Text
                    

Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування Видання перше Створено за підтримки компанії «Майкрософт Україна» Київ 2005 СофтПрес 1П И Л л п И м'ч И Й ДІМ
ББК32.97я2 П80 Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. — Вид. 1— К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005. — 552 с. Автори Є. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький Українська редакція Головний редактор Г. І. Артеменко Технічний редактор Є. В. Високович Редактори Г. В. Балановська, О. В. Мірошниченко, С. М. Руденко, Л. І. Хоменко, Коректор О. В. Мірошниченко Наукове редагування О. Л. Перевозчикова I8ВN 966-530-070-9 Перше видання англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування містить більше 11 700 термінів, абревіатур і акронімів, які використовують у сегментах комп'ютерної техніки, програмування, обчислювальних мереж, а також основних прикладних сферах. Видання призначене для спеціалістів у галузі обчислювальної техніки, а також для широкого кола читачів, яким цікаві сучасні інформаційно-комунікаційні технології. ББК 32.97я2+81.2АНГ—4 І$І№ 966-530-070-9 © Видавничий дім «СофтПрес», 2005
Предисловие к украинскому изданию Вьіпуск англо-украинского толкового словаря терминов такси разноплановой и бистро раз- вивающейся области информационних технологий, как вьічислительная техника, Интернет и программирование, радует нас по ряду причин. Во-первих, зто свидетельствует о том, что ук- раинский ИТ-рьінок достиг определенного уровня зрелости и появилась реальная потребность вунификации соответствующей терминологии. Такие специализированньїе словари вводят не- которую норму технического язьїка и становятся терминологическим стандартом де-факто в своей области. Азачастую и в смежньїх, поскольку сейчас происходит повсеместное внедрение компьютеров самих разньїх классов и категорий, сети Интернет, цифровьіх технологий, нових видов коммуникационних средств, мультимедиа и т. п. Во-вторих, создание словаря — зто ин- тересннй и весьма трудоемкий процесе, и подобная работа потребовала високого профессио- нализма, колоссальньїх усилий и знтузиазма со сторонні наших украинских коллег. Необходимо отметить множество трудностей, с которьіми приходитея сталкиваться состави- телям словарей в данной области. В первую очередь, зто то, что во многих случаях англоязич- ньіе терминьї отражают те реалии, которьіе не имеют аналогов в нашей промьішленности; по- зтому в разговорной речи специалистов, а затем в компьютерной и общей периодике появляет- ся много англицизмов и транслитераций (начиная с самого термина «компьютер»). Поскольку обьічно трудно прогнозировать, какие терминьї и определения приживутея как академические, а какие останутся лишь професіональними или даже сленговими, многие из них приходитея включать в словарь с учетом частоти и сфери их употребления, с соответствующими пометка- ми. Кроме того, наблюдаетея бистреє изменение словарной бази в связи с появлением нових технологий и протоколов, а также накоплением опита разработки и зкеплуатации больших си- стем, которие сейчас уже часто имеют планетарние масштаби. Важно и то, что компьютери и цифровая техника в последнее время находят множество но- вих применений, а зто обусловливает значительное расширение как обичной лексики русско- го и украинского язиков, так и специальной терминологии, характерной для ИТ и смежньїх об- ластей. Если раньше такими смежннми областями можно било считать преимущественно на- учнне вичисления, автоматизацию конструкторских разработок и управлений производством, космические и военние проекти, то сейчас персональние компьютери стали неотьемлемой ча- стью любого офиса или интеллектуального дома. Цифровие фото- и видеокамери, мобильние телефони с разнообразними новими функциями, аудио- и видеосистеми, домашние кинотеат- рьі, новие носители данннх, Интернет, мультимедиа-системи, бази данних — все зти направ- лення имеют свою активно развиваюшуюся терминологию. Наш многолетний опит рабстві над оригинальним словарем показивает, что за год появляютея две-три тьісячи нових компьютер- ньіх и смежньїх терминов. Одновременно виходят из употребления ранее существовавшие тер- миньї либо их переопределения. Таким образом, за десять-пятнадцать лет терминологическая база изменяетея на 30—50 %. Работа над терминологическим словарем такой динамичной от- расли, как ИТ, фактически никогда не может бить завершена. Позтому очевидно, насколько непростой и нетривиальной являетея проблема вибора терминов для включення в словарь. Учитивая сказанное, при отборе терминов ми старались руководствоваться, с одной сторони, их новизной, а с другой — долговечностью конкретного термина. Насколько зто удалось нам, авторам-составителям четвертого издания оригинального англо-русского словаря, и нашим коллегам, которие подготовили его украиноязичний вариант, судить вам, читатель. Надеемся, что предлагаемий англо-украинский компьютерньїй словарь будет полезен само- му широкому кругу специалистов, переводчиков, студентов, просто любителям компьютеров и компьютерних игр, фанатам Интернета и читателям компьютерной литератури. Надеемся, что появление зтого словаря будет способствовать еще более активному освоению компьютерной грамотности и внедрению компьютеров в Украине. Здуард Михайлович Пройдаков сНіе/@рс^ееіг.ги «Леонид Абрамович Теплицкий іерІ@рста&.ги
Від Видавничого дому «СофтПрес» Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування, звичайно, не є першим словником, виданим за часів існування незалежної України. Але новітня історія до нинішнього часу не знала прикладів вітчизняних видань, які б увібрали в себе подібну кількість термінів, що застосовують у сфері високих технологій. Наразі розвиток української термінології окремих галузевих напрямів відбувається дуже повільно. Цьому процесу перешкоджають багато факторів, одним із найвагоміших серед яких є відсутність відповідної підтримки з боку держави та мовознавчих установ. Щодо сфери інформаційно-комунікаційних технологій, то тут можна говорити про відсутність сучасного україномовного термінологічного пулу. Зараз в Україні не існує єдиного глосарію термінів, який би постійно оновлювався, доповнювався та містив повний перелік уживаних по- нять разом із їхнім тлумаченням. Така ситуація значною мірою виступає гальмуючим фактором у розвитку вітчизняних високих технологій. Адже термінологія є одним із первинних чинників, необхідних для прогресу в законодавчій, економічній, технологічній, технічній та інших складо- вих, завдяки яким формується сфера ІКТ. У своїй роботі ми прагнули об’єднати існуючі напрацювання фахівців-термінологів, технічних спеціалістів і мовознавців, врахувати різні думки та погляди на специфіку формування ук- раїнських понять. Нашою метою є започаткування створення термінологічного базису, який складатиметься із сучасних загальновживаних термінів. Сподіваємося, що наш словник буде корисним для тієї великої частини нашого суспільства, в житті якої тією чи іншою мірою при- сутні високі технології. Ми дякуємо за нагоду розпочати співробітництво з нашими російськими авторами. Вони вико- нали величезний обсяг робіт зі створення структури словника. Також висловлюємо велику подяку науковому редактору української версії словника Ользі Лео- нідівні Перевозчиковій за плідну співпрацю з колективом видання. Ми дякуємо за підтримку у створенні словника компанії «Майкрософт Україна». Вона є однією з тих небагатьох компаній, які серед іншого інвестують і в культуру використання інфор- маційних технологій в Україні. А культура використання 1Т починається з відповідної освіти, од- ним із важливих елементів якої є термінологія. У нашій країні державна мова — українська. Нею написано навчальні матеріали для школярів і студентів, на багатьох великих підприємствах її прийнято за основну мову корпоративного спілкування. Тому в нас не може бути не створена термінологія для різних секторів економіки. І ми пишаємося, що наш видавничий дім, який має досвід випуску в тому числі й україномовних видань, має можливість зробити свій внесок у розвиток термінологічної бази інформаційно-ко- мунікаційних технологій. Директор Видавничого дому «СофтПрес» Елліна Ш ну рко-Та бакова
Від компанії «Майкрософт Україна» У сучасному суспільстві інформаційні технології вже не е окремою, обмеженою сферою еко- номіки та бізнесу. Вони виступають об’єднувальною основою у побудові світового інфор- маційного співтовариства, беруть активну участь у визначенні вектору світового прогресу. Розвиток сфери ІКТ порівняно з іншими галузями світової економіки сьогодні відбувається найбільш швидкими темпами. З одного боку, потреби як підприємств, так і приватних користу- вачів у впровадженні та використанні передових інформаційних технологій постійно зростають. З іншого — високотехнологічні компанії пропонують усе більше інструментів, які поступово стають незамінними для успішного розвитку бізнесу в найрізноманітніших галузях економіки. Нововведення, що народжуються завдяки технологічному прогресу, потребують позначення. Це призводить до постійного розширення термінологічної бази сфери ІКТ. До того ж значення багатьох термінів згодом модифікуються. Традиційно вважають, що інтернаціональною мовою сфери ІКТ є англійська. Проте поява но- вих теоретичних, наукових і прикладних продуктів потребує створення термінологічної бази рідною мовою країни-виробника. Ініціатива компанії «Майкрософт Україна» щодо видання англо-українського словника з об- числювальної техніки, Інтернету і програмування покликана допомогти уніфікувати терміно- логічну базу сфери ІКТ українською мовою. Ми прагнемо, щоб комп’ютерні технології ввійшли на всі рівні життєдіяльності українців, до- помагаючи максимально ефективно вирішувати повсякденні проблеми. Підвищення комп’ютерної грамотності населення, виховання ставлення до ІКТ як до необхідного інструмен- ту, що допомагає оптимізувати вирішення завдань найрізноманітніших рівнів, є одним із голо- вних напрямів докладання наших зусиль. Термінологічна база, подана в словнику, дозволить си- стематизувати, обновити й удосконалити знання у сфері комп’ютерних технологій. Словник бу- де корисний широкому колу людей, які користуються комп’ютерними технологіями для ре- алізації своїх особистих ідей, проектів та інтересів, так чи інакше пов’язаних з інформаційними технологіями. Крім того, ми сподіваємось, що це видання використовуватимуть як посібник різні навчальні заклади. Сучасна термінологічна база сфери комп’ютерних технологій дозволить викладачам підняти рівень викладання відповідних предметів, а слухачам — одержати якісні знання. Продукція компанії Місгозой уже давно зайняла провідні позиції на українському ринку, для основних програмних пакетів вже розроблено локалізовані версії. Ми сподіваємось, що за до- помогою цього словника технічні фахівці зможуть краще розібратися в нюансах своєї роботи, вдосконалити власний рівень технічної грамотності. Як партнер видання цього словника «Майкрософт Україна» прагне сприяти появі ефектив- ного інструменту для підвищення рівня знань українських фахівців і користувачів 1Т. Просимо вважати цей словник нашим внеском у підвищення потенціалу й подальший розвиток ук- раїнського ринку високих технологій. Генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Валерій Лановенко
Побудова словника та словникові статті Усі англійські терміни у словнику розташовані в алфавітному порядку й виділені напівжирним шрифтом. Словарні статті побудовано наступним чином. Спочатку наведено термін англійською мовою. Якщо це абревіатура, безпосередньо за нею надано розшифровку (у більшості випадків англійською мовою, але іноді вона може бути викладена й іншою європейською мовою). Надалі наводиться переклад терміна українською мовою. Квадратні скобки (всередин як англійського терміна, так і українського перекладу) містять факультативні слова або їх частини, або такі, що маються на увазі. Круглі скобки містять уточнюючі або роз’яснювальні слова. Синонімічні або близькі за змістом українські еквіваленти відділені комою, терміни, як недуже близькі за змістом, — крапкою з комою. Еквіваленти одного англійського поняття, як дуже відрізняються за змістом, відділені цифрами. Після перекладу терміна часто наведено його тлумачення. У разі присутності у словнику англійського терміна, на який е посилання у тлумаченні, його виділено курсивом. У деяких випадках символ ромба розміщений безпосередньо після терміна. Це означає, що наведений термін не перекладається і вживається як оригінал. У словнику вживаються наступні скорочення: див. — указує на синонім або близький за значенням термін; див. також — указує на терміни, що містять додаткову інформацію стосовно даного терміна; порівн. — указує на термін із протилежним значенням.
Англійський алфавіт Аа ВЬ Сс Од Ее ЕГ НЬ Іі Кк и Мт Кп Оо Рр Рг 88 Ті Ии Уу \У\у Хх ¥у 7.2
Перелік уживаних скорочень АЛП — арифметико-логічний пристрій АЦП — аналого-цифровий перетворювач БД — база даних БЗ — база знань БіКМОН — біполярна комплементарна структура метал-окисел-напівпровідник БЦОМ — бортова цифрова обчислювальна машина ВІС — велика інтегральна схема ГОМ — глобальна обчислювальна мережа ПК — графічний інтерфейс користувача ПС — географічні інформаційні системи ДБЖ ~ джерело безперебійного живлення ДГ — демонстраційна графіка ЕОМ — електронно-обчислювальна машина ЕПТ — електронно-променева трубка ЕТ — електронна таблиця ЕЦП — електронний цифровий підпис ЗВФ — зовнішні впливаючі фактори ЗД — захист даних ЗП — запам’ятовуючий пристрій ЗПДВ — запам’ятовуючий пристрій із довільною вибіркою ІС — інтегральна схема ІТ — інформаційні технології КА — клітинний автомат КВП — контрольно-вимірювальний прилад КГА — комп’ютерна графіка та анімація КД — конструкторська документація КПК ~ кишеньковий персональний комп’ютер КТ — комп’ютерна телефонія КЗ — коротке замкнення ЛОМ — локальна обчислювальна мережа МВР — мова високого рівня МДУ — Московський держуніверситет МККТТ — Міжнародний консультативний комітет з телеграфії та телефонії МО — Міністерство оборони МП — мікропроцесор МТІ — Масачусетський технологічний інститут НВІС — надвелика інтегральна схема НВС — настільна видавнича система НГМД — накопичувач на гнучкому магнітному диску НДДКР — науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи НЖМД — накопичувач на жорсткому магнітному диску НМС — накопичувач на магнітній стрічці НСП — кадр “несправність” НЦ — навчальний центр НЧ — низькочастотний ОЗП — оперативний запам’ятовуючий пристрій ООП — об’єктно-орієнтоване програмував ОС — операційна система ОТ — обчислювальна техніка ПДП — прямий доступ до пам’яті ПЗ — програмне забезпечення ПЗП — постійний запам’ятовуючий пристріі ПК — персональний комп’ютер ПКВМ — програмована користувачем вентильна матриця ПЛІС — перепрограмовувана логічна інтегральна схема ППЗП “ програмований ПЗП РК — рідкокристалічний РК1 — рідкокристалічний індикатор САПР — система автоматизованого проектування СКБД — система керування базами даних СКРБД — система керування реляційними базами даних СОТ — Світова організація торгівлі ТБ — телебачення ЦВ — цифрове відео ЦНК — циклічний надлишковий код ЦОС — цифрова обробка сигналів ЦП — центральний процесор ЦПС — цифровий процесор сигналів ШІ — штучний інтелект
ЗБЕ8 1Б {також 1-0) - опе дітепзіопаї - одно- вимірний. 1С - перше покоління [безпроводового зв’я- зку] # системи мобільного зв’язку, що ви- користовують аналогову передачу даних. До них відносять мережі, які функціону- ють згідно зі стандартами NN17, АМР8 (див. також 2(3, 2.5(3, 3(3). ІСЬ - Рігзі Сепегаїіоп Еап^иа^е - мова рів- ня ІСЬ, мова першого покоління # ця аб- ревіатура визначає мови найнижчого рів- ня; програмування машинною мовою (див. також 2СЗЬ, 3(ЗЬ, 4(3Ь, 5(3Ь, таскіпе Іап^иа^е). 1МЕ - РІГ5І Жгтаї Рогт - перша нормальна форма. III - 1 ипії - мінімальна стандартна висота пристроїв, які встановлюють у стійку або корпус ПК. III = 1,75” — 44,45 мм. Інші розміри кратні цій одиниці: 213, 31} тощо (див. також гаск ипіі, КІЗ, Цз])« 24 * 365 - 24 Ьоиг8 а сіау, 365 сіауз а уеаг - 24 години на добу, 365 доби на рік. 24 * 7 [7-Ьу-24, 24/7] - цілодобово без вихід- них; 24 години на добу, 7 діб на тиждень # відносять або до працездатності устатку- вання, або до режиму обслуговування. 286 - скорочена назва процесора 80286 кор- порації Іпіеі і сумісних із ним. 2В+Б іпіегГасе - інтерфейс 2В+Б # два 64 Кбіт/с каналу В для передачі сигналів мовлення або даних і один 16 Кбіт/с ка- нал В для сигналів керування мережею I8^N (див. також В скаппеІ8, ВКІ, О скаппеГ). 2В1Б див. 2В+И іпіег/асе. 2Б {також 2-Б) - і\уо <1ітеп8Іопа1 - двови- мірний # у КГА - про площинне зобра- ження. 2С - 8есопсІ Сепегаїіоп - друге покоління [безпроводового зв’язку] # системи циф- рового мобільного зв’язку другого поко- ління. До другого покоління належать та- кі технології та стандарти мереж зв’язку, як СОМА, О-АМР8, (38М (див. також 1(3, 2.5(3, 3(3). 2.5С - удосконалене друге покоління циф- рового мобільного зв’язку # швидкість передавання даних збільшено до 384 Кбіт/с. До цього покоління належать мережі стандартів СРК8 і ЕБСЕ (див. та- кож 1(3, 2(3, 3(3). 20 1. 1\уо-сІітеп8Іопа1 - двовимірний # див. також 3£>; 2. див. сІоиЬіе сіепзіїу. 2СЬ - БесопсІ Сепегаїіоп Еап^иа^е - мова рівня 2СЬ, мова другого покоління # до цього класу належать різноманітні асемблери (див. також /6£, ЗСЬ, 4(ЗЬ, 5(ЗЬ, аззетЬІег). 2РС — див. ТРС, ілхю-рказе соттіі. 2Х, 4Х, 6Х, ... - див. ЗоиЬІе-\реес1, /оиг- 8рЄЄ(І, 8ІХ-8рЄЄ(І ТОЩО. 3270 # - 1, термінал і термінальна станція для великих мейнфреймів ІВМ; 2. стан- дарт обміну даними, який реалізують програми-емулятори протоколу 3270. Дає змогу ПК і робочим станціям взаємодіяти з мейнфреймами ІВМ і сумісними з ними машинами. 320хх - родина 320хх # узагальнена назва процесорів фірми Иаііопа! 8етісоп<1исІог (див. також соргосеззог, ЕРІЗ, тісгорго- СЄ88ОГ, ММІЗ, РГОСЄ88ОГ). 386 - скорочена назва родини процесорів 80386 (3868Х) фірми Іпгеї і сумісних із ним. 386/іх - версія ЦМХ, розроблена корпора- цією Іпіегасііуе 8у8Іет8 для ПК н а базі 80386. ЗС - Сотригега, Соттипісаііопз & Соп- зитег е1ес1гопіс8 - комп’ютери, комуніка- ції та побутова (користувацька) електро- ніка, ЗС-індустрія. ЗСОМ - ЗСот Согрогаїіоп - корпорація ЗСот # один із найбільших виробників телекомунікаційного устаткування. Назва походить від слів Сотриїег, Соттипіса- ііопз і СотраІіЬіІіІу. ЗБ (також 3-Б) - іЬгее-сІітепзіопаї - три- вимірний # наприклад, 3-1) %гаркіс8. ЗБ апітаііоп - тривимірна анімація, три- вимірна мультиплікація # див. також апітаііоп. ЗБ £гар1нс8 {також 3-Б £гарІііс$) - триви- мірна графіка # методи й інструментальні засоби побудови на комп’ютері відеозоб- ражень, що мають об’єм і перспективу (див. також гау ігасіпр, гепсіегіпр, 8ОІісІ тосіеііпр, іехіиге, іехіике тарріпр). ЗБ £гарІііс$ ріреііпе конвеєр ЗБ-графіки, конвеєр тривимірної графіки # процес об- роблення зображень передбачає чотири етапи: обчислення перетворень (Ігапз- Гоггпз), висвітлення (1І£Ьііп£), геометрич- на обробка (хеіир) та рендерінг (гепсіегіпз) (див. також Т&Ь). ЗБ то(1еІіп£ - тривимірне моделювання # використовують у САПР. З БА - Тйгее Бітепзіопаї АгсЬіІесІиге - досл. тривимірна архітектура # назва ОС Опік нового покоління, яку розробляють НР і 8СО. ЗБЕ8 {також 3-БЕ8) - див. ІгірІе-ОЕ8.
ЗРГх ЗБГх - фірма ЗВ£х Іпіегасііуе # каліфорній- ська фірма, спеціалізація якої - розробка прискорювачів тривимірної графіки. Роз- робник процесора Уоодоо СгарЬісз (див. також ЗВ %гаркіс8, %гаркіс8 ассеїе- гаіог, кіІр.7/^^уи.ЗсІ/х.сот). ЗРО - формат ЗРО # формат запису ком- пакт-дисків, розроблений фірмою З ПО для ігрових СР-приставок, наприклад, фірми $е£а (див. також СВ-В.ОМ, 3(1о, сот). ЗО - третє покоління [безпроводового зв’яз- ку] # системи цифрового мобільного зв’я- зку третього покоління. Підтримувати- муть мультимедіа і матимуть швидкість передавання до 2 Мбіт/с. Використовують такі технології та стандарти зв’язку, як С/МТ8, УУСВМА (див. також /О, 20, 2.50). ЗОЮ - ТЬігд Оепегаіїоп Іприі Оиіриі - третє покоління систем вводу-виводу # архітек- тура підсистеми вводу-виводу, запропоно- вана корпорацією Іпіеі. Нова назва - РСІ ЕхрГЄ88. ЗОЬ - ТЬігсі Сепегаїіоп Ьап£иа£е - мова рівня ЗСЬ, мова третього покоління # такі процедурні мови загального призначення, як Бейсік, Кобол, Фортран, Паскаль, Сі, Асіа тощо (див. також /6£, 20Ь, 40Ь, 5ОЬ, кі%к-ІеуеІ Іап%иа%е, ргосесіигаї Іап%иа%е). 401К - пакет [страховок] 401К # пакет страховок, до якого входить пенсія, меди- чна страховка тощо. 486 - скорочена назва процесора 80486 кор- порації Іпіеі і сумісних із ним. 4СЬ - РоигШ Сепегабоп Еап^иа^е - мова четвертого покоління, мова рівня 4СЬ # мови програмування, що ґрунтуються на словниках, які дозволяють збільшити продуктивність розробки систем, коли програми пишуть так, що їх складено з команд прикладного пакета (зазвичай на- писаного мовами 2СЬ і/або ЗСЬ). Напри- клад, запити, написані для СКБД (РохВазе, Рагадох тощо). До 4СЬ нале- жать мови запитів (5£?£) і звітів (див. та- кож ЮЬ, 20Ь, ЗОЬ, 50Ь, кі^к-іегеї Іап^иа^е). 5СЬ - РіРіЬ Сепегаїіоп Ьап£иа£е - мова рів- ня 5СЬ, мова п’ятого покоління # мови ШІ: Пролог та ін. (див. також ІОЬ, 2ОЬ, ЗОЬ, 4ОЬ, РгоІо%). 6РОГ - 8іх Пе£гее8 оГ Ргеедот - шість сту- пенів свободи. 8-3 - загальноприйняте скорочення для по- значення формату імені файла в М8-ВО8. Означає, що в імені файла можна викори- стовувати до восьми символів, за якими після крапки можуть йти ще до трьох си- мволів розширення імені файла. У \¥іпс1о\¥8 95 це обмеження подолано (див. також /ііе зумієш, /ііепате, /ііепате ехіеп- 8ІОП, ЬЕМ). 800 - код телефонної служби в США, за яким забезпечують безоплатне з’єднання з абонентом. Зазвичай з цим кодом йдуть номери ліній підтримки, довідкових від- ділів продажів тощо. 802.x # набір стандартів ІЕЕЕ* що визнача- ють протоколи ЬАМ Поділяють на 12 ка- тегорій, кожна з яких має свій номер. 802.1 - стандарт ІЕЕЕ 802.1 # міжмережна взаємодія (об’єднання мереж). 802.2 - стандарт ІЕЕЕ 802.2 # керування логічним зв'язком. 802.3 - стандарт ІЕЕЕ 802.3 # стандарт на широкосмугову шинну мережну систему, що використовує протокол С8МА/СП. Еікегпеі - узагальнене ім'я таких систем, хоч є лише одна версія 802.3, зареєстро- вана під торговою маркою. 802.4 - стандарт ІЕЕЕ 802.4 # стандарт, що визначає широкосмугову шину або широ- космугову шину з передаванням маркера, яку зазвичай використовують в промис- лових застосуваннях. 802.5 - стандарт ІЕЕЕ 802.5 # локальна ме- режа топології “кільце” з передаванням маркера. 802.6 - стандарт ІЕЕЕ 802.6 # міська мережа (див. також МАМ). 802.7 - Консультативна технічна рада з ши- рокосмугового передавання даних. 802.8 - Консультативна технічна рада з во- локонної оптики. 802.9 - стандарт ІЕЕЕ 802.9 # інтегровані мережі з передаванням мовлення й даних. 802.10 - стандарт ІЕЕЕ 802.10 # безпека мереж. 802.11 а - див. ІЕЕЕ 802.11а. 802.11 Ь - див. ІЕЕЕ 802.11Ь. 802.11 £ - див. ІЕЕЕ 802.11%. 802.12 - стандарт ІЕЕЕ 802.12 - див. 100УО- АпуЬАМ 802.15 - стандарт ІЕЕЕ 802.15 на безпрово- дові персональні мережі # див. також РУРАМ 802.16 а - стандарт ІЕЕЕ 802.16а на безпрово- дові мережні пристрої # забезпечує більш високі швидкості передавання (близько 70 Мбіт/с) та збільшені відстані (дальність 14
ЮОВазеУС дії - до ЗО миль, або 48 км) порівняно зі стандартами групи 802.1 їх. Вирішує про- блему “останньої милі”. Синонім - МІМАХ (див. також Іазі тпііе). 80x86 (х86) - родина х86, родина 80x86 # узагальнена назва процесорів фірми Іпіеі (х=1,..., 5 і може бути відсутня для 8086). До них належать процесори 086, 186, 286, 386, 486, Репііит, Репгіит Рго, Репііит II. Приклад: Еагіу х86 тісгоргосеззогь юеге зсаіаг. - Перші мікропроцесори родини х86 мали ска- лярну архітектуру. 8-Ьії - 8-розрядний (щодо апаратури або ОС). 1Ва$е5 - 1 Мбіт/с мережа на крученій парі. 10Ва$е2 (також 10Ьа$е2, ТЬіп ЕіЬегпеі) - специфікація 10Вазе2, “тонкий” Ейіегпеї # 10 Мбіт/с варіант реалізації мережі ЕІЇїегпеі на тонкому 50-омному коаксіа- льному кабелі типу КС58 С/ІІ. Слово “Ьазе” у назві - скорочення від “ЬазеЬагкГ. Забезпечує відстань між стан- ціями до 185 м (305 м, якщо використо- вують мережні адаптери ЗСогп). Відомий також під назвами СЬеарегпеї, ТЬіппеї (порівн. 10Ва$е5, ІЕЕЕ 802.3). ЮВа$е5 (також ТЬіск ЕЮегпеі, уеііоту ЕіЬегпеі) - специфікація 10Ва$е5, “товстий” ЕіЬегпеІ #10 Мбіт/с варіант ре- алізації мережі ЕІЇїегпеі на товстому коак- сіальному кабелі типу К.С9 (він жовтого кольору, звідси одне з прізвиськ). Забез- печує відстань між станціями до 500 м (1000 м, якщо використовують устатку- вання ЗСогп). Синонім - ТЬіскпеі (порівн. 10Ва$є2, ЮВазе-Т). ЮВазе-Г (також ЮВазе) - ГіЬег Орііс Ейіегпеї - специфікація ІОВазе-Г, Ейіегпеї на оптоволокні #10 Мбіт/с варіант реалі- зації мережі ЕІЇїегпеі на волоконно- оптичному кабелі (подвійний світловод), відстань між вузлами не менше 2000 м. Специфікація визначає три стандарти: ІОВазеГВ, ІОВазеГЬ і ІОВазеГР. ІОВазе-Т (також ІОВазе) - Ти/кіесі Раіг ЕіЬегпеі - специфікація ІОВазе-Т, ЕШетеІ на крученій парі # 10 Мбіт/с варіант реалізації мережі Еіііегпеі на не- екранованій крученій парі (кабель типу А\¥С 22-26) із методом доступу С8МА/СО (стандарт ІЕЕЕ 802.3); вико- ристовують розніми ІМ-45, кабельні си- стеми категорій 3, 4 або 5. Максимальна відстань між станціями (довжина сег- мента) - до 90 м (160 м, якщо викорис- товують устаткування ЗСогп). Передба- чено контроль цілісності каналу і мож- ливість вимкнення сегмента у випадку відмови без вимкнення всіх мереж (див. також &іаг іороіо^у, іїчізіеії раіг, 1)ТР). ІОВВОАВ-36 - специфікація ЮВКОАО-36 # 10 Мбіт/с широкосмугова мережа ЕіИегпеІ на тонкому коаксіальному кабелі. Макси- мальна довжина сегмента - 3600 м. Час- тина стандарту ІЕЕЕ 802.3. ЮСЕ-див. І0&%. 10Сі§ (також ЮСЕ, ЮСЬ) — 10 Сі^аЬіі ЕіИетеї - специфікація [стандарт, техно- логія] 10СІ£ # затверджена в червні 2002 р. 16-Ьй (також 16 Ьй) - 1. 16-розрядний - як- що йдеться про апаратуру або ОС. Аналогі- чно перекладають 32- і 64-Ьй; 2. 16-біт, 16- бітовий - якщо йдеться про кодоване по- дання чого-небудь, наприклад, кольору. Приклад: ІпіегпаІІу, Ите Гігзі депегайоп ої 68000 сЬірз ууєгє 32-Ьіі, Ьій ехіегпаїїу Ііасі а 16-Ьіі іпІегГасе (о апуйііпд оиізйе Йіе СРІІ. (Ьіпіш Топ/аИв) - Перше покоління процесорів 68000 усередині було 32-розрядним, але з усім, що було поза ЦП, вони спілкувалися через 16- розрядний інтерфейс. 68К (також 680x0) - загальна назва проце- сорів фірми Моіогоіа (68000, 68010, 68020, 68030, 68040 і 68060). ЮОВазе - специфікація ІООВазе # відома також під назвою Еаії Еіііегпеі. Група протоколів для мережі Еіііетеї (метод доступу С8МА/СО) зі швидкістю переда- вання 100 Мбіт/с. Є високошвидкісною версією стандарту ІЕЕЕ 802.3и. Передба- чає три варіанти реалізації фізичного рів- ня: 100Ваьє-Т4, ІООВазеТХ, ІООВазеЕХ. 100Вазе-Т4 # варіант реалізації фізичного рівня стандарту 100Ва$е, що використо- вує чотири неекрановані пари проводів категорій 3, 4 і 5. Не підтримує дуплексне передавання даних, відстань до 100 м (див. також Саіе£огу 3). 100Ва$еТХ # варіант реалізації фізичного рівня стандарту ІООВахе, що використо- вує дві неекрановані кручені пари кабе- льної системи категорії 5, підтримує дуп- лексне передавання даних, відстань до 100 м (див. також Саіе^огу 5, ШР). 100Ва$еЕХ # варіант реалізації фізичного рівня стандарту ІООВахє, що використо- вує мультимодовий волоконно-оптичний кабель, підтримує дуплексне передавання даних зі швидкістю 100 Мбіт/с, відстань між станціями - до 2 км (див. також Разі Еікегпеі, оріісаі/іЬге). 100Ва$еУС # специфікація кабельної мере- 15
ІООУС-АпуЬАК жі ЕІЇїегпеі зі швидкістю передавання 100 Мбіт/с на ІЛР категорії 3, що просу- вають з 1995 р. Нелуїеії-Раскапі і АТ&Т, практично зникла до 1998 р. 100¥С-АпуІл\^ # метод передачі зі швид- кістю 100 Мбіт/с в наявній локальній ме- режі на ІЛР, заснований на рекомендаці- ях ІЕЕЕ 802.12. Запропонований НР, ІВМ, Ргоіеоп та ін. Зіставте з Еазґ ЕіЬегпеІ. Працює на неекранованих кручених па- рах (ІЛР) категорій 3, 4 і 5. УС означає Уоісе Сігасіе, тобто придатний для переда- вання мовлення. 1000Ва$еСХ # проект стандарту для Сі^аЬіі ЕІЇїегпеі для короткого мідного кабелю (до 25 м). ІОООВазеЬХ # проект стандарту для (Зі^аЬіі Еіїїетеї для багатомодового й одномодового кабелю з довгохвильовим лазером (1300 нм). 1000Ва$е8Х # проект стандарту для Сі^аЬН ЕІЇїегпеї для багатомодового кабелю з ко- роткохвильовим лазером (850 нм). 1000Ва$е # проект стандарту для Оі^аЬіі ЕІЇїегпеї для 4-парного неекранованого кабелю категорії 5 (до 100 м). 4С1Г- див. СІР. 16СІГ - див. СІР. А - 1. див. атреге\ 2. див. ап^8ігот\ 3, див. ап8\мег\ 4. шістнадцяткова цифра, А16=101010102. А* $еагсЬ — алгоритм А* (вимовляють “А із зірочкою”) # алгоритм евристичного по- шуку шляху на графі вирішень. Для кож- ного вузла п застосовують оцінну функ- цію виду Е(п)=В(п) + Е(п), де В(п) і Е(п) - оцінні функції для відстані відповідно від початкового і кінцевого стана. Менше значення Р(п) відповідає найкоротшому шляху від початкового стана до цільового (див. також Ігеип8ііс 8еагсИ, 8еагсИ). А&В - аіКотаІіоп апсі гоЬоІісз - автоматика і робототехніка. а. к. а. - ако кпо\уп аз - на прізвисько, ві- домий під ім’ям, відомий також як # див. також АКА. А1 зесигіїу - див. Огап^е Воок. А2В - абшіпізігаїіоп їо Ьизіпезз - взаємодія влади з бізнесом # загальне позначення методів електронної взаємодії [виборних] органів влади з компаніями (див. також А2С, С2В, С2С, 626). А2С - абтіпізігаїіоп Іо сіїіхеп [сопзитег] - взаємодія влади з населенням # загальне позначення методів електронної взаємодії [виборних] органів влади з громадянами, наприклад, заповнення через Інтернет по- даткових декларацій (див. також А2В, С2В, С2С, С2С). А4 - формат А4 # стандартний розмір ар- куша паперу 210x297 мм. Відповідно до І8О, площа аркуша формату А0 (840x1189 мм) дорівнює 1 м2. Площа ар- куша кожного наступного формату (А1, А2, ...) удвічі менша за попередню, отже, площа аркуша А4 дорівнює 1/16 м2. АА - 1. Аиіо Апзауєг - автоматична відпо- відь # індикатор на передній панелі зов- нішнього модему (див. також тосіеш); 2. тип елементів живлення, які застосо- вують у кишенькових ПК та інших елект- ронних пристроях. ААА (ЗА) - аиійепіісаііоп, аиїЬогіхаіїоп апсі ассоип!іп£ - [принцип трьох А:] аутенти- фікація, авторизація та облік # Три голо- вних сервіси у комутованому з’єднанні. ААА1 - Атегісап Аззосіаіїоп Тог Агііїїсіаі ІпІе11І£епсе - Американська асоціація шту- чного інтелекту, асоціація АААІ # некоме- рційна організація, заснована у 1979 р. За- ймається популяризацією ШІ, підвищен- ням рівня навчання в цій галузі, прове- денням щорічних конференцій, видавни- чою діяльністю (журнал АІ Ма^ахіпе та ін.) тощо (див. також к(ір://х\^м.аааі.ог^). ААС - АскапсесІ Аидіо Со<1іп£ - формат ААС # формат аудіофайлів, відтак є роз- ширенням стандарту МРЗ. Використову- ють для пересилання через Інтернет висо- коякісних записів музики (див. також (1і£ІІаІ ашііо). ААЬ - АТМ Адаріаііоп Ьауег - рівень адап- тації АТМ # один із трьох рівнів протоко- лу АТМ. Задає для ЗАВ правила підготов- ки інформації (розбиття потоку даних на ділянки) для передавання по АТМ- мережі. Складається з двох підрівнів: С8 і БАК. Залежно від типу трафіка існує де- кілька рекомендованих ІТІІ-Т рівнів адап- тації: ААЬЦ ААЬ2Ч ААЬЗ/4 і ААЕ5 (див. також АТМ). ААЬІ - АТМ Адаріаііоп Ьауег 1 - протокол ААЬІ # рівень адаптації А ТМ, який засто- совують для служб із підтримкою з'єд- нання, чутливих до часу передавання та потребуючих СВВ, наприклад, для пере- давання голосу і відео (див. також ААЬ, УВВ).
аЬогі (АВТ) ААЬ2 - АТМ АдарСаііоп Бауег 2 - протокол ААЬ2 # один із рекомендованих ГГЕМГ рі- внів протоколу АТМ. Його використову- ють орієнтовані на з’єднання сервіси, що підтримують змінний потік даних, напри- клад, ізохронний потік відео і голосу (див. також ААЕ). ААТ - Ауега^е Ассе88 Тігпе - середній час доступу # для дисків - це середній час, за який голівка переміщується до заданої доріжки диска, установлюється на неї і починає зчитувати або записувати дані. Вимірюють в мілісекундах (див. також ассе88 ііпге). ААУЕ - Аігісап Атегісап Уетасиіаг Еп^ІізЬ - просторічна англійська мова афроамери- канців # застосовують в мережних текс- тових діалогах. Синонім - Ебонікс (див. також ЕЬопісз). аЬаси$ - абак # найдавніший обчислюваль- ний пристрій (див. кіїр://уууиу^сотриіег- тшеит.гй). аЬашіоп - 1. залишити, відмовитися, скасу- вати # припинити роботу з електронною таблицею або документом без збереження результатів на диску (див. також аЬогі, Іегтіпаїе)} 2. видалити, знищити. аЬапсІопесІ саіі - 1. виклик , що не відбувся # у КТ - вхідний виклик, у якому той, що викликає, вішає трубку до надходження відповіді; 2. виклик, що не пройшов # безуспішна спроба встановити зв’язок із абонентом, який викликається. аЬЬгеуіаіе - дієсл. скорочувати. аЬЬгеуіаіес! (1іа1іп§ - скорочений набір [те- лефонного] номера # дає змогу людині, що дзвонить, набирати часто використо- вувані номери абонентів за допомогою всього декількох цифр або шляхом натис- кання спеціальних кнопок, за кожною з яких закріплено виклик конкретного або- нента. Спосіб називають також ьреесі сііаІіп£ і 8когі-со(іе сіїаІіп£ (див. також ОЮ, РВХ). аЬЬгеуіаііоп - 1. абревіатура, скорочення (імені команди), скорочене найменування # замінна скорочена форма слова або фра- зи, наприклад, команду СНОІК (сЬап£е сіігесіогу) у БО8 можна замінити на СО. Слово походить від латинського Ьгєуіз - стислий; короткий; 2. дієсл. скорочення, урізання. АВС - 1. Апа1о£ Воипсіагу Сеіі - аналого- вий периферійний елемент [ланцюги пе- риферійного устаткування ІС]; 2. Аиіо- гпаііс Вгі£Ьіпе88 Сопігоі - автоматичний контроль яскравості (у моніторах); 3. АіапазоІТ-Веггу Сотриіег - ЕОМ Ата- насова-Беррі # розроблена в 1942 р. про- фесором Джоном Атанасовим (ІоЬп Аіапазоїї) і студентом-дипломником Клі- фордом Беррі (Сііїїогс! Вепу). Значно вплинула на розробників перших амери- канських ЕОМ. Це перший у світі ком- п’ютер на електронних лампах (див. також Иіф://у^у\у.сотриіег-ти8еит.ги)\ 4. абетка, ази. АВСБ - А Веіїег Сігсиіі Везсгірііоп Іап^иа^е - удосконалена мова опису [електричних] схем, мова АВСВ. аЬеші - аЬпоппаІ епсі - ненормальне завер- шення, аварійне завершення # передчасне завершення роботи програми через про- грамну або апаратну помилку, виявлену операційною системою. Його супрово- джує повідомлення про помилку (на від- міну від зависань). З цією ситуацією по- в’язано декілька рідко уживаних термінів типу аЬепсІ ехіі (вихід після ненормально- го завершення), аЬепсІ гесоуегу рго^гат (програма відновлення застосування після ненормального завершення) та ін. Сино- німи - аЬпогтаї іегтіпаіїоп, сгазк (див. також аЬогі, сгазк). АВІ - Арріісаііоп Віпагу ІпіегГасе - машин- ний [двійковий] інтерфейс для застосу- вань, інтерфейс АВІ # специфікація, що описує, яким форматам файлів та інтер- фейсам з ОС мають буди підпорядковані прикладні програми для деяких ЦП (інак- ше кажучи, АВІ визначає інтерфейс між відкомпільованим застосуванням та ОС, під яким воно виконується). Якщо ПЗ за- довольняє цій специфікації, забезпечуєть- ся мобільність відкомпільованого ПЗ на платформи, де АВІ реалізовано. Існують АВІ для процесорів 8РАКС, Іпіеі і Моіогоіа (див. також арріісаііоп рго^гат, орегаііп% 8у8іет). АВІО8 - Адуапсед ВІО8 - див. ВІО8. аЬпогтаї еті - див. аЬепсІ. аЬпогтаї іегтіпаііоп - аварійне завершен- ня - див. аЬепсІ. аЬогі (АВТ) - 1. припинення; 2. перерива- ти, завершувати # від лат. аЬогіи8. Дост- роково припинити пересилання даних, виконання процесу, завдання, команди або операції (наприклад, через помилку або небажаності продовдження): команда або спеціальний символ (клавіша). Термін відноситься як до випадку несподіваного завершення, так і до дострокового (при- 17
АВК мусового) завершення за командою (дією) оператора або користувача. При цьому дані не зберігаються. У багатьох застосу- ваннях передбачено спеціальну клавішу (наприклад, Е8С, Сіті-С або Р4), що пере- риває, наприклад, процес пошуку або друку (див. також аЬапсіоп, акепсі, сапсеї, кііі, дні І, іегтіпаіе); 3. аварійно завершу- ватися # наприклад, через помилки в про- грамі, збої апаратури тощо (див. також сгазк). АВК - 1. див. АВШ>9 2. див. АуаіІаЬІе Вії Каїе. АВКО {також АВК, аіИоЬашІ) - аиіотаїіс ЬаисІ гаіе деіесііоп - автоматичне визна- чення швидкості передавання # дозволяє приймальному пристрою (наприклад, мо- дему) за першими символами повідом- лення автоматично визначати та змінюва- ти швидкість передавання для роботи з передавальними пристроями різних типів або відповідно до якості лінії зв’язку (див. також соппесі зреесі). АВ8 - від АЬзоІиіе # у мовах програмування - функція, що повертає абсолютне значення числа. Так, АВ8(-3) дорівнює 3 (див. та- кож акзоіиіє уаіие, тосіиіо). аЬ$сі$$а - 1. вісь абсцис # вісь X системи декартових координат графіка або діаг- рами. Синонім - ахіз оГ аЬзсіззаз; 2. абс- циса # Х-координата точки на графіку (див. також ахіз, соогсііпаїе, огсііпаі, у-ахі8е). аЬ$о1ігіе асШгезд - абсолютна адреса, ма- шинна адреса # число, що подає фізичну адресу ділянки пам’яті, зовнішнього при- строю або адресу внутрішньої пам’яті в даному пристрої, тобто адресу, що видає процесор або контролер на адресну шину для доступу до даної ділянки. Ділянки пам’яті (байти або слова) пронумеровано послідовно цілими числами, починаючи з нуля. Синоніми - таскіпе аМге88, ркузі- саі аМгезз, геаі аМге88. Абсолютні адре- си використовують у програмуванні в разі абсолютної адресації пам’яті (також має назву сіігесі аМге88Іп%) або пристроїв. Цей тип адресації зазвичай застосовують в системних, а також в асемблерних про- грамах для всіляких контролерів і вбудо- ваних систем; наприклад, аЬзоІиіе рго- £гат - програма в абсолютних адресах. Існує багато інших способів подання ад- рес, основними з яких є відносні та сим- волічні (зуткоііс асісігєях) адреси (порівн. геїаііге ас!с!гє88, геІосаІаЬІе аМгезз; див. також Ьазе аМгє88, Іо%ісаІ аМге88, зіог- а%е сеіі). аЬ$о1ігіе а$$етЬ1ег - абсолютний асемблер - див. аззетЬІег. аЬ$о1иіе сеІІ геГегепсе - абсолютне поси- лання # в електронних таблицях - адреса ділянки (або групи ділянок) у формулі, що вказує на фіксоване місце розташу- вання адресованої ділянки. Вона не змін- на у разі копіювання формули в іншу ді- лянку. Зазвичай записують у вигляді $А$1. Часто використовують для поси- лань на константи (див. також сеііщ, сіг- сиіаг гс/скєпсє, сопзіапі, геїаііге ге/егепсе, зргеасізкееі). аЬзоІШе сесіє - машинний код, програма в ма- шинному коді # непереміщувана програма, прив'язана до фізичних адрес комп'ютера. Звідси, наприклад, аЬзоІиІе сосііп^ - програ- мування в машинному коді. Синоніми - Ьіпагу со(іе, таскіпе сосіе (порівн. геїосаі- аЬІе сесіє; див. також акзоіиіе асісігезз, аЬ- зоїиіе сосііпу,, аЬзоІиІе Іоасіег, сосіс^ геаі асісігезз). аЬ$о!иіе сосііпд - програмування в машин- них кодах # популярний на перших ЕОМ метод програмування з використанням машинних команд та абсолютних адрес, який практично вийшов з використання. Таку програму може безпосередньо вико- нувати процесор без попередньої транс- ляції і компонування. Можна застосову- вати у рідкісних випадках з метою нала- годження вмонтованих систем на простих мікропроцесорах (див. також акзоіиіе асШгє88, аЬзоІиіе сосіе, таскіпе сосіе). аЬ$о1иіе соог(1іпаіе$ - абсолютні координа- ти # координати, що задають положення точки відповідно до початку заданої сис- теми координат (порівн. геїаііує соогсііпаіез; див. також аЬзоІиІе уесіог, роїаг соогсііпаіез). аЬзоІиіе іоасіег - абсолютний завантажувач # завантажувач, який не виконує настрою- вання адрес розміщуваної в ОЗП програ- ми (порівн. геІосаІіп% Іоасіег; див. також аЬзоІиіе сосіе, Ьооі, Ьооізігар іоасіег, Іоасіег). аЬ$о1ігіе раіЬ - абсолютний (повний) шлях (маршрут) # повне складене ім'я, яке по- значає шлях до місцезнаходження конк- ретного файла або каталогу на диску, що починається від кореневого каталогу, тобто символ кореневого каталогу (“\” - у М8 ВО8) має бути першим у списку ка- талогів, який визначає шлях до файла.
