/
Author: Буслаевъ Ф.
Tags: церковно-славянскій языкъ хрестоматія лингвистіка древне-русскій языкъ
Year: 1861
Similar
Text
ИСТОРИЧЕСКАЯ ХРИСТОМАТІЯ
ЦПРКОВНО-&1АІІЯ1ІСІІАГО II ДРВВНЕ-РУІЖЛІЧ) ЯЗЫКОВЪ.
УЧЕБНЫЯ РУКОВОДСТВА
яяя
'ВОЕННО-УЧЕБНЫХЪ ЗАВЕДЕНІЙ.
КШІШШ П'ІККІШІЯ
ЦЕРКОВНО-СЛАВЯНСКАГО И ДРЕВНЕ-РУССКАГО
языковъ.
\ АѴ $
СОСТАВЛЕНО, НА ОСНОВАНІИ НАСТАВЛЕНІЯ ДЛЯ* ОБРАЗОВАНІЯ ВОСПИТАННИКОВЪ ВОЕННО-
УЧЕБНЫХЪ ЗАВЕДЕНІЙ, ВЫСОЧАЙШЕ УТВЕРЖДЕННАГО
24-го декабря 1848 года,
О. Буелаеиымъ
МОСКВА.
ВЪ УНИВКРСПТЕТСКоІІ ТИПОГРАФІИ,
1861.
цтзшизд кьшаш
Утверждено для руководства въ Военно-Учебныхъ Заведеніяхъ, 10 Мая Ш6 года.
' НШгГДЯЧі/Д- । /ЛШІМРЧ-оЦІІМоіі \
Начальникъ Главнаго Штаба,
Генералъ-Адъютантъ Ростовцева.
ПЕЧАТАТЬ ПОЗВОЛЯЕТСЯ
съ тѣмъ, чтобы, по отпечатаніи, было представлено въ ценсурпыИ Комитетъ узаконенпое число
экземпляровъ. С.-Петербургъ, 22 Апрѣля 1861 года.
Цвнсогъ Я. Бекетова.
ЕГО ШЕРАТОРСКОІУ ВЕЛИЧЕСТВУ,
ГОСУДАРЮ ИМПЕРАТОРУ
АЛЕКСАНДРУ НИКОЛАЕВИЧУ
ВСЕПОДДАННѢЙШЕЕ ПРИНОШЕНІЕ.
«ШШШЙ (1'13
Л 6 < / ЛХІШЫ - Ч * ^Ч-ГКО'I
ІЧДНіЭІЯМ
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Историческая Христоматія Церковно-Славянскаго и Древне - Русскаго языковъ
имѣетъ двоякое назначеніе: во первыхъ служи ть руководствомъ къ изученію этихъ
языковъ, и, во вторыхъ, предлагаетъ образцы для древняго періода исторіи нашей
словесности. Въ первомъ отношеніи эта Христоматія состоитъ въ связи съ Опы-
томъ Исторической Грамматики Русскаго языка, во второмъ съ Исторіею Русской
Литературы г. Галахова, принятою въ число учебныхъ руководствъ для Военно-
учебныхъ Заведеніи.
Христоматія расположена въ хронологическомъ порядкѣ самыхъ рукописей,
а не сочиненій.Такимъ образомъ,папр. Лѣтопись Нестора (XI — XII в.) отне-
сена къ XIV столѣтію, по Лаврентьевскому списку, писанному въ 1377 году;
Русская Правда — къ XIII в., по Синодальному списку Кормчей 1282 года;
сочиненія XII вѣка: Слова и Сказанія Кирилла Туровскаго — къ ХШ и XIV вв.;
Хожденіе Игумена Даніила, Слово о Даніилѣ Заточникѣ, Слово о Полку
Игоревѣ — къ XV в. Принятая въ Христоматіи система оказалась необходимою
для изученія языка, а вмѣстѣ съ тѣмъ и удобною въ размѣщеніи множества такихъ
статей, которыя относительно времени своего первоначальнаго происхоященія еще
не опредѣлены; таковы напр: слова русскаго сочиненія въ Златой Цѣпи (XIV в ),
Слово Христолюбца въ Паисіевскомъ сборникѣ (XIV в.) и въ той же Зла-
той Цѣпи. Еще удобнѣе оказалась эта система для такихъ сочиненій, которыя
составлялись и видоизмѣнялись въ теченіи столѣтій, какъ напр., Русская Правда.
Тоже правило принято въ помѣщеніи рукописей, дошедшихъ до насъ въ позд-
нѣйшихъ спискахъ. Такъ рукопись Упиря Лихаго, 1047 г., помѣщена въ
спискѣ Библіи 1499 г.
Христоматія дѣлится на два отдѣленія. Первое содержатъ чтенія изъ Священ-
наго Писанія и Богослужебныхъ книгъ, начиная съ древнѣйи ихъ письменныхъ па-
мятниковъ до исправленнаго текста Библіи. Второе отдѣленіе содержитъ всѣ
остальныя произведенія Церковно-Славянской и Древне-Русской литературы.
Тексты, взятые прямо изъ рукописей, напечатаны съ удержаніемъ всѣхъ осо-
бенностей древняго правописанія; взятые же изъ печатныхъ изданій напечатаны
такъ, какъ были изданы. Кто затруднится чтеніемъ первыхъ текстовъ, можетъ
обратиться сначала къ послѣднимъ, въ которыхъ уничтожены сокращенія и по-
г
11
етаповлеиы знаки препинанія. Для чтенія же текстовъ изъ древнѣйшихъ руко-
писей Св. Писанія служитъ пособіемъ, приложенный въ концѣ перваго отдѣленія,
исправленный текстъ большей части, взятыхъ изъ рукописей, текстовъ.
Къ нѣкоторымъ статьямъ приложены важнѣйшіе варіанты. Для изученія Цер-
ковнаго языка особенно важны варіанты изъ Остромпрова списка, при текстахъ
изъ прочихъ списковъ Евангелія. Сличая Остромировъ текстъ съ позднѣйшими,
расположенными въ историческомъ порядкѣ, учащійся наглядно знакомится съ
исторіею языка.
За статьями слѣдуютъ примѣчанія двоякаго рода: историческія, для изученія
памятника въ литературномъ отношеніи, и грамматическія для пзучмпя исторіи
языка.
Чтб въ Исторіи Литературы и въ Грамматикѣ излагается въ систематическомъ
порядкѣ, то въ примѣчаніяхъ раздроблено, примѣнительно къ объясненію подроб-
ностей, предлагаемыхъ объясняемою статьею. Учащійся, пользуясь примѣчанія-
ми, непосредственно знакомится съ памятниками словеспостп, и самостоятельно
выводитъ изъ чтенія тѣ результаты, которые потомъ находитъ въ систематиче-
скомъ изложеніи Грамматики и Исторіи Литературы.
Примѣчанія носятъ па себѣ характеръ учебный, практическій. Потому встрѣ-
чаются въ нихъ повторенія, пебходіімыя при объясненіи затрудненій или особен-
ностей языка, встрѣчающихся въ различныхъ памятникахъ. Кто понялъ разби-
раемое въ Христоматіи мѣсто, тому не нужно п справляться съ примѣчаніемъ: а
кто пе понялъ, для того не будетъ повтореніемъ сказанное вторично.
Въ примѣчаніяхъ пе только объясняется неудобопонятное, но и указывается на
важнѣйшее въ историческомъ изученіи языка и литературы. Гакимь образомъ,
совокупность всѣхъ примѣчаній, расположенныхъ въ хронологическомъ порядкѣ
памятниковъ, составляетъ какъ бы исторію языка и письменности, въ практи-
ческомъ изложеніи.
При грамматическихъ объясненіяхъ важнѣйшихъ особенностей языка приво-
дятся ссылки на Опытъ Исторической Грамматики Русскаго языка (означен-
ныя § - мъ).
и —
Составитель Христоматіи вмѣняетъ себѣ въ пріятнѣйшую обязанность засви-
дѣтельствовать свою благодарность лицамъ, почтившимъ его предложеніемъ по-
собіи при составленіи этого изданія: О. М. Бодянскому, А. 0. Бычкову, А. Е.
Викторову, А. В. Горскому, В. II. Григоровичу, И. Е. Забѣлину, Князю М. А.
Оболенскому, А. Н. Пыпину.О. Синодальному Ризничему Архимандриту Саввѣ,
Графу С. Г. Строганову и И С. Тихонравову.
ШШ <т8 |Л 1—-1 Д’ .ѵі
НТАІ.І /(•’ ІН І| .ІКМіІИ.ЛТ ЛИЛЯ .Г! И'іІ/Я
«1.31 Г ’ПН.Г? I .ЭІ-.ТІ1 3.1І ЛЧІГ.ЗдТу-і 3?!
м'т .зяігг уоии’»гт:и»,;.л;і н і «гийір ли
, ЯТлЦІІ ІИ! ;,і'!і . и .. ' '31 >>ТЛІ!
ОТД'ЬЛ’Ь
«цн ктшхл.і. > «іі . 1 •’*<*•»”у-:
?ти >зтэ атэм зжзі д.члполй
<Г<ІЭ. >3 ' и ’ «ГупИ Л.ІН ' •
у 1 -> и • , гілн •
; і>' . , . ни
'".іГі.Ъ’З ЛЧИІ" • |«! . ,' .
ПЕРВЫЙ.
. • <
-> МН I.). ' • 'У'ДІ/ I і ’і
і V- Д ’/ІіТ 3'4
• ІІІ ТО ’ иіірл,. >Л «> ШИ II
XI В Ѣ к ъ.
одон аупиллигді • й •гъш, /л’Ді 'Г ]
м,і! оу, иішіллшіі * іг -.^ ш з
1. изъ долигклія
по Осіиромнрову списку 105()— 1057г. (по нзд. Восмокоса, 1843г.;,
1. 1іо(\иі>с.іовіе.
Слава текъ гЙ і|рю нксыіъін. кко
съіюдоки мл написати еулнс се. потахъ
же с писати. Къ Ят. Д. ф- ЗД. Л конь-
тлхъ ё въ лт.. д. ф. ?;ё. ІІАпнсдуъ же ;
еулнё се рлкоу кіг.іію нлретепоу сжіроу
къ кріреииіі носифъ. д мирьскъі остро-
мііръ. КЛІЦОКОу СЖіроу ІЦАСЛАІІОу къи.л-
^оу ТОГДА ПрѢДрЬЖАЦІОу ОБ« КЛАСТИ. II
оі|л скоего ілросллкА. и гфлтл скоего <
ііОлодіімнрА. елмъ же іцасдакъ къііл^ь.
прлклілдпіе столъ оі|л скоего ілрослАкл
къіек*. А КрАТА скоего СТОЛЪ ПОртѴІІ
ІІрАВНТІІ кдіцокоу скоеглоу остромпроу
ііокъгородв. Мъііога же ль. длроуіі КЪ I
сътАжлкъшоуиоу еулнё се. ііл оутъиіе-
НІіе МЪІІОГАМЪ ДІІІАМЪ крстіпміьсіідцъ.
и г.
длиеиоу п» къ слнііе стъіхъ.еклнглнстъ.
.. ’ ”*Ч-‘ 'Й*. У»
ІІІОДИЛ. МАО-СА. лоукъі. МАр. II стъіхъ
ПрАОІ|І>. АКрАЛМА. II ІСААКА. II ІІЛКОКА. 1
самомцу емоу. и подроужиіо ёго. Ѳе-
офліііі. и уадомъ еіб и подроужиемь
тадъею. съдрлкьствоуитс же мъпогл лт..
съдрі.жлі]іе пороутепнс сііое:- аминъ:-
А^ъ грнгорни діплко. ііАіінслхъ еуглпе
ё. да иже горл^иъё сего іілпниіс. то
; не ІЛО^Н ^А^І.рЪТІІ ІІІ.ІІК ГрЪІІІЫІІІКОу. ПО-
ТАХЪ же ПИСАТИ мІ|Л. ОКТА- КЛ. ПА ПАМА.
ІІЛАріОІІЛ. А ОКОІІЬТА. Мір. МЛІІІЛ. къ
вТ. НА ПА. ёпифАІІА-:- молю же кі.ст>хъ
потіітАіл.ірііхъ не мо^т.те кллтн. нъ нс-
о прлклъіве. потнтАііте. Тако ко п стъі
Аіілъ плулъ глсть. Клте. А не клыіъ-
те -- аминъ-:-
2. Взъ чтеній на первой и второй
недѣ.ляхо по Пасхіь.
і Къ. д.не.по плецт. плнскт.риіе оомііно.
си же и въ плмАть іемоу. ллё. глл- и. прн-
дъте въ^дрдд. евл. отъ полна, глл. свЧ.
Іо. 20. 19 — 31 Сжцюу поздѣ
къ тъ дыіь къ іеднііъіи ежкотъі. и
о дкьрылъ здткорсплілъ. идеже еѣхл>
оутеііні|іі іего съвьрАііи. зд стрлхъ ню-
деискъ. ириде іс и ста поерьдѣ ихъ.
3 -
Ц ГЛД НМЪ + МНрЪ ВАМЪ ч- И СС рСКЪ.
показа нмъ ржцѣ и рекрл своіЯч- въ-
эдрддовліпа же са оууепицн вндѣвъніе
га -ь реѵе нмъ іс паки -+- миръ едмъ -+-
пко же посълд ма оце іі дт;ъ посъілаіж »
въі н- и се рекъ джпж н гла нмъ т прн-
нмѣтс дхъ стеін + нмъ же отъпоустите
ГрѣДЪІ. ОТЪЦОуСТАТеСА НМЪ +- II НМЪ Ж€
держите держАтесд нмъ -+- * **)) -о-омд же
іеднпъ отъ осою нлдесАте.ндрні|діемъііі и
сліцііецепе бѣ тоу съ ннмн. іегддгірнде
ІС-+-ГЛЛЛХЖ же іемоу дроу^нн оуусіінцн ч-
кидѣхомъ гдь онъ же реѵе нмъ +- лціс
не внждж на ржкоу іего. ІА^ВЪІ ГКО^ДНІІ-
ІІЪНй. н въложж перстд моіего. ВЪ ІА7КЖ I
ГВ0ЗДІНІІІЖІЖ. II въложж ржкж ІЛОІЖ къ
рекрд іего. не нмж кт.ры ч- “) н по осми
денъ. плкеі еіаахж кънжтре оууепицн
іего. н о ома съ іііімн+прнде іс двѣремъ
^ЛТВОреіІАМЪ II ста посреди. II ГЛА НМЪ 2
Ч- миръ ВАМЪ +- ПОТОМІ, ГЛА фОМѢ ч-
пріінесн перстъ твон сѣмо и внжде
ржцъ мон -+- іі прннесіі ржкж твоіж. н
ВЪЛОЖІІ ВЪ реКрА М0ІА. И ПС БЖДІІ ПС
Вѣренъ нъ вѣренъ ч- отъвѣцід оомл іі
реуе іемоу ч- ге мон и въ мон гла
іемоу іс -+- іако видѣвъ ма вѣровд. блд-
жепн не кндѣвъніен н вѣровдвъше +-
мъногдже ннд^іідменнід створи існръдъ
оуусннкъі своими, іажс не сжте писана.
ВЪ КЪІІІІГАХЪ снхъ +снже НИСАНА БЪІНІА.
дл вѣра нмете. іако іс іссте хсъ сііъ
БОЖІІІІ +- II ДД Вѣроуіжіре ЖИВОТА ВѢУЬ-
нддго. нмдте въ ііма іего :-
Къ понедѣлепнкъ. к. не. длё. глд".з5
В. ВСЛНУІІТе ДШДМ0ІА гд.скА. отъ ПОЛНА.
ГЛА. КА.
4
ІО. 2, 1-—1 1.] Къ ОНО врѣМА. БрЛКЪ
БЪіете КЪ КАПА ГАЛИЛЕИ. ІІ БѢ тоу матн
ісвдч-^ъвдпъ же бѣ іс. іі оууеннцн іего
НА врдкъ 4- іі недостдвъшоу ВНІІВ. ГЛА
МАТН ІСВА къ пёмоу ч- ВИНА НС ІІМЖТЕ Ч-
глліен іСч-убто іесте мънѣ н тесѣ жено.
не оу прнде година моід-і- гла матн іего
слоугдмъ ісже діре глёте вамъ сткорнтс
-+-Бѣше же тоу кодопосъ клманъ піесте
□ лежаціе. по отнціеііиіо нюденскоу. къ-
мѣстді|іе по дъкѣмл ли по тремъ мѣ-
рамъ ч- ГЛД НМЪ ІС ч- ІІАПЪЛІІІІТС кодо-
НОСЪІ ВОДЪ! -+• II ІІДПЪЛІІІІША ДО ВБрХАч-
іі гла нмъ -ь поуернѣте ііъіііѣ. и пршіе-
& сѣтс Архнтріікліінокн ч- онн же іірнііесо-
ША. пко же въкоусн дрхптрпклннъ. ВИНА
сеівъіііАдго отъ водъі. н невѣДѣше отъ-
кждж іесте. д слоугъі вѣдіаахж поѵерпъ-
шен водж -і- н къ^глдсн жепнхд лрхн-
э трнклннъ. II ГЛА іемоу. ИСАКЪ УЛОКѢКЪ.
прѣжде докроіе кино полдгдіетв. н іегдд
оупіи^тесА тогда хоуждеіе +• тъі же съ-
клюде доероіе кино доселѣ -+- се ство-
ри 7,ІІЛМСІІНіемЪ ІІДУАТЪКЪ ІС. ВЪ КАПА
25 ГАЛНЛСН -Ь ІАВН СЛДВЖ СВОІЖ. II ВѣрОКА-
- піА. въ не. оууеннцн іего:
Къ кътореіпкъ. к іісдѣлѣ евд отъ
НОАІІД. ГЛА. КДѵ
Іо. 3, 16 — 20.] Реуе гь своимъ
30 оууеіінкомъ -I- ТАКО КЪ^ЛІОБІІ БЪ МІІ-
рл. ІАКО СІІА скоіего іеДИІІОУАДДАГО
ДАСТК. ДА КСАКЪ ВѣрОѴЫИ въ нёго
не погъіснетіі. нъ нмдте живота вѣук-
ІІАДГО ч- не посълд бо бъ сна сво-
ісго въ миръ, дд сжднте мнроу. нъ да
спётьсА миръ іего ради ч- вѣроудн въ
не. не вждсте осжжденъ. д не вѣроуюіі
*) На сторонѣ противъ этого мѣста: се коньѵе: ѵ по мѣстному прѳызнош. вя. ц.
**) На сторонѣ: д до судъ коньць нд пдсхоу ид вг.
5
6
глддхж іако сь іесть къ истина, про-
рокъ. грддъін къ миръ:
4. Сжбо. 'і. по. и. евл отъ мат-
ова. глд. ро^:-
5 Мат. 17, 2 4—27,] Къ врѣм* оно.
ПрІІСТЖПІІША І1риіемліжі|1€11 дндрдгмд къ
петрокп. и рекошл оуѵптель вдшь
не дліеть ли дндрдгмд. реѵе. ен. н
іегдд къішдс къ домъ, клрн н ііІс
О ГЛІД. ѴЬТО ТН СА МЫІНТЬ. СНМОІІС І|рС
^смыінн. отъ къінхъ пршемліжть даіііі
или КИНСЪ отъ сновъ ли своихъ. или
отъ тоужднихъ реѵе іемоу петръ отъ
тоуждннхъ. реѵе іемоу іис оуво ско-
кодъ лн сжть сТіоке. нъ да не съ-
БЛА^ННМЪ нхъ. ІІІЬДЪ КЪ Море ВЪВрЬ-
жднцж. н іжже нменіп нрѣжде ры-
ка КЪ^ЬМІІ II ОТЪКрЫ'Ъ оустд €11. ОБ-
рАіреіІІИ СТАТНрЬ ТЪ КЪ^ЫІЪ ДАЖДЬ нмъ
20 ’/}Х СА И ^д МА.
5. не: д: стааго поста:
еѵдлие. й млркд. глд. <;а:
Мар. 9, 17 — 31.] Къ крѣМА оно.
улкъ іедннъ. прнде къ іи соки, клд-
25 ніААСА іемоу и глід оуѵнтеліо. прн-
ведохъ снъ мои къ текъ, нмжціь дхъ
нѣмъ нже ндеже колнжьдо иметъ и.
и пѣны тѣі|інть. и скрьжъі|іеть ^жбы
своими, и оірѣпѣііѣіеть. и рекохъ оууе-
зо никомъ твоимъ, дд нжденать и. и не
въ^могоша онъ же отъвѣі|іавъ глд
<й роде не кѣрыіъ доколѣ къ васъ
бждж доколѣ трьпліж вы прннесѣте н
къ мънѣ н прннесошА и къ піемоу н
за видѣвъ и дхъ. дбіііс сътрлсе н и пддъ
па ^емлТ вдлѣДшесА пѣны тѣціа и
въпросн іііс оі|л іего колнко лѣтъ
іесть. отъніслнже се кысть іемоу
онъ же реѵе іцъ отроуины и мънс-
Ао ганіьды іего. и въ огнь въвьрже. н
оуже осажденъ іесть. іако не вѣровд.
въ шла. ісдиноуадалго сна бжша. се
же іесть садъ ч- іако свитъ прнде въ
миръ •+ н в ъ/.ліоыііна улкціі. ндуе
тьма, неіке скитъ вѣша ко. ихъ дѣла
^ЪЛА ч- ВСАКЪ КО ДѢЛДЫ 7,ЪЛЛГА. 116
НДВІІДИТЬ СВѢТА. II не приходить къ
свѣтоу. ДА не ОКЛНУАТЬСА ДѢЛА іегоч-
а ткордн истина, грддеть къ свѣтоу.’
ДА ИКАТЬСЯ ДѢЛА ІСГО. ІЛКО О ІЦѢ СЖТЬ I
съдѣллна:-
3. Пзи чтеній на пятой недѣлѣ.
Къ срѣдж: с : не :- еѵлие :- глдмо:-
Іо. 6,5—1 Къ крѣмя оно. къ^кедъ
шсъ оуіі свои. II видѣвъ ілко мъногъ на-
родъ ндеть къ немоу.глд фнлнпоу ѵнмь
коупнмъ хлѣбы, да ѣдать сн сежегллдше
НСКОуНІАІАІІ САПЪ КО ВѢДѢДІІІб ѵьто хо-
тя СЪТВОріІТІІ. ОТЪВѢфД іемоу филинъ
ДЪКѢМД сътомд сърекрьннкъ ХЛѢБИ не
ДОКЬЛѢІЖТЬ ИМЪ. ДА КЪЖЪДО мало ѵьто
прннметь глд іемоу іедннъ отъ оуѵе-
ннкъ іего. дндред крлтъ снмоноу нет-
роу іесть отроунірь сьде. нже нмдть.
пать хлѣкъ ілѵкмеііыіъ и дъкѣ рыкѣ
нъ сн ѵьто сжть келнкоу ндродоу
рете же іпсъ съткорпте ѵлккъі къ-
7ЛСІ|ІІІ КѢІКС ТрАВА МЪІЮГА НА МѢСТѢ
къ^леже оуко мжжъ ѵнслъмь ілко пять
тъісжірь нріплтъ же хаѣкм ііісъ. и
ХВАЛЖ къ^ддкъ. ддсть оутеннкомъ. и
оууеннцн въ7Лсжаі|інііі.іъ тдкожде и
отъ ръікоу іелнко хотѣахж н іако нд-
СМТІІШАСА. ГЛД ОуѴеіІІІКОМЪ СВОИМЪ СЪ-
керѣте іцкъітъкы оукроухъ. дд не по-
гыкнеть ннѵьто же съкьрдніА же и
ІІДПЛЪІІННІА ДЪ8Д НА деслте КОША
оукроухъ. ОТЪ ПАТИ ХЛѢБЪ ИУЬМАІІЪІ-
нхъ. нже н^бъіша ѣдънііііімъ улкціі же
видѣвъше іеже съткори ^ндменіііе шсъ
7
8
къ "водж да кы погоукнлъ и нъ чіціб
уьто моженіи помоги илмъ милосрь-
довлкъ о ндсъ іііс же рете іемоу
іеже лціе можешн вѣровати вьсп къ-
зможьнл вѣроуіжцюуоумоу и лвіне къ-
^ъпивъ. оць отритАте. съ ельмами
глалше къроуіж гн. помоги і.іоіемоу
нскѣрьсткиіж. видѣнъ же н'Гс. іако съ-
рніретьсА народъ, ^апрѣти дхоу пе-
унстоуоумоу. г Ап іемоу иѣілъін и глоу-
хъі діііе. л^ъ ти вели, іцнтн іі’/, шего
и къ томоу не къшітн въ пь и въ^ъ-
іінкъ и МЪИОГО ПрЖЖДвЪСА іг^ііде. и
къіеть пко мьртвъ ілко мъногсмъ слати,
пко оумрѣ. іпс же. шлъ іего рж-
кж. къздвнже и. и къстл і: въшъдъ-
іпоу іемоу къ домъ оуѵеннци іего
къпрашаахж іего іединого. пко мъі не
въ^могохомъ н^гънлтн іего и рсѵе
шлъ тъ родъ шіѵимь же не гложетъ 20
н^нтн тъііъмо (мо)лнткок и постылъ
и отътждоу ншъдъше. нДѣахж
7,ѣ гдлнлек и Не дотканіе да
оукьеть оуудаше ко оуѵеннкъі
и глалше шлъ пко сііъ улуьскъін.
прѣддпъ кждеть іи» ржі|ѣ улокѣуьстѣн.
- и оукніенъ бывъ.
къскрьснсть:-
6. Изъ гніеній
Страстной
М.тг. 25, 1 —
ск«о-
къто
СВОИ
въ третий дьнь
ДѢВЪ.
СВОИ.
во вторникъ
седмицы.
13 ] Тогда оупо-
добііса і(рствіііе пекесыіое. 7.
ІАЖС ІірііІІМЪША СЪВѢТІІЛЫПІКЪІ
іцндоніл протнкж жепихоу и невѣстѣ
ПАТЪ же ОТЪ НІІДЪ бѣ воун. II ПАТЪ
МЖДрЪ. БОуіЛІА КО. ПрІНІМЪІІІА СЪВѢ-
ТІІЛЫІІКЪІ СБОИ. НС КЪ^ДШД СЪ СОКОІЖ
.е'лел. а мждръія. въ^дніа елен къ
СЪСЖДѢДЪ своихъ съ скѣтіілыііікъі сво-
ими моуддштоу же жепихоу. КЪ^дръ-
(<>
2 3
ІЛАІНАСА ВѢСА И СЪПЛЛДЖ ПОДОуПОі|)И
же. къпль къіеть се женихъ грддеть.
исходите въ сърѣтеним: іемоу тогда
къстаіііл КЬСА ДѢВЪ! ТЪІ. И ОуКрДСНША
свѣтильникъ! свои а воуни. реКОША
мждръншъ. дадите и нлілъ отъ олед
вашего, іако свѣтнлыіиі]н ііліііи оѵга-
С АІЖТЬ. ОТЪВѢІ|ІДІІІЛ же мждръіи гліжці.а
еда кдко недостанетъ вамъ и намъ
ндѣте же пауе къ проддіжі|інымъ и
коунііте ссг»ѣ иджі|ілмъ же имъ коу-
питъ, прнде женихъ и готокъіа къніі-
доіпл съ нимъ па вракъ и ^атворенъі
г.ъшіА двьри послѣдъ же нрндоніА II
ПрОУЛІА ДЙѢІ. ГЛІЖЦІА гн ГН ОТКрЬ^ІІ
намъ онъ же отъкѣі|ілкъ реѵе амин.
глн вамъ не вѣдѣ васъ къднте оуво.
іако не вѣете дыін ни ѵасд. кънь же
сынъ удкѵьскъні придетъ:-
7. Изъ гтеігій въ октябрѣ аиье.
і. Мі|Д то стра стдлго мм. ёклампа.
и свламяшА. прнснъплл вратъсестрош.
ПрІІ ІЛЛ?;ИМНППѢ І|ріІ. КЪ НІІКО!ЛНДІШСІ|К
градк-:-
аі. М(|л то. на стъідъ оі|ь наінпдъ.
патрндрхъ цріаграда. нектарніл. арсака.
атнка. и снсііна. н стъіа мір. Зинаи-
ды. и феоннлъі сестръі іеи> ека. й
щт. глл. лк*
50 Мат. 5, I 1— 19.] Реуе г'ъ сво-
имъ оутеинкомъ къ'і іесте свѣтъ вь-
семоу мнроу не можетъ градъ оукръі-
ТІІСА вьрхоу горъ! СГОИ. НИ КЪЖАГЛІЖТЬ
свѣтильника, н поставліліжть іего подъ
38 спждомъ. нъ па СВѢТНЛЫІШ[Ѣ. іі свѣ-
тить късѣілі». нже къ храминѣ ежть
тако да просвьтіітьсл свѣтъ кашъ
предъ удкъі. да оу^ьрдть КДІПА док-
раіа Дѣла, и ярославлть оі)л вашего
нже іссть на нвсехъ не ілыште пко
40
9
10
ПОНДОХЪ рА^ОрІІТЪ ^лконд иди прркъ
не прндохъ разорить нъ пллдъннтъ
ЛМНІІ. ГЛІйі КАМЪ ДОНЬДСЖС ПрЪІІДСТІ.
нко н земли. нота едшіл. пли іедішл
ѵьртд. не пргшдеть отъ закона. дош.-
дежс кьсл кжджть нже ко разорить
іедннгл ^лііокѣдніі сихъ млдъшхъ инд-
оуѵнть тлко ѵлотъі.мьнші нареуетьса
къ нрсткіін іГксьнъемь а нже сътко:
рнть и нлоуѵнть. сь великъ ндрсѵеть-
СА. КЪ црсткпн Ііксміт.еиь.
8. Изъ гніеній въ январѣ мѣсяцѣ.
Мір епоуард. ііроснііілр рекомлдро.
оБрк7,днне г'і нлшего іу ха. іі пд оі|оу
ндшемоу клснлі'іо. архнсіііюу кыкъшоу
въ кеслрнн клплдокші:-
СКА. отъ лоукъі:-
Лук. 2, 20 — 21. 40 - 52.] Къ
КрЫЛА ОИО.КЪ^КрЛТІІШАСА ІІЛСТОусН СЛЛ-
кліре іі хкалліре кд. о г.ьстдъ пже
слышанія н видѣнія. акоже г.йпо
БЪІСТЬ КЪ НІІМЪ II І6ГДА НДІІАЪМНСА ОСМЬ
дыши, дл і: осръжмть. ііАреѵено кисть
Шла ісілоу іііс. ндреѵеноіе отъ аіігсдл
гіръжде даже не заѵатъса къ ѵръкъ.
отрохл же рлстълще н круліллшесд
ДХЪМЬ НОМЛЪІІИІАСА ПрѢМЖДрОСТН II
КЛГДАТЬ КЙІіІІА КЪ НА ІІІСІЛЬ II ХОЖДА'
летя родители іего по вьел лѣта къ
нсрс'лмъ къ прлздыііікъ ПАСХЪ іі іегдл зо рнлд. евл. отъ мл: Къ Врй оно. при
КИСТЬ ДЪХОЕІ ІІЛ десдтс Л1;тоу. къ-
сходлірсмъ нмъ къ ерелмъ по окъі-
ѴАЮ НрД^ДЫНІКА. II копьѵлкъніемъ ДІ.НІІ.
къ^крді}пі?лі|іемъ же сл нмъ. оста от-
рокъ ХЪ нёрелмѣ II пс ѵоу ноенфъ.
и идти іего мыіѣкъшл же и въ дроу-
жііпг. с;лі|іь. ндостд дыіе пжть. іі
ІІСКААСГЛ 1СГ0 КЪ рОЖДСШІІІ. II КЪ ^НА-
НИН іі не оБрѣтъшд іего. въ^крлтіі-
стлсл къ ерелмъ къ^нскйіжі|іа іеѵб и
БЪІСТЬ но трьхъ дыіьхъ. окрътостл II
КЪ 1|’ркъкн С'ЬДАІ|ІІ1 ПОСрѣДѢ оуѵнтедь. н
ІІОСЛОуіІІДІЛ\І|!Л НХЪ. II ВЫІрЛШЛІЙЛ|1Л НХЪ
оужлсаххж же ея кьсп послоушанырн
іего. о разоум*. н отъвѣТ'йхъ его н
кнд-ккъінл и дішнстдсл. н къ шемоу
матн іего реѵе ѵадо. ѵьто сътнорн
нлмл тлко се оі(ь твои н азр. скръ-
баі|ід іісклхокт. геке н реѵе къ пнмл
ю ѵкто іако нсклстл мепе не ,й;стл дн
ілко ілже ежть оі|‘л моіего въ тѣхъ
доетонті-. іш къітн іі тл не рл^оумъ-
стл гла иже реѵе шла іі съішде съ
іінілд. н прндс къ іп^дреоъ. и къ по-
< 5 КНІЮѴЮСА НМЛ МАТН же іего СЪКЛІОДД-
ЛІІІС ИКСА ГДЫ США. СЬДДГА№.І|Ш КЪ
срьдьцн скоіемь кіе же сіи.діііс. прт>-
МйіДрОСТІНЖ 11 ТІіДЪІЛЬ II КДГОДАТНІЖ
отъ кл іі ’і тккъ :-
•го 9. , теній въ <)Іевр. мѣсяцѣ.
г. Мір то пд спаду сумеонсу
прішмъніоу гд. екд. отъ лоу: Къ оно
кръ ѴЛКЪ Бѣ къ нсрслми. Кб. нд?л-
реоъ. ііі|іц ^ддп. ііерсгънжвъ листа
25 ДЪЕ.А-:-
ді. Мі|Л то па пргідкыідго. ау^еп-
ТД ѴОуДОТКОрЫ|Л. II ПрПДКЫІАГО ОІ(А
нашего, костантшіа философа, ндре-
тенлго къ ѵрык>ѵьстко шленьмь ку-
^ЪКА. ІН|ІН. КЪ. л. Ііомр-:
8І‘. Мі|Л то. стрд СТАГО мкл. пдм-
фі’ЛА. II ШІИХЪ І.ІЪНОГЪ.
екл. й лоу. Реѵе гь сконмъ оу-
я ѵсішкомъ. вънемлъте. шрн къ. к.
сеіітАкр;*
к. Мір то. стрд стдлго мкд. по-
луклрпд. СИПА, ^мурншіекд-.-
СКД. ОТЪ ПОЛНА. ГЛА. рХ-
Ю Іо. Г2; 2 1 - 2(). 35 — Зб1.]
11
12
Реѵе гь своинъ оуѵбіінкомъ лціе ?рыіо
пыненііѵыіоге плді> къ ^емлн не оумь-
рсть. то іедііпо прѣвъікліеть. дірс ли
оумреть иъногъ плодъ сътворнть лю-
баіі дйіж своея погоувить іл; л не нл- &
кндаіі дпіа своіеи къ миръ семь, къ
животѣ вѣѵьнѣеиь съхрлннть ж лціе
КЪТО МЪІІѢ слоужнть. по мънѣ дл хо-
дить. н ндеже іесмь .щъ. тоу п сдоу-
гл мон сядете. н лціе къто мънѣ слоу- ю
жить, поѵьтеть и отьць реѵе же нмъ
іпс лціе къ мало врѣілж свѣтъ къ васъ
•есть ходите допьдеже свѣтъ нмллте
дл тьма клсъ не пметь и ходан къ
тьмѣ не нѣсть клмо нд(е)ть допьдеже ез
свѣтъ нмллте. вкроунте къ свѣтъ да
сыноке скьтоу сядете:-
10. Изъ чтеній въ іюнѣ мѣсяцѣ.
Лук. 11,1 — 13.| Къ крѣмл оно.
прнстжпльше къ ііІсусоу оуѵеннціі іего го
РѢШ.А іемоу ГІІ ІІАОуѴІІ ІІЪІ МОЛІІТІІС.А.
ілкоже ііолпъ нлоуѵіі оуѵеіпікъі скоіл.
реѵе же нмъ іегдд молитесл глнте.
Оѵе нлшь нже іесн на іібссхъ. дд
СВАТІІТЬС.Л НМЛ ТВОІС. ДА ПріІДеТЬ 25
црьствніе ткоіе да кждеть коли ткот.
ІАКО НА НБСІІ II НА ^СМЛН. ХЛѢБЪ ІІАНІЬ
НАСЖЦІЫІЪІІІ. ДЛЖДЬ НАМЪ ДЫІЬСЬ II
ОСТЛВН НАМЪ ДЪЛЪГЪІ НАША. ІЛКО II
МЫ ОСТАВЛЯЕМЪ ДЪЛЪЖЪІПІКОМЪ НЛ- 30
шнмъ и не къкедн нлсъ къ напасть.
нъ .іцбакн ігы отъ непріпл^піі н реѵе
КЪ НІІМЪ. къто отъ КАСЪ нилть дроугъ.
ндеть къ іпемоу полоуноцін н реѵеть
іемоу Дроуже длждь мн къ^лнмъ три зз
ХЛѢБЪІ. слыла же дроугъ мн прнде съ
пяти къ мъііѣ н не имамъ ѵесо по-
ложити прѣдъ ІІНМЬ. н тъ іцъ&трььъ-
доу отъкѣціакъ реѵеть не ткорн мн
троудл оуже дкьрн з^лтворснъі сжть. ю
II ДѢТИ МОІА СЪ МЪІІОІЖ НА ЛОЖИ сжть*
не могоу къстлтн датъ тсбѣ гліж же
кдмъ дціе не*) длсть іемоу къстлкъ.
^лніе іесть дроугъ іемоу. нъ /,л пе^оѵь-
стко іего. къстлкъ длсть іемоу іелн-
ко трѣкоуіеть н л^ъ вамъ глей про-
сите II ДЛСТЬСА ВАМЪ нцілте II окрж-
ціете оудлрлііте. н отъврь^етьсж вамъ
кьсѣкъ ко просжн пріпемліеть. н нціжн
окрѣтліеть. оудлрлкціоуоумоу отъ-
врь?,етьсж которллгоже отъ ВАСЪ оць
ВЪСПрОСНТЬ СІІЪ СКОІІ ХЛѢБА. СДА КА-
МЕНЬ подлсть іемоу или ръікъі. сдл
КЪ рЪІБЪІ МѢСТО поддсть іемоу ^МІПОІІЛН
лціе просить аііі|а. едл поддсть іемоу
СКОрПНЕй АІ|іе оуво ІГЫ ^ЪЛН СЖІ|І6. оу-
Мѣіете дділнніл кллгліл ѵ,адомъ каіпнмъ
ДАІАТН КОЛЬМІІ плѵе ОІ|Ь влшь СЪ НЕ се
ДЛСТЬ. ДХЪ СТЪІН проСЖІ|ІІНІМЪ оу ніего-:
Остромировъ списокъ Евангелія изъ
всѣхъ памятниковъ Русской письмен-
ности . въ наибольшей чистотѣ удер-
жалъ особенности древнѣйшаго Бол-
гарскаго текста, съ котораго былъ спи-
санъ. Носовыя ли іл , ди н , полу-
гласныя ъ и ь, равно какъ и буква ѣ,
употребляются большею частію пра-
вильно, по древне-болгарски, какъ въ
корняхъ словъ , такъ и въ окончані-
яхъ. Формы склоненія прилагатель-
ныхъ полныхъ не сокращаются. Пре-
ходящее время имѣетъ окончаніе про-
долженное. Впрочемъ встрѣчаются и
<і>ормы русскія , какъ описки перепи-
щика, отступающія отъ общихъ пра-
вилъ древне-болгарскаго текста.
Трудно сказать, кому принадлежитъ
і|і, почти постоянно употребляемое въ
этомъ спискѣ вм. іпт,—перепищику ли,
или оригиналу? При атомъ должно замѣ-
*) Въ изданіи Востокова: не.
13 -«
V •
тпть, что иногда , какъ исключеніе ,
встрѣчается и шт, вм. постояннаго ір.
Русскихъ особенностей встрѣчается
больше въ Послѣсловіи и въ Синак-
саріи, нежели въ самомъ текстѣ Еван-
гелія.
,-Это Евангеліе Недѣльное (Апра-
косъ) , то есть расположенное не по
Евангелистамъ въ послѣдовательномъ
порядкѣ главъ, а по недѣлямъ, начи-
ная съ Пасхи. Между текстами Еван-
гелія помѣщенъ Синаксарій , то есть
краткое извѣщеніе о праздникахъ и
святыхъ, расположенное по недѣлямъ
и мѣсяцамъ.
1.2. іібсыіъііі: ь передъ окончаніемъ
-иын.
1.3. съподовн: съ предлогъ.—еРлііе:
на концѣ ё вм. №. — поѵл.хъ: описка
вм. поѵадъ: поѵі.нж (почну): ыі=а.
1.4. с вм. к.—копытахъ: ь потому,
что втотъ глаголъ происходитъ отъ
сущ. коиыр, (= конецъ).
1.6. сжціоу: ж потому, что вто при-
частіе.
1. 7. ілнрьскъі: і> передъ окончані-
емъ -ски.
1.8. вм. къпа^ю: ъ и я по-
тому, что этому слову въ нѣмецкихъ
нарѣчіяхъ соотвѣтствуютъ: древнс-
верхне пѣм. сіншіпс, древне-сакс. ки-
піп^ , сканд. копйпуг. Окончаніе -а?ь
есть смягченная Форма отъ-іг (=іп§),
сохранившагося въ словѣ кънлгиніі (кня-
гиня). § 28.
1.9. придрьжаіроу: я послѣ группы
согласныхъ пр; ь послѣ группы со-
гласныхъ , «оканчивающейся звукомъ
плавнымъ} д потому, что это причастіе.
1. 10. своего вм. сконто.
1. И. володнмііря: рус. ф. вм. вля-
днннр.і. § 29, прим. 1.
1. 12. прякяняше: преходящее вр.
въ Формѣ продолженной. Управляетъ
впнпт. падежомъ.
1. 12, 14. своего —свокго, и далѣе:
свосиоу — своісмоу.
14
1. 13. къіевв: мѣстн. пад. -ПОрЖУН:
& въ корнѣ слова ржкя (польск. г^ка).
1. 15. НОВЪГОрОД'В • рус. ф. вм. иокъ-
грід-в: мѣстн. пад.; новъ: прилаг. крат-
кое. § 29 прим. 1. — пъногіі: какъ
здѣсь, такъ и въ другихъ мѣстахъ по-
стоянно съ ъ: і.іъногъ.
1.16. сътажлвт>иіоуі.юу: съ предлогъ;
д въ корнѣ слова: таг, откуда тжг-:
тжгын, тжгя (печаль), ъ передъ окон-
чаніемъ причастія іи; окончаніе дат.
падежа -оумоу сокращено вм. про-
долженнаго оуоуиоу.—оутт.шсшіе—оутъ-
иіеіініе.
1. 17. цъногяиъ: кратк. Форма. —
кретіііяііъекдмъ: краткая ф.; к вм. д. п
смягченный звукъ вм. твердаго я, по-
тому что слѣдуетъ за гласнымъ и
(кретниньекяиъ — хрстііяньсвяиъ). ь пе-
редъ окончаніемъ -екмн.
1. 18. синіе — слниге. — стъіхъ: со-
кращенная ф. вм. стындъ , какъ и
далѣе.
1.19. нТоліія — нолііня- — іЛоел :
па концѣ л по иностранному сочета-
нію гласныхъ, вм. ід: мяо-сіл.
1.20. {іякові: ія по славянскому со-
четанію звуковъ , т. е. смягченіе по-
слѣ гласныхъ ’і; вм. нлковх. § 30.
1.21.22. сго іего ѵлдомъ: а въ кор-
нѣ слова, е'ю—гею: род. пад, двойст. ч.
2.1. съдрлкьствоунте: съ предлогъ,
потому что съдрлкъ слово сложное; ь
передъ окончаніемъ -ство: ибо гла-
голъ съдрхвкствовлтіі происходитъ отъ
сущ. съдрявьство или съдрівьстннк:.
2. 2. съдрьжіфс: съ предлогъ, ьсто-
итъ послѣ группы согласныхъ, окан-
чивающейся плавнымъ; л потому, что
это причастіе; на конідѣ е означаетъ
множ. ч. муж. рода.—ііороуусіііс свое—
поржѵенше скогс.—лиіпіъ: съ ъ, вм. ь,
древнѣйшая «норма , соотвѣтствующая
греческой а]лт)ѵ.
2.3. дни ко': ія по свойству славян-
скаго языка, вм. я (дняко). с^гянс —
- средніе.
15
16
2. -1. е: орсд. р. ед. ч. внн. над.
отъ указательнаго мѣстоименія и. —
горд^нт.е: рус ф.—ё вм. іе.—ііліпіпіс—
нліпішсть. -ть отброшено,
2.5. не мо?н ?л?ьрі;тіі; описательная
<і>. повелпт. наклоненія, ^л^іфѣтп вы.
Зіцрѣтн.— ныія: обыкновенно въ втой
рукописи: і.іъіійі І.ГЫЮЮ.—грипіыііікоу: ь
передъ окончаніями -нъ, -иннъ , по-
тому х измѣнилось на ш: гркхъ —
грвшь- нъ, гръпіь-піікъ.
2. 6. потъ нотахъ. см. 1.3. окта:
здѣсь носовая гласная вм простой
оеІоЬег. — плі.іа: слово сложное изъ па
(= по) и мать , родственнаго съ гла-
голомъ иыіптп: потому на (съ а)==мыі
28, 30,-
2.7. оконьѵл: см. 1. 4.
2. 8. вьстлъ: вѣсь — весь (ь = е).
2. 9. потнтаі(М|інхъ: іж потому, что
вто причастіе; -ірнхъ вм. -ірннхъ.—
не іпц-ііТб клатн: оппсатсльн. Формапо-
велит. наклоненія; ъ въ можете при •
знакъ повелит. наклоненія, клатн, от-
куда кльнж ,(« = ыі); древнѣе и пра-
вильнѣе Формы класти (вм. клат-тп).
§ 85. — нъ: постоянію вм. но.
2. 10. ііепрлклыве: - ше признакъ мн.
числа муж. р.; ненрлкль: причастіе отъ
непрлвнтн.
2. Ю. стъі — стън , т. е. сватъ — и
мѣстоименіе и- і
2. 11. глеты въ 3-мъ л. ед. и мн.
ч., постоянно ь вм. позднѣйшаго ъ.—
іілулъ—ііАвдъ, плкьлъ, плвелъ.—кльнъте;
иовсл. накл. ютъ кла-тн, кльн-ж.
2. 15. по плсі|ѣ: смягченная ф. на—
ір произведена отъ пмен. пад. плскл
(а не плс.ѵл).
2. 16. придете; вм. іірніідите: ѣ знакъ
п"вел. накл.
2. 17. къздрад.: Д вставное.
2. 18. ежіроу поздъ: дат. самостоя-
тельный или независимый. Отъ нарѣ-
чія ііо^дѣ сравн. ст. по^же.
2. 19. день: ь соотвѣтствуетъ наше-
му е , выпускаемому въ косвенныхъ
Формахъ: день, днемъ (цс. дыіы.п>). —
къ іеднііъін ежвотъі: въ исправленномъ
текстѣ: во едини © скббютъ.
2. 20. діжрылъ: дат. и. мн. ч. дкьрь—
дверь, ^лтвореіілілъ: кратк. ф. — етдж:
сокращено вм. бѣлхж; иреход. вр. ж
знакъ 3-го л. ми. ч.
2. 21,22. оутеіппрі; пмен. п. мн. ч.,
въ отличіе отъ впи. пад. ми. ч. оуѵе-
ппкъі. съві.ркніі—съврлііи.—страдъ шо-
денскъ: въ исправл. текстѣ: страда рлдн
іѵдёнскл ніоденскъ: іо смягчено по сла-
вянски, вм. оу (ноудснскъ). — поеръдт..
т правильно послѣ р съ согласнымъ пау-
комъ. Иа концѣ т. знакъ дат. п мѣСіп. и.
3. 1. рекъ: прпчаст. прбш. вр.
3. 2. ржір: шіи. пад. двойств. ч. —
своіл: впи. пад. мн. ч. ср. р.
3. 3. къ?дрддокліиджесд: д вставное,
кндъвъпіе: прпч. мн. ч. муж. р.
3.5. ма: а разлагается.на ен: и-еіі-е.
— посыплю: іж знакъ 1-го л. ед. ч. паст.
и бу і. вр. ' -и- <
3. 6. джііж: 3-е л. ед. ч. прош. п
вр. отъ джнжтп.
3.7. пришлите: ъ знакъ повелпт. накл. (
имъ же — которымъ, дат. п. мн. ч.
3.8. гръхъі: впи. и. ми. ч., на — ъі,
въ отличіе отъ пмеп. п. грѣсп. отъпоу-
статьса: отъ предлогъ; л, передъ ть ,
знакъ 3-го л. мн. ч.
3. 9. дьржпте, дьржатьел, по русскому
произношенію (держите , держа гея),
вм. дрьжпте, дрьжатьел.
3. 10. отъ овою пл дссате: овою род.
и. дв, ч.; дссате впн. п. ед. ч., въ за
виспмо.стп отъ предлога пл.
3. 12. глллдж: продолженная ф. пре-
ходящаго вр. ж знакъ 3-го л. мн. ч.
3. 11. вііждж: смягчено по древне-
болгарски, вм. рус.: вижу, ж знакъ
1-го л. ед. ч. — нд ржкоу: мѣстн. п.
дв. ч. — гко^днніплы: полная ф. ; а знакъ
род. пад. ед. ч. жснск. р.
3. 15, 16. въложж: въ предлогъ, ж
знакъ 1-го л. ед. ч.-—пьрстл, по рус-
правописанію (перста), вм. пріетл.
17
18
къ и?кя гкоздпііняія : — я и яія знаки
впн. пад. ед. ч. женск. р.
3. 16. иъдожя рякя иоія: въ предлогъ.
'дожя: я знакъ )-го л. ед. ч. — рякя
моія- т — ія знакъ шт. п. ед. ч.
женск. р.
3. 17. имя; отъ ытн.
3. 18. дыіъ (= рус. народное день):
род. п. м. ч., въ зависимости отъ ос-
мн. — би.іхя: тоже, что бѣлхя: продол-
женная ф. преход. вр.; я знакъ 3-го
л. мн. ч. — вънятрь: въ предлогъ; и
вставлено для благозвучія; отъ корен-
наго яірь. ятрова.
3. 21- потомъ: на концѣ ь — знакъ
мѣстн. и.
3. 22. пьрстъ, по русскому право-
писанію ( = перстъ) , вм. прьстъ. —
нпждь: п> вел. накл.; жд вм. рус. ж:
кііжді. ряі|ѣ: т. знакъ пм. и впн. п. дв.
ч. женск. р.
3. 21. вядп: я правильно, равно
какъ: кядя, вядешіі
3. 25. Вѣренъ: ь передъ окончані-
емъ -нъ (= вѣренъ). — отыіт.цід: отъ
предлогъ. Цс-му ці соотвѣтствуетъ по-
русски У: ОТВѢТИТИ.
3. 28. вндѣкъшсн: прпчаст. проні.
вр. выси. пад. мн. ч. муж. п.; полная
ф. — вѣровлкъіііе: то же, но въ Формѣ
краткой.
3. 29. ?ндііеинм: ц (а не а пли ы)—
знакъ пм. и і'нн. пад. мн. ч. ср. р.—
еткорн вм. съткорн. — прѣдъ: ѣ послѣ
пр. — оуѵенпкм: тв. п. мн. ч.
3. 30. иже (а не іяже): пм. п. мн.
ср. р. сять: я въ 3-мъ л. мп. ч.
3. 31. въ къішгііхъ: употребитель-
нѣе въ древнихъ памятникахъ книга
(вм. къннгл). си же: пм. п. мп. ч. ср.
р. — тв: а знакъ 3-го л. мп . ч.
3. 32. вѣря: я знакъ впн. п. ед ч.
женск. р.
3. 33, 31. вѣроуилре; прпч. наст. вр.
им. пад. мн- ч- муж. р. — живота вѣуь-
н.пго: род. пад. въ зависимости отъ
іімлте.— вѣуьнллго: полная несокращен-
^Историческая^)
ная «і>.; і> передъ окончаніемъ - ныи,
почему к (і.ъ словѣ вѣкъ) измѣнилось
па у ('вѣуыіъш). — пилте: сокращено вм.
пиллте, отъ гл. имѣти.
4. I. ирт.мл: ѣ послѣ вр.; — ма окон-
чаніе.
4. 2. въ капа гаянлеіі: нднл не измѣ-
нено въ окончаніи , какъ и во мно-
гихъ другихъ спискахъ Евангелія. Въ
псправл. текстѣ- въ Кіііѣ ГллТденстѣіі
(іѵ Каѵа гт)5 ГаХлЛаіа!).
4. 3. ?ъвднъ вм. ?в.іиъ.— бѣ: ед. чи-
сло согласовано съ двумя подлежащи-
ми, изъ которыхъ одно даже во мн. ч.,
именно оуу€ііні|іі
4. I. недостлкъіпоу віііів: дат. неза-
висимый.
4. 5. къ нёмоу вм. къ пюмоу.— ііиять;
3-е л. мн ч. отъ имѣти.—уьто: съ ь, въ
противоположность Формѣ къто, съ ъ:
къ смягчается въ уь.
4. 6, жено: зват. пад.
4. 8. створите гм. съткорпте.
4. 9. бѣіііс: сокращенно, в.тг. вѣлше: въ
ед. ч. согласовано съ шесть —кдмяиъ:
а соотвѣтствуетъ еіі: кам-ен-ный. § 28.
4. III. лежаірь и въі.іг.стаі(ік: род. и.
мн. ч.; согласовано съ водоносъ клманъ.
4. II- по дьеѣмл: дат. п. дв. ч.
4. 12. ндпъдіііітс вм. нпілънііте.
4. 13. ішіъііиіііііА вм. ііліілъііііиы. —
до верха вм. до вр:-х«.
4. 11. поуі.рпт.те вм. поурыіѣте, прн-
несѣте: ѣ знакъ повелпт. накл.
4. 16. къкоусн: КЪ предлогъ,
4. 17. быкъшааго: полная, несокра-
щенная ф. — кѣдт.ше: отъ гл. вѣдѣти.—
отъкядя: употребительнѣе въ древнѣй-
шихъ памятникахъ отъкядоу.
4. 18. слоугъі: пм. пад. мн. ч. — иѣ-
деілхя: преходящ. гр. въ полной «іюр.,
отъ вѣдѣти. — поуі рііъшеіі, вм. поурь-
пъшеіі: пм. пад. мн. ч. муж. р. въ пол-
ной Формѣ.
4. 19. вѣ^гласіі: въ? —предлогіг. —
жеініхіі: впп. пад., въ зависимости отъ
въхллсп.
2
19
20
4. 20. іісякъ вм. вьслкъ.
4. 21. прѣа:дс: ѣ послѣ пр.
4.22. хоуждсіс: грани, ст. среди. ]).,
нъ полной ф. жд соотвѣтствуетъ по
русски звуку ж: хуже, събмодс: сь
предлогъ.
4. 23. сткоріі вм. съткорп.
4. 24. плтатъкъ а переходитъ въыі:
ияѵатн — ііЛУЬПЛі; Ъ передъ къ пере-
ходитъ по русски въ л: начатокъ.
4. 27. въторышкъ: і> передъ оконча-
ніемъ— инкъ. недѣлѣ дат» п. вм. род.
4. 30. нъ?ліобіі: къ? предлогъ. мира ,
вин. падежъ, согласный съ род , какъ
въ именахъ прсдмет. одушевленныхъ.
4. 31. іедініотаддлго: полная ф.
4.32. ксякъ вм. вьсякъ.—вѣроувп:
причаст. наст. й. им. пад. ед. ч. муж.
р., въ полной ф. — къ него вм. въ ніего.
4. 33. иилть: сокращенно вм. ііидять.
живота; вин. падежъ, согласный съ
родит. , какъ і.ъ именахъ предметовъ
одушевленныхъ: а , можетъ быть , и
родит. части.
4. 35. і.іироу: дат. пад., въ зависи-
мости отъ гл. ежднть.
4. 36. спстьсл вм. съпдсстьса: съ пред-
логъ. — вѣроуап вм. ііѣроуып.
5. 6. ?ълл. ъ переходитъ по русски
въ о: ?ълъ— золъ. — всякъ вм. вьсякъ.
— дѣяяі»: прич. наст. ни. и. ед. ч.
муж. р., въ краткой ф,— ?тляія: вин. п.
мн. ч. ср. р., въ полной ф.
5. 7. свѣтя: род. и. • потому что ия-
кнднть здѣсь употреблено въ значе-
ніи дѣйствіи-. залога, передъ которымъ
стоитъ отрицаніе не.
5. 9. тпоран: прич. наст. вр. им. п.
ед. ч. муж. р., въ полной ф.
5. 11. съдѣяаііл: съ Предлогъ.
5. 13. въ срѣдйі: ъ передъ ср.
5. 11. въ?всдъ: прич. прош. вр. въ
краткой ф. — въ? предлогъ.
5. 15. оуіі : вин. и. дв. ч. — видѣвъ.
ирпч. прош. вр. въ краткой ф.
5. 16. уііиь: правильно съ и, вм. ны-
нѣшняго чѣмъ. Употреблено вм. на что.
5. 17. хлѣвъі: впн. пад. мн. ч., въ
отличіе отъ именит. п. хлѣбіі.—«дать
— идать. — глддше: преход. вр. въ пол-
ной Формѣ.
5. 18. искоупіліліі вм. ііекоупі.яші: прич.
наст. вр. въ полной ф.— вѣдѣяшс:
преход. вр. въ полной ф. — хота: прич.
наст. вр. въ краткой <і>.
5. 20. сътомд: тв. п. дв. ч.—ъ перехо-
дитъ по рус въ о: пять сътъ—пять сотъ.
— сърЕврыінкъ: употребляется и среврь-
піікъ: ь переходитъ у насъ въ с. — хяѣ-
БН: на и им. п. мн ч. въ отличіе отъ
вин. хлѣбы. см. 5. 17.
5. 21. докілѣіжть вм. доклѣіжть. —
къжъдо вм. къжьдо; употребляется и
къждо.
5. 23. Андрея: ближе къ греческому
’Лѵдр&хі. сіімопоу пстроу: дат. п. вм. р.
5. 24. сьдс: правильно с , вм. позд-
нѣйшихъ: сьдѣ, сьд-ьсь, СДѢ, ?ДѢ, ?ДѢСЬ.
— іплАть: сокращенно, вм. ініаать.
5. 25. птьиспыіъ: внь переходитъ
въ а: іятьылнъ. Род.- пад. мп. ч.: муж.
р., въ кратк. ф. § 28. — рыбѣ вин.
п. дв. ч.
5. 27. съткорнте въ?лсі|ін — вели-
те лечь.
5. 29. ѵпелъмь: ъ въ твор. пад. пе-
редъ нъ.
5. 30. тысшрь: древнѣйшее вм. ты-
сяі|іі>. — Иршатъ вм. принтъ , отъ глаг.
прн-іатіі.
5. 32. въ?лсжаі|ііінмъ: причаст. наст.
вр. въ полной Ф.
5. 33. отъ ръіБоу: род. п. дв. ч.:—хо-
ТѣЛХЖ: преход. вр. въ полной ф.
5. 35. съпсрѣтс: ѣ знакъ повелит.
накЛ. — іі?бытъкы: на ы вин. п. ын. ч.
муж. р. Предлогъ и? безъ ъ. ъ
передъ нъ соотвѣтствуетъ нашему о:
н?бытъкъ — избытокъ.
5. 36. съкьрдша вм. съсрдшл.
5. 37. ііАіілъніііііа: правильно по бол-
гарски, вм. древне-русскаго- начерта-
нія НАііълііііиіА. — копія: двойств. ч.;
согласовано съ дъвд.
21
22
5. 38. пѵьманып.хъ: полная ф. г со-
отвѣтствуетъ звукамъ -ень: муьм-епь-
ныпхъ. Си: 5. 25.
5. 39. ъдъшнииъ: прич. прош. вр. иъ
полной ф. — т. вм. п
5. 40. віідівъшс: прич. прош. вр. им.
п. мн. ч. муж р., въ краткой Ф.
6. 1. гадс™: преход. вр. въ полной ф.
6. 2. груі.111: прпч. наст. вр. им. и.
ед. ч. муж. р. въ полной ф.
6. 6, 8. пріігсмлйіі|іеіі: прич. наст. вр.
им. пад. мн. ч. муж. р. въ полной ф.
— двдран.іл: «пн. п. мн. ч. на а, со-
гласно съ греческимъ повинникомъ:
іа &4Лрахца* Въ исправл. текстѣ: ді-
дрл'ѵиы. Греч. х (х) выражено буквою г.
6. 7. кашь: правильно на ь
6. 0. кънііде: въ предлогъ; и встав-
ное. и — сго.
6. 10. нід вм. гди: прич. наст. вр.,
ьь краткой ф. — с.а стоить передъ
своимъ глаголомъ навить (ниіітса). І> пе-
реходитъ въ II.* МЫІѢТІІ , мнндтіі , по-
МІІІІДТІІ
6. 11. ?спыіпіі: им. п. мн. ч. муж. р.
въ полной Ф. — ь передъ окончані-
емъ — шіи —къш.хъ: поля. ф. мѣсто-
именія къш
6. 13, 11. тоуиідннхъ: поли. ф. — т
не смягчено въ шг ллп і|і (штоужднп,
іроѵлідни), или , по русскому произно-
шенію, въ ч; чужой. — своьодъ: непз
мѣняемое слово; относится къ множ. ч.
сііоке. 5 227.
6. 15. съила?іпінъ: съ предлогъ.
6. 16 шьдъ прич. прош. вр. і. пе-
реходитъ по русски въ с: ніедь. —
къкрь?п: къ предлобъ; ь по болгарски
послѣ р По древне-русскому: къхьр?іі
( = ккср?п).
6. 17. іжіке— ръікж: которую рыбу,
инешіі: отъ іатн.
6. 18. къ?ы.пі; къ? предлогъ; ыпі вм.
ими оть іати. — отъкрь?ъг прпч. прош.
вр.; ь послѣ р по болгарски. — окра-
іреши а здѣсь соотвѣтствуетъ буквѣ т.:
окръстіі. ок безъ ъ
6. 19. къ?ьмъ: къ? предлогъ; ьмъ вм.
имъ. прпч. прош. вр. оть нтн.— дажуь:
смягчено изъ дадь (дай).
6. 24. прнде вм. пріиідс. кааіінаса: гірич.
наст. вр. й*ь краткой ф.
6. 25. пі.т вм. гагі: причастіе, оѵѵн-
телю.’ зват. пад.
6. 26. іін,ѵ.і|п<: прпч. наст. вр. вин.
пад. ед. ч. муж. р., въ краткой ф.,
согласованной съ сііъ.
6. 27. колижьдо: жьда приставка. —
ннеті.. оть іатн. и - его.
6. 28. ііъвъі: внн. ,и. мн. ч. — скрывъ-
ціеть вм. скрыкьціеть (скрсжеціетъ). —
?.ъеъі: тв. и. мн. ч
0. 29. оі|Т.ііг.ііѣість: въ смыслѣ наст.
вр. Въ исправл. ‘текстѣ: ыі]іігітліѣклстъ.
6. 30. «кдеижть вм. н?жснжть , оть
іцгплтп (гнати — жени); 5 36.
6. 32, роде : зват. пад. — ккрыіъ: ъ
передъ окончаніемъ нъ.
6. 33. трыіліж: ноболгарекп ь послѣ
р. — принесете: ъ знакъ повелпт. накл.
и — его.
6. 31, 35. и — его. •— сътрлсс: а въ
трасіп переходитъ вь ж: трасъ, и —
его. § 30.
6. 36. ІИЛКЛШССА, вм. каліллшсса, прех.
вр. въ полной ф. оть калитися и из-
мѣнено на ъ. — тира: прич. наст. вр.
въ краткой ф.
6. 37. вънросн: къ предлогъ.
6. 39. нъіютлшьдті: окончаніе -шьды
тоже, что жьдм.
6. 40. въвьрже вм. къкрыкв: къ пред-
логъ; кры'ііжтп (ьергать , вверіать,
в-вергнуть.).
7. 1. да къі: г.ъі вмѣстѣ съ погоѵкіілъ со-
ставляетъ описательную Форму услов-
наго: къіхъ ііогзукплъ и проч.
7. 2. ноио?іі: г передъ н смягчено
въ ?, по русски безъ смягченія: по-
моги. — міілоерьдокакъ ь послѣ р; слич.
СрЬДЫ|С.
7. 4. кьси: им. и. мп. ч. ср. рода;
равно какъ и къ?мо;кыіа (ь передъ окон-
чаніемъ иъ). Опущено ежть.
23
24
7. 5. вѣроуіжфоуоумоу прпч. наст. вр.
въ полной «>. — къзъпнкъ: къзъ пред-
логъ.
7. 0. отроуяте: род. п. ед. ч. — сжь?д-
ин: ь переходятъ у насъ въ е.
7. 8. иекѣрьстктж вм. нскѣрьствню. ь
передъ окончаніемъ -стко или -сткіііс
7. 9. запрт.ти: ѣ послѣ лр.
7. ІО. гаи вм. глв. — нѣііъііі и глоухъі:
двѣ «і.ормы прплагат. полнаго: на ъі
(глоухъі) образуется приставкою и къ
краткой Формк: глоухъ-н (глоухъі); на
— тлі происходитъ отъ прибавки еще
звука н: ііт.ілъіі и (иѣііъін).
7. 11. дше: зват. пад. 11311111—іцъіітіі.
іц: безъ ъ.
7. 12. въ иь — къ него. ні. вм. и съ
благозвучнымъ н (въ и, въ іш къ ш.).
7. 11. мьрткъ: русская ф. (мертвъ),
вм. болг. ілрьтвъ. — мъпогоиъ: дат. пад.
мн. ч , въ краткой <і>.
7. |5. инъ прпч. прош. вр. отъ итн.
7. 16. къшъдъшоу, вм. къшьдъшоу:
дательн. ііеоавпепмый.
7. 18. въпрлшііХА-' прех. вр. въ про-
долженной ф. ; о къііроептіі) перешло
въ а (прАііілтп).
7. 19. іізгъіідтіі — изгнати.
7. 21. тъкъі.ю: -у потребительное тък-
ио.— постъмі.: ъ въ тнор. пад. передъ -мк.
7. 22. отътждоу: на концѣ оу упо-
требительнѣе , нежели д. — ншъдъ-
шс, вм. нзшьдъше,- прпч. проіп. вр. им.
и. мн. ч. муж. р. вь краткой ф. —
іідѣлх<&: прех. вр. въ полной ф.
7. 23. хотілше: прех. вр. въ полной
ф.— къто: съ ъ,въ соотвѣтствіи съ тьто,
съ ь. оууллше: прех. вр. въ полной ф.
7. 21: скои: и опакъ впн. пад. мн.
ч. муж. и женск. р. глллше: преход.
въ поли. ф.
7. 25. улуьскъііі: і. передъ окончані-
емъ -СКЪІІІ.
7. 26. прѣдлнъ: ѣ послѣ пр. — къ
рлцъ: двойств. ч., равно какъ п уло-
кѣуьстѣіі, въ полной ф. — стѣ смягче-
но изъ -скѣ.
7. 28. въскрьснеть: къс продл., вм. къз-
7. 32. нсбссыіою: ь передъ оконча-
ніемъ нып.— 7 дѣвъ, т. е. десяти дѣвъ;
десяти: дат. п. ед. ч.; а дѣкъ род. іі.
мн. ч., зависящій отъ десяти. § 230.
Прим. 1. 4,
7. 33, 39, нже: пм. п. мн. ч. женск.
р.: равно какъ и ііріпімъііія: кратк. ф.
съкѣтіілыііікъі и скѣтіілыііікъі правильнѣе '
послѣднее, сво»: см. 7. 24.
7. 34. противъ: употребительнѣе про-
тіікоу. —женнхоу и нект.стѣ: дат. вм. ны-
нѣ употребляемаго родпт.
7. 35, 36. коуіі—мждръ: род. п. мн.
ч. жен. р. въ краткой «і». — воуыи: им.
п. мн. ч. женск. р. ііріііінъиія: прпч.
женск. р. въ краткой ф.
7. 37. скоія: см. 7. 21. съ сог.оіа: твор.
п. ед. ч. на ія.
7. 38. елел: нссмягчено, вм. слей.—
млдръпл: им. п. мн. ч. женск. р.
7. 39. къ със&дѣхъ съ предлогъ.
7. 40. моудаштоу: шт вм. общеупо-
требительнаго йъ атомъ памятникѣ, ір.
Прич. въ краткой «і»------въздрѣидііідеі:
ѣ послѣ др. — Возвратное ся присо-
вокуплено къ среднему залогу: дремати.
8. 1. кьед: пм. п. мп. ч. женск. р.—
съіідлдж: прех. вр. въ полной ф. ъ
(въ съплтіі) переходитъ въ ы: (сыпати).
Слич, сънъ (вм. съппъ) — сонъ. — по-
лоуііофн: мѣстн. пли род. пад. на во-
просъ : когда?
8. 2. къпль: ъ переходитъ у насъ въ
о: копль
8. 3. сърѣтеіішс: съ предлогъ. — тог-
да: употребляется и тъгдд.
8. 4. кься—ти: пм. п. мн. ч. жен. р.
8. 6. и&дръшмъ: поли. <ь. — дадите:
повелпт. накл. — олси: русская <і>. ,
вм. слсл.
8. 7. скѣтнлыіні|іі : им. п. мн. ч. , въ
отличіе отъ впн. свѣтилыінкъі.
8. 8. гл№і|ія: прич. наст. вр. пм. пад.
мн. ч. женск. р. въ краткой ф.
8. 10. іідѣтс: повелпт. накл. съ ѣ.—
къ ііродАКфііппъ: прпч. въ полной ч>.
25
26
8. 11. ндацілмъ: прич. дат. п. мн.
ч. женск. р. въ краткой «>. —- коу-
пнтъ: достиг. наклон.
8. 12. готовъіы: им. п. мн- ч. женск.
р. въ полной ч>.
8. 13. съ піііль: ь въ твор. пад.
8. 14. дбьрп: ь соотвѣтствуетъ на-
шему 6С двери.
8. 15. ііэоѵаа: им. п. мн. ч. женск.
р. въ полной ч>. гмкі|і<: см. 8. 8. —
открь^и: ь по болгарски послѣ р.
8. 16. диНіі: безъ ъ. См. 2. 2.
8. 17. вѣдѣ: 1-е л. ед. ч. наст. вр.,
вм. вт.мь. См. Ирпбавл. къ §5 85, 86.—
въднте: ъ усиливается звукомъ оу: воу-
діітіі; по русски переходить нъ о:
въдръ — бодръ. § 30.
8. 19. придетъ — прішдсть.
8. 22. скллмііііы: род. и. ед. ч. жен.
р. — прпспъімя: дат. п. дв. ч. — крдтъ-
ссстромл: тоже.
8. 23. млднмнпнт.: и смягчено по
славянски, вм. ил^нмняііѣ. — і|ри: на и
мі-.ст. п. ед. ч. — шікоиіі ,ннсі|ѣ: -і|«
смягчено вм. -ни. іпікомпдіііісііъ.
8. 25. стихъ: полное окончаніе со-
кращено (вм. стъшхъ)
8. 27. стъід, вм, стъіи, род. п. ед. ч.
женск. р.; равно какъ и мі|д, на л.
8. 28. кн: на ц род. п. ед. ч. жен. р.
8. 33. ньрхоу, вм. врнхоу: мѣстн. п.
отъ врьдъ. — стой: причаст. въ крат-
кой <і>.
8- 35. сп.ѵ.доілъ вм. СП.ЪДОМЬ.
8. 37. проскьтіітьсл: с произведено
здѣсь отъ ѣ. — к.яшъ вм. вдшь.
8. 38. оу?і>рдті> вм. оузддть. — клпіл
докрпи: -д п м указатели ср. р. въ
им. и вин. п. мн. ч.
8. 10. икните: ь усиливается зву-
комъ — ііііплтіі, поі.пііі.ітіі. 30.
9. 1, 2. ріцорнтъ и нілхъіііігъ: до-
стигат. накл. при гл. прпдохъ, вм. прн-
ндохъ.
9. 3. лини: см. 2- 2 и 8. 1(і.— прѣіі-
дсть: т. послѣ пр.
9. 5. ѵьртя вм. трьтя.
9. 0. введ: им. п. мн. ч. ср. р.
9. 7. здпокѣдпке род. п мн. ч ; то
есть: одну ивъ заповѣдей, мллъіпхъ:
поли. Ф.
9.8. иыіип; ь переходити, у насъ
•въ с: мсміііі, ілсііі-іііііі.
9. 9, 11. іібсыіѣсмь: полная «і>., об-
разовавшаяся приставкою мѣстоименія
емь. (къ іі-ёмь) къ краткой «і>. мѣст.
падежа: ііксьнѣ.
9. 13. споулрл: е вм. ге (гентри) или
іе (іеикяри вм. инк.три); оу согласно съ
иностранною >і>ор.мою: іипііагіпк. Па
концѣ д указываетъ па то, что іімен.
и. оканчивается на ъ: еиоудръ. — про-
сііііЬі|д: і> переходитъ у насъ нъ е: лро-
сннсі|ъ. — рекомлдго: поли. «ѵ.
9. 14. опрѣзднііе вм. ог.рѣ?аніііс.
9. 19,20. па стоусн: им. п. мн. ч.;,ѵ
(плстоу.хъ) передъ и смягчается въ с.—
сллклціе и х«дляі(іе: прич. им. п. мн. ч.
муж. р. въ краткой <ъ.— о кьсѣхъ иже:
множ. ч. ср. р ; то есть: о всемъ, -
что слышали и пр. Это грецііемъ (хят
павіу).
9. 25. здудтъса: прош. вр. въ 3-мъ
л. ед. ч.; ^л предлога; тагъ: съ при-
ставкою -тъ; ул отъ ѵатіі, ѵыіаі—. въ
уринѣ: ѣ послѣ ур.
9. 26. рлстѣ.іііів и іірѣпдилшссл: прех.
вр. въ полной •!>.
9. 27. ндплъііілиса: прич. въ крат.
<ъ. — прѣмкдростн: ѣ послѣ пр. — Род.
пад. въ зависимости отъ гл. іідплъ-
ПИУІІСД.
9. 28. хождлдстд: прех. вр. въ пол-
ной ч>. двойст. ч.
9. 29. родители: двойст. ч.—по вьел,
вм. по ньси: —д и и знаки им. и впп.
п. мн. ч. ср. р.
9. 30. прлздыпікъ: ь передъ оконча-
ніемъ -инкъ. Слпч. пр.і^дыіъ и наше
празденъ. — іілсхѣ: — хѣ вм. съ , по
русскому сочетанію звуковъ. Слич.
плсі|ѣ (отъ плскд). 37. Прим. 5.
9. 31. дъкоіл (вм. дъвою) согласовано
съ лътоу.
. - о .. . >
27-
9. 31, 33, 34. въсходаірсмъ. конкѵавъ-
шсиъ. въ;крлі|і:п&і|іеиъжеса: прич. въ
кратк. <і>. Дательн. самостоятельный.
9. 33. дьнн: впи. п. мн. ч.
9. 34. оста: 3-е л. ед. ч. прош вр.
отъ встати. Безъ сл.
9. 35. уоу: тоже, оть гл. тоути, им.
уоуити. Ед. ч. вм. двойственнаго.
9. 36. мыіт.къша: прич. двойсг. ч.
въ краткой ч>.
9. 36, 37. п—сжціь: сго сущаго, т. е.
находящагося. — дьне: род. п. ед. ч.—
плть; впи. и. ед. ч.
9. 38. лскллста: прех. вр. дв. ч., въ
полной ф. —.въ рОШДСІІІІІІ. н въ ^НЛІІІІІІ,
т. е. въ сродникахъ и знакомыхъ. § 216.
Прим. 1.
9. 39. оврътішд: прпч. въдвойст. ч.
9- 40. въ^искаищіл: тоже.
10. 1,2. и—спдді|іі>: его сидящаго.
і|ркъвн: ъ передъ в переходить у насъ,
въ атомъ словѣ въ о: і|б(іковь.— посръ-
дъ: т. послѣ ср. — на концѣ т—ука-
затель дат. и мѣст. п. (отъ слова сръ-
дя), оутіітедь: род. п. мн. ч.
10. 3. послоушлі&і|іл. въпрлшлікі|ш: от-
носятся къ и—съдаціь, но не согласо-
ваны съ втпмп с іонами.
10. 1. оужасалхлѣссд: прех. вр. съ
полной ф.— послоушдшрп: жен р. ед.
ч., на -і|ін, употребленъ здѣсь опискою
вм. мн. ч. муж. р. на -іцс. Краткая <і>.
10. 6. віідтвъіііл: прич. въ двойств.
ч. Краткая <і>.
1.0. 8. нлмд: дат. п. дв. ч. — скръвА-
і|ія: прпч. двойст. ч. въ краткой ч>.
10. 9. іісклховѣ: 1-е л. дв. ч. — тсбс:
род. п. , въ зависимости отъ глагола
искати. — къ шила: двойств. ч.
10. 10. нсклста. кѣста: двойств. ч.
10. 11. ілиіс с.т.ть, и пр. 5 -60. Пр. 4.
10.12. та — р.цоуі.іъстл: дв. ч. шла—
имъ: двойств. ч.
10. 14- съ іііііля: дв. ч. — въ пл^л-
рСФъ: * вм. т, согласно съ греч.
Ма&арі^. — въ повііноуысл: прич. наст.
вр. соединено съ вспомог. глаголомъ;
грецисмъ: т/ѵ ѵпоіабОёцЕѵоі.
28
10. 15. нмл: дв. ч. — съвлюдалшс :
прех. вр. въ полной ф.
10. 16. вьса—сны: а и ы знаки вин.
п. мн. ч. муж. р.—съллгашцін прич. нас.
вр. им. п. ед. ч. женс.к. р., въ кратк. ф.
10. 17. къ срьды|іі: ь по болгарски
послѣ р. Передъ уменыпительнІімъ или
ласкательнымъ окончаніемъ -І|6 (срьдь-
і|с) стоить ь , переходящій у насъ въ
е; срьдьхыіъі—ссрдетііын.—сііъаіве: прех.
вр. въ полной ч>.
10. 18. ттлънь: ъ въ твор. пад. пе-
редъ -мь
10. 21, 26, 28, 32. стмоу. пріідвыілго.
нірсх сп а го. стаго: прилаг. въ полной ф,,
уже сокращенной.
10. 22. іірііііілъшоу: прич. въ крат-
кой ф.
10. 23. къ персамъ: въ этомъ памят-
никѣ употребляется и шерсамъ и ісрслмъ
(персамъ и е’релмъ).
10. 24. ^адн: мѣстн. пад. отъ ?лдь.—
перегъп.йвъ: русская ф., вм. пръгъншвъ.
§ 29. Прим. 1.
10. 27. тоудоткорыр: ь переходить
у насъ въ е: чудотворецъ.
10. 29. хрыіьѵьстко: первый ь по бол-
гарски послѣ ур; второй у насъ пе-
реходитъ въ с: урыиі|ь — терііецъ ,
третій передъ окончаніемъ -ство. —
іиленыль: ь въ твор. п. передъ мь. —
курила — Кирилла.
10. 30. пріцъкл вм. пріцка.
10. 33. мъиогъ: род. и. мн. ч. въ
краткой ф.
10. 35. къпсіллѣтс: въ предлогъ, н
вставное, ѣ знакъ повелит. накл.
10. 36. ссІітаБр: согласно съ ино-
страннымъ яеріетЬег. л соотвѣтствуетъ
ет. 5 28.
10. 37. стллго: полная ф.—полуклрпл
(л’оАияаря’Оу) — полііклрла.
11. 1. ?рыіо; Ь послѣ ?р.
11.2. пыіісиііуыіоіе: ь послѣ п пра-
вильно. Иногда ъ вм. ь. Передъ окон-
чаніемъ -пои: ставится ь.
11.2, 4. оумьрсть н оуирсть: правиль-
но послѣднее.
29
30
11. 3. пргБЫвлкть: ѣ послѣ пр.
Іі. 4. моелп: прпч. наст. в. въ
полной Ф.
11. 5. ім—ее. Вин. п. ед. ч. женск.
р. — нсндкіідАіі: прпч. наст. в. въ пол-
ной ф. '
11. «. диы своісы: род. п. ед. ч., въ
зависимости отъ дѣйствит. залога пакіі-
Дѣтн,постановлсннагосъ отрицаніемъ не.
И. 7. ЕТ.УЫ1Т.СПІ.: полная ф. мѣсто-
іменіе -сіи. (въ н-емь) присовокупле-
ю къ краткой ф. мѣстнаго падежа:
ІѢХЬНѢ.
11.11.
«ходитъ
ъсть). —
>тецъ.
поѵі.теть: ь въ словѣ ѵьтж пе-
у насъ въ с: честь (цс.
0ТЫ|і>: ь переходитъ въ е:
нріма: і; послѣ вр.
1(>. анддтс: полная ф. нас. в.
тьма: ь переходитъ у насъ въ
(тьмьнѣіі).-—додліі: прич. наст.
іі. 12.
11. 13,
11. 14.
е: теины»
вр. ВЪ ПОЛНОЙ Ф.
11. 17. скѣтоу: дат. п. вм. род.
Остромпровъ текстъ положенъ въ
основу изученія Церковно-славянскаго
языка. Съ этой цѣлью прилагаются изъ
него важнГ.йшіе варіанты къ чтеніямъ
изъ прочихъ , позднѣйшихъ списковъ
Евангелія. Въ варіантахъ опущены та-
кія Формы, которыя легко можетъ воз-
становить самъ учащійся , какъ напр.
Формы полныхъ несокращенныхъ при-
лагательныхъ.
II. ИЗЪ ТОЛКОВОЙ ПСАЛТИРИ
но Евгенъевскому списку (по рукоп. И. //. Бніа.).
Пс. 103, 1 — 15.
двъ 6 твлри кьсего мнрд
Псд
Хки реѵе ііодокдіёть. къннмлтн оууд-
|іоу. нл нспокѣддньё іі покдлііьё-:- рг-:-
Елгкн дііІе мол' гл-:- кндііінн ли іако з
іенокдньё положи пеллъмокн дхъ стъ
|і къздвпже діііоу улую. дд клкнть
ръшж гл;. Гн ке иоіі КЪ^КеЛІІѴІІЛЪСА
®СН ЗѢЛОКьсако ко дъіхлньё ДД хвл-
’лнть гл-:- Къіспокѣдлііыё н кь дкііотоу ю
оклѣусса: 'Сгдл ко нсповѣдлньё прн-
НОСІІТЬСА коу ТОГДА КЪ КСЛЬЛѢПОТЖ
жЛАУІІТЬСА ІАКО ЛЮКА ОКрЛШТЛНыё УЛУС-
Одѣанса свѣтомъ іако іі рнзоьё:- Скѣтъ
Весть кьеь н^ъ скѣтл. іі къ скѣтъ оклъ- із
кенъ коу бкоіё подокдіёть. ІІропнндА
ЯКО ІАКО II К0ЖЖ. Поклздёть СІІЛЖ КЖНІЖ
акокл же іёсть протлже словом... іако
II рн^ж ПрОСТЖ. ІІОКрЪІКЛА КОДАМИ прѣ-
къіспрьніАлго-:- Іі се силы кжііа ёже го
ПрІІЗЪІКЛТН кодж морьскжи. іі іако по-
кровомъ ОКДЛГЛТН НЕО. Н проліікдтн НА
лице земли-:- Полагаан овлакъі въ въс-
хожденью скоіё-:- Нъ^иде ко ііл діілъі
пко нд оклакъі. дд въееліёіжю про-
стить. къ^нде же іі облакъ. Тогда
къ крѣмл къскрьсенніА. къпнде гі къ
крцж. (о)оклдкъ: Ходан пл крнлоу
КѢТрЫІЮІО? КъСДОДІІТІ. КО II ІІЛ ВѢТрЪІ
ёгдл же хопітсть. гліеть же іілътыіъіа
танііъі:• Ткордіі ляглъі своа джхы :• Не
ТЪУІІІЖ ІІКСЫІЪПА НЪ II
ІІОДКІІ^ЛКЪІНІЛСЛ II США
іііаа-:- іі слоугъі свол
Стдл же хоштеть и
ТЛІЖТЬСА сти бгнемь
оукрѣплдёмиОсііъіклаі'і землю нд
ткьрдн скоіёіі:- Ііл кодахъ ко оутвьр-
дііса ржкоіж кжнюіж. іі прѣкьікдёть. не-
подкііжнма. тдкожде н улкъ землд съі.
нд кодѣ осііъікдемъ есть крынтеньд-:-
не прѣклоннтьсА къ кѣкъ кѣкд-:- ІІе-
дкижнть ко са іі сн ііл кодахъ, оуткьр-
ждспл коліеіж кжшёьѵ. оуткьрднсА и
прѣкъікліёть? Кездьнл іако и ріцд
бдѣііыё ёлНепостпжыіоіё гліеть тдн-
ЗемыгиіА стъпл
ОуМЫІІІ СЪВрь-
01'111, ІІАЛАІНТЬ-:-
въ огнь въмѣ-
ДВНОКЫІІІЪІМЪ.
31
32
нъп въіілъіптсньа ке^ъдънж. ілко іц-
мт.рнтн невъ^іложыіж•: Нл горахъ стд-
нжть кодъі-:- Нл дъгъмдтьхъ пророуь-
СЦѢДЪ СТАНЖТЬ кодъі крьштсньА-: Отъ
^АПрѣШТСНЬА ТКоёго ПОБѢГНЖТЬ-:- КѣСО-
ке отъ кодъі крьштеньА. прогонііміі г>о
сжть. філмсньсмь крьстьнъінмъ. 'Отъ
гллсл громя ткоіёго оустрлішлтьСА-:- Отъ
гллсл аііглскъі пропоккдн II ОуБОАТЬСА
КЬСІІ ЛЖКЛКЫІІІ бѣси: Късходать горъі <
іі шцъходлть іюліл-:- Демонн къ^къі-
НІДІЖТЬКОСА ІЛКО горъі. НІІ^ьрѣІЖТЬ
же ілко поле ііросырлждеіііі. ілко же
іесть пёлно-:- гліеть же іі клъііъі морь-
скъііа-:- Въ мѣста Аже ёсн оспокдлъ нмъ. і
Тлмо ко ндоипл къ мѣсто нлреѵсно
ііиъ отъ бд гліеть же іі клъііъі мора и
уюкьсткыіллго и рд^оумыідлго-:- Пре-
дѣлъ положилъ ёго же не прѣнджть
(II)рѣдълъ НѢСЪКЛ ПОЛОЖИ. НЪ Й БѢСОМЪ •.
крстл. нже ко н кпдѣкъніе трепеиі-
тоуть : Ни осрлтіітьсА покръітъ ^емліА :•
Ни клънъі морьскъіА могжть покрыти
7,емлід. ни пдкъі Кѣсове. оудокллтн
УАОКѢКОу ОупрД^ІІІІІІПЛБОСА:- ПоСЪІЛАІАе
іістоѵыііікъі къ дькреуъ-:- Гліеть оуво
дькрн ГОрЬСКЪИА. ІЛКО КЪ ТѢХЪ КОДЪІ ІІІІО-
МАІ|ІД. СЖТЬ же II СЛЬ^ЪІ ПОКЛЛІІЬА. дькрн
же доли бтесыіпн-:- ІіосрѣДѣ горъ прон-
джть кодъі Пркъ глеть. іі ліілъі. горъі ко
стъііі'і они и сн сжть. средѣ же енхъ
кодъі кры|іеньд:- Іілполть кьса ^кърн
селыіъил:- Къ^днвьакъшаіа ёлнньскоіж.
прѣмждростніж. ѣііо ^кѣриіё къ аж^ѣ де-
МОІІЬСЦѢСМЬ жнроуить. II СИ БО къ крь- -
іптеныб прнстжпАТь рлдоуібінтесл. н
НЛІІЛАСМН БЛГДАТІНЖ-: іКіІДЖТЬ лнлгрн
къ жаждж скоіж-:- ІА^ыкъі гліеть ілко
нерл^оумыю рЛБОТДВЪШІЛ льстн. Тн БО
ілко днкнн отъметышкъ окрлпітеныо бѣ- «
ІІІІЛ. ОБЛѴе Н СН КЪЖІЛДАШД ВОДѢ крьш-
ТеіІЬА-.- ІІЛТЪІ ПЪТІІІ|ІЛ нксыіъііа прнвн*
тактъ-:- '(ілііко а птпё бѵпштьше. крнло-
МД. ПОДОБЬНО КЪ ЛѢТЛНЫО. нксыіоумоу
готики, енн крыптеньёі.іь кьссліішпса
съхрлпыне а : Отъ еръдъі кдмене дл-
ділть гласъ:- Тдко ко дплъ рете. въ
горахъ іі къ пештердхъ н въ доуіілн-
ндхъ і;емыіънхъ. кьсѣллтнса стънмъ.
0 гліеть же іі водж крьнітеньл. ілко по-
СрѢДѢ КДМеіІЬА ^ЪДЛНДДГО. ШІОМАІІІТЮ
крынтдёмоу улкоу :- Плплаіл горъі отъ
прѣкъіепрыііінхъ скоііхъ-:- Глдіінл гіру-
СКДД II ЖНТІІА. СТЪПІМЪ. ОТЪ СЪКЪІІПЬ-
5 іІаіл кагдлтіі ндплліа: Отъ плода дѣлъ
ткопхъ ІІАСЪІТНТЬСА ігемліл-: Отъ пло-
да ко тклрн. Аже покёлѣ ^емлл дллтн.
веселиться улкъ. ^смла во рд^оумыід
ѵлкъ. рл^оумѣн же тдниъі, вѣрыіъйхъ;
О ІІрО^АБЛДН ПАЖИТИ СКОТОМЪ ІІІІ СКОТЪ
ко. пепрѣже къ. нъ н тѣм(ь; промъі-
ніленье сътвррн. рл^оумѣіі же скотыіънл
улкъі. нже ілко (т)рівоу ііисма... не
рд^оумѣіжніте іего--- трѣкж на слоужь-
5 БЖ УЛКОМЪу Трѣвоу гліеть КЪНІІГЪІ.
н (ДуЛр1*1 хвыгыыі. нмиже пнтліётьсл
УЛКЪ 1ІД ніікѣ крыптепьА. цкѣтоуіптіл:-
Въ^кестн хлѣбъ отъ ^емліл:- Тдннл-
АГО ІІАрНУСТЬ ХЛѢБА. ІСЖС ІССТЬ ТѢЛО
ю хко. іц дѣкъі рождено н. Бъікъшеіе
нксыю кжьствомь-:- II КИНО къ^кесе-
лить срце ѵлкоу-:- Нрореуе тлнпоіе кино
еже іесть кръкь хва-:-
— л, іж а и ія употребляются не вездѣ
правильно, ѣ—правильно, иногда вмѣ-
сто л и ід. ъ и ь съ группою согласныхъ,
оканчивающеюся плавнымъ звукомъ,
ставятся послѣ этого послѣдняго; на-
прим. клъііъі, кръііь. Вмѣсто ці весьма
о часто шт; напр. крьштсііые. $ 15.
33
34
н передъ гласи, иногда сокращается
въ ь; напр. одтпые, т. е, одѣніііііс. 5
Надстрочный знакъ ( ) иногда
даетъ гласной буквѣ мягкое пропзно-
шеиіещапр.нсііовъдлнье вм.нсііокѣданме.
Въ склоненіи прилагательныя пол-
ныя не сокращаются, напр.рл^оумыіллго.
29- 4- поклдііьё — ііокліліііію-
29. 7. дшоу тлую — доушл улоктул-
29- 9. вьсяко — КІ.СЦКО.
29. 10. къісііокъдлпыё—къ ненокъдлите
еь лт.потоу — къ лт.потж-
29- 19. прѣктлсіірьніялго — прскыспрь-
іііллго.
30. 9. къселеніжю — въселеішв.
30. 4. къскрьсеііііа — къснрі.сеніил.
30- 8. дадъі — доу.ѵъі.
ЗОІО.подкіцлкъшілса—ііодкіцдкъшдся.
30-13. огнемъ —огнемъ.
30. 14. землю—?емлі.ъ земля—?еилк.
30- 18. крьштсиъл — крыитеньн.
30. 22. ес^дыіл ЛБе^ъдъв»: различ-
ное правописаніе одного и того же
слова. Правильно ке^ъдъпл.
31.. 1. къплъштснья— къіідъштеиьн.
31. 3. нлдъгъмлтедъ—-нл догматахъ-
31. 4. кръштенъл — крі.інтеныл. отъ
^лпръіитеііі.а — отъ ^іпръиітсныл.
31- 6. крыитеньл — крыптеііьи.
31. 8. оустрлпімться — оустрдіиятьса.
31. 11. полі» — по.’м.
31. 12. шцьртть — иіцъръіжть.
31. 14. ііслно— ннслііо.
31. 15. аже — іяже.
31. 16. іідоши — іідоша-
31. 17. мора — иоріл.
31. 20. ігпсъкл правильно вм. позд-
нѣйшаго песъкл. § 25. (Иногда іпськъ
31- 21. тренсштоуть — трепсиітлть-
31. 22. земли род. пад. ед. числа.
>1. 24. оу.іоклатн — оудовлитн.
31- 25. оупрл^ннішлвося — оупрд^нн-
іиявосл.
31. 27. шюмяі|іл — шіомаіра
31. 28. йокллньл — ііоклмныі.
31. 32. крі.і|іеііі.а— крыреньп-
31 • З.З.къ^діжьавъшла — къ?дввьткъшаа.
31. 34. т.ко — яко- § 25-
31. 36. рлдоуіоштесд — рддоукиітеса.
31 37. нііідмин — нлпіигемн. жндлть
— жьджть. лилгрн — ОІІДГрН-
31- 39. рлкотлкъшм ----- рЯБОТЛКЪША-
31. 40. БТ.П1ІЛ -- БЪША. КЪЖПДЛІІІЛ —
къжядліил.
32. 1. кодъ: дат. пад., зависящій отъ
глагола къждддтіі. Сравн. хотѣти уемоу
вм. тего-
32. 2. ІІЪТІІІ|М--ІІЪТНІ|А.
32. 4. ііксыюумоу: сокращено вм.
ііесыюуоуі.іоу-
32. 6. кьселнніпся — кьселишАсд.
32. 6. дадите — длдять или длджть-
32. 9. ^емыіъі’ідъ: ъіі вм. ъі; полное
прплагат. сокр. вьсглятнся — къст.штн-
са. стъіімъ: сокращено вм. стъіпмъ-
32- 10. крыитеньл — крыитеныл.
32. 11. клисньл — клмеиьн.
32. 12. иліілаія — ііліілпн.
32. 13. гадина—гллнш— гірусклл—
ііруьскш.
32- 14. жнтііл—житііп. стъи’імъ: слііч.
32. 9. съвъіиіыіяи — съкъішыіаіі
32- 15. ішіхлія — ііліілпн
32. 16. земля — ;еылп.
32- 17. дляти — дднтн.
32- 18. земля — земли.
32- 19. ккрыіъііхъ: сл. 32- 9. зеиыіънхъ-
32. 20. скотъ род. пад- мн. ч., въ за-
висимости отъ глагола ііеБръірн , какъ
дѣйствительнаго сръіріі (= беречь) съ
отрицаніемъ не.
32. 23. тръвоу — тр.ікж- Слич. Болг.
Парсмсйн. XII. о. Далѣе стерто въ
рукописи.
32. 21. трък,„: слич. 32. 23.
32. 25. трг.коу. слич. 32. 23. и 32. 24.
32- 26. хкыіъін: въ началѣ стерто-
32. 27. крьштеііья — крьцітеныл. і,кь-
тоуштіл — чкьт&шти: род. пад. ед.
числа; согласно съ крыитсііьн.
32. 28. отъ ?смліл — отъ ?еиля
ІТриміЬч- Толкованія въ этомъ спис-
кѣ Псалтири принадлежать Аѳанасію
Александрійскому.
3
35
36
XII в ъ к ъ.
III. ИЗЪ ЕВЛ11 ГЕЛІЯ
по списку Мстиславову, 1І25 — //52 г. (по рук. Московск.
Собора).
съкоііьудса вьсе дѣло, мцл двгустд.
въ. к. і|ѣіюу же екднгеліпд сего іеднііъ
къ кѣддге. д’^ъ же хоудъиі ндслдвъ.
много троуда подъпхъ и петлли. нъ
КЪ ОуТѢИІІІ МА ДОКрЛДГО КЪІІА^А МЛТВ0Ю-
и тлко ддн къ вьсѣмті людемъ оуго-
дии іемоу творнтн. сльиим|іемъ іего
і|рсткіпе іірекмкліоірс къ радости и
къ кеселни. и въ люкъкіг и дли
къ іего млткоу вьсѣмъ хрьстнідііомъ.
И МЪІІѢ хоудомоу нлсллвоу. ПрДВАІ|ІІІ
іего ороуднід къ прлкьдоу. и окрѣ-
^ртн ѵесть и милость 6 кд и й ско-
іего і|рд и й крАТіпе. вѣроуюціс
къ стоу Тріро 0І|Д II СИЛ II стго ДХА
ІІЫІІЛ II присно II ВЪ ВѢКЪ! ВѢКОМЪ
ДМІІІІЬ.
Мр. 12, I — 12.
Реѵе гь прнтъуіо сню. виноградъ
НАСАДИ ТАНКЪ II ОГрАДИ • II ОПЛОТЪМЬ.
И ІІСКОПА ТѢСКЪ И СЪ^ДД СТЪЛПЪ II
въддсть и дѣлдтеліёмъ и отнде. и
посълд къ ТАЖдтеліемъ ракъ въ врсмл
дд отъ тАжлтель ііріінметь отъ плодъ
ВНИОГрАДД. II нмъше И КНІІІД и посъ-
ЛАІ1ІЛ II ТЪ1|ІЬ. II ПАКЪІ посълд къ ніімъ
дроугъпі рлкъ и того кдмениіемь кішъ-
ше ^ндмснлііід и посълдінд бсціьстыіа.
и пдкъі иного посълд н того оукшпл
II НІІЪІ МНОГЪІ. ОВЪІ БЫ01|іе. овъі оуви-
кдіоціе. 'біре же нмАдше іеднного сіід
къ^люкліендлго своісго. посълд и того
к ніімъ послѣ же гла іако оусрдмлл-
Арханг.
Послѣсловіе.
ГіІ КО 6і|Ь НАШИХЪ. ДКрДШОВЪ ИСА-
КОВЪ іидкокль. іі сѣмепе ихъ прлкьдь-
НЛДГО. СЪПОДОКИВЪІІІ ілл грѣіныіддго рА-
кд скоісго длексоу іілііпсдтн сше еуліі- 5
гелше клгокѣрыіоуоумоу и хрьстолю-
Біікоюмоу. и кгмь тьстнмоомоу кнДю
•осыдороу. л міірьскъі мьстнслдкоу.
въпоукоу соуцію кьсеволожю д сноу во-
ЛОДНМНрІО. КіІіЦІО нокъгородьскоуомоу.
нже съкьриін сше еудіе нд клкіініе прѣ-
стѣіі ѵстѣіі клаціі ііліией кі|іі. дли же ,
іемоу гь къ млсть скоіб и ндслѣдніе
ІфСТКД нксьнлдго. II ДЪЛГОЛѢІІО кііід-
жсніііё іі съ всѣміі своими, дмнпь: «з
Къі же крдіе по ѵитліоціс къ сшё
еудіе. ді|іс де криво иллѣ^ите. то нс-
прлкнкъиіс тьтѣтс же д не клыіѣтс.
Л^Ъ ВО ГрѣШЫІЪПІ рдг.ъ длёксд ІІДПІІ-
сахъ сше еуліе. сіІъ лазоревъ, про-20
^вутерд.
'(0 ги сіісн кіі/л націсго осшдорд.
мъного лѣ. л міірьскъі мьстнслдвд: —
жддѣііъ пьсдлъ:
Л^ъ ракъ кжнн ііедостоіінъін хоудъиі **
грѣІІІЫІЪІН. СЪИЬСЛХЪ ПДМАТІІ ДѢЛА. І|рЖ
ндшемоу и лждемъ о съконьтдныі еуд.
иже башсть кд^длъ мьстнслдвъ къііа^ь.
хоудомоу пд сддвоу. и водивъ црюго-
родоу и оуѵнинхъ хнміііістъ. кжею же з<>
волею къ^крдтнхъсА нсъ чрлгородд.
н съпрдвііхъ вьсе ?лато и срекро и
драгъіи камень. прншсдъ Къневоу< и
37
38
ютса снл моіего. они же тджлтеле
кндѣкъіпе и ндиціл къ секи ре’кошл.
КІКО СЬ ЮСТЬ прпѵлстыіпкъ грядите
ОуБНѢМЪІ II II наше г.оудсть прн-
ѵлстніе. и пмъшс оукіппл н и н?вьр-
ГОІІІЛ Н КЪНЪ II? КІІІІОГрХДЛ. УТО оуко
съткорнть господинъ винограда. при-
дете II погоугпть ТАЖЛТСЛЛ II длсть
виноградъ ініимъ. нілн сего пнслніпл
ісстс ѵьлн. камень іею же потрико-
вліііл ?пжіоі|іен сь къість къ іілѵлло
оугълоу. отъ гл сысть се. и іесть днкъ-
на къ оѵіпб нашею: —
Лук. И, 42 — 46.
Реѵе гь къ пріпьдъшТнмъ къ ніемоу
і іодномъ. лютѣ елмъ флрнсеюмъ ілко
деслтнноу длісте отъ кондлііі|а. и пи-
глін и ксего ?еліпл. к урссъ ссудъ
ходите люкъке йжнт. сн же нодокл-
лше съткорнтн и онихъ не остаклд-
тп. лютъ клмъ фдрнсеымъ. іако ліо-
кііте предъсѣдліікіл нл ськоріп[ін,хъ и
і|илоклншл НЛ ТЪрЖІП|ІНХЪ. ЛЮТѢ клмъ
кііГігъуіплмъ и фарисеи лііі|смирн нхте
ко ілко гроки некндомн и ѵдкірі хода-
І|ІСН кьрхоу не КИДАТЬ, ОТЪВИ1|ІЛКЪ же
ііѣкъні отъ кшігъѵіп глл іемоу оуѵн-
телю. се гллгол’л нііъі корню и. 6нт>
же реѵе и клмъ ыінгътінлмъ лютъ,
ілко нлклддліете нл ѵлккы Бремена пе-
оудоконоенмл. л елмн ни іедпныіь же
ньрстъмь вашимъ. іірнклсліетссл ьре-
меньхъ.
Лук. 12, 2 - 11.
Реѵе гь скопмъ оуѵеніікомъ. нн-
5 уто же1 покръкено іесть ісже не отъ-
кръііетсл2. н тлініо іеже не рл?оу-
М'йістса . ?юіс іелнко къ тылъ рско-
СТС КЪ СКИТѢ ОуСЛЪІІІІІІТСА1 II 1СЖС къ
оухоу гллстс къ хрлмихъ5 ПрОІІОВѢСТЬ-
1О СА НА крокьхъ. ГЛЮ® ЖС КЛМЪ ДрОу-
гомъ скопмъ. не оувонтесА отъ оуі:н-
КЛІОІ|ІІІІІХъ’’ ТѢЛО. II потомь пе нмоу-
і|іемъ8лнхл ѵьсо° съткорнтн, съкл?аю10
же клмъ кого ся оуконте. оуконтес.л
15 нмоуцилго*1 КЛАСТЬ по оукіііенніі къ-
і:ре:]ін1- къ дькрь югныіжіо'"’. сн глл-
голю^ клмъ того оусоіітссд. НС ІІЛ
.€ ЛІ|‘;> ІІТІІІ|Ь ЦѢНИТЬСЯ ІІЛ .с. срекрь-
ннкъ'6. іі пііедіінл бгъ пнхъ нѣсть
2<і.?лкъкепл предъ11 кгмь. нъ и вллен
главы нліпеіл18 ксн‘° ііі|іьтсіііі соуть20.
Ііе КОНТССА ОуБО МІІО?ѢХЪ ПТІІІ|Ь21 о у II Іі-
піе22 іесте къі. глю23 клмъ. кьеь нже
іісііокѣстьса предъ УЛВКЪІ24 н сііъ
2.-> і;жни25 * * ііспокѣсгь н придъ англы
кожнн. а отъкьргъінсл мене придъ
ѵлккы отъкьрженъ поудеть28 предъ21
англы кожнн п вѣсь28 нже реѵеть сло-
ко нл сііъ ѵлкѵь29 іістлкіітся’0 іемоу.
го а хоуліікъіиоуоумв31 до стго доуха
не оставите.» юмоу. іегдл же прнке-
• ) іпп'і.тожс. ’2) пс отъкоънсті.са. 3) пс р?пуит.істі.сл. 4) оуслъииіітьса. 5) къ та-
іыііі|ііі,ѵь. (I) П|К 7) отъ оукикзюфихъ пс пижірсмъ. 9) теса. *0) съін?ли
ІІ) Ш.ІЖЦІ.ЛЛГО 12,) къкр«і|ін. 13) кт. ісйіьк. (I) гліж. 15) не илті. ли пътііі|і>.
16) Цтиппса йх;ід?си.< дъкгіп 17) пртдъ 18) клшеіж- 19) кі.ён 20) сжть.
21) мъіііі^ѣхъ пъгііі|5. 22) сѵулѣіііііс. 23) Г.ч». 21) вьег.’къ нже колііжьдо нсііокісті.
, оиыівиръдъ ѵловіжтл 25) и пгь тлокітьсктлі. 21») еждсті.. 27) придъ 28) косинъ.
29) УЛОКѢѴІ.СКТЛІ. 39) ОТЫюусТІІТІ.СА 31) Л ПЖС НЛЛСКІІПІІСЛІСП. ІІЛ дхъ стын не
39
40
доуть32 КЫ НА СЪКО0ІІІ|ІА33. не ПЫ|Ѣ-
тесл клко или уто34 помыслите, или
уто35 реуете. стын со дхъ нлоу-
УНТЬ ВЫ ВЪ ТЪ УАСЪ. ІАКО 36 І1ОДО-
кліеть глаголати:
Это Евангеліе недѣльное. Время на-
писанія его опредѣляется княженіемъ
Мстислава Владиміровича (1125 —
1132 г.).
Правописаніе русское. Кое-гдк встрѣ-
чаются юсы какъ остатокъ древне-
болгарскаго текста , который лежалъ
въ основѣ этого списка, ѣ смѣшивает-
ся съ е. Формы прилагательныхъ пол-
ныхъ и преходящаго времени по боль-
шей части не сокращены.
35- 6,7,хрьстоліоБііво<омоу. ѵьстннооноу:
Формы,служащія переходомъ отъ древ-
нѣйшихъ на -оуоумоу къ позднѣйшимъ
на -омоу. См. 35. 10.
35. 9. вьсеволожю, володпмііріо: приляг,
притяжат. вьсеколожь, володііинрь.
35. 10. ііовъгородьскоуоиоу: ата Форма
на -оуомоу , вЬроятно, есть видоизмѣ-
неніе древнѣйшей болгарской на —
оуюиоу.
35. 15. лмннь: позднѣйшая ф„ вм.
лмііиъ. Слич. вт. Остром. сп. Ен.
35. 16, 17. въ сніёеудіс: дополненіе съ
предл. въ къ гл. поѵитлтн. — криво на-
лѣпите — найдете не такъ, неправиль-
но написанное.
35. 18. тьтъте. кльнѣте: повсл. накл.
35. 20. снъ лазоревъ. про?вутера —
сынъ пресвитера Лазаря. Сочиненіе
мрилаг. притяжательнаго съ род. пад.
существительнаго , по русскому син-
таксису. § 240.
35. 22, 23, 24. Эти строки (<о 'гн —
ньсалъ) писаны золотомъ. Почеркъ
мельче, жадънъ: вѣроятно , собствен-
ное имя.
35. 2-1. писалъ (=піісалъ, псахъ): опу-
щено іесть, по русскому словосочи-
ненію.
Слѣдующія строки до конца послѣ-
словія писаны другимъ почеркомъ,
позднѣйшимъ. Самое правописаніе от-
личается нозднЬіішпми признаками.
35.26,27. і|'рж—і|рю. падемъ—модемъ.
35. 28. бдшѣть—бѣдшс. каналъ— При-
казалъ.
35. 29. хоудоиоу: краткая <і>. пдсдл-
коу:собств. имя. і|рюгородоу: дат. мѣста.
35. 30, 31. хіімнпстъ (?). нсъ— іцъ.
35. 32. съправііхъ: положилъ въ опра-
ву Евангеліе, въ золото, серебро и въ
каменья-
35. 33. іірншедъ — ііршиьдъ. къненоу:
дат. мѣста.
36. 3. вѣдай:: — ть опущено.
36. 8 преБЪікаюіре — прѣнъівлюфс.
36. 11. хоудомоу. См. 35.29. прдвлфіі
вѣроятно, вм. нраваціе.
36. 12. тесть — уьсть. а Братніе —
а БрЛТНН.
36. 15. ііъіііл — нъшкі, вм. нынѣ.
36. 23. время — врѣмд.
36. 23. плодъ: род. п. мн. ч.
36. 25, 28. Біпил. посъллша: — шл, вм-
— іпд, какъ и въ друг. мѣстахъ этого
списка, знамеіілиіа: въ пспр. провиша
глава ёма. Ббціьстьнл — ве^тьстыіа.
36. 31. имааше (вм. нмілдше или нм®-
лше): преход. вр. въ полной ф.
36. 33. оусрдмлАютса: въ испр. оусра-
мітсд. § 183. 1.
37. 3. прііхастыіикъ , пріітлстніе. въ
пспр. наслѣдникъ, наслѣдствѣ.
37. 4. оувнѣмы: повел. накл. съ ѣ.
37. 6, 9. уто — тьто. нілн —въ испр.
нн ніісаніа лн сегы ѵлн ёстё.
37. 10. нотрѣБовашл: въ пспр. не въ
ради сотворити. Въ греч. сікебоиіцабаѵ
(грргоЬаѵегипі).
отъпоустнться ісмоу- 32) іірнведАть- 33) прибавлено, какъ и въ пспр. и власти,
н влддъітьствіи. 31) уьто помъіслнсте. 35) ѵьто. 36) іаже-
41
42
37. іі. знжіоірсіі: рус. <і>., вм. ?нж-
д&ціеи. въ нлѵдло-- въ пспр. ко главъ';
въ греч. еі; кгсраХ^ѵ.
37. 16. іюдтомъ — ноудісоііъ.
37. 17, 1». деслтшюу длісте; въ пспр.
<одсс.»тстккете; въ греч. атсобехатоѵтв
(ліесіпіаіі»), коіідлшр, т. е. благоуханіе,
согласно съ греч. то т/бѵобілоѵ; въ
пспр- й мАткы, ка'къ въ лат. тепіаш.—
пнглил: греч. то пі/уаѵоі' (лат. пгіаіп)
— отъ руты., всего — вс/і ново, какъ п
въ друг. мѣстахъ.
37. 18, 19. хресъ (вм. тртсъ) соудъ
ходите: въ пспр. пн молодите сидъ н лю-
бскь Бжію.
37. 22. предъсьдліііііл—нридъст.длніііл.
37. 28. корншн: въ испр. и нлмъ до-
СЛЖДДСІІІІІ.
37. 30. времена , врсмсньхъ. — ври-
менл , кртменьдъ. Мѣстн. пад. отъ гл.
нріікасліетесд.
738. 16, къ дьврь йгккнаіо: см. кар.;въ
греч. г/? туѵ уііѵѵаѵ. Въ пспр. къ
дскрь ыгненнвю.
38. 18. не нл е. ли ііпнр, —: вѣроят-
ію, описка. См. вар. — ірннтьса ііл с.
срекрыінкъ. Слич. вар. нл ’е, зависитъ
отъ гл. і|ъіінтнсл. Въ пспр. і|т.интсл пъ-
ііА^емл дккілд.
ч'<
IV. ИЗЪ ГЛЛІІЦКОГО
(Но рукой. Сѵнод.
Мѳ. 3, 1 — 17.
Къ ты же діііі'иріде нодпъ хртліЛпро-
поііъдла къ поустъппі нюдѣіісцѣ5 і гла.
покантесА. прі'клТжТ ко сл црео нксь-
скоіе1. Сь оуко іесть реѵенъін нсмін і
прркоу глцно®. гласъ къпыоціаго0. къ
поустынн. къ^пыоціаго. 6 оуготоканте
поуть гііь. правы ткоріте сть^л іего.
Тъ Ж€ полкъ ІІМТ.ЛІІіе р’Г^Ы СВ0А
Ф власъ ВСЛЬБЛОуЖіЛ ІІ ПОАСЪ оуснь-1
апъ о ѵреслъхъ сконуъ. адь8 же іего
къ проу^і9. іі медъ дТкін. тъгда ііс-
хожліие1*' к пёмоу нерлмъ. и кса
ніодеа11. и кса страна норданьскаА12 * *.
н хрцілхоусА15 * къ норъдаііьсі|ыі''1 ръ- і
і|« Ф ніёго. ііеповѣдаюціе гръхъі своа.
іидъкъ же многы фаріеел и садоукеА.
*Л ЕВАНГЕЛІЯ, 1 144 г.
Биба. 404.)
грАдоуірл на хрціеные^ іего реѵе нмъ.
нціАдкл схндпока. кто съка^а вамъ
гліжатТ Ф грАдоуціАго гнѣва. створТте
оуко ПЛОДЪ ДОСТОИНЪ ІІОКДАНЬА10. II
не иатінднте глдтТ въ сокъ11. оі|А
нмлмъ18 дкрдамл* глю ко вамъ, ако
можетъ къ Ф каменьА сего въздві-
гн»тТ ѵадл акрадмові. оуже ко се-
кырл прі коренТн древа леж'Гть. ксако
оуко древо іеже не ткоріть плода док-
рл. ііоевкліемо кывліеть. и къ огнь
къмѣтдіемо-0. Л^ъ оуко хрцію20 еы
КОДОЮ ВЪ ІІОКЛАНЫС. ГрАДЪНI же ПО МНѢ.
крыільн 1 мене іссть. іемоу нъемь до-
з стой сапога понести, тъ вы хрті’ть22
дхмь стымь и огньмь. іемоу же лопата
къ роуцъ іего. н потрекі’ гоумыю скоіе.
і) къ врт.мд оно- 2) крститель. 3) ііоудеіісуг.. 4) і|рі,ствніс вбсыіоіс. 5) рстснъін
неліемі. пркънь гл:.ъі{іеш>. 6) вставка. 7) кельс.кждь 8) ядъ. 9) акридъ. 10) нс-
хождааше. 11) ноудеа. 12) нердлньсклн. 13) крырллх<ѵ.сд. 14) къ ердлиьсі|ѣіі.
15) на крыренніе. 16) достоинъ іюналнню 17) къ секъ 18) ііидлзъ. 19) къмс-
тліемо- 20) крырж. 21) кръплин. 22) крьстнть.
43
44
и съкереть п ііісіГі'і|іо къ жі'тііііро. д
нолокъі съжьжеть огпыль негАнііоірнмь.
Тъгдл20 пр'іде ісъ <5 гллТлел нл
НОрДАНЪ2’ КЪ ІКйАІІОѴ Хрт'ІТЪСЛ25 й
ніего. нолнъ же къ^крАііАіне20 іемоу
гла. іцъ трепоую й теке хртітісл.
ЛЛІ2' ТЪІ ГрЛДСІІІІІ КЪ МНТ.. ЙК1;І|іАКЪ
же ісъ реѵе къ нём8. остлні нъінъ.
ТАКО КО ІІОДОВЫЮ НАМЪ ІЕСТЬ НСІІЪЛ-
БлЖІНІ ТІІСТІІІІ срдцмь1
.... тако тн сііове г.жьн* нл-
рекоутьсА. —
Блжпн іцгъііаіііін іірдкьдъі рлді ІЛКО
5 тихъ іесть ррствыс пксьскоіе9. —
Блжпн іесте. іегдл іюносать клмъ.
и нжуеноуть10 къі и рскоуть ксакъ
/ъль глъ нл вы лъжюіре менс рлдн.—
Рлдоунтесл іі кеселптесА. тако мьздл
ІіТт'І КСАКОу нрлкьдоу. ТЪГДА ОСТЛКІ II.
хрьціьже сл2“ ісъ въ^нде лкые29 й
кодъі. и се йккр^ошАсл іемоу икса.
и відъ ДХЪ КЖЬН50. СЪХОДЛЦІЬ АКО
голоукь. II грддоуірь НА ІІЬ. II се
гласъ съ нксе глд. се іесть сііъ мои
къ^ліоклёнъін. о шемь же клгоколнхъ
< Мѳ. 5, 1 — 12.
’Ъ\ръкъ же нлроди1. къ^Тде на го-
роу. н ако съде. ііріістоуннінл къ ііс-
моу оутеніі|і іего. и йкър^ъ оустл
СКОА ОуУАІВе2 А ГЛА. —
Блджені іінірн дхъмъ. тако тихъ
іесть црствые нксьскоіе5. —
БлжннплАѴіоі]іен'Ііміо тн оутъінлтьсл.
Блжнн кротъірін. тако тн наслъда5
%емлю. —
Блжн'і Алуюірен. и жАжюірен прлвь-
дъ”. тако ТІ НАСЪІТАТЬСЛ. —
Блжіініі млсткнп. тако тн помнло-
клніі коудоуть. —
10 КАША МІІОГА4’ іесть II.Г ІІЕСЬХЪ* 1'2.
М<>. 7, 21 — 27.
Белкъ1 оуко нже слъпніть слокесл
мота сн. н творить та. оунодоклю Т
моужю моудроу. іже съ^дл хрлмі'иоу
іа свою2 на клмене. І сні'де дъжуь’. Т
ПрІДОНІА рт>къі I КЪ^КѢІМІІА ВТ.ТріІ. II
НАПАДОІІІА ПА хрлмпноу Тоу. I 116 ПА-
десл. оспоклнд ко къ нл кдмене. н
КСАКЪ1 СЛЪІІПАІ СЛОВЕСА МОІЛ СН. II
20 не ткорА іхъ. оуподокі'тьед моужю
коую. нже съ^дл свою хрАМнноу нл
пѣсі|Ъ. іі сні'де дъжль5 н нріідоінл
ръкъі. н къ^кътаінА кътрн. н окрлгрі-
ШАСА6 хрлмінм; топ. н нлдесл. II КТ.
25 рл^дроуіненые іета велые 7;кло\ —
Мѳ. 13, 24 — 30.
Нноу прітую пръдъложі НМЪ ГЛА.
оуподокісА1 црсые нксноіе. удкоу си-
зо такнію докро сша на селъ скоіемь.
съпаціемъ же тлкомъ. іірі'дс врлгъ іего.
23) въ кр?.мд оно 21) пи нердлиъ. 25) крьстптъсл 26) въ^врлііплше- 27) іцъ тръ-
с.ъ№ отъ тскс креститися л ты градеши нъ ііъііт.. Вь Реіімск. дли ты грлдсиіи
кі> инъ- 28) крыцыксса. 2») дг.шс. 30) ежіпі.
і) оу^ьрткъ же идродъ і.іъпогъ. 2) оутдлиіс. 3) песыіоіс. 4) іі«лужі|ііііігд. 5) описка,
вм. іілслтдатіѵ 6) ж*ждаі|існ ирлкі.дъі- 7) пропущено: ілко ти іи оу^ьрлть- Ііллжсин
съинрілшіреи. 8) вжіні. II) іікеыюс. <0) ііждсн.аті.. П) мъііога 12) нл іікссхъ.
1) ВІ.СЛКЪ. 2) СЪ^ЪДЛ СИОІА хрлілп-1л’.. з) дъждъ. 4) К'СЛКЪ- 5) ДЪЖДЪ 6) ОІІЬрОШЛСА
хрипни топ- 7) велико
1) подобыіо іесть.
X
46
и вѣсѣ» половелъ2 посредѣ ніпеннцд
н йндс. іегдл же про^яве трлвл3. и
плодъ съткорТ. ТЪГДЛ АкТсЯ і поло-
вслъ1. прііііьдъшс же рапі гііл. рі.шл
іемоу. гн. не довро лТ сѣмя сѣялъ
кхн пл селъ своіемь. ©коудоу оуко
пмлть полонелъ6. онъ же реуе нмъ.
врагъ улкъ сс° сътворн. рлсн же рѢІПА
гемоу. хоіреш'Г лі оуко дл оіьдиіе
псиолонсмъ1 л. онъ же рсѵе. пн.
едл нъсгърглюіре полокслъ8. къстър-
гнете коугіно с пімь и піиенні|ю, ос-
тлкіте № коупыю расти оуко0 ДО ЖАТ-
ВЪ!. н въ время жатвѣ, рскоу дѣла-
телемъ. съвсрѣте первые полокелъ10.
н съвлжѣтс11 и въ снонъі №ко съже-
грі и. л пшенТі|Ю съверѣте къ жТт-
НН(ІО ною. —
Мѳ 15, 32 — 39.
Исоусъ' же признакъ оуусннкъі своіа
реѵе Тмъ. млсдоую о народѣ семь,
іако оуже три дни прилежать2 мънѣ.
н не нмоу усо лети'1, н ©поустнтн
нхъ не ілдъіпь5 не хоірю. еда како
осллсѣіотіі на поутн и гллшя іемоу
оуѵеніірі. йкоудоу къ^метъ на поу-
стѣ хлѣкъі. насытити толТко народа®,
и г да нмъ Тсъ. коліко хлѣбъ нмате.
онн же ртлііл ' седмь. мало рывъ8. и
повелѣ народоу въ^лсірі на і;смліі. н
прТнмъ семь® хлѣбъ н ръівъі- хвллоу
къ^давъ ПрѢАОМН. н длсть оууснікомъ
своимъ. оууепнір же народомъ, н
АПІА10 КСН II МЛСЪІТІІЩАСА Т ВЪ7,А-
Ш Л ІЦБЪІТЫіЪ! оукроухъ семь кошнТі|Ь
5 НСПЪЛПЬ. АДЪПіТхЪ Ж€ ВѢША1* УСТЫ-
рн ТМСоуі|1А. МВЖЬ. р.І/КѢ женъ н
дітн!' н ©поуціь народъ!, вълѣ^е нъ
коравль. н прТді; въ прѣдѣлы млгда-
ЛНСКЪ!12.
у Ліо. 22, I — 22.
ІІ ©вѣщавъ ісъ плкъі рете нмъ.
въ прітъуйхъ гл'а. «подовТсд іірсые
ііекоіе* 1 улкоу грю. нже съткорТ врлкъ
сііоу скокмоу. и посла рлкъі сбоя.
із прнукатіі ^ъкіміъія на вракъ, н не хо-
тлхоу2 прТтн. плкъі посла нпъі ракъі
гла. рьцѣте у.канъімъ се обѣдъ мои
оуготовахъ оупы|іі° мон н оушітѣ-
пда1 ііеколенл. іі кса ’ готова. ПрІДѢ-
20 те на вракъ, шні же нскрегъше Лндо-
ша. окъ ііа село своіе. окъ па коу-
пліо свою, а проуТн нмъінс рлкъі кго
оукорікіпе ОуБІША а“. II СЛѢПЛЯВЪ 1|рЬ
ТЪ. ра^ГНѢКЛСА. н пославъ воя скоа".
25 погоукі оуБоТнТкъі8 ТЪІ. н градъ нхъ
^ажьже. тъгда гла ракомъ своимъ,
крлкъ оуко готовъ іесть®. а ^клнін
НС БѢНІА Д0СТ0ІНІІ. НДЪТС оупо ІІЛ
нсходпрл поутін. н гелнко ліре овря-
зо ірете нхъ10 прцокѣте па вракъ. Т
11111ЬДПІС рЛБП тн пл поутн. съвьрлшл
2) плі.исль 3) трѣкл. 4) плъксаъ. Ъ) плькслъі. 6^ то. 7) да ші.дшс къ^Бсренъ іе-
Ь) едм како къстьрі>;аюі|іс плѣкелъі. и) остдкиіе коуиыю расти- обоіс до жіткы-
10) іиьдъиіе къ^серѣте дрекліе іілѣксли іі) съквждтс.
1) шс. 2) ііоіісѣдать иъиі. 3) и не пихтъ. 4) у|со ѣсти. 5) не пдішъ 6) отъкхдоу
намъ нъ иоусіѣ мтстх хлѣбъ толііко іілсъітіітіі народа. 7) рекоша 8] и иадо*
ръісні|Б. 9) седиь- 10) ѣша. 11) бѣдшс .ед. мжжь. 12) илгдалниьсБЩ.
1) ііссыіоіс. 2) ис хотаадх. 3) юиырі. 4) оѵпптдішл 5) нксл О) дос.ідіішд ииъ. и
й^бііша н 7) сков ко*- 8) оуБшн|А- 9) Бракъ оуготованъ кетъ- 10) іі іеаііко дірс
47
49
вел іелТко" опрътоінА ихъ. ^ълъіже
II ДОКрЪІА. II ІІСПЛЪМІШД*'2 Бракъ ВЪ^ЛС-
жліріхъ . Къніьдъ же і(рь видитъ
къ;лежлі|іГ. видъ тоу ѵлкд не окъл-
тепд въ одъіпне крдуыюіе. и глд іемоу.
дроуже. кдко къніде съмо. не нмъін
одѣчьа г.рдтьна. онъ же оумълул. тъгдд
реѵе Црь слоугдмъ. . съвА^дкше іемоу
15 *
ііо^ѣ и роуцъ . въ^мьте н. и въвьр-
Зт.тс въ тьмоу кроміяііыноіо. тоу коу-
деть плдѵь и скрьжьтЪ ^оукомъ. мііо'^Т
по еоуть ^кдіГГГ. мало же Т^кьрднъі.
Тъгда шьдшефдрісен. съкътъ сътко-
рІША НД III.. ДД II ОПЛЬСТЛТЬ слокъмь.
н посъілдють к нёмоу оууен’ікъі скол
съ продіідііъі1’ глціе оутітеліб въмъ15
ако нстиныіъ іесн. поутТ кжьн1** 5 * * къ
истнноу оууніпн н неродТніТ11 іГі о
комьже не ^рТніі по нд ліі|е улкомъ.
рьц'і оуко ндмъ ѵто тТ ед мнТть. до-
стонно ли есть ддтн кінсъ кёсдреві
нлі ні. ра^оумъвже ісъ лоукавьство18
ихъ реѵе. ѵто ма окоушаіете19 ли-
цедѣи. покджите мн скла^ь20 кііісь-
нъін. оніже іірінесошА іемоу ііѣіодь21.
онъ же глд нмъ. уьи22 іесть окрасъ
сь и пдпсднье25. глдша іемоу кеса-
ревъ^1. тъгдд глд нмъ. въадддіте оуко
кссдрекдл25 кёсдревн. н кжьаа20 квТ.
и слъішАкше дівііпаса. іі оставленіе21
Т ЙНДОМІА.
Мѳ. 27, 27 — 40.
Тъгдд конпі нгёмонові. принмъшс
іса и а1 соудирТ. съкьрдшл нд нь
множьстко народа2. н съвълкъше и
рцъі іемоу своіа. окрі’лъмь одѣпіа
іі уьрькіенъмь5. н съплетъніе вѣньць
& тьрньд въ^ложіша нд глакоу іего’.
Т тръсть въ десн'іцю іего5: н поклонь-
шесд нд колъноу ПрѢДЪ ігнмь. роу-
ю гдхоусд0 іемоу глціе. рддоуисд цріо 1
нюдеіскъ. н пліпіоукніе нднь пріАША
тръсть. н кьдхоуть8 и по главъ, п
іегдд пороугдніАсд іемоу. съвлѣкоша
съ нёго окрі'лъ9. II 0КЛѢК0НІА п въ
іхрѴ^ъі свод. н кедошд н нд пропАтые10.
Нсходді|іе же опрътошл тлкд кю-
ріненскд. нмепьмь снмонд. семоу ?д-
дгіііл11 понести крьстъ іего.
Іі прТшьдъше на мѣсто ндріі|ліемо
го голготд1'2. іежс іесть ндрТі|Аіемоі€ кра-
нніево мѣсто.
ДапіА іемоу пити оцьтъ съ ^ълуыо
еъмѣшенъ. и къкоушь не хотліііе1’
пити.
25 Нропыіъіне11 же и. раадълншд ри^м
іего. въ^кьргъше15 жрекьА. и съдъше
стръжлхоуть10 и тоу.
II положініА11 вьрхоу глдвъі іего.
виноу ндпнсдіюу. сь18 іесть црь ню-
5<> дсіісііъ,
Тъгда пропАшл19 сънімь дкд ра?.
ОБрАірете пріцокѣіс- II) иже оьргтошл. 12) ііліілъннііія- 13) р.і|ѣ 1111031. I Г) съ
нродіміік 15) віиь. 16) пяти бжііыі. 17) и неертжсіин ни о теиь же- 18) попыш-
дкніііл Ихъ- I») ѵьто ма нскоушліете унокріітіі- 20) і|атя> кііньсыіжш- 21) і|атд.
22) ѵіііі. 23) ндііііслніііе. 24) кесарево- 25) кесарева. 26) ваши іюу 27) въставъше.
1) къ еждііфіі 2) кіел'. сіінр.ѵ.. 3) и съклъкъшс и- хллнудоы; урьвліеибш одт.шл н.
4) іемоу. 5) іемоу. 6) ржгаджса. 7) і|"роу. 8) Бііпа.ѵж по главъ іего. 9) хламудж
10) на р'аспАтпіс. 11) семоу задніе», да поііесеть- 12) галъго*'. 13) не хотіі.ше
14) р.іепыіъше. 15) метжціе "жріБііі*. 16) стръжахж іего- 17) възложпшя върхоу
главъ! іего. 18) се- <9) тогда распяшл.
49
50
БОННІКЛ. ІБДІІІОГО одесноую. II ІГ.ДІ-
ИОГО ОННОЮКГ*.
Мшоходщіен же хоуллхоуть21 Г.
ііокъікліоі|і6 глдклмі' сконмТ. । гліре.
оукл. рЛ^Лр.ЛІЛ.І І|рКІ!Ь. II трьмн дііьмТ
СЪ^ТДАІХ СІІСІ С.СБС. ЛІ|іе СНЪ БОЖЫІ
ог> I
іесіг~. сълѣ^і съ крьст.ѵ
Лук. 16, 1 — 12 *).
Глапіе же и къ оуѵсннкомъ спо-
имъ. Улкъ ііѣкыіі г.ѣ Богатъ, нже
нилше іірістдкнТкъ. и тъ оклеветанъ
къі к нсмоѵ. пко растаѵлл нмѣные
іего. н при дашь и рете іемз. ѵто
се слъінпо о токъ, въ^длжь йкѣтъ
прістлкніѵьсткоу ткоіемоу не кь^мо-
жеіпТ по к томоу домоу стронтТ. ре-
ѵс же къ собѣ ПрІСТ-ЛВЫІІКЪ домоу.
уто сътворю ако гь мон йіемліеть
строчные домоу ш мене. копати
не могоу. просТті’ стыжіоса. ра?оу-
иѣхъ уго сътворю. іегда (остав-
ленъ коудоу й строіеньА домоу. прі-
нмоуть МА ВЪ ДОМЪІ СКОЛ. II ПрІІ-
7,какъ іедіного когождо дължыГікъ гііл
скоіего. глапіе пьркомоу. колі'цѣмь а,
дължыіъ іесі гііоу моіемоу. онъ же
реѵе. сътъмь мъръ. масла, онъ же
рсѵс іемоу. прінні коуккТ своа. іі
сѣдъ скоро іілпТшТ плтьдеслтъ. по
томь же дрнгомоу реѵе. тъі же 3
колТі|ѣмь дължыіъ іесн. онъ же рс-
ге. сътъмь кошь ппіеніі|А. глл
іемоу. прТпмі воукъкТ ткоа. н на-
іпшТ осмьдссатъ. н похвалі гь ико-
нома непрлвьднаго. пко моудрѣ съ-
ткорі. ако сііве вѣка сего, моудмиі-
ніе пдуе сновъ свѣта въ родѣ ско-
іемь соуть. II л^ъ вамъ гліо. сътко-
рТте собѣ дроутъі. й млмонінъі не-
пракдъі. да іегда оскоудыете. іірінгюут
г. въі въ кѣуыіыа храмы. Кѣрііъні* къ
малъ н къ мно^ѣ вѣренъ іссть. и
нспракьдііъін2 къ мдлѣ. н къ мъно^ѣ
нспрлвьднъ іесть. аіре оуг.о къ ис-
правь д нѣмъ жітыі не кысте кѣрыіТ.
і ' къ нстТнііѣМь кто вамъ кѣроу нметь.
н аі|іс къ уіожемь* 1 кѣрпі не кысге-
каше кто камъ длсть’.
Это есть древнѣйшій изъ всѣхъ до-
13 селѣ извѣстныхъ списковъ Четверо-
еванилія, то есть. Евангелія, распо-
ложеннаго по Евангелистамъ въ по-
рядкѣ главъ.
Правописаніе русское, ж и іл. вовсе
пѣтъ, а не отличается отъ и, п послѣ
•20 шипящихъ переходитъ въ л.ъ и ь иногда
употребляются правильно, но весьма
часто среди словъ опускаются, какъ въ
позднѣйшемъ русскомъ правописаніи,
и передъ гласной мягкой обыкновенно
переходитъ вь ь- ѣ часто употреб-
ляется неправильно или .замѣняется
буквою е. Попадаются русскія полно-
гласныя Формы; папр. 43. 2.потопы ^вм.
пти); 45.1 поло кетъ, 45. 19. псполоксг.іъ
(вм пдт.нв»ъ. нсплѣкемъ). жд замѣняется
русскимъ смягченіемъ на ж. а въ нѣко-
торыхъ словахъ даже на жѵ; а именно:
44. 7. пжтсііоуть (вм. нждеііжтк—іцже-
пжть). 14. 15. 22. дъжіі. (вм. дъждь, т. е.
дождь , или по народному выговору:
дожжь и држчь)- к въ словахъ крести-
тель, крырж, ьры|іеііінс. измѣнено но Ем-
кому выговору, на х: см. 41. 2, Іа-
42. 1. 12. 15. 43. 5. 7. 12. Смягченные
20) о дѣвжіж. 21) хоулшда иго. 22) аціе снѣ іссіі кокни-
*) Съ 1-го по 9-й ст. включительно вз. Остромпр. спискѣ нѣтъ.
1) іМірыгы. 2) ііепрлкьді.ны. 3) въ пепрівьді.ііѣііь млмопѣ. вт.рііііі не высте. 1) въ
ціоужемь- 5) къто ддсть ВТІІЪ
4
51
52
звуки л и и иногда означаются начер-
таніями: х и ІГ- Надстрочный знакъ
(’) показываетъ пли смягченіе звука
или опущеніе ъ-я или ь-я. Т по боль-
шей части употребляется вм. и-
Полныя Формы прилагательныхъ и
глаголовъ въ прпход- вр. сокращены.
Сверхъ того 3-е л. мн- ч. преход. вр.
весьма часто наращается окончан: -ть.
41. 3. ніодт.іісі|т.,вм. ііоудспсі|ѣ- См. вар.
41-5. нслнн гді|ію: дател. самосто-
ятел., вм. твор. пад. см. вар. къпыоі|ілго,
вм. кънннырллго .* а измѣнено па ь.
41- 8- еть?л: л эн. вин- п. мн- ч. жен. р.
41. 10. 11. оуспьиііъ: і> вм. и—кель-
Блоул>ь:см. вар. ддь, вм. ілдь- См. вар.
41. 12. проу?!: славлнск. слово вм.
иностраннаго акридъ- См. вар. исдожл-
ше: л вм. л.
41. 13. к немоу вм. къ нісілоу-
41- 14, 15- нордлньсклл. нор'ьдлііьсцтн:
по—вм. не, пли е, въ О. Е. См. вар.
41- 17. флрТеед и слдоукед. грлдоуціл:
знакъ вин. пад. мн. ч. муж- р.
42. 2. нціддьд, вм. нсѵлдніл: изъ пред-
лога пс (вм. и?) и УЛДО.
42- 5. къ сокъ: русск. <і>.
42. 8. секъірл (употребляется и съ
къірл): -кы— правильно, вм. нынѣ при-
нятаго сочетанія -кн.
42. 9. древа вм. дршл: послѣ др долж-
но стоять і.
42- 12. къі.іътліеио вм. къметлгеію.
42. 14. кръплыі, вм. кръплшіТсраі’Н. ст.
оть кръпъкъ
42- 17. потреві вм. потравить.
43.1. іішеніі|іо—пь:іі€пііг|а\ или пъше-
ііііі|к.
43- 2. неглшюі|інмь — неугасимымъ.
43. 4. 5. а гллілел: а знакъ род. п.
ед. ч. женск. р. нордлнъ. См. вар. —
дртітъсл: достигат. наклон.
43. 6. тревоую вм. трткоуіл.
43. 7. длі: разговорная «»., вм. или.
§ 277. Прим. 7.
43. іі. лрырь: прич. пр. вр. въ
краткой ф.
43. 12. бвър?ъ вм. ©ві.р?ъ(=отвергъ),
а это послѣднее вм. болгарск. ©крь?ъ
или <&кръ?ъ. Прич. прош- вр. въ крат.
кой Ф.
43. 13. вікыі вм- вояжи-
43- 27. прлвьді;: дат. пад. въ аавй-
спмостп оть жлдлтіі. См вар.
44. 6. клмъ: дат. пад- въ зависимости
отъ гл. поносити.
44. 15. нл нлмеііе, вм. нл клиеші. Такъ
же и въ О. Е.
44- 17. плдесл. гл. плети съ сл-§ 177-
Прнм. 4.
44. 22. ш;сі|т. вм. ігъсъі|т. или пт.сі.цт.
пт.— правильно.
44- 21. хрлмннт.: дат. пад.
44. 25. рл?дроушспые: д вставное.
44- 27. прѣдълояіі: т. правильно по
слѣ пр-
45. 1. посреди вм. ііосрвдъ— пшеница
вм. нынсііііцл пли пъшенні|л: род. пад.
сд. ч.— трлвд: въ вар. тривл- л пере-
шло въ «.
45- 9. іін.дшс вм. шьдъше.
45. 11. къстъргнете вм. въстръгнете
45. 12. 13. I I. коуііію и коупыіо (’ =
ь). — жлткъі правильно съ а, оть гл.
жл-тн жьн-л. крема вм. кръцд. ждтпт.: дат.
над- вм. род.
45. 15. 16. съкеръте. съялжътс: ъ знакъ
повел. накл.
45. 22. иъііъ: мѣстн. пад. при глаг.,
сложенномъ съ предл. при- (прплѣжлтн).
• 45- 23. усо вм. уьсо (= уесо^) —усго-
лети — мсти, пдъпіі. (вм. ндъшъ): род.
пад. мн. ч. прич. прош. вр.
45. 31. семь: русск. ф. вм. седмь-
46. 6. тъіеоуціл вм. тъісдірл.
46. 7. бпоуі|іі>: прич. прош. вр. им-
п. ед. ч. муж. р. въ краткой ф.
46. 8. пръдт.лъі: ® правнл. послѣ пр.
46. 17. ры|«те: повел. накл.
46. 18. оулнтъпіл: отъ гл. оупнтътн
вм- оуннтлтн-
46. 19,20. ксл, вм. вьсп: им. п. мн.
53
54
ч. ср. р. ирідъте: повел. накл. Брегъше
вм- ерігііііс.
46. 23. оукорікше. См. вар. слышавъ
вм- слышавъ.
46- 25. оуБоТнікъі. См. вар.
46. 28, 30. идите. прТ?ок-Ете. Повсл.
нак. съ и.
46. 31. ншьдше, вм. н?шьдъше или
іісшьдъіпе.
47. 3. видитъ: достпг. накл. при
глаголѣ движенія.
47. 4. ОБЪдтенд (= дрсвнерус. овод-
уеил). вм. овлъѵенл—оумълѵ* вм. оумлътд.
47. 9. въ?мъте, вм- вциитв (къ?
предлогъ , ы.ітте вм. иитле). Повел.
накл. къвьр?ъте, вм. къврь?ъте: повел.
накл.
47. 16. вицъ: древнѣйшая ф. , вм.
кыіи. См. вар.
47. 20. са шить (вп. мыіить); сд от-
дѣлено и поставлено передъ глаголомъ.
47. 17. бжыі вм. бжіііі: дат. и. ед. ч.
47. 23, 24. окоушдістс вм. окоушл-
гетс- — ліп|сдм: въ вар. см. иностран-
ное слово, покджите: повел. накл. скліць
см. вар. — іпнд?ь: см- вар.
47. 26. ѵьи — ѵіш-
47. 27. нлпслпые — илпііслніііс.
47. 29. кесарева* (вр. кеслрскдід): впн.
пад. мн. ч. ср- р. , отъ полной ф.
ксслрсвъіи, вм. кесаревъ. См. вар. —
бжьдд (вм. бжьл, пли бжьіл), съ нара-
щеніемъ и, вм. бжіііділ. См. вар.
48- 4. съкъдиьшс вм. съвдькъшс: отъ
гл. съклъі|ііі.
48. 5. окрілъмь: славлнск. слово вм.
иностраннаго хадиііда. См. вар.
48- 6. ѵьрьагснъиь , вм. трькліенъмь.
18. 7. тьрць* вм. трыіпід.
48- 8. поклоііыпес*: прич. прош. вр.
мн. ч., въ краткой ф., отъ ед. числа:
покдоньсд.
48. 9. на колъноу: двойств. ч. придъ:
и передъ пр.
48. 12. вьдхоуть: бнвхж, съ нарощен.
окончаніемъ -ть. См. вар.
48. 13. съилъкош*. «Бликоша: и по-
слѣ БЛ, НД.
48. 19. нлріі|діеио: * послѣ і|, вм. а.
Также 48. 20.
48. 20. голготл: т вм. <ь. См. вар.
Гр. ГоХуоЗа.
48. 22. съ ?ълѵыо, вм. ?лътііі&-
48.23. съмъшенъ: с вставное; огъ
гл. съідт.сити. § 86. въкоушь: прпч.
прош. вр. им. п. ед. ч. муж. р. , въ
краткой <і>., отт. гл. къкоуентіі-
48. 25. проиьнъше: прпч. прош. вр.
пм. п. ми. ч. муж. р., въ краткой ф.,
отъ гл. пропяти: а = ыі-
48. 26. къ?вьргъше вм. въ?крьгъшё.
48.27. стрт.ж*хоуть: съ нарощеніемъ
-ть. См. вар.
48.28. кьрдоу, вм. крьхоу. мѣст. п.
ед. ч. (въ верху).
48. 29. нюденскъ — поудбііскъ.
49. 2. ошіоюю. вм. ошоуімія. См. вар.
49.3. доудахоуть: съ нарощеніемъ
-ть. См. вар.
49. 5. рл?дрдгаіі: — ?д — измѣнено
изъ — ?о —.
49. 6. БОЖЬИ — БОЖІІИ.
49. 11. пріетдкиікъ, вм. пріетлвьиікъ.
См. 49. 17.
49. 12. к исілоу — къ шемоу. —
рлстдѵдя (вм. рдстлѵда): — та обра-
зовалось изъ — то —.
49. 13. прі'гддшь: прич. прош. в. ед.
ч. муж. р., вь краткой ф., отъ пригласити.
49. 11. едъішіо — едъішж.—о токъ:—
русс. ф. къ?дажь — въ?даждь.
49. 17. въ совъ: рус. ф. — домоу:
дат. п. вм. род.
49. 20. стъіжіося: рус. ф.,вм.стъіжджся.
49. 22. <5 строенья (вм, © строгеинм),
т. е. упрнвлеаія.
49. 21. когождо— когожьдо.— дъджь-
иТкъ (вм. ддъжыінкъ): род. п. мн. ч.;
т. е. изъ должниковъ.
49. 25. оьрконоу вм. прьсомоу.
49. 26. дьлжьпъ вм. длъжьнъ); упра-
вляетъ твор. пад.
55
56
49. 27. 32. мѣръ: род. пад. мн. ч. оа-
впсптъ оть творительнаго сътъмь (т.
е. стомъ). Равномѣрно и кошь (вм. кошъ)
род. пад. мн. ч.— і’іііі€ііііі|й вм. пьшсші-
і|а): род. п. сд. ч. § 230.
50.1. ыоудрѣііше: сравн. ст. п.м. пад.
мн. ч. муж. р.
50- 3. сокѣ рус. ч>. вм. секѣ.
50. 5. вѣріплі вм. ккрыіъш. См. вар.
вм.
50. 8. нсіірдкьдііъііі. аспрлкьдііѣ,
іісіірлкьдьнъш. ііеирліікдыіъ.
50. 9. жітьн: славянск. слово
иностраннаго илионл. См. нар.
50. 10. нстіннѣмь вм. іістіныіѣмь-
50. 11. вѣрігі вм. Кѣрыш.
(Смотр. Горскаго п НевоструевЛ
Описаніе Слав. Рукоп. Московск. Си-
нодальн. Библ. Отд. I. стр. 208—215).
вм. ,
V. ИЗЪ СТИХИРАРЯ,
по списку 1157 г.*) {Въ Сгііод. Библ. № 589).
2. подъ 24-мъ числомъ ноли.
Изъ стихиръ св муч. Борису и Глѣбу.
КъіМН ПОХКЛЛЫІЪІІІМН КѢІІЫ|ІІ. КѢІІЬ-
УЛІІМЪ ПѢКАіеМАІА. рЛ^ДѢЛСНЛІЛ телесьмл.
II съкъііоупленліА доушсю. КѣрЫІЪІНМЪ
людьмъ теіілліл ^лстоупышкл. землл
роусьскънл оудоБрѣпніе. н кьсѣгл вьсе-
ленъпл илсдла-.еіініе. моужеоумыі мимъ
СЪМЪІСЛОМЬ БѢСОКЬСБОуіО дьржлкоу р.\7,-
ДроуіНЫНАІА. ХрНСТОКОМЬ ІІОДОБІІіеМЬ
ПОДАІОфАДГО миръ II КСЛІІІО МИЛОСТЬ-:-
КъіМН ПѢСНЫІЪІІІМІІ докротамн. оукрА-
СНМЪ ПѢВАІСМАГЛ. РОМАНА СІІЛОу ІІМОу-
І|ІААГ0. ІІЛ стрлстн ДОБЛССТЬМН. И ДА-
ВИДА коупыіо рькыінтелА. оел счѣ-
ТНЛѢ присно СІИАІ01|ІЛ II О^АрАЮЦІЛ.
СВѢТОМЬ ДОКрОДѢТСАНН. КЛАГОУЬСТІІКЪІІЛ
ВЬСА. христовъ! БО ^АПОКѢДІІ БОЖЬ-
1. подъ 2-мъ числомъ ЯНВАРЯ.
Изъ стихиръ на предпразднество Бо-
гоявленія.
Оуждсъ къ видѣти некоу и ?емлн.
ткоры|л къ рътѣ ОБНЛЖЬиіЛСА. хрырс-
нніе отъ рлвл 5;л нлше спсенніе прн-
НМЪІІІЛ. Іі ЛИТИ АНГСЛЬСТНІІ днклАлхоу-
са стрлхомь іі рлдостню. Съ НИМИ
же покллндіемъ тн са съплсіі пасъ
ДыіЬСЬ ПОДЫШИ ОСКАЦІАІОТЬСА СЪСТА-
і:н и рлэдъл аістьса нердлнъ исконхъ **)
КОДЪ. ВЪ^КрАІ|ІАІ€ТЬ струи. вллдъікоу
ВИДА КрЫ|ІАІОІ|ІАСАѵ
ІЛко цаовѣкъ къ рѣУѢ. прнде Хри-
стѣ і|і>слрю. н рлпьскоіе кры|іеніпе.
ПрІНАТІІ ТЪІ|ІІІШНСА вллже. отъ пръдъ-
тетекъі роукъі. грѣхъ ради нліініхъ
уловѣколюбу€-:-
10
15
ПрАМО ГЛАСОу ВЪПІІЮІ|ІААГО ВЪ ПОу-
стъінн. оуготоклнте поуть ГОСПОДЫІЬ.
прнде господь окрл^ъ ракл къспрпіімъ.
крЫ|іеіІІПА просд. НСКѢДЪІН ГрѣХА. ВІІ-
ДЫІІЛ ТА КОДЫ И ОуКОІАПІДСА. Тре-
петьнъ бъість предътеул. и къ5;піі гла-
гола. НАКО Просвѣтить СВѢТИЛЬНИКЪ
СВѢТА. КЛКО роуколожнть рлвъ КЛАДЪІ-
СТКЫІЪІІА. ПрОСЛАКНСТАСЛ СЛАКЫІО. БЬ-
СѢМЪ ІІОДАІОЦІААГО НАМЪ МІІрЪ Н В6-
лніо милость-:-
Къімн доухокьнъінмн слокесъі. съ-
стакіімъ прладыінкъ ТЬСТЫІЪ. нрссллк-
ноую моууеннкоу. іхже хрнстл рлдн
ОСТАКНСТА. ТЬЛѢІІЬНОуіО СЛАКоу ?€МЛЬ-
ноую. окъ бо проБодснніе къ рег.рл
коу. ОСВАТН МЛ- Іі КОДЪ! СіІСС. ВЪ^СМ-
прніАТЪ. окъ же ілко лгнпі|ь ^лколенъ
ЛАІІ мнроу Гр-ѢХЪІБЪІСТЬ. ілже достонно отъ хрнстл нрн-
*) Здѣсь опущены пѣвческіе знаки которые стоятъ надъ словами- ’*) Чит- іцъ
СВОИХЪ.
57
58
ПСТД. ні|ѣленнп ДАръ. вьсѣмъ про-
саі|ініімъ. рддостыю и кедню милость-;-
— Правописаніе русское. По мѣст-
ному выговору і| переходитъ въ у;
нанр. въ рътт., къ ръуъ, лііун , вм. въ
рѣі|ѣ, къ рѣі|ѣ, дііі|Н, т. е. лики; іі на
оборотъ — ѵ въ і|; іровѣкъ вм. уло-
въкъ. § 37. Пр. 4.
— Употребляются полныя , несо-
кращенныя «і«ормы въ склоненіи при-
VI. ИЗЪ
лагательныхъ п въ преходящемъ вре-
мени; напр. въпнюфллго, похвллі.нъінмн
днвлилхоуса.
55. 5. хрыреіііііс — кры|і€ніпс.
55. 11. нердлііъ— нордлпъ.
56- 4. телесыіл — тѣлесыіл.
56. 6. земли род. пад. ед. ч.
56- 8. нлсллженніе — плеллждеиніе-
56. 27. дпіні|к — лгиы|ь-
57. 1. нірленіііл — нсірлеіііііл.
ЕВАНГЕЛІЯ
по списку Добрилову, 1 і
Пос.иъсмвіе.
Къ Дѣ /8 II X ОК ІІАПІІСАНЪІ БЪІІІІА
«К .
КИІІГЪІ СНА МІ|А лкъгоу 8К ДIIЬ МНОЮ
грѣшыіъімь ракомъ II дылкомь стхъ
ЛИЛЪ КОСТАНТІІНОМЬ А МНрЬСКЪІ ДОБ-
рнло семеоноу ПОПОКН СТГО ПОЛНА
ПрТУА л БрАТЬП II ОІ|Н АЖ€ ВЪІ ІіДѢ
крнко а нспрдкнкъиіе уьтъте же л не
клыіѣтс пко же рлдоуіетьел женихъ
О ІІ6КѢСТѢ ТАКО рАДЖТЬСА ПНС6І|Ь ВИДА
'4 г. (Во Румлнц. ліуз.')
же БАіие15 ісъ. н съкѣснніл11 одръ
на ніемь же оеллкліенъін лежлиіе15.
видѣвъ же ісъ кьроу нхъ глл осааб-
ліеномоу УАДО юпоуі|ілютьтнсл‘6 * гръ-
сн ткон. КАуоу” же НѢКОТОрііИ18 * ш
КНІІЖЫІІІКЪ тоу СѢДАЦіе II ІІОМЪІШЛІЛ-
хоу‘э къ ердіріхъ своихъ уто се2°
ТАКО ГАТЬ ^лоу рѣУЬ21. кто’22 можеть
ОСТАВАІАТН^ГрѣХЪІ ТОКМО21 ЮДИНЪ КЪ.
о И р.цоуиѣвъ ІСЪ ДХМЬ СКОНМЬ ПКО
ПОСЛѢДЫШИ листъ.
Л1|). 2, 1 — 12. 14 — 17.
Къ оно. къннде ісъ въ каперна-
оумъ *. II СЛЪІШАША 2 ПКО КЪ ДОМОу
іесть н лбыс5 съвьрАінАса'1 мпо^н 15
пко пнкомоу же не къмѣстнтнса5 іііі
прѣдъ дкьрьмн іі глапіе6 нмъ слово
іі ііріікедоніА1 къ немоу ноелціе осла-
бленъ жнламн. носимъ” тетъірьмн н не
могоіна” прііетоупнтіі къ немоу10 нл- 2(,
рОДА ДѢЛИ11. рА^ОрНІІІЛ СТрОПЪ12 НДС-
сн помъпнлпіоть къ севѣ. и реѵе нмъ
уто тлко помъішлаіётс25 къ севе.
уто20 іесть оудоБѣіе реіріі оеллбле-
номоу ЙПОуі|ІАЮТЬТНСА грѣСН ТКОІІ
ИЛИ реірн КЪСТАІІН восьми одръ СКОІІ
II ХОДИ. ДА КѢСТе пко КЛАСТЬ нмать2’’
сііъ улвѵеекъ28. нл ^емлн йноуцілтн
гръхъі. глл ослАвленомоу теке глю
къстлнн къ^ьмн одръ СВОН II ндн къ
домъ скон. іі въстлкъ лкые 0 къ^емъ °
одръ іі^нде прѣдо31 ксѣмн. пко же
I) ІІ1С въ кдіібръіілоумъ. 2) || Сіоухъ БИСТЬ. 3) ЛБ’.ІІЕ 1) СЪБЬрЛШИСЛ 1ЛЫ10311 5) ико
къ томоу не въмі|ілах&сд. 6) глллше. 7)прндошл. н) носима !>) не могаціс. 10) кри-
тикъ ніеиоу. 1 Г) ради. 12) отъкръіши покровъ. 13) іідежс бѣ и прокоплвъніе. 11) съ-
вксіиид. 15) ЛЕЖ1ЛШ6. 16) ОТЪІІОуірЛІКТЬСИ ТЕБѢ. 17) Бѣ.іх*. 16) ІСДІІІІІІ. 10) поиъі-
ііілѣ№і|ііе. 20) тьто сь. 21) хоулж. 22) къто. 23) отъіюуірлтн. 21) тъкъмо. 25) тьто
СІІЦЕ ІІОМТЛіиДѢЮІб. въ ердіріхъ вЛШИХЪ. 86) ТЬТО. 27) ІІМЛЛІЬ, 28) тлокѣуьскъііі.
20) лкіііе. 30) възылъ. 31) пръдъ вьсвип.
59
60
ДНКНТНСА ВСѢМЪ52 Н СЛДВІІТН БД глціе.
іако нііколнже сице55 кндѣхомъ.
Къ оно. мимо грлдъін ІСЪ1. кпд®
леугню длфеокд2 сѣдаіцл нд мъітыін-
І|ІІ. II глд. іемоу ИДИ ПО МП®5. Н ВСТАВЪ 5
нде къ слѣдъ іі къТ къ^лежлцпо* іемоу
къ дому іего. н мно^н5 МЪІТДрН II
ГрѢШЫІІІІ|ІІ къ^леждхоу0 СО ІСМЬ II съ
ОуѴСІІІІКЪІ ІСГО. БАХОу1 КО МІІО^ІІІІ ПО
ІІІСМЬ НДОША8 II КЪННЖЫІІИ|Н II фдріі- ІО
СѢН° КІІДѢІПД ІАДОуі|ІЛ СЪ мъітдрн10 II
грѣшыінкы іі глдхоу*' оууеннкомъ іего.
УТО1'2 * * съ мъітдрн'5 Н грѣІНЫІНКЫ ІАСТЬ**
іі пыеть н слъіііілкъ ісъ15 * 17 глд нмъ.
не Ш|іють<0 съдрліііін крдуд11 нъ кола- 13
цнін'8не прндохъ копріцъкдтъ прлкедь-
ннкъ19. нъ грѣіпыінкъ КЪ ПОКАІАНЫе2".
йір. 7, 31 — 37.
Къ оно. прѣшедъ1 ісъ й пр®дѣлъ
тоурескъ іі сндонескъ2. приде нд мо- 2(,
ре гдлнлѣііеко5. межю1 пр®д®лъі де-
капольскъі. н въведопід къ немоу ^д-
ІАКЛНКЪ5 II молдхоуть 11° ДД ВЪ^ЛО-
ЖІІТЬ ІІЛНЬ роукоу. II ПОІСМЪІ II ОСОБЬ7
й нлродл. къложн перьстъі4 скоіл въ 25
сущи іего. и плюноу9 н косну къ піедъшеіе18 къ силѣ.
гцъікъ іего. н во^ьрѣвъ 10 нд іісбо
къ7,дъхпоуіъ глл іемоу. іефъочим1 ‘л
іежс іесть йкер^нсд12. и двые15 йкер-
?ОСТДСА СЛУХА іего. II рД^ДрѣШНСА
оу^д іа^ъікд іего іі гллше1'1 уіісто н
^лпрѣтн нмъ да ннкомоу е не повѣ-
дать іелнко же нмъ ^длр®і|іліпе|5. онн
же плѵе іцлнхд пропок®ддхоу'(: глюціе
доерь ксек1 творить, и глоухъімъ’8
творить СЛЫШАТИ. II НѢМЫМЪ19 глдтн.
Мр. 8, 34 — 37. 9, 1.
Ре гь. нже хоціеть по мн®1 нтн.
дд йкержетьсА2 секе. и къ^ьмѣть'
кртъ свои н грлдѣть1 но мн®. нже во
діре хоціеть дііію5 скою сіістн по-
гоувнть іо. н нже погоукнть дііію''
свою мене рддн п іеуллыл7 тъ сіісеть
ю кліа ко іесть польза8 ѵлвкоу. дціе
прног.рАціеть весь миръ И йціетнть
ДШЮ СВОЮ9. НЛП тто'° ДДСТЬ УЛККЪ
іцмѣіюу ііл діііп скоіеіі.
II глд" нмъ прлко12 ГЛІ0 ВАМЪ,
соуть дроу^нн'5 й сде11 стоілцінхъ
нже и®15 нмуть къкоуентіі съмертн*8
дондеже кидать’1 цртко г.жые. при-
32) ві.сѣмъ- 33) тако.
1) мимо ндъі ніс. 2) леуіпа ллъфеоел. 3) по мъііѣ иди- 1) въ^леждціоу. 5) і.іъію^н
мь^допмі>і|н. 6) въ;лбждлх<% съ іГісоиь. 7) г.®ахл ео мъііо^іі. 8) идоіиа. 9) ф.ірисеіі.
10) впдѣвъше и ®д&і|іъ съ мі>;доиы]іі. Іі) гллііхж. 12) уьто. 13) съ пь?дош.іы|Г
11) ѣсть іі пнють. 15) «Іс. 16) ико не трѣноуілть. 17) крдѵл 18) еолАіреіі.
10) прлвьдііііііъ. 20) нл покдлиніе.
1) пшъдъ іііс. 2) турьскъ и ендоиьекъ. 3) гллнленско 4) ііеждоу. 5) н приведенія.
къ іпсиоу. глоухл и ііѣпл. 6) иолплх» іего. 7) поііі.іъ и іеднного отъ нлродл. 8)
ІІІірЪСТЪІ. !>) ІІЛІІНлІІЪ косна и къ нцъікъ. 10) въ^ьрккъ. 11) сффЛФл. 12) рл?-
врі.^нсд. 13) дЕніс рл^връ;остісд. 11) глдлше. 15) ?лпрт.фідше 16) пропокѣдллхж
и црѣіцлнше діівлидхжел глиьціе. 17) вьсе. 18) глоухъш. 19) ііѣііънй.
1) по мънѣ. 2) дд отврыкетьел. 3) къ^ьмсть. 4) грддеть. по мън®. 5) дшж. 6) діііж.
7) еклпгелнн. 8) польза іесть. 0) прііокріетіі вьсь инръ. н отъі|іетитн діііж сво«.
10) ѵьто ко. 11) глдлше. 12) динн- 13) іединіі. 11) сьде. 15) не. 16) съмьртн.
17) доньдеже оу?ьрять цретвніе еапііе. 18) ііріинъдъше-
61
62
— Эго Евангеліе недѣльное.
— Правописаніе русское. & и іл во-
все нѣтъ, л смѣшивается съ И и пе-
реходитъ въ я, послѣ шипящихъ; напр.
БТ1ШД, СЛЪШІЛПІЛ (вм. БИІОІ, СЛ'ЫШЯШЖ). Ѣ
смѣшивается съ с. Сравнительно съ
Галицкимъ сп. Евангелія особенно за-
мѣтно въ атомъ спискѣ подновленіе
текста въ переходѣ ъ и ь въ о и с ,
какъ въ корняхъ словъ, такъ и въ
окончаніяхъ.
57. 5, 7. л ипрьски. я врятыл- Вліяніе
народной рѣчи нъ сочетаніи предложе-
ній. См. § 285. костантнііоиь —костдн-
тнмъмь- ііртѵд — пръдътеуд.
57. 8. 9. УІ.ТТ.ТС- кльнъте: повел. накл.
57. 10. ішсеі|і> — ішсы(ь.
57. 11. слинілшл: дѣйств. залогъ вм.
безличнаго выраженія: слоухъ вистъ.
§ 261. Прим. 1.
57. 18. нос«і|іе: прич. наст. вр. им.
п. мн. ч. муж. р. ослдБлеиъ- носимъ:
вин. п. ед. ч.
58. 1. <5ііоуі|іаюті>тнсд: тп стоитъ ме-
жду глаголомъ и -са.
58. 6. скдаірс: прпч. наст, вр. им. п.
мн. ч. муж. р.
58. 8. ^лоу (вм. ^ълж) ръуі,. См. вар.
58. 9. остлклити. См. вар
58. 13. оудокъіс: ср. ст. отъ оудокь-но.
58. 15. к(цы.ііі — въ^шн.
58- 17. улктсскъ — удвуьскъ.
58- 18. теве — теки.
58-20. къ^снъ : - къ^ъиъ. Прич. пр.вр.
58. 21. предо — прт.дъ.
59. 4. длфт.окл — ллфеокл.
59. 8, со — съ.
59. 10. фтрнстпі — флрнееіі-
59. 15. боллі|ііііі вм. волді|іеіі; прич.
наст. вр. им. пад. мн. ч. муж. р. ,
въ полной <і>.
59. 16. прп^ъклтъ; достиг. накл. при
глаголѣ прндодъ.
59.10. прлвсдмпікъ —прлвьдыііікъ. Род'
пад. мн. ч. , равно какъ и грт.ші>ннкъ.
Въ значеніи винительнаго.
59. 19. прѣшедъ — ііръшьдъ.
59. 20. тоурсскъ и сндонсскъ—тоурьскъ
и сндоньскъ. Род. пад. мн. ч. въ крат. ч>.
59. 21. гллилъііеко — глліілснско. —
иеапо: русск. «і>. вм. междоу.
59. 22. ^лглкликъ. См. вар;
59. 23. молахоуть:съ нарощеніемъ-ть-
59- 21. поіеми (вм. іюииъіі): іеии: прич.
прош. вр. отъ гл. ытн, съ измѣнені-
емъ и на ге іі — сго. особь. См. вар.
59. 25. перьсти — прьсти.
59. 26.60. 1. илюиоу: выражено изъ-
наклоненіемъ вм. причастія. См. вар.
явит. къ и^икъ: въ зависимости отъ гл.
косн8. ко^ьръкъ — къ^ртвъ-
60. 3. бкер^пед — ©Еьр^нсл, по бол-
гарски бкрь^пел. йвер^остлсл — і&иьр^о
стлса, по болгарски йкрь^остлса. Двой-
ств. ч., равно какъ и сЛ8ХД-
60. 8. іцлндд — іцъ лнхл, откуда
н^ліішьніііі. § 263. Прим. 1.
60-9,10. глоухииъ, ітгымъ: дател.
отношенія къ лицу вм. впнпт. См. вар.
60. 13. шксржстьса — (йіікржеткса ,
по болгар. ©врьжетьса. въ^ыіъть —
къ^ылеть.
60. 11. градять — градвть-
60. 18. клп — польза. § 261-
60. 19. кссь — кьеь-
60. 21. пл дйіі своіеіі: мѣстн. пад., т.
е., за душу свою.
60. 22. право: славянск. слово, вм.
иностраннаго аминь. См. вар.
60. 23. дроу^іш — иные.
60. 24. иъ — не. сылертіі — съиьртн,
по болгарски съирътіі.
60. 25. доіідежс—доньдсжс. прншедъ-
ШС№ — ПрІІШЬДЪІІіеіС.
(Смотр. Востокова Описаніе Рус. и
Слов. Рукоп. Румянц. Муз. 171).
63
64
VII. изъ паремейника
по рукописи ХнланЬарі
ИЗЪ КНИГИ БЫТІЯ.
Гл. 1, ст. 1 — 13.
Исканіи створи кгъ неко Н ?€МД.
^сміл же кіа некнднмл н пеоукряше*
па и тъмл кръхоу ке^ъднъі. и дхъ
кжіі'і ноііілпіесд кръхоу кодъі. и ре
КЪ ДД КЖДСТЪ СКЁІТЪ И КЪІ СКІАТЪ. II
КНДІА кгъ сватъ ъко докро. *) II рл?-
лжтп кгъ междоу скатомъ и междоу
ТЪМОЛ. II ІІЛре КЪ СВІЛТЪ ДІІъ. А ТЪМЖ
нлрс НОЦІЪ. Н БЪ КСрЪ II къі оутро
ДІІЪ .Л. II ре КЪ ДА падетъ ІІЛ ткър-
ДІІ ІІОСрІАДѢ КОДЪІ. А ДА КЖДСТЪ рЛ?-
ЛАѴТ.АЦ1ІІ междоу КОДОА. **) И КЪІ ТАКО,
н сткорн къ ткръдъ. II рл^лжѵи кгъ
междоу кодоа. ько же къ надъ ткръ-
днл. междоу кодоа иже к?> подъ
ТКрЪДНЖ. II КЪІ ТАКО ІІАре" кгъ ткръдъ
неко. іі кпд?, къ і-.ко докро. и къ
керъ іі къі оутро дііъ .к. и рс кгъ
дл снъмстъсд кода аже подъ неке-
сеілъ въ сънъілъ единъ, и дл сд
«КИТЪ соуінл II КЪІ ТАКО. II СІІАТЪСД
кода иже подъ некесемъ къ спъмъі
своа. н ъкнсд соуінл. н нлре къ соуша
^емд. а стлвъі водою ндре" моръ, и
видъ къ т>ко докро. іі ре кгъ дл протк-
нетъ ^емд тръкж СШИЛА. II С11АЦІЖА
СЪМД ПО родоу II ІІ ІІДОКЪСТКІІІО. II
древо плодовито ткордціее плодъ, емоу
же семд его кнемъ по родоу н пбкъ-
СТВІІіб. I А ?емн. II КЪІ ТАКО. II про-
Здке ?еміл тръвл сшила. іі сѣлціее
США по родоу II гі пбкъсткіно. II
дръво плодовито, ткордціее плодъ,
емоу же съмд емоу внемъ по родоу
•кои (у про(/) Григоровича).
н по ?еми. н видъ къ т.ко докро. н
къі керъ н къі оутро дііъ .г.
І'.і. І,ст. 24—31; гл. 2, ст. 1—3.
Ре къ дл наведетъ ^емт. діііж
Я жива. нлродл УетКрІМІОГА. II ГЛДЪІ н
доард ^еМІІЪІА. II СКОТЪ! II КЪСД ГЛ-
ДЪІ ^емъскъіл ндродъі. и къГ тлко н
сткорн къ ^кърн ^емъскъіА н нлродъі
ІІХЪ. II СКОТЪ! НХЪ н плродъі Іхъ. II
ІО КЪСД ГАДЪ! ^емъскъіл ІІЛрОДЪІ нх’.. II
кндт. къ ііко докро. и ре къ ство-
римъ тлккл по ібкрл^к плпіемоу. и по
пбкъсткіно. н ДА ШКЛАДЛСТЪ рЪІКЛМН
МОрЪСКЪІМН. II ПТИЦАМИ ІІСКСІІЪІМН I
і.-> скотъі. іі въсса ^емед. н глдъі късъ-
МІІ ПрІЛСМЪІКААЦіа ПО %СМТ. II СТКОрН
КЪ ТЛККЛ ПО (йкрл^оу кжііібмк. МЖЖА
іі жена сткорнлъ есть, и кдгослокі
А КЪ ГЛД. рлсТНТАСД Н ПЛОДНТАСД
20 ІІСПЛЪІПІТА ^€МЛ II йІКЛАДЛНТА €А. II
(бкллдлнтл рЪІКЛМІІ МОрЪСКЪІМН. Н ПТИ-
ЦАМИ некеснъмн. и въсвмі скотъі н
въсел і^емеА. и въсъмн гадъі пръ-
смъіклемТ. н ре къ се длхъ клмъ къск-
25 кж трілкж съмкнТтж. скАціж съмд. еже
естъ кръх« ?емд. н въсъко дръко еже
нмл къ сенъ плодъ, съмене скменТтд
клмъ КЖДЖТЪ КЪ ѢДЪ. II късвмъ ?къ-
ремъ ^емъскъімъ. н късъмъ птицамъ
30 некссігымъ. II ВЪСЪКН ПръсМЪІКЛАЦЮ-
моусд по ^емТ. еже нмлтъ къ секъ
ДІІІЖ ЖИКОТІІЖА. н късъкж тръкж ^ллт-
ІІЖА ВЪ ѢДЪ. II КЪ! ТАКО Н ВИДЪ КЪ
късъ ілже створн. н се докрл ^ъло.
г,5 іі къѴ къ" іі къі оутро дііъ .г. съвръше
іі неко іі земл и въса лъпотж ею.
) За тпіъмъ въ р. и бъ^ **) За іпѣт въ р- свободна.
65
66
II СЪВрЪІПН БЪ ВЪ ДНѢ .$. ДѢЛА СБОѢ,
кіже створі. н поѵнвъ дііъ .?. 11 с*н
^лне къ пъ поу'і. й късіахъ дѣлъ сво-
ихъ лже ИЛѴЛТЪ БЪ ткорі'тн.
Г.і. 2, ст. 4 — 19.
Си КІІНГЪІ КЪІГІІѢ НСІіСІІ I ?€МІ.
въ нъ же дііъ створи къ неко и ?емд.
II КЪСѢКЪ ^ЛЛКЪ ДЖБрЛКІІМ. прежде
даже не къГ по ^емн. късѣкл трьвл
селили прежде даже не про^дке. не
йдъждн къ нл земд. н улккоу не кп
ДѢЛАТИ ?€МА. ИСТОЧНИКЪ 1ІСХОДѢІ1ІС Й
^емд. іі ііліілшпе въее лнце ^емн. н
съ^дл къ улккл нръстнл й ^емд. н
доуііж нл лице его дъхііовеііне жи-
вотное. и къ уликъ кт» діііж жнкж. н
НАСАДИ къ рлн къ едеіліл нл късто-
цілхъ. іі къке улика къ его же ство-
ри. къснѣ бъ плкъі й ^емд къекіко
дрілко красно й^рдкомъ. и докро къ
снілдъ. іі древо жікотное посреди
рдкі. н древо еже вндѣтн рл’^оумііое
довроу н 7,ліо. ръкл же исходитъ й
едемА нл плАДііе и нлплетъ рлн. й-
тждоу рл^дѣльетъед нл .д. удстн.
нмл едіііюп фТсеюпъ, си йбъхода-
цііі ^емд екллтъскжА. тоунде естъ
^лдто. ^лато же ^емл тоа докро. т»
естъ лнътрлсъ. и клменъ ^еленъін.
нмд рѣца .к. гнйнъ. си йкъходдцін
къса ^емд птікопъскжл. ръкл .г. тигръ,
сн текжцін премо лсоурнймъ. ръкл
же .д. сн ефрлтъ. і поятъ гъ къ
улика его же створи, и въкеде і в рдн
ПНЦІЖ. ДІІІЛЛТН I хрлннті. II ^ЛПОКѢДА
гъ къ адлмоу. глд й иъсекого дрѣкл
скірлго к рлн ВЪ ДІОДЪ ѢЖДЪ. А й
древа еже рА^оумѣклтн ^лоу и докрн.
не ѣднтл й него дл не съмртіІА оуи-
* —*
ретл. и ре гъ къ не довро б-ытіі
улккоу единой», створшлъ емоу по-
могъ къ нъ. и створи БЪ ПЛКЪІ й
ігемд КЪСА 7,КѢрА ДЖГ.рДКНЪІА II КЪСА
птнцд некесііъід. іі прнведе къ адл-
з моу вндетн уто ндретъ а. н въсѣкъ
еже ндреѵетъ а'мъ діііж жнвж се
іімд ем».
иаремсіСиико.иъ называется книга ,
(о содержащая въ се.бѣ собраніе паре-
мій , пли мѣстъ , избранныхъ изъ Св.
Писанія, читаемыхъ въ праздники на
вечерни.
Правописаніе древне - болгарское.
Носовыя буквы постоянно отличаются
15 отъ чистыхъ гласныхъ, ѣ, строго от-
личаясь отъ е, употребляется пра-
вильно, и весьма часто переходитъ въ
и; равно какъ и и (пли а) — въ ѣ.
ъ и ь смѣшиваются, такъ что ъ обык-
новенно ставится вм. ь. д смягчается
20 въ жд; но вм. шт употребляется щ.
"Употребляются начертанія ъі и а.
Подновленіе древняго текста обо-
значилось въ смѣшеніи а» съ л, и кое-
гдѣ въ опущеніи ъ-л пли ь-л. Даже
встрѣчаются € и о вм. полугласныхъ;
25 напр. весъ родотъ (вм. кьеь родятъ) ,
Исход. 1, 6.
Этотъ памятникъ замѣчателенъ древ-
нѣйшими полными «нормами прилага-
тельныхъ, каковы напр. ткръдлего, кртп-
клего , лръвлего, г^дзірлего, въеъкоемв
зо (вм. кьенкоуеиоу) и т. п-
63. 3. нскшііі: въ псправл. текстѣ:
въ плѵллт..
63. 3, 15. 64. 8, 11, 1(і, 18, 34. 65.
2, 7, 18 и въ др. мѣстахъ: сткорн вм.
сътиорн, ^еии, вм. ;еили, постоянно
5Г — ^еыіж.
63- 4, 5. кіл —бъ. тъмл — тьмл. кръ-
хоу — врьхоу. яе^дъпъі. ве? —пред-
логъ; ъ переходитъ упасъ въ о: без-
донный.
63. 7, 8. БтДСТЪ — бждсть. свитъ —
во
СВѢТЪ. ІІІІДП — ВИДѢ
5
67
68
63. 8, 9, ІО. т.ко— ико. свитомъ —
свътыль ТЪЧОА — ТЫ.ІОИ ДІІЪ -------- ДІІЬ
^день).
63. II. і 2. ИОфЪ —НОфЬ БтДбТЪ—БЖ-
ДСТЬ-
68. 13. носридъ— іюсртдѣ рл?ла-
Утлцін — рл?лжѵлжі|ін жен. р.
63. I 1 ВОДОЙ — ВОДОЙ..
63. 15, 16. ткръдъ—тврьдь (твердь).—
твръдна — ткрьдніж.
63 17. тже — иже
63.21 спъмбтъсіі: отъ сънатнса, вм.
съііылетьса
63- 22. са ткнтъ — сл г вить (явится).
63. 23 сіптъса, оть гл. сънитнсд'
-тъ приставка къ Прош, вр- С И, вм. сына.
63. 2 1. т.;ке — иже- небесенъ — не-
бссьпь снъілъі — съііъілы (сошлъі).
63. 25, 26- т-внса — ивнса-—водныя —
кодыіыа.
63. 27, 28. т,ко —ико. — ?еиа—?сиіл,
т. с. земля. —тртвж вм. тривж, т. с.
ТрЛКЖ- — СТ.ІЛНЖА — сѣілныіжж. — ст-
аціи — СѢДфлІЖ.
63. 29. ІІДОБЪСТВІІІО — 110ДОБЬСТКНІО
63. 31. внсілъ — къ нсмь, въ ніемь.
63, 33. съыижа — сьинжіж-
64- 1. іцкедетъ—іцкедеть ?емъ—Іреии.
64, 5. ѵеткрпногл — ѵеткероногл.
64. 6. ^вира—?втрл иин. п. мн. ч.
64, 7- ^еиъскыд — цемьскъпа.
64. 13. 11. (іІБЛЛДЛбТЪ — шл.тдліеть-
моръскыии* — морьскымн.
64.11.15 нсБсііиин— іісбсыіыміі въсса
Земед — ньссіж ^еілеіж. — ііъстміі кьстын.
64. 16. НрПСМЪІКЛАфЖ — ПрѢСМЪІКМЖфА.
64. 17. Ежишілв: полная «і>. на -оінв
вм- -161.18-
64. 18,19. есть—іесть- — рлстіітдса—
и слѣдующіе ѳа тЬмь глаголы, въ
двойств. ч.
64. 20,22. ёа — №Ш—псвеснъміі—не-
БССЫІЪНЛП.
64. 23. въсѣміі — кьстиіі. въсеа ?с-
иса — кьсеіж ^еиеіж. — пръсиъінаеиі;
въч>ормь нрцч. страд. залог. наст. вр.
64. 25. еъстк,., трйвж—вьсинж тривж,
или трлвж.
64.26,27. есть—іесть. връхв крк-
Хоу.—^смт: род. п—къст.ко - вьсико-
нм.т—нілдть.
64. 28,-29, 30. бжджтъ — б^джть.
^емъскыілъ = ^еільскънлъ. невеснынъ —
іісбссыіыілъ. пръсмыклафоілоуса пртсмъікл-
іжціеілоуса
64- 31. нмліъ — нмлть.
64. 32. жнкотнжа— жіікотьнжіж-—^ад-
ѵнжл — ^ЛЛТЫІЖІЖ-
64. 34. късг.—вьси-• иин- п. мн. ч-ср. р.
64. 35. съвръше: 3 лпц- прош. вр.
ед. ч. вм. съвръшн
64. 36. ^ема - ?ешж. - въса—вьси..
65. 1. свот. — свои-
65. 3. въ нъ—въ нь—въсйхъ - вьекхъ.
65. 1. аже—иже: вин. п- мн. ч. ср.
р.— нимъ: съ приставкою -тъ, 3-е л.
прош. вр-
65. 6. бъітнт. — выти іа. — іісбсіі и
^сн'і: дат. пад. вм. род.
65. 7. къ нъ — къ пь. дііъ—дІіь—
?сма — ^еіш
65 8. късѣкъ — кьсикъ. — джнрдв-
ІІЪІ — д&Брдвьнън- приждс' — пртждб.
65. 9. въсткл вьсивд. тртв.т трака.
65. 10. С61ІІ.ТТ - ССАЫІДИ. --- преж-
де: рядомъ съ другимъ правописані-
емъ; нрижде.
65. 11. нл ?сма^—нл ^сииѵ—би—къ-
доіа.* впн. н род. п. ед. ч.
65- 12. НСТОТІІІІКЪ — НСТОУЫІНКЪ. —
нсходт.шс — исходите, вм. ііЪходилшё
65. I 1. нръстна — прьстінж
65- 15. животное — жнкотьноіе.
65-17. нъ едсмй — въ сдслге. —
НЛ БЪСТОЦІЛХЪ—нл въстоцсхъ
65. 19. късігк: въ пспр. тек. нпро^йвс.
65. 20- дрілко—дртво- — Ширакомъ —
о^рлкъмь-
65.21. спидъ — ептдь — жінотнос —
ЖІІКОТІІІОК-
65. 23. ?аю — ?ъдоу. — всходитъ —
исходить.
65. 21. інпалдне- ниіаддьнс. ндплетъ,
6»
70
вм. НЛПЛЮТЬ, ОТЪ ГЛ. НЛПЛТН, вм. НЛПЛ-
итн (безъ вставнаго ц).
65. 25. рдздѣлт.стъса— рдздт.лкіюгьс*.
65- 26. сн ЫБЪ.ѵодлфН: им. п. ед. ч. ж. р.
65. 27. ^емл — :}бміж- екдітъскжа —
свитснжи-
§5- 29. клменъ—камень- рѣірл — рѣі|ѣ
65.31. къса зеиа етпшнъскжА - вьсіж
?емів етныііьскжіж
65. 32. си текжфн: пм. п. ед. ч. жен. р.
65. 33. і,«атъ: съ окончаніемъ -тъ ,
прош. вр. отъ гл. поити, гъ— гь-, господь.
65. 31. в рлн іпіфж—въ рлн іінірд (род. п.
ед. ч.). Въ испр текстѣ - къ рл'н сладости.
VIII. ИЗЪ СЛУЖЕБНИКА
(По рукоп. Сииод.
Помани гіі ксако спйьстко прлко-
кърнъіхъ. прлклі|інхъ слово ткоісГл
іістіпгы. и ксако про^коутерьстко. II
дыаконьстко іёлх (іі хѣ; іі кслѵьскаго
СІ|Гсіпітьсклго УИНА. €І|ІС прііноснмти 5
слокьсноую сто слоужку. 6 кселеііѣн.
стѣіі іі съБорііѣіі аплтѣІі І|рКІ. о къ
УТОТѢ II УГЪ ЖІІТІІіІ ЖНК0уі|ІІІХЪ. <й
Блгокѣрпсмь іі г.охрлнимсмь КІІЙ^ІІ НЛ-
шемь. іім. іі о всѣхъ солАрьхъ іі ІО
го коііхъ іего. длжь іімъ гіі мирно
клѵтво. ДД II МЪІ к ТИШИНѢ ііхъ. тихо
и бс^мълъкііо жнтиіё поживемъ, къ
ИСАКОМЪ БЛГОВѢрѢН II УТОТѢ-?
Къ пьрвъі помани гіі архніёппд ііл- >5
піего. іім. іего же дджь стмъ тко-
І|МЪ Іірккдмъ. КЪ мирѣ УѢЛА УТІІД.
СДрЛКЛ. ДЪЛГОДІІЬСТКОУІОІ|ІХ ПрЛКАЦІЛ
сло ткоіш нстнпъі:- сде пома жіік.
Помани гіі рлкы ткоіл. м. о съдрл- 20
ВІІІІ II (іі СііНІІІІ. ІІ (ОПОуі|ІСІІНІІ грѣховъ
ііхъ. остдвн іімъ ксако прегрѣшениіс
волною іі неволнок-:-
Помани гіі грд к немже прніпьль-
ствоуймъ. и всакого грддд и страну.
И Вѣрою жнкоуціііхъ ?
65. 36. 37. Й КЪСѢКОГО - & кьсмкого—
СІИЛДЪ -- СНѢДЬ. ѢЖДЪ -ѢЖДЬ 11.11! ІЛЖДЬ.
65. 38. ^доу (вм. зълоу) И’ДОБр»: дат.
п. при глаг. рл^оумѣвлтн-
65. 39. не ѣднтл: двойс. ч. пов. накл.
съмрътна съмрьтшд. — оумретл: дв. ч.
66. 1. ПОМОфЪ ---- ПОІЛОфЬ-
66. 2. къ нъ—въ ні>. Выісправл. тек-
стѣ: по нсмк.
66. 3. джсравнъіл — джБрлкі.аШ- ие-
Ббснъіа—нскесі.ііъііа. Ранііт. п. мн. ч.
66. 5. тто ѵьто—нлретъ— пдреѵеть-
ВТСѢКЪ — иьсмкъ.
ЛИТОНІЯ РНМЛЯННІІА.
Библ. іЛ? 605.)
Помани гіі плдкдіоцп4 и въ поуть
ІІІЬСТКОуіОЦН. БОЛАіріІХЪ СТрЛІ|ІИХЪПЛѢІІЬ-
ііиі|ѣхъ. и о спсіінн нхъ- Помани гіі
ПЛОДЪІ НОСАфДП. II ДОБрОТВОрАЦІДІЛ ВЪ
СТЪІХЪ ткоііхъ І|ркдхъ. П0МНАЦІ.Ш НІІ-
І|ІАІЛ. іі. ІІЛ КСА IIЪІ МЛТІІ ТКОІЛ
ПОСЛІІ.
-/
— Правописаніе русское. Прила-
гательныя полныя сокращаются; на-
пр. прлкокт.рііъіхъ вм. нракокѣрыгынхъ.
69. 6. слокьсноѵю — слокесыюую. —
слоужку — слоужькоу.
69. ІО. Г>0ЛД,'>ЬХЪ - БОЛІ-ірНХЪ.
69. 17. утла — і|т.лл. § 37. Пр. 4.
69. 18. сдрлкл — съдрлкл.
69. 23. волноіс ііневодною—вольное н
невольною. При плавномъ л весьма ча-
сто ь опускается , особенно въ позд-
нѣйшихъ рукописяхъ.
69. 21. прншьльсткоунмъ — прншьльст
коуіемъ.
69. 25. всякого грддл,- вип. пад. ед. ч.,
вм. вьсілкъііі градъ.
70. 5. поиіілфділ нііцідм — гѣхъ, кото-
рые помнятъ нищихъ: вин. пад. иііціил
зависитъ отъ помндфди.
71 72
|*МЙмм & - окіжгхі'в <3 .'Ь в ' ' •І’(Г/'ИЛ*
XIII въ къ.
ТРЕ00Л0Я
Сипод. Бйбл. 895-~)
ПрОСВѢТАІ|ІД ТА дрѣвле. нл ороужТн
же сѣда уеткероконы|ьнсмь ибо прѣ-
іллігліеіпн. стрлііыіолѣпыю. тюжгяіемъ
въдъхнокеііе:-
я Къ^въіснлъ іесн колѣнѣ приклонивъ,
ума прѣвъ^кипіеііѣ оуи. молнткыіъімь
моленіпемь. рдедрѣіпеіініе творл. врд^-
ііъіід. ^емыіыіл. напоилъ іеси дъжгьмь :-
Треѳояиемъ называется богослужеб-
ная книга, содержащая въсебѣслуж—
бы праздничныя.
Правописаніе русское , съ особен-
ностями мѣстнаго выговора, а и іл
нѣтъ, а смѣшивается съ д и н. ъ и ь
среди слова иногда опускаются, и смѣ-
шивается съ е. Въ согласныхъ звукахъ
замѣчательны: переходъ і| и въ х и об-
ратно ; напр. 71.1». ткорьуд (вм. творьцд),
72. Злбткероконі і|ьнемь(вм. хетиерокопьхь-
ііемі ); и употребленіе п:г пм. смягчен-
ныхъ: жд, ж;к; напр. 72. 2. арѣижгдкіин
(вм. прѣѣждижшіі, т. е. переѣзжаешь),
72- 3. тюжгакмъ (вм. хоужднсііъ), 72.8.
дъжгьмь (вм. дъждыіь, т. е. дождемъ).
71. 3- Гаврилъ — Глирніыъ.
71.5. нрішъхыілго — ііръіптнлго: ѣ
измѣнено на и.
71. 7. пирожю: рус. <ъ. вм. порождм:
отъ гл. породити.
7і 10. къ^врАііыіоумоу: муж. р. , въ
согласованіи съ воіскодѣ. — буиоу вм.
— оуоумоу.
71. 12. въешіелють тн. грлдъткон; вм.
нынѣ принятаго:восшісясмъ тп рлвн ткон;
потому что первоначально здѣсь ра-
зумѣлось благодарственное моленіе
спасеннаго отъ враговъ Царя града.
іл. изъ
по списку І.260 г. {Въ
1. Подъ 25 кисломъ марта.
БлГ0ІШ|1€ННІ€ СТѢІІ КІ|іі.
Гаврилъ й иксъ, радоунсл, КЪПІІ-
ИШІС КЪ УТИН. ІАКО рОДННІІІ ПЛЪТІІІО.
ПрИВѢУЬНЛГО БА. СДОВОМЬ КСА СЪСТАКЛЬ-
шлго. плкъі мрнід йкѣіцдклпіс вс^
МОуЖА ІбСМЬ. II КЛКО ПОрОЖІО СПА. II
кд^дія въиіпіпе англъ къ дііѣ кци.
ОСѢНИТЬ ТА дхъ СТЪПІ II СІіЛД КЪИИЫІА-:-
Къ^Брлиыюумоу КОІСКОДѢ ПОБѢДѢ- ІО
ІІДІД. ІАКО П^КЪІКЪ Л ’<ьлъ. клгоддрс-
ііиіс. въспіісдіеть тн. градъ ткон кце.
нъ ілко имоуірн дьрждкоу ііепопѣдимоу.
Й КСѢХЪ МА БѢДЪ СВОБОДІІ. II ДД ?ОКОу
тн. рддоунсА ііскѣсто неіісвѣстыілід: іб
Съ іібнъінхъ лоукъ. гдкрнлъ съле-
ТѢВЪ. ВЪ НА^Др€Ч>Ъ прнде. КЪ ДКІ|Н
мрнн ВЪПІІП КЪ НвІІ рДДОуіІСА. ^АУЬ-
нспиі ко сна. ддлмл кѣі|ыііпл. ткорьуд
ВѢКОМЪ. II ІЦ6ДКНТСЛА. ВЪПІІЮЦІІІМЪ 20
ТН рДДоуіІСА ПрТДА *
2. Подъ 20 кисломъ іюля.
Стго прркд ІІЛЫС.
Прруе іі провидьте, келнп дѣідіиіп
ба нашего. или» велііконмеііііте. нже 25
кѣціднніемБ сконмь оуставн. водототь-
НЪІ ОБЛАКЪІ. МОЛИ 7,л НЪІ ІСДНІІОГО
улколюбы|:-
Нлпіо ое^кіітѣііініА.въ ороужнн огнь-
нѣ. й ^емлд і|іедръш. преложивъ спсе.зо
іего же моліешпемь спсн нъі. вѣрно
теве сддвАі|іАіа. и іего творАірл рл-
достыю стоую ПАМАТЬ. н спсеноуіо
Къ вихрѣ іі вѣтрѣ тъііъцемь відѣ
дзяне прншьсткіне. нліпе прѣвлжне. зб
73
7-1
71. 16. «сиъіііуъ: подпаяю-таврилъ—
ГЛЬрІІПЛЪ-
71. 19. кѣі|ыішл — вѣѵі.нша (? древ-
ніійшаго?). 9 творьѵа — творьір.
71. 23. ИЛЬЮ --- НЛІИ1.
71. 21. келпи дѣпшііл: впн. п. мн. ч.,
иъ зависимости отъ суіц«стн. прикпды|ь,
пропвш. оть дѣііст. залога.- ііровпдѢТИ.
71. 29, 30. о-е^іпітт.іінпд вм. «іеснити-
нпил, т. е. жителя города Ѳесвы. га из-
мѣнено на ѣ. преложивъ — приложивъ.
X. изъ
71. 31, 32. вѣрно — Вѣрьио слівді|іаи-
сллвіцган.
72. 2. ѵетк€роконы|і.неш. им. ѵствсро
коньиыіемь.
72. 5, 6. къ^къісіілъ — оуіі — умі, при-
слонивъ КОЛѢНѢ.
72. 7. рлздргівсніііс; д вставное. —
Ерл^нтзн т. е. ерл^уы пли воро^дъі:
отъ «і>ормы прплйгат. имени, ьрл^-
нъііі, прбнзшедіііей отъ 051ц. врлздл-
>м' '< -»!ІІ “ 1
1ІАГЕМЕІ1НИКЛ
по списку /27/ г. {Въ Импер'ат. Пу&л. Бибѣ.).
Кп. Бытія г.і. 1, 1 — 13.
Искони створи къ ибо іі землю,
^емлл же к* не видима *) и не оукрл-
інснл и тыла вьрху кеэдыіи н дхъ
БЖІІІІ НОШАДШССА ВЬрХОу КОДЪІ Н р€ 5
Іі’І ДА коудеть СВѢТЪ. ІІ ГЛ? СВѢТЪ. II
ВИДѢ КЪ СВѢТЪ ІАКО ДОКрІІ. II р«ЦЛОуУН
къ междю свѣтъмь и междю тьмою, и
нлрстс КЪ СВѢТЪ дііь а тьмоу ндрсуе
НОфЬ. II Б7.І КЪІ КИКЕрЪ II ^Аоутрл ДІІЬ іо
іісрвъіп. II реѵе КЪ ДА коудеть ткьрдь
посредѣ кодъі іі дл коудеть р.цлоу-
УАЮІ|ІІІІА МСЖДІО КОДОЮ И ВОДОЮ II
БЪІ ТАКО II СЪГВОрІІ КЪ ткьрдь И рА%-
ЛоуУИ БЪ МСЖЮ КОДОЮ ІАі-ке КѢ НАДЪ (5
ткьрдню іі междю водою ліке бѣ подъ
твьрдью іі нлрсуе къ ткьрдь небо іі
ВИДѢ БЪ ЕАКО ДОБрО II БЪІ КСѴСрЪ II
ігы^доутрл дііь въторъін. н реѵе бъ
съпьметьсл КОДА ІАЖС ПОДЪ НкСьМь 20
ВЪ СЪНѢМЪ ІСДПІІЪ. II ДА СА ПКІІТЬ соу-
ША II БЪ? ТАКО II СЪІІАТЪСА КОДА МЖ6
подъ нксъмъ къ съньмъі гедннъі и
ИБИСА соушл II ІІАрете БЪ Сііушю
МОрА. II ВИДѢ КЪ ІАКО докро II реуе
КЪ ДА ПрО^АКІІСТЬ ^еіЛЛА трлкоу СѢНЬ-
IIО у ІО СѢЮ 1)11010 СѢІЛА по родоу II по
подокню іі древо плодовито тг>орм|іс№
плодъ іемоу же сѣна іего въ пемь
но родоу II ПО ПОДОКІІІО НА ^еіллн II
къі тако іі нро^Аке ^емлА трлпоу СѢІІЬ-
ноу Сѣюірюю СѢМА ПО родоу II по
подокіію іі древо плодовито ткорАіреіА
плодъ іемоуже сѣна ісго къ іііснь ію
родоу По земли. II ВИДѢ къ пко док-
ро Н БЪІ кеуеръ. II къіеть ^лоутрл дііь
третіш.
Кн. Бытія г.і. 43, 26 — 31.
КъіІССоША КО Юснфокіі БрЛТІІП его
ДАрЪІ. ІАЖС НМААХОу ВЪ роуКЛХЪ СКОІІХЪ
ВЪ ДОМЪ. Н ПОКЛОПНІІІЛСА іемоу ІІАДЪШС
ннціі пл ^емлн. къпросн же іа како
съдрлкн ли гесте и ре нмъ съдрлвъ
ли іесть ші|ь клшь стлры|ь. іего же
рекостс сі|іс жива, они же рскошл
съдрлвъ іесть рлкъ тіюіе шць нлпіь
€1|1С живъ іесть ре кленъ УЛИКЪ тъ
ккікн и плдъше поклоннШАСА гемоу.
^емлю л съставъі водьнъна нареѵе 23 въ^ръкъ же ійунма ншенфъ. кндн кеш-
*) Въ рук- невидимо, ’ КМИНА КрАТА СКОІСГО. соуірго Н^Ъ ЮДИ-
76
' 75
поп мтре съ ннмь. и рс се ли іесть
кратъ кдшь менніі іего же рекосте къ
мни привести н ре бъ да блгкнть та
уддо. съмАтежесл нюснфъ. съмоу-
Чідпіекос а іемоу оутрокл ю врати ско-
іемь. нскАіие іілдкатиса въшедъ же
къ ложпнцю. плакаса тоу. и оумы
лице и шсдъ оудрьжасд.
Кн. Бытія гл. 45, 1 — 16-
II не мождиіс нюснфъ оудрьждтіісд
ЗрА ВСѢХЪ ПрѣДОСТОАЦІІІІІХЪ ІСМОѴ. НЪ
ре йсълѣтс кса й мене н не пръдъ-
стоімнс предъ ннмь ннктоже поспфоу
въньгдл съпоі'НАКдіиесА съ крлтьею
скоіею испоусти глд съ плдѵъмь. слы-
шаны же ксн. іегоуптыіе. и слышано
бы во домоу флрдоііокѣ. ре же іійснфъ
КЪ БрЛТІІІІ СКОСИ А^Ъ ІССМЬ ІНОСІіфЪ
ді|іе лн оі|ь моіе жнкъ іесть. и не
МОЖАХОу БрАТІІІЛ ІЕГО ЙТЪКѢЦІДТН ІСМОу 20
съматоша бо са. ре" же ікоснфъ къ
БрАТНН СВОіен. ІІрІІБЛІІЖІІтеСА КЪ МНѢ. *)
II ПрНБЛНЖІІІЦЛСА II ре А^Ъ ІССМЬ (Іо-
сифъ Братъ кдпіе іегоже вы проддсте
въ іегоупѣтъ нынъ оусо не скорвите 25
ІІН жестоко II ВАМЪ ДА ілкіітьса. іако
продаете ма сѣмо въ жнкотъ бо ма
посла бъ предъ камн. се бо кътороіе
лѣ гладъ на земли и еціе проуннхъ
е ли. въ ннхъ нѣсть шранііА нн жатвы.
ПОСЛА БО МА БЪ ІфѣДЪ КДМІІ. (ОСТА-
ВИТИ вамъ ыстднъкъ нл земли и прѣ-
II ИТ АТИ ВАМЪ ЙСТЛНЪКЪ КСЛІІ оуБО НЫ-
НѢ не вы мене послдсте сѣмо нъ
КЪ. И СЪТВОрИ МА ІЛКО (ЙІ| А фдрд- 3
опоки, и гл всемоу домоу іего и кназа
ксен земли іегоупьсть. потъціавъшсса
оуво възидъте къ оцоу моіемоу. и
*) Въ р. прибавлено еще, опискою: и
прцЕЛНжіітсса цъ ццѣ. 4
рстт. емоу сні|е глть сііъ твои ноенфъ.
сътворнлъ ма іесть бъ га всен зем-
ли іегоуптьсть ннзънди оуво къ мънѣ
и не (остднн и въселнііінсд въ земли
л гесемь дрдкьеклаго. и коудеиін близъ
мене. ты и сіІке ткоіе. и сііве сіІкъ
твоихъ и овы|А ткоіл и елико іесть
ткоіего и прѣпнтдють тоу еціе во е
лѣ гладъ коудеть дд не нстьрешнсА
|О ТЫ II си вс твои II ВСА соуціділ ткоіл
се мусса каша видать іі оуіі ксііь-
ІЛМІІНОКѢ БрАТД моіего. ІАКО оуста М0ІЛ
соуть глірділ къ клмъ възвѣстпте оуво
йГ|оу моіемоу всю елдвоу мою соу-
цюую къ егоунтѣ. и елнко кн(дн)дѣсте
и потъі|ідвъніесА ннзъкедѣте ©і|А мо-
гего сѣмо и ндпддл нд кыю венніаміі-
ІІІО БрАТА СКОІСГО ПЛАКАСА ГОрКО (О
немь. іі кеігіілмііпъ плакаса на кыіі
іего и (облобызд всю кратню скою
н плакаса (о ннхъ іі по семь гллінд
Брдтнгл іего къі ііемоу. и пронесесд
глъ сь къ домоу фдрА&ніокѣ глціе
прндошл БрАТІІІА ноенфокд. ВЪЗрДДОКД
же са фдрлонъ іі кс'д слоугы іего.
Прптч. Солом. гл. 3, I — 18.
СіІоу моихъ здповѣдіін не забыкан
н глы же моа да бліодѣть срД||е
ткоіе. ДЪЛЪГОТА БО ЖІІТІНД II ЛѢТА
ЖИЗНИ іі мнроу приложить ТН СА. ми-
лость же іі кѣра дл не йстанѣть тсбѣ
прнкАЖіі же іл (о скоіен кын и ііапіі-
ІІІІІ ІА НЛ СКрІІЖАЛІІ СрДІ|Д ТК0ІСГ0 И
(ОБрАфСІШІ БЛГТЬ. II ПОМЫШЛАІІ ДОБрДІА
прѣдъ ГМЬ Н ТЛККЫ. Боудн оупъкдн НА
гд всѣмь ердцемь д скоіею моудростыо
не келнтднсА въ вьсѣхъ поутьхъ тко-
ихъ 311МІ ю дл править иоутн твоа
а нога ткоіл не нмать претыкатисА.
не Боудн моудръ ш севе. оусонже
77
78
СА ГЛ II ОуКЛОІІНСА Й КЬСАѢОГО ЗЪЛА.
ТОГДА ІІСІ|ѢЛІ€НІІІ€ коудеть ТѢЛОу тко-
І€моу II ІІрІІЛСЖАННС КОСТЫЛЪ ТВОИМЪ.
УЬТІІ гл й своихъ троудъ правьдьнъ
іі натлтъкъі дли іемоу й своихъ троудъ
ІІраВЬДЫІЪІІІХЪ. да НСЪІІЪЛІІАТЬСА скро-
кні|Ц ткоіл миоМсткъмь іііііснііі|д. кино
ЖС ТОУІІЛЛ ТКОІЛ НСТДѴаЮТЬ.
Сноу не преііемдглн іі въ нліода-
ІІІІН ГІІН ПН ОСЛАЕѢІІ (о ІІІСГО ЫКЛН-
УЛІСІЛЪ. ІЕГО же ВО ЛІОКНТЬ ГЪ ПОКА-
Злеть. кність же ксакого сн а іего же
прніенліеть. клжнъ уликъ нже ©врѣте
прсмоудрость. іі съньртыіъ нже ов-
ръте моудроегь лоутс во коуповлтп
нежели злата и срекрл съкровііі|іл дра-
жѣнііін же іесте кдмеіппл мііогоі|ѣігыіл
не нротіікнтьсА іен ннѵтожс лоукакь-
110 сладъкл же ІЕСТЬ КСѢМЪ ЛЮКАЦІННМЪ
іо ксако же драгоіе не достойно іеіі въі
дълготл ко жнтіпл іі лѣта жизни къ де-
СН1ІІ|Н ІЕІІ КЪ ШІ0ІІІ|ІІ же ІСГЛ КЛТЬСТКО II
слава й оустъ же іеіл исходить нрдкь-
да. законъ же н млть на ілзъіі|ѣ носить,
поутн ІЕІЛ поутінс ДОКрІІ II ИКСА стьза
ісіа къ миръ дръко жнкотыюіе іесть
кьсѣиъ держдщннмъсл по ню и къелл-
НАІ01|1ШЪСА ІІЛ 1110 ІАКО НЛ ГЛ ТКЬрДА
Пріітч. Солом.гл. 11, 15 —26.
Незълокнг.ъі кѣроу нмсть ксакомоѵ >о ||Дц ц дькрь Лхорьскл въ покоіе ко-
слокесн. коклрыіъ же приходить, къ ломъ, люднн моихъ нже къзнскапіа
покланіііе. нрмръ оукоілвъел оуклонн- мснс. къі же йставыпен ма іі злбъі-
тссл й зла. л ксзоуілнъііі. нлдеіаксА
севъ съмѣшлетсА съ кезаконыіъінмн
нлглодіГінъ. творить КеСЪКѢТЛ моужъ
же мдръ долго терпите рлздѣллте кс-
Зоумніі зълокоу. къклріііін же оудрм
жать уоукьеткііе. къспопълъзіюутсА *)
ЗЪЛІІІІ. пръдъ влгъііплн іі неуьегнкнн
') Ви р. вѣсіопълъ;ноутсі.
послоужлть при двьрьхъ. праведнъінхъ.
дроузн къзненлкндіать дрвги ннціл
дроузн же влтъінмъ М110311. дослжаіан
оувогоумоу съгрѣіііаість. мнлоугл нн-
5 ірлго клжнъ клоудАі|іе ііепрлкьдіінн дв-
ллють зълліа. млть же н нстнноу дѣ-
юте кллзпн. не еъкт>ДАть млтн н кѣръі
Дѣллтеле зъломъ. нлтыпл же н Кѣръі
при делательхъ докръіхъ. и ксемь пе-
со коѵціесА единъ іесте лихъ, л слацінн
кеспсудлыіъ къ оскоудѣіінн коудеть.
кѣны|ь нремоудръіхъ катьствніе нхъ
житіе же везоунпъіхъ зло. избавить
й зла дііію. *) съвѣдетьль кврыіъ.
і ь рлзжнзаіеть 2) же лъжл съвѣдѣтьль
льстивъ къ страсе гіін оуповлпніе крѣ-
пости тлдомъ же сконнъ оставить
оуткьржсніпе ынроу.
Пророка Игані гл. 65, Я — 16.
Тако гать гь пко же оирлціетсіа.
пгодл7’) къ'*) гроздъ и ркоуть не
погукн іего злне клгіпс °) гііе есть
къ немь. тлко съткорю сдоужаі|іаго
мн га раді. сего рлдн не нмлмъ по-
25 гукнтн всѣхъ, нзкедоу племж соуціеіе
Й ІАКОВА II Й НІОДЪІ. II НАСЛѢДИТЬ
гороу СТОУ НОЮ. II ІІДСАѢ.ДАТЪ нзъкь-
рлніін мон. іі раки мон. и ііъсслатса
тоу іі воудоуть въ лоузѣ оградъі йк-
піен гороу стоу МОЮ. II готоклюціен
рОЖЛНІІІ|АІЛЪ ТрАПеЗОА' II ІІСПОАЪІІАІОфе
дѣнонопіі тьрініппс, азъ прѣда къі ко
(ороужніл ксн злколеніпсіль падете,
іако възъклхъ клсъ н не кзкастесл
г) #5 р. ДІІІЮ. а) Вг> р. рл? АИЦАість.
Въ р. агодо Въ р. поправле-
но’, въ 5) Чит. Бллгьсловеаіе.
79
80
ГЛАДЪ Н ОСДОуіІІАСТеСА. II съткорнстб
^лоіе ирт.дь мною, нхъ же не хотахъ
іцкьрдсте. сего рлдп тако глть гь. се
рлкотАЮЦіен мнъ истн ндупоуть къі же
къ^длѵетесд. се рлкотлюірн мъне пити
нлѵноуть къі же къжджетесА се рд-
котлюі|іен мнг. къ^кеселлтьсА. къі же
иостъідіітесА. се рлкотдюі|іен мня
къ^рлдоуютсй. къ кеселнн срдца. къі же
къ^ъпніете болѣзнь ердцл клшего
и й съкркшеннід дхл късплатетесА
юстлкнете ко имя кдіпе до сытости и
іі^кранъімъ моимъ кдсъ же оукшеть гь
къ. а рлБотдіоірннмъ іемоу нлреѵетьсл
имя ноко. іеже клгослокнтса по ксен
/шли. клгослокать ко г.л ІІСТННЬНЛГО.
73. 20, 21. съііьмстьса: (отъ съннти-
са). въ Библ. 1499 г. съЕсрстса. съиъцъ.
вм. сънеиъ (= сънылъ). въ Болг. Парем.
съпъмъ (= сонмъ', въ Бпбл. 1499 г.
съкоквпленіс.
5 73. 22, 23. сѣнатъса: прошед. вр.
съндса, съ нарощеніемъ -тъ Въ Библ.
1499 г. съБрлсд. въ съиьиъі: въ Библ.
14911 г. къ съііі.іъі.
73. 21. соушю: мягкой гласный
звукъ (ю) послѣ шипящаго, какъ и
10 въ другихъ мѣстахъ.
74. 2. про^АЕііетк — сі.иыіоую; въ
Бпбл. 1499 г. прорастить ^емлд къіліе
травное; въ Болг. Парем. про^авиетъ
;емъ трава; съпнліа. Замѣчательно соот-
вѣтствіе двухъ «ьормъ: съныюую и съ-
15 пнад: оно показываетъ, что слово сѣио
было произведено отъ гл. стлати , съ
Этотъ памятникъ отличается замѣ-
чательными особенностями русскаго
правописанія XIII в., и преимуще-
ственно переходомъ полугласныхъ въ
гласныя , не только среди словъ , но
п на кон’уѣ; именно: ъ въ о, ь въ е, и
(и) въ с. & и нѣтъ, а смѣшивается
съ іл и а, т. съ с.
Текстъ 1-й гл. Бытія тотъ же,
чтд и въ Болгарскомъ Паремейникѣ
XII в.; но уже отличается отъ тек-
ста Библіи 1499 г., который стоить
на срединѣ между текстомъ древнѣй-
шихъ этихъ Паремейниковъ и позд-
нѣйшимъ исправленнымъ. (Изъ Болг.
Парем. см. въ XII в.).
73- 2, 3, 5- искони створи: въ Бпбл.
1499 г. Тексами съткорк. неоукрлшенл: въ
Бпбл. 1499 г. исѵкріішеил. иоиіллвісса: въ
Библ. 1499 г. новіалівс-
73. 8. иеждю сііътъмъ и иеждю тьмою:
въ Библ? 1499. межа спѣты и иски тиою.
73. 10. ^лоутрл: какъ въ Болг. Пар.,
такъ и въ Бпбл. 1499 г. оутро. тоже п д.
73. 13, 15. исжю водою — и междю
кодою: въ Бпбл. 1499 г, межи водою—
іі посреди кодъі.
указателемъ причаст. страд. зал. прош.
вр. и, какъ съиа сь указателемъ па ст.
вр. -мд (§ 55). Въ греч: @отаѵг)ѵ дор-
тоі>'} въ Вульгатѣ: ІіегЬат ѵігепіеіп.
74. 15. ко - къ. шенфовіі — иоспфовп.
74. 10. іімяяхоу: преход. вр. въ пол-
ной <х«., какъ и въ другихъ мѣстахъ.
74. 18. иііі)іі: приляг. во мн. ч., вмѣ-
сто нынѣ употребляемаго нарѣчія иннъ.
$ 227. Пр. 4.
74. 21, 23. сказали, что живъ.
74. 22. ткоіе—ткон (твой).
74. 21. Бвён: опискою вм. богокіі.
74. 26. іцъ шдіінои мтре; въисправ.
еднноматернд .^согласно съ греч. 6цѵ-
ці'/трюѵ).
75. 2. і.ісіши — мыши.
75. 0. вшедъ— къіиьдъ.
75- 7, 8. ложііііі|ю: ю сь і| вм. а (оу)-
иіедъ — шьдъ.
75. 11. іірѣдостоаі|іііііхъ пръдъстоаі|ін-
ихъ. предъ — нръдъ.
75-11- нъиьгдл—въніегдл. съпо^нлв.ѵ
шесд — съ—: народное выраженіе. Въ
испр. по^нлвліиеса Брл'тіпі скоси.
75. 15, 16, 17. пллтъиь — іілдтыль.
кгоуптъне — іегоуптнне. ко — къ.
75. 19- иоіе — моіі (мой).
81
82
75. 20. б)тъвт.флтн опискою, им. отъ-
кт.флтн.
75. 21. клюс—вліиь.
75. 25. югоупьтъ — іегоупетъ — іе-
гоупьтъ. скорбите — скървпте, скръсите.
75. 30. гл — господина.
75. 37. кгоуптьсть—ісгоуньтьстъ.
76. 1. реТъ—рете, скажите.
76. 4, 5, 6. пс шстлпн: въ испр. не
оунёдлн. гссемь лрлкьскллго (Гебіу ’Ара-
(На$у, въ пспр. зсиліі Гесёмлн ’Ард-
ВіІіСТѣІІ. БЛІЦЪ— БЛІЦЬ. ТК0№ - ТВОИ.
76. Я. нстьреиііісд отъ нстрѣтнса. Въ
пспр. ногіІБііеіші.
76- 12. оѵн веиылиііііокѣ срдтл моіего:
по народному словосочиненію согла-
совано прплаг. кспылмннокѣ съ род. п.
существительнаго срлтд. Въ пспр.
шѵн КсыѴлмІііл врата мосгсЛ Въ греч.
оі бф^аХроі ВеѵіарЕІУ той адеЛ-
<рой роѵ.
76. 17. ндплдл: въ пспр илпідъ.
76. 18. горко — горько.
76. 22. къі — къ.
76. 28. г.людѣть, шстлііѣть: съ и вм. с.
76. 31. да не ыстлнѣть: въ пспр. дл
не шсквдъвлютъ
76. 35. воудн оупъкдд, въ пспр. тоже,
въ греч. 1'9'г тгетогЭсб,'.
77. 6. скрокіпрл — съкрокнфл.
77. 7". пшбиііі|л: пьшеинір: род. пад.
едпн. числа.
77. 9. не пренемлглн: въ пспр. не
прсневрегліі.
77. 10. го ніего: въ пспр. & иегы
77. 15. коуновлтн: пропущено ю - ее,
т. е. мудрость.
77. 16. дрджъіішн, вм. дрлжлншн: жен.
род. ед. ч.
77. 27. дсрждфіінмъсі—дрьжіфіінмъсл.
въсллнлюфсиъсл (отъ въсллнілтнса, прн-
сллиатнсл, прнслоннтнса), въ пспр. косндл-
НДЮфЪІМСД.
Тотъ же текстъ въ Болгарской ре-
акціи , по Русскому списку XV в.,
см. въ чтеніяхъ пзъ Сборника Импер.
Моск. Общ. Истор. и Др. Рос.
77 31. кокдръиъ—коваренъ.
77. 32. въ покллнніс; въ пспр. и рас-
каяніе. — оуклоннтесл — оуклоннтьсА-
77. 33. БС^ОуМНЪІІІ----БС^ОуМЫІЪІН. нл-
данвсж — нлдъківъсд: требуетъ мѣстн.
падежа.
77. 34. съмѣшлстса: безъ ь передъ са,
какъ и въ другихъ мѣстахъ.
77. 35. нлгдодшнъ—нлглодоушыіъ, въ
испр. шстроаростнъііі; въ греч оёѵЭѵрос.
Гр. о%ѵі — острый, переведено сло-
вомъ ІІЛГЛЪ. БССЪВѢТЛ ---- БС?Ъ СЪВЪТД.
моужъ—ыоужь, ыжжь. терпите - трьпнть.
77. 36. рл^дѣляте — рладнаать.
77. 38. къспънълъ^ноутса (-тьел): въ
пспр. ііопол^іівтса (отъ гл. пол^нктн,
ползти).
78. 1. нрлведііъіндъ — правьдыіъіндъ.
78. 3. ДОСЛЖЛІАІІ — досдждлын.
78. 5. БЛОѴДАфБ. ВЪ испр. ?ЛБЛ»ЖДІЮфІН.
78. 6. дтюте — дтють.
78. Я. делдтсльдъ — дѣлдтелтдъ.
78. 10. единъ іесте (=іесть) лидъ : въ
пспр. ко всіаконъ пеквфемса есть щш-
БнАіе; въ греч. іѵ пауті рьрірѵ&уті
і’ѵебті перюбоѵ. Греч. періббб; —
безмѣрый , переведено словомъ лидъ,
еллфнн. въ пспр. лювосллснъіІі, т. е. лю-
бящій сласть; въ греч. г/6ѵ$—сладкій.
78. 13. Бб^оугнъідъ — ее^оуикныкъ.
78. 16. къ стрлсе — къ стрясъ.
78. 18. оутвьрженніе: ж вм. жд.
78. 20. ОБрАіретсіл; ь послѣ т пропущ.
78. 26. дковл — іідковл.
78. 29. къ лоу^ѣ огрлдъі <окі|аіл: въ
испр. ВЪ ДКБріІВѢШГрл'дЪІ стадомъ. 0КІ|АИ —
Овьуаіа: род. пад. ед. ч. женск р.і| вм. у.
78. 30. въ нокоіе—къ покои (въ покой).
78. 32. ;лбъішсн; описка вм. ^лБъіешсн.
78-33,34,35. Въ испр. о(*готокзаюфін
дём(он8трдпё;к,ннсііолііАіоірів флетію рас-
твореніе. Въ греч. ^тоіоаЗогте; т<р даі-
роуіш тралЕ^иу маі лХрро.ѵѵте> тг/
храбра, тьрплниіе — керабра
(разбавленное, растворенное питье).
6
Множ. ч. рожлннірмъ соотвѣтствуетъ
ед. т{/ тѵху , счастію , случаю. Это
мѣсто въ текстѣ Паремейника 1271 г,
весьма важно для опредѣленія значе-
нія славянскихъ рожаницъ- плн ботпнь
судьбѣ». во — въ.
78. 37. въ^ъедхъ — къ^ъкдхъ.
79. 2. хота.хъ: преход. вр. въ поли. Ф.
79. 5. рлкотдкирн ( -цісн ). мъне —
иънг.
• 79. (і. въімжбтесл— въждждстеса.
79. 11. до сытости: въ пспр въ и.х-
съіі|іеиіів.
XI. ИЗЪ СѴНОДАЛЬНАГО СПИСКА ПСАЛТИРИ, 1296 Г.
(Въ Сгпод. Б
Послѣсловіе.
,8ЙД. • • • *) къ келнкъ дііь къ?
БЛГ0КѢІ|і€ННС I КІСІКОСТЪ ІірНУТССА.
покелѣ собѣ болюкіікліа княгини Ил-
ьина. СІІНСАТІІ КННГІ СІП ПСАЛТЪІрЮ с
ПОКЛНЫІЪІ н МАТКАМИ. ^АрІІА Ж6 ІІМС6.
ю гѣ к^ѣ вседержители иоласа гьен
н ПрвУТѢН іего мтрн. імѣіа нздъть-
СКЛ (ОБЪІУАА МНОГО ІІЛПІІСЛ къ кбсло-
кТгл сти книгъ, оуже прТ стлростн
ему въівъшк списл нл колоцѣ еоу-
лііглТе ©право кблюкнкому ДНЪТОННЮ
нгоумену к покрокоу стѣіі гжТ гі|Т. Т
сню петрю ндпііед мпоготруднвь' 6>
гѣ б^ѣ вседержТтели оусердно моласа
преѵтѣн іего мтрн. ілкб мі длсть бъ
длръ скон. не. . . . (охулнтн дѣла.
ацте кому н медлено сткорнло. абъі
по сконуаньТ уто кндѣтніі і слѣпил
сладко, бііл ко словесд плус медоу
Т ста; сТіл же :|ічілмъі прруьскъпл ю;і;е
СТЪПІ ДХЪ нлууі Н ВДОДНОуііЪ КЪ БОЛІО-
’) Послѣсловіе въ этой рукописи осо-
бенно пострадало отъ того, что она
слишкомъ много обрѣзана по кра-
ямъ. Урѣзанныя слоза и цѣлыя
строки отмѣчены точками. Къ сча-
стію, въ урѣзанной сгрдкѣ уцѣлѣло
означеніе года, когда рукопись бы-
ла писана.
ч5л. •/№ 235.)
бікъііа моужі пнса' н поуудтн н ткоріітн
.. *- <гч. г* -г*
ПОКеЛѢНІІА ГНА. КА ЦКОЛІ БЪ II БОЛЮБІІ-
къне се геженъі мъіель. по еі воли комоу
къехоуе бъ длровл го Тлі на СБлюпне
з не ^лбъікаі къ млткхъ стлкиіюю енп
кнн. і піелкіпд троу рл помніте.
Сгдд пр’цъікле стоую н еднсоуці-
ноую тріро и преутоую его мтрь
прутъімн молблмн. Бе^і.юутыіъімь оу-
10 МОМЬ (сі рѣ)уь Б6^ ГНѢВА 1111 ПОМЪІ-
шлеіініА крлждъі. Т коудн к пѣіініі
своіемь. пе^ловенъ крото' іако ютро-
і|іі ёврѣіеті млвл ко н псллтъірА къіиі-
ІІІІІ ІССТЬ КСѢХЪ ДОБрЪІНЬ и п'іірл оуомоу
із есть іако же хлѣбъ тѣлоу. млтвл во
II І'ЛЛТЪірА іесть РАДОСТЬ II кротость II
БС^ЪГІІѢКНІЛ ПрО^АБЛЬ. КЛГОДЛрІПА ПрСД-
логъ. і|ѣлѣііні€ пеулліі н гроуціепню. бла-
женъ н треплАжнъ нже въ время с ноклнь-
•20 НЪІ Н СЪ МДТВАМН І'длтъірю сню поёть.
кесмАтсіііпл г.оу кесѣдоуіеть таковъін
іак птпі|іь ырелъ нл къіео.... (же)Лѣ50
рджіцліемо преовра^оуіетсА нл йгііь-
нъін влескъ тлк н оумъ (оскѣірліетсл
25 б ^лрл БЛГОДЛТІІЛГО (ОГНІЛ ІАКО же во
к темпѣ пеціерѣ екырл проскѣірдгеть
ТЛКО II II млтвл II пеллтъірд къ дііію
киіедіин ксакоу мрлкотоу грѣхонноую
бгоннть б дііі лціе оуво вонпн хви
есмъі поутемь нстннъі троуДА должнн
85 /
іесмы ходити, <оклецг>мса къ кропа
«ѣроу хвоу и къ шлемъ кртъ іего
цінт же и копіпе к люкокь іего и
меть д'х'Д іеже соуть словеса кіііл. и
станемъ нл соупостлтл іако докрнп
коіііін кдѣншемь н постомъ и млткою
съ псдлтърею смѣреномоудріш и ло.уірі
II стрѣлы II СѢТІ н рлны БЫВАЮТЪ
крдгоу тотніо дд не къуіесемсл къ
млткѣ іідіпен съ нсллтырею. и тл
кѣііѵліеть дшю млткл съ псллтырею.
ілко же ко плецілнсл црл кѣіісць.
млткл же съ І'ллтъірею къ во у пр'і-
клнжн. н хл" къ срдце вселить. тѣмжс
пдѵе ксего со діііе прилежи млткѣ іі
Ігллтыріі сен. іцлнкаюі|ііі слезы к
нлсъ ко іесть іеже оумолнтн везло-
БНКА ГА. ДОЛЖНН КО НіСМЫ ЗА СА И
ЗА К6€Ь родъ кртылньскын м(о)лнтвы
съ псллты(ре)ю къ^носитн рекоуціе.
по(і|іл)дн гн людіі своіл. и (не)
дджь достоілниіл с(ко)іего к по-
ііошсніне сйбладлтн ііноплем(е)ньнн-
комъ дл не рекоуть кде іесть къ
нхъ. нл тл ко оупокд(іе)мъ животомъ 25
и смр(тн;ю шкллдлюі|іл. іако ты въ-
ЗДДСН комоуждо ПО ДѢЛОМЪ нхъ. ш
хѣ’ исоу гдмь нлшнмь емоу же слдва
(ОІ|ІО I сноу II стмоу дхоу II НЫНА
86
I - ' ’ *
И іеже плодъ скон длсть къ кре-
ма скоіе:-
Іі листъ іего не «падетъ-:-
II кса іелико сткори поспѣстьса
іемоу-:-
Не тлко неттіівнн не тако:-
Нъ ілко прахъ іего же къскрывдіеть
кѣтръ & лні|л землі'-:-
Сего рлдп не къскрьсноуть нсѵь-
іо стіікнн нл соудъ-:-
Ни грѣіііииі|н къ свѣтъ прлведь-
ныхъ:-
ІДко скѣсть господь поуть нрл-
кедьныхъ:-
Іі поуть неттнкыхъ погыкнеть:-
Пс. 22.
Гь плсеть ма ннѵто же мене не
лишить :
Къ МѢСТѢ ПЛСТКНІІЫІѢ тоу МА всели-.
Нл кодѣ поконііѣ къспнтл мд-:-
ДііІю мою сократи н наставилъ ма
іесн на сте^д іірлвыд?
Имени твоего ради діре пондоу
посредѣ сѣни смртныА:-
Не оукоюсА ;лл ІЛКО ты съсо мною
іесн:-
Иіе^лъ ткон палні|А ткоіл тл ма
оутѣнінстд :
Оуготокнлъ іесн предъ мною трА-
н присно II КЪ ВѢКЪ! КѢКОМ АМИНЬ-:-
Пс. 1.
Клжнъ моужь нже не нде нл скѣтъ
нетткыхъ-;-
Н нл поутн грѣшныхъ, не станетъ :•
Н на сѣдалнцін гоукнтель неде-;-
Нъ въ законѣ гни кола іего-:-
II въ законѣ іего пооуунтьсд дііь
и ноціь-:-
II іесть акы древо сдженоіе въ
пренсходнцінхъ кодъ-:-
зо пе^оу предъ стоужаюцінмн мнѣ :-
Оумлстнлъ іесн солыемь глдвоу мою
II тлшд ткоіл оупділіофіі ма-;-
И коль державна іесть мнѣ.
II млть ткоіл поженеть мд-:-
за Ксд днн живота моіего-:-
II дл ксслюсд в домъ гдь-:-
Къ долготоу д'ннн :
Пс. 103.
т* гЖ Г*
Клгвн ДША МОІЛ ГА ГН ВС МІѵ
ао Къзкеднунлъсд іесн зѣ ;
А7
Къ испокѣданніс іі въ вельлѣпотоу
«влеѵссА-:-
Одѣілиса свѣтомъ дкы и ріцою:-
Пропинаю нко ілко и кожю
Покрывши КОДАМИ ПрСКЫІІІНАІЛ
СВОІЛ-:-
ПОЛАГАЮ (ОБЛАКЪІ КЪ IIСХОЖеіІІІІС
скоіе-:-
Ходлн ііл крнлоу вѣтрыпо-:-
ТкОрАІІ АІІГЛЪІ СКОІЛ дхы-:-
II слоугъі СВОІЛ (ОГНЬ ПЛЛАЦІЬ:-
Осноклкын усиліи нл ткьрдн скоісн:
II не преклониться къ кѣкъі вѣкоу-:-
Ке^дыіл ілко іі ріцл юдѣнннісіл-:-
Нл горахъ стлпоуть коды-:-
Отъ ^ДПрѢЦІСІІНІА ТКОІСГО ПОБѢГ-
ноугь-.-
Отъ гла громл ткоіего оустрл-
пілтьса-:-
КЪСХОДАТЬ горъі II ІІНСХОДАТЬ пола-:-
Къ МѢСТО ІСЖС І€СН (ОСНОВАЛЪ ИМЪ-:-
Предѣлъ положи іего же не прендоуть-:-
Пн (йсрлтАтьсА покрыти ^смю-:-
Посылай нстоѵннкы къ дькрьхъ
сконхъ-:-
Посредѣ горъ прондоуть коды-:
НдПОІЛТЬ КСА ^Кѣрн селныіл-:-
ИІпдоуть (онлгрн к жажю свою-:-
Нл ты птица іібііънл прнвнтдють-:-
Отъ среды кдменніл дадлтыімъглд*
ііапаіліл горы ф арекъіиіьннхъ
сконхъ-:-
(Отт. плода дѣлъ тконхъ нлсытнть-
са ^емля:
ПрО^АБДІЛ пажить скотомъ, н ТрА-
коу ііл сдоужкоу уавмъ-:-
НАВѢСТИ ХЛѢБЪ (О ^СМЛА. н внпо
веселить ердце удккоу-:-
Оумастптн лнце іелегемь-:-
II хлѣбъ ердце тлвкоу крѣпіть-:-
ІО
І5
20
<
25
50
35
40
Насытятся дрека польскліл-:-
Кедрн лнкдііьстн ілжс іесн наса-
дилъ нмъ-:-
Тоѵ птица гнѣ/датса-:-
Ніеродоко жнлнціе ФвладАеть ими-:-
Горы кысокып іслспьмъ-:-
Камень іірнкѣжнціе ^ділцё-:-
Отворилъ іесн лоуноу къ кер*мс-
пд свокѵ:-
II слице по^нл западъ свои-:-
Положилъ іесн тмоу н вы ноціь-:-
К исн же прендоуть кен ^вѣрніе
лоужніііі-:-
Скоумепн рнкдіоціе късъхытнтн-:-
II испросити ©БД ПНЦПО ССБѢ-:-
Късінл слііце н съБрдтасА-:-
II вожнхъ сконхъ II ЛАГОуТЬ-:
II н^нде ѵлккъ па дѣло своіе-:-
II на дѣллнніл своід до ветерд-:-
ІДко къ^келнтіііпдсА дѣла ткоіл гн-:-
11 кса прсмоудростню сткорі-:-
ІІСПОЛІІИСА 7/.МЛЛ твари ТВОСА-:-
Се море велнкоіе и пространос-:
Тоу гддн ниже нѣ тііслд-:-
Ніи вотііаіл мддаіл с келнкнмТ-:
Тоу КОрАБЛИ ПрСІІЛАВДІОТЬ-:- <
^мыі сь іего же ксн съѣдалъ роу-
гатііея іемоу-:-
Кса © теве удють дд дасн опцію
нмъ въ время-:-
Длвіпю теве нмъ съссроутсд-:-
Отъвёр^ііію же теве роукоу всауь-
скда ИСПОЛНЯТЬСЯ БЛГОСТН-:-
Отъкраціыию же теве лице въ^ма-
тоутСА-:-
Отънмсшн дхъ ихъ иціе^ноу*
П въ пьрсть свою въ^крятАтсА-:-
Послешн дхъ свон н съ^нжютьсд-:-
II (окновнпін лнце ^смлн-:-
Боудн СЛАВА гіІа къ вѣкъ-:-
89
90
Въ^КСССЛНТСА ГЬ (0 ДѢЛѢХЪ своихъ-:-
Пріцнрлп нл -;ешю и твор ю
трАСТНСА-:-
Нрііклсдинслк горахъ-іі кскоурАтсА-:-
Къспою гкн в животъ моіемь-:-
Пою воу моіемоу дондеже іесмь-:-
Да ндсладнтсл іемоу БССѢДД МОП-:*
Лхзъ же въ^кеселюсА о гдѣ-:-
Н сконтаіотсАгрѣшнні|іі йтъ^емлл-:-
II Бс^дконьнііі|н ілко не быти нмъ-:- ю іего въ море термноё
Блгкн дше мои га-:-
Пс. 124.
IIДДѢЮІ|ІІІНСА нл гл ілко горл спинъ-:-
Не подкнжнтесА къ кѣкъ жпвыіі
къ іперлмѣ-:-
Гори икртъ іего и гь икртъ лю-
дни своихъ:-
Отъ ІІЪНІѢ и до вѣка-:-
ІЛко не «оставить гь же^ла грѣш-
ныхъ нл жревнн пракеденынхъ-:-
^ане простроуть праведннн в ке-
^дконнни роукъ сконхъ-:-
Оуклжн гн БЛГЫНМЬ н пракынмь
ердцемь-:- • ,
ОуклднАіоі|ідижесА к рд^враціеіініе 2-, н къ поустынн край наша,
поведсть гь. с сткорліршімн бс^дко-
нне миръ нл н^ла-:
Начало Полма 135-го.
НСПОКѢДДІІТССА гвн ико блгъ ико
къ вѣкъ млть іего-:-
ІІспокѣДднтссА коу білъ ілко блгъ
ИКО ВЪ КѢКЪ млть с-:-
ІіспокѣдантесА гкн гдьмъ —
Створшемоу тюдеса келпи іеднно-
моу —
Створшемоу нбсл ра^оумомь —
Оутвержыпемоу ^емлю на водахъ-
Створшему свѣтила келни іеднномоу-
СліІІ|е ВЪ (ОБЛАСТЬ діін —
Лоуноу Я ?КѢ?ДЫ ВЪ ОБЛАСТЬ ІІѲЦІП— 4о наго
ІІорджыпемоу іегоуптд с псрвыіі|н
ихъ —
II н^ведйіемоуіцлд отъ среды нхъ-
Роукою крѣпкою и мышцею къі-
5 сокою —
Рл^дѣлпіемоу ѵермпою море к рд^-
ДѢЛѢІІІІН —
II проведшеимоу іцла поеръдѣ іего
И стрдсъиіеимоу фараона и енлоу
Проведшеимоу люди свои въ поу-
стыню —
Млткл стго феидоенп петерьекдго
^А КСА КрТЬИПЫ-:-
іг. Клдко г іі тлкколюкте нже соуть
вѣрніііі гн оутвердн и дл воудоуть
Вѣрііѣншн того, нже соуть нера^оум-
лнві и ты клдко врл^оумн и. нже
соуть ПОГАНИ Г И ИГ.рАТН и нл крть-
20 ІЛНЬСТВО. II тн воудоуть БрЛІЛ ІІЛПІЛ.
нже соуть к темышцахъ или въ «око-
вѣхъ ІІЛІ к Ііоужн ТЫ ГII ІЦБЛВН и й
всакоіл летали, нже соуть к ;лтво-
ръхъ и къ столпѣхъ. и къ петерахъ
ты г и по-
дажь нмъ крѣпость к подвнгоу. помн-
лоун Гн кііа^а нашего іма. и гра сь н
кса соуірди люди в немь млтыо своіею
номнлоуіі и мене рака скоіего грѣшнаго
го нма р-:- аціе и многогрѣшенъ іесмь но
правою вѣрою рлвъ ткон іесмь сіісн н
помнлоун гн ісііпа нашего Тма іі весь
тинъ мнншьекыіі. съ нрѣіі н дылконы
н кса прдкокѣрныіл кртылнъі Тма. по-
35 мнлоун гн соуірнхъ к недостатотьствѣ.
н ы^лоБленыд шнретою подлжь нмъ
. катоую мать, моленнгл ради стыи
бц а и силою ттьнлго крта. и стдго
три дневнаго въекрнни твоіего н слав-
пррка н пртта ради нюднл и
91
92
ВСѢХЪ прркъ и лилъ тконхъ. с'тль н
МУНКЪ Н ПрПДКНЪІХЪ <ЙІ|Ь II стихъ
женъ н всѣхъ стхъ тконхъ. н стхъ
®і|ь .т. н .ни іже к ннкѣн. н стхъ
ОЩЬ пороутннкъ НАШЕГО покаілншл.
влсіілыл. грнгорьп КОСЛОКЦА. і’колііл
^ЛАОуСТЛГО. II ННКОЛЪІ. Н СТГО (1)І|Л
нлиіего Амтоннп н феодосніл ксеіл
роѵсн СКѢТНЛІІНКД. (ОБѢІ|ІАВШЛГО молн-
ТІІСА НЪІ. II ПОКОН ГН ДіІІл рАБЪ
СВОИХЪ прлвовѣрнъіхъ КІІА^Ь НАШИХЪ
н іеппъ шла. н вса сродники ііапіа
ПО ПЛОТИ ІМА. Н ПОКОН ГII ДІІІА рЛБЪ
своихъ ВСѢХЪ прлвовѣрнъіхъ кртылнъ.
ОумерШАІА ВЪ ГрАДѢХЪ II В ССДѢХЪ II
К ПОуСТЪІНАХЪ II нл поутихъ И НА
морн. ПОКОИ П нл МѢСТѢ СВѢТЛѢ в
ЛНІ|Н СТЪІХЪ ВЪ (ОПЛОТѢ БЛГЛГО рдп
и жн^нн Бс^конетнон н неіцгллнѣмь
іі немерцліемѣмь свѣтѣ лица твокго.
іако тъі кси покон н въскрншс оу-
СОПІІІНМЪ рАБОМЪ ТВОИМЪ Х€ Б€ ІІЛШЬ
и теве славимъ съ (оцмь и стмь
ДХМЬ II НИНА II пр'іѵ
— Это Псалтирь Сліьдованная , то
есть, съ присовокупленіемъ возслѣдо-
ваній, менаду которыми помѣщена мо-
литва Св. Ѳеодосія Печерскаго
Правописаніе русское, ъ и ь весь-
ма часто опускаются среди словъ, или
замѣняются гласными о и в.
Изъ древнѣйшихъ «кормъ употре-
бительны полныя , несокращенныя
прилагательныя.
Послѣсловіе замѣчательно по нѣ-
которымъ подробностямъ о самомъ пи-
сцѣ и по краснорѣчивой похвалѣ Псал-
тири. Въ ііонцѣ послѣсловія намекъ
на Татарски нашествія. См. 85. іі,
83. 2. великъ днь — Свѣтлое Хри-
стово Воскресенье.
5
10
13
20
83. 3. вкікостъ — високосъ.
83. 4. собѣ (рус. «о., вм. ссбѣ): упо-
треблено по народному свовосочине-
нію для выраженія отдѣльности дѣй-
ствія. § 205. княгини (вм. кънагъшіі):
древнѣйшее окончаніе им. пад. женск.
р. на -и. § 60. Прим. 3.
83. б. кніігѴ ( вм. книги): множ. ч.
въ значеніи одной книги. $219. псал-
тырю: впн. п. ед. ч. какъ здѣсь , такъ
и въ другихъ мѣстахъ послѣсловія
употребляется народная а». пслдтъіри
вм. педлтнрь.
83. И. нл волоі|ѣ—на Волокѣ, на, вм.
