини: М-600, «Бшкіау
4000».

Машина М-600. Це 16-сторінкова журнальна друкарська машина,
модельним рядом якої є машини М-600 А24, М-600 В24 і М-600 8К\У
(табл. 8.2).

Досконалий монтаж форм дає змогу здійснювати точне регістрове
суміщення, а високий ступінь автоматизації машини М-600 і велика
кількість допоміжних пристроїв дають можливість працювати з про-
дуктивністю до 55 тис. відбитків/год.

Під час роботи машини М-600 один оператор може здійснити заряд-
жання друкарських форм у касети системи «Аиіоріаіе». Згодом з пульта
керування він може зупинити машину і провести автоматичну заміну
друкарських форм. Аналіз витрат (у розрахунку на одну тисячу при-
мірників друкованої продукції) при застосуванні цієї системи (порівня-
но з традиційною заміною форм) показує її високу рентабельність, особ-
ливо для малих та середніх тиражів.

Таблиця 8.2. Модельний ряд машин М-600

Модель	Довжина рубання, мм	П ро дуктивність, тис. відбитків/год	Вид офсетного друку	Фальцювальний апарат
М-600 А24	546, 578, 630	40	Традиційний	ЗР-44
М-600 В24	546, 578, 598, 630	50	Те саме	ЗР-50/ІР-44/ІР-50 8Т
М-600 8К1У	578, 598, 630	40	<Сухий» офсет	ЗР-50/ЗР-55

Основними відмітними особливостями модельного ряду друкарсь-
ких машин М-600 є:

наявність індивідуальних приводів друкарських секцій;

автоматичне позиціювання ФЦ під час заміни форм системою
«Аиіоріаіе»;

наявність ЗА, що переналагоджується з плівкового на емульсійний
тип зволоження;

наявність ФА, який працює в режимах 100-0-0 або 80-20-20;

наявність холодильного агрегату для ЗР;

наявність притискного валика на останньому накочувальному валику,
наявність ЗА з електронним регулюванням балансу «фарба—ЗР»;

швидка заміна валиків без потреби додаткового юстування;

додаткова можливість з’єднання та роз’єднання фарбового і зволо-
жувального апаратів;

автоматичне мащення механізмів з боку приводу та з операційного
боку;

охолодження мастила;

контроль рівня фарби;

можливість підключення до централізованих систем подачі фарби,
ЗР і повітря;

наявність відкидних платформ з пневмоприводом між друкарськи-
ми секціями.
До складу друкарських секцій цих машин входять:
секція вдруковування;

автоматична система заміни друкарських форм «Неісіе1Ьег§ Аиіоріаіе»;
насосна станція для фарби та пристрої для визначення кількості ви-
користання фарби;

пристрої для визначення температури ФА;

пристрій автоматичного змивання офсетного ГП.

Машина «8шміау 4000». Це 48-сторінкова журнальна друкарська
машина, яка використовується для виробництва широкого спектра ба-
гатосторінкової продукції великими тиражами. Два нововведення да-
ють змогу домогтися високої рентабельності виробництва навіть при
малих та середніх тиражах. Це система автоматичної заміни форм
«Аиіоріаіе®» і система автоматичного заправляння паперового полотна
від рулонної установки до фальцювального апарата. Машина «8ипсіау
4000» працює зі швидкістю друку до 13 м/с і поєднує в собі всі переваги
технології «8шкіау». Це робить її однією з найпродуктивніших друкарсь-
ких машин з високою якістю друку.

Друкарські секції мають одноплощинне розташування циліндрів з
використанням безканальних офсетних гільз. Машина містить систему
незалежних електроприводів секцій без використання спільних при-
відних валів. Серед усіх нововведень технології «Зшісіау» слід відзначи-
ти клапанний безграфієчний комбінований фальцювальний апарат РСС-
2 (рис. 8.12). Співвідношення діаметрів фальцювально-ножового 1 і кла-
панного 2 циліндрів апарата 5:4.
Безграфієчна технологія, а також
безканальні ОЦ дають змогу зав-
дяки зменшенню обрізного поля
значно скоротити кількість маку-
латурних відходів.

«Бипсіау 4000» є високотехно-
логічною друкарською машиною,
яка ввібрала в себе всі нововве-
дення фірми «НеідеІЬец’» і стала
взірцем нових стандартів. На рис.
XXIV, б (див. кольорову вклей-
ку) показано загальний вигляд
цієї машини.

Основними відмітними особ-

ливостями друкарських секцій машини «Бипсіау 4000» є:
незалежний привід без спільних валів;

наявність системи керування машиною «НС Сопігоі™» та системи
контролю якості друку РСО II;

наявність системи автоматичного заряджання паперового полотна
«АиІохуеЬ ЦР™»;

повна автоматизація процесів проведення паперового полотна та пе-
реналагодження фальцювального апарата;

наявність безканальних ОЦ;
відсутність биття від каналів в ОЦ, шаблонування та незадрукова-

них смуг;

відсутність контактних кілець;

співвідношення діаметрів циліндрів 2:2;

лінійне розташування циліндрів;

наявність ФА плівкового типу;

стандартний розподіл фарби 100/0/0;

наявність безспиртового ЗА «Циоігої™» плівкового типу;

розмір накочувального зволожувального валика повністю відпові-
дає формату друку;

наявність системи автоматичної зміни форм «Аиіоріаіе».

При малих і середніх тиражах треба часто змінювати друкарські фор-
ми, що потребує додаткових фінансових витрат на машину та значних
затрат часу. Під час заміни форм і заправляння паперового полотна ма-
шина простоює до ЗО хв. Система «Аиіоріаіе» дає змогу максимально

спростити та скоротити цю не-
продуктивну ручну роботу завдя-
ки одночасній повністю автома-
тичній заміні всіх форм.

Максимально вузький затиск-
ний канал, повністю автоматизо-
вана система закріплення форм і
позиціювання циліндрів дають
змогу встановлювати ГП з най-
більшою точністю. Завдяки розта-
шуванню замінних касет з форма-
ми поза друкарськими секціями
під час друкування доступ до всіх
елементів друкарської секції завжд

Рис. 8.4. Залежність вартості обслуговування
друкарських машин від тиражу

і вільний. Процесом заміни всіх форм

керує дистанційно один друкар, так що менш як за 5 хв друкарська ма-
шина «Зипсіау 4000» готова до виконання нової роботи.

Для порівняння на рис. 8.4 зображено залежність вартості обслуго-
вування друкарських машин від тиражу, де лінія 1 відповідає 48-сто-
рінковій журнальній друкарській машині з традиційною системою зам-
іни форм, а крива 2 — машині «Зшісіау 4000» з системою «Аиіоріаіе».

8.1.4.	Машини «ІЛігагеі Зипіог» (РО 62)
та «ІЛІгааеІ 72» (РО 72)

Машина «Шігазеї Іипіог» (РО 62) призначена для друкування неве-
ликими тиражами газет, журнальної і книжкової продукції, реклами,
плакатів, каталогів. ДА побудовано за трициліндровою схемою з одна-
ковими діаметрами формного, офсетного й друкарського циліндрів.
Машина може мати від одного до трьох стрічкоживильних пристроїв,
від однієї до шести друкарських секцій, дво- або тризгинний фальцю-
вальний апарат, а також може комплектуватися аркушевим або рулон-
ним приймальним пристроєм. Довжина відрубуваного аркуша стано-
вить 440 мм.
На рис. 8.5 показано схему машини «ІЛігазеї Ішііог» (РО 62) з одним
стрічкоживильим пристроєм 4, шістьома друкарськими секціями 1 та
аркушевим приймальним пристроєм 2. Фальцювальний апарат і рулон-
ний приймальний пристрій — приставні. Паперову стрічку для друку-
вання із зворотного боку повертають штанги 3.

Можливі такі варіанти роботи машини:

1)	з одним стрічкоживильним пристроєм, двома друкарськими секц-
іями, поворотними штангами можна виготовляти однофарбові відбит-
ки у вигляді аркушів, задрукованих з обох боків, а без поворотних штанг
— у дві фарби з одного боку;

Рис. 8.5 Схема машини «ІЛігазеї Зипіог» (РО 62)

2)	з одним стрічкоживильним пристроєм, чотирма друкарськими сек-
ціями і аркушевим приймальним пристроєм можна випускати чотири-
фарбову однобічну (етикетки, плакати) або двобічну продукцію фарбо-
вістю 3+1, 2+2, 1+3. При встановленні рулонного приймального при-
строю можна виготовляти рулони паперу, задруковані з одного боку до чо-
тирьох фарб, пакувальної продукції, яка далі йде в пакувальні автомати;

3)	з використанням приставного фальцювального апарата можна ви-
пускати двозгинні зошити (перший поздовжній згин на лійці, а другий
поперечний — клапанним механізмом), сфальцьовані в 1/8 частку ар-
куша форматом 62x88 см, а з використанням ударного механізму для
третього поздовжнього згину — зошити, сфальцьовані в 1/16 частку
аркуша. Підбирання аркушів у фальцювальному апараті не передбаче-
но, а збільшення обсягу зошитів можна досягти накладанням надруко-
ваних стрічок на лійці (табл. 8.3) залежно від кількості стрічкоживиль-
них пристроїв. При цьому накладання трьох паперових стрічок у разі
випуску зошитів, сфальцьованих в 1/16 частку аркуша, в машині не
передбачено. Кількість фарб друкованої продукції визначається кількістю
друкарських секцій та стрічкоживильних пристроїв і може змінюватися
від 1+1 до 4+2.

Друкарські апарати машини «Шігазеі 72» (РО 72) побудовано за чо-
тирициліндровою схемою, в якій паперова стрічка друкується відразу з
обох боків. Машина може випускатися в різних модифікаціях: з одним
стрічкоживильним пристроєм, однією друкарською секцією та одним
фальцювальним апаратом, а також із двома стрічкоживильними при-
строями, п’ятьма друкарськими секціями й одним або двома фальцю-
вальними апаратами. Машина може комплектуватися також аркушевим
приймальним пристроєм.

На рис. 8.6 показано схему машини з двома стрічкоживильними при-
строями 1, чотирма друкарськими секціями 2 й одним фальцювальним
Т а б л и ц я 8.3. Обсяги зошитів залежно від кількості стрічкоживильних пристроїв у
машині «Шігазеі Дшііог» (РО 62), стор.

Кількість стрічкоживильних пристроїв, шт.	Частка аркуша	
	1/8	1/16
1	8	16
2	16	32
3	24	—

апаратом 3, яка може випускати зошити, сфальцьовані в 1/8, 1/16 і 1/32
частки аркуша. Оскільки довжина кола ФЦ дорівнює 1012 мм, у фаль-
цювальному апараті передбачено підбирання нарубаних аркушів для
збільшення обсягу зошитів. Збільшувати обсяг зошитів у машині мож-
на також накладанням надрукованих стрічок при роботі з двома стрічко-
живильними пристроями. Обсяги зошитів та їх кількість наведено в

Т аб лиця 8.4.Обсяги зошитів та їх кількість залежно від режиму роботи машини
«ЇЛігазеі 72» (РО 72)

Режим роботи	Частка аркуша		
	1/8	1/16	1/32
При роботі 3 одним стрічко- живильним пристроєм: без підбирання аркушів  з підбиранням аркушів  При роботі з двома стрічко- живильними пристроями: без підбирання аркушів  з підбиранням аркушів	Два 8-сторінкових зошити  Один 16-сторінко- вий зошит  Два 16-сторінко- вих зошити  Один 32-сторінко- вий зошит	Два 16-сторінко- вих зошити Один 32-сторіико- вий зошит  Те саме	Чотири 16-сторін- кових зошити Два 32-сторінко- вих зошити  Чотири 32-сторін- кові зошити

8.1.5.	Машини «2ігсоп 66», «2ігсоп 5ирга 660»,
«2ігсоп 7221» і «2ІГСОП 6210»

Секційна конструкція машини «2ігсоп 66» дає змогу випускати її в
різних модифікаціях, куди можуть входити два або три стрічкоживиль-
них пристрої, від однієї до п’яти друкарських секцій і фальцювальний
апарат. Для друкування високоякісної продукції машина може бути об-
ладнана сушильними пристроями. ДА побудовано за чотирициліндро-
вою схемою з циліндрами однакового діаметра. За замовленням маши-
на може поставлятися також з аркушевим приймальним пристроєм.
Фальцювальний апарат може випускати зошити в 1/8, 1/16 і 1/32 част-
ки аркуша. При випуску зошитів в 1/8 частку аркуша фальцювальний
апарат здійснює поздовжній згин паперової стрічки на лійці та попе-
речний її згин клапанним механізмом. Якщо випускають зошити, сфаль-
цьовані в 1/16 частку аркуша, то фальцювальний апарат додатково ро-
бить другий поздовжній згин стрічки ударним механізмом, а при ви-
пуску зошитів в 1/32 частку аркуша замість другого поздовжнього зги-
ну фальцювальний апарат здійснює другий поперечний згин стрічки
клапанним механізмом, при цьому виходять зошити-двійники (лагени).
У фальцювальному апараті не передбачено підбирання аркушів, а зо-
шити збільшеного обсягу дістають накладанням надрукованих стрічок
на лійці.

Якщо випускають зошити в 1/8 частку аркуша, то можна накладати
три паперові стрічки, які розмотуються з трьох рулонів, і випускати зо-
шити залежно від кількості стрічкоживильних пристроїв обсягом від 8
до 24 сторінок.

Якщо випускають зошити в 1/16 і 1/32 частки аркуша, то можна
накладати лише дві стрічки, виготовляючи при цьому зошити в 32
сторінки. У фальцювальному апараті можуть утворюватися поз-
довжня та поперечна перфорації. Передбачено фальцювання зошитів
зі шлейфом.

На рис. 8.7, а показано схему одній з модифікацій машин «Еігсоп
66» з двома стрічкоживильними пристроями 4, секцією стабілізації на-
тягу паперової стрічки 3, п’ятьма друкарськими секціями 1 і фальцю-
вальним апаратом 2.

На зміну машини «Хігсоп 660» випускається машина «Хігсоп 8прга
660» (рис. 8.7, б), яка має підвищену швидкість роботи, електронну си-
стему керування. Машина може поставлятися зі стрічкоживильними при-
строями, в яких рулони розміщено по вертикалі, а автоматичне склею-
вання паперової стрічки здійснюється без зупину машини завдяки на-
громаджувану паперової стрічки. Машина «2ігсоп 8ирга 660» комплек-
тується центральним пультом керування, який включає три комплекси:
пульти керування машиною, суміщенням і подачею фарби. На централь-
ному пульті встановлено діагностичне табло, яке сигналізує про харак-
тер і місце неполадки.

Технічні показники машини «Еігсоп 8ирга 660» наведено в табл.8.7,
а виробничі можливості деяких модифікацій цій машини — в табл. 8.5.

У 1992 р. було виготовлено партію РРМ «Еігсоп 7221». Завдяки под-
війному діаметру формних та офсетних циліндрів на них можна мати
по два відбитки за один оберт циліндра. Ці машини використовують
для друкування ілюстрованих і наукових журналів, ілюстрованих кни-
жок, книжок кишенькового формату й каталогів, рекламних видань, а
також для друкування газет та однофарбових книжок.
О Г~Т53 и

БдЗова машини	кількість, шт.			
	стрічок	ж« секцій	фальц- апаратів	пристрою алянамо- тцоання ПОЛОНЮ
йМБГ	1	2	-	1
	2	4	1	-
	і .	4	1	1/1
	2	4	і	-
УШЕВВВТк?.БГ	1	5	1	1
БГ	1	6	1	1
	2	6	1	1
О^-рьВМДйМ^ьІвГ	3	6	1	1
н~МВ&ВВЬ^к?ІвГ	2	6	1	1

6

Рис. 8.7. Схеми машии «Хігсоп 66» (а), «Хігсоп Зирга 660» (6) та варіанти побудови
машини «2ІГСОП 6210» (в)
Таблиця 8.5. Виробничі можливості деяких модифікацій машини «2агсоп8ирга 660»
(РО 660)

Склад машини	Частка аркуша		
	1/8	1/16	1/32
1СЖП* +  2ДС**  1СЖП + 4ДС  2СЖП + 4ДС  2СЖП+5ДС	Один** 8-сторінковий ЗОШИТ 3 кількістю фарб 2+2  Те саме, але з кількі- стю фарб 4+4  Один 16-сторінковий зошит з кількістю фарб 2+2  Один 16-сторіиковий зошит, в якому 8 сто- рінок у 4+4 фарби і 8 сторінок в 1+1 фарбу	Один 16-сторінковий зошит з кількістю фарб 2+2  Те саме, але з кількі- стю фарб 4+4  Один 32-сторіиковий зошит з кількістю фарб 2+2  Один 32-сторіиковий зошит, в якому 16 сто- рінок у 4+4 фарби і 16 сторінок в 1+1 фарбу	Два 16-сторінкових зо- шити з кількістю фарб 2+2**  Те саме, але з кількі- стю фарб 4+4  Два 32-сторінкових зо- шити з кількістю фарб 2+2  Два 32-сторінкових зо- шити, в яких 16 сторінок у 4+4 фарби і 16 сторінок в 1+1 фарбу

* СЖП — стрічкоживильний пристрій; ДС — друкарська секція.

•• Тут ідеться про кількість зошитів, які випускає машина за один оберт ФЦ.

•• При проведенні паперової стрічки тільки через одну ДС машина друкує цю саму продукцію в НІ фарбу.

Технічна характеристика машини «Тлгсоп 7221» така:

продуктивність — 50 тис. примірииків/год;

швидкість — 25 тис. об/год;

ширина стрічки — 720...600 мм;

довжина рубання — 2x506 мм;

маса 1 м2 паперу в одну стрічку — ЗО... 120 г,
у дві стрічки — 30...80 г.

Нині розроблено нове покоління машин «Хігсоп 6210» модульної по-
будови. Використовуючи основні модулі (рулонне заряджання, друкарсь-
ку секцію, механізм третього згину, аркушеве викладання з розрізуван-
ням стрічки, перфоратор), можна випускати різну продукцію. Варіанти
побудови машини «Хігсоп 6210» показано на рис. 8.6, в, а виробничі
можливості дво-, чотири-, п’яти- та шестисекційних таких машин наве-
дено в табл. 8.6.

8.1.6.	Машина «Согозеї 850» (РО 850)

Машину побудовано з чотирициліндрових друкарських секцій із вмон-
тованим стрічкоживильними пристроями й автоматичним склеюванням
стрічки. Машину випускають в різних модифікаціях з кількістю друкарсь-
ких секцій від двох до шести та з одним фальцювальним апаратом.

На рис. 8.8 показано схему машини «Согозеї 850»(РО 850) з шістьо-
ма друкарськими секціями 1, шістьома стрічкоживильними пристроя-
ми 3 й одним фальцювальним апаратом 2. Довжина відрубаного арку-
ша становить 546 мм і дорівнює довжині кола циліндра. Машина ви-
пускає зошити, сфальцьовані в 1/16 частку аркуша форматом 84х 109,2 см
(при одному поздовжньому, одному поперечному і другому поздовжньо-
му згинах) і в 1/32 частку аркуша (при одному поздовжньому та двох
Таблиця 8.6. Виробничі можливості машин «Зігсоп 6210»

Друкована продукція	Кількість фарб на полотні				Кількість сторінок
	2	4	5	6	
Плакат формату 520...620х440 мм	2+0	4+0	4+1	4+2	—
Аркушева продукція (розрізування посередині полотна)	1 + 1	3 + 1	3+2	3+3	—
формату 260...310x220 (440) мм	1 + 1	3+1	3+2	3+3	—
Те саме, але з допоміжним ФА Газета формату 260...310x440 мм:	2+0	4+0	4+1	4+2	4
одне полотно	1+1	2+2	3+2	3+3	
два полотна:	—	3+1	4+1	4+2	4
перше	—	1 + 1	2+1	3+1  1 + 1	8
Друге	—	1 + 1	1+1	1 + 1	—
три полотна (масою 1 м2 до 50 г)  Брошури, проспекти формату 260...310x220 мм, фальцювання в два згини:				1+1 кожне	16
одне полотно	1+1	3+1	4+1	4+2	—
два полотна:	—	2+2	3+2	3+3	8
перше	—	1+1	2+1	3+1 2+2	16
Друге	—	1 + 1	1+1	1 + 1	—
три полотна  Брошури, книги, формату 130... 155x220 мм, фальцювання в три згини:				1+1 кожне	24
одне полотно	1+1	3+1	4+1	4+2	—
два полотна:	—	2+2	3+2	3+3	16
перше	—	1 + 1	2+1	3+1	—
Друге	—	1 + 1	1+1	1 + 1	32

поперечних згинах). Зошити збільшеного обсягу машина видає завдяки
накладанню надрукованих стрічок на лійці фальцювального апарата.

Технічні дані машини «Согозеі 850» (РО 850) наведено в табл. 8.7.

Рис. 8.8. Схема машини «Соговеї 850» (РО 850)
Таблиця 8.7. Технічні характеристики книжково-журнальних машин «Шгазеі Дшііог»,
«Хігсоп 8ирга 660», «ЦМгазеі 72», «Согояеі», «Созз Соїшпипііу»

Показник	«ІЛ&азеї Іиліог» (РО 62)	«2ІГС0П 8ирга 660» (РО 660)	«Шігавеі 72» (РО 72)	«Согозеї» (РО 850)	«0035 Сотшишіу»
Номінальний формат (роз-	62 (60)х44	66 (60)х45,2	72 (70, 60)х	84 (75, 70)х	136,5x210
гортка поверхні ФЦ), см Ширина рулону, мм	620, 600	660, 600	х101,2 720, 700, 60(	х54,6 840,750,700	840
Довжина відрубуваного	440	452	506	546	546
аркуша, мм					
Кількість відрубаних арку-	1	1	2	1	1
шів за один оберт ФЦ, шт.					
Найбільша частота обертай-	15	52	20	40	20
ия ФЦ, тис. об/год					
Фарбовість друкованої про-	Від 1+1	Від 1+1	Від 1+1	від 1+1	від 1 + 1
дукції	до 4+2	до 4+4	до 4+4	до 4+4	до 4+4
Номінальний формат сфаль- цьованих зошитів до обрізу- вання:  зошити в 1/8 частку арку- ша прн ширині рулону, мм:					
840	—	—	—	—	273x420
720	—	—	253x360	—	—
700	—	—	253x350	—	—
660	—	226x330	—	—	—
620	220x310	—	—	—	—
600	220x300	226x300	253x300	—	—
зошити в 1/16 частку арку-					
ша при ширині рулону, мм: 840						210x273	210x273
720		—	180x253	180x273	—
700	—	—	175x253	175x273	—
660	—	165x226	—	—	—
620	155x220	—	—	—	—
600	150x220	150x226	150x253	—	—
зошити в 1/32 частку аркуша  прн ширині рулону, мм:					
840	—	—	—	136,5x210	136,5x210
720	—	—	126,5x180	136,5x180	—
700	—	—	126,5x175	136,5x175	—
660	—	113x165	—	—	—
600	—	113x150	126,5x150	—	—

8.1.7.	Машина «бога Соттипііу» фірми «ПоскчуеІІ
Зузіетз»

Машина призначена для друкування газет, додатків, журналів, книг
одно- або чотирифарбовим двобічним друком. Машина може мати кілька
стрічкоживильних пристроїв (причому деякі з них вмонтовано в дру-
карські секції), ДА, побудовані за чотирициліндровою або планетарною
схемою, і фальцювальний апарат. Чотирициліндрові ДА можуть розмі-
щуватися один на одному до чотирьох з вертикальним проведенням па-
перової стрічки. В машинах передбачено можливість
суміщення паперової стрічки для друкування в одній
чотирициліндровій секції двома фарбами з одного боку.
Стрічкоживильні пристрої можуть мати системи для
автоматичного склеювання стрічки. Фальцювальний
апарат машини може видавати зошити, сфальцьовані
в 1/8, 1/16 і 1/32 частки аркуша. Збільшений обсяг зо-
шитів можна дістати при накладанні надрукованих па-
перових стрічок на лійках. Фальцювальні апарати мо-
жуть мати дві лійки, розміщені одна над одною (рис.
8.9), причому паперова стрічка фальцюється вздовж на
верхній лійці, після чого накладається на стрічку,
сфальцьовану на нижній лійці, а в циліндровій групі
здійснюється фальцювання обох стрічок. У фальцю-
вальному апараті передбачено поздовжнє розрізуван-
ня паперових стрічок, поперечну та поздовжню пер-
форації.

Кількість друкарських секцій з папероживильними
пристроями може бути різною (від 1 до 6) і вони мо-
жуть бути розміщені як з одного, так і з обох боків
фальцювального апарата. На машинах можна друку-

Рис. 8.9. Фальцю-
вальний апарат з
двома лійками

вати одночасно з п’яти рулонів до чотирьох фарб на кожному боці
стрічки. Максимальна кількість фарб, яку можна наносити на паперову
стрічку з одного боку, — чотири.

На рис. 8.10 показано схему машини «Оозз Соштипііу» з трьома
друкарськими чотирициліндровими секціями, в якій на одній паперовій
стрічці в секції 1 друкування здійснюється двома фарбами з одного боку,

а в секції 2 друкується відбиток на цій самій стрічці ще однією фарбою

з обох боків і вона спрямовується у фальцювальний апарат 4. В секції З
інша паперова стрічка роздруковується однією фарбою з кожного боку і
вона спрямовується також у фальцювальний апарат, де накладається
на стрічку, роздруковану в секціях 1 і 2, після чого відбувається фаль-
цювання обох паперових стрічок.

Рис. 8.10. Схема машини «Оозз Соттипііу» з трьома друкарськими чотирициліндровими
секціями
Рис. 8.11. Схема машини «Оозз Соттипііу» з п’ятьма ДА

Нарис. 8.11 зображено схему машини цієї самої фірми, в якій одна
паперова стрічка роздруковується однією фарбою з кожного боку і йде
на нижню фальцювальну лійку, а інша — чотирма фарбами з кожного
боку і спрямовується на верхню фальцювальну лійку. Далі паперові
стрічки подаються в одну циліндрову групу фальцювального апарата,
де відбувається наступне фальцювання їх.

Машини можуть випускатися з різною довжиною відрубуваного ар-
куша: 533, 546, 560, 578 і 630 мм. Ширина рулонів змінюється в межах
584...1000 мм.

Деякі показники машини «Оо88 Сопнпипііу» з довжиною відрубува-
ного аркуша 546 мм і шириною рулону 840 мм наведено в табл. 8.7.
Порівняльні показники книжково-журнальних машин уміщено в табл. 8.8.

Кількість моделей РРМ, які випускаються нині у всьому світі, до-
сить велика. Вони розраховані на високі швидкості, мають різні схеми
будови і високий ступінь автоматизації. Застосовуються для випуску
великих та середніх тиражів різноманітної видавничої і спеціальної
продукції. Завдяки легкому агрегатуванню машин із типових модулів їх
постачають за індивідуальними замовленнями поліграфічних підпри-
ємств.

8.1.8.	Машини виробництва Росії

Машини ПОК70-2 і ПОК70-4. Машина ПОК70-2, призначена для
випуску однофарбової книжкової продукції форматом 70(60)х92 см,
сфальцьованої в 1 /16 частку аркуша, має дві друкарські секції (рис. 8.12,
а). На машині ПОК70-4 можна друкувати двофарбову книжкову про-
дукцію такого самого формату. Вона складається з чотирьох друкарсь-
ких секцій (рис. 8.12, б).

Перевертають паперову стрічку перед друкуванням зворотного боку
б

Рис. 8.12. Схеми машин ПОК70-2 (л) і ПОК70-4 (б)

поворотні штанги 9 (див. рис. 8.12, а). Стрічкоживильний пристрій 1
має двопроменевий безшпиндельний пристрій з осьовим гальмом, сис-
тему автоматичного натягу паперової стрічки, механізм автосклеюван-
ня,пристрій для відсмоктування пилу і стабілізатор 2 натягу стрічки,
встановлений перед першою друкарською секцією. ДА побудовано за
трициліндровою схемою з друкарським 7, офсетним 6 і формним 4 ци-
ліндрами. Спільний привід механізму вмикання та вимикання натиску
працює на дві друкарські секції. Подача фарби регулюється у ФА 5 зав-
дяки зміні часу вистоювання передавального валика біля дукторного
циліндра, який весь час обертається, і зміні щілини між дукторним ци-

ліндром та фарбовим ножем за
допомогою гвинтів. ЗР у ЗА З
на форму подається за допомо-
гою дукторного циліндра, який
приводиться в рух від окремо-
го електродвигуна.

У фальцювальному апараті
8 рубальний, фальцювально-
ножовий і клапанний цилінд-
ри за діаметром дорівнюють
діаметру ФЦ, а підбиральний
циліндр має діаметр у два рази
менший.

Перший поздовжній згин
паперової стрічки здійснюєть-
ся на лійці 1 (рис. 8.13), фор-
мується напрямними валиками

Рис. 8.13. Схема фальцювального апарата машин
типу ПОК-70
Рис. 8.14. Схеми фальцю-
вання зошитів на машинах
типу ПОК-70

14, обтискується паперопровідни ми циліндрами
2. Сфальцьована вздовж стрічка захоплюється
графейками 8 фальцювально-ножового циліндра
9 і підводиться до клапанного циліндра 7. У мо-
мент зближення фальцювального ножа II із фаль-
цювальним клапаном 6 графейки 8 відпускають
аркуш, відрубаний перед цим ножем 13 рубаль-
ного циліндра 12. Зошит після першого попереч-
ного згину фальцювальним ножем 11 та фальцю-
вальним клапаном 6 виводиться на конвеєр 3 і
подається під фальцювальний ніж 4, який спря-
мовує його між фальцювальними валиками 5, де
відбувається другий поздовжній згин зошита.

Таким чином, за один оберт ФЦ фальцюваль-
ний апарат випускає два однакових 16-сторінко-
вих зошити, сфальцьовані в 1/16 частку аркуша
(рис. 8.14, а).

Для збільшення обсягу зошитів запускають у роботу підбиральний
циліндр 10 з графейками, а на фальцювально-ножовому 9 і клапанному
7 циліндрах вимикають по одному фальцювальному ножу 11 і фаль-
цювальному клапану 6. Тоді за один оберт ФЦ фальцювальний апарат
випускає один 32-сторінковий зошит, сфальцьований в 1/16 частку ар-
куша (рис. 8.14, 6). Сфальцьовані зошити виводяться на приймально-
пресувальний пристрій.

Технічні характеристики книжкових машин ПОК70-2 і ПОК70-4 на-
ведено в табл. 8.8.

Машини ПОК75, ПОК84 і 2ПОК84. Машини ПОК75 формату
75(70,60)х91,6см (з припуском 2...8 мм на шлейф), ПОК84 половинно-
го формату 84(75, 70)х54,6 см (зприпуском 6 мм) і 2ПОК84 одинарного
формату 84(75, 70)х 109,2 см (з припуском 26 мм) призначені для друку-
вання високоякісної книжково-журнальної одно- та багатофарбової про-
дукції з точністю суміщення фарб 0,1 мм.

Друкарські апарати всіх цих машин побудовані за чотирициліндро-
вою схемою. Проте в машинах ПОК75 і 2ПОК84 діаметри формних та
офсетних циліндрів однакові, а довжини кіл циліндрів відповідно дорі-
внюють 916 і 1092 мм. Діаметри ФЦ машин ПОК84 зроблені вдвоє мен-
шими відносно діаметрів ОЦ, довжина кола ФЦ дорівнює 546 мм. Дов-
жина відрубуваного аркуша у фальцювальному апараті машин ПОК84 і
2ПОК84 становить 546 мм, а машини ПОК75— 458 мм. Кожна з цих
машин випускається в кількох модифікаціях, до складу яких входять
(рис. 8.15): один або два стрічкоживильних пристрої 1; шість, п’ять,
чотири, три, дві або одна друкарські секції 2, двокамерний 3 або одно-
камерний 5 сушильні пристрої та фальцювальний апарат 4. Кожна мо-
дифікація машин може випускатися в двох варіантах: стрічкоживиль-
ний пристрій розміщується на одному рівні з машиною — лінійна побу-
дова або нижче рівня машини — балконна побудова.

У позначенні модифікацій машин ПОК75,2ПОК84 і ПОК84 перша цифра
Таблиця 8.8. Технічні характеристики книжково-журнальних машин ПОК70-2,
ПОК70-4, ПОК75, ПОК84, 2ПОК84

Показник	ПОК70-2 (ПОК70-41	ПОК75	ПОК84	2ПОК84
Номінальний формат (роз- гортка поверхні ФЦ), см	70x92	75(70,60)х91,6	84(75,70)х 54,6	84(75,70)х 109,2
Ширина рулоиу, м	600, 700	750, 700, 600	840, 750, 700	840, 750, 700
Довжина відрубуваного ар- куша, мм	460	458	546	546
Кількість відрубуваних ар- кушів за один оберт ФЦ, шт.	2	2	1	2
Найбільша частота обертан- ня ФЦ, тис. об/год	15	25	ЗО	25
Максимальна робоча швид- кість за оптимальних умов		Див. табл. 8.9	Див. табл. 8.13	Див. табл. 8.15
експлуатації, тис. об/год Фарбовість друкованої про-	1 + 1	Див. табл. 8.11	Див. табл. 8.11	Див. табл. 8.11
дукції  Найменування друкованої	(2+2)	Зошити в 1/8 і	Див. табл. 8.12	Див. табл. 8.12
продукції  Номінальний формат сфаль- цьованих зошитів до обрізу- вання, мм:  зошити в 1/8 частку аркуша при ширині рулоиу 840 мм:  зі шлейфом		1/16 частку аркуша	269x420	269x420
без шлейфа	—	—	273x420	269x420
при ширині рулоиу 750 мм: зі шлейфом	——	233x375	269x375	269x375
без шлейфа	—	229x375	273x375	273x375
при ширині рулоиу 700 мм: зі шлейфом		233x350	269x350	269x350
без шлейфа	—	229x350	273x350	273x350
при ширині рулоиу 600 мм: зі шлейфом	__	233x300				
без шлейфа	—	229x300	—	—
зошити в 1/16 частку арку- ша:  при ширині рулону 840 мм  — «— 750 мм		191,5x229	206x269	206x269
— « — 700 мм	—	179x229	183,5x269	183,5x269
— « — 600 мм	—	154x229	171x269	171x269
зошити в 1/32 частку арку- ша:  при ширині рулоиу 840 мм	175x230 150x230			132,5x210	132,5x210
— « — 750 мм	—	—	132,5x187,5	132,5x187,5
— « — 700 мм	—	—	132,5x175	132,5x175
Загальна потужність, кВт	32(47)	Див. табл. 8.10	Див. табл. 8.14	Див. табл. 8.16
Потужність основного елек- тродвигуна, кВт	19(32)			Те саме		
Габаритні розміри, м: довжина	9,9 (13)	Див. табл. 8.10	— « —	Див. табл. 8.16
ширина	3,6	5,5	5,682	5,8
висота	2,6	4,3	Див. табл. 8.14	4,05
Маса машиии, т	28,32(37,2)	Див. табл.8.10	Те саме	Див. табл. 8.16
Обслуговуючий персонал, чол.	4(5)	Те саме	— « —	Те саме
1 о о

В о о

X
&
її

5

©О о П П □ [	3
О ппо г	3

Рис. 8.15. Модифікації машин типів
ПОК75 і ПОК84

вказує на кількість друкарських секцій, а
друга — на кількість стрічкоживильних
секцій, літери Л і Б означають лінійну або
балконну побудову. Останні дві цифри по-
значають; 01 —наявність у машині сушиль-
них й охолоджувальних пристроїв або 02
—їх відсутність. Таким чином, модифікації
І і VI машин ПОК84 у лінійному вико-
нанні (див. рис. 8.15) мають позначення
ПОК84-62Л-01 і ПОК84-31Л-01.

Стрічкоживильні пристрої 1 мають
трипроменеві безшпиндельні рулонні вуз-
ли й оснащені двома системами автома-
тичного регулювання натягу паперової
стрічки; периферійним гальмом з нескін-
ченним рухомим пасом та осьовим галь-
мом, яке працює під час заміни рулону,
коли пас відходить від нього. Крім того, є
вузли автоматичного склеювання стрічки,

вентилятори для відсмоктування пилу, нейтралізатори статичної елект-
рики та стабілізатори натягу паперової стрічки.

До складу друкарської секції 2 входять: два ФЦ і два ОЦ, між якими
здійснюється друкування з обох боків. У машинах ПОК84, які мають
більше двох друкарських секцій, при роботі з двох рулонів можлива зміна
напрямку руху стрічки в другій друкарській секції, завдяки чому на ній
здійснюється друкування однією фарбою між верхнім формним й оф-
сетним циліндрами і між ОЦ іншою фарбою з того самого боку. При
цьому на верхньому ФЦ встановлюється форма із дзеркальним зобра-
женням і, таким чином, здійснюється прямий плоский друк («ді-літо»).
Формні й офсетні циліндри змонтовано на прецизійних роликових
чотирирядних підшипниках. При насадженні такого підшипника на ко-
нічний вал завдяки можливості регулювання його осьового переміщен-
ня вибирають радіальний зазор підшипника, внаслідок чого створю-
ються умови для високоточного суміщення фарб і забезпечення високої
чіткості зображення при тривалій експлуатації устаткування. Суміщен-
ня форм по колу і в осьовому напрямку здійснюється електродвигуна-
ми, керованими кнопками з пульта. Керування можливе також при діа-
гональному суміщенні форм. Умикання та вимикання натиску накочу-
вальних і передавального валиків ФА, накочувальних валиків ЗА відбу-
вається від гідроциліндрів. ФА дукторного типу мають три накочуваль-
них валики. Розкочувальні циліндри можуть мати водяне охолодження.
Регулювання подачі фарби здійснюється зміною часу вистоювання пе-
редавального валика біля дукторного циліндра, а також гвинтами фар-
бового ящика, керування якими здійснюється з центрального пульта або
безпосередньо біля друкарської секції. Для приводу всіх гвинтів вико-
ристовується спільний електродвигун, який обертає вал, а від нього
передається рух окремим гвинтам через електромагнітні муфти.
Зволожувальні апарати складаються з ванни, гладкого або пелюст-
кового дукторного циліндра, одного хромованого розкочувального цил-
індра, одного накочувального валика в машинах ПОК84 і двох накочу-
вальних валиків у машинах ПОК75 і 2ПОК84. Кожний дукгорний
циліндр приводиться в рух від індивідуального регульованого електродви-
гуна з кнопковим керуванням із пульта секції або з центрального пульта.

Максимальна кількість накладених одна на одну фарб — не більше
чотирьох. У шести- і п’ятисекційних машинах продукція може друкува-
тися накладанням чотирьох фарб на одних зображеннях і відповідно
двох та одній' фарби на інших зображеннях на тому самому боці стрічки.
Кількість фарб, якими можна друкувати на лицьовому і зворотному бо-
ках паперової стрічки при роботі з одного або з двох рулонів для різних
модифікацій машин, варіанти яких показано на рис. 8.15, зазначено в
табл. 8.11.

Сушильні пристрої забезпечують сушіння фарби на паперовій стрічці
з обох боків гарячим повітрям, яке нагрівається безпосередньо в сушиль-
ному пристрої полум’ям газових пальників. В однорулонних машинах
застосовують однокамерні сушильні пристрої, у дворулонних — двока-
мерні. За сушильними камерами розміщуються пристрої для охолод-
ження паперової стрічки і прискореного твердіння фарби після сушін-
ня. Охолоджувальні пристрої складаються з трьох циліндрів, розміще-
них майже на одній лінії по горизонталі для забезпечення найбільшого
обхвату їх паперовою стрічкою. Регулювання натягу стрічки забезпечує
безступінчастий варіатор у приводі циліндрів. Вода, що проходить між
внутрішньою і зовнішньою оболонками циліндрів, інтенсивно охолод-
жує стрічку. Між останньою друкарською секцією і сушильним при-
строєм встановлено стрічковловлювальний пристрій для запобігання на-
мотуванню обірваної стрічки на циліндри друкарського та фарбового
апаратів. Для запобігання перетиску фарби на фальцювальній лійці
машин ПОК84 і 2ПОК84 надруковані стрічки після охолодження об-
прискуються в спеціальній камері силіконовим препаратом.

Фальцювальний апарат забезпечує випуск книжкових і журнальних
зошитів. У ньому передбачено: пристрої для поперечної і поздовжньої
перфорацій, піддування на бортах лійки з метою запобігання перетиску
фарби, пристрій для уловлювання паперового пилу із зони рубання па-
перової стрічки, блокувальний пристрій для запобігання забиванню папе-
ром апарата. Перед фальцювальною лійкою встановлено центрувальний
вузол для вирівнювання паперової стрічки відносно середини лійки. Для
комплектування, пресування й обв’язування пачок зошитів машини поста-
чаються з приймально-комплектувальними зошитовими пристроями.

Технічні характеристики машинПОК75, ПОК84 і 2ПОК84 наведено
в табл. 8.8...8.16. Можливу фарбовість друкованої продукції зазначено в
табл. 8.11.

Розглянемо виробничі можливості цих машин.

Машини ІІОК75. Ці машини випускають зошити, сфальцьовані в
1/8 і 1/16 частки аркуша без підбирання або з підбиранням відрубаних
аркушів. Фальцювальний апарат машин ПОК75 побудовано за схемою,
Таблиця 8.9. Кількість сторінок у зошитах і максимальна частота обертання ФЦ за
оптимальних умов експлуатації машин ПОК75

Частка аркуша	1/8			1/16		
Кількість рулонів	3 одного рулону без підбирання	3 одного рулону 3 підбиранням	Ь двох рулонів без підбирання	3 одного рулону без підбирання	3 одного рулону 3 підбиранням	Ь двох рулонів без підбирання
Кількість сторінок у зошиті	8	16	16	16	32	32
Кількість зошитів, які виходять за один оберт ФЦ, шт.	2	1	2	2	1	2
	Максимальна частота обертання ФЦ, тис. об/год					
Маса 1 м2 паперу, г:  50...60	22,5	18	18	15,0	15	15
60...70	22,5	20	20	17,5	18	18
70...90	25,0	18	18	15,0	15	15
90...120	17,5	15	15	12,5	12	12

Таблиця 8.10. Технічні дані машин ПОК75

Модифікапія	Обслуговуючий персонал, чол.	Загальна потужність, кВт	Довжина машини, м	Маса машини, т
ПОК75-11Л-01	2	122,0	16,425	58
ПОК75022Л-01	3	191,5	22,265	88
ПОК75-42Л-01	4	247,5	28,265	120

Таблиця 8.11. Фарбовість друкованої продукції на машинах ПОК75, ПОК84 і 2ПОК84

Модифікація машни (див. рис. 8.4)	При друкуванні з одного рулону	При друкуванні з двох рулонів иа першій і другій паперових стрічках
І	6+6	3+3 і 3+3; 4+4 і 2+2; 5+5 і 1+1; 6+4 і 1+1*
II	5+5	3+3 і 2+2; 4+4 і 1+1; 5+3 і 1+1*
III	4+4	2+2 і 2+2; 3+3 і 1+1; 4+2 і 1+1*
IV	4+4	—
V	3+3	2+2 і 1+1; 3+1 і 1+1*
VI	3+3	—
VII	2+2	1+1 і 1+1
VIII	2+2	—
IX	1 + 1	—

* Стосується тільки машин ПОК84 при зміні напрямку руху паперової стрічки в другій
друкарській секції.

аналогічною схемі фальцювального апарата машин 2ПОК84 (див. рис.

8.18). Тільки в першому відсутній малий фальцювальний циліндр 15.

При випуску зошитів, сфальцьованих в 1/8 частку аркуша, перший
поздовжній згин утворюється на лійці 1, після чого здійснюються ру-
бання між рубальним 3 і фальцювально-ножовим 17 циліндрами, попе-
речне фальцювання між фальцювально-ножовим і клапанним 9 цилін-
драми та виведення зошитів викладувачем 8 на конвеєр 7. При випуску
зошитів, сфальцьованих в 1/16 частку аркуша, після першого поздовж-
нього і першого поперечного згинів (як і при випуску зошитів, сфальць-
ованих в 1/8 частку аркуша) зошит спрямовується на тасьмовий кон-
веєр У 3, де ударний механізм 12 здійснює другий поздовжній згин і вик-
ладувач 11 подає зошити на вивідний конвеєр. Підбирання при випуску
зошитів збільшеного обсягу здійснюється на фальцювально-ножовому
циліндрі 17 так само, як і в машині 2ПОК84. Кількість сторінок у зоши-
тах і технічні дані машин ПОК75 наведено в табл. 8.9 та 8.10.

Машини ПОК84. Оскільки в цих машинах ФЦ має довжину кола
546 мм, не можна підбирати аркуші у фальцювальному апараті. Збільшу-
вати обсяг зошитів можна накладанням двох надрукованих стрічок на
лійці апарата при роботі з двома стрічкоживильними пристроями.

Фальцювальний апарат машин ПОК84 побудований за такою самою
схемою, що й машини 2ПОК2-84-111, але без підбирального циліндра 9
(див. рис. 8.16, а і рис. 8.17, 6) і може випускати зошити, сфальцьовані
в 1/8, 1/16 та 1/32 частки аркуша.

При випуску книжкових зошитів, сфальцьованих в 1/32 частку ар-
куша, фальцювальний апарат здійснює один поздовжній і два попереч-
них згини. Зошити з фальцювального апарата виходять двійниками (ла-
генами), які розрізають по лінії Р2Р2 (див. рис. 8.16, 6). Перший по-
здовжній згин по лінії ФіФі (див. рис. 8.16, а), здійснюється на лійці 1,
складена вдвічі стрічка формується напрямними валиками 2 і ведеться
папероведучими циліндрами 3 до фальцювально-ножового циліндра 7,
де наколюється на графейки 6. Між циліндром 7 і рубальним цилінд-
ром 4 відбувається поперечне рубання стрічки ножем 5 по лінії Р^Р^. До
початку рубання графейки 6 проводять край стрічки до положення, діа-
метрально протилежного місцю рубання. Фальцювальний ніж 8 вво-
дить аркуш під фальцювальний клапан 12 великого фальцювального
циліндра 13, утворюючи перший поперечний згин по лініях Ф2Ф2. Після
цього зошит беруть захоплювачі 15 малого фальцювального циліндра
16 і фальцювальний ніж 17 проштовхує його під фальцювальний клапан
14 великого фальцювального циліндра 13, утворюючи другий поперечний
згин по лініях Ф3Ф3. Фальцювальний клапан відкривається і лаген спря-
мовується в кишеню виклацувана 11, а з нього — на вивідний конвеєр 10.

При випуску зошитів, сфальцьованих в 1/8 або 1/16 частку аркуша,
вимикаються захоплювачі 75 і фальцювальний клапан 17 малого фаль-
цювального циліндра 16.

Випуск журнальних зошитів, сфальцьованих в 1/16 частку аркуша
(див. рис. 8.17, 6), здійснюють так. Після першого поздовжнього згину
ФіФі на лійці 1 Сдив. рис. 8.17, а) стрічка наколюється на графейки 6
фальцювально-ножового циліндра 7. Між рубальним 4 і фальцюваль-
но-ножовим 7 циліндрами ніж 5 рубає стрічку по лінії РіР\, а фальцю-
вальний ніж 8 вводить відрубані аркуші під фальцювальний клапан 12

ЗАЛ
Рис. 8.16. Схема фальцювання книжко-
вих зошитів на машині ПОК84

Рис. 8.17. Схема фальцювання журналь-
них зошитів на машині ПОК84

циліндра 13, згинаючи аркуш по лінії Ф2Ф2- Далі містком зошит спря-
мовується на стрічковий конвеєр 20, де ударний механізм 19 здійснює
другий поздовжній згин зошита по лінії Ф3Ф3.

Характеристики зошитів, які можуть випускати машини ПОК84, на-
ведено в табл. 8.12.

За один оберт ФЦ фальцювальний апарат машини ПОК84 випускає
один зошит, сфальцьований в 1/8 чи 1/16 частку аркуша або один зо-
шит-двійник (лаген), сфальцьований в 1/32 частку аркуша. Кількість
сторінок у зошитах і максимальну робочу швидкість за оптимальних
умов експлуатації машин ПОК84 зазначено в табл. 8.13, а технічні дані
цих машин наведено в табл. 8.14.

Машини 2ПОК84. Ці машини можуть випускати зошити збільшен-
ного обсягу як накладанням двох надрукованих паперових стрічок на
лійці, так і підбиранням аркушів на фальцювально-ножовому циліндрі.
Тому на таких машинах можна випускати зошити обсягом до 64 сто-
рінок при роботі з двох рулонів або обсягом у 32 сторінки при роботі з
Таблиця 8.12. Найменування та розміри друкованої продукції на машинах
ПОК84, 2ПОК84

Найменування
продукції

Зошити в 1/8 частку ар-
куша з правим шлейфом
або без нього

Зошити в 1/16 частку
аркуша з лівим або
правим шлейфом

Зошити-двійиики (ла-
гени) в 1/32 частку ар-
куша з лівим шлейфом

Розміри продукції

Одного рулону, завдяки чому полегшуються умови обслуговування ма-
шини. У фальцювальному апараті машин 2ПОК84 (рис. 8.18) співвідно-
шення діаметрів формного, рубального, фальцювально-ножового, клапан-
ного і другого фальцювально-ножового (малого) циліндрів таке: 2:2:3:2:1.

На лійці 1 стрічка згинається вдвоє, обтискується напрямними ва-
ликами 18 і ведеться циліндрами 2. На фальцювально-ножовому циліндрі
17 є три системи графейок 6 і три фальцювальні ножі 5. На рубальному
циліндрі З є два рубальних ножі 4, якими здійснюється рубання паперо-
вої стрічки. До початку рубання графейки 6 наколюють стрічку і прово-
дять її край до клапанного циліндра 9. При підході фальцювальний ніж
5 вводить відрубаний аркуш під фальцювальний клапан 10 клапанного
циліндра 9, утворюючи перший поперечний згин. Після цього зошит
Т а б лиця 8.13. Кількість сторінок у зошитах і максимальна робоча швидкість за опти-
мальних умов експлуатації машин ПОК84

Частка аркуша	1/8		1/16		1/32	
Кількість рулонів, шт.	1	2	1	2	1	2
Кількість сторінок у						
зошиті	8	16	16	32	16	32
Кількість зошитів						
за один оберт ФЦ, шт.	1	1	1	1	2	2
	Максимальна частота обертання ФЦ, об/год					
Маса 1 м2 паперу, г:						
40...50	ЗО	ЗО	28	28	20	28
50...60	ЗО	ЗО	ЗО	ЗО	28	24
60...70	ЗО	ЗО	28	28	24	24
70...90	ЗО	26	26»	24»	24	—
90... 120	20	20	20»			18	—
120... 140	16“	—	—	—	—•	—

9 Спостерігається утворення згорток.

** 3 розрізуванням паперової стрічки перед лійкою.

Таблиця 8.14. Технічні дані машин ПОК84

Модифікація машин	Обслуговуючий персонал, чол.	Загальна потужість, кВт	Потужність основ- ного електродвигу-  на, кВт	Довжина машини, м	Висота машини, м	Довжина рулонних установок, м	Маса, т	
							машини	рулонних установок
ПОК84-62Л-01	7	232	125	31,43	3,80			103		
ПОК84-62Б-01	7	232	125	23,86	3.80	7,64	83	20
ПОК84-52Л-01	6	229	125	29,48	3,80	—	91	—
ПОК84-52Б-01	6	229	125	21,91	3,80	7,64	71	20
ПОК84-42Л-01	6	201	100	28,53	3,80	—	85	—
ПОК84-42Б-01	6	201	100	19,96	3,80	7,64	65	20
ПОК84-41Л-01	6	169	100	23,59	3,18	—	65	—
ПОК84-41Б-01	6	169	100	19,96	3,18	3,82	55	10
ПОК84-32Л-01	5	174	75	25,58	3,80	—	76	—
ПОК84-32Б-01	5	174	75	18,01	3,80	7,64	56	20
ПОК84-31Л-01	5	141	75	21,64	3,18	—	66	—
ПОК84-31Б-01	5	141	75	18,01	3,18	3,82	56	10
ПОК84-22Л-01	5	151	55	21,93	3,80	—	67	—
ПОК84-22Б-01	5	151	55	14,31	3,80	7,64	47	20
ПОК84-21Л-01	5	118	55	17,99	3,18	—	57	—
ПОК84-21Б-01	5	118	55	14,36	3,18	3,82	47	10
ПОК84-11Л-01	4	103	42	16,29	3,18	—	48	—
ПОК84-11Б-01	4	103	42	12,80	3,18	3,82	38	10

беруть захоплювачі 14 малого фальцювального циліндра 15 і фальцніж
16 проштовхує його під відповідний фальцювальний клапан клапанно-
го циліндра 9, утворюючи другий поперечний згин. При подальшому
обертанні фальцювальний клапан відкривається, зошит спрямовується
у викладувач 8 і подається на
вивідний конвеєр 7. З одного
аркуша номінального формату
виходять два однакові 16-сто-
рінкові зошити-двійники (лаге-
ни), сфальцьовані в 1/32 част-
ку аркуша. Для розрізування ла-
генів слугують дискові ножі, які
встановлюють біля папероведу-
чих циліндрів 2.

Для випуску зошитів,
в 1//8 частку
аркуша, вимикають захоплю-
вачі 14 і фальцювальний ніж 16
малого фальцювального цилін-
дра 15. Виконавши поздовжній
згин на лійці 1 і поперечний
згин між фальцювально-ножо-
вим 17 і клапанним 9 цилінд-
рами, зошити, сфальцьовані в

1/8 частку аркуша, викладувачем 8 подають на вивідний конвеєр 7. При
випуску зошитів, сфальцьованих в 1/16 частку аркуша, як і при випус-
ку зошитів, сфальцьованих в 1/8 частку аркуша, фальцювання зошитів
відбувається при вимкнених захоплювачах 14 і фальцювальному ножі
16, але зошит із двома згинами спрямовується не у викладувач 8, а на
тасьмовий конвеєр 13, де ударним механізмом 12 здійснюються третій
поздовжній згин зошита та подача його викладувачем 11 на вивідний
конвеєр. При випуску зошитів збільшеного обсягу на фальцювально-
ножовому циліндрі 17 здійснюється підбирання відрубаних аркушів. Для
цього фальцювальні ножі 5 вводять через раз два аркуші під клапани
10, а графейки 6 відповідно їх відпускають. Ведучи перший аркуш, гра-
фейки 6, проходячи біля клапанного циліндра 9, його не відпускають, а
проводять до рубального циліндра 3, де приймають другий аркуш,
здійснюючи їх підбирання. Подальше фальцювання зошитів провадиться
так, як і при роботі без їх підбирання.

Кількість сторінок у зошитах і максимальну частоту обертання ФЦ
за оптимальних умов експлуатації машин 2ПОК84 зазначено в табл.
8.16, а технічні дані цих машин наведено в табл. 8.15.

Таблиця 8.15. Технічні дані машин 2ПОК84

Модифікація	Обслуговуючий персонал, чол.	Загальна потужність, кВт	Довжина машини, м	Маса машини, т
2ПОК84-11Л-01	2	122,0	16,590	64,0
2ПОК84-11Л-02	2	72,5	9,785	42,5
2ПОК84-21Б-01	3	178,0	16,875	84,0
2ПОК84-22Л-02	3	130,0	15,725	65,5
2ПОК84-42-01	4	327,5	30,225	126,0
Таблиця 8.16. Кількість сторінок у зошитах і максимальна частота обертання ФЦ за
оптимальних умов експлуатації машин 2ПОК84

Частка аркуша

1/16	1/32

Кількість рулонів,
шт.

Кількість сторінок
у зошиті

Кількість зошитів,
які виходять за
один оберт ФЦ, шт.