АСАР Синонім - /иіі раік (див. також ассезз раік, сиггепі раік, /ііе зузіет, раікпате зерагаіог, геїаііуе раікпате, гооі сіігесіогу). аЬзоІігіе раікпате - повне складене ім’я - див. акзоіиіе раік. аЬзоІігіе уаіие - абсолютний розмір, абсо- лютне значення # значення числа без ура- хування його знака (див. також /Ш5). аЬзоІиіе уєсіог - абсолютний вектор # у КГА - вектор, кінцеві точки якого задано в абсо- лютних координатах (порівн. геїаііуе уесіог* див. також акзоіиіе соогсііпаіез). аЬзігасі - 1. реферат, конспект, короткий огляд; резюме; 2. абстрактний # умогляд- ний, який не застосовують на практиці (порівн. Іо&саі). аЬзігасі сіазз - абстрактний клас # в ООП - шаблон класу, що містить оголошення змінних і методів, але не містить код для створення нових екземплярів класу (іпзіапсез) - вони містяться в так званих реальних класах (сопсгеіе сіахз). У Іауа визначено як клас, що містить один або декілька абстрактних методів (аЬзігасі теікосГ) (див. також сіазз, ООР, зиЬсІазз, зирегсіахз). аЬзігасі сотриіег - абстрактний [гіпотети- чний] комп’ютер # наприклад, машина Т’юринга (див. також аиіотаіа ікеогу, Тигіп% таскіпе). аЬзігасі (іаіа іуре (АБТ) - абстрактний тип даних, АТД # унікальний тип даних, визначений у термінах, які застосову- ють до об’єктів операцій (тобто набору функцій доступу), без розгляду питан- ня, як ці об’єкти подано в пам’яті (ін- шими словами - це множина елементів, обумовлених набором операцій, які мо- жна над ними виконати. Приклади АТД - множина накладних та бухгалтерсь- ких рахунків). Сукупність операцій, ви- значальних АТД, називають його інтер- фейсом. АТД підтримує, зокрема, мова А сі а. Абстрактні типи даних, на відміну від базових типів, закладених до МВР, може описати програміст у створюва- ному ним застосуванні. У ООП кожний клас, по суті, - це АОТ (див. також сіазз, (Іаіа іуре, ООР). аЬзігасі таскіпе - абстрактна машина # обчислювальна машина, операції якої розглядають безвідносно до їхньої апара- тної або програмної реалізації. аЬзігасі теікосі - абстрактний метод # в ООП - метод, що характеризує абстракт- ний клас (див. також аЬзігасі сІа88, теікосі, ООР). аЬзігасі «упіах - загальний (загальнозасто- сований) синтаксис, абстрактний синтак- сис # 1. набір правил для формування команд, застосування якого не обмежено лише одним застосуванням або платфор- мою (Іпіегпеі)', 2. опис структури даних, який не залежить від апаратної платфор- ми і способу кодування (див. також А8КІ). аЬзігасііоп - абстракція # 1. широко вико- ристовуваний у моделюванні принцип іг- норування аспектів проблеми, які суттєво не впливають на її вирішення; 2. в ООП - процес створення суперкласу шляхом ви- ділення спільних властивостей або спіль- них характеристик об’єктів або конкрет- них класів (див. також ООР, яирегсіахя). аЬзігасііоп Іауег - рівень абстракції # у програмуванні - спосіб сховати фізичну реалізацію апаратних засобів під деякою логічною структурою. Приклад: ¥ои асісі ап аЬзігасііоп Іауег зо іііаі Ніе зате сосіе деіз сотріїесі іп Плю сіИТегепІ юауз іо ілгогк оп №о сіИТегепї агсМесіигез. (І_іпиз Топ/акіз) - Додавався лише новий рівень абстракції, так що той самий код компілю- вався по-різному залежно від того, у якій із двох архітектур треба було працювати. АВТ-1. див. аЬоП\ 2. аиіотаііс ЬепсЬ іезі - автоматичне лабораторне дослідне устат- кування. аЬизе - 1. неправильна експлуатація; не- правильне поводження; 2. неправильно використовувати, експлуатувати; 3. зло- вживання; 4. зловживати. АС - 1. див. аІіегпаііп% сиггепі* 2. Ассезз Сіазз - клас доступу; 3. Аиіосйеск - авто- матична перевірка; 4. див. апаІо% сот- риіег. АС-3 - формат АС-3, декодер АС-3 # фор- мат звукового файла, розроблений фір- мою ПоІЬу ЬаЬогаіогіез. Містить інфор- мацію для п’яти головних і одного низь- кочастотного звукових каналів. Нова на- зва (синонім) - ОоІЬу Оі^ііаі (див. також РГ5). АС’97 - див. Аисііо Со(1ес'97. АСА - Аиіотаііс Сігсиіі Аззигапсе - авто- матичне тестування з'єднувальних ліній # у телефонії - функція, що простежує ви- клики незвичної тривалості для полег- шення пошуку несправностей. АСАР - Арріісаііоп Сопїї£игаііоп Ассезз Ргоіосої - протокол доступу до конфігу- 19
АСВ рування застосування, протокол АС АР # протокол, який посилює протокол ІМАР, дозволяючи користувацькі опції, адресні книги тощо. АСВ - Аиіотаііс СаІІЬаск - автоматичний виклик-відповідь # у КТ. АСС - 1- див. асситиіаіог, 2. Ассоипі Сагс! Са11іп£ - оплата на персональний рахунок # у телефонії - одна з послуг інтелектуаль- них мереж зв’язку; 3. Аиіотаііс Соїог Сопігої - автоматичний контроль кольо- ру; 4. АиЙюгіхаііоп Сопігасі Гог Сопіаіпегз - специфікація АСС # модель авторизації в ПЕЕ. ассеїегагіоп - 1. прискорення; 2. розгін. ассеїегаііоп ііте - час розгону # час, необ- хідний двигуну накопичувана (наприклад, жорсткому диску) для набору робочої швидкості. ассеїегаіог — прискорювач, акселератор # від лат. ассеїегаге — прискорювати. Дода- ткове апаратне забезпечення (замовлена мікросхема, плата розширення, стійка), що підвищує продуктивність якоїсь під- системи комп’ютера, наприклад, блока арифметики з рухомою крапкою (комою), графічної підсистеми (див. також ассеїегаіог Ьоагсі, ассеїегаіог кеу, ехрапзіоп Ьоагсі, %гаркіс8 ассеїегаіог, кагсЕнаге ассеїегаіог). ассеїегаіог Ьоагсі - акселератор, плата при- скорювача # мікросхема або друкарська плата з пристроєм, яка забезпечує за ра- хунок спеціальних схемних рішень під- вищення продуктивності, наприклад, під час відображення графічної інформації (див. також ехрапзіоп Ьоагсі, %гаркіс8 ассеїегаіог). ассеїегаіог сапі - див. ассеїегаіог Ьоагсі. ассеїегаіог кеу - “швидка” клавіша, клаві- ша-прискорювач # зазвичай підкреслена буква в меню або в елементі, що знахо- диться в діалоговому вікні. Натискання Аіі+ассеїегаіог кеу викликає вибір даного елемента. Синонім - зкогісиі кеу. Приклад: А питЬег ої іЬе тепи епігіез ііауе ап ассеїегаіог кеу (Ьоі кеу) аззосіаіесі ууііН ІЬет. - Більшості входів у меню відповідають “швидкі" клавіші. ассепі - 1. знак наголосу; діакритичний знак # позначка, додавана в деяких мовах до букв для позначення різної вимови; 2. підкреслювати, акцентувати. ассері - приймати, брати, погоджуватися. ассеріаЬІе - прийнятний, припустимий. ассеріаЬіІііу - прийнятність, допустимість, ассеріапсе сгііегіа - критерії приймання, 20 вимоги замовника # див. також ассеріапсе Іе8ііп%, ассеріапсе 8атрІіп%. ассеріапсе іе$і - приймальний тест - див. ассеріапсе Іе8Ііп%. ассеріапсе іе$ііп£ - приймально-сдавальні випробування # формальні випробування, які проводить на заводі замовник для пе- ревірки відповідності нового виробу або програмного продукту заданій специфі- кації (див. також ассеріапсе сгііегіа, аірка ІЄ8ІІП&, Ьеіа ІЄ8ііп%, %атта Іе8ііп£). ассеріапсе $атр1іп£ - вибірковий контроль [виробів] під час приймання # див. також ассеріапсе сгііегіа, ассеріапсе Іе8І. ассе$$ - 1. доступ # 1) можливість [право] користування певними програмними або апаратними ресурсами в комп’ютерній системі або мережі (див. також ассе88 сегіі/ісаііоп, ассе88 сосіе, ассе88 сопігої, ассе88 ІІ8І, ассе88 питЬег, ассе88 раік, ас- се88 регіосі, ассе88 регтІ88Іоп, ассе88 рго- КІСІЄГ, ассе88 ГЄ8ІГІСІІОП, аССЄ88 гі%кІ8, ас- се88 8ЄГУЄГ, ассе88 Іегтіпаї, ассе88 ііте, ас- се88 Уіоіаііоп); 2) можливість проходу на захищену територію; 2, тип доступу # див. також ассе88 ієрєі, ассе88 теікосі, ас- се88 тосіе; 3. звертання # процес доступу до ділянки пам'яті, регістру, запису бази даних, файлу тощо з операцією читання або запису даних (див. також ассе88 Іі^кі); 4. доступність. Ассе$$ Ва$іс # мова програмування, викори- стовувана у СКБД МІСГО8ОЙ АССЄ88. ассе88 сегіііісаііоп - підтвердження права доступу # див. також ассе88. ассе$$ сесіє - код доступу # 1, група симво- лів і чисел (і/або пароль), використовува- на користувачем комп’ютерної мережі для отримання доступу до неї (див. також Іо%іп, ра88УкогсГу, 2. числовий префікс пе- ред телефонним номером, який набира- ють, необхідний для одержання визначе- ного виду обслуговування. ассе5§ сопігої - контроль доступу, керуван- ня доступом # способи, методи і засоби контролю надання користувачу або гру- пам користувачів права доступу до мере- жних або інформаційних ресурсів. У ши- ршому розумінні - попередження несанк- ціонованого використання ресурсу. Це відслідковування виконуваних у системі операцій, модифікації системних записів, цілісності даних, контроль доступу до конфіденційної інформації, певних ЕІЕЕ тощо. Зазвичай у керуванні доступом ви- користовують принцип “найменшого
ассезз ііте привілею” - користувач має рівно стільки дозволів і привілеїв, скільки йому потріб- но для роботи: ані більше, ані менше (ДИВ. ТаКОЖ аССЄ88, ОССЄ88 ІІ8І, ассе88 регіоії, ассе88 регтІ88Іоп, АСк, аиікеп- іісаііоп, аиікогігаііоп, пеґмогк асітіп- І8ігаіог, зесикіїу, 8у8іет сісітіпЕіїаіог, шег ассоипіїп£). ассезз ієуєі - рівень доступу # див. також ассе88 ГІ^кі8. ЗСССЗЗ 1І£І1І - індикатор звернення до дисків # світлодіод на системному блоці комп’ю- тера, що загоряється під час читання або записування на диск (див. також аскіеііу Іі%кі, кЕО, роууег ЬЕО, 8реесІ ЬЕО іпсііссіїог^ 8іаІи8 іпкіісаіог). ЗССЄЗЗ ІІЗЇ - список доступу # список, який зберігає маршрутизатор для керування двобічним доступом до мережних серві- сів, наприклад, щоб блокувати відправ- лення пакетів з певною ІР-адресою (див. також ассе88 сопігої, ІР асісігем, гоиіег). ассезз Іоск - блокування доступу # див. та- кож ассе88. ассезз теійосі - метод доступу # 1. набір правил, за допомогою яких мережна ста- нція (пристрій) визначає, коли вона може передавати дані в спільне передавальне середовище або приймати їх, тобто таких, які забезпечують арбітраж доступу до се- редовища передавання. Метод доступу дозволяє керувати мережним трафіком (див. також с()ІІІ8Іоп, СЗМА/СО, юкеп, Токеп 2, у програмуванні - спосіб пошуку для читання і записування даних у місце їх постійного або тимчасового зберігання (наприклад, ОЗП, файл, запис, набір записів тощо). Синонім - ассезз тескапізт. ассезз тосіе - 1. режим доступу # визначає привілеї доступу процесора до ресурсів системи. У режимі “ядра” процесору до- ступні вся пам’ять і всі команди; 2. див. ассезз гі^кіз. ассезз питЬег - номер доступу # номер телефону, який використовує або- нент/передплатник для одержання досту- пу до онлайнової служби. Зазвичай нада- ють список альтернативних номерів (див. також І8Р, опііпе зєгуісє). ассезз раіЬ - шлях (маршрут) доступу # 1, ланцюжок імен, що визначають місце розташування файла на диску (див. також акзоіиіе раік, сиггепі раік); 2. послідов- ність звернень, необхідних для виконання певної операції. ассезз регіосі - період доступу # інтервал часу, впродовж якого діють права досту- пу (див. також ассезз сопігої, ассезз рЄГГПІ88ІОП, аССЄ88 ГЄ8ІГІСІІОП, аССЄ88 гі^кіз). ассезз регтіззіоп - дозвіл доступу # пов’я- зане з ресурсом (наприклад, із файлом, принтером) правило, що визначає, хто і як може користуватися даним ресурсом. Ти- повим є визначення чотирьох рівнів до- ступу: доступ заборонений, тільки для читання, для модифікації та повний до- ступ (див. також ассезз сопігої, ассезз рЄГІОСк аССЄ88 ґЄЗІГІСІІОП). ассезз роіпі (АР) - вузол (точка) доступу, приймач-передавач безпроводової мережі # точка безпроводового доступу - це кон- центратор, який підтримує стандарт 802.11а або 802.11Ь, чи обидва, і забезпе- чує підключення декількох безпроводо- вих клієнтів до локальної мережі або до Інтернету (див. також пеіїчогк ассезз, \\ ІГЄІЄ88 пеіїчогк). ассезз ргоуісіег - постачальник [послуг] доступу # фірма, що надає своїм клієнтам ті або інші види доступу в Інтернет (по- рівн. сопіепі рпоеісіег; див. також І8Р). ассезз гезігісііоп - обмеження доступу - див. ассезз гі^кіз. ассезз гі^Ьіз - права доступу # список прав, який визначає, що дозволено даному ко- ристувачу під час роботи із системою (ОС, мережею або складним застосуван- ням, таким як корпоративна БД) (див. та- кож ассезз сопігої, ассезз регіосі, ассезз регті88іоп, ассе88 ГЄЗІГІСІІОП, аССЄ88 гіоіа- ііоп, АСЬ, ашіїі). ассезз зегуег - сервер доступу її спеціалізо- ваний комп’ютер (комунікаційний проце- сор) або стандартний ПК, дооснащений відповідними платами розширення, що на- дає доступ віддаленим користувачам до ме- режних ресурсів ЛОМ або ГОМ по комуто- ваних телефонних каналах. Синонім - пеіїчогк ассезз зєгуєг (див. також сотти- пісаііопз зєгуєг, тосіет зєгуєг, зєгуєг). ассезз зреесі - швидкість доступу - див. ассе88 ііте. ассезз іегшіпаї - термінал доступу, при- стрій доступу # див. також ассезз, іегтіпаї. ассезз ііте - час доступу # 1. середній час, який пройшов між запитом даних у разі їхнього читання або пошуку (наприклад, із диска або з ОЗУ) і одержанням даних запитуючим пристроєм (аналогічно для 21
ассе$$ уіоіаііоп операції запису даних). Визначають ча- сом пошуку (зеек ііте) і швидкістю пере- давання даних (ігапз/ег гаіе). Використо- вують як характеристику мікросхем па- м’яті та деяких класів пристроїв вводу- виводу. Середній час доступу для мікро- схем ОЗП складає 60-80 не, для дисків - 10-18 мс. Приклад: Тіїе ассезв Іітев оТ тозі сиггепііу ауаіІаЬІе ВАМ сієуісєз аге Іопд геїаііуе іо ргосе88ог сусіе йте8. - Час доступу більшо- сті теперішніх мікросхем ОЗП дуже великий в порівнянні з тривалістю такту процесора, (див. також ААТу, 2. час, коли файл був вос- таннє зчитаний, записаний, модифікова- ний або виконаний (якщо це командний або виконуваний файл) (див. також 8еагск ііте). ассе88 уіоіагіоп - порушення прав [правил] доступу # див. також ассе88, ассе88 гі^кіх. ассе88огу - аксесуар, приналежність; додат- кове, допоміжне # ВІД фр. аССЄ88ОІГЄ - приналежність. Допоміжні предмети або пристрої, що не є обов’язковими для ви- конання головних функцій периферійного пристрою або комп’ютерної системи, але такі, що надають додаткові можливості та зручності під час експлуатації (див. також сору коїсіег). ассоипі - 1. абонемент # в онлайнових слу- жбах - запис у базі передплатників, при- значений для ідентифікації користувача, обліку наданих йому послуг (час доступу, трафік тощо) і розрахунку оплати за них; 2. обліковий запис, бюджет # у локальних мережах і багатокористувацьких ОС - за- пис, у якому реєструють кожного корис- тувача і його активність. Призначений для адміністрування, надання розцінюва- них ресурсів і підтримки безпеки даних. Приклад: Еуєп іа/огзє, уує ууєгє ргеНу 8ііге ііе соиісі таке НтвеІІ гооі іїот а погтаї ассоипі. (Т. Зііітотига) - Ще гірше було те, у чому ми були майже впевнені, - він зміг зробити собі режим привілеїв, маючи звичайний обліковий запис, (див. також ассоипі Ьаіапсе, ассоипі Іоскоиі, ассоипі роїісу, ассоипі ге8ігісііоп, ассоипіаЬИііу)\ 3. великий [постійний] за- мовник [клієнт]; 4. рахунок. ассоипі Ьаіапсе - баланс бюджету - див. ассоипі. ассоипі ехрігаііоп гіаіе - дата закінчення строків абонемента. ассоипі Іоскоиі - блокування абонемента [облікових записів] # функція в системі безпеки ОС, яка перешкоджає звертанню користувача до абонемента у разі досяг- нення певного числа невдалих спроб за- реєструватися за певний інтервал часу. Призначений для захисту паролів корис- тувачів від спроб їхнього добору. Зазви- чай припускає не більше 4-5 невдалих спроб входу в систему (див. також ассоипі, Іо%оп). ассоипі шапа^ег - менеджер по роботі з великими замовниками і/або постійними клієнтами. ассоипі роїісу - стратегія обліку, облікова політика # набір правил у системі безпеки багатокористувацьких і мережних ОС, які визначають як поведінку користувача під час роботи із системою (зокрема, правила створення та застосування паролей, які визначають їхню мінімальну та максима- льну довжину, термін придатності тощо), так і дозвіл доступу до ресурсів системи (див. також ассоипі, ассоипі гезігісііоп, шег ассоипііп%). ассоипі гезігісііоп - обмеження бюджету (абонемента) # див. також ассоипі, ассоипі роїісу. ассоипіаЬПііу - відстежуваність # можли- вість відновити хід порушення (або спро- би порушення) безпеки інформаційної си- стеми. ассоипііп£ - 1. облік; 2. бухгалтерський об- лік; 3. облік мережних [системних] ресур- сів; 4. ведення обліку; 5. контроль оплати рахунків # див. також Ьі11іп£. ассоипііп£ шапа^ешепі - керування облі- ком [мережних ресурсів] # процес збору даних і координації індивідуального і групового доступу до різноманітних ме- режних ресурсів із метою надання відпо- відних можливостей (щодо пропускної здатності і вимог безпеки) і правильного нарахування оплати. Одна з п’яти катего- рій мережного керування, визначених 180 для мереж 081 (див. також соп/і^игаИоп тапа^етепі, /аиіі тапа^етепі, пеіїчогк тапа^етепі, рег/о-гтапсе тапа^етепі, зесигііу тапа^етепі). ассоипііп§ «оііїуаге - бухгалтерське ПЗ # ПЗ, призначене для комп’ютеризації про- цесів обліку в бізнесі, у тому числі вве- дення даних про угоди, підготування річ- ного звіту, ведення головної книги тощо (див. також арріісаііоп, (Іаіа ргосе88Іп&). асситиіаіе - сумувати, накопичувати. ассишиїаііоп Ьиіїегз - буфери накопичен- ня, накопичувальні буфери, буфери згла- джування # у тривимірній графіці - спе- ціальні буфери для збереження послідов- 22
асоиаііс соирк них кадрів; змішання цих кадрів дозволяє одержувати приємніше на вигляд зобра- ження. асситиіаіог (АСС) - акумулятор, заст. су- матор # від лат. асситиіаіог - збирач. Спеціальний регістр процесора, у якому АЛП зберігає під час обчислень проміжні результати арифметичних і логічних опе- рацій, що набагато швидше, ніж запам’я- товувати їх в ОЗУ. Сучасні процесори ви- користовують як акумулятор декілька або будь-який зі своїх регістрів, тому для них слова “акумулятор” і “регістр” часто си- ноніми. Зазвичай акумулятор поділяється на дві частини, доступні програмісту: старшу (асситиіаіог Ьі^Ь, АССН) та мо- лодшу (асситиіаіог 1о\у, АССЬ) (див. та- кож АЩ СРЕ, таіп тетогу, ге^іег). а сси гасу - 1. точність # похибка, з якою виконують вимірювання (порівн. Ргесі- 5іоп)\ 2. безпомилковість, правильність; 3. чіт-кість [зображення]. АСВ - 1. Аиіотаііс Саіі ОІБІгіЬиІог - при- стрій автоматичного розподілу викликів [телефонної мережі] # комп’ютеризована телефонна система, що відповідає люди- ні, яка телефонує, за допомогою мовного меню і перенаправляє вхідні виклики на- ступному вільному оператору або агенту. Головна складова частина центрів оброб- ки телефонних викликів (див. саіі сепіегу 2. Аиіотаііс Саіі ОізІгіЬиІіоп - авто- матичний розподіл викликів # функція АТС, яка дозволяє, зокрема, автоматично перенаправляти виклики клієнтам на інші номери, що обслуговує ця станція. АСЕ - 1. Ассе88 Сопігої Епігу - запис [вхід] контролю доступу # елемент таблиці ке- рування доступом (АСЕ) у системі безпе- ки \¥іпс1о\У8 N1 і \Уіпс1о\У8 2000. Кожна АСЕ визначає аудит і захист доступу до файлів та інших об’єктів для конкретного користувача або групи користувачів; 2. Адуапсед Сотриііп£ Епуігоптепі - ста- ндарт АСЕ # відкритий стандарт, який грунтується на ІЖІХ і \¥іпс1о\У8 N7 та до- зволяє користувачам перейти з ПК х86 на КІ8С-машини МІР8. Розроблений групою з перспективних обчислювальних середо- вищ (АСЕ соп8оПіит) у квітні 1991 р. На даний час група припинила існування; 3. Асіарііуе Соттипісаііоп Епуігоптепі - адаптивне комунікаційне середовище. АСІ - Адуапсед СЬір Іпіегсоппесі Ьи8 - удо- сконалена шина для зв'язку ІС, [відкрита] шина АСІ (фірми 83 Іпс.). АСІА - АзупсЬгопоиз Соттипісаііо ІпіегГасе Асіаріег - адаптер інтерфейс асинхронного зв'язку # див. тако> ахупскігопоиз сот-типісаііоп. АСК - квитування, підтвердження - дие аскп()\уІесІ£тепі. аскпо>¥ІесІ£е - підтверджувати прийом квитирувати # див. такоя аскш)\уІесІ£теп(. аскпо>¥ІесІ£тепі (АСК) - квитирування підтвердження прийому # !• керуючи! символ у коді А8СІІ (06й, або СТКЬ-Г) який використовують, зокрема, у прото колах Хпгосіет і Утоіїет для підгвер дження успішного прийому символу абс блоку даних і запиту наступного переда- вання; 2. сигнал підтвердження, що видає мережний пристрій у разі успішного при- йому даних і означає, що можна відправ- ляти наступну порцію даних, інакше пе- редані дані будуть відправлені повторно (порівн. №АК\ див. також сопігої скіагасіег). АСЬ - Ассе88 Сопігої ЬІ8І - список керу- вання доступом # елемент системи безпе- ки в \Уіткпу8 N1 і \¥іпєкпу8 2000, що ви- значає права доступу до ресурсу (напри- клад, файла) користувачів та їхніх груп. Складається з упорядкованого списку АСЕщ. Власник об'єкта може на свій роз- суд змінювати АСЬ об’єкта. АСЬ викори- стовує мережна ОС для визначення прав доступу до спільних мережних ресурсів. Цю абревіатуру використовують й у ряді інших систем (див. також ассезз сопігої, сіисііі, аиіііепіісаііогі). АСМ - Аззосіаііоп Гог Сотриііп£ МасЬіпегу - Асоціація з обчислювальної техніки # між- народна науково-освітня Асоціація з обчис- лювальної техніки зі штаб-квартирою в Нью-Йорку. Заснована в 1947 р., є головною організацією для 8ІС6КАРН і чотирьох де- сятків інших груп за інтересами. Вивчає пи- тання підвищення технічної компетентності фахівців у галузі комп'ютерних технологій, організує і проводить конференції, видає журнали і бюлетені з комп’ютерних техноло- гій, розроблює і просуває стандарти (див. та- кож ІЕЕЕ, ЕІС, кіір://\\г^.аст.ог§), асоизііс соиріег - 1. акустичний адаптер # призначений для запису з телефону на магнітофон; 2. акустичний модем # при- стрій, на який кладуть трубку телефонно- го апарата для зв’язку з комп'ютером. Був широко поширеним на Заході в 1970-х роках - зараз телефони напряму з'єдну- 23
асоизііс тосіеш ються з модемом за допомогою розніма (див. також асоизііс тосіет, тосіет, &/-//). асоизііс тосіеш - акустичний модем # мо- дем, який використовує акустичний адап- тер (див. також асоизііс соиріег). асоизііс іезі - акустичний тест # у ньому вимірюють рівень шуму під час роботи комп’ютера (див. також ассеріапсе сгііегіа). АСРІ - Асіуапсес! Сопїї^игаііоп апд Рои/ег [тапа^етепі] ІтегГасе - удосконалений інтерфейс керування конфігурацією і ене- ргоспоживанням, специфікація АСРІ # відкритий стандарт, розроблений корпо- раціями Іпіеі, МІСГО8ОЙ і ТозЬіЬа. Дозво- ляє здійснювати повне керування енерго- споживанням (із можливістю підключен- ня і вимкнення окремих пристроїв) із бо- ку ОС, а не ВЮ8 (ВІО8 має можливість тільки від’єднати пристрій після заданого періоду відсутності активності, а ОС мо- же за допомогою АСРІ як переходити в режим зниженого енергоспоживання, так і вмикати нормальне енергоспоживання). Крім того, АСРІ дає змогу управляти ене- ргоспоживанням не лише ноутбуків, а й настільних комп’ютерів і серверів. Цей інтерфейс підтримує \¥іп<іо\у8 98/2000 і \¥іп<1о\У8 МТ 5.0 (див. також АРМщ, ро\чег тапауетепі, зіеер тосіе, зизрепсі тосіе, 2/ПР). асциізіііоп - збирання, одержання. АСК - А11о\уед Сеіі Каіе - припустима швидкість передавання ділянок # пара- метр, визначений асоціацією АТМ Рокит для керування трафіком у мережах АТМ. АСК динамічно змінюють засоби контро- лю завантаженості каналу між мінімаль- ною (МСК) і піковою швидкістю переда- вання (РСК) (див. також 8СК). асгопупі - акронім # слово, ідентифікатор або скорочення, яке найчастіше складаєть- ся з початкових букв або частин інших слів фрази або назви. Наприклад, Рогітап = Гоппиіа Цап8Іа(ог (див. також ТЬА). Асгозз-іЬе-УУіге шщгаііоп - міграція через мережу. АС8 - 1. див. ассезз; 2. Ассезз Сопігої Бузіет - система контролю доступу; 3, Ассезз Сопігої 8єгуєг - сервер контролю доступу; 4. Аиіошаііс Сіазз 8е1есііоп - автоматич- ний вибір класу; 5. АзупсЬгопоиз Сотшипісаііоп 8єгуєг - сервер асинхрон- ного зв’язку # див. також азупскгопоиз соттипісаііоп. АСТ - Аппиаі Сйап^е Тгаїїіс - річна дина- міка змін, зміна (програми) протягом ро- ку # частина вихідного коду програмного продукту, що змінилася за рік унаслідок доповнення або модифікації; дозволяє оцінити витрати на супровід (див. також РВОС, ТСО[П). асііоп - 1. дія, вплив, операція, робота (пристрою); 2. поведінка. асііоп Ьаг - див. тепи Ьаг. асііоп (Лактат - див.у7ош?йагґ. асііуаіе - активізувати, приводити в дію, викликати # наприклад, завдання. асііуаііоп - активація, приведення в дію, виклик. асііуаііоп Ггаше [гесогсЦ - запис активації - див. асііуаііоп кесогсі. асііуаііоп гесогб - запис активації [проце- дури] # створюється під час компіляції. Визначає обсяг динамічно виділюваного при виклику процедури ОЗП, необхідного їй для збереження даних. На основі запи- су активації при викликанні процедури створюється стековий фрейм (зіаск /гате), який зберігає адресу повернення, локальні змінні, керувальну інформацію та дані. При виході з процедури він вида- ляється зі стека. Синонім - асііуаііоп /гате. асііуе - активний, поточний # виконуваний або використовуваний у даний момент (порівн. іпасііуе). асііуе арріісаііоп - активне застосування # застосування, яке виконує комп’ютер в даний момент. асііуе Ьаскріапе - див. Ьаскріапе^. асііуе сеіі - активна ділянка, поточна [виб- рана] ділянка [електронної таблиці] # ад- ресу такої ділянки виводять на екрані в поле імені, що знаходиться зліва від рядка формул. Коли ділянка активна, користу- вач може ввести у неї дані, змінити або видалити їх. Синонім - сиггепі сеіі (див. також зргеасізкееї). асііуе сошропепі - активний елемент # пристрій, який змінює певним чином сиг- нал або дані, що пересилаються (порівн. раззіуе сотропепі). асііуе сопіепі: - активний контент # музика, кінофільми, інтерактивні документи тощо на \У\У\У-сервері (див. також сопіепі, іпіегасііуе сопіепі). асііуе ВВМ8 — активна СКБД # звичайна, або пасивна, СКБД, але скомбінована із засобами виявлення подій і моніторингу (виникнення) умов (див. також ехрегі зузіет, ОВМ8). 24
асіиаі аг£ішіеп( асііуе ециіртепі - активне устаткування # аналогові та цифрові електронні й опто- електронні пристрої, що здійснюють фо- рмування, перетворення, комутацію, пе- редавання і приймання сигналів (порівн. ра$$іуе (ієуісє). асііуе ІшЬ - активний концентратор # бага- топортовий мережний пристрій із підси- лювачами сигналів, які передаються по кабельній мережі у деяких мережних то- пологіях (див. також киЬ, кА/\г). асііуе таїгіх сікріау - див. асііуе таїгіх 8СГЄЄП. асїіуе-таїгіх ЬСБ - РКІ з матрицею актив- них [керуючих] елементів # див. асііуе таїгіх зсгееп. асііуе таїгіх зсгееп - РК-екран з активною матрицею # технологія формування зо- браження за допомогою активної матриці. Грунтується на використанні матриці тонкоплівкових (товщиною від 0,1 до 0,01 мікрона) запам’ятовуючих транзис- торів (ТРТ), сформованих на скляній під- кладинці для збудження пикселів дисп- лея, причому кожному пикселю відпові- дають три транзистори для кожного пер- винного кольору (К, С, В). Це дає високу контрастність зображення, насичені ко- льори, широкий кут зору і відсутність змазування зображення через високу швидкість відновлення екрана. Зображен- ня зберігається доти, поки не надійде ін- ший керуючий сигнал (див. також кСГ), раххіуе таїгіх хсгееп, ріхеї). асіКе рагііііоп - активний розділ # частина жорсткого диска, що містить ОС, яка за- вантажується під час вмикання або пере- завантаження (рестарта) комп’ютера (див. також ехіешіесі рапіііоп, рагііііоп, рагііііоп ІаЬІе). асііуе $реакег$ - активні аудіоколонки # тип колонок із підсилювачем, де користу- вач може управляти якістю звучання, зо- крема, поділом високих і низьких частот. Це трапляється завдяки додатковому джерелу живлення, вбудованим фільтрам і підсилювачу (див. також разхіче хреакегх, ро\\ еге(1 хреакег). асііуе «іаг - [топологія] активна зірка # зір- коподібна топологія комп’ютерної мере- жі, у якій центральний вузол поєднаний із гілками через активний компонент (на- приклад, комутатор), який комутує між собою тільки ті гілки мережі, які вказано в адресі пакета даних. Центральний вузол керує та контролює весь трафік в цій ме- режі. Така топологія дозволяє під’єднува- ти до мережі більше пристроїв і збільшу- вати довжину ліній (порівн. рахзіуе зіаг; див. також ЬАІУ, 8Іаг Іороіо^у). асііуе іа$к - див. сиггепі Іахк. асііуе іЬгеаі - активна загроза, активне зло- вмисне втручання # загроза несанкціоно- ваного використання пристрою, під’єдна- ного до комунікаційної системи, для вне- сення перекручувань у дані, що переси- лаються, або сигнали керування, або для генерації неправдивих даних або сигналів керування (див. також ра$$іуе ікгеаї}. асііуе ухіпсіоух - поточне [активне] вікно # в операційних системах або застосуваннях із ПК - вікно на екрані, в якому в даний час знаходиться курсор (точка вставки); заголовок активного вікна і рамка виділе- но кольором або яскравістю. Активне ві- кно можна переміщувати, змінювати його розміри, редагувати зміст, закривати або виконувати інші операції (див. також (оге£гоипсІ Іа$к, СІЛ, іпхегііоп роіпі, асііуііу - діяльність, дія # Приклад: Тіїіз із зЬогМегт асііуііу ууііГі сіеагу сіеїїпесі доаїз. - Це тактичні дії (короткочасна діяльність) із чітко визначеними цілями. асііуііу 1І£Іії - [світловий] індикатор актив- ності # наприклад, індикатор, який пока- зує готовність пристрою до роботи (див. також ассезз Іі^кі). Асііуе — технологія Асііуе # нова назва для ОЬЕ Сопігок (ОСХ). Модифікація елеме- нтів керування ОСХ для створення муль- тимедіа-застосувань для Інтернету. Грун- тується на технологіях СОМ і ОСОМ (див. також АОО, Іпіетеі, Аауа, ОЬЕ, ИогШ 1¥і(1е ІУеЬ, кіір://уу^уу.ас1іуех.ог^). АСТОК - мова АСТОК # малопоширена об’єктно-орієнтована мова програмування під \Уіп(іо\¥8, розроблена фірмою \¥йіте\уатег Сгоир. Має паскалеподібний синтаксис (див. також ООР). асіог - 1. [програма-] агент # див. також апітсеї’, 2. виконавець # термін із галузі ШІ, що означає об’єкт, для якого визначе- ні обов’язки, потреби та знання щодо вза- ємодії з іншими об’єктами. Інтелектуальні виконавці іменуються агентами (див. та- кож а^епі). асіиаі - фактичний, дійсний. асіиаі аг^итепі - фактичний параметр # аргумент, який передається у разі конкре- тного виклику процедури, макрокоманди або функції. Синонім - асіиаі рагатеїег 25
асіиаі соїог (див. також аг%итепі, аг^итепі Іізі, рагатеіег, гедиігесі рагатеіег). асіиаі соїог - діючий колір [на екрані]. асіиаі раїейе - поточна палітра # див. та- кож раїеііе. асіиаі рагатеіег - див. асіиаі аг^итепі. асіиаіе - приводити в дію, активувати, асіиаіог - 1. виконавчий механізм; 2. соле- ноїд; 3. привід (голівок жорсткого диска), проф. актуатор # у жорстких дисках - ме- ханізм, що переміщає голівки читан- ня/записування в задане місце магнітної поверхні (див. також НО А). АСІ) - Аиіотаііс Са11іп£ ІІпіІ - блок авто- матичного виклику # пристрій, який по- силає в лінію телефонний виклик. А/В - АпаІо^Юі^іІаІ ((апа1о£-1о-ді&і1а1, Апа1о£ Іо Оі^ііаі) - аналого-цифровий, аналого-цифрове перетворення - див. АОС. А/В сопуєгієг - див. АОС. АВ - див. асІтіпіМгаііуе сіотаіп. асі - асіуегіізетепі або а<І¥ЄіїІ8ІП£ - реклама; рекламування. асі Ьос - у перекладі з латині означає “спе- ціальний, для даної, конкретної мети” # див. також асі кос ргоуесі, ас! кос диегіез. асі Ьос рго]есі - спеціальний проект, разо- вий проект, конкретне рішення # див. та- кож асі кос, рг()]ес(. асі Ьос диегіез - нерегламентовані, незапла- новані запити [до БД] # див. також циегу, АВА - Аиіотаііс Паїа Асциізіїіоп - автома- тичний збір даних. Асіа - мова Асіа # розроблена за замовлен- ням МО США (Пентагона) французькою фірмою “Сіі-Хоніуелл Будь” (паризька філія компанії “Хоніуелл Буль”, США) як єдина мова для вбудованих систем та бо- ртових систем (1973-1983 рр.). Керівник проекту - Жан Іхбіа Цеап ІсЬЬіап). Назва- на на честь математика і письменниці графині Августи Ади Лавлейс (Аи^изіа Асіа Ьо¥е1асе, 10.12.1815-27.11.1852), до- чки поета лорда Дж. Г. Байрона, першої програмісті, яка написала в 1830 р. ра- зом із Ч. Беббіджем (СЬаг1е8 ВаЬЬа^е, 1792-1871) ряд програм математичних обчислень для його Аналітичної машини та виконала переклад опису цієї машини з італійської на англійську мову, доповни- вши його своїми коментарями. Найважливішою частиною мови Асіа є АР8Е (Асіа Рго^гат Биррогі Еп¥Ігоптепі) - стандартизоване середовище підтримки програмування мовою Асіа. АР8Е склада- ється з двох частин: КАРБЕ - ядра цього середовища і МАР8Е - мінімальної сис- теми. АКТЕ (Асіа Кеаі Тіте ЕхесиІІ¥е) - диспетчер Ада-програм реального часу. Мобільність Асіа-програм забезпечує роз- робка спільного набору Ада-інтерфейсів САІ8 (Соттоп АР8Е ІпіегГасе 8еІ). Роз- виток - Асіа 95, у якому помітно посилено виразність мови (вона знаходиться на од- ному рівні з мовою Іа¥а). адарі - адаптувати, настроювати, пристосо- вувати. асіаріег - адаптер, перехідний пристрій, перехідник # від лат. асіаріаге - прила- джувати. Плата розширення або мікро- схема, що забезпечує інтерфейс між сис- темною шиною і шиною вводу-виводу (наприклад, 8С8І-адаптер) або іншим пристроєм. Адаптер, залежно від того, на які його конструктивні особливості ро- биться акцент, може також мати назву асісі-оп сапі, сопігоііег або І/О сапі. У за- гальному випадку адаптером називають пристрій, який дозволяє одній системі з’єднуватися і працювати з іншою. Адап- тери часто роблять багатофункціональ- ними, коли один адаптер підтримує декі- лька різноманітних пристроїв (див. також ехрапзіоп Ьиз, пеіїуогк асі арі ег). асіарііуе - адаптивний. асіарііуе ап8Уіегіп£ - адаптивна [відповідна] реакція # функція факс-модему, яка до- зволяє визначати, що телефонною лінією надійшов виклик на приймання- передавання факсу або даних. Реалізовано в більшості факс-модемів Класу 1 (див. також /ах тосіет). асіарііуе іпіегГасе - адаптивний інтерфейс # інтерфейс, елементи якого змінюються залежно від ступеня підготовленості ко- ристувача (див. також СІЛ, зосіаі іпіег/асе, іооІЬаг). асіарііуе гоиіііі£ - див. сіупатіс гоиііщр асіарііуе вузіет - адаптивна система # роз- різняють природні (паїигаї) і штучні (агІіГісіа!) адаптивні системи. їх вивчає А-Іі/е. АБВ - Арріе Иезкіор Виз - шина АПВ # системна шина в ПК МасіпіозЬ фірми Арріе Сотриіег (див. також ЕІ8А, І$А, МСА). АВ/Сус1е - Арріісаііоп Пеуеіортепі сусіе - система розробки застосувань, комплект АП/Сус1е # набір 8АА-сумісних ІВМ- продуктів для розробки програм на робо- 26
аСІСІГЄ55 Ьиз чих станціях, підключених до централь- ного сховища інформації на мейнфреймі (див. також таіп/гате). АРС - 1. Апа!о£-Іо-ПІ£ІЇа1 Сопуегїег - ана- лого-цифровий перетворювач, АЦП (іноді позначають АЛ)) # електронний пристрій, який перетворює аналогову (неперервну) напругу на дискретні сигнали або числа (тобто в цифрову форму) для їх комп’ю- терного оброблення, аналізування, відо- браження і зберігання. Для нього харак- терні час і точність перетворення (порівн. £>ЛС[і], див. також апаІо%, затрІіп% іпіегуаі, затрІіп% гаїе, затрііпр іїте); 2. Асіарїіуе Паїа Сошргеззіоп - адаптив- ний метод ущільнення даних, розробле- ний фірмою Науез, забезпечує ущільнен- ня 2:1; 3. Аскі \уіЛ Саггу - додавання з урахуванням розряду переносу # див. та- кож саггу/іа^. асісіесі-іп зіоіз - гнізда (слоти) для плат роз- ширення ПК. асШепсІ - наступний доданок, другий дода- нок # величина, що стоїть після знака “+” (порівн. аи%епсГу асісіег - суматор, повний суматор # схема, що робить порозрядне додавання двох чисел. Може бути як окремою мікросхе- мою, так і складовою частиною арифме- тико-логічного пристрою мікропроцесо- ру. Схему суматора збудовано з декількох схем напівсуматорів, тому іноді як сино- нім використовують термін “повний су- матор” (див. каї/ асісіег). Синонім - /иіі асісіег. асісі-іп - вбудований, додатковий # напри- клад, асісі-іп Ьоагд - додаткова плата. асісі-іпз - доповнення, розширення. асШИіоп - 1. додавання, підсумовування; 2. приєднання. аскііііопаї - додатковий. асісШіуе - адитивний # отриманий із вико- ристанням операції додавання. асісііїіуе поізе - адитивний шум # шум, утворений декількома джерелами пере- шкод (див. також ітриїзе поізе, поізе, гапсіот поізе, уукііе поізе). адсі-оп - додатковий, такий, що додають # зроблений як застосування до головного продукту (програми, комп’ютера) для по- ліпшення його властивостей або можли- востей. Приклад використання асісі-оп як іменника: Апсі Ьесаизе РСз юеге ЛоигізЬіпд, ирдгасіез апсі асісі-опз ууоиісі Ье еазу іо оМаіп. (□пив Топ/аібз) - Оскільки ПК процвітали, не- складно було знайти все необхідне для їхнього обновлення і нарощування, (див. також асісі- оп сагсі). асісі-оп сагсі - плата розширення, адаптер # синонім - асісі-оп тосіиіе - модуль розши- рення (див. також асіаріег, сагсі, ехрапзіоп сагсі, зіоіуху). асісігезз (АРК, асШг) - 1. адреса # унікаль- ний ідентифікатор або номер, який при- своюють пристрою чи об’єкту для опера- цій із ним. Одне з основних понять обчи- слювальної техніки. Адреси бувають фі- зичними, логічними і мережними. Фізич- на адреса: 1) унікальний номер ділянки [напівпровідникової] пам’яті, що служить для її ідентифікації під час операцій чи- тання/записування (див. також аЬзоІиіе асісігезз, асісігезз агіїктеііс, асісігезз Ьиз, е//есііге асісігезз, Іосаііоп, ркузісаі асісігезз, геаі аМгезз)\ 2) номер регістра або порту вводу-виводу, закодований у команді; 3) номер доріжки та номер сектора для визначення адреси для дискових операцій тощо. Прикладом логічної адреси слу- жить номер кластеру на диску або адреса клітини електронної таблиці (див. також Іо£ІсаІ асісігезз, Іорісаі сіте, уігіиаі асісігезз). Мережні адреси, такі як адреси електро- нної пошти, веб-серверів та ін., у різних мережах улаштовано по-різному. Зазви- чай це одна або декілька груп символів, що містяться в тексті повідомлення, за якими визначають одержувача або від- правника даних, які пересилаються. Ста- ндарти ІЕЕЕ 802.3 і 802.5 рекомендують наявність унікальної адреси у світі для кожного пристрою. Приклад: ТКе тасіїїпе сіезідпаіесі Ьу (Ке сотріеіе асісігезз, 130.92.6.97, сіісіпї апзюег, ог сйсіпЧ ехізі, аі Іеазі по! поуу. (Т. БКітотига) - Машина, позначена повною адресою 130.92.6.97, не відповідала на запити або взагалі не існувала, принаймні в даний момент, (див. також е-таіі асісігезз, ІР асісігезз, 1№Ь, Н'еЬ асісігезз)^ 2. діссл. адресувати. асісігезз апіЬтеііс - адресна арифметика # процедура обчислення адреси в складних системах адресації (див. також іпсіехесі асісігеззіп#, іпсіігесі асісігеззіп^, геїаііхе асісігеззіп#). асісігезз Ьоок - адресна книга # 1. список користувачів або адресатів електронної пошти; 2. електронна адресна книга жи- телів міста, регіону або країни. асісігезз Ьиз - шина адреси, адресна шина # набір ліній у системній шині, використо- 27
Я(І(ІГЄ88 ГІЄІЙ вуваний для передавання сигналів, за до- помогою яких визначають розміщення ді- лянки пам’яті для виконуваних процесо- ром операцій читання/записування. У де- яких комп’ютерах також використовують для доступу до регістрів зовнішніх при- строїв. Має ширину від 8 до 32 розрядів. Іноді для економії місця на платі й кіль- кості провідників буває мультиплексова- ною, коли адреса по ній передається не вся одночасно, а спочатку молодші роз- ряди, потім - старші (чи навпаки). Мож- ливе мультиплексування шини адреси із шиною даних (див. також аМгезз ІаісИ, асісігезз зрасе, СРР, (Іаіа Ьиз, Іосаі Ьиз). асШгезз їїеісі - поле адреси # частина ма- шинної команди чи повідомлення, що мі- стить адресу (див. також аМгезз, орегаііоп сосіе). асісігезз Іаісіі - защіпка адреси # мікросхе- ма, встановлювана між адресною шиною й адресованим пристроєм (наприклад, ОЗУ). Керується сигналом АЬЕ (див. та- кож асісігезз Ьиз). асісігезз ІізІ - список адрес # див. також асі- ГЄ55 Ьоок. асісігезз шарріп£ - відображення адрес # 1. метод трансляції адрес з одного формату в інший, що дає змогу різним мережним протоколам взаємодіяти один з одним (див. також аМгезз гезоіиііоп)^ 2. виявлен- ня фізичної адреси по віртуальній чи логі- чній адресі на основі відповідності між фі- зичною пам’яттю комп’ютера та адресним простором задачі, визначеним системою керування пам’яттю (див. також ММУ, уігіиаі тетогу). асісігезз піазк - 1. маска адреси # набір пра- вил для ігнорування частини ІР-адреси; 2. маска підмережі # двійкова маска (ша- блон), призначена для виділення розрядів ІР-адреси з метою доступу до підмережі. Повідомляє, скільки розрядів ІР-адреси кодують номер мережі, а скільки - номер хост-комп’ютера. Кожен розряд для но- мера мережі маскується за допомогою 1. У мережі класу В стандартна маска - 255.255.0.0. Адміністратор мережі може розділити свою мережу на окремо адресо- вані підмережі, тоді використовується інди- відуальна маска підмережі. Синонім - зиЬпеї тазк (див. також ІР аМгезз). асісігезз ге^ізіег - адресний регістр, регістр адреси # регістр процесора, що містить повну адресу ОЗП чи частину адреси, ви- користовувану у разі визначення вико- навчої адреси (е$есІіке аМгезз) даних чи наступної виконуваної команди (див. та- кож СРР, іпсіех ге&зіег, ргоргат соипіег. ге^ізіег. зіаск роіпіег). асісігезз гезоіиііоп - перетворення адреси (адрес) # перетворення протокольної ІР- адреси у відповідну фізичну адресу (див. також аМгезз тарріп%, АКР, /Ж5). асісігезз зрасе - адресний простір # 1. діапа- зон адрес, до яких має чи може мати до- ступ процесор або програма. Залежить від ширини адресної шини й розрядності ре- гістрів процесора. Синонім - рЬузіса! ад(1ге88 8расе (див. також аМгезз Ьиз, ех- Іепсіесі аМгеззіп^, МСВ, ргоіесіесі тосіе, геаі тосіе, ге&зіег/іІе)\ 2. діапазон фізич- них або віртуальних адрес, виділених програмі (див. також тетогу ргоіесііоп, ркузісаі аМгезз, уігіиаі аМгезз, уіпиаі аМгезз зр асе). асісігезз зігоЬе (А8) - строб адреси, сигнал А8 # один із вхідних керівних сигналів мікро- схеми пам’яті, який генерує процесор чи контролер пам’яті. У разі його одержання пристрій пам'яті може почати операцію читання/записування (див. також аМгезз, ргосеззог, сопігоііег). асісігезз ігапзіагіоп - 1. перетворення адреси # процес відображення адрес одного адрес- ного простору на інший (див. також аМгезз Ігапзіаіог), 2. див. пеіїмогк аМгезз ігапз-іаііоп. асісігезз ігапзіаіог - перетворювач адрес # функціональний пристрій процесора, що перетворює віртуальні адреси у фізичні (див. також ОАТуг], ркузісаі аМгезз, уігіиаі аМгезз). асісігезз ппії - блок адресації # в паралель- них процесорах - пристрій, який на кож- ному циклі виконання команди обчислює бітову адресу (Ьіі адсігезз). Такий проце- сор, наприклад ТМ8320С8х, має два бло- ки адресації: глобальний (^ІоЬаІ асісігезз ипіі) і локальний (Іосаі асісігезз ипй) (див. також рагаїїеі ргосеззог). асІсІгеззаЬіїйу - адресованість. асІсІгезаЬІе - адресований, що має адресу # див. також АРА. асісігеззаЬІе роіпі - адресована точка # най- менша координатна точка на растровому екрані (зазвичай дорівнює пікселю), що може бути індивідуально адресована (див. також АРА). асісігеззіпз - 1. адресація # задавання адре- си, наприклад, адреси операнда в асемб- лерній команді, адреси вузла мережі чи 28
А^N одержувача повідомлення; 2. спосіб адре- сації - див. аМге88Іп% тосіе. айсігезміщ тосіе - режим (спосіб) адресації # метод визначення процесором адреси елемента даних (операнда), до якого звер- тається команда. Адресація буває регіст- рова й нерегістрова, пряма, індексна, від- носна й непряма, з одночасним збільшен- ням чи зменшенням адреси операнда (див. також аЬхоІиіе аМгезз, аию- десгетепіаі аиіоіпсгетеп- іаі аМге88Їп%, (Іігесі а<кІге88іп£, іт- теіїіаіе аМге88Їп&, іпсіехес! а<ігіге8- 8Іп&, ішіігесі а(Мге8$іп%, геїаііче аМге88Іп^, геаі а<кІге88, ге£І8Іег М- ге88ІП£, чігіиаі аМге88). айсіге88Іп^ $расе - адресований простір - ДИВ. а&ІГЄ88 8расе. АВЕ - 1. Аиіотаііс Воситепі Ееедег - ме- ханізм автоматичної подачі [оригіналів] документів (паперу), автоматичний зава- нтажник (подавач) документів # для при- строїв вводу-виводу інформації - прин- терів, сканерів тощо (див. також АМЕ, АЗЕ, С8Е, /ее(1ег)\ 2. Асіаріег Ве8сгір1іоп Еііе - файл опису адаптера (в ЕОМ з архі- тектурою МСА). ад-Вос ро1утогрЬі$т - див. оуегІоа<іїп%. АВІ - Аиіойеак Веуісе ІпіегГасе - інтерфейс АВІ # інтерфейс [зовнішніх] пристроїв кор-порацїї Аиіойе^к. асЦасепсу - суміжність, сусідство (мереж- них вузлів) # характеристика взаємороз- міщення двох мережних пристроїв, на- приклад, маршрутизаторів, пов'язаних одним сегментом мережі так, що пакет даних, надісланий одним пристроєм, при- ймає безпосередньо інший. Властивість, важлива під час обміну інформацією про маршрутизацію (див. також пеіхгогк, 081, раскеї, гоиіег). аф'асепі - суміжний, сусідній. ас1]и$< Ьошкіагіез - змінювати межі, грани- ці [зображення на екрані]. асІіизіаЬІе - що допускає регулювання, ре- гульований. асІдизСаЬІе аггау - масив змінної довжини (зі змінними границями) # див. також аггау. асЦизішепІ - 1. регулювання, настроювання, підстроювання, пригонка, юстування # див. також соїог асііиьітепк 2. внесення виправлень; 3. вирівнювання (наприклад, рядків під час верстки), поєднання (на- приклад, плівок різних кольорів під час монтажу шпальт у типографії). АВЬ - І. А<1йге88 Ваіа ЬаІсЬ - защіпка адре- си даних # див. також а&ігем Ьи8, Іаіск\ 2. Аиіотаїей Ваіа ЬіЬгагу - автоматизова- на бібліотека даних. АсіЬіЬ # звуковий адаптер фірми АсГЬіЬ Миііітейіа для ІВМ-сумісних ПК. Міс- тить частотно-модульований музичний синтезатор. Є стандартом де-факто. АВМА - 1. Айуапсей Вівріау МапиГасІигег$ оГ Атсгіса - американські виробники удосконалених (плоскопанельньїх) дисп- леїв, консорціум АВМА; 2. Айуапсей Г)МА сопі-гоПег - удосконалений ПДП- контролер # див. також ОМА, ОМАС\ 3. АуаіІаЬіІііу Вгіуеп Миіііріе Ассе88 - ба- гатостанційний доступ з урахуванням го- товності ресурсів # використовують в ме- режах з обмеженою пропускною здатніс- тю. абтіп - див. 8у8іет асітіпізігаіог. айтіпІ8Їег - вести справи, управляти, адмініст- рувати # адмініструвати програмну чи мереж- ну систему означає, зокрема, входити до неї та змінювати параметри, пов’язані з її послугами чи функціями (див. також ьухасітт). асітіпкігаїіоп - адміністрування # див. також пеіїчогк асітіпіхігаііоп. 8у8іет асі- тіпІ8ігаііоп. ас!тіпі$1га1іоп Іеаіигез - можливості (фун- кції) адміністрування [у СКБД]. айтіпІ8ІгаІІ¥е йі^іапсе - адміністративна дистанція, міра довіри адміністратора # міра довіри до джерела інформації про маршрутизацію, яку задає адміністратор маршрутизатора. Для маршрутизаторів Сі8со це число в діапазоні від 0 до 255 (чим більше значення, тим менше довіри джерелу). асітіпкігаііуе сіотаіп (АВ) - адміністрати- вний домен # група серверів, маршрути- заторів і мереж, керована однією органі- зацією (див. також (Іотаіп). айтіпІ8ІгаіІ¥Є Іоок - інструменти адмініст- рування, інструментальні засоби адмініс- трування [у комп’ютерній мережі]. асітіпкігаіог - адміністратор # фахівець, що відповідає за проектування, інсталя- цію, конфігурацію, контроль, керування й обслуговування мережі, системи чи СКБД (див. також (іаіа асІттІ8Іга(ог. сІаіаЬаье а<1тіпІ8Ігаіог, пеіххогк а(ітіпІ8ігаіог, 8у8Іет а<1гпіпі8ігаІог). А^N - 1. Апу йау по\¥ - у будь-який день від сьогодні; тепер у якийсь день # абре- віатура, прийнята в електронній пошті й чат-форумах (див. також с1іуі8реак)\ 29
АПО 2. Асіуапсесі Пі^ііаі Иеідуогк - удоскона- лена цифрова мережа # абревіатура, ви- користовувана у разі посилань на виділе- ну лінію пропускної здатності 56 Кбіт/с. АВО - АсііуєХ Паїа ОЬ]есї8 - об’єкти даних АсііуєХ, механізм (технологія) АОО # на- бір компонентів АсіікеХ, використовува- них для доступу до БД, які підтримують специфікацію ОЬЕ ОВ. АІ)Р - 1. Арріісаііоп Иеуеіортепі РІаїГогт - платформа для розроблення прикладних систем [застосувань] # див. також ріаі- /огт\ 2. Аиіотаїіс Паїа Ргосе88ІП£ - авто- матизована обробка даних. АВРСМ - Адарїіуе ПііТегепїіаІ Риїзе Сосіе Могіиіаііоп - адаптивна диференціальна імпульсно-кодова модуляція, АДІКМ # стандарт ІТ15-Т8 для кодування й ущіль- нення цифрових звукових фрагментів. За- писується різниця між поточним і попе- реднім звучанням, а також динамічно на- строюється шкала кодування для малих і великих змін звучання. Дає змогу переда- вати ©цифровану мову на швидкості 32 Кбіт/с. Використовують як метод збе- реження на дисках СП-ХА і СИ-І, а також для кодування і декодування в [безпрово- довому телефонному] зв'язку (див. також сотргеззіоп, тоіїиіаіог, поізе, РАМ, РСМ, РИМ, РУУМ). АОК - 1. див. аМгезг, 2. Асіуапсесі ПІ£ІІа1 Кесог(1іп£ - удосконалене цифрове запи- сування, технологія АИК # технологія за- писування на магнітну стрічку 8 мм, роз- роблена компанією РЬіІірз у 90-х роках. Місткість касети - від 15 до 60 Гбайт. АВ8 - 1. АиіоСАП Оеуеіортепі Бузіет - система проектування для АіДоСАП, сис- тема АП8; 2. Арріісаііоп Пеуеіортепі 8о1иііоп8 - рішення для розробки застосу- вань; 3, Арріісаііоп Пеуеіоршепі 8у81еш - система розробки застосувань; 4. Аиіотаїіс ПізІгіЬиІіоп Бузіет - система автоматичного розповсюдження (напри- клад, версій ПЗ). АВ8Ь - Азуїшпеігісаі Пі^ііаі БиЬзсгіЬег Ьіпе, Азуттеїгісаі И8Ь - асиметрична цифрова абонентська лінія, асиметрична П8Ь # розвиток технології НО8Ь (однієї з чотирьох технологій О8Ь). Відповідь те- лефонних компаній на появу кабельних модемів (саЬІе тосіет). Технологія висо- кошвидкісного передавання даних по звичай- них телефонних лініях (до користувача - зі швидкістю від 1,5 до 9 Мбіт/с, від нього - 640 Кбіт/с) на відстань до 5,5 км. Допускає ЗО передавання даних і телефонне з’єднання одночасно. У майбутньому швидкості АИ8Ь можна чотирикратно збільшити. Приклад: АТМ Іогтз (Ье Ьазіз (ог тозі А08І_ зузіетз. - Основу більшості АОЗЬ-систем ста- новить АТМ. (див. також АО8Ь.Ьііе, Ьії, Ьрз, НП8Ь, 18ОХ, ІіНр://усхе\з'.аАз1.сот, хО8Ь). АВ8Е.ЕЙЄ - спрощена АО8Ь # швидкість передавання до користувача - до 1,5 Мбіт/с, від нього - 384 Кбіт/с. Базується на стан- дарті (ліліє (див. АО8Ь). АВТ - 1. А0<1ге88-Ваи Тгап8сеі¥ег - [одно- кристальний] приймач-передавач адрес- даних (шини ГиПігеЬи8+); 2. див. аЬзігасі сіаіа іуре; 3. Аііапііс ПауІі^Ьі Тіте - Ат- лантичний денний час # -4:00 від СМТ. А В15 - АзупсЬгопоиз Паїа ІІті - асинхронний блок даних # пристрій, що дає змогу викону- вати пряме з’єднання між устаткуванням з інтерфейсом К8-232С і цифровим комутато- ром. асіуапсесі Гасіїіііез - засоби для досвідчених користувачів, розширені можливості. асіуапсесі іїііег - поліпшений фільтр. асіуапсесі ргіпіїпц - поліпшена якість друку # див. також соггезропііепсе циаіііу, сіпа/і тосіе, Іеііег циаіііу, ХІф. асіуапсесі циегу - складний запит (з логіч- ними операторами). асіуапсесі зеагсії - ускладнений запит # один з алгоритмів роботи пошукових веб- серверів (див. також рохеег зеагск, зеагск, зітріе зеагск). асіуегаагу - ворог, порушник, супротивник # ЗД. асіуегіізіпз рапеї - рекламна смужка. асіууаге - безоплатний програмний продукт із розміщеною в ньому рекламою # див. також Ьаппегмаге, /геемаге. АЕ - аЬоуе ог ециаі - більше чи дорівнює. АЕС - Аіотіс Епег^у Соттіззіоп - Комісія з атомної енергії (США). АЕЬ - АссерІаЬІе Етіззіоп Ьітіїз - допус- тимі рівні випромінювання. аегоріапе гпіе - правило [проектування] літака # “Складність збільшує ймовір- ність відмови; у двомоторного літака вдвічі більше потенційних проблем із двигунами, ніж в одномоторного”. У про- грамуванні й електроніці теж бажана про- стота, але не всупереч надійності та здо- ровому глузду. Як говорив Альберт Зйн- штейн, “усе варто робити якнайпростіше, але не простіше”. аегозрасе еіесігопісз - авіаційно-космічна електроніка # див. також еіесігопісз.