къ, потому что волокъ, отъ котораго
произошло имя .города, первоначально
означаетъ пространство между рѣка-
ми, пли плоскую возвышенность, по-
крытую лѣсомъ.
83. 12. шіірлко', вм. дпрлкосъ: греч.
слово означающее здѣсь Евангеліе не-
дѣльное. О переходѣ д въ о см. § 24.
83. 15. оусердно — оуерьдьно.
83. 18. медлено- мьдлыіо. дціе—ство-
рило: дціе — створнлоса.
83- 19. віідѣтніі— видѣти, съ наро-
щеніемъ и-
83. 21. ста — сътл, т. е. сота, южс:
относится къ Псалтири. Впн. и.
женск. р.
84. 3. нъі — нлілъ. по сі воли — вм.
по іепжс коли, т. е. по которой волѣ.
84. 4. въедоте — въехоіреть. ю: вин.
п. ед. ч. женск. р., т. е. эту списан-
ную Псалтирь.
84. 5. стдкшюю — стаждвъіплк, т. е.
княгиню Марину.
84. 12. негласенъ—бё;ъ;ълобыіъ, бс?-
;Л0БСИЪ. крою --- КрОІЪКЪ.
84. 21. весматсііііп — БС^ъсматсннв.
оу; дательный отношенія къ лицу.
84. 25. Л ?лра: а знакъ род. пад.
ед. ч. женск. р.
65- 4. въ вроиа: вин. п. мн. ч. ж.р.
85. 7. съ нсддтърсю, вм. съ іцллты
Р«К>: твор. п. отъ псллтъірп.
93
94
85- 7. снѣреномоудрни, вм. смиреной-:
въ атомъ словѣ ѣ вм. и весьма упо-
требительно въ древней письменности.
85. Я. тоѵию — тьтпіж-
85. Ю. іілткѣ п фалтъірн: дат. п. ед. ч.
85. 12. вѣнецъ — кѣііьць.
85. 17. бе?Лобііел; т. е. беззлобиваго.
85. 30. никои: дат. п. мн. ч. вм. род.
85. 32. нде: вм. идетъ: опущено -ть.
§ 84. Пр. 10. свѣтъ — съвѣтъ.
85. 35. нёдс — ис сѣдс.
86. 4. вса (вм. вьсіл) — поспѣстьса;
мн. ч. среди, р. кьсіл согласовано съ
единств. числомъ глагола поспѣістьса ,
по словосочиненію греч. языка. § 224.
Прим. 7. -са присовокуплено къ среди,
залогу поспѣти. § 177. Прим. 4.
86. 1 1. въ свѣтъ — въ СЪВѢТЪ.
86. 13. свѣсть отъ гл. съвѣдѣтн.
86. 17. ннтто же — не лишить: двой-
ное отрицаніе; въ исправлен. текстѣ
с опущено, согласно съ греч. тек-
стомъ. § 264. Пр. 1.
86. 22. п.і ете?з правша: а знакъ вин.
п. мн. ч. женск. р.
86. 25. съ<в, вм. се (т. е. съ), какъ
прсдъ<і> вм. предо (т. е. прѣдъ). Буква-
ми ъш писецъ хотѣлъ выразить толь-
ко переходъ Ъ-а въ о.
86. 27, 28. тл—оутѣшпстл: двойств. ч.
86. 31, шлѣкмь — слежиь.
86. 32. оуплпюцпі: прич. наст. в. ед.
женск. р.
86. 31. пожепеть: отъ погнати, т. е.
слѣдовать, преслѣдовать.
87. 1. вельлѣпотоу — кслелѣпотоу.
87. 9. на кролоу кѣтрьню: двойств. ч.
87. 11. ыдѣііншсп (вм. іси, т. е. іси):
ин удвоено.
87. 27. сслігип, вм. сельншіа.
87. 28. жндоуть— жьджть: н=ь. аижю:
русск. ф., вм. жажда-
87- 29. птица ивіішн, вм. пътнца нвнъпа:
им. п. мн. ч.
87. 30. дадать: такъ же правильно,
какъ и длдатъ. Прибавл. къ 85 и 86.
87. 37. навѣсти—нанести © ?Емла: а
знакъ род. пад. ед. ч. женск. р. —
птіща. См. 87. 29.
88. 8. ксртисмѵ русск. полноглас-
ная ф. , вм. крѣмспд. т. употреблено
по древне-болгарски.
88- 14. риклюціе — ршклі&і|і€: прич.
мн. ч. муж. р. — въсъхъітнтн: еъсъ-
предл. въ?-.
88. 16. въсіна — въ?ъсіпа.
88. 17. вожвхъ—въ ложіідъ: оть ло-
же, мѣстн. и. на -ндъ.
88. 27. ?иьн — ?мпн.
88. 36. пі|іб?шц'*> — н?ътс?нать.
88. 37. въ?врататса — въ?врлтатьса.
88. 38. съ?нжютьсд: рус. ф., вм-
съжііжд&тьсд.
89. 2, 3. твора ю трастнса: въ не-
опредѣленномъ наклоненіи сокращено
цѣлое предложеніе. § 276-
89. 1. к горадъ: зависитъ отъ гл.
прнклсатііса.
89. 9. <втъ ?смла: а знакъ род. п.
ед. ч. женск. р. *
89. 10- бе?аконыіііціі—БЕ?ъ?аконьннцп-
89. 14. не подвпжнтЕса , вм. не но-
двнжЕТЬса: ь перешелъ въ е , по рус-
скому мѣстному произношенію; равно
какъ и 89. 20. пріведснъпідъ, вм. правьдЬ-
пъііідъ: полная ф.
89. 23. бдгъііімь и прлвъіниь: полн. фф.
89- 26. БЕ?ЛК0ІІН6 — бе?ъ?лконнк.
90.1. порджьшЕмоу; прич. прош. порахъ
ОТЪ ЛОрЛ?ІІТП.-- ПСрВЫІЦІІ. ВМ. ІірьВѢНЫ|Н,
т. с. первенцы, съ первенцами.
90. 6. рлздълшеиоу вм. ра?дѣльше-
иоу: отъ гл. раздѣлити.
90. 8, 9. провЕдшеамоу, страсъшсшиоу,
вм. прокбдъшоуоуілоу , сътрасъшоуоумоу:
продолженное окончаніе -еыиоу вм.
-еиоу.
90. 13. Эта прекрасная молитва,
первоначально сочиненная Св. Ѳеодо-
сіемъ , въ послѣдствіи могла подвер-
гнуться нѣкоторымъ измѣненіямъ или
дополненіямъ: на что указываетъ уже
самая вставка иМени атого Святителя
ВЪ текстѣ молитвы. См. 91- 8.
95
90. 14. кртьииъі, вм. хртьан-ы.
90. 15, 16. улвколіобус—улвколюбьус.
КѢрІІІІИ - ВѢрЬНІІН.
80. 17. того: при сравни1?, степ. по
словосочиненію языка разговорнаго.
90. 19. и—а- поглнн — язычники.
кртыміьстко — ѵртшш.стко.
90. 22, 23. в носжн: народи. <і>. въ
нуждѣ. — й всяко» — ы вьсілкоы.
90. 24. въ ііеусрлхъ—въ пеі|іЕр\хъ.
90. 30. многогрѣшенъ—МЪНОГОГрѢШЫІЪ.
90. 32. весь — вьСь.
90. 33. съ прѣіі и дылконъі—съ нкрен
и днлконъі-
90. 31. прлковѣрн-ыи— прлвовѣрьнъіа.
кртьннъі — хрті.ииы.
90. 37, 38. СТЫИ ЕІ|Д ---- СТЫИ бТ|Я:
род. п. ед. ч.
90. 39. тридиыіпаго — ТрІІДІІЬВЫІДДГО.
еллвіілго — еллкміллго.
90. 10. іі(Ітул - ііредътеѵаірод. п. ед. ч.
XII. изъ СЛУЖЕБНИКА
96
91. 2. прадвнъіхъ — ііридБЫіъіндъ.
91.4.5. в ипкѣіі—къ шікен. породу-
пикъ — пордтынікъ-
91. 6. влсіішд. грнгорьа: ь вм. н. —
бослові|я , ки. когословыр. Ласкатель-
ная <і>., вм. богословъ. § 63.
91. 7. ннколъі: отъ народ. «ъ. ІІпкола.
91. 8, 9. всеироусн: выраженіе лю-
бопытное для исторіи развивающагося
понятія объ отечествѣ.—свѣтнлннка—
СВѢТИЛЬНИКА-
91. 13. дшд — дІІІя: вин. п. мн ч.
.91- 14. прлковѣриъідъ кртылнъ—пр.1-
ВОВѢрЫГЫНХѢ хртіплнъ.
91. 15. оумершш, вм. нумрьшаа: не-
сог.іасовано сь расъ.
91- 17. свѣтлѣ — свѣтьлѣ.
91. 19. бс^коіісунои: новѣйшая <х». ,
вм. БС^КОІІЬѴЫІЪІШ.
91. 24, нъніа, вм. нъіни: съ измѣне-
ніемъ ѣ на и.
ВАРЛААМА ХУТЫПСКАГО.
БиЗл. Л? 604.)
егко іего. покори подонь всд нно-
іі^иѵниіі стрлни. хотдірла рлтемъ.
дать іемоу прострлнъпі н неютемле-
мин миръ, глн къ ердірі іего блгліл
б ш іірккн ткоѣн. н іо всѣхъ людехъ
твоихъ, дл въ тніиннѣ іего тихо н
БС7,ъмолъкно жнтніе поживемъ, всд-
І|ѢМЬ БЛГОВѢрІІІСМЬ н ѵтотою. Помднн
ГН КСА НЛУАЛЛ н власти, н соуціюю
10 Братью панно къ полатѣ, іі вса воіл
блгъііл въ Блгстн ткоѣн съБЛіодн. ?лиіа
ДОБрЪІ сткорн БЛГСТНЮ ТКОСЮ. ІІОМА-
іін гн прѣстоіаіраіа люди и юстакшаіа
ПОТрѢБНиХЪ КИНЪ ДѢЛА, н помнлоун
іа іа. іі насъ множьствомь млтн твоіеіл.
клѣти нхъ наполни-кедкого блга. по-
дроужніл нхъ В мирѣ Н КЪ ѢДННѢННН
СЪБЛЮДН. МЛЛДѢНЫ|Л ихъ въепнтан.
оуность іілкажн. старость подъдержн.
(По рукоп. Сгнод.
ііомаіін гн плоди носаціап н
ДОБрО ТВОрАірАІЛ въ стхъ твонхъ
цріікдхъ. н помннлюіраіа іінщаіа.
къ’^дажь нмъ ватими нвнимн тко-
НІ1Н ДДрМИ. Н ВЪ ВрѢМѢІІЫІЪІХЪ МѢ-
СТО кѣУііаіа. н во нстлѣііьнихъ мѣ-
сто ИѢНСТЛѢНЫІАІЛ- ІІомднн гн соуірлп
къ поустъінлхъ. іі въ горахъ, н въ
пеірерахъ. н к рлсплданіінхъ ^ѣмнихъ
Помднн гн соуіраіа КЪ ДКСТВѢ II въ
ГОКѢІІНІІ II КЪ ПОЦІСІІНН. Н КЪ УТѢ
жнтнн прѣвъікаюірнхъ. Помднн гн
БЛГОКѢрІІЛГО КІІД^Д ІІДІНСГО. НМД. іего
же «опрлвдллъ іесн і|ртковлтн нл х/.м-
лн. юроужніемь нстнныіъімь. шроу-
ЖНІ€МЬ БЛГОКОЛНЪІМЬ КѢІІУЛН іего.
юсѣнн надъ главою іего къ дііь кра-
НН. II оуіірѢІІН мъішыро іего. н къ;-
ііссіі деенніро іего. оуткердн влдѵь-
97
9$
95. 13- клгокърнлго кпа^а вь Служ.
Кппр. БЛГОѴТПКЫ II ВѢРНѢНПІНХЪ ІІЛШН Црёіі.
95. 16. оіроужнюмь йігоколпъінь—ороу-
жнкиь слговолѣііпіл. Употреблено при-
лагательное вм. существительнаго въ
род. пад.
96. 1. подоні.— подъ ііь (подъ него)
96. 2. хогйірін ратемъ: вм. рдтнн хо-
тѣти требовалъ дат. пад. Въ Сіу;«.
Кппр. Брдпіі хотаціан.
96- 3. нештемлемъін — іісотъісидсі.гын
— ткоѣіі — тногеп-
96. 13. ІірѣСТОИф.ТІЛ---- ІІрѣДЪСТОПфЛН
подроужнід; въ Слуа:. Кппр. супруги
96. 17, 18. ѣдіінѣніін — ісдііненіііі —
ІЛЛЛДѢНЫр ---- ІІЛХДСНЫ|Л, ВМ. І.!ЛЛДЫІІ,І|Д
96. I !І. оуность — юность. $ 26.
97. 1 раст.кнъііі — рл^сѣілнъііл
97. 3 ноуднмъігл: въ Служ. Кппр
іикурсваісіпділ.
97. 5.6. со—съ.—шествоуп —іпьствщ-н
97. 8. ні|«лн — іці|ідіі.
97. И. в пототѣніінхъ — къ ното-
ТСІІІІІІХЪ-
97. 10. къ лютлхъ прил. краткое.
97. II. ноужн — ноужді.
В ъ к ъ.
малодыіъіп оѵтѣііін. рдсѣілііъііа съкерн.
БЛОѴД.М|ІАІА прнксдн. іі совъкоупн съ
СТОЮ II АПЛЬСКОЮ ЦрІІКЫО ТКОІСІ0. IIоу-
ДНМЪНА ДХЪІ НСУТ'ЫМН СКОБОДН. С ПЛАКА-
ІОЦІНІЛІІ ПЛАКАН. со съ поуть ХОДЛЦІИМП
іиссгкоун. ВДОВИЦАМЪ ПОМОІ|ІЬНІІКЪ
БОуДН. СІірЫМЪ ЗІІСТОУПІІІІКЪ. ПЛѢНЫІЪПЛ
ІЦБАВН. БОЛЛІ|ІАІА II ЦѢЛИ. Н соуціліі НА
соудпцін. Н КЪ роудлхъ. И К ПОТОѴѢ-
ІІІІНХЪ Н КЪ ЛЮТЛХЪ РАБОТАХЪ. Н КО к,
ксдкон скоркн н бѣдѣ іі ноужн СОѴ-
ЦІИХЪ. ПОМІІНАН БС II КС.А ТрѢБОуЮІ|ІАІА
ВСЛНКАГО ткоіего млрдніа. Н ЛЮБА*
1(1 ИЛ НЪІ II Н6НЛЕІІДАЦ1ЛП.
— Сравн. тоже самое мѣсто по Слу-
жебнику ши рополита Кипріана-
95- 3. поі.пііілюі|іліі яііфліл въ Слу«к.
Кипр. помнилюфііхъ ннірлм-
95. 5. нръі.іѣііыіъіхъ — врѣмспыіъіхъ- —
во — въ.
95. 7. нт.іістлт.иыі.ш —- нсіісттлт.ііыпіл.
95. 9. в рлснлдлііііііхъ: вь Слу;к. Кппр.
пропастехъ ;сньпы ^тмнъіхъ—^емьнъіхъ-
XIV
XIII. ИЗЪ ПОЛИКАРПОВА СПИСКА ЕВАНГЕЛІЯ, 1307 Г.
(/7о рук. Синод. Бпбл. 7 40.
Мн. 2, 13 — 18.
Цшедіинмъ колъхкомъ1 сс англъ
гнь. ко снѣ2 * іакіісл неснфиу5 гла
къстакъ понм'і отроѵА1 II мтрь ІСГІІ.
II Б6Ч>ІІ къ сгоупегъ’’. ХОѴСТЬ0 НО
иродъ искати ютроултіг да ногоукііть
з іс. оіііъ же къстакъ поілтъ отроѵл и
млтърь8 іего ноціью и отнде къ гегоу-
пстъ9. іі бѣ тоу до оумереткнга10 нро-
ДОКА. ДА СБОУДСГЬСА рСІІОІС а гл
(, Нрркомъ11. б ІСГОуіІТЛ ІіріЦКАХЪ12 СІІЪ
мон. тогда иродъ видѣвъ іако нороу-
I) ошьдъшгиъ же влъхвомъ. 2) къ съпг.. 3} носнфоу. 4) отроуд 5) въ сгуіітъ.
Далѣе пропущено: и вддн тоу. доньдсжс тн рскл. в) хоірсть. 7)отроѵятс 8) отро-
га н матерь 9) въ сгуіітъ. іо} до іумрьтин. 11) Пропущено: глиціемъ. 12) къ^ъ-
7
99
100
© колъхвъ19. тогда в прнндоуть20.
ГЛНЪ ЕЫ © ВОЛХВЪ15 * *. р^ГНѢКАСА ЗѢЛО.
II ПОСЛАВЪ14 ІІ7,КІІЬ’ отроки СОуЦВІА1
ВЪ КІіфлСЮМѢ1 II ВСѢХЪ ПрѢДѢЛѢДЪ
ІСП. © ДВОЮ ЛѢТОѴ II НИЖЕ. но крѣ-
меин же испыта
съсыстьса рсѵсноіе прркмъ иеремн-
іемь20 глцГімь. гла оу рлмм*21 слы-
шанъ БЪѴ ПЛАТЪ іі рЫДАІІЫС. II ВОПЛЬ'
МНОГЪ. рлхнль 1ІЛЛѴ10І|ІІ1СЛ ѴАДЪ' ’ СКО-
НХЪ. н не хотлше24 оутѣініітнеа іако
пс соутъ.
ЛІѳ. 8, 5 — 13. 28 — 31.
Къ «но. въшедшоу1 Ісоу въ ка-
пернлоумъ. прнстоупТ к пемоу сот-
никъ'2 МОЛА н ГЛА. гн «отрокъ МОП
лежитъ в домоу сосллг.ленъ бѣднѣ
стража5, гла іемоу ісъ. д<ъ пришедъ’
исцѣлю и. ©вѣі|іавъ сотникъ8 рс іемоу.
гн мои иѣсмь достоіепъ'1 дд къ домъ
мои4 внндешн. пъ токмо8 словомъ
рцн9 нцѣЛѣіеть «отрокъ мон. азъ во10
ѵлкг.ъ іесмь подо властью11, нмъін
ПОДЪ СОБОЮ ВОИНЫ. II глю ссмоу
ндн идетъ12. II другомоу пріпідн прн-
ндеті.15. н рдБоу моіемоу сткорн сс
н створить. СЛЫШАВЪ же Тсъ УІ0ДН-
сл14 іемоу» н ре' грядоуфнмъ ПО НѢМЪ1 '.
право'0 ГЛЮ ВАМЪ, ни во” из’рлн тол-
пы*8 Вѣры йкрѣтодъ. глю же вамъ
ілко мно^н1’ © къстокъ н западъ
и възлдгоуть съ двра-
МОМЪ. Н СО ИСАКОМЪ и съ нілко-
ВІІМЪ21 ВЪ І|'рствни НБСНМЬ. л сііве
цретка нждепоутсА ко тьмоу даль-
нюю22 *. тоу Боудеть платъ и спрьжеть'-'
і° зоувомъ. и ре Тсъ къ сотнику24, ндн
іако же вѣрова и коудеть токѣ25, не-
цѣлъ20 оітрокъ іего вотъ та съ24 <•
Ст. 28. — Къ оніо, ііріішедніоу
ісоу НА (иноу стрдноу ГрДДАрНІІЬСКОу2*.
15СрѢГОСТА II ДКА БѢСЫД28. б ГрОБЪ
іізлджді|ід50. люта зѣло, ілко не мо-
жлше никто же мнноути поутсмъ
ТѢМЪ’1. И КОЗЪПНСТА52 глціа. уто
іесть намъ іі теве Гсе35 сне ба въіііі-
2о наго54, пришелъ55 іесн сѣно пръже
года56, моутнтъ ИДСЪ. БѢЖС ДЛЛСУС
© ннхъ54. стадо скнніін много58 па-
сомо. бѣси же молАхоути59 іі глюціе.
Л1|к€ ІІ3ГОНІІІШІ 117,1. ПОКСЛН НАМЪ НТВ
25 къ стадо скТноіс. н ре нмъ идите,
шіін же шедше влѣзошд пъ свиньѣ1".
вд.хь- 13) отъ елъ.хкъ- II) посътъ- 1.5) Пропущено: кі.са 10) сжцнн 17) ві
кнолеемѣ- 18) и къ кі.сідъ. 10) отъ клъ.въ. 20) ««ремнемъ нркъмі,. 21) къ рлнт.
22) къіілі. иъиогъ. 23) ѵлдъ 24) не хоттяше.
1) въшъдъшоу шеоу. 2) сътиінкъ. 3) лютѣ ико стрикдд- 4). іррншъдъ. 5) сътыіпкъ
6) достоинъ; 7) да подъ кронъ ион къніідешн. 8) тъкъио. О) рі.ірі слово н і:сцъ-
лѣість 10) око а?ъ. 11) подъ кллдъіноіж. 12) иди и ндеть- 13) ноидн н ирндсть
14) шсъ дніпіса. 15) по ніемі.. 16) аминъ 17) къ. 18) толпкъі- 19) иъно^н
20) придать. 21) съ анр.ппъик и нсадкъіль ппкокъмь. 22) іцгыпнн вжджть кі
тьма кронѣіиыііоіж. 23) скрі.жътъ. 21) и реѵе іііс сътышкоу. 25) кждп текъ. 2В) и
іісі|Ѣіѣ. 27) къ тъ ѵлсъ. 28) прііиъдъиоу шевн къ Лряиж гергсспньскж. 29) дъпі
мсьноуіжфасл. 30) ПГ.Х0ДЙЦІ1. 31)нко ис иоціи ііикоиоужс иныоитм ижтьмі. тѣнь 32)
къ^ъпнетк. 33) ііісс. 31) сііс г.:і;ні! 35) ііріііііълъ. 3’1) прт.ждс крт.мспс. 37) отъ ніеіз
38) иъиого. 39) молил.хж к ’.іжірс. 40) они же ііфъдъшс. ндош* въ скіішіы 41) къ
101
102
II АКЫЕ оуСТрЬМНСА СТЗДО ВС6 ПО Брѣ-
гоу морд11. іі оутопошд оу КОДАХЪ12.
пдсоуі|ііін ягс ©кѣгошд15. и шсдше
къ^кѣстншл ксе <о кѣСліреюсА'* 1'1 и
се весь15 градъ іцнде нротпкоу ісоу10.
Н ВІІДѢВШе11 II МОЛПШЛСД18 ДАБЫ ПрѢ-
шелъ10 © придѣлъ нхъ.
Мѳ. 9, 11 — 17.
Къ онік нріістоупнніл ко ісоу оуте-
ііііі|н пблііокн гліре. поттомы и фд-
рпеѣіі се длѵеиъ' много, д оуѵеннфі
ткон не алтють2. н рё ісъ іеда мо-
гоуть снве тертожинкл? желѣтн1. дон-
дсже сними іесть некістыінкъ3 *. прн-
ндеть же дііь іегдд ©нметьсд © ннхъ
ііевѣстыіпкъ0. тогда къ^алують. никъ*
то же ко не пріістхвляіеть плата не-
кѣленл къ ріцѣ ветсѣ. ©дереть ко
са конецъ іен б ріцъі. н горыші дѣ-
рл1 коудеть. ни кліікліоть кніід пока
къ ветхъі мзды. дціе ли же пн то
росАДоутсл мѣси, н кино ііролшетсл.
II мѣси погъікпоуть. нъ кино ноко
къ мѣхъі новы кліікліоть. ювоіе съ-
клюдетсл.
Мѳ. 10, 37 - 42. 11, 1.
Рс ГЬ нже ЛЮБИТЬ <ЙІ|А или мтрь'
нлте мене нѣ мн подоконъ2, иже
любить сііл или дътѣрь5 * пдуе мене
5 нѣ мн подокенъ1 нже не пршемлеть5
крстл скоіего н къ слѣдъ мене не
грлдеть8. нѣ мн подовенъ’1. оокрѣтын
дшоу скою погоукпть ю. н погоуки-
къш8 дйіоу свою мене ради юкрл-
1Ьціеть ю. прііемлАіі кдсъ мене прніемь-
леть°. нже ма пршемлеть10 пршем-
лсть н “ ПОСЛАВШАГО ма. іірніемлАіі
прркд ко12 пмл гіррѵе мьадоу пррую
пршемлеть. нже пршемлеть ііракедіін-
‘з кл‘5 ко нмл прлкедышуе11 мъздоу
пракедіштоу пришлетъ15- нже діре10
нлпонть іеднного © меішінхъ1 сихъ
тлшоу стюденъі18 коды токмо10 ко20
имя оутешікд. прдко2* ГЛІО ВАМЪ НС
2<> погоукпть мъадъі22 скоіеіа.
Г.і. 11 , ,ст. 1. — II кьі іегдд
СКериіІІ25 ІСЪ ^ДПОКѢДАІЛ (ОБѢМА НДДЬ-
І|АТЬ21 оуѵіІкомд СВОІІМЛ. Прѣііде ©тоу-
доу оутнть2? Н ПрОПОКѢДАТЪ къ грл-
25 ДѢХЪ.
иоре. 12) іі оуирѣшл въ кодахъ. 43) я п.іс*і|іен бъікяііід. 41) и шъдъшс въ грядъ.
къ^кпстііиіА кі.ся и о Бѣсьяоуи;. 15) ві.сі>. 4(>) нісовн. 47) кндъвъше. 48) м лита
19) пртлиълъ.
Въ Га.інц. спискѣ Евангелія: і) постииъсл. 2) не иосілтьсд , 3) енкв врятинн.
4) пяхкятііся. 5) женихъ <>) ажнііхъ. 7) В'і. ІІоликарцововіъ же спискѣ, въ дру-
гомъ мѣстѣ: гории оутліцид коудеть. 43.
1) мтре. 2) мене достоинъ. 3) сІіъ. или дъірсре. 4) мене достоинъ. -">) не приимсть.
К) идетъ. 7) мене достоинъ 8) цдіс ногоувітъ. 9) нже къі нріііемліетъ. і.ы ириісіі-
ліеть. 10) и иже ііриісилість ма. ІІ) въ О. Е. нѣтъ н. 12) къ. 13) и прніемлня
прявъдыінкя. 14) къ иид нрявидыіііѵе. 15) иь^да нрдкьдьпиѵт при смлють. К>)ііпже
колижъдо. 17) отъ иялинхъ. 18) стоудеитл 19) тъкъио- 20) къ. 21) яминъ. 22)
иьздъі. 23) съкръши шс. 24) оксмя ня деедте. 25) оутнтъ.
103
101
Мѳ. 12, 30 - 37.
Ре гь иже нь со* мікпо пл пл
іесть. нже не съвіірліл2 со мною
рдсыплість’- сего дѣла1 глю влмъ.
весь5 грѣхъ и хоулл ФпоустнтсА улкѣ-
комъ. л нже пл дхъ хоулно глгь6.
не йііустнтсА улккмъ. а' нже колпж-
До реѵеть елоко нл спл улкуа8 бпоу-
сгнтса іемоу. л нже реть нл дхл стго1
не шпоустнтсА іемоу. нн къ сесь"’ вѣкъ
іін въ Боудоуі|ііін* *. или створите доувъ
докръ|2н плодъ іего докръ.нлн сткорнте
доувъ гнилъ*3 и плодъ іего гнилъ*1, й
плода ко дрьво ію^пдію коудеть. ІІЛСМС-
ііа1й іехндііокл клко можете докро глтп
Злн*" соуціс. 6> ИЗБЫТКА КО срді|л11
ОуСТА ГЛТЬ. докръін*8 УЛИКЪ & ДОБрАГО
СКрОКНЦІЛ*9 НАНОСИТЬ ДОБрАІА. А20 ?ЛЪІП
УЛИКЪ (О 3ЛДГО скровнірА2* наносить
злділ22. глю же БАМЪ. ІАКО все23 слово
ПрЛ^ДІІО21 ісже АЦІС рекуть УЛВІ|Н. къ-
ЗДДД.ЛТЬ (11 ІІѢМЬ25 слово къ дііь соуд-
нын26. (іі слокесъко своихъ шпрлкднііііі-
Сйг". н словесы свонміі28 шсоудніпііСА:-
ЛІѲ. 24, 27 — 33. 12 — 51.
Ре гь скопмъ оуѵнкмъ іако же ко
МОЛІІИІІ* ИСХОДИТЬ й) БЪСТОКЪ н ЕШг
ЛАіеТСА2 ДО ЗАПАДЪ. ТАКО БОуДСТЬ
іірішесткню3 сііл улкускаго. ндеже
во лціе воудеть троупъ. тоу сбс-
й роутсА1 юрліі. іі абыс5 же по скер-
бп° діГіііі тѣхъ, елнце померькпеть".
іі лунл не ддсть' свѣта скоісго. н
звѣзды сплдоуть8 съ нксе. и си-
лы ІІЬСІГЫІА ДВІІГІЮуТЬС А. И ТОГДА
іоіавіітса” зндмѣныс сііл тлвусклго нл
ІІБСН. II ТОГДА ВЪСПЛЛУЮТСА кса*° ко-
лѣна ЗѢМЬСКЛИ**. Н оузрлть СНА УЛКѴ-
СКДГ0 ГрАДОУЦІЛГО12 НА ШБЛАЦѢХЪ*3.
СЪ СИЛОЮ II СЛАВОЮ МНОГОЮ*'1. Н по-
(.-• СЛСТЬ АНГЛЫ СКОІА. СЪ ГЛМЬ ВѢЛЬ-
гемь*° троувнымъ. и съкероуть н/ь-
Брлпъпл*' іего (5 ѵетырь Вѣгрь. і.>
конецъ** * * 8 19 иксъ до конеі|ь*° нхъ. ®
смоковпііі|ѣі0 ндктіітесА21 ПрНТУН22.
2'>іегьдд кыа іегх млада коудеть'23 п
лііеткіпе ирозАкнегь. вѣете іако близь21
іесть жатка25, тако же н вы. іегдл
оузрнте26 кьса сн. кѣсте2’ іако близь’28
іесгь нрн двсрехъ20.
25 Ст. 42. — бдіігс’0 оуко іако не
«ѣсте въ коую годипоу’* гь каіпь іірн-
і) съ мъііоьа. 2) не съг.нрліеп. .3) рлстіѵлісгь. I) ряди. 5) вьелнъ 6) д ісже пл дхъ
хоуіл- Вь Галпц сн. л ісже нл дхъ врт.дііо глл’іі.іе 7) и. 8) ні сынъ Ѵдііуьскъін.
0) нл дхь стѵи. 10) къ сь кт.къ. И) къ грАДтірііп. 12) дрт.ко докро. 13) Дрѣве
ЗЪЛО. 14) ?ЪЛЪ. 15) НЦІ4ДІІН. 16) ЗЪЛІІ. 17) ОТЪ ІЦКЪІІЪКЛ КО Ч>ДІ|0у. 18) доьры.
19) съкрокнціл 20) и ;ълъін. 21) съкрокшрл. 22) ^ълліл. 23) кьемке. 24) пр.цдь-
но 25) О НЮМЬ. 26) СЖДЫІЫІІ. 27) ОІірлВьДІІнИІСД. 28) ІІ отъ СЛОКЁСЪ сконхъ.
1) мълннм. 2) пклпіеться. 3) ІІрііШКСГВІІІС. 4) СЪБСр<ЪТЬСЛ орклн. 5) ЛКІІІС. 6) по скръвн.
7) мьрькпеть. 8) съплджть. 9) ілкптьсй зйисшію. І0)кі>си. 11) ^сиьскли. 12) ііда-
і|іл. 13) Пропущено: иксі.ііъіііхъ. 14) велнкокк. 15) посълість 16) келньънь трл-
КЬНТЛІНЬ 17) Іі^і.крлнъіі*. 18) ОТЪ КѴІІЫ|Ь 19) ДО К0ЯЫ|Ь- 20) ОТЪ СГ.1ОКЪКЫІІІІ|Л.
21) илоуѵнтссж. 22) прнтъѵп. 23) к.ъдсть иілдл. 24) кліцъ. 25) жлтвл. 26) оу?і,-
рнтс. 27) «идите. 28) БЛИЗЪ 29) при дкьрьхъ 30) БЪДІІТС. 31) КЪ КПП УЯСЪ.
105
106
идеть32. сеже вѣдьтс33. «ко лціе къі
кидалъ гііъ храма3'’. къ коую стра-
нно тать приндеть35. бдѣлъ36 оуво бъі.
іі не бъі составилъ подъкоіідти хра-
ма скоіего37- сего ради н къі воудь-
те58 готокн. іако вонже39 гасъ не
мните40 сііъ УсловѣУескнн41 приндеть42.
кто* 13 14 оуво іестьвѣренъ ракъ н моудръ44.
іего же поставить гь надъ домомъ'45
скопмъ. да длсть нмъ пшроу къ годъ46
ихъ. блжііъ работъ47, іего же прн-
шедъ48 гііъ свои и49 (дврліреть іего50
тако ткорАірд. аминь5* глю клмъ.
іако надо52 всѣмь
вить іего50 діре лн
нмѣііыемь постд-
рёть ^дъін54 ракъ із
въ срдірі СВОѢМЬ5 ’.
приитіі57. н пдупеть
медлить56 гііъ мои
58 вити клеврѣтъі
скоід. ѣстн же и пнтн съ пыаннца-
міі59. іірііндеть61’ же гііъ рдва того.
въ дііь коньже не вѣсть іі къ улсъ .о
коньже не удіеть6’. и протешеть
іего62 нл поли03, н удсть64 іего съ
лнцемѣръі положить, тоу вудеть плдуь
и скрьжетъ /оукомъ.
Лук. 11, 9 — 13.
Ре гь просите и ддстьса клмъ.
нціѣте и соврАЦіете. оударднте1 й-
кер^етсА2 клмъ. ксакъ во ііросд
5 приемлеть. нірд (бкрАціеть’. и толкоу-
іремоу йвер^етсА4. котораго же й
васъ5 въспроснть сііъ свои хлѣбд.
«да кдмѣнь°поддсть іемоу. или ръівъі.
іеда въ ръівъ4 мѣсто ?мнн8 поддсть
і<> іемоу. или дціе вопросить іанцл9. іеда
поддсть іемоу скоромно10. лціе оуво
къі /.ли*’ соуіре оумѣіете ддганыа''2
влага длілти у адомъ*3 вашимъ, коль-
мп плуе юі|ь вашь с певесе ддсть
ДХЪ БЛГЪ** ПрОСАЦІНМЪ у нсго:-
Лук. 16, 19 — 31.
Ре Ть. улккъ нѣкіін* кѣ ватъ, нже
(овлаудшесА къ вагрАннціо н ѵерькле-
нніро2. кеселАСА на ксл дни3 свѣт-
лъі. ширь же бѣ нѣкто4 именемъ ла-
^орь°. нже лежаніе6 пръдо крдтъі іего
гноіенъ. и помъішлаіл1 нлсъітіітнса
й кроуппць плддіоцніхъ СЪ ТрАІіе^ЪІ8
Жатаго, но9 и псн*° ходдіре ивліцд-
32) придетъ. 33) тоже ккднте. 31) хрдмоу. 35) придетъ. 36) вдѣлъ. 37) хрямшіъі
скогсі». 38) влдѣте. 39) въньже- 40) не иьннте. 11) тятьскин- 42) придетъ.
13) къто во. 44) вт.рыімн рлвъ- и мкдръін. 15) пядъ домъмь. 46) къ крѣмд.
47) рявъ тъ. 48) прпиіъдъ ’гь. 49) нъ О. Е. и нѣтъ. 50) и. 51) яміііі- 52) нідъ
късьиь. 53) іі. 54) ;ъяъін. 55) своіемь. 56) поудить. 57) прнтн- 58) ндуыіеть.
59) съ пііілііііі|лі.пі. 60) придетъ же’гь. 61) въ дъпі> въньже не удіеть- и къ ѵлсъ
къпьже не вѣсть. 62) и. 63) полъил. 61) тлсть.
О тълъі|ѣтс. 2) іі открь^етьсл. 3) ньсиіъ во просян іірніімсть. и пціаіі окрѣтдють
4) н тълкоуіроуоумоу отирь^етьсл. 5) Пропугцеио: оты|(. 6) камень. 7) ръівъі.
8) ^і.ііііа. 9) просить дшр. 10) скорпніі. 11) ?ълц. 12) дднинм. 13) уддомъ.
14) стъін.
1) НѢКЪІ. 2) и овллуллшесд къ иорфурА II въ вуссъ. 3) НЛ ВЬСЯКЪ ДЬНЬ СНѢТЬЛО-
4) стеръ. 5) яцірь. 6) дсжяяшс при крятѣхъ іег гноііііъ. 7) жслян- 8) отъ тря-
пе?ъі. 9) нъ. 10) пьсн.
107
108
хоун гнои іего бы же оумрѣтн нн-
іремоу и несеноу быти аііглъі на
лоно акрлмле'2. оумре13 же н батин.
II ПОГрѣБОША Н. ІІИ КЪ АДѢ КЪ^ВСДЪ
(ЙУІІ СВОИ. съін къ моуклхъ. оу^ръ
АКрАМл'5. н^длдеуд'6. и лл^орл'1 нл
донъ іего н тъ въ^ъгллніь ре. юѵе
Акрлме'8 помнлоуи МА. Н НОСЛІІ19 лл-
?орл. да (Омоуііть коны|Ь20 перъстл
скоіего въ кодѣ, и оустоудіть іл^ъікъ21
мои. пко стрлжю22 оу плмлеіы СѢМЬ.
ре же лврлмъ25. ѵлдо2’ помани про
ПрНІАЛЪ25 еси БЛГЛП ТКОІЛ КЪ ЖИВОТѢ
ТВОѢМЬ20. Л ДА^Орь ТЛІІОЖС ^ллп2'.
нъіиѣ же сде* * 28 * * оутыіідіетсй. а тъі
СТрЛЖеіІІІІ20. II НАДО ВСѢМИ50 си-
ми. межи’1 ВАМИ И НАМИ проплсть
келикл32 оуткердисА. пко да хота-
ірнн33 минути йсоудоу КЪ КАМЪ. не
въ^млгліоть51- н ниже йтоудоу К ПАМЪ
“К
прѣходАть. ре же. молю та оуво
(оте. дл іі послешн55 въ домъ мір
МО1СГО. ИМАМЪ50 БО ІІАТЬ БрЛТШ31.
ПКО ДЛ КЪ^КѢСТАТЬ’8 ИМЪ. ДА И6 И
тн прііндоудь50 пл мѣсто се моуѵ- 2.-,
ное10. глл же акрлілъ1'. нмоуть мон-
сен12 и пророки. ДА иослоуіпліоть
нхъ. (онъ же ре ни юѵе лкрАме13. но
ліре кто й меръткихъ'1'1 идеть к нимъ
д ч
иокмотса. ре же іемоу дціс моіісѣиг
ни10 іірркъ не послоушмоть. ни ліре
б кто й мерътвъіхъ воскьенеть111 не
нмуть вѣры18.
Лук. 22, 7 — 14.
ІІрнндс же дііь опрѣснокъ, конже
ПОДОБНО Г>ѣ плскоу ЖрѣТН. н СЛА не-
ютрл нюлнл рекъ шедшд оуготоклптл
НАМЪ ПАСХОу ДЛ ИМИ. (ОНА же реко-
стл іемоу. кде хоірепііі да оугото-
вліевѣ. онъ же ре ііма. се къшедиін-
МЛ КАМА въ грАДЪ. срдіреть КА УЛИКЪ
15 къ комор^рѣ1 водоу НОСА. КЪ СЛѢДЪ
іего ндѣта къ домъ, конже къходнть.
Л -г-1 о
и ретл гнііоу домоу. глть ке оуѵн-
тѣль. кде іесть кіітллнні|л3. нде же
плехоу со оутеннки моими пмь. и
тъ влмл поклжеть ВЪХОДНІИ|0у'1 кели-
коу постьллноу. іі тоу оугототовлнтл.
« чу
шедшл же юкрѣтостл пко же ре имл.
И ОуГОТОВАСТА ПАСХОу. II І€ГДА БИ ГОДЪ
въ^леже. н днлнлдьсать аплъ с ніімь.
Іо. 7, 1 — 13.
Къ ыно. ндАше* ісъ въ гллелѣіо.
не хотАше2 ко во ііюдѣіі5 ходити.
і 1) нрндоддіре опліц.ілхт. 12) лкрллмліс. < 3) оуирттъ. 11) Пропущено: сы. 15)
АВрААМА- 1(1) ІЦДАЛ6Х6 17) ЛД^ЛрА. 18) АКрААМС. 19) ПОСЬЛІІ ЛЦАрД. 20) К0НЫ|Ь
прьстд. 21) ы^ъікь. 22) стрлждж въ іілдиспн семь. 23) АкріАМЪ- 21) ѵадо. 25)
късирналъ- 2(1) твоіемь- 27) и лд^дрь тлкожде ^ълли. 28) сьде- 29) стрдждеш».
.40) илдъ кьсгі.ііі. 31) иеждк илии и кпін- 32) велніл оутнрі.днсд. 33) хотаірен,
31) не вымогать. 35) посълісши. 31») іімлдиъ. 37) кратн іа. 38) дл ^дсъвѣдт.тель-
ствоуіетв. Зі>) придать. 10) мжхыюіс. 1і)Акрлдмъ. 42) ілосед. 43) лврлдие. 44) отъ
ирьтвъіхъ. -15) моусед. 40) и- 47) къто отъ ирьтвъі.хъ въскрьснЕть. 48) віръі
не ни«ть.
1) Опискою вм. коиор?ѣ пли комъръ^ѣ. 2) Опискою вм. теве. 3) Въ Галпцк. сп.
оеТтсль. 4) Въ Галпцк. сп. горнТцю; въ Моис. сп. въсходпніро
1) хождлашс ііісъ къ глліілеіі. 2) не хотѣшс- 3) въ ноуден.
109
110
скаго произношенія, д и Ь вовсе
нѣть, а нп чѣмъ не отличается отъ
п , и послѣ шипящихъ замѣняется
буквою д. і иногда употребляется
по древне - болгарскому правошіса-
3 ніго- но весьма часто ставится не
на мѣстѣ, ъ п ь по большей части
замѣняются гласными о и е. Иногда
вм. ф употребляется , по русскому
произношенію, ч. д смягчается по
русски въ ж. Мѣстный выговоръ сѣ-
10 верпаго русскаго нарѣчія обозначил-
ся въ обоюдномъ переходѣ звуковъ
у и кі
Преходящее вр. постоянно вь крат-
кой Формѣ. Полныя прилагательныя
также сокращены. Въ склоненіяхъ за-
15 мѣчается уже значительное искаженіе.
97. 16. ошедііпплъ, т. е. оішедшішъ.
97. 18. отротд вм. отроѵд. См. вар.
97. 19. доусть: по русски, вм. хоірегь.
97. 20 отроултп: искаженный род.
пад., вм. отроудтс. См. вар.
20 9§. 16, 16- іс: вии. п ед. ч. ср.
р. — илтгрь вм. илтерь.
98. 17. оуисретвна. т. е. оуііьрьткни,
вм. болгарскаго оуирьткніл.
09. 3. прѣдѣлихъ: по болгарски е
послѣ пр.
25 99. 4. крсиеіііі: т по болгарски по-
слѣ вр
99. 7. оу вм. къ-
99. 9. плдѵюфнся: прпч. наст. вр.
ед. ч. женск. р.
д9. 19- достшыіъ вм. достоинъ.
См. гар. § 65.
99. 22. подо — подъ.
іако нсклхоу ніодѣн оувнтн н*. бѣ же
бліць5 прдэдыінкъ нюдшсктЛ коуірь-
ндго потъуѣііыл'. рскошл же іемоу'
вратьи іего гірѣндн йсіодоу. н иди
КО ІІЮДТ.Ю4. ДА И О\ТІІІ|ІІ ТВОИ КИДАТЬ
дѣла ткои. иже ткорнппі. никто же
ко ннѵто же10 к тайнѣ творить, треть
самъ икѣ бити. лціе с;і ткориіііи
пвисд всемоу11 мироу. ни Брлтыа12
ко іего вѣровлхоу копь13. Глд же нмъ
ісъ"1. връмА мою не оужс принде15 * *.
л крѣмл вдціе всегда10 готово, не
можетъ миръ ііеіілкндѣтн васъ, меііс
же йсііліяідііть. іако л?ъ послоуть-
ствоую” ю немь. ико дѣла іего ?ла18
соуть. въі войдете19 въ прд^дышкъ.
д/ъ нс кь^ндоу вь прд^дьннкось ".
ико кремл мою не оуже наполнись21,
сп ревъ імстд едмъ въ гллилсіГ22. іегдд
же въ^идоша , кратыд іего. то21 иде
і елмъ къ прлздмшкъ. не икт. нъ
дкъі‘2;’ тли. жіідовс'2'1 же нскахоу іего
въ прл^дьникъ. и глдхоу21 кде28 іесть
юнъ. и рпотъ'29 многъ въ Ю немь
в идродѣуь. юкн глддоу30 іако благъ
іесть. ніініі же глху31 пн но32 льстить
народи, пн которъінг>'оупо іавѣ глдше31
ю немь страха дѣда55 жіідовьскд’’0.
— Эго Евангеліе недѣльное.
Правописаніе русское , образовав-
шееся подъ сильнымъ вліяніемъ рус-
1) нскліхж гего ноудсн оувнтіі. 5) клн^ъ. ©) ноудепскъ. 7) скинопигіи. 8) рскошл
же къ шсиоу кратпк. 9) въ ноудеш. 10) пнкътожс во шіуксиже. 11) кыхиоу.
12) врлтіііл. 13) къ ніего. 14) ніеъ. 15) прпде. 16) вьссгді гесті. готово. 17) съвъ- »
дътсльсткоуіл о шеиь. 18) ^ъяд. 19) въ^ндътб. 20) Въ другомъ мъсті.: къ прі?дь-
шікъ сь. 21) не оу прішліі.тнсА. 22) къ плнлсіі. 23) къгрідош» врдтни. 2-1) тогда
<і едмъ къ^пде. 25) цко оглн. 26) ноудеіі. 27) гллхѵж. 28) къдс. 2») рыіътъ
итогъ въ о шсиъ. 30) глиііда. 31) градхж. 32) нъ. Зз) ннкынже. 34) глалше.
35) ради. з(і) ноускіго, опискою вм. ноудснскіго.
111
1)2
11)0. 1. по птмь — но пк,мь.
100. 2. іірлво по славянски, вм.
аминь. См. вар. — во — въ. — толкъі,
ВМ. 10ЛЬЬЪІ=ТОЛІІКЪІ.
100. 5, « съ лкрлыомъ- съ однимъ я;
равно какъ и со (вм. съ) ііслкоиъ.
Позднѣйшія Формы творит. падежа,
съ шаквкоиъ: по слав. и. вм. д.
100. 8. ко—къ.—дальнюю- См. вар.
100. 9 скрьжеть; ь послѣ р, по бол-
гарски, а с вм. ь по русски.
100. 11. това: рус. ф.
100. 12. котъ: рус, ф. , вм. въ тъ.
(въ тотъ).
100. 20. прѣжв: ъ послѣ пр., по бол-
гарски, а ж, вм. жд, по русски.
100. 21. года: см. ьар.
100; 22. ы пилъ: множ. ч. вм. двойст.
См. вар.
100. 23. модлдоутп: соединено два
слова моладоуть и и (его), ілолддоуть: съ
приставкою -ть, сокращенная ф. прех.
времени: моладоу вм. нолідл.ѵл и ілодтлх*.
100. 26 въ свиньи; ъ вм. ы, знака
вич. пад. мч. ч. женск. р. См. вар.
101. 1, 2. по кръгоу: ъ послѣ ср.—
оу вм: къ.
101- 3. плсоуфіін искажено, вм пл-
суірсп: им. и. мп. ч. муж. р,
101. 1 ш Бѣслірсюсл: двойств. число.
101. 6. іірт-шслъ прт.дълъ: т. послѣ пр.
101. 19. горьшп: пм. п. ед ч. жен. р
Дѣрл вм. дирл: перех. т. въ н.
101. 22. рослдоутсд, вм. ри;слдоутса:
ро? вм. рд^.—пролъістсл: оіъ пролт-итнсл.
101. 21. (окоіс: пм. п. ед. ч ср. р.,
т. с. то и другое.
102. 2. ьітрь: см. вар. вин. п. на -с,
102. 4. дъѵьрь рус. ф. вм. дъірерь.
102. 18. тлшоу: вин.п.при глаголѣ
ІЛПОІІТІІ
102. 19. право: по слав. вм. дмпнь.
См. вар.
102. 22. плдырть: искаженная ф.,
отъ которой идетъ нынѣ употребля-
емая пдді|лть. Вм. пл десжте § 36.
1(12. 2 3. прміде: т. послѣ пр.
102. 24. оѵѵпть нынѣ употребит. ф..
вм. достигательнаго оутнтъ См. вар.
103- 3, 1. со — съ. рлсъіплють —
разсыплютъ.
103. 5. кссі., вм. всякій, какъ и въ
другихъ мѣстахъ. См. вар.
103. 6. хоулно (вм. лоульно) ілть.
См. вар.
103. 9. па дхл стго. Слич. вар.
103 . 10. сесь:рус. ф., вм. сьсь. какъ
тотъ вм. тътъ. Удвоенныя Формы.
5 57. Прим. 2.
103 11. доѵсъ. вм. дерева вообще.
См. вар.
103. 13. гнилъ. См. вар.
103. II. дртко ъ послѣ др.
103. 22. и ігыіь вм. ш пюмь.
101. 1. ііолпнп: на -и вм. п, древ-
нѣйшая ф. именъ женск. р.
104. 5. сксрБіі вм скі.рБіі испорчено
ИЛЪ болг. СКрЬБІІ ИЛИ екрЪБІІ. ІІЫНѣШ-
нля ф. скоркь отъ старинной снъркь.
104. 10. ^іпмѣііыс вм. знаменью.
101. 12. зъиьск.ш вм. ^еиьсклп.
104. Іл. ктльюмь вм. вслыемь
401. 19. и смококппі|ъ: на концѣ ь
вм л См. вар. іілктптссл. вм. нлоутпте-
са: оу измѣнено на к.
105. 1. къдьте вм. втднтіг и сокра-
тилось въ ь.
105. 5. коудьте: тоже.
<05.'6. конже вм. къпьже.
105. 10. къ годъ. См. вар.
105. 11. ракетъ вм. рЛБЪ тъ (т. е. тотъ).
См. вар. 58. ХІрым. 4.
105. 13. лміыь: позднѣйшее вм. аминъ
105.14. плдЬ— іілдь. своѣмь вм.
скогсііь,
105. 20 коньже, см. кънь же.
106. 3. ігфѣтс: повел. накл., въ О. Е.
пі|іатс: послѣ шипящихъ ѣ перехо-
дитъ въ а.
106. 8. клмтнь — камень
106. 11 скоропню: русск. полноглас-
ная ф.
106, 17. накнн: кн-, вм. къ»-, по но-
вѣйшему, нынѣ принятому, но пе пра-
113
114
вольному сочетанію н съ гортанны-
ми. § 37.
106. 18. КЪ БЛГрАННІ|Ю II УерМ€ІІІІІ|Ю :
атимъ славянскимъ словамъ въ О. Е.
соотвѣтствуютъ иностранныя. См. вар.
106. 19. скътлъі— скътло.
106. 20. лл^орь: 0 вм. а, какъ и въ
другихъ мѣстахъ ,
по народному вы-
говору.
107. 3. лврлмле- аврана: съ однимъ
л, какъ н въ другихъ мѣстахъ.
107. 7. къ^ъгллшь: прич. прош. вр.
въ краткой «і». отъ гл. къ^гллснтн.
107. II. оу вм. къ. съмь вм. сюиь
или семь
107. 14. твоъмь ъм. ткоіы.іь.
107. 16. надо — надъ, межн: рус. «і«.,
вм. неждоу.
107. 18. ,хотаі|іпіі. вм. хотаірсн: прпч.
наст. вр. им. п. мн. муж. р.
107. 21. поѣходлть: т. послѣ пр.
107. 26. монст.кі, вм. монсен: позд-
нГ.йшаа «і». См. вар.
108. 5. коскьсиеть: чисто народная
«ъ.вм. древнѣйшей, правильной:къекрь-
ііеть.
108. 10. інедніл: прпч. пр. вр. въ
(вонст. ч. оуготоклнтд: дв ч.
108. 11. ынл: им. п. дв. ч. муж. р.
108 12. оуготокаіекъ: 1-е л. дв. ч.
НМЛ: дат. п. дв. ч.
108. 13. въшедініімл нлмл: дат. само-
ітолтельный въ двойств. ч. кл (т. е.
васъ): двойст. ч.
108. 16. ндъта: пов. накл. въ дв. ч;
коііже — въньзіе. ре та: дв. ч.
108. 17. домоу: дат. п. вм. род.
108. 20. Еіх^диііі|оу: синонимъ слову
горница. См въ вар. также късходнні|х.
108. 21. оуготоклніл: повел. накл.
въ двойств. ч.
108. 22. шедінл: прич. въ двойст. ч.
108. 24. дв.інлдьсать: «норма пспор-
ченная , стоящая между правильною
— нлдесате, и еще болѣе испорченною:
—надырть См. 102. 22.
108. 26. къ галелъю: искажено, вм.
галнлеигі.
108- 27. во — нъ, іііодъіі, вм. ноуден. См.
вар. оу смягчено на ю по славянски.
109. 2. нюдшеііъ, вм. ноудеііенъ.
109. 3. ііотъхт.иыд , вм. ііотъхсіініл.
Отъ гл. потъкн.ътіі.
109. 10. конь — къ нь.
109. 11. кръмаі ъ послѣ кр.
109- 13. мене: род. п. , въ зависи-
мости отъ дѣйств. залога іілкіідііть, съ
отрицаніемъ не.
109. 15. ш нъмь — ніеі.іь.
109. 16. кз'іідътс: новел. накл.
109- 17. нрлздыііікось вм. іірл^дьннкъ
сь: ъ перешелъ въ о. Слич. рльотъ.
105. 11- — См. вар.
109- 19. ыста безъ сл- къ гллслѣн:
искажено. См. вар.
109. 22. жпдове- См. вар.
109. 21. рнотъ вм. древнѣйшаго
ръпътъ (ропотъ), ш иъмь — ш шемь.
109.27. народы: впн. пад. мн. ч. въ
зависимости отъ льстить- § 176.Пр>нм. 3-
109- 28. ааідокьека. См. вар.
(Смотр. Горскаго п Певоструева
Описаніе Слав. Рукоц. Моск. Сннод.
бпбл. Отд. I- стр. 115 — 117).
XIV. ПЗ'Ь МОИСЕЕВА СПИСКА ЕВАНГЕЛІЯ, 1533 Г.
(По рукоп. Сннод. Библ. 7О.~)
Мѳ. 10, 9 — 15.
Реѵе гь сконмъ оуѵнкомъ. не при*
тіжнте ?аа пн срепрл. ни мѣди при
1) Въ Галнцк. сп. ни моіныіъ ил поутн.
пн дконі ерлѵііро. 3) Въ Нолик. сп. н
іесть дъллтель мь;дъі скоіеи
ІІоАсѣХЪ ЕАШНХ. ІІН МѢХЪ1 НА П\'ТН. ПН
К. ІО СрАТНІ|ІО2. ІІН СОПОГЪ ІІН Ж€^-
ДА. ДОСТОИНЪ БО ДѢЛДТСЛЬ пш|іл’ СВО-
Въ Нолик. си. ни мѣхл. 2) Въ Нолик. сп.
і шноуірл. 4) Въ Галнцк. сп. достоинъ бо
1 15
116
іе. луѵе тн іесть съ іёдініѣіль окомь
кіінтн къ црьстко кжыё. неже окѣ бѵн
нмуціе кіінтн къ с/сро бгпеноіё. ііде-
же ѵеркь нхъ не оуннрдёть. н огнь
не оуглсліеть. кесь ко огнемъ съжь-
жстьса и келкл трака солью солнть-
са. докро іесть соль, аціе соль не
слана кудеть ѵнмъ іо бсолнте. имѣ-
йте соль к секе. н миръ іімѣте ме-
жи совою.
Гл. 10, ст I. 18 йтуду прнде къ
прѣДѣлъ жндокьекъ. по оноіі странѣ
Йордана, и прндоінл плкъі народи к
нему іако же кліііе іему ©къіѵан. пд-
къі оуѵаше іа.
Лук. 4, 16 — 22.
Къ оно. прнііде1 ісъ къ па^арефъ.
кнемже2 кѣ воспитанъ5, н кннде4 по
йкъіѵдіо скоіему. къ дііь сукотьнъін.
к соимнціе 5 и къстл ѵнстъ. и къ-
длпіл іему книги6 * ііедніл прркд. н р.ѵ^-
гнувъ книги", н йкркте мѣсто, ііде-
жс кѣ писано, дхъ гіІь нд мнѣ8.
іегоже ради пом.ца ма. клгокистіітн9
НІІЦІІІМЪ. ПОСЛА10 МА. ІІСЦѢДНТН СКру-
ціепъпл ерцмь. пропокѣДАТіі іілѣныін-
комъ11, йнуіренніё. н слѣпимъ про^ре-
нніе12. йпустнтн скруніенъпА йраду15.
ПрОПЭКѢДАТН ЛѢТО гне прнілтно •г. н со-
гнувъ КНИГИ Н ДАСТЪ слу^ѣ МСѢДе15.
сй іесть. конже ді|іе градъ или къ
кесь кль^ете. нспъітанте кто. в немь
достоинъ іесть. и ту прекудетс. доп-
деже іцнндете. кходаціс же к домъ
цѣлунте и. н аціе іесть домъ досто-
инъ. да прндеть миръ влніь нлпь.
аціе ли ні достоинъ, миръ каіііь дд
к вамъ дл с.» къ^крдтнть. нже не
пріііімсть кдсъ. пн послушаете сло-
кссъ кдіинхъ. нсходмре же нэдомоу. ।
или іц града того, йтрдсѣтс и прахъ
й ногъ йдпііъ право глаголю клмъ.
йрлднье’ коудеть земли содомьстѣн.
н къ дііь судііъін. неже граду тому.
Мр, 9, 42 — 50. 10. 1. і
Реѵе гь ііже лціе свіііцннть іедн-
пого й мллъідъ сихъ кѣруюцінхъ къ
ма. докръіе іему іесть плѵе аціе бкл-
жють камень жьрнокнин о къін іего.
и іплергуть и къ море, н дірс съ- -2О
клАжндіёть тд рука ткоіа. йсѣціі іо. луѵе
тн іесть кредпу’ к животъ къннтн. неже
окѣ руі|ѣ нмуціе'2 нтн къ іё^еро’ горл-
ціеіё. къ огнь негасуціеіі. ндежс ѵеркь
нхъ. не оумнрдіёть. и огнь не оуга- .2-
сліеть. н аціе нога ткоіа съклажііають
тл йсѣціі ю. луѵе тн іесть кннтн к жн-
тшё хрому, неже двѣ 110311 нмуціе къ-
кержену къітн къ іё^еро неглсуціеіе1. и
4|ІС око ткоіе склажііліёть ТА НСТКНІІ -<♦
5) Ві> Гіілицк- сп. цсрлдпт.іс
і) Ві. Га.іпцк. сн. добрѣе тіі іесть клоі;ій>и»ѵ къ ж’цііь къііТті Въ Полпк. сп. крѣД-
ноу. 2) Вь ІІо.пік. сп <і»бт, рі»уі|С нйіц-фіі. Въ ГалиЦк. сп- къ гссиоу, раиііо
какъ и в-ь другич-і, міи-лаль Н(ъ ІІашк. сп. къ гс^сро гораірс. 4) Въ Полик. си-
въ іс^сро (огнмів іісоугдсліофсс.
1) НрКДС НІС КЪ ІІЛ^Лрео-Ь 2) КЪ ПІСІ.ІІ.ЖС 3) къспнглнъ. 4) КЪІШДС. 5) къ съсорііштс,
6) КЪНІІГЪІ. 7) рЛ^ГЫІщКЪ (ІЪНПГЪІ. ъ) III ІЛЪНѢ 0) БЛЙГОКѢСТІІТЪ10) ІІОСЪЛЛ МЛ н
исцѣлитъ съкрауіпенъіл срді|ь>.і.. II) прщіэвѣдлти плѣііьішкомъ 12) про^ьрѣіі.ік.
13) отъпоустптіі съкроушсииы КЪ итърлд*. I 1 пріпягыю. 15) ІІ СЪГН..КЪ КЪШІГМ-
117
118
КСѢІ.ГЬ16 К СОНЬМНіріІ О VII КѢСТЛ ^р.АІ|Ш1"'
ііл нь. ндтлтъ'8 же г лги нъ нимъ, ілко
Г.ЪІ ДПЬ ДНКЫІА се КО ШѴЫО НЛІНСІО'9.
и ксн20 скндѣтсльсткоклху ісму и днв-
лдхусд2-1 іему* *2 о слокесехъ клгтнн. й
іісходлі|інхъ н^ъ оустъ25 іего :-
— Это Евангеліе недѣльное.
Правописаніе русское, ъ и ь опу-
скаются среди словъ п переходятъ
въ о и е- и смѣшивается съ с.
114. I. надъ. См. вар.
114. 2. сопоръ- См. вар.
1 14. 3. ііпі|іл, вм. пііі|ід. См. вар. Лю-
бопытно употребленіе слова пнща въ
смыслѣ мзды, награды.
115. 4. ГцііАдстс: удвоенъ звукъ и
115. 7, 8. дл к нлі.п. дл—: ошибкою
употреблено дл дважды.
115. 18. облжіоті., вм- ОБііаікжті.. 38.
115- 20. къкергуть — къкрьгнжть. —
събляжнлкть : съ смягченнымъ ж вм.
115. 22. вредііу, т. с. к.ллт.кт,. См. вар.
XV. ИЗЪ СБОРНИКА, СОДЕРЖАЩАГО
РУФЬ II ЕСОІІРЬ,
(По рукописи въ Би'і.і.
Кп. Іисуса Павина гл. 9.
Ако ОуСАЪІІІІЛШЛ І(рН ДМОрѢНСТНіі.
ксн ыкону страну іисрдднл и ііже къ
горьстѣй. и нже къ рлкыіѣіі. н нже
подългъ не г. море келнкоіё. и нже къ
супротнкііѣі’і дукрлке, іі хетьтпн, нл
морн іі гергесніі, н хлнднѣн, н фьр-
ЗѢН, іеуіен, н хороіі, іг іеуееіі. енн-
ДОІІІЛС.Я къкунь. СѢЦІЬСЛ съ Тсомъ,
і съ нолемъ, ксн къкунь. и съ жн-
115. 23. нмуіре: нм. пад. множ. ч.
постановленъ неправильно нм. датель-
наго ед. ч., какъ и находимъ въ пспр.
-іч-кстѣ: ііикі|ік.
I 15. 23. Гереро горліреге: славянское
выраженіе вм. иностраннаго геепа.
См. вар.
115. 21. неглсуі|існ—неугденмъііі: съ
окончаніемъ причаст. двйсгв. залога,
-ціен народная <і>., вм. -фік.
115. 29. Здѣсь сокращ. и пропущено-
116. 12. ;к!ідокі.скъ — іудсііскТіі.
116. 17. ирнпде: замѣчательно, что
въ древнѣйшихъ памятникахъ употреб-
ляется сокращенно: прнде- См. вар.
116. 20. уіістъ* достпгнтелі ное на-
клон. отъ ѵьстп пли ѵпстіі (читать).
§ 85. 11р. 4.
116. 21. рл^гнукъ, согнувъ, раскрывъ,
закрывъ (книгу).
I 10. 28. йрлду: см. вар.
(См. Горскаго и Невострусва Опи-
саніе Слав. рукой. Моск. Сішод. Біібл.
Отд. I. стр. 230 - 221).
ВЪ СЕБѢ КП. Пі<УСА НАВИНА, СУДЕЙ,
СЪ НѢКОТОРЫМИ ДРУГИМИ СТАТЬЯМИ.
Троицкой Сергіевой Лаврыд */&?’
куі|ііімн къ глклшнѣ. слъішлша ксн
ІСЛНІІО сткорн гь ніернхопу. II ГЛН. II
сткорниіл сн ііл лукдхъ. н нріііііедъ-
ніе оуготокншл ерлшно. н къ^емъшс
Крстні|1€ КСѢХЪ ІІЛ рйМѢХЪ СКОНХЪ, II
ілѣхъі кетъхъі кннънъі, н рлейдлінлел
съ ^лкд^лнъін подъіискъі сапогъ ихъ,
іі уерскніл нхъ кетъхъі ^лпллѵены нл
ногу ііхъ , II ріцы ІІОКСТЪІНЛНЪІ ІП
о ннхъ, Гі хлѣіін крлніыіл нхъ кѣніл
въдлкъ слоу?ѣ СѢДО. 11») и кі.сѣмъ къ свррш|ін. 17) білстл ?і,рлі]ні «8; іілѵдтъ
• 9) ілко дыіьсь събъісті.сл іінслінііс се. къ оуиінів клиісіо. 20) кьеп сък-вдт.тбльсгно
кдлхж. 21) днвянлххы. 22) іемоу Нѣтъ въ О. Е. 23) оустъ.
119
120
пресъулн, и Гістоѵенм н орндошл къ
Тсу къ полѵіире іцлко къ гллгллу, и
рСКОШЛ къ ісу н къ кссму ІЦЛЮ. ©
7.6МЛЛ ДЛЛПЛІЛ прндохомъ, II ІІЪШѢ
^лкѣірлііте іілмъ завѣтъ, гі рекошл
сіІоке і’цлкн къ хереу. внжь дѣли.
ко мнѣ жнкешіі, клко ^лкырлю ТОКѢ
7,акѣтъ. и рекошл къ ісу раки іесмъі
ткон. и реѵе к нимъ Тсъ, ютъкуду
іестс или ©куду ходите, гі рекошл к
паримъ, и не сткорншд с ними рати,
ісъ и сііке н/лкн, ілко кланілсл нмъ
кіщіі кси съньма гмъ кмъ іцлмъ.
іі хухнлху кесь соньмъ полекъ до
5 кна^ь, и рекошл кси кіііцн всему
соньму, МЪІ клдхомсл нмъ ГМЪ БМЪ
нолемъ, н пъіііѣ не моліемъ іідѵіііілтн
нхъ. се дл сткорнмъ дл іл жнкнмъ и
оустроіімъ іл, н дл не Будетъ пл нлсъ
IО ГНѢВЪ, КЛАТК’Ы ДѢЛА іеніже СА КДЛ-
ііему © далыіап ^емлл іірндошл рл-
Г.ІІ ткоіі. КО ІІМА гл~ Г.Л ТКОІСГО. СЛЪІ-
шлхомъ го нма іего, іі все іелнко
сткорй къ іегунтъ, и ксе іелнко ство-
ри дкѣмл іі слремл аморегіскомл, (око- < з
ну страну ніердлпа, сікйу црю кл-
слнЪскому, нже жнклніе къ лстарокѣ
гі къ іердлпк. гі рекошл к нимъ стлр-
і|іі іілшіі, и кси жнкуі|інн нл ^емлн
нлшегі глюіре, ко^мѣте сокѣ краш- 20
по нл путь, іі ндѣте протнку іімъ, и
рцѣте к нимъ, рлкн іесмъі клшн, и
пъіііѣ (зглкѣфлнте *) ^лкьтъ іілмъ. сн
хлѣгш іілшіі теплъпа вложнхомъ, къііь-
же дііь пойдемъ прнтіі къ клмъ. пъі- 25
нѣ же пресхошл н къішл гістотеіін
и сн мѣси кішл новліл нллнхомъ, то
II СН рЛСѢДОПІДСА II рІЦЪІ нлшл, іі
(окукііціл нлшл шетъіііАША, сотъ дол-
гаго пути ’^ѢЛО. И К^ЛШЛ II крлшно 30
кнлфі нхъ, л гл- не въпрлшлшл- н
створи Тсъ миръ С ішмн й оустлвншл
К НИМЪ ?ЛКѢТЪ СІІЛБЬДѢТН іл, іі клдшл-
сл іімъ кна7,н сопьмл: Іі къі по трехъ
днехъ по г;лкѣ!|іАніп ^лкѣтд к нимъ, за
хомъ нмъ, н рекошл к пнмъ кпл^н,
дл суть ЖІІКЦ II Будутъ ДрСК0ІІ0СЫ[И,
Іі ВОДОНОСЫ|іі ксему соньму, гі стко-
рн кесь снемъ, ілкоже рекошл іімъ.
и съ^кл ісъ н ре нмъ глл потто при-
(окндѣсте мя гліре ілко ддлете іесмъі
© теке ?ѣло, къі селпшрі іесте жнвуірегі
къ пасъ, гі пъіііѣ проклАтн нудѣте, нне
(йскудѣіеть © клсъ рлкъ, дръкоііосець
и кодоносеі|і> мнѣ и погони моіему :- Іі
©КѢІ|ІАШЛ Тсу гліре ілко вѣсть скѣ-
тііііел іілмъ іелнко (йбѣціл гь къ ткой,
монсѣіо рдку скоіему, дати клмъ сню
’^емлю, й потрекііть НЛСЪ И КСА жн-
вуціліл нл ней, с лні|л вашего н
оукоілхомсл $ѢЛО (О дііілхъ нлшнхъ
© лиі|л вашего, іі съткорнхомъ дѣло
се , іі пъіііѣ мъі се покнныііі клмъ ,
ілко же къі іесть годѣ, й мните а клмъ
сткорнте клмъ. II сткорншл іімъ сице,
II (ОІрѢСТІІ іл ісъ котъ дііь © руку сіікъі
іцлвъін не н оукнніл нхъ, іі ііостлѵп
іл ісъ котъ дііь дровоносца и водо-
носца ксему соньму і трѣкішку пню.
сего дѣла живуціеіі къішл къ глвлоиіѣ
СЛЪІШЛШЛ ІЛКО Г.ЛІЦБ нхъ суть н к пнуъ
жнвуть, й въстлкніе сііке іцлкн, въ^н-
дошл къ градъ йхъ, іі къ дііь третші.
грддн же нуъ гаклюнъ, кефира, кнрофь,
'*) Въ рі/к. пропущено.
дроконосы|Н н кодоноецн ыно трек-
п ику до днешнлго дне гі къ мѣсто
іеже іцкереть гь
Кп. Судей Израіі.ісвых'ь гд. 6.
ю Іі створншд сноке іцлекъі ^лсс
121
122
пре гмь и предлсть іл гь к роуьъі
мдднлмлю 3 лѣтъ и оукрѣпнсд роукл
МДДНДМЛЛ Ііл |І?ЛІІ. <6 ЛИЦА МАДІІДМ-
д.л, н сткорншд собѣ сііке Гцлекн
«ограды въ горахъ, къ пеціерахъ н
къ ткердехЪ. н къі егдл ст.пніе *)
ІІ^ЛЬ , Н ВЪСХОЖАІІІС МАДІІАМЪ II АМА-
ликъ , и сііоке къстокъ, и въехо-
ЖАХОу НА НА, II КЪПОЛУІІШАСА НА ІІЛ,
і’і рдсыпл плодъі земкъііл , дондеже і о
кълѣсти въ гл^оу, II не (ОСТАВІІІИА
ВЪІТНІА ЖІЦНЫІЛГО. къ земли II ЗЛИ СТА-
ДО телець и іоеллтъ. ілко н сами іі
скогн нхъ къехожахоу, и кельклоудъі
нхъ ведлхоу’), II ПріІДОІІІА ІАКО Проу-іг,
311 множьсткомь , самѣхъ же и вель-
клоудъ нхъ не кѣіаию унелд. іі нрн-
допід нд землю нз’лекоу рлсыплтп іо,
НА ТОІ|Ѣ. БѢЖАТИ СЪ ЛИЦА МДДНДМЛА.
И ІАВІІСА 6ИИ дііглъ гііь II рСУС ёмоу гь
с тобою п силенъ кріпостню, н реѵе к
нсми гсдеіонъ, ко мнили пТмон. то аціе
есть ГЬ КЪ НАСЪ, то къекоую ІІЪІ (ОБрѣ-
топід ксл злаіл сн, то кде соуть тюде-
сл ёго, ёліІКО НСПОВѢДАНІА НАМЪ (0І|Н
нлііііі гліре іцъ ёгоуптл іізведе пасъ
гь , и нынѣ йкерьже насъ гь, и
предлсть НАСЪ в роуки МАДІ1АМЛІО. II
възръ ііаііь иглъ гііь іі реѵе ёмоу.
иди къ крѣпости своёи си. и спсеши
іцла й роукоу мадпдмліо. се поуі|ію
тл іі реѵе к пемоу гсдеанъ, ко мнѣ
ли гіі. ѵнмь сіісоу 113ЛА. се тъісаціа
МАЛО ХОУДѢІІША КЪ МДПДСІІІІ, II ДЗЪ МІІІІИ
к домоу а»і"|.л моёго, и реѵе къ пемоу
лигъ гіІь, гь Будетъ с тобою, и 1’13-
н (ООуБОЖѢ 3ѢЛО НІЗЛЬ (О ЛПІ(Л МА
діілмлл:- Іі къзпіиііА сііке 1І3Л6КН къ
гоу. и въіеть ёлмл же козъпиніл сііоке
нзлеки къ гоу мадіідма дѣла. и поу,-
стн гь моужл прркд сномъ нзле-
къімъ. іі реѵе іімъ. се глть гь въ
іізлекъ. лзъ ёсьмь йзкедъ кдсъ іцъ
егуитл. іі нзкедохъ кдсъ 113 домоу
рлвоты іі йахъ клсъ (й рккк египет-
ски 3) и отъ роукъі осяхъ стоужд-
ЮіріІХЪ ВАМЪ, И ПрОГНДХЪ ІА СЪ ЛИЦА
кдйіего, іі дахъ клмъ землю нхъ. и -
рекохъ вамъ, іцъ ёсмь гь къ каіііь
н дл не оувонтесА бъ дморыіекъ,
къ ннхже живете къ земли нхъ, ни
послиіпдстс рі.ѵн моёіл. н ирпде англъ
гііь подъ терекинефомъ. ілже ёсть
кифрафд (оірл нюдсокд к ёздря.
н гедсюнъ снъ его млауаиіс пиюііні|ю
1) Въ р. сідаіііе. 3) Въ р. объяснено.-
идсахв. 3) Это вписано па пп.іяхъ-
й) На поляхъ: внфордфл.
СІІСІІИІ мдднлмл іако едшіого моужл.
і> іі реуе к пемоу гедеоиъ, то дціе
семь МКрТ.ЛЪ БЛГТЬ предъ (ОУІІМД тко-
іімд, дл створнііін мн со мікііо зна-
менію, ілко тъі спепііі со мною , не
постоупн йеюдоу, дондежс прндоу к
15-тобя, и принеси трекоу скою, іі по-
ложи» предъ токою. и реѵе англъ лзъ
семь ДД СКЖЮ дондежс ЮКрАТІППНСА.
гедеюнъ же внпде, іі сткорн козл'ііірс
й козъ, іі теткерть мукъі, йпрѣснъкъі,
о маса же къзложн на плетепнкъ, и
оухоу колыд къ ллтокь и іізнесе к
пемоу подъ доукъ и поклоіиіел ёмоу,
іі реѵе англъ гііь козмн маса іі хлѣбы
ПрѢСІІЪІІА Іі ПОЛОЖИ оу КАМБІЮ МНОГО,
35 Н оухоу БЛИЗЬ іірольн, II створи тлко.
іі простре англъ конець жьзлд нже
къ роуця ёго, II ПрІІКОСІіуСА МДСѢХЪ,
И ХЛѢБѢХЪ прѣсныхъ II КЪЗГврѣСА (ОГНЬ
Й БАМСНІН нжже млед іі ОІПрѣСНОКЪІ,
/іО англъ же гііь йнде й (оѵіно ёмоу,
123
. 124
н видѣ гсдсашъ ілко англъ есть гнь
н реѵе гедеданъ. гіі гн іако віідѣхъ
англа гііл въ лице лицемъ. іі реѵе
ёмоу гь’ миръ токъ не конс.л не
оумреіні и съградн гедешиъ трег.ннкъ
к > >
гкп и пробка миръ и до сего дне.
іі ёціе соуцію емоу въ ёфратѣ ©ца
его съдрнннл. іі къі къ тоу ноціь н
реѵе емоу гы понмн телецъ оупн-
тѣиънІ ©ца своёго іі дроугъпі телецъ
ЛѢТЪ, Іі ДЛ рл^орііііін ТрѢКІІІІКЪ КЛ-
АЛЪ нже есть ©ца ткоёго , іі садъ
ііже оу него дл посьѵенін. и дл
съгрлдінпн трѣг.ннкъ гкіі г>оу тво-
емоу, ілкіікіню тн са ему нл верхоу
горъі мд©зъі. сего къ полѵііцш, и да
понмепін телецъ и къ^ііесепні н ко
всесожжепнё нл древехъ елдл ііже
посѣѵеіин. н поіл гедеипъ гі моужь
й ракъ сконхъ, и съткори ілкоже 3а-
покѣдл ёмоу, и іа ко же глд ёмоу гь,
II КЪІ ІЛКО СА оукоіл домоу ©І|А СКО-
ёго іі моужь грлдъіпахъ не сткорнтн къ
дііе, по сткорнтн поціыо. ©коутрѣкше
же ноужі грддьстіні 3л оутрд видѣнія.
н се раскопанъ трѣкыінкъ клалъ, н садъ
ііа.е оу него посѣѵепъ, іі телецъ оупн-
тѣііъ. и къ^несенъ на тріжніікъ съгрд-
жанъі, и реѵе моужь къ подрвгу сн,
кто сткорн дѣло се, и къпрдіплхоу гі
ііеклхоу. н рекошл ілко гедешпъ сііъ
нюлсокъ сткорнлъ ёсті. дѣтель сню,
іі рекошл моужп грлдьстнп іі©лсъ
нзкеде сііъ скоіі дд оумретъ. ілко
раскопа трѣкннкъ вдаль і ілко посѣѵс за © хдмд, лморѣнскъ въ полііѣ, іі реѵе
садъ ііже оу него, іі реѵе нйлсъ къ
моужемъ, къстдкііііімъ наііь. не къі
са прите © каллѣ, ёдл въі сплете
іі, но лціе кто сткорнлъ ёмоу ёсть,
дл оумретъ до здоѵтрніл. лціе къ ао спсе ма, н ре гь к немоу. пъпіѣ глн
есть дд мьстнть секе, ілко рдскоплсА
ёго трѣкннкъ, и пробка іі котъ дііь
пре клала, іі ілко рлскопдсл ёго трѣк-
ннкъ іі весь мадііамъ іі амллнкъ іі
з сііоке къстокъ сііпдоінлса въ коупь
іі ііріідопід іі стдпіа къ полонѣ іцлн
и дхъ же кжн оукрѣпн геде©нл, іі
къстроукн рогомъ, н къ^пн н къ сцеро
къ слѣдъ сго, іі слъі поустн къ кесь
ІО МЛПЛСІІІИіу, II КЪ^ПІІ II ТЪ КЪ СЛѢДЪ
СГО, II поустн СЪЛЪ! КЪ денръ, II ВЪ
Злоулонъ, іі нефтдлнмъ, и къ^ндоша
протнвоу ёмоу, іі реѵе гедеаніъ къ
коу, аціе сіісдсшн роукою моею і’цла.
«л ілко же глл се а^ъ положю роуно
волііАію па тоцѣ, то дціе росл коу-
ДСТЬ НА роуііѣ ТОѴІІІО , А ПО ВС6ІІ
^емліі соуінл, то оукѣДѣ ілко спасши
роукою моёю іізлл , ілко же гла н
къі’ тако іі ©коутрѣкъ гедеаніъ на
оутрьіл 113КН роуно, и искана роса нз
роунд полна ©шипца кодъі, іі реѵе
гедешнъ къ коу, да са не рдзпіѣкдёть
простъ ткоіл пл на, дл глю ёціе еди-
ною іі ііскушаю ёціе единою къ роуііѣ,
дл кудеть пакта къ роунк тоѵыо соуінл,
л по всен земли^оса коудеть. и стко-
рн гь тако къ тоу ноі|іь,іі къ? соухо
на роуііѣ тоѵью, а по всен земли роса.
зо Ко. Судей Израилевыхъ гл. 7.
II ©коутрѣ рокоалъ, се есть геде-
©нъ, іі ксн людпё спимъ къполѵнпп-
сл оу іістоѵіінкд дредъ. полкъ же мд-
ДІІАМЛЬ, ІІ ДМАЛІ’КОКЪ СѢАІНС СЪ СѢКСрД
г ь къ гедс©ііоу , МН0311 люднё ііже
с тобою , ілко не предамъ млднадо
къ роукоу ііхъ, дд не къгда похкд-
ЛНТЬСА ІіЗЛЬ НЛ МА ГЛА , рОуКЛ МОП
к , <’
125
126
оуко къ оуші люденъ рекъпі, кто
войцинкъ н оужастнкъ, ДЛ СА йкрл-
ТНТЬ, II НЩОІІІЛ й горы гдлдадокъі,
II (ОБрЛТІіІІА Й ЛЮДИН К. ТЪІСЛЦІЬ , л
і тыслі|іь ©ста’ и реѵе гь къ ге- »
деюноу. еціе люднё мно^п съкедн іл
НА КОДОу , ДА ТІІ1Л НСКОуіІІЮ ТОу, Н
дд коудеть его же пдрекохъ текъ се
да идетъ с топою, іі ёгоже не нлрекоу
дл не іідоуть съ тог.ою , и съкеде
люди нл кодоу, Гі реѵе гь къ гедеину,
весь нже лоѵеть іл^ъікомь своимъ й ко-
ды, ілкоже лоѵеть песъ, дд постлвнпін
и ® ёднноу Гі ксь нже пл колѣноу по- е
клакъ пнётъ «отълоуѵн н, ю еднноу,і*
> «Ч -С
II БЪІ УІІСЛО ЛОКАКІННХЪ къ горсте
іл^ыкомъ т. мвжь, кси же юстдвіппіі
моужн, ІіреКЛОІІІІШАСА нл колышу нхъ
пити кодоу. Іі реѵе гь къ гедеюну.
греми сгъі моужн локакъііівміі сііоу ао
КЪІ , Гі предамъ іллднлмл къ роукоу
ткоіо. и’ кси людне дл іідоуть пл
МѢСТА СКОІЛ, Н В^АІІІЛ БрАІІІІІО ЛІОДЬ-
СКО КЪ роуі|ѣ сбои, и .рогъі нхъ, ксь
нже і’цль йпоустн къ храмы скоіл25
А т. моужь оудсржл - Полкъ же МА-
діамль Кѣлше съ ниже его к полна,
н къі къ тоу ноірь Гі реѵе к немоу
гь, къстлкъ ЙСЮДѢ скоро. Гідн к полкъ,
ілко предалъ іі к роукоу твою , діре 30
ЛИ СА Г.ОНІІІИ ТЪ! СІІІІТП ТО СІІНДІІ ТЫ
іі фара рлкъ ткон (в) полкъ тъі же
послоушдн . ДА УТО тн къ^глють, н
восемь оукръіікіоть роуірі ткон, іі снн-
де к полкъ елмъ и флрл рлкъ его къ зв
УЛСТЬ ВЪ ІІ. ТЪІСАЦІЬ Г1ХЪ К ІІОЛ!|Ѣ
МЛДНЛМЪ же II АМАЛІІКЪ іі КСІІ СЪ! IIО КС
къстокъ стоілхоу КЪ ПОЛНѢ ілко проу-
чи множествомъ. и кельклоудомъ нхъ
не Кѣіліііе ѵнсла но вѣілхоу ілко іік- 40
сокъ пл крлн морьстъмъ въ множе-
ство. іі къніде гедеонъ къ полкъ ,
іі послоуіпл вѣсти іі , іі се моужь
покѣдлпіе сопъ прдрогоу скоёмоу, іі
реѵе се сонъ ёго же видахъ, Гі се
ТѢСТО ХЛѢБА *). ГЛУЫІЛ КАЛАІЛСА К ПрЛ-
1|Ѣ МЛДНЛМЛН , Н ДІрНКАЛІІСА КОЛІІМАГА
маднамъ н покн ю іі плдссл іі по-
роки ІО іі НОВАЛИСА КОЛНМАГЪ. II Й-
ваціл подроугъ ёго , іі реѵе на рі
тѣсто, но копнё гедеюне. сіІл ііил-
СОВА , моужл ІЦЛА. Предастъ ГЬ В
роукоу ёго маднлмл кесь полкъ, іі
къі іако оуслыша гедеьінъ нспокѣда-
ІІІІС СНА II СКА^АІІНС , поклопнса гкн
Гі «крлтисА к полкъ Гцль Гі реѵе
полкоу кстлііѣте ілко предастъ гь в
роуі|ѣ ІІЛШІІ ПОЛКЪ МАДІІАМЛЪ. II рА?-
ДѢЛИ Т. моужь НА три ІІЛѴАТКЪІ, Н
ВЪДАСТЬ рОГЪІ к роуцѣ ВСѢМЪ II комъ-
рогъі ті|іѵ скѣціа же среде конърогъ,
іі реѵе іімъ мене же смотрите, ілко
а^ъ творю, тлко же іі къі сткорнте,
іі се д^ъ въхожю средѣ полка н да
бвдстім ілко же створю тако же дл
сткорнте, іі къструклю рогамъ Гі ксн
нже со мною да къстроуките н къі
къ рогъі «окртъ полка, н да реѵете,
копнё коу н гедеюпоу. іі і;ннде ге-
дейнъ средѣ полка и р. моужь с
ннмь въ ул полка къ нлѵлтне полу-
ІІОфН тоѵыо. оукоужсіінёмь КЪСТАВН-
ПІА СТрАЖЛ II въстроукніпл къ рогъі
ііже къ роукв нхъ іі кстроуыііпл г
ІІАѴДІІІІЦН || скроупііішл комърогъі И
КЪ^АНІА В Лѣвоую рукоу СВѢірЬ , ||
къ десьнѣіі роуі|ѣ нхъ рогъі троукнтн.
іі во^пінііА , копнё гкн іі гедеаиіоу
II СТЛПІА КОЖДО (ОСОКѢ (ОКрТЪ ПОЛКА .
*) Нъ р. ХЛ1БО.
127
128
ёіл с нею, іідлхоу къ поуть. къзкра-
тнтііса къ землю ііюдніюу, іі реѵе
Ііе(ОМІНІЬ (ОКѢМЛ СНОХАМЛ СВОІІМА, НДѢ-
тл оуко (окрлтптасл КАІЛЖДО къ домъ
(0І|л скоёго , II сткори къ съ влмл
млть, ілкоже сткорнстл съ оумрьшн-
МН, II со мною, ДАЖЬ къ влмл (ОКрѣ-
ст’і покон коёнждо к домоу моужл
скоёго. II І|ѢЛОКА ІЛ , II КЪЗДКНГОШЛ
жрело *) ское іі пллклііісса, н реко-
стл ён сносѣ, ніі. но іідеве с токою
къ люди ткоіл. іі реѵе неюмнпь ,
(ОКрЛТІІТАСА дірерн мон, въскоукГ ндс-
тл со мною, н дкета лн и ёіре сііл
моіл ко оутрокъ мосн дл коудетл
ВЛМЛ моужл , НО (ОКрЛТІІТАСА дціерн
МОН , ІЛКО СЪСТЛрѣХЪСА н не коудоу
моужоу, іімже н рѣхъ , ёдл оу мене
ёсть іімѣііне дл коудоу моужоу, н
рожю снъі, да пождета нхъ, дл къз-
рлстуть , да іа понметл , л не коу-
детл ііномоу моужю, ни дірерн мон,
ілко съжллнсл мнѣ паѵе каю. ілко
іцііде на ма роука гіІд, н къ^кі'гіне
жрело свое пллкастл плкъі , іі цѣло-
вавши йірфл скекрокь СВОЮ ШКрЛТНСА
къ люди скоіл. руфь же ііде къ слѣдъ
скекроке скоёа , іі реѵе нсюмііііь к
руфн, се (ОкратнсА ілтръі ткоіа къ лю-
демъ тконмъ ") и к кмъ тконмъ *** ',
(ОКрАТНСА II ТЪІ КЪ СЛѢДЪ ілтрове ско-
ёіл. іі реѵе руфь, не срАірн мене то,
ёже юстлкіітн теке, іілн шкрлтнтнсА
б теке , но ілко же іідешн тъі тоу
н л^ъ , и людне ткон людне мои ,
и къ ткон къ мон , іідеже оумрешн
тъі, тоу н азъ', іідеже погрекешнсл
тъі , тоу и лзъ погрекоус*. се ко
') На поляхъ объяснено: глл'свои.
«««^ 7МОТ. своинъ.
й теѵе ксь полкъ и знлменліид н
ііокѣгоіііл, и къстроукнінл, т. рогъ II
положи гь меѵсмь моужл къ подроузъ
его Н КО КССМЬ ПОЛІ|Ѣ ёго, И ПрОКѢЖС
полкъ до кефлсеттл и съкрлкіпемсА до л
Д. акельмлоудѣ іі ептлкнфн козпн
моужь ІЦЛЬ б НСфТЯЛІІМЛ II б ДСІІрЛ II
б всего маііасіпл, и погнліпл въ слѣдъ
МАДНЛМА. II поустн слъі гедеюнъ къ ксь
предѣлъ ёфрѣмль, глд снндѣте къ срѣ- ю
тепнё млднлму іі клрнте нмъ кодоу *)
до кефплл и ёрдлнл. іі ілшл два кназа
МЛДІІЛМЛА (орнвоу п знкоу, II оукіппл
(ОрНКЛ к соурѣ, л іі знкоу оукіппл къ ,
ёкмнлкекѣ, н ногпліпл млднлмд, іі глд- <5
коу горікліо и іі^пкокоу прнііесошл къ
? гедешоу б «ноіл стрлнъі ііе'рданл.
Кн. Руѳь гл. 1.
II къ? кпсгдл соуждхоу соудніл, И
къі гладь нл зсмл.А, й ііде моужь б20
кнфлегомл ніодііпд, шбитаіііііл ради къ
СЕЛѢ МОЛКЛИ , САМЪ и жена ёго , II
дкл сііл ёго , і'іма же моужевн ели-
меле хъ , ііма же женѣ ёго ііешмннь,
Н НМЛ ДКѢМА сіІомл ёго. МЛЙЛОІІЪ 25
іі хелеюііъ. нфрлфенскл б кнфлегомл
інодннл, и ііріідоіпд къ село молкле,
и кѣіпл тоу, н оумре ёлнмелехъ
моужь пеіомііпь, іі шстлстл (окл сшл
сііл ёіл, и поілстл сокѣ жены мол- г>°
КНТѢІІЪІНІІ , іІіЛА ёднііон (йрфл , і’іма
же кторѣн руфь, іі жііпіл до*І. лѣтъ
іі оумростл <ог>л ёіл сііл млллоиъ и хе-
леыпъ, и госта жена б моужл скоёго
іі б «вою сііоу скоёю, іі (остл жена, 55
іі (ОБѢ некъстѣ ёіл, II къ^крлтншлед
КЪ ССЛЛ МОЛКЛА, ІЛКО ПріІСѢТІ ГЬ ЛЮДИН
своихъ, ДАТИ НМЪ ХЛѢКЪІ , II биде
б МѢСТА ііже КѢ ТЛМО. II (ОБѢ сносѣ
*) Нъ р. водру.
129
130
®^ъ къ руфн. слъішн дірн не ходи
съкнрлтн нл ііиоу, дл не бходншн
беюдоу , но сде прнстднн къ ®тро-
КОВНІ|ЛМЪ моимъ, дл ®ѵн ткон коу-
а дѣта на пивѣ пдеже женють , іі дд
ходити въ слѣдъ ихъ , и се запо-
вѣдаю штрокомъ моимъ не прнсАірн
к токѣ, и ёгдд въждддёшіі дл іідешн
къ соусѣдомъ іі пнёінн бнюдоу же
іо ѵрѣплють жлтелн. и плде ®трококнцл
ііні;ь и поклонііСА ему до земля ре-
кіирн, ѵто клго сткорихъ предъ мѵн-
МЛ ТКОІІМЛ , ДА МА ІІОЗПА , ЛЗЪ ЖС
есмь стрдннл. іі бкѣірл ко®зъ реѵе
іа к нен, покѣддюіре покѣдлпіа мн ёже
сткорнлл ёси сі свекровью скоёю
по оумрткнн мужл ткоёго, и кдко
МСТДКІІ ®І|А своёго п мтрь СК0І0, и
Землю роженіпл скоёго , и прнде къ
20 люди нхже не вѣда , б ветерл н <х>-
номь дііе. къстджн гь дѣло ткое,
іі коудн мьздл ткоіл ііеполнь б ГА
кл іізлекл , к немоу же прнде оуно-
клтн къ крнломд ёго.
25 ---
Это тотъ самый . списокъ нѣкото-
рыхъ изъ Ветхозавѣтныхъ книгъ, ко-
торый доселѣ извѣстенъ былъ за ру-
копись конца XII в.
Текстъ, перевода отличается многи-
зо ми древними признаками; въ употреб-
леніи словъ и выраженій согласуется
съ текстомъ Библіи 1499 г.; такъ напр.
въ обоихъ текстахъ встрѣчаются: 124.
22. ыплнні|.д, 122. >30. плетеннкѣ, 122-
31. ллтокь, 126. 7. 9. колнмогъ пли ко-
за лнилгъ , 126. 20. коиърогь и мн. др.
Правописаніе русское; отличается
признаками XIV в., особенно въ упо-
требленіи о и е вм- ъ и і. среди словъ,
а также въ опущеніи этихъ полугла-
сныхъ, и въ смѣшеніи ® съ е-
40 117.4. горьстѣіі: древ. «х>. вм. горыігіі.
сткорн мнѣ гь сё дл преложить ілко
смерть р.цлоуѵнть межи мною н то-
кою, видѣвши же ііешмннь гдко оу-
крѣПіісА сннтн с нею, оумолѵе глтн
к нен к семоу , ндостл же окѣ и
прндостл къ кнфлеимъ , и къзгллси
ксь грлдъ о) нею, и рекошл се есть
ііешмпнь, и реѵе к ннмъ, не зокъте
мене пеюмннь, но прозовъте ма горь-
ка, ілко рлзгорѵл КО МНѢ ЗГЛОКЬ. Л'^Ъ
КО НСПОЛНЬ біІДОХЪ. А ТѢЦНО МА КЪ7Э-
крлтп гь , дл къекоую мл нлрпѵете
нешмнііь, л гі> съмѣрн ма , и келми
.СЪ^ЛІІ МНѢ. II къ^крлтнсА нешлініь И
роуфь МОЛКІІТЪІІІН , ®КрД1|]ДЮІ|ІІІСА съ
селд молкла, и прндостл въ кифле-
юмъ к нлѵдло жлткъі пшенні|ѣ>
Кн. Руѳь гл. 2, I — 12.
Кѣ ко моужь зндёмъ мужю неймн-
ннну. моужь же силенъ, б родл елн-
мслехокл нмл же емоу косомъ іі реѵе
роуфь молкіітъііін къ ііешмннп , дл
ііду нл нику іі скеру кллсъі, къслѣдь-
сткоуюцін, лціе (окряціоу клгть предъ
йѵнмл ёго, реѵе же ёп иеимііііь. іідн
діріі, н нде съкрд нл нивѣ къслѣдь-
сткоуюірн жлтелемъ, н къплде къ
плденне ѵлстн инкъі кой/окъі , сер-
доколл ёлнмелехокл. и се косомъ прн-
де б кнфлешмл п реѵе жьнюірнмъ ,
гь с влмн , н ръшл ёмоу жыіюциін
клгокн тл гь , и реѵе ко®зъ ®тро-
коу своёмоу стоілцісмоу за жлтелн,
кто ёсть ®ТрОКОКІН|А тл. н бвѣірл
ёмоу молкіітъііін ёсть, прііііедіпніл съ
неіомнннёю, ілже шкрлтнсА б селл
молкла , и реѵе дл съкеру къ сно-
пѣхъ іЮ'СЛѢДоу жыіюірнхъ, прнде ко
и ста б оутрл до кеѵерл и не по-
ѴНКЛ НЛ НІІКѢ НІГ МАЛА. Н р€ѴС ВО-
9
131
132
117. 5. нодъхгъ; нъ пспр. ко всемъ
нрнілбрін моря КСЛНІІЛГО
117- 6. въ супротнкнѣіі дукрлвѣ: въ
испр. нрп ^ЛнтШкЛіѣ , согласно съ
греч. тгро? таГ ’ЛктіЛіоагір аѵті—
протп ъ)
1і7. 7- фі.р?т.н: въ пспр. фере;е'ц.
117. 9. сѣфьса: достигат. накл. отъ
гл. ст.кжса.
118- 3. нл лукахъ: нъ пспр. съ лнкіік-
сткоі.іъ. § 263. Прим. 2.
118. 9. 7. 8. Въ испр. іі рл;сѣдшыасж
з'ЛвА^лпы. II слпогн кетсп, н ^лидлхены —
рлсѣдліилса , равно какъ п въ исправл.
рл?ст.дшыАСЛ , относится нъ мѣхамъ,
подъшекы—подошвы (подъ- и текъ или
шькъ, шькд. отъ ііііітіі). терекніл рус. ф.
вм. хръкніл. Слич. народное черевики —
башмаки. *
119.1. нстоѵенн: отъ г.і. нстоѵвтіі.
Въ испр. сдм'жлеіні: отъ гл. сдрОБіітн.
119. 3.4- й оділа: древняя «і». род.
п. ед. ч.
119- 6. дереу: въ пспр. доррйо- —
КІІЖЬ: русск. Ф. , вм. КІІЖДЬ- ---- ДѢЯН-
ІЮ ілііе жіікеінн: вь пспр. не посредѣ
ли тсъ жпкешн- дѣли состоитъ илъ
союза лн п дѣ , вѣроятно, отъ гл.
дѣілтн (въ смыслѣ полагать и го-
ворить) , вм. ДТ.ІС1НН , древнерусскаго
ден, и ііыііѣшпям» народнаго дс. § 77.
Прим- 2. Очевидное доказательство
связи этой частицы дѣ съ глаголомъ
дѣілтн см. 128. і 1 гдѣ употреблена
«норма двоііет. числа дѣстл еъ союломь
ли, възначен. вопросительной чаі тпцы.
119. 15. нелремд: испорчено вм. і|С-
елремл, т. с. ірремл-
11 9- 18. іердлііѣ: описка. Въ пспр.
Ни ’бдрлінѣ-
119. 29. метъшлиіх: опущено к: об-
кетъюлша.
119. 39. внрифь: въ испр. Кнрштъ.
120-4.5. хухнлху: въ пспр роіітзшл.
— до кна^ь: въ испр. нл ннл;е'н.
120. 7. нлѵннлтн ііхъ: въ испр. ко-
снктмса нхъ.
120. 12. дл суть живи: въ пспр.
дл аспектъ. дреконосі.і|іі: въ пспр. дре-
В0СѢУІ|Ы-
120. 11. снемъ=съньмъ равно капъ
и соньмъ = сіны.іъ
120. 20. дръконосеі|ь — дрокоиэсеі|ь
(дръ=дро-).
120.21. ико нѣсть свѣтіпіса іілмъ: вѣ-
роятно , испорчено. Въ испр. понеже
КО/КТ.СТНСЙ іілмъ.
120. 28. нокініыііі Вь испр- ііодрвУіпі-
120. 29, вы (— клмъ) іесть годѣ: въ
пспр. оугодно есть клмъ. §261. Пр. 1.
120. 30. сткорнте клмъ: въ испр илмъ-
12 ). 31. й>і|ѣстн іл. въ пспр. і’цбд'кііа.
120. 33. котъ —. нъ тъ.
12(). 31.32. енвъі іі^лкъі : въ испр. съг-
ііожъ Ііілкъіхъ-
(20- 33. дрокопосір н кодоньсір; -і|а.
120- 31. трѣБнпку, вм. олтлрю.какъ и д.
121- 8. къстокъ: род. пад. мн. ч.
121.14. вельелоудъі, вм. дрѵв. келькждъі
121- 17. бѣніііс: преход. нр. въ пол-
ной <і.., какъ и въ другихъ мѣстахъ.
121. 22. поустн: поустнтп вм. посъллтн
н нъ другихъ мѣстахъ.
121. 27. йадъ: въ испр. і’^елкнхъ.
121. 32. бъ ді.юрѣйскъ: род. пад. мн. ч.
121. 35. подъ терскннсфоыъ: въ пспр.
и сіде подъ дивомъ. Греч. —
терпентиновое дерево.
121- 36. кнфрлфд: въ пспр. коСфра^ѣ
122. 13. ноуіріо. въ пспр. послахъ.
122. 16. мллодоудѣишл: въ испр. моа
хвждшл.
-2. 25. трекоу въ пспр. жертва —
положю: въ пспр. иожрк-
122. 27. дл сѣжіо: въ.пспр прем^длю
122. 30. нл плетенніеъ: въ испр. къ
Н0НИІНІ|В.
122. 31. къ ллтовь/вь пспр. въ горм<(і|Ъ
122. 37. пріікосііуса: требуетъ мѣст-
наго пад. безъ предлога.
123. 7. 8. <6і|і сю съдрнныл: испор.
Въ испр. (іті|л ’С^рі.
123. 9. оущітѣнъін , вм. оупнтлнъін
ѣ*акъ въ Галицк. сп. Ев. 1144 г.
133
134
123. 12. садъ: къ пспр. двврлвк
123. 16. къ полѵііфіі: въ пспр. ко
аредуьнііі.
123. 28. съгрлжанъі: къ пспр. «ово-
согр • лідепныіі.
123. 29. къ подркгу сн: въ пспр.
къ клижаемк скоеив сн вм. скоеиоу.
$ 207. Нр. 4.
123. 32. дътель (вм. дътъль, § 55. V):
нъ пспр. КС1|ІІ>.
123. 37, 38. не бъі с* прите; въ пспр. .
свдъ глете. отъ гл. прттіісд, при сущ.
ііьрн, распря.
124. 2. вотъ — къ тъ.
124- 3. пре клала: здѣсь пропускъ.
Въ испр. ’Іерокаіломъ, гла: дд ©истіітъ
нл венъ Клалъ.
124. 8. іі въ с^сро: испорчено- Въ
пспр. ’АвІе^бръ. Па концѣ о вм. ъ
124. 9. поустн: въ пспр. посла.
124. 16. коліілно: въ пспр. шкуее.
124- 22. юпднііір: въ испр. шкрінъ
Ле«а:г// — лахань). Сли’Г въ сшіскі;
Библ. 1499. плинірт (// фіаКі]—«малъ,
чаша, кубокъ). Пс.х. 27. 3.
124. 31. роко.ілъ: въ пспр. Іерокадлъ.)
124. 33. вредъ: въ пспр. ’Драдъ.
124.35. й хама амореііскъ: въ пспр.
на домнѣ ІЛшсе Г акало. Лмюре. къ под-
іи. = къ долііні, какъ п далѣе;
125. 12. кссь— всглкъ.
125, 14. ш ёдиноу: въ испр. <осог>ь.
ііокллкъ: въ испр. падетъ.
125. 20. тремн стъі моужп локлкъіии-
іліг. согласовано въ твор. пад. вм. тре-
ілн стъі иоужнн локавъшпхъ. (; 230.
125. 23. срлшио людьско: въ пспр.
кратно © людей. § 223.
125. 21,25. ксь иже іц’лк: въ пспр.
всякого і.івжа інатеска; въ греч. тгііѵгп
аѵйра ’ГбрацК. нже здѣсь не членъ
(ибо его нигъ въ греч. подлинникѣ),
а относит. мѣстоименіе; т. е. всякій,
кто есть Израиль. §. 280. Прим. 4.
къ драмы въ испр. въ кві|ік.
12а. 27. съ ниже его к полкъ: въ
пспр. ниже сгш къ доаійіъ.
125. 36. ’н. тъісафь ііхъ: въ пспр.
іідтдесітпнковъ, ііже бъіііні къ нолціі.
125. 38. въ ІІ0.ПІѢ: въ пспр. къ долинъ.
12(і. 3. н нослоуіііа вѣстію: въ пспр.
нѣтъ.
126. 7, 9. коліплага , колнногъ: въ
испр. къ кві|ііі — квцід. Замѣчательно,
что это слово здѣсь колеблется въ
граммат. родѣ, колнмогъ муж. р., а
мѣстоименіе іо, къ этому слову отно-
сящееся, въ женск. р.
126. И. нопие: въ пспр. неѵь, какъ
и далѣе,
126. 19. наудткъі; нъ пспр. наѵалствл.
126. 20. коѵърогта: въ испр. водоносы.
126. 21. тірд - тъі|іі. скѣірд— скѣціа.
среде - еръдѣ-
126. 31. въ тл — къ удсть к наУл-
тис полуіюі|ін: въ испр. къ плуллѣ стражи
Срсдні».
126. 33. стража - стража.
126. 35. пат^нні|іі; въ испр. плуалства.
126- 36. свт.і|іі> — евт.цід.
126. 39. кождо—- къжьдо, § 57, 6.
(осокѣ, § 45. Въ испр. кніждо ш ссбѣ.
127. 3. къ подроу^ъ: испорчено. Въ
пспр нл подрвгд.
127. 6. до /а. акельнаоудъ п ептлкн-
фн: въ пспр. до стрлпъі ’Дкелмаѵла , іі
къ Тлвіодь
127. 12, до кефнла:въ пспр. до Ке-онра.
127. 13. шріікоу: въ пспр. ’іОрпвл,
отъ'(Орикъ, какъ и здѣсь, далѣе; вин.
пад. ’ (Орика, а не шрнвоу (отъ іімен.
пад. ’ (Орика). іцпвоу: въ пспр. ^іівл.
127. 15. ён іпакскт,: нъ пспр. ко ’Іа-
кеф^нкѣ.
127. 16. іцпковоу — ірівокоу.
127. 19. соужл.ѵоу (вм. ежждаахж) отъ
гл. соуднтіь соудніа----- СЖДНЫ-
127. 20. гладь — гладъ, на ^емла —
па заики.
127. 21. вифлешмл — въ испр. Вн
е-леемл, какъ и далѣе.
136
135
127. 2-1, нсымнііь: въ пспр. Ноеммінь,
какъ и далѣе. ' \
127. 25. младомъ: въ пспр. Млдлшиъ
127. 36. невѣстѣ: въ пспр. сііом<- Отъ
невѣста (въ общемъ значеніи введен-
ной пли приведенной въ домъ жены)
— невѣст-ка.
128. Я. іі къздвіігошл: въ пспр. біін
же боздкіігошл-
128. Ю. жрело — жрьло, смягченная
<і>. отъ гръло (жерло — горло, § 37).
Въ пспр. глася свол. пллклшесд. вм.
пллклиілсл: описка.
128. II. іідеке (йдевѣ): дв. ч. женск.
р. 1-го л.
128. 14 15. іі дѣстл ли н ёіре сііл моп
во оутровѣ носи: въ пспр. іілн ёіре мнт.
съіиоке во острое® моёіі. Въ греч.
егі цоі ѵюі іѵ иоіХіоі роѵ, въ Вуль-
гатѣ: інііп иіііа ІіаЬео Гіііоз іп иіего іпео.—
Дѣетл ли, вм. или: собственно значитъ:
говорите ли , скажете ли вы обѣ (вм.
діетъ ли). Слич. дѣли, 119. 6. сна: дв.
ч.; въ пспр. , какъ и въ греч. множ,
ч. дл соудетл: двойств. ч. , относится
къ сііл.
128. 17, 18. не коудоу моужоу (дат.
отношенія къ ліщу) — не буду за му-
жемъ. іімже и рѣдъ: въ пспр. ліре же
къідъ іі реклл'.
128. 19. нмѣнне: въ пспр. нлдёждл.
128. 23. съжллнел инѣ: въ испр. горь-
ко бъість МНѢ..
128- 29. ілтря: древняя <і>. пмеп.
падежа ед- ч.
128. 32. не сраіри, какъ и въ нспр.,
собственно: не встрѣчай, т. е. не пе-
речь, не противорѣчь (апаѵгцбаі,
пе асіѵегеегія).
129. 5, 6. іідостл, пріідостл, вм. ндо-
СТѢ, ІІрІІДОСТѢ: дв. ч. женск. р.
129. 9. Собственное имя ІІосммпіь
значитъ красная, прекрасная.
129. Ю. рліггорхл — злобы въ пспр.
нк<о исполни ма горестіГ Кеедержіітель зѣ-
лш. злобь — древняя «і>., вм. злоба.
129. И. съзлн мнѣ: въ пспр. іозло-
БІІ МА.
129. 17. Іішеііііі|ѣ — пыненнцА. (род.
п. ед, ч.) или пыисннірі (дат. пад. ед. ч.).
129. 27, 28. къплде къ плденне улети
ннкъі: въ испр. и рі ііде по слбулю бъ
улсть шікъі. сердоБОла: въ испр. ііже а
сродсткл.
129. 40. ни нллл — нимало.
130. 2. нл іііюу. пропущено: ніівоу.
130.5. жешоть, вм. жь-нкть, отъ
ЖАТИ.
130. 7. не прнсаіріі: въ испр. не ко-
снитііса. Такимъ образомъ прііедглтіі
прнсаіріі, вм. прнедг-тн) собственно зна-
читъ прикасаться.
130. Ю. трѣіілють — терплють , тер-
плють,“отъ гл. урѣтн, вм. трѣп-тн. §38.
130. 20,21. а кетерл іі шіюмь днс: въ
пспр. а куерА іі трстІАгы днё (въгреч.
каі гргтф)- Отсюда очевидно,
что наше намедни (ономедни) есть не
что иное, какъ испорченное оиомь дьии
(ономе = ономъ). § 72. 11. въстажн гь:
ВЪ испр. ДД ВОЗДАСТЪ Гдь.
XVI. ИЗЪ СЛУЖЕБНИКА МИТРОПОЛИТА КИПРІАНА.
(Ло рук. Синод. Библ. 60/.)
1. Послѣсловіе.
Сни служекішкъ препнсАііъ й грец-
кихъ книгъ нл руекын кцыкъ рукою
СКОСІО. КНІІрНЛНЪ смирены» митропо-
литъ къіекъекып кееіа рус». елнце же
нреписуете н пооутакАетссд енмн кни-
гами. ли Бжткную и ке^крокную жерт-
ву гкіі приносАіреи СЦІНННІ|» и енмн
КНИГАМИ МЛТВЪІ МОЛАЦіеСА. помннлнте
ііАіпе смііреиие. іако да и къі тому
5 же помни линю сподовленн Будете. Ліре
ли же кто косхоціе сика кннгъі пре-
137
138
кокын нейіемлемын миръ, въ^гли къ
ерцн нхъ. БЛГАП о ЦрКВН ткосн н
о‘ ) ВСѢХЪ люднн ткоіі. пко ДЛ В ТИШИ-
НѢ ихъ тихо и Безмолвно жнтне по-
живемъ ВО ИСАКОМЪ БЛГОВѣріШ II УТОТѢ.
Помднн гн всякое іілуало и вллсть.
и еже к поллтѣ краю нлшю. и все
КОННЬСТВО БЛГЫІЛ ВЪ БЛГТІІ СБЛЮДИ
лукавый, блы съткори въ блгтн ткосн.
Помани гн прёстопірап лю. н рл
БЛГВННЪІ ВИНЪ ПОСЛЛІІНЫ. II СП СИ ИХЪ
и нл по мпожьстку млтн ткоіеіл. скро-
КІІЦІА И 2) исполни КСАКОГО блга су-
пруги нхъ. к мирѣ н въ единьсткѣ
сбліодн. младенца коспитан. оуностн
накажи, старость подъдержн. малодшь-
нып оутѣшн. рлстоуеіінып сксрн прель-
іренныхъ ЮБрАТІІ. и совокупи СТѢН
твоей сБорііѣіі аплтѣТ іірккіі ШБурекл-
іемып й дховъ неутыхъ. скокоди.
ІІЛАКАЮірнМЪ СПЛДКАІІ. ВДОВИЦАМЪ. Іірс-
стаіііі. сирыхъ зАірнтн. плепеііъі. 113-
БАВІІ БОЛЬНЫ ІІЦѢЛІІ. нже в суднлн-
ціехъ и рудахъ, іі злтоуеннхъ. и
горныхъ РАБОТАХЪ. II КСАКОІІ СКОрБН. Н
нужн II ЮКЬСТОПІІІІ суцш. помднн КС
н всѣ трепуіоцііі велнкд тн клгооут-
рОБНІЛ. II ЛЮБДЦІН НА II ІіеВНДАЦІН
По свидѣтельству послѣсловія Слу-
жебникъ этотъ сіірепііелиъ (вм. нръ-
іпіеллъ іесть, т. с. переписалъ) & грсі|-
къіуъ КИНГЪ НА рускъш ІЛ^ЪІКЪ рукою скоіею
кііирнлнъ сміірсиѣіп иіітрополитъ кпекъ-
СКЪІІІ ІІССІЛ русн »
135. 2, 3. грецкихъ, вм. греѵіскъпіхъ.
§ 67. — нл рускъш кцъікъ: оамѣчатель-
х) о начертано также другою рукою
надъ строкою, равно какъ. — 2) Гі.
3) Вм. исн.івндацпі.
пнсыкатіі, сматрдн не прнлолшти ілн
йложитн едино ііѣкоіс слово, нлн
тыуку еднну. нлн крюуькы нже су
подъ строками к рддѣхъ ниже пре-
МѢННТИ слогню никоторую. НЛН При- 5
дожити й (опытны нхже первое при-
выкъ. нлн плкн йложити ни къ дьп-
коньсткд. ниже къ възгллшеннн. нн въ
млтвл. но свелнкъімъ кннмАііііемъ про*
ѵнтдтн оутптн. нлн преінісъівлтн. ілко ю
дл не й нёкреженніл къ грѣхъ впа-
дете. зднеже еже й некреженніл впл-
ети къ грѣхт» горіинн есть, неже еже
й пекндѣіііііл къіклемл : —
2. Изъ самого слузісебигиса. іа
Помани ГіГ ПЛОДОНОСАЦіІІ. II докро-
ТКОрАіріІХЪ ВЪ СТЪІХЪ ТКОІІ ІфККЛХЪ. II
поі.гііілюцніхъ ннціап.іі къздан же нмъ.
БОГАТЫМИ ТВОИМИ II ІІБНЫМІІ. длрмн.
даруй іімъ къ ') мѣсто земны. нкііліл 20
вмѣсто временны. кѣунлп. вмѣсто
тлѣнны петлѣішліл. Помани гн нже к
пустыня и гора. и пещера. и пропл-
стехъ земьны. Помднн гн нже къ
дкьсткѣ и клгогокѣньсткѣ н ке^мод- 25
кнн. и въ утѣ жнтнн нрепыкАіоцін.
ІІОМДНН гн БЛГОУТІІКЫ II КѣріІѢІІШПХЪ
нлшн црён. нхже (оправдалъ іесн цртг-
воклтн пл земли, н (Оружьемъ истины,
(оружьемъ Блгоколенніл вѣііуан іі. юсѣ- зо
нн надъ главою нхъ. ко время кранн.
оукрѣпн пхъ мыппро. В03КЫСІІ іі
деснііцю. оудеркіпіхъ2 э) цртко. по-
кори НМЪ КСА влрклрьекыіл ІЛЗЫКЪІ 35
іі 5) крлнн хотлірліл. ддрунмъ ’) глу.
' _________________________________’І
э) къ написано другою рукою надъ
строкою. 2) Вѣроятно: оуткердн идъ.
®) іГначертано другою рукою надъ
строкою. 4) Вм. длруіі нмъ.
139
110
но, что здѣсь русскій языкъ прини-
мается въ смыслѣ церковно-славянск.
137. 1. Любопытныя наставленія
писцамъ или переписчикамъ.
137 7. въ дьпкопьстйл— въ къ^глі-
шеннн — въ илтв.і: т. е. въ различ-
ныхъ частяхъ Божественной литургіи.
137 15. См. соотвѣтствующее этому
мѣсто въ Служебникѣ Варлаама Ху-
тынскаго. Изъ сличенія этихъ двухъ
памятниковъ явствуетъ, что Служеб-
никъ Кипріана отличается значитель-
ными подновленіями какъ г>ъ самомъ
текстѣ , т. е. , въ выборѣ слонъ , въ
грамматическомъ измѣненіи ихъ и вь
сочетаніи, такъ и въ правописаніи.
См. ИримВч. къ Служ. Варл. Хутын
XV В Ѣ к ъ.
XVII. ИЗЪ ЛУКИНА СПИСКА ЕВАНГЕЛІЯ. 1409 Г.
(По рукоп. Синод
Мо. 12, 9 — 13.
Къ ШІЮ. Прнде ІСЪ въ скоръ ЦІО-
дѣнскъ. и се уликъ бѣ ту. соуху
руку ІІМЪІН. II ВЪПрОСНІПД II ГЛЦІС дл
діре достоять къ сукоту цѣлити. дд
кань въздють. онъ же ре нмъ. кто
іесть й кдсъ уликъ, нже Гп.ідть овцю
ІСдни оу II аціе въпддетьед къ еоукоту
къ ідмоу. не нздіеть ли іса. и къ-
здвнгыіеть. кольмп оуко лууші іесть 1
уликъ йвіідте. и тѣмь же достоять
къ сукоту. докро творити. ТЪГДД ГЛА
улккоу простри руку и простре. іі
ОуТВЬрДІСД ЦѢЛА ІАКО И ДруГДІЛ •
Лій. I 1, 22 — З'і. ।
Къ ыно понуди* ісъ ііууеіюкъі
СВОІЛ. КЪЛѢСТП к КОрДБЛЬ. Н КДріІТН
нд оііу страну2 дондеже йпустнть на-
роди. н йпуціь народы к^ндв нд гору.
. Б/о.і. 7/).
іединъ помолнтъел, поздѣ же къівъцію* 5 * * *.
ЮДИНЪ Г.Ѣ ту. КОрДБЛЬ же БѢ ту срсдс1 мо-
ря мутлсл5 колндмн. бѣ во противенъ
вѣтръ, нъ уеткертѵю же етрджю поциі
й НДС К НІІМЪ ісъ° хода по морю. II КІІ-
Дѣкъше и оуусііні*н. ходацід по морю
СМ.АТОШДСЛ ГЛ1|І€. ІЛКО І.ІЬУЬІЪ* іесть.
н й страха въ^нншл. дкіне же ре нмъ
ісъ” глд дьрзднте дзд> іёшь не бо-
о нтеел. Йкѣі|іавъ же петръ ре іему гн
діре тъі іссн. побѣди10 мн іірнтн к
теке по кодамъ, оиже ре приди и
нздѣзд не кордвлА петръ хождше11
пл воддхъ. и прнде къ іевн*2. видѣ
г. же кѣтръі крѣіікъі'3 оусоідсл. н іідуыіъ
оутдіідтн ВЪСКрНУД1'1 ГЛА. ГН. СПII МА
дг.ше же ісъ15 простьръ руку лтъ Т.
іі глд іему млловѣре поуто сл оукоіл1".
II ВЪАѢЗДІІіеМЛ НМД ВЪ КОрДБЛЬ. іІрССТЛ
Варіанты по Острой, сп. Евапг. 1) оувѣдп ігс. Въ Галпцк. сн. ноноудіі, а въ ннзѵ
страницы киноварью: оупѣдн. 3)кдригн и пл ошиіь іюлоу. 3) къінѣшоу. I) поеріцт..
5) іюгр&жлнел клъплин. Въ ІІолик сп. моутдед; въ Моис- і.цтдед. О) іис. 7) по
морю ходдірі.. 8) нрііздлкъ. Въ Галпцк. сп. ьестѣлесыіъиі прі^оръ. Въ Волик. сп.
мѵётѣ. Въ ДІопс. сп. пріікпдѣіііііс. 9) йіс- 10) повели, іі) и іцігп^ѣ петръ не корлвліл
дождллше 12) нѴсонп і 3) кътръ КріПЫіЪ. 11) КЪЗДІІІІ. 15) ПІС 1Н) ІІОѴЬТО сд
141
142
КТ.ТрЪ. суі|ІІІІІП 5КЕ КЪ КОрДКЛН. ПО-
КЛОНІНИАСА іему ГЛЦІ6. къ истину сііъ
кжнн іссі іі прике^ъінесА18. прідопіа
нл доілю. геннсдретьску10.
Мо. -23, 1 _ I
Къ (ОНО. ГАД Ісъ' КЪ НАРОДОМЪ. II
оуѵепнкомъ СКОПМЪ ГЛА. НА МОІІСѢ-
окт.2. сг>ддлііі|ііі свдоіпа. кіін;і;ііні|іі и
фііріІСѢІІ5. ксн оуко ІСЛНКО ДІ|ІЕ ре-
куть1 намъ Г.ЛЮСТІ. Блюдете'* и тко- і<>
рнтс. і по дѣломъ же нхъ не ткорнте.
глють ко л! не ткорАть. скадооть
же1 времена скоіл. тлжька іі кеднъ8
ІІОСІІМЛ. II КЪ'^ЛАГЛЮТЬ ПА рАМА® ѵл’іі
ска. л пьрстъмь скопмъ. не хот.іЛі|іе'° |5
дкнгнутн НХЪ. КСА Яіё дѣла ткорлть
СКОІЛ" ДА КІІДІІМІІ кудуть ТЛКЪКЪІ.
рлииірАють же хрліінлііі|іе12 скоіа. и
КеЛНѴАІОТЬСА ПОДОЛКЪІ КОТТДГЪ СКО-
НХЪ1'’. ліокать же прежекъ^лежлніііё1'1,2()
нл ксѵерлхъ. н прежссъдапніё15 на
СКОрІІІ|ІНХЪ. II 1|1іЛОКАНІІіё‘Г‘ ПА тържн-
цінхъ. Іі ^катнса улккъі оутітеліі'1.
къі же не НАрнѵАНтесА*” оуунтелн.
единъ оуѵитедь хъ‘9. къі же20 ксн
крлтніё іесте. н оца не ^окете21 сокъ
на доллн. іедннъ ко іесть оі|ь кашъ
нже22 нл некесъхъ. къі же не ндрі-
ѴАіітесА2'’ нлстакііні|і'. іедннъ ко іесть
НАСТАКННКЪ ХСЪ21. А КОЛНіІ КДСЪ2"
Будетъ20 КДМЪ слуга. А нже КЪ/,къі-
СНТЬСА. САМЪ СА окннждеть. II ііже
ОКІІНЖНТЬСД. СЛМЪ СА КЪ'^КЪІСН 2\-
ІО. 12, 19 - 24.
Къ соно, съвѣтъ сткорниіл. дрхн-
іерън стлрірі нл ісл*. іі рекопід к сенъ,
кнднте ілко никли иолъ^л2 іесть. се
миръ' по немь іідеть1. клху’ же іелннн
іетерн". & къінедшііхъ. дл поклоііатьса
къ прлздышкъ. спи же1 прнступніил
къ фнлнііу. ііже бъ Ф кнфеліідъі га-
АНАЪНСКЪІН®. н МОДАХуТЬ9 II ГДІОІ|іе
гн. хоціемъ ісл"‘ кідътн. прнде фи-
линъ н глд дндршекн". и плкъі днд-
ръп12 и фіднпъ глстд і’ски13. іс’1'1.
же йкы|іл іімъ гла. прнде година,
ДЛ ІІрОСАЛКІІТЬСА сііъ ѵлвъѵьскъпі.
аминь дміііь1’. глю кдмъ. лціе жерно1"
оус&нмп:. 17) сжі|існ. 18) иръпхлвъше. 10) гснііслре^ьскд
1) шсъ. 2) ііл моуссоЕ®. 3) къііііжьнні|іі іі фарисеи- 1) кьед оуво лірс рекж клиъ.
’>) съБлюдлпте. 6) и. ч7) съвй^ділть бо срѣмепд тлжьклн. 8) и не оудовь носимъ
Я) II къекллдлілть Ні плеціл. 10) не .ѵотдть. 11) вьс« же дълл свои твордтк.
12) хрлннлнфіі свои. 13,) и келііѵ-неті. подгнеты ріцъ своихъ. Въ Га.пщк. сп.
н кслТтаіоть подметы въскрі'льА рі?ъ своі'хъ. Въ ІІо.іпк. сіі. кеднтлютс» іюдолкъі
ріцъ сконхъ. Въ Пісіис. сп. подволоки ріцъ сконхъ. 11) ііръжевъ^легдііііи. 15)
ІІрѢЖДССЪдлніпл нл СЪЕОрІІфІІПХЪ. 16) н І|ьловлншл. 17) н ІІЛріН|ІТІІСД отъ УЛКЪ.
рдвкн- рливн. 18) не нлрііі|лістесл. рлквн. 19) юдшіъ со ксть оуунтелъ кинь хсъ.
20) ньсіі же вы врдтнн іссте. 21) не нхриіркте ссбѣ. 22) Прибавлено: іесть.
23) нн нлриі|лістесл. 24) цко нлетлвышкъ влшь іедннъ юсть хсъ- 25) въ васъ.
21») дл клідсть. 27) л нже въ^несетьса съмърнтьса. н съмтраыіісл въ;нссетьса.
11) свѣтъ съткоріініА флрнссн нл нІсл. 2) польза. 3) вьсь миръ. 4) пде. 5) вддхл.
6) нъірін. 7) сіі же. 8) отъ віідъслндъі гллнлсііскъна. 9) молніш. 10) іГісл. 11) дпь-
дрсокн. 12) дііБдрсіл. 13) ніеовн. 14) шсъ 15) аминъ, лиииъ. 16) ;ьріно пьиіе-
I
143
144
ПІНСННѴЬНО. ПАДЪК ЗДМЛН не оумрсть'".
ТО ЮДННО ПрСБЪІКАІ€ТЬ. Л<|1€ ЛИ О\'М-
реть*8 многъ19 плодъ створить20.
— Это Евангеліе недѣльное.
Правописаніе русское. Ъ и ь опу-
скаются среди словъ и замѣняются
буквами о и е; но иногда и смѣши-
ваются въ употребленіи, будучи по-
лагаемы одно на мѣсто другаго, т
смѣшивается съ е. Мѣстный выговоръ
оказался въ обоюдномъ переходѣ зву-
ковъ У и і| , и въ измѣненіи у на ж.
139. Я. въздкпгыіеть: ь послѣ г про-
тивно законамъ сочетанія звуковъ въ
русской письменности.
139. 11.бкірте, вм. овьудте: отъ овьѵл,
съ перемѣною у на і|.
140. 1. помолитъсі: достигат. накл.
поздѣ же бъікъівю'- дательный само-
стоятельный.
140. 7. мьхьтъ (или мустъ) — мечта.
См. въ вар., какъ одно и тоже понятіе
въ различныхъ спискахъ выражается
различными синонимическими словами:
призракъ, безтѣлесный приворъ, при-
видѣніе. Замѣчательно , что исправл.
текстъ въ атомъ случаѣ согласенъ съ
Остромировымъ.
141. 3. ііртвсздпіесд , т. е. перевев-
шись.
141.13. веди* (вм. бѣді.ііѣ). См. вар.
141. 14- на рдма (вм. нл рлменл): отъ
раио, тогда какъ рднсил—отъ рама- —
141. 18. рдшіірдють — рлздішірні&ть.
141. 19. подолкъі котыгъ. См. любо-
пытные вар. подметы , кскрылід , под-
волоки — синонимы слову подолки.
141. 20. 21. прсжЁйъздсжлннк. преже-
Сѣдднііге, т. е. первыя мѣста на пирахъ
и сборищахъ.
141. 23. тлвкъі: твор. п. мн. ч. , т.
е. отъ человѣковъ.
141. 24. іілрнулмтесі, вм. нлрні|лнте-
са: съ перемѣною і| на у.
142. 8. са овіпіжлеть — унижается.
142. 9. окнпжлткса — окын^ігп.са.- съ
перемѣною на ж
142. 13. полъзд — пользд.
142. 18. молдхуть: съ нарощен. -ть.
142. 24. жерію. вм. здьно, въ О. Е.
здрьно, т. е. зерно: съ перемѣною з; на ж.
(См. Горскаго и Невоструева Опи-
саніе Слав. Рукоп. Моск. Спнод. Библ,
Отд. I. стр. 227 — 229).
ХѴ’Ш. ИЗЪ ТОЛКОВАНІЯ НА КНИГИ ПРОРОЧЕСКІЯ,
□ О КОПІИ СО СПИСКА,
сдѣланнаго попомъ упиремъ для новгородсклго князя владиміра
Ярославича въ 1047 г.
(ІГо рук. Московск. Дужовн. АкаЬем. бум. ()/).
Пророка Іоны гл, 4.
II СЪЖААНСН ІЮІІА ЖАДОБОЮ К6-
ЛИКОЮ , Й СЪМЛТССА. ІІ МОДИСА къ
гкн н ре. (О гн оувоі , не сн лн
слокесл бѣша моя. ёі|іе сжі|і» мн
на здмли моен , сего дѣла карихъ
бѣжати ктлрсіс, нмже раздумѣ. ІЛКО
млтнк ты есн. и ціедр. и тръпѣлнкь.
И МНЮГОМЛТІІКЪ, И рЛСКЛАІІСЛ О ЗДОБА
уатл. Расклиніе рлздмѣіі помнлокднТе
се же не ллклніл дѣла, ііъ іімже
остакніііа здоки кса и кездконіА
ЗДОБЬ же ГІІІО рАЗДМѢІІ, ГНѢВЪ ёго А
не ііно ннѵтоже. II нііѣ клко гіі,
къ;міі діііж мою іо мене. ілко оунс
мп оумрѣтн, кегли жити. ’ІІ реѵе гь
къ іюнѣ, оуто зѣло оукю рлжаліісіі.
Въ р. бсздііТл.
ниуьно. 17) пс оумьрсть. 18) х>\*мі.реті>. 19) мъногъ. 20) сътворпТь.
145
146
‘іі і’циде ісінл іц градд н съде прѣй
грлдк. іі съткорн ссбѣ кація, н сѣ-
діаінс по нею къ сѣіін. дондсжс ви-
дитъ уто кяд€ града. Стыдѣііі дѣла
её съжалнсіі прркъ. помъіслнвь тлкъі, &
да не про^окетсА мншгъімн тлкъі лъжь.
II повелъ гь бъ тъіквн , н къзгннѵе
на главою Іюнѣ. длвядес-ыіь, да*)
главою см». осѣіінтіі іі , & ^цленін
ёго, н бкрДДОВАСА ІЮНА 6 ТЪІКВН
рддостію великою. II повелъ бъ уръвн
оутрънемоу. НА оутрТд.іі ПОІЯСТ ТЪІКЪВЪ
н оусъше. II бъІ кдё въ^нде слнце,
повелъ къ вътра ^ноина же ежціа, н
прнрлгн слнце на глава іюннна , н
йнемлгліііссА. и йѵлвадшесА діііа
скоса, н ре, оуне мн оумрътн неглн
жнтн. II реѵе гь къ къ іюнь гъло
ли сн жАЛіііпн по тъіквн. н ре. гъло
СІІ жалю до смртн. 'II ре ГЬ , тъі
оусш ПОСКрЪБЪ ПО ТЪІКВН. 6 НСН НЪСІІ
са траднлъ. НІІ ВЪСКрЪМІІЛЪ СА. БЪІСТ
6’біюціь. іі погъібс обноціь. а а^ъ
ли не поціажя нннеѵгід града велн-
кааго;г~къ ііекі же жнвять мныжае
двою на деслть темъ улкь. іі не
по^нашд десннцА скоса, іііі лѣвица
іі. н скотн н многн. Хота гь прркл
оутъіпіітіі. гі наказати съ прііѵеіо.
съткорн да ра^оумъеть колнкж млть
іімдть на ѵлцъдь. н како іа ціадііть
й бѣдъ, іі пріемлетъ поклАнТе н ёгдд
СА (ОБрАТАТЬ Й 7Л0КІН СВОИ, II Бб’^А-
кюнТн мншгъ,
О рукописи Упирп Лихаго см. въ
спискѣ Библіи 1499 г. Здѣсь предла-
гается текстъ Пророчества съ толко-
ваніемъ для того, чтобы наглядно
*) Въ р. пд.
убѣдить всякого въ тождествѣ текста
Толковыхъ Пророковъ и Библейскаго
списка 1499 г.
«Утрата отдѣльнаго перевода нѣ-
которыхъ книгъ Ветхозавѣтныхъ объ-
ясняется распространеніемъ списковъ,
въ которыхъ содержался тотъ же
текстъ съ толкованіемъ. Для церковна-
го употребленія при богослуженіи соб-
ственно нужны были собранія паре-
мій. Для частнаго употребленія болѣе
могли быть полезны книги съ толко-
ваніемъ Св. Отцевъ- Потому вѣроятно,
что книги Св. Писанія съ толковані-
емъ чаще были переписываемы, не-
жели тѣже книги безъ толкованія.
г. Отъ того при составленіи полнаго
списка Библіи нужно было прибѣг-
нуть къ извлеченію текста книгъ Про-
роческихъ и другихъ изъ толкованій.»
(Горск. и Невостр. Описаніе Слав.
рукоп. Моск. Синод. Библ. Отд. I.
20 1855. стр. 135).
Сличивъ предложенный здѣсь текстъ
съ текстомъ Библіи 1499 г. , нахо-
димъ важнѣйшее между ними разли-
чіе только въ правописаніи. Нѣкото-
рыя Формы сохранились въ древнѣй-
25 шемъ видѣ въ Толкованіи; па пр.
143. 5. с&фК, 144. 6. дша, 145. 4. ба-
дё, 145- 16. дша, 145. 21. шінсггіа, 145.
25. жнк«ть (въ Библ. 1499 г. с«фю, дівю,
вадеть, дііід, нішевгИ, живать). Другія
Формы уступаютъ Библейскимъ въ
->о древности; напр. 1І5- 12. оутръііемоу,
145. 26. двою и.і десять темъ (въ Библ.
1499 г. оутрьнюоумв, двою на десате тьмъ).
Замѣчательны также нѣкоторыя от-
клоненія; напр. 145.25. мншжде, 145.
12. пойст (въ Биб. 1499 г. иножте,
поѣ). ъ и ь въ Библіи употребляются
болѣе по русскому произношенію, въ
Толкованіи по ссрбо - болгарскому.
Другія грам. замѣчанія см. въ спискѣ
Библіи 1499 г. — Въ толкованіи за-
мѣчательна ф. ?лобь встрѣчающаяся
въ Сборн. Свят.
10
147
148
XIX. «ЗТ» ПЯТИКНИЖІЯ МОИСЕЕВА
по рукописи Румяицовской ( № 27)
иіенъін с масломъ, съ хлѣбы квасны.
се дл прннесеть длръ скон с трекоіб
ііохвллеіі'іА спсл. н да прннесе с нею
едино го всѣ. даръ скон оутдетнн
гбу. жрьца ко?лнкдібі|іема крб трекнаіб
тома дд кадеть '). кбнже сл дііь
прннесе. дд н^ыастьса. да не гостднеть4
й ііса нл атрііА. Лірё 2) колнъін даръ
скон прініеса. конь дііь жрътка своіб
прннесе, к то да са іцъіасть. н
нл атрііА. йлѣкъ 5) масъ трекнъі. до
дне третьіАго нд «огни сожже. лціе
ІАДЪІІІ ІЛСТЬ Й МАСЪ. ВЪ ДІІЬ ТрСТНН.
не надо трекно. не прнн’метсА при-
>5 носАі|ін іб не пременіісА. гоеккерненне’
е\ дііід же ліре ілсть й ннхъ нрн-
ІІМСТЬ грѣхъ. Н МАСА кса ідже СА
прнтіісііё ко ксема нетнета. дл са
не ілдл. на «огни дл сожгатсд
2о весь неѵнсгъііі. дд не іл маса. іі
дшл іа аі|іе прнсАжеть ко кеё дііІн
нехнетѣ. іілн й нетнетотъі тлѵа. ндн
й ѵетвероногн нетнеты. іі кееіі по-
халенніі нетнетотѣ. іі ілсть маса го
г.-, трекъі сііл н е" гна. погакнтсА дііід
тд й людніі скон.
Чис.іа, гл. 3, ст. 1 — 20.
Се же роженііА моѵсса. іі іарона.
къ дііь кыіже глд гь моѵсвіб. нл
зо горѣ сіінлнстѣіі. сн же имена сіІокъ
ддроііь. первенецъ падавъ, и акноудъ.
елнл^оръ. н тдмаръ. сн іімеид сііокъ
адронъ, жерцъі пома^аіінъіа іігіжс съ-
керпіііііід рацѣ нхъ жретн. іі скон-
35 *) За пиьмъ пропускъ. а) За тѣмъ
пропускъ- 3) На цоля.хъ объіісиено
словомъ: шстлнкл. ’) За пиъмъ про-
пускъ.
Леви гі, гл. 7, ст. I — 21.
’Н се районъ ы лнмюкеннн. стда
стхъ ё. нл мѣстѣ нл немъ же ^лко-
лдю ксесожеженнё дл ^лколв іі «овенъ.
» 9 л >
нже лііхновсііна дѣла пре гдемь. л
’ > т . . » ’
крогокронд «ОКО СТОИЛА Треки ИКЪ'. II
КС ЛОІІ СГО ДА ПрІІІІССё Й ІІСГО. II
ѵрсслл II ЛОІІ ПОКрЪІКДібціІІ «ТрОК8.
н весь лыі ііже въ «трокѣ іі «обѣ
потки, іі лоіі іі нл нею. іі ііже 1
нл стегна іі пеѵснь *) Атренніі съ
истесемъ дл йнілстса. и прннесе а
жрецъ къ трскннка прііііосл коню
Э «ч
БЛГОКОІІНА Гоу ЛІІХНОКеіНІА ДѢЛА е.
Л. Л ’ ’
кс мажескъ по дл ілсть жрець нл
МѢСТѢ СТѢ ДД ІАДА Ю. СТДА СТЪІМЪ
есть, глкоже гръхл дѣл а, танго іі лііх
НОКСІІІІА ДѢЛА. ЗАКОНЪ ОДИНЪ ’2) ІІМЛТЬ.
і'і жрець ііже гоцнетііть го немъ, тома
дл падетъ. и жрець и принесете нса-
сожеженТА тлѵл. кожа іісссожсжснна
еже то приносить тома дл кадеть и
кса трека ідже съткорнтсл к пецш. и
ВСе ІА СЪТКОріІТСА НЛ ГОГНІІІ|НІ. іі къ
сковрлдѣ. жрець ііже приносить тома
дл кадеть. іі все трека съткоренл
с масломъ съ дреіілнъіцъ. іі ід ке^
млелл ксн сіі шмъ дроіпімъ дд ка-
деть. равно дд кадеть комаждо. и за-
конъ трекъі сіісл ідже принесетъ гоу.
Лціе похклленііА дѣла прннесе іа. іі
пр.>несеть іа съ трекоіб похкалсііііа
хлѣбы прѣсны го крупъ пшешіте к (ли-
шена с масло іі млннъі прѣсны ио-
ма^дііъін н крапъі ніиенііѵііъі съмѣ-
0 Въ р. па поляхъ объяснено словомъ:
іюкр.цн. 2) Въ р. ёдц.
ІІ9
150
5 > 7 Л
уаса нддакъ. н лкноудъ пре гмь.
прііііосАі|іе «огнь уюжь пре гмь. къ
пистъінн сіінанстѣн. л дѣтбн оу нихъ
не кило. жрсуесткокАлн. ёлнл^оръ н
тлмлръ. пре йцмь свонмъ- Н ре гь &
к моѵсею глл. понмн плѣма леккннно.
и постакіі а нрё ороііомъ жерцемъ.
н дл служатъ ёма. іі дд стрсгоуть
СТрАЖЪІ ёго. н СТрДБЪІ ВСѢХЪ снвъ
нцлкъ. прё храмъ скѣдбнна. служити ю
СДВБЪІ хрлмноую. II дл СНАБДИТЬ кса
СЪСВДЪІ хрлмл СКѢННА. И стрджкъі
сновъ нцлекъ. по всѣмъ дѣломъ
слвжениА хрлмл. и да длсн левкиты
адрона и сню сго. жерцемь. длнъі Ій
сн ёма й сновъ іііцлевъ. адрона
же іі сны ёго пріістлкн къ храма
СВѢЯНА. Н НЛБДАТЬ , ЖрСѴССТКО НХЪ.
н ксе сже оу трСБНіікл. н кнатрьнліл
^акѣсъі. іінопдѣмеіініікъ ириса/,аа. 2о
оумреть. Н ре гь к моѵсею глл. се л^ъ
іцл.лъ леккнтъі посрё снвъ ііцдевъ.
всего первенца мѣсто, йкер^люцініі
оутрокв й сііокъ ііцдевъ. н нскап-
ленііА ихъ дл кадать. іі дд сада мнѣ 25
леккитъі. мнѣ бо первснець кесь. конь
дііь побнхъ кесь псрвенець къ ^смлн
ёгѵпёстѣіі. іі ©стихъ ссбѣ кесь пср-
венець къ іііц'лн. й удкл до скота
МНѢ ДД Б8доуть сцъ гь. II рс гь к 5„
моѵсею. къ пастъпіѣ. сіінліістѣіі г да.
СЪГЛАДЛіІ сііокъ леккніінъі. по домомъ
(оуьстнл нхъ по сонма н. по рожснню
і весь маскь полъ й мір ёднного
н вънпе. ёже с~ маскь полъ, н кыше а
СЪГДАДЛНІІА. СЪѴТД II моѵссн ПОКѢ-
леннёмь. гіінмъ, ілко же покѣдс ёма
гь. и вѣлха снн сііке. лсквіііінн. именъ
нхъ. гетсонъ. кдготъ мерлрн. снже
имена сіівь гетсонь. по племени и, и>
денницъ. іі інеёміін. сііке же клютокн.
« , > т.
по племени и. дмькрлмь. и і|лгд. и
хекронъ , іі (о^нііль. сііке же мера-
рннн. по племени н. махлн. н машнсъ.
се сать племена *). деккнтьстнн по
ДОМОМЪ (ОУЬСТКД н.
— Самый текстъ отличается осо-
бенностями глубокой древности, какъ
это явствуетъ изъ употребленія мно-
гихъ словъ и выраженіи , каковы на
пр. лихновенне , псѵснь лтреннн ,,илннъ
прѣсиин, не бвдс трскно, весь (вм. вснкъ)
и мн. др. Ио правописаніе позднг.й-
шес русское , ХУ в. Юсовъ нѣтъ ,
т> и ь переводятъ въ о и е, т смѣши-
вается съ е- Сверхъ того писецъ вста-
вилъ и нѣкоторыя выраженія Русскія,
147. 3. въ пспр. текстѣ: сать
147. 1- всесожсженнё, вм. вьсесъжк-
жеіініс , какъ и въ другихъ мѣстахъ.
Замѣчательно е вм. ь- ;лколв в вм. ю.
147. 6. тревніікѵ: дат. пад. вм. род.
147- 8- ІІ0КрЪІК1НМ|ІН - ІІОКрѣІВАЮІ|ІІіН.
147. 9. лыі — лон-
147- (0. нл нею: двойств. ч.
147. 11. ІП СТСГН8: двойств. ч. —
іісѵёні. : уиотреб. въ муж. р.
147. 27. с шеломъ съ дрскАнъімъ;
славянское слово вм. елей. Такъ н въ
другихъ мѣстахъ.
148- 15. иреиеніісА — ирѣикинсд.
148. 23. уетвсроногн: -гн- по позд-
нѣйшему сочетанію звуковъ, вм. -гъі-.
148. 29. вьнже — къііьжс (=коньжб).
148. 3 1. ліронь: прп.іаг. отъ ліронъ-
148- 33. жѵрі|ъі вм. жьрі|іі (болг.
жры|іі): съ переходомъ ь въ с и съ
позднѣйшимъ сочетаніемъ -цъі вм. -цн.
149. 3.4. дѣтсіІ оу нихъ не было, жре-
хествоклліі по русскому словосочине-
нію. причастія употреблены вм. гла-
головъ пзъяв. накл. § 187- Прим. 2.
*) На поляхъ объяснено словомъ: сонин.
151
152
1-19. 10 храмъ (т. е. храмъмк или
храмомъ): славянское слово вм. скинія.
Такъ и въ др}гпхъ мѣстахъ.
150. 5, племена: замѣчательно си-
нонимическое употребленіе словъ пле-
мена и сошли. См. выноску.
(См. Востокова Опис. Рус. и Слав
рукой. Румянц. Муз. стр. 29 — 31).
XX. ИЗЪ СБОРНИКА, ПРИНАДЛЕЖАЩАГО ИМПЕРАТОРСКОМУ МОСКОВСКОМУ
ОБЩЕСТВУ ИСТОРІИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССІЙСКИХЪ.
(Отд. /. .4? 189).
1. Изъ Притчей Соломоновыхъ.
Гл. 14.
ПрѢМ8ДрЪІ ЖСІІЫ СО^ДДШД Храмы.
А БВД8МНЫД рДСКОПДІІІА рККДМА СВОІІМА.
ХОДА II ІфДВО БОІІТСА БД. А ОСТрЪПЪ-
ТААИ П8ТИ СКОА 0уК0р€НЪ БЗДбТЬ.
•цистъ Ее^имънын хъ ^лоё досджде-
ниё. оустьнъі НХЪ ХрДНАТЬ А, НДѢЖС
НѢСТЬ ВОЛОВЪ АСЛИ УИСТЪІ. А ндеже
ЖНТА МЪНОГД АВѢ В0Л8 *) КрѢПОСТЬ. і
совѣДѣтель вѣрьнъ не ложсть. рдж-
дн^аёть же лъжа совѣдѣтсль непрдвь-
дьпъ. віціпіітсііііі прѣмвдростп и не
ШСрАШТеиіІІСА ВЪ ^ЪЛЪНХЪ. УЖКЬСГВО
же отъ мвдрыііхъ оудовьно. вса про- ।
ТНКНА С8ТЬ М8Ж6ВН Б€^8МЬН8М8. 0р8-
жиё же удвьствиж , оустьнъі мндръі-
НХЪ. ПрѣМИДрОСТЬ ХНДОГЪ 2) рЛ^ИМѢСТЬ
пати ііхъ. нендкА2;днііё неустивынхъ
льстьнд. домове се^кмыіъінхъ ддъжь-
коньтннд же рддості къ плдуь при-
ходить. П8ТІІІІ' СКОНХЪ НАСЫТІТСА
дрь^оерьдъ. отъ ^лмьшлення же сво-
его М8ЖЬ БЛАГЪ. не^локнвъ Кѣр8 иметь
, всакоми словеси. ковдрьнъ же при-
ходить. ВЪ ПОКОАННС . прѣмвдръ оу-
БоІАВСА оуКЛОННТСА ОТО 7/Л І *) Б€^-
8МЫГЫІ НДДѢАКСА С€КѢ СОМѢШДСТСА
со Бе^дконыіынмн. ндглодіііьнъ ве-
<> совѣта творить, М8жь же мвдръ мъно-
Гі- ТрЪПНТЪ. рДЗДѢЛАЖТЬ БС^КМЬННН
^Л0К8. коклрыпш же оудрьждть ѵжвь-
ствТс. ВЪСПОПЛЪ^ІІЗТСА ^Ліпі ПрѣДЪ
БЛАГЫНмТ. Н ІіеУЬСТІІКЪІН поелкждть
при двьръхъ прдведыіъГіхъ. дродпі
же въ^нендвндАть дригъі нніптѣё.
дри^и же когАтъниъ мъно^н. досдж-
ДІДА оукогз согрѣшить. МНЛ8АН ЖС
ііііціа влаженъ, блвдаштс нспрдвьдь-
о ПНИ ДѢЛДЖТЬ ^ЛДА. ИНЛОСТЬ же Н
неутвынхъ -гл
Н8№ГЬ 0І|ѢШТ€ННА. Д0І.10КС ЖС Прд-
ведыгыіхъ іірніАтнн. срі|с ілвжж ужвь-
СТВЫЮ СЛДБЛАЖТЬ ') ДІІІЮ ЕГО. ЕГДА
же кеселнтсА не прѣмъшдёгсл пеудль
дослжденііА, домоке же
НиіТС^Н8ТЬ СОКроВИШТА же НСІІрДВЛА-
ЖШТНХЪ ПрѢБЪІКДІЪТЬ. есть П8ТЬ и
мыііітса Узкомъ быти правъ. ПОСЛѢДЬ-
н а а же ёго придать въ дьыо лд8,
къ веселоеі/ъ не прилагается пеудль.
л) Лъ р. Волѣ. Лъ р, прибавлено: н
Чит. осласділегь
есть
ІІСТНН8 ДѢЛАЖТЬ БЛА^НН. НС СОВѢДАТЬ
милости іі іістинъі дѣлдтеле /ломъ.
милостынѣ же н вѣры при дълдтельхъ
докрѣнхъ. б все пекз!|інсА едино
Благо, а слышлштіпі кеспе-
ѴАЛТ ВЪ 0СК8ДННІН БуДС. КѢНЫ|Ь ПрѢ-
мидрои Богдтьствнё нхъ. жнтнё же
Бе^ВМЬНЪіІхЪ ^Л0. ИЗБАВИТЬ (ОТО
7,ЛЛ СОВѢДѢТСЛЬ ВѢрЫІЪ. рЛЖІЦАСТЬ
ЛЪЖА СОВѢДѢТСЛЬ ЛЬСТИВЪ. ВО СТрАСѢ
гіін оуповдпнё крѣпости. УАДОМЪ же
л) Нъ р. А.
153
154
своимъ *) шставТть оуткрьженнё ми-
ри. покеленнё гие источникъ жн-
котыіъ. творить же оукландтнсА сото
СИТИ СОМрЬТЬИЪІА. КЪ МІІО^И А^ЪІЦИ
СЛАВА Премъ. КЪ (0СК8ДѢНІІН 2) лждь-
стн сокрзшспнё ііремъ3). л ііаглодшьнъ
Крѣпокъ Бе^змьль.кротъкодііінъ мбжь4)
црю 5) крлуь урькъ же кстьмъ срце
ужвьсткьно . оклеветали звогааго 6
рлждіцлёть соткоршлго
и.
ѵьтеть и милиеть ииштл тъ банъ.
^ЛОБОЮ своею отьрннстсА неуьсти-
вый. И НаДИіаИСА НЛ ГА СВОИМЬ ПрИ-
подокнемъ СПТСА. КЪ ері|Н БЛД^И мж-
ЖА поуиклеть ПрИМИДрОСТЬ. въ срцн
ве^имни 8) не по^ндстса. прдвьда въ-
^ИОСИТЬ 9) ПЛСМА ОуМАЛАЖТЬ А^ЪІКЪ
ГрѣСИ. ІІрНАТЪ БЪІВдётЬ І|ремь СЛИГА
ра^зменъ. сконмь же влАгоокрАШте-
инёмъ ©тонметь дослжденнё.
Г.І. 15.
Гнивъ ГЗБІІТЬ МИДріІА. бтокить же
(ОТОПАДАА. ОТОВрАШТАеТЬ АрОСТЬ. СЛО-
ВО жестоко въ^дкнжеть гникъ д^ъікъ
мзръихъ *°) докро скѣсть “). зстд же
петьстнкъінхъ покидать ^ло. на Иса-
комъ мѣстѣ юти гйіі блжджть і2)
^дъіа же іі блгъіа. и сциленнё а^ъіка
дрнко ЖИКОТЫІО *3). СОКЛЖДЛАН же
нсплъннтьсл дха. ве^змеііън подра-
жлёть ііАКА^аннё <оі|л своёго храііАн
же ^апокидіі ть поснкин ёсть. къ
\ Ііг, р. опискою прибавлено: оупокл-
клмне крѣпости. ’-4) Но р. прибавлено -.
н. 3) Во р. пропускъ. 4) /п. е. иомжь,
«.и. м.і.жк. 5) Опискою в.н. серді|ѵ
й) Въ р. таго. 7) Въ р. жж- 8) Въ
р. не пропущено. °) Въ р. кі.^иосдть.
1О) Въ р маркихъ. 11) Въ р. мѣстъ.
*2) Въ р. елждсть. 13) Въ р. дриво-
жнтьно.
а нже со ннё не^лоБііваго ^наётсд
мно^и прдкьди криііослъ МЪІІОГЛ. А
неуьстнвнн въ *)• лзкдкьстви скоёмъ
ОТЪ ^емлѣ ПОГЪІКННТЬ 2) оустьнъі при-
мвдръи капать уоьсткпё. срце же
ве^вмнънхъ не ткрьдо. жрьтвъі ве^-
зменънхъ мрь^ость гки. милостъіни
же НСПрАКЛАЖІІІТНХЪ ІІрНАТЪНМЪ
мрь^ость гки питнё неуьстнвынхъ ').
гонаштаід же правда любить, нака^а-
®то мимо-
ХОДАШТНіІхЪ. А НСНАВИДАШтТН (®БЛП-
уеннід 5) СОКОНЬУДЖТСА срдмыю. АДЪ
И ПАГЗБА АВЪ ОТО ГА. КАКО НС Срце
ли улуско. не къ^лккить ненлкл-
<6 ?аиъЙ в) ШБлнуАжштнхъ ёго. со прн-
мвдрънми же не кисндзёть срцю. ке-
СеЛАШТЖСА ЛИЦС цвьтеть. КЪ СКрЪБН
же едште дряхло ёсть. срце право
нштеть ѵжвьствид. оустд же ненлкл-
20 ^анъіІхъ рд^змнють /,ло. ке лито ©ун
ЗЛЪІНХЪ УАІЖТЬ ^ЛД. ДОБріІН ЖС БС^-
млъвьсткзжть. присно люуе мала
УАСТЬ СО БОА^ІІНЕК ГіІСЖ. Нежели БО-
гатьсткна келнА кс^боа^ігы. люус
оуурнжсннё ^елиёмь ко ліокъкн и
бдти неже прндъспклеипё тслбі|Ь ото
АСДНН СЪ КрЬДОЖ. М8ЖЬ АрЪ ПрИТКЛ-
рлёть свари, трьпилнкъ же и грлдзш-
тааго оукротить. трыіиликъ же оукро-
тн сидъ, неуьстнкъпі же къ^кіцлёть
пдуе. питнё линикъін нзтнё посталаіін
трьинёмь. А кръ^ънхъ ГЛАДІ|И. СІІЪ При-
ми дръ .веселить (0І| А. сііъ же ве^змнъ
подражаетъ мрь своя, несомъісленз
зй срце секздьно оумл. мижь же мидръ
НСПрЛКЛАА ХОДИТЬ. ПрІІЛАГАЖТЬ БО 110-
мъішленнА не утзиітіі соньмишть. къ
’) Въ р. кв- 2) Пропускъ. 3) Чит прн-
ттъі имъ. '*) Въ р. неѵьсткъпіхъ. 5) Въ
р. испорчено. в) Въ р. нснлкд^ныіхъ.
8
15
155
срцнхъ ’) ЖС2) ПрѢБЫКдётЬ СОКЪТЪ. НС
лослишдёть з^лыи его. ниже реуеть
СОВрЫІІСНА ііиуьсо же. и довро ОВЫНІ-
теннід. пвтне животьннн рд^мышленнА
рд^амьнддго. дл оуклоныісА отъ ідд
спётсл. домы досадитель рд^арае’ть гъ
ТКОрНТЬ ПрѢДѢЛЪ КЪДОВИІ|Н. мрь^ость
гкн мысль не прнкьдьнл. кееккрьньнъ-
іі хъ реуенііА прнунста. гивнть севе
мытоимецъ. не лжка же мь^ды къ^н-
МДТИ СПСТСА МІІЛОСТІІІІАМІІ іі вѣрами
ОЦѢІНТАЖТСА ГрѣСИ. коа^нъіж гнеж
ОуКЛАНАСТСА ИСАКЪ ОТО ^ЛЛ. срі|А
прдкедънън’хъ П08УЖТСА вѣры. оустд
же неѵьстіікыііхъ отовѣірджть /ло.
придти гмь пвтне праведьнънхъ мвжь.
тѣмже крл'4іі дрз^іі бываіоть *). ддлете
ОТОСТОИТЪ БЪ ОТО ІіеУЬСТНКЫНХЪ. мо-
литвъ же прдведыіънхъ поелзшаёть.
лиѵе мало придти со правьдож. ли 20
мъногд жнтд со непрдкьдож. ерце
мвжв да мысли пракедндА. дд ото
БА НЛПрДКАТЬСА СТОПЫ 6Г0. ^ЬрАІІІТС
оуіі правѣ веселите ерце. вѣсть же
влага блажить кости, нле прнёмлеть м не пон’іреть сѣдалнціа твоего
ііакд^днііА ненавидитъ севе. совлвдааіІ
же оБЛііѵеннё лжг.іть свож діпю.
ВОДЕНЪ ГНА НАКА^ДНнё II МНДроСТЬ И
класть славы оіііѣііітлсгь ёмв.
2. Изъ Книги Премудрости Іисуса зо ^к»рн. Тако же ходдірдаго съ мвжьміі
.сьиііі Сирахова. Гл. 12.
Лціе докро сотворити рд^амьн коми
гвориши. и Будетъ вдть докръимъ тво-
имъ. Докро сотвори КЛАГ0КѣрЬН88М8. И
ОБрАЦіешн въэдадннё. дд ліре не ото в* кратъ,
него то ото выпіьнАлго. не видеть
довро пріілежкмриими въ ^ло. и не по-
ДАІ0Ц188М8 МИЛОСТЫНѢ. ДДЖДЬ БЛДГОВѢ-
156
рен88М8 н не ^астипан грѣшника.
Довро сотвори сомнреіі88М8. а не дажь
НСУЬСТІІВ88М8* ВЪ^БрДНН ХЛѢБА СМИ И
не ддждь ёго. да не тѣмъ та прь-
МОЖСТЬ. СіОГВБД БО ?ЛА ОВрѣірСШН
КЪ ВСѢХЪ БЛД^ѢХЪ АЖС соткорнпіп
емк. ІЛко выіпьнни къ^нснавѣдѣ грѣ-
ши нкы. и нетьстпвымъ въздасть
МЬСТЬ. II ДДЖДЬ БЛДГ88М8 іі Не %Д-
, ст8пдн грѣшнТкл. не мьцітенъ видеть
въ блд'^ѣ дригъ. іі не сокрые'тсА въ
^лынхъ врагъ. ’€гда во докрѣ квдеть
М8жъ крд^н ёго къ пеѵалн сить. и
КЪ ^ЛѢ ёго дрн^нн 0Т0Л8УАТСА. Не
* ими къры враги скоёмн къ кѣкы ако
же ко мѣдь окрАЖАкѣеть т акоже и
^лобд ёго. н дціте сомѣрнтсд іі по-
йдетъ поникъ, постдкн дііію свою и
храннсд ото него, іі видеші ёми
ЙКО ОТИІ|іеіІО !(рЫ|ѢЛО. ІІ рд^ИМѢСШІ
ако не до коны|А овръжАКѢлъ. Не
постдкн ёго оу секе. дд не къедрн-
Н8КЪ ТА СТАНЕТЪ НА МѢСТѢ, Твоёмъ,
не постаіш ёго одеенкю секе. да
’Н НА
ПОСЛѢДЪ рд^кмѣёшн СЛОВЕСА моа. іі
о’ ГАѢ моёмъ ОуМІІЛНІІІІІСА. Къто по-
милиёть. окднынііііы іі ^миёіать-
ННКЫ. II ВСѢХЪ ПрНСТ8ПЛЮІ|ІТНХЪ къ
Въ р. въ *<ірнхъ. Пропущено’ со-
вттьииихъ. 3) Нъ р. вивлёть.
ГрѣІІІНІІКЪМЬ. II ІІрѣМѢІІІАІОІ|ІТАЛГО СА
ррѣСѢХЪ ёго. Ѵасъ съ ТОКОІО ПрѣБК-
деть и діреть оу клони шнса нн сотрь-
ПНТЬ. ОуСТЫІАМД С КОНЦА оуСЛАДІІТСА
н ерцемъ СКОНМЪ сокѣтиёть
КЪріІІІЗТНСА къ рокъ. '(ОуііМД СКОІІМА
просль^нтсА врагъ, и егда окрАіреть
крема не насытнтсА кръке. ’Ліре со-
рАіреть та ^ли. гн окрАціешн ёго
1) Чит. оБлинькнкъі.
157
158
іірькгс себе. и ако помлгда поразить
тіа. Главою своею покъіёть. и къ-
СПЛЕфЕТЬ ') р8КАМД СВОИМА. и мъного
ііошьпъіитетъ іі измѣнить лице свое.
Гл. 13.
КлСААСА ПЬКЛѢ ЫѴрЬИІІТЬСА. И СОБЪІ-
фТАНСА ГрЪДКВМК ТЪѴЫІЪ БМ« БВДЕТЬ.
КЕремеііЕ плѵе сскс не къздкижн. н
крѣпышо и богатѣні|і8 себе не овь-
ціаиса. Кое прнтАСтне гръііьц» со
котьлъмь. тъ во прирд^Ттсл II сокр«-
ІІІНТСА. Богдтън во овнд« соткорь прн-
рд^гнѣвлётсА. ІІНфТНИ ВО ’) ОБИДІІМЪІіІ
едмъ прнмолитСА. Лціте кліоѵнмъкаде-
іин к«ёть нд та. лі|іе лишенъ паденіи
оставить та. (’Дціе нМдіип') живетъ со
ТОБОЮ. И НСТЪфТНТЬ ТА II СД НС П0-
волі. ’Дфе тръкѣ емв Бвдеппі отоль-
I ст'іть та. и помеётн ’). и ддсть тн
нддеждю въ^ле ти 5) доврѣ. ’ II реѵеть
тн ели тн уьто трѣк-ь и посрамить та
I прашномъ своимъ, дондеже нсТЪфить
ТА ДЪВОИЦЕІО ИЛИ ТрОНЦСІО И НАПО-
слвдъ порвгдёть ТН СА. потомъ о^ь-
рнть ТА II ОСТАКІТА. И ГЛЛИВ СКОЮ ПО-
къіеть на та. Къннмаи іі не ^двлвдн.
да не СомѣрніііисА къ кеселііі своёмъ.
’Сгдд ТА СІІЛНІИІ пріцокеть ОТОСТ8ПДИ.
и тогда плѵе іірн^оНеть та. Не
НАПАДАіі дд не оторіінеіпнсА и не
стой ддлеуе дл не ^лвъкеиъ кадснііі.
не ндлежн рдкыіъ вити со нимъ и
не кѣр«іі мъііожан шинъ слокесьмъ
его. моногою во бесѣдою н’скаспть
ТА И АКО СМѢІЛТИСА ИСПЪІТлётЬ ТІА.
Бе^мѣлостивъ есть ііже не соблюдетъ
р /1» р. КІСОЛбфТЬ- е) Нъ р. нео. 3) Э/ло
с» р. пропущенъ. 4) и понести па-
писано другою руною на поляхъ
сверху. 5) Въ р. ши
словесъ, и не можетъ ослабити о
?лобѣ и оу^дхъ. Съвлюдн вънимън
?ѣло. ако со пдденнёмъ своимь хо-
дити '). ВСАКО ЖНКЪТЪІЮ ЛЮБИТЬ ПО-
5 ДОБНААГО СЕБѢ. И ВСАКЪ ѴЛВКЪ ИСКрЬ-
нддго своего. Исака плъть на родъі
СН сокнрдсть2) ПОДОБЫІѢМЬ своимъ.
ПрНЛОЖНТСА САМЪ. КАПА ОБЬТИНД ВЛЪК8
СО ДГНЫ)ЬМЪ; тдкоже И грѣІІІЫІНКВ
"’СО БЛАГОВѢрЬНЪІНМЪ. Къіи миръ ЮЕНѢ
СО ПСЪМЬ II КЪІ миръ БОГАТ88М8 СО
оуяогъімъ. Ловъ ЛЬВОВЪ ОСЛѢДІІ 3) въ
ПЗСТЪІНІІ. тдкоже ПАЖИТЬ богатъімъ
оувогъііі:- Богатъ колѣвлілса оуткрь-
15 ЖДАСТСА Др'бГЪІ. ОуБОГЪН ЖЕ СОПАДЪСА
ОТЪрѢАНЪ ’) кздеть. дрнгъі. БОГДТВ со-
БЛАЖНЪІИІЮСА. МЪНО^ІІ ЗАСТ»ПЫШ1|Н.
и глъі неи^дретеныіъіА опрдкьддшд
И. оувогъіі СОБЛА^ННСА И ПріІПРѣТНІИА
2о ёми. іцкѣфА рд^нмъ іі не .ДАШдёмк
мѣста. Мрь^ость гръдвоумн сомъре-
нне. тдкоже мрь^ость воглткоуми оу-
БОГЪІІ. богдтън въ^глл іі всн оумлъ-
гаіііь. іі слово его въ^песонід до
25 ОБЛАКЪ. ЗбОГЪН кьх/глл И ВСII рѣІНА
уто сь есть. аі|іте плдстса пдкъі
ПОрВТАТЬ И. ДОБрО ЕСТЬ БОГАТЬСТКО
КЕ НЕМЬ же НѢСТЬ ГрГЛА. и ПЛКЪІ ^ЛО
есть ннштстл въ оустъхъ нетьстнкъ.
зо Срі,е улвуско измѣнитъ лице своё.
ЛЮБО НА довро ЛЮБО НА ^ЛО. СЛѢДЪ
ертыіъ къ доврѣ. лице тихо, іцоврѣте-
нпё притъѵь. ііомъііпленнА со трэдомъ.
Текстѣ отличается признаками глу-
бокой дреЬпости, какъ ѳто явствуетъ
') Въ р- соплдбі’іиъ ссонмъ додннііі; за
тѣмъ роспускъ. 2) Въ р' соглірдстд.
3) Въ р. прибавлено-, въ- 4) Въ р.
пръ.інъ
159
160
изъ сличенія его съ исправленнымъ.
Правописаніе отличается особенно-
стями болгарскаго оригинала , съ ко-
тораго списывалъ русскій писецъ.
Употребляются юсы, хотя и не всег-
да правильно, ъ и ь ставятся послѣ
группы согласныхъ, оканчивающейся
плавною буквою; на пр. въ скръвн
(въ скорби) , ирі^ость (мерзость); а
также и въ другихъ случаяхъ по древ-
нему правописанію; на пр. иъного,
къто, тьто и т. п. г по большей части
употребляется правильно; на пр. по-
слѣ группы съ плавнымъ: пр®-, вртиі.
Вмѣсто і|і обыкновенно встрѣчается
шт,, а иногда и ірт. Впрочемъ вліяніе
позднѣйшаго писца оказалось весьма
значительно: въ выпускѣ ъ и ь въ
срединѣ слова, или въ переходѣ этихъ
буквъ въ о и е; въ русскихъ полно-
гласныхъ Формахъ; въ смягченіи д
въ ж, вм. жд.
Въ склоненіи и спряженіи удержа-
ны древнѣйшія Формы; на пр. пол-
ныя Формы прилагательныхъ.
151. 11- сокѣдѣтслк — съвѣдѣтсль.—
раждіцасть вм. радоіцлеть (т. е. раз-
жигаетъ).
151. 13. (ІО^ІІШТСШІІ — въ;ъні|іешіі.
151. 16. ве^вньнвив: сокращено, вм.
Бб^имьнвяив.
151. 21. оі|тлитеинА — отні|іенша.
151. 26. ііштс^нкть вм. ніре^нать, т.
е. изчезнутъ.
152. 3. ;лмьшлепііа — ^амъішленнй.
152. 7. ото — отъ, какъ и въ дру-
гихъ мѣстахъ.
152. 8. сонішдётса — съмѣшаістьсд. ч
152. Я. со—съ, какъ и въ другихъ
мѣстахъ. — бсссвѣтд — Бсар. съкѣтд.
152. 16. іінштѣс’ — ннціды: вин. п.
множ. ч.
152- 21. совѣдлть — съвѣддть.
152. 22. зломъ: дат. мн. ч. вм. родит.
152. 23. милостынѣ—инлостынд: род.
п. ед. ч.
152. 24. доврѣі’ідъ — доврынхъ —
прсиидроіі, вм. пръивдръіі: потому что
въ этомъ спискѣ род. пад. мн. ч. ча-
сто оканчивается на -ъихъ вм. -ъінръ.
153. 4. сомрьтьнъы — съмрьтыгыі.
153. 5. 6. лждьстѣ— людьстѣ- сокри-
шеннё — съкрѵшеннё.
ІэЗ. 7. мбжь , вм. млжь: & — ои.
Форма весьма замѣчательная , если
только не описка.
153. 8. ксті.мъ — костимъ
153. 12. отьрннстсд — отърниетьед.
153. ІЯ. ргцяиснъ — рд^виьнъ. —
БлагошБраштеннемъ — БлагооБрдціеиіііёмь.
153. 20. ютоиметь — отънметь.
153. 22. ивдрнд — ивдръіі. бтокить
— отъкѣтъ.
153. 23. ытопадад — отъііадая. —
бтовраштлёть — отькрАцілість.
153. 27. блжджть — блюдлть.
153- 2». совладали — съблюдалн.
153. 30. бс^ѵмсиън -- бс^ямбнън.
подражаетъ нака;лнне: такъ же и въ
Синод. Библ. 1499 г. , вм. рягдетсл
наказанію
153. 32. ть — тъ.
154. 3. отъ зсмлѣ — отъ ?емлд. —
прѣіівдрѣн --- Прѣивдръііі.
154. 4. вліять: отъ клеити (вл^лтн).
154.5. Ес^ѵменъііхъ— ке^амьныіідъ.
154. 6. милостынѣ — милостыня.
154. 7. прііл гъіімъ — пршлты нмъ-
154. 12. соконьтд&тса—съконьтлілтьсд.
154- 14. въ^лшнть — ВЪ^ЛЮБНТЬ.
154. 18. едште, вм. сжште, т. ехціе:
прич. наст. вр. оть гл. іссиь.
154.20. вс" ( т. е. иьсе ) лѣто: вМ.
всегда. Въ исправл. текстѣ: на ведно
крема. Весьма замѣчательно употреб-
леніе слова лѣто, вм. время, именно
въ этомъ смыслѣ.
154. 22. дюте — лоуте, т. е. лучше.
154. 21. бсз'бол^нъі — ке? бокцки.
154. 25. ко — къ.
154. 27. съ врьдо&: въ исправл.
тскттѣ: со врдждо'ю
161
162
154- 31. ііостлллин — посШин: отъ
ІІОСТЛЛТІІ.
154- 31. ІіССОНЪІСЛСІІВ-------ІІССЪІ.П.ІСИІІИ.
154- 35. секвдыю, ем. ськкдию, т. е.
съкхдыіо пли сіі.т.дыіи-
154. 37. соні.иіішть — съиьмиірь.
155. 1. сайтъ — съвтлъ. -— соврь-
шсил — съкрі.шсил.
155. 3. ІІБЪІШТбІІІІІЛ --- йг.ЪірСНІІІІ-
155. 5. оуклоиыіся: прич. прош. пр.
отъ оукл.ошітися , въ совсрпі. видѣ•
оукіонься, съ мѣстоименіемъ и , для
образованія полной <і>. оуклоіиіі-сд.
155. ІО. мъітоііцець — итітоііиі.і|ь. —
лжг.а — любя.
155. 11. цт.ряміі: и въ исправл. тек-
стѣ множ. ч.
155. 12. еоя?нъіз — еоіл?нні*.
155. 13. оуклянястся—оукллнілкть: д.
155. 11 ііоиултса —попутаться.
155- 15- отокт.ірдлть — отъкъіраілть.
1'5. 10. придти — пріплти. отостоі’ітъ—
отъстоііть-
155.23 иолитк:. — ио.иіткъ.—при-
лтн — пріпати.
155. 20. ди, вм. нсже, нежели.
І55- 22. ивжи: дат. пад. вм. род.
155. 23. ?ьрдште — срі|е- См. въ
исправл. текстѣ ст. 30.
155- 26. совладали — събліодляГі,
І55. 32. сотворити — съткоришц.
оБрлірешн — оБряірешіі. — къ? дллинё —
въ?длиніііё.
155- 35. ото: дважды вм. отъ.
15;>. 38. дяждь: по болгарски, — н
далѣе длжь — по русски, міілостъіпъ —
иіідостъіна
156. 2. сотвори — сътвори. соіінреіі»-
вив — съиііренввив.
156. 5. СІ0Г8БЛ --- С&Г8БЛ-
156. 6. сотворишн — сътворнииі.
156. 7. къ?пеіілвъд« — въ?исылвидт.
156. 10. иыртенъ — мырсиъ: оть
иьетити.
156. 11. сокръіётсд — сткрмсться.
156. 12. ко — въ, какъ и въ дру-
гихъ мѣстахъ-
156. И. отолвуятся - отълауятьсл
156. 16. ог.ряяіякъеть , вм. овъръждл-
кѣіеті. = оть ръждд (ржа , ржавчина),
при г.іаг. ръдѣтп- Здѣсь постановлено
по русскому произношенію ж вм. жд.
156, 17, лірте — яіре: ірт вм. шт.
соытріітса—съмъріітьсл, т. с. смирится.
156. 18. поникъ: прпч. прош. вр.
оть гл. ПОІІНКІІ.Т.ТН.
156- 10. ото — отъ.
156. 20. ?рм|ъло болгарск. <г>. вм.
русской ?ьрі|лдо, т. с. зерцало.
156. 21. воиьі|я коиъір. ікръжяЕглъ,
ВМ. ОБЪрЪЖДЛНЪЛЪ, см. 156. 16.
156. 22. въ?дріііі8къ: со вставнымъ
д: въ? рішжтн.
156. 28. облнтлііікъі н ?мпёптьпііки:
въ испр. текстѣ: (облянііикл зміемъ оу-
сткіісид.
156. 20. ПрІІСТ8ІІЛІ0іртіІ,ХЪ — прнств-
плюіріідъ: ірт вм. шт. къ ?кі:рн: по древ-
нѣйшему склоненію именъ на ь, вм.
позднѣйшаго: къ ?ктрю.
156. 30. СЪ М8ЖЫІН ВМ СЪ І.І8ЖЫІК.
156. 31. пР'кит.піліоіртадгоса — прнмт-
шлнірлдгоса: ірт вм. шт.
156. 32. грисѣдъ: мѣстный пад., въ
зависимости отъ глагола пріімъшлтнеа,
сложеннаго съ предлогомъ при.
156.33. яіреть:—ть нарощеніе,
какъ въ пнуть вм. нъту , кніиеть вм.
Білше, и т. и. сотрьппть — сътрышть.
156. 35. совпасть — съкътветь.
156. 36. сораірет:. — съраіреть, оть
сърътлтп.
156. 38. кръке: род. п. сд. ч., пра-
вильно по древнѣйшему склоненію:
какъ люБъке род. п. отъ любы, такъ и
кръке предполагаетъ древнѣйшую Фор-
му пмен. пад. кръі, вм. кръкь-
157. 4. пошыіъштетъ — пошьпъіреть:
шт пли ір по церковнославянски пра-
вильно , вм. у. (пошепчетъ) , отъ гл.
ІІОШЬПЪТЛТІІ-
157. 6. пьклт: мѣст. п. въ зависи-
мости оть гл. кусатися.
157. 7. объіцітяіа'сл — йкъцгаисд
11
164
163
157. 8- вврвмене: русск. полноглас-
ная ф., вм. вримснс: род. п. ед. ч.
157. 9 БОГ.1Т«НфК , вѣроятно, опи-
скою, вм. Бвгат-Енімк.
157. іі- сокркшіітса — съкрашиться.
157. 12. сотворь — съткорь.
157- 13. нніртші—ннштіні — шпрнгі-
157. 14, 15. дцітс —яште - лціс- клю-
чицъ— ц«еть: смотр. въ исправл, тек-
стѣ ст. 5 •
157. 17. истъфінть — нстъфіпь: отъ
нстъі|інтн (истощить).
157. 18- тр«Еѣ — вадешіі: описатель-
ная Форма съ существ. ьъ косвеіін.
пад., вм. потрсксиъ § 261- Прим. 1.
бтольстіть — отълі-стнть
157. 1». помести — посмѣютьтисл- съ
перемѣною ъ на е.
157. 23. дъконі|Сіо или троицею —
дважды или трижды.
157. 27. сѵіпришнсд. — съмнришпся. ѣ
вм. и въ словѣ съмт.ренъ постоянно
употребляется въ древнѣйшихъ па-
мятникахъ.
157. 28. снлпын— сильный. — отоств-
пан -- ОТЪСТВИАіі-
157. 30. оторннсшііса — отърпнсшнса.
157. 32. не надежи — не прилежи, т. е.
не старайся.
157. 31. ноногою — мъногош- Форма
весьма любопытная, укапывающая яс-
но, что въ словѣ мъиогъ первоначаль-
но слышался полугласный авукъ по-
слѣ и-
157. 36 БОртостіівъ - всемилостивъ,
совлюдеть — съБЛЮдеть-
158. 2. въйнмън: причаст. прош. вр
им- и. ед. ч. муж. р.. въ полной ф..
отъ гл. вьнътн і;ъ — предлогъ, нныъи
(вм. шімън?) отъ ати, юмію, им*. Вь
испр. текстѣ: и книмін
158. 3. со — съ
158. 4. жнвътъно — жнвотьяо.
158. 6. иі роды въ пспр. текстѣ:
по родя.
158- 7. подобьит.мь (вм. ПОДОБЬН'В&МК)
своимъ (вм. своіемь) мѣстн. пад. ед. ч.,
вь (зависимости оть гл. приложится ,
сложеннаго съ предлогомъ ирн
158. 8. елмъ: въ ис.правл. текстѣ:
мвжъ- Весьма любопытно употребле-
ніе етого мѣстоименія въ такомъ смы-
слѣ , и именно въ языкѣ церковно-
славянскомъ. Слич. существительное
самка, предполагающее соотвѣтствен-
ную Форму муж. род. самъ , въ зна-
ченіи мужа, самца.— осьхинд, т. е. об-
щина : рус. ф.
158. 9. со — съ
158 10. юс’нъ , вм. гѵенѣ: придыха-
ніе г соотвѣтствуетъ । въ ю = (у .
158- 12. бслъдіі; вѣроятно опискою
ослята. Вь исправл. текстѣ онігрн
158- 15 сопддъся — съпддъся , оть
съпдстися, т. с. пасть, съ возврат-
нымъ са.
158- 16 собдджиышюся — събліеиь-
шоуся.
158. 18. исіцдрстсныіыа со встав-
нымъ д
158. 20. нЕЫіфл —-іцкьфт: 3-е л. сд.
ч прош. вр.
158. 21 сомърсннс—съмърснню- т. е.
смиреніе.
158. 23. оуидътяшь - оѵмлътлша
гласный звукъ на копцѣ слова сокра-
щенъ вь полугласный.
158. 26. дфте—дшге — діре. нлдег-
ся: среди, залогъ съ возвратнымъ с*
158- 28. не — кь, вм. въ.
(См. изъ этого же сборника во вто-
ромъ отдѣленіи; изъ Притчей Менанд-
ра и друг. статьи).
XXI. ИЗЪ БИБЛІИ НО СИНОДАЛЬНОМУ СПИСКУ 1409 г.
(Въ Синод. Ъи&і. ^.2* 915).
Предисловіе. сіа. гдсмаа еіібдніі рскше соб«н ?'
Б ЛѢТО. г72,, НАПИСАНА БЫ КНИГА ЕѢІОВЪ вбХАГо Н НОВАГО. При БЛГО-
165
166
ВѣрН® КСЛІІКЙ КІЦѣ' ИВАНѢ клсіільекн-
тѣ, кссл расн сдмодерьжцѣ'. и при
митрополитѣ всед раси снмонѣ'. іі
ЛрТ АрХ'ІСПКПѢ И(ОКОг6рОІ| К(о ГСП А ДІ И.
в келнкюмъ новъ городѣ, въ дворѣ
лрх’іепкплѣ. повелѣніемъ Арх'іёпкплА
АрХНДІЛКОІІД. ИНОКА ГСрлСІІМА. А ДІАКИ
к<он писали, се ііхъ сать нменл вд-
силъ ёрасллимьскон. ГріІДЖ ИСПОКѣ'д-
іпіі|К0н. Климентъ лрхлньгльскон.
Исходъ. 32, 1 — 20.
Вндѣкіпё ліодіе ілко амедлн мюѵсін
, л
СПИТИ С горъі. СЪСТЛШАСА люе НА
ЛЛрОІІЛ. II ГЛАША СМИ. ВЪСТЛІІИ СЪТВОрН
на къ. ііже поіідё прё нами, нанеси
кю сін ѵлкъ ііже іцкеде нъі і’цъ
егѵптА. не вѣмъі ѵто ёма къі. ре же
и Адронъ, і’цмѣте исерж^д ^латъіа.
іцъ оуіпію женъ свои н дірерь. и
принесите къ мнѣ. и іціімаша ксн
ліодіе оусерА^й ^ллты. нже въ оуше-
сѣ женъ скон.. II прннесошл КЪ ЛАрО-
на. и кігд й рака н. ’ІІ сълід къ
йкрл^ъ іі съткорн и телець, ліанъ іі
рсііОША. сін коан твои ііілю. ііже
та. і’цкедоніА і’ц ^емл.л егѵпескъі.
кіідѣк же а Аронъ съ/дл трекннкъ
прямо ёми. пропокѣдд адронъ великъ
ДІІЬ оутрѣ. II юквтрѣкъ ллронъ ІІЛ
втрТл. II къ^несе ксесъжженіл. II
прннесе трека сіісд. іі сѣдоіііл ліодіе
ілсть іі піі. іі въстліпл нгрд'ть. II
рс гь мшѵсешвп. гла сніідн скоро
йсіодѣ. кс^акоіінша ко ліос. ілже
предо іц/снла ёгѵпёскъі. престапн-
нід с пати •) скоро. II рпокѣдл н.
Н сътворншл секѣ телеі|ь. II покло-
ннша ёма. іі рекошл сін к$н твои
ііілю. ііже ііредошл та и ^смла
*) Въ р. опискою: снести-
егѵпетьекын. пнѣ же не дѣіі мене.
ДА ВЪІАрІІВСА ГНѢВО НА ТА ПОТреКЛЮ
ІА. ІІ СЪТВОрІО Т.А КЪ ІА^ЫКЪ ВСЛПКЪ.
іі моли прё гмь кмь свои монсііГ. іі
& ре въекаю гіі ирніннсл. гііѣво на люди
своа. ілже і’цведе іі рмд ёгѵпёскъі.
крѣпостію великою. II мъііш|сю своею
великою, ёгдл когда река ліодіе ёгѵ-
пёстін глюціе. нл лакл іцведе п
,оіюг8біі к горл., ёдд сътрекіі іа съ
!;еМЛА. іі оустлкіі ГНѢВЪ ІАрОСТІІ СКО-
СА. II млтіікъ кадн до ^локъі люи
СВОИ. ПОМАНИВЪ АВрЛАМА ИСААКА |І
ІлііШКА СВОА рлкъі. іімже СА ёсп
13 КЛАЛЪ СОБОЮ рёклъ К ІІІІ ГЛА. 5ѢЛ(0
8МН0ЖЮ ПАСМА КАІІІС ІАКО ^КЪ/ДЪІ
мносткіі. іі ксю сію ^емлю юже ре
длт і іо племени и. іі дл прінма ю
ВНѢ. II (ОЦѢСТІІ ГЬ 5А0Б8 ЮЖ6 рё II
20СІІНС МЙѴССІІ С горъі II ДВѢ ДОСІ|Ѣ
скѣдѣіГіл к рака ёго. двѣ досцѣ ка-
МСНѢ. НЛПІІСАНѢ (ОБѢ СТрАІІѢ ёіО. II
сіодѣ іі сонадѣ нлпсаііѣ дъсцѣ ”). г,жіе
ДѢЛО БАСТА. II ІІЛПІІСЛіГІС ПІІСАИІА БЖІА.
25 ВЪВААНО в ДОСЦѢ. ВСЛЫІІІЛКЖС сн ’іса
ГЛСЪІ ЛГГЛЬСКЪІ. КріІУАІ|ІА іі рё К МОIIсё 10
глл рдтпъін к ііолцѣ. рё же моѵсіі пѣ
ГЛСА ІІЛѴІІНАІОІ|ІІІ СПЛОЮ. ІІІІ РАСА НИ
НЛТІІІІЛЮІ|ІІІ СПЛОЮ СЪ (ОДОЛѢІІіё. Но
30 глл ІІЛѴІІІІАІОЦІІІХЪ ВІІІІО', ЛІ^Ъ СЛЪІІІІВ
гдѣ іірнплііжи к полка, оу^рѣ телець
іі лнкъі іі рл^гііѢвлвсА. покерже іц
рака своею, (обѣ досцѣ іі съкрашн
ю по горою. ’ІІ іцё телець іі ство-
г. зрпшл съжже ііл «гни. Н рлсклепл и
ііотопка. II рлссъіпл іі по водѣ. II
нлпон ёю сны ііплевы.
*) Въ р. НАНАМИ дъсцѣ: такъ а;с я въ
другомъ Сннод. спискѣ Библіи,
«о 1 558 г.
167
168
КіІ. ЛсвІТЪ. 2.
Ліре ли кё діііл прннееё длръ га.
крапы пшешіѵнніі, дл кадё ддръ его.
Н дл къ^лѣё нл ііа плело и положи
темі'дііъ кѣлъін , іі дл несё к ено
лдронё жерцё. Іі дд къ^ме <о ніі
полна гръсть й крапъ пшеініуеііъ.
С нлсло дрекднъімъ. и ке темідііъ.
кѣлъін ёго. II дл къ^ложн жрець плмд
ё нл трекннкъ. трекл клгокопід га.
л (йстлнокъ трекъі лдрону н ено ёго.
с'тго стъі й трекъ гмь. ліре ли прн-
нессінн ддръ трека кмѣшена, й крапъ
пшеннус- хлѣкъі пііісннѵнъі смѣшенъі
с масло. II млннъі пръснъі помаканы
масло, дціе лн трека страна даръ
ткон. крапъі шпеішѵііъі с масло, прѣ-
снъі дл кади, н дл сломйтса нл
оукроухн. II дл къ^лье нл на масло
древдио, трека е га. дціе лн трека
югіінуіівю съткоршші. крапъі пніенпу-
ІІЪІ С МАСЛО ДрСКАНЪІ дд іо съткоріі,
н да прннееё трека, ібже ліре тво-
рить й сн. Н дд прннееё к жеріро.
іі пристани къ трекпнка. Іі дл ііметь
й крапъ жрець плмд ёа. ІІ дл къ-^ло-
II прннесешн трека верхъ жнтъ. дл
къ^лѣсшн нл ню млсло древдио. II
дл къ^ложншн и нл ню кѣлъін темілнъ.
тревл е, н дл съткоріі жрець плма
з ед. й пергъі н с масло древдііъімъ.
1-й кп. Ездры, 6 1 — 5.
Тогда длр'ііі црь повелъ рлсмотрн-
тп къ кннгохрлннтелнні|ъ ііже къі по-
ставлена къ клкнлоігіі : іі ©кр-ктено е
1(, къ ёгкдчнміін ііже е кремль в мсдТп
власти : тетрл едина: такъ же писано
къі к нен преложее. Лѣто первое
кирд црд кнръ црь покелълъ дл до
кжін съ^ндлетсА ііже е къ іерлнмѣ.
і5к мѣсто гдѣ пожра приношеніе: и
ДА ПОСТЛКЛАіб (ЙСНОВАНТл КЪ^НОСАЦІІІ
высота лдко . ‘Г. и ширина ллкб
,І*. ѵннъі й клменТл нс-вкрліііенъі
трои. II ТАКО УІІНЪІ Й ЛѢСОКЪ нокъі.
2орлсхб же й дома цркл ддстьсд. но
н съсадн ц’рквн кжін ?ллтін н сре-
крАНІІІ ііже клкходоносоръ В^АЛЪ й
црккн къ ісрлнмѣ н прннеее іі въ
вдкнлонъ къ^даютса іі кнесатсА къ
23і|ркокъ (къ) іерлпмъ к мѣсто свое
ііже іі ставлена соуть къ црккн кжін.
жн жрець нл трекіінкъ. прнпо копа
клговевьА га. л іо станокъ трекъі
лАрона и ено ёго, стаа стъі й іірііиб
гііоу , всю трека юже нриііоснтл га. 0
да са не съткоріі ккдспл. кё кы ккд
н весь мё. дд не пріінесёсА прнно ,
но длръ керхнн дд прнпесёсА га. дкъі
грекннки да са не прннееё , к коню
клгоконіл гоу. кё ддръ трекъ вдшіі 35
солію дл соліісд, іі да не (ОСТАнёсД
соль ^дкѣта гіід , къ всё длра клшё
дд са прннеее гоу кбу соль, діре ли
принесешь трека верхъ жнтъ. га но-
ва и спрАжена. перга сътворена гоу. «о
Есѳпрь. 5,1 — II.
Ь къі къ дііь третіи, и (оклеѵесд
к ріцъі ііркъід ёсо ірь іі ста оу дома
цркд дома днешііАго протока дома
црка. д црь сѣддше нл стодѣ црткл
своего и полатѣ скоен. прлмо дкере
поллтъі. ’ІІ къі ілко в/ръ црь ёсонрь
въ дворъ. II бы ёсо-ирь шкпесеім
млтію прё (оѵнмл ёго. іі прострё і|рь
пратъ ^лдтъін ёсонрн нже нмѣлніе
в рака своею, іі пріівлижіТ ёсонрь
іі іатъ ;д конеі|ь пратл. іі рете сн
црь уто тн ё" ёсо-нрь і|рі|е. іі уто
мъіслшші просити і|ртвд моего, кадё
169
170
ти даже и до полуцртва моего, н
ре ёсонрь дціе къі са цркн удокрнтн.
длкъі пришелъ црь съ дмдмб дпе на
нитку еже къі створила ему. Іі ре
црь «кормите по дмапа, ііеткоріі ръѵь
ёс-онрініу. и пріндостд црь и амлнъ
нл пиръ ііже створи ёсо-нрь. іі реѵе
црь ё соври в препон внннъі , ѵто с
прошеніе твое и длм тн. и ѵто е
мъіель проенткъі твоея да тн и- до
полуцртка моего и съткорнмъ текъ,
'іі дд йвѣтъ ёсонрь, іі реѵе проскл
МОЯ II МЫСЛЬ МОА МЛТЬ Й І|рл.
іі аціе кы цркн тако «докрнло. то
дати мнѣ проскоу мою іі съткорн-
тн мъіель мою. длкъі пришелъ црь
іі амоііъ на пиръ ііже створи пдкъі
нмл. л ^дитрл створи ілко кудё реѵь
црвд. іі кннде амлнъ въ дііь веселъ,
іі юхотііо ерцемъ. ілко* у^рѣ амлнъ
мдрддхая не подкнгіікцідсд , ни прн-
клякнуцілса прё пимь. іі наполни амлнъ
на млрдахлА гнквд. іі въ^дохпу амлнъ
прінде к дома своему. и пославъ
прнкеде прід^нь свою, іі ^ересіі жену
скою. н рлсповѣдл іімд дмднъ ѵасть
котлетка скоего, іі мноство сіівъ свои,
ц ёже къ^келііѵл ёго црь. іі како
къ^несе іі на ксѣміі келможлмн сво-
нмн іі рлкы цркъі.
Іовъ. 15.
шкѣцілв же ёлифа^ъ «емдііитннъ.
Аціе оуко премудры йкѣтъ дастъ
разума дхъ, и паплъннлъ колѣ^нь
ѵрвва, оклюдад глъі іімн же не по-
докдё. Словесъі нмн же ннкдд же ёя
же н тъі йверглъ ёсн стрд. Скон-
ѵдлъ ёсн глъі тдкъі прё гмь, пови-
ненъ ёсн глъі оустъ твои, не расу-
днлъ ёсн глъ силенъ, дд бвлнѵдю
т.а о у ста ткол. д не д^ъ , оустнъ
ТКОН НА ТА послушьствокдстѣ. Ѵто
кю ёда перкке ѵлкъ рожепъ ёсн іілн
пръвіе хлъмъ сталъса ёсн, състро-
5 нпое гііе слышалъ ёсн. прінде ли
на тл премудрость, ѵто со вт.сн,
ёго же не кѣмъ, іілн ѵто рл^умѣёшн
ты , ёгоже не рд^нмѣё. н старъ іі
кетохъ к насъ- стдръп юцд ткоё дііьмн.
іо Малъін же, ^апеже съгрѣііш оурлненъ
ёсн, келмн превелнѵно къ^глд. ѵто
смъе ерце ткоё. іілн ѵто попесостт.
оѵн ткон. ілко ілрость рл^рд прё гмь.
і’цнесё іі?ъ оустъ така словеса, кто
• в ко съш ѵслокѣкъ. ілко куде нспоро-
ѵенъ. нлн ілко кудын праведникъ,
родспъ й жены. ’Аціе до стъі не
кървётъ. ІІко же тнето прё пнмь
остдші же мер^ькы. й неѵііетъіи
20 мОужь. пьда не правды ракны пое-
нію. Къ’^кѣцш же тн послушай мене,
ілже ёко кіідѣхъ къ^кѣціу ти. иже
премудрііі реккть. іі ііеутдиша <оцн
іі хъ. тъм же самѣмъ ддпл къіеть
25 ^емлА іі не нлііде ііііоплеменшікъ нл
на. Ксе житіе неѵьстнкл къ петдлн,
лѣтл же іцціетеіід, дана сплііу стрд
же ёго вкупѣ наііемь, ёгдд мнн оуже
в мирѣ къітн , іі прінде дііь рд/.крд-
зо ціеіііл ёго. Дд не кѣруёть йврдтитнсА
й тмъі. ^дповѣддіі со к руцѣ желѣза,
оуѵнненъ ко ё к крдшно неілсъітюмъ.
Нѣсть же к секѣ ілко ждеть стерва.
Дііь же теменъ устрашить ёго, г.ѣдл
же іі скръкь прінметь іі. Престолн
падла , ілко къадѣ руцѣ предъ гмь ,
предъ гмь же кседрьжнтелё протн-
вилъса тсѵс. же предъ ннмь ёкоріц-
ііую. келнкь на плецік цштъ ёго.
ао’іАкб покръі лице свое тукомъ ёго.
171
172
іі створа омета стёпнаю, Дд вселить
же са въ грядъ пнетъ , кнндеть в
домъі некселены*. л еже онъ «готовя,
ннТн йнеси. ни (ОКОГДТИТСА, ни юстя-
не іімъіііс ёго. Не іі мять положити
на землю стѣна , не нзкъжіі же н
тмъі, прозлкъпіе его да оуслыиінть
вътръ, дя йплдё ілко сътръпнть. тъціб
во съкадетсА ёма сѣуеніе ёго, пер-
къе ёго да сътлъё. н лъторясль
ёго не ©Блнсткенѣё. д-л ©пойманъ
кадеть, ілко плродокь первъе года,
дл йплдеть же ілко цвѣтъ млслііѵіл.
ІІослаіиьстко ко неуьстнкдго смрть.
Огнь же дл пожёжеть домъі мздо-
рд же мѣдяна. хрекет же его желѣзо
лідно. се ё ндудто зданія гіі а, ство-
ренъ порнганъ быти агглъі ёго. въ-
ше же нл горк остра створнкь рд-
а дость ѵетвероншгомъ въ нлвё. по
всаковомъ древомъ спить, при рогоги
н (огорстнвіпн, осѣпас же ёго древо
велико съ лѣторлсльмн , и вѣа, вер-
вія. лціе кндеть повонь, не ©ціктнть.
10 нповяё ІЛКО ПрНрАЗНТСА іорданъ въ
истъ ёго. жестокъ бъівдд, прокодеть
ноздрн ёго. нзвлсуепін же лн змія
лнкотою. окложнпін же оглякь 6
ноздрс ёго. или кдеженіи , ілко прн-
іб токъ к ноздрн ёго. шнлом же про-
нмець, къ уревъ же прінме болѣзнь.
съкадеть же са ёмоу тціетд , ѵреко
же ёго дд поіімё лесть.
Іоіп>. 40. 41, 1.
<іЦІ€ ЙКѢЦІЛКЪ гь реуе іювокн й
вертншн ли встна его къзглеть же
лн тн млтнкъін кроткъін. сткорн же
лн завѣ с тобою, понілепиілн ёго рака
кѣунл , поіігрлёшн же ли с ни ілко
«□ же с птицею, или скАжеиін іако птіі-
окллкд, ни, но преподіпн ілко моуже •
УрССЛД СКОА. КЪПрОІІІЮ же ТА. ты
же ми йкѣціаіі. не йверзн сидя мо-
ёго , ниже мни ііняко тн створнід
мене. или дд ілвіііііііса правдивъ, іілн
мъііицд тн ёсть ня гл. или гллсб
ілко же юнъ гремнпін пріиміі же вы-
сота и сила, к слава же и въ ѵесть
овлецнсА пасти же дгглъі гнѣвомъ ,
всего же акорннкд смири. велнѵдкд зо
же нгден съгнон же неуьстіікыд
якіе. скръні к земли къпъ вкагіъ.
и лнуесл же н г.ссусстіл исполни,
ііепокѣмъ ибо , ілко можё десница
твод сплети, но ибо ёсть зкърь аз
теве. трдкоу же колыке ілда. сё ако
кръность ёго ня уреелд ёго. сила же
ёго ня папъ уревд ёго. постдвнл
ВО ОIII ЛБА ІЛКО КѴПДССЪ. ЖИЛЫ Ж6
его іако ілже сплетены сать. рск- «
ца ня поли пнтдють сл 6 немь страны.
рдЗдълА же и ідзъіцн фѵннкъ, все же
плакдіоціеё сіііідстса. пріиіесет же
едіно П3110 шііінбь ёго. іі в кордг-
лехъ рыБдріе ёго, възложнііін же нянь
рака, поне крдуьБЛ сго нл тѣлѣ ёго.
и к тома не г.ади. не видѣлъ ёси
неглемы днкнлса ёсп ііеконіин лн са,
ІАКО ОѴГОТОВНМНСА.
1 Гі кіі. МаккавеГіскоГі 6, 32 — 41.
II йнде нодя й дрсе *) іі под-
КНГН8 кдетрд къ кетелхдрд протикв
кдстрлсъ іірекъіхъ. іі въстд і|рь пре-
же свѣтд. іі раздражи кои къ оу-
стремленіе протнва пити ветсдхдряілъ
и съкъкапішіАСА вой къ Брани іі травы
ВЪСТрВБІШІА. II СЛОНОМЪ ПОКЛ3ДІПА
кровь пятокоу ГрОЗДІА и морвд : къ
пошстренію ііхъ на врднь. й рдзла-
*) На поляхъ объяснено: & твердыня
173
174
тніпл зкѣрн по легіономъ, п предъ-
стаіііа ёднномоу слону .Л. моужін
къ плнсырѣхъ колуаты: іі шеломы
МѢДАІІЫ НЛ ГЛАВАХЪ. 11 .ф. КОННИКЪ
іідрлдны. единому кождо звѣри іц-
крлни Каху. Сіи преже времени гдѣ
колите кысть звѣрь. ту баху. іі гдѣ
же идете ндаху. и не йндаху й
него, но іі стръл*ніі|ъі древдныА на
ініхъ кръпкъі заі|іні|іаюі|ін: нл едины
ЗКѢрехъ іі нл нхъ махинахъ, іі на
единыхъ мужін снлиыхъ. лв. ііже
кіахуса съкерху: и внутри млстеръ
Звѣри. іі проѵн конникъ сюду іі тоуду
постдкн пл двѣ уастіі : трУБлмн вон
дкнгнутн іі упрдклеііѣ сложснѣмъ къ
легіонехъ іі. іі ико просвѣтіісд слнцв
КЪ ЦІІІТЫ ЗЛАТЫА |І І.ІѢДАНЫЛ ПрО-
СКѢТІІІНА горы Й НИ Н ПрОСВѢТІІША
ІЛКО ЛАМПАДЫ ОГНеіІЫА. и рл^лууенл*)
есть уасть кою і|рекд по горя выш-
нихъ II ІІНАА ПО МѢСТОМЪ см пренія.
И ХОЖАХУ СЪКрОВСІІО II УИННО. и под-
КИ7ЛІІІЛСЛ всн въ обіітаюцііі земли
й гласа мнйжесткд ііхъ іі въсхоже-
нід **) нлродА іі сърлженід «ору-
жіи. Ііѣ БО воіі великъ УѢЛО и крѣ-
покъ.
//«в пророчествъ, списанныхъ се руко-
писи Упиря Лихаво, 1017 «.
Послѣсловіе.
Слава тсбѣ гіі црю нкнын. пко
СІІ0Д0БІІ МА НАПИСАТИ КИНГИ СИ. НС
КуріІЛОЦѢ кіцю ВЛОДІІМНрУ НОКѢГОрОДѢ
КІІАЖАІ|1Ю. СПОКИ ПрОСЛАВЛЮ БОЛШСМУ.
потахъ же ѣ писати, в дѣ фне.
*) На поляхъ объяснено: рлиьетвойяд.
) На поляхъ объяснено: и идііддеині-
МІ|А МАА ,ДІ. Л КОНУА ТОГО Ж6 ЛѢТА.
М1|Л. ДСКАБрА. въ о'і‘. д^ъ попъ оупирь
ЛІІХЪІІІ. ТѣМЬ же МОЛЮ ВСѢ ПрОУІІТАТН
пророуество сё. Келикл ко ѵюдесл
5 НАПІІСДІНД ІІЛМЪ СНіІ ПрОрОЦІІ. К СИХЪ
книгахъ, здоровъ же кнлже буди въ
вѣкъ жіі(кіі). НО (ОБЛУе ПИСАВШАГО
не ЗАБЫВАЙ.
Исаіи г.і. 39.
іо К то времА пусти млродлхъ сііъ
ЛЛАДЛНЬ. І|рі> КАВѴЛОНЬСКЪ. КНИГЪ! и
сълы. іі длры ёзекін. слыша ко пко
болѣлъ ёсть ДО смртіі ІІ ВЪСТАЛЪ.
И (ОБрАДОВАСА ёзекіл РАДОСТІЮ келн-
14 КОЮ. II ПОКАЗА ІІМЪ Хрлмъ КЪІІЬ. II
БЛГОВОНАНІА. II СТАКТІІ. II ТЬМІАІІА. И
Срекрл И ЗЛАТА II ВСѢХЪ ХрЛІЛЪ. II
съсждъ глзьекыіі. іі все елико же
Бѣлше. къ іІмѣніін ёго. іі не шстаіні
20 уто. ёго не показа іімъ ёзекід въ
домж своёмь. II прнде ііеліл прркъ
къ і|ркн ёзекі'н. іі ре къ нему ѵто
глють спи мжжи. іі реуе ёзекіл. й
земля ііздллеуе пріішьліі ежть къ
а» мнѣ й вдкѵлонА. іі реѵе нсліл. ѵто
віідѣша къ дому ткоёмь. іі реѵе ёзе-
кіа. вьсе ёлнко в домоу моёмь ни-
ДѢША. И НѢСТЬ въ домж моёмь ёго
же не суть видѣли, нъ іі ёже въ
•°рнзнііі|л моихъ. II реѵе ёмоу и’саіл.
послоушлн слокесе гн елкліоол- Се
дніе грддуть глеть гь. и възмвть
все ёже къ домоу твоёмъ. ’Н ели-
ко СЪБрАША 6)І|ІІ ТВОИ ДО ДЫІЬСЫІА-
лго дне. въ клвѵлонъ прндеть. и нн-
ѵесо же не «ставать. Реѵе же бъ.
пко и й у адъ твоихъ, пже есн
ролъ поіімоуть. іі сътвор.А клженп-
КЫ В домоу І|рА кдкѵлоньскд. іі реѵе
іо ёзекід къ Йсаніі. благо сло гііе. ёже
175
176
есть глдлъ дд вадеть. оуко миръ,
и прдвьдд КЪ ДІІіі мод.
Исаіи г.і. 50.
Тако глеть гь. сТд кннгъі йпаціе-
нТд итре вашса. ііми же йпастн ю
нлн комж въ длъгъ продд въі. се
грѣхъ» своіімп продлстесА. и цс7,дко-
піи (опасти мтре клініо. ѵто іако
прндохъ н не бѣдшс улка. по/іід.
іі не къі послаіііліоі|ілго. дъіілн, не
можё ракд мод іцблкіітн. іілн не мо-
ги «тати. Се ^лпреі|іеніемь сконмь.
ііскджж Ліре. н положю ръкъі пастъь
іі іісъхнжть ръівъі и. не къішіоіри
кодъ, н оумьржть жджею. и йблѣкн .
ибо къ тмж.* н положа дкъі іарнгъ.
юдеждж ёго. Гь ддёть мн а^ъікъ
ндоуѵенід. ілко рд^амътн въ времА.
ёгдд есть л-ьпо ръіріі слово, положи
ма здоутрд. приложи оуко СЛЪІШДТН.
іі пдкд^дніе гне Фврь^деть суши
МОН. Д^Ъ же не САПрОТІІКЛЮСА. НС
глю противъ. хръвьтъ СВОИ ДДХЪ НА
рлнж. н лдннтъ скон на ^доущенне.
н лні|д своего не йврдтпхъ й стъі- 25
ДѢНІД ^ДПЛЬВАПІЮ іі гь ііомоірннкъ
мн бъість сего дѣла не Фкрдтіі са.
нъ положи лице свое акта твердъ
кдмъікъ. іі рл^АМъ ілко не срдмлю
сесе. ілко привлиждётсл йпрдвднвъіі
МА. Кто ПЬрАНСА СЪ МНОЮ. ДА СД-
ІірОТНВНТСА МІІЪ. И кто ПЬрАНСА СО
МНОЮ. ДА СА МІІЪ ІІрНБЛІІЖНТЬ. Сс ГЬ
ПОМДГлётЬ МІІЪ. КТО ВрсднТЬ МА. СС
БСІІ ВЪІ ЮБбТЪШАТе. ДКЪІ рн^д. и
ДКЪІ МОЛЬ НАѢСТЬ ВЪІ. Кто ВЪ ВАСЪ
БОНАНСА ГА- ДЛ ПОСЛКШАСТЬ рЪѴИ рДБД
ёго. хо'длфен въ тмъ.. и нъ" в ни
СВѢТА. аповдііте къ имени ГНІО. и
ыпьръётесА « богъ. €е вен въі (огнь
рдждигдете. н оукръплАете пламень.
ходите по евътж (опіа вапісго іі
пллмсііь. ііже рлждегосте. мене дѣла
се бъість влмъ. съ пеѵдлію оусъплете.
5 Іезекіиля гл. 12, I — 25.
II БЪІСТЬ СЛОВО гне КЪ МНѢ ГЛА.
сне ѵлѵь. еръдъ. дома гнъваіоі|іл съ>
дншн. нже іімать «ѵн нл кпдъніе іі
не ВИДАТЬ, н оуіпп ІІМВТЬ ИЛ СЛТА-
іоПіаніс іі не слъіпіать. іімь же домъ
гнъкааіІ есть. II тъі же сКе ѵлѵь.
съткорн сенъ съсвдъі плъннііѵьскъі, іі
плъненъ Бждеипі й мъстд твоёгб нд
мъсто држгоё пръд НІІМИ. ІЛ ДЛ ВИДАТЬ.
18 іімь же ДОМЪ ГІІЪВААН ежть. іі і’цнссс-
ШІІ СЪСЖДЪІ СВОА СЪСЖДЪІ ПЛЪННІІѴЬСКЪІ
ДЫІІЮ. Пръдъ ИѴНМА нхъ ТЪІ же н?и-
дешн кеѵеръ пръдъ «уйма ііхъ. ілко-
же ходить плѣнникъ, прокоплн сенъ
. О ВЪ СТѢНЪ, іі Н7ЛЪ^СІІІІІ СКВОЗѢ ню
пръдъ ними, нд рдмъ скон въ^мешп.
іі покровенЪ іі^ндеііін. лні|е своё по4
кръіёіпіі. и не віідншн 7,смлл. понеже
дивъ та длхъ домоу іііцлввоу. II
сътворйхъ тако все ёлнко мн ^д-*
по(въ)дд ГЬ. II съсждъі і’цнесохъ.
ДКЪІ СЪСЖДЪІ ПЛѢІІННѴЬСКЪІ ДЫІІЮ. Н
кеѵеръ прокопАхъ севъ стънв ракою,
іі ®тдн іцидохъ. на рдмъ В^АХЪ
зо предъ іпімн. Н бъість слово гне.
^лоутрд къ мнѣ гла сне ѵлѵь. не
рекохъ ли къ тсбъ. домъ іін^левъ
ГІІѢВААН ёсть. ѵто тъі творііпін. Рфі
к ніімъ. сс глеть гь гь. кііа^ю н
38 СТЛрѢИшинамъ ніерлнмлемъ іі КССМВ
дома іііцлевж. нже сать еръдъ ііхъ.
рі|н іакоже д^ъ ѵюдесд творю, нко
же н створнхъ. Сице іімъ вждсть.
въ пръсбленін. іі въ плъпенТн. іі/эн-
ло ДЖТЬ. II КНА^Ь еръдъ ііхъ. НА рА-
177
178
^жмъ въ^двнгнется. іі (отдн. най-
детъ стѣною, н нрокоплсть. іако смв
ОБЛАСТИ СКВОЗѢ ню ЛНЦЕ СВО€ 110-
кръіёть. пкоже нс кіідѣти его іоуесн.
іі тъже ;емлд не оуг.рнгь. ІІ про*
стрж мрѣжю свою на нь. н нметсд къ
«одрьжлнін мое. и кедв 'іі къ какѵлонъ
нл ^емліи халдѣневв. н не осадить
ел. нъ тв сііоиулЁтса. II кса оіьрть
сго. помоціннкъі его. и ксд подъ-
смлюціад іі. расъю по ксѣмъ вѣтромъ,
іі неуь пролью къ слѣдъ н. и о\кѣ-
дать іако л?ъ гь. егда расъіплю і
къ странахъ, н расъю л по щемламъ,
п (оставлю ссбѣ мвжд къ уисло й
меѵл. и й глада и й смртн ико же
да спокѣдлють. ксд ве^акомѴа ііхъ
къ странахъ, нжде же въінли квдвть
тлмо. н оувъддть іако гь а^ъ. ’ІІ
кисть слово гне къ мчѣ гла. сне
ѵлкуь. хлѣбъ скон съ недостлтъ-
КЪМЬ Н^ѢСІІ Н КОДА НХЪ. съ мж-
кою и псу алію непіеініі. п реѵешн
къ людсмъ ^смла. €е глеть адонлі
гь жнкжі|іннмъ къ ніёрдміі. нл з;еМт «б
лн ІПЦЛСВѢ- хлѣбы нхъ съ недо-
СТЛТЪКОМЪ НОДАТЬ II кодв нхъ с па-
Г8Б0Ю іісійю . ілкоже да ногикнеть
^емлд съ коны|ьмь скоіінъ къ не-
уьстін бо ксн жнкжцііен нл нен. н зо
ірадіі нхъ «селеніи, юпветьють. н
^смла ііхъ къ погъібѣаь г.«деть. о
оуквете іако л^ъ гь. II бъість слово
гне къ мнь гла сііе улть. кад при-
ту а сіі вамъ, на ^емлн ннх/лекъ глю- зз
іремъ. іако длъ^п дііе. иогикс ксе
кндѣніе. того дѣла рцн к нимъ. Се
глеть адонан гь. дл юБратнипі іірнтую
тж. н потомъ нс рекжть приту л то а.
домъ палевъ ілко съглецін къ нимъ ао
ПріІБЛНЖІІЛНСА СЖТЬ ДЬНІ€. Н СЛОВО
всего віідѣнТя. Нпь же не ведете
к семв ксе видѣніе лъжею. іі влъх-
вждн на подареніе срѣдѣ сііокъ нн-
п з'левъ. ІДко л<ъ гь, съглю сло-
веса мо а и съткорю. и не прод-
лъжж въ дни ваша доне. съгнѣ-
вадіі. съглю слово о сътворю глеть
адонан гь.
о Езекіи го г.і. 1(), 1 — 3.
II бъісгь к пятое междю десАТьма
лѣто. плѣнені'а нашего, пдтааго мір
къ декАтън дііь. къ ѵеткертое нл
десАте лѣто , но плѣненіи градв. К
іа тъ дііь бъість на мнѣ ркка гііа, н
кеде ма тлмо къ кндѣнін бжі'іі. кеде
же мд нл землю ніцлекв. н постлвн
ма на горѣ къісоцѣ г ѣло, и на нен
< акъі съгражденіе града пръмо. и
зд къведе мд тлмо, н се мвжь. и къ-
<0|>Ъ СТО БѢЛПіе акъі віідѣніс мѣдн
БЛЫ|ІАІ|І АСА. н къ рЖі]Ѣ СГО ІфЬКЬ
градАі|іннхъ, и тръстАііа мѣра , тъже
стоілше оу кратъ.
Даніи.іл гл. 3,’ I — "2 і.
Къ (йсмос на деедте льто іи
оуходоносоръ црь. съткори тѣло ^ла-
то. къіеотл сго шести деслтъ дактъ,
а широта ёго шести лактъ. и по-
стаю е нл поли денрлмьегѣ въ стра-
нъ вьвѵлоньстѣ. ’Н посла нлоухо-
Доносоръ црь. съкратн ѵплтъі, и коё-
КОДЪІ Н МѢСПІЪІА кнгд н клкъі. и мв-
УІІТСЛА ІІ СВІ|ІІІІХЪ ПАДЬ КЛЛСТЬМІІ. ІІ ксд
КНА&.А СТраіІьСКЫА, ІІрІіТІІ НЛ ІІОІЮКЬЛС-
ніе коумнрж, нже постлкп іілоуходіГ-
но со ръ І(р!.. II СЪІіраШАСА МѢСТНІН
КІІАВІІ СГО. ІІ ІІѴНАТН Н КОѵВОДЪІ, іі
влкъі, іі мвуителе кслиі|ѣн. и ііл кллсть-
мн. н ксн кііа^н страныіііі. прнти ііл ска-
12
179
180
ЦІСІІІС ТѢЛА, ііже постакн Навуходоно-
соръ црь. іі стоіахо предъ тѣломъ. €же
ПОСТАВІІ Навуходоносоръ црь, ІІ про-
повѣдникъ къпТаіпс «рѣпокъ, вамъ
с.а глеть іа^ъіцн. людіе колѣна плѣ- в
мена, къ ньже ѵасъ, нлн годъ, оус-
лъішнте гласъ трнкт.і сіірннннъ же Гі
гжельнъ. пыіелъі іі Пѣсница самки*
пннъ же. и прѣгздннѵь. іі съглас-
нын. н коего рода ілаенкііінл падлюціе <о
покланантсса тѣлоу ^латйоума. еже
постдвн Навуходоносоръ црь. Гі ііже
пс на іюклыіптса к тъ ѵл къкръ-
жеііъ г.адеть ь пеціь «гнемъ ііолапі-
та. ’ІІ къіеть егда оуслъііиапіл людіе. іб
глась травьнъ. енрн^инъ же. н гжельнъ.
самкіікніиіъ же, іі прѣгждннѵь. іі съ-
глленъиіхъ, Гі всего рода моуенкіннд.
плдаюціе вен ліодіе. племена іл^ъіцн.
ПОІіЛАНАДХіЪСА Тѣлоу І$ЛТ30уМВ , 6ЖС Лі
ностАВіі Навуходоносоръ црь. Тъгда
ііріістапіГпіА моужн хдлдѣнсцТіі іі нл-
СОѴІШІА НЛ ГнОДСА.’іІ «ВѢЦІАКЪІПС рѣША
црю. наоуходоносоре црю къ вѣкъ жи-
ви. Тъі црю ^апокѣда ^анокѣдь, кьеь 25
ѵлкъ. ііже аціе оуслъинпть гласъ трж-
нъ?. внціаліі же н гаелнн. цѣвница же іі
прѣгадннцА іі пискъ. Гі всего рода моу-
сіікіііна , паде іі поклоніітса твлоу
іілатаоума. Лціелн же нн. да къкрь-
женъ кждё. іі пеціь «гньмъ гордцію.
Сжть оусо мкжн іюден. иже постакн
нл дѣлъі ^смла вакѵлоньскъі. вед-
рахъ. мііел , аведнааго. мажн тн не
ПОСЛОуШАПІА. ЗАПОВѢДИ ТВОСА ЦрЮ, II
БГОМЪ ТВОИМЪ не ПОСЛОужАТЬ, іі Тѣ-
лоу ^латоуама. ёже постдвн. не по-
клаііАіотсА. Тъгда Навуходоносоръ,
іАрост'по іі гнѣвомъ, реѵе привести
седраха. мнсаха акедндагоса. н моу-
жн тн приведено бъііна прѣдъ црд.
ювѣціавъ же Навуходоносоръ црь рс-
ѵе іімъ. ’Лціе въ нстнноу седрлхъ.
мнсахъ. лкденлаго. б7омъ моіімъ
не слоужнте. н тѣлоу ^латаоума
еже постакн не поклаііАетесл. ііъінѣ
оуко'. дціе ёсте готово, да ілко
слышите гласъ тржвъі, пиціллнн же .
іі гаслііі, цѣвница же н прѣгадни-
ца. Гі пискъ, іі всего рода моуси-
кі'нна, падніе кланаіІтсса тѣлоу ёже
сткорнхъ. Дціе лн не поклоннтесл
к тъ годъ, къврьженн падете к пеціь
«гньмь горАЦію. II кто есть іГгъ,
нже іцметь вм « рака моею. П
«кѣціаіиа. седра. мнсахъ акдснааго.
глюціе црю Навуходоносора, не тръ-
каёмь мъі , « гдѣ семь , «кѣціатя
текъ, ’бсть ко кгъ напіь на нксё.
ёмоу же мъі слажнмъ. силенъ іцатп
нти « пецш «гньмь горАціАн.. и й
ржка твоею н^бавііт нъі црю. ’Лцге
лн нн, кѣсто д» тн есть црю ілко
богомъ твоіімъ не слоужнмъ Н Тѣ-
лоу ^літаоума ёже поставн не кла-
насмса. Тъгда Навуходоносоръ гіе-
нолннсА ілростн. іі ^рлкъ лнцл ёго
«паснѣ. на седраха мнсаха авденал-
госд. н реѵе. рдждь^ѣте пеціь сед-
; 0 мнцею донъдеже до конца рлжьжетса,
н мажемъ крѣпостію реѵе, «ковавъ-
ше. седраха мнсаха лкдснллгоса. къ-
крѣі|ін в пеціь «гньмь гордціа. Тъгда
моужн тн «кокАкъіпе а. съ гдцнімп
35 ііхъ іі клокоукъі, II съ ііастегііъклміі,
н СЪ «ДѢНІІІМН ііхъ. въкръгж А по-
средѣ ПѢЦІІІ «гііа горжціа, понеже
глъ іфь прѣможе. н пеціь раждьнл
гл.іеть Гиглнха. II мжжа тм насоѵн-
ІПА А на ССДрАКА Н МИСАКА , II ВДС-
181
182
нлагоса. нждьже пламень «гньйъін
окртъ. н мк' тріе тн. седрлкъ. мн-
САКЪ. II АВДСНЛАГО. плдж посреди пе-
ЦІІІ ЮГНЬМЬ ГОр^ЦІАІА. (ОКОВАМИ И ХОЖ-
даахж посреди пллмене. поюціе кгл. Б
II 8ЛГОСЛОКеСТВАІ|іе ГЛ.
«Даніи.іа г.і, 14, I — 15.
'Лзъ нлоуходоносоръ. юкіілоуд
тъ. къ домоу своёмъ. іі клгоцкѣ-
ТЪНІ НА ПрѣСТОЛѢ Моёмь. СЪНЪ ВИДѢ ІО
іі оу страши МА И СМАТОСЛ НА ложи
моёмь. н кндѣні'а гллкъі моед съма-
ТААХЗ МА. II МНОЮ 3ЛПОВѢДѢ СА зл-
покѣдь. принести прѣ ма кма) кса
МИЖА МКДрЪІА ВАКуЛОНЬСКЪІ. ДЛ СКА- і я
ЗАНІС СІІЛ ІІЪ^КѢСТАТЬ МНѢ. Н КЛЛ-
ІКААХН САЛІА н влъскн. газлрнньсцТн
Н ХЛДДѢН. 1І СЪНЪ АЗЪ рѣХЪ прѣ нн-
ии. гі сид^АНід его не къзкѣстіішл
мнѣ. доііъжде дрвгъпі вълъзе предъ до
ма. Даніилъ ёмв же имя кдлтлелръ.
по имени кгл моего, нже дхъ бжін
СТЪ, НМАТЬ К ееііѣ. II СЪНЪ прѣ
нниь рѣхъ. вдлтАСлре кнлже кллнАскъ.
ёго же іцъ рл^оумѣхѣ пко дхъ кжііі -_>5
«ТЪПІ Н МАНІИ, И ІІСА ТАИНА НС ЙН6-
можетьсА текъ. слъііпн видѣніе снл.
нже азъ кіідѣхъ. и тщаніе ёго по-
ВѢЖДЬ МНѢ. II кндѣні'а гллкъі моед
нл ложи моёмь. ЭДѢХЪ И се ДИКЪ ли
срѣДѣ земля. н ііъісотл ёго къзкелн-
ѵпса кельмн. Лнсткіе ёго крлено , п
плодъ ёго многъ. іі пііціа всѣхъ к немь,
и под ннмъ къселАлхксА ксн зкѣріе дн-
КІН. И ВЪ КѢТКЬХЪ ёго ЖНКѢЛХН КСА 35
ПТИЦА НБІІЪІА. іі б него ПІІТААНіесА
КСА земля. ВіІДѢХЪ КЪ СНѢ ІІОфТіО ІІЛ
ложи моёмь. И С€ БЪЖДршІ. СТЪІІІ й
нкее сіінде. ’Н къ^гдасн крѣпцѣ, и
реѵе посѣі|ѣте дикъ , н окнитс вѣй -іо
ёго. іі рАсъіплѣте плодъ ёго. Дл сд
къзъіклють звѣр'іе ііже по ннмь, и
ПТИЦА с кѣткііі ёго. тъѵі'ю пронн-
ѵеніе кореніл ёго к земли йстАкнте,
и къ оузѣ желѣ^ііѣ и мѣдыіѣ іі къ
трлкѣ кънѣ. іі к росѣ пксыіѣіі късе-
ЛІІТСА. ’Н СЪ ^Кѣрьмь ДІІКІНМЬ ѴАСТЬ
ёго. (О такъ і’цмѣніітса іі ердце
і'Вѣрннно дастьса ёмо, іі седмь кръ-
менъ іІ^мѣнитса, ю немь скіцлніемь.
къжре слоко, іі глъ стъ къпросъ, дл
оукѣддть. жнкаціен, іако кллдеть
кыпіыіііі црксткіо. ултьмь, н ём» же
въехоціеть длсть ё, іі похкленіе ѵлѵе
къстлкнть к не. Сънъ кіідѣхъ л^ъ
нлоуходоносоръ црь. ттл же кдлта-
елре склзгдніе ёго ііокѣждь пръдн.
пко ксн мидріи црсткА моего, не
МОГЖТЬ СКА^АНІА ёмоу СІІОВѢДАТИ МНѢ,
тъі же длніііле моженіи ілко дхъ кжі'и
ёстъ к текъ.
ІОНЫ Г.І. I.
’Н СЪЖАЛНСН ІйНЛ жалобою вели-
кою. Н СМАТССА. II МОЛІІСА КЪ ГКІІ
іі реѵе. (О гіі оуко не сн лн сло-
весл кѣніА моа ёціе снцію мн нл
Земли моеіГ. Сего дѣла клрнхъ бѣ-
жати іі тлрснсъ. іім же разумѣлъ, ілко
милостивъ тъі ёсн. и іредръ іі тръ-
ПѢЛІІКЪ. II многомилостивъ, и рлскл-
АНСА. (і) ЗЛОБА ѴЛѴА. ’іі НЫНѢ КЛКО
гіі. КЪЗМІІ ДІІІЮ НОЮ б М6ІІ6. ІАКО
оунс мн оумрѣтп. неглп жити. Іі ре
гь къ ІЙІІѢ. оуто зѣло' оуко рлждл-
ЛІІ СИ. ’ІІ 1І3НДС і’кйІІА 1І3 ГрАДЛ; іі СѢДО
прѣі.іо грлДк. іі съткорн секѣ кжірю.
іі сѣДѣіпе по нею к сѣни допдеже
внднть ѵто квдеть грлу. ’Н повелъ
гь къ тъіквн. н къзннѵе на главою
нюнѣ, да ккдеть сѣнь, на гадкою
183
144
борьбу противъ Жидовской ереси , и
нуждаясь по этому случаю въ рав-
ныхъ книгахъ , спрашивалъ письмомъ
у архіепископа Ростовскаго Іоасач-а .
въ Февралѣ м. 1489 г. «да есть ли
5 у васъ вь Кириловѣ , пли Фарапоп-
товѣ (Ферапонтовѣ), или на Камен-
номъ книги: Селивестръ папа Д’им-
екый, да Ажаиасій Александрійекыіі,
да слово Коамы прозвигера на ново-
явлъшуюся ересь на богумплы . да
10 посланія Фотѣя патріарха ко князю
Борису Болгарскому, да пророчество,
да бытъп, да царство, да притчи, да
Менандръ, да Іисусъ Сираховъ, да Ло-
гика, да Деонисій Ареопагитъ. Занеіке
тѣ книги у еретиковъ есть.» (і’ки. Тр-
Серг. Лавры: Поученія разныхъ Си.
Отецъ, Л? 17). Если бы упомяну-
тыя здѣсь библейскія' книги извѣстны
емй. цісѣіштТ и й з'д^ъленін его. и
(ОКрЛДОКЛСА ісонд « тикки, радостію
КСЛІІКОЮ. ІІ ІІОКСЛѢ БЪ ѵрьнн оутрь-
ііюоумв нл оутрТл II пои. ТЪІККЬ. н
оусъпіс. Іі бъість кде къ^ндс слііце. б
новелѣ г.іъ к*тр« ^нонноу же снірю.
Н Іірнрлхн СЛІП|в НА ГЛАВ8 І«НІІН8.
н біісмогліііесА, іі (йУлклаіііесА дііід
скоса, н реѵе оунс мн оумрътн не-
сли жнтн. ’ІІ реѵе гь кгъ къ нюни, ю
бѣло лн сн ждлііііін по тъіквн. н реѵе
гъло' сн жллю до смртн. II реѵе гь.
ТЪІ оуко ПОСКрЪБІі по тъіккн. (О нен
же ііѣсн са тркднлъ. нн къекръмнлъ
ёл. ѣѣі <>)і;ііоі|ік. іі погъіке йкноірь. 15
А А7/Ѣ ЛИ НС ПОЦІАЖДЖ. НІІІіеКГІА ГрА-
дд келнііддго. Къ немь же жнкить
множѣс дкоіо на деедте тылъ ѵлкъ.
ііже не ікцішііл деснні|А скоса, ни
ЛѢВІІІ|А Гі. іі скотп нхъ мііо^іі.
Аггея г.і. 2,1 — і.
Къ уеткрьтъи треті'дго деслте. мі|д
шестаго, къ второе лѣто, при ддрін
црн. седмаго мір. къ прькъіи треті-
ллго деслте. гла іѣ р<ъкою днгса
прркл гла. рі|іі же къ ^орокАкелю са-
ллтнлекоу IIС КОЛѢНА ІіОДОКА. II къ
існсоу. иоседекок» іерѣіо келикомв.
й къ ксѣмъ проѵшімъ лібдемъ гла.
кто <й васъ ііже видѣ храмъ сыі. къ
елдки. ирькжю сго. іі КАКО КЪІ ѣіі-
дѣте ёго нынѣ. ілко же не смірд
прѣ ВАМИ.
Рукопись эта предлагаетъ древнѣй-
шій полный списокъ всѣхъ книгъ Вет-
хаго и Новаго Завѣта . составленный
въ послѣднее десятилѣтіе XV в. Нов-
городскій архіепископъ Геннадій (при
которомъ въ Повѣгородѣ составленъ
былъ этотъ списокъ) , предпринимая
были тогда въ одномъ полномъ со-
браніи; то, безъ сомнѣнія, Геннадій
не сталъ бы ихъ отыскивать по раз-
20
нымь мѣстамъ.
Такъ какъ писцы Новгородскаго
списка Библіи пользовались различ-
ными рукописями для различныхъ
книгъ Ветхаго и Полаго Завѣта' то
само собою разумѣется, что въ этомь
спискѣ предлагается намъ собраніе
текстовъ различныхъ редакцій. Нѣко-
торыя книги — не смотря на поднов-
ленія, внесенныя писцами — отлича-
ются глубокою древностію, какъ въ
30 самомъ текстѣ и грамматическихъ Фор-
махъ, такъ и въ правописаніи. Таковы
напр., книги Пророковъ. Другія были
переведены (пли исправлены) въ XV
в. , и притомъ , пли съ латинской
Вульгаты (именно: двѣ книги Пара-
лііпомснонъ, три кнпгц Ездры, книги
Несміп, Товіи, Юдиѳь, Премудрости
Соломона, двѣ книги Макканейскія) .
или частію съ латинскаго и частію
съ еврейскаго , какъ книга Есѳпрь-
Текстъ Евангелія исправленъ по гре-
ческому , и, отличаясь оть древніиг
186
18*
шихь списковъ , значительно сходст-
вуетъ съ нынѣ употребляемымъ ис-
правленнымъ текстомъ.
Съ этого списка Библіи въ Сино-
дальной библ. находятся двѣ полныя
копіи: одна отмѣчена 1558 годомъ,
другая относится тоже къ XVI в-> но
безъ означенія года.
(См. Горскаго и ІІевосТруева Опис.
Слав. рукоп. іМоск.'Сннод. Библ. Отд.
1. СТр. | — 161, и въ особенности
сгр. 132 — 137).
164- 1. ыкъіі: ъ въ муж. р., вмѣсто
, нынѣ принято о.
165- •• іівіиъ; русск. ф., вм. Іоаннѣ-
165. 2. всеі, вм. кьсеш: несмягчен-
ное а, послѣ гласнаго звука , какъ и
во многихъ другихъ мѣстахъ этого
списка.
165.4. ншкоп)роі'|кш — новогородь-
скоиь <| вм. -дьс- ЭД 36- 67.
165. в. д’рхТепнскопля приляг, отъ
архіепископъ
165- 8. писали, вм. писали евть.
165. 9. Прнлагат. имена оканчива-
ются на -он, по новѣйшему, вм. -ъш-
165. Іі. Текстъ Пятикнижія отли-
чается древнѣйшими особенностями.
165. 13. дюс — людіе.
165. 18. н;мт.те: повел. накл. отъ
н^ъіятн. — вссря^д: вин. п. мн. ч.
муж. р.; ибо оусеря^ь здѣсь принято
въ муж- р.
165. 19. дціерь , вм. дііреръ или
ДЪфСрНІІ.
165. 23. 24. съдід — съліпа: а не
смягчено. — лТднъ — днілпъ.
165. 28. прямо емк--предъ нимъ.
165. 30. па «трід: л несмягчепо; *
какъ и ксссъжжына.
165. 32. ід’сть. играть: новѣйшія фф.
неопредѣленнаго наклоненія на -ь,
вм. іістіі, игрлтн, и достиг. накл. истъ,
ІІГрАТЪ.
166. I. сгіпетьскып — ёггпетьскъпя.
166. 9. йі лвк.Ѵ въ цепр. текстѣ:
съ лвк.Ѵксткомъ. § 263. Прим* 2.
166. 10. сътрсѣіі: съ- соотвѣтствуетъ
дополненію: съ земля , употребленно-
му тоже съ предлогомъ съ.
166. 11. оустлкп: въ испр. оутолн.
166--13. 14. Собственныя имена нъ
Формахъ , ближайшихъ къ иностран-
ному. — сд постановлено впереди гла-
гола. которому принадлежитъ.
166- 15. рбклъ: причастіе. Въ испр.
глаголъ: іі {Геклъ ссп.
166. 19. ші|т.стн гь ;лобѵ: древнѣй-
шее выраженіе1, вм. испр. юумнлостп
ыіея гдь ш 8ДѢ.
166. 29. мшісеи: позднѣйшая ф. ім.
мосе, мосеи, носи. — дкт. досі|т. (вм.
дъсъі|ѣ): въ пспр. дкт. СКрІІЖАЛН
ібб. 23. напслнѣ(илп наііьсанѣ): древ-
нѣйшая ф. вм; наііііслпѣ
166. 21. ппедніл іійіі'і: р-д- и. е. ед.
ч. Въ испр. наппс ніе каііе.
166. 26. глеи АГГЬСІІЪІ КрІІТНфІ (вм.
ВрНТЛфЯ) ! ві> испр. ГЛАСЪ ЛІОДСІІ КрПѴАфПДЪ.
166- 27. 28. іи. глсд: род- пад. сь
безличнымъ яг.сть. Въ испр. пясть
гласъ § 201. Прим. 3.
166. 30. ВИНО: ВЪ пспр. НАПИКАТПСД
вінбмъ.
166- 36. потонкв: въ испр. подрііьвк
72.
167. 2. дціе ли Бе дша: въ иѵіір.
аціе же двшд.
167. 4. масло, и далѣе масло древя-
ное: слав. слово вм. иностраннаго елен
167. 5. тем'ІАПъ бѣлъів: въ испр. лі-
вднъ. Слнч. ф. темыянъ.
167.6. 9. жерцб—жьрі|емъ. жрець—,
ЖрЫ|Ь-
167. 13. кмѣшенв. смѣшснъі. отъ гл.
ыѣснтп. Потому стоить е вь причастіи
мъшеііъ. 86.
167. 19. оукроухи: позднѣйшее соче-
четаніе звуковъ хи, вм. — хъі
167.21. шгнптнвю: рус. ф. вм. огнп-
фЬПтІт В'Ь испр. оуЦДССТВ. й) (ОГПіІфА ,
вм. прилагательнаго. § 223.
І87
188
167. 24. к жерфо—къ жі.рі|о\. жры|і>у
167. 25. нмбть: оть г.і. итн-
167 30. приносите: народная , об-
ластная ф. 2-го л. мн. ч. на а, вм.
цпіноснтс
167. 33. даръ йсрхин. въ испр. ш
НДѴІіКЫііЪ. яки — л къ
167. 37. давите* род. п. ед. ч на
в. вм. я.
167. 39. принесешь: новѣйшая о. вм.
прпнесешн. — верхъ жнтъ: въ пспр а
маѵзткикъ жнтъ
167. 40 пергв вь пспр. {слсны
гласи *•’
168. 5. й перги* въ пспр. только;
й спрджиіихъ
16'. 6. переведено сь длтинсцоА
Вульгаты.
168 7. рдсмотрнтн, вм. ря^сиотрнтн
древнѣйшая «і» съ и , вм. позднѣйшей
съ т § 85. Прим. 4.
168. я. иже — аже
168. ю вь е'гвде.»янн : даже съ ла-
тинскимъ окончаніемъ: ні ЕсЬаіапіч. нже
с кремль: въ Вульг. фцкі еаі еаяѣгшп.
168, О. шБритсііо е — тетра единя *
нееогласбвано. Вь Вульг. ілуепіпт е»!—
ѴОІиТПНІ ПП11ПІ.
168. 10. 11. къ медТн власти* въ
Вульг. іп Лкчіепа ргоііпсі.т.
168.16. ВЪ^НОСАфІі ьЪ^НиСАфС
168. 18. уіінъі ы каменія невкряшепъі
ТрОН* ВЪ Вульг. ЛПИГНН .!• ІирІіІіЬчі 1ІО-
рліііів ііся.
168. 19. типы отъ лѣсовъ ноьъГ: іи.
Вульг. оі'іЬпрь сіе Іі^піч поя».
168. 20. рдсх" ' въ Вульг. япніріпя.
168.21 22. црккн. ш іірккн повд-
ніігііііая <і> нч-п, вм. древнѣйшей на -е.
16ч. 22. и же- -иже— пявходиішеоръ
в и ѵ переходятъ одн > г.ъ другое.
5 24. Прим. 2. Въ пспр. іілоуходоибсоръ
к^алъ причастіе им прош. вр. 'гла
гола. Въ Вульг. ІиІАіѣѣ.
168. 21. къ?д.*потса и кпссвтса: во.з-
врат. залогъ вь смыслѣ страдательнаго.
Въ Вульг, ГМІСІП1ІІП еі гиГегапІпг. § 179.
въ ІІРКОКЪ — въ црькънь
168.28. Книга Есвирь въ атомъ спискѣ
состоитъ изъ 16 главъ. Первыя девять
главъ переведены съ еврейскаго , а
Послѣднія семь съ Вульгаты.