8

2

Максимальна частота обертання ФЦ, тис. об/год

2

32	64

4	2

Маса 1 м2 паперу,
г:

40...50

50...60

60...70

70...90

90... 120

120...140

25
25

25
22
16
12

25

25

25

22

25

25

25

22

16

22

25

25

22

18

20

17

15

12

18

18

17

15

16

16

16

14

12

20

20

20

14

16	20

16	20

16	20

14	—

Машини ПОК2-75-111, ПОК2-75-121, ПОК2-84-2-111 і ПОК2-84-
2-121. Машини ПОК75, ПОК84 і 2ПОК84 мають складну конструкцію,
різноманітні автоматичні й допоміжні пристрої, великі габаритні розм-
іри і високу вартість, внаслідок чого їх застосування економічно вигід-
но тільки для друкування багатофарбової та високоякісної продукції на
високоякісному папері. Для випуску масових книжково-журнальних ви-
дань, які друкуються в одну-дві фарби, призначені машини ПОК2-75-
111, ПОК2-75-121, ПОК2-84-2-111 і ПОК2-84-2-121. Вони мають спро-
щену конструкцію, менші габаритні розміри та порівняно невелику
вартість. Точність суміщення фарб на цих машинах становить 0,2 мм.

Машиии ПОК2-75-121 і ПОК2-84-2-121 мають по одному стрічко-
живильному пристрою 4, по дві друкарські секції 1 і по одному фаль-
цювальному апарату 5 (рис. 8.19).
У машинах ПОК2-75-111, ПОК2-84-2-111 є по одній друкарській
секції. Стрічкоживильний пристрій має двопроменевий безшпиндель-
ний вузол для кріплення рулону, автоматичну систему регулювання
натягу паперової стрічки, вузол для очищення паперу від пилу; перед
ДА встановлено стабілізатор натягу стрічки, до складу якого входять
папероведучий циліндр 2 і притискний еластичний валик 3. Валик до
папероведучого циліндра притискується гідроциліндрами. ДА мають
таку будову, як і в машині 2ПОК84 з формними й офсетними циліндра-
ми однакового діаметра.

Фарбові апарати мають менше валиків, ніж у машинах 2ПОК84. Ке-
рують гвинтами на машинах безпосередньо біля друкарської секції. ЗА
має дукгорний циліндр з гумовим покриттям і тканинною оболонкою,
хромований циліндр та один накочувальний погумований валик, обтяг-
нутий тканинною оболонкою. Дукгорний циліндр обертається від інди-
відуального регульованого електродвигуна. Фальцювальний апарат, по-
будований за схемою аналогічних апаратів машин 2ПОК84, забезпечує
фальцювання продукції в 1/16 і 1/32 частку аркуша з підбиранням або
без підбирання аркушів. Він має пристрої для поперечної та поздовж-
ньої перфорацій, відсмоктування пилу із зони рубання, блокування для
запобігання забиванню папером.

Технічні характеристики машин ПОК2-75 і ПОК2-84-2 наведено в
табл. 8.17

Машини ПОК90-111 і ПОК90-221. Машини ПОК90 призначені для
друкування одно- і двофарбової книжкової продукції форматом
90(84)х59,4 см з фальцюванням зошитів в 1/16 частку аркуша з одним
поздовжнім та двома поперечними згинами зошитів-двійників обсягом
в 16 і 32 сторінок, а також одинарних зошитів обсягом у 32 сторінки.

У машині ПОК90-221 (рис. 8.20) є дві друкарські секції З і 5, два
вмонтованих стрічкоживильних пристрої 2 та 4 і фальцювальний апа-
рат 6 , який має механізми поздовжньої та поперечної перфорацій і
здійснює поздовжній згин стрічки на лійці та два поперечних згини кла-

Рис. 8.20. Схема машини ПОК90-221
Т аблиця 8.17. Технічні характеристики книжково-журнальних машин ПОК2-75-111,
ПОК2-75-121, ПОК2-84-2-111, ПОК2-84-2-121 і ПОК90-111, ПОК90-221

Показник	ПОК2-75-111 (ПОК2-75-121)	ПОК2-84-2-111 (ПОК2-84-2-121)	ПОК90-111 (ПОК90-221)
Номінальний формат (розгортка по- верхні ФЦ), см	75 (70, 60)х91,6	84(75, 70)х 109,2	90 (84)х59,4
Ширина рулоиу, мм  Довжина відрубуваного аркуша,	750,700,600	840, 750, 700	900, 840
ММ	458	546	594
Кількість відрубуваних аркушів за один оберт ФЦ, шт.  Найбільша частота обертання	2	2	1
ФЦ, тис. об/год	15	15	24
Фарбовість друкованої продукції Номінальний формат сфальцьова- них зошитів до обрізування, мм:	1+1, (2+2)	1+1, (2+2)	1+1, (2+2)
зошити в 1/8 частку аркуша при ширині рулону 750 мм:			
зі шлейфом	233x375	—	—
без шлейфа	229x375	—	—
при ширині рулоиу 700 мм:			
зі шлейфом	233x350	—	—
без шлейфа	229x350	—	—
при ширині рулоиу 600 мм:			
зі шлейфом	233x300	—	—
без шлейфа	229x300	—	—
зошити в 1/16 частку аркуша з лівим або правим шлейфом при ширині рулоиу, мм:			150x225
900	—	—	150x210
840		206x269	
750	191,5x229	—	—
700	179x229	183,5x269	—
600	154x229	171x269	—
зошити в 1/32 частку аркуша з лівим шлейфом при ширині			
рулону, мм:			
840	—	132,5x210	—
750	—	132,5x187,5	—
700	—	132,5x175	—
Загальна потужність, кВт Потужність основного електро-	30,5 (43,5)	34 (53)	23 (ЗО)
двигуна, кВт  Габаритні розміри машЛіи, м:	18,5(30)	22(37)	15 (22)
довжина	6,9(9)	6,8(9)	5 (7,2)
ширина	4,4	5,8	4,7
висота	3,1	3,2	3,2
Маса, т	25,5	28	19
	(35,5)	(38)	(28)
Обслуговуючий персонал, чол.	2(3)	2	2(3)

паяними механізмами. У фальцювальному апараті є також блокування від
забивання папером і пристрої для відсмоктування пилу із зони рубання.

Машина ПОК90-111 має один стрічкоживильний пристрій, одну дру-
карську секцію й один фальцювальний апарат, побудований за анало-
354
гією і з використанням елементів конструкції машин ПОК84. Зошити
збільшеного обсягу на цих машинах можна виготовляти тільки підби-
ранням надрукованих стрічок; підбирання аркушів у фальцювальному
апараті немає. При друкуванні з двох рулонів у двох друкарських секц-
іях і спрямуванні стрічок на одну фальцювальну лійку виговляють зо-
шити-двійники обсягом у 32 сторінки; при друкуванні з одного рулону
в одній або двох друкарських секціях — зошити-двійники обсягом у 16
сторінок. Для виготовлення зошита обсягом у 32 сторінки при друку-
ванні з одного рулону в одній або двох друкарських секціях слугують
поворотні штанги І (див. рис. 8.20). Перед ними встановлено паперове-
дучий циліндр, на якому надрукована стрічка розрізається посередині й
обидві її половини, проходячи через поворотні штанги, зміщуються в
середину машини так, що на носику лійки фальцюються дві вузькі
стрічки, після рубання і двох поперечних згинів яких виходить один
зошит обягом у 32 сторінки. В машинах застосовують приймально-ком-
плектувальні зошитові пристрої.

Технічні характеристики машин ПОК90-111 і ПОК90-121 наведено
в табл. 8.18.

Таблиця 8.18. Порівняльні показники книжково-журнальних машин

Модель	Номінальний формат (розгортка ФЦ), см	Довжина відрубува* ного аркуша, мм	Кількість відруба- них аркушів за один оберт ФЦ, шт.	Частка аркуша	Ширина рулону, мм	Формат зошитів до обрізування, мм	Найбільша часто- та обертання ФЦ, тис. об/год	Кількість сто- рінок у зошиті	Найбільша кіль- кість зошитів, ТИС. ПГТ./ГОД
ПОК90-111  ПОК90-121	90x59,4	594	1	1/16	900  840	150x225 150x210	24  24	16; 32  16; 32	24  24
ПОК84	84x109	546	1	1/8	840  750  700	269x420  269x375  269x350	ЗО	8; 16	ЗО
				1/16	840  750  700	206x269 183,5x269 171x269	ЗО	16; 32	ЗО
				1/32	840  750  700	132,5x210  132,5x187,5  132,5x175	ЗО	16; 32	56
2ПОК84	84x109,2	546	2	1/8	840  750  700	269x420  269x375  269x350	28	8; 16  16; 32	50  25
				1/16	840  750  700	206x269 183,5x269 171x269	25	16; 32  32; 64	40  20
				1/32	840  750  700	132,5x210 132,5x187,5 132,5x175	20	16; 32  32; 64	72  36
«ІЛігазеї 72» (РО 72)	«Хігсоп 8ирп 660» (РО 660)			«ІЛігазеї Зипіоп> (РО 62)		ПОК70-2  ПОК70-4	ПОК2-75-111  ПОК2-75-121		ПОК75		ПОК2-84-2-111  ПОК2-84-2-121		Модель  і і
72x101,2	8  40 о			62x88		70x92	75x91,6		ЦЛ X о  04		84x109,2		Номінальний формат, см
506	452			440		460	458		458		546		Довжина відрубу- ваного аркуша, мм
ю	1—»			1—»		кО	кО		кО				Кількість відруба- них аркушів за один оберт ФЦ, шт.
00	1/32	1/16	об	1/16	00	1/16	1/16	00		об	1/32	1/16	Частка аркуша
720  700  600	О о	660  600	о о	620  600	о м	700  600	750  700  600	750  700  600	750  700  600	§  О О О	840  750  700	840  750  700	Ширина рулону,, мм
к> ко к> V» V» VI Ці Ці Ці  Ці Ці Ці О V» 04 О О О	113x165  113x150	165x226  150x226	226x330  226x300	155x220  150x220	220x310  220x300	чл 'хД О VI ко й  о о	191,5x229 179x229 154x229	кО кО К> Ці Ці Ці Ці Ці Ці  Ці Ці Ці О VI О О VI	191,5x229 179x229 154x229	233x375  233x350  233x300	132,5x210 132,5x187,5 132,5x175	206x269 183,5x269 171x269	Формат зошитів до обрізування, 1 мм  і
ю о				іл			ІЛ	00		ІЛ	1—»	00	Найбільша часто- та обертання ФЦ, тне. об/ год
8; 16 16; 32	16; 32	8; 16	16; 32	16; 32	16; 32	16; 24	Ці — Ьі 04		16; 32 32	91  91 ‘8	Ці •— кчі 04	Ці Н- кчі 04	Кількість сто- рінок у зошиті
ю ф>- о о	104			Гл	Сл	VI О	ь- Ці V) О	— Ці V» О	н- Ці 00 04	кО VI V» О	Ці 04 о о	н- Ці VI О	Найбільша кіль- кість зошитів, тис. штУ год

Продовження табл. 8.18.
Закінчення табл. 8.18

Модель	Номінальний формат (розгортка ФЦ), см	Довжина відрубува- [ного аркуша, мм	Кількість відруба- них аркушів за один оберт ФЦ, шт.	Частка аркуша	Ширині рулону, мм	Формат зошитів до обрізування, мм	, Найбільша часто- та обертання ФЦ тис. об/год	Кількість сто- рінок у зошиті	Найбільша кіль- кість зошитів, ТИС. ШТ./ГОД
«ІЛігазеі 72» (РО72)	72x101,2	506	2	1/16	720  700  600	180x253 175x253 150x253	20	16; 32 32	40  20
				1/32	720  700  600	126,5x180  126,5x175  126,5x150	20	16; 32 32	80  40
«Согозеї 850»  (РО 85)  «Со$5 Сотти- пііу»	85x109	546	1	1/16	840 700	210x273 175x273	40	16; 32	40
				1/32	840  700	136,5x210  136,5x175	40	16; 32	80

8.2.	МАШИНИ ДЛЯ ДРУКУВАННЯ ГАЗЕТ

Офсетний спосіб друку широко впроваджується в газетне виробниц-
тво. Створено устаткування від малоформатних машин для районних і
міських друкарень до потужних газетних агрегатів.

8.2.1.	Машини фірми КВА

Якщо ми заглибимося в історію виробництва поліграфічних машин,
то найперший високошвидкісний подвійний прес на замовлення влас-
ників газети «ТЬе Тітез» був створений Фрідріхом Кенігом та Андреа-
сом Бауером ще в 1814 р.

Продовжуючи традиції своїх попередників і реалізуючи девіз «Інно-
вації не мають кордонів», конструктори фірми КВА пропонують для га-
зетно-журнального ринку величезний діапазон рулонних друкарських
машин.

Популярність рулонних машин фірми КВА у світі пов’язана з висо-
кою надійністю всіх вузлів і частин, що зумовлено двохсотрічним досв-
ідом розробки таких машин, величезною гнучкістю конфігурацій, висо-
кою якістю друку при високій продуктивності, значною економією па-
перу (що в газетно-журнальному виробництві є одним із найважливі-
ших чинників).

Наведемо виробничу програму рулонних машин фірми і трохи де-
тальніше зупинимося на тих, які особливо актуальні на сьогоднішньо-
му газетно-журнальному ринку України.
Якщо зробити загальний огляд рулонних машин, то фірма КВА ви-
робляє практично всю низку таких машин для друкуування газет:

одинарної ширини «КВА Сотрасіа 213», «КВА Сопііпепі», «КВА
Сотеї»;

подвійної ширини «КВА ботеї», «КВА Соїога», «КВА Ехргезз»,
«КВА Котапсіег»;

з короткофарбовим апаратом «СоПіпа», «КВА Апііох Соїога», «КВА
Апііох Ехргезз, «КВА Апііох Соттапдег».

На особливу увагу українських виробників газет і журналів заслуго-
вує універсальна газетно-журнальна рулонна офсетна друкарська ма-
шина одинарної ширини «КВА Сотрасіа 213», яку можна прилаштува-
ти під будь-які вимоги замовника як окремо для газетного, книжкового,
журнального виробництва, так і для комбінованого газетно-журнально-
го. Враховуючи високу продуктивність і якість друку, машина надає її
власнику справді чудові можливості.

Вона партерної (горизонтальної побудови) і може комплектуватися
друкарськими секціями І-типу (друк 1+1) та ¥-типу (друк 2+1). Додат-
ково може оснащуватися різними видами фальцювальних апаратів (за-
лежно від продукції, що виробляється), різними видами пристроїв для
розмотування рулонів залежно від вимоги до автоматизації процесу, су-
шильним агрегатом (для друку журналів) і може постачатися з різним
діапазоном довжини рубання.

Технічиі характеристики рулонної офсетної друкарської машини «КВА Сотрасіа 213»:

максимальна робоча швидкість, тис. об/год
швидкість паперового полотна, м/с
довжина кола ДЦ, мм
максимальна ширина полотна, мм
мінімальна ширина полотна, мм
маса 1 м2 матеріалів, г

45

6,8/7,0/7,2/7,9
546/560/578/630

1000

420

36...130

Основні особливості машини «КВА Сотрасіа 213»:

економічно ефективна машина для друку газет, журналів, телефон-
них довідників і книжкових блоків;

різні варіанти конфігурацій та комплектацій машини;

легке керування машиною і короткий час переналагодження на іншу
роботу.

На виставці «Огара-2000» фірмою КВА була представлена новинка
рулонного друку — нова газетна друкарська машина баштової побудо-
ви, що друкує способом «сухого» офсету — «КВА СоПіпа», головними
особливостями якої є:

мінімум виробничої площі (висота друкарської башти лише 3,5 м
при друці 4+4), що майже в 1,5... 2 рази менше порівняно зі звичайними
машинами баштової побудови;

максимальна економія паперу;

мнімум налагодження ФА;

автономні приводи на кожний циліндр — немає мастильних масел у
друкарскій секції;
можливість інтеграції машини до системи «сотриіег-іо-ргезз»;

мінімум шуму при максимальній швидкості машини;

напівавтоматична заміна форм;

інтегрована система змивання офсетного ГП;

максимальна продуктивність 40 тис. відбитків/год.

На рис. XV (див кольорову вклейку) показано загальний вигляд
новітніх машин «КВА Сотрасіа 213» (а), цифрової чотирифарбової АРМ
«КВА Кагаї» (б) та машини баштової побудови «КВА Согііпа» (в), що
друкує газети способом «сухого» офсету.

У табл. 8.19 наведено деякі технічні дані нової програми випуску
газетних друкарських машин фірмою КВА.

Таблиця 8.19. Технічні дані нової програми випуску газетних друкарських машин
фірмою КВА

Тілі машини	Кількість форм на ФЦ, шт.	Довжина кола циліндра, мм	Ширина ГП, мь	Максимальна продуктивність, тис. відбитків/год	Вш фальцюваль- ного апарата
«Сотрасіа 213» «Сопііпепі» «Соте!»  «Ргізта»  «Соїога»  «Соттапйег»  «Апііох-Соїога»  «Апііох- Соттапйег»	Машини  2/1  2/1  2/2  Машини  4/1  4/2  4/2  Ма  4/2  4/2	з одинарною ширин  546...630  546...630  1092; 1120; 1156; 1197; 1260  з подвійною ширинс  470; 510; 546;  560; 578  900...1156  900... 1260  шини для аиілоксов  900...1156  900... 1260	ою офсетної^  1000  1000  1000  >ю офсетного  1450  1680  1680  ого офсету  1680  1680	>гп  45  45  50  70  ГП  70  75  85  75  85	КГ 2 Те саме  КР 3 Те саме  КР 5 КР 3 КР 5 КР 3 КР 3  КР 5 КР 3  КР 3 КР 5 КР 3  КР 3 КР 5 КР 3

8.2.2.	Машини фірми «НеісіеІЬегд»

Фірма «Неіде1Ьег§ \УеЬ Зузіешз» виготовляє офсетні РРМ широкого
спектра конфігурацій для газетної та журнальної продукції, серед яких
— «НеідеІЬегд Нагла Мегсигу», «НеідеІЬегд Наліз У030», «Неібе1Ьег§
Наліз М-600», «Неібе1Ьег§ Наліз 8ип<1ау» та ін.

Стабільна та надійна робота машин досягається завдяки інтеграції
окремих простих у керуванні систем в єдину компактну систему. Систе-
ма керування дає змогу оператору машини здійснювати попереднє нала-
годження машин на тираж, стежити за процесом друкування, проведен-
ням паперового полотна, роботою фальцювального апарата та іншими
процесами.

Як приклад нижче наведено деякі технічні дані машини «Мег-сигу».
Це чотиристорінкова газетна РРМ для друкування газет тиражем від
кількох тисяч до мільйона примірників. Машина постачається у вели-
кому спектрі форматів і має багато варіантів конфігурації та оснащен-
ня. Крім того, можливим є додаткове комплектування машини для
друкування ілюстраційної журнальної продукції на крейдованому па-
пері. Вертикальне проведення паперового полотна (баштова побудова)
забезпечує легкий доступ до основних механізмів при обслуговуванні
машини. Поєднання з друкарськими секціями машин серії У-30 та
«Мегсшу У» дає змогу одержувати багато варіантів конфігурацій та знач-
но збільшити гнучкість випуску друкованої продукції.

Досконала система керування друкарською машиною «Зузіет 1™»
скорочує час її підготовки і зводить до мінімуму кількість макулатурних
відходів. Ця система дає змогу проводити дистанційне регулювання по-
дачі фарби, зволоження, швидкості, суміщення, проводити підрахунок
надрукованих примірників, здобувати інформацію про поточний стан
машини та її агрегатів або можливі помилки, що виникають під час
друкування тощо. Система керування кольором «Теїе-Соїог II» є остан-
ньою версією дистанційного керування фарбовими зонами. Цю систе-
му було створено для нового покоління друкарських машин серії
«Зшиіау™». Керування здійснюється з сенсорного монітора. Система
дає змогу друкарю проводити оперативну зональну корекцію подачі фар-
би та ЗР під час друкування. Всі настройки можуть бути занесені в па-
м’ять комп’ютера і за потреби використані в будь-який час.

Виробнича гнучкість машини «Мегсшу» значною мірою залежить
від гнучкості фальцювального апарата. При використанні барабанного
апарата типу КВ-2 або комбінованого клапаного фальцювального апа-
рата ЗГ-35 продуктивність машини може сягати 45 тис. примірників/год.

Фальцювальний апарат К.В-2 застосовується для друкування газет з
великою кількістю сторінок, дає змогу одночасно обробляти до 12 поло-
тен і випускати продукцію форматів А2 та АЗ. Комбінований клапан-
ний фальцювальий апарат ЗР-35 (рис. 8.21) придатний для випуску про-
дукції як газетних, так і журнальних форматів. Цей апарат здатен об-
робляти до 10 полотен при випуску зошитів формату А2 й АЗ зі сталою
продуктивністю ЗО тис. примірників/год.

Друкарські секції в машині «Мегсигу» розташовано одну над одною,
тобто паперове полотно рухається вертикально. Така побудова робить
доступними всі секції навіть при заправленому полотні. Восьмивали-
кові ФА мають погумовані фарбові валики, покриті нейлоном розпод-
ільний та розкочувальний циліндри, дозувальний валик зі структурова-
ною поверхнею і великий за об’ємом фарбовий ящик, що відкидається
для очищення.

Чотириваликовий ЗА складається з окремого ящика для рідини з не-
ржавіючої сталі та вала великого діаметра з ротаційною спіральною
1

Рис. 8.21. Принципова схема комбінованого фальцапарата 1Г-35:1 — коротка або довга фальцю-
вальна вороика; 2 — верхні та нижні фальцювальні валики; 3 — пристрій поперечної перфорації;
4 — різальний циліндр; 5 — фальцювально-ножовий циліндр; б — клапано-ножовий циліндр; 7
— клапаний циліндр; 8 — пристрій для ножового фальцювання; 9 — збирач; 10 — приймальний
пристрій

щіткою, що розбризкує ЗР безконтактним способом на розкочуваль-
ний і накочувальний валики. Такий тип ЗА забезпечує стабільне та
рівномірне зволоження друкарської форми і, головне, виключає заб-
руднення апарата паперовим пилом та фарбою. Система керування
зволоженням дає змогу швидко досягати стабільного балансу фарба-
ЗР і забезпечує зволоження за найвищих швидкостей друку.

Для приводу друкарських секцій використовується жорсткий верти-
кальний вал без будь-яких пасових передач. Формний та офсетний цил-
індри оснащено широкими опорними кільцями з легованої загартова-
ної сталі завширшки 32 мм.

Усе це разом забезпечує високу і стабільну якість друку при будь-
яких швидкостях, так що машина «Мегсшу» успішно виконує най-
жорсткіші виробничі плани за цілодобової роботи.

Для багатофарбового друку друкарські секції можуть встановлюва-
тися одна над одною у вигляді башт. Фальцювальні апарати можна роз-
ташувати як в кінці друкарської машини, так і в середині. За умови ос-
нащення машини гарячою сушаркою її власник дістає можливість дру-
кувати не лише газетну, а й високоякісну журнальну продукцію.

Комбінований фальцювальний апарат ЗГ-35 призначений для фаль-
цювання газет на папері масою 1 м2 від 40 г та комерційної продукції на
папері масою 1 м2 до 100 г. При друці видань формату А2 або АЗ цей
апарат здатен одночасно обробляти до 10 паперових полотен.

Фальцювальний апарат КВ-2 може одночасно обробляти до 12 по-
лотен і виготовляти газети формату А2 або АЗ з продуктивністю до 45
тис. примірників/год.
Створена на основі випробуваної друкарської секції серії У-30 ма-
шина «Мегсигу ¥» зберегла найкращі характеристики своєї попередниці
та уможливила друк додатковою третьою фарбою в одній секції. Ця ма-
шина дає змогу друкувати як прості двофарбові, так і чотирифарбові
видання — до 48 сторінок формату А2. Друга її особливість — це мож-
ливість об’єднання з з друкарськими секціями «Мегсигу» з вертикальним
проведенням полотна, що суттєво розширює технологічні можливості цій'
машини при друкуванні як газетної, так і акцидентної продукції.

На рис. XXVI (див. кольорову вклейку) показано схематичне зоб-
раження друкарських секцій газетної машини «Мегсигу» фірми «Неібеі-
Ье㧻, а на рис. XXVII, б — загальний вигляд цієї машини.

Найшвидшою газетною машиною є машина «Неіс1е1Ьег§ Наггіз
М3000 8ипсіу Ргезз» фірми «Неіс1е1Ьег§ Наша». На цій машині можна
друкувати 24-сторінкові брошури (на чотирьох друкарських секціях) з
продуктивністю 100 тис. примірників/год. Це досягнуто завдяки освоє-
нню нової безканальної технології. В її основі — безканальний ОЦ і
гільза з гумової пластини. Відсутність каналу, який при кожному оберті
циліндра створює стук, залишаючи на відбитку видимий слід, а також
застосування системи, що не має привідного вала, з цифровим керуван-
ням окремими двигунами дають змогу досягти такої великої швидкості
із збереженням високої якості друку.

8.2.3.	Машини фірми «УЕВ РОІУСНАРН
ОгисктагсЬіпепшегк РкАМАС Ріаиеп»

Фірма «УЕВ РОЕУОКАРН ОгискшазсЬіпещуегк РЬАМАО Ріаиеп»
(Німечина) спеціалізується на випуску РРМ для друкування газет і жур-
налів. Ці машини поділяють на три класи залежно від їх застосування.

До першого класу належать машини «Согозеі» (рис. 8.22, а) та
«Сгопозеі» (рис. 8.22, б), призначені для друкування газет з невеликою
кількістю сторінок невеликим тиражем. Однакові за схемою машини
різняться продуктивністю і рівнем автоматизації. Машини «Согозеі» ма-
ють двопроменеве рулонне заряджання з автоматичним склеювальним
пристроєм. Продуктивність «Сотозеі» — 40 тис. примірників/год, а
«Стопоаеі»— 18 тис. примірників/год. Ширина стрічки — 680...850 мм,
довжина відрубуваного аркуша — 560 мм.

До другого класу належать машини «Копсіозеї Реііі» (рис. 8.23, а) і
«Тесіоаеі» (рис. 8.23, б). Перша машина використовується в основному
для друкування газет і журналів, рекламних матеріалів тощо.

Машину оснащено безшпиндельним двопроменевим зарядним при-
строєм з автоматичним склеюванням стрічки. Є секції різних типів —
V, Н, П, 8 і Е, що забезпечує вільний маневр під час друкування різної
продукції.

Фальцювальний апарат клапанного типу побудовано за схемою 2:3:2.
Пристрій для третього згину й агрегат паралельного фальцювання роз-
ширюють можливості машини. Фальцювальний апарат має підбираль-
362
Рис. 8.22. Схеми друкарських секцій і фальцювальних апаратів машии: а — «Согоїєі»; б —
«Сгопозеї» (1 і 2 — друкарські секції; З — фальцювальний апарат, 4 — фальцювальний апарат з
пристроєм для третього фальца)

ний пристрій. Продуктивність машини — 50 тис. примірників/год. Ширина
стрічки — 760...965 мм, довжина рубання — 594 мм.

Машина «Тесіозеї» призначена для друкування з підбиранням газет,
журналів, брошур і книжок великого тиражу. В машині використовується
двопроменевий зарядний пристрій з автоматичним склеюванням стрічок,
які проводяться в горизонтальному напрямку; Машини будують на ос-
нові Н- і У-подібних друкарських секцій.

Керують друкарськими секціями, ФА і машиною в цілому з цент-

а	8

Рис. 8.23. Схеми рулонного заряджання, друкарських секцій та фальцювальних апаратів машии: а
— «Копдовеі Реііі»; б — «Тесіоьеі» (1,2 — двопромеиева рулоииа зірка з автоматичним склеюван-
ням стрічки праворуч/ліворуч; 3 — амортизатор для однієї стрічки; 4 — подвійний амортизатор
для двох стрічок; 5 — амортизатор для трьох стрічок; 6— друкарська секція типу V; 7 — друкарсь-
ка секці типу V (багатоповерхова); 8—друкарська секція типів V і Е; 9 — друкарська секція типів
V і Е>; 10 — друкарська секція типу Н; 11 — фальцювальний апарат з модулем поворотних штаиг;
12 — фальцювальний апарат з пристроями для третього та паралельного фальців; 13 — папероп-
ровідна система; 14 — друкарська секція типу V; 15— друкарська секція типу 8; 16 — модуль
поворотних штанг; 17,18 — фальцювальні апарати; 19 — другий поперечний фальц; 20— третій
фальц)
Клапанний фальцювальний апарат (2:3:3) може бути доповнений
пристроєм для третього або паралельного згину. На машині можна дру-
кувати продукцію обсягом від 4 до 48 сторінок стандартного і до 96
сторінок газетного форматів з кількістю фарб 1+1, 2+1, 2+2, 4+1, 4+2 і
4+4. Продуктивність машини — 70 тис. примірників/год., ширина ру-
лону— 700...850 мм, довжина рубання — 578 або 546 мм.

Машини третього класу — це машини «К.оп<1о5ЄІ» (рис. 8.24, а) і
«Могазеі» (рис. 8.24, б). Перша використовується для друкування газет,
журналів, брошур та іншої поліграфічної продукції. Модульна побудо-
ва, до якої входять різні варіанти друкарських секцій, фальцювальних
апаратів, а також стрічкопровідних систем, дає змогу випускати 64-сто-
рінкові зошити, газети з кількістю фарб 1+1, 2+1, 2+2, 4+2 і 4+4. Для
цього застосовують шість різних видів друкарських секцій. Максимальна
продуктивність машини — 70 тис. примірників/год. Ширина стрічки —
1260... 1680 мм, довжина відрубуваного аркуша— 470, 510,560 і 594 мм.

Остання розробка фірми «РЬАМАО» — машина «Когазеї», призна-
чена для друкування газет і журналів масовим тиражем. Машина має
також модульну побудову. Виконання машини може бути партерне і бал-
конне. Максимальна продуктивність її — 80 тис. примірників/год. Ши-
рина стрічки— 1260...1680 мм, довжина відрубуваного аркуша — 470,

Рис. 8.24. Схеми рулонного заряджання, друкарських секцій та фальцювальних апаратів ма-
шин: а — «Коп&аеі»; 6 — «МогмеЬ» (1 — трипроменева рулонна зірка); 2 — друкарська секція типу V; 3 — друкарська
секція типів V і Б; 4 — друкарська секція типів V і V; 4 — друкарська секція типу Н та апарат для вдруковування; 6 —
фальцювальний апарат з поворотним пристроєм; 7 — простий фальцювальний апарат з пристроєм для третього фальца;
З — подвійний фальцювальний апарат з пристроєм для третього фальца; 9, 11 — рулонні зірви; 10 — модуль пяперопро-
відноі системи; 12 — чотирициліндрова друкарська секція; 13 — шестициліндрова друкарська секція; 14 — пдеяетарна
друкарська оеидя з надбудовою; 15 — фальцювальний апарат; 16 — подвійний фальцювальний апарат; 17 — одинарний
фальцювальний апарат з пристроєм для третього фальца
8.2.4.	Машини фірми «УУИад»

Широкого застосування набули РРМ фірми «А^і£а§» (Швейцарія).
ДА цих машин, схему яких зображено на рис. 8.25, а, можуть перенала-
годжуватися, що дає змогу друкувати продукцію з різними варіантами
кількості фарб (рис. 8.25, б).

У машинах використано щітковий ЗА. Установлення ракеля віднос-
но дукгора для зміни загальної подачі ЗР виконується вручну або за
допомогою кнопок з допоміжного пульта керування машиною. Макси-
мальна відстань підведення ракеля — 6 мм. У початковому положенні
ракель відведено від дуктора на відстань 1 мм.

Положення проміжних валиків, установлених в ексцентричних втул-
ках, регулюється відносно відповідних розкочувальних циліндрів.

Кожний ФА має пристрій для змивання валиків. Привід тримачів
ракеля до відповідних розтиральних валиків і відведення від них здійсню-
ється за допомогою кнопок керування.

Накочувальний валик ЗА змонтовано в опорах аналогічно обом на-
кочувальним валикам ФА. Регулювання цього валика відносно розкочу-
вального валика ЗА і ФЦ, а також пневматичне відведення й підведення
здійснюються так само, як і операції з накочувальними валиками ФА.

Привід щіткового валика — від індивідуального електродвигуна.
Вмикаються і вимикаються щіткові валики усіх ЗА окремо від приводу
ДА з кнопкової станції.

Фарбовий апарат машин має два розтиральних циліндри, а ЗА —
один розкочувальний валик. Розтиральні циліндри мають однаковий діа-
метр і відполіровану пластмасову оболонку. Поверхню розкочувального
валика ЗА меншого діаметра покрито твердим шаром хрому.

Переналагодження слід проводити для кожного розтирального цил-
індра окремо, оскільки хід розкочувального валика регулюють разом із
одним з двох розтиральних циліндрів.

Рис. 8.25. Схема друкарської секції РРМ фірми «5УіГ৻ (а), варіанти друкування иа цих ма-
шинах (б) та схема пристрою для попереднього натягу паперової стрічки (в): 1 — ФА; 2 —
ЗА; 3 — ФЦ; 4 — ОЦ; 5 — ДЦ
Як декель рекомендують використовувати ГП завтовшки 1,95±0,02 мм.
Декель встановлюють спочатку в планки, а потім на ОЦ.

Пристрій для встановлення друкарських форм складається з двох
накладних лінійок, кожну з яких оснащено двома упорними кулачками
й одним штифтом, а також однією натяжною планкою з натяжним ку-
лачком. Пристрій має регулювання для паралельного виставляння дру-
карської форми та її суміщення по колу і в поперечному напрямку.

Для регулювання суміщення між друкарськими секціями розміщено
регістровий валик. Його положення змінюють механічно. На точне по-
ложення регістрового валика вказує аналоговий індикатор на пульті
керування.

Механізм натиску машини приводиться в дію пневматичною системою.

Натяг паперової стрічки, яка подається в друкарську секцію, регу-
люється за допомогою пристрою попереднього натягу. Цей пристрій вми-
кається автоматично за командою «Прискорення», а натяг здійснюється
за допомогою регулювального клапана з електродвигуном.

Зусилля плаваючого валика регулюється клапаном. При ввімкнено-
му пристрої попереднього натягу паперової стрічки плаваючий валик
безперервно переміщується вгору і вниз. Швидкість його руху зростає
зі збільшенням швидкості машини.

Паперова стрічка 15 (рис. 8.25, в) подається в пристрій її поперед-
нього натягу за допомогою погумованого валика 16 зусиллям притис-
нення до стального валика 14, який приводиться в рух зі швидкістю
машини. Якщо це зусилля велике (ексцентричний важіль 13 в положенні
4), то паперова стрічка 15 подається із запізненням. При цьому плаваю-
чий валик 19, який є нагромаджувачем паперової стрічки і на який діє
сталий пневматичний тиск, переміщується вгору. Вісь плаваючого ва-
лика 19, що контактує із зубчастою рейкою і завдяки їй приводиться в
рух ланцюгова передача 6 в напрямку А, повертається. Внаслідок цього
палець 11 ковзної муфти 18 займає положення А.

Опора 8 плаваючого валика під час руху вгору приводить в дію
верхній кінцевий вимикач 9, вмикаючи цим самим двигун із редукто-
ром 12. Ексцентричний важіль 13 переміщується в напрямку В. Зусилля
притиснення погумованого валика 16 до стального валика 14 зменшуєть-
ся, а довжина паперової стрічки, що подається, збільшується.

Поступово папір надходитиме з випередженням, що приведе до зміни
напрямку руху плаваючого валика. Зміниться також напрямок руху лан-
цюгової передачі, що приведе палець 11 ковзної муфти 75 в положення
В. Важіль діятиме на кінцевий вимикач /7 і з невеликим запізненням
вимкне двигун 12.

Якщо система знаходиться в положенні В, то плаваючий валик пере-
міщується вниз доти, доки нижній кінцевий вимикач 7 не виконає пов-
торного реверсування напрямку його руху. Система перейде знову в по-
ложення А.

Натяг паперової стрічки підтримується весь час завдяки тому, що на
плаваючий валик діє пневматичний тиск. Для компенсації тертя в сис-
темі під час переміщення плаваючого валика в пневмоциліндрах має
виникати протитиск. Керування клапаном умикання та вимикання про-
титиску здійснюється безпосередньо вимикачем 17 ковзної муфти 18.

Друкарська секція машини «\7і£а§» може переналагоджуватися на
такі варіанти друку: 1+1 і 2+0 (див. рис. 8.25, 6). При переналагодженні
одного варіанта друку на інший автоматично відбувається відповідне
перемикання фарбових валиків, а також механізму натиску.

8.2.5.	Машини фірми «МАИ-НоІапсі»

Фірма «МАЛ-Коіапсі» (Німеччина) випускає 15 конструктивних серій
РРМ для друкування газетної та ілюстративної продукції, зокрема:
«Соїоппап, «Ппітап», «Сготатап», «Сготозеї», «Пізеї», «Есотап»,
«Ьійютап», «Роїутап», «Шитап», «Сеотап», «Коютап», «Осіотап». Для
друкування кольорових багатотиражних щоденних газет фірмою ство-
рено машини модульної побудови, в яких можливі різноманітні комбі-
нації на основі базової друкарської секції. Друкарські секції мають вер-
тикальне суміщення паперової стрічки і забезпечують багатофарбовий
друк з Лицьового та зворотного боків.

Машина «Соїоппап» продуктивністю 40 тис. примірників/год при-
значена для випуску кольорових газет великих тиражів.

Для випуску газет середніх і малих тиражів використовується серія
машин «Ппітап», які мають досить гнучку будову. Випускаються ма-
шини «Ппітап 2/2» (рис. 8.26, а)та «Ппітап 4/2» (рис. 8.26, б). Машина
«Ппітап 4/2» друкує на рулонах подвійної ширини (1680 мм).
Продуктивність машини «Ппітап 2/2» — 25 тис. примірників/год.
Фальцювальний апарат машини оснащено механізмами другого попе-
речного згину і триножовим фальцювальним механізмом. Продук-
тивність машини «Ппітап 4/2» — ЗО тис. примірників/год. Вона може
оснащуватися дволійковим фальцювальним апаратом для виготовлен-
ня дво- і три-згинних зошитів (рис. 8.26, в).

Машина «Есошап» — це 16-сторінкова машина для друкування га-
зет, її максимальна продуктивність — 60 тис. примірників/год при дру-
куванні двійниками. Ця машина призначена для друкування чотири-
фарбових газет середніх тиражів або газет в одну фарбу із вдруковуван-
ням. Її використовують у малих і середніх друкарнях, які не мають мож-
ливості працювати на машинах подвійної ширини.

Машина «Есошап» — модульної побудови. Її друкарські секції ма-
ють модулі типів Н, ¥ та П (рис. 8.27).

Друкарська секція типу Н (рис. 8.27, 6) дає змогу друкувати продук-
цію з кількістю фарб 2+2 з одного рулону або 1+1 з двох рулонів. Верти-
кальна комбінація двох таких модулів забезпечує фарбовість 4+4 при
роботі з одного рулону.

Верхній ДА у секції типу ¥ (рис. 8.27, в, г) може бути розміщений
праворуч або ліворуч залежно від вибраного варіанта проведення папе-
рової стрічки.

Восьмиярусне розміщення друкарських секцій — складова частина
системи «Есошап». Така побудова в поєднанні зі спареним фальцюваль-
ним апаратом робить машину придатною для друкування великих ти-
ражів. Її також можна обладнати ІЧ сушаркою або сушаркою з гарячим
повітрям. Можлива й партерна побудова машини.

Найважливіші особливості машини «Есошап»:

оптимальне проведення паперової стрічки;

індивідуальний привід кожної друкарської секції;

велика ємність ЗА;

модульна побудова;

тривалковий ЗА;

Рис. 8.27. Друкарські секції машини «Есошап»: а — типу 11; б — типу Н; в та г — типу ¥
(кількість фарб 2+1 і 1+2)
На рис. 8.28 показано схеми одинарного (а) та спареного (б) фаль-
цювальних апаратів цієї машини.

Фальцювальний апарат машини «Есотап» з базовим відношенням
циліндрів 2:3:2 фальцює з підбиранням 64-сторінкових двійників.
Пристрій для проведення стрічки від лійки до рубання має п’ять варі-
антів виконання.

Для друкування малообсягової продукції великих тиражів рекомен-
дується використовувати спарений фальцювальний апарат (див. рис.
8.28, б). Він дає змогу друкувати чотири однакові видання з максималь-
ною продуктивністю 120 тис. примірників/год.

Рис. 8.28. Схеми фальцювальних апаратів машини «Есотап»: а — одинарного;
б — спареного

Якщо встановлено дві лійки, то можна виводити продукцію двома
потоками.

Технічні дані машини «Есотап» такі:

Довжина відрубуваного аркуша, мм 470, 510, 546, 560, 578

Розгортка ФЦ, мм	940, 1020, 1092, 1120, 1156

Ширииа паперової стрічки, мм	1200...1680

Швидкість руху паперової стрічки, м/с	9,63

Продуктивність, тис. відбитків/год:
без підбирання	60

з підбиранням	ЗО

Нова 32-сторінкова машина «ЬііЬотап» без механічного головного
вала має максимальну швидкість проведення паперової стрічки 15 м/с і
друкує 60 тис. примірників/год з підбиранням та 120 тис. примірників/
год без підбирання.

8.2.6.	Машини фірми «НоскшеІІ Бузїетз»

Фірма «КосктееИ Зузіетз» (США) виготовляє серію РРМ «Оозз» як
одинарної ширини — «Созз Соттипііу», «Оозз Зурег Оазей», «Оозз
ТгіЬші», «Оозз ЦгЬапіІ», так і подвійної — «Оозз Уіза», «Оозз ЬІеШіпег
Оіїзеї Т70», «Оозз Соїогііпег». Ці машини можуть задовольнити вимоги
друкарень, які випускають газети.

Машина «Оозз Соттшійу» — це РРМ одинарної ширини з однією
друкарською секцією, ярусним розміщенням чотирициліндрових дру-
Рис. 8.29. Компонування ма-
шини «Оозз Соттипііу» в чо-
тири друкарські секції по ви-
соті (л) та стандартна дру-
карська секція з рулонним аг-
регатом як одне ціле (б)

карських секцій двобічного друкування з вер-
тикальним проведенням паперової стрічки
(рис. 8.29). Розміщення «чотири по висоті» за-
безпечує унікальну можливість багатоколірно-
го друку (4+4) на обох боках стрічки без про-
міжних валиків і при значно меншій площі; її
продуктивність — 25 тис. примірників/год.

Машина «Оозз 8ирег Оазеїі» — це РРМ
одинарної ширини з однією основною дру-
карською секцією (рис. 8.30, а) і допоміжною
чотирифарбовою друкарською секцією (рис.
8.30, б). Вона призначена для друкування що-
денних газет, газетних вкладок, журнальних
додатків, книжок і ряду іншої одно- та чотири-
фарбової продукції з продуктивністю до 35 тис.
примірників/год.

Машина «Сгозз ТгіЬип» — це РРМ одинар-
ної ширини з двома друкарськими чотирици-
ліндровими друкарськими секціями, верти-
кальним проведенням стрічки (рис. 8.31, а) та
допоміжною чотирифарбовою друкарською

секцією (рис. 8.31, б), яка може випускати до 50 тис. примірників/год.

Машина «Оозз 1)гЬапіІ» — це РРМ одинарної ширини з двома дру-
карськими чотирициліндровими секціями двобічного друкування (рис.
8.32, а) і допоміжною трифарбовою секцією (рис. 8.32, б), яка випускає
до 50 тис. примірників/год.

Машина «Сгозз Уіза» — це РРМ подвійної ширини з чотирицилінд-

ровою друкарською секцією двобічного друкування та вертикальним про-
веденням стрічки (рис. 8.33, а), яка може встановлюватися одна на одну
або з’єднується з двоциліндровою половинною балконною секцією. Ма-
шина має також допоміжні секції (рис. 8.33, б) для гнучкого викорис-
тання чотирифарбового друку.

Рис. 8.30. Чотирициліндрова друкарська сек-
ція з рулонною установкою як одне ціле і ре-
версивною половинною балконною секцією
(л) та допоміжною чотирифарбовою секцією
(б) машини «Оозз 8ирег ОазеИ»

Рис. 8.31. Звичайні, встановлені одна
на одиу, чотирициліндрові дру-
карські секції (л) з допоміжною чо-
тирифарбовою секцією (б) машини
«Оозз ТгіЬипії»
Рис. 8.32. Встановлені одна на одну чотирици-	Рис. 8.33. Основне (а) та допо-

ліндрові друкарські секції двобічного друкуван-	міжне балконне (б) компонуван-

ня (а) та допоміжна трифарбова секція (б) ня друкарської секції машини
машини «Оозз ПгЬапіІ»	«Оозз Уіза»

У стандартному' варіанті «Созз Уіза» — це проста машина подвійної
ширини, розрахована на друкування велико- і середньотиражних газет.
У ній можуть використовуватися за вибором замовника пристрої зволо-
ження, фальцювальні апарати клапанно-барабанного або фальцножо-
вого типів. Продуктивність машини — 60 тис. примірників/год.

Машини «Созз МесШпег Ойзеі Т70» — це РРМ подвійної ширини
(рис. 8.34) з продуктивністю 70 тис. примірників/год, створені для дру-
кування багатофарбових високотиражних щоденних газет.

Ці машини можуть бути обладнані відкритою фонтанною або інжек-
торною системою нанесення фарби, а також фальцювальними апарата-
ми клапанно-барабанного чи фальцножового типу. Друкарські секції ви-
готовляють у вигляді модулів і їх можна встановлювати ярусами та ком-
понувати різними варіантами для задоволення широких вимог газетно-
го виробництва.

Машина «Созз Соїогііпег» — це РРМ (рис. 8.35), що працює на стрічці
подвійної ширини і призначена для випуску газет з високою якістю друку
в багатофарбовому оформленні з продуктивністю 75 тис. примірників/
год.

Рис. 8.34. Допоміжна секція
змінної геометрії та верхній
друкарський модуль машини
«Оозз Небііпег Ойзеї Т70»

Рис. 8.35 Друкарська
секція машини«Оозз
Соїогііпег»
8.2.7.	Машини фірми «Зоїла»

Фірма «Боїпа» (Швеція), яка нині є компанією «Зоїла Іпіетаїіопаї»,
спеціалізується на випуску офсетних РРМ одинарної ширини для дру-
кування продукції малих і середніх тиражів. Програму компанії склада-
ють три рулонні офсетні лінії, кожна з яких випускаться в різних варі-
антах:

1.	«8о1па-200 ПізїгіЬиїог». Це чотирифарбова машина з секцією хо-
лодного сушіння, випускається з 1994 р. Вона призначена для друку-
вання газет і комерційної продукції, її продуктивність — ЗО тис. відбитків/
год. Чотири моделі цієї машини мають різну довжину рубання. Допов-
нюється пристроєм для автоматичного склеювання паперової стрічки
на ходу, який комплектується за бажанням замовника.

2.	«8о1па-300 ПізІгіЬиїог». Це нова вдосконалена версія машини ВР-
36, створеної у 1966 р. Машина випускається також у чотирьох конфі-
гураціях. Її продуктивність досягає 35 тис. відбитків/год.

3.	«Зоїла С-350 Соштегсіаі». Це модернізований варіант машини,
створеної ще у 1977 р. під маркою С-96. Починаючи з 1993 р. машина
доповнюється новим фальцювальним апаратом і системою контролю.

Крім того, порівняно недавно компанією розпочато випуск друкарсь-
кої машини нового типу «Бізіеш 600» для чотирифарбового друку на
високоякісному рівні з секцією холодного сушіння. її продуктивність
досягає 40 тис. відбитків/год. Вона призначена для друкарень, які вже
мають машини «Зоїла», але бажають придбати обладнання для друку-
вання продукції з великою кількістю фарб і високою якістю при якомо-
га менших витратах.

Останніми роками ФА з растровими АВ використовують для модер-
нізації газетних машин та агрегатів ОПД.

Переведенння офсетних ротаційних машин на анілоксову систему
живлення може здійснюватися різними способами. На рис. 8.36 показа-

Рис. 8.36. Схеми ФА офсетних машии фірми «Зоїла» з двома (о) та одним (6) иакочувальиими
валиками: 1 — ФЦ; 2 — накочувальні валики; З — розкочувальний циліндр; 4 — щітковий валик
ЗА; 5 — резервуар із ЗР; б — ракель; 7 — дукторний циліндр; 8 — АВ; 9 — ОЦ; 10 — накочуваль-
ний циліндр; 11 — фарбовий ящик; 12 — щітковий ЗА

5
но схеми ФА офсетних машин фірми «8о1па». З АВ 8 фарба переносить-
ся на друкарську форму 1 за допомогою двох накочувальних валиків 2
(рис. 8.36, а) або одного накочувального циліндра 10 (рис. 8.36, б). В
останньому випадку відношення діаметрів накочувального і формного
циліндрів дорівнює 1:1. Для нанесення ЗР використовується безконтак-
тний, наприклад щітковий, ЗА. На машині такої конструкції можуть бути
застосовані формні пластини «Топах» (Японія), призначені для офсет-
ного способу друку без зволоження.

8.2.8.	Машини фірми «МИзиЬігЬі»

Офсетні РРМ фірми «МіІзиЬізЬі» призначені для друку кольорової
газетно-журнальної продукції продуктивністю до 66 тис. відбитків/год.
В нових машинах використовуються передові технології електроніки,
техніки і найсучасніші матеріали, які забезпечують високий рівень про-
дуктивності та якості рулонного друку.

Різноманітні пристрої автоматизації, що входять до стандартної ком-
плектації друкарських машин, забезпечують максимальну зручність ке-
рування і зменшують час підготовки машини до друку. До них належать
механізми швидкого закріплення форм, система позиціювання ФЦ,
пристрій напівавтоматичної або повністю автоматичної зміни форм,
спрощене регулювання притиску накочувальних валиків до форм, сис-
тема автоматичного змивання. Центральні пульти керування «МкзиЬізЬі»
суміщуються з сучасними системами інформаційного керування дру-
ком і забезпечують оператора можливостями повного контролю за всіма
етапами друку.

Секцію розмотування і подачі обладнано прямим прискорювачем при-
воду осердя бобіни, дисковим гальмом з пневматичним приводом, дво-
бічним патроном з покажчиком центра поля, оригінальним пристроєм
автоматичного склеювання. Операції встановлення і зняття максималь-
но автоматизовані й можуть виконуватися одним друкарем. Можливе
одночасне встановлення рулонів різної ширини.

Фальцювальний апарат гарантує високу якість фальцювання на будь-
яких поточних швидкостях. Зміна стопи готової продукції проводиться
автоматично за допомогою дистанційного керування з пульта або на-
півавтоматичного керування одною рукояткою, встановленою на фаль-
цювальній секції, що забезпечує можливість ефективної роботи маши-
ни навіть при малих тиражах.

Основні технічні характеристики офсетних РРМ фірми «МіізиЬізІїі»
наведено в табл. 8.20.
Таблиця 8.20. Основні технічні характеристики офсетних машин фірми «МііаиЬівІїі»

Моделі друкарських машин		Допустима довжина рубання, мм							Ширина рулону, мм
		546	552	572	578	598	625	630	
		Максимальна продуктивність, тис. відбитків/год							
16-сторінкові	8Т2-800 8Т2-800-88 8Т2-1000 Ь-750 Ь-750-88  Ь-833 Ь-1100 АУІ-700 АУІ-833 АУІ-1000	48  48  60	47 47  50  66	45  45  50  63,6	45,6 45,3 50  61,2	43,8  43,8 50  61,2	42  50  60	42  50  60	880  880  880  965  965  965  965  965 або 1030  965 або 1030  965 або 1030
32-сторінкові	8ТІ-600 АУО-550 8Т8-48	35			36	35	33	33	880 965 1449
48-сторінкова	АУ8-48						33	33	1449

8.2.9.	Машини компанії «ТЬе Ргіпіегз Ноизе Псі (ТРИ)»

Компанія ТРН випускає друкарські машини двох серій — «Огіепі
Біапсіапі» і «Огіепі Бирег» (рис. 8.37 і рис. XXVII,а на кольоровій вклейці),
які працюють з форматами рубання 508, 546, 560, 578 мм при ширині
паперового полотна до 889 мм. Машини серії «Огіепі Біапсіапі» можуть
працювати з продуктивністю до 16 тис. примірників/год, одночасно ви-
користовуючи до чотирьох рулонів паперу, що дає змогу друкувати 16-
або 32-сторінкові кольорові газети формату АЗ.

Продуктивність машин серії «Огіепі Бирег»—до ЗО тис. примірників/
год. При максимальній кількості в 10 рулонів вони здатні друкувати 40-
сторінкові (або 80-сторінкові формату АЗ) кольорові газети формату А2.
Це устаткування має просту і надійну конструкцію, на якій встановлю-
ються потрібні замовнику автоматика й електроніка.

Головною рисою машин «Огіепі» є модульність конструкції. Завдяки
стикуванню потрібних компонентів можна скласти оптимізований ком-
плекс і створити машину для друкування газет різних фарбовості та
кількості рулонів, причому найчастіше одне й те саме завдання можна
вирішити кількома способами, використовуючи різні модулі з вертикаль-
ною чи горизонтальною побудовою.

Таким чином, можна, наприклад, «умістити» рулонну машину в не-
велике приміщення або в обмежені фінансові інвестиції. Модульність
уможливлює подальший розвиток виробництва: почавши з випуску чо-
тиристорінкової одноколірної газети, можна, поступово модернізуючи
Рис. 8.37. Складові модулі офсетних друкарських машин «Огіепі»: (а)—ЕГ-подібна друкарсь-
ка секція; (6) — ЗС8-модупь (друкарська секція); (в) — фальцювальний апарат

устаткування, перейти до випуску багатофарбового 80-сторінкового ви-
дання.

Гнучкість устаткування дає змогу на одній і тій самій багатомодульній
машині друкувати найрізноманітніші газети, роблячи вибір на користь
великої кількості сторінок або великої фарбовості. Розглянемо складові
рулонних машин «Огіепі:» докладніше.

Система подачі паперу. Рулонні друкарські машини «Огіепі» осна-
щуються вбудованим або окремо встановленим пристроєм подачі папе-
ру. Система для зміни рулонів без зупину друку (шведського виробниц-
тва) може постачатися додатково.

ІІ-подібна друкарська секція. До складу цієї секції входить блок
подачі паперу. Тому за допомогою цього модуля і фальцювального апа-
рата можна зібрати мінімальну конфігурацію друкарськохї машини. В
моделях «Біапсіапі» і «8ирег» ІТ-подібні секції різняться габаритними
розмірами та масою. ДА — чотициліндровий, друкує за схемою «гума
до гуми», має масивну литу станину, динамічно збалансовані офсетний
і формний циліндри з легованої нержавіючої сталі.

Фарбовий апарат модуля складається з восьми валиків п’яти різних
діаметрів, з яких два є накочувальними. Відкидний фарбовий ящик дає
змогу полегшити обслуговування і прискорити процес зміни фарб. Як
опція друкарські секції можна оснастити повзунковим зонним регуля-
тором подачі фарби.

Чотириваликова незалежна система зволоження із власним приво-
дом гарантує високу якість друку. Електричний привід із змінною час-
тотою обертання для системи зволоження дає змогу здійснювати дис-
танційне керування подачею розчину з центрального або виносного
пульта. Крім традиційного моллетонового апарата, секція може осна-
щуватися щітковим зволоженням, завдяки якому відсутній безпосередній
контакт валиків із фарбою і, як наслідок, відпадає потреба в обслугову-
ванні системи зволоження.
Можливим є використання двох різних видів формного затискача —
із кулачково-пружинною або щілинною затискною системою.