ацепі АЕ8 - 1. [О8Е] Арріісаііоп Епуігоптепі 8ресіГісаІіоп - специфікації середовища прикладних програм # затверджений фон- дом О8Г набір специфікацій для програму- вання інтерфейсу користувача у відкритих системах (див. також ОІЛ)\ 2. Аскапсесі Епсгурґіоп Біапбагд - поліпшений стандарт шифрування, стандарт АЕ8 # прийнятий міністерством торгівлі США 12 жовтня 2000 р. замість застарілого стандарту ОЕ8. Стандарт симетричного блочного шифрування (довжина блоку - 128 бітів) АЕ8 підтримує 128-розрядні ключі, але може підтримувати довші, 192- і 256- розрядні. Обраний N187 після трирічного відкритого вивчення МАК8, КС6, Купдаеі, 8егреШ і ТЧуоГізй. Ґрунтується на алгоритмі Купсіаеі (читають “рейндол”), розробленому бельгійськими криптогра- фами Джоаном Дімером (Лоеп Паетсг) і Вінсентом Ріджменом (Уіпсепі Кушеп) (див. також кпр://с8гс.пі8і^оу/епсгурііот/ае8). АГ - 1. Аихіїіагу саггу На£ - допоміжний прапор перенесення # один із прапорів регістра стану процесора (Р8\¥). Показує перенесення з третього в четвертий роз- ряд акумулятора. Використовується в операціях десяткової арифметики (див. також СГ, РЕ, 8Е, 2. Аидіо Егециепсу - звукова частота. АГАІСТ - Аз Гаг аз І сап іеіі - наскільки я можу сказати # абревіатура, прийнята в електронній пошті (див. також сіі^ізрєсік). АГАІК - Аз Гаг аз 1 кпо\у - наскільки мені відомо, наскільки я знаю # абревіатура, прийнята в електронній пошті й чат- форумах (див. також АЕАІК, (И^ізреак). АГАІК - Аз Гаг аз І гететЬег - наскільки я пам’ятаю # абревіатура, прийнята в елект- ронній пошті й чат-форумах (див. також АЕА1К, АїріхресікХ АГАІІІІ - Аз Гаг аз І ипдегзіапд іі - наскіль- ки я розумію # абревіатура, прийнята в електронній пошті й чат-форумах (див. також АЕАІК, АГАІК, <И%Ї8реак). АГС - 1. Адуапсед Ееаіиге Соппесіог - з’єд- нувач для [підключення] нових [відео]за- собів, інтерфейс АЕС (відеографічний ін- терфейс УЕ8А); 2. Аиіотаіїс Егедиепсу Сопітої - автоматичний контроль частоти; 3. Аиіотаііс Еопї СЬап^е - автоматична зміна шрифту; 4. Арріісаііоп Еошідаііоп Сіаззез - бібліотека АЕС # Місгозо/і. 5. Аікаїіпе іиеі сеіі - алкаліновий (лужний) паливний елемент # див. також ЕСО, /иеі сеіі, МЕС. АГО - 1. Арріісаііоп Е1о\у Піа^гат - блок- схема прикладної програми # див. також /Іо\^скаП\ 2. Аиіотаіїс Еііе ПізїгіЬиІіоп - автоматичне розповсюдження файлів. АГЕ - Апа1о£ Егопі Епсі - блок АЕЕ # при- стрій інтеграції аналогової та цифрової частини модему (див. також тосіет). аГГіпіііез - інтереси та схильності [користу- вача] # враховуються під час персоналі- зації вмісту - наданої користувачу інтер- нет-інформації. АЕІ8 - Аиіошаїіс Еіп^егргіпі ІсіепІіГісаІіоп 8узІет - автоматична система розпізна- вання відбитків пальців # такі системи використовують для збирання відбитків пальців у криміналістиці (див. також ЕАК, /іпрегргіпі гесо^піііоп, ЕКК). АЕІ - Аргії Еооі'з Локе - першоквітневий жарт, розіграш # традиційна розвага ха- керів і користувачів мереж ІУзепеі і Іпіетеі (див. також с1і§ізреак). АГК - А\уау Ггош кеуЬоагс! - далеко від клавіатури, відійшов від клавіатури # у співрозмовника немає поруч комп’ютера. Абревіатура, прийнята в чат-форумах (порівн. ВАК\ див. також сіі^ізреак). аГІег-ітаце - залишкове зображення (на екрані). АГТР - Апопутоиз Еііе ТгапзГег Рготосої - анонімний ЕТР # див. також ЕТР. АСС - Аиіошабс Саіп Сопігої - автоматич- не регулювання посилення (рівня гучнос- ті), АРП # у КТ (див. також СТІ, УАОщ). ацепсу - агентство, організація, установа, управління # див. також АКРА, ОАКРА, ОІ8А, ЕРА, №А. ацепда - 1. план рішення; 2. порядок денний, програма (обговорення); 3. плани (робіт). ацепі - агент # 1. від лат. а^епіїз - діючий. Невидима для користувача (зазвичай пра- цює у фоновому режимі), не пов’язана з певною БД, керована подіями програма (що виконує ті чи інші дії, коли відбува- ється задана подія). Є багато типів аген- тів. Научувані агенти часто називають іпіе11і%епі а%епі89 у разі використання з РПА - регзопаї а%епі8, агенти для пошуку В Інтернеті - кпОУУЬоІ8 ЧИ (ІГОЦІ8', 2. під час роботи на мережному чи комуніка- ційному устаткуванні агенти дають змогу включити його в систему мережного ке- рування (пеіууогк тапа^етепі зузіет, КМ8). Наприклад, 8NМР-агент, працюю- чи на маршрутизаторі, може за 8NМР- протоколом обмінюватися інформацією з 8КМР NN48. Синонім - 8о]імаге ауєпі. 31
а&§ге§аіе сіаіа Класифікація: Ьгокег а^епі - агент-брокер; саїаіуііс а^спї - агент-каталізатор; Гі11ег(іп£) а^епї - агент-фільтрувальник; тасгоа^епі - макроагент; зесигіїу а&еШ - агент безпеки; 8І£па11іп£ а^епі - агент-сигналізагор; зігеат а&епІ - потоковий агент. Приклад: Реоріе аге тоЬіІе, восіаі, соорегаііуе, апсі сотреііііуе адепіз. (ОопаІсІ №гтап) - Люди по суті є мобільними, суспільними, взаємодію- чими й конкуруючими істотами-агентами. (див. також АІ, іп/огтаііоп арєпЦ кпоуЖоі, пеи^епї). а££ГЄ£а1:е сіаіа - агрегат даних # такий складений тип даних, як зігисіиге чи аггау. а88ге2а^е ЬапсГтсИїї - загальний діапазон частот каналу # діапазон частот, по якому передається мультиплексований потік бі- тів (див. також ВАСР, ЬапіїміМі, ВОК). а88ге£а*е іуре - складений [агрегований] тип # тип даних, структура чи масив, складений з багатьох змінних (елементів) одного або різних типів (див. також аггау, зігисіиге, хиЬіуре, ипіогі). а££ге£а<іоп - об’єднання, з’єднання, агрегу- вання. а22ге8а^ог “ агрегатор # організація, що збирає й агрегує інформацію про товари, послуги та їхніх постачальників і надає її через веб-сайт, де може працювати сис- тема підтримки прийняття рішень, що дає змогу користувачам вибирати товари й послуги компаній-конкурентів (див. та- кож СКМ). а^іеі: - а^епі арріеі - аглет # Зауа-агент, що може пересуватися по Мережі від одного комп’ютера до іншого. АСР - Ассеїегаіесі Сгарйіс8 Роті - прискоре- ний графічний порт, порт АОР # специфі- кація порта, що забезпечує обмін даними між двома пристроями, і мікропрограма в наборах мікросхем корпорації Іпіеі для прискорення виконання програм тривимі- рної графіки: працює на частоті 133 МГц і ґрунтується на шині РСІ. З’явилася в 1997 р. Існує кілька реалізацій АСР: АСР їх. АСР 2х, АСР 4х зі швидкостями переда- вання даних 266, 533 і 1066 Мбайт/с від- повідно. На початку 1998 р. Іпіеі запро- понувала специфікацію АСР 2.0, а в 2000 році - третю версію специфікації АОР, яка підтримує режим АСР 8х (2128 Мбайт/с) і сигнали низької напруги (1,5 і 0,8 В). Ця специфікація дає змогу знизити енерго- споживання графічних адаптерів (див. та- кож СРС, %гаркіс5 самі, РСІ). АСКА8 - Апіі^іаге, Апіігеїїехіоп, Апіізіаііс - противиблискова, противідбивальна, про- тистатична [поверхня екрана монітора]. АН - АиіИепгісаііоп Неадег - протокол аутентифікації заголовка, протокол АН # використовується ІРВес для захисту гра- фіка, дає змогу знайти зміну інформації в заголовку пакета й визначити справж- ність його відправника (див. також ЕР8). АІ - 1. див. апі{ісіаІ іпіеііі^епсе^ 2. Апа1о£ Іприї - аналоговий увід [вхід]; 3. Асіарїег ІШеїТасе деГіпіїіоп - опис інтерфейсу [графічного] адаптера (8514/А корпорації ІВМ); 4. Арріісаііоп ІпІегГасе - приклад- ний інтерфейс (стандарту 8514/А). АІАА - Атегісап Іпзгіїиіе оГ Аегопаїйісз апд Азігопаиіісз - Американський інститут аеро- навтики й астронавтики. АІВ - Аидіо ІпІегГасе Воагд - інтерфейсна аудіоплата # звукова плата [портативно- го] ПК, що записує та відтворює аудіо. Дає змогу також підключати навушники. АГОС Тес1іпо1о£іе8 - Аиіотаііс Ідепііїї- саііоп апсі Паїа Саріиге Тесйпо1о&іе8 - технології (і засоби) автоматичної іден- тифікації та збору даних # забезпечують прямий увід даних у комп’ютер чи про- грамований логічний контролер без до- помоги клавіатури. Такий спосіб унемож- ливлює операторські помилки та приско- рює процес уводу (див. також ВВІВ). АІЕ -- Аисііо ІпіегсЬап^е Рогтаї - формат обміну аудіофайлами. АІІМ - Аааосіаііоп Гог ІпГогтаїіоп апсі Іта^е Мапа^етепі Іпіетаїіопаї - Асоціація ви- робників і користувачів засобів оброб- лення інформації та зображень, асоціація АІІМ # розробляє стандарти для техноло- гій керування документами. АІМ8 - 1. АиЮ Іп<1ехіп£ Ма88 Зіога^е - ма- сова пам’ять з автоіндексацією # стандар- тний інтерфейс РС-карт, призначених для збереження великих обсягів даних, на- приклад зображень чи мультимедійних файлів; 2. Айуапсесі Іта^е Мапа^етепі $у8Іет - удосконалена система обробки зображень, система АІМ8 [компанії Неиіеії-Раскагсі для перетворення інфор- мації паперових документів у цифрову форму і ущільнення]. А1О - АзупсЬгопоиз Іприі/Оиіриї - асинх- ронний ввід-вивід. аіг - “повітря” # кількість (частка) білого простору в макеті сторінки (НВС). 32
аІ£ОгИІітіс Гоипсіаііоп аіг Ьгизії (також аігЬгизІї) - “аерограф” - графічний ефект (інструмент) у редакто- рах зображень. аіг-іо-£гоііп<1 зузіет - система [зв’язку] класу “повітря - земля” # системи без- проводового зв’язку, що забезпечують у польоті телефонні переговори пасажирів з борта авіалайнерів (див. також хмігеїезз сот т ипісаіїопз). АІ8 - Аіапп Іпсіісаііоп 8і&па1 - сигнал тривоги. АІ8І - Аз І зее П - як я це бачу, на мій погляд # абревіатура, прийнята в електронній пошті й чат-форумах (див. також сИ&зреак). АІТ - Асіуапсесі 1пІе11і&епі Таре - удоскона- лена інтелектуальна (магнітна) стрічка, стандарт АІТ # стандарт для стрічкових накопичувачів і система масової пам’яті на магнітній стрічці, розроблена корпора- цією 8опу для збереження великих маси- вів даних (ємність понад 50 Гбайт, швид- кість обміну 6 Мбайт/с). Розвиток - стан- дарт 8-АІТ (див. також ОАТ, ОЬТ, тарпе- іїс іаре, оріісаі іаре, (*)ІС, іаре Ьаскир). АЛЛ - Аз І ипсіегзіапсі іі - наскільки я розумію # абревіатура, прийнята в електронній пошті. АІУ - Асіуапсесі Іпіегасйуе Уісіео - поліп- шене інтерактивне відео # проміжний аналого-цифровий формат лазерних дис- ків, що дає змогу інтегрувати аналогове відео з цифровим звуком і програмами. АІХ - Асіуапсесі Іпіегасііуе Ехесиїіуе # вер- сія 67У/Х яку розвиває ІВМ для комп’ю- терів Р8/2, К8/6000 і РоауєгРС. АКА - Аізо Кпо\уп Аз - також відомий як...; відомий також під ім’ям... # абревіа- тура, прийнята в електронній пошті. Си- нонім - ак.а (див. також Аі^ізреак). АЬ - 1. Асіаріаііоп Ьауег АТМ - рівень ада- птації АТМ; 2. див. агіі/ісіаі Іі/е. АЬАР - ... якнайпізніше # тип планування робіт у системах керування проектами (порівн. А8АР). аіагт (АЬМ) - тривога, звукове чи візуаль- не попередження [про небезпеку, необ- хідність уваги до комп’ютерної системи]. АЬЕ - Асісігезз ЬаісЬ ЕпаЬІе - дозвіл защіп- ки адреси, сигнал АЬЕ # див. також асісігезз Іаіск. аіегі - 1. попередження, застереження # звуковий чи візуальний сигнал про поми- лку, а також попередження користувачу про можливу помилку чи несприятливі наслідки його дії(й), менш критичних, ніж у разі аіагт} у програмуванні - це по- відомлення, пов’язане з асинхронним ви- кликом процедур у багатопотоковій (му- льтитредовій) системі. Можливий розпо- діл таких попереджуючих повідомлень на класи, наприклад, асітіп аіегіз, еггог аіегіз і ргіпіег аІегі$\ 2. сигнал тривоги; 3. попе- реджати. аіеії Ьох - вікно попередження # елемент СІЛ, діалогове вікно з повідомленням про помилку чи попередженням. Може місти- ти інструкції, які дії перед продовженням роботи треба виконати користувачу в да- ній ситуації. Синонім - аіегі міп&пи (див. також аіегіег, соп/ігтаііоп тезза^е). аіегіег - оброблювач попереджень # див. також аіегі Ьох. аІ£еЬгаіс - алгебраїчний. АЬСОЬ - АІеогіІЇїтіс Еап^иа^е - Алгол # процедурна МВР, розробка якої тривала з 1957 по 1960 р. Дуже вплинула на розви- ток процедурних мов (блокова структура, рекурсія, БНФ). У 60-70-х роках була мо- вою наукових публікацій. Перший компі- лятор з Алголу написав Здсгер Дейкстра (Есіз^ег Вцкзіга). Розвиток мови: АІ^оІ-60, АІ£о1-\¥ (1965 р., XV — на честь Н. Вірта). Подальший розвиток Алгола-60 - Алгол- 68. Через складність мова не мала поши- рення. аІ£огііііт (АЬС) - 1. алгоритм # математи- чна функція чи кінцевий набір описів конкретної послідовності дій (правил), потрібних для того, щоб комп’ютер чи ін- телектуальний пристрій виконали за пев- ний час те чи інше завдання, наприклад, ущільнення зображення, вибір оптималь- ного маршруту пересилання чи пакета шифрування даних. Алгоритм можна описати блок-схемою. Термін походить від імені давньоперського математика Мухаммеда ібн Муса аль Харезмі, що на- писав трактат, присвячений алгоритміч- ному методу. Приклад: Тїіе тозі ктсіатепіаі сопсері іп ргодгаттіпд із іііе аідогііїїт - а зеі ої іпзішсііопз (ог сіоіпд зотеіЬіпд. (8ієує Ьоїіг) - Най- більш фундаментальною концепцією в про- грамуванні є алгоритм - набір інструкцій для досягнення потрібного результату, (див. та- кож аі^огіікт чаїісіаііоп, сопігої аІ£огіікт, сгуріоаІ£огіікт, /Іоуускагі)} 2. метод, пра- вило. аІ£огііІіт уаіісіаіїоп - перевірка правильно- сті алгоритму, доведення правильності алгоритму # див. також аі^огіїкт. аІ£огііІітіс - алгоритмічний # шо ґрунту- ється на алгоритмах. аІ£огіїІітіс Гоипсіаііоп - алгоритмічна ос- нова, алгоритмічна база. 33
аІ^огіїЬт-зресіПс аІ£огіїЬт-8ресііїс - алгоритмічно (функціо- нально) спеціалізований # синонім - /ипсіїоп-$ресі/іс. аііаз - псевдонім, альтернативне [додатко- ве] ім’я # 1. ім’я, використовуване для по- силання на когось чи щось, зокрема суку- пність імен і електронних адрес, під яки- ми користувач відомий системі (див. та- кож аііазіпзр))* У САПР - псевдонім (додаткове ім’я) ланцюга, шини чи ком- понента. а1іа$іп£ - 1. східчастість [ліній] # у комп’ю- терній графіці ~ небажані візуальні ефек- ти східчастості, зубчатості зображення на кривих лініях, колах чи прямих, парале- льних до країв екрана. Виникають у разі недостатньої роздільної здатності моніто- ра, малої частоти зміни кадрів, а також під час багаторазового збільшення раст- рового зображення (див. також апії- аііампз, агії/асі); 2. сполучення імен # си- туація, за якої той самий об’єкт доступний під різними іменами (див. також аііах). Аіі ВаЬа # технологія шифрування корпо- рації МІСГО8ОЙ. А-ІіГе (АЬ, АІіГе) - див. агіїрсіаі Іі/е. аІІ£іі - вирівнювати # див. також аііуптепі, аіщпесі - вирівняний, орієнтований. а1І£піп£ - 1. вирівнювання; 2. приведення мо- делі, збереженої в базі даних, у відповід- ність із конфігурацією реальної мережі. а1І£ішіеп< - 1. вирівнювання # у НВС і текс- тових процесорах - спосіб розміщення тексту і/чи графічних об’єктів усередині стовпчика і/чи відносно центра, лівої і правої меж сторінки. Вирівнювання мож- на здійснювати по вертикалі та горизон- талі, по лівому чи правому краю (гі%кі аІі%птепі) стовпчика, а також по центру. В електронних таблицях і базах даних мо- жливі інші види вирівнювання, напри- клад, чисел по знаку десяткової крапки. Синонім - іизй/ісаііоп (див. також кагсі зрасе, Іе/і ііізй/ісаііоп, тісго$расіп&, га%£ес1 гі%кі, мюгЖкгар); 2. вирівнювання по межі # розміщення компонувальником секції коду за адресою пам'яті, кратному заданому степіню двійки, зазвичай 8, 4 або 16. У цьому випадку кажуть, відпові- дно, про вирівнювання по межі слова, по- двійного слова чи параграфа (див. також Ііпк есіііог). аІІ-іп-опе - 1. “усе в одному” # принцип і технологія виконання системної плати, виробу чи програми, наприклад аіі-іп-опе сагїгі(І£е - єдиний функціонально закін- чений картридж лазерного принтера, що містить тонер, проявник і барабан; 2. мо- ноблоковий ПК # конструктивне вико- нання ПК як єдиного цілого. Вперше реа- лізовано фірмою Арріе Сотриїег8 у ком- п'ютерах Масіпіозк, зараз усе частіше зу- стрічається в лінійках РС (див. також сіехкіор, сотрасі са8е, /иіі іоууєг, тісго- іохиег, 8ГР, зіітііпе, іоууєг). аііосаіе - розміщати, розподіляти; виділяти ресурс, пам’ять # порівн. сіеаііосаіе. аііосаііоп - 1. виділення (ресурсу), розмі- щення, розподіл, призначення # напри- клад, процес обчислення компоновником адрес пам'яті для об’єктного модуля (див. також тетогу аііоссіііоп, аііосаіїоп скаіп, аііосаііоп тар, аііосаіїоп ипіі)', 2. результат розподілу, призначення, виділення (ресур- су)- аііосаііоп сЬаіп - ланцюжок розподілу # список кластерів, зайнятих файлом (див. також аііосаііоп, сіизіег, сИ$к хесіог, /аиііу 8ЄСІОГ). аііосабоп тар - таблиця розподілу [ресурсів] # див. також аііосаііоп. аПосабоп ііпИ - одиниця [блок] виділення пам’яті # наприклад, одиниця дискової пам'яті, виділеної файлу. Еквівалентна кластеру (див. також аііосаііоп, сіизіег). аІІорЬопе - алофон # набір звуків, що ма- ють однакові властивості чи однакову ін- формативність. аІІорЬопе $ігіп£ £епегабоп - перетворення послідовності букв у послідовність ало- фонів (наприклад, у системі перетворення тексту в мову) (див. також аііоркопе). аііоу гесогсііп£ - [однократне] записування [на оптичний диск] шляхом перетворення [складу] сплаву записувального шару по- верхні. АЬМ - 1. Аіапп - див. А1агт\ 2. Арріісагіоп ЬіГесусІе Мапа^етепі - керування життє- вим циклом застосування # аналіз, проекту- вання, розробка, тестування, підтримка і супровід програмного продукту (застосу- вання) на всіх етапах його життєвого циклу. АІрЬа [АРХ] - процесор АІрЬа # 64-роз- рядний К18С-процесор, розроблений кор- порацією ОІ£Ііа1 ЕциіртепІ (процесор АІрЬа 21064). Перший процесор у світі, що перевищив планку тактової частоти 1 ГГц (див. також СРЦ). аІрЬа - 1. перша буква грецького алфавіту; 2. у комп'ютерній графіці - четвертий компонент коліру, використовуваний для 34
Атегіса Опііпе (АОЬ) контролю змішування кольорів з фоном або підлеглим об’єктом. У цьому разі його значення, що дорівнює 1,0, означає цілко- виту непрозорість, а 0,0 - цілковиту про- зорість об’єкта. аІрЬа ЬІепйіп£ - альфа-накладання, аль- фа-змішання, альфа-ефект # використо- вується у комп'ютерній графіці для ві- дображення прозорості скляних або рі- динних об’єктів за допомогою комбіну- вання напівпрозорих основного та фо- нового зображень. Цей ефект може ви- користовуватися також у анімації для отримання плавного переходу одного зображення в інше. аІрЬа Іезі - див. аірка іе$ііп%. аїр На Іе8Ііп£ - альфа-тестування # перша стадія тестування нового програмного чи апаратного продукту усередині компанії- розробника до того, як він вийде за її ме- жі (приблизно відповідає нашим лабора- торним випробуванням). Зазвичай поля- гає в систематичному випробуванні усіх функцій програми. Наступну стадію на- зивають бета-тестуванням (див. також Ьеіа іе$ііп%, %атта іе8ііп%). аІрЬа уєгзіоп - альфа-версія # неповна по- чаткова версія програмного продукту, поширювана усередині фірми й серед партнерів, зокрема з метою початку роз- роблення прикладних програм (див. та- кож Ьеіа уегхіоп, сегзіоп). аІрЬаЬеі - абетка, алфавіт # 1. сукупність символів, використовуваних у мові про- грамування чи в природній мові; 2. кінце- ва непуста множина символів (див. також А8СІІ, скагасіег $еі, Сугіїїіс, Ьаіігі). аІрЬаЬеііс - абетковий, буквений # напри- клад, аІрЬаЬеІіс 8Ігіп& - текстовий рядок, рядок букв (порівн. аІрЬапитегіс). АІрЬа-сЬаппеї (також аІрЬа сЬаппеї) - альфа-канал # додаткові (з 23-го по 31 -й) вісім розрядів для 24-розрядних графіч- них адаптерів (по 8 біт на кожний колір), що дають змогу задавати пропорції змі- шування кольорів для операцій маскуван- ня та інших. аІрЬапитегіс - абетково-цифровий, букве- но-цифровий, текстовий # набір символів, що містить малі та великі букви, цифри, знаки пунктуації та деякі керівні символи (див. також А8СІІ, ЕВСІЛС, Епісосіе). аІрЬапитегіс сЬагасіег - абетково- цифровий символ; буква чи цифра # у про- грамуванні - набір символів без знаків пунктуації, математичних і керівних сим- волів (див. також ЛЕСІ І, сЬагасіег, ЕВСОІС, Епісосіе). аІрЬапитегіса! - див. аІрЬапитегіс. АЬ8 - див. аиіотаііс Ііпе 8уЛісИіп&. аІіегаЬІе - змінюваний. а1іегіп£ еггог - нерегулярна (неповторюва- на) помилка # помилка, що трапляється в непередбачувані моменти часу, напри- клад, через мікротріщини в мікросхемах. аііегпаіе кеу - альтернативний ключ [по- шуку] # у СКБД - ключ, не заданий як первинний (див. також ргітагу кеу). а11егпаІііі£ сиггепі (АС, а.с.) - змінний струм # електричний струм, що змінює свій на- прямок з частотою 50 Гц - у Росії та в Україні та 60 Гц - у США. Можна подати у вигляді синусоїдальної хвилі (порівн. сіігесі сиггепі', див. також сиггепі, ромег ьирріу, С/Р8). аііегпаііуе - 1. альтернатива, вибір; 2. аль- тернативний. акегпаііуе ІіЬгагу - додаткова (альтернати- вна) бібліотека. АІДІ - 1. Агійітеііс-Ео£іс ЕІпії - арифмети- ко-логічний пристрій, АЛП # частина процесора, що виконує набір його ариф- метичних (адсііііоп, виЬігасІіоп, тиііірііса- ііоп, діуізіоп, сотрагізоп) і логічних ко- манд, а також команді зсувів і порівнянь. Команди арифметики з рухомою комою виконує блок ЕРІ}, керування пам’яттю і взаємодію з зовнішніми пристроями - блок ММІ] (див. також асситиіаіог, соттапс! 8еі, СРІ}, СВ18Р, ге%І8іег); 2. Аззосіаііоп оГ Еіьр О^егз - Асоціація ко- ристувачів мови Ьізр # див. також Ьі$р. АМ - 1. див. атріііисіе тосіиіаііоп^ 2. див. ахзосіаііче тетогу. АМА - Аиіотаііс Ме§8а£е Ассоип1іп£ - ав- томатичний облік повідомлень # система, що автоматично документує дані, потріб- ні для розрахунків з абонентом за міжмі- ські дзвінки (див. також СОВ, ВМОКЛІ)- атЬег - бурштиновий відтінок [екрана мо- нохромного термінала]. атЬіепі Іі^Ьі - розсіяне світло # у КГА - загальне світло сцени; світло, що не ви- ходить з якихось конкретних джерел і дає постійне освітлення всім поверхням неза- лежно від їхньої орієнтації. атЬІ£иои$ - неоднозначний; сумнівний, невизначений. Атегіса Опііпе (АОЬ) - служба АОЬ # на- ціональний провайдер Інтернету (Ьіір.7/уууууу.ао1.сот). Популярна і найбі- льша комерційна онлайнова служба в 35
АМГ США. Надає послуги електронної пошти і базові служби Інтернету (див. також СотриЗегуе, СЕпіе, М81У, Ргосііру, кир://ууумц. аоі. сот). АМЕ - АШо Микі Реедег - багатосторінко- вий автозавантажувач # див. також АОР[Ц, А8Р, С8Р,/ееАег. АМІ - Акегпаіе Маїіс іпуєгзіоп содіп§ - ко- дування з чергуванням полярності елемен- тів, спосіб АМІ # схема біполярного коду- вання, застосовувана на лініях Т-1 і Е-1. АМІ8 - Аидіо Мезза^іп^ ІпґегсЬап^е 8ресі£ісаііоп - специфікація обміну мов- ними повідомленнями. АМЬСВ - Асііуе-Маґгіх ЬСО - РК-дисплей з активною матрицею. ашошіі - кількість. атрег ' див. атрегхапсі. атреге (А, атр) - ампер # одиниця виміру сили електричного струму (6,25* 1018 еле- ктронів за секунду). Названа на честь французького фізика Андре Марі Ам- пера [1775-1836 рр.] (див. також аііег- паііпр сиггепі, сіігесі сиггепі, тісго- атреге). атрегзапй - амперсанд, # символ & (А8СІІ 38), який в англійській мові часто заміняє слово апсі. атрііїїсаііоп - 1. посилення; 2. розширення (прав). атріііїег - підсилювач # пристрій, напри- клад повторювач, який підвищує потуж- ність електричних сигналів, ослаблених у результаті згасання (див. також аііепиаііоп). атрІіГу - 1. підсилювати (електричний сиг- нал) # див. також &аіп', 2. збільшувати. атрііішіе - амплітуда, розмах коливання # від лат. атріііисіо - просторовість, прос- торість. Максимальне значення (рівень) аналогового чи цифрового сигналу (див. також АМ)\ більш строго - різниця між максимальним і мінімальним рівнем сиг- налу. атрііішіе тодиіаііоп (АМ) - амплітудна модуляція, АМ # метод кодування сигна- лу (зазвичай радіосигналу) шляхом зміни амплітуди частоти-носія (сигнала-носія) (див. також АВРСМ, РМ, тосіиіаііоп, тосіиіаіог, РАМ, РСМ, РИМ, РММ). АМР8 - Асіуапсесі МоЬіІе РЬопе 8еп/ісе - розвинена мобільна телефонна служба, стандарт АМР8 # одна з раніше пошире- них систем аналогового стільникового зв’язку в США. Використовує частотний діапазон 825-845 МГц для радіозв'язку мо- більного термінала з базовою станцією (ка- нал приймання) і діапазон 870-890 МГц - для зв'язку у зворотному напрямку (канал передавання). Ширина смуги частот кожно- го з 600 каналів - 30 кГц (див. також 1О, О-АМР8, ІЇАМРЗ). АМК - Аисііо/Мосіет Кізег - специфікація АМК # відкритий промисловий стандарт на плату розширення системної плати та ін- терфейс, який підтримує як аудіосистеми, так і модем. Створений на основі специфі- кації АС’97. Плати АМК (модеми, звукові карти) під’єднуються до системної плати, обминаючи шину РСІ (див. також аисііо Ьоагсі, СВР, сІаи%кІег Ьоагсі, ехрапйоп Ьоагсі). апаІО£ - аналоговий # характеризує процеси в реальному житті (наприклад, людську мову), описувані за допомогою таких безперервно змінюваних фізичних величин, як амплітуда, напруга, частота чи фаза сигналу. Приклад: Мові геаІ-Ггїе зідпаїв аге апаїод, \л/ЬісЬ теапз Йіаі #іеу уагу сопііпиоивіу іп ііте апсі іп атріііибе. - У реальному житті більшість сигналів аналогові, а це означає, що вони постійно змінюються в часі за амплітудою, (порівн. Аі^ііаЬ див. також АВСщ, апаїод сієуісє, апаїод сотриіег, апаїо^ щргаї, ОАСщ). апа1о£ сотриіег (АС) - аналоговий ком- п'ютер, аналогова обчислювальна машина, АОМ # комп'ютер, що вирі- шує певний клас завдань методом фі- зичного моделювання. Рішенню від- повідають результати вимірювання параметрів процесу. Синонім - апаїод таскіпе (порівн. сіі^ііаі сотри- іег; див. також куЬгіА сотриіег). апа1о£ сієуісє - аналоговий пристрій # при- стрій, керований аналоговими даними і сигналами (див. також апаїод хі^паї, О8Р). апа1о£ ІоорЬаск - аналогова петля # метод тестування, за яким переданий сигнал знову подається в пристрій через анало- говий вхід (див. також ІЄ8ІІП£ теікосіоіору). апаІо£ шіхіп£ - змішування [мультиплексу- вання] аналогових сигналів # отримання з двох аналогових сигналів одного. Синонім - апа1о& тикірІехіп£ (див. також апаїод 8І&- паї, Аі^ііаі тіхіп%). апа1о£ топііог [сіізріау] - аналоговий мо- нітор [дисплей] # монітор з аналоговим відеовходом, що дає змогу задавати без- перервну шкалу сірого кольору чи скла- дових кольорів для кольорового зобра- 36
апітаііоп тосіе ження, на відміну від цифрового моніто- ра, в якому обмежено кількість градацій сірого кольору (чи кольорових складо- вих). Так, УСА-дисплей є аналоговим, а ЕСА цифровим. апа1о£ііе 8ЄП8ОГ - аналоговий давач - див. 8ЄП8ОГ. апа1о£ 8І£паІ - аналоговий сигнал # безпе- рервний сигнал, що приймає множину значень у певному діапазоні величин (по- рівн. с1і&ІіаІ 8і%паІ\ див. також апа!о%, апаІо% сієуісє, апаІо% тіхіп%, апаІо% уйіео, О8Р диапііхаііоп еггог). апаІо£ іеІерЬопе - аналоговий телефон [те- лефонний апарат] # телефонний апарат, що приймає звукові (акустичні) сигнали й посилає по телефонній лінії аналогові електричні сигнали (див. також РОТЕ). апа1о£ ігапзтіздіоп - аналогове передавання # передавання інформації за допомогою модуляції аналогових сигналів (див. та- кож апаІо% 8І%паІ). апаІ0£ уісіео - аналогове відео # передаван- ня відеозображення за допомогою анало- гових сигналів (порівн. (1І£ііаІ уіс1єо\ див. також апаІо% $і%паГ). апа1О£-іо-(ІІ£ІіаІ -- див. А/О. апа1о£ііе - аналоговий # англійське напи- сання слова апаІо%. апа1о£-уагіаЬ1е йеіауз - [аналогові програ- мовані] затримки, зумовлені значенням керуючої аналогової змінної # див. також хеІесІесІ-раіИ (Іеіауз. апаїузіз - аналіз, вивчення, дослідження # складний процес, що охоплює ідентифі- кацію питання чи проблеми, моделюван- ня, дослідження результатів, інтерпрета- цію результатів і вироблення рекоменда- цій (див. також апаїузі). апаїузі - 1. аналітик, постановник завдань, дослідник; 2. криптоаналитик # див. та- кож сгуріапаїузі. апаїуіісаі - аналітичний, символьний # ме- тод вирішення математичних задач за до- помогою ПЗ для символьних перетворень формул (комп’ютерної алгебри) (порівн. питегісаі). апаїуіісаі ргосе$$іп£ - аналітична обробка # обробка даних для підтримки прийняття рішень (порівн. орегаііопаї ргосе88іп& див. також 088, кіхіогісаі (Іаіа, ОЬАР). апсезіог - попередній елемент, “предок”. апсезіог те1йоЙ8 - методи (правила) пере- дування. апсезіог оЬ]есі - породжувальний об’єкт. апсЬог - прив’язка, проф. анкер # слово чи група слів, до яких прив’язане гіпертекс- тове посилання (див. також Ьаск Ііпк). апсйог сеіі - опорна (базова) ділянка # в електронних таблицях - фіксована ділян- ка, що є початком діапазону ділянок (див. також асііуе сеіі, сиггепі сеіі, сеііц], зргеасізкееї). апсіїїагу - допоміжна, додаткова # напри- клад, апсіїїагу зесііоп - допоміжна секція. А№В - 1. Апу сіау по\у - у якийсь час # аб- ревіатура, використовувана в листуванні електронною поштою; 2. кон’юнкція (соп-іипсііоп), логічне множення, логічна функція ТА # операція над двійковими розрядами операндів (0, 1) чи над логіч- ними величинами (ігие, /аІзе)9 що повер- тає значення “істина” тільки коли обидва операнди є одиницями чи обидва правди- ві. У програмуванні часто використову- ється для перевірки значення потрібних розрядів маски, регістра стану тощо, на- приклад, 1001 АКВ 0101= 0001 (див. та- кож орегаїог, О/?, /гЩй Луд/е, ХОР). АИВ Вхід Вхід Вихід 0 0 0 0 1 0 1 0 0 1 1 1 аіщіе Ьгаскеі$ - кутові дужки, символи “<” і “>” (знаки “менше, А8СІ1-код 60, та “більше”, А8СП-КОД 62) # див. також Ьгасез, Ьгаскеіз, рагепікезіх. ап£$<гош - ангстрем # одиниця довжини, що дорівнює одній стомільйонній частці сантиметра. Названа на честь шведського фізика Йонаса Ангстрема (1814-1874 рр.) (див. також папотеіег). АМ - див. аиіотаііс питЬег ісіепііфсаііоп. апітаі - анімат # штучний автономний агент, який діє у віртуальній реальності. Синонім - аПіГісіа! аиіопотоиь а^епі (див. також уігіиаі геаіііу). апітаіесі ЬиНопз -• “живі” кнопки. апітаііоп - анімація, мультиплікація # ви- ведення на екран послідовності зобра- жень, що трохи відрізняються, для ство- рення ілюзії руху. Для цього моделюють розвиток у часі певних процесів, відобра- жуваний послідовністю кадрів. Анімацію широко використовують насамперед у комп’ютерних іграх (див. також ЗО апітаііоп, сотриіег-%епегаіесІ іта^егу, /асіаі апітаііоп, ііує уісіео. тогркіп%, ІУУЄЄПІП%). апітаііоп тосіе - режим анімації чи муль- 37
апітаііоп оГ тосіеі ехесиііоп типлікації (покадрове виконання програ- ми). апітаііоп оГ тосіеі ехесиііоп - візуалізація прогону моделі. апітсеї - багатокадровий кель # див. також асіог, сеі. апізоіторіс - анізотропний, неоднорідний # 1. термін можна ужити, наприклад, якщо швидкість передавання даних залежить від напрямку передавання; 2. у КГА - не- відповідність горизонтальних і вертика- льних відстаней на екрані монітора (по- рівн. ізоігоріс). АNN - див. агії/ісіаі пеигаї пеіюогк. аппоіаііоп - 1. анотація, реферат # від лат. аппоіаіїо. Короткий виклад змісту книги, статті тощо; 2. зауваження, примітка, ко- ментар, посилання # додаткова інформа- ція щодо конкретного місця в документі чи програмі; 3. проставлення позиційних позначень компонентів і розподіл (упаку- вання) секцій компонентів по корпусах (у САПР електроніки); 4. анотування. аппоіаііоп тагк - позначка примітки чи виноски (наприклад, ініціали того, хто робить примітку). аппоипсетепі - анонсування, оголошення, повідомлення # офіційне оголошення да- ти виходу продукту. аппоулуаге - докучлива умовно безоплатна програма # увесь час нагадує вам, що ви користуєтеся незареєстрованою копією програми і протрібно сплатити регістра- ційний внесок. Після його оплати й ре- єстрації усі набридливі повідомлення зникають. Синоніми - %иіІШаге, па%\уаге (див. також Ьаппегмаге, сагєххаге, /аіїмаге, /геехшге, риЬІіс сіотаіп, зкагемаге). ап о пушку - анонімність. апопушігег - програма (засіб) збереження анонімності під час роботи в Інтернеті (див. також соокіе Ьизіег). апопутоиз - анонімний # (від грец. апопу- тоиз - що не має імені, безіменний, без зазначення фамілії) стандартне ім'я кори- стувача під час реєстрації доступу до РТР-сервера (див. апопутоиз РТР). апопутоиз ЕТР (АЕТР) -- анонімний РТР # інтерактивний сервіс, надаваний багатьма інтернет-серверами. Надає користувачу можливість пошуку й переписування файлів у Інтернеті за допомогою прото- колу РТР. Коли до РТР-сервера підклю- чається незареєстрованний користувач, щоб одержати доступ до файлів (зазвичай тільки для читання), він уводить замість свого імені слово “апопутоиз”, а замість пароля - адресу своєї електронної пошти (див. також РТР, е-таіі, Іо%оп, зегчег). апопутоиз ріре - анонімний канал # меха- нізм ІРС, що забезпечує прямий зв'язок між двома процесами на одному комп'ю- тері для передавання даних (див. також патесі ріре). А N81 - Атегісап №НопаІ 8іапс1апІ8 ІпзбШІе - Американський національний інститут ста- ндартів # безприбуткова державна органі- зація (кіїр://\ух\п\шп8і.ог&) зі штаб- квартирою в Нью-Йорку, утворена в 1918 р. невеликим консорціумом маши- нобудівних асоціацій і державними аге- нтствами. Має статус головного розро- бника стандартів у країні, яких індуст- рія може дотримуватися на добровіль- ній основі. (Насправді А1М8І не розроб- ляє стандарти сама, а об'єднує на основі відкритості та досягнення консенсусу понад 175 груп спеціалістів.) Репрезен- тує США в таких міжнародних органі- заціях зі стандартизації, як 180. У сфері обчислювальної техніки розробляє ста- ндарти на мови програмування й інтер- фейси, зокрема Си, Фортан, Кобол, 8(}Е, Паскаль, інтерфейс 8С8І та ін., акредитуючи для цього інші органи, що функціонують під егідою АИ8І. У сфері телекомунікацій бере участь у підгото- вці стандартів на мережні протоколи й шифрування даних (див. також ІЕЕЕ, 180, ІТО-Т, N180, N187). А^І сЬагасіег 8еі - набір символів А1Ч8І # розроблена АИ81 8-бітова кодова табли- ця, використовувана у \Уіпс1о\У8 для по- дання 256 керівних і абетково-цифрових символів. Перша половина цього набору збігається з кодом А8СІІ (див. також скагасіег зеі). А N81 іегтіпаї - АИ8І-термінал # звичай- ний тип текстового дисплея з набором команд стандарту А1Ч8І. ап8луег (але) - 1. відповідь, реакція; 2. від- повідати. ап8Л¥ег тосіеш - модем-автовідповідач. ап8\¥егіп£ тасЬіпе - [телефонний] автовід- повідач. апіеппа - антена # від лат. апіеппа - рея. Пристрій для випромінювання чи при- ймання радіохвиль. апііа1іа8Іп£ (також апіі-аііазіп^) - 1- згла- джування (вирівнювання); побудова пла- вної, безсхідчастої кривої чи прямої по точках чи елементах зображення; алго- 38
АРІС ритм растрової машинної графіки # у комп’ютерній графіці - автоматичне усу- нення східчастості зображень ліній чи кривих, спричинене недостатньою розді- льною здатністю екрана (порівн. аііазіп^; див. також}адресі іта%е); 2. згладжування кольорів, плавна зміна (перехід) кольору. апііуіпіз {також апіі-уігиз) - 1. антивірус # застосування, призначене для виявлення і видалення вірусів. Написання терміна че- рез дефіс зустрічається частіше в Європі (див. також апіічігиз зо/іукаге, уігиз); 2. антивірусний # наприклад, апііуігиз рго£гат - антивірусна програма. апііуіпіз «оГЬуаге - антивірусне ПЗ # сукуп- ність програмних засобів, призначених для боротьби з різноманітними комп’ютерними вірусами (див. також кассіпе, мігиз зсаппег). апусазі - комусь # метод розсилання паке- тів, зокрема реалізований у протоколі ІРчб. Дає змогу пристрою надсилати дані найближчому з групи одержувачів (по- рівн. ипісазі; див. також Ьгоасісазі, тиііісазї). АО - апаіо£ оиіриї - аналоговий вивід [вихід]. АОЬ - 1. див. Атегіса Опііпе; 2. Аппу оГ Еатегз - юрба ламерів # абревіатура, прийнята в чат-форумах; натяк на Атегіса Опііпе (див. також сії&ізреак). АО(} - ауега£е оиі£оіп£ циаіііу - середня якість на виході # очікуваний середній рі- вень якості продукту, що випускається, з певним рівнем якості продукту. АР - див. ассезз роіпі. АРА - АП Роіпіз АсІсІгеззаЬІе - з адресацією всіх точок # пристрої виводу, у яких мо- жна адресувати (відповідно змінювати) кожен елемент зображення (див. також аскігеззаЬІе роіпі). АРА (Іізріау - АП Роіпіз АсісІгеззаЬІе сіізріау - АРА-дисплей (див. також АРА, сіізріау). АРС - 1. АзупсЬгопоиз Ргосесіиге Саіі - аси- нхронний виклик процедур; 2. Аиіошаїіс Рарег Сийег - механізм автоматичного розрізання [рулонного] паперу [на арку- ші]; 3- Атегісап Ро\уег Сопуєгзіоп - кор- порація АРС # найбільший виробник джерел безперебійного живлення (див. також ОР8). А/РС - див. Аиіо РС. АРСО 25 - стандарт АКСО 25 # стандарт назе- много цифрового мобільного радіозв'язку (див. також ТЕТЕА, кіір://\еу^.арсоіпііог^). АРСІІС - ТЬе Аззосіаііоп оГ Регзопаї Сотриіег Озег Сгоирз - Асоціація груп користувачів ПК. АРБІІ - Арріісаііоп Ргоіосої Оаіа Ппії - па- кет даних протоколу прикладного рівня, пакет АР 015 # пакет даних для обміну між двома прикладними програмами по комп'ютерній мережі. Належить до верх- нього рівня взаємодії в семирівневій мо- делі 081 (див. також арріісаііоп Іауег). арегіиге - апертура # у САПР електроніки - діафрагма фотоплотера, за допомогою якої роблять засвічування фоточутливого шару; має різні розміри й форму. арегіиге £гі11 (АС) - апертурні ґратки # технологія виготовлення масок з тонких провідців, використовувана в ЕПТ Тгіпіігоп. Розроблена корпорацією 8опу (див. також СкготаСІеаг, зкасіоус тазЕ). арегіиге Іізі - список апертур # у САПР електроніки - текстовий файл, що містить розміри всіх використовуваних апертур конкретного фотоплотера (див. також ЕОА). АРЕХ - Асіуапсесі Ргосе88ог Ехіепзіоп [Ьиз] - удосконалена процесорна шина розши- рення, шина АРЕХ. АРІ - 1. Арріісаііоп Рго£гаттіп£ ІпІегГасе - інтерфейс прикладних програм # набір стандартних програмних переривань, ви- кликів процедур (методів) і форматів да- них, які використовують прикладні про- грами для запиту й одержання від опера- ційної системи, телекомунікаційного про- токолу, програмного інтерфейсу (механі- зму) чи певних послуг (сервісів). АРІ ви- значає рівень абстракції вихідного тексту, що дозволяє переносити вихідні тексти програм на комп’ютери з різними проце- сорами, де їх після перекомпіляції можна одразу виконувати. Прикладами АРІ є 8УЮ і МеіВЮ8. Приклад: №І8саре, Ііке еуегу оіИег зойи/аге сотрапу, пеесіесі МісгозоЙ іо геїеазе еагіу уєгзіопз оі зотейііпд саііеб 'Йіе АРІз' (ог УУіпсіоууз. (МісИаеІ і_єууі8) - Фірма №ізсаре, як і будь-яка інша софтверна компа- нія, мала потребу у співпраці з МісгозоЙ, щоб одержати перші версії того, що називають АРІ для \Л/іпсІо\л<3. (див. також арріісаііоп ргоргат, са11іп% сопчепііопз, кегпеї, орегаіїп% зузіет, рогіаЬИііу, зоигсе сосіе); 2. Арріісаііоп РІаіГопп Іпіегіасе - інтер- фейс прикладних платформ, специфікація АРІ (Асоціації з інтерактивних мультиме- діасистем, ІМА). АРІС - аскапсесі рго£гатгпаЬІе іпіетірі сопІгоПег - удосконалений програмова- ний контролер переривань # вбудований контролер переривань у процесорах 39
АРЬ Репііит для симетричної багатопроцесор- ної обробки (див. також іпіеггирі сопігоііег). АРЬ - мова АРЬ # “А Рго§іаттіп§ Ьап£ііа£е” - заголовок книги, опублікованої в 1962 р. розробником цієї мови Кеннетом Айверсо- ном (КеппеїЬ Е. іуєг^оп, ІВМ). Спочатку АРЬ служила нотацією для записування алго- ритмів. Перша реалізація АРЬ/360 ~ 1966 р., Адіп ЕаїкоГР (Нап/агсі, ІВМ). Є версії інтер- претаторів для ПК. Через високу компакт- ність запису вихідного тексту важка для чи- тання (“китайська Бейсік”). Процедурна мова надвисокого рівня. Вимагає спеціаль- ної клавіатури. Подальший розвиток - АРЬ2. АРМ - Ь Асіуапсес! Ро\уєг Мапа^етепі - удосконалені засоби керування живлен- ням, специфікація АРМ # специфікація і система МІСГО8ОЙ (за участі Іпіеі) для ке- рування живленням на портативних ПК. Зменшує енергоспоживання у проміжку між натисканнями клавіш (див. також АСРІ, рохиег та паюєте пі, 8Іеер тосіе)', 2. Арріісаііоп Регїогтапсе Мапа^етепі - керування продуктивністю застосувань, технологія АРМ. АРшІ - Арріісаііоп Рго^гатз тиіііріе ІШеїТасе - множинний інтерфейс прикладних програм, арозігоріїе - апостроф # символ у вигляді коми над рядком, який заміняє пропуще- ну голосну (див. також $іп%1е диоіе). арр [арр$] - див. арріісаііоп. АРРС - АсКапсесІ Рго^гат-Ю-Рго^гат Соттипісаііопз - удосконалений інтерфейс зв’язку між програмами, протокол АРРС # набір протоколів, розроблений ІВМ як час- тина архітектури “нової*” 8МА. Підтримує однорангові комунікації між робочими стан- ціями, приєднаними до 8ИА, і застосуван- нями, виконуваними на цих станціях. Анало- гічний рівню сесії в моделі 081. Відомий та- кож за назвою Ш 6.2. АРРС/РС # версія АРРС, розроблена кор- порацією ІВМ для мереж Токеп Ктп£ на базі РС-сумісних комп’ютерів. арреші - додати, додавати, приєднувати # наприклад, дані в кінець файлу, символи в кінець рядка чи рядки в кінець таблиці (див. також іп$егі, ігипсаіе, $ігіп£). арреа галсе - 1. вид; 2. поява, виникнення. АррІе8сгірі - мова Арр1е8сгірІ # об’єктно- орієнтована мова для комп’ютерів МасіпІоьИ. АррІе8Ьаге # мережна ОС фірми Арріе Сотриіег, що дозволяє ПК МасіпІозЬ че- рез файловий сервер розділяти файли та інші мережні ресурси. арріеі - від арріісаііоп - 1. застосування, аплет, аплета (автори розходяться в дум- ках щодо роду цього слова) # невелика прикладна Іауа-програма, яку можна вбу- довувати в НТМЬ-сторінки, передавати з Інтернету разом з документом як застосу- вання для належного подання документа в користувача (наприклад, “Календар”). Під час використання Іауа-сумісного бра- узера для проглядання отриманої НТМЬ- сторінки код аплета, що міститься в ній, виконується цим браузером. Аплети від- різняються від повних Іауа-застосувань обмеженістю у доступі до певних ресур- сів локального комп’ютера (таких, як файли, модеми тощо), а також тим, що для них заборонено зв’язок з іншими комп’ютерами мережі (крім того, з якого цей аплет надіслано). Такі застосування конфігуруються під власний набір влас- тивостей (наприклад, принтери, драйвери відео, звук тощо) (див. також аііасктепіз, Ьгоихег, НТМЦ Аача, хапсІЬох, ІГИТЬ); 2. [прикладна] мініпрограма, програмка, утиліта. АррІеТаїк - мережа АррІеТаїк # мережа й семирівневий стек протоколів, розроблені фірмою Арріе для ПК МасіпіозЬ аналогі- чно моделі 180. Застосовує метод доступу С8МА/СА. Передає дані зі швидкістю 230 Кбит/с по екранованій крученій парі й дає змогу підключати до 32 пристроїв (див. також ЬосаїТаїк). аррІіапсе - апарат, прилад, пристрій # часто мають на увазі побутовий електронний пристрій або простий пристрій для вихо- ду в Інтернет. аррііапсе РС - побутовий ПК, комп'ютер типу “побутовий прилад” # комп'ютер ба- зової (фіксованої) конфігурації, з обме- женими можливостями розширення й мо- дернізації - тонкий клієнт корпоративної мережі чи “другий” ПК для будинку. арріісаііоп (арр) - 1. застосування, прикла- дна програма # закінчена прикладна про- грама або пакет, що забезпечує користу- вачу вирішення певної задачі, наприклад, електронна таблиця чи текстовий проце- сор. Типові поняття - “008 арріісаііоп”, “\¥іпс!о\У8 арріісаііоп” (“\¥іп<1о\У8-застосу- вання”). Термін дуже поширився, заміни- вши поняття “арріісаііоп рго%гат” через те, що застосуванням можна користува- тися за допомогою графічного інтерфейсу 40
аргоп користувача, а не командного рядка (по- рівн. 8у8іет 8о/іууаге; див. також соттапсі Ііпе, етЬескІес! аррІісаііоп8, СІЛ, пеіюогк арріісаііоп, ги^^есі арріісаііоп, 8о/іу^аге)\ 2. застосування, використання # напри- клад, /ог тіїііагу арріісаііопз. арріісаііоп-огіепіесі - орієнтований на за- стосування, використовуваний у застосу- ваннях, призначений для застосувань, прикладний # наприклад, арріісаііоп- огіепіес! рго£гаттіп£ Іап^иа^е - мова про- грамування для розробки [орієнтована на розробку] застосувань (див. також таскіпе-огіепіесі). арріісаііоп <1е$І£пег - конструктор застосу- вань, конструктор прикладних програм # програмні засоби створення застосувань # див. також арріісаііоп, арріісаііоп сіекеїорег. арріісаііоп (Іеуеіорег - розроблювач засто- сувань # див. також арріісаііоп сІЄ8і%пег, рго%гаттег[\у арріісаііоп сіотаіп - проблемна (предмет- на) сфера, прикладний домен. арріісаііоп ^аіеууау - шлюз застосувань # програма, що перехоплює трафік застосу- вань певного типу. Використовується в міжмережних екранах (див. також /іге^аіі). арріісаііоп ^епегаіог - генератор застосувань - див. %епегаіог. арріісаііоп іпіе£гаііоп - інтеграція застосу- вань # дає змогу стикувати між собою рі- зні застосування, можливо, написані різ- ними мовами програмування й розроблені в різних архітектурах (див. також Іе%асу 8у8ІЄГП8, 8у8ІЄГП8 ІПІЄ£ГаІІОП). арріісаііоп Іауег - прикладний рівень # ста- рший (сьомий) рівень мережі в семирів- невій ОЗІ-моделі 180. Описує взаємодію прикладних програм із мережною опера- ційною системою. Організує санкціоно- ваний доступ до запитуваних ресурсів і визначає їхню достатність. Використовує послуги нижчих рівнів, але цілком ізо- льований від деталей використовуваного мережного устаткування (див. також сіаіа Ііпк Іауег, пеіюогк Іауег, 081, ркузісаі Іауег, ргезепіаііоп Іауег, 8Є88Іоп Іауег, ігап8рогі Іауег). арріісаііоп ІіЬгагу - бібліотека застосування # див. також арріісаііоп. арріісаііоп рго£гат (арр) - прикладна про- грама - див. арріісаііоп. Арріісаііоп Рго^гат ІпіегГасе - див. АРІ. арріісаііоп рго£гаттег - прикладний про- граміст, розробник прикладного ПЗ, роз- робник застосувань # порівн. 8у8іет8 рго^гаттег. арріісаііоп гесоуегу - відновлення застосу- вань [прикладного ПЗ]. арріісаііоп зєгуєг - сервер застосувань # сервер, на якому виконуються мережні прикладні [клієнт-серверні] програми, а також розміщено дані, доступні клієнтам. Може виступати як клієнт сервера БД, керуючи авторизацією, підключеннями до БД, транзакциями тощо (див. також сот- типісаііопз 8еггег, 8егмег, 8ег\Іеі, 8ресіаІігес1 8єгуєг). арріісаііоп зоГЬуаге - прикладне ПЗ, при- кладні програми # порівн. 8у8іет 8о/і^аге\ див. також арріісаііоп, арріісаііоп рго^гат. арріісаііоп зпііе - комплект застосувань # наприклад, Місгозой ОГГісе 95, до якого входять \¥огс195, Ехсеї 95 тощо. арріісаііоп зузіет - прикладна система # див. також арріісаііоп. арріісаііуе 1ап£ііа£е - аплікативна мова - див./лпсііопаї Іап£ііа%е. аррііесі прикладний. АРРN - Асіуапсесі Ресг-Іо-Реег Кеґ\¥огкіп£ - поліпшений протокол однорангових ме- реж, протокол АРРИ # розширення архіте- ктури ЗАЛ, що дає змогу системі автома- тично адаптуватися до топології мережі (сіупапгіс гоигіп£) і направляти інформацію з мережі, обминаючи хост-комп’ютер. АРРИ створює каталог вузлів мережі й ін- ших мережних ресурсів, зберігає інформа- цію про топологію мережі, що допомагає полегшити з’єднання й переконфігурацію, а також підтримує динамічні мережі 8МА у разі підключення вузла до мережі чи від- ключення від неї. арргоасЬ - 1. підхід; 2. метод. арргоргіаіе - відповідний, придатний, адек- ватний. арргохітаїіоп - наближення, апроксимація, арргохітаїіоп аІ^огііЬт - апроксимуючий алгоритм, алгоритм апроксимуючого типу # алгоритм оптимізації, що генерує прийня- тне, але не обов'язково оптимальне рі- шення. Часто вживається як синонім ев- ристичного алгоритму (див. також кеигІ8ііс). АРК - Аиіотаііс Ріасетепі апс! Кои1іп£ - автоматичне розміщення [елементів] і трасування [з'єднань] # під час проекту- вання схемних плат. аргоп - “фартух” # у НВС - додатковий 41
АРКР білий (чистий) простір, що залишається на полях тексту й ілюстрацій під час вер- стки фальцованої вкладки (див. також /оііїоиї). АРКР - Ас1аріі\е Раїїегп Кесо^піііоп Ргосе88Іп£ - метод адаптивного розпізна- вання образів # див. також іта%е гєсо£пііІоп, раііегп гесо^піііоп. АР8 - Аиіошаїіс Ргоіесііоп 8\уіісЬіп§ - ав- томатичне захисне перемикання. АРХ - АіІасЬ Ргосе88ог Ехесиїіх е - опера- ційна система АРХ. А(}Ь - ассерІаЬІе циаіііу ієуєі - прийнятний рівень якості # рівень якості, прийнятний для всіх зацікавлених сторін. АКА - 1. Асіуапсесі КІ8С АгсЬіІесІиге - архі- тектура, розроблена ОЕС для процесора АІрЬа; 2. Аиіошаїіс Каїе Асіаріаііоп - ав- томатичне підстроювання швидкості пе- редавання # робить модем залежно від характеристик лінії (див. також тосіеш). АКАС - Апіі КеЛехіоп, Апіі Сіаге - проти- виблискова, протиореольна [поверхня ек- рана монітора] # див. також А/ЇАЕ. АКАР - АррІеТаїк Кешоїе Ассе88 Ргоіосої - протокол віддаленого доступу АррІеТаїк. АКА8 - АпІіКеЛехіоп, Апіі8іаііс — противи- блискова, антистатична [поверхня екрана монітора] # див. також АЯАО. агЬкег - арбітр # засіб вирішення конфлік- тів, наприклад, арбітр шини (див. також агЬіігаііогі). агЬіІга^е - арбітраж - див. агЬіігаііоп. агЬіігагу - довільний. агЬіігаіїоп - арбітраж # набір правил, вико- ристовуваний для керування конкурую- чими запитами до таких комп'ютерних ресурсів, як ОЗП чи периферійні пристрої (див. також агЬііег). агсайе £аше8 - аркадні ігри # клас комп'ю- терних ігор зі сценарієм, що вимагає ак- тивних дій гравця під час проходження керованим ним персонажем численних рівнів. Названі так за аналогією з ігрови- ми аркадами, де стояли автомати з подіб- ними іграми. Згідно з класифікацією П. Гродека, аркадні ігри поділяють на: шутери (зЬооІегз), де незалежно від об- становки основна мета - розстріляти усе, що рухається навколо, набираючи за влу- чення якнайбільше балів; платформери (рІаіГогт §ате8), що почалися в 1981 році з гри Е)опкеу Коп^ (Міпіепсіо), де персо- наж проводить час, стрибаючи між “платформами”, збираючи призи й ухи- ляючись від ворогів; арканоїди, де гра- вець так чи інакше відбиває м'яч ракет- кою (серед них знаменита гра Агсапоід, що дала трохи пізніше назву цьому арка- дному піджанру). Приклад: Аі іїіе ііте, аІІ іґіе агсасіе Азіегоігіз датез меге гіопе ууііН геа! уєсіог дгарїіісз. (Ііпиз Топ/аісіз) - На той час в усіх аркадних іграх, подібних до “Астероїдів”, використано справжню векторну графіку, (див. також сотриіег %ате$, ЕР8, КРСру> ТРЕ). АгсЬіе (від Агскіге) # програма й система серверів зі списками файлів, яка допома- гає знаходити файли, збережені на аноні- мних РТР-серверах у Інтернеті. Для по- шуку треба знати або точне ім'я файла, або його підрядок (див. також апопутоиз РТР). агсЬіІесІиге - 1. спосіб структурування про- грамної системи, комп'ютерної мережі чи обчислювальної системи. Розрізняють за- криту архітектуру (с1о8ес1 агсЬіІесІиге), відкриту (ореп агсЬіІесІиге) і розподілену (<1І8ІгіЬиІе<і агсЬіІесІиге); 2. див. сотриіег агскііесіиге. агсЬіуаІ - прикм. архівний. агсЬіуе - 1. архів # від лат. агскіхит - давній. Термін стосується будь-якого виду зберігання комп'ютерних даних незалежно від часу копіювання. Наприклад, агсЬіуа! Гііе - архівний файл (див. також САК.О8, 8РХ)\ 2. архівувати, поміщати до архіву, створювати архів # процес створення копії файлів на змінному носії (на магнітних стрічках або компакт-дисках). Після архівування файли можна видалити для звільнення місця на жорстких дисках (див. також аг- скічег, /їіе Ьаскир). агсЬКег - архіватор # програма, за допомо- гою якої виконують архівування й роботу з архівом (див. також агскіче). агсЬіуііщ - архівування, архівація # див. також агскіке. АКСпеі - АНасЬесІ Кезоигсез Сотриіег пеїхуогк - мережа АКСпеї # мережна архітектура локальної мережі (розроблена корпорацією ОаІаРоіпІ у 1977 р.). Використовує шинну архітектуру з передаванням маркера, зазвичай на коаксиальному кабелі (див. також Еікегнеі, пеіюогк). Агсііс - мова Агсііс # функціональна мова програмування для синтезу музики. агеа - 1. область, ділянка # наприклад, ділянка пам'яті, частина екрану; 2. площа. агеа сЬагІ - комбінована гістограма # складена з двох (чи кількох) гістограм із 42