Текстъ отличается многими народ-
ными. мѣстными выраженіями , с<«-
танлсіінымп подъ вліяніемъ нарѣчія
польскаго.
169 2 дціе си сд ірки в\оБрпіи !+ь
Вульг. яі іч-'ді рі.іееі.
169. 5. иьор^нтс по-: народное вы-
раженіе, равно какъ и 169- 8. н првион
БІІННЪі-
(69. 8. уто Г прошеніе е&с употреб.
лено въ видѣ члена. 280.
І69. 12. 13. ііросвя иод іі иисдь ши
опуЩень глаголъ вспомогательный
169. 11. «доернло: народное выра-
женіе. Въ Вульг. яі ге"і рІ;ѵ:иІ.
169. 15. дятн инъ проскоу мою. Въ
Вульг. пі <ІеІ П1І11І <ріо6 роьіиіо.
169. 16 дабъі пришелъ: ед. при двухъ
подлежащихъ, соединенныхъ союзомъ
о. дионъ вм. діпнъ
169. 2(1. оядотнС сицемъ: твор. ка-
чества охотницъ (въ кратк. а>? , им
кеселииъ, мѣстное реченіе, равно кашъ
въ другихъ мѣстахъ книги Еовиръ:
В(ііХШТіісд — возвеселился, «ХОТ*—песе
ліс. 8, 15. 16,
1Г>9. 21. пміклдннвфхеа т. е. іцмміа.
дающаго , какъ и въ другомъ ріѣстѣ
ПрНКЛАКАА (3, 5. 5, 9).
169. 22. прѣцпі. (вм. привянь) свою
_т. е. друзей своихъ; въ Вульг іппіоо-
ыіоя. Собирательное имя въ ед. ч„ вм.
простаго во мн 216. Прим. 1.
169. 26. рлсііовъдд; мѣстное реченіе,
вм. повѣдалъ
169. 32. За исключеніемъ Первыхъ
главъ, позднѣе исправленныхъ, тексіь
Іова отличается особенностями глу-
бокой древности. Текстъ этотъ пзв.іе-
ч<нъ изъ перевода древняго, краткаго
толкованія па книгу Іова, Олпмпіадоря
Александрійскаго и другихъ (см ркп-
Москопск. Чудова Монастыря. .ЛР 43;
пергаы. 1394 г.)
189
190
169. 33. 34. 35. Въ испр. текстѣ:
ёдл яремидрян діетъ Лкт-тъ ргцвшенъ на
вътръ; п наполни болтанію ѵрсво. Въ рук.
очевидна порча, оелюдал: въ испр.
«ІВ«НТд'а.
169. 36. 37. нин же никла же е’а же н
»я: испорчено. Въ испр. ііхже цикла
обль;а; не и тъі ли.
169. 40. глъ: род. мп- ч., въ зависи-
мости отъ дѣйствительнаго залога съ
отрицаніемъ. Въ испр. глъі-
170. 4. пръв'іс—прштіе—перкъе, т. е.
прежде, хлъиъ — холмовъ. — сталъса:
къ пспр. сгистнлса. — състронное: въ
испр. строеніе-
170. 12. сине: опущенъ указателъ
личный -ть. § 84. V.
170. 13. рд|ра: въ испр. нздъігііилъ
есн.
170. 16. бидъні: гм.бждъи: причаст.
ё»уД}Щ- вр., отъ котораго косвенныя
«і* БХД<ЯІ|ІІІ , , еждл.і|іллго , и пр. § 84.
Прим. 7. — праведникъ, по сербскому
правописанію, на концѣ ь вм. ъ
170. 17. до стъі: дополненіе къ гла-
голу втрѵетъ, съ предлогомъ до.
170. 20. шла , вм. пина , отъ гл.
пнптн (ппклтн) т. е. пикая, испивая.—
рання поенію: въ исіір. нкоже питіе-
поеніе оть гл. поити.
170. 27. іці|іетснл, т. е. соѵтеня н?-
иредлогъ; ірст- вм. съѵет или стет.
170. 29. р?ціірді|іенід: вь испр. ніц-
краіреніе.
170. 31. ;лпоііт.длн: въ испр. «осажденъ-
170. 32. непсъіташъ: <>тъ нецсъітъ ,
вм. иеіасыть.
170. 35. 36. прсстоаіі падаа, им.ііртдъ-
стоин падла, или пръдъстоіа н падла.
Въ испр. йкоже коснАѵалніікъ нлпредн
стоан падаетъ.
170.38. икоріцнкю: ошибкою вин.
п. нм. твор. икоріцною.
170. 30. великъ , по сербск. право-
писанію. вм. великъ.
171. 3. нсвселенъіа—ііе^ассленис. ие
иаселенние- Слич: кселсиііа въ смыслѣ:
населенная.
171. 0. стѣна : род. п. ед. ч. отъ
СТЪНІЦ, ВМ. СТѢНЪ. Ц
171. 7. оуслъішитъ: вѣроятно опискою,
вм. оусоушнтъ. Въ испр. оусвшнтъ.
171. 9 съѵеніе: въ испр. ііосѣу^піб.
171. 11. шбонмлнъ, вм. ОБЪнмлнъ: отъ
ОБЪнилтн.
171. 12. пародокъ вм. пародокъ, по
сербгк. правоп.— первое года: въ испр.
прежде ѵлса. Годъ въ значеніи времени
вообще.
17.1. 15. пожежеть, вм. пожьжеть дай
ііождьжеть, со вставнымъ д.
171. 19. Текстъ этой главы отли-
чается словами и выраженіями глу-
бокой древности; каковы на пр. лиѵеса,
къ накс, вт.д , поконь , ликота , ославь ,
притокъ, кцно, и др-
171. 21. прсііоашн вм. нръпоіаіип. —
иоуже, вм. ижжь: е вм ь по русскому
правописанію.
171. 23. йкерзп, т. е. отвергни - ста.
гл. отъврырп.
171. 33. аіітеса: вин. п. мн. ч. отъ
лні|е- Древиѣйіьая «і>.
171. 35. 36. Въ испр. по овесо се
;вілріе оу теве, траки аки воаовс адатъ.
171, 39. пиіава. вм. опііібл: описка.—
кѵпассъ: опискою нм. кіпарисъ.
171. -40. аже, см. аже, т- е. д.же или
кже (вервіе, веревка).
172.2. ліано — липно — зданіа: къ
испр созданіа-
172. 1- остри въ пспр. стрсмніінвю —
створивъ — сътворнвъ-
172. 5. ѵетвероншгоиъ: краткая ч>.
въ нлке : древнѣйшее выраженіе. Соб-
ственно: въ мертвецахъ. Еъ испр. въ
тартаръ.— пи всакивомъ: отъ кбсикокъ.
172. 7. шгор'стнкшп; въ пспр. тростію
н сітокін
172. И. Бъпла — бъш.іи.
17 2. 11. кдежеиш. м. къдеждешн: отъ
къдъти. дъ- удиояется въ ч>. дежд-.
50.. II ром.
172. 22. 23. і.цъіі|іі фѵннкъ: выраженіе,
указывающее на древность перевода.
Въ испр. фіиікіпстііі. Въ греч. <роп I-
(91
192
миг у^ѵг/. ксе же іілдклюірсс: сд. ч.
ср. р., им- всѣ іі^лнліофіе- Въ псправ.
кса же плавлюірла: мн. ч. ср. р. Въ
Греч. паѵ 61 тгЛ.<‘Т’ѵ'.
172. 23. 21. Въ пспр. не подіімніѣ
иожп едіінш оішібл егш-
172'. 26. краѵьвц вм. вражда: въ испр.
Брань.
172. 28. не глемы дввнлсж есн: въ
испр. іі Гдсиъімъ не оудіікилсд ли есн.
172. 30. Переведено съ латинской
Вульгаты. Не только заимствованы
многія латинскія слона, но даже удер-
жаны окончанія латинскихъ склоне-
ній въ словахъ заимствованныхъ.
172- 31. 6) дрсе — аЬ агсе. Замѣча-
тельно, что лат. с произнесено какъ
с. а не какъ ір
172- 32. 33. клстрл. протнкв клстрдсъ—
і.акіга, соіііга сачіга (лагерь). — къ В6Т-
сахдрл — а<1 ВеіЬгасЬагаіп: лат. Ь про-
чтено в, 1(і — т, і. — с.
172. 35. протіівв Н8ТН ветслхдрдыъ—
сопіга ѵіані Веііігасііагагп. Въ пспр. по
пані КеосддарѴи.
172- 38. кровь пдтокоу гро^діл н мор-
нд — яапдніпет иѵае еі іпогі. Слово ПД-
«окоу вставлено для объясненія.
173. 1. по легіономъ — рег 1е§іопея.
173. 3. въ ііднсъірѣдъ колѵдтъі — іи
Іогіеіч сопсаіеппіік. КОЛУДТЪНІ — сдѣлан-
ный изъ колецъ , откуда кольчуга-
Пансырь (нынѣ панцырь) заимство-
вано не изъ Вульгаты , а изъ язы-
ковъ романскихъ: итал. рапеіеіа, испан.
ранеега , древне-«ьранц. рапсііігё,* отъ
которыхъ нѣм. рапгег. Слрво ото соб-
ственно значить вооруженіе , покры-
вающее животъ; ибо происходитъ отъ
итал. рапеіа, пспанск, рап/.п, прованс.
раича, фраііц. ранне— животъ: отъ лат.
рапіех рапіігік. шеломъі: народная «і>.,
вм. шдемъі. § 29. Пр. 2- — нлрдднъі—
оічішаіі. — едііііомк кождо, вм. комоуж-
до — ііпіеиііріе. Кождо употреблено
здѣсь въ видѣ нарѣчія , какъ частица
несклоняемая. § 57.
173- 9- стрълнні|ъі — Іпітвв.
173. II. нд ндъ ІІЛХІІНЛЛЪ — міры
рнн тжіііпае. и нл сдіінъідъ мижін сил-
ИЪІХЪ — еі ыірег кіп^іііа.ч ѵііі ѵіііпііз.
173- 13. 11. мастеръ ^върн — Іівіоч
іпааі.чіег Ьезііае. Замѣчательно, что пе-
реводившій, вм. Іікіііч (въ пспр. текстѣ
’ Індіднвнъ), прочелъ іпіііч (внутри.
Слово: мастеръ, взято не прямо оть
лат. пі.іуілінг, а черезь посредство пе
редѣланной изъ этого лат. слова «нор-
мы , принятой языками новѣйшими:
итал. піаеьіго, древне<ьр. іпаічіге (откуда
новая «г>. піаііге), нѣм. ніеі-ч! г. — ^кѣрп
вм. ?Кѣря , древн. «х». род. пад. сд. ч.
173. 16. 17. н впрлкленѣ сложеиьмъ
къ легіонеръ н—испорчено . еі -реі игцеге
соіиііраіол іп Іе^іооіЬп.ч і'ріх.
173.21 улсть кою ірекл—р.н-.ч ехег-
сііп.ч іі'§іь коя (войско) въ значеніи
собират. имени.
173. 21 но гора, вм. по горамъ:
мѣст. над.
173- 22. по мѣстомъ смиренія — і еі
(оса Ііііннііа.
173, 23. 21. 25. Въ Вульг. еі сопі-
пюѵеЬапіпг. оінпел іпЬаЬіІапізд Іытапі а
юсе пнііііііиііпія, еі іпе₽.еди ІіцЬае , еі
соііі.чіоіір агціогінп.'-
173. 29. Переводъ Пророчествъ при-
надлежитъ глубокой древности: по-
тому что этотъ самый текстъ, вмііодѣ
съ толкованіемъ, извлеченнымъ изъ
разныхъ писаній Отеческихъ , извѣ-
стенъ былъ на Руси еще въ первой
половинѣ XI в., въ спискѣ попа У пи-
ра Лихаго, составленномъ, какъ зна-
чится въ его послѣсловіи , для Нов-
городскаго князя Владиміра Яросла-
вича въ 1047 г., девятью годами
прежде Остромирова списка.
Единство текста въ спискѣ Библіи
1199 г. и въ толкованіи на Проро-
ковъ, и заимствованіе перваго иль по-
слѣдняго явствуетъ: первое — изъ
совершеннаго тождества обоихъ тек-
стовъ; второе — изъ оставшихся въ
193
194
спискѣ Библіи нѣкоторыхъ призна-
ковъ .заимствованія. Такъ въ книгѣ
Пр. Исаіи , по списку Библіи , послѣ
словъ : н тѣскъ іГскоплхъ въ пень (5. 2),
заимствовано изъ означеннаго толко-
ванія: сшрн же (слово изъ ст. 2) по
жнд4і:ьскоу. іцврыіъіп кпногрл са нлрпѵеть
н «лодъіплі. съгрддпжесд къ ііііелнт.. іі хрдиъ
кжін. Гі тръгліпкъ КЪ ТТСКД МѢСТО н стлъпл.
Въ языкѣ перевода Пророчествъ
сохранились — не смотря На подновле-
нія писцовъ—слѣды глубокой древ-
ности, какъ въ выраженіяхъ , такъ и
въ грамматическихъ «нормахъ, воспол-
няющихъ древнѣйпіую славянскую
Грамматику Остромпрова списка, Из-
борника Святослава а іі нугихь пись-
менныхъ памятниковъ XI ѣ-
173. 31, 35. не курплоі|ъ: въ дру-
гомъ спискѣ: не коурплокііі|ѣ (вм не коу-
ріілокшр), т. е. изъ списка, писаннаго
Кириллицею, или Кирилловскими
буквами, въ противоположность Глаго-
литскимъ.— нлодниііра вм. кялдиинрв —
нокѣгород»: мѣстн. п.
173. 36. ѣ — и.
174.2. дсніБра : жж =Н4ш; бесешЬег.
оѴпнрь (въ друг. сп. оупнрЪ) лііхъін:
прозвище. Малоросс. упырь— вампиръ.
174. 3. вс®: въ друг. сп. кст..
174. 4. пророчество — пророчістко.
174. ІО. илродлхъ: въ испр. Меродлхъ.
174. іі. жллдлнь: въ пспр. Клллдлнокъ.
174. 15. вънь, вм. копь: въ пспр.
лршмдтшкъ.
174. 16. клгокоцанѴл: въ пспр. мгрд.
174. 18. съ сждъ гл^ьсктліі: въ пспр.
сосвдикъ сонрокііфнъіхъ. газа—-гр. уаё,п
(съ персидскаго)—царскія сокровища,
казна. — Въ греч. текстѣ: таѵ бие-
ѵшѵ іі}$ уаёР)?.
174- 19. кѣлше: продолженная ф.
преход. времени, какъ и въ другихъ
мѣстахъ.
174. 31. ги, т. е. господи- древнѣй-
шая ф. род. пад ед. ч., уже рѣдко
встрѣчающаяся въ спискахъ XI в.,
вм. господа-
174. 31. дыіьсыпиго: -сь не измѣ-
нено на -шь, равно какъ въ Супрасл.
ГУ-. 5 67>
174. 10. бллгосло: опискою, вм. благо
слово.
175. і. дд вадеть: ед. ч. при двухъ,
подлежащихъ'.
175. 7. сеоГіі.ііі . въ испр. клішіміі. §
.'206. Прим. 1.
175. 8. ілтре т. с. гілтсре: древнѣй-
шая ф. гни. п. ед. ч.
175. 10. дѣГіліі: въ пспр. едд. <отж-
тн — отъ ыти.
175. 13. нсіілжж, т. е. заставлю исчез-
нуть (ѵе? — переходитъ въ ніа; , им.
—ко? , въ винословномъ глаг. кд?іітн,
ііск.'ціі'то. § 3(1). Вь пспр. шпастоша—
ііоложю — пвстъі' опи<ательная ф. ни.
спусТошу.
175. 11. БЪІШІОфІІ (вм. БЫШДШТИ^.'дат.
самостоятельный. Древнѣйшая ф. при-
частія будущ. вр. §' 84‘. 11р. 7,
175. 22. сжпротнвлхсд- древнѣйшій
предлогъ сл 5 7,6. 3.
175. 31. пцмлглеть: къ продолжен-
номъ видѣ гл, о переходитъ въ д (вм.
ііопогдетъ). § 5і\ вредить—въ испр. ш
СлбыТЪ... , , , '.пюіігй-п-ѣт
175. 35. ШБетъиідтв (вм. оестъиілётс).
в опущено; ОБ-ветъшіти. § 38.
1'5. 36. щѣсть — іцъѣсіъ.
175. 39. шіовлііте къ іімеии: древнѣй-
шее дополненіе съ предл. къ
175. 10. шіьрѣстесд (вм оіірѣістесл):
отъ опрѣілтнсЖ’, съ вставкою й (§ 50.
П.) глаголъ опрѣтнея (т. 6- ойеретьса).'
(6 богъ: пни. п. ед. ч. (опереті.ся обо
чтд). Гъ испр оутксрдіітесж ш К?ѣ.
176. I. рджднглете—рл?-жнглете. Сл.
17 6. 3 рлждсгосте — рл? жсгос7е
176. 4. оусънлстс: отъ оусъпш , ВВІ.
бусъпііж. " **.'
176. 17, 27. дыню, вм. дьиьмь: древ-
13
195
196
нѣйшая ф. тиор- п. ед. ч. оіъ дьвь
Встрѣчается въ Іізборн. Свя-г. 1073 г.
176. 18 28. вехбръ: вин. и» ед ч.,
въ значеніи вечеромъ. Слич. разговор-
ное: ксчііръ. § 71. Прим.
176. 21. на рамъ: двойств. ч. отъ
рімо (въ отличіе отъ рай* рай-е не
рам-си-а).
177. II. рлсяю—ра;ст.ю.
177.13. распилю—разсыплю-
177. 22. іц-ссп — іцъ йсіі (съѣші).
177. 27 щідать — н?ъ «дать
177. 29. съ конм|ьмь. въ испр. со
исполненіемъ.
177. 31. вселеніи вм. въсслсііін: въ
испр. населеніи.
177. 32. ііогъібълъ правильно съ »,
потому что -тль тоже окончаніе , чтй
въ свирпм, купѣль, или съ измѣне-
ніемъ ні -аль, въ печаль. § 55. II.
179. 4. на ііодарипіе: въ пспр. оу-
гшдиаа
178. 11. к пдтоё иеждю дт.сатьма т. е.
въ 25 ос: древнѣйшая спнтаксич. ф.
§ 228.
178. 19. прямо — примо.
178. 22. Блы|іаі|ілса: род. и. ед. ч. ж.р.
178. 26. Навуходоносоръ: иначе нак-
ходоносоръ: въ испр. Паввходонбсоръ
178.33. 31. мѵѵитвла: въ греч. тѵраг-
ѵоі—собственно обладатели; вь Вулі.г.
іу'гаппі. падь — надъ.
178. 35. кнавд сграньскъіа: въ пспр.
киафі странъ. § 223 Прим. 1
178. 38. нгііатн —ѵплти-
178. 39. мкѵіітеле. им. п. мн. ч., въ
отличіе отъ вин. мн. ч. мвунтелл См.
178. 34, вслні|яіі — нслііціін-
178. 40. страпыііи: тоже, чтд страиь-
евъиі. См. 1'8. 35.
179. 1. нже — «же.
179.6. или годъ: вставка: тоже,
ЧТд ѴДСЪ. , _______
179. 7, 8, 9, 10. Это мѣсто, замѣча-
тельное по наименованіямъ музыкаль-
ныхъ инструментовъ , такъ значится
въ греч. текстѣ: аноібііге гі)? (ра>ѵ>і$
ті]9 СаХяіууоі, бѵріууо! те, чаі >ч-
Зараі, бар(іѵніі$ те, ма\ фпХтрріоѵ,
нсЛ бѵр<ра>ѵіаі , каі паѵто* уіѵоиі
роѵбіныѵ,
179. I I. полаштв — палаштж.
179. 16. гласъ гласъ.
179, 33, 34,40. 180.. ѣ, 4, 16, 32. Въ
греч. текстѣ эти собственныя имена
значатся такъ: -2і8рй;(, Мібах, Лвбе-
ѵауа>. Замѣчательно усугубленіе а на
образецъ род п. муж. р. ед. ч, пол-
ной Формы прилагательныхъ: авде-
нааго и нарощеніе звука с въ косвен.
падежахъ- анедпалгосд, вдеііаагоса; какъ
Христосъ, древняя ф. род. п. Христоса-
Впрочемъ въ греч. текстѣ ’гі/ібіѵауы
не имѣетъ на концѣ., звука ?.
179. 36. не послоужать (теперь бу-
дущее только) и не покаанаютсд - со-
чинены для показанія насгоящ. вр.
§ 183. Пр. 1.
180. 13. годъ—время.
180. 17. не тръБВемь (-1): въ пспр.
ие тревт. намъ (т. е. не нужно;. § 261.
і I рим. 1.
180. 23. кясто: въ пспр- ведомо.
180. 28. шпѵспя : въ испр. н;ияинса.
180. 29. рджді.^ягс — разолсіит?
180. 30. рлжьжвтсд (т. е разжжет-
ся), вм. древн. рлждьжетьед
180. 34. съ гаі|іні.ііі—। съ гаірами.
180. 36. 1Я|. з. въкръгж (ввергли),
іілдж (пали): древнѣйшія «>«». прош.
вр. въ 3-мъ л. мн. ч § 8 В Пр. 5
і80. 37. горжціа вм го^ацп, § 85.
Прим. 4. ,гд
180. 38. раждьна — разожжена.
180. 39. мжжа — м&жа: им. п. мн. ч.
181. 1. нждьже — іц жьже (сожегъ ,
изжегъ).
181. 4. гор.ырам. См. 180. 37.
181. 6 Блгословсстваіре: отъ Біаго-
словествіітіі.
181. 8. шБНлоуа вѣхъ: грецизмъ въ
С.-единеніи причастія настоящ. ар. съ
197
198
прош. вр. вспомог. глагола. Въ гр.
еъЗцѵаіі' ііцгіѵ.
181. 14. и* дважды опискою.
181 16. вляжладн: поли. ф. прех.
вр. отъ вълл^іітіі, къдлжлтн (входить).
181.20. донъжде— доньдеже.
181. 30. двбъ — дерево вообще ,
какъ и далѣе.
181. 38. Бъждрнн: въ испр. Бодрин:
д смягчено въ жд.
|81. 40. икните: пов. накл. нъ древ-
нѣйшей ф. (иначе оБііѣТб), вм. икните.
См. § 84. 1.
182. 5, 6. въ тракѣ вънк: въ пспр. къ
зллцѣ ВІІѢШНѢМЪ.
182. 9. ;кѣриіін» — звърнпо.
182. 11. Бъжре слово: нъ пспр., вм.
согласованія, Форма управленія: Бод-
рлгш слово.
182. 12. блддсть: отъ владж, кллстн,
откуда уже позднѣйшая ф. владѣти.
§ 85- Прим. 4.
182. 21. естъ: въ испр. стъ,т. е. сватъ-
182. 23, 34. съжллн сн, рлждллн сн
(вм. ргцжиіі сп) , сн ждлнтн , сн жалю:
съ дат. пад. сн , означающимъ отно-
шеніе къ лицу. вы. впн. с*.
182. 31. улѵл? краткая <і».
182. 30. пръио — приио
182. 10. нынѣ дат. отношенія къ
лицу.
183. 1. сив — Дат. отношенія къ
лицу. <й ^а;ъдснТн: въ пспр. © блъідъ.
183.3. трькіг древнѣйшая ф. род.
и дат. пад. вм. трькн, урькю.
183. і.тъікнь вм. тъіккл; отъ этой древ-
XVI в
ней ф. дат и предл. тъіквн См. выше
183.11,13. •
183. 5. оусъіое: отъ оусъхнжтн. —
кде: вь испр. внегдд.
183. 8, 9. ©немогдшбсв: въ испр. ціло-
двліетвовліне. (дшл вм. дшд) снова: род.
и. ед. ч., въ зависимости отъ гл. ©тл-
кддінсс*, сложеннаго съ предл. ©.
183. 16. иіііібВГІЛ: г вставное. Въ гр.
текстѣ: Ыгѵгѵі/.
183. 18. ыножѣв, вм. иъножис.
183. 22,24. то есть, въ 24-й и 21-й.
ДревнБпшія синтаксич. фф. § 228.
Год. пад. ед. ч. десате согласуется
здѣсь вь муж. р., а не въ женскомъ,
какъ употребляются въ дрсвнерус. пжть,
шесть, десжть- § 230. Прим. 1.
183. 25. Аіігед: ангеіі, вм. аггсн, по
гр. произношенію, по которому и (уу)
выговаривается ні: сравн. аггелъ и ан-
гелъ. — анген — Аууаіо?.
183. 30. сыі: краткая ф. сь сь мѣ-
стоименіемъ н: спи, сен.
Вообще о правописаніи всего этого
списка Библіи должно замѣтить слѣ-
дующее. Сверхъ многихъ новѣйшихъ
Формъ, выше замѣченныхъ , писцы
внесли въ эту рукопись ту новѣйшую
систему писанія, которая была усво-
ена писцами слѣдующихъ столѣтій.
Такъ они ставятъ V передъ гласными
(-Тн, -16 , вм. древн. -ни, -нге) , пола-
гаютъ на словахъ удареніе , хотя и
не всегда согласное съ выговоромъ ,
употребляютъ .запятую, дпорто’чіе.
Ь К ъ.
XXII. изъ перевода библейскихъ книгъ на русскій языкъ докто'
ромъ Францискомъ скориноГО.
/. Изъ книги Іова 1517 г. Сент. 10.
Заглавіе.
Книга скетого Ііош поѵнндссж еже
слокбть Новъ. фяіолне выложена
докторомъ фрліп|нскомъ скорнною спо-
ЛОІ|КЛ.
Богу Къ трошрі Единому Ко ѵ'тн ’ІІКо-
СІА86:
'99
200
ІЛ.ітерн его ІІрсѵтоіі Мирин кпо.ѵклле:
Всем Некссим сн.и, II стый его ккесеяТю:
Дюдем поснолііты кдоврому нднѵеиіію:
Гл. 40. и
Огькѣ!|ід же гдь КоІІоку іі^вурн ;
овлатііоё іі реѵе. Пръполшіі ілкоже то
мажъ кедра скоа , пытати пуду теве
ііспокъснмн: "Сдали неправый аѵн-
іінііін судъ мой , и погаиншн мене,
лавы ты справедливъ вѵннеіі былъ :
Пмдшіі ли силу ілко котъ, нгріімнііілн
подобный гласом ему. ”(Облъі|н іід
са красу ННЛКЫІШІІІІО во^дкигнися
ІІБУДН СЛДВНЫН НВЪКрЛСНЫЯ ОБЛеі|ІІСА
рІЦЫ. Роспрлш гордыя подрости скоён, і
ІІІСАКОГО ВПОрНДГО смири. Ко^ріі на-
ксе.хъ келпулюі|іііхсд гордынею нпо-
срамотн іі, и сотри іісѵстіікыа нл месте
н. Сокрын іі къпраху ккупе, іілііцл и
погруби ВЪГрОБеу,Н ІЛ СПОВЕМЪ ІЛКО СПЛ- -г
стнтя может деснні|л твоя. Се кегел-
моо-ъ ') ёго же сътворн с тобоіо, ссно
ілко колъ ілстн квдеть. Сила ёго къвед-
рдх его, Гі моць ёго къпупе урека ёго.
Съкруѵдё схвост скоТ ілкобы кедръ , г
жилы ілдер ёго споены сать, Кости
его ілкобы сопели медяпые, Хръсткы
ёго ілкобы доціькн желейные. "(Онъ
е поѵатокъ пуген кожнн , кто аѵн-
ннлъ ё ёго прппояшет меѵь ёго. Тому ,
горы кылііе наносятъ, н кси ^ксрн
дукрдкпые играютъ та. Подъ степомъ
Лпоѵнкдеть , къ сокрптостн тростнл
пл местехъ мокрыхъ. '(Оссіімбіь сте-
нкке степь ёго , ограддт ёго керкпе
• чтрка. Се высервньть реку іі непо-
днчнтсА , понъже іімдть падежу ілко
вплыветь Іорданъ ко встл ёго. Предъ
*) На ПОЛ. слонъ
оѵима ёго ілкобы адоіо ііметь н,
И острымъ КОЛОМЪ ПрОБОДбГЬ хра-
пы ёго:
"ІІѵивадеть моти вытягнутн адоіо
> , » • • . »
> лекпдо-аіідивервніо акяжешлн кцыкъ
его. ’ ііуи вложишь колце вноздрн ёго,
нлн жегломъ проБодешіілп ѵелюсть
ёго Змножнтьлнже ктов® прорвы скоа,
’іілн реѵе тли токъ смнрендя. ^лке-
"цілётли же плк с тобою ракетъ, и
Кіцисиіъ лн ёго врдвл место кеѵнлго.
ІІръльстіііпнлн ёго ілко іітні|іо, нлн
прнкАжепіъ ёго рлкынямъ твонмъ. "ііѵіі
ро^секдіоть ёго придтелн, нлн ро^де-
5 лать ёго кугіци. Нѵн іілполпіші верши
кожею ёго, нкормк рыкнаіі* главою
ёго. Положи нлнь руку свою. Наме-
тай іілііоіі, ііктому нсприкладан глатн.
Сеаво надежа ёго истоціаёть іі^рд-
’ ціимъ всемъ погывпеть : —
Конецъ.
Сконѵдлдса Книга сна, Стго Пока.
Спомофіно Бога къ троні|н единаго.
ІІокъленііёмъ Працею НКыкладомъ.
> ѵН^крлііного Мажа Влъклрскыхъ нд-
акдхъ Доктора Франциска, Скорнпііпл
сына Сііолоцкл. ^старомъ Месте
Пражской. Лѣта ІІонлрожеінио Гда на-
шего ’іс Хрта Сына Пожня, "ІЦпре-
ѵіістыа Декнци матери вожніі Марі и.
Тысеціііого Натсотого 'Ііседмагондде-
сет. Мі|а Септекрнл дна Десдтого: —
"Смаже то вудн Хвала Ѵесгь іІпіі-
клоііенне Съ юцем "Нсгымъ Духомъ,
з. Нынѣ "Нксегдл Пкъкък впкоё :
"Аминь;
2. Изъ Притчей Царп Соломона.
1517 і. Окт. 6. Гл. 6^ 1 —15.
Сына мон ёстълнже ёен слюкнлъ
*) На по.і. китъ.
201
202
^нірііётелА скоёго, ^акс^алѣ есн вѵу-
жего рѵку тксю. Осндлилсд ёсн сло-
имы истъ ткоіі ІІНЛТЪ €СН КЛАСНЫМИ
ретьмп скон ни. Прото утіііін ёже глю
сыну моіі, іісске самого кыскободи ,
понеже виллъ ёсп круі|ё Блнжнего тво-
его. Тети поспсиіь побуди ііріілтелА
твоего, медли сну 6'уимл тконмл, ниже
коэдремълють кежде твое. Докудсл
ІАКО ССрІІЛ /руки, II ІЛКО <• гпцл съ
гілъііні|€ ловъі|екы. "Ндн ко мрлкііёмъ
олѣіінвын, іцплменли пути іі, ннавун-
сл мудрости. Оіпыс исі’імліоть кожа
ННН ІІАВІІН ІІІІН кіЩа. Готвють совъ
влете БрАПІно , іісокнрдіоть кокрѣМА
жлткы нітовымеліі ІІЛНОТОМЪ ІАСТІІ.
'Ндоколѣ ЛСІНІКЫіІ СПѢШЪ , скороди
встанешь й сна твоего. Млленко
поспитъ мллсііько подремлетъ : мл-
ленко сложитъ руі|е твоё абы ііоспал,
НПрНДеТ НА ТА ІЛКО ПОСОЛЪ ШІ1|І6ТА ,
И ІАКО М<ІЖЪ кронный ВБОЖСТКО.
''Сстълиже нелепіівъ кудешіі, пріпі-
деть гіко і’іетотннк жатка гвоа, іінн-
ціета втеѵет йтске. Ѵсловѣкъ Бегунъ
ё мужъ ненотриБнміі, ходить съвсты
ИрѢКрлі|16іІііЫМІІ , морглёт ОТНМА , ко-
поѵеть ногою перстом говорить, ср-
цемъ ^лымъ мыслить ^лал , нпокса
уасы сидры ро^секдёть. ІІлтого нлгле
прндеть погывель ёго, н корздо со-
крушится нпевудеть нсцеленнА ёму.
Гл. 17, / - 4.
Лѣпшій е кусъ евхый хлекл ?радо-
стшо: нежели полонъ домъ поклрмокъ
съ сидромъ. Слуга мудрый влддетн
кудет надъ сынъмн Безумными, йпро-
МСЖЪ БрАТНН ЙУННВ ро/делнть ѵІЛко
нсъкушлётсд ^лато йерекро впецін
ОПІАНе , тдко нскушлёть ГДЬ БОГЪ
ерцл людскаа. > ^лын послушливъ с
іА^ыку льстивому , ймужъ фллиіикын
поволенъ € «стомъ лъжнвымъ.
Гл. 30 2 / — 2 9-
5 Тетыріі евть малсикн пл^емълн ,
нтиё евть мвдрснише надоксн мндрс-
і|іі ^емлп. Мрлвиё снемъ нсмоціііын
Йже СОБНрАІОТЬ ВО КрѣМА ЖАТКЫ БрАІіІ-
но свое, ^лётекъ плсма неенлноё
іо онъже полАгае каскадахъ гне^до своё.
1|лрд ІІ0Г.ЫЛКЫ ПАДСОЕОІО ІІСНМАЮТЬ ,
всегддже ополтаютса полками сконмн.
«КужеЛКА ПОДЪШІраіОІ|ІН)АСА ногами сво-
ими іакобы рукамА: ііжпкуі|иі къ по-
ІВ латахъ Царъскыхъ.
Въ языкѣ втого перевода Библей-
скихъ Книгъ видимъ образецъ Бѣло-
русскаго нарѣчія начала ХѴХ в. Въ
грамматическомъ отношеніи это на-
го 1 .
рг.чіе , въ предложенныхъ текстахъ ,
ничѣмъ существенно не отличается
отъ Велико-русскаго; но предлагаетъ
много особенныхъ реченій для Слова-
ря, частію мѣстныхъ, частію заимство-
ванныхъ изъ языка польскаго. Такъ
на пр. къ мѣстнымъ словамъ принад-
лежитъ колотъ въ значеніи исполина
зо
Дслпч. названіе народовъ Вемты . и
областное слово полотка — курганъ):
и'ІІіісведліііЁ ц’ко тяио ктип колотой?»;
въ испр. ^емнороднін , т. с. гиганты
^рожденные отъ Земли); нъ Вулг. еі
і&погаѵіі ірю.І іЬі япіі ^ідапіе^ , ІІрнтч.
Сол. 9, <8.— Къ заимствованнымъ изъ
польскаго принадлежатъ, на пр., слога:
клѵпотъ {откуля ллопоты) кіороі, прч-
58 сло кіл“«іІо, цегаіі—піесііау (отъ гл. пі₽-
сііас—не трогать), скарбъ—«кагЬ, и мн.
др. Напр. кто ербкролюкеііь іГ сей клопотъ
ѵііпііть услади своей; въ Вульг. сопіиі-
ЬаI ііошпіп ьііиоі <ри кесіаіиг аѵагіііаіп,
Ііріітч. 15, 27. седиті. но дктрехъ
іо дону своёго нтреслв; нь Ву.іьг. ?'і| ег
203
204
якіівт; нъ испр. на СТОЛЦѢ , Притч. 9,
14.— дисжслііем срамоту тбрпслъ рлднсіі
нехдіі свду; въ Вульг. еі апіесріапі ра-
Сіаіиг сотіитеііаіі) , і'кіісіііт йеяеііі ,
Притч. 17, 14.— иже нм.іт склрвы; въ
Вульг. ІіаЬте «Ііѵіііач, Притч. 17, 16.
Нѣкоторыя слова встрѣчаются въ
позднѣйшей, нынѣ употребляемой «кор-
мѣ. па пр. ссргд вм. оуссрі;ь: ико ссргл
уллтла въ но^драх скшіыі; въ испр.
икоже оусврдзр, ?лдті«ііі, Притч. 11, 22.
Правописаніе позднѣйшее русское;
особенно отличается смѣшеніемъ ѣ и
6. Относительно раздѣленія словъ
должно замѣтить, что предлоги, союзъ
н, нарѣчіе не и нѣкоторыя другія
части Цы , стоящія передъ словомъ ,
отъ него не отставляются. Большія
буквы иногда стапят< л въ началѣ и
да;ѣе среди слова безъ всякаго раз-
бору.
Скорина переводилъ съ латинской
Вульгаты.
179 4. слоквть: оть слоутн , слова.
<вполне — сполна.
199.3. ііосполиты—польск. ровроіііу—
общій.
199. 9 погднішііі: польск. цапіе—уко-
рять , съ предл. по.
199. 15. роспрдш повелпт. накл. отъ
Г» ш . ч до
роспрпнити. Въ Вульг. сіі.чррг^р.
199. 22. кегелмооъ: въ Вульг. Ве-
11РІІ1ОІІ1.
199 21. моі|ь—иоть, моірь: і| вм. у.
по нарѣчію бѣлорусскому.
199. 26. іддер — внутренностей: въ
Вульг. 401-ѵі іё.чінчіогіііп ерь.
199. 27. сопѣли: въ Вульг. ГкіоІ.іс
199. 28. доціькіі— доски, доіцечкн.
199. 32. подъ стснемъ: стѣііь—тѣнь,
въ муж. р.
199. 36. выссрснѣтѣ: въ Вульг. аіжог-
БеЬіІ.
200. 2. хряпы: вь Вульг. паг*.
200. 4. ’іітн: И сь вопросит. час-
тицею VII
. 33•• - < •«' ВЗ '/
200. І0. пдк: польск. рак. цс. іідкы.
200. іі. во;мсшъ: 2 л. оканчивается
въ этомъ памятникѣ не только на-нік
вм. -ши, но и------Шъ.
200. II. Слити, пред. ро$- вм. рду.
200. І7. 18. илиетдп навои: въ Вульг.
шетвніо ЬсЛі. не прнклдддн: въ Вульг
іірс ііііга аіѣіач.
200. 24. іірлі|бю: польск. рейса ра-
бота, трудъ.
200. 27. 28. Ѵстдроілъ Несте Ирак-
ской —въ старомъ городѣ Прагѣ: у вм.
къ побѣлорусски.
201. I. здпрпетел* —друга.
201. 2. 3. шсндліілсл: отъ гл. осидлн-
тиса, со вставнымъ д. вм. освлитиса,
оть сущ. сило, ендло—силокъ. Польск.
чіііііс. § 38. Прим. 1. патъ—нтъ, взятъ,
власными — собственными.
201. 7. тети — теірі: съ измѣненіемъ
і) въ — ѵ. поспсшь: повелпт. накл.,
ВМ. ІІОСИѢІПІІ, СПѢШИ.
201. 9. досудса: досуд; повелпт. на-
кл. оть добъітіі—вырвись, освободись.
201. І0. зрвкгі. — изъ руки.
201. ІЗ. кожа — вождя.
201. І6. иітоБыыедіг сокращено : иіто
бъі ииели. шго, по нынѣшнему раз-
говорному, вм. ѵьто или ѵто — нано-
томъ: нарѣчіе потомъ сь предл. на.
201. 18. идлейко , и далѣе цдденько:
народныя фф.
201. 22. /кронный — вооруженный
Изъ польск.
201. 27. коііоусть: ні, Вульг. іегп
рѵ<Іе. Слич. копати, коііыслтіі, и отгла-
гольное сущ копыто.
201. 30. нлгде—быстро. Съ полі.ск
201. 31. БОрЗДО—БОр^О.
201. 31. лѣГшіін—лучшій. Съ польск
нусъ — народная ф.
201. 35. поклриокъ — яствъ.
202. 2. фллшвкын : нѣм. Гаіясіі, че-
резъ польск. Гаічгуѵѵу или 1‘аіеогпу.
Н.'Г 1
205
206
202. II- кобъілк'ы: въ Вульг. Іосифа;
въ испр. іірь^н.
202. 13. ац-жздм: въ Вульг. ле)Іі<>: іъ
испр. ні|ісрііір.
/. Пос.чъс.ювіе.
ІІ^колёнТемъ <гі|д, и споспъшсніёмъ
сйл, н соиершёіГіёмъ стдго дхл. по-
веленіемъ ЕЛГОѴТННАГО ЦрА нвелйкдго
кіцд ікднд КДСІІЛнёкіІУД ксел всликТа 5
росіл самодержца. нБлгослокёніемъ
иресфёніілго мдклрТд митрополита всед
рВСТіІ. МП6ГII СТЫА Іірккн КО^ДКІЦДЕМІІ
кыкдха, ко црткаіоі|іемъ градъ москкь.
іііюокрестнымъ мѣстомъ, нпоксъмъ
градомъ црткд ёго. пдтеже кнокопро-
скеціёшіомъ месте когрддъ кд^днн
нкпределехъ ёго. іісТа кёл стыа хра-
мы клгокърііын црь оукрдшліне. утііы-
міі иконами іістымн книгами . іі со- 15 стка иеудтны книгъ,
сады, нріцдми, нП|ОУііміі цркокныілі
кеірмн. попредднТю нпопрлвнло стихъ
лилъ йкгі носныхъ ЙІ|Ъ. йпоГцложёнТіо
Елгоѵестіікыхъ црен грёусскіі ко цръ
градъ цл'рьётковАКшнхъ, келнкдго ьон- іо
стднтніід, іоустнніілнл, іІмнхаіілл ІІ-ое-
ОДОрЫ, ііпроѵнхъ БЛГОУССТІІКЫ І|Ар€ІІ ,
КЪСКОЛ ВрСМСІІД БЫВШИХЪ, НТЛКО КЛГО-
керііын црь нкелнкТн кн 55 ьікаііъ кд-
снліекнть кса расТн. повелъ стыа
КНИГИ НДТОрЖНІ|1Н КВПОКАТІІ. и къстыхъ
ІфККЛХЪ ПОЛАГАТИ. Ідлтырн, ІёѵалТА ,
НАНО столы, ііпроудл СТЫА книги, КІІіІх-
же МАЛИ окретошасд потрёкнн , про-
ѴІІІЖС КСИ рАСТЛЪНІІ ЙПреіІНСаіОІ|ІНХЪ
нендоууёныхъ сацінхъ ііііснскасныхъ
крецамъ, овоже нненспрлклёнТёмъ пн-
нівфнхъ. нсіё до'нде и црю велихъ,
онхе наултъ помышлжтн каковы і’ц-
о зм аі г,. Уо
202. 7. сіісиъ (т. е. с<нмъ): въ Ву-
Г. ІХІрІІІІІК.
20^. 0. злсѵскъ: въ Гулы. Іери.ччі-
. Въ испр. ХІІрОГріАЛІІ.
XXIII. ИЗЪ АПОСТОЛА, ІІЗДІННАГО ВЪ МОСКВФ ВЪ 1361 ГОДУ.
ЛОХіІТІІ ПСУАТІПАА КНИГИ, АКОЖС КГрё-
ксхъ, ііквспсцыіі , нкофрпгТн, нвпроѵн
ІА^ЫІ|€ХЪ. ДАБЫ кпрс СТЫА КИНГИ ІЦ-
ложнансл прдкеднъ. іітдко ко^вгцідё
МЫСЛЬ СВ(,Ю прсі||іёніиі МИ МАКАрІЮ
митрополита ксел расТн. стльже слы-
шавъ 55€ЛО КО^рд'дОВАСЛ. II КГОВІІ БЛГО-
ддренТе кондакъ і[рю гллшс, пко йбга
іцвъіііспТе приёмшв , и свыше даръ
сходл'іръ. й тако повеленіемъ КЛГО-
тестнпАго і;рл іівелпклго кіцл іівлнд
васильёвііУд ксед расТн , и г.лгосло-
ксніёмъ прссіренндго макаріА митро-
полита ндуліііа іцыскіІкатн мастеръ-
ВЛЪТО, 5А, 0С-
МЬІА ТЫСАІ|ІІІ, КЪ, Л, с, ЛЪТО гдрі,-
сткаёго- г.лговъ(ііына.е црь покелъ
оустронтн домъ шскоёл ІірКІАКД^НЫ,
іідъже пеудтнома дъла стронтнсА-
нІіеціАДііо ‘ длАіпе йск< нхъ цркн со-
кроішціъ дъллтелё, ннколы тюдотвор
цл гостаііъсклго дТакоііи іікдна
дорока дапстрй тінлофъёка мстнеллк-
ца нлсостдклсіГіе пеудтнома дъла
нкънхъ супокоснТіо , дондеже нндсо-
вершёнТе дъло нхъ іцыде. нперкъе
науашл пеудтдтіі сіа стыа книги ,
дъаніа дпо'стольскд. іІиосланіа со-
г.орнлл истаго аіілд Павла носланіа ,
ло клъто. цо, перкое , діірилл, къ, «іі.
НАП.'мАТЬ, пріікндг'о ЙІ|А ІШАНА ПАЛС-
крётд, енръть естхіа лавры, сокер-
шённже бы'ша , клъто г^о. второе ,
міртд, къ , д , днь , прндрхиегікопе
I о
307
208
АфдііАСіемнтрополнте ксед росіл впёр-
КО€ лѣто стйтельсткд ёго къеллкк
КССМОГКІ]ІНА НЖНКОНЛѴАЛНЫА ГрІ|Л одр
нсііл нетяго дхл. амн'пь.
2. Дѣяній Си. Апоспі. і.і. I, ст / — Н.
Первое оуво сло'ко сьткорнхъ 6
всѣхъ, ы ософнле. бтіжеплудтъ іс,
ткорнтнжс іі оутіітн. донегоже дііе,
;лпокѣдлвъ аиломъ дхомъ сты“? ііхже
іцкрд къ^несесл. прёніімже іі постдвн
секе' жива постр.ддліГііі своемъ, въ
мнб^ехъ истинныхъ ^ндменійхъ. дііьми
уетырн десл'тьмн йклаілса нмъ ііглж
ілже бцрткін кжТн. снймііже ііілды ,
іювелеклніе нмъ йіёросаліімл іісйлу-
уатііса. ііо ждати бвѣтокдніс йтее ,
ёже слыппете «мене. ілко ТЙліінъ
оуко кртіілъ есть кодою, і.ыте нмдте
креститися дхомъ стым, иепомііб^ѣхъ
сн дііех. опиже оуво съпіёінесд, въ-
прАшл'хн его глюіре. гн, діре вълѣто
се оустрддеиін црткТе інлеко. реѵе'же
(5
кнпмъ. нѣсть кдпіе разумѣти кременд
іІлѣта, ііже йі|ъ положи своею обла-
стію. но прінмѣтс сіілу ндіііёніу СТОМУ 2 ,
дху нлкы, іікудетеміі скндѣтеле въ-
іёрлнмеже, нвъксён іюдён ііедмлрін ,
ііддже допослѣднн у.смлд *)-, СІ*
рёкъ, ^рАЦПІМ НМЪ В^АТСА. НОБЛАКЪ
поатъ ёго йбтію ііхъ. ііілко в^нрд- го
іоірс баху ндііБо іідуціу ёму. нсёму-
жа два стдстл прённмн къоде'ждн ве'лѣ,
ііже іірекбетл, мужіе галнле'нстін ѵто
стойте ^рлціе наіІбо. сё іс, въуіесы'н-
СА ЙКАСЪ НАІІБО, ТАК0ЖД6 НрІНДСТЪ , г,г,
іімже оврд^о вндѣсте ёго ндуціа на
іібо. Тогда въ^кратниілсл, къіерлнмъ
йгорыіідрні|Асмь!А ёлеон,пжеёсть БЛЙ^Ъ
) Затѣмъ кнііьвнр ю'. кон^ , іідец®.
ути, ко;несснію.
іёрлймл субо'тѣ нмуцін пить *). ’Нёгдл
КНіІдбіІІД, ЕЪ^ЫДо'ніА НЛГо'рІНІІ|У, НДѢЖе'
БАхк прекывдіофе. пётръже, індкокъ
ІН(ОЛИНЪ , ідіірёд ііфТлГппъ іі оонл,
5 кдр'ооломёіі.іімлгоён, ііілкпвъ ллфебвъ
нсіімонъ ^ііло'тъ, інібдл ідкокль. спі
ксіі паху. терпяіре ёдіно душно мат-
кою , нмоленіемь. съжеплмн, нмрТіо
мтерТю “’іебвоіо іісъБрдтіеіоёго.
іэж глішЫиэ'и таі луЙ»
Этотъ Апостолъ есть первая изъ
книгъ, напечатанныхъ въ типографіи,
заведенной въ Москвѣ въ 1553. году-
Царемъ Иваномъ Васильевичемъ Гроз-
йьтмъ.4
— Правописаніе русское , не мно-
гимъ отличающееся отъ исправлен-
наго текста Библіи. Нѣкоторые предг
логи и союзы не отдѣлены оть слѣ-
г а;>;і д.ілі; и
дующихъ за ними словъ , какъ и въ
другихъ старопечатныхъ книгахъ.
Послѣсловіе очень важно для исто-
ріи Московской типографіи. Въ до-
полненіе къ нему прилагаются здѣсь
выписки изъ двухъ статей о печат-
номъ дѣлѣ («Сказаніе извѣстно о во-
обращеніи книгъ печатнаго дѣла»),
помѣщенныхъ въ одномъ Синодаль-
номъ Сборникѣ Х.ѴП в., подъ №.850,
л. 73 и 8^. Иванъ Грозный , думая
завести въ Мрсквѣ типографію , же-
лалъ «тако же бы въ царствующемъ
градѣ Москвѣ и во всей Росіп учи-
нити, ако же въ Грекахъ, и въ Нѣ-
мецкихъ земляхъ, въ Виницьи, и во
Ѳригіи (т. е. въ Фряжской землѣ , у
Фряговъ), и въ Бѣлой Руси, въ Лк-
товстѣй земли, и въ прочихъ тамош-
нихъ странахъ.» О типографщикахъ
сказано: «И ббрѣтеся нѣкто смысленъ
и хитръ къ таковому орудію (т. е.
къ печатному Дѣлу), Николы (Чюдо-
творца) Госгунскаго,.—• иже и нынѣ
зрится той дерамъ близъ Двора, Ц'1,'
*) Затѣмъ киноварью: конё, къ^ііесеііію-
>9
210
іева, внутрь самого Кремля града,—
у тол убо церкви діяконъ былъ,
ваніемъ Іоаннъ Ѳедоровъ сынъ, да
ругій клевретъ сго, Петръ Тпмо-
•ѣевъ сынъ , Мстиславецъ; пскусни
яху и смыслени къ таковому хптро-
у дѣлу. Глаголютъ же нѣцыи о ннхъ,
іко отъ самѣхъ Фрягъ то ученіе прі-
іета. Повѣствуетъ"же сл отъ нѣкихъ,
ко преже ихъ нѣцыи, пли , будетъ,
они сами малыми нѣкими и неис-
усныыи начертаніи печатаваху кни-
ц; послѣди же совершенна той Іоаннъ
а Петръ искусъ пріяста отъ тѣхъ
іреже реченныхъ Фрягъ.» (Л. 74).
205. 6. Вмѣсто Русъ, употребляется
о Росія , то Русія , что указываетъ
іа неустаноинвшесся еще правописа-
ііе новаго реченія. Слич. § 4. За-
мѣчательно также, что здѣсь, какъ и
гь предисловіи къ Синодальному сни-
жу Библіи 1499 года, вмѣсто Іоаннъ
Часиліевичъ, употреблено по древнему
і народному: Иванъ Васильевичъ,
205. 30. рдстлѣнн — попорчены.
206. 2. Во Фригіи , т. е. въ землѣ
XXIV. ИЗЪ БИБЛІИ
Изъ посвященія (тми описанія герба).
$рн сіа зиімсіііа кнджлте сллвіілго,
’Ііхже съдръжіітъ домъ ёго йкѣііа дав-
ІІЛГО.
I рА?«МѢІІ ІЛКО ИСТ8ІІС , ІІНСБС^ЪІіріІТІІІІІ.1
оѵсі.і властнѣй йшпрѣіі повѣсть тіі кто
иный.
Но мко достоинъ дѣлатель сноса заплаты.
иеі|іддді|іс здрдкіа ніікосд оутрдты.
Крѣпко побѣждалъ р.цліітпы.хъ съпостд
полки
І1рл?гоп4лъ СКОрОНЫ ДрАПѢЖІІЫЛ ко'лкіі.
IIёціе мо'жетъ
яціе къ поможс. . . .
2. Илъ предисловія.
Ксёклго ѴІІІІЛ ирлвослдвиыи ѵнтлтслю,
Гв 08 БлгоддрёнТе ВЪЗДЛІІМО МКО ѢДГО-
длтелю.
Сподобилъ оуво пасъ ліре инапослѣдокъ
лѣтомъ,
Погнати колю свою съыгішъйвѣтомъ
>о
20
Фряжской; писатели среднихъ временъ
замѣняли имена странъ и народовъ
подобозвучными названіями, встрѣчаю-
щимися у древнихъ , Латинскихъ и
Греческихъ писателей.
206. 16. 'л, е — тридцатое.
207. 5. Этотъ текстъ отличается отъ
исправленнаго нѣкоторыми особенно-
стями, изъ которыхъ важнѣйшія въ грам-
матическомъ отношеніи показаны ниже.
207. 7. о’иііже — мже.
207. 8. донегоже дие—даже до диё,
въ овьже.
207. 10. прёнпмже —
207. 15.
207. 1В.
віиіа “(Отл.
207- 21.
власти-
207
207,
207
пред ііііміі же.
ііовелевдше — повелъ.
оБѣтовднТе Ду’ее — оібѣіо-
ско’ю областію — в своён
?емлл — земли-
30. ілко — е’гді.
38. иже — Гіже.
208- 1. С860ТѢ |ІМ8І|ІН ПЯТЬ ---------- С8Б-
Бшти ни»і|іѴд пять.
208. 7.8. млтвою, іі моленіемъ — в
молитвѣ іі моленіи.
28
издлнііои въ острогѣ, въ 1381 г.
Късевремя люто и пл.лѵл достойно ,
Оуждслетса сіе зра срі|е б'гобонио.
”ІДкіі,\Ъ МНОГО СЪІІОСТЛТЪ МК|| ДіІі|ІНЫ колковъ,
Кѣсок'скііхъ ялклждеііін еретпуескндъ
полковъ.
Бг*ъ же положи въерце Б’лгокѣрнд кил^і,
Дл іімъ мкіітъ нлмъ дійе спсііы стезд.
КоСТОѴИЫД і)рквс врвсіііскомъ ІІЛродѣ
'Са же свѣтлость сіяетъ впогшекоіі
, незгодъ.
Презрѣнъ ко есть домъ сні ибо вплуа-
лѣ, и проч.
БыТ?п глава 1.
ІІСКо'ші СЪТКОрН ЕІ ИБО Н ?€МЛЮ.
х/мл.йже бѣ нсвндііМА ііпсоукрлшён.ѵ
іітмд верха Бездны, ’іідхъ бжін но-
шаіпесл ве'рха воды, м ре Еъ , дл-
вадетъ свѣтъ, нбы'сть свѣтъ, ’ііпідѣ
, Еъ свѣтъ іако докро'. Праздауіі Еъ
межда свѣтоіл и мёждэ тиою. Ннл«
14
211
212
Прдзлитатн ме'жи свѣти нмежи тмо'ю.
’ Нвіідѣ Бъ іако довро, нбысть ке'теръ,
нбысть Оутро дііь теткёртын. ’Нре'те
Бъ, данзведитъ коды, гады діііъ жи-
г, выхъ, іі птицы Лѣтаюіра наземлн по-
твёрди іібііѣн, нбысть тако, ’іісъткоріі
Бъ киты веліікіа , нксаки дшн жіі-
ео'тііы гл іаже іцведо'ша воды породи
идъ , нксако птііі|8 пернати породи.
юНвіідѣ Бъ іако довро. ІІвлкн л Къ
гла, растіітесл нмножіітссл , ііпапо'л-
іште во'ды ілже въмо'рѣхъ, нптііцы
даоумножлтсл на^емдн. ’Нбысть вё-
теръ нбысть оутро дііь патын. ’рётс
ій Бъ, даі’цведё з^емлА діііи жн'ки по-
роди , теткеронога и гады, іізвѣрА
^емліі породи, ііг.ысть тако, іі съ-
ткоріі Бъ, гкѣ'рд ^ёмныл поро'ди и ско -
ты поро'ди ііхъ іікса га'ды ^емліі по-
ао роди іі. іікіідѣ Бъ іако докро. Прете
Бъ, съткоріімъ улка поокрл^и пдшеми,
нпоподо'вію. ’Пдло’вллдаетъ рьівами
морскими, ііптіпрмн ІІБІІЫМН , іізкѣ'рь-
мн искоты, ііксёю землёю , нксѣміі
& гады пресмыкаіоциімнсА по^емлн. Нсъ-
тпоріі Бъ тлка. Поокрази Бжію съткоріі
ёго. Нижа іі жени съткоріі нх. Нкліін и
Бъ глл, растіітесл нміюжитесл ііплпо-
ліінте землю новладаііте ею. ’Іовла-
оДІнте рыбами морскими нвкѣрміі ііптн-
І|ЛМІІ нкныміі, нксѣміі скоты , нксею
Землёю, іІксѣмн гады пресмыкаіоцім-
мііса поземліі,- ’Пре Бъ, се да'хъ вамъ
велки трави сѣмеіінию сѣіоіре сѣма
ій ііже есть верхи землл кееі. ’іікса'ко
древо ііже нмлть ксевѣ пло сѣмснс
сѣмеппд , вамъ видетъ въснѣдь. ’П
всѣмъ звѣремъ земпы, іі всѣмъ птнірм
іібііымъ , нвсАкоми гл'ди пресмыкд-
ю ющемисд поземліі, нже нмлть всёвѣ
реѵе Бъ свѣт дііь, а тми ндретё ііоціъ,
нбысть кётеръ нбысть оутро дііь
ёдінъ. ’Нрётс Къ дакидетъ твердь
посреди коды, іівидетъ разлита.» по-
средѣ коды иноды, н’г.ысть тако. Нсъ-
ткоріі Бъ тке'рдь, нразлитіі Къ меж-
ди кодою, йже бѣ пбтке'рдТю. іі по-
средѣ коды, іаже бѣ нлтвердііо. Гніа-
ретё Бъ ткёрдь ибо. нвіідѣ Бъ пко
докро. нбысть ке'теръ, нбысть оутро
днь кторын. ’Прете Бъ, да съкерётсА
кода аже поіівсемъ , късовокиплёіГіе
ёдіно. іідаілвіітсл синія, нбысть тако.
Нсъерасл кода пже нанесемъ късоіі-
мы скоа іаниса синія. Іі нлретё Къ
сити землю, асостакы кодііыа ндретё
море іі видѣ Бъ іако довро. ’ Прете
Бъ, ддпрорастнтъ землл выліе тра-
вное , сѣібціе сѣма породи нпопо-
довію, ндрево плодовито ткорАціес
пло'дъ, емижс сѣма ёго вънемъ
поро'ди наземлн , нбысть тако, ’інз-
несё землА выліе травпо'е, сѣіоціс
сѣма породи нпоподовію іідре'ко пло-
довито ткорАі|іес плодъ, ёмиже сѣма 2
ёго кънемъ породи наземлн , іікіідѣ
Къ кіко довро, іівысть кетеръ нбысть
оутро ДІІЬ третій. Прете Бъ , дави-
дзтъ скѣтііла нлтке'рдіі нбііѣіі , освѣ-
іратн землю, н разлитати ме'жди г
днемъ іімёжди но'фТю. Пдавидитъ
къ^нл'меніА и въкремена , нвъднн и
въдѣтд. ’Пдакидитъ къпроскѣфёніе нд-
тке'рдн нбііѣіі , іако свѣтити по^ёліі
нбысть тако, ’іісъткоріі Бъ двѣ скѣ- '
тіілѣ келііі|ѣ свѣтило великое , къпа-
татокъ діін. скѣтііложс ме'нынее, къ-
наѵлтокъ ію'фн нзкѣзды. ’Ппостд'ки
н?і Бъ нлткердн НБІІѢІІ, ІЛКО СВѢТИТИ
поземліі, нкладѣти дііем* нііо'і|йіо. '
213
214
дшн жнкотна, нксяка трава зелена
ВЪСНѢДЬ, нвысть тако. ’ІІВИДѢ Къ вся
ёлііка сътворн, нс’е докра зѣло.’Іівысть
ветеръ, ивы оутро дііь шествіи.
Ки. Іова г.і. Ю. 5
Паки Фвѣціл гь нрете къюка Фок-
лака. н’іі, но препояшн ІЛКО М8ЖЪ
трёсла своа , въирошаюже та тыже
кіи Фкѣі|іліі. НеФверзн сада моего ,
ниже мни ннакотіі сътворншд мене , і(
ІІЛН ДААВНШНСА правдн. Или мыіні|а-
і несть нага, іілн гласо ілкоже онъ
гріішйіін. пріимнже высота іісііла,
къелдваже нкъуёсть 6клеі|нсА. Пасти
вдежёшн кольце кно'здрн ёго , шн-
ломже провертіішнлн оустна его. Къз-
глетъжелн тн млтнкын, іілн стрежётъ
кроткій. Съткорнжелн завѣтъ стопою,
ионмеіііііжеліі ёго рака въ'тнл. По-
нгрАсшііжсліі сшімъ ілкоже съптні|ею,
іілн свяжеипі н іако птица наполи.
ПнтаютлнжесА о’нёмъ страны, раздъ-
лдётже іігл^ыі|ы финики. Ксеже пла-
вліофее снндетсА , прннесёже ёдіно
1x3110 оііііікъ ёго, нвъкораклё рывлрн
ёго. Къ^ложніннже наііь рака, поне
кратка ёго пдтъ'лъёго, ііктомв некадн.
Пекндълъ ёсн ёго пеглемыхъ днкнлед
желгглы гнт.ке, нксАкогоже оукорнііка
смнрі. нвелнтлкаже оугасп, съгнонже
неттнвыд. ’Акі'е съкрыііже къ^емліі
кнт. въкапъ. лнтеса и вётёстіа непбіпі,
съкрыііже въземли внѣ, ііепокъмъ оуво
ілко можё десница твоа сити. По оуво
се ёсть звърь оутеве , траваже аки
волоке ілсть. Ссоуво ёсть крѣпость
ёго наѵрёсла ёго, енлаже ёго ііапвпѣ
трека ёго. Постлвн ко оііінбъ ілко
кннаріісъ, жіілыже ёго ілко оуже съ- 25 къзмн діііа мою ©мене, ілко оуне мн
плетёнысать. Рёкрлже его рёвра мъ-
даіід, хревётъже ёго желъ'30 льано.
Сже ёсть наулто зданія гііа, сътко-
репъ порагАііъ выти агглы ёго. Съшё-
же ііл'гора остра сътворн радость ѵетве- з
роно'го вътАрта'ре. ііовса’комъ древомъ
спіітъ, прирогозі» нтро'стТю іізёлію
бгорстиёшн. бсѣііяётже ёго древо
велико съльторлсльмн , іікѣа вёркід.
лціе кадетъ поконь небціатнтъ , оу-
покаётъ ілко прнразіітсА іорданъ къ-
оуста ёго. прё отнма ёго прінметъ
и, жестокъ выкда, проводитъ ноздрн
ёго. *ІІзвлетёшплн змія оудііцею, іілн
бсложіішіі огллкъ оноздръхъ его, или 4о своея, нрете, оуне мн оумрътн неглн
<5 есн, невонііінлнсА ілко оуготовнмпсА.
Пр. Іоны г.і. 4.
Псъжалн сн Іоііа жалобою вели-
кою Н СМАтёсА II МОЛіІСА КЪГКІІ, іірете.
<й гн, несёлн оуво словеса моа кѣ-
ша ёціе С8і|і8мй на земли моён.
ссго ради вари бѣжати къ-оарсіТ, злне
разамъ ілко млтнв ты ёсн іііредръ,
НТСрПСЛІІВЪ, Н МІЮГОМЛТНВ, іІрЛСКААНСА
О3ЛОБД УЛУбСКАХЪ. іііінъ влко гн
оумрътн негліі жптн. Прете гь къіонъ,
потто зѣло оуво рдзжалнен. ііізыде
іона іізгрддА, іісѣде прямо града,
іісътворіі севѣ К8і|іа нсѣдашс пбнею
о всѣіііі доіідеже видитъ тто кадетъ
града, нповелѣ гь къ тыквѣ, іікъзнііте
НАглАвбю іонѣ, давадетъ сѣнь ііагла-
вою ёма осѣнити іі ©зазлѣііііі ёго.
ііоврадовлсА іона отыіікѣ радостію
35 келн'кою. нповедѣ Къ трькн оутрепема
наоутрід, нііоадс тыква. ’Н высть ёгдд
кзынде елнце, повелъ -Къ вътра зпоііпа
жегаф8. И ПрІІрАЗіІ СЛНІ|€ ПА ГЛАВ8 ІОІіІІ-
118, НФІІСМОГАІІІССА. іІФУЛАВАІпеСАДІІІА
215
216
жнтн. нреуе гь Бъ къіони. зъло лн сн
ждлніпн потыккъ. прете іо'нд, зъло сн
жалю іідосмртн , ііреуе гь , ты оуко
поскоркъ потыккъ онёнже нъснса
трвднлъ , ннкъскормнлъ €А. кы 6к-
поіръ, нпогнке окноръ. дл лн непо-
ірАЖЮ ННІіеККІ.А ГрДДД КСЛНКЛ, кнемже
жнватъ множде двою нддесАте темъ
такъ, ііженепо^ндніе деснні| скоса
ніііііані|л и, ііскотн нхъ мнозн.
Евангеліе оть Іоанна, г.і, 1 .
Гла д. а. Кіідуллъ къ слоко ,
іі слово къ оу Бл, н Бгъ къ слово,
се къ ііеконіі оу Бл. Пса тъ кыіііа.
ііке^него ннѵтоже кысть ёже кысть.
Бтом животъ КЪ, ІіЖНКОТЪ къ скътъ
улкомъ. истъ ВЪТМЪ СКЪТІІТСА, НГМД
ёго іісо’къатъ. Кысть УЛКЪ ПОСЛАНЪ
й Бл , ііма ёми Іоаннъ. Сей прінде
къскъдътельстко, ддскъдътельсткзетъ
о скътъ , дл ксн кърв іімвть ёма.
Некъ то'іі скътъ , ііо даскъдътель-
сткаетъ оскътъ. Бъ скът ііетнп-
нын, ііже проскъірдетъ ксакдго улка
грАдаірдго къмнръ. Емііръ къ, іімнръ
тъмъ кысть, іімнръ ёго неполна. Въ
скод прінде, ііскон ёго ііепрідпіА.
Слнцнже прілніА ёго, дастъ іімъ ок-
ЛДСТЬ УАДОМЪ кжінмъ кытн , къраю-
ірнмъ къныа ёго. Нже нейкрокіі, нн-
йпохотн плотъскыа, піійпохотіі мажь-
екы'л, іі й Ба родніплсА. Іісло'ко плоть
КЫСТЬ , НКС6ЛНСА кііы. ’Н кидъхом
слака ёго , елл'ка ілко сдТнородіілго
ЙОІ|Д , іісполнь КЛГТІІ ІіІсТНІІІІЫ. ІО-
АННЪ скъдътельсткаётъ онемъ, іів’цвд
гла. сен къ ёгожеръхъ , ііже помпъ
грАдын, предомною кысть. ілко перкъе
мене къ. ІІйіісполнёніл ёго мы ксн
пріл'хомъ,нклгть къ^клгть. ’ІАко районъ
цоѵсёб данъ кысть. клі'тьже іистина
іс хілъ кысть.
^д к. Бгл ннктоже кндъ ннгдъже,
ёдіііороднын сііъ , сы'іі КЛОНЪ ЙУИ ,
5 тоіі ііепокъдл. ’Нсе ёсть скъдътель-
стко Іоаііііоко. ёгд* послашА жндоке
й Іерлнмд пёрел нлекѵты, дакъпро-
сатсго, ты кто ёсн; іііепокъда, ііне-
йкержесА інспокъда, ілко нъемь а?ъ
ІОХС. ’ііКЪІІрОСНіНАёгО, УТО оуко, іІлІА
лн ёсн ты; іігла, нъемь. прркъ лн
ёсн; іійкъірл, іін. ръіплже ёмз , кто
ёсн, ДЛЙКЪТЪ ДАМЫ ПОСЛАКІПНМЪ ны.
уто глеініі о текъ самомъ ; реуе.
ы> А^ъ гласъ копіюіраго кпастыпн, ис-
правите пить гііь , іакоже реѵе ііеділ
прркъ. ’ііпослднін, къхв й фарнсёіі,
іікъпросіініА ёго н рспіА ёма. уто
оуко крірасііін, аіре ты нъсііхс. ни
2оііліл, ііп прркъ; йкъірл іімъ Іоаннъ,
гла , л^ъ крцілю кодоіо , посредъже
васъ стоитъ, ёго кы пекъсте. топ
ёсть грАдыіі помпъ, ііже предомною
кысть. емзже нъемь а^ъ достоинъ.
25ДЛЙрѣШ8 ремень елпога ёго. сТд къ-
КНОАКл'рЪ КЫПІА, ОКОНЪ ПОЛЪ ІорДАІІА.
іідъже къ Іоаннъ кр^тд
^д, г. Къоутрънже, кндъ іоліііі іса
грАдвірд ксекъ. іігла, се дгнеі’і кжТн,
з° к^емлАіі гръхьі мира, еёй ёсть опём-
же а^ъръхъ помнъгрддетъ мажъ, ііже
предомною кысть, ілко перкъе мене къ.
І<ц некъ'длхъ ёго, ііо даакіітса ііілекн,
сегорлдн пріндохъ д^ъ вводъ кртА. ’іі-
35 скъдътёсткокд іодинъ, ГЛА. пкокндъхъ
дхъ сходдіръ ідко гблакъ епкее, іі пре-
кысть нлнёмъ. на^ъ некъдъхъ его. но-
поеллкыіі МА ьртнтн кодою, то'іі МІІЪ-
рсуе. ііднегоже оу^рннпі дхъ сходаціь,
Аоііпрекыкмоірыіл немъ, тбн ёсть кртАІі
217
218
дхомстымъ. ’іЩъ кндѣхъ,нскѣдѣтсль-
сткоклхъ, іако сен есть сііъ кжін.
д. Къоутрѣііже пд'кн століпе
іодинъ, іі йоуѵіікъ ёго два ноуэдѣк
ісд грлдкцід, глл. се лпіець кжін. і
ІІслышлстл ёго овд оууіГкл глюціл ,
ііпоІсѣ іідостд. осрдціьжесА іс нвн-
дѣвъа поссвъ ііднціа, глл нмд, уесо
іІціетл; оплже рѣ'стд ёмк. рлккп, ёже
глетсл скд^демо, оуѵн'телю, гдъ жн- і
кешн; іі глл іімд, прТндътд іі кндѣта.
ІІріндо'стдже и вндъ'стд гдъ жпкдіпе,
ноунего пресыстд дць тоіі. въже уасъ
ілко деслтын. Къже дндред врдтъ сіі-
монл петрл, ёдінъ йіівоіо слышлвшою •
йіолннл , ііпонемъ піёіпею. оврѣте
сен преже’ крдтд скоего снмонл, нглд
ём8. оврътохо месію, ёже ёсть скл-
^лемо хс. нпрнкедё ёго къісовп. Къ-
^ръкже нднь іс, ре, ты сен снмонъ
сііъ Іоаннъ , ты плрсуешнсА кнфд,
ёже скл^лстса Петръ.
^л, ё. Въоутрънже въсхотг. іцы-
тн кгдлнлёю, ііог.ръте фплііппд, іі глл
ёмК , ГрАДІІ помпъ, къже фнлнііп й-
КПОСДІІДЫ, ЙГрАДЛ дндреовд ііпетрокд.
бвръте Филиппъ НАО-АІІАНЛД, ііглл ём«.
егоже іпіед моѵсіп к^акоііѣ, ііпррцы;
оврѣтохо ісл. сііл іоенфокл нже й-
ііл?дре'о-л. ’ііглл ёма ііл«-ліідіыъ, йнл-
^лрёод може ли ѵто докро выти; глл
ём» фплнішъ. іірТпдн іівнжь. Кндѣкже
ІС ІІЛФЛПЛІІЛЛ ГрАД81|ІЛ ксевѣ, ііглл о
немъ, се въііетннз ііільтаіііііІ, кнемже
ЛЬСТИ НѢСТЬ. Глл ём8 ІІАФАНАПЛЪ ,
кдко ма зіілешп; йкѣцід іс, іірете
ёмз. прежде ддже невъ^гллсіі теве
фплііппъ , С8І|ІЛ ПО СМОКОВІІПІ|€ІО ВН-
ДѢХЪТА. ЙКѢЦІД НДФЛІІЛІІЛЪ, іі глд емй.
рлввн. ТЫ ёсн СІІЪ БЖІІІ, ты ёсн црь
іплевъ. йкѣірі іс, прете емз. ^лне-
ръхтн, ілко вндъхъ та по смоко вницею,
вързеіпн. воліііА сн оу^рншн. Игла
ёмй. лміінь аміпіь глю клмъ. оісслъ оу-
5 эднте іІво йкръсто, іідгглы вжГл въсхо-
ДАЦІЛ, ІІНІЦХОДАЦІЛ НА СІІЛ УЛУКДГО.
Описаніе герба Князя Константина
Острожскаго (209. 1.) и Предисловіе
0 (209. 15.) къ изданію Библіи служатъ
образцами силлабическаго стихосложе-
нія ХУ I в. Языкъ этихъ стихотвореній
исполненъ полонисмами; папр. 209. 12.
дрлпт.жныіІ, оть Нольск. бгаріег.оу, 4га-
ріеіііѵѵу — хищный, разбойническій.
Предисловіе въ самомъ Острож-
з скомъ изданіи озаглавлено такъ:
Си прсслоеилж скандій* , іі диостроу-
ное сьгллсіе, многогрѣшнымъ Герасимомъ
ддніілокііуеиъ състдклспо Г;к.
Двострочпычъ согласіемъ называют-
ся здѣсь риѳмованные стихи.
20 Текстъ Острожской Библіи, во мно-
гомъ согласный съ Синодальнымъ спис-
комъ Библіи 1499 г. , составляетъ
переходъ отъ древнѣйшихъ церковно-
славянскихъ текстовъ къ новѣйшему
исправленному.
210- ГЗ, Слич.съ чтеніями въ Парем.
« XII в. и 1271 г.
213. 5. Слич. сь спискомъ Вибліи
1499 г. и съ переводомъ Франциска
Скоршіы.
Удержаны многія Формы изъ древ-
нѣйшаго текста; напр. 213. 33. огор-
стіікшіі, 213. 35. іювоііь, 213. 40. оглдвъ,
214. 11. і.цно (См. въсп. Библ. 1499 г.).
214. 16. Вь Пророкахъ удержаны
многія особенности древнѣйшаго тек-
ста Ушірева. Напр. 214. 17. съждлнсн,
214. 33. а зіцлѣнін, 214. 35. трі.кн, 214.
39. аіісмоглшссл. іі аѵлакл'шссл дші сво-
35 са; 215. 8. множле двою нл десатс (См.
изъ рукописи У пира по списку Тол-
кованій на Прор. XV в., п по списку
Библ. 1499 г).
Текстъ Новаго Завѣта отличается
исправленіями , согласными съ нынѣ
принятымъ. Напр. 215. 12, Кихѵддт: бѣ
ю слово; 215. 15. шіуто же бысть сжс бысть.
219
220
Г*
(Г
Л
XXV. ПЗЪ БИБЛІИ ПО
китъ Ветхою Завѣта.
гл. 32, 1 — -20.
икш оулидлн ЛІшн.
Изъ
Исходъ
О I / м Р /
1. И кндѣкше люди, нкш оулидлн ЛІшн.
геи гнити с горы, костлшд людіе нл Лд_
/ 9 9 \ I 9 \
рфнд , и глдшл еліЪ: костднн , и (отвори
палій боги , Ггже поидЙтй пред паліи :
г • * О ,, е*»\|
Ліюікен ко (ей челск’ккй, нже изкеде идей
ГО земли Йгѵпетскі’А , не кѣліы что кысть
еліЪ. 2. Н рече илія. Л-іршна: нзлінте оусе.
рлзи злдтыд, иже ко оушесѣр женя кз.
іни)(з и дціерей , й принесите ко мнѣ , 3.
Й Іізашл ксн людіе оусеоАзн златы, иже
ьо оушесѣуа женя нр, и прннесо'ша ко ІІа_
рший. Д. II КЗА ГО рЪкя Йр , '
ига дѣлолія лнтылся, и
с > I „\
питаго , Н рекоша: сін
иже изкедоіна ч д из
5. ІІ видѣна Гіаршпя ,
хЛіад ёліЪ, іі пропокѣда
рюнЧ. 4.
и сліа
СОТКОріІ ИЛІЯ
і 1 V
вози ткон
Інлю ,
земли вгѵпетскІА :
созда олтарь прл_
Ларсона , гааголА :
праздника Гдень оутрѣ. б. ІІ швЯтренпе.
кака наоута'Ге, козііесё ксесожжені'а, и прннесе
жертвъ' спасёпІА; и сѣдошл людіе юти н пити,
и воста'піа играти. 7. ІІ речё Гдь і< ИІш-
исею, гааголА : иди ско'рш, еннди ГОсюд^ ,
вЕззакоііпоклиіа ко ліодіе ткон Гігже извела
есн из земли Вгѵпетскіа; 8. Престъ'пишл с
п^ти скорш , егсже заповѣдали ёсіі
соч'ксршна севѣ телца, и поклоііииыга
к пожроніа ем«, и р'йиіа: 9. Сін вози ткон
Інлю. иже изкедошл та пз земли вгѵлЕТ-
СКІА. ІО. II нынѣ ШСТЛКІІ ЛІА, И КОЗАріІКСА ГнѢ-
коня на на, потреклю й]ра: и сотворю та к
изыкя келикя. Ц. ІІ помолйсд ЛІшнсен пред
Гделіа Бгомя, и рече' : '
гнѣвомя ІІЛ ЛЮДИ ТКОА ,
1(11 113
і * , ,
инкою, и ліышцяо тксею кккокою ; 12. Дл не
14 } Л / } “ ’
когда рекЪт’А вгѵптАне, гллголюі|іе:
клкстколіа пзкеде погубити
иліг :
• х
елі»,
: кскНю Гдп нрііпінсА
•- , Гіѵз же іізкеля
зеліли вгѵпетскі'А крѣпостію КС.
когда рек^тя
с л^_
БЯ ГО-
/ > I и \ <
рар, и потрскііти нуз ГО зеліли. Оутоли
..1'°" -* ----- и литика -
словѣ людей ткоііуа , 13. ПоліаііЪкя Дв.
/ ’ I ' • , С X Хи
рааліа, и Ісаака, и Іакшка ткоа равы, нлпкі
кла.іса есн совою, й рекля есп к пйлія
гла: зѣлш оулшож^ сѢліа ьаше, йкш звѣзды
гнѣвя нросччі ткоед
вЪдн ш
ИСПРАВЛЕННОМУ ТЕКСТУ.
невесныА лиюжестколія: и ксю сію
» е і і, «
есн дати сѣліеііи и^к,
вѣки. 14. ІІ оулиіаостикікА
еже рече сотворити
землю ,
• »
іі ЮБда.
я і
юже ^клй
ДАЮТЪ “ ‘
Гдь ш йл'Ь ,
сконмя. із. II козкрлтнкіА ЛІоіісеіі,
I ’ . XI ' ' /Г ..
і скіідѢша
написаны
странъ йр, сюд^ іі сіодъ’ выпы написаны .
ею ко
горы, и дкѣ скрижали
егш, скрижали каліенпы
\ « і.іі
люделій
$
піиде с •
В р»к^
ГО йеною
’ л / Х 9 I
16. И скрижали дѣло БжГе выіпл. и напнеаніе,
написаніе Бжіе изклаііо на ....... 11
> I • ! /
оуслышакх ІнсЪса глася
оече к /Ншпсёіо: г
18- Н оече ЛІшпсен :
цііір шдолѣкатн , і
кѣжати: г" .....
винолія аза слышіѣ
шеса к полки, бузрѣ ч-елцл и лики, и козАрнксА
гнѣкомя ЛІожсеіі помрже из рЪк^ скоси
сокѣ скрижали, и сокръ’інн а под горою. 20-
И кзеліа телцд, егоже соткоон иа: сожже его
ко огіііі, н соч-ре его подровн^, н разсыпа
ёго по кодѣ , н напои ею сны Інз.іекы.
Лени гь , г.і. 2
1. Йіре же д^іна прннесетя даря жёрткъ'
Гд^, лі^ка піненнчіід да кЪдета даря
да козліетя на ню елеп, и козложитя на
ІІЛ '
Лнкаііз: жертва есть-
еншмя Яаріоннлія жерцеліа,
< ...
скриждле^л. 17. Н
людей кричаіріі^й ,
гласа ратный в полцѣ.
: нѣсть глася илчнилю-
х / і
ниже гласа ндчн ііаюг|іпѵя
но глася іілчііилюциі^я папиклтіісА
19. II егда привлижа.
1. Лціе же діёиіа прі
полнЪ горсть
іі несъ.
ЛаМАТЬ 6А
егсо: и
1110
жертва есть- 2. И Да лріііікёта ю к
' , іі козлюта ГО •"
лі^кіі пінеііігіны с елеемя ,
О \ 5 і
ел , и дд возложитъ
9 / / \
олтари: жертва кона
ПСА
I
гй жрецй
і “**“*
ъ’^аиІА ГдіІ, 3. 11 шсч’аііокя ГО жертвы
нгі и сіішлія епо : стое стыр ГО жёрткя
Гдііі^я- 4. Лціе же пріінесет'а да'ря жертвъ’
пече'нъ’ В пеі|ііі " ........... '
_ ...|і:.. ...... 1
лика <12
ЕЛаГО-
<ІА(И>
міѣсн пшеничны, ^л'Екы
е.іееліа, н опрѣсншки
печенъ к пеі|ін ш
прѣсны ссірдже'ііы с
полизаны еле’елія- "
х ‘ '•
рады даря ткон .
со елеемя п.
мниін а па оукрЪ^и» 11 козліёшн на и*
елей: і '
ГО огікі<|ід
,- 3. Ліре же жёстка ГО скок.
. . ліЖса пшеііична сліѣшанл
! п
ірѣ'сна да вЪд^тя : 6- И да разло-
, и Еозліеши на на
жертва есть Гд^. 7- гііре же жертвъ'
гнііс|іа даря ткон лііёка пшеііична с
слили да сотворена вЪдетя ; 8- Й пріінессгя
жертвѣ, юже аірс соткорнтя ГО сн^яідЪі
ліЖса пшЕіійчна сліѣшлнл
221
222
е кз жерцУ: 9- Й пристУшікз
дд ©ііліетз ж(ицз © жёр.
> \ > і і
Г ПЛЛІАТЬ СА , и дл козаожнта жрецз
оатаоь : поііношеиі’е кона' блдгоконТа ГдУ:
9. / _ / 4. / . » I
II СЫІІФАЯ
ёпо : стла стыуя ш приношеніи ГдУ. Ц. Кса.
кУ жёрч'кУ юже аціе приносите І'ХУ, не
'--------- ------’ ..... “* ’ КСАКЗ
да не принесете © шгф, еже при.
а ГдУ : на олтарь же дл не козііе.
б коню клгоконіа ГдУ. гі И ксакя
н да принесетз
ко олтлою, ,
ткы
нл <
10. Шстанокя же © жёрткы ЙаріонУ іі
*' ? ** I . т»г 9 г*
клгокоіГГд ГдУ. із Іі ксакя
/ I .. • I
КЛИПА СОЛІЮ дл фсолнтса: дл
ГЛ ДЛрѢ ЕЛШСЛІЯ дл при.
соткорііте кблсііУ: ксакя ко кклсз и
' .. -П. _ ' “
МСД'Л
носите ГдУ дара. 12. СО на ідткфкз дл при.
несете /
сЪтсл
I !
дара жерт кы
не составите соли заката Гдііа © же'ртка
БЛШІіуЗ, ко КСАК0ЛІ8 длрѣ вашелія дл при.
несете .ГдУ ІігУ кдшелсУ соль- ц. Дніе прнііе.
' 1 I 1 I
сеши жертка ® іідчаткшка жита Іда, но.
кы спрАжёпы зе.иііы клдсы истлдчены ГдУ ,
н прііііесёиііі жёрткУ © нлчлткокя жити:’ 15. И
дл козаТеііш ил ню елей,
» / і
нл ню лііклііз: жертка
сета жрёцз плліать
е.іеѴня, іі кесь лікапз
II ДЛ КОЗЛОЖИШН
ёсТЬ- 16. И дл КОЗІЙ-
5 \ / ’ 4
6А (О (Прджены^ с
СА : ПрИІІОГЯ ёсТЬ I дУ-
Левитъ, гл. 7, 1 21.
окна ііже ф престУп.
>, на-
1
/ •
ДЕііГи:
і
ІІ сен закона <
“I - I I „ .< ' .
стла стыуя сЬть' 2. Нл анкетѣ,
здкалаютз всесожженіе, да злколютз
окна нже ш преступленіи преда і деліа: и
крокь да (іролііотя нд стоалд олтард ш.
крестз- 3. И кесь тЬкз егсо да принесётя
© пени, іі чрёсла , и кесь тУка покрыва.
юі|іін оутрокУ, и кесь тЪкз иже на оутрокѣ,
4. П окѣ почки, и тУка иже на пн^я ,
нже на стегпа)[я, и препонкѣ иже па печени
с поикали, дл ©нліетз а. 5. II козііесётя
. / • і і і »
л жреца нл слтлрь , принося к коню
елгоконТа ГдУ ф преступленіи (ко) ёсть.
С>. Ксакя ліУжескя поля © жреца дл снѣсть
а , на лсѣстѣ стѣ да сііѢдатз а : стла
сты)ря суть. 7. Йкоже грѣр ради , тл'.
кф іі нрестЪ'плеіпА ради, закопа ёдиігл іі;ря;
жреца' ііже поліоліітса ф ііеліз, елй дл вУ.
летя. 8. й жреца нрицосАіі всесожженіе члкѣ.
чо, кожа всессжжеиіА, ёже понноента она-,
жерткы спасеніА, юже о,
оуксу поралеінд ради плнііесётя ю, и —
песета на жёрткУ укд.іені’д глѣкы © ліУки
I I ' > ! г 5 !
пшеіпічпы прАжсикі к
лизаны ’........
иіенУ с еаеелія :
і
да принесетз
лёніА спасительнаго
» \ і г і «
еліЪ да кйдетх. 9. И ксакд жертка иже со.
ткорнтсА кз пеірн, и ксакд иже сотко.
ріітсА на огіінірн, нлн на сковрадѣ, жерцУ
нже приноситз ю , толО» да БЬдета. ДО.
II ксакл жертка спрлже'иа с елееліа , н
нже ііеспрАжена, ксѣліз снфліз Даошнокыліа
коліЬждо ракнф дд кЬдетз. Ц. Сен закона
і ‘ і • 1 . 5?
:е прннесЗтз 1 дУ. 12-
(р п^и_
” ’ і
ёаёи, іі опрѣсііфкн по.
ліУкЪ пшенпчнУ елгё.
Оз
^0
ГКО»
: 14. Й д-' -.........—
ёдііігл © кіѣуа даршкз скопца оучасті'е ГдУ:
жерцЪ козлнклюі|іеліУ крокь
толей
ленТА
елееліз, н
13.
дара
^лѣкы ккасныліи
на же'ртвУ укл.
дл принесетз
жерткы спасепі’А,
да кУдетя, 15. II ліасд' же'рткы ра.
спасительнаго толіЬ да кЪдУтз, н
• і і , і
кя оиьже день плииесЬтсА, да снѢдатса :
/ V > * д
дд не фстлкатя © ііегф нл оутрі’е. 16. И
лі|іс шбѢтз БИдети , іілн колыіын пожретя
дара скон, кз оиьже ліре день жерткУ сбою
принесетз, да спѢстса, Гі на оутрі'е. 17. Й
шстлкшеесА © ліасз жерткы до дке' тре'ті’А.
го, ім огни да (ожжетгА. 18, Яі|іе же ыдын
сігбстя © ліАса к день третіи, не прі'н.
ліетсл прііносді|(еліУ ю, ниже блѵ&пітса ёлЛ:
ФСккериеіпе ёсть : дУиы же, иже ліре сиѣстз
© ніір, гр'Еуз пріііліетз. 19. II ліаса' иже
аіре прнкоснУтсА бса'коліУ ііечнстУ, дд не
СІіѢдАТСА, ІІЛ ОПІИ ДЛ СОЖГЪТСА: КСАКЯ ЧІІ-
стык да снѣста лілсл'. 20- ДУнід же ыже
аціе сііѣстз © ліасз жерткы спасеніА , иже
есть ГдУ, н нечистота ёгш на неліз, по.
гіікиетя дУшл она © людей скопу а. 21. И
дУша иже аіре прнкоснетсА бсакои БеірН не.
чистѣи, или © ііечистотьі члкѣін, нлн ©
, I I ’ X I • I
четкероногиуз ііечнетыуз, или ксакоіі ліерзо.
© ліася жерткы
погикиетз дУшл
сти ііечіістѣи, и сиѣстз
спасенТА, иже есть Гдііа,
та © людей скоііуз.
Числа , гл. 3,
1 — 20.
1. II сіа рож.ѵиі'А ^лршна іі ЛІФіісеа , в
день к оиьже глагола Гдь ЛІоисею нл горѣ
223
224
/ІекТпно, и поста,
н да
। . А | \ / ф /
ОТнлнстѣн. о- Н (Та плена сыншкя Яаош.
пнуя: іирксіиця Надакз, и йкТвдя, и §лп_
аза'ря, и Ілаларя. 3- ОТа плена сыншбя Яа_
ршннуя, жерцьі поллзлныа, імике сокериіпшаСА
рЪцѣ нуя жретн. 4. И скоичашаСА Плдакя
п Пы^дя пред Гделя , прііносАі|інля имя
огнь чьждь иред Гделя, ея пустыни Оі-
наіістѣй, ’і чадя не к'(і Гіля: іі жречестко.
кау^ баеазаря и Ілаларя го Паршноля ш.
цЕЛЯ СБОНЛЯ. й- И рЕче Гдь кя ЛІШНСЕІО,
глагоал: 6. Поили плела " ' ,
киши а предя йаршноаія жерцеля ,
слЪжатя елЪ: 7. 1] да стрегЪтя страны
Ёгш, іі сч-ражкы сыншкя Ііілекыуя пред скіі.
иі’ею сбидѢіна, дѣлати дѣла (кіінТн: 8. ІІ
I 5 I < . г. .. •
да уранлтя ксл сосЪды скіінін скіідъіііа, іі
стражвы СНШБЯ ІіілЕкыуя но ксѣля дѣашля
скіінін- 9 Н да д.існ Дебіты ЯаршпЙ крат^
ТКОЕЛЬ , II СЫІІШЛЯ егш жерцеля: к даря
дань! (Тн лнѣ сЪть ГО сыншбя Інаекыуя
10. Н Ааршна и сына Ёгш ііостлыніін над
(НИЩЕЮ СБІІдѢнІА , Гі ДД ураіІАТЯ ЖрЕЧЕСТЕО
(кое, іі кеа іаже оу олтарл й кпЪтрь за.
вѣсы, НІІОПЛЕлЁніІІІКЯ ЖЕ ІіріІКЛСА АНСА ОулрЕТЯ.
Ц. 11 ЦЕЧЕ Гдь кя ЛІШИНЮ, ГЛА; 12. И СЕ
АЗЯ БЗАуЯ ДЕБЕТЫ ГО СрЕДЫ СІіШКЯ ІНЛЕ.
кыуя, касѣстш кслкагш первенца ©нерзаюіра.
гш ложесна ш (нфкя Ііілекыуя , ГіскЖшні'а
нуя к^д^ч'Я, іі да кз'д^тя лнѣ Декітн: із.
ИіііѢ КО КСАКЯ ПЕрКЕИЕЦЗ, КЯ ОІІЬЖЕ ДЕНЬ по.
/ / і 1 1 ' а '
ккуя кгАкаго первенца кя зеллн сгѵпет.
СТ'ЙИ ШСТІіуя (ЕН'Й КГАКагО ПЕрКЕІІЦЛ ЙО
Ііміі , ГО члкѣка до («ота лнѣ да бъдЪ’тя:
азя Гдь. 14. II РЕЧЕ Гдь КЯ ЛІФІКЕІО кя
, / о 1 / /
1 пъ’стынн Онплнстѣй, глагола: 15. Согаддаіі
і сыншкя Лекіііныгя по долшля отечества іігя,
/А / е* /
- по (окдиміи ііул , по рожденію н^х: ксдкх
1 лЪжескя поля ГО лц’іл единаго и кьішше да
I « ' л н / •
I- СОГЛАДЛЕТЕ ІіуЯ. 16. II СОЧТЕ ІіуЯ ЛІШНЕЕН
[ н Ларшия пскелѣіГГеля Гднилія, іакшже по.
г КЕлѢ ИМЯ Гдь 17. II КА,уЙ (III (ЬІІІШКЕ Дс.
2 кіііііы ГО Гіленя нуя : 18. Гнрсшнз, Кладя
р и ЛІерарТ. и (Та йлипа гынаікя Гнмш.
к іін^я по (онмфмя нуя : Локепі и ОемеіІ.
•' 19 II (ІІОКЕ Владсьы но гоіілфая пуя .
Лжцамя іі Ікаара , Хек^шня н ШзТн.ія IX).
II (ьііішке ЛІЕцарТны по гопашлія іі^'я : Ліо.
ШЛИ Н ЛІйіІ : (Тн (5ТЬ (ОІІЛІП >ІЕБІТ(ТТИ ,
I • I «
по долішмх о’пчесткъ
I. Книга Ездры, г і. 6 , 1 — 5.
1. Тогда' Дари і^ь пскЕл’к , Гі нсклша
к кннго^аніітЕльница^я , нд'к'жЕ сскрокѵціе
лежіІтя б йакѵашіі'Іі. 2. И шкр'ІічЕГА ко
Йа.іД'Ь град'6 Ліндіііекоая к палатѣ гла_
/ » 7 » ./ ! Ч. * /в
кпзна едина , и по писано къ к інн на
ПЛААЧ Ьі 3. Кя лѣто ПЕЦБ0Е ІІѴ^.1 І^А, Кѵ^Я-
і^'ь покелѣ ш долѣ БжТи ІІЖЕ КО ІЕрЪ'га.
Лпліѣ: до'л'.я да (озиікдетга, н ліѣгго ндѣже
жр^тя же^ткы: Г положи ліѣр’ кькоты аа_
кштя ше(тьде(атя , ніп^ота' Ёгш лакштя
ШЕ(ТЬДЕ(АТЯ : < II стѣны КлЛІЕННЫА ТКЕО-
дыа Т(иі, іі стѣна дрЕБАіілА едина , нждн_
кеіне же ГО доа^ црка да длстса, 5. ІІ
сосуды доліЪ’ Бжіа заатыА н срекрАііыА,
нуже ПакЪ^одоносовя еза ГО доаіЪ’, нже ко
Іе^саамлі'к, н прнпесЕ н)(я к Вакѵашня, да
ГОдадЪтсд, н кнЕСЙтСА. к доля нже ко Іе.
^(алнмѣ, на лѣсто . Гідѣже и ііостаклсни
к ДолЛ Кжін.
Іовъ,
тгг I
1 СЭкѣфлкх же
рече: 2. &д.< прЕлЪдрбні дастя ГОкѣтя оазЬ-
леня на кѣтря; и наполни колѣзіню чрево,
3. (Ѵклнч.іа глаголы, нлііже ііе подок.Іетя, н
ьіокесьі, Ііѵже никла польза; 4. Пе н
» I , • \ I I
ли йыніаля есн страуя; сконч.і.ія же
глы такскьі предя Гделія; 5. Покііііепя Ёсн
глшмя оустя тконуя , іінжЕ разсудили Ёсн
глаголы сі.ілпыуя- 6. Да шканчач я та оустл
ткод,, а не азя: и оустпѣ ткон на та
ксзскндѣ'маьсткъ'ютя 7. Что во; еда нер.
кын ГО члкѣкя рожденія есн ; нлн ііре'жде
/ } / 1 \ _ Д \ / ... ГГ..|
к сокѣч’іінка ТА оуло.
' ЩЙІІДЕ
же іі<
ЖЕ II
гл. 15.
Йл Тфаз я зО, а а а н Г ч' и и я.
ты
епі
ѵолаішкя (гЪ'етіілеа ееіі; 8. 11лн (тлсе'нТе Гдііе
" і .. \ >
СЛЬНІІДЛ’А
тцЕки Бгя ;
прЕліъдроггь ;
ЕГШ
> \
ЕГШ
есн ; или і
и на та (Ёдііпагс) лн
9. Что бо кѣсп,
вѣлы; пай что разЯмѣешн ты.
\ с I » (
лы (не раз^лѣеля): Ц). И старя и дрекеіі»
есть к пася, старшій ГОца ткоегш деч-
225
226
ліи. ц. ЛІллш , ш ин)(же_ согрѣшила есн ,
оірзклсня ёсн, келлій кьиие ліѣры возгллго.
лаля кіі. 12. Что' дерзостію кьість сердце
твоё ; или что кознссостѢса очи твои;
13. Шкш мрость изрыгнула есн пред Гделія,
йзнёслз я:« есн йзоЪста такова словеса.
14. Кто во сый члокѣка мкш вЪдстз не.
порочена; или лкн вЪдъі|ііи праведника рож_
дёнз іі’ жены; 15. Яі}іе ко сты^з не вѣ.
опта, нво же нечисто пред ііиліз, 16. Вол_
лш паче ліерзскіи и нечнетын ліЪжи , піац
неправды іаноже питіе. 17 йозкѣшЪ же тн,
послыпліі ліене, иже нынѣ ыідѣр, возвѣціЪ
тн, 18. Иже преліЪдрі\ реіЛта,. и не оутд.
нша о“цы нр, 19. ІІліже единыла дана
кьість зсліла, н не плііде нноплеліенннка
на на 20- Все жнті'ё нечестиваго ь по.
печеніи, лѣта же изочтенл дана піанолѣ,
21. Отрава же е’гш во оушесѣр ёгш ; егда
лчнііта оуже в лпірѣ выти, тогда прі'іідета
нл'пь іііізкраі|іені'е. 22- Дл не в’брь'ета ібвратн.
тиса © тліы : (осуждена во оуже к рЪки желѣ_
Л 9 / « * / /
за, 23- Оучиненъ же есть в крашно нелсы-
теліа, вѣсть же к севѣ, мкш жде'тк плдеінд,
день же теліена прекратите сго'. 24. Бѣда
же іі скорвь овнліетя ёго , іакоже косна.
' ' ' ' • '
чдлніікя нлпредн стоан плдаета. 25. Гякш
козкссе рЪцѣ на Гда, пред Гделіа же
Вседержптелелія шжесточіі кыю 26- Течё же
протнкй ёлЛ сукоріізною ка толірн уректа
ірнта скоегш: 27. ІЙкш покрьі лнце ,ское' тъ_
коліа скенліз, и соткоріі оліетз на стё.
гнаѵя : Сикала же ігш сукрріізна). 28- Да
кселнтсА же ко град’кук пъстыр, кнндетз
же в долей неііаселёііпыА: а ілже, оші сѵго.-
' >...... і „ і і '
токаніа , ищи шнесътз. 29. Ниже сокогл.
тнтса, ниже шстанетя иліѣніе егш: не нліать
положити в зеліли сѣни , зо. Ниже' нзвѣ.
' ' г » х • I
жита тлчы: прозАвеше егш да оусЪнпітя
вѣтра, іі дд ©падети цвѣта ёгш. зі. Дд не
вѣрите , мкш стёрпитз : тціётндА во
свъд^тса ёлі». 32. Посѣченіе е’гш прежде часа
рдстлѣетя, и лѣторасль ёгш не шклііетке.
иѣста. зз. Да швиліаня кЪдетя акоже
недозрѣла* мгеда прежде часа, да ©па.
дети же акш цвѣта лідсличіа. 34- ПослЬ.
во нечестиваго сліе’рть: огнь же
доліы ліздонліцека. 35. Во чре'кѣ
--------------------с..... (кЪдетсА же ёліЪ
шестко
/
пожжете
же пріиліета волѣзніі , ск ,,
Л / 9 \ / /
тіретл, чрево же егцд понесетъ лесть.
Іовъ, гл. 10.
же і5кѣі|ілкя Гдь, рече' ко Ішкіі
2. Нн. но преполши йкш ліЪжи
У ' ' ' „ ,
вспроиіЪ же та, ты же ліи ©кѣ.
цідіі. 3. Не ©тверглГі сііда ліеегш, лиіііши ли ліа
ннлкш текъ соткоршл , разкѣ дд слбнііпіга
пракдика ; 4. &да ліышца
или
же
честь швлецысА. 6. Пъ’стн же йгглы гпѣ.
’ 1 * ' _ ' «
КОЛІЯ , I
1. Паки
нз овлакд :
/ л
чресла ткоа:
тй есть НЛ Гда'
глдсолія на него греліншп; 5. Пріилні
высотъ и енл», ка еллкъ же
II 6
и согнон нсчестивыА
внѣ ККЪ'пѢ, I
9- Ііспокѣлія
спасти, ю. Но оувш
' - і > і1
аБі’е.
/
и лнцл
;, йкш
’ / , I \ „
іі ксаклго оукорптелА слііірн, 7. Ке.
лпч.ікл же оугасіі. ’ -------" -------’ " “
8. Окрый же к зелілю
“ ' і . , і
"р везчестід исполни,
ліожетя десница ткоа
сё звѣріе оу теве, тракъ ак'и волокс іадлта:
11. Ое оувш крѣпость ёгш на чрс'слѣр, сила
же ёгш на пЪпѣ чрева. 12. Поста'кн оніивз
йкш кппаріея , жилы же ёгш ( мкш оуже)
сплетены сЪть. 13- Реврл ёгш, ре'кра ліѣ.
дАил, брекета же ёгш желѣзо сліано.
14. 0 іесть начало создлніа Гдна : со.
ткорёия порЪгапя выти йгглы ёгш. 15. Воз.
піедз же нл горі> стрелпіннъ'и) , сотвори рл.
дость четкероишгилія к тартарѣ. 16. Под
ксАкиліа дреколія спита, пои рогозѣ и трс.
стТп и ситовіи. 17. ЦІсѣиАютз же над
стТп
ннлія древеса велика с лѣтордсльліи, іі
вѣтви ндпольныА. 18. Д<(і.е вЪдетз навод-
неніе, не шінйтити . Оупокдетя , мкш кнй.
детя Іордана ко оустл ёгш. 19. Но око
ское козлити его, шжесточнксА проднодкитх
/ л I ' а
ноздрн 20. Изклечешн ли злііа оуднцею,
ИЛИ ШВЛОЖНШІІ оуздъ Ш ноздрѣ^я ёгш. 21.
Іілн кдѣжеиін колце к ноздрн ёгш; шйлолда
же прокертинні лн оустнѣ ёгш; 22- Нозгла.
голета же ли тн с люленіеліз , (е'ілй )
с орошені'еліа кроткш; 23. Ооткорнта же
лн завѣта с тобою ; поііліешн же лн ёго'
15
- ’
227
228
рднл кѣчнд; 24. Поигравши же л
іакожс го птицею, пли скажшін
С мимъ,
9 \ С»
его іакш
*_
крдкі'А дД:тиі|іЯ; 25. Піітлютса же лн имя
авыцы, іі р.ізд'клАюта ли его Фнііпкінстіп
народи ; 26- же плакаюіраА совракіііесл
не подйлЛ'та кожи еднныА ошива егш, и
коракліі рыкдрен главы ёгш. 27- Возложіішн же
ли н.інь рЪкУ, коспомАііУка Брань кыкаюіръ'ю
нд т'Іёлѣ ёгео; іі ктомУ дд не нУдета.
нд г'Ііл'Ь егф; іі ктомЪ дд не
103.
Гдн Еже
/ 9 X . X 9 г.
БОзкеднчиасА есн з’клш : ко ікпок'кда.
и і. келелѣпотУ фбіеклса есн, 2. Фдѣ_
- 1 / О
> пбостн^адіі ііко
кожУ: 3. Покрывали кодами прекьі-
Изъ Псалтыри, псал.
1. Блгослоки дУіп'е моа Гда.
/ о
А 011,
нТе
АКСА СкѢтОМа МИШ ризою ,
ОІ ) ГІ Іо
(Л К(0
(П^ешіАА (коа, полагали облдкн на кес^ож.
дені'е ское , уодахи на крилъ кѣч'реию : 4.
Ткордн Лггелы сГхоа дУун, и слУпі свод пла-
мень огненный: 5. Цісііокдаи землю на ткер_
дн еА: не преклоніітгА к вѣка кѣка.
6. Бездна инш риза шдѢаиі'с ед, нд горауя
стаиУта коды: 7. 69 здпреіренТд твоего
покѣгнУти, іо гласа грома
атга , Г
пола , к ліѣсто ёже
9. Предѣла положили еги , егш
дУ'ГЯ , і
10. Посыллаіі источники к
средѣ гори прондУта коды.
ткоегш оуко.
8. йосуоДАТа голы и низуодАтя
' 1, л * / 9 \ п
нмъ.
/у
не преи-
зелмю.
по.
есн
Фгноклла
егш же
\ » I I
ниже еократАЧТА покрыти
............... і декрета,
1). НДПДАЮЧ'Х
КСА ЗК'ЁріІ ССЛІІЫА , ЖДЪЧ”А ОІЫГріІ Б жд'ж.
діі сбою. 12. Па тыр птицы иесііыа при.
ыіч'аюч"А: Ф среды іымеіііА дддатз гласа.
13. ІІапаААн горы іб прекыгпреіпиіуа сконуа :
«• ' ----||ДГЦІГНІГГА 3|Л(ДА.
I о 1
гкотшма, и злака
извести ;рл'Ека Е&
ксилита сердце члкД:.,
елеема : и ул'Ека
16 НаеытАЧ’СА
подьскда , кедри Лі'каіісч’Тн и уже есн
17. Тдмф птицы когігітздатса, ‘
. ф плода дѣля ткоііуа
14. ПрозАвдАи чрлеУ
114 СлУжкУ ЧЛВѢкфМЯ ,
земли: 15. И кино
• і х
НЛ , ОуМаСТИТН ЛНЦС
сердце чакѣка оукрѣпнта.
древа
наеддила :
- • I I I ' , а
іршдиво жнлиіре предкодительствЪстя ими.
18. Горы высокі'а еленемя, камень прнкѣ_
ниіре злацсмя. 19. Сотворила есть лУнУ
Окѵмиіі ,
Ш Бгд і
і
враіІІДСА ,
23. Г
дѣланіе ское
чііііідса дѣла ткоа Гдн :
і . '
сотворила есн
саеиуа лАгЪ’та
па д'йло ское іі нд
X X ! I,
ко времена : слнце позна запада скон. 20-
Положила есн тмУ, и кысть ноціь: в
пёиже проіідУта ксн зв'йріе дйврл'киіи; 21.
рыкаюірТи вогунтнти и взыскати
пйірУ сек'Ь. 22- ВозсТа слнце и со.
и к аожауа —
Гізьідетя чак-йка
і пІ /
до вечера. 24. Геіко козкели.
кса предіУдростТю
готксрнля есн: іісполіінсаземлд ткарн тко.
еа : 25. Сіе море великое й пространное:
тамш гддп йуже и'Есть числа, жпкоч ііда
м.Ілда с великими : 26- Талко коракліі прс_
плдкаюта , змій сей , его же создала ёсн
рУгаччісА емУ. 27. Вса к тек!к чдюч'я,
да'ти пнірЪ’ йма ко влго времд. 28. Даб-
шУ тевЧс йма , сокерЪта : Фкерзш^ тев'і
рУкУ , ксАЧескаА іІсполнатса влгости ,
козматУтса :
игчЕЗиУта, и
шУ тепѣ нага ,
рУкУ, ксАчееіхДА
СЭврді|ішУ же тевѣ лице,
ііліешн д&уа ну а, и
переть гко» козкрач'Атсд.
ткоегш, и сознждУтса ,
X
земли. зі.
ТѴ / '
БЪди садка
29.
©_
в
30- Нослеши Дуа
9 5 / X
И ШБНОКНШИ ИНЦІ
Гдііа ко к'бки •;
козкесЕлнтсл Гдь ш д'клѣуа свойуа : 32.
іі----нд зёмлю , и ткорди Ю Ч’рА-
/о X I *
ІірНКДГЛАКСА ГО(Ц,№, Н ДШІАТСА.
Сопюю Гдекн ь жикотД моема , пою
34. Да оусла.
; козкеселюгА
грѣшницы ІІ)
ПС БЫТИ
Г ТИСА .
33.
Бгй моемУ дондеже семь:
/ > х ,, \ «
Дичса емЪ кесчідд моа, дза же
ш Гдѣ. 35. Дл йсчёзнЯта
X
земли
йма :
Кн.
гл.
і.
ЕС
2.
35. Да
и .Беззаконницы, йкоже
кдгослоБіі дЪше моа Іда,
Притч. Соломоновыхъ,
ЛіУдрыА жены гоздаша
зУмиад же раскола рУкама
Ходан пракш , с '
же пъ’тн СБОА, і
і і
везЪмныу'А жезла ,
м’едрыр Брандта а. 4. Ид'ёже н'Ёгть ко,
леокя, шли чисты: а и’д'Кже жііта мншга,
аьна колъ крѣпость, 5. Свидѣтель к'6.
рена не лжетк : рдзжнзаета же лшжііла ски.
д'йтель непракедена. 6. Езыірешн премудро-
сти оу 5Лы;ра , и не шврдірешн : чъкстко
14.
домы :
!
СКОНМа,
БоЙтСА Гда : разкраіраАН
швсзчсститса. 3. Пз оуста
і досаждёніА. оугтнѣ же
229
230
же оу леЗдрыр оудевно. 7. Кса противна
(сУть) леУжекн везУлсн^ : орЪжі'е же чЪк_
сткіа оустнѣ прелеУдры. 8. ПрелеЪдрость ко_
I кд’рныуа оураз^леѣета п^тн нр; нЪистко
же везУленыуа к злвлъ’жденіи. 9. Долсоке
кеззако'нны^а трев^юта шчіп]Ниіа: долеоке же
пр.іведны^з прІАтнн- ю. Сердце леЪжа чув-
ственно, печаль д^шп егш: егда же кеселнтсА,
не прилеѣшаетсл досажде'нТіо. Ц. Долесве нече_
стпкыуа нечезнота: сеаенід же правда творА-
I ірнуа превУдзта. 12. Нсть пУть, нже лііііітса
чакдалеа пра'ка выти: послѣднААже егда при^о-
длта ко дно ада. 13. На кесе'лТелеа не прнлеѣ-
шава'етсА печаль : ііослѢднаа же радости в
I 1 г, < '» '> '
плачь прирдАта. 14. ПЬтеи своина ііасы-
тнтса дерзосердый : © разліышле'ній же сво.
I ига ліУжа влга. 15. Незловнвын кѣр^ емлета
I ' о ' ' 1 /
І ксАколі» слокеси : кок.ірныи же приуоднта
в раскалите. 16- ПреліУдра оукодксА оуклс.
ііитса Ю зла: вез^ліный же на севе' на_
дѢакса сліѣшакаетсд со кеззлконііыліа. 17
ОстрОАростный вез совѣта ткорнта: ліУжа
же лЛдрыіГ ліишгад терпнта. 18- Раздѣ:_
ЛАіота везУлінТн злобу’ : кокарнТн же оудер-
жл'та чувство. 19. ПоползнУтсд зліп пред
влгнлін , н нечестнвТн послУжата вреда дкер.
лні пркныуа. 20. ДрЪзн кознеиавіідлта дрУ_
I гшва оувшгиуа: дрУзн же вога'тыуа лшози,
21. ВезчестАіі сувдагІА, ссгрѣні.Гета : лні-
лУ'ап же пнірыА клжена. 22. ЗаБ.іУ’ждакирТн
( непрлкедііицы ) дѣлаюта злад : '
же и истинѣ дѣлаюта клагіи. не
лінлостн и вѣры дѣлателТе злыуа:
же и кѣры оу дѣлателей вТнчіуа.
келколіа пекУціелісА есть йзшвнлТе
іо > / о 4
сластныи же н везпечааныи в
вУдета. 24 Вѣнеца пре.нУдрыуа Богатство
нуа житіе же кезУліныуа зло. 25. Йзвл.
кнта © злыуа д^шіі свидѣтель кѣрена: раз_
жнзлета же лжикад лестный. 26- Вя страсѣ
Гднн оуіюклнТе крѣпости: чаддалѵл же ско_
нліа шстлкита оуч-кержденіе (лиіра ). 27-
Отрауа Гднь источника жизни , ткорнта
же оуклсііАТнсА © сѣти сліертныА. 28. Ко
і , . і , і । „
жііоз’в нзыцчі слака царю: во шскудѣіпи же
лшлость
кѢдАТЗ
«ч
лілч’ыіін
23. Во
: ЛЮБО-
СКУДОСТИ
аіодстѣ сокцУ'іпеиТе оілполо/, 29- Долготер.
пѣлика ліУжа лиіога к рлзЪ'лѣ : ліалодУш.
ный же, крѣпко везУліени. 30- Кроткій ліУжа
сердціі крдчь; ліоль же костеліа сердце чув-
ственно. 31. ШклеветлАН оукогагр, раз-
дражаете Ооткоршаго н: почитали же Нго .
ліиль’ета ннуіаго. 32. На зло'кѣ своей ©ріі.
иетсА нечестнбЫіГ: іілдѣдижесА на Гдл, сво_
іілгл преподокі'еліа пркна. 33- Ва сердцѣ
влазѣ ліУжа почіета преліУдрость : ь серд_
цы же незУлиіыуа не познава'етгА. 34. Полк-
/ о / 9 /
да возвышаете языка : оулылАіота же пле_
ліен.і грѣсн. 35- ПрТлтена цлревн сЛга ра_
зУліный ; сконліа же влгошкрліііе'иі'еліа Фелі_-
аета
Безчестіе.
Притч. Соломоновыхъ, Г.І. 15.
Гнѣва г^кнта і’і разУліііыд : ©_
же слінрена ©крлі|ілета ярость: а слово
/» У»»
Кн.
1.
кѢч’а
жестоко воздвизаета гнѣвы. 2. ІЗзыка л\Уд_
рыуа дшврлА скѣсть: суета же везУліныуа
козкѣшлюта зила. з. На всАісоліа ліѣстѣ
очи Гдни слеатрАіота злыл же
" , і .. « '/ /
( ~
егда ііеполннтел дуа. 5. Вез^лніыіі ріігаст-
заповѣди ,
/
лшшга;
0. 6а
II Б.І.ІГІА.
4. Исцѣленіе языка древо жизни; урлнАИже
» I 9 / г. ,. Г 1 в , *
очю; урлііАіі же
іпость
са наказанію
уіггрѣишТн. во лінозѣ правдѣ крѣпост;
нечесті'кТн же © земли ііскоренАтсА.
доліѣуа прлкедііыуа крѣпость анкета: плоды
же нечестпкыуа погннаюта. 7. Оустнѣ лі^д.
рыуа сбазЖотса чУкстволіа: сердца же вез^ле.
ныуа не тверди. 8. Жертвы иечестнвыуа
ліерзость Гдкн; шкѣты же пракоуодлі|інуа
пріАтны елѵ^. 9. Ліерзость Гдкн п^тТе не_
честнкыуа: гоііаі|іыа же правдѣ лювнта. до
Наказаніе незлокнкаго познакаетсА ф ленліс-
ненлвііДАі|ііи же давлцченіА, скон_
Ц. нДа, и плгъ’ка ыкна
• \
не н сердца чліешва;
не и а к .еза нн ын шва нч а іс_
I
^ОДАфир:
чдкаютгА срдлиіф.
пред Гдсліа; какш
12. Не козлюкнта
ірііуа его: с ліЯдрыліц же не повесѣдйта.
13- 0‘рАЦЬ’ кеселАірУ’сА, лице цвѣтете . к
печалеуа же сйі|і^, сѣт^ета. 14- Сердце пра-
вое нірета чувства: оуста же ненлказаниыуз
оурлз^ліѣюта злал. 15. На всако бсиліа очи
231
232
терпи
Сына
іі * > .. ‘
злыуя пріемлютя злла: ^докріи же кезліолк_
ств^юта приснш. 16- Иі/чше частица ліалал
(О страуолія. 1 дниліа, нежели сокршвиуід ке_
ліа вез боазніі. 17. Л^чше оучрежденіе Я
/ . » / • і . і
зеліи с люкокіго и Благодатно, нежели лред-
стакле'нТе тельцёкв со краждою. 18. /И^жа
пі С 7 / / г / о
іарыіі оустродета краше: долготерпѣливый же
и к^дХ’ціійо оукроуі.іетя. терпѣливый лійжя
оугасіі'га с^ды: нечестивый же коздкизаета
паче. 19. П^тіё праздиыуя постланіе
елея: ліХжествснныуя же оуглажденн. 20-
преліЬдра веселитъ оца : сына же везХліснъ
раздражаетъ літрь свою. 21- Несліьісленнагш
стези' скудны оуліа: лійжа же раз^ліеня нс_
правлАА уоднтя. 22. СЭааглюта лоліышле_
ніа не чтХціі'н сонлиіціа: к сеадца'уа же со_
вѣтііыуа превыка'ета совѣта: 23. Не послу-
шаетъ злый его, ниже речетя полезно что
и докро овшеліУ. 24. ПУті'ё живота помы.
I .. Г '' > > „ -
шлешд р.ізУмнагш, да оуклоннвсА ш ада
сііасетсА. 23. Доліы досадителей разоряетъ
Гдь: оуткердіі же предѣлъ вдовицы. '20- ИІер.
зость Гдевеі помысли неправедный: чнетыуа
же глы честны. 27- Гі/кнта секё ліздоіи
Іо ! 1 •
лицъ: неімкндАіі же длршк» п[иа’і’іа, сплетгА.
/На тынами и вѣрами шчнцідютса грѣсн:
страуомя же Гдннмя оуклоплетсА ксакъ- Я
зла. 28. Сердца' пракедиыуя поУчл'іотса кѣрѣ:
оуста же нечестнкыуя Якѣуіа'юти злла. При.
атіін преда Гделіа пУтіё мУжёи пракедііыуъ:
нми же и вразн доУзн выкаютъ. 29- Далече
.Ястоііта Бга Я нечестнкыуя: молитвы же
праведныуа посаУиіаета. ЛУчше ліалое пр'ІАті'е
с правдою , не'жели ліншгла жита с неправ-
дою. Сердце мУжа да ліысанта праведи.іА,
да Я Бга нспракАТСД стшпы егш. зо. 6н.
н г II 1
ДАфН ОКО ДШВрДА, КШЛНТХ «рДЦЕ: (ЛАБА Жб
клагаА оутУчнлетя кшстн. зі. ОлХііілан «5к_
личеній живота, посредё премУдрмуа водко.
Нже Яметаетя наказаніе, йена.
/о » I .. /
совлюддан же шнанееніА, аювнта
1 .. »
, наказаніе, и
: н начало славы Явѣіраетя ен;
!
рИТСА. 32.
нндита ссбі:
скою дУшУ. 33. Отрава Гднь
прелеУдроо ь:
(прсдыдетя же смнре'ннымя слава).
Кн. Прелеудростн Іисуса сына Си-
рахова, г.і. 12.
1. Лціе докро ткоришн, разумѣй, колі^ тко.
ріішн,- и кХдетя блгодлть клгилія твонлея. 2.
Довро' сотвори влгочестнколі^, и шврАіреши воз.
даАніе, и аіре не ш ііегш, то Я Быііпіагш.
3. Не кадета докро прнлѣжаіремѴ ко злкіув и
не подаюірелі^ лінлостынн. 4. Да'ждь к.іагочести.
н не заступай грѣшника. 5. Довро
нечестм.
і
не даждь
КОЛіУ , I
сотвори смиреиііомУ , і
комУ : возкр.інн уаѣвы
емУ, да не тѣми та
гУка ко зла шкрА^ііеши
иже лціе сотворити ёмХ
козиенавндѣ грѣшники и
не даждь
ТКОА , И
преліожета : 6. ОіС
ко всѣр влагііуя ,
' “ ’ п ' •»
икш и Ьышнііі
!
нечестикыліа воз.
дастя ліёсть. 7. Даждь наголѣ, и не за.
ст^па'и грѣшника: 8. Не познана кадета во
„ ' С « ! ' / /
влгнуя дрХга, и не скрыетсА в злыуя врага.
9. &гда во клагнуя кЪдетя лі^жа, крази
5 \ 4 / I / 9 \ »
егш к печали сЪтк, къ злыр же егш и і
др^га разл^чнтсд. ю. Не нлін кѣры веа.
кѣки : мкоже ко мѣдь
, У , I "и
н злокл егш. 1(. И лціе
гъ твоеле^ во
ржавѣетъ , такш
сліііыітса, н пондетя поникши, нлетакн д^ін^
\ । » і > (
1 \ » / । > і > I
твою , и ураіиіСА Я ііегш , г. вХдешп елі»
іако шчііціено зерцало , и оуеіазъ'ліѣешн икш
не до конца шторжакѣ. 12. Не поставн
ёго при секѣ , / ’ —
станетъ і
9 С
шдесихю
лнціа твоегш
словеса люа ,
і
лишне А ,
ёлія оусѣкненл ,
зкѣрёлгл ; ' '
грѣшннколіа,'
14. Часа с токою прекхдета, и аціе оу.
клонншііСА, не стерпитя,-15- Оустііаліа сво.
нма оу сладитъ кра'гя, ' ' ~ ~ ’
речётя докро гааго'.іА :
слезнтсА, г .............
врин^тн та Ё рока,
, да не когда' нзрнпУьи та
на мѣстѣ ткоемя : не посади его
' / \ , і
секе, да не поишетг когда сѣда.
и напослѣдокъ оураз^лсѣеши
и ш глагоаѣ^ъ лсоіір оулш.
13. Кто' полеил^етх шбланііккл змі.
, и всѣ^я прнст^паю<|Ш]ря к
та'кожде ^'одаі|ілго са лс^желгл
, и ііриліѣіііаюі|іагосА грѣхомъ егш;
многш пошепчетъ , 11
і і
очнліа сконліа про-
а сердцелѵл сконліа оусокѣт&тя
' ' '~~і, и ёгдд шкрдшета
।, і л' 1
креліА, не ндсытнтса кроке. 16. Лціе сри-
1|1>2тя ТА ЗЛДА , ТЙ ШКрАіріШН СГО ПівкѢ(
233
234
СёБе', 17- й ІЛКІО ПОМОГЛА!! ПОДСѢчеТЪ ПА'І'У
X „ / II ч
ткою: 18- Поникаетъ главою (коею и кос_
піёціетъ рѣима своіілы , й лиюгш пошепчетъ,
и измѣнитъ лице ское.
Кн. Пре.чудрости Іисуса Сына Си-
рахова , г.і. 13.
(. КлслаГка слюдѣ шчерннтсл, й пріЮБ-
і|ідаЙса гордоміі, точенъ елій ведетъ. 2. Бре.
мене паче секе не боздвііжіі , й крѣплнгё
и когатѣйшй секе' не прншвірансА. 3. Кое
причастіе горііцЪ с котломъ; сей приразит-
са , н той сокр^шіітсл. д. Богатый шкндіі
X • / „ I . »
сотвори , н Самъ прнрлзпгкклсА : ниіріи же
шбндіімъ кысть, й сдліъ прпЪ’люлптсА. з. Йціе
потрёкенъ кйдеши, оуіютренлдетъ та; аціе
же лишенъ к^деіші, шста'китъ та. 6. Йціе
М /4/99^
нм.ішн, поживетъ с тобою , и истомитъ
' ' ' А' '
тл, самъ же не поволитъ ; 7. Яціе востре.
к^етъ тд, прелститъ та, н козсліѣёттіИА,
и дл'стъ тн надеждъ: возглагоаетъ ти
докрѣ, 8. И ренетъ тн
" X х
есть ли тн что по_
X ! !
трекио, н посрамитъ та прашномъ своимъ,
дондеже Йстоцштъ та дка'ціи или трііціи,
н напослѣдокъ іи'ріігдеттііса: §. Потомъ оу.
зритъ та , и (оставитъ та , й главою
(коею поникаетъ нл та. до. Бніімліі, дл не
злкл^дншіі , ц. П дл не смиріішікд къ ве_
семи ткоемъ. 12. вгдл та снлііын призоветъ,
.? ч / / 7 \
шстЬплп , и толііко паче призоветъ та,-
13. Не іірііклижаіігА , да не Шрннокенъ
деіші, II не стой ©далече, дд не завкенъ
к^дешн. и. Не належи весѣдоклти с нимъ,
и не кѣрііГі мноіканшымъ слокесемъ ёгш :
МНОГОЮ БО БЕСѢДОЮ ИСКУСИТЪ ТА , И І.1КШ
смѢаса испытаетъ тднн.іа ткоа. із. Не-
милостивъ ёсть не соблюдлаГі слове'съ, н не
поірлдіітъ (шшбити) шзлокленіА твоего; й
оузъ. 16. Блюднса іі кннмаи зѣлш, ыкш съ
падёніемъ твоимъ ходити: 17. Олышан сіа
во снѣ ткоемъ „ кодрсткйй. 18. Ко ксёмъ
житіи люки Іда, н призывай его ко спа
і .. і „ / 1 / /
сеіііе ткое, 19- псдко животно любитъ по
дойное сенѣ, и кслкъ человѣкъ йскреннАго
скоего. 20- Есдка плоть по родіі (ОБнраетсА,
/ э
іі подокнолйі секѣ прилѣпптСА лхУжъ. 21. Ксе
шкціёніе волкй со агнцемъ; па'кш й грѣіи.
инкъ, со влгочестнкымъ. 22. Кіи мйоъ гѵёнѣ
/ 9 /в*1 / / . 6
со іісолга: и кіи лшрх вогатоліъ со оу-
богіімъ; 23- Ловъ лькшкъ онагрн къ пустыня,
тлкожде пажити Богатымъ оукозіи. 24- Ліёр_
зость гордомъ’ смиреніе , сице мерзость ко.
гл'томй нііціін. 25- Богатъ колеблаиса под-
I т 1 Э / „В /в
твеождаетсА' ш дрЪгшкъ: оувогін же падыи
©рѣ'лнъ вйде’гъ ш дестокъ. 26. Богатъ’
поползііЪкшъ'са мііозіі заступницы , возила-
гола нелѣплА, и шпракда'ша ёго : 27. Оу.
богГн попоазиесА, и коспретииіа еліЪ, про.
вѣііьі разЪ’мъ, й не дата ’і/л'і ліѣста. 28-
_ ’ I 1, I . X , I ,
Богатын возглагола, и ксн оулюлчашд-, н
/ 5 ' II Ы
слово егш кознесоша даже до швлакк: 29.
Оувопи Бозглаголл, и р^ша: кто сен есть;
и аціе преткііетсл, шізьрлтАТЪ его. 30.
Докро ёсть вопітство , къ пёліже нѣсть
гр’Б)(а, и зла есть іішрета во оустъ^х не-
честнкаго. 31. Сердце человѣческо измѣ_
/ V 9 \ 9 ’ \ V 9 \ \
идет’А лице сгш, іілн на довро или на зло.
32- Саѣдъ сердца ко клагіір лице веселое,
й йзшБрѣтеніе притчен размышленіе с трэ-
домъ.
Пророка Исаіи глава 39.
1. Къ то кре'мА посла' /Недодачъ Йл_
ладанъ сынъ Валадліюкъ, црь Ваьѵлшнскін,
пііслніА и послы и дары сзекіи: слыша ко,
іакш колѣлъ ес гь до смерти, й поста. 2. ІІ
• / ч і Л • с ' .. '
иікрлдокасА со ніцъ таекіа радостію келикою,
й показа' Гімъ домъ аршматокъ, й мѵра ,
9 I • / 9 X 9 I
и стдктн, и дилйллы, и гревм, и злата,
Н КСА домы сосіідшкъ сокровііціііыр, И КСА,
ёлнка КАірІІ к сокрокіпрліръ ёгш: й не соста
ннчтоже, егш же не показа' нмъ йзекіа к
долхіі своемъ, й во ксей овласти своеи
3. И прі’нде Псліа пророкъ ко Езекіи ца-
рю , й рече къ неміі: что глагоаютъ сіи
м8жн ; н Фкіёдіі пріидоша
А і „ х 1 і .,
взекіа : ф земли дллскіа
© Какѵлияіа. 4. 11 рече Исаі'д: что кйдѣша
в доміі ткое'мъ; й речё йзекіа: кса, ёліш
в доміі моемъ, вндѣша, й нѣсть б домЪ
к тевѣ; н речё
юі'идошл ко лінѣ
235
236
мое ліа , . ёгш же кы не видѣли , но н мже
ь сокровііі]іл)ра ліонуа. 5. И рече ёлій Пса'.
Та: послушай слокесе Гда Олкашда: 6. Ое дше
солдата, глаголета Гдь: Гі козлята бса
2 4 I I , • л I ,
нже к долей ткоелса, и еликд сократи сцы
тьоіі даже до дне сегш, ка йакѵлшиа преіі.
дііта, и ннчесшже шстаКАта. Рече Гдь,
7. Йкш и © чада тконр , йуже родила
ёсн , нсіілОІта , и соткордта іслжеіііікн ка
\ \ ° \ Л /
домо цдрл Вавѵашііпсд. 8. 11 рече ©зеки
ко Йс.іТн : кллго слово Гдне, еже глагола ,
да кадета нынѣ ліііра іі правда ко дни люа.
Пророка Исаіи глава 50.
I I , , / !
Тлкш глаголета Гдь : кла книга ©_
, еіо же ©пЖтіір іо;
1.
, ! .. I I
ііЪі|іеніА ліатере клшел
или кселііі злнліодлвц^ продлуа Кы; се грѣу.
лій клшилш продастесд , н Беззаконіи ради
к.ішнуа ©пЪстнуа ліатерь кашъ. 2. Что
мкш прівдо'уа, и не кдше человѣка; зва'уа,
іі не вѣ послйшаюіііагш; едл не люжета рй.
V \ 9 / 9 \ ' 9 ' /
КА МОА избавити; или не логЪ нзати; а
з.іпреі]іепТеліа люнліа шпЛтош’і люре, н п .
лож>! рѣки пі/сты, и изсірнТІта рыкы н^а не
сЪціен кодѣ, іі оулірЬ’та жлждею. з. Цівле.
к>ё ІІбо ко тліТІ , і! положа акн кретиіріе
шдеждТІ егш. 4. Гдь Гдь даета лінѣ мзьіка
наТІчёнТА , еже разйліѣти , е’гда подовлеч-а
\ I ' I ~ >
реі|ін слово: положи ліа оутрш оутрш, при.
ліи оууо , еже слышати , 5. II пака.
ресрн
ложи
зані’е Гдне ©керзаета оу ши ліои ,
еже слышати , 5. ІІ нака.
, аза же
е ПрОТНКЛЮСА, ІІІІ прОТИБОГ.ІЛГОЛ». 6. Пле.
' - .... ’ .......— *• люн на
не
цін ліои кдауа на раны, іі ланитѣ
заіёшёпІА , лица же ліоегш не
стЪ'да злплеклпіи , ’
\ ! \ I I /
ника ліи кьість : сегш ради не оусрлліиусл .
но положила лице ское' аки твердый ка.
ліень , іі рлзйліѣр , мкш не постыжд^са,
©враТИ^З ш
7. Й Гдь Гдь поліоці.
8. ЗліИ ПрНБЛИЖл'етСА ШПрЛбДЛКЫіІ ліа: кто
прд'нсА го лпюи; да сепротнкостаиета ліиѣ
> , < • і
кто сЪдаііса со ліноіо ; да при.
ко ліпѣ. 9. Ое Гдь Гдь полю.
\ ) X X X \
кто шзловита ліа; се ксн вы .
прдисА
к8пнш. Й
І
БЛИЖИТСА
\
♦кетъ ми;
лі / » / «И I 9 I
МКШ (ИШ ШБСТИШТе, И МКШ М0АІ6 И ЗАСТЯ
бы', іо. Кто' Б васа боаііса Гда; да но.
! і * > ' ѵ ' ..
слъшлета гласа отрока егш. лодаі|іііі ко
тліѣ, и нѣсть нлса свѣта , надѣнтесА на
нліа Гдне, Гі оуткеадн сса ш Бзѣ. Ц. Ое
\ « 9 !К . і !
ксн вы огнь рАжднздете, н оукукпдАете ила.
ліень: родите скѣтоліа огііа' ка'шего, и пла.
ліенеліа, его' же рлзжегосте: ліепе рл'дн вышл
сіа вл'ліа, к печали оуспнет’е.
Пророка Ісзскіи.ія глава 12, 1—25.
1. 11 кысть слово Гдне ко лиіѣ , гла:
2. Оііе члкѣчь , посредѣ неправда ііѵа ты
/ « 9 <І 5 / 9
живешн, нже очи иліЪтн видѣти, н не кн.
дАта, н суши ііліііта еже слышати , іі не
I ' I / • а
слышлч а : зане доля прешгорчекаАн есть.
3. И ты, сііе члкѣіь, соткоріі сенѣ со.
I і, ’ і ' Г ' '
с«ды плѣііпнчески, и плѣнена кЪди днеліа
пред ніілш, и преселена віідн © ліѣстл тбо.
егш нл ліѣсто другое пред іііілін , мкш дл
кидАта: г ----------
9 I
ДА ИЗНЕСЕНІИ
плѣнннческіТІ
,1 XI
же нзыдеши б вечера
ис^о'дич’а плѣнника. 5. Прокопай секѣ стѣ.
ніі : и дл і’ізыдеши сккозѣ іо пред іііілін.
6. На рлліенеуа вЗАча кЗдешн, и покрокена
нзыдеши. Лнце ткое покрыешн, и да не
кіідншн зеліліі, понеже чіідо та длуа доліч
Ійлевіі. 7. И сотворила тлкш ксе, ёлнко ліи
запокѣда Гдь: Гі сосуды іізнесоуа м’кш со.
стіды плѣнпнчи днеліа , н б вечера проко.
па^а секѣ стѣніі рЪ’кою, іі штан нзыдор,
и нл рлліена кзлта выуа пред нилін. 8. И
бысч’Ь слово Гдне завтра ко лчіѣ
гола: 9. Оііе члкѣчь, не рѣша ли к текѣ
і г ' > '
доліа Інлека, долга прсгііѣкллАіі: ічо Ч’ы
I гх ' ' ' " '
ткорншн; іо. Рцы ка нпліа: тлкш гллголетх
зане доліа сіоогііѢклаан есть. д. ІІ
/ ' 1 \ „ і
сосуды ткоа , мкш сосуда
I х , I - „ I
днеліа пред очп.на и^а : ты
~ ' ч пред іііілін, мкш же
ГЛЛ.
Гдь Бга ко кназір іі старѣйшиналіа Іер.
ліілілима, й кселОІ долЛ’ ІіІлекІІ, иже $ть
среди ііуа. іі. Рцы, икш аза чЪдесл творю,
мкш же сотворила, сице нліа кадета: к пре.
селенТи н к плѣненіи нзыдъта. 12. И кііазь
средѣ нуа ил рлліенл кзлта кадета, и
штдГі йзыдета сквозѣ стѣніі, іі прокопаета,
еже ёлі^ іізытн сквозѣ ю , лнце свое по_
, I С ' , « >
крыета, да не кидиліь кЪдета очесы, «
237
238
оузрнтя. із. Й простой
іі гатя кЪдетя во шдер.
іі введВ ёго в Еакѵлшня к
‘ 5 /
, н Фалку
14. ІІ кса иже «трестъ егш
9 \ , / 9 X
іі кса застЪплюі|іыл его
, I 9 / 9 .. X I
іі ліечь нзлію в
, іакш азя 1 дь,
й уазгЙго а по
зслілн не
X I
люю пднь
/
ліоелія , і
Халденск^, и не оузрнтя ёд,
самъ
мреж5
жа иТи
/
землю
/
скончаетсА.
/ 9 X . X
поАіоірникн егш, і
разсѣю по ксѣмъ вѣтребмя,
слѣдъ нуъ. 15. 11 оукиДАТъ,
3 \ / О» 9 I
егда разсыплю а во изыкіі,
/ " д ! I .
столпамъ. іб. II шстлКаю © шіуъ мЪжы в чи-
сло © меча, и © г'ла'да, и © смерти, нкш да
ііобѢдатя кса веззаконТА йуъ ко изыцѣуя,
• I • > о «г»
, гакш аза
17. Й кысть слово Гдне ко мнѣ ,
18- Оііе члкѣчь, улѣвъ твои с
спѣси, и водіі твою со 'страда',
скорві'ю ііспТсіші. 19. II речешіі к
земли: сіа глаголетъ Йдшилі
алсоже вннд^тя : іі оукѣдлтя,
Гдь. 17 Л
I
ГЛДГОЛА:
вол’Йзіню
ніелгл н
I
людемя
Гдь живЪірнмя ко Іер^салнліѣ па земли Ііі.
лекѣ; у лѣвы скоа і „ ' : 2
ддт я,
С.1КШ дл
і
СКОІІМЯ ,
/ л
нен. 20.
і«тя , II
оукѣсте ,
і > \ 9 I Л I
лакФеи шести : и постакн е на полм Де.
й»ѣ, ко странѣ Вакѵлшнстѣй. 2- Й посла'
(ІІавііуодоііосоря царь) соврати ѵпаты , и
коекоды , н ліѣстоіілчалііики, вожди же
іі лѣчители , іі сйіныд на кластёуя, н
X / / \ 9 I
кса кнази струня, прійти на ШБіюкленіе
ёго же постакн Нлкъ'уодоносоря
3. П сокрашасд мѣстоначалницы ,
--------- ----- ліЛіітели вели.
, х /
и кси начллнн.
еже по.
стики ПакЪ’уодоносоръ царь: й стажа поед
тѣломъ,. ёже постакн Нав^уодоносоря царь :
4. 11 проповѣдннкя копідніе с крѣпостію: вамъ
...........'.......плеліенл , изыцы,
9 / /
оуслышнте глася
гЬслн, симкѵки же,
9 I !
, и кедкагш рода
х тѣий
царь,
ѵпаты , коекоды , кождіі ,
сч \
цын, иже над я кластмш 9
цы страна, на шБіюкленіе тѣаа ,
II Ко'ді/ СБОЮ
/
ПОІ’НБІІЕТЯ
$ / ..
к нечестіи
о / и
И градн иуя
землд нуъ к
икш азя
слово Гдне ко мнѣ
члкѣчь , кла притча
ійлекѣ, гаагоаюшнмъ:
кое кидѣнТе;
с недоста ткомя снѣ.
с п.ігЪ’кою йспіютъ :
зсаіла го исполнбніел\я
\ /«• ..
КО КСН ЖНК8і|ІІН кя
; нлеелеіінін шпъ’стѣ.
; погнкеаь ведетъ
Гдь. 21. Й
/
, глагола :
/
калія
СІА
/
ДОЛГИ ДНИ,
глетсА народи ,
о « /
5. и я оиьже чася
т^вьі , гкир'Йли же
п фдатіши
, / п
лйяТкіигка
златолі^,
6. И ііже
! • I
тон ча ся
горАір^ю. 7- И бысть егда оуслышаша людіе
гаа'съ тр^вы , свирѣли же, и гЪслн
кѵки же, и ^ллтирн , іі согласіа ,
клгш рода м&Ткійска; падаюіре кси людіе,
племена' , изыцы , іюкланАу^сА тѣлй зла.
толОІ , ёже сюста'ки Накііуодоносоря царь.
8. Тогда прнстъ'пііша лівжі'е Халдеистіи , н
(оволглша Ііідеевя , 9. СЭкѣірлкше рѣша
НавЪ'уодоносорЪ царе'вп : царю, вс вѣки живи
Ю. Ты црю поаожііая ёси пскелѣніА да
I ** 1 « « 9 / /
кгАка члб’кк’л в нже аі|іе оусаышнтя глася
тр^вы, свирѣли же, н гіилп, самкѵки же, н
і^галтири, і’і согласіа, н ксАкагш рода лйісТкійскл,
11.11 не па'дя поклоннтсд тѣліі зллтоліЪ, ккер.
женя кЪдетя кя пеціь огнелія мрА^Ъ'іо
12- Оьть оувш ліЪжн І^дее, ііуже поста,
киля ёсн над дѣ’лы страны йакѵлфнскі'А,
~ I ,, I 9 г1 Ха
Оедрауя , лІТсауз , и Якденагсо , нже не
послЬиіашл заповѣди твоед. царю, и вополія
тконлія не слйжатя , н тѣл^ златом^,
еже поставилъ ёси, не покландютсд. 13. Тогда
высота Ндкііуодоііосоря кя цростн и гнѣкѣ речс
.тг привести Оедрл'уа, ЛГімуа , н йкдеиагш: и
людіе ,
а<|іе
9
. II
И СОГЛЛСІА
/ 1 а
, падаюіре покланАнтесд
еже поста'ки Навііуодоносоря царь.
аше не падя покаоннтсд, кя
7 / / 9 '
ввейженя вЪдетя кя пеціь огнемъ
" I 9 V > > ’ 1 ..
, СЛМ-
Й КСА.
и
БЫСТЬ
22. Оііе
нл зеліли
І I
погике БГА-
23. Оегш ради рцы кя ннмя:
тлкф глаголетя Лдонаі Гдь: (оврлі|іЪ понтч^
сію, и потомъ не рек^тя притчи тоа домя
Іплекя , иі«о реченіи к пился: привлнжниіаСА
дпее , н слово кедкагш кидѣнТл. 24. Зане'
не вьдетя ктолці ксакос ысдѣнТе ложное, и
колукуюірін сугшднаА средѣ сыншкя ІЙлекыуя.
25. ІИкш азя Гдь возглю словеса' лсол,
козой о іі сотворю , и не продолжи ктомЪ
во дни каша, доме поогнѣвадн : рекі слово,
и сотворю, гаголетя Ддонаі Гдь.
Пророка Даніила гл. 3, 1 — 24.
е
1. йя лѣто осмонадесАтое Нак^уодо.
мосова царь сотвори тѣао злато, ~ '
егш лактеіі шестндесдти , н шиоота ігш
239
240
прнкедённ выиіа пред цард'. II Фкѣі|іа'
Навуходоносора, Гі рече ІІліа : 4і|іе коистнн.
нъ' Оедра^глг ИІГга^а, й йкденагш, вогшліа лю.
іілѵа не сложите, іі тѣлУ заатоаіУ, еже по.
Нынѣ оірвш
ынінте галса
/ ' ...
стакнр, не поклаііАетегА ; 15
аі|іе ёсте' готокн, да егда оус
трУкы, свирѣли же, й гЪслн , салскѵкіе же,
и іраа гйрн, и ссгші'а, іі ксаклгш рода
ліУсікіііскаго , падше покаопіітесА тѣлУ
/ . « і «
златоліЪ, еже сотворила: аіре же не по.
каонитёсА , к той ча'са ккеажеші ведете
* I > / I 1 » \ а
к пеірь огнеліа горлірЫо : и кто есть
Бга, нже іГзліета кы Гіз рЬ’кіі ліоса; 16,
11 шкѣціа'ша Седр.іуа, ЛГіс-ца, Г йвденагш,
гллгоЛіоіре царю' ПакЪ^одоноссрІ» : не трекѣ
іыліа ш глаголѣ селіа ©вѣшати тевѣ: 17.
всть во Бга наша на нвсѣѵа, еліЬ же
' ' >‘< п- '
ліы слУжиліа , силена пзатіі нага ш пеі|іи
огнеліа горліріл, и й рйкУ ткоёю избавити
илса царю. 18. Ліре ап ни, кѣдоліо да вЪдета
тевѣ, царю , иксо когшліа ткоима не сло-
жила, іі тѣлУ златоліУ, ёже поставила
ёсн , не клаііАеліСА. 19. Тогда НакУѵодо-
I 9 I Л 0 / \
носсра іі споли ига ярости , и зраки лица
ёгш ГізліѢіінса на Оедра^а , ИІГса^а , и
Лкденагш, й рече ; разжііте лсціь седліерй.
цею , дондеже до конца' разгорнтсд- 20. И
лЛжеліа силныліа крѣпостію рече' : шкскакше
Оедрауа , ЛІТс.е^.е , й йкденагш , квёрзнте
к пёірь* огнеліа горАірУю- 21. Тогда аеЪжіе
опіи шкоклнн Бьііііа с гаіралш скснліи , Гі
покрывали , Гі сапоглиі , й ео одеждалін
скоплси , й ккержепн выша посредѣ пеірн о’г.
нёл'.а горАірі’А : 22. Понеже глагола царёва
пре козлю же , й пеірь разжёна выстЬ пренз.
лншше : й ліУжен оныга , " — '
ЛГГса^а
ліень огненнын. 23- И ліЪжи
нже ввергоша
кденагш, оуби пла.
.;.....:і тііі тріе ,
I ПС.
24.
и
Оедра'га , ЯІТса^а, Гі Йкдеііагш, плдсша
и I 9 і ч I
СрЕДЪ ПН|Ш СНИМИ Г0|Ш|ГіА
И )рожда^ посредѣ ллл'ліене
влослокАіре Гда.
шкованн ,
ноюіре Бга
Пророка Даніила гл. 4, 1 — 15.
1. Лза Нав^одоііосора
швіілУан вѣр
Ч \ / » ’ >а . / <»
к домъ моемъ , и клгоцк’ктыи ка пре
столѣ люёліа. 2. Сена кидѣр, й оустра.
шіі ліа , й сліАто^сА нл лежи ліеёліа, й
кндѣніА главы люел сліАтоша ліа. 3. И
ліноіо положЙса повелѣійе, привести пред
л\а кга ліЪжи ліЪдрыА Влкѵ.'апнскІА, да
сказані'е сна козвѣетлта лшѣ. 4. II куо.
жда^ «Звадтелп, волевн, Глзаріінн, Хал.
дёп, іі сона аза рѣ^а пред іііілш : й
сказапТА ёгш не козвѣстііша лие : 5. Дсн.
деже книде (пред ліа) Даніила , еліЪ же
Гміа Ваатлслра, по пліепіі Бга люегш, нже
Діра Бжіа ста нліач ь в севЧі , и сона
пред нйліа р'(і)ра : > б. Еалтасаре , киАже
шваАтелеи, ёго' же аза размѣна, икш
Д)ра Бжін стын йліапін , и ксАкал тайна
не Гізнемсгаета пред товоіо, слвшііі ви-
дѣніе сна леоегш . ёже видѣла , н сказаніе
ёгш повѣждь ленѣ 7. 11 видѣніе главы
V I ' „ » ' і
лссеА на ложи люеіа зрѣ^'а , и се древо
средѣ зелсан , Гі высота ёгш велика. 8. И
‘ \ 9 9 / I 9
БОЗКеЛІПНСА дрско ТО, Н ОуКр'КІИИА, ІІ кы.
сота ёгш досАзаніе до нвее, и величина
егш до кснеца зелілн
прекрасное, и плода
ксѣ)ра в нёліа, Гі
ксн зкѣрі’е діікТіі ,
вс ед , 9. йіісткіе ёгш
• \ / 5 I
егш лшога , и пніп.і
4 I І ।
ПОД • ННЛ1И К«ЛА)(ЪСА
іі к кѣтке)ра ёгш жн.
клуъ’ (кса) птицы некёсныА , й И негш
пнташесА всакл плоть, іо. Видѣла ко
снѣ ноі|піо на ложи люёліа, н се' Бодрый
й Отый © нвее' сііііде , и. II возгласи
крѣпцѣ, й та'кш рече': посѣцыте древо,
и швіите кѣткн егш , и іотрденте інсткіе
егш , н разсыплете плода егш : да нозыв.
ліотса зкѣрі'е под нііліа, й птйцы са кѣт.
кен егш : 12. 1 очію шрасаь корепіА егш ва
зелсаи составите, и во оузѣ желѣзпѣ и
ліѣднѣ , й в злацѣ вііѣшнѣл-.а, н в
росѣ некёснѣн вселитсА, н со зкѣрлш (дй.
кііілиі) часть ёгш в тракѣ зелшой. (3. Сердце
егш © члвѣка йзліѣннтса , й сердце звѣ.
/ / 9 9 Г 1 9
ріІИО ДЛГГСА ІМЪ , и седдь кремніи НЗАѴК-
ііатса над нйліа. 14. Изречёиі’еліа Бодрагш
слово , Гі глагола сты^а прошеніе: да
оукѣдАТа жнкЪі|ГГн, ыкш владѣета Выін.
241
242
НІИ ЦлрСТВОЛІЯ ЧЛкѢчНКИЛІЯ
КОСуОфЕТЯ , Д.ІСТЯ | ,
члкѣковя бозстлкнтя
и сліЪ же
і
и оумнч’гожеиіюе
над ннлія. 15- Оси
сопя, (го же кіідѣуя азя НакЪ’уодоносоря
црь: ты же ВллтлслрЕ сказаніе егш нокѣждь,
ыкш ксн лйсдрТіі царства люсгш. не люНтя
сказанія егш повѣдати дінѣ , ты же Д.іні-
нлс, ліожеінн, йкш Дуя Гіжі’и стя кя текѣ-
Пророка Іоны г.і. 4.
П, 9 і в / /’ /
1. іі шнечдлнса Ішиа печалію великою,
9 / I
н слатися. 2. II полюансл
ко Г дъ’, и
рече : ш I ди , не на ли оукш словеса
люа , иже глагоаауя , еі|іе сИніИ' лиі на
змілн моек ; сегш ради предкдта въжа.
тн к Нарекся, зане разі/ліѣуя, йкш ліи_
аостнвя ты есн, н федр'л, дслпотедііѢлнбя,
и лнбгедііаостнкя , и кл'анса ш заовауя
Оіыоочккир). 3. И піі’Ь В.ідко Гди» пм.
нлпі дЪшз мою
> / I
оудретн нежели
". I 1 . ' ’ / ’ \ I
Іюнѣ : аіие зѣаш шпЕЧалнлсА есн ты
’ < ", I ». I і ,. г
нзыде ішна нз града , і
_. ' - > ' ' '
ш ліене , икш оуне лін
жнтіі. 4. II рег Гдь ко
, 3 ?
Ішна нз града , и сѣде прдлю гра_
дЪ’„ н сотвори себѢ кИіііі/, іі сѢдаше под
евин , доидеже оукнднтя, что
БИ-
градіі. 6. II побе.іѢ Гдь Пгя тык-
’ * $ / " /
НЕЮ КЯ
детя Г|
кѣ, и козрасте над главою (шинною, да
віідетя сѣнь над главою егш, еже шсѣ-
/ ’ х / > \ , і
нити его ш заыуя егш. н возрадокасА
Ішна ш тыквѣ радостію великою. “ "
іі іюддде тыквіі , и нзсше. 8. Й
7. и
ііовелѢ Гдь Гіга черкію рлниед^ ко оутрі’е,
высть
ькійіѣ внегда козсіач іі со'лнцй, н поке.іѢ
Нгя кѣтри' зноіін^ >жегИі|іь', н порази
солнце нл глакн Ішниніі : іі ліалодИшстБО-
ьліііе , н борііцашесА дііініі скоса , н рече :
9. Оуне ліи еулірётн не'желіі жити. II рече
Ідь Іігя ко Ішн'к: зѣаш лн шпечл'лнлса
есн ты ш тыквѣ ; и рече (ішна):
• і « і ' і
шпечалнлсА азя даже до слиртн. ю.
г'ех. , і , । Г, ,
Ідь: ты шсксркнлсА есн ш тыквѣ
зѣлш
а г;
, ’ 10
'• , / 1 > I » 0 \
"(нже не триднасА есн , ни коскормнля есн
са , иже роднсА швноірь, и шкиошь по_
гнес и. Йзя же не поі|ілждИ лн Ніііеѵсн града
великаго , в нелже жнкЪтя диожаншТн не'же
не
I I »- *л% <•
ДКДІІдДКДТЬ Ч’ЕМ’А ЧаІБ'ККХ . ВЖ€ Н( ПО_
зилша десницы скоса , ниже іиЪнцы своея ,
н скотн іц-я лінсзн
Прор. Лггея гл. 2, 1 — 1.
1. 6я дкадесАть четвертый день ліца
шестаго , ко второе лѣто при Да'рі'іі царѣ,
Ііх седліын ліця, в дкадесАть пс'ркын ліцл .
галгоаа Гдь р^кою Йгге'а пррокл, глаголя:
3. Рцы нынѣ к Воровлкелю ОаллдііілекЪ'
© колѣна ІЪдока , н ко ІисЪс^ сыніё "ішсе_
декскі; іерею келнколі’і, и ко ксѣлія сіро-
чінлія люделія, гллгола : 4. Кто ш клея ,
ііже видѣ )ррлм». есн к сл.ікѣ ёгш іірёіг.
іі'кн ; и какш кы кидите его нынче, икоже
/ < і
не сЪіра пред калш;
Изъ книгъ Новаго Завѣта.
Матѳ. гл. 2, 13 — 18
13. СЭшёдшылія же имя , сё
Йггля
Гдць бо снѣ икііед Ішснфй гла: ьостлкя по.
илін отроча н літрь е’гш, н бѢжн бо Йгѵ_
9* / / ’ і і і
ПЕТИ, II ВЪДИ ТАЛКО, ДОНЛ^Е ЙЕНЪ ТН: ѴОШЕТИ
01 9 / » і , 7 „
бо Иршдя искати отрочдте, дл погЪкитч е.
ІѢ.Оня же коставя, поатя отроча н літрь егш
ноі|іію , іі ©ііде ко йгѵпетя : 15. II кѣ таліш
до оулирткід ІІршдокд: дл скИдеусА речен-
ное й Гда ііррсколія глюі|інлія. Ф Йгѵпта
Бозва](я сна моего. і<>. Тогда Иршдя кіі-
дѣвя , икш порЪглня кысч-ь ш колышки ,
рлзгнѣклсА зѣлш ; н послакя іізвіі кса дѣ-
ти сЪі|іыа к ВнАлеёліѣ, іі ко всѣуя пси-
дѣлѣ)(я ёгш, ш двою лѣтіі н нижайше,
і»о креліеніі , ёже іізкѣстнш нспьпгл Ф колу.
/ ' т \ і і •, і
кшкя. п. Тогда скыстса реченное (ерелчелія
прроколія глюірнлія: (8. Г.,
леѣ- слышана высть , плачь ,
н вопль ліногя :
сконуя , и нс уотАше оутѣшитнсА ,
сЪть.
Глася ь Ра_
и рыданіе,
Равиль пллч^ірнсА
1 ’ л
члдя
гакш
Г.!. 3, 1 — 17.
Со дни же оны прііідс ішлніія
тель , пропоьѣдлА б пустынѣ Іъ’денстѣн,
Л- і • '
ГЛА I НОКДНТЕСА , ПрИБЛИЖНЕССА
16
НОТН-
213
241
і^рткіе нкіюе. 3. Оей ко есть рече'ннын
Іісанлѵл ирроколія глюі|інлія : галса копи
юіраго к пЬ’стыш(: оугетомнтЕ пЪть Гднь,
оракы гкорн’ге стези егш. 4. Оллея же
ІшЛНІІЯ ЙліАІІІС рііз^’ ГКО» © КЛЛСЯ КЕЛ-
ЕЛЪЖДЬ, II ис'лся ОуСЛННЯ Ш Чре'сЛ’куЯ < ко-
ііуа : (твдь же егш к'к пдЪж'Ге и ліедя дй_
«іи. 5. іегдд нгд-сігдлше к нелій Іерліглы,
іі кса І^де'а, іі кса страна Іорданскад. , 6.
Н КрІ|І4)рЪ'ГА ЬО ІОрДаІІ’Іі © НЕГШ ІІСПОК'Ёі
даюіре го'Цн скоа' 7. Енд'Ька же (Ішлішя)
ліііогн фарисеи и саддукеи грлдЪірыА нл
і;реі|іенТе егш, рече іілія : рождеиіА еуідноьл,
кто сказа каліи к'кжлти © кЪдЪі|іаго пив-
ка ; 8. Сотворите сукна плода достоніія
покланТа , 9. И не иачиііайче гллтн кя
сек'к : сца іілыліы Якраалы: гаю ко калія,
іакш ліожетя Іігя © каліеиТл сегш коздкіі.
гп^ти чада Якраалій. 10. Оуже ко и і’Ь_
кііра при кореніі древа лежнчи : ксако оукш
дре'ко, еже не ткорнта пледа дойра , по_
с'Ісклеліо ныклетк , н ко огнь кліетлелю
‘а < Я 7 * ' . \ '• і
1 і. Язя оукш креіраю кы кодою к пока.
Аіііе , грАдыіі же по лшНі йр'ііплТн ліеііе
есть , еліЪ же ігЕслік достоніія саііогн по.
нести: тоіі кы кртитя Дуолія стыЛія іі
огнелія. ^9. вліЪ же иопл'тл к рЪц'Ь егш.
, а I X X , ' I
іі штрекііти гУлшо ейое , и сокеретя піис.
нііцѴ спою к жнтшііі^ ; плекы же ссжжетя
огнеліа непдсаюі|інлі’я. 13. Тогда прн^рдпта
Іиси © ГалТле'іі на Іордана ко Ійіанн^
КрТІІТИСА © (ІЕГШ. I4. ІШЛНІІЯ ЖЕ ксз.
С^ДНАШГ емЪ , ГЛА ; ЛЗИ ’ГрбВЫф токсю
кртйтнсА , іі ты ли га а де іі іі ко лиі'к; 15.
Окѣціакя же Інга , ре іе к нелЛ і шстлки
ныігіс : таі:ш ко подок.іетх нллія исполнити
ксак^ прайдѣ. тогда шстакп е’го , 16. И
кртіік'СА ІІІся , кзыде акі’е ф коды, н’се
фкерзошдсА елій икса , й кіід'к ДДа Бжіл
с^одАНіа ико голика , и грАД^іра на него.
17 И се гласа са нк«, гла сен есть сна
19 I . 9 » *. »« *
лон козлюкленіікш 9 ш кміже влгоколи^.
Г^. 5, 1 —12. 14 — 19.
1. Оузр'бка же народы , кзыде на гі).
свдіиЪ елі-Ъ , прнстЪ'пнпм к иеліъ
: 2, фкерза оустл скоа ,
3. Галжени ііііірі'іі дуоліи ;
е іікііое. 4-. Гілжеіііі
іакш тін оут'КшлТсд. 3 Блжеіін
тін іідсгвдАта зелілю. 6.
іі жлждъ’ірі'іі правды : іакш
7. Блжеіін лілтикйі; ыкш
кЪдЪ’тя. 8. Блжеіін чііеті'н
1 — * . 9. Блже.
Iй, і. Т
оучнцы егш
оучаше пуа, гла
акш т'Ёрря есть црткі'е
плачЙиіі'н :
кротцын : икш
Блже'нн алч^ірі'іі
тін іысьітатса.
і і
тін полиілокани
«рдѣлся: икш тін Іігл оузрлтя.
ни лшротко'р^Ы ьікш Ігін сыііоке Бйн на.
рек^тсл Ю. Нижени іізгііаиіі прлкды ради:
нкш т'Кѵя есть црткТе іініюе. И. Каженіі
’ \ \ / / 9 9 /
есте , егда поногатх калія , и иждепьтя ,
и реіЛта кгАкх іюли глагола нл кы
іре, ліеие ради- 12. РлдЪІІтеса и кеселіітесА,
« V I / ' -Ч , I
икш мзда каша лнюгГ на нкг'в^’л: такю
ко изгнаны пророки, ііже (к'Ёиіл) пре'жде клея.
!♦. Вы ес’ге ск’втя лира, не лѵржета грлдя
оуесрытпсА керу'ч горы стоа. 13. Ниже кжп.
гаютя ск'іітііиіііікл , іі иостаклАютя
нод спЪдолея, но на ск'КіріиіЦ'к
тіітя кНсліи ’ - ' х '
Такш дл
члк’І'кн , I
ЛЛ-, -•
нкс'Іеуя. 17. (Да) не лиште
ес.о
но на ск'КірііііЦ'Іі , и ік>(;_
йже в ]рралині'к (сЪ'ть). 16.
і прось'Ігі'іітсА (К'Йта каша пред
іакш да кндлтх кл'ша докрал д‘к.
/ > „ / ' ч
іі прослакАта Оца кашегш , нже на
е , іакШ прі'ндо^а
разорити закона, или проршки: не прёіідоуа
іиполіінТп і 18 Длишь ко
/ I /® •
дондеже гшндет'А ико н
9 V 9 / ' <0
нота едина, или едина черта не преи-
разорнтн, но
глаголю каліи
\ о / 9
землд, г
дета Ф • закона , дондеже кса къд^та. '9.
Иже аше разорити единъ злпоктдеи «іѵа
' » , / < .. і,
ліллы)ра, и іілячнта такш члктки , лини
паречетсА к цртвін ик'клгл; а ііже соткорйтя
н па^чнта , ееіі келій паречетсА к црткйі
іікіі'каіа.
Г.і. 7. 24 — 27.
2*. ЙСАКЯ оукш, ііже сльішіітя с.юкеса'
лоа с'Га, ч ткорнта а, оуподоклю его лШжіі
лЛдрІІ , ііже создл ;ррллиін^ скою на каліени:
25. И Сннде дождь, іі прТндошл р'вки, и
козк’&ына н'Ётрн, и напддоша на ррра'лііііііе
тЪ, и не падесА, шенокана ко Е'в на
245
245
/ Л. / / о \ '
КАМСІШ. 26. И ВСАКа СЛЫШАЛИ СЛОЕНА МОА
ПА , II НС ТВОрАІІ ну'А , оуподовіітсА мЪжіі
оуродпкъ', иже ’ссздл храминъ’ свою на пес-
цѣ: 27. И піііде дождь, и прііідоша рѣки,
II КОЗкѢаіііЛ кѢтри , Гі шпрошасА
той, іі ііадесА, и кѣ разрѣшеніе
Г.і. 8, 5 — 13. 28 — 34.
^раМИІіѢ
іл веліе.
5. ВшедшѢ же ёмЪ в КлперііаЪма, прн_
стъ’ші к ие.иЪ сотшіка , мола его, 6. ]|
„ • - /« / . . \
гла; Ідч, отрока мои лежита к домъ
ллзс.ідклена , лютѣ стражда, 7. ІІ глаго-
ла еліЪ Іііса: аза пріішеда исцѣлю его. ».
ІІ іІікѣ:|і.іка сотника, речё (ёмЪ) : Гдн,
нѣсмь достойна. дл под крова люн віші.
» ' \ I ’ ’ 1 (.
дешн, но токмш рцы слоко * іі псцѣлѣета
отрока ліоГі. 9. IIко аза члкѣка семь
' / о о \ іі 9
ПОД КеШ'ПІО ІІЛІЫН ПОД СОБОЮ КОПНЫ : II
I , \ 9 \ * « 9 , I .
глаголю селЛ: иди, и идета , н дрЪгомЪ:
прііідіі, и ііріі^однта, и ракѣ моемѣ : со-
твори сТе, іі сотворитъ, 10. Слышана же
Іііса, оудныісА, и рече грддЪірыма по нема:
л ишіь глю кллѵл; ни во ІіІлн ч’оликн к’Ёры
шкрѣччд-а. 11. Глю же к.іма, іакш мнозіі (5
Бостона Гі запада прііідЪ’та и ьозлАгѢта со
еіьрллліома , и Ісл.ікома , и Іакціколіа
ко црч’ііі'и нкнѣма: 12. Оыиоке же ц^ткіа
изгнліііі кЪдѢта ко тмЪ кромѣшнюю: тъ
вЪдета п.міь, и скмжетя ^бшѵа. 13. И
йбЧЕ ІІІСА сотникъ :
КД.ГА
9 \
егш
іідіі, н і.Ікшже кѣро.
есн , вЪдн тек'І»: іі іісцѣлѣ отрока
ка тоіе 04 11 ----------------------' • ’
на она пола к сч-р.шъ Гергесііііскѣю , ерѣ.
тоста его два кѣсііл, ш гршва іісуодлі|іа ,
люта зѣло» , мкш не моцш никомъ минЪти
иЪ’челѵл т'Сліа. 29. ІІ (і козоішеччі, гаа.
часа. 28. ІІ іірншсдінЪ емЪ
го.іюіре: что ііаліа и текѣ , Іи се Сне
Ііжій; пріішела есн сѣліш прежде кремеіі.е
ліЪчпт і нлеа. 3®. ІІАіне же далече & ііегш
стадо скиніи много пдкміо. 31. Нѣси же
моламъ его. глаголюіре: аі|іе изгоніішп ны,
покеліі нама нти ь стадо еншіое. 32. Іі
рече нліа : идите, о’іиі же исшедше іідо'шд
к стадо, свиное: и се Хшіе) оустремисл
стадо все по крегѣ б море, іі оутоиоша
к кодака. 33. П.къірТи же к'кжлшл, и
шедше ко г^лда вОзкѣстііша кса , и ш кѣ.
спою. 34. Л « кесь града іізыде ка срѣ-
теніе ІІІсокн: и кіідѣкіііе ёго, лю.ііішл, мкш
даны ііреш/.іа ш предѣла ііуа.
Г.І. 10, 9 — 15.
9. Не стАжііте з.іач-л, ни среврл', ни
ліѣдп при поАС'Ц'а влипла, 1°, Ни пиры
к пять , ни двою ризЪ’, пн сапшга, пн
жезла: достошіа во есть дѣлатель мзды
скоел. И. Вм оиьже лніе (колнждш) гріда
, \ і і , /0 \ । 1 /
или весь киіідете, испытайте , кто к нема
/ п > \ ! I
достошіа есть: и тъ прекЪдите дондеже
изыдете. 12. ВѵодАіііе же ь дома, цѣ_
лЪнте его, г.ілголюціе: мира доліЪ селіЪ.
13. II аціе сукш взлета дома достошіа.
прпідета мііра ва'иіа іі.шь: лірелн же не
вЪдета достошіа, мира каша к каліа коз_
крлтіітсА. 1*. II ііже ліре не пріимета ва.са .
ниже послЪііглета слоке'са Йасішух,* іісгоддііге
94 4 9 \ 0 4, I \ 1 /
из домъ, или нз града тОгш. сотрдси.
те праіра шога кашица. ,г>. Ямііиь глю
к.іма: шчт.ідіі'Ье взлета земли Оодомстѣи
и 1 оморрстѣн ка день съдиын, неже градъ
томъ.
Г.і. 12, 9 — 13.
п і / / /
[| преніе да штЪд^, прінде на соіі_
мнціе и^а, 1®. 1* се' человѣка кѣ тЪ, ръ.
кЯ і.ліыіі съ^Я ; и копросипіа его гллсолюше;
аіре Достоита к сіікбшты цѣлити; дл нл
него возглюч-а. И. Она же рече нма: кто
есть й) клса человѣка , ііже имлть Овча
У ' г л I У / I
едино , и аціе вп.ідета сіе в съкшоты к
і.ілі$, не имета ли ё, и измета; <2. Колмп
оунш .іЪчнііі ёсть члкѣка окча'те ; тѣ'мже
достоита в сЙББШТы докро творити 13.
Тогда глагола человѣкѣ: простри рЪкіё ткэю;
іі прсстре', и оутвердисА цѣла, икш дрЪ'глА.
Г.і. 23, Г - 12.
1. Тогда Іііса глагола к ндродшма іі
оучеиикшма своііма, 2, ] лаго.іА : нл /Но.
ѵсешвѣ сѣдалін|ііі сѣдоша кшіжнііцы и |'.г.1
247
248
3. 6га оукш е’лнка аіре рекЪти
влюстіі , соблюдайте и творите:
же ііуи ле творите, гллго.
и не ткордти. ♦. ОказНюти
ТАЖКЛ II бѢдііѢ носима , и
' - /
нл плеіріл члческа: перетоми
не ^отати дкнгнЪ’тн иуя. 5.
рнсе'е :
вами
по дѣлшліи
люта ко ,
во временд
козддгдютз
же (конлгд
Вса же дѣла своа твордти, да видимы цъ _
д^ти человѣки : разшнрАіоти ж« ;рраніілііі|іа
<коа , іі келнчаіоти коскрилім рнзи СКО-
іір. б. /Іювлти же преждевозлеглніА нл
вечерни, и пр---------' '
7. И цѢлОКЛИІА ІІЛ Т0рЖІІІ|М^И II ЗБЛ-
8.
ко
кы
реждесѣданІА на соиліні|іа^и ,
л'і (.. .......... ’
тиса «5 человѣка: оучителю оучителю.
Вы же не нарицайтесА оучителц: ’ ‘
: ксн
• /
оцд не зоките
есть каши оучнтель, Хртоси :
врІтіА е’стё. 9. II -
и а земли:
НЛ НБ('Ьр.
ницы : едини во есть наставники
едини
же
се'кѣ
ііже
. едини во есть Оци каши
Ю Ниже нарііцайтегл іілсгаь-
5 / М ' і ’ /
Б ШИ ,
/
Да бЪ-
дети каліи сліігл. 12. Иже Бо кознесетсА,
/ з , > о I
смиритСА : и смнрААиСл , кознесетсА.
Гл. 25, 1 — 13.
Х'рто’сх. -И. Бо'лій же в клеи,
/ і
злч'корены ныша
прГидоша и прочкіА
Гдіі, йке'рзіі нами,
рече ила: длишь глаголю валгд , не кѣля
клеи. 13. Бдите оукш, икш не кѣсч'е днё
ни часа, ки онь же сыпи члкческш пріидети.
Марка гл. 2, 1 — 12. 1 1 — 17.
I Л I I 9 !
*. 11 кшіде и кн б КлпернлЪми
9 I ! » ' X ,
II СЛЫІІІЛІІО ВЫСТЬ, ІЛКШ К ДОЛІЪ
лкі’е сокр.ішлсл мнози , іако же
клѵЦілч'иса пн при дкере'уи :
ими сло'во. 3. Ц прі'іідо'ша к
разслабленна (жііллмн), носима
° I I
Ц не могЪірыми прнклнжитііСА
рода ради , ГОкрышл покро'ьи,
и іірокопакше скѣсишл одри,
разславленный лежл'ше. >к °
ьѣрЙ иуи, гла
цьіютса тев!к і
цын ІЙ книжники тіі сѣдАіріе,
юіріе ки сердцами скоиуя, 7.
глаголета ;
дке'ріі. 11 Послѣди же
дѣвы, глаголюціе. Гдіі
П/ > !
12 Они же фк'кіріави,
1. ІСГДЛ ОупОДОКИСА ЦрЧ'БІб ІІЕІІОе
десАтими дѣвами, иже прТдша скѣтилинкн
скоа , и нзыдошл ь срѣтеніе женивъ: 2.
Пать же кЧ> ® ніі)(И міідры, и пать юро-
дивы. 3. ЮродикыА же , пріёмше скѣтііл.
инки скоа , не БЗАша с совою елел:
ЛіЪдрыд же пріАіііа е’леіі в сссЪд'куи со
скѣтнлііикіі своими. 5. КосііАірііё же жеип^Ъ,
коздрелілшлсА бса , и спл^'Й. *>. ПолЪіюіріи
же вопль кысть : сё жеішуи грддеч’И , ис-
ходите ь срѣтеніе ёгш. 7. Тогда кости-
ти бса дѣвы тыа, и оукраенша скѣти.і-
иики скоа. 8. ЮродіівыА же мЪдрыми рѣ-
ши ; дадите нами ш ’еле’а кашегш , ілкш
скѣткдннцм націи оуглсдютх. 9. СЭк'Ьціл-
л I 9 \ I
іім же мЪдрыл , гааголюше : еда кдкш не
досганЕТй налгд н камз : идите же паче
и продлюціыми , й кЪ’пнте секѣ. 10. ІЕ
дъціыми же ііми купити, лрТнде жеііиуи; и
готшвыа внндоша с ннмз на кракн, и
і по днех’И:
есть 2. ||
Л
КТОЛіЪ НЕ-
9 I
н гллголлше
X I
ііемЪ носАіріе
четырміі. Ѣ.
к ііем^ ім_
идѣже кѣ,
!
ііл иеми же
3. Віідѣки же Ійси
•лл рлзсллвліііиоміё: чадо , ійпУ_
:'і грѣсіі тбоІі. 6. Блуъ1 же ііѣ-
.а. ' ’ полышлд'_
7. Что сен тлкш
кто можети ШСТЛКЛАТН
грѣхи, токмш едини Бга; 8, I] авіе раз^_
ліѣви ІіІси дѵоми своими, ілкш тлкш тін
' X Ч X " X X
помышлаюти к сев'К, рече ими : что сТа
помыиілдете ь сердцл'хи ка'шнуи; 9. Что
' ’: «іпіС
, или реіри: костдни, н
и Х'оди; Ю. По дл оу_
икш класть влить сіГи члкѣчекій нл
рѣХ'іі: (глагола разсллБлен.
”. . .... —і, н козмн
в деми ткои. 12. И
есть оудо'кѣе, реціи разглл'кагнііолі^:
ніаютсА текЧі гр'ксн
КОЗЛІІІ Одри ткои,
•' >
вѣете, ---------------
земли Фп^цілч и гр
номъ) : 11 Тев'к глю : костлкіі
<* /• 9 9 \
одри твои, и иди
каста акТе, и кзе'ми одри, нзыде пред ксѣ_
ми: икш днкнтііСА всѣми, н сликнч’н Бга
гллголюіііыми , икш нііколіі же таксо кндѣ_
Коми. II милю грАдь.и видѣ /Іевію
(Ілфеокл, гкдАіріл па мьітницѣ, и глл ем5ё;
во мігк грАДіі, ’ " 2 "
нде.
9 \
ЕГШ , 1.....
Ж*Х^ со ІІКОЛИ
во мнози, и по иеми ндеша. і*>. И книж.
іінцы н фарнсее кйдѣкше его іид>ёі|іл с мы_
грАДый видѣ Иекію
и костлка , в слѣди егш
;. 15. И высть козлежані^ е’леіі ь домЬ
I , / X 9 ,,
н мнози мытари н грѣшницы козле-
.. I”....л й со оученикн ёгш; ках^
219
250
тлріі и грѣшники, глагола^ оучеиикшлхя егш,
что икш гь лхытлрн н грѣшники иста и
піети: №. 11 слышала ІіГса, гла нага : не
і , і . х ' ..
тревЪюти здракш крлча , но волАірш. не
іірііідо^я признати пракедннкн, но гоѣшннкн
нл иоклАіГГе.
Гл. 7, .31 — 37.
9 / _ Н
іізшедя інсж со предѣла
31. 11 паки
Тѵрскііуа и Оідшнскнр, прснде на лхоре
ГалТле'нско , лхежд^ предѣлы Декаполскн. 32,
% 7 1 9 е 1 9
л к ііелх» глЪга и гЪгннвл, и
Л / * 7 / » , 1
II лрнксд^м к нм\ъ глЪ^д іі гЪгннва
лолдуіх его, да возложити іынь р>М. 33;
И поедха ею ш народа единаго , вложи
і \ . ‘ , х • і ,
I, II ІІЛІОІіЪВа, КО-
і. 34, 11 воззр'Ёки на ибо,
, еже есть:
И поедха его Г •••-
/ \ аі ’ 5 \
персты сбоа яо оуши ено.
’/ «- / » \ о х Л
сноса мзык.1 егш.
коздоѵнв іі глагола елхЪ: еффаЛа,
іх.ізкерзисА. 35. Ц акіе р.хзкерзост.іСА сл^ул
егш, и разрѣшись оуза нзыкл егш, н гла-
голаніе прлкш. 36. И запрети іідха, да еін_
колх^ же повѣдати: еликш же идея той за-
прещеніе , паче излила проповѣда^. 37. И
прензли^л діібла^са глаголкире: до’крѣ все'
т корити:
нѢдхыа
9 . л
и гло^іа ткорнта слышати 9 н
глаголати.
Гл. 8, 31-37.
И прісзклви народы со оученикн
рече іідхи: Нже рірета по дхнѣ нти
(| К0'зли,Г2 Ка(та [Ь0||5
Л/ - ' >
о« п._ " 7
пог^кііта. іо: д’ нже по_
\ I 9 9 ід
ліеііе ради н еѵліл, то и
------------- .“.3 , аіре
34.
/
СКОІІЖН,
_ I ' V
дл шкержетсА севе, і
и подпііх грддеч'и. 35. Ііже во ліре )рошети
д^ш^ скоіо спасуй, і..’ *.
. \ \ / 9 Р
' скоіо ,
36. Кла ко польза члк^
«претити дЖіі^
члка издіѣіі^ на
гЪ’кнта дЧиі^
I -
СПДСГГ/А Ю.
/ ,
прТюврАі(іет’А лира кесь , и
сбои; 37, Пдц чТ0 д,цч-а
дЯшн скоен;
Г.і. 9 , 17 — 31.
1”. II фкѣірака едина
су’чнтел» , приведена сна
имЫ|іа д^)ра нѣліа : 1“
нлхети его^ развнва\ти его
42 — 50.
ш народа , рече •
леоего к тебѣ ,
18. И йдѣже колнждо
>, и пѣны те_
ірнта, и скрежеірета з^бы сбоилхи, и шцѣпе.
иѣваета : и рѣ;ра сученикшдха ткоіілха , дл
изжеііііти его, н не воздеогоша. 19, "Она
. I 9 \
же шьѣірдва елей
реіга, '
кы ;
/
дошд
шеСА пѣны теірл.
колеіко лѣта есть, шнелѣже сіе' высть елеь';
они же рече: издѣтска
огнь ькерже его, і
9 X « \
его -* ....... — *
лілрдовака ш паса. 23. ІІІса же рече елсЪ:
і, глагола :
доколѣ ь кд'са к'
приведите его ко ленѣ. 20. И
его к нелеЪ’ : н кидѣка его
9 \ 9 I \
стрдсе его: и пдди на земли ,
// ' Л ' ’
10 роде невѣ-
ждъ’; доводѣ терпли
іірнке.
лвіе
/
БДЛА-
. 21 II вопроси оцл егш ,
і. 22. іі дціогажды во
, и ки коды, да погбвита
X / \ I
но аше что люжеши , полсозн паліи ,
9 / П 9 1*^
еже
ліре что люжеши вѣровати , кза козлсожіід
БѣрЪ’иіреліъ'. 24. )[ дкіе возопііва оца 6т_
рсчдч'с, со с.іезлліп глаголаше: кѣрѴю Гдн, по_
люзіі люеліъ ііекѣрію. 25. Вндѣки же ІІІса, икш
срніретсА народа, запрети дЪр нечистолеЪ ,
глаго.іА еліЗ: д^ше иѣліын іі гаЪ'ѵіні ази тн
покелѣвліо: изыди нз негш, и кТоліЪ не кнндн
ки него. 26 И козопнка, и ліногш ііръ’жаксА,
пзыде: іі высть іакш ліертка, ико же лінозѣліз
глаголати, іакш оуліре: 27. ІіІси же еліь е’го
за р^к^, коздкііже его ; и воста. 28, ІІ
кніедшЪ елі« в долги, оучеііицы егш вопро.
і , , X , ) п ' х і '
шар его единаго: икш лхы не коз.иого^оліи
нзгіитн ёго ; 29. Ц рец нЛ(а :
I ! , ' 1 /
іінчнліже ліожета изыти
н посч’оліи. 30, ІІ ®т^дъ' нзшедше, н’дд)ръ’
сквозѣ Галі'леіо, іі не )ротАше, да кто со-
вѣсть. 31. Оучапіе во оучеіінкіі скоа, и гла.
гол.іше нліи, іакш сііз члкѣческіи предана
кадета в рбцѣ члвѣчестѣ, и оувіюти
е’го: и оукі’епз быка, в тьет'іи день во.
скреснети. 4’2. Ц ііже ліре соблазнити еди-
наго іо лхалы^и сиірз кѣръ'ніри^и в діа,
до'врѣе есть ёліЪ’ паче
дхень жернокныГс ш кын ёгш;
дети к люре. ^3. Ц дцн совлажііжети та
. X X' „..Хи I , Хг
ръкл твоа , шсѣіры и :
К-Лииік^ в жикоти кннтн
нлхѴір^ впити в гееннъ',
ірін, Ѣ4. ІідѢже черкь іі)ра не оулхііраети,
огнь не оугаслети. ‘5. |( діре нога
совлажнАЕта та, сбіѣцы ю: докрѣе тн есть
виіітн к' живота цодхй , неже двѣ позѣ
ндх^срЪ' квержеіі^ выти ь гее'еінЪ’ , ко огнь
сен рода
токлеш леолнткою
ліре швлежнти ка-
>, и квержепа къ.
докрѣе тн есть
, неже окѣ рйцѣ
ко огнь пеъ'глсаіо
іі
ТКСА
252
і
**
I
251
неоугасдісірі'іі, 46. НдИже червь нуя не оуліи.
рл'ета, и огнь не оугасдети. 47. л .щц око
ткое' совлажішта та , нсткни' е : докр'ке
ти ёсть со едпн'Ьлги околіи кіінтн к црч кТе
Нжіе, неже дк;1і оіук ікііУф^ ккёржеіі’і выти
ьи гееннѣ огненнъ’ю, 48. ЩДЬке че'ркь н\‘а
не су’лінрлети н огнь не оугас.іеч’а. 49 бедка
"• ........•’---------- и кс*ка жертка сонію
аі|іе же соль не
во огнеліа шсолнтса,
шсолнтса 30. Докро еоль: <
папа ЕЧдета, чиліи шсолнтса; імѵЁііте соль
ьи сек'к, и лшри Гілі'Ёнте аіеждъ совою.
Луки г.і.
40. Отроча' же
лрли, ікиолііааса
Бжіа в'іі
9 \
телд бічо
40. Отроча »
-4 9 1 I
2 , ІО — 52.
р.ІСЧ’АШЕ , II крѣилдшесА
иреліъдрости: и клгодать
на
на
неліа. 41. і уожд.іста роди.
ксако л'Еч'о ко ІеЛс.ілііліи ь
л‘Еч-0 ко ІерЪс.ілііліи ь
праздники пдс^’іі. чІ1 егд.і кысть двою.
> 5 і • і. , ,
воспитана, и кннде по окычаю скоеліЪ , к
' ' О . ' 5 I '
день сЪввштныи, к сснліні|іе , и кости чести.
17. 11 дата елі^ ктіг^ ііс.іііі пррока : іі
рлзгнЪка книгъ , шкр’бте лѵКіто, идЙже к’К
написано: 18. Дуя Гднь нд лііг'іі, егш же ради
поліаза ліа Блгоь'кстнтіі ііііірыми, (іосл.і ліа
исціаитн сокрЬшеіиіЫА сердцеаіи: пропок'Едатн
п.і'йііенныліи иіііъ'іреніе, и с.і'ііпьіліи прозр'Ііні’е:
цісіъ’стити сокр'ішенііыА во іорадЪ: 19. Про-
пок'Едач’н л’Кто Гдне пр'ілтно. 20 Ц со.
гпъки кпнгѴ, 'Тідака сл&з'к, гбде. и ьсёліа
к сонмін|іп спі в'Ёуъ’ зрА^іе іюнь. 2(. ГІ
на'цч'и глдтн К іінліз , глкш днесь скысч'СА
шк.інТе сГе ко оушТю кішею. 22 й ксн ски.
нсуоддшііга пз оусч и егш,
'0 ’ і ’ .
сш ли есч ь сна ішсифова.
д'к'гельсч’кокау», еліъ'. и дпьлдр’сА ш слоке.
/, гл I 9 І 9 -а в\
блгоддтіі ,
и глагсл.іуъ': не
л'Йта, когуод*і|ГыАГ4 нліи ко
свычаю по.ізіпика. 43. И
на ѵсач'іі .
і
салима по свычаю праздника,
чльшыліа дни, и козкраі|ілюфымсА ііни, шста
.отрои Іи'си ко Іер^саліілі'к : н -не
л / 1 , 9 \
І«и0’А и арпі егш. 44. ЛЫ&ше іке
. И скон.
внегда' выти елй>' на лі'ІІ.
г*
его к
осч’а дне пъ’ч'ь, » йсічи
• ' 1/1 і ’ ' '
ста его ко сроднніувуа и к зпаеліырри: 45.
II не швр'&тше его, козкр.ітіістасд ко Ьранліи,
кзыск.іюі]іе его. 46. и высч’ь но тріера
днеуи , шкр'Ііч-оста его к цркые, скдАіраго
ііосргд''І; сучт.іен , и послъшд!оі|іаго іц-а , и
ьопрошаіоір.іго нга. 47. ОужасауЯсА же кш
ь -
4 7. ОужагагЙСА же кш
послЬшлюфі’н его, ш разалі'Ь, и ю шк'кт'куи
: 48 Л кпд'іікше его ' - ’
> .. 5 ' \ I
1 Л '
II ВЫСЧ’Ь
сгг'Ь ігСкоеліа ліо.іАірЪсд. и глііш преста', рече'
іі^ьіи ІЬ сученнкя егш к неліъ’: і’дн, ндЪчеі
ны ліо.іич’иса, цксжс и Іш.іыіх ііаъ’чп оуче_
ніікіі скоа 2. Рече же Гіаѵа; егда ліолитегд ,
нже на
да (іріидеч’а црсч кіе чжое.
ідкш на
!
Н.ІС^іріІЫН I
4 11 і'чтаки
„ п.. /
г.иіте Шче н.ініи;
I м V
тіі’іча иаіа ткое:
і і
да въ дети кола ткоа.
зелі.ш. 3. Хл^кх н.ііпа
і . і
паліи на ксакя день
пкс-куи. да ска.
>»
Й
егш. *». И ыід'іікші его, .
іиліъ’ логн егш рече': чадо ,
рп налы ч-акго; се сца -ч'кои
пскарліи теке'. 49. Ц рпе к іінліл
П •> і К /, л. ;і
мкш нгклстблине; іи к’кегб ли, ідкш &
гаже фцд люегш, достонта сыти ли!; 30 Гі
та не раз^лѵСста г.іагола ’ '
ина 51. Й спи де с ннліа,
зарети и в’іі пэкіінЬ'аса ііліа
хок.іюдаше кса глы с?а і
52 II Іііса прес.тііь.іше преліъ'дростТю
расч’оліа и к.ілгодатТю оу Пгд н чл'к’Еки.
г.л. 4, 16 — 22
15. Й пр ііде ь Наз.іри’и ,
дики шл га.: и к
, что сотко_
> ? - I
і іі аза колАі|іе
і : чч'о'
глагола
, его же
и пршде ь Нр_
• » .. > \
н літп егш
/
к, срдны скоеліа.
’-----" ) и ЕО.Ч.
И ЯТМІІЙ
н.ѵйже к'к
нксн и на
подакаГі
/
і паліи
наша , нко и (аліи шстаьаделія кса.
в \ I
іі не кьедн нліа ьо
коліъ' До.іжііиИ» н.пнелі^:
з I I “ '? / '/ г іпг
нгкъшеніб. но нзклбіі идея іо лакдкапо. 5. И
XX X I “ ‘ ,
рече к ннліа: кт? ", каса нліать дрЪг.і, и
ндети к неліЪ к полВярщи, и регети елі^:
дръ'же. іаждь ліи ^злкліа три у.ніікы. о По.
неже дрЪ(ги
нлід.ни чесш
и.зыіътрь Фв'Ьфава ренета
/ Ь < Л I >
прінде с нети - ко діііі.
' ’ ? 1 і ’г ' -
предюжитіі еліЪ : (. Ц тец
не ч’кори
1, -I Д’ІІТІІ
9 >
н не аіосЬ
/
калія ;
к не
лін
. X 1 - I I \ /
тръды: оуже дкерн затворены сЪть.
люа' со лшою
і і
костяка дати
М 9 9 ' ^іг'^
.ііііе іі .не ѵич'и елі8 костяка, Тз.ніе дрЪгя
еліЬ есч ь' но за кезочстко егш. костяка
дасти ёліЪ, елнка тревЪ’етл. 9. ]| ая-д клала
глаголю; просите, и дастсд ьалія иі|інте.
' і . н
ІІЛ /ІОНІЯ (ЪТЬ я
•гебЧі. 8. Глаголю же
і
233
254
, г, I I > I '
іі шкрАірете : толцыте, и шмрэетсА калія.
>0. Всаки во- прссди пріелыети, и нцеаіе
шкр'Етает», и тоЛкЪі|іелііі шкерзетсА. И Ко.
•горагш же к.іси сца котроепти' сііи уЛ'Ейа,
еда ка'ліеііь подлета еліЪ’ ; или рыкы, (Да
к рьікы лѵКіто йліТю подлети іліЙ; 12. Или
. ' ' » і ? х ' ’
ліре попросити ганца , еда подлети (ліЪ
скорпію; 13. <Ъ|іс оукш вы зли с.!
те длАніл
КОЛЛИ!
~ /
старо
клгд дадтн чадшлеи клиіыліи ,
паче Оци , нже с нвее, дасти Дуа
просАІрыліи оу $іегш.
Гл. 16, I — 12.
И "”•:// '•! Л У’Г/ІІ ’-'яЯ'Д
Глаше же ко сі/ченнкшлгл сбонаіъ: чГіЙіігл
и ** о !
къ богатъ, иже пліАіііс прнстакникаі
р / / Б і X * ’ \
шклекеч-.ціи высть к ііелей, гакш рас.
„ ’.2. 2. |і приг.іасііки его'
1,
Н’ІКТіІ
9 / О
II топ
тшчаети млі'ЕмТа егш.
реи е.мЪ: что се слыш» ш текъ; кездаждь
йк^'ч'и ш іірііетаклені'н доліокнѣліи; не коз.
люжеііиі есо ктолхЬ доліЪ строити. 3. рне
же к сеісЧі ііріістапііини долей: что сотворю,
икш гдь ліои йелыети строеніе делсЪ (іі
X / .} ' / ' I
ліеие; копати не ліогъ , просити стыжЪса „
*. РлзЪ’лі'Еуз, что соч’корю; дл егд.і йстдк.
лени кЪдЪ’ й строеній доліЙ* прі’нлійтв ліа
к доліы скоа. 5. И признаки едішлгсг ко.
гождю Гб должникъ гднна скссгш, глаше пер-
колій : іх'о.Іиц'ііліи доажепи есн гдіінй люеліЙ;
" Они же рече ; сто н'йря лысы , и рече
еліЪ: врѴиліи пнеа'ііі’е ткое, й ейди скорш па.
пиши пАЧ’десАТИ. ?. Потоліи же рече' дрй.
і оаіо; ты >« колиц'кліи доажепи есн; они же
X ' /> X / ’ Г* о* X х
рече: сто лгкри пшеницы. н гла еліЪ: прпілш
писаніе ткое , г ' " . “ л
поикали I дь долій строптелА
ілкш лхъ’дрѣ соткоріі : мкш
сегш ліЙдр'Еіінні паче сыншьи
Д’ІІ скоеаіи сЪть. у. ІІ ази
лю; соткоріі те сек!Е дръгн й
правды, дд егда шскйд&те,
к твчныА крокы. _____________________* ......„„
ліііоз'іі к-Ерени есть, н неправедный к ліал4,
и ко лмюз'Е Непракедяіи есть, 1 • Яіре оу.
кш в непракеднѣліи йлѵЕнін в'Ернн не кысте,
ііік.іііи ткое , и іыпішін ослеьдесдти. 8. 11
/
пепракедіілго,
сіІоке к’Ёкл
СК’ЕіГЛ к ро_
каліи г.ідго'.
і
. лимшны не»
егда шплМете, прТплеЪ’ти кы
10. Й’йрнын к лы.еѣ, н ко
1 1 I о , ! .
ко неччііинкліи кто каліи к'Ёрч’ пасти; 12.
11 аі]іе к чЬ’желіи К'Ерніі не вьіете, каше кто
каліи дасти; ;
Гл. 22, 7 — 14.
7. Прі’ніе же день шпрѣснокшви , кя
опь же подоваше жретн па'суь’ : 8. Ц Піг_
саа Петра и Ішаіиіа, реки: шедша оугото.
іѴ « I/ I т й' 'О'
канта палій плср , дл ілліы. 9. 0((А
/ 9 \ ' ,, / 9 /
же р^коетл еліЪ: гдъ гоі|іешіі, суготоклелій;
1°. Они же рече ііліа : се кссуодАі|іеліа ка-
лы ко гради , срА‘,іети кы чик'Еки к скъ’.
делнпц'к кодъ' носа : по пеліи пд'Ета ь
доли, к онь же куодпти : И. 11 рц'Етд
долхЪ кадц’Е ; гллголети тек'Іі сучіічч.іь :
гд'Е есть окитель, і’д'Еже пасуъ' со оуче_
ніікіі люііліи сн'Еліи; 12. ІІ топ калы по.
кажети горницѣ келііо
постлліі^: тЪ оуго.
токаита. 13. ІПе'дінл же швр'іітостл , ілкш
рече илы : и оуготокастл пасуя. 1*. II
Г л і і 1 \ ,, і
егда высть часа, козлеже , и оканадесАте
1 ”
(ІПЛІІ С ИНДІИ.
Іоанна г.і, I , I — 17.
1. Еи іычла'к к!1і Олоко, и Олоко к!Е
к Іігй , и Кги к'Іі Олоко’ 2. Ое'іі к'к
искони к Іііі(. 3. Егд т'Еліи кышл,- и
. X / ! «' I
кез негш ннчтоже высть , еже высть. ♦.
Еи Т0Л1И ЖІІК0ТИ К'!і, іі ЖІІКОТИ К'іі ГК'Еч’И
чак'йкшліи. 5. И ск’Еч’я ко тліѣ ск'Етнт.
сл и тлы его не шва'ти. 6. Кьість
члк'Ёки попыни ш Бга , ііліа ёліЪ Ішлцни.
Ё. Сей ііріпде ко скіід'Еч'ельстко , да скн.
д'КтельсткЪ\ти ш ск'Ет'Ь, дд ксн к'ЕрЪ
пліЪти еліЪ. 8. Пе к‘Ь топ ск'Ети, но да
скнд’іітельствъ'ети ш ск'Іт'Е. 9. К4 гк'Етя
нстіінныіі, іІже проск'Іхірасти ксаі-лг.о члк'Екд
грАДЪііыго к ліірі. Ю. Еи лмр*Ь к!Ь, іі ,иіри
т'Еліи кысч-ь. іі лііри его не позіы. И. Ко
скоа прінде, іі скон сго'не прІАіиа. 12. &,інцы
же прі'Аша его / длде ііліи область ч.ідшлѵл
Нжі'нліи вытіі, к'Еръ’юіііыліи ко Іыіа егш; 13.
П/ / I ' I (
Нже не й кробе . пн й июуотн плотскіа
ни ш по'уотн ліЪжескёА, но й Бга родііны.
са; Н. И Олоко плоть высч'ь , .іі кеелн.
255
256
(а к ны : и кид'кголія слак^ егш , сл.ік^ё,
іакш единороднаго ш оца , нсполнь вагодл.
тн и истины. *5. Ішання скид'Йтельст.
къ'етя ш иелія > и коззкл гллголд: ни к'к,
е’го же р'Кіра , нже по лішк грддыи , предо
лееіою кисть : іакш перк'ке ліене к'к. <6. И
• I , । X' X .. / »
(о исполііенГд егш ліы кси іірідѵолі'Л и вла_
годать козклагодать: 17. ГЛкш закона
/Иоѵсеолѵа дли» кисть, влгодать же н
истина Іигл Лртоліа кисть.
рь’лй к онь, не кЪдета шс^жде'на: а не к'8.
р^Ан, оуже шс^ждеіія есть, икса не кѣрока
ко нліа единороднаго Она Бжіа. 19. Оен
же есть сЪдя, іакш ск-вта прТнде к лира
Р ' г, / 1 X '
іі козлюкииіа челокѣцы паче тліЪ, неже
ск'кта : к'ёша ко нуа д'Ьлл- зла. 20. Бедка
во д’Йлла'і злад ненлкнднта ск'Ёта . н не
прігродитв к ск'кт^ , да не шсличдтсА 'Д'Ь-
ла' егш, іакш лукава съть.
Гл. 6, 5 — 14.
Гл. 2,1 — 11.
1. 11 к третіи день крлкя кисть к
Ка’н'Ь ГллТлёііст'кіі: и к!Ь лети Ііісока т»,
2. Зкаия же высть ІіІса и оученнцы егш
на брака. 3. И недостакшЙ кТнЪ, глаго-
ла літи Ііісока к немъ: кінл не іілейта.
4-. Глагола еіі ІІІся: что есть лішк й
«ічбъ , гсено; не оу пріндс ‘рса лон. *>.
Глагола лети егш сл^глліа: еже ліре глета
калія, соткорнте. 6. Б'Іі^ъ’ же тк кодоно_
сы клліеііии шесть , лежліре по шчнірені'ю
Вдёііскъ’, км'ксщёірыА по дк'кліа пли трТ_
ёліа лгЙрлліа. 7. Тла Ііліа ІіІса: наполните
I ' \ , / л I
5. Возведя оукш Інса очн, и кн.
, « ! / ! > X
д'іікя , икш лиюга народа грддетя к неліъ,
глагола к ФілишЪ* : чіілія кЪпнлія ррл'Ёкы,
да іадАтя сиі ; 6. Оі'е же глаше, искъ’.
шла ёго : еллія ко к'Йддше, что )роі|іетя
соткорнтн. 7. СЭк>кі]і.і ёліЪ ФТліппа: дык.
ли столи п'вндзей гл'бкы не доь.гъюча
я I, - Л ! \ I.
нліа, да кінждо нр лило что ііршліетя.
8. Глагола ёлоё едина и) оученнка егш,
Йіідрёй крата Оіліока Петра : 9. §г.Гь
отрочнціь здік единя, нже йл-ать нать
ір.і'Іікя іачлісініы^я , и дк'к рык'к : но сіи
что сЪть на толііко ; 10. Рече' же Іііга:
кодоносы коды, и нлполшшіа нр до керуа.
И. И глл ііліа : почерните ныігЕ и прнііе.
I о. / ,1 / ПМ
сите Лр)рітрТк,ннокн, и принесошл. 9. ІНкоже
кк^си Ярр'трі'кліпа кі'на кыкшагш ш коды,
и не К’бдАіііе, ШкЪдЧ есть: слЪ'гп же к'к_
соткорііте члк'бки козлеіріі : к'к же трака лшс.
гл нЛ лі'Ест'к. Бозл'кже оукш ліЪ’жен числолія
" 1 ' 4 < к..1 !
да^Ь по’иршіни ьод^: пригласи женила Йр_
БСАК’А
р
и
же
И. Ое'
Канѣ
кѣро-
Х'ГтрГклпія, Ю. ІІ глагола ёлеЪ :
чайка прежде докрое кёио полаглети
егда оупіютсА, тогда ;рЪждшее :
соклюла есн доврое кёио доселѣ,
сотвори пачатока зналіеніелѵа Іиса
Галілсйстѣй , и гаки слакй скоіо:
4 \ > \ » К
мша ь него сучеинцы егш.
ты
к
9
и
Гл. 3, 16 — 20.
16. Та'кш ко козлюви Бга лира, икш
9 / 9 / 1 г)
н сна скоего единороднаго дала есть, да
бсакя кѣріёдіі к онь, не погнкнета, но
нліать жнкотя кібчный. 17. Не посла ко
Бга Она скоего' к лира , дл сЪдитя ли-
роьи, но да спасе'тсА іІліа лира. 18. Еѣ-
пдть тысАіра. 11. ПрТдтя же )(Л'кны
и гкллЪ коздлка , подаде
........... БОЗЛСЖДфЫМА ,
)(С’ТАр. 12.
оученнкшліа скспліа :
не
9
И
, оучнцы же
рыка , е.іика
оученн-
тлкожде
ІІ іакш
со.
/
погпк.
НСПОЛ-
мкш
ІІІСА,
/
КНМѴА
и й
і
ИДСЫ ТИШ АСА ,
I 9 9 п
всрк'1’6 ИЗБЫТКИ
нетя ннчтоже. 1"
и и ш л дканадеедте коша оукрЬгя ш натіігя
рѣка іачліенныуа , Нже изкыиіа іадиіылія.
14. ’ілк'Цы же кнд'ккше зіыліеніе, ёже
соткорн Інса , глаірЯ, іакш сён есть ко.
истннн^ гіррока грлдыГі к лира.
дл
13. Ооврдшд же
Гл. 7, 1 — 13.
1. II уождаше ІіІса по «і)ра к Гал'і.
леи: не ^отдене ко ко І^дён родити, іакш
нска;рЯ ёго' Нде'е оу’кйти. 2. Е'к же клнза
праздника Іудейскій потчеиТе гбни. 3. Р«_
ша оукш к пеліЪ врдтід ёгш: прёіідп йеюд^
257
259
, , X 1,1 • > ' ' 1
н иди ко Іъдею, да и оучепицы ткон кндатя
д'каа ткоа , іаже ткорнши. 4 Никто же
ко к тднн'Ь ткорнта что, Г шцета саліз
іак'Ь выти. аіце сі’а твориши , і.іыі севе
ліГровн. 3. Ни врл'тіА ко ёгш к’брокауй
к него , 6. Глагола оукш ііліа Ііиз : креліА
лхоі не оѵ паіііде: коміа же каше всегда
готово есть. ". Не люжета лира ненавидѣти
/ \ / * (Ч
коса : мене же ііпіакнднтз, іакш аза скн.
д'бтельствйю ш нсліз , ико д'кла егш зла
сЪть. 8. Вы кзыдпте к праздника сен :
„ I , < I !• в '
аза не кзыдз к праздника сен , ыкш кре-
ліА мое не оу нсполіінса. 9. Оіа река ііліа,
шста к ГдаТлеи. 10. йгдл же кзыдошл
I 1 I X I 11 I
враті'А егш к праздника, тогда н сама кзы.
де, не ыв’к , но іако тліі. И. Жидове
же ііск.іуй его' к праздника , и гллгоиауй :
гдНі. есть она ; 12. ІІ ропота лшога к'к
ш неліа к народна Окін гааголауЙ, ыкш
вага Ёсть: іішн же глаголауй : нн, іюль,
стііта народы 13. Никто же оукш гакѣ
гаагоааше ш йена, страна ради ІЙдейскагш.
Гл. 12, 19 — 26. 35 — 36.
1». Фарисее оукш р'Кша к сев!к : ви-
дите, іакш никла же польза есть; се мілз
по неліа іідета. 20. БлуЙ же н'кцыіі Зл_
лини ГО прііиіедіииуз , да поклонатса к
праздника. 21. 0(ц 0уЕ(0 прнстйлніпа к
Фі'аіппЙ , нже к'Ь ГО Віідсаіды І'ллТлінскТа,
и ліоадуй ёго, глагоа'оі]іе : гдн, уоуіема Іііса
кіід'ііти. 22. Прінде н Фііаёппа глагола Лндрё-
окн: н паки Яндреп н Філіппа гл.іголаста Іисо.
кн. 23. іііса. же ГОв'Ціа' или, глдгола: пріііде часа,
да 'ПрослакитсА сына члк'ёческін. 24. йміінь
аминь глаголю кдмз: аі)Ц зерно' піиеіпічно пада
нл земли не оулірета, то едино прекыкаета:
ліре же оулірета , лшога плода соткорнта.
25. ЛіокаіІ дйшй свою,
пеиакндАІі дйнін'
погуби та ю : н
скоса ь ліір'к сема, н
жикота вѣчный соуранитз ю. 26. гііре КТо
мнНі слЪжнта , да посл'бдсткйетя : и нд’йжі
есмь аза, тЪ и сайга' мОн кЪдета : и
ауіе кто мнѣ слЪжита, почтите его Шца
аюи. 35. 1КЕ ('міа (|(у2 лі.ілш
кре'аіА свѣта к к.іса есть: уоднте, дон-
деже свѣта нліате, да тліа каса ікиліета:
н )(ОДАИ ко таіЧі, не к’бсть калію ндета.
36. Дондеже ск'бта нліате , к'ЁрЙнте ко
ск'бта, да сыноке ск^та кЬдете. Оі'а гла-
гола Інса, н ГОшеда скрысл ш ннуа.
Гл. 17, 24 - 26.
24. Оче, нуже дала е’си лінЧі, Х^ірЗ, да
іідеже ёсаіь аза, н тін к^дйта со ліію'ю;
і і . । ' ,і-
дл кндАта слак» люю, юже дала есн лнгк,
, і і .. і
ыкш Бозлюкнла ліа есн прежде сложсіііа ли.
О/ / « ♦ / *
рл. 25. Оче пр.ікедііын, и лила теке не по-
зіи , аза же та познауа, Я сін познаша,
ыкш ты ліа' послала ёсн. 26. ]| сказлуа
наіа ііліа ткое, н скажЙ: да люки , ею же
ліа ёсн козлювнаа, к іін'уа кадета, « аза
Б Шір.
Гл. 20, 19 — 31.
ОъсрЪ же позд’к к
день тон
ко
іі ревра скоа ,
19.
, і , _ : / . і і
едино ГО сііквшта, н дкереліа заткоренныма,
ид'кже КАр оученицы егш соврапн , страуа
ради Ь’деііска , прінде Іііса, и ста посркд'й,
н глагола ііліа: лшра ка'ліа. 20 Ц (ТЕ пека
показа илѵл рЪц'К и козѣ н рЕврл сбоа ,
козрадокашаСА оуко оученнцы, кнд'ккіпе Гдл.
21. Речё же ііліа Іпсз паки: лиіра каліз: '
> " (
Й сіе река, дЪнЙ,
Дуа с'Та.
П^СТАТСА іі
\ 7 » ,^9*і
24. л0»шліл гсс единя о/ овоюнлДНАте,
21. Рече же цліа іпсз паки: лиіра каліз: ыкш
же пеки ліа (Віія, Гі аза посылаю кы. 22
а \ ч 9 1 * /
“ Ч, II ГДДГ04А ИЛІЙ.' Пйінлінте
23. Нліже шпЙстите гр'кун , ГО_
ліа; и іміже держите, держатсА.
голеліын близнеца, не в!к т» с іиіліп, ёгд.і
пріііде Іііса. 25. ГлаголауЙ же ’елій дрйзіи
оученнцы. ыід'куоліз Гда. ’Онз же рече ііліа:
Фре не ьііжъ' пл рЙкЪ егш іазкы гкозднн.
ііыа, іі кложй перста люегш б избы гкоз.
ДІНІНІхІА , Н КЛОЖЪ рйкй мою к рекй.1 ёгш,
не нм« к’Кры. 26. И по днеуя о’сліиуа па-
ки БАѴЙ кнйтрь оученнцы ёгш, іі .О.юма
с ннлін, пріііде Іііса дкерема злткоревныліа,
іі ста посредк нуз, іі рече: мира каліз. 27.
Потомз глагола АшліНі : поннесн перста
ткон С'Йліш, еі бнждь рЬц'к лісн, и принеси
17
259
260
! , ' • \ і / , ,
ржЪ-ткою, и вложи б рікра Л\СА : и не
б^дп неклена, но варена. 28. Й «Зв'кціа
ХКшли, н мче ЁліЬ>’: Гдь люн и Бга лей.
29. Глдго.і.і ёдіі Інеа : икш ыідѣва лід ,
всовали ин, влаженн не кнд'Ькийн, н б'Е.
роБавіпе. 30. ЛІншгл же и іена зімлініТа со.
1. \ . / > \ і ,
гбо^н Ііиа предж оученикн сбсилін , иже не
гёть' писана к кіЛгаѵа сн^а. 31. Оід же
писана кыша, да к’Ё^ете, икш Інса есть
Хртоса сна Бжій, и дл к'(ір^ки|іь, живота
нліате во нлсд егш.
Изъ исправленнаго текста взята
большая часть чтеній, которыя помѣ-
щены въ Христоматіи по древнѣй-
шимъ спискамъ.
Эти исправленныя чтенія предла-
гаютъ учащемуся текстъ древній въ
яснѣйшемъ видѣ; съ другой стороны,
древнѣйшія чтенія, въ историческомъ
порядкѣ расположенныя , объясняютъ
значеніе и происхожденіе многихъ
грамматическихъ Формъ текста исправ-
леннаго.
Важнѣйшія особенности псправлен
наго текста, въ грамматическомъ от-
ношеніи, суть слѣдующія:
1. ш н ік вовсе нѣтъ, а отличает-
ся отъ и, не по законамъ произ-
ношенія п образованія грамматичес-
кихъ Формъ , а по условно приня-
тымъ правиламъ. Такъ и ставится въ
началѣ словъ; напр. иже (вм. аже), иѵ-
ілеиь (вм. нтыіъі); а а среди словъ;
напр. праип (вм. щіідио). Вообще п
употребляется вм. смягченнаго и , а
а послѣ шипящихъ переходитъ въ д;
напр. быш.і (вм. бъішд). §28.
2. ъ употребляется неправильно ,
какъ въ новѣйшемъ русскомъ право-
писаніи.
3. ъ и ь среди словъ замѣняются
гласными о и €, или же опускаются по
новѣйшему русскому произношенію.
4. Русскія полногласныя Формы
замѣнены краткими церковно - сла-
вянскими; напр. врегъ (вм. Бръгъ) —
берегъ, прежде (вм. прежде) — пережс,
глава — голова.
5. е вм- о, въ началѣ многихъ словъ,
напр. еже вм. ожс , елень вм. олень
§ 26. Пр. 3.
6 Въ словахъ иностранныхъ ста-
вится твердая гласная послѣ I; напр.
Івдёіі, дТа'воаъ.
7- со отличается отъ о , по осо-
беннымъ, въ позднѣйшее время со-
ставленнымъ правиламъ. §2.5. Пр. 1.
8- Передъ гласными ставится і, какъ
въ позднѣйшемъ русскомъ правопи-
саніи-
9. Съ гортанными г , к, х, ставит-
ся и , а со смягченными і|, ів , ір—
ы . § 37.
10. т смягчается въ ір, а д въ жд ,
(за исключеніемъ немногихъ «кормъ ,
какъ напр. внжѵ вм. кпждж , госпожа
вм. госпождл,.
11. Въ спряженіи употребляются
позднѣйшія церковнославянскія Формы.
12. Ставится ъ вм. ь въ 3-мъ л. ед.
и мн. ч. наст. и буд. вр. , а также
въ 1-мъ л. ед. ч. глаголовъ на -іи»
(за исключеніемъ есиь, есть). На пр.
бвдстъ, кидать, вылъ.
13. Формы склоненій , за отсут-
ствіемъ носовыхъ звуковъ, значитель-
но измѣнены противъ древнѣйшаго
ихъ вида , и сближены съ русскими.
14. Полныхъ несокращенныхъ Формъ
прилагательныхъ и преход. времени
гл. вовсе пѣтъ.
15. Употребленіе прилагательныхъ
краткихъ значительно ограничено.
16. Причастія дѣйст. залога въ им.
п. ед. ч. «м р. получаютъ позднѣй-
шую Форму, произведенную отъ кос-
венныхъ падежей ; на пр. вкджрТн ,
вм. б&дыіі.
17. Въ словосочиненія господ-
ствуетъ вліяніе языка Греческаго,
внесенное въ нашъ текстъ вмѣстѣ съ
его исправленіемъ.
ОТДѢЛЪ ВТОРОЙ.
2
XI. ВЪ КЪ.
к
і. изъ изборника снятославова , 1075 г.
(По рук. Сннод. Библ. 30~).
1. Посла слдсіе.
’Д коньць вьсѣілъ книгамъ, бже
тн сокѣ не лжко. то того іі дроугоу
не твори :
Къ ЛѢТО- г5фПЛ. НАПІІСД іюлнііъ днлкъ
і'цкорынікъ сь. веліікоуоумоу кня^ю
стосллвоу :
Вёліікъпі къ кнцьхъ кня^ь Свя-
тославъ къжделанніёмь. ?ѣло къждс-
лавъ дрьждалнвъін кладъікл окавИтіі
нокръксііъііл ра^оумъі въ глоувнііѣ
многостръпътыіъіхъ СІІХЪ КЪННГЪ Іірѣ-
мждрааго васнля. въ ргцоумѣхъ но-
кслѣ мнѣ. інемоудроукѣдінж. прѣмк-
ноу съткорнті рѢѴН. ііиако ІІЛКЪ-
дяніте тождьстко ра^оумъ ёго сике
а къі къѵела ліокодѣлміл. съ вьсякого
цвѣта ііедніоу съкьрлкъ дкъі къ іёдннъ
сътъ къ келъмъіелыюіё ерьдьце скоіё
Ііролнвліёть ЛКЪІ СЪТЪ СЛДДЪКЪ 115 20
оустъ своііхъ ПрѢДЪ коляръі пл въ-
рд^оумінііііе *) тѣхъ мъіслемъ ілкля-
иса нмъ нокъін птолемеи 2) не вѣ-
рою нъ желдпінёмь нате и съкора
ДѢЛЯ МІІОУЬСТЫІЪ'НХЪ 3) кожьеткыіъі-
з нхъ къннгъ вьсѣхъ іімнже н свбіі
полатъі ііспълънь 4). Кѣѵыюую сн
память съткоріі ёже памяти кнііж
КЪСІірііІЛТІІ Г.ЖДП ХрНСТОЛібшіКѢН ёго
діііп въ отъмыіітеіпнё кѣі’и[смъ слд-
10 ЖСІІЪІИХЪ II СТЪІНХЪ МЖЖЬ КЪ НС-
ПрѣКрЬДОМЪІН ВѢКЪ ВѢКОМЪ.
2. Стллго іёпііфліііпа 6 .ві. кдмъікоу.
нже кѣлхоу нл лоппі святнтелёкѣ
наслждлііТ:
.л. Съардноіі влвоулоньскъін ндри-
ір.іёмъні. оутрьмыіь іёсть лкъі кръвь.
ктлваіёть же къ вллонѣ на ’^смлѵ.
иже іё къ денрніёмъ. про^рдѵьнъ же
7) РУК- кър.і?оуині€; «а предііел-
віф.цоуигнііс. а) /?» предисл- птоломѣіі.
3) Иъ предисл. мкогоуьстыі-мнхъ. •>) Иъ
предисл. н своіі кхѣтіі ііспълш.
263
264
іесть. сплъі і|ѣлькыіыіл имь же Ар-
кашъ крлуеке отокы іі ілзкы отъ
желѣ/л. къіклімііітл. помл7Ай;піте:-
к-: ІІА3110Н рьдръ же іесть плѵе
ЛНЪфрдІд КАМЫКЛ. БЪІІМіётЬ же. КЪ ;
ПАЗѢ ГрДДѢ НІІДИНСІ|ѢМЬ остримъ Ж€
ііо врдуьБііѣн ослѣ, пе урькеиъ же
іісиоуштдіёть по бкрдзоу Сокъ. нъ
окта млѣко, ндплъіиіть же уліпл мно-
гу. іёлнко же дніте хоіитн острліі. 1
тоже ни мѣроіж ни тѣломь не охоудъе
нл потрькоу же лесть о’тъ ііего къзе-
нлёмсіё. нд бѵыіъііл болѣзни іі нл
кодыгыіл троуды пыёмо. і’і ііже сл
неіістокоуёть отъ кннл морьскддго-:- •
г. ^млрдгдъ. зеленъ оуко іёсть.
къ горахъ же. Гпіъдініскыхъ копл-
іліпіте кдръклрн съкоуть. и сила же
іёго іёсть лице видѣти къ немь:-
д. ’Лнфрдксъ. зѣло урькенъ іёсть 2 о
ОБрдзъмь. къкаіёть же къ клрмідоііѣ
лнкоуіісцѣмь ііже нлрнтетьсА афрнкиіі.
глють же ііѣ дыіььѵ. нъ ноштыъ са
бкрѣтдіёть. НЗДАЛеТА ко дкъі доуплд-
ТНЦА іілн ДКЪІ оугль. искрами МЬТЫІІ- 2 5
те. іі іёдіінъ уасъ прѣстдне. рлзоу-
мѣкъше же ниітжштеіі іего. ілко тъ
іёсть іідоуть НА БЛѢСКЪ НГО. II ОБрАШ-
тжть іі. носимъ же клі|ѣмн любо
рнзамн да оБыётьсд. блѣскъ іёго къііѣ зо
ріцъ сіиліёть-:
е. Санъоііръ іжкагъ іёсть. къкліёть
же къ іііідніі. и въ іёоііоіііні остримъ
же отокъі іі іілпъіінтеіііпа і|ѣлііть съ
млѣкъмь помлздіемь по оБяштренъі- ">5
нмъ мѣстомъ. II па горѣ же дднъііі
мшуснн закопъ па камъіцѣ сапъонрѣ
ГЛСТЬСА БЪІВЪ-І-
з. 'ііаспнсъ. оузелепь ёсть. окрѣ-
тліёть же са нл оустѣхъ фермодоіітъі «о
рѢКЪІ н НЛ ЛМЛОуіІТЫІІСІ|ѢМЬ коуирн
трѣкъ же іёсть къ іепіілнньсис:-
Оулкші-оъ дкъі иурьмыіь іесть
окрѣтліёть же с,а къ оутрынні кдръ-
, кдрнн сіорніісі|«іі. скоуо-ніж же іл;
нлрніріжть кетъсніі. стрлноу тоу кьсж
сѣкерьскоук ііже соуть го-оон. н
Хлкыінс. Ха ‘тоу оуко къ ілітрь. къ
поустъііні келнкыіл скоу-оніж. іёсть
0 ДЪБрЬ 3ѢЛО ГЛ8БОКА іі УСЛОКѢКОМЪ
некъходьнл СТѢНАМИ каманлміі обо-
іждоу ОГрЛДНКЪІІПІСА. ДД ТѢМЬ съ горъі
ПрНІІІІКЪІНОу КОМО ЛЮБО ЛКЫ СЪ СТѢНЪ
не мопітн до^ьрѣтп дыіл дъкрп тон
5 нъ отъ глоувннъі мрлкъ іёсть ДКЪІ
проплсть нѣклід. посъілдіёмніі же отъ
Ближыінііхъ тоу і|ѢСАрші 6соужденііі|н
нвдьмп закллкъіне дгііьі|а іі одьракъ-
ше съмсіптжть съ горы, отъ каме-
нніл къ пропасть дъкрп тоіа. и нрн-
лііпать клмеіГііё пл мѣстѣхъ тѣхъ.
орьлн оуко къ кдменніі томь жнвоу-
ціе пл вонж млсыюуім съходать. іі
ВЪЗІЮСАТЬ АГНАТА СЪ ЛЬПАІ|І€МЬ КА-
мепніёмь. и іёгдл і’ізѣдать маса ка-
менніё остаіёть нл крьхоу горы, осоу-
ждсііпі|н же смотріікъше къде къзно-
САТЬ ОрЬЛІІ МАСА і’іДОУТЬ Н ТЛКО ПрН-
носать клменніё. іімо\ть же дѣнстко
сице, нлмепітемъ во нд оугдн огнь-
нъпл. слмн не крѣждлитьсл. нъ
оуглн оугдіпліжть. не тъуыж же
сенъпі възьмь нѣкъто кдмыкъ іі
ОБИВЪ. ВЪ ПОІІАКНІ|Ж НѢК» іі ДрКЖА
роуковё НАДЪ оугльмн. САМЪ ОТЪ
огііа роукоу сн ііжьжеть поііакнца
же кез врѣдл съ проста прѣБываіё.
глють же н рлждлшштщімъ женамъ
нл потрѣкоу іёсть.-
іі. ’Лхлтнс, дкы ілтснііі, іесть. окрѣ-
265
266
ТЛІЖТЬ Жб н того къ скоуоъхъ тъхъ-
ждс. остримъ же і’і пома^аісмъ нл
лні|н оусѣкднніе къстллнлліёть скорь-
пнііно іі іёхндьныю:-
<►. Дме^услкші пламеніне і;ѣдо.
къ горахъ же <окрт.таіетьсл лукннскъі-
ііхъ нл крднхъ морьскъніхъ:-
7. Хрусолно-ъ акъі аратъ іёсть.
окртгетъ же сл къ кдлдьѵыіѣмь кл-
меінпі. нл крдн іхнмепъідъі влкоу-
доньскъі. какоулонъ же іі кладамъ тъ
клманъііІ іхнменндоу нарнуеть. ост-
римъ же съірнштьмь же воллиітіпімъ.
іі урѣкъмь і|ѣлнтель іёсть-:-
іа. Кнроулікопъ н^ѣкръ оуво іесть.
кыкаіёть же при връ^ѣхъ горъі. ндрн-
іріёмъііі тіура. (Онухноіі *) роусъ
іёсть (окрѣтдіёть же са і’і тъ къ тон
же горѣ:-
3. Мі|н по рнмллнемъ-:- о рл^-
ЛНѴЫІЪІНХЪ МЪСАІ|ННХЪ •:•
.л. Марта -дл. сладъко аждь н
піііі .к. апрнлА .л. ръпъі пе іьжь .г.
млші .дл. ііорослте 2.) не ііждь .д.
НОуіІА .Л. КЪ УАСЪ КЪТОрЫІІ ПІІІІ КОДЪІ
мало ,е. ііоудіні 5). .. .з. аугоустд.
слѣ^а не ііждь. .^. сетемкра .л. млѣка
не ііждь .и. октАврА .да. не ііждь
ОІ|ЬТАНА .0. ОКТАБрА .Л. Не МЪІі’іСА
тасто л. декАБрл .да. клпоустъі не
аждь .іа. іііёноудрд .лл. въ удсъ .к.
ПІІІІ ВИНА ЦѢЛА МАЛО. .к7. феуроулрл
,кн. сеуклл не ііжь-:-
і. О колнуьсткѣ іі 6 мъремъіііхъ.
Колнтьство оуво іесть сама тл
*) II въ подлинникѣ втоть послѣдній',
двѣнадцатый рамень не отдЬленъ
въ особую статью.
а) Въ рук~ порсдте. *!|) Въ рун. нудіікі.
Мѣра мѣрлштніа н уьтоуштша. колнко
же іёже подъ унсмепьмь н мъроіж
подъложнть. рѣкъше мърнмліі и ѵь-
ТОМАІА. коднѵьсткд же ОКА сжть рл^-
5 лоуѵліёмА. окл же съдрьжіімд. рд^лоу-
УАіёмАіі же сжть ііже са отъ севе
ра^лоуѵАіжть. іако же се трндесдтн
КАМЪІКЪ іілн 6 ДеСАТН фоуннкн II тл
бо ра^лоуѵені соуть отъ севе н
10 тьтома плрнѵжть са лште не млль-
сткомь іі множествъ МЪрНМА воудоуть.
споудъмь ИЛИ іінъмь ТАІ|ѢМЬ жде
акъі гііііенні|А и нрокоіё. съдрьжлін-
таіІ же са іёгда іёсть мърнмоіё ако
із же се іёднно дръко оврѣтліётьсА дъ-
коіж локътж. ндн трші ЛОКЪТЪ. ІІЛН
камъікъ іілн ѵьто ТАкъпіхъ іі іёднно
съі мѣрнтьсл. дд сего дѣла ндрн-
ѵетьсд съдрьжнмаіі мѣра, тнсло же
го іідрнѵетьсА рекъше ра^ноуьтомоіё іі
множество ІІ КрѣМА ІІ рАстоііпніі.
тнсло оуво рекъше іёднііыіні|А дъво-
ііі|л троні]А. іі проКАіі тіісла. мѣра
же рекъше малъ келнкъ. стлтнрь тд-
25 лдіітъ іі таклііжде. кръмд же рекъше
УАСЪ ДЫІЬ Н МѢСАІ|Ь II ЛѢТО. ДЛЛЬ-
стко же рекъше длъготл широта
глоусънніѵ
5. ЛѣТОПНСЫ|Ь къ крдтъі|Ѣ. отъ
о ікъгоустл даже іі до кюнстлнтпнл.
н ^(огі. і;рь грьѵьскъінхъ:- *)
.л- ’Лвъгоустъ. нже н бсмородыіын.
ЛѢ .113. МѢ .д. дііь .А. къ м'г ЛѢ
ёго. роднсд х'с къ ндшь. къ лѣ кьсе-
35 го мира ^ефл : —
.к. Тнкерносъ. лѣ .кк. мі|ь .з.
діінн .і#: —
.г. Гдіібсъ лѣ .г. мі|ь .7: —
1) Здѣсь помѣщено только началу
этого лѣтописцв-
267
268
СЪДІІІЫІЛІЛ. отъ съдоуіііыіъпіхъ оуко
нл съдоушыіліл. ілко же се кто црА
плстоухл нлрнтеть людьмъ. плстоухъ
ко іістокоіё бкьтніі іёсть. окл же
а іёстд съдоушыіл іі і|т.сдрь и бкьѵніі
плстоухъ отъ вездоушыіъінхъ же пд
ке^доушыіліл. ілко же се кто оугдь
съкръікъ въ пепелъ гле сѣма огпыюіё
съплкъдт.късА или реѵеть мііогъ іц-
ливліётьсА іі'4 дръвл пллмъі. іёже ко
ЛІІІЛТІІС.Л МОКрИНМЪ СЪЛОуУ'АіеТЬСА. ОТ7і
съдоуіііыіъпіхъ пл ке^доуіиышл. іёгд.і
кто въісотоу ГОрЫІЖЕК крьхъ ііли глд-
коу соуірж. пдріп|діё. крьхъ во іі
гллкоу 6 съдоуіііыіъпіхъ йстовоіё 111-
рні|ліёть. отъ ве^доуійыікпіхъ же нл
съдоуіныідгл. ілко же се реѵеио іе
море видъ и г.ѣжд. іёже ко видѣти
о съдііІыіъінхъ іістокоіё глетьсд.
.г. Плііотрт.кніё же іёсть. іегдл нѣ-
кого объітділ глеться ііѣѵьто' не сы
то іістовоіс. ілко же се мпдкноу дъ-
штніръ ііАрнтеть кто. дъскл во іісто-
ксіё іёже отъ дръвл іілритеться. или
егда кото въ іё^еръ или къ ръцъ ръікъі
локаііітл локы|л ндрнте рекъпіе сллнь-
нпкл. іістокоіё во ііже къ мори, нл
рнуетьсА сллныінкъ слано ко море.
.д. Пршлтъіё же ко іесть ръ/ь
прніёмліоііітіі ПОДОКОіІМТ.ІІІІІЛ отъ СЖНІ-
тддго іістокоіё. ілко же се скоро
рппітжнітллго острл 6 теѵеіінн глеть
и тъіптнкллго гнѣвъ, остръ идрііте
пл гнѣвъ, остро ко іістокоіё. ІІЛОСТ-
реноіё желѣзо плрііі|ліётьсА.
.е. Прѣстоуііпоіё же іесть. слово
прѣстжпділ отъ прьвллго іеже іе по
пёмь ілко же се іегдд іё решти прн-
^ъікльі гд реѵеть къ гоу новомъ іесмь.
.8. Въ^крдтъ же іесть. слово въ-
.д. Клдкъднбсъ. ЬІ .ІГ. ні|ь .Н.
дыни .і<>: —
.€. Персонъ. ЛѢ .ІГ. М1|Ь .8. ДІІіІіІ
,ц. сь кьрхокыгяіл дпла къ рнмѣ
оу ки: —
.8. Гллъклсъ. мі]'ь .?. діінТ з: —
Ооопъ. ілцт. .К. дниіі .е: —
.н. Оунттелносъ. мі,ь .5;. дііь .д:—
.&. Оуесплсилносъ. лѣ ГІ. прн семь
іёроусллнмъ положенъ къість : — ю
.7. Тптосъ. лѣ .г. іі оукнёнъ къі
й дометнлнл : —
.іл. Дометнлпосъ. сііъ. ёго лѣ .іе.
діінн .е. сь кгослокьцл иотоѵп : —
.ік. ІІероулсъ. лт. .7. мі|ь л. діін іа
т-*
.г: —
6. Георьгшл хоуровьскд о окрд-
^ѣхъ.
Ткорьѵьстніі окрд^н сжть .іц. ІІНО-
слокшс. пръводъ. ндпотрѣвше. прн-до
птіпё. пръходыіоіё. къ^крдтъ. съпрн-
ілтшё. съііАтше. ііменоткорніё. сътко-
ренніё. къііменомѣстьстко. отънмспиіё.
къспАтослокшё. окроуглословніё. не-
СТАТЪКЪ. і’црАДІІіё. ЛНХОрѣУЫе. прнтъ- 25
ѵд. прикладъ, отъдднше. лііцеткорыс.
сълогъ. пороугдпніе. видъ, посллдо-
слокше. то :-
.л. Пнослокиіё оуко іёсть. іпіо
- ііѣѵто гліоштн. д іінъ рл^оумъ оуі:л- 3
^аьъштіі. ілко же іёже іё реусно отъ
нл къ ^мші прокллтл тъі іі отъ
ВСѢХЪ ^Кѣрнн. слово г.о лкъі ;мнн
іесть. пл діплволд же нпорѣѵьпѣ ^ыь-
іёмь нлрні|ліёмл рл^оумѣвліёмъ. з
.к. Приводъ же іёсть слово отъ
иного нл ііно приводимо, іімдть же
окрл^ъі тетъірн. или во отъ съдіііь-
нъпіхъ нл не съдоушыіліл приводить-
ся. или ОТЪ ПС СЪДІІІЫІЪІНХЪ НЛѴ
I
269
^ВрАЦІАІЛСЛ ОТЪ ПОДЪЛСЖАІІІТ.ИГО ІІЛ
прѣдълеждштеіё. ни іеднноіі же ѵастн
словесі.ііт.іі посрѣдоу падажштн. рекъ-
ше въ ііего же іе мѣста рештн до
нлсъ приди ретемъ къ намъ доже
іі приди.
.?. Съпрнілтінё же іёсть слово
ра?дрѣлліл л дроугоіё СЪ СОБЖ ГЛКЛАІЛ
ілко же мнроу сжштж въ него же іе
мкстл рештн нѣ рдтн. реѵеми нѣсть
броужшл рлтыіллго. іілн прлздыю іёсть
ороужніс' ІІЪІІІѢ.
.ІІ. СъііАтше же іёсть рѣУь. іёже
1 6 іёдііпомь ііѣуссомь іі дъвоіёмь нлн
о мііо?ѣ бвьште творАінтн. ілко же
се іегда дъкѣмд іілн трьмъ рлспоу
' 6і|ж сжціемл и тожде іімл нмоуштемл
, коіёмоужьдо оіръ. дъва нлн три ре-
ѵемъ сынъ іёсть сего іі сего.
.о. ’іІМАТворешпё же іёсть. ръѵь ннтто же
I по подражаніи;» іі по подобіи;» ііѣко-
. іёмоу іід?іілменліёмоуоумоу бъівъііііі.
ілко же се іёгда къто песъгласыіиіл
I тъпътъі гласи нлрнѵеть. гласъ во
іістокоіё іі? оумл іісходлн ндрн- а-,
іріетьсл. іельмл же іё іі стоуоумоу
। готово словнса гласъ.
.7. Съткореноіё же іёсть слово гле-
ііѣ по ѵесомоу. отъ него же глеть-
са по подобіи^ ілко же се іёгда кто
піѣвъмь іі съ ілростниё на ни
5
10
МО
270
сълоуѵнвъпішіхъсл кръѵмк рекъше
нлн дрѣкодѣліо нарнѵжште- аіре лн іі
тѣлесыіыіл нноуштл врѣды. хромыр
рекъше нлн плѣшива нарііужштё.
.ві. Отънменеіё же іёсть іёгдл отъ
одрьжаштнііхъ о’дрьжнмдл отъ ііиепе
паркуемъ. по реѵеноуоумоу накаже-
тес.А ксн. сждАіптеіі ?емлн . рекъше
сжштнііиъ къ ?емн. іілн отъ жнвоу-
иітннхъ іідеже жнкоуть*
.гі. КъспАтьслокшё іёсть. слово
сжпротіівыіиіімъ сжпротнкыю нл?нл-
меноуіа. ілко же се іегда кто слѣпьі|а
многовіідаціа парететь.
.дІ. СъкрАтослокінё іёсть. слово
іёже мііогоіж реѵішг*. іёднно ііѣѵто нл-
?НАмено\теть. рекъше въ него же мѣ-
ста рештн тлко мн іі пл реуемъі
тлко мп н страшыіиіл снли кжша
ко г.олё не ?нлмендхомъ
НЪ ТЪУЫЖ БА.
.ёі. ІІестлтъкъ же іёсть. слово
ііже неііспъдъпь іі?кесѣдоуіётьсл. по-
даіл же рл?оумѣкатн. н въслѣдыіе.
ілко же се кто болѣвъ іі іІсцѣвъ ’).
іілн плауаса іі ридаіл въслѣдыіеіё
оставивъ, реѵеть колѣхъ іі по прьсьмъ
былхъсл. ра?нмѣтн же іе лѣпо оста-
впвъшеіё. рекъше ілко іісі|ѣлѣхъ и
ОБѢМА рОѴКАІ.ІА.
.81. ІИ?оБіілніё же іёсть. іёгда іц-
г>икА ръѵь отъ рѣтн ніітесо же колё не
ііА?намеііоуіжште ілко же іёсть протнкь-
ніікъ и сжпротнкышкъ. поретеіініё же
іёсть слово, подъіёмлемо продлъже-
іініл ради, ілко же се іёгдл 6 вѣдомѣіѣмь
намъ дѣлѣ кѣДѣіініё іі?кѣштаіл кто ре-
ѵсть. ВѢДѢ ВѢДѢ дѣло то. ДЪВАШЬДи ВѢ-
30
СЪ
къ?нрліёть глемъі аки львъ въ?нрліё
ПА МА 6іІЬСІІІ|Л.
.аі. Къшмеіпімѣстьстко іёсть, ръть
съ прологи іілн съ ?ііАменіін. само
то іістоіё окавлАіл ііма. іёгда дъкл
ИЛИ МІІОГІІ НАМЪ. ІІАВѢДОМІІ ѴЛ1|1І нсто-
воіё нма нмоуште. тн хоштемъ іёдн-
ного отъ ннхъ П0МАН8ТН. тожде да
не ретемъ нстааго ііменн. нъ отъ ю •) Описка им. йсі|ѣлѣкь.
35
г'
271
272
дѣ рекы нлн грѣхоу продлъждніне нд^нл-
мсноуА реѵеть /,ълъ грѣхъ зълъ іёсть.
.31. ІІздрАДінё же іёсть слово съ
ОКЫНТПНМЬ ІІА^ІІЛМСІІЛІІІІіёыЬ. ОСОБЫІѢ
ІІО СТДрѢНПІІІНЬСТВОу іемоу Ж€ іё ЛѢПО г»
творимо, Ако же іё реѵеншё отъ га
покѣдите оуѵеннкомъ моимъ и пе-
тровн по йздрадніх во сьде имя пе-
трово реѵепо іёсть. іёльмд же іі іеже
реѵе глагольте оуѵеннкомъ моимъ ю
тоуііжде іідреѵенъ бѣ. іёдннъ во отъ
оуѵеннкъ бѣ іі тъ.
.іи. Лнхпокыіоіё же іёсть рѣѵь ли-
пінііін истины въздрдштешіА ради, іако
же сс кто скоро рнштжіптааго реѵеіз
іако рніптеть акъі вѣтръ.
.<м. Прикладъ же іёсть. слово тьмьно
съкрокьнъ нмъі въ секе розоумъ.
іако же се реѵено іё отъ сам|онл
ііиоплеменьннкомъ. отъ Адоуіптдлго 20
нзиде крашыю ііа^іілменоуіааіііе во
льва іёго же оукн. іі оврѣтегюіё въ
оустѣхъ іёго къѵеліінъ сътъ. іі Ако
кто къ Бсздоушыіыіімъ акъі къ ТѢ-
лесн дроугоііцн іі словеса стрннд при-
лагаютъ. Ако же се некса нсновѣ-
ДЙІЖТЬ елдвоу БЖНІЖ.
,кг. Прилогъ же іёсть слово къ йно-
моу нѣѵьсомоу съложепддго оука^а
Авлёііінё. іімъі по реѵеноуоумоу отъ
соломопа подражай мракшм о лѣішке.
промыслыюіё во іёго рьвенніе имѣти
велитъ, а не іёстьство.
.кд. Пороугднніе же іё слово лнце-
мьрыіо отъ ежпротнньнддго ежпро-
тнкыюіё Акленніё АкляА. пороуглнінё
же овра^і. ,д. пороуглпіііё похв-
хп.мініе понгрдннё посмьАніпе. н по-
роугдіішёсть 1). слово съ оукоръмь
глемо. Ако же се вы кто кѣгоуин
смѣАса реѵеть. доклин хравъръ іесть,
ііохоухнаііінё же іёсть слово потажькь-
но сынынмь ’2 3 *) похоухнапнн. Ако же
се г.ъі зълѣ оувА^ъшл реѵсмъ по-
хоухндвъше посъмь. докро дѣло н?-
дрддьно сътворнлъ іёсн дроуже и
же се кыхомъ реклн ждтеля водамъ
ловыр.