ІТ-модуль містить систему мікрометричного бічного суміщення на
обох ОЦ, що дає змогу здійснювати бічне регулювання в процесі друку-
вання без зупину. Для точного суміщення повздовжнього положення зоб-
ражень із лицьового і зворотного боків полотна штатним пристроєм
потрібен короткочасний зупин друку (пристрій неперервного ПОВЗДОВЖ-
НЬОГО мікрорегулювання постачається на цей модуль як додаткова оп-
ція). Модуль також має систему електронно-механічного контролю на-
тягу полотна з електромеханічними датчиками і централізовану систе-
му мащення. Додатковими опціями є також:

спеціальний компенсатор високих навантажень, прикладуваних до
паперового полотна (рекомендується для роботи з дуже тонким або по-
ганим папером);

пневматичний пристрій вмикання-вимикання натиску між цилінд-
рами і під’єднання фарбових та зволожувальних валиків.

8.2.10.	Машини фірми «АІЬегі ЕгапкепіЬаІ»

Фірма «АІЬегі РгапкеШЬаІ» (Німеччина) випускає газетний агрегат
моделі «АІГа СХ», призначений для друкування одно- і багатофарбової
газетної продукції способом анілоксового офсетного друку на папері ма-
сою 1 м2 40...55 г. Агрегат має два ДА типу башти-вісімки, кожний з
яких складається із чотирьох друкарських секцій, агрегатованих по вер-
тикалі; є чотири рулонних заряджання і чотирилійковий фальцюваль-
ний апарат. Вертикальне компонування друкарських секцій у баштах-
вісімках утворює 16 друкарських пар для друкування з фарбовіспо від
4:4 до 1:1 +1:1+2:2 таких видів газетної продукції: 32-сторінкових газет
у чотири фарби; 64-сторінкових газет у дві фарби і 48-сторінкових га-
зет, в яких 16 сторінок друкуються в чотири фарби, а решта — у дві
фарби. Точне суміщення фарб, незважаючи на довгий вертикальний шлях
проходження паперової стрічки в баштах-вісімках, забезпечується аси-
метричним розміщенням одній друкарської пари відносно іншої і зміщен-
ням штифтів суміщення на ФЦ. Для обслуговування агрегату заввишки
13,5 м і масою 320 т використовуються ліфти вантажний і для друкарів.

Основні технічні дані агрегату: довжина кіл циліндрів — 1140 мм,
довжина відрубуваного аркуша — 400 мм, діаметр рулону — 1250 мм,
швидкість — 38 тис. об/год, лініатура растра АВ — 70 ліній/см, глиби-
на растрових комірок — 21 мкм. Накочувальний валик має твердість
оболонки — 70 од. за Шором.

У системі подачі та дозування фарби використовуються камерні ра-
келі запатентованої конструкції, встановлені на плаваючих опорах, що
забезпечує зменшення зусилля їх притиснення до АВ і поліпшення бічно-
го ущільнення фарбової камери. Ракельні ножі до АВ підводяться й відво-
дяться гідравлічно в паралельних напрямних. Цим самим забезпечу-
ються однакові зусилля накочування фарби при повторних пусках агре-
гагу. Фарбові камери обладано ракельними но-
жами із зворотним кутом установлення. Тира-
жостійкість ракелів становить 500 тис. циклів.
Якість газет, надрукованих на агрегаті «АІГа СХ»,
відповідає якості звичайного офсетного друку.

На рис. 8.38 зображено схему ДА з укороче-
ним анілоксовим ФА офсетної друкарської ма-
шини фірми «АІЬегі Ргапкепйіаі».

Рис. 8.38. Схема ДА з укороченим анілоксовим ФА офсетної дру-
карської машини фірми «АІЬегі Ргапкепйіаі»: 1 — ФЦ; 2 — накочу-
вальний циліндр; 3 — камерний ракельний ФА; 4 — АВ; 5 — ЗА

8.2.11.	Машини акціонерного товариства
«Рьібинск-Полиграфмаш»

Машина ПОГ-60. Ця машина випускається серійно з 1981 р., вона
призначена для друкування газет формату 42x29,7 см, а також акциден-
тно-бланкової продукції з виведенням на аркуш, прийманням з наступ-
ним розрізуванням поза машиною на аркуші менших розмірів. Вико-
ристовується в районних, міських і відомчих друкарнях. Машина має:
стрічкоживильний пристрій 1 зі стандартною рулонною установкою (рис.
8.39), друкарську секцію 5, фальцювальний апарат <? і аркушевий прий-
мально-вивідний пристрій 18. Стаціонарна рулонна установка має ван-
тажопідіймальний пристрій для піднімання рулону в робоче положен-
ня, шпиндельний пристрій для закріплення рулону й автоматичну сис-
тему регулювання натягу паперової стрічки колодковим осьовим галь-
мом, яким керує через систему важелів плаваючий валик 2.

Друкарський апарат машини складається з двох ОЦ 4, між якими
проходить паперова стрічка, і трьох ФЦ 3 діаметром у два рази меншим
від діаметра ОЦ. Один з ФЦ слугує для вдруковування допоміжної фар-

Рис. 8.39. Схема газетної машини ПОГ-60
би без накладання. Вмикання та вимикання натиску здійснюються від
індивідуального електродвигуна поворотом ексцентричних втулок, в яких
обертаються цапфи ОЦ. ФА б — з дукторною групою і двома накочу-
вальними валиками.

До складу ЗА 7 входять: ящик, пелюстковий дукгорний циліндр, роз-
кочувальний циліндр і один накочувальний валик. Кількість ЗР, що по-
дається на форму, регулюється зміною частоти обертання дукторного
циліндра, який приводиться в рух від індивідуального електродвигуна.

Фальцювальний апарат забезпечує випуск продукції, сфальцьова-
ної в два згини: на лійці та в клапанному пристрої.

Для розширення виробничих можливостей машину ПОГ-60 облад-
нано аркушевим приймально-вивідним пристроєм, що забезпечує ви-
ведення відбитків завдовжки 420 мм і укладання їх у стапель. Прийман-
ня здійснюється за допомогою папероподавального й різального при-
строїв, верхнього подавального конвеєра, приймально-передавального
циліндра, нижнього подавального конвеєра, стапельного стола і механ-
ізму його опускання.

Папероподавальний пристрій слугує для подачі паперової стрічки в
різальний пристрій і складається з папероведучих циліндрів 13 та 15,
яким надається примусове обертання, а також притискних роликів 14 і
погумованого валика 12.

Різальний пристрій виконано у вигляді нерухомого ножа 1 б та ножа
11, що обертається. Паперова стрічка розрізається після того, як пере-
дня кромка паперу захопиться тасьмами верхнього конвеєра 10, лінійна
швидкість яких на 27% більша від швидкості друку, завдяки чому між
відрізаними аркушами утворюється інтервал. Відрубані аркуші з кон-
веєра в захоплювачі приймально-передавального циліндра спрямову-
ють верхні й нижні напрямні валики 9.

Приймально-передавальний циліндр 20 притискує аркуші з верхньо-
го конвеєра 10, сповільнює і передає їх нижньому конвеєру 19, перетво-
рюючи рух аркушів з послідовного на східчастий. Приймально-переда-
вальний циліндр складається із середньої гладенької частини, яка має
малу колову швидкість (0,14 и„), і встановлених по краях дисків, коло-
ва швидкість яких становить 0,85 швидкості друку на кожному дис-
ку є по три захоплювачі 21.

Відбитки сповільнюються і їх рух перетворюється із послідовного
на східчастий у такий спосіб: захоплювачі 21 затискують передню кромку
аркуша, зменшуючи його швидкість з 1,27 до 0,85 Як тільки із
зони дії верхнього конвеєра 10 виходить хвіст наступного аркуша, його
трохи піднімає друга пара захоплювачів, даючи змогу зайти під нього
наступному аркушеві. Захоплювачі ведуть аркуш до зони зіткнення гла-
денької частини циліндра з тасьмами нижнього конвеєра 19. Оскільки
ця зона починається приблизно на рівні нижньої твірної циліндра, пе-
редня кромка наступного аркуша залишається над задньою частиною
попереднього; передній (нижній) аркуш, знаходячись майже повністю в
зоні дії нижнього конвеєра, має швидкість близько 0,14 тому пере-
криття аркушів на цій ділянці руху збільшується. Аркуші виходять на
приймальний стіл каскадом. Із збільшенням стопи приймальний стіл
опускається.

В останніх моделях машини ПОГ-60 трохи змінено конфігурацію
конвеєрів 10,17,19, немає циліндра 15 і валика 12, валики 14 розміще-
но ближче до нижньої частини циліндра 13, на приймально-передаваль-
ному циліндрі ділянки гладенької поверхні й диска із захоплювачами
чергуються.

Машина має кілька модифікацій: з фальцювальним апаратом і арку-
шевим прийманням (ПОГ-60) або тільки з фальцювальним апаратом
(2ПОГ-60) чи тільки з аркушевим прийманням (ЗПОГ-60).

Машини ПОГ-66. їх побудовано на основі машини ПОГ-60. Фар-
бовість — 2+1 або 4+2. Стандартне виконання машин — два рулонних
заряджання, дві друкарські секції, один фальцювальний апарат та арку-
шевий приймальний пристрій. Фальцювальний апарат машин — уні-
версальний, він дає змогу випускати і газету, і книжково-журнальну про-
дукцію.

Машини ПОГ-90. Призначені для друкування газет форматів
42x59,4 і 29,7x42 см.

Базова модель — машина ПОГ-90-22 складається з двох частин, які
містять відповідно два стрічкоподавальних пристрої 10, дві друкарські
секції 11, два фальцювальних апарати 9 (рис. 8.40). Привід лівої та пра-
вої частин машини ПОГ-90-22 — від окремих електродвигунів пост-
ійного струму 8 і 13. Рух від електродвигунів через пасові передачі 7, 12
передається на горизонтальний вал б і з нього на друкарські секції та
фальцювальні апарати. Вал б розміщено на рівні нижніх циліндрів ДА,
завдяки чому зведені до мінімуму зазори в приводі. У разі обриву папе-
рової стрічки машина автоматично зупиняється.

Машина ПОГ-90-11 — це ліва частина машини ПОГ-90-22. До складу
машини ПОГ-90-11 входять: один стрічкоподавальний пристрій, одна
друкарська секція та один фальцювальний апарат. На ній можна дру-
кувати газети формату 42x59,4 см в дві і чотири сторінки та формату
29x42 см в чотири і вісім сторінок з кількістю фарб 1:1.

Машина ПОГ-90-22 може працювати в трьох режимах. Під час ро-
боти окремої секції паперова стрічка з кожної рулонної установки спря-
мовується безпосередньо в свою друкарську секцію і далі в свій фаль-
цювальний апарат. На кожній частині машини з рулонами завширшки
840 мм друкуються газети формату 42x59,4 см обсягом у чотири сто-
рінки, а під час поздовжнього розрізування стрічки навпіл (під лійкою
фальцювального апарата) випускаються газети формату 29,7x42 см об-
сягом у вісім сторінок або дві газети обсягом у чотири сторінки, вкла-
дені одна в одну, з кількістю фарб 1:1. Машина ПОГ-90-22 працює при
цьому, як дві машини ПОГ-90-11.

У другому режимі обидві частини машини ПОГ-90-22 працюють ра-
зом, один з фальцювальних апаратів вимкнено. Паперові стрічки з кож-
ної рулонної установки після проходження через свої друкарські секції
спрямовуються в один фальцювальний апарат. При цьому, як і в першо-
му режимі, газети друкуються також в одну фарбу тих самих форматів,
але вдвічі більшого обсягу.

При встановленні рулонів завширшки 840 мм на перший стрічкопо-
давальний пристрій 10 (ліворуч) і завширшки 420 мм на другий такий
пристрій 10 (праворуч) можна друкувати газети формату 42x59,4 см
обсягом у шість сторінок.

У третьому режимі обидві частини машини ПОГ-90-22 працюють
одночасно, один стрічкоподавальний пристрій не використовується і один
з фальцювальних апаратів вимкнено. Паперова стрічка спрямовується
спочатку по черзі в обидві друкарські секції, а потім в один фальцю-
вальний апарат. Випуск газет здійснюється в дві фарби (2:2) тих самих
форматів, що й у першому режимі.

Рулонні установки належать до шпиндельного типу, вони стаціонарні,
з автоматичною системою натягу паперової стрічки фрикційним осьо-
вим гальмом колодкового типу. Гальмівний момент регулюється авто-
матично за допомогою плаваючого валика, з’єднаного з гальмом систе-
мою важелів з підпружиненою тягою. Шпиндельний пристрій’має ме-
ханізм осьового переміщення рулону. Рулон закочується на візок, колеса
якого встановлені на ексцентричних втулках. Це дає змогу завозити ру-
лон у прохід машини, а потім у перпендикулярному напрямку переміщу-
вати його між стінками рулонної установки до упора шпинделем у на-
прямні. Рулон піднімають з візка і встановлюють в робоче положення за
допомогою важелів гідропідйомника. Під час розмотування рулону його
шпиндель лежить на роликах.

Друкарська секція складається з чотирициліндрового двобічного ДА,
двох ФА З і двох ЗА 4. На станині друкарської секції розміщено стабіл-
ізувальні пристрої 5, які складаються з привідного гладенького метале-
вого циліндра і притиснутого до нього погумованого валика, між якими
проходить папір. Валик зупиняється гідравлічним циліндром.
До складу ДА входять два формних 1 (див. рис. 8.40) та два офсет-
них 2 циліндри однакового діаметра. Формні й офсетні циліндри, виго-
товлені із стальних поковок, мають хромове покриття для захисту від
корозії. Опорами для циліндрів є роликові підшипники.

Формний циліндр для суміщення фарб можна зміщувати в осьовому
й радіальному напрямках вручну під час роботи машини. Вмикають і
вимикають натиск гідроциліндри, які повертають ексцентричні втулки
з розміщеними в них підшипниками ОЦ.

Зволожувальний апарат 4 складається: з дукторного циліндра з гу-
мовим покриттям, який обтягнуто тканиною; хромованого розкочуваль-
ного циліндра, що має осьове переміщення; накочувального валика, по-
гумованого й обтягнутого тканинною оболонкою. Регулювання подачі
ЗР відбувається внаслідок зміни частоти обертання безступеневого ре-
гулювального електродвигуна приводу дукторного циліндра з пульта ке-
рування.

Машини ЗПОГ-90. їх побудовано на основі машин ПОГ-90. Відмін-
ність лише в тому, що в машинах ЗПОГ-90 можна агрегатувати до шес-
ти друкарських секцій (в ПОГ-90 тільки дві), причому серед них може
бути й секція з планетарною побудовою фарбовістю 4+0. В один фаль-
цювальний апарат може бути подано до п’яти паперових стрічок. Цей
апарат побудовано так само, як і в газетних машинах високого друку
ПВГ-84. Поздовжній згин паперової стрічки утворюється на лійці, по-
перечний — ударним механізмом.

Машини ЗПОГ-90 призначені для друкування та фальцювання га-
зетної й книжково-журнальної продукції. Вони випускаються в різних
варіантах. Кількість уніфікованих друкарських секцій може змінювати-
ся від одній до п’яти. В машинах передбачено комплекс автоматичних і
контрольно-блокувальних пристроїв, які забезпечують оптимальний тех-
нологічний процес та безаварійний режим роботи.

Машини 4ПОГ-90. Ці машини відрізняються від машин ЗПОГ-90
тим, що вони комплектуються тільки планетарними друкарськими сек-
ціями (двома або чотирма) з можливістю одержання фарбовості 4+4.

Машина ПОУ-84. Цю машину створено на основі машини ПОГ-
84. Для неї розроблено чотирифарбову друкарську секцію планетарної
побудови. Машина ПОУ-84 дає змогу друкувати не тільки газетну, а й
книжково-журнальну продукцію з фарбовістю 4+4.

АТ «Рмбинск-Полиграфмаш» випускає моделі універсальних офсет-
них машин типів ПОГ-66 (рис. 8.41, а), ПОУ-84 (рис. 8.41, б), ЗПОГ-90
(рис. 8.41,в). Технічні характеристики їх наведено в табл. 8.21, 8.22.

Газетний агрегат ПОГ-168. Агрегат призначений для друкування
газет формату 42x59,4 см з одного рулону — обсягом від 4 до 16 сто-
рінок, з двох рулонів — обсягом від 4 до 32 сторінок. Обсяг додатків і
газет формату 29,7x42 см відповідно вдвічі більший. Схему основного
варіанта побудови агрегату балконного типу з двома друкарськими сек-
ціями 3 та 5, двома стрічкоподавальними пристроями 6 і двома фаль-
цювальними апаратами 4 показано на рис. 8.41, г

Другий варіант передбачає розміщення двох друкарських секцій по-
Рис. 8.41. Схеми машин: а — ПОГ-66; б — ПОУ-84; в ЗПОГ-90; г ПОГ-168
Таблиця 8.21. Технічні характеристики машин ПОГ-66, ПОУ-84 і ЗПОГ-90

Показник	ПОГ-бб	ПОУ-84	ЗПОГ-90
Формат паперу, мм	660x452	840x1156	900x578
Ширина рулону, мм	540...660	700, 840	840, 900
Діаметр рулону, мм	До 1000	До 1020	До 1000
Маса 1 м2 паперу, г	45...80	45...75	45...70
Довжина відрубаного аркуша, мм	452	578	578
Фарбовість	Від 1+1	Від 1+1	Від 1+1
	до 4+2	до 5+1	до 5+1
Кількість сторінок при номінальному форматі			
полоси, мм:			
420x578	—	8; 16	До 20
289x420	—	16; 32	До40
297x452	2; 4; 8	—	
226x297	4; 8; 16	—	—
Кількість сторінок кннжково-журнальннх зошитів	16; 32	16; 32	16; 32
Максимальна швидкість, тис. об/год	25	25	ЗО
Габаритні розміри	Залежно від модифікації машини		

Таблиця 8.22. Технічні характеристики машин серії ЗПОГ-90

Показник	Модифікація				
	561	451	341	231	121
Формат ЗМ, мм:					
максимальний	900x578	900x578	900x578	900x578	900x578
мінімальний	700x578	700x578	700x578	700x578	700x578
Кількість сторінок газетної продукції :					
форматом сторінки, мм:	до 20	до 16	до 12	до 8	до 4
350...450х578	до 40	до 32	до 24	до 16	до 8
289x450...350					
Кількість сторінок книжково-журнально					
продукції з форматом сторінки, мм:					
144,5x450...350	До 32	До 32	До 32	До 32	До 16
289x225...175	До 32	До 32	До 32	До 32	До 16
Кількість фарб	До 5+1	До5+1	До 5+1	До 5+1	До 5+1
Маса 1 м1 паперу, г	45...80	45...80	45...80	45...80	45...80
Друкарська форма, мм:					
товщина	0,35	0,35	0,35	035	0,35
розмір	890x636	890x636	890x636	890x636	890x636
Загальна встановлена потужність, кВт	135	118	95	75	55
Габаритні розміри, м:					
довжина	23,150	20,121	16,355	12,590	8,365
ширина	6	6	6	6	6
висота	4	4	4	4	4
Маса машини, т	77,4	68,8	60,5	52,0	43,8

рун, а фальцювальних апаратів — з обох боків; третій варіант — дру-
карських секцій по краях, а фальцювальних апаратів між ними поруч.

Стрічкоподавальний пристрій має трипроменеву рулонну установ-
ку, механізми автоматичного регулювання натягу паперової стрічки у
вигляді периферійного та осьового гальм, пристрій для автоматичного
склеювання стрічки. Пристрій для закріплення рулону — безшпиндель-
ний, з пневматичним затискачем. Рулонну установку обладнано нейт-
ралізатором статичної електрики і механізмом для відсмоктування пилу
з паперової стрічки. Є також система, що сигналізує про проходження
через машину склеєних ділянок стрічки і видає команду на відбраку-
вання друкованої продукції на виході фальцювального апарата.

До складу ДА входять три формних 1 і три офсетних 2 циліндри
однакового діаметра. Стрічка задруковується між ОЦ відразу з обох боків,
однією фарбою — зі зворотного боку та двома — з лицьового. ФЦ ма-
ють дистанційне регулювання суміщення фарб по колу й осі.

Офсетні циліндри змиваються спеціальним пристроєм без зупину
машини. Натиск вмикають і вимикають пневмоциліндри.

Фарбовий апарат належить до дукторного типу, він має стаціонар-
ний передавальний валик, дистанційне керування гвинтами місцевого
регулювання подачі фарби. На пульті керування є індикація положення
гвинтів. В апараті є два накочувальних валики, які приставляються і
відставляються пневмоциліндрами. Дукторний циліндр для загального
регулювання подачі фарби має безступеневе дистанційне керування ча-
стотою обертання.

Зволожувальний апарат містить один накочувальний валик й один
розкочувальний циліндр. Регулювання подачі ЗР здійснюється дистан-
ційно зміною частоти обертання індивідуального електродвигуна при-
воду дукторного циліндра.

Фальцювальний апарат — лійковий, слугує для забезпечення пер-
шого поздовжнього згину паперової стрічки клапанним механізмом із
підбирранням двох зошитів або ні. Апарат оснащено пристроєм для кон-
тролю та запобігання забиванню його папером і відсмоктування папе-
рового пилу. Борти лійки та поворотні штанги для запобігання відма-
рюванню фарби мають піддування повітря.

Автомат обриву стрічки зблокований з аварійним зупином машини
і механізмом рубання перед входом у ДА для запобігання намотуванню
паперу на циліндр.

Дворулонна секція може працювати як один агрегат при проведенні
двох паперових стрічок в один фальцювальний апарат або окремо, коли
надруковані стрічки спрямовуються в свої фальцювальні апарати.
Глава 9

КОМП’ЮТЕРНЕ КЕРУВАННЯ АРКУШЕВИМИ ТА
РУЛОННИМИ ОФСЕТНИМИ ДРУКАРСЬКИМИ МАШИНАМИ

Сучасні аркушеві та рулонні машини ОПД оснащуються рузноман-
ітними комп’ютерними пристроями — від невеликих пультів, що вста-
новлюються безпосередньо на машині, до складних ієрархічних сис-
тем, в яких керування машиною функціонує як ланка в комплексній схемі
управління багатоплановою виробничою діяльністю підприємства.
Провідні фірми-виготовлювачі офсетних друкарських машин мають ве-
ликий досвід розробки таких засобів, починаючи з окремих компонентів
системи СРС (Сошриіег Ргіпі Сопігої). Ці компоненти (СРС-1, СРС-2,
СРС-3, СРС-4 та ін.) з’явилися під порядковими номерами, немовби
характеризуючи етапи еволюції друкарських машин.

9.1.	ПУЛЬТ КЕРУВАННЯ СРС-1

Удосконалення керування супроводжувалося (або диктувалося) вдос-
коналенням конструкції машин. Найскладнішим аспектом керування дру-
карською машиною, мабуть, є регулювання подачі фарби у процесі дру-
кування, і перші комп’ютерні пристрої керування були розроблені сто-
совно ФА друкарських машин.

У традиційних друкарських секціях фарба з фарбового ящика виво-
диться в розкочувальну систему через зазор між дукторними циліндром
і фарбовим ножем. Кількість фарби, що подається на відбиток, в уста-
новленому режимі друку визначається профілем товщини шару фарби
на дукторному циліндрі і шириною смужки контакту дукторного цилін-
дра з передавальним валиком у розрахунку на один друкарський цикл.
В ідеальному випадку всі ДЕф мають бути покриті рівномірним за тов-
щиною шаром фарби. Тому кількість фарби, що подається на форму в
кожній зоні, має бути пропорційною площі ДЕф.

Для правильного налагодження зональної подачі фарби необхідно
враховувати особливості її виходу з фарбоживильної системи та про-
ходження через розкочувальну систему ФА. Одна з таких особливостей
— взаємовплив регулювань подачі фарби в сусідніх зонах при суціль-
ному фарбовому ножі: переміщення кромки ножа відносно дукторного ци-
15 2Ч„	385
ліндра в одній фарбовій зоні призводить до зміни зазору не тільки в цій
зоні, ай у двох-трьох сусідніх праворуч і ліворуч від неї. Чим товстіший
ніж і ширша його консольна частина, тим помітнішим стає цей ефект.
Для його усунення необхідно зробити ніж тоншим і звузити його кон-
сольну частину.

Конструктори фірми «Неісіе1Ье㧻 запропонували кардинальне рішен-
ня, змінивши сам механізм зонального регулювального органу. Замість
суцільного ножа вони встановили ряд циліндриків з ексцентричними
виїмками, а для попередження протікання фарби між циліндриками
покрили їх міцною і легко замінною силіконовою плівкою.

Така конструкція усунула ефект важкопередбачуваної взаємодії регу-
лювань у сусідніх зонах і забезпечила можливість точно дозувати зо-
нальну подачу фарби. Крім того, стало реальним дистанційне налагод-
ження всіх фарбових секцій однієї машини з єдиного пульта керування.
Для цього кожний орган зонального регулювання був оснащений ідив-
ідуальним електродвигуном і потенціометричним датчиком зворотного
зв’язку, а кнопки керування та індексація зональної подачі фарби були
виведені на лицьову панель пульта керування СРС-1.

Пульт СРС-1 — це стіл з нормалізованим люмінесцентним освіт-
ленням. На ньому розміщують тиражний відбиток, а контрольний
(підписний) відбиток за допомогою магнітів закріплюють на вертикаль-
ному планшеті за столом. Друкар візуально оцінює ці два відбитки і при
відхиленнях у кольоропередачі коректує подачу фарби в будь-якій зоні,
натискуючи на відповідні клавіші «+»/«-», розміщені в рядок під ти-
ражним відбитком.

На світловому табло відображається змінений реальний профіль фар-
би. Крім того, є можливість користуватися світловим олівцем, який
встановлюють на відповідній позначці світлодіодного табло, після чого
контур керування автоматично відпрацьовує подану команду у
відповідній фарбовій зоні друкарської секції.

У наш час використовують досконаліші модифікації пультів керу-
вання, що охоплюють нові компоненти СРС такі, як СРС-20, СРС-30,
СРС-40.

Ще більш широкий спектр функцій виконують пульти керування
«СРТтопіс» і СРС-2000. Для розуміння принципів дії всіх цих пультів
необхідно розглянути роботу пристроїв СРС-20, СРС-30 та СРС-40 (циф-
рами при абревіатурі позначається типажний ряд пристроїв: 20 — при-
строї контролю якості відбитків; ЗО — пристрої визначення площі ДЕф у
фарбових зонах; 40 — пристрої контролю несуміщення фарб на відбитку).

9.2.	КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВІДБИТКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ
ПРИСТРОЇВ СРС-20

Виконане на стадії підготовки машини до друку попереднє налагод-
ження загальної та зональної подач фарби суттєво поліпшує співвідно-
шення продуктивних і непродуктивних затрат часу на виконання за-
мовлення (особливо для малотиражної кольорової продукції) та скоро-
чує витрати у процесі друкування

Традиційним інструментальним засобом контролю якості відбитків
є денситометр для відбитого світла. З метою полегшення вимірювань
оптичної густини на обрізних полях відбитків (упоперек напрямку руху
паперу) друкуються смужки контрольних позначок, періодичні вимірю-
вання яких у процесі друкування (для чого контрольний відбиток необ-
хідно взяти з машини) дають можливість стежити за виниклими відхи-
леннями подачі фарби і своєчасно реагувати на них корекцією поло-
ження регулювальних органів ФА. Оскільки позначок контролю на
відбитку може бути кілька сотень (наприклад, при чотирифарбовому
друці на машині з 32 фарбовими зонами в кожній секції тільки позна-
чок-плашок чистих кольорів треба мати по чотири в кожній зоні, тобто
128, а потрібні ще напівтонові позначки для визначення контрасту, штри-
хові для розтискування та проковзування, позначки бінарного накла-
дання тощо), вимірювання їх усіх уручну за ходом процесу стає нере-
альним, а оброблення такого обсягу інформації в ході друкування тира-
жу без комп’ютерної техніки неможливе.

Фахівці фірми «Неісіе1Ье㧻 вирішили цю проблему контролю кольо-
ровідтворення, розробивши спеціальну контрольну шкалу і створивши
денситометричний стіл СРС-2, за допомогою якого контролюють якість
відбитка у всіх фарбових зонах усіх друкарських секцій. Вимірювальна
головка стола містить денситометри відбитого світла, які за відповідни-
ми фільтрами зчитують оптичну густину відповідних полів контрольної
шкали. Ця шкала друкується на обрізному полі тиражного аркуша (впо-
перек напрямку друку) і містить плашки всіх фарб, одинарні та бінарні
растрові поля й інші елементи, яких може бути кілька сотень. При відхи-
леннях від норми система дає можливість через клавіатуру своєчасно
реагувати шляхом коректування положення регулювальних органів ФА.

Система СРС-2 ефективна, головним чином, при використанні тра-
диційного тріадного синтезу. Останнім часом з метою більш точного
відтворення кольорів і розширення зображальної палітри друкованої
продукції застосовують додаткові фарби, наприклад сумішеві, пантонні,
металізовані та ін. В таких випадках денситометричний метод вияв-
ляється непридатним для контролю кольоровідтворення.

На заміну йому був створений більш досконалий спектрофотомет-
ричний пристрій СРС-21.

Принцип вимірювання, закладений в СРС-21, ілюструється нарис.
XXVIII (див. кольорову вклейку).

Світловий потік випромінювача, відбившись від кругового сферич-
ного дзеркала, падає на конусоподібну контрольовану ділянку відбитка
під кутом 45° до його поверхні. Відбитий світловий потік під кутом 0°
спрямовується крізь відхильне дзеркало й волоконний світлодіод із фотоголов-
ки до спектрофотометра.

Фотодіоди вимірюють розподіл випромінювання у всьому спектрі (між
380 і 730 нм) і передають результати в комп’ютер. Там виміряні сигнали пере-
15*	387
творюються на колорометричні параметри X, ¥ і 2, а також виражають-
ся в координатах кольоровості х, у і г моделі СІЕ.

Виміряні показники порівнюються з допусками на відхилення коль-
ору і через пульт керування передаються у ФА для автоматичного відпра-
цювання з подальшим зворотним зв’язком про виконання завдання.

СРС-22 — пристрій для сертифікації якості тиражних відбитків. У
цей пристрій (див. рис. XXIX, а на кольоровій вклейці) заздалеідь
програмують періодичність відбору тиражних відбитків для контролю,
після чого він видає сигнал друкареві для відбору відбитка. Крім того,
пристрій включає портативний принтер для цифрового маркування
відбитків, що контролюються (див. рис. XXIX, б на кольоровій
вклейці). Таке маркування дає змогу документально підтвердити пара-
метри якості відбитків у тиражі під час здачі готової продукції замовнику.

Ще більш досконалі моделі пристроїв контролю якості друку СРС-
23 і СРС-24 вимірюють параметри зображення по всій площі відбитків.

9.3.	ПРИСТРОЇ СРС-30. ВИМІРЮВАННЯ ПЛОЩІ
ДРУКУВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ФАРБОВИХ ЗОНАХ

Як зазначалося, ефективність роботи друкарських машин суттєво за-
лежить від скорочення часу на підготовчі операції, зниження макула-
турних відходів та ін. Вирішенню цих проблем якраз і сприяють при-
строї СРС-30. Вони виконують функцію завчасного здобуття даних про
розподіл площ ДЕф у фарбових зонах для попереднього настроювання
подачі фарб у ФА.

Зважаючи на те, що ширина смужки фарби, яка забирається з дукто-
ра передавальним валиком, у всіх фарбових зонах однакова, кінцевим
продуктом пристроїв СРС-30 є дані для формування профілю товщини
шару фарби на дукторі (рис. XXX, а, див. кольорову вклейку).

Інформація про площу ДЕ* може бути одержана або безпосередніми
вимірюваннями на формі, або взята з комп’ютерної бази даних (при
комп’ютерній верстці видання).

Першим таким приладом фірми «Неіс1е1Ье㧻 був плейтсканер СКС-
3 для сканування друкарських форм. Розглянемо в загальних рисах ро-
боту більш досконалого пристрою СРС-31 (рис. XXX, б, див. кольоро-
ву вклейку). Конструктивно це вертикальний вакуумний стіл, на яко-
му розміщують друкарську ферму, а над нею пересувається вимірювальна
балка з блоками фотодатчиків (рис. XXXI, а, див. кольорову вклейку).

Кількість фотодіодів у блоках дорівнює кількості фарбових зон у ФА.
Кожний фотодіод сканує тільки свою фарбову зону, сприймаючи світло-
ву інформацію про сумарну площу ДЕф у ній. Пристрій оснащено техніч-
ними засобами, які дають змогу настроювати його (калібрувати) на ро-
боту з різними типами друкарських форм (моно-, біметалеві та ін.).

Аналогові сигнали від фотодатчиків спочатку підсилюються, пере-
творюються на цифровий код, потім переводяться процесором у файл,
який заноситься у пам’ять СРС-31 (див. рис. XXXII, а на кольоровій
вклейці) і нарешті безпосередньо по кабелю або через магнітну карту
передаються в пульт керування друкарської машини для підготовки ко-
манди на регулювання фарбових зон.

СРС-32 — пристрій більш високого рівня, що дає змогу одержувати
дані про розподіл площ ДЕф у фарбових зонах безпосередньо з комп’ю-
терів на додрукарських процесах (рис.ХХХІ, б, див. кольорову вклей-
ку). Це ще більше скорочує шлях від оригіналу до відбитка і є кроком до
комп’ютерного зв’язку всіх стадій репродукціювання в єдиному робо-
чому потоці.

За ініціативою фірми був організований Консорціум СІРЗ із провідних
організацій, що працюють в галузі комп’ютерного оброблення зобра-
жень, який об’єднує сьогодні більш як ЗО членів («Неісіе1Ье㧻, КВА,
МАК, «АсіоЬе», «А§£а» та ін.). Мету Консорціуму розкриває сама абре-
віатура СІРЗ: Соорегаїіоп Гог Іп1е§гаїіоп оГРгергезз, Ргезз алеї Розіргезз
(кооперація для об’єднання трьох поліграфічних стадій). Схему одного
з варіантів такої системи «Е>аіа Сопігої» показано на рис. XXXII, а (див.
кольорову вклейку).

На підприємствах, охоплених цифровим потоком СІРЗ, рекомендуєть-
ся використовувати схему СРС-32-СІРЗ (рис. XXXIII, а див. кольоро-
ву вклейку), де інформація про зональний розподіл площин зображен-
ня в шпальтах видання передається в пульт відповідної друкарської ма-
шини по кабелю або через СРС-карту (див. рис. XXXII, б на кольоо-
ровій вклейці). Там, де відсутнє СІРЗ, і в основному для машин малих
форматів (до АЗ) пропонується схема СРС-32-Р8 (рис. XXXIII, б, див.
кольорову вклейку), де необхідна інформація про площі здобувається
із РозіБсгірІ-файлів і записується на СРС-карту, за допомогою якої вона
надходить у пульт машини.

Використання СРС-32 скорочує витрати часу та паперу (рис. XXXIV,
а, див. кольорову вклейку), дає змогу обійтися без витрат на прид-
бання СРС-31 і надає можливість поліпшити показник якість/вартість
продукції.

9.4.	ПРИСТРОЇ ДЛЯ КОНТРОЛЮ СУМІЩЕННЯ ФАРБ
СРС-40, СРС-41 і СРС-42

Сім’я пристроїв СРС-40, СРС-41, СРС-42 виконує функції контро-
лю і регулювання суміщення фарб у багатофарбових машинах з точні-
стю близько 0,01 мм. Перші дві системи відносно прості й орієнтовані
на ручний контроль суміщення за традиційними хрестоподібними по-
значками.

Найдосконалішим на сьогодні є пристрій СРС-42 (рис. XXXIV, б,
див. кольорову вклейку). Принцип його дії грунтується на контролі
(за допомогою фотодатчиків) положення контрольних позначок на ти-
ражному відбитку, комп’ютерному обробленні здобутих даних і в разі
наявності розбіжностей в суміщенні — видачі команди на виконавчі
Опорні позначки

Еталонні позначки

Діагональне несуміщення 

Опорні позначки

в»

Колове несуміщення

Опорні позначки

Осьове несуміщення

Опорні позначки

Еталонні позначки

Опорні позначки

Стартові позначки

Позначки лівого	|

краю відбитка	|

Напрямок друку

Позначки правого
краю відбитка

Рис. 9.1. Принцип виявлення несуміщення у
пристрої СРС-42

2!



2

Е

А

органи для автоматичного коригу-
вання суміщення у відповідних
друкарських секціях.

Системи контрольних позначок
друкують на правому і лівому кра-
ях кожного відбитка відносно на-
прямку друку. Принцип виявляння
несуміщення фарб ілюструє рис.
9.1.

Контрольна пікала включає по-
значки стартові, опорні й еталонні,
які друкують базовою (наприклад,
чорного) фарбою, та контрольні
(такі самі, як еталонні), які друку-
ють всіма іншими фарбами в точ-
но визначених місцях відбитка.

Якщо ці позначки розміщені
ідеально, то відстані в лівій і правій
смугах попарно відповідають одна
одній: АВ = ЕР, ВС = ВЕ.

На випадок осьового несумі-
щення фарб порушується рівність
відрізків ВС і ОЕ позначок відпо-
відної фарби в обох контрольних
смугах. При коловому несуміщенні
фарб виявляється нерівність від-

різків АВ і ЕЕ Діагональне несуміщення порушує всі довжини лівої та
правої груп відрізків для позначок відповідної фарби.

Слідкування за позначками у процесі друкування здійснюється за
допомогою вимірювальної балки, встановленої в останній дру-
карській секції машини (при однобічному друці, а в разі двобічного — в
секціях, які друкують останню фарбу на кожному із боків). В середині
балки на напрямній штанзі розташовано дві фотоголовки (по одній на
кожну смугу позначок), які пересуваються за допомогою крокових дви-
гунів.

У процесі приладження оператор повідомляє комп’ютеру СРС-42, в
яких фарбових зонах знаходяться контрольні смуги, і комп’ютер за пер-
шими відбитками автоматично за допомогою крокових двигунів виво-
дить фотоголовки на потрібну позицію.

Визначивши еталонні відстані (якщо смуги позначок мають незмінне
місцерозташування, то вони зберігаються в пам’яті комп’ютера), СРС-
42 у подальшому порівнює ці значення з поточними даними. При вияв-
ленні розбіжностей комп’ютер видає команди виконавчому органу відпо-
відної друкарської секції. Осьове суміщення коригується зміщенням
відповідного ФЦ вздовж власної осі; колове — поворотом його вперед
або назад; діагональне — зміщенням однієї з опор циліндра відносно
іншої (в горизонтальній площині).
Повернемося до розгляду типажного ряду пультів керування:

СРС-1-01 — штатний пульт дистанційного керування подачею фарб
і суміщенням;

СРС-1-02 — пульт керування, що виконує всі функції пульта СРС-1-
01 і додатково оснащений світловим олівцем, пристроєм для прийман-
ня інформації про площі ДЕф за даними СРС-30, комп’ютер і пристрій
для запам’ятовування фарбових профілів;

СРС-1-03 — пульт керування, що виконує всі функції пульта СРС-1-
02 і, крім того, здійснює автоматичне регулювання подачі фарб за дани-
ми СРС-21 й автоматичне коригування несуміщення за даними пере-
носного приладу СРС-41;

СРС-1-04 — пульт керування, що виконує функції пульта СРС-1-03
і додатково здійснює автоматичне регулювання подачі фарб за даними
СРС-31 й автоматичне коригування несуміщення за даними пристрою
СРС-42.

9.5.	СИСТЕМА СУМІЩЕННЯ РУБАННЯ РРС-3000Х

У РРМ несуміщення надрукованого зображення перед рубанням по-
стійно змінюється внаслідок дії багатьох факторів: зміни вологості па-
перу, зміни швидкості його руху, автосклеювання, змивання ОЦ та ін.
При одночасному обробленні багатьох паперових стрічок і швидкостях
друку близько 15 м/с ручне регулювання суміщення рубання неможливе.

Вирішує цю проблему система РРС-3000Х (РгіпМо-Ргосезз Сопігої
3000Х). Принцип її дії ілюструє рис. 9.2. У пам’ять комп’ютера цієї
системи вводиться інформація про стартове правильне розміщення кон-
трольних позначок для рубання на паперовій стрічці. Фотодатчики, роз-

Рис. 9.2. Схема системи суміщення рубання РРС-3000Х: 1 — компенсаційний двигун; 2 — з’єдну-
вальні коробки датчиків; З — кодовий датчик; 4 — пульт керування; 5 — дистанційний пульт, 6—
шафа електроніки; 7 — з’єднувальна коробка сканерів; 8 — сканер; 9— коректор
міщені, як правило, над паперовою стрічкою в зоні лійки фальцюваль-
ного апарата, фіксують положення контрольних позначок і система, по-
рівнюючи ці дані з тими, що є в пам’яті, виявляє зміни в суміщенні,
подаючи команду на відповідні компенсатори для його коригування.
Система може обслуговувати десятки фотодатчиків і сотні компесаторів.

9.6.	СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ «СРТгопіс» і «Оаіа
СопігоІ»

Першу з них створено на основі систем СРС. Вона об’єднує в ціло-
му електронним керуванням практично всі локальні пристрої друкарсь-
кої машини. Система «СРТгопіс» виконує такі функції:

настроює друкарську машину на формат, папір, подачу фарби, сумі-
щення, заміну форм;

керує машиною під час друкування, включаючи керування привода-
ми, швидкістю друку, подачею витратних матеріалів та ін.;

введення і виведення машини з режиму друку, періодичне змивання
циліндрів, валиків тощо;

діагностику вузлів машини, самотестування, виконання сервісних
програм (виявлення неполадок, відмов та ін.);

в системах для керування РРМ додатково функції проведення папе-
ру через машину, вибір варіантів фальцювання, керування системою
суміщення рубання РРС-3000Х та ін.

Конструктивно пульт «СРТгопіс» виконано як приставну секцію до
пульта керування СРС із власним дисплеєм та органами керування (рис.
9.3). Такими системами оснащаються аркушеві, а також рулонні дру-
карські машини. В системах для керування РРМ єтакі додаткові функції,
як проведення паперу через машину за заданою схемою, вибір варіантів
фальцювання зошитів тощо (рис. 9.4).

Система «Ваіа Сопігої» є своєрідною виробничо-інформаційною вер-
шиною в ієрархії локальних систем фірми «Неі<іе1Ье㧻 таких, як СРС і
«СРТгопіс». Вона об’єднує в єдиний комплекс із постійним обміном циф-
ровою інформацією практично всі стадії поліграфічного виробництва,
тобто керування всією друкарнею.

Електронне керування за допомогою системи «Ваїа Сопігої», крім
керування роботою всіх друкарських машин, виконує такі функції:

своєчасне планування виконання замовлень;

своєчасну підготовку напівфабрикатів для нового замовлення (дру-
карських форм, матеріалів та ін.);

планування профілактичних робіт;

оцінювання ефективності виробництва;

зв’язок з регіональними сервісними службами для більш оперативного
обслуговування машин.

Конструктивно система «Ваіа Сопігої» — це окремий пульт, що має
зв’язок з усіма іншими підсистемами.

Узагальнену схему такої системи показано на рис. XXXV (див. кольо-
рову вклейку).
Розділ IV

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОФСЕТНОГО
ДРУКАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Глава 10

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОФСЕТНИХ
ДРУКАРСЬКИХ МАШИН

10.1.	СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ
ДРУКОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Технологічні зміни в засобах комунікації безпосередньо торкнулися
і видавничо-поліграфічного комплексу. Сьогодні домінують друковані
засоби розповсюдження інформації, проте електронні методи проникають
у все нові сфери інформаційних комунікацій.

Невпинно зростають потужності комп’ютерних систем, збільшується
швидкість передачі даних по опгико-волокнистих провідниках. Запис
даних на СО (компакт-диски) та магніто-оптичні диски відбувається за
лічені частки секунди; завдяки стандартизованим комп’ютерним
мережам роширюється обмін даними; вдосконалюється програмне
забезпечення; знижуються витрати на всі ці процеси. Вже тепер можна
вводити текст у пам’ять комп’ютера з рукопису чи голосу, а ілюстрації
обробляти за допомогою цифрових фотокамер з високою роздільною
здатністю. Весь цей комплекс є складовою частиною високоякісного
цифрового друку «сотрійег-іо-ргіш».

Німецькою фірмою «Неіс!е1Ьег§ ВгисктазсЬіпеп АС» проведено аналіз
розвитку засобів масової інформації на період до 2010 р. Розглянуто чотири
можливих сценарії: песимістичні й оптимістичні (для економіки та
технології).

Серед визначальних факторів дальшого існування ринку друкованої
продукції названо стан світової торгівлі, рівень освітньої та виховної
роботи, розвиток інформаційної сфери, технологічний і загальнополі-
тичний розвиток, екологічний фактор. Попит на друковану продукцію
розглядався не лише як показник купівельної спроможності громадян, а
й як індикатор рівня освіти та політичного авторитету країни.

На підставі проведених досліджень дійшли таких висновків:
потужності електронних засобів інформації до 2010 р. суттєво
зростуть;

електронні засоби інформації увійдуть майже в усі сфери видавничо-
поліграфічних процесів;

частка традиційних видів друку в загальному обсязі засобів інфор-
мації зменшиться від 70 до 37...57%.

Однак представлені прогнози свідчать про те, що найближчим часом
абсолютні обсяги поліграфічних послуг зростуть. Це приведе до
серйозної конкурентної боротьби між виробниками поліграфічного
устаткування.

У табл. 10.1 наведено дані про зміни попиту на друковану продукцію
у світі до 2010 р., а на рис. 10.1 відображено чотири сценарії прогнозу
розвитку засобів масової інформації.

Таблн ця 10.1. Зміни попиту на друковану продукцію у світі до 2010 р^млрддол. США
(та прогнозом фірми «НеИеІЬег^ ВгисктазсНшеп АС»)

Показник	Сценарій	
	песимістичний	ОПТИМІСТИЧНИЙ
Світовий попиту 1990 р.  Зростання попиту внаслідок збільшення насе-	249	249
ленпя та валового національного продукту Додатковий попит:	123	262
внаслідок зростання добробуту у країнах, де валовий національний про- дукт зріс більше, ніж на 10 тис. дол. США на	44	80
душу населення Технологічно зумовлений додатковий попит на	2	12
друковану продукцію Додатковий попит, обумовлений:	15	22
демократизацією	—	3
підвищенням рівня освіти	—	8
Світовий попит у 2010 р.	433	636

10.2.	ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДРУКАРСЬКИХ ОФСЕТНИХ
ПРОЦЕСІВ

Напрямами науково-технічного прогресу ОПД є підвищення швидко-
сті друку, стабільності друкарського процесу та якості продукції завдяки
оснащенню друкарських машин приладами контролю й автоматизації і,
як наслідок, підвищення продуктивності. Останнім часом збільшується
попит на малоформатне друкарське обладнання, що зумовлено зменшен-
ням тиражів видань. Така тенденція стає характерною і для пакувального
виробництва.

Сучасна офсетна технологія супроводжується бурхливим розвитком
інфраструктури. Широкий асортимент друкарських фарб, ЗР, ГП і підде-
кельних матеріалів, чохлів для зволожувальних валиків, різноманітних
за характеристиками гумових валиків ФА може задовольнити будь-які
вимоги користувачів.

Слід звернути увагу на певні тенденції в конструюванні друкарських
машин. В АРМ зберігається напрям на використання циліндрів і переда-
вальних барабанів великого діаметра. У конструюванні РРМ пріоритет-
ного значення набуває простота їх обслуговування. Рулонні офсетні
машини поступово витісняють ротаційні машини високого друку в газет-
Сценарій 1
2010 р.:
песимістичний розвиток економіки

консервативна зміна технології

355 млрд $

а
Сценарій З
2010 р.:
песимістичний розвиток економіки

Сценарій 2
2010 р.:
оптимістичний розвиток економіки
+
консервативна зміна технології

515млрд $

5

прогресивна зміна технології

234 млрд 4

к 'й і Реклама

Сценарій 4
2010 р.:
оптимістичний розвиток економіки
+
прогресивна зміна технології

ззімлрд $

З

Інше

Ділові друкарські Вироби

Упаковка

Рнс. 10.1. Чотири сценарії прогнозу розвитку засобів масової інформації

йому виробництві, забезпечуючи випуск багатокольорової продукції, а
також завойовуючи сектор ілюстраційного друкування.

Найближче десятиріччя машинобудівники продовжуватимуть розроб-
ляти спрощені ФА друкарських машин, що можливе лише при тісному
співробітництві з виготовлювачами друкарських фарб. Від них залежать
розширення асортименту використовуваних друкарських паперів і підви-
щення швидкості друку, яка за останні роки зросла з 8...10 до 12...15 м/с.
Це зумовило необхідність організації виробництва легких сортів паперу
з ущільненим поверхневим шаром і підвищеною стійкістю до його
вищипування при друкуванні.

Зростаюча різноманітність видів друкованої продукції потребує
випуску таких кольорових фарб, які б відповідали всій гамі ЗМ, давали
змогу друкувати на високих швидкостях і забезпечувати при цьому
високу якість продукції. Хоча друкування тріадними фарбами при
виготовленні масової ілюстрованої продукції залишається провідним
напрямом технології, дедалі більше використовуються додаткові суміші
фарб під час виготовлення високоякісних видань.

Для оцінювання відтворення кольорів, особливо пастельних тонів,
як під час виготовлення пробних відбитків, так і в процесі друкування
тиражу денситометри вже не можуть бути достатньо ефективними,
різниця між метрикою кольору і денситометричними вимірюваннями
може бути досить значною. Тому в поліграфічній промисловості для
прямого вимірювання кольору знаходять широке застосування електронні
контактні спектрофотометри, що випускаються, наприклад, фірмами
«Міпоііа» (Японія) або «ОгеІа§» (Швейцарія).

Важливою вимогою до фарб є те, що вони мають швидко висихати
при якомога низькій температурі, не забруднювати обладнання і бути
екологічно чистими. Екологічні вимоги ставляться також до сушильних
пристроїв. Основні з них —- щоб вентиляційні викиди не вміщували
забруднень понад установлені норми. З екологічної точки зору прогрес
у галузі сушильної техніки має забезпечувати зниження енерговитрат.
Це саме стосується і холодильних пристроїв РРМ. Багато підприємств-
постачальників на даний час ведуть дослідження та розроблення разом
із друкарнями з метою поліпшення екологічних характеристик своєї
продукції. Друкарні, які пускають в роботу нові машини, повинні одер-
жувати офіційний дозвіл на введення їх у дію і гарантувати, що це не
збільшить кількість промислових викидів. Уже зараз більшість підпри-
ємств-постачальників формних металевих і фотополімерних пластин
приймає їх для утилізації (ресайклінгу).

Важливе значення має розробка технології та обладнання для друку-
вання відбитків у системі цифрового офсетного друку (див. п. 10.4).

Зараз спостерігається постійний розвиток технології в галузі УФ твер-
діння лакофарбових покриттів. Якщо на початку 80-хроків роширення
використання таких фарб відбувалося відносно повільно, то через десять
років воно зросло в кілька разів і досягло, наприклад, у 1980 р. 2500 т, а
в 1990 р. — 22 500 т лаків та фарб УФ твердіння. Прогнози показують,
що в 2000 р. тільки в Західній Європі буде використовуватися до 50 тис.
т фарби на рік.

Виробники розробили серії друкарських фарб, які є універсальними
для офсетного й високого способів друку завдяки аналогії процесів нанесення
та твердіння відбитка.

Постійно розширяється асортимент офсетних друкарських фарб, які
класифікуються за такими ознаками: типом друкарської машини, швид-кістю
Друку, видом ЗМ, призначенням друкованої продукції тощо.

Фарби

Універсальні
Глянцеві
Пакувальні

Стійкі до стирання

Для картону «картосет»
або «картоліт»
Інтенсивні
Фарби, що швидко
сохнуть
Пантонні

Особливості використання

Середня якість друку на більшості матеріалів

Для високоглянцевих і крейдованих паперів. Високий блиск

Для виготовлення пакування, етикеток. Підвищена еко логічність
і стійкість до стирання

Пакування з крейдованого картону, етикетки, обкладинки.
Стійкість до стирання, обумовлена майже цілковитою окисною
полімеризацією і присутністю спеціальних восків

Для некрейдованих видів картону і важкого офсетного паперу
Твердіння всмоктуванням

Для високоякісної продукції. Підвищений вміст пігменту

Так звані «миттєві» фарбн, призначені для одно- та двофарбо-
вих машин і швидкого виконання замовлень

Як правило, фарбн на основі універсальних зв’язувальних ре-
човин, які відтворюють кольори систем «Радуга», «Рапіопе»,	
Екологічні	НК8, «Ргізта» та ін. Окремі фірми виготовляють ці фарби із кількох типів зв’язувальних речовин  Фарби, виготовлені тільки на основі рослинних олив та кані-
Афішні	фолі. Як правило, потребують додаткового лакування Фарби, стійкі до лугів, кислот
Для алюмінію	Характеризуються невисокою липучістю, швидким оксидацій-
ним твердінням  Для непроникних поверхонь Відрізняються від фарб для алюмінієвої фольги наявністю ак-	
Книжково-журнальні	тивних компонентів, які розрихлюють шар лаку чи полівінілхло- риду, що прискорює твердіння  Найдешевші універсальні фарби для офсетного книжково-жур-
Криючі	нального, газетного паперу. Характеризуються наявністю фракцій иафти  Фарби окремих фірм, які різняться тим, що замість прозорих
Металізовані	барвників вони використовують криючі фарби в суміші з біли- лами  Містять металеву пудру. Забарвлені під певний колір
Білила	Криючі з умістом оксиду титану, цинку чи сульфату барію. Транс-
Флюоресцентні	параитні, прозорі, напівпрозорі  Містять компоненти, що переводять частину невидимого світла
Друкарські лаки	(УФ) у видимий діапазон. Забарвлені або безбарвні (захисні) Захисні оздоблювальні лаки для нанесення через ФА
Спеціальні	«Магнітні», термоперевідні, призначені до стирання як виду за-
Стійкі до УФ лаків	хисту, термостійкі та ін.  Не містять компонентів, що гальмують УФ полімеризацію лаку
Для «сухого» офсету	Утворюють щільну плівку  Фарби із зменшеним умістом гідрофільних компонентів

Значна увага у підвищенні якості та продуктивності офсетного дру-
карського обладнання приділяється його автоматизації. Це дає змогу
забезпечити високу якість відбитків та ідентичність їх у процесі друку-
вання тиражу; скоротити час підготовки машини до друкування;
зменшити відходи паперу як під час підготовки, так і в ході друкарського
процесу; скоротити час налагодження та відходи паперу під час друку-
вання повторних тиражів; заощадити час при ремонтних роботах завдяки
вдосконалення контрольно-блокувальних пристроїв; підвищити ефектив-
ність технологічного процесу накопиченням інформації виробничого
характеру (витрати паперу, випуск продукції, продуктивність, тривалість
роботи).

Характерною особливістю засобів автоматизації АРМ є використання
дистанційного налагодження ФА з денситометричним контролюванням
відбитків.

Якість друку залежить від балансу «фарба—ЗР», тому велика увага
приділяється допоміжним пристроям, призначеним для приготування
ЗР і контролю його параметрів. Нині випускають установки для комплек-
сного приготування ЗР. Друкар дістає інформацію про температуру роз-
чину, вміст спирту, рН, питому провідність, стан води для ЗР і ступінь
забруднення фільтра. Панель керування вмонтовано в центральний пульт
машини. Керування можна здійснювати від комп’ютера, використовуючи
оптичну індикацію даних або звукову сигналізацію. Таке обладнання
випускають фірми КВА, «Неі(іе1Ье㧻, «ВаШхуіп», «Есіеїтап», «\Уесо»,
«Лаіпірроп Ргіпііп§» та ін.