АКРА виділенням розходжень між їхніми показниками (ДГ) (див. також Ьи$іпе$$ ^гаркіся). агеа цгарії - див. агеа скагі. агеа затрііпц - площинна вибірка # визна- чення кольору й інтенсивності піксела за кольором та інтенсивністю оточуючих його пікселів (див. також ріхеї). агеа-зсап сашега - камера зі полінійно- кадровою розгорткою. агц - див. аг^итепі. аг£іипеп< (аг£) - 1. аргумент, фактичний (дійсний) параметр # 1) у програмуванні - параметр (константа, змінна або вираз), який передає викликальна програма функції, процедурі або методу (див. також асіиаі аг^итепі, аг^итепі Іізі, аг- %итепі ра88Іп^\ 2) перемикач, який дає змогу користувачу задати конкретні дії або властивості під час виклику команди, командного файла або макрокоманди. Синонім - опція (див. оріїогіУ, 2. аргумент # логічний довід, який слугує підставою для доказу. агцитеїгі 1і$< (також агц 1І8<) - список параметрів # див. також асіиаі аг^итепі, аг^итепі, Іізі, аг^итепі зерагаіог рагатеіег, розііїопаї рагатеіег. аг£итеп< раззіїщ - передавання параметрів # синонім - рагатеіег раххіп^ (див. також аг^итепі Ііхі). аг£іітеп< зерагаіог - роздільник [списку] параметрів # символ, використовуваний у списку параметрів для того, щоб відділи- ти параметри один від одного. Частіше як роздільник використовують кому, пробіл чи табуляцію (див. також аг^итепі Ііхі). агйЬтебс - 1. арифметика # набір елемен- тарних обчислень із числами, що включає в себе додавання, віднімання, множення й ділення (див. також агііктеіїс ехргежіоп, агііктеііс орегаііоп, агііктеіїс орегаіог, агііктеіїс хкі/і:, 2. арифметичний. агііінпегїс ехргеззіоп - арифметичний вираз # ДИВ. також ЄХрГЄ88ІОП. агііЬтеііс орегаііоп - арифметична операція # операція, в якій арифметичний оператор (агііктеііс орегаіог) засто- совують до числових аргументів (див. також Іо§іс орегаііоп). агійішеііс орегаіог - арифметичний оператор # до них належать: унарний плюс та унарний мінус, додавання, віднімання, множення, ділення, цілочислове ділення й ділення по модулю (див. також агііктеііс ехргеязіоп, агііктеііс орегаііоп, орегаіог). агііЬтеііс зЬіГі - арифметичний зсув # операція зсуву байта, регістра або слова, за якої знаковий розряд не змінюється, крім того, у разі зсуву вправо до звільнених розрядів занесено значення знакового розряду. Інакше кажучи, ця операція відповідає множенню або діленню на два в степені, яка дорівнює числу розрядів зсуву, що іноді використовують в оптимізації програм (порівн. Іорісаі 8кі/і\ див. також сусіісаі зкі/ї). агйу - арність; число операндів [аргументів] # у програмуванні - число аргументів функції або оператора. В деяких мовах програмування функції мають змінне число аргументів (змінну арність). Приклад: ТЬе агйу о! а ргесіісаіе із йіе питЬег о! агдитепіз ІНаі іі іакез. - Арність предикату є числом його аргументів, (див. також аг^итепі, /ипеііоп, орегаіог, ипагу орегаііоп). аг|І¥Є - архів, створений архіватором АКТ (АВЛ-архів). АКЬЬ - Асіуапсесі КЬЬ - удосконалений метод КЬЬ # метод записування на жорсткі магнітні диски (див. також МЕМ, ЕРЕ). АКМ - родина процесорів АКМ # стандарт де-факто для вбудованих і мобільних систем. За допомогою цього конструктора замовник набирає собі потрібні йому можливості. Тому лінійку продуктів фірми АКМ складено з базових процесорних ядер і їхніх “дочок”, у яких реалізовано різноманітні додаткові можливості. Сьогодні ліцензовано чотири цілком 32-розрядні базові ядра: АКМ7, АКМ9, АКМ9Е-8 і АКМ 10. Відомими є дві родини сумісних із АКМ процесорів: Зігоп^АКМ, розроблена спільно з корпорацією Оі&іїа1 Еіесігопісз, і Х8са1е, постачальником якої виступає корпорація Іпіеі (див. також таіп соге, ргосеззог). АКОМ - АИегаЬІе Кеад-Опіу Метоіу - програмований ПЗП # див. також ЕЕРВОМ, ЕРВОМ, ЕОМ. АКР - Асісігезз Кезоіиііоп Ргоіосої - протокол перевизначення [перетворення] адрес, мережний протокол АКР # динамічно перетворює ІР-адреси у фізичні адреси ЛОМ. Зворотне перетворення здійснюється за допомогою протоколу ВАРЕ. Визначений у КРС 826 (див. також ргоіосої зіаск, ТСР/ІР). АКРА - Асіуапсесі КезеагсЬ Рпцесіз А^епсу [Асітіпізігагіоп] - Агентство з 43
АКРАпеі перспективних дослідницьких проектів МО США (118 Оерагітепі о£ Оєієпбє, £>о) # створено в 1957 р. за особистою ініціативою президента Дуайта Зйзен- хауера (у відповідь на запуск СРСР першого у світі супутника) з метою досягнення лідерства США в науковій і військово-технічній сферах. Консоліду- вало розробку мережі АКРАпеі, яка пере- росла в мережу Іпіетеі, пізніше (у 1972 р.) перейменовано в І)АКРА^ а з 1994 р. знову діє під колишнім ім’ям. За його замовленнями розроблено стек прото- колів ТСР/ІР і операційна система ВСО Ііпіх. Координує перспективні науково- дослідні проекти в багатьох сферах (див. кіір://умм\агра.тіІ). АКРАпеі - Адуапсеб Кезеагсй Рпуесіз А&епсу №і\уогк - мережа АКРАпеї # одна з перших у світі глобальних мереж, попередниця Інтернету. Розроблена агентством АКРА МО США як експериментальна глобальна мережа, що з'єднувала інститути, зайняті військовими дослідженнями. Почала функціонувати в 1968-1969 рр., наприкінці 1970-х років нараховувала близько 200 вузлів. Пізніше, в 1980 р. була розділена на дві мережі - АКРАМеї і МІІЛЧеІ (для несекретних війсь- кових досліджень). Потім, у червні 1990 р., АКРАИеі заміщено КВЕпеї (існувала до 1995 р.). Комп'ютери в АКР Алеї з'єднували виділені лінії, а з протоколів викорис- товували РТР і Теїпеі (див. також АКРА, Іпіетеі). АКРІ) - Ауега^е Кеуепие Рег Изег - середній прибуток від абонента # економічний показник, який використовують оператори стільникового зв'язку. АКр - 1. див. Аиіотаііс Кереаі Кедие$і\ 2. Аиіотаііс Кециезі Гог Кеігапзтіззіоп - автоматичний запит на повторне переси- лання. аггау - 1. масив # у програмуванні - змінна, складена з кінцевого набору однотипних послідовно проіндексованих елементів даних (аггау еіетепі), які мають спільне ім'я. Масив характеризують тип елементів (сіаіа іуре), з яких його складено, розмір- ність (сіітепзіогі) і число елементів. До ко- жного елемента можливий прямий доступ вказівкою індексів. Зміна одного елемен- та масиву не впливає на інші елементи. Одновимірний масив називають вектором (уєсіог), а двовимірний - матрицею. Існу- ють два методи зберігання масивів у па- м'яті: з розгорткою за рядками (елементи масиву запам'ятовують рядок за рядком) і відповідно з розгорткою за стовпцями (див. також асІїихіаЬІе аггау, аззосіаііче аггау, Ьуіе аггау, сіупатіс аггау, таігіх, тиііісіітепхіопаї аггау, гаууесі аггау, 8иЬаггау)\ 2. сукупність, набір, масив од- накових елементів; 3. див. сііхк аггау. аггау сопігоііег - див. аггау ргосеззогщ. аггау еіетепі - елемент масиву # див. та- кож аггау. аггау ргосевдог - 1, процесор (контролер) матричної дискової пам'яті; 2. матричний процесор # комп'ютер або розширення його арифметичного пристрою для виконання паралельного оброблення векторів даних, елементів матриці або таблиці даних. Строго кажучи, залежно від архітектури матричний процесор може опрацьовувати і масиви деякої заданої розмірності (див. також 8ІМО, гесіог сотриіег, гесіогргосежог). агг(Л¥ - стрілка # символ на клавіші клавіатури, що показує напрямок руху курсора (див. також аггоуц кеу, сигзог, кеуЬоаг(Т). аггоуу кеу - клавіша зі стрілкою [на клавіатурі] # одна з чотирьох клавіш, які позначено стрілками й призначено для переміщення курсору відповідно вверх, униз, праворуч і ліворуч. Синонім - сиг- хог сопігої кеуз (див. також аггоум, сигзог, кеуЬоагсІ, рготіпепі кеу). аітоуу Іооі - інструмент-стрілка (для оброблення графічних зображень). АКТ - Адуапсед Кезоіиііоп Тесйпоіо^у - технологія підвищеної роздільної здатності (для друку) # див. також ЕЕТ, ІЕТ, Р()ЕТ, КЕТ. аг< - графічні матеріали, ілюстрації, фотографії. агіісіе - 1. стаття # повідомлення, відправлене до групи новин або телеконференції (див. також пе№%гоир, Скепеі); 2. пункт, параграф. агШасі - 1. артефакт; 2. перешкоди або перекручування зображення # виникають у цифровому обробленні зображення (див. також аІіо5Іп%[\]). аггііїсіаі іігіе11І£епсе (АІ) - штучний інтелект, ШІ # напрям наукових досліджень і поняття, використовувані щодо експертних систем, автоматичного доведення теорем, розпізнавання знань, машинного зору, робототехніки, розу- 44
А8СІ міння природних мов тощо. Термін уведено Джоном Маккарті (ІоИп МсСагЙіу) влітку 1956 р. замість запропонованого в 1950 р. Аланом Тьюрингом терміна сотриіег іпІе11І£епсе (див. також агіі/ісіаі Іі/е, соттоп- 8ЄП8Є геа8опіп%, сотриіег 8сієпсе, сотриіег уі8іоп, ехрегі 8у8іет, /иггу сотриііпу, %епеііс ргоугаттту, кУр, паіигаї Іап^иа^е, пеигаї пеіюогк, Тигіпу іе8і, 8І6АКТ). агШїсіа! ІіГе (АЬ, А-ІИе, АЬіГе) - штучне життя # наукова дисципліна, що створює й вивчає комп’ютерні моделі живих організмів або синтетичних систем, які за своєю поведінкою схожі у певних аспектах на природні живі біологічні системи. Завдання такого дослідження - знайти основні принципи організації живих систем на Землі. Як напрям досліджень сформовано з 1986 р., ірунтується на біології, фізиці, хімії та математиці. Термін введено Крісом Лангто- ном (Сгійз Ьал^іоп). В АЬ розрізняють два великих напрями: життя, яким воно може бути (ТіГе-А8-Іі-СоиШ-Вс), і життя, яким ми його знаємо (Еіуе-А8-\¥е-кпо\у-к). Життя, яким воно може бути, АЬ розглядає як життя, синтезоване в штучному середовищі, а також проводить дослідження над штучними моделями біологічного феномена. Методи й алгоритми штучного життя можуть допомогти у розвитку теоретичної біології, а також знаходять застосування в екологічному й фінансовому моделюванні, мережних комунікаціях, робототехніці (див. також агії/ісіаі іпіеИі^епсе, СА, /и2ху сотриііп& ^епеііс ргоргаттіп^, кіір://аІі/е.ог%, тоЬИе гоЬоі, пеигаї пеічиогк, гоЬоііс8). агіііїсіаі пеигаї пеЬуогк (А№М) - штучна нейронна мережа, ШНМ # програма або апаратура, що моделюють мережу, побудовану на принципах взаємодії клітин (нейронів) нервової системи людини. В апаратній реалізації ШНМ - мережа, складена з множини простих процесорів (ипії§, формальних нейронів), об’єднаних у шари. Кожний формальний нейрон має невелику локальну пам’ять і комунікаційні з’єднання з іншими нейронами (соппесііопз) попереднього шара оброблення даних. По вхідних з'єднаннях передають числові дані, а по вихідних - результати їхніх опрацювань. Такі мережі використовують для розпізнавання знань, мови, прогнозування ситуації у фінансовій сфері тощо. Якщо не оговорено інше, синонім - пеигаї пеімогк. Приклад: Ап агїіїісіаі пеигаї пе&лгогк сап Ье Ьиій Ьу іпіегсоппесііпд вітріє ргосеввіпд ипйв Візі тогіеі ЬіоІодісаІ пеигопв. - Штучну нейронну мережу можна побудувати шляхом з'єднання простих процесорних блоків, які моделюють біологічні нейрони, (див. також ЛІ, агіі/ісіаі Н/е, сотриіег уУіоп, 8рееск гесорпіііоп, 8рееск 8уткЄ8І8, ігаіпіпр). агЬуогк (АЛ¥) - 1. рисунок, ілюстрації або графіки # нариси, креслення, рисунки, заголовки, фотографії, карти, схеми тощо, підготовлені на мультимедіа-системах для друкованої публікації, фільму або відеозапису; 2. оригінал фотошаблону, фотооригінал # малюнок для виготов- лення фотоформ (наприклад, у вироб- ництві друкарських плат). А8 - див. ас1сІге88 8ігоЬе. А8АР - 1. А§ 8ооп А§ РоззіЬІе - якомога швидше # абревіатура, прийнята в елек- тронній пошті та чат-форумах (див. також сІІ£І8реак)\ якомога раніше # тип плану- вання робіт у системах керування проек- тами (порівн. АЬАР)\ 2, Ащотаїіс $\уПсіііп£ Апсі Ргосе88ІП£ - автоматична комутація й оброблення [даних]. А8С - Асііуе 8І£па1 Соггесііоп - активна корекція сигналу, блок [система] А8С # функціональний блок монітора, що забезпечує автоматичне регулювання розмірів і центрування зображення (див. також СКТ^ топііог, У ОТ, УОЦ). А8САР - Атегісап Восіеіу оГ Сотро8ег8, АиІЇюг8 апсі РиЬІізИегз - Американське товариство композиторів, авторів та видавців # створено з метою захисту авторських прав. азсепсі - 1. перехід на один щабель нагору в ієрархічній структурі; 2. підніматися, про- суватися. азсешіег - мала буква з верхнім виносним елементом, надрядковий елемент (букви) # наприклад, “сі”, “І”, “Ь” (порівн. (1е8сепс1ег). азсеп(1іп£ - зростаючий. азсеп<1іп£ огсіег - упорядкованість за зрос- танням # ДИВ. ТаКОЖ О8СЄП(1ІП8 8ОГІ. а$сепсііп£ 8ог< - сортування за зростанням # будування даних від менших значень до більших, дат - від минулого до теперішнього, текстових даних - за абеткою (порівн. СІЄ8СЄПСІІП£ 8ОҐІ; ДИВ. також 8огі огсіег). А8С1 - Ассеїегаіесі $ігаІЄ£Іс Сотриііп£ Іпіііагіуе - Ініціатива щодо швидкісних стратегічних обчислень, Стратегічна комп'ютерна ініціатива # розпочата в 45
А8СІІ 1995 р. десятирічна програма Національ- ного агентства з ядерної безпеки мініс- терства енергетики США (ООЕ) зі ство- рення паралельних комп’ютерних систем продуктивністю від З ТЕЕОР8 для моде- лювання підземних випробувань ядерної зброї. В рамках цієї програми ІВМ до 2005 р. розробить для Ліверморської ла- бораторії суперкомп’ютер Віие Сепе/Ь продуктивністю 200 ТРЕОР8. Там уже встановлено її суперкомп'ютер А8СІ \¥Иіїе продуктивністю 12,3 ТРЕОР8 (8192 процесори, 4 Тбайт ОЗП, 160 Тбайт дис- ковий масив). Інший проект у рамках цієї програми: А8СІ Ригріе - 100 ТЕЕОР8. А8СІІ - Атегісап 8іапс1агд Сосіе Гог ІпГогтаїіоп ІтегсЬап^е (вимовляють “ас- кі”) - американський стандартний код для обміну інформацією, код А8СІІ # набір зі 128 кодів символів для машинного подан- ня прописних і малих букв латинського алфавіту, чисел, розділових знаків і спеці- альних символів, кожному з яких відпові- дає конкретне 7-бітове двійкове число. Перші 32 символи цього коду є керівними (такими, як символи “переклад рядка”, “повернення каретки”) й слугують для ке- рування друком і передаванням даних. їх не можна роздрукувати в текстовому ви- гляді. Восьмий біт у передаванні даних можна використовувати для контролю па- рності або для розширеного набору сим- волів А8СП, який містить букви різнома- нітних мов і графічні символи. Введення стандартних кодів сприяло спрощенню обміну даними між різноманітними ком- п'ютерними системами. Європейську мо- дифікацію А8СІІ називають код Еаііп 1 (стандарт І8О 8859-1), американську на- ціональну версію визначено в І8О 646 (див. також сИагасіег хеі, ЕВСОІС, рагіїу, Етсосіе). А8СІІ аг< - див. А8СІІ ^гаркісз. А8СІІ Ше (також А8СІІ <ехі їїіе) - А8СІІ- файл, текстовий файл # файл, який міс- тить лише текст. Часто використовують для перенесення документів між різнома- нітними текстовими процесорами, біль- шість із яких можуть перетворювати свої файли в А8СІІ-файл. Проте у такому пе- ретворенні зазвичай губиться зроблене раніше форматування документа, тому краще використовувати формат РТР (див. також Ьіпагу/ііе, іта%е]іІе). А8СІІ £гарйіс8 - А8СІІ-графіка # побудова (креслення) діаграм із застосуванням сим- волів коду А8СІІ (переважно "|-А+"). Си- нонім - А8СІІ агі. А8Е - Аиіотаііс 8йееі Геесіег - автозавангажник (аркушів до принтера) # пристрій, який забезпе- чує автоматичне подавання до друкувального механізму принтера нового аркуша паперу (див. також АОР^АМЕ, С8Е, (єесІег). А8ІС - Арр1ісайоп-8ресійс Іпіе^гаїесі Сігсик - проблемно-орієнтована (спеціалізована) інтегральна мікросхема, замовлена ІС # мікросхема для виконання набору спеціа- льних функцій, яку зазвичай розробляють під конкретного замовника. їхнім новим різновидом стали програмовані замовлені ІС (Рго£гаттаЬ1е А8ІС), функціональ- ність яких можна згодом нарощувати. Приклад: ТЬе Іипсйопз аге зрііі Ье№ееп йіе АЗІСз апєі Йте СРІЕ - Ці функції розподілено між замовленими ІС і процесором, (див. та- кож %аІе аггау, іпіеугаіесі сігсиіі. зетісиз- іот ІС). А8І8 - Атегісап 8осіе1у Гог Іпсіизігіаі 8есигі1у - Американське суспільство з промислової безпеки # видає свій журнал і проводить конференції. А-8Іхе # аркуш паперу розміром 8,5x11 дюй- мів або 216x279 мм. Синонім - Іеіїег. А8Ь - А^е? 8ех? Еосаііоп? - вік? стать? зві- дки? # абревіатура, використовувана в чат-форумах під час знайомства (див. та- кож сіі^ізрєак). А8М - Арр1ісаІіоп-8ресіііс Мегпоіу - спеці- алізована ІС пам'яті (містить логічні засо- би). А8МЕ - Атегісап 8осіе1у оГ МесЬапісаІ Еп- £Іпеег8 - Американське товариство інже- нері в-механіків, асоціація А8МЕ # займа- ється стандартизацією у сфері САПР, спо- нсор багатьох публікацій і конференцій з робототехніки (див. також САІ), кіір:/Алпм\м. гоЬоіїсх. ог&). А8МР - Азуттеїгіс Микіргосе88Іп£ - аси- метричне багатопроцесорне оброблення # організація багатопроцесорної системи, в якій кожний процесор відповідає за своє завдання або частину завдання, напри- клад один - за ОС, інший - за СКБД тощо (див. також МРР, 8МР). А81Ч. 1 - АЬзїгасІ 8упіах Моіаіїоп Опе - мов- а А81Ч. 1 # мова опису абстрактного син- таксису даних, використовувана О8І. Ви- значена в документах І8О 8824 і МТ15-Т X. 208 (див. також аЬзігасі зупіахщ). А8Р - 1. Ауега&е 8е11іп£ Ргісе - середня ці- на продажу # показник, який використо- вують виробники мікросхем; 2. Аззо- 46
а8£І§ПІЇ1ЄП< сіагіоп оГ 8Ьаге\уаге РгоГеззіопаїз - Асоці- ація професіоналів з умовно-безко- штовного ПЗ; 3. Асііуе 8егуег Ра^ез - ак- тивні серверні сторінки, протокол [техно- логія, мова сценаріїв] А8Р # розроблена МІСГО8ОЙ комерційно доступна техноло- гія, за допомогою якої веб-майстер може формувати динамічно поновлювані веб- сторінки. А8Р-сторінки можуть містити НТМЬ-текст, змішаний зі сценаріями мо- вами ЛчаЗсгірі і УВБсгірі. У разі запиту браузером нової сторінки її виконує сер- вер і динамічно генерує браузеру потік НТМЬ-тексту, який і відображено на ек- рані користувача. Розвиток А8Р.ИЕТ (див. також ССІ, НТМЦ .І8Р, РНР)\ 4. АиІЇюгігесі 8о1иііоп Ргоуісіег — авторизований поста- чальник рішень; 5. Асіуапсесі 8о1игіоп Рагїп- ег - головний партнер із рішень # статус організацій, які накопичили великій досв- ід і мають високу репутацію в проектно- му бізнесі; 6. Арріісаііоп 8єгуісє Рго-уісієг - постачальник послуг оренди застосувань, провайдер застосувань # компанія, що на- дає за допомогою Інтернету плат-ний дос- туп до застосувань, наприклад, до корп- оративних систем, систем електронної торгівлі тощо (див. також сопіепі ргоуіії- ег, ІАР, І8Р, У5Р). адресі гаііо - 1. коефіцієнт пропорційності, співвідношення розмірів # відношення ширини зображення в пікселях до висоти з урахуванням відношення лінійних роз- мірів екрана; для монітора ПК і телевізій- ного екрана зазвичай становить 4:3, для НОТУ - 16:9; 2. коефіцієнт ущільнення # відношення лінійних розмірів ширини пі- ксели до його висоти (див. також ріхеї). А8РІ - Адуапсед 8С8І Рго£гаттіп£ Іпіе- гГасе - удосконалений інтерфейс програ- мування 8С8І, [стандартний] інтерфейс А8РІ # розроблений фірмою Адаріес. Дає змогу керувати пристроєм через А8РІ- драйвер незалежно від версії й типу 8С8І- адаптера. Стандарт де-факто. А8К - Аиіотагіс [Аиіотаіесі] 8реесЬ Кесо£- піїіоп - автоматичне розпізнавання мови # див. також хрееск гесо%піііоп. А8РК8 - Атегісап 8осіеіу Гог РИоіо^гаттеІіу апсі Кетоіе 8еп8Іп& - Американське товарис- тво фотограметрїї та дистанційного зонду- вання # див. також кіір://\у\км.а8рг8.ог%. аззешЬІе - асемблювати # див. також аххет- Ьіег. аззешЬІег (також АздешЬІег) -1. асемблер - машинно-орієнтована мова програмування # асемблери відносять до мов низького рі- вня. Через наявність у кожного типу про- цесорів власного набору машинних ком- анд, під нього створюють й унікальний асемблер. Синонім - а88етЬІу Іап^иаре (див. також 2СЬ, кі^к-іємеї Іап^иа^е, іоху- ієуєі Іап^иа^е); 2. асемблер - програма, що перетворює початковий текст програ- ми на будь-якому асемблері в об’єктний файл або безпосередньо в виконуваний машинний код. Найпростіший з асем- блерів (аЬзоІиіе ахзетЬІег) породжує про- граму в абсолютних адресах (тобто вона не потребує настроювання адрес під час її завантаженні в пам’ять), що часто вико- ристовують у записуванні програм до ПЗП/ППЗП (див. також сотріїег, таскіпе сосіе); 3. наноробот-складальник, асемб- лер # термін уведено футурологом Еріком Дрекслером (К. Егіс Огсхіег) (див. також папогоЬоі). аззешЬІу - монтаж, складання # Приклад: ТНе сотриіег гедиігесі по авзетЬІу. - Цей ком- п'ютер не потребував складання. аздегііоп - судження, твердження, вислів # 1. вираз, який у разі неправильного знач- ення, є помилкою. Подібні вирази можна використовувати з метою налагодження програм; 2. у логічному програмуванні - новий факт або правило, які програма під час виконання вводить до бази даних (див. також Іо^іс рго%гаттіп%, РгоІо%, гип ііте). Я88Є88тепІ - оцінка # див. також гіхк ах- 8Є88ГПЄПІ. а88е< - 1. майно, ресурс, цифровий об'єкт; 2. див. ііі^ііаі а88еі. а88е< тапа^етепі ргоуізіоп - засоби керув- ання матеріальними фондами (мережі) # дозволяють ПЗ керування мережею зби- рати й опрацьовувати інформацію про конфігурації, яка зокрема включає іден- тифікаційний номер комп’ютера, місткі- сть ОЗП і вінчестера, встановлене ПЗ. За цими даними визначають спільну вартість володіння, амортизацію та. інші фінансові показники (див. також ГСОр]). 388СІ8 - актив(и); кошти; майно; фонди; ка- пітал. а$$І£п - 1. присвоювати # наприклад, зна- чення змінної. У програмуванні це роб- лять за допомогою спеціального операто- ра (див. також а88І£птепі орегаіог, уагі- аЬІе); 2. призначати. а8$І£пшепі - 1. присвоювання # у програму- ванні - операція зміни значення об’єкта, 47
а&8і§птепі орегаіог наприклад, присвоювання змінній або ре- гістру значення обчисленого виразу. Ви- конується за допомогою оператора при- своювання. Після присвоювання нове зна- чення стає поточним значенням змінної (аззі^птепі орегаіог, аззі^птепі 8іаіе- тепі)\ 2. призначення # наприклад, логіч- ного імені або адреси пристрою. а$$І£пшепі орегаіог - оператор присвою- вання, знак присвоювання # символ, який використовують у мові програмування для записування операції присвоювання, звичайно “=” або Синонім - а§8І£п- тепі зутЬої (див. також а88І^птепі, орегаіог}. а$$І£птепі 8Іаіетепі - присвоювання, опе- ратор присвоювання # у програмуванні - оператор, який використовують для при- своювання значення змінної. Зазвичай має вигляд: <змінна>=<значення>, напри- клад х=10,5 (див. також а88і%птепі, аз- 8І£птепі орегаіог, ьісіе е//есі, зіаіетепі, гагіаЬІе). а$$і$і - допомагати, сприяти, а$$і$іапі - 1. помічник, асистент, підручний; 2. [електронний] секретар-референт, запис- ник, діловий календар тощо. # див. також РОА. аздосіаіе - асоціювати, зв’язувати # визначе- ні типи файлів асоційовано для ОС із кон- кретним застосуванням. Це дозволяє ОС у разі вибору користувачем файла, на- приклад, із розширенням .сіос, запустити під час роботи з ним текстовий процесор (див. також (ііепате ехіепзіогі). а88осіаґіоп - 1. асоціація; 2. зв'язок, з’єднання. а$$осіаііоп Іізі - асоціативний список, спи- сок зіставлень # список пар виду (ім'я властивості, значення), наприклад, у мові УНВЬ (див. також ІІ8і). а88осіаііуе - асоціативний. аюосіаііуе а(№е$$іп£ - асоціативна адресація # див. також аззосіаііуе аггау, а88осіаііге тетогу. а$$осіаііуе аггау - асоціативний масив # ма- сив (набір даних), кожний елемент якого може індексуватися рядком, а не цілим числом, як зазвичай це робиться в біль- шості МВР (див. також аггау). авдосіаііуе ЬаісЬіп^ - асоціативне штриху- вання # у АиІоСАВ - автоматичне віднов- лення заштрихованої зони креслення у ра- зі зміні її меж (див. також сго88-каіскіп^у каіск). аздосіаііуе тетогу (АМ) - асоціативна па- м'ять # запам'ятовуючий пристрій, у яко- му вибірку даних здійснюють за асоційо- ваними з ними значеннями, а не за їхніми адресами (див. також СЛЛ/[5]). аздосіаііуе геігіеуаі - асоціативний пошук, аздосіаііуііу - асоціативність. а$$шпрііоп - припущення, допущення # по- ложення, що вважають правильним за відсутності доказів або точних знань. При- клад: Іп єіеуеіоріпд Віізе дийеііпез, же Науе тасіе 8Є¥егаІ кеу аззитрйопз. - Під час розро- бки цих рекомендацій ми виходили з кількох важливих припущень. А8Т - 1. АзупсЬгопоиз Зузіет Тгар - асинх- ронне системне переривання; 2. див. Аі- Іапііс Зіапсіагс! Тіте. а$іегі$к - зірочка, символ * # символ, який використовують у низці ОС як зазначення узагальненого імені файла. Синонім - 8іаг (див. також хх'іїсісагсі скагасіег). А8УВ - Апа1о& 8ітикапеои§ Уоісе/Оаіа - аналогове одночасне передавання голосу та даних # технологія передавання даних по аналоговій телефонній лінії, яка не пе- рериває розмови, що йде по ній. Забезпе- чує високу якість звука. Підтримується фірмою Косіоуєіі Бетісопсіисіог 8у8Іет8 (див. також І)8УІ), 8УО). авуттеігіс - асиметричний # порівн. хуттеігіс. азуттеігіс сіркег - асиметричний шифр # алгоритм шифрування, в якому ключ ши- фрування не збігається з ключем дешиф- рування. Ключ для шифрування назива- ють відкритим ключем (риЬІіс кеу), а ін- ший, для розшифровування, відомий тіль- ки одержувачу повідомлення, має назву таємного ключа (ргіуаіе кеу) (порівн. 8уттеігіс сіркег, див. також азуттеігіс сгуріо^гарку, аяуттеігіс епсгурііоп, сіркег). азуїшпеігіс сгуріо£гар1іу - криптографія з асиметричними шифрами # див. також а8уттеігіс сіркег, риЬНс-кеу сгуріо^гарку. азуштеігіс епсгурііоп - асиметричне шиф- рування # шифрування, в якому викорис- товують асиметричні шифри (див. також а8уттпеігіс сіркег, риЬНс-кеу сгуріо- %гарку). азуштеігіс ти1ііргосе$$іп£ - асиметричне багатопроцесорне оброблення # різновид багатопроцесорності, в якій один з проце- сорів діє як головний, а інші - як підлеглі (порівн. 8уттеігіс тиІііргосе88Іп§\ див. також А8МР). азупсЬ - див. а8упскгопои8. а$упсЬгопои$ (азупсії) - асинхронний, не синхронний # тобто такий, що не відбува- 48
аі мцп ється в регулярні інтервали часу. а$упсЬгопои$ Ьиз - асинхронна шина # див. також Ьи8, азупсіїгопоиз сотшипісаііоп - див. а^уп- скгопоиз соппесііоп. азупсйгопоиз соппесііоп - асинхронний зв’язок [передавання] # режим передаван- ня даних, за яким тимчасовий інтервал між переданими символами може зміню- ватися (на відміну від режиму синхронно- го зв'язку). Щоб відрізнити дані, що над- ходять, від шуму в лінії, використовують спеціальні сигнали: стартовий і столовий біти (див. також ахупскгопоиз сіаіа Ігап8тІ88Іогі). а$упсіігопоіі$ сіаіа <гап$ті$$іоп - асинхрон- не передавання [даних] # метод переда- вання даних, за яким кожний символ пе- редається з попереднім стартовим бітом (іїагї Ьії) і наступним столовим бітом (іїор Ьіі\ дозволяючи в такий спосіб передавати символи через нерегулярні інтервали часу між ними. У цього метода є ряд переваг, коли передавання має нерегулярний хара- ктер (порівн. 8упскгопои8 Ігап8тІ88Іоп\ див. також ітштІ88Іоп\ азупсІігопоіі$ шарріп§ - асинхронне псре- творення-відображення # див. також тар- ріп%/тиІіірІехіп£. азупсЬгопоїк шосіе - асинхронний режим - див. а8упскгопои8 гіаіа Ігап8тІ88Іоп. азупсйгопоііз орегаііоп - асинхронна опе- рація (робота) # операція з непередбаче- ним часовим інтервалом. азупсіїгопоиз ргосездог - асинхронний про- цесор, самотактувальний процесор # нова архітектура процесорів, яка призначена в основному для вбудовуваних застосувань і грунтується на тому, що синхронізація всіх компонентів на системній платі ком- п’ютера не відбувається від одного такто- вого генератора як зазвичай. Кожна мік- росхема має власний внутрішній генера- тор тактових сигналів, а між собою вони обмінюються даними за протоколом із квитируванням. Це зменшує загальне ене- ргоспоживання (коли немає даних - мік- росхема працює на дуже низьких частотах) і зменшує рівень радіочастотних перешкод. Синоніми - СІОСкІЄ88 рґОСЄ88ОГ, 8ЄІ/-ІІГПЄ(1 РГОСЄ88ОҐ (див. також СІОскІЄ88 ІО£Іс). АзупсЬгопоиз ТгапзГег Мосіе (АТМ) - аси- нхронний режим передавання [даних], протокол АТМ # технологія високошвид- кісного одночасного передавання трафіку всіх видів (дані, голос і відео) в мережах із комутованими каналами; стандарт на ко- мутовані мережі затверджено МККТТ у 1985 р. Протокол орієнтовано на з'єднання: будь-якому передаванню даних передує організація віртуального з'єднання (кому- тованого або постійного) між відправни- ком і одержувачем даних, що спрощує процедури маршрутизації. Існують засоби для гарантованої швидкості обміну фіксо- ваними 53-байтовими ділянками (див. се//[2]), які містять дані та заголовок, у ме- режах із різною пропускною здатністю (від 2 до 620 Мбіт/с). Термін “асинхрон- ний” у назві протоколу означає, що ділян- ки, які належать одному з'єднанню, мо- жуть надходити до каналу зв’язку у непе- редбачувані моменти часу (тобто нерегу- лярно). Існують декілька протоколів верх- нього рівня, що забезпечують передаван- ня поверх АТМ трафіків інших типів (див. ІРОА, ТАЇТЕ, МРОА, УТОА) (див. та- кож ААЬ, ААЬ2, АВК, АТМ Еогит, ЬгоасІЬапсІ пеіїногк, СВІТ СЕР, І8ОТТ). а$упсЬгопои$ <гапзті$$іоп - див. ахупскго- пои8 сіаіа іїап8тІ88Іоп. АТ - Асіуапсесі ТесИпоІо^у - передова [прогре- сивна, найсучасніша] технологія # назва моде- лі ІВМ РС, проголошеної в 1984 р. У ній ви- користано мікропроцесор 80286, 1,2 Мбайт НГМД і 84-клавішна клавіатура. Ця мо- дель для ПК стала стандартом де-факто й дуже вплинула на розвиток ПК. АТ АКасЬшепі - див. А ТА. АТ сошташі 8ЄІ - набір АТ-команд, набір ко- манд модему # стандартна мова керування модемом. Походить від набору команд, які використовують Науе8-сумісні модеми. Абре- віатура АТ - від АПепгіопз. Ці букви застосо- вують для ініціалізації операції модему (див. також сопігої 8едиепсе, тогіет).__________ Команда Опис АТОРххх-хххх Набрати номер ххх-хххх АТН Розірвати поточне з’єднання АТА Відповісти на дзвінок, який надходить АТЕ1 Вимкнути режим луни (якщо програма не ві- дображає команди, які ви вводите) АТХ Скинути настройки модему (для вбудованих модемів, тому що їх не можна просто ввімк- нути і знову вимкнути) АТ 17 Надати інформацію про виробника модему, моделі та номери версії АТ Ь0 Встановити мінімальну гучність динаміка модему АТ&Е або АТ &ЕІ Встановити в настройках модему заводські значення (приймаються за промовчанням) А/ (без префікса АТ) Повторити останню вико- нану команду +++ (без префікса АТ) Перемкнути модем у ко- мандний режим у разі з’єднання АТ 00 Повернення з командного режиму до он-лайиу аі 8І£П - див. соттегсіаі аі. 49
АТА АТА - Адуапсед ТесЬпоІо^у Айасйтепі, АТ Айасйтепі - інтерфейс АТА # посилання на інтерфейс і протокол, уперше використаний для доступу до жорстких дисків у комп'юте- рах ІВМ АТ. Відомий також за назвою /£>Е. У процесі розвитку існувало багато версій, затверджених організацією 8та11 Еогт Рас- Іог (8РР) СоттіПее. З них зараз існують три: інтерфейс АТА/66 (запропонований корпо- рацією (^иапіит, 1999 р.), АТА/100 і А ТА/133 (розроблений компанією Махіог). Останні два протоколи підтриму- ють всі сучасні системні плати (який із них - залежить від використовуваної сис- темної логіки). Синонім - Рагаїїеі АТА. Вада - максимальна довжина шлейфу для підключення дисків 45 см. Розвитком є інтерфейс 8егіаІ АТА (див. також сопігоі- Іег, ЕЮЕ). АТА/133 (також АТА133) - інтерфейс АТА/133 # інша назва - Разі Вгіуєгз. Роз- роблений компанією Махіог у 2002 р. Ма- ксимальна швидкість передавання даних по шині - 133 Мбайт/с. Зберігає зворотну сумісність із специфікаціями АТА/66, АТА/100 (див. також АТА). АТАРІ - АТ АИасЬтепІ Раскеї ІпІегГасе - пакетний інтерфейс периферійних при- строїв до АТ-сумісних комп'ютерів, ін- терфейс АТАРІ # новий стандарт, який дає змогу ЕЮЕ-контролерам підтримува- ти накопичувані СО-К.ОМ і НМС. АТС - 1. АиіЬогіхесІ Тгаіпіп£ Сепіег - авто- ризований навчальний центр; 2. АсИгезз Тгапзіаііоп СасЬе - кеш-пам’ять перетво- рення адрес, блок АТС (підсистеми пам'я- ті мікропроцесора 68040). АТСА - Адуапсед Теїесот Сотриііп£ Аг- сЬіІесПіге - шина АТСА # високовиробни- ча версія СотрасіРСІ, оптимізована від- повідно до вимог операторів зв'язку. АТЕ - Аиіотаїіс Тезі Едиіртепі - автомати- зована система контролю, АСК. АТІ - Апа1о£ Тезі Іприї - вхід [для] аналого- вого тестування # див. також А ТО. Аііапііс ЗДаїкІагс! Тіте (А8Т) - атлантич- ний (нью-йоркський) поясний час # часо- вий пояс Атлантичного узбережжя США. -4:00 від ОМТ. АТМ - 1. див. Азупскгопош Тгапз/ег Мосіе', 2. АсІоЬе Туре Мапа^ег - менеджер шрифтів [фірми] АсІоЬе # система підтримки/супро- воду шрифтів фірми АсІоЬе Бузіетз, яка працює під \¥іпс!о\¥8. Конкурент - Тгие Туре', 3. Аиіотаїед Теїіег МасЬіпе - бан- ківський автомат, банкомат; 4. Аі іЬе то- тепі - хвилиночку # абревіатура, викори- стовувана у чат-форумах. АТМ Еогшп - Форум АТМ # міжнародна організація, створена в 1991 р. групою ен- тузіастів, а тепер об'єднує більше 700 фі- рм-виробників і кінцевих користувачів. Займається координацією досліджень і підготовкою стандартів у сфері АТМ-тех- нологій та сумісністю АТМ-продуктів (див. також кир://у^^^.аІгп/огит.сот). АТМІ - Арріісаііоп Тгапзасііоп Мапа^етепі ІпІегГасе - інтерфейс керування транзакці- ями застосувань, інтерфейс АТМІ # стан- дартизовані АРІ для керування транзакці- ями та комунікаціями, які розробляє кон- сорціум Х/Ореп (див. також ігапзасііоп). АТО - 1. Апа1о£ Тезі Оиіриї - вихід [для] аналогового тестування # див. також А ТЕ, 2. аззетЬІу-Іо-огдег - складання (наприк- лад, ПК) на замовлення # див. також СОТ. аіот - атом # елементарний об'єкт (число або ім'я) у мові Ьізр (див. також Іізі, іегт). аіотісіїу - атомарність # властивість опера- ції бути виконаною цілком або не бути виконаною зовсім. Цю властивість зокре- ма повинні мати транзакції. аііасй - 1. під'єднати, під'єднатися; 2. при- кріплювати, додавати, приєднувати, вкла- дати (наприклад, файл у разі передавання електронною поштою). айасЬтепі - 1. приєднання (вкладення, вкладка, додаток) [до листа] # 1) оскільки багато систем електронної пошти припус- кають пересилання у вигляді листа тільки текстових повідомлень, то програми, гра- фічні файли тощо в разі відправлення оформляють у вигляді застосувань, які за- звичай упаковують для зменшення варто- сті або часу пересилання (див. також Ьазе 64, ВШНЕХ, МІМЕ, 8/МІМЕ)', 2) інкапсу- льований у документ об’єкт даних; 2. пристосування, приставка. аґіаск - 1. атака # зловмисні дії зламщика комп'ютерної системи. Його мета - пору- шення доступності, цілісності, конфіден- ційності та ін. (див. також аііаскег, 8УХ /ІоосИп£)', 2. атакувати, намагатися роз- крити (систему, шифр), піддавати крипто- аналізу # Приклад: ііпііі \л/е Гоипсі ехасіїу Мою ту пеіууогк Масі Ьееп аііаскесі І соиИп'і до Ьаск опііпе. (Т. БНтотига) - Я не міг знову підклю- читися до Інтернету, допоки ми не встановили точно, яким чином атакують мою локальну ме- режу. аґіаск сіеіесііоп - виявлення атаки (спроби зламу, вторгнення, несанкціонованого 50
аисііі ігаіі і/або зловмисного доступу до системи, ін- формації) # здійснюють за допомогою спеціального ПЗ (див. також аіїаск, сот- риіег хесигііу, Ю8, іпігисіег сіеіесііоп, іп- ігизіоп ргеуєпііоп, 808Т). аііаскег - 1. порушник, супротивник # осо- ба, яка організувала атаку на захищену комп’ютерну систему або має намір її зла- мати (див. також аіїаск, сгаскег, іпігисіег, 8есигіґу)\ 2. криптоаналітик # див. також сгуріапаїузі. аііешрі іітіі - межа [числа] спроб # встано- влюють під час вводу пароля, щоб уник- нути розкриття його методом прямого підбору (див. також Ьгиіе-/огсе аіїаск, ра88\уогсі), аііеішаііоп - згасання [сигналу]; ослаблення # 1. ослаблення рівня або перекручення фо- рми переданого сигналу в міру його вида- лення від передавача (переміщення по ка- белю). Зазвичай вимірюють у децибелах. Чинник, який враховують насамперед у разі вибору довжини сегмента мережі. Рі- вень сигналу можна підвищити (компен- сувати) за допомогою підсилювачів або повторювачів (див. також атрІі(іег, соа- хіаі саЬІе, гереаіег, 8І%паІ ге^епегаИоп)', 2. зменшення амплітуди звука або однієї з його складових. аіігіЬиіе - 1. атрибут # від лат. аіїгіЬиіит - додане. Ознаки, характеристики або влас- тивості об’єкта в системі, якими можна керувати, щоб змінити його вигляд чи стан, наприклад, атрибути файла (“архів- ний”, “прихований”, “системний”, “тільки для читання”) або атрибути лінії в ком- п’ютерній графіці. В операційній системі Л/7Р5 поняття атрибута розширено й під атрибутами розуміють усі дані, пов’язані з конкретним файлом (його ім’я, дата збе- рігання тощо). В ООП - атрибут об’єкта символізує також стан об’єкта та його зв’язки з іншими об’єктами (див. також сіаіа аіігіЬиіе, сИгесіогу аіігіЬиіе, /ііе аіігіЬ- иіе, Ііпе аіїгіЬиІе, ООР); 2. істотна ознака, властивість, характеристика чогось. аКгіііоп гаіе - показник [ступінь] падіння популярності # наприклад, комерційного веб-вузла. АТУС - Аиіошаііс Тезі-Уесіог Сепегаііп^ - автоматична генерація тест-векторів, сис- тема АТУС. аисііо - звуковий # мова, музика та інші звуки, записані в цифровій або аналоговій формі (див. також аисііо Ьоагсі, 8рееск гесо^піііоп). аисііо Ьоагсі - звукова плата, аудіоплата # плата розширення, призначена для вводу- виводу звуку (наприклад, мови, музики тощо). Синоніми - аисііо сагсі, 8оипсі Ьоагсі (див. також сіі^ііаі аисііо). аисііо саріиге апсі рІауЬаск асіаріег - адап- тер для цифрового аудіозаписування та для відтворення оцифрованого й синтезо- ваного звуку # може містити вбудовану бібліотеку часто використовуваних звуко- вих ефектів, мелодій. аисііо сагсі - див. аисііо Ьоагсі. Аисііо Сосіес’97 (АС’97) - стандарт Аисііо Сос1ес*97 (АС’97) # описує формат допомі- жної плати розміщення аудіосистем, мо- демів, мережних адаптерів тощо. Розроб- лений корпорацією Іпіеі. аисііо $<геашіп£ - потокове аудіо # техноло- гії програмного відтворення в реальному часі звукових файлів, одержаних через Ін- тернет, без їхнього попереднього скачу- вання на комп’ютер (див. також сіізіїаі аисііо, тиііітесііа, уісієо 8ігеатіпу, ЇГИТР). аисііо изег іпіегГасе (АШ) - мовний інтер- фейс користувача # див. також сИ^ііаІ аисііо, СІЛ, изег іпіег/асе. аибіорЬіІе - доріжка звукового супроводу [відеодиска] # див. також СО-ХА. аисііі (АІІВ) - 1. контроль, перевірка, аудит # ревізія, що дає змогу отримати огляд і аналіз системних записів та активності системи з метою встановлення її поточно- го стану безпеки (див. також АСЬ, аисііі сіаіа, аисііі кІ8іогу/Не, аисііі Іоу, аисііі ІгаіІ)\ 2. перевіряти, контролювати. аисііі сіаіа - дані ревізії, аудиту # див. також аисііі Іо%, аисііі Ігаіі. аисііі Ьізіогу їїіе - файл історії ревізій # див. також аисііі сіаіа, аисііі !о%. аисііі 1о£ - контрольний журнал, журнал аудиту # файл реєстрації виконуваних дій у деяких мережних пакетах. Синонім - 8есигііу Іо% (див. також аисііі роїісу, аисііі Ігаіі). аисііі роїісу - правила ревізії [аудиту] # пра- вила роботи системи забезпечення безпе- ки, що визначають типи подій, які підля- гають регістрації на комп’ютері чи в до- мені (див. також аисііі Іо%). аисііі ігаіі - слід контролю (аудиту), контро- льний запис # елемент системи керування безпекою. Журнал, в якому зареєстровано події, що мають відношення до безпеки комп’ютерної системи. Показує, хто мав доступ до системи та які операції в зада- ний період часу виконував. Містить, на- приклад, записи про транзакції, виконува- 51
аікІШіщ ні в системі. Дозволяє встановити хроно- логію дій у разі аналізу інциденту (див. також аисііі (Іаіа, аисіії Іоу, зесигіїу Іоу). аисІІЇіп£ - ревізія [контроль] системи, ве- дення контролю # відстеження дій корис- тувачів і записування ОС у контрольному журналі (ресшіїу Іоу) таких видів подій, як реєстрація в системі, доступ до файла тощо. аи£епсі - перший доданок # порівн. аМепсІ. аи^шепі - 1, збільшення, крок # у програ- муванні - величина, на яку збільшено зна- чення змінної; 2. додавати, збільшувати. АІЛ - 1. АМасЬтепІ ІІпії ІпІегГасе - інтер- фейс пристроїв, які підключаються [мере- жних], інтерфейс АІЛ # інтерфейс між пе- редавачем і мережним пристроєм, визна- чений у розділі 7 стандарту ІЕЕЕ 802.3: чотири пари екранованих проводів або коаксіальних кабелів і тип розніму для під’єднання пристроїв МАІІ до мережі Еікетеї. Синонім - 10Во8є-5\ 2. Ассевз СІпіЄ ІпІегГасе - інтерфейс пристроїв доступу; 3. див. аисііо изег іпіегфасе. АИР - АссеріаЬІе Ибє Роїісу - політика при- пустимого (дозволеного) використання # велика кількість мереж передбачає обме- ження потенційних способів їхнього ви- користання. Наприклад, А15Р деяких ме- реж не припускає їхнього використання в комерційних цілях. аігіЬепііс - 1. істинний, справжній, аутенти- чний; 2. правильний, вірогідний. аиіііепіісаіе - аутентифікувати - див. аиікепіїсаііоп. аиіЬепіісаііоп - аутентифікація, перевірка [підтвердження] істинності # 1. процес перевірки, що користувач (або комп'ю- тер), який намагається одержати [інтерак- тивний] доступ до визначеної категорії ін- формації, комп'ютерної системи, обчис- лювальної мережі або електронної пошти, є тим, за кого себе видає. Виконують з ме- тою підтримки безпеки, ґрунтується на вико- ристанні додаткових ідентифікаторів - біо- метричної інформації, паролів, спеціаль- них карток, цифрового підпису тощо. У комп’ютерній системі користувачу зазви- чай надають символічне ім'я або іденти- фікаційний код (57£>), які використовують надалі процедури керування доступом (див. ассе88 сопігоГу, 2. встановлення іс- тинності пові-домлення, джерела (сіа(а огІ£Іп аиіїїепгісайоп) і/або приймача даних (див. також ассе88 сопіїоі, аиікепіісаіог, аиікогігайоп, сіаіа 8есигіїу, ісіепіі/ісаііоп, Зесигііу Роїісу, 8иреги8ег, 17Ю, и8ег ісі, уоісе аиікепіісаіїоп). аиіЬепіісаііоп іокеп - жетон (картка) [для] аутентифікації # мініатюрний пристрій для встановлення особи користувача за допомогою пароля-відгуку, часових по- слідовностей кодів або із застосуванням іншої технології (див. також аиІЇїепііса- іїогі). аиіЬепіісаіог - аутентифікатор # надлишкова інформація, додавана до повідомлення для його аутентифікації (див. також аиікепііса- ііоп). аиіЬепгїсііу - істинність, вірогідність, аутенти- чність # наприклад, аиїИепйсііу зузіегп - сис- тема з перевіркою істинності. аи<Ьогіп£ - проф. авторинг # процес авто- рського створення мультимедіа-продук- тів, документів у системі керування доку- ментами, веб-сторінок або підготовка НТМЬ-текстів (див. також ОМ8, курегте- сііа, курегіехі). аиІЬогіп^ 1ап£иа£е - авторська мова розро- бки # спеціалізована МВР, яку використо- вують непрограмісти для розробки муль- тимедіа-продуктів і презентацій. Надає менше можливостей за авторську систему (див. також аиікогіпу 8у8ієт, аиікогіпу ІООІ8). аій1югіп£ $у$іет - авторська система, ін- струментальні авторські засоби # спеціа- лізоване ПЗ для ПК, яке дає змогу розроб- ляти інтерактивні мультимедіа-застосу- вання, що мають графіку, анімацію, звук, текст, відео та інші зображувальні засоби (див. також аиікогіпу Іапуиа^е, соиг8е- умаге, тіМтесІіа). аи<Ьогіп£ зоГЬуаге - див. аиікогіп% іооІ8. аиіЬогіп£ <оок - авторський інструментарій # ПЗ, яке використовують для створення мультимедійних і гіпертекстових продук- тів та презентацій. Дозволяє об'єднати текст, звук, музику й зображення. Сино- нім - аиікогіп% 8о/і\наге. аиНюгііу - 1. повноваження; 2. авторитет, великий фахівець. аиіЬогіхаііоп - 1, авторизація, дозвіл, санк- ціонування, твердження, надання прав до- ступу [до системи] # визначення набору повноважень, якими володіє користувач. Виконують після успішної аутентифікаці- ї. Повноваження конкретним користува- чам із доступу до мережних ресурсів встановлює адміністратор системи або мережі (див. також аиікепіісаіїоп, пеіуиогк асІтіпІ8ігаіог, 8у8іетп а^тіпІ8ІгаІог)\ 2. пе- 52
аиіотаііс гесаісиїаііоп ревірка повноважень # визначення того, які види робіт дозволено користувачу (див. також ассе88 сопігої), аиііюгігес! - авторизований, санкціонова- ний # такий, що має права або дозвіл для виконання визначених дій. Наприклад, аиіЬогіхед ассезз - авторизований доступ (див. також аиікогігаііогі). аиіоа$$осіаіог - блок автоматичного асоціа- тивного встановлення з’єднань (у нейрон- ній мережі). аиіоЬаис! (також аиіо-Ьаис!) - див. АВК[।]. аиїо-Ьгаскеііпц - автоматичне кадрування, автокадрування # функція [цифрової] фо- токамери (див. також с1І£ІІаІ сатега). аиіосЬап^ег - механізм автоматичної зміни носія (стрічкових картриджів, СВ-КОМ), бібліотекар з автоподачей картриджів # див. також )икеЬох, тесііа скапаєг. аиіо-сопіїциге - самоконфігурування # див. також соп/і^икайоп, и$ег-сопГі&игаЬІе. аиіосоггеїаііоп - автокореляція. аиіосіесгетепіаі а(Мге$$іп£ - автодекреме- нтна адресація # спосіб адресації, за яким значення виконуваної адреси, що дорів- нює вмісту зазначеного в команді слова або регістра, у разі обчислення автомати- чно зменшується на довжину елемента адресації (порівн. аиіоіпсгетепіаі асісігех- &ІП& див. також асІсІгсх5ііп£ тосіе). аиіосііаі - автонабір # автоматичний набір номера телефону, здійснюваний модема- ми (див. також тосіет). аиіо-с!ітеп$іопіп£ - автоматичне масштабу- вання # одна з можливостей у пакетах САПР, коли масштаб імпортованого зо- браження деталі автоматично зберігається відповідним до масштабу креслення. аиіоехесиіе $сгірі - автоскрипт (Рагасіох) # див. також зсгіріщ. аиіо-Геес! - автоматична подача паперу # див. також /огт /еесі, /гісіїоп рарег /ееа. аиіоГкт - автоматичне заливання [тексту] # у НВС - автоматичне послідовне запов- нення текстом колонок, можливо, з обті- канням ілюстрацій, які мають фіксоване положення (див. також Іауоиі аиіоіпсгетепіаі аск!ге$$іп£ - автоінкремен- тна адресація # спосіб адресації, за яким значення виконуваної адреси, що дорів- нює вмісту, зазначеному в команді слова або регістра, у разі обчислення автомати- чно збільшується на довжину елемента адресації (порівн. аШосІссгетепіаІ асі- (іге88Іп^\ див. також аМге$$іп% тосіе). аиіоіпіііаііхаііоп - автоматична ініціалізація # наприклад, у мові Сі - це процес автома- тичної ініціалізації глобальних змінних перед початком виконання програми. аиіо]оіп - автозамикання # у програмах ма- лювання - автоматичне з’єднання кінце- вих точок, коли вони розташовані на ви- значеній відстані одна від іншої. Полег- шує малювання замкнених кривих. аиіоіоас! - автоматичне завантаження # див. також аиіоіоасіег, аиіоіоасіег - автозавантажник # містить один накопичувач і кілька картриджів, які може завантажувати накопичувач в дові- льному порядку (див. також ІіЬгагущ, го- Ьоі, хіаск Іоасісг, Маскег). аиіотаіа іЬеогу - теорія автоматів # науко- ва дисципліна, що вивчає абстрактні об- числювальні розпізнавані або “машини” (див. також аЬзігасі сотриіег, (іпііе Маїс таскіпе, Тигіп£ таскіпе). аиіошаіес! - автоматизований. аиіотаіей кпстіесіце еіісіїабоп - автомати- зоване добування знань - див. кпоіліссі^е асциізіїіоп. аиіотаііс - автоматичний. аиіотаііс сіаздііїсаііоп - автоматична класи- фікація # див. також сопіепі тапа^етепі. аиіотаііс <1оскт£ аузіет - автоматична встановлювана система # система, що ви- конує автоматичні операції в разі встано- влення або виймання портативного ПК в/з док-станції. аиіотаііс Ііпе зууіісйіпц (АЬ8) - автоматич- не перемикання напруги живлення # мож- ливість перемикання напруги живлення зі 120 В на 220 або 240 В без втручання опе- ратора. аиіотаііс Іо^оиі - автоматичне припинення сеансу (виведення із системи). аиіотаііс питЬег ійепіііісаііоп (АМ) - ав- томатичне визначення номера [телефону абонента, що викликає], АВН # ПЗ і/або пристрій визначення номера абонента, що викликає, для виводу на дисплей, ухва- лення рішення про з’єднання, збору інфо- рмації про особу, що викликає, тощо (див. також саІІегЮ). аиіотаііс гесаісиїаііоп - автоматичний перерахунок [переобчислення] # режим роботи електронної таблиці, за яким перерахунок усіх значень в ділянках здійснюється щоразу в разі запрова- дження нового значення. У великих таблицях це може уповільнити процес ведення, оскільки треба чекати завер- 53
Аиіошаїіс Кереаі Кедиеаі (АК(2 шення перерахунку, тому часто вико- ристовують режими фонового (Ьаск- £гоипс1 гесаісиїаііоп) і ручного перера- хунку (тапиаі гесаісиїаііоп). Аиіошаїіс Вереаі Кедиезі (АКО) - автома- тичний запит повторного передавання [ушкоджених блоків] # спільний термін для протоколів контролю помилок пере- давання даних (див. також МИР, У.42). аиіошаїіс гоІІЬаск - автоматичне відкочуван- ня [транзакції] - див. ігапзасііоп гоІІЬаск. аиіошаїіс уагіаЬІе - динамічна локальна змінна - див. сіупатіс уагіаЬІе. аиіошаііоп - 1. автоматизація # див. також ЕВА, Е$ВА, іпсіизігіаі аиіотаііоп, о$ісе аиіотаііоп, могк/іохн аиіотаііоп} 2. авто- матика; 3. автоматичне оброблення. аиіошоііуе сопігої - керування автомобілем # велика сфера застосування комп’ютерних та інформаційних технологій (див. також аиіотоіїуе еіесігопісх). аиіошоііуе еіесігопісз - автомобільна елек- троніка # у сучасному автомобілі викори- стовують більше сотні микропроцесорів і застосовують бортові мережі, що об’єдну- ють різноманітні підсистеми керування (див. також САН, еіесігопісх). Аиіо РС (А/РС) - автомобільний ПК # про- ект автомобільного комп'ютера, що ґрун- тується на ОС \Уіпс1о\¥8 СЕ корпорації МісгозоЙ (див. також Р/РС). аиіошоііуе шісгосопігоПег - автомобільний мікроконтролер, мікроконтролер для ав- томашин # див. також тісгосопігоііег. аиіопошоиз гоЬоі - автономний робот # див. також гоЬоіісх. аиіозауе - автозберігання # автоматичне пе- ріодичне зберігання даних на диску без втручання користувача, наприклад, під час роботи з текстовим процесором. аиіоуіеіу - синхронний перегляд. АІІХ - див. аихіїіагу. аихіїіагу (АПХ) - допоміжний, додатковий # наприклад, аихіїіагу зєгуєг - додатковий сервер. аихіїіагу ігипк - допоміжна з’єднувальна лінія, з’єднувальна лінія, використовува- на у разі з'єднання допоміжного устатку- вання (наприклад, устаткування радіопей- джинга) із системою зв'язку. ауаіІаЬіІііу - 1. доступність, можливість ви- користання; 2. наявність; 3. готовність, коефіцієнт готовності # виражає відно- шення часу працездатності системи до за- даного періоду часу (див. також /аиіі іоіег- апсе, Ьі^Ь-ауаіІаЬИііу зузіет, поп-хіор зузіет); Рівень готовності Готовність, % Час простою за рік, хвилин кІ£Іі ауаіІаЬіІііу 99,9 528 (8,8 часу) Гаиіі гемііепі СІ115ІЄГ8 99,99 53 ГаиН ІоІегапГ 99,999 5 поп-зіор зузіет 100 0 4. працездатність, безперебійність роботи. ауаіІаЬІе - доступний, який є у наявності, наявний у продажу # наприклад, ауаіІаЬІе аі аппоипсетепі - у продажу після оголо- шення про випуск пристрою; 1о Ье ауаіІаЬІе ауіІЇі - входити до комплекту постачання; іо Ье ауаіІаЬІе - бути в наявності. АуаіІаЬІе Вії Каїе (АВК) - доступна швид- кість передавання бітів # специфікація Фору- му АТМ на одну з п'яти категорій сервісу для підтримки застосувань із нерівномірним проходженням трафіку. Передбачає механіз- ми керування трафіком, щоб визначити до- ступні мережні ресурси й цілком використо- вувати наявну смугу пропускання. Для цього через кожні 32 ділянки даних посилають ді- лянку керування швидкістю передавання (гаіе шапа^етепі сеіі, КМ сеіі), за допомогою якої станція-надсилач запитує у мережі шви- дкість даних (див. також СЕН, СВЕ, УВЕ). АУАРІ - Апіі Уішз АРІ - противірусний АРІ # корпорації МісгозоЙ (див. також АРІ). ауаіаг - “аватар” # синтетичний інтерактив- ний об’єкт, який представляє користувача у віртуальному світі. В індуїзмі аватар - одне із земних втілень бога Вішну (див. також суЬог%, уігіиаі геаіііу, УЕМІ). АУС - Аидіо-Уізиаі Соппесііоп - засоби об- роблення аудіовізуальної інформації, за- соби аудіовізуального зв’язку, лінійка ви- робів АУС корпорації ІВМ. АУЛ - Акегпаііп£ Уоісе апсі Иаіа - попере- мінне передавання голосу та даних. ауета^е (АУС) - [арифметичне] середнє; дієсл. знайти середнє значення. ауега£е зеек Ііше - середній час позицію- вання # середній час, за який голівка дис- ководу переміщується з одного довільно- го циліндра на інший. Він менше серед- нього часу доступу на величину латентно- сті диска (часу півоберту диска) (див. та- кож суИпсІсг, ]1орру сіїзк, кагсі сііхк, хеек, ігаск). АУІ - Аисііо Уісіео Іпіегісауесі - формат АУІ # формат файлів, розроблений підрозділом Микітесііа Зузіетз Сгоир корпорації Мі- сгозоЙ для зберігання відеофільмів, син- хронізованих зі звуком (мінікінофільми). Містить поперемінні записи цифрового відео й аудіо. Не потребує для відтворен- 54