.к. Прнтъѵа же іесть. ръѵь подовь-
НЪІНМІІ II ВѢДОМЫНМН НЛПрѣДЪ оѵн
прнкоДашти ра^оумѣвліёмоіё. Акоже
іё н гьна прнтъѵа 6 влоудыіыёмь
съпюу. въ нёіі же покакаютъ многоуіж
моудрх моужА.
25 ,кё. Понгранніе же іёсть. слово
акъі довръі слокссъі кеѵьстыё оукл-
^аА. Ако же се въ творимѣн ѵьстн
кого СЖІПТД II къ ЗЪЛО ВЪПДДЪІІІЛ II
тѣмн оукдрдіемд смѣекііідса реѵемъ.
въ велнкв са іёсн елдвж и ѵьсть
і;жньѵ> БЛДГЪІІЬЪ. тн кдко приходить
къ каеёііітннмъсА.
.кд. Къзддіініе же іёсть оукдздиніё
въ прнтъѵіі лежАШтніічъ кештіпі. іако
же се въіхомъ реклн Ако іёіжже зя
рѣѵыж весѣдокд оі|ь влоудыіааго. та-
ко же й къ ѵлкомъ прилдгдіёть. тъда
оукджемъ сълдгдікіііте кештн црнтъ-
ѵыюіё подовінё.
.кв. Лні|сткорепніё же іёсть. іёгдд «о
въвелъ дроуже.
.к$. ПосмьАіііпё же іёсть слово
ОСОБЬ ПОТАЖЬБЫІО АііО Ж€ ГрОуБОуОу*
моу реѵемъ. ты дроуже слокесып
іёсн слава 5).
*) Вм. ііороугдниіё іёсть.
2) Вм. съ ннъіі’імь.
3) Далѣе идутъ слѣдующія слова, не-
понятныя отъ пропуска: беріцъ же
іесть се.інкъ зипіі отъ іімъі. Ако же ре-
273
.іц. Послѣдословііё же іесть слово
послѣдыіёіё пръжде глемо. ілко же
се къіхомъ реклн. докрѣ са съкрыіін
оньсііца н доярѣ жн. прькоіе во прѣжде
поживетъ къто. тн тако оумнраіе.
7. Курнлоко отъ того іеже о доу-
ховьнѣі’і слоужьвт.:-
Оуммкмк ко льготой нл се поплъ^ъ-
піесА сжіптеіі къ іёлннѣхъ. нѣі|нн
ілко же мьнѣтн. ндшьскъінхъ кеіптнн
рл^оумъ лежлінть. нетъуьк о бѣсІхъ
п влъскѣхъ. нъ іі ідже на къ^доусъ
ЛѢТДЕЛТЬ ПЪТНІ|Ѣ дд тт.іль оуко нл
къстокъ іі на ^дплдъ нддесно же и
ІІД ДИВО. ОІІЪІТДЬѴ.ТЬ КЪ^ЛѢТАННІА. дште
н грдтжпітн іакнтьсА къде врднд оухо
СИ ПрІІЛОЖІІКЪНіе. ЛКЪІ 7,Т,ЛО НСТННЫІЪІ-
ііхъ. удімште глтдіжть рддоуіжштесл.
неже са овръіддіжть бкдмннн. тдко
унстадго пророуьсткд сплоу КЪ^ЛДГДТН
пътні|дмъ. уіістъ же тъ секе ткорлть
рд^оумъ ІАВЛАТЬ КО СА ДѣіКТЬ тѣмн
ко^іі. мъі же къ не соушть. нлрнуемъ.
отъстоупыіъінхъ слоугъ. ДЛ Нѣ ЛЬЗГѢ
оуко вѣсомъ къ^лдгдтн коудоуінтнііхъ
рд^оумд. коу же пдѵе дамъі то. лкъі
іцдьрлдыіо..... н едмъ же тъ законъ
глеть. дд не коудеть къ надраили
КЪЛЪХКНІАН ВЛЪШЬВЪІ. нлн крдждіі н
УАрОДѢНЦЬ. нлн кдии’і II днвъі ткорлн
и кктрокьнъпі клъхкъ и въпрдіііліліі.
мрьткыхъ. нъ не кѣдѣ клко на се
прѣльиітліл’.тьсА дроу 3111’1 сице глюште
іако кд сакдофд паркуемъ вдкште
НАДЪ КОЛАШТІІіІміІ. лкъі не еккьрыю
соуште оухъіціренніе
пітп. гь ііылі’іиъ іёго же иоинлоуіі довръ
улкъ іесть.
’) Конецъ слова, менѣе замѣчательный
по содержанію п выраженію, здѣсь
опускается.
5
ІО
15
I 1.
20
25
30
35
274
8. ^лдтооустддго отъ того іёже
отъ .ме. плллмосд:-
...... *) Прокллтъ ко Гімѣіі нддеждж
НА УЛКА. ІСГДА БО ТН ДѢТІІІ|ІЬ БОЛІІТЬ
то тъі улродѣнць іііптеіші. н оклншь-
ІІАІА ІПІСДННІА ІІД ВѢНА ДѢТЬМЪ ІІДЛД-
гдіёпні. аште и сънъ та съмоутнть.
къ съпьноуоумоу съьчцдтелю тете-
інн. дште н ііогоукнпін уто. то къ
клъхкоу теуешп. дште оуконшнсд
врага, то ^дстоупыінкд іёднно отъ
улкъ ткоріішн секе н съпростд 6
коііжьдо къпотрѣ2) оклнѵдіёмъ іёсн
слокъмь ТЪУЫЖ ІІДріІІ|ЛІА БД оукѣжнціе.
дѣлъмь же ке^оумьнъінхъ помошть сн
ІірНКЛДНАА :
9. Отрывки разлиинаго содержанія.
а) Опредѣленіе существеннаго и
случайнаго (изъ сочиненія Ѳеодора
пре^вутерд рдноунскадго о рд^лнунн
соуштшл н іестьсткд).
Сжштніё іёсть веірь о совѣ съ-
стоіміітііса не трѣкоушнтн иного НА
къітыё. снрѣУЬ къ сскѣ съі д не въ
нномь бъітніл нмъі лкъі сълоууди.
сълкуан же іёсть іёже пс можсть кь
, I '
сскѣ бъітіі. нъ къ нномь іімдть къітые.
ежцініё ко подълеждштеіё "Ч іёсть лкъі
кештн дѣлееомъ. сълоууди же къ еоу-
штнн рл^оумъкдіёмо іесть рекъше тѣло
н окрд^ъ. не ко іёсть тѣло въ окрасѣ
нъ окрл^ъ въ тѣлѣ, дл тѣло оуко
іёсть соуштіпё д окрл^ъ еълоуулн.
тдко же II ДОуіІІА и моудрость. НС во
іёсть доушд къ моудростн. нъ моу-
дрость къ доушн.
*) Вначалѣ опущено слона три. е) Віь-
роятііо, описка = вм. петривъ или къ-
лотръкѣ. 3) Въ рук. под.іеш шеіе.
18
275
276
но такой на греческомъ языкѣ, гпро-
чемь съ нѣкоторыми разностями, изъ
которыхъ видно, что напіъ Изборникъ
былъ переведенъ съ другаго списка.
Этоть замѣчательный памятникъ
славянской письменности оылъ переве-
денъ, вѣроятно, для Болгарскаго Царя
Симеона, много способствовавшаго .ус-
пѣхамъ славянской письменности въ
X в. Ибо, въ другомь спискѣ этого
Изборника рІ446 г.), хранящемся въ
Библіотекѣ Кириллова Бѣлозерскаго
монастыря, вмѣсто имени Великаго
Князя Святослава, упомянутъ вѣ пре-
дисловіи Царь Симеонъ: «Ксліікиіі въ
ірсхъ сѵивднъ жеялнТеиъ ?ѣло вжеля» и
т- д. (См. Во.стокова Описаніе Слои,
и Рус. рук. Румяпц. Муз. 499 — 5Сб;
Шевыре.а Поѣздка въ Кприлло Бѣ-
лоз. мон. 2, 30 — 31).
Статьи , поиІшденныя въ Изоорни-
кѣ, не только духовнаго , но п свѣт.
ска го содержанія , ФплоёоФскаго; ри-
торическаго , описательнаго и частно
историческаго. Это цѣлая энциклопе-
дія различныхъ свѣдѣній , почерпну-
тыхъ изъ Византійскихъ источниковъ.
Правописаніе Святославова Избор-
ника , въ основѣ своей Болгарское ,
подверглось значительнымъ измѣнені-
ямъ подъ Вліяніемъ южно-русскаго*
писца. Сравнительно съ Ортрьмир.спи-
скомъ , этоть памятникъ отличается
большимъ вліяніемъ Рус- правописа-
нія и проицношеиі і. а, і», » пв весь-
ма часто употребляются неправильно;
вмѣсто і|і по большей части ставит-
ся шт ; нод, обыкновеннѣе , неже-
ли въ Остромирцвомъ спискѣ , смяг-
чается по-русски въ ж , вм. жд- По-
падаются также довольно часто рус-
скія полногласныя Формы.
261. 2. 5. Начало послѣсловія при-
надлежитъ Русскому писцу Изборни-
ка; но далѣе взято слово въ слою изъ
предисловія Симеонова. — іі ковы|Ь
б) Опреді. лепіс рода и вида (изъ
статьи: 6 лнцн).
Родъ со нлрнѵжть №Ж€ МОЖСТЬ по
ра^ЛІІѴЬМЪІНМЪ ГДАТНСА ВИДОМЪ. ВИДЪ
ІІІС ІССТЬ ПОДЪТІІНАІСМОІС по родъ. 5
і>) О составѣ человѣческаго тѣла
(изъ сочиненія Ѳеодорита отъ того
іеже о стѣіі троніці).
’ІІ тѣло же оуво уловите отъ те-
тъірь състлкъ глемъ. съ^ьдано. нилть 10
во отъ оніа теплотоу отъ въ^доухл
же стоуденьство. отъ ^емлл же соу-
хотоу отъ кодъі же мокротоу.
г) О злой жеит..
аа) Оуне жнтн къ ^емли поустк. нлн
съ женові кцытыюѵл и которішоуик. н
акъі ѵрькь къ дряни, тако же мажл по-
гоукнть жена цлодыіііл. іі ілкоже капла
і’цгоіить тлкка къ дыіь слотыіъ.
отъ хлякііііъі скоіёіі. тоже же н20
жена іл^ытыід отъ хлѣкііііъі іего. іі
ілко же оусерд^ь уплатъ въ но^дрьхъ
скніііііі. тлко же іі женъ ^лосъіаѣісль-
ІГѢ КрАСЛ. ♦>
бб) іііікъін же оуво ^кѣрі> тътьнъ 25
женъ у,лѣ и кцъітыіѣ. ѵьто во іесть
льва лютѣіё къ ѵеткьрыіожннлАХЪ.
ѵьто ли воуіаіе ?мыл плѣл жштннхъ.
нъ ннтьтоже тѣхъ рд^къ ?ълъі женъі.
д Рззрѣінепіе загадочныхъ во- о
просовъ.
Уто іесть трьмн ^ъікстьса /емл.л.
ОІ|ЬМЬ II СІІЪМЬ Н СТЪІНМЪ дхъмь. А
третьяго не можеть трьпѣтн. послѣдь-
НЛГО ОВАВЛеіІНІЛ СЪПЛСОВД. 35
Этотъ Сборникъ составленъ не Сла-
вяниномъ, а переведенъ съ такого же
Греческаго Сборника. Между рукопи-
сями Коалсневой Библіотеки, опи-
санной Монфокономъ находился точ-
277
278
вьсѣмъ и пр.: образецъ древне-русской
рѣчи XI в. § 285-
261. 10- дрьждалішъш — дрьжлліыъін:
со вставнымъ д , отъ г.і. дрьжлтн. —
ОЕЛКІІТН — ОЕЪІЛВІІТІІ
261. И- кѣдийІ, пм. ііѣдіііо: оть вѣ-
дніі — вѣжда или вѣжа (откуда невѣ-
жда, невѣжа).
26 1.17, въѵеал: древнѣйшая и южно-
русск. ф. вм. пѵелл.
261. 17. ньеккого — вьсідкого. гіед-
а'і оу—писанію: отъ древняго гл. пелтіі
161. 19. сш—сотъ. — кслъмыслыюіё.
-- гІСЛЬМЪІСЛЫІОІС.
262. 2. Сравненіе- сь Птолемеемъ
относится, какъ и все послѣсловіе, къ
Симеону Болгарскому.
262. 12, 13. бъ рукописи эта статья
находится въ связи по содержанію
съ предшествующею: ^лдтооустлдго
ОТЪ ТОГО №Ж6 6 рп?ѣ склтптс лі.сцт.н
Она начинается такъ: «оЕллѵ'.інсже-
сі святитель въ кстъсѣмь ^лконѣ» и
т. д. Далѣе; между прочимъ, сказано:
<ил рлмоу же двд ^млрдгдл ііиоунітд шесть
племенъ 6 іёдннѵ страноу- шесть же о
дроугоуід. нл ирксьдъ же логінби. налѣ-
пленъ. ймы дъка нл десате клиъікъ » Объ
этихъ-то 12-тп камняхъ п говорится
въ статьѣ Св. ЕшіФанія (2). Аогнші
или логіги есть названіе наперснаго
украшенія, которое первосвященники
носили на ризѣ. Описаніе его смотр.
въ кн. ІІсход. гл. .36.
Эта статья въ ПзоорникІ* любопыт-
на по преданіямъ о чудной силѣ кам-
ней. кдотикъ (вм. камень) оть кдмъі,
съ окончаніемъ -къ.
262. 11. нлслъдіні — нлелждені.
-262. 15. сълрдноіі — елрдінінъ, сар-
дій (варвіоѵ, при имени прилагат.
(Тарб/о? — сардійскій) — сердоликъ.
262- 16. оуѵрьмьнь: съ п| едлогомъ
оу (вм къ), урьмьнь, какъ далѣе. 263.
39. оу^елень, и друг.: Формы, подоб-
ныя нынѣупотреб.'яемымъ; сукрасень,
впробѣль и т. іь § 227. Пр. 2.
262. 17.-къ кдлонѣ. вм. кікоулоиѣ.
262. 18. іс, см іесть, по Малорусски,
весьма употребительно. 84. Пр. 10.
263- 3. къікдцштд , вм. ьъіклікніта :
относится къ йукъі; а поилкаидите —
къ лѣккі&ть кратеке.
263. I- парной (далѣе объясняется
это названіе: въ пл^ѣ градѣ) — топавъ
(тояач???). — рьдръ, т. е. редръ: въ
Лрхангельск. нарѣчіи доселѣ редрый
употр<б. ястсл въ значеніи рыжаго ,
красножслтаго; на пр. редрая корова.
Отъ гл. рьдътіі, съ окончаніемъ р,
какъ въ приляг, доб-ръ, бод-ръ. § 66.
263. 5. днъфрдід: см. 283. 20.
263. 8 по оврд?оу , т. е. по внѣш-
нему своему виду.'—окъі дкъі —ѵашд :
тдша: впн. п. мн. ч.
263. 10. хоівтіі: повел. накл. оть
доіѣтн. Сколько хочешь, остри,
263- И. одоудѣё: -ть отброшенъ
Малорусская ф. § 84. 11р. 10.
263. 11. кодыіъпл —- водькъмі: вин.
п. мн. ч. — троудъі — болѣзни.
263. 16. ^млрлгдъ— сидрлгдъ {ора-
рауды).
263. 20. а'ифраксъ — лнордксъ («»
5рай) — карбункулъ, рубинъ.
263; 21. Бъкдіёті., вм. бъшлість: ъ вм.
ъі въ Изборникѣ иногда употребляется.
Сл. 263, 32.
263. 22. нарііѵетыл: обыкновенно въ
Изо., вм. нлрнірістьса.
263. 23. дьныі: см. эту же дреінѣй-
шую ф. въ,Спискѣ Уппря.—(іѣ гм не.
263. 21. доуіілатііір — доуилатиі|л.
263.25. иьтыііте , вѣроятно , вм.
иьѵынтеть, т. е. иеткчіетъ или исѵтстъ,
отъ мьтьтлти, мечтать.
263. 26. улсъ — гасъ.— прѣстлие—
ПрѢСТЛІіСТБ-
263. 29. ііді|ѣміі любо—какими либо.
263- 30. обьютіса, вм. ОЕКінвтьса» §38.
263. 32. едііъеііръ—сапфиръ (яатгч е[-
рог')— синій или голубой яхонтъ,—
ыблгъ, вм. ііѵблгъ или оуглгръ: оу- предл.
кдгръ—тсмноват., Фіолетовый.
279
280
2(13. 35 ОБДШіреіптіімъ— обвострен-
нымъ.
263. 37. мшусніі: слич. въ О. Е.
мосси
263. 29. паслись — ясписъ —
лдіма.
263. 40. ид оѵстѣхъ: уста (мн. ч.)
вм. устье: изобразигельное реченіе.
264. -2. тртіи-в же іесті. у' ^61. Прим.
1. — юпилиньсѣс: удержана греч. ч>ор.
і.-пікуфі? (паду чаѣ болѣзнь).
264- 3. Оудкіпісъ — ѵаніѵЗы , лат.
ІіуасіпЙиз , гіацинтъ. — ілѵршыіь. См.
262. 16.
264- 1. оутрыіші, вм. лтрыиін: внут-
ренней.
264. 6. страпиу тоу. оу вм. д, какъ
весьма часто. — сввсрьскоум,, вм. спверь
скя>№: съ окончаніемъ -скиіі вм. -пъіп:
слич. древнѣйшія нббссьскъііі, горьскцн,
вм. исбссыіъііі, горыіыіі. Область с(шор-
ская — сѣверная. — госси — готѳы.—
ндлвыіпс (?) — вь іатрь: внутрь.
264. 9. веліікън'л скѵуоіпд — веанкыи
скиучіпн. род. пад. ед. ч.
264. 10. дъерь, вм. дькрь — дебрь,
какъ и далѣе.
264. 11. невъходыіл: людямъ нель-
зя войти въ нее. къдодыіл. прплаг.
отъ прпчасг. страд., произведеннаго
отъ гл. въуодіітн.
264, I I. дьил , вм. дыіл: слич, без-
донный — КС^ЪДЫІЫІЪ.
264. 17. і|ксаріііі — іррнн (сокраще-
но изъ і)ьслрин. смотр. Стихар. 1 157 г.).
264. 18. нвдыліі (иначе иидьил), так-
же иядьии — силою: твор- п. мн. ч.
(илдыіл—твор. над. дв. ч.) отъ сущесч.
илідь, поудь — нужда. Слич. вель-мп и
весь-ма. § 72. 11р. 5.— одьрлвъшс —
ободравши.
264. 20. той—той. прилипать, вм. при-
липаютъ: безъ соединительнаго е. 85.
264. 2 3. воц& — коны- идсыіоуіж —
иасьиш
264. 24. съ льпацісмъ—прилипшимъ,
лѣпящимся.
264. 25. предать— іцъѣдагь.— иасд:
множ. ч. 5 219. Прим. 3.
264. 26. остлнп,. безъ <;а.
264. 27. сілотрикъіііс и вм. е. § 85.
Прим. 4.
2б4. 30. наыештсиъ , г с. будучи
брошены ня угли.
264. 34. ёсикъ—оі,винъ.—нт.ни нека«
216. 36. огня — огни. — роукоу —
ржк,п. — поііаі:иі|а — поііілкііі|л.
264. 37. прЕБыклге: безъ -ть.
264. 39. погріжоу — пвгрѣі.А,.
2б4. 10. акинс,—(агатъ)—
жсіміь , вм. оуышь, съ предл. оѵ- См.
262. 16.
265. 5. лисоуслкіпі, вм. ацс-отстъ
(ац4Эѵ0тоі)—аметистъ. — п.ідисііню, вм.
ііллмепіпсть. Малорус. ф.
265. 8. лруселішь (хрід/оЛ хри-
золитъ, топазъ.
265. 9. кллдьуыіемь: прплаг. отъ
кдлда^ь, какъ а го явствуетъ изъ сдѣд.
265. 12. клплііыи=клнсііыіъііі (а—сн).
265. 15. ппроуиконъ (/Зг/рсЛЛог) —
бериллъ..
265. 16. пра нрт.?ѣ,ѵъ ори: ьригі,
(какъ ні.м. Ьеіу)—склонъ горы, утесъ,
самая гора—іпріііріемии — іідрііцліемъия
265. 17 шнухноіі (огііу/ог , умень-
ішіт. отъ огюй) — ониксъ.
26.і 20, Вь рукописи ага статья
есть продолженіе другой, подъ за-
главіемъ: ш длмлекіпы о млквдиііьекы-
ПІ|ІІДЪ «тъ ірккьіілЛГО прЕДЛННЙ.
265.21. мт.саі|ііііхъ — цѣсаунхъ.
265. 22. Статья эта предлагаетъ
любопытный врачебный календарь.
265- 22. 23. 21. 3.1 33. Разнообраз-
ное правописаніе Изборника явст-
вуетъ въ различномъ начертаніи од-
ной и топ же Формы иждь; аждь, ІЕЖЬ.
нжь. Замѣчательно начертаніе ік, иног-
да встрѣчающееся нь Изо. , вм. т
265.23. лпрплл—лпрнли.
265. 24. ііорвсатс : Русская полно-
гласная <і>., вм. праедтв.
281
265. 25- ноуііл—ноунв—тжсъ—улсъ.
265. 27, 28. сет€і.ік(іл — сегітемвра. ок-
тлкра—октлври. Другой разъ постанов-
лено: октАвра (съ к вм в) опискою вм.
Ноябри.
265. 31, 32. нгёиоуарі: шс — вм. гв-
(нклрп), нлп и(нклрн).— феуроулрл феу-
роуірп-
265. 33 свуклл: сеувлъ нлп ссукло
(откуда свекла}, вм. сеутлъ нлп сеугло,
отъ греч. оебтЛог.
265. 31. Эта любопытная статья
помѣщена между другими философ-
скаго содержанія. каковы о ісстьсткт,
6 совьете*, о сапротітыі’ынлі и т. п.
Передъ ними стоять двѣ статьи , съ
означеніемъ авторовъ' «Мі%ииоко О
рІ'{ЛНУІІЫ соуштин II КСТЬСТВЛ 110 ВТ.ІІ'СШЬ-
иниъ» п «Ѳеодора пре^вутсрд рмніуись-
скдлго о твдъжде.» Для исторіи язы-
ка эти и имъ подобныя въ Изо. статьи
важны по философской и вообще уче-
ной терминологіи , переведенной съ
греческаго , иногда съ большими на-
тяжками вьславлпскомъ.—мѣрсиъшхъ —
объ измѣряемыхъ. Слич 266. 3. мърн-
іып: и вм. е.
266. 1. мтраштіік іі уьтоуіптпіл (вм.
уьтжштіік): прич. женск, р. е.д. ч. на
-и, ст. полнымъ окончаніемъ и.
266. 2. унсиепы.іь оть ѵисыд.
266. 3. рт.къше — рекъше.
266. -1. рл^лоуѵаіемл (вм. рл^лттліём.т).
Объясненіе слѣдуетъ въ текстѣ далѣе.
266. 8. фоуішкн, вм. фоушікъ — фи-
никовъ.
266. 11. мііожьствѣ — шіожьствоиь.
Описка.
266. 11- ако — ико.
266. 17. тдкинхъ: изъ такихъ.
266. 18. съі прич. среди, р. ед. ч.
отъ ІССЫІ».
266. 22. кднньн'іір — единица.
266. 21. стлтнрі.—талантъ; названія
греческихъ мб'нетъ.
266. 28. глоук-ыніі: (т. е. гла.ьииіі)
древн. ф. , вм. глубина. $ 60< Пр. 3.
282
266. 29. Эт<? переводъ сочиненія
Цареградскаго Патріарха ПикііФора
«Хроѵоурисріа окѵтироі». Отрывокъ
инь него же, сь приписками Русскаго
писца, см. въ Кормчей 1282 г.
266. 32. осілородыгыіі—осіачаініз (?) ,
въ которомъ принято оі-іа —-за оеіо—
осмъ
266. 36- тнвервосъ: на -осъ по греч.
произношенію, какъ и другія имена.
267. і. вьрхокыгжіді, вм. кьрлокыікил ,
или -аіа: вин, пад. двойсг. ч іг смяг-
ченное и-
267. 8. Оунттеаиосъ—Впгтелій.
267. 9. Оусснаснаііосъ — Веспасіанъ.
267. 10. пелоіГЁііъ; рус. Форма вм.
плѣненъ.
267. 11. Ёгосаовыр (вм. - ір): съ ла-
скательнымъ окончаніемъ -ьць.
267. 15. Ікрвулсъ — Нерва,
267, 17. Это переводъ сочиненія
Георгія Херобоска о Фигурахъ (беог-
ріі СЬоегоЬоясі сіе Гі^игіз). Замѣчателенъ
по риторической терминологіи , съ
большими натяжками переведенной съ
греческаго. Вначалѣ перечень самыхъ
Фигуръ и троповъ; за тѣмъ объясне-
ніе ихъ поодиночкѣ. Значеніе каж-
даго термина будетъ показано при
объясненіяхъ.
267. 28. тб—толкъ или толкованіе,
т. е. объясненіе.
267. 29. нносаовніс (аЛАі/уор/о) —
аллегорія.
267. 30. Г.ІЮШТІІ, ОуШЦЛІВІІІТІІ: прич.
жен. р. ед. ч. согласовано съ греч
аКХруорІа.
267. 31. к. — іість
267. 31. іінорт.уыіг, — аллегорически.
267- 36. ирткодъ (учтАфора — ме-
таФора.
267. 38. сьдшьнындъ — одушевлен-
ныхъ.
268. 2. 3 >|рд — і||‘.в Наименованіе
293
284
царя пастухомъ народовъ (лоц',и
Л'тсуи) есть гомерическій эпитетъ.
268. 8. пепели — пеплѣ. гле — глетъ-
268. 9. иногъ (им. мъногъ): въ муж.'
р. согласовано сь пллмъі.
268. И, 12. сълоуѵаттьѣл — сь.ѵ»-
тліетьса.
, - .КЛЭО
268. 13 высотоу—высота.—гллвоу —
ГЛЛВК-—соуціж — СаШГа •—илріііріс — нл-
рііірють.
268. 20, 21, нлпотрѣБніс (^'<ага \'і >/-
біХ\ — злоупотребленіе. — сы прпч.
ср. р. ед. ч.
268. 22. ііѣдт.иоу—ыѣдѣпа, исдьнт.—
Мѣдная доска потому названо здѣсь
злоупотребленіемъ, что въ греч. до-
ска — баѵіс—собственно значить; де-
ревянная.
268. 25. кото: замѣчательная >і>.
вм. къто.
268. 20. ловыр (вм. ловьцд)— еллнь-
нвкѵ рыбакъ по греч. лЛ.сѵ?, соб-
ственно еллііьннкъ, потому что это сло-
во произведено отъ аЛ<—соль, а так-
же и море (т. е. соленое). Такимъ
образомъ локі.і|ь — рыбакъ, и еллнынікъ
здѣсь приняты за синонимы..
268. 29. прнштъіс: въ перечнѣ: прінл-
тіне, вм. іірнитнк т. е. принятіе.
268.33. 31. нлриѵе — інрнѵеть нл
гнѣвъ: относится къ остръ.
208. 36. пръстоѵійіоіе: въ перечнѣ:
прздоді.нок (идёр/іаг. г, лат. (гаіьцгел-
яіо)—грамматическая чИігура, превра-
щающая извѣстный порядокъ словъ.
268. 37. 38. к — іесть.
268. Ю. въ^крлтъ —возвратъ.--въ-
?крл;(ілнс* — въ^кринтшел. Замѣчатель-
но, что уже встрѣчаются Здѣсь нынѣ
принятые Фплосо-ъскіе термины: под-
лежащее и предлежащее.
269. 4. вмѣсто того, чтобъ сказать.
269. 7. съпрііптвм (вм. съпрвштню)
собственно соотвѣтствуетъ, по образо-
ванію своему, греч. слову синекдоха
(бЬѵекд.р'х1'}, отъ бѵгендехсцаі — вмѣ-
стѣ принимаю, сопрпнимаю), но здѣсь
означаетъ противорѣчіе . противное .
накъ видно изъ примѣра-
269. 8. рд^дртлдіі — съ, соба (им. съ
сокок?): п< Порчено.
2^9. 10. нъ — нѣсть
269. 13. сънатик;—собственно со-
браніе, соединеніе
2(>9. 14. нѣтссомь огь нѣтбсо: уьто—
тсго, тссо —дъвоіемь. предл. или мѣстн,
ГЫД. ед. ч. оть ДЪВОК.
269. 15. мно^т. — нъио^ѣ
269. 16. Здѣсь, кажется, испорчено.
269. 17. 6І|%— оі|оу. — нмоуиітеиі —
ННаШТСМД.
269. 20. іи.ыткорсивіі. въ перечнѣ:
ііиен(>творн№ агора голо 'іа , отъ сѵо-
раіелоіік'—дѣлаю, творю пмега или
слова) — образованіе словъ по звуко-
подражанію, ономатопея.
269. 21. подрлжлнни,, подобиж; ь.
вм. — ю.
. !!<•• .Г і
269- 22. Быкъипг женск. род. ед. ч.;
согласовано съ греч. словомъ женск.
р. (рѵоратолаіІа'р
269, 23. нссъгльсьныд: — іл вм. -ы.
262. 21. тъпъты — топогы.
269. 27. Испорчено.
269. 28. съткорснон. къ перечнѣ:
съТкорсннк— сближеніе, сравненіе.
269: 29. нъ по ѵссомоу: по нѣкото-
рому: нъ постановлено передъ пред-
логомъ. § 75. Пр- 2.
269. 30. подобна — подоыпо
269. 32. къ;нрліс: безъ -ть.
!;<!» і ’ 1
269- 31. кыііисянмѣстьстко: въ переч-
нѣ: въниенонѣстьство — антономазія
{аѵгоѵорабіа), собственно — перемѣ-
на имени замѣна одного имени дру-
гимъ.
269. 36. оБЛВЛІи: — ни.
269. 39. ПОМДИВТІІ: — іілтн.
269. 10. висни — нмснс.
285
270. 2 дрѣводъліо: — іа
270- 3. тълбсънънл: — ы-
270. 5. отъпменінс — метонимія (/*«-
тюѵѵціа) — собственно: перемѣна
имени.
270.6. рдрьжлштннхъ:— аіптннхъ -
одрьжпмла:—ди: внн. п. мн. ч. ср. р.
270. .9, 10. къ ?еи|і, вм. въ ?биліг
оть зсми пли ?ені>. - живоуіптііпхъ: —
жштнндъ жнкоутк: — жть.
270. 11, 12. въеяатьелокніе. въ пе-
речнѣ: въспатослоБіпё — наименованіе
оть противоположнаго, нд^іілмспоуп:—іа.
270- 15. съирлтослокшс: въ перечнѣ:
окроуглослокніс — періМ'развсъ (яе-
ріфрабг;'): греч. пері — перевод-
чикъ переложилъ двояко: съврлто —и
окроугдо.
270. 19. стрдшьнъіи, бжніл:— и.
270. 22. пестлткъ — эллипсисъ (ё'Л.-
. . г ,
270. 2 3. под.нл:— ы.
270.24. къелѣдыіе,.— ссталінос.
270 26. плдѵдса: -аса..— ръідди: -а.
270. 28. Былхъса: Бни.ѵъса. ю—іесть—
остдБнкъиісіс — осталі ное, прочее.
2~0. 31. іцокиліііе —плеоназмъ {пХю-
ѵабце — іцбъікд, вм. н^въівліеть, вм.
прибываетъ.
270. 31. по'.еѵеіііііс—повтореніе, усу-
губленіе.
270. 37, 38. іцк'еііітділ: -ы. вѣдъ і е
л. ед. ч. наст. вр.
271. 1. нл?іілиеііоун:—ія.
271- 3 н^драдіііс (со вставнымъ д>.
ге — іесть.
271. 8. н^драднш -ю, т. е. поряду.
271. 13. лихиовьнок: въ перечнѣ: ли-
хо рт. тые — гипербола (ояер/УоЛг/): отъ
лидъ — лишній. — ліішиіші. сравн. ст.
женск. р.
271. 11. къздрдштеннн (со вставнымъ
А)—взращенія , усугубленіи.
271. 17. прикладъ — символъ (оер-
А’Лоѵ), означаетъ также и примѣръ.
286
271. 19. 20. ю—іесть. ілдоуштлл’го—
НДЛІІІТЛАГО.
27 1 21. цл^іілисноуидше: полная ф.
преход. вр.
271. 23. ьътелпиъ — пчелпнъ.
271. 21, 25. а.агеда — и. л<ыы|л: а.
271. 26. іірптътл—параболѣ (лара-
роХі/у. отъ г.і. цріітъкіы.тіі, какъ прн-
кллдъ отъ прнкллстп.
271. 27. плпрѣдъ о’Ііі: передъ очи.
271. 29. гьиа—пни БлоудыіШиь—
БЛтДЫІТіСІІЬ.
271. 30. ыиогоуік— ілъиоГіпип
271. 33. въ^ддніі№: м. перечнѣ: оті>-
дліініе — объясненіе притчи , нраво-
ученіе.
27 1. 37. тъдл — тъгдл.
271. 10. лні|сткорсніііс: въ перечнѣ: дн-
цсткорые прозопопея (яройаіяол'оЛ’а).
272. 2. стршіл (?).
272- '1. елдкоу: -л.
272. 5. прилогъ — примѣръ, уподоб-
леніе.
272. 7. питі: прпч. ср. р.
272. 8. ирлкпш: -ю.
272. 11. іюроуглмпге — иронія. — іс
-- іесть
272. 13. ивдам: -и».
>
272. I 1. иодидилніііс: въ спискѣ Упп-
рл : помдънлнТс пл—ііохзднлміс л..доб;
въ исправл. текстѣ: под; лжіі/інс; въ
греч. іі; рѵні гр .броѵ (въ презрѣніе,
въ гсмГ.лніе).
272. 15 помгрліііііс—ас генамъ (гі’о'ге-
гі5р — ііосмылніі іс — харіініизмъ
{Харіт^роіУ
272. 17, 18. Бт.гоуни дат. пад. отъ
Бт.гоуні. пли г.вгоѵиіл. сыъілса: -аса.
272. 26. ветьстые-б> зчестье.—оукл-
;ли: и.
2'2. 29. оукяракмА: -скил
272. 30. ксліікв -м-
273. 1. послъдосаоыік: въ перечнѣ:
ііосллдосдокніе — предупрежденіе, ска-
чекъ.
287
288
273. 4, 5. ;кн: 3-е л. ед. ч прош.
вр. оумирдж: белъ -ть.
Вообще должно замѣтить , что рея
эта статья о поэтическихъ образахъ
изобилуетъ грубыми варваризмами и
отличается темнотою изложенія.
273. 8. т. с. легкостію ума, легко-
вѣрностію.
273. 12. нже— аже.
273- 13. ііътпцт.— ііътіща- им. и. мн.
ч. женск. р.
273. 20 сіі.чоу: -а.
273. 22, нклать — икать, являютъ.
273 23. свушть — сжшть.
273. 24. нт. — ігксть.
273. 2В. дачи, вм дамъ: 1-е л. мн. ч.
27 3. 27. н?драдьно: со вставнымъ д;
равно какъ и 273. 28. нздрлнші , вм.
іцрлнлн.
273- 29. вълъхквілі’і• -ан — крлжлн: -ай.
273. 30 удродъііць — ѵлридѣні|ь. —
БЛІЛН — БЛН1І
273. 31. ЖТРОБЬНЪІН—жтроБьниіі. къ-
прлшлнн: -ші.
273. 32. бѣдъ: 1-е л. ед. ч наст. вр.
273. 33. нюште глкінте.
273.3В соуште — елште.
274. 2. псііамосз , вм. псалма: оть
псллмосъ, съ греч. окончаніемъ: фак-
/4<Ѵ, ЕМ ИСЛАМЪ-
274. В. нл вин — на киы вин п. мн. ч.
274. 8. къ толкователю сновъ.
274- 13. копжьдо — кокнжьдо-
274. I». См. объ этомъ сочиненіи
выше 2(>5. 31. Эта стать* предла-
гаетъ образецъ <і-нлосо-і>скаго слога.
274. 22. емштіпё— суіцее..— 6 со-
къ: рус. вм о сее® — състонштн-
еа: — йштпсд.
274. 21 си: прич. ср. р. ед. ч.
27 4. 25. ііми: прич. ср. р. ед. ч.—
сълоутан — съаъпй
2*4. 20 кк — къ.
274. 28. подълежлштек — яштегё-
274. 2». ді.лссомъ: древн. ф. отъ
дѣло , дт.лссе- — съдоуѵлп — СЪЯЛУАН
соушткй — саштиіі
274. 31 не со іесть — ибо пе есть.
274. 33. соуштніе — емінгніе съдоу-
1ГЛІІ — СЪАЖТн’і.
274. 31. ілоудрость — мудрость.
275. 5. подъѵііпякшоге — подъѵііпн-
гсмоіе. по «одъ — подъ родъ.
275. 6. Это преданіе о стихійномъ
составѣ Человѣческаго тЬла, вошедшее
и вь другіе древне-русскіе сборники,
а также въ народный стихъ о Голуби-
ной книгѣ (смотр. ниже), было распро-
странено и на Западѣ уже нъ X в. Въ
одной латинской рукописи втоговѣка
читается: осіо ропсіега сіе доіЬиз Іасіиз
езі Абагп. рошіия Іппі, пніе Гасіиз (зіе)
езі саго; ропйив і§піз, ішіе гиЬеш еві
вап^ніпіз еі саійіиз; рошіиз заііь, іпііе
зппі заізае іасгіиіае; ропгіиз гогіа , іпсіе
Гасіив е.чі зисіог; роікіиз Йогіз , щсіе е»і
ѵаііеіаз осиіогшп; рошіия пиЬіз, шНе
езі пізІаЬіііІаз іпепііиіп; роікіпз ѵепіі,
іпсіе езі апігеіа &і"і<1а; рошіиз §гаІіае ,
іпсіе езі зеп-.пз Іюпіііпз. Вмѣсто четы-
рехъ, здѣсь восемь составныхъ частей.'
персть—тѣло, огонь — кровь, соль—
слезы, роса— поть, цвѣты—глаза, обла-
ко — непостоянство ума, вѣтеръ — ды-
ханіе, милость — чувство-
275. 11, 12. 13 огна—огни, тспло-
тоу: — а. соудотоу, микроіоу: — в.
*
275- 11- Эти мѣста изъ Іоанна Зла-
тоуста вошли черезъ списки Цчем
въ Слово о Даніилѣ Заточникѣ- (См
ниже).
275. 15. или — нежели. которпкоущ—
киторикои..
275. 17. 18. ивжа — мажа, здодікн
|а. — д. капля: пм. п. мн. ч.
275. 20. саогён: --а.
275. 22. оу’ссра^ь: муж. р.
275 27. уеткьрыюжниллдъ: усугуб-
ленное окончаніе -лд\ъ, вм. -лдъ-
275. 28. Боусііс ѣ перешло въ п.
275. 30. Образецъ загадки вьдрев
ней литературѣ, ^ёііла:— и- посткдь-
йяіо: -нго
289
290
И. ИЗЪ ИЗБОРНИКА СВЯТОСЛА НО ВА, 1076 Г.
(Яо рукоп. Императорской Нубмтіой Библіотеки, за иск.ио-
геніемъ первой статьи, взятой изъ Славянской Христоматіи
Ленинскаго ).
1. О чтеніи книгъ.
Докро іесть, краткіе, поунтдные
кннжыіоіе. плѵе кьслкомоу хрьсть-
гмюу: клдженн со, реѵе, нспъітаірінтнн
съкѣдѣннід іего, кьсѣмь срдцьмь къ-
^ІІНІТІОТЬ ЮГО. УЬТО СО реУС : НСПЪІ-
тлюіптен съкѣдѣнніа іего; І€гдд уьте-
[1111 кннгъі, не тъштііса кър^о ПНІТП-
СТІІ 10 ДрОуГЪІІА ГЛАКН^НЪІ, НЪ ІЮрД-
^оумѣіі, уьто глють кннгъі іі слове-
са тд , н трнніьдъі окрлштліасл о
іедннон глдкіцнѣ. реуе со: къ сьрдь-
съкръш , нъ отъ ра^оума Н ерді|л.
тѣмь же н похоулн не пооуѵяіжпітл-
ІЛСЛ, ГЛА : проплати ОуКЛЛІІ.АІЖІІІТСІІСа
отъ ^аповѣднн тконхъ. тѣмь же н
3 САМЪ СА ПОХКДЛП, ГЛА; Коль СЛаДЪКД
слокеса ткоіа, плѵе меда оустомъ
монмъ, н законъ оустъ тконхъ пдте
ТЪІСАІІІТА ЗЛДТД н СрССрД, II КЪСПѢТЪ,
глд: КъздрддоуіжсА а^ъ о слокесьхъ
ю тконхъ, іако окрѣтдіа корнетъ мъно-
гоу. корнсть со нареуе слокеса сікніа,
гла: ІА ко окрътохъ, недостоинъ съі,
і|іі моіемь съкръіхъ слокеса ткоіа.
да не съгрѣіпж *) тесъ. Не реуе:
оустъі тъѵыо іцгдаахъ, нъ н къ ।
сьрды|н съкръіхъ, да не съгрѣінж
текъ, н порл^оумъкаіа оуко нстнныіѣ
пнсанніа, правимъ іесть і'імн. рекоу
же : оуздд конекн правитель іесть н
къздьрждніне : прдвьдьникоу же кнн- ѵ
гъі. Не състакнть со са кордкль кез
такъ даръ, іеже мн са пооуудтн сло-
кесьмъ тконмъ дыіь н ноіпть.
ъ То мъі, кратіпа , нордзоумѣнмъ н
послоуніанмъ ра^оумыіъіма оушнма ,
н пордзоумѣіімъ снлоу н ііооууеніне
стъіхъ книгъ. Послоупіан тъі жнтыа
стааго кдсіілніа и стааго і<оа'. зла-
тооустааго н стааго кнрнла філософа
и нііѣхъ многъ стъпіхъ , клко н тн
гкоздпн , ни пракьдннкъ кес поуіітд-
нніа кннжыіддго : н іако же плѣнь-
съпьрва , покѣддіоть о нихъ рекоуш-
те, измлада прнлежаахоу стъхъ книгъ,
стоить оу роднтелъ ско- тоже н нд докрдіа дълд подкнгііоуінд-
II прдкьдышкоу о ПОУН- 25 СА. кнжь, клко ТН НДУАТЪКЪ ДОКрЪІ-
нмъ дѣломъ ііооууеніне стъпіхъ книгъ ’
инкомъ оумъ
НХЪ , ТДКО
тдныі кнііжыіѣмь. красота конноу ороу-
жніе. и кордклж кътрнлд , тдко н
пракьднпкоу поунтднніе кннжыіоіе. отъ-
кръін ко , реуе , оѵн мон дд рд^оу-
мсю уюдесд отъ закона ткоіего. оун -о
ко глеть ра^мъіслъ срдуьнъін , н
протею.
Не съкръін отъ мене ^лпокѣднн
тконхъ, рд^оумин, іако не отъ оуню
*) Въ р сърѣш.%.
да тѣми , крдтша , н самн ’) подкнг-
нѣмъ сд на поуть жнтніа нхъ н на
дѣла нхъ, н пооуУлнмъсА кънноу
кнііжьнъііімъ слокесьмъ, ткорАіре колю
нхъ іакоже келАть, да н кѣУьнъпа
жн^нн достоннн соудемъ , къ кѣкъі
амннь.
*) Въ р. енмн
19
291
292
штаіл. іеже ко нд рдкѣхъ нашихъ
проштеішіе вжнп гнѣва выкліеть ско-
кодл :
Тъгда ндрететьед къто оуко нс-
5 тнныіъш властелинъ, іегдд едмъ со-
вою оклддліеть. л ііелѣпъші.іъ ііо-
хотьыъ не рлкотдіеть :
Съмьрть и гоііешпе и напасть, н
кьсл ВНДНМЛІЛ ^ЪЛЛП. ПрѣДЪ ОТНМА
іо тТ да коудоуть ПО КІ.СА ДЫІІІ іітасъі:
Такъ коудн о скопхъ раг.ѣхъ. пко
же’ молшшіса текъ коу къітн :
Не опрАньдан пепрдвьдыіАлго діпте
и дроугъ тн іесть. тн окнднті. прлкьдь-
із плдго дште и врагъ тн іесть:
Лінте къто іімдть оѵііштспоу діііл.
ОТЪ УЛВУЬСКЪІІД ПрѢЛЬСТН. и вндить
хоудость скоіего іестьстка. оумдле-
ішп же и нлпрАСііоѵю съмьрть сего
20 жнтпп: і;ъ кръгъ гордостыіъш не къ-
падетьел. дште и въ едноу іесть
въісоцѣ:
Къ іцвѣстыіѣмь срді|А твоіего съ-
вѣтѣ рД^ОуМѢВАН соуштннхъ съ то-
з кою норокъі. дд шцнліеші къ нстн-
ноу СЪ ЛЮКЬВЬЬЪ. СЛОуЖАШТІІІІХЪ тн.
нлн съ льстыо ллсііаюштііііхъ :
МъіЮ^ІІ КО ПрНП^ІІНІЖ лТцбМѣрыюіо.
кельмн н^кѣстыіъііімь пакость тво-
.0 рАТЬ.
ІАко не достоитъ послоушлтн кле-
кетдрА. еллдъко ТИ ГЛЮШТД. ИЛИ СЛЫ-
ШАТИ НЛ КЛІІЖЫІАЛГО. дл не ОТЪІІД-
дешн бжііп лжкъкс н і|рства :
з Къкъ^дьржн клевештжштдлго въ
оушню ткоіеіж. да не коушіо съ шімь
погъінешн.
3. Поученіе въ правой вгьр/ь.
№же оуко прдкокѣрыюу Кѣроу имѣ-
ти. юснокдннп докръшхъ дѣлъ іесть.
2. Наказаніе богатымъ.
ІДко КЛИКО ВСЛНКЫІІМЪ сыюдокнль-
СА ІССН ОТЬ КД КЛДГЪІІІІ.ІЪ. ТОЛЫ.ІА и
кольшап длъжыіъ ісси къ^длптн.
Отъкьр^ап оушп скон иъ іііинтетѣ
стрлжіоштнмъ. дл окрлштешн и тъі
кжнн слоухъ «кьр^енъ :
Лі|іі же оуко къікаіемъ нлшііілъ
ПОКНІІЫНІКОМЪ. ТАКО II <0 ИДСЪ ОКрАШ
темъ пКсьндаго клдкоу :
ОтЪЕрЛШТАІІСА ЛАСКЛКЬЦЬ ЛЬСТЬНЪІ-
нхъ словесъ пко и врановъ. нскл-
лджть ко оѵіі оумыі-ыі :
Лште отъ ксьхъ хоштеші ’гьсть
имѣти, коудн всемъ г.лгодѣтель окьиітіі:
Дште хоштешн кса соуцілп подъ
СОВОЮ ІІСПрЛВІІТіІ ДОКрО ТВОр.АШТАІЛ
УЬСТІ II ДОІО ТКОрАШТНМЪ ^ДПрѣ1|ІЛІі:
Такы оуко ССКѢ дроугъш СЪЕѢТЬ-
пнііъі нмѣіі. нже ие кьсл глемлп то-
кою хкллдть. нъ соудъмь прлкьдь-
НЪІІВ.ІЬ ТЪШТАТЬСА ЙВѢШТАТИ ТН і
Р<цоуі.іыіо ііослоуіііатн подоваіеть
пьр.А соуднпмъ. не оудокь КО ІЕСТЬ
прдкдъі ІЦ окрѣ СТО. скоро ОТЪКѢГДЮШ- 2
те или отъгонаштс :
Ра^оумѣкан пьрдмь дьлыю. ткорн
же расоужденнп не тъштаса :
Ткьрдо рд^оумкн. сіісенша скоіего
хрліінлпштс. іеже шіколнже люди не *) з
окндѣтн:
Коуди сконмъ нокиііыиіконъ стра-
шенъ САНА ради. А ЛЮСЬЕНЪ ПОДАНІІ-
емъ міідостъіііа :
Минко СИЛОЮ ІірѣКЪШШН №СН, ВЬ- з
СТЛЪ. ТОЛЬМД II дѣлъі довръшмн СЕК-
ТѢ ТН ТН ПОДКІЦЛІІСЛ ПАУ6 ВСѢХЪ :
Мроштенип тръкоуп грѣховъ, прл-
ІІІТЛІІ И САМЪ къ текъ СЪГрѣШЛЮ-
*) Нъ р. іп.
293
294
тѣмь же отъ къръі іідтьнетьсА слово
къ тсбѣ врлте. понеже ко вирою къ-
стрѣвокд д не лоукдво. КѣДѢ ілко въ-
ддсть мн гь вѣры ради твоеіл на-
писати тн словеса клюмл сііссіііпо.
ВѣрОуіІ ВЪ ОІ|Д II СІІ А II СТЛАГО
дхл. къ трцю нераздѣльноу кжестко
іеднно оі|А не рождена сіід роженл
А не і'ЪДАІІЛ НЪ НСХОДАІНТА. трніе
въ іедіінон коли, іедпноу сллкоу іедн-
ноу ѵьсть. іі іеднно поклоненію отъ
кіісеіл ткдрн іі отъ аггелъ и уликъ
прніемлюиітю.прѣк-кѵыіоу и песконьѵь-
пву ІІрѢБЪІЕЛЮІІІТІО къ кѣкъі:
Въплъпітсіііііе же сііл вѣруй. нс-
тнні.но соуште а не прнкіідѣііиіемь :
къ двѣ ісстьсткѣ бжьстко ііулокѣѵь-
СТКО. БА ПО БЖЬСТКу УЛИКА НО КЪ-
тлкУбіінж: въ окоіемь съвьріпеііа.
Крьстоу хкоу СЪ Вѣрою ПОКЛАНЯЙСЯ,
ілко нл томь сіісеніне вьсьмъ ѵлккомъ
рѣхъ ннкъгдл же. ниже къ тьмьнн-
ЦАХЪ ^АКАЖУСІІІІІІ. ІІОТрѢБЫІДІЛ ИМЪ
дліахъ: ниже къ іілѣііыіін|ѣхъ ни-
какихъ :
5 ІІе поілъіслнхъ на докротоу уллжіо....
Тако и къі жіівѣтд ѵадѣ мои. да
И ВАЖ къ оуклджпть. II ДЛЪГОЛѢТЫІЛ
ІАВІІТЬ II съткорнть.
Оукогыііхъ ПОСѢІІІТАНТЛ. ВЪДОКИЦѢ
ІО ИЛІПТІІІПТАІІТЛ. 116 МОІІІТЫІЪІІА мнлоу-
нтл. н осоужяіемънл вес нрдкьдъі
ІЦЬМѢТЛ. миръ НМѢІІТА СЪ ВСѢМИ. ІІА-
ѵе же кьсѣхъ нже къ поустъінп и
къ пеусрдхъ и къ Нроплстьхъ иемль-
ІЗІІЪІНХ. ДОБрО ткорнтд.
Ііоміпіднтд млплстъіря. УІ>р!І0рИИЫ|К
СТЪІДНТАСА II УЬТѢТЛ. и міілосрьдоунтА.
Матери же клю ѵьсть отъдднтд.
и кьсе доБро съткорнтл іен. дл гл
2о0уиьрнтл. рлдоуіопітясА. II О ТОМЬ
кеселнтАся къ кѣкъі :
съдѣлл гдь :
4. Пщченін дѣтнмъ.
^енофоптл іеже глл къ сііомл
скопмд.
Л^Ъ УАДѢ рекоу КАМА. УЛОКѢѴй ЯШ-
ИНА ОТІІТІІ ХОІІІТІО: ВИСТА бо кдко къ
ЖИТІІІІ ееі.ІЬ ЖІІХЪ Беилоукъі. КАКО отъ
КЬСѢХЪ УКСТЫІЪ ВѢХЪ іі ЛіШІМЪ. пе
сапа ради келнкА. пъ норюкъмь кс-
лнкъмь:
ІІе оукорнхъ никого же не кере-
днхъ. и никого же не оклекетлхъ. ни
ПАкндѣхъ ннкомоуже :
Пн рлигнѣклхъся пн нлкогоже. ни
НЛ МАЛА ІІІІ НА КСЛІІКА :
ІІе остакнхъ і|ркке кжня веѵеръ
ни здоутрА іііі полоудне:
ІІе прѣикрѣхъ. іінштннхЪі ни оста-
вилъ СТрАНЬНА. II ПСУЯЛЫІЛ не ПрѢИЬ-
Кьсе іелнко нмлтд иллтъмі, и
срекръмь и ріцлмн. ііеіімоуінтннмъ
ПОДЛИТА : II КЪ РАБОТѢ СОуіІІТАТЛ АКЪІ
5 СВОІА ТАДА ЛЖБІІТА. II ОуіІЪІІЛ МІІЛОу-
НТД. II старъпл СВОБОДЪ! СЪПОДОБІІТЛ.
ПІІІ|ІЖ ИМЪ ДО СЪМрЬТІІ ДДІОІ|ІА. II
съ проста реку. іеже ма віідѣста
ГКоряіПТА. II КЪІ ткорнтл ДА СІІС6ТД-
50 СА. II СЪІІОДОБНТДСА стынхъ :
Мтре не иАКЪЖАіітл. волж іен тво-
рІІТА. II ІІОСЛСуніАИТД СЪ СТрАХЪМЬ
гііыль:
Вѣдѣ по ілко дѣло гне дѣлаютл:
55 ^апок*кдеі гііа хрлпнтд. н бъ мнрл се-
го Боудн СЪ БАМА : аминь:
Стъпл Ѳеодоръі.
Къ^ьмъііпі же клженділ оеійдорл
дѣтніііть : нд лоно скоіе. лобъ^а же
іо и глюштн:
295
296
Сноу*) мон ліобин. пряма съконь-
ѵаіініл мн прнсп. да юже ндоу отъ-
нюдоу же не къ^крдіівіосл. дл не
рырі ілко юсъіряік:
Се нмлініі бл и стлрѣнііілАго въ
ОІ|.й МѢСТО. ІІМѢІІ съврьстьннки аки
Братиіо. мьныііаіл акъ ѵлда: старѣй-
шаго аки откі|.л :
О уадо алъуьвоу сн продължи. МО-
ЛИТВЪ! късъілан къ г,оу. третий уасъ
н г. и н <к іі н кетерыпоіж: и ^л-
оутрышо хкллоу: късъіллн:
Ѵлдо алтыіъ воудн дл са іідсъі-
ТНШІІ. II ІІОДАЖЬ АЛУЮІНТНІІМЪ ХЛѢБЪ
скон. одежю скоіж нагимъ. уюжемоу
не похоштн. ’^ълл не глн кратоу
скоіемоу:
Миръ имѣй съ кьсѣміі. кротъкъ
воудн. не сллкохотыгь и іегдл та
КЪПрЛШАЖТЬ то шкѣііітаіі съ тііхостыж:
не рлдоунсА крлжьдоу ^лоу.
Не діівнса донротѣ лні|ж: лште нл
КОГО СЛЪІІННШН. ТО МОЛИ 7,Л нь: БО-
ЛА ШТНХЬ ПОСѢІІГГАІІ. СТАрЫІЛ ОуТѢІІІАН.
ОуБОГЪІІЛ ІІЛІІІІТАН. СКЪБрАШТАІЛ оутѣіиіі:
^ЛБЛОуЖЫІІАІЛ НАКАЖИ; КЪДОКИІ|АМЪ ІІО-
МОШТЫІІІК воудн мьрьтвъпл ПОГрѣБДІі:
Не БОКСА ПАКОСТІІІІ СОТОНІІІІЪ. НС-
МО ІПТЫІЪІ БО соуть. ВЬСѢХЪ МАТСЖЬ
іего ни хоудѣ оукоііСА:
Молііса дл не къніідешн къ НА-
ПАСТЬ. аніте ли къіі.ідеііін. то плкы
молііса дл іцкоудеііін.
ТроуЖАІІСА КЪ Ііпоу. ДЛ КНДІГЬ БЪ
троудъ ткон. іі посълеть тн помошть
свож: сн аште ткорншн. то къ це-
слрьсткіш БЖІІІІ І'ЪДКОрІІШНСА
5. Съворъ ОТЪ МЪНОГЪ ОІ|Ь II
аіілъ іі прркъ : съкьрлно и нротьлко-
*) Въ р. ыоу.
капо отъ еулггелиіл и оть нііѣхъ
книгъ: къкрлтьі|ѣ съложено.
ІЛко ісже бъдѣти не ноцино къстл-
ІЛТИ тъуню НЪ II ДІІЬ ОуТрѢ^КНТИСА
къ маткахъ. кьдръ БО глстьсд тлко-
къін іегдл ра^оумѣеть. ѵъто соуть
іаже кесѣдоуіеть. велико ороужъіе
молиткл аціе съ достоппъмь коудеть
ІІОМЪІСЛЪМЬ Н ДА оувѣси то ілко крѣ-
пость. кестоудшл и нспрлкьдъі ілрость
оудьрьжл. слиінііте бо реѵе. ѵъто
соуднп исправьдыіъіи глд. аціе бл не
БОІОСА. 1111 УЛККЪ СрЛМЛАЮСА. НЪ 110-
неже ^лстонть мн къдокііі|а сн да
мьцііо ісѣ. іі ііротаіл іі іего же не
съткорн люки, съткорн *) ііл пеіл
пріілежлнніе. кольмн плѵе къ послоу-
ніліеть молаціііихъса іемоу. велико
ороужше млтка. лціе съ съцѣрСною
мъісліііо моліімъса лціе въ ньрьсп
Бінемъ СА АКЪІ мъітлрь. ВѢСА БО ІіріІ-
нмемъ. тоу оуко жърткоу къ^поснмъ
ккіі рекъше плодъ оустыюу.
стлл геплдіпл:
Лѣііо іесть улсто молнтііса іемоу
ПріІЛѢЖЪІІО II Вѣрыю. съ сль^лмн съ-
кроупісііомь срдцсмь. іі не поііоуі|ілю-
ціе ни осллБЛАіоціе. донелѣже оусли-
ііідііл воудеть молиткл аціе и много
кремл мннеть и ілко іірннметь про-
іпеіініс скоіе. тлко о іпіомь подокаіеть
молити нскоушліеть бо бъ тьрнѣіініе.
КТ.рою ІіроСАЦІНІІХЪ оу него, мьдь-
лить подати іего же ііросдть дроу-
гихъ же не рлтнть послоушлтн млтки
иже о сего свѣта моаать. ли не до-
стойно съ слакостню. н по некѣрѣ
ІІрНХОдацііінхъ къ пемоу.
5
10
15
20
25
50
.і5
то
*) Въ р. сыкорихл.
297
298
^лл: і« о молнткѣ.
Вьсе наше іесть рл;гно съ дііглъі.
КЪІТНІС ЖНТНІС іі прѣмоудрость. млткл
же іеднпо дѣло іесть. лньгеломъ н
УЛККОМЪ. ТОЮ КО МАТКОЮ скоро къ
жнтше нхъ прнстоупдіемъ кьсакъ ко
М0ЛАІІСА СЪ БЪАІЬ КССѢДОуіСТЬ. УЬТО
же іе того воліе. ѵлккоу съ къмь Бе-
сѣдовати. ліре ко съ моудръінмн тлккъі
кесѣдоуюіре. скоро къ овръцъі нхъ
прѣСтлкнмъсА. уъто оуко подоваіеть
реірн о кесѣдоуіоірннхъ съ къмь къ
млткдхъ. іако же и градъ кестѣцъі.
оудовь прѣілтъ бываютъ ратыіъінміі.
тдкоже во и діііл не отражена молит-
вами. скоро іілѣііпма іесть отъ сотонъі.
Пила урыюрн^ырА.
Сего ради на кьсакомь мѣстѣ мо-
лнтііса келнть аилъ, къ^дкнжюіре нрѣ-
іюдоБЫіѣн роуі|ѣ. пмь же кьсако мѣ-
сто па млткоу нокосыю. къпі оуко
оуспкхъ съткоріі нюдеомъ унстота
црквьнаіа. съ неуіістамн роукдмн прн-
ходдіремъ на млткоу. н тнстотоу
оскк ьрпд юіре. дѣлссъі нетіістъпіміі.
обратиться гноушліасл. акъі неѵнстъі-
пхъ къ рекъін. дціе простьрете роуірк
скон въ мънѣ. отъкрлцію оун скон
отъ васъ, н діре оумъножнте млткъі
не іюслоушаю кдсъ. роуцт. ко каііін
нспълнь кръкен ке^лконніл тоже (же)
нже уіістъмь срдцьмь и дѣлссъі прѣ-
ііодобыіънімн пріцъікліеть н нрннметь
Н. II ОТЪ КЬСАКОГО МѢСТА, молитвы
іего послоушаіеть оусьрдінемь кыш-
маіл іі дціе н мѣсто Боуде мыіѣтіі
не поль'^ыю. тако ко н корннлоу мо-
лацііоса прншъдъ аііглъ глапіе млткъі
ткоіл и млстъніл къ^ндонід на ‘па-
мать предъ бд. да уьто оуко корнялл
не крѣдн домокькліл молитва. уъто
лн фарисеемъ оуспѣ. і|рккыюіс предъ-
стоіаніпе. келнудіііііл пре^орьствд нспъл-
ненйг ІДко нн іедпнл іесть съпонл
е могоуцініа намъ цапати къ млткѣ.
ліре тре^коуісмъі. іеда ко мѣсто тре-
воуемъ нлн кремА. кьсако мѣсто іі
время клюуіімо іесть намъ къ тлко-
кѣн молнткѣ послоушлн пакъі самого
іооутіітелА вьселісііѣіі гліеірл. нд кьса-
комь мѣстѣ къі'Дѣіоіре прѣподокыіѣіі
роуі|ѣ ке^ъ гнѣва н песпомъііііліенніа.
лціе помъіслъ нмаінн унстъ отъ пе-
лѣпъінхъ похотнн. аіре нл тър^ѣ іесн.
іьаціе къ домоу ліре нд поутн діре нл
тържінрн іірѣстонпіп. аіре въ морн
аіре въ гостнііыіпірі. аше нл дѣлѣ
іесн стоіа. аіре къде любо іесн мо-
женіи БА ПріЦЪВАТІІ. II ПОЛОуУНІІІН ПрО-
20 піенніе.
О ХАііДііъііін:
Вѣдомо же іесть іако не пъітдісмо
млткыюіе мѣсто нъ окрасъ Тіеремніл
къ пропасти бѣ нъ ка оумолн. и дд-
•25 НИЛЪ КЪ ІЯМѢ ЛЬВОВѢ БѢ II БД ОуМО-
ЛН Г. № отроірі ВЪ ІІСЦІІІ БѢІІІА II БА
оумолніііА. нокъ нл гнонірн СѢДА нъ
БА ВИДѢ, мооусн НА МоріІ БѢ. НЪ ГЛЛ
іемоу бъ уъто къіініеііін къ мънѣ. н
50 рЛ'^БОІІІІНКЪ НЛ КрЬСТѢ БѢ НЪ ПОрОДОу
отъвьрі'е. Да и тъі оуко къде люко
ІССІІ ПОЛИСА КЪ УНСТѢ СЪКѢСТН II къ
послоуіпліеть теке того ко іесть ^ем-
ЛА II конырі №ІЛ.
5 Отъ Патерика:
Реѵе стлрьі|ь не нремоудрдн млткъі
скоіеіл многтані.ні слокесъі. дл не на
пъітдіннс слокссыюіе рдздъвонтьсд
оумъ іеднпо со слово мьздонмьте ба
ю оумолн. Реѵе пакъі іедннослокніе оумъ
299
ЗОО
съпнрліеть. съсллжш слово млтіш. и
МОЛАІ|ІААГОСА ІІОДКІЦАИ.
Ію ^лАтооустддго о постѣ:
||срь ХОТА нрнімн градъ протнкь-
III,III,ѴЬ. ОТСМЛСТЬ ІІМЪ кодоу II скоро
ПрІІМСТЬ ГрДДЪ. ТАКО II ПрАКДЫІНКЪ
ХОТАІІ ПОКѢДІГГІІ ДІІІАВОЛЛ. ДА ПрІІІІМСТІ.
ПОСТЪ.
Храмъ нсподокыіъ есс покрой пи
постъ пссъмѣреіііііл съсоудъ не при-
нметь кодъі кеадыіл. ни поста г>ъ
кссъмѣрениіл.
Дни ііастоім|ііо ілълка к'ыкліеть къ
УЛВІ|ѢХЪ II МАТСЯіЪ И ПрІППЪДЪІІІП ІІО-
1(111 кьси оусъноуть ТАКО и уликъ
ТОМИМЪ ОТЪ МЪІСЛІІ н прніімъішо ПОСТЪ
ВѢСА оумьрткнть. ІІСІІОІІЪ АДАМА Н€-
въ^дьряіАнніс оутрокыюіе н^кеде и
ПОТОПЪ СЪТКОрІІ. II СОДОМІ.СІІО ПОПА-
лсніііе то съкеде.., тдкожде же н іііодѣ-
II ВЕЛИКО 7,'ЬЛО СЪТрОКІІПІА отъ ПЫАІІЬ*
СТКА II ОТЪ ПІ1ТЛІІНІА НА Г>е^АКОІІПІ€
іцлт^ъше. да сего дѣла іі хсъ алка
м дніііі намъ окрасъ (намъ) показана
сТісенінл. Ре ко гь клжеіін ддуіоціен
II ЖАЖІОІ|ІІІП ІАКО ТН ІІАСЪІТАТЬСА.
Статьи втого Изборника , но нрав-
ственно - религіозному содержанію,
были доступнѣе нашимъ предкамъ ,
нежели философскія и литературныя
въ Изборникѣ 1073 г. Самый языкъ
въ Изборникѣ 1076 г. простѣс и удобо-
понятнѣе. Система правописанія въ
обоихъ этихъ памятникахъ одна и
тая<с, хотя въ спискѣ 1076 г. и за-
мѣтнѣе вліяніе Русскаго писца , осо-
бенно въ нѣкоторыхъ статьяхъ, какъ
напр. во всей 5-ой статьѣ.
ж, и, дна смѣшиваются съ просты-
ми гласными. Па пр. 289. 5. кыріштіоть
(-жть), 289. 6. пспъітліоштсн (—імштбіі),
289. !>. дроугтнл (—ъіи), 2.89. ІО. глють
(гліжть) , 289. 11. окрліитйілсА (—лиса),
289. 17. порл^оуитклп (—лы), 289. 18.
рскоу (рсііт), 289. 20. къздьржашіге (-жл-
иик), 289. 27. корлг.лж (-лю), 28$). 29.
рл^мѣіо (-ѣіж), п мн. др. Иногда опу-
скаются ъ и ь , и смѣшивается т. съ
е Попадаются также п полногласныя
русскія Формы. Употребляются п іит,
особенно въ первыхъ четырехъ стать-
яхъ. п ір, въ послѣдней.
Вообще должно .замѣтить, что этотъ
Изборникъ своимъ содержаніемъ ока-
палъ замѣтное вліяніе па нашу древ-
нюю литературу. Образецъ и основу
Поученія Владимира Мономаха мож-
но видѣть въ 4-ой статьѣ (Поученія
дѣтямъ). Стат.ья 5-я предлагаетъ пер-
воначалъпый образецъ Златой Цѣпи,
пли Собранія Толкованіи Св. Отцевъ
па Св. Писаніе съ присовокупленіемъ
поученій. Нѣкоторыя илъ поученій ,
здѣсь помѣщенныхъ , даже вошли въ
Златую Цѣпь (смотр. въ спискѣ XIV'
в.): 297, 1 и 299, 3.—Іоанна Златоуста
молитвѣ и о постѣ, см. въ Злат. Цѣп.
статьи 16 и 15. Притомъ располо-
женіе самыхъ поученій по матеріямъ
(какъ здѣсь статьи о молитвѣ) ука-
зываетъ на туже систему, которой
пользовались'составители книгъ, из-
вѣстныхъ подъ именемъ Пчелы (см.
въ спискѣ XIV в.).
289. 1-0 чтеніи книі-ь. Этой статьею
начинается самый Изборникъ. Загла-
віе значительно поистерлось. Впро-
чемъ его разбираютъ такъ; «Сіоио
птііоего Кхдугсрл о тетііі (ттнн) ствдъ
книгъ.» Калугеръ—гр. хаАоуёрыѵ—
добрый старецъ , почетное названіе
монахамъ.
Это, вѣроятно, Славянское сочине-
ніе. Замѣчательно между прочимъ по
упоминанію о Славянскомъ Перво-
учителѣ Кириллѣ Философѣ и о его
житіи. (См. Замѣчанія Востокова въ
Слав. Хрпстом. Пенннск. 1828 г-,
301
302
стр. 251 и слѣд., іі Бодянскаго: О
времени пропсхожд. Слав. письменъ ,
1855 г., стр. 37 и Прим. 29).
289. 3. хрьстыаиоу: краткая <і>. при-
лагательнаго ррьстылпъ , при полной
Хрьстылнъіі.
289.6. ііспъітлюінт»€н , вм. -шитеи:
множ. ч. муж. р.
289.8. нштііст» (пли ні|ііістіі), вм.
ііс-ѵіістн. уисти: пеопр. Накл. отъ тьтж.
§ 85. Прим. 4.
289. 15. тъуыо — тъѵыж. іц’тллахъ
преход. пр. въ полной ч>.
289. 22. 28. прлеьдникъ , -коу: послѣ
д пропущенъ ь.
289. 21. родитель —- родитель или
роднтелнн
289. 31. ріцмыслъ — размышленіе
290. 8. въепттъ: проиі. вр. съ на-
рощеніемъ -тъ.
290. 9. въ^драдоуіжед: со вставнымъ д.
290. 10 користь — корысть: и вм.
и, какъ рикдти вм. рыштн или, какъ п
нынѣ употребляется , крило им. крило.
290. 13. такъ: краткая «і>. міето-
іімсніл такън
290. 21. иногъ (вм. иъпогъ) : род.
п. мн. ч. въ кратк. ч>.
290. 23. прилежати управляетъ здѣсь
род. пад. вм. мѣстнаго.
290. 25. кііжь: рус. ч>.. вм. виждь.
ти: дат. и. мѣет. 2-г<> л.
290. 27. подкигііт.нъед , поуулііілъса:
-тиъ и -имъ: окончанія повел. накл-
1-го л. ми. ч.
290. 3 3. дмииь въ О. Е. линнъ
291. 1. II п.0. содержанію, и по
изложенію это слово имѣетъ значи-
тельное сходство съ краткими словами,
которыми начинается Златая Цѣпь въ
спискѣ XIV в,, см. статьи 1 — 8).
291.2. сыіодобіільсд — СЪПОДОБНЛЪ-
са. II далѣе замѣчается смѣшеніе
ъ іи ь
291. 6. стрджюштимъ: ж по русски
вм. жд.
291. 7. акі.р^еііь: прич. страд зал.
отъ гл. отъкрьстн.
291. 8. лі|іі — каковы, отъ якъ.
291. 13. оуіі оуиыиш — очи ума.
291. 15. ксѣмъ — кьсѣнъ- окыитн —
общій. 291. 16. ксд -вьса.—соуі|іаіл—
ежіптяш: впн. п. мн, ч. муж. р. 291.
20. вьс/ — вьсн: впн. и. мн. ч. ср. р.
291. 21. соудънь — с&дъмь.
291. 22. тъштлтьел — тъштатьса-
291. 21. ііьрд: впн. п. мн. ч.—соуд-
іплиъ (вм еждііимъ'): относиться къ
іодоБлгеть.
291-25. правды — пракьды-
291 27. пьрдиь, вм. ііьринъ: дат. п.
ми. ч. — дьлыю — дтльно.
291. 28. рлсоуждепіін — ргцстжденнн.
— тъиітлса — тъиітлса.
29 1. 30. храпплииітЁ—источникъ. —
всѣмъ — бьсѣмъ. мнлостъша: род. п.
ед. ч.
291. 36. скьтѣтн — скѣтѣтн.
29 1. 37. ксѣхъ — ііьст.дъ.
291. 38. прлштап: іірлштлтн , съ а,
отъ просити.
292. 7. не рлБОтаіеть—не рабствуетъ.
292- 10. улей — уасъі. — такъ —
таковъ.
292. II. 12. Какъ молишься, чтобы
къ тебѣ былъ Богъ.
292. 14. ти обндііть, опискою вм. пн
।
ОБііди-
292. 20. къ Брт.гъ гордостьнип — въ
ровъ гордости» въ гору, въ пропасть.
См. въ Изборн. Свят. 1073 г. 265.
15. къплдетьел: съ сл.
292. 25. пороки: рус. «і>., вм. правы.
292. 26. любыіы* — любъвниі. —
ллбъвс , вм. любъес: безъ предл. отъ,
при гл- отъплдбіиіі-
292. 35. къвъздьржн: опискою вм.
къ?дрьжн
292. 36. ткоіёіі: — кю коуіню —
коупьно.
292. 37. погынёшп — погибнешь: с
выброшено-
29.3. 5. клюмл — клюунмл
зоз
304
293. 8. рожьііл — рождена-
293. Я. задана, вм. ^ьдд-ііл—создана.
293. 15. кѣрун: управляетъ здѣсь
вцн падежомъ.
293- 1". двъ (вм. дъвѣ) гестъстип:
двойст. ч. ср. р.
293. 21. 25. къ двоимъ сыновьямъ:
потому въ атомъ поученіи постоянно
употребляется двойств. число.
293. 26. улдѣ: зват. п. двойст. ч
уловѣуд жіітшл род. п. зависитъ отъ гл.
отнтн-
293. 28. 29, 30. БС^лоукъі—безъ лу-
кавства, ЛІБНІІЪ —ЛЮБИНЪ — ІіОрійКЪНЬ
Р)С. Ф., вм. нрлвъмь.
293- 32 всредн.хъ. рус. <і>., вм. вртдихъ.
294. 5. тжжю: рус. •!•., вм. штоуждж.
294. 6. 7. жіівѣтд: повел. накл. въ
дв ч. влл — ВІЮ
294. 9 къдокііі|т. — кдошнр.
294- 11. осоуждюмып—ослждліснъіы.
291. 12. бсс—г.е^ъ іцьиътл: оть нуъ
НТВ. пов. накл.въ дв. ч.
294- 11. пеѵерлхъ—пещерахъ: у вм.
ці или шт
294. 24. къ рлпотъ—въ рабствѣ.
294. 25. лтБнтл — ліоыітл. оунънл —
ЮНЪІІЛ.
294. 31. ввдъ- 1-е л. ед. ч. наст. вр.
294. 38. пипнь. См. 290. 33.
295. 1- люб'ып и доселѣ употреб-
ляется въ народномъ языкѣ.
295. 4. попрѣвъ - осіірки.
295. 7. дкъ — лкъі
295- ». ллътьсоу (-а) — постъ-
295. Ю. къстлахіі — вм. въ^сшлм.
595. 11. подлжь — подлждь.
295. 15. одежю — одежду. тюжемоѵ
(вм. іитоужюуоуілиу): дат. пад. зависитъ
отъ гл. похоштп.
295. 21.крлжьдоу—вражью: отъ крлждь.
^аоу — <ьлоу
295. 22. ли |<& (вм. лиі|о^): дат пад.
вм. род.
995. 33. Болаштнрь — сплдштп нхъ
295. 2В. ;лБЛоужьшлп— ^льлгждьшан.
нлклжн — наставь.
295. 29. цдтежь — мятежей.
295. 30. ни доудѣ — ни мало.
295. 31. троуждпе» — троужддпел
295. 30. і|бслрьстиші — і|і.стрьствші —
і|Лрі>сткніі См. въ Стихпр. 1157 г.
295. 38. съсоръ — собраніе.
295. 39 протьлкоклпо. ь вм. ъ.
296. 1. еулгглнп: гг вм. и г по гре-
ческому правописанію. — оть — отъ,
296. 5. БЬДрЪ — БЪДрЬ.
296. Іі уъто — уьто, какъ и далѣе.
296. 7. ороу&ъіе — ороужьгс , ороужню-
296. 10. вестоудшл бс^стоѵднн
296 15. юѣ — іен
296. 17 прнлежлпіпе — прндѣжііінге.
296 22. ЖЪрТВоу ----- ЖрЬТВт.
296. 21- сттл—стааго.
296. 20. прнлѣжъно — ііонлѣжьно
299. 31. иьді.лнть — медлитъ.
296. І»6. р сего евътл—леемъ свѣтѣ.
296. 37. по невѣрѣ: нсвѣрл: съ отрп-
цат. не, вм. ііѣвъріпе.
297. 8. іе іесть.
297. 10. окръцъі — ободцы.
297. 13. есстѣнъі — бс^ъ стѣны. 297.
14. прѣідтъ (вм. принтъ) — псрсятъ, взятъ
297. 15. огрджепл: ж по рус. вм. жд.
297. 23. псунстлміі: краткая ф.
297. 25. дѣлссъі—дѣлами. Древн. ф.
297. 35. выіііі.іліл — въпнцдц.
297. 36. воѵде — еадсть
297. 40. предъ — пръдъ
298. 2. іірсдъстоіАіпііе—прѣдъстоинніе.
298. 3 пре^орьствл — пръ^орьсткл.
298. 6. гре^коуіемъі — трѣ^коіемъі трс
еоусмъ — трьБоуіеиъ.
298- 7. крема — крѣма.
298. 12. весііомъішліеніпл — вс?ъ по-
мъшіпенни.
298. 11. нл тър^ѣ — на торгу.
298. 21. хлнлпыніі: древн. окончаніе
именъ женск. р. § 60. Прим. 3.
298. 21. длнпль — дііінпілъ
298. 28.иооусн — монееіі
298. Зо. породоу — рай. Вѣроятно
отъ иностраннаго парадизъ , рагайізін
(яо-рабжУо?).
305
Зоб
298. 35. Патерикъ Синайскій былъ
уже переведенъ въ XI в. (см. спи-
СОКЪ XII В.).
298. 36. іірегшудрвн— прилмдрілн.
298. 39 шздоимъѵс: имя прим. въ
ср. р. ед. ч.
299. 1. съсллгли — съллміл.
299. 1. ірфь—ірсдрь. ВъЗлат. Цѣпи
уже кіія^ь, согласно съ русскимъ бы-
томъ XIV в
269. 5. отсмлсть — отъчмлеть.
299.9 нсподосьиь—негоденъ.вес—ьс^ъ.
299.10. Ббсъмгрспіпл—к^ъ съмъреніісі.
299. 11. ді.іід — дъил.
299. 13. дІін нлсіоіліріо дат. само-
стоятельный; т. е. когда настаетъ день.
299. 1 1. мятежъ - мятежъ- прншъдъшн,
вм. прмшьдъши: дат. самостоят.
299. 20. нюдвн — ііоудеи.
299. 21. нлмъ: поставлено дважды
по ошибкѣ.
299. 26. жажюцшн — жлжд<і.штеіі
III. ИЗЪ СУИРАСЛЬСКОЙ РУКОПИСИ
(по изданію ВІиклошіаа , іЗб'І г.).
Изъ Житія Св. Кокова (6 Марта).
Скатъпі же Коповъ съ многомъ
ПрѢНІТСНІПеіЛЬ къспрт.тТкъ КОуМІІрОу
століптоуоумоу реѵе’ глаголи мн тъі,
КТО ІССТЪ БОГЪ , тъі лн нлн іеже
М1І0ІЖ проникъ длимъ; гъгдл съ мно-
гомъ страхомъ клмѣнъні богъ ржцъ
простеръ па неко уловѣуьскомъ гла-
сомъ іцкѣінтл глагола' іедннъ ісстъ
Богъ, іедннъ ісстъ Христосъ, ііже то-
>;оіл проповѣданъ, семоу же бъікъ-
шоѵ уоудссн кьеь тъмамп народъ
великомъ гласомъ кьекрнуа глагола*
іедннъ богъ конанок одолѣ’ спн же
гласъ до дыіссьнѣаго выініктъ съ-
шоу оустръмнша са н съкроушнша
коумпра и крстніпл са* прокъ же
нхъ ісдіілус нс покораінтс са по
днілколокѣ силѣ н тлжько сн съ-
5 ткорнкъшс о съкроуіпеіпГі коумнрл
скоіего дроугоіе уто нрнмъіелніна,
лглкака коіего бѣся приложити сила
на прѣподопъпааго , нже нмъ Бъапіс
бъ съкрокѣ въ ііештерв, страшенъ
ю кто мнл са ратникъ нмъ съі н гоу-
біітслъ, гемоуже и подяралуж трѣпя-
мн, не па оуспвхъ , нъ да нс вжде
отъ него врѣда. вѣроЕакъіне же мо-
лгах» са, како да къі шелъ н отъгъ-
і5 налъ лжкак.аго того бѣса' дроуі$іні
20
кнраъъште са къ прѣслакънън тъ день
паматн скатааго Канона, кса Іісау-
риі.а н іірѣдѣлн іен съ скѣінтамн нс-
ходлштс щ дамокъ сконхъ, съ кс-
ѵера нджіптс къ съворънжія іемоу
цръкъке къ Кндѣнѣ нарііцаіемѣ кьси,
прѣкъіклиніте же крнуаштс о пръ
слакыіѣѣмь уоудссн. іютрасъ нмъ ра-
кой іедка д ставя глагола, понѣ
нъінѣ нспокѣдіітс отъпаденніе когоу 2.-,
же нскоуиіавьште , ілкоже не нмать
съдолѣтіг а кѣроклкъіисн жьдѣ-
яхж , ілко II томоу ^ьдоу ОДС.ЛѢ-
тн нм.ать склтъш Конанъ , н обѣіп-
тяк са нмъ поіідс съ ннмн и.а мѣ-
сто, вьсь же народъ ндваше и свѣиі-
тл къжегъше сънндопіа къ клмѣп<ш>
тж распалннк съ многомъ страхомъ
сжмнаштесл. онъ же кндѣкъ а тако
ежмнашта са вьскрнѵл глагола, не
кдшемоу , дадите оуво , да мьштж поите са, нъіінл во оу^рнте конецъ ,
имоу. ндродоу же многоу кѣрокакъ- и прнст.ъпнкъ на распалнннжіж тж
20
307
308
нсштсрм іі кьспрѣтн неѵнсгоуоу-
Моу ТОНОу ДОуХОу , І-1К0ЖС ОѴПВІІСТЬ
ВЬСѢМЪ ПОКАЗАТИ СА іемоу. ІГЛЛТріІ
же выіня поушталніе гллсм мо-
ДИТВЪІГЫА , дл іемоу не ОКЛНУІІТЪ
семь іі ^ѣло лѣпотыіъ , ниттоже во
отъ прѣтръгъіпъ, ІІЪ КЬСС ІІрѢОВН-
дквъіпе въуыіоіе съпдсеніне въ^апіа,
тон ко просіппл ОТЪ ВЛЛДІ.ІКЪІ елдго-
5 ДѢТИ, II остръ КЪ^АІІП КѢНЬЦЛ, СТрДСТЬ-
сккрыілвдАго іемоу окраса, оиомоу же
кьсирѣтіікъіііоу іемоу съ многомъ
страхомъ іцлѣ^ъ отъ еккожыіл коіел
ндѣліие вдлл сл іі дни сл кьсѣмъ
дкъі старица рдстрь^діід тѣломъ , и ।
кьекриуд въеь народъ вьпил прькъі-
нмі, гласомъ* іедіпі когъ Кононовъ ,
КОГЪ КОНОНОВЪ ОДОЛѢ, II ВЪСПрѢТІІВЪ лж-
кдвоуоумоу томоу г.ѣсоу ’^ареѵе іемоу,
дд ннкдеже са не икнтъ ни пакости гз
ІІІІУЬСКЪІА троудъі , Іі ЦКОЛІИІІА хо-
дити ііо некесемъ, д не мллокремсіі-
ноіе имѣти гръхоу іілелджденпіе, по-
і;іідіііл влддъікж Хрнстосд ^ѣло , и
нате (107,111110 къпін отъ ііего , про-
сіііііа клагодѣтіі отъ ііего съ нскесе,
и соугоукь ?а іедно съ^лніл, въ^лю-
вниіл пдуе ^емыіъіихъ скатай , и
докрѣ ві.’<лшл, ісже кь^ліопишл , въ-
сіірнішіл плѵе тьлѣнъііъіхъ нетьлѣнъ-
сътворитъ комоу. тъгда склтъш Ко-
нонъ ВЪЗДЪХНЖ НА НА ГЛАГОЛА И КЛЖА
нмъ. видите, кто влмн съклддетъ;
видите , коіе ежтъ каши вох,іі;
2. Начало сс.ігыі :
Мѣсацд Марта мжѵенніе скатъі-
нхъ и еллвънъіхъ ново ивыіиГіхъ СА
мжѵеннкъ Ѳеюдорл, Костдіітііна, Ѳе-
офила , Кллнетд , Кдсоп и дроужн-
НЛИ , II АКІІіе ПОЛОуУНІИ А, КЪСХОТѢІІІ А
вѣуыю ѵьстыін къітн , іі съ дггелъі
кеселлтъ сл , коуплж сътворншл съ
невссскъііімн дѣлъі , и соугоукь прн-
2<> ОКрѣТОНІА , ПрѣОКІІДѢША ^СМЪІІОІС КО-
нііъегво , и некесъскоіе полоуѵншл.
Ю ДНКЪНЪІІІМЪ II ПрѣСЛАВЪНЪІІІМЪ ДѢ-
ЛОМЪ , кто не въеуоуднтъ ед ост-
рой вѣрой; ееіж, клко съ рддоетніж
нъі ихъ-
Пл мжѵсііііѵьскъіа страсти реѵе*
ліоблиітннмъ мжѵеннкъі дл прость-
ремъ са, слагодѣти кь^емыжніте отъ
ііі’хъ. ново икынемъ сл намъ мжѵе-
ннкомъ іідъте оуво, станьте дыіесь, л
и дд съмотриімъ докрддго съкъкоупь-
енніл, дже они съкоуіііпіп мнѣ же^
(О ІІрѢУНСТО и хръстолювыіо послоу-
іиліГііе, оупрджіісііип мжѵеніііл съ-
|лтн, нъ люг.ькым плѵе же стрл- 5
хомь съдръжімъ н по истинѣ Уоудн-
ТН МП СА Прнде, КАКО ІІрѢОБНДѢКЪІИе
кьсѣхъ къ г.огоу іі кллдъіцѣ іі стро-
ителю ОТЪ ТОЛНКЪІ СЛДКЪІ II отъ
САПА , къ НИХЪ же ІѢХЖ КЪ мирѣ <(<
6 къ страстенъ дръ^нжиіл, клко кесжмь-
нѣііни къ мжтеіГііо прнетжппііи.
3. ІЬі, похвалы Св. Василія Архі-
епископа Кесарійскаго сорока му-
ченикамъ.
5 Нхъ же ко слово повѣстии; и слоу-
хомь оукл^ддтт» са, тѣхъ же и книги
МЛЬѴАШТА ПОДрАЖАІІИЮМЬ ПОКД^АІЖТЪ.
тдкожде же и мъі въепомміемъ прѣ-
столштнТмъ доврж ДѢТѢЛЬ мажь, ДД
ь ілкоже се пръдъ лицемъ прпнесъпіе
дѣлниіа нхъ подкнгііѣмъ са нл по-
ДрАЖАІІІІіе ДОБЛИНШНІХЪ II ПрИСНѢІІІНІІ-
і'хъ подрджлпнмъ. то ко іесть пох-
валениіе мжгеннкъ, оутьшенніе съкъ-
> ранъінхъ іежв къ докрѣ дѣтѣліі* не
309
хотлтъ ко слоксса «же о свлтъінхъ
ПОДЪ ЗДКОІІОМЬ ПОХВАЛЪ! КЪІТІІ, ЗАііе-
же хкаллпітс отъ вины міра сего
НАѴАТЪКЪІ ПОХВАЛЪ ПрНІСМЛЖТЪ, А НМЖС
миръ рдсплтъ іестъ, клко можетъ ѵто
отъ сжііітні'хъ вь ііемъ пріложнтн
къ славѣ; не бѣ ко іедно отеѵьство
свлтынмъ, дроугъін ко отъ ІІІІОА стра-
ны къ, то клко юже. везградыінкы
лн я нлрегемъ нлн грлдыінкъі вьосд
вьселснШ; іакоже ко къ прыіошс-
нпе съБьранынхъ прннссепоіе отъ
когождо окыите прннссъііпінмъ къі-
вдлт, тдкожде н о кллженынхъ снхъ
когождо отеѵьство окыите кьсѣмъ
кетъ, н вьсн ежтъ отъ кьеждоу 110-
дажиіте сскѣ отеѵьство.
4. Изъ жптіп Си. Кондрата (Код-
рата), 10 Марта.
ЯноупАтъ реѵе' ежтъ оуко множа-
ншн Б0311, і|ѣсдръ же запокѣдл дкѣмл
на деедте я рьтн когомл, ниже покіінж-
тн ел под ока дтъ іі поклоинтн. скатын
Кодрлтъ съ дръ^покеннімъ великомъ
гласомъ къ^ъпн глагола*не докро іестъ
многомъ котомъ къітіі. іедннъ богъ да
ведетъ , іедннъ цѣсаръ. тъгда аікгу-
патъ разгнѣвавъ са покслѣ н сьвлѣнітн
II НА ДЬСТѢ протягъіііе КІІТН II ЖИЛАМИ
СОурОКАМІ ГЛАГОЛА* ПОКѢЖДЪ СН НМЛ.
оіі омо у же не отъкѣііітлкАікііітоу въ-
прлиілАіие елнгы аііо-уплтъ* ѵто нмл
іемоу іестъ; опі же рѣіпл* Кодрлтъ,
нъ н келнка рода іестъ. дн-оуплтъ
реѵе* ііоиітАднте и и къстлвнте н
отъ дрѣвл. н реѵе к немоу* ѵто се
сътворн іілмъ; по ѵто прокоудн ѵинъ
скон; и прнзъвдкъін близъ секереѵе
к немоу* по ѵто санъ скон и родъ
оставивъ къ соуіетыіѣіі крьстіплньстѣ
Іо
I 5
20
2К
30
56
г
60
310
вѣрѣ приступи , клаженып же Код-
рлтъ реѵе* а^ъ кърлхъ іірніілдатн къ
домъ когл моіего пдѵе некълн жити
къ жіілниітнхъ грѣіпнъіііхъ. Лиооу-
ііатъ реѵе* послоушлн мене н іюжьрн
богомъ , Да не іако зълодѣіі зьлѣ
оумьреіпн. скатын Кодратъ реѵе. вла-
женъ іестъ мжжъ, нже не идетъ на
пжть неѵьстнкъінхъ н нл сѣдалнііітн
іілгоуг.ънъпіхъ не съде , нъ кждетъ
къ законѣ господыиі коліа іего. ІІе-
рнннн ан-оуііАТЪ реѵе* не прѣлыитліі
секе , Кодрлте , о кьсѣвомъ ко крь-
СТІІЛНѢ КАЗНЬ І|ѢСдрЬСКА ЛСЖНТЪ, ЛЮ-
БО оувогъ іестъ, любо богатъ, любо
сановитъ, любо смръдъ, то нн того
поштлднтъ еждъ. скатын реѵе. сн,
ико божінс пііСАНіііе глаголетъ* нѣстъ
ракъ , нн скокодь , нѣстъ богатъ н
ііінітъ , нн варваръ , нн скуоъ , нн
единъ, пн жндокннъ, вьси во о го-
споди іеднпо іесмъ, за ііб молж та,
КАЗНЬ 1|ѣслрьскж н колѣрьскж къ ско-
ръ съконьѵан о мыіѣ , азъ ко крь-
СТЫАНЪ №СМЪ, родъ МОН II ДОСТОННЪ-
стко съ склтынмн іестъ СВѢТЬЛЬСТКО
ІІМЖШТНІІХЪ , А НС ОТЪ ѴЛОВѢКЪ ,
нже дыіесь ежтъ, а ©утръ не кж-
джтъ. аііо-уіілтъ реѵе* послоуіндн мене
ІГ ІІОЖЬрН II НЛСЪІІПТАН СЛ ЖИЗНИ ССА
II СВѢТА ССГО , II ТО ГЛАГОЛА ЛІІ-О-у-
ІІДТЪ ІІрОІІЛАКА СЛ СЪ СТСІІАНІІІІМ ве-
ликомъ , довліііі же мжѵспнкъ Код-
рлтъ реѵе къ ііемоу. не прѣдълаган
мн змнінъ оумышлілн и діпаколь,
не пролнкан слъзъ, пьсе н къехыиіть-
ппѵс, пс іімАііін ко мене прельстити
рдкл кожіпл. Манимъ кнлзъ реѵе. про-
НЪіріІКЪІН ѴЛОВѢУС , господинъ мои
кельлѣпъііі мплоуіетъ тд , а тъі до-
311
312
СДЖДАІСиіН іемоу. СІІАТЫН Кодрлтъ
реѵе. едмъ секе да са плдѵетъ , о
МЬІІѢ КО НѢСТЪ ТрѢБѢ ПЛАКАТИ СА ,
ни мнаокатн, Аіите ли оуко дне у-
плтъ, то ты кто іесн приди НІІМЪ
кѣіптакда; докьлѣетъ намъ сн, аіптс
ЛН Н ТЫ СТДрѢИНІІІНЛ хоштепін БЫТИ,
Іііего ЛЮБОСЛЫНІДННІЛ. КЕІЖ ІІрѢДНПО-
тлвыж слокссн трепела, ѵто беде
люди селнкы госта , нмже іедннъ
Хрнстос гонѣйтъ насытити* при дкь-
рехъ ко оуже кьсего мнрл рлдость ,
ПрІІКЛНЖАДТЪ СА ОТІІІІІІІІС ГОСПОДЫИА
къскрьсепніл, пдкы млтетъ са жи-
то БОГЪ ТА ІірОКЛЪІІИ,
5. Изъ житія Св. Піопія Я 2 Марта).
Полемонъ реѵе. пожьрн оуко по і
цѣелру покелѣпіно. ПТсопТн реѵе' а^ъ
улокикоу жрътііъі не ткорЕ кръстн-
ілпъ ко іесмъ. Полемюнъ реѵе' кръ-
стнілнъ ли іесн; ПішннТ реѵе' ен. Поле-
докьекын ІІССЬМЫСЛЫІЪН родъ, пдкы
ІІЛ плстоухл ЛАІЕТЪ іІсіі , ПАКЫ ІІЛ
о владыке къште творлтъ рлкі , ПАКЫ
сьвѣтъ ткордтъ тьміінн диллтеле ,
пакы Пюдд пооуѵліетъ са ке^лкоіі-
поу.оумн пръдлііню, плкы готокатъ
жндоке скрекро, дл въ адъ поустлтъ
моміъ реѵе' коіса црькъке; отъкѣінтл. і
съкорыіѣіі, не ко истъ ннд отъ Хръ-
стл. тлѵе прнде нл Слкініе, реѵе ко
прижде іен ПТюннн, ілко нлрьцн секе
Ѳеюдотн, дл не къіглдеііпі отъ нмене
пакы къ рЕі|ѣ веі'дкоііыіѣн твоіен
ГОСПОЖДН КЫВЪІПіГі , ГОСПОЖДА БО ИІІ
5 іеже къ мръткынхъ простъ , и на-
выкнетъ, ілко плѣкома іесть сьмрьтк,
ДА СА истрАСЕТЪ гроки , А МрЬТКНІІ
КЪІІСрСІІІІ ВЕДЕТЪ НЛ КЬСТЛННІС, ПЛІІЫ
оуѵеннкъ продлитъ н ^лконоу вык-
ІІЕВЪІІІИІІ КОуіІІіуіЕТЪ, А рЛ^КОІІІІІІКЪ ІІЛ
крьстѣ КОГОСЛОВІІТЪ, НЪ ПрѢДАІЕІІІТДАГО
къ кръменехъ Горднілнл цѣсарл , хо-
ТАІІІТН ОКрАТНТІІ Слкініе отъ виры ,
отъгънл іе отъ секе съкл^лвъшн,
потомъ же съ Нікономъ сепнн атл 2
кыстъ къ гоііенни томь. реѵе же
оуко н топ Полеміоііъ' ѵто ст глл-
голснііі; онл же реѵе. Ѳеодоть. онъ
же реѵе* кръстиіміыіпі ли іесн: она же
глагола' ен, кръстнілныіін іссмъ. Поле- :
слово поманимъ' ѵто хоштете мн
ДАТИ , ДА Л^Ъ КЛМЪ ПрѣДАМЪ НГО;
ѵто хотдтъ длтн , ке^амьлю Іюдо ,
5 оудлкыеіініо ЕЖС, ІІрОУЕІЖ ТЪМЕ, пе-
ОуГАСІІМЪН ОГНЬ , І|ЪСАрЬСТКІІІА БОЖШХ
лнхокАіінге , отъдЕѵенніе скдтынхъ,
ке^ъ вьстАііінл ПАдеіініе* то въгстъ
ілт.ііеніпл ткоіего отъ жидокъ пріітл-
>0 жлнніе. ѵто тн могет дати сні|ско ,
ммпъ реѵе' коіса і|ръкъке; Слкшіл ре-
тс' съкоръныд. ІІолеиопъ реѵе' ко-
іего когл ѵьтешн; Слкіінл реѵе* вьсе-
дръжнтелга, нже сътворн неко и ^г.мые
іі вьскхъ нлсъ, іего же но^нлхомъ
слова іего ради Нсоу Хръстосл.
(5. Іюлііііл ^лдтооустлдго слово кь
велнкы ѵеткрътък.
Къ ІІСТІІНЕ ТЕКЛА ОуЖАСТНЬЕ СЫ
одръжнм , КАКО ІІАСМІІІТЕ ЖЛЖДЕ КЛ- 1
іслііко тн іестъ погыкнет/і, ® ке^л-
коіішіѵе и кьсего ^ьлл плыіе; поѵто
сні;е нл малъ продлити некесе н
^емнллго ткорьцл, іеже нл длани но-
5 ситъ кьсе, іегдл кладыке сн видѣ
ѴТОМА II МНОГОЦѢННОЮ мѵро НА ГрЪДЕІМ
іемоу ГЛАВЕ ВИДѢ ЛѢИМО II УТЕПІТНН
женѣ ?А^ьрд вьпіпаше' къскеіе пдг»-
бл сіі сего мѵрл; по ѵто се мѵро не
о кыстъ продано нл трехъ сьтѣхъ дн-
314
ііарнхъ и дано оукогъінъ; дл мѵромЪ.
іеже іестъ ра?лнуь вонілмн оустроіеНО
н хъітростніж съкоупысно , трьмн
сьтомъ сьі|ѣіін дикаремъ , а истин-
ною мѵро , ісже окошлвъше мрьткнн
къскръсАіжтъ, нл трехъ десѵгехъ
сьрег.рыіпі|ѣхъ продаіешн; не вѣсіі, уто
продліешн , Іюдо, отъмнло та іестъ
сьрекролюкьствд ннілііьство* къгдл іесн
видѣлъ господина рокомъ продаіемл;
къгдл ли іесн плкъікнжлъ продлілти
свѣтъ, дл тъмж коушішн; по уто лн
люкьке похоулн по;нлшне; по утоли
локь?днннмъ нрѣдлліііііе ткорншн; до-
крѣ ли тх оклнтал и? ддлеѵе пророкъ
кыннмііе* іемоу же кллтвъі, оустл
іего іілыіл сжтъ горести и льсти ,
подъ а?ъікомъ іемоу троудъ и ко-
лѣ?ііь, ілко іі крнткл іцоіптренл, съ-
ткорнкъ льсть ДОКЪЦАЛІІіе кладъікж
сн , простои , ЛОКЬЖІІ , трьпнтъ ТІІ
КЛЛДЪІКЛ ТрЬПѢДНВЪІН. не ?ЪЛЛЛГО СМра-
ДД ТВОІСГО ЛОКЪЦДНІІІЛ ОукрЛІНТДА
сл , ііъ іеже тн кѣ далъ длръ , не
тконхъ н?емьА оустъ. (О КОЛЬМІІ
сьревролюкьство ?ьло, тѣмь ко оуте-
ііііііъ апостольскл нетж въ рлдоу оу-
длкыеіііпо Аже прнл н достонпж ію-
КЛ?Л СІІЛЖ грьтань , нмже ІЦНД0ШЛ
прѣДДАнпіо слокеса' сего же нетьстн-
клго остлвіікъше нл кллгоуьстнкл
рл?коіііііікА пріікедѣмъ слово* 0) свѣте
ііеіісііокѣднмъііі , тѣмъ ко рл^коіііііікъ
къскоѵіі съ крьстл въ ран, іеже ко н
видѣ господа посрѣдоу кнелштл н кьеь
миръ трлежштъ СЛ СТрАХОМЬ, II СЛЫІЫ|€
лютоіж покръівліемо сл желеіж, дыіь-
нъш же скѣтъ кѣжліііть н съставоу ун-
ноу сконто отьмештжть сл, камепніе
расѣддіемо сл* видѣвъ же вьсе то и нл
оум* сн положивъ іі подроугл сн рд?-
коііііііка не рештн, не кѣдъі словесъ
и веж твлрь іеже видѣ сѣмо іі онлмо
?ъікдіжштж сл н трепепітжштж , по-
5 еръдоу кнелштл кладъікж трепештжш-
ТНІІХЪ ПО?ІІЛ II по?нлкъ тоу лкіпе
ВЬ?ЬПІІ. П0МЛНІІ мл, господи, іегдл прн-
дешіі вь і|ѣслрьсткніе сп. по истинѣ
въі стъ ра?коіііііікъ іедноіілдбслталго
іоУлсл Дѣллтедь, квсего ко дыіе жн?-
нн нсплыін дѣло, и лште и нл іеднпь
улсъ платъ къіетъ, пъ ДОКрѢ СЬДѢЛЛ,
не сътжжн сн къроіж , не вь?ьръ нл
хоулъі ни іл?въі , жндокьекл оукоре-
15 ніііл не г.рѣже, кь?л миръ кьеь , оу-
унтеліл н вьсего мира влддъікж по-
гнавъ достойно дастъ поклонешпе.
уто протнкж томоу мь?длмъ вь?да-
тедь, дюкіікъін уьстсмь докро дѣіжш-
20 тннмъ Хрнстос; рд?Боііннкл грлджні-
теіе проенвъшл спи прѣкедіікъш даръ
іедномь ѴЛСѢ показа оного рскша ,
помліін мл, господи , іегдл прндеінн
КЪ ЦѢСДрЬСТКНІС сн. тоу АБІіе ВДЛДЪІ-
,25 ка Хрнстос отькѣіптл рекъг аминъ
глаголж тн, дыіесь съ мноіж вжденііі
къ раіг истинно пііелніііе іеже глаго-
летъ* іеште гллгоджштоу текъ рекж,
се, прндохъ. томоу Хрнстосоу и когоу
30 іілніемоу слава іі поклаіплніііе съ от-
цемъ н съ склтъінмъ доухомь НЪІНІЛ
н присно и вь кѣкъі вѣкомъ аминъ.
Этотъ памятникъ отличается при-
знаками болгарскаго пракоинсаіііл; ка-
ковы: правильное употребленіе ж, а,
я, ѣ; обоюдная замі.на г п к; ъ п ь
послѣ плавной, оканчивающей группу
согласныхъ’ ъ вм. ь , н на оборотъ;
напр. кетъ, кждетъ, сь, въ, ни. іесть,
кждсть, съ, въ, и проч. Вмѣсто І|| по»
іо столнно шт; д смягчается постолпно въ
315
ЗІСІ
жд. Любопытна особенность въ право-
писаніи этого памятника , состоящая
въ смягченіи губныхъ ПОМОЩІЮ ь вм.
а; на пр. ?епыж вм. ;емліж § 35.
Явственные слѣды подновленія ока-
зались въ выпускѣ и замѣнѣ і и I.
буквами о и е, кое-гдѣ встрѣчающих-
ся въ этомъ памятникѣ.
305. «.7. съ многомъ стрдхомь — съ
мъиогъмь стрддыль.
305. 8. гласомъ — гллсъиь , какъ и
въ другихъ мѣстахъ.
305. 1-1. оделѣ—одолѣ. Встрѣчается
и это послѣднее.
305. 15. дьиесьііѣдго — дьныиыіндго:
-сь- не смягчено въ -іпь-. См. въ Спи-
скѣ Уппря (въ Библ. 1499 г.).
305. 10. день — дыіь.
305. 17. кса — вьси-
305. 20. іемоу дат. пад. вм. род.
305. 21. і)рькъве: вин. п. ед. ч. —
вьси: отъ ві.сь—весь—деревня, село.
305. 22. о прѣслдкьнѣѣмь: поуподоб-
ленію звуковъ, вм. о пр-кслявьнгісиь.
306. 11. подлрлдхк трт.ЕЛМіі—прино-
сили жертвы.
306. 12. вддс: -ть отброшено.
306. 14. шелъ — шелъ.
306. 15. ЛЛКЛКДГО — ДтНДВЛІГО.
306. 17. жьд'ѣлх* — жьддддж.
306. 18. одсдѣтіі или одолѣти, управл.
дат. падежомъ.
306. 22. къжегъше — въжьгъше.
306. 24. с&мнліитесл —- стмыіаштеса.
306. 20. цѣнна—пъіііѣ. —коиеі|ь —
И0ИЫ|К.
306. 27. ріепллнніілш: это прилага-
тельное показываетъ, что и сущ. рдс
яллініл, выше встрѣчающееся , есть
не иное что, какъ прплаг. ві. кратк. л>.
307. 2. отіікКсть: сложное нарѣчіе,
въ которомъ этимологическое отноше-
ніе между оѵп и кисть уже пропало ,
хотя это слово сложенія не собствен-
наго § 79.
307. 3. и^ътри—изнутри: беіъ бла-
гозвучн. и-
307. 8. отъ еккожьііз: отъ нарѣчія
сквозь, вм. нынѣш. СКІІДЖИІІЛ, сь д, вм. о.
307. 9. лкн сл — ілвнеа. § 26. 2.
307. 18. съвллдетъ: отъ съвллсти
(совладѣть).
307. 19. коіе вм. уто. § 266.
307. 21. склтъніхъ и олліъпъіхъ: и
полная, и краткая Форма, сокращен-
ная изъ полной.
307. 28. бллгодьтіі — Благодати. —
вь;емь№ште — къ;еі.іділ;і|і€.
307. 30. идите, станьте: «і>а>. повел.
паклоп.
307. 31. съмотрпімъ: продолженная
<т>. вм. съмотрнмъ. — съвъкоуиьсіііна —
съвъкоуплеіііна.
307. 31. съфлтн — съпьсдтн.
308. 2. прѣтръгъшъ: род п. мн. ч.
прпч. отъ прѣтръгн&тн.
308. 9. хрпстосл: окончаніе ос не от-
брошено, какъ и въ другихъ мѣстахъ.
308. 12. соугоувь — «йтоуБь: весьма
рѣдкій случай замѣны іп простымъ оу.
308. 17. аггелъі. вм. лнгелъі, по греч.
правописанію , въ которомъ гг (у у)
произносятся за иг.
308. 19. ііевесскъііі, ііскссъскъпі (вм.
нсбссьскъііі): съ окончаніемъ -скъш вм.
-ііъіи. См. въ Галицк. Ев.
308. 25.весжиыіѣиии—ве?ъ с&мыіѣіінк.
308. 31. оукд^ллтъ—оукл^аіеть. §85.
Нр. 2.
308. 31. докрж дѣтѣль, вм. сложнаго
докродѣтель. § 79. 11р. 2. дѣтѣль, л не
дътель. § 55. V.
308. 35. лицемь — лііцьмь.
308. 36. дѣдіініл — дѣіліішл.
308 37. добліліішіііхъ — доблѣишііТхъ.
308. 38. подрлжлніімъ—подрджліііііімь.
309. 1, недотлтъ—стати—не будутъ.
309. 7. кдио— іедино- — отеѵьство
— отьѵьстко.
309.9. 10. грлдыіпкъ—гражданинъ;
ве^грддьивкъ — безь града , безъ оте-
чества.
309. 13. выкадт — бъівдість. § 85.
Пр. 2.
317
318
300, ІЗ. Для сличенія предлагается
адѣсь отрывокъ изъ Житія Св. Кон-
драта, писанный на пергаменномъ ли-
стикѣ (относимый , впрочемъ псдока-
(іателі.но, къ А в.). Этотъ листикъ
въ Императорской Публичной Биб-
ліотекѣ.
— Кондратъ реѵе. мое дръзпоксііне.
ни тъі. нн і|рь ткон. ни ннт. кто. отпи-
ти отъ иеис иожет. Тогда лііоупдть рд;-
гііѣкакъса повелъ его с*кл«і|іи. и по дъскт.
рлсіытіі. и бити и жилами гла. ріЛ|іі ское
имя. оиомоу же не отъкт:і|іліоі|іоу. къпрд-
шааше аііо-упатъ слоугъі. ѵто са ндрн-
і|лсті>. они же ріиіа коіідрлптъ. иъ и ве-
лика рода есть. Лйлупатъ реѵе. пощадите
его къстдвите его отъ дрт.ка. и реѵе къ
пемоу. ѵто се створи пиіъ. и оукоріцн.%
съткорн о севъ. н ѵп)ріцъкакъ его клиже
реѵе к веиоу ѵесо ради едва скоего н
рода, нн въ ѵто же положнк. къ соуеть-
нън кт.ръ крстни ьстъ пикде. Бллжеііъпі
же Кондратъ реѵе іцколнхъ п'ііиетатнеа
въ домоу б’л моего или жити, къ жилиі|ін,ѵъ
грѣіиыінкъ ліі«упдтъ реѵе. іюкоріімііед н
жри Еііъ дл не дкъі н заодин оуиьреііін.
нлн ііѣсіі слышалъ злііоит.діі і|ра. и сты-
пдъ волілръ. и колики отъ мжжь докры-
тъ и ѵоудш іідъ къстлвіііпа. ни юдиио-
моу крстиілиж I) житіе Кондратъ реѵе вла
женъ есть мажі. иже не п і.сткокл къ съ-
вѣтъ нсѵьстіікыіі.хъ. и ни іі&тіі грѣіиь-
никъ не стл и на сѣдалііі|ііі гоукителъ не
съде. иъ иъ законѣ гіін коліл его Пер н)-
іііііі диоуид(тъ) реѵе не ирелііі|ідіі 2) секе
Коіідрдте. нд кьса во крстшдиъі заповѣдь
і|ръ лежни, любо оувогъ есть, любо бо-
гатъ. ЛЮБО САНОВИТЪ. ЛЮБО рддьннкъ. того
не цілдііт елдиціе. Кондратъ реѵе. сн стое
его іриііс глетъ, нѣсть расъ ни свободъ}
нѣсть.богатъ ни оувогъ ни кдркдръ. нн
кучъ- нн еліціъ. ни жіідовііиъ вьси бо едн
но есиъ- тѣмъ молютнса- 3; заповѣди і|рі,
ткоидъ и волілр иъсьорт. съкопьѵлн. о
йит.. лзъ ко крстііілпъ семь- родъ г.и мон.
и санъ (с)ъ стъіііміі есть, иже нъ скътъ-
достн - -ъ не отъ ѵлвкъ ди—нмъс«щи-
пы*. л оутро не ежть Кондратъ реѵе ен
стое фдиііе глетъ—ЛГюупдтъ реѵе- поко-
рись и іілсллдиса жптіпл я скѣтл сего и
се гла. аііоуидтъ ирослі>зііса съ въздъідд-
іінеиь великомъ, и оукроусоі.п, отіірлдше
лице свое. Крѣііъкъш же ымшікъ Кондратъ
реѵе нъ пемоу. не ьііін прііллгаіл .') зиніііід-
го ла.кАкьсткд. и проликліі сльзъі. пьсе и
къс.хъ і|іі.іікѵс. не иилпііі мене нъсдъітнтп
рАкл бжііід. кідхимъ же воекодл реѵе. не
иріілзіііікъііі ѵлкѵе- гі. мои кслііколѣііі.ііъ.
и і.інлоует - ъ тл. л т ы досджда - -
Отрывокъ втотъ содержитъ въ себГ.
тотъ же текстъ, что и въ Супрасльск.
рукописи , только съ нѣкоторыми из-
мѣненіями въ отдѣльныхъ слонахъ.
Обѣ редакціи пошли оть одного и
того же первоначальнаго перевода ,
но въ теченіи времени отъ переписы-
ванья потерпѣли измѣненія. Въ от-
рывкѣ редакція русская; отличается
подновленіями противъ Супрасльской.
Въ основѣ виденъ болгарскій ориги-
налъ; но особенности русскаго пра-
вописанія оказались замѣтно;а именно:
въ смѣшеніи ж съ оу и го 1) нретн-
ідпж (вм. крі.тнілііоу), 3) молютнса (пм. мо-
лмтиса; въ смішеніи е съ ѣ: 2) прелііфан
(вм. іірѣлііірліі) Что касается до 4) при-
лагай (вм. прилагай), то ц исправлено
вм. н. Во многихъ мѣстахъ ъ (но бол-
гарск. правой.) измѣнено на ь (въ
рукоп. очевидна переправка ъ на ь).
Вмѣсто шт постоянно ір. Важнѣйшія
разнорѣчія показаны ниже.
309.22- ііоніііілітіісй . -иа-'есть встав-
ка (какъ въ дкііг на ти), корень ви-
209. 23. ІІОДОБДАТЪ— подобаютъ. § 85.
Пр. 2- ноклоііігпі: безъ сл потому чго
одно сл при двухъ глаголахъ. § 177.
Пр. 6.
309.27. і|т.саръ — іррі. (= і|ъсарь ,
см. Стихнр. 1157 г.).
309. 2!). дьстъ (вм. дъстѣ: отъ дъ-
ска). Замѣчательна въ Отрывкѣ не-
смягченная «ъ. дъскт.. (?!).
309.30. чокъждъ—яокѣжді .
310
320
1
309. 37 ирокоудіі —: пъ ()гР’ п0
плтнѣе: оукоріцн» сътворн о севъ-
310. 2. л?ъ върадъ - : въ Отр. по-
нятнѣе: іцколнхъ прнметатіісл къ домоу.
310.7—11. И здѣсь, и въ Отрывкѣ
любопытные варіанты къ тексту 1-го
Псалма.
310. 12. іірт.льштмі: въ Отр. прелн-
іран: и _ >.
310. 13. кьсикоиъ — въсикоиъ.
кръстііанъ: прнл. въ кр. <ь.
310. 16, смръдъ т. е, смердъ): въ
Огр. рддьніікъ.
310. 111. свободъ: употребісн» въ
смыслѣ приляг, пм.
310.20. ску-оъ—скифъ.
310. 21. жндовнпъ, вм. еврей.
310. 23. кда’іп,: въ Огр. ^ліюи-Едіі.
ірсАрьСК» —; І|ЛрЪСК«- БОЛѢрЪСКш — ІІ0-
ЛІАрЪСК».
310. 20. скѣтьльство: вь Отр. саътъ-
лостіі-
310.28. дыіесь-дыіъсь.
310. 30- и.дстдиітдн са жіцші сед: въ
Отр. новѣе: насхадпса жигиіл.
310. 32. ІірШІЛЛКА СЛ СЪ СТСІІЛІІІІНМ' въ
Отр. новѣе: ііросль^іісд съ вкдъіхаиііеиь
великомъ. , ।
310. 34, 35. не нръдълагли ип ^мпТкі.
ѳумъішліаіі (нм у.имелр) и дінаколь: вь
Отр. новѣе: не мин прилагай ^миннаго
ллклньстиа.
,310. 37. иръльститіц^ъ Отр. късхъітіітн.
3,10.38. кііа;ъ(нм. къііа^ь). въ Огр- кое
кода, нронъіріікъіи: въ Огр- исіірна^іііівъін.
311. 3. нъстъ трэдъ. §261. Прим. 1.
311. 11 ірсару — і|ѣслрю: отъ прпл,
цтеарі. (царскій).
311- 12. кръстшанъ: прпл. въ кр. <і>.
311. 21 тосиожда: болг.<і>.,нм.гослож«.
311.211. кръстнглнынн: съ «кончай,
жен. рода -ыші, отъ прпл. кръстшанъ
311. 33. 56І.Н.ІЛ1 — 5смліл;.
311. 30. хръстоса: не выброшено
окончаніе -ос. См. 308. 0.
312. 4. прѣднпоставы», вм. -ваія.
312. 2. трелб5» грапв5».
312. 2. 3. бкд»-госта—угощу, бу-
ду угощать.
312. 0. прііБлнжаатъ ея — «ривлііжаіетк
са- § 8.5. 11р. 2.
3(2. 1<>. вѣштс: болг. <і>, вм. въѵе.
312. 15. простъ—свободенъ т. е. оть
смерти , свободенъ между мертвыми
312. 15, 16. іілвъікііл.тъ — узнаюсь.
іілѣвомл: при стр. отъ іілѣтіі
312. 18. ВЪІІСрСШі: ОТЪ ІЕЪПбріІТІІ.
312. 111. вшііі&тіі требуетъ дат. пад.
312- 22. двштете -* дати — дадите.
31'2. 21. БС5виьлю Іюдо: зват. пад.
Бб5оуиль: приляг, сь емдгч. -иль вм..-иъ.
312 33, ці малъ гл. продати тр<і-
буеть предлога на.
312. 38. ііагавл — трата.
313. 2 рл5лііуі>; нарѣчіе, употреб-
ляемое, какъ исііаъііь, свободъ. § 237.
313. 3. съвоупыеію •— съііоунлісио
трьип сътомъ — тръмн сътдин.
313. •>. на трехъ деслте,ѵъ—на іпри<)-
ца/пи. десатсхъ согласовано съ трехъ.
ЗІЭ. 10. ровоиъ т- р.іеоиъ.
313. 11. ирѣдлаіннс—* іірѣдаилніін: іып
іірѣдліаипіе; отъ т». продолженнаго ги-
да. См. 314 30.
313. 21. сн: вм. сиоіего.'§ 207. Пр. 4.
313. 25. іцеиъа — іі5ъісидя.
313. 27. оудавченшо—оудаваісніію.
313. 37. покръівліеио са. расъдажмо сл:
прич. стр. вал. сь са, какъ въ руссь:
с^лішеносі, рѣшаюсь. § 177. 11р. 4.
деныіъш—денноГі, гм. дневной.
3,14. 8. і|т.слръствіие—ірірі.сікпнг.
31.4. II. іедноіілдесатадго нм. іеднно—-
314. 12. цдятъ: оть найти, нанити.
314. 14, 15. оукоронніа: род; пад. ори
г.іаг. дѣйств. кртже (Брті|иі—бсречъ)сь
Отрпц. ||Е.
314. 22. іедномъ —ісдпноиь.
314. 2-1. сн вм. скоіе. §'207. Пр. 4.
314. 26. дьиссь — дыіъсь.
314. 211. христосоу. См. 31 I. 34.
314. 30. лонллііілиігіе отъ продолж.
вина покллнілтнеа. Спгт. 313. 12.
314. 31. пъініа — нъіііѣ.
521
222
IV. Изъ Словъ Григорія Богослова
по пзЪ. пр. Срезневскаго, во Извѣст. Пзппер. Акай. 11. по %-.му
отд. 1855 г.).
Бссѣда снятаго Грнгоріііа Ѳеодогд о
н;Бнёпніі града.
Господи БЛАГОСЛОВИ.
Ѵьто іесть омыіѣ велнкліаси тайпа,
илко по овра;оу Божню БЫКЪ, съ крь-
ннёмь растворенъ семь; клко же тклрь
СН КЬСІЛ КІІДІІМАІЛ, КЪ рАБОТЖ МН КЫВЪ-
ІШІ, да слоужнть ілко господоу ско-
іемоу , іід ма къстліеть: покоуніжсА
оуко КЪ МАЛѢ СЪКА^АТИ, АІ|іе въ;мог;л і
уьто рл;оумѣтн отъ непостнжыіънхъ
Божію еждъ , Господю келАцпо и
длжцію слово моёмоу невѣДѣііпіо.
ІІСАНІЛ пророкъ БЖДІІ МН НАѴАТЪКЪ,
нже милостію іж глдголіеть къ мъріі- і
изъ 10-го Слова.
енхъ-слово, іі кое ли дкнжеіние?-------
Семоу оутнмъ и нлкі^демъ не ;ълѣ
0 БЪІКЪІІІІІП ІЛ;ВѢ тжжвтн: ІІЛМЪ ли
къ ;ълж гджбнііж въіілдакъіпемъ не
5 родити, — есть г.о нпъ и таковъ ов-
рагъ гръхоу къ мпогънхъ: пъ прл-
КІІТНСА ДОСТОЯТЬ протнвж НАКЛДОІІІЮ,
А не БОЛЫПАІА КЛ^ІІІІ ПріЦЫВАТІІ ІІС-
рода рддн. 2^ълъ вогръхъ ;емлн и
о ПЛОДОМЪ ІІАГОуБЛ КАКО ЖС НѢСТЬ ;ЪЛО,
іілдѣліінёмь кеселАіремъ нъі и къ
гоумыіомъ ІІрНБЛНЖАІЖІ|ІСМЪСЛ, ІЦъло1)
Бе; крѣмене пожыпеііііе , и дѣлатс-
Ліе 2) троудъі ОуМІІЛПІЖІ|ІІ€СА II ІАКО
.-> мрьткѣхъ етерѣхъ нрнсѣдлцие жнтѣхъ,
ЛѢХЪ СТДКНТІІ,—НѢСТЬ ДОБрО весъмо-
трѣіініх,—аіре н прѣжде ;ъканъіІмъ *)
къ виноградъ и троуждьшннмъсА ІЦКО-
лис.й, нсрА;оумѣВЪшемъ къ рАкыіанніі2)
ІІСВЪрАВЬНАННіЛ,---Н ГНѢВЪ ІірОТНКЖ грѣ- 20
ХОМЪ, УДША ВЪ ржі|ѣ Господни нлрні|л-
ёмА п гротъ падаіііпл непиваемъ; лціе
и кьсѣмъ рдвыю оуёмліетьсА ѵьто про-
тивъ дѣломъ , н гііѣкв не рдсткоре-
ноіе мнлостню расткоріліеть, оукланілА 25
оуко отъ ілрллго КЪ КрОТЪУАНІНЗМВ
ііака;8Ш|ііімъ страхомъ н отъ мллъі
ІІСУАЛН прнсмліжцісмъ оБрлціеннс,ндкхъ
сііАсеніііо съкрьшенъ рлждліжціемъ; оба-
Уе СЪБЛІОДАІА II ДрОЦІІІІА ГНѢВА, ПОСЛѢДЬ- 30
шеіе, да кьса некыдаіеть на некрАУіож-
ЦІАІАСА кротости!» II 0Ж€1|ІАВД|ІААСЖ (О
жестосрьдоумоу фдрдосв И ЛЮТОДѢЛО-
давціо, въ по;оръ съхрлніеііоу Божіпі
СИЛѢ НА неѵьс НВЪІА. Отъкждоу ТА- 35
ковъіа іа;въі и рднъі, н коіе іеже о
1) Иър. ;ъклнъііхъ. я) Впр. къ рдкьякв.
ілже дъждь тихъ въ;дрдстн н лютъ
ножа, нмн же не нсплънн ржкъі ско-
іея жыіаіі пи крила своего съвнрдіАн
рЖКОКАТН, ІІН БЛАГОСЛОКЛіеіППЛ оулоу-
ѵн отъ нихъ, іеже къ;ддіжть дѣлдте-
ліемъ мнмоходАціен. -------
Нако подобашс н отъкждоу бѣ
ПОКАЗАТИ КЪІ, II не показахъ? Макъ-
ѴАПШНМН КрАѴеВАІІННМІІ? НАВѢСЪ. Остл-
внхъ бгуптьскжіж кръкь пнёмж отъ
нстоуыінкъ іі рѣкъ и вьсего съворл
водѣ — прьвжіж іа;кж; остлкнхъ жабы
II МЪПІНЦА II ПЬСІІА моухы , ІірОУАА
рднъі. Отъ скотъ же Н ВОЛОКЪ ІІ ОВЫ|Ь
науахъ патжіж іл;вж , II ВЪ СКОТѢХЪ
ка;нокатіі 3) науахъ, мысльныа ціада.
ііііуь же протнкж вамъ моръ; нъ бы-
сте ми іі іа;кыіъихъ скотъ кесъ-
мыслыіѣнпіе и !іекл;Аііѣіішс. II оу-
дрьждхъ ютъ васъ дъждь; дѣлъ единъ
х) Въ р. ?ѣл(> 2) Въ р. пропущено.
3) Въ р. канонахъ н штахѣ.
21
323
324
одъжденъ Бъість , и дѣлъ его же не
одъжднхъ нсъше, и рѣете: мжжднмъ-
са. іідвѣсъ нл въі градъ , деклтмк
нцкж покл^дл. Виноградъ! вдніа н
лоугъі кдша и жптд ваша побнхъ ,
н і;ълобъі кашед не нстрьгъ. Рд^оу-
мѣіж, ілко жестокъ ёсн и жила же-
лъуіл ііъііл ткоіа; сн рететь къ мыіѣ
неііакд^аіемоумоу ни ранами ни пръ-
фенннмь. Отъмѣтдасл отъмстаіеть,
ве^аконыніАіі *) се^аконыіоуёть; нііть-
хе съвыше 2; нокл^аіінга, іінтьже рд-
нъі. Оскиде дъиьѵи, оскоудъ олово,
кхже Неремніімь пръжде поиосихъ; къ
соуё скрскроклепкуп сьревро клсп-
ЛІСТЬ, ^ЪЛОБЪІ КАША ПС ІІСТДІАІІІА.------
ІІсаніж во 3) егда слъііііж дюдьмъ
Содомьскомъ нкъііА^емъ Гоморьскомъ4
прѣТАфд и глекціа: уьто ёіре оукц-
внтесА, пріілагаіжціс бс^дксііісііііп , н^<>
помадъ и гро^л ма обьходііть , и
съмхі|ідбаса ельмами. Нѣсть—реѵе—
прнложеннёмь грѣхоу болыііа ілігкъі
окръстн, ілко вьсѣміі гръхъі пойдете,
н кьеь оврагъ іа^къ і’цлніасте, прнсь--2.->
но ііноік н ііовѣіішсіх ^ълобоіж своёім
гнѣвъ Божіи! прн'^ъіваіжфе.Нѣсть строу-
«Д НН МОЗОЛИ НН КЦВЪІ ОБЛТрДІКфА-
са : вьсе тѣло есть іл^коіж н неііс-
цѣлыю; нѣсть бо плдстъірід прнло-з<>
жнтн, нн олѣд нн окнтііід. II мимо
ндж проуеё прѣціеніііа, да не нд-
СТОІДфАА ГЦКЛ ТАЖЬН ВДМЪ СиТ.Д.Ъ.
Оклѵе ра^оумѣниъ ^ълобѣ кііііж. Отъ-
КЖДѢ НСЪДЖ ТАЖДрН, СрДМНШАСА ЖН- 35
тьнні|дмн, н пажить скотомъ прн-
смадс , оумалѣіііА крдсыідід земли ,
не нсплъніішаса поліа мастн, нъ
Въ р. БЁ^ДКОНЫІЪІДН. 2) Въ р. СЫШС-
*) Въ р- Іісліісш. '*) Вър. приб.: ради, ас
оумнліеіінід , не оумножпиідсА оудо-
лніа пъиіенні|ь, нъ оплаканъ* бъішд ,
не клнжіна горъі слдстьмн , іако по-
слъжде прдкьдыінкомъ, нъ просмрд-
з дниідсА и оукорспъі бъініа , н Гель-
коунскжім КЛАТЬВЖ, ОТВрЫІЬ, ПріІАША
Бъість ілко пспрька вксіа ^емлід и
прѣжде оукрдсіітнсА ёіі докротовк ско-
ёіж. Посѣтилъ ёсн оуко ^емлім и
іо оупонлъ к ёсн, нъ посѣі|іепнёмь
Зъломь и пндііьсткомь пдгоувыюмь.
Оувъі ВІІДѢНІІІО ! ВЪ СТЬБЛЫІ ГОБЬ-
/діё наше, н вт> малъ ^наменніі сѣт-
ка погнана ёсть, н ёдъвд ндуатъкъі
Господекн ж'лтка пдііід плодотворпть,
мѣсліііі пдуе лн рглкокАтылн фідёмд.
Таково когатьстко нстьстііпыіхъ; та-
кова ВЪСѢКДКІ|ІНМЪ ^ЪЛѢ ТАЖАІІІІіа —
на мъпого пріцърѣтн — іако ветъ-
хаіа клатвд реѵе — н вънсстіі ма-
ло, сѣатіі и не пожати , насадити и
не объматн , іідеже дѣлдість деслть
ежпржгъ волокъ , створдтъ СКЖДѢЛЬ-
пвкъ единъ, и отъ нивхъ слънндтн
О ОБЬ^ІІіІ , СДМѢМЪ ГЛАДОМЪ СТрД-
жшціемь. Отъкждж сн, и уьто есть
вина ід^кѣ? Не жіідѣмъ іінѣі.ііі обліі-
удтнса; сдміі сскѣ іісііъітыіні|н вл-
дѣмъ. Келнё врдтеклііііё і;ълокѣ —
нспокѣддііпё и оетжплёііиё грѣха. — —
Овъ пжть съмѣрепііілъ оуклонн и
прѣвратн нд пеііракьдыіъіА прдкьдд.
Окъ къ^нсіідкіідѣ къ кратѣхъ обліі-
удікіра, и слоко Божнё въ^іісндвіідѣ.
Окъ пожьре некодоу екоёмоу іімъиію
мъпого. Овъ трѣвоу съткорн нд стоу-
денырі , дъждд нскъі отъ ніего, ?л-
бъівъ іако Богъ съ нсвесе дъждь
даёть. Окъ несжірнмъ богомъ жьреть,
,н Бога сткорьшдго нево и ^смліж
325
326
рдздрджлёть. Овъ рѣкж богъіньт. іід-
рні|дёть, и ^върь жіікжцп. въ шеи пко
БОГА ІІДріІІ|АД, ТрѢКЖ творить. Овъ Дъію
жьреть, д дроугъпі Днкіиі. Л инъ градъ
тьтеть. Овъ же дьрыіъ въскроѵціь,
нд главъ покладая, прнсАгж творить;
овъ присягъ) костьми улокѣѵаміі тво-
рить. Овъ КОБСІІІІ пътііѵь смотрнть.
Овъ сърѣтепіпл сжмьннтьса. Онъ
мжірыіъ скотъ творя оѵбііідість. Овъ
къ педѣліж іі въ скдтъіл дыш дѣ-
ллёть, іірнкъігъкъ секъ ткорд(къ?)скоіж
погъібѣль , дд елико вьсеіж педъліеж
съдѣааість , тѣмъ дыіьиь погоувнть.
Окъ нд моірьхъ лъжеек прнся^лёть. • -
Си икса слъііііАціе, г.рдтіпл, потъ-
Этотъ замѣчательный памятникъ ,
находящійся въ Пмпер. Публ. Библ..
отличается признаками глубокой древ-
ности. Текстъ неудобопонятенъ, какъ
и въ большей части переводныхъ ста-
й тей Изборника Святосл. 1073 г.
Правописаніе русское, на основѣ
болгарскаго оригинала. Иногда встрѣ-
чается смѣшеніе ѣ съ е и носовыхъ
гласныхъ съ простыми , хотя и рѣд-
ко. Полпыя Формы прилагательныхъ
10 встрѣчаются и несокращенныя , и со-
кращенныя.
Сличая этотъ переводъ съ грече-
скимъ подлинникомъ, встрѣчаемъ въ
переводѣ нѣкоторыя прибавленія про-
тивъ извѣстнаго вамъ по изданіямъ,
* 5 греческаго оригинала. Замѣчательно,
что словосочиненіе этихъ прибавленій
1|1ІІМЪСА 116 6ОАЫІІА СЪКрОуіІІСІІІІІЛ ПрП-
лтн Кожпіл гнѣва; лоуте бо есть
НАМЪ С6И МЛЛОІЖ КА7Н;К рЛ/ІЯ.ІѢТН
іі протсіс жіітнід пдіпего , іісповѣдд- іо
шіёмь и СБрдціен'не’иь въ^и скдти
Нога, іі оврѣсти и ілндостнвыіъ; кж-
деть же се како , діре прежде пн-
саііънхъ сихъ , пілнже Кожнн гнѣвъ
приходить. ОгрснсмъсА, н докроіж дѣ- 2й
тедпк прііБЛіі.тнілъсА къ ІІіеілк; ре-
теть къ днііііі нлшен : сплсеіінё тн
семь А^ъ; . и нндѵе молаі|ісмъса
нлмъ къ ніемоу отьвѣірдёть: се
прпдъ; н оукротнть пско іі ддсть
дъждь , рАНЪ II поэдыіъ , н усилія
ДАСТЬ ІІЛМЪ ПЛОДЪ СКОН , СП ЗеіЛЛІЛ
дыіькыіъіі , а тѣло ндіие вѣуыіъіІ ,
ёго же къ Кожшіхъ хрліпілні|інхъ по-
ложимъ о Христѣ ікосѣ Господи нд- _5
темъ, €мз же салка іі дрьжим,
ѵьсть съ Бе^ндѵАлыіъГпль отьі|емь
бго II склтъімь Двхъмь НЪПІІД II
ирос'іѣе и удобопонятнѣе остальнаго
переведеннаго текста, отличающагося
рѣзкими грецизмами.'
Начала слова (до 321. ІЗ —мосіюѵ
цѣвѣдт.н>но) въ греч. нѣтъ, равно какъ и
копца (отъ 325. 16. Си кьед слъішліре —
Линіи*). Сверхъ того замѣчательна встав-
ка о языческихъ обычаяхъ и ложныхъ
клятвахъ (324. 36. до 325. 15. овъ тръ-
соу съткоріі — лъжсіж прнса^асть).
Заглавіе слова: о іцбііоіііііІ града чвм.
градомъ) есть грецизмъ (д'.п тг'/г яЛі/-
уг)ѵ ті]з хаХа&і;;.., *п рЬ'баш діапсііпи
огаііо).
321. 12. божіііі еждъ: род. п. мн. ч..
Господи, : дат. независимый.
321. 15. Пс. 28 , 17: иать же иоі
на ілѣрнлѣхъ.
321. 16- нѣсть докро Бесъиотрѣіінп—-
благо, благость, бываетъ не безъ раз-
сужденія, не безъ расчета. г.есъиотрѣ-
ніііа — бс?ъ съілотрснша: съмотрсніис, а не
съиотрѣіініс; потому что -енше оконча-
ніе; отъ гл. съілотрнтн § 85- Пр. 4-
32 1.18. іцеоліісд,вм. казалось (і'^о^е).
321. 1», 20. нера^оумѣвъіисмъ въ равь-
ПрІІСЫІО II КЪ ВѢКЪ ВѢКОМЪ. Дмннь.
паннн ксвъравьнаніпа; то есть: непопяп-
шемъ въ равенствѣ неравенства.
327
324
321. 20- ііротнкж грт.?сонъ с<х»твѣт-
ственно грѣхамъ.
321- 21. Псал. 74, !>: ’ІАкш уягпл въ
ркі|ѣ Гдіін, виіл не дсткорёнл нсііолпь рлс-
ткорсиіА, >і оуклоші о» сса’ къ сію: ог.іѵе
дрождіе ёгш не нстофіісл , іісііііотъ ксн’
грт'шпін ;еі.іліі-
321- 22. гротъ плдліініл— чаша па-
денія; отъ продолж. вида іілдлтн.
321. 23, оуёмліетьед: дается наказа-
нія менѣе , нежели сколько заслужи-
ваютъ грѣхи.
321- 24. ПІТ.КВ не рлсткорсіюіс
оруці оікратоѵ^ ігае шегаеіііп): не рас-
творенное, не разведенное'водою вино
гнѣва, т. е.- сильный гнѣвъ.
321. 25. мплостіію — міілостшлі.
321. 2 7. плкл^ніжірііиъ , вм. ндіьцѵіж-
фІІМЪСА.
321. 28, 29. іірііёмліл.феііъ , рлжддіа-
і|іемъ: дат. п. мн. ч.
321. 30. дроірніл — дрождінл (слич.
дъклфіі — дъкджьдъі).
321. 33. жестосрьдоуиоу, вм. -оуоулоу
(жестокосердому), флрлоск — флрлонк:
съ окончаніемъ -ое —. лютодт.лодлііі|ю
(яілроѵ ёруоботгіѵ) —• лютому наем-
щику , закащику работы. длкі|ь—какъ
заимо-давеір.
321. 36. коіе іеже о сихъ слово— ті'у
о тгері таѵта Хбуое.
322. 2. семоу оутнмъ; 1 л. мн. ч.;
въ греч. таѵха діба^оѵ (сему научи).
322. 4. 5. не родити — не рлдъти.
322. 9. ^ълъ погръхъ. ;сидн (беіѵоѵ
афоріа ут/?, асегЬа гея е.чІ , Іеітае ьіе-
гііііаз)—безплодіе земли, ногрт.хъ: по-
-гръхъ; грѣшити употреблялось и въ
значеніи: не попасть, промахнуться.
Слич. областное огрѣхъ— полоса зем-
ли на пашнѣ, по ошибкѣ не вспахан-
ная.—Въ Спнайск. Патерикѣ по І’ук.
ХП в. грѣішілл іссмі, пяти; вар. изъ
списка XVI в. сокрдтііхсА с поутн.
322. II. НЛДТ.ДНН6МІ. — іілдѣілннюмь.
весслАфемъ (вм. -са). Дат. незавне.
322. 12, 13. іірііБлнжлмфсмъсд: дат.
незав. ес^ кр-кмсііе («оррог)—безврсмсн
пое. § 263. Пр. 1.
322. 11. оумплнгжфбСА — скорбящіе,
сѣтующіе.
322. 15. мрі.ткъхъ — жіітѣхъ'. мѣстн.
пад. зависитъ отъ пріісъдлфгс-
322.16. къ^дрлстіссо вставнымъ д. но-
жа: отъ іюжлтн.
322. 17—21. Псал. 128- 7. 8. ёюже пе
ИСПОЛНИ рВКЙ СКОСА ЖІІАіІ, і’і нт.дрд свосгш
рѵколтн соБіірлаіі: ’ІІ не ртлил мниоходл-
і|іТіі. блгослоксіГіс Гдне плкьі, блгослокііхоііъ
кьі ко иид Гдне- крило вм. итдро. § 147.
Пр.З.
322. 19. ржковдти съ благозвучнымъ
в. — (диі шапіриіое соііі^іі).
322. 23. ііокіЦіітіі—паучптьі
322. 21. іілкѣсъ (ітгііуауоѵ —а'Піі-
Ьпі), вѣроятно , вм. илвъхъ, съ древ-
нѣйшимъ указателемъ прошедшаго
вр.— с вм. х, какъ іірпжсъ вм. ирпнхъ.
§ 81. Прим. 5. Форма же нлвѣхъ (или
іііктсъ) есть древнѣйшая, вм. илксдохъ,
ка«ъ въ Спискѣ ІІророк. "Уппря: нъ-
’^кѣхъ вм. въ^кедохь , Зах. 5 , 1; или
какъ ръхъ вм. рекохъ. § 84. Прим. 4.
322. 27. кодѣ: дат. пад. ед. ч., вм.
род.
322. 29. рлиъі — казни.
322. 31. мъіельиъід’, т. Л людей мы-
слящихъ.
322. 32. нить—ничто, капъ: дат. п.
въ зависимости отъ протіікж.
322. 33—31. По вы мнѣ были без-
смысленнѣе и нсобучснѣе (ііен.цл-
пт.ііпіс) скотовъ, которые были уязвле-
ны казнями.
322. 34. Амосъ, 4. 7: іі д\ъ оудержд'хь
дождь й клсъ прежде трёхъ ыт.сді|екъ жл'тпи,
іі нлдождю нл единъ грлдъ , л’ нл дркг/іі
(ёднііъ) не нлдождю: хлсть ёдііпл індождіітсд,
и удсть, нл тоже пс нлдождю, насохнетъ.
323- 2. псъіпс — іцъ-съше.
323. 3.4. декаттілі кцкя: въ подлин-
никѣ—противоположную (т/)
что было прочтено за Ногата).
329
330
323. 6. нстрьгъ—нстръгъ: оть нстрь-
ГІІтТН или нстръгнжтіі — исторгнуть.
323. 6. 7. Пр. Исаи. 48, 4: кышъ, «к®
жестокъ сен, н жила желъ^пл въія твоя.
323. 9. ііснлкл?лісі.іоуі.іоу, вм. -оуоумоу.
323. 10.11. отъметліеть—отъметліеть-
сл. Пр. Пс. 21, 2: прествпляіі прест»-
пастъ , Гі бс^^дкоіінвліГ Есздакоиствѵетъ.
нпѵьже съвъііпе пока;аніш; т. с. не при-
носитъ никакой пользы наставленіе
свыше , т. е. небесное
323. 13. Пр. Ісрем. 6, 39; шсквдт мъхъ
О огня, Гістлт. олово, вс86 ковать сребро'
киетъ, Л8КДВСТВД во икъ не іГстдлша. дъ-
ііьуіі—мѣхъ, сьрсБрокдепі.уп— ковачъ ,
кленліеть — куеть.
323- 19. 20 Пр. Пс. 1, 5; уто ёіре оу-
а^влібтесл, прнлдг.ікпре Беззаконіе. —
Бездкопісніііл — Беззаконіи.
323.22. несть, вм. иіаьзт., нѣсть .изъ
(осх ё’Огг).
323. 25. вьсь ОБрдзъ «звѣ — всѣ ро-
ды казней.
323. 27. Пр. Псаіп, 1,6; О ногъ
даже до главы нѣсть въ исмъ і|т.лостн:
ни странъ, пн нзвд, нн рінл пллХфляс*:
нъсть пластыря приложити, ниже елея, ниже
йіыз^иіа. — 0БДтрли.і|ідса'—палящейся.
323. 30. пластыри: отъ греч. і'рп-
Хабтроѵ, вм. ІрпХабтоѵ', но въ под-
линникѣ здѣсь другое слово; рсіКаура.
323. 31. од*а—іелѣи (і'Лагоѵ). Греч.
двоегласная аі соотвѣтствуетъ наше-
му ѣ. §«25. оыітііи — ОБвптіш. $ 38.
323. 33. извд^ вм. ілзкъі: род. п.
ед. ч. тажьн: сравн. ст. въ ед. ч.
муж. р. отъ тажькъ. Б*;Дт — буду
вамъ тяжелѣе.
323. 34. зълобѣ — бѣдствію. отък&-
дѣ — почему.
323- 35. нсъ.ѵж тяжарн — посохли
нивы (уеыруіаг , зе^еіез). § 84. Пр.
5.-—срдмншаса жіітыіііі)лмн; т. с. стали
жалки житницы (^рб^ѵѵ^ріхѵ апо-
Эг/иаі, Ьоггеа сопГііза вцпі).
323. 36. прнсиаде —завяла: отъ гл.
прнсман&тн т. е. прнсмядііжтн. Слич. въ
Поликарп. сп. Еванг. 1307 г. слні|ю
же косіінвъпіоу н пріісмаііоуіпд , въ
Моис. спискѣ 1355 г. прнсмадоіііл, въ
испр. прнсвінвіііл, Ме. 13, 6.
323. 37. крлсыіага земли , собственно:
красоты земли, но, вѣроятно, вм. зрѣ-
лые плоды, плодородіе; въ подлинни-
кѣ: та а.‘раіа ті}$ у~Я (бресіоза Іеітае).
323. 38. мдетн—тука, жира, обилія.
324. 1. оумііліенінл — скорби, оудо-
лни — юдоли , т. е. долины.
324.3- Пр. Іоил. 3, 18: ііекл'пліогт.
горы сладость.
324. 5. Гсльвоунскжіж: отъ имени го-
ры Гелвуй. (м. 1 Паралпп 10, 1.
324. 6. открыіь—напротивъ (^« таоѵ
іѵаѵт'іюѵ , сопііагіо піоЗо): вѣроятно
съ предлогомъ от-, гл. нрьнжтіі , вм.
врьтн&тн.
324. 8. Прежде чѣмъ украсилась
своею красотою.
324. 9. Псал. 64, 10: посѣтилъ есіі
Землю, іі оуноійъ есіі ю
324. 12. въ стьбдыі гобь^ііс ндшс •—
въ соломѣ обиліе наше.
324. 13. въ мялъ знаиешін сѣткл —;
въ малыхъ знакахъ, въ немногихъ
остаткахъ примѣтить можно посѣвъ. •
сѣтва отъ гл. сѣілтн (отъ корн. СѢ-) ,
съ окончаніемъ -ткд , какъ въ спискѣ
Библ. 1499 г. пнткл, оть пнтн. § 56. 2.
324. і і.іідѵатъкы (апархаі, ргігпіііаз)
первые плоды, приносимые въ жертву.
324. 16. мт.саі|и—мѣсяцами, по мѣ-
сяцамъ. ;нлеил, т. е. жатва.
324. 18. тджлпніл — жатва , уборка
хлѣба.
324. 19. 20. ико ветъдліл клятва реѵе,
т. е. клятва Пророковъ, именно: Агг.
1, 9: пріцрт'сте нл і.іныгл , Гі бышл на-
ла, — и далѣе:
324. 21. 22. Нр. Мпх. 6, 15; ты по-
съсиін, но не ножнеіиіі: ты изгнетеніи иі-
слиуіе, но не помлжешііея ылслоиг: Гі иаса-
331
332
дите кТио, іі не іісіііете. — окъидти :
вѣроятно, тоже, что пзгнести; въ греч.
ёнѢкіфаі (ехріііпеге).
324. 22. Пр. Пс. 5, ІО: іідъже бо
ко^шрютъ десять евпрвгъ колшкъ, сотво-
ритъ корѵлгъ ёдііиъ. — дѣл.иеть согла-
совано въ ед- ч., по внѣшней, этимо-
логпч. ч>- числит. имени десат:.; а ко^-
шрютъ — во мн. ч. , по смыслу , со-
единенному сь Формою деедть § 230.
Пр. 1.
324. 23. скждѣлыіпкъ — корѵдгъ-
324. 25. о Оеь^іін—о гобцііі’і—о до-
вольствѣ, обиліи, г отброшено. § 32.
стрлжіжціеиъ: рус ф., ьм. утрдждліремъ.
324. 27. жіідѣнъ (1-е л- мн. ч. пов.
накл.) — жьдѣілъ: и = ь.
324. 28. ііспъітыіііі|іі гждѣмъ (повел.
накл.) — испытаемъ сами.
324- 30. ост&іілснпё гръхл — отсту-
пленіе отъ грѣха, удаленіе отъ грѣха.
324. 31. IIр. Амос. 2, 7: іі пѵ'гь
смиренныхъ соврлці.іхв Пр. Пс.'29, 21:
кст.иъ же шклііудіоі|іымъ ко прлтъхъ пре-
тыклиіе положатъ , понеже соврлтіішл въ
иепрікдлхъ принято Пр. Аввак. 1, іб;
сегш ради пожретъ мрежи свос'іі, іі ПО-
КАДИТЪ СТ.ТЬ СКОІО, ІЛКШ ' ТѢНИ рЛ^БЛЛЖН
ТЛСТЬ свою-
324. 35. Здѣсь весьма кстати встав-
лено о языческомъ поклоненіи раз-
личнымъ предметамъ
324. 36. О поклоненіи студенцамъ
и источникамъ.
325. I. 2. О языческомъ обоготворе-
ніи рѣкъ, и звѣря, т. с. животнаго
рѣчнаго (?).
325. 3. дню—дню (?)—Зевсу (Хгь?,
род. п. Лім).
325. I. дпніпі: ато. очевидно, женск.
•норма, соотвѣтствующая муж- Формѣ
дъці пли дііі Слово діівіііл пли діівніі
(какъ илънни вм. илънііи), вѣроятно,
славянское , отъ корня див-, откуда
диво, или древн- ч». дивъ, въ значеніи,
и дива, и какого-то миѳическаго су-
щества. (См. въ Словѣ о полку Пгор.).
Прилаг. діівніі означало пе только ди-
каго , но и вольнаго ,.находящагося
подъ открытымъ небомъ, въ противо-
положность домашнему; а также оз-
начало хорошаго, прекраснаго; отку-
да нарѣчіе діікыл — хорошо- (См. въ
Словѣ о Дай. Заточи.), гр.ідъ — тучу
съ градомъ (?), или городъ, и именно:
городище.
325- 5. 7. О различныхъ Формахъ
присяги, дьрьнъ въекрщ'ірі, (?). Но смы-
слу , кажется, дернъ, который по-
лагали на голову при присягахъ (из-
вѣстный скандинавскій обычай). —
въекроуціы отъ въекроутнтіі (?).
325. 8. когенп път.уь: род. п. мн.
ч.; т. е смотрись гаданій и предска-
заній птичьихъ.
325. 9. сърт.теііиіл ежі.іьиіітьед — вѣ-
руетъ въ встрѣчу. См. въ Папсісвск.
Сборн. XIV в..
325. 10. и.г.і|іыіъ (?): можетъ быть,
отъ гл. мжтіітн.
325. 20. ііротсіс жіітшл іідшего - ос-
татокъ жизни нашей.
325. 22. И обрѣсти его милостивымъ
325-23. прежде, вм. прт.жде: рус-
кая Форма.
325. 25. огренеілъса: вѣроятно, вм.
огрыіеиъел — обратимся. огд>ііл>тн или
огръпжти — ттеріра'кХеіѵ, іпѵоіѵеге.
довроіж дътелиів (вм. дѣтѣліііж , § 55.
V): два слова, вм. одного сложнаго:
добродѣтелью. § 79. Пр. 2. См. въ
Супрасльск. рукоп. XI в.
325. 30. придъ: древнѣпш. «і>. прош-
вр. вм. придохъ. § 84. Прим. 5. См
въ Спискѣ Пророк. Уппря въ Биб.ь
1499 г.
325. 31. ранъ, вм. рлішііі: древиѣііш-
прилаг.: откуда среди, р. рано. упо-
требляемое нынѣ только въ видѣ на-
рѣчія.
325. 33. дьньвьнъіі (т. е. временный).
кѣуыіъіі: относятся къ плодъ.
325. 38. иъіни — нынѣ.
333
334
XII в Ѣ к ъ.
V. изъ И ѴП
(//о Р!/к- Сѵііод.
1 Слово въторою нддесдте:-
Си ПѢКЪІіІ ошьльннкъ въ исі|ісрлуъ
нюрдАньскъінхъ. ііменемь клрнлвл. сь
ЮДИНОЙ СЪХОДЛ ИНТЪ ВОДЪІ отъ юр-
ДАНА, ЫДКОДеСА нл трьсть. ‘ И Кѣ ВЪ ;
немь. іі къТ нмъі строупъ не дддъі
видѣти іего врлтіо. и съгнн нога іёго.
іі ііжжда іемоу въі къ^нгн. іі БѢЖА-
ТИ ССКѢ одинъ пургнонъ2. НОГА же
юго полоугннпшс. сеже глаше кьсьмъ ।
прпходді|інймъ къ ігемоу. ілко іёлнко
же стрлжсть вънѣшыіііГі такъ, толн-
КО оѵтрыгпн ВСССЛНТЬСЛ
2 . Слово, к.
Стлрыіь нькотеръпі 3 сѣдашс 4 въ ।
ллвъръ. лв'кл петрл. бліць стго полна.
ИМСНСМЬ ІІІІКОЛЛ. СЪ “ ПОБѢДА НАМЪ
ГЛА. ІАКО СѢДАфЮ ПН КЪ рЛНТЖ6. НѢ-
КОГДА поуціснн 7 КЪІДОМЪ три крлтнп.
НЛ слоужьвоу КЪ ТЛНДА 8. Н ІІДп\1[І€ 2
СКВОЗЬ ПЖСТЪІІГІО. ^ЛБЛЖДНХОМЪПОуТЫЛЬ
II СКЫТАХОМЪСА СКВОЗѢ поустъіню. н
кодоу НАМЪ МСПІІВЪІИСМЪ. И НС ОК-
рѣТАйфСМЪ НАМЪ ВОДЪІ. ДО ДННіІ
МНОГЪ ІІДТЛХОІЛЪ ііздъіхдтн. ІІ АБІІіё 2
й ЖАЖДА II ОТЪ 7,110 А ІІ0ЛАЦІС. И 116
могоуціе проусіё нтн. окрѣтъшс въ
поустънгнн дръкл моурпкніінА. лего-
хомъ ісдпнъ къжьдо нась. іідеже ОК-
НА СИНАЙСКАГО.
55/.)
рѣтс МѢСТО ЛѢСЫІО. УДН)1|І€ ОТЪ ЖАЖ-
ДА съмьртн. II се ВЪ7,Л€ЖАІ|ІЮ мн.
бъіхъ въ къстръ^ѣ 9 * *. н кіідѣхъ коу-
ІІѢАЬ нлплъігеноу КОДЪІ Н ПрѢЛІІКАЖ-
ІрНСА. И ДЪКА НѢКАІЛ СТОАфЛ ВрЬХОу
КрАІЛ КЖПѢЛІІ ‘°. Н ЮДИНЪ І€Ю НМШІ1
ДрСКАІІЪ КОВЪКЛЛЬ . II ПАТАХЪ МОЛН-
ТН ЮДНІІОГО ГЛ’Л. съткорн Л’ЮБЪВЬ.
ГІІ. II ДАЖЬ МН МАЛО ВОДЪІ ІЛКО ІЦ-
, дъіхавй. о’нъ же не хотлше мн пода-
ти. гла іёмж дроугъін. ДАЖЬ іёмоу
МАЛО. 6тъвѣі|іа іемоу ГЛД. НС ДАКѢ
іёмоу. ілко многотоугълнвъ 12 13 ІС. нъ
СТрЛНЬСТКА ЮГО ДѢЛА. ДЛДНВѢ іёмж.
5 іі тогда подаста мн. на въі рскъше.
II ііже СЪ МЫІОй. II ппхемъ трніе. и
ЛБНіе КЪ’^МОГОХОМЪ. н іідохомъ држ-
гъпл дыпі три не іпшъіііс. іі тогда
дондохомъ къ вьселеноуи:-
и 3. Слово кн.
Кѣ нѣкто стлры;ь въ хоу/дікъ15 жн-
ВЪИІ КЪ ІіЛѢТЪКАХЪ. Іі ііовѣдлхоу ПАМЪ
о ігемь. сжі|ііні того мѣста стлры|н. нко
ІСГДА БѢ КЪ КЬСН СВОЮіІ. Н СС НМАІ1ІС
5 ДѢЛО ІСГДА ЖС ВНДА11ІС КОГО КЪ КЬСН
СК0Ю1І. МНОГОЙ НІІІ|1СТ0ІЛ.. нс могоуціл
ѵнмь осѣілтн скоюп ніікъі. хожллше
жс ноцініж не Вѣдоуі|ію господлрю
НИКѢ. ПОНМАЦіе СБОѢ ВОЛЪІ. іі СѢМА
Варіанты по Синодальному списку XVI в., помѣченному вь одной рукописи
сь Патерикомъ Печерскимъ 1551 г. (Л? 216).
1) еуіце теріп, іі погоу. его и бѣ в иеи п;кл люта- 2) и тлііыішіл (ілдіі поужл
ь?идс к ллвроу іінргТл. іі по^іі его сигмтвдібцін. 3) ііѣкііі. 1) жіІвліііе. 5) сси. 6) ііко
ЖІІВВІ|Юу МП крлііфѣ. 7) ПОСЛЛІІН БЪіхбд^Ъ (іі) ГііГіГі ДКЛ БрІТЛ. 8) К фпкліідоѵ. 9) во
іістоуплсиін. 10) стшаціл нл крлн керхоу квпелн. 11) сосоу. 12) иногондглъ есть.
13) ІІ ХОДИКѢ
335
336
свою. и съідше иного ннкоу. іегдд
же прнде къ поустъигю. іі пръвъі къ
клътъкахъ. хоу^нкъ. тоже съ стрддл-
нніёмь іімАіііе стдрьць **. късхожддше
КО НД поуть. И ІІСХОДАЦІШІ къ СТЪІИ 5
грлдъ й стго ііёрдднд. НОСА хладъ
II кодоу. ІСГДД БЪІ КОГО ВИДѢЛЪ съ-
нсмогъшлса. ііоіііддіне серемд свою,
и въсхожаніс до стъіа горъі ёлноііь-
СКЪІА. іі плкъі тоудъ же овраірлшесА III
СЪ іІіІЪМІІ НОСА. І10ІІАШЛА БрЪМА ДО
йёрнхо •)15 къ же видъті стдрьцд о’ко-
гда НОСАЦІА връмя велико И ПОТЪЦІА-
сл. 6когда же й дѣтііціь нд плеірю
ІІОСАірЬ. ОВОГДА II ДЪКЛ IIОІІІА АНІб. 15
А Дроугоірі СЪДАНіе уерекнъ рѣЖА
любо мжжевн любо женъ ткорд. но-
IIIА111 г. бо іі ілже на потрадоу. дроу-
гъіа папаілше кодъі юже пріиіоіпааіпе.
дроугъніыъ же іі хладъі ддашс. дціе 20
ЛН БЪІ КОГО оувогъпіхъ ОБрѢЛЪ НАГА,
н ріцоу къ ігеііже ходя даіашс іёма.
Н БЪ КІІДЪТН II КЬСЬ ДЫІЬ Троужаю-
ЦІАСА. II АІ|іе БЪІ КОГДА МЬрТКЫ|А ОБ-
рълъ НА поутн. ТКОрАНіе НАДЪ ІІІІМЬ ‘25
слоужькоу ІІ ПОГрЪБАІІіе Н
4. Слоко. нг.
Вндъхоіл'6 нд ТОМЬ МЪСТЪ. Н АВВА
ВЪ^ДрДСТАЬЪірД моужл МИЛОСТИВА. И
КЪЗДЬрЖЬЛІІКА II Бе^МЛЪВЬСТКОуіЖІ|ІД. зо
къ клътъі|ъ скоіён. іі такоко жесто-
ко жнтніё іімАіпе. іако нл ѵетъірн
дыш одиііоу просфороу іцъдлліііе.
іёсть же іі вьею нёлчо тъкмо къкоу-
шллше. ІІД К0ІІЫ|ІІ ЖС ІСА ДОБрОІІрАВЬ-
нъій тъ моужь. въ ѵревыюуеё бо-
лѣзнь кплде къ^несохомъ же іёго въ
гостнііііі|іо п. іідеже колніё полдгаіёмн
СЖТЬ КЪ ІІАТрНАрХОВЪ къ стъмь градъ,
къ Юдинъ же акоже бахокъ бліць
іёго. поусти'8 * къ ігемоу дввл кононъ
іі г оу менъ лдкръі. іімъі однно клгв.те-
нніё. н шесть золотышкъ. поустивъ
къ немоу рекъі. прости ма іако не
оставить мене болѣзнь. къ^ігпі іі
І|ЪЛОКЛТН ВАСЪ. СТАрЬЦЬ же Блгслишё
оѵдрьжлкъ. ЗЛОТЬННКЪ! же къ^кратіі
іемоѵ. въ^въстн іёмоу тдко. лціе хо-
ціеть БЪ ОСТАВИТИ МА кь семь жити
6ус. іІмамь ^лотыіикъ .Т. аіре сн
н^ъмъ къ^къірю камъ н поустнте МП
пі. се же дл въеп оѵе пко по дъ-
КОЕБ дыюу ІІСХОЖЮ Й МНрЛ ССГО ІАКО-
же II БЪІ. И СЪІІССОХОМЪ И къ лдкрю
фаропніі. іі тоу іі положихомъ. іі
бъ? же клАженъпі сь ёвьстохньъ съ-
клътыінкъ*0. и іёже въ стхъ Григо-
ріи!. II ОСТАВИВЪ ПрОУЛІА КЪ ПОуСПЛ-
ІГІІ СЪКОІІЬУЛСА. БЪ жс родомь аг’куръі
гасиііІ скъіга:-20
5. Сло. р?.
Покъддіпл іілмъ пакъі и се глюціе.
іако объіуаі! бъ къ келнкъін стъпі
уетвьртъкъ. приходитн съмо вьсъмъ
оувогъінмъ. и къдокні|амъ іі сиро-
тамъ сед г4емл'А. и къ^иматн21 іімъ
1'1) в ХО^ІІКК то твордше дъло състрядоул ІІСІВ. 15) до ернхоил. 16) кндт.хо ВТОІ
лавръ ііного стлрір. і’иоуіре таково житіе жестоко. 17) н несохо же е’го въ стыи
грл в плтрідрховоу еолііні|н. 18) посла. 10) съжнтель. 20) & тоаикнръі галлтінскі.ѵ
21) взимати по оуетлвленнеіі иъро іішівііцп , н по пяти илдесл ііно ьлгкиТе. и 110
пяти мѣднііць. тлко и по оустяноклевен иърв вннл іі иедв.
*) Вм. ііёрпхоия.
337
338
по полоутъкоу велнкоу пынсшіца. и
по .сІ. ёулогнн. н мѣдаіінць .е. н
по крътджы|іо вина. іі по піестні
нлшю оутѣіпнлн. се погъке30 ньше-
НІІЦА ДО пяти тъісоуірь КЪБЬЛЪ. КОуіЖ
пользоу прноврѣтОХОМЪ ССБѢ ТАДА.
медоу. пръже сихъ три лѣтъ, бъість
ПЬШ6ИНІ|А скоудо22 * *. И продділіиесА й
пыпеііні|А въ земли ссіі. на злоть-
ПІІКЪ КЪКЬЛА .вТ.25 II іако прнде постъ.
ГЛАША НѢІ|ІІіІ СО ОІ|Ь іігоуменоу НД-
шсмоу. ІЛКО ГН ЯВКА. лг.тось21 НС
дджь іёже нд временя объіуан оуко- и
гъімъ. да не отѣспыё25 млпдстъірь.
ілко пыпснні|А не бкрѣтдіётьсл. авва
же ііауа глдтн врдтнн. не бтъръа^емъ26
улдл клкниіл оі|л іідшего. сл'іодѣте
ЗАПОВѢДЬ іе’сть СТДрЬУД. НѢСТЬ ІП.ІІІДІ5
пользоу тъ ко іесть съмотряіі. врд-
ТНІЛ же ПрѣКЪІША ноудяціе дккоу.
ілко не достднеть плмъ дати не дамъ,
тогда іігоуменъ въспеудлокдвъ глл
нмъ. іідѣте іёже хотаціс сътворнте. 20
по объітдіо же не длшл клклнніл.
къ стъін уеткьртъкъ. іі къ стъі пятъкъ.
ТОГДА НДСДрЬЖАіІ ЖНТЫІНІ|ІО. II ШВрЬЗЪ
ВИДѢ ІАКО КСА ПЫІіеіІІІІ|А ПрОКЛІІЛАСА21
кѣ. іі Аг.ніе хотѣхомъ вьею въвреі|ін лз уьвдііоуш|ію7''‘ мнтрополнтоу. къло-
КАКО же НС КрѣДІІХОМЪ ссбѣ. тако бо
дъкоіё сс ЗЪЛО сътворнхомъ. однно
ІЛКО ЗАПОВѢДИ ОІ|А ііапісго прьстоу-
пнхомъ. вътороіё ілко къ бж нлдеждд
ІІАШСА НС НМДМЪ. НЪ ВЪ ЖИТЫІНІ|Ю
ндшю. то попѣ б сего крдтніл моіл
ОуВѢДІІМЪ. ІЛКО КЪ ІССТЬ ОуСТрАІААН
вьсе улустко. іі ілко стъін осб-
доръ не видимо съмотрнть. 6 ндсъ
УАДѢХЪ своііхъ :*-
6. Сло". р<м.
Тъ же оі|‘ь іГдшь гсорпиі. дрхн-
МДіІдрНТЪ. ПОКѢДДІПС НАМЪ 6 АВВѢ И-
оулнілііѣ гла. къівъшшімь епнекоупѣ.
вострѣііемъ. ілко іегдл птн іемоу б
МАНАСТЪІрА. И БЪІТН ёпнекоупоу КЪ
КЬСТрѢІІѢХЪ51. НѢКЪІІА БОГДТНИЪІ52 то-
го Ж€ грлдд ІіеіІЛКІІСТЬННІ|Н. въехо-
ТѢІПД отрдвдмн погоукнтн И. прѣ-
ГЛДІНД УЬКДНЬУШО іего ЙмѢННіе ДД-
іоцюу.55 іі ддшд іемоу съмьртыю. дд
къ море. ТОГДА АКВА ІІАІПЬ ИЛУДТЪ
глдтн крАтиіі. ііже й»меі|іетьсл здпо-
вѣдіі оцд своіего. сн стрджеть г,олѣз~
ННіІ ПрѣСЛОуШАНІІІЛ ОБЫСМЛСТЬ28 ПА
СЪТЪ КЪБЬЛЪ ТН БЪІ 1І3ЛѢ3ЛО29. И
БЪІХОМЪ |І ОІ|ІО НАШСМу оугодіілн ПО-
слоушдніііёмь. оеодосніо. іі Брдтніж
жить отрлкоу въ удшіо іего. отрокъ же
ІАКО НЛОуУСНЪ БЪІ ТАКО СЪТВОріІ. И
прндлвъ ѵдшю отрокъ кжьсткьноумоу
Гюуліплііоу отрлвоу КЪЗАТЪ. ІІ ОТЪ
БОГА рлзоумѣкъ СЪВѢТОу нже сътво-
рнінл къзьмъ Улино постдвн ю предъ
СОБОІМ. ІІІІУЬСОЖе рѢХЪ бьхъма отро-
22) бъі же прё трс лѣ скоудость пшеннцц. 23) прод.гвлхоу іішсшіі|Ю по двлнддеслте
копель ііл златица. 24) лѣто се. 25) дл не юекздѣёть- 26) пі шстлвн. 27) про
тлнллсд сп. 28) тікоцлл стрджеть преслоушднід болѣ;іііі ывьемла. 29) па со ко-
болъ Лі|іе БЫЛО рд^ддлн трьБоук>і|ін н ші|оу нлшеии фешдосі'іо- оугоднлп БИхб по-
слоушдніеиъ. 30) погоуБііхб. 31) н вьТ епкпъ въстрьскКн. 32) ны|ін ди і&вс-
ЛІІКЪІ II БГДТЪІ грядя. 33) Н нпоустіішд УВДИУІЛ Сго иногъі Дйръі ЫБѢфІШД н длшл
еиоу зеліе ейртпое. 31) да ега подастъ улшоу интрополнтоу.
22
339
340
УНЦІЮ, и поустнкъ ПрІЦЪКЛ вогдтн-
ііъі.55 въ ігнже вѣша іі нже ндігь
СЪВѢТЪ съткорііша. КЖЬСТВЫІЪІН ЛІС
ноуліііянъ. не ХОТА ОВЛІІѴНТН съ-
ТВОрЫІІІІХЪ. КрОТЪКО ГЛА ВЬСѢМ'Ь. АЦіе 5
мьннте съілъреіілдго ноулнпил. 6т-,
рвленіпёіль оуиорнтн. се предъ вь-
СѢМН ВАМИ НСПІІВЛІЛ. И ^ІІЛІлеіІАВЪ
ТрІІШЬДЪІ УАШЮ прьстъі своими, и
рекъ въ НМЛ 6і|А И СПА и стго. ДХЛ І<>
испиваю сню уашіо. іі предъ кьсѣміі
испивъ іо. ке? врѣжденніл превъіеть.
И ВІІДѢВЪШе ПОІІЛОІІІІІІІАСА гёілоу до
^еіллд:-
Этотъ памятникъ, вѣроятно, древ-
нѣе XII вѣка. Подновленія смотри
въ варіантахъ.
Правописаніе русское. "Употреби
ллются носовыя буквы, но не вездѣ
правильно. Смягченные звуки: л и н
означаются очертаніями: <г и іг. При-
лагательныя полныя и преходящія
времена имѣютъ по большой части «і»ор-
му продолженную.
333. 1. нлдссатс: десате вин. пад.
ед. ч., зависящій отъ предлога н.ѵ
333. 4. питъ—достигат. накл. юрдд-
нл—сокращено вм нюрдлііл , т. е. Іор-
дана. . , п , п , р , ,(( ,
333. 5. трьсть вм. тръсть (=тростъ).
333. 6. дддъі прпч. наст. и буд.
вр. отъ глагола дань: дядъі, дідкштлпі'д;
ж. р. дядоітн-
333- 9. одинъ—русок. <і.. вм. Юдинъ.
333. 12. стрджсть — рус. торна вм.
страждете.
333. 13. оутрыгіпі вм. лтрьнпн, отъ
атрь (откуда в-н-утрь).
333. 15. ііѣкотсръін: слиЧ. въ Поуч.
Кнрил. Іерус. по рукоп. XI. в. ко-
теръп вм. которън.
333" 16. полня:сокращено гм. полнііл.
Это сокращеніе удержано въ совре-
менной «нормѣ: Пеанъ-
333- 17. пііколд вм. нііколлн. — съ
вм. сь, т. с. сёіі.
ЙЗЗ. 26. ндоуіре прпч. дѣ.йст, наст.
муж. р. ми. ч.
333. 21. п&стъіито и ноустъіігю —
различныя начертанія: послѣднее пра-
вильно.
333. 25. миогъ род. пад. множ. ч.
въ краткой «нормѣ; знакъ (') надъ и
соотвѣтствуетъ _ъ-у: миогъ вм. мъногъ.
333. 26. ЖАЖДА и ЖАЖДА ВМ. ЖАЖДА
(род. пад. сд. ч.).
333. 28. въ поусіъіігіів вм. въ поу-
стъшті.
333. 29. нлсь вм. пасъ.
334. 3. въ къстръ^с , т е. нъ во-
сторгѣ. коупъль вм іѣт.пѣль: прав.
съ л Въ окончаніи должно быть
ѣ, какъ и употреблено здѣсь. § 55.
334. 9. дгжь рус. «норма вм.
ддждь.
334 10. не доташе вм. не хотълшс.
334. 12. ддкѣ и дддіікѣ 1-е л.двойст.ч.
334. 13 ю вм. іесть-, какъ весьма
часто въ Избери. Свят.
334. 15. ні, какъ и теперь въ раз-
гонной рѣчи. — нъі вм. ВАНЪ.
334. 19. вьселеноуьт. вм. къселешш; т.
е. заселенную землю или страну. Оіъ
этого причастія образовалось сущсстн.
вселеииа.
334. 21. въ кьсн, т. с. веси.
384. 27. хожллше, вм. хождддше, пре-
ходящее вр. полное.
334. 29. свои вм. своіа: вин. и. мн.
ч. муж. р.
335. 3 доучивъ: мѣстн. пад.
335. 8. ііошллиіе преход. полное- —
всреиа руе. <п., вм. Брила.
335- 9. нъсхожлшс , вм. въсдождлаші,
преходящее сокращенное.
35) но пославъ прн^вл кса прснац грлдл в ни же надо у и тііі. ііже съвѣтъ смртьяѣп
НЛІІЬ СЪВѢЦІДША.
-341
312
335. іі. съ і’іиѣмн (т, е, съ иными)
имѣетъ ѣ по общему правилу съ иігъми,
кднптиіі.
335. 16. сѣданіе, вм. сѣдѣлніе, прех.
сокращен, — ѵервки-к рус. ф. вм.
трт.внге.
335. 17. ношііие преход. кратк.
335- 25. твордше, вм. ткорм.т>е, прех.
сокращ. —» іі, т. е. его.
335. 29. въ;дрАстлш|іл: д вставное.
335. 32. нмдше, вм. и іадвіе пли пі.іг-
.тШС, преход. сокращенное.
335. 33. одиноу. рус. Форма , вм.
кдіінж- — іі'ѣдллшс, т. с. іцъѣдллшс ,
преход". полное.
336. 1- къ'коуналше—преход. полное.
336. 7. въ №д«иъ — однажды. —
баховѣ.. вм. бтлхо.іѣ, преходящ. сокращ
336. 9 однно: рус- Форши
326. 10. зрілоті никъ п ;.-.отыпінъі —
различное произношеніе: первое по
русски.
336. 1 1. не оставить': въ значеній*
наст. нр.
336. 16. іи, сенъ вм. къ семь.
336. ІЯ. іцгмъ вм. іі^ъмь п пі н^пмь,
т. е. изъѣмъ, съѣмъ.
336. 33. ;ёМ'Га: род. пад. ед. ч.
337. 1. ііі.шеіііир, вм ііьшеаііі|д, род.
пад. ед. ч.
337. 5. ііьшсиіп|і скоудо — мало
пшеницы.
337. 7. прнде; сокращенно вм. пршідс.
VI. ИЗЪ ПРЕДИСЛОВІЯ ІОАННУ, Г.КСАРХА БОЛГАРСКАГО, КЪ ПЕРЕВОДУ
іоиіна дамлскпна.
( Но и.}<). Кадаіідовша въ
ПрОЛОГЬ , СЪТКНреіІЪ ІІшлномь ІІро-
^вутеръмь, Скслрхомк Кълглрьскоиь ,
нже іесть и положилъ книги снп.
Ііоиіеже оуко скатъпі тёловѣкъ
Кжіін Къстлпіііъ , философъ рекл ,
миногѣ! троудъі ііріпх, строп ннсмеін
Словѣньскъіхъ КЪІІІПЪ , н отъ Склн-
337. 9, лѣтось — Форма и нынѣ
употребляемая . ио здѣсь значитъ не
прошлое, а текущее лѣто: лѣто се.—
не даже: рус ф. вм. не даждь-
337- 1 1. да не 0ТТ.СІІ1ІС , вм. отѣ-
сііѣюгь , какъ въ Избор. Сеят. весь-
ма Часто.
337. 18. не дамъ — не дадимъ.
337. 28. сгрліксть: рус. Форма , вм.
стрлждеть-
337. 29 па—пать. Вѣроятно, описка-
338. 1. погъбс; прошедш. вр. отъ
погъбн.атіі.
338 2. тъіеоуірь вм тъіеяірѣ, откуда
позднѣйшее тъісаі|и>
338. 5. дъкоіё : ед. ч ср. рода;
согласовано сь гмо — одни» рус.
Форма.
338. 7. къ ба вм. «ъ Богоу- на-
дежда вм. іпдежда: род.иад. ед. ч.
338; 16. іюушміѣ: Д смягчено въ
«л: вм. ноулитяѣ.
Зз8. 17. Бъікъишниь твор. пад. вм.
мѣстнаго; бъікъііітсш..
3, 8. 18. кистріліы.іъ: сравн. далѣе:
къ ві.стртит.уъ.
338- 22. п — его.
338. 24. сын.р’тіло, т. с. зелье.
338 28. кжьегкышуілоу — сокра-
щено вм. Б&ьсткьноуоуиоу: Форма пе-
реходная къ позднѣйшей на -оиоу: бо-
жественноиоу-
339. 9- трпшкди вм. трнжьдъі.
, ..’Щфіто \ги •
Іоан. Екс. Болг. )
гслііга н Лплл прѣлдглп іцкбіръ іедн-
кожс досгнже, жнкын къ ілнръ семѣ
тьмміѣмѣ , толнкоже прпложь , ирк-
стоупнкъ ксе коііыр •, и спѣтъ прн-
АТЪ ДѢЛЪ своихъ пь^доу. Съ СІІМІІ
же сы іі остдкль іего въ жнтнн семь
келнкъін Бжнк Лрхиепискоупъ Мв«о-
343
344
довромъіелыемь , н въннмаіініа поуи-
ТАННІЛ ткорнтн, II ПрДфАТІІ МІА, IIдежде
міііАЦіе міл рл^лнѵь глъі преложыпд:
не во рлкыіѣ сп можете присно пола-
гати ІСлниьскъ ІЦЪІКЪ къ ннъ прь-
ллглемъ, н ксглкомоу гцъікоу къ ннъ
прѣлдглемоу тоже въікдіеть. Беконъ
иже глъ къ нномь іл^ъіі|ѣ крдсыіъ,
то къ дрн^ѣмь некрдсыіъ; нже въ
ю нномь стрлшыіъ, то къ дрв^ѣмь не-
стрдшыіъ; нже къ нномь тьстыіъ,
то къ дроу'^ѣмь неуьстыіъ. Іі еже
вмп моужьско, то къ нномь жень-
ско , дкоже се Грьуьскъш : кдтрдхос
и потдмосъ , Слокѣііьскъі : жаба іі
рѣкл; и плкъі: тдласа , имерд , лпд-
толн Грьуьекъпі жепьскділ ііілспл л
Слокѣііьскъі моужьсклл : море , дііь ,
къстокъ; и плкъі глемъ Слнньскъі;
пднътд та е^ніі, а Слокѣііьскъі : ксн
ія^ъіціі. Не во іесть ль^ѣ вьеьде
съмотрнтн Слипьскл ГЛА, нъ рл^оумл
пужділ блюсти; придетъ ко дроугои-
І|Н моужьско ІІМА ГрЬУЬСКЪІ , д Сдо-
кѣньскъі женьско, да прѣложыпе моу-
жьскомь нменьмь , ілкоже лежитъ
Гръуьскъі, нл келнкоу нскд^оу при-
детъ приложенью. Мало же сні|ѣхъ
глъ (окрѣтдетьсіа, (обауснъ соуть. Дд
мъі и дроугоні|іі остдвльше истовое
слово, рл^оумъ нстовъін тождіе мо-
гоуціь положнхомъ: неконъ рд^оумл
ради прѣллгдіемъ къннгъі сіи , л не
тъуыо глъ нстокъіихъ рддьмд, хотіа-
ціе млть прінлтіі отъ Гл нліиего Іс
Хд , смоуже елдвд, уъсть съ ве^нд-
УАЛЫІЪІИМЪ ОІ|МЬ и ІІрстъінмь Дхомь,
НЪІІІНЛ II присно И КЪ КѢКЪІ ВѢКОМЪ,
АМІІПЬ.
дни, кратъ іего, прѣложн ксд оустдвь-
НЪІА КЪНІІГЪІ 5 ОТЪ СлИНЬСКД А^ЪІКД,
іеже іесть Гръуьскъ, къ Слокѣііьскъ.
Д^ъ же се слъішд мъногдіпьдъі, хо-
тѣвъ окоуснті оутительскліл съкд^д- в
ннги, готова прѣложнтн къ Слокѣііьскъ
кцъікъ ; опта во ’Г тъ пръложнлъ бѣ-
аше оуже Мео-одии , ідкоже слъіша-
АХЪ , ОуВОІАХЪСА ІЮМЪІШЛ.ЛІЛ, 6ДЛ КЪ
іпего мѣста хоцюу потроуднкъсА НА
оуспѣхъ уади преложити къ скон
• КЦЪІКЪ СЪКЛ^ЛІІІІА оуУИТеЛЬСКАІЛ, €ДЛ
коудуть имъ нд нскд^оу: КѢДѢ Со
своего нма точность н громкость и
пдътыюую немофь и лѣность, се із
кьсе погоіиікъ, шстахъса сего. Мн-
ноукъпіоу же ііѣколнкоу лѣтъ, уьсть-
ііъініі уликъ Доуксъ УрЫІОрІЦЫ|Ь прн-
леже мънѣ, дохожыноу мі нл прнсѣ-
фешіе его , келіл ми н моли прело- 20
жнтн оуунтельскділ СЪКА^АІШД, II къ-
спомніілл ми реѵе: попоки уьто есть
ііно дѣло , рл^кѣ оууеньл? дл ельмд
же есн слоужькоу тоу прнгллъ, то н
се ми ноуждд есть дѣлати. Л^ъ же аз
средѣ дъкою стогл, трусости рскоу
Н ЛѢНОСТИ, ОуБОІАХЪСІА ІІДУ6 ЛѢІІСННА
іі преціеііыа Прркъмь рекъшд Бл:
діііа сихъ 6 роукъ кліинхъ кыірошоу,
и дкоже мп отърнііоусте , не бъітн зо
вождю ЛІОДЬМЪ МОИМЪ И КЛЛДЪІІ|Ѣ ,
ТАКОЖе II а^ъ отърнііоу кдсъ, ІЛКО-
жс не бъітн вамъ 1|рю; и дкоже не
послоупіАсте гласа моего , нъ въдд-
сте плецін жестоцп, и осдоуіпдстесЕцзз
тлко коудеть егда прн^ъівдете мм,
д<ъ же не пріцьрю къ молитвѣ ка-
шки , не послоушдю. - -
Молю же ВЪІ, ІІОУНТАІОфДА КННГЪІН
сніа, молнті Бл ?а мп грѣшьннкд сь в0
345
346
3,49. 13. послъмь—лосломь. оу Рн?ѣ—
къ і’іцѣ (Ригѣ).
Списокъ, вѣроятно, Русскій, съ удер-
жаніемъ многихъ особенностей древ-
нѣйшаго Болгарскаго оригинала. Оу
л ю ставятся вм. ™ пи; напр, 343. ІО.
хоцюу: 343. 39. молю, л смѣшивается съ
и и а; напр. 341. 6. строи , 342. 1.
ііртллгліл, 343. 4. слыша, 343. 9. по-
мъннлаіл, 343. 29. дша, 343. 30. акоже,
343. 36. міл. ѣ вообще употребляется
правильно, но иногда переходитъ въ
е: 343. 28. ііреіреііыд (вм. іірѣштешін).
ъ и ь ставятся въ группѣ согласныхъ
передъ піавнымъ, напр. 311. 2. Бълглрь-
скош>. Вмѣсто ъ иногда употребляется
по сербски ь: 343 '10. сь. т смягчается
въ ір , а д въ жд. Удержаны продол-
женныя фф. проходящаго вр. и при-
лагательныхъ; папр. 343. 7. бѣдшс.
ЗІЗ. 8. слъішлдхъ; 344. 36. бб^нлулль-
ііъііімь.
341. і. прологъ: гр. прйкоуо? (пре-
дисловіе) про^кутеръ гр. преО^ѵтьро?.
341. 5. къстатішъ (= костентпнъ:
ъ == о, а = еи) — Константинъ. — На-
виваемый философъ.
342. 1. іі^воръ — выборъ , т. е. не-
дѣльныя чтенія изь Евангелія и Ано-
стола.
342. 3'. 6. приложи, остдвль: прич. пр.
вр. въ кратк. ф.
312. 3. 1. Вмѣсто < іірѣстоупнкъ бсс
кольца» въ позднѣйшихъ сп. XVI в.:
въ одномъ: прсіідс отъ ссго житія къ
Христу Богу въ Бсскопетныіі животъ; въ
другомъ; нреііде въ бссконстлыіі животъ.
343. 1. 2. оустдкьиъіа — законныя,
числомъ 60.
343. 5. оиоуенті: въ поздн. сп. по-
кушддса.
343. 13. вѣдѣ: 1-е л. ед. ч. наст. вр.
343. 15. 16. Въ позд. спискахъ.* сід
кса помъшпад, удерждвдхса
313- 18. приступалъ ко мнѣ, когда
я пришелъ посѣтить сго.
343. 26. 27. Между грубостію и
лѣностію.
343- 28. 27. Больше лѣности убоял-
ся я грозы Господа Бога , рекшаго
Пророкомъ.
343. 36. нріцъівдете: въ позд.. спи-
скахъ: пріцовсте.
343. 39. Любопытныя подробности
о томъ, какъ древнѣйшіе Славянскіе
переводчики понимали свое дѣло. ,344.
7. нсбоігь: въ поздн. спискахъ: нже бо.
344. 15. Гр. рйтрахр? , потары.
344- 16. 17. Греч. ЗаХабба, уу&ра,
ататоА"/. — Ошибкою причислено
здѣсь слово море’ къ именамъ муж. р.
344. 20. Гр. цаѵта та ё'Эі'і/. За^
мѣчательно, что гр. 3 (*) произнесена
какъ (е;ші, вм. еонн .
344. 22. съиотрнтн: отъ мотрнтн, съ
предл. съ; вм. смотрѣти. § 85. Пр. 4.
344. 23. иуждн, вм. нужда іесть, т.е.
сущ. имя съ вспом. гл. вм. безличнаго;
нужно. § 261.
344. 29. шбауспъ: вѣроятно , вм.
ог.дус- Въ позд. спискѣ прибавлено:
ОБТУС НОСИТЪ ТѢЛА рЛ?уМЬ, II ХрАМА СМЫСЛЪ,
II душю умъ.
344.32. іісбоііъ: въ позд.спискахъ:нео.
344. 3 1. рддьмд: въ позд. спискахъ:
ради. Радьма образовалось, какъ весь-
ма. ве.іьми и др. § 72.
311. 38. ііъінііа — нынѣ.
V II. ГРАМОТА ВЕЛИКАГО КНЯЗЯ МСТИСЛАВА ВОЛОДІІМІРОВІІЧА И СЫНА ЕГО
ВСЕВОЛОДА МСТИСЛАВІІЧА, КНЯЗЯ НОВГОРОДСКАГО, ДАННАЯ НОВГОРОДСКОМУ
ЮРЬЕВУ МОНАСТЫРЮ, І128 — 1152 Г.
(По снимку, въ Вѣсти. Европы, 1818 г. 20).
Се л^ъ мьстнсллвъ колодимнрь кпд женніе повелѣлъ іесмь сноу ско-
с и ъ дьржд роусьскоу ;емлю къ своіе іемоу всеволодоу йддтн (коунцъ) стмоу
347
344
гс.йргнекн съ данніо н съ внрлмн и
съ продажами и кеио косное дл же
которъін кііа^ь по моіеиь килженин
поѵыість хотѣти бйти оу стго гсыр-
гпй. а въ поуди ?л тѣмь іі стліл
гщл н тъ стъін гешргніі оу него то
ютимдіёть. іі тъі нгоумене (нсаіііе).
и къі крлтііѣ. доіпелѣже са миръ съ-
стоііть. молите бл ^л ма и ^л моѣ
дѣти, кто са іцоюстлнеть ПЪ МЛІ1Л-
стъірн. то къі тѣмь дължыш іесте
МОЛИТИ 7Л НЪІ БЛ іі иріі жіікотѣ іі
въ съмьртн. л иуь дллъ роукою
скоіёю. и нсеиыпсіё полюдшс длрокь-
иоіё полътретінл деслте грнкыіъ стмоу
же геюргііёкн. а се іл Всеволодъ далъ
іёсмь блюдо серекрыю. къ .л. гркпъ
серекрл. стмоу же геаргнёки вслѣдъ
іесмь вити къ ше нл йкѣдѣ коли
нгоумепъ авѣдліёть. дл же кто ^дпър-
тить іілн тоу длііь іі ,се блюдо, дл
соудить іемоу (къ въ) дііь ііріііпь-
сткиіл своіёго п тъ стъін (геолргші).
Эта і-рамота есть оамѣчате.тыіѢй-
3
шій памятникъ русской рѣчи и ріС-
скаго правописанія первой половины
XII в. » и іа пѣтъ, а смѣшивается съ іл
на; напр. 347. 1. йілтіі (йытн),-345. 2.
дьржл (дрожа), ъ и ь, но русскому право-
писанію, ставятся передъ плавными:
345. 2. дьрж.г (дрьжа). 347. 1 1. дължыш
(длъжыні) ; впрочемъ употребляются
по древнѣйшему свойству слав. язы-
ка; на пр. въ образованіи словъ передъ
окончаніями: 315. 2. роусьскоу, 347. 1 1.
дължыш. ѣ иногда смѣшивается съ е: зз
347. 2. ІІЁІІО (вм. ВѢНО); употребляется
вм. и(илп іс): 347. 8. г.рлтііѣ (крдтнп), 347.
9. моѣ. (ной, ііоа). Встрѣчаются полногла-
сныя ч«>г>. 345. 1. вододіімнрь. 347. 17.
евреврыіо, 347. 18. серег,рд. Мѣстоименіе
1-го лица, не только по славянски: 345*
1- а^ъ, и съ смягченіемъ д въ и: /17.
13. н^ъ; но и чисто по русски: 347. 16.
А. 5 57.
345.1. володишірь: прилаг. отъ Ко-
лодіилііръ. § 67. 1.
6 345- 2. роусьскоу ;сшш>: Русью соб-
ственно назывался Кіевъ съ приле-
жащими областями.
346. 2. г>оупі|ѣ: вѣроятно, село Бунцъ,
пли Буіща, около Новагорода.
346.2. 347. 1. стмоу гсыргііекн: мо-
|(>настырю Св. Георгія пли Юрья, на-
ходящемуся въ Новѣгородѣ.
347.2. веио воскос: данное или
приданое Вотское. Воіпскап есть про-
званіе одной изъ пяти Новгородскихъ
пятинъ, или пяти округовъ.
347. 2. 20. дл же: сокращено: да джс
или дд м|іс.
347. 3. ноторъш: употреблено по
народному словосочиненію. § 268.
347. 4. поѵыіеть: ыі = а: ііоѵлтп.
>() 347. 5. а: употреблено въ соеди-
неніи предложеній подчиненныхъ по
народному словосочиненію. § 285.
347. 7. отниметъ: наст. вр. вм. буд.
347. 10. іцошстлисть: іцо вм. и?ъ:
замѣчательный примѣръ перехода ъ
•25 въ о въ письменности начала XII в.
347. 13. 14. съньртн = стмрьтн. —
далъ: опущено іссыі. §187. Прим. 2.
роукою скоіею: обычное юридическое
выраженіе , можетъ быть , стоящее
въ связи гіъ юридическомъ обрядомъ,
. о по которому не подписывавшіе сво-
ею рукою грамоты , или пе полагав-
шіе на пей собственноручно кре-
стовъ , по крайней мѣрѣ , въ под-
твержденіе писцовой подписи , каса-
лись грамоты своею рукою.
347. 15. иолътретіін десате, т. е.
25. § 228. третий деслте: род. пад.
ед. ч. муж. р. , въ зависимости оть
полъ- ѵ.
347. 19. вити къ ию (іе ср. р. впн.
п. ед. ч.). II нынѣ въ монастыряхъ
за общею трапезою , когда слѣдуетъ
349
350
перемѣнять или снимать кушанье ,
настоятель стучитъ чѣмъ-нибудь въ
предстоящее передъ нимъ блюдо пли
чашу , либо въ колокольчикъ , чтобы
не нарушать безмолвія: этотъ обычай
удержался оть старины, коли: рус. «к,
вм. когда.
ХІП. в
ѴШ. ИЗЪ ДОГОВОРНОЙ ГРАМОТЫ смо
347. 20. йбѣддІеть: ъ или ь, въ ру-
кописи не ясно, ^дпърпіть —запретитъ.
Слова въ скобкахъ: 346. 2. 247. 7.
347. 22. 34”. 23. возстановлены Ми-
трополитомъ Евгеніемъ* 1.
(См. примѣчанія на эту грамоту
въ Вѣсти. Европы. 1818 г. Л? 15 и 16.
Ѣ К ъ.
ІЕНСКАГО КНЯЗЯ А1СТПГЛАВА ДАВИДО-
ВИЧА, ЗАКЛЮЧЕННОЙ СЪ ГОРОДОМЪ РИГОЮ И ГОТСКИМЪ БЕРЕГОМЪ, 1'229 Г.
(Нъ СоЗран. Государсіпв. гралтпо и догов. 2, / — э).
Ѵто са дѣістѣ по кѣремыіемь, то
йііде то по вѣрьмьнемь; приклоню
воудѣте досрымъ людѣмъ , л любо
грамотою ОуТКѣрДЯТЬ , клко то Боу-
ДѢТС КСЕНѢ ВѢДОМЪ , ІІЛН КТО ПОСЛѢ
ЖНКЫН ЬіСТДНѢТЬСЯ *. Того ЛѢТА, КОЛИ
Длъкрдхтъ , кадка Рискни оумьрлъ ,
зцдоумллъ ІПІЯ^Ѣ Смолыіескып МьСТІІ-
еллкъ, Двднъ сіІъ , прислалъ къ Рн-
гоу скоісго лоууыпего попа ІСрьмеіл <
іі съ ПІІМЬ оуі.іыіл моужл ІІЛНТСЛЫЛ
некоіего горда Смолыіескд: та дкд
БЫЛА ПОСЛЪМѢ оу РіЦѢ , іц Рш Ъ1
іехлди (и)а Гоѵкыіі верьго, тлмо твер-
дити миръ. Оутвьрдплн миръ 2 3, УТО I
былъ немирно промьжю Смольньскл и
Рнгъі II Готскъімь БбрЬГОМЬ всемъ
коупѵемъ. Пре ссн миръ троудіілпел'
дъпрнн людше: Ролфо не Кашеля ,
Кжи дворянинъ, Тоумлше Смолня- ч
НИНЪ , ЛЛіБЪІ мнро БЫЛЪ П ДЪ ВѢКА;
ОурАДНЛН ІіАКЪ миръ, КАКО БЫЛО ЛЮБО
Рзсіі іі ксѣмоу Ллтіінесксму ьцыкоу,
кто то оу Роу.се гостнт. Нл томѣ
мнроу, ДЖБЫ миръ ТКѣрДЪ БЫЛЪ, ТЛ-
ІІО БЫЛЪ КіІА^ІО ЛЮБО II РіІЖАІІЪМЪ
, всемъ іі ксемоу Алтнпсскомоу йрт-
коу н кссмь темь кГо то нл Оусто-
ко моря ходить *, ажбы нлль^лъ прак-
доу ТО ІІЛПСЛТІІ, клко то держлтн Роу-
сн съ Ллтннескымь кцъікоілѣ, іі Ла-
о тинескомоу ілігыкоу съ Роусню то
Дѣржлтн, лж кыхъмъ ѵто тлко оуун-
іпілн; того Къ не дли, ажбы промь-
ЖІО ІІЛМІІ БОИ БЫЛЪ , А ЛЮБО УЛИКА
оуБіноть до смрти (клко ѵлвкл), то
3 ЙПЛДТНТН , АЖБЫ миръ ІІС рЪ^ДрОу-
шеііъ былъ : такъ платити , клко то
БЫ (ОБОИМЪ ЛЮБО былы. ^дс поуи-
нліетьсА правда: лже Боудять скоко-
дѣііый уликъ оукнтъ , ’і грикенъ се-
реврл ^л голъкоу; лже воудьте холъпъ
ОуБНТ\, Л ГрПВНЛ серѣБрл ЗАПЛАТИТИ :
оу Смолыіѣскь ТЛКО ПЛАТИТИ іі оу
Важнѣйшіе варіанты по списку вь Сборникѣ Оружейной Палаты (изъ ко-
тораго взяты варіанты къ Русск. Правдѣ).
1) “Л ѵто са в кое крс- ндѵие' длілтіі, то оуткержнааите гр.іною т. с. грамотою), дл
киші са не ^летінлліі. Попилите и олма держите, ігыііѣшнніі, н по семь времени ев-
двцінп. 2) л ро^лювье нл сторону йверетіі, нотороіе бшо иежн Ікмі|іі н бмолнани.
3) д тотъ пиръ страдъ. Рулфъ. не Клшла. 1) по Къстоѵиъму иорі'о додафіиъ.
9) нлн пнлп коюрлн хромота нд тѣлѣ икнтса.
351
352
I
правописаніе этой грамоты предла-
гаетъ въ обоюдномъ переходѣ ъ п о’,
ь и с; а такъ какъ е и ѣ постоянно
смѣшиваются, то и ь и ѣ (вм. е) пе-
реходятъ другъ въ друга. Должно
замѣтить, что О и с тогда переходятъ
въ ъ и ь, когда стоятъ безъ ударенія.
Областное произношеніе обозначилось
въ переходѣ в въ у и і| въ т.
349- 1. Въ началѣ грамоты помѣ-
щена общая мысль , яснѣе выражен-
ная въ вар. — Что дѣется по време-
намъ , то и отходитъ по временамъ;
а если приказано будетъ добрымъ лю-
дямъ грамотою утвердить: то будетъ
всѣмъ вѣдомо, и тѣмъ, кто послѣ жи-
вой останется, са дѣістѣ (вм. дѣібтс)—
'''дігсть.—вѣрсмьнеиь п кърьиыіемь—верг
пененъ (временамъ).
349. 2. йнде—Йіідсть. Можетъ бытъ
то вм. тс, т. е. окончаніе къ ©идб-тс.
349. 3. воудѣте—коудеть.
349. 5. нссиъ — всѣнъ. вѣдонъ —
вѣдомо. — посль — после (вм. послѣ).
349. 6. шстлнѣтьсд — юстлиетьса.
349. 7. Ллъкрддтъ: объ этомъ эписко-
пѣ Альбрехтѣ упоминаетеявъ памят-
никахъ древней Ливоніи (Ыопипі. Ьіѵ.
_АпІ., ѵоп Маріегзку , 1835 , ч. I. стр.
110): іп зеіЬеп ІаЬг (1229), §іп§ Л1-
Ьгесііі ВіясЬоІГ гн Кі§а шіі Тоііе аЬ
пасіміет ег еіп оші сігеіяяі^ .Таііг п'оііі
ипсі ІбЫісЬ гегдігі Ііаііе. Ріцкніі—рііжьскии.
349. 8. «?доуі.плъ — к^доуиллъ. —
30 Кпа;ѣ (вм. кііа?с) — князь. — Смоль-
нсскиіі — Сиольиьскъііі или Сиолепескъні
349. 8. 9. вздоуиллъ— прислалъ, вм.
вздумавъ, прислалъ. § 187. Прим. 2-
349. 10. лоуѵьшего — лоуѵыилго. —
ІСрьиеіл — ІСремсц.
349. 11. Плиты» —Плнтелбіл.
349. 12. некоіего — іцъ скоіего. —
горда (вм. горъдл) — города. — Сиоль-
неенл: см. 349. 8.
______________- ___________
Рн^е іі нд Готскомь керь^ѣ. "Око,
роукл, ііъга, іілп инъ ѵто любо5, по
пати грнкыіъ сбрькрл й всякого пла-
тити : ?д «къ с серькрл, ?д роукоу
е серькрд, 5» нъгоу е сервера, и ?а ।
ксякыи соустдкъ пять грнкыіъ серв-
ера; ^оукъ г грикнъ сервера: и
Смолыіьскь и оу Ріцѣ и на Гоѵкомь
вередѣ. Кто еіиётк дроугл дирекъмв,
а поудите синь , люсо кровавъ, по- і
лоуторъі грнвнъі сервера платити
іемоу; по оухоу оударнте, г ѵеткѣртн
сервера; послоу и попу ѵто оуѵи-
ііять , ^а двоіс того оу^ати °, два
платежа. — —
Роусипоу не вѣсти Алтнііііид ко
жель^оу горяѵемоу, аже самъ късхо-
ѵетт.; а Латининоу тдко Роусипд не
вести, дже едмъ къехоѵете. Роусн-
поу не ^влтн Латнііа нд полъ ентвса
оу Роускоіі 7,емлн; д Лдтнннноу не
^ватіі Роусипд нд полѣ ентося оу
Рн^ѣ н пд Готскомь еере^ѣ. — —
Аже Лдтннескнн продѣть къ горо-
доу , СВОБОДНО іемоу ПрОДАВДТІІ , А
протпкоу того пс молвити ннкомоу
же: тдко дѣлати Роусн оу Рн?ѣ іі
нд Гоѵкомь еере^е. Аже Ллтиііеский
оусхоѵеть іёхдтп исмолмісскд своіімь
товаромъ въ ішоу сторопоу, про то
іего кня^іо не дѣржатн , нн іпіомоу
ннкомоу же: тдко Роуснноу іёхдтіі
іцъ Гоѵкого Бѣрѣга дъ Тракнъі’1.
Эта грамота, любопытная по содер-
жанію, весьма важна своими грамма-
тическими Формами въ исторіи рус-
скаго языка. Важнѣйшую особенность
6) дкл улвкл плдтнтіі ?л нь. 7) к Любокъ. — Прим. Н/ьмцы и Нѣмецкій
(цѣмі|н, нѣільтн, нѣмсѵкъиі) постоянно вм. Латине, Латинескый.
353
354
349. 14. кхллн—®хлан; причаст. вм.
описат. прошедпі. изъяв. накл., какъ
и въ другихъ мѣстахъ.—Готкъпі—гоі|ь*
къіГі (вм. готьскъпі): разумѣется здѣсъ
Готландія. вёрьго—Берегъ-
349. 15. оутвьрдндн—оутверднліі.
349. 16. бъілъ—било, промыто—про-
иежю: управляетъ и род. п твор. п.
рядомъ.
349. 17. 18. верьгомь—Берегомъ. всемъ
коупѵемъ — всемъ коупы|емъ. пре — про.
См. вар.
349. 19. дъврнн — довриіі. Ролфо — *
Ролфъ; не Клшеля, вѣроятно, изъ Кас-
селя.
349. 20. Бжн дворянинъ: такъ назы-
вались у насъ рыцари. Тоумлше —
Тоуилшь.
349. 21. лжвъі , джвъіхъмъ (вм. БЪІ-
хоиъ): состоятъ изъ союза лж—и гла-
гола въі, бъідомъ: мнро — миръ, дъ—до.
350. 1. встмоу — ксемоу. Алтннеско-
му—Ллтпньскому, какъ и далѣе, вм. Нѣ-
мецкому. См. вар.
350. 2. оу Роусе — къ Роусн. гостцт:
безъ ь-я.
350. 3. твердъ — твердъ.
350. 4. Рііжлнъмъ—Рнжлномъ.
350. 5. всемъ—ксѵмъ.
350. 6. 7. всемь темь — кст.мъ тімъ.
нл оустоко моря —ня въстокъ: см. вар.
Здѣсь переведено нѣм. Окі-яее (Бал-
тійское море), нлль^лъ — нллс^лъ (вм.
илд®;лъ) , т. е. нашелъ, прлкдоу —
прдвьдоу.
350- 8. нлпелтн—нліінслтн.
350. 9. ециком® — вм. іцъікоме —
цѣпкомъ.
350. 11. държптн — держлтн.
350. 12. Бъ не дли: разговорная «і>.
промьжю—промежю.
350. 15. роздроушенъ — рл^роушенъ
(₽»?—рд?).
350. 17. бъілъі—бъіло- эде—сьде.
350. 18. соудтть — еоудеть. свободъ-
нъііі—свободьнъііі (® вм. е).
350. 20. голъкоу—головоу. воуд®те—
коудеть. холъпъ—холопъ.
350. 21. и др. серьврд—сереврд.
350. 22. Смольнтскь—Смольньске, вм.
Смолыіьсц®: мѣст. пад.
351. I. оу Рн?е —въ Ріц®. См. 349.
13. Готскомъ—Готьскомь; верь?®—верстъ.
351. 2. нъгд—ногд. ннъ—ПІЮ.
351- 3. грнкыіъ—гривенъ.
351. 4. 5 шкъ—<ако. нъгоу—ногоу.
351. 6. грнвнъ—грнкьнъ.
351. 9. дроугл—вм. кого-нибудь. Въ
Оруж. сп. ѵлвкл. дъревъмь—деревень,
351. 12. оудлрнте — оудлрнть. теткър-
т®—уеткертн.
351- 14. оу^ятп — в^ятіі. Си. подоб-
ныя втому уголовныя статьц въ Русск.
Правдѣ.
351. 16. к®стн—вести.
35 1. 17. жель^оу—жсле^оу (вм. жел«-
^оу): судебный обрядъ испытанія же-
лѣзомъ. См. Рус. Правд. въсхоѵстъ—въ-
схотете—въехоѵеть (цс. въехоірсть).
351. 20. нл под® (вм. нл поли); су-
дебный поединокъ, виться—внтося —
бнтъся: достиг. накл.
351. 21. оу Роускоіі—къ Роусьскоіі
351.24. Лдтннескнн: -кн—вм. -къ».—
прндъть—придетъ.
351. 28. вере^е—вере;®.
351. 29. оусхотеть—всхотеть. іехлтн—
ѣхати псмольнескл— іцъ Смольньскл сво-
имъ—съ сконмь.
351. 31. държдтн — держлтн.
351. 33. іцъ Гоѵкого веръгд— н;ъ
Готьскдго верегл- дъ—до Трдкііъі: здѣсь
разумѣется Тгалѵетйп<1е, близь Лю-
бека. на взморьѣ. См. вар. в Лю'.'окъ.
(См. Русск. достопам. ч. 2. 1843).
23
355
356
IX. ПЗЪ СЛОВЪ СВ. КИРИЛЛА ЕПИСКОПА ТУРОВСКАГО.
(По изд. Налайдовига въ
і. ИЗЪ СЛОВА
вс новую недѣлю по Гіаоцѣ, о понов-
леніи Въскресеніа и о артусѣ и о
Ѳоминѣ испытаніи ребръ Гдсподенъ.
Ныня солнце красуяся къ вы-
сотъ въсходить и радуяся землю
огрѣваетъ, възпде бо намъ отъ гро-
ба праведное солнце Христосъ и
вся вѣрующая ёму спасаетъ. Ныня
луна съ вышьняго съступивъшп
степени , болпіему свѣтилу честь
подаваеть; уже встхыіі законъ, по
писанію, съ суботами преста и
Пророкы Христову закопу съ не-
дѣлею честь подаеть *). Ныня зима
грѣховная покаяніемъ престала есть
и ледъ невѣрія богоразуміемъ ра-
стился; зима убо язычьскаго ку-
мирослуженія Апостольскимъ уче-
ніемъ и Христовою вѣрою преста-
ла есть, ледъ же Ѳомина невѣрія
показаніемъ Христовъ **) ребръ ра-.
таяся. Днесь весна красусться,
оживляющп земное естьство; бур-
ніп вътри, тихо повѣваіеше , пло-
ды гобьзують и земля сѣмена пи-
таюіцс зеленую траву ражаеть. Ве-
сна убо красная вѣра есть Хри-
стова , яже крещеніемъ поражаетъ
человѣчьскос пакыестьство; бур-
ніи же вѣтри грѣхотвореніп по-
мысли, иже покаяніемъ претворше-
*) (Подаеть). Въ прочихъ сп. подается.
**) (Христовъ). Такъ въ древнѣйш.
и другихъ двухъ спискахъ вмѣсто:
Христовыхъ.
Пам. Рос. &і. XII в.)
... н /иыігы и і «и'и
ся на добродѣтель душеполезныя
плоды гобьзують: земля же есть-
ства нашего, акы сѣмя Слово Бо-
жіе пріимпш, и страхомъ его при-
к сно болящи, духъ спасенія ражаеть.
Ныня новоражаеміи агньци и унци,
быстро путь перуще , скачють , и
скоро къ матеремъ възвращаюшесл
веселиться , да и пастыри евпря-
,о юіце веселіемъ Христа хвалятъ. Аг-
пеца, глаголю, кротки я отъ языкъ
люди, а унца кумирослужителя не-
вѣрныхъ странъ , иже Христо-
вомъ въчеловѣченіемь и Апосто.іь-
і5 екымь ученіемъ и чюдесы, скоро
по законъ емьшеся , къ святѣй
церкви вьзвративіпеся, млеко уче-
нія ссуть; да и учители Христова
стада о всѣхъ моляіцеся , Христа
20 Бога славятъ, вся волки и агньца
въ едино стадо собравшаго. Ныня
древа лѣторасли испущаютъ, и цвѣ-
ти благоуханія процвитщоть, и се
уже огради сладькую нодавають
26 воню, н дѣлатели съ надежею тру-
жагощсся плододанеца Христа при-
зываютъ. Бѣхомъ бо преже акы
древа дубравная, не имуще плода,
ныііяже присадися Христова рѣра
зо въ нашемъ ііевг.рыі , и уже дер-
жащсся коренс Іосъева, яко цвѣты
добродѣтели пущаіоще , райскаго
пакибытья о Христѣ ожидаютъ; да
святители о церкви тружающеся отъ
35 Христа мьзды ожидаютъ. Ныня ра-
таи слова, словесныя уньца къ ду-
ховному ярму приводяще,н крестьное
857
358
ра іо въ мысленыхъ браздахъ по-
гружающе , и бразду покаанія по-
чертающе, съмя духовное въсыпа-
юще , надежами будущихъ благъ
веселяться. Днесь ветхая конецъ
пріяша, и се пыша вся нова , въ-
скресеиія ради. Ныня ръкы Аію-
егольскыя ііаводняютьея , и языч-
ныя рыбы плодъ пущаютъ л ры-
бари , глубину Божія въчеловъ-
ченія исиытавъше, волну церковь-
и.ую Мрежю ловитвы обрѣтаютъ:
рѣками бо , рече Пророкъ , рася-
деться земля, узрятъ и разболять-
ся нсчестивіп людіе. Ныня .нішшь-
скаго образа трудолюбивая бчела ,
свою мудрость ноказающи , вся
удивляетъ; якоже бо онп въ пу-
стыняхъ самокърміемь живуще ,
Ангелы и человѣкъ! удивляютъ, н
си па цвѣты нзлетающіі , медве-
ныя сты стваряеть, да че ювькомъ
сладость и церкви потребная по-
дастъ. Ныня вся доброгласныя пти-
ца щерковыіыхъ ликовъ гнъздя-
шеся веселяться: и птица бо, ре-
че Пророкъ, обрѣте гнѣздо сі бе ,
олтаря твоя , в свою каяжьдо по-
іощіі пъснь , славить Бога г іаѵы
немолчыіымн.
3. ИЗЪ СЛОНА
о раслаблінлмі,, отъ Бытія и отъ
сказанія Евашслскат', въ нвдгъ.го і-іо
по ІІасцгь.
Нензмърыіа небесная высота, ни
испытана преисподняя глубина ,
ниже свъдоно Божія смотренія та-
ныьство, велика бо и иепвдреченьна
милость его на родъ человѣчьстѣмь,
еюже помииоаани быкомъ. Того
ради дължьніі есмьі , братіе , хва-
лити и нъти и прославляли Го-
спода Бога и Спаса нашего Ісуса
Христа, иеповъдающе великая его
5 чюдеса , еликоже ихъ створіі: не-
исповѣдима бо суть ни Ангеломъ,
ни *) человѣкомъ. Ныня же о ра-
слабленъмь побесъдуимъ , егоже
днесь самъ Богъ въепомянулъ и
юпризръль и помиловалъ; его же и
врачеве небрегома створиша, его же
презряху въме тающей въ куиъль;
егда бо въ.змутяшеться вода, вьси
о богатыхъ пекущеся сдравіи , се-
15 го отръяху, его же ііыііл Хри-
стосъ, благып человѣколюбецъ, сло-
вомъ 11ЦБЛИ , врачъ бо есть ду-
шамъ нашимъ и тѣ. іомъ , и СЛОВЪ
его дѣломъ бысть. Глаголетъ бо
20 Евангелистъ: възііде Ісусъ въ Іе-
русалимъ въ преполовлевіе Жи-
довьска праздьника, егда же множе-
ство народа оть всѣхъ градь по
обычаю събпрахутьсл въ Іеруса-
25 лимъ , тъгда и Господь приде,
всячьскы угажая своимъ рабомь ,
и пеистовьство нротивыіыхъ обли-
чая Іюдеп. Поистинѣ бо приде ища
заблужынихъ и спасть погыбъ-
5(уі»их'ь, многа бо по всей Палестинѣ
створи чюдеса , и не вѣровахуть
ему ; нъ противу благодати хулятъ,
лестьца его и блазнителя нарица-
юще. Того ради при мнозъ приде
55 народъ къ Соломонп вододкрьжи ,
нже парицаеться внѳезда , енрьчь
овьча купъ.>ь, понеже ту поіокаху*’)
") (Ни) такъ въ прочихъ списк. , въ
древнѣйш. а.іи нъ-
**) (Полокаху) въ дву хъ новійш. списк.
40 плакияліу.
359
360
$
жьртвьныхъ овецъ утробы. Надъ
симъ бъ храмъ , пять притворъ
имъя , и ту лежаніе множество
болящихъ , хромыхъ же , и слъ-
пыхъ, и іінъмп недуги болящей ,
чающе движенія водъ; Ангелъ бо
Господень приходя възмущаше во-
ду, и по возмущеніи первое вълъзый
цълъ бы ваше. Си же бъ образъ
святаго крещенія, понеже не всегда превъзндоша безаконія моя главу
вода та ицъляше, нъ егда ю Ан-
гелъ възмутяше. Ныняже къ кре-
щенія купъли самъ Ангелскый
Владыка, Святый Духъ приходя ,
освящаетъ ю, и даетъ сдравіе ду- < ь гнушаються мене ,
щамъ и тьломъ , и гръхомъ очи-
щеніе; аще кто слъпъ есть разу-
момъ, ли хромъ невъріемь, ли сухъ
мнозъхъ безаконій отчаяніемъ, лн
раслабленъ еретичьекымь ученіемъ,
всѣхъ вода крещенія съдравы тво-
рить. Она купъль многы пріима-
ющи, а единого ицъляше, и тоже
не всегда,
щенія купъль
оживляющи ,
нію: бо аще
дуть
жія
цъленіе
Рьцемъ же о Господни благодати,
како приде къ овчи купъли, и ви-
дъ человъка раслаблена, долго вре-
мя
нъ единою лъта; а кре-
по вся дыіи многы
створить къ креще-
и всея земля при-
человъци, не умалиться Бо-
благодать, всъмъ дающи и-
отъ гръховныхъ недугъ.
ч'
и
на одръ въ недузъ
и въпроси его , глаголя:
ши ли сдравъ быти? Ей,
Господи! хотълъ быхъ ,
имъю человъка , дабы по
щеніи Ангеловъ въверглъ
въ купъ іь, Нъ аще мя еси
лежаща ,
хоще- 36
рече ,
пъ не
възму-
мя бы
о сдра-
5
віи, Владыко, въпросиль, то крътъ-
цъ послушай моего отвъта, да ти
своея болъзни напасть исповъд»:
д и н литъ на одръ семь недугомъ
пригвожденъ слежю , гръси мои
вся уды тълесе моего раслабиша ,
а душа моя преже страсти поно-
шеніи бодома бысть. Боговп сл
молю, и не послушаетъ мене, зане
20
50
мою; врачомъ издаяхъ вса мое имъ-
ніе, и помощи улучити не възмо-
гохъ, нъсть бо зелія, могуща Бо-
жію казнь премънити; знаеміи мои
смрадъ бо мой
всякоя утъхы лиши мя, и ближь-
ніп мои стыдиться мною, яко чюжь
быхъ страсти ради братіи моей;
вси человт.іщ мною кльнуться , а
утишающаго не обрътохъ. Мьртва
ли себе нареку? Нъ чрево ми пи-
ща желаеть и языкъ отъ жажа исы*
хаеть; жива ли себе помышлю?
Нъ нетькмо въстати съ одра, нъ
25ни подвигнути себе не могу: иозъ
имъю непоступыіъ , руцъ же не
тьчію бездълнъ , нъ ни осязати
себе тьма съвладъю , непотребенъ
мьртвьць разумыося , и одръ сь
гробъ ми есть; мьртвъ есмь въ
живыхъ и живъ есмь въ мьрт-
выхъ , ибо яко живъ иитаюся , и
якоже мьртвъ не дълаю; мучимъ
же есмь акы въ адъ, бестудіемь
поносящихъ ми , смъхъ бо есмь
уношамъ, укоряющимися мною , и
старцемъ же лежю притьча къ на-
казанію; мною вси глумяться, азъ
ж,е сугубо стражю. Утрьуду бо-
долъзнь клъщить мя’, вънъуду доса-
361
362
дамп укоризньникъ стужаю сп, отъ
всѣхъ бо пльваіііе слпнъ покры-
ваеть мл , двое сѣтованіе объдер-
жить мя , гладь паче недуга пре-
ода.іаеть ми; аще бо и брашно; 5
старость приразп *) къ Богу , ц
женами прельстивъся погыбе. Го-
споди! человѣка не имамъ, въло-
жаща мя въ купъль, псп бо ук.ю-
нишася и неключимо быша , и
обрлщю, нъ въ уста рукою въло-
жити его нс могу, ВСЕМЪ молю-
ся, дабы мя кто иакърмплъ, и бы-
ваетъ ДѢЛИМЪ МОП бѣдный укрухъ
съ питающими мя; стоню съ сле-
зами, томимъ болѣзнію недуга мо-
его, и нпктоже придеть посѣтятъ
мене, единъ злостражю, ни кымь
же видимъ. Егдаже останъци тра-
пезъ богобоппыхъ людіп прннесе-
іпі будуть сдѣ , скоро притекутъ
ириставніщи овчая купѣли , и не
тако пси Лазоревы облизаху стру-
ны , якоже си моя помилова-
нія пожираютъ ; не имѣю же пн
имѣнія , да быхъ си едшюго умь-
здилъ о мнѣ пекущася человѣ-
нветь творящаго блага , пѣсть ни
едшюго, и не разумѣютъ всп тво-
рящій безаконіе. И си вся отъ
устъ раслаблеііаго слышавъ бла-
іогый нашь врачъ. Господь Ісусъ
Христосъ , отвѣщавь къ расіабле-
ному: что глаголеши, человѣка не
имамъ? Азъ тебе ради человѣкъ
быхъ, щедръ и милостивъ, не съ-
і 8 лгавъ обѣта моего въчеловѣченія ;
слышалъ бо есн Пророка глаголю-
ща: яко отроча- родиться, сынъ
вышняго, и данъ бысть намъ , и
тъ болѣзни и недуги наша попе-
20 сеть. Тебе ради горьняго царства
скипетры оставль, нижынімъ слу-
жа, объхожю: не прпдохъ бо , да
ка, яко злѣ расточихъ даное ми
въ рай богатьство, измьемь въ еде-
мѣ украдена ми бысть чистоты
одежа , и сдѣ лежю нагъ Божія
покрова; пе имамъ человѣка , иже
бы не гнушался послужилъ мн.
Енохъ и Илія не обрѣтостася на
земли; възята бо быста на коле-
сницы огпьпѣ и пребываета , идѣ-
же Богь вѣсть; Аврамъ съ Іовомъ
мало послуживша мнѣ подобыіымъ,
преставистася въ бесконьчпу ю жизнь.
Господи ! человѣка не имамъ вѣрна 55
къ Богу: Моиси Боговидъць и за-
конодавецъ, послѣ же съ грѣши къ
Богу, и не вънпде въ землю обѣ-
тованую. Соломонъ премудрый, три-
ми послужатъ, нь да послужю.
Тебе ради беспльтыіъ сы, плътію
28 обложпх і.ся , да всѣхъ душевныя
и тѣлесныя недуги ицѣлю. Тебе
ради невидимъ сы Ангельскимъ
силамъ, всѣмъ человѣкомъ явихъея;
не хощю бо моего образа въ тлѣ-
30 ніп презрѣти лежаща, нъ хощю и
спасти и въ разумъ пстиньный при-
вести , и глаголеши : ^ловѣка не
имамъ? Азъ быхъ человѣкъ ,, да
Богомь человѣка сътворю , рѣхъ
бо: бози будуть и сынове вышня-
го всп , и кто ивъ мене вѣрнѣй
служай тобѣ? Тобѣ всю тварь на
работу створихъ , небо и земля
краты съ Богомъ бесѣдовавъ , на до *) (Прирази). Въ проч. списк. съгрѣши.
363
364
тобв служита , оно влагою , а си
плодомъ; тебе ради солнце свѣ-»
томъ и теплотою служить, и луна
съ звѣздами нощь обѣляеть; тебе
дѣля облацп дъждьмь землю на-
паяютъ , и земля всяку траву съ-
менпту и древа плодовитая на твою
служьбу въздращаеть: тебе ради
рѣкы носятъ и пустыни звѣри ПИт
таеть , и глаголешп: человѣка не.
ималъ? И кто есть мене вѣрнѣй
человѣкъ? яко не сългахъ обѣта
въчеловѣченія моего , кляхъся Ав-
ра.мовп глаголя: о сѣмени твоемъ
благое ловиться языци , въ І'Ісацѣ
же будетъ ти племя , и въ томъ
въплътивъея отложю обрѣзаніе ,
створю же брѣжю *) воду, імнога
чада цорожающю крещеніемъ, о
онейже глаголетъ Ісаія: яко про-
тържеея вода въ пустыни , жа-
жюще па воду живу, идвте; азъ
семь жпвотьное озеро , и се по-
родыіып **) источникъ отъ устъ
моихъ па тл изливаю; а ты овчая
купѣлн жадаеши, помалѣ пресъх-
нути хотяща. Въстаіш, възми одръ
свои , да слышитъ мя Адамъ , и
обновиться ныня съ тобою отъ
истьлѣнія; въ тобѣ бо пьрваго
преступленія Евъжину клятву ис-
цѣляю. Лазоря уже раскысѣвъш.і
въ гробѣ и четыри дни имуща
въ мьртвыхъ , словомъ жива сіво-
рихъ; и тобѣ ныня глаголю: вьс-
*) (Брѣжю) вмѣсто сего въ двухъ но-
вѣйпг. списк. обрѣзаніе-
**) (И се породьный). Въ обоихъ Іосич>.
списк* М всерайекый-
Тани, и възмли одръ свой , и иди
въ домъ свой.
3. ПОУЧЕНІЕ
въ недѣлю 5-ю по Пасцѣ * *).
Азъ убо, о друзп іі братьс I на-
„ г
дѣяхъея на всяку недѣлю оо гв соо-
рати въ церковь людій, на послу-
шаніе Божествьныхъ с «овесъ, ны-
нъже мнѣ приходить; нъаіцебыхѣ
іо о собѣ глаголалъ, то добрѣ бысте
творили не приходящее ныняже
Владычня възвѣщаю вамъ и гра-
моту Христову прочитаю вамъ.
Якоже бо кто грамоту цареву пли
із княжю принесетъ въ градъ, подъ
рукою его сущимъ , не пытаютъ
житья принесъшаго ю: богатъ ли
есть, п.ш убогь^ ли грѣшенъ , іи
праведыіъ, нъ тѣхъ точыо чтимыхъ
до послушаютъ, и тъщііться абы ни-
чтожс нхъ не забыло; аще ли ко-
тораго слова не гораздо услышитъ,
то прашаеть слышавшаго; аще лн
безъчиненъ человѣкъ голку ство-
25 рпть , то бьюше отгонять и , акы
пакость творяща. Да аще оть земь-
наго Князя толико вниманіе бу-
детъ,. коли и паче сдѣ вішмати по-
добаетъ вамъ, идѣже Ангеломъ
30 Владыка бесѣдуетъ. Тѣмь молю вы,
прншедъшихъ сдв, да поучаете не-
приходлщихъ, в увѣшаете я прп-
ходіітп къ церкви, вы бо вкусисте
оть меду ученія, онп же нпкако-
за же: вкусите, рече, видите, яко
благъ Господь. Вѣете бо , яко из-
водяй достойнаго отъ недостойна-
го , яко уста суть Христова. А
—
*) (Пасцѣ).. Въ подлии. Посцѣ.
365
366
понеже убо сія изрекохъ, послу-
шайте же, да поучю вы о молит-
въ: тою бо исправляеться всяко
доброе, аще отъ умилена серд-
ца исходить, яко благоуханіе къ 5
Богу въсходнть; того ради и
Пророкъ глаголетъ: да ея испра-
вить молитва моя , яко и кади-
ло предъ тобою. Почто же яко
и кадилу молиться исправити мо- щ
лнтвь ,? Имь же темі.янъ имѣетъ въ
собъ благоуханіе, егда на огни бу-
детъ; тако и молитва, егда оть го-
ряча сердца будетъ, то яко благо
уханіе къ Богу въсходнть. Не ра- <5
зумѣсте ли поемаго? Аще и на бол-
тая поучю вы , аще и внимаете
и хощете научптпея , аще ли не
внимаете , азъ убо умолкну и не
хотя) въі же осужеии будете, вмже 2о
и оучащаго имѣюще, не внимаете.
Како бысте хотѣли толокъ путь ити,
сликпже Ужьская Царица прнде,
да слышитъ премудрость Соломошо?
И сс болъ Соломона сдѣ: не мене 2.т_
дѣля , азъ бо грѣшникъ есмь , нъ
Евангельскаго ради проповѣданья
и Апостольскаго ученія. Повѣдпте
мп, братіе, аще въеходящю соли-
цю съмі.жаріггь кто очи свои , не
хотя видѣти свѣта сего, и глаголя :
лучьши есть тма свѣта , или по-
милуетъ его кто, а не паче възне-
навидить и отвержеться его. Тоже
и словеси ученія нмагь; свѣтъ бо 35
слово Божіе въ писаніи наречеться,
и тъ есть болій видимаго сего гвѣ-
та, себо плътьстѣи очи просвѣщаетъ,
а онъ душевнѣй; того ради и Про-
рокъ Давыдъ глаголетъ къ Богу; но
свѣтилппкъ погана моима законъ
твой п свѣтъ стезямъ моимъ , и
пакы Исаія: людье сѣдящіи въ
тмѣ впдѣша свѣтъ велій. Кто убо
5 помину не хотящаго свѣта видѣти?
Елико же и васъ приходитъ въ
церковь , понужайте нехотящихъ
приходитп , и ппкто же не глаго-
летъ : яко не праздькъ семь въ
іо иііѣхъ дѣлѣхъ: пъ помысли оны ,
званыя на царьскую вечерю, иже
многы такоже извѣты стнориша ,
овъ рече : супругъ воловъ хощю
искусити , овъ же: села купленаго
із съглядати , инъ жену поятъ , и
про то разгнѣвася на нихъ Царь.
А вЫ единого часа не можете ли
отлучити Богови ? Въпрошъшю же
вы и отвъщаете мп: аще злато іілн
2о сребро по вся дни раздавалъ быхъ,
или мед ъ, либо сп пиво, не бысте
ли приходили сами и пепрпзывае-
ми, и другъ друга бьете варили ?
Нынѣ жс словеса Божія раздавай),
лучьпіа паче злата и каменья дра-
гаго, и слажьша паче меду и ста,
и лппіаетсся нхъ не приходяче къ
церкви. Тѣхъ же и злословлю и
укаряю, яко же васъ приходящихъ
-0 хвалю и благословлю; кождо же
васъ молю вы , приходящихъ сдѣ,
и въкушающе духовыіаго сего ме-
ду, аще сусѣда пмате, или родина,
пли жену, пли дѣти, то позывайте
35 къ церкви вся, и ноучнтеся душе«
полезнымъ словесемь , да и сдѣ
Богоугодно поживіш? и вѣчныхъ
благъ наслѣдницы будемъ о Хріи
стъ Ісусѣ Господѣ нащемь , ему
то же слава.
367
368
4. ИЗЪ СЛОВА
на Вынесеніе Господне, въ четвер-
токъ 6 недѣли по Писцѣ, отъ ГІро-
рочъекыхъ указаній и о въекрешеніи
всеродьна Адана изъ ада.
Пойдемъ же и нынѣ •), бритіе ,
на гору Елеоньскую умомъ , и у-
Зримъ мыслено нея преславьная
створпвъшаяся па пей; на ту бо
гору самъ Христосъ Богъ иашь
днесь пришелъ есть, и всѣхъ свя-
тыхъ чшіове тамо сьбрашася : пра-
отечьстіи съборп, патріаршьское
множество, пророчьстіи пълцп, апо-
стольскій ликове, и вѣрныхъ тълпы,
съ седмьдесятыіымп Христовы уче-
ницы, о нихъ же рече Павелъ: болѣ
пяти сотъ братія явііея Господь, Си-
же глаголетъ бывъшал на горѣ Еле-
оньстеп, предъ ними же възиесеся
Господь; а ихъ же възведе на не-
беса Христосъ въ горній Іеруса-
лимъ , слышп ѴІатѳея глаголюща
о ннхъ: и многа тѣлеса почившихъ
святыхъ въсташа , п впидоша но
въскресеніп въ святый градъ, си-
рѣчь въ небесный Сіонъ. Впдьць
же симъ бысть Павь.і.ъ , егда до
третіяго въехыщепъ бысть небесс.
Нъ си остав.іьше о възнесенпі Хри-
стовъ побесѣдупмъ , п яже быша
на горъ Елеоньстей. Тамо бо Ан-
гельекыя силы и Архангельская во-
иньства: оіпі облакы крплы вѣтрь-
ппмп приносятъ па възятіе отъ
земля Христа Бога нашего, друзіп
вять; Богъ Отецъ жидеть*), его же
преже имѣ въ ядръхъ**), съ собою,
Духъ же Святый велить всѣмъ Ан-
геломъ его: възмѣте врата пебес-
5 ная, да вънидеть Царь славы. Не-
беса веселяться , своя украпіающе
свѣтила, да благословиться отъ сво-
его творца, СЪ ПЛЪТІЕО СКВОЗѢ ТѢХЪ
врата па облацѣхъ възносима; зем-
10 ля радуетьел видящн на себе Бога
явьствено ходяща, и вся тварь кра-
суеться, отъ Елеоньскыя горы про-
свѣщаема , яко па той Ангсли съ
святыми Апостолы , по повелѣнію
15 Бога Отца съвъкупншася, ожидаю-
ще Сыновьн.ч пришествія. Тѣмъ сій
праздьникъ паче инѣхъ чьстьнѣй
бысть намъ , и сп гора святѣпши
есть Синапекыя горы. На ону бо
20 невидимо съниде, а на сей явьствь-
но ся показа , па Синайскую бо
съшьдъ, вся устрашаше, зане гора
вся горяше огньмь, 4 молнія же и
громи приступающая къ горѣ умьр-
25 щвяху, тъчыо съ единѣыь Моисѣ-
емъ Богъ бесѣдованіе*, а на Е.іе-
оньскую съ тьмами святыхъ въ-
іпьдъ Христосъ, вся освящаетъ, н
вся утѣшаетъ. Свѣтитъ бо ся Еле-
зо онъ яко солнце, святыхъ чины сь
Христосъмь на собѣ имѣя, и за
оны громы и мълнія пророчьстіи
слышатся гласи , яже радостьно
лнкъствують глаголюще: възнеси-
зз ся силою твоею , Боже, поемъ и
же престолъ Херовимьскып гото-
*)(и нынѣ) Въ учптельн. Еванг. и Со-
борн. и мы- Кажется, должно чи-
тать: и мы нынѣ, какъ въ обоихъ
іосифск. спискахъ.
*)(Жидеть) Вмѣсто ждетъ,какъ въ двухъ
іосифск. рукописяхъ; въ Соборн-
ждетъ- ’* въ ядрѣхъ) въ учители».
Еванг. въ лядрѣхъ, въ Соборн.
пѣдрѣхъ.
369
370
въспоемъ силы твоя. Ангсли вся
поущають глаголющс: въекликньте
Богу вся земля нойте же имени
его; Патріареи начинаютъ пѣснь:
се Богъ пашь възіюситьсл , сми- 5
рпвъ обоя въ едино, и съвъкупивъ
земныя съ небесными; прсподоб-
ніп възглашають: възнесися на
небеса, Боже, по всей земли сла-
ва твоя; праведішцп велсгласу- іо
ють: въаиесися судяй земли , да
и мы въ евътл лица твоего , Го-
споди, пойдемъ; Давыдъ же , акы
старѣйшина ликовъ, улшпяя пѣсііе-
ные главы, глаголетъ: всп лзыци «5
въеплешѣте руками , вѣсклнкііѣте
Богу гласомъ радости, да възидеть
Богъ въ нъеклпкповеніи и Господь
въ гласѣ трубыіѣ; всѣхъ же гласъ
окопьчсвасть Павьлъ, глаголя: кто 20
възндс на небеса, Христа съвести?
Кто ли сълѳзо въ бездьну, Христа
възвестн? Пъ ,тъ есть съшедый, и
пакы въшедый , превыше всѣхъ
небесъ. Туже бѣ и язычьская цер- 25
квы , упевѣстпвъшіясл Христу , и
того ныня възноенма на небеса зряг
нш скърбпть, и стоіііощіі, отъсерд-
ца съ Соломономъ въпіеть: улзвепа
есмь азъ любовію твоею, женНше
небесный, не трудпхъея въ слѣдъ
тебе, и дни человѣка * не възлю-
бихъ. II акы проводити любимаго
въпіеть: да цѣлуетъ мл отълі.бъ-
запія устъ его; съ нею же и апо-56
стольскый ликъ , зрлще на своего
учителя и Господа, акы чада цер-
*) (человѣка). Въ обоихъ Іосіы>ек. списк.
чыовѣчьска; но въ учцтельн. Еванг.
и Соборн. покоя.
ковъная, жалостьно глаголаху: Вла-
дыко! неоставп Пасъ сиръ, ихъ же
волею возлюбилъ есн яко милос-
тивъ, пъ посъ.ям, яко же обѣшалъ
в есн намъ., твои Пресвятый духъ.
Къ нимъ жс отвѣіца Ісусъ , мило-
стію утѣшая: сядьте въ Іерусали-
мѣ, азъ бо въехожю къ Отцю мо-
ему и Богу вашему п посълю, яко
іо обѣщахъ вамъ ппого Параклита,
Духа моего и Отча. II въздвіігъ
руцѣ, благослови я. И се рекъ
възношашеся на небо, и ти покло-
ішшася ему, и облакъ свѣтьлъ подъ-
із лтъ и отъ очно нхъ: възиде бо,
рече, на Херовнмъ, и летѣ на
крилу вѣтрыіюю. Имѣяшеть же съ
собою Господь и душа человѣче-
скія , яже възнесе на небеса въ
20 даръ своему Отцю, ихъ же въ гор-
нимъ градѣ усели. Си же отъ Іе-
ремія разумѣй глаголюіца: душа,
яже іврагъ въ преисподыіял съведе
тыя же Господь на небеса възведе,
25 рекъ: въстанѣте, възпдемъ въ выш-
ній Сіонъ , се же есть небесны Іе-
русалимъ. Пред и же течаху Ангсль-
екыя силы, страхомъ и радостію,
отвръстп хотяще врата небесная’;
5,1 въ вышыііп вратыіиціі въэбрапяху,
въпіюіце: сп врата Господня, да
ннктоже земныхъ суду проходить,
намъ бо положи Богъ яже не мимо
вдуть; ш.шяже днвпмъся , зряіце
зб человѣка на Херовимьстьмь пре-
столѣ сѣдяіца , и пре;ке Серафимъ
тъіцащасл врата си проитк. Ап-
гели же иовѣда.ху Сына Божія си-
жу и санъ, человѣчьекымь обложе-
на тѣлесемь, и не лререковати Бо-
24
I 1
372
>
Л|
*
«
1,
371
жіи воли, вся мудростію творящо-
му; сънидебо, рѣша , па землю,
пикомуже не чювъшю, и се рабій
пося образъ въсходнть; ониже рѣ-
ша: не будемъ покори , аще не
услышимъ слова Божія, Тъгда
възгласи Христосъ: отвьрзъте мнѣ
врата правьды , и въшьдъ въ нл
възвѣіцю Отцю моему, яже па зем-
ли съдѣяхъ и пострадахъ. И по-
знавъше гласъ Господень вся силы
небесныя надъше покловишася ,
г.іаголюше: аще не вндѣхомъ, Вла-
дыко , тебе сходяіца, се покланя-
емътися въеходящю въ славъ. И
Духъ Святый на срѣтеніе ишьдъ,
въводить равыіа собѣ Сына Бо-
жія, и почесть творя глаголетъ: в
да поклоняться ему вси Ангсли
Божіи. Самъ же Богъ Отець въз- 20
гласи къ грядущему въ плъти. Сынъ
мой есн ты , сядн одесную мене ,
сс престолъ твои, Боже, въ въкы
вѣку; твоя суть небеса и твоя есть
земля, и конецъ ея ты основа. И
посадивъ Отець Сына на престолѣ,
и своею вѣнча его десницею , въ-
спъвающемъ сице Сера<і>имомъ: по-
ложилъ есн па главъ его вѣнецъ
отъ каменія драгаго , славою и
честью вѣнчалъ есн его , слав\ и
вельлъноту възложплъ еси нянь.
Полемъ съвьршаеть помазаніемъ
Божія сущьства , яко же Давыдъ
пос.іушьствуеть: сего ради показа
тя, Боже, Боіъ твой олъемь радо-
сти паче причастыіпкъ твоихъ. Да
поистинѣ сій праздникъ пълнь есть
радости и веселія : радость на небе-
сѣхъ възнесъшюся Христу къ От-
5
ю
15
25
30
35
ию, и па земли веселіе всей твари
обновльшисл отъ иетьлънія. Тъмже
и мы , братіе , придьте въздраду-
имъся Господеви, въшьдъшему на
небо небесное на въстокы, сѣдя-
щему одесную Отца поклонимъся,
прінмъшему всяку власть на небе-
си и на земли помолимъся, царь-
ствующому съ Отцемъ принесемъ
вѣру яко дары, не явимъся предъ
нимь тъщи въ день праздышка, да
пріемемъ Божію благодать. Днесь
бо своя Христосъ всѣмъ раздаваеть
дары: даеть Огцю принеееную имь
въ жертву п.іъть, посылаетъ Апо-
столомъ Святый Духъ , въводить
душа святыхъ Пророкъ въ небесное
царство , раздѣляетъ своимъ угод-
никомъ горняго града обители, от-
верзаетъ праведникомъ рай , вѣн-
чаетъ страдавъшая зань мучепнкы,
посылаетъ страстотерпцемъ чіодесъ
благодать, даеть " святителемъ ду-
шеполезная прошенія, отпущаеть
грѣшникомъ прегрѣшенія, милуетъ
вся творящая волю его и храня-
щая заповѣди его, носыластъ бла-
говѣрнымъ Княземъ нашимъ съдра-
віе тѣлесемъ п душамъ спасеніе и
врагомъ рдоленіе, утвьржаеть церк-
ви, обогащаетъ церковщикы, честь-
ны творить служащая ему іерея
и діаконы, освящаетъ монастырѣ,
прославляетъ игумены, укрѣпляетъ
на тьрііъніе мннхы, благословляетъ
вся крестьянъ): малыя съ велики-
ми, нищая съ богатыми , рабы съ
свободными, сгарьцѣ съ уношами,
*) (даеть). Такъ поправлено; въ подлин.