Підвищується якість офсетних ГП. Останнім часом значно поши-
рилися офсетні ГП, що стискаються, або пластини з мікропористим
шаром. На відміну від традиційних офсетних пластин, вони можуть
зменшуватися в об’ємі на ділянці в зоні ДК. Це запобігає утворенню
«хвилі» за зоною ДК, яка зумовлює дублювання або змазування
друкованого зображення, а також розтяг паперу. У пластин з мікропо-
ристим шаром проміжний шар створюють дрібненькі бульбашки повітря
або повітряні канали, які утворюють пружну прокладку. Такі пластини
випускають фірми «Кіпуо-зіїа», «Рфікига», «Кєєуєз», «СоШіпепІаІ Сигпгпі-
ууегке», «РЬоепіх», «Коїііп», «ВбісЬег+Кеппег» та ін.

Удосконалюються лакувальні апарати, які встановлюють в АРМ для
лакування друкованої продукції в потоковому режимі.

Продовжуються роботи, пов’язані з докорінними змінами в конструк-
ції АРМ. ДЦ та барабани збільшеного діаметра дають змогу скоротити
кількість зон аркушепередавання та забезпечують їх надійне проведення
при підвищенні швидкості друку.

Таким чином, ОПД збереже до 2010 р. своє домінуюче положення, а
його частка в загальному обсязі виробництва оцінюється фахівцями
різних країн по-різному: за одними прогнозами — це 70...80%, за іншими
— приблизно 47...50%.

Сьогодні офсетний спосіб друку використовують для друкування
телефорнних довідників, банкнот і цінних паперів. Фірма КВА розробила
офсетну ротацію «КВА Копнпашіег». Це баштова ротація для друку
телефонних довідників з автоматичною подачею рулонів паперу зав-
ширшки 204 см.

Останні, поставлені в США та Японію, ротації «КВА Кошшашіег» у
восьмифарбовому виконанні для дво- і чотирифарбового друку теле-
фонних довідників досягають швидкості паперового полотна близько
15 м/с і цим самим виходять на новий рівень продуктивності.

Уже починаючи з 1952 р. модель «КбЬаи-Ііогі-(іе-1а-ги» добре
зарекомендувала себе як машина для друкування банкнот і цінних
паперів. Майже 90% усіх банкнот у світі друкується сьогодні на машинах
із Вюрцбурга і Медлінга. Поряд з машинами для друкування бенкнот,
які є в основному аркушевими друкарськими машинами з використанням
до трьох способів друку, концерн «Кбепі§&Ваиег» пропонує сучасні
високоефективні РРМ для друкування поштових марок, чеків і посвід-
чень. Додатково до цього в асортимент входять машини для нумерації
та пакування банкнот.

10,3.	ДРУКАРСЬКО-ОБРОБНІ ЛІНІЇ

На даний час у зарубіжній практиці використовують три типи дру-
карсько-обробних ліній(ДОЛ), які різняться способом друку і будовою
друкарських секцій. Високий спосіб друку застосовується в ДОЛ «Саше-
гоп-8сЬегідап», яка була створена в США і знайшла широке використання
в різних країнах світу. В лінії «МопЬоок» (Англія) застосовується
офсетний спосіб друку. ДОЛ «Воок-о£-та1ек» (Швеція) була створена
для друкування продукції високим способом, а нині випускається в
офсетному варіанті.

У лінії «МопЬоок» дві великоформатні офсетні друкарські машини
об’єднано в одну систему з підбирачем блоків. Кожна з машин працює
із свого рулону' і має самостійні пристрої для розрізування паперової
стрічки на смуги, фальцювання та відрізування зошитів за форматом.
Готові зошити з обох машин надходять у підбирач, який комплектує
книжковий блок. Така система дає змогу змінювати швидкість однієї з
друкарських машин у кратному відношенні до швидкості іншої, завдяки
чому можна варіювати не лише шириною паперу, а й обсягом видань,
причому в досить широких межах з відносно невеликим модулем — від
8 до 32 сторінок, а також здобувати за два цикли роботи друкарської
машини книжкові блоки — двійники.

Для випуску книжкових видань окремі поліграфічні підприємства
Європи та США використовують ДОЛ «Воок-оЕ-таіек» шведської фірми
«УаШзІгиет Воокіпсіазїгу». Друкарська машина лінії складається з двох
секцій (для друкування продукції на обох боках паперу) і випускається
у двох варіантах із довжиною ФЦ 1400 та 2000 мм. На машині з
циліндром 2000 мм можна друкувати видання формату 60х 90/16 з макси-
мальним обсягом 480 сторінок. При цьому максимальна продуктивність
становить 3700 книжкових блоків за годину. При обсязі видання 240
сторінок продуктивність ДОЛ досягає 7400 блоків за годину.

При офсетному друкуванні на циліндр монтують окремі друкарські
форми. Після друку з обох боків паперова стрічка спочатку проходить
через сушильну камеру з електропідігріванням, а потім розрізається на
смуги (залежно від формату кількість смуг коливається від чотирьох до
восьми), які накладаються одна на одну і фальцюються на двох лійках,
а далі відрізаються на однозгинні чи окремі зошити. Після цього зошити
комплектуються в підбиральній секції у книжкові блоки, які передаються
конвеєром у машину для незшивного скріплення. До передавального
конвеєра можуть приєднуватися самонаклади для додання форзаців,
ілюстрацій чи інших елементів видань.

Перевагою ДОЛ «Воок-оЕ-шаіек» є мінімальні затрати часу на підго-
товку її до роботи і широкі форматні можливості. До недоліків слід від-
нести: великий інтервал у змінах обсягу видань, який залежно від
формату становить 32, 36, 40 і 56 сторінок; необхідність використання
рулонів нестандартної ширини; втрати потужності при зменшенні обсягу
видань; значне зрізування корінцевих фальців, тому що зошити склада-
ються зі вкладених один в один однозгинних аркушів.

Зарубіжний досвід експлуатації ДОЛ свідчить про те, що лінія «Воок-
о£-таІек» не дістала широкого застосуваня через недостатню універ-
сальність. У цьому плані найбільш прогресивною є ДОЛ «Категоп-
БсЬегісіап», яка має широкі форматні можливості, забезпечує макси-
мальне використання потужності незалежно від обсягу видань, а також
можливість повторного друкування тиражів з друкарської форми. Тому
понад ЗО комплектів ДОЛ «Категоп-ЗсЬегібап» експлуатується тільки в
Європі. Для масових видань одного й того самого формату, наприклад
щомісячного журналу або серії книг, доцільно використовувати більш
продуктивну ДОЛ «МопЬоок» чи більш просту — «Воок-оГ-таїек».

Друкарсько-обробна лінія «Категоп-ЗсЬегісІап» випускається в
чотирьох варіантах — для паперової стрічки завширшки 965,1112, 1575
і 1830 мм. У ній використовується гнучкий формоносій у вигляді кон-
веєрної стрічки з лавсану з краєвою перфорацією, яка забезпечує точність
двобічного суміщення форм. Довжина формоносія може змінюватись
від 1524 до 19 202,4 мм з інтервалом 6,35 мм, що забезпечує можливісь
друкування видань з обсягом 80... 1152 сторінок та інтервалом зміни
обсягу 8... 16 сторінок залежно від формату видань.

«Категоп-ЗсЬегісІап» складається з: дворулонного стрічкоживильного
пристрою з нагромаджувачем, який дає змогу перезаряджати рулони
паперу під час роботи машини; двох друкарських секцій; пристрою для
охолодження і зволоження паперу після його висушування; системи
дискових ножів для розрізування надрукованої стрічки паперу на смуги;
чотирьох фальцювальних лійок; пристрою для відрізування сфаль-
цьованих і підібраних до певного формату аркушів; підбирача, що ком-
плектує аркуші в книжкові блоки; конвеєра, який передає блоки в
палітурну лінію «ЗсЬегібап», де здійснюються інші технологічні процеси
виготовлення книги.

Друкарський агрегат складається з двох однакових паралельно
встановлених ротаційних секцій для задруковування обох боків паперу.
В кожній із секцій встановлюється плівковий розмірностабільний
лавсановий формоносій, на якому в певному порядку монтуються гнучкі
сторінки зображення. За один робочий цикл на ДОЛ дістають відбиток
усіх сторінок видання. Використання форм «Ьеіегіїех» дає змогу
друкувати на лінії видання з ілюстраціями лініатурою до 48 ліній/см.

Швидкості руху носіїв обох друкарських секцій, а також швидкість
руху паперового полотна синхронізуються спеціальними диференці-
альними механізмами. Це забезпечує високу точність суміщення
відбитків на обох боках паперу. ФА машини мають неперервну систему
живлення. Фарба з дукторного циліндра захоплюється валиком з нане-
сеним на ньому спеціальним рельєфом. Привід дукторного циліндра
електричний і забезпечує під час зупину машини миттєве його від’єд-
нання від фарбового ящика.

Надрукована з обох боків паперова стрічка проходить через сушильну
камеру і подається в наступний вузол машини, де розрізається на смуги
завширшки в одну чи дві книжкові сторінки. Смуги двосторінкової ши-
рини перфоруються посередині корінцевого поля для полегшення фаль-
цювання. Крім того, перфорація дає змогу міцніше скріплювати аркуші
в блок при його обробленні в брошурувально-палітурній частині ДОЛ.
10.4.	СКЛАДАЛЬНО-ДРУКАРСЬКІ ЦИФРОВІ
СИСТЕМИ

У травні 1988 р. в Бельгії було засновано виробництво з розробки, а
потім і виготовлення друкарських пресів для випуску повнокольорової
тиражної поліграфічної продукції без використання проміжних фото-
форм і пластин. Друкарський модуль «ХЕІКОМ» поклав початок класу
пристроїв цифрового ролевого друку, які представлені сьогодні провід-
ними виробниками світу. Це преси «Хеікоп», «СЬготаргезз» («А§£а»),
«Ві§ірге88» (ВАКС), «ІпГоСоІог 70» (ІВМ). Особливу конфігурацію лінії
для етикетного виробництва на базі подібного преса пропонує датська
фірма «Меііреіег». На виході поява ще одного постачальника друкарських
пресів — фірми «Хегох» з модулем «ВосиСоїог 70».

Якщо такі системи, як «Категоп», об’єднують в єдине ціле процеси
від друкування до виведення готової продукції, то цифровий друк поєднує
всі додрукарські процеси і безпосередній друк у машині до виведення
готових відбитків, сформованих у вигляді стопи, брошури, часто з перфо-
рацією, нумерацією та іншими формами післядрукарського оброблення
й оформлення продукції.

Суть цифрового друку полягає в тому, що інформація, яку треба тира-
жувати, надходить в друкарську машину (на ФЦ) безпосередньо від ком-
п’ютерів автоматизованих складально-формних комплексів. Таким
чином, відпадає потреба у багатоопераційних трудомістких процесах
виготовлення фотоформ, друкарських форм, здобуття пробних відбитків,
коректури тощо.

Є дві схеми цифрового друку, які суттєво різні. За першою схемою
інформація на ФЦ (друкарській формі) машини може змінюватися відпо-
відно до потреби кожного друкарського циклу (за форматом і змістом).
За другою схемою на ФЦ закріплюють фактично традиційну (незмінну)
форму, яку використовують для друкування всього тиражу. Один із варі-
антів технології друкування продукції зі змінною інформацією розроб-
лено фірмою «АМ §гарйіс» (США). У друкарській машині використано
конструктивні елементи РРМ змінного формату ВС 1220 фірми
«ГАРРІС».

Для створення електрографічного зображення, яке під час друкування
продукції може змінюватися, друкарська секція машини агрегатується з
додрукарською системою «Ві§ігіи8» фірми «АМ СгарЬіс», в якій викори-
стовуються програми «АШиз» та «Уепіига».

Машина призначена для друкування книжкової продукції, чеків, нес-
кінченних формулярів, нанесення штрихових кодів та адрес. На ній здій-
снюються також поперечна перфорація, поздовжнє розрізування й висі-
кання продукції. Максимальна ширина паперу — 20 дюймів (508 мм),
швидкість друку — 90 м/хв. Машина може працювати в різних техноло-
гічних варіантах—з рулону на рулон, з рулону—на виведення у вигляді
«гармошки» чи аркушів. Роздільна здатність відбитків дорівнює 118 см-1.
Друкування може здійснюватись двома фарбами з одного боку паперової
стрічки, або однією фарбою з обох боків. Машина має дві друкарські
електрографічні секції, в яких застосовуються рідкі тонери з пігментами,
що містяться у фарбах офсетного друку. Фірма постачає тонери чорного,
червоного та блакитного кольорів. Кожна друкарська секція може
задруковувати до 25% площі відбитка. Слід зазначити, що якість
відбитків за цією технологією дещо поступається офсетним.

У проекті «СиіепЬег§-2» фірми «ХМХ Корп.», створеному на базі
цифрових даних, у друкарській машині на спеціальну поверхню ФЦ з
мікрочашковою структурою подаються змінні електричні заряди, які
забезпечують притягування фарби відповідно до оптичних характе-
ристик вихідного зображення. Роздільна здатність — 500 точок/дюйм,
але кожна з точок може мати ЗО градацій. Система забезпечує задовільне
відтворення кольорового зображення, але для високоякісного друкування
цієї роздільної здатності недостатньо.

Для друкування на РРМ «СиіепЬег§-2» використовується спеціальна
двокомпонентна термопластична фарба. На машині може бути чотири
чи більше ФЦ, кожен з яких призначається для окремої фарби. Довжина
твірної кожного циліндра — 1 м, а діаметр — 31,7 см. Для друкування
на машині можуть застосовуватися різноманітні матеріали — від паперу
і картону до алюмінієвої фольги.

Растрова сторінка зображення в оцифрованому вигляді подається з
комп’ютера в друкарську машину з дуже великою швидкістю (2 ГТц
для кожної фарби). Для введення в машину даних розроблено систему,
сумісну з мовою РозіЗсгірї опису сторінки. Оскільки дані, що стосуються
відтворюваного зображення, можуть поновлюватися на кожному оберті
циліндра, на машині можна друкувати продукцію будь-якої довжини,
зокрема й рекламу завдовжки в сотні метрів.

Фірма «МАМ-К.о1апгі» запатентувала нову систему, в якій друкування
офсетним способом також здійснюється без традиційних друкарських
форм.

Формний циліндр друкарської машини покрито спеціальним пласти-
ком, гідрофільність та гідрофобність якого змінюються під дією електрич-
ного струму. Всередину ФЦ вмонтовано мікропроцесори, з’єднані із
системою додрукарського оброблення, які керують електродами, що
змінюють властивості пластика. Це здійснюється під дією електричного
струму, який виникає при нанесенні на циліндр електроліту спеціальним
валиком.

Швейцарська фірма «Ві§ііа1 Зузіешз» розробила друкарську машину
«Ргіпі-КоЬоі», що працює за принципом магнітографи. Як і в попередній
системі, тут немає традиційної друкарської форми. Потрібне зображення
генерується комп’ютером на поверхні намагніченого циліндра, перено-
ситься тонером на ЗМ і фіксується на ньому ІЧ випромінюванням. При
друкуванні роздільна здатність досягає 94 см-1. Обладнанням керує
комп’ютер від локальної мережі або міні-ЕОМ. Передача даних, що
підлягають розмноженню, може здійснюватись за допомогою дискети,
магнітної стрічки, безпосередньо через локальну мережу чи за допомогою
центральної ЕОМ. На обладнанні можна друкувати як етикетки, так і
ідентифікаційні штрих-коди. Ширина ЗМ — 40 см, а його маса—40...240
Рис. 10.2. Принципова схема елект-
рографічної системи цифрового дру-
ку «Хеікоп Г)І£ІІа1 Соїог Ргіпї» (ЬсР-
1) фірми «Хеікоп»: 1 — зарядний
пристрій; 2 — експонувальний
пристрій; 3 — проявний пристрій; 4
— паперова стрічка; 5 — пристрій
для очищення циліндра

г/м2. Швидкість друку — 20 м/хв. Машина може працювати як на
рулонному, так і на аркушевому матеріалі. На виході з машини можна
здобувати продукцію з рулонним, аркушевим виведенням, а також
стрічку, сфальцьовану «гармошкою». Можливе приєднання пристроїв
бічної перфорації, висікання, ламінування, поздовжнього й поперечного
перфорувань, поздовжнього розрізування.

До складально-друкарських цифрових систем належать машини
«Е-Ргіпі: 1000» фірми «Іпсіі§о» (Ізраїль), ВСР1 фірми «Хеікоп» (Бельгія),
«рпісктазіег ОІ 46-4» та «Бреесітазіег 74-ВІ» фірми «Неі<іе1Ье㧻,
«СЬготаргезз» фірми «А§£а» (Німеччина) та ін.

У гл. 6 було розглянуто принципові схеми та загальний вигляд
цифрових аркушевих офсетних машин фірм «НеісІе1Ье㧻, КВА, «МАЙ
К.о1апсі» та ін.

Із розробкою цифрової аркушевої офсетної машини «74 Кагаї» (див.
рис. XXV, в на кольоровій вклейці) з форматом 52x74 см (максимальна
продуктивність 10 тис. відбитків/год) фірми «КВА-РІапеїа» і «Бсіїех»
пропонують для друкування невеликих тиражів у чотири фарби нові
високопродуктивні засоби виробництва. Незважаючи на те, що машина
«74 Кагаї» обслуговується одним оператором, повне переналагодження
її на нове замовлення (автоматична зміна форм, лазерне експонування
форм у машині та змивання) займає близько 1,5 хв і завдяки короткому
ФА машина «74 Кагаї» відкриває нові перспективи для зростаючого
ринку багатофарбової продукції.

У цифровій системі ВСР-1 (від Пі§іїа1 Соїог Ргезз) фірми «Хеікоп»
(Бельгія) також використовується принцип електрофотографії. Прин-
ципову схему електрографічної системи цифрового друку «Хеікоп Ві§іїа1
Соїог Ргіпї» (ВСР-1) фірми «Хеікоп» показано на рис. 10.2.

«Хеікоп ВСР-1» складається з двох
модулів: друкарського та електронного
керування. Машина друкує продукцію
одночасно у вісім фарб (4+4) на рулонному
матеріалі завширшки до 32 см.

Інформація, що має друкуватися, у
вигляді РозїБсгірї-файлів після растру-
вання записується одночасно на всі ФЦ.
Вони виготовлені з алюмінію і покриті
тонким шаром фотопровідника, який зазда-
легідь заряджають за допомогою коронного
розряду під напругою 3000 В. Під час
обертання циліндра на заряджений шар
проеціюється растрове зображення за допо-
могою матриці із 7424 світлодіодів, керо-
ваних комп’ютером, кожний з яких може
забезпечити 16 градацій світла.

Заряджені частинки кольорового то-
нера під дією електричного поля пере-
носяться на циліндр (ДЕф), а звідти — на
папір. На останньому етапі циліндр очи-щається від незначних залишків
тонера, і весь цикл повторюється знову.

Машина може працювати в режимі змінної інформації. Після
друкування паперова стрічка може змотуватися в рулон або розрізатися
на аркуші.

У складально-друкарській цифровій системі «Е-Ргіпі 1000» фірми
«Іпді@о» на відміну від попередніх використовується принцип елекгро-
фотографії з рідкими фарбами, що забезпечує підвищення роздільної
здатності відбитків.

Принцип дії системи «Е-Ргіпі 1000» ілюструє рис.6.30. «Е-Ргіпї 1000»
— це аркушева багатофарбова машина (4+4) формату АЗ, яка може
друкувати продукцію металізованими, флуоресцентними і магнітними
фарбами. Після друкування передбачено можливісь підбирання й
фальцювання продукції із змінною чи сталою інформацією.

У складально-друкарській цифрові системі «СЬготоргезз» фірми
«А§£а» підготовка інформації (зображення) для виведення на ФЦ машини
здійснюється за такою схемою. У кожну друкарську секцію вмонтовано
лазерну систему записування друкарської форми на пластині для офсету
без зволоження («сухий» офсет).

Вихідна інформація тонових зображень (в кодах ТПТ), графічна
інформація (в кодах ТІЕЕ або в кодах «РозіЗсгірі» у захисній оболонці) і
текст (в кодах А8СІІ) перетворюються в коди «РозїЗсгірІ», а потім
побітно-растровим процесором (РІПом) переводиться в таблицю побіт-
ного розкладу зображення, розподіляється на всі чотири друкарські секції
і записується на форми.

Формна пластина складається з лавсанової основи завтовшки 0,2
мм, шару алюмінію завтовшки 0,04. ..0,05 мкм та верхнього силіконового
покриття завтовшки 15 мкм, яке не сприймає друкарську фарбу і дає
змогу друкувати без зволоження. Форма виготовляється за допомогою
гравірування (випалювання) ДЕФ на поверхні ФЦ, одночасно 16 проме-
нями ІЧ діодного лазера на кожній формній пластині, відкриваючи
поверхню лавсану, яка добре сприймає фарбу.

Для друкування продукції використовують ті самі фарби, що й при
офсетному способі друку без зволоження.

Виставка «Вгира-2000» у друкарському секторі виявилася свого роду
парадом цифрового друку. Нині, наче правилом поганого тону, ознакою
відставання в технологіях, конкурентоспроможністю є відсутність у роз-
робках друкарських цифрових систем.

Ринок цифрового друку за останній час значно збільшився і за про-
гнозами провідних спеціалістів поліграфічної галузі зростатиме висо-
кими темпами і надалі.

Фірма «НеідеІЬещ» на виставці «Пгира 2000» представила дві циф-
рові офсетні друкарські машини: чотирифарбову рМ-46-4 і шестифар-
бову «Зреедтазіег 74-6-Р+ЬОІ» з переворотом та лакувальною секцією,
а також цифрові машини «Ощітазіег 9110» та «МехРгезз 2100» (спільного
виробництва з «Есзїтап Кобак Сотрапу», формат АЗ+, але не сухий
офсет, а для ринку машин з електрографічним способом нанесення фарб).
Фірма «А§£а» представила на стенді також цифровий друк — нову
машину «Сйгошаргезз 8Сі» та «апгрейд» до програмного забезпечення
«Іпїеііізігеат 2.0» і «Регзопа1ізег-Х2.1» для друку змінних даних та пер-
сонал ізації документів.

Фірма «МАІЧ Коїапд» представила цифрову офсетну машину «Вісо
\¥еЬ», доведену до конкретної реалізації від часів «Вгира 95» (де вона
була представлена як дослідний зразок). Для створення друкарської фор-
ми безпосередньо в машині від сигналу, що йде через КІР від графічної
станції, застосовано спосіб термоперенесення, за допомогою якого на
формі протягом 2 хв створюється зображення роздільністю до 3200 то-
чок/дюйм. За 3 хв зображення може бути змите спеціальною рідиною і
форма стає новою. Витримує така форма тираж до 40 тис. відбитків.
Автори цієї машини називають її «справжньою» офсетною друкарсь-
кою цифровою машиною.

Швейцарська фірма ОСЕ експонувала на своєму стенді ролеву циф-
рову друкарську машину «ОетапбЗігеат 8090\уєЬ».

Фірма КВА представила цифрову чотирифарбову машину сухого
офсету «74 Кагаі». Створено її в дочірній фірмі «КВА-Кагаі Ві§ііа1 Ргезз»
для малих і середніх тиражів. Машина може друкувати з продуктивні-
стю 10 тис. відбитків/год форматом 520x740 мм із лініатурою понад 200
ліній/дюйм.

Американська фірма «АВВІСК» представила цифрову машину
«А. В. Віск Соїопг» з максимальним форматом друку 308x437 мм швид-
кістю 2000 чотирифарбових відбитків за годину і ціною в 300 тис. німець-
ких марок.

Компанія «СгеоБсіїех» представила цифрову машину «УезаМагк
Визіпезз СоїогРгезз» для друку продуктивністю 2000 сторінок за хвили-
ну в колірній системі СМ¥К із можливістю 100 % варіантності в кож-
ному новому роздруку.

Фірма «Ваіпірроп 8сгееп» на своєму стенді серед найновіших розро-
бок пропонувала цифрові друкарські машини: для чорно-білого швид-
кісного друку («ріпує» і друкує 200 сторінок формату АЗ за хвилину)
— машину «Тпіе Ргезз У200»; уже відому раніше, але вдосконалену но-
вим освітлювачем «оп-ргезз» чотирифарбову машину «Тпіе Ргезз 544»
формату ВЗ, а також цілком нову розробку зі швидкістю друку 8000 ар-
кушів формату В2 за годину — машину «Тгие Ргезз 744».

Фірма «Хеікоп» на цьогорічній дюсельдорфській виставці порівня-
но з минулою продемонструвала відчутний поступ. Низка її машин роз-
ширилася, властивості вдосконалися. Було представлено шість конфі-
гурацій машин із різними ринково-виробничими завданнями: малі —
«Хеікеп 918СР» (для друку бланків, формулярів, технічної документації),
«Хеікоп Уагу Ргезз» (ролева широкоформатна машина для друку кни-
жок і брошур), «Хеікоп 7000» (для друку малоформатної кольорової рек-
ламної продукції); середню — «Хеісоп С8Р 320В» (для кольорової про-
дукції, перша аркушева машина «Хеікоп») і великі — «Хеікоп ВСР
320В», «Хеісоп ВСР 500В».

Фірма «КуоЬі» представила свою нову розробку — цифрову повно-
форматну друкарську машину 3404ВІ. Поява цієї машини стала повного
несподіванкою для фахівців, адже 340401 має характеристики, які за
низкою показників випереджають аналогічну продукцію багатьох фірм-
конкурентів. Найбільший подив викликають, насамперед, час, потрібний
для налагодження машини (лише 10 хв), а також висока якість повно-
фарбового друку за максимально можливої роздільної здатності 2540
точок/дюйм (лініатура — 200 ліній/дюйм). Цю машину розроблено
фірмою «КуоЬі» у співробітництві з провідною компанією в галузі циф-
рових технологій «Ргеззіек» (США).

Машина «КиоЬі-ОІ» має в одному пакеті вбудований багатопроме-
невий лазер «Ріге Ро\уєг» (остання розробка «Ргеззіек»), лазерний привід
та електроніку, що забезпечує бездоганну передачу зображення безпосе-
редньо з комп’ютера. В машині використано унікальну систему форм-
них циліндрів подвійного діаметра, які забезпечують точне позиціювання
форм (по дві на кожному циліндрі). Дві рухомі головки багатопромене-
вого лазера (по одній на кожному подвійному формному циліндрі) фор-
мують лазерні цятки безпосередньо на формі; при цьому руйнується
верхній силіконовий шар, утворюючи готову до друку форму. Викорис-
тання системи багатопроменевого лазера і висока швидкість обертання
формних циліндрів (18 000 об/год) дають змогу підготувати комплект
форм для повнофарбового друку за 5,5 хв (за роздільної здатності 2540
точок/дюйм) або за 2,5 хв (за роздільної здатності 1270 точок/дюйм).

У машині «КуоЬі ОІ» застосовано метод сухого офсету, використову-
ються форми рулонного типу «КЕАКІдігуРІиз», що не потребують зво-
ложення. Рулони форм укладаються у спеціальні заглиблення у форм-
них циліндрах. Механізм автоматичної подачі форм з високою точністю
розміщує їх на циліндрах. Перед виготовленням нової форми викорис-
тана намотується на приймальну вісь. Зображення наноситься лазером
на закріплену форму, яка протягом усього процесу7 друкування залишаєть-
ся нерухомою, забезпечуючи високий рівень суміщення фарб. Крім того,
машину «КуоЬі 3404 ВІ» обладнано низкою систем, що повністю авто-
матизують процес друкування та обслуговування. Це:

автоматичне змивання фарбових валиків;

автоматичне змивання офсетного та друкарського циліндрів;

система автоматичної зміни форм з рулонів, розміщених усередині
формних циліндрів (28 форм у рулоні);

система авоматичного регулювання подачі фарби у повній відповід-
ності з зображенням, що дає змогу здобувати якісні відбитки майже без
утрат на суміщення (два-три відбитки);

форми « РЕАКЬсігуРІиз», що не потребують зволоження (метод сухо-
го офсету).

Офсетна машина «КуоЬі-ОІ» має планетарну У-подібну систему роз-
міщення циліндрів. Формний та офсетний циліндри — подвійного діа-
метра. Така конструкція забезпечує точне розміщення форм, точне про-
ходження аркушів паперу. «КуоЬі 3404 ОІ» досить компактна машина
— її габаритні розміри відповідають розмірам двофарбової машини.
Кількість друкарських секцій, шт.
Швидкість друку, відбитків/год
Роздільна здатність, точок/дюйм
(лініатура растра, ліній/дюйм)
Максимальний розмір аркуша, мм
Мінімальний розмір аркуша, мм
Максимальний розмір зображення, мм
Товщина паперу, мм
Габаритні розміри, мм
Маса, кг

4

1500... 1700

1270/150
2540/200
340x460

90x100
330x450
0,06...0,3

3130x1800x1680

4500

Уже розпочато серійне виробниіггво машин «КуоЬі 3404 ОІ», а їх
перші поставки були заплановані на грудень 2000 р.

Нижче наведено технічну характеристику машини «КуоЬі 3404 ВІ».

На виставці «Вгира 2000» фірмою «Іпсіі§о» було продемонстровано
нову лінію «8егіе82», яка поряд із підвищенням продуктивності до 8000
повнофарбових відбитків формату А4 за годину (272 кольорові сторінки
за хвилину!) забезпечує найнижчу собівартість відбитка для цифрових
друкарських машин. На відміну від звичайних офсетних друкарських
машин у машині «Іпс!і§о» використовується одна друкарська секція для
друку повнофарбового зображення з використанням до семи кольорів
одночасно. В лінії «8егіез2» можна змонтувати додаткові секції для підви-
щення її продуктивності.

Машина «Іпсіі§о 8егіез2» містить такі моделі:

«ІЛїгаЗігеат 2000» — односекційну аркушеву машину;

«Шіга8ігеат 4000» — двосекційну аркушеву машину підвищеної про-
дуктивності (друга секція задруковує другий бік аркуша після перево-
роту);

«РиЬІізсЬег 4000»—двосекційну рулонну машину з можливістю дво-
бічного друку;

«РиЬІізсЬег 8000» — чотирисекційну ролеву машину з можливістю
двобічного друку підвищеної продуктивності.

Крім того, було продемонстровано цікаві новинки:

«К15 Пі§іїа1» — друкарську машину для повнофарбового друку на
компакт-дисках і машину ОУО із продуктивністю 6000 дисків за годину,

«ЕЬопу» — одноколірну машину з можливістю чорно-білого друку
персоніфікованих даних із продуктивністю 136 сторінок за хвилину, яка
може бути вдосконалена до повноформатного варіанта.
Розділ V

ОЗДОБЛЮВАЛЬНЕ ТА ДОПОМІЖНЕ
ОБЛАДНАННЯ ОФСЕТНОГО
ВИРОБНИЦТВА

Глава 11

ОЗДОБЛЮВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Часто буває недостатньо тільки надрукувати продукцію, а пізніше
виконати всі необхідні брошурувально-палітурні рботи для того, щоб
книга, журнал, проспект, буклет, календар, різні пакувальні засоби тощо
мали б свій остаточний вигляд і вважалися б закінченою продукцією. У
поліграфічному виробництві є ще цілий ряд процесів, які дають змогу
значно поліпшити товарний вигляд друованої продукції, надати їй нових
споживчих якостей, поліпшити оформлення високоякісних видань. До
таких процесів належать лакування, бронзування, припресовування
плівки, друкування металізованими фарбами, горяче тиснення фольгою,
блінтове тиснення, висікання, перфорація та ін. Особливо висока потреба
в оздоблювальних технологіях у виробництві картонного пакування,
етикеток та різноманітної рекламної поліграфічної продукції.

Процеси оздоблювання друкованої продукції останнім часом дістали
свого подальшого розвитку завдяки новим матеріалам, а також облад-
нанню для їх використання. Різні способи оздоблювання можуть викону-
ватися самостійно або в поєднанні один з одним, що дає змогу урізнома-
нітнити оформлення поліграфічної продукції. Для підвищення якості
масової видавничої та пакувальної продукції слід упроваджувати у
виробництво нові технологічні процеси і високоякісні матеріали, автома-
тизацію трудомістких операцій та нові способи оздоблювання полігра-
фічної продукції.

Сьогодні, коли якість багатофарбового друку на більшості підпри-
ємств досягла високого рівня, багато виробників поліграфічної продукції
вважають впровадження й розвиток на своєму виробництві оздоблю-
вальних процесів одним із основних шляхів для підвищення
конкурентно-спроможності на ринку поліграфічних послуг.

11.1.	ПРОЦЕС ЛАКУВАННЯ ЗАДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ
ТА ЛАКУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Лакування поліграфічної продукції—це процес нанесення прозорих
полімерних покриттів на відбиток, папір, картон. Лакування застосову-
ють для оздоблювання суперобкладинок, обкладинок і палітурок книжок,
брошур та журналів, плакатів, листівок, проспектів тощо.
У процесі лакування утворюється плівка завдяки фізичному від-
окремленню органічного розчинника. Чим складніша хімічна будова
плівкоутворювача, тим повільніше відбувається ця стадія і тим більше
розчинника залишається в шарі покриття. Все це визначається дифузій-
ними процесами в масі полімеру й впливає на адгезійну міцність сполук.

Якщо покриття формується внаслідок хімічних перетворень, то
плівкоутворення відбувається в тонкому шарі полімеру під час хімічних
реакцій — процесів полімеризації або поліконденсації.

Властивості різних покриттів визначаються їхнім хімічним складом
і залежать від плівкоутворювача, а також структурних ознак, за якими
формується покриття внаслідок хімічних перетворень чи без них. Відпо-
відно до призначення покриттів й умов експлуатації їх поділяють на
атмосферо-, водо-, хімічно- й теплостійкі, декоративні, імітаційні та спе-
ціальні. За різних кліматичних умов полімерні покриття можуть руйнува-
тися внаслідок дії сонячної радіації, кисню повітря, перепаду температур
або вологи й інших факторів. Це так званий процес «старіння». З ураху-
ванням його застосовують системи покриттів зі стійкими плівкоутво-
рювачами.

Вибір складу та способу нанесення покриттів визначається умовами
експлуатації виробів і технічними вимогами.

До недавнього часу друкарські відбитки лакували за допомогою
спеціальних лакувальних машин після закінчення друкарських процесів,
для чого використовували нітроцелюлозні та хімічноотверджувальні
лаки. Нині лакування здебільшого здійснюють на друкарських машинах,
встановлюючи лакувальні секції в одній лінії з друкарськими.

Раніше для нанесення лаків, особливо дисперсійних, використо-
вували ЗА однієї з друкарських секцій офсетної машини. Останнім часом
усе частіше застосовують спеціальні лакувальні засоби в офсетній маши-
ні, які розташовують за друкарськими секціями, що дає змогу здобувати
надруковані та полаковані відбитки за один прохід аркуша. У цьому
разі відносно короткий час виготовлення підвищує конкурентоспро-
можність полакованого відбитка. В офсетних машинах використовують
друкарські лаки, дисперсні та фотоотверджувальні, тобто УФ лаки.

Розрізняють лакування всієї поврхні аркуша або вибіркове лакування
певних фрагментів його поверхні (локальне лакування). Для лакування
всієї поверхні аркуша часто застосовують ГП із затискними планками
для встановлення на лакувальному циліндрі. При вибірковому лакуванні
також використовують ГП із затискними планками, вирізаючи в потріб-
них місцях полотна окремі ділянки. Останнім часом для цієї мети застосо-
вують спеціальні висічні плотери, якими керує комп’ютер.

Сьогодні для лакування відбитків використовують флексографічні
фотополімерні форми, які порівняно з ГП дають змогу точніше лакувати
окремі ділянки. Флексографічні фотополімерні форми для лакування
виготовляють такі фірми, як ВА8Р, «І)и Ропі» та ін.

Нині процес лакування можна здійснювати за допомогою:

а)	окремих машин для лакування всієї поверхні аркуша або вибірково;
б)	ЗА офсетних машин для лакування як усієї поверхні аркуша, так
і його фрагментів;

в)	самостійних лакувальних секцій, що знаходяться в офсетних
машинах, забезпечуючи вибіркове та суцільне лакування поверхні
аркуша.

При лакуванні розрізняють безпосереднє й опосередковане нанесення
лаків. У першому випадку лак переноситься з гумового валика,
растрового АВ або еластичної форми на ЗМ. У другому випадку лак
переноситься з форми, пластини, валика на ЗМ через ГП.

11.1.1.	Лаки

Лаки, що використовують, можна поділити на такі основні групи:
друкарські; дисперсійні; фотополімеризаційноздатні, або УФ лаки.

Друкарські лаки. Ці лаки, які називають ще олійними або
офсетними, належать до найстаріших типів лаків. Це безпігментні
офсетні фарби, які накладаються з ФА АРМ.

Для виробництва друкарських лаків застосовують тверді смоли,
розчинні в рослинних або мінеральних оліях. До розчинів додаються в
невеликій кількості кобальтові або марганцеві сикативи, які прискорюють
закріплення внаслідок окислення киснем повітря з подальшою поліме-
ризацією. Для підвищення стійкості до стирання й поліпшення покриття
в розчини додають парафіно-воскові домішки.

Механізм закріплення друкарських лаків складається з різних
фізичних і хімічних процесів. Фізичні процеси — це проникнення компо-
нентів у пори ЗМ і випаровування, а хімічні — це окислення з полімери-
зацією висушуваних лаків. Процес окислення друкарського лаку триває
2...6 год. Його можна прискорити додатковим сушінням.

Друкарські лаки виробляються для лакування в системах «мокре по
сухому» і «мокре по мокрому», які різняться вмістом зв’язувальної речо-
вини. Система «мокре по мокрому» потребує лаку з нижчим умістом
зв’язуючого. Лакування «мокре по сухому» означає, що воно відбувається
на ЗМ із закріпленою вже фарбою. Цей процес здійснюють на однофар-
бових офсетних машинах. Лакування «мокре по мокрому» відбувається
на багатофарбових офсетних машинах; лак у цьому разі кладеться на
незакріплену мокру фарбу на останніх друкарських секціях.

Друкарські лаки випускають у багатьох варіантах. Найчастіше для
оздоблювання пакувальних матеріалів застосовують такі лаки:
глянцевий — має високий глянець і стійкість до стирання;

матовий — з матовою чи матовошовковою поверхнею, придатний
для сортів ЗМ із матовим покриттям;

захисний — має стійкість до стирання;

оздоблювально-захисний — еластичний лак для лакування коробок
під сири, штампованих і литих упаковок.

Переваги друкарських лаків: хороший глянець, стійкий до стирання
та спиртів; технологія лакування така сама, як і в офсетному друці;
відсутність спеціальних вимог до стійкості фарб, на які кладеться лак.
Недоліки друкарських лаків: повільне закріплення; відсутність
нейтралізаторів запахів.

Найчастіше огріхами й перешкодами є: відмазування в стосі,
проблеми із закріпленням лаку при вибірковому лакуванні, жовтіння та
проблеми чутливості.

Відмазування в стосі відбувається через те, що під час складання в
стоси лакованої продукції шар лаку ще не цілком закріплений і це може
призводити до відмазування та склеювання аркушів. Це явище
найчастіше зумовлене: надто великою кількістю лаку, що наноситься на
ЗМ; надто товстим шаром фарби (як правило, кілька шарів фарби), що
сповільнює вбирання лаку; невідповідною кількістю або якістю
напилюваного проти-відмарювального порошку.

Вибіркове лакування з офсетної форми з малюнком потребує зволо-
ження форми, як при друкуванні. Лакування цілої поверхні виконують
без зволоження. Закріплення лаку, що накладається вибірково, залежить
від показника рН ЗР. Рівнь рН ЗР має бути не нижчим, ніж 4,8.

Після закріплення друкарського лаку з’являється ефект легкого пожов-
тіння, якого, на жаль, неможливо уникнути.

Для виробництва продуктових упаковок використовуються друкар-
ські фарби та лаки, які після закріплення мають незначний власний
запах. Щоб уникнути речовин, які виникають під час закріплення
друкарських лаків і виділяють інтенсивний власний запах, для лакування
продуктових упаковок треба застосовувати дисперсійні лаки.

Крім того, для друкування упаковок, що безпосередньо стикаються з
продуктовими товарами, слід використовувати спеціальні й атестовані
фарби та картон чи папір.

Дисперсійні лаки. Ці лаки утворюються внаслідок дисперсії полі-
мерів, гідрозолів, восків, допоміжних засобів створення оболонки, а
також ПАР і відпінювачів. Закріплення дисперсійного лаку на поверхні
картону або паперу є типово фізичним процесом усмоктування й
випаровування води. Процес можна прискорити застосуванням ІЧ ламп.

Дисперсійні лаки — це водяні колоїдні суспензії полімерів, негорючі,
пом’якшені водою або водою з етиленгліколем. Найчастіше такі лаки
накладаються зі ЗА офсетної машини, хоча випускаються вже диспер-
сійні лаки для лакування з ФА. Дисперсійні лаки можуть застосовуватися
як у системі «мокре по мокрому», так і в системі «мокре по сухому».

Дисперсійні лаки використовують в основному при лакуванні пакун-
ків для продуктів харчування, споживчих товарів, тому що закріплений
шар лаку не впливає зовсім або впливає мінімально на запах чи смак
товару.

Випускають багато типів дисперсійних лаків, які різняться власти-
востями та застосуванням. Найважливішими з них є такі лаки:

захисні — використовуються для захисту друкарської фарби або
самого матеріалу (картону) від стирання чи забруднення;

глянцеві або матові — виконують захисні функції та надають глянцю
або матовості поверхні упаковки;

типу «В1І5ІЄГ» — термолаки, сплавлювані з формованої плівки зі
штучних полімерів, що разом із задрукованим і полакованим картоном
утворюють упаковку типу «Віізіег», а також захищають друкарські
фарби;

ковзкі й антиковзкі — регулюють ковзання друкованої продукції
протягом подальшого оброблення, наприклад витинання складних коро-
бок у системі автоматичного пакування; лаки цього типу виконують
також захисні функції;

для загрунтовування під УФ лаки — дають можливість лакувати
відбитки, виконані фарбами, що ускладнюють або роблять неможливими
накладання УФ лаку.

Перешкоди, що виявляються в процесі лакування диспер-
сійними лаками. Такими перешкодами є: погане змочування поверхні;
тріскання лакового шару, застосування фарб, нестійких до спиртів;
проблеми запаху.

Проблеми зі змочуванням. Під час лакування шар лаку має змочувати
шар фарб і матеріал так, щоб утворився суцільний шар лаку. На процес
змочування впливають такі чинники, як поверхневий натяг лаку, поверх-
невий натяг висохлих друкарських фарб і поверхневий натяг лакованого
матеріалу (картону). Дисперсійні лаки мають поверхневий натяг менш
як 34 мН/м2; шари закріпленої фарби — натяг 36...48 мН/м2, у деяких
випадках, залежно від властивості паперу, поверхневий натяг не
перевищує 28 мН/м2, тоді виникають проблеми зі зволоженням. Це —
«ефект апельсинової шкірки». У такому разі перед лакуванням матеріал
треба обробити коронними розрядами або ж лакувати тільки способом
«мокре по мокрому». При лакуванні цим способом практично не буває
проблем зі змочуванням, оскільки поверхневий натяг свіжого фарбового
шару становить майже 36 мН/м2.

Тріскання шару лаку. Воно відбувається тоді, коли дисперсійний лак
накладають способом «мокре по мокрому» на відбитки з дуже високим
покриттям поверхні фарбою (300%). Під час закріплення шару лаку
можуть з’являтися тріщини, схожі до тріщин на античних чашах. Цього
роду тріщини з’являються не відразу після лакування або викладання
аркуша на стос, а лише за 20 с. Цей недолік закріплення лаку можна
усунути добором відповідних допоміжних засобів.

Вимоги до друкарських фарб. Дисперсійні лаки слабколужні. У
зв’язку з цим друк, призначений для лакування, має бути оліфостійким.
У противному разі може відбутися послаблення чи посилення кольору
під час лакування способами «мокре по мокрому» або «мокре по сухому».
Саме тому не можна застосовувати оліфонестійкі офсетні фарби, тобто,
головним чином, фарби на фенольних пігментах.

До продуктових упаковок ставляться високі вимоги щодо запахів.
Упаковка повинна бути без запаху або мати незначний власний запах,
який не впливає на смак і запах запакованого товару. Дисперсійні лаки,
незважаючи на незначний власний запах, придатні для упаковування
продовольчих товарів. Якщо в упаковці виникає запах, то слід перевірити
всі її складові, зокрема картон, папір, фарбу, лак і клей.

Лаки УФ твердіння. Лаки, що закріплюються УФ випроміню-
ванням, застосовуються для лакування друкованої продукції на
паперових, синтетичних та інших матеріалах.

УФ лаки захищають друковану поверхню від пошкоджень, надають
їй глянцю або матовості. Затверділі шари лаку мають високу стійкість
до витирання і характеризуються дуже високою стійкістю до діяння
більшості упакованих товарів та матеріалів.

Нині на ринку є два види лаків, що закріплюються УФ випроміню-
ванням. Це УФ лаки з радикальним і катіонним закріпленням. За винят-
ком лаків, що накладаються офсетним способом із зволоженням
(вибіркове лакування), яке виконується тільки засобами радикальної
полімеризації, для будь-яких інших застосувань виробляються УФ лаки,
що закріплюються як радикально, так і катіонно. УФ лаки, які
закріплюються катіонно, можуть використовуватися для лакування
продуктової упаковки, оскільки під час закріплення вони повністю
полімеризуються і є нейтральними на запах.

Світлочутливі лаки радикальної полімеризації. Основним
складовим елементом цих лаків є акрилати зі змінною липучістю і різним
хімічним складом на основі оліго- або мономерів. Від співвідношення
цих складових їхньої хімічної будови залежать значною мірою такі
властивості лаку, як швидкість і ступінь змочування, які, у свою чергу,
впливають на твердість та еластичність лаку.

Фотоініціатори — це обов’язкові складові полімеризації УФ лаків.
Домішки, що вводять у лак, впливають на його стабільність, змочувані сть
і надають затверділому шару лаку глянцю, гладкості поверхні й еластич-
ності. Віск та силіконові похідні підвищують глянець і поліпшують розті-
кання лаку. Додатково додають зм’якшувані, відпінювачі, стабілізатори
і, якщо це матове лакування, — засоби матування.

Процес полімеризації цих лаків відбувається як ланцюгова реакція.
УФ випромінювання приводить до розпаду фотоініціаторів на вільні
радикали, які, діючи на зв’язуюче лаку, спричинюють процес полімери-
зації. Кінцевим продуктом є твердий шар лаку.

Світлочутливі лаки катіонної полімеризації. Зв’язуючі УФ лаків,
які полімеризуються за механізмом катіонної полімеризації, складаються
з циклоаліфатичних епоксидних смол. Застосовувані фотоініціатори
виділяють під дією УФ випромінювання катіони. Як домішки викори-
стовують також засоби для підвищення і поліпшення розтікання лаку.

Під впливом УФ випромінювання фотоініціатори лаків, що закріплю-
ються катіонно, утворюють катіони, які ініціюють процес ланцюгової
полімеризації. Однак ця реакція відбувається повільніше, ніж ради-
кальна, і потребує додаткової теплоти. Після закінчення реакції шари
лаку, що затверділи катіонно, не містять низькодисперсних складових, і
після повного затвердіння мають нейтральний запах, тобто є придатними
до лакування продуктових упаковок.

Лаки, що закріплюються радикально, і ті, що закріплюються катіонно,
можна наносити також за допомогою АРМ. Процес лакування можна
провадити у ЗА або ФА. Лак, призначений для лакування у ФА, має
вищу липучість, ніж лак, призначений для лакування у ЗА.
Нині випускається кілька видів лаків, що закріплюються УФ випромі-
нюванням засобами радикальної чи катіонної полімеризації, але найчас-
тіше мають справу з матовими або глянцевими лаками.

Глянцеві лаки. Глянець лаків, закріплених УФ випромінюванням,
залежить від товщини лакового шару. Оптимальний глянець досягається
при нанесенні на поверхню 3.. .4 г/м2 лаку. Звідси — проблеми з глянцем,
які виникають при надто тонкому шарі, накладеному у ФА. Нанесений
шар має накладатися в кількості, більшій ніж 2,5 г/м2.

Матові лаки. Крім засобів, що містяться в лаку і надають матовості,
ефект високої матовості досягається при накладанні тонкого шару лаку.
Значних ефектів лакування можна досягти при застосуванні АРМ.

Переваги лаків, що закріплюються УФ випромінюванням:
максимально високий глянець;

найкраща опірність хімічним і механічним діянням;

моментальне закріплення;

висока опірність склеюванню в стосі;

відсутність жовтіння;

умовна нейтральність на запах.

Недоліки:

необхідність захисту від озону;

висока собівартість лакування;

складна технологія лакування відбитків, виконаних звичайними фар-
бами;

можливі зміни кольорів. Причиною цього явища є фотоініціатори,
які вступають в реакцію з пігментом. Цього можна запобігти, застосовуючи
УФ лаки спеціальної рецептури або фарби з відповідною опірністю.

Лакування «мокре по мокрому» звичайних друкарських фарб.
Цей спосіб лакування може спричинити проблеми, оскільки лак і фарба
належать до різних систем, які ускладнюють їх взаємне змочування.
Іноді дістають необхідне змочування і рівномірне розтікання лаку, але,
на жаль, це не є правилом. Звичайні фарби не закріплюються після
проходження під УФ променями. У цьому разі мокрі шари фарби
знаходяться під шаром закріпленого УФ лаку, в зв’язку з чим відразу
після лакування на друк ще можуть впливати механічні пошкодження.

Лакування «мокре по мокрому» фарб, закріплених УФ випро-
мінюванням. Тут застосовуються однакові системи зв’язучих і немає
проблем із закріпленням фарби та лаку. Проте під час лакування «мокре
по мокрому» темних фарб може відбутися не повна полімеризація фарб
і лаку, внаслідок чого не буде зчіплюваності з матеріалом. Щоб запобігти
цьому, треба закріпити фарбу, тобто замінити систему лакувавання з
«мокре по мокрому» на «мокре по сухому».

Лакування висушених класичних фарб. Фарби цього типу
закріплюються всотуванням і окисленням з паралельною полімери-
зацією. При закріпленні цих фарб виникають продукти розпаду, які
змінюють адгезію лаку і призводять до відштовхування лаку, внаслідок
чого поверхня закріпленого лаку нагадує шкірку апельсина. З метою
збільшення зчіплюваності необхідним є попереднє оброблення ЗМ
коронними розрядами або нанесенням попереднього шару дисперсійного
водяного лаку.

Для забезпечення правильного перебігу процесу лакування продукції,
виконаної звичайними фарбами, треба:

застосовувати спеціальні офсетні фарби, призначені для УФ лакування;
не вводити домішки до фарб, сикативи, віск тощо;

друкувати з мінімальною кількістю ЗР;

підтримувати вміст ізопропанолу в межах 5...8%;

обдувати відбитки, виконані звичайними фарбами, з метою приско-
рення закріплення фарби;

перевіряти придатність продукції для лакування УФ лаками за
допомогою проб на аркушах із середини стосу.

Ускладнення, що виникають під час лакування УФ лаками. До
основних ускладнень належать: погана зчіплюваність лаку, його тріскан-
ня, погана витривалість на згинання та ламання, жовтіння, злипання в
стосі.

Погана зчіплюваність обумовлюється скручуваністю лаку під час
полімеризації. Катіонні лаки мають нижчу властивість скручування.

Тріскання шару лаку після закріплення може виникати внаслідок
зменшення об’єму або механічного чи термічного навантаження.

Погана витривалість на згинання та ламання спричинюється
поганою адгезією лаку або прониканням рідкого лаку на значну глибину.

Пожовтіння і знебарвлювання. Зниження білості паперу, який містить
оптичні вибілювачі, відбувається внаслідок того, що починається їх
розпад. При лакуванні матеріалів типу «хромолюкс» УФ випроміню-
вання може призвести до пожовтіння їх. При лакуванні УФ лаками
відбитків, покритих грунтувальним лаком, може виникнути бляклість
фарб. У зв’язку з цим необхідно виготовити відповідні проби.

Посіріння з 'являється досить часто при лакуванні картонів з
покриттям або крейдованих картонів. Лаки проникають в глибину
верхнього шару; проявляючи темні внутрішні шари картону. Цього явища
можна уникнути виготовленням відповідних проб перед друкуванням
або здобуттям відповідних даних від виробників картону.

Злипання в стосі виникає внаслідок тиску та під дією температури.
Щоб запобігти цьому явищу, треба відбитки складати в невеликі стоси
й обдувати їх, наприклад засобами вентиляції.

Для друкування продуктових упаковок не можна застосовувати
звичайні офсетні фарби на зв’язуючих із сохнучими оліями, оскільки
вони мають інтенсивний власний запах і впливають на смак продуктів.
Нині офсетні фарби зі зниженим запахом призначені для друкування
упаковок продуктових товарів і випускаються в двох різних видах. Перша
група — це фарби на смолах, розчинених в мінеральних оліях з низьким
рівнем запаху. Закріплюються вони фізично внаслідок всмоктування,
мають низьку стійкість до стирання і потребують лакування. Друга група
фарб виробляється з беззапахових оліфових смол, які закріплюються
окисленням без виникнення продуктів реакції і запаху. Ці фарби мають
стійкість до стирання.
Спід зазначити, що при вибірковому паюванні лаками, які фіксуються
УФ променями, не виникає проблем, якщо не лакувати місць склеювань.

Окремі лакувальні машини дають змогу наносити відносно товсті
шари лаку (до 25 г/м2). Наприклад, при використанні нітроцелюлозного
лаку його сухий шар може бути від 3 до 15 г/м2, а шар дисперсійних
лаків може досягати 10 г/м2.

11.1.2.	Лакувальні машини

Сучасні лакувальні машини призначені для нанесення покриттів з
розчинів лаку або розплавів.Вони працюють за схемою, зображеною на
рис. 11.1.	।

Рис. 11.1. Схема сучасної лакувальної машини: 1—самонаклад; 2 — лакувальний пристрій; 3 —
сушильна камера; 4 — охолоджувальна зона; 5 — приймальний пристрій

Аркушеживильний пристрій 1 подає аркуші в захоплювачі опорного
циліндра, який під час обертання проводить аркуш під валиком лакуваль-
ного апарата 2, що наносить лак. Полаковані аркуші подаються на
конвеєр, який переміщує їх через сушильну камеру 3. Під час сушіння
розчинник лаку інтенсивно випаровується і на поверхні відбитка утворю-
ється прозора плівка.

Пари розчинника видаляються за допомогою вентиляційної уста-
новки. Потім відбитки надходять у зону охолодження 4 і приймальний
пристрій 5.

У державному Московському університеті друку створено лакувальну
машину для двобічного лакування аркушевої продукції (рис. 11.2).
Аркушеживильний пристрій 1, лакувальний апарат 2-2'-2" і переда-
вальний ланцюговий конвеєр 3 аналогічні пристрою лакувальної

Рис. 11.2. Схема машини для двобічного лакування аркушевої продукції: 1 — самонаклад; 2 —
лакувальний пристрій; 3 — конвеєр виведення; 4 — приймальний конвеєр; 5 — камера сушіння;
6 — пристрій для охолодження; 7 — стапель
машини, схему якої показано на рис. 11.1. Проте в ланцюгового конвеєра
З' тут інше призначення: він слугує для виведення відбитків з лакуваль-
ного апарата та підвішування їх на приймальний конвеєр 4. Після
сушіння аркушів у камері 5 та обдування їх повітрям в охолоджувальному
пристрої 6 вони викладаються в стапель 7.