ня спеціальних апаратних засобів. Засто- совують у пакеті М8 Уісіео Гог ХУіпдо\У8, підтримується кодеками Іпсіео, СипеРак. АУІ-файли мають розширення .ауі. ауіопісз - авіоніка # електронне устаткуван- ня й контрольно-вимірювальні прилади, що використовують в авіації, ракетній і космічній техніці. АУЬ - Аиіотаііс УеЬісІе Ьосаііоп - система автоматичного визначення місця розта- шування транспортних засобів # містить пристрої визначення місця розташування автомашини або контейнера й засоби ра- діозв’язку для передавання цих даних дис- петчеру (див. також СІВ, СР8). А¥№Р - Аиіопотоиз Уігїиаі Иеїхуогк Ргоіо- сої - протокол автономної віртуальної ме- режі. АУопСО - АУііСЖ СгарЬісаІ Оіїісе - роз- ширювана офісна система. АУК - 1. Аиіотаііс Уоісе Кесо^піііоп - ав- томатичне розпізнавання мови # див. та- кож хрееск гесо^піііопу 2. Аиіотаііс Уоіі- а£е Ке^иіаііоп - автоматичне регулюван- ня (стабілізація) напруги # функція ДБЖ, яка забезпечує роботу споживачів в умо- вах особливо нестабільної напруги живи- льної мережі; перемикання на батарейне живлення відбувається у разі виходу на- пруги за ширші межі (див. також Ьгомт- оиі, ОРВ). А/ХУ - див. агіумогк^у АХУС - Атегісап ХУіге Саи^е - система ста- ндартів АХУС # система стандартів марку- вання товщини проводу, що використову- ють у США. Чим менше номер АХУС, тим більш товстий провід і нижчий його опір. А ХУК - мова АХУК # мова програмування для ЦЬІІХ, названа за іменами його авто- рів (А1 V. АЬо, Реіег 1. ХУеіпЬег£ег і Вгіап XV. Кегпі^Ьап). Заснована на синтаксисі мови Сі й має декілька версій. АХУТ - 1. АЬзІгасІ ХУіпскп¥8 Тооікії - набір ін- струментарію абстрактних вікон # інтерфейс прикладного програмування (АРІ) Іауа, що дозволяє розробникам одержувати доступ до графічних функцій Іауа, наприклад, кноп- кам, інтерфейсним елементам (див. уЛс^еі), вікнам тощо; 2. Ауега^е ХУогк Тіте - серед- ній час роботи. АХ.25 - Атаїеиг Х.25 - протокол АХ.25 # вільно поширювана версія протоколу Х.25, адаптованого до аматорського ра- діозв’язку. ахїз - [координатна] вісь (КГА) # див. також аЬхсіхьа. В4 АУТ - Аге уои іЬеге? - Ви/ти тут (на місці)? # абревіатура, використовувана у чат-фору- мах (див. також сГцрхреак). В В - Ьіие - блакитний # один з основних (пе- рвинних) кольорів системи КСВ (див. та- кож С, В, КСВ). В сЬаппек - Веагег сЬаппек - В-канали, “канали-носії” # два повнодуплексні кана- ли мережі ІБИИ із пропускною здатністю 64 Кбіт/с кожний для передавання мовних або абетково-цифрових даних (див. також 2В+О іпіег/асе, О скаппеї). В1 зесигіїу (також В1) - рівень безпеки В1 - див. Огап%е Воокру В2 8есигі1у (також В2) - рівень безпеки В2 - див. Огап^е Воок[2]- ВЗ «есигіїу (також ВЗ) - рівень безпеки ВЗ - див. Огап%е Воок[2у. В2В (також В-Іо-В) - Ьи8Іпе88-Іо-Ьи8Іпе88 - електронна комерція за схемою “бізнес - біз- нес” (“підприємство - підприємство”) # схе- ма електронного бізнесу, за якою угоди через Інтернет по товарах та послугах здійснюють тільки між підприємствами та організаціями (порівн. В2С\ див. також е-Ьизіпехх). В2С - Ьи8Іпе88-Іо-соп8итег - електронна ко- мерція за схемою “постачальники - покуп- ці” (“бізнес - споживач”; “підприємство - споживач, покупець”) # схема роздрібної торгівлі, за якою угоди через Інтернет здійснюють переважно з приватними (фі- зичними) особами (порівн. В2В). В2Е - Ьизіпезз-іо-етріоуее - “підприємство (фірма) - службовець” # частина “внутрі- шніх зв’язків (рау тої - РВ)”, система ін- формаційного обслуговування працівни- ків для забезпечення ефективної роботи підприємства (див. також епіегргізе іп/огтаіїоп рогіаі). В2С - Ьи8Іпе88-Іо-£оуегптепІ - електронна комерція, де як сторони бізнес-відносин виступають, з одного боку, підприємства, а з іншого - державні заклади. За прогно- зами Сайпег Сгоир, обсяг В2С може скла- сти в 2005 році близько $6 млрд. В2Т - Ьи8ІПЄ88 Іо ІесЬпо1о£у. ВЗ «есигіїу - див. Огап^е Воок. В4 - Ье Гоиг = Ье&ге - до того # абревіатура, використовувана в електронній пошті й чат-форумах (див. також сіі^і^ресік). 55
В4ГЧ В4N - Вуе Гог по\¥ - бувай # абревіатура, використовувана в електронній пошті й чат-форумах (див. також сііріхрссік, ТТУЬ). В878 - Віроіаг ЕІ£Йі 7его БиЬзбгибоп - біпо- лярне заміщення восьми нулів # спосіб ко- дування, який застосовують у мережах ТІ і Е1. Щоразу, коли каналом передається вісім послідовних нулів, замість них підставля- ється спеціальний код. На стороні-приймачі цей код замінюють нулі. Інша назва такого методу - Віпаїу 8-7его ЗиЬзШиїіоп. ВА - 1. Виз АгЬіїег- [однокристалічний] ар- бітр шини ЕиШгеЬизЧ-; 2. Вуіе АуаіІаЬІе - “байт готовий”, сигнал ВА (інтерфейс 8С8І). Ьаск - 1. зворотній бік; 2. задній; 3. назад. Ьаск аппоіабоп - зворотне коригування проекту # у САПР електроніки - коригу- вання принципової схеми за змінами, вне- сеними на друкарській платі. Ьаск сіоог (Ь<1) - лазівка, потайні двері, чор- ний хід # спосіб одержання доступу в сис- тему в обхід її системи захисту через за- лишені програмістами недокументовані способи входу. Такі лазівки роблять під час розробки системи для її налагодження (ігардоог) або зловмисно (див. також сгаскег, Іоуіс ЬотЬ, ипсіоситепіесі /ипсііоп). Ьаск епсі (також Ьаск-епсі) - сервер баз да- них або (за контекстом) серверне засто- сування # 1. серверна частина СКБД або застосування в клієнт-серверних системах на відміну від їхніх клієнтських (/копі епсі) частин; 2. будь-яке ПЗ, що виконує кінцеву стадію оброблення, або завдання, невидиме користувачу. Ьаск Гасе - невидима поверхня. Ьаск Ііпк - зворотне посилання # припуска- ється, що існує явне посилання в прямому напрямку (див. також апског, НТМЬ, Иурекііпк, курегіехі, Ііпке<1 Іізі). Ьаск оГіїсе - склад, окреме помешкання для розміщення устаткування, підсобне поме- шкання. Ьаск диоіе - [одиночна закриваюча] лапка, символ (') # відрізняється від одиночної лапки (’) (див. також хіпуіе диоіе). Ьаск рапеї - задня панель [корпусу комп’юте- ра]. Ьаск її р - дієсл. 1, виконувати резервне ко- піювання, дублювання # робити резервну копію файла, системи, диска тощо; 2. по- вертати базу даних у стан, який передував збою. ЬаскЬопе - 1. магістраль [мережі], магістра- льний кабель, мережа-носій, передавальне середовище # високошвидкісна лінія або кілька ліній (10Ва8е5, оптоволокно), що з'єднують мережні сегменти в єдину систе- му. Термін використовують для опису ко- мунікаційної мережі, яка переносить мере- жний трафік між пристроями доступу. При- клад: АТМ із ууісіеіу изесі іп іеіесоттипісаііогіз зузіетз аз пеЬл/огк ЬаскЬопез. - Технологію АТМ широко застосовують у мережі-носії теле- комунікаційних систем, (див. також соїіарзесі ЬаскЬопе, пеіюогк, вертепі); 2. магістраль- ний. ЬаскЬопе саЬІе - головний, магістральний кабель [мережі]. ЬаскЬопе пеілуогк - магістральна мережа. ЬаскЬопе рогі - порт з’єднання із магістра- льною мережею. ЬаскЬопе зііе - магістральний вузол # вузол Інтернету, Ухепеі і/або системи електрон- ної пошти, що обробляє трафіки великого обсягу (див. також Іеа/зііе, гіЬ хііе). ЬаскЬопе зиіісЬ - магістральний комутатор # див. також зхмііск. Ьасксігіуіпц - установлення [вузла схеми] у потрібний [відомий] стан “зворотним шляхом” (у діагностичному тестуванні) # див. також оуепсігігіпр. Ьаск-епсі - 1. внутрішній; 2. серверна части- на застосування # порівн./гопі епсі. Ьаск-епсі ІпІегГасе - внутрішній інтерфейс. Ьаск-епсі ргосеззог - допоміжний (додатко- вий) процесор, спецпроцесор # вторинний процесор комп’ютерної системи, що вико- нує спеціалізоване завдання, звільняючи від нього головний процесор. Ьаск-епсі зегуісез - сервіс, який надає серве- рна частина системи. ЬаскЬіісЬіп£ - відкочування-розгін # потрі- бний після зупинки магнітної стрічки в звичайних стримерах для зчитування да- них чергової зони, триває 1-2 секунди (див. також зігеатег). Ьаск£гоипсі - 1. фон, задній план # поле (ко- лір), на якому виводять на екран або малю- ють об'єкти. Іноді так називають частину ек- рана поза активним вікном (порівн. Еоге- угоипсіу, 2. див. Ьаскугоипсі пюсІе\ 3. фоновий. Ьаск^гоипсі соїог - колір фону (на екрані). Ьаск£гоипсі соттипісаііоп - фоновий зв’я- зок, зв’язок (приймання-передавання да- них) у фоновому режимі # робота телеко- мунікаційної програми, наприклад, заван- таження файла з Інтернету, під час роботи користувача з іншим застосуванням. 56
Ьаскзіазії Ьаск^гоиші іша^е - фонове зображення # див. також і шаре. Ьаск^гоиімі ]оЬ - фонове завдання # завдан- ня, виконуване у фоновому режимі. Тер- мін широко використовували в системах із пакетним обробленням завдань (див. також Ьаскртоипсі то сіє, Ьаіск тосі є). Ьаск^гоипсі тосіе - фоновий режим # у ба- гатозадачній операційній системі — режим виконання завдань (процесів) із низьким пріоритетом. їхній ввід-вивід зазвичай пе- респрямовано у файл або іншому завдан- ню (процесу) (див. також Ьаскргоипсідок, тиІіііахкіп%, орегаІіп% хузіет). Ьаск^гоипсі поізе - фоновий шум, перешкода # див. також поізе. Ьаск^гоипсі ргіпііпц - фонове друкування # друкування документа одночасно з вико- нанням процесором інших завдань (див. також Ьаскргоипсі то сіє). Ьаск^гоиімі ргосеззіпц - фонове оброблен- ня, фонове виконання # див. також Ьаск^гоипсі, Ьаск^гоипсі ргіпііпр, Ьаскргоипсі рго^гат. Ьаск^гоипсі рго£гат - фонова програма # програма, що працює у фоновому режимі. У деяких застарілих системах - це завдан- ня з низьким пріоритетом, виконуване в моменти часу, коли процесор не зайнятий головним {/огертоипсї) завданням. У су- часних системах скоріше говорять про фонове виконання програм (Ьаск^гоипб ехесиїіоп), коли програму не видно на ек- рані або вона має на ньому неактивне (щодо вводу даних) вікно. Ьаск£гошіс! циеие - черга фонових завдань # див. також циеие. Ьаскіп£ оіі< - скасування. Ьаскіп£ ир - друкувати на зворотному боці аркуша. Ьаск1І£ІИіп£ - див. Ьаскіії. Ьаскій (також Ьаск-Ііі) - заднє підсвічу- вання РК-екрана [надолонного ПК] # по- кращує контрастність тексту і зображень. Приклад: Ьаскій (іізріау - дисплей із заднім під- свічуванням екрана (див. також ЬСО, поіеЬоок сотриіег). Ьаскоії - 1. відкочування, відступ, повер- нення # наприклад, до попереднього ста- ну/режиму під час виконання програми або передавання даних (зазвичай для по- вторення у разі виявлення помилки); 2. витримка часу, пауза, зробити паузу # перед повторною спробою передавання даних після невдалої спроби (зіткнення, що виявилося у мережі). Ьаск-оГПсе # сукупність прикладних проце- сів, які реалізують бізнес-логіку банківсь- кої системи. Ьаскраск - досл. прикріплений позаду (до головного корпусу), додатковий # напри- клад, накопичувач СЦ-КОМ, підключе- ний через паралельний порт або гніздо РС Сагсі, причому без перезавантаження ПК або ноутбука. Ьаскріапе (В/Р) - 1. системна плата (для ПК) # див. також ехрапзіоп хіоі, тоікегЬоагсГу, 2. [задня] об’єднувальна панель або плата # наприклад, для мережного модульного пристрою. У загальному випадку ця плата містить гнізда для встановлення в неї ін- ших плат. Розрізняють активну (асііуе Ьаскріапе) і пасивну (раззіуе Ьаскріапе) об’єднувальні панелі. Активна містить до- даткову логіку для виконання обчислень; 3. кабельна укладка (для з’єднання з ком- п'ютером різноманітних пристроїв). Ьаск-ргора£абоп (також Ьаскргора^абоп) (Ьр) - зворотне поширення (зворотне передаван- ня) помилки навчання [нейронної мере- жі], зворотний зв’язок (у разі [самонавчан- ня нейронної мережі) # автор методу - тво- рець персептрону Френк Розенблатт. Суть методу в тому, що “відмінності відпові- дей нейромережі від правильних, які ви- значають на вихідному шарі нейронів, по- ширюються по мережі назустріч потоку вхідних сигналів. Кожен нейрон змінює свої синаптичні ваги відповідно до лока- льної інформації, що надходить до нього. Ця інформація визначається по виходах мережі та відбиває ефективність її роботи як цілого. Тому базовий алгоритм навчан- ня мереж одержав назву зворотного по- ширення помилок. Оскільки помилка про- ходить тими самими синаптичними зв’яз- ками між нейронами, найбільший сигнал про помилку одержують нейрони, що да- ли найбільший внесок у помилкову відпо- відь. У підсумку такі найменш навчені нейрони сильніше всього і навчаються” (С. Шумський) (див. також репегаїіхесі сіеііа гиіе). Ьаск$Ье11 - кожух з’єднувача. Ьаск$1апі - “зворотний курсив” # шрифт із нахилом уліво, а не вправо (див. також /опі, ііаііс, оЬІіцие). Ьаск$1а$1і - зворотна скісна риска, символ “\”, код 92 # використовують у деяких ОС як роздільник імен підкаталогів (порівн. зіазк, /огхшгсі зІазк\ див. також А8СІІ, раікпате зерагаіог). 57
Ьаскарасе Ьаскзрасе (В8) - повернення # символ керу- вання (СТКЬ-Н або 08к у коді А8СІІ) або клавіша, що спричиняють повернення ку- рсору на екрані на один символ назад, за- звичай з видаленням попереднього симво- лу (безігисііуе Ьаскзрасе). Під час вводу тексту використовують для виправлення помилок набору. На пристроях інших ти- пів (наприклад, телетайпі або матричному принтері) цей символ викликає повернен- ня друкуючої голівки у попередню пози- цію (див. також сопігої скагасіек, сигхог, кеуЬоагсҐ). ЬаскіаЬ - зворотна табуляція # повернення курсору до попереднього поля вводу, тоб- то переміщення здійснюється справа налі- во і знизу нагору (порівн. іаЬ). Ьаск-Іо-Ьаск - послідовний, один за одним. Ьаск-іо-Ьаск ігап$сеіуег$ - каскадне вми- кання приймачів-передавачів # викорис- товують для реалізації функції повторю- вана в мережі І8ОХ. Ьаскігасе (також Ьаскігасіпз) - зворотне трасування, зворотне відстеження, слід # послідовність команд або викликів під- програм, яка привела до даної точки про- грами. Ьаск<гаскіп£ - 1. перебір із поверненнями # метод пошуку рішень у мовах логічного програмування (див. також Ьаскігаскіп% роіпі, Ргоіо^у, 2. пошук із поверненням. Ьаск<гаскіп£ роіпі - точка повернення # то- чка, із якої буде продовжений пошук рі- шення, якщо воно не знайдено на поточ- ній гілці дерева рішень (див. також Ьаскігаскіпз). Ьаскир - 1. резервна (страхова) копія, дубль # копія окремих файлів, групи файлів (ката- логу) або всього диска для наступного відновлення у випадку руйнувань, псу- вання або втрати даних на головному но- сії (див. також Ьаскир сору, Ьаскир /ііе, Ьаскир зегчег, сепігаїігеії Ьаскир, (Ііхк сіиріехіпу, сііїк тіггогіп&, /ііе гесохегу, іпсгетепіаі Ьаскир, тіггог Ьаскир, о^їіпе Ьаскир, опііпе Ьаскир, іаре Ьаскир, ипаііегиіесі Ьаскир):, 2. резервне копіюван- ня [даних], дублювання, створення резерв- них (страхових) копій # регулярний або разо- вий процес копіювання даних із магнітних дисків на оптичні або стрічкові носії (рідше на інші диски). Зазвичай резервне копіюван- ня - планова щоденна операція. Існують три головних методи резервного копіювання: по- вне уйіі Ьаскир), інкрементне резервне (іпсгетепіаі Ьаскир) і диференціальне резер- вне (див. також соїсі Ьаскир, ІЇОМРу, 3. апа- ратне дублювання, резервування; апаратний захист # наприклад, захист електроустатку- вання за допомогою ДБЖ (див. також РР8 Ьаскир ііте). Ьаскир сору - резервна копія # див. також Ьаскир. Ьаскир сієуісє - пристрій (накопичувач) для архівації, резервного копіювання # див. також Ьаскир $єгуєг, Ьаскир зухіет, /ііе Ьаскир, хігеатег. Ьаскир їїіе - резервна копія файла # див. та- кож Ьаскир. Ьаскир §ег¥ег - сервер резервного копію- вання, тіньовий сервер # ПЗ або апаратні засоби для копіювання файлів у такий спосіб, щоб у наявності завжди були дві копії кожного файла. Іноді його назива- ють хкасіохм хєґуєґ. Ьаскир зеі - склад [набір] резервування # сукупність файлів, які складають резерв- ну копію (див. також Ьаскир). Ьаскир $у$іет - система/підсистема архівації # набір апаратних і програмних засобів для виконання процедур зберігання і віднов- лення файлів (див. також Ьаскир сіехісе, Ьаскир зегчег, /ііе Ьаскир, Н8М, 8РХ, зігеатег). Ьасклуагсі - 1. назад; 2. зворотний. Ьаскі^агсі сЬаіпіп£ - зворотний ланцюжок міркувань # один із методів пошуку рі- шення в експертних системах (порівн. /опшгсі сИаіпіпр). Ьасклуагсі сотрабЬіІііу - зворотна суміс- ність, повна сумісність із попередніми ве- рсіями # наприклад, спроможність ком- п’ютера на новому процесорі виконувати старі програми без потреби внесення до них змін. Новий процесор може містити додаткові команди і мати інші особливос- ті, які можна використовувати в ПЗ, роз- роблюваному для нього (див. також сіоххпххагсі сотраііЬИііу, ирхшгсі сотраіі- Ьііііу). Ьасклуагсі гау <гасіп£ - зворотне трасування променів # спосіб трасування променів, за яким поширення променя відстежують від ока спостерігача до об’єкта і далі до джерела освітлення. Ьаскі^агсі геГегепсе — зворотне посилання, посилання назад # наприклад, посилання на попередній елемент списку або на іде- нтифікатор, визначений як місце посилан- ня (порівн.уопшгб? ге/егепсе). Ьасклуагсі $еагсЬ - зворотний пошук # у те- кстових процесорах - пошук із поточної 58
Ьаг позиції до початку документа (файла), на відміну від прийнятого за промовчанням пошуку в напрямку до кінця документа (див. також ехкаихііуе зеагск, /иіі іехі хеагск, уІоЬаІ зеакск, зеагск). ЬасклуагсЬ - у зворотному напрямку. ВАСР - ВапсІхуісІїЬ АПосаііоп Сопігої Ргоіосої - протокол керування з виділенням пропус- кної здатності [каналу], протокол ВАСР # протокол для І8ОкІ, який підтримують ЗСот, Сізсо Бузіетз, Вау Кеіхуогкз, 15.8. КоЬоІісз, Хуіо^іс, 8Ьіуа, Місгозой та ін. (див. також Ьапіїхкісіїк). Ьасіегіа - див. Ьасіегіит. Ьасіегіит - бактерія, мікроб # тип комп'ю- терного вірусу, що послідовно саморазм- ножується і заповнює зрештою всю систе- му (пожираючі її ресурси) (див. також уіпіх, июпгі). Ьас! Ігаск - дефектна доріжка # доріжка на жорсткому або гнучкому магнітних дис- ках, на яку не можна щось записати (див. також суііпсіек, (Іорру сіізк, кагсі сії$к). Ьасіце геайег - пристрій читання ідентифі- каційних карт. ВАК - Васк А< КеуЬоагд - знову за клавіа- турою [біля клавіатури] # у співрозмовни- ка знову поруч комп'ютер. Абревіатура, використовувана у чат-форумах (порівн. АЕК). Ьаіі ргіпіег - принтер із кульовою [змін- ною] друкуючою голівкою # випускала корпорація ІВМ (див. також ітрасі ргіпіег). Ьаііооп - 1. окружність або фігура у формі кульки, в яку поміщають частину ілюст- рації або слова персонажа, зображеного на малюнку (КГА); 2. повітряна куля. Ьатр тарріп£ - накладення рельєфу # КГА (див. також іехіиге тар ріпу). Ьапсі -1. смуга; 2. діапазон; 3. смуга частот # у телекомунікації - послідовний діапазон частот; 4. спектр (частот сигналу). Ьаім1іп£ - ущільнення із втратою інформації виділенням смуги частот. ЬапсНуісКІї (В\¥) - 1. смуга пропускання, ши- рина смуги пропускання # діапазон частот - різниця (в герцах) між найвищою і найни- жчою частотами в діапазоні частот пере- давального каналу. Аналогове передаван- ня сигналу телефонною лінією займає діа- пазон від 300 Гц до 3,4 кГц. Цифровий сигнал потребує більшого діапазону час- тот. Вища швидкість передавання потре- бує більшого діапазону частот. Цим тер- міном усе частіше позначають верхню границю швидкості передавання даних комп'ютерною мережею (див. також Ьапсіхкісіік, ВАСР, В О В, паггом- ЬапіїУ) 2. пропускна здатність # кількість даних, яку можна переслати по каналу або шині за одну секунду. Зазвичай вимі- рюють у бітах за секунду (див. також Ьіі, Ьру Ьиу скаппеї сарасіїу, Т-1). ЬапсІлуісИІі аііосаііоп - розподіл смуги про- пускання - див. ЬапсКміМі гехегчаїіоп. ЬапсІлуісйЬ оп йетапсі (ВО?Ш) - надання смуги пропускання за вимогою, проф. “бондінг” # об'єднання В-каналів у лініях І8ИК у разі перевищення трафіком даних заданого порога (див. також ВАСР, ЬапіїхміМг, ВОК). ЬапсІлуісИЬ ге$егуаііоп - резервування сму- ги пропускання # виділення смуги пропу- скання згідно з пріоритетами різних видів трафіка і залежно від їхньої чутливості до затримок, важливості та інших характери- стик. Синонім - ЬапскміМг аііосаііоп. Ьащ> - жаргонне позначення знака оклику (!). Вочевидь, походить від асоціації з йо- го формою, тому що інше сленгове зна- чення цього слова - статевий акт. Ьап£ оп - тестування [апаратних або про- грамних засобів] в обважнених режимах # синонім -рошиі оп. Ьапк зугіісЬес! тетогу - комутована па- м'ять банків. Ьаппег - 1. заголовок статті (на всю ширину сторінки), титульний аркуш, “шапка”; 2. банер # частина веб-сторінки, що міс- тить рекламу. Банер зазвичай дає поси- лання на веб-вузол рекламодавця (див. та- кож \УеЬ рауе, 1¥еЬ хііе); 3. банер # неве- лика рекламна вставка на друкованій сто- рінці журналу або газети, що зазвичай мі- стить логотип та координати рекламодав- ця. Ьаппег ра^е - титульний аркуш, аркуш із заставкою # див. також Ьаппег, рауе. Ьаппепуаге - ПЗ із показом банерів # віль- но поширювана програма, що періодично показує на веб-сторінках рекламу тих або інших продуктів і/або послуг (див. також аппоуумаге, /геемаге). Ьапіаш - портативний, мініатюрний, ком- пактний, легкий # про кишеньковий, пе- реносний, мобільний пристрій. Ьаг - 1. штрих # темна лінія у штриховому коді (див. також Ьаг сосіе); 2. лінійка, сму- га # див. також Ьиііоп Ьаг, кеу Ьаг, тепи Ьаг, пагіуаііоп Ьаг, ргоугезз Ьаг, зсгоіі Ьаг, зріії Ьаг, ііїїе Ьаг, уегіісаі Ьаг. 59
Ьаг сЬагі Ьаг скагі - гістограма, стовбчаста гістограма # графічне подання даних у вигляді стовп- ців (див. також агеа скагі, Ьаг %гарк, Ьизіпезз ^гаркісз, Ііпе скагі, ріе скагі, ргезепіаіїоп угаркісз). Ьаг сосіе - штриховий код, штрихкод # спе- ціальний код, у якому кожний знак скла- дено з вертикальних темних і світлих смуг різної ширини, який друкують на упаковці товарів, на книгах тощо для ав- томатизованого вводу даних про них [у комп’ютерні системи]. Кожна група ліній штрихкоду - цифра від нуля до дев’яти. Є кілька систем штрихового кодування (див. також ЕАЬІ, СІРС). Існують кругові штрихкоди, які можна зчитувати у будь- якому напрямку (див. також Ьаг усісіїк, сосіе[2]). Ьаг £гарЬ - [вертикальна] стовбчаста діаг- рама # синонім - Ьаг скагі (див. також сіісіугсіт, %гарк[ц, Ііпе скап, ругатісі ска^гат, гіЬЬоп уусірк, зііск сііаугат. Ьаг і¥ІсКЬ - ширина штриха # у знаку штрих-коду (див. також Ьаг сосіе). Ьаге таскіпе - “порожній” (без ПЗ) ком- п’ютер # Приклад: То сіо й аі Йіе Ьаге ЬагсЬл/аге ієуєі. - Зробити це винятково на апа- ратному рівні. Синонім - Ьаге теїаі. Ьаге гпеіаі - “голе залізо” # нові апаратні засоби комп’ютера, що поки не мають жо- дного ПЗ або воно їх не підтримує. Сино- німи — Ьаге кагскмаге., Ьаге таскіпе. Ьаге-Ьопез сіезкіор - порожня панель екрана. ЬагеЬопе зузіет - базова система, базова конструкція # термін означає, що в ком- плект постачання входять тільки корпус і материнська плата комп’ютера. На базі та- кого комплекту можна побудувати насті- льний ПК, сервер або інший комп’ютер згідно зі спеціальними власними вимога- ми (див. також СКО, $КІУ). ЬагГтаіІ - деградація системи електронної пошти # збільшення числа “негативних квитанцій” (Ьоипсе тезза%е) до неприйня- тного рівня, наприклад, унаслідок виходу зі строю одного з міжмережних шлюзів. Ьагїіс - АБСІІ-графіка # примітивні зобра- ження, побудовані із символів коду А8СІІ. Ьаггеї зйіІЇег - паралельний зрушувач, бага- торегістрова схема циклічного зсуву # внутрішня схема процесора, що дозволяє за один такт зрушити вхідне слово на за- дане число біт у будь-який бік (див. також рГОСЄЗЗОГ). Ьазе - 1. основа системи числення # напри- клад, Ьазе 2 - основа двійкової системи числення. Синонім - гасііх (див. також Ьіпагу, сіесітаї, осІаЬу 2. база, базова адре- са # адреса ОЗП або ПЗП, відносно якого обчислюють адреси (див. також Ьазе аМгеззУ 3. база, основа; 4. головний. Вазе 64 (також Ьазе-64, Ьазе64) - код Вазе-64 # спосіб кодування електронної пошти, сумісний із МІМЕ, стандартизова- ний у КРС 2045. Використовує для пере- творення тексту на шестибітовий код (значення від 0 до 63) наступну таблицю. служить під час виконання програми по- чатковою у разі обчислення адрес якоїсь структури даних, області пам'яті (Ьазе тетогу аМгезз) або номерів портів (Ьазе І/О асісігезз). Для одержання виконуваної адреси до неї додають зміщення (див. та- кож Ьазе кеуізіег, о£зеІ, геїаііуе асісігезз). Ьазе сіазз - базовий клас # клас, із якого здійс- нюється спадкування підкласами. Синонім - зирегсіазз (див. також аЬзІгасІ сіазз, сіазз, сіегіуесі сіазз, іпкегіїапсе, ООР, зиЬсІазз). Ьазе Гопі - головний шрифт, шрифт за про- мовчанням # шрифт, який використову- ють для друкування, якщо не вказано жо- дний інший (див. також/опі). Ьазе І/О асісігезз - базова адреса вводу-ви- воду - Ьазе асісігезз. Ьазе тетогу - див. сопуепііопаї тетогу. Ьазе тетогу асісігезз - базова адреса пам'яті - див. Ьазе асісігезз. Ьазе ге^ізґег - базовий регістр # регістр (за- звичай загального призначення), який ви- користовують для зберігання базової ад- реси й адресації відносно нього (див. та- кож Ьазещ, Ьазе асісігезз). Ьазе зіаііоп - базова станція, точка безпро- водового доступу, БС # пристрій, який за- безпечує приймання і передавання сигна- лів (або даних) з мобільних терміналів, розташованих у зоні його дії. Зони дії БС перекриваються, що дозволяє забезпечити передавання абонента, який переміщуєть- ся, від однієї станції до іншої без розриву зв'язку (див. також хсігеїезз пеїусогк); 2. ба- зова станція # встановлювальний при- стрій, який дозволяє використовувати но- утбук у стаціонарному режимі - див. сіоскіпу зіаііоп. 60
Ьаііегу £ууіісЬіп% Ьазе іуре - базовий тип - див. (іаіа іуре. ЬазеЬапс! - немодульоване передавання, мо- носмугове передавання # середовище пе- редавання, через яке цифрові або аналого- ві сигнали передаються без зсуву частоти (тобто без модуляції і носія). У загально- му випадку в кожний момент часу досту- пний тільки один комунікаційний канал. Цей метод передавання використовують в Еікегпеі (порівн. ЬгоасіЬапсГр ЬазеЬапс! $І£па1іп£ - див. ЬазеЬапсі. Ьазеїіпе - 1. базова лінія # у НВС - лінія, на якій знаходяться нижні точки букв текс- тового рядка за винятком їхніх підрядко- вих елементів (див. також Ьазеїіпе %гісІ, сарііпе, сіехсепсіег, Іесісіїпр, Ііпе 8расіп%у, 2. базовий рівень # значення параметрів комп'ютерної мережі, за яких її роботу можна вважати задовільною (див. також ргоіосої апаїугег); 3. база, базис, базова # наприклад, Ьазеїіпе агсйііесіиге - базова архітектура. Ьазеїіпе £гіс! - сітка базових ліній # у НВС - використовують у програмах верстки для вирівнювання за однією лінією рядків те- ксту, розташованих у суміжних колонках (див. також Ьазеїіпещ). Вазіс - Бейсік # процедурна МВР. Розроб- лена у 1964 р. Джоном Кемені (ІоИп Кетепу) та Томасом Курцем (ТЬотаз Кигі/) із Дартмутського коледжу (ОагітоиіЬ Соїіе^е іп Напоуег, Натрзкіге, США). Спочатку мову реалі- зували у вигляді інтерпретаторів, що істо- тно полегшувало програмування й особ- ливо налагодження програм. Зараз існу- ють також компілятори з цієї мови. Бейсік добре підходив для перших мікрокомп'ю- терів, що мали усього 4 або 8 Кбайт ОЗП. Назва походить від Ве^іппег'з АП-ригрозе БутЬоІіс Іпзігисііоп Себе. (Діалекти: Вазіса (ІВМ), С\¥-Вазіс (назва від Сее АМЬіх), МБХ-Вазіс, ТиіЬо-Вазіс (Вогіапб), Риіск-Вазіс (Місгозоїї), ХУВазіс, рВазіс, СВазіс, Вазіс-80, 86 і 87Вазіс/387Вазіс (МісгсАУау) тощо). У основі АІЧБІ-станда- рту - Тгие ВА8ІС. Приклад: І аббесі а Тем соттапсіз іо іїіе Вазіс іпіегргеіег ІЬаі сате ууйЬ іке таскіпе. (Ііпиз Топ/аісіз) - Я додав кілька команд в інтерпретатор Бейсіка, що додавався до машини, (див. також ІйрИ-ІегеІ Іап^иаус, іпіегргеііге Іапуиарс, рго&гат-тіп% Іап^иаре). Ьазіс - 1. основний; 2. фундаментальний. ВА8М - Виііі-іп АззетЬІег ~ вбудований асемблер (у компіляторах фірми Вогіапб). Ьазз геПех - відбивач басів # конструкція гучномовців, яка дозволяє відтворювати баси з високим рівнем потужності без ви- користання окремих НЧ-гучномовців. Ьаіск - пакет, пакетний режим # Приклад: ОЬАР (іаіаЬазе із изиаііу ирсіаіесі іп Ьаісїі. - ОІ_АР БД зазвичай поновлюють у пакетному режимі, (порівн. іпіегасііме\ див. також Ьаіск тосіе). Ьаіск їїіе - командний файл # текстовий файл, який містить команди, що заміню- ють команди оператора, які вводять з кла- віатури. Його зчитує інтерпретатор ко- мандного рядка операційної системи, на- лагоджувальника або застосування, потім він задає сценарій послідовності виконан- ня програм і/або інших командних фай- лів. Командні файли допомагають автома- тизувати рутинні, часто виконувані опе- рації. Зазвичай такий файл для ОС має розширення імені файла .ВАТ. Зазначи- мо, що у разі запуску М8-ИО8 автоматич- но виконується (якщо є на диску) команд- ний файл АИТОЕХЕС.ВАТ. Синонім - соттапсі /ііе (див. також Ьаіск тосіе, орегаііпу зузіепї). Ьаіск тосіе - пакетний режим # досить по- ширений у 1960-ті та 1970-ті роки режим роботи на мейнфреймах, коли користувач не мав змоги безпосереднього (через дис- плей) доступу до комп'ютера, а завдання вводили з пристрою читання перфокарт або зі спеціального термінала. Зараз під цим терміном часто розуміють виконання командного файла (див. також Ьаскртоипсі /оЬ, Ьаіск /ііе, Ьаіск ргосеххіпр, ./СЦ ІМЕ). Ьаіск розіігщ - [відкладене] пакетне (групо- ве) відновлення [файлів БД]. Ьаіск ргосе$$іп£ - пакетне оброблення # див. також Ьаіск тосіе. Ьаііегу - 1. батарея (електрична); див. також Ьаііегу %аи£Є, Ьаііегу Іі/е, Ьаіїегу раск; 2. група однакових елементів або пристроїв. Ьаііегу £аіще - індикатор [зарядженості] ба- тареї # див. також Ьаііегу Іі/е, рохмег ЬЕО. Ьаііегу ІІГе - 1. час роботи від батарей # на- приклад, ноутбука або кишенькового ПК (див. також Ьаііегу раире); 2. час автоном- ної роботи, період автономності # див. та- кож Ьаііегу 8У\ніскіп&. Ьаііегу раск - блок батарей, батарея (для ноутбука). Ьаііегу роууегес! - такий, що працює від ба- тарей. Ьаііегу $і¥Ііскіп£ - перемикання на батарей- не живлення # див. також Ьаііегу Іі/е. 61
Ьайегу-орегаіегі Ьайегу-орегаіегі - такий, що працює від батарей. Ьаисі (Ьсі) - бод # одиниця виміру швидко- сті передавання аналоговими лініями зв’я- зку. Названо на честь 1. М. Е. Ваисіоі (1845-1903 рр.). Технічно швидкість у бо- дах дорівнює кількості змін стану (пере- ключень) сигналу-носія за секунду, що модем посилає у телефонну лінію. Тому швидкість у бодах дорівнює швидкості в бітах за секунду тільки коли кожна дис- кретна сигнальна подія переносить один біт даних і передавання відбувається без стискання даних. Жартівливий приклад: Не м/ав зреакіпд аї 9600 Ьаисі, алеї І сап опіу Іізіеп аі 2400. (Т. бЬітотига) - Він говорив зі швидкі- стю 9600 бод, а я міг сприймати тільки 2400. (див. також Ьр8, тосіет). Ьаисі гаїе - швидкість передавання [по по- слідовному каналу] # вимірюють в бітах за секунду. Щоб передавання даних від- булося, обидва пристрої мають встанови- ти однакову швидкість передавання. Ьау - відсік # 1. частина системного блока, призначена для встановлення вбудовува- них [дискових] накопичувачів; 2. місце в установчій станції, куди вставляють ноут- бук, аби з ним можна було працювати в режимі настільного комп’ютера (див. та- кож с1оскіп£ зіаііогі). Вауемап пеЬхогкз - байєсовські мережі # по- єднують два математичних підходи: байєсів- ську статистику (Вауезіап 8ІаІІ8Ііс8) і теорію графів (&гарк ікеогу), надаючи інструмент для моделювання імовірностей, заснований на послідовно обновлюваній інформації. Ви- користовуючи байєсовські мережі, програми можуть динамічно “навчатися”, постійно моди-фікуючи імовірності при фіксованому наборі правил. Такі мережі застосовують, зо- крема, у системах фільтрації спама, що вра- ховують аналіз відхилених користувачем ли- стів (див. також 8рат). ВВ1АВ - Ве Ьаск іп а Ьіі - незабаром буду; незабаром повернуся # абревіатура, вико- ристовувана в чат-форумах (див. також ВВЬ, ВВВ[2\, ВВВ, скаі/огит, сІІ£І8реак). ВВЬ - [Г11] Ье Ьаск Іаіег - повернуся пізні- ше; ще повернуся # абревіатура, викорис- товувана в чат-форумах (див. також ВКВ, скаі /огит, с1і&І8рсак\ ВВ8 - 1. Виїїеііп Воагс! Бурієш (або Зєгуісє) - електронна дошка оголошень # один із видів послуг у комп’ютерній мережі, що полягає в автоматичному прийманні по- відомлень модемом й обслуговуванні запи- тів на їхнє одержання і перегляд; 2. Ве Васк 8ооп - незабаром повернуся # абревіату- ра, використовувана в чат-форумах (див. також ВВЬ, сії%І8реак). ВСС - Вііпб СагЬоп Сору - “сліпа копія” # ад- реса (у заголовку поштового повідомлення), за якою надсилають копію електронного ли- ста. Одержувачу ВСС недоступний увесь список адресатів розсипки. У загальному випадку - розсилання перших примірни- ків або копій без повідомлення одержува- ча про інших адресатів (див. також е- таіі). ВСЛ - Ьіпагу-собеб десітаї - двійково-деся- тковий код # у ряді задач економічного характеру виконується великий обсяг об- числень з десятковими числами. Звичай- ний спосіб їхнього оброблення з переве- денням у двійкову систему числення і на- зад виявився дуже неефективним через високу частку накладних витрат. Тому, починаючи із сімейства ЕОМ ІВМ 360, був запропонований спосіб кодування де- сяткових чисел, і до системи машинних команд введені операції для роботи з ни- ми. Спосіб називається двійково-десятко- вим, тому що кожна десяткова цифра ко- дується двійковим числом з чотирьох бі- тів. Використовують два формати подан- ня десяткових чисел: зонний (хопесі Гогтаї) і упакований (див. раскеії сіесітаї/ ВСІЧІІ - Ве 8ееіп£ уои - побачимося # абре- віатура, використовувана в чат-форумах (див. також скаі/огит, сН%і8реак). ВСР - Ви8Іпе88 Сопііпиііу Р1аппіп& - [плану- вання] забезпечення безперервності бізне- су (у надзвичайних ситуаціях) # концеп- ція, методи і засоби. Невід’ємна частина виробничої діяльності великих компаній і державних організацій. Під надзвичайни- ми ситуаціями розуміють впливи, що уне- можливлюють функціонування фірми в звичному режимі, наприклад відключення електроенергії, страйки, терористичні ак- ти або їхня загроза, пожежі й аварії, при- родні катаклізми, громадські безладдя то- що (див. також ВИК^ кіІр://\к\у\к.Ьсрл'и). ВСТ - Ви8Іпе88 Сопі1е88 Те1ерЬопу - ділова безпроводова телефонія. ВСІ) - Виз Сопігої Спії - контролер шини # блок процесора, що пересилає дані між яд- ром процесора й іншими блоками, під’єдна- ними до внутрішньопроцесорної шини (див. також АЬІЇ, Ьи8, ММІ/ СРЬк ММЦ). ВЛС - Васкир Иотаіп Сопігоііег - резерв- 62
Ьеіа іезііпе ний контролер домену # у \¥іпс!о\у8 N7 - комп’ютер, у якому збережено копію бази облікових записів усього домену. Його наявність рекомендовано (див. також РОС). ВБЕ - ВогіапсІ БаіаЬазе Еп^іпе - механізм баз даних фірми Вогіапд, механізм ВВЕ. ВБК - 1. ВапсІхуісШі оп ВетапсІ Коиііп£ - ви- ділення пропускної здатності залежно від маршрутизації # див. також ВАСР, ЬапіїшиШі, ВОІЇО\ 2. Ви8 Вєуісє Кедиезі - запит шини пристроєм; 3. Визіпезз Візазіег Кесоуеіу - відновлення діяльності після аварій, стихійних лих # див. також ВСР, кіїр://\у\кхк.сІг.ог£, Иіїр://\\хх\х.сІГ].сот. ВВТ - Віаз Ваіа Тгаіпіп£ - навчання [ней- ронної мережі] на [вхідних] даних із коре- кцією, алгоритм ВВТ (фірми Оепегаї Еіесігіс). ВЕ - 1. Вуіе ЕпаЬІе - дозвіл [для і-го] байта (сигнал керування); 2. Ье1о\у ог едиаі - ме- нше або дорівнює, <. Ьеасоп Ггате - кадр “несправність”, НСП (використовують в мережах ЕВВІ для від- новлення нормальної роботи кільця). Ьеат - 1. промінь, пучок; 2. передавання файла, електронного документа (зоїїсору) електронними засобами. Ьеаиіу - гідність, перевага. ВЕСN - Васкхуагсі Ехріісії Соп£е8ііоп Моііїїсаііоп - зворотне явне повідомлення про перевантаження # біт, встановлюва- ний у кадри мережі із ретрансляцією кад- рів (Ггате Кеіау), щоб повідомити термі- нальний пристрій про потребу задіяти процедуру усунення перевантаження ме- режі на передавальні пристрої (див. також С8С ОЬСІ, ГРА О). ВЕБО - Виг8і Ехіепдесі Баіа Оиі БВАМ - пам’ять ВЕБО БВАМ # швидший різно- вид пам’яті ЕОО ОКАМ. Ьеер - 1. гудок, звуковий сигнал - див. Ьеіі; 2. гудіти, сигналити. Ьеер сосіез - система звукового кодування помилок, звукові коди # система повідом- лень звуковими сигналами про помилки, використовувана ВІО8 у початковій стадії роботи під час виявлення помилок ОЗП, кеш-пам’яті або процесора. Тип помилки визначають за кількістю коротких і дов- гих гудків та їхньою послідовністю. У різ- них виробників системи звукового коду- вання помилок можуть різнитися. Ьеерег - “пищалка”, звуковий сигналізатор, розм. біпер - див. Ьиггег. Ье§іп - починати. Ьеііауіоиг (також ЬеЬауіог) - 1. поведінка # наприклад, робота; 2. характеристика; 3. режим роботи. ВЕЬ - див. Ьеіі. Ьеіі - “дзвінок”, А8СІІ-КОД 7, АЗСП-мнемоні- ка “ВЕЬ” # код символу, за яким комп’ютер або термінал видає стандартний звуковий сигнал, щоб привернути увагу користувача або оператора (див. також УЇйЬІе Ьеії). Ьеіі сигуе - крива нормального розподілу # див. також погтаї сІіхігіЬиіїоп. Веіі ЬаЬз - Веіі ЬаЬогаіогіез - науково-дос- лідний центр корпорації Ьисепі ТЄСЙПОІО£ІЄ8. ВЕЬЬЕ - Вазіс ЕтЬесісіесі Ьауоиі Ьап£иа£е - базова вбудована мова топологічного проектування, мова ВЕЬЬЕ. ЬепсЬтагк (також ЬепсЬтагк ІЄ8І) - ета- лонний тест # тестова програма або пакет для оцінки продуктивності комп'ютера, системи або конкретного ПЗ (див. також іпхігисііоп тіх, Ьіпраск, 8РЕС, 8РЕС/р95, 8РЕСікеЬ97, ТРС, КіпМагк, кУіп8іопе 97). ЬепсЬтагк іе8ііп§ - оцінні випробування, порівнювальне тестування # тестування продукту з метою визначення його проду- ктивності порівняно з ранніми версіями або аналогічними продуктами конкурен- тів. Синонім - рег/огтапсе іе8ііп% (див. також Ьоипсіагу Іе8ііпр, сотраіїЬИіїу іе8ііп%, соп/огтапсе іЄ8ііп%, єхкаихііує ІЄ8ІІП& /Іпаї ІЄ8ІІП£, /ипсііопаї ІЄ8ІІП& тапиаі іе8ііп& орегаііопаї ІЄ8Ііпр, 8іге88 ІЄ8ІІПр). ЬепсЬтагкіпз - 1. проведення зіставних [оцінних] випробувань; 2. тип виконання програми, що дозволяє простежити число циклів ЦПУ, яке витрачають на задану область коду. ВеО8 # операційна система, розроблена фі- рмою Ве спочатку для машин на базі РохмегРС, а потім перенесена на ПК (див. також орегаііп% 8у8іет). ВЕК - 1. Вії Еітог Каіе - інтенсивність (час- тота появи) помилкових бітів # відсоток помилкових бітів, отриманих під час пе- редавання даних; 2. Вазіс Епсодіп^ Киїез - базові правила кодування # правила коду- вання модулів даних, описані в А8№ Ьеіа - див. Ьеіа уєгзіоп. Ьеіа ІЄ8< - див. Ьеіа іе8ііп%. Ьеіа іе§іег — бета-тестувальний,бета-те- стер # особа, що здійснює бета-тес-тування (див. також Ьеіа іе8іїп& зєуегіїу ієуєі). Ьеіа іе$ііп£ - бета-тестування, тестування в реальних [виробничих] умовах, дослідна 63
Ьеіа ипИз експлуатація [програмного продукту] # попереднє тестування апаратних і програ- мних продуктів обраними типовими ко- ристувачами і партнерами для видалення помилок, неадекватностей і можливого удосконалення продукту. Завдання бета-- тестування - виявити максимальну кіль- кість помилок, одержати від бета-тестерів (Ьеіа Іе8іег) об'єктивну оцінку якості про- дукту. Його код під час бета-тестування ще не “з ам о -роже но”. Більш того, почат- кове бета-тестування з обмеженим чис- лом учасників можна розпочати навіть у разі неповної готовності продукту (по- рівн. аірка ІЄ8Ііп%, %атта Іе8ііп%). Ьеіа ипіЬ - зразки установчої партії. Ьеіа уегзіоп - бета-версія # версія продукту, випущена для бета-тестування. Приклад: Сеі ійозе Ьеіаз алеї діуе из ГеебЬаск. - Візьміть ці бета-версії та надішліть нам свої зауважен- ня і пропозиції, (див. також аірка уєг8іоп, Ьеіа ІЄ8ІІП& УЄГ8ІОП). Веіатапіас - фанат тестування, помішаний на тестуванні. ЬеІЛ¥ЄЄПІП£ - ДИВ. ІЇУЄЄПІП£. ВЕУ - Вігдз Еуе Уієлу - зображення в зага- льному вигляді (досл. вид із висоти пта- шиного польоту). ВЕЕ - Вит-Р***есІ Е&урІ - віддалене неві- доме місце # абревіатура, використовува- на в чат-форумах (див. також с1і&І8рєак}. ВЕN (також В4ІЧ, ВВЕІЧ) - Вуе Еог Моху - до зустрічі # абревіатура, використовува- на в чат-форумах і електронній пошті (див. також сІІ£І8реак\ В-Ггаше сосііпц - кодування відеозображень із використанням проміжних інтерпольо- ваних кадрів (стандарт МРЕС) # див. та- кож І-/гате, Р-/гате. ВЕТ - Віпагу Еііе ТгапзГег ргоіосої - прото- кол передавання файлів у двійковій фор- мі, протокол ВЕТ. ВС - граничний шлюз - див. Ьогіїег £аіе\уау. ВСА - 1. Ваіі Сгід Аггау - корпус ВСА # конструкція корпусу мікросхеми з виве- деннями невеличких металевих кульок, розташованих у вигляді сітки на його ни- жній поверхні, які притискають до конта- ктних площадок на друкарській платі без застосування пайки. Перевага - нижча ва- ртість виготовлення і зменшення розмірів (див. також ЬСА, ОЬСА, Р(ЗА, РРОА, Р()ЕР, 8РОА); 2. Визіпезз СгарЬісз Аггау - матрична ВІС ділової [машинної] графі- ки, [однокристалічний] процесор ВСА (ІС ТМ834092 фірми Техаз Іпзігитепіз). ВСІ - Вогіапсі СгарЬісз ІпіегГасе - графічний інтерфейс фірми Вогіапсі. ВСР - Вогдег Саіехуау Ргоіосої - граничний шлюзовий протокол, протокол ВСР # протокол ІР-маршрутизації. Описаний у ВГС 1163 (див. також О8РЕ). ВНЕ - Виз-Ні§Ь ЕпаЬІе - сигнал дозволу старшого [байта] шини, сигнал ВНЕ. ВНТ - ВгапсЬ Нізіоіу ТаЬІе - таблиця історії пе- реходів # наприклад, у процесорі РА-8500 (див. також Ьгапск ргесіісііоп). ВІ - Ьизіпезз іпіеііщепсе - система аналізу даних # див. також е-Ьіі8іпе88 іпіеііі^епсе. ВІСМО8 - біполярна КМОН-технологія, БіКМОН # технологічний процес вигото- влення напівпровідникових пристроїв (див. також СНМО8, СМО8, ЕСЬ, МО8, NN408, 801, ТТЕ). Ьі-сіі - Ьі-сіігесііопаї - двонапрямлений # те- рмін, використовуваний для опису листа, наприклад, арабського, в якому слова за- звичай пишуть справа наліво, а цифри - зліва направо. Ьідігесііопаї - двонапрямлений, двобічний, реверсивний. Ьі~(Іігес<іопа1 Ьиз - двонапрямлена шина # шина, якою дані можна передавати в оби- два боки, наприклад, (іаіа Ьи8. Ьісіігесііопаї сотішіпісаііоп - двосторонній зв'язок # режим зв'язку, коли обидва при- строї можуть передавати й одержувати дані один від одного (див. також сіиріех Ігап8тІ88Іогі). Ьісіігесііопаї ріп - двонапрямлений контакт (схеми) # див. також ріп. Ьісіігесііопаї рогі - двонапрямлений порт # порт, через який дані можна пересилати в обох напрямках. Ьісіігесііопаї ргіпііпц - двонапрямлене [ре- версивне] друкування # здатність контак- тного або струменевого принтера друку- вати у разі переміщення друкуючої голів- ки в обох напрямках - як зліва направо, так і справа наліво. Це підвищує швид- кість друкування (порівн. ипісіігесіїопаї ркіпііпу\ див. також ітрасі ргіпіег, іпк-іеі ргіпіег). Ьі-сіігесііопаї геріісаііоп - двонапрямлена реплікація. В1Е - ВепсЬтагк ІпіегГасе Еогтаї - стандар- тний формат інтерфейсу [пакета] контро- льних завдань [машинної графіки]. ВІ£ Віие - Блакитний гігант # назва, що за- кріпилася за корпорацією ІВМ. Виникла за асоціацією з кольором мейнфреймів, 64
Вішіегу сопіехї які випускала корпорація, та їхнім домі- нуванням на ринку (див. також кіір:/Лму\гм. іЬт.сот). ЬІ£-еп(1іеп Гогтаі — формат із порядком проходження байтів [бітів], починаючи зі старшого # термін походить від “тупоко- нечників” із “Подорожі Гулівера” Джона- тана Свіфта (див. також НШе-епсІіеп /огтаі, Ьуіе-огВегіпр). ЬІ£-О поіаііоп - нотація “великого О” # ви- значає час виконання алгоритму, напри- клад, О(п) позначає час, пропорційний числу оброблюваних елементів п, а 0(1) - час, незалежний від числа елементів. Ьіієуєі ргіпгіп£ - дворівневе (“двійкове”) друкування # [кольорове] друкування, що не забезпечує відтворення напівтонів (див. також сопііпиоих-іопе ргіпііп%, сопіопе ргіпііпу, тиіііієуєі ргіпііп%). Ьі11іп£ - білінг, розсилання рахунків (за ко- ристування телефоном) # у КТ. Приклад: Ассоипйпд гедиігез ІЬаі Йіе атоипі ої іпіогтаііоп Ье ігаскесі Тог ассигаіе ЬіІІіпд. - Для точного виставлення рахунків потрібно ретель- не урахування повного обсягу інформації. Ьіпагіез (від Ьіпаїу Гііе) - 1. двійковий код, ви- конуваний файл # див. також таскіпе сосІе\ 2. два або більше двійкових файлів # див. також Ьіпагу(іІе. Ьіпагу - 1. двійковий # поданий у двійковій системі числення. Синонім - Ьіпагу зузіет (див. також Ьіпагу ]іІе, Ьіпаїу питЬег, (Іесітаї, кехасіесітаї, осіаГу 2. подвійний, бінарний. Ьіпагу сосіе - двійковий код # подання вміс- ту пам’яті у вигляді послідовності нулів і одиниць, проте частіше цей термін ужи- вають для позначення виконуваної про- грами (застосування). Синоніми - таскіпе сосіе, Ьіпагіея. Ьіпагу сотраііЬіІііу - сумісність на рівні двійкових кодів # здатність програми з однієї комп’ютерної системи без модифі- кації виконуватися на іншій платформі (див. також рогіаЬіІііу, $о/іхуаге сотраііЬИііу). Ьіпагу баіа - двійкові дані, дані в машинно- му форматі # див. також Ьіпагу /Не. Ьіпагу Ше - двійковий файл # файл із двій- ковим поданням даних, наприклад, із ко- дом програми, шрифтом або зображен- ням, а також будь-які ущільнені (упакова- ні) файли. На відміну від текстових фай- лів (порівн. іехі/ііе) потребує спеціальної програми для перегляду на екрані. Багато текстових процесорів створюють файли, які через символи форматування тексту виглядають як двійкові файли (див. також А8СІІ/ііе, ітаре/ііе, таскіпе Іап%иа%е). Ьіпагу 1о§іс - двозначна логіка # логіка, що оперує значеннями “істина” і “хибність” (див. також/иггу Іоуіс, іегпагу Іоуіс). Ьіпагу питЬег - двійкове число # число, за- писане в двійковій позиційній системі чи- слення, цифри в якій - 0 та 1. Вміст пам’я- ті комп’ютера можна подати у вигляді двійкових чисел (див. також Ьіпагу, Ьіпагу (Іаіа, Ьіпагу/Не}. Ьіпагу орегаііоп - бінарна [двомісна] опе- рація # операція з двома операндами, на- приклад, множення (порівн. ипагу орегаііоп} див. також агііктеііс орегаііоп,, агііу, Ьіпагу орегаіог). Ьіпагу орегаіог - бінарний [двомісний] опе- ратор # оператор, який має два аргументи (див. також Ьіпагу орегаііоп}. Ьіпагу зеагсЬ - двійковий пошук # алго- ритм пошуку, який полягає в тому, що простір пошуку (8еагсЬ Брасе) щоразу ді- лять навпіл, після чого порівнюють з еле- ментом із середини вибраної половини і, таким чином, простір пошуку щоразу зме- ншується вдвічі, наприклад, у списку з мі- льйона елементів двійковий пошук може вимагати максимум 20 кроків. Синонім - <1іскоІотшп£ хеагск (див. також Ьаск\сагсІ зеагск, ехкаизііуе хеагск, /иіі іехі хеагск, Ііпеаг зеагск, зеагск). Ьіпагу ігее - бінарне дерево, двійкове дерево # дерево, кожна вершина якого має не біль- ше двох нащадків. Двійкові дерева вико- ристовують в алгоритмах сортування і по- шуку даних (див. також Ьіпагу хеагск, В-ігее, ігее}. ЬіпЛег - компонувальних - див. Ііпкег. Ьіпсіегу # спеціалізована база даних об’єктів у мережних ОС КеіДУаге 2 і 3. Віпбеїу сто- сується тільки тих серверів, на яких вона знаходиться. Містить імена і паролі корис- тувачів і груп користувачів для їхньої ав- торизації під час реєстрації на даному сер- вері. Вона також зберігає інформацію про інші послуги, які сервер надає клієнту (друкування, телекомунікація тощо). Слу- жба каталогів (N08) у №ї\Уаге 4.x заміни- ла Віпбеїу. N08, яка керує багатьма серве- рами, глобально орієнтована і надає служ- бу імен, яку не надає Віпдегу. Програмна емуляція Віпдегу дає змогу клієнтам №А¥аге 2.x і 3.x мати доступ до серверів №і\Уаге 4.x. Віпдегу сопіехі - контекст Віпбегу. 65
Віпсіегу оЬ]есі Віпсіегу оЬ|есі - об'єкт Віпсіегу. Віпсіегу 8ЄГУЇСЄ8 - сервіс Віпдеіу. ЬіпсІіп£ - 1. прив’язка, зв’язування, компо- нування; 2. скріплення, кріплення # арку- шів або зошитів книги, журналу, напри- клад, кріплення скобками, клейове кріп- лення. Ьіп(Ііп£ Ьапсіїе - ідентифікатор з'єднання # характеризує з’єднання між клієнтом і сервером та мережні протоколи, які він реалізує. Ьіпс1ііі£ іпдісаНоп - вказівка прив’язки (на- приклад, у мові УНПЬ). ВІІ^НЕХ - Ьіпагу ЬехаДесітаІ # метод кон- вертування в А8СП нетекстових (не А8СІІ) файлів в електронній пошті Інтер- нету (див. також Ьа8е 64, МІМЕ). Ьіпотіаі - біноміальний. ЬіосЬір - біочип - див. %епе скір. ЬіосотриііП£ - біокомп'ютинг # обчислен- ня за допомогою біологічних елементів (див. також %епе скір), ЬіоіпГогтаНс» - біоінформатика # нова нау- кова дисципліна, що об’єднує біологію, біохімію, комп’ютерні науки, математику та інші науки, що мають вплив на всі об- ласті біології, з метою вивчення живих систем (див. також Ьіотескапісз, сотриіег 8сіепсе). ЬіотесЬапіс» - біомеханіка # наука, що ви- вчає анатомічні принципи руху живих іс- тот. Широко застосовує комп'ютерні мо- делі. Ьіотеігіс гіаіа - біометричні дані # дані, що використовують для біометричної іденти- фікації (див. також Ьіотеігіс ісіепіі/ісаііоп, Ьіотеігіс хатріе). Ьіотеігіс ійепііГісаііоп - біометрична іден- тифікація, біоідентифікація # сукупність біометричних способів ідентифікації ко- ристувача, що ґрунтується на унікальнос- ті характеристик людського тіла (див. та- кож Ьіотеігіс сісііа, Ьіотеігіс8, (іп^егргіпі уегі/ісаііоп, ісіепіі/ісаііоп). Ьіотеігіс рагатеіег - біометрична характе- ристика # унікальна біологічна ознака, властива кожній окремій людині (див. та- кож Ьіотеігіс сіаіа, Ьіотеігіс^, Ьіотеігіс затріе). Ьіотеігіс затріе - біометричний зразок # спостереження вибраної біометричної ха- рактеристики (див. також Ьіотеігіс сіаіа, Ьіотеігіс рагатеіег). Ьіотеігіс уегіЛсаііоп - біометрична верифі- кація # див. також уегі]ісаііоп. Ьіотеігісаі - біометричний # такий, що ви- користовує біометрію (див. також Ьіотеігісз). Ьіотеігіс» - біометрія # прикладна галузь знань, яка розроблює сукупності способів автоматичної верифікації та ідентифікації користувача (для захисту від несанкціо- нованого доступу) під час входу в ком- п'ютерну систему за біологічними власти- востями (ознаками) людини. Ідентифіка- ційними біологічними ознаками є індиві- дуальні особливості людини, що назива- ють біометричними характеристиками. Біометрична ідентифікація та аутентифі- кація полягає в зчитуванні однієї чи кіль- кох біометричних ознак користувача та їхньому порівнянні з попередньо отрима- ними шаблонами. Біометрія здійснюється за відбитками пальців (Гт£егргіп&), сітків- кою або райдужною оболонкою очей (ігіз гесо£пігіоп), геометрією руки (Ьапсі £еотеігу), підписом (8І£паШге уегіГі- саііоп), зовнішнім виглядом (Гасе гесо£пі- ііоп), голосом (уоісе уегіГісаііоп), термо- грамою обличчя (схемою кровоносних су- дин), фрагментом генетичного коду (&епеііс сосіе) тощо або за поведінкою (ЬеЬауіогаї сЬагасІегізііс»), наприклад, фо- рмою та способом підписування. Залежно від виду використовуваних біологічних ознак біометричні системи поділяють на статичні та динамічні: перші використо- вують дані, одержувані з вимірів анатомі- чних особливостей людини, а другі - ана- лізують дії людини (див. також /асіаі Ьіотеігісх, (іп$егргіпі геасіег, Мепіі(ісаііоп, ігІ8 хсаппег, тіпиііае, геііпаї зсаппег, кіір:/Лмуууу. Ьіотеігісз. ог%). Ьіотеігіс» сієуісє - біометричний пристрій # пристрій, який використовує біометричні методи (зазвичай в системах ідентифіка- ції користувачів). Приклад: Ьіотеігісз сієуісє соппесіесі (о а регзопаї сотриіег - біометрич- ний пристрій, приєднаний до ПК (див. також Ьіотеігіс8). Ьіотеігу - біометрія - див. Ьіотеігіс8. Ьіопіс» - біоніка # наука, що досліджує біо- логічні об'єкти для запозичення механіз- мів їхнього функціонування в техніці. ВІО8 - Вазіс Іприі/Оиіриі 8у»іет - Базова система вводу-виводу, БСВВ # незалежна від операційної системи, записана в ППЗП (або у флеш-пам'яті) програма підтримки апаратно-залежних операцій з екраном, клавіатурою та іншими периферійними пристроями. Після вмикання комп'ютера ВІО8 виконує початкові тести та ініціалі- 66