даптъ.
373
374
и женимыя съ дѣвицямп, матери
съ младенци, сироты съ вдовицами.
Придемъ и мы, братіе, въ святую
церковь; взвелпчимъ Христа Бога
нашего, давъшаго иы животъ; про-
славимъ и по сихъ объщавъшаго
небесное царство; възпесемъ имя
его въкупъ , да послеть и намъ
Пресвятый свой Духъ; того бо есмъ
рабп, и тому славу , чьсть и по-
кланяніе въсылаемъ, съ Отцемъ и
и сь Пресвятымъ, благыимь и жи-
вотворящимъ Духомъ, ныня и прис-
но и въ въкы вѣкомъ, аминь.
— Правописаніе русское. 1 смѣши-
вается съ и и д; * — съ е. ъ и ь
переходятъ въ о и е , или выпуска-
ются. д смягчается въ ж.
Текстъ отличается признаками древ-
нѣйшаго языка.
355. 1. Въ атомъ отрывкѣ изобра-
жается природа, символически знаме-
нующая судьбы язычества и христі-
анства. Стройное теченіе символиче-
скихъ уподобленій свидѣтельствуетъ
о начитанности и ораторскомъ искус-
ствѣ проповѣдника , воспитаннаго-въ
Византійской литературѣ.
355- 5. ныня. , какъ и въ другихъ
мѣстахъ, вм. нынѣ.
355. II. степени1, въ муж. р.§61.
355. 12. подаваемъ: правильно оть
падавати. Употребляется и по-
даете.
355. 14. съ недѣлею •— съ воскре-
сеньемъ.
355. 27. ражаеть—рджддгеть. крас-
ная.: народный впитеть весны.
355. 29. поражаетъ — пордждисть.
пакыестъство — возрожденіе , бытіе
опятъ.
356. в. новоражаеміи: теперь упо-
требляется только въ прич. прош.
вр. новорожденный.
356. 7. перуще: отъ прдтіі (по-
ішрдтн).
356. 10. 12. агнеца—лгныр , ушр—
оуныр, кумнрослужіітслд: вин. п. мн. ч.
356. 10. по законъ: за законъ.
356. 18. ссуть — съсжть — сосутъ.
356. 20. агнъца — дгныр.
356. 23. процвитаютъ — процвѣ-
таютъ.
356. 24. огради — огороды, т. е.
сады. — подаваютъ: а~съ поддали.
См. выше.
356. 26. плододавеца— плододлвыр.
356. 33. пакы^ытъя— возрожденія.
356. 35. Ныня ратаи слова—: весь
этотъ періодъ отличается символиче-
скимъ сочетаніемъ словъ, изъ кото-
рыхъ одно принимается въ собствен-
номъ значеніи , а другое въ пере-
носномъ.
357. 16- бчела — въхблд: древн. и
малорус. ч>., вм. пчела.
357. 24. птица — пътнір.
357. 31. Бесѣдѣ Христа съ раз-
слабленнымъ ораторъ умѣлъ придать
нѣкоторое драматическое движеніе.
357. 35. Иеизмѣрыіа небесная вы-
сота — : это начало слова напоми-
наетъ поэтическіе образы народной
Фантазіи: «высота ли , высота подне-
бесная, «глубота, глубота океанъ море.»
358. 11. Небрегома створиша (=ие-
Брѣгомл съткорііша) — оставили въ
пренебреженіи.
358. 15. отъртитн: одного происхо-
жденія и значенія съ гл. отърнн&тн.
358. 17. ицѣли: пс-цѣли, изъ-цѣли.
358. 26. угажая — оугдждда.
358. 29. спастъ: достигат. накл.
358. 33. лестъца — льстыр.
358. 37. полокахуі полногл. <х>., вм.
пллклхж — полоскали.
359. 6. водѣ: дат. п. вм. род.
359. 9. 15. цѣлъ—здравъ.
сдравіе — съдрлвніс.
359.24. единою — однажды: это на-
375
376
і
рѣчіе образовалось окончаніемъ твор.
п. § 72. — лѣта—лѣтомъ: род. и.
зависитъ огъ единою.
359. 27. ?сида; род. п. ед. ч.
360. 1. кръіпъцѣ— кроты)*—кротко.
260. 3. исповѣдѣ: 1-е л. ед- ч.
насг. вр. Л (
360. 17. мною: зависитъ оть стъі-
діпііед.—Страданій ради сталь чуждъ
братіи моей.
360. 21. 22. леи—мое. § 207. Пр.
4. пища— пнціа: род. п. ед. ч. —
отпъ жанса—отъ жажда- исыхаеть. —
. I. > (>І I >.» ' 5’. »' -
ІЦСЪІХЛІСТЬ.
ЗбО. 37. къ наказанію — къ на-
. * 1 -*К
ставленмо.
361. 3. двое сѣтованіе: здѣсь двое
употреблено въ первоначальномъ зна-
ченіи , какъ Форма среди- р. ед. ч.
§ 232. Пр. 1
361.4. преодолаеть — преодолѣ-
ваетъ. Управляетъ дат. п.
361. 11. трапезъ — трапезъ.
361. 15. богобойныхъ — ёйгобояз-
ливыхѣ.
361. 18. Лазоревы: Лизоръ вм. Ла-
зарь , какъ въ спискахъ Ев. XIII и
XIV В.
36 С 19. помилованія — подаянія ,
милостыню.
361. 26. Нагъ: требуетъ род. п.
362. 1. прирази: собственно , нат-
кнулся, споткнулся. Въ позднѣйшихъ
спискахъ это слово было замѣнено
понятнымъ для писцовъ. См. вар.
362. 19. наша— нлиід
362. 36. 37. слушай—гслоужан. Кто
вѣрнѣе меня служить тебѣ?
363. 1,. оно — то, си—сія. онъ про-
тивополагается ближайшему указа-
нію сь.
363- 8. въздращаеть съ благозвуч-
нымъ д.
-1 • -- - 7:іі
363.9. пустыни: древнѣйшее окон-
чаніе им. п. ед. ч. на и вм. н. § 60.
ИРИМ- 3. • ,гз
363. 18. брѣжю (вргжди)— чреватую,
беременную. Эго древнѣйшее реченіе
встрѣчаете^ напр.. въ Сипайск. Па г.
XII в. крежі гёсть жена (81 об.); въ
спискѣ XVI в. «рахатъ жеіі.т его.» Слпч.
въ областибііъ языкѣ бережая—бере-
менная.—Въ новѣйшихъ спискахъ вго
выраженіе не понято. Си. вар.
363. 19. поражающіе—гіорджддшф*.
363. 23. эісивотыіое озеро — озеро
жизни, породыіый: оть порода—рай
(рагасіізиз, парадеібо^. См. вар.
363. 26. 27. пресъхнути хотяща—
іірѣсъмі&тн хотдірл: род. п. ед. ч. ж.
р. Ты жаждешь купѣлй, которая ско-
ро изсохнетъ.
363. 31. Евъжшіъ: отъ Евъіа, вм. Ева.
363. 32. раскысѣти вм. раскиснути.
364. 3. Это слово живыми наме-
ками на современный бытъ рѣзко от-
личается отъ прочихъ, имѣющихъ Ха-
рактеръ отвлеченный.
364. 9. мнѣ—мынс—менѣе.
364. ,15. 16. подъ рукою—суи^имъ:—
подчиненныйь, подручникамъ. Обыч-
ное выраженіе въ нашихъ лѣтописяхъ.
364. 30. тѣмь—потому.
365.11. темьянъ— ѳиміамъ, онъ—
тотъ. См. 363. 1.
366. 5. помину—помянулъ.
366. 18. отлучити—отдѣлить, уда-
лить.
366. 23. варили—предваряли.
366. 21. раздаваю: правильно отъ
раздават и.
366. 26. ста—сътд—сота.
366. 27. не преходяче—не прнходдіре.
366. 30. кождо (=къждо) здѣсь упо-
треблено въ смыслѣ нарѣчія.
366. 33. сусѣда—слсідд. § 76. ро-
динъ: отъ корня род — съ окончаніе
емъ -МН5. § 58.
367. 1. Это слово отличается поэ-
тическимъ описаніемъ Вознесенія, на-
поминающимъ благочестивыя изобра-
женія древнѣйшихъ христіанскихъ
живописцевъ.
378
377
367. 17. братія — вряпіа: род пад.
ед. ч.
3(57. 26. видіщь: это слово, сохрани-
лось вь сложи. самовидецъ, очевидецъ.
368. 1. жидещь—жьдеть: и=ь.
368. 2. въ ядрѣхъ. См. вар.
368. 21. при.тупающая — пристж-
іпі&і|ііш: пни. п. мн. ч. муж. р.
368.30. съ Христосъмъ: древнѣйш.
ф. вм. съ Христомъ.
369. 14. уяшняя—оудсыіии : с смяг-
чено въ ш.
369, 25. Церкви: вм. 1|рыгы: им. п.
ед- ч. 5 62.
370. 2. сиръ: род. а. мн. ч. въ
краткой,^., .ітз-'/од ли,гп/й .
370. 10. Парак.ищіъ:, отъ гр. Ца-
раикптсе — утѣшитель , ходатай, за-
< Атіі ..яіісііли ЭІр. .Л/іи.йі .га
ступгінкъ.
370. 18; душа—доуша.
370. 21. усеаи—къселіі.
370. 40. пререковати — протпво-
рѣчить.
371. 1 творящему: вм. -емоу.
371. 5. покори покорны.
372. 38. старьцѣ—стдры|л.
373. 1. женимая—жена. Огь прич.
стр. зад. наст. вр.: женити: жсінімън.
X. ИЗЪ КОРЭГ
Т ;і„ 1 .г і
(По Синодальному
Изъ правилъ Шестаго Собора;
/. О діаконахъ.
Понеже оувѣдѣхомъ нѣ къ къі-
ііхъ црккдхъ днаконъі соуііітд САНЫ
іІрккьнъпл нмоупіТА. й сего же нѣ-
къінмъ отъ нихъ пре^орьсткомь п
своіе ^лконьство дьржАііітемъ. выше
попокъ сядатн. пркелѣкдіемъ пко дн-
дкеноу. ліоко къ едпоу. рекъше оуро-
І|Ѣ КЛКОМЬ ЛЮБО ІфККЫІѢМЪ №СТЬ. тл-
кокоуоумоу ііссѣдатн преже попа. - -
•5. Объ Щрищахъ.
кд. Не подокліеть комоу къ тн-
стительскямь ирііунтаіеілъінхъ унноу.
нлн мышхоу на оурнсгАіініе конмюіе
въеходнтп. іеже іесть іігрнціе. или
іеіі книги. П1
списку •№ 227.)
,чо.- } Л ., ,'рі а , о <Гг. іі.іилвв
нже отьрньиіесА. и главы не острн-
^діоціе проходлть грады, межю про-
стынілн моужн и женами жикоуіре- н
скоіёмоу ОБѢЦІДНІНО роугдіоціесл. ^А-
з ІІОВѢДДіёмЪ. діне ХОТЛТЬ КЛАСЫ ост-
ЛН‘-,-,ѵ 1 ,ѵ. ЛЧ4 <
рпгъше проуіпіхъ мышхъ къспршлтп
ОБрА'^Ъ. СИХЪ ВЪ мондстырнхъ ПОСА-
ДИТИ КЪ БрАТІНІ ПріІУПТАТН. А1|Ів ЛН
сего не іцколать. кьсудь іл отъ грд-
<0 ДА ІЦГОІІНТН. Й КЪ НОуСТЫІІАХЪ ЖИТИ,
отъінодоу уже и ть^ойменитьстко севъ
ГцКОЛІІША-И .«ТМЭ1ШМ .пн.а;ы/с ‘Н.НЛІ
і. О храмѣ.
п^. Ннкъто же къцоутрь сііІеиыгл
15 І|рккс СКОТАТе КАКОГО ОуБО ДА ІІ€
въкедеть. рд^ВѢ не аіре къто ноутьмь
іпірокыіыіл игры цослоушАТН. нъ аіре
кто клирикъ прщкднъ коудеть на
врлкъ. тн іегдл оуко нл пръльсть
къніідсть игрАнніе. да къстансть абню 20 бо ради къноугрь скотать. се оуко
іньсткоуіа. келні|ѣ ііостнгъііін поуждіі.
ХЛѢКННЪІ И ОБНТѢЛП не ііілын къ т.ѵ
ковѣн окнтдіеть іірккн. не къкбдепінл
дл (ондеть. спі|е отьтьскоуоумоу намъ
покелѣвлюцііо оууеінио. аіре лн къто
о семь ілтъ коудеть. нлн дл прѣ*
станетъ нлн да отъкьржепъ еоудеть :- 25
3. О пустынникахъ.
мв. ГлдголіеиыіА поустъпіыііікъі
іесть іегда рлстьлѣіеть. .іцкеденнкмк
жс іарьмыінкл, и АБіііё ненмѣіініА пл
поутыііьсткТіе. стрьмлісіііпл съмьрть-
НѢН БѢДѢ ІірѣДАІІЪ коудеть. соувотѣ
БО УСЛОВѢКА ради БЫТИ ПАОуѴІІХОМЪСА.
ІАКО ВЬСѢХЪ УЬСТЫІѢК МЫІѢТН. УЛКУЬ-
379
380
скоіе сгісенніе же н кестрдстііе. лціе
ли къто оувѣДѣнъ воудеть кромъ КІІІІЪІ
ілко же реѵено іесть. скота въкода
въ црккь. лціе клирикъ іесть дд
отъкьрженъ воудеть. лціе лн просты,ь &
дд отълоутенъ воудеть:-
Этотъ списокъ Кормчей отличается
отъ списка 1282 г. многими древне-
болгар. и серб. Формами, которыя, не
смотря на вліяніе русскаго правопи-
санія , удержались въ немъ въ боль-
шей сохранности. Вм. і|і, обыкновенно
встрѣчается шт , но д смягчается и
въ ж, напр. преніе, межю. а и шсмѣши-
ваются съ д и и; напр. 377. 1. соу-
шта (сдіііітд), 377. 5. н'иоуштд (нмжшта);
377. 23. итъ (атъ), 378. 6. късіірпйтн
(въепршатіі), 378. 9. п (а). За то въ
склоненіи прилагательныхъ удержаны
полныя, несокращенныя фф.
377. 3. нѣ въ къіндъ: къ отдѣлено
предлогомъ отъ своего мѣстоименія,
§ 76. Пр. 2.
377. 13. въ тнстнтельскт.иь: ѣ соеди-
нено съ к, по русскому правописанію,
противъ свойствъ церковнослав. языка.
§ 37. Пр. 5.
377. 26. глдголіемын поустъіпыііікъі:
(вм. гддголіемъіа): вин. п. мн.ч. вм. имен.
378. 15. скотатб: род. и. ед- ч. отъ
скотъ.
378. 18. обнтѣліі: ѣ правильно въ
окончаніи -ѣль. § 55. II.
378. 20. смотать; или скотатъ, род.
п. мн. ч., или сокрещено скотате.
XI. ИЗЪ КОРМЧЕЙ КНИГИ ПО СПИСКУ 1282 г.
(По рукой. СиіюЬ. Би&л. № /32.)
1. Предисловіе.
Въ лѣто г-|(у) * **)) нлпнедни къііпд
КІІІІГЪІ США ПОВѢЛѢНІНСМЬ БЛГОВѢрНЛГО
кііа^а новъгородьбклго дмнтр'іга. д
СТАЖАННІСМЬ ВГОЛІОБІІКЛГО Архшеппд
новгородьскдго. клнментА. и положе-
ны БЫША КЪ ||рккн СТЪІІА СОфіНЛ.
ііл поѵнтлнніе сіріінкомъ и нл іюслоу-
пілнніе кртылномъ. и собѣ на спсенліе
дііін. Л ѵи кто къ^мѣть іл нсъ церк-
ви. л рекъ такъ, се мнѣ достоііть
іЦатн моіе. попинъ лн. нлн іегіііъ.
или къііа^ь. іілн нгоумепъ. нлн дн-
ІАКОНЪ. нлн прнѵетннкъ. нлн ІІНЪ ко-
торъін мнрьекын “) - - не Боудн іемоу
нлше БЛАгослокденніе - - на плгоувоу
*) Въ рпси послѣ | стоитъ прямая
черта, которую ученые признаютъ
за остатокъ начертанія1 у.
**) Далѣе напечатано по изданію это-
душн. II дл воудеть проклятъ СКАТЫ-
мн семью сворокъ кселенскыхъ - -
нже въ ефесѣ н въ хллкндонѣ н къ
костаіітннополіі нл Арнгенд - .
5 2. Изъ Номоканона.
(Книги глемъпд. кърмнтша. рекъше
прдкнло ?лконоу. греі|ькъімь кцы-
комь. номокл. о хѣ ептелн поѵннл-
іемь. гіі блгословн оѵе. си іесмь
ІО вьеде н кса съкьрііідю. любаі|інмъ
МА прн. скоро II ТКЬрДО ДАЮ оуТѢ-
шенніе. дхомь монмь стмь-:)
а. Изъ статьи подъ заглавіемъ:
Сн прлкнлл іпестдго ксельньскд. сбо-
15 —— :— ----------------------------
го предисловія въ Руси. Достопа-
мятностяхъ, часть І-я, 1815 г. стр.
19. Теперь уже нельзя разобрать
этого въ рпсн; а самый конецъ уже
и въ 1815 г. издатель Рус. Досто-
памятностей не могъ прочесть.
381
382
ра. нже къ костантннѣ грл. въ троу *)
въ троулѣ иоллтик рекш. къ теремъ
црьскъіхъ. полатъ, при оустннылнѣ
блгоѵтнкѣмь. н хлювнкемъ нліисмь
іірн - -
а) О волшбѣ.
Пра: іа. ОтъдакіііннсА вълшьБамъ '
НЛН ГЛІОІрІІІІМЪ сътьннкомъ. НЛН КЪІМЪ
такокимъ, аки й тѣхъ накъікноутн
же.* 2 аціе нмъ йкритн хотлть. по
пьркомоу й стхъ оі|ь. йі ннхъ же
^дповѣдднню да покнноутьсА канону
.8. лѣтъ. таі|ѣмь ^апреціеннкмь по-
корити подосаіеть. и клаѵаіраіл мед-
вѣди. нлн таковъііа жнкоти
на роуганніе. н к родъ простѣйшимъ,
н полоуѵеніііе ржтко н родъслокъст-
кніе. 3 - - глемиіа же юклаки. про-
гоныіпки. 1 н ѵарокннки. н храннль-
ннки. н кълпіьБЫінки. 3 прекива-
юіраіл же въ тѣхъ, іі не прнлага-
юіраіасА, н не йсѣгаюіраіа. пагоусь-
нихъ тѣхъ, и клнньскъіхъ ндѵііпаннн.
кьса кьсьдѣ ймѣтатн отъ і|ркке ;а-
покѣдлкмъ. іако же сірннн кононн
покелѣкають. кок (оырснніе скътоу
съ тьмою, ілко же реѵе аплъ. нлн
коіе служеннк і|рккн бніі съ коумнри.
нлн кділ ѵасть кѣрномоу съ невѣрь-
нимь. и коіе съкѣірапнк хкн. съ
дніаколомь-:-'
Тъ. Ііже въслѣдоуіеть поганимъ
окиѵаіемъ. и къ колъхкомъ. іілн
осакіінкомъ ходать. нлн къ домъ
Іскоп тѣхъ прн^ъівають. хотдіре оукн-
*) Вътроу поставлено дважды опискою.
Варіанты по другому Синодальному
списку ХПІ в. (Л* 227. х) вѣлшкьблмѣ.
2)і€Ж6.3) н рожество II родослонествысмь.
й) ОБлхкопрогоньмнкіі. 5) Кѣліикіжыіііии.
дѣти Й ннхъ нѣкан ненздрѣтень*
нлп. тако же н кормдіре и храняціе
медвѣди, нлн ннаіл нъкаіа жнкотьнаіа.
на глоумленніе н на прелыреннк про -
з стѣііиінхъ такъ, нже къ полоуѵан
кѣроують. н къ родъслокніе рекъіие
к рожанні|а. н къ юкаілннге. нже глють
оклаки гоііАірнн. такокаіа ткордірімъ
покслѣ ссоръ .8. лѣтъ ^апрѣціеннк
юдаіатн. ілко же ?а .д. лъта. да сто-
ить съ прііпадлюціімн. дроу^нн же.
к. лѣтѣ да стоить съ вѣрпъімн. н
тако сподобатьса бжткѣііъіхъ тлимъ,
аіре же не ііспракленіі соудоуть. н
ііѣкаки 18 по ^апреіреннн клнньскъіхъ снхъ хи-
тростнн не остлноутьсА. йіфкке вес-
дѣ н ксАѵьски дд йженоутьсА. - -
р) О колядахъ и другихъ языческихъ
играхъ.
чо Прл. Ік. Сні,е глдголемъпд кола-
ди. нлн глемиіл плетни, н ндремли
юіііестъки н къ .а. н днь марта
мца съкьршаіемоіе тържьстко отн-
ноудь. й кѣрыіъіхъ жнтіііл йілтн хо-
м ТАірнмъ. нъ іеже женьскділ предъ
людьми напнеанніл іако неѵтиіа. н
многъ кръдъ н пагоусоу творнтн и
могоуціа. іеже н соуіраіл именемъ, н
й клинъ лъжіюнменыіихъ къ. нлн
80 й моужнп нлн й женъ сикдюірділ
плАсанніл. н трьБіпра по нькакомоу
пьркомоу йкъіѵлю. н ѵюжемоу 0
кртыаньскаго жнтыа ймѣтдкмъ ?дпо-
кѣддюіре. нн кокмоуже моужекн. къ
55 женьскоую сіідежю облдѵнтііса. іілн
женъ къ моужьскиіл достонно. нн
ВЪ ЮБЛНѴЫЛ нгры|ь н лнкъсткепнкъ.
нлн КЪ^ЛОГЛЛСОВЛННІО 1 ходити. 1111
по іі«коуоуиоу обнулю ветѣхоуоумоу.
383
384
сккьрныідго днйыісл нмене грс^ны 8
ПСрруі|І6 К Т.ОУНЛѢ Прн^ЪІВДТІІ. ІІІІ КІІ*
НА ЛѢІОІ|І€ нъ БЪТАрА 3 смѣхъ под-
віцлтп. нувѣжьствніл юкрд^омь. пли
соуістою БѢСОЮБрл^міда льсти дѣ- а
кираса. йсслѣ же нлуііііАіофділса ѵто
прежерсуеиыхъ творити, тн къ рл-
у,оумѣ тъхъ вывшемъ нмъ. ліре ли. и
кднры|іі соуть й?рефн ііокелѣкдіемъ.
аціе ли прѳсты|н йлоуѵлтьсл•:• «о
Тъ. Кадандн соуть ньрвін къ ко-
іемьждо, мі|іі дііьіс. къ ннхъ же юбы-
удіі кѣ іслщіомъ гворнті жертвы. и
к тл же іекроумднпіл. іслнньстніі г>ѣ-
ддоу прдздыніфі-. кроумъ ко пореклъ іа
іесть днюінісово. і> нііліл икса ілже
соуть ндольскділ прельсти н соуіеть-
сткл. ймеі|іюі|іс стнн й вѣрныхъ.
ЖІІТІНЛ ВЪ^БрДІІАЮТЬ КрТЫЛІЮМЪ. ТА-
КОВАІЛ ТВОрНТП. ОупрЛЖІІАІОТЬ же Н 20
женьскліл. нже в народѣ пласлнніл. - -
и клико же іелнпьстнн моужн. и же*
нъі ткорАхоу НА прл^дыінкы. лъжв-
нмыіьныхъ къ сконхъ. іі не повелъ*
каіоть моужемъ оклдѵлтнел къ жень- а
екыіа рп^ъъ ни женамъ къ моужь-
екыіл. іеже ткорать нл прд^дыінкъі.
дишпіеокъі ііллііпоціе. ни лицъ же
КОСМАТЫХЪ КЪ^ДАГДТН нл са, пн ко-
злихъ. НН елтоурьекыхъ. КОСМАТА»
ЛІІ1|А ОуГ.О СОуТЬ НА ІЮрОуГАіЙ 16 НѢ- 3
къплъ оухыі|іренд. ко^лыл же ІЛКО.
ЖАЛОСТЫІЛ И НЛ ПЛАУЬ ПОДКНі'ЛЮЦіе.
слтоурьскділ же. дпоннсовъ прдэдннкъ
ткордціе квлхоу. слтоуре ко ілко пла-
сци. около діимнісл. скоронны.н ликъ з
глахоу выти. іі)і ііиепн оуво дпонн-
сокл въ ТОУПЛѢХЪ. І6ГДА кино топ-
Н тоужюоѵмоу 1) ЬЪ К07,ЬЛ0ГЛЛСОКДНИИ
къходитн г(.ь?дъ °) жъ ы.тлра.
фють не прн^ъікдтн. ни іегдл къ
КОрУАГЫ ЛѢІОТЬ кино, не ПрННІІІ|ДТІІ
нн грохотдіннемь творити смѣха, діі-
аннсъ же къ іімеііокліпесА къ іелн-
ііѣхъ. оуѵнтель пнілньсткоу. н кнноу
длкьць. ілже НЫНѢ твордть ССДАІІС.
не кѣдоуірс ѵто ткорать. сеже нрл-
кнло покелѣкліеть. нже кто рд^оуша
се ткорнть. Аіре іесть нрнѵстніікъ дл
н^кержетьсА. простъін же уликъ, дл
йдоуунтьед:-
у) О скаканіи черезъ огнища.
Прл. Хе. Въжн^діеілыіл огіпі|іл къ
НОВЫІЛ МІ|А. ІІѢК'ЫХЪ предъ скоМми
дѣЛАтелыпіудмн. і0 и предъ домомь
же предъскАклтн. ііѣі|іні по пѣкакомоу
сбытаго, дрькнемсу родьсткуготь. 11
аіре оуко кто тхковоіе створить, лціе
ли клнрнкъ воудеть. іілн простъін
уликъ дл йлоуѵнтьел-:
Тъ. Нѣцнн предъ храмы своні.ін
ндеже коупдть н продаютъ. нлн предъ
крлты домокъ сконхъ. пожаръ ?апа-
ЛНВЪШН НрССКАКДІОТЬ. по дрѣвыіемоу
Нѣкоіемоу йкъіуліо - -
б. Изъ статьи : Прліиі. і|р.л ко-
стати'.
О полони. Гла .г.
НсХОДАі’і КЪ соуностлтомъ НА ІірйНЬ.
ПОДОКАІСТЬ ХрАІІНТНСА Й КСѢХЪ Іібпрн-
іл'^іГіііыхъ словесъ н вецпіі. къ ішу
МЫСЛЬ СКОГО ИМѢТИ. II млткоу ткорн-
тн. и съ спѣты творити крань. но-
МОЦІЬ ко ддіёть Й БЛ съ ерцмь евъ-
тіікомь. не къ прсмногоу ко енлоу
ПОБѢДА КрАІіТ. НЪ Й БД КрѣПОСТЬ- ТЛ-
же Боу ДДГОЦІЮ ПОБѢДОу. шс стоую
УАСТЬ ДОСТОЯТЬ ІЦНМДТІІ КНА^ІО. Л
10) прѣдъ своими дѣллтсльииірии. “) «V
роді.ствоують.
385
386
проѵсгё все ѵнсло взимати кешъ
люденъ, к рлкыюуіо удсть рл^делнті'
келнклго іі малаго. Доклшть кожю-
ПДІІОМЪ УАСТЬ КПДЖА. н прнкитокъ
(йБрОКОу людьскомоу нмъ. лціе лн
(овряціють іетерн й тѣхъ дьр^поукіне.
нлТ кметиірн. нлн простъіхъ людніі.
ПОДКІГЪІ н хрлкорьстко едшкше. (ОГ.рѣ-
таілнел кііа^ь нлн когекода к то вре-
мя. й реуснлсо оурокл кнджя да по-
дліёть іако и лѣпо. дл подъіемлеть
ІІХЪ ПО УДСТН. ІСТ.С С0БрТ.таі6і|НІМЪСА
на Брани къікдіёть. іі удсть юстлноу-
цінмъса іідстлноуть. тако ко іі ГЛІЮ
іі писано, н предано й пррка дкда-.^
2. Изъ вопрошапіп Кирина Новгород-
скому Епископу Нифонту. (По изд.
Калаіід въ Пим. Рос. Сл. XII в.)
(Вііраіиапіс Кюрпково, еже вь-
прапіа Епископа Ноугородьского
НпФонта и пнѣхъ.)
Оже будетъ кый человѣкъ и кре-
щенъ въ Датпііьскуіо вѣру, и въехо-
щеть приступити къ намъ. Атъ хо-
дить въ церковь по 7 дній, а ты пер-
вое інірекъ ему имя, таже 4 молит-
вы стваряй ему на день, иже то по
10-жды молвиться; о мяса не дай,
ни молока, п оть оглаіиепыхъ. И
тако осмый день пзмыеться и при-
детъ къ тобѣ , п створи ему мо-
литвы по обычаю, и облеченіи и
въ порты чисты , пли сам ся , и
надежешіі ризы крестныя , и вѣ-
нецъ, п тако помажеши и святымъ
мюромь, н дап ему сві;щю. А на лп-
турыііі даси ему причастье, и тако
держишн , яко и иовокрещенаго,
аще мощыіоп и до осмаго дпе.— —
Достоитъ ли рѣзати въ недѣлю
скота, оже ся нригодпть, пли птица ?
Недѣля честенъ день есть и ^>аз-
дыіъ , иже пти въ церковь п мо-
литися, да того дѣля ать пс тому
5 станутъ. А иже рѣзати іп> недѣлю
что хогяче, нѣту бѣды, пи грѣхъ,
спроста , оже ся нригодпть пли
праздникъ или гость, или что отъ-
ппудь , иевзбравыю есть.
Іо А иже се, рт.хъ: идутъ въ сто-
рону, въ Ерусалимъ въ святымъ ,
а другымъ азъ бороню , не велю
пти: сдѣ велю доброму ему быти
Нынѣ другое усаавпхъ: есть ли
і-> ми, Владыко, въ томъ грѣхъ? Вслми,
рече, добро творпши : да того дѣля
идетъ, абы поровну ходяче лети и
нити; а го ино зло,борони,рече.— —
Аже се роду и *) рожаницѣ
йо крають хлѣбы и сиры и медъ.
Бороня ше велмп, нѣгдѣ, рече, мол-
вить: горе пьющимъ рожаницъ.
Въ чистую подѣ но достоитъ медъ
ястп прѣсный , квасъ житный , а
2-, икра по вес говѣніе бѣлцемъ.
Прашахъ его; гдѣ есть крестъ
честный? Тако повидаютъ , рече ,
намъ: яко не дошло Царяграда,
егда обрѣтене, възнеслься на не-
я, беса, тако зовуть мѣсто то: Божіе
Взнесеніе , а па земля осталося
подножіе.-------
И се мн повѣдалъ чернсцьПпс-
купль Лука Овдоким і. Молитвы
г,-, оглашенью творити: Болгарину,
Половчппу, Чюдішу, предо креще-
нія 40 дній поста , исъ церкви
исходити отъ оглашеныхъ; Сло-
въиину за 8 дній; молуду дт.тити
ю *) Въ изд. Калаіід. родуй вм. роду и.
25
388
387
все другъ. А оже бы предъ за
колко дпій, а то луче вельмп.— —
II сс впра(ша) Климъ нашего
Епископа оть Полотьскаго Еписко-
па : аже служить Епископъ постьну
службу, кдѣ цѣлуютъ, въ скранью
ли по обычаю? Въ рамо, рече, чѣ-
ловатн.------
Зашедіпю солнцю , недостопть
мертвеца хоронити, не рцн тако:
борзо дѣлаемъ, пѣли како успѣемъ
до захода; но тако погрести, яко
и еще высоко, како и вѣнець ещь
не сыпметься Тъ него: то бо пос-
лѣднее видитъ солнце
воскресенія. — -—
Нѣсть ли въ томъ
цо грамотамъ ходити
кто изрѣзавъ помечетъ,
дуть знати?— —
А пъртъ дѣля, въ чемъ хотяче
- ходити? Нѣтуть бѣды , хотя н въ
МСДВѢДШІѢ,
Ильино (ти. е. вопроиіапіе).
- - А оже се носили къ Варя-
жьскому попу дѣти на молитву? 6
недѣль оиитемье, рече. занеже акы
двовѣрцп суть.
А еЖе пьянъ мужъ попьхнулн
бяху, запенъше ногою, и умретъ? зо нлн ,с. іілн
Полъдуінегубьства есть.
А еже дѣтіп дѣля жены тво-
рятъ что любо; а еже възболять ,
или къ вълхпамъ несутъ , а не къ
полови на молитву? То 6 недѣль,
или 3, оже будутъ молоди.-— —
Ходили бяху ротъ, хотяче въ Іе-
русалимъ. Повелѣ мп опцтемыо дати:
табо, рече, рота губить землю сію.
Аже не вѣдаетъ, крещенъ ли есть,
до общаго
грѣха , аже
ногами, аже
а слова бу-
Д'
не крещенъ ли есть , достоитъ ли,
рече, крестити и ? Лже не будетъ
послуха крещенію, достоитъ, рече.
3. 1/з5 Устава Ѳеодора Студійскаго.
[По рукописи.)
(ПрпБіідго ®іід ііліп^. фсшдорл. і?гоу-
иенл студніі снято. 4 шстлицг.хь ц’рккь-
ііъіхъ. канонъ Гл;-)
(О с о к а •: Аціе не коудеть полііъ
котелъ нллылнъ коды дл покло-
ннть .л:-
(й к л р е и и іі:- Аціе н^къітокъ
погъікнеть. дл поклонить ,рАціе ли
повержено коудеть постлклеиіііё. дл
престонть нл трапезъ, предъ крлть-
іею. соухо дл гасть-х Ліре не къ-
лъіеть преже масла. н соли, дд къішл
къкоупь кьрълл. дл поклонить .к. іілн
сокъ млелыіъ. лірс пролъіёть дл по-
‘•го клонить .л-:-
(й д р о к л х ъ :- Нже кеспоцілдеіініл
дрокл жьжеть. дл поклониться .л-:-
(й ѵ л ні л х ъ: Ііже къ^меть не
тряпе^пні|л ѵлішо. н плкъі не
крлтнть іега. дл поклонііті? .іі:-
(й сосудъ клреіін га-:-
рл^кыёть ГЪрІІЬЦЬ. іілн КОТЛЫ|Ь.
скокрлдоу. ІІЛН іінъ сосоудъ клренінл-
й некрежеііііга. да поклониться ,р.
Н
Т-:-
<й к н и г о х р а и н т е л и: Аціе кто
кннгъі въ^меть. іі не храня ііхъ до-
кръ дьржнть. или къ^меть ннъ ра^ки
повелъннга дьржлцілго. просить дроу-
35 стахъ рЪЦІА. КЪ ТѢМЪ ВЪ^АТЪІМЪ. ДЛ
не прнкосноуть' тоіль діін ни уемоу
же-:- Аціе кннгохрлпнтель. достойно
не прнлежнть. не творя ни «трясаіл.
нскоутлга б праха, всегда соухо ДЛ
гасть-:- Нже шкряіреть съкръівага книги
5
10
2 5
къ?-
Дфе
или
40
3
389
390
нл ложи іі нс къ время до ѵеткьр-
тлго оуддренни Біілоу. къдасть нхъ
кннгохрлннтслю. рд^вѣ БЛГЫ КИНЫ,
дл предъстонть нл трдпе?»:-
(О с о у м о іи ь к ц и Аіре не-
БрежбІІІИСМЬ преломить ШИЛО. НЛН НПО
ѵто. нмь же оусмъе рьжють. дд по-
клоинть" .л. ііли .іі. нлн .р:- Лціе
нл потрекоу къ^меть кожю. нлн оус-
ііінс. н не съклюдділ рѣжеть. іі не і
прнлдгліёть Мѣры сапожный. нлн гнѣ-
вомъ длсть комоу ^ло л ііномоу до-
Бро. соухо да глсть-. Нже КАЦіе тре-
БОВАННІА клиіі съткорь депонтъ іі пре-
БЫКАІІИіёмЬ многомъ. дл поклоннть .Н. I
0) клл нгрдфѣ-:- Лціе не храня
докрѣ дьржнть тетради. II положить
книгъ), на; ннхъ же шшіеть. н по-
крънёть къ мьроу. ®коіе глядді’л. дн-
тнстнхд іі тоносд. н тнтелъ. дд по- >
клонить .іі. нлн ,р. Нже (особѣ &
писаныхъ кіііігъі припишетъ. іц ннхъ
же пишетъ. дд йлоуѵнть .7. діІн:-
Нже кяціе писаныхъ й книгъ ѵтеть.
соухо да ілсть :• Нже съ гнѣвомъ съ- 25 же й крціеіііііл волглрьского. до пре-
ломить трость, дл поклоннть .л-:- Нже
къзгметь уюжю тетрадь, дл поклоннть
.еГ:- Нже не прекыкліёть къ покѣлѣ-
іііін стлрѣГпнііііъі. кдлнгрдфд. дл йлоу-
уіітьса .ІІ. діІн :- Дціе стдрѣіі шніілмъ зо
ПІІСУІіІіІМЪ. не къ прлкьдоу рл^дѣ-
лдіёть роуѵіілго дѣла, іі дціе не съ-
стрлміёть хлртші докрѣ. н всл съсоу-
ДЪІ. іімнже СЪКА^АІОТЬ КНИГЪ!. ДА НІІУЬ-
сомоу же нсііотрекііоу быти, нъ по- за
трекіюу въ тоіі же слоужкъ. дл по-
клоініть .іі. нлн .р. нлн дл йлоу-
л.
унть:-
4. Изъ Лѣтописца вскорѣ Никифора
Патріарха Цареградскаго.
Михаилъ *) лѣ .іи. съ кдснлыемь
лѣ и мцѣ .д. здколснъ быі прн сего
5 цртвѣ. ПрІІДОІІІД роусь. УЮДЬ. слокснѣ.
крнвнуіі. къ кдрлгомъ ръшд. ^емлд
нлшл келнкд іі юбилііл. НДрАДА къ
нсіі нетоуть, дл пойдите кііажнтъ н
КОЛОДѢТЪ НАМИ. II Н^БрЛШЛСА Три БрА-
ты съ роды сконмн. старѣй рюрнкъ
сѣдс нокегородт,. сннеоусъ нл бѣлѣ-
(й^еръ. Труворъ къ іцворьске. й лдл-
МЛ Лѣ'. Г8ТО. ПО ДКОІО ЛѢ. троуфоръ
іі сннеоусъ оумре. іі прніа всю класть
5 къ роусн рюрнкъ. ПО МИХАИЛѢ црь
ВАСИЛІИ!. ЛѢ. ІіІ. Н МІ|Ь. дТ. къ в. іе
лѣ црткл сего крцінд бы колгдрьскліл
^еМЛА. А Й АД АМА ЛѢ. ^8ТО?. ВЪ КІ.
лѣ црткл его. рюрнкъ оумре. ддсть
кііАженніё. юлгокн сродшікоу. н сііл
МАЛАГО ІіГОрА. ЛЬВЪ II ЙЛЬКСЛІІДрЪ СІІЛ
КЛСІІЛЫЛ І|рА. ЛѢ. К8. КЪ К? ЛѢ. І|рТКЛ
іею. преложены къішл кіііігъі. й грь-
тьскдго іл'^ъікл пл слокеньскъпі. іёсть
ложенііід книгъ, лѣ. л. л й ?. го
сворл до ііреложенніі книгъ лѣ. о?.
Л Й АДАМА. ,8уе.
5. Изъ статьи'. Свитокъ ^дкоиыіын.
роукоположенніе. іеппл. імрд.
Не ^клііъ не ходи въ піръ іі нд
покормъ, йдежю носи долгоу до гле^-
нд. не й пьстринъ нн й оутклрнн
МНрЬСКЪІХЪ. ІІН поунтліі въ^Брдненъіхъ
книгъ, нлн доселѣ темоу нлоутнлъеж
іесн. некѣдомділ слокесд. удры и леѵь-
БЫ. КОГ.ІІ Іілн игры ДНКЪІ ТКОрА.
БАСІПІН ^КАГОМЫХЪ. ЛѢКЪІ И ШАХМАТЫ
*) Опискою вм. и> оусиошькы|н.
«о *) т. с. царствовалъ.
391
392
НМ6ТІІ ДЛ СЯ (йСТДІіеіІІН. ІІІІ КОНЬНДГО
оурнстлннід не эдн. домъ свои еъ прав-
дою строіі не тъмнтелно. инцінхъ на
свою рокотоу ве^ъ лювке не ноудн.
уадд скоіа кджн. и оутн скоіёмоу поу-
тн. коудн кромъ кьсяього ^л^орл.
6. изъ Правила Митрополита Ки-
рилла'{По изд. въ 1-й ч. Рус. Досіп.').
(Правило Кюрнлд Митрополита Роусь-
скаго съпіьдънніхсд ІСнііскоиъ Дал-
мата Пооугородьскдго , Нгндтья Ро-
стовьсклго , феюгноста Перейслакь-
склго, Спмеюпд ІІолотьскдго, на по-
стакленіііе ІСннскопд Сдрдпшопд Коло-
днмнрскаго).
ІІреклдгъін Ногъ напіь, нже все про-
мышлепніе творить ндпіемоу сіілсеніно,
н по недовѣдомымъ соудклмъ іего и по
всему оустроісншо и оухыцірепию пре-
святаго іего и претпетаго Духа, ксе къ
оустроіеноую веціь къвода, достонныл
н ддрокдиыіыя іего силы, свйтнтель-
скыя тести къ всѣмъ «опдснѣ при-
нмъііііімъ тестнтельстко; съ ксацѣмь
зудите, а^ь побѣдилъ миръ. Тѣмь во
д^ъ Кюрплъ см кренын Митрополитъ
ксея Роусн многа оуво вндыініемь
и слъііпдніпсмь неоустроіеінне церк-
5 вахъ, юко сице дьрждцід, сока нпдко,
несъгласія многа н гроукости, или пе-
оустроіеііиіемь пастоушьскымь , или
«овыудіемь нерд^оумнд, нлн неіірнхо-
женніемь ІСпископъ, плн ют нера^оум-
ю пыхъ правилъ церкокыіыхъ. — —
Пакы же оуккдѣхомъ кесокьскдА
іеціе дьрждціе смытая треклятыхъ
КліІІІЪ, КЪ БОЖССТКЫІЫА прл^дыіикы
позоры ІІѢКаКЫ весовьскыя творити,
іп съ скнстднніемь , и съ клнѵемь н
въплемь съ^ъікдіоціе пѣны скдрѣдныя
ПЬАІІІІЦД^ іі выоціеся дрьколѣіемь до
самыя смерти и къ^нмаіоціе «т оу-
киваіемыхъ порты. На оукоріциоу се
20 въівдіеть Кожннмъ нра^дыінкомъ и па
досджеіние Кожннмъ церквамъ. ІІаѵе
0) семь досджають нлшемоу Спасоу
н ^астоупоу, нже насъ іцбдкн ®т
прокаты смертыіыл н ®т тоугы дьа-
Хрднеіішемь юіідснк блюсти скатыхъ 25 коля ,
правилъ и прескятыхъ Апостолъ и
по ТѢХЪ БЫКЪІПІІХЪ преподоБііъіхъ
нашихъ «отецъ, жііѣныіоіс слово нму-
циіхъ', своими ііреѵнстымн ѣ^ннііопо-
женіні, акы ііъкыми стыідми угодны-
ми (огрдднкіііс Кожіно церковь , и
камень ткьрдостп къ «оснокоу вложь-
ше , нже клатъса Христосъ нерл?;д-
роушенъ іен быти ют слмого ддд.
Ако нддежю нмлмъ, іеже к плмъ
реѵено іе <*>т Спасителя нашего дьр-
н ожъкеселнвын сердца паша
святыми усстыіыімі прдздынікы, дд
по^идісмъ и помнимъ сплсепдго іего
тдііііьства, дд потнтліемъ іего нъ сня-
тыхъ Пожняхъ церкъкахъ къ хкдлоу
зо іі къ пъснь съѣдавшаго насъ.
8. Изъ Русской Правды {По изд. въ
ій ч. Руск. Дост.'}.
(Соудъ Дрюслдкль Кододіімііріи|д. Прдк-
да Роусьскдя).
Джь і оувыеть моужь моужд , то
мьстнтн 2 крдтоу крата, люко ютціо3,
-6
Варіаіітьі по списку XIII —XIV в., ііаходіпцемуся въ Московской Оружейной
Полатѣ. Русск. Достоіі. ч. 2. М.ісква 1813
1) Оже оусьёть мужа. 2) местнтн 3) о'тю
393
394
люко съіноу. ЛЮБО КрАТОУЛДОу* 1, ЛЮ-
БО БрАТНЮ съпіовн;. ажели не коу-
деть кто іего мьста ", то положити11
головоу п. гривенъ, лѵе1 коудеть
Кпажь моужь8 , или Тнкоупл 9 Кііа-
жа. Лтелн коудеть Роусннъ 10, любо
гридь 11, ліоко коупець *2, любо Тн-
коунъ 15 колрескъ , любо Меѵпнкъ ,
любо Н^гоп, любо Словеіііінъ, то м.
гривенъ14 положити15 ?ань. По Аро-
слакѣ же ііакъі съкъкоупнкъніесА 10
съінове іего: Н^лслакъ , Скатославъ,
Всеволодъ и моужн нхъ; Къснаѵько11,
Переііѣгъ *8, Пнкіію-оръ , н ійтложіініа
оукніенніе19 т/. голокоу; нъ коуидмн
са въікоупдти, 20 а іпю ксе, ако же
Аросл'двъ соуднлъ , тлкоже и съпю
ке21 іего оустАвіініА. — —
(Оже1 кто о у д а р и т ь м е ѵ е м ь’2,
Лже3 кто оуддрнть метемь не
къніе^ъ іего, или роуколтью а, то ю.
грпкііе проддже 0 7,л ювіідоу; сіжелн
къіііс^ъ мьѵь, л не оутпеть то грнк-
іюу коунъ. Лже кто кого оуддрить
БАТОГОМЬ , ЛЮБО УДІНСІО \ ліоко ро-
ГОМЬ8, ЛЮКО ТЪІЛѢСІІИЮ, то к7. грнв-
нъ9; не ТЬрНА *° лн протнкоу томоу,
оудлрнть меѵсмь то вины іемоу
к томь 12 Пѣтоуть |3. Лі|І€ ли *4 оут-
6 неть роукоу и15 (йтнлдеть роукл, или
оусъхнеть , нлн нога , пли око, или
носъ 10 оутыіеть, тъ іюлъкиръі п, к.
гривенъ , а томоу ^л вѣкъ 18 7. гри-
венъ. Лже пьрьсть оутыіеть къіи лю-
ю бо , то ’г. грнкнъі проддже 10, а сд-
момоу гривил коунъ.
(Оже 1 прндеть кръкдкъ2 моужь.
(Оже3 прндегь кръкдкъ’ моуже пд
дворъ, или синь, то вндокд іемоу не
15 ИСКАТИ, ІІЪ3 ПЛАТІІТІ К’.і.іоу ІіроДАЖЮ0
г. грнкнъі; іілн1 не коудеть пд немь
^іідменііА, то привести іемоу видокъ.
СЛОВО Протнкоу СЛОВА 8, А КТО 9 БОу-
деть ііауалъ'0, томоу ПЛАТИТИ 5. коунъ.
.д, Лѵежс" и кръкдкъ прндеть, или воу-
деть елмъ потъ , д въіетоуплть 12
послоусн , то то іемоу ^лплдтежь
«аже и кили Лже15 оудлрнть ме-
ѵемь л не оутпеть 11 на смерть ,
25 ТО Г. ГрІІВНЪІ . А елмомоу ГрІІКІІА ^А
I) крату тадд. 5) ,хто его местл. (>) положи. 7) атн коудеть ли. 8) мужь кііжъ.
Я) тіоуііл. ю) аѵн кудсті горожанинъ. ІІ) гринъ в«. ври^ииъ или ври^иив. 12)
купеѵь. 13) тноунъ. II) гриппъ. 15) положи. 10) совокупной 17) Косііатко. 18)
IIерсіііпъ. 19) оукьеньс. 20) ?а голоку кунами са въікуплть. 21) сѴівн.
і) аціе. 2) иецемь. 3) аціе. 4) мехомъ. 5) рукойтъю. 6) продажи. 7) нлн чашею.
8) рогомъ. 9) гріікші. 10) терпл. И) метемъ. 12) в томъ. 13) нотъ. 14) дѵіілн-
15) л. 10) слово носъ взлию изи списка Оруж- Нол. Вв Сино^лыіомв влі.
носъ, ошибкою поставлено не. 17). полувѣрье. 18) Вв позднѣйшихъ спискахъ:
?л къку. ІЯ) продажи.
1) аіре. 2) кровавъ. 3) ліре. 4) кровавъ мужь- 5) но. 6) продажа. 7) аціе лн не Бу-
детъ нл немъ. 8) слову. 9) кто ли. 10) поталъ. 11) аціе ли кровавъ. 12) въідн;у
е. въілв^угь). 13) платежъ. 14) видъ. 15) оже лп. 16) метемъ. 17) потпеть.
395
396
рдноу, юже дѣѵеквое 18; потьнеть лн
нл смерть , то кнрл. Или пьхнеть
моужь МОуЖА , ЛЮБО К СОБѢ , ЛЮБО
ют сенъ , ЛЮБО ПО ЛІІІ|ІО оудлрнть,
нлн жердью оудлрнть , л віідока два
кыведоуть19, то г. гривны проддже20.
(Оже коудеть Клрлгъ нлн Колбагъ'21,
ТЪ ПОЛИЛА ВІІДОКА22 23 * вывести, II НДС
тл25 нл роту. — —
Оже кто къс лдеть нл ѵюжь конь.
Л иже 1 кто късАдеть нл тюжь
копь не прлнілкъ, то г. гривны. Дус2
кто конь погоувіть , или (ороужше ,
нлн портъ ’, л ^апокѣсть нл търгоу1,
н послѣдь5 щцпліеть къ своіемь го
родъ , скоіе іемоу днцемь с в^атіі, л
?л (ОБндоу платити іемоу ’і. гривны
Аже 1 кто познаютъ скоіе, ѵто коу-
деть погоукнлъ 8, нлн оукрддено оу
него ѵто , нлн конь, или портъ,
или скотина, то не ры|н 9: се моіе.
пъ пондн *° нл сводъ: кдт, “ іесн
въ^алъ ? съведнтесл, кто 12 коудеть
внііоклтъ, нл того тлтьбл 15 сішдеть;
тъгдл'1 юнъ скоіе въ^меть <3, л ѵто
коудеть съ ннмь 10 погыкло, тоже '1
іемоу ііфньть платити. Ауе18 коу-
деть коневын тать, л выдати Кііа^іо
на потокъ; плкы|!* ли коудеть КЛѢТЬ-
нын20 ТАТЬ, т® г. гривны21 ПЛАТИТИ
іемоу.------
(О р ѣ ? т.
Аже кто коуны дліеть ‘ въ ръ/эъ,
Ю НЛН НАСТАВЪ НА МСДЪ 2, НЛН ЖИТО 5
къ просопъ1; то поедоухы іемоу
СТАВИТИ , КАКО СА КОѴДСТІ, рлДІІДЪ ,
тако іемоу іемлтн. —
А се оустлкн колодиміір
і5 Л се оустАкнлъ Иододимиръ Все-
ВОЛОДІІѴЬ , ПО СВАТОПОЛУС 2 съ-
^клвъ ’ дроужнноу скоіо пл Вере
стокомъ 1 : Рлтііворл тысауького 5
Кыіекьского, н Прокопню Въдогородь-
20 ского тысауького, Станислава ІІьре-
АСЛАВЬСКАГО ТЫСАУЬКОГО 0 , ІІАЖІІрЛ
Мпросллвл Иванка Ѵюдііііовнул 8,
(Ольгокл 0 моужл, и оустлки ,о люди
до трьтьАго ри^л , «же іемлеть къ
18) оже дііус (вм. дтуе т. е. дттеть). 19) къііідуть. 20) продажи. 21) Въ Корм-
гсй Кницѣ ХПІ в., по изданію Б. Возеика нпфпг кдрнгъ ид'і кодошгъ крціе-
ііііп не ИМТ.ГЛ. 22) Въ одно.ць изъ позднѣйшихъ списковъ прибавлено; два.
23) идете
1) діре. 2) д се. 3) Во мновихъ друнихъ спискахъ-, портно- '1) на торгу, а) д
посдтдн но;нлю7ь въ споемъ городъ. 0) лііуснъ 7) оже. 8) ііогуг.нліі іідн оукрлдн.
9) не рігн. 10) но іідн. И) гдт. есть в^длъ. 12) дто. 13) тддвд. іі) тогдд.
15) почисть. 16) с нниъ. 17) тожь. 18) дун. 19) пдкн. 20) іілътііъін. 21) грнкніі.
1) ддсть купъі. 2) Въ друвихъ спискахъ; иедь въ нлетдкь. медъ къ ндстдкъі, гто,
кажется, правильнѣе. Въ спискѣ Оруж. Нол. это мѣсто нронущено. 3) Въ
одномъ изъ позднѣйшихъ списковъ: живого. 4) присопъ, какъ и въ друвихъ
спискахъ.
» »
1) оустд Вододирг ки?а. 2) по Стоііолуъ. 3) созвавъ- 4) нл веростовыіъ. 5) тъісду-
кого- 6) тъісаѵкого. 7) Моинслдкд. 8) ѵюднііиі|Д. 9) Одговд- 10) оустдкнліі до
397
398
буслъі къідереть 3, то г. грнвне про-
даже, а ?а медъ. <оже воудоуть вте-
лъі 4 неллженъі 5,. то Г кунъ; воу-
деть лн (Олекъ 0 , то е. коунъ; не
з воудеть лн татА , то по слъдоу же-
ноуть. Аже не г.оудеть слѣда нлн къ
селоу , нлн к токароу * 1; л не сотсо-
ѵать 8 йт секе слѣда , нн іедоуть
НА СЛѢДЪ НЛН' (ОТОБНІОТЬСА 9 , ТЪ “*
ІО ТѢМЪ ПЛАТИТИ татпоу " И ПрОДАЖЮ.
А слѣдъ гнати съ тіожнмп людмн ,
А ‘2 с послоухъі; аже погоувлть
слѣдъ на гостніп|іі 15 на келнцѣ , а
села 14 не воудеть , нлн на ноу-
із сте ”, кдѣ же 10 не воудеть нн села
ни людни, то не платити нн продаже
IIІ ТАТЬКЪІ ”.
(О С М ѣ р Д Ѣ.
(Оже ‘ смердь моутнть смьрда 2
20 ве^ъ КІІАЖА ’ слова, то г. грнкнъі
продаже , а моуку гривна коунъ.
Аже (огині|іанііна моуѵпть 4 , то в7.
грнвне продаже , а 7,л моукоу грив-
на. — Аже лодыо оукрадеть 5, то
25 коунъ продаже , а лодню лицемъ 0
воротити 4; а ^а морьскоую лодью
рѣ^ъ н коунъі. Аже кто въ^мѣть
ДВА рѣ5ГА, тъ то 15 в^атн «емоу исто,
ПДКЪІ 14 лн въ^меть 15 три рт.?ъі ,
то иста іемоу не в^дтТ. - -
(Оракулъ. з
Аже ^акоупъ 1 бѣжитъ ат госпо-
дъ* 2 , то йкѣль 5; идетъ нсклтъ
коунъ, а Аклено ходить; нлн къ Кнж-
^Ю, нлн КЪ СОУДНАМЪ БѢЖИТЪ ЙКН-
дъі дѣла скоіего господина’, нъ про ю
то не рокотать іего , нъ дати іемоу
прлкьдоу. - -
(О а к о у п ѣ.
(Оже ролѣннъін ‘ ракунъ оу го-
сподина воудеть , а погоупнть кон- І5
скъін 2 копь , то не платітн іемоу;
нъ іеже далъ іемоу господинъ плоугъ
н короноу . йт него же коксу ” іем-
леть, тъ то погоукнвъіпн 4 іемоу
платити. (Ожелн з господинъ <от-.20
слеть 0 іего на скоіе 1 юроудыс, л
погъінсть 8 ве^ъ него , того іемоу не
платити. - ?
Л се 6) порти.
Аже ‘ порть подътнеть 2 , то г. 25
продаже, а ?а дерево полъгрнкнѣ. Аже
третьяго рт.^л. Іі) оже смлеть въ треть купъі- 12) почисть- 13) тому іцати Гісто
14) плкн. 15) во^меть.
і) Въ іткоторыхъ спискахъ: ^дкупнъні теловѣкъ- 2) Въ друвихъ списк. госпо-
дина, осподдра- 3) Въ друеихъ сп. оселъ, оселъ.
1) Ажь оу гнд роднъііі ракунъ; въ одномъ изъ списковъ даже: ро^нын ?лкупъі.
2) воископ; въ друеихъ спискахъ: вопііі>скъііі; во мноаихъ же испорчено: сво-
нснъі, свопскъііі, свонскіін- 3) копу, какъ и во мковихъ ^руви.ѵъ спискахъ; въ
піькоторыхъ: купу, вупо, копну- 4) погувнвше- 5) дірс лн. О; ©пілеть. 7) нл ііно.
Я) погннсть.
1) ліре. 2) потнеть. 3) дціе птсли въідрсть. 4) пѵелъі- 5) Въ нѣкоіп. спискахъ: не
виллженъі- 6) Въ одномъ спискѣ прибавлено объясненіе: рекіие гиі;?до. 7) к ва-
ру- 8) <5соі|дть- 9) (йеыоть. 10) по тѣмь. И) тлдву- 12) іі- 13) нл гостііиіТ|и.
14) желд (жиля, »». е, жилъяТ^. 15) пд пуіри- 16) гдѣ- І7) тлдг.ы.
1)дже смердъ- 2) смерда. 3) нижд. 4) иутнтн. 5) оукрлдуть- 6) литомъ- 7) За тѣліъ
399
400
Тъі тлже ксе8 соудать послоухъі
скокодьнъімн коудеть 8 ли послоухъ
холопъ, то холопоу ііл прлвдоу не
къілаз’ітн. Ііъ ыже хоѵеть” нстьѵь,"’
; или нметь и, “ д рекл 12 тдко: по
сего реѵіі 13 * іемлю та,11 д не хо-
лопъ, и іемете15 * * и нл жель^о, Лже
(Акннпть и і іемьлеть нл немь скоіс;
не юкнннть лн іего, д пллтнтн іемоу
о грикноу ^Д моукоу, І'Д1’ ПО ХОЛОПЬИ
реѵп алъ іі. Л желт^нлго *" пллтнтн
м. коунъ , д нсѵникоу е. коунъ , л
полъгрнкпе дътьѵьскомоу 18: то тн
желѣ^нтлі сурокъ, кто си 19 къ ѵемь
юмлеть. (Оже нметь нл желтою по
скокодыіъіхъ люднн реѵн20, люко
Злпл 21 нлнь коудеть , люко прохо-
жениіе 22 іюѵпоіе, или къімь 2” люко
(окрл^омь 21, лже не южьжетьсА , то
про моукъі не пллтнтн іемоу, нъ 24
юдііно желъ^поіе, кто кудеть алъ.
Л се з д к л л д а ю ѵ е городъ.'
Л се оуроѵн2 городпнкоу: ц-
клддлюѵе городыіл 5 , коунл к^атіі ,
л конѵАКіпе8 ногата; л зд кормъ,
II 3л кологу, И 3 л МАСД II ЗА ръікъі,
г. грнкіп.і, Д 7,А НЛБОНІЮуіО 8 к. грик-
не9; л ?д телнъ 10 іі. коунъ, д зд
строугъ грнвііл.
(О Перекссехъ. ‘
Лже 2 переткетъ кьркь въ пере- .
несъ; то г. грнкне проддже д ?д
кьркь грнкнл кунъ. 3 Лже кто оукрл-
деть къ теки 1 ііѳрекесе 5 нлн со-
колъ нлн астрАКЪ то проддже г.
грнкнъі , д господнноу грнкнл; д зд і
голоукь о. коунъ, Д 3Д КоурА
коунъ, а за оутокь ' л. коунъ, д зд
гоусь л. коунъ, а зд лекедь л. коунъ,
д 3л жердвь 8 л. коунъ. Л к сенъ
II къ ДрОі5Т.ХЬ о-, купъ, д господнноу I
колнко коудеть козъ оукрлдено, то
нмдтн іемоу по к. ногатъ за козъ.
(О гоу ц и г>.
Лже 1 зджьжеть гоумно , то нд
потокъ и нд розгрлкежь домъ іего , 20
персдн 2 пдгоукоу исплатить 3, д къ
протн1 Кіід^ю потоѵнтн н. Тдкоже
шже кто дкоръ зджьжеть, Л кто пл-
коцілмн 5 порежеть конь или скотн-
ноу , то проддже ж. грнкне , д зд «6
пдгоукоу грикноу оурокъ ПЛАТИТИ-
сказано: не вудеті. лшр: то ?л иорьскуіо гі пр. 8) Боііиуіо я) грпвіііі. 10)
хелопъ ’Іі. ногатъ-
1) ш перект.ст.хъ. 2) ліре кто ііоспѵбті, кереіо переносную. 3) л гі?у грикіи кереіо.
4) Ііи друвихь спгіекал'в: ко ѵТсиъ 5) ѵин песъ. «) Астрсеъ. 7) Ііъ ^іу»ихъ
спискахъ: оутд, оуткоу, оутпі|іо- 8) Ііъ друь. сп. жердкль.
1) дціе. 2) пережс. 3) ііепллтіікше- 4) въ проір. 5) Въ ^рувихъ спискахъ: пакости
дт.а или делл. II) д ти тажн вси. 7) с послухи сководііиип. 8) нудет лн. 9) хо-
ціеть. ІО) іістеі|і.. іі) ііисиитніі. 12) ркл- 13) ръі|іі- 14; Прибавлено: по ».цъ
юмлю тл. І5) силетъ. 1І>) |лие. 17) жем^ного. 18) дъѵкому- 19) се. 20) рті|іі.
21) ^лііоіія ; въ трупахъ спискахъ: ^лпіід, ;<нілид. 22) прохожені.ё. 23) кііиъ. 21)
онрА^оиі. 25) но.
1) оуроірі городииіі. 2) оуроцн. 3) ?дклдддіоѵн городию 4) копѵлвшн
401
402
коунъ нл нед«лю, хлѣбовъ,
оувороковъ ' ПШЕНА (і, т,. лоуконъ
(овсл нл д. кони; нмлтн же іемоу,
донелѣ городъ съроувять, л солодоу
длдять іемоу (однноу Т. лоуконъ'1.
— Памятникъ письменности чисто
русскій, предлагающій множество рус-
скихъ Формъ какъ въ правописаніи ,
такъ и вь произношеніи словъ. Но-
совыхъ х и іж вовсе нѣтъ; а не от-
личается оть и; і употребляется не
правильно. Полугласныя ъ и ь иногда
ставятся по древне Болгарскому ,* но
обыкновенно замѣняются гласными о
и с. д смягчается въ ж. и т весьма
часто въ ч. Иногда і) ну переходятъ
одна вь другую. Сверхъ того статьи
русскаго сочиненія отличаются осо-
бенностями русскаго Синтаксиса.
379. 10. въ^іпті. — къ^меть. — нсъ
>)СркВП — ІЦЪ ЦрЬКЪКС.
379. 1 1. а, по русскому словосочи-
ненію , соединяетъ глаголъ къ^мъть и
мрпчастіе рекъ.
380 6. 1(1111111 множ, число въ «на-
чеши одной книги.кьринѵіііл— кръілілтіп
380. 14. сЕиріі—съг.врі, т. е. соБорл,
какъ и въ предислов. сьоріікъ — ст-
воровъ.
381. 1. костаитниъ: прилаг. костли-
тпиь.
381. 3. оустниьинъ — ноустнннянъ
381. 18. шбллктл- прогониинкъі: смотр.
вар. еблдкопрогопыпікъі.
382. 8. в рожліпирт — къ рождіннцл
Этимь словомъ объясняется здѣсь родъ-
слоеніс.
382. 10. своръ— сѣверъ, т. е. сопоръ.
382. 14. БЖИіТ.ІІ’ЩЪ — Б>>ЖЬСТКЫІЪІІіуЪ
382. 91. 383- 11. комдъі и в ілліідіі—
сною ь, то есть: дрьвнемоу вм. дрекііеиоу.
5) Въ друаиха спискахъ: ьусоркокъ , еуьоркокь. (>) пшоил. 7) л солоду оуппоіо
длдлті. "і лукомъ.
двѣ «ъормы одного и того же слова : о
вм. а по русскому и вообще славянскому
произношенію 24): а д=дн (§28).
382- 3-1. пьркоиеу въ смыслѣ древ-
нему. Смотр. вар. кетъхоуоуи»у. уіожс-
5 моу: рус. см. вар. тоужюоѵиоу: и
здѣсь ж по русски им. жд.
383. 1- къ^логллсеклппю датсл. мѣ-
ста на вопросъ; куда? Смотр. вар.
383. 2. Здѣсь говорится о теат-
ральныхъ представленіяхъ и Вякхо-
выхъ игрищахъ, и іи вакханаліяхъ.
383» 4. лт.юірс: оть гл. лити; про-
долж. лидъ: ліпдтп и лъідтн.
383. 14. іскроуи-.пііи- объясняется
здѣсь прозвищемъ Вакха: кроумъ
383. 15. пореклъ—порекло (ъ вм. о);
согласовано въ среди, р. съ прплаг
діішіінсоко, т. е. Вакхово.
383. 29. 30 Апір косі.ілтил, ко/лііі н
сліоурьскТл— маски комическія, траги-
ческія и сатирическія.
Само собою разумѣется, что эта и
подобныя этой статьи Греческихъ за-
коновъ ие могли относиться къ Рус-
ской жизни XIII в.
383. 38. топфіоть—не русская Фор-
ма отъ гл. гоптлгіі.
381. 2. льютъ. Слич. 383. 4.
384. 12. Языческій обрядъ скакать
черезъ зажженый костерь — общій
всѣмъ Европейскимъ народамъ. У насъ
въ простонародіи сохранился онъ и
доселѣ.
384. 15. дъялтелышулміі: у вм. ц
Смотр. вар.
384. 17. дрькіісиау и дрѣкьнеиоу— дво-
якое правописаніе: второе древнѣй-
шее и правильное, а первое подъ влі-
яніемъ русскаго произношенія и съ
замѣною гласной е (вм. ъ) полугла-
26
403
404
384. 17. родьсткоуютк: вар. оуродь-
сткоують-
384. 28. о половѣ: рус. ф., вм о плѣнѣ.
384. 30. исирнііциіііѣіхъ — дьяволь-
скихъ; отъ неирнн^ііь — дьяволъ.
384. 33. съ скѣтѣі *— съ съвѣтъ: (съ
совѣтами).
384. 34. свѣтиеомь—съкѣтіівомѣ (ео-
вѣтивымъ): прилаг. кратк.
384. 35 нс въ премиогоу во сндоу —
не отъ многой силы.
385. 2. разделиті' — раздѣлити.
385. 13. ыстлиоуціниъсА — причаст.
наст. вр. отъ вида совершеннаго,
имѣющее смыслъ и настоящаго и бу-
дущаго вр.
385. 16. Памятникъ любопытный по
указаніямъ на древнѣйшіе обычаи
русскіе.
385. 20. ноугородьского: у вм. вм. в:
иоу = пов; — ого вм. -дго по новго-
родскому нарѣчію.
385. 22. 23. Свидѣтельство о томъ,
что католики принимали Православное
исповѣданіе-
385. 29. молока , вм. млека, рус. <і>.
385. 31. въ тобѣ: рус. ф. , вм. въ
тсбѣ; какъ совъ вм. собѣ.
385. 34. нлдежсшіі- рус. ф., вм. иа-
деждешн, т. е. надѣнешь; ііадежда —
надѣну. 25. 50.
386. 3. нже нтн — іеже ити-
386. 5. нже рѣздти — ісже рѣзати.—
хотаѵс: дѣепричастіе независимое, по
русскому синтаксису.
386. 6. нѣту: народная <і>. § 27.
386. 10. Свидѣтельство о хожденіи
къ Снятымъ мѣстамъ и о злоупотре-
бленіи атого обычая. — Срус.иииъ: на-
родная ч>„ вм. Іерусалимъ.
386. 12. вороню: рус. ф. , вм. цс.
ираню, коздранмо.
386. 13. довроиу: дат. пад. при гл.
сыти, въ зависимости отъ гл. велю.
386. 22. горе пьюірниъ рожавиі|ѣ: на-
мекъ на лживые тропари роду и ро-
жаницамъ, вводившіеся на пирахъ.
386. 28. дошле и оврѣтене: оконча-
нія испорчены.
386. 34. Овдокниъ , по рус. произ-
ношонію, вм. Евдокимъ-
386. 35. 36. Обь обращеніи въ Хри-
стіанскую вѣру Болгаръ / Половцевъ
и Чуди.
386. 37. нсъ, вм. н?ъ, по уподобле-
нію звуковъ, передъ церкви.
386. 38. Объ обращеніи Славянъ.
Слокѣннну: древнѣйшая ф. съ о вм. д.
386. 39. иодуду — колоду-
387. 2. ауто: древнѣйшая <х>. вм.
лучше-
387. 7. уѣловлтн, по мѣстному про-
изношенію, ВМ. І|ѢЛ0ВДТІІ.
387. 9. Обычай погребать мерт-
выхъ до солнечнаго захода.
387. 17. 18. Этотъ наивный вопросъ
объясняется тѣмъ, что подъ грамотно-
стію разумѣли преимущественно цер-
ковную.
387. 21. хотдте : дѣепричастіе не-
зависимое вм. глагола безличнаго :
можно, слѣдуетъ.
387. 22. вѣтуть: разговорная ф.
387. 21. паыіно вопрошаніе присое-
динено къ Кирикову, съ которымъ
составляетъ одно цѣлое.
387. 25. 26. Свидѣтельство о вліяніи
Варяжскихъ , или Нѣмецкихъ , иначе
Латинскихъ поповъ.
387. 27. опитемье — эпитсмиі.
387. 32. 34. Свидѣтельство о волх-
вахъ '— знахаряхъ и лѣкаряхъ.
387. 36. молоди: рус. ф.
387. 37. ходили — ротъ — клялись,
присягали-
387. 38.39. Намекъ на злоупотреб-
леніе обычая ходить къ Святымъ мѣ-
стамъ.
388. 4. Этотъ уставъ особенно лю-
бопытенъ для насъ потому, что былъ
введенъ въ Русскіе монастыри.
388. 1 1- постдкдсіііііе — что нибудь
поставленное.
388. 16. вѣлѣгсть — вольетъ.
405
406
388. 18. кьрілд — врълд-
388. 18. ііродъкть — прольетъ.
388. 23, не вм. и?Ъ, по уподобленію
звуковъ, передъ трапс^НИЦА- 5 31.
388. 32. книги: мн. ч. въ значеніи
одной книги.
388. 36. томь дни: мѣстн. пад.
389- 6. о> соуиоінькірі, вм. оусмошьвь-
цн, потому что уже въ ХГИ в. оусинк
было для писца словомъ устарѣлымъ,
которое онъ и замѣнилъ понятнымъ
ему: суих.
389. 7. оуси-ЕС (вм. оусинк) н оуспиіс
двѣ Формы одного и того же слова:
(послѣдняя—древнѣе?) Оть первой при-
лагательное оусиънъ, отъ второй оусіш-
пяъ и оусніплтъ.
389- 15. многомъ: краткая ф.
389. 16. Статья весьма любопытная
для исторіи древнѣйшей письменности.
389. 28. къ покѣдѣіііііІ—къ ііокслѣіііін.
390. 1. Смотр. въ ІІзборн. Святосл.
1073 г., изъ того же лѣтописца.
Здѣсь къ событіямъ Византійской
исторіи, принадлежащимъ Греческому
подлиннику, присовокуплены изъ ис-
торіи Славянъ , вѣроятно , заимство-
ванныя изъ Русской лѣтописи.
390.-5. Роусь , уюды имена собира-
тельныя для означенія народовъ.
390. 5. 12. Это мѣсто у Нестора по
Лаврснт. списку читается такъ; Рѣшл
Русь (вм русіі ?) Уюдь, Слокеніі , и Крн-
кііѵн кса ?см.іа нлпіл ксліікд и гобіілнл ,
л н.ірддд к псп нѣтъ, дд поіідѣтс кня-
житъ II КОЛО ДѢТИ НЛМІІ. II ІЦЪБрДШАСД 7.
брлтьл с родъі сконмн, поашл ПО СОКѢ
ксю Русь, и ііріідошд; стлрѣшппіі Рюрикъ
(далѣе пропускъ), д другиіі Сниеоусъ
пл Бѣлъ ш^еръ, л третий Щеооьстѣ Тру-
коръ.
Особенности въ нашемъ текстѣ: нс-
тоуть—разгов. Форма; кододѣтъ—до-
сТпгат. наклон. Вообще текстъ Лѣто-
писца живѣе, свѣжѣе и мѣстами пра-
вильнѣе Лаврентьевскаго.
390. 13. 15. Въ Лавр. спискѣ: по дву
же л«ту Сннсоусъ оумрс, н (върукоп. я)
крдтъ его Трукоръ, и при* класть Рю-
рикъ. Замѣт. Троуфоръ вм. Троуворъ, м
оумрс ед. число вм. множ.
390. 19. 20. длсть: прош. вр. — ®лго-
кн —Ольгоеіі—Олегокп (ь=е).
390. 21. «лькслидръ: о вм. л , и ь
вм. е , по русскому произношенію и
правописанію.
390. 21. слокеньскъігі: древн. , вм.
Славянскій.
390. 25. бодга^ьского: Рус. Форма ,
вм. блъглрьсклго: или -ДАГО.
390. 27. скорл—съкорд (собора).
390. 31. не ^кдиъ не ходи къ піръ:
вошло въ пословицы.
390. 36. О языческихъ повѣріяхъ. —
АБУЬБЪІ—ДѢѴЬБЪІ.
391. 3. не тъиіітедііо — не томи-
тельно.
391. 14. Сдрлпнюял—Серлшюіа.
391. 18. соудвлмъ — СЖДЬБЛМЪ.
391. 20. къ оуетроіеноую кеірь — въ
устройство.
391. 33. нер.т?дроушсііѣ: д. вставное.
391. 36. іе—іесть.
392. 2. сиѣрсігыіі: по древнему «
вм. и.
392. 3. ксся Роуси: выраженіе, замѣ-
чательное по историческому развитію
понятія объ отечествѣ.
392. 1- церквахъ; мѣстн. пад.
392. 9. нергцоуипъіхъ — неудобопо-
нятныхъ.
392. 11. 19. О языческихъ обрядахъ
древней Руси. Эллинскимъ называ-
лось у насъ вообще языческое.
392. 29. божіідхъ: склоняется по крат-
кой Формѣ.
392. 3 3. Дрысллкдь: имя пріыагат.
отъ Аросллкъ. К<>лодіімнриі)д: і| вм. у.
Прилагат. (Аршсллкль) сочетается съ
отечественнымъ (Вододіімирін|л) по 1 ус.
Смита кс.
392. 34. Роусьсклд: древнѣйшая пра-
вильная Форма.
407
403
392. 36. мьстнтн вь смыслъ повел.
накЛ.
393. 1. Брято уядоу: см. вар. срлту
уддь
393. 3. кто-мьстл: мститель.
393. 7. тнкоунъ: съ благозвуч. в, ен.
тпоунъ.
393. 8. г.одрсскъ: соарьскъ («=ь).
393. 10—1». Указаніе, на развитіе
Рус. Правды послѣ Ярослава , имен-
но въ статьѣ о мщеніи.
393. 19. аже: Рус. ф. Въ вар. какъ
вдѣсь, гакъ и въ другихъ мѣстахъ <х>.
церковнослав. лціе.
393- 22. кІ. грнвне цродлже: іріісіік
(двойств. число), продаже — продлжда;
въ вар. правильн рус. «ь. продажи.
394. 4 нътоуть: разговорная «>. Вар.
питъ—пѣтъ.
394. 9, ііьрі.сть— пьрстъ (перстъ^
394. 12. нръклкъ—кровавъ, окровав-
ленный.
395. 1. аже лЕтеБіюіс: которое есть,
или, это есть лѣчебное; данное на
лѣченье.
395. 2. вііѵнсті. — пихнсть (пихнетъ),
395. 4. шт сег.ъ—отъ ссве.
395. 7. Колсагъ: см. вар.
395. 8 тъ—то.
395. 9. Двойств. ч. Смотр. вар.
395. 1 1. портъ: см. вар. портно.
395. 16. лі)і|ёмь к^дтн—впять самую
вещь.
395. 21. то не ръцн и пр. Какъ одѣсь,
такъ и въ другихъ мѣстахъ законъ
излагается въ наивной разговорной
«і>орм Ь.
396. 10 наставъ: см. вар. нъ наставъ,
въ настакм.
396. 13. гематп — пмлтп (сплю, пилю).
396. 11. Уставъ Владимира Всево-
лодовича, вставленный здѣсь въ Рус.
Правду, касается только процента
или рѣза.
396. 16. По Свдтоііолуе— по Свдто'-
воліув.
396. 18. іъісаѵккого-тт,іслі|кдг'і Мѣст-
ное окончаніе -ого , какъ здѣсь, такъ
н въ слѣдующихъ ва тѣмъ нормахъ
род. падежа.
396. 19. Прокопію: вин. пад. отъ Про-
копни.
397. 1. въ^иѣтѣ—въ^иыь.
397. 2. тъ то - то.
397. 7. нсклтъ Достпгат. наклон.
397. 8. Аѣіеію ходить: пусть ходить
явно, спросись; пли же: ему явлено ,
чтобъ онъ ходилъ искать свои деньги
397. 10. нъ -но, какъ и въ другихъ
мѣстахъ.
397. 18. кивну см. вэр. копу и іц-пу.
397. 19. погоуБШіъшн. какъ здѣсь ,
такъ и въ другихъ мѣстахъ Рус; Прав-
ды дѣепричастіе употребляется безъ
различія по родамъ и числамъ.
397. 26. полъгрнкігк—полъгрішии. бус
дъі—пѵелъі, вм. бъуслъі. — Далѣе слѣ-
дуетъ статья о преслѣдованіи вора
вообще, выведенная здѣсь изъ частна-
го случая о воровствѣ бортномъ.
398. 8. гедоуть—-пдоуть.
398. 11. слѣдъ гнлтн—итги по слѣ-
дамъ, преслѣдовать.
398. 19. Троякое правописаніе:
смърдъ , смердъ (вм. смердъ) и смьрдъ ,
вм. древнѣйшаго сілрьдъ и смръдъ-
398.25. 26. лні|смь Еоротнтп, т. е.
самую вещь.
399. 5. 7. кьркь: вар.- верею.
399. 8. Здѣсь разумѣется женск.
родъ перекись.
399. 9 ДСТрАѢЪ — ИСТрАБЪ (Нол. |а-
зІгаЬ)—ястребъ: какъ леведь вм. лсбадь
(Ііольск. ІаЬ^сІі), откуда —лебяжій-
399. 14. жеракь — журавль. Здѣсь безъ
благозвучн л.
399. 21. къ проун—въ проір.
400. 1. тъі тлжс ксе: тѣ тяжбы всѣ.
400. 3. нл прлкдоу—па судъ.
400. 4. іістьуь—іісты|ь.
400. 5. рекл. дѣеприч.; см. вар. рка
400. 6. Здѣсь пролусъ: см. вар.
409
410
400. 7. іенете — кисть (с = ь) вм.
іеилеть- Смотр. вар.
400. 8. О.ЫПІІІГЬ — оекіііінть. к послѣ
б выпускается ісиьлеть—гемлсть.
400- 9. я вм. то. ?Я: сы> ва1к
400. 11. рстіі — рѣхн.
400. 13. полъгрккне — полъгрпкиы
дътьѵьскомоу— дътъскоиоу: ть смягчено
пдибавкою ть.
400 15. 16. по рѣчи свободныхъ
людей.
400. 17. зрилгем- вар. ^лннл, ^лпонл.
XII. ПРАВАЯ ГРАМОТА В. К. ОЕ0Д0РА
400.22. ^льлядяюѵе: отъ ^тнллдДТй,
?я кллд.но.
4( 0. 23. оуротп—оуроци-
400. 24. городыіл — городыііо коуил
в^ати: пмен. над. сь нсопред. накл.
401. 4. городъ съроуеятъ построятъ,
рукитн городъ —постоянное’ выраженіе.
401. 5. иднноу і. (т. е. дссатьр вин.
пад. женск. р.; согласовано съ десять.
Въ вар. уже не понято это древнѣй-
шее согласованіе.
, ПО СУДНОМУ ДѢЛУ
РОСТИСЛАВПЧЛ
О НѢМЕЦКОМЪ КОЛОКОЛѢ. <284 г.
(//о спилку, 83 Грамотахъ,
Се іл^ъ ііііа7,ь смоленьскъш фе-
доръ* соуднлъ семь БІІрСЛА. съ ар-
мднокмѵсмь про колоколъ про нсмець-
СКЪІИ. впредь ІІрЛКЪ Л АрМЛІЮВПУЬ ВИ-
НОВАТЪ* КЪІДАЛЪ семь ДрМАНОВПТА II
СЪ ДВОрОМЬ. НСМЫ|0МЪ ^Д колоколъ*
Л тоу къілн на соуде со мною по-
Ырс МОП. грнгорь ІІДМѢСТЫІІІНЪ. ДАНИ-
ЛО. ДрТѢМНН’ МІІКВЛЛ ДАДКОВІІУЬ* доу-
ІіА ЮКОЛІІІІѴНІІ. ПОуТАТЛ ДАДКОВІІУЬ. А
ютъ пемеі|ь бъілн нд соуде искали
КОЛОКОЛА* ІАНЪ* ЛЛЪБрАТЪ ІЦЪ БрЮІІЬ-
ЖКНКА* геныці* ИГАНЪ влренъдоръпръ*
моіісѣіі кылжь псУАТііикъ федорокъ
пеѵАтдлъ. сн же грдмотд педнл бъі
НЦІЬЛО БЪІЛО ЮТЪ рЖТВА ГНА ДО С6Г0
аѣтд ./л. лѣтъ и дке сте летъ и (Семь-
десятъ ЛѢТЪ И три ЛѢТА. А ПА УСТВЬр-
тое лѣто ііслііА’’-' а федорко ппсеі|ь
КІІАЖЬ ПСАЛЪС-
Правописаніе русское, ѣ смѣши-
вается съ е; напр. цсмы|оиъ, ял соу-
де, дьс сте летъ. ъ и ь переходятъ нъ
о и е; напр. со (вм. съ) , нсыець (вм.
п«цм|ь), шісеі|ь (вм. ішсы|ь)— Замѣча-
и-я). Археогр. Ііом. і857 г.).
тсльны древняя Ф. пелти (вм. ііпслін)’
и народная ііціьло (им. н^шьло или
псшьао —изошло)- — Въ употребленіи
глагола встрѣчаются Формы , то ц.-
славянскія и древне-русскія; то позд-
5 нѣйшія; а именно: 1) Прош, описат.
древнее: соудіыъ семь, выдалъ есиь;
2) Прош, описат. позднѣйшее: нірьдо
было, какъ-въ Рус. стііхотв. , припи-
сываемыхъ Киршѣ Данилову : имали
были (вм. ииали , т. е. брали), по-
ю ѣхали были (вм. поѣхали') , н 3) ны-
нѣ употребительная Форма причастія
прошедшаго вм. описат. прошедш.
вр. изъяв. накл. , а именно: сыпі нд
соуде; нскдліі колокола; пехлтллъ; пеллъ
409. 3. п|>0 вм. о по-русски. Пред-*
13 логъ повторевъ по народному сло-
восочиненію.
409. 12. г.ріояыіікіікъ — Бруишаигъ—
Іігмт.ісб'іѵеід (?).
409. 14. кпажь — федорокъ: князя
Ѳедора.
409. 15. 16. сп — сія. — пеліи сысть
иірьло было: по народному словосочи-
ненію, два предложенія не соединены
между собою никакою частицею.
Лѣта считаются здѣсь отъ Р. X. ,
а не отъ сотворенія міра , — вѣро-
ятно, по вліянію западныхъ народовъ
411
412
XIII. изъ ПАТЕРИКА СКИТСКАГО
(по рукописи 1296 г. Ііъ Синод. библ. іЛі* 836)-
1. Послѣсловіе.
Къ ЛѢ .,8. Й .Д. КОІІѴДНЪІ БЪІША
книги сигл. ілір іііолд. къ .кі. на
пд стоіі ,м. ёуфнмыі:- того лѣтл къі
пойскоудоу хлѣба. а къ сажддльскон
^емлн голодъ клшс. мно^н хоудші.
іідлхоу к новгородьскоую волость,
кормитъсд. тоже кдиіе ксе по грѣ-
хомъ НАШИМЪ. НС іІмѣілхомъ КО люБЪ-
кн межи совою, нъ ^лкнсть. нъ съ-
НѢДЛХОу дроугъ дроугл ^авнстню. пко
же реѵе прркъ. сііѣдлюіре люди моіл
къ хлѣкд мѣсто, гл не пріцкліил:-
2. О благотворительности.
(С/гго. лнастасл синайскаго къпр
(К)ъде. полезнѣе принести іімѣпіпё црк-
влмъ ли нлн оукогъімъѵ й к ѣ т ъ. Гь
похкллаіл ііже одеспоую и гла:- прн-
Дѣте клгкіінн оцл моіёго. нн іёднно
же ііно помдноу. нъ токъмо юже къ
оукогъімъ. II ірюжимъ И НДГЪІМЪ. II
НЖС к ТСМНІІІ|ІІ млтіін. ослѵе соуть
іі і|'рккіі не іімоуіре съсоудъ нѣкъіхъ
ноужьнъіхъ *). і'лже подоба проносити.'
понеже к докро нрѣмл цркклмъ при-
несли. не вѣсть ѵто по сихъ г.оу-
деть тамо пріінесенъімъ. многы ко
ц’рккн н/ліппс к ннхъ іі^крАнаіл по-
слѣ рлскАженл къішл. или й тдтин.
іілн й поганъ рл^гракленл кыиіа-:-
3. Сло КГ. (11 ЖІІТНГЛ стго. I!
прпдкндго оцл наше. ТЙ. млтк:-
Блжнъін ІЙ. СО ВСѢМИ клгосты-
наміі кіжс іімліпе и се прінатъ. іеже
нл хоудѣ постели оуііоѵивдтн. и хоу-
*) Ііъ рукописи опискою: іі оужыіыхъ.
дою одежею Фдѣвлтиса нл ложи къ
кельи скоісіі гёже видѣвъ кто й слан-
ныхъ града, вшедъ к пемоу и видѣвъ
ілко кстхъімь и рл^дрлнъімь соукнднъмь
& одѣвлломь покръіклісшисА. посла іемоу
ОДѢВАЛО. І|ѢІЮЮ ^ЛАТОКЪ .Л8. МОЛИВЪ
іего много, дл тѣмь покрывдіётсА
ПА ВЪСПОМННАІІНіё ПрНПССЪШАГО. онъ
же то пріінмъ. п многъііа ради мол-
ю къі моужл покръікъсл симъ іёдиноу
ИОфЬ. ѴрѣСЪ ВСЮ’ ДО КОНЦА ноірь.
гліпе к секс кто ре іако же хоудъиі
іи іімашс ко и ре оустѣхъ присно
словесе л». ю ^латникъ одѣкаломь
і в одѣКАіётсА. и краіл хна й ^нмъі стра-
жють. колнко іесть нынѣ й ^іімы
скрогѵюіре ^оукъі. колнко нхъ рого-
жю нмоуірс подъ сосою. и полъ на
сокѣ, іі не могоуть просьтретн скокіо
ногоу. нъ спать ілко клоунъ трспе-
ЦІЮЦІС. КОЛНКО нхъ НС оуТАГАШб НА
поли нл дожьдн и нл сиѣгоу прекъ-
ДѢША. КС^Ъ ВСУСрЛ II СС^Ъ ОГІІА.
нмоуіре сугоукоу болѣзнь- й ^нмъі
25 Н Й ЛЛЪѴКЪІ. КОЛНКО ХОТѢЛИ БЪІШЛ
ІІАСЪІТНТІІСА Й ЛІІСТВІІІЛ ^СЛІІІІНОГО,
ПОМѢТАіеМАГО Й МОІСІЛ ПОКДріІІІІ|Л. ко-
ливо Г.ЫНІЛ ХОТѢЛИ. ОМОѴИТІІ скон
хлѣбъ въ оухоу. юже проливать мон
.-,о покарн. колнко ііхъ съшіа хотѣли ііоііс
ОБнііАти медъ, пролнваіёмаго къ моіен
медоушн. колнко ііхъ нъінл въ гра-
дѣ семь ірюжпхъ іі оукогыхъ ііхже
не поустнша на гоу. и на торжиірн
-5 лежліре іеда и дождсмь моѵнмп. ко-
лнко нхъ ^л цѣлъ мѣслць не вкоу-
413
414
сать кдрнва. колнко нхъ іесть не
нмоуціе вторый одет.л ^нмныи н
аѣтнаи н тдко терпдть. тъі же ТЛА
еиѵнлго покой оулоутнтн. и кино
пыёиГі н рыкы прскслнкый ѣсн. Гі къ
храмахъ красныхъ жнкешн. нынѣ же
СО КСѢМЬ ХЛОМЬ ІІ КЪ МДѢИЛѢ .Л8.
^латникъ цѣною. грѣіёиінсА. констн-
ноу тлко жнвъііі іі къ тдкомь покои
превыкап не нддѣііса тамо оугото-
клныхъ БЛГЪ прнілтн нъ ОуСЛЫІПІІІІІІІ
ксако. ілко же н блтыіі онъ оуслы-
ша. къспрнйлъ іесн влгай свой къ
животѣ скоіёмь. іі оуко^іпі ^ллй. ны-
нѣ оуко тн оутѣшдютсА. ты же ко-
лиши:- (Б)лгкнъ къ. смѣренъні. ‘ІЙ.
дроугую ноціь тобою не покрыіётсл.
праведно іі оугодно коу. дл покры-
іотса рм. іі тетверо крлтнй и клдкы
ткоіл. неже ты оклнміе. продлйхоуть
ко са тетырн одііплл на ^латникъ,
акіііё оуко ндоутрніл посла іего про-
даютъ. іі кндѣкъ прпнесыіі іего коу-
пн іего .лв. ю ^латникъ. н пакы
прннесе іего къ пдпѣ. ііже пдкы пл
нмать. прнносАше же нл оукѣренніе
слокоу:-
Тако хитростью в^атъ срекро оу
плтрнлрхл. рекіпе оу того Г®, н ра?-
& дай оукогымъ. лціе когда оуслы-
шаше премоудрыіі ТЙ. ілко млтвъ
іёсть ®ньсні|а. къпрлшлше іего съ
тнхостніб особь, н глше іемоу како
бы млтвъ б іёстьсткл ли нлн самъ
“> секе поноудіікъ. ®нъ же оувоіХкъсд
къпроснмаго храііАше. ©вѣцілкъ же
.. т* *• ..
оуво гла ПрПІІЫІОМОу Вѣроун клдко
нко ниттоже длю нн творю БЛГЛ.
®вате се іёже ткорю іі даю. ® него
‘5 же н къ млтвы ткоіл поддваіёть. тлко
овыхъ *) вѣхъ преже отпноудь не
млрдъ іі не млтвъ. іі іёдпноіо оскоу-
ДѢХЪ іі ТѢСНО МН БЫ. нлтдтъ оуво
помыслъ глтн мн. воистину лціе кы
20 былъ млтвъ, не (оставилъ бы теве
бъ. оустлвнхъ оуко длити на ДІІЬ
.е. вѣкернць оукогымъ. іі іако ма-
тахъ длити акіііё стона **) къ^врл-
ііліііе мн. Гла. ко іістнноу .е. та
вѣкерііцк доколнл соу домокп на
оутрніл видѣ іего продліемл. коупп
іего тлкоже. н прннесе іего къ плпѣ
мола дл покрыкдістсА нмь. н ілкоже
оуво трижды се сткорн. ре іемоу
стъін радостно, кнднмъ кто преодо- яо
лѣість л^ъ лн іілн ты бѣ по преклтъ
келмн. н ліокь^но нмаіііс стыіі. н
глше присно, лціе кто смотре нл
длинінё оукогымъ. можеть съ лестью
БАТЫЙ съклецін. ІІ ТОѢ СЛМОѢ Срл- 35
тні|ѣ. не съгрѣішіть. іі пате лціе
суть не млрдп нѣі|нн, н скоупн. двоіё
ко пребБрлціеть тдкокын. іёднно оуко
іако дііід онѣхъ сіІсаіеть. второю же
•лко н самъ ©тоудоу мь^ды не мало
снѣдію, іі ннтсоже длілхъ. іі іако
кндѣхъ ілко ііокѣжліёмъ іёсмь ь> стрд.
ръхъ штрокоу скоіёмоу ХОЦНО пл дііь
дл оукрадліешн мнѣ не рл^оуиѣюцію
.е. вѣкернць н длісііін къ млтню.
кѣ во премѣііыіііБЪ кадка:’ Онъ же
докрѣ ткорл нлтдтъ красти деслть.
іесть же іегда и поколшю. и ико
ВІДѢ ІАКО клгвііхомъел. нлтдтъ по
рѣ^лііѣ красти іі длити, іеднною оуво
оуднкнкъсА БЛГОСЛЛКЛеіІІНО БІІю. рѢХЪ
іемоу констипоу тлдо. пол^оу ство-
ріііііА .е. вѣкернць н ілко даіешп десд
*) Опцекою, вѣроятно, ВМ. ОБѢІКЪ
**) Описною вм. сотоіід.
415
416
тогда гла мн отроѵл не коудн пе-
къпіса. иди же моли (іі ТЛТБѢ МОКИ,
понеже констнпоу дііь не имѣли бъі-
ХОМЪ ХЛѢБЛ СНѢСТІІ. нъ дціе кдѣ въ
кодоу. тдть а^ъ іёсмь. тогда оуко
нсповѣда іеже ткорлше. и протеіе й
л
Вѣры оуко опого. НЛКЪІКОХЪ КАКО да-
ІХТІІ Й Д1ІІА. СО^ДДСй оуко прпдкнын
йтіііюудь. Вѣру ИНН ЙѴЬСКЫІЛ книги
телъ іёсмь. и іінѵсоже иного не
СЛИНІДХЪ.
4. "О іестьствѣнііѣмь законѣ. й
дкослокца грнгорнід. іі пётра:-
Пнктожс ке^ вѣры жилъ іёсть. рл^-
конннкъ же кт.рокакъ токмо йирлк-
днсд. ниже рціі мн не нмъ времене
жнтніо. Ліре вы пожилъ й вѣръ и й
дѣлѣхъ не кръглъ къі. йпдлъ ки й
скьршенінд. Къ НѢКТО УЬрПОрІЦѢЦа къ
странъ савеіппістѣ. ідже плъти въ-
здѣрждіііііе стажа соуровьсткд же гцы-
ка и іірд^нословінд не йстасл. сен
же престаклыппсА. и въ цркъви по-
греБепъ бывши. Къ тоуже поціь цркв-
нъпі клюстель йкръкепніемь видѣ
сніо предъ жертвыінкомь н^кьржепоу.
II іісполоу ГОрАЦІЮ. ііко іедннъ полъ
іёіа. къ йгнь къкѣржено гордше. дроу-
гыіі же полъ не гора привыканіе. Оут-
роу же кыкііно. къстлкъ соуцінмъ зо
съпокѣддиіе. н мѣсто же іімъ пока-
за. нд немже та ѵсрннцл йгпемь съ-
горѣ. прншедіне же оуко пръдъ жерт-
кепнкъ. йкрѣтошд мѣсто • плдмене.
нл мраморѣ, ндѣже кьі жены сожь-
жсііінё. іёіо же кѣцііііо йкѣ покд^диід-
са. іако іёже грѣсн не проіреин соуть.
ілко избѣжати соуддйскціеныхъ мѣстъ.
Помоцііі оулоуунтн не можеть.
*) т. е. Блюститель.
Въ Патерикѣ Скитскомъ содержат-
ся дѣянія и поученія отшельниковъ
Египетскихъ. (Переведенъ съ грече-
скаго на древне-болгарскій).
Этотъ списокъ отличается правопи-
саніемъ русскимъ, значительно сгла-
дившимъ слѣды первоначальнаго бол-
та рска і’о те кета.
ТТ . 4
Нослісломе замѣчательно по исто-
рическимъ подробностямъ.
і0 411-5. свждлльскоіі: 7 смягчено Въ Ж.
411. іі. Эта статья даетъ поцятіе
о разговорной ь характерѣ нѣкото-
рыхъ главъ Сыгіск. Патерика.
411. 21. ціюжниъ, т. е. стрлиникдыъ:
ф (или шт) по болгарски (штоуазднниъ)
1 ’ а ж по-русски (чюжимъ).
411. 21. ІІОДОБЛ, вм. подога іесть, во-
докъ іесть (какъ трхст. іесть): подобаетъ.
Описательная «ь- сь существитель-
нымъ вм. глагола.
20 411- 30. й» іюгдііъ: оть язычниковъ.
Здѣсь принято вто слово въ его пер-
воначальномъ значеніи.
41!..32. Т<о идти. — Іоанна Мило-
стиваго. Смотр. въ Минеяхъ подъ 12
Ноября.
412. (>• одѣвало: русская «ь. , съ
придыханіемъ к, вм. церкбвнославян-
, ской одѣілло § 32.
412. 18. полъ:т. е.половину рогожи.
412-27. покдршічл, вм. оовлрі>нні|л:
род. п. ед. ч.
412. 29. проливать — проліівлють.
4 12. 31. нл гоу (?): пл гостьвоу, то-
стнтвоу, можетъ быть. (?)
413. 2. одежл , вм. одежда; род. п-
ед. ч.
413. 20. оклш.ве: зват. п. отъ оклиі.иъ.
гм. оіілілиыіъ. — продлихоутьбо сл: -п
прибавлено по русскому произноіхш-
пію. возвратная а>. въ смыслѣ? страд-
залога.
413. 21. одпилл: н вм. ».
417
418
413. 22. продлитъ: достпгат. накл.
413. 30. кндііиъ: наст. вр. вм. буд.
413. 32. любь^йо ииаіие — любилъ.
Описательная ф.
413-33. сиотре, вм. смотрнть, въ
смыслѣ стремится.
413. 31. сь лестью — съклбцііі—обма-
намъ ограбить, снять, скинуть.
413. 35. тоѣ слмот. срлтиір: в вм.
и и : род. п. ед. Мѣстоименіе ука-
зательное тъ употреблено согласно съ
народнымъ русскимъ синтаксисомъ,
не для указанія, а для усиленія , въ
видѣ члена. § 209. Прим. 1.
413. 37. двою — то и другое. Вин.
п. ед. ч. ср. р. § 232.
413. 39. дйл — діпд.
414. 22. Цѣна опредѣляется рус-
кнмн деньгами, вѣверицами и рѣзанью.
XIV. ИЗЪ
(//о рук. Синод.
1. Объ убіеніи Св Муч. Глѣба, Князя
Русскою. Подъ 5 мп Сеню.
Котъ Дііь ОуБЬЮНЬЮ СТГО МКА ГЛѢ-
БА. ЫІЛ7А роусьсклго:-
Глѣбъ стъііі кна^ь рускъні. бѣ сііъ а
КОЛОДІІМГ.рЬ. по сего оуко ВАЖНАГО
ГЛѢБА ПОСЛА С ЛССТЫО КрА СБОИ СТО-
полкъ мурому ГЛА ЙЦЬ ТН БОЛвТЬ II
^оветь ТА. БѢ БО врд БОріІСЛ оуже
оувнлъ. | ІІЛ ГЛѢБОВО ГОТОВЛЖиібСА ІО
оукьюпье. МЪІСЛАПІС БО ІірАЮ ВСЮ ПО-
БИТИ. Т (одинъ кііажсііью прінлтн. ісму-
ЛІС конецъ 8ѢУІІЛІЛ МУКА БЪ|'. ІАКО ЖС
ре прркъ оукж^е грѣішінкъ к сѣти
СКОЮІІ. ГЛѢБОКН ОѴБО ѢДУЦІІО II ІЛКО 13
БЪІКІІІІО оу ГрАДА СМОЛСІІЬСКА ПА СМА-
ДІІІІѢ. ПріІСПѢША ОКАІІЫІНН ОуБНЦѢ. АКО
не млтвнн ^Кѣрые. пріісллнн окаііь-
НЪІМЬ СТОПОЛКОМЬ. ГЛѢБЪ ЖС СТЪІН
414. 21. е (т. е. пдть) тл—доводка:
согласовано _ въ ед. ч. женск. рода ,
согласно съ граммат. Формою пдть
(женск. р. ед. ч). § 230. Прим. 1.
414. 35. рѣ^днг: отъ ф. рг.;дінл, а
не рѣ^дііь—рт^лнн; или же т, употре-
блено ВМ. II.
415. 10. уелъ, вм. уьлъ : прпч. прош.
отъ уцсти.
415. 13. дкословца, ьм. дъкоі€слокы|д.
дкосдокбі|ь пли дъкоіссловы|ь переводъ
греч. бісіХоуо?.
415. 19. тьрпоріЦѣ |А1 т вм. й-
415. 22. шстдса: требуетъ род. пад.
415. 27. іісіюлоу: въ половину. —
подъ—ііодокіінл —согласовано здѣсь въ
сред. родѣ ; ісдіінъ полъ — къкѣржепо-
415- 36. іею же вг.і|ііііо, вм. по кото-
рому случаю, событію, почему, потому.
Лбѣ — то и другое.
П Р О Л О Г л.
Библ. <№ 247.}
ЦѢЛОКАІІЫА УЛІАПіе й ннхъ. А 01111
(Оружью ГОТОВЛАХУ НА ІІЬ- I КЪСКЛ-
КАКІНС КЪ НАСАДЪ ПІІІЛ СТГО. ПОКАрЪ
же стго глѣба именемъ торѵшіъ ^а-
кла ножемь гнл скоіего. мца семтж
къ .е. дііь И покергоіпл н нл поѵстѣ
мѣстѣ, но гь бъ не остлкн скоіего равд.
ілко же і преже перкомкл стефлнл
прослАкн. окогдл оуко столпъ (огненъ
кндлхоу. ИНОГДА же скѣціл горлціл.оког-
дл пѣнью дііглкоіе. и къ^кѣстіініл
къ грлдь о стѣмь. и нпіедъше тѣло
стго к^аша. дондеже ілроедлкъ побѣдивъ
стополка. і пренесе ею къішегородъ
2. Намятъ Препод. Отца Кирилла
Философа , подъ I і-мъ Февр.
Къ ТЪ ДІІЬ ПАМА ПріІБІІАГО ОЦЛ
іілшего кюрілд фнлософл. іі оуѵнте-
ЛЛ СЛОКѢНЬСКАГО.
419
420
тнкд млткою оуморн. нже ндоутн
оукнтн стго. по семь ііде в колгдръі
пропокъдліл хх тдкоже и въ словънъі
ііріішь кса гра нлоуун и по дунлю
5 къръ хвъ. II МОЛНІІІЛ II дд піоутн и
скоіімь гцъікомь кннмъ. онже по-
стивъ ,М. ДІІіГІ К Бу МОЛАСА. II
ІІЛПІІСД іімъ .А. СЛОВЪ II .ІІ. II тлко
ндоутн іл книгамъ слокеньскъімъ іа^ъі-
комь. н сего ради іі слокъііьскъііі
оутнтё. — —
Прологи содержитъ въ себѣ краткія
чтенія изъ житія Святыхъ и изъ Исто-
ріи Священной и Церковной, распэ-
16 ложенныя по порядку дней каждаго
мѣсяца, начиная сь Сентября.
Списокъ этотъ, относимый въ ката-
логахъ къ XIII в-, по языку и право-
писанію, можетъ быть отнесенъ и къ
ХІѴ-му.
20 Правописаніе русское, ъ и ь среди
словъ переходятъ въ о и е. или опу-
скаются. т смѣшивается съ е. Послѣ
гортанныхъ ставится и вм. и; и на-
оборотъ — о послѣ шипящихъ, на
пр. жонъ, вм. женъ-
25 417-3. котъ — къ тъ-
417. в. колодіімърь: имя прилаг.
417. 7. свои — его —стополкъ—сва-
тонолкъ-
417. 8. мурому: дат. мЬста.
417. 15. 1(1. Слич. у Нестора’ и
понде отъ Смолепьскл ако ^ртеі.іо, и ст.і
і Смадіиіъ въ нлелдѣ.
417. 17. оклііыінн—оклдиііын. — оувн-
І|Ѣ — ОуБІІІН|ІІ. пм 11. МП. ч.
41^. 1. і|т.локлііых — поклона.
418. 3. въ илелдъ — въ лодку. —
итл — иша.
418. 5. семта — ѢеріеіпЬег. І’убпыя
м и п переходятъ другъ въ друга.
Отъ древнѣйшаго семтаерь (съ губ-
нымъ м) — сентябрь: плавныя мня
переходятъ другъ въ друга-
418- 13. нвіедъше— іц-шедше.
Къ селуньстѣмь градъ къ іетеръ
пргікнъ мужь ііменемь лкъ. саном же
сотни, б него рОДИСА КЛЖНЪІІІ кю-
рнлъ. іёгд же кіи” .?. лъ отроунціь
і видъ ко снъ ілко нъкъін коіекодл
сокрл КСА ДКІ|А. н повелъ кюрилу б
всѣхъ іцердтн сокъ іёдииу именемъ
СОфіІіб- II КЪСТЛКЪ б СНА СКА5ГД СІІ
оі|іо іі мтрн. іі глдстд родителя іего.
хрліін ѵл іёже видъ коіекодл г>о лііглъ
іёсть КІІІІ А ДКЦД МДрСТЬ УТДІЛ. мдръ
же къ бтротд ^ѢЛО. II ПОИІНЛ II к
поллту црку. іі преданъ къі црмь.
логофоту фііеофу. I КЪ .Г. 1ЛІ|К нд-
оуѵисА ксе’і. хитрости, і мдрстн .н.
тетъірмн іл^ъікъі. фнсофіш нлоутнсА.
іелініьскъі. рнмьскъі. сурьскъі. жндокь-
скъі. любимъ црмь. іі не і’цколн же
ути. цркъі но плуе кіію къ^люкн. и
биіё па оуское море н къі мни.
ревность же іімъіа стго ліілл пдклл.
н елмъ потіцдшесА 7,л ха пострада-
ть V посланъ къі црмь къ срацнііъі.
ста^дтнса б къръ. и бклнѵн іересь
млхнентову іісуткл. і кса волхкъі
сресьскънл оукорнкъ. Т к^вратнвсА с
келнкоіо утыо. Т плкн биде. на
сърСкуіо страну, к ко^дръі. Т оутаиіе
к < * Ф
къріілтіі к ха- н сткорше скъ жндо
отыи а оукнтн і но не дл іего гъ- зо
монъ. дондё оуприте іё іі рё не іімд
класти погукнтн іёго и ыг.рлпіл. мно-
/н жндокьетіпі хітрьцн. съ агарднъі
на нь. Кюри же іедннъ шь* покъдн
ксд. лгаранъі ко ілко късокьскъпа з=
слуги. бклнііъ оукорн. жндъі же акъі
кТнл бступиикы поердмн. іі швн б нн
кртнііід дружно же Цгнлии ке^ъ іімъ-
ннп. но семь ііде к мардку. і многъі
ндоутн въротн хкн. и здмкьрніа іере- ю
421
422
418. 15. юю — двойст. ч. род. пад.;
Т. е. тѣла нхъ, Бориса и Глѣба- въішб-
городъ—въ кышегородъ.
419. 2. 6. лвъ—лькъ.—дві|і д«кні|а:
вин. п. мн. ч.
419. 8. софню—т. е. премудрость,
какъ далѣе и объясняется.—сн — сво-
ему или своимъ.
419.11. логофоту—логофету иі|Ѣ—ицд.
419. 15. хитрости (т. е, мудрости)—
хитрости
419. 17. юлііііьскъі и нр.: нарѣчія.
419. 19. ути — уьтп — чести.
419. 20. нл оуское, вм. нл путное —
на Мраморное море.
419. 25. ылднеіітоку — Магометову,
иетткл' — ііеуестпклго , т. е. Магомета:
сочинено сь прилагательц.
419.27. іілкн — плнъі.
419. 28. сърскую — сѣверную.
419. 29. 30. сит. —сонмъ.—гѣиоііъ—
XIV
нгеиоиъ (гр. — воевода). -
419. 31. оу прите — переспорите: отъ
оупрхтн.
419. 33. х1тры|ц — хъітры|н, т. а.
мудрецы.
419. 34. шь— шьдъ — шедъ.
419. 36. слуги — слоугъі.
419. 39. в илрлву: къ Моравскимъ
Славянамъ-
419. 40. злиБьрніл: здѣсь заимство-
вано пзь Георгія Амартола о прѣніи
Сильвестра, папы Римскаго, съ жида-
ми, между которыми особенно отли-
чился Заморій. (Бодянск. о врем. про-
исхож. Сл. письм. 71).
420. 4. прншь — прншьдъ.
420. 7. к ву: при гл. молитися до-
полненіе съ предл. къ.
420. 8. т. е. 38 буквъ, слово въ
значеній буквы.
ВѢКЪ.
XV. ГРАМОТА ПОЛОЦКАГО ЕПИСКОПА ІАКОВА КЪ РИЖСКОМУ ПРОПСТУ и
РИЖСКИМЪ РАТМАНАМЪ. ОКОЛО 1300 Г.
изд. Археорг. Ком. 1857 г.).
не стою сконмн дѣтміі ііенрдку длмь.
аже кудеть рнжАііннъ тнмь кнноклтъ
ПОЛОТАНІІІіу. КЪІ ДАНТ6 НМЪ НСІфАКу
тлкоже. л А^Ъ КЛМЪ калнаюсл дѣ-
темъ сконмъ: и бласлоклаю. Т ба
молю.
&По снимку въ Грамотахъ,
-+- Поклонъ Н БЛАСЛОКЛѢНЬС. Й АКО-
ПА епнекунл полоті.скоро. гфокстокн.
н нлмьстьнііку ініекуплю н дѣтсмъ
МОІІМЪ рЛТМЛІІОМЪ. БЫЛЪ семь НС ДО-
МА. ко отіщл скоего мнтрополнтл. л 5
НЫНѢ семь НА СІІОСМК МѢСТѢ, оу СКА-
тоѣ сооьѣ. л нынѣ есмь оукѣдллъ
ЛЮБОВЬ КАША ПрАКЛЛ СЪ СІІОМЬ МОІІМЬ
с внтенемь. тлкоже дѣти была лю-
бовь КАША ПерКЛА С ПОЛОѴЛНЫ СЪ ІО
дѣтміі монмн. иіто клмъ выло нлдо-
БѢ. ТО БЪІЛО КАІІІС. А НЫНѢ НПО ДѢ-
ТОМЪ МОІІМЪ НАДОБѢ ТОГО ІІМЪ не Б0-
роннте. А НЫНѢ А БЪІСТе пустили
жито оу полотеско. л а^ъ кланаюса
И БЛЛГОСЛОКЛАЮ. I БОГА МОЛЮ ІГА КЛСЪ
дѣти скоѣ’ дже кудеть пилотлнннъ
УНМЬ КІІНОВАТЪ ріІЖАНННу А ^А ТѢМЬ
Замѣчательны слѣдующія русскія
4>ормы: областное оу вм. ва: оу
полотеско (вм. въ полотъекър, 2) што
вм. уьто; 3) кллсловлѣньс, еллсловлдю ,
по народному выговору, сокращено,
вм. Бллгослоклснье, Бллгословлаю; 4) род.
пад. муж- р. ед. ч. на -ого: полоть-
скоро; 5) род. пад. жсн. р. ед. ч. на
ѣ: оу свлтоѣ сооьѣ; 6) а вм. н;ъ пли
д?ъ. 7) Прпчаст. вм. описат. прошед.
вр. пзъяв. накл.; напр. бъілл любовь:
бъіло нлдобѣ. — Впрочемъ употребля-
ются н древнія ч>ормы спряженія;
423
424
напр. условное пли желательное: л
кі.!сте пустили
12і 2. крокетъ—вм. пропсту, нлн,
но мѣстному произношенію бробстъ.
421. 9. Это, вѣроятно , извѣстный
Литовскій князь, княжившій, какъ по-
лагаютъ, съ 1285 — 1315 г.
/;іч> г-’- ... й
XVI. Грамота В. К. Андрея Александровича, данная имъ въ Нов-
городъ Ганзейскому союзу. Около ізоі г.
нзд. Лрлеогр. Ком. 1857 г.)
торый имъ управляетъ: нл всего новл-
горвдл, вм. нл роууь всего иовагородл.—
потому что род. падежъ присвоенія
принятъ здѣсь въ смыслѣ прилага-
тельнаго; 5) дат. пад. множ числа
ниъ отнесенъ къ единствен. числу
собират. имени гость.
Въ одномъ латинскомъ актѣ встрѣ-
чается извѣстіе , какъ о самомъ по-
сольствѣ , такъ и объ упоминаемыхъ
въ нашей грамотѣ иностранныхъ по-
слахъ. А именно: «апио Вопііпі ЛіССС
(по другимъ спискамъ. МССС ргііпо)
оссібеЬапІпг ТеиіЬопісі еі шегсаіогел Ьопе
тетогіе іпіег Коцигіііат еі Ріезсотѵіаіп Іат
гиге ^иап| агцііч.... Нес оіппіа Гасіа -ліпі
еасіеіп езіаіе еі аиіишрпо. Еабет Иуете
ѵенегині пипсіі сііпіаіпгп Ко§аг§іаі», <Іс-
іінпі ІоЬаппев. ЛІЬіь бе Ьиііеке , Абапі
сіе Соііапбіа , ІІішісиз Нокіе (по дру-
гимъ спискамъ Ноіиаіоя) , сіе Кі§а»- И
такъ, Иванъ Кълъін Любка—ІоЬеппк
ЛІЬц» (т. е. Іоііаіш Ѵ^іііе) <1е ЬпЬеке;
Адамъ съ Гоѵкого версгл—Абат бе Ооі-
Іапбіа. ііііѵд Олѵдть іцъ Рпгы-Ніпгісш
Ііоіяіе (п іи Ніпхе Но11гд1іі.ч) бе Ні^а.
(Но снимку въ Грамотахъ,
(0 великого кнл^л аиъдрсіл. й
ПОСАДНИКА смспл. й тъіслукого нліикл.
й всего ноклгородл. се нрніеул, нклнъ
КѢАЪІН’ ІЦ ЛЮБКА. адлмъ съ гоукого
Кврсгд. І1ІІТЯ ОЛУІТЬ. рііГЪІ й
СВОІСІІ КрАТІІІІ Й ВСѢХЪ КОуіІѢУЬ. сво-
ихъ. ЛЛТІІІІьСКОГО ГЦѢІКІ II длхомъ
ннъ г. поутн ГОрІИСІІ. ПО СВОІСІІ 80-
лосгн а уствсртъін В рѢѴКЛХЪ ГО-
СТИ ІСХАТІІ Г.е/Д. ПАКОСТИ. ПА БОЖІІІІ
роууѣ. II НА КІІЛЖН. II ИА всего
нокдгорода. оже коудеть. не уистъ
поуть. К рѣУКАХЪ. КИА^Ь вслить. сво-
имъ моужемъ проводити спи гость
а вѣсть НМЪ пъдатіг:-
V і , ТГ
Замѣчательнѣйшія особенности древ-
не-русскаго языка : »1) ъ вм. о безъ
ударенія, какъ въ гракоА 1229 г .
пъдлтн ем. подати; 2) т вм ц. ноупѣуь,
роуѵт., вм. коупеі|ь, роуі|ъ; 3) дат. пад.
гости вм. гостю, какъ въ древнѣйшихъ
памятникахъ цо. языка; 4 опущеніе
существительнаго послѣ предлога, ко-
XVII. Грамота Андрея Ллекслндѵопіічл, В. К. Новгородскаго, къ
мужамъ Датскаго Короля въ
снимку во Грамотал-6^
<1) КСЛІІЬ'ОГЪ КІЦА ДІІДрѣП. й влдкы
БЛГИІІК. Й ІІОСАДИПІІА Лндрѣіл. Й ГѢІ-
САУЬСКОГО. Й всего ІІОКАГОрЪДЛ. ко къ-
ролькъімо иоужьмо в колѣшань' уто
№СТ€ ПрІІСЪІЛЛЛИ ІКіСлѣІ КО КІЦЮ. и
Ревель Между і .94—1604 г.
и ід. Лрхсогр. Ком. 1857 г.)
ко ксемоу иовоугнръдоу. с лювокіію*
И С ЛАСКОЮ. ЫІ^Ь КСЛІІІПЛІІ ПОСЛАЛЪ
ККІМО СК0ІСГ0 СНА' Л К1І11СГ0 ПЛСІ.І-
ИНКА ІшЛОДНІЛІірА* А Й ИнКЛГОрОДА
5 коу^мл* И ІІЛІІКѴ С ЛІОБОЕНІО Я>€ И С
425
426
ллскою. ѵто имоуть молвити посъло
КЕЛІІКОГЪ КІЦЛ. И НОКГОрЪД€СКЪІН’
томоу ѣброу НМНТЬ ПОСЛОВЪ НАШИМИ
оустъі МОЛВАТС к клмъ.
Правописаніе русское, на основаніи
чисто народнаго , мѣстнаго произно-
шенія. Замѣчательно употребленіе о
и е вм. ъ и ь , и обратно , какъ въ
грамотѣ 1229 г. (См. въ Х1П в.).
Напр. велнкогъ (вм. великого), иоклгоръдл
(вм. повагорода), къролквъімо моужьмо(вм.
Королевымъ чоужемъ), влмо (вм. вамъ)'
посъло (вм. посолъ), новгоръдескъін, (вм.
новгородіскый), яинть (вм. имите, т. е.
возьмите), молкдте (вм. молвятъ)- — Въ
спряженіи употребляется , и описат.
прошедш., ио древнему: іссте прнсъі-
ддліі и позднѣйшее: послалъ (вм. посъ-
лллъ, кетъ). Въ склоненіи именъ замѣ-
чательно окончаніе род. пад. ед. ч.
муж. и ср. р. на -ого', напр. велнкогъ
(вм. великого), тъісдтьского.
XVI(I. Изъ сочиненія черноризца Храбра «О писменехь».
(По изд. Паландовига со сп. 1348 г.,
Пръжде оуво Словъііе не і'імѣ-
ХЖ КНИГЪ , 11% ѴрЪТАМІІ И рѣ^АМІІ 1
ѵьтѣхж іі гатаахж2 *, ПОГАНИ ежціе.
Кръстнкіііежесд , Рнмсклмн іі Гръѵь-
екыми пнеменъі нжждаахжса , Сдо-
веііекъі ръѵь ке^ь оустроеннл; нж
КАКО мо'жеть СА ПИСАТИ довр» Гръѵь-
скъіміі пнеменъі: Къ, или живйтъ,
іілн ^ѢЛО), ИЛИ І|рКОВЬ, іілн ѴААИН€ ,
іілн ШІІрШТА, ИЛИ ІЛДѢ. іілн ждоу, или
юность, іілн ж^ъікъ , іі нплд повила
СИМЪ. II ТАКО КѢІІІЖ МІІОГЛ ЛѢТА. ІІО-
томіг.е удколюкецъ Къ, строжи ксѣ ,
II не (ОСТЛВЛѢЖ ѴЛѴА РОДА К€7,Ь рл-
^оумл, ПЖ КСА КЪ ра^огмоу ПріІКОДА ІЙ
іі СПССІІІИО , ПОМНЛОВАКЬ родъ ѵлѵь ,
ПОСЛА іімь СТГО КЮСТЛНТНІІЛ фнло'со-
фл , ИАрНЦАСМАГО Кіірнлл , МЖЖА ПрЛ-
кеднл іі истинна , іі сътворн іімъ л.
ІІІіемеіІА іі ОСМЬ, ЮКА «К® ПО ѵнноу 20
Гръѵьскъіхь піісмснъ, <йкд же поСдо-
ВѢНСТѢН рѢУН. — —
Дроѵ^ии же глать: ѵесомоуже сжть
1)(рт?аин). У Бурцова и Новикова: ил-
ръ;Аіи.мн. 2) чгатллхж).Въ обоихъ спис-
кахъ: гддаху.
во Іоан. Екс. Бо.іг. 18%4 г.)
Словѣнскъі кніігъі ? ни того во ёсть
Къ створилъ, ни то Легли, ни сжть
ііжде ко'іиін", ілко гКндокьскъі іі
Рнмскъі іі и ’Сдліпіскъі, ііжде б ко-
& нл 4 СЖТЬ II прнжтъі сж Кмъ.
Л дроу^нн МІІАТЬ , ІАКО Къ НАМЪ
ёсть сткорнлъ пн'смснл. іі не кѣдят-
СА ѴТО ГЛАЦіе ШКААІІІІІПІ. II ілко три-
ми ж^ъікъі ёсть Къ повелѣлъ кии-
•о гамъ въітн, іако же въ Сѵли пнінеть:
II КѢ ДЪСКЛ НАПИСАНА ЖіІДОВЬСКЪІ іі
РііМСКЪІ II ’Сллнііскъі , л Слокѣіі-
скъі нѣ Юу; тѣмже нѣ сжть Сло-
кѣііскъіж кпи'гъі іо Кл. Къ тѣмь ѵто
глемь, іілн ѵто ремь къ таі|ѣмь ве^-
оумнемь 5? й)клѵе реѵемъ й стъіхь
книгъ , ілкоже плвѵііхюмса : ілко ксѣ
по рядоу къівлжть й Ка, а не ііпог-
дож °. Нѣсть во Къ сткорнлъ Жидовь-
я> ііжде ноіініі) У Бурц. закоііиіі, у ІІов.
^дкоіінТн- и) ііжде И конл) Въ об. сп.
нже отъ злконл. 5) (ве^оуміібмь). Въ
проч. сп. Безумнымъ. 6 л не ііногдож)
У Бурц. и Нов- подновлено: л не
отъ ніілго- За симъ въ об. сп. слѣ-
дуетъ прибавленіе; и нно, іко же п
427
428
кратъ ёго. Н лціе къііросіііпн къ
кое връмд? то кидать іі рскжть: ілко
въ крѣменл Михаила І|рѣ Гръуьсклго2,
и Бориса Кна^а Блъглрікдго, о Рд-
я стиі| д Кна^а Морскд *• н Коцелъ Кнд-
?д Блдтснскд, къ лѣта жс © съѣда-
ніи кьсегі. иирд .5Т5.Г. Сжть же н
іііін (окт.ти , д'же и ііндс рсусмъ, д
иннъ настъ кръмА. Такъ рд7о\'мъ,
іокрдтие, Бъ есть ддлъ Слокѣііюмъ
ёмоу же слакл и уьсть н дръжлкд іі
покллчѣнііе, пинъ іі присно іі къ кес-
КОІІСУНЪІА КЪКЪІ, ДМІІІІ.
іа Правописаніе этого памятника бол-
гарское съ нѣкоторыми признаками
сербскаго.
Носовыя буквы стоятъ на своихъ
мѣстахъ, но ш смѣшивается сь *. напр.
425. 11 і^ъікъ (ьцъікъ), 425. 12. бѣша
20 (ет.шд), 4251 13. строки (строші) , 425.
14- истлвлех. («оставлін—ыстіклгли . 426.
5. прііштъі (принты), 426. 1 3. Словт.нскыд
(Словспьскыи^, 427. 15. ;еилА (землю).
Нногда ставится & вм. ъ; иаир, 425. 2.
на (ыъ=но). і сіавится вм.іл. напр. 427.
13. 16. 17. всѣ (вьсіл). Вм. ъ иногда по
сербски ставится ь. напр. вь самомъ
заглавіи: о ннсмеіісхь, 426. 15. глоль,
ремь (гллголемъ. ретсмъ), 427. 11. вь (къ),
427. 33. илмь (намъ). Послѣ гласной ста-
вится твердая гласная, вм. смягченной,
зо напр 425. И. удлнііс (удашііе). 426. «•
шіланнніі (окапнынін). Полугласныя, сре-
ди слова, иногда опускаются, иногда
переходятъ въгласныя; нанр. 425 16
У.Ѵ.ОЛЮБ€І|Ъ (тЛчКѢК<іЛІОБЫ|ь).
'')нки — Гръті.евлго). Все сіе мѣсто въ нов.
списк. читается такъ; по седмомъ Со
Борѣ въ мд. лі;то, ко времена МнхДЫ*
1|ір* Грьѵесклю и млтерн его Оеодо,>ш,
иже правовѣрную (православную) ксрУ
гтвердпета. 3)Морскл) читай: Морлкъ
скл какъ въ другихъ сп.
СКА Ж^ЪІКАПрѣЖДеіІИ Ріімскд, нн Сллинь-
скд. нж Сіірскъі, ниже н Адамъ глл, и
© ’Ддлмл ДО ПОТОПА , Н © ПОТОПА,
дондежс Бъ рлздълн ж^ъіки прн
стлыіоткорепін, ілкоже пншсть: рц- я
мѣіпсіюм же къікшсмь ж^ъікомъ. II
іікоже са ж^ъіі|іі ра^мъсншж, тдко іі
прлкн, II ОКЪіУДС, іі оустлин , Іі НА-
КОПИ II хитрости НЛ Ж^ЪІКЪІ. ’Егнп-
тиншм же ^смлсмѣренпе, а Персомъ іо
г Халдеомъ и Лснрсомъ ѣвѣ?А°‘
тьтепііе, кльшкепііе, крАѵекднііе, уа-
рокдіінд и іісп хъітрость улуа; 7Кн-
доким жс стъіж кніігъі, кь ннхжс есть
ПИСАНО, іако Бъ ПКО СТКОрІІ II ѢС,І- 1»
ла , іі всь ілже пл нен, іі улка , іі
ксѣ по рддоу , ілко жс пншсть: ' €л-
лііншмъ Грлмдтіікпа, Риторикил, фи-
лософіи,. Нл. прежде сего “вллннн
не ммѣхж скоііиъ ж^ъікомь пнемеіі , го
пж фнннуьскъімн піісмсни пнелхж
СКОА СП рѣУЬ , ІІ ТДКО БѢІ1ІЖ многл
ЛѢТА. — —
'Лціе ко къпросишн кннгьуііа Гръуь-
сііыл , тла: кто къі есть пнеменл 25
створилъ, НЛН КІІІІГЪІ ПрѣЛОЖНЛЪ, ИЛИ
кь кое ВремА? то рѣді|ін © шіхь вѣ-
дать. *Лі|іс ли къііро'сиіпи Слоканскъіа
коуклрА ', гла: кто къі піісмсііл ство-
рилъ есть, іілн кингъі приложилъ? то з<>
кьсн кѣдать , іі ©кт>і|ідкпіе рскжть:
СТЪПІ КіОСТМІТІІІІЪ философъ, НЛрІІ-
і[лсмъііі Кнрълъ, тъ ндмь пнеменл
стко'ри іі кніігъі приложи, іі ІЛеФодне
ІІс помнивъ глаголетъ хвалите Госпо-
да ксн а{ъіі|ъі , и похвалите его есн
людіе; л не еднисніі трсмн писиенъі
а;ъікіі, акоже они блсвослоклтъ.
’) Слокъііскъіа коунара) Въ об. сп.: Сло-
вельскихъ Букварей
429
430
425. 2. Подъ китами здѣсь разу-
мѣются не только рукописи, но и са-
мыя письмена.Подъ чертами и нарѣзами
должно разумѣть, вѣроятно, нѣчто въ
родѣ нѣмецкихъ Руническихъ пись-
менъ. Какъ у древне-нѣмецкихъ пле-
менъ руна есть не только письмо, но
и пѣсня, и загадка, и ворожба, такъ
и Славяне язычники (425. 3. 4. погани
саірс) гадали (гатаадж) своими нарѣ-
зами.
425. 5. 6. Ша<!>арикъ это мѣсто чи-
таетъ такъ: н»ждааджс* писати словѣмь-
скл рѣть ее?ъ оустроснііа.
425. 8. Къ и пр. Здѣсь разумѣют-
ся отдѣльныя реченія.
425. <Я. 20. а. пнеиена н осиь: 38
буквъ-
425. 2 3. Здѣсь излагаются мнѣнія
противниковъ Славянской письмен-
ности. ; . ;
426. 3. кониіі— ііатальнъі, отъ конъ
—начало. См, вар.'
427. 8. осъітае—осъіѵап.
427. <0. зеилеілѣренпе—землемѣріе.
427. іі. ^вѣ^дотьтсннс - астрономія.
427. 12. вльшвенііб—волшебство, вол-
хвованіе.
427. 18. Граматнкпл , Риторики*: гр.
ураццатіиг/, рцгорімт/.
427.21. фнііиѵьекыин—Финикійскими.
427. 24. КППГІ.ѴІІ*—книжниковъ: это
слово соотвѣтствуетъ другому , древ-
нѣйшему, именно
427. 2». коукар* (вин. и. ми. ч.):
оть коукарь. Это слово произведено
отъ коукъі (буки — названіе второй
буквы нашего алфавита): отъ коу-
кш образовалось соукъвд черезъ Фор-
му Боукъвь, Боуковь, какъ отъ Іірькті —
народное церква черезъ книжное цер-
ковь Слич. съ нашимъ соукірь Готское
Ьокаееік (отъ Ьока , Ьокоъ— письмена и
кіпіга=Боукъі, Боукъвл: слич. въ Галпцк.
сп. Ев. 1144 Боуквн—илпііелиіе). Сло-
вомъ Ъокагеіч "Уль’фила переводить
урарілатеѵх (книжникъ).
427. 25. къі—ваиъ.
427. 33. Кгірълъ— Кириллъ-
428. 1- Мео-одне—Меѳодій.
428. 4, І|ръ—Цари.
428. 5. 6. Ростшр — Ростислава.
Кя*?а — Кък*;и. Корелѣ — Коцѣліл —
Коі)слн.
428. 10. нннѣ — нъіиѣ. нъстъ нѣсть.
такъ - таковъ.
XIX. изъ житія снятыхъ.
(По рукописи, в» Либ.і. Тронцк. Лавры).
1.(Мір феѵрзлріл іі НІ день житіе
іірпкііАго (оір іідііісго КлдсТл.
Оставивъ крлтд іі единъ *) къ
ііркбкь пришедъ. бкрѣтъ же нѣкоего
Ѵ€рН(>ріІ7Ы|А. іі ГЪѴІІО Прсбіір.ЦОІІА- &
ніемь ^іілемл секе къдлсть нд стрлнь-
сткокдніе много, троудное попрнціе.
не Кѣдыне же всяко, мко лгнд къ
вдъкоу ІіріІСТАВЪ. пеко НѢСТЬ КЖІА
люкъі к*дъі дозрѣти коли, окдуе йко- (0
же видъ (ёнъ оунлго ке^лоБнкоё. іі
докрооуссрдьное нд исходъ, цѣломоу-
*) т. е. Власій.
дрі’ід НАДѢВЪ нллііу'іс лоукдвъш. СКѢТЪ
имѣти г'лАше тоже, йіітн томоу къ
келнкъін и елдкнъііі градъ рнмъ.-----------
. ’ІІ^Ъ ГрАДД іІ^ЪЛѢ/.ІІІЛ. окл же къ
БОЛГЛрЬСКЪІіІмЪ СТРАНАМЪ ДОІІІСДЪІІІЛ
лоукдвьствомь оукрдддеть. б секе
пргікномоу смрть. іі еднномоу ы
скоуфъ того продавъ, тли нхъ оунде
дѣло то створивъ. - - Свѣтаніе ко іі
въ ТѢ оужс проповѣдь, и ііетнныіъін
скѣтъ ндстдвлдіііе тъна къ к'гоѵестыо.
тѣмь же гоціенТе не простое стомоу
створивъ зндёмл протимъ скоуфь
431
432
скъімъ ткорнть кііа^смъ. бнн же ііже
къ коу. оундго ЛЮКИ КЪЗДВНГЪШНСА
пдѵе іі пдѵе къ вьра оуткердншд-
сл. - - 6) тоу же къ^ доунлн къ
ноутыіоё шествіе ткорл. къ ра^кон-
ннкъі люты къпдде. нже н оуконуьсъ-
кы нднь роуцѣ простерше. іі кнса-
ірніі нл къпі ёго кртъ съръвдкъше.
„ко мнлхоу ^латоу быти оу правед-
наго. въпрдшдхоу ёго лціе носить
уто б желлсмыііхъ іімн. онъ же
кртомь КАЖЛ. Н ТЪ КЪ МНОГАГО МѢ-
СТО ИМѢНІЯ |І СПОКѢ ДЛШ€ АІОКІІТН. II
ілкоже ннутоже тѣмь желаемы оу того
окрѣтошл. въ^пенстовѣкъіие оклілнін.
іглкедъіпе и ддлете къпоустнкъше
іі далеуе того к поустышо біідошл.
подобныі’імн НрДКЪІ НХЪ ^КѢрІН стрдсть-
нін остдкіікиіе ілдь преподокндго. тд-
пртмоу имени въслѣдоклвііідго. не
пре^рн мн въ сін ѵдсъ млтвы. нн
оуіінтнжн мене грѣшнаго - - нъ прн-
^рн б стго жнлнірд ткоего гіі. іі
& посѣти мене нсмоірыідго и стрлжю-
цідго. сё ко всса помоірн лихъ семь,
іі не іімдмъ КАМО ПрііБѢЖДТН. рд^кѣ
подъ крокъ ткон іі помоціь. дл ^д-
стоупн ма по словесн твоёмоу іі
ю живъ Боуду іі не поердмн мене б
нддежд моё,а ІЛКО рД^ВѢ ТСБС і’іного
бгд не свѣдѣ. Сице съ многъпімн
слешами. ілкоже лѣііо помоліікъса.
Гі ондмо оуіімд къ^нрддше. лціе кде
іг, нд коён стрднѣ оу^рѣтн къ^можеть
поугь правъ н гладокъ, іі таки вса-
ЦО ПОГЛАДДЮіріО Н СТ6ІІІ0ЦІЖ. ВИДѢ
видъ прптранъ. оуношоу Нѣкоёго въ
кѣлахъ ріцдхъ предъ ннмь стоіліра.
коже преелдвііѣ н^клкленъ помоірню 20 іі скѣтъ б лица сшлюірь емоу. и
Бжі’еіо. б ^лодѣіі тѣхъ оугопе^с
смртн поустъ КСАКО улѴьскъпл помо-
І|ІН БЫКЪ. КІІДАЖС бкеюдоу поустъі-
ніо кссте^А соуірю іі непрохюднмоу.
горахъ ко прилежаніе высокыіі іі мѣ- 2'-
стѣхъ прегъіныіъіііхъ трепетъ ткорл-
ірл. іі еднііѣмь къі$рѣніемь. не іімъпі
же б коего мѣста наунсть скко^ѣ
ню іітп. пл ?емлю колѣнѣ преклонивъ
кесело ілкоже сё поуть кджюірд ёмоу.
тогда трепетенъ весь н оуждстенъ
къікъ. потомъ полнкдшесА іі възды-
халше. іі дніоу страхшмь ра^дѣЛАіне
не іімъпі уто кнднмомоу сткорнтн1
н ілкоже іідстдклліоі|іл ёго іі предъ-
ндоуіра кндАше стго аггла. дръ^поукъ
же іі оуждстьнъ бкергъ. къслѣдока-
ше докрѣ нлетдвлліоіромоу. б га
тѣлѣснѣіі. горъ же къ нкномоу 6і|іо. "о
съ къздъіхані'еиь н слешами, къзгдъ-
внгъ срунѣіі и нсоуспыіоуірііі оуіі.
КѢрОКДКЪ тоіі ёмоу помоірн БЫТИ,
клко оуко достоііно скджю. прнтрд-
ное уіодо сё. Ико ілкоже сказаніе о
товптѣ пишетъ, по горъдѣіі тон илѣ-
ненід БѢДѢ. Н ПО БОЛѢ^НЫІЪІІІ Г.€І|ІІІ-
іб сленъі пооуунндхъ. іі ёже потомъ
емоу лютѣ нднесеноё отіма 6сл*пе-
ніе. ілко прншедъшж рдфднлоу лгглоу
КЖІ'ю, ВЪ ОБрД^Ѣ слоугъі. ВСѢХЪ сго
БѢДЪ скоёмоу ТВОрАірЮСА іІ^БДКЛАТН.
ты реѵе гн. б несоуірлго къ къіті'е
прнкеде. н нѣ тварь предъ тобою.
кънрекы реірн ткоеіі могоуірн /апокк- -
дн. ксл бо твоею всемогоуірею де-
сницею. іірю нкііыіі строіімл іі прд-
кнмд. докрдго къітіа пріілшд соуіреё.
помнлоуіі оуво н мене нреБлгыіі клко.
недостойнаго твоёмоу гръдомоу н «<> таже по^ндвііію того въ дикъ пре-
433
434
молитвъ рддьмд еппъ.
въ кордвль вълѣ^ъ. съ
н пре-
во СДѢ
ссудъ
бѣлшс
з
іі оутѣшенъ. іі въ келнкыіі рнмь-
СКЪІН Грлдъ ПОСЛАНЪ БЪІ. ХЙТАШС ВО
В ТЫІЛ дни.
въ елмъ тъ нтн славный градъ. ТѢМЬ
же с ннмь
многынмь кеселіемь желлёмлго ёмоу
грддл донде.
2. Изъ житіи Преподобнаго Маке-
донія.
«>| (Мір тогоже къ кн дііь жнтТё
пргівнлго <оі|л ндінего Млкедонід).
Пргівнъііі юі|ь ндніь Македоніи, ре-
комъін ілуьноілдець. тдковаа ко ёго
ПІІЦІА. ТАКО ПрНрОКЪ НАрСУб. КѢДАТЬ
БО ВЬСА. фуНІІКІАНН. И СОурН. II КН-
ЛНКІАІІН. ВѢДАТЬ же II ТѢХЪ БЛНЖНІН
СоуСѢДН. (ОКИ оуво САМ0КНДЫ|Н УІО-
десъ моужл сего въівъше. овнже слоу-
тн ёго. пронесъінюсА слъіпідвшс. н
15
врдтнтн съвѣта недовѣдомое, нлнплуе
же оѵію бслѣпсні'е йложнкпюу. тдко
во іі 6 семь сбъістьса. аіре
долѣеть ѵіодо Уіодесн. нндко
ііноуде. рл^оумѣвлтн пеѵллн
въспріплхюмъ. понеже лѣпо
ёмоу, рлстоуфіо буностн. н йксюдоу
воурілмн ііскоусныііміі порлжлёмоу.
ноуднмоу къітіі немогоуціемъ покнно-
клтнсл ёстъкныймъ. ёсть во плгоув-
ннкъ жіцпн ндніеіл. помыслыіыіімн
стрѣлдмн врежділ въноутрьндго УЛКА.
СКЫСОКЫІІ ЖНКЫН. Н НІІЖЬНАІЛ КНДАіІ
въ. нл помоірь своемоу рлвоу лгглл
скоего. силою неповѣдпмою нл соу-
протнкьныіа снлъі того препоілелтп
хйтж. того рлдьмл ВС^Ъ ЛѢНОСТИ. КЪ
бѣлахъ ріцлхъ соуіромоу бунъпі къ-
СЛѢДОуіЛ. гордънл тоіл поустъпіА. пре-
гъіныюё іі непроходимое въскорѣ про- 2<> нже ксн вѣдать сего уіодесъ ёго.
ііде. донелѣже и лвнё до волъгдрьсъ- “ ’
къпі предѣлъ докеде іі тоу лвнё слав-
ный тъ оуношл невидимъ кы ш него,
нмѣлніе же предъ ытііид дивнаго кпдд
^іілмсні'е. ілкоже стотфіо томоу сто-
ити с ні'мь. и сѣдацію тлкоже Сѣ-
ДАіпе. іі й пеѵллн оутѣнілше іі ілкоже
его нл къі піека|іьноё кеірь преткдрА-
ліне акоже ни ілдн въ прііУАфсні вы-
ти ВСЖКО. ТА КСА ДИКНЛІЛ ВСА ТВОрДН
въ створи, смѣреный дхюмъ къ/но-
САН. И ВЪ^ІІ0САІ|ІІНХЪСА ВСЛИКЫИМЬ
смѣреніемь. ніі^ълагаіліІ мысль, тлко-
же нл томь мѣстѣ, съііі епііоу вывъ
уйдемъ, ііно оукѣдѣлъ вѣлііість. кса
творенна о прпкнѣмь ^ѣло. къ вссіі
?емлн о преже ііАретенын зсмла тоіл
колАръ проиіедънін кѣстн. вѣдомъ н
слмомоу пръкомоу Й БД. КНА^ІО вол-
ГАрЬСКВ БЫ. Н Й ТОГО ГОІ|ІСНЪ БЫКЪ
но юкь, сё. овъ же ыно видѣвъ, ёже
оуво ВѢДАТЬ ТО томоу УЮДАТЬСА. А^Ъ
же 6 блжснѣмь семь моужн много-
СКѢДЪІН. съповѣдѣ оуво ёлнко къ^-
«з могохъ. сніі оуво влженъпі житіе
іімАіне нл горьскыихъ версѣхъ. не
нл ёднномь МѢСТѢ СѢДА но оволніп
семь мѣстѣ превывділ. околи нл ііно
прсхюдА. твордлше же то. не мѣстъ
зо тѣхъ негодоуіл. но многаго ради нл-
родл ПрНХ®ДАІ|ІЛГО йксюдоу к немоу
йвѣгаіл. тетыредесдтн и пати лѣтъ.
сткорн въ тлкомъ прсвъікдгл житіи,
ни хъцннъі съткорнкъ. нн коуцід. но
къ іамѣ. къ нже етоілиіе сткорАдпіс
по тѣхъ же лѣтѣхъ стдреі|і>
поелоуіил МОЛАфІНХСА сноу іі ІІОТЪ-
кноу коуфіо сове. іі потомь оужи-
клмъ ёго молАіремъсА ёмоу. вънн-
де въ хъцнноу. іі тл же фіожлл не
28
35
БЫКЪ.
436
МСОНЪ СТАВЪ КНДААШС МНОГЪІ мтрн
СЪ СВОИМИ ДѢТНЦІН ВЪЛА^АЦІА КЪ ЦрКВЬ.
жрътвоу съкрънжтн й оѵнціеііін. ііхъ
же посрѣдоу бѣ мрід непрнулстнъін
5 сккрънѣ. породъ ІЮСАЦІН, іі сумебнъ
сѣмо и сѣмо оунмл глждат. гдѣ видѣ
стоую дві|Ю, великомъ бжісмь съкѣтомъ
оукрлшеноу. текъ рл^ъгнд іінъі мтрн.
^овъін надъ всѣмн. дадите мн мѣсто
дд пр'інмоу ёгоже доселѣ жслѣхъ.
КІІДѢХЪ прѣже КІІДѢВНІААГО МА. УТО
роБнѵнъі соѵірл съ госпожею мдте-
ТССА. ПОУТО КЪ ТрѣБНіроу прнноснтн
ДѢТИ СБОЙ. СѢМО СА (окрдтнте къ С€-
моу пріііеснте дѣтицію. ііже есть дав-
нѣй АДАМА. И ТКОр6І|Ь АДАМОу СНІ|6
сумешнъ ІАВНКІПААГОСА МЛДДСННІ|ІСМЬ.
га сн на скоёю роукоу дръжд. НОСІІ-
фл іі Дѣкні|іо блгви. а прореѵеніе нд
гь оустроіі гла къ дві|н. ѵто зрншн
Дѣтііфд сего двце ткоего іі не тко-
ёго. ѵто сосеі|ь ёмоу ѵасто поддёшн
весело хштАірн имѣти уадо. нѣ4 тн
ёмоу трекъ пнціа. слмомоу соуцію
25 МАННѢ длтелю. ѵто оуко МЛАДОЮ дла-
нію. ііо ланитѣ треплѣиш дѣтнціа
оуспнті II ХИТАШІІ, нн спнть по тд-
ёмомоу кжтку. со семь же прркъ ре.
не къ^дрѣмлеть нн оуснеть храня
30 И^ЛА. ѴТО ЗрІІІПН НА дѣтнціь сен дкі|е«
не вѣсіі лн уто есть дѣтнціь се* дві|е.
ТАИМААГО БЖТКА СИЛОЮ. ИБО ДКЪІ КО'
жю ііропя. іі ^емлю нн на уемже
покѣсіі. кодоу іісподн мнровн ОСНО-
ВАВЪ. сін дѣтііціь унстад двце. слнце
БЪ^ДрДМІІ КОДИТЬ, лоуіюу КЪІІрАГЪ го-
нить. кѣтромь съкрокнтель ёсть. и
ВСѢМЪ соуцінмъ ВАКА.
435
СКОіа. ДВА Ж€ ДССАТІІ ТН ПАТЬ ЛѢТЪ
прекъі къ коуірннхъ хъцннлхъ. ілко
же съ ѵьтоуціемъ седмьдесять бъітн.
всѣхъ лѣтъ троудокъ ёго. пнціа же
его балніс. нн кодъі нн хлѣба нн
СОѴІІВД. НО ІЛѴЫІАІІЪ ХЛѢБЪ КЪ КОДѢ
(ОМАѴАІА.
3. Изъ слова о Пророкѣ Симеонѣ.
(Мі|А тогоже къ г днь СТДГІО ЙЦА
нлінего Тѵмоо-ел про^кітерд нёрлмь-
скл. со гіррцѣ Суменііѣ, ёже нъінѣ йп«-
ціаешн рдкд ткоеги. Гдн клігвн йѵс).
Сё въ^ліОБленін. нъіне намъ поуь-
тендго къ лоуѵінѣ ёуАгглііі. видимъ
ПрАКДІКААГО сумеонд рекоу. Сін ко
пръкъпі іі в послѣдній, послѣдній
^дконоу. Пръкъін ПО БЛГОДѢТІІ. жндо-
ВИІІЪ родомъ , ХРИСТІАНЪ клгодлрені-
ёмь сумео'нъ ііже й флрнсѣнскъін хоу-
лъі цвѣтсць й трънід поклялся —
Сумеоноу ДОМА сѣдацію. іі м'лтку
ткорАЦію къ секе сн. дабъі тъуТіо
вндоу конець разумѣлъ помъіслн ііш-
снфъ и дкі|А принести дѣтнціь іу ха
въ црквь. съткорнтн НМД ІІО (ОБИТАЮ
^лкоііномоу и немь. тоу АБІС СТЪІН
ДХЪ (ОБѢТЪ ПОДА И КЪСТАВН СуМСОНА
рекъпі. къстлнн етдрѵе , ѵто съпишн
II Прінде СОБѢЦІАНІС. иди кръ/О оуго-
товпже пнціоу си. оустрон ёже къ
домоу тн. прінде йпоустжіі та. ско-
ро КЪ ЦрКОКЬ ИДИ. КЪ І|рккн ѴНСТАА
(О УНСТѢМЬ породѣ ПрОрЬЦІІ. тоу су-
мебнъ ПОІІОКІІВСА БЪІСТрЪІІІ. БЪіетрЪІМЪ
желѣііыл кріло. акъі кътро подъем- 55
лемъ. клрі носнфд іі дкіро въ црккь.
ІІЪ НОСІІМАДГО ДѢТІІЦІЛ не кдрн. клко
БО іІі.ІѢ ВЬСЬДѢСОУЦІАЛГО ВАрІІТН. II
кдрикъ СТА кліцъ стъпіхъ. жъін й-
крокеніііл СТГО ДХА. II КЪ ЦрККІІ су-
437
438
Общій характеръ правописанія рус-
кій XIV в., какъ это видно въ замѣнѣ
Ъ и ь буквами о п е, въ употребле-
ніи 1 передъ гласными. Но самый
текстъ отличается признаками глубо-
кой древности, какъ въ словахъ н
выраженіяхъ , такъ и въ граммати-
ческихъ Формахъ. Напр. 431. 25. 26.
мѣстахъ прегиныіиііхъ 433. 19- прбгинь-
нос (утесистое, дебристое , непрохо-
димое). гордый , иначе встрѣчается
горъдшн и гръдт.ш, въ смыслѣ велика-
го, высокаго, страшнаго (431. 4.0. 432.
33. 433. 19); 432. 40. къ дикъ (въ чу-
до); 433. 17. того рлдьмл (того ради).
Полныя фф. въ склоненіи'и спряже-
ніи , на пр. 432. 12. 14. иногъінми,
къ^нралше- Встрѣчается и ж, какъ ос-
татокъ древняго оригинала , но упот-
ребляется неправильно; на пр. прн-
шедъшж (дат. п. ед. ч. муж.-р.). При
сочетаніи двухъ гласныхъ второй ино-
гда не смягчается , на пр. 436. 36.
тііетдд. Не смягчается также гласный
и въ. началѣ слова; на пр. 429. й.дгвд.
429. 11.- оундго (ідгнд , юнаго), оуііъпі
(юный).
Изъ житія Св. Власія взяты отры-
вки о пребываніи его въ Болгаріи-
Здѣсь начинается тѣмъ , какъ Пре-
подобный обманомъ былъ вызванъ въ
путь п проданъ.
429. 9. 10. Святая любовь не умѣетъ
предчувствовать бѣды.
430. 1. скитъ — съвѣтъ, совѣть.
430. 6. т. е. хитро обманываетъ.
430. ». ііхъ род. п. зависитъ отъ тдіі.
431. 1. Это говорится о Болгарахъ
и о князѣ ц.хъ.
431. 4. 5. къ^доунліі — на Дунай.
Предлогъ въ< употребленъ отдѣльно
съ винііт. §76:—въ поуті.нос шествіе':
вм.одного сложнаго слова; путешествіе.
431. 12. 13. въ многаго мѣсто іімѣпід:
вмѣсто многаго имѣнія.
431. 21. оугонс?е — оу’гоице.
431. 22. поустъ, вм. лишенъ или безъ
(безъ всякой человѣческой помощи).
431. 24. весте?» — б€?ъ сте;а.
431. 25. горахъ и мьстадъ: мѣста,
пад. въ зависимости оть гл. пріглеж.тше.
431. 35. въпреки — вопреки.
432. 6. лихъ — лишенъ (чего).
432. 11. илдежл, вм. надежда', род. и.
ед. ч.
432. 12. свѣдѣ: 1-е л. ед. ч. наст. вр.
432. 17, стеиюірж — стенаціоу.
432. 19. въ въллхь: краткая ф.
432. 23. потомъ — обтомъ.
432. 29. плстдвлаібіромоу: о вм е пос-
лѣ ір.
432. 35. нооутіінАхъ: или плоутніыхъ
(паутинахъ , отъ паукъ) , или поутн-
и яхъ (?).
433. 2. бсліпсіііб — ослѣіілепТе.
433. 8. воуріАМіі ііскоуснъпімн: бурями
искушенія. Прилаг. вм. существ. въ
род. пад.
433. 10- естъвнъпімъ—гстьствьнъінмъ.
433.11. помъіелыіъііімн стрѣлами: стрѣ-
лами помысловъ.
433- 12. вреж.ил, вм. вреждаа , т. е.
повреждая.
433. 29. т. е. не присоединялся къ
нему, не участвовалъ съ нимъ въ
ѣдѣ.
433. 35. вѣлиіеть: полная ф. преход.
вр.. съ нарощеніемъ — ть.
433. 40. гоіреііъ: прич. страд. залога
отъ гл. гостити залога дѣйствит. , т.
е. угостить.
434. 4. въ елмъ — въ самый.
434. 17. соусъдн сжст.діі. §. 76. 3.
434. 18. 19. слоутн его лронесъшіоса:
дат. самостоятельный. Замѣчательна ф.
слоутн (слыть).
434. 21. швь — окъ.
434. 26. горьскъніхъ , вм. горнихъ:
съ окончаніемъ—скин, какъ нсбссьскъііі
(вм. небесный) въ Голицк. сп. Еван-
гелія 1144 г.
434. 29. 30. мѣстъ тѣх* негодоуй: гла-
голъ годовать принимается здѣсь въ
439
440
дѣйств. залогѣ: въ соединеніи съ отри-
цаніемъ не управляетъ род. падежомъ,
точно такъ же, какъ не ндвіідѣтіі , на
пр. въ Остром. сп. Ев.
434. 33. створи: т. е. провелъ.
434- 37. 38. вотъкноу коуцпо, т. е.
сдѣлалъ. Слич. въ Евангеліи потътсніію
к&і|Ы (скѵноіиігіа).
434. 40. ціюждл—ѵужаа.
435. 1. тн — и.
435. 2- коуціііііхъ: замѣчательная ф.
прилагательнаго отъ к&цш.
435. 3. съ тьтоуіреиъ: т. е. вмѣстѣ
съ упомянутыми выше 45-ю годами.
435- 6. сшнапъ: отъ итьмъі, иуь-
иснь: и перешло въ и. Здѣсь объясне-
но прозваніе Св. Македонія ; ілуыюіадеі|Ь.
435. 7 (оиатаі’а: прпч. употреблено
независимо.
435. 15. лоутіііѣ: доууинъ прилагат.
отъ Аоука съ смягченіемъ к на у.
435. 18. наго дѣть, вм. Благодать: съ
древнѣйшимъ окончаніемъ -ѣть- — жн-
довннъ вм. Еврей.
435. 19. христіанъ (вм. христіанинъ):
приляг, имя въ краткой ф. отъ хрн-
стіанъін.
435. 21. і|Кѣтеі|ь: съ ласкательн.
окончаніемъ -ець-
435. 23. сн: для означенія отноше-
нія къ лицу. § 205. Пр. 5.
435. 36. ЖСЛТ.ІИ.П — желаньи, «слѣдъ
(вм. жалѣхъ) — желалъ: глаголы ати
родственны по Формѣ и по значенію.
Слич. въ народномъ языкѣ жалѣть —
любить.
436. 8. великомъ: краткая ф.
436. 16. ддкнѣіі — древнѣйшій.
436. 24.25.НѢ—трекѣ. $261-Прим. 1.
436. 26. маннъ (дат. п. вм. род.)
дателю: подателю манны-
436. 28 оуспнтТ — оусъпнтн — ©усы-
пити—тдсмоиоу и танмааго; прич. стр-
огъ гл. таити.
436* 34. нн на уемже новѣсГі : безъ
не передъ іювѣсн- Вмѣсто на иііусмь жс.
§213. Прим. 4.
436. 35. нсподн: изъ-подъ, подъ. Въ
видѣ нарѣчія.
XX. изъ лѣтопі
(По изд. Археограф. Коммис.
иія Русскихъ
1. Подъ 11 4 4 годомъ.
Въ лѣто 6652. Дѣлаша мостъ
вьсь церезъ Волхово , по сторонѣ
ветхаго, новъ вьсь. Въ тоже лѣто
по горѣ Хълмъ вьсь, и церкы свя-
того Ильѣ. Въ тоже лѣто испьс: -
ша честно притворы вся въ свя-
тѣй Софіи , ІІбвѣгородѣ , архіепи-
скопъ Нифонтъ. тъгда же даша
.посадппідьство Нежатв Твьрдятпцю.
Въ тоже лѣто съверншша церковь
камину святѣй Богородііци, на тър-
Говищи. Въ тоже лѣто постави мя
ІСИ ІІОПГОРОДСКОЙ.
въ 3-мъ томѣ Полнаго Собра-
Лѣтописей.)
попомъ архиписковъ святый Ни-
фонтъ.
2. Повѣсть о взятіи крестоносцами
Царяграда.
а Въ лѣто 6712. Царству іонію
Ольксѣ въ Цариградъ, въ царствѣ
Исаковѣ брата своего, его же слѣ-
пивъ, а самъ царемъ ста, а сына
его Олексу затвори въ стѣнахъ
І0 высокихъ стражею, яко не вынн*
детъ. И временемъ минувъшемъ ,
и дьръзпу Исакъ молитися о сыну
своемъ , дабы его испустилъ изъ
441
442
твьрди предъ ся; и умоли брата
Исакъ и пріяша извѣщеніе съ сы-
номъ , яко не помыслити па цар-
ство, испущенъ бысть изъ твьрди,
и хожашеть въ своей воли. Царь
же Олькса не печяшеся о немъ ,
вѣря брату Исакова и сыновіі его,
зане пріяста извѣщеніе; и нотамъ
Исакъ помысливъ и въсхотѣ цар-
ства , и учяшеть сына, посылая
потаи: яко добро створихъ брату
моему О.іексѣ , отъ поганыхъ вьі-
купнхъ его, а онъ противу зло мп
възда, слъпивъ мя царство мое
възя, И въсхотѣ сынъ его, якоже
учашеть его п мышляшьта , како
ему пзъити изъ града въ дальняя
страны и оттолѣ искати царства.
И въведенъ бысть въ корабль , и
въсаженъ бысть въ бочку, имущи
3 дна: при единымъ конци , за-
ним ь же Исаковиць свдяте , а въ
другомъ конци вода, идѣже гвоздь;
нелзв бо бяше изъити изъ града ,
н тако пзыіде изъ Гречьсквй зем-
ли. И увѣдавъ царь, посла искать
сго; и начата искати его въ мно-
зѣхъ мѣстахъ , и внпдоша въ тъ
корабль, идѣже бяшеть, и вся мѣ-
ста обънскаша, а изъ бъчькъ гвоз-
ды вынимаша, и видѣша воду те-
кущій , идоша прочь, и не обрѣ-
тоша его. И тако пзъиде Исаковичъ
п прнде къ Пѣмьчьскому царю Фи-
лнпови, къ зятю и къ сестрѣ сво-
еп; Царь Нъмечьскыи посла къ
папъ въ Римъ, и тако увъчаста, яко
не воевати на Царьградъ , нъ яко
же рече Исаковиць: всь градъ
Костянтивь хотять моего царства....
тако же посадяче сго па престолѣ,
пойдете же къ Іерусалиму въ по-
мочь; не въсхогять ли его , а ве-
дете и опять къ мнѣ, а пакости
5 пе дѣите Гречьскои земли. Фрязи
же и всп воеводы ихъ възлюбііша
злато и сребро, иже мѣпяшеть имъ
Исаковиць, а царева велѣнія забы-
та и папина: пьрвое притьдъше
і° въ Судъ, замкы желѣзныя разби-
та и прпступнвъте къ граду огнь
въвергоша 4-рь мѣстъ въ храмы.
Тъгда царьОлькса, узьрѣвъ пламень,
не створи брани противу нмъ; при-
дававъ брата Исака, его же слѣпи,
посади его на престолѣ и рече:
даже есп братъ , тако створилъ,
прости мене , а се твое царство,
избѣжа изъ града. И пожьженъ
20 бысть градъ и цьркви песказыіы
лѣпотою, нмъ же не можемъ числа
съповѣдатп , и святоѣ Софіѣ при-
творъ погорѣ , идѣже патріарсіі
вси паписани , мподрумье и до мо-
25 ря , а сѣмо по царевъ затворъ и
до Суда погорѣ. И тъгда потна И-
саковпць по цари Олексь съ Фря-
гы, и не постпже его, и възвра-
тися въ градъ; и съгна отця съ
з° престола , а самъ царемъ ста: ты
есн слѣпъ; како можеши царство
дьржати 1 азъ есмь царь. Тъгда
Исакъ царь много съжалнвъся о
градѣ и о царствѣ своемъ, и о граб-
зз ленін мопастырьскыхъ , еже дая-
ста Фрягомъ злато и сребро по-
суленое имъ, разболѣвъея и бысть
мнихъ , и отыіде свѣта сего. По
Исаковѣ же смерти, людіе на сы—
«о ца его въсташа про зажьженіе
443
444
яша, и жену его я МюрчюФлъ и
въсадіі я въ тьмницю, и Ольксу
Исаковиця утвьрди въ стѣнахъ, а
самъ царемъ ста МюрчюФлъ Феу-
5 раря въ 5 день , надѣлся избити
Фрягы. Фрязп же увѣдаві ше ята
Исаковиця, воеваша волость около
города, прослче у МюрчюФла: дай
намъ Исаковиця , оть пойдемъ къ
10 Нѣмечьскому царю, отнелѣ же есме
послани; а тобѣ царство его. Мюр-
чюф.іъ же и вси бояре не даша ею
жива, и уморивъше Исаковиця , и
рекоша Фрягомъ : умьрлъ есть, при-
15 дѣте и видите и. Тъгдаже Фря-
зи нечалыні быша за преслушаиіе
свое; не тако бо бѣ казалъ имъ царь
Нѣмечьскын и папа Римьскыи, яко
же си зло учиниша Царюграду. И
то реша сами къ собѣ вси: оже
намъ нѣту Исаковиця, съ нимъ же
есме пришли, да луче ны есть
умрети у Царяграда , нежели съ
срамомъ отъіітн; оттоль папаша
25 строити брань къ граду. И замыс-
лиша , якоже и преже, на кораб-
ликъ раями на шьглахъ, на иныхъ
же корабляхъ мзъциниша пороки
и лѣствііця, а на іінѣхъ замыслиша
30 съвѣшивати бъчькы черезъ градъ ,
накладены смолины, и лучины за-
жьгъше пустнша на хоромы, якоже
и нреже пожьгоша градъ. И прис-
тупиша къ граду анриля въ 9 день.
35 въ пятъкъ 5 недѣли поста, и неу-
спвша ничью же граду; нъ Фрягъ
изошла близъ 100 мужь. И стояша
ту Фрязи 3 дни, и въ понедѣль-
никъ верьбцои недѣли приступити
4' къ граду, солнчю въеходящю, про-
градьное и за пограбленіе мона-
стырьское , и събрачеся чернь , и
волочаху добрые мужа , думающе
съ ними, кого царя поставятъ , и
вси хотяху Радиноса; онъ же не 5
хотяше царства, нъ кръяшеся отъ
нихъ, изнѣііивъся въ черны ризы;
жену же его ііиъше , приведенія
въ Святую Софію , и много нуди-
ша ю: повѣжь намъ, кдѣ есть 10
мужь твон ? и не сказа о мужи
своемъ. Потомъ же яша человѣка,
имеііьмъ Николу воина, н на того
възложиша вьньць безъ патріарха,
и ту быша съ нимъ въ святѣй *5
Софіи 6 диіи н 6 ночіи. царь же
Исаковиць бяшеть въ Влахернѣ, м
хотяше въвести Фрягы отап бояръ
въ градъ; бояре же увѣдавъше уто-
линіа царя, не даша ему напусти- 20
тп Фрягъ, рекуче: мы съ тобою
есмы. Тъгда бояре убояшяся въве-
денія Фрягъ, съдумавъше съ Мюр-
чюфломъ яша царя Исаковиця, а
на МюрчюФла вѣньчь възложиша; 25
а МюрчюФла бяше высадилъ изъ
тьмыіицѣ Исаковиць и пріялъ извѣ-
щеніе, яко не искати подъ Исако-
вицемъ царства , нъ блюсти подъ
нимъ. МюрчюФЛЪ же посла къ Ни- з<
колѣ и къ людьмъ въ Святую Со-
фію : язъ ялъ ворога вашего Иса-
ковиця; азъ вамъ царь , а Николѣ
даю пьрвьш въ боярѣхъ. Никола
же сложи съ себе вѣньць , и вси 3!
дюдіе не даша ему сложити вѣиь-
ця, нъ болѣ закляшася: кто отсту-
пить отъ Николы , да будетъ про-
клятъ. Того же дне дождавъше
ночи разбьгошася вси , а Николу 4
443
тину святому Спасу, зовемьш Вер-
гетисъ , противу Испигасу , ста-
шаже и до Влахерны. Приступите
же на 40 корабльвъ велнкыхъ;
бяху же пзременапн межи ими ,
въ нихъ же людье на конихъ, одв-
піі въ брънѣ и конъ ихъ, иніи же
корабль ихъ и галеъ ихъ стояху на-
задъ, боящеся зажьжешя. Якоже и
преже бяхуть Грьцы пустили на
не 10 ьораблевъ съ огпыиъ въ
Фрягъ. извеременивъше погодье вѣ-
тра, на Василіевъ день полуноци ,
и не успѣша ничтоже Фрлзьскымъ
кораблемъ, вѣсть бо имъ бяше далъ
Исаковиць, а Грькомъ повелъ пус-
тити на кораб.іѣ на не; тъмъже и
не погорѣша Фрлзп. И тако бысть
взятіе Царяграда великаго: и прпв-
леце корабль къ стѣнѣ градыіѣп
вѣтръ , и быша скалы ихъ вели-
кыя чрезъ градъ, а нижьнъе скалы
равно забороломъ; и бьяхутьсъ вы-
сокихъ скалъ на градъ Грьки и
Варягы каменіемъ , и стрѣлами ,
и сулицами , а съ нижьнихъ на
градъ сълѣзоша. И такъ взяша
градъ. Царь же МюрчюФлъ крѣп-
ляше бояры , и всѣ люди, хотя
ту брань створити съ Фрягы, и
не послушаша его , побѣгоша отъ
него вси; царь же побъже по нихъ
и угони е на коньпѣмъ търгу, и
много жалова на бояры и на всі.
люди. Тъгда же цпрь избѣже изъ
града, и патріархъ и вси бояре; и
внидоша въ градъ Фрязи вси априля
въ 12 день, па святого Василія
исповѣдника , въ понедѣлипкъ , и
сташа па мѣстѣ, идъже стоите царь
446
Грьчьскыи, у святого Сааса; и ту
сташа и на ночь. Заутра же, сол-
нчю въсходяіцю, вънидоша въ свя-
тую Софію , и одьраша двьри и
а разсъкоша опболъ , оковавъ бяше
всь сребромъ, и столпы сребрыіые
12, а 4 кивотьныя II тябло изсѣ-
коша н 12 креста, иже надъ ол-
таремъ бяху , межи ими шпшкы
ю яко древа вышыпа мужь, и пре-
грады олтарыіыя межи стълпы, а
то все сребрыю; и тряпезу чюдь-
ную одраша драгыи камень и велій
жьньчюгъ, а саму невѣдомо камо ю
іе дѣша , п 40 кубъковъ велнкыхъ , .
иже бяху предъ олтаремъ , и по-
нскадѣла и свѣтнлна сребрыіая ,
яко не можемъ числа повѣдати; съ
праздничыіыми съсуды безцѣііь-
ю ными поимаша службыюе, еуанге-
ліе и хресты честыіыя, иконы беэ-
цѣпыя всѣ одраша , и подъ тря-
пезою кръвъ паидоша: 40 кадіе
чистаго злата , а на полатѣхъ и
25 въ стѣнахъ и въ съсудохрапиль-
иицн не вѣдѣ колнко злата и сребра,
яко нѣту числа , и безъцъпыіыхъ
съсудъ. То же все въ единой
Софіи сказахъ , а святую Богороч
зодицю, иже въ Влахернѣ, пдѣжо
святый Духъ съхожаше на вся пяіч
вицѣ, и ту одраша: нііѣхъ же цсрк«
віи не можеть человѣкъ сказати ,
яко безъ числа. Одигитрюю же
55 чюдную , иже по граду хожаше „
святую Богородпцю съблюде юБогъ
добрыми людьми; и нынѣ есть, па
тоже надѣешься; иные церкви въ
градѣ и въиѣ града, и манастыри въ
градѣ и вънѣ града пограбпша всѣ,
447
448
нмъже ие можемъ числа ни кра-
соты ихъ сказати. Черііьчѣ же, и
черницъ, и попы облупиша и нв-
ко.іпко ихъ избита , Грькы же и
Варягы изгііаша изъ града, иже бя-
хуть оста.пі, Се же имена воево-
дамъ ихъ: I. Маркосъ отъ Рима,
въ градъ Бьрнъ , ндѣже бѣ жилъ
поганый злый Дедрикъ; а 2. Ико-
іідофъ Офлапъдръ; и 3. Дужь слѣ-
пыи отъ Маркова острова Бепедпкъ.
Сего Дужа слѣпилъ Мануилъ царь;
мпозн бо фіілософи моляхуться ца-
реви: аіце сего Дужа отпустити
здрава, тъ много зла створить тво-
ему царству, царь же не хотя его
убити , повелъ очи ему слѣпити
стькломъ , и быста очи ему яко
невреженѣ , нъ не видяше и и че-
гоже. сь же Дужь много брань
замышляше на градъ , и вси его
послушаху, и корабли его велнціи
бяхуть, съ нихъ же градъ възяша.
Стоянья же Фряжьска у Царя-
града оть декабря до априля, до-
коль городъ взяшя. А мѣсяца маія
въ 9 поставите царя своего Ла-
тина Копдо Фларенда, своими пис-
купы; и власть собѣ раздѣлипіа:
царсви градъ, а Маркосу судъ , а
Дужеви десятина. И такъ погыбе
царство богохранимаго Костяптиия
града и земля Грьчьская, въ свадъ
царствъ, ею же обладаютъ Фрязи.
3. О враждѣ Магнуса Шведскаго съ
Новгородцами.
Въ лѣто 6856. Магнушь, король
Свѣискои земли, прислалъ къ Пово-
городцемъ , рекъ : пошлѣте на съ-
ѣздъ свои философъ, азъ посліо свои
философъ , дажь поговорятъ про
вѣру; а язъ то хоту слытеть ,
коя будеть въра лучщн: а иже
ваша будеть въра лучше, ино азъ
3 иду въ вашу вѣру, или пакы аще
наша вѣра лучшн , и вы пойде-
те въ нашу въру , и будемъ вси
за единъ человѣкъ; или не пой-
дете въ едпначьство , и азъ хощу
іо пти на васъ, съ всею моею силою.
владыка же Василіи, и посадникъ
Ѳеодоръ Даниловичь, и тысяцскои
Аврамъ, и вси Новогородци, пога-
даете отвѣщаша Магпушу: аще
«в хощеши увѣдати, коя въра лучши,
наша ли, или ваша, пошли въ Царь-
градъ къ Патріарху, зане мы прі-
яли отъ Грець правовѣрную вѣру;
а съ тобою ся не спираемъ про вѣ-
20 ру; а коя будеть обида межю
нами, а о томъ шлемъ къ тебѣ па
съѣздъ; и послаша Новогородци
къ Магпушу Аврама тыслцского ,
Кузму Твердпславля и иныхъ бо-
28 яръ. Аврамъ же, съ своими другы,
пріиде въ Оръховець , и хотъ по-
ити къ Магпушу, а Магнушь тогда
былъ въ Березовомъ островъ , съ
всею своею силою. Орѣховци же
зо бита челомъ Авраму, чтобы не хо-
дилъ отъ нихъ изъ городка; и
попде къ Магпушу Кузма Твер-
диславль съ другы. Магнушь же
отвѣчалъ Кузмѣ: обиды ми съ вами
55 нѣту никоей—но сице рече имъ:
поидѣте въ мою вѣру, а не по-
йдете, иду на васъ съ всею моею
силою — п отпусти Кузму съ другы.
и абіе дошедшп Оръховца, затво-
10 ришася въ городкѣ всп, а Магнушь
449
450
бяше приступилъ къ городку ра-
тію, съ всею своею силою;а Иже-
ру почалъ крестити въ свою вѣру,
а кои пе крестятся, а па тѣхъ рать
пустилъ. Слышавши же Новогород- а
ци , яко уже король рать отпус-
тилъ на Ижеру, послаша противу
охъ ОпцііФора Лукинича, Якова
Хотова , Михаилу ѲеФилатова, съ
малою дружиною, молитвами же ю
святыа Богородица, и святыа Со-
Фѣа пособіемъ , и святыхъ муче-
никъ Бориса и Глѣба помощью,
Богъ пособи ОнциФору: іізбпша
Нѣмцевъ 500, а иныхъ живыхъ із
нзымаша, а перевѣтьниковъ казни-
ша; и пріидопіа въ Новгородъ всп
здраво , развѣ 3 человѣкъ! убоша
Новогородцевъ; посадникъ же Ѳео-
доръ Даниловичь , и намѣстницп 20
князя великого, и всп Новогородци,
и Плесковпчь немного , и Ново-
тръжцы, и вся волость Новогород-
ская, пои доша въ Ладогу, а къ князю
Семену Иваповичю послаша послы, 25
а рекъ тако: пойди, княже, къ намъ
боронити своеа отчины, яко идетъ
на пасъ король Свѣискіи, на крест-
ное цѣлованіе; великій же. князь
Семенъ отвѣщалъ Новогородцемъ:
радъ, иду къ вамъ.
Мѣстное произношеніе оказалось въ
обоюдномъ переходѣ буквъ ц и ч.
Напр. 439. 3. церезь (черезъ) , 439.
ІО. посадницьство (посадничьство) ,—
твьрдятицю(Твърдігтичю'),41 і. 22.иса-
ковиць (Исаковичъ). 444. 28. изъциниша
(изъчиниша , учинили, сдѣлали), 445.
13. полу наци (полуночи), 445. <9. прив-
леце (привлече), 447- 2. чернъчѣ (хернь
і|«: вин. п. мн. ч., отъ урьныр), п пр.
Вообще правописаніе и произношеніе
русское. Иногда ѣ смѣшивается съ и;
щ переходить въ ч, жд въ ж.
439. 3. Волхова — Волховъ.
439. 5. 6. святого: -ого вм. -аго._
Ильѣ — Ильи.
439. 13. Составитель лѣтописи го-
воритъ о себѣ.
440. Это сказаніе взято изъ ино-
странныхъ источниковъ , преимуще-
ственно изъ Византійскихъ.Слич. Ріісеіае
СЬопіаіае Ьівіогіа Не Аіехіо І.чаасіі Аііде-
1і; ІіЬ. III: Не Ьаасіо Ап§еіо ііегпіп іщ-
регаіоге еі Не Аіе.хіо сіиса МиггиЛо. Слич.
также Вильгардупна: Нізіоіге Не Іа еоп-
диечіе Не Сопзіапііпоріе раг Іез Ггапсоів
еі Іез Ѵепіііепя, еп 1204.
440* 5. Ольмѣ — Алексѣ — Алексѣю.
въ Цариградѣ — въ Царѣградѣ.
441. 2. 8. 443. 27. извѣщеніе—усло-
віе, клятва.
441. 4. «за твьрди — изъ крѣпости,
изъ тюрьмы.
441.5. хожатпетъ:преход.вр.съ окон-
чаніемъ -ті>,какъ и въ другихъ мѣстахъ-
441. 16. мышляшьта: въ другихъ сп.
мысляшеть.
441. 25. изъ Гречьскѣи: новѣйшее
сочетаніе -кѣ—
441. 26. искать: новѣйшая ф. , вм.
достиг. накл. искать.
44і. 30. изъ бъчькъ — ивъ бочекъ.
441. 35. Нѣмецкій Императоръ Фи-
липпъ Швабскій имѣлъ въ супруже-
ствѣ Ирину, дочь Исаака Ангела.
441. 37. увѣчаста—оук«і|нста—уго-
ворились.
411. 40. хотятъ: множ. ч. согласо-
вано съ ед. ч. градъ. § 216. 11р. 2.—
Здѣсь пропускъ въ самой рукописи.
Далѣе слѣдуетъ не продолженіе рѣ-
чи Алексія, но увѣщаніе крестоно-
сцамъ императора Филиппа, или па-
пы Иннокентія III, который , какъ
извѣстно, запрещалъ имъ воевать съ
451
христіанами, подъ опасеніемъ церков-
наго отлученія.
442- 1- посадпче — поелдліре.
442. 2. помочь— помощь.
442- 5. фрпгъ — Франкъ (фрдгъ).
Такъ назывались у насъ и Францу-
зы. и Итальянцы , а также и другіе
западные пароды, равно какъ Нѣмцы
назывались Латііпами.
442.7. мѣияшегпь— обѣщалъ. Въ дру-
гихъ спискахъ: мнлшеть. Въ Сннод.
спискѣ по чищенному написано: сір
лашёть. Слич. 142- 36.
442. 16. въ Судъ — въ Цареград-!
скую гавань-
442.22 .святопСофіѣ—скдтмы Сафин.
442. 21. ипоЛрумьег-ипподромъ пли
гііпиодромъ (іяяобрбро; — ристалищ.).
442. 38. свѣта сею: зависитъ отъ
гл- отъиде: род. пад. безъ предлога.
442. 40.' за лишеніе градыіое: прплаг.
градыіое вм. сущ. г.ъ род. пад. (гра-
да). § 223. Нр- 2.
443. 2. СъбраЧССЛ.-- СЪЕСртЦНІСа, ВМ.
съБрлвъишса.
443. 3. вомчаху: рус. полногласная
•Т>. вОЛОКу ВМ. КЛТ.КЖ.
443. 6 кръяшесн — кроншесл.
443.7. измѣнивъея—перерядившись.
443. 18. бояръ: род- пад. зависитъ
отъ отаи-. тихонько отъ бояръ.
443- 10. утолиша — смягчныіа.
443-23. Мюрчгог/і.іъ, съ мѣстнымъ
измѣненіемъ ц на ч, вм- Міорціофлъ —
МиггиЛи».
443. 32. л.іъ — илъ. ворога: рус.
полногласная •!•., вм. врага.
414. I. я—іі. вм. болѣе употреби-
тельнаго итъ (взялъ).
444. 6. Узнавъ, что ІГсакоіиГчь взять
(ята — ытл: прич. стр. пр. нр.
отъ ыти)->
444. !>. огнь — то, а то.
444. 10. 22. іеме •— ксмъ, іесмъі.
444.21. іііьпіу — нѣтъ, какъ п пъ
друѣпхъ мѣстахъ.
444- 27. Въ друг. спискѣ: раинами
452
на шеглахъ:— раііиа—поперечина на
мачтѣ судовъ, къ которой привязы-
ваются паруса; шегла—длинное\руб-
лепиос дерево , съ вырубаэд , упо-
требляемое вмѣсто лѣстницы.
444. 31. смолины: въ друг. спискѣ;
смолы.
444. 32. хоромы: рус. полногласная
*і>. , вм. храмы.
444- Ю. солпчю — С0ЛПЦЮ.
445. 1. Верге/ппсъ: греч. ёѵеруётгр,
(благотворитель, благодѣтель). Такъ
назывался монастырь Христа Спа-
сителя.-’ ’ ітінѣі и
445. 1. корабльіъ: род. пад. зави-
ситъ отъ сорока: на сорока кораблей,
вм. принятаго — корабляхъ. 230.
445. 5. изремепаии. (Т).
445. (>. —одѣты: одѣнь прпч.
прош. вр-. стр. зал. отъ одѣти.
445- 8. галегь—галеи. гяяси вѣроят-
но, тоже, что птал. и древненсп. дч-
Іеа, древне—і-ранц. —гребное суд-
но съ низкимъ бортомъ; первоначаль-
ная 'іррма этого слова въ прованс.
даіеуя, отъ лат. средиевѣк. $аІеісІа.—
Фряжскііе слово гален занесено была
въ Византію Крестоносцами.
445. 12. изверемепивъше— улучивъ-
прпугньііі вѣтеръ; серемепити: рус,
полногласная <і>., вм. крт.глсіінти.
445. 2 3. забороломъ—забраламъ, за-
борамъ, стѣнамъ. Смотр. въ Слои, о
Поли. Пгор.
445. 25. варягъ—нѣмецъ въ общемъ
смыслѣ,
446. 5. онболъ ; вѣроятно , ни. оіі-
бопь, амбоііъ или амвонъ (гр.ирроѵ}.
44(). В. всь — кі.сь. "1!!
446. 7. табло — ярусъ иконостаса.
446. 14. эіееііьчюгъ: древн. <і>. , вм.
жемчугъ. Слич. въ Словѣ о П. Пгор-
446. 23. каоіе — ГіСдии-
446. 21. нгг /іо.іатгъХъ. Слич. полатН
въ избѣ.
4І6. 25. въ псудолранилыпщи—въ
кладовой, въ рйзнпцѣ.’
453
454
446. 26. не вѣдн> — не кинь-
446. 31- пятницѣ — паті.ниі|л: йін.
п. мн. ч.
446. 33. не можетъ человѣкъ сказа-
ти: вм. никто не можетъ. сказать. Слич.
нѣм. шап (первоначально піапц), ч-р.
оиі (т. е. Ііошо — человѣкъ).1 § 200.
Прпмѣч. 2.
447. 3. Облупиша—ограбили. Слич.
лупежь — грйбежі. лупежыіикъ —
грабитель.
447. 7. Маркосъ отъ Рима: Мар-
косъ—гпагсіііо, піагс1іі$ш, откуда итал.
іпагсііезс, ч>ран. іпагцпія , собственно
начальникъ марки, нлн пограничной
провинціи; марка отъ Готск. іпзгка —
граница, край, 'знакъ. — Здѣсь разу-
мѣется Монфсрратскій маркизъ Бо-
нифацій,
447- 8. бърнъ — Бернъ: такъ назы-
вается въ Нѣмецкомъ эпосѣ .Цероііа;
Ѳеодорикъ Веронскій—Ди трихъ Берн-
скій. Въ Нноелуіігахъ Дитрихъ име-
нуется Бернскимъ героемъ (4ег Ііеіі
ѵоп Веіп). У Нѣмецкихъ лѣтописцевъ
Верона — Дитриховъ Бернъ («Ѵеіопа
оііет БіеІтісЬв Веіп» въ одной хроникѣ
1541 г.). (См. АѴ. Сгіпмп, -Піе В.чіі-
хі’Ііа ІЫ'іеі’нац'і , 1829 Г.). Цкондовъ
Офлаііъд[ІЪ; въ другихъ спискахъ:
коіідоі/гъ алфанОръ, и менѣе искажено:
коіідоі/л арендъ, т. е. Соніе ііі Еіишіп-.ц
Фландрскій грач>ьБалдуинъ.—.дума,—
ложъ или іін.х, т. с. Венеціанскій долсъ
Дацдоло. , ..
447. 9. Дедрикъ (Пеігісіь)— Ѳеодо-
рикъ Готскій, котоі ый въ Нѣмецкихъ
эпическихъ сказаніяхъ извѣстенъ подъ
именемъ: Дитрихъ (ТЬеойііё, Біеіёгіеіі,
Тііісіі'іс, Юіеііісіі — ТЬеобогіеш).
417. II. Отъ Маркова острова Бе-
недикъ — оть Венеціи, острова Св.
Марка (покровителя Венеціи). Замѣ-
чательна <і>, Беиедикъ — нѣм. ѴепеНід
(слич. Венеды, Венедпцм).
447. 20. брань, вм. братіи, какъ и
стоитъ въ другихъ спискахъ.
447. 28. Кондо Фларенда — графа
Флан ірскагр. — писку пы—епископами.
447, 30. царева, т. ё. Ба.ідупну;—
Маркосу судъ, т. е. Маркизу (нытсіііо,
см. 447. .7.) Извѣстно, что МопФерат-
скій маркизъ Бонифацій, по взятіи
Константинополя , исправлялъ долж-
ность предсѣдателя совѣта объ учре-
жденіи государственнаго управленія
въ Восточной Имперіи, подъ владыче-
ствомъ Франковъ; онъ же былъ и
судьею при дѣлежѣ военной добычи.
447. з 1. дунсеѵи десятипа,ѵ. е. дожу.
Дацдоло облеченъ былъ въ званіе деспо-
та при дворѣ Константинопольскомъ.
447. 3 3. въ се, ідѣ — во враждѣ.
448- 8. за единъ человѣкъ — едино-
душны.
448. 9. въ единачество — въ едино-
борство, вь состязаніе.
448. 13. погадаете — подумавши.
448. 19. сн не спираемъ-— не спо-
римъ: ОТЪ СЪІІІфАТНСЛ.
448. 20. будетъ обада — обиды нѣту:
описательныя Формы сыімснемъ сущ.,
вм. глагола. §-261. Ир. 2.
449. 1. а кои—а на тѣхъ; сочетаніе
предложенія главнаго съ при ізточ-
нымъ по русскому словосочиненію.
2'85.
449. 16. перевѣтыіиковп — ііерего'
воріцнковъ , шпіоновъ.
419. 32. рлдъ иду къ вамъ: вм. ра-
достно. § 227. Прим. 5.
455
456
XXI. ИЗЪ ЛЪТОПІІСИ НО ЛАВРЕНТЬЕВСКОМУ СПИСКУ, 1377 г.
( По изд. Тимкоесквго^ І$14 г. ).
1. Иосліьсло^і1'.
Радуете* купецъ прикупъ створивъ
Н КОрМЬѴІІН КЪ (ОТІІІІІЬС приставъ н
стришнкъ къ ютетьстко свое прн-
шедъ , такоже радуете* и кіінжнъін я
списатель , дошедъ конца книгамъ ,
тлкоже н д<ъ худын , недостойный
и многогрѣшны н ракъ Кожнн Лак-
рентсн мнихъ. Плѵдлъ іесмъ писати
книги сна, глаголемын Лѣтописецъ , ю
МѣСАЦА Генвлрд КЪ дТ , НА ІПМАТЬ
скатъіхъ ютець нашихъ декадъ, к
Спили іі к Рлифг іцбьсныхъ, Кнд^ю
Великому ДіЛИТріІІО КоСТАНТИНОКіІѴЮ,
А ПО БЛЛІОСЛОВЕІІЫО СВАЦіеіІЬНАГО Спис- I5
копа Дшоннсьн , и коптдлъ іесмъ
мѣсацд Марта къ к нл пділлть сня-
тыхъ (отецъ іілшнхъ, нже к мандс-
тъірн святаго Слкы іцкьепъіхъ 3
СрАЦИІІЪ, К ЛѢТО Г8ЙІІ€ , При БЛАГО- 20
«ѢрІІОМЪ II ХрНСТОЛІОБІІКОМЪ ІМІА7>ІІ
Келнкомъ Дмитріи! КоСТАНГИНОКІІVII Н
При Списковъ НАШЕМЪ ХрИСТОІІІОБН-
вѣмъ екяціенііомъ Дінйсь* (должно
Днйнисьѣ) Суждальскомь н ІІовго- <2.-,
родъ СНОМЪ || Гьродьскомъ. Іі НЫНѢ,
господа сотцн и кратка! юже сх гд»
пуду «писалъ, нлн переписалъ, нлн
педопнедлъ: ттнте, нспрлклнкда Бога
дѣла , а пс кленнте, ^днеже кпнгъі зо
вегшлны, а оумъ молодъ недошелъ,
слышите Павла Апостола маголюціл;
не кленнте , но благословите. А со
ксѣніі нлми Хрнсгыаны Христосъ
Богъ нашъ, Сыпь Бога живаго, емуже зв
слава и держлкд и ѵеегь и покла-
нянью со ютцемъ и с Пресвятымъ
Духомъ, П НЫНЯ н присно ВЪ КѢКЪІ.
АМИНЪ. г
9. Изъ лѣтописи ІІртоо. Нестора.
а) Обычаи словинскихъ племенъ ,
пасе.ппшіпхъ древнюю Русь
Имілху БО шбъіѵан скон, Н ЗАКОНЪ
(ОТЕЦЪ сконхъ іі преданъ*, КОЖДо СКОН
нрдкъ. Поляне ко сконхъ (отецъ обы-
ѵаіі нмуть кротокъ II тихъ, п стъі-
дг.нье КЪ СНОХАМЪ своимъ , и къ
ссстрдмъ, къ мдтсремъ , и к роди-
телемъ скопмъ къ скскроксмъ, и къ
деверемъ келнко стъідѣнье имѣху,
БрАУІІЫІІ «КЫУАІІ Іімлху, НЕ ХоЖЕШС
^АТЬ ПО НЕВѢСТУ , НО ПріІВОДАХу К€-
ѵеръ, а ^дкътрл прішошаху по нен ,
УТО кдлдуус. А ДрСКЛАНС жикдху
^кѣрнііьскнмъ юерд^омъ, жнкоуціе ско-
тьскн: оукнкаху другъ друга , лдлху
КСА ПСУІІСТО , II грдкл Оу ННХЪ НЕ
г.ъікдше, но оумыкнкаху оукодъі дѣ-
кні|а. 11 Раднмнѵн, н Катнуп, и Сѣ-
веръ юдннъ (объіѵан нмаху : ЖПВАХУ К
ЛѢСѢ, АКОЖЕ КСАКИІІ ^ВѢрЪ, АДуЦІС КСС
неѵнсто, - - прлціі не пъіваху къ ннхъ.
іі нгрнцід межю селъі. Схожахус* на
ІіГрНЦІА, ііл пллелнъе , Н НЛ КСА БѢ-
сокьскдА нгрнцід, іі ту оумыкдху
жены собѣ , с неюжс кто съкѣціл-
ііісса; НМАХуже ПН ДВѢ II по три ЖЕНЫ.
Аціс кто оумрАіпе , ткорлху тръцно
надъ иннъ, н восемь ткорлху кладу
келнку , іі къ^лождхуть н на КЛАДУ ,
мертвеца , сожьжлху , и восемь со-
КрАВОІС кости, кложлхук суднну мдлу,
457
454
Н ПОСТЛКЯху НД СТОЛПѢ НА іцтсхъ;
еже творятъ Катити н нынѣ. Си же
ТВОрАХУ ЮБЫУАА Кривити , ПрОУИИ
погдинн , не вѣдуціс закона Божьа,
НО ТКОрАЦіе САМИ СОБѢ ЗАКОНЪ.
б) Изъ договора Князя Игоря съ
Греками.
Мн же елико насъ хрсстплнсА
есмъі , клахомъса церковью снятаго
Ильѣ въ сворнѣн церкви, и предле-
жацісмъ ѵестнымъ крестомъ, и ха-
рлтьею сею, хранити все , еже есть
написано на нен , не преступити ютъ
него ннутоже. Л нже преступить сс
ЮТЪ СТрАІІТ.1 ІІАИІСА , ЛИ КіІАЗЬ , ЛН
ннъ кто, лн креціенъ, или некреціепъ,
да не нмуть помоцін ютъ Бога , и
дл Будетъ расъ къ кесь кѣѣкъ , к
Будуі|іііи, н дд здколенъ кудеть своимъ
оружьемъ. Л некреіренлА 1 Русь по- 2о на горѣ: градъ же бѣ Кневъ , ндеже
ЛАГАЮТЪ ЦІІІТЪІ СВОЯ , II МСУѢ СБОѢ
НАГИ, ЮБруУѢ СБОѢ, II ПрОУАА * 2 Юру-
жьа ; да кленутсА ю всемь, яже суть
НАПИСАНА нд хлрлтыі сен, хранити
ютъ Игоря, И ЮТЪ ВСѢХЪ колдръ, и
ЮТЪ КСѢХЪ ЛЮДИН ютъ страны Рус-
кня въ проУАА лѣта іі воину. Аціелн
же кто ютъ Кіілзь или ютъ ліодіін 3 *
РускТхъ, ли Хрестедпъ, иди нехрес-
теднъ, преступить се , еже есть пи-
сано на хАрлтыі сен; кудеть до-
стоинъ своимъ оружьемъ оумретп и
да вудеть клятъ отъ Бога іі отъ
Перуна , дко преступи свою клятву.
Да аціе кудеть докрѣ, Игорь велнкнн
Кназь да хранить сн любовь правую,
да не рдзрунінтсА , дондеже солнце
сядетъ, н весь миръ стоить к ны-
НСШІІІІА ВѢКИ и к судуцідд.
5 в) Мщеніе Ольги.
Больгд же БАіне в Кнсвѣ съ сы-
номъ свонмъ съ дѣтьскомъ Скато-
сланомъ , н кормилецъ его Лсмудъ,
коеводд бѣ Скѣнслдъ , тоже ютець
>« Міістнніннъ. Рѣша же Дерекллне: се
Кназа оувихомъ Рускаго; іюіімемъ
жену его Кольгу зд Кназь свон
Малъ, іі Скатослакл, іі створнмъ ему,
дкоже хоіремъ. Іі поеллнід Дереклане
<5 луѵьшііе мужи тнеломъ К. въ лодыі
к Ользѣ , и прнстлніА подъ БорИУС-
ВЪІМЪ к ЛОДЬН. Бѣ БО ТОГДА вода
текуцін въздолѣ горы Кневьскня,
н нд ІІодолыі не сѣдаху людье, но
есть нынѣ дворъ Горддтннъ и К и -
фокъ , А дворъ КНЯЖЬ БАНіе В го-
родѣ, ндеже есть дворъ Демьстнкокъ;
ЗА скатоіо Богородицею надъ горою
за дворъ теремнын, бѣ бо ту теремъ
камень. II повѣданія (0ль7эѣ, дко Де-
ревлАііб прндошл, іі возка с (Ольга к
собѣ: докрп гостье прндоінд. и рыіід
Дереклане : прндохомъ , кндгнне. II
зо реуе имъ (Ольга: да глаголете . уто
ради прндосте сѣмо? Рѣніа же Древ-
ляне: посла ны ДерькьскА земля,
рькуціе сице: мужа твоего оувихомъ,
БАіне БО мужь ткон дкн волкъ кос-
ХІІЦІАА И ГрАБД, А IIАШИ КНА3И ДОБрН
’) (иекрецібндл). Такъ кажется должно
читать въ подл. нл креіреиьѣ.
2) (проѵдд). Прибавлено лзъ друг. спи-
ска; въ Воскр. сп. проуее оружіи.
®) (люднн). Въ подл. лііднн.
суть , нже расплели суть Деревьску
Землю; дл пондн за кназь наіпь зд
Малъ, бѣ бо ііма ему Малъ, кназю
Дерьвьску. Реѵе же нмъ (Ольга: люба
мн есть рѣть вАіпа, оуже мнѣ мужа
459
160
скоего не кръснтн; но хотю кы пот-
тнтн наоутрнл предъ людьми СВОИМИ,
л ныне идите е лодыо свою, п ла-
^нте к лодъі кеднѵліоціссл ; а^ъ оутро
нослю по къі , къі же ры|ъте: не
едемъ нл конѣхъ , нн пѣніи идемъ ,
по понесите пы к лодьъ; и къ^пе-
суть къі к лодьн. и ытпустн а к
лодыо. (Ольга же повелъ ископати
яму келнку и глукоку пл дкоръ те- і
ремьстъмь кнт. града. II ^лоутрл Колгл,
сѣдаі|ііі к теремѣ, посла по гости, іі
пріідошл к шилъ гллголюіре: ^океть
къі (Ольга на тесть велику, юнн же
мыти; и злпрошд (оннхъ нстовъку >
н повелъ ?ажепі а ютъ дкернп , ту
іцгоръпіл ксн. II посла къ Деревлл-
номъ , рькуцш сице: се оуже иду к
клмъ, дл пристроите медъі много къ
градъ , ндеже оукнсте мужа моего ,
дл ііопллтюса надъ грокомъ его, II
створю тръцну мужю скоему. (Оніі
же то слышавше , съке^оінл медъі
много ^ѣло , къ^клрнпіА. (Ольга же .
поіімшн малы дружины легъко нду-
і|ііі, прнде къ гроку его, плакаса по
мужи своемъ, и повелъ людемъ сво-
имъ съсутн могилу велику; ако со-
рѣіііА: не едемъ нл коннхъ , нн па
помѣхъ, понесѣте ны к лодыі. Рѣша
же КііАііе: намъ іісвола; кііа^ь ііашь
оукьепъ , н ііііАгніін ПАША хоѵе ?л
клиіь кііа^ь. іі понесошл а Къ ло-
дыі. (они же сѣдаху к перегъкъхъ къ
великихъ сустуглхъ горДАЦіесл; н
прііпесошл а ііл дворъ к Оль^ѣ ие-
съше крикуша е къ лму н с лодьею.
ІІрніінкъііш (Ольга и реѵе нмъ: докрл
лп кы тести? они же рѣіпл: пуірн ны
Игоревы смерти, н повелъ ^лсъпілтв
а живы, и посъіплшл а. Пославши
(Ольга къ ДереклАіюмъ , реѵе нмъ :
дл ді|іе ма просити право , то прн-
(г, споіііа , и покслѣ тръцну творити.
Восемь съдоип ДеревлАііе іштн , и
покслѣ (Ольга (отрокомъ, своимъ слу-
жити пред пнмн; рг.іпл Дерекл лне к
Оль^ѣ: кдѣ суть дружина наша , нхъ
2О же іюсллхомъ по тл ? ашл же рете:
ндуть по МНѢ съ дружиною мужа
моего. Ако оупншлсА ДеревлАііе,
повелъ (отрокомъ скопмъ нити нл на,
л слмл (отънде кромъ, и повелъ дру-
2. жшіъ сѣти ДерекдАне. II нсъкошл
ихъ ,€; л (Ольга ко^ъкратнсА Кнеку,
и пристрои кои на прокъ нхъ.
г) Кончина Ольги.
ІІ ЛѢТО г8Ѵ0?. 1>еѵе Сватосллкъ
шлите мужл паротиты , дл к ве- 5))
ЛІІІ|Ѣ ТТІІ Приду ^А КАШЬ КНА^Ь ,
еда не пустАТь мене людье киекь-
стнн. €е слъііііАкше Дерекллне, со-
крлиілсА лутыпне мужи, иже дерьжлху
Дерекьску ^емлю н послаша по ню. г-.->
ДерсклАіюмъ же пршпедъпшмъ, по-
велъ (Ольга мокь сткорнтн , рьку-
іне сице: н^мыкшесл придите ко
мнѣ. опіи же ііережьгоша истопку,
и клѣ^опп Дерекллне, ііатаіііл са1(>
къ млтери скоси и къ г.олдромъ сво-
имъ: псліоко і/іі есть к Кнекъ быти,
ХОТИ» ЖИТИ С ІІер€АСЛАКІ|ІІ В ДуіІАН ,
ако то есть середа в 7,емлн моен,
АКО ту КСА КЛАГАА СХОДАТСА : ОТЪ
Грекъ ^ЛАТО, ІІЛК0Л0КИ, КИПА, ЮК0І|ІС-
ігс ро^нолнтныА; іі - ЦІехъ же , іц
урогъ 1 срег.ро и комонн; іц Руси
же скора и воскъ , модъ и телддь.
. —-іи—: :--------------------- а—-—
’) (урогж) читай І^горъ , пли \'гръ,
кань находится въ проч. синеваѵь.
461
462
Реѵе ему Колга: кнднііін ма полное '
суірю; клмо \оі|!€иін (отъ мене пти?
къ по разколпллсА оуже; реѵе же
ему: погрсп'і. ма, иди же, Аможе хо-
ѵешн. По трехъ днехъ оумре (Ольга,
И ПЛАКАСА ПО ПСИ СЫНЪ СА, II кнуцн
са, н людье ксн пллѵемъ великомъ,
несоіііА и погрекошл ю нл мѣстѣ.
ІІ кѣ 2 зпповѣдалл (Ольга не твори-
ти ’ тръцнъі НАДЪ совою, съ ко нму- >
і|ін презкутеръ; сен похорони сла-
женую (Ольгу. Си къіеть предъте-
куірнА крестьлньстѣіі земли аки день-
ниі|л4 предъ солні|смь и акТ зоря
предъ свѣтомъ, сп ко сьдше акіі і
лупл КЪ ИОіріІ , ТАКО II СИ К ІІСКѢр-
ІІЪІХЪ Ѵ6ЛОКѢІ|ѢХЪ СКѢТАЦіеСА акн ън-
серъ к калѣ; калыпі ко кѣша, грѣхъ
ііеймокеші креірепьемъ святымъ. Сн
ко юмъіел куиълыо СКАТОЮ , II со-
клеѵесж грѣховііыд «одежа 3 ветхаго
ѵслокѣкл Адама, іі къ новъііі Адамъ
оклеѵесл, еже есть Христосъ. Мъі
же рцѣмъ к пси: радуйся, Руское по-
знанье къ Богу; наѵатокъ прими-
ренью" къіхомъ. Сн первое кннде к плр-
стко некесное отъ Руси , сію ко хкд-
латъ Рустие съіноке, аки плталіііііііо;
ико по смерти моляще Бога за Русь.
д) Испытаніе вѣроисповѣданій.
К лѣто гхуѵе. Созка Колоднмеръ
колдръі своя п старцы градьекпѣ, н
реѵе имъ: се прнходніііл ко мііѣ Бол-
’) (колкое). Вь проч. спискахъ коль-
ну. (іі бѣ). Такъ въ друг. сп.;
вь подл. нео. 3) (творіпн). Вь подл.
творите. 4) (деиыипр). Въ подл.
деііьшр. 5) (грѣхок. одежф. Такъ
въ друг. сп.; въ подл. грѣховною
юдежекъ. °) Послѣ сего въ подл.
еще разъ стоитъ примиренью.
гаре, рькуціе: прннмн законъ нашь ;
посемже прнходпшл ІІемціі, и тн
хкллаху закопъ скон; по сихъ при
доііід ГКндове. Се же послѣ же при
доша Гры|н, хулАіре ксн закопы ,
скон же хкллАЦіе *, и много глаго-
ЛАША СКЛЗАЮфе ОТЪ ІІАУАЛА миру, (О
кытыі всего миря; суть же хитро
СКАЗЛІ0І|І€ і И УГОДНО СЛЫШАТИ НХЪ,
0 люко комуждо СЛуіПАТН ііхъ , I! дру-
гнн свѣтъ повѣдаютъ къітіі: да дціе
КТО, ДѢСТЬ 2, К ІІАІШ0 Вѣру ступить,
то паки, оумеръ, станетъ, нпе оум-
реті ему к вѣки; аі|іе лн къ інъ за-
конъ ступить, ТО НА (ОНОМЪ СВѢТѢ к
огнѣ горѣти: да ѵто оумд придаете^
ѵто отвѣчаете ’ II рѣшл кодре н
старцн: ііѣсп, кнажс, ако скоего нн-
ктоже не хулить , но хвалить; аіре
20 Хоірешн испытати гораздо, то има-
ипі оу соке мужи; пославъ испытан
когождо нхъ служку, іі како служить
Богу, іі КЪІСТЬ ЛЮКА рѢѴЬ КНАЗЮ н
всѣмъ людемъ; іізкрлшА мужи докры
26 іі смыслепы ѵііеломъ I, и рыил нмъ:
идѣте первое к Болгары н испытай-
те первое кѣру нхъ. (Онп же ндоніа,
іі пріііпедіію вндѣіпА сккерпыіАА дѣла
н кланАНье в роплтіі; придоша в
зо землю свою , и реѵе нмъ Колодн-
меръ; іідѣтс паки к Нѣмірі, съгладан-
те такоже, н оттудъ іідѣтс въ Греки,
(Оіііі же пріідопіА. к Нѣмірі, и съглд-
дакше церковную служку нхъ, пріь
Зй доша Цлрюгороду, н кнндошл ко Ца-
рю, Царь же испыта, коса ради инны
1) (хулАЦЮ-ХНЛЛДфс). Такъ въ проч.;
въ подл. хулдшб-хвалаше. ^).(дѣсть).
Вѣроятпр тоже , что нынѣ какъ
— и читается въ нѣкот. сн.въ Тр(-
ііцкой рукописи реѵе
463
464
дохомъ 1 жс къ Греки, и ведоша нъі,
ндеже служатъ Богу своему , и не
евъмъі , на іісбъ ли есмъі были , лн
на здмліг, нъсть во на здмлн такаго
к вида, лн красоты тако а, іі недооумъ*
емъ бо сказати; токмо то къмы ,
ако юііъдъ Богъ с теловъкн прекъі-
ваеть; и есть служва нхъ плѵе всѣхъ
странъ. Мы оуко не можемъ здбыти
• о красоты тоа ; всакъ бо теловъкъ,
аіре оукуентъ сладка ; послѣди горе-
сти не іірннмаеть, тако и мы не
нмамы 2 сде быти. (Отціавше же
Болдре рекошл 3: аі|іе бы лихъ зд-
<« конъ Гретьскин, то не бы баба ткоа
прнАла (Ольга, лже бъ мудръншп ксъхъ
теловъкъ. (Откъціавъ же Болоднмеръ,
реѵе: кде 1 креціенье пріимемъ? (Они
(Ірндоиід, ОІІІІ ЖС СЯРКЪДДІІІА сму КСА
БЫВШЛА. Сс СЛЪНИЛКЪ Царь , радъ
быкъ, и тесть велнку створи имъ
воютже день. ІІаоутрнл посла къ
Патредрху , глагола сице : придопіа к
Русь пытаюціе виры ііліііса, да при-
строи церковь н крилосъ, іі самъ прн-
тііннса къ скАтительскня ріцы, да
кидать славу Бога нашего. Сн слы-
шавъ Патрсархъ, повелъ создати крн-
лосъ , по юкытаю створнша празд-
никъ , и кадила вожьгоша , пъньа и
лики състакиша. И нде с ними к
церковь, и постакнша а на пространь-
нъ мѣстъ , показдюціе красоту цер- <6
косную, пъньа н службы архнерън-
скн, предстоянье дьакопъ, сказдюціе
нмъ служенье Нога скоего; сопи же
ко іцумъныі Быкпіе , оуднвнвшесь ,
ПОХВАЛІІИІА СЛуЖБу НХЪ. II ПріЦКАШЛ
е Царя Басіілнн и Костактинъ, ръста
нмъ: ндъте к здмлю вапно, н (отпу-
сти піл д с дары келнкн и съ тестью.
(Они же ііріідоша к здмлю свою , и
созда князд волАры скол и старца.
Реѵе Болоднмеръ: се прндоіпа посда-
НІІІІ НАМИ мужн , ДА СЛЫШИМЪ ЮТЪ
ннхъ Бывшее, и реѵе: скажите предъ
дружиною. (Они же ръшл; яко хо-
днхомъ в Болгары, смотрпхомъ , ка-
ко са покланають къ храмъ , рекшс
к ропати стоаціс кес по аса; ііокло-
іінкса, сядетъ и гладить съмо и юна-
мо ‘ яко Бъшенъ, іі нъсть веселья
к ннхъ, но леталъ и смрадъ великъ,
нъсть докро здкоиъ нхъ. II прндо-
хомъ в Нѣмціі , и кндъхомъ въ хра-
мъхъ много службы твордцід, а кра-
соты не вндъхомъ ннкоеяже. II прн-
’) (оыіио). Въ друг си. оклио.
же рекоша: гдъ тн любо.
20 3. Игъ поученія Владимира Мономаха.
(По пзд. Археогр. Ком. въ I -мъ т-
Полн. Собр. Лѣт.)
По истинъ, дѣти моя, разумѣйте,
како та есть человѣколюбецъ Богъ
25 милостивъ п премилостивъ. мы че-
ловѣцп грѣшни суще іі смертны ,
,то оже ны зло створить, то хощемъ
й пожрети и кровь его прольяти
вскорѣ; а Господь нашь, владѣя и
зо животомъ и смертью, согрѣшенья
иаша выше главы націей терпитъ,
и пакы и до живота нашего , яко
отець чадо свое любя, бья, и пакы
привлачить е къ собѣ. Такоже и
1) ( прндохомъ ). Въ подл. прндоиъ , 2)
(никиті). Такъ въ друг. сп.; въ подл.
ни». 3) рекошд). Такъ въ друг. сп.;
въ подл рекшс. 4) (кде). Такъ по-
правлено; въ подл. идемъ , ио въ
проч. спискахъ: гдъ.
465
466
Господь нашь показалъ ны есть
па враги побиду , 3-ми дѣлы
добрыми избыти его и побѣди-
ти его покаяньемъ , слезами и
милостынею; да то вы, дѣти 5
мои , нс тяжька заповѣдь Божья ,
оже тѣми дѣлы 3-ми избыти грѣ-
ховъ своихъ и царствія пе лп-
шптпся. А Бога дѣля не лѣиптеся,
молю вы ся, не забывайте 3-хъ дѣлъ ю
тѣхъ: не бо суть тяжка; нн одп-
иочьство, пи чернечъство,іиі голодъ,
яко іініп добріи терпятъ , по ма-
лымъ диломъ улучити милость Бо-
жью. Что есть человѣкъ, яко пом- іб
пиши и.' Велій сси , Господи , и
чюдиа дѣла твоя , никакъ же ра-
зумъ чсловѣчсскь нс можетъ ис-
повѣдати чюдесъ твоихъ, и пакы
речемъ: велій еси, Господи, и чгодна ао
дѣла твоя, п благословепо л хвалю
имя твое въ вѣкы по всей земли.
Иже кто не похвалить, пи прослав-
ляетъ силы твоея и твоихъ великихъ
чюдесъ и добротъ, устроеніяхъ на 25
семъ свѣтѣ: како небо устроено, ка
ко ли солнце, како ли луна, како лп
звѣзды и тма и свѣтъ, и земля на
водахъ положена. Господи, твоимъ
промысломъ! звѣрье рознолпчіііп, и зо
птица и рыбы, , украшено твоимъ
промысломъ, Господи ! 11 сему чюду
дпвуемъся, како отъ персти создавъ
человѣка, како образи розноличвіи
въ человѣчьекыхъ лпцихъ , аще зв
н весь міръ совокупить, пе пси въ
одинъ ооразъ , по кыіі же своимъ
лицъ образомъ , по Божіи мудро-
сти.^- —
Аще и па кони ѣздяче пе бу- ю
деть ни съ кыііъ орудья, аще
инѣхъ молцтвъ не умѣете молвити,
а «Господи помилуй» зовѣте без-
престапи втайнѣ;, та бо есть мо-
литва всѣхъ лѣпщп , нежели мы-
слити безлѣпицю. Всего же паче
убогихъ не забывайте, по елико
могуще по силѣ кормите , и при-
давайте сиротѣ, и вдовпцю оправ-
дите сами, а не вдаваптс еіілнымъ
погубити человѣка. Пн права , ни
крива пс убивайте, ни повелѣвайте
убити его; аще будетъ повиненъ
смерти, а душа не ногуб.ілете нн-
какоя же хрсстьяны. Рѣчь молвяче,
и лихо и добро, не кленптеся Бо-
номъ ни хрестптсся , нѣту бо тн
пужа иикоея же; аще іи вы бу-
детъ крестъ цѣловати къ братьи
пли къ кону,али управивше сердце
свое, на немъ же можете устояти,
тоже цѣлуйте и цѣ.ювавше б ію-
дѣте , да не прнступнп погубите
душѣ своеѣ. Епископы и попы и
игумены, съ любовію взимайте отъ
нихъ благослов.іенье , и нс устра-
пяйтеся отъ ннхъ, и но силѣ лю-
бите и пабдпте , да пріиметс отъ
нихъ молитву оть Бога. Паче всего
гордости не имѣйте въ сердци и
іи, умѣ, но рцѣмъ: смертны есмы,
днесь живи , а заутра въ гррбъ;
се все, что пы есн вдаль, не наше,
по твое, поручилъ ны еси на мало
дній, и въ земли не хороните , то
пы есть великъ грѣхъ. Старыя чти
яко отца , а молодыя яко братью.
Въ дому своем ъ не лѣнитеся , но
все видите; нс зрите па тивуна
пи на отрока , да не посмѣются
30
467
463
приходящій къ вамъ , и дому ва-
шему, ни обѣду вашему. На войну
вьшіедъ, не лѣнитеся, не зрите на
воеводы, ни питью ни ѣденью не
лагодпте, ни спанью; и сторожѣ
сами наряживайте, и ночь отвсюду
паряднвшс около вой тоже лязите,
а рано встаньте; а оружья не
снимайте съ себе , вборзь не роз-
гллдавше, лѣнощами внезапу бо
человѣкъ погыбаеть, Лжѣ блю-
дпся и пьяньства — — , въ томъ бо
душа погыбаеть и тѣло. Кудіже
ходлще путемъ по своимъ землямъ,
не дайте пакости дѣяти отрокомъ,
ни своимъ ни чюжимъ, ни въ се-
лѣхъ , ни въ жнтѣхъ, да не кляти
васъ начнутъ. Куда же пойдете ,
идѣже станете, напойте, накормите
унешіа; и болѣ же чтите гость,отку-
ду же къ вамъ придетъ, или простъ>
или добръ, или солъ, аще не можете
даромъ, брашномъ и питьемъ; тн
бо мнмоходячи прославить чело-
вѣка по всѣмъ землямъ, любо доб-
рымъ, любо злымъ. Болпаго прн-
свтііте; надъ мертвеца ’пдѣте, яко
вси мертвенн есмы; и человѣка пс
миньте не прнвъчавше, добро слово
ему дадите. Жену свою любите ,
но не дайте имъ надъ собою власти.
Се же вы копець всему, страхъ
Божій имѣйте выше всего. Лще
забываете всего , а часто прочи-
тайте : и мнѣ будеть безъ сорома,
и вамъ будетъ добро. Чтоже умѣючн,
того не забывайте доброго , а его
же не умѣючн , а тому ся учите;
;ікож,е бо отець мой, дома сѣдя, нзу-
ііѣяше 5 языкъ, въ томъ бо честь
есть отъ ннѣхъ землѣ. Лѣность
бо всему матп, еже умѣетъ, то за-
будетъ, а егоже не умѣетъ, а тому
ся не учить; добрѣ же творяще,
не мознте ся лѣпити ни па что
же доброе. Первое къ церкви: да
не застанетъ васъ солнце па по-
стели. тако бо отець мой дѣяшеть
блажепый и вси добріп мужи свер-
шеніи; заутреіпою отдавше Бо-
гови хвалу, и потомъ солнцю въ-
сходящю , и узрѣвше солнце , и
прославити Бога съ радостью , и
рече: просвѣти очи мои , Христе
Боже, и далъ ми есн свѣтъ твой
красный; и еще , Господи, прило-
жи ми лѣто къ лѣту, да прокъ грѣ-
ховъ своихъ покаявъся, оправдпвъ
животъ, тако похвалю Бога, и
сѣдше думати съ дружиною, или
люди оправлпвати, или на ловъ
ѣхати , пли поѣздити , нлп лечн
спати: спанье есть оть Бога прн-
сужепо полудне, отъ чипа бо по-
чиваетъ и звѣрь и птпци и чело-
ві.цп. А се вы повѣдаю, дѣти моя,
трудъ свой, оже ся семь тружалъ
пути дѣя и ловы 13 лѣті. Первое
къ Ростову пдохъ, сквозь Вятичѣ,
посла мя отець, а сам ъ идс Ку-
рьску. и пакы ’2 къ Смолиньску
со Ставкомъ Скордитпчемъ, той
пакы и огыіде къ Берёстію со
Нзяславо.м ь , а мене посла Смо-
лииьеку; то и Смолпньска пдохъ
Володи мерю. — —
И потомъ Олегъ па мя при-
де съ По.іовечьскою землею къ
Чернигову , п бишася дружина
моя съ шімъ 8 дній о малу греб-
5
іо
іь
20
25
30
35
40
469
470
чередамъ іізбьеио не съ 200 вь
то время лѣпшихъ. А се тружахъея
ловы дъя. — —
А се въ Черниговѣ дѣялъ есмъ;
б конь дикихъ своима рукама свя-
залъ есмь, въ пушахъ 10 и 20
живыхъ конь.— —
Тура мя 2 метала на розѣхъ и
съ конемъ, олень мя одинъ болъ,
юа 2 лоси, одинъ ногама топталъ,
а другый рогома болъ, вепрь ми
на бедрѣ мечь отя.іъ , медвѣдь ми
у колѣна подък.іада укусилъ, лю-
тый звѣрь скопилъ ко мнѣ па
і&бедры , и конь со мною поверже:
н Богъ неврежена мя съблюде.
и съ коня много падахъ, голову си
розбихъ дважды , и руцѣ и ііозѣ
свои вередихъ , въ уности своей
20передохъ, не блюдя живота своего;
нн щадя головы своея. Еже было-
творити отроку моему, то самъ-
есмь створилъ дѣла , на войнѣ и
па ловѣхъ, ночь и день, па зною
25 и па зимѣ , не дая собѣ упокоя,
на посадники не зря , ни на бп-
ричи, самъ творилъ что было па-
добѣ, весь нарядъ и въ дому своемъ,
то я творилъ есмь * , и въ лов-
зо чихъ ловчій нарядъ самъ есмь дер-
жалъ, и въ коіиосѣхъ , и о соко-
лѣхъ іі о ястрябѣхъ. тоже и худаго
смерда и убогыѣ вдовицѣ не далъ
есмъ силпымь обидѣти, и церков-
55 наго наряда и службы самъ есмъ
призиралъ. Да не зазрите мп, дѣти
мои, но инь 2 кто прочетъ: не
хвалю бо ся ни дерзости своея ,
г) есм- емь такъ въ Л'.
«о2) но инъ должно читать: ни инъ-
лю, 1 и не вдадуче имъ въ острогъ,
съжалпвъ си хрестьяпыхъ душь и
селъ горящихъ и монастырь , и
рѣхъ: «не хвалитися поганымъ,» н
вдахъ брату отца своего мѣсто ,
а самъ вдохъ на отца своего мѣсто
Переяславлю, и внндохомъ на свя-
таго Бориса день изъ Чернигова ,
и ъхахомъ сквозѣ полкы Половь-
чскіѣ не въ 100 дружинѣ , и съ
дътми н съ женами; п облпзахутся
па насъ акы во щи стояще, и отъ
перевоза и съ горъ; Богъ и святый
Борисъ не да имъ мене въ ко-
ристь, неврежени допдохомъ Пере-
яславлю. — —
А изъ Чернигова до Кыева по-
стишь ѣздихъ ко отцю , днемъ
есмъ переѣздилъ до вечерни; а
всѣхъ путій 80 и 3 великихъ,
а прока не вспомню меншііхъ. 11
мировъ есмъ створилъ съ Поло-
вечьекыми князи безъ одниого 20,
и при отци, и кромѣ отца, а дая
скота много и многы порты своѣ.
и пустилъ есмъ Половечскыхъ князь
лѣпшихъ изъ оковъ толико: Ша-
руканя 2 брата , Бэгуб.ірсовы 3 ,
Овчины братьѣ 4, а всѣхъ лѣп-
шихъ князін нііѣхъ 100; а самы
князи Богъ живы въ руцѣ дава:
Коксусь съ сыномъ, Аклаиъ, Бур-
чевнчь, Таревьскый князь Азгулуй,
и іінѣхъ кметій молодыхъ 15 , то
тѣхъ живы ведъ , и сѣкъ вме-
тахъ въ ту рѣчку въ Славліи , по
*) Здѣсь въ срединѣ страницы пер-
гаментъ прорванъ: въ словѣ греблю
уцѣлѣлъ только слогъ .но; ниже съ
зкаливси нѣтъ перваго слога съ.
471
472
по хвалю Бога, и прославляю ми-
лость его, иже мя грѣшнаго и ху-
даго сели ко ЛѢТЪ со. подъ отъ ТѢХЪ
часъ смертныхъ , и не лѣнива мя
быль сткорнлъ худаго на нея дѣла 5
челонѣчьская потребно. Да сю гра-
мотпцю прочптаючн , потьснѣтеся
па вся дѣла добрая, славяще Бога
сь святыми его. Смерти бо ся, <о
дѣти, пе боячи, нн рати , пи отъ
звѣри, но мужьское дѣло творите,
како вы Богъ подастъ. оже бо
лзъ отъ рати и отъ звѣри и отъ во-
ды, оть коня спадался, то пи ктоже
васъ пе можеть вредитпея пубити,
понеже пс будетъ огь Бога нове-
лѣно; а иже отъ Бога будетъ смерть,
то ни отець ни мяти , ни братья
не могутъ отъятп. но отче 1 добро
есть блюсти, Божіе блюденье .те-
плѣе есть человѣчьскаго. —
нѣйщія длмъ, ѣмъ, вм. длмь, инь
ПЛИ ѢМЪ
455. 1 1. генвара: съ придыханіемъ
г, какъ и нынѣ употребляется.
455. 12. лввлдъ , т. е. оті|скъ: отъ
явка—отецъ (сиріпск. слово).
455- 25. суждллъскоиъ: ж смягчен-
но, вм. а..
455. 28. вуду шпис.ілъ: будущ. услов.
455- 30. клсінітс -— клыіѣтс.
455. 31. недошелъ: слич. областное
дошлый — слышлсиый.
455. 36. нокл.иіашле: отъ продбЛж.
вида ііоклліплтпеа.
456. 8. кождо — къжьдо.
456. 16. ^ать — женихъ- кеуеръ—
вин. п. ед- ч.
456. 17. 18.Приносили віьно, пли пла-
ту ва неві.ству. — вдлдуѵе — въдддл.ціе.
456. 22. оунъікішлху-^-похиіцвлн. По-
хищеніе пли умыканіе невѣстъ и до-
20 селѣ въ видѣ обряда сохраняется въ
нѣкоторыхъ племенахъ славянскихъ.—
оу кодъі: чит. оу кодъі. — Митрополитъ
Кириллъ говоритъ: <‘В предълѣхъ пов
Правописаніе Лаврентьевскаго спи-
ска русское , общее съ другими
письменными памятниками XIV в.
Полугласныя ъ и і> переходятъ въ О
н с; т. емг.шпваетел сь е, н и а- ж и
у употребляются вм. ;кд и шт пли і|і.
Мѣстное произношеніе обозначилось
въ обоюдномъ переходъ к п у. Пол-
ныхъ >рмъ именъ прилагательныхъ
п преходящаго времени пГ.ть. Прича-
стія иногда употребляются правильно,
иногда смѣшиваются въ родахъ и чи-
слахъ. Впрочемъ, несмотря на под-
новленія , встрѣчаются многія древ-
нѣйшія «нормы.
455. 6. кошр, вм. до кошр, при гл.
доходити. — книгамъ: дат. вр. род. , и
множ. ч. вм. ед., $ 219. 11р. 15.
455. 9. ісснъ, вм. ксмь, какъ позд-
') Но отче: можно читать: но оче (аче,
позднѣйшее аще) г. е. ежели, хотя.
городскихъ некѣстъі водятъ к подъ и иъі-
нѣ ие велимъ тому тако стати или то
проклінідтіі ііоведѣкіеиъ» Рум. Муз. 321.
45 6. 23. съкеръ — сѣверяне.
456. 32. О языческихъ обрядахъ
похоронъ.'
456 36. судниу — къ сосудину. Сл.
судъ — «осудъ.
457; 8. Здѣсь взято только клят-
венное обѣщаніе хранить договоръ.
457. 9. Между Русскими различа-
ются христіане и язычники.
45". 10. И. Ильѣ—нлыі — ііліііа.—
хлрдтьею -- хартіею
457. 18. вѣѣкъ — вѣкъ.
457. 19, 20- Клятва оружіемъ;
457. 21. 22. іісуѣ скоѣ—исѵн свои—
мета скоід. — осрууъ— овруун (-уя), за-
пястья, носимыя на рукахъ.
457. 27. копну — къііих-
457. 31. Самая формула языческой
клятвы.
473
474
458. 2.4. Эпическое выраженіе, ви-
ни когда.
458. 6. «ольга — Ольга, сь приды-
ханіемъ к.
458. 8. кормилецъ: отъ гл. кръмитн—
управлять, воспитывать.
458. 10- дереклаие: полногласная «і>.,
вм. дрѣклиие. — «ъ?долѣ: къ^- іі долъ.
458. 17. 26. Видно, что пишетъ че-
ловѣкъ , коротко знакомый съ Кіев-
ской мѣстностью.
458. 27. о — и — идъ.
458. 30. ѵто ради хего ради.
458. 32. дері.кі.скт —дерекьекх—Дрсв-
ляиская.
458. 34. когхнцілл: употреблено въ
первоначальномъ значеній.
458. 36. расплели управпли: взято
объ быта пастушескаго (рд;- и пясти,
піех). Слич. гойерііч. эпитетъ царя—
пастухъ парадовъ. (Смотр. въ Из-
бери. Свят. 1073 г)
458. 37. Повтореніе предлога ^д.
459. 1. хохю — хоштж, хоціоу
459. 17. пдмъ невода — мы неволь-
ны. § 261. Пр- 2.
459- 18. кндгнни—къиагъіни, вм. -ни,
древн. ф. § 69. 11р. 3. — хоѵе —
Хоштеть
459. 20. 21. Это темное мѣсто такъ
измѣнено въ Лѣтописцѣ Гіереясл. «сони
же Сѣдаіре к перегородахъ гордаціеса.»
459- 23. е —- икъ.
459. 25. къі —вамъ. — пуірп: сравн.
ст. въ женск. р.
459 30. мужа — мжжа-
459. 31. ѵтн — хьтн — хьети-
460. 1. 2. истокъку—истоііъку. ?дже-
ѴИ -- ;ДЖ6І|ІІІ.
460. 14. съсутн— ссыпать (соутн —
соклі, совать).
460. 19. дружина: сочиняется во мн.
ч. § 216. Пр. 2.
460. 23. нд на — на нихъ, зависитъ
отъ пити.
460. 24. кромѣ— прочь, въ сторону.
§ 72.
460. 25. нсѣкоіил — іцсткоша.
460. 26. впеку.\дат. мѣста.
460. 27. ил прокъ — на остальное.
460. 33. середл — срѣдд , т. е. се-
редина.
460. 34. 38. Любопытное свидѣ-
тельство о торговыхъ сношеніяхъ той
эпохи.—Изъ Греціи ткани и матеріи
(паволоки). Слич. въ Древн. Рус. стнх-
«есть , сударь , дорога ьамка» , что
не дорога камочка — узоръ хитеръ:
«хитрости были Царя-града» (Солон.
Будимир.).
Оттуда же овоіцп. Самыя названія
нѣкоторыхъ огородныхъ растеній пе-
решли къ намъ изъ Византіи. Па пр.
огурецъ (аууоѵргои), свекла , черезъ
древнг.йшую «і». сеуклъ, сеукло (бейг-
Аоѵ). См. въ Изборн. Св. 1073 г.
460. 36. н-||!екъ — изъ Чехъ.
460. 37. комопь, см. въ Словѣ о П.
Игоревѣ.
460. 38. скорл: отсюда нынѣ упо-
требительное скорнякъ-
461. 4. погрег.ъ—похоронивъ.—амо-
же — аможе. — хоѵсііін — хоціеіші.
461- 10. еѣ — нмуірн . иміі.іа. Гре-
циомъ.
46 1 . 11. похорони: полногласная ф.
вм. похрапи.
461. 18. грѣхъ: вин. п. ед. ч., въ
смыслѣ: оть Грѣха. Грецизмъ.
461. 21. шдежх — одежда: род. п.
ед. ч.
4бі. 33. грлдьскііѣ — грлдьскъиа.
462.4. грырі: употребляется игрекъ
и грекъ-
462. 10. Повѣдаютъ, что будетъ
другой спѣтъ.
462. 12. дъеть‘ оть ДТ.ИТІІ- Слич. дѣ-
ли , дѣнлп въ древйп.хъ переводахъ
Ветх. Завѣта. Смотр. сноску подъ
текстомъ.
462. 13. оумеръ: прпч. прош. вр.
462. 16. оумл придати; народное
выраженіе.
475
462. 20. клдпанье —моленье — в цо-
пати — къ ропати, т. е. въ мечети.
463.4. коштже день, вм. котъ же
день — въ тъ же дыіь.
463. 5. 6. прндошд русъ. § 216. Пр. 2.
463. 7. прііѵніінса — нарядись
463. 49 ко іцумъиыі — въ изумленьи.—
оуднкнкішісь; -сь сокращено вм. - са.
463. 21 ірра: двойств. ч.
463. 30. сиотрнхоыъ: отъ съиотрити.
§ 85. 11р. 4.
464. іі. оукуснтъ— въкоуснті.. — го-
рести — горечи.
464. 10 иудрснііііі сранннт. ст. ед.
ч. ж. р.
464. 20. Поученіе Владиміра Мо-
номаха внесено въ Лавр. списокъ подъ
1096 г.
Начало, въ которомъ приводятся
мѣста изъ Псалтири и изъ Василія
Великаго , здѣсь опущено.
Съ атомъ Поученіемъ срави. настав-
ленія дѣтямъ въ Изборн. Свят. 1076
г., въ Златой Цѣни , въ Сказкѣ объ
Акирѣ премудромъ и др.
464. 21 ти. вѣроятно, дат. пад. мѣст,
2-го л., въ смыслѣ обращенія къ ли-
цу вообще. § 203. Пр. 8.
464. 27. оже, т. е. ежели кто.
464. 28. пожрети — пожрать.
465. 10. молю вы сл—молюся вамъ.
465. II. не бо — ибо не. — одиноче-
ство — уединенье, иночество.
465. 15. Псал. 8, 4—ІО. ІДкш оё^рю
иепссл, дтлл перстъ ткоііхъ, липа іі ф4'$-
ды, ііже тышепокдлъ ссіі- Ѵто есть ѵлкікъ,
икш (ібмнніин его; іілн сынъ ѵлкт.ѵь, пкш
иост.ірдсіші ёго; Оуилліілъ ёсн ёго ид-
лымъ ѵііиъ ш лгглъ , слякою іі тсстТю
вънтллъ ссіі его: іі постлкнлъ есн ёго'
нлд дт.лы рвкв твоею, всі покорилъ ёсн'
под ни^ъ ёгш; '0)кі|ы и колы всд е'і|іе
жс іі скоты поиски. ІІТІІ||Ы пвныа, и
рыеы ыорскіі, прежідлфід вте;іі иорскіж.
і’діі Гдь иннъ, глкш тідио ?га ткоё по
вееіі силн.
476
465. 30. розііоличніи — различные
ро?- вм. рд?-.
465. 31. птица — пътиі|д.
465. 36. совокупитъ: сокращено -ть
гм. -тн
465. 40. ѣздяче. — Чдаі|ів.
466. 1. орудья — дѣла.
466. 3. безпрестани. § 263.
466.. 6. безлюпицю — нелѣпицу.
466. 12. крива— виновнаго.
466. 14. душа—доуша:род. п. ед. ч.
466. 15. хрестпьянъі- род. и. ед. ч,
ж. р. прилаг. хрестьапъ, вм. хрнстн-
инъ. — молглче — ыолі иі| с.
466. 17. нп.ту — нѣтъ — нгьетъ.
466. 18. нужа— иоужда.—вы—вамь,
466. 20. или: народное реченіе.
466. 18. 21. Цѣлуйте кресгъ, села
можете устоять въ своей присягѣ.
466. 23. приступки', т. с.преступивъ
крестное цѣлованіе.
466. 24. душѣ своеѣ—доушд скокн
466. 35. О кладахъ.
466. 36. Смотр. въ Поучен. дѣтямъ
въ Изборн. Свят. 1076 г.
467. 5. сторожѣ-сторожи-сторозкя.
467. 6. наряживайте'- многопратн.
видъ. — ночь — нофь-
467. 9. розілядавше: ро?- вм. раз-
§ 76. 2.
467. 10. лѣиощамч: § 59. Пр. 2.
467. 11. лжѣ — дъжд.' род, п. ед. ч.
оть лъжд, вм. лъжь.
467. 15. дай/пы .повелпт. отъ дати,
въ отличіе отъ длждь (отъ ддтн;,
467. 20. унеииа (?)• Можетъ быть
уне ииа'} т. с. лучше накормите ино-
го, кого ннбудь.
467. 22. солъ — съ.іъ — посолъ.
467. 23. Если не подаркомъ , то
брашномъ.
467. 24. мимоходячи; вм. -ще , -я
есть признакъ ед. ч. женск. р.
467. 27. мертвеца — щьтвы|а: впн-
п. мн. ч.
467. 29. присѣчавше—прнкъірдвъшб,
отъ прнкътнтн.
477
476
467. 31 «лв — женамъ.
467. 36. 38. умѣючн: рус. ф-: дѣе-
причастіе вм. глагола — умѣете.
467. 39. Любопытное описаніе кня-
жескаго быта той эпохи.
468. 21. оправлцвати—давать прав-
ду. судить
468. 22. лечи; русса, ф.
468- 23. 24. Обычай спать въ пол-
денъ.
468.24. ол<в чипа (отъ чинъ?—въ
то время? ).
468. 28. пути діья и ливы—отправ-
ляясь вь путь и на охоту.
468.29. Вятичѣ — Кптитн — Ккітнтд.
468. 30. Курьску: дат. мѣста.
468- 39. дружина: согласовано во
множ. ч. § 216. Прпч 2.
469. 1. вдадуче — къдлдтірс.
469. 2. хрестьяныхъ: имя прплаг.
469. 7. Переяславлю: дат. мѣста.
469. 10. 470. 1. пс, вѣроятно, вм.
ат- около. § 75. Пр. 2.
469. 11. Живописное выраженіе.
469. 14. въ користь — вь добычу.
469. 15. См. 469. 7.
I 1’ »> • <!
ххп.
I ,-іШЭЗ эци ...
(//о рук-
469. 17. мстишь — вѣроятно , оть
тихъ, тишъ.
469. 23. безъ единаго — древній и
народный способъ считать. § 228.
469. 21. кромѣ — безъ
469. 25. с/іоѣ — скон.
469. 31. кметін—воиновъ, служи-
телей. См. въ Словѣ о полку Игор.
470- 1. по чередамъ откуда уже ііри-
лагат. поочередный , поочередно. §
363. Прим. 1.
470- 6. въ пушахъ: вѣроятно, вь пу-
щахъ, въ густомъ лѣсу, въ чащѣ.
470.9. болъ- отъ бости — бодать.
470. 13. подкладъ: надѣвался для
защиты колѣнокъ. — Волкъ и доселѣ
именуется люты чъ звѣремъ по пре-
имуществу.
470. 20. вередахъ—креднхъ-—опа-
сти — юности-
470. 25. на зимѣ — на холодѣ.
471. 10. ся — не бопчи народ
пая ф. дѣепричастія, вм. прич. во
множ. ч. не Бѵыі|іесд. — отъ Звѣри:
древнѣйшая ф. родпт. п. ед. ч. , ви.
^вт.рч. См. вь спискѣ Уппря.
и.Чь ЗЛАТОЙ цыш.
«а БиЪі. Троицк. Наиры )
(Кни гдмып доіп ѵспь іи пооуѵеннге
ко кстлѣ крылиомъ гп багвн юге).
I Сло и) кодахъ.
Кил^іо же ;силл кдшеп покарАн-
тесл. не рцѣте ему /,лл къ ерірі ско- 5
еиь. іі прінііте ему толокою скоеіб
и иетсмь скониь. и ксею мыслью
скоёю и не къ^могугь иротнкнтнсА
ііиніі ыіа^іо нашему. щіе дпкрв при-
мете кііа7,іо влшему іі окатѣсть 7эсм-
ла каиіа и плодъ докръ юкъёмлеге —
ліре кто ютъ свосгі. кна^а ко ино-
му КНА^ІО Съдеть л дсстоі.ну ѵть
прнсмлА ю него то подоконъ есть
подъ ііже ЛЮБИМЪ гьмь ти оумъіелн
продати С КО ІІІІА^СМЪ ЖІІДОКЬСКЪІМЪ.
іі куні'шл іімъ село кроки іі грока с
протнмн дармн , и іотскъ ы велнкн
пелалн, суілсд сѣмо и ыкамо , въ
нерлмѣ 3 всѣхъ дюдин проклинаемъ,
н кѣжд іцъ нерлмл по пути, и тупа
іо п келнкнн петдли прніі болѣзнь и
«отекъ с того и ілко все ^лъі расъ-
дссл на полъі. и слитно его іірнстъ
480
479
йнъ. и дѣти его к плгуву кплдошл.
дл іі кы сііке мон мнліні , не мо-
гите прнілтн ѵюжему кнахіо. дл не
к тоже зло кплдете-
2. Сло й друзьхъ.
Другой же малымъ и велпкымъ
поклрАІітесА. іілн нл пиръ зканн Бу-
дете- садіітв нл послѣднемъ мѣстѣ
по ёоулнглыо. рё ко егдл зклнъ ку-
дсііін нл Бракъ не сади ііл предпмь
мѣстѣ, ёгдл кто ѵтііѣй тог.е суть зва-
ныхъ іі прншедъ звякъпі та іі реть
тн друже дай же сему мѣсто и тог-
да ІІЛУІІСИІІІ с соромомъ посѣдлтііса
ниже, но ёгдл званъ пуденні пл пиръ,
шедъ сади ил послѣднемъ мѣстѣ дд
ёгдл придетъ зклвыіі тл и рётъ тн
друже слдн выше. и тогда Будетъ
тн сллкл предо ксѣміі сѣдацінми с
ТОБОЮ. ІЛКО ИСАКЪ КО^НОСАіІСА сми-
риться. а смѣряйся кознесетсА.