Одним із найефективніших оздоблювальних процесів є УФ лаку-
вання. Для нанесення УФ лаку на аркушеву друковану продукцію існує
кілька технологій і використовуються різні види спеціалізованого або
модернізованого обладнання. Одним із ефективніших видів спеціалізо-
ваного обладнання для УФ лакування аркушевої друкованої продукції є
УФ лакувальні аркушеві машини. Існує два основних конструктивних
принципи побудови цих машин: лакувальні лінії беззахоплювального
типу і лакувальні лінії захоплювального типу.

У лакувальних машинах беззахоплювального типу аркуш транспор-
тується за допомогою вакуумного стрічкового конвеєра. В машинах
захоплювального типу проведення аркуша здійснюється так само, як і в
офсетній друкарській машині, тобто за допомогою захоплювачів, що
утримують аркуш за передню кромку.

Розрізняють два види лакування: суцільне та вибіркове. При суціль-
ному лакуванні лак наноситься на всю поверхню паперового аркуша, а
при вибірковому—тільки на ті ділянки аркуша, де це потрібно. Суцільне
лакування можна здійснювати як на машинах беззахоплювального типу,
так і на машинах захоплювального типу. Вибіркове лакування здійсню-
ється тільки на машинах захоплювального типу.

Лакувальні лінії беззахоплювального типу. Лінія такого типу (рис.
11.3, а) має модульний принцип побудови.

У повній конфігурації вона складається із семи основних функціо-
нальних секцій (рис. 11.3, б).

Як зазначено вище, транспортування аркуша здійснюється за допомо-
гою вакуумного стрічкового конвеєра, яким обладнано всі секції. Модуль-
ний принцип побудови дає змогу легко підібрати необхідну конфігурацію
лінії залежно від особливостей конкретного виробництва. Наприклад, у
випадку повної конфігурації (всі сім секцій) можна здійснювати спочатку
лакування вододисперсійним лаком з наступним ІЧ сушінням, а потім
УФ лакування з наступним УФ сушінням за один прохід аркуша. Такий
порядок лакування використовується для декоративного оздоблення
пакувального картону невисокої якості, де для досягенння високого
глянцю перед УФ лакуванням потрібне попереднє грунтування поверх-
ні аркуша. Можливість лакування або УФ, або вододисперсінимии
лаками без будь-якого переналагодження лінії дає змогу гнучко засто-
совувати цей тип обладнання для лакування картону і паперу прак-тично
будь-якої якості та з будь-якою площею задрукованої продукції.

Модульний принцип побудови лінії дає можливість конструктивно
реалізувати найефективніший спосіб видалення протизабруднювального
порошку. Порошок і пил видаляються з поверхні аркуша нагрітим
каландром із наступним його очищенням ротаційною щіткою.

Схему лакувальної секції показано на рис. 11.4. Нанесення лаку на
419

Рис. 1 1.3. Загальний ВИГЛЯД («) та конфігурація (б) лакувальної ЛІНІЇ беззахопліовального типу: / пневматичний аркушевий самонаклад; 2
секція видалення протиіабрудиіовальмого порошку: 5 • секція для нанесення грунтового лаку; 4 .секція ІЧ сушарки: ' секція нанесеїшя УФ лаку: 6 секція УФ сушіння;

7 — приймальмо-сгапелювіГіьннй пристрій.
Рис. 11.4. Схема лакувальної секції

поверхню аркуша здійснюється
накочувальним валиком І, що має
спеціальне полімерне покриття.
Разом із нижнім металевим валом
9 накочувальний валик утворює
транспортну пару для проведення
аркуша в момент нанесення лаку.
Регулювання кількості лаку здійс-
нюється зміною зазорів між нако-
чувальним валиком І і металевим
дозувальним валом З, а також
зміною зазору між дозувальними
валами 3 і 7. Останні мають інди-
відуальний привід з можливістю
зміни частоти та напрямку обер-

тання. Подача лаку в лакувальну
секцію здійснюється через насадку 5 у зазор між дозувальними валами
З та 7. Кожний з валів оснащено спеціальними ракелями: для очищення
поверхні вала слугують ракелі 2, б і 8, а для регулювання товщини шару
лаку на поверхні вала — ракель 4. При такій конструкції лакувальної
секції є можливість регулювання товщини шару лаку в широких межах
із великою точністю, можна також використати лаки з різними реологіч-

ними характеристиками.

Здебільшого УФ лакувальні лінії беззахоплювального типу поділя-
ються на два типи: для роботи з матеріалами масою понад 100 г/м2 і для
роботи з матеріалами масою понад 250 г/м2. Справа в тому, що через
велику липкість УФ лаку тонкий аркуш прилипає до вала, що наносить
лак, у секції лакування і закручується ним у напрямку обертання. Щоб
запобігти цьому ефекту, на лініях, призначених для роботи з матеріалами
масою понад 100 г/м2, установлюється спеціальна повітряна пушка //
(див. рис. 11.4). В момент закручування аркуша на валик /, що наносить
клей, подається сигнал від фотоелектричного датчика 10, і повітряна
пушка струменями стисненого повітря, які надходять із кількох сопел
по всій довжині твірної валика 1, відбиває передній край аркуша в бік
конвеєра. Для матеріалів з масою понад 250 г/м2 встановлення в
лакувальній секції пристрою для відбиття аркуша непотрібне, оскільки
через велику масу аркуша його закручування на вал не відбувається.

Максимальна швидкість роботи УФ лакувальних ліній беззахоплю-
вального типу становить 80 м/хв, що дає змогу залежно від формату
аркушів досягти продуктивності до 10 тис. аркушів/год.

УФ лакувальні аркушеві машини захоплювального типу.
Конструктивно така машина складається із восьми основних пристроїв
(рис. 11.5)

Конструкція лакувальної секції аналогічна конструкції лакувальних
секцій офсетних друкарських машин і побудована за двоциліндровою
схемою: містить формний та друкарський циліндри. Суцільне лакування
здійснюється з офсетного полотна, встановленого на ФЦ. У разі вибір-
кового лакування на ФЦ установлюється алюмінієва офсетна пластина
з попередньо наклеєними на неї
флексографічними гнучкими дру-
карськими формами. Подача лаку
на робочу поверхню форми здійс-
нюється валиками лакувального
апарата з ємності з лаком. Сис-
тема подачі лаку може мати два-
чотири валики.

Усі дозувальні вали мають
індивідуальні приводи і можли-
вість регулювання зазору між
ними. Регулювання кількості лаку,
що подається, здійснюється змі-

Рис. 11.5. Схема УФ лакувальної аркушевої
машини захоплювального типу. 1 —
пневматичний аркушевий самонаклад із
накладним столом; 2,3 — лакувальні секції; 4 —
ІЧ сушарка; 5 — УФ сушарка з системою повіт-
ряного охолодження; 6, 7 — приймальио-
стапелювальний пристрій; 8 — ланцюгова
система прведення аркуша.

ною швидкосей взаємного обертання дозувальних валів і зміною робочих
зазорів між ними. Ракелі, установлені на дозувальних валах, призначені
також для регулювання подачі кількості лаку в машину.

Для лакування вододисперсійним лаком у конструкції машини перед-
бачено встановлення довгохвильової ІЧ сушарки 4.

Велике поширення на поліграфічних підприємствах дістали УФ лаку-
вальні машини «СоїіЬгі» фірми «Зіеіпетапп» (Швейцарія), призначені
для лакування паперу і картону з наступним сушінням. Технічні дані
машини «СоїіЬгі 72», що експлуатується в ЗАТ «Видавництво «Бліц-
Інформ» (м. Київ), такі:

Формат аркуша, мм:

максимальний	1020x720

мінімальний

Маса паперу, г/м2:
мінімальна

280x210

80

максимальна	600

Максимальна продуктивність при довжині аркуша

1020 мм, аркушів/год:

з двома УФ лампами	3300

з трьома — « —	4800

Максимальна продуктивність при довжині аркуша

520 мм, аркушів/год:

з двома УФ лампами	5800

з трьома — « —	8700

Максимальна продуктивність без обдуву (з трьома УФ
лампами), тис. аркушів/год (м/хв)	10 (90)

Максимальна продуктивність з обдувом,
тис. аркушів/год (м/хв)	7 (70)

В УкрНДІСВД виготовлено лакувальну лінію ЛКЛ-100, призначену
для лакування поліграфічної продукції дисперсійними та УФ лаками.

Лінія (рис. 11.6) складається з кількох автономних секцій, що мають
індивідуальний привід, але працюють синхронно: пневматичного са-
монакладу каскадного типу 1...10', лакувальної 11...21, УФ сушильної 22...26,
ІЧ сушильної 27...30, охолоджувальної 31...33 секцій; укладальника стопи
34...38.
422

Рис. 11.6. Схема лакувальної лінії ЛКЛ-100

А
У лакувальній секції лак подається насосом з бачка (на рисунку не
показано) в лакувальну ванну 15, в якій «купається» погумований
циліндр 14. Подача лаку на відбиток регулюється притисненням у ЗК
між циліндром 14 й АВ 16. Шар лаку на аркуш паперу наноситься погу-
мованим накочувальним валом 17, який обтягнуто декелем завтовшки
2,5 мм.

Вал 17 закріплено в нерухомих опорах, а регулювання притиснення
у всіх контактних зонах досягається переміщенням опор циліндрів 13,
16, 17 за допомогою спеціальних механізмів.

Поданий самонакладом аркуш паперу фіксується і вирівнюється на
передніх упорах 12, потім подається валиками 11 та 15 в захоплювачі
13 ’ опорного циліндра 13, проходить ЗК 13... 17, перехоплюється захоп-
лювачами 19, 20 ланцюгового конвеєра 18, викладається на пасовий
конвеєр 21 і далі на пасові конвеєри інших секцій лінії.

Ураховуючи те, що аркуші вирівнюються в друкарській машині тільки
по передній крайці, для запобігання переходу лаку з опорного циліндра
13 на зворотний бік аркуша при бічному несуміщенні рекомендується
використовувати піддекельний матеріал на 5... 10 мм коротшим відпові-
дно по двох бічних і задній кромках тиражного аркуша.

В УФ сушильній секції розміщено три опромінювані 24 з рефлекто-
рами 26 та УФ лампами 25, кожна з яких може працювати в робочому
або черговому режимі.

Аркуш паперу постійно утримується на конвеєрі 22 за допомогою
вакууму, створюваного пристроями 23. Такими самими пристроями 28
і 32 обладнано ІЧ сушильну й охолоджувальну секції. УФ та ІЧ сушильні
секції мають регульовану припливно-витяжну вентиляцію.

Решта позицій на рис. 11.6 розшифровується так: 1 — стіл самонак-
ладу; 2 — задні роздувані; 3 — щуп-сопло; 4 — аркушевідокремлю-
вальні присоси; 5 — аркушетранспортувальні присоси; 6 — притискні
ролики; 7— папероведучий циліндр; 8, 10 — вантажні ролики; 9 —
стрічковий конвеєр; 27,31 — пасові (сітчасті) конвеєри; 29 — ІЧ опро-
мінювані; ЗО, 33 — охолоджувальні колектори; 34, 35 — транспорту-
вальні ролики; 36 — аркуш паперу; 37 — амортизаційний упор; 38 —
аркушеукладальник

У лінії передбачено ряд блокувань:

зупин лакувальної секції при неподачі та перекосі аркуша;

подачу двох або більше аркушів;

зім’яття аркушів перед УФ сушильною секцією;

вимикання УФ ламп у разі зупину конвеєра 22 УФ сушильної секції.

Технічна характеристика лінії така:

Максимальна продуктивність, аркушів/год	3600

Формат аркушів, мм:

максимальний	1020x720

мінімальний	420x350

Мінімальний розмір переднього поля аркуша

без покриття, мм	15
Висота стопи максимальна, мм:

самонакладу

приймання

Діапазон регулювання температури нагрівання
в ІЧ сушильній камері, °С

Діапазон регулювання швидкості, циклів/год

Споживана потужність, кВт

Габаритні розміри, мм

Маса, т

800

500

(40...100)±5

(5ОО...ЗбОО)±бО

63,2

13200x1830x1656

8

Лакування продукції у спеціальних лакувальних машинах посту-
пово згортається через необхідність виконання двох окремих операцій,
тобто друкування й лакування. Крім того, лакувальні машини потре-
бують значних площ і капіталовкладень, більш енергоємні.

Сьогодні аркуші можна лакувати не тілки на окремих машинах, а й
за допомогою:

зволожувальної системи в офсетних машинах, що дає змогу здійсню-
вати як вибіркове лакування, так і лакування всього аркуша;

самостійних лакувальних секцій, які знаходяться в офсетній машині,
розрахованих на вибіркове і суцільне лакування.

При лакуванні продукції на офсетних машинах одержують тонші
шари лаку, ніж в окремих машинах, але їхньої товщини, як правило,
вистачає для здобуття бажаного результату. Пристрої «Апііох» дають
змогу наносити лак у кількості 20 см3/м2.

11.1.3. Лакування задрукованого паперу на аркушевих
офсетних друкарських машинах

Сьогодні лакування друкованої продукції безпосередньо на АРМ
знаходить все більше поширення, що сприяє скороченню тривалості

виготовлення та зменшення собівартості продукції. На сучасних багато-
фарбових АРМ, зокрема, моделей «Зреесклазіет 8М 74,8М 102, СП 102»
фірми «НеісіеІЬещ», серій 200,300,700 і 900 фірми «МАМ Коїапсі», моделі
«Уагішаї» фірми «КВА-РІапеіа АС» використовуються лакувальні модулі,

встановлені між останньою друкар-
ською секцією та приймальним при-
строєм.

Розглянемо лакувальні пристрої,
що використовуються в сучасних
АРМ.

Лакувальні пристрої зі зволожу-
вальними секціями. Ці пристрої пра-
цюють за опосередкованим способом

Рис. 11.7. Зволожувально-лакувальна секція
«Аісоїог»: 1,5 — накочувальні валики; 2 —
передавальний валик; З —дукторний циліндр; 4

— розтиральний валик; 6 — ФЦ
лакування. Найчастіше застосовують такі зволожувально-лакувальні
секції:

1.	«Аісоїог» з передавальним валиком та обтягнутими подавальними
валиками (рис. 11.7). Недоліком цієї секції є: можливість розбризкування
лаку на валики; можливість нанесення шару лаку неоднакової товщини;
необхідність доливання лаку вручну.

2.	Секцію фірми «Неі<іе1Ье㧻, що має валик між зволожувальною та
фарбовою секціями. Цей валик перед лакуванням треба зняти з машини
й одержати пристрій, показаний на рис. 11.8.

Рис. 11.8. Зволожувально-лакувальна
секція фірми «НеідеІЬегЕ»: 1 —
накочувальний валик; 2 — дозувальний
валик; 3 — дукгорний циліндр; 4 —
розтиральний валик; 5 — ФЦ

3.	Секцію «Коїапсі-таїіс» фірми «МАЙ К.о1ап<і» (рис. 11.9), тільки
умовно придатну для нанесення дисперсійних лаків. Недоліком цієї секції
є: можливість розбризкування лаку; засихання лаку на кінцях валиків;
надто низька твердість подавальних валиків (25 од. за Шором).

Рис. 11.9. Зволожувально-лаку-
вальна секція «Воіаїкі-піаііс»: 1
— дозувальний валик; 2 — роз-
тиральний валик; 3 — накочу-
вальиий валик; 4 — ДЦ; 5 —
ФЦ; 6 — дукгорний циліндр

Щоб пристосувати дану секцію для лакування, рекомендується:
а) встановити більший лакувальний резервуар із примусовим рухом

лаку для запобігання його висиханню;
б) встановити ракель, який запо-
бігатиме забрудненню кінців валиків;

в) замінити м’який подавальний
валик твердістю 45 од. за Шором.

4.	Секцію «Еріс-Соаїег» (рис. 11.10)

Рис. 11.10. Зволожувально-лакувальна секція
«Еріс Соаіег»: 1 — подавальний валик; 2 —
розтиральний валик; 3 — дуктор; 4 — ФЦ
з обтягнутим валом, що дає змогу наносити лаки з більшою липучістю.

Самостійні лакувальні секції. Ці секції працюють за безпосереднім
способом лакування. Вони знаходяться на місці останньої друкарської

секції або встановлюються як додаткові
лакувальні секції.

Найчастіше застосовуються такі
секції:

а) двоваликова (рис. 11.11);

Рис. 11.11. Двоваликова лакувальна секція:
1 —дукторний циліндр; 2 — подавальний
валик; 3 — ФЦ

б) «МАК Коїапсі» (рис. 11.12);

Рис. 11.12. Лакувальна секція «МАК
Коїапсі»: І — дозувальний валик; 2 —
дукторний циліндр; 3 — подавальний ва-
лик; 4 — ФЦ

в)	реверсивна «Ріапеїа» (рис. 11.13), в якій рух валиків може бути як
односпрямованим, так і різноспрямованим для нанесення тонких і рівно-
мірних шарів лаку;

Рис. 11.13. Реверсивна лакувальна секція «Ріапеіа» з односпрямованим (а) та різно-спрямованим
(6) рухами валиків: 1 — ФЦ; 2 — подавальний валик; 3 — дозувальний валик; 4 —
дукторний циліндр
г)	«КоеЬаи-ВіШіойег» (рис. 11.14), в якій частоту обертання дукгор-
ного циліндра 1 і проміжного валика 5 можна регулювати незалежно
від швидкості машини. Під час зупину машини валики в лакувальному
резервуарі продовжують обертатися, що запобігає засиханню лаку на їх
поверхні. Дозування лаку проводиться зміною частоти обертання ва-
ликів 2 і 5. Регулюванням притиснення валиків можна пристосуватися
до липучості лаку.

Рис. 11.14. Лакувальна секція «КоеЬаи-
Ві11Ьойеп>: 1 —дукторний циліндр; 2,5
— проміжні валики; 3 — подавальний
валик; 4 — ФЦ

Двоваликова лакувальна секція встановлюється в машинах фірми
«Неібе1Ье㧻. Кількість лаку, що наноситься, залежить від частоти обер-
тання ДЦ. Перевагами цієї секції є:

короткий шлях транспортування лаку, що дає змогу застосовувати
різні лаки;

менша можливість засихання лаку;

можливість нанесення відносно товстих шарів лаку (до 9 г мокрого
лаку на їм2);

можливість простого і швидкого очищення секції при зміні замов-

лення або виду лаку.

Лакувальні пристрої з растровим валиком і ракелем закритого

типу. Останнім часом фірми «Неібеї-
Ье㧻, «К.о1ап<і» і «КВА-РІапеіа»
застосували для лакування АВ з фар-
бовим ящиком (рис. 11.15), в якому
ракель є стінкою фарбового ящика. Лак
за допомогою еластичних трубок пере-
дається безпосередньо до фарбового
ящика. АВ (на поверхні якого є керамічний
шар з вигравірованими елементами)

Рис. 11.15 Лакувальна секція з комірковим ракелем
машини «Карісіа 104» фірми «КВА-РІапеїа»: 1 —
фарбовий ящик; 2 — ракельна комірка; 3 — АВ;

4 — лакувальний валик
переймає на себе певну кількість лаку залежно від об’єму растрових
комірок, а надлишок лаку за допомогою ракеля спрямовується у фарбовий
ящик. Далі лак з АВ переноситься на лакувальний валик або на валик з
ГП чи з офсетною формою.

Перевагами лакувального пристрою з АВ порівняно з традиційними
засобами є:

менша чутливість до змін липучості лаку та швидкості машини;

можна наносити рівнотовщинний шар лаку;

можна наносити товстіший шар лаку;

можна застосовувати різні види лаку, причому для зміни кількості
накладуваного шару лаку треба змінити АВ на валик з іншим об’ємом
растрових комірок.

Машини з двома лакувальними та проміжною сушильною
секціями. Часами виникає потреба у подвійному лакуванні, коли,
наприклад, лак із металевим пігментом необхідно покрити захисним
шаром або за допомогою грунтувального лаку нанести адгезійний шар,
на який потім накласти інший лак.

Машини з двома лакувальними секціями виготовляє фірма «Неійеі-
Ьег£».

Застосування подвійного лакування відкриває великі можливості в
оздобленні відбитків, що до останнього часу з економічних причин було
недосяжним. За допомогою двох лакувальних і проміжної сушильної
секції можна наносити різні лаки або різну кількість їх.

Нині вже понад 7% всіх друкарських секцій фірми «Неі<Зе1Ье㧻
випускаються для машин, обладнаних двома лакувальними секціями.

На практиці найчастіше застосовуються такі поєднання лаків:

а)	лак з металевим пігментом + захисний лак;

б)	лак з блиском + матовий лак;

в)	адгезійний лак + лак із здатністю до термозварювання;

г)	адгезійний лак + дисперсійний лак;

д)	адгезійний лак + УФ лак;

е)	адгезійний лак + лак із металевими пігментами.

Подвійне нанесення шару дисперсійного лаку не призводить до
істотних змін блиску, навіть якщо наноситья подвійна кількість лаку.
Кращі результати досягаються при нанесенні адгезійного лаку й лаку із
блиском. Завдяки застосуванню двох лакувальних секцій з проміжною
сушильною секцією удвічі зростає час сушіння, що приводить до
підвищення продуктивності машини і поліпшення якості продукції.

Сушильні секції. Спосіб сушіння залежить від виду лаку.
Дисперсійні лаки сушать за допомогою ІЧ випромінювання та потоку
теплого повітря, УФ лаки — за допомогою УФ випромінювання.

Деякі фірми, наприклад «Неійе1Ье㧻, дозволяють змінювати на
поліграфічному підприємстві ІЧ випромінювачі на УФ. Має бути
забезпечена можливість керування інтенсивністю сушіння залежно від
властивостей задруковуваної основи та товщини шару фарби і лаку. При
добре працюючій сушильній секції можна краще використати продуктив-
ність машини, а також підвищити її надійність.
Істотним є також забезпечення спокійного проходження аркуша через
сушильну секцію при максимальній швидкості лакування яка, напри-
клад, для машини «Неі<іе1Ьег§ Зреедтазіег» становить 15 тис. аркушів
за годину. Фірма «Неі<іе1Ье㧻 вирішила цю проблему завдяки застосу-
ванню нової запатентованої системи напрямних (рис. 11.16), яка за
допомогою піддування спрямовує полакований аркуш. Кількість повітря,
що подасться, регулюється відповідно до потреб. При лакуванні на
офсетній машині доцільніше використовувати машину з подовженим
викладанням (довша зона сушіння), що дає змогу:

наносити товстіші шари лаку із більшим блиском і механічною
стійкістю;

обмежувати або уникати пудрування відбитків;

збільшувати швидкість друку;

складати відбитки у великі стоси;

знижувати температуру в стосі відбитків;

прискорити подальше оброблення полакованих аркушів.

Рис. 11.16. Система напрямних у сушильній секції фірми «НеідеІЬег®»: 1 — захоплення;

2 — завихрення повітря; 3 — полірована жерсть; 4 — сопло

До переваг сушильної секції фірми «Неіс1е1Ье㧻 належать:

висока надійність при вликих швидкостях лакування. Навіть у разі
пошкодження одного ІЧ випромінювача можна працювати далі (при
великих швидкостх лакування), тому що достатніми є потужності випро-
мінювачів, що залишилися;

плавне регулювання потужності секції з автоматичним регулювання
запрограмованої температури стосу;

можливість переналагодження закріплених випромінювачів на фор-
мат лакування;

швидкий монтаж випромінювачів у машині;

МОЖЛИВІСТЬ розміщення теплообмінників, фільтрів та ІНШИХ при-
строїв в одній шафі, що забезпечує швидкий монтаж, просте і чисте
обслуговування, а також безпроблемний доступ до всіх елементів у
сервісних цілях;

зручність обслуговування за допомогою монітора, встановленого біля
самонакладу;

можливість діагностування помилок.
11	.1 „4. Лакування багатошарового картону на
аркушевих офсетних друкарських машинах

Багатошарові картони, до яких слід віднести як глазуровані, так і
непокриті двошарові картони (дуплекси), тришарові (триплекси) та най-
популярніші останнім часом чотиришарові (очевидно, що шарів може
бути й більше) мультиплекси, в основному, застосовують для виготов-
лення коробок. Коробки і пачки використовують у системах ручного або
автоматичного пакування.

Картони, що слугують для виробництва пакувальних засобів (ПЗ),
переважно є задрукованими і дуже часто оздобленими, найчастіше за-
собами лакування. Увесь загал продуктів, запаковуваних в картонні ко-
робки, можна поділити на дві основні підгрупи: продукти та ліки (ПЗ
для яких не повинні мати власного запаху); продукти, яким запах ПЗ не
шкодить.

Власний запах ПЗ утворюється через уміст летких компонентів у
папері, частіше — у фарбах і лаках. Багатошарові картони, як правило,
задруковують і лакують на офсетних машинах. Лаки для цього можна
поділити на такі основні групи:

лаки друкарські;

лаки дисперсійні;

фотополімеризаційноздатні, або УФ лаки.

Друкарські лаки. Ці лаки виробляються для лакування в системах
«мокре по сухому» та «мокре по мокрому». Обидва варіанти різняться
вмістом зв’язуючого. Система «мокре по мокрому» потребує лаку з ниж-
чим умістом зв’язуючого. Лакування «мокре по сухому» означає, що
процес відбувається на задрукованій поверхні з закріпленою вже фар-
бою. Цей процес здійснюють на однофарбових офсетних машинах. Ла-
кування «мокре по мокрому» здійснюється на багатофарбових офсет-
них машинах; лак у цьому разі кладеться на незакріплену мокру фарбу
в останніх друкарських секціях.

Друкарські лаки випускаються у багатьох варіантах. Найчастіше для
оздоблення пакувальних матеріалів застосовують такі лаки:

глянцевий — має високий глянець і стійкість до стирання;

матовий — з матовою чи матовошовковою поверхнею, придатний
для сортів паперу і картону з матовим покриттям;

захисний — має добру стійкість до стирання;

оздоблювально-захисний — еластичний лак для лакування коробок
під сири, штампованих і литих ПЗ.

Переваги друкарських лаків такі:

добрий глянець;

добра стійкість до стирання;

стійкість до спиртів;

технологія лакування така сама, як технологія офсетного друку;

сталість параметрів лакованого паперу;

відсутність спеціальних вимог до стійкості фарб, на які кладеться лак.

Натомість до недоліків належать:
повільне закріплення;

неминучість напилення пудри;

відсутність нейтралізаторів запахів.

Дисперсійні лаки. Ці лаки застосовують головним чином для лаку-
вання пакунків під продукти харчування, споживчі товари тощо, тому
що закріплений шар лаку не впливає зовсім або тільки мінімально на
запах чи смак пакованого товару.

Випускається багато типів дисперсійних лаків, які різняться власти-
востями і застосуванням. Найважливішими з них є такі лаки:

захисний — для захисту друкарської фарби або самого матеріалу (кар-
тону) від стирання чи забруднення;

глянцевий або матовий — виконує захисну функцію та надає глян-
цю або матовості поверхні ПЗ;

типу Віізіег—термолак, сплавлюваний з формованої плівки зі штуч-
них полімерів, що разом із задрукованим і полакованим картоном утво-
рює ПЗ типу Віізіег, а також захищає друкарські фарби;

ковзкий та антиковзкий — лак, що регулює ковзання друкованої про-
дукції протягом подальшого оброблення, наприклад витинання склад-
них коробок у системі автоматичного пакування. Звичайно, цей лак ви-
конує також захисну функцію;

грунтувальний — лак, нанесення якого здебільшого робить можли-
вим лакування продукції, виготовленної фарбами, що утруднюють або
роблять неможливим накладання УФ лаку.

Похибки і перешкоди, що виявляються під час лакування
дисперсійними лаками. До найчастіших похибок і перешкод належать:
погане зволоження лакової поверхні; тріскання лакового шару; застосу-
вання фарб, нестійких до спиртів; проблеми запаху.

Проблеми зі зволоженням. Під час лакування шар лаку має зволожу-
вати шар фарб і матеріал так, щоб утворився суцільний шар лаку. На
процес зволоження впливають такі чинники, як поверхневий натяг лаку,
поверхневий натяг висохлих друкарських фарб та поверхневий натяг
лакованого матеріалу (картону). Дисперсійні лаки мають поверхневий
натяг менш як 34 мН/м2. Шари закріпленої фарби мають найчастіше
поверхневий натяг від 36 до 48 мН/м2; у деяких випадках, з огляду на
властивості паперу, поверхневий натяг не перевищує 28 мН/м2, і тоді
починаються проблеми зі зволоженням. Це — так званий «ефект апель-
синової шкірки». У такому випадку перед лакуванням матеріал варто
обробити коронними розрядами або ж лакувати тільки способом «мок-
ре по мокрому». В останньому випадку практично не буває проблем зі
зволоженням, оскільки поверхневий натяг свіжого фарбового шару не
перевищує 36 мН/м2.

Тріскання шару лаку. Воно трапляється тоді, коли дисперсійний лак
накладають способом «мокре по мокрому» на поверхню, покриту дуже
товстим шаром фарби (300%). Під час закріплення шару лаку можуть
з’являтися тріщини, схожі на тріщини, що є на поливі античних чаш.
Цього роду тріщини з’являються не відразу після лакування або після
викладання аркуша на стос, а лише секунд за 20. Цей недолік закріп-
лення лаку можна запобігти вибором відповідних допоміжних засобів.

Вимоги до друкарських фарб. Дисперсійні лаки слабколужні. У
зв’язку з цим друк, призначений для лакування, має бути оліфостійким.
У противному разі може відбутись послаблення чи посилення барвис-
тості під час лакування способом «мокре по мокрому» або «мокре по
сухому». Саме тому не можна застосовувати оліфонестійкі офсетні фар-
би, тобто фарби на фенольних пігментах. Особливо вразливими є такі
фарби або суміші з їх використанням: НК8 27, НК8 33, НК8 43, Рапіопе
РЬодатпіп Яесі, Рапіопе Ригріе, Рапіопе Яейех Віие, Рапіопе Уюіеїї, Рапіопе
Віие 072.

Оліфостійкі фарби, які могли б замінити вищеперелічені, дещо
відрізняються від них відтінком і чистотою барв. Винятком серед фарб,
які все ж таки можуть бути лаковані дисперсійними лаками, є пурпур
(ша§епіа) з європейської тріади.

До продуктових ПЗ ставляться високі вимоги щодо запахів. ПЗ має
бути без запаху або повинен мати невеликий власний запах, який не
впливає на смак і запах запакованого товару. Дисперсійні лаки, з огляду
на невеликий власний запах, є придатними для виготовлення ПЗ під
продовольчі товари. Якщо в ПЗ з’являються запахи, то належить пере-
вірити всі його складові, зокрема картон чи папір, фарбу, лак і клей.
Сенсорні перевірки ЗДІЙСНЮЮТЬ найчастіше МетОДОМ К.ОЬІП8ОП.

Лаки, що закріплюються УФ випромінюванням. Ці лаки засто-
совуються для лакування друкованої продукції не тільки на паперових
матеріалах, а й на синтетичних та інших. Вони захищають задруковану
поверхню від пошкоджень, надають їй глянцю або матовості. Затверділі
шари лаку мають високу стійкість до витирання і характеризуються дуже
високою стійкістю до впливу більшості пакованих товарів та матері-
алів. Незважаючи на те, що лакування УФ лаками не за всіма показни-
ками відповідає ламінуванню, воно все-таки є йому альтернативою.

Нині на ринку є два види лаків, що закріплюються УФ випроміню-
ванням. Це УФ лаки з радикальним і катіонним закріпленнями. За ви-
нятком лаків, які накладаються офсетним способом із зволоженням (ви-
біркове лакування), виконануваним тільки засобами радикальної пол-
імеризації, для будь-яких інших застосувань виробляються УФ лаки, що
закріплюються як радикально, так і катіонно.

Ультрафіолетові лаки, які закріплюються катіонно, можуть застосо-
вуватись для лакування ПЗ під продукти, оскільки в процесі закріплен-
ня вони повністю полімеризуються і є нейтральними на запах.

Світлочутливі лаки радикальної полімеризації. Основним скла-
довим їх є акрилати зі змінною липкістю і різним хімічним складом.
Складові зв’язуючого, що мають значну липкість, називаються олігоме-
рами, а складові з низькою липкістю — мономерами. Від співвідношен-
ня цих складових і їхньої хімічної будови залежать значною мірою такі
властивості лаку, як швидкість і ступінь зволоження, що визначають
твердість й еластичність та липкість до лакованої основи.

Фотоініціатори — це обов’язкові складові в процесі полімеризації
УФ лаків. Стосовно лаків, закріплюваних радикалами, йдеться про
хімічні сполуки, які під впливом УФ випромінювання переходять у ви-
сокоактивний стан з наступним розпадом на радикали. Домішки, які
вводять у лак, впливають на його стабільність, зволожуваність, липкість
і надають затверділому шару лаку глянцю, гладкості поверхні й елас-
тичності. Віск та силіконові похідні виступають як глянцеві засоби, що
поліпшують розтікання лаку. Додатково додаються пом’якшувачі, відпі-
нювачі, стабілізатори і (якщо це має бути матове лакування) засоби ма-
тування.

Процес полімеризації рідких реакційноздатних лаків, закріплюва-
них радикалами, відбувається як ланцюгова реакція. УФ випроміню-
вання приводить до розпаду фотоініціаторів на вільні радикали, які, дію-
чи на зв’язуюче лаку, спричинюють процес полімеризації. Кінцевим про-
дуктом є твердий шар лаку.

Світлочутливі лаки катіонної полімеризації. В УФ лаків, що пол-
імеризуються за механізмом катіонної полімеризації, зв’язуючі склада-
ються з циклоаліфатичних епоксидних смол. Застосовувані фотоініціа-
тори виділяють під дією УФ випромінювання катіони. Як домішки ви-
користовують також засоби глянцю і засоби для поліпшення розтікання
та відпінення лаків.

Під дією УФ випромінювання фотоініціатори лаків, що закріплю-
ються катіонно, утворюють катіони, які ініціюють процес ланцюгової
полімеризації. Однак ця реакція відбувається повільніше, ніж радикаль-
на, і потребує додаткової теплоти. Після закінчення реакції шари лаку,
що затверділи катіонно, не містять низькодисперсійних складових, і після
повного затвердіння мають нейтральний запах (іншими словами, є при-
датними для лакування ПЗ під продукти).

І лаки, що закріплюються радикально, і ті, що закріплюються каті-
онно, можна наносити за допомогою офсетної аркушевої машини. Про-
цес лакування можна здійснити у зволожувальній секції або у ФА. Лак,
призначений для лакування у ФА, має вищу липкість, ніж лак, призна-
чений для лакування у зволожувальній секції. В разі вибіркового лаку-
вання лак наноситься у ФА, а пластину зволожують.

Нині випускається кілька видів лаків, що закріплюються УФ випро-
мінюванням засобами радикальної чи катіонної полімеризації, але най-
частіше маємо справу з матовими або глянцевими лаками.

Глянцеві лаки. Глянець лаків, закріплених УФ випромінюванням,
залежить від товщини лакового шару. Оптимальний глянець досягаєть-
ся при нанесенні на поверхню 3...4 г/м2 лаку. Звідси проблеми з глян-
цем, що виникають при надто тонкому шарі лаку, накладеному у ФА.
Нанесений шар має накладатись в кількості, більшій ніж 2,5 г/м2.

Матові лаки. Крім засобів, що містяться в лакові і надають мато-
вості, ефект високої матовості досягається при накладанні тонкого шару
лаку. Добрі ефекти лакування дає застосування офсетної машини.

Переваги лаків, що закріплюються УФ випромінюванням:
максимально високий глянець;

найкраща опірність діянням хімічних і механічних чинників;
моментальне закріплення;

не потрібно застосовувати напилення;

висока опірність склеюванню в стосі;

відсутність жовтіння;

умовна нейтральність на запах.

Натомість недоліки:

необхідність запобіжного маркування;

обмежена піддатливість на знебарвлення макулатури;

висока собівартість лакування;

ускладнена технологія лакування продукції, виготовленої звичними
фарбами.

Лакування продукції, виготовленої нестійкими фарбами. При ла-
куванні продукції, виготовленої фарбами, що не мають властивостей
стійкості «мокре по мокрому» і «мокре по сухому», можливими є зміни
кольорів. Зміни створюють певні фотоініціатори, які вступають в реак-
цію з пігментом. Можна цьому запобігти, застосовучи УФ лаки спец-
іальної рецептури або фарби з відповідною опірністю.

Лакування «мокре по мокрому» звичайних друкарських фарб.
Це лакування може спричинити проблеми, оскільки лак і фарба нале-
жать до різних систем, які ускладнюють взаємне зволоження. Іноді
вдається їх підібрати так, що досягаються добра зволожуваність і рівно-
мірне розтікання лаку, але, на жаль, це не є правилом. Звичайні фарби
не закріплюються під дією УФ випромінювання. Мокрі шари фарби
знаходяться під шаром закріпленого УФ лаку, у зв’язку з цим відразу
після лакування продукція ще вразлива до механічних пошкоджень.

Доцільність лакування типових фарб лаком «мокре по мокрому» є
проблематичною. Застосування цього способу обмежується в принципі
тільки вбирними матеріалами з невеликим покриттям фарбою.

Лакування «мокре по мокрому» фарб, закріплених УФ випро-
мінюванням. Тут застосовуються однакові системи зв’язуючих і немає
більших проблем із закріпленням фарби та лаку. Однак під час лакуван-
ня «мокре по мокрому» темних фарб, що закріплюються УФ випромі-
нюванням, може відбутись не повна полімеризація як фарб, так і лаку,
внаслідок чого немає зчіплюваності з матеріалом. Щоб цьому запобіг-
ти, потрібно закріпити фарбу лакуванням, тобто замінити систему ла-
кування з «мокре по мокрому» на «мокре по сухому».

Лакування висушених класичних фарб. Нижченаведені роздуми
стосуються лакування продукції, виготовленої класичними офсетними
або друкарськими фарбами. Цього типу фарби закріплюються всмокту-
ванням й окисленням з паралельною полімеризацією. При закріпленні
цього типу фарб виникають продукти розпаду, які змінюють адгезію
лаку і призводять до його відштовхування, внаслідок чого поверхня
закріпленого лаку нагадує шкірку апельсина. З метою збільшення зчіплю-
ваності в таких випадках є необхідним попереднє оброблення продукції
коронними розрядами або нанесенням попереднього шару дисперсій-
ного водного лаку.

Папір типу «СЬготоІих» має низький поверхневий натяг і дуже гладку
слабко поглинальну поверхню. У звязку з цим існують проблеми зі зво-
ложенням; застосовуються для цієї мети фарби окисного типу. Для уник-
нення проблем потрібно друковану продукцію, виготовлену на «хромо-
люксах», піддати коронно-розрядному обробленню.

Для забезпечення правильного перебігу процесу лакування полігра-
фічної продукції, виготовленої звичними фарбами й УФ лаками, можна
порадити:

застосовувати спеціальні офсетні фарби, призначені для УФ лаку-
вання;

не застосовувати домішок до фарб (сушок, воску тощо);

друкувати з мінімальною кількістю ЗР;

утримувати вміст ізопропанолу в межах 5...8%;

обдувати відбитки, виготовлені звичайними фарбами, з метою при-
скорення закріплення фарби;

перевіряти придатність продукції для лакування УФ лаками проб-
ним лакуванням аркушів з середини стосу.

Відхилення та ускладнення, що виникають під час лакування
УФ лаками. До найчастіших відхилень й ускладнень треба віднести:
погану зчіплюваність лаку, його тріскання, погану витривалість на зги-
нання і ламання, пожовтіння і знебарвлення, посіріння, злипання в стосі.

Погана зчіплюваність лаку. Її причини і запобігання вже розгляда-
лись вище при описі окремих варіантів лакування. На цей недолік до-
датково впливає скручуваність лаку підчас полімеризації. Катіонні лаки
мають нижчу властивість скручування.

Тріскання шару лаку Після закріплення воно може виникати через
зменшення об’єму або механічного чи термічного навантаження. У зв’яз-
ку з цим потрібно виключати вплив цих чинників.

Погана витривалість на згинання і ламання. Вона спричинюється
поганою адгезією лаку або прониканням рідкого лаку занадто глибоко.

Пожовтіння і знебарвлювання. Лаки, закріплені за допомогою УФ
випромінювання, не жовтіють, однак можуть призвести до зниження
білості паперу, яку містять оптичні вибілювачі, оскільки починається їх
розпад. При лакуванні матеріалів типу «хромолюкс» УФ випроміню-
вання може призвести до їх пожовтіння. При лакуванні УФ лаками
відбитків, раніше покритих грунтувальним лаком, можна дійти до бляк-
лості фарб. У зв’язку з цим необхідно зробити відповідні проби.

Посіріння. Явище, що виникає досить часто при лакуванні багато-
шарових картонів з покриттям або пігментних картонів. Лаки проника-
ють у глибину верхнього шару, проявляючи темні внутрішні шари кар-
тону. Цього явища можна уникнути відповідними пробами перед дру-
куванням або одержанням відповідних даних від виробників картону.

Склеювання в стосі. Воно виникає через тиск і температуру. Щоб
запобігти цьому явищу, треба відбитки складати в невеликі стоси й об-
дувати їх, наприклад засобами вентиляції.

Таким чином, вищенаведені особливості лакування багатошарових
картонів за допомогою аркушевої офсетної друкарської машини дадуть
можливість виробникам звернути увагу на недоліки і переваги цього
процесу, до того ж урахувати, яка система є придатною для лакування
ПЗ під харчові продукти.

Тут слід звернути увагу на офсетні фарби, призначені для друкуван-
ня продуктових ПЗ. Для цього роду ПЗ не можна застосовувати зви-
чайні офсетні фарби на зв’язуючих із сохнучими оліями, оскільки вони
мають інтенсивний власний запах і впливають на смак. Нині офсетні
фарби із зниженим запахом, призначені для друкування під продуктові
товари, випускаються у двох різних видах. Давнішнє рішення — це
фарби на смолах, розчинених в мінеральних оліях з низьким рівнем
запаху. Закріплюються вони виключно фізично, тобто всмоктуванням.
Мають низьку стійкість до стирання і потребують лакування. Друга група
спеціальних офсетних фарб для друкування продуктових ПЗ виробляєть-
ся з нововідпрацьованих беззапахових оліфових смол, які закріплюються
окисненням без виникнення продуктів реакції і запаху. Ці фарби мають
стійкість до стирання. Немає потреби лакування, хіба що цього вимага-
ють галузі застосування ПЗ.

На завершення слід відзначити, що в разі вибіркового лакування ла-
ками, які фіксуються УФ променями, не виникає проблем, якщо не ла-
кувати місць склеювань коробок звичайними клеями для картону. У ви-
падку непокритгя всієї поверхні викрійки коробки УФ лаком обов’язко-
во треба застосовувати спеціальні фарби для склеювання поверхонь, по-
критих лаком, що закріплюється УФ випромінюванням.

11.1.5. Форми для лакування продукції

Для лакування всієї поверхні аркуша використовують звичайне ГП,
яке закріплюють в планках циліндра лакувальної секції.

Для вибіркового лакування використовують:

ГП, на якому в потрібних місцях (наприклад, за допомогою виги-
нального плоттера) вирізають верхній гумовий шар;

спеціальні несвітлочутливі еластичні пластини, на яких вирізають
ділянки поверхні аналогічно попередньому;

флексографічні фотополімерні форми з водо- або органорозчинних
пластин.

Фірма ВА8Р постачає фотополімерні пластини марки «Куіосоаї»
(табл. 11.1), з яких виготовляють форми для лакування продукції в офсетних
машинах.

При виборі типу пластин для конкретних тиражних робіт необхідно
враховувати ось що. Пластини на лавсановій основі або без основи
застосовують для виконання нескладних за характером зображення робіт.
Вони можуть значно деформуватися при виготовленні форми та натягу-
ванні на лакувальний циліндр. Пластини на алюмінієвій основі більш
стабільні, тому забезпечують краще суміщення зображень.

Пластини, які вимиваються органічними розчинниками, мають
кращу роздільну здатність, ніж водовимивні.

Водовимивні пластини мають гідрофільний характер і це зменшує
можливість перебивання фарби при лакуванні «мокре по мокрому».
Таблиця 11.1. Технічні характеристики фотополімерних пластин фірми ВА8Е

Назва пластини	Основа	Вимивний розчин	Лак
«Куіосоаі Ь»	Лавсан	Органічний розчинник	3 металевим пігментом
«Иуіосоаі ЬА»	Алюміній	Те саме	Те саме
«Нуіосоаі ЬХУ»	Лавсан	Водяний розчинник	Дисперсійний
«Иуіосоаі ЬХУА»	Алюміній	Те саме	Те саме
«Куіосоаі ШУ»	Лавсан	— « —	УФ
«Куіосоаі ЬЬГУА»	Алюміній	— « —	Те саме
«Куіосоаі ЬС»	Лавсан	Не світлочутлива	Будь-який

Пластини фірми В АЗЕ постачаються завтовшки 1,16 мм (для безпо-
середнього лакування) і завтовшки 0,65 мм (для лакування в офсетних
секціях).

Ця сама фірма пропонує такий комплект обладнання для виготов-
лення форм:

а)	копіювальну установку «Муіосоаі КВ 45 5Ь» з трьома змінними
циліндрами діаметром 270,300 і 450 мм. Максимальний формат пластин
становить 1300x1470 мм;

б)	плоску копіювальну установку «Муіосоаі V? » (УРІУ) для пластин
максимального формату 920х 1200 або 1250х 1600 мм;

в)	вимивну установку «Куіосоаі 135» для проявлення пластин
1Л¥, ІДУА, ЬЦУ та ЬЕГУА завширшки до 1350 мм;

г)	вимивну установку «Куіочуаі V?» (УЕІУ) для проявлення пластин
Ь та ЬА максимального формату 920x1200 або 1270х 1600 мм;

д)	сушильну установку «Куіосоаі ЕШ» (ЕІУ) для пластин формату
до 920х 1200 або 1270х 1600 мм.

Технологічна схема виготовлення фотополімерних форм на такому
обладнанні складається з кількох стадій:

а)	перфорація отворів на пластині й відповідно на негативі для
точного суміщення зображень;

б)	копіювання в установці плоского або барабанного типу;

в)	вимивання ПЕ у відповідній установці;

г)	сушіння пластин;

д)	доекспонування форми для підвищення її тиражостійкості (тільки
для пластин, які вимивають органічними розчинниками).

Аналогічні пластини типу «Сугеї СЬ2» (СІЛ) для виготовлення форм
із застосуванням дисперсійних та УФ лаків пропонує фірма «Ои Ропі».

11.2.	ПРИПРЕСОВУВАННЯ ПЛІВКИ ТА МАШИНИ ДЛЯ
ПРИПРЕСОВУВАННЯ

Матеріали, що застосовують для оздоблення палітурок та обкладинок,
повинні мати високу механічну міцність, стійкість до стирання, витри-
мувати багаторазове згинання, бути світлостійкими (це запобігає пошкод-
женню книг під час їх використання).
Для виготовлення видань зараз використовують різноманітні палі-
турні матеріали на тканій, паперовій та нетканій основах з нітроцелю-
лозним, крохмальо-каоліновим, полівінілхлоридним покриттями. Остан-
нім часом почали широко застосовувати полімерні плівки для виготов-
лення палітурок, обкладинок, лакування (припресовуючи до відбитків).
Це надає друкарському виробу гладкості, механічної міцності та водо-
стійкості.

Припресовування плівки до паперу здійснюється клейовим та безкле-
йовим способами. Як клей для припресовування, наприклад, поліегилен-
терефталатної плівки, використовується низькомолекулярна поліетилен-
терефталатна смола у вигляді розчину у формальгліколі. Цей процес
супроводжується виділенням у робочу зону машини шкідливих випарів.

УкрНДІСВД розроблено вододисперсний клей КП-2 та технологію
його нанесення. Застосування цього клею дає змогу досягти високого
ступеня пожежовибухобезпечності процесу припресовування.

11.2.1.	Полімерні плівки для припресовування

Часто використовують безклейовий спосіб припресовування із
застосуванням полімерних плівок термочуливого покриття (ПНЯ, ПА-
ПЕ). У таких плівках за основу беруться полімерні матеріали високої
міцності (наприклад, поліетилентерефталатна чи поліамідна плівка), а
як термочутливий шар використовують поліетилен, накладений з
розплаву. Товщина покриття поліетилену становить 25±5 мкм. При
температурі 100... 110 °С та тиску шар поліетилену стає м 'яким, липким
і міцно з’єднується з папером, заповнюючи його пори.

Припресовування відбувається на спеціальному обладнанні «ОиоГап»,
«МахіЬопсІ» (Німеччина), БП-72У (виробництво УкрНДІСВД). Крім
клеєнакладного вузла і камери для просихання шару клею, ці машини
ще мають секцію для припресовування — каландр. Він складається з
двох стальних валів, один з яких вкритий гумою, інший — полірований;
вони обидва мають регульоване підігрівання. Режим припресовування
(температура й тиск) регулюється залежно від технологічних факторів
— різновиду плівки, гладкості паперу тощо.

Випробування показали, що в ході припресовування плівок ПА-ПЕ,
ПНЯ виникає внутрішня напруженість, яка впливає на рівномірність та
міцність з’єднання плівки з папером. Вона позначається на виготовленні
палітурок для книг: через певний час при використанні книги можливе
відшарування припресованої плівки від основи. Як показав досвід, плівка
ПА-ПЕ більше піддається термоусадці, причому ступінь термоусадки
значно збільшується при температурі понад 120 °С. Досліди показали,
що в плівках ПА-ПЕ і ПНЯ у структурі поверхні поліетилену під впливом
температури та тиску збільшується кількість кисневих груп (СО, С ООН).
Найсуттєвіше збільшення кисневовмісних реактивно-спроможних груп,
що підвищують адгезію поліетиленової плівки до паперу, спостерігається
при температурі 150 °С та тиску 80 кПа. Щоб зміцнити склеювання
полімерної плівки з папером та зменшити деформацію і уникнути неба-
жаного пожолоблених палітурного матеріалу, одержаного пресуванням,
варто витримати його не менше двох діб до моменту розрізування рулону.

Якість припресовування плівки до паперу чи до відбитків та експлуа-
таційні якості готової продукції істотно залежать від природи паперу,
його гладкості та мікроструктури поверхні. Папір являє собою своєрідну
дисперсну систему, що складається з волокнистої сітки. В ході припресо-
вування полімерної плівки з поліетиленовим покриттям до паперової
основи відбувається взаємодія у вузлах розплавленого поліетилену з
поверхнею волокон. При зменшенні кількості вузлів і волокон реальна
площа контактної взаємодії поліетилену з основою відбитка зменшується,
що стає потім причиною відшарування плівки.

Було вивчено кілька різновидів паперу — етикетковий, палітурний,
офсетний марки А та інші масою 80... 120 г/м2. Аналіз здобутих
результатів засвідчив, що найбільший ефект зміцнюваності характерний
для офсетного паперу (завдяки його високим характеристикам міцності).

Досліди показали, що адгезійну міцність взаємодії плівки з папером
визначає природа полімеру термочутливого шару. Вибір полімеру
впливає також на температуру припресовування.

УкрНДІСВД розроблено новий тип плівки для припресовування —
ПІЇТ; її основою є поліпропіленова плівка, що серійно виготовяєгься в
Україні. Термочутливий шар залежно від природи полімеру та типу
клеєнакладного обладнання можна наносити з розплаву (клей на основі
співполімеру етилену з вінілацетатом) або з розчину (клей на основі
співполімеру бутадієну із стиролом та акриловим полімером). Викори-
стання цих полімерів забезпечує тривке утримування термочутливого
шару на поверхні поліпропіленової плівки з однобічною активацією, а
також зниження температури припресовування на 20...ЗО °С порівняно
з поліетиленом. Це оберігає поліпропіленову плівку від деформації.

Фізико-мехнічні властивості плівки ППТ завширшки до 580 мм, яку
серійно виготовляє підприємство «Родник» (м. Шостка), такі:

Зовнішній вигляд	Прозора плівка з ледь помітним

тьмяним або жовтуватим відтінком,
без зморшок, згорток, проколів

Товщина основи, нм	20±1, 30±1,5

Маса термочутливого шару площею їм3, г	8...10

Міцність з’єднання з офсетним папером	20

після припресовування при температурі

90... 105 °С, Н/м, не менше

Випробування показали, що плівка 1111Т міцно і якісно приклеюється
до задрукованого паперу (відбитка), відповідає вимогам поліграфічного
виробництва, і її можна рекомендувати для оздоблення палітурок,
суперобкладинок, книг, плакатів, календарів, поштівок, пакетів та інших
різновидів друкарської продукції.

Плівку на вібитку можна закріплювати також термічно, для чого вона
повинна мати заздалегідь насичений шар дисперсійного або розчинного
термоклею. Останній закріплює плівку після випаровування органічного
розчинника чи води. Найчастіше використовують плівки, що мають
матову або фактуровану поверхню. На плівці ВОРР завтовшки 12 мкм
після твердіння клею виконують холодне пресування, яке зміцнює
покриття. На матовій плівці ВОРР можна підсилити оздоблювальний
ефект лакуванням окремих елементів. На цих плівках можна виконувати
тиснення срібної або золотої фольги. Тиснення іншими кольорами
можливе на лавсанових і глянцевих плівках ВОРР. Найскладнішими у
застосуванні є поліпропіленові плівки.

М’які поліхлорвінілові плівки завтовшки 70 мкм з тисненням
використовують переважно в книжковому виробництві. Металізовані,
кольорові, голограмні лавсанові плівки застосовують для спеціальних
покриттів. Додаткове задруковування або лакування на цих плівках
можливе тільки спеціальними фарбами або лаками. Перспективнішими
є матові плівки — їх легко приклеювати, припресовувати, лакувати, на
них можна друкувати, їх бігувати, робити тиснення.

Виробництво і використання фольги та плівок для тиснення і покрит-
тя поліграфічної продукції зараз переживає пору інтенсивного розвитку
завдяки досягненням хімії, поліграфії та комп’ютерної техніки.

11.2.2. Машини для припресовування плівки

Припресовують плівку на нескладній малогабаритній машині,
створеній УНД11111 ім. Т. Шевченка. В її робочій схемі використовується
клеємастильна машина КМ (рис. 11.17). Друковані аркуші І подаються
на клеємастильну секцію 2, звідки виходять намащеним боком догори
на рулонну паперову підкладку 6; остання слугує водночас для транспор-
тування намащеного паперу через вальці З, до яких з протилежного боку
підводиться плівка з рулону 4. Проходячи між вальцями, плівка
припресовується до намащених клеєм відбитків, які разом з підкладкою
намотуються на циліндр 5, а потім розрізаються. Оскільки клеюча

Рис. 11.17. Схема машини для припресовування плівки
речовина намащується безпосередньо на задрукований матеріал, щоразу
треба добирати клей такої рецептури, щоб він не розчиняв фарбу на
відбитках.

Плівку припресовують на машинах марки «ПиоГап», «МахіЬопд»
фірми «ВіШоГег» (Німеччина), а останнім часом на машині БП-72, ство-
реній УкрНДІСВД. Технічну характеристику машин марки «ОиоГап» на-
ведено в табл. 11.2.

Таблиця 11.2. Технічна характеристика машин марки «ВиоГап»

Марка машини	Формат аркушів, мм	Швидкість, м/хв	Габаритні розміри, мм
«Дуофан 2400»	750x1020	<40	7500x1700x1800
«Дуофан 6000»	760x1020	< 50	9200x1700x1800

Схему припресовування плівки показано на рис. 11.18. Плівкова
стрічка з рулону 8 протягується через основні пристрої машини і
намотується на втулку приймального пристрою 9. Для рівномірного
проходження плівки в матпині, усунення можливих дефектів намотування
або втягування її кромок натяг плівки регулюється.

Рис. 11.18. Схема припресовування плівки клеєвим способом на машині марки «Пиоіап»

Плівка спочатку потрапляє в клеєнаносний пристрій. Робочий розчин
клею з бака 10 подається в ванну 7, звідки валиками 5 і 6 наноситься
рівномірним шаром на плівку. Потім плівка з клеєвим шаром спрямо-
вується в сушильний пристрій 4 з регульованим режимом сушіння за
допомогою ІЧ випромінювачів 3.