ВІТ^Т зує НВІС. Функції ВІО8 доступні ОС че- рез набір програмних переривань. У ряді комп’ютерів ВІО8 містить також налаго- джувальний монітор, який допомагає вияв- ляти причину зависання системи. У разі використання флеш-пам'яті для підвищен- ня надійності можливе встановлення мік- росхем із двома ВЮ8, щоб передати керу- вання другому з них у разі ушкодження першого (у разі перезаписування або віру- су). Цю технологію використовують в си- стемних платах фірми Сі^аЬуіе ТесЬпоІо^у і називають Ииаі ВІО8. При- клад: Тґіе ВІ08 геасіз іїіе йгзі зесіог оТ іїіе Лорру апсі зіаііз ехесиііпд іі (Ііпиз Топ/аісіз). - ВІО8 зчитує перший сектор дискети і передає йому керування, (див. також Ьеер сосІе8, соїсі $іагі, /іггтмаге, /Іа$к В 108, РО8Т). ВІО8 Рагашеіег Віоск - блок параметрів ВЮ8 # таблиця в завантажувальному сек- торі системного диска, що описує струк- туру цього диска. ВІР - Вії Іпіегіеауе Рагііу - парність із чер- гуванням по бітах # див. також рагіїу. Ьіроіаг 8І£па1 - біполярний сигнал # анало- говий або цифровий сигнал, амплітуда якого змінює свій знак за напругою (див. також 8ІупаІ). ВіїчЕ оГ ЕеаіЬег (ВОЕ) - “птахи одного польоту” # на американських комп’ютер- них конференціях - “тусовка” людей з од- наковими інтересами. В-І8ІЯХ (також ВІ8ІЖ) - ВгоасіЬапсі I8^N - широкосмугова мережа І8ПГЧ, широкосмуго- ва цифрова мережа з комплексними послуга- ми, мережа В-І8ІЗК # стандарт ІТЛ-Т. Поліп- шена версія І8ОМ, забезпечує швидкість пе- редавання від 155 до 622 Мбіт/с і вище. Ґру- нтується на технологіях АТМ/8ВН, при- значена для підтримки трафіка даних, го- лосу та відео. ЬізіаЬІе - з двома стійкими станами, бістабі- льний # характеристика пристрою, зазви- чай інтегральної схеми, що має два стану “ввімкнено” - “вимкнено”, 0 або 1 тощо (див. також/Іір-/1ор). ВІ8Т - Виік-Іп 8е1ГТе8і - вбудовані [апаратні або програмні] засоби самотестування, вбу- дований самоконтроль # див. також ВІО8. ЬізупсЬгопоиз - повний дуплекс # режим роботи, коли в обох напрямках прова- диться асинхронне передавання і при- ймання даних. Скорочено цей режим мо- жна назвати ВІ8УТ4СН. Ьіі - Ьіпагу сІІ£ІЇ - 1. біт # найменший еле- мент комп’ютерної пам’яті, що має два можливі стани для зберігання цифрового значення 0 або 1, це дозволяє працювати в двійковій системі числення. Термін уве- дено, швидше за все, Клодом Шенноном (Сіаиде 8Ьаппоп) у 1940 р. або Джоном Теки (Іойп Тикеу) у 1946 р. (див. також ЬапсЮіМі, Ьр8, Ьуіе); 2. один розряд (напри- клад, суматора); лінія (наприклад, шини). ЬііВЬТ - Ьіі Віоск ТгапзГег - пересилка бі- тового блоку # (вимовляють “біт-бліт”) у комп'ютерній графіці - апаратна (іноді і програмна) операція перенесення прямо- кутних фрагментів растрового зображен- ня з ОЗП у відеопам’ять. Прискорює виве- дення на екран рухомих об’єктів (див. та- кож ЬІІЇ). Ьіі (Ьуіе) зупсЬгопоиз тарріїщ - бітове (байтове) перетворення-відображення, пе- редавання по бітах (байтах) # див. також а8упскгопои8 тар ріп у. Ьіі соріег - порозрядний копіювальник, програма побітового копіювання # про- грама для копіювання [із] диска. Ьіі-есІ£е гесогс1іп£ - записування по краях (фронтах) бітових елементів. Ьіі ітя£е - растрове зображення # див. та- кож ка8іег %гаркіс8, га8Іег ітауе, уесіог угаркіс8. Ьіі іта£е ргіпііп£ - графічне друкування. Ьіітар (також Ьіі-тар) - 1. бітове (растро- ве) відображення графічного об'єкта # ви- користовують для подання зображень, зо- крема шрифтів (див. також ВМР}\ 2. біто- ва карта. Ьіі-тарресі (також ЬіітарресІ) - растро- вий. Ьіі-тарре(1 іта^е - растрове зображення # наприклад, зображення, що отримують за допомогою сканера (див. також ітауе). Ьіі-тарресі іпсІехігщ - індексація (індексу- вання) за бітовим відображенням (СКБД). ЬіітарресІ Гопі (також Ьіі-тарресі Гопі) - растровий шрифт # шрифт, символи якого збережено як растрові зображення. Такі шрифти не так легко масштабувати, як ве- кторні (порівн. уесіог /опІ\ див. також Ьіітар, ріхеї, Ро8і8сгірІ, га8Іег /опі, 8сгееп /опі, 8у8Іет/опі). ЬіітарресІ £гарЬіс$ (також Ьіі-тарресі £гарЬіс$) - растрова графіка # графіка, в якій зображення створюють з матриці пі- кселів (точок). Синонім - ГО8ІЄГ £ГаркІС8 (див. також /гасіаі %гаркіс8, ОК8, уєсіог ргаркісх). ВІТ№ЕТ - Весаизе ІҐ8 Тіте №іиогк - мере- жа ВІТОЕТ # дешева і низькошвидкісна 67
Ьіі райегп міжнародна академічна комп’ютерна ме- режа, яка зв’язує коледжі й університети в 52 країнах світу. Спочатку ґрунтувалася на мейнфреймах ІВМ (1981 р.). В даний час - частина мережі СКЕМ. Ьіі раііегп - бітовий папери (шаблон, зра- зок), бітова комбінація, конфігурація бітів. Ьіі ріале - бітова площина, бітовий прошарок, біт-карта # матриця, утворена сукупністю однойменних бітів усіх пікселів, які опису- ють двовимірне растрове зображення. Ьіі гаіе - бітова швидкість передавання да- них [по телефонних каналах] # швидкість передавання даних, виражена в бітах за се- кунду. Зазвичай використовують таку шка- лу номіналів швидкостей: 300, 1200, 2400, 4800, 7200, 9600, 14 400 і 28 800 біт/с (див. також Ьр8). ЬІІ 8ІІСЄ - секційний [процесор] # широко застосовуваний у 1980-х роках метод конструювання процесора з так званих процесорних секцій - незалежних проце- сорів, які обробляють 1, 2, 4 або 8 розря- дів даних (див. також АЬІ}, СРП). Ьіі «Іоі - час передавання одного біта, біто- вий інтервал. Ьіі зігіп£ - бітовий рядок # рядок, складе- ний з нулів і одиниць. У деяких процесо- рах, наприклад, Моіогоіа 68000, існують спеціальні машинні команди для роботи з такими рядками (див. також етріу 8ігіп%, 8иЬ$ігіп%). Ьіі-Ьу-Ьіі - порозрядний, побітовий # на- приклад, Ьіі-Ьу-Ьіі сотрагІ8оп - побітове порівняння. Ві-ТгопіС8 - інтерфейс Ві-ТгопісБ # назва двонапрямленого паралельного порту ПК. Рознім^ до якого зазвичай підключають принтер. Замінює Сепігопісз. Ьііиізе - порозрядний, побітовий. ВІХ - Віпагу ІпГогтайоп ЕхсЬап^е - обмін двійковою інформацією # онлайнова ін- формаційна служба, пов’язана з журналом Вуїе. Ьіаск Ьох - “чорний ящик” # пристрій або програма, про внутрішню структуру яких нічого не відомо, але подаючи сигнали, команди або дані на вхід, можна одержа- ти реакцію на виході. Принцип “чорного ящика” широко використовують в тесту- ванні (див. також Ьіаск Ьох Іе8ііп%, /ипсііопаї іЄ8ііп%). Ьіаск Ьох іе$ііп£ - тестування “чорного ящи- ка” # тестування застосування без надання його вихідних текстів. Під час розробки те- стів інформацію про внутрішній устрій про- дукту вважають недоступною і не викорис- товують. Такі тести зфокусовано на оцінці поведінки продукту (див. також Ьіаск Ьох). Ьіаскоиі - 1. [повне] відмикання електрожи- влення [комп’ютера] # виникає під час аварій в електромережі. У разі відсутності ДБЖ втрачається вміст ОЗП, можливі по- рушення структури ГАТ і втрата вмісту відкритих у цей момент файлів (див. та- кож С/Р5); 2. затемнення екрана; 3. пору- шення зв'язку; 4. припинення. Ьіасіе 8єгуєг - ділянковий сервер, компакт- ний (тонкий) серверний модуль, Ьіаде-се- рвер, досл. сервер-лезо # така конструкція дозволяє ''утиснути” у стандартну стійку набагато більше число серверів, що важ- ливо в організації серверних кластерів і серверних центрів інтернет-провайдерів (див. також І8Р, 8егуег). Ьіапк - пробіл # проміжок між словами в тексті. Синонім -драсеї!]. Ьіапк сеіі - порожня клітинка # клітинка електронної таблиці, що не містить ані даних, ані формули (див. також сеіі, хмогк- зкееі). Ь1а$іег - генератор. Ьіеегї - друкування в край сторінки # у НВС - розміщення фотографій, блоків чи тексту інших елементів оформлення вихідними чи упритул вихідними за край сторінки. Через те що деякі принтери не дозволя- ють друкувати близько до самого краю паперу, друкують на папері більшого фо- рмату, а потім його обрізають (див. також Ьіеесі агі). ЬІеесІ агі - ілюстрація або колірний фон “під обріз”, “навиліт” (із виходом за сму- гу набору) (див. також ЬІсесІ). Ьііпсі сегіііїсаіе - безіменний [“сліпий”] сертифікат # в електронній комерції - сертифікат, у якому немає інформації про те, кому його видано (див. також е-сот- тегсе). Ь1еес1іп£ - розмитість контурів # затікання під час кольорового друкування чорнил рі- зних кольорів одне на одне (див. також Ь1оотіп%). ЬІЄП(І[$] - елемент сполучення (поверхонь зображення в машинній графіці); плавний перехід одного об'єкта в інший із настро- юванням відповідним чином форми, роз- міщення, кольору і тону (бленд-ефект). ЬІЄП(НП£ - плавне сполучення. ЬІішІ уіа - глухий перехідний отвір # у САПР електроніки - ненаскрізний перехідний отвір, який досягає тільки одного зовніш- 68
Ьіоотіпб нього прошарку друкарської плати (див. та- кож Ьигес! уіа, ікгощ*к уіа, уіа, уіа ЬІіпсІ еліту - позиція предметного покажчика # відсилає до головного матеріалу теми. ЬІіпсІ ]иту іе8і - експертні випробування [проведені] під девізами “у темну”, “'наос- ліп”, безособово # наприклад, суб’єктивна порівнювальна оцінка якості зображень на екранах моніторів за наявності прихо- ваних деталей конструкції, щоб не можна було визначити марку виробу. Підвищує об’єктивність результатів випробувань (див. такожуигу іезі, іе8і). ЬІИ - копіювання бітового масиву # копію- вання великого бітового масиву з однієї частини пам’яті в іншу, можливо, із вико- нанням тієї або іншої операції над бітами (див. також ЬііВЬТ). ЬІіНег - блітер # спеціалізована ВІС для ви- конання операцій із растровими графічни- ми зображеннями (див. також ЬііВЬТ, Ьіі- тарреії, ЬНі). Ьііуєі - 1. нерозв’язна проблема; 2. важли- вий апаратний блок, який не можна ані полагодити, ані замінити у випадку від- мови; 3. програма, яка пройшла через ру- ки багатьох некомпетентних програмістів і стала непридатною для роботи і супро- воду; 4. приголомшлива помилка, яку ви- являють саме під час демонстрації проду- кту замовнику. ВЬОВ (також ЬІоЬ) - Віпаїу Ьаг^е ОЬ]есі - великий двійковий об’єкт, “блоб” # тип полів (даних) у реляційній чи по д і б- ній базі. Може містити довільні двійкові дані (звук, графіка, відео тощо). Підтри- мується багатьма СКБД (див. також СЬОВ, сіаіа іуре, <1аіаЬа8е, /іеісі іуре). Ьіоск (ВЬК) -1. блок [даних] # 1) група си- мволів або байтів, які розглядають під час операцій вводу-виводу або зберігання як єдине ціле. Стандартний розмір блоку ва- ріюється від системи до системи. Напри- клад, Ь1оск-Ьу-Ь1оск - поблочно, блоками; 2) один фізичний запис даних на магніт- ній стрічці або інших подібних носіях; 3) у текстових процесорах - позначений фрагмент тексту, над яким здійснюється та чи інша операція (форматування, видалення, переміщення тощо); 4) у мові ]ауа - якийсь код між обмежувальними дужками { і }; 2. блокувати, поділяти на блоки # див. та- кож Ьіоск 8е%тепіаііоп, Ьіоскіпу/асіог. Ьіоск сіркег - блоковий шифр # шифр, у якому вихідне повідомлення (ріаіпіехі) розбивається на блоки фіксованої довжи- ни й перетворюється на шифротекст по- блочно (порівн. зігеат сіркег:. див. також сіркег). Ьіоск сієуісє - пристрій блокового вводу-ви- воду, блоковий пристрій # периферійний пристрій або ОЗП, який може здійснюва- ти ввід-вивід тільки блоками даних. До таких пристроїв належать, зокрема, магні- тні диски, зчитування і записування на які можливо тільки цілими секторами (по- рівн. скагасіег сієуісє). Ьіоск (1іа£гат - структурна схема, блок— схема # схема, що показує з яких блоків складено систему. Служить для початко- вого розуміння її функціонування (див. також сИа^гат, /Іох^скагі). Ьіоск 8Є£теійа<іоп - виділення блоків, роз- бивка на блоки # у ОСВ - виділення пе- ред розпізнаванням блоків тексту і графі- ки у вхідному графічному образі докуме- нта в окремі логічні частини. Здійснюють вручну або автоматично. Синонім - гопіп%. Ьіоскег іа£ - блокувальна мітка # застосо- вують для блокування радіомітки, коли користувач хоче убезпечити себе від по- рушення недоторканності приватного життя (див. також КГЮ-іау). Ьіоскіпезд - блочність, розпад зображення на квадрати (КГА). Ь1оскіп£ - поділ на блоки (наприклад, текс- ту), формування блоків # див. також Ьіоск, Ьіоскіпу/асіог. ЬІоскіп^ Гасіог - коефіцієнт блокування, розмір блоку # число записів, символів або бітів у блоці (див. також Ьіоск). Ьіоску ріхеїіабоп - зображення з малою кі- лькістю точок (малою роздільною здатні- стю). Ь1о£ - \УеЬ-1о£ - блог, веб-журнал, блог-інс- трументарій # комунікаційний інстру- мент, який дозволяє вільно й оперативно обмінюватися інформацією через Мережу (див. також согрогаіе хуеЬ-Іоу, В88, В88- а££ге£аіог, хуєЬ-іо§, хиікі). Ь1о£-Ьо8Ііп£ - блог-хостинг # служба, що дозволяє будь-якому користувачу ство- рювати і вести блоги (веб-журнали) для поширення своєї інформації через Інтер- нет (див. також Ь1о%, согрогаіе ууєЬ-іо%, В88, В88-а%%ге£аіої\ ууєЬ-іо%, хмікі). ЬІо£-гіп£ - група веб-журналів # свого роду клуб інтернет-користувачів зі спільними інтересами (див. також ЬІоу). Ь1оошіп£ - розпливчастість, зменшення чіт- кості # недолік, який виникає у разі ко- 69
Ьіоуу аууау льорового друкування через розпливання точки зображення під час вбирання чор- нила в папір (див. також Ь1еесіїп&). Ьіоуу аууау - випадкове, ненавмисне вида- лення вмісту каталогу або цілого тому ма- сової пам’яті # порівн. пике. ВіоууТізЬ (також В1оууїї»Ь) - стандарт на шифрування, криптосистема, алгоритм ВіоууРівИ # симетричний блоковий шифр, розроблений Брюсом Шнейером (Вгисе Бсйпеіег) у 1993 р. Розмір блоку - 64 біти, довжина ключа змінна (до 448 бітів). До- ступний у вихідних текстах в Інтернеті та не вимагає ліцензування (див. також Ьіоск сіріїег, ИЕ8, ЮЕА,РСР). ВЬК - Віпагу Ьап£иа£е Верге8епІаІіоп - мо- ва двійкового подання [у СКБД ІпІегВазе]. ВЬТ - Віоск ТгапвГег - пересилка блоку # див. також ЬііВЬТ. ЬІие Ггате - “синька” # калька попередньо- го кадру у випадку анімації (див. також £ІЮ8ІІП£, ОПІОП 8кїп). ВІиеіооіЬ - специфікація [технологія] Віиеіооїй # технологія безпроводового ближнього короткохвильового радіозв’яз- ку (до ЗО м), що дає змогу об’єднувати пристрої різних типів для передавання мовлення і даних. Її розроблює і розвиває асоціація ВІиеІооіЬ БІС. Стандарт одер- жав позначення ІЕЕЕ 802.15. Він визна- чає роботу на частоті 2,4 ГГц (див. зі швидкостями передавання: для асимет- ричних з’єднань 722-784 Кбіт/с у напрям- ку передавання і 57,6 Кбіт/с у напрямку приймання; для симетричних з’єднань - 433,9 Кбіт/с в обох напрямках; і відстаня- ми до декількох десятків метрів. Назву технологія одержала на честь датського короля вікінгів Гарольда Блатана (Нагакі ВІаіапд, у перекладі з англійської - “Си- ній зуб”), що правив Данією і Норвегією з 940 по 985 рр. (див. також РІАЕк кНр://уу\ууу. Ьіиеіооік.сот). ЬІиеІгаскіп£ - спостереження (стеження) за Ьіиеіооїй-пристроєм # [несанкціоноване, злочинне] відстеження переміщень Ьіиеіооїй-пристрою (а разом з ним його власника) за унікальною адресою, анало- гічною МАС-адресі комп’ютерних мереж- них карт (див. також ЬІиеЬіі££Іп£, Ь1ие8паг(іп^, Ьіиезпірег, 108, іпігисіег Веіесііоп, РЬА N. кіїр:/Ллпууу. Ьіиеіооік. сот). Ьіиг - нерізкість, розмивання # один з ефек- тів у КГА. ЬІигЬ - [початкова] анотація # зазвичай ви- діляють збільшеним шрифтом або друку- ють на суперобкладинці книги (див. та- кож Ьгеакоиі). ВМР - (від Ьіїтар) - формат ВМР # станда- ртний формат растрових графічних фай- лів, розроблений корпорацією Місгозоїї для \Уіпсіо\У8 і 08/2 (кольоровість 1, 4, 8 і 24 розряди на точку); розширення імен файлів, записаних у цьому форматі (див. також Ьіітар, РСХ, ТІЕЕ). ВМВ - Ва11І8Ііс Ма£пеіоге8І8іапсе - балісти- чна магніторезистивність, ефект ВМК, ВМВ-технологія, ВМВ-голівки # тонкий датчик із нікелю довжиною усього в кіль- ка атомів, опір якого різко змінюється в дуже слабкому магнітному полі, може ви- конувати функції голівки читання для жо- рстких дисків із щільністю записування більше 1 Тбіт/дюйм (див. також СМК). ВІЧС соппесіог - Вауопеї ІЧеіІІ-Сопсеїтап соппесіог - байонетний з'єднувач, ВГЧС- конектор # широко використовуваний не- великий рознім для двопроводового коак- сіального кабелю (сигнал та земля), який припаюють або обжимають на кінці кабе- лю. Названий за іменем авторів (ІЧеіІІ- Сопсеїтап). Деякі джерела розшифрову- ють ВИС як Вгііібй ІЧауаІ Соппесіог, Вауопеї №уу Соппесіог або Вауопеі Киї Соппесііоп (див. також саЬІе соппесіог, соппесіог). ВІЧЕ - Васкив-Каиг Гогт або Васкш ІЧогтаІ Рогт - ФБН, нормальна форма Бекуса— Наура # нотація (запис) синтаксису мов програмування, розроблена Джоном Бе- кусом (5ойп Васкиз) і Пітером Науром (Реіег Каиг). Чистий ВІЧІ7 містить значні обмеження, тому на практиці найчастіше використовують його модифікації - ЕВ1УР та АВЇЇЕ (див. також ЕВХЕ, поіаііоп, ЯРА/). ВІЧІ! - ВгапсЬ-Кеигоп-Ппії агсЬіІесІиге - ар- хітектура розгалужених нейронних мереж (фірми Міі8иЬІ8Йі). Ьоагб - 1. див. ВВ8‘, 2. друкарська плата # багатошарова (до 24 прошарків) плата, виконана за технологією друкарського монтажу провідників. До появи цієї тех- нології використовували навісний монтаж (див. також Ьаскріапе, ехрапхіоп хіоі, РСВ)\ 3. картон або папір щільністю біль- ше 200 г/кв. м. Ьоаі апсЬог - досл. “якір для човна”, баласт # про непрацездатне або непотрібне апарат- не устаткування або про людину, що про- сто займає місце і не є корисною на роботі. 70
Ьооі єіізк ВОСА - Вогіапд ОЬ]есІ Сотропепі АгсЬіІесІиге - Архітектура об’єктних компонентів Вогіапд, об’єктно-модульна архітектура фі- рми Вогіапсі # технологічна стратегія фір- ми Вогіапсі, яка полягає в тому, що для по- будови програмних систем і комплексів із застосуванням наявних компонентів прос- тір оброблюваних даних стає прозорим для прикладного програміста. Будь-яка програма може звернутися до довільних інформаційних ресурсів, сумісних із вимо- гами ОБ АРІ. Компоненти діалогового ін- терфейсу різноманітних проблемно-орієн- тованих пакетів Вогіапсі стають уніфікова- ними і “звичними користувачеві” (ПРО). Це спрощує процес спільного застосуван- ня таких програмних засобів, як Рагасіох, риаіїго Рго, сІВа^с, ОЬ]ес(Уіяоп та ін. Ьосіу - тіло # набір операторів усередині пе- вної структури. Наприклад, тіло циклу, ті- ло процедури тощо. Ьосіу іехі - основний текст # у НВС - стиль за промовчанням, який присвоюють абза- цу тексту, що вводиться (див. також Ьосіу іуре). Ьосіу іуре - шрифт основного тексту # пря- мий шрифт 8-12 кегля, яким набирають основний текст документа (див. також Ьосіу іехі,/опі). ВОГ - 1. див. Вігсіз о/ Ееаікег; 2. Ве£Іппіп£ ОГ Рііе - початок файла. Ьоі1егр1аіе|іехі] - шаблон, стандартний текст # у системах підготування текстів - стандарт- ний текст із виділеними позиціями для за- повнення змінюваним текстом. Ьоісі - напівжирний (шрифт) # режим виво- ду (друкування) тексту, коли символи те- мніші або жирніші, ніж у звичному режи- мі (див. також ЬоШ/асе, /опі, ііаііс). ЬоМГасе - напівжирне написання # див. та- кож Ьоісі, /опі. ВОМ - Ве£Іппіп£ ОГ Ме88а£е - початок по- відомлення (ознака початку пакета, який передається), елемент ВОМ. ВОМ) - див. Ьапскмісіік оп с[етапс1. Ьопсііпц роіпі {також Е8Б Ьопдіпц роіпі) - клема заземлення (для зняття електроста- тичного заряду) # див. також Е8И. ВО№Е8 - Віоск Огіепіесі №і\уогк 8іти1аіог - блочно-орієнтована система моделювання мереж [зв’язку], [програмна] система ВОИЕ8. Ьооктагк - закладка # 1. місце або виділена частина вихідного тексту програми, доку- мента, БД або електронної таблиці, яким надано ім’я, щоб користувач мав змогу швидко перейти в те місце тексту, даних або об’єктів іншого роду, де визначена за- кладка. Механізм закладок використову- ють набагато ширше, він надає значно бі- льше можливостей, ніж просто перехід (зокрема, у макрокомандах і для створен- ня перехресних посилань); 2. посилання на адресу переглянутої веб-сторінки, збе- реженої для прямого звертання до неї в наступних сеансах роботи (див. також Ьгоихег, ІЛи, 1¥УП¥). Вооіеап аІцеЬга - булева алгебра, алгебра логіки # набір операцій над двозначними логічними змінними, широко використо- вуваний у сучасних комп'ютерах. Названа на честь її творця математика Джоржа Бу- ля (6еог£е Вооіе, 1815-1864 рр.). Зазви- чай використовують операції логічного множення, логічного додавання і запере- чення, тому що з них можна побудувати будь-яку іншу булеву операцію. Всі су- часні комп'ютери побудовані на двознач- ній логіці. Прикладом машин із тризнач- ною логікою були ЕОМ “Сетунь” і “Се- тунь-70” (Н.П. Брусенцов, МДУ) (див. та- кож ІО&ІС орегаііоп, Іоуісаі орегаіог, кіїр://х™^.сотрШег-ти?еит. ги). Вооіеап сопзіапі - логічна константа # си- нонім - Іо^ісаі соп8іапі (див. також сопзіапі, Іо%ісаІ). Вооіеап 1о£Іс - булева логіка - див. Вооіеап аІ%еЬга. Вооіеап орегаііоп - булева операція, логіч- на операція # див. також Вооіеап аІ^еЬга. Вооіеап уагіаЬІе - логічна змінна, булева змінна # синонім - Іо^ісаі уагіаЬІе. Ьооі - (від Ьооівігар) - 1. [початкове] заван- таження # процес підготування комп’юте- ра до роботи після вмикання живлення (раніше, коли початковий завантажник зчитувався із зовнішнього носія, називали ЬооШгар). Складається з виконання поча- ткових тестів, записаних у ППЗП або флеш-пам’яті (див. ВЮ8, РОВГу ініціалі- зації ВІС, перевірки конфігурації, підго- тування таблиць, установлення режимів роботи за промовчанням, зчитування в ОЗП з диска (дискети) програми початко- вого завантаження і передачі їй керування (див. також Ьооі сіізк, Ьооі сіте, Ьооі раг- ІІІІОП, Ьооі ГЄСОГСІ, Ьооі 8ЄСІОГ, Ьооі 8ЄГ\’ЄГ, Ьооі8ігар Іоасіег, соїсі Ьооі, РО8Т, геЬооі, хмагт Ьооі); 2. (також Ьооі ир) - заванта- жити. Ьооі (1І8к - завантажувальний диск # жорст- кий диск (дискета), з якого завантажують 71
Ьооі Дгіує або перезавантажують ядро ОС. Заванта- ження бездискових робочих станцій мож- на провадити з віддаленого комп’ютера (див. також ВІО8, Ьооі, Ьооі сігіке, соісі Ьооі, сііхкіезз ххогкзіаііоп, ^Іорру сіізк, кагсі сііїк, МВВ. орегаііп% хухіст, ууагт Ьооі). Ьооі сігіує - завантажувальний пристрій # пристрій, який містить знімний або по- стійний завантажувальний диск (див. та- кож Ьооі с!і$к). Ьооі Іоасіег - початковий завантажник # 1. програма, що із вмиканням живлення завантажує ПЗ в бездискову чи вбудовану систему із сервера (з хост-комп’ютера, хост-процесора) через послідовний порт чи спільну пам’ять; 2. дів. Ьооіїігар Іоасіег. Ьооі рагііііоп - завантажувальний розділ диска # у файлових системах РАТ і ИТР8 - розділ, який містить файли ОС, необхідні для її завантаження (див. також Ьооі, Ьооі сііхк). Ьооі гесогсі (ВК) - завантажувальний запис # див. також Ьооі сіізк, Ьооі зесіог. Ьооі 8есіог - завантажувальний сектор # за- звичай це перший сектор нульової доріж- ки системної дискети або завантажуваль- ного розділу жорсткого диска. Містить початковий завантажник та інформацію, потрібну для завантаження ОС (див. та- кож Ьооі, Ьооі сНзк, Ьооі гесогсі, Ьооі иігиз, Ьооїхігар Іоасіег, МВВ). Ьооі $ег¥ег - завантажувальний сервер, сер- вер завантаження # сервер, який надає ме- режним клієнтам програми й дані, необ- хідні для початку роботи (див. також Ьооі). Ьооі уігп8 - завантажувальний вірус # вірус (наприклад, у М8-ОО8), що інфікує про- граму в завантажувальному секторі жорс- ткого або гнучкого магнітного диска і ви- конується під час завантаження комп’юте- ра. Синонім - Ьооі-зесіог гігах (див. також Рорру сііхк, Ііагсі сііїк, уіпіз). Ьооі-8ЄСІОГ ¥ІГ118 - ДИВ. ЬООІ УІШ8. ЬооіаЬІе |(Нзкеііе| - завантажувальна [дис- кета] # див. також Ьооі, Ьооі сійк, МВВ. ВООТР - ТЬс ВооїБітар Ргоіосої - протокол початкового самозавантаження, протокол ВООТР # мережний протокол, описаний у КГС 951, 1084 і 1532. Використовують для завантаження бездискових робочих станцій. Його розширення - протокол ОНСР (див. також сйзкіезх могкзіаііоп, ВАВР). Ьооізігар Іоасіег - початковий завантажник, програма початкового завантаження # про- грама, що завантажує ОС в ОЗП після вми- кання комп’ютера. Зазвичай входить до скла- ду монітора або ВЮ8. Синонім - Ьооі Іоасіег (див. також аЬзоІиіе Іосиїег, Ьооі, Ьооі сіізк). Ьогсіег - рамка, границя. Ьоггіег £аіеиау (ВС) - граничний шлюз # маршрутизатор, через який з’єднано мар- шрутизатори декількох автономних сис- тем (див. також уаіемау). Ьогголу (також Ьогпт Па§) - 1. позика # прапор, який виробляє процесор під час операцій вирахування, коли різниця цифр (розрядів) операндів негативна (порівн. саггу)\ 2. позичати, запозичити. ВОТ - 1. Ьаск оп Іоріс - повертаючись до теми # абревіатура, використовувана в онлайно- вих форумах і електронній пошті (див. та- кож сИ%і$реак)\ 2. Ве£Іппіп£ ОГТаЬІе - поча- ток таблиці. Ьоі - (від гоЬоі) - [мережний] агент-робот # програма, що автономно вирішує те або інше завдання; функціональний програм- ний модуль. Ьоіша$іег - власник, хазяїн агента-робота # див. також Ьоі. Ьоіііепеск вузьке місце, пробка. Ьоііош 1. низ, дно, основа; 2. нижній. Ьоііош-ир ішріешепіаііоп - висхідне (зни- зу нагору) проектування [програмування, реалізація] # розробка і тестування споча- тку компонентів нижніх рівнів із наступ- ним їхнім об’єднанням у підсистеми і сис- теми верхніх рівнів. Антонім - ІОр-СІОУУП сіє^іун (див. також ітріетепіаііоп). Ьоипсе - повернення, зрив # повернення відправнику електронної пошти, що не досягла одержувача через помилку в ад- ресі та проблеми доставки (див. також е-таіі). Ьоипсе те$$а£е - “негативна квитанція”, по- відомлення відправника про відмову, про не- можливість доставити електронну пошту за зазначеною адресою (дав. також Ьаі/таіі). Ьоипсіагу -1. межа, край; 2. граничний. Ьоипдагу ргоіесіїоп - захист границь [па- м'яті] # у процесорах, які підтримують ба- гатозадачність, апаратний механізм захи- сту ОЗП, виділеного застосуванню, від спроб записування, передавання керуван- ня тощо з боку іншого застосування (див. також тетогу ргоіесііоп). Ьоипсіагу гоиіег - граничний маршрутиза- тор, периферійний маршрутизатор # у те- лекомунікації - перший маршрутизатор на якомусь шляху від хоста (див. також есІ£е гоиіег, гоиіег). 72
ЬгапсЬ Гок1іп£ Ьошміагу - граничні випробування # те- стування, що полягає в перевірці функціону- вання ПЗ у разі досягнення граничних вели- чин. Наприклад, уводять значення, рівні або більші за ті, що задані обмеженнями вхідних полів даних (див. також Ьепсктагк іезііп%, сотраііЬіІііу іезііп%, соп/огтапсе іезііп%, ехкаизііуе іезііп%, {і паї іезііп&, /ипсііопаї іезііп%, тапиаі іезііп&, орегаііопаї іезііпу, Л7ГЄ55 ІЄЗІІП£). Ьоип(1е(1пе$$ - обмеженість. Ьошм1ііі£ Ьох - обмежувальний [такий, що вмі- щує] прямокутник # невидимий прямокут- ник, який оточує графічний об’єкт і визначає його розмір. Під час редагування по кутах і серединах сторін цього прямокутника з’явля- ються квадратики, які за допомогою курсору миші можна пересувати, змінюючи місце розташування і розміри об’єкта. Ьох - блок, модуль, стійка # див. також саЬіпеі, сказзіз, гаск. Ього ПІІег - досл. фільтр від дурнів # можли- вість, яку надають деякі програми електро- нної пошти, видаляти без читання небажані листи, ґрунтуючись на словах, наявних у за- головках (див. також сопіепі (ііісгіпу). В/Р - див. Ьаскріапе. ВР Вазе Роіпіег - покажчик бази # регістр у процесорах 80x86 (див. також Ьазе ге^ізіег). Ьр - І. Ьазе роіпі - базова точка; 2. див. Ьаск- ргора%аііоп. ВРА - Визіпезз Ргосезз Аиіотаііоп - авто- матизація бізнес-процесів # використання комп’ютерних ІТ для автоматизації біз- нес-процесів, координації розподілу за- вдань і розподілу інформації між вико- навцями, а також керування виконанням робіт (див. також ВРВ, ЕВР). ВРВ - ВІО8 Рагатеїег Віоск - блок параме- трів ВІО8 # див. також ВІО8. ВРЕ - Васк Ргора^аііоп оГ Еггог - зворотне поширення помилки # метод навчання нейронної мережі (див. також ІЛ^2, РВ/іі. ВВЕ, ВСЕ, 57ТК0. Ьрі - Ьііз рег іпсЬ - біт на дюйм, біт/дюйм # використовують для позначення щільнос- ті запису на магнітному носії (див. також раскіп% сІепзііуУ ВРМ - Визіпезз Ргосезз Мапа^етепі - керу- вання бізнес-процесами [підприємства, організації, компанії]. ВРО - Визіпезз Ргосезз Оиїзоигсіп^ - аутсо- рсінг бізнес-процесів # передавання на повний догляд зовнішній фірмі базових бізнес-процесів компанії. ВРР - Ьііз рег ріхеї - біт на піксель # число бітів, яке використовують для подання значення кольору кожної точки оцифро- ваного зображення (див. також ріхеї). ВРВ - див. Ьизіпезз ргосезз геепуіпеегіпу. Врз - Ьуіез рег зесопй - байт за секунду, байт/с. Ьр« - Ьііз рег зесопсі - біт за секунду, біт/с # одиниця виміру швидкості, з якою дані передають послідовний канал або за до- помогою телекомунікаційного з’єднання. Вимірює число двійкових розрядів даних, переданих або прийнятих модемом за од- ну секунду (див. також ЬапсММі, Ьаисі гаіе, КЬрз, МЬіі/з). ВР8К - Ьіпагу рЬа§е §ЬіГі кеуіщ* - двійкова фазова маніпуляція. ВРІІ - ВгапсЬ Ргесіісііоп ІЗпіІ - пристрій прогнозування (передбачення) розгалу- жень [потоку команд] # у процесорах Репііит, Репііит Рго та їхніх аналогах. Ьгасез - фігурні дужки, символи “{” і # роз- різняють Іе[і Ьгасе і гі%кі Ьгасе. Синонім - сигіу Ьгасез (див. також апуіе Ьгаскеіз, Ьгас кеіз, рагепікезіз). Ьгаскеі* - 1. квадратні дужки, символи “[” і “]” # розрізняють Іе]ї Ьгаскеі і гі%кі Ьгаскеі. Синонім - здиаге Ьгаскеіз (див. також ап&1е Ьгаскеіз, Ьгасез, рагепікезіз)', 2. дужки. ЬгапсЬ - 1. перехід, розгалуження # точка в програмі, у якій відбувається (за допомо- гою команд безумовного переходу) або може відбутися (за допомогою команд умовного переходу) зміна послідовності виконання команд програми, тобто пере- дача керування команді, яка не йде безпо- середньо за виконуваною в даний момент. Приклад: АІІ сотриіег ргодгатз сопіаіп ЬгапсЬез. - В усіх комп'ютерних програмах є розгалужен- ня. (див. також ВНТ, Ьгапск ргесіісііоп, сопсІіііопаї Ьгапск, Ііпеаг рго%гат, ип- сопсііііопаї Ьгапск)', 2. гілка #1) гілка про- грами; 2) у теорії графів - гілка дерева; 3. відділення, філія; 4. з’єднання між дво- ма блоками блок-схеми або двома вузла- ми мережі (див. також /Іоюскагі, посіє)', 5. розгалужуватися. ЬгапсЬ іпзігпсііоп - команда переходу # ма- шинна команда або оператор мови про- грамування, що дозволяє змінити порядок виконання команд або операторів програ- ми (див. також Ьгапск). ЬгапсЬ Го1с1іп£ - розгалуження із поєднанням (попереджуючим виконанням наступних операцій у конвеєрних комп’ютерах) # див. також Ьгапск ргесіісііоп. 73
ЬгапсЬ роіпі ЬгапсЬ роіпі - точка розгалуження (програ- ми) # (див. також Ьгапск). ЬгапсЬ ргесіісііоп - розгалуження з прогно- зуванням, передбачення переходів, перед- бачення [прогнозування] розгалужень # метод підвищення продуктивності, який використовують у процесорах із суперс- калярною архітектурою. Полягає у випе- реджаючій вибірці процесором команд програми (іпБІгисбоп ргеГеїсЬ) за результа- тами аналізу переходів, що містяться у виконуваному на даний момент фрагмен- ті коду. Механізм статистичного передба- чення переходів зазвичай містить табли- цю з адресами розгалужень, які вже від- булися, і забезпечує точність передбачен- ня до 90-95 %. У разі неправильного пе- редбачення результат випереджаючого обчислення, що зберігається в окремому буфері, анулюється і вибирається потріб- на гілка програми (див. також ВНТ, Ьгапск /оІ(ііп£, сопсііііопаї Ьгапск, СРІ), іп8ігисііоп цілене, раік^, ріреііпе, 8ирег- 8саІаг агскііесіиге). ЬгапсЬіп£ - розгалуження # див. також Ьгапск, Ьгапсі пате - “бренд”, досл. “відоме ім’я” # фірми зі світовими іменами, що випуска- ють, наприклад, високоякісну комп’ютер- ну техніку (Сотрад, ІВМ, НР та ін.). Ьгашіесі Іоок - фірмовий вид # див. також Ьгап(1 пате. ВКВ - (І \уі11) Ье Ьаск - зараз повернуся # абревіатура, використовувана в чат-фору- мах для позначення нетривалої відсутнос- ті (див. також ВВІАВ, ВВЬ, скаі /огит, сІІ£І8реак). Ьгеас1іЬ-Гіг8і $еагсЬ - пошук у ширину # у ШІ - алгоритм пошуку в просторі рішень, коли спочатку аналізують усі вершини одного рівня, а потім вершини наступних рівнів. Алгоритм відшукує рішення (якщо воно існує), шлях до якого на графі найкорот- ший, (див. також с1ерік-]іг8і 8еагск, кеигіхіїс 8еагск, хеагск, 8іаіе храсе 8еагск). Ьгеак - 1. розрив, розірвати; 2. розкривати, ламати; 3. короткочасна зупинка, перери- вання [програми] ініціалізована користу- вачем зупинка програми, що дає йому мо- жливість або вирішити, що робити далі, або виконати якісь дії з налагодження програми. Зазвичай виконують за допо- могою спеціальної комбінації клавіш (Ьгеак кеу) на клавіатурі (див. також Ьгеакроіпі)\ 4. розмикати (ланцюг); 5. пе- реривання, перезавантаження конвеєра # див. ріреііпе Ьгеак\ 6. перерва. Ьгеак кеу - клавіша призупинення [програ- ми] - див. Ьгеакр]. ЬгеакаЬіІИу - розкривальність, дешифрова- ність. ЬгеакаЬІе - такий, що розкривається, деши- фрується, піддається розкриванню або де- шифруванню. Ьгеак-іп - злам, вторгнення, проникнення в систему # див. також сотриіег 8есигііу, сгаскег, сгаскіп%, іпігисіег. Ьгеакоиі - врізка, проф. вріз # окрема цита- та, виділена шрифтом (див. також риіі диоіе). Ьгеакроіпі - 1. контрольна точка, точка зу- пинки # місце в програмі, задане за адре- сою команди, номером команди або яко- юсь умовою, де її нормальне виконання переривають для налагодження і можуть відновити за допомогою спеціальної ко- манди налагоджувальника (див. також скескроіпі, (1еЬи£, ра88 соипі Ьгеакроіпі, 8Іп£Іе-8іерріп%)'9 2. точка переривання # адреса команди, на якій зупинено вико- нання програми для оброблення перери- вання. Після завершення його оброблення з цієї адреси програма продовжує вико- нання (див. також іпіеггирі, іпіеггирі сопігоііег, іпіеггирі ргіогііу, іпіеггирі еесіог, 8о/і\уаге іпіеггирі). ВВІ - Вазіс Каїе ІпІегГасе - базовий інтер- фейс обміну [абонента], інтерфейс базо- вого рівня, інтерфейс ВВІ # лінія /ЗОН, у якій користувачу надають два 64 Кбіт/с канали-носія (В-канали, назва від Ьеагег сЬаппеї) і один 16 Кбіт/с канал сигналіза- ції (Б-канал). Допускає одночасно пере- давати дані, голос, графічну і відеоінфор- мацію зі швидкістю 128 Кбіт/с; познача- ють як 2В+Б або 2В1Б. Інтерфейс ВКІ використовують в І8БІЧ у звичайній або- нентській телефонній лінії (див. також РКГ). ЬгісІ^е - 1. міст # апаратно-програмний при- стрій, що з’єднує дві або більше фізичні локальні мережі, які, можливо, мають різні топології, але один протокол. По суті міст перетворює кілька маленьких мереж на од- ну велику, пропускаючи через себе трафік в обидва боки без вибору оптимального маршруту. Він аналізує в пакеті поле адре- си пункту призначення і порівнює його з таблицею, у якій вказано адреси всіх робо- чих станцій даного сегмента мережі. Якщо адреса не відповідає жодному з них, пакет передається в наступний сегмент. Такі мо- сти (їх називають прозорими) продовжу- 74
Вгоаасазс ааагезд ють передавати пакет перехід за перехо- дом, доки той не досягне станції призна- чення. Мости функціонують на підрівні керування доступом до середовища пере- давання (МАС) канального рівня (тобто обслуговують фізичний та канальний рів- ні ), не розуміють протоколів більш високо- го рівня та не пов’язані з ними. їх застосо- вують, якщо в мережі використовують різ- нотипні середовища передавання (напри- клад, кручені пари й оптоволокно) і/або рі- зні швидкості передавання, оскільки міст буферизує пакети. Крім того, застосування мостів підвищує ефективність роботи ме- режі, бо за їхньою допомогою трафік лока- лізовано в межах підмережі. Сучасні мости вміють з’єднувати ЛОМ із різноманітними протоколами, відповідним чином перетво- рюючи трафік. Такі мости називають мос- тами-маршрутизаторами або брутерами. Інтелектуальні мости можна запрограмува- ти на фільтрацію пакетів за певними кри- теріями (порівн. Ьгоиіег, див. також £аіе\кау, ІЕЕЕ 80210, Іеатіп% Ьгісіре, гоиіег)\ 2. коротке замкнення, КЗ. ЬгісІ£ІП£ Гаиіі - помилка “коротке замикан- ня [ланцюгів]” (у тестуванні за методом ДТА(3) # див. також хіиск-аі-/аиІі. ЬгіеГсазе сотриіег - портативний комп’ю- тер # див. також Іаріор, поіеЬоок, РОА, рогіаЬІе сотриіег, іаЬІеі сотриіег, ігір сотриіег. Ьгі^Мпезд - яскравість # значення, що асо- ційовано з пікселем і подає величину сі- рого кольору (від білого до чорного). Си- нонім - Іитіпо^ііу, ВШ8С - Віроіаг або ЬіСМОЗ КІ8С - біпо- лярний, або БіКМОН, КІ8С-процесор, ВКІ8С-процесор (див. також СРЦ). Вгкіоі Ь о аг сі - тонкий картон, ватман (для креслярських робіт). ЬгоасіЬапсІ - 1. широкосмуговий; із широкою смугою пропускання # передавальне сере- довище, через яке може проходити широ- кий діапазон частот. Його поділено на кі- лька незалежних вузькосмугових каналів (кожний із них працює у своєму діапазоні частот) для одночасного передавання сиг- налів (див. також ЬапсІумісШг, ЬазеЬапсІ, ЬгоасіЬапсІ пеіїуогк); 2. широкосмугове пе- редавання, широкосмуговий зв’язок. ЬгоасіЬапсІ ассезд - широкосмуговий доступ # доступ (наприклад, в Інтернет) через ши- рокосмугові канали зв'язку (див. також ЬгоасіЬапсІ. пеімогк ассехх). ЬгоасіЬапсІ соттипісаііопз - широкосмуго- вий зв'язок # термін застосовують для опи- сування високошвидкісних каналів переда- вання даних, наприклад, кабельних з'єд- нань. Використання широкосмугового зв'язку дозволяє одержати високошвидкіс- ний доступ в Інтернет (див. також іеіесоттипісаііопх). ЬгоасіЬапсІ ЬА№ - широкосмугова локальна мережа # ЛОМ, розрахована на швидкість передавання даних понад 600 Мбіт/с (див. також ЬгоасіЬапсІ пеіїногк, ЬА№). ЬгоасіЬапсІ тодет - широкосмуговий модем # див. також тосіет. ЬгоасіЬапсІ пеїлуогк - широкосмугова мере- жа # мережа, в якій інформацію перено- сять хвилі-носії, а не імпульси. Таким чи- ном, смугу пропускання можна розділити для одночасного передавання багатьох сигналів. Метод дає велику місткість у ра- зі більшої складності (див. також ЬгоасіЬапсІ). Ьгоасісазі - 1. мовлення, теле- або радіомов- лення # див. також Ьгоасісахі диаіііу', 2. широкомовне розсилання # у комуніка- ціях - передавання, спрямоване відразу декільком неспецифікованим приймачам (порівн. ипісахі). У ЕіЬетеї - спеціальний тип пакета, який одержують усі вузли в мережі. Ідентифікується спеціальним ти- пом адреси (див. Ьгоасісазі аскіге^). При- клад: ІМогтаІІу, сотриіегз оп Йіе пеЬл/огк Іізіеп (о Діє раскеі Ьгоаєїсазіз апсі зітріу іаке ІЬе раскеїз асйгезвесі іо іЬет. (Т. ЗЬітотига) - За- звичай комп'ютери ЛОМ переглядають усі па- кети широкомовного розсилання і просто при- ймають ті з них, що їм адресовано, (див. та- кож Ьгоасісахі тосіе, Ьгоасіса^і зіогт, тиііісахі, роіпі-іо-роіпі, ІРеЬсахі); 3. пере- давання, що покриває велику площу # див. також 4. дієсл. розсилати, транслювати, передавати # посилати ін- формацію різноманітної форми більше, ніж одному одержувачу. Ьгоасісазі асМге$$ - широкомовна адреса # спеціальний код у полі адреси призначен- ня в заголовку пакета, який означає, що даний пакет мають одержати всі станції комп'ютерної мережі. Він дорівнює ОРРРРЬ або 255.255.255.255. Приклад: ІНЬе гіезйпайоп асісігезз І8 а Ьгоасісазі асЮге88, йіеп іііе раскеі пеесІ8 іо Ье Гоп/уагсіесі іо аІІ оіііег рогіз, оіііег іііап іііе опе іі сате іп оп. (Зсоіі Вгагіпег) - Якщо в полі призначення стоїть ши- рокомовна адреса, то пакет необхідно напра- вити в усі порти, відмінні від того, з якого він Прийшов, (див. також Ьгоасісазі, /Іоосііп^}-, 75
ргоаасам тезза^е 1Р Ьгоасісазі, ЬАЇЇ, тиііісазі, ипісазі аМгезз). Ьгоасісазі те$£а£е - широкомовне повідом- лення # див. також Ьгоасісазі, тезза%е. Ьгоасісазі тосіе - режим широкомовного розсилання, широкомовний режим # При- клад: Зо уои тизі ґіауе Йііз Ьгоасісазі тосіе епаЬІес! іп алу зумісґі иуїіісЬ із гиппіпд ТСР/ІР. (Зсоїї Вгагілег) - Таким чином, режим широко- мовного розсилання повинний бути включений на якомусь комутаторі, що працює зі стеком протоколів ТСР/ІР. (див. також Ьгоасісазі). Ьгоасісазі пеішогк широкомовна мережа # див. також Ьгоасісазі, пеіїчогк. Ьгоасісазі циаіііу - мовна якість # висока якість звукового супроводу або зображення, одержувана за допомогою мультимедіа-сис- тем (така, що її можна порівняти з якістю телевізійного зображення і студійно записа- ного звуку) (див. також Ьгоасісазі). Ьгоасісазі зіоїтп - лавина [сплеск] [широ- комовних (службових) пакетів # розмно- ження некоректно сформованих широко- мовних повідомлень у кожному вузлі призводить до експоненціального росту їхнього числа і паралізує роботу мережі. Зазвичай такі пакети використовують ме- режні сервіси для оповіщення станцій про свою присутність. Вважають за нормаль- не, якщо широкомовні пакети складають близько 10% від загального числа пакетів у мережі (див. також Ьгоасісазі, пеіюогк, ргоіосої апаїугег). Ьгоасісазіііщ - поділ; широкомовлення; [широко]мовне або колективне викорис- тання # наприклад, прикладних програм у ЛОМ ЬА№іер (див. також Ьгоасісазі, сіаіа пагго\усазііп£, ІР Миііісазі, РТР). ЬгосЬигетуаге - “паперовий продукт”, папе- рове ПЗ # запланований, але неіснуючий продукт, активно рекламований у брошу- рах. Часто використовують як стратегічну зброю в боротьбі з конкурентами. Сино- нім - шрогссаге. Ьгокеі (від “Ьгокеп Ьгаскеі” - зламана дуж- ка) - одна з кутових дужок, використову- ваних у парі # див. також агіуіе Ьгаскеі. Ьгоиіег (ЬгісІ£е/гоиіег) - міст-маршрути-за- тор, проф. “брутер” # пристрій, який по- єднує функції моста і маршрутизатора (див. також ЬгШ^е, уаіехзау, пеіюогк Іауег, раскеї, гоиіег). Ьгоуупоні - 1. провал напруги # короткочас- не (на частки секунди) зникнення (або зниження) живильної напруги (див. також СР51); 2. часткове (що триває хви- лини) порушення електропостачання; об- меження навантаження; зниження напру- ги або від'єднання окремих споживачів унаслідок дефіциту потужності, напри- клад, у години пікового навантаження електромережі. Часто передує аварії елек- тричної мережі (див. також Ьіаскоиі^], поізе^у 5и&> зріке, зиг^е). Вгоуузє - перегорнути (команда). Ьгоуузе - переглядати # наприклад, дивити- ся вміст БД, не редагуючи записів, або шукати файл, продивляючись каталоги. Ьгоуузєг - браузер, програма веб-перегляду, навігатор; розм. дивилка, бродилка # 1. програма з графічним інтерфейсом, ви- користовувана для навігації і перегляду різноманітних інтернет-ресурсів (зокрема веб-серверів), реалізована зазвичай як клі- єнт віддаленого сервера. Браузер зчитує НТМЬ-документ через порт 80 ТСР/ІР і форматує його для подання користувачу. З півсотні наявних найпоширеніші брау- зери Иеїзсаре ІЧ’ауі^аІог, Мозаіс і Іпіетеі Ехріогег. Приклад: То гип оп Йіе хаюгісГз їіує Ьипсігесі тіїїіоп ог зо регзопаї сотриіегз, Меізсаре'з Ьгсмзег пеебесі іо Ье сотрайЬІе \л/ііїі Йіе Іаіезі геїеазе о( МісгозоЙ \ЛЛпсіохл/8 - аі іЬаі ііте \Л/іпс1о\л/8 95. (МісїіаеІ І_е\л/І8) - Щоб працю- вати на п'ятистах або близько того мільйонах ПК, браузер фірми №І8саре мав бути суміс- ним із найновішою на той час версією опера- ційної системи МісгозоЙ \Л/іпгіо\л/8 95. (див. та- кож сііепі, кізіогу Іізі, коте рауе, курегіехі, тісгоЬгоюзег, СЕЬ, ІУАІ8, ІУІУІУ, к11р://х\гшуу.пеізсаре.сот)\ 2. засіб візуалізації (і перегляду) об'єктів (напри- клад, під час налагодження програми). Ьг(Л¥8ІП£ - вільний перегляд і редагування. ЬгизЬ - інструмент “пензель” (у графічних редакторах). ЬгизЬ Ьапсіїе ручка (рукоятка) пензля. Ьгиіе-Гогсе - вирішувати “у лоб”, методом грубої сили # Приклад: Тїіеіг сірїіегз аге а Ііїїіе оКМазЬіопесІ, апгі ме сап Ьгиіе-іогсе Йіет. (Тот СІапсу) - їхні шифри дещо застаріли, і ми можемо розкривати їх “у лоб”, (див. також ЬгиІе-/огсе аііаск). Ьгиіе-іогсе аііаск - метод грубої сили, пря- мий підбір, підбір [пароля] методом грубої сили # атака, що полягає у пошуку пароля з множини усіх його можливих значень шля- хом їхнього повного перебору. Спосіб під- бору паролів до комп'ютерної системи, в якому для одержання кешованих паролів використовують послідовності автоматично генерованих символів, тобто перебирають 76
ЬиЬЬІе зогі їхні всілякі комбінації, допоки пароль не буде підібрано. Зазвичай враховуються най- меншу і найбільшу можливу довжину паро- ля. Спосіб найтриваліший і ресурсомісткий, крім того, у більшості ОС протоколюють спроби входу в систему і закривають корис- тувачу вхід після перевищення ним числа дозволених неуспішних спроб (див. також Метрі Нтіі, сіісііопагу аіїаск, кеузрасе, разхууогсі). В8 - див. Ьаскьрасе. В8А - 1. Визіпезз 8оГіиаге АІІіапсе - Альянс виробників ПЗ для комерційних організацій # організація, створена МісгозоЙ 11 жовтня 1988 р. для боротьби з піратством у галузі ПЗ. Члени В8А (кіїр://у™^.Ь8а.ог£/Ьха) - близько 15 провідних виробників ПЗ, се- ред яких Аиіосіезк, Ьіоуєіі, 8утапіес (див. також рігасу, зо/^аге аисііі}., 2. Визіпезз БоГШаге Аззосіаііоп - Асоціація програм- но-технічних компаній, асоціація В8А. В8В - Васк 8іс1е Виз - шина В8В # у дво- шинній архітектурі ОІВ корпорації Іпіеі шина, що зв’язує процесор із вторинною кеш-пам’яттю (див. також Р8В, Ьих, СРО, Ь2 саске). В8В - Вегкеїеу БоґШаге ВізІгіЬиїїоп # фірма при Університеті шт. Каліфорнія в м. Бер- клі, яка розробила так званий В8Б ЦЬПХ (версія ОМХ) (див. також №еіВ8О). В8ВЬ - Воипс1аіу-8сап Пезсгіргіоп Ьап^иа^е - мова опису [засобів] периферійного скануван- ня, мова В8ОЬ (підмножина мови УН[)к). В8І - ВгііізЬ Біапсіагсіз ІпзІіШІе - Британсь- кий інститут стандартів # відповідає за за- провадження в країні європейських і між- народних стандартів, член 180. В8ІА - ВгііізЬ 8есигііу Іпсіизігу Аззосіаііоп - Британська асоціація індустрії безпеки, асо- ціація В8ІА # фахове торгове об’єднання компаній, які працюють в галузі безпеки. Нараховує близько 400 членів. Зокрема за- ймається законодавством і розробкою стан- дартів (див. також Иіїр:/Л^\х’.Ь^іа.со.ик). В-зіге # аркуш паперу розміром 11x17 дюй- мів або 279x432 мм. Синонім - Ьіоісі. В8ОВ - Віие 8сгееп ОГ БеаіЬ - “змерзлий” екран, досл. синій екран смерті # одна з помилок 1УіпсІо\У8 N7 “підвішує” систему, а екран стає синім. Аби відновити роботу, потрібно перезавантажити ОС. В8КАМ - Вигзі 8іаііс Капсіот Ассезз Метогу - пам’ять В8КАМ # різновид 8В. АМ, яку ви- користовують головним чином для кеш-па- м’яті другого рівня (див. також Л2 саске, ВАМ). В8КЕ - Вазіс 8уз1ет КеГегепсе Ргедиепсу - базова системна еталонна частота (пів- денноамериканських інформаційних ме- реж загального користування). В81ЛМ - ВоипдесІ 8иш - алгоритм обмеже- ного сумування (нечітка логіка). ВТВ - ВгапсЬ Таг^еі ВиГГег - цільовий бу- фер розгалужень # блок процесора Репііит. ВТО - Ьиіїсі-іо-огсіег - складання (напри- клад, ПК) на замовлення # див. також АТО[1}. В-ігее - Ьаіапсей ітее - збалансоване дерево, В-дерево # деревоподібна структура з ко- ренем і вершинами, кожна з яких може ма- ти довільне число дочірніх вершин, які мі- стять дані. В-дерева застосовують в індек- сах БД. ВТ\¥ - Ву іЬе у/ау - до речі; між іншим # абревіатура, використовувана в онлайно- вих форумах і електронній пошті (див. та- кож сІЇ^іхреак, ІМНО, ТТЕ1Р). ЬиЬЬІе сЬагі - кругова діаграма. ЬиЬЬІе-Гогшіп^ гесогсіігщ - записування на оптичний диск утворенням “бульбашок-- шишок” (на поверхні). ЬиЬЬІе Ьеір - спливаюча підказка # якщо за- лишити курсор на піктограмі впродовж кількох секунд, з’явиться короткий опис її призначення, вміщений у рамку у формі кульки (див. також хсгееп іірх). ЬиЬЬІе ]еі ргіпіег - бульбашково-струмене- вий принтер # див. також ргіпіег. ЬиЬЬІе тетогу - пам’ять на циліндричних магнітних доменах, пам’ять на ЦМД, ЦМД-пам'ять # енергонезалежна, стійка до радіаційних випромінювань пам’ять, широко використовувана в бортових ком- п’ютерах (у звичних застосуваннях її шви- дко витиснула технологія БЕРНОМ). Роз- роблена А. Бобеком (А.Н. ВоЬеск) у Веіі ЬаЬогаіогіез у 1967 р. Синонім - ЬиЬЬІе хіога%е (див. також потюіаіііе тетогу). ЬиЬЬІе зоїї - бульбашкове сортування # один із найпоширеніших простих алгори- тмів сортування: порівнюють два перших елементи послідовності. Якщо порядок їхнього розташування порушено, елемен- ти міняють місцями. Далі порівнюють другий і третій елементи, третій і четвер- тий і т. д. до кінця списку. Алгоритм гара- нтує, що врешті наприкінці списку ви- явиться найбільший (або найменший) елемент, тому під час такого циклу сорту- вання число порівнянь можна скоротити на одиницю. Синоніми - ехскап^е хогі, 77