3. Сло й стрлсѣ.
улдл мой мнлліл Буди къі ксѣмъ стра-
хомъ гіііімь СПТИСА.
4. Сло (д) УСЛАДИ.
Ѵл моіл мнлліл еіре къі глю. уе-
в ладь скою кормити ілко же до съітн
нмъ. йдѣклнтс йвуклннте. аіре лн не
кормите нн йкуванёте л холопа тво-
его оуБЪІОТЬ оу ТЛТБЫ ІІЛН рОБу.
ТО ЗЛ кровь ёго ТОБѢ б)ВѢІ|1ЛТІІ ТѢМ-
ю же нлвднте сироты скоіл ко ксемь.
іі оуѵнте іл ііл крірпнё и нл пока-
ілннё іі ііл весь законъ біін. тъі ко
ёсн ілко и лилъ дому своему кажи
гро/оіб іі ласкою. лціе не оууішіь
і5 то совѣтъ въздасн 3л то пре бмь. іі
акрамъ ко іілоухн скон домоулдець.
т. иі. ксему докру закону и довру
пороку, стрлх ко кнн прннмніе не
(опеУалАтъ пл старость теве. аіре ли
20 теве не послушаютъ нн мало то лозы
нянь пс ірлдн ілкоже прмдрть кіІіл
глть. до д нлн з ранъ или зл кі
Іімѣііте улдл моіл страхъ кнн при- ранъ, ліре лн ракъ и ракыни не слу-
сно в еріріхъ вашихъ. писано во ёсть шлетъ й по ткоён коли не ходити,
ііатлло премдртн страхъ гііъ. стрлх 25 т0 3а года лозъі папъ не ірлднтн до
ко гпь не келнть ткорнтн лиха пн-
утоже вѣра ко стрлх ко гіімь номн-
НАТіі келіі смрть нл кса улсъ іі страш-
ное суіре. стрл гпь пріійміііе первое
пранеднни егііііл. ’Аплн гнн съ мѵіікъі
страха ради гн а терплі; е. к пеірерахъ
н к пропостехъ земныхъ и к пусты-
ііахъ. тлкоже ѵлюіре мьздъі великаго
вл. тлкоже н къі улдл страха дѣла
гна все докро ткорнте сіііппл дѣла лз
своего гръхже ліре
дъглколю дѣлу і да
покаіітесА блюсти
незлпу писано ко
Застану к той тл
кто створить по
и томъ же дни
КО СА смртн К
есть къ ѵем та
іі сужю, тѣм же ю
з ранъ н до кі. ліре лн келнка кина
то и к ранъ, аірс лн келмн велика
кина то л ранъ Л03010 а воле л ранъ
не велимъ, дл аіре тако кажете іл
го н докрѣ йдѣвлёшн іі кормити , то
к'лгъ даръ прніімешн б вл.
5. Сло й тайнѣ.
Н се къі ул моіл глю ііже кто
къехоіреть ЛЮБИТИ ЖИВОТЪ СКОН И
голову свою , іі домъ скон да хрл*
нить тайну і|рку н друговъ скоііхъ.
ре во премдрть слышали есн слово
іілн каку тліпіу дл оумрть с тобоіо.
аіре ли хоірешн повѣдати кому мня
доврл другл то оуже нлпрдглъ неси
481
482
8. Сло- ю хрлкорьствѣ.
Сііу ёгдл нд рать со кидаемъ яде-
ніи. іі ты со хрлкрыми напереди
ѣ'4Діі дл іі роду своеі. у ѵтіі докудс-
ІІІІІ II СОКѢ докро НМД УТО ко того
Лѣііле нже передъ кидаемъ умретн. н
іі рлкы же сііу путыіыіл ттн іі лювн
переже дл в вѣдѣ іі к рлтн пособ-
ники докры юкржірешн-:-
9. Изъ статьи : Сло ііъкоёго юі]л
к сііу своему, слово дшеполе^но гн
клгип юуе:-
Сііу мон уд мое приклони ухо ткоё.
II послушліі Ю’Г|Л скоёго СКѢТуЮІ|ІЛГО
тн сінілкѵ:-
Тл прнвлііжіі разумъ Ср1|А скоёго.
II внуши глъ рОДІІВЪШЛГО ТА. не сут
ко нл пакость дііін ткоёіі. ііо діре
рАЗД'МЫІО ПрННМСШІІ ІЛ. ТО І|рткню
нкііму кожь тн кудеть.
Простри СрУНЫН съсудъ ДЛ НАКАП-
АЮТЪ тн плѵе меду слокеса могуіраіл
тл южнкнтн н кесмртнл ілвіітн та :-....
Ѵл кудп пониженъ главою, высокъ
же оумомь а юти ГімѣІі к ^емлю л
оумъ нл ики, оустд стніреііл, а срі|мь
КЪ ву ВОПІПОІ|ІЛ , А НО'^Ѣ тихо сту-
пліоі|іл-:-
іі оумііѣ іі скоро текуірн къ кра
ТОМЪ ІІБІІМЪ. оунш оуклоіійіі Й 5<ЛЛ
СЛЫНІАШІІЛ оумпымл же войну ПрІІ-
ЛѢГЛІЛ К ШІОМѢНПЮ СТМЪ КНИГАМЪ, ру-
і|ѣ нмѣГі согвепѣ нл соврАіГіе ?ллго
іІмѣніііл скѣтл сего, простертъ же нл
подлннё оукогнмъ.
Не стыднся ксякому со^дяному ко
юврл^ъ кніі главы скоём покланаті
старѣйшаго діімТ поутнтіі не лѣііііса.
н покоити старость ёго нотціні свер-
стникъ! и ко скогл с миромъ стрѣтаи,
31
стрѣлы с уемеремъ, и съ сѣрою го-
р лѵеіб. нл голову скоіб и нл донъ
скон мно^н ко дружку н'мѣюуе велику
II ^ЛКЛІІІІОІІІІІСМЬ II ЛАСКОЮ, тлшіу по-
вѣдать ВСѢМЪ ѴЛВКМЪ II МНОГО ПО- 5
страдавъ іі едва іцкудешн ^лл того
гі МНОГО СА НЛУІІСПІЬ КЛІЛТН. ПОСЛѢДИ
жс рлтенъ кудспін с тѣмь оу него
же слышавъ и ему же повѣддкъ со
Йвѣмл рлтенъ кудешн. л ютоііѣхъ со- (0
ромъ. ВНДНІІІН ли колнко тн ^лл та-
йну покѣдлвіпе. рѣдко того нынѣ, іако
жс кѣ нлфднъ съ двдмі. съ сіімь съ
слоулнмь. КЛКО ІІМѢІЛСТЛ ЛЮКОКЬ ІІ
тверду тлнну дл іі пллклса двдъ по із
плфлііѣ дл не много врлтьё тлкокыѣ
дружкъі нынѣ. да ііже кто клюдеть
тлнну. то клюдеть іі головы скоёне-:-
6. Сло и спѣхъ.
Сііоке же мон іі уддл и се вы 20
іі ёіре глю не кѣруііте енб ііже ко
къруеть сномъ погпклъ с ютннудь.
ілкоже іііініі стші мііо^іні перкъё іі
сііроховнть Тсъ нніпеть гла. аіре кто
можетъ стѣнь ііітіі скон нлн кѣтръ25
оугоіінтіі. ТО ТОГДА ІІ сну Вѣру НМІІ.
первое вѣсъ токою клл^ніть. второе
разумѣй б рѣтніі твоихъ, іі й по-
мыслъ ткоіі и солжеть тн во снѣ.
іі ннсініі ему вѣру, потом же Вѣруеші зо
а юнъ токою лжетъ. іі тлко гнѣвъ
кніі нлкедеть нл тл. и проѵье в муку
поіідепііі ко сны вѣру».
7. Сло ю смнреііііГі.
Сну лціе хоірешн великъ кытн
прё кіль н улккы. то смігрнсА всему
ллдно. ласкай (ОКОЛО ВСІЛКОГО УЛИКА
кромѣ н н к оѵн лціе лн кому смѣ-
ются. ТО ТЫ ХВАЛИ Іі II ЛЮБИ Н ДА
й бл прннмешн мьаду д й того тть:- «д
483
481
Н МЕНШДГО ТСЕЕ ЛЮБОВЬЮ ПрІІСМЛН ,
А СЪ ѴТІІѢІІІННМІІ СОБ6 НИКЛКОЖе СТО-
ІАТІІ 116 ЛѢНИСА ѴА не кудн СЛМО-
хотьёмь лишенъ кѣуіілго живота. грѣ-
ха БѢГДіІ ЛКЪІ ратника гуБАЦІДГО Д11ІЮ
ткою. не въсхоірн веселитися к миръ
семь, іако веселье свѣта сего плд-
ѵеіль конудётся. н сеп видѣти есть
в мирѣ семь къ двоихъ сусѣдъхъ.
оу сихъ Бракъ ТКОрАТЬ , А оу Дру- і
ГЫХЪ МрТСІ|Л ПЛЛѴІОТЬ II тът.с плдѵь
скоро мннеть. днь нлдтють, д оутро
оуиііклють. ра^умѣііже тл суету кѣкд
сего , и скоро нлдлюірюю плоть нл*
Нію , днь растемъ л оутро гннёмъ. ।
тѣмже в мллѣмь семь житьи в^нірн
кѣѵііыіл жіцніі ндіжс нн ёднно й
СИХЪ ІІѢ~. ІІН СКОрБІІ ІІН КЪ^ДЪІХЛННІЛ
но радость н весельемъ и спитъ не-
меркуіриіі слііі|с едмъ гь. ту жцнь ко^-
люг.п к пси по кса дни тірн и ш той
жіцнн по кса дни помышляй, н Будетъ
ТН КЪ'^ЪГЛЛКЪ ІІ МЪІСЛЬ ІІБНЫІЛ радости
ВЪСТЛЮЦІЮ (0 БрЛІПНО ПАМЯТЬ і|рткніл:-...
Ѵд мое милое много тн бъіхъ и
ёіре ГАЛЛЪ НО БОЛѢЗНЬ СИ СЪСТЛВЛАСТ
МА, НО ВИДЪ СЛОВЕСА БІІіЛ. ПОНЕЖЕ
плодокТтд суть, дл ліре ОуМАГУНШИ
сртную ;емлю , н прніімешн малое'
СѢМА оутнііпі II МНОГО 8. рЛСПЛОДІІШІІ
къ сокѣ спііое жнтнё:-
10. Ни> Поученій Правой Вѣры.
(ІІооуѵёс прлкыіл вѣры діііеполе^но).
Прите врде и сестръі прите мдлніі
келнціпі. прнте попоке и оуѵтлн прл-
а Л а а
кыіл вѣры. прите н нослуіпдііте не
ІіуСТОІІІНЪІ БЛСІПІН. НО ПрАВЫіа кт.ръі.
оутниіл сн нд вредъ дГпн ію нл сіінііе
Гі НЛ ІЮГЫБбЛЬ БѢСО. и нд прогнлнііё
грѣхо. потііу же глтн не ^лкито нн
НОКрОВНО ДА ИСАКЪ ІІДѴІІ6 рл^умт.ті,
крлтё первое прннмьше стоё крірннё
правы вѣры , пото ндоуунмъ к іатн
БД іі творити колю ёго. — —
Се су діііекнділ дѣлл доврліл. кро-
тость смѣреннё нослушднііё.докрооууе-
пне ііокореіінё легкосердьё ве^ъгнѣкье.
млть. люг.овь ііемііогоглднпё покл-
шінё Гі НрОУДІА поклонъ постъ МЛТІІІІ
о млткл. къ^держдпнё й потіі плоть-
СКЪІГЛ. НЕЛѢПОСТЬ Бодрость ІІЕСПЛ-
инё. не пл макі|ѣ лѣглііііё. коръмлА
НЕСЛАДКА (ОДЕЖД ІІЕХуПЛВД. ХрАМІІ 116
КрЛСПІІ. ПОКЛІЛІІНІЛ II ПрОУЛІЛ докрділ
з ДТ.ЛД БС^Ъ Тѣ"БО НѢЛ^Ѣ БЪІТН ІІН КОМу
же вѣрнымъ, млткші прнпму й бд
много досрл л молеыінцн нму с смь
БЕСѢДоВЛТІ л ііоклплнінрі к рдн схо-
дити. Л КрОТіріІІ НДСЛѢДЛТЬ -------------
20 Сні|Е же подовдёть оутнтелю оуун-
тн лю докръі дѣло- л самому все
докро ткорАіре. первое впити въ і|рккь
гнѣва не пмуіре нн нл кого же стоілтн со
стрдхо н послушанію не късклонииі пн
2 на тто нн Бссѣдуюіре пн глумлірисА но
кінімлтіі с разумомъ ноёмоё н ттомос.
д се егдд поють къ іірккн прн томь
пѣньи не подоБлеть себѣ пѣти пнуто-
же ліре лн нТ скоёго уто йпоёть ни
зонослуііілюірн доврѣ йслунідёть. но й-
пѣтіі собѣ пере или ііапослѣ. всѣ же
вѣрнымъ кртылномъ КѢЖДМЪ II НЕВѢЖА
іюни н просты|ё держАтн по н по-
клонъ н млтню іі пѣііе нелні|смѣрноё
35 к ТЛІІНѢ. НДС НЕ ВІДНТЬ НІІКТО ЖЕ
не слъішнть. но токъмо единъ бъ к
мллѣіі іірккн ёже е. кѣлыл скоп тн
ту е. лѣііо. л в кслііі|ѣі іірккн пѣти
іі кллнАті до то. е не ксе ?л са
4<> но г іліа уГ 5Д са. а но все
485
486
КрТЫАЫи І ?А КПА. КѣрНІІІІ УЛКфІ К
скоёіі клѣти гіл молаціс кланають^а
КрТЫЛІІЪІ ІІ 7,д КПД. 116 ТН СДІІІІІІІІ ?а-
ДіІІьё СМЛЮТЬ 110 II кдтГГі. ТАКО ко
кслнть писаны; аіре кл молншн ^л
ДруГЛ. ТО II ^Д СА МОЛАЩЛГОСА ІіріІ-
емлеть къ лціе ли то ни ілкоже ре
гі. ЛЮКНТ6 крдгъі КАША II д. ткорнте
пенлкіідлі|ііі ка іі молите 7,д ткорА-
І|ІЛІД НА НЛПЛ~. ПЭСЛуіІІАН ЛЮБІІМНф <0
КАКО ТН КОЛИ КЪ МОЛИТИ 7,Л ІіеііАКІІ-
ДАЦІіІ КА КОЛМН !$Д ЛЮКІІМЪІІЛ ПОВлётЬ
сокѣ пт.тн ііеоумѣн>і|іі' грлмотъі. сице
іімъ пѣти стъі ке. г. пртАіл трі|с
<і*Ѵ€. ІІ. ГН помилуй ІІ. А ОуМѢЮІ|ІП । г,
Аіре не пою то ті лншдють скѣ
БІІІЛ. СКѢ КО 6. ПОТНТДІІІіё книжное,
его лннінкъ ке^умнъій ілко ко тмѣ
хода пагіівну. ^ЛОутреіІАІЛ НАрСТЬ ко-
неі|іі ііпііін д кетерііАіл конець дни 20
Л Г. УА II 8. II 4. ПрІІУІІТдёть' К
ііротіі удсо нхже е. кі. дкндгл и кі.
іюірнліа. — —
Покелѣіііё кііс глть пѣнніо врсмд
маткѣ та. а не іако — — глть. не 25
- -А.
(олдгдні свѣ ^Аоутрепн нн тмд кер-
нн. но ксе яокелѣію ко оустдкпдп
времена ткорнтн. токмо ліІглн ку слу-
яіать непрестлііыіо. — —
II. Изі. слова <) ііыінствіі. зо
(Сло СТЪІ ЙІ|Ь (0 ПЫЛНСТВѣ).
-----------Кѣсо же ксселяфнмсА ш
пылііпі|д рдюірё іірііноть къ дылколу
жертву ііылньсткснуіб й пылнні|ь. дь
ілколъ же рдёть н глть. ілко нако- 55
лнже тако веселю іі раю. ы жерткл
ногднъі м^ъі іаііб и) пылііьсткѣ крть-
ІЛІІЪІ КСА ко ДѢЛА МОІЛ Суть КО ПЬ-
»ННІ|А. Й ЛЮБЪІ МП су ПЫЛІІІН|Н II ^А-
поні|н й кртылнъ, неже й погани ю
идоломолеі|і>. іако непыміъпл къ ііаб-
ДНТЬ. А ПЫЛІІНІ|Н къ ненлвіідн н гну-
И Сх. т* и 6Л,, , и !•
ШАСТЬ II. А. же рлю (О НИ ІЛКО мон
су пылііні|н, а трески кіііі. іі се къ
дылколб бѣсъ рё идите пооутліітс
кртылииіл ПА ІІЫЛІІСТКО Н НА КСАКѴ
дѣтель хотѣіііііл мос. аіІглі же стніі
ПрОДОДАфе ПОКѢДАДУ СТЪІ ШІ|МЬ с ве-
ликою пеУАЛЫо ы всё томь дл къііпл
Йлуѵнліі КрТЫЛНЪНЛ Й ПЫЛІІЬСТКА ІІ Й
?ЛЛ ^АПОІіСТКД А не Й ПИТЬЮ. і к миру
к подокно крё и к ^дконн к елдку
кію. стші же ндпііедкше ттое ее н
утное оуѵепііс вѣрное іі стос пріііид
кртылііо на ирокожеііІё жіцнп ееіл. - -
12. Изъ слова никоего старца.
(Сло нѣкоего стлрцл й подвигѣ
дшкиѣмь. н (0 пылііьсткѣ).
— — Дивно с. по і стіінѣ к у а
крлшнл наѣсти л всь дііь погубити пь-
юще. мню ілко пн кеслокеснъпі ^кѣрне
і скотн. пн ка ііѣдуще ни су тдіоціе
ІІІІ юруіі ЖНТІІСКЪІ іімуё I ДѢЛЪ прл^нн
(ОБА СМѢЮТЬ НЪІ СА АІ|І6 НС ГЛТЬ ТО
мъіелыо глю мъі ііесмъісленнн. и Зѣмъі
іі йпьёмъ. л улкфі несыи и ёгдл ину
нму оутроку пню а ііную краіпну.
еда и покоіл не нму пьюще, іі льють
ілко къ оутлу съсуну доііьдѣжс къ-
^Бѣсю й пылііьсткд. к. ко ёстл рл^-
ліітніл пыміьсткл едино оуко ёсть се
мнози хвала ркуціе. то е. пепьАііні|д
юже ОуПІКСА А ЛАТЬ сплтъ. но іі.
толтеть и Бьеть и скдрнть ллёть. а,
покушаю оукл^дтн. ІЛКО І КрОТКМІІ
оупнкАіл согрѣшдёть. ліре іі спати
ЛАжё н недоумѣіб к тему мн се при-
ложити скотину лн іі гдрку но то
СКОТѣё. ^КѢрА ЛН Прорку но ТОГО ’4КѢ6
н нерл^умнѣе. кротки оукч пылчнір
487
488
тн къ ткоренню тѣла, такоже не
даеть адлму кндѣтіі жеиъі творл но
хота создати жену н къздожн на
АДАМА СОПЪ. келл ДА 116 КуДС туіІІІ
5 пытаютъ дѣла кіііл. н кздожн наііь
руку рекъше сонь и оусііѣ. и кзд
рекро іёго едино ілже створи й рекръ
І6Г0, НСПОЛНА ТВОрА плоть, и) днкію
слово, н созда рекро іеже взд жену.
10 клко созда плкъі кости ёже к рекрл»
КАКО КЪ (ОКО СТКОріІСА. КАКО К руі|Ѣ
СОЗДАСЛ, КАКО К ЖІІЛЪІ ПрОПАСА. КА-
КО к нутра преложнсА. како ко оут-
рОБІІАІЛ ра^ІІЬСТКА ІіреЛОЖІІСА, КАКО-ЛИ
із оуткердн ілзді. како лн простростлсА
оустііѣ КАКО ІІЗДѢІАША ІІОЗДрІІ. КАКО
КЪЗДеСОСТАСА оупііі. КАКО проі|кетошл
л «
класіі. йку нхрлстоиіл ногти, како
<дг.ьтѣі|Аіёть кровь, протолкуй у'лкуе
екоіё сткореііііё.' аіре лн не вѣсіі то
оумолун пъітаіемоіё <о нііоуадѣмь въ-
ЗДОЖН КЪ МАрЪ НА АДАМА II оуСНб II
іца рекро іі сткорн жену, кнжь пре-
мудрую мдрть іёго. — — Понеже
БАіне іц рег.рл того нздтн ііздъту
преступлеіініл мню же й іёкгъі. спъ
же хота ілзду інрііліітіі. приложити к
луірн рекро на кртѣ. да шиіодуже
ііетоун струпъі бітуду же да проіріе-
теть еіінне. — — Сгда ко коііпь
акъі болванъ н акы мрткць ка-
ч Фѵ
ласть.------
13. Изъ слова о созданіи Адама.
(Сло Томна архнеппл КОСТАІІТННЛ
грл. како адамъ созданъ, іі како
дііію взд.)
— —6 гда къ сткорн вселеную
оукрлсн іІг.о сдпіль и мі|смь и здѣзд
дамн. и здмлю тако оукрлсн рѣками.
НСТОѴНІІКЪІ. ІІрбІЮІЛСА Ю І|КѢТЪІ II СЛДЪІ
оуклзд іі море пескомъ «отряди. и
ВСАКу Лѣпоту миру ПОЛОЖИ. ІАКО МІІО-
ГАІНЬ ГЛА. рскъш СОЗДА И СТКОріІ МІІру
сему рукоткореііА клку. созда же іі
подокно скотомъ ѵеткероногому Здѣрн
и скотн слокомь тоуыо покеліі и 7'.
рАКОТІІЛ КО КСА СЛОКО ТОУЫО КЪПІІЛ I
зданне кіііл <оі;рл руоіб кіІёю создано
къі не іложе кіііл рука е. и оудъ но
ксхотг. клку ёго поставити всѣ преже 20
къікнііі сего рл ре пнсаіініё н кзд
къ персть й здмли рукою, иартеть
ткорлі|іюіо іёго силу н створи танка
н кзд перьсть а не гру не декелю
здмлю. по докру персть, кнжь клко 25
тн & самѣхъ нлтлтокъ клже нъі юкрл-
зд коскріпнб. понеже ко нъі е. к
персть разорити по рёпому и к персть
смртн нн къздеде ма кііжь како тн
К САМОМЬ НАУАТЦѢ ІІАДСЖЮ клжеть 50
коскріііпо. — — Ѵлккл же съ-^нжа
тѣло й здмлд іцемлё. л дііію вдъі-
маёть смотри же разумно да тн слово
по вммреніно оу преди поставлю, клко
ти клжеть намъ въекрііінл нлдежю
дожить тѣло перкъе мрткъ юпразд. и
потомь жнку силу дііІа прнёмлегь. —
№гдл же сткорн адама кдуну к
Л‘иі|е іего дхъ жнкъ. внемли Гг/вѣсто
«ако тн не даеть діііѣ адлмокъ при-
лууыпею протте. и Гцнде крокь іі
кода ёже е. мрткго уіо. никогда же
во й мрткго кровь теѵе. іегда ііето-
ун кровь тайную, тогда рекро Гістоу-
зз инкъ йкерзд спннё, рекра рл к/рас-
тнкшаго кездконніо. — —
14. Изъ слова о Воскресеніи Гос-
поди іі и о Свѣтлой недѣлѣ
дСло со вскриіГІ пн іі й свѣтлой не).
«о Къ великую сукоту кеѵеръ пособѣд-
489
490
ігкіі рекніе по кёрннн обѣдавшс. и
спнкіие погрспенни» г ню идутъ в црккь
попоке и дыацн. и кыму ёуаё л кд-
днлнні|іо и темьсшъ и (іН^ЪІ и свъціу
ёдііііу ' І[рКЫіуіО. II ПОЮТЪ КАІіуНЪ къ
іірккн погрекенпю пію. а друіі пре
дкермп іірккнъімн <э платѣ стъііл кца:-
Тл трь. Клгойюрлзнъін и бснфъ.
іі злмъкиукъ і|рккь идутъ домовъ,
но не петлите дкерніі іррквнъі ілкоже
іі ллтипл к пн же ны с. пьрно е.
ркуціе діре пеглтАі’іте подоклфё не-
вѣрнымъ жидо. — — Тъі же лл-
тіншінне не рушивъ псуатіііі како
кпіідешн. дъіешн ли ілко петръ. пре-
же кіінде къ грокъ тоже н ііетіін" ру-
піи. то н то лжеіпн ллтнііАііпне. тдко
БО ГЛТЬ КЪ СТМЬ ёудліііі II САМИ ДИЛИ
ГЛЮЦІЕ. ілко К ІІ0ЛуіІ0І|Ш рё слніро
КОСІІІЛКІІІЮ. II скоро іёму & ілрості
КОСІІІШІІІО въ ёуліілыі ГЛТЬ. НД0111А
рё рано къ гроку мрніл мтн іскл. и
І.ІрІІІЛ МАГДАЛЫІІІІ II ПрОУЫЛ І€І|ІС‘ ТІІѢ
суцін. не дѣеііііі ли ілко к нелю рано
ІІН оуко ни к су кёръ. к ііолуііоіріі
ндошл къ гроку, рё ко хъ иреже къ
мрі,н ГЛА. ілко къскре іцъ мрткы
токѣ первое молю тѣмъ же не іілауп
мене мтн моіл. — —
Кѣдомо вудіі всѣ глко скѣтлділ не
(одн дііь е. къскрънію ісу б 5. го
ул но в^іі слнце. іі къшедъ стоіл
НА КЪСТОЦѢ ІЛКО СЪ ДВА дни нл по-
лудни же ілко г. діін, на керн стоіл
ілко съ в. діін. іі бсмыгі дііь злііде.
твмже и бтуду вслнкын дііь тъ.— —
1Ь. Сло Іюлііл злоу <о постъ, гн"
БЛГКІІ ©У€.
€гда хоіреть кн* прнілтн гр і про-
тикнъі то псреже бемлють оу ни во
и Браніііл и сн іцнемогпіе б голода
и жажі н предаютъ к руцъ ё. тлкоже
ХОТА ІЦГНАТН ЗЛЫІЛ МЫСЛИ б СрІ|А
своего, дл нресть к постъ, то злъил
мысли ему престлнуть. л крага судовъ
ПОСрАМНТЬ. ПОСТАіремуСА ЗВѢЗДА СВѢТ-
ЛА НАМСПѢ. пнтлюіремусА мрлкомь
покрыклеть
16. Начало Слова Іоанна Златоуста
о Молнтвг..
іі се е. рА’^ію нлпіе съ англы
жнтііё. ёже есть мдрть млткл. же
бдііпо дѣло е. аііглмъ іі УЛІ'.КОМЪ.
тою ко скоро к житые нхъ присту-
«5 паемъ, всакъ молаіІса съ кмь ке-
съдуеть. тто же е. того колс ёже
е. улику суцно съ кмь кесѣдуеть дціе
БО с мудрыми УЛККЫ БЕСѢДОВАТИ ТО
скоро въ (ѵкрд^ъ нхъ пріступаемъ.
20 УТО оуко ПОДОБАЕТЪ рСЦІІІ б БѢСѢДу-
ЮЦІІІХЪ съ кмь къ МАТКАХЪ ІЛКОЖС
ко грл кестѣііы оудовь прінлтъ куть
рлтыіымн. тлко іі дііІл нешгороженл
млткоіб скоро ВМѢірлёть К 1110 ДЫЛКОЛЪ
25 ІІ ПОТОМЪ ВСАКОГО ?ЛА НАПОЛНИТЬ.------
17. Изъ статьи: бже оуко имѣ-
ти ПрЛКОКѢрІіуіО Вѣру, (ОСНОВА докры
ДѢЛЪ ё. ТѢМЖЕ б Вѣры НЛУНСТІ. СЛОВО
вѣры рл ткоеіл ііАіінслти кліо нл спе-
50 нне унсло р. гн клго.
51. ІІОКЛЛНАІІ ГЛАКу СКОІО ВСАКОМу
стлрѣніему токе , іі временемъ и ра-
зумомъ. смѣреныіл бо къздкпгнеть п?.
ЗІ. Мсншліл теве іі мллыіл керс-
Л5 ТОЮ с ЛЮБОВЬЮ ПрніІМАіІ II милуй I
КЪ Бу © ПІІ КЪЗДОМПІ АКЫ ІІОКОНЛ-
уеніпе 1103КЛ ба.
ііІ. Другыіі скоіл іі скерьстііыіл сове
ЛЮБОВЬЮ СТрѣТЛіІ. И СЪ бклтнемь ЦѢЛО-
<10 КАІІІІ6 ДАІІ НМЪ ІЛКО ёліІСАВефыІ мрніл.
Г 1
492
491
«і. Кна^ь коііса кееіо сплою сво-
ею. НѢ ко стрд ІІНіІ
но плте НЛОуТІІІІІНСА
СА БЛ.
к. Нерожениё ко
ІІЛ
Й
ндгуг.у ДІПН.
ТОГО БОІЛТН-
(б
жешіё й самомь б^ѣ. ііже пл власти
^СМНѢН ВИДИМАГО БО ВЛКЪІ ІІСБОІДіІСА,
како оусонть ёже не внднть.
ііл. Боіітса оутнкъ оуѵітелека же-
?лд. плѵеже самаго оутнтелА ,
Н КОІАІІСА
КА^ІІАТЬСА
БНІІ СЛуГД
КАЗНЬЮ.
кк. Посемжс
СВОЮ ПОКЛАІІАІІ
бо многокѣткено
ндеіиіі
кг.
-г
Й І|рА
СЛДВЪІ
наннГл
класте неро-
БЛ ОуБОНТЬ
СЪГрѣШАЮЩНН
къ
ѵликомъ
II пра
ІфЬ
млтыб
тлко
й
КО
5
10
КО
е.
II
тлкку ГЛЛКу
Г’
КСАКОМу
смѣренінл рл. дреко
поклопенііемь по-
п мимоіідешп.
ІІріНІМІПІіІ БО КЛАСТЬ Н ГіМѢІІнё
I скоёго. II й другокъ СКОНХЪ
трекують а й ілснііні пекла-
проть.
ПрОСТѢННІЛГО КЪ КССМЬ НЦІІІ ,
Брдіініѣ іі къ йдежн, н не стъі-
20
кд.
Н КЪ
днса нищетою, понеже колніліл уасть
МІІрА
75
купили СТѢІІ Н К ІІН-
н не нмуцід гдѣ глаки
зо
ОуКрДШЛиСА , ІІ КСА-
сего к піпретѣ с.
ке. Не рщі ілко клтл мужа сііъ
семь и срамъ мн е. нінретою. ни-
кто же ко клтѣё ха йі|А ткоёго нкііго
роднкпілгоСА к
щетѣ ходнкшл,
поклонн.
К$. ІІрЛВДОЮ
кому ПОТЩНСА ИСТИННО ГАТИ, не мо^н
СТЪіДѢКСА ЛІІІ|А ЛЖІІ ІІОСЛѴХЪ БЪІТІ.
к?. Нрс кнл^емже нате коіісальжю
глтн но с покореннёмь истинно й-
кѣщліі ему, лкъі к слмому ку. — —
5Д. Аіре имѣвши дер/діокеіінё ко
властелемъ н ирмъ, носкоркн <ойкн-
40
ДѢМѢМЪ Й СІІЛНЛГ0, II ДО ПОТА ПОБОрІІ
по сиротѣ дд вмѣнить гь каплю по-
та ткоёго *Ъ крокыб МѴНТЬСКОЮ. —
ОК. СѣДАЩЮ тн надъ многорд^-
лнѵною трапезою. помани сухъ хлѣбъ
идущаго, іі не могы кодъі принести
недуга рАДН.
ог. Плсъіірліл тѣло ское ,
УАСТЬ й
дліі же
трдпе^ъі ткоеііх дііііі ткоёіі.
ѵтмѣіішіі телесн. дли же
глеть нищимъ, дл съхра-
ІЛКО ТА
дііІкную
ПАТЬ Ю. ДЛ € гдл къстрекуёшп ГОТОВО
(і)КрАЩ€ШІІ. Будетъ БО КрвМА ПА ИСХО-
ДѢ. іі крлтъ нбііъіхъ трекокдтн нмдте.
ОД. ІІАСЪІЩАІЛСА МІІОГОра^ЛІІУНАГО
питыя, помани пысща теплу коду й
слні|а въстоіінвшіоса н ту прлхл нд-
плдііію й мѣста неі;дкѣтреііА.
бе. Къ батсткѣ съін ^емны клгъ
іцокилье іімѣіл, помни слово аврамле
КЪ БЛТОМу КЪСПріІІАЛЪ €СН БЛГАІЛ К ЖИ-
ВОТѢ твоёмь ілко же оукопні ^лди.
тѣм же юнъ кеселнтсл л тъі стрд-
жсіііи.
о;;. Къ^легъ нл мііогомагі|ѣн но-
ете лѣ. и Пространно ПрОТАГЛІЛСА. ПО-
МАНИ НА ГОЛѢ леждцідго рукомь ,
Гі не дерщіукіііА ногу простертіі
^ііілъі рд.
о:?. Лвжліріо ти къ твердо покрок-
нѣГі храминѣ то слъшищю же суши-
ма сконмд дождевное множество но-
мъіелн о укогъіхъ. клко лежать пъінѣ
дождевитами* кладами ілко стрѣлами
ііронлжлё'мн. д другъпл й неоусноке-
нііп сѣдаірд кодою поити.
он. Сѣддірю тн щімѣ въ теплѣ
хрдмнііѣ Б€^ КОІЛ^НН ГціІОЖНКЪІІІЮСА.
къадохнн іі помислн й ннірн како
клаѵать надъ мллимь югнемь скор-
493
494
ункшеса, болнііоіо же бѣду юуіімл Гіму-
іре й дыма руі|ѣ токмо съгрѣклюіре
нлеірн же и есс тѣло мрдзомь 113-
мерзъше. — —
18. Изъ словъ и поученіи Се-
рапіон.'і.
1. Слышдсте крлё слмого гл г’лірл
въ ёудлніі іі въ послѣдили лѣ куде
Зіідменьа къ слні|н Гі къ лунѣ и въ
ЗВѢЗДАХЪ II труси ПО МѢСТОМЪ II ГАЛ-
ДИ, тогда реуеноё гмь нашимъ нъінл
СКЫСТЬСЛ при послѣднихъ людё. Кол-
ко ВНДѢХОМЪ СЛІІІ|Д ПОГНБША II луну
померькъшю Гі зкѣздноё премѣііеніё.
нынѣ же земли трасеньё евонмл (ІІіуіі-
мл вндѣхомъ. 3. й заѵада оутвер-
женл н ііеподкііжпмл покелѣііьемь
книмь ііъніѣ двнжеті^ гръхы нашими
колѣклетсд. кезлконьа нашего но-
снтн не можете, не нослушлхомъ
суллыа, не послунілхомъ лплл. не
послупідхомъ прркъ. не нослушд-
хомъ свѣтилъ великихъ рку кдсилыл
Гі грнгорьа БОСЛОВІ|Л. Гал злдоустд
нііѣхъ стль стхъ. ныіже кърл оут-
керженл кы ёретнірі йгналн *) быша.
ІІ КЪ ВСѢМИ ІЛ^ЫКЪІ ПОГНАЛЪ ”) БЫ
іі тѣ оууліре ны кеспрестдніі. л мы
ёдпнд ве^дкоііыл держимся. се оуже
ндк.цдіёть ны къ зпдменыі земли
трасепьёмь ёго іювслѣііьемь. не глть
оусты но дѣлъі нлкдзлёть. ВСѢМЪ
казнивъ ны къ не иітькедеть злдго
юбъіудіа нынѣ землею трасеть н ко-
лѣвлеть кездкоііыд грѣхи многніл й
Земля йтрлстн хоіреть іако лѣсткнё
й дрекд, діре лн кто реть преже се-
го потрасеннд бѣіііл же діре бѣша
потрасенніл. рку тлко ёсть. но уто
*) Нл- &ГНПШ. **•) В.ѵ. познанъ.
пото бы нлмъ. не глд лн не морокн
лн не рлтн многый. мы же ёдннлко
не поклілхомъса , дондеже прнде нл
нъі азы нсмлткъ попустпвшю ку и
5 3. нлішо пусту сткоріпп. іі грл нлпіи
ПЛѢШШІЛ , Гі І|рккн стъні рдзорншл,
<ОІ|ІІ II Брлю НЛІШО ГцБІІІІІЛ. МТріІ НЛ-
ііііі и сестры НАііін к поруганье нъі,
нынѣ же крдё се кѣдуіре оуконмъ
іо преіреныл сего стрлшыідго и прнпддё
гвн своему нспокѣюірё. да не внндё
В БОЛІІІН ГНѢВЪ гнь. —
К коё крема тдкы смртн напрасны
кіідѣхо іііііін не мого а дому скоемь
із раду створити късхъпреші кы. н'ннГі
с кеуерд здраво легъше наоутрна
не встд оукоіітеса молю въі сего
НАПРАСНАГО рдзлууеньй. АІ|іе бо поіідс
к коли гнн всѣмъ оутѣпіеньемь оутѣ-
20 шить ны къ. н. дкы сны помнлуёт-
ны пеулль земную йнметь й нГ ис-
ходъ миренъ ноддсть нлмъ нл юпу
жизнь, ндеже рлдость Гі веселыя ке-
СКОІіеУІІАГО НАСЛАДИМСЯ 3 ДОБрѢ оу-
23 ГОЖЫНІІМІІ ку. — ------
2. Много пеудль в срірі своёмь
внжю кГ ради ул ноіісже никакоже
кнжю кы ііремѣнисд *) й дѣлъ не-
ііодобііъІ. не тдко скорвнть мтн квда-
3° І|НІ УЛ СВОІЛ БОЛДірЛ ако Д. ГрѢШЬ-
ПЫЙ (і>І|Ь ВАШЪ , вида ВЫ Б0ЛАЦІА
КеЗАКОШІЫМН ДѢЛЪ! МНОГАЖДЫ глхъ
кы ХОТА ЙСТАВН Й ВАСЪ ЗЛЫН юкы-
удн. ннклкоже премѣннвшдса кнжю
кы. Аіре КТО КДСЪ рДЗБОИІШКЪ рДЗБОІЛ
не шстднеть. Аіре кто крлдеть тдткы
не лишить. аціе кто нендкисть нд
друга іімдть враждуй не поунвдёть,
’) Вм. прситніітіісі
495
496
ЛЦІС КТО ЫКіІДІІ іі късхклтлеть ГрЛК.А
не насытить' лціе кто рѣзоіімеі|ь
рѣзъ сила не престАііе. — —
Стрліішо е. тл кплстн къ гнѣвъ
кііи тему не видъ ѵто при нл ны а
к семь жіітаіі ёіре суірнмъ. тего
не прнкедехо нл сл какніл казни б
ка не въспріілхомъ. не плѣііенл лн
кы земля пл. не взяти ли кы градъ *)
ПАІПЬ, не вскорѣ лн НАДО ё)І|Н н крліл ю
пл трупнёмь нл 3. не кеденылн къі-
піл жены іі тл на къ плѣнъ, пе по-
рлкоі|іенн кыхомъ (йстлвіне горкою
сн рлкотою б нііоплсмлеіііі. се оуже
къ м. лѣ прнклііжлеть томлешіс н >-г>
мукл II ДА 116 ТЯЖЬКЫІЛ НА НЫ 116
ПрбСТАИуТЬ ГЛАДИ моровс ЖНКОТЪ ПА-
ШИ ІІ В СЛАСТЬ ХЛѢБА СК06 ІЦЪѢСТН
не може іі въздыхАіінё нліне и петл
суть КОСТИ НЛ. — ----------- ІО
3. ІІОУЮДНМЪ крлб тлкколюкьё кл
іідшего клко ны приводи к секе кы-
мн лн слокесы не ііака^асть ііл кы-
МІІ ^АІірѣІ|І6ІІ1ИІ 116 ^ЛІірѣТН НЛ МЫ
же ннклже к нему йжрлтіімся видѣвъ и
ІІЛІІІЛ ІЖ ЗАКОІП>Іл оумнОЖПКІІІЛ КІІДѢВ пы
Заповѣди его бкергъни много 311л*
МеіІНІІ ПОКАЗАВЪ МНОГО СТрЛХА пуцід-
ше. много рлкъі своими оуѵлше. іі
НІІТІІМЖЕ оунніе ПОКЛЗЛХОМЬСА. ТОГДА зо
НАкеде на ны п/і.ікъ пе млтвъ ілзыкъ
ЛЮТЪ. ІЛЗЪІКЪ не І|ІЛДЯІ|)Ь крлсы оунъі.
немоірн стлреі|ь младости дѣтнн.
двнгнулн во нл СА прость кл нлше-
го. по дкду ВЪСКОрѢ КЪЗГОрІі прость 33
его ііл пы. рлзруіпены кжтвеныіл
І|рККІІ. бсккернсніі БЫША ссуди СфІІНІІ
ПОТОПТАНА БЫ СТАИ СТЛН М6ТЮ ВО
ПДЬ БЫША, ПЛОТИ ІірПБНЫХЪ МІІН НТВ*
*) Чипі. грлдн нлшп іо
і|аі.іъ на снѣдь покерженп быша.
кровь іі бі|ь іі крліл ІІДШ6ІЛ АКИ ВОДА
многл землю плпон кпд 311 іі іілнні ко-
е'кодъ крѣпость ііірезе. хрлкрніі нл
СТрАХА НЛПОЛЪІІЫІІС БѢЖАПІА. МЪНОЖЛ-
іііил же крліл и тл нл въ плѣнъ ке-
деіш кы. селл на лядиною поросто-
ІІІА, I КСЛІІТЬСТВО НЛ СМНріІСА КРАСО-
ТА ііліііл іюгъіке катко нліне ннѣмь
К КОрІІСТЬ КЫ Трудъ ПАШЪ ПОГАНИН
іілслѣдоклшл. 3. нл ііноплеменіікомь
в достоілннё кы к поношепнё кы-
ХОМЬ ЖІІКуфІІН (іъекрлн 36МЛА ІІАНіеіЛ
КЪ ПОСМѢХЪ къіхо крлгомъ НАШИМЪ,
ііко сведохо сокѣ акы дождь съ іікіі
гііѣкъ гнь. — —'
4. Малъ тл" порлдоклхел со клсъ
ТА ВИДА ПАННО ЛЮБОВЬ II ПОСЛуіІІЛІІІІС
къ іілшен худости іі инахъ ілко оуже
оутверднстссл іі с рлдостпю прнём-
лете кжтвпое пнелпнё нл скѣ неттн-
кыхъ не ходите, іі іи сѣдллііі|ііі гу-
Л •3'. « л
г.нтс не Сѣднте. а е еціе погдпьею
40БЫТАІЛ держите, колхвокаіпію Кѣрус
II ІІ0ЖНГА6 (0ГН6 ІІСВІІІІЫІЛ ТЛККЫ II НА-
кодите пл ксь миръ іі грл оукшіетво.
ліре кто н не прнтАстпсл оукн истку
но К СОНЬМІІ БЫКЪ къ единой мы-
сли , оукпні|А же глл" нлн могли по-
М01|ІІІ А 116 ІІ0М0Ж6 лкп елмъ оукнтн
ПОВСЛѢ с. б которы книгъ іілн б
кнхъ пііелніпі се слышлсте ілко колх-
воклнііёмь ГЛАДИ БЫКЛЮТЬ НЛ земли
и плкы кодхвовАііпёмь жнтл оумно-
жаіоть. то лже сему вѣруете, то те-
му пожиглёте іл молите іі ттнте іл
длры и приносите іімъ лть строіѵгь
миръ дождь пуцілють тепло прнко-
ддть земли пдоднті келдть. се нынѣ
по г. лѣ жнту рода нѣ не токмо в
497
русь но К ЛЛТЪІІЪ сс кълхкоке ли
сткорнніл ліре не къ лн стройте скоіо
ткорь ілко же хоіре $л гръ нл тома.—
Молю къі «ступите дѣлъ ііогднь-
скъіхъ. ліре хоірете грл <іі|ъстіітн б
Ке^ЛКОННЪІХЪ УЛИКЪ рЛІОСА ТОМу йІН|ѣ-
ірлііте ілко дкдъ прркъ іі црь потрек-
ллше б грлсрлмл кса ткорлірліл ке^л-
коннё. « ксъхъ ’) оукнтнемь нннхъ ^л-
тотенне. нннхъ же темницами всегда
грл гнь утъ ткорлше б гръ ктоко тлкъ
къ су ілкоже дкдъ стрлхб кн суджше
ДХМЬ СТМЪ КІІДАНіе. н по правдъ бкътъ
длілше. къі же к. бсужлёть нл смрть
слмн стрті' исполни суіре. н по правдъ
не суте ннъій по врджьдъ ткорнть.
ннъі горклго того прнкъіткл ЖЛДЛІЛ.
л ннъі оумл не исполненъ толко
жлдлсть оукіітн погрлкіітн, л ёже л
уто укнтн л того не кисть прлкилл
кжткенлго покелъкдідть многъімн по-
слухъ бсутн нл смрть ѵлккл. къі же
коду послухомь ПОСТЛВІІСТС II глте
ліре оутлплтн іілтнеть не покннііл
есть, ліре ли поплокеть колхокь е.
не может ли дылколъ кода клпіе мд-
локърьё подержлті дл не погру^нтсд
длкъі къкреірн къ дііГьгукьстко ілко
юстлклыпе послуіпьстко коткорсплго
ѵлккл, ндосте къ кездуппіу естьстку
къ кодъ, прнілсть послуіпьстко нл
прониканье кіііё, слънилсте б кл
кл^нь посъіллёму нл /емліо б пер-
къіхъ ро до потопа, нл гигантъ! «г-
немь прн потопъ кодоіб. при содомъ 33
жюполб. прн флрлшнъ 7. кл^ннн при
ХЛІІЛІІІПІХЪ інершенмн клменьмь «г-
ненъімь с іікн. при судыл рдтьмн. при
дкдъ мороиь прн тнтъ плъненьёмь.
498
потомже трясеньемъ /смлп н плДё'
пьёмъ грл, при наше же п^ъіцъ ѵего
не кндъхб. рдтн гадн *) мороис н труси
копетпоё ёже предлнн къіхо нпсплсиен-
3 пнкомь не токмо пл смрть іі нл плъ-
неньё но н юркую рлкоту. — —
19. Изъ поученія о постъ.
I Слб СТГО (ОІ|Л ЕЛСНЛЫЛ (б постъ,
пооутеніё.)
,о ЕаснльТ рё помните сло ісліі прр-
кл. не тлкб поста іцкрл глть гь.
но рд^кер^нн ксакъ сооу^ъ непрлкдъі.
и лнхоіманііё «ложи « секе ркістпъпл
йікндъі. не кпндет ко по пн млткл къ
13 сккерііъипоіо дшю ^лкістыб пылііь-
сткб. постдірлго же рдкно стмн при-
ііметь гь. (кылдьтіівлго же оуннкл-
юірлгб ліше мъръі стнн ыі|іі къ пнте-
мью кложнпіл, — —
20 "Нее же кудн къдомо ілко не крлш-
иъімн нн пнкнъімн жертклмн оуга-
жлё ку- но оукогъпл плкормлАіоіре
В ПОДОБІЮ КрСМА , (Л БрЛІІІНОІѴ тряпе-
^оіб пъ' моленіпл к ку, но крліпну
23 ііросіі оу кл клгкныл секъ ъстн хо-
тАіре нлі пити, ііыоус же ко оупоіі
не поДокле пр'цъіклтн пл помоірь
пылньстку по пріцъіклтн стъііл тере-
;къі оумб на млткеную помоірь мо-
золАірё ку (б гръеъ. — — Мъі же
крлё ілжьмъі । пііі'імн к еллку кьіб оу-
реѵенуіб мъру. а не брнглтн пдроіо
пылньсткеноіб нл (олтарь кьй. по дл са
корміі многлмн тряпс^лмн стмн книгъ,
іі рл’^нолнуыл мнбіл іі іііітыл стъі
(бі]ь оуѵенніл. і нлкл^аііііл. то ті
къі пітье пыбѵе не просъіплтн стъііл
„ м ЯК ® Т-* II
прі^ъіклюѵе н тъ прн^ъіканне еті
къіиіл б на не бходілп іі бъсн не
*) Чіі/п. шкъіѵъ.
*) ГЛАДИ (?)
32
499
500
приходили.---------Сс ДІНІІ СПСНН6. н
се тѣлу сдравьё. н сс бѣсо прогнднне".
сс англу хранителю не йходпоё селю
дсііііе,скліодаіоі|ііі пасъ (о пслкоіл К031111
СОТОІІІІІІЫ, Н Й ПАКОСТНЫЙ КЛУНІ|ІІ II Й
ІірОКЛАТЫІЛ БѢСА хороможнтелА. ---- —
20. Кирилла, Епископа Туров-
скаго :
Сло 6) скоромнпуіішемь семь жи-
тьи. гн БЛГВН ЮУС-
Кѣ нъккое грл 1 црь 5. багъ іі
кротокъ же і мГткъ, докръ смотрд
ю своіі людё. сімже тоѵыо единъ бѣ
неразуменъ 2, понеже не коілть г.ъ-
сткл3 нн рлтна держаніе (оружьи не
мііашсть 1 нному нлііь къстлтн имѣ-
йте при сек* і|ртъ 5 мнигъі другъі
свѣтпнкы. ёдппу дціерь мужеоумну
ктѣхже скѣтііін|Ѣ единъ бѣ мудръ
іі Блгорлзуменъ іі екорБлше прІГ о»
нссоілзньсткъ і;ркѣ швате іісканіе
крсмсні подокна 1 како бы ёму глтн
къ і{ріо да бъі са готовилъ на рать. 8
къ еді'н же та ііоіріі кііс/.лпу бм
молка по граду келіка. і рс і|рь къ
скон свѣтіінко у іі'зіідё и походи' по
.> и II я.
грл неглі (оБрѣтше ііме творАЦілго к
наше гра мятежь. з. бо нъі келні|ѣ
есмъі 10 страсѣ н шедше іі ксюдѣ
ННѴТО (ОБрѢТІПІ но тоѵыб двн-
жепнё грл. ксѣ же свѣтіінко во оуѵе-
ніпі 12 Бъікііін іі <б се не домысла-
і ЦІНСЛ, (ОНЪ Блгоразумнъін СВЪТІІІІ пои
1|р.А СО Д1|ісрш6 к веліцън прнве горѣ
нмуцііі 13 * мпогл и разлити а (оружьи
к ііѣііже оузрѣстл свѣтлую зарю йко-
нце й пеіреръі іісходаціс. 11 і к тому
10 пріііінкнукша <оконі|іо кндѣстл внутрь
вертыіа жилнціе к пемже ст.длірс 15 * *
мужъ к послѣднѣіі ііііі|істѣ жіва ху-
дыми йколѵенъ рукъі ему же сѣда-
піе ІВ * Гіскрь свой жена поіоцін 11 пѣ
‘в слажыпю кратна нредостоілніеть же-18
ёму нѣкто красенъ іі высокъ нл твердъ
клменн тай ,п вино терплл. іі мужю тл-
шю пріпімііио тогда похвалами въптева-
0(1 *
ху іі многою радостью мужа, се жс
20 21 * згллдакъ црь прнзва свой слуги
22 Іі К НН» (ОЛС ТІО ДрУ?Н мон
видите клко худыссі. 23 потаи житьё
утііѣішѴ ііАіііеіл державы веселить н
евъе кііннііін внутреііАЙ сіпліоть. здѣ-
2-« же с. поставленіе на передъреиаіл
возкратнмъсА рлзръіплюціе прнттн со-
оузъ 25 оуспъхл ради, простота 20 акъі
Бъіетрніі оумо . іі преже же клзл-
ніііл СП ВИДА ПОСЛѢДОКЪ же С. 110-
Варіанты из'і. статьи, изданной Калайдовичемъ въ Памяти. Рос. Слои. стр. 117—
131), по рііен XVI в. , подъ заглавіемъ: Повѣсть къ Насилью Игумену Не-
черьскому. Притча о бѣлоризцѣ челов-Г.цѣ, п о мііииіьствѣ, н о души но по-
каяніи. 1) нтг къ коемъ градт. Бѣлые. 2) не бѣ разуменъ- 3) не еолшесд бѣжьствл.
4) не малые во. 5) іррк тъіі. I») сокѣтнііі|ѣхъ. 7)оклте не ііяніе нременіі потрскнд-
8) нл Брлні.. 9) съкѣтніікомъ. 10) зѣло къ ке.ні|ѣ ссмі. нъінѣ стрясъ- 11) обрътше-
12) съкѣтніікомъ къ уііъінін. 13) іімуціл. 11) пс,\одлі|іу. 15) съдлшс. 1<>) присѣ-
даніе. 17) ііоюіре. 18) предстолпіе- 10) пігглл ихъ (вѣроятно, непорчено изъ тлкі'-
20) къііѵлкілху- 21) енже кса. 22) другъі. 23) кіко худое сс и потаеное житіе,
тесн.пѣе илшеа дръжлкъі веселится, и скътлъе внѣшнихъ кнутреіиа сіяютъ. 21) по’
стлвлі.іие , нл ііредрсуеннлд 25) съкцъ- 26) простмішихъ. л въіетрін умомъ 27) и
501
502
доено рѵё. 28 грл оуко с 29 со-
стлклсііііць н знжнтель къ. а нже
в не ѵіокьсткеньнл оудъі ліо нлрні|дё
слу кндѣнііс ’* йкоііАіінё. кндѣнпе
докру іі злу32 ккушенне (осязаніе. —
— црь е оу (окладами н кск ткло
з. же е. млткъ клгъі и прото <в
скоё же телесн пл ксе пеѵеть. то
нмуцід потрекнъТ ’3, и крася іі оде-
жами 54 докръ же смотри 55 дюдё сво-
имъ. Й СЛЪІІІІЛІІНІА ДОКрА ПИСАТЬСЯ 56,
л й Злд млтеть (ОУНМА же похоть
ткорлть м, АБоняннё желдіінё испол-
ни, оусто же (окыадеіінё дде д ру-
ками несъггьство крлннё ”8 клтьсткв
сткоріІ. — — тнмже едини не бѣ
рлзуменъ. понеже не тдко пеѵешн
ю дііін пко же (І> телесн не помъіиі-
ллю 10 Бескоііеѵііъііл муки, здѣ жнву-
і|іаіл41 жизни нн готовлёть 12 нл ку-
дуі|інн вѣкъ, прлкеднъі оуготокдную
А А. --
жизнь. того рл пдеулъ ГЛІ> морось1
ко злѣ лежнть не слъішнтелн соломонд
глі|ід , клжнъ му ііже шкрѣте мДрть
сілртнъі нже «увидати 14 жітыа сего
смъіелъ. скѣтннцн же іі друзн су жн-
тііекъиі мъіелн не дддуціе нъі помн-
сліітіі 15 ы смртн бѣстко 16 же кнн-
ГЪІ 44 * * * смрть ІІДрѣІ|ДЮ Г>0. ІІКО хъ к
жі'до глше дд не кудеть бѣстко 48 *
ваше зимѣ нн к суту. енрё дд не
•' л <ч <й.
пості гость теке смрть ко грѣсъ ,
ни к 31111 50 кес поклілнніл. рлтнділ же
(оружьи постъ млткл въздерждннё. і
телеспуіо ѵтоту дгілъ плрѣцдёть. кор-
мите ко ре «оружьи51 * * кьгл, да воз-
можете протіікптн к дііь 30 32 но се
<° мнрьстііі 35 ,ѵдкі|і ненлкндА 34 держл
ііоірь же е. скѣтд сего мятежъ к
немже дкн ко тмѣ мятуть другъ ѵресъ
другА въ погибели 55 елиіі секе по-
ръкде ЛН ЛКЪІ €110 (одержнмн НО К03'
(2 съгнё06 й грѣха. д нже въ единъ
УА БЪІ ПО ГрАДу келікд МОЛКА , ТО
е. неѵдемАіл напасть н напасть на
улвкд. находить ли недру 34 или пото
лн езкд 38 лн ко вллстеле39 «обада
20 ТОГДА КО кса жнтнскъііл60 .(остдпу
мъіелн нетупленне къівле оуму. сже
е. і/рвъ стрГ іі шесткніо по грд н
немкрѣтеніе ткордцілго клнѵд с‘. нн-
которд БО прмдрть Ь2 ПреМІПІПТН ВОЗ-
25М0же БЬІД6’’ ПОПуі|І€ІІІІП но тотыо стъі
мужь. млтвд гЛ пстрд КО Й і|рккн
ЗДНЬ БЪІКАІ01|ІНІД млткл03 й тсмнн-
і|л06 н верігъ нзкдкнтн01 слъпніі ко
прежде склзлпід. 28) послѣди же слова подрокиу реѵемъ. 29) състдвлеіпе телонтль-
склго окрл^х, сну же ткореі|ь и зпжіітель Богъ (составлениць, вѣроятно, испор-
чено отъ пропуска: состнилени-е. . . . творе-ць)- 30) л нже къ йенъ людіе,
ѵіокьстиспъіе удъі, іілрпіреитлп. 31) оѵп. 32) ццд. докр іі ^л. нкть. 33) тому ні|іл
потрекпъіжѵ 31) одеждлі.ін. 35) смотрѣли къ. 36) втлснтса. 3“) творить. 38) съ-
ср.пііл когатьсткл. 39) пеѵипесл. 40) ни ііомъіиілаетъ. 41) аръ ?дѣ жпкуі|іихъ. 42)
ни готокптсіл. 43) міръ кесь къ аръ. 44) укт,д». 45) номъісдіітн. 46) вт.гьетко,
47) книги. 48) еъгьстко 49) не въ^иетъ теке. 50) ці< къ праздникъ, нзь чего
испорчено отъ выпуска: іт в зпи. 51) оружія Божія- 52) лютъ. 53) мпрстін.
51) не любятъ 55) къ посинелъ. 56) не въздрлнпмсА отъ грт.,хл- 57) лн недугъ.
58) ли здіюлеіііе, ли аздл 59) ко кллстн 60) ксн жнтсііскъід. 61) плнірь- 62) ни-
которая же ко хитрость. 63) божія ііопуі|іен'іл. 61) Прибавлено: истинна же есть.
65) БЪікаюцілл молііткъі. 66) отъ теиііні|ъі. 67) нздакіі.
503
501
ПАВЛА КрНМЛЛІіб ГЛІ|ІА ПЛ СИЛЫ <ОСНОр-
КІІІІ1А ІІМ КО АСІІІІ ІАКО Ж€ НС ІІЛ-
ДѢ1ЛТН НА ЖІКОТА. НО БЪ ІЦБАКІІ ІІЪІ 69
млткмн клшн. лціе лн не куду до-
СТОІІІІІІН кеціыо бл оумолнтн нріцъі-
клюцн преже полуѵнкшніл стъпл •“
свидѣтель же сему іісаіпа нже смрть
ё^екіін11 й кл покидавъ плкъі не
токмо сдрлкьё тому же ё^екніі й кл
прннесе но іі грл іцклкленнё но се
тн ре длрокл къ двдл рл сітрокл сво-
его. Бу же пдшсму.
21. Изі> слова о постъ (Сло о)
постъ ш келпі|ѣмь. іі со петровъ го-
въмы'і. і со фнлнповъ).
— — Тл ко есть не * *) «одинъ
дни ёгдл хъ къскрлъ тогда слнце
стоило не ^лходл всю ту не. тъмже
кърнніі уто держать не ту , а намъ
бъіло помінілібціе гръхъі скоіл келп-
кшл и мпсгдід ке^лкопыл, ілже стко-
рнмь предъ ткорцемь скоіімь н гмь.
пн головы бъіло не къскланііклтіі кыо-
ѵе ѵеломъ нн оіѵыо выло сосуиінвАтп
пролііклібѵе пред ннмь сле?і.і своіа.
н стеіііоі|іе и скорвліре го пеподок-
нъіхъ дълъ сконхъ. — —
Се же суть ^лліл н скверпділ дѣла
нже ни келнть хъ стні'і йступнтн. Гі.
су велими ПАгувііл и гмь ненавидима
СТЪІМІІ ПрОКЛАТА ілже суть США ЛЖА
сидръ кеЛііѵлньё гордость немнло-
сердье. крл ненлкндъньёмь. ^лкнсть
^ЛОКД , СОКНДЛ которл. ГНѢВЪ. ВЪ^ВЪІ-
іпеньё. лицемѣрье. нспокорсініё , пре-
слушлньс мь^донмьстко хулл (Ьсу-
жепьё пылньство. пылденье — —
травленье, нлснльё. непослушанье кжт-
кеныхъ шісліппі преступлеіінё кннхъ 7,д-
повъднн. рл^кон улродъіістко волхііо-
5 влньё. ндоу^ъ ііошеііпіё коі|іюнъі, къ-
СОКЬСКЪПЛ ПЪ. ПЛАСАНьё куг.нъі сопѣли
гусли пнскове іігрлныл ііеііодокііъпл.
руСАЛЫЛ.
ІО —
Златыми Цѣпями въ вііпантійсісой
и латинской литературъ назывались
Сборники , содержащіе въ себЬ из-
бранныя мѣста изъ толкованій на Си.
Писаніе и изъ поученій Отцевъ Церкви.
Эта рукопись Златой Цѣпи есть
не переводъ съ греческаго оригинала,
носящаго тоже названіе , а самостоя-
тельный Сборникъ, въ который вошли
частію переводныя, частію же собст-
20 вснно русскія статьи.
Какъ по содержанію, такъ и но
языку и правописанію, Златая Цѣпь
есть драгоцѣнный памятникъ русской
литературы XIV в. Правописаніе
чисто русское: безъ юсовъ, съ о и е
вм. ъ и ь, съ полногласными «нормами
25 И Т. П.
Языкъ, особенно въ сочиненіяхъ
оригинальныхъ, отличается чистотою
и свѣжестью русской народной рѣчи.
Относительно письма должно замѣ-
тить , что писецъ сокращалъ нѣкото-
50 рыл слова, пользуясь названіями буквъ.
Такъ онъ ставить е, 'з, ’ІІ, вм. іссіь,
, усилія , ііже.
477. 1. тбпь: народная <і>. вм. цѣпъ.
477. з. — 482. 9. Слова (оть 1-го
до 8-го) русскаго происхожденія; при-
за надлежать къ лучшимъ памятникамъ
69) оскэрыішд нм нен п ако. 69) ма. 70) Аірс ли не вудугѣ достопп । жіікТи
ксірп Бога умолити, ііріцъіклсиъ прежде иоѵиііш.іл скатлл. 71) іскекенлю іррю-
*) т. с. Свѣтлая недѣля.
506
505
нашей литературы XII—XIV в. Лю-
бопытны по намекамъ на тогдашній
бытъ; отличаются изящной простотою
и безъпскуственностыо.—Въ 1-мъ сл.
отражается эпоха удѣльн. князей.
478.4. ё —ёго.— ко кидаемъ: допол-
неніе къ гл. продати.
478. 7. суідся: прич. оть сутнсл (со-
ваться).
478. 11. рлмдссл: рдзсѣдссд.
479. 14. с соромомь: рус. полногла-
сная <і>., вм. съ срдмъмь.
479. 27. стрлх со гіійь: опискою вм.
страхомъ гниь.
479. 27. поміінлтіі — помни ати.
479. 3». 10. иъ ѵем тл застану к том
тд и суипо: юридическая пословица.
480. 1. кы — камъ.
480. 3. Это слово дастъ намъ по-
нятіе о томъ, какъ наши предки по-
нимали значеніе главы семейства и
отношеніе его къ челядинцамъ.
480- 5. досыти—досыта. отъ сущсств.
съіть.
480. <5. швувапётс: и вставлено для
смягченія е.
480. 7. холопа, рус. <і... вм. хлап.т.
480. 8. року — раку.
480. 15. пре—предъ. Описка.
480- 18. пороку: рус. «к. вм. нраву.
480. 23. расыіііі: им. п. ед. ч.; дре-
вняя <ъ. вм. рдБЫінд. § 60. Прим. 3-
не слушаетъ: ед. ч. при двухъ подле-
жащихъ
480. 24. не ходити—исходить, (п—ь).
480. 25. загодя—зягодд (заблаговре-
менно).
480. 32. ЗдЬсь упоминается царева
тайна: тогда какъ въ 1-м ь Словѣ вла-
дѣтелемъ земли именуется князь.
480- 39. 10. міід довра друга: думая,
что онъ добрый друга. пёсн — іесн
не — «).
480. 40. 481. 1. ііяпрдглъ — стръаъі
с ѵеисремъ (т. с- съ ядомъ); «ьигурноо
выраженіе, заимствованное изъ тог-
дашняго быта.
481. 2 на голову: рус. «к.. вм. на
главу.
481. 3. іімѣіотс рус. •!., вм. пмѣшціе.
481. 8. рлтенъ Будешн: будешь во
враждѣ.
481. 13. съ саоуліімь: саоуль прилаг.
имя отъ Саоуаъ.
481. 16. тдковыѣ — таковыа
481. 18. головы: род. пад. зависитъ
оть гл. влюдсть.—своёііё (т. е. свогеіе)—
свогеа-
481. 19. Противъ вѣрованія въ сно-
видѣнія. Слич. въ Изборн. Свят. 1073
г., 8- Слово Златоуста.
481.21. впроватн управляетъ дат.
падежомъ: сну, снамъ, вм. въ сонъ, въ
сновидѣнія.
48і. 21. сіірохокнть (вм. спраховііть):
народная ч». вм. сынъ Сираховъ.
481. 25. стъпь: муж. р.; теперь
женск.
481. 26. въру ііміі: оппсателыі. ч>.
481. 27. тобою баязніть: твор. пад.
вм. впн. при глаг. дѣйсти. залога.
§ 176. 11р. 5.
481. 31. тобою ажеть: «корма , соот-
вѣтственная предъидущей, сь залогомъ
среднимъ , употребленнымъ въ значе-
ніи дѣйствительнаго.
481, 37. ладно: народная «к. ласклГі
школо — но древнему управленію.
48'1. 38. кромки: безъ него, за глаза.
482. 1- Это небольшое слово въ
энергически краткомъ очеркѣ свѣжими
красками то! эпохи рисуетъ тогдаш-
ній воинскій бытъ.
482. 4. роду своему ттіі доБудсшн:
понятіе о чести воина, распространяю-
щейся и на весь родъ его.
482. 7. равы — путыіыи, т. е. дру-
жину .
482. >0. Это слово принадлежитъ
къ тому же роду наставительныхъ
сочиненій , къ которому относятся
Поученіе Владиміра Мономаха, Домо-
строй Сильвестра и т. п.
507
508
482. 14. скъгуюі|ілго — съкѣтуюіряго.
482. 17. квуінн глъ—внемли глаго-
ламъ.
482. 20. вожь: рус. ф. вм вождь.
482. 26. сгпціеііА — стиснуты.
482. 27. стуіілюі|іл —ступАВ>і|іп. двойст
ч. женск. р.
482. 31. войну—кънна.— вина.
482. 32. к інюікиию сгмъ книгамъ—
къ голосу Си- Книгъ.
482. 39. сЕсрстиіікніі: іі вставлено.
482. Ю стрѣтаіі: съ благозвучнымъ
т, вы. СЪрѢТІіІ.
483. 6. не въслоі|ііі кссслнгнсд. § 84.
Прим. 3.
483- 11- пялтють употреблено пъ
смыслѣ залога дѣйств., сь винпт. пад.
483. 19 іі исеяьсмь: опискою вм.
съ кесельсмь.
483- 20. меркуі|ініі—меркнуцініі
483. 27. вѣдѣ. 1-е л. ед. ч. наст. вр.
483. 30. ’в — Д»*0.
483. 33. Русское сочиненіе , замѣ-
чательно по простотѣ выраженія.
484- 1 2. не ^лкнто пи покропи о:
авторъ имѣетъ намѣреніе говорить не
вычурно, не аллегорически, или та-
инственно.
4-84. 6. Исчисляются душевные под-
виги, необходимые для спасенія, какъ
въ Поученіи Владиміра Мономаха.
484- 9. Замѣчательно , что молитва
называется поклономъ См. также
484 31.
484. 11. неясность, ибсилинв: отри-
цательно выражены утвердительныя
понятія прилежаніе и бдѣніе.
484. 12. не ня млкір лѣглннё: ле-
жаніе не на мягкомъ: не ні маіир:
прилаг. въ краткой ф. , для означе-
нія существительнаго. Здѣсь употре-
блено въ видѣ нарѣчія. § 221. Пол-
ная ф. макънънг нлк—корень , откуда
КІЯННЖТН, МЯКИШЪ
484. 15. нѣл?і! (нельма): состоитъ
изъ пі. , вм. настъ, и яь^ѣ. § 264.
Прим. 5.
484. 17. 18 молевшіцн— молящіеся ,
нокаіллініі|іі—кающіеся: имена сущ. вм.
причастій иліі предложеній придаточ-
ныхъ 2(51. Пр. 2. 2).
484. 19. — землю
484. 24. 25. Окончанія причастій
неправильны. 54.
484.'32 кажніъ, вм- вѣждамъ: древ-
нѣйшая утвердительныя ф. , теперь
оставшаяся только въ отрицательной;
невѣжа.
484. 31. нтие — пт.шііс.
484. 37. с — есть.
484. 39. кллндті до г — до земли. с —
есть.
484. 40. ’гии—трстылп.
435. 8 д — докро.
485. 10. люьнміщн—любимые. 55.
ПІ; 261 Прим. 2. 2).
485.12. иовдеть сок® пътпнсоунъюі|іГ
грлмотъі: слич. въ Поученіи Влад. Мо-
ном. «аще инѣхъ молитвъ не умѣете
молвити, а «Господи помилуй «зовѣте
безпрестани.»—совт.:§ 205. Прим. 5.—
грлмотъі: род. п. зависитъ отъ глагола
оумътіі съ отрицаніемъ не.
485. 14. 15. г: три, трижды'и—ндшъ
И НАСЪ
485- 17. пнУіітАнін книжное: чтеніе
книгъ: прилаг. вм. сущ. вь род. пад.
223. Пр. 2.
485. 22. дкнлй — дневнлц.
485. 21. ПТ.НІІНГ крема мдтвт. уд". пос-
ловица.
485. 30. 486. 18. Эти два слова на-
правлены противъ пьянства. Обличи-
тельныя слова о пьянствѣ восходятъ
своимъ происхожденіемъ до XI в. Св.
Ѳеодосію Печерскому приписывается
въ рукописяхъ подобное слово.
485. 37. 40. поганы (въ смыслѣ язы-
чниковъ) противополагается прилага-
тельному кртыяны вм. сущсств. хри-
стіанъ). §. 221. Пр. 2.
485. 39 ліокъі:народная ф. ?аноні|н—
пьющіе запоемъ.
509
486. з. а — а?ъ.
486. К. кртылііый. См 485. 37.
486. 20. ксь вм. вьсь.
486. 24. нъі — намъ.
486. 25. смиъі — поѣдимъ.
486. 29. съсуііу—сосудину. къ?вт.сіо—
къ^бѣсд: безъ сі-
486. 30. в — два.
486. 33. оуііікса а латъ: по народ-
ному словосочиненію , а соединяетъ
глаголъ съ причастіемъ. § 285. спать:
достиг. накл. — и — иже.
486- 34. а4 — а;ъ же.
486- 38. 39. парку, прорку — нареку
прореку.—скотъіе и ?в!е (т. е. звѣрье) —
замѣчательныя фф. сравн. степени оть
скотъ и ?ктрь(т. с. отъ скотнн п звт.ріін).
§. 69. Прим. і I.
487. 3. Замѣчательно по краснорѣ-
чію.
487. 10. 11. садъі оувазе—какъ вѣн-
комъ, увязалъ садами.
487. 15. звьрн: древнѣйшая <і». дат.
пад., вм. зинревн пли ;върю. Тоже дол-
жно замѣтить и о скотп, оть «і>. скотъ
(вм. скотъ): скотъ, въ смыслѣ единич-
номъ, противополагается собиратель-
ному скотъ.
487. 16. з — земля.
487. 24. грѵ груда объясняется здѣсь
дебелою, т. е. твердою, землею. Слич.
древнее выраженіе «путь труденъ."
487. 32. вдъіиаёть — вдыхаетъ.
487. 31. оупредп—впереди.
487. 36. знжнть—зиждетъ.
488. 4. да ис вудс - пытаіёть: да не
будетъ пытать, да не пытаетъ, туин —
туие.
488- 6. сокъ — сонъ.
488. 8. неполна — сполпл.
488. 11—19. Описано изобразитель-
но , пластически.
488. 19. ысьтѣірість—обтекаетъ.
488- 26. а йкты: йвга вм. квка пли
іевд: вгвм. греч. ѵ:"Нѵа. Слич. въ о.
Е. лекъгнтъі — АеіЯ'тот.
510
488. 31. аутьшею: испорчено вы. лу-
і|ісю. См. ллшта-
488. 33 нстотн. 30. I.
488. 37. Русское сочиненіе.
488. 40. веѵеръ: впн. п. по ыбѣднѣп, по
вершіи: приняты въ первоначальной
«т>. прилагательныхъ , вм. по обѣдцѣ ,
по ветериъ.
489. 3. къіму: народная «»>., съ опу-
щеніемъ п, вм къіпиуть , п съ пред-
логомъ къі — вм. 113 — 76. 2.
489. 9. донокъ. §§ 32. пр. 1. 72. 1. 2.
489. 11.*с — слово. пьрпо іс: спорное
(т. с. слово) есть
489. 13. аатнііанііне: еват. пад.
489. 15. 24. дт.іёиін — говоришь.
489. 20. б йростм - отъ яркости:
яркій происходитъ отъ яръ-
489. 23. магдалъпіп. §. 60. Прим. 3.
489. 28. плати: принято въ дѣств.
вплоть.
489. 30. 36. Объясняется повѣрье
о недѣльномъ днѣ, получившемъ будто
бы отъ того и самое названіе Великъ
день, вм. Воскресенія Христова.
489- 31. (одн": рус. ч>. е — есть, о
’з — отъ шестаго.
489. 3,7. Смотр. древнѣйшій пере-
водъ, по тексту XI в. въИзборн. Свят.
1076 г.
489. 40. 490. 1. переже, голода: рус.
фф. , вм. пріжде, глада.
490. 9. Тоже слич. древнЬйшій
текстъ XI в., въИзборн. Свят. 1076 г,
490. ІІ.е — есть.
490. 13. ыдпгіо: рус. <і>. ’е—есть,
490. 16. е — есть.
490 22. вестѣни — безъ стѣны.
490. 23. нвшгорожеиа: рус. <*•. , вм,
нсогрлждепа.
490. 26. Собраніе ста превосходи
нылъ изреченій и наставленій, выра-
женныхъ ясно и краснорѣчиво. Здѣсь
выбраны лучшія. Нѣкоторыя изъ них^
вошли въ Слово о Даніилѣ Заточникѣ,
именно: 72-е (492. 4), 74-е (492- 15),
76-е (492. 25), 77-е (492. 30.)
511
512
490. 28 е — есть.
490. 31. верстою — возрастомъ лѣ-
тами оттуда: с-верст-нѵкъ.
490.36. лкъі—; какъ о новоначав-
шихъ познавать Бога.
490. 38. другъііі т. е. друзей: изъ
этой ф. очевидно , что другъ есть
краткая ф. отъ полной другъін.
490. 39. юбатіісмь — овъіатшсмь.
490. 40- ёлпсовефыі дат. п. отъ слн-
слксфыл (Елисаветъ).
491. 5. исроікепнё — неріідъніе.
491. 12. е — есть.
491. 17. иоидеііііі, въ смыслѣ дѣйств.
залога , управляетъ вин. падежомъ:
древо. §. 176. Пр'. 3.
491.22. проть — просдть, вм. тре-
буютъ.
491. 24. стъідііса (какъ синонимъ сло-
ву: пренебрегать) требуетъ твор. пад.
491. 26. 28. е— есть.
491. 2». ср.міъ — іііііретою (отъ ни-
щеты). Слич. 491. 25.
491. 39. дер^иокеинё—смѣлость, дос-
тупъ, смѣлый доступъ.
492. 27. ? — зсиѵк.
493. 5. Эти слова замѣчательны по
отношенію къ русскому быту и къ
судьбѣ нашего отечества въ эпоху
Татарскихъ опустошеній, въ XIII в.;
а вмѣстѣ съ тѣмъ по простотѣ и свѣ-
жести языка въ изложеніи.
493. 8—15. Говорится о затменіи
солнца и луны п о землетрясеніи.
493. 16. — ?емлл.
493. 28. Бесіірестдші: древнѣйшая ф.,
отъ которой уже — безпрестанный ,
безпрестанна 263.
493. 34. землею трасеть. §. 166.
Прим. 5.
494. 4. ы;ы нсплткъ — Татара.
494. 5. ? — землю.
494. 20. 'іі — нлшъ.
491. 2'1. вм. съ. передъ д (добрѣ).
494. 26 — 30. Выраженіе согрѣто
теплотою чувства.
494- 30. л — д?ъ.
494- 32. миоглждъі глдъ въі (вамъ):
изъ этихъ слонъ видно, что поученій
Сера піона было много.
494. 36. шстдііеть: требуетъ род.
пад.
494. 37. не лишить-—пе оставитъ; соб-
ственно: будетъ .ігіхъ татьбы (безъ та-
тьбы , далекъ татьбы).
494 38 не іютнклёть —не успокоится,
495. 4. с — есть.
495. 8. О нашествіи Татаръ
495- II. трупііёмь: собират. имя тру-
іше ? — зеіллю.
495. 1 1. рднотою — рабствомъ.
495. 15. Указаніе на время эгого
слова: около 40 лѣтъ послѣ вторже-
нія Татаръ.
495. 20. суть — сушить.
495. 21. Породимъ: управляетъ иин.
падежомъ.
495.29. скоііміг. вѣроятно, описка
вм. скон пли скоа.
495. 30. О нашествіи Татаръ.
495. 32. оуим — юнъі.
495. 37. ссуди — сосуды.
496і 11. ? — землю-
496. 19. къ ндшен худости , вм. ко
мнѣ: описательная ф. для означенія
смиренія. 203. Прим. 2.
406. 21. скъ— сокт.тъ. Заимствовано
изъ 1-го Псалма.
496. 23. О языческихъ обычаяхъ
между русскими.
496. 26. ксь — вьсь.
496. 31. с — есть.
496. 35. тему — почему.
496. 37. «ть строить—да уетралютъ.
496. 39. іілодііті —приносить плодъ,
быть плодоносной.
496- 40. житу родл нъ) вм. не родится.
§. 261. Прим. 2.
497. і. Указаніе на голодъ въ Ру-
си и на Западѣ.
497. 2. строите строить.
497. 3. ткорь—ткірь.
513
514
497. 4. «Вступите: управляетъ род.
падежомъ безъ предлога.
497. 14. к — клко.шсужлёть—шсужхмте.
497. 15. неполно — нснолиь.
497. 19. гі ѵто; вставлено при од-
нозначущемъ а ёже.
497. 20. а того: по народному сло-
восочиненію. 285.
497. 21. послухъ— послу,гы: твор п.
497. 23. Суевѣрный обычай бросать
людей въ воду , какъ бы водяному
божеству.
497. 25. попловеть: правильно отъ
іюплоутн , ПОПЛОВ&. 85. Прим. 4. —
колхокь: любопытная ф. отъ волхвъ:
женск. р. — с — есть
497. 31. прнисть — примете-
497. 34. пл гигантъ»: гыгаитіі—греч.
уіуаѵте? (собственно порожденные
богинею Геею, или Землею). Въ древ-
нѣйшихъ текстахъ Св. Писанія ато
слово переводится пли плоди (порож-
денные), или нсполн; напр. въ Болг.
Паремейникѣ XII в. плоди же бъхл
по ;еин—шпн же етха нсполн, Быт. 6, 4;
въ греч. оі де уіуаѵге? т]баѵ іпі ті/і
— ёнеіѵоі і]баѵ сІ уіуагте;.
497. 36. жюполо — жупеломъ.
498. 3. трусн вм. трліен , отъ трдстн.
5- 30. і.
498. 7. Русское сочиненіе.
498. 16. стин — съ етии.
198. 17. ШБЫАДЬѴІІКДГО—ОБЪІЛДЬѴІІВЛГО.
498. 18. пнтеиью—еинтнм'ію.
498. 20. Употреблено прплагат.
ерлшнъіп (врАШьиън) , отъ котораго, вѣ-
роятно, уже происходить бришно-
498. 26. пьюѵе: рус. ф. §’. 54.
498. 27. Намекъ на обычай—во время
пира пѣть тропари за чашами, обычай,
противъ котораго возставалъ еще Св.
Ѳеодосій въ XI в.
498. 28. теремки* — рус, ф. , вм.
тръ?в’ы*.
498. 31. ижьыъі і пннин: І-е л. мн.
ч. повелпт. накл.
498. 32. парою: жен. р., вм. паренъ
498. 34. иногдмн: краткая ф.
498. 36. 37. то тТ—просъіпдтв: народ-
ное выраженіе, ті —прибавлено. къі—
ВАМЪ-
498. 37. 38. пьюѵе — іірі;ъіклюѵе :
рус. ФФ.
499. 5. Намеки на языческія по-
вѣрья русскихъ.
499. 6. хороможнтель — домовой.
499. 7. Въ этомъ словѣ символи-
чески изображается жизнь человѣка.
499. 12. ’з — ^ѣло.
499. 15. бѣства , вм. бъжьства , см.
вар. §. 56. Пр. 3.
. 499. 17. мнлшеть: съ нарощені-
емъ — ть.
499. 18. і|ртъ, вм. царь отъ, і|лрь -тъ.
58. Прим. 4.
499. 19. с къ т ни къі—съвѣтьннкъі —
мужеоуииу — мужескаго ума.
499. 21. ’іі — нже.
499- 29. ’е зъло.
500. 3. во оуѵенніі: описка. См. вар.
500. 8. ?ірю—свѣть вообще.
500. 15. предостоілшеть—пръдъстоніпс.
500. 17. тли, т. е. жена. См. испор-
ченный вар.
500. 22. худъіесь, вм. худъш сь. §
58. Прим. 4.
500. 24. евъе: — свѣтлѣб.
500. 25. ’с — слово.
500. 26. прнтѵн сооу?ъ (вм. съи^ъ ,
см. вар.) , т. с. общее содержаніе
притчи.
500. 27. Испорчено. См. вар
500. 29. ’с — слово.
501. 1. с — есть. — состАвлепні|ь:
испорчено. См. вар.
501. 6. 7. ’с — есть. 8—?ѣло. е—есть.
501- 9. Испорчено. См. вар.
501. 11. внеатьеж: см. вар.
501. 15. врАннь — сОЕрдіііе. См. вар.
501. 17. Испорчено. См. вар.
501. 22. мнрось—инръ сь- §58. П. 4.
501. 27. не дддуціе: муж. р. мн. ч.,
вм. женск. р. § 55. Прим. 2.
501. 28. бѣстко: см. 499. 15.
33
516
5Т5
502- 5. нп « ?іііі см. «»р-
502. П. с — есть.
502. 18. иедру: см. <ар.
502. 19. е^кя; см. вар.
502. 22. е — есть.
503- 2. ко лсніі: см. вар.
503. 13. Русское сочиненіе.
503. 10. См. объ этомъ повѣрій
489. 30. 31.
503. 19. 20. .іі ялнъ бъіло помпнліоіре,
пр. превосходныя, чисто по народному
синтаксису сложенныя выраженія.
503. 25. стснюірс — стспдцс.
503. 28. іі — на:е
504. 4. Народныя лзычссіііл по-
вѣрья.
ХХ1И. 1137» СБОРНИКА ПАІІСІЕИЛ.
(Но рук. Ічірилло-Бю. юзерскаго .іюаастырл. 4 ІО. Бу.іі.')
на досцѣ клмеііѣ кмъ Тмъ перстомъ *)
НАПИСАНЪ. І ДАНЪ МЮІСѢЮ СуКОТу ХрА-
іііі **). покелѣно ©тину пе дѣла, іііі
(огііа козъсііѣцід. пн злкла по истеръ
*?>
5 ВЪ ПАТО все ИрНГОТОКИ. ЗАѴТрА ГАСТІІ.
іііі ирнходнтн исъ хрлмннъі къ хра-
мину. ёже храня. Т до днеііиіА дни
і’ЗрлтАне. іі’ сппде гь къ нл землю.
ЖІІДОКСЫІДА КСА уМОДКОІНД. ІІІІ ССМІІ
іо КО УЛДЛ АКрАМЛА. НО УДДД ХА КА ПД-
ІНСГО. н стго крірньд ксн же едмъ
гь кртнел. крциіьёмъ во ©ЦѣЦілеть “*)
грѣсн ©ржткд. а нже реклъ. тн. к не-
дѣлю не рѣзл іііі того ілств. но не
і-> © стго пнсаньд рекох тн. но © скосго
Л г. .. «Ч.
ерцл ре ко стъін плкелъ аплъ. іже
ХТО КЛГОКѢСТПТЬ КЛМЪ ПЛ ПАСЪ А не
іако мъі клгокѣстихо. тотъ да вудсть
ПрОКЛАТЪ нн есть козъкрлііпо. НИ Грѣхъ
20 ёже рѣздти в іісдѣ. і ілстп по нсіі
же МА ёсн воспронілдъ. того рд молю
тл. імѣіл преданье стхъ аплъ. лціе
ко кто тл творить, к сукоту рѢЗЛ.
а к іісдѣ ілстн. то іяііѣ жндокьсткусмъ.
2.-. лціе кто шресл к середу ілн в пат-
1. Со'йпіепія Св. Ѳеодосія Пе-
черскаго.
д. Къспрдшдньё ізлслдкде кна сііл
ілросллклл. кнукд колоднмерл. ііумеіід
федосыл. петсрьскд монлстъірл.
Тто козмъіслнпъ ёсн колюкъні
кнлже. къспрлніл мене ііекннк.пл і
худд. © тдковоі кецін лціе ёсть не-'
ДѢ. ТО ПОДОКНО ЛН КЪ ДІІЬ КрСКріІЬЛ
ЗЛКЛД ВОЛЪ ІІЛН ©КСНЪ. ІЛН ПТИЦА Тлн
ф ф.
інос уто. лціе новію ілстн іісдѣ оуко
не ндрётьсл ілко къі глте. во. л. дііь.
к. ііонёлннкъ. г. кторші. д. сере. с.
УеТКрГЪ. 5. ІІАіІіІЦД *). 3. сувотл.
ксе сткорн къ къ з. ть дііні. нко
Т землю і ксд ілж.е су пд нен. по-
слѣди іке НА ВСѢМИ ЦрЛ УЛИКА ДА
©клддлсть ксѣмъ тѣ нд земли д к
іісдѣ іюскрсе і’з мрткъі хъ къ н.ипь.
ТОГО ДѢЛА УТІІТІІ ВОСКріІЬА ХКЛ. А
дотолс цн не къіло діІн то. бъ|лъ но
НН ІІЛрНЦДЛЪСА ІІСДѢ. нсход.лцпнлъ
ІЗрЛТАНОМЪ. І’зъ ёгуптд © рдкотъі
фарлюня. і п( оиісіинмъ теремное мо-
ре посуху. ‘І кксде іл в пустъпію. і
ПИТА ІА ТЛ М. ЛѢ ЗДКОНЪ ІМЪ ДАКЪ
* Вь р. пертоиъ. **) Въ р. .мрлхріин
*'*) Чіип. (і»і|г.і|іліпті,
*) Нъ ]) іі«іпіі|д.
517
518
ІХЪ БѢГЛТІІ. I ВСЯКОГО уУСИЬА іхъ Кѣ-
гдтн Т порока іхъ гнушлтн. и блюсти
скоіхъ доѵереі не даклтн за ни. нн оу
ПІІХЪПоТмАТН. ПИ КрАТПСА пи поклоннтн.
ни целокатн его. ин с нимъ і’зъ ёдн-
пдго супа ідсти. ПН нн. НН КрЛПІІІА
іхъ прніімдтн. тѣмжс пд оу нлсъ про-
САЦІНМЪ КЛ рд. ІЛСТН ІІ ИНТИ ДАТИ
імъ. по бъ нхъ судѣ, дціе лн не
ю ку оу ннхъ судна, въ споемъ дати.
ПОТОМЪ ИЗМЪКПШ ДАТИ млтку. ЗАІіё
не право вѣрую. Т ііе ѵто жнкугь.
(АДАТЬ СО ПСЪі. ІІ С КОІІІК\мн----------
ІАДАТЬ ЛКЪІ. Т ДІІІіТё КОНИ. І ЙСЛЪІ. Т
‘5 оудлклсініпу Т мртвѵну. Т медвѣдину, і
кокровпну. І ХВОСТЪ кокрокъ. Т къ
говѣнье ілда мяса. пуфАіоѵе к коду.
А. ё педѣ но. ко второй. Уернырі Тхъ
ІАДАТЬ ЛОІІ. І К сукоту ПОСТАТІ?. І ПО-
20 Бъікшсся кеѵеръ идя молока. Т ілТТ|д. д
согрѣшаю не й кл прослть проірепьл.
по прАірліо попоке Тхъ нл дару, л
пенсне іхъ не жеііять. законною же-
нитвою — — і на коіну хода Т &'п-
латномъ служа, іконь не целую. пн
моціеіі стхъ. д кртъ целують ііліін-
сдкше па земли. Т къстакніе попп-
рдють ёго нога, л мрткцА же кла-
ду ПЛ ЗАПА НОГАМИ. А руі|ѣ ПОДОНЬ
зб подложнкніе. жсііАціежесА оу нихъ
поімаю. к. сестрѣ, л кріраютсд ко
•• '..**** »-»
едино погруженье, а мъі къ. г. мъі
крі|ідюі|іс мажемъ муромъ. Т масломъ.
А (ЙНН соль съіплю крцілсмомукротъ.
5 Тма же не плрнірю стго. но како
прозову родители, к то Тма ьртять.
А глть дхл СТГО НСХОДАІ|іа Й ЙЦА. Т
Й СНА. Тнл МІІОГА ЗЛАІА ДѢЛД СуТЬ
оу нихъ. —---------мнѣ рё йі|ь моі тъі
пнцю масъ не іасти. докро келпи
полезно не іастн. не іа сего ^лкпірдю
но стні аіілн. тлко ко.законъ поло-
женій. дл кса кртылнннъ постнксд.
к сере ко жіідокс спѣтъ стіи (іініл нд
ТСЛ. Л К ПАТО рлсііяшл ГЛ. ТЫ КІІА-
же муі дціе ко которъііл кннъі зд-
реклъсл есн. Тли наплст.і ради. нъ
сере Тли к пато масъ не ілсти. глть
ко прркъ дкдъ. »кі;і|ілТте гкн і во-
здадите слл. не достоитъ ѵд улику
крестылну соке скдзд. но йже ска-
занъ ку ЙІ|МЪ дхкнъімъ. мъі ко Тмдмъ
преддііья стхъ лилъ вою гьскнхъ
ІІрЛЗДЫІІІІ|Ѣ. Т стъііл оцн Т всѣхъ стхъ
ирлзннкокъ К ПАМЯТЬ стхъ ЛИЛЪ прлз-
днокд дхкно. Т ю избытка кдіпего
питати оукопіА. понеже есн мене
късіірліііалъ недостоТнл. дціе сказанъ
есн юі|мъ дхкнъімъ. к сере Т к па-
то масъ не ілстн. й тогоже разрѣ-
шенье приТм.і. Тли сдыъ есн здреклъ.
къ мене рл простить та. ёгдл же
г‘ .* 'пЧ
СА ПрНКЛІОУІІТЬ ГЪСКІІІ Іірдздыін. к
сере Тли к наго, любо стъіа кі|а.
Тли КІ АИЛЪ. ТО ІДЖЬ МЯСА. КЪ мира
куд с вами аминь.
к. Сло стго фёсьА. іігумепл *)
пеѵерьсклго монастыря. ю къре ьрть-
ПІІЬСКОН. Т Ю ЛАГЪІІІЬСКОТ. гн к.
Слоко мн есть к токи кпд колю-
кнкъін. лзъ федосъ худъін. рокъ
прёстъпл трцд. йй|А. Т сііл і стго дхд.
въ ѵтѣі. Т к прлкокѣрпъТ вѣрё ро-
венъ. И ВОСПИТАНЪ К докрѣ. Т НАКЛ- 5
ЗЛІІЬА ІІрАКОКѢрІІЪІМЪ ЮІ|МЪ. Т мтрыо
ндклзъікАіпѵе МА докру закону. въре
же лдтъіньстѣіг не прелуѵдітс нн
йкъудгл іхъ держдтн. і комканыя
*) Иъ р. іігуие
ложе ѵдкліоднсд, крнкокѣрпмхъ. Т всѣхъ
519
520
І\Ъ СДОКбСЪ. І’сПОЛІІІІЛАСА I ІІЛІІІД
^смла. ^лъпл тол къръі. дл кто спсдга
СПСТЬ ДІІІЮ СВОЮ. КЪ ПрДВОКѢрНЪН КГ.рС
живу. нг. ко іноіа кт.ръі луѵше нлшеТ.
ілко же нлиіл ѵта н ста сн вира. 5
прлкокт>рнділ. сею ко кт,рою жіікуціп
грѣХО цкъітн. Т муки вѣтіпда пцііутіі.
ПО ЖІЦИІІ КѢѴІІЪІА приѵдстнііку къі. і
кес конца со стмн радовати.------------
Лціе кидишіі нага. ілн голодна, ілн ?н- ।
мою. нлн бѣдою одержима аціе тн ку
жндокинъ. ілн срацннъ. ілн колгарннъ.
ілн еретн. Тли лдтнііаііннъ. ілн Ш ©то
ксъ поганъіхъ. всякого помнлуі Т &
къ,1,7.1 іцкдкн іл лже моженіи. і мъ^дъі (
ю ка не лише куде. — —
,2. С.««во нѣкоего Христо.новца.
^Слб нѣкос хрлюкцд ревнителя по
ПрДВОІ Вѣръ, гіі кл.).
ІЛко і'лыл фе^кнтАнііпъ. ^дклакъі .3
нерпа жерцд 1 Тдольския ѵнсломъ. т.2
н ре. ревпуіл порекнокдх. по гъ" все-
держители. та и ееі 3 не могд терпи-
ти хрпіапъ во двоекърно 1 жнкуірн. і
кърують ' к перунл Т к хорса. і к
мокошь. Т к енмл. Т ве рыла.0 і къ
кнлъі. нх же ѵнсло г. 5. сестръ-
ннць. глть некогда. Т мііа кнамн. 8
Т тл покллдъікдхуть 9 имъ терекъі. і
кури імъ ръжіо і (отпекъ молятъ,
^окуціе его евдрожнтемъ. Т ѵесиоки-
то. и кгмъ же его творя. егда же
оу кого куде пиръ, тогда же кладу
къ кдра и і 8 тдіпн и пыо (о ідо
лихъ скоі’хъ. кесслді|ін не хужыпн
..
су еретнкокъ нн жидокъ, іже к къре
. ..
і ко крціны та ткорд. не токмо не*
<> къжн. но і кѣжн. попово і кннжіінцн.
аціе не ткорА того вѣжи да пьютъ 14
Т ілда моленое 15 то кратно, аціе
не пьютъ нн ілда да кпд» дѣаниід
Тхъ ^лда. аціе не кидать дд слъі-
з шатъ. Т не хотать ііхъ пооуѵнтн. ©
таковъ! ко прркъ реть ©клмеііѣ ерце
люди! енхъ. оушнмд тажко слъппд.
©ѵн скон сомжнша |в. навелъ к Рнм-
лано ре. ©кръіёть гнькъ кніі с иксъ
«> нд все кеціестье. і нд неправду * 1
ѵлвѵіо скръівдюцінмъ Тстііпііу к не-
правдъ. едмъ гь ре мпо^п пдстуси
погукншд 18 виноградъ мои 19 пдстуси
су кнііжіінцн. а кнногрл вт.рд. тлкцн
25 к въре погнкдю лихими пдстуси.20
оуунтелн ке^умнъІ. аціе не лишатъ 21
проклятаго моленьА. іі служки дья-
вола. то достоіня йігніо негасимому
Варіанты ко списку въ Злат. Чепн . въ рук. XIV в., находящейся въ Библ.
'І'роицк. С’срг. Лавры, а въ нѣкоторыхъ мѣстахъ, но списку позднѣйшему 1523
въ І’ум. Ліуз. Л? І8І,
і) ерш н жері|д; Рулъ Терта н жерірі. 2) Рум. надссатъ. 3) се кртьніиніъ. 4) дво-
втрію жішуірд; Ру.и. дкоктриъі жпвуі|іе. 5) ктруюі|іе, Рум- нже ск кртнант. втрвю-
і|іе. 6) въ рі.глд и к колы. 7) л. 8) Рум. то все мнл босы іі богъіінміі. II) по-
«ллдъік.ноть нмъ трсЕы ; Рулс покллдыклютъ н трег.ы н корокхп нмъ лома. <<•)
шгпевп са молать ;окуі|іп его свлрожиі|смі>. ІІ) іі тесновпгокъ бмь творать егда оу
кого пиръ куть 12) к кедра. 13) и тлко ныоть кеселаіреса іі ш ндолѵъ скоіі Ру^-
и тлко нТіо © долъ скон не хужьиіп - . 11) Рум. длють и ада- <») иолевноё-
1В) смцжніпі- і7) не нд правду. 18) иросирадніил 19) Прибавлено: толкъ- 29)
пастухи. 21) не ыиінеуть4 * * *. • 1
521
522
погикне. нежели ксе тѣло, не может
во ногіівну. ііракеднн. про веззАкоіі-
ннкА. коё прнуастьё хрту с вѣсомъ.
тако Т служаірнхъ Бу. коё прнтастье
5 къ служлірнмъ ВѢСОМЪ. і оугодыл
ДЫЛКОЛА творАірпмъ. пдкелъ БО ко-
ренфъемъ рё. крліл пнелхъ кл в по-
елдныл не прнмъпіаіте -г- к ръ^о-
Тмцемъ. нн грдБнтелемъ. ни кортъмн-
। п томъ. Т къ служаірнмъ кумиро. но
долъжнн ёсте 33 й міра сего цыти,
рекше оумрё. нынѣ же пнелхъ вамъ
С ТАКОВЫМЪ нн ПИТИ НИ ІЛСТН. но
ЦКерЗІІТб ТАКОВА. ТАКОКІіТ БО І|рТВЛ
• 5 Бніл не нлслъдА йклменъ 34 * ко срце
Тхъ въ неіетово пылнетвъ. Т быша
слуги кумира, глкож во пппіё съдошл
во люе пити пстн. не в законъ но
В оупоі' 55 БЫША ІІЫаіІІІ. I КОСТАПІД
20 Тгрл - - іі' того дни погнве Тхъ. к. Г
X. 36 * * за своё неТстокоё пылпьстко.
і •гч
ТОГО рЛ ІІ€ ПОДСБАЕ КрТЫМІОМЪ НГрЪ
късокьскіі Тгрдти ёже есть ііласаньс.31
гуденье 18 пѣсни мнрьсклА. 39 іі жер-
25 ткы идольский. ёже молать йгпекъ
ПОВНИОМЪ 4<>. Т КИЛА. І МОІіОПІН. І Си-
му. Т рьглу. 11 Т перуну 12 і роду. Т
рожаннц*.13 Т всъмъ тъмъ нже су
тъмъ побніі. се же оуѵенТё намъ впи-
снже оуѵнтелн куду імъ подъгііъта.
діре і’хъ не йсрлтАть й дълд того
сотоиннл. глть во прркъ й ЛНІ|Л не-
вѣрны 22 ЛІОДНІ ПрНХОДАіріІ во крцінье.
Т оуѵеныо 25 добрыхъ дъ. дд йврд-
ТЛТЬ НЫ. БОІЛЦИі ТОБС. Т въдуірн сви-
ДЪНЬГЛ 21 ТКОА. лже молви книжки-
ко. плвелъ рё горе удину тому Тмже
соблазнить миръ, ре гь Тже довръ
нлоуун хто. то келикъ нлреѵетсА ко
іірткні икнемъ. ПАВЕЛЪ ре к рПМЛАНО.
лціе многн наставники Тмлте й хъ.
но не многн йі|ъ й хъ во Т съ25
Л7,ъ кы роднхъ. ёуаннёмъ. молю же
кы СА п6віІІН|Н мн вудн. Т поиове
кннжнні|н. вудитс вы повинірі пдклу
великому оуѵнтеліо. оуунтё лю нл
докро I ЙБрАфАИТе Тхъ йй лети20
ДЫЛКОЛА. к къре ТстніінъТ. служити
ПСТИіІІІОМу Бу. ДА І ВЫ рСТС Прё БМЪ
прркимъ глмъ. се азъ и дѣти моа.
ілже мн далъ ёсн гн) н азъ наро-
дихъ 2’ оутеньёмъ. того рл пьёте
ілстс і дары ёмлете й ннхъ. аіре лн
не хоірете оууй Тхъ. то не примъ-
шаіте імъ28 по ёунльскому слову,
аіре Тмашн 29 йко своё лукдво. то
нстъкнн 30 ё конъ, аіре ли руку то
йсъірі ю. лутпіе ®‘ ко йдннъ оудъ
2-2) невижьствбнъі. 23) и въ оуѵеннн- 2і) сигдыній. 25) За слѣ^ующихв
словв вовсе ніыпв вв Злат. Ч. ни не ииогн —Т съ. 26) й лсстн. 27) д ндъ
роднхъ 28) к нимъ ни дружкъі ііхъ ие пріііііп.міітс. 2!>) ліре есть- Зо) й^еодн. 31)
луте- 32) к поелхиоиь ііііелиііи. 33) елм.т же долъжи есмъі. 31) положи ко ихъ шкл-'
меиъныо срі|ь. неистовое пкиньство. 35) в оупоі бъшіл пмлни — вв Зл. Ч. ніыпв,
36) (в) іі "х. 37) Вв Рум. іілдсбл. 38) гудвл; Рум- гудка- 39) пѣсни бѣсовьскъійі
РуМ. пъснн въсокъскъіа 40) подъ швиномъ шгиекіі. Рум. по шкпГі. 41) реглу,
42) Зв Рум- н персну- Вв Злат. Ч. прибавлено: и полосу скотыо ву- 43) ро-
жлніііриъ- Тоже и вв Рулг.
523
521
САСА НЛ КОІІ€І|Ь ВѢКА *4,. ДА НС ВО ЛЖЮ
куде реклп креірдюіре йрпі|лёмъ со-
тонъі і ксѣдъ дѣлъ ёго ?" іі всѣхъ *)
АНГЛЪ ёго. I всего студл ёго. ДА
ОІКѢірЛХОІЛЪ ХКН. ДЛ Аіре СЛ (ІІБѢ- .
ірлхом хкн. то тему 1'1 ему не слу-
жи. НО БѢСОМЪ служіі I КСА оуГОДЫА
ІМЪ творимъ. ІІД плгуву ДІІІЛМЪ СКОг
імъ. '|3 не тдко зло тверо 18 просто
но Т мѣшаемъ’9. ііѣкіііі тнетъім м’лт-<
въі. со проклятымъ моленье і’доль-
скй. і;ке става лнціе кутья. ннъі
трлпе^ъі. законнаго обѣда. і;ке ил-
рні|Ает везАконііАія трапеза. мѣннмліа
роду і ро:ііАііііі|л. і къ прогііѣклпье >
тг-х г* л 51
ву елм ко гь ре не ксакъ вне
во іірткнё моё рекъ 52 мн гіІ гіі но
ткорлі волю (оі|л моего, плвелъ ре
ВІІДѢХ (О5ЛА КрОВАВЪ рАСІІрОСТСрТЪ
НА ВСѢ мнро і коенроенхъ глл гн
уто се есть, і ре мн се есть млткл
тлвткліа. смѣівенл с кезАКоньемъ. то-
го ра ре гь не можетъ * 51 рлкъ рабо-
та. к. МА ГМЛ (ОДНИ ОГО ВОЗЛЮКН А
другаго возпсііАкіідіі тако і мъі крділ
К0311СНАКИД11 дылко. а ха возлюби,
ііон ко хртнхомъ. конъ шлекохомъ.
ёго хлѣбъ пмъі. Т тайно его пье.
оумнрдемъ 53. здрлвн къіклё 58 (іі немъ,
ре’ 31 СЛАВА ТОБѢ (О все ДАНІИЛЪ ІІЛМЪ58.
ТОБОЮ, не ТОКМО ЗДѢ но и к г.удуіре
• кш|е. ре же плвелъ то оуко трекъі
1 ‘К
КЛАДУ СТрЛНЪІ БѢСОМЪ. А Н€ Бу. НС
велю КЛМЪ (ІІБѢіріІНМЪ 39 КЪІТІІ БѢ-
СОМЪ. і не можете ко инти тлшп
гГіа 80. Г не можете во прнтдегнтн
о.трАііезѣ гин да не рдзъгііѣкдёмъ
БА. Аіре КТО ПОВѢСТЬ НА. ІАКО С€
трекно кумнро. не ілдііте то. ліре ль
пьёте Тли ілсте. то ксе кт> славу ку
творите, гпл ко есть земл и коііірі
- ёіх 85.- ксе мн леть03 есть но не
нее нл пол^. лціе уре ерлнпіо . и
врлшно треку то бъ прлзпн ?ц ре же
плвё краіА (отнетнмъ секе й кедкиіл
еккернъі. плотьскнл Т діііекпъіл. но
, ТВОрАЦІІІ СТІІЮ КЪ стрлсѣ БіІІ. ВСѢМ
ПО ІІЛМЪ ПОБАёТЬ стати пре судшремъ
хііъііъ. дл прпімемъ кождо по скоімъ
дѣло 61 глко же ёсмъі створи, і’діі
докро іли зло. кѣдуіре оуво страхъ
гнь. потто ’ оуко не коспрнмлёмъ
РАЗУМНА глірля нъі ко спсньё. оум-
нъилъ оуѵепье. видѣ бо іако (іікрѣ-
4 Г) //рнбич.ісяо.тт.мжс иъ^люклешііі, г>т.гдитс я:сртіи> іідолъекъіхъ трег.ъ кляде-
пим іі всеп служііъі іідоді.ск .ил 45) Приби^ічю: и ксііі служссъ его. 4<і) нсслу-
;і;нмъ сыу іі всѣхъ «угодныхъ сг.>, тему не творііиъ пл сиііие діііи скосіі. 17) но
бѣсомъ —- діилмъ скоімъ: все эті> пропущена, 18) просто ^ло сткорниъ. 40) но
смѣиілсмъ 50) лише трапезы кутнннънл и—. 51) вшідсть. 52) рекъі і. 53) шпллтокъ.
51) Прибаелеио-. единъ. 55) оуиіірлёмъ шыпг, и здѣсь, .ношеніе быть, истав-
геио опискою. 5(і) Прибавлено', и жикп семы- 57) ркуірс. 58) ксе да не погиб-
немъ тобою 5.0) юг>! ірпііііомі. 00) Прибавлено’, іі улпііі бѣсъ. 61) Прибавлено-.
н трапезѣ бѣсъ. 62) трскное 63) іісиолнеііііс сн 64) лѣтъ. 65) ѵрено іірдиіну-
•'6^ оупрлзііііть. 67) кі>:б\о нлсъ противу дѣломъ 6.8) то ноѵто оуво къспіірдс-иъ
Нъ р. к вѣхъ.
525
526
тепьё хоціс быти моего снсныл і
клпіего. ді|іе кыхсмъ юсужмн. »:ё къі-
ХОМЪ I СО (йСуДІІІ.'Н б ГЛ БЫЛИ 'У. Г.рЛІЛ
*^Д()
не келю же вамъ. не кѣдл бесѣды
сея. по Г йнѣмъ кудііте ил полэд 4
хотящимъ сіістнса11. іГстсрьгннте со
сѣти ’дьапола. дл прнде къ прутому
свѣту гл нлінсго Тсл хл ’’2 бе^лконны
пепокорнкъі. протіпшріімъ ^дракону
оуѵеныо. неуикымъ хуляірнмъ *)’ бір і<>
і мтрь сллкъі ваіия не наслѣдя ”. къ
утотѣ кІІёі л не к мудрости плотііѣТ.
молю къі нманем ’4 кл нашего Тсл
ха 13 хкллю кл моего ’і клсъ й б’лгти
кііеТ. длігьТ клілко скндѣньё хко іл
цкѣстнсл к кдсъ. ілко клмъ не лн-
хоклтн ни коего а;е длрл. улюціе
прнпіествпіл гл нлпіёго Тсл хл. Тже
посадить къі ко дкорѣх жіцнп вѣу-
ныл. со всѣми служаі|ііі ёму. ксегдл 2<>
і ны:-
3. Слово важнаго серлпнопл о
мллокѣрьі.
Пеѵаль многу нмлмъ к срцн о клсъ
уада. никакоже не иремыіпте б ^ло- 2.->
къі обыуаіл скоёго. кса ^лаіл тво-
рите к ііенлкііеть ку. нл плгуку діійі
скосі. правду есте оставили, ліоіікс
не Тмлте. ^лкнеть н лесть яінруе к
клсъ. Т во^несеса умъ клпіь. окыѵлн
поглньскнТ іімлте. ко хламъ вѣру і'ме-
Те Т пожлгаетс опіемъ иепокііііным
ѵлккп. гдѣ се есть к пнсаньіі. ёаіе
УЛККСМЪ КЛАДѢ. ОБИЛЬЕМЪ НЛН СКу-
д’остыо. поддватп Тли дождь или те-
плоту: о нерл^умнТн кса къ ткорн.
ілкоаіе хоірё бѣды н скудость по-
сылаетъ /,л грѣхи нлині і нлкл^ліл
НАСЪ ПрНКОДА нл поклілпье. О МАЛО*
вѣрпТн слъіиілсте кл^ніі б кл. к пер-
выхъ рОДѢХЪ ПОТОПА НЛ ГИГАНТЫ. ОГ-
НЕМЪ пожьженн. а елдомлдне огнемже
сожепіі. л іірн флрленв ’і. ть кл^нен.
нл егупетъ п,н хлнаниТ каменье ог-
пеное с иксѣ пусти, при судылхъ
рлтн нлкёде. прТ дкдк моръ нл лю.
При ТИТѢ ПЛѢНЪ нл ерелмъ. потомъ
трясенье ^емлп. Т паденьемъ грлдл.
Т к ндшл лѣта, ѵего не вндѣхомъ
^ЛЛ. МНОГІІ БѢДЫ II скоркн. рлтн. го-
лодъ. б поганыхъ насилье, по ни-
какоже нремѣіінмъ б ?лыхъ окытдн
іілііпі. нынѣ :ке гнѣвъ кнТ вндацпі
’і ^агіокѣдлете хто куде удлкленн-
кл Тли утопленика п-лгреклъ. не по-
гукпте людТ сихъ къігрекнте. о ке-
па;уі.шо глірділ и ксдуі|ідц нъі 'клгооуиънъімь оуѵеипеиь в спиіій. іілдіюжссд нд кд-
иіе свѣдѣнье . ілко не котіре г”іо- 6») Прибавлено: судпиіі же & гл кджсиксд.
,\л с иск.цдііѣіМн шеуженн кумъ. 70) ее видѣти. 71) илоуѵнтііед въ еннііе дд г.ъіете
сторпше і.иіогъі б» сѣти ді.ілвилл н привели къ прутиу свѣту. 72) Прибавлено:
н нріпллн і.і’тв неже ти едніііі по іі въі іі типофѣіо ре' вт.іль ілко довръ районъ діре
кто ^лконыіо творить , ілко нрлиднку ^лкопъ іілдежнть , ге;лкии иъіиъ же Ті иепоко-
ріікъи.іъ 73) не наслѣдовати хвала сп есть нашего сііиніл н сдт.піінп ііростъіиіі и
к:, ттотѣ 7 1) иодеііьеиъ. 75) Прибавлено: дл ис нуДуті. к клсъ р<цорТі дл г.('ті.
сксршснн и топь рд^уит. н к тоіль оумг. возвѣсти і;о і.ііі сл
а> клсъ и нред вами
ыгті. и миръ бі іи и йм|л га нлшего Тсл да. хвалю 76) нлмъ.
і Въ р хуллцшмъ дват/вды.
527
528
зумье злое. о маловѣрье. полни се-
ми зла исполненіи о томъ не кд-
ем. потопъ вы при нон. не про уддк-
леіілго. ни про утопленика. но зд люд-
скніл неправды. Т нныіл КЛ31111 ке/дрнс-
леныіл. ДрАУЬ. ГрА. Д. ЛѢ. стоилъ,
б моря потопленъ къи Т нынѣ к мори
есть, к ласѣхъ б оумноженыл дождя
X. людТ потопло, д ТниТ в перемыіпліі
грддѣ С. ПОТОПОШЛ Т ГЛЛ КЪІ Д. ЛѢ. тдмо
се ксе кы к сінл лѣ зд грѣхи нліпд. о
ѵлвірі се ли кдіпе покділнье. сн лн ба
оумолнте. уто оутоплд Тлн оуддкленн-
кл выгрести, сіі ли кню кд^нь хоіретс
оутнпін. луупін край престанемъ б
^лл. лнпііімъ ксѣхъ дѣлъ ^лы. рдя-
ной. грдвленыл. пылнеткд - - скупо-
сти. ЛИХВЫ. ОКПДЫ. ТДТБЪІ. лжпкд
послуніьсткд. гнѣва, ілростн. ^лопо-
мнндныд. лжи. клеветы, рѣ^оімдныл. 20 ксѣхъ дѣ ^лы. дд гь къ оврдтнть к
А БО Грѣшный ксегдд оуѵю ВЫ УА-
дд. келю вл кділтн. вы же не пре-
станете б злыхъ дѣлъ, егдл кдк
НА НАСЪ КАЗНЬ б БД ПрІІДС. ТО БО-
ЛѢ прогнѣваемъ, цвѣты клддуѵе. то-
го рддн ксдро. сего дѣля дождь,
того дѣля жито не родить, ’і вы-
каете строітелн БііеТ твари, д о Без-
умьи скосмъ поуто не скорвнтс. по-
ганТн во закона бніл не кѣдуіре не оу- Зо
КИВАЮ единокѣрнн СКОІХЪ. пи огрлв
ляють нн обддя. іііі поклеплю.
ЗАПрАТ УЮЖА. КСАКЪ ПО
своего не продлсть.
5
КИСТИ. ІІСМЛрДЬИ. КрДТЬЮ СПОЮ ОГрДБ-
ЛАСМЪ. уБИВАСМЪ. къ погднь продл-
енъ. окдддмн. завистью. лціе бъі мо-
ціііо спѣли бъі другъ друга, но кса
бъ сороки, лціе КСЛМОЖА. Тли Про-
стый. ТО ВССЬ ДОБЫТКА ЖДЛАС. како
БЪІ ОБИДѢ. КОГО оклііне. КОГО СПѢДАС-
іпп. не тдко же ли уликъ акоже Т
тъі. не звѣрь есть нн иновѣрець. по-
іо УТО ПЛАУЬ И Клятву ІІЛ СА КЛеУСШІІ.
Тли кесмртснъ есн. не уасшіі лн суда
сна. ни козданыл комуждо ПО ДѢЛО
его. & сна ко къстлкъ не на молву
оумъ ПрИЛАГЛеіІІІІ. НО КАКО БЪІ кого
(5 облови, лжами перемотн кого, ліре
не остлнете сихъ то горшдід бѣды
потаете по семъ, но моласа кдмъ
глю. прінмемъ покділнье б срі|д. дл
КЪ ОСТАКН ГНѢВЪ СКОН. Т ОБрАТІІМЪ 6
ІІІІ
оукрдду. не
ГАНЫ II врл
кого КЪ ІІІІ постнгнё БѢДА, то Тску-
пать его. Т нл промыслъ дддуть ему.
л ндідеіідід к торгу проілкллю. д мы
ткорнмъ Кѣрііни. ко Тмя вне крцінн
есмы. и здпокѣдн его слыпіліре всег-
да, неправды есмы исполненіи Т 31- із
НО
намъ, се вѣдѣ азъ поуѵдю къі, ако
ЗА моіл грѣхи бѣды сія дѣіот. прндѣте
же со мною на поклілпье. да оумолн
БД. ВѢДѢ оуво Аіре СА покдёкѣ. вудё
помнловліпі. діре лн не встанете. Без-
умьи Т неправды. то оузрнте горіпділ
НАПОСЛѢДЪ.
4. Изъ Слова Св. Григоріи.
(Сло ста григорья цоврѣтено. к
толъцѣ <й томъ, клко перкое -погани
суіре А^ЪІірі. КЛДНАЛІІСА ідоломъ. Т
"•ъ
трекъі нм клали, то і ны ткорл.).
Кнднте (окдііную сніо скіТерненую
служку, створілему <5 скверныхъ іцы.
еленн
емъ дьаволнмъ *) і'зоюкрѣтеію по-
ткореньемъ темнаго вѣса і коціюніідг.
^ЛЪІМЪ КЛАДОМЪ!. ^ЛОКѣріІНІ МНАІрС
суету истинную, служдіре і кланяю-
ожліііінн-------жертвы ууень-
*) Въ р. ді,кол нъ.
529
530
ІІЛАІІЙІОТЬ нл полъдііь. (окрлтнвіііесд.
сп же повѣсть велика есть но мъі
лѣности рл Л многд мало гцкрлхо. - -
5. Отрывки,
л а) О позорищахъ (изъ статьи;
Сдо істолкоклпо мудростью, л. 57).
Слдкѣ жнвуть. Т не слушая кжтв-
нъіхъ словесъ, но лціе плясціі. ілн
гуцн. ілн ннъ хто Тгрець. по^оветь.
"» нл Ігрін|і€. ілн нл какое ^корнціе
ідольское. то ксн тамо теку радуй-
ся. л к кѣкн муунмн куду і кесь
днь тъ престоідт по^орьсткуіоціе тл-
мо. ) -г- — л мъі позѣваю. .. і ѵе-
іа темъ, протягаемъ, дръмле. і ремъ
дождь, ілн студено, ілн льсно нію.
дл ксе то сн спону ткорнмъ. л на
НО^ОрІІЦІѢХЪ. ІІН покрову суцно НН
тишью, но многаждъі дождю, і кѣ-
*”тро дъшііоцію. или въіллнцн. то ксе
прнемлё радуйся, по^оръі дѣд нл пл-
гуку дііІамъ. а къ црквп покрову су-
ЦІЮ. І 7,АВѢТріІЮ Діікну. І Н6 ХОТѢТЬ
при па поуѵёе. лѣндть.
«а о) ІІзх, поученіи Хрнстіапам'і.. (л.,і.
88. 89).
Горе токѣ діііе іако пра^днн стхъ
ѵтешн питье, і паденьемъ, і пороздныо.
л по жнтыо. стхъ не жнвешн. — —
Лціе ідспін нл пу. то ідн къ слдку
кню. Иже нл путь нтп. то келнть
НТК въ црккь. ілн к КОЛДЦІНМЪ. ІЛН
к ногреку пііцію нести ілн к нона-
стъірь утѣхи рл дііІеполе^ііъід. і но-
5 трекнлд імъ донеси, то тн есн ходи
къ слдку кню. дціе дома сндншн а
то въ слдку кню сндн. €гдл играю
*) Здѣсь нъ рук. съ угла оторвано
по нѣскольку буквъ въ трехъ стро-
'о кахъ.
ціе ідоло. нѣкос «ухищренье твря. мъі
же снхъ уд ймѣтлсмъ неутіікъіхъ
жертвъ і дъіекд служенья. Г кллденья
трекъ, крнтьскл юкднндго уунте. і
мдмедл проклята срлцннскд жерцд.
еленьскня люквн. кукеіінлго плесканья.
СКНрѢАНЛГО Г<КЯКД. ПЛЯСАНЬЯ СОТОМІІ-
нл. — — делфнуьсклід ворожа, ілн
клстелнно ^дпліство *) і волшекндя
проповъ. ндущі СМрДДНІНІ. хллдѣіскля
шстронооумѣіл. Т родопоунтлнье.---------
проклята же (йснрлдл **) роженъ. мтн
ко его рлждюцні Т того скорншл сііъ
сокъ. Т трекъі ему сіілііъі творяху
ЮКЛІІНПТ. & ТѢХЪ ІЦІІЪІК0ШД ХДЛДѢІ.
іілѵдшд трекъі нмъ творнтн келіікіія.
роду н рождпнцд порожепыо прокля-
таго ко юснрд.--------йтду цііъікошл
еленн класти трекъі дртсмнду. Т др-
темндъ. рекше роду Т рождннц*. тл-
іцііже ігуптяпе. тлко і до словѣііъ
доіде се слои, і тн ііаудпіл трекъі
класти, роду і рожамнцд. прежс перу-
на кл іхъ. а переже того клали тре-
ку. упнрё і керегння. по стмъ крціныі
перунл йрннуііід. н ха кл імпл по і но-
не по укрлінлмъ молят ему прокля
тому ку перуну. і хорсу. і мокошн.
і килу, і то ткорд <втлі. сего не
могуть лніинтн проклятаго ставленья,
к. іл тряпе^ъі нлретенъія роду, і ро-
жаница велику прелесть кѣрііъі кртыл-
ном. і нл хулу стму крщпыр. н нл
гнивъ ку. а се егуптдііе уть н тре-
къі кладу, ннлу і (огнекѣ. рекуціе пилъ
плодакець. Т рлстнтель кллсо. югні,
ткорн споръініо сушить, і зръеть то-
го рл юкдннні полуденье утуть. і
') Чипі. ^лпоТг.тно. **) Чнт. шснрндл,
какъ и стоитъ въ другомъ мѣстѣ.
34
531
532
руСАЛЪА. Тли скоморосн. ІАН ПЫАННірі
іілнѵю. ілн кеіриііье ТКО(»Д — — ілн
КАКІІІА ^КОрІІЦІА. НДОЛЬСКН ІГрЪ. тъі
котъ го переку дома не нсохбя. а
30КА гн номнлун. то тн есн КЪ СЛЛ-
ву пню сидъ- Рё навелъ іако нн хн-
рлкнмомъ. пн снрлфнмомъ нн лрхлнн-
лб“- пн нлѵдло. пи клдстё. пн нноТ
твдрн КѢДОМО есть КЪ ВѢДѢ пко сло-
во всюду есть.
в) О вездѣсущія Божіи. ( Оттуда
же .». 90 ).
Вѣсн лн іако вездѣ есть бъ. како
нъ послѣднее кезумье. еже г ііе есте-
ство пъітдтн. ілн ре гдѣ къ жнвё.
пд великъ дііь. ілн нл ржто хво. го-
ре неразумны послъдуюірниі>. нера-
зумному ПИСАНЬЮ.
г) Изъ с.юва о клятвахъ и суевѣ-
ріяхъ (л. 199).
Се есть серпъ гнѣвъ біііі нсходдірь
и па тѣ нже сл на крикъ ротд. ДА
ноженеть іл и дііід нхъ огню не-
гасимому престь. ему друга» кина
покнл тому. Жертву приносятъ БѢ-
СОМЪ недуги дъѵГ ѵдрдмн. и наузы
немоірнл БѢСА глмлго трясіро МНАТЬ
ІіроГОІІ.ЛЮІ|І6 ІІБКНМН ложными пнс-
мміъі. проклятыхъ БѢСО елспьскнхъ.
тина нмдна нл »блоі|ѣ — — и того
рл рлзъгнѣклеііъ гь въ не нуірлетъ
дожда нл землю, иногда жс пожа-
ро н рдтмн ѵлстымн. и проѵнмн БѢ-
ДАМИ многими, казни нлмъпосылаетъ*)
да нъі престанемъ й злобъ, н на
поклілнье сократимъ, но мы содннако
прекы каемъ, не юстануірё грѣхъ,
ілко келмн претить гь стмн своими
н не велитъ тара недугъ лъѵн. нн
*) Иъ р. посъісъіллеть.
нлузы НН БѢСЪ ИСКАТИ нн къ стрѣ-
ѵю вѣровл нн к локъі ндуіре. нлн
НА куплю ЙХОДАірН. ІІЛН Й КНА3А
млтн хотдціе, не велитъ ѵлродѣіань-
5 емъ. н кокмн ходдіре снхъ искати.
лірё кто й хрстыапъ колъхку» н
коБленьА ткордіре. горше поганыхъ
со су дать такокнн. аіре покаіань» со
томъ не прннмуть нн (встанутъ.
10 д) Нравственныя изреченія.
Прнтоѵішкъ реѵе. въ мудръ мужи
слаба княземъ. а вкезумнъ скрушенье.
с мудрымъ думі|сю кназь думай вы-
сока стола добудетъ а 3 Безумнымъ
16 дуилк I МАЛА СТОЛА ЛИШЕНЪ БуДСТЪ.
кназь. въ серірі клазъ і поѵіеть му-
дрость а къ срірі гордъ поткетъ
Безумье.
е) Изъ слова о Иродіадѣ и о
20 злыхъ женахъ.
Никни же зкъръ оуко подобенъ
есть женъ злѣ іі »зъіѵнѣн. ѵто лю-
тѣе лька к ѵствсроножнъі. ѵто лн
горшее к ползуірн ядовиты» змѣи.
25 іако лекъ н змніл хуже е злъііа же-
ны «зыѵныіа. свидѣтельствуетъ бо
мн мудрып гла. дуте есть со лкомъ
к пустыни жнтн нежели с женою
Злою. — — Луѵе болѣти трясцею.
зо нежели злою женою оклядлему бы.
ТрАСІ|А БО ТрАСЪПШ ПуСТНТЬ. А ЗЛА
ЖЕНА ДО СМрТН НСуіШІТЬ. ЖСІІА ЗЛА
луѵе погрести нежели привести — —
луѵе есть ко утлъ лодыі іаздіі нежё
5® женъ злѣ тднііы покъдл. лодыі ко
токмо имѣнье потопіі. а жена зла
дшн пакость ткорн. аки со выалш|л
к дому мужекъ зла жена, луѵе же-
лѣзо варн нежё зла жена казші.
533
531
6. Сло стго ефръш. © кнііліііѣмѣ
утеньн.
ІІослушдТте врліа. Т р.цумѣі’те ѵл
како къі есть докро игрока. ко едн-
НОГО БЛ СІ(І|1АГО КЪ Тр1|1І. КО ®І|Л I
сііл Т стго дха. нл того едина, ѵпо-
ка. іірнііііциоі|іе к реѵенъпл стъі а кни-
ги. і су еуліпілье. лилъ, плрсмма.
ІІЛТрА. I протліл стѣна книги. А«ре-
ѵснъіа не пріінпклтіі липну. йретс-
НЪІІЛ ЯІС КНіІГІІ су. <йСТр(ПІООуМТ.А.
^КѢ^ДОѴСТЬА. СОННИКЪ. КОЛХОКНІІ. птн-
ѵнъ улрок®. землемѣрье. таромѣрье.
стѣіісмъ ^іілманьс. лунное, і слііѵпла.
АКО. Г. БЪІКДЮ СЛІІЦЛ. ТЛИ КОЛОСЪ!
простнрлА ілн пэгдрдА. ^елешн. КО-
ЛАДОЙ. громш'і. клгоухлныл КОНА, і'иже
к лт.се, ілн к поли къіітенліоть ѵліщіі.
— — Т протаіа кнн. Тмн ККСН ПрІІ-
ІІЛКЛІІКЛІО. Т Бесѣдую, с ними, суть II
къ стхъ книгахъ кннслна лжива, нл
соблазну ііера7,умііъі улккііъ.
Содержаніе этого прекрасна го Сбор-
ника весьма любопытно по множеству
подробностей , касающихся внутрен-
няго быта древней Руси. Правописа-
ніе чисто русское. Ъ п ь среди слонъ
замѣнены гласными о и с , или же
опущены. ѣ смѣшивается съ с. Встрѣ-
чаются любопытныя полногласныя
Формы. Церковнославянскія склоне-
нія и спряженія частію измѣнены по
позднѣйшему русскому произношенію.
Окончанія причастій смѣшены.
515. 1. Слова Св. Ѳеодосія отлича-
ются искреннею простотою въ изло-
женіи благочестивыхъ убѣжденій и
безъискуственностыо въ самомъ вы-
раженіи.
515. 3. Цдсллиле кца сочиненіе прц-
лагат. притяжательнаго сь род. пад.
существительнаго, по русскому Син-
таксису. § 240,
515- <». боліовъій, вм- соголюБіівъіи:
лю'.ллн—народная ф.
515- И- Здѣсь разумѣется двоякое
з значеніе недѣли: общеупотребитель-
ное— седмица, и книжное— воскре-
сенье.
515. 21. і|Н — развѣ.
515. 24. флрлшил: род. п. ед. ч.
женск. р, — теремное русск. ф. , вм.
•° трылыіоіе
516- 17. ХТО, вм. кто, какъ и въ дру-
гихъ мѣстахъ этого Сборника.
516. 24 аііідокі.сткуемъ — поступа-
емъ по жидовскимъ обычаямъ.
517. 2. п; русск. ф., вм. сцъ, іцъ.
16 517. 5. спѣтъ —- съвѣтъ — совѣтъ.
517. 7. которъім кнігы: подрязумЬ-
вастся слѣдующее далѣе роди.
517. іі. 12. ѵл ѵлді»: зват. пад.
крест пну. древн ф. прилагательнаго
20 кръстиппъ вм. сущсств. имени.
517. 22. силъ ; са подъ титломъ от-
носится къ глаг. аррсклъ — зарекся.
517. 25. еі|Я: род. и. ед. ч. Гово-
рится о п| аздішкахъ Богородицы, пли
Богородичныхъ.
517. 30. літъіиьскоТ : -тъі—по народ-
ному, пм. ЛАТИІІІ.СЧОІЬ
517. 32. федосъ: сокращено по на-
родному выговору.
517. 33. трір род. и. ед. ч.
517. 34. роженъ: рус. ф., вм. рожденъ-
517.37 іпк'цтлкгиохе: -ѵ4, вм. -ціе,
по рус. произношенію, какъ р въ дру-
гихъ мѣстахъ.
517. 38. прслуѵлТте4, вм. прнлутліте ,
т. с. не прикасайтесь , не прилагай-
тс.сь къ Латинской вѣрі;.
517. 39. коілклііыл—обрядовъ испо-
вѣди и причастія. (Слич. сопіпніпіо).
518. 4. врлтііса —врѵглтііса, врлтптнсі.
518.. 5. сто: а выше говорено было
во множ. ч.
518. 15. Т. е. удавленныхъ и умер-
535
586
шпхъ животныхъ- Окончаніе ннл оз-
начаетъ здѣсь МЯСО ТІ.ХЪ животныхъ,
отъ названія которыхъ произведены
существительныя.
518. 16. къ гокѣііьс —въ постъ.
518. 19. ііобъікінсса побывши, про-
бывъ, перегодивъ. —- Слчч. къ обла-
стномъ язывГ. пчбытичться— умереть.
518. 29. подонь: подъ нь—подъ него.
518. 33. муроиъ — мѵромъ.
518. 35. імд— стго: не даіогъ име-
ни въ честь Святаго, 'іма здѣсь впн.
п. ед. ч.
519. 7. нцнутн гм. гопыріут.і.
519. 19. Это мѣсто .замѣчательно по
человѣколюбивому чувству.
519. 13. ш «ото. ні рояі но, опискою,
вм. ото, т. с. отъ.
5 19. 17. Это слово содержитъ въ
себѣ любопытныя подробности о язы-
ческихъ преданьяхъ иобрядахъ древ-
ней Руси
519. 29. фе^кіітлніінъ , т. е. Илія
Пророкъ. Онь именуется Ѳесвптянн-
номъ отъ города Ѳесны.
519. 23. не могд: причастіе крат-
кое или дѣепричастіе вошедшее въ
употребленіе , вмѣстѣ сь другими па
-а , въ книжный языкъ XIV* в., вѣ-
роятно, пзь устной рѣчи. Слич. до-
нынѣ употребительное выраженіе въ
пословицѣ «кто кого с.мокі» и пр.
519- 2-1. Двоевѣрію живущими на-
зываются здѣсь тѣ изъ Русскихъ, ко-
торые , принявъ христіанскую вѣру ,
не отказались отъ вѣры языческой.
519. 25. Слич. перечень языческихъ
божествъ у Нестора: чіостлкв (Вла-
диміръ) кумнръі нл долиу кнк днорл те-
ремнаго: Пёрунл дреканд , а главу его
среерену, л усъ ;ллгъ, и Хърсл, и Дджь-
еом, и Стрнеогл , и Сиил , Рьглл (напе-
чатано: Симарьгла), и Мокошь * Лавр.
сп. 34.
519. 26. де рьглд, вм. вь рьглл, т. е.
дъ реглд. См. вар. — къ внлъі: у Сер-
бовъ и другихъ Славянъ доселѣ со-
хранились преданія о вилахъ: это бо-
гини или существа сверхъестествен-
ныя — воздушныя , какъ наши Ру-
салки — существа, живущія ьъ водѣ.
5 19. 27. г «.три девять- народный
счетъ.
520. 1- (’м. вар. 9. О ломленіи ко-
роваевь слич. въ Вопросахъ Кирика
(въ спискѣ. Кор.м, -1282 г.); «дже се
роду и рО.КДІНІІ|Т. ІірЛІОТЬ ДЛІѢЪІ, и сиры ,
и медъ — терекъі: полногласн. ф. ,
вм. трт.г.ъі.
520. 3. склрожнѵсмъ , т. с. сыномъ
Сварога.. Въ Ипат. сп. Лѣт. І.иарогь
именуется богомъ и отцемъ Дажьбо-
гу , божеству солнца. Стр, 5. — Язы-
ческій о.брядь чеснока доселѣ сохра-
нился у Славянъ. Такъ въ Галиціи
доселѣ сохранился обычай въ празд-
никъ Коляды — передъ каждымъ изъ
пирующихъ за столомъ класть лу-
ковку чіеноку, будто бы для отогна-
.нія болѣзней.
520. 10. нѣжіі (при отрнцат. Формѣ
іісііт.ж і) , т. с. просвѣщенные.
520. 18. сомжпшл: см. вар.
520. 25. плстусн, вм. іілстухъі: твор.
н мн. ч. Смотр. вар.
520. 26. не лшплть — не отстанутъ.
520. 27. діавола: род. п. ед. ч. ж. р
521. 13. но не міюгп — здѣсь, вѣ-
роятію , испорчено.
521. 15. 16. ііиеіііпрі-подоБіпіі|іі: бу-
дете подобны.
521. 18. йы лети , т. е. ото льсти:
рус. ф См. вар.
522. 19. к оуноі: народная ф., т. с.
въ пьянство.
522. 22. не подоклё: безъ сконча-
нія -ть.
:і л'іоі
522. 21. Замѣчательно , что пѣсни
мірскія (иначе называемыя бѣсовски-
ми, см. вар. 39) , вмѣстѣ съ музыкою
и пляскою, здѣсь относятся къ обы-
чаямъ языческомъ.
522. 25. Любопытное извѣстіе о
537
мол< нігг огню , или Сварожнчю, подъ
овиномъ.
522. 98. О значеніи рожаницы см
въ примѣч1, къ списку Парем. 12і I
і4., а о ролъ см. въ іірммѣч. къ Сло-
ну о Даніилѣ Заточи Слич. также вь
Вопрос. Кирика , по списку Кормч.
1282 г.
523. 12. 15. О пѣсняхъ и возліяні-
яхъ нй пирахъ въ честь роду и ро-
жаницамъ упоминается во многихъ па-
мятникахъ нашей древней литерату-
ры. Этотъ обрядъ названъ здѣсь бел-
законною трлповой-
523. 16: ипе — вііндёть. См. вар.
52*. 2. оумиряемъ: плн вставлено
опискою, плп жб значитъ: даже когда
умираемъ . и тогда исцѣлимся.
524 9. піа- род. п. ед- ч. ж. р
524. 12. трекно, вар. іреыюс - на-
значенное пли принесенное вь требу,
т. с. вь жертву. Отсюда нынѣ, упо-
требительныя Формы: требовать, по-
требный. Вѣроятно, не въ смыслѣ,
испрашивать , а въ атомъ іреннѣй-
ше.мъ значеніи возліянія , употреб-
ленъ гл. требовать въ слѣд. мѣстѣ ,
въ Древие.-Русск. стпхотв. вты пьешь
,съ ііпив , ѣшь сь единаго блюда ,
«едину чару съ ними требуешь» До.
І’ос. Ст. 328.
524- 17. пра^іііі См. вар.'
525. 7. ді.аюаа: род. іі ед. ч. я<. р.
525. 22. Это слово отличается тѣмъ
ж‘6 простымъ и убѣдительнымъ кра-
снорѣчіемъ. какое замѣчается въ сло-
нахъ Серапіона, помѣщенныхъ въ 3.1.
Цѣпи. Такъ же, какъ тѣ, и это любо-
пытно по намекамъ на современный
бытъ.
526 1 жііруе — живетъ. II доселѣ
употребительно въ областномъ языкѣ.
526. 2. 3. Намеки на современные
проповѣднику языческіе обычаи и об-
ряды. Слич. съ 4-мъ слои. Серапіона
въ Злат. Ц. ко хламъ: можетъ быть ,
испорчено, вм. кодувімъ.
538
526 8. Слич. въ .Іавр. сп. Лѣт.
подъ 1071 г «Къікшн во единою ску-
дости (т. ѵ. голоду) въ Ростовьстѣп ОБ-
лястіі, кстдстл два колъ.хвл отъ Арослав-
лі глаголюціл: <ако бѣ снѣ іи; кто Оііильб
держнть;» и пондоста по Ноя^ѣ, кдѣ при-
ду г і. къ погостѣ, ту же іілршруу лутыиГг.
жени, глагііліоцп, ако си жито держитъ,
а сп медъ, л сп ръісу, я сн скору (шку-
ру). II прокожѵу къ нпил сестрѣ! скоа ,
мітере и жеіпа своа; оіп же въ мсѵтѣ
прорѣ^якіие ?а плетемъ , въпімлетл любо
жито, моьо ръіг.у, п увіііпшста ішогъі же-
ни, іімеііье п.хъ огън мапіетл собѣ.» 75.
526. 12. О Казняхъ Божіихъ слич.
въ 4-м ь сл. Сера о.' въ Злат. Ц,
526. 15 соженн—сожжени.
52г. 23. в> поганыхъ, т е. отъ Та-
таръ.
526. 26 уто, вм. кто См выше.
526. 26. 527. 13. Наминается на
суевѣрный обычай откапывать утоп-
ленниковъ и удав.і чіипковъ.
527. 6 Преданіе о Драчы радѣ, но-
тоііленпомь гь Морѣ,.
527. 8, 9. О наводненіи вь Польшѣ
(в ласъуъ) и въ Цері-МЫШЛѣ-
527. 16. аііипіт.—отстанемъ, отсту-
пимся.
527 22 пс престанете вм. не пре-
стаете: буд. вм. наст. вр,
527. 25. каадуте русск. ф- — Суе-
вѣрія о ведрѣ, дождѣ и т. п.
527. 28, твари—творенія-
327- 29. ііоглііъііі , т. е. язычникъ ,
въ противоположность христіанину.
528. 2 къ погни. погань собпрат,
имя, тм. поганаго пли нехристіанскаго
народа. § 61. Прим. 1.
528 1 сііѣмі ки другъ друга- Слнч.
въ послѣсловіи къ Патер. Скнтск. 1296
г. ‘<тоже (т. е. голодъ) ьапіі ксс по грѣ-
хомъ іілиіпмъ не нмъіауомъ со аюьъііп
межи собою иъ ^лвисть. нъ сънѣдіуоу
ДрОуГЪ ДроуП ^ЛКІІСТІІІи,» и пр.
528 6. жааас — желаетъ.
539
528. 7. оклііпе: актъ вм. ок.шпъ.
528. 8- Человѣколюбивое чувство.
528. 15. іісрсілоуп: рус. т. е. пе-
ресилить: превозмочь. са подъ
титломъ относится къ гл, не остлііето:
остлтиса хего —отказаться оіъ чего.
528. 17. іютлЁте: поѵштн—ждать.
528- 21. кпд®: 1-е л, ед. ч. наст. вр.
528. 21. сд поклевъ: двойств. число
ошибкою, вм. мн.
528. 25. остдтпсд. См. ,528. 15.
528. 28. Это слово замѣчательно
по извѣстіямъ о Славянской .миѳологіи-
528. 33. Это самое начало Слова.
Миѳологія греческая смѣшивается въ
немъ съ миѳологіею друі ихъ наро-
довъ.
528. 35. слснн г—Елліііііл. жертвъ!: не
видно , оть чего это слово зависитъ.
Начало слова, видимо, испорчено.
528. 36. цо®Брт.тсно (вм. изобрѣте-
но) — не видно , къ чему относится.
По смыслу — къ жертнъі.
528. 38. кладоілъі , т. е. жертвы —
приносимы. — инлірс суету ііетпіійую—по-
лагая суету за истину.
529. 2. у»: уядд: зват. п. >мн. ч.
529. 3. Дъіскл: прнлагат. отъ Дъін,
вм. Дни Греч. Діп. Слич. 7.ейс (Зевсъ),
р. п. діо$.
529. 1. Здѣсь говорится , вѣроятно,
о поклс неніи Критскому Зевсу.
529. 5, и.лмедл, т. с. Ма омета. Лю-
. бопытпое смѣшеніе понятіи о Грече-
ской миѳологіи и вѣрованіяхъ дру-
гихъ народовъ.
529. 6. Подъ еллпнекою любовью
къ музыкѣ п пляскѣ здѣсь должно
разумѣть вообще языческія игры и
забавы.
5 29. 8. дслфііУі.скил ворожл. Оракулъ
кполлопа ДельФІйскатр.— ворожа—во-
рожба.
529. 9. клетелнііо (Касталпно?) ;дпоі-
ство; вѣроятно питье, или возліяніе
Кастальской воды. Кастальскій источ-
никъ — напитокъ поэтовъ — на горѣ
540
Нарнассгѣ. былъ посвященъ Аполлону
и музамъ.
529. 10. проіювѣ—предсказаніе.—
ішу^ъ (пл&^ъ), при гл. нлва^лтп. Такъ
назывались амулеткп и всякіе тали-
сманы, навязываемые на шею, а ско-
ту на рога и т. п.
529. 11. (остроііооуиъм (астрономія)—
астрологія.— родопоунтдіи-е, иначе ро-
дословіе—ученіе о родѣ, т. е. о судь-
бѣ. Слич. значеніе рожаницы въ Парем.
1271 г.
529. 12. Вѣроятно , рожденіе Оси-
риса.
529. 17, 20. Роду и Рожаницамъ
дается здѣсь Происхожденіе инозем-
ное (греч. уіі'Оі хаі уіѵеа^ Арте-
мида (т. е. Діана) переводится Рожа-
ницею, а Артемидъ (муж. ф оть Ар-
темида) — родомъ.
Далѣе идетъ любопытная вставка о
Миѳологіи Славянской. Авторъ пола-
гаетъ , что это слово («се слой») ,
т. е. поклоненіе роду и рожаницамъ,
или же и самыя преданія о нихъ до-
шли нъ Славянамъ отъ другихъ на-
родовъ, и будто бы у Славянскихъ пле-
менъ поклоненіе роду и рожаницамъ
предшествуетъ поклоненію Перуну.
Очевидно , эго мнѣніе литературное ,
а не историческій Фактъ.
529. 25. Точно также за литера-
турное мнѣніе должно принимать из-
вѣстіе о томъ , что поклоненіе У па-
рямъ и какимъ-то Берегинямъ пред-
шествовало у Славянъ поклоненію ро-
ду и рожаницамъ. — уіінре, вм. тпн-
ремъ, т. с. вампирамъ.
529,. 26. по ]сл вд — по Христа Бо-
га.—ноне: разговорная ф. Любопыт-
ное свидѣтельство о современныхъ ав-
тору языческихъ обрядахъ Славян-
скихъ. по укрлТніімъ— по краямъ, въ
провинціяхъ.
529- 29. виду: пли опискою вм. нп-
лаиъ (см. выше), нлн же отъФор. муж.
р. вилъ (при женской вила).
541
542
529. 37. споръііію: здѣсь, вѣроятно,
должно разумѣть не спорынью , т. е.
ржаные рожки (кесаіе еогппі(іт), а спо-
рину—т. е. прибыль: огонь творитъ
прибыль, способствуетъ изобилію про-
израстеній.
530. 7. Говорится о Христіанахъ.
530. 9. гуірі - і ѵді.і|н (гл.дырі) музы-
канты. ігреі|к—играющій, актеръ; во-
обще предающійся м рекпмъ забавамъ.
530. ІЗ.по^орьствоклти'.— участвовать
въ позорищахъ , въ мірскихъ увесе-
леніяхъ.
530. 14. Далѣе иі. неразобранныхъ
строкахъ, говорится о тома, что Хри-
стіану между ,тѣмь приглашаются въ
храмъ Господень , — по идутъ не-
охотно.
530. 16. лъсііо: вѣроятно, лѣтосыіо,
•г. е- жарко.— ішо, т. е. пли ино что.
530. 17. спону препятствіе, отго-
ворку. Отъ гл. сныти, сыпанъ (Слич.
запона, препона}.
530- <9. кт.тро, і м. кътру, въ согла-
сіе съ дыіиіофіодат. независимый.
530. 20 сылліпрі , вм. вьнлні|іі: на-
родная «і>.; тоже, что вьюга. Отъ гл.
нылтп, віінтіі, нити.
530. 22. покрову суцію: дат. неза-
висимый-
530. 21. при — пріітн, пріпітіі
530. 28. іюро^дныо ііоро?.ѵп>: рус.
•і> , і м. пралднь. іі значеніи праздности.
530. 31. велитъ, т. с. Апостолъ Па-
велъ . о которомъ говорится п далѣе.
531. 1. рус.иьа. игры и языческіе
обряды въ Русальную недѣлю, т. е.
въ недѣлю передъ праздникомъ Пяти-
десятницы. — скоиороеіі- Сноморолъ
русская полногласная «і»., вм скоирлдъ
(напр. въ пословицѣ XVII в. «радъ
скомрахъ о своихъ домрахъ», т. е. радъ
музыкантъ своему инструменту). Это
названіе ведетъ свое начало вѣроятно,
отъ имени народа Скамаровъ (Зеапіа-
гея, 2ка/яареі5'), явившагося съ Гун-
нами и Аварами на Дунаѣ. Скамары
принадлежатъ къ Уральской Чуди ,
какъ и другой старобытный народъ
Спали "(Зрліеі) , отъ котораго произо-
шло гуществ. исполинъ, древн. спа-
лимъ (сь окончаніемъ -инъ). Ша.іарпка
Слав. древн. § 15.
531. 4. вотъ гіі — въ тъ годъ, т. е.
въ то время.
531. 6. хирлкііиоиъ: народная ф_,
равно какъ и архлшіло.
531. II. Иародт е суевѣріе о пре-
бываніи Бога на большіе праздники
въ извѣстномъ мѣстѣ.
531. 14. ііъ — ігеетъ.
531- 16. великъ дііі. — день Свѣт-
лаго Христова Воскресенья. Смотр.
въ Зіат. Ц
531 17. неразумному ішелііыо, т. е.
ложнымъ или отреченнымъ книгамъ.
См. далѣе 533. 1.
531. 22. нл ііріікт. — криво , неза-
конно.
531. 21. прёсті, — предастъ.
531. 26. То есть: болѣзни лѣчатъ
чарами и наузамп. См. 529. І0.
531. 27. То есть; думаютъ (мпатГ)
прогонять бѣсами болѣзни (ііеі.іоі|іііл
къса), называемаго трасцею (т. е. ли-
хорадкою). Паши старинные писатели
свидѣтельствуютъ, что преданіе о тря-
сцахъ пли трясавицахъ, вмѣстѣ съ
другими суевѣріями, перешло къ намъ
илъ Болгаріи. Такъ въ статьѣ «О кни-
гахъ истинныхъ п ложныхъ и о су-
евѣріяхъ» сказано: «о недугъ естествс-
ііт.мъ , и еже и не не ютъ трасакііі|н, блснн
суть Ісрсміл ііоііл Ііолглрксклго —
седмь діреріГ IIродовыхъ трасірмп блсиь-
стковлше». Калайдовича Іоаннъ Екс.
Болг. 210. Согласно атпмъ предані-
иіямъ въ народѣ составились заклятія
на прогнаніе лихорадки.
531- 36. шдіііілко: здѣсь означаетъ
и однако , и одинаково.
531. 37. гръдъ род. п. мн. ч. , въ
зависимости отъ гл. остлтііса-
532. і. илу?ъі: твор. и. мн. ч., т. е.
543
544
лъѵіі — къ стоѣѵю: имѣетъ двоякое
значеніе: собственное, т. с. встрѣча на
добро или на зло , и переносное —
счастіе вообще. Слич. ниже 53.3. 12.
5Й2- 2- 3. Сверхъ различныхъ при-
мѣть. идущіе на охоту, на торги, въ
судъ , пользовались нѣкоторыми за-
клятіи м.
532. 10. Подобныя изреченія во-
шли въ Слово о Даніилѣ Заточникѣ.
532. 19. Смотр. древнѣйшую редак-
цію въ Избери Святосл. 1073 г. Слич.
съ соотвѣтствующими этому отрывку
мѣстами въ Пчелѣ и въ Словѣ о За-
точникѣ.
532- 27. І.Іудрын глл , т. е. въ сло-
вѣ о злыхъ женахъ (въ Изборн. (.влг.
1673 г.).
532 27. 39. См. въ ІІЧглѣ и въ
Сл. о Дан. Зат.
533. 1. Слич. статью: «О книгахъ
истинныхъ и ложныхъ , и о суевѣрі-
яхъ» у Калайд. въ Іоян- Екс. Болг.
208 —.212; и въ Церковномъ Уставѣ
(1608 г.) Сказаніе Препод. Отца Ни-
кона объ отреченныхъ книгахъ, въ
Оппсан. Румянц. Муз. Пост. Л? 449.
533 3. тл — ѵлда: зват. п мн. ч
«М - клмъ.
533. 7. прііііііі|іюі|іс вм. ііріінііѵюціс
къ реѵеііыіл — і ъ истинныя, въ про-
тивоположность отречённымъ-
533. 8. іг.рсмыа — Паремейникъ.
533. 9- плтра іісллтъіріл вм. пслл-
тпрь Смотр. ІІсалт. 1296 г.
533. 9, йреѵсаыа — ложныя книги.
533. 12 ^кт.^доѵбтііл; тетка — чте-
ніе, сочетаніе, считанье. Астрологія,—
сонникъ — объясненіе сновидѣній. —
іітнтіі!: улрокт. — гаданіе по итицамі..
Смотр. въ Изборн. Спят. 1073 г. —
Въ Словѣ Св. Отца Кирилла Архіеп.
Кппр. о злыхъ дусѣхъ (въ Сборникѣ
ХѴ в. , подъ названіемъ ІКенмуіъ)
между прочимъ сказано: «вѣруемъ въ
ноткы (къ птицъ) и къ длтла л къ кора
ііъі и къ еннііціі Коли гдѣ хоцісмъ поити,
которая нередіі ногрлеть, то отдаемъ по-
саупіаіофе . іір-кла ли или лѣвая; ли да
(л)ціе нъі погрлсті. по іілпіеіі мысли , тъ
мъі къ собѣ глаголемъ довро нъі поткд
Си довро ны н.лжеть. ркуціе окдяйТп , ѵн
НС Косъ тоіі НОТКѢ ука^длъ докро ЯЛІ.ІЪ
повѣдати бгда ли тто ііъі пл пути і;ло
сткорііТБсл, то утнемъ дружимъ своей гл.л-
голатн . потто не крлтнхомсл».
533. 13. Улромърьс. вѣроятно тоже,
что Чаровникъ. Слич. у Калайд. въ
Іоан. Екс. Бол. < Ѵлрокіііікъ. къ ішхже
суть кса дклііадесяті. опрометнъідъ лицъ
;кт.ріпіъі,ѵъ и птиѵТпуъ - се же есть пер
кое. тт.ло ское хранитъ мертво , н ле
таетъ орломъ и дст(сі;омъ, и порокомъ
н дятлемъ , рыціутъ лютымъ утремъ и
вепремъ дикимъ, колкомъ . летаютъ ірлТ
смъ, ръііщтъ рысію и медвѣдемъ
533. 1 1. стѣпемъ ^намліівс —значенье
тѣпямі, т. е. затмѣнію солнечному и
лунному. Затмившееся свѣтило пола-
гали снѣдаемымъ: «солнце пременііел и
не высть свѣтло, ян ако мѣслці. высть .
его же ііекѣгласіі гллголють спт.дтсму
суціу. Сія же ;плмсііТл бываютъ не н.л
довро " Со<>>. Врем. I, 158- Слич. опи-
санія затмѣній въ Дѣтоп. ІІовг. 5.
Ипат. сп. 7. 90 Пскогск. 207.
533- 16. ^слсіпп—книга о зельяхъ,
коллдин — о колядахъ или календахъ.
(См. въ Кормч. 1282 г.) громппкъ —
о времени когда бываетъ гроза ка-
лендарь (—коладнпкъ).
533. 18. Обряды завивані я вѣнковъ.
533. 20. 21. О лживыхъ впискахъ
пъ Ѵпиігп истинныя-------ПА совлд?ну: С0-
блазна женск. р., вм. соблазнъ.
545
516
XXIV'. ИЗЪ ПЧЕЛЫ.
(По рукописи Сипод.
Книги , кѵелл. рѣтн и мдр гі. ш
еудлніА, и ш плд. гі (> стхъ мужь.
разумъ внѣшни фило со.
1. Сло гіі й ГЛТЬСТКѢ и о оувожь-
стке а> суа.
Прішлъ есн тъі бдгліл своіл в жи-
вотѣ своёмъ, л ладдрь тлкоже ^ллі>.
ннѣ же се оутѣіпаеть л тъі стражешн.
аилъ ре. До сего таса алтемъ
г жлжемъ и нл^н киваемъ, к вье- 10
нніі Бываемъ, и тружасмся й оуко-
ждёмъ дѣлаюціе своими руками.
с о л о м. Мужю въ блг тн суцпо. ера- -
ЗН ёго к петалн суть, а въ оуБожь-
ствѣ ёго друзн сго 6 него разлутлть. 13
Сира, Къспоманіі гладъ въ время
сытости, оувожьё и скудьство въ вре-
мя ьлтьстка. й оутра н до ветера
премѣпдеть время.
ІЛко хоціеть водити тя водяй тя20
ндн въ ель его. аціе ли ся пртнвншн.
ТЫ СОБѢ ПАКОСТНШН И КОДАИ ТА ПО-
ведетъ тя клмо ему любо:- Се есть
разумный кормникъ нже нн при расти
ГіірДНТЬ. НН При ЙЕТАЛІІ ОуННТНЖИ- 25
влётъ
Кословецъ рё. Ни легаленъ сы
йтанся расти, ни при б'атьствѣ ймс
ЦІНСА ОуБОЖЬСТВА. Сднно ЛѢ X- ИЗ-
МѢНЫ нмъёть. іі едина терта времен-^*
нап. многн вецін іізмѣнасть не по-
смнханся паденію сложнаго. Но пре-
йди со оутверженьёмь іако же мо-
женіи іі даже десинцю долѣ лежа-
Бикі. 579.)
ціему: Кто свесть діре онъ лукавь
сткнід дѣла мутится, а Блтъій сво-
ёго дѣла докродѣіаинй горднть. лціе
онъ луклкьетва дѣла въ^несеть; а
сь докродѣтели дѣла мѵтнті?:-
^ллоустъ. Сему слову ймн вѣ-
ры. ККО БЪ НА ползу намъ смотритъ,
йенрдвлнвлёть всятьскдіа. а не иціи
како нлн кнймь лицемъ нн сьскор-
бн ни скати зане не вѣдаешн. не
въ^можно бо тлковліа вѣдати нн по-
лезно. овоже понеже съмртнн семи
йкоже понеже погрузнлнея г>ъі\омъ
въ глоукнну шатанніл-:*
Ыііо^н тлкцн кндяціе кого оугодь-
ннка бу злѣ стражюціА. іілн неду-
гомъ НЛН ОУБОЖЬеМЬ. НЛН ННѣМЬ ѵнмъ
СБЛАЖНЯЮТСА. НС ВѢДУЦІС пко тн суть
воле друзіі біін. ііже тако стрлжють.
понеже алтарь другъ дкъ былъ, но
н знемогаше тто ся смуціаёнін. лціе
онсий * 1 выгнанъ ёсть. а йньснн при-
веденъ ёсть. хъ распятъ бы. аба
рлзкоіініікъ выведенъ г>ъі. <5 осу-
женыл и тлккооукині|ь. лутнн спа
ПКІІСА ЛЮМЪ НСНОКОрІ'КЪІМЪ.
Пилъ рс Не достойно есть гор-
дѣтіі. надъ всАКііпъ падаюцін іі надъ
сгрі.шлюцінмь тлвкомъ. іі аціе же и
Запять кудеть крагъ твоп не радуйся,
аціе же и мужь кринъ ёсть. 2
Сгдл оузрншн грѣшна въ славъ н
катьствѣ тогда плати над ннмь. меть
БО БЖЬН (Острится НЛНЬ -
Варіанты но Синодальной рукописи XVI в, (ѵі? Я41)-
I) ОХІ ЖС СІН 2) Іфе и мв крови с
35
547
544
’Сгда вса твои ксірь нспрАвликаёт-
СА. ТОГДА ПОУДИ Н^МѢНСНЫА. И ПАКИ
СГДА (ОБНСТуПІІТЬ ТА НАПАСТЬ НС НАУаё-
МАІЛ. ТОГДА НАДѢЙСЯ ЛуУШСМУ ЖИТЬЮ.
Ѳотні патріА. Не спросто ёсть
СЛАВНА житьи прініекатн К СОБѢ, при-
искакшеже келмн люто до конца дер-
жати. ’Свлгрніі. Ксльл напасть лег-
ка ёсть мужю. но легкооумпому-:-
(Р)ддокдтн со уюжсн напасти нѣ юн ре ёгдд лукдкинн слакнн Будутъ
лѣпо улвку.
Плоутдрхъ ре. Нн болнаго мо-
жетъ іцлѣуіітіі кровать ^лата. нн не-
смъісленома пол^уёть слава н кать-
стко-:-
Къ БОЛАіріІМЬ НрНХОДАТЬ ВрАУСІЕС.
а к пеѵалнъімъ дру^н іі пллменнніі.3
’іАко нл полнаго время пъ^ложнтн.
не поено ёсть. тако же іі не накл-
адцу дііію славу н влтьство-:- Ке- .
леслакніін мужн. ілко жс вуриніі ВѢ-
трн велико потопленье ткоржть-:-
’ІАко же плокуіре в тишинѣ, и вур-
НЪІН Пристроѣ ГОТОВЪІ ИМѢЮТЪ. ТАКО
же И БАТИН мудрші. оуготовнпіА се-.
БѢ помощникъ1 оукожьстку. Ка^нь
нобііа ёсть Безумному властелину,
мьгоглждъі 5 *) іюкѣжеидго кѣііѴАе-:-
Кд^нь ілко же стрѣлецъ окогда оу-
луудёть стрѣЛАіоціе в насъ ілко внл-
тъіуь (ОВОГДА же па пріілежлі|іліі
клнжыіділ-:-
Скоркь свою храни е’дл н^ксселн-
шн краги скон.
и со кра ре. ІІнкомуже к напасти .-5 моціь. ілко же докрлго враѵа на лвуку-:
&
15
не поноси, юкус бо житье се н не
вѣдомо есть, уто хоціеть бъітн-- ІЛніі
ілко ні ѵто тли ліо твердо, сице бо
НН прн СЛАВѢ КЪ^КЪІСІННІІСА- НН ПрН
пеулліі ніцнііііІ ’ііже не къ^держнть'
въ болссти. іі не оужасоютьсА ока-
ненъ ёсть. тако же и бс^змннн къ
славѣ не ПОМИЛТСА-
Се кироенмъ о) петдлнть **) 8 влгъі.
нс оунн-
II КДІ'НИ
20
25
50
Мосмко ре. ’Сго же кд^нь глётъ.
ТО <0 кротки рАІІЪІ (ОБрѣТАЮТЬ-:-
ДіІМОНАКСЪ. Клжеть ПОБѢДА ХрАБ-
рлго. А НАПАСТЬ ОуМНЛГО.
Ѳдворн. Славенъ съі не нмѣіі къь
шеоумыл. билдъ ЖС СЛАКЪІ
унжаііед. іцмѣііеннё славы
терпи со оуновдііьёмь.
ёпн куръ рё. Смнренлй діііа сал-
кою ОСААБНСА. ІІДПАСТЬМИ ЖС ОТІІНуДЬ
гынеть.
Днмнтрнн. ііже не можетъ крѣпко
держати пеУАлн. то и радости не
терпитъ-:-
Александръ ре4. Смиренъ вудн
при СЛАВѢ. А при пеуаліі мудръ.
ёппетитъ ре. Наказаніи! ілкоже
іі корі’іі суть, аціе н надуть^ то ско-
ро іі хитро къстаіоть. Доврокл^ньс
мню ілко же и юкоціь. времени во
помііпукшю нсхнеть-:-
На плутьё во покѣтрыа требуетъ
кормникъ. А на батьстко оумъ іі КАЗАНЬ.
’Сгдл есмъі к бѣдѣ, дл нріцовемъ нлпо-
3) дрихі іі ПЛСМСиніі. — Въ другой Синодальной рукописи XVII в. (Л? 851):
дрвзн и с, однні|и. 4) поиоірннкі. 5) иноглаем. (>) ѵто шпелн 7) дд пріцове
*) Опискою вм. мъиог.іждъі. **) Описи >ю , вѣроятно , пм. ѵто пеѵаЛКТі. , пли
ШНСѴ.ЛДІІТЬ.
519
550
Кс7,уніп.пі дціе ЕОЛ€ НАСЫТИТСЯ
ДОБрОКА^ІІЫД. ТО поле КСХ.уМІІЫі вы-
каетъ-: Каминнымъ супостлтъ ^лкнсть:-
Кнлсъ рё. Се рё ііск.цніінъ есть,
нже пе^вл^ньсгкд не терннть:-
Се внросіімъ ѵто есть люто, іі
йкѣі]іл. ёже й блтьсткд оукожыд не
терпдть:-
ннонъ рё. Се в мори оутопліл.
И СТЯЖАНЬЕ потопивъ. НІІѴТОЖС стрдш- ІО
стрлшлнвіпі не мужн суть, нже бтн-
нудь смирять іі бомтсд. ёгдд ПОБѢ-
женн суть, ко «обоихъ бо скорд пре-
МѢПСНЫЛ соуть.
Дікодоръ ре. ДоБрокд^ньё кслѣ-
дуёть лѣносьтн іі піітдііыд. тѣмжс
мно^н одолѣвше врдго скоіімь. іі пес
Блюдеііьм счре скоро юдолѣни быіііа.
Л и к д н н н р ё. Напасти і|ѣломдрдго
ііонудініід. н спустити ГЛЫ
НСІІОДОКНЫІЛ''
2. Сло. де. 6 истинѣ Гі ю лжи.
й. ёул.
Ткоряіі истину грядеть КЪ СКѢТу.
ДД ПК.АТСА ДѢЛА ёго ІЛКО о б^ѣ суть
СДѢЛАНА.
Лилъ ре. (Вложыие лжю глнте
мііогджьды
«іл Гцретенъ8 Блгоддряпіе ба гла.
докро мн се <оже та гость й|ннухъ.
д к семь кретнцін а» сталъ. фнло-
софыб ОѴ'ТНТИ.
ёронъ рё. Секпроспмъ кто влго-
» і ъ >
шцнькъ есть, н ре нже тѣло сдрлко
іімнёть. л дійіо влту. а естество 0
НАКАЗАНО.
Срми л ъ ре. Не оувджн ѵлккл
НДДѢІОІ|ІЛСД НА ОІ|А НЛН НА ТАДА. II ЛИ
ІІД БЛІІЖНИКЫ НЛН НА СКАТА. Н НА
временно епііьё іімуі|ін. ^лне
премѣііііл суть. НО ТОГО БЛЖН
къздыхлньё своё нмѣёть нл едино -
ИНѢ
КСА
ііже
го бд : Се рё стртн ѵлккомъ оуѵеныі
БЫВАЮТЪ ПА рА7,уМѢНЬ€. МНО^ІІ БО
не могуціе словомъ преже рд^умѣ-
ти хотаі|іаіл быти. то пострлдлвіііе
рА^умѣіо:-
ЕѣДЪІ БѢДАМИ рД7,руіІІДІ0ТЬ. къ нл-
20
истину, кождо васъ к Ближнему сво-
ему. ілко ёсмъі другъ другу оудесд.
Соломб. Нже ед оуткерждёть
лжею. тотъ плсеть кѣтръі. іі птицѣ* *)
КріІЛДТАІЛ.
СпрЛХЪ рё. ПтИЦѢ К ПОДОБНЫМЪ
ПрНЛѢТАЮТЬ. А ИСТИНА К ДѢЛАІОЦІНМЪ
25 ІО ВЪ^КрЛТНТСА.
Ста в а с іі л іі іл Нн в суднцін нн
КОННЫ ДѢІЛНІіГіХЪ оугодно ЛЖД. ИСТИНА
бдннл есть, л лжи многомъісленъі:-
Ни одиноѣ помоти трекуёть нстн-
зо ндкі сілд. дціе н мно^н хотятъ оу-
плети БО суціе ТЮЖНМІІ НДПАСТЬМІІ
оутѣшлёмся:-
Прн петАЛіі достойно другу ПОЛЬ-
ДОКАТИ, ёгдд КО ДОБрДІА І€Му КД^НЬ.
ТО САМЪ СИ ІІ0Л'4уётЬ-;.
’іЛкоже Бе^умініііже гордять ;«-
ло супостдтъі поБѣднвше. тдкоже и
глентн іо. но не оугдснтся. но болс
просвѣтить".
л л о у т. Скорорд^умнл есть лесть
н немоцнід лціе іі/кона іі тъісаі|іа-
">5 мн влп'ы млжется. Гі ілкоже левкл-
сне’мь МАЖЮТЬ СТѢНЫ гнилы. ма;а-
ннёмь не могу оутверднтп. тдкоже и
І1Л помоірь 8) і’црёао. Я) ІІ ёсткв. НАКАЗАНО-
*) Въ рукописи передъ втиыъ словомъ опискою постановлено ир.
551
552
маёть оуіювлніё келнкнхъ клгъі. а
кротки 12 лъжѣ нл послушанье по-
Зикають 13.
Истина кротка ёсть іі пекссела
& Безумнымъ. а лжа сладка н тиха,
іакоже болаціимъ отнма. свѣтъ пе-
уаль ёсть а тмл любо.
3. Отрывки.
а) Изъ слова 1-го: <о жнтннстѣн
іо доБродѣтелн и со злобѣ.
Се видѣвъ драга своёго. тъсну-
І|ІАСА КЪ пнсцё. ДА БИША ІІАПСЛІІ НА
клмсни Образъ его. и ре ему. тн
са тъснепін да би камень покенъ
15 килъ тевѣ. а «> семь късквіо са
ііеѵеши. а бъі са не оупо'внлъ кдме
б) Изъ слова 2-го : о мдртн.
Нѣкто рё* Ф зллтолювеі|ь сиі|е.
оуне мн имѣти каплю вазнн. нежели
10 Бътарь оума. ёмуже Фвѣі|іаеъ любо-
мудрець И рё. А БЪІ МН КАПЛА ОуМА
кегли глукнна вазнн.
Оумомь ВЪЗМОЖІЮ КАЗНИ При И СКАТИ.
казнь же оумл не пріаврѣтаёть.
« в) Изъ слова 5-го: о правдѣ.
Нѣкого антііплтрова друга прнстакн
съ судыами суднтн потом же порлзу-
мѣкъ іІзкѣсто. ілко капомь красить кра-
ду и гллку. іі скеде и Ф “*) еудші-
30 СКАГО СТОЛА рекъ. аіре кллсомь сконмь
і ж ,
не вѣренъ есн. то како люмъ и суду
вѣренъ моженіи быти.
г) Изъ слова I 7 -го: ю лювомдрТіі.
Рі|ІІ м.і кто ка домокь міс. книги
35 кзалъ крстылііьскиіл къ руку и ѵтенье
ѵелъ. испыталъ писанкё ннктоже мо-
*> і ' г
ЛЖЮ рѢѴЬММ крдслціс скоро СА ОБ-
ЛИУЛЮТЬ
’Склгрни ре. Нже молѵнть 6
истинѣ подовенъ есть погревлюціе-
му Злато. 6
Лжа *) и сперва вѣрна ёсть. л вто-
рымъ слово оклнѵдёть.
Секеріил. ’Сгдд кто хоіреть сол-
гати дціе съзижеть о снокаіііпа. мнн-
мии правды. іо
Плутархъ. Мт.рл вѣсомъ “) ,0.
А ИСТИНА мудрыми СЛОКССЪІ НСПраВНТСА.
Лютъ ёсть путь Фстуннтн Ф при-
ди. А ЛЖН ВЪСЛѢДОВаТН.
Днмосте, Нже кленетсл лжа. іі 15
ѳбнднть лжеть. не можеть силы крѣп-
ни СТАЖАТІІ. ТО КО НА МАЛО ВрСМА
премагаёть. и зѣло проі|кетсть оупо-
каньёмь. НО ПОСЛѢДИ ІЛКЛ.йётЬ.
Xа р іі к л і іі. Докро іікогда лжа. «о
ёгдд ползуёть глірнмъ л’ дііін не
ПАКОСТІІ.
Ико же свѣта слитнаго, не мо
жата оѵи рАснивѣ видѣти, тако же
истины не можеть іізоо’крѣстп. не-
дужный нсмоі|іігыіі оумъ.
Осопъ. Сь впроснмъ. ѴТО ІІОЛЗА
лжюцшмъ ф лжѣ. іі ре аіре и право
молвать. ііе іімуть ІІМЪ Вѣръі.
Плато. Сладко слушати правды. зо
глатн же право луѵе нсже слышати.
Мепадр. уне ёсть прніімлтн зло
съ правдою нежели докро съ лжею.
Дномъ р ё. ІІмѣёть уто горко
нстнііыіоё слово, егда во перлство- 3
рено дерзновёе " поклжеть. отн-
10) вѣсомъ. 11) дръ^ноценіе. 12) крбкъ. 13) позшасть.
*) Вь рукоп. жд , буква я пропущена. **) Въ рукоп. опискою: вѣсомъ ***). Въ
рукоп. опискою: <1$.
553
554
ютъ. вывлетюціе тайны его.-----------
Нн НАПАСТИ ДѢЛА НСВОЛНОѢ ГНѢ-
ВАЙСЯ НД КОГО. НН БЛГОВАЗНЬСТВА ДѢЛА
^АВІІДІІ— -
5 Ана х лр с ъ рсСе скутьскнн фи-
лософъ впроенмъ Б7Л. коёѣ вины
ДѢЛА ѴЛВІ|И ІіеТАЛНІІ суть воину и
рё. іако не токмо 6 свои напдетехъ
ііс ѵ а дуются, но и 6 ѵюжемь докро-
10 ВА^НЬСТВѢ.
з) Изі слова 53-го: о ье^умыі.
Легъкооумнніі ѵлві|н. мко же и
тъцініі съсуди. несуться суётьнымъ
словомъ '<л оунііі держіі.
15 Діііа несмыслендго сгісаюцідго сло-
ва не прінімають. ілко же іі ;слыа
ЛѢѴеБНДГО БОЛІІЫН стомахъ.
Нѣкто Безумный оуноінд. въ дкл-
днн 13 перАінстьсА б дшн. ^ннонъ
20 же рё. ѵто са прніііи не омоунвъ
ецъіка къ оумѣ, много согрѣшишь
ВЪ СЛОВѢ.
и) Изъ слова 54-го.
Платонъ мдрын. видѣвъ оуношю
23 Блгороднд. ОТС ИМѢНІЮ — — нспор-
тнкшл. іі пре уюжими двермн сѣда-
І|ІА. И ХЛѢБЪ ІАДУЦІЛ С МАСЛИІ|АМН и
кодою, іі рё к нему аціе кы колею
ѣлъ. то не тлко бы кетерялъ.---------
50 Нсколътііклкі батьстко своё НА не-
лѣпліа. то не имѣти нлѵнешъ ѵто
ДАТИ НА ЛѢПѢМЬ.
і) Изъ слова 57-ю: о смѣсѣ.
Купкыіі ВЪ СМѢХЪ ВЪ^НОСНТЬ ГЛА* *
36 свои, мужь жс мудръ ёдка сь кро-
тостью оулыснется.
ІАко же гла тростьныіі и тер-
жеть того н^рецш. но ишн н шдхн
оу много" й васъ шкрѣтлёмн соуть.
книгъ же нн оу когоже рл^вѣ оу
малы, но н тн таі|іі же пко не ём-
Аюціе. съгнукше во и кладу к лдрѣ ’)
** А ксе ННЪ ТЦІАНьё НА ХАрЛТННІіуЮ
тонкоту. и нл грамотную красоту. а
а ѵтеныі не пекутся, не днівныіл
СО ПОЛ^ЪІ ДѢЛА СТЯЖАЮТЪ КНИГИ. 110
ХОТАЦіе ІЛКІІТН БАТСТК0 своё ,н гор-
дость. ТАКО ПреоуіАЬНОЖНСА внн' тще-
славье. а ннктоже слыша ркуцід кѣмъ
книжную силу.
д) Изъ слова 25-го : а скоро
КЪ^КрДІ|ІДЮІ|ГіМСД. О ПОКААНІіГі.
Тѣхъ мнимъ Безумныхъ. нже скоро
преклонять нл окѣ странѣ. «акоже ви-
хоръ верьтимъ. и гкорове водннн. іі
морьскніА волны нестдёмы.
с) Изъ слова 32-го: ю страдолюБьн.
Нже труда БѢГА СТЪ. БѢЖИТЪ БЛГТИ.
л ііже мужьскъін терпитъ лютаіл
то варить къ вжтву... Дімокрн.ІІО-
ваеть страды гоннтіь й ннх же
ВСЛНКА И СВѢТЛА. исправленьи БЫ-
ВАЮТЪ телвькомъ. — —
Сь кпроснмъ хнмъ разлучается стра-
долюкеі|ь й лѣнивыхъ, и ре ілкоже
БЛГОУТвЫН б неУТНВЫХЪ оупованьёмь
БЛГНХЪ. — -------
ж) Изъ слова 47-го: 6 ^авнстн.
МсрТВОѢДЫ|ІІ птицѣ, оумаряёть муро.
ёстьство БО НХЪ НА ^ЛОКОІІМІАІЛ ІІ НА
тлѣіінда клетется. а ^авнстьливіііІ до-
вровд^ньёмъ друга, аки муромъ пет-
ляютъ. лціе же оу^рять напасть пре-
ЛѢТДЮТЪ НАНЪ и наклонны носомъ клю-
И) ВЛЛрѣ. 15) ДКАІІМДІІіІ.
*) Въ рук. в лаврѣ.
555
НОВЬНЪІН ПО КОТЬЛОМЬ. ТЛКО ЖС гі
смѣхъ іх^умнлго.
Снрдхъ рС. ІІОКѢСГІІ кунхъ гну-
шеннё гкн. к смѣхъ нхъ К ПНЦІН
Гр-БХОВНЪН. 5
ВЛЛЫА. ПоОуЛЪІфаННИ СВѢТЛА ЛѢІ1О
показати радость дііісвнуиі. 11 ІІКІІТН
ТОКМО ІАЖ6 ПИСАНО СрЦЮ БО К€С€ЛА-
цдоса і|встсть лице, грохотати же
гламь іі късыіііпатн тѣло не кротки ю
дшѣ ;ншсипс. н свидѣтельствуй пре-
мудръін СОЛОМОНЪ ГЛА. вуітиі въ
СМѢСѢ КЪ^ІЮСІІТЬ глл своіі.
Пчела была переведена сь Греческа-
го (изъ сборниковъ Антонія и Макси-
ма . Содержитъ въ себѣ статьи о раз-
личныхъ нравственныхъ предметахъ,
составленныя изъ нѣкоторыхъ изрече-
ній, взятыхъ изъ Св. Писанія, у Отцевъ
Церкви и писателей свѣтскихъ. Изъ
этихъ-то сборниковъ, именуемыхъ Пче-
лами, наши предки знакомились сь
именами греческихъ философовъ, ора-
торовъ, поэтовъ. Такъ составитель Во-
лынской лѣтописи упоминаетъ Гомера
Цгъ Ипат. сп. лѣг.) , Вассіаііъ — Ди-
мокрита.
Впослѣдствіи, къ переведеннымъ съ
греческаго были присовокупляемы
статьи русскаго сочиненія, какъ напр.,
въ Синодальномъ спискѣ Пчелы XVII
и. (Смотр. въ пркмѣч. къ Слову о
Даніилѣ Заточи.). — Правописаніе
русское , съ нѣкоторыми сербизмами.
545. 25. горднть: отъ гл. гордътн.
545. 28. Атдіка рясги: род. п. ед. ч.
рідостн зависитъ отъ гл., сложеннаго
съ предл. й> от.ліятисд употреблено
здѣсь въ собственномъ , первоначаль-
номъ значеніи — отметаться (вь про-
тивоположность глаголу іірнтяитнел).
545. 31. посмндяііса. древн., вм. по-
смѣханса.
556
546. 30. уніатъ: прич. огр. пр. вр.
ОТЪ ;ЛП1ТІІ , 7ДПІ.НАТН.
547. 2 поѵліі: отъ поудити — ожи-
дать.
547. 3 шгаіетуппть: и»ыі -вм. ов —
с няУлёмяп няушти — ожидать.
547. 4. луѵиісиу житые: дат. п за-
виситъ отъ гл. нядъіягііед.
547. 19 не някя^я.іу: вѣроятно вм.
кя пекл^іну (на неученую).
547. 30. внятыуь нарѣчіе отъ гл.
тъки&ти, съ предлогами в и на.
548. I. поносити: управляетъ дат.
падежемь.- мбус: русск. Фор., вм овъ-
ціе (общее).
548. 2. хоіреть вши: — описат. ф.
будущ вр.
548. 6. къ волсстн: болпынъ — бо-
лѣзнь , какъ народное мсиеть вм.
жизнь.
548. 28. пядуті.: сред. гл. пясти съ сл
550. 7. ОДолт.тн управляетъ даг. п.
550. 8. весвліод<>иі.ія — ьс?ъ съеявд-
дсвыя — шдолвни: одогеиъ прич. стр
зал. прош. нр. отъ гл. одолѣти
550. 21. піінр. вм. пътпцл.
550. 26. оупцно джя —угодна ложь
Съ жеп. родомъ лжа согласовано оу
годно въ ср. р. 2.36. Пр. 2.
550. 27. ииогоиъіеленкі- то есть, подъ
ложью можно разумѣть многое.
550. 29. ндіікот — іединма.
5э0. 3.1. лесть скоро понимается (?).
550 34. іцвоніг іцкъііѣ вонв—отъ
кънъ , кън»: о—ъ
55 і 6. ажд: прич. дѣйстг звл наст.
вр. отъ гл. лъгати.
551. 20. довро — лап Слич 550. 26
§ 236. Пр. 2.
551. 27. сь — т. е. авторъ , какъ
и въ другихъ мѣстахъ.
551. 28. ІЬ дж* — (о дъжл.
552- 11. Докучающаго и просящаго
живописцевъ.
557
558
552. 34. домовъ (=домовн)—домой.
72.
- 553. 4. но нтн —:но и тк все равно,
Что не берутъ.
553.6. нл хдрітнніцю тоикоту—на тон-
кость пергамена.
553.40. нестлеіігі: стаемъ:прпч.стр.
вал. наст. вр. отъ стоити, стати.
553. 24. стрлдті гоанти — преслѣдо-
вать работу, т. е. работать: страда въ
областномъ языкѣ доселѣ употреб-
ляется въ значеніи рабочей поры, сѣ-
нокоса, жатвы, тяжелой работы.
553. 32. мсрткоі:ді|н птшр (-1) —
хищныя птицы.
554. і. вивжетюфе. русск. ф. вы-
пи. цс. мз-§. 76. 2.
554. 2, іісводиоі: — невольнъна.
554. 5 скутьскнн —скііфскій.
554- 6. косъ—кони
554. 7. воину — въиіія — всегда.
554. 1'1. держи—держііми.
554. 17. стомахъ—гр. бтіілахоз —
желудокъ.
554. 19. первшетьсд , сд пришп: отъ
гл. прътнсв — спорить, разсуждать.
554. 21. 31. согръшішіь, илтнешь: рус-
скія позднѣйшія фф. на шь вм.—іаи.
554. 32. на вм- ^а, при глаг. дати:
заплатить за что.
XXV. Изъ юриди
<//о изд. Археограгр.
1. Новгородскія купчія.
I. Сс купи Окынфо , и Еванъ,
и Марке, и Ѳедоро, у Жпрятпни-
чей, у Гошкуя, и у Якова, и у Бо-
риса , и у Выгпата , Разуевъ ост-
рово, у Ппкпничѣ земли; и даша
иа немъ рублей гривну на 70
лѣтъ , а отъ того лѣта коли Іо,
Князь мертвъ Ивановпче; а боля
Жпрятніінчамо неііадобѣ у Пики-
іііічѣ земли, увидаются Гоіпкѵй, и
Яково, и Борисъ, сами съ своимъ
племенемъ; а у томъ острови Окын-
<і>у 2 части , а Евану и Марку и
Ѳедору 3 части. — А пй то по-
слухо: Дрочила О.іексино , попъ
Смень Святаго Спаса, Созонъ Илеь-
ио. А пса.ю ОлуФерій передо обп-
ма іістчн; а стояло у печати Гош-
куй ото всего племени.
2. Се купи Иавле ТруФаповичь,
у Григорья у Ивановича , землю
нолъполча Высокою, съ березы
ІЕСКІІХЪ АКТОВЪ.
Коммис. 1838 г.)
на камень да до ручея, Юромъль-
ской земличи , Миньшкарда , да
Мсчькпску , да рѣпища коньць ,
Дуръновеской земли крайней наво-
6 локъ, отъ ручея па иву , съ пви
на берьзовоп пень. по болоту , да
на вр ігъ, по врагу къ зеру. А
даша па топ зеліли 3 сороки бѣлъ
и 10 бѣлъ; а купи събѣ и сво-
іоіімъ дътсмъ одерыіь и съ прите-
ребы , а клря нопо.гыіка. — А на
то послухы Тимоѳей Ѳедоровъ ,
Іо. Матѳеевъ, Еѳимей Поповичь. На
заводѣ былъ Ермола Тимоѳеевъ;
(5 а у печати стоялъ Грмгорыі Іо-
новъ.
2. Изъ духовныхъ грамотъ м па-
мятей Новгородцевъ и Двииянъ.
1 - Во имя Отца и Сына и Святого
20 Духа. Се язъ рабъ Божій ОстаФей
сппсахъ рукописанье при своемъ
животѣ. А приказываю животъ свой
госпожѣ своей матери Онтоньн и
559
5Ѳ0
сыново своему Ѳедору, отцыну
свою и дъдину, землю и воду, по
отца своего рукописанью и по во-
лодьныо. А что отцына моя и дъ-
дина па Волоти , земля и вода, и
пожни, и лъсы, въ Ходыни, и въ
Дроздовъ , и въ Селскоіі Лукъ ,
по володыіыо отца моего, и дяди
моего , и по нашему володъпью ,
мнъ съ братомъ своимъ съ Гри-
горьевъ наполъ; а моя половина
сыну моему чиста. — —
А въ приказъ приказываю гос-
подину посаднику Ѳедору Тіімоѳе-
казываю сыну СтеФаНу въ отдълъ
усто.— —
И люди мои пошлые , по от-
ца моего рукописанью и по мо-
й ему и по дълноп грамотъ, а тъ
люди дътемъ моимъ по половинамъ;
Семенецъ , Ржова , а то Василью.
А взяти ми у подвойского, да у
Ивана у Троуцкого и у его дътей,
іо восмнадцать рублевъ, и вы то дъти
мои возмнте; у Дьевыхъ дътей на
Витковъ улицъ, и возмнте по отца
моего рукописанью пять рублевъ:
а что перстень и колткн золотые,
евичю, господину посаднику Юрыо і«а то Оѳимьино, а вы дъти мои
Дмитресвіічу, и господину Олексѣю;
и шурьи своей Ивану и Василію,
и дядъ своему Юрыо Ѳедорову ,
и брату своему Ермолъ Міікифо-
рову: а Бога для, господо, посте-зд
регите матери моей и дътокъ моихъ,
цы кто иметъ обидити; а ие ви-
новатъ есми никому ничъмъ , раз-
віе Богу душею.— А на то Богъ
послухъ и отецъ мой духовной попъ
Амосъ Святого Михаила. А писалъ
въ то не вступайтеся, какъ хочетъ
такъ дъжетъ; а цъпецку золоту
колцату , а то далъ сыну своему
Степану; а другую цъпецку золоту
враную, а то далъ есми сыну
своему Василью.-— —
А невиповатъ есми никому н и-
чъмъ , развіс Богу душею. А ты
сынъ мой, Степапе, и внуцата мои,
костью моею не двиньте, и брата
своего Василья не обидьте , ни о
рукописанье діякъ Еремъй Свято-
го Михаила. А кто сіе рукописаніе
преступитъ, судится со мною предъ
Богомъ въ день страшнаго суда.
Ч. Во имя Отца и Сына и Святого
Духа. Се язъ рабъ Божій Ѳедоръ
ОстаФьевичь сппсахъ рукописанье
при своемъ животъ. А приказываю
животъ свой женъ Оѳимьъ и сыну зв
своему Стефану и Василью, животъ
свой, и села свои, на Волоти, въ
Ходыняхъ, половину, и землю, и
лъсъ, по отца моего рукописанью
н по моему, и пожни; а то при- «о
землъ, ни о водъ, ни оживотъ; а
еще его постерегите, Бога ради, а
рукописанья моего ие преступите. —
зо А на то послухъ отецъ мой духов-
ной, игуменъ Макарей Святаго Ни-
колы. А кто сіе рукопмсапіе. пре-
ступитъ , судиться ему предъ Бо-
гомъ въ день страшнаго суда.
3. Во имя Отца и Сына и Свя-
того Духа. Се азъ рабъ Божій игу-
менъ Василей далъ есмъ вь домъ
Святому Николи въ Чюхченему Ур-
вановоскую землю, чимъ есмъ во-
лодълъ, дворъ и дворшцо, орамую
561
562
землю: на гори Круглпци три
участки, под.іп улицю полоса земли
Кузнечовьская, возли кривую полосу
полоса земли Урвановьская. и гумнп-
іцо Урвановьское; на Шіііііічііип по-
лоса земли , промежу Никольскими
землями, Ларивоньсковская ; за рѣ-
кою, на Носу, на Великомъ островп,
полоса земли Гаврплковьская и Куз-
нечовьская Игнатова; у Ѳомипи
наволоки гоны земли, урѣчвще Со
кирка, двои гоны земли Урвановь-
ской, путь посередкн, за овиномъ
гопы земли, а овинъ стоитъ н гум-
пніцо, а то Николи же, гопы зем-
ли пода. Ивкою. — —
Грамоты эти писаны подъ вліяні-
емъ мѣстнаго, именно Сѣвернаго на-
рѣчія. Отличаются особенностями
Русскаго языка, какъ въ этимологіи ,
такъ и въ синтаксисѣ, ъ и ь перехо-
дятъ въ оііе, особенно на концѣ
слонъ, /ь весьма часто замѣняется
буквою и (§ 25). ц и ч въ употреб-
леніи смѣшиваются. Въ синтаксичес-
комъ отношеніи замѣчательно опуще-
ніе вспомогательнаго глагола. § 202.
557. 2. купи', ед. ч. относится къ
нѣсколькимъ подлежащимъ. —Окынфо
Окынфъ (Акіиіфъ). и Еванъ: можетъ
быть, Ііеванъ —Иванъ.
557. 3. Марке — Маркъ (Маркъ).—
Ѳедора— Ѳедоръ.
557. 5 у Вышита: у Игната (Иг-
натія).— осіпрово — островъ.
557. 8. 9. ноли—мертвъ (вм. мертвъ),
нм когда — умеръ. Слич. въ Договори,
грам. Смоленск. Кн. Мстислава съ Ри-
гою и Готск. берег. по сп. Оруж. ІІал.;
коли (е)іінъ ЛлъБрйхті Рпжьскъш ііртвъ.
557. 9. Ивановиче— Ивановичъ, —
боля —болѣ, болѣе
557. 1». Жирятиничямо—Жпрл-
тпнпчямъ.
557. 12. Яково —Яковъ.
557. 13. племя въ смыслѣ родства.
У въ.
557. 15. послу.го— послухъ.
557. 16. ОлеКСино—Оленсипъ (Але-
ксинъ).
557. 17. Сменъ—Семенъ -Семенъ.—
Илеѣно—Илеинъ.
557. 18. 19. передо—передъ. — оби-
ма—обѣма: двойств. ч. — истчи вм.
і0 истъци: множеств. ч.; согласовано съ
двойств. § 234—стояло—стоялъ.
557. 21. Нивле—Павелъ.
557. 23. полъполча - полъполца ,
половину поля. Древняя мѣра земли.
558. 1. ручея—ручья, какъ и далѣе.
10 558. 2. земличи—земліщп.
558. 4. Дуръновесііоіі—Дуръновь-
ской.
558. 6. беръзо'.огі—березовой.
558. 7. врагъ—оврагъ.—къ зеру: лю-
бопытная ф. , вм. позеру , т. е. къ
озеру.
558. 8. сороки: вин. ’п. мн. ч. отъ
сорокъ.
558. 9. събѣ—собѣ (себѣ).
558., 13. на заводѣ, или разводѣ (ина-
че, разъѣздѣ), т. е. на раздѣлѣ земель.
558. 15. Григоріи— Григории пли
Григорей.
559. 1. отцыну—отчину.
559. 2. 5. землю и воду—юридиче-
ское обычное выраженіе.
559. 11. паполъ — пополамъ
559. 13. въ приказъ приказываю:
обычное выраженіе. Плеоназмъ.
559. 16. Олексѣю — Алексѣю.
559. 17. 20. шурей: дат. п. ед. ч. отъ
шуръя-, господа: згат. пад. ед. ч. отъ
господа: существительныя собиратель-
ныя въ ед. ч. для означенія числа
множ. § 215. Прим. 1.
559. 19. Никифорову—Никифорову.
559- 20. постерегите: управляетъ
род. падежомъ.,
559. 22 цы — чп, т. <. если.— иметъ
36
. 564
560. 25. костью моею не двиньте ,
т. с. не оскорбите .м'оеіі памяти: по-
этическое, живописное выраженіе.
560.27. ни о землѣ, ни оводѣ, і.и
о животѣ". юридическое обычное вы-
раженіе. Слич. 559. 2. 5.
560. ЗЯ. чимъ — чѣмъ.
560. 10. дворища — дворшце.
561. 1, на гори — на горѣ
561. 2. 3. под ли (вм. подлѣ), воз.іи
(вм. возлѣ): управляютъ вппит. над.
561- 4. гумнища — гумнище.
561. Я. Кузнечовъскан—Кузнецов-
ская.
561 .12. гоны.', здѣсь земля измѣ-
ряется гонами , т. е. упряжкою или
гоньбою лошади, какъ и доселѣ въ
нѣкоторыхъ губерніяхъ. Изобрази-
тельное измѣреніе пространства.
в ь к ъ.
110 ПпЛТЬЕКСКОйІУ СПИСКУ.
563
обидити. описательнал «і будущ. вр.
съ глаг. ілтн, нматп. §. Л Прпм, 2.
559, 23, если , вм. семь. (Приб.
къ §§ 85. п 86.): пмі.еть здѣсь (зна-
ченіе не только глагола , по и лич-
наго мѣстоименія 1-го л. § 202.
Пр. 4. — не виноватъ (т. е. не дол-
женъ)"- никому ни нѣмъ, развіе (развѣ)
Богу душею". поэтическое, изобрази-
тельное выраженіе. См- 560. 22. 23.
560. II. 15. а что перстень—то'.
народное сочетаніе предложеніи.
265. Прим. 2. и 3.
560. 17. 18. дѣмсетъ , вм. деждеть:
удвоенная ф. отъ гл. дѣти, въ значеніи
дѣвать и дѣять, дѣлать. 49. цѣ-
пецку-гг^чочку. ко.щату— колъчату.
560. 20. враную — вороненую.
560. 21. внучата — внучата.
XV
XXVI. Изъ Волынской
Лѣтописи
(По изо. Археогр. Номмис. во %-.мъ томѣ Полнаго Собранія
Русскихъ Лѣтописей.)
1. Въ лѣто 6709. Начало кня-
женія великаго кннзя Романа, Са-
модержца бывша всей Рускеіі зем-
ли, князя Галнчкогб.
По смерти же великаго князя
Романа , приснопамятнаго само-
держьца неся Руси, одо.іѣвша всимъ
поганьекымъ языкомъ, ума мудро-
стью ходяща по заповѣденъ Бо-
жіимъ: устреми, іъбося бяше на
поганыя яко и левъ ,. сердитъ же
бысть ЯКО II рысь, II губяінс яко
и коркоди.іъ , и іірехожаше зем-
лю нхъ яко іі орелъ , храборъ бо
бъ яко іі туръ. Ревіюваше бо дѣду
своему Мономаху , погубившему
поганыя Пзча.ггяны, рёкомыя По-
ловіці, изгнавшіе Отрока во Обезы
за Желѣзныя врата, Сърчанови же
оставппо у Дону, рыбою ожившіе;
тогда Володимеръ Мономахъ пиль
з золотомъ шоломомъ Донъ , пріем-
шп зем но и х і. всдо и загнавшіе
оканыіыя Агаряпы. По смерти же
Володпмсрѣ, оставыпю у Сырьчаіы
іо единому гудьцю же , Ореви посла
и во Обезы , река: «Володимеръ
умер.іъ есть , а воротися , брате ,
попдп въ землю свою; молви жс
ему моя словеса, пои же ему пѣ-
15 спи Половецкія; оже тн не вос-
хочетъ , дай ему поухати зелья ,
именемъ евш.игь». Оному же не вос-
хотѣвшіе обратнтпсіі, ни нослуша-
565
566
не яша. Рюрикъ же воротися Кые-
ву. Ма.іу же времени минувшю, и
приведоша корми.іичііча , иже бь
загнал ъ велпкый князь Романъ,
я невѣры ради: славяху бо Игоре-
вича. Послушавше ихъ Галичкыи
бояре , и послаша по ннхъ и по-
садиша и, въ Галичѣ Володимера,
а Романа во Звени городъ. Княгини
іо же Романовая вземше дѣтятѣ свои,
п бѣжа въ Володимерь. II еще же
хотящю Володнмеру искоренити
племя Романово, поспѣвающимъ же
безбожнымъ Галичаномъ, посла же
із Володимерь со съвѣтомъ Га лич-
ныхъ бояръ на рьчье попомъ къ
Володіпісрцемъ , рекы имъ : «не
имать остатися градъ вашъ , аще
мп не выдаете Романовичи) , аще
•го не іірінмете брата моего Святосла-
ва княжити Володпмерѣ». Володіі-
мерцемъ жс хотящимъ убити попа,
Мьстьбогъ и Мончюкѣ и МпкпФоръ
рѣша: «не подобаетъ намъ убити
аз посла» ; имѣя.ху бо лесть во сердцѣ
своемъ, яко предати хотяху госпо-
ду свою и градъ; спасенъ жс ими
бысть попъ. Нау грѣя же увѣдав-
ши княгини , и съвѣтъ створи съ
зо Мирославомъ съ дядькомь , н па
ночь бѣжаша вь .Іяхы. Данила же
возня дядька передъ ся, пзыіде
изъ града. Василка же Юрыі попъ
съ кормилицею возмя, изынде ды-
55 рею градною : не вѣдя.ху бо камо
бьжаіце, бѣ бо Романъ убьенъ ні
Ляхохь, а Лестько мира не ство-
рилъ. Богу же бывшю посп г.шии-
ку , Лестко не помяну вражды ,
іо но съ великою чс'стыо ирія ятровъ
тп , и даеть ему зелье; оному же
обухавшю и восплакавшю , рче;
«да луче есть на своей землѣ костью
печи, иелп иачюжѣ славну быти.»
И прнде. во свою землю, отъ него я
родпвшюся Коицаку, нже спесе
Сулу, пѣшь ходя, котелъ нося на
п.іечеву. Роману же князю ревпо-
вавшіо за то, и тщашеся погубити
иноплеменники. Велику мятежю «о
возставшіе въ землѣ Рускон, оста-
впвшимажесд двѣнма сыііо.ма его ,
единъ 4 лить, а другій дву лѣтъ.
Въ лѣто 6710, собравшю же
Рурпку ІІОЛОВЦІІ и Руси МНОГО и (5
прнде на Галичъ, оставивъ минс-
кій чинъ , бѣ бо пріялъ боязни
ради Романовы; и прпшедшю ему
па Галичъ , и срѣтоша п бояре
Галнчькыи и Володпмсрьстш у Мп- 20
ку.пша , па рѣпѣ Ссретѣ, и бнв-
шпмася яма всь день о реку Бе-
ретъ, и мпози язвеші быша, и не
стерііѣвше и възвратишася въ Га-
личъ. Прншедпію же Рюрику въ
Галичъ , и не успѣвши ничто же
зато: бѣ по смерти Романовѣ сни-
мался король со ятровыо своею ,
во Сапоцѣ, пріялъ бо бѣ Данила
како милаго сына своего, оставилъ зо
бо бѣ у него засаду , Мок і.я ве-
ликаго, слѣпоокого , н Корочюиа ,
Ві.п.іта и сына его Витомира , и
Благиню, иііып Угры много, и за >
то не смъша Галичане ничто жс бв
створити, бѣ бо ішѣхъ много Угорь. і
Тогда же два князя Половецкая ,
Сутоевнча Котянь и Сомогурь, по-
ткоста на пѣшьцѣ, и убьепа быста і
коня подъ іііім.і , и замяло ихъ то і
567
568
свою и дътятъ, сожаливъсп и рече:
«яко дьяволъ есть воверг.іъ враж-
ду сію межи нами;» бъ бо Воло-
днславъ лестя межи имя и зазоръ
пмЪа любви его.
Въ лъто 6711. Данила посла
Лестко во Угры, и съ нимъ по-
слала. посолъ свой Вячеслава Лы-
сого, рекы королеви: «яз ь не по-
мянухъ свады Романовы , тчбъ бо
другъ бъ, клялася бъста, яко остав-
іню въ животъ племени его лю-
бовь пмъти; ііынъ же изгнаніе
бысть па нихъ; нынъ же идемъ и
вземиіа, предаевт. имъ отчьство ихъ.»
Король же сп словеса пріимъ, сжа-
лиси о бывшемъ; оставн же Да-
нила у себе , а Лсстько княгиню
и Василка у себе. Володи меръ же
многн дары посла Королеви и
Лестьковп. По семъ же долгу вре-
мени минувшіе, мятежи бысть ме-
жи братома , Володпмероп ь и Ро-
маномъ; Романъ же Ъха во Угры,
и поемъ Угры бнея сь братомъ ,
и побѣдивъ взя Га шчь, а Володи
мерь бъжа во Путивль.
Въ лъто 67 1 2. Возведе Олек-
саидръ Лестька и Кондрата. При-
доніа Ляхове - на Володпмерь, и
отвори ша нмъ врата Володимерцн,
рекуще. «се сьцювець Романовы»;
Ляхове поплѣнища городъ ве, ь.
О.ісксандру молящюся Лі.стькови о
останцѣ града и о церкви святъіі
Богородицы , твердымъ же быв-
шимъ дверемъ, не могота и еьсЪчи,
допелѣ же Лестько пріъха и Кои-
драть и возбнета Ляхы своя тн;
тако спасена бысть церкви и оста-
нокъ .подій. И жа.іяхуся Во.ю-
димерцн , емше имъ въры и прн-
сязъ ихъ: аіце не былъ бы срод-
никъ ихъ съ ними Олександръ, то
5 не перешли быша ни Буга. Свя-
тослава же яша и ведоша и въ
Ляхы. Олександръ же съде въ Во-
лодимеръ; тогда же яша Володіі-
мера Ппньскаго, бъ бо Инъгваръ съ
іо Ляхы и Мьстпславъ. Потомъ же съ-
де Инъгваръ въ ВолодимерЪ; поя
у него Лестько дщерь и пусти ,
ііде же ко Орельску. 11 пріѣхати
Берестьяне ко Лестьковп и нро-
і5 сиша Романовой и дѣтій , бъаста
бо млада суіцп: и власть имъ, да
владъеть ими; они же ст. вели-
кою радостью ерътоша и , яко
великаго Романа живі видящи.
20 Потомъ же Олександръ жпвяше въ
Билзъ , а Инъгваръ въ Володп-
меръ; бояромъ же не любящимъ
Иньгвара, Олександръ же съвѣ-
томъ Лестьковымъ прія Во.іодп-
мерь. Княгини же Романовой по-
сла Мирослава ко Лестьковп , гла-
голіощи: «яко сін всю землю ма-
нію и отцппу держить , а сып ь
мой во одішомъ Берестьи.» Олек-
зоеіпдръ прія Угронсскъ, Вереіципъ,
Столпъе, Комовь , и да Васплковн
Билзъ.
Вь лъто 6713. Олексапдру съ-
дящю въ ВолодимерЪ, а брату его
за Всеволоду въ Чсрві.нъ , Литва же
и ЯтвЪзЪ воеваху , и повоеваніи
Турііскъ и около Комова или и до
Червена, и бпшасл у воротъ Чер-
венеекыхъ, и застава бъ У ханахъ;
іо тогда же убиш.і Матъл , Любови
569
570
Зятя, іі Доброгостя, выѣхавпіа у сто-,
рожа: бѣда бо бѣ въ землѣ Воло-
днмерьстѣй отъ воеванья Лптовь-
скаго и Ятвяжьскаго. Мы же на
преднее возвратимся случившихся
въ Галичѣ. Андрей же король увѣ-
дивъ безаконье Галнчкое н мятежъ,
и посла Бенедикта со воп своими,
и я Романа вт? бани мыющася и
посла и во Угры. Бѣ бо Тимоѳей
вь Галичѣ премудръ книжникъ,
отчество имѣя во градѣ Кыевѣ ,
причтею рече слово о семъ томи-
тели Бенедиктѣ: «яко въ послѣдняя
времена тремя имены наречется
антихристъ;» бѣгаше бо Тимоѳей
отъ лиця его, бѣ бо томитель
бояромъ и гражаномъ-------вправду
бѣ антихристъ за скверная дѣла
его.
2. О взятіи Галича Даніиломъ.
(Подъ 1229 г.)
Князю же Данилови будущу
во Угровьсцт,, прпелаша Галича-
не, рекуіце: «яко Су диславъ шелъ
есть во Понпзье, а Королевичъ въ
Галпчи «сталъ; а пойди борже.»
Данилови же собравшю вой во-
борзѣ , посла Дьмьяііа па Суди-
слава , а сам ъ иде въ малъ дру-
жинѣ къ Гпліічю изо Угровьска.
Во третій день бывшу ему на ночь
во Галичъ, а Судиславъ не стернѣ
передъ Демьяномъ , но побѣже въ
Галичъ. Данилови же ііріѣхавшу
ко Галнчіо, Галичъ бо бѣ ся за-
творилъ, Данилъ же взя дворъ Су-
диелавль, якоже вино , и ово-
ща и корма , и копій и стрѣлъ ,
пристраиыіо видпти; потомъ же
Данилъ , виднвъ люди своя яко
іісполнилися, не хотѣ стати въ го-
рода, но иде на пну страну Днѣ-
стра. Судиславу же тое ночи во-
6 бѣгшю во городъ, яти бывше отъ
вой его людіе и рекоша, яко Су-
диславъ ѵже въ Галичи. Данилъ
стоаіпе Углыіицѣхъ, на березѣ Днѣ-
стра ; выѣхавшимъ же Галичанамъ
|он Утромъ, и стрѣляшася па леду,
вечеру же бывшу, и ледомъ воз-
ставшимъ и рѣцѣ наводнившнся, за-
жгоша моетъ на Дикстрѣ безакопь-
ный лихый Ссмыопько, подобный
ізліісііци черьмности ради; и приде
же Дьмьлнъ со всііми бояры Га-
личкыми, со Мирославомъ и со Во-
лодиславомъ, и со многими бояры
Галичкыми. Данилови же о семъ
20 веселу будущю, а о мостѣ печаль
имѣющу, како Днѣстръ перейти ,
гнавъ же Данилъ ко мосту и уз-
рѣвъ, яко конемъ мосту угаслъ есть,
и бысть радость велика ; наутрвя же
28 приде Володимеръ Инъгваровичь ,
и переидопіа мостъ и сташа по бе-
регу Днѣстра. Наутръя жс уставше
и объѣха Данилъ городъ, и соб-
равъ землю Галичкую ста на четыре
го части окрестъ его , и собра отъ
Боброкы дажеидорнкы Ушицѣ и
Пруга, и обсѣде въ силѣ тяжьцѣ;
опѣмъ же пзнемогъшпмъ исреда ша
градъ. Данилови же пріемшу градъ,
за помянувши» любовь короля Анд-
рея, и пусти сына его и проводи
и до рт.кы Днѣстра; изыдеже сь
нимъ единъ Суднславъ , на ньнъ
же метаху каменіе, рекуще: «изыдц
«о изъ града, мятежннче земли!» Ац-
571
572
дресви же пришсдшу ко отцю сп
и брату , и Судиславу глаголю-
іцу цепрестапыіо: «Изыдѣте на Га-
личъ и пріпмъте землю Рускую;
аще не поидешп , укрт.пяться на з
ны.» Изыдеже Бѣла рчксъ , рекъ-
мый король Угорьспый , въ силъ
тяжьцѣ, рскшюсчу: «яко не нмать
остатпся градъ Галичъ, нѣсть кто
избавляя и отъ руку моею.» Вше- ю
дЪіпу же сну во горы Угорьскыѣ,
посла на пг> Богъ архангела Ми-
хаила отворити хляби небесныя ,
конемъ же потопающимъ и са-
мъмъ возлагающимъ на высокая і.з
мѣста . оному же одинако устрс-
мивишся пріято градъ п землю.
Даннловп же молящуся Богу , пз-
бавп и Богъ отъ рукы снлныхъ-
11 обступи градъ и посла посолъ, 20
н возни посолъ гласомъ великомъ
и рече: «слышите словеса великого
короля 5горьского , да не устав-
ляетъ васъ Дьмьянъ, глаголя : нзъе-
м.ія нзымьть ны Богъ; пи да упо-ез
ваеть вашъ Данилъ па Господа ,
глаголя: не нмать предати градъ
сесь королсви Угорьскому; юлпко
ходилъ на ины страны , то кто
за собою , оружники много и Фа-
ревники, нанадгаіімъ же на нъ гра-
жаномъ, мнозп впадаху въ рѣку ,
ЦНіи же пзбьепп быша , пнін яз-
венп быша, пнін же пзоп.мани быша,
яко нндъ глаголетъ: Скыртъ рѣка
злу игру сыгра гражаномь, тако и
Днѣстръ злу игру сыгра Утромъ.
Оттуду же попде король ко Василе-
ву , п гіеренде Днѣстръ, и попде
ко йруту. Богъ бо попустилъ бг.а-
шетъ рану , ангелъ бьяшеть нхъ:
сице умирающимъ , пнін же изъ
нодъшевъ выстунахуть, акы изъ
червія , пнін же во конѣ влѣзши
изомроша, іініп же около огня со-
лѣзшеся и мясо ко устомъ при-
дъвше .умпраху, многими же ра-
нами разными умпраху, хля^п бо
небесный одинако топяхуть и. Ушед-
шіо же ему за певѣрьство бояръ
Галпчкпхъ , Данилъ жс Божьсю
волею , одерьжа градъ свой Га-
личъ.
3. О битвѣ Даніила св Ростисла-
вомъ. (Подъ 1219 г.)
Ростиславъ молися тьстевн сво-
ему королевп, да пошлетъ ему вой
на Данила : поимъ вой иде въ Лядь-
можсть одержати отъ руку моею з
и отъ силъ полковъ моихъ ?» Дь-
мьяпъ же одинако крѣпяінеся, грозы
его не убояся: Богъ поспѣшникъ
бысть ему. Данилъ же приведи
къ собѣ Ляхы и Половцѣ Котяпевы,
а у короля бѣаху Половцп Бѣго-
вар'і.совп ; Богъ попусти на въ рану
Фараонову. Градъ же крѣпляшеся,
а Бѣла изнемоганіе п попде отъ
града; оставившіе же ему люди
скую землю и молися Льстьковой
и убѣди ю , да послеть сь пвмъ
Ляхы; и посла съ нимъ воѣ. На-
рочиты бояры и ипіп Ляхове из-
бѣгли бяху изъ земли, хотяще пти
в къ Дашілови; увѣдѣиъ же Рости-
славль выходъ, хотяще нмъ полу-
чити милость у Лестьковочі и у
матери его, ндоша къ нему ма по-
мощь: еже по малъ времени ять
ао бысть старѣйши ихъ Творьянь
573
574
не отъ помощи человѣкомъ побѣ-
да, нъ отъ Бога , скоро собравше
вой поидоста; посласта же Андреа,
да я видитъ и укрѣпить градъ ,
яко уже близъ есть спасеніе ихъ.
Пс дошедшимъ же воемъ ръкы Ся-
ну, сосѣдшимъ же па поли вору-
жпться , и бывшу знаменію надъ
полкомъ сице: пришедшимъ ор-
<о ломъ и многимъ ворономъ , пко
оболоку велику , играющимъ же
птицамъ, орломъ же клекъщущпмъ
Даниломъ, Ростиславъ же устре
мпвея приде на градъ Ярославль ,
..модемъ же бывшимъ во градъ Да-
ниловымъ и Васіілковымь , и бод-
ромъ многомъ, видѣвъ же крѣпокъ Б
градъ , попде къ Псремышліо; и
собравъ тъземьльцѣ мпогы, сосуды
ратные и градные и норокы , ис-
полнивъ во» своя, пакы попде ко
Ярославлю и за собою оставп
градъ Перемѣнилъ, мыслящу ему:
«аще сего не пріиду, да сего дер-
жу.» Стоящу же ему у града и
строяіцю норокы , ими же пріп-
меть градъ , и бысть бой велика, <б
предъ градомъ; оному же велѣвшу
своимъ охабптися, да не «звени бу-
дутъ вой его отъ гражанъ, доидеже
устроить сосуды порочные. Хваля-
щіожеся ему предт. вой своими н 20
рекущу: «аще быхъ извѣдала, кдѣ
Данилка и Василка, ѣхалъ быхъ па
ня, аще бы мн съ десятью воинъ,
ѣхала, быхъ на ня;» гордящужеся
ему, и створи игру 'предъ градомъ, 25
и сразпвъшуся ему со Воршемь, и
падсся подъ нимъ конь и вырази
собѣ плечо, и не на добро случпся
ему знаменіе. Слышавъ жс Данила
и .Василко ратное пришествіе его, зо
иомолпегася Богу, начаста сбирати
воѣ и посласта Копдратопи, реку-
ще: «яко тебе дѣля пзъіідоша на
паю Ляховс , яко помощника ти
севе;» иославшу жс ему помощь , зз
Давило же н Василко посласта въ
Литву, помощи ііросяща, и посла-
на бысть отъ Миндога помощь. Не
дотягшпмъ же обоимъ, явлыиу же
Богу помощь свою надо ними, яко
и плавающимъ крыломы своими и
воспрометающимъся па воздусѣ, яко
жс иногда и пиколи же не бѣ; и
се знаменіе на добро бысть. Да-
нилъ же воружпвея , поемъ воѣ
своѣ, попде рѣцѣ Сяну; броду же
глубоку сущу, и пріѣхаша Полое-
ци напередъ, и прівхавше видпша
стада нхъ , не бѣ бо стражь ихъ
у ръкы , Половцемъ же не смѣю-
щимъ разъграбити ихъ, безъ пове-
лѣнія княжа; онѣмъ же узрѣвшимъ
и убѣгшнмъ со стады своими во
станы евоѣ, Данило жс и Василко
не умедлпста, но скоро прспдосга
рѣку, псполчивша же коііыіикп съ
пѣшьцп поидоста съ тихостью на
брань, сердце же ею крѣпко бѣ па
брань и устремлено на градъ. Лво-
вп же дѣтьску сущу, поручи и Ва-
си.ікови храбру сущу боярину ,
крѣпко да стрежеть его во брани.
Видовъ же Ростиславъ приходъ рат-
ныхъ , исполнивъ же вой евоѣ,
Русь и Угры и Ллхы, и дойде
противу имъ; пѣшцѣ же оставп
противу кратомъ града стрсщи
вратъ, да не іізъндуть на помощь
575
576
Данилу и не изсѣкутъ праковъ.
Ростиславъ же нсполчився прсндс
дебрь глубокую, оному же пдущу
противу полку Данилову, Андреспіі
же дворьскому тоснушюся да не а
сразится съ полкомъ Даниловымъ,
ускоривъ сразисл съ полкомъ Рос-
тиславлпмъ крѣпко; копьемъ же
изломившимся, яко отъ грома трес-
новеніе бысть , и отъ обоихъ же ю
мнози падше съ копій умроша ,
нніп уязвеии быша оть крѣпости
ударенія копейного. Данилъ же
посла 20 мужь іізбраиыхъ па
помощь ему; Василей же Глѣбо-
внчь и Всеволодъ Олександровичь,
Мьстиславъ , не мога Андрееви ,
бѣжаста назадъ ко Слновіі ; Анд
рееви же оста вшу съ малой дру-
жиною, ВОЗЪѢЗДЛ КрѢПЦП ООрлШеСЯ 20
съ ними. Видѣвъ же Данилъ Ляхы
крѣпко идуіца на Василка , керь-
лешь поюща, силенъ гласъ ревуще
въ полку ііхъ, Данилъ же водивъ
близъ брань Ростнславліо, и Филю 25
въ заднемъ полку стояща со хо-
ріоговыо, рекущіо: яко «Русь тщивп
суть на брань, да стерпимъ устре-
мленія ихъ , не гтерпими бо суть
на долго время на сѣчю»: Богу зо
же не услышавшу славы его, прнде
папь Допило, со Яковомъ Маркови-
чемъ и со Шьльвомъ, Шелвови же
сбодену бывшу, Данила же емшу,
нсторжеся изъ руку его и выѣха за
изъ полку, и видѣвъ Угрина гря-
дущаго на помощь Фили, копьемъ
сътче и, оружію бывшу вь немъ
уломлену спадеся, пзъдше: о того
же гордаго Филю Лыгь, младъ сы, до
изломи копье свое. Пакы же Да-
нило скоро прнде нань, и разруши
полкъ его, и хоруговь его раздра на-
полы; видивъ же се Ростиславъ по-
з бъже, и наворотіішася Угре на бѣгъ.
Василкови же сразившую» сь Ляхы,
наворотивши псп и зрящимъ обоимъ
па ся. Ляхомъ же лающимъ , ре-
кущимъ: «пожененъ на велпкыи бо-
іо роды» , Василкови же рекшу: яко
«ложь глаголъ есть вашъ, Богъ
помощникъ нашь есть» , и тъкну
копь свой и двпжеся; Ляхове же
ііестсрпѣвпіе побъгоша оть лица
• а его. Даннлови женущу черезъ дебрь
глубокую на Угры и Русь, быощю
ѣ, скорбяше о братѣ не вѣдый, уз-
рѣвъ же хоруговь его по Ляхомъ
женущу, н бысть въ радости вс-
го лицѣ; ставіпу же ему на могилѣ
противу городу, и пріѣха Васнлко
къ нему. Дапиловп же хотящу гнать
по нихъ, Васнлко же возбраняше
ему. Ростиславу же познавшу, на-
га правн конь свой на бѣгъ. Угре же
и Ляхове мнози избьени быша и
яти быша, п отъ всихъ мнози яти
быша; тогда же и Филя гордый
ять бысть Андреемъ дворьскнмъ ,
зо и приведенъ бысть къ Дани іу , и
убьенъ бысть Даниломъ; Жиро-
славъ же приведеВолоднсл.ава, злого
мятежника землѣ , въ тъ же день
и тотъ убьенъ бысть, и ипш Угре
за мнози избьени быша за гнѣвъ. Да-
нило же и Василко не идоста въ
городъ, и Львъ ста на мѣстѣ, вои-
номъ посредѣ трупья являюща
побѣду свою; гонящимъ же п
до пріѣзда щипъ воиномъ, по. і у нощи ,
577
578
564. 4. 5. пилъ золотомъ (прилаг.
въ кратк. <і».) шоломомъ Донъ. Слич.
въ Словѣ о и. Пгоревѣ.
564. 40. 44. 47. ЗамЬчательно , что
для переговоровъ посылается пѣвецъ-
5 — музыкантъ). Онъ долженъ
пѣть пѣсни Половецкія, имѣющія ча-
рующую силу убѣжденія. Если же
не подѣйствуютъ пііенщ подѣйствуетъ
зелье евшапъ.
Сочинитель Волынской лѣтописи.
• о . ’
знакомый съ народною поэзіею, упоми-
наетъ, въ другомъ мѣстѣ {стр. 480), еще
о какомь-то пѣвцѣ Митусѣ , называя
его словутънымъ, т. е. пресловутымъ
или знаменитымъ: «словутьного пѣвца
,5 Митусу, древле за гордость не воСхо-
тѣвша служити Князю Данилу , рав-
дрпного акы связаного приведоша »
565. 6. Ііонцаку Кончаку,
565. 7. пѣшъ ходя: вм. пѣшкомъ.
§ 227. Пр. 5.
565. 43. я/ыпг>: множ. ч. вм. двойсгв.
565. 46. мнискігі—ииншьскин.
565. 47. боязни ради Романовы: бо-
ясь Романа- § 223. Прим. 2.
565. 27. снимался: отъсънпилтнс*—
сходиться, совѣщаться, соглашаться.
565. 30. Милаго сына: милый упо-
треблено здѣсь въ видѣ поэтическаго
народнаго эпитета. Слич. гомериче-
ское выраженіе; милое сердце.
565. 34. Мокъя: въ другихъ спис-
кахъ Мокыа (Нокія).
565. 32. Собственное имя Корочюнъ
употребляется и доселѣ въ смыслѣ на-
рицательнаго , напр., въ выраженіи:
«дать корочуна».
565. 33. Иъплта: въ другихъ спи-
скахъ: Волпта.
565. 38. потноста, т. е. воткнули,
пустили коней.
565. 39. на пѣшъцгъ — нл пъшы|а:
впн. п. ми. ч.
566. 4. Ііыеву: дат. мѣста.
566. 40. Романовой: лолн. а>. ирил.
вм. Романова, какъ и дал.§ 65. Пр.
37
и ведущимъ корпсть многу, яко же
всее нощи клику не нереста, ищу-
щимъ другъ друга. Яви же Богъ ми-
лость свою и даеть побѣду Данилу на
канунъ великую мученику Фрола и
Лавра. Данилъ же городъ зажже,
еже Ростиславъ создалъ; иде же въ
Холмъ съ колодники многими, иже
бѣ создалъ самъ. Литвѣ же пріъхав-
шимъ и Ляхомъ Кондратовымъ къ <
нему приспѣвшимъ ко брани , и
воротишася во свояси, а Ростиславъ
бъжа въ Ляхы, и поемъ жену свою
пде Угры: про то бо изъ Угоръ при-
шелъ бяшеть съ женою, въ Лядъ- <
скую землю, мысляще во умъ сво-
емъ взяти Галичъ и обладати имъ,
Богъ же за высокомысліе его не
створи того, еже онъ мысляще.
1 I
Волынская лѣтопись отличается отъ
прочихъ поэтическимъ изложеніемъ и
украшеннымъ слогомъ.
Правописаніе Ипатьевскаго списка
русское Мѣстныя особенности выго-
вора обозначились въ обоюдномъ пе-
реходѣ звуковъ ц и ч, у и в, ѣ и и.
563. 4. галичкого— галицкаго: -ого
вм. -аго какъ и въ друг. мѣстахъ.
563. 6. 7. Самодержьца всея Руси-.
любопытное выраженіе , важное для
исторіи Царскаго титула. Самодръ-
жбцъ есть переводъ греч. аътонрп-
та>р', встрѣчается уже въ древнѣй-
шихъ Славянскихъ памятникахъ. —
одолѣти, управляетъ дат. пад. Слич.
въ Супрасл. рукоп.
563. 12. Слѣдуетъ цѣлый рядъ ри-
торическихъ уподобленій.
564- 1. Обезы, вм. Абезы или Аба-
зы (Абхазы).
564. 3. рыбою — какъ рыба. Твор.
уподобленія.
579
566. И. въ Володимеръ". на ъ пра-
вильно, потому что это имя приляг.
§ 66. 1.
566. 16. на рѣчъе: въ другихъ спи-
скахъ: нарече я попомъ-
566. ІЯ. Романовичю: двойст. ч.
566, 21. Володимерѣ: мѣст. пад.
566. 23. Мыітьбогъ: слово сложное,
пе собственнаго сложенія; по значе-
нію своему показываетъ ясно, что от-
носится къ древнѣйшей , языческой
еііохіг. § 81.
566. 26. господу: собират. имя го-
спода , вм. единичнаго во множ. ч.
215. Прим. 1.
566. 32. воз.і/л, вм. взявъ: на -д въ
Формѣ прич, наст. вр. § 54. Прим.
5 66.34. дъірею: въ другомъ спискѣ:
дѣрою вонъ изъ града. Дъірія (вм. ди-
ра) пли дірл. вѣроятно , проломъ въ
городской стѣнѣ.
566. 37. на Ляхохъ—въ Ляхахъ.
567. 1. сожаливъеи: -сн вм.-са, какъ
и далѣе. Слич. въ Списка Уппря Ли-
хаго. изъ Прор. Іоны.
567. 4. лестя — коварствуя.
567. 11. клялася: двойств. ч. —
осигавшю—оставпіуся.
568. 28. отцину — отчину.
568. 39. Уханяхъ: мѣст. пад. Въ
другихъ сп. въ Уханяхъ.
569. і. у сторожа— въ сторожа.
569. 10. Любопытное извѣстіе о нѣ-
которомъ книжникѣ Тимоѳеѣ, приічи
котораго, какъ видно, были въ ходу.
569. 23. будущу: будуіц. въ зна-
ченіи наст., какъ и далѣе (570. 26).
569. 27. всталъ—остался.— борже:
сравп. ст. отъ борзо — скоро.
570. 1. 2. видавъ—видѣвъ, исполни-
лися: въ другомъ спискѣ: исполчилися.
570. 2. въ города — у города. Въ
атомъ же спискѣ поправлено; верхъ
города.
570. 8. Угльцицѣхъ: мѣст. пад.
570. 14. 15. Любопытная характе-
580
ристика , выраженная уподобленіемъ
черьмности —красноты , т. е. рыжаго
цвѣта.
570. 2 3. конечіі—конецъ
570. 38. на ньмь: въ др. сп.: на нъ.
571- 2. си —своему. §207. Пр. 4.
571. 6. риксъ: вѣроятно , лат. гех
(царь), какъ далѣе и объясняется сло-
вомъ король.
571. 16. одиноко—однако, все-таки.
571. 28. сесь или гісь, вм. съ (какъ
шоліа или тътъ — удвоенная «ъ. отъ
тъ). §. 57. Прим.
572. 1. оружники: вѣроятно, тѣ г
которые были на вопахъ или колахъ
(слич. оружіе — колесница). Фарев-
ники—конники , конные воины: отъ
фаръ — конь.
572. 2. на нѣ — ім мн , на нихъ.
572. 6. яко индѣ глаголетъ, вм. гла-
голешься. §. 180. Прим. 5.
Лѣтописецъ намекаетъ здѣсь на лѣ-
топись Іоанна іМалалы, которая была
ему извѣстна, вѣроятно, въ славянскомъ
переводѣ. Вотъ что говоритъ грече-
ская лѣтопись о рѣкѣ Скиртѣ (Ух/-
рго$): «въ тоже время городъ Едесса
былъ потопленъ совершенно разли-
тіемъ рѣки Скпрта; въ послѣдствіи на
томъ мкстѣ найдена огромная камен-
ная плита съ надписью: «Рѣка Скиртъ
недобрыя шутки сыграла надъ жите-
телямп» (См. Кн. Оболенскаго Пре-
дисловіе къ Псреясл. Лѣтоп ЬѴІІ).
572. 8. игру сыгра Угромъ — игра
словъ. Это историческая пословица.
572. 1 1. подъшевъ подошвъ (подъ-
іиъвъ)- Слич. Изъ Ветхозав. книгъ, по
списку XIV в. , въ Библ. Троицкой
Серг. Лавры, изъ червіл—іцъ ѵрышн:
урыпін или терский—черевики,башмаки.
572. 16 солѣзшеся — собравшись.
572- 17. придѣвше (отъ пра-дѣти)
приложивъ.
572. 29. Лндъскую — Ляшскую.
572. 30. Аьстьковои , т. е. женѣ.
573. 7. 8. тгземъльцѣ (вм.—а)—ту-
58І
582
іемцевъ. сосуоы—орудія;—градные—
для разбитія города или городской
стѣны, ограды.
573. 28. Недоброе, зловѣіцее пред-
знаменованіе. •
573. 30. ратное пришествіе — что
оиъ пришелъ ратью.
573. 38. не дотяпиимъ—ие дотяну-
вшимъ , недошедшимъ.
574. 9. 16. Счастливое предзнаме-
йованіе , въ Противоложнпсть зловѣ-
щему (573. 28.). Подобное же суевѣріе
принято въ основу Слова о п. Игор.
574. 11. оболоку: полногласная *>.,
им. облаку.
574. 14. 15. воспрометающимъся—
всъпрь— метающимъс'я иногда'. въ иное
время.
574. 17. Въ друг. списк. по рѣцѣ.
575. 1. пра ковъ: цс. «». , вмѣсто
полногласной: пороковъ — стѣнобит-
ныхъ орудій.
575. 5. тоснущюся: въ друг. си.
гПЪСНЯЩЮСЯ, старающемуся. Слич. въ
Пчелѣ XIV в.
5“5- 9. тресновеніе — трескъ.
575 17. не мага. прич. въ кратк. «ь.
575. 22. керьлешы вар. корелесь і
киреілеЙсонъ (т. е. каріе елег'ісонъ —
по греч. Господи помилуй). Эту мо-
литву у насъ пѣвали: «и тако възваша
кирелѣисонъ вси полци раду ющеся>
ІІпат. 64. Вьвпдѣ воззваніи выражені-
емъ киріе еле.исонъ. заканчивались стро-
чка духовныхъ стихотвореній, древне-
нѣмецкихъ, чешскихъ іі друг.
575. 29 не спирѣпии—не вытерп-
лцваютъ.
575- 31. сбадену — рянену.
575. 39. илъдше — издохъ.
575.10. Объ этомь Филѣ,любившемъ
выражаться притчами, скапано къ дру-
гомъ мѣстѣ Ипат. сп. «.выйдс Филя
Дрѵвлѣ прегордый, надѣлся обьяги
землю, потребити море , со многими
Угры, рекшю ему: «единъ камень
много горньцевъ избиваеть» , а дру-
гое слово ему рекшю прегордо; «ост-
рый мецю , борзый коню —- многая
Руси» 162.
576. 5. наворотишасл—обратились.
576. 17. іь—а, ихъ.
576. 20. на могилѣ — на холмѣ.
576. 3». трупье — имя собират.
577. 1. корысть — добычу: иначе
корысть.
577. 11. Угры — въ Угры.
XXVII. слово « ильку игорг
ВНУКА ОЛЬГИНА (по
Не лѣпили ііы бяшетъ, братіе,
намяти старыми словесы трудныхъ
иовг.стііі о нъ іку Игоревъ, Игоря
(жятъелав.іпча ! начати же ся ті й
пѣсни по бы.іпнамь сею времени,
а не по замышленію Бояпю. Боннъ
бо вѣщій, аще кому хотяше пѣснь
творити, то растѣкашетсл мыслію
но древу, сѣрымъ звякомъ по земли,
шизымъ орломъ подъ облакы. Ном-
вяшеть бо речь първыхі, временъ
усобіцѣ; тогда пущашеть і Соко-
ловѣ на стадо лебеды*! , который
Иі, ИГОРЯ СЫНА СВЯТЪСЛДВЛЯ,
/800 г.).
догечапіе, та преди пѣсь пояніе ,
старому Ярославу, храброму Мсти-
славу , иже зарѣза Редедю цредъ
ігьлкы Касожьскыми, красному Ро-
з мановн Святъславлпчю. Боннъ же,
братіе, не Т Соколовѣ на стадо де-
белѣй пущаше , нъ своя въщі»
пръсты па живая струны въекла-
даше; они же сами Княземъ славу
іо рокотаху.
Ночііемъ же, братіе, повѣсть сію
отъ стараго Владимера до нынѣш-
няго Игоря; нже истягну умь крѣ-
583
584
переди; а мои ти Куряни еввдоми
къ мети , подъ трубами повити ,
подъ шеломы възлелѣлны, конець
копія въекръмленп , пути имь вѣ-
5 доми , яругы имъ знаеми , луцн
у нихъ напряженн, тулп отвореви,
сабли изъострени, сами скачють акы
сѣрый влъци въ полѣ, іпцучи себе
чти, а Князю славѣ. Тогда въступи
ю Игорь Князь въ злитъ стременъ ,
и поѣха по чистому полю. Солнце
ему тьмою путь заступаше; нощь
стонуіци ему грозою птичь у бу ди;
свистъ звѣринъ въ стазби; дивъ
із кличетъ връху древа, велитъ по-
слушати земли незнаемъ, влъэѣ, и
по морію, и но Сулію, н Сурожу,
и Корсуіію, и тебѣ Тьмутора—
каньекып блъванъ. А Половци не
ао готовами дорогами иобѣгоша къ
Дону Великому; крычатъ тѣлъгы
полуношы, рцн лебеди роспущени.
Игорь къ Дону вой ведетъ: уже
бо бѣды его пасетъ птицъ; подо-
бію влъціі грозу въерожатъ , по
яругамъ; орли клектомъ на кости
звѣри зовутъ, лнсици брешутъ на
чрълепыл щиты. О руская земле!
уже за Шеломянемь есн. Длъго.
Ночь мркиетъ, заря свѣтъ запала,
мъг.іа поля покрыла, щекотъ славій
успе, говоръ галицъ убудп. Русичи
великая поля чрь.іеными щиты
прегоро дипіа , ищучн себѣ чти, а
Князю славы.
Съ заранія въ пяткъ потопташа
поганыя плъкы Половецкыя; и
рассушясь стрѣлами по полю, пом-
чаша красныя дѣвкы Половецкыя,
а съ нимн злато, и паволокы, и дра-
постно своею , и поостри серд-
ца своего мужествомъ , наплънив-
ся ратнаго духа , наведе своя
храбрыя плъкы на землю Поло-
вѣцькую за землю Руськую. Тогда
Игорь възрѣ на свѣтлое солнце н
видѣ отъ него тьмою вся своя
воя прикрыты, и рече Игорь къ
дружинѣ своей : братіе и дружино !
луце жъ бы потяту быти, неже по-
лонену быти : а всядемъ, братіе, на
свои бръзыя комони, да позримъ
синсго Дону! Спала Князю умь
похоти, и жалость ему знаменіе зас-
тупи,искусити Дону великаго.Хощу
бо, рече , копіе приломитн конець
ноля Половецкаго съ вами Русици,
хощу главу свою приложити, а любо
испити шеломомъ Дону. О Бояне,
соловію стараго времени! абы ты
сіа плъкы ущекоталъ, скача сла-
вію но мыслену древу, летая умомъ
подъ облакы, свивая славы оба полы
сего времени, риіца въ тропу Тро-
яню чресъ поля на горы. Нѣги бы-
ло пѣсь Игореви, того (Олга) внуку.
Не буря соколы занесе чрезъ поля
широкая; галицн стады бѣжать къ
дону великому; чили въенѣти было
вѣщей Бояне, Велесовъ внуче! Ко- а
мони ржутъ за Сулою; звгнпть
слава въ Кыевѣ; трубы трубятъ
въ Повѣградъ; стоять стязн въ Пу-
тивлѣ; Игорь ждетъ мила брата
Всеволода. И рече ему Буй Туръ з:
Всеволодъодинъ братъ , одинъ
евг.тъ свѣтлый ты Игорю , оба
есвѣ Святъславличя; сѣдлай , бра-
те, свои бръзыи комони , а мои
ти готови, осѣдлани у Курьска на
585
586
гы я оксамиты; опьтьмамп и япон-
чицами , и кожухы начати мосты
мостити по болотомъ и грязивымъ
мѣстомъ, и всякымп узорочьи По-
ловѣцкыми. Чрьленъ стягъ , бѣла
хорюгозь, чрьлена чолка, сребрено
стружіе храброму Святьславличю.
Дремлетъ въ полъ Ольгово хороб-
рое гнѣздо далече залетѣло; не-
былонъ обидъ порождено, ни со-
колу, ни кречету, ни тебѣ чръныіі
воронъ, поганый Половчііне! Гзакъ
бѣжитъ сѣрымъ влъкомъ; Кончакъ
ему слѣдъ править къДону великому.
Другаго дни велми рано кро-
вавыя зори свѣтъ повѣдаютъ; чръ-
иыя тучя съ моря идутъ , хотятъ
прикрыти д солнца : а въ нихъ тре-
пещуть сіініи млъіііи , быти гро-
шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ
поганыя головы Половецкыя; по-
скеоаны саблями калеными шеломы
Оварьскыя отъ тебе Яръ Туре
& Всеволоде. Кая раны дорога, братіе,
забывъ чти и живота, и града Чръ-
нпгова, отня злата стола, и своя
милыя хоти красныя Глѣбовны
свычая и обычая? Были вѣчи Тро-
ю яіш, минула лѣта Ярославля; были
плъци Олговы, Ольга Святьславличя.
Тъй бо Олегъ мечемъ крамолу ко-
ваніе , и стрѣлы по земли сѣяніе.
Ступаетъ въ златъ стременъ въ
15 градѣ Тьмутороканъ. Тоже звонъ
слыша давный великын Ярославъ
сынъ Всеволожь: а Владиміръ по
вся утра уши закладаше въ Чер-
ниговъ; Бориса же Вячеславлича
му великому , итти дождю стрѣ-
лами съ Дону великаго: ту ся
копіемъ приламати, ту ся саблямъ
потручяти о шеломы Половецкыя,
на рѣцъ на Каялѣ, у Дону вели-
каго. О Руская зем і в I уже не Ше- 25
ломянс.мъ еси. Се вѣтри, Стрибожи
внуцн , вѣютъ съ моря стрѣлами
па храбрыя плъкы Игоревы! земля
тутнетъ; рѣкы мутно текутъ; по-
роси поля прикрываютъ; стязн 5
глаголют ъ, ІІоловци идутъ отъ Дона,
и отъ моря, и отъ всѣхъ странъ.
Рускыя плъкы отступпша. Дѣти
бѣсови кликомъ по ія прегородиша,
а храбріи Русицн преградиша чръ- г
леными щиты. Яръ туре Всево-
лодѣ! стоити наборони, прыщеши
на вой стрѣлами, гремлеши о ше-
ломы мечи харалужными. Камо
Туръ поскочяше, своимъ златымъ
слава на судъ приведе.— — —
Тогда при Олзъ Горпславліічп
сѣяшется и растяшеть усобицами;
погибашеть жизнь Даждь - Божа
внука, въ Княжихъ крамолахъ вѣци
человѣкомъ скратишась. Тогда по
Рускоіі земли рътко ратаевъ ки-
кахуть: нъ часто вранп граяхуть ,
трупіа себѣ дѣляче; а галпціі свою
рѣчь говоряхуть, хотять полетѣти
на уедіе. То было въ ты рати, и
въ ты плъкы; а сице и рати не
слышано: съ зараіііа до вечера ,
съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы
каленыя; грпмлють сабли о ше-
ломы; трещать копіа. харалужныя,
въ полѣ незнаемъ среди земли По-
ловецкыи. Чръна земля подъ ко-
ііыты , костьми была посѣяна , а
кровію польяна; тугою взыдоша
4<> по Рускоіі земли. Что ми шумитъ,
587
588
что ми зв’Пііііть давеча рано предъ
зорями? Игорь іі.лъкы заворочаетъ;
жаль бо ему мила брата Всево-
лода. Бишася день, бишася дру-
гый: третьяго дни къ по.іуднію па-
доша стязи Игоревы. Ту ся брата
разлучпста на брезъ быстрой Ба-
ллы. Ту кроваваго вина не лоста;
ту пиръ докончвша храбріи Русичи :
сваты нопоиша , а сами иолегоша
за землю Рускую.