Аркуші надрукованої продукції пневматичним самонакладом І
каскадно подаються на транспортне полотно 2, що безперервно рухається
так, щоб наступний аркуш перекривав попередній. Транспортне полотно
подає аркуші в каландровий пристрій, куди надходить плівка з клеєвим
шаром. Припресовування плівки до друкованої продукції здійснюється
в умовах високих температури та тиску при проходженні між циліндрами
11 і 12 каландрового пристрою. Аркуші з припресованою плівкою вихо-
дять з машини у вигляді суцільного полотна й намотуються в рулон за
допомогою пристрою 9.
Машина типу СКМ-1200 (Німеччина) дає змогу припресувати плівку
або фольгу на аркуш паперу. Загальний вигляд цій машини показано
на рис. 11.19. До її складу входять: самонаклад 8 із ступінчастою пода-
чею аркушів; тасьма, що подає аркуші по накладному столу 7; механізм
регулювання 6 подачі аркушів; ексгаустер 5; привід 4 накочувальної
системи; механізм 3 вмикання та вимикання накочувальної системи;
пристрій 2 для розмотування фольги; механізм 1 для її намотування;
бак 10 для клею з насосом; пульт керування 9.

Рис. 11.19. Загальний вигляд машини типу СКМ-1200

АТ «Росполиграфтехника» створено машину моделі БП-72УБ,
призна-чену для безклеєвого припресовування прозорих полімерних
плівок до рулонної чи аркушевої друкованої продукції. Технічна

характеристика цій машини така:

Діапазон регулювання швидкості, м/хв
Експлуатаційна швидкість, м/хв
Габаритні розміри, мм

Маса, кг

Максимальний діаметр рулонів плівки, мм

Ширина рулонів, мм

Товщина плівки, мкм

Максимальний діаметр рулонів паперу, мм

Ширина рулонів, мм

Максимальний діаметр рулонів готової продукції, мм

Формат аркушів паперу, см

Товщина паперу, мкм

Зусилля припресовування, Н

5...30
15...20
4200x2712x1560

3114
400
280...700

12...60
900
300...720

560
Від 72х 102 до 30x75
80...300
4000

Із вищенаведеного випливає, що припресовування плівок до тираж-
ної поліграфічної продукції передбачає застосування високопродуктив-
ного великоформатного устаткування і до недавного часу використову-
валось виключно на спеціалізованих поліграфічних підприємствах. Од-
442
нак останнім часом процеси припресовування плівок знайшли надзви-
чайно широке застосування поза межами названих підприємств і стали
звичним у багатьох фірмах, офісах, установах тощо. Припресовують —
ламінують різноманітні документи, малоформатну продукцію, бейджі,
фотографії та інші вироби для надання їм специфічних оптичних ефектів,
підвищення стійкості проти спрацювання і захисту від дії вологи, заб-
руднень, механічних пошкоджень, а також захисту від підробок. Цей
ринок заповнений широким асортиментом матеріалів для ламінування,
ламінкаторів з різноманітними технічними можливостями і характери-
стиками.

Розрізняють два основних варіанти процесів ламінування: закочу-
вання документів у плівковий пакет відповідного формату, коли засто-
совують пакетні ламінатори, і ламінування аркушів з обох боків із двох
рулонних пластикових срічок (рулонні ламінатори), після чого вироби
нарізають на потрібний розмір.

У першому випадку використовують пакетні ламінатори для роботи
з об’єктами розмірами від візитної картки до формату АЗ. Деякі моделі
цих ламінаторів мають гарячі вали, що дає змогу здійснювати на них
тиснення кольоровою металізованою фольгою на відбитках.

Плівка для ламінування вибирається залежно від призначення, ви-
мог до готового виробу й особливостей техніки: ламінування в глянце-
ву, матову, текстурну, кольорову плівку, а також плівку з самоприклею-
вальною основою, для захисту від вигоряння на сонці тощо. Ринок за-
повнений плівками для ламінування різної хімічної природи завтовш-
ки від 25 до 360 мкм у вигляді пакетів та рулонів і різноманітних форматів
й об’ємів (наприклад, від кількох десятків до 300 м).

11.3. ДЕКОРАТИВНЕ ОЗДОБЛЕННЯ

Декоративне оздоблення — це процес нанесення спеціальних
покриттів або образотворчих елементів з метою надання певних експлуа-
таційних властивостей продукції та поліпшення її зовнішнього вигляду.
Воно використовується при виготовленні листівок, обкладинок і супероб-
кладинок, етикеток, сувенірної продукції, виробів культпобуту, тари й
упаковки тощо.

Аплікація — спосіб декоративного оздоблення продукції за допомогою
накладних елементів з різних матеріалів. Для аплікації можуть бути вико-
ристані папір і відбитки, полімерні плівкові матеріали, палітурні та інші
тканини.

Широко використовують матеріали з рельєфною фактурою, яка ство-
рюється за допомогою тошонування або тренування при обробленні на
спеціальних каландрах з рельєфним профілем поверхні.

Аплікацію накладають на оброблювану поверхню відповідно до ма-
кета і закріплюють приклеюванням або зварюванням. Оскільки цей спо-
сіб трудомісткий, його застосовують рідко, в основному для випуску
сувенірної продукції.
Декалькоманія — спосіб поліграфічного виготовлення та викори-
стання перевідних зображень, декоративних малюнків, маркувань,
індексації, нумерації тощо, призначених для перенесення на папір або
інший матеріал.

Розрізняють три види переведення зображень: «мокрий», «сухий» і
термічний. Вибір їх залежить від властивостей матеріалів та експлуата-
ційних вимог.

Деколь є багатошаровою системою, що складається з підкладки й
перевідного зображення. Залежно від призначення деколя як матеріал
для підкладки використовуються: прогумований папір (папір з нанесеним
клеєвим шаром), полімерна плівка, металева фольга тощо.

Крім підкладки та фарбового відбитка для перевідного зображення,
на деколь наносять ще один або кілька тонких шарів спеціального
призначення, розміщених у певній послідовності.

Деколі для «мокрого» способу переведення зображень гумують, тобто
покривають (як поштові марки) водорозчинним клеєм, призначеним для
фіксації перевідного зображення на поверхні виробу, що декорується.

Деколі, які використовуються для «сухого» способу переведення
зображень, покривають (як і липку стрічку) шаром невисихаючого клею.
Такий клей виготовляється на основі полівінілбутиралю. Для зручності
застосування та запобігання передчасному висиханню клеєвий шар
деколя до його використання захищається плівкою, наприклад лавса-
новою.

Деколі, які застосовуються для термічного переведення зображень,
складаються з лавсанової плівки або металевої фольги, що використо-
вується як підкладка, на один бік якої послідовно наносяться восковий
шар, лакофарбова плівка перевідного зображення та грунтовий шар.
Підкладка таких деколів повинна мати більш високе температурне роз-
м’якшення.

До спеціальних видів декоративного оздоблення продукції належить
металізація, тобто нанесення на неї тонких металевих покриттів. Так,
при виготовленні фольги для гарячого тиснення використовують
вакуумну металізацію, друкованих схем — хімічну металізацію, а при
декоративному оздобленні сувенірних виробів — хіміко-гальванічну
металізацію. Технологія нанесення таких покриттів визначається
особливостями матеріалів і призначенням продукції.

У масовому механізованому виробництві застосовують спеціальні
автоматичні лінії для виготовлення й оздоблення деколів та етикеток на
папері або полімерній стрічці з апаратами друкування, гумування й
висікання, а також зняття з рулону і з’єднання з оброблюваною
поверхнею.

Докладніше про інші оздоблювальні технології та обладнання, такі
як блінтове тиснення, тиснення горячою фольгою, друкування металізо-
ваними фарбами тощо, йдеться в книзі С.Ф. Гавенка, С.М. Яреми «Оз-
доблення друкованої продукції» (К.: УкрНДІСВД, 2000. — 310 с.).
Глава 12

ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА КОНТРОЛЬ
ЯКОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

12.1.	ПРИСТРОЇ'ДЛЯ АКЛІМАТИЗАЦІЇ ПАПЕРУ

Якщо папір знаходиться в середовищі з відносно високою вологістю,
то внаслідок гігроскопічності та високої адсорбційної здатності до вологи
він зволожується. При висиханні паперу в середовищі сухого повітря
відновлюються міцні зв ’язки між волокнами в нових контактних точках.
Абсолютно сухий папір через крихкість пересушених волокон має
порівняно невисокі показники механічної міцності. З підвищенням
вологості волокна набувають гнучкості, міцність паперу за його
основними показниками при цьому підвищується. Ця залежність
справедлива до якогось оптимального значення вологості, перевищення
якого негативно впливає на показники механічної міцності паперу через
послаблення міжволоконних зв’язків.

При сталій температурі навколишнього повітря температура паперу
дорівнює температурі повітря, і вологість паперу завдяки його гігроско-
пічності приходить у відповідність з вологістю навколишнього повітря.
Ця рівновага вмісту вологи в папері однакова в усьому його об’ємі й не
змінюється, доки папір перебуває в даних атмосферних умовах.

Акліматизація паперу — це процес досить тривалого витримування
його в атмосфері приміщення, в якому передбачається використання
паперу для друкування або іншої мети. Акліматизація паперу може бути
також здійснена обдуванням його повітрям цеху.

Акліматизація друкарського цеху, (тобто кондиціювання атмосфери
підтримуванням в ньому сталих відносної вологості та температури)
сприяє зменшенню браку через деформацію паперу і несуміщення фарб.
Проте найліпші умови використання паперу для друкування ті, за яких
здійснюється акліматизація друкарського цеху з одночасним конди-
ціюванням аркушевого та рулонного паперу в установках різного типу.

Найпростіший спосіб акліматизації — витримування паперу деякий
час у приміщенні друкарського цеху в розпакованих кіпах, але це
потребує значного часу (сім—десять діб залежно від сорту паперу, його
температури, вологості тощо). Для прискорення процесу акліматизації
в друкарських цехах виготовляють спеціальні вішала, на які підвішують
і витримують папір до чотирьох діб. На великих поліграфічних підпри-
ємствах застосовують спеціальні пристрої та установки, які дають змогу
скоротити час на підготовку паперу до друкування до кількох годин.
Для акліматизації паперу широко використовують спеціальні ланцю-
гові конвеєри (рис. 12.1, а). Вони зручні, оскільки не займають корисної
площі в друкарських цехах і не потребують спеціальних камер та венти-
ляційних установок. Конвеєри підвішують під стелю друкарського цеху
по всій його довжині. Це дві паралельні замкнені лінії ланцюгів 1, при-
кріплені до стелі цеху на висоті 3,5...4 м від підлоги несучими роликами
2, що переміщаються по напрямних рейках 3. На одній з ділянок конвеєр
опускається до висоти майже 2 м для підвішування та знімання паперу.
Завантаження і розвантаження паперу здійснюються під час роботи
конвеєра або після його зупину, швидкість руху конвеєра — 15...25 см/
хв. Довжина конвеєра може бути різной, але зручною для його
завантаження, з максимальним використанням довжини цеху. Бажано,
щоб папір, підвішений в захоплювачі конвеєра при малій швидкості його
руху, повертався до місця його знімання через 3...4 год. Найчастіше
конвеєр рухається тільки при його завантаженні та зніманні пачок паперу.

У конвеєрах каретки з підвісками для паперу весь час зв’язані з
тяговим елементом (ланцюгом) і рухаються по одній і тій самій трасі
підвісних шляхів. Тяговим елементом конвеєрів може бути ланцюг.
Найбільш простими й зручними є розбірні ланцюги. У них кут повороту
внутрішньої ланки в площині осі шарніра досягає 8... 12° в кожний бік,
що дає змогу зменшити радіуси перетинів до 1,4...4 м.

Підвіснийшлях виготовляють із стального прокату—двотавра, труб,
штаб тощо. Його прикріплюють до перекриття або встановлюють на
спеціальних колонах чи кронштейнах.

Стопи паперу розміщують на підвісках, які кріпляться до кареток.
Конструкція підвісок визначається форматом паперу, а також способом
його завантаження та розвантаження. Нарис. 12.1, б показано конструк-
цію підвіски для стопи паперу.

Крок підвіски а визначається заданою продуктивністю (кг/год) та
швидкістю конвеєра V, (м/с):

ЗбООмн
ц =-------

де ти — маса вантажу, кг.

Завантаження та розвантаження підвісок конвеєра можуть здійсню-
ватися вручну або автоматично. Ручні завантаження та розвантаження

використовуються при неоднакових форматах тиражного паперу.

Рис. 12.1. Ланцюговий конвеєр для акліматизації паперу (а) та конструкція підвіски для
стопи паперу (б)
12.2.	КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ, РОЗРІЗУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ
ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Виготовлена продукція має відповідати вимогам до якості, передба-
чених технічною документацією. Оцінюють готову продукцію за
об’єктивними якісними показниками з урахуванням вимог стандартів.
Мета контролю виготовленої продукції — виявити дефекти (відхилення
від норми). Можливий перелік дефектів такий:

Дефекти припресовування плівки

Дефекти біговки та перфорації

Дефекти висікання

Порушення кольоропередачі

Пошкодження паперу

Дефекти бронзування

Дефекти друкування

Дефекти поверхні

Механічні пошкодження

Відхилення під час обрізування
книжково-журнальник видань
Відхилення від формату (обрізу-
вання аркушевих видань):

а)	образотворчих листівок і
мініатюрних табелів-календарів

б)	художніх репродукцій

в)	плакатів, наочних посіб-
ників, бланкової продукції,
етикеток тощо

Наявність зморшок, згорток, проривів,
відшарування плівки від відбитка
Недостатня глибина біговки, відсутність
перфорації

Негладке обрізування, вириви, деформації
Невідповідність кольоропередачі на від-
битку пробному відбитку, затвердженому до
друку

Пошкодження поверхні відбитка у вигляді
вирваних або надірваних волокон паперу,
зрив покровиого шару

Спотворення тексту або зображення,
змазування чи налипання нанесеного шару
Див. дод. 1, 2

Подряпини, плями, смужки, втрата елемен-
тів зображення

Рвані, зім’яті, брудні аркуші

Від гранично допустимого формату — більш
як ±2 мм і по косині блока — більш як 2 мм

Від заданих розмірів — більш як ±1 мм і по
косині блока — більш як 0,5 мм

Від заданих розмірів, у тому числі на косину,
— більш як ±1 мм

Від заданих розмірів, у тому числі иа косину
— більш як ±2 мм

Якість видань має контролюватися за методикою, викладеною в
Інструкціях з організації контролю якості напівфабрикатів і готової
продукції.

Контроль оптичної густини окремих елементів зображення здійсню-
ється порівнянням на денситометрі тиражних відбитків з пробними й
контрольними.

Розміщення складних елементів малюнка висічки або перфорації кон-
тролюється за допомогою прозорого шаблону або регістроскопа.

Точність лінійних розмірів контролюється вимірювальною лупою з
похибкою вимірювання не більш як 0,2 мм або вимірювальною
металевою лінійкою з похибкою вимірювання не більш як 0,5 мм.

Продукція після друкування та оздоблення (як у рулонах, так і в
аркушах) розрізується, пакується та маркується.

Надруковане паперове полотно можна розрізувати в поздовжньому
та поперечному напрямках безпосередньо у друкарських машинах
відразу після друкування і складати на приймальний стіл або намотувати
розрізане на смуги паперове полотно на окремі бобіни. Для цього деякі
друкарські машини мають відповідне обладнання.

Деякі підприємства випускають продукцію у вигляді надрукованих
парафінованих і розрізаних (за замовленням) на окремі бобіни етикеток
візерункового друку. Іноді продукцію виготовляють у вигляді окремих
(розрізаних) етикеток, для чого надруковані рулони розрізають аркушері-
зальною машиною на окремі аркуші. Заготовлені аркуші спочатку нако-
люють на голки в стопи по 250...500 шт., а потім розрізають на різальній
машині на окремі етикетки, які використовують для ручного загортання
цукерок. Оскільки ручний спосіб загортання продукції на виробницві
витісняється автоматичними загортувальними машинами, в яких
етикетки розміщено в бобінах, то основна маса продукції має виходити
з підприємства у вигляді бобін відповідної ширини, які встановлюють
потім у пакувальні автомати.

Для намотування бобін етикеток спочатку заготовляють паперові
втулки з окремих смуг паперу, які змащують клеєм і намотують на
дерев’яний стрижень діаметром 50 мм. Для розрізування етикеток на
бобіни застосовують спеціальну бобінорізальну машину з дисковими
ножами. Вона складається зі станини, на якій закріплено кронштейни
заряджання та приймання. Дискові ножі встановлено на двох паралель-
них валах, що обертаються назустріч один одному. Кількість ножів і
відстань між ними визначаються розміром бобін і шириною паперу. Для
точного розміщення ножів використовують набір каліброваних кілець
різних розмірів (2...5 мм). Підбираючи відповідно кільця, завжди можна
встановити точний розмір смуги бобіни.

Натяг паперового полотна та зусилля намотування смуг на бобіни
регулюються дисковими фрикціонами, що мають дві фетрові суконки.
Ці суконки для міцнішого зчеплення треба зрідка очищати сумішшю
машинного масла та графіту.

Особливо старанно слід установлювати верхні ножі відносно нижніх.
Ножі мають легко пружинити під натиском пальця. Глибина заходження
верхніх ножів має бути не більшою за 0,4 мм. Глибше заходження приз-
водить до заїдання та порушення бічного торця бобіни.

Рулон установлюють у машину і розрізають паперове полотно на
смуги. Кінці останніх закріплюють у шаховому порядку на приймальних
валах і починають розрізати з намотуванням на бобіни. В перший момент
руху фрикціони мають бути ослабленими, а в міру зростання намоту-
вання бобін їх треба поступово затискувати. Бічне переміщення рулону
регулюється за допомогою штурвального маховика.

Готові бобіни (аркушева продукція) пакують у пачки масою до 15 кг.
На кожну пачку наклеюють ярлик, на якому вказують етикетно-друкар-
ську фабрику, назву етикетки, кількість, масу брутто й нетто, дату паку-
вання і ставлять штамп пакувальника.

Аркушева продукція великого формату (0,5... 1 друк, арк.) пакується
в трубки або в закриті пачки з викладанням стопи аркушів. Продукцію
форматом 0,25...0,5 друк. арк. пакують у закриті плоскі пачки. Видання
в 1/8 частку друк. арк. і менші пакують по 1, 2, 4 стовпчики в закриті
пачки з прокладкою через кожні 100...250 примірників. Пачки аркушів
загортають в один або два аркуші пакувального паперу, клапани
заклеюють або обандеролюють липкою стрічкою.

Для пакування застосовують обгортковий папір марок А і Б або
мішковий марки М-80. Для прокладок використовують коробочний
картон марки Г і картон палітурний марки Б (відходи). Товщина картон-
них прокладок має бути не менш як 1,5 мм.

12.3.	КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ КОЛЬОРОВОГО ДРУКУ
ТА КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ

Важливим етапом друкарського процесу є виготовлення пробних ба-
гатокольорових відбитків, за якими можна визначити якість кольоро-
поділених операцій та затвердити для друкування тиражу еталонні зраз-
ки. Протягом багатьох років кольоропробу здобували на спеціальних
пробо-друкарських верстатах, умови виготовлення відбитків на яких
(швидкість і тиск друку, нанесення фарби та зволоження) істотно
відрізняються від умов друкування тиражу. Для уникнення цих недоліків
останнім часом на спеціалізованих підприємствах кольорового друку
застосовують дво- та чотирифарбові верстати з термостатуванням. Од-
нак вони теж мають певні недоліки.

Широке використання знаходять методи здобуття кольоропроби без
друкування, зокрема спеціальні цифрові системи дають змогу виготов-
ляти кольоропробу на основі інформації, переданої з банку даних. При
цьому сканована інформація переробляється в автоматизованій системі
підготовки «інформації» або в комп’ютерно-видавничій системі, а потім,
перш ніж виводити її на кольороподілювачі фотоформи, візуалізується
на екрані відеотермінального пристрою (ВТП), причому в кольорах,
близьких до тих, які будуть на відбитках тиражу, чи у вигляді кольороп-
роби на папері. Лише після коригування записуються фотоформи.

При цьому цифрові методи, на відміну від аналогових, дають змогу
з більшою імовірністю відтворити умови майбутнього друкування ти-
ражу: оптичну густиною фарбових шарів, тип ЗМ та його властивості.

Фірма «Сгозйкі» (Великобританія) розробила ВТП для попередньої
оцінки результатів кольорокоригування, який працює в автоматичному
режимі. Оскільки оператор на екрані ВТП може завчасно оцінити ре-
зультати кольорокоригування та ретушування, процес виготовлення ко-
льороподілених фотоформ став більш ефективним, підвищилася якість
фотоформ. Робота в автономному режимі дає змогу проглядати наступ-
ний оригінал під час сканування попереднього. Тому стало можливим
підвищити продуктивність кольорокоректора на 50. ..90%. Коли роботу
на ВТП завершено, вся інформація заноситься на гнучкий диск, який
потім уводиться в кольорокоректор і керує його роботою. Крім функцій
попереднього перегляду, ВТП виконує роль пристрою для здобуття проб-
них зображень до передачі їх на головну консоль системи.
Фірма «Ви Ропі» розробила комплект «сухої» кольоропроби
«Сготаїіп», в якому для виготовлення пробних відбитків використо-
вуються не друкарські фарби, а сухі пігменти, що застосовуються в них.
Пробний відбиток, виготовлений за цією технологією, наближається як-
існо до тиражного, оскільки при цьому точно враховуються спотворен-
ня растрової точки, які виникають під час копіювання та від розтиску-
вання при друкуванні. Вважається, що кольоропроба «Сготаїіп» більше
відповідає тиражному відбитку, ніж відбиток, виготовлений на офсет-
ному прободрукарському верстаті.

Більш досконалими є системи для передачі кольорових зображень
замовникам, які територіальне віддалені від виконавця. Так, у Лондоні
на репротехнічному підприємстві «Адсіріаіез» працює комплекс, що скла-
дається з передавального пристрою, відеоекранів, телефонів і прий-
мального пристрою, встановленого в замовника. Передавальний
пристрій приймає ілюстраційну інформацію з кольорового монітора і
через телефонну мережу в оцифровонаму вигляді спрямовує у прий-
мальний пристрій. Протягом двох хвилин зображення передається на
екран замовника, після чого експерти оцінюють якість кольороподілу, а
замовник його затверджує.

Якщо на друкарському відбитку кольори відтворюються чотирма
фарбами (жовтою, пурпурною, блакитною і чорною), то на екрані вони
формуються червоною, зеленого і синьою; тому для забезпечення відпо-
відності кольоропроби на екрані друкарському відбитку перша система
електронне трансформується в другу. Хоча цифрові системи кольоро-
проби перебувають на початковій стадії свого розвитку, деякі з них вже
знайшли практичне застосування. Наприклад, систему фірми «8іогк»
(Голландія) створено на основі використання електрофотографії. Вона
забезпечує відтворення лініатури растра до 70 см-1 з п’ятьма різними
формами растрових елементів. Кожний колір можна здобута в 265 града-
ціях. Точність суміщення — 1 мкм. Роздільна здатність — від 40 до 100
см-1. Зображення за допомогою рідких тонерів може бути нанесене на
паперову основу масою до 250 г/м2. Виготовлення кольоропроби займає
18... 28 хв.

Струминна прободрукарська система ІРІС 3024 призначена для виго-
товлення кольоропроби з цифрових масивів даних автоматизованої си-
стеми підготовки інформації. Вона забезпечує виведення у форматі до
842х 1189 мм. У системах термоперенесення фарби ступінь нагрівання
термоголовки впливає на кількість фарби, що переноситься з полімер-
ного носія на папір. Крім зазначених засобів здобуття відбитків, в циф-
ровій кольоропробі використовують принципи сублімації, мікрокапсу-
лювання, фотополімеризації та спеціального лазерного експонування.

Для оцінки якості кольорового друку створені значну кількість при-
строїв і систем, призначених для визначення тих або інших параметрів
зображення від тест-об’єктів, шкал і електронних луп до електронних
систем вимірювання кольору. Новітні розробки в галузі систем кольоро-
пробного контролю, наприклад «Неісіе1Ьег§ СРС-23», дають змогу виз-
начити й коригувати спотворення за будь-якою з точок відбитка або по
всьому його полю.

Більш докладно про кольоропробні системи та контрольно-вимірю-
вальні прилади див. у навчальному посібнику «Офсетний друк», кн. 1
«Технологія та обладнання додрукарських процесів» (К.: УкрНДІСВД:
ХаГар, 2000.—467 с.).
ПІСЛЯМОВА

Незважаючи на зміни в засобах комунікаційних технологій, які
стосуються також видавничо-поліграфічного комплексу, друкована
продукція сьогодні залишається іноваційним рушієм прогресу.

Сотні тисяч друкарських машин виконують надзвичайно важливу
місію — вони відтворюють і цим самим дають можливість передавати
та зберігати віковічні знання, досвід, інформацію, сприяють розвитку
цивілізації, прогресу й добробуту народів, взаєморозумінню між ними.
Не можна переоцінити значення друкованого слова.

Описані в цій книзі АРМ і РРМ офсетного способу друку відобра-
жають сучасний стан його розвитку. Як було вже зазначено, провідні
машинобудівні фірми постачають широкий асортимент типажних рядів
машин для різних потреб з урахуванням якості продукції, потрібних
форматів, видів ЗМ, фарбовості, ступеня автоматизації друкарського
процесу, оперативності виконання замовлень, охорони навколишнього
середовища, фінансових можливостей друкарень тощо.

Основні тенденції, спрямовані на вирішення цих проблем, обумовлені
широким використанням електроніки, комп’ютерної, лазерної, високо-
точної техніки для оптимізації систем керування, регулювання та
конролю на всіх стадіях друкарського процесу.

Кожна з провідних фірм, які виготовляють друкарські машини,
розробляє свої системи, що мають переваги в певній галузі випуску полі-
графічної продукції, проте всі вони спрямовані на подальший технічний
прогрес.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ

1.	Автоматика и управление в полиграфических системах: Межвед. сб. науч.
тр. — М.: Изд-во МГРУ «Мир книги», 1993.

2.	Белокрьісенко В.Ф., Полякова А.Н. Структура и свойства нових декельньтх
материалов для машин офсетной плоской почати // Физико-химические явлення в
процесах полиграфии: Тр. ВНИИ полиграфии. — М., 1988. — Т. 38, вьпт. 1. — С.
51-62.

3.	БрюнинА. Н. Литографские и офсетньте машиньї. — М.; Л.: Изд-во итипогр.
Гизлегпрома, 1949.

4.	Вербицкий А. Листовне УФ лакировальнне машини И Полиграфия. — 1998.
— № 2. — С. 65-67.

5.	Вспамогательньїе расходнме материали в офсетном печатном процессе.
Проспект. Уогіех-Україна-Друк. — К., 2000. — С. 9.

6.	Гасов В.М., Цьгганенко А. М. Информационние технологии в издательском
деле и полиграфии: В 2 кн. — М.: Изд-во МГУП «Мир книги», 1998.

7.	Гольдштейн Д.Д., Фишбейн П.С., Богданова ЛЛ. Особенности плоской
офсетной печати на полимерниьтх пленках: 7-я Всесоюз. науч.-техн. конф. по
спецвидам печати. —К., 1980. — С. 92.

8.	Ефимов М.В., Толстой Г.Д. Автоматизация технологических процессов
полиграфии. — М.: Книга, 1989.

9.	Ефремова А. Н., Муратов Ю. А. Технологические процесом полиграфии. —
М.: Изд-во МЛИ, 1989.

10.	Захаров А. Г, Кочин Б. И. Работа на пробопечатном офсетном станке. —
М.: Книга, 1977.

11.	Захаров А. Г, Либерман Н. И., Фуфаевский Д. А. Офсетньте печатньте
машиньї. — М.: Книга, 1978.

12.	ЗоренкоО., Величко О. Закономірності зміни друкарсько-технічних
властивостей декелів // Друкарство. — 2000. — № 5. — С. 66-69.

13.	Козак О. Сучасні офсетні гумо-тканинні полотна та друк з їх застосуванням
// Палітра друку. — 2000. — №5. — С. 51-54.

14.	Лабинский В. С., Розум О. Ф. Печатающие и пробельньте елементи форм
офсетной плоской печати. — К.: Реклама, 1989.

15.	Лабинский В.С., Гетьман И.Т. Исследование процесса гидрофилизации
офсетних форм растворами злектролитов: 8-я Всесоюз. науч.-техн. конф. по
спецвидам печати. — К„ 1985.

16.	Луцькій М. М. Управління електромеханічними системами приводів рулонних
друкарських машин на основі спостерігаючих пристроїв. — К.: Ін-т елекіродінаміки
ПАН України.: Автореф. дис.... д-ратехн. наук, 1994.

17.	Малоформатная офсетная печать: [Пер. с нем.] / К. Високе, В. Берет, В. Гет-
дель идр. —М.: Книга, 1979.

18.	Мельников О.В. Друкування на аркушевих офсетних машинах. — Л.: Афіша,
1999.

19.	Митрофанов В.П., Тюрин А. А., Бирбаер Е.Г., Шталяков В.И. Печатное
оборудование. — М.: Изд-во МГУП, 1999.

20.	МогиновР.Г, ФедосеевА. Ф. Машини и оборудование цехов плоской печати.
— М.: Книга, 1991.

21.	Мюллер П. Офсетная печать: Проблеми практического использования. —
М.: Книга, 1988.

22.	Никанчикова Е. А., Попова А. Л. Технология офсетной печати. —М.: Книга,
1985.

23.	Офсетньїе резиновне полотна. Издано фирмой «Оипіор Ьітіїеб бгаріїіс
Ргосіисіз Оіуіаіоп», 1972. Переиздано АТВ «Іпбазііаі КиЬЬег Ргодисіз Со. Біб» и
«Скатів Орепвкаш & 8опз Бій», 1993.

24.	РаскинА. Н., Рамейков И. В., БирюковаН. Д., МуратовЮ. А., Ефремова А.
Н. Технология печатних процессов. —М.: Книга, 1989.

25.	Розум О. Ф. Физико-химические основи тиражестойкости печатних
форм. — К.: УМК ВО, 1989.

26.	Румянцев О. Современнне приемнме устройства к рулонним печатним
машинам П Полиграфия. — 2000. — №2. — С. 22-24.

27.	РязановВ. М. Офсетная печать. — М.: Книга, 1983.

28.	Сенкусь В. Т. Експлуатаційні можливості книжково-журнальних ма-
шин. — Л.: УАД, 1994.

29.	Солдатов А. А. Работа на рулонних офсетних машинах. — М.: Книга, 1979.

ЗО.	Солдатов А. А. Печатнику-офсетчику: Слов.-справ. — М.: Книга, 1984.

31.	Спихнулин Н. И. Формнне и печатние процесом: Технология и
систематизация. —М.: Книга, 1989.

32.	Тремут В.М. Проблеми офсетной печати на синтетической бумаге: 8-я
Всесоюз. науч.-техн. конф. по спецвидам печати. —К., 1985.

33.	Тюрин А. А. Печатние машинм-автоматм. —М.: Книга, 1980.

34.	Фигибейн П.С. Офсетнне краски для печати на полимернмх пленках: 4-я
Всесоюз. науч.-техн. конф. по спецвидам печати. — К., 1972.

35.	Чехман Я. И. Печатние аппаратн (основи теории). — К.: УМК ВО,
1989.

36.	ЧехманЯ.И., СенкусьВ. Т.БирбраерЕ. Г. Печатниемашини.—М.: Книга,
1987.

37.	Чехман Я. І., Сенкусь В. Т., Босак В. О. Практичні заняття з дисціпліни
«Друкарське устаткування». — Л.: УАД, 1993.

38.	Чехман Я.И., Белокрьісенко В.Ф., Кравчук И.Н., Шустьікевич А.И.,
Шустьікевич М. В. Офсетнне резиногканевне пластини Н Компьюарт. — М., 2000.
— №1.—С. 24-30.

39.	Шепотинник Л.С. Исследования в обпасти безрастровой полутоновой
офсетной печати: 3-я Всесоюз. науч.-техн. конф. по спецвидам печати. — К., 1969.

40.	Гаскіегтіпі Оййекігиск іп пеиеп Зргаскеп игкі тії Егіаиіегипвеп іп Цеиізск. —
ЬеіргІ£: Іпзіііиі Йіг дгайзске ТесЬпіск, 1986.

41.	ВиВі ВіеВІ, Еіеіег Пеитап, Тиг^еп ТеиЬпег. Тескпоіодіе <ІЄ8 Ойзекігискз. — 1.
АиЯ. —Ьеіргів: РаскЬискуегі, 1989.
КОРОТКИЙ СЛОВНИК ПОЛІГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ

А

акліматизація паперу

акклиматизация бумаги
РаріегкопсііНопіегипв
алюмінієва друкарська форма

алюминиевая печатная форма
Аіишіпіишсігискїогт

алюмінієва формна пластина
алюминиевая формная пластина
Аіишіпіишсігискріайе

анодне оксидування

анодное оксидирование
Апосіівсйе Охусіаііоп

аркуш, довгий бік якого збігається з
напрямком руху паперового полотна
(при відливі)

лист, длинная сторона которого сов-
падает с направлением движения бу-
мажного полотна (при опливе)
ЗсйтаІЬайп

аркуш, короткий бік якого збігається з
напрямком руху паперового полотна
(при відливі)

лист, короткая сторона которого
совпадает с направлением движения
бумажного полотна (при опливе)
ВгеііЬайп

аркушевий офсетний друк
листовая офсетная печать
ВовепоіїзеНгиск (УегЕакгеп)

Б

багатофарбове друкування
многокрасочная печать
МеИгіагЬепсігиск (РгогеВ)

багатофарбовий відбиток

многокрасочньїй огтиск

МейгіагЬепсігиск (РгоВикі)

баланс фарба—зволожувальний розчин
баланс краска—увлажияющий
раствор

РагЬеЛУа88ег-О1еісЙ8е^ісйі

безрастровнй офсетний друк (спосіб)
безрастровая офсетная печать
(способ)

га8іегІ08ег ОПзеНігиск (РгогеВ)

біговка

биговка

В.І1ІЄП (РгогеВ)

біметалева друкарська пластина
биметаллическая печатная пластина
Вішеіаїкігискріаііе

біметалева друкарська форма
биметаллическая печатная форма
ВішеіаІІсігискГогпі

браковані відбитки

бракованньїе оттиски

Макиїаіиг

бронзування
бронзирование
Вгопгесігиск (РгогеВ)

В

валик зволожувального апарата
валик увлажняющего аппарата
Реисйіхуаїхе

валик фарбового апарата

валик красочного аппарата
РагЬхуаІге
взаємне кочення (циліндрів)
взаимное качение (цилиндров)
АЬсУІскІигщ (7.уІіпсІегоЬег/Іаскеп)

видрукована продукція

отпечатанная продукция

Вгискеггеи^пікке

вндрукований тираж

отпечатанньїй тираж

Еіа^епсігиск (Ргосіикі)

відбиток

оттиск

Вгискеггеи^пів

відбиток бронзовою фарбою

оттиск бронзовой краской

Вгопгедгиск (Ргосіикі)

відбиток на жерсті

оттиск на жести

ЕсЬдгиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий на аркушевій

друкарській машині

оттиск, полученньїй на листовой
печатной машине
Во^епсігиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий на ротаційній

друкарській машині

оттиск, полученньїй на ротационной
печатной машине

Коіаііопздгиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий на рулонній офсет-
ній машині

оттиск, полученньїй на рулонной
офсетной машине

КоІІепоГГзеісігиск (Ргосіикі)

відбиток на зворотному боці

оттиск на оборотной стороне

ХУіегсІгиск (Ргосіикі)

відбиток на одному боці

оттиск на одной стороне

8сЬбп<ігиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий на одному боці

(лицьовому)

оттиск, полученньїй на одной сто-
роне (лицевой)

ЗсЬбпсігиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий способом без-

растрового офсету

оттиск, полученньїй способом без-
растрового офсета

га8іег1о8ег ОПзеісІгиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий способом офсетного
друку

оттиск, полученньїй способом оф-
сетной печати

ОПвеісІгиск (Ргосіикі)

відбиток, здобутий способом плоского
друку

оттиск, полученньїй способом плос-
кой печати

ЕІасЬсігиск (Ргосіикі)

відбитків/год

оттисков/ч

Огиске рго Зіипсіе

відносна площа друкуючих елементів
относительная площадь печатающих
елементов

Е1асйепс1ескип£>8£>гас1

відносна площа растрових точок
относительная площадь растрових
точек

Ка8іегіопи'егі

відносний контраст друку

относительньїй контраст печати
геїаііуег Вгисккопігазі

відокремлення аркуша (від стопи)

отделение листа (от стопьі)

Во£ЄПУЄГЄІП2ЄІП

відставання фарби (від валиків)

отставание краски (от валиков)
Віапкіаиґеп

відтворення растрової точки

воспроизведение растровой точки

Казіегрипкіи'іесіегеаЬе

відхилення від суміщення

отклонение в приводке
РаВГеЬІег

відштовхування (фарби)

отталкивание (краски)

АЬзіоВеп (йгиск/агЬе)

візуальний контроль відповідності

кольору (на відбитку й оригіналі)

визуальньїй контроль соответствия

цвета (на оттиске и оригинале)

ЕагЬаЬ8іігшпип£>

вм’ятини (гумотканинної офсетної

пластини )

вмятиньї (резинотканевой офсетной

пластиньі)

КпаиізсЬег (Ситтіїиск)

виведення аркушів

ВЬІВОД листов

Во£епаи8Іе£еп

вивірення валиків
вьіверка валиков
АУаІ/епеіпкіеІІеп

вивірення (фарбувальних валиків)
вьіверка (красочньїх валиков)
•Іикііегеп (ГагЬмаІгеп)

видаляння із затискачів (друкарської
форми, гумотканинної офсетної плас-
тини)

удаление из зажимов (печатной фор-
мьі, резинотканевой офсетной плас-
тиньї)

Аикзраппеп

викривання

вьікрьівание

АМескеп

вищипування

вьіщипьівание

КирГеп

вищипування (без повного відриву від
паперу трохи піднятих ділянок по-
верхні)

вьіщипьівание (без полного отрьіва
от бумаги приподнятьіх участков
поверхности)

ВІакепгирГеп

в’язкість друкарської фарби

вязкость печатной краски

ВгискГагЬепуізкокііаі:

Г

газетний офсетний друк (галузь полі-
графії)

газетная офсетная печать (отрасль
полиграфии)

ОП8ЄІ7ЄІІип£8СІгиск (2н’ЄІ£ (Іег Роїу-
угаріне)

газетний офсетний друк (спосіб)
газетная офсетная печать (способ)
2еіІип§8оП8еІс1гиск (Уег/акгеп)

гідрофілізація (пробільних елементів)
гидрофилизация (пробельньїх зле-
ментов)

Оштипіегеп (НусігорМіегеп)

гідрофільний

гидрофильньїй

Ьусігорітії

гідрофобний

гидрофобньїй

йубгоріїоЬ

глибоке травлення

глубокое травление

ТіеГаі/еп

глянцеве побічне зображення

глянцевое побочное изображение
С1ап2§еІ8іегп

градаційна крива

градационная кривая

ІІЬегігаеип^кеппІіпіе

градаційна передача

градационная передача

Топи'егіи'іедег§аЬе

градаційна передача растрового
зображення

градационная передача растрового
изображения

К.азіегіопи'егіііЬегігаеипе

градація тону

градация тона

Топепи'егіаЬзіиГипе

гранично допустима подача зволо-
жувального розчину (що не призводить
до появи підмоклих місць на відбитку)

предельно допустимая подача ув-
лажняющего раствора (не приводя-
щая к появленню подтеков на от-
тиске)

АУа88егГаЬпеп§геп2е

графічна характеристика

графическая характеристика

Кеппііпіе

гуміарабік

гуммиарабик

СиттіагаЬікит

гумотканинна офсетна пластина

резинотканевая офсетная пластина
Ситтібгискіисії

густина тону

плотность тона

Топшегі

двоїння
двоение
ВиЬІіегеп

двобічний друк

двусторонняя печать
2и'еІ8еііепбгиск

декель
декель
АиГги§
декель офсетного циліндра

декель офсетного цилиндра
СиттігуІіпсіегаиГгиб

дефектний відбиток

дефектний оттиск

Макиїаіиг

дефектний відбиток (у процесі друку-
вання тиражу)

дефектний оттиск (в процесе тираж-
ной печати)

Вгисктакиїаіиг

деформація друкованого зображення
деформация печатного изображения
ОгискЬі1сІУегГогіпип£

деформація растрової точки

деформация растровой точки

В.а8іегрипкі<іеГогтіегип£>

діазопроцес

диазопроцесс

Віазорго/езз

діазотипиий процес

диазотипннй процесе
ВіазоіуріеуегіаЬгеп

ді літо (спосіб прямого плоского друку)
ди лито (способ прямой плоской пе-
чати)

Ві-ЬііЬо (Уег/аіпеп)

довжина зображення на відбитку (по
колу циліндра)

длина изображения на оттиске (по
окружности цилиндра)

Вгиск1ап£е

додаткова кількість паперу понад
необхідної для друкування тиражу (на
приладку, брак)

дополнительное количество бумаги
сверх необходимого для печатания
тиража (на приладку, брак)

Огиск/иксІшВ

додаткове поглинання світла фарбовим
шаром (внаслідок розсіювання світла в
товщі паперу)

дополнительное поглощение света
красочньїм слоем (вследствие рас-
сеивания света в толще бумаги)
ЬісЬіГап§

друкарська фарба

печатная краска
ВгискГагЬе

друкарська форма

печатная форма

ВгискГопп

друкарська форма на алюмінієвій
пластині

печатная форма на алюминиевой
пластине

Аішпіпішгкігискріаие

друкарська форма на (на пластині)
печатная форма на (пластине)
Вгискріаііе

друкарська формна пластина

печатная формная пластина
Вгискріаііе

друкар

печатник

Вгискег

друкарське відділення

печатное отделение

ВгискаЬіеі1ип£>

друкарський процес

печатний процесе

Огискуог£>ап£

друкарський цех
печатний цех
Огискзааі

друковане видання

печатное издание

Вгискег2еи£>пІ8

друковане зображення

печатное изображение

ОгискЬіїсі

друкована продукція

печатная продукция

Вгискгеи£>пІ8

друкування

печатание

Вгискеп

друкування бронзовою фарбою (л/е/ив-

лізованою)

печатание бронзовой краской (ме-
таллизированной)

Вгоп/есігиск (Ргоге/І)

друкування газет офсетом

печатание газет офсетом
Хеііип£їоП\еісігиск (Уег/акгеп)

друкування дуплексом

печатание дуплексом

Оиріе/сігиск

друкування книг

печатание книг

ВйсЬегбгиск (Уег/аіігеп)

друкування на аркушах

печатание на листах
Во^епбгиск (Ргогер)
друкування на аркушевих машинах
печатание на листових машинах
Во£>еп<ігиск (Рго:е[і)

друкування на аркушевих офсетних
машинах

печатание на листових офсетних
машинах

Во£епоП8еісігиск (Рго:е[і)
друкування на жерсті

печать на жести

Віесікігиск (Ргозер)

друкування на зворотному боці
печатание на оборотной стороне
УУІесіегсігиск (Рго:е/І)

друкування звороту
печатание оборота
\Уіе<іег<ігиск (Ргозер)
друкування на рулонних офсетних
машинах

печатание на рулонних офсетних
машинах

К.оПепоП'кеісігиск (РгогеР)
друкування з кольороподільних форм
печатание с цветоделенних форм
ТеіІГагЬепсігиск (Рг<>~ер)
друкування з ротаційних форм
печатание с ротационньїх форм
К.оіаііоп8<ігиск (Уег/акгеп)
друкування «по-сирому»

печатание «по-сирому»
№В-іп-№В-Огиск (Ргозеф}
друкування способом безрастрового
офсету

печатание способом безрастрового
офсета

гакіегіокег ОПкеиігиск (Ргозеф)
друкування способом ді літо (прямий
плоский друк)

печатание способом ди лито (прямая
плоская печать)

□І-ІЛІІ1О (Ргогеф)
друкування способом офсету без
зволоження

печатание способом офсета без ув-
лажнения

Геисйіип§8 1о8ег ОГГзеїсігиск (Рго:еф)
друкування тиражу

печатание тиража

Рогісігиск (Ргозеф)
друкування трьома фарбами
печатание тремя красками
ОгеіГагЬепсігиск (Рго-еф)

друкуючий елемент

печатающий злемент

ВгискЬіїсіеІетепі

дублення

дубление

Нагіип£> (Огиск/огтеппегаїеііипу)

Е

експонувння

зкспонирование

Веіісйіеп

електростатичний заряд
злектростатический заряд
е1екіго8іаіІ8СІіе АиПадип^

електрохімічне зерніння

злектрохимическое зернение
е1екітосііетІ8СІіе8 АиГгаиііеп

емульгування

змульгирование

Етиі^іегеп (йгиск/агЬе)

З

забезпечення правильного кута (над-
різу) аркушів

обеспечение правильного угла (над
реза) листов
Апи'іпкеїп

забивання (форми)
забивание (формьі)
Хивеігеп

загинання країв паперу

загибание краев бумаги

Теїіегп (Раріег)

загин краю

загибка края

АЬкапіеп

заготовка для офсетної формної
пластини

заготовка для офсетной формной
пластини

ОП8еі-Огискр1аі1епго£>1іп£

задрукований аркуш
запечатанннй лист
ОгискЬо£>еп

задруковуваний матеріал
запечатьіваемьій материал
ВесігисквіоГГ
закінчення друкування тиражу
окончание печатания тиража
Аивбгискеп {Ргогеф) (Епбе АиПа^еп-
дгиск)

закочування {фарби)
закатьівание {краски)
Еіпхуаігеп

закочування форми друкарською
фарбою

закатьівание формьі печатной крас-
кой

ЕіпГагЬеп {Огискуогвапк)
закочування форми фарбою
закатьівание форми краской
ЕіпГагЬеп {йгиск/огтепкегзіеііип^)
закріплення {фарби) зі створенням
матової плівки

закрепление {краски) с образованием
матовой пленки

8іитрГе8 Аиїїгоскеп {йгиск/агЬе)
залишок рулону
остаток рулона

К.ОІІЄПГЄ8І

збирання фарбової плівки в краплі
собирание красочной пленки в капли
Уоііепи'егсіеп {йгискзскусіегі^кеії)

збільшення растрової точкя
увеличение растровой точки
К.а8іегрипкіУег£>гбВегип£

збільшення розмірів елементів
зображення {на відбитку порівняно з
друкарською формою або на друкарській
формі порівняно з фотоформою)

увеличение размеров злементов зо-
браження {на оттиске по сравнению
с печатной формой или на печатной
форме по сравнению с фотоформой)
Уоііепуегсіеп {Огискзекн’іегівкеіі)
зволоження

увлажнение
Еепсіїіеп

зволоження друкарської форми
увлажнение печатной формьі
ГеисйІип£> {Ргосіикі)

зволоження спиртовим розчином
увлажнение спиртовим раствором
А1койо1ГеисііІип£> (Ргозе/З)

зволожувальний валик
увлажняющий валик
Реисіїілуаіге

зволожувальний передавальний валик

увлажняющии передаточний валик
ЕеисйіііеЬепуаІге

зволожувальний розчин
увлажняющий раствор
Ееисйітіиеі

здатність сприймати фарбу

способность воспринимать краску
ЕагЬаппаЬте

здобуття пробного відбитка

получение пробного оттиска

Апсігіїскеп {Копігоіісігиске)

здуття поверхні {крейдованого паперу)
вздутие поверхности {мелованной
бума ги)

ДУа88егЬі1<іип£> {Раріег)

зернінпя

зернение

АиГгаисіїеп

зерно {здобуте при щітковому зернінні)
зерно {полученное при щеточном
зернении)

Вйгвіепкогп

зім’ятий {забрукований аркуш)
смятьій {запечатанньш лист)
Кпаиівсіїег {Весігискзіо//)

змазування

смазьівание

ЗсйіеЬеп

зменшення інтервалу густин

уменьшение интервала плотностей
Топхуерікотргезвіоп

зменшення площі растрових елементів
уменьшение площади растрових
злементов

8рІІ2ЄПУЄГ<ІЄП

зміна рулону

смена рулона

К.оііепхуесіїзеї

змішування друкарських фарб

смешивание печатних красок
РагЬтівсЬеп

змочуваність

смачиваемость

ВепеїгЬагкеіі

змочування зволожувальним розчином
пробільних ділянок друкарської формя
смачивание увлажняющим раство-
ром пробельньїх участков печатной
форми

ЕеисЬіип§ {Рго<1икі)
змивання (друкарської фарби)
смьівка (печатной формьї)
Аиї'Л'азсЬеп (Огиск/огт)

змивання валиків

смьівка валиков

\Уа1геп\уа8сЬеп

змивний засіб

смьівочное средство

Аи8и'а8сЬ1б8ип£

змивний розчин

смивочннй раствор
Аіі8'Л'а8сЬ1б8ип£

зміна положення аркуша при повторних
прогонах

изменение положение листа при
повторних прогонах

ЧпкігеЬеп (ОгискЬо%еп)

зміна розмірів зображення на відбитку
изменение размера изображения на
оттиске

ОгискЬі1<ІУегГогтип£

змінного формату

переменного формата

уагіаЬе1Гогтаііп£

знежирювання

обезжиривание

ЕпіГеііеп

зниження інтенсивності фарби при
друкуванні

снижение интенсивности краски при
печатании

ЕагМісЬіеаЬГаІІ

зникнення (друкарського зображення)
исчезновение (печатного изображе-
ния)

8сЬи/іп<іеп (ОгискЬіМ)

зображення

изображение
Вікі

зона контакту (друкарського циліндра
та форми)

зона контакта (печатного цилиндра и
формьї)

ОгискЬегййгип2Є88ігеіГеп

зона смуги контакту (друкарського
циліндра та форми)

зона полоси контакта (печатного
цилиндра и формьї)

ОгискЬегййгип288ігеіГеп

зштовхування (аркушів, блоків, тощо)
сталкивание (листов, блоков и т.п.)
АиГвіоВеп

ілюстрація

иллюстрация
ВІН

інтервал оптичних густин

интервал оптических плотностей

ОісйіешпГап£

ІЧ-сушіння

ИК-сушка

ІпГгагоіігоскпип£ (Огиск/агЬе)

К

кількість відбитків на годину
количество оттисков в час
Огиске рго 8іипбе

клейкість друкарської фарби

липкость печатной краски
ОгискГагЬеп2й£І2кеіі

ковзання

скольжение

8сЬіеЬеп

коливання натягу полотна

колебание натяжения полотна

Вайп8раппип£88сЬи'апкип2

коливання оптичної густини друко-
ваного зображення

колебания оптической плотности
печатного изображения

ЕагЬ8сЬи'апкип£

колір

цвет

Топ

кольорова оптична густина фону
цветовая оптическая плотность фона
УоПіопГагЬбісЬіе

комплект кольороподілених форм

комплект цветоделенньїх форм
ЕагЬзаіх

комплект кольороподілених фотоформ
комплект цветоделенньїх фотоформ
ЕагЬзаіг

контактне копіювання

контактное копирование
Копіакікоріе
контрастність друкованого зображення
контрастность печатного зображе-
ння
Огисккопігаїі

контрольна суміщувальна позначка
приводочная метка
РаВгеісЬеп

контрольна шкала для друкарського
процесу

контрольная шкала для печатного
процесса

Огисккопіго11е8ігеііеп (Ргогеф)
контрольна шкала для процесу копію-
вання

контрольная шкала для процесса
копирования

КоріекопігоПкеіІ
контроль здвоєного аркуша
контроль сдвоенного листа
Во£епкопіго11е (Ргогефї)
контроль злнплих аркушів
конроль слипшихся листов
Оорре1Ьо£епкопіго1е (Ргогеф)
контроль подачі аркушів
контроль подачи листов
Во^епкопігоПе (Ргоіеф)
контрольне кільце
контрольнеє кольцо
ЬаиГгіпв
контрольний аркуш
контрольний лист
Аи8Ьап£еЬо£еп
контрольний елемент
контрольний злемент
Копігоііеіетепі
копіювальний розчин
копировальньїй раствор
Коріегіб8ип£
копіювальний шар
копировальньїй слой
КоріегхсЬісЬі
копіювання на пластину
копирование на пластину
Огискріаііепкоріе (Рго-еф)
коректура друкарської форми (під час
виготовлення)

корректура печатной форми (во
время изготовления)
РІаПепкоггекіиг (Ргозеф)
коректура копії
корректура копии
РІаПепкоггекіиг (Ргогеф)

край обрізу

край обреза

ЗсЬпііікапіе

край, що обрізається (ілюстрації)
обрезаемьій край (иллюстрации)
аЬГаїїепбег Ваші

кріплення (друкарської форми, декеля)
крепление (печатной формьі, декеля}
Еіпвраппеп

Л

лак для викривання

лак для викривання
АМескІаск

лакування

лакирование

Ьаскіегеп

лакування відбитків

лакирование оттисков

Огиск1аскіегип£

лійковий фальц

вороночньїй фальц

ТгісЬіегГак

лініатура растра

линиатура растра

К.аїіеги'еііе

лінія рубання
линия рубки
ЗсЬпеібІіпіе

м

макулатура

макулатура

МакиїаШг

макулатурний аркуш

макулатурний лист

Маки1аШгЬо£Єп

макулатурні відбитки

макулатурньїе оттиски
Зсйи'агге

малоформатний офсетний друк
малоформатная офсетная печать
кІеіпГогтаїц’ег ОГГїеібгиск

марашкн

марашки

ЕагЬкпоІеп

механічне зерніння

механическое зернение
тесЬапізсЬеп АиГгаиЬеп
мікрохвильове сушіння (фарби на
відбитку)

микроволновая сушка (краски на
оттиске)

Мікго\уе11еп1госкпип£ (Вгиск/агЬе)

місце склеювання
место склейки
КІеЬепяіеІІе

міцність на витирання
прочность на истирание
8сЬеиг£е8Іі§кей

монометалева друкарська форма
монометаллическая печатная форма
МопотеіаІІбгискГогт

монометалева друкарська форма на
алюмінії

монометаллическая печатная форма
на алюминии

Аіитіпішткігискріаііе

монометалева офсетна формна
пластина

монометаллическая офсетная форм-
ная пластина

МопотеіаІІ-ОГГяеісігискрІаНе

монтаж
монтаж
Мопіа^е
монтажист
монтажист
Мопііегег

монтажна плівка

монтажная пленка

Мопіа^еГоІіе

монтажний аркуш
монтажний лист
Еіпіеі1ип28Ьо£еп

монтажний стіл
монтажний стол
Мопіа£еІІ8сЬ

морщення (відбитків)
морщение (оттисков)
ЕаІіепЬіІсіипЕ (ВгискЬоуеп)

муар
муар
Моіге

набухання гумотканинної пластини

набухание (резинотканевой плас-
тиньї)

Риеііеп (ЄиттііисІЇ)

надлишкове накочування фарби (при
друкуванні)

избьіточньїй накат краски (при пе-
чатании)

СЬегГагЬип^

накладання фарб (при багатофар-
бовому друкуванні)

наложение красок (при многокра-
сочной печати)

і) Ьегеі папб егсі тиск

накочування фарби

накат краски

ЕіпГагЬеп (Вгискїогуапх)

накочувальний валик зволожувального
апарата

накатной валик увлажняющего ап-
парата

КеисЬіаиПга^и'аІге

накочувальний валик фарбового
апарата

накатной валик красочного аппарата
ЕагЬаиГіга^аІхе

нанесений фарбовий шар
нанесенний красочннй слой
ЕіпГагЬипб (Ргодикі)