ЬиЬЬІе аіога^е ехскап^е хеіесііоп (див. також ахсепсііпв хогі, с1ехсеп(ііп£ хогі, ехіегпаї хогі, іпіегпаї хогі, Іехісо%гаркіс хогі, хогі). ЬиЬЬІе зіога^е - див. ЬиЬЬІе тетогу, Ьискеі - ділянка пам’яті, сегмент пам’яті # синонім - тетогу хе^тепі. ЬискуЬаІІ - бакібол, чи фуллерен # кластер- на вуглецева структура, що містить від 10 до 1000 атомів і за формою нагадує фут- больний м’яч; порожня сферична молеку- ла, що має мастильні властивості, здат- ність надпровідності та поглинання світ- ла. На основі бакіболів можуть будувати- ся перспективні нанопристрої всілякого призначення: пристрої пам’яті, повністю оптичні маршрутизатори й ін. (див. також папоіескпоІо%у). Ьигіду 1і8і - список контактів (контактних осіб) # наприклад, у системах ЇМ. ЬисІ£е< шосіеі - модель початкового рівня, не- дорога модель, досл. “бюджетна модель” # зазвичай модель з обмеженими функціона- льними можливостями, виріб (наприклад, комп’ютер) для початківців (див. також Іою епск). Ьиїїег (ЬиГ) - буфер # 1. область ОЗП ком- п’ютера або спеціальний ОЗП в контроле- рі пристрою для проміжного (тимчасово- го) збереження даних, наприклад, перед виконанням над ними наступної операції. Часто служить для прискорення операцій пересилання даних або вводу-виводу, на- приклад, під час друкування, читання/за- писування з диска тощо. У телекомуніка- ції застосовують для компенсації різниці між мережними пристроями щодо швид- кості оброблення (див. також Ьц/ег хіога%е, саріиге Ьи/ег, (Іаіа Ьц/ег, (ііхріау Ьц/ег, /гате Ьи/ег, раскеі Ьц/ег, рахіе Ьи/ег, геогсіег Ьц/ег)', 2. електронний при- стрій, що має на виході те саме, що й на вході (див. також Ьц/ег ге£Іхіег); 3. запов- нювати буфер, буферизувати # див. також Ьи//егіп%, (ІоиЬІе Ьи//егіп%, скіаІ-Ьи/(єгес!. ЬиПег оуєгЛоуу - переповнення буфера # програмна помилка, що приводить, зокре- ма, до появи уразливостей захисту. Вини- кає через відсутність чи недостатній авто- матичний контроль виходу операцій запи- сування даних за межі масиву в пам’яті. За місцем розташування буфера розрізня- ють переповнення буфера в стеці (зіаск ЬиПег оуєгПоху), купі й області статичних даних (див. також Ьц/ег, хіаск оуєг/іо\ї). ЬиПег ге£І8<ег - буферний регістр # регістр, який широко використовують у схемотех- ниці для узгодження асинхронних проце- сів, наприклад, для введення в комп'ютер даних із повільного зовнішнього при- строю (див. також Ьи/{ег). ЬиПег зіога^е - буфер, буферна пам’ять # див. також Ьи/ег. ЬиПегеЛ - буферизований # наприклад, ЬиПегед дізк геасі - буферизоване зчиту- вання з диска (див. також Ьц/ег, Ьи//егес1 І/О). ЬиПегесІ І/О - ЬиНегед іприі-оиіриі - буфе- ризований ввід-вивід # див. також Ьц/ег. ЬиПегіп£ - буферизація. Ьи£ - помилка [у програмі], збій, дефект # у програмуванні помилки поділяють на три класи: синтаксичні (зупіах еггогз), коли під час записування програми порушено правила, прийняті в даній мові програму- вання; семантичні (зетапііс еггогз), коли програміст не зрозумів змісту чогось у мові програмування; логічні помилки (1о£Іс еггогз), коли неправильно задано ал- горитм обчислень. Приклад: І йхеб зоте Ьидз, Ііке іЬе опе ійаі саизесі іі іо Іоск ир \л/їіеп іі гап оиі о( тетогу. (Нпиз Топ/аЙз) - Я випра- вив деякі глюки (наприклад, система не зави- сала, коли був вихід за межі пам'яті), (див. та- кож Ьи$ раіск, сгахк, сІеЬи^іп^, еггог, %1ііск^, %оіска. кап%, раіскщ хегегііу ієуєі). Ьи£ раісЬ - “латка” [для виправлення поми- лок в програмі] # синонім - хо/і раіск. Ьи^еПе - помилочка # невелика помилка у програмі, що не завдає великої шкоди, але роздратовує користувача (див. також Ьи& їїх - коректор помилок # програмне або апаратне забезпечення, що виправляє ві- домі помилки, але не має нових можливо- стей (див. також Ьи$, коі/іх, раіск). Ьи^-їїх - такий, що виправляє помилки # Приклад: Іі теалі І соий зіор Лхіпд Ьидз іог а^ііііе апсі до Ьаск іо (Іеуеіортепі. (І_іпиз Топ/аібз) - Це означало, що я міг на якийсь час припинити боротися з помилками і повер- нутися власне до розробки. Ьиіїсі -1. вбудовувати; 2. збирати, компонувати. Ьиі1(1іп£-Ь1оск арргоасЬ - метод [побудови функціонально спеціалізованих ІС на ба- зі] стандартних блоків # синонім - /ипсііоп-хресі/іс або аІ%огіікт-хрес/іс. ЬиіШ-іо-огсІег - складання на замовлення. Ьиііі-іп — вбудований, вмонтований. ЬиіК-іп (ІаіаЬазе - вбудована [внутрішня] база даних # див. також ОВМ8, іпіегпаї (ІаіаЬахе. 78
Ьиз сусіе Ьиііі-іп Гопі - вбудований шрифт, резидент- ний шрифт # наприклад, шрифт, записа- ний у ПЗП принтера. Синоніми - іпіегпаї /опі, гезісіепі /опі (порівн. с1о\УпІоасіаЬІе /опі, ІоасІаЬІе/опі). Ьиііічп Гипсііоп - вбудована функція # функ- ція, вбудована в мову програмування, елек- тронну таблицю або інше застосування і до- ступна програмісту (кінцевому користува- чу). Наприклад, вбудовані функції в елект- ронних таблицях (див. також/ипсііоп). Ьиііічп тосіеш - див. іпіегпаї тосіет. Ьиііі-ир - складений. Ьиік ітрогі - груповий імпорт # наприклад, електронних документів під час встанов- лення автоматизованої системи для їхньо- го супроводу. Ьиік $іога£е - пристрій масової пам’яті # на- приклад, жорсткий диск великого обсягу (див. також тазз зіога^е, зесопсіагу зіога^е). ЬиІІеі - буліт, маркер, досл. куля # велика чорна кругла або квадратна точка, зірочка або інший символ, який виділяє з лівого боку пункт у списку або фрагмент тексту (НВС). Ьиііеіесі 1І8І - список (текст) із булітами # див. також ЬиІІеі. Ьиііеііп-Ьоагсі зєгуісє - див. ВВ8. Ьитр-шарріп£ - відображення бугристості (шорсткості) поверхні (для створення реа- лістичного зображення об’єкта в тривимі- рній машинній графіці). Ьишіїе - пакет, комплект. ЬипсПесі зоПлхаге - ПЗ, що постачають у комплекті з комп’ютером, периферійними пристроями або іншими пакетами з ме- тою підвищення привабливості умов при- дбання продукту (див. також саппесі зо/іїчаге, сизіот зо/імаге, Іір/іі уегзіоп, раскауєсі зо/іїчаге). ЬипсІІііщ - об’єднання, комплектація. Ьоиг£еоі$ - боргес # друкарський шрифт із кеглем у 9 пунктів (близько 3,38 мм) (див. також еІііе,/опі, ріісії). Ьигесі уіа - міжпрошарковий [сліпий] пере- хідний отвір # у САПР електроніки - не- наскрізний перехідний отвір, який не до- сягає жодного зовнішнього прошарку друкарської плати (див. також Ьііпсі уіа, іИгоиуИ уіа, уіа, уіа %гісГ). Ьигп - пропалювати # записувати дані в мі- кросхеми ПЗП/ПЗП, на СО-В або СО-ВІУ (див. також ВАМ). Ьигп-іп - тренування; випробування на від- мову # процес контролю технічного стану виробу, коли він протягом кількох годин працює з максимальним навантаженням. Ьигп-іп регіосі -1. електротермотренування, ЕТТ # електронних виробів на заводі-ви- робнику; 2. період тренування, початковий період “життя” [електронного] виробу # див. також ЬаікіиЬ сигке, іп/апі тогіаіііу^ 3. період повного занурення людини у но- вий цікавий проект. Ьигзі - 1. пакет; 2. пачка (імпульсів); 3. мо- нопольний # див. Ьигзі тосіе. Ьигзі тосіе - пакетно-монопольний (групо- вий) режим [обміну даними] # наприклад, передавання даних по комп’ютерній шині у разі прямого доступу до пам’яті. У тако- му режимі, встановлюваному на короткий час і за спеціальних умов, дані пересила- ються швидше, ніж зазвичай. Існують різ- ні методи реалізації групового режиму. Ьигзі геасі (уугііє) - групове читання (запи- сування). ВІІ8 - Вгоасісазі апсі Опкпоу/п 8егуег - сервер мовлення і невідомих повідомлень [в АТМ]. Ьиз - шина # 1. група провідників на систе- мній платі, які з’єднують процесор з ін- шими блоками комп’ютера. Всі підключе- ні до шини пристрої водночас одержують сигнали, що йдуть по ній. Зазвичай скла- дається із шини адреси (асісігезз Ьиз), ши- ни даних (сіаіа Ьиз) і шини керування (сопігої Ьиз). Розрізняють системну (зузіет Ьиз) і локальну (Іосаі Ьиз) шини. Характеристики шини: пропускна здат- ність, Мбайт/с, і розрядність (16, 32, 64 і 128 розрядів). Термін походить від латин- ського слова отпіЬиз, яке означає “для всього” (див. також І8А, ЕІ8А, РСГу, 2. (також Ііпеаг Ьиз) # у ЛОМ - одна з трьох базових топологій. Це канал пере- давання даних (для якого використовують один кабель із заглушками на кінцях, уз- довж якого підключено всі комп'ютери мережі). Канал називають магістраллю, окремі його частини — сегментами. У цій топології ЛОМ немає петель і гілок (див. також гіп%, зіаг, іороіо^у). Ьиз а£епі - абонент шини. Ьиз агЬііег - арбітр шини. Ьиз агЬіігаііоп - арбітраж шини. Ьиз агсЬіІесІиге - шинна архітектура - див. Ьиз іороіо^у. Ьиз сусіе - цикл шини # послідовність так- тових сигналів, які керують роботою ши- ни. Для кожної конкретної шини початок і кінець циклу визначаються її конструк- 79
Ьиз ехіепсіег тивними особливостями (див. також Ьш таМег, Ьих гедиехі). Ьіі5 ехіешіег - розширювач шини # при- стрій, який дає змогу підключити до ши- ни додаткові плати (див. також схрапхіоп Ьоагсі, ехрапхіоп Ьих, ехрапхіоп хіоі). Ьиз Ггедиепсу - частота шини # тактова час- тота, що визначає час виконання шиною операції пересилання даних. Вищій часто- ті відповідає більша продуктивність. Сино- нім - Ьих хреесі. Ьіі8 Іаіепсу - [функціональна] затримка шини # час заповнення внутрішнього буфера при- ймального пристрою. Ьііз іпа^іег - [головний] абонент, проф. “ха- зяїн” шини, контролер шини # контролер на системній платі, який працює незалеж- но від процесора і паралельно обробляє запити до шини згідно з їхніми пріорите- тами (див. також Ьих та^іепп^, Ьих ге- циєА). Ьіі8 ша$іегіп£ - захоплення шини, проф. ма- стеринг шини # керування передаванням даних по шині з боку спеціального при- строю, що дозволяє контролеру пристрою звертатися до ОЗП або інших пристроїв, приєднаних до цієї шини, обминаючи ЦП. Підтримує більшість сучасних шин, на- приклад, у РСЦ оскільки підвищено проду- ктивність системи (див. також Ьих тахіег, ОМА). Ьіі8 шоіі$е - шинна миша # миша, підклю- чена до системної плати ПК через спеціа- льну адаптерну плату зазвичай з рознімем Р8/2, а не через звичайний послідовний порт (зегіаі гпоизе). Застарілий вид при- строїв (див. також тоихе, хегіаі рогі, 1}8В). Ьи$ гедие^і - запит шини, запит доступу до шини # запит від пристрою на шині для отримання контролю над нею й початку пересилання даних (див. також Ьш сусіе, Ьих таПег). Ьи$ зреесі - частота шини, швидкість шини - див. Ьих/гедиепсу. Ьи$ іоро1о£у - шинна топологія # топологія ЛОМ, у якій усі абоненти лінійно під’єд- нані до однієї магістралі (шини) переда- вання даних. Широко застосовували в ме- режах Еікегпсі. Зараз використовують рі- дко через складності, що виникають під час розширення мережі і/або зміни ком- п'ютерів, а також через ушкодження кабе- лю, коли перестає працювати весь сег- мент ЛОМ (див. також КАЬЇ, гіп% Іороіору, хе^тепі, маг). Ьизіпезд арріісаііопз - застосування для ді- лової сфери, бізнес-застосування # до цієї категорії програм належать електронні таблиці, текстові процесори, програми для підготовки/демонстрацїї презентацій та ін. (порівн. репегаї арріісаііоп^). Ьи8ІПЄ88 і’ипсііоп - бізнес-функція # група логічно взаємопов’язаних завдань, які ви- конують для досягнення зазначеної біз- нес-цілі. Ьи5Іпе85 £гарйіс8 - ділова графіка # програ- мні засоби подання інформації у вигляді, прийнятому в практиці бізнес-презента- цій, наприклад, у вигляді гістограм або кругових діаграм (див. також агеа скап, Ьаг скап, соїитп скап, Ііпе скагі, ріс скап, ргехепіаііоп ртаркісх, ругатісі сііаргат). Ьизіпезз 1о£Іс - бізнес-логіка # програмний код, який реалізує функціональність засто- сування. Ьизіпезз ргосевд гееп£Іпеегіп£ (ВРК) - ре- організація (реінжиніринг) бізнес-проце- су, БПР # концепція і методологія, що по- лягає в переосмисленні та докорінному поліпшенні виконання тих або інших біз- нес-функцій у порядку їхньої значимості для досягнення суттєвого покращення та- ких головних показників діяльності ком- панії, як вартість, якість, послуги. Термін увів М. Хаммер (М. Наттег) приблизно в 1990 р. Потребу у реінжинірингу бізнес— процесів обумовлено швидким розвитком технологій, зміною ринків збуту і потреб клієнтів, динамікою сучасного ділового світу (див. також ВРА, ЮЕРО, 8АОТ). Ьизіпезз ги1е$ - бізнес-правила # інст- рукції та оператори, що настроюють зна- чення однієї або більше колонок у базі да- них на специфічні правила діяльності ор- ганізації [користувача]. Так, якщо в коло- нці “Зарплата” може бути значення від 0 до 10 000 доларів, то бізнес-правило може обмежити верхнє значення згідно з класи- фікатором штатного розкладу. Ьимпезд зег¥ег - бізнес-сервер # головний комп’ютер підприємства або фірми (див. також арріісаііоп зсігуєг, хєгусг). Ьизіег - див. соокіе ЬиМег, храт Ьизіег. Ьизу - зайнятий, зайнято # про ресурс, при- стрій, телефонну лінію тощо (порівн./гее). Ьизу ууаіі - див. Ьиху хмаіііп%. Ьизу ууакігщ - активне чекання, чекання у стані зайнятості # у програмуванні - ви- конання порожнього циклу в очікуванні настання події. Наприклад, у багатопро- 80
С++ цесорних системах - це стан процесу, що очікує події таким чином, щоб його не пе- редали першому вільному ЦП, бо пере- ключення контексту на інший процесор у ряді випадків може зажадати більше ресур- сів, ніж активне чекання. Синоніми - учаіі Іоор, Ьиху учаіі. Ьиіїоп - 1. кнопка # елемент графічного ін- терфейсу користувача (див. СІЛ) у вигля- ді невеликого кружка або прямокутника, що використовують для вибору конкрет- ної дії. Часто у “натиснутої” кнопки усе- редині з’являється велика чорна точка або її краї стають чорнішими та товстішими, ніж в інших (див. також сііск, сііаіоу Ьох, гасііо Ьиііогі); 2. клавіша, кнопка # кнопка на якомусь пристрої (наприклад, клавіа- турі або миші). Синонім - рихк-Ьиііоп. ЬиПоп Ьаг - панель кнопок # у ПК - ряд невеликих піктограм, кожна з який відпо- відає певній команді. Одна з назв панелі команд або панелі інструментів (див. та- кож СІЛ, тепи Ьаг, Шіе Ьаг, іооІЬаг). Ьигх - “зависати” (про систему); зациклю- вання # несправність комп’ютера або його ПЗ, коли він щось робить, але не реагує на команди. Ьиггег - “пищалка”, зумер, звуковий сигна- лізатор # зазвичай - електромагнітне ре- ле, що під час вмикання притягує пласти- нку, яка розмикає електричний ланцюг. Ь&¥¥ - див. ВIV. В\У - 1. Віаск & ХУйіІе, В&ДУ - чорно-білий; монохромний; 2. див. ЬапсЬчіМі. В\¥А - ВгоадЬапсІ \¥іге1е8з Ассезз - безпро- водовий широкосмуговий доступ # див. також ЬгоасІЬапсІ, уЛгеІехх ассехх. В¥КТ - ВЩ уои кпе\¥ Йіаі - Але ви знаєте, що... # абревіатура, використовувана в чат-форумах (див. також сііуі^реак). Ьуііпе - рядок у газеті або журналі з іменем автора статті; інформація про автора в до- кументі, підготовленому в текстовому процесорі або настільній видавничій сис- темі. В¥Р - Ве£ уоиг рагсіоп - перепрошую # аб- ревіатура, використовувана в електронній пошті та чат-форумах (див. також сІірЛреак). Ьуразз - 1. обхід; 2. обходити, шунтувати. Ьуразз гпосіе - режим транзитного переда- вання # режим, використовуваний у мере- жах ЕООІ і Токеп Кіп& у разі видалення одного з мережних інтерфейсів. Ьуразз ипИ - пристрій, що шунтує (що ко- мутується) # для керування та спільної роботи, наприклад, із системою з двох спарених ДБЖ. Ьураззіп^ - паралельні гілки (наприклад, обчислень або конвеєрної структури). Ьуіе - Ьіпагу Іегш - байт # 1. найменша адре- сована одиниця пам'яті (послідовність бі- тів, оброблюваних спільно). Зазвичай міс- тить вісім двійкових розрядів, але в де- яких процесорах може містити 9 або на- віть, як у ТМ8320С2х, 16 бітів (див. та- кож Ьіі); 2. одиниця виміру обсягу пам'яті (див. також ехаЬуіе, уіуаЬуїе, кіІоЬуіе, теуаЬуіе, піЬЬІе, реІаЬуіе, ІегаЬуіе, уоІІаЬуіе, геіїаЬуІе). Ьуіе аггау - байтовий масив # як такий ма- сив можна розглядати всілякі текстові файли (див. також аггау). Ьуіе Іапе - байтовий тракт (багаторозрядної шини). Ьуіесобе - байткод # код, у який скомпіль- вано програму, написану мовою Зача. Він не залежить від архітектури конкретного процесора, його можна передати мере- жею та виконати на комп’ютері, де є ін- терпретатор віртуальної Іауа-машини (див. також .IVМ). Ьуіе-огсіегіп£ - порядок проходження бай- тів # розподіл за лініями шини і полями слів у буфері (починаючи зі старшого або з молодшого) (див. також Ьуіе). Ьуіе-іуре ріре - байтовий канал # канал, у яко- му дані пересилають у вигляді потоку байтів (див. також апопутоиз ріре, патесіріре). с С - 1. зее - дивись, подивись, побачимось # абревіатура, використовувана в електрон- ній пошті (наприклад, ССЕ); 2. мова Сі # процедурна мова програмування, розроб- лена Денісом Рітчі (Беппіз Вїїсйіе) на по- чатку 70-х років у Веіі ЬаЬогаІогіез. Стан- дарт І8О/ІЕС 9899. Широко використову- ють для розробки системних програм: ОС, компіляторів, ПЗ для вбудованих сис- тем (див. також К&Е); 3. С-діапазон - див. Ки; 4. суап - блакитний, проф. ціан # один з основних (первинних) кольорів системи СМ¥К (див. також аМіїіче соїогх, СМ¥К, К, М, ВСВ, хиЬігасІіче соїогу ¥). С++ - мова С++ # мова програмування ви- сокого рівня, розроблена Бьйорном Стра- уструпом (В)ате Бітоизґшр) у АТ&Т Веіі БаЬогаІогіез (Муррей-Хілл, Нью-Джерсі)
с# у 1983 р. Поєднує можливості мови Сі з ООП. С# - мова С# # об’єктно-орієнтована МВР, створена у рамках технології .КЕТ. Міс- тить елементи Сі, С++, Лауа і Паскаля. Розроблена Андерсом Хейлзбергом (Апсієгб Не]І8Ьег£) з корпорації Місгозоїї. СІ - див. СІ хесигіїу. СІ зесигіїу - рівень захисту СІ - див. Огап^е Воок[2]. С2 - див. С2 хесигіїу. С2 зесигіїу - рівень захисту С2 # національ- ний стандарт США на захист інформації (див. також ИСВС, Огап^е Воок^ ТС8ЕС, 7Ж). С2С - соп8итег-1о-соп8итег - електронна ко- мерція за схемою “покупець - покупець” # зазвичай провадиться між різноманітними приватними особами, наприклад, на елект- ронному аукціоні. СА - 1. див. сеііиіаг аиіотаїа^ 2. див. Сегіі{ісаіе АиІкогііу\ 3. Саіі Арреагапсе - надходження [телефонного] виклику; 4. кор- порація Сотриіег А88осіаіе8. С/А сосіе - Сіуіііап Ассе88 Сосіе - код циві- льного доступу # сигнал навігаційного ко- ду, який генерують супутники системи КАУ8ТАК. і використовують цивільні ко- ристувачі СР8. саЬіпеі - корпус, стійка, шафа, системний блок [ПК] # зазвичай 19-дюймова стійка з дверцятами, у якій розміщено комп’ютер- не і/або телекомунікаційне устаткування та комутовані (кросовані, з’єднувальні та розподільні) панелі (див. також Ьох, сказхіх, сіето гаск, кои$іп£, гаск). САВЬЕ - Сотриіег А88осіа1е8 Вазіс Ьап§иа£е Ехіепсіей - мова САВЬЕ # роз- ширена мова Бейсік фірми Сотриіег Аззосіаіез. саЬіе - кабель, шнур # 1. фізичне з’єднання між двома елементами устаткування; 2. передавальне середовище на мідному проводі або оптоволокні, покрите захис- ним обплетенням (див. також саЬіе %гоотіп%, саЬіе тапа&етепі, саЬіе ріалі, саЬіе хухіет, 1\\ іпахіаІ саЬіе, ітсіегргоипсі саЬіе). саЬіе соппесіог - кабельний з’єднувач # гніз- довий або штировий штепсель на кінці ка- белю (див. також ВИС соппесіог, соппесіог). саЬіе еіетепі - кабельний елемент # конс- труктивна частина кабелю (провід, опто- волокно тощо) (див. також саЬіе, саЬіе хухіет). саЬіе £ґоопііп£ - підведення, розкладення, укладення, розташування кабелів # див. також саЬіе, саЬіе тапа^етепі. саЬіе шаІсЬег - див. уепсіег скапрег. саЬіе тосіет - кабельний модем # модем, використовуваний для з’єднання комп’ю- тера з кабельною ТУ-системою, що надає онлайновий сервіс. Відрізняється від зви- чайного телефонного модему вищою швидкістю передавання даних (від 500 Кбіт/с до 10 Мбіт/с). Реальна швидкість передавання залежить від кількості кори- стувачів, які працюють паралельно по цьому самому кабелю (див. також Ьапсіхсісіїк, НРС, кіук-хреесі тосіет, то(іет). саЬіе тапа£етепІ - маркування й укладен- ня кабелів, організація кабельного “госпо- дарства” # див. також саЬіе, саЬіе £гоотіп%, саЬіе ріалі, саЬіе зухіет. саЬіе ріалі - 1. кабельна ділянка (у мережах РІ)І)І)\ 2. кабельна система # сукупність повітряних, заглиблених і підземних ка- белів. Термін походить від назви експлуа- таційної служби телефонної компанії Веіі Бузіет (див. також саЬіе тапа^етепі, саЬіе зухіет). саЬіе зузіеш - кабельна система # сукуп- ність фізичних каналів для передавання електричних і/або оптичних сигналів, яка має лінійні та магістральні кабелі та з’єд- нувальні елементи (див. також саЬіе тапа^етепі, саЬіе ріалі, саЬІіп%, когігопіаі саЬІіп%). саЬіе іеіеуімоп (також саЬіе ТУ) - кабель- не телебачення, КТБ - див. СА ТУ. саЬІігщ - 1. проводка; 2. прокладка [укладан- ня] кабелів, монтаж кабельної проводки # див. також саЬіе зузіет. САС - 1. Сотриіег-АісіесІ Сотрозіїіоп - комп’ютерне створення відео- і аудіоком- позиції; 2. Соппесііоп АсІтІ88Іоп Сопігої - керування визнанням з'єднання, контроль за встановленням з'єднання # процес ви- значення можливості встановлення з'єд- нання. Один із механізмів керування тра- фіком у мережах АТМ (див. також РУС, 8РУС, ВУС, чігїиаі скапле І). сасЬе -1. кеш, кеш-пам'ять # надшвидкодіюча пам’ять (див. саске тетогу) чи файл, вико- ристовуваний для збереження даних, графі- ки або програм, до яких часто звертаються користувачі. Підвищує ефективність за ра- хунок скорочення операцій пошуку та кіль- кості повільних з'єднань (див. також саскіп^)\ 2. поміщати до кеш-пам'яті. сасЬе Ьіоск (також сасЬе Ііпе) - блок (ря- 82
САП док) даних кешу # мінімальна одиниця обміну даними між основною пам'яттю і кешем (див. також саске тетогу). сасЬе соЬегепсу (також сасЬе сопязіепсу) - несуперечливість, синхронізація, взаємна відповідність умісту різноманітних кешів # проблема, що виникає в багатопроцесор- них системах, де кожний процесор має власну кеш-пам'ять, яка містить образ ча- стини головної пам’яті. Якщо в одному із кешів змінено цей образ, то зміна має від- бутися й в ОЗП, тобто під час зчитування ділянки основної пам'яті мають видавати- ся найсвіжіші дані, записані в цю ділянку через якийсь (інший) кеш. Цю проблему вирішують переважно апаратними засоба- ми (див. також саске тетогу, 8МР). сасЬе сопПісї - кеш-конфлікт, конфліктна ситуація під час роботи кешу # виникає, коли одночасно потрібні два блоки даних, відображуваних у тих самих адресах ке- шу (див. також саске тетогу). сасЬе соп8І8іепсу - див. саске сокегепсу. сасЬе солітоПег - контролер кеш-пам'яті # спеціальна мікросхема або частина проце- сора (див. також саске тетогу, сопігоііег). сасіїе ПиаЬ - очищення кешу, очищення кеш-пам'яті # див. також саске тетогу. сасіїе Ьіі - вдале звертання до кеш-пам’яті, “влучення”, наявність потрібних даних (у кеші) # стан або умова, за якої кеш-па- м'ять містить запитувану команду або да- ні. Запит на читання даних у такому випа- дку виконується без звертання до основ- ної пам'яті. Антонім - саске тізз. (див. та- кож саске тетогу, кії гаїе). сасіїе ііле - див. саске Ьіоск. сасіїе тетогу - кеш-пам'ять # надшвидко- дійна оперативна пам'ять, яка служить для буферизації команд (іпзігисііоп сасЬе) і/або даних (сіаіа сасЬе) із повільної пам'яті пе- ред їхнім обробленням процесором або операціями вводу-виводу. Використання кеш-пам'яті підвищує продуктивність сис- теми завдяки зменшенню затримок, що ви- никають під час обміну даними між проце- сором та ОЗП. За місцем розташування розрізняють первинну (Ь1) і вторинну (Ь2) кеш-пам'ять процесора. Крім того, кеш-па- м'ять використовують у контролерах жорс- тких дисків, щоб не зчитувати зайвий раз дані із секторів, звернення до яких найчас- тіші. Приклад: Н Віє сосіе апсі сіаіа Йіаі із тозі Іікеїу іо Ье пеесіесі із ііеісі іп Віє Тазі сасіїе тет- огу, Віеп Віє ргосеззог сап орегаіе сіозе іо ііз іііеогеіісаі тахітит регїогтапсе. - Якщо про- грама і дані, що будуть потрібні для неї з найбі- льшою імовірністю, знаходитимуться у швидко- дійній кеш-пам’яті, то процесор зможе працюва- ти з продуктивністю, близькою до його теорети- чного максимуму, (див. також саске Ьіоск, саске сокегепсу, саске соп/іісі, саске сопігоііег, саске кії, саске тІ8$, іїаіа саске, кії гаїе, Ь1 саске, Ь2 саске, ріреііпеії Ьиг8і саске, уугіїе-Ьаск саске, ™гіІе-ікгои%к саске). сасЬе тІ88 - невдале звертання до кеш-па- м’яті, “невлучення”, відсутність потріб- них даних (у кеші) # стан або умова, за якої кеш-пам'ять не містить запитувану команду чи дані. Запит на читання даних із кешу, який вимагає звертання до основ- ної пам'яті. Антонім - саске кії. сасЬеаЬІе тойе - режим із занесенням даних до кеш-пам'яті, режим кешування # див. також саскеаЬІе-уугіїе-ргоІесІ тоіїе, попсаскеаЬІе тоіїе, попсаскеаЬІе [поп]8егіа1йеіїтоіїе. сасЬеаЬІе-мтке-ргоіесі шосіе - режим збе- рігання даних (наприклад, ОЗП) у кеш-па- м’яті із захистом від записування (з мож- ливістю тільки читання) # див. також саскеаЬІе тоіїе, попсаскеаЬІе то сіє, попсаскеаЬІе [поп]зегіаПгесІ тоіїе. сасЬе-даіа НАМ - ОЗП даних кеш-пам'яті # див. також саске-1а% РАМ. сасЬед БКАМ (СОКАМ) - динамічний ОЗП з кешуванням # див. також саскеії тетогу. сасЬей тетогу - кешована пам'ять # па- м'ять, доступ до якої процесор здійснює через кеш (порівн. ипсаскеії тетогу). сасЬе-ті$$ репаїіу - накладні витрати на перезаповнення кеш-пам'яті (у разі відсу- тності в ній потрібних даних). сасЬе-іа£ НАМ - ОЗП тегів кеш-пам'яті # мікросхема, яка зберігає теги і реалізує той або інший алгоритм заміщення вмісту кеш-пам'яті (див. також саске-іїаіа РАМ). сасЬіп£ - проф. кешування, робота з вико- ристанням кеш-пам'яті # наприклад, ке- шування на сервері сторінок часто запи- туваних сайтів допомагає зменшити тра- фік і поліпшити час реакції на запит кори- стувача (див. також саске). сасЬіпц сопігоііег - кешувальний контролер # контролер диска із вбудованою кеш-па- м'яттю (див. також саске, іїізк сопігоііег). САБ - 1. Сотриіег-Аісіесі Оезі^п - система автоматизованого проектування, САПР # частина САЕщ (див. також С4£>/С4Л/); 2. Сапі Ассеріапсе Вєуісє - пристрій зчи- 83
САБ/САМ тування карток # портативний або насті- льний пристрій для роботи з магнітними або мікропроцесорними картками (див. також сагсі геасіег, та%пеІіс сагсі, ріазііс сагсі, зтагі сагсі). САБ/САМ - Сотриіег Аісіесі БезІ£п/СотриІег Аісіесі Мапи£асіигіп£ - автоматизоване про- ектування/автоматизоване виробництво, САПР/АСУ ТП # Приклад: Аз йте сотрапу ехрапбесі іпіо ойіег тагкеіз, зисЬ аз САБ/САМ ог ЕБА, іі пеесіесі іііігсі-рагіу зоймаге сіеуеіорегз 1о \л/гИе арріісаііопз Тог Йіезе сіаззез ої епс! изегз. (Кагеп 8оиІІг\ллск) - Коли компанія вирі- шила проникнути на такі нові для неї ринки, як САО/САМ або ЕОА, їй знадобилися сторонні розробники, щоб писати застосування для цих категорій кінцевих користувачів, (див. також САО, САЕ, СІМ, МОА^, 8ОІісі тосіеііпу). САБВ - Сотрійег-Аісіесі І)е8І£п апсі ОгаЯіп£ - автоматизоване проектування і креслення # див. також САО/САМ. САББІЕ - САП Баїа ІпІегсЬап^е Гогтаї - формат САББІЕ, формат обміну даними в САПР. сасісіу - кеді # спеціальний контейнер для укладки компакт-диска перед завантажен- ням. Застосовують для захисту механізму й оптики дисководу від пилу і для заван- таження у вертикально орієнтований дис- ковод (див. також СО-В.ОМ). САЕ - 1. СотриІег-АісІесІ Еп&іпеегіп£ - автома- тизоване конструювання # див. також САО/САМ:, 2. Соттоп Арріісаііоп^ Епуігоптепі - середовище прикладного про- грамування # стандарт мобільних ЕМХ-і іро- грам, який ґрунтується на РО8ІХ і мові Сі, запропонований організацією Х/Ореп. С АСК - Сотроипсі Аппиаі СголуЙі Наіе - серед- ньорічний темп росту в складних відсотках. САІ - 1. Сотриісг-Аісіесі [-Аззізіесі] Іпзігисіїоп - комп’ютерне [машинне] навчання # пакет для навчання з якоїсь дисципліни, напри- клад, математики, або роботи з електро- нною таблицею. У сучасних САІ широко застосовують засоби мультимедіа (див. та- кож САЕ, СВТу, 2. Соттоп Аіг Іпіегіасе - спільний радіоінтерфейс, інтерфейс САІ # забезпечує сумісність радіосистем у рам- ках стандарту АВСО 25. САЬ - 1. Сотриїег-Аззізіед [Аісіесі] Ееатіщі - комп’ютерне [машинне] навчання # по- значає технічні засоби для проведення на- вчання в класі, електронні книги тощо. Синоніми - САІ, СВТ; 2. Сііепі Ассезз Ьісепзе - клієнтська ліцензія доступу # одна з форм ліцензування ПЗ, використо- вувана корпорацією МісгозоЙ (див. також СІЛ). саісиїаіе - обчислювати, розраховувати, ра- хувати. саісиїаіед їїеїд - обчислювальне поле # по- ле БД (звіту), що містить результати об- числень над іншими полями (див. також /іеісі, питегіс/іекГ). саісиїаііоп - обчислення, підрахунок, розра- хунок. саісиїаіог - калькулятор, обчислювальний пристрій, обчислювач, обчислювальна машинка # від лат. саісиїиз - камінчик (камінчики використовували в давньому обчислювальному пристрої, що мав назву “абак”). Перший ручний калькулятор ви- пустила у 1967 р. фірма Техаз Іпзігитепїз. саІіЬгаііоп - 1. калібрування # колірне калі- брування екрана, сканера і кольорового принтера, щоб кольори підготовленого у видавничому пакеті зображення відпові- дали кольорам друкарської копії; 2. каліб- рування голівок жорсткого диска; 3. пере- вірка, градуювання [засобів вимірів]. саіі - 1. виклик (функції, процедури тощо), звертання # у перших процедурних мовах програмування (Фортран, ПЛ/1) існує опе- ратор саіі, який передає керування процеду- рі. У пізніших мовах процедури стали ви- кликати просто за іменем (див. також саіі Ьу пате, саіі Ьу ге/егепсе, саіі Ьу гаїие, саііесі гоиііпе, іпсіігесі саіі, геїигп); 2. телефонний виклик або дзвінок # див. також саіі соп- ігої, саіі ххаіііпу, 3. дієсл. викликати, звер- татися. саіі Ьу пате - виклик за іменем # див. та- кож саіі. саіі Ьу геГегепсе - передавання параметра за посиланням # у програмуванні - спосіб пе- редавання параметрів викликуваній функ- ції, підпрограмі або процедурі, коли переда- ють не самі значення параметрів, а їхні ад- реси (порівн. саіі Ьу гаїие; див. також саіііпу сопкепііопз, рагатеіег ра^їпу). саіі Ьу уаіие - передавання параметра за значенням # у програмуванні - спосіб пе- редавання параметрів викликуваній функ- ції, підпрограмі або процедурі, коли пере- дають актуальні (поточні) значення пара- метрів (порівн. саіі Ьу ге/егепсе; див. та- кож саіііпр сопуєпііоп8, рагатеіег ра$8іп%). саіі сепіег - центр телефонного обслугову- вання, центр оброблення дзвінків [викли- ків], операторський центр # застосування КТ, яке дозволяє організувати сервісні, 84
САЬ8 консультативні, довідкові та операційні центри, щоб обслуговувати клієнтів по телефону. У системах з обмеженим чис- лом повідомлень для відповіді користува- чу використовують заздалегідь записані фрагменти дикторського мовлення, у складніших випадках застосовують пере- творення тексту на мовлення (див. також АСГ). саіі тапа^етепі, СТІ, ІУК, ТТ8). саіі сопігої - керування викликами # термін стосується функцій місцевих (відомчих, офісних) телефонних станцій (РВХ). Ке- рування викликами забезпечує обмін сиг- налами для встановлення з’єднання, роз'- єднання і перенаправлення виклику. Сино- нім - саіі рГОСЄ$8ІП£. Саіі Беіаіі Кесогсіігщ (СБК) - детальна ре- єстрація викликів [абонента] # функція комутатора, використовувана тарифіка- ційними системами для розрахунку і облі- ку погодинної оплати телефонних розмов (див. також АМА, РТ)$, саі! тапа^ешепі - керування (телефонни- ми) викликами # див. також саіі сепіег. саіі ргосе$$іп£ - оброблення викликів - див. саіі сопігоі. саіі $іаск - стек викликів. саіі ууайігщ - відкладений дзвінок # послу- га, яку надають багато американських те- лефонних компаній. Якщо хтось телефо- нує вам у той час, коли ви використовуєте телефон (можливо, для зв'язку з онлайно- вою службою), на вашому апараті лунає дзвінок, і ви можете відкласти розмову з поточним абонентом і перемкнутися на виклик, який надійшов. Цей дзвінок руй- нує дані, які йшли вам телефонною лініє- ю. Щоб ваше з'єднання не переривали, треба перед набором номера набрати ци- фри 7 0. саІІЬаск (також саіі Ьаск) - зворотний ви- клик # можливість, яку надають деякі оператори зв'язку, перетелефонувати у ра- зі одержання дзвінка від абонента, що ко- ристується такою послугою. Допомагає звільнити людину, що телефонує, від оплати розмови і збільшити ступінь захи- сту інформації, оскільки список телефо- нів абонентів визначено. саІІЬаск Гипсііоп - функція зовнішнього (зворотного) виклику, зовнішній виклик, експортована функція. саііеїї гоиііпе - викликальна підпрограма # підпрограма, якій передається керування за командою/оператором виклику підпро- грами або за командою переходу (див. та- кож Ьгапск Іп8ігис1іоп, саШп% гоиііпе). саііег - викликальна програма [оператор, процедура]. СаІІег-ГО - Саііег ІдепІіГісаІіоп - ідентифіка- тор абонента, що викликає (КТ) # поши- рений у Канаді та США метод передаван- ня в цифровому і закодованому вигляді ідентифікаційних даних абоненту, якого викликають. Передавання здійснюється між першим і другим зумером (див. та- кож А N7). Са11ІП£ СОПУЄПІІОІН - угоди про зв'язки, уго- да про виклики # у програмуванні - уго- ди, що визначають послідовність команд і порядок передавання аргументів під час викликання процедури або функції. Аргу- менти можна передавати в регістрах, че- рез стек чи спільну область пам’яті. У стек їх можна поміщати зліва направо або справа наліво (тобто в зворотному поряд- ку) за списком аргументів у рядку викли- ку процедури. Число аргументів може бу- ти змінним (див. також аг^итепі, саіі Ьу ге/егепсе, саіі Ьу уаіиє, рагатеіег ра88іп%, ге%І8Іег, 8Іаск). са11іп£ гоиііпе - викликальна підпрограма # підпрограма-ініціатор виклику іншої під- програми (див. також саіі, саііеії гоиііпе, саіііпу 8Іаск, гоиііпе). саііііщ зециепсе - 1. послідовність виклику; 2. див. саИіп§ сопгепіїоп8. саііііщ $іаск - стек виклику програм # див. також са11іп& гоиііпе, 8Іаскщ. саііоиі - винесення, мітка-ідентифікатор елемента ілюстрації, зображення на екра- ні або кресленні. са11§ іпіегсерііп£ - перехоплення викликів. саІІЬаск - стек вкладених підпрограм, стек викликів. САЬ8 - 1. Сотрпіег-Аісіесі Асдиігібоп апсі Ьо§І8Йс8 Зиррогі - стандарт САЬ8, авто- матизована підтримка прийняття рішень з придбання [електронних виробів] і мате- ріально-технічного забезпечення; 2. Соп- ііпиоиБ АсдиІБІЇіоп апсі Ьі£е-сус1е 8ирроП - постійне збирання даних і підтримка про- тягом усього життєвого циклу # глобаль- на стратегія, спрямована на тіснішу інтег- рацію підприємств завдяки спрощенню бізнес-процесів і застосуванню стандартів і технологій до розробки, керування, об- міну і використання ділової та технічної інформації. Спочатку в 1985 р. з'явилася як ініціатива МО США з розроблення ста- ндартів для використання електронних документів у системах озброєння, потім її 85
Саііесії почали широко впроваджувати в промис- ловості. СаМесії - Саіі&тіа Іпзіііиіе оГТесЬпоІо^у - Ка- ліфорнійський технологічний інститут # див. кПр://у^у^.саІіеск.сот. САМ - 1. Соттипісаііоп Ассезз Модиіе - модуль доступу до каналу зв’язку; 2. Сот- риІег-Аідед МапиГасіигіп^ - автоматизова- на система керування виробництвом, тех- но-логічними процесами (АСКП, АСК ТП); 3. Соттоп Ассе88 МеіЬод - стандар- тний метод доступу (8С8І); 4. Сеііиіаг Аиіошаі МасЬіпе - клітинно-автоматна машина # див. також сеііиіаг аиіотаіа\ 5. сопІепІ-аскІгеззаЬІе шетоіу - конгексгно-ад- ресо-вана пам’ять, асоціативна пам’ять # сино- німи - аззосіаііуе тетогу, сіаіа-асісіге^^есі тетогу. сашсопіег - записувальна відеокамера. сатега [роіпі] - точка спостереження, точ- ка [розташування] камери # див. також уапіауе роіпі. сатега рііопе - див. сатегаркопе. сатега-геасіу - текст, графіка, зображення тощо, готові для офсетного друку # остан- ня редакція документа, статті, реклами. сатега-геасіу ра^е - див. тескапісаі. сатегаркопе {також сатега рііопе) - ка- мерофон {неправ. камерафон), [стільнико- вий] телефон із вбудованою цифровою камерою # гібрид цифрової фотокамери та мобільного (стільникового) телефону, дозволяє робити та зберігати фотознімки, зокрема, знімки абонентів із (для) теле- фонної книги користувача (див. також сііуііаі сатега, тоЬИе ркопе, тиііїтесііа техха^іпу). сатриз - територія підприємства, організа- ції, комплекс будинків, кампус # сукуп- ність кількох будинків однієї організації, розташованих на обмеженій території, на- приклад, університетське містечко. САN - 1. Сопігої Іег Агеа Кеіхуогк - протокол САК, шина САК # асинхронна послідовна комунікаційна шина, яка використовує як середовище передавання кручену пару про- водів. Протокол запропоновано фірмою КоЬегї ВозсЬ СтЬН наприкінці 1980-х ро- ків для автомобільної промисловості (бо- ртова мережа автомашини), потім станда- ртизовано (180 11898) і 8АЕ. Протокол САК реалізує перший та другий рівень еталонної моделі 081. Коли швидкість пе- редавання становитиме 1 Мбіт/с, довжина шини може сягати 40 метрів. У разі мен- ших швидкостей довжину можна збіль- шити до кілометра. На ринку САК прото- кол присутній у двох версіях: версія А за- дає 11-бітову ідентифікацію повідомлень (тобто в системі може бути 2048 повідом- лень), версія В - 29-бітову (536 млн по- відомлень). Зазначимо, що версія В, яку часто називають £и11-САК, усе більше ви- тісняє версію А, яку також називають Ьаьіс-САК; 2. Сатриз-Агеа Кеі\уогк - кам- пусна мережа # комп'ютерна мережа, що об'єднує ЛОМ близько розташованих бу- динків (містечок, кампусів) (див. також ЬАІУ, МАЕГу 3. від сапсеї - символ скасу- вання # керівний символ, який скасовує попередній прийнятий символ або групу символів (Сопігоі-Х, 24 у коді А8СП) (див. також сопігої скагасіег). сапсеї (САК) - припинити, зупинити [вико- нання команди], скасувати # скасування користувачем заданої дії. Багато діалого- вих вікон мають кнопку Сапсеї (скасуван- ня) для операцій, які потребують підтвер- дження. Натискання викликає зникнення вікна з екрана без виконання якихось дій (див. також аЬансІоп, СЛАр], кШ, іегтіпаіе}. саппесі рго£гаш - 1. [тестова] програма-мо- дуль # наприклад, бібліотечна програма для тестування конкретної ІС схемної плати; 2. див. саппесі зо/іїнаге. саппесі зоіЬтаге - стандартне ПЗ # таке ма- сове ПЗ, як текстові процесори й електро- нні таблиці (див. також Ьипсіїесі зо/іхиаге, сизіот $о]ї\маге, о//-іке-$кеІ] зо/і\маге, раска^есі зо/іїнаге). САО - СТііеГ Ас1тіпі8(гайуе Оїїісег- керівник ад- міністрації # див. також СЕО, СЕО, СЮ, С8О. САР - 1. Саггіег1е88 Атріійкіе апсі РЬазе Модиіаііоп - амплітудно-цифрова модуля- ція із заглушенням носія # технологія пе- редавання в лініях зв’язку (див. також АГїРСМ, АМ, тоЛиІаіог, РАМ, РСМ, РНМ, РАМ-5\ 2. СотреШІуе Ассезз Ргоуісієг - конку-руючий провайдер доступу # неза- лежна компанія, що надає місцеві телеко- мунікаційні сервіси корпоративним корис- тувачам. сар {також сарз) - 1. саріїаі - велика (заго- ловна) буква, буква верхнього регістру; 2. сарШгеГз] - кадр або фотографія [екра- на] (зазвичай в пам'яті комп'ютера). сарасііог - конденсатор # синонім - сопсіепзег (див. також гезізіог). сарасйу - 1. місткість, обсяг; 2. пропускна здатність # див. також ЬапсЕиісІїк, скаппеї сарасііу, сіаіа ікгои%криі\ 3. можливість, здатність; 4. розрядність. 86
САПЕ САРІ - 1. Саіепсіаг АРІ — АРІ для програм планування; 2. Сгуріо^гарЬіс АРІ - АРІ для криптографії. сарііаі (сар, сар$) - заголовна (велика) буква. сарііаііге - 1. перетворювати з малих на ве- ликі букви; 2. капіталізувати. сарііпе - 1. уявна лінія, що проходить по верхівках великих букв # відстань від цієї лінії до базової - це розмір великих букв (див. також Ьазеїіпе)', 2. верхня лінія обри- су символу. сар§ - саріїаі Іеііегз - 1. великі букви, букви верхнього регістру; 2. набір [тексту] у верхньому регістрі. Сарз Ьоск - клавіша Сар8 Ьоск # фіксація верхнього регістру (клавіша на клавіатурі). Сарзіопе - проект Сарзіопе # американсь- кий довгостроковий урядовий проект із розробки набору стандартів для крипто- графії з відкритим ключем. Головні орга- нізації-виконавці - М8Т і (див. також риЬІіс-кеу сгуріо^гарку). сарій ге - 1. ввід (з цифровим кодуванням), відеоввід, захоплення зображення (або його частини) на екрані, рідко фіксація # наприклад, для збереження зображення в растровому вигляді у файлі. Його часто використовують комп’ютерні видання для створення ілюстрацій (див. також /гате утаЬЬег. 8пар8кої)\ 2. цифрова фіксація # у системах керування документами - вве- дення в систему з твердих носіїв і накопи- чення в електронному вигляді документів (папір, плівки, мікрофільми, мікрофіші тощо) (див. також ОМ8)\ 3. дієсл. захоп- лювати, збирати (дані). саріиге Ьоагсі - див. /гате %гаЬЬег. саріиге ЬиГГег - буфер захоплення; накопи- чувальний буфер # буфер в ОЗП, у який розміщують захоплений відеокадр або на- копичують вхідні дані. Синонім - саріиге тетогу (див. також Ьи//ег). саріиге Гог сотргеззіоп - ввід [із цифровим кодуванням] для ущільнення відеоінфор- мації. саріиге тетогу - див. саріиге Ьи//ег. саріиге-ріау - захоплення або ввід відеопо- слідовностей. СА<2 - Сотриіег-Аісіесі (^иаіііу - система ав- томатизованого контролю якості. САК - Сепігаї Ассезз Коигіп^ - маршрути- зація з централізованим доступом. сагЬоп папоіиЬе (СІЧТ) - вуглецева нанот- рубка # молекулярна структура, на якій ведуть роботи зі створення транзисторів наступного покоління. Це трубки діамет- ром менше 5 нанометрів, складені зі згор- нутих у кільця атомів вуглецю. їхня стру- ктура нагадує рулон дротяної сітки. Нано- трубки міцніші за сталь та краще металу проводять електричний струм (див. також папоіескпоіоду). сагсі - 1. картка, карта, плата # див. також ассеїегаіог сагсі, асісі-оп сагсі, %гаркіс8 сагсі, ^га Сагсі, тетогу ехрапхіоп сагсі, ріазііс сагсі, зтагі сагсі, зоипсі сагсі, уісієо сагсі. сагсі Геесі - подача перфокарт # процес пере- міщення перфокарти з вхідної колоди до блоку зчитування або перфорації (див. та- кож рипск, рипсксагсі). Сагсі ІпГогшаііоп Зігисіиге (СІ8) ~ блок ін- формації про карту # структура даних, яка містить інформацію щодо формату і орга- нізації даних у РС Сагсі і потрібних ресур- сах (див. також РС Сагсі 8іапс1агсГ). сапі геасіег - 1. пристрій читання кредитних карток [смарт-карт, мікропроцесорних ка- рток] # зчитує і вводить у комп’ютер дані з магнітної смужки на зворотному боці картки або з мікросхеми, вмонтованої у картку. Багато таких пристроїв дозволя- ють також записувати дані на картку (див. також С4£)[2], зтагі сагсі/, 2. пристрій чи- тання перфокарт # один з ранніх перифе- рійних пристроїв. Допускав вводити від 500 до 2000 перфокарт за хвилину (див. також %ап%рипск, рипскесі сагсі). Сапі 8егуісе8 (С8) - програмний інтерфейс РСМСІА # рівень ПЗ, який лежить над обслуговуванням розніму (див. 8оскеі 8егуісез), що координує розподіл систем- них ресурсів (таких, як пам’ять і перери- вання), як тільки 8оскеі 8еп>ІСЄ8 виявить, що РС-карту встановлено в рознім. Сагсі 8єгуісє8 забезпечує також інтерфейс із більш високим рівнем - драйвером клієн- та і застосуваннями, що звертаються до карти, тобто цей рівень ПЗ залежить від використовуваної ОС. СапІВиз - шина СагсіВиз # 32-розрядний майстер шини РС-карти. СагсіВиз працює з напругою 3,3 або 5 В і призначена для застосувань, які потребують високої про- дуктивності. Має швидкість пересилання 132 Мбайт/с з тактовою частотою 33 МГц (див. також РСМСІА). САШ)8 - Сепігаї АгсЬіує £ог Кеи8аЬ1е ВеГеп8е 8оїї\уаге о£ іЬе По - Центральний архів повторно [багаторазово] використо- вуваного військового ПЗ МО США. САНЕ - Сотриіег-Аісіесі КеизаЬІе Еп£Іпеегіп£ - 87
сагеі система автоматизації інженерних робіт повторюваного характеру. сагеі - полігр. знак вставки (л) # 1. символ (А8С1І 94) використовують в ряді мов програмування для позначення операції піднесення в степінь, інша його назва - каі\ 2. у М8 \Уіпс1о\¥8 - мерехтлива лінія, блок або растрове зображення, що позна- чує місце розташування точки вставки в області вікна (див. також Ьіітар). саге^уаге - доброчинне умовно-безоплатне ПЗ # різновид лкагехгагс. Автор програми цього різновиду вимагає, щоб плата за неї йшла на доброчинність. Синонім - скап- іуусаге (див. також аппоуюаге, риЬІіс сіотаіп, зкагехмаге). саггіа£е - каретка # пристрій, який перемі- щає друкуючу голівку принтера (див. та- кож саггіарс геіигп. са піп Аре). саггіа^е геїигп (СК) - повернення каретки # керівний символ (наприклад, у коді А8СІГ), який позначає операцію повернен- ня друкуючої голівки (каретки), тобто пе- ресування її до лівого краю аркуша під час виводу тексту на символьний при- стрій (див. також саггіаре, сопігої скагасіег,/огт/ее Аь Нпе/ееА). саггіег - 1. носій; 2. [частота-] носій # гене- рована передавальним пристроєм (напри- клад. модемом) фіксована частота (саггіег 8І£па1), яку можна, змінюючи амплітуду або частоту, модулювати сигналом, який несе інфор-мацію. Модульований сигнал передає лінія зв’язку (див. також тоАиІаііогі)., 3. тримач # див. також скір саггіег, іаре-саггіег раск$\ 4. оператор (по- слуг зв’язку), оператор зв’язку # компа- нія, яка надає послуги зв'язку; для конкре- тизації типу ліній зв'язку (проводові або радіоканали) використовують терміни ти- пу сеііиіаг саггіег, соттоп саггіег тощо. саггіег деіесі (СВ) - виявлення носія, сиг- нал СВ # керівний сигнал, використову- ваний в інтерфейсі Р8-232С. саггіег Ггедиепсу - частота носія # див. та- кож саггіег Аеіесі. саггу - перенос # переміщення двійкового розряду в позицію старшої цифри у разі арифметичних операцій або його вихід за межі регістру в операціях зсувів. Для ін- дикації такої ситуації в процесорі є спеці- альний прапор переносу (див. саггу/Іар). саггу Ьіі (С Ьіі) - розряд [біт] переносу, пе- ренос # див. також саггу, саггу /Іар. саггу Па£ (СЕ) - ознака переносу, прапо- рець переносу # однорозрядний регістр або розряд слова стану процесора (Р5Ж), що приймає значення 1, якщо під час ви- конання команди відбувся перенос із ви- значеного в команді розряду, а інакше - значення 0. Прапорець переносу викорис- товують деякі команди зсувів і умовного переходу, а також АЬІ} для розширених арифметичних команд. Синонім - саггу Ьіі (див. також АР, РР, 8Р, 7Р). Сагіезіап соогсііііаіез - декартові [прямоку- тні] координати # див. також аЬзоІиіе со- огсііпаіер ахІ8, роїаг соогсіїпаіез. сагігі(І£е - 1. картридж, касета # знімний блок, наприклад, із диском, тонером (іопег саіїгісІ£е), шрифтом (/опі сагігіАре) або стрічкою (сакігіАре гіЬЬоп) для прин- тера (див. також Аілк сагігіАре, гетогаЬІе сагігіАре)', 2. див. сагігіАре рарег. сагігі(І£Є Гопі - касетний шрифт - див. /опі сагігіАре. сагігі(І£Є рарег - щільний папір (для малю- вання і друкування), обгортковий папір. сагігі(І£Є гіЬЬоп - фарбувальна стрічка в ка- сеті # див. також сагігіАре. СА8 - 1. Сотгпипісаііп^ Арріісаііоп^ 8ресіЯ- саііоп - протокол СА8, специфікація взає- модії прикладних програм # протокол кор- порації (піеі, який забезпечує прямий до- ступ до факсимільних плат ПК за допомо- гою вбудованих меню; 2. СИаппеї Аззосіаіес! 8і&па11іп£ - сигналізація по виділеному ка- налу; 3. Соїитп АсИґєбб 8ігоЬе - строб адре- си стовпчика, сигнал СА8 # керівний елект- ричний сигнал, який посилає процесор або контролер динамічного ОЗП мікросхемам пам'яті в процесі її регенерації, читання або записування. Для вибору конкретної ділян- ки пам’яті треба задати сигнали стробів ко- лонки і рядка (див. також ОРАМ, РА8, хігоЬе, УРАМ); 4. Саіі Ассоипііпц 8у8іет - система обліку викликів # у КТ; 5. Сепіга- Ііхесі Аііепдапі 8єґуісє - централізована телефонна служба. сазсаде - 1. каскадне записування # у системах архівації - автоматичне записування даних на наступну стрічку, коли попередню заповнено (див. також Ьаскир Аесісе, Ьаскир хуіїет, зігеатег); 2. каскад [вікон] # порівн. іііе. са$са(1іп£ - 1. каскадування # з'єднання та- ким чином, щоб вихід одного компонента служив входом іншого; 2. багатокроко- вий, багаторівневий, каскадний. са$сасііп§ щепи - каскадне (вторинне) меню # див. також тепи. СА8Е - Сотриіег-Аідед 8оГШаге Еп^іпе- егіп§ - система автоматизованої розробки
САУЕ програм, СА8Е-технологія # автоматизо- ване проектування систем із використан- ням спеціальних пакетів інструменталь- них засобів, так званих СА8Е-засобів (див. також рго%гат ЕМк). сазе-Ьазес! геазопігщ (СВК) - доказова ар- гументація. сазе-іпзензііпе - незалежний від регістру # без розрізнення великих і малих букв (по- рівн. сахе-хепчіїгуе). сазе гап£е - діапазон СА8Е, набір значень оператора вибору СА8Е # див. також ІаЬеІ. са8Є-8ЄП8ІІіуе - з урахуванням регістру кла- віатури, залежний від регістру # програма (застосування, ОС, інтерпретатор мови тощо), яка здійснює якусь операцію з ура- хуванням регістру клавіатури, тобто вели- ких і малих букв. Наприклад, імена фай- лів у ІЛМІХ різняться, якщо хоча б одну з букв імені набрано в іншому регістрі, а в М8 008 - ні (порівн. сазе-іп^епзШге). са8Є 8ЬіЙ - перемикання регістрів клавіату- ри # див. також кеуЬоагд. са8е 8Шепіеіі( - оператор вибору # опера- тор у процедурних МВР, який дозволяє вибрати дію відповідно до однієї з мно- жини альтернатив (див. також зіаіетепї). СА8Р - Согппіипісаііопз А8Р - ссрвіс-провай- дер комунікаційних застосувань # оператор, який надає додач кові послуги “поверх” мере- жі іншого оператора (див. також А8Р). СА8Т - Сотриіег-Аісіесі 8оїї\уаге Тезііп£ - автоматизоване тестування програм, авто- матизація тестування програм # див. та- кож егаїиаііоп. сазіііщ - приведення іипів # у МВР - явне або неявне перетворення типів даних опс- рандів (див. також скіїа іуре). сачіігщ 8Йасіон8 - утворювання тіні. САТ - 1. Соїприіег-Аісіесі Тезііпд - автома- тизоване тестування, автоматизація тесту- вання; 2, Сотриіег-Аісіесі Тото^гарЬу - комп’ютерна томографія # метод, устатку- вання і ПЗ побудови тривимірного зобра- ження органів або предметів; 3. Сотриісг- Азкізіесі Тгаіпіп£ [Теасйіп^] - комп'ютери- зоване, автоматизоване навчання # див. також Є А І, САЬ, СВТ\ 4. Со^пйіус АЬіІіііез Тезі - тест на рівень пізнавальної здатнос- ті; 5. див. сопсаіепаїіоп. Саі 3 див. Саіе£огу 3. Саі 4 див. Са1е&огу 4. Саі 5 див. СаІе&огу 5. саіа1о£ каталог # 1. стара назва для перелі- ку вмісту диска (див. сіігесіогу)’, 2. у СКБД каталог - синонім терміна сіаіа (Іісіїопагу. САТЕ - Сотриіег-Аідед Тезі Еп£Іпеегіп£ - автоматизація інженерної роботи з тесту- вання # засоби генерації тест-програм, моделювання помилок, налагодження, ло- калізації помилок і збору даних. саіе§огіе8 [тематичні] розділи # розділи в пошукових системах у Саіе£огу 3 [саЬІе 8іаік1аг(1] (Саі 3) - кабельна система категорії 3 # кабельна система, сер- тифікована для роботи на частотах до 16 МГц. Дає змогу досягти швидкості переда- вання даних до 10 Мбіт/с. використовує розніми КА-45 (див. також 10()Вахе-Т4. ЕІЇїегпеї). Са<е£огу 4 [саЬІе ьіапсіагсі] (Саі 4) - кабе- льна система категорії 4 # кабельна систе- ма, сертиф і кована для роботи на частотах до 20 МГц. Саіе£огу 5 [саЬІе зіапсіапі] (Саі 5) - кабе- льна система категорії 5 # кабельна систе- ма. сертифікована для роботи на частотах до 100 МГц (див. також 1 ООВазеТХ}. саіепаіе - зв’язувати, з'єднувати - див. соп- саіепаіе. саіепеі # мережа, в якій хост-комп’ютери зв’язані з різноманітними мережами, з'єд- наними шлюзами або маршрутизаторами. Приклад такої мережі - Інтернет. саіЬоде - катод # в електроніці - пристрій, який випромінює електрони, що перемі- щаються від негативно зарядженого като- да до позитивно зарядженого анода (апосіе). Використовують в ЕПТ (див. та- кож СЕТ). саіЬоде-гау іиЬе - див. СЕТ. САТТ - СопГі^игаііоп апб Тезі Тооі - ін- струментальна підсистема завдання кон- фігурації та тестування. САТУ - СаЬІе ТеІеУізіоп, СаЬІе ТУ - кабельне телебачення, КТБ # система телевізійного мо- влення, іцо покриває певну зону, у якій ТБ- програми передають в будинки по широко- смуговому коаксіальному кабелю. Раніше во- на називалася Соттипііу Апіеппа Теїеуізіоп. саизе - причина; викликати. САУ - Сопзіапі Ап^иіаг Усіосііу - постійна кутова швидкість # одна з характеристик методу читання/записування на диск, ви- користовуваного зазвичай для НГМД і СО-КОМ, при цьому шпиндель дисково- ду обертається з постійною швидкісно. Швидкість зчитування біля краю диска буде набагато вищою, ніж у його центрі (див. також С£ V, Р-САГ). САУЕ - Са\е Аиіотаііс Уігґиаі Епуігоптепі - 89