Нпчить трава жалощамп, а древо
стугою къ земли преклонилось.
Уже бо, братіе, не веселая година
въетала, уже пустыни силу прикры-
ла. Въстала обида въ силахъ Дажь-
Божа внука, Вступилъ дѣвою на
землю Трояніо, въсплескала лебе-
диными крылы на сиііѣмъ море
у Дону плещучи , убуди жирня
времена. Усобица Княземъ на По-
ганыя погыбе , рекоста бо братъ
брату, се мое, атомоеже, плача-
ша Князи про малое , се великое
млъвити, а сами на себѣ крамо-
лу ковати : а поганіи съ всѣхъ
странъ ирпхождаху съ побѣдами на
землю Рускую. ОI далече занде со-
колъ, птицъ бья къ морю: а Игоре-
ва храбраго плъку не крѣсити.
Жены Рускія въсп.іакашась зрку-
чи: уже намъ своихъ милыхъ ладъ
ни мыслію смыслити, пн думою сду-
мати, ни очнма съглядати, а злата и
сребра ни мало того потрепати. А
вкетона бо, братіе, Кіевъ тугою, а
Черниговъ папастьми; тоска разлілсл
по Руской земли ; печаль жирна тече
средь земли Руской; а Князи сами
На себе крамолу коваху; а погапіи
сами побѣдами нарищуіце на Ру-
скую землю, емляху дань по бѣлъ
отъ двора. — —
А Свлтъславь мутенъ сонъ ви-
дѣ: въ Кіевъ на горахъ сн ночь
съ вечера одъвахъте мя , рече,
чръною папоѵіомою , на кроваты
тисовъ. Чръпахуть мн синее вино
съ трудомъ смѣшено; сыпахуть-
ю ми тъщиміі тулы поганыхъ тль-
ковинъ великый женчюгь на ло-
но , и нѣгуютъ мя; уже дьекы
безъ кнѣса вмоемъ теремъ эла-
товръеѣмъ. Всю нощь съ вечера
босуви вр.нііі възграяху. — — —
Иркоша бояре Князю:уже Княже
туга умь полонила; се бо дна
сокола слѣтъста съ отня стола злата,
поискати града Тьмутороканл, а
20 любо испити шеломомъ Дону. Уже
соколома крильца прііпѣшали по-
ганыхъ саблями, а садаю опустоша
въ путины желѣзны. Темно бо бъ
въ г день*, лдва солнца помѣркоста,
25 оба багряная стлъпа погасоста , и
съ ницъ молодая мѣсяца, Олегъ н
Свягьславъ тъмоіо ся поволокоста.
На рѣЦѣ на Каялѣ тьма свѣтъ по-
крыла: по Руской земли процтро-
зо шаси Полопци, аки пардуже гнѣздо,
іі въ моръ погрузиста , и великое
буйство подастъ Хлінови.-----Тогда
великій Святславъ пзрощі злато
слово слезами смѣшено , и рече:
за о моя сыповчл Игорю и Всево-
лоде! рано еста начала Половец-
кую землю мечи цвѣлити, а себѣ
славы искати. Нъ нечестно одо-
лѣете: нечестно бо кровь пога-
<іо ную проліясте. Ваю храбрая серд-
599
590
ца въ жестоцемъ харалузѣ скг-
напа, а въ буести закалена. Се лн
створисте моей сребрсней сѣдинѣ 1
А уже не вижду власти сильнаго,
и богатаго и многовои брата моего а
Ярослава съ Черииговьскими бьь
лями, съ Могуты и съ Татрацы и
съ Шсльбиры, и съ Топчакы, и съ
Ревугы, н съ Ольберы. Тіи бо бео
щитовъ съ засапожникы кликомъ <о
плъкы побуждаютъ, зшиілчи въ пра-
дъднюю славу. Нъ рекосте му жа
нмѣсл сами , преднюю славу сами
похитимъ, а заднюю ся сами подѣ-
лимъ. А «іи диво ея братіе стару но- 15
молодити? Коли соколъ въ мытехъ
бываетъ, высоко птицъ възбшіаетъ;
не даетъ гнѣзда своего в ь обиду, т -
Великын Княже Всеволоде 1 не
мыслію ти пролетѣти издалеча, отни
злата стола побЛіостц? Ты бо мо-
женіи Волгу %еслы раскроиити , а
Донъ шеломы вылыітп. Аже бы
ты былъ у то была бы Чага по
ногатъ , а Кощей но резанѣ. Ты- и
бо. можешп посуху живыми шере-
піпры стрѣляти удалыми сыны
Глѣбовы. Ты буй Ріориче и Да-
выде, не ваю лн злачеными шеломы
по крови плаваша?' Не ваю ли го
храбрая дружина рыкаютъ акы
тури , ранены саблями калеными,
па полъ незнаемъ? Встуішта Гос-
подина въ злата стременъ за рбиду
сего времени, за землю Русскую, за зв
раны Игоревы, бу его Свнтслэв-
лича! Галичкы Оеыомыслѣ Я росла вс
высоко съдиши на своемъ злато-
кованномъ столѣ. Подперъ горы
Угорскыи свонми желѣзными и.гьки, ч.о
заступовъ Королева путь , затво-
ри въ Дунаю ворота , меча вре-
меню чрезъ облаки, суды рядя до
Дуная. Грозы твоя по землямъ
а текутъ; оттворжши Кіеву врата;
стръляешп съ отня злата стола
Салтани за землями. Стрѣляй Го-
сподине Кончака , погаіюго Ко-
щея за землю Рускую, за рапы
< о Игоревы буего Святславлича. А
ты буй Романе и Мстислава! хра-
брая мысль носитъ васъ умъ на
дѣло. Высоко плаваеши на дѣло въ
буести, ако соколъ на вѣтрехъ ши-
15 рласа, хотя птіщю въ буйствъ одо-
лѣти. Суть бо у ваю желѣзный па-
цорзи подъ шеломы латинскими.-------
Нъ уже Княже Игорю , утрнт.
солицю свѣтъ, а древо не боло-
•ад гомъ листвіе срони: по Рсіи , по
Сули гради подѣлиша; а Игорева
храбраго плъку не крѣсптп. Донъ
ти Княже кличетъ, и зоветь Кня-
зи на побѣду. Олговичи храб-
и рын Князи доспѣли на брань. Инъ-
гварь и Всеволодъ, п вси три Мстіі-
славичи, не' худа гнѣзда шестокрил-
ци, непобѣдными жребіи собѣ власти
расхытисте? кое ваши златыи ше-
со ломы и сулицы Ляцкіи и щиты ! —
Не бысь ту брата Брячлслава, ни
другаго Всеволода ; единъ же изро-
ни жемчюжну душу изъ храбра
тѣла, чресъ злато ожере.ііе. Уны-
Зо.лы голоси, пониче веселіе. Трубы
трубятъ Городеньскіп. Ярославе, и
вси виуце Всеславли уже понизитъ
стязи свои, вонзить свои мечи1 вс-
режеин; уже бо выскочисте изъ
«.о дѣдней славѣ, Вы бо своими кра-
591
592
кыя стрѣлки па своею не труд-
ною крилцю на моея лады воп ?
Мало ли тп бяшетъ горъ подъ об-
лакы вѣяти , лелъючи корабли на
5 сипѣ морѣ? Чему Господине мое
веселіе но ковылію развѣл? Яро-
славна рано плачетъ Путивлю го-
роду на заборолѣ, аркучи: о Дне-
пре словутпшо! ты пробилъ еси
іо каменныя горы сквозѣ землю По-
ловецкую. Ты лелъялъ есн на себѣ
Святославлп носады до плъку Ко-
бякова : възлелъй господине мою
ладу къ мнѣ , а быхъ неслала къ
<5 нему слезъ на море рано. Ярослав-
на рано плачетъ къ Путивлѣ на
забралѣ, аркучи: свѣтлое и тре-
свѣтлое слънце ! всѣмъ тепло и кра-
сно еси: чему господине простре
20 горячюю свою лучю на ладъ вои?
въ полѣ безводнѣ жаждею пмь лу-
чи съпряже, тугою имъ тули затче.
Прысну море полунощи; идутъ
сморци мылами; Игореви Князю
2в Богъ путь кажетъ изъ земли По-
ловецкой на землю Рускую, къ от-
ню злату столу. Погасоша вечеру
зари: Игорь спитъ , Игорь бдитъ,
Игорь мыслію ноля мѣритъ отъ ве-
ликаго Дону до малаго Донца. Ко-
монь въ полуночи. Овлуръ свисну
за рѣкою; велнть Князю разумѣти.
Князю Игорю не быть: кликну
стукну земля; въшумѣ трава. Ве-
жи ся Половецкій подвнзашася; а
Игорь Князь поскочи горнастаемъ
къ тростію, н бѣлымъ гоголемъ на
воду; въвръжеся на бръзъ комонь, и
скочн съ него босымъ влъкомъ, и
потече къ лугу Донца , и полетѣ
молами начясте наводнти поганыя
на землю Рускую ( на жизнь Все-
славлго. — —
На Немизѣ снопы стелютъ го-
ловами, молотятъ чепи харалуж-
ными , на тоцъ животъ кладутъ ,
вѣютъ душу отъ тѣла. Немизѣ
кроваво брезѣ пе болотомъ -бяхуть
посѣяни, посѣяни костьми Рускихъ
сыновъ. Всеславъ Князь людемъ
судяше , Княземъ грады рядяше ,
а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше;
изъ Кыева дорискаше до Куръ Тму-
тороканя; великому хръсовн влъ-
комъ путь прерыскаше. Тому въ
Полотскь позвониша заутреніою ра-
но у Святыя Софой въ колоколы:
а онъ въ Кыевъ звонъ слыша. Аще
и вѣща душа въ друзъ тѣлъ , нъ
часто бѣды страданіе. Тому вѣщей
Боянъ и пръвое припѣвку смысле-
ный рече; ни хытру, ни горазду,
ни птицю горазду, суда Божіа не
минути. О! стонати Руской земли,
помянувше пръвую годину, и пръ-
выхъ Князей. Того стараго Вла-
диміра не льзв бъ пригвоздити къ
горамъ Кіевскимъ: сего бо нынѣ
сташа стязи Рюриковы , а друзін
Давидовы.------ зо
Ярославнынъ гласъ слышитъ:
зегзицею нсзнаемь , рано кычеть:
цолечю, рече, зегзицею по Дунае-
ви; омочю бебрянъ рукавъ въ Кая-
лъ ръцъ, утру Князю кровавыя его зб
раны на жестоцъмъ его тѣлъ.
Ярославна рано плачетъ въ Путив-
лъ на забралъ , аркучи : о вѣтръ!
вѣтрило! чему Господине насиль-
но вѣеши? Чему мычеиш Хииовьс-
593
594
соколомъ подъ мьгламп избивая
гуси и лебеди, завтроку, п обѣду
і! ужииь. Коли Игорь соколомъ по-
летъ , тогда Е.іуръ влъкомъ поте-
че, труся собою студеную росу;
претръгоста бо своя бръзая комоня.
Донецъ рече: Кпяже Игорю! не
мало ти величія, а Копчаку нелю-
бія, а Руской земли веселіа. Игорь
рече, о Дойче! не мало ти величія,
лелвявшу Князя на влънахъ, стлав-
шу ему зелѣпу траву на своихъ
сребреныхъ брезѣхъ, одъвавніу его
теплыми мъгламп подъ сыіію зе-
леву древу; стрежаше е гоголемъ
на водъ, чаііцамв на струяхъ, Чрь-
нядьми на ветрѣхъ. Не тако ли, рече,
рѣка Стугна худу струю имѣя, по-
жръши чужи ручьи, II стругы рос-
тре па кусту? Уношу Князю Рости-
славу затвори Дпъпрь темнъ бере-
зъ. Плачется мати Ростнславя по
уноши Князи Ростиславъ. Уныша
цвѣты жалобою, и древо стугою къ
ною дъвпцею, ни нама будетъ со-
кольца , пи нама красны дѣвице ,
то почнутъ паю птици бити въ по-
лъ Половецкомъ.
Рекъ Бояпъ и ходы на Святъ-
слав.ія пъстворца стараго време-
ни Ярославля Ольгова Коганя хо-
ти : тяжко ти головы , кромъ
плечіо; зло то тѣлу , кромъ го-
1О ловы: Руской земли безъ Игоря.
Солнце свѣтится на небесъ, Игорь
Князь въ Руской земли. Дъвпци
поютъ на Дунай. Вьются голоси
чрезъ море до Кіева. Игорь ъдетъ
по Боричеву къ Снятьи Богороці-
ци Пирогоіцей. Страны ради, гря-
ди весели, пѣвпіе пѣснь старымъ
Княземъ, а по томъ молодымъ. Пѣти
слава Игорю Святъславлнча. Буй
20 ТУРУ Всеволодъ, Владиміру Игореви-
чу. Здравп Князи и дружина, поба-
рая за хрпстьяны на поганыя плъки.
Княземъ слава, а дружинъ Аминь.
земли приклонило, а не сорокы 2-
втроскоташа. На слѣду Игоревъ
излитъ Гзакъ съ Кончакомъ. Тог-
да врано не граахуть, галпціі по-
млъкоша , сорокы не троскоташа ,
полозію ползоша только,
тектомъ путь къ ръцъ кажутъ, со-
ловіи веселыми пѣсьми евътъ по-
въдаютъ. Млъвптъ Гзакъ Конча-
кови: аже соколъ къ гнъзду ле-
титъ,
злачеными стрѣлами. Рече Кончавъ
ко Гзъ: аже соколъ къ гнъзду
летитъ, а въ соколца опутаевъ крас-
ною дпвпцею. И рече Гзакъ къ
Копчаковп: аще его опутаевъ крас-
дятлове 30 стыря.
Это прекрасное произведеніе древ-
ней нашей словесности было открыто
Гр. Мусинымъ-Пушкинымъ въ 1795 г.,
въ одномъ Сборникѣ, купленномъ въ
числѣ другихъ книгъ у Іоиля, Архи-
мандрита Спасо-Ярославскаго мона-
Сборникъ втотъ (па бумагѣ ,
конца XIV или начала XV в.) содер-
жалъ слѣдующія статьи:
1. Книга глаголемая ГранагрЯФЪ
(т. е. Хронограч>ъ) , рекше начало
ппеменомъ царскихъ родовъ отъ мно-
лѣтописецъ, и пр. '
2. Временникъ, еже нарпцается лѣ-
тописаніе Русскихъ Князей и земля
Рускыя.
3. Сказаніе о Индіи богатой.
4. Синагрипъ Царь Адоровъ, Ина.
4оливскія страны.
соколича рострѣляевѣ своими за гихъ
38
595
596
5. Слово о плъку Пгоревѣ, Игоря
Святъславля, внука Ольгова.
6. Дѣяніе прежнихъ временъ храб-
рыхъ человѣкъ о бръзостя, и о силѣ,
и о храбрости.
7. Сказаніе о Фнлппатіі, и о Макси-
мѣ., и о храбрости ихъ.
8. Аще думно ссь (с4?) слышати о
свадѣбіі Девгѣсвѣ, и о всъхыщеніп
Стратиговнѣ.
Къ сожалѣнію, Сборникъ этотъ сго-
рѣлъ въ 1812 Г., и теперь утрачен-
ную безвозвратно рукопись замѣняетъ
намъ первое изданіе Слова о и. И. ,
соста вл е ішое Мусипьім ь-П у ш кин ы мъ
и Малиновскимъ (1800 г. Москва, въ
Сенатской типографіи). Въ этомъ из-
даніи правописаніе поднрвлено по рус-
скому шрифту, то есть: постановлены
е вм. іе, я вм. л и и, й вм. и; уни-
чтожены надстрочные знаки, раздѣле-
ны слова , и сокращенныя подъ тит-
ломъ прочтены сполна. Въ этомъ по-
слѣднемъ случаѣ, вѣроятно , вкрались
въ печатный текста нѣкоторыя неточ-
ности (какъ это будетъ замѣчено ни-
же). Что же касается до другихъ
особенностей древняго правописанія
(напр. ъ и ъ среди словъ), то оніі въ
точности удержаны.
Какъ языкъ, такъ и правописаніе
этого памятника отличаются нѣкото-
рыми древнѣйшими признаками. Такъ
Ъ и 6 ставятся весьма обыкновенно
послѣ плавной , оканчивающей груп-
пу согласныхъ; напр. 584- 8. влъци
(волки), 584. 15. връху (по-болг., вм.
връхоу— верху), 586.37. чръпи (вм.
чръна—черна), 592. 12. до плъку (до
полку), 593. 16. чръпндъми (чернядь-
ми). Вліяніе сербскаго правописанія
оказалось въ ь на концѣ словъ вм. ъ;
напр. 581. 13. соколовъ (вм. соколовъ),
582. 13. умъ (вм. умъ), 592- 21. ц.и
вм. нмъ). Позднѣйшее праеоппегпіе
оказалось значительно въ постоянной
замѣнѣ 8иь буквами о и в, везді;, гдѣ
только писецъ не слѣдовалъ оригина-
лу, съ котораго переписывалъ. Нѣко-
торыя подновленія, вѣроятно, внесены
первыми издателями; напр. солнце
(583. 6. 584. 11. и въ др. мѣст.), вм.
слънъце: въ рукописи, безъ сомнѣнія,
было слііцс или сні|е , потому что
это слово обыкновенно писалось подъ
титломъ; 583. 1. сердца, вм. еръдъца'.
въ рукописи, вѣроятно, было: С|?ір,
и т. п. п> смѣшивается съ е и замѣ-
няетъ иногда буквы дни; напр. 581.
12. усобицѣ (вм оусоБКі|д: і пн. и. мн.
ч.). Южное произношеніе оказалось въ
обоюдной замѣнѣ ц и ѵ; напр. 583.10.
(вм. лоуче—лучше), 586. 9. вѣча
(вм. вѣци , отъ сущ. вѣкъ), 592. 22.
лучи (вм. лоуци, отъ сущ. лукъ);—а
также въ ы вм. и, и въ « вм. ѣ; напр.
588. 7. па кровати тисовѣ.
Къ древнѣйшимъ грамматическимъ
-нормамъ принадлежатъ: правильныя
окончанія двойст. ч. въ склоненіи и
спряженіи; нреходлщ. время съ на-
рощеніемъ -тъ въ 3-мъ л. ед. и мн.
ч.; напр. 581. 10. помияшетъ- 586.
27. грапгутъ. (581. 1. бпшетъ и друг.
па -тъ, можетъ быть, перенесены изъ
подъ титла: бпшс и г. д., вм. біашеть).
Краткія фф. прилагательныхъ; напр
584. 20. не готова ми дорогами.
Вообще должно замѣтить, что сое-
диненіе древнѣйшихъ признаковъ язы-
ка и правописанія съ позднѣйшими
свидѣтельствуетъ ясно, что этотъ па-
мятникъ дошелъ до васъ въ позднѣй-
шемъ спискѣ (XIV—XV в.), перепи-
санномъ съ древнѣйшаго оригинала-
Касательно содержанія, въ Словѣ о
п. II. должно отличать двѣ стороны:
собственно историческую: «былины
сего ірсмеііп» (581. 5) , и поэтичес-
кую , которую сочинитель называетъ
«замышленіемъ Бонна» (581. 6.). Исто-
рическая часть согласуется съ извѣ-
стіями лѣтописцевъ , подъ 1186 г.
(Лавр. сп. 167. 168) и подъ 1185 г.
597
598
(Ипат. сп. 129 — 134). Въ части по-
этической должно отличать преданіе
о Боянѣ отъ собственныхъ поэтичес-
кихъ эпизодовъ самого сочинителя.
Поэта Бонна онъ называетъ вѣщичъ
(581. 7.), т. с. знающимъ все п красно-
рѣчивымъ; соловьемъ стараго времени
(583. 20) , т. с. пѣвцомъ древнихъ
событій; внукомъ славянскаго боже-
ства Велеса (583. 30) , т. с. потом-
комъ божества изобилія и богатства;
ибо Велесъ или Волосъ—скотій богъ,
а скотомъ и звѣриными шкурами из-
мѣрялось богатство. Боннъ пѣлъ , со-
провождая свою пѣснь музыкою (582.
8 ). Сочинитель Слова упоминаетъ о
его поэтическихъ произведеніяхъ , п-
мѣвпиіхъ предметомъ первыя времена
междоусобій , подвиги стараго Яро-
слава, Романа Святославича, Мстисла-
ва , который зарѣзалъ Редсдю (582.
2. 4.); и даже приводитъ его изрече-
нія, которыя называетъ припѣвками.
Такъ одну припѣвку Боянъ сказалъ
Всеславу Полоцкому: <чш хытру, ни
горазду, ни птицю горазду, суда Бо-
жія не минути» (591. 22 — 24.). Эта
Боянова припѣвка повторена была въ
одномъ изъ позднѣйшихъ списковъ Да-
ніила Заточника: «Зане не процвѣте
часть моя. Повѣдаху ми, яко той ести
судъ Божій надъ мною , и Суда де
Божія пи хитру уму, ни горазпу пе
минути-» Другое_ изреченіе сказано
было Боаномъ по какому-то истори-
ческому событію, о которомъ въ Сло-
вѣ о п. И. упомянуто неясно, вѣро-
ятно, по испорченности текста; имен-
но: «тяжко тн головы (вм. головѣ) ,
кромѣ плечю; зло тп тѣлу, кромѣ го-
левы,» т. с. тяжко тебѣ, голова, безъ
плечъ; зло тебѣ, тѣло, безъ головы;
к-\ этому изреченію сочинитель Сло-
ва присовокупляетъ свое заключеніе:
«Руской земли безъ Игоря» (594. 7).
Сверхъ того сочинитель д ѣлаетъ крат-
кую характеристику вступленія, ка-
кимъ Боянъ обыкновенно начиналъ
свои пѣсни (581. 6. 10): онъ расте-
кался мыслію по л ѣсамъ (по древу ,
по мыелену древу, 583- 22), сѣрымъ
волкомъ по землѣ , сизымъ (шизымъ)
орломъ подъ облака. Судя по этой
характеристикѣ, вступленіе Бэяна вы-
ражало тотъ же безотчетный поэтиче-
скій порывъ, которымъ въ видѣ му-
зыкальной прелюдіи начинаются нѣ-
которыя изъ нашихъ древнихъ сти-
хотвореній:
Высота .іи. высота поднебесная,
Глубота, глубота океанъ море;
Широко раздолье по всей земли,
Глубоки омуты Днѣпровскіе.
Поэтическая часть Слова о и. Н.
имѣетъ значительное сходство съ мно-
гими произведеніями народной <т>авта-
зіп, особенно съ южно-русскими. Труд-
но сказать, кому принадлежитъ ми-
ѳическая часть Слова , самому ли со-
чинителю, пли Бонну: во всякомъ слу-
чаѣ для пасъ важно то, что сочини-
тель XII в. былъ столько проникнуть
преданіями миѳической старины , что
по всему своему произведенію распро-
странилъ суевѣрное убѣжденіе не толь-
ко въ сочувствіи всей природы чело-
вѣку , но и въ чудесной силѣ и въ
особенномъ значеніи какихъ-то миѳи-
ческихъ существъ.
Отношеніе къ современности выра-
жено сочинителемъ въ негодованіи на
княжескія междоусобія, какъ иа при-
чину нашествія иноплеменниковъ на
Русскую землю (587. 21 — 28).
581. 2. стары ни словесы: словами
стариннаго преданія , словами Полна
пли какого другаго народнаго пѣвца
581. 3. о полку — о походѣ.
581. 4. тъй — той.
581. И. речь: можетъ быть ре. т.
е. рече, какъ это часто вставляется въ
древнихъ сочиненіяхъ, особенно ког-
599
600
да дѣло идетъ о мысляхъ другаго.
Слѣдовательно: помнилъ—рече— пер-
выхъ временъ усобицы.
581. 10. 582. 7. Распространено от-
рицательное уподобленіе. §282. Пр. 6-
582- 1. та: испорчено: или союзъ
ти, или то, вм. тъ, т. е. тотъ. —
пѣсь: вѣроятно первыми издателями
вынесено изь подъ титла: пі, т. е.
пѣснь-
582. 6. соколовъ: на концѣ А вм. в,
какъ употребляется а вь другихъ мѣ-
стахъ Слова.
582. 8. пръсты, вм. просты.
582. 12. отъ стараго Владимира ,
т. е. Владиміра Святаго: сочинитель
имѣетъ здѣсь вь виду старыя словеса
и замышленіе Бояново, которымъ и
противополагаетъ выраженіе: до ны-
нѣшняго Игоря.
582. 13. истпиіу умъ крѣпостію—
вошелъ въ совершенный смыслъ.
583. I. поостри сердца своего (род.
ед. ч. вм. вин.) — укрѣпилъ сердце
мужествомъ.
583. 7. Это затмѣніе такъ описано
въ ѵіавр. сп. Лѣт., йодъ 1186 г. «Вь
середу на вечерни , бысть знаменье
въсолнци, и морочно бысть нелмп, яко
и звѣзды видѣти, человѣкомъ вь очыо
яко зелено бяше , И въ солнцп учп-
ііися яко мѣсяцъ , изъ рогъ его яко
угль жаровъ исхожаше: страшно бѣ
видѣти человѣкомъ знаменье Божье»
(стр. 167). Лѣтописецъ, дополняя Сло-
во о п. И., упоминаетъ о суевѣрномъ
страхѣ дружины Игоря: «Идущимъ же.
имъ къ Донцю рѣкы , въ годъ ве-
черній , Игорь же возрѣвъ на небо
и видѣ солнце стояще яко мѣсяцъ ,
и рече бояромъ своимъ и дружинѣ
своей: «водите ли что есть знаме-
ніе се?» Онп же узрѣвше , и видп-
ша вен и поникоіпа главами, п ре-
коша мужи: «Княже! се есть не на
добро знаменіе се.» Игорь же рече:
«братья идружино! тайны Божія ни-
ктоже не вѣсть , а знаменію творецъ
Богъ и всему міру своему; а намъ
что створить Богъ, пли на добро, пли
на наше зло , а то же намъ видитп».
И то рекъ персбреде Доіісць, п тако
пріиде ко Осколу и жда два дші бра-
та своего Всеволода, тотъ бяше шелъ
и нѣмъ путемъ изъ КурЬска.» Ипат.
сп. 130.
583. 10. потлту— убиту: отъ гл.
КОТАТИ -- В0ТЫІЖ.
583. 12. комони: колонъ вм. конь
іі въ друг. мѣстахъ Слова.— позримъ
синею (вм. синяго) Дону: род. п. при
гл. дѣйств., съ предл. по.
583. 13—15. Вѣроятно, испорчено.
Слово умъ (равно какъ и 582. 13 }
нные принимаютъ, вѣроятно, ошибоч-
но за суіц. жен. р. , въ смыслѣ мы-
сли: вспала князю мысль по хоти,
т. е. по женѣ. — жалость — иску-
сити Дону великаго: желаніе побы-
вать на Дону заступило въ его го-
ловѣ мысль о знаменіи , т. е. о за-
тмѣніи солнца.
583. 16. конецъ поля : въ самомъ
концѣ поля , въ дальнихъ предѣлахъ
земли Половецкой.
583. 19. испити шеломомъ Дону :
вм. побывать на Дону. Слич. въ Ипат.
сп. «тогда Володимеръ Мономахъ пилъ
золотомъ шоломомь Донъ» (561. 4.).
583. 23. свивая: соединяя обѣ по-
ловины (оба полы, вм. оба пола) сего
времени (т. с. прошедшее и насто-
ящее пли будущее?)—славы, можетъ
быть, испорчено вм. славію (о соло-
вей), или же род. пад. ед. ч. отъ сущ.
слава: обѣ половины славы.
583. 21. въ тропгу Трояню: дорога
Траянова (ѵіа Тга]апі) идетъ отъ Ду-
ная до Прута. Это, вѣроятно, намекъ
на какой нпбудь разсказъ замышле-
нія Боянова.
583. 26. пѣсь: см. 582. I.
601
583. 28. галици стады: галки ста-
дами бѣгутъ. — бѣжать — Бѣжать.
583. 30. вѣщей вм. вѣщій, какъ и
въ друг. мѣст.—внуче: внукъ въ смы-
слѣ потомка вообще.
583. 33. въ Новѣградѣ, то есть Сѣ-
верскомъ, въ столицѣ Игоря, на Де-
снѣ (въ Черниг. губ.) , немного по-
ниже Трубчевска, удѣла Всеволодова,
на топ же рѣкѣ.
383. 35. Буй Туръ — ярый, дикій
волъ: украшающій эпитетъ народной
эпической поэзіи; въ древне-чешск.
стихотвореніяхъ употребляется ярый
туръ ( Інг іагі). Слич. въ Ппат. сп.
.Іѣт. «храборъ бо бѣ (Романъ) яко и
туръ.» (563. 15).
583. 38. есвѣ Свлтъславличя: двойст.
ч. 1-го л.
584. I. Буряии— жители Курска ,
вообще Переяславцы.
584. 2. къмети—наѣздники, воины,
служители. (Нѣкоторые ученые раз-
дѣляютъ: къ мети — вм. къ мѣтѣ, т.
е. искусны въ стрѣльбѣ).
584. 3. конецъ копія въскръмлеки—
копцемъ копья. Слич- въ Малорус.
пѣсн. «тамъ л буду, моя матп, —
своею кровпцсю морд доповняти, «а ще
своимъ бѣлымъ тѣломъ орлы годо-
вати» (кормить); «ой у городѣ Мо-
гилевѣ орлы да гадюки «ляцькимъ
тѣломъ годуються, ляцьку тѣлу раду-
ются» Украпнск. пароды, пѣсн. , под.
Максимовичемъ, 1834 г., 156. 85. Въ
пѣсняхъ древней Эдды, вмѣсто словъ:
сражаться, убить, быть убиту, упо-
требляются постоянныя эпическія вы-
раженія: «кормилъ орловъ» «ѣлъ вол-
чью пищу» «лучшемнѣ вороновъ кор-
мить твоимъ трупомъ» «лучше тебѣ
попробовать боя да повеселить ор-
ловъ» «гдѣ ты корму давалъ птицамъ
сестеръ войны» «какъ же подъ шле-
мами ѣсть будетъ сырое мясо» «когда
копьемъ кормилъ я орлиное племя».
602
Ьіесіег 3. аіі. Е<Ыа, изд. братьевъ Грим-
мовъ , 1815 г. 72. 76. 106. 92. 94.
Въ Словѣ о и. И. постоянно встрѣ-
чаются выраженія, напоминающія во-
инственную поэзіюУкрапнскую и древ-
нюю Сѣверную.
584. 9. чти—чьти, чести.—славѣ—
славы.
584. 10. стременъ— стремя: — менъ
= шь
584. 11. по чистому полю: чистое,
чисто, народный эпитетъ поля. Вообще
должно замѣтить, что народные эпи-
теты весьма употребительны въ этомъ
произведеніи.— Далѣе указывается на
враждебное Игоревой дружинѣ дѣй-
ствіе солнца.
584. 13. пгпичь—птицъ: ч вм. ц, по
мѣстному говору.
584. 14. въ стазби: или въ стезѣ ,
т. е. на тропинкѣ, на дорогѣ, или въ
стадбѣ (?)—на пастбпцѣ (отъ стадо).—
дивъ: имѣетъ два значенія: во пер-
выхъ диво вообще и въ особенности
чудовище: такъ въ старинномъ сло-
варѣ Нампы Берындьт Сирена назва-
на «дивъ морскій»; во вторыхъ — на-
званіе птицы , и именно зловѣщей ,
удода (ирира). Во всякомъ случаѣ
подъ словомъ дивъ разумѣется здѣсь
существо зловѣщее , и при томъ ми-
ѳическое.
584. 15. Слушать землю — обычай
миѳическій. Земля обоготворялась у
язычниковъ. Слич. выраженіе «мать
сыра земля».
584. 17. 18. Сурожу — Азовскому
морю. Тъмуторакашскый блъванъ —
вм. Тмуторокань. блъванъ — идолъ.
584. 22. полунощы (-и): род. или
мѣстн. падежъ. — рци: повел. накл.
отъ рек&; значитъ: то есть , словно ,
ты скажешь.
584. 23. Или; уже бѣда (бѣды —
ошибка) ею пасетъ, кормитъ птицъ;
или: уже птицъ (муж. р. вм. птица?)
603
604
пасетъ, стережетъ его бѣды (род. п.
ед. ч.). См- 584.3. — подобію — по-
добно. - ।
584. 25. въсрожатъ: можетъ быть,
отъ гл- срозісити (польск. згоіуй — дѣ-
лать суровымъ, жестокимъ): усилпва-
Ю'П. грозу. ІІные производятъ этотъ
глаголъ отъ рогъ (труба), и даютъ ему
значеніе трубить- трубятъ, предвѣ-
щаютъ грозу. — Въ Мамаев. Иоб.
«грозу подаютъ». Слич. 584. 3. Въ
Малорус. поэзіи: «налетать орлы хп-
жи , станутъ жалковати; «а вороны
налетать, да й станутъ здобычи ждати
й поджидати» Сборн. Укр. піісн., пзд.
Максимовича, 1849, 62.
581. 30. мркнетъ—мръкнеть, мер-
кнетъ. — заря свѣтъ: свѣтъ прило-
женіе къ заря; какъ путь доро:а ,
родъ племя и т. п. запала : слич. въ
народи пѣсн. «запала дорога», т. е.,
пропала.
581. Зі. славій — соловьиный.
584. 32. успе — уснулъ. —галицъ:
прилаг. отъ галица , галка, или суіц.
въ род. п. мп. ч. у бу ди—пробудился.
584. 36. пнткъ — панкъ (пятокъ).
584- 38. рассушясъ: отъ рлссоутпса,
вм. рл^соутнса: соути — совать; с.іѣд.
разсовалпсь. У Малороссовъ доселѣ
сохранилось выраженіе: «рассулііся
стрѣлками по полю».
584. 40. Слич. въ Малорус. пѣснѣ:
«черезъ тѣ рѣчки мостятъ мосты «мо-
стятъ мосты , да все головками , «го-
ловками , да все московьскиміі» Укр.
народи, пѣсн. 116.
585. 8- 9. хороброе: русск. полногла-
сная «і>.— Ольгово—гнѣздо: эпическое
выраженіе вм. родъ Олеговъ, его вн}-
ки п правнуки. Слич. прозваніе Все-
волода, брата Андрея Воголюбскаго:
Большое гнѣздо.
585. 9. небылонъ: испорчено, вм.
не было оно; пли вм. не было ни.
585. 12. 13. Гзакъ п Копчакъ —
Ханы Половецкіе.
585. 17. тучи—Ттѵа: им. п. мн. ч.
585. 18. д. солнца, т. е. гнѣздо
Ольгово, именно: самъ Игорь , братъ
его Всеволодъ Трубчевскій, ихъ пле-
мянникъ, Святославъ Олеговичъ Рыль-
скій , и сынъ Игоря , Владиміръ Пу-
тивльскій.
Въ Малорус. пѣсняхъ наступающее
войско представляется также въ видѣ
грозной тучи: «изъ - за горы хмара
(туча) выступай—выступае , выхожае,
«до Чигрпна громомъ выгремляе, «на
Украиньску землю блискавкою (мол-
ніею) блискас» Сборн. Укр. пѣс. 54.
585. 19. синія млъніи: у Сербовъ
эпитетъ грома—тоже синііі, напр. въ
поговоркѣ: «луче (гремитъ) као (какъ)
сини громо.
585. 25. не Шеломянемъ: описка, вм.
за Шеломянемъ. См. 584. 29.
585. 26. Стрибожп внуци: Стрп-
богь—боіъ вѣтра. Вѣтры олицетворя-
ются внуками языческаго божества.
585. 29. пороси: рус. полногласная
«і>. , вм. праси, отъ порохъ , прахъ.
Слич. порогиа — не только снѣжная,
но ичвсякая мелкая пыль.
585. 30. стязи глаголютъ: въ Ма-
маев. Побопщ. «стя.зи ревутъ изво-
лочена».
585. 36. Яръ туре: см. 583. 35.
585. 37. на борони — па охранѣ ,
въ передовомъ отрядѣ. Слич. боронити,
оборонити.
585. 39. харалужными —булатны-
ми: вѣроятно , восточнаго происхож-
денія.
586. 3, шеломы Оваръсгіыя, пм. Авар-
скіе: между Грузіею п Чсркесіею до-
селѣ живетъ народъ Ѵварскій, Авары,
вѣроятно, Несторовы Обре.
586. 5. кая раны дорога: испорче-
но , вм. кая рана дорога , или /гыя
раны дорогы — какая рана дорога ,
пли какія раны дороги.
586. 6. забывъ : требуетъ род. пад.
Относится къ Всеволоду.
605
606
586. 8. 9. хоти — Глѣбовны: же-
ны — Ольги Глѣбовны. Здѣсь названа
она только по отчеству , какъ и да-
лѣе Ярославна, 591. 37. и слѣд.—свычая
и обычая: поговорка , какъ «совѣтъ и
любовь». — вѣча — вѣци. Какой-то
темный намекъ па Трояновы вѣка.
Вѣроятно , въ связи съ тропою Тро-
яновою (583. 24).
586. 12. 13. Здѣсь намѣкастся на
междоусобную войну Олега, дѣда Иго-
рева. сь Всеволодомъ, отцемъ Влади-
міра Мономаха.
586. 15. Тьму торока нѣ (— и). —
Тоже (вм. той же , тотъ жс)—тъ- же:
о вм. ъ. звонъ—шумъ вообще,
586. 17. 18. Всеволодъ, т. е. сынъ
Ярослава І-го.—-Владиміръ, т. е. Моно-
махъ: затыкалъ уши, чтобы не слы-
шать воинскаго грома; т. е. любилъ
миръ и спокойствіе; или же — закла-
дывалъ ухо у воротъ (?), т. е. желѣз-
ную скобу; иначе: запиралъ ворота.
Соединившись съ Борисомъ Вяче-
славичемъ, Олегъ напалъ на Всеволода
у села Иѣжатііна Нива (въ 1054).
Борисъ былъ убитъ (См. 586. 12. 13).
586. 20. на судъ, т. е. Божій. Су-
домъ Божіимъ въ Лѣтописяхъ назы-
вается смерть.
586. 21. 22. Того же Олега (586.
12. 13.) сочинитель именуетъ здѣсь
Гориславличемъ, называя его время
междоусобнымъ и крамольнымъ.
Это мѣсто съ нѣкоторыми измѣне-
ніями встрѣчается въ одной припискѣ
на концѣ пергаменной рукописи Апо-
стола , 1307 т. (въ Синодалыі. Бпбл.,
А? 19): «сего а:е лѣ' вы бои пл русьскон
?см.пі. мнхднлъ съ юрьемь ы кііахеиье
иоегородьскоіс. при сихъ кпа^схъ стишет-
са и росташе оусовіцлмп. гъпідше (т. е.
гибла) жіцнъ іілшіі къ кна^вхъ кото-
ръі (междоусобія) и втіцн скоротншхеа
йккмъ». Эта приписка, сдѣланная пис-
цомъ всей рукописи 1307 г. , ка-
сается распри Св. Михаила Тверскаго
съ Георгіемъ Даниловичемъ Москов-
скимъ.
586. 23. жизнь Даждь-Божа вну-
ка, т. е. жизнь Русскихъ. Даждь вм.
Дажь. Дажь-богъ — божество солнца,
какъ ато явствуетъ изъ слѣд. мѣста ,
въ Ппат. сп. Лѣт. «солнце царь сынъ
Свароговъ, еже есть Дажьбогъ» — и
нѣсколько выше передъ этимъ: «и ло-
семъ царствова сынъ его , именемъ
Солнце •, его же нарпчють Дажьбогъ»
стр. 5.
586. 26. рѣтно—рѣдко.
586. 30. на уедіе—па ѣду, на пиръ.
См. 584. 3.
586. 31. каленыя: народный эпи-
тетъ стрѣламъ.—гримлютъ — гремятъ.
586. 37. Слич. въ Малорос. поэзіи:
«чорпа роля (пашня) заорана «и ку-
лями (пулями) засѣяна , «бѣлымъ тѣ-
ломъ вволочена, «и кровъго споло-
щена» Украин. народи, пѣсн. Маке.
154. — «Уже почавъ вбнъ (онъ) зем-
лю конськими копытами орати,«кровъю
молдавсысою полизати» Сборн. Укр.
пѣсн. 73.
586. 39. тугою взыдоша: горемъ ,
печалью взошли онѣ, т. с. посѣян-
ныя кости.
586. 40. Что ми шумитъ — поэти-
ческій оборотъ рѣчи.
587. 1, давечя—народное давича —
недавно ; у Хорутанскихъ Славянъ
дави — нынѣ, утромъ.
587. 8. 9. Слич. въ Малорус. поэзіи:
«иду я туды «де роблять (гдѣ дѣла
ютъ) па диво «червоное пиво «зъ кро-
ви супостатъ. «Хиба-жъ (или же) ты
задумавъ тѣмъ пивомъ упиться?—«якъ
пиръ той мпнется — «вернусь я на-
задъ» Малорос. пѣсн. , изд. Максим.
1827, '81 — 82. — «А іцо, якъ наше
козачество мовъ (словно) у пеклѣ (въ
аду) Ляхи спалятъ , еда зъ нашихъ
козацькпхъ костей ппръ собѣ на по-
хмѣлье зварлть!» Сборн. Укр. пѣсн. 58
607
608
587. 12. иичитъ—никнетъ.—жало-
щами'. жалощи вм. жалость, какъ
лѣнощи вм. лѣность. § 59. Пр. 2.
587. 15- пустыни: мѣстн. падежъ:
въ пустый Іі. — силу прикрыла —
невеселая година-
587. 16. 18. Олицетвореніе обиды
въ образѣ миѳической дѣвы съ лебе-
диными крыльями- Сравн. Скандинав-
скихъ Валькиріиу воинственныхъ дѣвъ,
въ лебединыхъ сорочкахъ.
587. 17. вступилъ : описка, вм. всту-
пила. — на землю Трояню; вѣроят-
но , тамъ же , гдѣ и тропа Троянова
(583. 24).
587. 20. зісирня — богатыя, обиль-
ныя.
587. 22. погыбе: погибла, переста-
ла вражда Княвеі- съ погаными.
587. 31. аркучи—ркучп, оть рску,
сь приставнымъ а- § 30. Прим. 6.
587. 32. ладъ — мужей , отъ лада
или ладо , въ соотвѣтствіе названію
жены хоть- Вѣроятно, изъ разговор-
наго языка взяты оба вти слова.
587. 36. въстона — въз-стона, за-
стоналъ.
587. 38. жирна—обильная , вели-
кая. Сл. 587. 20.
588- 4. Святославъ, вм. Святославъ:
Великій Князь Кіевскій, сынъ Все-
волода Ольговича. — Зловѣщій сонъ,
какъ предвѣстникъ бѣды, входитъ въ
нъ поэтическій планъ Слова.
588. 5.6. си ночь—прошлую ночь.—
одѣвахъте—одѣваете: х не смягчено
бъ с передъ -те.
588. 7. паполомою, здѣсь, вѣроятно,
погребальнымъ покровомъ. Слич. въ
Кормч. 1282 г. квьрху же мьртвьца
простирается два паполома».
588. 8. тисовѣ — тѣсовѣ.
588. 0. съ трудомъ — съ болѣзнію,
или съ отравою, съ зельемъ.
588. 10. гпльковинъ: можетъ быть ,
непорчено. Карамзинъ слову тлько-
вина Арлгъ значеніе раковины.
588. 11- женчюгъ: (—ъ) древняя «».,
вм. жемчугъ.
588. 15. босуви. вѣроятно, ошибка,
вм. бѣсови.
588. 17. умъ—умъ, какъ и выше.
588. 22. самою, вм. самою, саму:
род. пад. двойст. ч. — опустоши . вѣ-
роятно, описка, вм. опуташа — опу-
тали.
288. 24. два солнца, т. с. Игорь и
Всеволодъ.
588. 30. пардуже гнѣздо — племя
рысей. Гнѣздо уже неоднократно—въ
смыслъ племени, рода , семьи. Пар-
дузіеь прилаг. имя. Слич. въ Лавр.
сп. о Святославѣ: «легко ходя, аки пар-
дусъ.» Замѣчательно, что здѣсь упо-
треблено латинское окончаніе -усъ
(рагсіиз), греч. парбос — самецъ пан-
теры. По славянски рысь. Въ ІІпат.
сп, лѣтоп. сказано о Романѣ Га-
лицкомъ: «сердитъ же бысть яко и
рысь» 563. 12.
588. 32. подастъ: описка , вм. по-
даста: двойств. ч. Хинови— Ханови:
дат. пад. отъ Ханъ.
588. 34. слезами: вм. сслезами —
съ слезами.
588.35. сыновчп, вм. сыновьця:
двойст. ч.
588. 38.40. одолѣете , проліясте ,
описки, вм. двойст. одолѣста, пролія-
ста,-—ваю: род. и. двойст. ч., вм. вагии-
589. 3. створисте, вм. створйста.
589. 6. былями (?). Въ одномъ пер-
гаменномъ спискѣ; Георгія Амартола
читается; «Коуръ посла была своего
къ нему» (въ Библ. Моск. Дух. Акад.
Л? 100). Былъ, можетъ быть, отъ бы-
лой, т. е. бывалый въ походахъ.
589. 7. 9. Здѣсь, вѣроятно, исчисля-
ются отряды Ковуевъ, которыхъ Игорь
пригласилъ себѣ въ помощь. Отряды,
можетъ быть, названы по именамъ
предводителей. Ковуевъ Карамзинъ
609
причисляетъ къ Чернымъ Клобукамъ
и Берендѣямъ.
589. 11. звонячи- прославляясь,
гремя славою прадѣда, родоначальника
Черниговскихъ Князей, Святослава
Ярославича.
589. 12. рекосте, вм. рекоста. —
Мужа и.ѵпся: чит. -мужаимѣся—му-
жаемся , будемъ мужественны.
589. 13. преднюю славу—будущую,
заднюю — прошедшую.
589. 16. въ мытехъ'.иро охотничьихъ
птицъ говорятъ: третьей лыйпі, чет-
вертой .ныти, т. е. линяла птица три,
четыре раза. По слич. тоже глаголъ
размытити—отдѣлить птицу отъ гнѣ-
зда , отъ самца или самки; и сущ.
дикомытъ— соколъ, съ воли взятый,
не доморощеный.
Съ втимъ мѣстомъ слич. въ Лавр. сп.
Лѣт. аи сбита Угры акы въ мячь,
яко се соколъ сбиваетъ галицѣ» 115-
589. 19. Это Всеволодъ Юрьевичъ
Большое гнѣздо-
589. 22. 23. Гиперболическія вы-
раженія.
589. 26. шереширы, (?). Объясняютъ
греческимъ барібва — копье, пика;
польскимъ шаршинъ или шаршунъ,
вышедшимъ изъ употребленія, въ зна-
ченін меча или шпаги; и мн. др.
589. 27. сыны Глѣбовы'. Рязанскіе
Князья, дѣти Глѣба Ростнславичя.
589. 28. Рюриче и Давыде: дѣти
Ростислава, сына Мстислава Великаго.
589. 30. 31. ваю: род. п. дв. ч., вм.
прнтяж. мѣстоименія.—дружина ры-
каютъ- 216. Пр. Ь
589. 37. Галичкы—Галицькыи- -
Осмомысліъ Ярославе: сынъ Владиміра
Володарича. Прозвище Осмомыслъ,
данное Ярославу, по его разуму, Слич.
съ словомъ Осмородный, которымъ въ
Лѣтописцѣ вкратцѣ, въ Ц^борн. Свят.
1073 г., характеризуется Августъ.
589. 39. горы, угорекыи: Карпатскія.
610
590. 1. Королевы-, заградивъ путь
въ Россію Королю Венгерскому. —
затворивъ Дунаю ворота: заградивъ
входъ.
590. 2. времени; описка, вм. бе*
ремена , отъ Ерт.ид или бг-ремя — тя-
жесть.
590. 5. отпіворяеши Кіеву врата'.
ты можешь впустить въ Кіевъ, кого
хочешь и когда хочешь.
590. 7. салтани, вм. салтаны: впн.
пад. мн. ч., т. е. Султановъ.
.590. 11. Рома не: Романъ Волын-
скій, сынъ В. Кн. Мстислава Изясла
вича. — Мстиславе: двоюродный братъ
Романа, сынъ Ярослава Изяславича
Луцкаго.
590. 12. васъ-- род. п. мн. ч. , вм.
ваю, пли г.ашъ.
590. 16. папорзи, вм. паперси —
верхняя часть брони, которую надѣ-
вали на перси, или грудь — по перси;
иные объясняютъ словомъ папорокъ,
папоротъ — косточка въ птичьихъ
крыльяхъ, соотвѣтствующая локтю.
590. 17. латинскими: Западными во-
обще , Нѣмецкими въ особенности.
Смотр. Договори, граи. Смол. Кн. съ
Ригою, 1229 г.
590. 18. утрпѣ , отъ оутрьпѣти ,
тръпѣти: объясняютъ двояко; или:
уже солнечный свѣтъ погасъ (намекъ
на затмѣніе); или: уже солнечный
свѣтъ не такъ жарокъ; время было
къ осени.
590. 19- не бологомъ — не благомъ,
ие къ добру : русск. полногласная -ъ.
590. 20. 21. Рось и Сула впадаютъ
въ Днѣпръ.
590. 24. Олговичи—Князья Черни-
говскіе.
590. 25. 26. Ингваръ и Всеволодъ-^
дѣти Ярослава Изяславича. — Три
Мстиславичи: вѣроятно, Романъ, Свя-
тославъ и Всеволодъ, дѣти Мстислава
Изяславича и внуки Мстислава Ве-
ликаго.
39
611
612
590. 27. шестокрилцц: цс. шесто-
крилъ или шестоперьць — переводъ
греч. &;алтёрѵуо$.
500. 29. кое, вм. что- § 266.
590- 30. сулицы Ляцкіи — копья
Польскія. Чацкій вм. Ляшъскыи.
590. 31. не высь, вѣроятно, вм. не
бы, т. е. не бысть.— Брячислава: Бря-.
числавъ Васпльковичъ Витебскій.
590. 32. Подобное же поэтическое
описаніе выхода души, отзывающееся
миѳическими вѣрованіями, встрѣчаемъ
въ одномъ древне-чешскомъ стихотво-
реніи , въ Краледнорскоп рукописи:
(лютый врагъ) «ударилъ тяжкимъ мла-
томъ въ перси, уныло зашумѣли жало-
стивые лѣса, вышибъ изъ юноши душу,
душеньку! Вылетѣла она прекрас-
нымъ, протянутымъ горломъ, изъ горла
прекрасными устами. Тутъ и лежитъ
онъ! теплая кровь за душенькою течетъ,
за отлетѣвшею; сырая земля пьетъ ки-
пучую кровь.» («.чіе пііеііе ріекпііп ІаЫііп
Іитііё» г Іптсііа кга.чпіша гіопіа «аіі’и Іезе
Іеріа кгетѵ «га ііизіеи Іееіе га оііеііч
«зіга геіпіе тѵі'зіеіи кгетѵ рііе», Олень).
Слич. въ Ипат. сп. Лѣт. «л’стящу ему
до землѣ нзыде ^іуша его съ кровью
во адъ» 193.
590. 36. Городеиъскіи: мѣстечко Го-
родка, гдѣ княжилъ Ила славъ Васпль-
ковпчъ, находится въ Пинскомъ уѣздѣ,
Минской губерніи.—Яросласе: вѣро-
ятно, Ярославъ Владиміровичъ, внукъ
Мстислава Великаго.
590. 37. понизить, въизить — попи-
лите,’ вонзите; ь вм. е.
590. 38. вёреэісени: рус. а». , вм.
врѣзісОени.
590. 39. Т. с. вы не пошли по слѣ-
дамъ славнаго, своего дѣда , Всеслава,
или прадѣда вообще, Владиміра Свя-
таго.
590.. 40. славіь — славы.
591. 2. на жизнь (какъ на животъ) —
на имѣніе вообще.
591. 4. на Немизѣ: одни ученые
объясняютъ это слово Нѣманомъ, другіе
указываютъ на географическій отры-
вокъ о градахъ русскихъ, сочиненный
около 1430 г. Въ немъ показано: 1)
городъ Пемпза между Дроутскомъ и
Ритою, и 2) Пемпза, протокъ въ Мин-
скѣ, впадающій въ Свислочь.
591. 5. чепи — цѣпами: ч вм. ц.
591. "• Немизѣ: дат. и. ед. ч.
591. 8. 9. брелѣ—брези—не боло-
гомъ (благомъ) бяхуть цосѣлии , по-
сѣяіси костьми — : отрицательное срав-
неніе, съ повтореніемъ. § 282. Нр. 6.
591. 10. Есеславъ изображается
здѣсь какимъ-то существомъ сверхъ-
естественнымъ, которое въ образѣ вол-
ка перебѣгаетъ путь Хорсу (т. е.
солнЦу?). . .
591. 13. до куръ: мѣсто темное. Од-
ни объясняютъ: до пѣтуховъ', другіе;
до кгръ (куръ) Тмутороканя. Слич.
въ Ипат. сп. «Въ се же лѣто иде Ле-
онъ Царевичъ на куръ Олексія Царя»
7. Нуръ — меріоі — господинъ.
591. 14. хръсови—божеству Хорсу.
591. 15. тому, т. с. Всеславу. Со-
феи: русск. ф., вм. Свфнн'. род. пад.
ед. ч. — Звонятъ въ Полотскѣ къ за-
утрени , а Всеславу слышится Кіев-
скій звонъ: такъ долго онъ не могъ
забыть Іхіевскаго престола.
591. 18. аще и вѣща душа —хоть
и мудрая , чародѣйственная (вѣщая)
душа въ иномъ тѣлѣ, но часто бѣда-
ми страдаетъ.
591. 23. птицю горазду: вѣроятно,
испорчено. Можетъ быть: птичю го-
разду-—птичьему хитрецу, умѣющему
узпагать судьбу по птицамъ.
591.2 5. помннувше, вм. помянув-
ши: /кен. р. Причастіе относится къ
безличному предложенію.
591. 28 — 30. Знамена Владиміра
Святаго принадлежатъ теперь двоимъ:
Рюрику и Давиду.
613
591.31. слышитъ, вѣроятно, вм.
слышится. § 180. Прим. 5. Иные объя-
сняютъ такъ- Святославъ слышитъ
гласъ Ярославны.
591. 37. ///іис.шя«ч,ЕвФросипія,дочЬ
Князя Ярослава Владимірковпчд Гали-
цкаго, вторая супруга Игорева. Она
вышла за Игоря ігь 1184 г.
591. 33. Эта пѣсня , кромѣ своего
чисто поэтическаго содержанія, имѣетъ
характеръ заклинанія, которымъ Яро-
славна привораживаетъ милость Вѣт-
ра , Днѣпра п Солнца своему му-
жу: потому-то она и олицетворяетъ
эти предметы, обращаясь къ нимъ съ
воззваніемъ: господине! — зегзицею —
кукушкою. Горюющія женщины въ
народной поэзіи уподобляются ку-
кушкѣ. Напр. въ ыалорос. пѣснѣ: «зо-
зуленька закувала (кукушка закуко-
вала)—Марусенька запіакала». Голое.
Укр. пѣсн. Максимович. 1834. Л7 5.
— По Думами: Дунай — рѣка повги-
чсская, любимая народными пѣснями.
Слич. Малоруе. пѣсн. «ой летѣла зо-
зуленька черезъ поле, гай; да й згу-
била рябс перцё (рябое перупіко) на
тихій Дунай» Малоруе. пѣсн. 51.
591. 34. Себрянъ—бобровый. К''бръ
—бобръ.
591, 36. на эісеспюцѣмъ— на твер-
домъ, мужественномъ.
591. 37. съ Путивлѣ городъ Кур-
ской губерніи.—па забралѣ, или забо-
ролѣ — на стѣнѣ.
591. 39. чему—затѣмъ, ^-насильно
—насупротивъ.
591. <10. Хиновьскым—Ханскія.
593. 1 па своею—крильцю— двойст.
ч.—не трубною, на легкихъ крыльяхъ.
на моея лады вой: на вои-
новъ моего мужа. Здѣсь лада приня-
то въ женск. р., по окончанію на -о
независимо оть самого значенія. Г 218.
Ладо п лада, въ значеніи мужа и же-
ны, или жениха и невѣсты, и доселѣ
употребительны въ пѣсняхъ. Иап|.
6М
«достанется мой коверъ ладу милому»
—«ищу себѣ ладу милую.»
592. 3. горъ, вм. горѣ — вверхъ.
592.4. лелѣючи, вм. лелыжрн : жен.
р. ед. ч., вм. мужескаго. Вообще дол-
жно замѣтить, что окончанія причастій
къ атомъ памятникѣ искажены.
592. 7. Путивлю городу: даг и.
592. 8. аркучи, вм. ркучи, отъ ре-
ну, съ благозвучнымъ а. § 30. Пр. 6.
592. 9. словутицю, вм. сеовутичю:
ц вм. ч. Словупгичъ , отъ словутьііі.
напр въ (пре.)словутый. С піч. въ ІІпат.
сп. Лт.т. словутьныи: «слову тьног.і
пѣвца Мптусу.» 280.
592. 12 Носады—лодки, сидѣйки,
(вм. насады').—до плъку Кобякова: еще
въ 4 171 г. Игорь Святославичъ раз-
билъ Половецкаго Хана Кобдка.
592 13. мою ладу. См. 592. 2.
592. 11- 16. а быхъ: первое лице
условн. Формы, при союзѣ абы (3-е
л)•—№> описка, вм. въ.
592. 18. Солнце всѣ нъ тепло и кра-
сно: только Игорю оно враждебно:
связь агой пѣсни сь затмѣніемъ солн-
ца, предвозвѣстившимъ Игорю бѣду.
592. 20. лучю: шіи. п. ед. ч. оть
луча (женск. р.) вм. лучъ.—на ладѣ
вои: на воиновъ лады.
592. 21. іімъ, нм. имъ. т. е. воинамъ,
лучи'—луца, вм. лукы: вин. падежъ
огь лукъ.
592. 22. съпрянсе: отъ еппряінути,
съпрлщи—согнуть, покоробить. Слич.
выраженіе: напрягать лукъ.—загггЧе:
оть затѵжнути.
592. 23. Какъ бы въ исполненіе
атого умилостивительнаго воззванія къ
Вѣтру, Днѣпру и Солнцу, Игорь воз-
вращается н-зъ плѣна, полуиощи: род.
или мѣстн. пад.
592. 24. сморци—сиорчи или смер-
чи (смърчь или емпрчь, ВМ. СЪѴръчв пли
съмрыидр
592- 27. вечеру—вечеромъ.
615
592. 28. О побѣгѣ Игоря -такъ по-
вѣствуется вь Ипат. сп. ѴІІ.Т. «Не бя-
шеть бо ему леѣ бѣжати въ день и
въ нощь , иже сторожеве стрежаху гь
его, но токмо и веремя таково обрѢ-
те въ заходъ солнца. И посла Игорь
къ Лаврова конюшого своего, река
ему: «псреѣдп на ону сторону Тора,
съ конемъ поводнымъ:» бяшсть босъвѣ-
чаль съ Лавромъ бѣжати въ Русь. Вь
іо же время Половци напилися бя-
хуть кум'ыза , а и бы при вечерѣ:
пришедъ конюшій повѣда князю сво-
ему ІІгореви, яко ждетъ его Лаворь.
Се же вставъ ужасенъ и трепетенъ ,
н поклоиися образу Божію и кресту
Честному, глаголя: «Господи сердце-
видче! аіце спасеніи мя, Владыко, ты.
недостойнаго»—и возня на ся кресгь,
икону, и подойма стѣну и лѣзе вонь.
Сторожемъ же его играющимъ и ве-
селящимся , а князя твордхуть спя-
ща. Сіи же пришедъ корѣцѣ и пе ре-
бредъ , и всѣде на конь; и тако по-
идоста сквозѣ вѣжа. Се же избавленіе
створи Господь въ пятокъ, въ вечерѣ.
И иде піішь і 1 денъ до города Дон-
ца, и оттолѣ пде во свой Иовъгородъ
—и обрадонашася ему» 133—134.
592. 30. комокъ въ полуночи , т. е.
готовъ, будетъ готовъ.
592. 31. 593. 1. Ов.іуръ , Нзуръ —-
Лавръ, Лаверъ или Лаворь, имя 11о-
ловчанпна,
592. 3<5, 37. Слич. въ Малорус. пѣсн.
«черезъ темный лѣоь—яснымъ соко-
ломъ лети; «черевъ быстрый воды —
бѣлымъ лебедемъ плыви;» черезъ сте-
пы далеки—перепелочномъ бѣжи; «на
моёмь, брате, подворьѣ—ты голубонь-
комь пади». Сборн. Укр. пѣсн. 9.
593, 3. ужинѣ: дат. п. отъ сущ.
женск. р. ужина, вм, ужинъ.
593. б. претръгоста—надорвали-
593. 7. Поэтическій разговоръ кня-
зя съ рѣкою Донцемъ.
616
А
593. 14. зелену древу: да г. и. ед.
ч., вм. род.
593. 15. е—среди, р , вм. и пли его.
593. 18. Стугна (въ Со«і>. Времен.
Стругна)—рѣка, впадающ. въ Днѣпръ,
повыше Триполья. Въ 1093 г. на
втой рѣкѣ Половцы разбили Русскихъ
Князей: Свлтополка-Михаила, Влади-
міра Мономаха и брата его Ростисла-
ва. Русскіе, спасаясь отъ враговъ, гиб-
ли въ Стугнѣ, которая отъ дождей
наполнилась водою («пожръши чужи
ручьи»). Юный Ростиславъ погибъ въ
этой рѣкѣ.
593. 23. Сочувствіе всей природы
судьбѣ героя.
593. 30. полозію—по лозію, и» ло-
замъ.
593- 33. млъвитъ: настоящ. вр. од-
нократное , для означенія быстроты
дѣйствія.
593. 34. 35. соколъ — Игорь, соко-
личь — сынъ его Владиміръ.
593. 37. ко Гзѣ — къ Гзаку.
593. 38. еіь—опутаевгь: 1-е л. дв. ч.
593. 39. даницею — дѣвицею1:>« вм. ѣ.
594. 3, то почнутъ—птици: про-
долженіе того же аллегорическаго
представленія.
594- 5. Мѣсто темное; вѣроятно ,
испорчено.
594. И. пѣеглворца: вѣроятно: пѵ
ткирцд.
594. 7. Коганя: Коганъ прилагат.
оть Коганъ: такъ назывались Цари
Хозарскіе. Пларюнь называетъ Вла-
диміра Святаго Когапомъ. - хоти:
хотъ —жена.
594- 13. на Дунай на рѣкѣ поэ-
тической.
594. 15. Одинъ изъ спусковъ къ
Днѣпру въ Кіевѣ назывался Боричевъ
взвозъ.—Церковь ПарогоЩей Богоро-
дицы была заложена Мстиславомъ Ве-
ликимъ въ 1131 г.
617
618
591. 1». Свмпъславлича: -а вм. -у.
59к 20. Всеволодѣ: -ѣ вм. -у. Той
другое по опискѣ.
(См. Паданіе Слова о п. И. Дубен-
скаго въ Гусск. Достопам. ч. 3. 1844;
и Головина Примѣчанія на Слово о
пі И. 1846).
XX ѴШ. ДАНИЛА ЗАТОЧЕИИКА МОЛЕНІЕ КЪ СВОЕМУ КНЯЗЮ ЯРОСЛАВУ
Всеволодовичи).
(Но изданію г. *!идольскаго в& Русск. Бесѣдіь за 1886 г. кн. 2.)
КоСТроПН БрАТІС АКК К ЗЛАТОКОВАН-
нніо трввѵ. в р.і^ѵ вмд своё. іпѵнё
КІІТІІ К СрСБрСІІЫІА АрГАІІЫ О К03КѢ-
смь ") мростн. Н 8ДАрН В мысли 8МЛ
скоси поюі|іе в бГодхіювснііыіа спѣ- я
рнлн. ДЛ ВОСПЛАѴІОСІЛ К нл діисполе^-
ІІЫІЛ ПОМЫСЛЫ. ВОСТЛНІІ СЛАВА МОІЛ. ко-
стаіііі пслтырн і'і гнели, дл рл'<вёргѵ
к пріітл гаданТіл моіл и прокѣцідю къ
ЕЦЫІ|С?СЪ СЛК8 МОЮ. — — КѢДЫи ГНС ІО
ТКОС ДОБрорі^ѴмТе. ІІр'ІТСКО КО ШБЫѴ-
нсіі ткоё люкве. глет бо стоё іінсаніс,
просите іі пришлете. дкдъ реѵе. не
еѵть рѣѵн нн словеса ііхже не слы-
НІлСІА ГАСИ Іі. МЫ НС «МОЛѴІІ , ІЮ
коглс къ гііѵ скоси» ксёмлтнкомѵ
кн^ю йрослав» кееіюлодокіѵіо;
Кнже моіі гне помілнТ міл в кніл-
женін свое", пко а рл ткб сііъ рл-
БЫІІІІ ТВоёіЛ. 8ІІЖЮ ВСИ ѴЛКІІ ІЛКО 20
слііцс грѣемы мдтііо ткосю. токо
а^ъ ёдіі хожю ко тмѣ йднѵе свѣта
Й аІѴІІІО ТКОСЮ. АКІ ТрАКА рОСТ8І|ПІ
к засни. на ніо нн слііі|е сшае ни
дожь иде. тьже гііе приклони «хо чг,
твое к глы 8СТЪ мон. іі Л всѣ скор-
БС МОІІ ІІ^БЛВІІ Міл;
Кнже мои гне. кси нлпаілютсіл й
обнлніл доми твоего, токо а едн жа-
даю мілостіі ткоёіл. акн ёде нсгот- зо -о-лрлкм в монистѣ;
НИКА ВОНАГО БЫ ІЛКО древо стоімрс
при Н8ТІІ. дл ксн мнмоходілціё секѵ
ё..тако н а ксь. ко юкнде ем, здме
нс югрлдіі семь етрлхо гро/,ы ТК06ІЛ.
лкн и)грл,1,0 твердимъ;
Кнже мои гне. бгл мѵжь ксздѣ
Знле1 есть, н в ѵюжё грлдс. л «ьгъ
мѵ н і< свое грлдѣ невидимо ходи,
согл мѵжь кѵ^глетъ. то ксѣ иолтд
II СЛОВО ёго ДО (іІБЛЛ КО3НССѴ. Л 8Б0
віцглстъ то всѣ на него клнык.
нхже ко рм^ы свѣ'тды тѣ іі рі ѵгнд *).
ты гне не здн нл вмѣшніін моіл. но
конмТ кіізтреііінап моіл. л бо лціе
ьідѣіііе скиде но рл^ѵмо йкнле4. юнъ
возрастъ имѣю, но ста смыслъ, іі
бы илріа мыслію своею, акн шре по
во^д«хк;
Кііже моіі гне. іаіііі мн здлкъ н
юкрл^ъ ТКОН КрАСС. СЫТ8 НСТАѴАЮ
8СТИѢ ТКОІІ. ПмСЛАІІІНЛ ТКОІЛ ІЛКО рА
с плоди р<я|с твои нсііоііснн й ^лата
о-лрсііскл. ЛАННТС ТВО ІАКО СоСѴ Арі-
МА горт'і ТКО ІЛКО Крн КАНАіЛ МІірО.
МЛТЬ ТЕОІО.К КН ТВО ІЛКО ЛИКА ІЦБрд.
40УН ТВО ІАКО КЛАДІЛ КОДЫ ЖИВЫ. Ѵрс-
кі) ткое Бы ілко сто іпненііѵс многн
пнтліа. глка ткоіл превозноси глка
МОЮ. II БЫ кыіл ткоіл к сѵёстн пко
*) Въ под-іпн. ко^ііѣіе.
’) Въ подл. Ѵті.
619
620
Кііжс мон гне. не 7,ріі нл міа акн
ВОЛКЪ ІІЛ ДГПіЛ. но во^рн ІІЛ М1Л ІЛКО
МТІІ нл млпцл. — —
Кііже мон гііе. лціе т есмь нл
рлтн не хороръ. но пл слово тн емь
крѣпокъ. дл тъ Гцкнрлю сладо сло-
вёснаю. совокуплілл АКН в мъ" коды
москнГл. н іцкТтиіл слово'. и ръпіснііл
приѵлмн хитрыми, л глвъ іл^ыкъ. н
мпоголіствепо срце. зкѣтліівы встаі.
ІАКО *) стрѵііл ръѵнъпл кыстрнпы.
Кііже мон гпс. ілко дѵ крепі'тсіл
мнбсткі? Кореиііл тлко грл шііь тво-
ею дръжлкою. кормникъ глава корлк-
лю. л ты кііже модемъ скон. кндъ
полкъ кё кіцгл реѵе келн'къ завѣрь
кса; глкы. мажн глвл женл. а мажё
кіц’ь, л кііуіо кгъ.-----------кода мтн
рывл. А ты кііже люде своіімъ. веспл
зкрлніле ^емлю цвѣты. л ты кііже
пл вкрлііілеііііі мнлостню своею, сліІце
едино гръе ке мн лнѵлмн своими. л
ты кшлже нл вкрлшлёнін і южнклілё-
іііи млтііо своею;
Кііже мон гне. сс сы ёсмі. к кс
лицеи Ножи по рлкотны ілремо по-
стрлдл. ксе тое пскасіі ілко ^ло е
лкѵе кы мн кндст нога скоіл в лыѵ-
нііцы к дома ткое. нслн в ѵёлепъ
саповъ к коілстё' дкоръ. лкѵе бы мн
токъ в дераяъ служити. нёлн к кл-
грімГіцы къ коілсте дворъ, нслъпо во
асера і;ла в ноздри скТнТіі ни нл хо-
лопсхъ докрын **) портъ, лціе г.ы кот-
Л« КОЛОТЫ КОІ|А КО ВІІІНЮ. ІІО ДНК
его не іісытн ѵерностн. н жжепі'іл
его. тдко и холопа. лціе плѵе мъры
*) Въ подл. мсно.
**) Въ подл. донры-
5
10
15
20
25
50
55
АО
гордъ іі куга. но зкбрл емк скосгб
не іі^кытн холопиід имени, лкѵе г.ы
мТ кода питі к дома ткое. нёлн пи-
ти мё к вопіете дворъ, лкѵе кы мн
воровен пспсѵс прінмлтн й рккн тво-
ёіл. нслн плеѵл корліл й рккн ?лы
гдрь. многлжы ко мн «ретде рдкот-
пын хлъ лкіі пелъі ко кстс мон. іі
пнтнё с пллѵе рдстворіл. доврѵ гііѵ
СЛКІКЛ дослкжнтсіл СВОБОДЫ. л ^лз
мѵжѵ елзжл дослкжнтсіл колніё рлко-
’ т .1
ты. соломо ре лкѵе едн мкдръ десіл
хорбркюцпі ’ке? кмл. лкѵе едн смысля
десіл кладъюіі'ііі городу, длпн реѵе.
Хрлра кііжс кор^о докѵдеіпи л кмнъі
дорб е. ^ане змны дкмд докрл. тъ
бо и поцы кръпцы іі грлдн тверды,
ппъ же поцы сини л кс^ дамы, іі нл
ТЪ БЫВАС ПОБЪДЛ. МІІО^ІІ КО <1)110ѴЛІ0Ц16
ІІЛ БОПІЛІЛ грлды с скон с меіпн ссъ-
длю. ілко реѵе стоелл сііъ ижн іідгл
НА црь грл С МАЛОЮ ДрКЖ'і'іІОЮ. НС
въдомо ны ё крлт'іе іітн. грлдк ли
й нл" плеііёіік выти, іілн кгде пл й
грлдл погііпѵтн. АЦІС кгъ по нл то
кто нл ны.-----------не море потопділс
корлль ііо кътры. тлко іі ты кііжс не
сл кпадасііін к пеѵл. ііо вкеда тіа
дамцы. не югш. твори мженіе жслъ-
ііо іілмсніе мъіпіюе. кме мѵ не
велмн пл рл хорокръ кыклс. но кръ-
по к ^лмыслё. дл тъ докро ^кнрдтн
мѵдрыіл. ДНВНІЛ БО ^А БѴІАІІО КОІІН ПЛ-
стІи многлжы ко н кс^нлрілдпе полцы
П0ГІІБЛІ0. АЦІС КСТАВІЛТСІА НОЛЦЫ крѣп-
ко. то лціе ёмк іі покъжеіік кы’ но
крѣпко КІІКСІЛ ТО ПОБѢПіё. ІАКО сто-
покъ. ВІІІІОКА БѴДІЛ ГцБН крлтію НО Н
ТАКО тн ё крѣпокъ. еДКА СИЛОЮ к
вёѵерк рс идолъ ілрослі. тлко и ко-
621
622
шл сѵдікын хитростію. Г поведи игры
и гдлііуд. йнкмъ нлрілдікшнмсіл нл
ССТИПЪ. А .СІН ІЛКО ЛОВЦЫ рАССЫПАША
по земли. тлко іі'4іііі игры пл іцвоп.
Гі злъ іі погѵкіі.
Кііже мон гііе. дз во лціе не ко
лоінё рдстб ІІІІ и фнлосб ЗѴІІСІЛ. но
кы індаіл дкн пѵелл по кіІгл пора?-
, ' вк л * • '
ЛНУНЫ ЦКЪТО. (отѵдн н^кпрдю СЛАДО
КО ОЛ'ІІ МОП к рикѵ ТВОСІО. ІЛКО л
рл Т8О СІІЪ рАБЫНІЛ ТКОСІЛ. II ІІАСЫ-
ціаи мпогорд4лііѵны краше. помімиі ме-
ііс сѵ дли іадиціл кеселіл сллкіі пнтнё,
& ііоміліііі мене тепли коди піюціаго.
ЙЛАТАІЛ К крлсоти рп СКОіТ. ПОМІЛІІІІ
мене к ііенсіірлнё врртішіп. лежа гне
па міагцъ постели, ііоміліііі мене по
Я «К Я »
едіиіс рико леждціаго зимою имрдю-
слокеснию. сококвпліла мрость ілко «о
к мъ ко'ди мбскѵю*,
Кііже мо гне. не юстлки мене ілко
ЮІ]Ъ мо'іі іі мтн моіл юставііста міл.
л ты гне іірТііміі млтію своёю. коми
тн е пересллкль л мнъ горесллвль. із
Заііс уд не прорлсте к не. дри^н мо
блннТіі мон йкёгошл мене. — —
юѵіімд косплаѵютсіл по мни, л срце
восмъібтмісіл. тъ же въ мн виры ілтіі
Дригѵ. ІІІІ ІІАДЪІЛтГь ПА БрДТД. АЦІ6 го
іімъю ѵто. то пожпкѵ со мною лціе
ли не іімъю тего. то всъ скоро йлстілт-
сіл й мене. тъмже кнже мон гне
вопію к текъ (одержи нііціетоіо. не
ЛГА ВО МП ростпслл Кіі/ь. ЛИУС КО МН 25
сілрть іііі курское кнжиТс тако Гі миже-
КІІ ЛИУС кы смрть. пс продбікё ЖИВО во
икжткъ.--------с ре ііоміліііі міл сііе *)
велГіклго цріл вссколодл. дд не кос-
плауіо л лише млти ткоеіл. дки лдл зо
рліл. (оратн тнуіо млти ткоеіл. нл
Землю хѵдоствд моего, дл во^кеселю-
сіл со црп скос. — — не сън ре
жита' іід крдздл пл мокры, ни мростп
к срцы ке^ѵмны. не терпи кода на 58
гора іііі мрость в срцы ке^ѵмнъГ;
Кііже моіі гне. пе йріиіи рдвл скор-
білціа не линіи мене живота своего.
ІА <0VII рлкыніл В рикѵ ГЖА СКОСКА. ТД-
*) Въ подя. спсс. ' ао
ЦІА. II ІІАПЛІЛМН дожекиым ІЛКО стръ-
ламіі проніцлёмд;
КіІже мои гне. юре црь ма птТцд-
мп а (осетръ на рыками, д ле на
^вёмн. д ты кііже пл персдслдвцы.
ле рыкне кто нс истрдпінтсіл. а ты
кнже рсусиіп кто не ивонтсіл. ілко
БО ^МІ'ІІ стрлиіс СВІІСТАІІІ'е СВОІІ. ТАКО
іі ты кнже ишь гро^е мпбство и снны
КОИ. ЗЛАТО Крлсртд ЖСІІА. А ТЫ КІіЖС
лібде скон. тъло кръпптсіл жилами, а
мы кііже ткосіб державою, птсцы ра-
диібтсіл весцъ, д млпцы мдтсрн. л мы
кііже токъ, гѵслн строілтсіл песты д
грл ІІІІІЬ ткоёю ДрЪЖАВОІО. ілко ко
ріл зкнрде птепцд пс токмо своіл но
И Й УІОЖІІ ГІІЪЗДЪ приноси ІЛІІЦД, во-
спое ре ріл созоветъ птецд нже роди,
нже пе роди, тлко и ты кнілже мно-
го С0К0КЗІІІІ, ИС ТОКМО СВОІЛ ДОІ.ІОУА-
І|Д. НО II й Гпіы стрд СОВОКУПИ при
ТСКАібціАІЛ К текъ. КЪДИЦІС ТВОЮ (ОСЫУ-
ІІИ16 МАТЬ, кіігь КО МЛТВЪ ІЛКО Гістоѵ-
ннкъ тн не токмо скоты ііапаіас но
іі улки;
Кнже моіі гііе. нн мо'ріл иполок-
ннко вылійтн. ни нііІн іімАішё тко-
сго доми іістоціГти. дціс со немръ
семь. 110 попе мало мростп исръто
КО КрАТС рАЗѴМІІЫ МѴ САПОГИ ІІОСіТ
ёсмь. а в смы'слены к рцы (Олдупх-
623
624
ре <о' не рыса к рыва ракъ, не ско
к скоте коза, не холо^ в холопѣ кто
в холопа расотае. не му в мвже* ко-
торы жены слвіндс-------------кто пбме
злоюкразіів жену придатка дѣлія *).
н’лн тестіа дѣли Богата’ то лвус бы
мн ку ко вндстн к домв свое, нелн
жена ^лоюкра^на’ видѣ злато на зло-
(йпра^не женѣ’ н реко нвпо ё злату
семв. — — нлн реуешн кііже по-
стрижиш к уерііцы. — — лвуе мн
с тако скоѵдтп живо своіі. нёлн кос-
іірТііМіпн агглк'Гн ©кра кгв согдтн.
лжн г.о реѵе міірокн л не кгѵ. кгѵ
нел^ѣ лгати пи кыіпнн нгратіг— —
ннѣін лстаё с іірккн. лн с высоки
полаты пдволоуиты крнлы. и и на ме-
уетсіа во югнь пока^аіеіре крѣпб" срі|ь
своіТ і|ре скон. а н прорѣза лыста
бнажіі кости голенё своіі кажс і|рвн
скоёмз. іяклпё ёмв хракорство свое
а ннын скотн мстастсія в море съ Бре-
га высока, (съ) конс скон----------ян
«ч >
прііквца веркь къ вхв црковномв а
друпні конецъ к земли бнё далсуе
іірккн іі по тому вѣгас долб ёмсіа
годною рвкою 3а конецъ на верки то»і.
а к дрѵгон рѵце дежа мс на. а н
ожнксп мокрымъ полотно, ворстсія рѵ-
копа с люты зкѣре. вже оіетанв мно-
гій глтн. дд не во мнозе глдпі'н ра-
неніи ѵмъ скон **). вѵдв акн мѣхъ
итлъ. трѵсія когдетко в рѵцё ннѣ. и
вподоліб жернокб ііже лю'діі ндсыіраю
а сами секе не могутъ напоіінтн жн-
та. дд не кбііендвіідн вѵдв. многою
бесѣдою своею, пко во птица уд-
стіяцін пѣ. ненавидима въіваётъ.-- —
*) Въ подл. дтлл.
**) Въ подл. сын.
сп. цы ли реуешн кнже б ксзвннп
с реклъ селнко слово, то не кнде
СМЬ НБЛ пбстпна. ІІН ЗВѢЗДЪ АВТО-
відны. нн кезвмндго мростн глюціа. —
— коли пожре снннцд (орла. тогда 5
безумны нма навѵнтсп. іако со втлв
тыко двтн. тако бсзвміідго вунтіі. —
— БЕ3ѴМНЫ ВО НН (йрЮ НН СѢЮ нн
♦к Т ! <г\. **“
ткѵ нн пріядв. .но сами ражаю;
Кнже моіі гне. вепкомв дкоріянн- іо
нв тѣ нмѣтн уть іі млть в кіціл.
но лн емв мыкдтнсія. послѣдвіоус іі
скоркехъ Гако (около твра с тоно-
й ж ЧЧ > «V
р<> — — ннкто може неюперн стрѣ
право стрѣлнтн. нн лѣностню утн до- 15
кытіі, зла некндавшн дойра не по-
стигни". не внвшіг со псо (ОБ одн
моклокъ докра не вндатн. горести
дыныід не терпѣвши тепла не вТдатн;
^лато во ііеквшдётен соніе, а такъ <20
папами. піиенТцд много мвѵнма утъ
хаѣ пвліае. а улкъ кеды поемліа смы-
«к , , - ,
сленовме оретдетсія. аіре кто не сы-
на кѵдё во многн' кѣдд. іако в веса
на кепдрн. то нѣ в не вѣжсткд. нн- 25
кто бо може стрѣлою зкезды кы-
стрелнтн. нн в напасти смыслити,
не гнавши со коми послс шеишка с
метлою (о крохв. пн скакавши со
стола по горохово зёно дора не кн- зо
дати, нлн реусшіі мн кііже. солгл есн
іако та. то аіре вы внѣ красти, то
селі'ко вы сіл к токѣ не скорвѣ.-------
или ретешн мн кііже. в бгдтд тести
женн. тв пе'н тв н ижь’ то лвуе вы за
мн тріясцсю болѣти, нн со злою с
пелюБою женою выти, тріясцд во трія
пветн'. а злаія жена іі до смртн св-
ши. гле во сіа в мнрекн прнтта. не
потка в потка нетопы* не зкѣ к зкѣ- «о
625
626
Нѵгд глтн премростію хкаліл. нн
всші б се^ѵміт. не ѣда семь б пе-
ска шелл. нн б ксцлл млека, нн
ке^ѵмнлго мростп глціа. како ко^глтъ
ниша л«ке «мъ. поете іа^ыкъ. мысли
ілко йтрёпн нгрекнін мо'жетъ *) ли
глтн сліко рл'^ѵ. — — нно ко ё ло-
дііл. л ііноё кораль, нно тн ко а
ііное лошакъ, а н тн е «ме. а н
ке^ѵме ке^ѵмиы ко нн к«іо нн льютъ,
но сдміі ражаю. іілн рсуешіі кнже.
сбгл есн дкн пёсъ, то дбрл пса кіцн
н коілре люки;
Се нже юстакн рѣѵн іі реѵе сице,
коскрнн кже сѵдн ^емлн. ко^дкнгнн
кіцп нкѵдн кои. нмножн сила кіцю
НІІІМ8. 8КрѢПН ко ны н нткедн ЛѢІІІІ-
кыіл. кложн іаро страшлнкы к срцы.
не дан гн к поло4 ?смліл іпіІеіл. іл^ы-
кб не^наюцііІ кгд. дд не рекѵ нно-
племенпцъі. гдь ё кгъ н. г.гъ же піііь
на нксіі и на 7/млн. подай іі гн по-
кѣд« нл ксіл костлюціаіл нл ны;
Подай и гіі сам|онокѵ енлн. алек-,
*) Въ ПОДЛ. Ц0Ж6-
едндрокн хрлкро. ііюсноокъ нмъ. со-
ЛОМОІЮКѴ мрость. Крото ДКДК8. нм-
ножн люди ко вѣки по держакъ тко-
сн. дд тіа слакіл ксіа страны и ксід-
6 ко дыханіе тдуе. слава бгѵ ко вѣки
аминь;
Этотъ списокъ Слова , по редакціи
своей, значительно отличается отъ дру-
10 гаго списка, изданнаго Калайдовичемъ
по рукописи копца XVI или начала
XVII в. (Памяти. Россійск. Слов. XII
в., 229—240). По этому послѣднему
списку Заточникъ обращается , вѣро-
ятно, къ Георгію Долгорукому, а по
*6 списку XV в. къ Ярославу Всеволодо-
вичу Переяславскому. Такимъ обра-
зомъ по одному списку это слово отне-
сптся къ ХИ в. , а по другому —
къ ХІП, когда княжилъ Ярославъ.
2о Оба списка составлены подъ вліяні-
емъ статей Пчелы , но особенно спи-
сокъ, изданный Калайдовичемъ.
Предварительно предлагаются здѣсь
выписки изъ этого списка, и изъ Пчелы,
по рукописи ХѴП в. (въ Сиііод. Библ.
Л? 854).
1. изъ СЛОНА О ДАНІИЛЪ ЗАТОЧНИКЪ, ПО СПИСКУ XVI —ХѴП к.
Вострубимъ , братіе, яко въ злато-
кованныя трубы , въ разумъ ума сво-
его, и начнемъ бити сребреныя арганы,
и возвѣемъ мудрости своя. Боже, Боже
мой! въекую мя еси оставилъ? Востани
слава моа, востани въ псалтыри и
въ гуслехъ; востану рано, исповѣмтпся.
Да разверзу во притчахъ гаданіе мое;
провѣщаю во языцѣхъ славу мою. Серд-
це бо смысленаго укрѣпляется въ тѣ-
леси его мудростію. Бысть языкъ мой
трость книжника скорописца, и увѣт-
лива уста, акирѣчыіая быстрость; сего
ради покушался написати всякъ соузъ
сердца моего, и разбилъ злѣ, аки дре-
вняя младенца о камень. По боюся ,
зо Господине , похуленія твоего на мя;
азъ бо есмь яко она смоковница про-
клятая, не имѣя плода покаянію: имѣю
бо сердце аки лице безъ очію, и бысть
умъ мой яко нощны вранъ на нариіци
зз забдѣхъ, и разсыпася животъ мой аки
Ханаонски Царь буестію, и покрьі мя
нищета аки Чермное море Фараона
Ссже бѣхъ написахъ, бѣжалъ отъ лица
художьства моего, аки Агаря рабыня
40
627
628
отъ Сарры госпожи своея. По видѣхъ,
Господине Княже, твое добросердіе
къ себѣ, и прнтекохъ ко обычной тво-
ей любве, глаголетъ бо писаніе: про-
сящему у тебе дай , толкущему от-
връаи, да нелишенъ будеши Царства
небеснаго; писано бо есть: возверзи на
Господа печаль свою, той тя пре-
питаетъ вовѣки. Азъ бо семь, Княже
Господине, яко трава блещанна , р.т-
стуще за стіилю, на іпоже пи солнце
сіяетъ, ни дождь идетъ: тако и азъ,
Княже Господине, всѣми обидимъ есмь,
зане ограженъ есмь страхомъ грозы
твоея, яко оплотомъ твердымъ. По не
вопри на мя , Княже Господине, яко
волкъ на ягня; но возрп на мя, Гос-
подпне мой, аки матн на младенца.
Возри, Господине, па птицы небесныя,
яко ти ни орють , ни сѣютъ , ни въ
житницу собираютъ, но уповаютъ на
милость Божію; тако и мы , Княже
Господине , желаемъ твоея милости:
зане, Господине, кому Любово, а мнѣ
горе лютое; кому Бѣло озеро, а мнѣ
черные смолы; кому Лачь озеро, а
мнѣ, на немъ сѣдя, плачь горки; кому
тпесть Повъгородъ, а мнѣ углы опали:
зане не процвѣте часть моя. Друзп
же мои и ближніп мон и тіи отвръ-
гошася мене: зане ке поставпхъ предъ
ними трапезы многоразличныхъ бра-
піепъ. Мнозп бо дружатся со мною-,
а погнетающе руки въ солило, а при
напасти аки вразн обрѣтаются, и пакы
помагающе подразптп нови мои: очима
бо платютъ со мною, а сердцемъ смѣ—
ютмися. Тѣмже не пму другу вѣры;
и не надѣюся на брата. Не лгаль бо
мп Ростиславъ Князь: лѣпше бы мп
смерть, а не Курское Княженіе. Тако
же и мужеви: лѣпше бы мп смерть,
а
іо
15
20
25
зо
35
40
нежели продолженъ животъ въ нище-
тѣ. ---'Тѣмже вопію къ тебѣ, Княже
мой, Господине мой , одержимъ есмь
нищетою: помилуй мя, сынс Великаго
Царя Владимера! да не восплачюся
рыдая , яко Адамъ раю. Пусти тучю
художьства моего на землю: зане ,
Княже Господине, богатъ мужь вездѣ
знаемъ есть и въ чюжей землѣ друзп
имѣетъ , а убогъ и во своихъ неви-
димо ходитъ. Богатъ возглаголеть, вси
возмолчатъ, а слово его вознесутъ до
облакъ; а убогъ возглаголеть, вси нань
кликнутъ и усга ему заградятъ: пхъже
ризы свѣтлы , тѣхъ и рѣчь честна.
Княже мой , Господине мой! избавп
мя отъ нищеты сея , яко серну оть
тевета , яко птицу отъ кляпцы , яко
утя оть ногтей носимаго ястреба, яко
овцу отъ устъ лвовыхъ. Азъ бо есми,
Княже Господине, яко древо при пути:
мнози посѣкаютъ его и на огнь вме-
щутъ; такоже и азъ всѣми обидпмъ
есмь , зане ограженъ есмь страхомъ
грозы твоея. Якоже бо олово гинетъ,
часто равнарлему: тако и человѣкъ
пріемлетъ многія бѣды. Пиктоже мо-
жетъ соли зобатп, ни въ печали смы-
слити; всякъ бо человѣкъ хитритъ п
мудритъ о чюжей бѣдѣ, а о своей не
можетъ смыслити. Злато искушается
огнемъ , а человѣкъ напастьмп; пше-
ница бо, много мучима, чистъ хлѣбъ
подаетъ, а въ печали обрѣтаетъ чело-
вѣкъ умъ совершенъ. Молеве ризы
изъѣдаютъ, а человѣка печаль; печал-
ну мужу засыпіутъ кости. Аще кто
человѣка въ печали призритъ , какъ
студеною водою напоитъ во знойный
день. Птица бо радуется веснѣ , а
младенецъ матери; такоп азъ,Княже
Господине , радуюся твоей милости;
629
630
но множествомъ воя: зане жс мужи
злато добудутъ , а златомъ людей не
добыти. Яко же рече Святославъ Князь,
Игоревъ , іідый на Царя съ малою
дружиною н рече имъ: братіе! намъ
ли отъ града погинути , дли граду
отъ насъ плѣнену быти? Яко же Богъ
повелитъ, тако и будетъ: ноженетъ бо
единъ сто , а отъ ста двигается ты-
сяща; надѣлся на Господа , яко гора
Сіонъ не подвпжстся вовѣки. Дішья
за буяномъ кони паствитп, а за доб-
рымъ Княземъ воевати; многажды бо
б.езнарядіем полцы погибаютъ. Ви-
дѣлъ великъ звѣрь, а главы но имѣетъ:
тако и добрыя полки безь добраго
Князя погибаютъ. Гусли бо строятся
персты , а тѣло основается жилами ,
а дубъ крѣпится множествомъ коре-
нія: тако и градъ нашь крѣпится
твоею державою: заие Князь щедръ
отець есть всѣмъ; слузіі бо мнози от-
ца и матери лишаются и къ нему
прибѣгаютъ. Добру бо господину слу-
жа , дослужится свободы; а злу гос-
подину служа , дослужится болшіа
работы. Зане Князь щедръ, аки рѣка
безъ береговъ текуще веккозѣ дубра-
вы, напалюще не токмо человѣцы, но
и скоти и вся звѣри; а Князь скупъ,
аки рѣка , валикъ брегъ имущъ ка-
менньі: не лзя пити, ни коня напои-
ти. А бояринъ щедръ , аки кладезь
сладокъ; а скупъ бояринъ аки кла-
дезь солонъ.-------Мужа бо мудра по-
весна убо украшаетъ цвѣты землю, а
ты, Княже Господина, оживлявши вся
человѣкъ! своею милостью, сироты и
вдовицы , оть вельможъ погружаеми.
Княже Господина! яви ми зракъ лица ъ
твоего , яко гласъ твой сладокъ , и
образъ твой Государевъ красенъ , и
лице твое свѣтло и благолѣпно, и ра-
зумъ твой Государевъ якоже прекра-
сный рай многоплодовитъ. Азъ же ю
худы добрѣ дивлюся. По егда весе-
литися многими брашны, а мене помя-
ни сухъ хлѣбъ ядущъ, или піеши слад-
кое питіе, а мене помяни теплу воду
пьющи, и праха нападша отъ мѣста за- 15
вѣтрена. Егда ляжеши на мягъкыхъ
постеляхъ подъ собольими одѣялы , а
мене помяни подъ единымъ платомъ
лежаща, и зимою умнрающа, п кап-
лями дождевдыми яко стрѣлами серд- 20
це пронизающе. Да не буди, Княже,
рука твоя согбена на поданіе убо-
гимъ : ни чашею бо моря расчсрпати,
ни нашимъ иманіемъ твоего дому ис-
тощити. Яко же бо неводъ не удер- 25
житъ воды, но точію едины рыбы: та-
ко и ты, Княже Господина, на воздер-
жи злата и сребра , но роздай лю-
демъ. Паволока, испещрена многими
телки, красно лице являетъ: тако и 50
Князь многими людми честенъ и сла-
венъ по всѣмъ странамъ; яко же рече
Соломанъ: слана Царю во мнозѣхъ
языцѣхъ; тако и тебѣ, Княже , слава
и побѣда велика во мнозѣхъ языцѣхъ, 35
тако и тебѣ, Княже , слава и побѣ-
да велика во мнозѣхъ людѣхъ. Яко
же бо похвалися Езикѣй Царь по-
сломъ Царя Вавилоньскаго , и пока-
занія имъ множество злата и среб- 4о
ра; они же рі.ша ему: нашь Царь
богатѣе тебя , не множествомъ злата ,
сылай, мало ему кажи; а безумна по-
сылай, самъ не лѣнися по немъ итти.
Очи бо мудрыхъ желаютъ благихъ, а
безумпаго дому пировнаго. Лѣпшя
слышати прѣніе умныхъ, нежели без-
умныхъ наказаніе. Дай премудру ви-
ну, премудрѣе будетъ. Не сѣй бо на
631
632
браздахъ жита, ни мудрости на серд-
цебезумныхъ: безумныхъ бо ни орютъ,
ни сѣютъ, ни въ житницы собираютъ,
но сами ся ражаютъ. Какъ во утелъ
мѣхъ воду лити, такъ безумнаго учи-
ти; псомъ и евпніямъ ненадобе злато и
сребро, ни безумному мудрая словеса;
ни мертвеца розсмѣшитп, пн безумна
наказати. Дѣти бѣгаютъ рода, а Го-
сподъ пьяного человѣка. Коли пожретъ 10
синица орла, коли каменіе воспловстъ
по водѣ, коли свипія почнетъ на бѣл-
ку лаяти, тогда безумный уму нау-
чится. Или мп речеши: отъ безумія
ми еси молъвплъ: то не видалъ есми 15
неба полъстяна , ни звѣздъ лутовя-
ныхъ, ни безумна мудрость глаголю-
щс. Или ми речеши: солга ми еси
аки песъ: добраго бо пса Князи и Бо-
но отъ Божіа промысла. Сіи суть сло-
веса. да не уже много глаголю.—Сіи
словеса азъ Данилъ иксахъ въ зато-
ченіе на Бѣлѣ озерѣ, и запечатавъ въ
воску , и пустпхъ въ озеро , и вземъ
рыба пожре , и ята бысть рыба ры-
баремъ , и принесена бысть ко Кня-
зю, и нача ея пороти, п узрѣ Князь
сіе написаніе , и повелѣ Данила сво-
боднѣй отъ горкаго заточенія. — Не
отметай безумному прямо безумія его.
да не подобенъ ему будеіни. Уже бо
престану глаголати , да не буду яко
мѣхъ утелъ, раня богатество убогимъ,
да не уподоблюся жерновамъ, яко тГ>
многія люди насыщаютъ, а сами себе
не могутъ насытитися; да не возненави-
дѣнъ буду міру со многою бесѣдою. Яко
же бо птица учащаетъ пѣсни своя, ско-
яре любятъ. Или ми речеши: солгалъ 20
ми еси аки тать; аще быхъ умѣлъ
украсти, только бы не скорбѣхъ.------
Азъ бо, Княже Господине, ни за море
ходилъ , ни отъ философъ научился ,
но быхъ яко падая пчела по различ- 25
нымъ цвѣтомъ и совокупляя яко мед-
веный сотъ; тако и азъ по многымъ
книгамъ собирая сладость словесную
и разумъ, и совокупихъ яко мѣхъ во-
ро возненавидпма бываетъ. Глаголетъ
бо въ мірскихъ притчахъ: рѣчь про-
должна не добро, продолжена паволо-
ка. Господи! дай же Князю нашему си-
лу Самсонову, храбрость Александро-
ву, Іосифовъ разумъ, мудрость Солбмо-
ню, кротость Давидову, и умножи,
Господи , вся человѣки подъ руку его.
Лютіі бѣснующемуся дати ножь , а
лукавому власть. Паче всего ненавижь
ды моръекія, а не отъ своего разума, зо стороника
перетерплива.
Аминь.
2. ИЗЪ ПЧЕЛЫ ІІО СПИСКУ XVII в.
(По рукописи Сітод. Библ. 854.)
I Изъ Слова о Царь и о власти.
Кіі?ю подобаетъ іімттн къ крсменпымъ
о умъ. Д НЛ СОПЛСТАТЫ крѣпость. л къ ДрК-
ЖіІііЪ люво'к Сб коспросн. КОТіірЫІІ І|рЬ лнт-
ше есть, и кбі|іл, дркжіііік
пріііекіівл^тъ. л крин клгодлрпіТе иъ при-
миряетъ. Л С.18ГІІ скоя крѣпостію I ЛЮ-
БОВІЮ ДбрЖІІТ ДЛ БЬІШД Ксі’і МЫСЛЬ ЦМТ.ЛО
дарованіемъ 55 (остръ.
к немк, с ко^люблеіпбмь.----------Нрнтѵл
глетъ, дгтемъ ножа не докліі. ші дътеиъ
ВОГАТЬСТКД. НН Л8КЛВ0М8 ВЛАСТИ II сіілы
подати: лібто во кесн8Юі|іеи»ся дітн ножь
л лкклкоив КЛАСТЬ іі КОЛЮ.---------------
Доврв ГНИЙ СЛВЖЛ ДЛСЛ8ЖІІТСЯ свободы л
?л» гдыв слвж.і, діелвжптел рдкоты.------
С мудрымъ Д8МІ|СЮ КІЦЬ ДУМАЯ ВЫСОКА
633
634
стола' додймае’тъ а т, кезвмііыілъ димлд
и малаго стола лишенъ киваетъ.-------------
Сё же реѵе пс мбръ тбпіі коріівль но
ісУ.тръ- тако іі кіы не сл'мъ въдлётъ ксціь
(испорчено) но’ иподатъ двмініцы; Не
огнь ткорі/ть ражьжёніе желёзк. но нлд-
мёніс мт.шііое.-------І|рь податливъ. іако
йіць слизь. М116311 по’ ©ил и мтре лишают-
сл , і к црбмъ ііріікъгаютъ. І|рь ціёдръ
ёкіі река тскйціед ссз'прсговъ ндеіь скко-
3« дибрёкы нлпод'л не тбкио танки по и
скоты іі кса зиъ'ра и птица; 9|рі> скупъ
іако река пе? прего'въ- гіко иелзъ елномв
іііі кона напоити; Кодрипъ ціёръ іѵіо досьъ
кладезь сладокъ иіімоходлцін а поларішъ
скипъ ілко клАдезъ смраденъ.
2. Изъ гл. 17: Слово іако просто
ЕСТЬ ^ЛОКА II пр.
ІІутіі рокаютъ салки, трнди же подаютъ
ненецъ. "ІЛко желѣзо ржею іізьедае’мо, тін
паки оіѵіістлтъ е или пиісііііцл толкбмл ,
і.ілдоил искома нидіімл хлт.съ таетъ пк-
лдётсд. ’ІІлн ріізы иыеиы- клрнмы кіемы
ііз’кт.цілімы нидіімы скітло лице пклііотъ,
тако же и праведницы ііеркін согръшнкше,
іі потомъ ютістатса покод’ніемъ, тридомъ
смиреніемъ, кротостію терііёиіс'мъ прліі-
длю. келий іоѵіістатсд.
3. Изъ Слова объ ученіи н о бцеьдѣ.
Кнііжіюми ( книженъ мижь ? ) кез «мл зо
тс’ръеткл мко еленецъ есть по пити н’дд.
а сведенъ .с пвтіі станетъ, тако же н онъ
но книгамъ кесъдиетъ. а кес книгъ нъ
нт.сть ни ттоже. 2(ло есть на докръ ко-
нг. ііылііа мвжл кндстн. на страна кнедціл. зз Жеиті з« оікрлзнк
горииі же того' к’ довръ дт.ле нссмыслепъ
оумъ--------Не крлссіі позоръ, ліісііцл в
ккрдтехь, того же не стрбііііъл оуѵіітель
неподобенъ.
4. Изъ Слова о дерзости и об-
личеніи.
Докра улика словомъ поеуѵід" л іонъ
срцемъ внемлетъ. Л' лиха ѵекъка (нм.
танка) оуѵитн, аки во оутли тыкни води
лнлтн, сіімъ ноііі|ёі.іъ кмъціаётса, а дри-
гимъ іцніклётсіл Докра танка оуѵнти аки
з клл’дё копати нсне'рнд мало коды г.ываётъ,
іі иото йстбѵнііцы иотекитъ.
5. Изъ Сюна о женахъ.
Л«тѵн жити в ііистынн со лвоиъ и со
;міеиъ , нежели съ женёю аиклвою » и
<о-мзытною; ’ІЛко ѵёрвь к дренъ, тлко мвжл
иогуі.нтъ жена здодт.ііцл,-------Жена док-
рл к до и и, аки мравій, а зла дена лкн
ала оу’тла. Жсиі доерл жіізні, до'мк іі
сіі сніс иижк. ’Л зла жена пветота дбив
іа ііеталь мйжв. "ІЛко же клпілъ іізгоіы'етъ
тлккл ііе храмины въ дііь слотомъ тако іі
Зла жена изгонитъ мижа. Ібко же оусъря
. , , .
Злато к поздридъ оу евин тако и жепъ
Злооумпт. довротл ’ІІ паки ретс, в трехъ
>20 нкжлхъ семь вылъ , въ грлмотнііцъхъ во
оуеожесткъ оу злы жены, едва н’звежлхъ
двлжы, а' третіе й злы жены, не 1:031.10-
гбхъ нзвтжатіі.------------Уто1 есть зла же-
на, ирл 30'лъ кладезь смраденъ, первый
врагъ, стрела с тёмертмъ, нкстотл домк.
Се' же реѵе' нлн женіітіісж , оуеогл'тд те-
ста , иріікытка ради, тв по ёсть, іиітп
и дети, лутѵе со е сть трдецею волі-
ти , нежели с нелюпокною женою жи-
ти. ------ІІткоеи» оумре жена зла «іііі же
по малыхъ діпхъ нота дътн продавати ,
людіе же клеііитъ ёго, <іін же рсѵё, еою'сл
ёгдл клко в м'трь ейдвть то возраститъ,
и оіні меил продигъ (чит. продадитъ).--------
не иодовлетъ смотри-
тиса к зерцало да не пог>олт.кшн петель
сотворитъ сесті , позрёвъ ил нелт’иоство
своего аііці. Се’ оувіідекъ зллто, на женъ
злошерлзиъ, н ре) 118ЖНО ёсть злати то-
то ми- Жены' гордъд сспе не пошліі, не іако
гдііъ ёіі ейдешіі, но гіко гджл тіі сй-
детъ------------Сс зкл'хь ийкоёго ил позору
635
636
игранія , шкозьяніе, шн же реѵе имамъ
дома ёІБОЗыанѵ , жепь здошкрлзив. Много
помоірь весёмъ к жёііъскй клюка. Іі’стръ-
ТИДЪ Б-ёдЪ ДКЛ ИЛ ІІ8ТІІ, Л рЛ^БбгіНККЛ ИЛ
распитіи, іі ( о) коего таго оу’вт.жгіхъ, а
Злые жены’ не моги оутеун----------
6. Изъ Слова о печали и о без-
печаліи.
Ни неуменъ сын, ©ѵлися радости, при
богатьствѣ оувожествл- ІІе'моірьно есть
прямо стрѣляпі, ііешпёр’ііою етръло'ю, ни
и петллн мыслити. ерце веселася здравіе
ткоріігъ ивжв же скорБЛіівв здеьішвтъ
кости. ІІіі кто же бо можетъ соли зобл-
тн иіі в иеѵАлн смыслити.
7. Изъ Слова о премудрости.
Срі|е и«дры в домв илдтекнѣ, л вез»м-
иыхъ къ доми пира. Мвдрд ѵлккл пославъ
мало ёми нрпкожіі, а много ііспракіі л
Безйиилго пословъ, не шБлевнся іі самъ по 20
немъ ііги.
8. Изь Слова (іі ра^умыГ ы себѣ,
’іі своими <от ома видѣвъ не юсвждн ,
многа&ы бо и тт. иредыраётдс*. Исакъ
уликъ дитръ и мвдръ ш уіожёи кедъ , л
ш своей не можетъ промыслити. ІІаѵідо
разима, рлзкмъніс невѣжества своего.
9. Изъ Слова о ласканіи.
”1Дко же лнтсоиъ свои нёсъ воекор-
мнвъ, V Л ннхъ же сііѣдёнъ высть , тако
же іі ласковцы скоего питателя сііѣддіотъ.
10. Изъ Слова о богатствъ.
Богатъ Бсзимеиъ къ свѣтлыхъ рёвахъ
Златомъ оукрдшенъ, ілко плколоѵеиое 310-
локѴе соломы натыкано , іі ілзыкъ злл-
тёііі идолъ Ни коні Б63 оу’здъі не воз-
можно оудержа'тн, пн богдтьсткд вез доб-
рл оумд. — — Тьа рнзд свѣтла того
и рт.уь УТІІД, а ѵья риза хвда того и
рёѵі. непріятна. Богатъ ывжь вездѣ зна-
емъ есть н уюжс'мъ градъ ймѣётъ дрёзн
’А оувогГи в своемъ градъ иекйдіім хо-
дитъ Богатой» всё сать сер'доколн , ।
оувогін ш ближнихъ своихъ ненавидимъ.
Богатъ козгдетъ то вси оумолѵдтъ, и
6 СЛОВО ёго ВОЗВЫСИТСЯ ДО ШЕЛЛ- Оуво М8ЖЬ
реѵе мвдро слово, но не иосдашаіотъ ёго,
іі исн на него кликнетъ-, Богатъ мажь
реѵе' іі везимно слово , ксіі ёго іюслаша-
ютъ, и мвдрл ёго творя.
іо 11. Изъ Слова: со ке^амТн.
Псомъ и свііньімъ веоудовъ есть зла-
то, ни Безвмномѵ книжна* премадрость.
Въ злохнтрвю дпів , не віпідстъ прсі.івд-
рость бжія. — — ІІелт.по в ноздри (оу
15 скіінни?) оусер* злато , ни нд везвиііамъ
нн на холопъ дёвры* иёрты, аіре ко бы
оу котла злата* двгд, а дни ёго ииѵер-
но'сти не Йзбь/тн, тйко и бсзвмив и хо-
лоіів оухо'рл. Сё оузрткъ іідвірд на' ііео
ЗР*ціе, іі звѣзды Потитѣ», и к пропасть
кплшеса, и ретё ёмв по достоянію ёсн
иріллъ, ііже пре собою земнаго накъдля
(не в«дд>), а іібпхго пытдеши, сего ради
кпезііпв ёмв приходитъ погибсль.
1'2. Изъ Слова объ улі'Б.
Соль оудоврёніе крдюпв тт.лл стоитъ
жалами, гвелн стрвятся (строятся) перъсты,
король прлліітся карминномъ, а улику
оумъ ил прилтТе нсгнніілго разима, смы-
сленнаго оумъ есть акн морѣ, нже не
тёѵію рѣки иуставляётъ к севт. но’ и лк-
іік, не составься коравль вез гвоздіи, ии
оумъ незс уитлніе книжнаго.-----------
кіе и оумъ двое довро въ ѵловг.і)ё , ни
35 сидна кладеза іі кедръ і’зиосіітіі нн кинк-
ндго рлз«мд дд коііір оумѣтіі.------------"Ссть
оу ѵлка во лбѣ сѣдіітъ оумъ дкп црь I
мёжю лбомъ іі мозгомъ на пртолѣ сѣдіітъ,
1О за нё Бссплотенъ дкі діііл ’А кедкія
помыслы исходятъ Й СрІ)Л, И ЗЛО" I ДОБ-
РО II приходятъ КО 8МВ КОСІІрДІІІІІКДТІІСа,
63?
638
Лкн слиты иъ 1|рю, дціе ли оуиъ кгдетъ
крѣпокъ і не нодвііжнмъ, то’ іірнходаци*
;лыа мысли бръкдётъ й срір й секе , I
НЕ ДДСТЬ К СЕБѢ ПрІІБЛіІЖНТН -
13. Изъ слова о дружбъ и о бра- а
толюбіи.
’Л не ?канъ іі пгіръ исходи, дціе скд-
ріішпел к асмъ , н ндтнешн нд тліиннкд
жлловдтнса , глкнре лихою мн есн рикбю
дддъ піітн. боіцяіі в люькн нѣсть, свер-
шенная ЛЮБЫ БОНЪ ІЦМЕфЕТЪ СТрАДЪ.
Сличая оба списка Слова о Даніилѣ
Заточникѣ съ статьями Пчелы , за-
мѣчаемъ, что и тотъ и другой имѣютъ
съ ними много общаго, и притомъ Спи-
сокъ XVI—XVII в. въ нѣкоторыхъ
мѣстахъ предлагаетъ выписки изъ Пче-
лы безо всякой Системы. Чтожс касает-
ся до списка XV в,, то и въ немъ хотя
такъ же ясны слѣды заимствованія
изъ Пчелы, но по списку ея XVII в.
не льзя судить о вліяніи ея на па-
мятникъ, сохранившійся въ рукописи
XV в. Въ Пчелѣ XIV в. выше при-
веденныхъ статей нѣтъ; онѣ нахо-
дятеявъ прибавочныхъ главахъ Пчелы
по рукописи ХѴП в. Если же предпо-
ложить, что какой нибудь древнѣйшій
текстъ Слова о Даніилѣ Заточникѣ
былъ взятъ позднѣйшимъ составите-
лемъ Пчелы, и разнесенъ по матеріямъ
въ разныя главы; какъ то: о царѣ п
о власти, о дерзости и обличеніи , о
женахъ, о богатствѣ п т, д.; то на-
добно будетъ удивляться необыкно-
венному систематическому такту сос-
тавителя Пчелы, который такъ тонко
отдѣлилъ по матеріямъ изреченія въ
Словѣ о Даніилѣ Заточникѣ , и при-
томъ ни разу не упомянулъ объ источ-
никѣ , изъ котораго заимствовалъ эти
изреченія. Это послѣднее обстояте-
льство будетъ, сверхъ того , протпво-
рѣчить принятому въ Пчелахъ обы-
чаю — именовать авторовъ. Какъ бы
то нп было, по крайней мѣрѣ несо-
мнѣнно то, что общій характеръ Слова
о Даніилѣ Заточникѣ, а вмѣстѣ съ
тѣмъ и большая часть подробностей
во всемъ согласуются съ приведен-
ными здѣсь статьями пзъ Пчелы.
Сравнивая оба списка Слова о За-
точникѣ, не можемъ не замѣтить, что
списокъ XV- в. отличается большею
свѣжестію историческихъ и мѣстныхъ
іо подробностей, а также и самаго языка,
списокъ же XVI — ХѴП в. перехо-
дитъ къ болѣе отвлеченному, общему
изложенію нравственныхъ изреченій ,
принятому въ Пчелахъ.
По списку XV в. главная сцена
дѣйствія Переяславль , главное лицо
Князь Переяславскій (617. 17. 621.
28. 622. 14.). Самъ Даніилъ — сынъ
рабыни Княжеской (617. 19. 622. 2.),
вѣроятно, дворянинъ, удаленный отъ
Князя (623. 10), человѣкъ начитанный,
получившій понятіе объ Аѳинской об-
разованности и о Философахъ (621.
7.), на рати не храбръ , но на словѣ
крѣпокъ (619. 5.). Конецъ слова прямо
относится къ эпохѣ Татарскихъ по-
громовъ (625- 14). Выраженіе: «Не
даждь , Господи, въ полонъ земля
на шея языкомъ, не знающимъ Бога, да
не рекутъ иноплеменницы: гдѣ есть
Богъ ихъ?»—почти тоже, что въ По-
слѣсловіи къ Псалтири 1296 г. а не
длжь достоянію СКОНТО ВНОІІОШСПІІК ШБЛЛ-
длтн нііоплемеиннкоиъ да ие рекоуть кде
къ нуъ. Сличивъ съ этимъ прекраснымъ
заключеніемъ конецъ Слова по списку
XVI — ХѴП в. , ясно увидимъ, что
онъ лишенъ всякаго историческаго ко-
лорита, и вмѣстѣ съ тѣмъ испорченъ.
Приступая къ объясненію нѣкото-
рыхъ подробностей , предварительно
должно замѣтить, что въ лѣтописяхъ
долго сохранялось въ памяти мѣсто
заточенія Даніила,именно озеро Лаче
(въ Олонецкой губерніи). Такъ въ
описаніи побѣды , одержанной надъ
639
640
Татарами въ 1378 г. на берегахъ
Вожи, въ лѣтописяхъ упоминается ,
что тамъ взяли въ плѣнъ какого-то
священника, пришедшаго изъ Орды,
у котораго нашли мѣтокъ съ смерт-
нымъ зельемъ: по истязаніи , несчаст-
ный былъ сосланъ «на Лаче озеро ,
идѣже бѣ Данило Заточеникъ.»
Слово начинается неудачнымъ по-
дражаніемъ Давиду и Соломону.
618. 8. Смотр. Премудр. Іис. Сирах.
13, 28, и Пчелы.
618. 10- Пѣсн. Пѣсней.
619. 31. к дерузв— въ дерюгіз.
620. 7. сь овр«тдетъ — обрѣтается.
620. 8. пелынь — полынь.
620. 16. доро — дороже (?).
620. 19. намекъ на Княжескія мея;-
доусобія.
620.21. Этихъ словъ, прпппсывае-
мыхъСвятославу, сыну Игоря и Ольги,
въ извѣстныхъ спискахъ Несторовой
лѣтописи не находится.
620. 32. Потому хорошо собирать
мудрыхъ людей.
620. 33. днвнід во ?д суідно коші пясти:
въ спискѣ XVI—ХѴП в. дивья за бу-
йномъ кони паствипіи, а за добрымъ
Нняземъ воеваи/мВѣроятно, пословица :
хорошо за обильнымъ, плодоноснымъ
полемъ пасти коней (?). дивья и досе-
лѣ въ областномъ языкѣ употребляется
въ значеніи: не диво, хорошо, лег-
ко; напр. «дивья тебѣ жить, какъ все-
го вдоволь.» Слрно же буянъ, вѣроят-
но, происходитъ отъ бунтъ, по област-
ному употребленію, въ значеніи: вы-
ростать , нѣжиться, откуда буйный >
такъ же по областному, значитъ: пло-
доносный , урожайный; напр. «буй-
ные хлѣба». (Слич. Чешск. пословицу
«пексіу і па Ьіі|’попі роііимі копі сіикіі»—
иногда и па буйно ма полѣ кони бы-
ваютъ худы).
620. 37. Ю. Этихъ двухъ ссылокъ
на лѣтописныя событія въ спискѣ
XVI — ХѴП в. нѣтъ.
621. 2. Когда тѣ приготовились на
приступъ.
621. 1. іцыі — ня іцвон: плеоназмъ
для усиленія рѣчи.
621. 14. 15. Кому тн есть Персстль,
А мнѣ Горсслдкль: ЭТОЙ игрѣ СЛОВЪ ВЪ
въ спискѣ XVI — ХѴП в. соотвѣт-
ствуетъ: кому Любово—кому Пѣло озе-
ро—кому Лаче озеро- 627. 21—27.
62 Г. 23. тѣмжс — потому.
621. 25. Эти слова въ лѣтописяхъ
приписываются не Ростиславу, а Ан-
дрею Владиміровичу Переяславскому,
подъ 1139г.: «лѣплѢс ми того смерть,
а съ своею дружиною , на своей во-
очинѣ и на дѣднѣ', нежели Курьское
Княженье.» Лавр. Лѣт. 134.
621. 30. Можетъ быть, намекъ на
народный стихъ о плачѣ Адама.
621.39. рдвыніл—госпожа: род. п. ед. ч.
622. 2.3. Смотр. въ Злат. цѣпи XIV
в. (492. 4—36), именно наставленія:
72-е, 76-е и 77-е.
622. 25. птенір—ііт>т6ііы|а: вин. па>.
ед. ч.
623. 7. тыхокь: см. въ спискѣ Упы-
ря , нъ Библ. 1499 г. (183. 4). Въ
Пчелѣ ХѴП в. ті.{кнв (634. 2).
623. 13. Поговорка.
623- 11. См. въ Пч. XVII в. 635. 12.
624. 1. о — ёжъ.
624. 9. нвно — трудно , худо Сл.
Пчел. ХѴП в.
624. 16. Любопытная вставка о ко-
медіантахъ.
624- 24. къ уху церковному: нѣкото-
рыя названія частей церкви и хо-
ромовъ перенесены отъ частей тѣла:
напр. лобъ, плечи: «побиша лобъуСвя-
тыа Троицы желѣзомъ»Пск. Лѣт. 102;
«у каменои церкви верхъ сгорѣлъ до
плечь», а также перси, маковица и пр-
624. 26. доло — доаовь — долоп
(внизъ, отъ долъ).
624. 29. рукопТ: нарѣчіе.
625. 26. Списокъ XVI — ХѴП и-
отличается отъ списка XV в. и са-
641
мымъ порядкомъ въ изложеніи содер-
жанія.
627. 21. Дюбовог ьъ другомъ сн. бо-
голюБНКой- (Не Боголюбово лн?).
627 26 черные: въ др. сп. черни е.
627. 2в. 26. Дачъ — плачь: риѳма.
627. 28. углы опали (?)•
628. 24. гинетъ—гибнетъ.
629. 10. Но егОа веселитися, и пр.:
отличается по сочетанію предложеній
отъ соотвѣтственнаго мѣста въ сп. XV
в. (622. 2).
631. 8. Дѣти бѣіаютъ рода: Родъ
какое-то миѳическое существо. Въ од-
номъ Сборникѣ (XV и.), въ Библіоте-
кѣ Моск. Архив. Мпнист. Нностр.
Дѣлъ (Л? 478), родъ противополагается
Истинному Богу , въ статьѣ о вдуно-
веніи духа въ человѣка (стр. 365):
«вдвионевне і.есмітное ііестлрт.юціс еді'иъ
я^ынд'ё тѣ кссдръжнтсль нже единъ БЕСіір-
тенъ т іктіЫмоцііі творецъ ді(н« бо сив
ил лнце дхъ жііунн. іі бысть такъ к дшю
ЖНк8 то’ ТН НС (ііІДЪ СѢДА ІІЛ К^ДВСТ. 11^-
ѵетѣ іЩсмлю грвды іі к то рлжлютса дѣ-
ти»—н далѣе: «ксі-ілъ вв есть творецъ
Бі ъ; л не Родъ »
631. 13. Это мѣсто въ спискѣ XV
в. распространено, и составляетъ какъ
бы основу всей второй половины со-
чиненія.
631 22. Здѣсь между прочимъ, опу-
щены слова противъ злой жемы," со-
гласныя со статьею Пчелы.
632. 1—9 Это, разумѣется , позд-
нѣйшая вставка.
632. 27. Вставка пословицы не кста-
642
ти — прямо указываетъ на искаженіе
конца.
631. 31. Главы, иаъ которыхъ за-
имствованы слѣдующія статьи , со-
ставляютъ вторую половину Пчелы
по списку ХѴП в.; первая половина
общей редакціи съ Пчелою ХГѴ в.
634. 7. Смотр. въ Пзборн. Свят.
1073 г. о злой женѣ (2?5. 14).
634. 18 5Л.ІТВ — до(тъ: щееріцъ
муж. р. См. 6;,6. 16.
634 25. стрелл е ѵемеръмъ: смотр.
Злат. Цѣпь XIV в. (481. 1.).
634. 41. гдікл, вѣроятно , вм. гос-
ІІвЖДД.
634. 12. ил пв^ііръ кгрлніл— въ те-
атръ, смотрѣть зрѣлище.
635. 1. 2. ШБо^ьдніе — обезъяннаго,
ыеіці.пщ — обезьяну.
635. 5. оыкгв, тлго:среди р. ед. ч.
635. 30. Мина объ Актеонѣ, за-
травленномъ собаками, въ Словѣ о Дан.
Зат. нѣтъ. Эта статья приведена здѣсь
для того, чтобы показать, откуда за-
ходили къ намъ свѣдѣнія о Греческой
Миѳологіи.
636. 16. ІІЛ БСЗДМіІДМЪ - НЛ БЁ^уМ-
нохіъ: въ этомъ спискѣ Пчелы о и л
переходятъ одно въ другое.
936. 27. Смотр. въ Пзборн. Свят
1076 г. статью о Чтеніи Книгъ. 289. I.
636. 37. Слич. ученіе Митрополита
11ики<ъора (XII в.) о душѣ.
637. 7 Слич. въ спискѣ Кормчей
1282 г. (390. 31).
XXIX. изъ СБОРНИКА, НАХОДЯЩАГОСЯ НЪ БИБЛІОТЕКЪ МОСКОВСКАГО ОБ-
ЩЕСТВА ИСТОРІИ И ДРЕВНОСТСЙ РОССІЙСКИХЪ.
(Отд. /.
1. Изъ Менандра Мудраго нѣко-
торыя изреченія.
Гнѣва не пзстн мн мала, лште со-
мыслншн. оуне капа сомышленил. нсгъ-
189).
ли Гіоглтьсткд тьлнел. Равенъ са іімѣн
КСѢМЪ. АІ|І€ БОЛІІН есн .«іцмнж ^лъ
СА Х0ШТІІ СЛЫШАТИ. А негълн БОГАТЪ.
Гъшге СЛАВЫ НѢСТЬ ИНУЬСОЖС 7,Лѣё. - -
41
643
644
ЗАДАВЪ ЙТОДДЖДЬ ѴЛУС. ДА Н ПАКЫ
воз'ьмешн. Вмѣёть слово мвдро пе-
улль краѵсвлтн. Гладъ велика іа^л
УЛКОМЪ. МАЛА ТрѢБА КВ ДОКЬЛѢСТЬ.
дште со прдкьдож сл есть оутліітн
до конца. — — Блаженъ есть всег-
да. нже когдтьстко іі оумъ НМѣётЬ.
Не люблю мвдрл нже есть не присно
МВДрЪ. Не (ОТОБѢГДіІ дрвгд въ бѣдъ
сжшта. не НАлежі бѣдыіѣсмь. йбыні-
ТА БО БѢДА ВСѢ. Ба ІірѢМВДрЛАГО даръ
есть улкомъ хитрость, не тоінтнса
на нслѣппё и нлкы *) лѣннса нл лѣ-
пиё. — — Нѣсть никътоже ііже се-
”
бѣ елмъ не любить. Нѣсть срамъ
млъуатТ нъ глті Бе/.змьноё. Гнѣвъ
ведрьжи тайны дрвгд скоего не ак-
лаіІ. —.— Богдтьсткѣ сл надѣа не
моуді обидѣти ііикогоже. Ннінтетв **)
КС.йЬЪ СОТрЫІНТЬ НЪ МЗЖЬ Нрѣі.івдръ.
йць ёсть ііже коскръмнтъ а не нже
родить Дѣлаіі скоа а ужжего не со-
гллдліі.Блюдыііел ходи КЪ І1КТІІ ЖІ7>НН
С€А. — — Л^^УѢС ёсть оуТѢІІІЛТН
негълп сдмомв стрлтжіп гл трыіѣтн.
БОГАТЪ СЫ Аіпте Лѣіікёнін НІІНІТЬ ВВ-
депін. Лѣность велико оукыкдннё тко-
рнть. — — Боглтлаго ксь мыннть
мвдрл. не прѣстлёмо дѣло всегда сокрь-
шаемо вывесть. -- — Докродѣжні-
тжмв ксьде скоа ^емлл. — — Лъ-
жлннё оутантсА КЪ МЪНОГО КрѣМЛ.
Моужь МЪНОГО жнкьні іпѵс сомыслпгь.
дііІн петАльне поль/л ёстьслоко. хв-
дк въздрьжі ннуьсоже бс^лѣноты не
глн. Лъжнкв дрвгв иекѣрвіі ннколн-
жс.--------- Мъного ^ло улкмъ раж-
длёть прл/діь. елддъкл ёсть бссѣда
родикъініінмъ ДѢТІІІІ СКОНХЪ. — —
*; Пропущено: нс. **) Пропущено . Не
Сладъко есть н^далете морл погрѣ-
ти. Ба тымъ ежть ксн дрв^н ѵлцн. - -
Сладъко ') бллгодѣть прііАтн къ крѣ-
ма. Бѣда кываёть улккомъ старость. - -
& Бес коііьца кражьды не дрьжн сомрьтыіъ
сы. сила ёсть къ улвцѣхъ •*) іімѣііііё:-
Мендндрокі стТсі имѣй кождо стихъ.
н скон ражемъ. къ секѣ кождо до
КОНЦА. ------- —
ю 2. Изъ сказки объ Акіірь пре-
мудромъ.
Сннлгрнпъ црь, іідорокъ. іі ндлікьекоіі
страны.
Итого кремл а^ъ акнръ кніігьѵіпі
іі бѣ. а реѵено мн ёсть б кл. й теке
ул не родиться. іімѣіінё же іімѣ плѵе
КСѢ УДККЪ. по.» женв и оустроііхъ
дмъ. и жнхъ лѣ. и не вы мн
тлда іі со^дл трекнТкн. н къ^гнѣтн
<2І( йгь. іі рѣ гй “*) ве моіі. аіре вмрв
іі не ввдеть мн наслѣдника, и рѵъть
улкуіі *'**) акнръ праведенъ бѣ. и коу
ііеті'ныіо служліпе. лціе оумреть не
<оі;рАі|іетсА мвжьскъ полъ ііже посто-
Уб іітъ пл гровѣ ёго. ни днкнтескъ полъ,
ііже кы е’го йплакалъ. ни ііже но не.
Задннцю. къ^меть. и квдеть наслѣд-
никъ. н нынѣ иронію оу к теке
гн ке моіі дліі жс мн мвжьскъ полъ
-м ёга ІІрІІСТЛВЛЮСА ДД ВСЫПЛѢТЬ м.і персть
ІІД (і)ѴИ моіі. II ГЬ ІІОСЛКІІІА мбленТл
моего, и глл мн предо съ нкъ гла.
дкнре. ксако тн проіненіё. сткорю. л
ёже (о тадѣ. то не проси в мене.
Г)5 се сестриі|ні|ь ткоіі. лнлдднъ. н сего
поіімн къ сына мѣсто, н іако
г тг
*) Нъ р. ШЕЛЛ ГО ДѢТЬ **) Въ р. уліеіраъ-
**) Въ руи- - ііа 4***; Читай: рквть
улкціі- ♦****} Чит. оу тспс ******) Въ
рук. къ сьгкл
645
646
ОуСЛЫНП ГЛА б ГЛ. И ПАКЫ ВЪ;ПІІН
ГІІ ЕС мон. — — 'II прндхъ сестрн-
УНЦЛ СВОбГО ЛНАДАНЛ. КЪ СІІЛ МѢСТО
И МЛАДЪ БЪ. И ДА (ОДОНТН И КЪСКО-
рѣмъхъ іі медо. іі кино. іі. іодѣхъ
Н ’) НСБрОМЪ. Н БрЛУІІІІОМЪ. Н КЪЗДА-
сте. в пдуунхъ іі всакоіі грлмотъ. - -
’СгДЛ НАСЫТНХЪ II. АКО ХЛѢБА И
воды утеннд моего, н глхъ ёму тл-
ко. ТЛѴС ВННМАіІ глы МОА. гііу МОП
ІІАДАІіе. КСАКОМУ НАКАЗАНЬЮ СІіЬ БУДИ,
ко всѣ дііехъ житнд ткоёго. лціе ѵто
СЛЫІ11ІІІІІІІ Й ||рл. іілн КНДІШІІ в дому
его. дл съгнііёть въ срі|іі ткоемъ. н
не н;кѣстііііііі его теловѣкомъ. лціе ли
Ісповѣсн тн будутъ тн угльё горд
ЦПІ іі ПОСЛѢДОВЪ ШЖеЦІНСА. И ТОГДА
тѣло ткоё с порокомъ будс. сііу лціе
уто слышіінін. не повѣдай никому,
лціе ѵто оу;рышн не юбаклаіІ. ;ака-
;лнл ужа не юрѣшліі. л ырѣіпснл не
;лкд;ліі. — — тл не ву жестокъ,
дко же кость улвуа. но б» макокъ.
СІІУ ШУИ ТКОН ДЛ БИТА ДОЛУ ЗДАЦІА.
ГЛА ТБОіІ О)БІІН;Н **) АЦІС БЫ КСЛІІ-
КЫМЪГЛМЪ. ХрАМННѢ СА СОЗДАТИ. (ОССЛЪ
БЫ рнклннёмь .В. ХрЛМѢНѢ КЪЗДКІІГЛЪ.
ёдіінъмь дііемь. сііу уне ёсть оумомъ.
кдменъ двнгнуті. неже съ ве;умьёмь
вино нити, с рл;умнымъ бсздмьа не
твори, іі с Бездмны не авн оумл ско-
ёго. Не буди слабъ ке; Мѣры, но ёгдл
когда пождуть та. не Буди не; мѣ-
ры ”*) горекъ, дл не йбѣжііть б тсг.г.
другъ ткон. Сііу ѣдну суцію на но;ѣ
твоён. не кслмн къстнплн на ню. --
Сііу скоё уулстье дли. л уюжего не
*) Въ р- повторено: іі юдт,хъ и исдоііъ.
и инишіоиъ (»іс). и <6дѣ,хѣ н. **; Въ
р шсіінн. ***) Въ р. но ьид;мѣры.
’ > > .. . . “А
;анман. Нже свѣта не прнемлеть му,
то с тѣмъ нл пу не ходи іі со
ЮБлестнвы на трапезд *) не дже. ѵл
лціе кышешн текъ бплдеть. не кслмн
5 СА іОБрАДУН. НН КЪЗДЛН ЖС ГЛА. ПрС
други сконмн дл не дкнть ти гліі
ткон. ёгдл КАКО къстлкъ мужь къ-
здасть тн. сііоу ёгдл мужь къзделн-
ціі'Ла. то не здкндн с’му. лціе ;локд
ю прндеть. то не порднсд. — — тл
сііл скоёго іо дѣтьскл оукротн. лціе
лн ёго не оукротншн. то преже дііи
сконхъ стлрѣёть тд. сііу не купи •*)
рАБА ВНУАКД. НН рАБЫ ТЛТНКЫ. Л ТН
|5 іІмѣнід не рдстоУііть. та лціе кто
накадить на другл твоёго. не ПОСЛУ-
ШАЙ ёго. И ТВОЮ БО ВИНУ КО ііному
понесё. тд дціе тд кто срътъ. въ;-
МОЛВИТЬ К ТОБѢ. СО КЪЗДерЖАІПІСМЬ.
,20 ыкѣціаіІ ёму ;дне нлнрлсно уликъ
въ кокорзд *"). іі;роннть слово, іі
послѣ клётьсл. Ул лживъ тлвкъ.
ііспервл къ;люБленъ Будетъ, іі ііако-
нѣуь въ смѣсѣ и къ оукорн;-
НѢ кыкдёть. ЛТ.еКА ТЛККЛ рё. АКО
ПТІІТЛ Ш6ПТАННА суть, о Бездмніпі
ПОСЛУІІІАЮТЬ ёго. ул’ ®ца скоёго ПО-
УТИ. АКО ВС СТАЗДНнё. ЮСТАКЛАСТЬ
тобѣ. сііоу йца и мре клаткы не прп-
5о нмаіі ёгд іі ул сконхъ не іірннмеінн рл-
дости. ёгдл НА ТА нліідсть ГНѢВЪ ’ ’')
;олъ не молки глъ. ёгдл когда бс;у-
менъ НАрёііін. сноу ве;ъ шружыі к нотъ
не ХОДИ. КТО БО СКѢСТЬ КТО ТА срд-
-ь іреть. — — сііоу не рцн. дко мон
ысііодііпъ Бе;уменъ ёсть. л;ъ оумень
*) Въ р- и» стрднезд **) Въ р- сквіііі.
_ ***) Чцт. въ Бор;г.. ****) Вг>р лжнвс.
*»**») ръ р. въ смссъ вить. ******^ Цъ
р. иъ ;илъ.
'647 .
648
есть. НАК.ЦЛІІНС (ОСПОДИНА своего прн-
НМИ. II ПОМИЛОВАНЪ БВДСІ1ІН. л скоён
мидрості’ НС НАДѢЙСЯ. СЛІІКО можешн
терпѣти. терпи д 7/л не г ли. сіі 8 не-
многоръунвъ Б8ДН. іІбо прё гіімъ сво-
имъ согряшіінТ. УА АІ|іе ТА ПА ПОСОЛЪ
послать. не оумолтн *). уресъ годіна.
да не ины поелнть къ слѣдъ те-
ве. - - — сіІв кона не ими а нл
ѵажгла ”) не ѣ<дн. лціе во шпѣіпл-
ёнін. іі посмѣёть тн са. іі уревя не
АЛУІ0ЦІІ0 не АЖЬ БрАНІІІА ***). ёгдл
(ОБѢСТІІКЪ ІІАретеінТСА СО СІІНІННіІміГ***)
секе крлнн не въ^дкіцліі. тобѣ нсвѣ-
двців не кѣсіі ѵто въ^ъдкнгнеть **”*)
НА ТА. СІІ8 лціе Хрл ткон высокъ
есть юкііи^н стѣіів ёго. іі тако ва^іі
конь. — - сііоу лціе кто поелн-
іплть оумнл УЛИКА. ТО АКОЖ€ къ дііь
жлдлпіа ствденые коды ндпнёть. сноу 20
лціе напасть, іі пеѵдль приндеть на
ТА КА не ОуКАрАН ”*’**). АКО ННУТО-
же не оудѣЛѣёщн ёми< но услы-
шитеоукоріцнв ТВОЮ. ІІ ЙКѢ-
Цілёть тн но истинѣ, сііоу нрлкъ СИ-
ДНА Б8ДІІ. ІІ НЛ СТАРОСТЬ ТВОІО УТНЪ
ВВЩН, сііоу А^ЫКЪ ТКОН СЛАДОКЪ Б8ДН.
іі оустііѣ твоёіі докро йкер^нтлсл.
уа оумнв мвжю рёіиі слоко. іі по-
волить ерцемь, д ке^вмнлго лціе кви-
томъ вьёііін не кложнши конь оумл,
сііоу оумид М8ЖЛ ПОСЛАВЪ НА ІІВТЬ,
НС МНОГО ёмв КАЖИ А БС^ВМНАГО ПО’
СЛАБЪ. ТО САМЪ ПО Не НДН, ДА НС
въведеть теве къ срд. сііоу дригл сво-
ёго не ЙСКВІНАіІ БрЛЦІІІОМЪ. Іі ВЦ’
’) Нъ р- ив оумотуц. **) Чит. на уіц-,
жеиь- ***) Ччт. крлшнд. ****) Ччт.
съ ин^иііінии. ♦****) Въ р м^ъдвн-
гкеть. ******) Въ р- нс оунеклрдіі.
#‘і*****) Ь*5 р. оуелцпілть,
НОМЪ. И ТОГДА НА БОЛІПС ІІ0П8СТНТСА.
СІІ8 лціе ТА ПОЛОВИТЬ нл (ОБѢДЪ. ПО
первоми ^кн не ходи іі лціе кровать
та .к. ё *) тогда внжь йко тнъ ёсн.
Б и къ тть прнденін. сііоу не прие’мли
МЬЗДЫ. НБО МЬ^ДА р)УН ЙСЛѢПАлётЬ.
СВДИАМЪ. ^ОЛУИ II горести ИК8ША. II
не БЫ пкціе оукожьеткл. сііоу соль
іі содово, льжѣс са мнить по не. сноу
іо желѣзо іі клмень подъілхъ. и легтн
ми са минть. нежели мижекн. кѣд8.
ЦІСМ8 ЗАКОПЪ ТАКАТИ. СО БЛНЖННМЬ
своимь. — — емк к дома твоёмь.
не скцін кинѣ никоёіі же не къ^мь-
15 ЦІЛІІ дома своёго. ёгдл ПОНОСЪ прн-
IIМСIIIII. б СЪ'СѢДЪ СВОИХЪ. СНВ ине
ёсть ІІ0СЛ8ІІІЛТИ. ПОЛНА М8ДрА. НСЖб-
тре^вл ве^вмил. уа* оуне ёсть слѣпъ
(оѵнмл. неже слѣпъ ерцнмъ. слѣпъ
во йтіімл. лціе по пктн ходить, швык-
неть. іі іілунё (йкрѣтлтн сте^А скоа.
А СЛѢПЪ Сіі СрЦСМЬ. СОКрЛЦІАСА со
іі8ти своёго. і^абліодііть. сііоу оуне
ёсть же. да бы скоіі сііъ оумерлъ
БЫ ён ПѢЛИ ДАБЫ ён. УЮЖЬ кормити,
^лне ёже ёіі докро створити ;ломъ
въ^длсть. сіів оуне есть вѣренъ рдвъ.
негль своводсііъ не вѣренъ, уа* оуне
ёсть дрвгъ. нліс бліцъ теве живетъ.
Д0нелц мирный ііже дллете нревывлёть
СНВ ІІМ* н СЛАВА. УТЫІѢС ёсть УЛКК8
нежели крлсотл лнѵнаа ^лне слаба
къ кѣкы прѣвыклёть. а лите по оумрт-
кнй, оуклдлёть. СЙа оуне есть тлбкв
г.р докрд смѣрть, нели ^одъ жнко. Сііоу
оуне есть фктл нога къ скоёю рвкк.
нелі плетс. в тюжеіі рицѣ. и вдижнеё
(йвул оуне ёсть целн дллнеіі кодъ, оуне
есть ёднпъ врлвы’і. ііже в р»уѣ дер-
4 О *) Вър. ТКІ К«рЪ«.
649
650
ЖНШН. НСГЛН ТЫСЯЦІА птнѵа летАірл.
по аёрн. оѵне ёсть. іюноплянъ портъ
нже нмѣёшь. нелн крлѵініенъ. его же
не нмѣёпін. сіін сдл яріцокешн нл
тть. дрнгл скоего веселомъ лнѵемъ
простой ёі.ін дл йнъ весело срцемъ.
йндеть к до скон. ёгдл йкі ткорпшн
пре дрнго не стлнн носнплснъ лн-
ѵемъ дл не кндеть тн йкѣдъ по-
срдмленнс. ёгдл не блгъ нлрсѵсііін
Сноу не благослови ѵлккл. л дрнгдго
не кленн. не скѣдла дѣда е’го. но
іі Спитакъ. тоже йкѣдліі. см» оуне
есть, оігне болѣть, алі тряслкнѵеіб.
неглі жітн со ^лоій ясною, дл не
КНДСТЬ СПѢТА. В Д0М8 твоёмь. II срі|-
нлго ён не кѣірліі. Сііз лціе слоко
хоірсшн рсцін коми, то напрасно не
глн. но размысли къ срі|н сн. дл ё»е
ТН НЛ ІЮТрѣБВ. то глн. ;лне ОуНС
ТН есть, ногою ПОДЪКПЗТІІС А НСГЛН
Я7,икомъ. снн сгдл кндеиііі къ ѵадн
тоже прнстнпнкъ к ннмъ не смыісд.
къ смѣсь ко бс^кмьс нсхоть. а к ке-
7,нмьн склрь киклёть. а къ скарѣ тя-
ганы. и бои. л к бою ейрть. л къ
смерти грдхъ скершаёть.------------снн
лживо слово ілко же н йлоко. тяжело
ёсть. II НАПОСЛѢДОКЪ •) ПО КОДѢ пла-
ваетъ. Сіін нскнсТ дрнгл скоего. н
дкн с ми танки скоіо. іі мТмошёиГімъ
днемъ многимъ. евдрііея с нн іі аіре
не якнгь теоёя тлнны. то люки н **)
й всего ерца. яко іцкѣстснъ тн ёсть
дрнгъ ліре лн ілчнто ***) таннн ткоіб.
йкрлтнед й него > паки не въ-
7,рлт.-.сл к немн. ѵ.< оунс ёсть. дл
*) #0 р. НА ОиСЛѢКѢ. **) Въ р. то ЛЮБО
” *) Ччт. доить * ’ Въ р. бкрікисд.
ннъ оу теке оукрлдеть нелн ти тл-
темь нлреіііц. — — Сноу ліре на
пить іідешн. не нлдѣн ѵіожсмь крдіп-
ііѣ. но скоё дл нмѣёиін. аіре ли *)
б не іімѣсшіі скоего. іі ходити плѵне-
іпн. п къ оукоріцііѣ кндеііпі. снн
дрн ткон. нже ненлвнть тект,. ліре
нмрть. п **) не порауі’іея. по дабы
живъ килъ, іі ажніцнлъ іі къ. дакы
іой теке прщренпс прііома. н иодмі
жс ёмн. н того рлдн пріпімсініі й
кл клгть. Снн стара н^рькъ. къстлнн
ёмн. лціе тн протнкн тсмн не шдлсть.
да й гл Блгослокленнс прііі’імепііі. Снн
гьдрнгл нл йбѣдъ ^клкъ. нномь дѣлѣ
НС ІІрѢСТЛКДАІг ёго. ТО лКІІ ДОЯ. НАрётіІ.
Снн егда кода ногсѵеть. іідн птица
йпать полети, нлн спнеѵь нлн ерлѵн-
нннъ. шКѣЛѣеть. ли желць. лкі нрьсігын
20 МС оуеллдьёгь. ТОГДА КС7ВМНЫІІ оумн
8ѴИТСА. Снн Аіре К СНСѢДН ^клнъ
Бндепіь іі клѣ^ъ ,:ъ хрлміінн не
гладаі’і по иугломъ кеірсстксно ко тн
ёсть. Сіін ёго же къ йкогатнть то
2&нс ^лкнді емн. но колс елико мога.
ПОѴЬСТН III. СІІН ёгдл ШІІІДНІІІН К ПС
ѵллеііъ ‘) ДОМЪ. ТО Й ІПІТСІІ іі (О
адепыі не молкн. ёгдл еддешн на
рлдостнѣ йкѣдѣ. тогда бѣды пс помн-
50 нлн. СНН ѴДКѴІІ ТН ЙѴН АКО НСТ0Ѵ-
ННКІІ КЫІІА. I' СКОТА не НЛСЫТІІСТЛ но
когдл оумреть. н нерь насытится. - - -
СНН К НОВЪ портъ ЙБЛАѴАСА. И ВЪ-
^рлѵеііъ БНДСПІН. II ІПІОМН НМѢІ0Ц1Ю.
35 не ^авідн. е же порты свѣтлы, того
н рі ѵпенл ) есть, снн ліре іІмѣа
*) Въ р- дціе ли но ие омсепін **) Въ
р. іі ао не. ***) В?> р. евдеть *'**) Въ
р. к петлнь. **«**) Чит. тестнд
іо (= тьсіым).
651
652
нлн не нмѣа. то не прѣБыклн к ле-
тали. кою ко тн нол7,н прнііесеть
псулль *) Сноу лціе несъ юстлкъ гнл.
по ііномъ ноііде къ сдъ то ЮБрАЦІЬ-
са к^смь камень іі оудлрпть и. тл-
ко же ко іі тд юстлкнкъ по нномь
нотеуеть. Сноу лціе теке сасъдъ не
люпнтн нлунеть. но ты плѵе люки іі.
дд не прнкедеть нл та дослжені*.
токъ не кѣдацш. СіІ8 лціе ^до-
мыслѣ”) ткон. късхоціё' тн. докрд
ткорнтпіі. то ккор^ѣ. не іімн ема къ
ры. дл не прѣльстнкъ теке скон пикъ
скьрпінть нл та. СіІа дціе уаккъ со-
грѣшить тн. грѣха рлдн. то не глн.
ако Бе^лъпл клепать н да не кпдде-
іші к такаю же кл^нь. сна оунс ёсть
& премадрл вьёна быти, неже & ке-
Замнл. масломъ помл^лна быти. ^л-
нс оуменъ аціе оудлрпть та тлко 20
иннгсА ёма. ако слм са оудардёть.
іі на послѣдъ рл^мышлдёть. клко бы та
оутмннть. а ке^амНыіі сднніід ца-
ты ***) масла, помаканъ та тысацік
хоціеть прндтн ^лд. Сна ёже та нл-25
оутнхъ. то с прнканомо *”’) къздлн
же мн. ю коего н нйиоёго.- ’ІІ се-
ма ксема ндоууіТ д$ъ сестрлсшр***”)
скоёго. лнлдлнн. д^ъ акнръ тлко рѣ
КЪ срі|11 скоёмъ. АКО СІІЪ МОП дна-50
данъ, моего ндкл^лііла ііосдкііілсть.
п нрёдстлклю н црю къ ское мѣсто, не
оукѣДѣ. ілко лнлдлнъ не носланілёть
рс моёл. л/зъ тцідса нлоуѵитн н
А ЮНЪ ПОМЫШЛАШС Ю СМртіІ МО- 36
ён. - —
*) Въ р. ко* бо тн по.’цъ прииесстса ие-
ТАДЬ. **) Въ р- ^ЛОМЫСЛЬМЫСЛЪ. * '*) Въ
р- цатьры ****) ЧиШ. с приккиомъ.
”****) Чпт. сестрнѵиѵд
— — II ако слы еганетъекнн
і|'рь фдрлюнъ. ілко дкнръ оукііёяъ бы.
н къ^рлдоклсА радостью келпкоіо, 5.
іі посла флрлаіінъ цріо еннлгрііпк. пл-
6 піед грамота, л ркл тлко й ёгапсѵ-
клго црл. фдраюпл лдлрьскома н нл-
лнкьекомк црю рддокдтнел хоціа дѣ-
лати. домъ межа несомъ н землею,
дл поелн мн мадрл дѣллтсла дд адъ-
1О лліотмн. іі оустроілть гл. ако же мн
годѣ кадё. іі ііна мадрость. прота
дл мн йкѣфлёть лціе мн пришлешь,
толь мадрл Дѣллтелд. л’ціе мі сТкрн
елико ёма рка. г. лѣ. длнТ мцёіі
1й прнслю тТ. лціе лн мі не іірншлеині
такого мажа *) прѣмндрл. іілн къспро-
са моема нейкѣірлёть. г. лГ. длнн
^смла своёл дл прнслешн мн :- — —
— — Тогда лі;ъ дкнръ посла к
домъ скон іі рько ндлѣ^нте мп юр-
лица двѣ Н КЪСКОрМІІТСА. рЦѢТС ілс-
ТрСБННМЪ моіімъ. н дл нлоутлть ІЛ
горѣ къ^лѣтлтіі іі оустронте клѣтека.
н юкрАціеть а доматлдець мон дѣтіл
ілсно іі келднте къ клѣткк къ юрлн-
і|лмл іі тлко аѵіте а къ^лѣтлтн.
ютроѵА нлоутнте гллтн понесите іц-
кнеть и клменнё сс дѣллгслн до-
спѣлъ сать. н нрнвАжѣте керкь к но-
ГЛМЛ НМЛ. н оу строи ШЛ ютроі|11 АКО.
іімъ повелъ. II по семь сосрлііід
лдорьстші. іі нлліікьетнн люіе к до-
мы скоа. реко ПНѢ ПОСЛІІ МА ||рю.
дд ііда къ е'гапстьскома црю флрлю-
на » посла ма црь. полхъ ко а
СБОА СЪ СОБОЮ II дошедшю МН БЛН
флрдюнл. недошедшіе ми градъ, н
’) Въ р- тлко ивжь іляжь (можетъ быть:
тлко ишкь ііргнидръ вм- такъ, т. е.
та конъ. **) Въ р. ?о.
653
654
ПОКСЛѢ псркл КЛКІІТІІ *) <Э|»ЛНІ|Л II ВИ-
ДѢ яко оу го дно пре соѵнмл монма. и
кнндо къ грд. II ПОСЛА **) ко фдрдіо-
нн. н ръ въ^кѣстнтс фдрдюііи црю:-
Сгдл ёсн ІІПСЛ КЪ СННАГрНПК 1|рю
рекд. послн ”*) мн иажь нже йкѣ-
цілёть ксякан ръѵн моён. ёго къспро-
пію. и се ма прнсллъ есть. Іі по-
вели црь. II ВДД НЫ *♦**) МѢ (ОКІІТЛТН.
н къкеде ма црь прё сд. и целокл црА. ю
н къіірдінд мд црь реуе ко'есть іімя.
и неповѣдл ііменіі своёго. и рё имя
мн ёсть Акеслмь. ёнъ ёсмь Л коню
ё л^ъ. когда ”**") се слъннн й мене
флрлюнъ ярости НСПОЛІІІІСА. ре мн із
ТАКО. КАКО ЛН Л цря ткое хажшн ёсмь.
ДА КОІІІОСП скоіі слете КО МНѢ ДА с
ТОБОЮ И МНѢ дііь іінк рѢѴЬ ГЛЛТІІ.
И ПЯСТИ МА црь къ йвитель свою,
и ре мн іірндеііін въ оутріні дііь. іі 2<>
тога йкѣірлёііііі въпроса моема. Лціе
лн не оугонТші гаданіи мон. тог-
да предамъ тѣло ткоё птицамъ іГкііы
и ?,кѣрсмь ^смны. іі нлатрід покелѣ
мн црь престати ’*”"*) прё сокою. іі 25
елмъ сѣдс нл іітлѣ скоёмь ^ллто.
юдѣакса къ скита терлена йдѣ ксл-
МОЖЛ СКОА къ скиты рл^лТѵны. II нрё-
стлкнію мнѣ іі рё мн црь. йвекАме
рцп м’і ІІІІѢ. КОМИ ЗПОДОБНХСА А7,Ъ н .->0
кома лн оуподокіііплсл келможн мон.
II ЙКѢЦІЛКЪ къ црю. ты црю оуиб’-
кіілсА слица д келможн скоіі оуподо-
кнлъ ёсн лаѵл елнѵііы н се оуслы-
іпакъ й мене црь. помолтдкъ мн рѵе м
гла. йкскдме, по истинѣ е оумнне црь
ткон. аже прислалъ тя яко оугона.
*) Въ р. кнклтн. **) Въ р- послѣ. ***) Въ
р. иослл. ****) Въ р. прибавлено: и.
-***:‘) Въ р. ко- ***•*«*) Въ р. іірест’іті.
н ннл га длина. тдко прёложша мн.
(ОКО ко СА оупб'БЛАіпе ЛВНѢ. А кел
МОЖН СКОІІ 7,ВѢ^ДЛ. о)ко оуподоклА-
' ніетсд зрлкз двіірлвпома а кемо свои
ЦК-КТ трлініом^у ІІ СИМЪ подобная ГА-
ДАНІЯ. МНОГА ПреЛАЖІІКІІІѢМН. А^Ъ н’?-
гадд и послѣди ре мн црь. ожекдме.
юже **) пТсдлъ семь црю ткоёма то
сдѣлай мн дкоръ межю нко н 7,см-
і<> лею. тогда посла и прннесо орлицл
ІЛ ІІАОуѴН БѢА. СТ0ЯЦІ8 ЦркН. іі ВСѢ
людё с нн. КЪСПКСТІІ ЙрЛНЦА горѣ,
іі йтроуд нднею. въехоціемл йрломл.
къспі йтроуііре гля. пко плоуѵенъ.
іл се дѣллтелі доспѣли, іюііссіте. каме-
ніе. іі іцкнеть. іі тогда цркн рьхъ.
покелі црю дд понссать кяменТе іі
НЕВѢСТЬ. ДА не МСДЛАТЬ ДѢЛАТе. н
ЙКѢЦІАКЪ рс црь. кто може ПА толі-
20 КП КЫСОТВ КЪІГДАТІ. II ЙКѢЦІЛКЪ рѣ
цркн. д^ъ дѣллтелн къспастилъ. а ты
каменія іі іцкѣстн. лціе не къепк-
стііінн то не до на кіна ёсть. и не
може мн црь йкѣціатіі уто. се дѣ-
2з ллтелн доспѣли сать. нонссТте кдме-
ніе. н керемида, н ка. йнн же не
джн быніл ко^лтн кдменіпл. н ке-
ремиды іі кала, іі д^ъ дкнръ к^емъ
Нрать. НАУА БИТИ. Н ПОКѢГОІПЛ дрк-
30 ЖННА фдрАЙНОКЛ іі БОАре СГО. И ВИ-
ДѢ фдрдаиіъ прогііѣКАСа на мя. іі ре-
ѴГ. МН ТАКО ЦН поткоры ДѢСІІІН. ё>же
Бнёниі лю мод ке^ лѣта, кто може
тамо къздлтн КАменнё іі калъ. ’ІІ
35 реко ёма тлко. л^ъ нн поткоры дѣю.
силы тын. <оже ёсн задѣлъ мнѣ не
*) л кёмо — тракпом папнеано на по -
лихъ другою руъою. **; Въ р. говже.
, ***) Въ р. дѣллте. «***) Чигп не
ДКЖІІ.
1
655
656
келоё дѣло дѣлать, аже бы хотѣлъ
сннлгрнпь і|рь адінннмъ діІемъ. к.
дкорл сткорь. тома ко не дивно, аже
хоціеть то створить, и рё мн флрл-
анъ асллкнмь дѣла сего, дкорнего.
, , - і
и ре ми ндн ко акнтель сн н прн-
дн оутро рлно. н іцъ рлно прнндб.
н клѣзо пре него. — —
II рё мн тако флрланъ. нспрлкн
мн се слово, ёсть аднно нервно да- ю
ково л нл то керкнѣ. ві. соснѣ, по
л. колесъ л нл КОЛѢСѢ по дкн мы-
ши. адннд тернл. л драглл сѣла, іі
рекп ёми тако, се ёго же а мене
прміілёшТ к нллнкьетн ‘) зсмла. н <г.
въ лдорьстн конюсн ТО ВѢДАЮ. II
реко еми тако аже то дѣёінн керкно
то е лѣ. а ёже то дѣёшн кі. соснѣ
нл не то ё; к’і. мі{л. к лѣ ё дѣёнш.
л. колесъ, л то с. л. діін къ мі|н 20
л ё то дѣёшн. к. мыши, адѣііл бѣ-
ла л драдАл ѵернлл то е днь н
ноірь. 'И рё мі тл флрланъ лкнре
сокѣн мТ к. ажл ііѣско. і. ллко к
доле л кътнѣё исрстд и рё ёма тл- иг.
ко. нокслі тТвано скон да кынесе **)
оуже тѣмже лні|с не полаты, дл іі азъ
к того акрл совью. іі ре мТ флрл-
анъ не слашліо твоё **♦) слокл.------------
Пото цъ лкнръ. помысли къ срі|н г,о
своёмъ, іідо на трег.ні|іе флрлане. н
іірокертп аконі|с протнка слі|л. кътнѣё
дкы перстъ кннде н акожс елнце
В7,ыде. іі кнн ко аконце. іі погб л/.ъ
*) Въ р- киліііксліі- **) Чипц вынеси
***) іуат твоего
лкыръ. к^емъ горсть млкого ПѢСК8.
И ВС8 КЪ КОНІ|€, ВЪ^КерТѢСА ВЪ СЛНІ|Н.
АКО 8ЖС И ПОТО КЛИКНУ. II рѣ фд-
рлана послы атро до согавлю *) аже.
А ДругоеА того мѣсто сокііо- акъ се
кн флрланъ посмѣіаса ре мн тлко
дііешны днё — — іцатнл ма ёсн
мадро слово, іі потомъ сотвори фл-
рланъ пТръ вели. н кдл мн. г. лѣ.
дань ёгѵпстскою и поттн ма. и па-
сти ма къ скоёма кна еннлгрнпа.—
3. Изъ Хожденія Надомника Игу-
мена Даніи, іа.
(ііаломнн. данТла мнпл: пгаменл
Стрлніінкъ скдлніё а пати ііже ёсть
кь ёрлма. іі а грлде. іі а елмб грл
ёрлмѣ. н а мѣсто утны. нже аколо
грлдл. іі а і|рккд стыдъ: —)
Се іл недостойный, іігамс длніі
. . >г к >
Х8ЖШІІН КО КСН МНІІСѢ. смнре сын
многими гртлы. іі пекѣжьсткнё. а
ксакФ дѣли, іі пониже бы мыслню
своею іі нетерпѣіінё своіі. косхотн
видѣти стын грл іерлмъ. іі ^емлю
аБіітовАіінаіо бго Акрлма. колею же
коею хрдннмн. и доходи стго грлдд
ііерлмл Н ВИДѢ СТА» МѢСТА. II КСА
акніідохъ ксю ти землю, оуда же
Г* . ‘ -2 ’
хс Г.ГЬ НШЬ ПОХОДИ СКОІІІН НОГАМА
II МНОГО УЮСЬ ПОКЛ^А прссллкно сты
ской лпла н аѵіінкб дл то ксе видѣ
аѵіімА сконмл грѣіпнымА. іі ксе мн
г.гь пока кнднтн. ёго же жсла азъ
по многы дІІн і.іыслню своею3. Но
V* . »
БрА€ Н II ГДЬС МОП . ПрОСТІЬ
*) Въ р. иже го.
Варіанты но списку ві. Сборникѣ Гра<і>а Толстова, XVI в. (вь Им. Публ. Бнб.)
і) дожиёшл. 2^ Въ р. поѵ ; въ Сбора. Гр. Т. лото" сконмн но г дни. 3) За тѣмъ
•ъ рукописи: икіін. I) мшіеіі 5) Въ р. ходовнью.
657
658
те мя. и не^л^рнтс моемз х«до«мью “.
и громкости моен. ежѣ спнсл ® ёрлЫѣ.
н <й 7эеилн кллі;іін е. іі ы пити семь
сто. нже ко кто П8тё снмь ходить,
со стрлхо. и смнреннё. то не по- 5
грепінть. млтн бжыл николііже '. Л3-
жс нспбкііо ходи, пзте снмь сты.
ко КСАКОН слабости. гі ЛѢНОСТИ, пыл. й
ІЛДА 8. II КСА НСПОБНЛІЛ9 ТКОрА. ІІО ИКА
НЛДѢЮСА ІІЛ МИЛЮ КЖЫО. II НА КАШІО
МЛТК8. не гдн хе кгь. прости МА
грѣхи мон кётнсленьІ. да се нспнсл
пить сен. іі мѣста сн стаіл. не коз-
ІІОІИЛІЛСА. НИ КеЛІІѴАІЛСА П8ТС сіі.
ІЛКО докро уто сткорн докрл не Боу- 15
ДН ТО. ІІІІѴТО ко сткорн Докрл нл
П8ТН сё. По ЛЮБКИ рЛ СТЫ МѢСТЪ.
ПАПНСА ксе ёже кодѣ юѵііма скоіімл
ГрѣШІІЫМЛ. ДА БЫ не К ЗАБЫТЫ! ТО
было, ёже мн пока кгь иедостоііио-
М«. II 8Б0ІАСА юснжепніл (ОІІОГО рАБА
ЛНІІНКА. СКрЫШЛГО ТАЛАНТЪ ГДІІА СКО-
ёго. и не сткорн 11 н ирнкиПл. да
іі се НЛПІІСА КѣрНЬІ рЛ І УЛКЬ. ДЛКЫ
ТО 12 СЛЫША (О МѢСТО сн СТЫХЬ. II
ПОТЦІАЛСА діііеіб II МЫСЛІІЮ ко сты
сіі мѣстн. іі рдкна мздз пріпіметь.
с ходившими до сты сн мѣстъ, нже
К0ЛШ8І0 мздв прпнмзть б кгл 1
Мно^н же и дома сніре ко скон мѣ-
стё. ДОКЛІПІ УЛІ|Н МЛТНАМН ко ивогьі.
и докрымн ДѢЛЫ своіімн., ДОСТІІЗЛІОТЬ
сіі мѣстъ сты, нже колппоіо мздз
пршімвть б БЛ. мнозѣ же н дохо-
дивше стй. сіі мѣстъ, н кнднКиГе
стын грл и срамъ н кофіеіие ймомъ
іако нн ѵто докрл 15 * * ІВ) сткоріпппе по-
гоувляібть мздз трвдл скоёго. б IIII же
перкыіі ёсмь лзъ. Мнозѣ же н до-
ходіікше до ііерлмл іідзть Ѣ3Л мио-
гл докрл не кнднкше. тірлшс кворзѣ
нтн. л сего П8тп кваркѣ нел^н хй-
10 днть ,с. по потнхв не тоскб. тоже
моѵн П КНДНТН. КСА ТЛ МѢСТА СТАІЛ.
11 САМЙ грлДѣ нёрлМѢ Н КІІН Грл 1Я.
ІЦъ бо недостойный іігзме*. длніі прн-
шё кь ёрлмь. прекы. зТ. мі,ь к ме-
Т8ХНН СТЛТО САВЫ ‘9. |І ЙТОЛН ПОХ0-
ДН. НСПЫТА КСА ТЛ МѢСТА СТАіЛ. Іі
кндн докрн. не возможно ко кё ко-
жа ходити II кё ІА^ЫКЛ докрѣ ИСПЫ-
ТАТИ. II КСЙ ІѢХЬ СТЫ МѢСТЪ. II УТО
8 ССБА ІІМѢІЛ к рзкоу моёю ХКДО
моёго ДОБЫТКА. И б ТОГО КСН ПО-
ДАКЛ. КѢДЗІ|ІН докрѣ КСА СТАІЛ МѢ-
СТА. КО Грл Н КПП грл. ДЛ БЫША ПНѢ
«КАПАЛИ КС6. ІЛКО И БЫ II прпгодн
36 МН Ѣгь ІІЛЛѢСТІІ 20 ллкры СТГО САВЫ
ТВ МЖЖА СТА. II стлрл ДІіЬМН. Н КНИЖ-
НА келмн. н томз Стомз моужю.
ВЛОЖИ СрІ|€ 21 Б?Ь ліокнтіі ма келмн
Х8ДАГ0. н тоіі МП ЗКЛ^Л докрѣ КСА
50 МѢСТА СТЛІА. ііже С8ТЬ ВЬ ёрлмѣ. II
по ксеіі земли тоіі покодіі докрѣ. и
ДО ТНВІіріПАТСКЮ моря II до фллрл 2І.
іі до нАзлрефл іі до хекропд н до
<і) «> то стѣі’і- 7) и ы интн сс іідт. ходнхомъ поутСиъ с'імъ н н.'іпнс.іхомъ.
н смнреине не прегрешіі илтц Кі'і и* немъ. Н) нды 9) дѣла творя- < 0) люеве-
II) не сокОршАго. 12) кто. 13) нже— ® бга /іѣтв. 14) во. ІЗ) ііѣуто докро-
ІВ) Ііел?ѣ квор?ѣ ходити 17) моно- 18) ко грл іі внѣ грл- І!і) Яросімо-.^оѵ
СТДГО САВЫ. 20) (ОБРѢСТИ К ЛАКрѣ- 21) К Ср||€. 22) до олвора
42 •
659
660
ёрдлнл зд. іі до кнфлнймл. по ксн
ТѢМЬ ІЛБСТЮ ІІ0К0Д41 МА. II ТрЗДІІ СМ
МНОЮ ЛЮБВИ 21 рАДН. НІІА СТА МѢ-
СТА ілііогл кндн. ілже ы то послѣ
СКАЛІЮ. —
0) пати ііже кь ёрлмѣ 23.
Пать ііже ё кі. ёрлмѣ 2П. б нрл-
ірАд.л. по аскома морю іітн. т. верстъ.
ДО П6ТАЛЫ ©строка. іі до велико
ілорл. р. вертъ А то е первый
(остро ііл аско мори й е" та лнмё
доііръ. и та ё грл ксліікѣ ііраклѣй 28,
и протн тома грлда сгое мнро кн-
ходнть. іцгликнны морско. та г.о
стнй ілтнціі нограженн сать б ма-
унтель А б неталы ©строка. до ка-
ЛНІІОЛА р. верстъ. А б КАЛИПОЛА. ріі,
ВСрсТЪ. А ДО АКІІДЛ ГрАДА ‘М И Про-
тііка тома грлда лежнть стын ёа-
фѣмніі новы. А бтадоу до крпты 30. ’-<>
к. верстъ, и та е нл великое море
кыйтн пл лѣво 31 * 33 * въ ёрлмъ. л пл
десио ко стнй горъ, й к селаню и
к рнма. л б криты до неілдл шс-
трокл. л. верстъ, то с первый «строка.-,
нл келпііё моръ іі та лежнть лііе-
ііоіін 5 маѵеіінкь хкъ. й та с про-
тіікк тома (острова горю велпкь бы
А НМЛ СМ8 ТрОЛДЛ ТОѴ БО СТЫН АПЛЪ
клалъ приходи. к плати страна та ;<>
КѢрОВАТН. къ хд. іі крстп нхъ. Л 31
б пелдл «строка. до мнлптінл. (остро-
ва. р. верстъ, та ко лежать стын ге-
(Оргніі. МНТ8ЛІІІІІ.СКТ.Н мнтрополи. А б
тада до хна 35 * «строка. р. верстъ, й
та лежнть стын мтннкь ендоръ. к то
Г.0 (ОСТрОКѢ рлжлёті|А МЛСТНГЛ 3<і. II ВІІІІЛ
ДОБрЛІЛ. II ЮІ!0І|1Ь КСАКЫН. ’ЛбіІХНіІ5'
(острова до е’фесА грл. С- верстъ та ко
с грокъ і’кОЛІІІІЛ КГОСЛОКЛ. ИСХОДИТЬ ВО
персть стлі’л іц гровл ё. пл плмлть ёго.
іо іі к^нмлють персть та нл іісі|нлеііьё
всякого педагл. и евнтл ііклнова та
лежи. к пей сдмь ходи. II та е ели
пёрл седми (огро. идѣже лежнть38
телесл и нже спали 39 т іі. о. и. к.
5 ЛѢ. при ДСКѢіІ црн 8СІІ8ІПЛ. А ПрІІ
фебдосніі і|рн ілкіішА. в той же пе-
і|іери. т. сты <оірь лежнть. гро мрыі
магдалыші. таже іі гла ей. а стыіі
тимофѣіі аѵннкь стлго аііла плалл
к ветсг. грлдт, лежнть. й та же е' к
ветсѣіі црквн. йконл стлі’л кі|л. сею
же иконою препрплѣ 40 несторніл ере-
тика. и та есть капа н’дѣ же рабо-
та іікл кгослій. спохоро а романы ".
іі кіідѣхо прнстлннірс ТО. ЙДѢЖС ІІКАНЛ
кгослокл море кыкерже '*'2. та стопхб.
г. діін. ^океті|А іірнстАіінціс то маромо-
рлноё. сфесь грл е нл саііш. б море
кдлле. д. версты к горл. <окнлс же
ксн. іі та ііоклоіінмсА грока стома,
клгтыо кжьеіб хрлііііми. іі молитвами
СТЛГО нІАНЛ кгослокл 13. м. верстъ.
2а) до Срдлііл. 21; люг.кс. 25) ы пити ііеріііъеге 20) ко і'ерлиъ. 27) о. верстъ
написано вни.л/ страницы Грубою рукою 28) нрлклс келпкш. 2!І) л ш кллііпоіа
до лвндл горл н ксрстъ. 30) до кріітл. 3]) іп шююю 32) л <о критл до недл-
33) леикдінло 31) Въ р. ’Л ііе & исада Г.ъ Сбора. Гр. Т- а ы исдл шстро-
,сл до мнтланд «строка 3.’.) до лхал. 3«) мастика. 37) ш лхдл. 38) лежа. 39) сна
, мл ЛО) врспртша. -11) оѵромдны с Прохоромъ. 42) нді ііканъ проста. 43) /?г р.
.груччю выноски: й> ефссі до сдм і шстро
661
662
н тотнть деревце то теркь той. исхо-
дить теркотоѵнііА тл. акн (отравы
ппіеіінтііый. іі плдлёть й дрекд того
дкн клей кіінінекыіі. то скнрлють тые
з люё. и смѣніпклють ёііервореііы дре-
во». іі кложнкше к коте влрА тнпгоп-
фнтъ н кндлють к мѣхы. й про-
даютъ каііцо. л й млкрніі до плтерл
города .м. верстъ*, та е ржтво
іо стлго нііколы. то е (отѵнпл его. а
й плтерл гра до маръ .м. керсгъ
Йдѣ е гро стлго нііколы. л й маръ
до халндоинА * 59 /Г- верстъ д й хп-
лндоіііііл до каіірл (острокл велпкл .с.
(5 верстъ. — —
’(0 ноуіік ^емно н црккн.
Несть і|рквн тл коекпііёгііе. кроу-
ГЛЛ ЮКрА7,(0 КСА МОКЛѴНЛ К ДЛЛІІІЮѴ.
и к ііііірнноу- .л. слжё. соуть оу неіл
20 полаты просторонк. н к ты пэллтл
горѣ плтрилрхь живетъ, іі е й дке-
рнн грокл ГНА ДО СТѢІІІІ КСЛНКО (і>ЛТЛ-
рл .в7. слже; й тоу ёсть во^лк стѣ-
на ^л (олтлрё поупъ уемный со-
25 І5ДЛНА же нл ішмь комлрл. II горѣ
'*(. г1 II ’ , , » *
нліінсл хсмунсѣею. н глегь грлмотл
С€ ПАІ(І ІЦМЬрІІ ИБО. А ДЛЛІІІІІО
7,емлю. — —
(|) СТОЛІІЬ ДВЫКѢ.
зо ©тоуда до еголпл дкл. и до дома
, тЛ. *ІІ\. * » V* ’Сч.
сго .с. слже. столпъ есть, стго нрр-
кл дкдл. на немъ й пеллтырь состлкн.
днкё келмн столпъ той., крлены ,и
- л '«X. 'н'>
клменье здѣла. кысо же велми нл
Н В ТО (ОСТрОВН рЫБЫ І.ІІІОГѢ БЫВАЮ, II
(ЛБІІЛС же КСН оІСТрО той. & САМОГО
(ОСТрОВА ДО КЛрЫЛ (Петрова. К. ВбрСТЪ.
А Й клрь.й (острокл. К СТОрО ДАЛС К
море нл то (остро) к то (остропи
йкл кгосл®. ёѵліе нліінсл. ёгдл бѣ
^лтоѵе с прохорб. йтадоу с лсро
(остро, тлже кдлнііііііо (остро келнкь
келмн. БГАГЪ КСІІ. людно іі ското ІІ
тл іі голо (остро, іі всё юстрокн е
М8КЛ. нродокл 'п. іцо ркл кніінть си-
рою '*’ горлѵею іі та сѣра кдр.лтіі
продлюТЬ К8НІ|6. €10 же МЫ (ОГНЬ кы-
тпнлё ТА ХЛрКНІА 11 (Остро. II ксн
тн (острокн с люми іі СКОТО. БЛіІ св-
не ілко но. і. верстъ, ймать межн
собоіл™. тд родо 49 (остро келнкь
келмн. Й БГ АТЪ КСІІМЬ. В ТО (ОСТрОВН
кы йлегь кіі^ь раекый. в. лѣ. іі. в.
•У^ІМѢ. А Й рОДОТА 50 (остро. ДО САМА
(острокл. е. верстъ 51 а й сдмл (ос-
тро. ДО МАКрІІіІ (ОСТрОВА. верстъ52.
Н Т8 есть грл млкрніі.
(О темнъ гоньфѣтн.
К то грлдѣ млкрніі. по ^емлн тоіі
по всей (ольно іі до маръ. ти сл
рлжлё тнмыаііъ. гопфнтъ ” тернын.
н тако са рдждёть. ііеходіі і’ц дрекл
ІЛКО МѢ^ГЛ. Й СНИМАЮТЪ желѣзо (Остры,
л іІма дрека тома ігіігніл е. (окрл^о
лкн (охл древо то. н драгой дреко
МАЛО (ОКрА^О АКН СОСНА. 6 ТОНКО. іІі.І А
ёма стирнкл. А КК0ЛѢ ілко попоро 51
е. н к дрекцн то. ?л корою уеркь.
і 1) идодові папіи:аио па счюрошь руною- !•») сѣріио. М*) €<о оігиь кь
тнііліб. 17) хдрскіи. 48) иё с. совою 49) рэ. 5 ))юродл- -’1) тюрн "с 52) вопри л.
53) Г04ГІІ. 54) к (Юііорокіі. 55) (йриБіі. 5іі) гоон. 57) попрпіръ іі 58) й (іопрііфъ.
59) а й> икръ до хіілндошы ноирн. ««) стропою написано крупою ру-
/>ою: "с. сдаііі. (И) ііелиніі.
•яѴОЯОЯм(йД УХѴХЮѴ •Ч’ІОЛ (»Д *Э30ВѴ ЯЗ ЯІ ІІІОИ11 «эяѴрі Н 090НП 1*ЭНХ
эя э{МнѴ нііпняз э н (сд яяоиѵѴ4эі ялэдз он озончп эніоѵ омп нѵіияи эшпэ
и ѵжіэя ян ои оіізоѴоіі яздэя ояи ояоэпяэііи (ед яяонэом (цд яяонѵМэд (ед
'нсіодэ яеп. ошѵее оно іоигѵп ѵвогэ огоиіс -Л пэптн яу (]д оноои (од
'ИПЭІі’МЯѴ (вЭ •ЯЯЭ’І ЭЯПИЭОЯ (вЭ «Я Н130ЯѴІ1 НН ИѴОЗ ѴЭНЗ ІІІІ (д<) ІІ10ХІЧ.Э (99
•иііяэѴз!оѴ (I щ (сд тілѵзко язя (ід оіоэоэ э ччп^ (яд -чіяѴѵУ эи (ед
•ітіэн.іга ііІітіээѵМі ри ня чліэіііп^эоя
4 ‘4
ЧчМп ѴГІѴІІ ЭЧІ'іѴіІ *ЭІНІѴ о, яѴояі
ОЯ Ч*|Э(І (О ІіХіІѴПІІХЭ оюяѴ ООТІ нѵз ое
ОХЭЧИ’І 9 ЯХ ІІ 'ѴНѴѴОэ МѴЯ тѵпнѵѵф
-фЭІІ II 'ѴІЮѴЯгё ѴѴІ1ЭІ ѵЬхэяоі и VI
'ннѵэя чхяэ нѵіэ ннѵііох нтх гаи
чхЛэ 91 йоа эш іійяііѴ ’чхоіѵшѵО н ѵ»
ЯХ •ІЧНІІЭПѴЯ Ѵ(І09 я ѵіійМэн 011 03® та
X X I с Г ѵ, С
ІІЯОЯѴ Н ЧХЯЭ ЯІ дг •ЦійЪ Лоі І50ІІЙ эио
н о .іо пн эгаііх ях оэ э и ‘ онзтои
< • >> Л2» « V
ІІШѴѴІІЯЭ ОЯѴІ 'ОЯГІІН 011 'Ѵ^ОѴ ѴТПѴІІ
ФІІ ОН . ЯЯОНѵѴіЬіі Я99<)з 011 ОХОІПЧ
э эОѴ ч>п оээѵ ояѵі Чаох иѵэияя иЫ <*
* <
ИІІѴІІІЭ 1199 011 этэн ч.э ѵяэб Г1І0ІІ
-ХЭОЯ ЧХЭЯ VII ОЯѴІ ѴЯЭі) уѴОэ эіінгпя
.. ’Яічоі яіэОя ои ,, нѴохОи олоііп
и янѵйхэ яига ѵіГ нѴоіізои и *н<кгйш
н -нэяяэн оюзоэ ѵэ зіи ояѵі нѵэиям 5»
с X С ( * I
нопѵэ нѴэНэ -Э’х'ѵэ ’Ѵ *э эѵзяѵз Ч’яиі)
‘ * \н, Г* ’Х
...ѴЯОІІЭОЯ И ’ОЯѴІ ѴИІІ ЭЧ! ѴІОѴОЗ Ч1ЭХ
<П. 4 » . х , ІХ9
оохэічз іі ‘ііпѵэя эч! вз ѵяѵяяѵ эѵзЛѵз
Ч.Я Н -ЭІІІПІ Я ІІІІ5ІІ ЧЯ0ІІ90Я ѵѴІІЭІІ
< \3/ с »
чііЭзои э ійя и • адэіІХ оя ихэояѵиоі
ѵ *’ <
ІІІІ ЧХЯѴОЗ Ѵ’ІЭІІ 9 ІІІІ 01 іііЬоічіі ѵѴоя
с ’і <& с
1?Х ГЯѴІІЙ II "оіАохэ Аох яѴоЯ ііЛюічи
С » 4
90 ІІІІЧЭ »П II ИЯѴЭЯ ѴЯХѴѴЭ II VII
-хяп озэ ѵѴоя *№юѵои нѵээго ѵііѵѴііэ
ч.ѵоич;ііозга ічхяіія чхѵпн эш гмэііэЯ ?
* 4
•оікэнз чх'ЗХэх ѵяэі) эт ’ііѵѴОэ
ЧІІЭі) х э ч іі-ѵ V (I э
— — 'ѴѴЭІІДЭЭ 1ЙѴЙЧХІІѴѴІІ ѴЭЭЯЭЙ
V < 1 с
ѵіѵтііояга иѵни и ’оѵзѵі и ’нііоіі н
< < 4 4 4 < С «4
•эііѵэѵи и ііямопэ ’ѵээяэііѴ ѵіѵнііюяга
Ч> С 4 44
и ѵпѵ4э оѵояга олоніч ѵііаония и эти
ЯХ ’НОХЭ ІІѴГІэЪ ІІОХ VII 9)11’3 ЭІНЯЛѴЗ
ох нѵ ан ох иѵн 'л- иѵ іг чічѴѵя
Хі. 4
пхѵія ияѵи и 'этишэ чѴѵя яііпѴэ
ОІіѴУіі'/ІІ Ч11ЭНАѴ1 и 'ѴІ1ІПІЭІПІІ ѵэхйѴоО
'эііНйіѵз чпич^з ёп '•ѵпѵ^э ч,хФіга и
*ялох яѴѵіЬ ѴЭХ0ІѴ1ИѴІІ ѵііяоѴ ѴДОІІП
ѵхіі’А' іі 'ох оя ихомэ и 'Яоіѵ
4 •« ' 4 4 V
пая чхяяиш оіоѴоя ,.д оіояэѴі'оѴ 011
•ЧѴэиЛпч ѵупуЖ’ііэ ѵіі'нІэ Ыгіяо’х ои
ЧгіѵОэ іЛ’з 'ѵ^ѵУоѵоя нн ’ѴЯІІІІЛОХЭІІ ни
'!ЧЯ»(І НН 'ННѴЭЯ ох охэзи оііѴояэз
Ж к
"ѵѴѵікі оѵояга ічнэпѵя ічй.і и
-ОІІП ЧХЯЭ ІНІЗЭѴ "ѴЙОЭ ОІѴІІЗЮ ІЧІІХІІЯ
* 4 "чу Х”‘
ічѵхА ‘У‘ ѵіі 10 Ч.НЭЛѴЯОІЧ ѵэя ііпѵнэхэ
Ч.ѴІІЭЯ1 н 'ЧМІІУЭЯ 9 уікі Э!И Ч,ПѴІІЭ||і
•Ч.ПѴІІЭ Я.Ѵѵ<Ь (Оі
— — 'ЭЗ'ОХОЯІІІІ
ѵпіііхэяіш эн ічни ѵ 'іиіояііѵяіі ѵѵзчі'э
х 4 \ІІ с Х9
^нэпіі 'ноп нэѴоіѵ га олнпіѴэ нхэ
-эяя „э оюзоэ олнч^оя ѵяѴга и ’НІЧХЭ
іюх яиѵохэ оя нхэчѵя члз пѴоапОи
япоѴям адіп он ічноя нхэзѵя япоя
-нн ѵѴэн ГПѴЭЯ 099 ЧХОІѴЗ 'япох
х Ж у
яѴѵіЪ ЯПЭЭЭ ѴЯ0Ѵ09 ’Э ОХ .ОІІІХѴІЯ чя
\2- і
іііэях чхээ || •чхиаіэѵ ѵѵэнлэз '09
-онп ѵѴхох эн я ѵхііш н ііЛох нхійя
ѴГ С _
эшпіпі ои э‘ чхѵпн 'нэнэиохэ 'ічійіѵ
-эуи пііэхѵи ѵпн ніІэяѴ 'эн я гиоінч
ічѴоя н 099 пѴэОэои нѴоіія чнэпѵя
НІЧНѴОіЬнѴ Ч.ЯХ9ІЙЛ Э ээя ІЧУ9Я гУ.
Т99
899
665
666
АКЦ НЛ ИБО. Н ТК Ж6 ЕЛИ ПОТОКЪ
ильинъ, кода к не тететь Быстро н
красно. по клмемью вь ердл. вода
ТА СТ8Д6НА И СЛАТКЛ. И ТІіу ЖС 6
псуерл ИШАКА ПрТУН ІІОТОКО ТѢМЬ. И ь
тоу водоу пи ІША ІІрГѴЛ. егдл тк
жіі к тон пери стой, и тоу е бли
.В. ІіёрД. ИДѢ ЖН НЛЫА ІІрркЬ со ѵѵііко
скоіі. нёлиснемь. то ксе видѣ штимд
СКОНМА ГрѢІННЫМД. ---- —
“(О СВѢТѢ. стё КАКО СХШДН С ЦБ СИ
к, срои; а г іі іо.
II се МП ПОКАЗА БЪ КИДІІТН. х«до-
ма недостойной» рАквсвоемз длннл»
НИ0К8. КОДѢ БО ШУНМА СКОНМА ГрѣШ I5
ІІЫМЛ. ПО НСТІІІІН КАКО сходить СКѢ
СТЫН. КО ГрОБК ЖНКОТВОр.ЛІ|1СМ8 ГЛ СІІСА
Ніііего Не ХА. МНО^Ѣ ИІІІІН СТрАИННІ)Н
ІІСПрАКО ГДІОТЬ Ш СХОНЬН. СВѢТА ссго.
ННІН Г.О г’дють ІАКО ГОЛ8БО СХОДИТЬ. 20
дхъ стыіі ко гров» гііір. л дри^ѣн
ГЛІОТЬ іл молннй сходить кжиглёть
л .. сч
КАНДИЛА НА ГрОБШ ГІІИКЬ. ТО 6 ДЖА
НІІѴТО Ко е ТОГДА водити, нн ГОЛИКѢ
ІІІІ молоныі По ТЛКШ невидимо. СХО- 25
ДІІТЬ БЛГТЬ БЖЫА. сі КЖІІГАСТСА КАДИЛА
НА 10 ГрОБШ ГІІІІМЬ. ДА VI ТО СКАЖИ)
ёже видь но нстннн. ввелнкню пат-
ііііі|іо по ветерниіі потнрають грш гнь
Іі ІІИМЫВАЮТЬ КАНДИЛА СКЦІЛІА ІІЛ ГрОБШ
ГИНМЬ И ІІДЛІІВАІОГІ. КАНДИЛА ТА МАСЛА
древенд. уто вё воды едшюго. н вло-
жатъ скетнлнА. и не вжіігаіоть свіі-
тнлна та невожженііл. іі ^дпстають
Грокъ ГПь къ .В. У А Н0ЦІІІ. тогда же
иглс.АТь кса киіднлд. не токмо тоу
СИЦІАІА ПО II ПО КСН І|рККЛ Йже ВЬ
ёрлмѣ. Тогда іі а хадыіі идо к т«
же патнні|ю великніо. во .д. уй.діін
711. Въ р. ид.
КО КІЦІО Г. ДЛ КІІ Но. И ПоКЛОІІМЛСЯ 6М»
до у,емлл. шпже кнднк ма поклоіііів-
<с\. Э 1
ІІІА. И ПріЦКА ІЛА К ССКѢ С ЛІОБОВНЮ
іі ре мн ѵто хоі[іспііі нгамене рис-
кни ПО^ІІЛ БО МА ДОБрѢ і’ь ЛІОБЛА МА
1 ^.5^3
келмн. ілко Блніе ми ьлгь и смире. л
же реко сми. гне кііже молю тобѣ
ба ради кн^гіі дѣлма рвекы ХОТѢ
БЫ II ІЛ грѣшный ПОСТАВИТИ КАДИЛО
СКОС ПА ГрОБО ГІІІІМЬ. ^Л КСА ЮЦА
ІІЛІІІЛ И 7,Л ВСЮ рВСКИІО 7/.МЛІ0 ^А
КСА ХрТЬАІіе р КС КВ ІА ;емлн. II ТОГДА
кіць поведи мн поставити скоё кади-
ло. іі С рАСТЫО ПОСЛА СО МНОЮ МИЖЛ
свое лзтірлго. ко иконой» ё сіго
ВОСКріІІІІА то к томи держпть Гро гнь.
и повели КН^Ь ШБА иконома ёго. II
МНѢ и клюѵдрю грокл ГІІА ПрНІІССТН
КАНДИЛО скос с масло', л^ же ІІОКЛО-
ІіІІСА И С рАДОСПІіб КСЛІІКОІО. И ІІІС
ІІЛ торгь И КИПИ КАНДИЛО велико СТСК-
лдноё. Н НАЛЫЛ МАСЛА ДреКСИо УТАГО
вё коды, іі принеси ко грови г ню.
«же КСр» СИЦІІО. II оудисн КЛІОУАрА
того іі возвѣсти ём« ши же штвере
..
дкеръ гнл. грокл. и повели мн кы-
< > > ч.
СТ8ІПІТІІ. нс кали, іі ккеде босого во
грш ГНЬ С КАІІДІІЛШ. С НОША А рККАМА
СКОНМА грѣшны! ІА. Б ГОЛОВА КАНДИЛО
го гръцкоё. л на перси всь моилстыре’.
А НА ерс ркскоё КАНДИЛО. II ІІОСТЛКН
С Й ГрѢІІІІІЫН. БЛГТЫО Бжьёю ТА .г.
КАНДИЛА КОЖЛН ДОЛНАІА. А фрАСКАК
КАНДИЛА ПОКѣШСНЛ сать горѣ, и ш
,-і ТѢ КАНДИ не ВО^ГОрѣСЛ ТОГДА толііко
тѣ .г. едины вжегліі. д же поставн
кандило свое на сте грокъ гл ішіго
НСЪ Хл Н ПОКЛОНИСА грока ГІІЮ. ІІ
ЫБЛОБЫ^Л С ЛІОБОПНЮ. II СО СЛОМИ
іо мѣсто то стоё и хтноё. ндѣ лежало
667
668
нреѵтпое тѣло гне. н^ндохо и грокл
СТГО С (1ЛД0СТІІЮ ЕСЛІІКОІО. ІІ II ДО кождо
к келью СКОІО.
Изъ этого жс Сборника взяты чте-
нія изъ Притчей и Іисуса Сирахов».
(См. въ 1 —м ь Отд.). Спасомъ Менандра,
и по языку, и по правописанію, южно-
славянскому , носитъ одинаковый ха-
рактеръ со спискомъ этихъ Библей-
скихъ кишъ. ІІовіородскій Архіепи-
скопъ Геннадій имѣлъ вь именно
подобный сборникъ, і.оі да спрашивалъ
Архіеп. Ростовскаго Іоасафа, нѣть ли
у него слѣдующихъ кнп ъ, рядомъ обо-
значенныхъ: «да Притчи, да Менандръ,
да Іисусъ Сираховъ». (Смотр. вь За-
мѣч. къ списку Библ. 1499 і ).
Сказка объ АкирГ. или Сина грилѣ ,
по языку и правописанію, нЬіколі.ко.
отличается отъ выше упомянутыхъ сіиг
сковъ, > отя и носитъ на себѣ слѣды
стольже древняго перевода (вѣроятно,
съ греческаго ).
Хожденіе Даніила Паломника отли-
чается также своей, отличной отъ этихъ
списковъ, редакціей.
Изреченія Менандра предлагали на-
шимъ предкамъ наставительное чтеніе
въ родѣ статей Пчелы или Слова о
Даніилѣ Заточникъ. ІІо тексту и пра-
вописанію надобно полагать, что Ме-
нандръ перешелъ къ намъ въ древне-
Боліарскомь переводѣ. Впрочемъ весь-
ма замѣтны подновленія, внесенныя въ
правописаніе писцомъ XV в.
641. 3. свиы.лішііі — сьиъіслпши
641. 1. ііліы — кли.ил.
642. Г іь.иіві — тлѣннаго.
642. 4. гъіит®, вм. тьшта. род. и.
ед. ч. ж. р.
643. 1- іраиъ—;анлігь—ыіодіждь —
отъд.тждь.
643- 3. ц\д — нци.
643. 9 штоктг.иі — атъБіглн
643. 10 и.иежатн (прілі.сняіь) тре-
буетъ мѣст. пад , потому что сложенъ
съ пррдл. нд; точно такъ , какъ н;
643. 18. и.тд піхтнса — Бвглтьсткг: на
богатство.
643. 10. ыпѣіііііа—оБыитід.
643. 12. тоіитнсА—тъіитпеа, тіцііся.
643- 20. сотришть--сітрыіііть.
6ІЗ. 22 ѵа.жепі рус •!., еъ боліар.
юсомъ не на мтс'і ѣ.
643. 26. лъііи.'ііін <пъ линовати.
643. 28. всь иміпть: вм. вѣсь і.ііііівті.,
или мѣнять—і.сяп, іюлаіаі-гь.
613. 31. лъиідііііс--лганье.
643 33. соиыслнть - съиыслнть
614. 3. гллгодить вдагодлть.
644-5 соирьт:.нъ - съирьті нъ.
644.7. кождо — къжі.до
644. 10. Это Арабская сказка , ис-
шедшая въ Тысячу и одну ночь. Араб-
скія имена лпачпче.н но искажены.
Геіікаръ—Акнръ, Сенхарабъ , царь
Аравійскій и Ниневійскій — Сына
грппь , царь Адоровь и ІІа.іивской
страны; Ниданъ— Анадаяъ.
Между другими статьями легкаго,
литературнаго содержанія , скалка о
Синагрипѣ была помѣщена въ томъ
сборникѣ, изъ котораго напечатано
Слово о Полку Пгоревѣ. (См. замѣча-
нія къ эгому памятнику).
Сказка эга для нашихъ предковъ
имѣла двоякую прелесть Во первыхъ,
наставленіе Акира Анпдану , испол-
ненное изреченій п пссловпць, было
вмѣстѣ и легкимъ, и назидательнымъ
чтеніемъ, и служило дополненіемъ къ
статьямъ Пчелы, кьС.ову о Даніилѣ
Заточи, п т. и. Во вторыхъ, разрѣше-
ніе -загадокъ и грудныхъ задачъ, вве-
денное въ составь Арабской сказки ,
напоминало нашимъ предкамъ народ-
ныя. русскія сказки и пѣсни, вь ко-
торыхъ загадка играетъ не послѣд-
нюю роль. Этимъ объясняется, поче-
му сказка о Сішагрипѣ подверглась у
насъ значительнымъ передѣлкамъ на
русскій ладь.
669
Въ рукописяхъ ХѴІІ вѣка эта сказ-
ка потерпѣла значительныя измѣненія.
Вотъ начало ея по рукописи РумянЦ.
музеума ХѴП н. («/V 3С3) , по изда-
нію г. Пынипа (въ Отеч. Запис. за
1855 г.).
«Бысть нѣкій человѣкъ Дкнръ пре-
мудры въ землѣ алпвицкой и апзор-
.ской, у великаго царя Спногра<т»а , и
многая множества подъ нимъ царствъ
держанія землю алпвптцкую и ангор-
скую , и многая множества злата и
сребра п коней быстрыпхъ и отро-
ковъ прекрасныхъ, а не было ни еди-
наго дѣтища... Акпръ же... взявь себѣ
сестрича своего Анадама въ сына мѣ-
сто, и восппта его скоро , яко орелъ
птенца. Дѣтище же бысть возрастомъ
добролраченъ. Премудры же Акпръ
нача учити сына своего Анадама гра-
мотѣ русской . ллевнцкой , апзорской
и египетской, и потомъ его научи два-
надесять языковъ, и потомъ его научи
звѣздочету небесному, и няучи его
всякой премудрости, земному и небес-
ному, и всю философію научи его вся
разумна. Л нач і поучати словомъ сы-
на своего Анадама: -чадо мое Анадамъ,
буди послушливъ на добрая дѣла, и
меня, отца, чти и матерь.... чадо мое
•Анадамъ, буди послушливъ на добрая
дѣла , аки елеііь на позорище, а не
лѣнивъ буди , аки ястрепъ отъ лас-
ково соколпика (?). Чадо мое {въ рук.
мо^ Анадамъ , съ другомъ живи три
соды, а говори съ нимъ устньі , а не 35
сердцемъ; чадо мое Анадамъ, льстива
человѣка бѣгай, а съ нечестивымъ на
Дорогу не ходіц чадо Анадамъ, подлѣ
горъ не ходи , и ты сапога не скри-
пишь: чадо, пьянь на конѣ не ганяіі,
тѣмь храбръ не будешь. Чадо, умнешь
по цареву двору ходить, и ты менаш
670
зри на небо , болши зри на землю:
аще ліі чего не найдешь, и ты ноги
не зашибешь; чадо, аще пошлютъ вѣ
посольство безумнаго, и ты не лѣнись
а самъ пойти («а рук. испорчено), а
пошлешь умнаго въ посольство, и ты
не много наказывай ему , и самъ до-
гадается. Чадо, лутче съ умнымъ ве-
ликій камень поднять , нежели з бе-
юаумнымъ вино пить; съ умнымъ безу-
мія не говори, и безумцу ума своего
не являй. Чадо , своего участія дай
дѣтямъ своимъ , а чужаго не возми.
Чадо , аще тя позовутъ на пиръ , и
15 ты по первому зову не ходи, а по вто-
рому поди, а третьяго не моги ослу-
шаться , и ты чести не попадешь; а
пришедъ въ пиръ, и ты не садись въ
большемъ мѣстѣ, и придутъ иные ме-
2о ньпп» тебя, и онѣ подвинутъ тебя въ
большое мѣсто, и ты будешь честенъ;
чадо, до дна чары не пей, долго вечера
не сиди, къ пьянствѣ обиды своей не
моги. Чадо, на друга не клевичи и
25лжи послухъ не буди; аще же отъ
тебя другъ отпадетъ, и ты не радуйся;
а вознесется другъ, и ты не завидуй
ему; и пріидетъ на него зло, тожъ не
радуйся. Чадо, сына своего отъ мла-
5о дости кротп , да онъ же на старость
твою покоитътя; чадо, не купи вели-
чества и злонравія раба, да не расто-
чить имѣнія. Сыну, аще кто тя нена-
видитъ недругъ, не опослушествуй
его: твоей вины не понесетъ по пнымь;
сыну, человѣкъ лживъ, исперва возлю-
бятъ (въ рук- возлюбитъ) его, и на-
конецъ посмѣются ему. Сыну , отца
своего почти, да имѣніе свое оста-
витъ тебѣ; чадо , нощію безъ ору-
жія не ходи; чадо, отца и матерь
клятвѣ не подавай, и ты самъ не при
672
жели зло глаголати. Чадо, нелзя жита
во утломъ мѣшкѣ нести , тожъ безу-
мнымъ тайная словеса глаголати —
врагъ есть; чадо, яко мертвы не може
на конѣ сидѣть, тако и клеветникъ не
можетъ удержати зла слова во устѣхъ
своихъ. Чадо, не моги облѣнптися на
добро, и не буди скоръ на зло; чадо,
не оскорби человѣка безъ вины , не
іо вложи печали во умѣ его; чадо, лутче
есть рабъ добръ {въ рук, добро), не-
жели чадо злое... Ччдо, птицамъ царь
орелъ... чадо, нел.зѣ слѣпу храбру
быти , ниже грѣшному по смерти (ее
(5 рук. смерть) спастися; чадс, волкъ со
агнцемъ не живетъ, ниже праведникъ
со грѣшникомъ... Чадо, не слышавъ,
и не лги , не вѣдѣвъ, не кажи; аще
не видѣвъ, скажешь, то подобенъ псу,
20 на вѣтеръ лающу (въ рук. лающа).
Чадо Анадаме, ужь я тебя научилъ *
Это поученіе напоминаетъ древнѣй-
шія наставленія дѣтямъ (въ Изборн.
25 Свят 1076 г., въ Златой Цѣпи и друг.),
а также и нравственныя изреченія въ
Словѣ о Даніилѣ Заточникѣ и въ Пче-
лахъ. Значительное сходство пред-
ставляетъ эта часть скалки объ А карѣ
съ однимъ поученіемъ, которое, мо--
',0 жегъ быть , служило образцомъ при
передѣлкѣ этой части Арабской сказки
на Русскій ладъ. Поученіе по руко-
писи XV в. (Румянц. Муз. Л? 27.)
предлагается здѣсь по напечатанному
35 г. Пыпинымъ въ Отеч. Зап. 1855 г. ,
съ немногими измѣненіями.
«Сыну, луче есть съ умнымъ камень
подъіімати, нежъ з безумнымъ вино
пити; сыну , съ умнымъ, безумья не
створи, а къ неразумному не яви ума
,о своего; сыну, своемъ участье дай, а
чужаго не возми. Сыну, иже съ тобою
съвѣта не пріиметъ мужъ, то съ тымъ
6Я
меиіъ оть чадъ овонхъ. Чадо, коня на
коня не мЬняй, а на мужемъ не ѣзди
конѣ; аще пѣнгь идешь , то они по-
смѣются тебѣ .... Чадо , старѣйшаго
возлюби, я меньшаго не отрень; чадо,
къ печальнымъ приходи н утѣхай сло-
весы своими-, чадо , безъ вины крови
не проливай; чадо, аіце умнаго чело-
вѣка послушавши , л то акн сахару
насладгпмися; чадо , еще придетъ на
тебя скорбь.... не укоряй; чадо, сына
своего воздержанію учи (его). Чадо ,
лутчи есть послушати пьяна человѣка
умнаго , нежели трезва безумнаго;
чадо, лутче есть слѣпъ очяма, нежели
сердцемъ; сыну , лутчи есть другъ
ближнп, нежели братъ далной; чадо ,
лутче есть смерть , нежели золъ жи-
вотъ. Чадо, Призовешь друга на честь,
іі ты стой передъ нимъ веселы серд-
цемъ; чадо, аще Хощешь слово из-
рещп , н ты по напрасно лги; лутче
есть ногою пхнути , нежели словомъ
солгати. Чадо, егда бой бываетъ, и
ты не ходи, а придешь, и ты не смѣй-
ся: а въ смѣху безуміе исходитъ , а
въ безуміи (еа рук безуміе) сваръ,
а въ сварѣ тяжба, а въ тяжбѣ бой, а
въ бою смерть , а въ сме.рти грѣхъ
раждатгся. Чадо, яще пьянъ будешь,
немного говори , уменъ наречепгися;
чало, аще хощешн умнаго послушати,
ч-о не приложи безумнаго; чадо, пер-
ваго друга не линіишися, да иной не
отбѣжитъ отъ тебя; аще хощешн лю-
битися з другомъ, и ты преже искуси
ево, не яви ему тайную свою. Чадо ,
внидешн въ чужую храмину, и ты не-
много гляди, то есть безчестіе; чадо,
къ другу (оа рук. г Другу) часто не
ходи, то есть — въ безчестіе не внп-
дешь; чадо, лутче есть молчати . не-
673
674
на путь не ходи. Чадо , аще вышей
тебѣ отпадеть , то не радуйся , ни
воздай же гласъ предъ други , да не
явятся глаголи, егда въставъ въздастъ
тобѣ. Сыну егда възнесется другъ.,
не завпди ему ; пли злоба придетъ
нань, то не радуйся. Чадо, сына сво-
его отъ дѣтъства укроти , да на ста-
рость почтетъ тя; аще не укротишь,
прежъ дній своихъ смиритъ тя. Сыну,
не купи раба величава , ни робѣ та -
тивѣ, да не расточать ти имѣніи. Чадо,
аще кто навадитъ на друга твоего къ
тебѣ, не слушай его, и твою тайну
понесетъ къ иному; сыну, лживъ че-
ловѣкъ сперва възлюбленъ, а нако-
нецъ въ смѣсехъ, въ коризнп будетъ.
Чадо, отца своего почти, да стяжанье
свое тебѣ оставить. Сыну , отнѣ и
матернѣ клятвѣ не пріііміі , да отъ
чадъ своихъ радость пріпмеши. Сыну,
въ нощь безъ оружія не ходи; кто
вѣсть, кто тя срящетъ. Чадо , якожъ
левъ въ твердосі и своей страшенъ
есть , такожъ человѣкъ въ близоцѣхъ
и въ друзехъ честенъ есть, а иже
родомъ скудъ , подобенъ есть древу
при пути , яко вси мимоходящіи сѣ-
кутъ его. Сыну, аще тя пошлютъ
на посольство, то не умедли, да
инь не пойдетъ въ слѣдъ тебѣ.
Чадо, въ святыхъ день церкви не
отлучайся. Сыну, коня не мѣя (имѣя),
на чужѣ нс ѣзди; аще срящетъ , то
ини посмѣюттнся. Чадо , не хотяся 35
лети , то не яжь, да не объядьчивъ
наречешися. Сыну, съ сильнымъ бра-
ни не створи; тебѣ не вѣдущу, а онъ
въздвигнетъ на тя нѣчто. Чадо, вължю
именемъ божьимъ не кленися , да не то
умалится число дніи твоихъ; чадо,
аще что обѣщаепіпся Богу, то не за-
бывай. . . яко небрегъ, но поминай въ
сердца, благословенъ будеши. Чадо,
старѣиша сына взлюби , а меньшаго та
не отрини. Сыну, къ печальному при-
ходи, а утѣшная слозеса глаголи. Ча-
до, безвинны крови не проліп, яко
мститель Боіъ. Сыну, удержи языкъ
свой отъ зла , а руци отъ тадбы. . .
Сыну, аще послушаешь умна чело^ѣ-
• ка, то яко въ день жаданіе имы сту-
дены воды напьешпея. Чадо, аще на-
йдетъ пл тя печаль, Бога не укаряи.
Сыну, аще судья будеши , то суди
право, да на старость честенъ буде-
(0 ши. Чадо, не въжадай поппрати дру-
га, егда ти будетъ поорану быти. Сы-
ну , аще умну слово речеши , побо-
литъ въ сердцп; а безумна аще стя-
гомъ бьеши, и не вложиши ему ума.
іа Чадо , умна пославъ на посольство ,
немного наказывай; а безумна по-
славъ, самъ по немъ иди. Сыну, аще
тя взовутъ на обѣдъ, по первому
не ходи; но аще тя взовутъ ито-
го рое , тогда впжь яко честенъ еси, и
въ честь придеши. Чадо , жолчп и
горести вкушахъ , и не бы мп паче
убожества. Чаду , въ знаемыхъ сѣдя
не яви мудрости. Чадо, сына своего
28 на вздержаніе учи; емужь научишь ,
въ томъ пребудетъ. Сыну, луче есть
умна человѣка пьяна послушать , не-
жели безумна трезва. Чадо, луче есть
слѣпъ очима, нежели сердцьмь. Ча-
зо до, луче есть огнемъ болѣти или тря-
савицею,нежели съ злою женою съвѣтъ
дръжати. Сыну, луче есть другъ бли-
зокъ, нежели братъ далече. Чадо, лу-
че есть смерть, нежели золъ животъ.
Сыну, егда призовеши друга па честь,
стой предъ нпмъ веселымъ лицемъ, да
онъ отъпдетъ веселымъ сердцемъ. Сы-
ну, аще слово изрещи хощепіи, то не
напрасно глаголи; зане луче есть
ногою подкнутися, нежели словомъ.
Чадо, егда будеши въ людехъ, тамо (?)
не ходи , а прпшедъ пе смѣйся , въ
въ смѣсѣ бо безумье исходитъ , а въ
безумьи сваръ , а въ сварѣ тяжа , а
въ тлже бои , а въ бою смерть а въ
смерти грѣхъ рожается и свершается.
Сыну, аще мудръ есн, егда пьянъ бу-
43
675
676
дешп, то не глаголи много, уменъ сд
нарчеши. Сыну, аще хищеніи умнаго
послушати, то безумной рѣци не при-
ложи. Сыну, перваго друга не лишаи -.
сд, да и новый о сь тебѣ не отбѣ- 5
житъ. . . Сыну , лживо слово тяжко
есть, яко слово ражьжено. Сыну, аіце
хощешп любитися съ другомъ, прежъ
искуси его; яви ему тайну свою , и
минувши днемъ разсварися съ нимъ; іо вымъ , съ
аще явить тапну, юже еси повѣдалъ,
то не другъ. Чадо , аще званъ буде-
шм, влѣзъ въ храмину не зри по уг-
ломъ. Сыну, въ пиру не сѣди долго,
егда преже похода твоего нзженсть <5
тя. Чадо , къ Другу своему часто не
ходи , егда въ бесьчестіе внидеши.
Сыну , луче есть отъ мудра бьену
быти , нежели отъ безумна масломъ
мазану.» 20
644. 14. итого крема, т. е. но время
того царя, именно Сшіагрипа.—кніігь-
ѵнн (вм. къиіігѵніі) — книжникъ, чело-
вѣкъ начитанный.
644. 20. агь — огнь.
644. 25. днвііѵескъ—дтвнѵьскъ.
644 27. злдііііі|іо (вм. ;лді,нні|ю) —•
наслѣдство, т. е. что остается послѣ,
или позади.
644. 28. оу в теке: опискою вм. оу
теке, пли в теке: к вм. оу, по Мѣст-
ному произношенію.
644. 32. вреди; опискою, вм. прнде-
644- 35. сестрні]ііі|ь: по мѣстному
произношенію, вм. ссстрнтііѵь.
645. 6. севромъ—бобромъ. Слич. въ
Словѣ, о п. Іігор. бебрннъ вм. боб-
ровый. Брлуіпюиъ: отъ Брлуннъ (шитая
матеріи? отъ гл. врати — вышивать ,
откуда бравъ, браный). Слич. 649- 3.
645. 11. нлдлне: плдлиъ , вм. спа-
дамъ , какъ въ арабскомъ.
645. ІС. тн — выгросит. чаофіца.
645. 20. оу/рынпі — оузрншн. шиік-
лдн— оьъинлин.
645- 21 • кжд — веревки: сь приды-
ханіемъ г: гужъ вм. ужъ. §. 32.
645. 29. каменъ — камень.
645- 37. кѵлстье—часть, наслѣдство,
ие ^лпили (не занимай)—не трогай;
откуда , за опущеніемъ и, простона-
родное: не замай.
646. 2. 3. со ыклестіівы — съ льс-
тивымъ, пли, вѣроятнѣе: съ объѣстли-
обжорливымъ. Сл. 647. 13.
аже— вжь (пждь): е- ь.
646. 4. вышешн—вышшій.
646. 8. къ;кеміі|іітсд— къ^кедіітптся
616. 9. ^ловл—бѣда, напасть.
046. 13. стдрт.сть—состаритъ тебя.
646. 14. кімулвл—величава, тлтнвы:
прилагат. отъ—тать, лтн —ать.
646- 21. къ кокоркѣ, вм. кіБОр^ѣ —
быстро , необдуманно.
646. 23. ндкоііѣѵь — наконецъ.
646.25.29. лжевл—лжива, птнѵл—
ііЪГііУіил: им. п. мн. ч. ср. р.; согла-
совано сь івентлипіі.
646. 28. ке ставшіе’—все стяжаніе,
имѣніе.
646. 31. скіеть — знаетъ, ерліреть:
отъ ерітлтн.
646. 36. (осподинъ: безъ придыханія
г. §. 32. оумсиі,—оуиенъ.
647. 3. нлдт.ілтпеа требуетъ мГ.ст.
пад.
647. 1. тернъ — терпи.
6 47. 6. 7. нл посолъ послуть (нош-
лють)—въ посольство пошлютъ , пос-
ломъ пошлютъ. ѵресъ годінк — чрезъ
часъ.
647. 9. 10 ѵажеил: вѣроятно , ис-
порчено изъ ѵл-,іиеиі>, вм. іитоуждеиь.
шпѣнілешн — пойдешь пѣшкомъ.
64»7. 13. шбъстіівъ: ок — и—ѣстпкъ,
отъ гл. ъстп ілстн. Употребляется тоже
НБътсліікъ (откуда явствуетъ, что и
ислн происходитъ оть истн).
647. 17. 18. ва^іі — кълл^п. конь —
къііь. Слич. въ Слонѣ о Дан. Заточи.
647. 23. оудълъеіпн, ім. оуделгеіпн ,
677
678
оделѣешн , т. е. ѵлотшн См. въ Су-
праельск. рук. ЛІ в.
648. 4, ѵнъ — честенъ.
648. 7. ?олти — жолчи.
6-18. Я. льжѣс—легче, отъ льгъкъ, за
опущеніемъ окончанія -къ.
648. 12. та<дтн — тягаться.
618- 15. поносъ — поношеніи.
648- 22. сн — своимъ.
648.23. уЛБЛЮДИТЪ'-г- ^.ІБЛАДПТЬСЛ.
648. 21. же — женѣ.
648- 28. кегль — негли, нежели.
648. 33. лнѵе — лице.
648. 36. шкѵл — бвьѵв.
648 3». о рктѣ — къ рлі|ѣ.
649. 1. птнѵа , вм. пътіітніл: им. п.
ед. ч. прилагат. имени въ женск. р.;
согласовано съ тмсАірд.
649 2. по дсрв— но воздуху. Слово
деръ (отъ гр. а'/Д, лат. аёг) употреб-
ляется и въ другихъ древие-русскихъ
памятникахъ.— кониплдііъ— посконный.
649. 3. имѣешь: сокращено, вм. -ти.
Брлтшіеиъ — въ противоположность
посконному.
649. 5. 8- лнтімъ — лицеиь.
649. 12. клеин — кдьни, отъ кідтн
§ 85. Пр. 4.
649. 11. югне’— жаромъ, болѣти —
болѣти. ллТ — или: народная ч>—трд-
сдвнтею — трлс»впі|Сіо. Слич. въ Словѣ
о злыхъ женахъ, въ Пчелѣ, въ Словѣ
о Дан. Заточи.
649 16. ерірілго — сердечнаго.
649 1». сн — своемъ.
649. 22. въ уйди — между челядью.
649. 25. снарь— сварь. т*;днм, вѣ-
роятно , опискою, вм. тджднье — тя-
Таньс, т. с. тяжба.
649. 35. икнто — мнить: о = ъ.
650. 3. уюжемь Брдшн*;: мѣстн. па-
дежъ зависитъ отъ глиідыдтнед
650. 7. тесѣ . вм. теве: род. п. при
дѣйсгвпт. гл. іідвіідѣтіі , съ отриц. не.
650. 16. прѣстднлин , вѣроятно, вм.
ярнстлклдіі Мѣст. пад. нвомь дѣлѣ па
виситъ отъ гл. прнстдклитн, сложен-
наго съ предл. при-.
650. 18. еннеѵь, нм. сиш>і|Ь, т. е. синій.
Употребляется въ значеніи арапа, чер-
наго человѣка вообще,также дьявола.—
ср дтшіиііъ — ср д фіпініъ — сарацішинъ.
650. 19. желі|ь — желчь.
650. 21. Слич. въ Словѣ о Дан. Зат.
650. 25. ыогд: дѣеприч. или при-
част. краткое отъ ІІОфП.
65 '. 27. 28. ш іідеиыі — о пденыГ.
650. 31. кыпд: прич. оть кмпѣти.
650. 32. перь' — персти, праха.
650. 33. С іпч. въ Словѣ о Дан.
Заточи.
650. 36. тнеяа — тьстнд: ъ = и.
651. 4- 5, ожрафьел, вм. ыБрдфі.сл —
обернувшись назадъ. — іцемь , — въ-
?іемъ — взявъ.
651. 23. оуікшііть: сокращенно, вм.
-ти- — едини*, іртьі: испорчено. Вѣ-
роятно: на одну цату, на одну монету.
651. 25. придти — врнйтн.
651. 26. с нрііквиомо — съ прнквпомъ
о = ъ; то есть, съ прибыткомъ, съ
барышомъ.
652. 1. Здѣсь пропущено о томъ ,
какъ Аваданъ оклеветалъ Акира пе-
редъ Синагрнпомъ, какъэтоть послѣд-
ній велѣлъ Акиря казнить, и какъ Аки-
ра спасъ отъ смерти его другъ-
652. 3. 8 — вѣдо.
652.5. ркд: дѣеир. или прич. въ
кратк. <х>. отъ реву.
652. 10. II. ми годѣ ввдё — бу-
детъ мнѣ угодно.
652. 12. пришлешь: совращено , вм‘
-ши-
652- 19 Здѣсь опять пропускъ. Си-
няірнпъ ооратнлгя-бы.ю за рѣшені-
емъ Фараоновой задачи і ъ Анадану ,
но этоть оті.’оа.іед. Тогда-то и было
объявлен" ЦЯР'О, что Акиръ живъ-
цар, съ радостію увидѣлъ Акира ц
.оручпль ему порѣшить дѣло съ Фа-
раономъ.
679
680
652.20. <орлиі|Я—орлица. ястребникъ—
охотникъ, ходящій за ловчими пти-
цами.
652. 23. клѣтски—клитику—клѣтку.
652. 27. никнетъ—известь, известку.
652. 28. доепт.ль — доспѣли: ь = и.
652. 35. полдъ — иондъ.
653. 1. вабити — пріучать.
653. 6. рекд, тоже, что ркл.См. 652. 5.
653. 7. всякаіі (вм. всикон) рт.ѵн —
на всякую рѣчь. Дат. и. при откѣціатіі.
653. 9. нѣ' — мѣсто.
653. іі. ко — которое.
653. 17. слетс—слетъ, шлетъ: б=ъ.
653. 26. нл іітаѣ — на престолѣ.
653. 27. въ скіітв: скита (одѣяніе)
употребляется и въ Спискѣ Бпб. 1499 г.
654. 4. зрлкк — виду, образу.
654. 5. подобная — ІІОДОБЫІЯИ.
654. 6. прбляжикіиѣми — предложив-
шему, т. е. Фараону.
654. 10. шрлшр — орьлііі|«: впн. п.
мн. ч., вм. двойств.
654. 11. бѣл : преход. вр. въ пол-
ной <і>.
654. 14. въепі — возопилъ.
654. 20. къ^дяті — подать іверхъ.
654. 23. не до пл^ віпд — не наша
вина.
654. 26. ксрсміідв: ксрсиіідл, вм. не-
ряіиідя , огь гр. нера/лі? , род. пад.
нерарідс? женск. р. —кя4— кллъ —
глину.— ие джи — не дъжн— не дежи,
не дюжи, не сильны. (ъ=у).
654. 29. првть — пр8тъ.
654. 32. і|іі иоткоры дѣб'шн -такъ-то
ты дѣлаешь чудеса?
654. 33. ке^ лѣтл — бв^ года, безъ
нужды (не опискою ли, вм. ес^ лѣпя?)
654. 36. радѣлъ: отъ задѣти — воз-
ложить.
655. 1. вело' — бѣлы;; или опи-
скою: ДСБСЛОС?
655. 2. шдіниимъ: въ полной <*,
655. 3. створъ — прпч. прош. ьг
отъ сътворити.
655. 5. Оставимъ о дворѣ.
655. 19. вервно — Брькьно — бревно.
655. 17. дѣс’іші — говоришь.
655. 21. шдѣііл — одннд, еднкл.
655. 22. хсрилл — ѵрьиян.
655. 21. 25. Іі. вжя — двѣ веревки,
(жжс). — в долё — въ дипну. — вът-
итс — тоньше.
655. 26 тів8и6: тнвоупъ. иначе тн-
оуиъ — служитель вообще.
655. 26—28. Пусть принесутъ мнѣ
на образецъ такую веревку., и я въ
тогъ же образъ совыо.
655. 32. вътнке. См. 655. 25.
656. 2. кса—въсоу; ось късоути (въ-
сокж) — всыпать.
656. 3. 8Ж6 — веревка.
656. 1. послы — посліі — пошли. —
С0Г8КЛЮ — складываютъ , свиваютъ.
656. 5. А съ другаго конца совыо
самъ.
656. 12. пяломіііікъ—богомолецъ, хо-
дившій въ Іерусалимъ д.ія поклоне-
нія Св. Гробу.
Эготь списокъ, въ грамматическомъ
отношеніи , замѣчателенъ смѣшеніем ъ
ѣ съ и (§ 25). На пр. 656. 22. дѣли—
дѣлѣ, 656. 23. восдотіі —вос,хотѣ, 656.25.
ШИІТОКЯНН8ІО — 0БѢГ0ВЯИІІ8Ю, 657. 22.
ліііінв^— лѣниваго, 658. 1. 6. мііо;ѣ —
мііо^іі, 658. 9. неяз'іі—нельмѣ. 658. 11.
іиідіітіі — видѣти, 658. 12. впи — кънс.
658. 17. доврн доврѣ, 663. 28. пдкѣ—
паки (вм. пакъі), и мн. др.
Встрѣчается ж. 658. 2в. мжжя.
657. 3. бланки—благой, снятой,.
658. 10. но тоскіо — не порываясь:
тоскъ (тъснъ) —оть тъспжтнсд.
658. 14. в метидіііі — въ методін (въ
общинѣ , въ общежительномъ мона-
стырѣ).
658. 17. ке кожа—безъ вождя.
658, 18. Б6 кцыкд — безъ перевод-
чика.
658. 24. прнгодн мн ЁГЪ — привелъ
мнѣ Богъ:
681
682
(558. 30 нь къ , какъ и въ дру-
гихъ мѣстахъ
659. 8- по кскоив —• по узкому , по
Мраморному морю.
659. Я. до пстллы -до Мармары.
659. 12. ксликк ік>іклт.н—келикніі іівлк-
дги — Эрекли.
659. 11. моосквж—морскпд (вм.-кыі).
659- 16. до калііііода—до Га.ілиполя.
659. 1». до акпдЛ—до Абидоса, Дар-
данеллъ.
659. 21. до иеиді —до Тенедоса.
659-26. пд келиі|б моръ— на Архи-
пелагѣ.
659. 29. трол’дл—Кумь-Ка іесн.
659. 32. до мііднтпй —Метелина.
630. 2. міітѵлнньскііі—Метелинскій.
66 ). 3. до дна -Хіоса.
660.5. рД<КЛ6ТІ|Д: -і|л вм. -сд. мл-
стпгд—мастика (гр. цабгіхі/— смола
мастиконаго дерева, бхіѵоі')
660. 6. й д’хпм — отъ Хіоса.
660. 15. декѣіі1—Декій.
660. 22. прелрііл» — прѣпрхлп (побѣ-
дили въ прѣніи;.
66 >• 27. зокетір: -І|д вм. -сд.
660. 28. ефесь—Е>і>есь.
661. 1. мііогѣ — многи.
661. 2. 3. йтъ сдмого — отъ Самоса
острова.—до клрыі —до Цикоріи.
бйі. 4. й клрья оістровд: пропущено:
до Патмоса к версты.
661. 8. кллппіпі^': въ другихъ спи-
скахъ. косъ-
661. Ю. тнло'—Телось, ііпскопія.
бзі. 11. сирою—сѣрою.
661. 13. вытннде': кытнилтн, вытатн:
ТАТН —бить.
661. 14. хлркни—Халки.
661. 17. родо—Родосъ.
(>61. 20. до сама—до Самса.
661. 22. до идкріпі — Наирина.
661.21. тсиыднъ —ѳиміамъ, гоиь-
фътъ—въ другихъ сп. готѳннъ.
66. 26. до икръ — до Миръ.
661. 31. одд — ольха.
661. 33. стврпкд. Слич. гр. бті'раѣ,
бтѵрано?—росной ладанъ.
662. 13. 11. до хвлндонпА — до Хе-
лидонія. до квпрд—до Кипра.
662. 16. іюупъ (пупокъ), или центръ
земли полагали въ Іерусалимѣ.
662. 17, 'Не сть—іесть.
662. 18. иокауна , сл. 663. 17. мо-
клтыіъ, вѣроятно, хорошій. Нѣкоторые
остроумно производятъ это слово отъ
Мокоиіь (языч. божество) , какъ хо-
рошъ отъ Хорсъ.
662. 20. просторовъ—просторън».
662. 25. 26. 27. комдрд: гр. нарсіра
— сводъ , комната со сводомъ.—иунсг.-
сю — мусіею, мозаикою. — грлмотд —
надпись. — паю — ПАДіпо.
663. 1. терсткъ—твердъ.— днерод-
пыі’і (?): самородный?
663. 10. пркгодп: см. 658. 24.
663. 12. Указаніе на то , что съ
Даніиломъ были Русскіе спутники.
663. 21. скотъ—скоти.
664. 11. косное»: въ другихъ сп.
соскокъ. Такъ какъ р. Соснова въ Чер-
ниговской области, то ученые пола-
гаютъ , что и самъ Даніилъ изъ втой
же области, и для сравненія взялъ рѣ-
ку близкую , извѣстную читателямъ
сказанія.
664. 12. Здѣсь въ собственномъ
смыслѣ употреблено слово дукдкъ. §
45. Примѣч.
664. 13. водой—воловьи. Есть въ Сло-
вѣ о п. Игор.
664- 18. асть —устье.
664. 22. скіідажн: въ другихъ сп.
ксидлжн, косндджіі. Слич. гр. 8і$коѵ (де-
рево , бревно) , и сложныя съ этимъ
словомъ: ё.ѵк.акоі] (алоэ дерево), и т. п.
664. 23. трис—тростшс.
664. 28. ;океті|а: -ір вм. -са.- НАК-
ЛОНА—;ДК8Л0ИІЛ.
664. 30. Измѣреніе разстоянія
стрѣльбою. — двою — дважды. — А
688
684
рекѣ — Л рт.кн (вм. рт.кі.і). — ко унодв
ни. кь къ^кодв—къ восходу, Си. вар.
665. й. пшікд пртѵп—пещера Іоан-
на Предтечи: сочиненіе прилагат.
съ существ нъ род. пад.
(565. 20. 21. голнбо—голввсиь голв-
ьѣ голвбіі род. п. ед. ч., пм голвкгл.
666; 1. Указаніе на то , что Дані-
илъ былъ въ Іерусалимѣ при королѣ
Балдуинѣ. Въ другомъ міютѣ , имен-
но въ концѣ сказанія, Паломникъ
нашъ присовокупляетъ: «ходилъ есми
тамо въ Княженіе Русское, великаго
Князя Святополка Изяславича, внука
Ярослава Владимировича Кіевскаго.»
XXX. ИЗЪ МАТИЦЫ
666. 10—12. Выражено національ-
ное чувство.
666. 15. лнтіряго — лучшаго.
666. 17. 18. Въ другихъ сп. и ію-
квлѣстд и и оба нконоиъ и клюѵлрь.
666. 24. оудвен вм. оудосіі пли оу-
десн—нашелъ, ззеталъ.
666. 27. пс кллн —изъ калигъ: ка-
лига, средпе-вѣков. латииск. саіі^л —
родъ обуви, надѣвавшейся сверхъ сан-
далій, и доходившей до колѣнъ.
666. 30. грт.і|кое—греческое. § 67.
666 33. божіи — возжглпся.— фрь-
СКИІ—«ьряжскія.— фрягъ — Фреіігъ—
Франкъ.
4
ЗЛАТОЙ.
(По рук И.нп. Пуб.л. Библ., п;і5 р.
(Сига КНИГА НМСМЖСТСА ЖСМУЮ Н МА-
ТНІ|Л злая).
1. О природѣ.
Колма боліе есть сдуііыіІ кроугъ
ЗЕМНЛГО кроугл. ТОАМН БОЛІЕ ЕСТЬ ТЕМ-
НЫЙ *) КрОугЪ АШІІІЛГО **) кроуга. глть
БО II ТН ІІЖЕ (йстрноумѣіо. ТОІІ ДОГ>рѣ
нзъвыклн соуть. стадіи н мііать крьта
Звмна. ь. темъ і пать тё. іі тн двй. а
прЕМѣреніе сга болѣ. іі. темъ, пото-
муже шБрѣтае кругъ доункыіі сглдеіі
ёго іімы боле вІ. темъ, а премѣ-
рені’А коле. ді. ***) тьмъ слунын
премѣрен'ііі мііать болс стадно. т.
темъ, намъ же оуво зрлфемъ гако
ёднного локте прсмѣренТе ёго. но
йваУЕ писаніе докрѣ права рсус нс
свѣтіілннкх оумалшю но нашему зра-
, * , . <і
коу. НСХОДАфЮ КЪ ВЫСОТѢ. гако II шл
дамаекынъ нсповѣдл намъ .3. пла-
іііітъ. ёже попсѣ аёрьстніі. н на пер-
*) Въ рук. умныхъ. **/ Въ рук. да-
лоуииягв. ***) Въ рук. ’ЙіГ
^ревлехран. Погодина е/і?* ІО 24.)
вѣн планнтн звѣзда арернсь. на .к.
іілдннтс здѣзд ёрмнеь. на ,г. планнтс
Зекесъ. на .д. планнте слііі|л, на -с.
ііланііте 3ВѢ3Л афроднтъ. ёже с дііь-
а нні|а. окогдаже дііыо преходить, (овог-
да н в нофн задАфн *) кываёть. на
,5. планнтѣ 3КѢ3Л кронъ на .3. пла-
ннтѣ лоуна. елнян **) во ёкатнёю 30-
взть лвноу. н ТВОрАТЬ № на ліІокѣ
ю колеснні|н ёзАфН. и ^мнеке къ неіі
мъуы|Юі|іе. Но насъ не тлко вжтве-
ноё писаніе оуѵнть. гакожс и ёленн
нже глть. но планнто тѣмъ застоу-
пліофЕ гаснъстко зрака, и сконта-
і&влётьса зракъ нлшь къ възбухоу гра-
ды ***). нлн оуко дл (опыгліі і дав-
шихъ кѣроу. іі къзндн на гору кы-
Еокоу КОЗрН. на рлвсньстк» пола, іі
како тн са оузрдть плсомла стада
2< не акн ли мравіе, іі мъшііца соуціс.
Нлн оуко БЪЗІІДН нл гороу ы кыеб-
’) Чит. злходаіри. **) л написано но-
чѣйшимъ почеркомъ. ***) Вм. грлдын.
685
686
кыхъ ХОЛМЪ. II ЛОЗДІІ СЪ НЕГО по
мо'рю дл КАЦЪ ТН СА МНЯТЪ коравълн
плаваю цііііі по морю, не хоужьіііь лн
ВСЯКОГО голоукн МНЯТСЯ зрлкоу ТКО-
ёмоу. въ немжё множества соуціліл
ВЫКАЮТЪ Н ПревеЛІІКАІЛ ТАГОСТН. КАЦЪ
лн. тн оуво соу келнцъ н (островъ
МОрЬСТЪН. ВІІІХЖС грл II СЕЛА Г.ССЦІН-
смсне ВЫКАЮТЪ. НС ІАКОЛН нъѵьто терііо
ВНДЪНіё ПЛАВЛЮЦІ6 ТВОрНІПН. Н € ГДЪ 1 *
горы ВЫСОКЫА н глубокыміі дскры.іп
нреръ^аны. зрдциімъ жс намъ акы
гладъкы н кроувлты шін вудоуціл. но
іако же оуво ръхомъ. кончаетъ оуво
Зрлкъ Приборомъ по къздоухоу грл-15
ДЫіІ. ^рАІІІСМЪ оуко НАМЪ КЪ БС^МЪр-
ІІѢіІ ЮНОН ВЫСОТЪ, како оуко къзмо-
жемъ велиѵссгео скътнлннкоу оуиъ-
дътп. Но ілко реѵе гь дд воудоугь
Знлменіа на діін. на годы н нл лътл.
Знамен'ІА бываютъ скътнльшікома тъма
воурыіАіл н оутппіеніа. къ дожсенаа *)
оужьнаіа іі съксрііа къзкъпнТд. нлн
ПрОТАНЫІЛ НАЛОГЪ! БОурАМН. СГЛ ОуБО
іІВНТСА (ОБАПОЛЫ **) САПЦА БЛСЦІАЦіеёсА
Зіілменіс ПОДОБІЮ СЛІІЦІО. НА къстоцъ
ІІДН НЛ ЗАПАДЪ. — Тога оуко дождъ
многъ н рлмснъ кътръ зилменоуёть.
ёгдл лн съ ёднноп страны съкерііыя
іакнгса знаменТе то. то сѣверъ вътръ
Зилменоуеть воудоуціь.Чгда ли съ ”)
нужныя страны іавнтсд. то оугоузна-
менуёть къілтн.
Се же нзкъціал гь гла рекъ, ёгдл
дрдхъло Боудеті. акн злгоръвъея пко.
тоуму же знлмсіюусть. ёгдл во &
мсглсіілго воскуренТа іі н зсмлд къ-
скоурнгь н ѵерностію (омраѵаёть слѵ-
’) Вб рдк. въ движевмы **) Въ рук.
шнлпоиы. ***) съ въ руа. нѣтъ.
ныа лоуѵл *.), тогда ч елце Будетъ
вндътн акн кроваво ѵлвкомъ. —
Тогда нмоуть явленіе тога зна-
мъннемъ тъ. на тъхъ мѣстъ, нл
ниже вс; кипы мокрота многа въ-
піедпінА. воскуреніемъ **) мьглы н
подъвъглнТемъ вътрд. Нно егда акн
власы простираетъ сапца, нлн пого-
ръють (ОБЛАЦЪ. ТОГА ВЪТрСНО Н СТу-
дсно зііамсііоуёть. лціе ли лоуѵа скоа
ПрІІГНБЛА К ССВЪ ІЛВНТЬ СЛЫІЦА. нлн
поѵерііъвъшн «облакъ (одержимо, егда
наѵпсть въеходнтн нлн заходити. то
ѵерно коудеть и мутно, дціе лн за-
хода БУДЕТЪ ѴНСТО. НЛН АКН ЗАГО-
ръвсд коудеть, ту оутншеніё н йснъ-
стко зилменоуёть: — Тлкоже оуво и
луна тако многа разлитію створить
ЗііАмеіпл. къ .г. во дііь ёгдл коу-
деть ѵнстл н тонка то долгоую тн-
хостъ : — 'Аціе лн тонка воудеть но
не ѵнстл но акн огньнл. тъ кътръ
рлиспъ знаменоуёть. лціе лн ывъма
роглмл равно са пвлдёть мць. аціе
'^в лн сексрньін рогъ ѵнстън коудеть. то
оугывлюі|іА западныГл вътры ііАзнлме-
ноуёть. но ёга іюусрііъсть лоунл пол-
на Боудоуцні СВѢТА. ДОЖЕКІІД БЫВАЕТЪ,
ёгдл же воудеть тако шканолы. бы-
зо влетъ же то къздооу. егда акн въ-
нець са къкроужнть Л луны, то
моутънл знаменуетъ быкаіоцін. ега ли
поѵсрнъкііін ЫГ.рАЦІСТС.Я То продоженъ
моуть іі тяжекъ йклдёть : —
55 Тлко оуво знаменТа .превлгын ксе-
моціныіі ГЬ ПОВЪЛЪ СЛІІЦІО И лоунъ
творити, да прсплакають смотряціе
келнкыд ты морьекыіл поуѵнны. ДА
’) Въ руи- кажется поправлено изъ
ао лоуір. **9 Нъ рук коыіорспісиъ.
697
688
іі рдтлн н делннцн н грскоуіі оу-
твердлтсд доёрѣ : —
Си ко' хді.шснінд келнкд млть н
велико строеніе б ткорцд кд. дл
теми ^іідменТн ііже кыт'Г вредомъ кне- 5
;дпоу. мы же слыіпдхомъ ііѣкыд поу-
СТОІІІіІіІКЫ ГЛЮЦІД ІЛКО ТЛКЦН въ ^вѣ?-
ды рлждіотсд. дл того ради кыкде’ть
бво росо *) бкб бѣло. іінъ же тер
менъ, дроугыіі тернъ, сё оуко пре-
лесть б невърны единъ принде. іі
ёіре къ^рлстъ ёго тедеснын скд^ы-
вдібть ны льстАіре. « болѣ^ііс же
іі ы смртехъ ѵдвѵскы мііать са кѣ-
доуіре по ^іифіомк тстенііо. іі ёіре
іі б доклестё мвжесткд. іі б жцне
и <0 богатъсткѣ — - рекошл. тдте
іі б клдстсодсржіін рекошд. предірд-
юіре некѣрноую тддь :— II ам же оуко
подоклёть бклнѵптп тѣхъ — —
Ііъ ,д. н оуко дііь къ съткорн
скѣтнлникы тн дддмд не кѣ іі еіре
нд ^емлн. то тіе оуно роженіе толь
множество ’^кѣ/дъ про^ндменлиід. (об-
лити іі пакы кжткенымъ бііѣмъ дв-
рддмомъ. нже бклнтн халдѣа. мІіа-
ірдсА зкѣ^отеть. броуженші б смртн
бсоужендго и прнведенлго прѣ бнь.
бкьлнтнм же <0 прорзсостн и б бѣ-
лости тлкттіі. іілн оуко вьсі ефи-
(ОпьлАііе въ ёднноу ли ^къ^оу рд-
ЖЛЮТСА. П0ІІ6 соуть ^Лѣ ПОТерЪНѢЛѢ
дкн дѣмонъ: —
О богатъсткѣ же и власти црн іі
V* * ' 1 . 1 г*’_
кнзн и крали. попѣ коего ) жо снъ
бтю власть предержнть. то тші вси
лн въ единаго ^ккэдоу***) родніпл.
По ідкѣ се оуко ёсть ііже ^дконд
*) Віъронтно в.іі. рвсо. ** .Въ рук. дза-
эіеды. ***) Ііл рук зв«;оу.
ИСТИННАГО не ИМѢЮТЪ къ коу. п пра-
вовѣрна вѣры не св нспрдкнлѣ. то
тн оуподокившесА нетопыремъ поу-
стошііо. іі лъжаміі състдвніпд: —
’Ссть оуко птнцд нменё алко-
ностъ*) іімеёть же гнѣ^о сіі на кре-
Зѣ пескд къекрдіі мора. іі тв нано-
сить іанцд скоа крема же тддомъ сі
въ знмнын годъ кыкдёть но ёгдд
<° поѵіі крема н^лѣстн тддомъ ёд. іі
КЪ^НМДІОЦІІІ АІІЦД СКОА НОСИТИ НД
серё мора іі пвірдёть д къ глвбіі-
ноу. ТОГДА оуко море многими коу-
рдмн ко крегв прирджлётьед. по ёгдд
15 СНОСИТЬ АЛКОНОСТЪ **') АІІЦД ПД еди-
но мѣстб н ндсАдет нд ни верхи
моріа. ІАНЦАМЪ ёго къ глоувіпіѣ соу-
іримъ. іі море не ііоколѣкліімо воу-
деть 5{д дііевъ. довелъ длво-
20 НОСТОКА ТАДА**’) ІЦЛОуПАТЬ КЪ ГЛУ-
БИНѢ. къшедіпе познаю роднтелд
скоа : —
(1) рЫБѢ. ’ССТЬ ОуБО рЫБА ІОЖС
къ^ывдють многоп ожнцд. ёстьство
гл же іі нрлкъ сд е. къ кдкомв оуко
кдменн прндеть морьскоми то тдкоба
и ілвнть. къ ^еленомв %елепд. къ
Кѣломоу БѢЛА Іі КЪ іІндКВ ВИДКА ДА
то рддн не бтютнкше рыкы ііныд в
къ телюстн ёл къплзоуть мііліре ю
камень соуціь понеже оуко плоти ёд
ііремеііАібціьсА: —
’О птицѣ. ’Ссть оуко іііілд ПТИ-
ЦА іідрнцдёмАА желъгоулд ёсть оу-
зк бо птнцд тл ^лонрлвд свцііі ёгдд оу-
БО нлрлднть ідііцд. то къ ИНѢ птнць
ІДНЦЛ СКОА НАНОСИТЬ ГНѢ^А. САМА ЖС
своёмоу піѣ^оу не хранитель ёсть.