нанесення друкарської фарби
нанесение печатной краски
ЕіпГагЬеп (Вгиск\’Огуапу)

нанесення захисного гідрофільного
шару

нанесение защитного гидрофильного
слоя

Сшптіегеп (8с/іи[ззс/ис/и)

нанесення світлочутливого шару

(поливом)

нанесение светочувствительного
слоя (поливом)
АиГ^іеВеп

нанесення шару
нанесение слоя
ВеясЬісЬіеп

натяг паперового полотна

натяжение бумажного полотна
РаріегЬаЬпяраппипб

натяг стрічки задруковуваного мате-
ріалу

натяжение полотна (запечатьіваемо-
го материала)

ВаЬпяраппип£ (Весігискзіо/ф)

натягування друкарської форми, декеля
натяжение печатной форми, декеля
Еіпяраппеп
натягування рукавів, чохлів, обтяжки
на зволожувальні валики

натягивание рукавов, чехлов, обтяж-
ки на увлажняющие валики

ВехіеЬеп (Геисіишаїїеп)

нашарування фарби

наслоение краски

АиГЬаиеп

негативне копіювання

негативное копирование

Ме£аІіукоріегуегГаЬгеп

негативний копіювальний шар
негативний копировальньїй слой
Ме£аііукоріег8сЬісЬі

негативний спосіб копіювання

негативний способ копирования

Ме^аІІукоріегуегГаЬгеп

недостатнє накочування фарби

недостаточннй накат краски

ІЗпІегГагЬипЕ

неідеальний рулон

неидеальний рулон

8сЬ1а£Єпсіе К.о11е

необертання фарби (у фарбовому
ящику)

невращение краски (в красочном
ящике)

ЗіеЬепЬІеіЬеп (Вгиск/агЬе)

непродруковування

непропечатка

\Уо1кІ£кеіі (Вгискеггеи^піх)
непродруковування (дефект відбитку
через несприйняття фарби друкарською
формою)

непропечатка (дефект оттиска из-за
невосприятия краски печатной фор-
мой)

ВІіпбІаиГеп

непрямий друк

косвенная печать

іпсіігекіе» Огискеп

нерівномірне задруковування зобра-
ження

неравномерная пропечатка изобра-
жения

\УоікІ£кеіІ (Вгискег2еи§пі$)

несуміщення

неприводка

РаВГеЬІег

нормальна подача фарби

нормальная подача краски

Могта1(агЬиП£

нумерація
нумерация
Митегіегеп

О

обпалення

обжиг

ЕіпЬгеппеп

обпилення сухим порошком

опнление сухим порошком

Тгоскеп ЬезіаиЬи П£

обпилення сухим протизабруднюваль-

ним порошком

опнление сухим противоотмароч-
ннм порошком

ТгоскепЬе8ІаиЬип£

обрив полотна задруковуваного мате-
ріалу

обрив полотна (запечатьіваемого
материала)

ВаЬпЬгисЬ

оброблення кислотою (видаляння

забруднення з форми)

обработка кислотой (удаление загряз-
нений с формьї)

АЬваиегп

обтягування (зволожувальних валиків)
обтягивание (увлажняющих валиков)
ВехіеЬп (РеисІНкаІ~еп)

оголення (валика)

оголение (валика)

ВІапкІаиГеп

однобічний відбиток

односторонний оттиск

ЗсЬбпсІгиск (Ргодискі)

однофарбове друкування

однокрасочное печатание

ЕіпГагЬепсігиск (Ргогеф)

однофарбовий відбиток

однокрасочннй оттиск

ЕіпГагЬепсігиск (Ргосіикі)

однофарбовий відбиток з кольоропо-
дільної друкарської форми

однокрасочннй оттиск с цветоде-
ленной печатной формьї

ТеіІГагЬепсігиск (Ргосіикі)

однофарбовий друк

однокрасочная печать

ЕіпГагЬепсігиск (Рго2еф)
опір дряпанню

сопротивление царапанию
К.гаі7Ге8іІ£кеіі

опір стиранню

сопротивление стиранню

8скеиегГе8іІ£кеіі

оптимальна подача зволожувального
розчину

оптимальная подача увлажняющего
раствора

\Уа88ЄгГакпеп£геп7е

оптична густина відбитка після виси-
хання фарби

оптическая плотность оттиска после
вьісьіхания краски

Т госкепГагЬбісйіе

оптична густина друкарської фарби на
відбитку у вологому стані

оптическая плотность печатной крас-
ки на оттиске во влажном состоянии
КаВГагМісйіе

оптична густина сухого відбитка

оптическая плотность сухого оттиска
Т госкеп ГагЬсі ісйіе

оптична густина фарбового шару

оптическая плотность красочного
слоя

ЕагМісйІе

оригінал для копіювання

оригинал для копирования
Коріегуогіа^е

основа для офсетної формної пластини
основа для офсетной формной плас-
тини

ОПкеі-СгипбрІаие

офсет без зволоження

офсет без увлажнения

Геисйгип£8ІО8Єг ОГГхеї бгиск

офсетна друкарська форма

офсетная печатная форма
ОПкеібгискГогтп

офсетна формна пластина

офсетная формная пластина

ОГГхеібгискрІаие

офсетне виробництво

офсетное производство

ОПкеідгиск (Іпсіихігіегхсеіу)

офсетний друк

офсетная печать

ОГГхеібгискуегГаіігеп

офсетний друк без зволоження
офсетная печать без увлажнения
Геисйіип£8ІО8Єг ОГГхеїсігиск

офсетний друкарський процес
офсетний печатний процесе
ОПкеІбгискуогЕапЕ

офсетний циліндр

офсетний цилиндр
Ситтііисйгуїіпбег

П

паперовий пил

бумажная пиль

РаріегьІаиЬ

папір для тиражного друкування
бумага для тиражной печати
АиПадепраріег

паралельний згин

параллельний егиб
РагаїїеІГаїг

паралельний фальц
параллельний фальц
РагаїїеІГаїг

переведення (зображення)
перевод (изображения)
Чіткі гискеп

перевертання (аркуша зверху вниз)
переворачивание (листа сверху вниз)
ЧтНііІреп (ОгискЬоусп)

перевертання (аркуша зліва направо)
переворачивание (листа слева на-
право)

Огтсй1а£еп (ОгискЬоуеп)

передавальний валик (зволожувального
апарата)

передаточний валик (увлажняющего
аппарата)

ЕеисйіІтеЬепуаІге

передача аркушів

передача листов

Во£епііЬег£аЬе (Рго:е@)

передача растроаої точки

передача растровой точки

К.авіегрипкіи'іесіегЕаЬе

перенесення фарби

перенос краски

ЕагЬііЬегІга^и П£

перетискування

перетискивание

АЬІіе^еп
перфорація

перфорация

РегГогіегеп

перфорування

перфорирование

РегГогіегеп

пиленпя фарби

пьіление краски

8ргіігеп (йгиск/агЬе)

підготовка машини до друку

подготовка машиньї к печати

ЕіпгісЬіеп (йгисктавсііїтеп)

підготовка нової стопи (до заряджання)
подготовка новой стопьі (к зарядке)
Уогеіареіп

підмоклі місця на відбитку (надлишкова
подача зволожувального розчину)

подтеки на оттиске (избьіточная
подача увлажняющего раствора)

\Уа88ЄгГаЬпе

підсвічування

подсветка

ипіег$ігаЬ1ип£

піч для випалення

печь для обжига

ЕіпЬгеппоГеп

піч для термообробки

печь для термообработки
ЕіпЬгеппоГеп

плашка

плашка

Уоіііоп

плівка зволожувального розчину

пленка увлажняющего раствора
ЕеисЬітіНеІГііт

плоский друк

плоская печать

ЕІасЬбгискуегГаЬгеп

плоский друк без зволоження

плоская печать без увлажнения

ГеисЬіип£$І08ег ЕіасЬбгискуегГаЬгеп

побічне зображення

побочное изображение

СеІ8іегеГГекі

повна обкатка (формним циліндром
офсетної гумотканинної пластини або
забруковуваного матеріалу)

полная обкатка (формним цилиндром
офсетной резинотканевой пластини
или запечатьіваемого материала)
СЬеггоііипб

поворот (аркуша)

поворот (листа)

ЕіпиігеЬеп (Г)гискЬоуеп)

погумований валик

обрезиненньїй валик

Ситтіхуаіхе

подача

подача

Апіе^еп

подача аркушів
подача листов
Во£епап1а£еп

подача зволожувального розчину
подача увлажняющего раствора
ЕеисЬіГиЬгип§

подача фарби

подача краски

ЕагЬ£еЬип£

поділ аркушів (стопи)

разделение листов (стопьі)

ВО£ЄПУЄГЄІП2ЄІП

пожовтіння зворотного боку задруко-
ваного аркуша (внаслідок контакту з
нижнім відбитком стопи)

пожелтение оборотной сторони лис-
та (вследствие контакти с нижеле-
жащим оттиском стопи)

Копіакіуег£І1Ьип2

поздовжній згин

продольньїй сгиб

Еап£8ГаІ2

поздовжній фальц

продольньїй фальц

Еап^Гаіх

поздовжня перфорація

продольная перфорация

Еап£5,регГогаІіоп

позитивний копіювальний шар
позитивний копировальннй слой
РО8ІІІУкорІЄГ8сЬІсЬі

позитивний спосіб копіювання
позитивний способ копирования
РомііукоріегуегГаЬгеп

поле захоплювачів
поле захватов
СгеіГеггаші

поліметалева друкарська форма
полиметаллическая печатная форма
МеЬгтеіаіІбгискГогт

поліметалева формна пластина
полиметаллическая формная плас-
тина

МеЬгтеїаІІбгискрІаие

«політ» фарби

«полет» краски

Зргіїгеп (ргиск/агЬе)

полотно (задруковуваного матеріалу)
полотно (запечатьіваемого матери-
ала)

ВаЬп (Весігисккіо//)

полошіння через неправильне встанов-
лення валиків

полошение из-за неправильної! уста-

новки валиков

\Уа1геп8ІгеіГеп

полошіння через неправильне встанов-

лення шестерень

полошение из-за неправильной уста-
новки шестерен

2аЬп$ІгеіГеп

понадкомплект

сверхкомплект

2и$сйиВ

попереднє нанесення копіювального
шару

предварительное нанесение копиро-
вального слоя

УогЬе$сЬісЬіип£ (Ргогеф)

попереднє регулювання фарбового
апарата

предварительное регулирование
красочного аппарата

ЕагЬ\УЄгкуогеіп8Іе11ип§ (Ргогеф)

попередній натяг

предварительное натяжение

Уог$раппип£

попередньо сенсибілізована офсетна

формна пластина

предварительно очувствленная оф-
сетная формная пластина
уогЬехсЬісЬіеІе ОПкеібгискрІаііе

поперечна перфорація

поперечная перфорация

(ЗиегрегГогаІіоп

порядок накладання фарб

порядок наложения красок

ОгискгеіЬепГоІ£е

порядок фальцювання

порядок фальцовки

ЕаІгхсЬета

послаблення густини топу

ослабление плотности тона
Топи'егІаЬпаЬте

послідовність накладання фарб

последовательность наложения
красок

ОгискгеіЬепГоІ£е

постійна подача фарби

постоянная подача краски
ЕагЬЬаІІипб

постійного формату

постоянного формата

Ге8іГогтаІіп£

похибки в суміщенні

погрешности в приводке

РаВГеЬІег

початок друкування тиражу

начало печатания тиража

Апбгискеп (ГогісІгискЬеуіпп)

поштовховий режим роботи

толчковьій режим работьі
ТіррЬеІгіеЬ

приймання аркушів

приемка листов

Во£епаи$1е£еп

приладження (друкарської машини)
приладка (печатной машиньї)
ЕіпгісЬіеп (Огисктазсіїіпе)

приладження (друкарських форм)
приладка (печатних форм)
Еіп$ра$$еп

принцип друкування

принцип печати

Огискргіпхір

принцип створення тиску (циліндр-

циліндр, циліндр-площина, площина-
площина)

принцип создания давлення (цилиндр
цилиндр, цилиндр-плоскость, плос-
кость-плоскость)

Огискргіпгір

приріст тону

приращение тона

Топ\¥егі2ипаЬте

пристрій для регулювання суміщення

устройство для регулировки при-
водки

К.Є£І$ІеггЄ£и1ип2 (УоггісІНипу)

проба

проба

Апбгиск (Ргосіикі)

пробивання (розчинника або зв’язуючого
фарби)
пробивание (растворителя или связу-
ющего краски)

\УЄ£8СЬ1а£ЄП

пробивання фарби

пробивание краски

ОигсЬ8сЬ1а£ЄП

пробне друкування

пробная печать

Апбгискеп (Копігоіідгиске)

пробний відбиток

пробний оттиск

Апбгиск (Ргосіикі)

пробний чистий аркуш

пробний чистий лист

Аи8Ьап£еЬо£Єп

проведення аркушів

проводка листов

Во£ЄпГііЬгип2 (ВгискЬореп)

проведення полотна (задруковуваного
матеріалу)

проводка полотна (запечатьіваемого
материала)

ВаЬпГііЬгип£

прогін

протон

Огиск^ап^

прогін паперу (для акліматизації)
протон бумаги (для акклиматизации)
Зігеск^ап^

продуктивність (машини) в аркушах
производительность (машиньї) в
листах

Во£еп1еі$1ип£

проковзування

проскальзьівание

ЗсйіеЬеп

просвіт між стиками двох задрукованнх

поверхонь (похибка суміщення)

просвет между двумя стнкуемьіми
запечатанньїми поверхиостями (по-
грешность приводки)

В1ІІ2ЄП

просвічування

просвечивание

Оигсй8сЬеіпеп

протнзабрудпювальна рідина

противоотмарочная жидкость
КаВЬе8іаиЬип£$тіие1

протнзабрудіїювальпнй засіб

противоотмарьівающее средство
Ве$ІаиЬиП£8тйІе1

процес друкування

процесе печатания

Отискуот£ап£

процес офсетного друкування

процесе офсетного печатания

О ГГ§еІб тиск Гот£ап£

проявлення копії (на формній пластині)
проявлеиие копии (на формной пла-
стине)

Огискр1аиепепЬ¥Іск1ип£

проявлювальна машина (проявлення

друкарських форм)

проявочная машина (проявление пе-
чатних форм)

Огискр1аиепепіи'іск1и£8та8сЬіпе

растрова точка
растровая точка
Казіегрипкі

растрове зображення

растровое изображение

К.а8іетЬі1б

растровий тон
растровий тон
Казіегіоп

регулювання валиків
регулирование валиков
\УаІ2епеіп8іе11еп

регулювання зволожувального апарата
регулирование увлажняющего аппа-
рата

ЕеисЬ€и'егк[$]еіп8іе11иП£
регулювання фарбового апарата
регулирование красочного аппарата
ЕагЬи'егк[8]еіп8іе11ип£

репродукція

репродукция

віїа

рівномірна подача фарби
равномерная подача краски
РагЬйакип£

рівномірне друкування
равномерное печатание
Ащсігискеп (РгогеВ)

рівномірне продруковування зобра-
ження на відбитку

равномерная пропечатка изображе-
ния на оттиске

А и5,<1 гискеп (Еіп§езска/і)

рівномірний друк

равномерная печать

Аихбгискеп (Еіп§епзска/і)

різновідтіночність

разнооттеночность

ЕагЬ$сЬи'апкип£еп

розгалуження фарбового шару
разделение красочного слоя
ЕагЬ$ракип£

роздільна здатність

разрешающая способность

АиПд5,ип£5,уегтб£ЄП

розкочування фарбн

раскат краски

ЕагЬуеггеіЬип£ (Рго:е$)

розмір тиражу

размер тиража

АиЛа^епЬбЬе

розмічувальний аркуш

разметочньїй лист

Еіпіеі1ип£^Ьо£Єп

розмотування (рулону)

размотка (рулона)

АЬч/іск1ип£ (Ргоге$) АУаге уоп Коїіе/

розщеплення фарбового шару
расщепление красочного слоя
РагЬзракипЕ

розпилення протнзабруднювальннх за-
собів

распьіление противоотмарочньїх
средств

Ве8ІаиЬип£

розпилення протнзабруднювального
порошку

распьіление противоотмарьівающего
порошка

РибегЬе$іаиЬиП£

розпилення протнзабруднювальної
рідини

распьіление противоотмарьівающей
жидкости

КаВЬе$ІаиЬип£

розтирання фарбн

растир краски

ЕагЬуеггеіЬищ; (Ргоіе/І)

розтискування

растискивание

Ва$іегрипкіуег£гд$егип£

розчин для змивання гумотканинної
офсетної пластини

раствор для смьівки резинотканевой
офсетной пластиньї

СиттісігискІисй-\Уа8сйтіие1

розшарування (паперу)
расслаивание (бумаги)
Зракеп (Раріег)

розшарування фарбової плівки
расслаивание красочной пленки
ЕагЬвракип^

ротаційний друк

ротационная печать

Воіаііомбгиск (Уег/акгеп)

рулон, що має биття

рулон, имеющий биение

$сй1а£еп<іе Воііе

рулонний офсетний друк

рулонная офсетная печать
ВоІІепоГГхеІсігиск (Уег/акгеп)

рух полотна

движение полотна

ВакпГіійгип^

світлове задублення

световое задубливание

Еісйіййгіипб

світлочутливий шар

светочувствительньїй слой

ІіскіетрГіпІісйе Зскіскі

сенсибілізована формна алюмінієва
пластина

очувствленная формная алюминие-
вая пластина

Аішпіпіитсігискріаііе

сигнальний відбиток

сигнальний оттиск

Аи$йап2еЬо£ЄП

сигнатура

сигнатура

Во£ЄП8І£паІиг

снкатнв

сиккатив

ТгоскепНоГГ

сіра шкала (градаційна)
серая шкала (градационная)
Сгашкаїа

скручування (задруковуваного аркуша)
скручивание (запечатьіваемого ли-
ста)
Уегкгаїїеп (Весігискзіо//)
смуга контакту
полоса контакта

ОгискЬегйкгип§88ІгеіГеп
спеціальна підготовка паперу перед
друкуванням

специальная подготовка бумаги пе-
ред печатанием
Раріегкопсііііопіегип£

сповільнений хід
замедленньїй ход
8сЬ1еісЬ§ап§

спосіб офсетного друку
способ офсетной печати
О££8еісігиск£ег£а1ігеп

спосіб плоского друку

способ плоской печати
Е1асЬ<ігискуег£аЬгеп
спрацьовування друкарської форми
изнашивание печатной формьї
Огиск£огт[еп]уег8сЬ1еіВ

стабільна подача фарби
стабильная подача краски
РагЬйа11ип§

статичний електричний заряд
статический електрический заряд
е1екІго8іаіІ8сЬе Аи£1асіип§

стійкість паперу проти деформації при
відокремленні від офсетного гумотка-
пиппого полотна

стойкость бумаги к деформации при
отделении от офсетного резинотка-
невого полотна

АЬІ08еуегйа11еп

ступінь закріплення друкарської фарби,
що визначається нігтем

степень закрепления печатной
краски, определяемая ногтем
№£е1£е$ІІ£кеіі

ступінь зерніння

степень зернения

Когп£еіпЬей

сумарна площа друкуючих елементів
друкарської форми

суммарная площадь печатающих
злементов печатной формьї
Р1асЬепсіескип§

сумісне обертання (полотна або аркуша
з офсетним циліндром)

совместное вращение или движение

(полотна или листа с офсетньїм ци-
линдром)
Міі1аи£еп

суміщення

приводка
Ра$$ег

суміщення друкарських форм
приводка печатних форм
Еіпразхеп

суміщення до друку (лицьового та

зворотного боків аркуша)

приводка по печати (лицевой и
оборотний сторон листа)

Огискге§І8Іег

суміщувальна позначка

приводочная метка
РаВхеісЬеп

суміщувальний хрест

приводочньїй крест
РаВкгиех

сухий протизабруднювальний засіб

сухое противоотмарьівающее сред-
ство

Т госкепЬе5іаиЬип£$тіие1

суцільний топ

сплошной тон

Уоокоп

сушіння газовим полум’ям

сушка газовим пламенем

СазЛаттепІгоскип^ (Огиск/агЬе)

сушіння гарячим повітрям

сушка гарячим воздухом

НеіВ1и£іІгоскип§

сушіння ІЧ променями

сушка ИК лучами

Іп£гаго11госкип§

сушіння УФ променями

сушка УФ лучами
С1ігауіо1еІІ-Тгоскип§

схема фальцювання
схема фальцовки
РаІ78сЬета

Т

текстова друкарська форма
текстовая печатная форма
ТехібгисИогт

темпове дублення

темновое дубление

Оипке1ЬагІип§
термооброблення

термообработка

ЕіпЬгеппеп

термофарба

термокраска

Неаїзеї-ВгискГагЬе

тираж

тираж

АиПа§епдгиск

тиражна друкарська форма

тиражная печатная форма

Рогідгискріаііе

тиражний папір

тиражная бумага

АиПа§епраріег

тиражостійкість

тиражестойкость

АиПа§епЬе8(ап<іі§кеі(

тиснення

тиснение

Рга§еп

тиск друку

давление печати

Вгиск8раппип§

тиск при друкуванні

давление при печатании

Вгиск8раппип§

товщина декеля

толщина декеля

АиГхи§<1іске

товщина фарбового шару

толщина красочного слоя

РагЬ8сЬісЬі<ііске

товщина формної пластини

толщина формной пластини

Вгискріаііепбіске

тонова градація

тоновая градация

Топ\¥егі

тонування

тонирование

Топеп

точне встановлювання (фарбових

валиків)

точная установка (красочньїх

валиков)

.Іихііегеп (РагЬ\\>аІ2егі)

точність суміщення

точность приводки

Ра88ЄГ

травлення (біметалевих форм)

травление (биметаллических форм)

Вигсйаіхеп (Ріасігсігиск/огтепігег-
хіеііипу)

трифарбове друкування

трехкрасочная печать

ВгеіГагЬепбгиск (Ргогеф)

трифарбовий відбиток

трехкрасочньїй оттиск
ВгеіГагЬепбгиск (Ргосіикі)

У

установлення валиків

установка валиков

\УаІ2Єпеіп8іе11еп

утворення бульбашок

образование пузьірьков

Р1а8ЄпЬі1<іип§ (Раріег)

утворення зморшок (на забруковуваних
аркушах)

образование морщин (на запечатьі-
ваемьіх листах)

Ва11епЬі1бип§ (Раріег)

утворення легкої суцільної тіні на від-

битках (дефект форми, зажирення про-
більних елементів)

образование легкой сплошной тени
на оттисках (дефект формьі, зажири-
вание пробельньїх злементов)

Ріаііепіопеп

утворення рельєфу (на гумотканинній
пластині)

образование рельефа (на резинотка-
невой пластине)

Реііеп (Ситтііисіі)

фальцювання

фальцовка

Раїхеп

фарба

краска

ВгискГагЬе

фарба, що закріплюється (на відбитку)

при нагріванні

краска, закрепляющаяся (на оттис-

ке) при нагреве

НеаІзеІ-ВгискГагЬе

фарба «йде на воду»

краска «идет на воду»
иП8\уа88ЄГ§еЬеп (Огискхскм’іегі§кеіі)

фарбова плівка

красочная пленка

ВгискГагЬГіїт

фарбовий валик

красочньїй валик

РагЬ\уаІ2е

фарбовий пил

красочная пьіль

РагЬпеЬеІ

фарбовий туман

красочньїй туман
РагЬпеЬеІ

фарбовий шар

красочньїй слой

ВгискГагЬГіІт

фарбовідштовхувальний
краскооталкивающий
ГагЬаЬ8іоВеп<і

фон

фон

Уоіііоп

фонова ділянка

фоновой участок

Уоіііоп

формна алюмінієва пластина
формная алюминиевая пластина
Аіитіпіипкігискріаі

формна пластина для негативного
копіювання

формная пластина для негативного
копирования
№§аііу<ігискр!аііе

формна пластина для позитивного
копіювання

формная пластина для позитивного
копирования
Ро8ІІІУ<ігискр1аие

фотополімер

фотополимер

РЬоІороІутег

фотоформа

фотоформа

Коріегуог1а§е

характеристика градацій ної передачі
характеристика градационной пере-
дали

0ЬегІга§ип§8кепп1іпіе

характеристика друкарського процесу

(графічна)

характеристика печатного процесса
(графическа)

Вгисккеппііпіе

характеристична крива

характеристическая кривая
Кеппііпіе

характеристична крива процесу
копіювання

характеристическая кривая процесса
копирования

Коріегкеппііпіе

хвилястість країв (паперу)
волнистость краев (бумаги)
Кап<і\¥е11і§кеіІ (Раріег)

Ц

центрифуга
центрифуга
Р1аІіеп8сЬ1еи<іег

Ч

частинки засохлої фарби (дефект
відбитка)

частицьі засохшей краски (дефект
оттиска)

РагЬкпоіеп

часткове зображення фарби, що виді-
ляється

частичное изображение вьіделяемой
краски

ТеіІГагЬепЬіїсі

чотирифарбове друкування

четьірехкрасочная печать
УіегґагЬепбгиск

чотирифарбовий відбиток
четьірехкрасочньїй оттиск

УіегґагЬепсігиск

Ш

шаблонування фарби (дефект друку)
шаблонирование краски (дефект
печати)

8сЬаЬ1опіегеп

шар друкарської фарби

слой печатной краски
ОгискГагЬепПІт

швидкість друкарської машини
скорость печатной машиньї
Огискта8сЬіпеп§е8сЬ\¥Іпді§кеіІ

швидкість друкування

скорость печатания

Огиск§е8сЬ\¥Іпді§кеіІ

шкальний відбиток
шкальньїй оттиск
КоІІГагЬепдгиск (Рго<1икї)

шлях аркуша
путь листа
Во§еп1аиГ

штрихове зображення

штриховое изображение
ЗігісЬЬіИ

штрихування
штриховка
Кіїїеп (Ргозе/І)

щ

щіткове зернівня

щеточное зернение

Вйг8іепкбгпип§

щіткове зерніння зі зволоженням

щеточное зернение с увлажнением

№ВЬііг8іеп

щіткове зерніння пластин (без зволо-

ження поврехнї)

щеточное зернение пластин (без ув-
лажнения поверхности)
ТгоскепЬйгзіеп

Ю

юстування валиків

юстировка валиков
ХУаІгепеіпзіеІІеп

юстування фарбових валиків
юстировка красочньїх валиков
•ІіШіегеп (РагЬиаІхеп)

Я

якість друку
качество печати
□гискциаііїйі
Додатки

Додаток 1. Типові дефекти та неполадки під час друкування на
АРМ і способи їх усунення

1.	Аркуші не витягуються подавачем з-під прихилювачів

Дефект, причина	Спосіб усунення
Подавач слабко притиснутий  Гумова накладка подавана стала гладкою  Папір жорсткий, подавач знаходиться дуже близько від затримної скоби  Папір заряджений статичною електрикою	Збільшити тиск пружини  Обробити накладку наждачним папером або замінити на нову  При важкому папері відстань збільшити, при тонкому — зменшити, а тиск знизити Бічні поверхні паперу стопи злегка зволо- жити і добре струсити, паперу дати виле- жатися

2.	Біле нашарування на ГП декеля

Поява нальоту частіше спостерігається під час друкування на крейдо-
ваному папері. Це явище значно погіршує якість відбитків, тому що уск-
ладнює передачу фарби на ГП, а з нього — на папір. Знижується тира-
жостійкість друкарських форм.

Дефект, причина	Спосіб усунення
У покривному шарі крейдованого паперу містяться частинки, що розчиняються ЗР, а потім осідають на ГП декеля	Замінити папір. Якщо друкування продов- жується на цьому папері, то потрібно яко- мога частіше змивати ГП декеля

3.	Вищипування (висмикування) паперу

Відривання волокон або частинок поверхні паперу під час друкуван-
ня. Це явище можна спостерігати як на звичайному папері, так і на крей-
дованому, коли механічна дія на папір вища, ніж механічна міцність його
поверхні.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Низька міцність поверхневого шару папе- ру. Погане проклеювання  Багаторазове зволоження паперового ар- куша на чотнрифарбовій машині Підвищена липкість фарби	Замінити папір. Якщо це зробити немож- ливо, то задрукувати його поверхню тон- ким шаром слабкої оліфи. Це приведе до підвищення міцності поверхні паперу. Якщо друк однобічний, то спробувати дру- кувати з іншого боку паперу, можливо там поверхня міцніша. Знизити липкість фар- би. Перед початком друку напилити на ФА освіжні засоби  Відрегулювати зволоження. Друкувати за схемою 2+2  Відкорнгувати липкість фарби введенням
Дефект, причина	Спосіб усунення
Підвищена липкість ГП через набрякання його поверхні в розчинниках і зв’язуючо- му фарби  Друкування починають «холодною» фар- бою на «холодній» машині  Дуже великий тиск між офсетним і дру- карським циліндрами	спеціальних паст, що поліпшують дру- карські властивості фарби, чи розріджу- вачів  Змивальним розчином змити поверхню ГП, обробити спиртом, просушити та при- пудрити тальком. Якщо липкість ГП не знизилася, то потрібно його замінити Фарба має бути акліматизована, друкарсь- ку машину перед початком друкування потрібно «розігріти», ввімкнувши її для роботи на холостому ходу  Перевірити зазори між циліндрами (пере- вищення форми та декеля над контрольни- ми кільцями). Встановити мінімальний технологічно необхідний тиск

4. Відмарювання

Явище переходу фарби з задрукованого боку аркуша на зворотний
бік наступного відбитка.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Висока гладкість паперу (крейдований папір) при низькій вбирній здатності  Неправильно відрегульований противід- марювальний апарат  Друкування починають «холодною» фар- бою на «холодній» машині  Неправильно відкориговані властивості фарби для друкування тиражу  Надмірна товщина фарби  Погано зіштовхнуті відбитки на прий- мальному столі  Необережне поводження зі свіжонадруко- ваною стопою відбитків  Опресування відбитків у стопі  Сповільнене початкове закріплення фарби	Використовувати фарби, призначені тільки для друкування на крейдованому папері. Працювати з противідмарювальним апа- ратом. При друкуванні на високогладкому папері відбитки розкладати невеликими стопами на спеціальних стелажах Відрегулювати за допомогою аркуша, зад- рукованого чорною фарбою, розпилення противідмарювального порошку по всій поверхні відбитка  Фарба має бути акліматизована, друкарсь- ку машину перед початком друкування потрібно «розігріти», ввімкнувши її для роботи на холостому ходу  Найкраще друкувати нерозведеними фар- бами. В разі необхідності коригувати влас- тивості фарб тільки з дозволу майстра або технолога цеху  Друкувати, дотримуючись денситометрич- них норм  Встановити зіштовхувані приймального пристрою так, щоб відбитки не зсувалися і не злипалися  Стопу з відбитками вивести з машини, за- побігаючи ударам та зсувам. Зберігати сто- пу з відбитками, не допускаючи сторонніх навантажень. Доки фарба не закріпилася, не накладати олну стопу на іншу.  Внести у фарбу сикатив для прискорення її закріплення
Дефект, причина	Спосіб усунення
Хвилястість паперу Статична електрика ЗМ  Чотирифарбовий друк «по сирому»	Див. п. 57 «Хвилястість країв паперу» Сильне притягування аркушів один до од- ного витісняє з поміж них повітря  Див. п. 53 «Статична електрика на папері» При друкуванні перших двох фарб особ- ливих проблем не виникає. Третя і четвер- та фарби лягають практично на повністю закритий фарбою ЗМ. Це потребує засто- сування противідмарювального порошку. Бажано уникати накладання фарб багато- разово. Переробити фотоформи за мето- дом «віднімання з-під чорного»

5.	Вішерна структура відбитка

Відповідає структурі поверхні зволожувальних валиків.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Забруднені чохли зволожувальних валиків Неправильний напрямок волокон обтяжки зволожувальних валиків  Мало ЗР на формі  Нові чохли	Промити зволожувальні валики  Замінити валики  Збільшити подачу ЗР  Використовувати для невідповідальних робіт

6.	Водяне склеювання паперу

Дефект, причина	Спосіб усунення
Надмірна кількість води на папері під час друкування  Висока вологість у приміщенні цеху	Надмірна подача ЗР, брудний ЗА, непра- вильно виставлені валики призводять до сильного зволоження паперу і розчинення покриття. Після висихання в стосі може відбутися склеювання аркушів. Менша подача ЗР. Чистий ЗА. Правильно відре- гульовані валики  Призводить до зволоження покриття папе- ру з подальшим його злипанням. Дотри- муватись правильних кліматичних умов

7.	Двоїння (дублювання, дроблення) ДЕВ в офсетних АРМ

Під цим розуміють часткове дублювання растрової точки (збільше-
ний розмір точки в одному або всіх напрямках) чи повне її двоїння. Зоб-
раження стає перенасиченим, неконтрастним. Це стосується як штрихо-
вого, так і растрового зображень.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Занадто великий тиск між офсетним і дру- карським циліндрами	Перевірити тиск. Якщо він перевищує до- мустимі значення, то зменшити тиск
Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильне обкочування циліндрів ДА	Перевищення товщини форми веде до ут- ворення опуклості (хвилі) на офсетному ГП перед зоною ДК і дублювання в напрямку до передньої кромки аркуша.  Зменшення товщини офсетного декеля веде до тих самих наслідків  Збільшення товщини офсетного декеля веде до протилежних наслідків. Хвиля иа ГП ви- никає за лінією ДК. Дублювання утво- рюється в напрямку задньої кромки арку- ша. Виправити товщину форми (підкладки) і декеля
ГП слабко натягнуто на ОЦ	Це призводить до збільшеиия опуклості ГП за лінією ДК і дублювання в напрямку зад- ньої кромки аркуша. ГП иатягиути сильні- ше і через 100, 500, 1000 і 5000 обертів під тиском підтягувати
Неправильно розміщено ГП на ОЦ	Осиова-иитка иа ОЦ має розміщатися в на- прямку друку (радіально). Якщо ГП розмі- щено неправильно, то виникає сильна опуклість за лінією ДК, що веде до дублю- вання в напрямку задньої кромки аркуша
Занадто довге ГП	При цьому можливість його натягування обмежено і маємо ті самі наслідки, як і при слабко иатягиутому ГП
Биття ФЦ	Слабко зафіксовано складові частини ФЦ. Дублювання виникає в напрямку задньої кромки аркуша
Покриття ДЦ забруднено	Залишки фарби, іржа призводять до не- рівномірного деформуваиия паперу підтис- ком. Дублювання виникає в різних напрям- ках. ДЦ має бути чистим, поверхня оброб- лена препаратами, що утруднюють прили- пання фарби
Захоплювачі слабко утримують папір Виникає його проковзування	Дублювання в напрямку лінії захоплю- вачів. Відрегулювати рівиомірие притис- нення захоплювачів
Папір погано підготовлений до друку, має хвилясті краї, опуклості та вм'ятини, пога- но підрізаний	Перед початком друкування тиражу пере- вірити вологість паперу, його підрізування. Акліматизувати папір. Якщо можливо, то знову підрізати його
Для друкуваиия застосовано «поперечний» папір	У секціях чотирифарбових машин він де- формується неоднаково, як наслідок цього, — двоїння ДЕВ. Замінити «поперечний» папір на «поздовжній». У випадку, якщо ти- раж невеликий, а іншого паперу немає, можна пропустити його через машину із ввімкиеиим зволожеиням, для того щоб за- побігти наступній деформації паперу під час друкування
Набрякання поверхні ГП з утворенням на ньому рельєфу від постійної дії змивально- го розчину	Замінити ГП на нове. Старе старанно зми- ти, припудрити тальком і повісити у темно- му приміщенні на зберігання. Через 1—1,5 міс рельєф зиикие і полотио можна буде ви- користовувати на нескладних роботах
Дефект, причина	Спосіб усунення
Електростатичний папір. Виникає при транспортуванні аркуша в машині через тертя з циліндрами його хвостової частини Слабко затиснуто ГП в затискних планках	У цих місцях аркуша дублювання в усіх на- прямках. Заходи, як у п. 53 «Статична елек- трика на папері»  Затискні гвинти перфорують ГП, яке витя- гується з планок. Дублювання в хвостово- му напрямку. Якщо ГП розірвано, то зам- інити його новим

8.	Двоїння під час роботи на офсетних машинах плоского типу

Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильне обкочування  Великий тиск на талер  Липка фарба  Спрацьовані пружини захоплювачів пога- но тримають аркуш  Рідка фарба  Формна пластина пружинить  ГП слабко натягнуто або неправильно розміщено на ОЦ Забруднений талер  Папір погано підготовлений до друку	Якщо декель занадто товстий, то дублю- вання буде в напрямку задньої кромки ар- куша, а якщо декель занадто тонкий, то — в напрямку передньої кромки.  Правильно встановити декель  Випинання ГП зумовлює .сильне розтягу- вання паперу. Дублювання в усіх напрям- ках. Нормалізувати тиск на талер  Липка або швидкосохнуча фарба збільшує силу відокремлення паперу від ГП. Може виникати виривання паперу із захоплю- вачів і його прилипання до ГП  Фарбу пом’якшити пастою. Тиск зменши- ти. Замінити фарбу  Дублювання в напрямку захоплювачів. Замінити пружини на сильніші. В захоплю- вачі підкласти гумові прокладки  При ручному накочуванні фарби валик ковзає по формі. Дублювання в усіх на- прямках. Менше накочувати фарбу, силь- ніше притискати валик. Використовувати свіжу фарбу, підкріпити н оліфою  Дублювання в обидва боки. Приклеїти форму до талера, щоб вона не торкалася ОЦ. Форма в затискних планках має лежа- ти на одному рівні з поверхнею талера Якщо цього немає, то виправити недолік за допомогою прокладок  Наслідки і допомога, як в АРМ  Те саме  — « —
9.	Довжина зображення на відбитку не збігається з довжиною зобра-
ження на друкарській формі в напрямку подачі аркушів

Дефект, причина	Спосіб усунення
Неоднакові діаметри ФЦ з формою і ДЦ з папером (або не відповідають паспортним даним)	Встановити діаметри згідно з паспортни- ми даними. Зменшення діаметра ФЦ веде до збільшення довжини зображення і на- впаки

10.	Емульгування фарби

Фарба «йде на воду», знижується її інтенсивність, фарба стає більш
короткою, накопичується на фарбових валиках, переходить на зволожу-
вальні валики, поверхня фарби на відбитку стає матовою, погано сохне і
закріплюється на папері.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Невідповідний склад ЗР  Фарба містить мало масляного зв’язуючого  Дуже рідка фарба  Кислий ЗР  Покривні білила  Папір підвищеної лужності або містить ком- поненти, що розчиняються в ЗР і призводять до емульгування фарби  На друкарську форму подасться надлишок ЗР  Друкують тільки-що відкоректованою фар- бою	Наслідком є затінення. Склад ЗР контролю- вати. Воду (або ЗР) замінити. ЗА помити Слабкокислий ЗР змішується з фарбою. Оліфи відокремлюються, а пігменти осіда- ють в ЗА. Виникає тонування. Додати у фарбу 5—10% льняної оліфи, контролюва- ти показник рН ЗР, підкислити його Додати у фарбу оліфу або свіжу нерозбав- ленуфарбу  Кислота знежирює фарбу. Наслідки, як при нежирній фарбі. Встановити значення по- казника рН ЗР на рівні 5,5—6  Внаслідок особливостей будови пігменту вони сильно йдуть на воду. В офсеті вико- ристовувати не більше 5%  Замінити папір, у ЗР ввести домішки типу «Аквастабіл»  Друкувати з мінімально необхідною пода- чею ЗР  Витримати фарбу до друку протягом 4—6 год

11.	Загинання кутів аркушів

Дефект, причина	Спосіб усунення
Підігнуті вгору або вниз краї аркушів  Сильно притиснуті захоплювачі відкрива- ються пізніше	Вручну вирівняти краї паперу. Правильно виставити прихилювачі  Через ранню передачу аркуші не встигають увійти в захоплвачі або зминаються Відрегулювати захоплювачі
12.	Замаслювання форм

Поява фарбових плям або смуг на друкарських відбитках у процесі
друкування._______________________________________________

Дефект, причина	Спосіб усунення
Забруднені фарбою дуктор, розкочувальний циліндр та накочувальні валики зволожу- вальної системи	Забруднені валики вийняти із ЗА, промити уайт-спірітом та гарячою водою вручну чи на спеціальній промивній машині. Старанно змити розкочувальний циліндр. Забруднені та спрацьовані чохли на зволожувальних ва- ликах (якщо вони є) замінити
Рвані чохли зволожувальних валиків, спра- цьовані валики  Неправильно прилагоджені зволожувальні та передавальні валики  Спрацьовані опори зволожувальних валиків У корито ЗА не надходить ЗР	Постійно стежити за станом чохлів і валиків. Своєчасно їх заміняти  Перевірити та правильно прилагодити вали- ки  Замінити опори  Промити шланги і перевірити роботу систе- ми подачі ЗР
Недостатня подача ЗР на друкарську форму ЗР має низьку кислотність	Збільшити подачу ЗР  Регулярно перевіряти значення показника рН і підтримувати його на технологічно необхі- дному рівні
Надмірна подача фарби у фарбову систему та на друкарську форму	Вимкнути на певний час подачу фарби, щоб її надлишок зійшов з валиків. Зменшити кут повороту дукторного циліндра, відрегулюва- ти місцевими гвинтами ФА, товщину шару
У фарбу введено надмірну кількість допомі- жних речовин	фарби, що переходить на дукторний циліндр Видалити фарбу з фарбового ящика та зак- ласти нову, друкувати нерозведеними фарба- ми. Уникати введення у фарбу надмірної кількості допоміжних речовин
Фарба дуже рідка чи розріджується, нагріва- ючись у розкочувальній фарбовій системі Під час коригування у фарбу введено над- мірну кількість сикативу	Ввести у фарбу оліфу або іншу спеціальну добавку  При введенні сикативу у фарбу потрібно па- м’ятати, що в чорну фарбу потрібно додава- ти не більш як 3%, а в кольорову — 2% маси фарби
Фарба недостатньо гідрофобна	Для підвищення гідрофобності ввести у фар- бу оліфу чи іншу спеціальну добавку
Температура в машині підвищена	ЗР швидко випаровується. Збільшити пода- чу ЗР
Швидке руйнування поверхні друкарської форми через сильне притиснення до неї фар- бових накочувальних і зволожувальних ва- ликів  Підвищена кислотність паперу	Під час прилагодження накочувальних ва- ликів запобігати сильному притисненнюїх до друкарської форми. Регулярно перевіряти прилагодження валиків  Зробити аналіз паперу. Якщо підтвердиться його підвищена кислотність (рН < 5), то замі- нити папір
Забагато гуміарабіку в ЗР	Заклеюється, шліфується, стає гладкою і твер- дою обшивка валиків. Уміст ЗР поліпшити. Промити валики
Мийний розчин у ЗА	Якщо ФА змивають надмірно, то мийний розчин може потрапити в ЗА і замаслити ва- лики. Помити ЗА
1	Дефект, причина	Спосіб усунення
Недостатній рівень води в ящику  Мало спирту в спиртовому ЗР	Дуктор менше занурюється у воду. Шлях її передачі збільшується, через що тоншає плівка ЗР. Доповнити ящик ЗР, тримати його рівень незмінним або збільшити по- дачу ЗР  Збільшити вміст спирту в ЗР

13.	Затінення

Поява на друкарському відбитку легкої суцільної кольорової «тіні»,
яку можна спостерігати також на друкарській формі. При обробленні
вологим тампоном або губкою «тінь» на деякий час зникає на ПЕф.

На відміну від замаслювання затінення не є таким інтенсивним. Крім
того, затінення має зовсім інші причини.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильне співвідношення між подачею ЗР та подачею фарби  Неправильне значення показника рН ЗР  Недостатня гідролізація форми під час ви- готовлення  Слабко притиснуто накочувальні фарбові валики до форми  Фарбові накочувальні валики занадто силь- но притиснуто до розтирального циліндра  Фарбові накочувальні валики сильно при- тиснуто до форми, поверхня форми руй- нується  Швидко випаровується ЗР з форми. Це веде до замаслювання і затінення форми  Папір має підвищену лужність або містить речовини, що стимулюють емульгування фарби  Папір має підвищену кислотність	Завжди намагатися працювати з мінімаль- но необхідною, але достатньою подачею ЗР і фарби  Наприклад, якщо рН>7, то лужний ЗР сприяє замаслюванню ПЕф, які стають во- довідштовхувальними. Значення рН пере- вірити і довести до 5,5—6,0. Легким підкис- ленням фосфорною або лимонною кислотою чи відповідними фірмовими домішками під- вищити гідрофільність форми  Повторно гідрофілізувати ПЕф або вигото- вити нову форму  Це потребує збільшення подачі фарби, отже, і ЗР, що призводить до затінення. Відрегу- лювати притиснення валиків  Лінійні швидкості поверхні форми і накочу- вальних валиків мають збігатися  Сильне притиснення накочувальних валиків до циліндра пригальмовує їх, форма шліфується. Послабити притиснення валиків Сильне тертя призводить до проскакування валиків і внаслідок цього до відхилень у то- нопередачі у вигляді смуг, паралельних осі циліндра. Валики відрегулювати Контролювати кліматичні умови цеху. Нор- ма— 20—23°С і відносна вологість 50—65%. Якщо це неможливо, то додати до ЗР гліце- рин  Якщо можливо, термостату вати форму Замінити папір. Працювати із ЗР при рН = = 5+5,5 (див. п. 10 «Емульгування фарби»)  Встановити значення показника рН ЗР на 6,5—7. ЗР частіше міняти

2-40
Дефект, причина	Спосіб усунення
Емульгування фарби із ЗР  Неправильно прилагоджено валики ЗА  Руйнування поверхні друкарської форми паперовим пилом  На друкарську форму подасться підвище- на кількість ЗР  При коригуванні фарби знижено її в’язкість Забагато масляних домішок у фарбі  Пігмент вимивається з фарби ЗР  Брудні губки, тампони, мийні розчини в посуді	Встановити причину емульгування (див. п. 10 «Емульгування фарби»), вжити заходів для усунення цього явища  Перевірити правильність встановлення і прилагодження валиків  Встановити причину пиління (див. п.32 «Пиліня паперу») та вжити заходів для усу- нення цього явища  Зменшити подачу ЗР. Друкувати з мінімальною подачею ЗР  Це призводить до проковзування валиків Увести у фарбу оліфу або інші спеціальні до- бавки, але краще замінити фарбу і друку- вати нерозведеною фарбою  Регулярно перевіряти значення показника рН ЗР та підримувати його на технологіч- но необхідному рівні  Використовувати чисту воду. Воду в посуді часто заміняти, губки часто мити. Не зми- вати ними офсетне ГП

14.	Здіймання (набрякання) поверхні крейдованого паперу

Поява бульбашок у місцях нанесення шару фарби.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Низька міцність поверхні крейдованого паперу  Фарба «довга», липка	Друкувати якомога тоншим шаром фарби. Я кщо друк однобічний, то спробувати дру- кувати з іншого боку паперу — можливо, там його поверхня міцніша. Замінити папір на інший з міцнішою поверхнею Відкоригувати властивості фарби введен- ням спеціальних паст для зниження липкості фарби, зменшення висмикування паперу

15.	Зменшення насиченості фарби на відбитках

У світлих місцях зникають растрові елементи та тонкі лінії.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Надмірна подача ЗР на друкарську форму  Емульгування фарби під час друкування У фарбову систему та на друкарську фор- му потрапляє мало фарби	Зменшити подачу ЗР на друкарську фор- му. Друкування вести при мінімальній по- дачі ЗР на друкарську форму  Див. п.10 «Емульгування фарби»  Місцевими гвинтами ФА збільшити пода- чу фарби у фарбову систему, а відповідно й на друкарську форму. Збільшити кут по- вороту дукторного циліндра
Дефект, причина	Спосіб усунення
Мала липкість фарби. Фарба повільно обертається у фарбовому ящику, погано розкочується фарбовими валиками і недо- сить добре переходить на друкарську фор- му, ГП та папір  Перед друкуванням погано оброблено ДЕф  Малий тиск між офсетним і друкарським циліндрами	Підвищити липкість фарби введенням олі- фи чи інших спеціальних добавок. У разі необхідності замінити фарбу  Повторно обробити ДЕф спеціальним роз- чином  Перевірити та відрегулювати тиск між оф- сетним і друкарським циліндрами

16.	Ілюстрація повна, неконтрастна. Світлі поля надруковано сильніше

Дефект, причина	Спосіб усунення
Велика кількість фарби подається у фарбо- ву систему і, відповідно, на друкарську фор- му та ГП  Рідка фарба  При коригуванні властивостей фарби вве- дено надмірну кількість розріджувача Слабкий натяг ГП декеля  Збільшення растрових елементів при виго- товленні друкарської форми  Друкування ведеться із застосуванням м’я- кого декеля  Фарбові та зволожувальні валики сильно притиснуто до розкочувального циліндра Спостерігається осьове зміщення валиків Фарбові валики слабко притиснуто до фор- ми  Фарбові валики сильно притиснуто до фор- ми  Паперовий пил  Багато проивідмарювального порошку в першому прогоні  Двоїння (дублювання)  Замаслювання і затінення	За допомогою макулатурних аркушів папе- ру скатати надлишок фарби з валиків. Змен- шити подачу фарби у фарбову систему Змити фарбову систему машини, замінити фарбу і друкувати нерозведеною фарбою  Перевірити натяг ГП й у разі його послаб- лення — підтягнути. Якщо встановлено нове ГП, то необхідно кілька разів за зміну перевірити його натяг, тому що під час ро- боти натяг нового полотна може послаблю- ватися  Див. п. 31 «Перенасичене, повне неконтра- стне растрове зображення»  Установити напівжорсткий або жорсткий декель  Перевірити прилагодження валиків, посла- бити їх притиснення до розкочувального циліндра  Вони погано обкочують форму, проковзу- ють і деформують, змазують растрову точ- ку. Правильно виставити валики  Валики розтискують і змазують растрову точку  Правильно виставити валики  Прогнати папір «на воду» чи «на оліфу» або залакувати його  Замінити папір  Зробити сухий прогін при трохи збільшено- му тиску для того, щоб впресувати порошок у папір  Будь-яке деформування растрової точки змінює, погіршує тонопередачу  Див. п. 7 «Двоїння...»  Ці причини завжди негативно впливають на растрове зображення  Див. відповідні пункти
Дефект, причина	Спосіб усунення
Висока температура	При збільшенні температури у ФА в’язкість фарби зменшується. Завантажувати фарбо- вий ящик на 1/4 його об’єму і часто допов- нювати свіжою фарбою
Невідповідний папір	Папір з розвиненою иезамкненою поверх- нею мало придатний для растрових робіт. На ньому растрова точка завжди повніша і нечітка. 3 поліпшенням якості поверхні па- перу з’являється можливість використову- вати вищу лініатуру растра в такій по- слідовність папір машинної гладкості — до 48 ліній/см, сатинований папір — до 54 ліній/см, папір для високохудожніх видань і хромопапір — до 80 ліній/см, папір лито- го крейдування — до 120 ліній/см

17.	Короблення паперу

Хвилястість паперу в середині аркуша і на деякій відстані від його
країв.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Вологий папір або низька вологість повітря	Краї паперу віддають вологу і він коро- биться  Акліматизувати папір
Однобічне покриття паперу	Те саме

18.	Краплі, цятки на плашках

Поверхня плашок не гладка, не рівна, друкується погано.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Рідка фарба. Багато фарби. Мало пігменту у фарбі	Занадто рідка фарба призводить до таких наслідків. Додати у фарбу 5—15% білил, 0,5 — 1% рідкого скла або аналогічних до- мішок для підсилення консистенції Додати свіжої фарби або міцної чи серед- ньої оліфи
Невідповідний напір. Сильно проклеєний або пересушений папір має погане фарбос- прийняття  Сильно притиснуто накочувальні валики	Прогнати папір «на воду»  Сильно здеформовано фарбу на формі. Ви- ставити нормально валики (смужка ДК має дорівнювати 4 мм)
19.	Морщення відбитків

Дефект, причина	Спосіб усунення
Папір хвилястий через погані умови його зберігання  Папір акліматизований, але при друку- ванні вбирає вологу та стає хвилястим по краях, під тиском у цих місцях утворюють- ся зморшки  Погано відрегульовано захоплювачі. Змор- шки утворюються біля переднього краю аркуша  Статична електрика на папері	До початку друкування перевірити во- логість і зовнішній вигляд паперу. Якщо во- логість паперу не відповідає допустимим значенням і він хвилястий, то його слід акліматизувати, зменшити тиск і швидкість друку  Якщо зображення на відбитку розташова- но не по краях, то можна зменшити товщи- ну піддекельного матеріалу ГП з країв. Ус- тановити напівжорсткий декель Перевірити та відрегулювати захоплювачі форгрейфера  Див. п.53 «Статична електрика на папері»

20.	Нашарування фарби на валиках

Дефект, причина	Спосіб усунення
Фарба з низьким умістом масляних компо- нентів сильно сприймає воду  Занадто концентрована з великим умістом пігменту фарба  Металізовані фарби (бронза, срібло тощо)  Погано проклеєний папір. Паперовий пил змішується з фарбою й осідає на валиках Старі спрацьовані валики	Пігмент вимивається й осідає на валиках у вигляді білого шару. Нанести на валики олі- фу. Додати оліфу у фарбу. Зменшити пода- чу ЗР  Пігмент слабко утримується зв’язуючим Додати у фарбу оліфу  Ці фарби нашаровуються швидко через слабкий зв’язок між пігментом і зв’язуючим Додати оліфу  Прогнати папір «на воду» або «на оліфу» Пом’якшити фарбу пастою  Вони слабко утримують фарбу, а натомість передають ЗР у ФА. Пігмент вимивається Валики регенерувати. Зменшити подачу ЗР

21.	Нашарування фарби на ГП

Явище, що виникає як на багатофарбових машинах під час друку «по
сирому», так і на однофарбових.