СВА камера автоматичного віртуального сере- довища, САУЕ-система # клас систем для проведення експериментів у віртуальних світах (див. також х ігіиаі геаіііу, УВМЬ). СВА - Саіі ВеЬауіог Апа1у8І8 - аналіз пово- дження дзвінків # у системах виявлення те- лефонного шахрайства (див. також РО8). СВБ - сотропепІ-Ьазес! беуеіортепі - ком- понентна розробка (ПЗ). СВЕМА - Сотриіег & Визіпезз Едиіртепі Мапи£асШгіп£ Аззосіаііоп - Асоціація ви- робників комп’ютерів і оргтехніки (США). СВЬ - Сотриіег-Вазед Ьеатіп£ - див. САІ. СВN - саІІ-Ьу-пате - виклик за іменем # див. також СВУ. СВР - Скапає Виз РЬазез - зміна фаз шини (операція стандарту 8С8І). СВК - 1. Сопзіапі Вії Каіе - постійний потік даних # 1) варіант кодування в МРЕС-2 (див. також УВК)\ 2) один із п’яти класів об- слуговування ^о), визначених Форумом АТМ для мереж АТМ. Як найпростіший за- стосовують для передавання трафіка, що має постійну і передбачену інтенсивність. У ньому смугу пропускання резервують за з’єднанням, навіть якщо ділянки не посила- ються (див. також АВК., 1/ВК, УВК); 2. див. сахе-ЬазесІ геазопіпу; 3. сопІепІ-Ьазед гоигіп£ - маршрутизація з урахуванням інформацій- ного наповнення (на основі вмісту). СВТ - Сотриіег-ВазесІ Тгаіпіп£ - курси комп'ютерного навчання # курси, в яких застосовують програмні засоби навчання. Використовують для навчання студентів і кінцевих користувачів роботі із застосу- ваннями (див. також САІ, САЬ, САТ, соигзеюаге). СВУ - саІІ-Ьу-уаіие - виклик за значенням # див. також СВІЇ. С-Ьиз - Согоііагу-Ьиз - С-шина (фірми Согоііагу) # див. також Ьиз, МиІііЬиз. СС - 1. СотЬіпаїогіаІ Сігсиіі - комбінаторна схема; 2. соипігу сосіе - код країни; 3. див. Соттоп Сгііегіа\ 4. див. скір саггіег. сс: - СагЬоп Сору - копія повідомлення еле- ктронної пошти, посилати копію. СС2001 - Сотригіп£ Сиггісиїа 2001 - рекомен- дації з викладання інформатики в університе- тах # розроблені комітетом з освіти ІЕЕЕ-С8 і А8М. Англійський текст знаходиться за адре- сою: кіір:сотриіег. ог^/е(1исаііоп/сс200Ц російський - кіір://8Є.таік.8рЬи.пУсс2001. ССВ - 1. див. скаг^е-соиріесі с1етісе\ 2. Соп- зитег Сотриііп£ Вєуісє - побутовий ком- п'ютерний пристрій. ССОР - Сізсо Сегїійед Везі^п РгоГеззіопаї - сертифікований спеціаліст із проектуван- ня мереж # одне зі звань, які присвоюють в системі сергифікованого навчання по продуктах корпорації Сізсо 8у8іетз (див. також ССІЕ, ССІЇР}. ССІЕ - Сізсо СегїіЛед ІпІегпеШюгк Ехрегї - сертифікований спеціаліст із міжмереж- ного устаткування Сізсо # звання, що присвоюють спеціалістам після складання спеціального іспиту (див. також ССОР, ССКР). ССІТТ - Сотіїе СопзикаїіГ Іпіетагіопаї де Те1е£іарйідие еі ТеїерЬопідие (франц.), Сопзикаііуе СоттіНее (ог Іпіетаііопаї Те1е&гарй апсі Теїеркопе [Теїеркопу апсі Те1е£гарку] (англ.) - стара назва Консуль- тативного комітету з міжнародного теле- графного і телефонного зв'язку, МККТТ # розташована в Женеві організація, що ви- значає європейські телекомунікаційні та суміжні стандарти, наприклад, ССІТТ Сгоир 4 - один зі стандартів із ущільнен- ня зображень, використовуваний у факси- мільних апаратах. Нова назва (з 1 березня 1993 р.) - ІТО-Т (див. також АМ8І, ІЕЕЕ, Рогит АТМ, 180, N180, М8Т). ССК - Сотріетепіагу Сосіе Кеуіп^ - модуля- ція ССК # розроблена фірмою Наггіз 8етісопбисіог (див. також АОРСМ, АМ, САР, тосіиіаіог, РАМ, РСМ, РНМ, ВАМ-5). СЬСС - Сегатіс Ьеас11е88 Скір Саггіег - кор- пус СЬСС # квадратний керамічний кор- пус мікросхеми (кристалотримач), з мета- левими контактними площадками. Можна монтувати як на поверхню, так і в сокети (гнізда) (див. також скір саггіег, скір раска^е). ССЛЧР - Сізсо СегїіГіесі Некуогк РгоГеззіопаї - сертифікований мережний спеціаліст із Сізсо 8узіетз # одне зі звань, яке присво- юють в системі сертифікованого навчання по продуктах і технологіях корпорації Сізсо 8у8іегп8 (див. також ССОР, ССІЕ). сс-ГШМА - саске сокегепі М15МА - архітек- тура сс-МЕІМА # архітектура багатопро- цесорної системи з кеш-когерентним до- ступом до неоднорідної оперативної па- м'яті (див. також N^МА). ССР - Сопзоіе Соштапсі Ргосе88ог - проце- сор консольних команд # частина опера- ційної системи, що оброблює команди ко- ристувача. СС8 - Сепіі-Саіі 8есопсі - сто викликосекунд, 100 виклик/с # одиниця виміру сукупного трафіка мережі (у Північній Америці). 1 90
С^N СС8 може представляти 2 виклики тривалі- стю по 50 секунд або 10 викликів по 10 се- кунд. ССЕ - СасЬе Сопігої ІІпіІ - контролер кеш— пам’яті, пристрій керування кеш-пам’яттю (ПККП). СВ - 1. Сотрасі Візк — компакт-диск # тип змінного пластикового диска з оптичним зчитуванням інформації. Розроблений ком- паніями РЬіІірз і 8опу у 80-х роках для збе- рігання музичних творів. З початку 90-х років різноманітні види СП стали голо- вним зовнішнім носієм інформації для ПК (див. також СІ)-1, СО-ЕОМ, сііхк ігау)\ 2. саггіег сіеіесі - виявлення носія # сиг- нал, використовуваний модемом під час встановлення зв’язку (див. також саггіег). СВ сііап£ег - пристрій зміни компакт-дис- ків (у дисководах СО-ІЮМ) # див. також аиіоскап%ег, іикеЬох, тесііа скап^ег. СВА - Соттипісаііопз Весепсу Асі - Акт про благопристойність у телекомунікаціях # за- пропонований Конгресу США наприкінці 1995 р. і оголошений неконституційним у червні 1997 р. СВС8 - Сопііпиоиз Вупатіс СЬаппеї 8еІесІіоп - безперервний динамічний вибір каналу # механізм вибору каналів у І) ЕСТ. СВ-ВА - Сотрасі Візк-Ві^ііаі Аигііо - фор- мат СВ-ОА; стандарт СВ-ВА # формат ци- фрового аудіо компакт-диска. Розрахований на 73 хвилини високоякісного звучання. У форматі СВ-ВА сектор довжиною 2353 байти містить дані, що забезпечують від- творення музики протягом 1/75 секунди. Розроблений фірмами РЬіІірє і 8опу, відо- мий також під назвою КесІ Воок аисііо. СВВІ - Соррег ВІБігіЬиІесІ Ваіа ІпІегГасе - роз- поділений інтерфейс проводового переда- вання даних # реалізація протоколу РОВІ у варіанті з крученою парою проводів. СВЕ - 1. Сопсиггепі Везі^п Епуігоптепі - середовище паралельного (комплексного) проектування, система СВЕ (САПР фірми Мепіог ОгарЬісБ); 2. див. Соттпоп Оехкіор Епуігоптепі. СВ-Е - Сотрасі Візс-ЕгазаЬІе - перезапису- ваний компакт-диск. СВЕ - СЬаппеї ВеПпіііоп Рогтаї - формат опису каналу, формат СВР # оснований на мові ХМЬ формат опису інформаційно- го каналу. Забезпечує можливість автома- тичної доставки інформації передплатни- кам. Відкритий стандарт, запропонований МісгоБоГі спільно з 30 комерційними пар- тнерами. СВЕ8 - СВ-КОМ Рііе 8уз1ет [Сотрасі Візс Рііе 8уз1ет] - файлова система для СВ- КОМ, файлова система СВР8 # підсисте- ма файлової системи, що підтримує робо- ту з дисководами СВ-КОМ (\¥іпс!о\У8 95 і \¥іпсіо\у8 МТ) (див. також РАТ, 1СГЕ8, УРАТ). СВ+С - Сотрасі Візс ріиз ОгарЬісь - компакт- диск плюс графіка, формат СВ+О # формат записування компакт-диска, в якому поряд із звуковою інформацією записано графіку. СВІ (СВ-І) - 1. Сотрасі Візс Іпіегасііуе - інтерактивний компакт-диск # розробле- ний у 1988 р. корпорацією РЬіІірз формат лазерних дисків, призначених для збері- гання на одному диску інтегрованих да- них (наприклад, рухомого відео-, аудіо- і окремих зображень). Сумісний із форма- том Ні&Ь 8іегга, але з доповненнями. Мо- дифікація - СВ-І ВгісІ£е; 2. Сопіепі Веііуегу Іпітазіги-сіиге - інфраструктура доставки вмісту # продукти і рішення, використову- вані в мережах доставки вмісту для керу- вання трафіком пересилання та розподілен- ня інтернет-вмісту (див. також СВА). СВ-І ріауег - програвач інтерактивних ком- пакт-дисків. СВІЕ - Сазе Ваіа ІпІегсЬап^е Еогтаї - фор- мат обміну даними для СА8Е-систем, спе- цифікація СПІР. СВК - СуЬегзрасе Веуеіорег Кіі - комплект розробника кібернетичного світу (систе- ми віртуальної реальності). СВМА - Сосіе Віуізіоп Миіііріе Ассезз (або 8ргеад зресігит) - багатостанційний доступ із кодовим розподіленням каналів, БДКР # один із двох стандартів для цифрових ме- реж стільникового зв’язку в США. Викорис- товує діапазони частот 800 і 1900 МГц і так званні шумоподібні сигнали (сигнали з роз- ширеним спектром). Стандарт розвиває консорціум СОМА Веуеіортепі Сгоир (СВС, кіїр://\\хл\\ссіу.ог£) (див. також РГ)МА, 18-95, тиіііріехіп^, ТОМА). СВ-МО - Сотрасі ВІ8С - Ма^пеїо Оріісаі - магнітооптичний компакт-диск. СВN - Сопіепі Веііуеіу Меїхуогк - мережа доставки вмісту (інформаційного напов- нення) # такі мережі складено зі спеціаль- них інформаційних центрів, розташова- них близько від цільових груп спожива- чів. інформацію в таких центрах кешують й автоматично поновлюють. Дозволяє за- побігти мережним заторам і надати кори- стувачам швидший доступ до вмісту (див. також С£>/[2], сопіепі, ЕСОІЇ). 91
сво СВО - СоІІаЬогабоп Баїа ОЬ]есі8 - протокол [інтерфейс] СВО. СВРВ - Сеііиіаг Бі^ііаі Раскеі Баіа - циф- рове пакетне передавання даних мережею стільникового зв’язку, стільникове цифро- ве передавання пакетів даних, протокол [стандарт] СВРВ # протокол, розробле- ний у 1992 р. ІВМ і РасіЯс Сотіпипісаііопз Зсіепсез для безпроводо- вого широкосмугового асинхронного пе- редавання даних. Дані передаються в ін- тервалах між звичайними голосовими дзвінками, коли аналогова стільникова мережа зв’язку вільна. Мережі СВРВ ма- ють максимальну пропускну здатність 19,2 Кбіт/с. Протокол стандартизований у 1993 р., у 1995 р. з'явилася версія стандар- ту 1.1 (див. також сеііиіаг іеіеркопе, раскеї, рАСТ, кіір ://№№№гірії.о г%). СОВ - 1. Сопзіапі Вепзіїу Кесогдіп^ - запи- сування даних [на оптичний диск] із по- стійною щільністю # див. також 7ПК; 2. див. СаП Оеіаіі КесогсІіп£. СО-В - Сотрасі Ві§с КесогдаЬІе - компакт- диск з однократним записуванням, технологія СВ-К диск СБ-К # технологія однократного записування на спеціальному компакт-дис- ку. Припускає дозаписування користувачем інформації порціями по 2 Кбайт (див. також СІУ-ІЮМ, СО-КІУ, 1809660). СОВАМ - див. саскесі ІЖАМ. сд-гемтііег - пристрій перезаписування компакт-дисків. СВ-КОМ {також СО ВОМ) - Сотрасі Візк Кеад-Опіу Метогу - компакт-диск, СВ- ІТОМ # стандартний диск діаметром 120 мм (4,75"), товщиною 1,2 мм. У приводів першо- го покоління швидкість читання даних скла- дала 150 Кбайт/с (позначають їх), зараз вона до 50 разів вища і досягла 6-7,5 Мбайт/с (50х). Приводи з більшими швидкостями чи- тання даних (понад 12х) працюють у режимі постійної кутової швидкості (САР). Типи компакт-дисків: СВ-Аидіо, СВ-бгарИіс, СВ-МІВІ, РЬоІоСВ фірми Кодак. Дані на компакт-дисках записують на єдиній доріж- ці, закрученій спіраллю на поверхні диска, подібно доріжці на старій грамплатівці. За- писування провадять по напрямку від центра диска до краю. Сектор у форматі СВ-КОМ має фіксований розмір 2 Кбайт. Синонім - оріїсаі сіїзк (див. також СВ скап^ег, СВ-ОА, СВ-КІР, СВ-КТО8, Іапсі, тамег СВ, таіїегіп%, Р-СА К, ріі, ргета8іегіп%). СВ-КОМ йгіує - дисковод СВ-КОМ, дис- ковод компакт-дисків # пристрій для зчи- тування інформації з компакт-дисків. СВ-КОМ расісіігщ - заповнення компакт— диска # підгонка файлів формату АУІ під 2 Кбайт сектори компакт-диска для якіс- нішого відтворення відеофрагментів. СВ-КОМ Шіе - елемент вмісту СВ-В.ОМ # твір мистецтва, програма, відеокліп тощо. СВ-КТО8 - Сотрасі Вівк КеаІ-Тіте 08 - ОС реального часу для компакт-дисків. СБ-В\¥ - Сошрасі Візс Кеад-\¥гке - компа- кт-диск, який [багаторазово] перезапису- ють # див. також СЛ-7?, СВ-КОМ. СВТУ - Сотшосіоге Вупатіс Тоїаі Уізіоп - плеєр СВТУ, динамічна відеосистема фір- ми Соттосіоге # мультимедіа-плеєр, який підключають до телевізора і він читає ди- ски СВ-КОМ. СБУ - 1. (також СБ-У) - Сотрасі Візс Уісіео - компакт-диск із відеоінформацією # стан- дарт на аналого-цифрові лазерні диски; 2. СеІІ-Веїау Уагіаіїоп - варіація затримки ділянок # у мережах АТМ - один із пара- метрів якості послуг, які мають погоджу- вати мережні пристрої у разі встановлен- ня з'єднання. Характеризується різницею між мінімальною і максимальною затрим- ками під час пересилання ділянок від від- правника до одержувача (див. також СНІ, СТО, Еогит АТМ, МСИР). СБ-\¥О - Сотрасї Візк-ХУгііе Опсе - ком- пакт-диск з однократним записуванням. СБ-ХА - Сотрасі Візс Ехіепсіссі АгсЬіІесШге - розширена архітектура СВ-КОМ # розши- рення стандарту СВ-КОМ, яке забезпечує зберігання ущільнених аудіоданих. Стан- дарт створений у 1990 р. зусиллями кор- порацій МІСГО8ОЙ і 8опу, визначає також спосіб зчитування цих даних із диска. Ау- діодані розташовано на доріжці разом із текстом і графікою, і їх можна зчитати практично одночасно. СЕ - 1. Сопсштепі Еп£Іпеегіп£ - паралельне, комплексне проектування; 2. див. сопзи- тег еіесігопісз. СеВІТ - виставка СеВІТ # найбільша у світі виставка ІТ, в якій беруть участь більш 8000 експонентів, що проходить щорічно в середині березня в Ганновері, Німеччи- на (див. кир://\\пщ\\сеЬі1.с1е). СЕВиз - Сопзитег Еіесїгопісз Вив - спільна шина для побутової електроніки # див. кпр://\у\ц\у. сеЬиз. ог%. СЕЕ - Сепігаї апд Базі Еигоре - Центральна і Східна Європа # див. також СЕМЕА, ЕМЕА, МЕКА. СЕЕ - СІ8СО ЕхрґЄ88 ЕоП¥аГСІІП£ - метод ко- 92
сеііиіаг іеІерЬопе мутації СЕР # застосовують у комутато- рах фірми Сізсо. СЕС - Сопііпиоиз-Ед^е СгарЬісз - [машин- на] графіка з рівними (незазубреними, безсхідчастими) ребрами або контурами (алгоритм згладжування відрізків), графі- ка з плавними колірними переходами. сеі - кель, буфер рухомого зображення # в анімації - кадр або прошарок анімації/зо- браження. Малюнок, перенесений на це- лулоїдні аркуші, об’єднувані для створен- ня ефекту руху. сеіі - 1. ділянка, клітина # одна клітина електронної таблиці, утворена перети- нанням рядка і стовпчика. Клітинка має унікальний ідентифікатор (сеіі асісігезз), утворений із буквеного позначення сто- впчика і номера рядка, і може містити значення, мітку, макрос або формулу. Є досить багато спільного між клітинкою ЕТ і полем записування в БД (див. та- кож асііуе сеіі, апског се II, сиггепі сеіі. /іеісі. хргеаіїхкееі)', 2. ділянка # пакет фі- ксованої довжини (53 байти), викорис- товуваний для передавання даних у ме- режах АТМ. Кожна ділянка має заголо- вок (5 байт), іцо містить адресу пункту призначення та іншу інформацію. Мере- жні пристрої зчитують заголовок і при- ймають рішення про маршрутизацію ді- лянки та її пріоритети (див. також сеіі геїау, сеіі $ууііскіп%, Со); 3. стільник # у безпроводових мережах - територія, охоплювана дією конкретного прийма- ча/передавача (див. також гесеігег, ігапз- тіїіег, МіАІЇ). сеіі геїау - поділянкове (поелементне) пере- давання # технологія передавання даних ділянками (пакетами) довжиною по 53 байти. Фіксована довжина ділянок, на від- міну від пакетів змінної довжини, забезпе- чує задану якість обслуговування (див. та- кож А ТМ, сеіір], Егате Кеіау, раскеі, і/о). сеіі зиг£егу - клітинна хірургія # модифіка- ція живої клітинної структури за допомо- гою медичних наномашин (див. також папоіеск-поіо^у). СЄІ1 5¥¥ЙсИІП£ - комутація ділянок # одна з технологій комутації в телекомунікації, що ґрунтується на передаванні коротких пакетів фіксованої довжини (див. також сеіі геїау, /гате зтіскіп^, раскеі гмііскіпв). сеііаг - пам’ять магазинного типу. сеПрйопе - див. сеііиіаг іеіеркопе. сеііиіаг аггау - клітинний масив # клітин- ний автомат із кінцевим числом ділянок (див. також сеііиіаг аиіотаіа). сеііиіаг аиіотаіа (СА) - клітинний автомат, КА # математична модель або пристрій, складений із однорідної сітки працюючих паралельно клітин, кожну з яких пов'яза- но із сусідніми за правилами взаємодії {сеііиіаг гиіез). Кожна клітина може зна- ходитися в одному із декількох заданих дискретних станів, які залежать від стану деяких (або всіх) її сусідів. КА можуть бути одновимірними, двовимірними (пло- скими) та багатовимірними.Усі зміни ста- нів клітин КА відбуваються синхронно (одночано) в дискретні моменти часу піс- ля обчислення нового стану кожної кліти- ни. КА бувають однорідними (ипі/огт СА), якщо ті самі правила діють для усіх клітин, і неоднорідними (поп-ипі/огт СА) у протилежному разі (див. також С№№). Поняття “клітинний автомат” увів Джон фон Нейман Цойп \оп Меитапп). Він на- звав так мережу однорідних ділянок, роз- глядаючи математичну модель системи, що моделює самовідтворний організм, і показав, що це в принципі можливо (див. також сеііиіаг рго%гаттіп%). сеііиіаг сопші ипісаііопз - стільниковий зв'язок # включає мобільний зв'язок і слу- жби персонального зв'язку (РС5р])- сеііиіаг пеілуогк - стільникова мережа (зв'я- зку) # підтримує передавання голосу і да- них, використовує як аналогове, так і ци- фрове передавання (див. також сеііиіаг соттипісайоп). сеіініаг рго£гаттіп£ - програмування КА # див. також сеііиіаг аиіотаіа, рго^гат- тіп%. сеііиіаг гиіе» - правила взаємодії сусідніх клітин клітинного автомата, правила для клітин # див. також сеііиіаг аиіотаіа, поп- ипі/огт СА, ипі/огт СА. сеііиіаг рЬопе - див. сеііиіаг іеіеркопе. сеіініаг іеіеріюпе - стільниковий телефон, мобільний телефон # синоніми - сеііркопе (термін використовують переважно в Пів- нічній Америці), сеііиіаг ркопе, тоЬИе ркопе, капсіу (у Німеччині). Приклад: Тгар- апс!-1гасе іпїогтаїіоп Тгот рЬопе сотрапу тідМ ІЬеп аііохл/ из іо ріп Кіт сіо\л/п єуєп іТ їіе маз изіпд а сеііиіаг рЬопе. (Т. 8Ьітотига) - Трасувальна інформація від телефонної ком- панії, можливо, допоможе нам визначити зло- вмисника, навіть якщо він використовував сті- льниковий телефон, (див. також уЛгєієзз соттип ісаііопз). 93
СЕМА СЕМА - Сопвитег Еіесїгопісз МапиГасІигеге А88осіаііоп - Асоціація виробників побу- тової електроніки, асоціація СЕМА. СЕМЕА - Центральна і Східна Європа, Ближній Схід і Африка # назва регіону дії європейських відділень багатьох комп’ю- терних і телекомунікаційних фірм (див. також СЕЕ, ЕМЕА, МЕМ). сепіегііпе Ігасіп£ - розпізнавання каркас- них малюнків # див. також оиіііпе ігасіп%. сепСгаІ оГПсе (СО) - центральна АТС # у те- лефонних мережах і мережах 75ВА (див. також ОСО, РВХ). селі гаї ігей - централізований. сепігаїігесі Ьаскир - централізоване резерв- не копіювання # буває оперативним (рпііпе Ьаскир) і автономним (р//1іпе Ьаскир) (див. також Ьаскир сієуісє, Ьаскир зегуег, Ьаскир зузіет, /ііе Ьаскир, /иіі Ьаскир, іпсгетепіаі Ьаскир, тіггог Ьаскир, іаре Ьаскир, ипаііепсІе(і Ьаскир). сепігаїігесі ргосе$$іп£ - централізоване обро- блення # одна з двох стратегій організації оброблення даних (порівн. сіесепігаїііесі РГОСЄ88ІП%). Сепігопісв - інтерфейс Сепігопіс8 # назва стандартного паралельного інтерфейсу (порту) ПК. 25-штирковий рознім, до яко- го зазвичай підключають принтер. Назва- ний за іменем корпорації, яка його споча- тку розробила; потім його доробила Ер8оп Согрогаїіоп. Новіший тип - Ві- Тгопіс8. З двома новими стандартами на паралельний порт - ЕСР і ЕРР - СепІгопіс8 сумісний знизу догори (див. та- кож іпіег/асе, рагаїїеі іпіег/асе, РРІ). сепіигу ГіеІсІ - поле століття # частина поля дати, що задає рік. Наприклад, поле 1999 можна розбити на поле століття (19) і по- ле року (99) (див. також ¥2К). СЕО - СНіеГ Ехесийуе ОІТісег - виконавчий ди- ректор, керівник, вища посадова особа # див. також СЕО, СЮ, СЕО, Сепегаї Мапа%ег. СЕР - СЬаппеї ЕпсІ Роіпі - кінцева точка ка- налу. СЕРТ - 1. СопГегепсе оГ Еигореап Ро8Іа1 апсі Теїесоттипісаііоп АдтіпІ8їгаііоп8 - Кон- ференція адміністрацій пошт і зв’язку єв- ропейських держав # комітет, відомий своєю схемою (специфікацією) ущільнен- ня мовлення для передавання по лініях зв’язку, розробляє також загальноєвро- пейські концепції мереж зв’язку (див. та- кож кіір://\ууу\у.сер1.ог^)\ 2. СопГегепсе оГ Еигореап Ро8і, ТеїерЬопе апсі ТеІе^гарЬ ~ лінія зв’язку (32 восьмирозрядні канали з пропускною здатністю 2048 Мбіт/с) євро- пейського стандарту СЕРТ. СЕРТ1 - Еигореап СопГегепсе оГ Розїаі апсі Те1есоттипісаііоп8 Каїе 1 - Європейська конференція з поштових і телекомуніка- ційних тарифів групи 1. СЕН - Сеііиіаг Кадіо - стільниковий радіо- телефонний зв’язок. сегашіс раска^е - керамічний корпус (мік- росхеми) # див. також іп іїіе/огт, РОА. СЕНА} - ТЬе Еигореап Райісіе РЬу8ІС8 ЬаЬогаїогу (англ.) - Європейський центр фізики високих енергій, СЕІШ; Соп8еі1 Еигорееп роиг 1а КесЬегсЬе Мисіеаіге (франц.) - Європейська організація з яде- рних досліджень # міжнародний дослід- ницький центр зі штаб-квартирою в Же- неві. У СЕІШ розроблено технологію КТИР (зокрема, Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайліау (Тіт Ветег8-Ьее і КоЬегі Саііііаи) написали перший веб-браузер) (див. також кіір;//ту\у. сет, сЕ), СЕКТ - Сотриіег Етег^епсу Ке8роп8е Теат - команда “швидкої комп’ютерної допомоги” (Інституту програмної інжене- рії Університету Карнегі-Меллона), екс- пертна група реагування на непередбачені ситуації в комп’ютерах # виступає в ролі спостерігача за безпекою в Інтернеті, ці- лодобово консультує з питань безпеки і захисту від вірусів систем і даних в Інтер- неті. Групу сформовано О АКРА у листо- паді 1988 р. і фінансує держава (див. також ЕІЕЕТ, Ьіїр://\\млкх2егІог£, И1^://у^у/іг8і.ог^. сегііПсаіе - 1. сертифікат, свідоцтво; 2. див. (1і£ІЇаІ сегіі/ісаіе. СеНІГісаіе АиіЬогіїу (СА) - центр сертифі- кації # випускає, створює і підписує циф- рові сертифікати (див. також С8В, сіі&ііаІ сегіі/ісаіе, РКІ). сеііііїсаііоп - 1. свідоцтво, посвідчення, атес- тат; 2. сертифікат # документ, який гарантує істинність чогось або відповідність заявле- ній специфікації; 3. сертифікація, атестація. сегііГу - засвідчувати, сертифікувати. сегііЛсаііоп - атестація, сертифікація. СЕТ - Сепігаї Еигореап Тігпе - центрально- європейський час # +1:00 від СМТ. СЕ - 1. див. саггу /Іа& 2. див. СошрасіРІа8к\ 3. див. сопіепі/іІіегіп£. СЕВ - СопГі£игаЬ1е Еипсііоп Віоск - функці- ональний блок (ПЛІС або ПКВМ), який програмується. СЕІ - САВ Егате\¥огк Іпіїіаііуе - організа- ція/стандарт[и] СЕІ, ініціатива зі створен- 94
сЬаппеї зіор ня [стандартизованих] інфраструктур САПР # див. також СЕЕ СТЬ - САО Ргатехуогк ЬаЬогаїогу - лабора- торія СЕЬ, лабораторія [зі стандартизації] інфраструктури САПР (консорціуму МСС) # див. також СЕ1. СЕО - СЬіеГ Еіпапсіаі ОГГісег - голова фі- нансової служби, фінансовий директор # зазвичай підпорядкований безпосередньо президенту фірми (див. також САО, СЕО, СЮ, СОО\ ССА - Соїог ОгарЬісБ Асіаріег - кольоровий графічний адаптер, адаптер СОА # широ- ко використовували в машинах типу ІВМ РС ХТ. Забезпечував роздільну здатність 640x200 точок у чорно-білому режимі і 320x200 - у кольоровому (4 кольори з па- літри 16, тобто 2 біти на піксель). Витис- нений ЕСА (див. також асіаріег, МССА, МСА[2}, МУСА, 8УСА, 8ХСА, СХСА, УСА, ХСА). ССІ - 1. Соттоп Саїехуау ІпіегГасе - спільний шлюзовий інтерфейс, інтерфейс ССІ # ін- терфейс прикладного програмування, ви- користовуваний у Інтернеті. ССІ - не мо- ва програмування, а специфікація, що ви- значає взаємодію зовнішньої програми створення динамічних \¥\¥\¥-документів і НТТР-сервера. ССІ-програми створю- ють багатьма мовами програмування: Сі, Регі, УІ8иа1 Ва8Іс та ін. Головний недолік ССІ - потреба в обміні даними між клієн- том і сервером, що може викликати вели- кі часові затримки. Спочатку ССІ розроб- лено Г4С8А, потім з’явився відповідний ЕЕС (див. також А8Р[^, НТМЬ, ЗауаЕсгірі); 2. див. сотриіег-уепегаіесі ітауєгу", 3. Сошриіег СгарЬісз ІпіегГасе - інтерфейс комп’ютерної графіки, інтер- фейс ССІ # стандарт І8О 9636 на інтер- фейс між апаратно-незалежною частиною графічного ПЗ і драйверами (див. також сотриіег угаркісз, іпіег/асе). ССМ - Сотриіег СгарЬісз МеІаГіїе - метафайл комп’ютерної графіки, формат ССМ # стан- дарт на формат зберігання і передавання графічних даних і зображень (див. також угаркісх /ііе). сЬаіп - ланцюжок, послідовність # див. та- кож аііосаііоп скаіп, сіаізу скаіп, ехіі скаіп. сЬаіпес! 1І8І — зв’язний список # список, у якому елементи даних можуть бути у різ- них місцях пам’яті, але кожний елемент містить покажчик на місце розташування наступного елемента. Від циклічного спи- ску (див. сігсиїаг Нхі) відрізняється лише тим, що останній елемент зв’язаного спис- ку зазвичай має ознаку кінця списку, а не посилання на перший елемент списку (див. також сІоиЬІє-ІіпкєсІ Нзі, етріу Іізі, Ііпеаг Іізі, Ііпкес! Нзі, Іізі ргосезхіпу). сЬаіпіп£ - зчеплення. сЬа11еп£Є - 1. виклик # наприклад, що по- требує досягнення якоїсь мети або прийн- яття рішень у зв’язку з новими обставина- ми; 2. основна проблема, основне усклад- нення; 3. дієсл. кидати виклик. сЬап£Є - 1. зміна # див. також скапає іпсіісаіог, скапує тапауетепі, тосИ/іса- ііоп; 2. зміна, заміна; 3. змінювати, перемі- няти, заміняти # див. також тосіі/у. сЬап^е іпсіісаіог - індикатор або ознака зміни # див. також скапує^. сЬапце тапауетепі - керування змінами # див. також скапує^. сЬапуеоуег - перехід, переключення. сЬаппеї - 1. канал, канал зв’язку # у телеко- мунікації - одно- або двонапрямлений спосіб передавання даних між двома або більше точками, що має спільний носій. Кожен канал зв’язку в лінії зв’язку органі- зований за принципом тимчасового (Іігпе діуІ8Іоп) або частотного (Ггециепсу зерагаїіоп) поділу. У випадку тимчасового поділу через рівні проміжки часу по лінії зв’язку посилається кадр, розбитий усере- дині на фіксоване число слотів. Користу- вачу виділяють фіксований слот усереди- ні кожного кадру. Частотний поділ поля- гає у виділенні кожному каналу фіксова- ної смуги пропускання всередині задано- го діапазону частот (див. також скаппеї сарасііу, сігсиіі, сіиріех скаппеї, Ііпе^9 2. канал # у бізнесі - сукупність усіх дис- триб’юторів і дилерів, які постачають на ринок продукцію вендора і здійснюють її технічну підтримку (див. також скаппеї азхетЬІу, сіеаіег, сІіхігіЬиІог). сЬаппеї аззетЬІу - складання (наприклад, ПК) у каналі збуту (тобто дистриб’ютора- ми, дилерами або реселерами) (див. також скаппеї^, сіеаіег, гехеПег. сЬаппеї сарасііу - пропускна здатність ка- налу зв’язку # характеризує максималь- ний трафік даних, який можна передати по каналу (див. також скаппеїщ, іга$іс). сЬаппеї-Ггее агсЬііесіиге - безканальна ар- хітектура (вентильної матриці) # див. та- кож 8ОС (8еа О/Саіез) агскііесіиге, сЬаппеї 8іор - каналообмежувальна об- ласть. 95
скао$ рагас1І£іп сЬаох рагасіі^т - парадигма неструктурно- го програмування. скаоііс - безладний, хаотичний # порівн. гапсіот. СНАР - Сйаііеп^е Нашізкаке Аиійепіісаііоп Ргоіосої - протокол аутентифікації [кви- тування запиту на зв'язок] за методом “ви- клик - вітання”, протокол взаємної аутен- тифікації, протокол СНАР # тип сигналь- ної аутентифікації під час встановлення зв'язку між мережними пристроями (обмі- ну паролями) за допомогою пари секрет- них кодів, що містять до 16 символів. Її використовують комунікаційні пристрої на обох кінцях лінії (див. також РАР). скагасіег (СНК, скаг) - 1. буква # елемент шрифту або кодової таблиці, який задає букву, цифру або інший символ (див. та- кож А8СІІ, скагасіег /гедиепсу, скагасіег ^епегаіог, скагасіег кеі%кі, сопігої скагасіег, ЕВСОІС, Нап скагасіег, капсі- ргішесі скагасіег, Іеііег, паііопаї скагасіегх, Спісосіе); 2. символ, знак # простий вбудований тип даних у деяких мовах програмування (див. також аіркапитегіс скагасіег, скагасіег гесоупіііоп, скагасіег $еі, сіаіа іуре, іпіерег, хуткої, ууогсі); 3. символьний, текстовий. скагасіег сосіе - код символу [знака] # чис- ло, що позначає в машинному поданні за- даний символ. Код кожного символу з ви- користовуваного в комп’ютері набору си- мволів (див. скагасіег зеї) задає стандар- тизована кодова таблиця (сосіе іаЬІе). На- йширше використовують кодові таблиці А8СІІ, ЕВСОІС, Ііпісосіе. скагасіег сопзіапі - символьна константа - див. хутЬоІіс сопхіапі. скагасіег сієуісє - пристрій посимвольного вводу-виводу # порівн. кіоск сієуісє. скагасіег Ггедиепсу - частота, з якою зу- стрічається буква (у тексті) # характерис- тика тексту, використовувана в програмах ущільнення файлів і криптографії (див. також скагасіег, сгуріо£гарку, /їіе еотргехчіоп). скагасіег ^епегаіог - генератор символів, знакогенератор # пристрій (блок), який перетворює код символу на його зобра- ження на екрані дисплея. Використовува- ли в старих типах моніторів і принтерів (див. також скагасіег, скагасіег тосіе, СЕТ, ГОТ). скагасіег £гаркіс$ - псевдографіка # побу- дова графічних зображень із спеціального набору символів, наприклад, символів шрифту 8утЬо1 (див. також скагасіег, %гаркіс$). скагасіег кеЇ£кі - висота символу, кегль # висота великої літери в пунктах (див. та- кож скагасіег, роіпі 8Ііе). скагасіег іта£е - зображення знака # див. також кіітарресі /опі. скагасіег ішиїе - текстовий режим # деякі типи пристроїв, наприклад, відеотерміна- ли, можуть працювати в графічному або в текстовому режимах. У текстовому режи- мі такий пристрій працює значно швид- ше, бо одержує з комп'ютера тільки код символу, а не його зображення. З ростом продуктивності процесорів подібні при- строї замінили периферійними пристроя- ми, що працюють тільки в графічному ре- жимі (див. також скагасіег ^епегаіог). скагасіег гесо£піііоп - розпізнавання символів # використовують три базові методи розпі- знавання символів: зіставлення шаблонів си- мволів (/опі таіскіп$), розпізнавання образів символів (раііет гесо^піііоп) та виділення характерних рис омніфонта (отпіГопі іеаіиге ехігасгіоп) (див. також скагасіег, /опі таіск- іп& ІСЕ, ОСЕ, отпі/опі). скагасіег зеі - набір символів # 1. букви, цифри та інші символи, які можна вико- ристовувати для написання програми або в роботі на комп'ютері (див. також АК8І скагасіег $еі, А8СІІ, скагасіег, ЕВСОІС, Ііпісосіе):, 2. множина символів у даному шрифті, абетка, алфавіт # див. також аіркакеі. скагасіег $расіп£ - міжсимвольний інтер- вал, інтервал між символами # відносні горизонтальні відстані між символами. Можуть бути однаковими (топохрасесі /опі) і пропорційними ширині символів (ргоропіопаї $расіп%) (див. також кегпіпу, Ііпе храсіп%. тісгохрасіпу, храсіпу/ скагасіег іетріаіе - шаблон символу # на- бори еталонних шаблонів символів вико- ристовують під час розпізнавання текстів (див. також/опі таіскіпу, ОСЕ). скагасіегізііс -1. характеристика, параметр; 2. властивість, характерна риса, особли- вість; 3. типовий, характерний. скатне - 1. заряд # наприклад, еіесігіс сйаг^е - електричний заряд; 2. ціна, плата; 3. податок; 4. зарядний; 5. заряджати # див. також скагуег. скаг£е-соир1е(1 сієуісє (ССВ) - прилад із за- рядовим зв'язком, ПЗЗ # фоточутлива на- півпровідникова матриця; використову- ють в цифрових відеокамерах, сканерах 96
скескзшп тощо для зберігання кадру зображення. Цей пристрій винайшли Джордж Сміт і Вілард Боулі (Сіеог^е 8тііЬ і \¥і1Іагд Воуіе) у Веіі ЬаЬв у 1969 р. скатне гаіе - тариф, розмір оплати [у систе- мах обліку]. сЬаг£Є(1 гоїіег - заряджений ролик -- див. согопа уЛге. сЬаг^ег - зарядний пристрій # велику час- тину зарядних пристроїв можна розділити на дорожні (ігауеі скаг^ег) і настільні (сіезкіор скаг^ег). Синоніми - Ьаііегу скаг^ег, скаг^іпу ипіі. сЬагкуууаге - див. сагеюаге. сйагі - 1. діаграма, схема # див. також агеа скагі, Ьаг скагі, Ьаг %гарк, сіаіа роіпі, ріе скагі, ргезепіаііоп &гаркіс8', 2. навігаційна карта (ГІС). сйагі іетріаіе - шаблон діаграми # набір атрибутів і властивостей, які визначають формат діаграми (див. також Ьаг скагі, Ьаг %гарк, сіаіа роіпі, ріе скагі, ргезепіаііоп ргаркісх). СЙЯ8М8 - шасі, корпус [ПК], системний блок # у ньому монтують системну плату, блок живлення, плату розширення і вбудовані [дискові] накопичувані (див. також Ьох, саЬіпеі, сіє то гаск, гаск). £ гой псі - заземлення на шасі, зазем- лення на масу # див. також сказзіз, угоипсі. сііа$$і$ ЬиЬ - модульний концентратор, кон- центратор у шасі # див. також хіаскаЬІе киЬ. сЬаі - 1. обмін інформацією (текстовий діа- лог) у режимі реального часу, розмова (у мережі Інтернет) # див. також скаі /огит, скаі гоот, скаі иіііііу, скаіііпе, ІКС\ 2. бра- ти участь у чат-форумі, розмовляти, сленг, чатитися. сЬаі Гоніт - розмовний форум, розм. чат- форум # спеціальний форум, організова- ний на ВВ8, або конференція в онлайно- вій системі, що дозволяє багатьом учас- никам одночасно обговорювати теми, що їх цікавлять. Синонім - скаі гоот (див. також скаіііпе, сіі^треак, піскпате). сЬаі гоот - досл. “переговорна зала”, клуб- на кімната, клуб [за інтересами], диску- сійна група # синонім - скаі /огит (див. також скаі). сЬаі иііІИу - утиліта діалогової взаємодії користувачів # функція мережної ОС, яка забезпечує зв’язок з іншим абонентом ЛОМ через спеціальне вікно екрана (див. також скаі/огит). сіїаіЬоІ - чатовий робот, розм. чабот # різ- новид робота, що може брати участь у ча- тах (див. також скаі гоот, скаііегЬоі). сЬаіїегЬоі - агент-робот, який говорить # персонаж інтерфейсу природною мовою, здатний здійснювати мовну взаємодію з людиною - розуміти запитання, що зада- ють, і давати на них відповіді з конкрет- них галузей знань (див. також іп/оЬоі, паІигаІ-Іап%иа£Є ргосеззіп^). сЬаіІіпе - розмовний канал, “лінія балакани- ни”, жарг. чат-лайн # онлайновий сервіс, який дозволяє спілкуватися декільком учасникам бесіди. Текст, уведений кож- ним із них, відображається одночасно на екрані у всіх учасників. сіїеарегпеї # сленгова назва “тонкого” ЕіЬегпеІ (див. також 10Вахе2). скеаііп£ - порушення, обман. сЬеск - 1. контроль, перевірка; 2. позначка, га- лочка # див. також скеск Ьох, скеск тагк\ 3. контролювати, перевіряти, відзначати. сіїеск Ьох - [екранна] кнопка з незалежною фіксацією, кнопка-прапорець, [екранна] кнопка # невелике віконце (клітина), яке користувач може клацанням миші “вми- кати” або “вимикати”. Зазвичай кнопку “увімкнуто”, якщо це віконце має вигляд квадрата з буквою X або галочкою усере- дині. Якщо квадрат порожній, то кнопку “вимкнуто”. Стан такої кнопки не впли- ває на інші кнопки в діалоговому вікні. Вони можуть змінюватися цілком незале- жно одна від одної (див. також сіїаІо% Ьох, СІЛ, орііоп, гасііо Ьиііогі). сЬеск-Ьох сіизіег - блок кнопок із незалеж- ною фіксацією. сЬескйі^к - однорозрядна контрольна сума. скеск тагк - “галочка”, мітка вибору усе- редині кнопки-прапорця # див. також скеск Ьох. сЬескег - програма перевірки [контролю]. сіїескіізі Гііе - файл із списком файлів, які перевіряють. сЬескоиі - налагоджування # див. також сІеЬи££іп£. сЬеск-оиі/сЬеск-іп ргосесіїїге - процедура контролю по входах-виходах (САПР). сЬескроіпі -- 1. контрольна точка (див. та- кож Ьгеакроіпі, гоІІЬаск)\ 2. дієсл. установ- лювати контрольні точки. сіїескзит - контрольна сума # число, що обчислюють за певними правилами за вмістом блоку даних для перевірки одер- жувачем цілісності даних під час збері- 97
СНІ гання або передавання. Якщо контрольна сума, обчислена пристроєм-одержувачем, не збігається з прийнятою контрольною сумою, то цілісність даних порушено. Найпростіший спосіб одержання контро- льної суми - додаванням вмісту всіх бай- тів блоку даних по модулю 256. Приклад: Вгігідев уегіТу сйескзитз оп Ійе сіаіа раскеїз Візі іїіеу аге Ігуіпд іо Топл/агсІ, апєі бізсагс! ра-скеїз Іґіаі Ьауе Ьасі сітескзитз. (Зсоіі Вгасіпег) - Мости пе- ревіряють контрольні суми пакетів даних, які пе- ресилають, та відхиляють ті з них, у яких ці суми невірні, (див. також СЕС, ЕСС тетогу, еско скеск, еггог сіеіесіїоп, ЬВС, УКС). СНІ - 1. Сотриіег Нитап ІпіегГасе - люди- но-машинний інтерфейс, інтерфейс “лю- дина - машина” # див. також ММІ\ 2. Сопсепігаїіоп НІ£Й\¥ау ІпіегГасе - чоти- рипроводовий послідовний інтерфейс із часовим ущільненням (мережі І8О№). сііісіеі кеуЬоагсі - мініатюрна клавіатура # із невеликими прямокутними або ромбо- подібними гумовими або пластмасовими клавішами (наприклад, у калькуляторів); сЬісІеІ - назва жувальної гумки, пластин- ки якої за формою подібні до клавіш цієї клавіатури (див. також кеуЬоагсГ). сіііїсі - 1. дочірній, породжений # напри- клад, об’єкт, процес (див. також скік! сіігссіогу, скіїсі рагіїіїоп, скіїсі уиіпсіоуи); 2. нащадок. сЬіїсІ йігесіогу - підкаталог # каталог, який знаходиться нижче поточного каталогу на дереві каталогів файлової системи. Сино- нім - зиМігесіогу (див. також іїігесіогу, ]іІе зузіет, рагепі іїігесіогу). сЬіїсІ рагіїіїоп - дочірній поділ # див. також рагіїіїоп. сЬіїсІ ргосе88 - дочірній процес # процес, породжений іншим (батьківським) проце- сом (див. також рагепі ргосезз). сЬіїсІ ууіпсіоуу - породжене (дочірнє) вікно # див. також СІЛ, МОЇ. СНІЬЬ - ССІТТ Ні£й-Ье¥е1 Ьап£иа£е - мова СНІЬЬ # паскалеподібна МВР. Розроблена під егідою ССІТТ у 1970-х р. для програ- мування систем реального часу для теле- комунікації. Назва мови походить від фра- нцузької назви цього комітету. Була поси- лена у 1984, 1988, 1992, 1996 і 2003 рр. скір - мікросхема, кристал, розм. чіп # від слова тісгоскір. Загальна назва інтеграль- ної схеми. Приклад: Аз сЬір (іепзіііез сопііпие іо ітргоуе, (іетапгі іпсгеазез Іог Йіе Іслл/ собі іпіедгаііоп оі ЬідЬ регїогтапсе рагаїїеі ргосеззіпд зузіетз. - Оскільки число транзис- торів на кристалі збільшується, зростає потре- ба в дешевому способі інтеграції систем пара- лельного оброблення, (див. також скір саггіег, скір риііег, скірзеі, тісгоргосеззог, УЬ8І, юа/ег). скір сапі - мікропроцесорна картка, розм. чипова картка - див. зтагі сагії. скір саггіег (СС) - тримач кристала, крис- талотримач # див. також скір. скір сіепміу — кількість транзисторів на кри- сталі, щільність транзисторів # Приклад: Мооге'з І_а\л/ - ІЬе 1965 ргебісііоп Ьу ІпіеІ Іоипгіег богсіоп Мооге Йіаі тісгоргосеззог сЬір депзііу тоий сіоиЬІе еуегу еідМееп топіііз - сопііпиез іо ЬоІсІ ігие. - Закон Мура - прогноз, зроблений у 1965 р. фундатором корпорації ІпіеІ Гордоном Муром, за яким щільність тран- зисторів на кристалі мікропроцесора подвою- ватиметься кожні 18 місяців - як і раніше, справедливий (СС2001). скір с!е$І£пег - проектувальник (розробник) мікросхем # див. також ЕОА. скір риііег - пристрій, інструмент для витя- гування мікросхем # див. також скір. скірзеї — мікропроцесорний набір, набір мі- кросхем [для виготовлення ПК, модему тощо], розм. чіпсет # дві або більш мікро- схеми, розроблені для виконання конкре- тних функцій. У вужчому значенні — сис- темний контролер, який підтримує роботу ЦП (див. також скір). СНМО8 - Согпріетепіаіу НІ£Й Меіаі-Охісіе Бетісопдисіог - комплементарна високоякіс- на МОП-технологія # див. також ВіСМО8, СМО8, ЕСЦ МО8, NN408,801, ТТЕ скоісе - позиція або рядок меню; вибір # елемент, який вибирають, можна подати у вигляді піктограми (ісоп), рядка меню (тепи ііет) або кнопки в діалоговому вік- ні (сііаІо£ Ьох). скоке - фільтр (напівпрозорий) # див. також ігар. сііоохег - селектор. Скгів - СопІгоПег Ьауіп£ гедисед іпзігисііоп зеї - контролер, який має скорочений на- бір команд, контролер Сйгіз (фірм Маїга і ХУеііек). СкготаСІеаг - технологія СкготаСІеаг # технологія виготовлення еліптичних вузь- космугових масок кінескопів корпорації КЕС, які вона застосувала у дисплеях МиІІіБіпс. Крок точок - 0,25 мм (див. та- кож арегіиге %гіІІ, хкасіоус та$к, Тгіпіігогі). сіігота кеу - хроматичний ключ # проекція заднього плану на екран, який пропускає світло, оголошення кольору відеозобра- ження “прозорим”. 98
сЬгота кеу оуегіау - накладання колірної рірпроекції. сЬготіпапсе - інформація про колір, яскра- вість і насиченість зображення. Колірна частина телевізійного сигналу в системі РАЬ (див. також Іитіпапсе, N78С). снк - див. скагасіег. СНКР - Соттоп Нагдхуаге КеГегепсе РІаіГопп - загальна апаратна платформа, специфіка- ція [архітектура, платформа] СНКР # від- критий стандарт, розроблений альянсом АррІе-ІВМ-МоІогоІа для ПК на базі про- цесорів Ро\уєгРС. скшік - ділянка пам’яті, частина даних. сішпкег - програма-фрагментатор # розби- ває вихідний файл на фрагменти [зазви- чай фіксованого розміру], наприклад, для записування на дискети. Фрагменти потім об’єднують за допомогою програми-деф- рагментатора (сІесЬипкег) — це зазвичай той самий фрагментатор, але він працює в іншому режимі. скигп гаіе - 1. плинність, коефіцієнт плин- ності # відсоток абонентів, які протягом певного періоду часу припинили користа- тися послугами даного оператора стільни- кового зв’язку, інтернет-провайдера або передплатою на якийсь сервіс; 2. плин- ність кадрів. СІ - 1. Сотропепі ІпіегГасе - інтерфейс ком- понентів; 2. див. сотреііііуе іпіеііі^епсе; 3. див. сопіепі іпзресііоп. С/І - СошшапсІ апсі Іпдісаііоп Ьіі8 - біти ко- манд та індикації, біти С/І (інтерфейсу ІОМ-2 мережі І8В1М). СІА - Сепігаї ІпІеПі^епсе А^епсу - Центра- льне розвідувальне управління США, ЦРУ # див. також ЕВ1, N8А. СіА - САМ іп Аиіотаііоп - асоціація Сі # неко- мерційна міжнародна група, утворена в 1992 р. Об’єднує користувачів і виробників техно- логії САИ. Надає технічну, маркетингову і продуктову інформацію. Восени 1999 р. у СіА було близько 340 членів. Вона також розроб- ляє і підтримує різноманітні протоколи висо- кого рівня, гцо ґрунтуються на САМ: САЕ (САМ Арріісаііоп Ьауег), САМ Кіп^сіот, САМореп і ПєуісєМєі (див. також Іі^і://улууі\сап-сіа.с1е, кПр://^\у^.сіас.ог^/сіа). СІАС - Сотриіег Іпсідепі Адуівогу СараЬіІііу - група СІАС # відділ спостереження реагу- вання на порушення інформаційної безпе- ки Міністерства енергетики США. Орга- нізована в 1989 р., входить до складу С87С, розташована в (див. також кіїр://сіасЛІп1.8Оу). СІСС - Сивіот ІС СопГегепсе - конферен- ція із замовлених ІС. СІС8 - Сивіотег ІпГогтаііоп Сопігої 8узІет - абонентська інформаційно-керуюча сис- тема, система СІС8 # розширення опера- ційних систем ІВМ до мейнфреймів для онлайнового оброблення транзакцій та ін- формації щодо клієнтів. Перенесена під Спіх і на РС-сервери. Полегшує розроб- лення програм, увід, пошук і модифіка- цію даних. Часто використовують в готе- льних системах, системах роздрібної тор- гівлі тощо (див. також ЕСІ\ СІЕ - 1. Соттоп Іпіегтесііаіе Рогтаі - загаль- ний проміжний формат, формат СІР # назва базового формату передавання відео (згід- но зі специфікацією ІТЦ-Т Н.261), вико- ристовуваного у відеоконференціях, зада- ється роздільною здатністю зображення і швидкістю його передавання. Існує кілька модифікацій, перерахованих у таблиці. Формат Роздільна здатність Швидкість передавання не- ущільненого від- ео при 30 кадрах за се- кунду, Мбіт/с І6СІЕ (16 х СІЕ) 1408x1152 583,9 4СІЕ (4 х СІЕ) 704x576 146,0 СІЕ (ЕиІ! СІЕ, ЕСІЕ) 352x288 36,5 ОС1Е (Риагіег С!Е) І76х!44 9,1 8ОСІЕ (8иЬ Риаггег СІЕ) 128x96 4,4 СІР8 - Соттоп Іпіетеї Рііе 8у8Іет - зага- льна міжмережна файлова система, фай- лова система СІР8 # забезпечує безпосе- реднє зчитування/записування файлів, які зберігають віддалені комп’ютери, не ви- магаючи їхнього копіювання на локальну машину, як це відбувається під час робо- ти в Інтернеті із такими протоколами, як ГТР. СІМ - 1. Сотриіег Іп1е£гаіес1 МапиГасІигіп§ - автоматизована система керування вироб- ництвом, АСКВ # інтегрована система, яка забезпечує як керування технологіч- ними процесами (наприклад, автоматизо- ваною складальною лінією), так і офісні й обліково-фінансові функції (див. також САО/САМ, САЕ, ЕМ8[2]9 МЕР, ЕРО); 2. див. Соттоп ІпГогтаііоп Мосіеі. Сіперак - кодек Сіперак # технологія суто програмного ущільнення та відтворення рухомих зображень (15 кадрів за секунду, роздільна здатність 320x240), розроблена фірмою 8ирегМас Тес1іпо1о£іе8. Сіперак використовують на ПК Масіпіозй, вона є у \¥іп(1о\У8 95/98. Рекомендована для ПК із процесором не нижче І486 (див. також сосіес, Іпсіео, МРЕЄ). 99
сю СІО -1. СЬіеПпГогтаІіоп ОГїїсег - директор з інформатизації, головний ІТ-менеджер # керівник (зазвичай в середніх і великих фірмах), який відповідає за розвиток ін- формаційних технологій (ІТ) у рамках фі- рми (див. також САО, СЕО, СЕО, СОО, С8О); 2. Соттипісаііоп Іприі/Оиіриї - ввід-вивід через комунікаційний порт. сіркег - 1. шифр (від франц. скі$ге) # метод, алгоритм або система перетворення даних із метою їхнього захисту від несанкціоно- ваного доступу. Найпоширеніші шифри заміни і шифри перестановок (див. також ахуттеігіс сіркег, Ьіоск сіркег, сіркегіехі, сгуріапаїуаі, сгуріо^гарку, скуріоіоуу, ОЕ8, епсгурііоп, ЮЕА, кеухр ас є, ріаіпіехі, КС4, хігеат сіркег)’, 2. дієсл. шифрувати, зашифровувати. сіркег аНаск - атака на шифр # спроба роз- криття, зламу шифру (див. також сіркег). сіркегіп£ - застосування шифру, шифрування # загальний термін, під яким розуміють як шифрування (епсіркегіп%), так і дешифру- вання (сіесіркеппу). сіркегіехі (також сіркег іехі) - зашифрований текст, шифрований, криптографічний текст, повідомлення; шифрограма, криптограма, шифротекст # остаточно зашифроване сек- ретне повідомлення. Антоніми - сіеагіехі, ріаіпіехі (ЗД) (див. також сгуріоугарку, епсгурііоп). сіркопу - від сірЬегес! ІеІерЬопу - шифрова- ний голосовий [телефонний] зв’язок # див. також зсгатЬІег. СШ - СоттіКесІ ІпГогтаііоп Каіе - гаранто- вана швидкість передавання # характери- зує обсяг даних, доставку яких мережа га- рантує за певний період часу. Вимірюють у кілобітах або мегабітах за секунду. Тех- нологія Ргате Кеіау підтримує дві швид- кості передавання на кожне логічне з’єд- нання: із гарантованою швидкістю пере- давання і з форсованою швидкістю пере- давання (див. також ЕІЕ, І8Р, РУС, 8УС). сігсиіі - 1. [фізичний] канал, лінія зв’язку # канал, який переносить електричний струм між двома пристроями. Синонім - соттипісаііопз скаппеї; 2. схема, мікро- схема, ланцюг # див. також ИуЬгісІ сігсиіі, іпіергаїесі сігсиіі. сігсиіі апаїугег - 1. схемний аналізатор # пристрій для перевірки правильності еле- ктронних схем (див. також Іо$іс апаїугег); 2, аналізатор каналу # синонім - сіаіа Ііпе топііог. сігсиіі Ьоагд (також ргіпіесі сігсиіі Ьоагсі) - друкарська [схемна] плата # основа дру- карської плати - склотекстоліт. Це спре- совані листи склотканини, просочені епо- ксидною смолою. Поверхню друкарської плати покривають мідною фольгою, із якої за допомогою фотошаблонів і хіміч- ного травлення одержують сигнальний прошарок із провідниками, які з’єднують контактні площадки для мікросхем. Дру- карські плати можуть складатися з декіль- кох сигнальних прошарків: плату з одним прошарком називають односторонньою, із двома - двосторонньою, із чотирма і бі- льше - багатошаровою. Зв’язок між про- шарками зазвичай здійснюється за допо- могою металізованих отворів. Живлення і масу (земля) із метою захисту від елект- ромагнітних наводок між лініями вино- сять на окремі прошарки. Синонім - сіг- сиіі Ьоагсі (див. також теіаііігаііоп, РСВ, 8МТЩ). сігсиіі 8¥УІіскіп§ - комутація каналів # вид зв’язку, коли за запитом користувача на фізичному рівні встановлюється тимчасо- ве з’єднання з потрібною точкою і цьому з’єднанню на увесь час зв’язку виділяється (резервується) фіксована смуга пропус- кання на всьому мережному шляху. Пере- вага - повна відсутність перевантажень, недолік - неефективне використання ре- сурсів мережі, бо ці ресурси резервує ко- ристувач на увесь час з’єднання, навіть якщо трафік відсутній. Приклад таких ме- реж - звичайні телефонні мережі (порівн. раскеі 8\\ііскіпу). сігсиіі-зігііскесі пеі^огк - мережа з комута- цією каналів # мережа, в якій кожний ву- зол з’єднано з наступним вузлом за допо- могою виділеної лінії (порівн. раскеі 8Угііскіп%). сігсиїагіїу - зациклювання # ситуація, в якій нескінченне число разів виконується певна ділянка програми. Зациклювання може виникнути через помилку в програ- мі та суперечні одне одному умови розв’я- зуваного завдання. сігсиїаг 1і$і - циклічний список # список елементів даних, кожний із яких має по- кажчик на наступний, а “останній” еле- мент посилається на “перший”. Тому пе- регляд такого списку можна починати з будь-якого елемента (порівн. Нпеаг Іізі; див. також скаіпесі Нзі, сІоиЬІе-ІіпкесІ Іізі, етріу Іізі, Ііпкесі Іізі). сігсиїаг геГегепсе - циклічне посилання # формула в електронній таблиці, яка пря- 100
сіазк-огіепіесі мо або непрямо посилається сама на себе (див. також аЬзоІиіе сеіі ге/егепсе). сігсиїаіе - циркулювати, рухатися по колу. сігсшпПех - циркумфлекс # символ Л, напи- саний або окремо як символ у коді А8СІІ (у деяких мовах програмування викорис- товують як знак піднесення в степінь), або як діакритичний знак над голосною. СІ8 - 1. Сапі ІсІепІіГісаІіоп 8ігисПіге - струк- тура ідентифікації РС-карти; 2. див. Сапі Іп/огтаііоп 8ігисіиге', 3. Сотри8ег¥е ІпГог- таііоп Вегуісе - див. Сотри8егуе', 4. див. Сопіасі Іта%е 8епзог\ 5. Соттоп\¥еаШі о£ Іпдерепсіепі 8іаІе8 - Співдружність Неза- лежних Держав, СНД. СІ8С - Сотріех Іпзішсііоп 8еІ Сотриіег - процесор зі складним набором команд, СІ8С-архітекгура, СІ8С-процесор # тради- ційна архітектура процесорів із широким набором різноманітних машинних команд змінної довжини і різним часом їхнього ви- конання на противагу ЕІ8С-процесорам. Процесори родин 80x86 і 680x0 належать до СІ8С-процесорів, проте часто усередині самих СІ8С-пронесорів використовують К18С-архітектуру (див. також АШ, СРІІ, ЕРІС, К18С, УШУ). СІ88Р - СегїіПес! Іпїогтаїіоп 8у8Іет8 8еси- гііу Рго£е88іопа1 - сертифікований спеціа- ліст у галузі систем інформаційної безпе- ки, звання СІ88Р. СІТ - СотриІег-ІпІе£гаіе(1 ТеїерЬопу - ком- п’ютерна телефонія, КТ. СІХ - Сотптегсіаі Іпіетеї ЕхсИап^е - коме- рційний обмін даними по Інтернету, асо- ціація СІХ # консорціум фірм, який виро- бляє правила комерційних взаємовідно- син у загальнодоступній Мережі; точки обміну трафіком між комерційними ін- тернет-сервіс-провайдерами (див. також ЕІХ, СІХ, І8У, МАЕ). СКГ) - Сотріеіе Кпоск-Оо\¥п - у розібраному вигляді, у вигляді напівфабрикату # про на- бір комплектуючих (компонентів) і вузлів, призначений для складання готового виробу (комп’ютера, монітора) у країні постачання за спеціальними вимогами цієї країни (див. також ЬагеЬопе зузіет, 8КО). СЬА - Согрогаіе Ьісепве А^геетепі - корпо- ративна ліцензійна угода # див. також ЕІЛ СРЬ, Іісепзе, МЬА, МЕР, МОЬР, попсіізсіозиге а^геетепі, зо/іууаге Іісепзе, ССС, УЬА. сіаіт Ггате - кадр “заявка маркера”, ЗМ # використовують в мережах РОБІ для іні- ціалізації кільця. СЬАІТ - Сотриіег Ьііегасу апсі ІпГогтаїіоп ТесНпо1о£у - комп’ютерна грамотність і ІТ. с1аіті8Ііе11 сіем^п - конструкція [кишенько- вого або блокнотного комп'ютера] типу раковини-складня чи книжки (зі “стулка- ми”, що розкриваються, - клавіатурою та екраном). С^АN - СаЬ1е1е88 Ьосаі Агеа Кеі\уогк - див. Ьосаі Агеа УУігеІезз ІІеіхмогк. с1а88 - клас, тип об'єкта # одне з головних понять ООП. Структура даних, яка об'єд- нує об'єкти зі спільними властивостями та методами. Клас іноді називають типом об’єктів, тому що ідея об'єднання в об’єкті функцій з даними тісно зв'язана з понят- тям типу даних (сіаіа іуре) у процедурних МВР. Може успадковувати властивості інших класів. Властивості об’єктів мо- жуть бути трьох видів: атрибути (див. аіігіЬиіе), процедури або послуги, що на- дає об’єкт (див. теікосі), і правила (інварі- анти), що установлюють взаємозв’язки властивостей об'єкта чи визначають умо- ви його життєздатності [42] (див. іпуагіапї) (див. також аЬзігасі сіазз, Ьазе сіазз, іпкегііапсе, іпзіапсе, оЬ]есі іуре, ООР, зиЬсІазз, зирегсіазз). СІ388 ІіЬгагу - бібліотека класів # набір кла- сів, доступний програмісту, що пише об'єктно-орієнтованою мовою, наприклад, Зауа, С++ або 8та11Та1к. СІ388 теікосі - метод класу # в ООП метод класу може відрізнятися від методу екзе- мпляра класу (іпзіапсе теікосі). Методом класу може бути