Дефект, причина	Спосіб усунення
У фарбову систему подається надмірна кількість фарби  Підвищена липкість фарби  Потрапляння паперового пилу у фарбу	Зменшити подачу фарби у фарбову систему  Знизити липкість фарби введенням спеціаль- них паст  Замінити папір иа такий, що менше пилить Якщо аркушевий папір немає можливості замінити, то його можна спочатку задруку- вати оліфою
Дефект, причина	Спосіб усунення
Друкування починають «холодною» фар- бою иа «холодній» машині  На друкарську форму подається надмірна кількість ЗР	Замінити фарбу у фарбовому ящику на свіжу, промити фарбову систему  Фарба має бути акліматизована, друкарсь- ку машину перед початком друкування по- трібно «розігріти», ввімкнувши її для робо- ти на холостому ходу  Зменшити подачу ЗР на друкарську форму

22.	Недостатньо повне, контрастне растрове зображення

Машину налагоджено правильно, немає розтискування растрових
точок, проковзування, дроблення, але відбиток не відповідає оригіналу,
всі растрові поля мають недостатню оптичну густину.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Зменшено растрові точки при кольоро- поділі або при виготовленні форми	Збільшити подачу фарби. Відрегулювати водно-фарбовий баланс. Контролювати тиск та оброблення форми

23.	Невисихання фарби

Фарба залишається на відбитку тривалий час сирою.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Підвищена кислотність ЗР  Кислий папір  Невідповідна фарба  Низька температура приміщення  Занадто великий вміст сикативів	При рН <5 нейтралізуються складові части- ни фарби, що стимулюють окислювальну полімеризацію. Кислота може потрапити у фарбу при обробленні друкарських форм Частіше контролювати показник рН ЗР. Коли тираж надруковано, може допомогти покриття відбитків оліфою або лаком Застосувати домішки, які нейтралізують кис- лотність. Допомагає покриття відбитків олі- фою  Замінити папір  Якщо на пористому пухкому папері друку- ють фарбами, в основі механізму закріплен- ня яких є всмоктування, то на непористому щільному папері друкувати лише фарбами з окислювально-полімеризаційним механіз- мом закріплення  При низькій температурі процеси окислен- ня і полімеризації сповільнюються. Встано- вити правильні кліматичні умови. Часто вен- тилювати стіс ЗМ  Перевищення вмісту сикативів у фарбі зни- жує швидкість окислювально-полімеризац- ійних процесів. Зменшити вміст сикативів у фарбі і ЗР
Дефект, причина	Спосіб усунення
Рідко розбавлена фарба  Завелика товщина фарби на відбитку	Якщо тираж надруковано, то допомагає додаткове задруковування оліфою  Багато домішок знижують відносний вміст сушильних компонентів. Можна додати у фарбу сикативи, але це стосується фарб окислювально-полімеризаційних Замінити фарбу  Відрегулювати подачу фарби на друкарсь- ку форму, ЗМ

24.	Неконтрастне, в’яле зображення

Малоконтрастне, неспокійне зображення на відбитку. Сіра рвана ра-
строва точка.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Велика подача ЗР  Низький тиск у ДА  Недостача тиску в деяких місцях через пошкодження або порожнини декеля Утомлюваність ГП. При тривалому вико- ристанні ГП стає гладким і твердим, втра- чає пори  Недостатній тиск через різнотовщинність картону від аркуша до аркуша або в межах одного аркуша  Погана якість поверхні паперу  Нерівномірний розподіл складових речо- вин паперу при його виготовленні  Один або більше фарбових накочувальних валиків виставлено слабко  В’язка, густа фарба  Мало фарби	Зменшується інтенсивність фарби. ДЕф деп- ресуються на краях. Знизити подачу ЗР. Прогнати деяку кількість макулатури. Зас- тосувати ЗР, що потребує меншої подачі Проконтролювати і правильно відрегулю- вати тиск  Замінити підкладку під ГП. Зробити при- ладження, вирівняти декель  ГП погано сприймає фарбу. Обробити ГП тонким абразивним порошком, рекомендо- ваними регенеруючими засобами, промити Дати ГП відлежатися кілька днів Проконтролювати, друкуючи плашку Збільшити натиск в парі ОЦ-ДЦ  Натуральний необроблений папір має шор- стку розвинену поверхню і розчленовує, розбілює фарбу. Він малопридатний для ра- стрового друку  Погано проклеєний папір і папір з поганим покриттям призводить до накопичення його частинок на ГП (див. п. 32 «Пиління паперу»)  Замінити папір  Проконтролювати і правильно виставити валики  Фарба погано заповнює мікронерівності шорсткого паперу і призводить до неспок- ійного друкованого зображення. Привести властивості фарби у відповідність паперу, додаючи пасту чи оліфу  Контролювати якість надрукованих еле- ментів при збільшенні. Вони мають бути
Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильний бік паперу	гладкими, иерозчленованими, повністю покритими фарбою  Друкують головним чином на лицьовому боці паперу. Зворотний сітковий його бік менш придатний до друку. При двобічно- му друкуванні на лицьовому боці друку- вати плашки і растрові зображенням. При розрізуванні паперу слідкувати, щоб час- тини стосу не були перевернуті

25.	Непродруковування на відбитку окремих деталей зображення

Дефект, причина	Спосіб усунення
На окремих ділянках друкарської форми є ДЕф, що погано сприймають фарбу  На друкарській формі є сліди погано зми- того захисного шару  Нерівномірна товщина ГП  У процесі друкування на ГП утворилися вм’ятини або продавлені ділянки  На поверхні накочувальних фарбових ва- ликів є вм'ятини, тріщини, заглиблення  Налипання друкарської фарби на ДЦ	Якщо друкування відбувається з мономета- левих форм, то їх потрібно замінити. При друкуванні з поліметалевих форм обробити ділянки, що не сприймають фарбу, спеціаль- ним розчином. Потім гідрофілізувати про- міжні елементи та розпочати друкування Добре змити водою друкарську форму, ви- далити залишки захисного шару Перевірити в кількох місцях товщину ГП за допомогою мікрометра чи товщинометра Перевірку товщини краще здійснювати до встановлення на ОЦ. Якщо нерівномірність ГП за товщиною перевищує допустимі зна- чення, то замінити полотно  Якщо терміново потрібно виправити дефект, то можна переставити ГП по поверхні оф- сетного циліндра «у клапан» чи «з клапана». При маленькому пошкодженні (вм’ятині) обробити пошкоджену ділянку спеціальним розчином, що сприяє набуханню гумового шару та вирівнюванню продавленої ділянки Якщо продавлені ділянки мають більшу пло- щу, то їх виклеюють папером зі зворотного боку  Перевірити накочувальні фарбові валики і якщо вони мають вказаний дефект, заміни- ти їх. У крайньому випадку можна викорис- товувати валики з дефектом, перевернувши їх іншим боком за умов, що дефектні місця не збігаються з ДЕф  Постійно слідкувати за чистотою ДЦ і зми- вати їх
26.	Нестійкість відбитка до стирання

Фарба на відбитку легко стирається при подальших викінчувальних і
оздоблювальних операціях.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Недостатнє закріплення фарби на відбитку  Інтенсивне розпилення противідмарюваль- ного порошку на відбитки; в цьому разі він діє як наждачний порошок  Крихка, неміцна структура закріплення фар- бового шару  Низька міцність паперу до стирання або ви- сокі вимоги в наступних операціях	Див. п. 23 «Невисихання фарби», не почи- нати наступні операції до повного закріп- лення фарби  Розпиляти мінімум противідмарювального порошку, а при можливості не застосовува- ти його зовсім  Зробити додатковий прогін під тиском без фарби, щоб запресувати порошок  Увести у фарбу відповідну кількість лаку  Погане покриття паперу. Якщо це відомо пе- ред друкуванням, то застосовувати фарби, стійкі до стирання,або покрити відбитки ла- ком, стійким до стирання. Фарби мають бути окислювально-полімериза цінними

27.	Несуміщення зображень на відбитку

Є такі види несуміщення зображень на відбитку: несуміщення одно-
фарбового зображення відносно ЗМ, радіальне, поздовжнє і діагональне
несуміщення багатофарбових зображень, несуміщення зображень з лиця
і звороту ЗМ, локальне несуміщення зображень.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильно розміщено зображення на фото - і друкарських формах  Неточно розмічено друкарську форму пе- ред установленням у машину  Погано прилагоджено друкарські форми  Порушення в роботі самонакладу, аркуше- подавальноїта аркушсживильноїсистем	Перевірити монтажі та друкарські форми і, якщо неможливо виправити несуміщення в друкарській машині, переробити їх Приділяти більше уваги правильній розмітці друкарських форм і точному їх установлен- ню на загинальному верстаті  Ретельно перевірити встановлення друкарсь- ких форм на ФЦ. За надрукованим відбит- ком встановити, які фарби не суміщуються, зробити додаткове прилагодження Перевірити правильність підходу аркушів до передніх упорів. Відрегулювати підхід ар- кушів до передніх упорів механізмом спо- вільнення руху аркушів та регулювання при- хилювачів  Перевірити та відреі'улюватн механізм базо- вого вирівнювання аркуша; з'єднання та рівномірності натягу тасьм конвеєра, їх пе- рекіс; притиск і рівномірність обертання ро- ликів конвеєра; захоплювачі форгрейфера, друкарського та передавального циліндрів
Дефект, причина	Спосіб усунення
Косе підрізування паперу, краї із задирками  Друкують на папері, що сильно де- формується, слабко проклеєний  Погано організовано зберігання надруко- ваних відбитків між прогонами  Слабкі захоплювачі ДЦ  Сильна (липка) фарба  Передні упори встановлено високо  Багато регенеруючих засобів, частих зми- вань ГП, фарборозчинних мийних засобів Порушено співвідношення між діаметрами циліндрів ДА (неправильне обкочування) Слабкий натяг ГП  ГП основою-ниткою розміщено вздовжОЦ Тиск між офсетними та друкарськими цилі- ндрами перевищує допустимі значення, папір деформується нерівномірно в різних напрямках  Невідповідний папір  Неправильний напрямок волокон паперу	Перед початком друкування перевірити ко- сину аркуша паперу (склавши його навпіл), а також якість підрізування. Якщо папір ко- сий і краї із задирками, то потрібно ще раз підрізати папір. Якщо це неможливо зро- бити, то папір треба замінити  Для того щоб компенсувати деформацію паперу, під час першого прогону підкласти аркуш паперу під друкарську форму, тим самим збільшивши діаметр ФЦ Надруковані відбитки між прогонами не- обхідно зберігати в необхідних кліматич- них умовах  Відбиток висовується з них і прилипає до ГП. Контролювати та регулювати силу при- тиснення в захоплювачах  Її дія проявляється особливо сильно при друкуванні плашок. Пом’якшити фарбу введенням пасти. Цим досягається також більш спокійний друк  Захоплювачі будуть тримати аркуш за вузь- ку смужку, з недостатньою силою, що при- зведе до їх висовування силами прилипан- ня до ГП  Збільшується липкість ГП. Застосовувати водоемульсійні мийні засоби  Відновити правильне співвідношення між діаметрами циліндрів  Перевірити натяг ГП й у разі його послаб- лення — підтягнути. Якщо встановлено нове ГП.то небхідно кілька разів за зміну перевіряти його натяг, тому що у процесі роботи натяг нового полотна може послаб- люватися  ГП встановити правильно  Зменшити тиск між офсетними і друкарсь- кими циліндрами  Якщо друкують на тонкому папері велико- го формату з великими площами ДЕВ навіть при добре налагодженому ДА, то великі зусилля при відокремленні від ГП сильно деформують його. Друкувати на товсті- шому і міцнішому папері  В ОПД, як правило, друкують на папері з паралельним розміщенням волокон віднос- но ОЦ. При цьому компенсувати деформа- цію паперу в напрямку друку можна обко- чуванням, міняючи товщину підкладки під форму або натяг паперу  У другому випадку, коли напрямок воло- кон збігається з напрямом друку, такої мож- ливості немає. Вирішенню проблеми допо-
Дефект, причина	Спосіб усунення
Друкування ведеться на пересушеному або на перезволоженому папері  Друкування відбувається на папері зі зни- женою вологістю при дуже сильній подачі ЗР на друкарську форму  Хвилястий, нерівний папір  Неоднакове виставлення передніх упорів у разі друкування на двох однотипних маши- нах	магає; попередній прогін зі зволоженням па- перу; можна перший прогін друкувати нор- мально, а потім за відбитком монтувати на- ступні фарби; якщо в машині є спеціальні формні планки, окремі частини яких можуть переміщуватися в протилежних напрямках, то суміщення деякою мірою можна відко- ректувати розтягуванням форми Акліматизувати папір у приміщенні дру- карського цеху  Папір зі зниженою вологістю буде дуже швидко вбирати вологу і розміри його збільшаться, що спричинить потім несумі- щення зображень на відбитку під час на- ступних прогонів. Для того щоб запобігти цьому, необхідно добре акліматизувати папір. Друкувати з мінімальною подачею ЗР на друкарську форму  Те саме  У першому та наступному прогонах передні упори виставити однаково в одних і тих са- мих місцях паперу

28.	Оголення розкочувальних циліндрів, несприйняття ними фарби

Погіршується рівномірність перенесення фарби на друкарську форму
і, як наслідок, якість відбитків.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Емульгування фарби  ЗР має підвищену кислотність  Фарба «коротка»  Неправильно встановлено розкочувальні валики	Див. п. 10 «Емульгування фарби»  Регулярно перевіряти значення показника рН ЗР та підтримувати його на технологі- чно необхідному рівні  Відкоректувати властивості фарби введен- ням спеціальних добавок  Перевірити контакт між розкочувальними циліндрами та розкочувальними валиками

29.	Осипання фарби

Суха фарба легко стирається після закінчення нормального процесу
сушіння.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Занадто рідка фарба	При цьому можливе швидке ,та інтенсивне проникнення рідкого компонента фарби в папір. Пігмент фарби не зв’язаний і зали- шається на поверхні паперу
Дефект, причина	Спосіб усунення
Погано проклеєний напір  Занадто мало зв’язуючого у фарбі  Занадто сильна подача ЗР  Підвищена кислотність ЗР	Фарбу за допомогою оліфи підсилити. В критичних випадках допомагає прогін «на оліфу», щоб закріпити пігмент  Такий папір швидко всмоктує зв’язуюче фарби, залишаючи пігмент без нього. До- помагає перед тиражним друком прогін «на оліфу». Тираж друкувати оксилювально- полімеризаційними фарбами  Якщо тираж надруковано, то допомагає додаткове задруковуваиня оліфою, відпо- відною пастою або лаками  Додати оліфу у фарбу. Додатковий прогін «иа оліфу»  Друкувати з мінімально необхідною кількістю ЗР  Регулярно контролювати показник рН ЗР. Вводити необхідну кількість буферних до- мішок

ЗО.	Передчасне спрацювання друкарських форм

Втрати деталей зображення. Спрацювання зерна. Подряпини, пошкод-
ження.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильне обкочування, різні швидкості циліндрів, шліфування форми  Великий натиск  Недбале оброблення друкарської форми, часте оброблення кислотами  Неправильна подача ЗР і фарби Порушено рівновагу (баланс) подачі  Неправильно розміщено ГП (впоперек)  Кислий ЗР  Кислий папір  Сильно притиснуті накочувальні валики до форми шліфують її	Смуги, паралельні осі циліндра. Перевіри- ти і коректувати налагодження ФЦ та ОЦ Працювати з меншим натиском. Зробити прилагодження під ГП, щоб уникнути місце- вого перевищення натиску  При обробленні друкарської форми корис- туватися тільки розчинами, що рекоменду- ються технологічними інструкціями. Мате- ріали для оброблення (губки, ганчірки та ін.) не повинні містити складові, які дряпають форму  Надмірна подача ЗР депресує ДЕф Недостатня подача фарби при нормально- му зволоженні спричинює те саме. Збільши- ти подачу фарби або зменшити її інтенсив- ність, щоб звести подачу фарби до норми Велика хвиля (випучування ГП) шліфує форму  Замінити ГП і правильно виставити його Кислота депресує ДЕф. Перевірити рН ЗР і довести до норми  Кислі речовини вимиваються з паперу, по- трапляють у ЗА і підкислюютьЗР  Замінити ЗР, значення показника рН має бути в межах 6—6,5  Контролювати і корегувати виставлення ва- ликів
Дефект, причина	Спосіб усунення
Погане обкочування і циліндричність нако- чувальних валиків  Старі та тверді накочувальні валики з тріщинами і залишками засохлої фарби сти- рають форму  Накочувальні фарбові або зволожувальні валики б’ють по друкарській формі  Наявність абразивних вкраплень у папері або фарбі  Необережне змивання валиків  Необережне змивання ЗА  Паперовий пил шліфує форму  Багато противідмарювального порошку в перших прогонах  Забруднення під формою, ГП  Товстий захисний гумуючий шар на формі  Інші причини спрацювання форми	Перевірити накочування фарби по всій площі форми. Не повинно бути полошіння фарби. Якщо валики неякісні, то замінити їх новими  Регенерувати валики  Перевірити спрацювання шийок, справність валиків. Спрацьовані валики та підшипни- ки замінити  Див. п. ЗО «Передчасне спрацювання дру- карських форм»  Залишки сильних змивних речовин руйну- ють елементи зображення на формі. Не до- пускати потрапляння їх на форму  Якщо змивають ЗА фарборозчинними речо- винами, то вони можуть залишитися на ва- ликах і потім розчиняти робочі покриття форми. Не допускати потрапляння їх на форму  Див. п. 32 «Пиління паперу»  Діє так само, як паперовий пил. Зробити сухий прогін з трохи підвищеним тиском Порошок запресується в папір  Перед налагодженням форми і декеля ре- тельно оглянути й очистити їх  При змиванні покриття залишаються потов- щення, які важко видаляються. При цьому можливе пошкодження форми їх дуже багато: забруднені препарати для виготовлення форми, забруднені тампони, ракелі, виступні деталі машини, які можуть дряпати форму при її прилагодженні. Під час знімання форми з машини, якщо ФА зверху, то спочатку відпускають передню кромку форми і проводять її над ФА; аякщо ФА знизу, то відпускають задню кромку і проводять її над ЗА. Подряпини на формі, якщо вони неглибокі, можна вирівняти ко- ректувальними засобами

31.	Перенасичене, повне неконтрастне растрове зображення

Машину налагоджено правильно, немає розтискування растрових
точок, проковзування, дроблення, але відбиток не відповідає оригіналу,
всі растрові поля зсунуті в бік тіней.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Збільшено растрові точки при ко- льороподілі або при виготовленні форми	Подавати менше фарби. Змити ГП. Відре- гулювати водно-фарбовий баланс. Заміни- ти ГП. Контролювати тиск
32.	Пиління паперу

Дефект, причина	Спосіб усунення
Погане проклеювання паперу. Великий вміст деревної маси, слабкозв'язаних напов- нювачів  Папір підрізали тупим ножем	Замінити папір. Прогнати в машині зі ЗР. Задрукувати оліфою. Застосувати в машині пристрої для видалення пилу. Часто змива- ти ГП  Слідкувати за правильною підготовкою паперу. Якщо є така можливість, то підріза- ти папір ще раз гострим ножем. Протерти підрізані краї стосу паперу ганчіркою, змо- ченою у гліцерині

33.	Пиління фарби

Сильне забруднення машини в зоні ФА. сірі краї навколо текстових і
штрихових елементів.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Рідка фарба або багато фарби  Тверді гладкі валики	Зменшити подачу фарби. Підсилити фар- бу оліфою. Знизити швидкість машини Такі валики при великих швидкостях ма- шини погано утримують фарбу  Валики регенерувати або промити. Змен- шити швидкість машини. Друкувати більш концентрованою фарбою

34.	Плямистість

Нерівномірний розподіл фарби на фонових відбитках. При багато-
фарбовому друці наступні фарби наносяться на попередні з нерівномір-
ним блиском. Плямистість полягає у чергуванні темних і світлих смуг на
відбитку за напрямком обертання ДЦ.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Необертанпя фарби у фарбовому ящику  Низька липкість або велика в’язкість фарби  Надмірне зволоження друкарських форм Неякісний, нерівномірний папір	Див. п. 55 «Фарба не обертається у фарбово- му ящику»  Коригувати властивості фарби введенням відповідної домішки  Друкувати з мінімальним зволоженням Замінити папір
35.	Побічний ефект

(додаткове, зайве зображення)

Проникнення випаровувань (у стопі) з нижнього аркуша у верхній,
небажана локальна зміна глянцю. Плямистість зображення.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Вологий папір  Високий стіс на прийманні	Високий вміст оптичних відбілювачів у во- логому папері веде до цього ефекту Кліматизувати папір у малих стосах, часто вентилювати його  Кожний відбиток, особливо багатофарбо- вий, приносить у стіс додаткову кількість води. Високий стіс своєю масою витісняє 3 поміж аркушів повітря, збільшується кон- такт аркушів, ефект проявляється сильніше Викладати аркуші в малі стоси. Часто вен- тилювати. Працювати з меншою подачею ЗР і фарби

36.	Погане накладання фарби на фарбу при друкуванні «по сирому»

Дефект, причина	Спосіб усунення
Велика товщина шару фарби при друку- ванні першою фарбою  Порушено правило про липкість фарби при друкуванні на багатофарбових машинах	Зменшити подачу фарби на друкарську фор- му. Друкування вести при мінімально не- обхідній подачі фарби на друкарську форму При друкуванні на багатофарбових офсет- них машинах потрібно, щоб липкість кож- ної наступної фарби була меншою, ніж по- передньої. Липкість фарб знижують уведен- ням спеціальних паст  У складних випадках перейти на друк «по сухому». В разі необхідності відкоректувати тонопередачу фотоформ

37.	Подається зразу кілька аркушів

Дефект, причина	Спосіб усунення
Не працює щуп подачі аркуша  Бічні обмежувачі затискують стопу  Пружини сильно натягнуто  При тонкому папері відстань між подава- чем і затримкою скобою велика Папір підрізано з зазублинами	Перевірити роботу щупа. Встановити обме- жувачі точно за форматом  Пружини послабити  Виміряти відстань між затримкою скобою та подавачем і відрегулювати її Папір перевернути і струснути  Пінцетом видалити паперові залишки
38.	Полиск на відбитку після висихання фарби дуже нерівномірний або
зникає зовсім

Дефект, причина	Спосіб усунення
Залишки паперу застряли під щупом  Для друкування використовується матовий папір  Папір має надмірну вбирну здатність	П ри друкуванні глянцевими фарбами вико- ристовувати крейдований папір  Замінити папір. Якщо такої можливості не- має, то потрібно задрукувати його тонким шаром оліфи

39.	Полошіння

Поява на відбитку фарбових смуг, паралельних осі циліндра.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Неправильне обкочування  Погано виставлено дуктор  Биття накочувальних фарбових або зволо- жувальних валиків по друкарській формі  Накочувальні фарбові валики прилагодже- по з сильним притиском до друкарської форми і зі слабким —до розкочувального фарбового циліндра  Зволожувальні розкочувальні валики слаб- ко притиснуто до друкарської форми, че- рез що вони недостатньо змочують її по- верхню.  На поверхні зволожувальних валиків є грубі шви  У шестернях розкочувальних фарбових циліндрів спостерігається люфт  Зішліфовування поверхні друкарської форми  Нерівності в місцях згину друкарської фор- ми па краях ФЦ  Фарбові накочувальні валики сильно при- тиснуто до форми (скачуть)  Зволожувальні накочувальні валики силь- но притиснуто до форми (скачуть)  Подача ЗР завелика	Перевірити налагодження ДА, відкоректу- вати його  Якщо він подає нешироку, але товсту сму- гу фарби, то вона не встигає рівномірно розкочуватися у ФА  Збільшити кут повороту дуктора Перевірити спрацювання шийок і справність підшипників валиків. Спра- цьовані валики та підшипники замінити Правильно прилагодити валики відносно друкарської форми і розкочувального фар- бового циліндра  Перевірити і правильно прилагодити зво- ложувальні розкочувальні валики  Замінити чохли на зволожувальних вали- ках. Установити новий валик з запасного комплекту  Перевірити спрацювання шпонок розкочу- вальних фарбових циліндрів. Якщо необ- хідно, то замінити шпонки  Обробляти друкарську форму розчином для оброблення ПЕф. Якщо неможливо усунути дефект, то замінити друкарську форму  Підтягнути друкарську форму і вирівняти нерівності, обстукуючи краї форми спеці- альним дерев’яним молотком  Див. п. ІЗ «Затінення»  Див. п. 12 «Замаслювання форм»  Зменшити подачу ЗР
40.	Порушення подачі аркушів самонакладом

Дефект, причина	Спосіб усунення
Аркуш не береться присосами, а якщо бе- реться, то відразу ж падає  Задні присоси беруть одночасно кілька ар- кушів  Аркуш підходить косо до передніх упорів	Відрегулювати вакуум у присосах за допо- могою клапана повітряного насоса. При хвилястості паперу вирівняти задній край стопи підкладанням дерев’яних клинів Збільшити роздування стопи  Під час заряджання стапеля самонакладу струсити аркуші для створення між ними по- вітряного шару  Зменшити вакуум у присосах. Підсилити роздування стопи  До початку друкування тиражу перевірити правильність обрізування переднього краю на формат паперу, перевірити встановлен- ня присосів й у разі необхідності відрегулю- вати їхню висоту. Перевірити якість склею- вання чи зшивання тасьм. Якщо у місці їх з’єднання вони накладені одна на одну про- ти руху аркуша, то їх необхідно знову пере- шити або переклеїти. Встановити тасьму однакової товщини, перевірити і відрегулю- вати рівномірний притиск вивідних роликів та гумових роликів на накладному столі по всій поверхні аркуша. Перевірити встанов- лення напрямних і притиснення колових во- лосяних щіток, кульок притиску

41.	Пошкодження ГП по периметру аркуша ЗМ

Дефект, причина	Спосіб усунення
Великий тиск при друкуванні на товстому картоні  Паперовий пил	ГП зминається і руйнується краями карто- ну. Це потім проявляється при друкуванні на більшому форматі ЗМ. Зменшити розмі- ри підкладки під ГП  Тупі ножі при обрізуванні паперу. Перед друкуванням торці стосу обробити гліцери- ном. Зменшити підкладку під ГП. Частіше змивати ГП

42.	Прилипання відбитків до ГП

Дефект, причина	Спосіб усунення
Підсихання окислювально-полімеризацій- них фарб	Це явище відбувається під час приладжу- вальних робіт. Машина прокручується вхо- лосту, відбитки не виходять, фарба більше окислюється, стає липкою. Перед друкуван- ням тиражу пропустити 40—50 аркушів ма- кулатури. Обробити ГП антиоксидантом або тальком
Дефект, причина	Спосіб усунення
Тривалі простої машини при друкуванні швидковисихаючими фарбами	Під час нетривалих зупинів машини на по- верхню фарбових валиків і розкочувальних циліндрів аерозолем нанести антиоксидан- тну речовину. Під час тривалих зупинів ма- шини фарбову систему необхідно змити Фарбу поза машиною зберігати в закритих банках

43.	Проковзування (змазування)

Растрові елементи на відбитку витягнуті в одному напрямку.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Друкування ведеться з надмірною подачею фарби на друкарську форму Високий тиск у контактних зонах ДА  Слабко натягнуто ГП  Перекіс ГП  Передній край аркушів находить на передні упори  Передній край аркуша не доходить до пе- редніх упорів	Відрегулювати подачу фарби і ЗР на дру- карську форму  Перевірити зазори між контрольними кільцями циліндрів і встановити їх згідно з технічним паспортом машини. Перевірити перевищення друкарської форми і декеля над контрольними кільцями, і, якщо необ- хідно, замінити товщину декеля або підкладку під друкарську форму Підтягнути ГП. Періодично перевіряти його натяг  Замінити ГП  Перевірити встановлення прихилювачів Вони мають підвищуватися над накладним столом на товщину двох-трьох аркушів ти- ражного паперу  Встановити передні ролики притиснення так, щоб у момент вирівнювання аркуша задній край знаходився на відстані 2—3 мм від цих роликів. Відрегулювати положен- ня колових волосяних щіток і кульок при- тиску, щоб вони легко торкалися аркуша та запобігали його відходу від передніх упорів

44.	Просвічування зображення

Зображення занадто сильно просвічується на зворотний бік аркуша.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Невідповідний папір	Папір містить мало наповнювачів або занад- то тонкий. Замінити папір Використовувати інтенсивні фарби Працювати з меншою подачею фарби
45.	Просочування фарби

Сильне просочування фарби в папір аж на його зворотний бік.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Невідповідний папір  Рідка фарба  Товстий шар фарби на відбитку	Папір занадто тонкий і мало проклеєний, сильно вбирає фарбу, яка просочується на зворотний бік аркуша  Використовувати товстіший і краще про- клеєний папір, густіші фарби  Задруковувати папір тонким шаром оліфи Підсилити фарбу оліфою  Рідку фарбу видалити. Не застосовувати розріджувальних домішок  Зменшити подачу фарби на відбиток

46.	Радіальні (в напрямку друку) смуги на ЗМ

Дефект, причина	Спосіб усунення
Вивідні ролики роблять смуги  Ролики контролю здвоєного аркуша роб- лять смуги  Свіжа, незакріплена фарба перед другим прогоном  Притискні кульки роблять смуги  Передні упори роблять смуги при друку- ванні на товстому негнучкому картоні Вакуумні ролики гальмівних валиків роб- лять смуги  Аркушепровідні кільця на барабанах роб- лять смуги на свіжозадрукованій фарбі Перехід фарби на ДЦ при другому прогоні на зворотному боці ЗМ	Сильно притиснуто і/або перекошено роли- ки. Послабити притиснення  Послабити притиснення роликів  Усі контактуючі ролики можуть робити сму- ги. Почекати з другим прогоном  Замінити на щіткові  Заклеїти краї упорів плівкою  Відрегулювати валики. Приклеїти до ро- ликів плівку. Прошліфувати, заполірувати ролики  Виставити кільця в місцях, вільних від фар- би, на лініях різання або фальцювання Обробити Д Ц противідмарювальними засо- бами. Чистити ДЦ частіше

47.	Різновідтінковість відбитків у процесі друкування тиражу

Дефект, причина	Спосіб усунення
Дуже часті зупинки друкарської машини в процесі друкування тиражу  Недосить добре змито фарбу попереднього тиражу з фарбової системи	Перед початком друкування великого ти- ражу проводити ретельну технологічну підготовку вузлів машини до друку. Зупи- няти машину в процесі друкування слід тільки в разі технічної необхідності, тому що кожен новий пуск машини супровод- жується здобуттям різновідтінкових відбитків  При зміні кольору фарби особливо ретель- но треба змивати фарбову систему маши- ни  Якщо після друкування темною фарбою не-
Дефект, причина	Спосіб усунення
Недосить добре відрегульовано подачу фарби у фарбову систему  Нерівномірна подача ЗР на друкарську форму  Емульгування фарбн із ЗР у процесі друку- вання тиражу  Друкування ведеться на папері різного відтінку	обхідно друкувати світлою фарбою, то змивання проводять два рази. Після пер- шого змивання фарбові валики закатують білилами або фарбою і змивають їх по- вторно. Якщо на машині довгий час дру- кували темними фарбами (наприклад, чор- ною) і при переході на друкування світли- ми фарбами, навіть при ретельному зми- ванні, все-таки змінюється відтінок, то не- обхідно замінити фарбові валики Встановити причину поганого регулюван- ня подачі фарби у фарбову систему (див. п. 56 «Фарба погано розподіляється в роз- кочувальній та накочувальній системах») і вжити заходів для усунення цього явища Перевірити встановлення і прилагодження зволожувальних валиків, дукторного ци- ліндра, збереженість чохлів. Якщо дуктор- ний циліндр пелюстковий, то перевірити, щоб отвори на пелюстках не були забиті паперовим пилом з фарбою. В процесі дру- кування тиражу не змінювати встановле- ний режим подачі ЗР, тому що при зміні кількості ЗР змінюється кількість шару фарби на відбитку  Встановити причину емульгування (див. п. 10 «Емульгування фарби») і вжити заходів для усунення цього явища ‘ Друкувати весь тираж на папері одного відтінку

48.	Розшарування поверхні ГП - утворення бульбашок, хвилясті краї

Дефект, причина	Спосіб усунення
При змиванні ГП користуються рочином, який руйнує робочу поверхню ГП Проколи і розрізи на поверхні робочого шару ГП, в які потрапляє рочинник  Змивальний та інші розчини потрапляють між верхнім робочим шаром і шаром ткани- ни на торці ГП	Змивати ГП тільки рекомендованим зми- вальним розчином  При встановленні друкарської форми ретель- но видалити зачіпки на її краях і штифтових отворах  Зменшити ширину ніддекельного матеріалу, щоб верхнє ГП щільно прилягало до по- верхні ОЦ

49.	Склеювання аркушів у стосі

Відбитки в стосі склеюються повністю або частково. При їх відокрем-
ленні вириваються волокна паперу або покриття.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Багато фарбн на відбитку, папір погано вбирає фарбу	Заходи для усунення цього явища такі самі, як у п. 4 «Відмарювання»
Дефект, причина	Спосіб усунення
Високий стіс Багатофарбовий друк  Електростатичний папір  Лакування відбитків	Викладати тираж в невеликі стоси Вентилювати. Додавати у фарби оптималь- ну кількість сикативів  Див. п. 53 «Статична електрика на папері» При великих товщинах лаку збільшується ймовірність склеювання відбитків Вентилювати відбитки. Менші стоси При товстому картоні стоси можуть бути більші. Проте після виведення з прийман- ня їх треба перевернути на бік і в такому положенні досушувати

50.	Склоподібна фарба

На попередньо надруковану фарбу не лягають наступні при друку-
ванні «по сухому».

Дефект, причина	Спосіб усунення
Фарбу занадто сильно висушено  Занадто багато сикативів, воску і паст у фарбі, великий проміжок часу між прого- нами  Недотримання порядку накладання фарб Велика товщина шару фарби при друку- ванні перших прогонів	Прогнати тираж «на оліфу»  Не вводити у фарбу сикативи для її поверх- невого закріплення  Рекомендований порядок: Б-П-Ч-Ж або Ч-  Б-П-Ж  Друкувати при мінімальній, але достатній подачі фарби

51.	Скручування аркушів на виході з машини

Скручування заднього або/і переднього краю аркуша паперу. Скру-
чування аркушів ускладнює стапелювання паперу на прийманні, веде до
відмарювання відбитків.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Підвищена липкість ГП у зв'язку з набухан- ням його поверхні в розчинниках і зв'язу- ючому фарби  Велике зусилля відокремлення аркуша від поверхні ГП:  а)	ГП має низький показник відокрем- лення;  б)	друкування проводиться дуже в’яз- кою і липкою фарбою на тонкому папері Підвищена чутливість паперу до вологи че- рез погане його проклеювання, що веде до скручування паперу при друкуванні на чотирифарбовій машині  На друкарській формі велика кількість сю- жетів у вигляді смуг, паралельних осі циліндрів	Змити поверхню ГП змивальним розчином, обробити етиловим спиртом, просушити і припудрити тальком  Частіше припудрювати тальком і замінити ГП  Відкоригувати в’язкість і липкість фарби введенням пасти, оліфи або розріджувача  Задруковувати матеріал на двофарбовій машині  Під час монтажу по можливості уникати розміщення сюжетів у вигляді смуг, пара- лельних осі циліндрів, хоча б у задній тре-
Дефект, причина	Спосіб усунення
Дуже великий тиск між офсетним і друкарсь- ким циліндрами	тині аркуша. Якщо це зробити неможливо, то застосувати для друкування «попереч- ний» папір  Послабити тиск або зменшити товщину де- келя

52.	Сліди або надриви від захоплювачів на передній кромці надрукова-
них аркушів

Дефект, причина	Спосіб усунення
Передні упори встановлено низько  Погано відрегульовано захоплювачі папе- ропровідної системи, друкарського та пере- давального циліндрів і кареток конвеєра  Сильне натиснення захоплювачів	Встановити упори на відстані 5—6 мм З’ясувати, який із захоплювачів надриває кромку аркуша, і відрегулювати його Якщо надриви кромки знаходяться під усі- ма захоплювачами, то необхідно перевіри- ти систему передачі аркуша захоплювача- ми та правильність взаємного розташуван- ня захоплювачів у момент передачі аркуша Якщо надриви і сліди від захоплювачів з’яв- ляються не на кожному аркуші, то треба перевірити та відрегулювати захоплювачі кареток конвеєра  Вони не встигають вчасно відкритися і при передачі аркуша рвуть його Правильно встановити захоплювачі

53.	Статична електрика на папері

Аркуші злипаються, прилипають до деталей мащини. Це є причиною
труднощів в аркушепроведенні, стапелюванні, призводить до дублюван-
ня зображення, утворення зморщок, несуміщення.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Низька вологість паперу  Мікроклімат у приміщенні друкарського цеху не відповідає технологічним вимогам (низька відносна вологість і висока темпе- ратура повітря)	При низькій відносній вологості робочого приміщення папір віддає власну вологу повітрю і при цьому заряджається Застосовувати в машині пристрої-іонізато- ри повітря. Працювати з невисокими сто- сами на широких піддонах  Постійно перевіряти і підтримувати мікро- клімат у цеху на рекомендованому рівні Підвищити вологість та знизити темпера- туру в приміщенні цеху до рекомендовано- го рівня
54.	Утворення рельєфу на ГП

Дефект, причина	Спосіб усунення
Невідповідний змивальний розчин  До складу фарби введено велику кількість розчинника чи сикативу	Для змивання поверхні ГП використовува- ти тільки рекомендовані змивальні розчини Не вводити до складу фарби допоміжні ре- човини в кількостях більших, ніж рекомен- довано

55.	Фарба не обертається у фарбовому ящику

Фарба не забирається дуктором і не передається з фарбового ящика.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Фарба занадто концентрована або підсуше- на  Фарба тиксотропна  Фарба «коротка»  Знижена липкість фарби  Фарба зберігалася в холодному примі- щенні, мас низьку температуру  Під час коригування до фарби введено над- мірну кількість паст, внаслідок чого зниже- но її липкість  У фарбовий яшик потрапив ЗР	Фарбу розрідити за допомогою оліфи і ча- сто перемішувати шпателем  Перед пуском машини фарбу ретельно пе- ремішати у фарбовому ящику і продовжу- вати помішувати в процесі роботи Відкоригувати властивості фарби введен- ням спеціальних паст для поліпшення коге- зійних властивостей фарби, тобто для підви- щення сил внутрішнього зчеплення. Часті- ше перемішувати фарбу  Підвищити липкість фарби введенням олі- фи або спеціальних добавок  Друкарську фарбу акліматизувати у при- міщенні друкарського цеху протягом 24 год (не менше) до початку друкування  Пасти вводити у співвідношенні не більше 5% загальної маси фарби. Підвищити липкість фарби. Якщо це неможливо, то за- мінити фарбу на нову  Видалити фарбу з фарбового ящика, змити фарбову систему. Закласти у фарбовий ящик свіжу фарбу. З’ясувати причину по- трапляння ЗР у фарбовий ящик

56.	Фарба погано розподіляється в розкочувальній та накочувальній
системах

Нерівномірний розподіл шару фарби на друкарському відбитку.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Передавальний валик установлено з пере- косом  Неправильно встановлено і прилагоджено фарбові розкочувальні та накочувальні ва- лики	Позбутися перекосу. Необхідно, щоб пере- давальний валик рівномірно притискував- ся до дукторного та розкочувального ци- ліндрів  Перевірити правильність встановлення і прилагодження фарбових валиків
Дефект, причина	Спосіб усунення
Передній край фарбового ножа став хвиля- стим і фарба нерівномірно розподіляється по поверхні дукторного циліндра  За твірною дукторного циліндра утворили- ся глибокі подряпини відсильного притис- нення до нього місцевих регулювальних гвинтів  Розкочувальний циліндр утратив осьове переміщення	Фарбовий ніж з хвилястим краєм необхідно замінити  Подряпини по колу дукторного циліндра — явище небажане, тому що для ліквідації їх потрібно виймати дукторний циліндр і про- точувати його поверхню. Для того щоб за- побіїти цій трудомісткій роботі, треба пра- вильно встановлювати фарбовий ніж, слідкувати за його збереженістю та не затя- гувати сильно регулювальні гвинти фарбо- вого ящика  Пошкодження в механізмі осьового пере- міщення. Відремонтувати механізм

57.	Хвилястість країв паперу

Дефскі, причина	Спосіб усунення
Дуже низька вологість паперу та висока во- логість у виробничому приміщенні  Папір переохолоджено під час транспорту- вання. тому при: розпаковуванні в теплому приміщенні на бічних поверхнях стопи кон- денсується волога	Постійно контролювати та підтримувати технологічно необхідні кліматичні умови у виробничому приміщенні, для того щоб до- могтися однакової вологості повітря і папе- ру. Якщо дозволяє формат, то підрізати папір з чотирьох боків  Переохолоджений папір потрібно розпаку- вати після того, як його температура зрівняється з температурою приміщення (після двох діб)

58.	Чорниші

Сторонні частинки потрапляють на друкарську форму або на ГП і
погіршують якість зображення на відбитку.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Слабка міцність поверхні паперу (осипання крейдованого шару, випадання смітинок з паперу та ін.)  Тупі ножі під час обрізування паперу Поганий догляд за ФА. Погано змитий ФА. на краях валиків є засохла фарба, яка при друкуванні потрапляє на форму	Знизити липкість фарби введенням спеці- альних паст, що поліпшують друкарські властивості фарби  Частіше змивати ГП  Для очищення поверхні паперу від сто- ронніх частинок пропустити цапір «на воду» чи «на оліфу» для закріплення по- верхні паперу  Якщо вказані заходи це допоможуть, то за- мінити папір  Див. п. 32 «Пиління паперу»  Ретельно змити й очистити фарбову систе- му
Дефект, причина	Спосіб усунення
У фарбі утворилися фарбові плівки  Зволожувальні валики обтягнуто новими трикотажними чохлами  Забруднений ЗА залишками фарби	Під час відкривання банки з фарбою ретель- но зібрати з поверхні фарбову плівку  Під час нетривалих зупинів машиии на по- верхню фарбових валиків і розкочувальних циліндрів аерозолем нанести антиоксидан- тну речовину. Під час тривалих зупинів ма- шини фарбову систему змити. Фарбу збері- гати у закритих банках  Якщо у фарбовому ящику е фарба з фарбо- вою плівкою, то необхідио видалити таку фарбу з фарбового ящика, фарбову систему змити, а для продовження друкування зак- ласти нову фарбу  Мати на машині два комплекти зволожу- вальних валиків. Припрацювання нових чохлів проводити на нескладних роботах ЗА частіше ретельно змивати

59.	Шаблонування

Поява на плашках додатково частин зображень, розміщених на цій
самій формі.

Дефект, причина	Спосіб усунення
Розтирання фарби слабке  Велика подача ЗР  Невдалий монтаж зображень иа формі	Збільшити розтирання фарби  Регулювати подачу ЗР  Плашки мають бути, як правило, розміщені на передній частині форми
Додаток 2. Типові дефекти та неполадки під час друкування на
РРМ і способи їх усунення

1.	Забивання фальцювального апарата напівфабрикатами

Дефект, причина	Спосіб усунення
Несвоєчасне відпускання зошитів графей- ками, тупі ножі, погнуті пера збирача, за- надто розведено фальцювальні валики	Усунути названі причини несправності

2.	Зображення змазується на фальцювальній лійці

Дефект, причина	Спосіб усунення
Недостатня повітряна подушка на лійці  Невисихання фарби на відбитку  Не працює протизабруднювальний пристрій	Збільшити подачу повітря на лійку  Ввести у фарбу сикатив  Увімкнути протизабруднювальний пристрій

3.	Неправильні рубання стрічки і розрізування зошитів

Дефект, причина	Спосіб усунення
Тупі ножі, спрацьований марзан, непра- вильно виставлено ніж Тупі дискові ножі	Замінити ножі, виставити їх правильно  Замінити дискові ножі

4.	Обривання паперової стрічки в друкарській секції

Дефект, причина	Спосіб усунення
Занадто великий натяг стрічки  Перекіс стрічки при її проведенні  Надмірне зволоження друкарських форм	Послабити натяг, відрегулювати рулонне гальмо  Вирівняти положення (паралельність) на- прямних валиків Зменшити подачу ЗР

5.	Перекіс зошитів на другому згині

Дефект, причина	Спосіб усунення
Зошит з високою швидкістю вдаряється в упор і відскакує	Відрегулювати момент торкання зошита і фальцювального ножа так, щоб він раніше торкався зошита і гальмував його
6.	Підвищені витрати паперу

Дефект, причина	Спосіб усунення
Часті обривання паперової стрічки, биття рулону	Замінити рулон, знизити швидкість роботи машини. Зменшити натяг паперової стрічки або подачу ЗР

7.	Утворення складок і зморщок на стрічці

Дефект, причина	Спосіб усунення
Занадто великий натяг стрічки  Конусність рулону  Неправильна робота тягових валиків під лійкою фальцювального апарата  Неправильне встановлення лійки фа.чьцю; вального апарата	Послабити натяг, відрегулювати рулонне гальмо  Замінити рулон  Відрегулювати притиснення стрічки тягови- ми валиками  Відрегулювати кут нахилу лійки

Примітка. В дод. 2 наведено тільки ті дефекти і неполадки, які характерні для РРМ. Інші
дефекти та неполадки аналогічні АРМ (див. дод. 1).
Виробничо-практичне видання

Ярема Степан Михайлович
Карплюк Володимир Андрійович
Мельнічук Сергій Іванович
Прокопчук Роман Семенович

ОФСЕТНИЙ ДРУК

У двох книгах

Книга 2
Друкарські машини, оздоблювальне
та допоміжне обладнання
Художнє та технічне
редагування В.І. Харченко
Коректор В. Ф. Хміль

Піди до друку 25.02.2002. Формат 60x84/16. Папір офс. № 1. Гарнітура «Тайме». Офс. друк.
Фіз друк. арк. 32,00 + 2,0 арк. кольор. вкл. Ум. Друк. арк. 31,6Х Ум. фарбовідб. 38.00.
О6Л.-ВИД. арк. 34,82. Ввд № 8. Зам. № 2-40

ТОВ видавництво «ХаГар». 01032, КиЬ-32, вул. Толстого, 25, кв. 14.

АТЗТ «Книга», 04053, КиІв-53, вул. Артема, 25.
ТОВ видавництво «ХаГар» пропонує:

Н.П. Мосеев

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЬІ
ЦВЕТОВОСПРОИЗВЕДЕНИЯ

К.: «ХаГар», 1998 г., формат 60x84/16, мягкая обложка с ла-
кировкой, 96 стр., дена 4,00 грн.

Учебное пособие для студентов издательско-полигра-
фических специальностей вьісших учебнмх заведений.

В книге изложеньї фундаментальньїе основи теории вос-
произведения многоцветной продукции. При современном
значительном интересе к многоцветной репродукции книга
будет полезна не только студентам, осваивающим основи те-
ории цвета, но и специалистам-практикам, повьшіающим свою
квалификацию.

М.П. Ткачук

ТРАФАРЕТНИЙ ДРУК

К.: «ХаГар», 2000 р. формат 60x84/16, палітурка тверда з при-
пресовкою плівки, 264 стор. ціна 25,00 грн.

У посібнику викладені теоретичні основи друку трафа- _
ретним способом. Показано залежність елементів якості'
відбитка від основних факторів. Розглянуто різні способи ви-
готовлення друкарських форм та ствердження фарби на відбит-
ку. Подані вимоги до устаткування, описано його конструк-
цію та принцип дії. Визначені методи та засоби контролю
основних параметрів матеріалів і процесів.

Вказано шляхи управління процесом трафаретного друку
з метою одержання якісного відбитка при друкуванні на різних
матеріалах, поверхнях, виробах, а також одержання різних
товщин шару фарби.

Книга розраховано на широке коло читачів.
С.М. Ярема

ФЛЕКСОГРАФІЯ. Обладнання, технологія

К.: «Либідь», 1998 р., формат 60x84/16, палітурка тверда з
припресовкою плівки, 312 стор.+ 8 стор. кольорових вклеєк,
ціна 10,00 грн.

У навчальному посібнику докладно розглянуто всі пи-
тання, що стосуються технології та обладнання формних і
друкарських процесів, оздоблювального і допоміжного об-
ладнання флексографічного виробництва, розкрито особли-
вості механізму переходу фарби на задруковуваний матеріал
під час друку. Основну увагу приділено новітнім технологіям
та обладнанню формних і друкарських процесів флексографії,
розроблених у таких країнах, як США, Німеччина, Японія,
Італія, Великобританія, Франція та ін.

Розрахована на студентів вищих навчальних закладів,
що навчаються за спеціальностями «Видавничо-поліграфіч-
на справа» і «Поліграфічні машини та автоматизовані комп-
лекси» та фахівців.

С.І. Мельничук, С.М. Ярема

ОФСЕТНИЙ ДРУК. Кн. 1. Технологія та
обладнання додрукарських процесів

К.: «ХаГар», 2000 р., формат 60x84/16, палітурка тверда з
припресовкою плівки, 488 стор. + 24 стор. кольорової вклей-
ки, ціна 25,00 грн.

Висвітлено сучасний стан офсетного плоского друку,
основні напрями його розвитку. Розглянуто технологію та
обладнання додрукарських процесів офсетного плоского дру-
ку. Висвітлено будову, технологічні характеристики, особли-
вості конструкції та експлуатації сучасного вітчизняного і
зарубіжного додрукарського обладнання виготовлення форм
офсетного плоского друку.

Навчальний посібник може бути використаний студен-
тами Ш’У, технікумів, вищих навчальних закладів, що на-
вчаються за спецальностями «Поліграфічні машини та авто-
матизовані комплекси» і «Видавничо-поліграфічна справа»,
інженерно-технічними працівниками поліграфічної промис-
ловості, а також тими, хто спеціалізується в галузі управлін-
ня й економіки видавничої справи і поліграфії.
С.М. Ярема, В.А. Карплюк, С.І. Мельничук, Р.С. Прокопчук

ОФСЕТНИЙ ДРУК. Кн.2. Друкарські машини,
оздоблювальне та допоміжне обладнання

К.: «ХаГар», 2002 р., формат 60x84/16, палітурка тверда з при-
пресовкою плівки, 512 стор. + 32 стор. кольорової вклейки,
ціна 25,00 грн. (Плановий випуск І квартал 2002 р.).

У книзі описано будову і принцип дії друкарських ма-
шин та допоміжного обладнання офсетного виробництва.
Ообливу увагу приділено сучасним зразкам поліграфічного об-
ладнання, вказано провідні світові фірми, які його виготов-
ляють. Висвітлено технічні характеристики, особливості кон-
струкції та експлуатації сучасних аркушевих та рулонних ма-
шин офсетного друку.

Книга призначена для інженерно-технічних працівників
поліграфічної промисловості та поліграфічного машинобуду-
вання, а також тих, хто спеціалізується в галузі управління й
економіки видавничої справи, поліграфії та пакування.

Може бути використана як посібник для студентів ПТУ,
технікумів та вищих закладів освіти, які навчаються за спеці-
альностями «Поліграфічні машини та автоматизовані комп-
лекси», «Видавничо-поліграфічна справа» і «Машини та тех-
нології пакування».

У ціну входять витрати по доставці!

Бажаючих придбати книги за цінами виробника просимо
звертатися за адресою:

Україна, 01032, м. Київ-32, вул. Толстого, 25, кв. 14
Контактні телефони: (044) 244-27-83, тел./факс: 235-60-03;

Е-таіГ. ка^аг @ икг.пеі
Рис. І. Структура аркушевих компресійних офсетних ГП (а, б), схематичні зобра-
ження компресійного (в) та звичайного (г) офсетних ГП рукавного типу і загаль-
ний вигляд їх (д)
Рис. XXXV. Узагальнена схема системи «Баіа СопітоЬ
пристрій з допалюванням

___0
а

Рис. III. Сушильні пристрої «ЕсошеЬ» (а). «Есоікегт» (6)
фірми «Неісіе1Ье㧻 та споживання ними газу порівняно
зі звичайним сушильним пристроєм (в)
Рис. IV. Схема аркушепередавального пристрою фірми «Неі<іе1Ьег£»: а - традиційна
передача аркуша між секціями; б - передача аркуша в режимі двобічного друку
Рис. V. Схема використання аркушеперевертального та аркушепередавального
пристроїв при проведенні аркушів між друкарськими секціями

Рис. VI. Система захоплювачів ДЦ +

ф Рис. VII. Механізм закріплення
офсетного ГП

Рис. VIII. Позиціювання форми у друкарсь-
кій секції системи «Аиіоріаіе» ->
б

Рис. IX. Схема дистанційної діаг-
ностики й усунення неполадок «КВА
Зегуізігопіс» (а) та система термо-
регуляції трьох розкочувальних ци-
ліндрів (б) машини «КВА Карісіа 74»
б

Рис. X. Загальний вигляд машин «Коїапсі 700» (а) і «Коїапсі 900» (б) фірми
«МАМКоІапсІ»
Рис. XI. Принципова схема чотирифарбової цифрової машини «9иіскпіа.ч(ег
01-46-4» фірми «Неіс1е1Ье㧻
Рис. XII. Принципова схема друкарської секції цифрової машини «Зреесітавіег 7401» фірми «НеісІе1Ьег§
Рис. XIII. Загальний вигляд машини «Зреесітазіег СО 102» фірми «Неісіе.ІЬег^»
Рис. XIV. Принципові схеми машини «КуоЬі 3200 РРА» (а) та «КуоЬі 3200 РМХ» (б)
японської фірми «КуоЬі»: 1 -ФЦ; 2 -ОЦ; 3 - пристрій для подачі паперу; 4 - механізм
для подачі друкарських форм з алюмінієвої фольги на ФЦ
Рис. XV. Принципова схема чотирифарбової друкарської машини «КуоЬі 3304Н>
Рис. XVI. Схема розташування циліндрів і проходження аркуша вздовж чотирифар-
бової друкарської машини «КуоЬі 3304Н» (а) та її загальний вигляд (6)
Рис. XVII. Загальний вигляд офсетних АРМ фірми «МіізиЬізЬі»: а- ЗЕ5; б-6Е-5:
в-ЗЕК-8
Рис. XVIII. Загальний вигляд шестифарбової офсетної АРМ 6Н-6 серії Е (а) та вось-
мисекційної РРМ ЬІ100 серії Ь (б) фірми «МіівиЬізйі»
Рис. XIX. Загальний вигляд офсетних АРМ фірми «Натасіа»: а- «Натасіа Н234»;
б- «Натасіа ОІІ34-М»; в - «Натасіа С252Е»

Рис. XX. Загальний вигляд японської офсетної АРМ «Натасіа В252
б
Рис. XXII. Загальний вигляд офсетних АРМ чеської фірми «АсіазЬ: а- «Асіазі
Потіпапі-516А/526АР»; б-«Асіазі Оотіпапі-856Р»
а

Рис. XXI. Загальний вигляд офсетних АРМ чеської фірми «Асіазі»: а - «Асіазі
Кота]ог-314»; б- «Асіазі Вотіпапі-746»
Рис. XXIV. Загальний вигляд 64-сторінкової журнальної друкарської машини «КВА
Сотрасіа 818» (а) та 48-сторінкової журнальної друкарської машини «Зипсіау 4000»

(б) фірми «Неіс1е1Ье㧻
Рис. XXIII. Загальний вигляд рулонних установок, розроблених фірмою «НеідеІЬегф: а - моделей ЗН 40. 45,50 ВО;
б - моделей ГМК, СЗ
Рис. XXVI. Схематичне зображення друкарських секцій фарбовістю 4/1 (а) та 4/2
(б) газетної машини «Мегсшу V і УЗО» фірми «І ІеісіеІЬег^»
Рис. XXV. Загальний вигляд новітніх друкарських машин фірми КВА: а - «КВА
Сотрасіа 213»: б-цифрової чотирифарбової АРМ «КВА Кагаі74»; в-баштової газет-
ної ротації «КВА Согііпа»
Джерело світла

Рис. XXVIII. Принцип дії пристрою СРС-21
Газетний друк

Газетний друк

Друк комерційної продукції з гарячим сушінням

гкіКііЖ

28,2 м_

б

Рис. XXVII. Загальний вигляд офсетних АРМ: а - «Огіепі» фірми ТРИ;
б- «Мегсшу» фірми «Неіс1е1Ьег£»
Товщина
фарбового шару

Контур

Фарбова
зона

Відбиток

Фарбовийящик

Ширина смуги фарби
Щ^ина для подачі
фарби по зонах

—д“-»»фар-^вйнодоплощ

строю СРС-ЗЦб) ф ( * а загальний ВИГЛЯД при-
Рис. XXIX. Зовнішній вигляд пристрою СРС-22 (а) та відбитки, промарковані за
його допомогою (б): 1 - екран дисплея: 2 - СРС-22; 3 - підставка
Рис. XXXII. Схема одного з варіантів системи «Оаіа СопігоІ»
(а) та магнітна карта для запису замовлень (СРС-карта) (б)
Стояк датчиків

Датчики

Рис. XXXI. Схематичний поперечний розріз вимірювальної балки (а) та заверстане зображення на екрані дисплея по
фарбових зонах (б)
б
РГЄрГЄ55

Рис. XXXIII. Схеми реалізації СРС-32-СІРЗ (а) і СРС-32-Р8 (б)


1

45 °С

40 °С

35 °С

ЗО °С

25 °С

20 °С

5000	10 000	15 000	20 000	25 000

Рис. II. Зміна температурного режиму ФА залежно від тривалості друкування тиражу