*) Въ рук- ЙІІТОНОСТЬ. **) Въ рук. лл-
нопотъ ***) Въ рук. УАДО.
6^9
690
коу выти, т© хдрлдръ кеселкілса
къздетить нд дёръ протнкоу елнцоу.
іі тоу Прёстоілфіні УЛКЦІІ МІІАТЬ. ІЛКО
хдрлдръ КЗД ІЛЗДО БОЛАЦІДГО іі рДС-
5 іірліпн ПО дёрк : —
’бсть оуко іінд *) іітпцд © нен же
дкы іюслніііесткоклфе рекъ. ©кііо-
КНТСА ІАКО ©рЛА оуность ТКОА. ©рСЛЪ
оуко егдл състдрѣётса. ©тагтаіотса**)
іо ©тн ёмоу іі ©слѣіпіё. ©крѣт же ііс-
ТОѴІІНКЪ КОДЫ ѴІІСТЪ. II къздетить
кыспрь ІІД къі;оухъ. слпѵныіі. и мрл-
котоу ©ѵніо скоёіо. іі енндеть до-
локъ. н погроуздтсд къ ©нъ ***) ііс-
(5 тоѵіінцн трнкрдты: —
Доугд оуко слііцездрннміі лоуѵд-
мн. дкн і’цъ о устъ ІІѢІІЫ сопльмн.
прнклдѵпть кодоу къспдреніемъ теп-
лоты. н кодотоѵііыа жилы посоушдёть
20 II мокротоу. ©КЛАНОМЪ къ дожь прет-
кдрлёті. доугоу же сііо къ ^ндмепіе
положи, іі пдкы кздіМАтн ёіі къдііое
іізднё покелѣкдёть. дд не пдкы семоу
^ндмепТю не соуцюу. іі плкоднккіііе
25 ОКЛДЦѢ потопать подънеБесньіА. дл
тѣмь ) зддмеііііемь бсздоаздіі ® по-
потопд тлкѵьскомоу родоу покелѣкле
быти: Ре бо слмь гь. се зддмені'е.
воудеть межи мною н кдмн іі пле-
зо мепемъ тконмъ по тег>ѣ: —
Си же оуво доугд покелѣіінёмь
бжннмъ сънирдёть коду морьскоуіо
дкы к мехъ.
‘2. О величаніи.
55 (Отрывокъ изъ статьи: пооуѵе-
ннё нѣкоего ѵлкд кѣрнд къ дхокномн
врдтоу. іі бселѣ нлѵдтокъ мдр©сгн.
И КСѢМЪ прнтѵдмъ книжны).
Въ р. і'нъ **) ІТ, -р. (іітагѵаёісА.
***) У и?», къ іономъ. ****) Въ р. тѣ.
44
но инымъ птицамъ броды скоа пре-
ддё. зд несытость ѵрекд скоёго- не
нмдётъ присно потроуднтнсіл оу гііѣ^л
скоёго- но здокбздеиомъ I ясомъ ЗД-
кні|іп прнздікдёть подркжіё ское— : —
’(0 рыкѣ. ’Ссть оуко іііідл рыкд
здкемдд мюронд. неѵнстд е дѣйст-
вомъ и здло сккернд: — —
’Ссті. оуко ннд птицд къ келнцѣ
ннден. ндрнцлёмдА фюіінксъ. © пси
же длкыдъ прркъ к лд. |длмѣ рё.
ІІрДкёіІІІКЪ ІЛКО II фіОНІІКСЪ НрОЦКѢТе.
ТО ТД оуко ПТИЦА ©ДНІІ(ІГПѢ7ІІІ|А ё.
неіімѣёть нн подроужТа скоёго ни
уддъ. но сдмд токмо къ скоёмъ
гнѣздѣ превыклё. ппціоу же ткорпть
СИ ЛСТАК)1|ІС къ кедры ЛІІКАІІД. II ТАМО
оуко ЛСТАІОфІІ іісполнлёть крилѣ скоіі
ДрЛМДТЫ. Н ТЛКО ксёгдд КЛГОКОННА
ёсть. но ётд състдрѣётса. къ^летнть
ІІЛ КЫСОТН II КЪЗДМЛеТЬ ©ГНА ІІГ.НАГО,
и тако съходлфіі ^лжигдё гнѣздо
скоё. іі тоу іі сдмд съгдрдёть. но іі
пакы къ пепелъ піѣзд ское ©пать
ндрдждётьсА перкеі *) выклеть пінцл.
то же іі потомъ, топ нрдкъ. то ёсть-
стко іімдёть: —
Ссть оуко птицд іімснуёмл хл-
рддръ. ІАЖС II КЪ КТОрѣМЬ ЗДКОНѢ 1111-
ШСТЬ. ПТІІфЬ ТЪ КСЬ БѢЛЪ ёсть. II
бтнноуд же не іімы на собѣ пестроты.
КНОуТрЫІАА ёго слѣпымъ .©тн цѣлить,
н дфе кто к волѣздь къплдеть ілко
б ХЛрАДра ёсть рд^оумѣтн. НЛІ жнкъ
воудеть іілн кмрть. дд дціе ёмоу
воудеть оумртн. бкрлтнть лице скоё
хдрлдръ. діре ли воудеть ёмоу жн-
*) Въ рук. это слово написано не-
разборчиво.
691
692
Да ліре коудвмъ Дриже мои Вѣр-
ный рл^ъгиѣкдлн біЯ|л. іі портыл
кртыл *) йскАЛЛВше. ты же рцн како
НСКДЛАСА. II А^Ъ ЖС ТН «ЙВГЦІЛЮ.
йгндхомъ б) секе мтрь. л мдѵехоу
прінлхомъ. €іі же нма келнуАіпіё. мл-
ѵеіішііы же дѣти гордость, пепокоре-
шіё. прекослокнё хоулА клевета ^ло-
мыслнё крдждд пнілнстко. игры не-
ИрШЛіІііІІЫ. Нже ВЪ ІІІІ ИСАКА ?ЛОБД
дѣётсд дд діре хоіреиш дроуже мтре
са лишить, д мдѵехоу ЛЮБИТИ II ДѢ-
ТИ ёіл. то с тѣми мдѵешні|и. ыврА-
||іеши СОБѢ (ОЦД. гордАго ДШЛКОЛЛ
ВА^АЦІДГО В® ТМѢ кроілѣішіеіі ІІ К
огнѣ негасимомъ **),-----------
3. Изъ слова Св. Ѳеодосія Печерскаго
о тропаряхъ.
(Слово іінслііо стымъ «ей снемъ
мнихомъ).
II се въдоуіре врділ Йбѣііѣн трл-
не^ѣ двѣ млткѣ соу. йдпнд в по-
тницѣ А Дроуглм В КОІІЦІІ (ОБѢДА Оу-
СТАВЛеіІА СЛМѢМЪ гмъ. потомъ лплы.
тджс стмн йцн. оустдклепл же ёсть аз
коутыл і: похкдлоу стмъ КрТІІТІІ к
ѵть л не во мстдкленнё грѣхомъ.
іііі клцѣмъ во прнііошеііііёмъ йци-
ІрАЮТСА ГрѣСІІ. ТОКМО ТѢЛОМЪ хкымъ
и кровніо. оустдвлено же ^д впокон зс
коутыо крестити оусоіииіімъ. (обѣда
же іі оужпны 7,д оупокоіі крестити
не оустдвлено. коды же не поведено
прнстдвллтн коутші. ни ілііцд КЛАСТИ
на коутыб. къ (олтарь же не достоііто зз
ннѵто же нести снѣдно іііі іінтіііл. но
токмо проскврв іі темылпъ іі свѣ-
*) Чит. порты кртлныкі, какъ въ дру-
гомъ мѣстѣ этого слова. “) Въ р.
іі ко гнскт. глсниомъ-
уіо. нже іід слоужкоу ёсть. треплрё
же не молвити ѵлшлмъ к пнрв. лише
три постдкнвше (обѣ. славіітса хе
кгъ НАШЬ. Н СѢСТИ ПИТИ ЛѢПО есть
5 іі ѵтно ёгд же контлётсл (обѣ. про-
слдвнтсл дкі|л мршл. третье ё йспо-
ддрю. д лише не велимъ, дли кто
СМЫСЛЪ НМДТЬ. ДА попытдіі КАКО рек-
ЛД СТА» КІ|Л КЪ стмоу КАСІІЛІІЦ). ТД-
(о ко ёмоу реѵе. діре хсіреши ма ^д-
СТОуіІШІЦІО ИМѢТИ КЪ КСѢ БѢДА ТКОІІ
послоушліі МА (ёКер^ІІСА ІІНТІІЛ КСА-
кого. іі не млткоуіі пшлиъ. — —
іі много (іі томъ молвить во (о?ес-
1* КЫ О.уКіЦѢ, но оумнымъ сё доко-
Лѣёть ОуКА^АІіНс’. А ІІССМЫСЛСІІЫМЪ.
лціе БЫ іімъ бікрылъ ВСѢ книгъ оу-
КД^Ъ. НИ тоу БЫ11ІА разумѣли ІІІІ
Вѣры ІДЛН. ДА ліре ПИСДШІіб Вѣ'ры
-9 не іімете. да скоіімъ дѣ'ломъ вёроу
іімете *). ііже ко кто много ппёть
съ треплріі како тн ндунеть поло-
жити НА КОЛѢІЮу. А ПА ІІОГл СКОН НС
могд йіітн. а дроугыіі клллётс.л К
калоу бліоа. хоѵе са пересѣсти, къ
роуглнніі КЪ ПОСМѢСѢ ДАКЪ сске ВСѢМЪ
людемъ, а храніітелА діііл своё»
агглл гн л (іігііакъ й севе. гдѣ соуть
мно^п трепдрн іірііткореші ьъ ѵаііілмъ.
ДД КЫІІІА ІЦКДКИЛІІ ихъ Й БѢДЫ ТОП
БѢСАірнхсл волею скоёіб. г.кспьі стрл-
жеть неколею. іі Докоудеть кѣуііыа
жьціііі. а пнлііыіі колею стрджеть до-
коугь кѣуііыл *’) моукы прите4 ко
ёреіі к Бѣсномоу сткорнть млткоу
проженеть бѣса, д нд ііиёшымъ лціе
бы ксел ^смла сошлнса попоке и
млткоу бы сотворили. ІІІІ ТѢМЪ мо-
’) Въ р. ІІІ.ІѢ. ") Въ р. Г.ѢѴІН.І
693
694
ѵн прогнати пнамьстка самоволнаго
КѢСа. — ------
1-я статья, объ устройствѣ міра и
о животныхъ, заимствованная изъ Ви-
зантійскихъ источниковъ , знакомить
насъ съ понятіями нашихъ предковъ
о природѣ (Слич. въ Румянц. Сборн.
XV в. и изъ Похвалы къ Богу, Геор-
гія Писпда, въ XVI в).
Нѣкоторые изъ Сборниковъ древне-
русской письменности предлагаютъ
намъ цѣлый рядъ энциклопедическихъ
свѣдѣній о природѣ, заимствованныхъ
изъ тѣхъ же источниковъ. Таковъ
напр. Синодальн. Сборникъ XVI в.
(извѣстный подъ именемъ Странни-
ка , потому что содержи тъ въ себѣ ,
между прочимъ, Хожденіе Палом-
ника Даніила; Л? 951 ). Такъ въ
этомъ Сборникѣ , съ л. 295, помѣ-
щены статьи: Премудра геюргпкі пи-
сііді------ш широтѣ и <» долготѣ — —
ш стлдпе іі попрііціех-----ю з”но оу-
сгроеиші------(о мллні’іі------<о громи
склзлішё------іотрё крузѣ ы слііатііо- іі
луний-, іі земно------» слпѵньі зилме-
шііі — — <о лушіы зиаменіін — <о
двою нлдссА зодііл , И Т. п. А также
статьи о двѣнадцати камняхъ, о мѣ-
сяцахъ , вошедшія еще въ Изборн.
Святосл. 1073 г.; статья о звѣряхъ,
птицахъ, рыбахъ и проч. Отъ л. 276:
Галнноко іы Гпіокрлте , і.пі О д. хъ. ве-
ЦІбіІ състлкіі4 Й ЙГІІЛ Й КЪЗ^ХЛ. Й ЗСМ-
ла. й «о.-------Съ л. 357: (У іірлвт.,
и кзрлстѣ. іі (бг.рдзѣ улвткы. Изъ этой
статьи , содержащей въ себѣ <і>изіо-
гкомпку , для примѣра предлагается
слѣдующій отрывокъ: «Ѵръмпыіже лю-
ди. жестосердніі. іі молулліікіпІ іі гнѣз-
лшііі. и пснавіістиіі. в злііндліівп. поено
вепрю ііже зри к землю. срскродюкіікп же
іі скупи, іі люди оуі.іръі|іиллю і.іолѵл. зли
ерцмъ кслмн іі иеміілостикіиі лѣво стре-
ціііса іі ко ксако мѣстѣ, іі иіікдко «пло-
іііііса , іііі дружіса с ііниіь нн дослжліі
нмъ. іііі ему ддкаіі тс, ни Гмли оу не.
и о длвлти ко ни іімлтп ие ш.хоѵи. іі спро-
ста г.удн іі йіііріісііо слово' іі Дѣло іі житьё,
іі праву е ввры не ііми. Ссгь люріе н'мііГі
тѣло уты Брады имѣю красны, уръмііы
темнѣе съ гг.цкѣто сші людиё азытііііи
келмн іі злкндліікы. іі звегливы слокесы.
лицмлт.рикн же Гі метлики тай сакъ, іі сла-
но,ѵотліікн. іі скупи, іі срекроліокіікіі ниѣдъ
(и нѣтъ?) сіі люди зсоііликне. а Скѣ са
съдружлть келмн держа' дружку крѣпко,
аціе дто и норовІ но ие со всакііи жс
са дружа, но с тлкіім же зг.ос, Йселе су
шкци. л внутрь волцн. йвѣтъ же оу не на
конецъ і.цыка не думая’, велпо Гізвнтніл
исполни. іі не моциі его переговорити.»
За тѣмъ слѣдуе тъ рядъ статей о че-
ловѣческихъ примѣтахъ, по лбу, по
глазамъ, бровямъ и проч.
Вь послѣдствіи энциклопедическія
свѣдѣнія были въ древней Руси допол-
няемы и изъ Западныхъ источниковъ.
Слич. напр. изъ Великой и Предив-
ной Науки Раймунда Лулін (Кауцшп-
сіиз Ьиііие), по рукоп. XVII. «ІІБО те-
тспі'смъ своііиъ есть киил ііърсмеііи , по
тсуёнііо у круго'въ іік іы нуитлемы годы,
л пііііілтс по тсусиію соіГір іі липы, лціе
іі ироуіімъ ііллис'тлмъ- и елмомк перко-
двн'жимоиу ііев иъреиА тетанію поло-
глетса іістрологам». луна теу^иіе свое
совериіле 28 дна Г 6 ѵлсѣ. альродіітл къ
і 9 мѣссі|с іі 7 ѵлсѣ ериисъ въ 4 иі|ы
и 17 улсѣдъ. іі 56 І.ІИІІКТЫ. солнце 24
тлсГ.дъ кркгъ своіі шл'одіг лррнеъ къ (586
дид. енрѣуь во ёдіі годъ іі къ 361 диіі-
Зеве къ й. лт. н 3 15 I дпе.ѵъ. Иво пер-
водіиіжік.106 но прсдапню ііоспол жндовинл
нъ (>000 лт. снеесть біпуеин* въремеиіі
«< .. --
икоаго тсѵеніА по согллсиіо пііеипііілъ
астрологій по преданію у древъиіі опло-
соо-о перводвнжнмое ибо теѵсиіе ское со -
вершіе въ 15000 лѣтъ; Ибо положсиТе
іімѣетъ кркглое тіістіі ёго но вышнюю ,
іінііюіо, десную іі шуюю лрнмвулю о’стро-
логоке зкёдпіп; Ибо цѣлое ймѣё крвго
695
696
•10. сііцеко есть и же піложсііис ёднплго
по вторымъ, кървгъ 1 есть ибо перво-
движимое. кървгъ 2 ііео ?кёдехио. крвгъ 3
плаинтл про. крвгъ 4 плдннтл ^екесъ. крвгъ
5 пллийтд дирисъ. крвгъ 6 плліштд сойі|е.
крвгъ 7 илліііітл яороднтд. крв 8 ііланіігд
срмпсъ. крвгъ 9 илліііітл лвпл. ііво еиъ-
пнрііское еже есть всѣ вы'иіше. не ііода-
глетсл в упслъ «іцптноыъ улстіію іі есть
естества о прбѵпіі іі р.цвмоілъ плшііілъ
къ копецъ іісііодкііжііііос улстіію. ііже по
верхпоіі улети своёіі нѣсть крвглое, но
уетыреуголное но пепіревлиію иноги сго-
слокъ улстіію нже сіі іі дѣйствъ тамо
еьшлемыдъ не кѣдасмъ.»
684. И. мъуы|іоі|іе: отъ і.іьуьтатіі, т.
е. мечтать, въ смыслѣ: изображать (?).
685. 7. велнцп — оіетровъ: ѣ вм. и ,
какъ и далѣе,
685.8. Еесі|іпсмеііб: ве^ъ ѵіісмсііе: отъ
уіісмл — число.
685. 37. ілеглепъ—мьглыіъ: отъ мьглл.
687. 6. Ученіе астрологовъ о влі-
яніи звѣздъ на рожденіе человѣка и
па судьбу его.
688. 5. д’лкоиостъ: птица аКнѵшѵ,
аіееііо или Іыісесіо (зимородокъ). Въ Спи.
Сборп. XVI в. (И? 951): «ллкишп пти-
ца есть ілорьстлд» л. 258‘.
688. 2-1. многоножица: насѣкомое мно-
гоногъ (Іиіия). У Исидора Севплль-
скаго: «пшііірез ѵеппіе іеггепц.ч. ех пші-
Ііііиііпе ресіит ѵосаіио.» ЬіЬег еіут. Кн.
12, гл. 4. См. прим. къ слѣд. статьѣ.
688. 34. желъгоуял: зегзица или зо-
зуля—кукушка.
689. 7. міороіл: мурена (тигаеп.і).
689. 28. хдрлдръ: даравргс?—родъ
турухтана.
690. 8. Суевѣрное преданіе объ ор-
лѣ слич. въ лексіік. Памвы Берынды
въ ХѴП в.).
691. 5. Отъ млуехл прилаг. іллѵе-
іпнііъ, съ перемѣною х на ш , и су-
іцеств. млусшііуь —дитя мачехи. Здѣсь
у измѣнено на ц , ио мѣстному про-
изношенію.
691. 9. иеііріііліішіъ: отьнепріицііь —
чортъ.
691. 17. Съ этимъ словомъ сличи
подобныя по содержанію въ Злат.
Цѣпи (XIV в.).
691. 32. оужінід: женск, р. вм. позд-
нѣйшаго ужинъ.
692. 8. дли: народная а».
692. 15. оукл^ъ—наставленіе , пра-
вило.
ХХХВ. ИЗЪ РУА1ЯІЩ0НСК1Г0 сборішка.
(Во Румяиц. Муз. Л? 35.8.)
I. (й широтѣ. и ® доготѣ земли.
^емдп рлстодніе (Г Л востока, да
ІІ ДО ЗАПАДА. СГАДІіё .К. темъ Й С6КѢ-
рл !К6 ДО ПОЛруДІІД .в. тё ІІ по тмы.
ДВОИЦСЮ КО € ДОЛГОТА ПІІІрОКА. 116-
жели широты к стадію и в поприще.
Стлдне пмлёть САжений .р. поприще
слжеиТн со іі .іі. и есть 8ко еди-
но ПОПрІІЩб СТАДІІН .?. и 110 США оуко
иы й ^емлемерець прііАхю. ^емлл (
ноёллііііекы глтьса. хакл. погрѣѵеекы.
ГІІ. ПОЖІІДОВСКІІ. АДАМАНЬ. АДАМА ІІЛ-
риѵіоть <0 ^емио истроёнТи.
Заемное «строеніе, ни ѵеткероз-
голпл е. пн троёзголнл. ніі пакы ©крзг-
лл. и оуетроенд ё іаЙцскины оустроёиі-
ёмъ. которьі ыкрл^оі имлілнце. къкыиіііс
КОКЗ ЯіОЛѴЫО ГЛ6И8Ю. іцокиёіодк НМЛ.
келкк и трепку, жолуь же стой посре-
дѣ. снцеміі, ш земли разумѣй, земля
о ёсть жолуь іаііца посреди, нкоже
въ^доу келкд. урепкл ІЛІІЦІО ілко ЫКр8'
697
699
жле урепка шіцю кноугренѣіпиоё. сице
юкрвжаеть землю ико. и къзоухъ. и
Земля же ёсть посреди, и елико
йстон. земля ико видимое намн толи
ко йстон по) землею нл д. ріі странъ,
глю же восто. и запа. сек«ра же
іі полудпьл. ксюдв окроуждёмл ёсть
3€МЛ* **) НКОМЪ. II горѣ II ДОЛОу II Й
тетырн странъ ниже ашрамомъ юкроу-
жаемо посре'пѣё ілін|іо. н Й уръпви
его. Сице и земли ©кроужаёмѣ икомъ и
стон нлсрѣДіі іікоже иікрді|петь и ходи
понею непрестанно, н нл нею ілко ви-
димо. земля кнен пл къзусе. посре-
ДІІ НКНЫЛ прлкостн. ПС ІіріІСЛСЛІЛ НИГДѢ 15
ІІКШ.М8 тг.лоу , но йксюдв й иксъ
неприкосновенна, елнко пл йстопть
ііко. тако н пш землею й всѣ странъ.
Земли не достоитъ пн нл темь пнб
пл къзоусе кпсн. нскотсрТн же глть. 2
пко на стопб стоп земля, с ее
нѣ истина. аціе кі.і нл .3. мн сто-
пкхь зёл.л стоила км, то где столпы
кыіііл къдрзл.еин выли.----------
‘2. й)’ громнб оустроенін <і> мопін. 2 з
Громоке и молпіа кыкліо снце. оум-
іібкиінся Вѣтро горѣ, и ®ком« оуко
семо пдиі|ііо нпомоу ішлмо. пиъ оуко
вптръ нноуды. ІІІІЪ (ОБЛАКЪ НОСИ.
НІІЪ дрвгыи (ОКЛЛКЪ. II ПКО СрАЦІІОТЬ 30
и соткоръніс сраженіе, дроір со дрв-
ІЧО. грохо НСІЮуі|ІЛІО СО ІОГПС нмь
ожрлзо. крепь соразнть со жслезо
грохб іісп:іі|іаіо со (ОГІІС. тлко и шк-
лаі'іі дру со дрвг® сражлемн. грохо
нспоуі|іають аігнь. грохйтъ оуко с~
троилъ, огнь же с молііьа сего р.і не
дроугоііі|іі г.ілкліо громокъ, н молніа. но
тоою сгл соклм|іі кыкліо тога п громоке
кыкліо. кыклёть гро оуко первое, а мол- ю
н'іл же послѣ, мы первое кндн молнію.
послѣ жс слыін.і гро. и тако с зане
Зрспіе ѵловѵьское ск'ореііпін е. лвне
не каенптѣлііе зріі, ею хоіреть '<ц-
6 рнть не коенп. Сего рл и молнія
скоро зрнть слыіплніё же косно уюк-
ствоуеть. п косніі слышати громнып
грохй. и слышн его. послѣ жс моль-
іГіл. Сё зрн дл ішдіішн іі нл сѣкоуі|ін
о дрока, дл лціе й дллё пасъ с сь-
кнціе. и сѣунко оуко видимъ оуда-
р*іоі|іее дръко. грохотъ пс аііьс слы-
шимъ. по іліплошедаію неколнкв тлей
ТОГА грохо слышн. Тылъ юкрл^б II
молніл оуко не косое кндн. грома,
видимъ іюсле. но тма молнія й сра-
женія «г.ллкб кыкліо н с пс креженл
никого не крг.дАі|ці. аіре ли плкн
сражаютъ жлакоъ. Дціе слвтнть йпл-
де улсть пеняя югнепл. йгня *) нкію-
го. и 011131110 соединить со окллу-
ною молніею тога лінл молні л 11113-
хонть на землю, н уто шкряціё улвкъ
ЛИ НЛН СКО. ИЛИ ДрѢВО. 'ТО ПОПЛЛАСТЬ.
3. ’й) денііі|лхъ.
КнДІІМЫІЛ И К ЗСМЛІІ падлёмыл 8К€3-
ды. глють ѵлкірі ілко зкезьі соуть
ІІАДАІО. И ЦНіи жс глють. ІЛКО мы-
тлретва соу лаклкліл. но іііі зкезы
соугь. іііі мытарьстііл но йломлеіГіа
соу югііеііла. й пкнлго опія, и па-
даю іпіз». н елнкоііііі (?) сходи ііизоу
рлстлплдіоСА плкн нл козоусѣ. сего
рл ниже нл земли кодѣ кго когда
плпілілса й ннхъ. но кссгл нл ко-
зоудоухъ *) СЛИВАЮ ГІ?II РАЗСЫПАЮТСЯ.
іі гаіотса дііі.іпі 8КѢ3Ы же ннкогл же
*) Ч гт- ОТЪ ОГНИ '
**) Чит. ко?<оухъ.
699
700
пддаіоть тотью нд второе пришествіе
хво тога во зиѣзы спади повпе. н
мытдрьстве и дсѣ , тога поіідоу ко
югпь веѵііыіі. ііо іако рехо & небес-
наго Крита соу преломленія плмаііо- 5
вина е и истинна соу се:
4. (О главны зпдмеііннхъ сице
иказдію.
Създ нъ улика то ннтто сотвори
кез лѣпоты, но ііл тревоканіё ѵто н ]0
на лѣпити. двё оуко йѵп имѣти но
Зряіі свѣтло сотвори лнце. смотри
іако н еляхъ нмаёть требованіе, та-
ко н носъ нмаё оуханіё па погреби,
срёстнѣ. н къзвнжено улики бо тѣ- із
десныя слоугы. м кса есткепыа Мѣ-
ста. КСА пріилссть. ПОІІС рИКОЮ БЖЬСІО
сосанъ и рдзвміітпоу дііію коенріа.
плѵе пныл сотвори, дню сѣ сло ко
ё й удстн. и (д систлкѣ телесны. за
и е оуво улккоу пл глке. г швы.
іако павьдаю на оуглы состлвіітелпы
ѵ , ‘ ’Г » ""V ч
женскаіа гдкд пмл иди шокъ кригю
(ОБХОДА глкоу. ПО С6МЗ БО МОГИТЬ
н къ гробѣ поскакати по раззмснііб.
коёмоу мзжескділ или женская гла.
аціе оуво дрзгоііцн но рекоу йкряціё
мижескоую глкоу. ілко спроста не
нма пн юднпй же шва к ссбѣ мо/-
гоу и не нмаё к собѣ прио кровавы зо
жилъ, дд теми и стюдено е и теп-
лотоу плѵе люкіі. а не стюдено. к
немь оуми мѣсто мня. соуть н ііоренп
тріе, й коего же йтьіб в мо^гн
грядоу келнкн. единъ серенііі. сею за
конець ходи до прнглавнін|іі, н г*.
тыімнетн(І) ё к сд входіі оу моз'гъ..
и к іпцремд приходить , доклаііяёть
же до темлніі. акн к лнцю с же
Зовомоё оухо. кнездоу видимое ксѣмн. ю
ёсть вноутрьоуди н дригоё акн три-
кнца соуціе. вънъ акн в соу ксакъ
гла звоуунып приходить, к-мо^гоу
не нмаё прохода, то тѣ приходи ко
оустііѣ илалоірѣ ($). йтоуди протджпть
жила к мозгоу. н то акьё бодіі гла’.
тоу ибо н оу разумная и держав-
ная сила Бесплйныя діііа. іако црь
на высоцѣ пртлѣ сѣдаіі слышима, и
рдзоумѣё скоро ё йѵимд видѣно коуть.
косходацінмл жилами к немз; ра^лоу-
удёть н ра'зоумекаё. коёгожо сиціествл.
на оусііѣ коуть. и ра^имно прнёмлё й
в наше соуціествѣ. іако н Бжесткенын
лплъ плвё рё. пою дхмъ. пою н
оумб. дхъ дііію ска^ид. — —
5. О состава человѣческою тѣла.
Григоріи ре й коли удсті’н ада
созднъ. нва ре', й іі. уастен совамъ
бы ада. Срце й каменн. тѣло й
персти, кости й балкъ. жилы й мглы.
кро й уермнй моря- ТѢПЛОТД Й ЮГНА.
штп й елнца. дхъ й стго дха.--------
6. О) митьапско коска».
Кы в митьанскоіі земли, воёкодл
грѣскьі Вѣры хртбАіін. нмАііе дракила
латынекы. языка, л каши дьаколъ.
риски толнко зло мри ілко житье ёго
но нмѣіін ё. й тирска црА нріі ша нс-
когд к неми поклнедріё посш. ёга
вин ша і поклопішіа сми по скоёми
ЮБЫѴДІО. скон глд' не СШІМД шд-
пю. йіі же коспросн в пн ѵто рд та-
ково оууиіііісте келнкоми гдрю при-
досте. и велики ердмоти оууншіете.
йпи йкѣфд тдкю йБыѵан земли на-
шед гдрн держа, юнъ глд нмъ хоцно
и а иашю закона потвѣрнтн до
’) Чит. съ сконхъ.
01
702
Кр*Ѣ*у стоите. II ПОВѢЛѢ СВОИМЪ ГВО<Ь€
железноё кза н колпакы іі къ глкамъ
ііхъ прнвивлтн. іі юіюустн и рс шешн
скажите гдрю вдшомв. ю навыкъ ©
кл тв срамота тръпѣ а мы не накы-
кохю. да не посылдё к на скоего
юбыа і ко ины зсмла н ко и гдремъ
коіі не хотлть имѣти : —
’<й послѣ ты разъдрнксл црь ю
тю н Пондѣ вонскб нарлквлоу со
мііюгнмн силами, юнъ совравъ кса
е’лнко нмяхв оу секл вонскл. н «да-
ри на ни ноірыб. н мностко іцкн
тврковъ. и не възможе противъ мню-
гы людѣіі. малыми люмн битися, и
во^кратіісд КОН С НИМЪ С БОіб того.
іі на' спои пресмлтрііклтн са каковы
« кю раны, оу кю рана сперодк.
то тѣмъ уть и жалованіе подаваніе,
и котячемъ ёго куііндпіе. а кон св-
Задв раненъ тю нд ко повелъ сажа-
ти. то Бсглець смеръ". дд коли поидѣ
на твркы. гла конскв ское’мв. кто
Міціё смрть помыслити, то не ходи
, , л -Г* **\.
со мнюю юстдни зе. црь же слыша 25
то и поидѣ про со мнюгымъ ердмю.
и не возмо пл нь понтн.
І^рь тврекыи посла к немв поклп-
сл[А. да ёілв дань длсть. дрлквла же
поутн келмн поклнедря. н показа го
ёмв всѣ своё имѣніе, н рс ем« азъ
не токмо хоі|ію дань дати црю. по
всѣмъ своимъ вонскб. и со ВСѢЮ
казною хоірю к немв па слоукн нтн.
п ты возвѣсти црю ка нондв к немв ’’5
ѵто'вы по ское'н земли не велелъ
мнѣ и лібмь мои пн коего зла зтн-
іінтн свон людмъ н іл хоірю скоро
по токѣ поити, црь же слыша © по-
•<) дл кріаіб? т. с. крѣпче. ло
ела ское. тто дракнла хоіре ко мпе
ПОНТН слоутн. БѢ БО рл БЫ ТОМН. Бѣ
ч\„ А
(іО рлтоуіл то гы со востонымн цршн
и странмн. н посла скоро по градю
5 и по ксен земли скоён. да коуды
драквла поиде. н ннктб вы ёмв зла
не вуннн. но н уть ёмоу воевали,
юнъ же Пондѣ іако .е. дней по земли
тврскон. н кнезапоу верноуся и на?
। (> пленнтк грады н села н мню мностко
пленн. и ііссѣте юты нл колье по-
сажа. а нны сожиганіе. и до мллнцю
ссвірнхъ млеко не юстлкн. н всю
т« землю поуств вуніііі н мню хрть-
>5 аііъ во свою землю пленены воз-
врати. н мню корнстн добьі. приста-
вовъ тѣ поѵтнкъ рекъ ©поустн. по-
вѣствнте црю ілко кндѣсте. сколко
могв стбко ёмв послбужнлъ. Б8ТЬ
2<> ёмв слоува моа ёмв оутюііл и ёіро
ёмв послвжю. црь же ннутб емв зла
вуніііі ерлмб повеженъ. — —
(О оугорекю короля прн К НСМ8
мдтніанід поклнед. ля рюмъ не ма
улвкъ. н покѣле ёмв сестн с совою
на юбѣдѣ средѣ трвпТд. и прё нимъ
лежаніе колъ зла весь великъ, до-
велъ и кысо. и коспросн проклнсарА.
повѣж мн уто рі оутіпні азъ сіи
ко тако, поклнед же келмн ввоя н
гла. гдрю мннтмн тлко. некоіі ке-
лнкон улкъ прё тобою согрѣши, н
хоіре *) поусстпвю семи смрть вун-
пити плѵе нны. дрлквлл же рё4 право
реклъ ё ты ё келнкю гдря. крллев-
екыіі поклнеарь тобѣ куннеііъ сіи колъ,
юіг же ©вѣцілкъ ре. аіре гдрю до-
стойно смртн дѣйлъ коудв. ткорн ё
хоіре. іірдкѣдепъ ёсн соул. ис ты мн
’) Ччт. х> еиіи.
703
704
хра ;аперѣтн н сожже нхъ огнемъ,
н гла БОІЛ® *) скопмъ дд іісстѣ тто
сотвори, пръкоё дд не стажаю люмъ.
н ннкто пать ширь к иоён ;емлн.
5 но ксн кгатн второе скокоднхъ іі
- „ х X в ’
дд ннкто о нн пострдже. на сѣ скѣ
© шнреты. и о недага.
“бдінюю прндоша к нема о агор-
скі'а ;емь дкд лдтіініінл иііпхд млтн
<о рл . онъ повѣле нхъ ро;і:естн ро;но.
и пріцвд ёдіпі® к секѣ. н покд;д
ёма кокра двора мноР мнбетко ке-
ірнсленоё па колки люн. и на косѣ.
іі коспросн ёго Дракоу докро лн то
і5 д;ъ тако творю, мнихъ глд ёми нн
гдрю ;до’ тнпнніь. ке; млтн клжніініь.
по'клёть гдрю млтка быти а тѣ іі на
колѣ мтііірі сать. н прн;какд ”) же и
драгого мнГі. и вопроси ёго тлко. онъ
20 окѣціакъ рё4. ты гдрю о па постдк
ленъ ёсн лихо ткорАіріі кд;ніітн. а
докро творАцін жаловати, а сн лихо
ткорнлн. II пн*’*) по скоіі дѣло" ко-
•ІЧ ’ г X
спрндлн. о же приткавъ перво мни.
25 и гла ёмоу да потто ты н; мдпд-
СТЫрА. и пскосіі кѣіі ходишь по ке-
лнкьі гдремъ не ;нд іінттб , а ііііѣ
едмъ е слалъ іаю тѣ мііціі сать. н
п хоірю и текъ мтіІкд соткоріі си-
зо рё атнніітн. н понѣлё' его нл ко
поеддіі д драгома покѣлелъ длтн .іі.
дакдтъ ;лд. ты ё рд;оумѣнъ тлккь. н
покплелъ сго с поттыо «поустіітн пд
во;ѣ. до агорекы ;емлл.------------------
35 ’Оууініііша мастери ’ема котки же-
лейныя. и късыпд к ни ;лдто. н поло
нхъ в рѣка, д мдетер® ты носсте. дл
ннкто акѣсть содѣлднп® нмъ. сен
*) Чит. соілрыііъ. !'*) Чипг- пріцкл-
'!<> *:н!) Чічп нно, или: и оіш.
вѵіііін смрть по а самъ. дрдквдд же
ро/мня іі ре. аіре кы мн ты не тако
овѣірл вонстнппа кы кы е на сѣ
колѣ, и поттнкъ ёго келмн и ода-
ривъ «поустн гла. ты по правда ходи,
на поклн сдрстко. Ііцотін да не де;-
неть. но прьвіе ампп кадеть. ка
свелнкы гдрн говорнтп. ІІекоі'лжс ®бѣ-
докаше дракала н® трапье мртвы
уликъ, іі на колье всаженныя множе-
ство около трАііт.;е ёго. и послы
«колѣ прнхожаха к нема. н татъ
пдахн хлѣбъ, н послоііаха. онъ средъ
и сѣДАше. слоуга его прё ннмъ сто-
яніе и сыра оно не могын терпѣти.
;дтнсноу но ста н голова на сторона
склони, дракала же коспросн ёго ѵто
рд тако уіінніпн оспорю сира сего
не мога терпѣти; дракала же тоу по-
келелъ ё на ко посадити, и ре таи
тн ё высоко, нно сира тег.А не дондё.
6’дінюіб пасти веленіе по своен
;емлп. глд. да кто старъ. іі тн не-
доужё. или крѣдепъ. слѣпъ нлн хр®
ксакы недвгомъ. одержи, да ксн тн
прііть ко мнв. н да сотворю ка псѣ
кес летали, и совраиіа к нема ксн
недуіГін. вецінсла ннірн. таю о него
велнкоіі идти, онъ втннн велика хра-
мина. и сокрд и тоу. н покслѣ іі
дати іатн. и инти довоно. «нн іадо-
шл н ко;кеселніпд.' дракала прінпо
к пн глл тто еіро вы треснете о
мене овѣірлніл и рѣкопіл ксн. кѣдлс
гдрю въ дд твоё келнетко, какъ та;
къ кра;оумп онъ гла нмъ хоціете
лн іа васъ сотворю кес петллн на
сѣ скѣте. н ннтпи же- пажеіін вадѣ-
те. <3іпі уліліпе © не велико ііѣуто.
и глнід ксн хоірё гдрю. онъ покѣлс
705
706
тѣ^оимѣннтын діаки. Некогл же по
НДѢ Крл ВГІірСКЫН нлрдкв ВОЙСКО. <ожс
ПОНДЪ ПрОТІІВЪ СМИ. Н ерііТОІІІЛ н оу*
ДЛрНІПіѴ (ОБОИ. и вхвлтншл Дрікалоу
ЖНКД. (О СКОН ^ЛНТ ПО КрАМОЛѢ. н &
приведенъ кы ко кралю и понедѣлъ
і кмьноутн к темннцю. к къінсгорю*
на двнаю выше воуднна .д. мн .вТ.
аѣ. л на матьаііекон ?емли посади
мвтьлнъекон ^емдн. н кра посла к
неми к теніи।іо да аіре косхоіреть
быти на мвтьанскоіі земли коё-
кодою. іако и пръвіе' да тоа латы-
скйіо вира приметъ, аіре не коехб-
ціеть. то к темнйн амрть. дракала
же возлюби плѵе къ^ліобіі крѣііен-
наа. кесконеню йпаде православна,
н йствпн истинны. (оставивъ свѣта.
нно» воевода — ко ’) сѣд.яшс в тем- ।
нііцн. и не шста скоего ^ллго ывыл.
НО МЫШИ Л(йВА. н ПТНЦІІ ІІІІК8ІІЛА НА
торга, н тако ка^наніс іі. «окѣ на
ко слжаше. а нпы глкы йсѣкаше. л
с ыноіі пері.е ыірппл пвцідше. и нл- і
8ѴІІСА В Тѣнннірі ІІ1НТІІ Н ТЕМЪ Кор-
іа а ні с : —
'6га же краль матнГа. іівѣдс ё не
тсмннцн и прнве ёго нл соудпно. н
даеть. ёма домъ в пѣцін противъ«
воуднна. н ёіро в короля не вы. іі
слоутн некоёма злодѣю привеѵн нл
ё дко. и сохрлнмтнсл ема тоу. гона-
н прііА тми. оувы не козможс тем-
ііііѵныя тягости понести, и оуготовн
нл кс7,лконнос мтніе вёконсѵноё.
шстлкнтн православнаго вѣра хртьлн-
скаю греѵескоую и прнп латынскоѵю
прелесть, краль не токмо даеть ёма
-’Ѵ5 , А и т ,
не тоою воекоство нл маіамскон
Земли. но н сестра скоіо роноуго
даеть за него в жена, и й нсід ро
.в. сііл пожнкъ ілко і лі и тако
скоііѵаса во прельсти: —
Консі|і ёго СНІ|€ жнкяіріо ёми в
матьлнекон земли и прндоіііл пл зем-
лю та тоурковѣ. и нліил пленн ймъ
ірін же с ііандопіл. дрлкоула взе
меѵь скон н нскоѵіі ііс полаты
йсѣѵе глва пристава держаір® злб-
дѣа. и злодѣа нспастн. проѵТн же
ГіѣЖЛНІА. и притеши къ кралю II по-
кѣда сма выкшоё. крл же посла к
нема н вопроси я ѵто ра“ тако со-30
ткорн ссн ы же тако йкт.ірл /до ни-
кое КТІІІІІІ. НО (І) СЛМЪ ССБ.Я ввилъ.
НАХОДА рА7,БОІІННТССКЫ НЛ До ВСЛНКЮ
ГДрА. Аіре вы ііріішб ко мне тотъ
ковнрекъ іі а^ъ кы ко ское дома “
нлшб бы т<л) 4лодѣл н ёго выда. нлн
прости ёго й смерти крадь натл ди-
вити со всѣми срі|іо сго: —
Оумршю же тома воеводѣ нл
•) Чит. мко «о
оударнсе на нн. н повегошл тарірі.
и 26 дрлкоулннб конско ке^ мдтн сеѵлдв.
дрлквла же ко^гна нл гора й радости
дл віідіі клко секоу турка,, йторгъ-
шс <і) воііекл ёго мняірс ілко таркн
и оудлрн е единъ копьёмъ, іонъ вн-
дѣ ілко о) скон ввиваемъ, н та оукн
скон оувнн*|ь .с. улкь. его мно/ді
копьамн іцкбдошл. іі тлко оувъ-
ёнъ вы —
Краль кз;ё сестра скі ю со к сііо-
мы сл ко вгорскаю ^емлю на воудн
едн при крллеке сне жнкеть. л дроун
оу воршнскь) ВІІСКВІП КЫ. II При НА
вмре. а третін стлршшпі Михаилъ твтъ
НА соудн КІІДѢХЪ) <0 урА ТОурСКИ ІірК-
БСЖА ко крАлю — —
45
707
708
Стефа-же поло вскын. н с крдлекы
коли посади нл моутьднсвон ^еіллн.
некоего коёкодн клада коевюскдго сна.
БЫ ТОІІ КОСКОДА КЛА. а МЛЛ ІІОГ® БЫ
СфбІІІІІІ Шій. НГНМС К ІЛЛІІАСТЫрН. ДЛ 5
рострнсд. II Сѣ НА воёвостко НА мать-
ЛІІСКОН ’^СМЛН, II іКеіІІІЛЪСА. II МАЛО ЛО-
ВЫ. іі стефя его оѵкіІ. и женоу ё йнд. н
нііѣ пл мвАііскон ^емлн коёвйсткъеть.
Первыя пять статей , любопытныя
по свѣдѣніямъ нашихъ предковъ о
природѣ, заимі твованы изъ различ-
ныхъ византійскихъ источниковъ; слич.
изъ Матицы Златой (XV в.) и изъ
Похвалы къ Богу, Георгія Писида
(въ XVI в.); слич. также 5 іо статью
съ помѣщенною въ Изборн. Святосл.
1073 г. (275. 6).
2-ю статью слич. съ слѣд. мѣстомъ
въ энциклопедіи Исидора Севильскаго
(первой половины VII и.), извѣстной
подъ именемъ: ЬіЬег еіушоіодіагиіп (по
изд. 1483 г.): к «Спі^пг еі Гиігпеп ісіик
еоеіезіів ]асиІі. а Гегепііо сііеіі. Еиі^ете
епііп Гегіге е.чі ас регсиіеге. Риішіпа аи-
іеін соИьа пиЬіІа Гасічпі. Маю огппіит
гегчт СОІ1І8ІО і^пет сгеаі. ііі іи ІарібіЬиз
сетііппэ ѵеі оіігііи гоіагит» и т. п. Кн.
13, гл. 9: <Іе ГиІініпіЬік.
695. 10. 696. 1. Замѣчательно, что
языкъ еллинскій отличается отъ гре-
ческаго. Въ Спнод. Сборникѣ XVI в.
(Л?951): «;силі по е'.іиио гіетса хлни.»
6!)('. 7. жолѴь — желтокъ.
697. 33. крепъ — кремень.
(И 8. 26. пддаеиыл: прпчаст. оград-
итъ среди, залога. § 179. Пр. 1.
698. 32. елпконТн: непорчено.
700. 25. Мутпыінскою землею назы-
валась у насъ въ старину Молдавія.
Это названіе могло перейти къ намъ отъ
Волоховъ, которые именуютъ Молда-
ванъ Мунтянамч- Дракула лицо исто-
рическое. Онь былъ побочный сьщъВо-
лошскаго воеводы Мильцы; по смерти
этого послѣдняго , убилъ его наслѣд-
ника , самъ сдѣлался воеводою и уп-
равлялъ Валахіею въ первой половинѣ
XV вѣка. Самое имя его, Дракула (по
русски дьяволъ 700. 27), вполнѣ со-
гласовалось сь жестокимъ его ха -
рактеромъ и звѣрскими поступками ,
составляющими содержаніе всей этой
сказки. Что она сложена была вскорѣ
по смерти Дракулы, свидѣтельствуетъ
самый конецъ ея (706- 36. 37. 707. II.),
котораго, впрочемъ, въ другихъ спи-
скахъ этой сказки не встрѣчается. Не
только имя Дракулы, но и самая по-
вѣсть о нёмъ могла быть извѣстна
дьяку Ѳедору Курицыну , котораго
Кванъ Васильевичъ въ 1482 г, посы-
лалъ къ Венгерскому королю Матѳѣю.
Правописаніе этого памятника отли-
чается нѣкоторыми признаками южно-
славянскими, каковы напр. пръкос(704.
3.) удвнь (704. 32). Иностранныя слова:
двклтъ (704. 32.), миля (705. 8), указы-
ваюсь на западное вліяніе. Впрочемъ
сочинитель былъ изъ православныхъ,
что явствуетъ изъ негодованья, сь ко-
торымъ онъ говоритъ о принятіи Дра-
кулою Латинской вѣры (706. 10—16).
700. 30. іюклнсііріс — послы, какъ
и объяснено здѣсь глосс ю.
701. 18. сперода: какъ здѣсь, такъ
іі въ другихъ мѣстахъ, особенно по-
слѣ шипящихъ, вм. е употреблено о,
вѣроятно по русскому произношенью:
на пр. ёіро, держнрш, Бывшее', ндпіо
и проч.
701. 20. кнта^еиъ — рыцаремъ.
702. 24. матнпшь вм. идтнмсъ, какъ
въ польскомъ.
703. 21. доити: съпредлог. до, тре-
буетъ род. падежа безъ предлога.
703. 22. пясти—послалъ. Слич. въ
Спнайск. Патер. (въ XII в.).
703. 39. ѵлише: позднѣйшая, иска-
женная <ь. вм. Ѵ.1Н.ХЛ.
709
710
704. 16. униншь, клжнішіь (т. е. каз-
нишь): съ позднѣйш. ь вм. н.
704. 23. творили, воспрналн: прич.
пм. лрошедш. описательнаго.
705. 20. ііѣірь— Пестъ.
(Смотр- Пыпина Очеркъ Лптср.
ІІстор. старин. повѣст. Й сказ. Русск.
стр. 215 и слѣд.).
XXXII ИЗЪ ЗЛАТОСТРУЯ.
( По рукоп. 1474 г. въ Библіот. Моск. Дуя. Акад.)
потръвоу соуть нлмъ. нъ съ дроу^іи
улцн, еже пьтнцл тъѵію емлють. нн
на кый оуспъхъ соуфе. нъ тъѵію да
ся нмн красятъ н глоумл. тъ же о
тѣхъ мно^н оустдкн соуть н етрон.
тъ же не хоуДѣ са о ннхъ пекутъ ,
а й скоси' дшн хоудъ рлдлціе. тако
тн ёсмь всѣхъ ке? ѵсстнѣнііін Лціе
тн кто нмена кндлё, реѵеть |е то
10 срце тя поволить, а мы сдмн сн
имена ндкыдліоціе. не рьѵпо тъѵГю
нъ й дѣломъ слміі. тн нн толмл пе-
коуціесд о дііІн скоён. ’елмлже іл
|ѣхъ , тоже не мни севе вь толцъ
крѣДѣ соуціеіі ^лѣ. видите лн кы тн
мьг'лы нсплънь то есть, колко тн
ѵа'дн ііже о -|сѣ са пекоуть. дл са
кышл не овьдлн. да на локнву кы-
стри воудоуть. ТН МОрАТІА ) ГЛДД0,
да воудоуть скорн ііл вѣжаціее. а
сдмн совою ніі малы не пекоутьсА.
іако ни піітлтнсіа н ни скотъ тн-
ііать. к мъроу стоАЦіе, а сдмн
въ ско'тіё ласкосердіе кііАДЛюціе
й воуАіііпіі ёго выкдюціе. кесѣ-
дд то ёсть тоѵію реѵеінн. Тъ гдѣ
скотъ мо'жеть быти смыслеиъ. іілн
ВЪ^рЪЖАСА ТО ХОУДА ЛН ТО крѣ-
пость есть и смыслъ, ёга |есъ )
алѵенъ сы гллдо. и стрджліі смъ
*) Чит- морлть *•
**) Чит- несъ.
I. Поуѵёніе къ дканін. Слово кі.
Съкѣдоуціе не просто се’ навира-
емъ, нъ попытдвіпе ра^оумѣемъ. не
во ве^оумд есть сё писано. Келнко
^ло есть ёже книгъ не рд^оумѣтн. й
ннхъ же вы оуспѣхъ прінмлтн. й тихъ
же некндѣіпёмь вредъ Бываетъ. тако
во и выліа дроугрііцн естко цѣлнткь-
нос нмоуфл. нъ ііже я тёть л нс
рл^оумѣя нл кын вредъ ёсть, то оу-
мнрлё. дроугоііцн й оного, и ороу-
жіе могоуціе съхрдннтн. лфе доврѣ
са не оувлюдемь. оустронвше вѵннъ.
то сами са наносимъ нл на. Того
же вина то'моу ёсть. ниже не влю- 15
демь мы севе хы'тре. нъ нл нно здіімъ.
й о храмъ ііеѵемсл , н тн ёже ёсть
настрои ёмоу. тоже творимъ. л й
дшн не съвесѣдоуем. нъ аціе коре-
ніе ёд видимъ гнніофд. нлн кровъ. *о
то съпроста ’ ел неврежемь пакы аціе
пмдмъ кона или скотъ ннъ попе-
темся нмъ. іі еже настрой то то
строимъ, н домы сконм і ііеѵемся. й
прнстдкникы ёмоу іірнстлвлясмь. н оу- 25
тіімь а рскоуціе, дд не ве^ъ унноу
строя ннѵто же. нн тягости къ^-
лагле’ нн на кого же. нн пнцід про-
длите, ннкомоу же тн многы зако-
ны нмд'те строя ЕІжё о конехъ стро- зо
нте. а й діііахъ не весѣ Дѣёте. ѵто
лн 6 ко.иѣхъ мню. понеже Гі тіі нл
711
712
^лсць, тоже готова гідіі не ілсть. д
къ оустъ дръжд бкауе жеть гдннл ,
дл сты'дътесд слмн секе. наоуунте
скоа уръка. да вы воудоуть така
кръпкл н къ^дръжауеся. то' клко не 5
ко нмдте ио'ціи йкъцілтн да скотъ
можете нлоутнти н наказати на все.
а слмн се'ве не можете наказати,
смысленни соуіре по истинна. и бнъхъ
ко іісклі;АнТе. клшнмъ смысломъ кы- 10
кдс. а не соуть р®дб тлко смысленн
были |н. аціе во быіпл рьідо сілыс-
ЛСНН ПЫЛИ. ТО КО) БЫША НІЮ ПЛОНІЬ
БЫЛИ. ІІЪ КЛШНМЪ НДКД^АІІіеМЪ Бы-
ваю. дл не одрн'те мнъ. нмже кы &
пеглъ прытыую. кы же мя ноуднте ш-
тоудоу приклады іі приноенти. лъпо
жс й ныіыііхъ. дціе бо кы тто ре-
коу. то глете ООН БО келііцн соуть
БЫЛИ, а МЫ ТОГО НС можемь ткорнтн. 20
дл тылъ кы не нокъдліо нпттоже нн
приклддлю. Аіре КЫ ПОКЪДЪ О ПАВЛЪ,
то глете. дплъ во то ^сть келнкь, да
мы того не можемь. аціе кы глю й
ѵлі|ъ крг,пць, то дъете. то мофенъ въ25
коудеть и домашнихъ, а дііін ке^-
унна ходдциі и жіікоуциімь. никто же
не рлтнть пооуѵнтн ёя нн кьѵнннтн.
нъ іі персть и склуеть. и но ;смлн
плъ^сть акы ^мія. то ннктожс не
можеть СА НИ СЪПАТИ. НН ПОПСЦІНСД
ею, нн «ъоіхластііти ед. нн кьелднтн
нд ню правителя хитра, мъню же хл
сего рл горъ сд іі долы ткорнтн. ста
во можепін в псы наоуунтн къ^дръ-
ЖДТИСА Й ілдн. и гнккьлнвъ скотъ
оукротнтн. и ве?ѵнньстко н докро-
гцыуьстко о птицахъ, да како то не
^лб, дд скотъ улуьскъ нравъ поимъ
дръжить. л ѵлци скотіл, гл ^ълн к со-
въ нмоуть нъ~ ны простыня. - —
ѵ€гдл КОНИ ДОБріІ воудоуть II ОД'НН
тоуунн II Быстрн. А ТЫ СЪДАіІ НЛ НСМЬ
ІІСТАКЛЪ, іі' крастлкъ И 7,ЪЛО ЛН. кы
х .. X ,. А .г
лн оуспъ ел постелд мдкькд н докрд.
н песьтроты многы нмоуцін и хитро-
сти. а дГііл въ платііцні коудеть ог.и-
тл. н нага и еккрньнд. кын ли оуспъхд
егд конь доьръ ходить, акы лнко-
сткоѵа и оуткоренъ нскъстьскы. ’Л
и ?ъло соленъ, да сего дѣла нн удцъ,
кл прнтыѵю нъ и ^къри н |?ъ. тоже
такопь ^кърн, нже къ есгкъ своемъ
тоги смысла не нмд. нъ касаніемъ такъ
кы. того жс ііс ткон смысла, нъ пот- 30
роу.кеніемь тн прнлеждніёмь. не нмже
сл троудн , нъ іін.ке сд претръже
текы. ни сконхъ троу помысли, нъ
все то ^ліілііці । ^д крдгъ. гне тъуі’ні
хранить повелъніё. и уръкоу къгодід 38
не твори, н нлдъеть ко са послъ же
келмн нлкръмленъ быти. — —
Коня діівТл іі воуііа емше улцн.
пероуціа н хрлпліоціл. кь толь ско-
рѣй скажоуть оууді|іе. іакоже кротън
съддн нл немь на стрлноу вненгь.
или ке^ногоу сын ве^роукоу. покъжь
мн лціе вы тн конь далъ довръ об-
рить. а удсто тя рл^кнвдібціь. нл
ьын ТН БЫ оуспъ былъ ддротъ а
пііъ діііоу НМАШН улсто плдаюціоу.
ТО ІІІІ хоудъ б ней ПОСКрЪБіІшіІ. 110-
пецъмсд оу во совою молю кы.----------
2. Изъ слона 116-і’о. ("Нже въ
стыхъ оіцд іпіііего слово' о> дрі^ости
па'кла іплл. н похвала страданіемъ
его ^л ха).
Порадо оуво вратіе весъдоуд к
кашемоу с ьерлііію на влженаго пакла
н^кедоу слово, кельни ко нд люкокь^
713
714
МОуЖА ТОГО ВЪЖЛГЛЮСА. Н ТОГО рА
ТАСТО окрлірлл КЪСПОМННДЮ его. нъ
ннктоже кл къ послоупіднію ОБЛѢНН-
СА. АІ|ІС БО БЫ рАТЬ НА НЫ П0Л0К6І|Ь-
СКЛА ІірНІІІАА. н ксе нлше ПОПЛѢНІІЛН
бышд тдте къеводА н претилъ бы н
грлдъ НАШЬ рАСКОІІЛТН. И ОГНЮ Прс-
длтн. н к рлкотоу ньі рлстотнтн. ТА-
Ѵ€ БЫ КНб^ААПОу © І|рА НАІІІСГО ЮТЪ.
н сказанъ къ грлдъ приведенъ былъ.
санія. Впрочемъ и писецъ XV в. ос-
тавилъ по себі. замѣтные слѣды под-
новленія.
709. 9. і|ілнтвьиое — цѣлительное
ОТЪ сущ. ЦѢ1НТКА.
709. ІЗ. кѵииъ — какъ слѣдуетъ
709. 18. кастрои—устроеніе, утварь.
709. 19. не смбсѣдоуем —не разсуж-
даемъ, не думаемъ.
709. 22.21 пефнсд, попецінсі: управ-
ляю іъ творпт. падежомъ.
1 709. 25. сиоу, вм. имъ.
не КСН ЛН быхомъ НСКОѴНЛН. н съ
жендмн и съ дѣтміі видѣ его. тако
Іі к НАТАЛО БѢ Кѣры НАІІІСА М НО 7,11 НА
і'рккь хкоу ВЪОроул.ІІІІІАСА. ЖНДОВС
претдіре а еллнніі гокорАіре. коёводл
жс нмъ Павелъ бѣ ііже БОЛЬ късѣхъ
ПАКОСТИ ДѢАІПС ХКѢ Іірккн. ГОНА н
МОуТА ХрПСТІАНЫ СКА^А Ж€ €ГО КНС-
^лдпоу БЪ НАШЬ ІС ХС , Н ПЛѢННИКА
и прнкеде. не Гцндемъ лн ксн іако
дл видимъ его плѣнника н прнкеденА.
ибо н аггліі с НБсе кндАіце того
сказана кеселАдхоусА. прорл^оумѣіхоу
г.6 колнко ТАКЪ ©оу^ъ ДІЛКОЛЬ рл?-
рѣіпіітіі хютАіпе. не понеже ослѣппіа
ёго кндАхоу. нъ понеже рл^оумѣАХоу
коликъ іа-^ыкъ хютАіпе © тьмы не-
рл^оуміА привести. н © ^емлл нд ибо
роукокоднтн. сего рл' н а^ъ ксѣ инѣ
остдкль. нъ кь пдклоу тіроусА прійти.
Павлова ко любы КЪ СП НІЮ ны поу-
і|іле\ — —
Какъ текстъ , такъ и самый языкъ
этой рукописи, свидѣтельствуютъ, что
. она переписана была съ древнѣйшаго
оригинала. Любопытная вставка о По-
ловецкой рати (713. 4.) относится, вѣ-
роятно, къ XII в. Употребленіе ь вм.
ъ , особенно на концѣ словъ, указы-
ваетъ на вліяніе сербскаго правопи-
709. 28. ПНІ|1.1 - ІІНфД.
709. 31. не кесѣ дѣстс—не бесѣду
дѣете: тоже, что не бесі дуете, не ду-
маете, нс заботитесь.
710. 9. нмсііЛ кндлё (вм ныдакті) —
іК ,
оросаетъ имена, т. е. оранныя.
7І0. <7. тади — домочадцевъ.
710. 19. морАТІд—иардть (=иордтн)
ж, т. е. ихъ.
7ІО. 20. иі Бѣжирсс — на бѣганье.
710. 21. ніі малы — нисколько.
20 і
7 ІО. 30. емъ: отъ гл. ытн кмлш, ііид.
711. 5. въздрѣжлуесд — вм. -гресж.
71 і. 13. пл({шк— вѣроятно, отсюда
нынѣшнее сплошь (?)>
711. 16. прытыѵю (вм. прнтыѵю) отъ
прптъкн&тн (откуда и притъча), тоже,
что прнклідлю — примѣняю, сравниваю.
711. 25. дѣётв — говорите.
711- 27. прнтыѵю, какъ глаголъ, сло-
женный съ предл. при , требуетъ
мѣстн. падежа.
711. 35. въгодіа — оугодвв.
712. 3. ВІ.ѴИННТІІ (вм. въѵіінігііі) —
устроить.
712. 6. съпатн — удержать.
712. 8 мѣжіо отъ иьиѣтн: ь уси-
лено въ ѣ: § ; р.
7 І2. 9. долы — долѣ.
712. 15. сксітТд, й: вм. скотнд; ^ъдн:
род. п. ед. ч. отъ ^ъль (злоба).
712. 16. простыид—прощенія, сво-
боды: род. и. женск. р.
712. 17. ьуиіі — юни.
712. 22. 6'біітя — обвита.
715
716
"12. 25. оутворенъ всвѣстьскы—укра-
шенъ по брачному , по свадебному.
712.28. 6'зрнгь — оздьѵь (видъ,
зракъ).
712. 30. длротъ — длрътъ.
712. 38. порадо — пирддоу
713. 0. претилъ (вм. нрмнлъ) —
грозилъ.
713..9 . внс^ллпоу (вм. въис;длпж):
дрсвп. «р„ внезапу, внезапно.; § 72.
713. 13. в нлѵдло—въ началѣ (в.м.
въ ндѵдло).
713. 25. хатішв: для означенія бу-
дущаго, относительно прошедшаго со-
бытія. — Онъ разрѣшитъ , выведетъ
изъ тьмы неразумія.
XXXIII. изъ хронографа 1494 г.
(По рук. въ Рум. Муа. 453.)
Правъ его БѣАіііе та къ не хо-
дАіііё ноуте кривы но прлкы. н къ
гіёрлмъ прнше шс. тревлАхоу пред нн
іюу. н руіІІАХОу ПОЛАТЫ НС ХО БО
• Кріко. н прініпл ко к'довііціінѣ хра-
минѣ. II КО^ОПН ГЛІ|ІІІ МОЛАІ|ІіІ кнто-
КрАСУ КДОКНІ|А ёсмь УБОГА ШНЪ СА
(ОПІУ (ОКОЛО УГЛА, не соступлсд с
поу’. наломи сп рекро. н рё магко
о слово кіость ломн. іі жестоко слоко
гнѣ'къ кздвіЦАетъ: — Вѣдомъ сквозѣ
тор'гъ н слыша моу рекуірл НѢ лн
уеревнн на .?. лѣ. н росмеідсд кнто-
Крл. И кііде дроугл моу' КОрОЖАЦІЛ н
з ПОСМѢІАСА. 11 кнде СКАБОу ЙгрАІОЦІН |І
КОСПЛАКАСА. ------ —
Бы же СОЛОМО к'прАІІІАЛ кнтоврл
ІІ0УТ0 СА ёсн ростѣ» *) моу ПрА-
іііаіоціа на .^. лѣ уерекТн, іі ре кн-
2() товрл кнде на не іако не Боудіі по
4. Дііеіі жіікъ. II ре соломинъ ііоуто
рОСМСІАЛСА ёсн моую ВОрОЖІАЦІЮ. н
рё кнтгокра (о поке ніе людё скро-
кеііАА. а са не вѣ'ше крова подъ
СОБОЮ СО ЗЛАТИ, н рё црь йспыто-
кдііе н нспытаніа іі въТ то’ : II рё
црь поуто са ёсн рос'плакд кііекъ
1. Повѣсть ш кнтёжрдсѣ.
Тога же «ко кы потрекд соломонн
кпросн ш кнтокрлсѣ (Осоѵінил іі гдѣ
жнкё в пуни ДАлііен. іі по мудрости
своей ^лмыслн содомомъ скова уже
желѣзно. н грнвноу желъ^ноу ііапнса
на нен ко ііма іі не ^лроусіііе. іі по-
сла БОІАрНІІА ЛУТІ1ІАГ0 со атрокы. оу-
КА^ліііе вести вино н медъ н роунл
(ОБУЬА с СОКО.о К’/АНіа. ПрІІПІА К МѢ- і
т« е. йлн .г. клла^іі а ёго нѣ ту. н
ПО УКА^АННІО СОЛОМАНЮ II КЫЛТЛНІА. Г
КЛАА^ІІ Н ^АТКОІІІА ЖСрЛА II рОуНЫ 0К-
ѴІІМН. II НАЛІАША ДВА КЛДА^А КИНА. А
трей мек сами с'хрАніішл на странъ і
кѣдаху бо шже приндеть см» кода пн
къ кллдА^ё. н прнде перехотѣвъ вшѣ
іі приникъ н внѣ кино, и швѣ-
ціавъ ре кса ііыа кі.но не «моудрдё.
іако перехотѣк виды н ре4 ты ёсн
кино кеселАці срцл улка. іі выпи кса
ТрІ КААДЛ^А. II ХОТѢ ПОСЛА Мй'лО рА?-
нже ёго кино гі «спе твердо, нн
же ноілрн прі'піё. астегну а шеи ёго
«же желе^но н прнкл^а гі ткеро. іі •!;,
аѵютнксд хоте н/.атіі іі ре'ёму боіа-
рннъ соломонь. нма гііе со ^Апре-
ціес' на токѣ, (онъ кндевъ на собѣ
нма гне понде кроко: —
*.) Чит. осиъміъ-
718
717
«ниже да гдѣ со кТнікде — —
3. Соу вс соломб.
Къ ДНИ СОЛОМОНН БЫ моужь НМѢД
г. сны. нмнрліа мужь іі пріцка СНЫ
5 скоа и ре іі имѣю кронъ к ^емлн
к' томъ мѣ рекъ .г. стнды *) сто-
ілірл дроу НА дроуже горѣ, а по смртн
моеіі коі'міі старей кръхнсё. а срёіГін
срёнее. а исподнее мен'шен. и по
1 оумрткіпі (ОІ|А II ІііКрЫША Н СНЫ ёго.
крокы юны прё людьми, и кы кръхнее
то полно %ла' а сре'неё то пол'но
костеіі. и бы оу нн пра и кон. н
ПОНДОША къ соломонн. прдкосоудыа
соломонь. рАс'соу" НМЛ ю ѵто ^латб
то стареіішемоу. а и уто с **) скотб то
среднему по ра^оумн костен. а о ѵто
ВННОГрАДІІ С ННКАМН н жнтб- то мен -
шемн. 4М|Ь кдшь кы моужь мндръ. а’
ро^рАДіілъ кы ^аЛнка.
Для сравненія предлагаются здѣсь
сказанія о Китоврасѣ и Ужской ца-
рицѣ по другой редакціи иъ позднѣй-
шемъ спискѣ XVII в. (по рукоп. Имп.
Публ. Библ. Отд. 17, .Л5 22.)
1. П р и ѵ л ц’р а соло маіі д о і|'рн
К н т о к р л <: ѣ.
Кытк ко ііс) лиме црь Солоно л ко гріт.
лукоръс црткуа і|рк кптокрдс і. ог>ыѵі жс то
ион црі, ко ни цірсткустъ нл людмп и
к ноіри ордірлінесіі ^ксрсмъ кптокрлсомъ
і р.істкустъ ”*) нд ^кермн д по ростку
крдтъ црю солом ну іі к ііекоторос крема
скт.дд црі. кптоврл ѵто к соломднд ЖСІІ1
А ирекрасід* і врджисмъ соііѣтоігь роарис
кнтокрдсоко срі|е хота к ссса кндѣтн со-
ломонову жену іі умыслн ко кмс скосмъ
*) Опискою в.и. спуды. **) ііаписчно
иооы.чъ почсрко.иъ. Чит. цдр-
0 сткуетъ.
склд кн іонъ ре. с'жллііміса іако <ожс-
ннкыса не вндё жіівъ до .л. днін. н
, г* > г
нспытлже і(рь н кы тдкю:
2. (О оужнѵскон і|рі|іі.
’ІІ бы і|рі|л южнскад нноплемен-
нні|А н’менё малкатьтка. сн прие нс-
КНСН СОЛОМОНА ^ЛГЛДКА . II ТА- КТ»
мудрл ^ело н прннесе ёма дары .к.
кдпніі ^лл‘ н ^елыа многа келмн. н
дрекесл неі нііюціаа. слыпіАкъже Соло-
монъ прошенію і|рі|ю сѣ на полата стек-
ла келого постлвн') хота ко нскнсн'
ю шнл внде іа к кодѣ сѣдн і|рь------
Сё кы ^агалка ёл к соломоноу.
сококоупнла БѢАНіё <Х)Тр6 . Н ДКІ|Д 15
малы, н ЫБлеѵе а к порты едины,
іі ре і|рч л іфіо. по мндро скоён ра^-
керн кое’ штро н коё дкірі. црь* по -
мудро скоен поксле просыпа юкоціь
н ііріінесше и просыплпіл прё ннмн. 20
(ОТрОЦІІЖС НЛѴАШЛ БрА К ПрНПОЛЫ. А
дкірі к рнкакн. и ре СОЛОМОНЪ се
йтро а се декнцы юна о> сё подн-
КН хитрости €— —
кіндреірі ет ^агоіінша хитреце со-
ломоші. йма кладд^ь дллёе грл' мдртыб
скоею оугоннте ѵіі можё прііксс" к
градъ хнтре разумѣйте рё н решл
ііспеките ёже штрвкАію. а мы при-
мете кладамъ ка ко гра: — II па-
ки цагоннша мудреці еіл аціе ко^-
рдстё пика ножи но' темъ іо но-
жа можете. (окѣцілшл іі решл и рогб
(вели. н решл мидреірі ёгі гдъ оу
кослд рогд. (онііже рыпл аціе ннкл ро-
ди ножі: — ^агонушаже н ёіре аціе
кгніётсА со. УІі ю мбге шсолн. іонііжс
решл шцв м скы к'^см’ше темъ посо-
лнть. и решл да гдѣ мьска роди.
*) Эсто слово н<іп новѣй ш. почерпомі
719
720
и срлдн коракль со многимъ товаромъ н
посл.'шд ко іерліі улика скоего кбхвл II
приказа ему доры доры ио ѵд’кте аіре тн
прнідешн ко неросалііііъ и ты украдь у
соаомліід жени еко іі приведи ед ко инъ
н реѵъ емв нбхвъ то дл же ин гднъ об-
опри сіи ю ц'рскую и д могу ед укрітіі у
соломокл витоврл же длд сиу іібонрв свою
ірскую и бпути его ко ііероеллимъ грл н
вскоре вохвъ то прпіде по градъ переса-
димъ и идул тоговлти токл свон иродавл л
порамірв цреквю ножи среди кордвлд того
рлди утокъ ед кедкъ кндё н іілтл к не-
му миогдд люди ходити токлрокъ смотри
тн и нъкпі уликъ увндд нл корллъ об-
опру цреквю и нрнде ко црю солоилнв н
глл егу і|(Гю соломацъ іірншё гость со
многими токлрлмн и привелъ нл корда*
обопру цркую келмн тюиу іі укрдшънну
дрлгпмъ клмъннемъ и реѵъ црь соломлнъ
приведи его с поонрою црекую------------По-
слѣ тою какъ Китоврасъ женился на
похищенной супругѣ Соломона: II прн-
Кде солома ко цТтво китоврасово а'ки иро-
нрохожё ст^р)дрецъ іілтию ;внрл и прпіде
иужк иоемв црю соломони н скоро ро-
?блд многихъ люде свой по грлдв іі по-
велъ сысклтн — — Когда Соломонъ былъ
схваченъ: II пекъле і|рь китоврл соло-
б мднд сколи повъенти й соломлнъ прё цремъ
кнтоврлсб наѵл плакати Іі реѵъ кратъ есн
кнтоирл Д БЫ врлтъ ткоіі цремъ н цртво-
валъ во перослаіімъ повели мн датъ црекую
смертъ кеаіі меид повѣсити ѵтно н вели
«о ту выветн пнтьд й ссткы много іі поди
;л мною іі с царицею са іі келн бы всемъ
людё грлскнмъ на тлкое мое по^орніре н
келн к'мъ инти и дстн і мепд црд соломоиа
помина кнТокрл же полиша црд соломанл іі
15 сотвори ТАНО II ІІОКТ.Л6 СОЛОМОНА ВССТІІ НД
ШИБЛЛІІЦВ Н ПрІІВеУІІ СОЛОМОНА К ШІІБаЛІІЦЪ
н впде соломонъ нл шибалпцъ лыѵнѵю пет-
лю іі реѵъ китоврлск врлте есн ннтоврдсъ
длн у тевд ко црткъ твое не стало шёку
20 пошли н «ели купитъ краевого да же того
и снн двѣ пёлп шёковы едину красную а
другую жётую іі д к люкую петлю кіінвсд
кіітоврд же покъле шёку купитъ крдного
дд жётого іі ск птъ петлю к красно л дру-
га гую к же томъ іі реѵъ емв солоно врлте
к садъ гдт. ѵерплютъ воду нитоврасв црю
н выѴде дІікл но води в сл со ;латымъ ку-
цемъ іі реѵъ соломаііъ дл же мн двцл іі
сего куца іспити іі реѵъ емв дика какъ ты
старецъ хоціешь нити іі црекого сего куцд 30
дціе кто укіідить и скажс црю іі онъ келнтъ
’^д то нл овъи казнить солома реѵъ дд
жс дккд ііепнтіі пикто у нд сего не увн-
днть и длсть ё 5;л то колътко ?лдто й
есн кпгокрдсе вели мнг. ноіігрА в малы
рожекъ иерё полъдніімъ кецомъ китоврл
жс иоктле ему нгрлтн соломоии в рсжскъ
и услышд коііенб соломоново и идтд во
орвжлтнед іі какъ привели СОЛОМОНА Н ІНІІ-
бллііцт. іі рекошл соломону неиіілостіікы
ІІОЛАУІІ иди СОЛОМОНЪ НД ШІІБАЛІІЦВ II со-
лоио пошб и стуіпі на первую ступё и
глл соломонъ кнтокрлсу врдте есн кнто
она длдс емв испити н и.'дс діікд с кодою _5 крдсе ново инъ еціе поіігрлтн к илльі ро-
рлдвііед.------Не к которое кремд то ко-
л кѵко соломонова жена д кнтокрдсовд црцл
н опо^ил его ѵто то колъѵко се бкрв-
тлиое. іі релъ е склжн двкд кто ін дд сне
кбцо реѵъ двкд дд мн госпожа стдрець
^лхожсіі оііл реѵе не стлрцв кисть *) но
’) Чнт. выти.
женъ и црь соломб ^аигрллъ к рожекъ іі
к те поры кнтокрдсъ іі всё вонскб кнто-
врасоБО ^лдуиалосъ іі услышало соломоиово
войско іі ирндё клико СОЛОМОНА ц'рд II
виры д к танъ мъсте іі рекошд сиу неми-
лостивы млетъры іірю соломдие ѵто мѣш-
каешь іі соаомопъ поде по лътвііце іі кско-
721
тн на кёхиё иерсклл ішібллні|ы л десницу
ПрОТЪ ОБрОСІІ II НЛТД ІІГрДТИ ВО ВО МАЛЫ
рожеиъ II БОр^О ирнсклка СОЛОМОНОВО вой-
ско к німи І ІІОНИЛС СОЛОНОКЪ КСѢХЪ ІІО-
БІІК.Т ОНИ ГрЛЦКІіе ЛЮДИ ІЮБѢЖЛІОЛ Д І|рА 5
кнтокрлса іі жен» црцу поіімдліі іі привели
пре цра соломина іі реѵе содомомъ врате
китоврасе ты мпъ говорилъ *) ШІІВЛЛІІЦ8
і’і двѣ петли шёкокі.і и хотѣлъ мена по-
вѣсити не но вине моё но по воемѵ ?лл-
кііненому серцв. и ^л то еси едмъ ви'і
в рвкн моя ако агиа к коти в&ку іі тер-
пи в рука моихъ и не можешь живъ быти
іі повелъ ц’рь солономъ повѣсити и обѣ-
ихъ китоврлсл в крдную петлю а жену
ево і|рі|8 в жётую петлю а водка нхъ в
лыуную петлю — —
2. Скл^днне о премвростн цра соломаиа
и 6 юско' ЦрЦС । о фіілософъхъ.
---------Мала жь времени минукші' ирн-
і'де к нема пекла црцл 6 югд с философы
свонин доташе цра соломаиа искусити и
ирниѣсб ема ддры многне ?лато сусдное
и палицы еловы во едн же дііь іірнва еа
І|рЬ СОЛОМДНЪ К С6БѢ ХОТЯ СЛЫПІДПІ рСТѢИ-
ила о иеа премудрости црцд прнде к со
ломоиу с философы своими іі реѵѣ с црь
соломднъ повъдь мн црцл моторы ?верё
нлн скотл нлн птицъ масд доціешь астп
да повелю тн допѣти црца ретъ о тѣхъ
;вѣре' доиъ ми нотрева тто на:?<і лѣтдютъ
не нбд и ?е,лн котаныл крылъ имѣютъ
на ибо не вбираютъ глДсл пб имѣютъ со-
ломднъже порл^умъ тто црцл хоціетъ ёсет-
рниы асть тогда солоно НОВѢЛЪ поваромъ
своимъ осетрины допѣть црцл втл по-
въле пораднтн молоці.і и девнцм краны
острііірн і в мажескна поты олѣцін и по-
ТАВИ Й прё І|р€МЪ соломл’МЪ И рбТЪ ПО-
БѢДА мн соломднъ моторы помъ молоцы
д ноторые дві|ы тогда соломднъ побѣдѣ
*) Опискою вм. готовилъ (?)-
722
слугамъ своимъ іірннстн оръдо и пре иіндн
посыпл и понт.лс нмъ гравитн (т. е. брать)
іі натдшл і.олоцы пп восма тину оръхн
гранитъ іі к канавы*) своа кладуціл дкцы
НАТДИІД гранити Т к ракдвъ СЫНА ТОГДА
солом---------разумъ кое молоцы и кое
двцы и все црце рлсуди она же онде во
свою ?емлю і подивись келми ирсмуростп
соломоново прііиісши же е' ко кое цртко
10 II ИАТД МЫЛИТИ С ФИЛОСОФЫ своими кого
полати к соломдну и тто глдтн и пола
црца слугу своего рскше пришли солома’
ІіеБѢСНАГО Т, БѢСНЫМЪ і умпого с умнымъ
солома же то разуменъ и пола с вина (съ)
15 скоморохомъ А ФИЛОСОФА С КИНГАМИ ОНА
подивись премадрогіі его іі іірііва ю соло-
мамъ к ссбѣ и прнде тогда і)рір і нова
ю ?а обѣ ошеша же овъда црь соломднъ
седаніе ? волары своими и философы і|рі|д
20 противъ седаху со сконІміі философы и
хотлшъ искусити соломанл іі ретъ тто
есть тетыре статыі сухо гореаъ мокро
студено іімн же кесь міі сотоііса овсфд
соломднъ сухо кеенл гораціъ лъто мокро
о’сень студено ;нма и ретъ ірр діре со
нгннетъ то те еа посостъ давы не й-
гинлд солома же ретъ рогомъ конъвымъ
о'нлже ретъ а коли у кона рогъ жнкё
соломлнъ ретъ а коли со гнпстъ црі|л ре-
тъ а’ коли мертвецъ вонллтѣтъса темъ его
утѣіпіітп ддбы ііё плЛкХ солом л ретъ мгля-
ное аііце ддтп ема лна ретъ клко можетъ
но МгЛѢ ДНі|О ЗДълА соломлнъ ретъ а коли
мёткеі|ъ пллтё' і|рі|д ретъ л коли ннко **
"й порбтетъ ножи тё ю иожл соломлнъ ретъ
СО всего СВѢТА СОБрД росу і в томъ сшитъ
рѵилкні|ы тъмъ ю пожати онд же ретъ ка-
ко можетъ к росъ рукдвні|і.і ?нкі солома
же ретъ а коли кыростдё инкд кожи— —
------:_____________________:_______________
•) Чит. карманы.
** ) Чит- ННКА-.
46
723
724
Вымышленныя сказанья плп леген-
ды о Соломонѣ вошли въ нашу лите-
ратуру изъ византійской; встрвчают-
ся сначала вт, Палеяхъ и Хроногра-
фахъ, т. е. въ изложеніяхъ священ-
ной и гражданской исторіи , потомъ
въ различныхъ сборникахъ, какъ от-
д ѣл ьн ы л іо і в ѣствоиа н ія.
Составились эти сказанія, іѣроятно,
подъ вліяніемъ средневѣковой еврей-
ской литературы , которая особенно
богата вымышленными легендами, ос-
нованными на сказаніяхъ Ветхаго За-
вѣта. Такъ легенда о Южской цари-
цѣ очевидно взята изъ еврейскихъ
источниковъ (Смотр. Л\> іі, В.ЫічсІіе
І^дегкіеп, 1845 г., стр. 225 и слѣд.).
Многія отдѣльныя подробности въ на-
шихъ разсказахъ о Китоврасѣ и Юж-
ской царицѣ очень сходны съ поэти-
ческими повѣствованіями о Соломонѣ
у Евреевъ (Слич. Еіхепіпепдег* Еоіііеік-
іе.ч Ішіепіікіт, 1711 г. ч. 1, стр. 351
и слѣд., ч. 2, стр. 441 и слѣд ). Изъ
этихъ же источниковъ заимствованы
главнѣйшія черты въ извѣстный средне-
вѣковой народный романъ подъ назва-
ніемъ: Соломонъ и Марколъ^ъ или .Ѵо-
ро.ѣфъ, какъ въ романской, такъ и осо-
бенно въ нѣмецкой литературѣ. Отъ
людей грамотныхъ поэтическіе разска-
зы о Солом >нѣ перешли въ словесность
народную. Такъ у Сербовъ есть объ
эгомъ премудромъ царѣ нѣсколько
сказокъ (въ изданіи Сербск. сказ. Вука
Стеч.анов. Караджича , 41 —
43). Китоврасъ по русской редакціи,
изъ Сборн. XVII в. , носитъ на себѣ
характеръ тоже народной сказки.
Первый изъ приведенныхъ здѣсь
разсказовъ, именно о Китоврасѣ, т. е.
человѣкѣ - оборотнѣ , или чудовищѣ
(вѣроятно испорченное греч. неѵгаѵ-
роі} , совершенно согласенъ въ об-
щихъ чертахъ съ повѣствованіемъ о
Сатирѣ , въ итальянск. сказкѣ писа-
теля XVI в. Страпаролы (Ье Ігегіісі
ріасеѵоіі85Ііпе гоііі <іі ЙІ. Сіо. Ргапсеясо
Йігарлоіа: ночь 4, сказк. 1. О прин-
цессѣ, переряженной рыцаремъ). Эта
сказка заимствована изъ древняго ро-
мана о Мерлинѣ, который разыгры-
ваетъ роль нашего Китовраса. (См.
Ѵаі. БсЬтісІІ, Піе МагсЬеп <Іе.ч Зігарагоіа.
1817 г. стр. 204 и слѣд. и 335 и слѣд.)
715.26. шѵіотнвеа— очнувшись.
710. У—10. Пословица.
71 7. ІЯ. кое’, вм. что или которые.
717. 26. ^агоинтн. вм. ^лгодн&тн, отъ
гл. гадати
717. 36. посла: съ придыханіемъ в
вм осла.
XXXIV. ПОУЧЕНІЕ СМИРЕННАГО ПЕТРА МИТРОПОЛИТА КІЕВСКАГО И ВСЕЯ
РУСИ игуменомъ, попомъ и ділкоромъ.
(По изЬ. съ Прибавл. къ Твор. Св. Отцевъ. 1841 г.)
Да будеть вамъ, дѣти, разумно,
въ кій чинъ позвапн есть* Богомъ ,
якоже Апостолъ Павелъ пишетъ:
воньже кто Познань , да въ томъ
пребываетъ. Вы же, дѣти, нарско-
стеся стражи церковпіп и пастуси
словесныхъ овецъ , за ня же Хри-
стосъ спассііуіо кровь свою пролья
Будите же , дѣти , истнныіііі нас-
туси , а не яко ііаіпніііцн , млеко
спѣДающе , и в іну объемлюще , а
з о овцахъ не пекущеся. И не вхо-
дяще двермн во дворъ овчій, тако'
він не суть пастуси, но татіе сут і. и
725
726
разооііници. Вы же, дѣти, въ слѣдъ
тѣхъ не идите , по уподобнтеся
истинному пастуху Христу, акоже
рече во своемъ Евангеліи: азъ убо
если, пастухъ добрый , и душу
свою полагаю за овца, и нрочееже.
Будите, дѣти, образъ стаду своему
по Спасову слову, — акоже । ече
своимъ Апостоломъ: вы ссте свѣтъ
міру, вы ссте со ь земли; да про-
свѣтится свѣтъ вашъ предъ чело-
вѣкѣ) ; видѣвше же че.іовѣцп дѣ іа
ваша добрая , и прославить Отца
вашего, иже есть па небесѣхъ. Сими
бо дѣлы подобаетъ прыюе просвѣ-
тится вамъ: кротостію, смиреніемъ,
такоже сблюдите себе отъ всѣхъ
неподобныхъ дѣлъ , ими же міръ
сблажнлется. Го[ е бо , рече Спаса,
человѣку тому , іімьже сблазііъ
приходить. Вы же , дѣти, огради-
вшее» страхомъ Божіимъ, о і рѣшите
отъ сердецъ вашихъ волку душе-
губную отрасль*), гнѣвъ, ярость,
зависть, ненависть, піапьства, еже
есть корень всякому злу, кощюны
бесѣды **): всяко бо , рече, слово
гнило не исходитъ изъ устъ вапшхъ.
Рече Спасъ; отъ словесъ своихъ
оправдишися , и словесы своими
осудпшіісл; издати , рече, отвѣтъ
іі о праздііѣмъ словѣ. Вы же, дѣти,
будите яко маслица плодовита въ
дому Божіи , плодаще плоды ду-
Xовны я , священіе ). Будите же,
*) В» рук. Волоколамской: душегуб-
пую ярость, зависть и проч.
**). Въ той же рукоп. коіцуны и срам-
ныя бесѣды.
дѣти , въ почитаніи книжномъ и
въ поученіи день и поіць, яко же
Пророкь рече: вь закопѣ Господни
поучится день и нощь , п прочее.
5 Вы же людін святіи, царьскос свя-
щеніе , языкъ святъ: да почиваетъ
па васъ Духъ Святый, якоже Васи-
лей велпкый пишетъ Кесарійский
въ Божественнѣй литургіи: святъ
ю бо есть Господь и па святыхъ по-
чивая. Якоже бо, дѣти, имя вашего
свящеш.ства , такоже бы и дѣла
ваша бы ш. Вѣра безъ дѣлъ мертва
есть. Вы же, дѣти, облецетеся яко
15 избраіпііи Божіи въ оружіе свѣта,
рекшс вь благочестіе. Аще дѣти
тако сами исправптеся къ Богу
олагымп дѣлы; тогда же возмо-
жете и дѣти своя духовныя пау-
20 чпти. Тѣмъ жс , дѣти , Бога ради
потщптсса , сь всею силою въ
страсѣ Божьи жити и упасти себе,
такоже и стадо свое и избыти
вѣчныя муки; того ради писаніемъ
писаніемъ, понужаю васъ па
благое , занеже и долженъ
всегда помшіати и писати ду-
шеполезная ц спасеиая. Тѣмъ же,
дѣти, молю и азъ ваше преподобь-
зоство, помолптеся убоо моемъ недо-
стошістѣѣ н о моей худости , по
рекшему: молитеся убо, рече, другъ
за друга, яко да пзнѣлѣете. Да
сподобитъ Богъ всѣхъ насъ избыти
за суетнаго житія сего безъ вреда ,
получити вѣчыюс блаженьство и
нашего, молитвами Пре истыя Вла-
25 и не
дѣло
есмь
***) Въ той же рукоп- священный.
. «д-ЭѴЬ-М -лй» .“Ч цч
727
729
дычица наша Богородица. Прочееже
прославимъ безначальнаго Отца и
Единороднаго Сына Его Христа
Бога нашего и пречистаго и пре-
благаго и животворящаго Духа: та-
ко бо прославляется пресвятое имя
Божіе вѣрными человѣкъ) , и тою
Божественною сплою избавляемся
оть врагъ видимыхъ и невидимыхъ
въ семъ въцв и въ будущемъ, въ
вѣки, аминь. —
725. в. за овца — V окьц*.
725. 18. не подобныхъ дѣлъ—недо-
стойныхъ.
725. 19. Спасъ — Спаситель.
5 725. 26. кощюны бесѣды: кощюнъ,
откуда кощунство , здѣсь принято в»
смыслѣ имени прилагательнаго.
725. 33. маслица — маслина.
726 1. въ почитаніи книжномъ —
въ чтеніи книгъ, т. е. Св. Писанія.
727.1. Владычица наша Бзюроди-
ца — Вллдытш|а илшд Богородица.
XVI ВѢКЪ.
XXXV. изъ житія СОЛОВЕЦКИХЪ
ЧУДОТВОРЦЕВЪ ЗОСИАІЫ И САВІИТІЯ.
(Порук. Синод. Биб.л. 412.)
яііітѴл внііе. не «крѣтено ндмн. кни-
га БО ЛѢТА прошл со у до ІІАПІІ-
СЛІІІА сё. НО ТОЮ УТО «КрѣТОХО й
БГОЛЮБІІВЪІ моу. іі БССѢ дхкъны. II
Й ПріІХОДАЦІІІ мни «строка то. іі й
ннхъ НСТА?Л ВМАЛѢ , БЕСѢДАМИ МА-
ЛЫМИ. ТО Н НАПНСА К ІІОЛ^К ДХВН8Ю.
ДОТАЦІИ СІІіІІА СБоё. Н СИ реКИОКАТІІ
НО Б8Ѣ ДОБрОДѢТСЛІЮМЗ ЖИТІЮ.
2. Описаніе Соловецнаю Острова.
СіІѢДАІІіе же оутрокою БЛЖІІНЫН СА-
кАТі'ё. вида севе ѵтомл « нгоуменл,
Іі Й БрАТІ'іІ. Н ПОМЫШЛАИіе вёмолкі
поу ГОННТН. СЛЫШАКШС Й ЖІІВВЦІНХЪ
тё. « островѣ рекомъпі солоккы.
к мори «КІАНА СКА^ОКАІІіё «СТОИТЪ Й
з;ёлл .Г. кръстъ глтъ «крвгъ е ілко
ііопрні|іь .р. іё^ерА іімАніе посреди
многы. іі рыки многы к нихъ мнбетко
по родео ііхъ, л не морскд д нже к
мори , ТО МОрСКАА €. іі «крвгъ СГО
ЛОВІІфА рЫБІ. II ПріІХОДЛфе ловцы,
ЛОВЛЮ ТКОрАХОу, И ЙХОЖЛХВ къ СКОЛСИ.
«строкъ тон дрекссы рднымн цкѣТАіне.
іі Бор'іёмъ вереи гор& по кровени, й
(Житіе іі пбвіцн при бны ёбі|ь ндііін
^ОСІІМЫ II САКАТІЯ. СОЛОКеЦІІЫХЪ ІІОКО-
ілклеііііы ую творцовъ. понё ко Да-
удса жительство къ «строкѣ мор-
скб. ^окомын солоккы. житіе и нл- 5
УАЛЬСТКО рАБЛ БЖІА СЛВЛТІА. " ГрЪ-
мана нѣкое бголюбива мннхл. іі посё
прінде нл метро*, йць ^оснмд. и
СЪСТАКІІ (ОКІІТСЛЬ КЛѢ. 8. ЦМД. БЛКН.«).
1. Самое начало житія. Св. (авватія. 10
Къ ДІІН БЛГОУТІІКА келнклго’ кіця
КЛСІІЛІЛ КЛСІІЛьёкНУЛ , КЛіГмерСКА , И
москокскл. іі ксел рнсііі. іі велнкл
КІЦА БОрІІСА тксрскл. ЛЛ€дЛДрОКІІ УА.
іі велнкл кіі <5 а феидорл. ре^лскд 13
«лгокнул кыкіпю тога, Нѣкоёмоу «
грекъ интрополнтоу ксел роун Ѳотѣю.
к новѣгрлдѣ прлклці» пртлъ, архіеппоу
ёоуфнмііо крлдлтомоу. въ едино й
монлстырен Бѣлоьцерскы , ндіімеііо- *>
КАННЫіІ КііріІЛО- ТАМО ПрСБЫКАА Нрё-
рёііііын САКАТ1С. А И ГрАДЪ НЛН К€-
сн. нлн рб'телю ё прсБЫвлніА іілн
коликими дѣты къ^рлстл ское го,
тога, бѣ ёгд въ «кра ііноуескА аъ
729
730
Л А > >
по ра^оліе ксако древо нмдше. і
агодитід многа рд^ліітнн баніс. Гі
сосіііа прекелід к содѣланію хрлио.
II НА КСА ПОТрСБЫ БЛГОСТрОІІІІЫ БАІІіе.
есть докръ іі клгооугодё к сожитію
тлѵескомоу къ ксемоу. къ ё хотацін
преніи кати тлмо. Прп’кныіі же сдвдтіе
СЛЫША СІА, ОуіЛКІІСА БСМОЛКІА ЛІОБО-
кііо. къ ё іітн ёмоу тдмо. помннл
реіГІА ПЛОМСКДА. сё ОуДДЛНСА БѢГА II
КОКОрИСА К ІІОуСТЫНІІ. ТЛЛ БГА СІіСД-
ібі|ІЛГО МА, II ІІДТДТЪ Просити оу НГ8-
М6ІІЛ II БрДТІІІ. ДАБЫ ЙПОуСТНЛН С НА
ТОІІ (остро. — —
3. Священноинокъ Дисофей и Митро-
политъ Спиридонъ—авторы экитін €о-
мвгцни.юъ у юдииковъ.
КѣДОМО дд коукдмъ (О сё. ПКО А
сцІеноінб дософѣіі. пришё' къ (обн-
тель ііргікны на солоккы, іі $лста ёціе
жнкд при бнлго ^оснми. е’го спо кн-
ХОСА съ БрАТІею н погрести своіімл
рикдил. і елико кндѣ іі слыиідхб
й онстъ ё. сіе н іідпнса. іі іо жіітііі
БЛЖіІііАГО САКДТІА. Н ІІОрВГД € Гръ-
МЛІІЛ. II (О сё ІЦКѢСТІІО МН БЬГ понё
а^ъ ^гермлнб къ е'днноіі келій жн и
написаніе <о житіи прп'Бііл слкл-
ТІА КНДѢ , II дръжд оу ССБе не ёдн
г<о\ іі протитдхъ съ мпогы внима-
ніемъ гръмднъ тон не оумѣА вин-
наго ПІІСАНІА. НО БЖІІІ ПрОМЫСЛО врл-
5«млё кы. ёже кіідѣ при жнкотѣ блжн-
ІІЛГО СЛКЛТІА. И КАКО снн пріиде нд
(остро солокеі|кый. і аггомъ бжінмъ
й/нлкіпн іі'/ъ (острова солокеі|каго
рыБоло'іід. н (о престакленііі тюнсмъ
ІІрПБНЛ СЛКЛТІА. Н ПО Пр€СТЛКЛ€НІН
сакАтіёвѣ. како пр'інде иргі'внын ко-
сима НД СОЛОККЫ. н ПАКЫ гръма С
нн. іі кндѣіііе кжткнл л«та (осідк-
піл мѣсто. іідё (окнтель сосгдкленд.
іі і|рккь прекрасна на къ^всѣ. іі ннл
многліа кндъ гръмл при животѣ клжіі-
в ііы ©і|і». сіа покелѣ гръмл клнрнкб
ПИСАТИ. И ПІІСАНІА того не МАЛО БЫЛО,
и по преставленіи' гръмлиовѣ, нерд-
ДІІНІА (б ПИСАІІІ ТО. ПрОСТО БО ПИСАНА,
ілко скл^окдніе и гръмл простою
рѣѵііо. тдко ЮПИ пнсАіпа, не оукрд-
інді6і|іе рѣтн. но тотію паматн рл
ПИСАНА ЖІІТІІЛ БЛЖіІіІы йі|і> ^оснмы, іі
сдклтіа: II нѣкыіі сфніінкъ пріиде
к нд пл солоккы й ііны монастырей.
і5 іі прекъі ііъколнко крсмд. іі йііде къ
скоасіі. и списаніе гермдноко к/.а
ССОБОЮ. НМЪ Б€ НДІІІІСЛНІА (ОСТЛКІІІН.
(О ЖИТІЙ НАТАЛИЙ солокеГ|кдго МОІІЛ-
стырА; II прилити мнѣ дософѣіо БЫТИ
2<> къ преслоккціё покѣгрлде. оу лрхіёп-
ііл генл а. къпроіпліііе ма іірнлѣііо <о
оустроё МѢСТА С0Л0І|СІ|КЛ ЫСТрОКА.
И <0 ІІЛТДЛНИКО С0Л0К€І)к6 МОІІЛСТЫрА.
елико кндѣхъ и і'іспокѣддхъ кса
пороБіі». ’Лрхісппъ рете, іілпнпііі ми
(О ЖІІТІІІ ІІАЛІІІІКЪ мопдстырл ВЛІ11С. ІІ
(о тюдесѣ ііхъ. іі ёже кса іІсіюкѣдлмн
ёсн. МНѢ Гр8БЖ С«І|І8. II ІІ6Д0К0ЛІІ8
смысло нл сіе великое дѣло, и много
зо (ориі|люі|і8 міь (онъ рете ёлнко крд^«-
Мѣёшь НДПІІИІІІ МН ПАМАТН рл". вѣр»
БО рете НМіІ К ІІЛТДЛІІІІКО МОІІЛСТЫрА
клше, іако елклгіе ёга нл кдлдмѣ
к монастырѣ былъ, и а оу не оутіікъ.
55 А (0 мнѣ стлрё былъ, кѣмъ ёго ста-
рца жпті’ё келнкл іі ста. д^ъ прі'н
Блкніс (о архіёппл. егоу поспѣіие-
стковлкіи» мн млткъ рд‘ прп БІІЫ йць.
нііін ^осньі. Н САКДТІА. НАПІІСА ПАМАТН
40 рл , ёлнко въ^могб. н оудръжл МА-
731
732
дрх’іёппъ оу секе не мало лѣтъ, н
дръжлфіо мі' оу секе писаніе то;
II кыкнію мн нл кслѣ ё^ере. к ферд-
поіІтокѣ монастыри , и попади тлмо
прекыкдюфл, кыкшд митрополита спн-
ріі'ііл, препнслтіі іі наложити стройно,
житіе нлѵдлннкб солокеі|кихъ. іі нл-
післные тые намяти да ёмоу. кѣ ко
ЮНЪ Т0М8 мръ докрѣ і’імѣл пнслнТл
кёхая іі ноііад. іі кжііі іцколеніе
не юретё, попади старость скоіо , іі
плпнсл къ югіфаіб ншцж хотдіріі рек-
ііоклти сіі при кны житію; Спнслші жіі-
тіа сіл пріікны Фі]ь ііо л. лѣ. пре-
стлклепі’л клжііна юі}а іігоумеііа Х<>-
сны. нлѵалннка ттііыл тол юкнтелн ,
солокеі|кы покато ѵібткорцд. къ сллка
іі хвала кссстыл іі жнконллныд іі не-*
р.ЦѢЛНМЫЛ трі|л. ФІ|Л н сііл іі стго
дхл піі г. іі прно іі кккы кѣко, аминь:,
Лѣ ді. Спнслиід жіітіа сіл
раковъ кжіііхъ прькоіідліінкъ солокеі|-
кы слкатіа , н ^оснмы. митрополито
ксеіл расін спнрн номъ пототснз мн
кыкііно тога къ стрлнг. кѣллс/ера к
монастыри прѵтыл кір. ферлпонтовѣ.
П0Н8Ж6ІІЗ МП СвфІО ю НѢКоёгб мниха
юкптсли солокецкыл, ііменё дософѣл.
тамо ко ёмоу іігаменб КЫКІІНО. іі ііс-
покѣдд міі кса порокноу юкд. іі на-
писана даеть мн на плмАтё. а^ъ сіл
съкра, ёлнко і.ъмого. кгоа помогдіб-
і|гз мн ^л млткъ при кны юі|ь, ^оепмы
и слвдтіа. н ііАпнса жіітіа іі. іі ііол-
ДХКННЮ ХОТАфІІ СІІТНСА. И рбКІІЪ*
кд нріікъны докродѣтелномоу жнтію:-
4. Ѵю прпкпаго ^оепмы: ю оѵмршеи
женѣ.
Такъ нѣкыіі ііменё іёремѣіі , жн-
выіі оу Фі|д нніго ^осны къ юките-
ЛІІ. еі|І€ К ЖИТІИ С8І|1І0 клжііііомоу.
тоііже ёремѣіі послоужіі ёмоу доколно
кремл іі монастыри, потомъ Фнде к
шиіо рѣки іі нлѵл прекыка по мнрекомоу
5 (ОКЫТАІО. ІІО АТЪ сокѣ жсноу іі родіи ель
кыкаё Дѣтё. по времени ііѣкоё. клжіі-
ііомоу ^оенмк престаклыіііо Ф ЖІІТІА
сего, и прошенію къ гоу к кѣѵнкю
жіІііь. іеремѣіі же тыі самокндё кыкъ
10 докродѣтелыюмоу его житію, аціе іі
к мирѣ жіпАіне, но юка велііо вѣрз
НМѢАНІР. КЪ стмоу. А1|І6 КОА скоркь
слкѵліпе емоу. юпъ молаіііс кгоу. іі
пріі КПД ^ОСИМК ІІ МОЛІІТКѢ ІІЛ ІЮМОЦІЬ
іа при рыканіе, іімлшё оу секе дірерь
едина. ІЛКО пріііде ЮНІІАА къ къ^рлстъ
поііііы на съѵтАіііе крана, юнъпрідтъ
сскѣ ііѣкоё оуііоппо к до скон. и
кда ёмоу дціерь скоіо жсііѣ. симъ
*« тако прскыіАі6і|ііі. неилкііДАіі докрл
ДІАКОЛЪ. СЪСТЛ'ІІІ оу ІІІІ КрАІІЬ ПрО-
межн секе. ю'скоркн юноша юнъ гііѣ-
ко келпкы нл ютрококні|8. ТЛ СКЛ^А
ёп рві|ѣ сллі;і|ѣ женѣ, како, самъ Ф-
25 СТ8ІІІІ МАЛО ІІКГѢ ЮрЗДІА ІЦЫСКДТИ
ѵё кнті ю. іакллётъсА сп конь кѣ-
СОКСКАА КЪ юкрд^п ѴЛУІІ. ПОКАЗА ёіі
НОЖЬ НЛН СА Л€ЖДІ|ІЬ ГЛА ёіі К07Д.ІН
рё ножь сііі ^аколіі секе. понё моужь
>>> ткон келылп рлпіѣцл на тл іі хоірё
та кё млтн моуѵітн. юна нлклжена
крагб. ііеторже р«і)ѣ скоіі ю ска^лііі а
юно, іі похитивъ ножь на секе рѣ-
^лтн по горлй и по грвдё. прііідеже
5? моу ел н юкрѣте іо лежацік ксю кро-
вава. мало дыханіл іімзі|ііо. съвѣіре-
кдётъ юноша въ оѵмѣ своё, хота ю
в рѣка врннатіі ке^кѣстн творити, при-
лаѵнже к то кремл, нгамена солокеГ|-
окл монАстырл кытн тоу недіі ііменё.
733
734
ро теля оігрококнцы «ціитикше с'Гя;
скоро притекши*, горцѣ пллѵюіре. при*
рыкаютъ нгоумена нслшб нл мѣсто
ТО ИДѢ МрТІІЯА Л€ЖАІ1І6. пріндё «
(ОТрОКОКНЦЫ, К ЛАМА ѵюде Г.ЫКЧпЦІЬХЪ
фІСНМОЮ, ИДУД СЪ СЛС^АГН НрІЦЫКЛТІІ
пріікплго ил піімоціь — --
5 Тю НрПКПАГО ^ОСІІМЫ. О» ОуНОІПІ
КАКО Ы10ГЛТѢ, ІІОСѢІ|ІСНІ’ё стго.
Оуііошл ііѣкыіі днфн ііменс, ііріс-
Х'АЛЪ ІЦ КСЛІІКДГО ІІОКАГрАДа. с КИПЦО
нѣкоіі нл поморіе коупля рд". вкптл
г. ішон ркце мл крс^ѣ. моря, приспъ
тогл вешнее время, лі'оі’е же мѣста
ТОГО ІІАѴДПІЯ ндряждтн ІІЛ море, ІІЛ
довыткы кеснокдлннкы. юноша тон
днфіі СЪГЛЛСНСА С ІІНМіІ ТЛКО 1ІТТІІ
ил промыслъ, тл поплыпіл к евдт. по
«БЫУАІО. кгъ дарокд II оугоно плака-
ніе іі достнгошд мнетъ шнй. ндё
ЮБЫУАН ІіМоу І'КТ.рЪ локнтн. оулокіінід
МНОГО ДОБЫТКА КОЖИ НЛ СКОНі тлсть.
ЮНОША ШІІЪ днфіі выговорѣ съ еди-
нъ Й НН, ТЛКО ДОБЫШЛ много БѢЛО.
ТАЮТЪ САЛО Х.КѢрІІІІОС II КОЖИ. ТО е
докыткы ііхъ. поплыпіл къ сволсн к
келіІЦѢ ГбК^ОВАНІН КСССЛАІрСІ |І НрІІ-
несе н кптръ къ юстрокв солоксц-
комоу. йкытаіі вяше к монастырѣ
Н|1П БЪІІЫ ІІЛ СОЛОНКА. Ліре КОГО При-
кыне къ «строки бкыткб и старцы
монастырѣ того, по грамотъ великаго
КІЦА ЖЛЛОКДЛНОН, ёмЛЮ ІІЛ ІІІІ ДССЛ-
тиіюу. съ всякого оутлстъка ДОБЫТКА
іі. посланій к нн единаго стдрі|л пд-
ХОіііа іімеііб. старецъ пріііііс глд
іімъ , дадите нд десятнноу уддд &
ДОБЫТКА КАІПСГО ІАКО ЙБЫУАН СЪДрЬЖіІ.
(ОІІН Іінклкб <1) сё ПОМЫСАНША. И НС
въехотѣіпд дати десятины, йвѣціа си-
це к стлрцв , дддн ре млло нетто,
ёже юнѣірлхомъ длтн ііііколѣ на но-
левё. тл;і.е притекъ юноша анон, рс
къ етлрцв. л гне <о & скоегб оѵѵдст.
5 кл десятоую уасть да старецъ кліш
ёго рекъ кгъ та дд исправитъ дог.-
ркю мысль ткбю. мѣсто то іідѣже
«ни прнстаінд .с7. попрнірь ® мона-
стыря. юноша <і)ік> аііоіі йяоустд
ю старца къ^лм ютіоѵнтп ілко оуспе
авіё слыінн на сог.оіо нѣкого молнт-
коу іекоу ткорлір;. тл ПО М0ЛНТ8Ѣ
рс, КІ’ъ ДА НСПрЛГн тлдо мысль твою
ёже допрѣ съкѣціллъ ё. дл къчрдтііт-
са сторицею іі нііѣііінТн го юноша
скоро вскоѵн й мѣста идъ лежа, нл-
емдтратн прнлълно. й кого сё слы
шл. лкі'е оу^ръ ддлё старца мала къ’4-
растомъ, к хвды ріцл к монастырю
ж ндніра. юноша юнъ скоро тетдше къ
слѣдъ ёго, ёже бы постнгнзтн, юнъ
ІіеіПІДН БЫ І0ІІ6ШЛ Н^КѢСТІІКСА (О ВИ-
ДѢНІИ, іі с рд сті'іо ддде деслтнноу
монастырю й своего оѵѵлстТя нн тто
из рлсвжая. моужі'ё же іоіііі , ііхъ скв-
пость (йдерждше ііже не хотѣшл да’
десятины монастырю, вкллдшё в св-
ДЫ СВОА И ПОПЛЫПІЛ ПО морю ІАКО
йплыша кголомя. лБІе пр'іііде квря
-о кслікд ^ѣло. «нн много трвдііша, нн-
тто оуспѣпн. и юнрокрлтншд соуды
И. СЪ ВСѢ докыткб нхъ ёдкл САМИ
спсоша къ врегоу. іі ііонсклвше пн-
ттб (окрѣтошл. іі юкратнша въ скод-
Я8 СН ТЦІЛМЛ рВКЛМЛ. ЮНОША АІІ-ОН, ІО-
ДА ИЪ оуроѵноую УАСТЬ ДОБЫТКЛ свое-
го монастырю, йплы стройно по мо-
рю БЛГТІ'Ю хвою, и млтклмн прп'к-
нлгб нтоумепд ^оенмы н ііеторгокд
доеръ пріІДОБЫ доволное БОГАТСТВО ,
735
по слокесн стго старца: —
6. ’ІІІІО УЮ СТЫ ПрПБНЫ <ЙЦЬ Іійінхъ.
Колнко е дііін рака ткоё. коса со-
творити ЙГОІІАфіІ нлсъ соу , пріхо-
жах» ко ілзыцы к достолніё твое. .
плтлюуіоіре іі пожнглібіре селеніе рлкъ
ткоіі , православны хртіанъ. і’цомк-
рѣтппі время сскѣ іімъ оугопо скоіі-
улішін к кѣуііын покои премромоу
гдрю кееіл рвсііі келнком» КІІ310 кл- і
енлііо много потрясеся ііртко его. н
многы итагуіі скоркьмн. понё по
нё юстася сііъ, гдрь православію
нл расн ИВАНЪ, (отрокъ БѢЛО къ оу
кристъ, велможлмъ прінмшн время сл-
мокласті много зла съткоріі межа
ііми. многы Й многы бс^гоноіо смр-
тііб скоііудиіл, сіа же кіідѣшл кеко-
жііііі тлтдроке ка;лні|ы ілко змія
нсполъшн 3 типы, многы страны
расска црткл злѣ оуіавншл , й ми-
ромл. дл и до слмыа кякы, мимо
галііѵь Кострома іі волога злѣ й
нн пострадл по свхонѣ да іі до
оустюгл протете іі не (оказанное
стремленіе, неі’цкъжноё коіінство. ѵе-
ремнеа с ними везѣ хожаінё. нико-
гда нд свхонѣ коніоцін іімъ, вне-
Злпоу пріндоіпа й лѣса в деревню,
людемъ неулюцін приходя и. и не
домысляциіся ксѣ. гдѣ къі моциіо
синіе полкѵіти. рлзкѣгпінмъ нмь, л нны
іаты. кыкшіІ единъ нт>кто улкъ извѣст-
но киданіе (оѵюдесъ, соловецки тю’-
ткорціі. не оуспѣ оускоунтн й храмины
к іісГібь. іі югрлнкся силою крътноіо
И пріцва НА ПОМОЦІЬ С Вѣрой» зоенмк
н саватія н ставъ въ своён избѣ оу
столба пецінл. тлтлроиъ кскотнвиін къ
храмина та. нлшл койо и съБнрлтп
736
топоры II НОЖИ И ПрОУАЯ ВСЯ ГЛ Й
желздл и мѣ . и нзкерен усни , и
провой, ііеторгошл. и вся іл к хра-
минъ юной съкрашл іі нзнесоіпл конъ.
такъ (іиіъ призывая' нл помоірь стыхъ
УЮТКОрцб зоенмоу И САВАТІЯ , про-
СТОІЛЛЪ К ѢІ3БѢ оу СТОЛБА ПСіріІЛ.
вст. зря іі кндя и. бі-ъ же млтвамн
сты свои съмжнлъ іімъ <отіі не ви-
<> дѣти мене. елмъ сказовліне , ілко
стѣны прё мною стояніе, зацпіціАл
мене. не видима быти, йшё'іпнмл
нмд, іі злжгоіпа всѣ дворы, тоіі домъ
некредіі прег.ы, к немъ ѵюдо сіе пре-
еллкноё кы азъ спнсавыіі тіо сіе
великое, слыша й сцііііііікл іеоны. нже
кторля іірлкя къ (ОБІІТеліІ соловекон.
іІоуКѣрнСА НСТНІІНК БЫТИ. ІЛ БГЪ ТВО-
рн многа знаменія стымн своими.
2<> с вѣрою прнзыкАіоірн ііхъ в скорсё іі
БѢДАХЪ. Бѣ ко тепли іі скоро нл по-
моірь.
Житія Спятыхъ Русскихъ угоднп-
25 ковъ составляютъ самый любопытный,
наставительный , а вмѣстѣ и въ выс-
шей степени занимательный отдѣлъ
въ нашей древней словесности. Съ
одной стороны предлагаются въ нихъ
важнѣйшія данныя для исторіи ІІра-
50 вославія въ Россіи , съ другой лю-
бопытнѣйшія подробности для ис-
торіи частной жизни, какъ духовной,
такъ и свѣтской, для исторіи нравовъ,
обычаевъ , обрѣза мыслей и т. и. Въ
статьяхъ о чудесахъ Угодниковъ пноГ-
5» да въ замѣчательно яркихъ очеркахъ
выступаетъ частная жизнь нашихъ
предковъ , съ ихъ привычками , заду-
шевными мыслями , съ ихъ бѣдами о
страданіями.
Для образца этой литературы нр₽Д-
ло лагаются здѣсь отрЬівки изъ Житія
737
738
Соловецкихъ Угодниковъ, по рукописи
1503 г-, а въ двухъ слѣдующихъ стать-
яхъ ивъ житія Ростовскихъ угодни-
ковъ и Степана Пермскаго, съ тъмъ,
чтобы въ ббльпіей полнотѣ обозрѣть
этотъ важный отдѣлъ нашей древней
литературы. Хотя Патерикъ Печер-
скій (смотр. ниже) по составу своему
и древнѣе этихъ жигій , но онъ по-
мѣщенъ послѣ потому , что дошелъ
до насъ въ позднѣйшихъ рукописяхъ.
Вѣроятно, еще прежде Патерика суще-
ствовали отдѣльныя сочиненія объ
угодникахъ Русскихъ. Такъ житія Ро-
стовскихъ Святыхъ ведутъ свое начало
отъ того Ростовскаго .Лѣтописца ,
стараго, о которомъ говоритъ Си-
монъ , епископъ Владимірскій , въ
своемъ посланіи къ По.іикарпу , чер-
норизцу Печерскому (смотр. Печерск.
Патерикъ).
Слмо собою разумѣется, что соста-
вители житій Русскихъ Святыхъ брали
себѣ въ образецъ греческіе Патерики
и жизнеописанія Святыхъ (см. выше).
Въ послѣдствіи вся эта литература
житій , какъ русская , такъ и пере-
водная, вошла , бблыпею частію, цѣ-
ликомъ въ Неликія Чегпъи Минеи Ма-
карьевскія (смотр. ниже).
Житіе Соловецкихъ Угодниковъ ,
кромѣ интереса иъсамомъ содержаніи,
замѣчательно подробностями о его со-
ставленіи по устнымъ преданіямъ (728.
3), по памятямъ или запискамъ Досо-
ч>ея (729. 15); о пропавшемъ писаніи
простою рѣчію со словъ неграмотнаго
Германа (730. 9); объ участіи Ген-
надія Новгородскаго (730. 20), и на-
конецъ о стройномъ изложеніи житія
трудами и искусствомъ поточенаго
митрополита Спиридона , который
былъ добрѣ мудръ въ писаніи книж-
номъ (731. 9).
Правописаніе рукописи отличается
нѣкоторыми особенностями, а именно:
употребленіемъ ъ и ь по старинному
(гръііднъ, 727. 6), гласныхъ несмягчен-
ныхъ вм. смягченныхъ (своаси, 728.
23). и иногда юсовъ (грввж. 730. 28).
727. 5. И доселѣ вь рародѣ Со-
ловецкій монастырь и островъ име-
нуются Соловками.
728. 10. Описаніе Соловецкаго Ос-
трова отличается тѣмъ простымъ
взглядомъ на природу, который замѣ-
чаетъ вь ней болѣе полезное, нежели
пріятное. Тѣмъ же воззрѣніемъ поль-
зуются Даніилъ Паломникъ (смотр.
выше) и другіе древніе путешествен-
ники. (Слич. Путешествіе Аѳанасія
Никитина въ Софійск. Времен.)
728. 14. поу гоіпітн — преслѣдовать ,
идти по пути безмолвія.
728. 18. в мори ык'ілия: слич. народ-
ное море -окіянъ или окіянъ-море.
729. 10 плЫіскяд — псаломская.
730. 20- преслоквціііі—пресловутый.
Смотр. въ житіи Гурія и Варсонофія-
730. 22. Въ рук. соловецко — опис-
кою , вм. солокецкб.
730. 25. подробна § 72. И.
731. 8. п-.мдтн -мемуары (тбшоігех).
Сильвестръ называетъ свой Домострой
тоже памятью. (Смотр. ниже).
731- 37. Эта статья любопытна по
описанію грубыхъ нравовъ простолю-
диновъ ХА в.
732. 3. Итти въ Шую рѣку, жити
въ Шуѣ рѣкѣ—на рѣку, ка рѣкѣ. Та-
кія выраженія составились вь быт|і
судоходномъ, между промышленни-
ками по рѣкамъ.
732. 6. выкде—настоящее вр. повѣ-
ствовательное — принадлежность кни-
жной рѣчи. Слич. Гермогена Житіе
Гурія и Варсон.
732. 18. нмінлд — юная.
733. 7. Статья оканчивается исцѣ-
леніемъ воскресшей отроковицы.
733. 8. Этотъ разсказъ, между про-
чимъ , любопытенъ по подробностямъ
о промыслахъ звѣриныхъ и объ отно-
47
739
піенііі СоловеЦкаго Монастыря къ Сѣ-
вернымъ промышленникамъ.
Столько же замѣчателенъ этотъ раз-
сказъ и въ отношеніи исторіи языка,
по областнымъ реченіямъ каковы: 1)
кесповлаіінкъ (733. 16)—звѣриный про-
мыслъ весною, обыкновенно въ Мартѣ
и Апрѣлѣ , на льдахъ , носимыхъ по
Бѣлому морю,- нынѣ весновальный про-
мыселъ , а Самый промышленникъ —
весиовальщнкъ', 2) вголоиа (734. 29) —
въ открытое море (слич. област. го.іо-
,(Я— давно): нынѣ въ Арханг. губер-
ніи голомлнно — открытымъ моремъ,
вдали отъ береговъ.
733. 19. оупіднын — благополучный
(отъ годъ — время).
733. 23. в ^гонорѣ—въ условіи, въ
товариществѣ.
740
733. 33. нн—съ нихъ. § 251.
734. 31. «проврдтншл' — опрокину-
лись.
734. 35. ті|іамл—съ тощими, съ пу-
стыми.
734. 40. прндОБьі — добылъ сверхъ
того.
735. 2. Разсказъ , весьма замѣча-
тельный по современнымъ историче-
скимъ подробностямъ. Списавшій это
чудо упоминаетъ о лицѣ; оть котора-
го слышалъ о немъ.
735. 14. 15, Въ рук. въ оу—опискою,
вм. въ оуиъ, т. с. въ юной, врі.стл (вер-
ста)— возрастъ.
736- 17. вторла права — помощникъ
игумену
XXXVI. изъ житія св. авраамія и леонтія ростовскихъ чу-
дотворцевъ.
(По рукоп. Си мод. Библ. 947.)
1. ’Оѵюдесё сто аже й коръсты.
Ниже сен молѵдніемъ стго ѵюдо
дд покрыссп. бг оу попоуі|ілю<|юу грт,
рДДН ІІДШІІ ЮВОГА ОуБО ГЛАДОМЪ. КАфІА
насъ ііное нлхілженіемъ. нноплемены.
(окогджс сйртоноснёмъ. ілкоже хо-
женъ (?) клшё любви. ѵюдноую по-
мощь простретн плѵе же оумнленьл
достоііноу. по изволенью кжню прніі-
де келнкдА ноужд нл роускоую 7^-
МЛЮ. БОЛѢЩІЬ НЛрШ|АСМАА КОСТА. II
ТАКО МОуТАЛШС ТЛККН БОЛѢЗНЬ (ОПА.
н смртп предлдіие кгоу попоустн-
шоу. іімн же вѣсть соуклмн прнкодп
НА ДА ПОІіе СИМЪ НСІірЛКНМЪСА. КОЛѢ-
^НІ же сен оумножнкшнсА. н рл-
шедши по всен ?емлн роустѣн. прнн-
деже на слаііьін грлдъ ростокъ, гор-
КАІА ТА БОЛѢЗНЬ. ВНСМЪ ЖС Л€ЖІ| ТѢЛО
стго лемньтіл. люднёже мно^н ве-
ликою ТОЮ БОЛѢЗНЬЮ (одержнмн. прн-
ХОЖААХОу КЪ гровоу СТГО ЛСШНТНА. Н
2 къ скоро іісі|еленіё прпнмллхоу. Й
І|ѢЛБОНОСНАГО ёго ГрОБА.-------МНО-
ГИМЪ оуко лѣтомъ прешешнмъ нсце-
ленііо. й стго того гровл непрес-
таііііо ілкоже нстотнікоу текоущоу.
іо II БЫ ОуБО ВДѢТА БЛГОУТНКАГО КеЛІІ-
клго кн/,* ншил вденльёвн. архііёп-
л. , * .. •> ’
поу же тога тріоюноу престолъ дръ-
жлцюу ростокьскып ^емлн н і|рквн
прніідс оуко ПрёѵеНАА БОЛѢЗНЬ, ижс
іѣ корста нлріщАёмлА. нл родъ хрестьд-
ньекы. на мно же грл н селд врннде
же нл грл ростокъ, н мно^н ѵлкірі
ТОЮ БОЛѢЗНЬЮ (ОДСрЖНМІІ БѢАХОу. ПРИ*
741
хожлхоу же строю къ грокоу стго
леюнтнд , й тлко © недоугд йсселе-
ніе прнймлхоу. — —
•2. ’Ш земли.
ІІѣкоёго же іііі А31Л слоугл ^дарыл 5
именемъ, жнкАіііе к селъ скоё близъ
стыл бца. іістго леюнтіл. нѣкоторый
же земли стыл кі|л. тлсть мллл прн-
йде ко злхлріій юного селоу. іі по-
мыллАше к еекъ кезоумныи. ілко дл
лоукдсткомъ нріюкрАіремъ къ скоёмоу
селоу юноу земли. стыл і;і|А непо-
мннла Бсзоумнын. ёже къ ёѵАГлнн
гна слокесе. кдл оуво 1103А улккоу.
лціе миръ кесь прнюкъріліре. дшоу
же скою юіретн. іілн тто длсть танкъ
нзменоу нл дшн скосіі. юнъ же ёже
оумыслн ТО II съткорн. ІІАЗЫКАС оуко
уасть земли юііоа скосго селл. іі лже-
свидѣтеля ПОСТАвИ. глюірн ІЛКО мы
плметоуемъ. 3л миогл лѣта ілко 3л-
хдрьнл селл сніл н земля, и ©вы-
тай же издана оув(о) оу предьнн
ёппокъ. ілко ёгл с кѣмъ воудё спор-
но слово ю земли то сірііікА съ ле-
воньтсёкымъ кртомъ нл розводъ 110-
сылдёть. а не ілко же іі протші.
соуды ІІ ТАЖІІЫ СЪСТАКЛАХОу. II
крокь проліікАЮіре. посылай же оуко
ТОГА Архнёппъ. къ юномоу здхлрьё
СіріІНКА. СЪ ЖІІКОТНОрАіріІМЪ КрТОМЪ
сірііікоу же тлмо іірнііібіцру. н по
(0КЫУАІО ІІЛ землю съ кртомъ СТАН-
ЦІЮ. злхАрьёже і’і съ лживыми сви-
дѣтели нриніедъіноу лжесвидѣтели же
предо пойдошл ілкоже злхАры’і оугодно.
кестоудный же здхАрьл за ними пой-
де. нітАкоже ттнлго кртл оустыдъкъ-
СА. СЦІНіКоу же ЗА ІІНМІІ КО СЛѢДЪ
съ кртомь йдоуірв. іі тако юкеде
Земьлю стыл бі|л. злхлрьа юнъ не-
сытый. къ скоёмоу селоу. доклѣа-
ше ко ёмоу трнлАконый юнъ грокъ,
его же не номожно ксѣмъ оукежл-
тн. іі ОДИНА горсть псрьстіі НА ёго
вёстоудііѣн юти. гако же ю сн нрр-
коу глюіроу. юпі кс^оумнлго ІІЛ
крлё земли, сірнинкоу же съ кртомъ
юшедък захлрА же рдоулсіл нл зем-
й нескоръ оуко
©мірніе проёмъ злхлрнл. по ирроѵе-
скомоу слокесіі. юкрдтііСА болѣзнь
ёго іі на гллкоу ёго. и нл верхъ ёго
неправа ёго сніідеть. н егл взыде
(о ліо юноу изъіідъ.
І& ЗАХАрІІА НЛ землю юноу СТЫЛ КІ|Л.
ТОГДА К30ПІІН ЗАХАрІІЛ КСЛИНЪ ГЛСОМЪ.
ілко бѣжати хотАіне й не можлпіе. гла
горе мнѣ юклАіпіомн. ілко землі сна
НАДО МНОЮ СТОАШС. II ХОТА МІЛ по-
окры* и погоуснтн. и персть оуко
земли ЮНОА ЮКААНіЙ мой ЮТИ ЗАСЫ-
ІІЛІ116. й тако едвл ноужою в ДОМЪ
ёго прнкедошл. юномоуже ёдніілко
копнюірю. горе мнѣ ілко земля юна
НАДО МНОЮ Бѣ ІЛКО ЮБЛЛКЪ. Й ІІСрЬСТЬ
Земли юти мой засыпашс. іі злѣ
стрлжоу юкААііын.- іі нікомоужс сего
НИДАіроу но токмо ёднномоу ЗАХЛрыІ.
сердеволА же ёго ведошл ко градъ,
зо къ лрхиёпноу трн-ооноу тогд кыкиіоу.
ЗАХАрнд же к се прпхо тъ. й скоро по-
каяніе іюкланТё ііюкААіпе*)ііоказо\ет*..
надаётъ, оуко нл ногоу лрхнёппоу.
и слезлмн 1103Ѣ юмлкла гла съіреііиі
55 ш утныі’і юѵс прости ма. II зёдю
юноу Й311АСѢЛ11110Ю къкраіраёть. лрхн-
ёппъ же скоро ііде къ црквь. и нл-
уд молекенъ стѣі’і кірі. й тюдоткор-
і|іо леюньтню колАірніі же захлрыл.
«о *) Такъ въ рук. сказано трижды.
743
744
Діін ПрСБЫ роуі|ѣ оуво. И НО^Ѣ же-
лѣ^ы (окованы, и мышеце же южемъ
СКАЗАНЫ. не й ёдиного БѢСА моу-
5 ТИМЪ, но Й МНОГЫ ІАКШ ПОСЛѢДИ САМЪ
скл^окллше. ІІрд^никоу же оуво пре-
шешу *) стго нсана ёпгіл ростокь-
склго уюдотворцд. МАІА. къ .е’І. и
ПО (ОБЫѴАЮ оуво ПѢКШС ксѵернсс ПѢ-
<> ні'ё. и йіідоша. ііоі|ін же прнспѣкъінн.
оному же нл обыунѣ ёго мѣстѣ, прн-
ВА^АІіу суціж. И се оуво ПО (ОБЫѴАЮ
КІІ0І|ІІІ тоіі ІІАНДОНІА нд него бѣси, іі
НАТАША ёго БИТИ, Г ЛЮЦІИ. ІАКО НАШЬ
і& ёсн. іі кто та іі^мё іі^рукъ нашн..
юному же ёдкд къ^могшу реірн къ
дкеремъ і|р'квнымъ въ/рѣвііпі. пртділ
гже вце помоги мн. и стни уюдо-
ткорі|А. бѣси же ёго гореё кьАхоу
2<> нее кне^ААііоу с поднькныі страны нл
углѣ іірКОВНѢМЪ. СВѢТЪ КОСНА Ак^ілёть-
са оуво вѣсноуюціемоусА. къ скстѣ
ТОМЪ НА кодоусѣ. ІАКО ПрСУТДА БІ|А.
и съ стыміі ѵюдотворцн леюнтнёмъ
25 и нсдёмъ. бѣси жс нетерПАіре свѣта
йстлвнкше ёго ксн іі ііі|іе^ошд юно-
моу Й СТА (ОНОГО ГЛА СЛЫШАШД. ПО-
келѣкдібі|ію ндуренюю. въ црккь кні-
тн и съксрьшеноё исі|елепіе въепрн-
іатн клютдрю жс і|рккномоу по йьы-
ѴДЮ КЪ Іірквн съ сцісю ндоуіроу
нже оутренілд клепати юномоу же
пріігллснкшю ёго. и ксе ёмоу кіідѣ-
ніё нспокѣда. клюѵдрь же й желе
35 повслѣ рл^решнтіі его. нлуреню же
вніде едмъ (о сскѣ къ црккь. и нрн-
плдліа къ бврд^оу’ стыа ві|а. н къ
гровоу’ сты ѵюдоткореі|ь леюнті'д і'сл-
ИА. НА МІІО^Ѣ съ сле^дмн молДСП
*) Нр^ннкоу — ирешбіиу; написано на
по.чь.
Й грехл оуко ПрОІ|іеНьё к коуііѣ Ж€
й болѣзни йсі|еленіё прнёмлё й цел-
БОНОСНАГО ГрОБЛ СТГО ЛСЙІІТНА. И
адрГ оуво в домъ своіі йходи рду-
дсіа. въдлкъ хвллоу вгоу. іі пртѣн
БІ|ІІ ТКОрАфИМЪ ДНВНЛА УЮДССА ОуГОД-
ні'комъ скоимъ лешнтнёмъ.
3. 6 Б Ѣ С II О у ІО.
ІІИЖС СІІЛ ѴІОДЛ' ВАЖНАГО ЙІ|А мол- I
ѵлныб преддііі соуть. — — Нѣкы
ЖНЛНЦіе ИМѢЙ. КЪ рОСТОКЬСТѢН (ОБЛА-
СТИ. И ТЪІІ БАШС кт.сонь моутимъ
лютъ сердеволн же ёго нрнведошл
къ грбу стго леюнтнл. жслѣ^ы ©кова-
на по роуку. іі погоу. іі ёгл й ино-
го оудержн выкАше. гласи во нѣкиа
страны. И СТаШНЫ ііспоуціаше ІІІІОГА
же пѣиіа ііѣкаа стрдіііна іі грбнл пол-
ше. (йѵіі ёго вдхоу кроклкы оустрл-
шлюцііі всё. кндѣніе же ёго нменТсА.
и сего ради стрлненъ іі страшенъ
позоръ ВСѢМЬ БАІІіе II КЪ І|рККИ оуко
пенью не слыііідтііса й ёго криѵлньд.
ІІ КОПЬЛА II ЛААІІІД НС тоѵшб ТАЙ-
КОМЪ. НО ІІ НА БА ІІѢКЫА ГЛЫ ХОуЛ-
ныд и^ноіплліііе. не то во гдлше. іі
ноі|ііі оуво прнходацііі. н'іктоже смс-
Аіпе ёго к домъ ввести к ссвѣ. ксѣ
во вьАше. іі на многн же дііі при- -0
КА7,А БЫ. оужемъ внѣ црккн. проти-
коу гровл стго леюнтнл. ні ілдыіі
іи пид. дііь іі поціь ты прекыкддше.
нъ тоудъ стрдже церккііымъ. къ кроугъ
іірккн ходити не ддлше. ілко же юкы-
ѵліі ІІМОу. II ЙТОЛА оуво ІіріІКОДАТЬ
ёго. и прнкА^дю къ кълокълні'це. ні-
кнмъ же оуво не Брегомъ, ^д келнкоую
его лютость, и ® сёдоволь (остдленъ
вы. II ВСѢМЪ оуво ЙУДАКШИМЪ СІЛ
но живота, іі къ такой ноужн многы
745
746
нспоксдліл грсхн скоа. всѣмъ же намъ
7,рМ|1НМЪ Н ДИВАфіІМЬ сіі. нресллв-
номоу Уіодесн кжна мтре. н сты
ѵюдоткореі|ь. — —
Правописаніе отличается Нѣкою
рыми древним.-і признаками. На пр.
дръжлі|і<ц' (740. 12) , суіра (744. 12).
Употребляются гласныя твердыя вм.
смягченныхъ; напр. клд (741. 14). —
Полныя *іхі>. моуѵліше и пр.
Изъ итого памятника взяты только
нѣкоторые разсказы о чудесахъ. Пер-
вый разсказъ замѣчателенъ по исто-
рическому свидѣтельству о моровой
язвѣ, именуемой корстою (739. II).
Второй разсказъ, кромѣ замѣчательнаго
художественнаго достоинства, любопы-
тенъ по нѣкоторымъ подробностямъ о
розводл>(741.25)или размежеваніи спор-
ныхъ земель. Прекрасно выражено раз-
строенное состояніе духа Захаріи
(742. 19). Третій разсказъ отличается
художественными подробностями въ
описаніи бѣснующагося (743. 18). Изъ
этого разсказа , между прочима, уз-
наемъ, что ночью кругомъ церкви въ
старину ходили сторожа.
739. 5. нное — иногда.
739. 6. .хѳжемъ: испорчено: пли хо-
чемъ, хоіцемъ, пли можемъ.
741. 17. нл діні задушу.
741.21. нлметоусмъ — плматоуснь.
741- 25. спорно слово—тяжба.
741. 29. намекъ на поединки, ко-
ммъ именовавшіеся. Смотр. Судебникъ.
742. 34. шионлтн — омочатп.
743. 27. т. е. это говорилъ не онъ
самъ, но сидящій въ немь бѣсъ.
743. 33. ты—опискою, вм, тоу.
743. 37. кълонълніір — колокольня.
744. 2. юікемі. — оуліеиъ (®жыіь) —
веревкою.
741. 19. горее: отъ горни — среди,
родъ горе , сь нарощеніемъ—е. (какъ
болѣе вм. болѣ—боле).
744.20. с подііькныл — съ иолоудііев-
ныа.
744. 21. акспбтьса — вѣроятно, вм.
ІѣЛМСТЬСД.
744 27. 6» стл—оть снѣга.
745. I. Писавшій объ этомъ чудѣ
былъ очевпдцемь его.
XXXVII. ИЗЪ СБОРНИКА , СОДЕРЖАЩАГО ЖИТІЯ СВЯТЫХЪ И ДРУГІЯ
НАЗИДАТЕЛЬНЫЯ СОЧИНЕНІЯ.
(По Рукоп. Сипод. Ъибд. е/$=* 4%0.)
). Изъ Житія Св. Стефана Перм-
скаго,
Мі|л анрн .кз. прсподокнл къ сірен-
ноннокы ші|л інііё ёпіфлиід. съѵі-
нсно кы СЛОВО. <І ЖІТІІІ I кѵен'ін.
СТГО ©І|Л Н1ІІС стсфлнд. КЫКША К
пермі ёпіеккпл. клкі, й: ).
а) Изъ Предисловія.
Сна же оуко списка н 4ДѢ и йіідѣ
ѴІІКЪ сто оувъдл ІЛЖС (О оуѵтльстѣ
оупрлклені. ёсть жс дроуго'ё ілко н
скоі’іма (оѵпил кодѣ . иноіеже н съ
САМЪ бссѣдоклхь многажы іі © того
нлкыкъ іі проуаіл ёлико копроіпа ©
стары моужь. ілко ре стое писаніе
вопроси йі|А твоего, и въ^кѣстн те-
къ. н старцн ткон ркоу текъ, но ио-
лю кы са кголюкі|н да’те мн про-
сокракъ прёположн. іл ш жити ёго «> стыню н млтоунте й мнѣ. д^ь ко
йкд сдоухо оуслышл, сока же © оу- ёсмь оумомь гроукъ. и слово невъ-
7-18
жд. хоу нмѣп рлзоу н промыслъ вре’-
оуменъ исбыклинію мн ко дфннъ й
оуностн. н не ндоуѵнса оу филосо-
фовъ и. ни плетеннл рпторьскл нн
кѣгГіскіі ілъ. нн Платоновы нн Аристо-
телевы бѣсѣ не стажа. нн фнлосоід
ПН ХНТрОрѢѴІІЛ НС навыки и спроста
штнноу кесь недооумѣннд іідполнііса.
б) О НермскѵЙ аелль.
Должно с кзыскбиатн и рЛСПЫТЫ-
КАТИ ІІ н звѣстн® оукѣддтн 6 псрыкон
Землѣ. гдѣ с іі в кіи мѣстс йстои.
н промежн кіііміі предѣлы ііокт'даст-
ся. II КОТОрЫН ръкіі ОБХОДА Н> , 11
ІіроХОДА СКВОЗѢ НЮ. И КОТОрЫН П7(Ы-
І|ІІ ОКСѢДА 1(1 СЪ ЖІІКоуі|ГІН к соусь-
дехь около ёл. сс нмдна мѣсто н
страна н земля II ННОІЦЫТНІІКО ЖН-
воуцін къкроу перми. Дкніілнс. оусть-
юждне. віілсжлнс. выѵегжАне. іпіііе-
ждне. іоженс. сырытне. гдііане. кіл-
ѵснс. лопь. корѣлл. іогрл. пеѵерл. ко-
гоулнуГГ. слмос псртлсы. пермь ке-
лпкда глемліл уюсокліа рѣка же еди-
на ёііже нма вымь. сн ижходім|іінд '2Д
ксю землю пермьскоую. н кннде к
кыѵегдоу рѣін же дроугла пменё кы-
ѵеідд. сн нсходілциіа н^ъ земла
пермьекыл іі шестквюцііі ко сѣ«ср-
Нѣіі столпъ н скоіі «устьемъ кннде зо
ВЪ ДКІІІІОУ НІІЖС ГрЛДД ОуСІЮГА 7,л
устыпедесать попрііі|іь р*кд же треділ
!ілрні|лемда кака, аже тететь 3 дроу-
гоую стрлпоу перміі Гі кніде к кд-
моу. река же уёкертдл нманс клмл
сін с. сін оуко 6кходм|ііл и прохо-
ДА1|ПД КСЮ землю пермкоую СКВОЗѢ НѢ.
по ненже 1.1110311 пзыі|іі сѣда, сіи оуко
грядоуцил оустрсмлсніс прямо гако
къ югоу. іі скон оустіё кннде к кы-
гоу. БЛИЗЪ грддд ндрііі|демлго кыглръ.
не зндсмо же како нзь едино страны
іістекостс двѣ ры|т> вытегдл н клмл.
окы оуво ВОДЫ ГрАДАХОу НД НОІІОЦИІ
5 о вы же нл ііолъднп кедкомв хота-
ціемоу шествовати к пернкоую зем-
лю. оудокезненъ поу с й града оу-
стыог рт.кою кыуегдоіо ккёрхь дондс
кннде в самоую пермь. — —
к> в) Ш прыпіі влъхкд.
ІІрпідс ІІЫіТО влъхкъ тлроднёкын
стдрсі|Ь. лжкдкын меуетнн. нлроУн
КЖДССІІП. влъхко ЫДУАНН. юклкіГікй
СТАрѢіІіНННА. отрлкш'к® КОЛНІІІІ. ІІ НА
і5 клъшекныА хитрости ксегд оу'пражнАД-
сл. н клідесномн удроклнію теплъ
сы помоі|ііін нмл ёма ІІлмъ. Сътнн
ко кАше въ странъ тон ёго дреёлс
псрМАііё нс «рфи'і'н ѵт.лхоу пл ксъ
20 НрОУіІ ТАрОКНІКЮ. II НДСТ.ШІІІІ» I *). ІІ
прдкнтелА е пдрііі|люі|іс секъ II глхоу
со не, п того кдъінвеніе оунрдклеіім
быти прьмьстѣн земли, і а гы оуткер-
женіе оуткержлётсА ндоскдд вира. - -
ккдесіиі ѵіето прнходд. окогл оу ктдю
ыкогдл іле.ь рлБраціпіе нококрныд лю
глл. крлті'д МВЖН ПрЬМСТІН. (ОСЫІ кгкъ
НС ЫСТАВЛІіКДІІТС. л жръткъ II трё н
нс здкыкднте. л старые поінлнны не
покндыкднте. длвпыл ккры не по-
меіывднте. ё ѵкорнінд ші{іі нііін тлко
ткорнте. мене слиіпднте, а не елн-
іниітс стсфлііА. іі нокопріішеіііл й
Москвы, й моеккы може лн ѵто дос-
ро кы’тн пл. Не іотздж лн на тяжс-
сгн быша, іі дани так'іа н іілснсгва,
'ІІ ТНКАНТ Н Д0ВОІ|ІІІІ|ІІ П ІІрІСТАКНН|ІІ.
*) ёго—іист віпіка —припчсаііи въ тізі/
ю втрпнчцы
749
750
се рл" не слишанте ё. Но мене по-
СЛ8111АНТ6 ДОБрА КЛ ХОТАЦІА. Л2, КО
ССМЬ р<0 КАШЪ Н ё'іІОА ^СМЛА С
ВАМИ. I € НЪ ро іі ё ііоплемснс. I
ё'но колино. ёдн л?ы. лѣпо кы ё
і.іене поелкіилтіі паѵс. л ко ёсмі. г.шъ
давно іі оуѵтль. — — моё преданіе
дръжнтс і крѣпите дл не пониженн
кладете но' нл новъ те н. Лю ё нокю-
КріріІНІІІ ЙКѢірЛВИІС рѣША. НС но-
ви х® стлрѵс. іііі пі кесмл повѣжс-
НН БЫЛО н Б5И ткон глмі'іі кжмнрн
ПАДСІІіё ПА ІПЛ н нс ііъстапіа. іцрн-
НОКСНІІ Г.ЫІІІЛ Н НС МОГЖ СТАТИ- Тн
СПАТИ ВІ.ІІІІА II ПАЧІІЛ, МЫ ВЪСТАХО.
И НСІІрАКНХШСА. СѢ Н СЪКрІЛШН II МЫ
Н^КАКЛСНН кыхо. Н НІІѣ помоіръ НІІІЛ
Й ГА СЪТКОрІІІЛ ПКО 1І і;€МЛЮ.--------
Сё ко стсфіі іі вгн кііІл раскопа с іі
гн псрмъскТл ДОСПѢТИ. н ЙКОуДОу ССМ8
дана высть премоудрость. дроу^нн же
рѣіпл се ёсть понстііноу фнлоей но-
вый ТО БЫСТЬ КОСТАіІТІІІІЪ НДрИЦАСМЪ,
5 II кнрнлъ фнлосб, нже сътворнлъ грл-
мотоу' слокыіьскоую. КО ТрНДССАТЬ
Іі ЙСМЬ словъ , тлкоже II СССЬ СЛО-
ЖИЛЪ ѴІІСЛОЪ ѵетыре МСЖОуДССАТЬМА
СЛОВЪ , ІІОДОВАСА ГрСТССКЫА А^ЪБ8КЫ,
юТНСЛОу’ СЛОВЪ. (ОКА 8 КО СЛОВА ПО УІІ-
ноу грСѴССКЫХЪ ПИСМСІІЪ. (ОКА ЖС ПО
р-ВѴІІ ІІСрМЪСІІАГО ВЦЫКА. — —
2. Изъ хожденія нѣкоего гостя Василія.
ГК ЛТ.. Д. І|. од. хбженіе нѣко-
13 СГО ГОСТА. пре велико КНА^Ѣ ИВАНѢ
КАСНЛЬСВН КССА роус.і москокскб .
а) Самое начало.
Къ ІіМА (ОІ|А II СНА Й СТГО ДХЛ.
Сс А7,ъ рлкъ Г.ЖІН МІПОГОГрѣІІІІІЫ ВЛ-
ІІС МОГОІПЛ С Кре ТН II енлроѵнты КЖ- -2о СИЛОЙ. Н ПОДКІЦАСА ВИДѢТИ СТЫ МѢСТЪ
миро съіІѵа пелены. ”Іі помета ®тро-
ѴІІЦІЖ СК0СМ8 НМСІІ6 МафѣНК8. II сътко-
ріі К ІІІІ ГАЦІЛ II (0ІІ8ЦІА II ПОГАКІІірЛ. I
иносТ л ке пакостТ и ве^креда. сё
съткоріі не ілко привьікд рл", но нл 2
порйіглніе іідолъ. — —
г'). <0 Л7,1.коукы ПСрМЪСТѢН.
Не токмл во стыі-іъ кріреніёмъ
просвѣти А. по II ІрЛМОТѢ СІІОДОКІІ А.
іі кні'жііыіі рл^оумъ длровА нмъ. и пи-
саніе ііредлсті. нмъ. Ся.с новоую грл-
потоу сложи, еже ііе^нлёмоуіо Л'^ъ-
воукоу пермъскоую съѵнніі, И ТѢМИ
пнсменііыміі СЛОКССЫ ІііГІГЫ МІІОГІІ НАПИ-
САВЪ гіредлсть нмъ- — II егдл іемоі^
БЫВІІІЮ. МІІОГІІ Й- ѴЛКЪ КНДѢВЪІІІНН
Н СЛЫШАКШІІІІ ѴІОДІІІ1ІЛСА, нстоѵніо соу-
Чіін к перми, но іі по іінымъ градомъ
И ^СИЛАМЪ. ПАѴС нл МОСКВѢ ДНКЛА-
ХоусА тоіре клко сен оумѣётъ кнн-
н градовъ, и сподокн ма кгь видѣ-
ти И ПОКЛОННХСА СТЫ МѢСТО, млтвъ
сты (оі|ь наши гн іу хс сііс кжін
ППМІІЛОуіІ НА ЛМІІНЬ. — —
я б) Преданіе о бѣгствѣ во Египетъ.
6) ХАНКИ НС Д0І1ІС СГНПТА 7?А .5.
поіірііірі. едііііл весь на правой роу-
і|ѣ матАрТа. клн^ъ веси тол смокок-
НИІ|А НСПЛ(<ДНАА. К ТОІІ СІЛОКОКІІІІІ|ІІ
о СОКрЫІІСА БІ|А СО МЛДНІ|ё. II СО ІШСН
фомъ. коли г.ѣжа іцъ іерлмл ко еги-
пё. ^анс прііБлііжіісА поцп. сн. л
ТАЖС СМОКОВНИЦА II до сего ДНИ. II
к'я адаса П|Уаа воды нити, и к^л мда-
з дені|А покержс ёго на писцѣ, іі поіі-
де к кс окрѣтс ёдпноу женоу. дліі
мн коды пити (йііл же. рс не и'ма воды,
сдміі жлжёмь. кодоу піёмъ й ііііла рѣки.
прсттлА жс вобрати къспл. ОБрѢТС оу
ѵ> мллпцл оу ногж ёго нстоѵніікъ те-
751
752
коуціь. Н НАЖАДАСА. ’ІІ ОЕрѣТС КАМЫКЪ
НА ПНСІ|Ѣ. Н НА тб КАЫЫЦѢ ІЦМЫ МЛАН-
цл. іі иелсннцн н^мм іі покерже на
ПИСЦѢ. И НА ТО МѢСТО ІіЗрСТС дре-
кесл мала. ’Н не те дрскс іідсть мл- Б
СЛО. Іі КТО КО^МЁ ТО МАСЛО Н ПОДАС
нсцѣлвнТе. не токмо хртТлно но н
ПСѢ А3ЫКО ІІ КѣрАМЪ НА НСІ|ѢЛ6Ніе.
тотже камень н древеса, н до сего
ДНН НА тб МѢСТ6. А Й ТОГО МѢСТА іо
ДО 'Сгѵптл ПОЛОВИНА ДНН. — — .
6) Изъ описанія Іерусалима.
’ Н ВНДѢХОМЪ ТО МѢСТО ГДѢ ХА РАС-
ПАЛИ. Н горл рл^СѣДССА Й СТрАХА
его. н іцмде кровь іі кода до ада- (г.
мли главы, йтоудоу снндохб ГДѢ
ЛеЖАЛА ГЛАВА АДАМЛА. Н ПОКЛОННХОСА
тоу. Н КЛІЦЪ ТОГО МѢСТА ГрОБЪ МСЛ-
хнседекокъ. среди і|ркки болшіа поупъ
Земли. и тоу прінде хс со оутнкы ско- -го
ими н реѵе. содѣа спсеніе посрѣдн
Земли, и к Боліиен црквн вкроугъ бжіа
грока, слоувы греѵескАл , нверскАА.
ССрБЬСКАА. фрАСКАА. СНрЬЛНСКАІА. ІАКО-
ВНСКАА. мелфСДІІСКАА. КОуфііДІІСКАА.
несторсклА. а тѣ слоувы и до сего
днн кезъпрестАнно нд к'сакь днь. —
Эта рукопись отличается нѣкото-
рыми древними особенностями; напр.
клъхкъ(718. Іі. 12), л&клвы'й; употреб-
леніемъ твердыхъ гласныхъ вм. смяг-
ченныхъ; напр. д вм. И и т. п.
Авторъ житія Св. Степана, Епифэ-
ній , одинъ изъ учениковъ и сожите-
лей Преподобнаго Сергія Радонеж-
скаго, сообщаетъ въ Предисловіи нѣ-
которыя интересныя подробности о
своихъ литературныхъ свѣдѣніяхъ и
убѣжденіяхъ
747. 19. Статья о Пермской землѣ
есть одно изъ древнѣйшихъ геогра-
фическихъ описаній древней Руси.
747. 34. з (вм. съ) по древнему син-
таксису требуетъ винпт. пад. § 251.
748. 10. Волхвъ Памъ (или Панъ)
есть образецъ вѣщаго правителя, ора-
10 тора , мудреца и чародѣя языческой
эпохи народа. Рѣчь его исполнена ис-
торической, современной жизни.
748. 37. дОЕОіриі|Н — доводчики.
749. 3. рш — родъ —’единородецъ,
(Гі родной по отцамъ , по племени.
750.4. иарні|де’мѣ . н: вѣроятно,
описка, вм. алріиреиѣіі, т. е. нари-
цаемыЙ.
750. 7. сесь —сь—сей. § 57. 4.
20 750. 8. ѵетмре межоудссдтьмл = 24.
Это древнѣйшее реченіе . -встрѣча-
ющееся въ Памятникахъ XI в. (на-
пр. въ спискѣ Упнря), заимствовано
Епифаніемъ, вѣроятно , изъ какого
нибудь древняго списка Чернори.щ'і
Храбра о Славянскихъ письменахъ;
потому что въ атомъ мѣстѣ своего
разсказа ученикъ Сергія , очевидно ,
имѣлъ у себя подъ руками это сочи-
неніе, для того, чѣобы сравнить под-
лиги Св. Стефана съ подвигами Ки-
рилла. § 228. Прим. 9.
750. 13. Купецъ Василій ходилъ къ
Св. мѣстамъ въ 1464 г. Описаніе>
сообщенное имъ, гораздо короче Па-
ломника Даніила.
750. 35. на писцѣ — на ііѣсі|ѣ.
751. 19. О пупѣ земномъ слич. у
Даніила Паломн.
753
754
XXXVIII. ПИСЬМА ВЕЛИКАГО КНЯЗЯ ВАСИЛІЯ ІОАННОВИЧЪ СУПРУГЪ
ЕГО ЕЛЕНѢ ВАСИЛІБВНЬ.
( По изд. Арлеогр. Ном. ва Письм. Русск: Госуд. 1. 1848- )
1. 1526 — 1530. Объ отправленіи
къ ней образа Преображенія Господня
и собственноручной записи.
Оть Великого Князя Василья
Ивановича всеа Русіи , женѣ моей
Олейѣ. Язъ здѣсь, далъ Богъ, ми-
лостію Божьею и пречистые Его
Матери и чюдотворца Ннколы,живъ
до Божьей воли и поздорову есми
совсѣмъ и не болитъ у меня, Далъ
Богъ , ничто. А тыбъ ко мнѣ и
впередъ о своемъ здоровьѣ отпи-
сывала и о своемъ здоровьѣ безъ
вѣсти меня не держала и о своей
болѣзни отписывала^ какъ тебя тамъ
Богъ милуетъ , чтобы мнѣ про то
было вѣдомо. А нынѣ есми по-
слалъ къ митрополиту да и къ
тебѣ Юшка Шеина , а съ нимъ
есми къ тебѣ послалъ образъ Пре-зо что противъ йятницы Иванъ сынъ
обряженье Господа нашего Іисуса
Христа; да послалъ есми къ тебѣ
въ сей грамотѣ запись свою руку:
и тыбъ ту запись прочла да держа-
ла ее у себя. А язъ , ожт. дастъ
Богъ, самъ, какъ ми Богъ поможетъ,
однолично ко Крещенью буду на
Москву. А писалъ у меня сю гра-
моту дьякъ мои ТруФанецъ, а запе-
чаталъ есми своимъ псрьстнемъ. *)
о
5
15
2. 1530 — 1532. О томъ, чтобы,
она сообщила подробнѣе о болѣзни
сына , Князя Іоанна Васильевича.
Отъ Великого К и азя Василья
Ивановича всеа Русіи, женъ моей.
Олень. Что меня не держыпгь безъ
вѣсти о своемъ здоровьѣ, и но то
Дѣлаешь гораздо. И тыбъ и впе-
редъ не держала' меня безъ вѣсти
ю о своемъ здоровьѣ, какъ тобя Богъ
милуетъ; да и о Иванѣ сынѣ ко
мнѣ. отпиши, какъ его Богъ милу-
етъ. А язь здѣсе , милостію Бо-
жіею н. пречистые Его Матери и
святыхъ чюдотворцовъ молитвою и
родительскою молитвою^сѣми часы,
далъ Богъ, жывъ до Божіей воли
и поздорову есми совсѣмъ. Да пи-
сала есн ко мнѣ 'напередъ сего,
покрячьлъ; а нынѣ писала еси ко
мнѣ , что у сына Ивана явилось
на шеѣ подъ затылкомъ мѣсто
высоко да крѣпко: а напередъ сего
о томъ еси ко мнѣ не. писала. А
нынѣ пишешь , что утрѣ , въ не-
дѣлю, на первомъ часу, то мѣсто
на ше^ стало у него повыше да
и черлевѣе , а гною нѣтъ , и то
мѣсто у него пободаетъ. И ты ко
25
30
*) Подлинникъ писанъ столбцемъ, на
одномъ листкѣ^ 11а оборотѣ над-
пись: Женѣ моей Оленѣ. Есть знакъ,
что была приложена печать.
48 .
755
756
мнѣ напередъ того чего дѣля о
томъ не писала? а написала еси ,
что Иванъ сынъ покрячѣ.іъ. И тыбъ
ко мпъ нынѣ отписала, какъ Ивана
сына Богъ милуетъ, и что у него &
таково на шеѣ явнлося , и кото-
рымъ обычаемъ явнлося , и сколь
давно и каково нынѣ? И со кня-
гинями бы еси и зъ боярынями
поговорила , что таково у Ивана іо
сына явнлося и жыветъ ли таково
у дѣтей у малыхъ? и будетъ жи-
ветъ, ино съ чего таково жыветъ,
съ роду ли, или съ иного съ чего?
о всемъ бы еси о томъ зъ боя- 15
рынями поговорила н ихъ выпро-
сила, да ко мнѣ о томъ отписала
подлинно, чтобъ то язъ вѣдалъ. Да
и впередъ какъ чаютъ, ни мака ли
то будетъ? и что про то ихъ про- 2О
мыслъ , чтобы МНѢ Ц ТО ВѢДОМО
было; и какъ нынѣ тобя Богъ
милуетъ и сына Ивана какъ Богъ
милуетъ, о всемъ о томъ ко мнѣ
отпишы. А писалъ у меня сію 25
грамоту діакъ мой Меншыкт. Пу-
тятинъ, а запечаталъ семи ее своимъ
перьстнемъ *).
Эти подлинныя письма предлагаютъ
намъ образецъ разговорнаго Русскаго
языка первой половины XVI в. (впро-
чемъ съ никоторою примѣсью книж-
ныхъ Формъ).
Слогъ отличается простотою и на-
ивностью.
753. 23. запись свою руку- 5 240.
ІГр.^чІ
753. 27 однолично. вѣроятно, лично.
753. 27. 28. на Москву—въ Москву,
сю г отъ ся, вм. сія.
753. 30, если*: какъ здѣсь, такъ и
въ другихъ мѣстахъ, вм. я, рапнѵ какъ
и еси вм. ты,, при причастіи про-
шедш. вр. на — лъ. § 202. Прим. 4.
754. 16. сѣми часы—въ это время.
754. 20. противъ пятницы—нака-
нунѣ пятницы. 251.
754. 20.г черленѣе — червленѣс.
754. 30. поболаетъ — поболяетъ.
755. ІІ. жыветъ'- жити вм. быти.
755. 12. будетъ: въ смыслѣ условн
союза.
755. 19. мака (?): вѣроятно, назва-
ніе болѣзни.
755. 20. промыслъ—мысль, мнѣніе.
Что ихъ —промыслъ: что промыслили
онѣ, выдумали , на чемъ положили,
§ 26 і. Пр. 2.
огаа'і.. тісош-мтм; .гдпн
XXXIX. ИЗЪ СУДЕБНИКА
. " ДОіК'Т.Ё/ }ГпѴМЙ(]4 •
ЦАРЯ И ВЕЛИКАГО КНЯЗЯ ІОАННА ВАСИЛЬ-
ЕВИЧА 4550 Г. ІЮНЯ.
(По изд. Археогр. Ком, въ
1*1 • ІЛ.і’іОІІ 0’1 Н I ' ЛШ
Лѣта 7058 мѣсяца Іюня въ....
день, Царь и Великій Кназь Иванъ
*) Подлинникъ писанъ столбцомъ , на
одномъ листкѣ. Па оборотѣ над-
пись: Женѣ моей Оленѣ Есть, знакъ,
что была приложена печать.
Акт. Истор. г. /. 1841 г.)
Васильевичъ всеа Русіи , съ своею
братьею и сь бояры, сесь Судеб-
никъ уложилъ: какъ судити боя-
ромъ, п око.пііічимъ, и дворецкимъ,
б и казначеемъ, и діакомъ , и вся-
кимъ приказнымъ людемъ ‘ и по
757
758
городомъ намѣстникомъ, и по во-
лостемъ волостелемъ , и ихъ тіу-
номъ, и всякимъ судіямъ.
Судъ Царя и Великого Князя
судити бояромъ, и околничимъ , и
дворецкимъ, и казначеемъ, и діа-
комъ; а судомъ не дружити и не
мстити никому, и посула въ судъ
не имати; такожъ и всякому судьѣ
посуловъ въ судъ не имати.-------
А побіются на полъ въ пожегъ,
или въ душегубствѣ, или въ роз-
боъ , или татбъ , нно на убитомъ
истцово доправити; да око.ннічему
на убитомъ полтина да за доспѣхъ
убитого три рубли , а діяку чет-
верть рубля , а недѣлщику полти-
нажъ, да недѣльщику жъ вязчего че-
тыре алтына безъ дву денегъ, а
подьячему двѣ деиги. А убитого дати
на поруку: какъ его Государь попы-
таетъ, нно сго поставити передъ Го-
сударемъ; а не будеть по немъ по-
руки, иііо его вкинути въ тюрму,
доколъ по немъ порука будетъ.
А къ іюлю пріѣдетъ околничей
п діякъ, и око іннчему и діяку
испросити истцовъ и отвѣтчиковъ!
кто За ними стряпчіе, и поруч-
ники? и кого за собою стряпчихъ
и поручниковъ скажутъ, и имъ
тъмъ велѣти у поля стояти; а до-
спѣху, и дубинъ, и ослоповъ стряп-
чимъ и поручникомъ у себя не дер-
жати. А бой польщикомъ давати
околничимъ и діакомъ , ровенъ.
А которые будутъ у ноля оприч-
ные люди , и око.піичему и ді-
яку оть поля нхъ отсы.іати; а
которые опричные люди не пой-
дутъ , н нмъ тѣхъ отсылатн въ
тюрму.
А битися на полъ бойцу съ бой-
цомъ, или иебоііцу съ небойцомЪ,
е а бойцу съ небойцомъ не битися;
а похочетъ небоецъ съ бойцомъ
ца нолѣ битися, нно имъ на полѣ
битися. Да и во всякихъ дѣлѣхъ
бойцу съ бойцомъ , а небойцу съ
10 небойцомъ , пли бойцу съ небоп-
цомъ по небойцовѣ воли, на полъ
битися потому же. —
756. 9. .сесЬ- § *57. Пр. 2,
15 756. 3. уло«с«.і&: по нынѣшнему ,
причаст. вм. описательной Ф. — уло-
жилъ есть.
757.4.5. судити—судъ: тождесло-
віе (или тавтологія), судити—не дру-
2О жити—не мстити, неопредѣл. ракл.
въ смыслѣ повелительнаго. § 196.
Пр. 1.
757 11. побіются на полѣ — вби
дутъ на поединокъ. По древнему пра-
ву тяжба могла рѣшаться поединкомъ.
•2б Правда оставалась за]побѣдителемъ.—
въ пожегѣ и пр.: если обвиненъ кто
вь пожегѣ И пр.
757- 13,- Побѣжденный или поби-
тый называется убитымъ.
7 >7. 14. истцово- См. ниже.
° 757. 1.8. вязчее, иначе вяжщее (отъ
гл. вязать, прилаг. среди, р. въ видѣ
суіцеоти. § 224. ІІр 3) — пошлина
Ва связаніе подсудимаго или за нало-
женіе на него оковъ. — четыре алты-
на безъ дву денегъ: древній способъ
счисленія. § 228.
757. 20. подьячему—тому, кто подъ
властію дьяка: подъ-дьячій, § 27.
757. 28. истецъ—кто ищетъ въ-су-
дѣ на комъ нибудь, яіа іуетсв; отвѣт-
но чинъ -кто отвѣчаетъ, обвиненный.
759 760
757. 35. польщики — выходящіе на 757. 39.758. 1. « которые—и имъ-
поле биться, поединщики. § 268. Пр. 2.
358. 3. 1. боецъ — кто мо,кетъ и
757. 37. опричные — посторонніе: .
? 1 умѣетъ питься, искусный въ пою; небо-
ѵгь опрочь. „ ,
1 ецъ—непскуснын, не могущій опться.
, іі, ., , , • ’« Н1 > *«• । {Иі $ I і *?
ХЬ. ИЗЪ ПАТЕРИКА ПЕЧЕРСКАГО ПО СПИСКУ Іа.э4 ГОДА , СДѢЛАННОМУ
сь рукописи 1460 г.
(По рук. Синод.
I. Посмь'іловіе.
В Лѣ'. ,8. Ц. Г. Н. ІІ1ІД1ІКТА ііфе-
МСЛНШСЪ .2,. ІПОІІД .<н. нл памлть
стго аііла іюды Брата ГІІА. В БОГО-
сіілслёмѣмъ градѣ Кіевѣ къ сакителн
ТТНЫЖ БГОМТЦе. II ПрПКІІЫ Ю1|Ъ ІІІНІІХЪ
АіітонТл Гі феюдосі'д. к млилстырн пс-
терьскомъ. прн кііженііі влгокѣрнаго
КІІ5А снмеюііл длехліідрокііуж. при Ар-
химандритѣ неѵерьскомъ онколѣ, а
покелѣііііё ішока касілнл крнлюпілніінл
иетерьсклго. а писаны быіііа кіпігы
СІА. НА НМД СІ|І1ІН0НІІ0КА куръ АКАКІА
кыкго іідмѣстінікл кіёкъекаго:- ііііѣ же
СІА книги НАПИСАНЫ БЫПІА ПЛріІІ|АСМЫіІ
плтернкъ. Г. лѣто. Д. к. мця ноіл.
къ ,кк. къ Бгосіісасмѣмъ в великомъ
иокѣградѣ. ко лшітели претнетыд кір
КЛАДНМСрЬСКІА НА КерДЖІІ & ПОКАГрАДА
.е. попрпірь. а повелѣніемъ самодер-
жавнаго урд п великого кнзд іклопа
касііліёкн. при митрополитѣ макаріи.
а при архіёпкпѣ нокогорбдъекомъ пн-
минѣ. а писалъ мокін. кисть і;о тог-
да повеленіе © црд великого кіізд
іванііл по многн градомъ писати стыа
кіпігы. к велнком же нокѣгородѣ і|рь-
екымъ повелѣніемъ повелѣваиіе тогда
писати на сіа стыа книги фома со-
Фѣнскоіі сірнніікъ. а^ъ же мокін нл-
Библ. %і6.)
іі . > Ѵ'ѵ.'
пнеа ^ллуста .е. тлтрдтен. іюньской
мьнеіі ѵасть .8. татратё. полъ іекл
толкового. псалтырь толкованіа фе-
(ОДОрПТОКА Архіёпкпа КІІПрЬСКАГО. К С6-
5 иоу же н не но коли вдаіна мн кла-
стеле ііокагорода списати сію стоую
кннгоу МІІНѢІО МАИ МІ|Ъ. к пси же
бѣ вписана іі сіа тіодііаа книга стго
мѣста (па)тернкъ петерьскыГі. того
іо во ради оуже властеле спвжею по-
ВСЛѢІНА МН ПИСАТИ СІЮ МІІНѢІО. А^Ъ
бо не ііослоушахъ того сфеипикА чю-
мы. н бы ми тогда префеніе велико
съ простію б чкедора © сыркока. а ^ъ
іа же неволею науахъ писати, но гь
мене не юстакн. с радостію иксахъ.
жнкиі|юу же мн тогда оу крата сво-
его в домоу. и ки пожаръ н нѣгдѣ
ми писати, іцъ же приіпедъ к чіе-
2о дороу. и к фомѣ. іі ркохъ нмд. нѣ-
гдѣ писати, чгеюдоръ же ікосла м.л
въ своё строеніе к' манлетырь къ стѣіі
БІ|ІІ ВЛАДІІМерЬСКІА НА КбрАЖІО. А^Ъ ЖС
с миромъ ІНІСАХЪ. іі ДОІІНСАКШІО МП
-л патерикъ, и па протаж іюіиедъшю.
2. Начало статьи: КІцл авгоу
въ .д7. дііь. ю преііесенііі моціеіі
стго іі прпвііаго юі|л нііІего фефдо-
сіа ііетерьскаг®.
,-.о К лѣто г8. ф. хчі. іиіднктд .д.
761
762
в^емъ рогалію патахъ прилѣжно копа-
ти. подроугоу иоёмк <йпоунвдіоі|і8 пре
петерою. н реѵе мн оудлриша к віло.
а/,ъ же к то времд прокопахъ надъ
иоціьмн стго. н юномз гліоцюу ко мн®,
оуже оударнша в кило, мн® же рекшю
прокопахъ оуже. Сгда же прокопахъ
акі'е страхъ палатъ ма.н патахъ ^ватн
гіі помнлоун ма. к тоже времд с®-
іоДаста дкл крата к монастыри, стре-
гоуціа егда іігзмсііъ оутлнкъел н® с
книъ н принесетъ е аіт.иі. и хряста
прилѣжно к петер®. іі ега оударнша
в кило. внд®шл три столпы, акы доу-
<» гн ^арпін стодхоу. н прТіідоша на
верхъ церкви, іі гдѣ положенъ кисть
стын фсюдосі'іі. н се кндѣіііл ксн
мннсн. іі мнозн къ град® іімъ во^-
къі|іено кисть, іі р®иіл се оуже пре-
нослть пргікнаго фсйдосі'а й нетеры.
3. Начало статьи Нестора мнн-
ха. (окнтеліі монастырд петерьсклго.
сказаніе тто ради про^кдСА нетерь-
екын млііастырь. Елки (й
Бголюкіівомв кнлБіо ілрослакоу. лю-
БАЦІ8 Бѣростовъ. Н І|рККЬ СТ’.'ХЪ АПЛЪ.
II ПОПЫ МНОГЫ НАБДАіроу. К ІІІІХЖС Б®
прю^кутеръ именемъ ларишіъ. моужь
глгъ іі книженъ, іі постникъ, іі хо-
жлше с веростокл на Днѣпръ на холъмъ
гд® ніі® кетхыгі маііАстырь петерьекыіі.
тоу млткы творяше к® ко л®съ т»
великъ, и ііскопа ссбѣ тз петеркоу
Мали дв« саженъ, іі приходя съ Бе-
рестова ЙПѢКАПіе У АСЫ. И МОДАЦІОуСА
Т0М8 БГ8 КЪ ТАИН®. II ПОССМЖС БГЪ
кіізю вложи въ срце постлки ёго ми-
трополитомъ къ ствіі софѣіі съпракъ
епкпы в лѣто ф. н-о. а сіл пе-
теркі тако «ста. іі не по мііо^ѣхъ
ИЖ6 в® по преставленіи прпкндго ЮЦА
ііАіпего феюдос'іа. нгвмеиъ и терно-
риэдн совѣтъ соткорінііА. нс довро
есть лежати прпкномоу йі|8 нлпіемоу
феюдосііо крои® мдііАстырж и цркве 5
, , еч ,
скоса, понджс топ е юснокалъ црккь.
и ѵсрноріі’4і|а совокоупнлъ. и совѣтъ
сотвориіе. повслѣіііа оустроіітн мѣсто
НДѢЖС ПОЛОЖИТИ МОЦІИ СТГО. II рдкоу
камеи« постакнніл. іі прпспѣкіпіо прл?-
ННК8 оуспені’А стыл г,і|а. н преже
тріехъ дііеи пращника повел® нгоу-
иенъ копати гдѣ лежать моцш стго
<йі|Л іідшего феюдосіл. Сго же по
повелѣнію ат<ь грѣішіыіі пестеръ спо-
доклснъ высть. п первое самъкидеі|ъ
стихъ сго моціей. по повелѣнію іігв-
мсніо. ёже склжоу. не слоухомъ ко
слыша, но самъ нлталпіікъ бывъ то-
моу ДѢЛИ. пріппсдъ КО НГКМСІІЪ КО 29
мн». и реѵе ми пондек® к пёі|іер«
къ преподокіюмоу феидосію. д^ъ же
ндохъ съ нгшеііомъ к пеѵероу пе-
к®доуі|і8 нпкомоу же. рлсмотріікше
же коуд® копати, іі ііа^іілмендкіне гь
мѣсто гд® копати крои® оусті.л. рс-
ѵе же ко ик® нгзменъ. нс ио;н ни-
кому же повѣдати й кратіа. да не
оукѣдлетъ ни единъ, но іюнин его
же хоціеіпн дл пшможет тн. а^ъ же яо
прлстронхъ в седмыіі дііь рогалніл
ііиже копати, и къ вторникъ кеѵеръ
глоукокъ. иоіа съ совою дкл крата,
ііекѣдоуцюу ніікомвже. и пршідохомъ
в псѵсроу и йпѣвша плиы. патахъ зз
копати, іі троуднксА иного, кдахъ
дроугоиоу вратоу. іі кюплхоиъ до
ііолвііоі|ін. трвдіікшесА много, не мо-
гохъ ДОКОПАТНСА. Н ПАТАХЪ СКОрКНТІІ
еда како на стрлпоу копаемъ. а?ъ же ай
763
764
днехъ кл н-ккте тлкъ мврьскын ы
ГрДДА ЛІОБСУД- н воадожн сема кгъ
НА имъ къ страна ІІТЬТІІ грсусскоу.
ынъ же оустремнсл н ко стаю гороу
донде. й видъ млнлстыря соуі|мл та.
п коадюкн усрнсусскын шкрлад. 11
прТнде ко единъ млнлетырь. н моли
ПГВМСІІА ТОГО ДАБЫ ІІАНЬ ВоадожНЛЪ
усрнетескый (оградъ. «онъ же послв-
шлвъ пострнже ёгш. й нлреѵе имя
ёма а’нтоніе. й наказавъ ёго. н на-
оуун ёго уернетескомв житію, о ре-
ѵс ёив йдн пдкы к рвсі’ю. й квдн
клвенТе имѣя с'тыа горы, й реѵе ёмв
ілко иновіі & теве тернориады пмвть
ВЫТИ, й БліЯІКЪ ёго ШПВСТІ1 іі. рскъ
ёмоу НДІІ С МИрйМЪ. АНТОНІИ же НДС
ко грлдъ кіекъ, й мышлдаше гдѣ
БЫ ЖИТИ, й ПОХОДИ ІІО МАІІАСТЫрСМЪ
и не коадювн ни во единой же гдѣ .
житіи Бг’в не ХОТАЦІВ. ІІ НАУАТЪ ХО-
ДИТИ по дскремь й по горлмъ. ІП|ІЛ
гдн бы ёмв кгь покладлъ жити, й
прТнде на холмъ йдѣжс бѣ ллрийнъ
ІІСУСрКВ ИСКОПАЛЪ, ч ВОЗЛЮБИ мѣсгь-
І|О ТО. II КССЛІІС.А въ немъ.
4. ПіОСЛАНТе СМИрСННЛГО СПКПА СИ-
МОНА КОЛОДІІМерЬСКАГО. И СВ^ДАЛЬСКО-
го. къ полнклрпоу ѵерпо(іні|8 пеуерь-
скомоу.
Крлте сидъ 1 в Безмолвіи, съвсрн
сіі оумъ свой 2. іі рі|ы къ сенъ, улѵе
ІІТ.СІІ ли мира ©СТАВИЛЪ 3 И ПО ПЛоТІІ
родитель, лціе же и адъ пришедъ
на спсенТс. л не дховнлл творишн \
и уто ради к ѵсрнсусскос нма ыг.олкъ-
са * 3 * ёсн. й не і’цкава теве мвкы
уерныіі рнаді. — —
5 Доволно же тн воудн крАтс твоего
кроуподііііа сътвореноё дѣло. тѣмжс тн
ПЛАКАТИСЯ ПОДОБАСТЪ ДА ПрОІ|ІСІІЪ Б8Д6-
ШІІ. ІАКО (ОСТАВИЛЪ БЫЛЪ ССН 6 СТЫІІ УС-
СТІІЫК МАНАСТЫрЬ ПСУбрЬСКЫІІ. Й СТЫХЪ
1ОЫІ|Ь АіІТоНТл Й феШДОСІА. й СТХЪ
У€рноріцеі|Ъ жс с ннмн. и млься ёсн
ЙгоуМСІІІІТгІ оу’ стою всади^никііу
ко^мы й дамТапа. НО ННѢ дюкръ ёсн
сотворилъ, ЛІІІИІІВСЛ ТАКОКАГО НАУІНА-
15 ні'а ПВСТОНІІІАГО. и ііс далъ ссіі пде-
І|ІВ крлгоу евоёмоу. — — ІОВУ А БО
ПрСБЫКАА къ стадѣ , ііеврежейпо г.ы-
кастъ '. а шлвѵнкшссс.л къекоръ 110-
іыклётъ 8. и вюлъкомъ йадъдсно бы-
2(, кастъ подоБлшс со тн преже. рлс-
свднтн. уто ради восхотѣлъ сен іцы-
ти «отъ стго іі у'іплго п сіісенаго
ТОГО МѢСТА ІІСУСрЬСВАГО. къ нсмжс
дивно есть ведкомоу хотяіремв
СІІАСТТСА МНЮ БѲ БрАТб ІАКО БЪ С0-
твори се , нс трыід гордости ткоел
ніцкерже т.л пкоже едтаноу со иі-
сгвпныміі силами, адпеже восхотѣлъ
ёсн слвжнтн стм8 моужекн. евоёмоу
до ГіІоу. І ІІАІІІСМВ прлтв. Архтімлііріітв
лнінндіпіоу пстсрьскомоу. ПСУСрЬСКЫіІ
Б<< монастырь море есть, іі нс дръ-
жнтъ в ссвѣ гнилаго, ііо надмеі|істъ
конъ, — —
Варіанты по ѵругому Синодальному списку XVI о., изданному Калайдовичемъ
{Памяти- Рос- Слои. XII в. 249 — 257). — 1) съдн. 2) съсерн уиъ скоіі.
3) оставилъ еси. .1) творить. 5) овлъксл. 6) только: оставивъ; вспомоіателыіые:
выпъ сси — пропущены. 8) іюгикнеть. 7) и о) Будить. днкиишс».
765
766
Пншсть ЖС МН Н КНАгЫНН ростн-
слаклікк, всрхоуслдвы 12 хотацін та ‘ ’
поставити ёпкпомъ. нлн новоугородоу
нд аіітоніеко мѣсто. нлн смолень-
скоу нд л.цорско МѢСТО, нлн юрьекоу
нд іолслѣско мѣсто. на'іремн рете1’
и до .Д. срекрд рдстоѵнтн теке ради
и полнкдрпд. II рѢХЪ СН , Д1|ІН МОА
анастасіс. дѣло нс клгооугюдно15 хо-
ціеінн творити. но дціе бы 16 прекылъ
к мдндстырн неисходно съ унстою
СЪКѢСТІЮ В ПОСЛоуіПАНТи йгоуменн.
Н КСС А БрДТІИ. Тре^ЕАСА ы всемъ,
то не токмо бы ко стльскоую мдс-
жоу (ЙКОЛУСНЪ. НО Іі КЫШІІЛГО 1|рткд
достоинъ кыкъ п. ты жс врлте ёпкпь-
ствоу ли похотѣлъ ёсн. докроу дѣ-
лоу ХОірСНІІІ. но послоушліі ПАВЛА
ДПЛД ГЛІОЦ1Д К ТНМОфѣІО. II ПОУСТЪ
рд^вмѣёшн, дірс ёсн уто й того нспрд- 20 ёпкпъ сіреііномупкъ. его же кгъ про-
килъ кдконоу18 епкпоу быти подовдё. Но
ліре БЫ ТЫ БЫЛЪ ДОСТОИНЪ ТАКОВАГО
сана, то 18 не бы теке20 поустнлъ й
севе. но своіімд роукдмд съ иртолыііі-
КД2‘ ТА СББѢ ПОСТАВИЛЪ БЫХЪ КО (ОБѢ
ёпнекопыі влдднмеріо н св^ддлю. пко
же кнзь геюргін хотѣлъ, но а^ъ емоу
ко^врдннхъ22. вида твоё мАлодоушьё23.
іі діре мене преслвшлёшіСА кдкокѣіі21
любо класти восхоціешн і' ёпкньсткоу.
іілн іігоуменъствоу покннешнсА 2&* бн- ръмъ перееллклю. нсаіа ростокоу. гер-
ДН ТЦ26 КЛЯТВА А не БЛКСНІ'С. іі к
томи не кнідсшн во стое н утное
мѣсто в немже есн іострнглъсА. іі дкн
сосоудъ непотребенъ бвдсшй. н іц-
& верженъ БКДСШИ ВОНЪ. II ПЛДКДТІСА
іімаініі послѣжс много ке^ъ оусііѣ-
ХА2’’. не то бо ёсть съкеріпеніе крд-
те ёже елдвнмоу быті & всѣхъ, но
ёже ііспрлкнтн житіе своё, іі уіістд
ю сске соблюсти 28. й того со ердте
ПСУСрЬСКДГО МДНАСТЫрА МН08ІІ еііііи
БЫША ПОСТДВЛеіІІІ. ІАКО ЖС II Й САМ®
ХА БГА ІІАШСГО АПЛН ВЪ КСЮ ВССЛ6-
ноую ІЮСЛАІІН БЫША. ТАКО ЖС И Й СА*
15 МОГО МАНДСТЫрА ВСЛНКАГО іІрУТЫА СГО
сгомтре 29 М1І08ІІ сипи постдвлснн
БЫША. Н АКН СВѢТИЛА СКѢТЛДА ®СВѢ-
тііііід роускоую землю стымъ кріре-
ннё 30. первый лесонтііі ршстовьскып
слдкн нетлѣіінё. сіи бысть прькын
престолышкъ 31. ёго же невѣрпін мно-
го мвункше оусішіА. и се третіи грд-
ЖДІІІІНЪ''2 БЫСТЬ роусьсклго І-ІІІрА. СО
25 Ю1ІѢМА КАрАГОМД КѢІІУАСА Й ХА. СГО
же рддн оувіенъ бысть. нллрншнл
міітрополіітд и самъ уелъ ёсн къ жи-
тіи СТГО ЛНТОНІА. ІАКО Й ТОГО <10-
стрнжснъ высть. іі тако сірсньсткд
-о сподокленъ. но сем жс ніікола >3. ёф-
11) пишетъ же иіі книги. 12) кнагііин Ростнсллклі Ікрхуст.т. 13) теке- 11) реѵе
пропущено. 15) нскогоугодно 10; лбы , вмѣсто: но Дціе бы. 17) достоинъ ш
нылъ. 18) ндкому іюдоклетк быти бпнекопу. 1!>) опущено. 20) та. 21) нлиъст-
іітнп. 22) къ^Брлннлъ. 23 веледушіе. 24) кацѣн. 25) повннііиіііса. 2«) тн опу-
щено. 27) и плліілтнса нмліин иного 28) снабдити- 29) отъ того Мдтсре Госпо-
жа нліиел Богородиі|Л великого илнлетыра тоа. ар) мію^и бпііекопи постлклеиіі
быіііл къ всю Рускую землю 31) иеркопрсстолыіикъ 32) третій гріжлнинъ иевесііый
бысть Русклго мірл. 33) II 34) Нпколле.
767
769
МАНЬ ІІОВОугороДОу. стефднъ володн-
мерю, ннфоіггъ нокоугородоу. маринъ
юрьёкоу. мина полотьскоу. ішколд °4
тмоутороканоу. феюктистъ уерпнговоу.
ллврентііі тоурокоу. ЛОука БѢЛОуГрЛДВ. 5
ёфрѣмъ соузддлю. н аціе хоірешн
КСА ОуКѢДАТН. ПОУТІІ ЛѢТОПИСЦА СТА-
рого рОСТОКЬСКАГО. ёсть БО ВСѢХЪ БО-
ЛІЙ 35 * * * .Л. А 6Ж6 ПОТОМЪ И ДО ПАСЪ
грѣшныхъ, мню близъ .іі. рдзоумѣн 10
Ер-ЛТС КОЛИКА СЛАБА и УТЬ монастыря
ТОГО. іі СТЫДНіІсА ПОКАІІСА. Іі нзвюли
сн тихое іі Безмлтежноё житіе, к пе-
нсу гь призывалъ 30 ТА есть, азъ
БЫХЪ 31 радъ (ОСТАВИЛЪ СБОЮ СППІІІО. 15
Н РАБОТАЛЪ нгоуменоу. не "К КѢСІІ кай
веціь мвдерьжнг мд. и кто не вѣсть
мене грѣшнаго ёпкпд енмонл. и сем
соБорныл 3? ц'ркви красоты володнмерь-
СКЫЛ. II дроугыл. СОуЗДАЛЬСКЫА ||рк- 2°
вн 40. І0Ж6 САМЪ ССУДАХЪ. КОЛ1ІКО н-
мѣёта градовъ и селъ, и десАтішз
съвііраютъ по кееіі земли тоіі и тѣмъ
КСѢМЪ ВЛАДѣётЬ НАША хздость. СЪВѢСТЬ
ГЬ ГЛЮ ТСБѢ 41. ІАКО всю сію елду м
И УТЬ ІЛКО КАЛЪ ВМѢНИЛЪ 12 БЫХЪ. II
аціе бы мн 43 сметнёмъ калатнса
в пеуерьскомъ мдндстыріі н поіінрдё-
моу БЫТИ тлкы. іілн единомоу БЫТИ
<о оу когнхъ пре краты утііыа тоа-а
лавры, и соткоріітіісд просителю41.
ТО 43 ЛНУИІН БЫ МН врсМАННЫА ССА
ЛЛ ’ Т-».. Г-*
ути единъ днь в домоу бжід мтре
пдѵе тыслціь лѣтъ, и 11 къ немже
изволилъ48, быхъ преБывлтн плѵе не-
жели жити мн в селехъ грѣшннунхъ.
въ вѣкы аминь.
5. Втораго посл днід. ёже ко архи-
маіірнтв петсрьскома аіікндиноу и
стьі и Блжснны уерноріі7,еі|Ъ Братіи
іідшеіі. Списано высть (Іолнкдрпомъ
уерноризце того же пеѵерьсклгю ма-
ндстырд.
Гоу ПОСПѢШЬСТКВЮЦІВ. ІІ слово оу-
ткерждю’ціа ко твоёмоу влгооумню.
прсттнын архнмаіІрнте ксел роусн йус
іі гдне мон Аіікнднне. подай же ми
БлгопрТдтиаіл ткоіл слоуха. да в на
ВО3ГЛІО ДИВНЫХЪ II БЛЖСІІІІЫХЪ мвжь
жнтід. дѣіанід н зплмеііід бывшихъ
ко стмъ семъ млндстырн пеуерьскомъ.
’бже слышахъ ю ннхъ 3 ёшіл енмо-
на колодпмерьскаго н соуздальсклго
БрАТА ткоёго ТеріІІ!рНЗІ|А БЫВШАГО то-
го же МАІІАСТЫрЛ. НЖ6 ІЦСКАЗА МНѢ
грѣшномоу 40 СТѢМЪ II ВСЛІІЦѢМЪ АН-
ТОНІИ. БЫВШАГО ІІАТАЛІІІІКД рВСКІІ МНИ-
ХОМЪ. іі ы стемъ феюдосііі. н нже
ПО Іііі СТЫХЪ II ІірПБНЫ <і)ЦЪ ЖНТІД
іі подвиги, скоііулішіихса к домв
ПреУІІСТЫА БЖІА мтрн. да СЛЫШИТЪ
твоё Блгордзоуміе моёго млАДЮоуміл
іі нссовериіеіід смысла, коспросил ма
ёсн НѢКОГДА. КСЛА МН СКАЗАТИ. &
тѣхъ уернорнзецъ содѣіаіінаа. съкѣ-
дыіі мою гроувость. Н нен 8АЦІІІоё
іірдкл. ііже всегда со страхомъ въ
ВСАКОН ПОВѢСТИ БССѢДОуЛ Пре ТОБОЮ.
35) болѣ ЗІі) иріікбЛѢ- 37) БЫ. 38) но 3!і) укорныя. 40) И ДругІЛ Сузддяьскііі
церкие II) Предъ Йогомъ тн молимо 42) мнѣлъ. 4») тресною торуттн ?а нрдім
нлн —41) ііліге’днномоу—просителю, опущено. 45) то опущено. 46) лутміін есіь
усстіі временныя. 47) и иіьтпъ- 18) кололъ.
769
770
тб како могоу іасно нздсцін сотворен-
ная нмн ^няменТл. н ѵюдеса пресдак-
ная. н мала» нѣуто сказати б тѣхъ пре-
слакнкіхъ ѵюдесъ. л ілііожлГннл ^акыхъ
б страха, стыдяся троего клгоѵтТа.
неразумно нспокѣдахъ. поноуднхся
пнсаннемъ н\кѣстіітн текъ е;се и
стѣн н Блаженѣн краті'н наніен дл
н С8і|гііі по насъ терноріццы «убѣ-
дятъ ІІЛГТЬ КІКНІО. ШКШ8Ю ко стт.
сенъ млпастыріі н нрюслакятъ бір
пкнаго. покл^лкінлго такокын скѣтііа-
іііікм к рнстѣн і'емлн. к псѵерьскомъ
стнъ млнастырк.
Патерикъ Печерскій составленъ по
образцу греческихъ , каковы Синай-
скій , Скитскій (см. въ Памятникахъ
XII п XIII в. 2-го От.). Пятерикъ этотъ
состоитъ частію изъ повѣствованій и
житій Святыхъ Угодниковъ Печер-
скихъ, частію изъ Посланій.
Въ предлагаемомъ здѣсь спискѣ съ
рукописи 1460 г., вѣроятно, большею
частію удержаны особенности право-
писанія половины XV в. Сверхъ того
многія грамматическія <і>ормы указы-
ваютъ на древнѣйшій оригиналъ Но
по рукописи 1554 г., помѣщенъ этотъ
памятникъ между произведеніями па-
шей письменности XVI в. , къ кото-
рому относится и Послѣсловіе Нов-
городскаго писца, весьма любопытное
ио своимъ подробностямъ. Его книж-
ной опытности надобно отдать спра-
ведливость за то , что передъ сионм ь
Послѣсловіемъ онъ помѣстилъ древ-
нѣйшее , Кіевскаго писца.
759. 2. ііііднктл нфемелпысъ чпт.
н’нднкта .Тѣ фемелшосъ .? : т. е. индик-
та 8-го, реновація 7-го (Эер^Л/05’ —
основаніе: хронологическій терминъ).
759. 13. куръ — кѵръ — господина.
759. 14. быкго: опискою, вм. бмкъ-
ипго.
759. 19. на керлжн: урочище около
Новагорода: вѣроятно, отъ Варягъ.
759. 24. Любопытное извѣстіе о спи-
сываньи книгъ при Иванѣ Грозномъ.
Тогда же списывались и Мішеи (Ма-
5 карьевскія).
760. 7 — 9. Патерикъ Печерскій
вписанъ былъ въ Минею.
760. 22. къ свое строеніе к млнл-
стырь: вм. въ монастырь, который онъ
строилъ, пли которымъ управлялъ,
§ 240. Пр. 4.
7(50. 26. Эта статья писана пре-
подобнымъ Несторомъ (см. 7(И. 15.).
7(5 1. 26, кромъ—внѣ, далеко, оус-
тіа — вѣроятно, отверстія пещеры.
762. 26. выростовъ— Берестовъ или
Берестово..
762. 28. ларііоіпъ — Иларіоиъ.
7(32. 31 двк слжснъ: двойст. ч. со-
гласовано съ множ.
763. 3. н’тьтн: вм. нтп , сь наро-
щеніемъ или усиленіемъ окончанія -ти.
763. 13. к рксііо. вм. къ рксь § 4.
763. 25. мисті>і|о: уменьш. и ласкат.
вм. мѣстечко.
763. 27. Посланіе это замѣчательно
по выраженію благоговѣйной любви
къ Печерскому монастырю.
763. 31. сѣдъ: причаст. прош. вр,
См. вар.
764. 32. Это прекрасное уподобле-
ніе основано на повѣрьѣ. , что море
выбрасываетъ изъ себя всякую вещь,
въ него попавшую.
765. і. ростнсллвлліл $ 65.
765. 3. 4 5. новоугородоу, смоленъ
скоу , іорьскоу: дат. пад. мѣста.
765. 5. лазорево — л.цлреко, какъ въ
спискахъ Евангелія Лайорь вм. Ла-
зарь.
7 65. 17 похитити хотѣти: управ-
ляетъ дат. пад. по древнѣйшему сло-
восочиненію.
765 19. поѵстъ — прочитавши.
49
771
772
7(55 2'1. сыіртолыіііка—сопрестоль-
нпка , товарища въ управленіи епи-
скопіею.
766. 3. ыстрпглъсд — постригся.
766. 10—(0. О духовномъ вліяніи
Печерскаго монастыря на всю Русь.
766. 21. 22. прьііілі прсстиіишіъ: вм.
глоя.наго: перо гпрестольникъ. См. вар.
766.24. См. вар., гдг. полнѣе..
766.25. То есть, м} чеішкп Ѳеодоръ
и Іоаннъ.
767. 8. Любопытное свпдѣтеліство
о древнемъ Ростовскомъ Лѣтописцѣ.
767- 12. іцвман—полюби и набери.
767. 24. ндшл Х8дость: вм. ,ѵ«. §
203. Пр. 1.
767. 27. Пропущено. См. въ вар.
768. 4. Посланіе П >лнкарпово.
768. 13. 15. Печерскіе, иноки повѣ-
ствовали другъ другу житія Угодни-
ковъ по образцу і тіиельнпковъ Синай-
скихъ. (( ’м. Патерика. Синапск-).
768. 32 неііздірііое нрава—злое.дур-
ное въ враві;. Такимъ образомъ сло-
во изящное восходитъ къ древнѣйшимъ
памятникамъ нашей письменности.
ХЫ. ИЗЪ ЧЕТЬИХЪ—МИНЕЙ МИТРОПОЛИТА МАКАРІЯ.
(По рукоп. Библ. прн Ѵспенск. Со'). и по снимкамъ, приложен-
нымъ къ согтюнію Профессора Бодянскаго: О времени проис-
.то яденія Славянскихъ письменъ, 1855 г.)
1. Лѣтописецъ. (Пктябр. л. 1—2.
К ЛѢТА , Г^5Д. мір іі®ёкрід. Къ
ХОЛІОБіІКОС І|рТВО СТѢНПІАГ® црд гдрл
келгіког® ьтія.» іікл'пл клсіільекн всед'
русіі слмодръжі,А. к дкАдесжтме лѣто
•ірткл и гдрті<д сг® в дкадсса же
третіе, лѣто й ржтвд сг® Се іл сми-
(сішыіі и грѣшный мдклрТе мптроноліі
кссл р«с;іі. дл есми сію стоую келіі-
К8іо кнііп; мішѣіо ѵёю мір, итлБрь.
іі пріімі діімілдесА великіі КПП МІНѢІІ
УСТЬИ. ІИІСЛІІЫ ВСѢ К дестнын листъ іі
к тѣ устмі мнііБл всѣ книги ѵеіі съ-
г.рлны. Ста»!-, ёѵліе. ѵетьіре еѵлііеты
толковые, іі стыи силъ, іі всѣ
СТЫА АПЛЬСКІА ПОСЛАНІЯ. II ДѣлІГІА с
ТОЛКЙКЛНІГ.МЪ. || Тріі келн'кТл |*АЛГЫріІ
рЮ’/ІІЫ ГОЛІІ®ВІИІК®. И ІГЛДТЛОуСТЙКЫ
кіінгіі. злАгістрнн. іі МАргдрГі. іі веліікіи
х/лустъ. іі велнкТн насиліи іі григшрін
кі'осл® с толкандніемъ. н веліікяд
ІІНІІГА ІІІІКІЙСКДЛ С ПрОУіІМІІ ПШСЛАНМН
СГО). ІІ ІірШІ'ІА ВСѢ СТЫА книги съ-
Брдны ’ІЗ ііАПі'саны к ніі, прртескід. и'
АІІЛЬСКІА. II ЙѴѢСКІЛ. II Лрл;ііІІІѴІІЫА СЛО-
ВА. II ІІОХВАЛІІЫЛ СЛОВА. Н КСѢ СТЫ ЙЦЪ
ЖНТІД. Н МѴіГІА СТЫ МУНКЪ. II СТЫ
МТШ|Ъ. Й.ІІТІА II ІМОДВІЦІІ пргі ®пны іі
пгоіійсііѣІ йі|ъ.’И сты ііреіішены же
СТрАДЛІіІе II ІІЙДКН8Н. Н КСѢ СТЫА
ІІАТеріІКН ІІАПНСАНЫ. А^БВУІІЫД. іёлнм-
екі'д. іі епіііёскіА. ’ІІ сінднскіл. іі
іо скіІскіа. іі пеѵерскіл. іі ксѣ стыа кнігіі
СЪБрАІІЫ II НАПІСАНЫ КОТЮрыё В р8К0Н
х.емліі ®".рѣТАіотсА. н с ншіыиіі стымн
УІОДОТВШрІіЫ. II ТѢ СТЫА І'.еЛіІКІА книги
дклііддесА мнили уе'тыі. 'й уг® в пн
іа съкрлііы ксѣ стыа тёіі книги, далъ
есми прутои і;і|е к д®. іі велики ѵ«-
доткорцо, петри , іі алеѵію. и іюнь,
въ стоую СЪГ>6ріІ8Ю іірькшкь оуспеніА
Престы А КІ|А рКСКІА МІІТрІНІЙЛІА. В пёр-
20 коёнддсс.А лѣто стнтелсткл. и дхокныа
ііасткы скоего смірёнід пл нама скоён
дііІіі іі по скон родітелс ккѣуііын по- I
І.ІІПІО. II ПО ССКѢ ІІЛСТОАІ|ІІІ СТѢІІПІН I
773
775-
мнтропа»лнта» ксел рясіп к дйіекііоую
ПШЛ^В н ІірОУГП ЦрКЮКНИІіб , СЦІСІПІЫ
протопопа) и сіренны іерею и архи-
діакона»; и протодіакона», и дідк< на».
И ѵёціб. II ПѢКЦо". II ПСѢ ПрЛКЮСЛАК-
НЫ хрТІЛНО) ПрІ6МДЮІ|ІН II съ страхо
’Н съ вниманіемъ проѵіітаюі|ііі сіа
СТЫЛ КНИГИ ПО КЛвёіГІЮ МПТрОІІЮЛИТА,
іілн цркаікнаго ѵнІіондѵа'лніікл, ккелн-
коую діііёкноую пшл'48 не токмо секь,
по іі протн ііосліііііаіоі|ііі съ внима-
ніемъ іі славя кіѵ'ію, аміінь. 19 дл
ннкто» сіа стыл келнкі'а кііігн дка-
надесл мнііѣіі тётьіі «скоіі. нлн й
стыл церкви прѵтыл КІ|Д ѵтндго II
славнаго ел оуспеніА ряскіл мітро-
пбліл. и ю неліікн ѵюдоті'«рі|б на-
сйлсткю къехнтн таковый да сядптца,
іако преюіаідніі и помп|інн кжідцрккн.
не то'кмо Здѣ, но іі к і;ядяірііі кѣ «сядіі-
са. а кто) сіа стыл кіін'гп пріемлё по
клеенію стіітельскомя. ІІ съ страха»
кжін іі с келнкіі вннма'нТемъ нроунтле
на дпіе'кноую пёл^я секь іі слыша-
іріі. II топ а» кга Клее коудё. іі
свгяііЯ м'/,Д8 (іі него коспрііімоу. не
токмо 4ДѢ но н іі квдяірін къ1. по
кжткеномя лплоу. ііже око не видѣ.
н оухо не слыша, и нл срце улкя не
іцыде. іаже оуготёва кгъ ліог>аі|ііі его»
ііже оуко съ страха» іі съ вниманіемъ
ііюѵіітаіоцін сіа стыа книги , амінь.
’Л ппса семи сіа стыа келнкі'а
кіиігіі іі велика» нокморюдь, ка ёсМн
тамо кы лрхіепкшй. а ішел еСмн іі
съкнра. іі ко ёдіііо мѣсто нхъ совю-
кяплл дклііадесі ль мнюгн іімьніё.
’ІІ мнюгнміі рл/лііѵныміі пн сари, не
ціедА срскрл и ксакіі паіѵастеіі. но іі
паѵё мнюгіі тряды ноілхъ « наірдвлё-
ніа нностраііскіі н древни послюкнцъ.
нрекодл па ряскоую рв. іі сколько
на кгъ ддровд оурл^ямьтіі. толнко
іі къ^могохо исправити, ннад же и
до днь к пн ііеііепрлклеіід прекысть.
II сіа (бста'квхо по на могяірн
съ кікіею памочніо нспракнтн. ’А н
гдь коудя погрѣши ё своего исрл-
^ъміа (6 тѣ стрл'ііскп дрекпп послы-
ю вицъ, іілн кядё гдѣ посредѣ тѣ сты
кіінгѣ іілііііслно лйіюё , и ёреѵеннос
слово стымп а»і|ы. Л мы не кѣ^мо-
го'хб ііеправнгн іі іостд інтіі. іі а» то
а» гл кга проінз нроціеніа 7,а млтвъ
і5 ксѣ сты. иже к книга сн папнсаіиіы.
л проѵитліоі|ін молю сіа стыл кніігіц
ііже могя'і|иі кжіею пбмоірію к на
не докоііуаііпал тдкоиал нспракнтн.
и то а) кга коспрінмя сягяііо)
2> въ^даімііе. А сото всѣ сты клееніе,
пюнё к ть сты к тетьй міпіьа. всв
стыа кніігн ѵсіі съкрлпы іі написаны,
’Н того ради ксѣ молю, іі колмюма
касл'іосл с кьроіо пр®уіітаюі|ін сіа
в сѴыл книги дл късііомннліо смнрен
ноую н грыііпяю МОЮ ДПІЯ къ сты
X г* . -С Х
сконкъ всесіілпомв нгя млтва; даны
поляѵилъ деснаго престолніа съ ксѣ-
МН СТЫМП II Й> ІЛКА КІ’Я оугодіікшіімп
зо в дііь ііторлг® ііріііпёсгкіа га кга и
сіІса ніііего іса ха къ ньже хоіре г:>
СЯДНТІІ ВСѢ. ІІ КЪ7,ДЛТН КОМЯйДО ПО)
дѣломъ его).
1. Игъ Иіиийя Меѳодт чАпріі.іь.
35 ,176 л.).
ІІр.лятііжесл к ты дни ростнславь
кнаі'ь слокеііесііь съ стополкб. ио-
еллегл іц морлкы. къ црю Михаила,
глюціа тлко. іа кжі'ею млтію сдрлкь
ю есмы. н сягь к нл‘копілн оуѵтлн
775
77(>
мнозіі хртілис. и/ъ коло іі іц грекъ,
н Гц нѣмець. оуѵліце ни рд^лнѵь л
мы слокенк проста ѵддь. Гі не іімамъ.
II БЫ ны нлстлкнлъ ііл іістнна іі рД-
7,оМЬ СКАЗАЛЪ. ТО ДОКрѣ КЛКО ІІОСЛІІ
тлк мвжъ. нже ны ііспрлкн колка
правда, тогда і|рь Михаилъ реѵе къ
философа костАіітніюу. Слыпіііпііі лн
фнлософе рѣѵь сію. іінъ сего да не
можё ткорнтн рл/.кь теве. то дамь
тн дары мііокіі іі поііми кра скон.
нгамена мефод'ід иди же кы ко ёста
селоі^нАііііііл да селаііАііе ксе ѵто сло-
кескн кесѣдають тогда не смьстд
са йрецііі. нн кд ни црл. ны сло-
кесн стго лила Петра, ілко реѵе кд
сонтесл і|р л ѵтнте. но келнка слы-
пілкіпе рвѵь. на млтка нлложмстд. іі
со нііѣм.і ііже кахв того дхл. С'го н
сн. дл тоу ілкн къ философа сло-
«сньскы кннгы. іі лкиё оустроіікь пнс-
мепд. и кескда состдкль. пати сл
ілтъ моравскаго поимъ мефодіа. нлѵл
же пакы съ порокомъ ") НОКІІНЗАСА
слзжнтн. философа, іі оугитн с ніімъ.
н тремъ лито іісніёінемъ. ко^крлтн-
стаса іі/э морлкы оуѵеішкы нлуѵыііА.
оуикда же такого мажа, аііостоліі
Никола, посла по на желдд кіідѣтн
л. іако лгглл кжна стн н оуѵеіііе еи.
положі. слокеньскііё еѵалі'е на ыль-
тлрн стго Петра лила, стн же на по-
покьсгко клжсііаго мефодіа. клала
же етера мпога ѵадь. ііже сажали **)
слокепьскід кннгы. глціе ілко недо-
стон нн которому іл^ыки имѣти ка-
ко скон рд;к« ёркеГі * * ***)’*). іі грекъ, и
*) Опискою вм- покоромъ На полѣ
объяснено тою же рукою: хѵлахѵ.
***) Опискою «и. е’крен.
ллтннъ. ііо пнлатоки писанію. ё на
КрІѣ ГІІИ ІІАПІІСА. е АІІОСТОЛПКЪ. пн-
лдтііы. и треА^ыѵыінкы нарекъ про-
платъ н. ііокслѣ ёдіііюмв ёпііз. нже
8 къ тою. же л^ею болѣлъ. іі стн й
оуѵіікъ слокснескъ три попы. а. к.
анАгііосід по дііё мнозѣ. философъ
нд соу грАдыіі. реѵе к мефодіпо крду
скоёма. се крлте кѣ саіірзга г.ѣхо-
ю кѣ *). ёдцнв крдада тлжлфа. іі а
нл лѣсѣ падаю скоіі дііь сконьѵлкь.
а ты ліокнііні гора келмн. то не моки
горы ради іостакнтн оуѵеніід скоеѴо.
плѵе ко можешіі кымь сіісенъ быти.
15 послак же коцель ко дпостоліка. про-
сі ілеооділ клжсііаго оуѵіітелл нліпе-
го длкы ёмоу йпзстплъ н реѵе апо-
столовъ. не текѣ еднномв токмо,
не **) и ксѣмъ страна тѣмь сло-
зокыіьскы. слю н оуѵнтелл й кл. н
& стго аплл петрл. перваго нлстол-
ннкл. и клюѵедержы;а црткію іікпому
іі посла іі напіісакъ ёпнстолію.
3. Лзъ Житія Кирилла (Феира.п?.
і’5 .1. 9 I б).
бсть же къ сіѣіі. софѣіі потнрь
й драгаго камсіііі соломоііа дѣла, нд
немь сж пнсмена жпдокьскы грани
ндпнслны. ііхже не мождше никто же
зо ііроѵестн нн сказати, іцем же фнло-
сй проѵте іі скл^д ёсть же сице пер-
ила грань ѵлиіа мол ѵаніл моа про-
рні|Аіі дондеже зііѣ^да но іінко г.оу
мп гіі ііеркеііі|8 кодлі|іа ііоі|Гію. по
35 сёмже кгорАд грань на къкашен'іе
гне соткорена дрека Гпіо піпі, оупііі-
са веселіемъ іі копн дллѵіа. іі по
•) Далѣе ()о конца этоіі статьи по ру-
кописи. **) Опискою вм. но.
777
77*
стн. йкѣціл ёма црь. с прдкою «умомъ
сконмь лціе ты хоціешн то можетъ
токѣ къ длтн нже длётъ ксѣмъ нже
ііросл не соумііѣнісмъ. ніё же фп-
5 лосш по перкоми йзыѵаю нл млтка
СА НАЛОЖИ. II СЪ ИНѢМІІ ПОСІІѢІІІІІНКЫ,
къскоръ же са ема въ ілкн и по-
слоуиіда же млткы сконхъ рлкъ. и
дкіе сложи іііісі.іеііл нлтл писати ке-
10 Сѣдоу ёѵАльска. нсперкд кѣ слоко и
СЛОКО КѢ Й КЛ II КЪ КѢ слоко . и
проѵеё. къ^кеселн же са црк и кл про-
сллкль сконмн скѣтмінкн. іі посла и
СЪ ДЛрМІІ МІІОГпМН ПІІСЛКЪ КЪ рЛСТІІ-
із слакж спіістолТіо сице.
і. Изъ Похвальнаго Слова ІЧіргилу и
Меѳодію (сЬенраль. л. 927).
К ^а'надных же стрлііА плііоньсгѣ и
МОрЛКСКА СТрЛІІА ІЛКО СЛПЦТІ КОСІАКШЛ
2» МрАКЛ ГрѣХОКІІЛ ЙГІІАКНІЛ. ІІрОСКѢТИСТА
коукчлми. іі илоуѵыпл оуѵнкіі цркок-
нома Уіпіа нсполнь и тако гетеіГіе
СКОІІУЛКЛІОЦІА. поутн СА ІЛСТА ріімь-
склго Аплъскома пртла ііоклоіінтнса.
25 кедоуціл съ сог.біѵ нд сірёкіе дхкпы
плш. ёже слышавъ дпостолнкъ анръ-
аііъ. і’циде протнка іімъ ддлеѵе й
грлдд рнмьскд. іі тдко же і ирТлтъ
іако англа кжіА. іі оуѵсиТе ею прп-
з<> люклі. іюстлкп клжеплго пефодід нл
про'<кѵтерьстко , и оуѵйкы ею. при-
клнжнже са кремл покон іірідтіі пре-
сгм8 и преклженома шца адшема н
ОуУТЛІО КОНЪСТАНТНІІ фнлосійфа. кн-
л,-. дѣкжс ілкленіе й кл <о покон скоёмъ.
шклеуесА к уерныд ріцы іі днь же
нарекъ покой скоёго прекысть до
него дііь кеселАСА и слаба бл , н
ТАКО ПОУІІ 0) ГѢ. К Лѣ. гз. то^. н
40 ІІрІІБЛНЖІІСА КЪ ЮЦМЬ СІІОІІНЪ Пррко
семь третьлл грлнь. и се кн«ь оу -
Зрнть сллі'оу ёго іі дкъ црь посреди
ііхъ. и посё уіісло напіісано декдть
сотъ и декАіеро. рдіретше потолка
фнлосш, берите й ктораго ндде- з
сйть лѣтл црткл СОЛОМОНА ДО црткл
хв.і лѣтъ, деий сотъ и .«к лѣтъ іі
се есть прртестк о хѣ. — КеселА-
і|ш жс са (о К8Ѣ философа. ПАКЫ
дроугдл рктъ прііспв іі траііѣб пер- •<»
кыхъ. рдстнслдкъ ко морлпьскТп кіізь.
кгомь оустпмъ съвѣтъ съткорн съ
КН8Н СКОНМН МОрАКЛАНЫ. ПОСЛА Іі І|рЮ
МНХАНЛВ ГДА , людемъ НАШИМЪ 110-
ГДНЬСТКА СЛ фкерГЫІІІІМЪ II ПО КрТЬ- 13
лнескъ сл законъ держдцінмъ бутн-
телй. не нмлмл такого, нже ко ны
КЪ СКОН А^ЫНЪ II стоую Кѣра *) крть-
АІІЬСКВ СКА^А ДЛ БЫША СА Н ІІІІЫ СТрЛ-
ІІЫ ТОГО ^рАЦІЛ ПОДОКНЛІІ КЫ СА НАМЪ. 20
то послн ны клко ёпкпь іі оуѵіітель
ТАКЪ, Й КА ВО ІІЛ КСА СТрЛНЫ КССГДЛ
ДОКрЫІІ ЗАКОНЪ исходи, СЪКрЛКЖС СЪ-
коръ І|рь ІІрІЦКЛ К НЬСТ-МІТІІІІЛ фнло-
соіфл. II СЪТКОрІІ СЛЫШАТИ рѣѴЬ СІЮ. 25
КѢ ТА ТрОІСДНА СОуфА фіІЛОСЙфе, НО
потрекА т.і есть тлмо іітн сса ко
ръѵн не можетъ исправити ннъ іако-
же ты. йвѣф.л фнлосй троуденъ сын
воленъ тѣло) рлдъ ііда тлмо дціе ііма зо
коуккн КЪ Л^ЫКЪ СКОІІ. глл гръ к
пема. дѣдъ мб, іі со«іъ мой н ніін
ЦН08Н нсклкпіе того не соуть сікрѣ-
лн. то кл'ко МОГИ И Л^Ъ ТО ЙКрѢСТІІ.
то кто можетъ нл кода бссѣдк пл-
писати. ёретііѵеско ііма сскѣ окрѣ-
Далѣе вв рук. ошибкою написано
съ двухъ строкахъ съ половиною
тоже самое и зачеркнуто.
779
‘80
И АІІЛЫІЛЪ МИКОМЪ II ІІСЙ СТЫ И 110-
ложііпіл іі КЪ іірккн стго Климента,
іідеже іілѵдіііл многл исі|ѣлсіііл вы-
кати й угнлго грокл ёго слѣиііі лкі'е
іілѵліііа ііросііѣірлтпсл иедоужніп и- 5
цѣлитися, клеи исходити, ёже кндѣкше
ріімлане плѵе сл прііложіііпд къ стнн
ёго. сірыііе же прѵтнаго іі кгоѵгнлго
мефодіа пл лрхііёпкиьстко. нл столъ
стго дііроішка ліілл къ плнопіл й. о. *°
ііоустііііід іі ил страны слокеньскіл
оуѵнті. къ л^ыкъ нхъ напіісдкиіе ёпи-
столііо спю къ кіі^емь страны тоа.
ростііслдка и стополка. и коі|ели.
ЛіІрѢАНЪ ёпкнъ рлкъ КСИ рДГ.Й КЖІ-
ІІМЪ. КЪ’ ростііслдка II СТОПОЛКК. II
коі|ел8. слкл к кыіііпн кгоу іі нл зем-
ли миръ. къ тлцехъ слгоколенТе. ілкіо
іо кл слышаніе дккны рлдосгп ііже
іімдте нл синіе, слемъ крлтл нашего •»>
тестнлго мефоділ сціспл нл дрхі- •
ёпкііьстко нл стрлны каііід іліке ёсте
просили оу НЛ. ДА кы оуѵпть къ
А ЗЫКЪ ІІреЛАГЛА КНИГИ. ДА сл испол-
нить пррѵьскоё СЛОКО ІЛКО рЛІІІЛ. хкл- ••2.-.
лнте гл кси ,лзыі|іі и похвалите ёго
ксн людіе. іі кса л зыкъ Ііспокѣсть
ілко же и гь іс хс къ слдкз поу «ір.
лмііііь. кь ёѵллііі реѵе гі,’. посылал
оуѵеникы скол. иіеіііе ндоуѵите кса г,і»
азыкіі кртліре А КО НМЛ ШІ|А іі сііл
іі стго дхл. оуѵАі|іе клюстн кса ели-
ко зліюкѣдд клмъ и се д с каміі
семь КСА ДІІН ДО ІІОНѴІІНЫ клкоу,
лмііііь. кы же ѵадд козліоклеііилл по- г.і
слоуінлііге оуѵнід кжід. ёже к по-
слѣдила крема предано і;ы клиіего
ради сіініл. да поаѵдіоі|іесА разумно
ііліо достоіінъ сткорнте. іі прііімьте
вѣнецъ петлѣііеігь н к сіи вѣкъ іі въ 10
ГрАуі|ІІН съ келмн СТМН КЪ КЫІЫ
лмііііь. доиіёпіоу же ёма къ страны
морлкьекы. кси людіе с радостію іц-
іідоіпл ко срѣтеніе ёма. іі так нрілиіл
іі ілко англа кжід. іі йкерзошасА
оѵссл слѣпымъ н оупіеса гдоухы. и
ІЛЗЫЦН К0ЛИ0уі(Я|І€Н ') КЪЗГЛЛПІЛ мнръ.
іі іімііже оусты бѣіііл перкьё а.рткы
неііріл'знены къзлллн на кллдазѣхъ
іі нд ксѣ мѣстсхъ хоулокдли кд —
Такъ какъ Макарьевскія Чстьи-Ми-
нси не что иное, какъ обширные
сборники, составленные изъ древнѣй-
шихъ матеріаловъ съ нѣкоторыми до-
полненіями п подновленіями правопи-
санія (см- 1-го статью і то для сли-
ченія съ 2-ю и 4-ю статьею предла-
гаются здѣсь соотвГ.тствуюіціл мѣста
но Сборнику XII в. (въ Московск.
Усленск. Соборѣ, йодъ Л? п5/і8-)
Къ 2-й статьѣ.
Прнлоуѵііжссл пъ ты дни ростнсллкъ
ки*зі> слокѣііі.скъ съ стоііълкъиь. иосълл-
стл іц і.іирівы къ іріи иихліілоу іліоірл
тлко ілна кжиіею илтиіо съдр ки іесиъ. н
соуть къ ііы къіііі.ліі оуѵителе. и 10311 крі>-
стііілпіі- 113 иллхъ н іц грькъ и іцъ нѣі.іі.і|і>.
оуѵлі|іс ны разлить, л і.'ы слоііѣніі при-
стл ѵлди и не нилі.іъ. иже сы иы плстл-
кплъ нл ііеткноу и рлзоумъ съклзллъ то
доврг.іі клдко ііисълп такъ иоужс нже иы
іісіірдкііть кьсакоу ирлкьдоу. тъгдл і|рь
м х илъ рете къ фплософоу костлигиноѵ-
слыііііінііі ли фіілосчфе рт.ѵь ешо ииъ се-
го дл не иижеть съткорнтн р.ц«ѣ тесе-
тт. іи ти длрн 1.1110311. и ііоігіъ врлтъ
скон іігъуі.іент, ис-оедіні ндн же. вы пи ісст.і
селоуиаіиіил. дл <.елоі(і|АІ,е кси ѵисто сло-
кѣііьскы ьесѣдіц-ють. тъгдл не съилстл ы-
реі|ін. ни в'л ни і|рд. но слокесіі стго лпл.і
') Описка им. цълъСнвукн|іен
781
782
нетрл- ілко же реѵе пл боитсса і|р'л тьтт-
ТС- НЪ КОЛИ СЛЫІІІЛКЪШЛ рѣѴк. ИЛ нолііткоу
с* нлложнстл іі съ іінъміі иже валхоу то-
го же дхл. ІСго же и сп. дл тоу ики въ
фіІЛОСОфоу СлОВТ.ІІЬСКЫ КНОТЫ. II ЛБІІІС оу-
СТроНВЪ ІІІІСІ.ІСІІЛ II БССТ.ДОѴ СЪСТАКЛЬ. ноу-
тн сд птъ і'Оракьскаго поимъ ме-оеодиіл.
илѵлтъ же ндки съ ііоыіръмь ііокнноуаса
слоужіітн фіыософоу и оучітн съ НІІМЬ.
II 7рЫ.ІЪ ЛЪТОМЪ ІІІГІ.ДЪІНСМЪ. къ^крлтіі-
стаса іц ілоракы. оуѵсііпкы нлоуѵыпд.
Къ 4-й ітатьѣ-
Сі;'ыііс же прт.ѵі.сті наго и б’оѵі.стыіаго
мс-водіііл и лрхіісіин.ство пл столъ стго
лидроипкл аіілл къ іічіоіініі © о. поу-
стиіііл и нл страны слокт.ньскі нл оуѵіітъ
къ п;і>ікъ іі.хъ. ііаііпелкъіііе еіиіетоліііо синь
къ кидаемъ страны тоіл ростіісллкоу и
стоііъаки и коір.хоу. ліідрпанъ сипъ рлг.ъ
вьсъмъ ракомъ вжііюмъ къ ростііс лкоу и
стопъ.'коу и коір.лоу. с ака къ кыіііыінхъ
всу н нл ^емап миръ къ ѵл«і|?.хъ влгокоаіе-
нніе. і ко соплъ слышлкъіпе дхокыіы радо-
сти. ілже мате нл ыіееііню. сълісмъ еі>л-
тл нлніего ѵі.стыілго мсфодіііл сірспл нл
лрѵиенні.стко на страны кліііл ілко же ісс-
тс просили оу пасъ да сы оуѵіпі. къ іл-
%икъ ирт.ллгліл книги да са іиііълііііть
ііррѵкскоіс слово, ілко же рт.інд, хвалите
гл іи си іл^і.іі|іі и ііо.ѵк'лптс іего иьсіі аю-
дии. и ві.едкъ сцыкъ іісиовъсті. іако же
гь іі. хсъ еллкоу вѴу про лиши. II къ
і’клііглг.п реѵе п. поема а скоіл оуѵеникы.
ии.дъиіс илоуѵптс пьед іл^мкы. ісрьстліре
ід къ ііі.ід <>7|д іі сна и стго дха. оуѵлціе іл
блюсти кі са юапко ^аііпвидяхъ клілъ и сс
.цъ съ влин іссідь къ і.ьса дін до коиь-
ѵшіы кі коу лміь Кы же ѵлдт къ^люклсиаіл
иослоушліітс оуѵснигл божінл. ісже къ по-
слт.ді.ііаіл кртідеііл придано вы влнісго ра
ди сііссшнл- дл пооуѵлюі|іеса рл^оуиі.но.
«подъ достоинъ сътворите- и пришлите
КТ.НЬІ|І> НСТВЛ-КІІЬНЪ II КЪ СЬ ВТ.КЪ II ВЪ
градоуірнн. съ кі.ст.ин стынмн въ втвы
линіи, дешьдъиію же емв къ страны ио-
рАккскы кьси аюдик съ рлдостню іцндо-
5 іил въ сърътснніе іемоу н тлко и прн-
ілніл и ико ліігал бжііп и йівьр^оінлеа
отесл слъііыниъ и оуніесл глоухыхъ. н м;ы-
ірі кълъспоуюі|ісіі — —
ю Сличивъ статьи изъ Четыіхъ-Мп
ней съ приведенными здѣсь илъ Сбор-
ника XII в , ясно видимъ , что пер-
выя отличаются отъ вторыхъ только
подновленнымъ правописаніемъ, какъ
то: въ употребленіи ъ, ь, «, въ соче-
‘“тяніп н съ гортанными г. к, х, и т. п.
Для сличенія съ 3-ю статьею пред-
лагается здѣсь бтрыюкъ изъ Сборника
(прннадлеж. Профессору Еіпевскому)
чо XVII в.
Ко скатіііі Софіи есть кт.аіа Соаомоііл
отъ к меніа дрдглго дълдіи, пл ііеіі же напн-
сиіо суть стихи три екреііекііми и римскими
и сдилрінскими іііісмсн.л же никто не мо-
•2- жетъ і столъкоклтн. первын стихъ: тдіил
иоа глніл. про і.і|иі тоіі доидеже ;ке^дл
къ пико Будетъ госнодевіі іісрксні|Д кдару
ноірію. Толкъ Улиіл есть пророчество и
мудрость Соломона л ^кс^дт прорицаетъ
-о рожество Христово, а еже к пико Будетъ
господски і;даі| у поірію нсркснсі|ъ Хри-
стосъ бъ да к но:| ь к нюже ветераи иі'іі
проданъ высть Стихъ к нл къкуніепіе
гіГсііодне сотііорено древо отъ него и уин-
лл са веселіемъ коровій лл іідуіл Дреко оно
есть крестъ . л нкуиісіііе рдеиатіе- л сже
пііі и уііиса и колоній слой слои и усне
н погрСБеса и коскресе нже есть веселіе
Стихъ і. Се кііа^і и вееь сокоръ и у?ра
ю славу его п Давидъ посреди нхъ Толкъ.
Пилатъ и соворъ жидовеікъ у?ра славу
его н узра иоскрссеніе христово ужленут-
783
784
са л длвпдъ посреди идъ. Толкъ Хри-
стосъ плотію рлспатіе пріятъ посреди
идъ отъ племени ко длкидл плоть пріятъ.
II посеиъ ѵнсад плпіісдиы деоеть сетъ и
декеть.
Этотъ отрывокъ , какъ отдѣльный
эпизодъ , иомі.щенъ между другими
загадочными изреченіями.
Лѣтописецъ замѣчателенъ но исто-
рическимъ подробностямъ о составле-
ніи Четьихъ-Миией.
Въ правописаніи замѣтно вліяніе
сербской письменности , особенно въ
употребленіи ь вм. ъ, напр.: 774. 36.
37. ростпслдкь, словепескі.. Твердыя глас-
ныя ставятся вм. мягкихъ; напр. 775.
2!» жслал (;кедяа, л в).
774. 39. сдрлвь: опискою вм. сдрлви.
775. 23. нтнеа поутн — пуститься
въ путь, іюуть морлвскТн римскій —
въ Моравію, въ Римъ. § 223. Пр. 2-
775. 28. диостоликъ - папа (отъ гр.
апоОгоКінді).
775. 34. гкжлдк: вто слово писцу бы-
ло уже непонятно; равно какъ и кълъ-
сіюуюі|іеіі (780. 7)? которое онъ замѣ-
нилъ неи мѣющимъ здѣсь смысла кол-
ноуюфен. клъсн?кціеі’і—нѣмотствующіе —
нѣкоторые производятъ отъ влахъ,
полохъ (какъ нѣмой и нѣмецъ).
776- 40. къ — кѣдовѣ: 1-е л. дв. ч.
елпржгъ—собственно пара запряжен-
ныхъ, или сопряженныхъ (воловъ).
776. 21. идстоліінкъ — напрестоль-
никъ, сидящій на престолѣ.
777. 4. девятеро — девять, рщіет-
ше — разсчитавъ, потолка — но та-
кому числу.
777. 10- ртѵь — не только слово .
но и самое дѣло (какъ въ польск.
іт.ес/. ).
777. 26. троуденъ — боленъ (собст-
венное и первоначальное значеніе).
777. 30. рлдъ иів 227. Пр. 4 и 5.
778. ІО. іісперкА. Вь Остр. Еч. ис-
кони; въ Супр. рук въ ндтлло § 2(>3-
Пр. 3.
779. 12. оуѵнть: новѣйшая «т». , вм.
достигательнаго оугитъ
780. 9. Любопытное свидѣтель-
ство о поклоненіи кладезямъ, т. е. ис-
точникамъ. жртвы непрТіЦііеіім—жертвы,
приносимыя пенріязни, т. с. дьяволу
хыі. ИЗЪ КНИГИ СТЕПЕННОЙ.
(По и-зд. Миллерн, 1775 г.')
/• Мѣсяца Декемврія въ 2/ день,
Житіе и подвиги, и мало исповѣда-
ніе чудесъ , иже во святыхъ отца
нашего Петра Архіепископа Кйвска-
го и всея русіи, списано Кипріаномъ
смиреннымъ мнихомъ и Митропо-
литомъ Кіевскимъ и всея русіи. Бла-
гослови отче!
Праведницы во вѣки живутъ ,
и отъ Господа мзда икъ, и строе-
ніе их і оть Вышняго, и правед-
никъ апіе постигнетъ скончатися ,
іі'і покои будетъ , и похваляему
праведнику возвеселятся людіе, за-
ііС/ке праведнымъ подобаетъ по-
хвала. Оть сохъ убо единъ есть ,
иже п нынѣ паліи нохваляемыіі
5 священноначальникъ, и аще убо
никто же доволенъ нынѣ есть по-
хвалити достоано его по достоин-
ству , но паки нс праведно раз-
суднхъ, таковаго святителя вѣнецъ
і0 неукрашенъ нѣкако оставити , аще
и преже пасъ бывши , в самохо-
тіемъ нремпнуша смотрѣніе и се
нѣкое Божіе мню, и святаго даро-
785
786
ванія, «ко да и мы ма.іу мзду прі-
имемъ, якоже вдовица она прине-
сшая двѣ мѣдницы, тако и азъ убо
многими деньми томимъ и прпвла-
чкаіъ любовію ко истинному па-
стуху, и хотяіцп мп убо малое нѣ-
кое похваленіе. Святителю прине-
сти, но свою немощь смотряющу
пе.достижну ко онаго величествію ,
и удержевахся , пакиже до конца
оставити, и облѣнптись тяжчайше
вмѣппхъ. Сего ради на Бога всю
надежду возюжпхь, и на того угод-
ника ; ибо дѣло выше мѣры нашел
пріяхъся. Мало мн убо отъ житія
сего повѣдати , елико Богъ даст-ъ,
и елико отъ сказателей слышахъ ,
маложе и отъ чудесъ его псповѣ-
датн. Ни бо аще можетъ кто всю
глубину исчерпати, оставити тако
ни по немалою чашею пріяти и
прохладити свою жажду , тако и
о семъ недостойно судпхъ , на
его мн мѣстѣ стоящу , и на его
гробъ зрящу, и того же ми пре-
стола наслѣдствовавшую его же опъ
преже лѣтъ оставп , и къ небес-
нымъ обителемъ пріиде. Начну убо
еже о немъ повъсть, рожденіе его
и воспитаніе, и еже изъ міра от-
шествіе. — — И яко убо прохо-
жаше грады и мъста Божій чело-
вѣкъ Петръ , пріиде въ славный
градъ, зовомый Москва, еще тогда
малу сущу ему и не многонародпу, з
а не яко же нынѣ видимъ есть
нами. Въ томъ убо градъ бяше
обладая благочестивый и Великій
Князь Иванъ Дани іовпчь , внука.
Александра блаженнаго, его же 1
виде блаженный Петръ въ пра-
вославія сіяюща , и всякими доб-
рыми Д'Блы украшена , милостива
сущу до нищихъ, честь подаваюгца
5 святымъ и Божіимъ церквамъ и тѣхъ
служителемъ, любочестнва къ Бо-
жественнымъ нисаиіемъ , и послу-
шателя святыхъ ученій книж-
ныхъ; и зѣло возлюби его Божій
ю Святитель, начатъ большее инѣхъ
мѣстъ жити въ тамъ градъ, совъ-
щаетъ же совѣтъ благъ Князю ,
совътуя сму , яко да сотворитъ
церковь каменемъ ссставлепну во
15 имя Пречистыя Владычица наіпея
Богородица и приснодѣвы Марія ,
пророчествовавъ сице: «Яко аще
мене, сыну! послушавши, охрамъ
Пречистыя Богородицы воздвигне-
20 ши во своемъ градѣ, *п самъ про-
славпшися паче пнѣхъ Князей , и
сыпове и виуцы твои въ роды, и
града* сей славенъ будетъ во всѣхъ
грэдѣхъ Рускихъ, и Святители по-
25 живутъ въ немъ, и взыдутъ руки
его па плъща врагъ его, и просла-
вится Богъ въ немъ, еще жс и мои
кости въ немъ положено будутъ".
Сія убо словеса Князь отъ учителя
зо съ радостію ве.іпкоір пріемъ, начавъ
со тщаніемъ о церкви прплъжати. --
Бяше убо веселіе непрестанно по-
средѣ обою духовное. Князю убо
во реемъ послу шающу , и честь
велію подавающу отцу своему по
Господнему повелѣнію, еже рече къ
своимъ ученикомъ; иріемляй васъ,
мене пріемлетъ. Святителю же паки
толико прнлежащу сыновп своему
Князю о душевныхъ и тѣлесныхъ,
50
787
788
же сыну своему возлюбленному I п
Князю Ивану мйлость и миръ и 1
благословеніе отъ Бога , и съме- *
пн сго до въка. Елико же сынъ 1
в мой мене упокой , воздастъ ему
Господь Богъ сторицею вь мірѣ /
семъ , и животъ вѣчный да на-
слѣдитъ , и да не оскудѣетъ отъ *
сѣмени его обладая мѣстомъ его ,
и память его да упразднится , та-
цо Же елико пмѣяше влагалища I
дастъ ему , завѣта на церковное I
совершеніе истощити ‘го.» Всъмъ I
вкупъ миръ давъ, начатъ вечерню I
15 пѣти, и еще молитвъ сущи во ус- I
тъхъ его , душа огъ тѣла его пз-
хожашс, самому руки на небо воз- I
дѣвшу, и тѣло убо па земли оста,
душа же на небеса возлете къ жела- I
20 еаіому Христу.
2. Грамота Прощальная Митрогіо- I
лита Кипріана.
Бо имя Святыя и Живова- I
чалыіыя Троица , азъ гръшній и (
•гь смиренный Кипріянъ Митрополитъ
смотрихъ , яко постнже Мя ста-
рость , шіадохъ бо въ частыя
н различныя болѣзни, и Ми же I
содержимъ есмы , человѣколюб- I
зо нъ оть Бога казнимъ грѣховъ мо- I
ихъ ради, болѣзненъ па мя у- I
множившимся пынъ, яко же иног-
да никогда же , ничто же мн воз- I
вѣщающе нно, развъе смерть; до-
55 стойно раэсудііхъ , яко же въ за-
вѣщаніи , нѣкая потребная мнѣ
отчасти писаніемъ сіі.мъ изъявити. I
Первое бо исповѣдаю святую бого-
преданную Апостольскую вѣру л
православія истинное благочестіе
яко съ Павломъ ему глаголати па
всякъ день. И яко убо начатъ цер-
ковь совершатися , проувсде Свя-
тый смерть свою Божіимъ откро-
веніемъ , начать святыма свопма
рукама гробъ себѣ» творити близь
святаго жертвенника. И по совер-
шеніи его паки видъ впдъніе воз-
вѣщающее ему житія сего исхо-
жденіе и къ Богу, его же изъ млада <«
возлюби, п'рехоженіс, и весь радо-
сти исполнися. И днсви бывшу
самъ входитъ въ церковь, и боже-
ственную службу совершаетъ, гю-
мо.інвсл о православныхъ Царѣхъ
же и Княэъхъ , й своемъ сыну ,
его жъ возлюби , благочестиваго ,
глаголю, Князя Ивана, п за все бла-
гочестивое христіанское множество
всеа Рускія земля , и о умершихъ
такожде воспоминаніе сотвори , и
-святымъ тайнамъ причастпся. По
изшествіи его изъ церкви , при-
зываетъ весь приметъ церковный ,
и довольно поучивъ ихъ , яко же
обычай бяше ему творпти. Оть
онаго убо часа не преста мн.ю-
стнйу творити всѣмъ приходящимъ
къ нему убогимъ , такожде и мо-
настыремъ, и по церквамъ Іереомъ
и Діакономъ. И яко убо ііозна
свое еже изъ мира изложеніе, й
часъ увііде, призываетъ нѣкоего
именемъ 11 ротасія, его же бъ Князь
старъйшнну града поставилъ; Князь
бо тогда не прплучися во градъ.
Бъже Простасій онъ мужъ честенъ
н вѣренъ, и всякими добрыми дѣлы
* украшенъ, и рече ему: «Чадо! се
азъ гітхожу житія сего. Оставляю ,
789
790
въ Святую Троицу и прочая Свя-
щенная и Апостольская повелѣнія,
Святыя Божія церкви преданія,
цѣла и нсподвпжнма того благода-
тію соблюдатп , яко жс и исповѣ-
даніемъ моимъ писано , то и чре-
дахъ , внегда въ началъ Святитель
рукоположеніемъ но обычаю н по
уставу Апостольскому и Святыхъ
Отецъ божественныхъ н священ-
ныхъ повелѣній. Яко убо Апо-
століі отъ Бцга поставлено суще,
и Святители отъ Апостолъ постав-
леніи Аностольстіи наслѣдницы су-
ще , и по тѣхъ Святите.іи Свя-
тителей постав.іяху по богопре-
даиному и Апостольскому уставу,
сице же и мене грѣшнаго , Духа
Снятаго благодать того Святитель-
скаго чина получити сподоби по
уставу Святыхъ Апостолъ и свя-
щенныхъ правилъ. И тако нынѣ
азъ смиренный о Святѣмъ Дусѣ
подаю чистое прощеніе всѣмъ вку-
пѣ святымъ и благословпымъ пра- 25
вовѣрнымъ Царемъ Христіанскимъ,
и ели цы отыідоіиа сего житія по
моемъ преставленіи, и елицы еще
живутъ, къ симъ же и Святѣй-
шимъ и вселенскимъ сущимъ Па-
тріархомъ; такоже и Священнѣй-
шимъ Митрополитомъ всѣмъ пре-
ставлышімся и живымъ даю лю-
бовь обычную , и послѣднее цѣ-
лованіе и прощеніе, а самъ того же
прошу отъ нихъ получити. Бла-
городному и Хрпстолюбному О
Святѣмъ Дусѣ возлюбленному сыну
моему Великому Князю Василію
Димитріевичу всея Русіи даю миръ
и благословеніе, 11 послѣднее цѣ-
лованіе; и съ его матерію , и съ
его братіею и съ ихъ Княгинями
и съ. нхъ дѣтьми. Такоже и всемъ
5 Великимъ Княземъ Рускимъ даю
миръ и благословеніе. Такоже и
Боголюбовымъ Епископамъ, сущимъ
ііоят» предѣломъ нашел церкви въ
Рускоп Митрополіи , преже пре-
іо ставлыппмся и еще живымъ су-
щимъ, даю благословеніе и проще-
ніе, а отъ нихъ того же прошу н
самъ получити. Священноинокомъ
же и всему священническому чину,
із и елицы у Престола Господня слу-
жатъ, всѣмъ даю прощенье и бла-
гословеніе и любовь. Благочести-
вымъ Княземъ Великимъ же п
малымъ , преже преставльшпмся
2О в ъ лѣтѣхъ нашихъ , такоже даю
благословеніе и прощеніе, и мо-
ліосл Господу Богу , да проститъ
имъ вся согрѣшенія, елика яко че-
ловѣцы согрѣіпиша. Боляррмъ. ве-
ликимъ жс и малымъ и съ женами
и съ дѣтьми , и всему Христіан-
скому народу оставляю нмъ миръ
и благословеніе. Инокомъ же всѣмъ
вкупѣ, елицы въ разныхъ мѣстѣхъ
30 живутъ, и всему причту церков-
ному миръ оставляю и благосло-
веніе. Аіце ли буду кого во епи-
темію положилъ, пли невниманіемъ
пли паки благословпою виною , а
55 не будетъ поискалъ разрѣшенія, а
въ томъ забытіи учишіея смерть,
пли буду кого училъ, а онъ будетъ
ослушался, всѣхъ имѣю о Свѣтѣмъ
Дусь разрѣшс'ныхъ, и прощены и
іо благословены, молюся человѣколюб-
791
792
цу Богу, да отпуститъ пмъ грѣхи
ихъ.' А понеже сочтохъ лѣта своя,
отнелѣже поставленъ быхъ въ Мит-
рополиты , и обрѣтошася числомъ,
яко тридесять пятое лѣто течетъ
къ приходящему мѣсяцу Декем-
врію во 2 день. И толикимъ лѣ-
томъ прешедшимъ , и аше будетъ
на мя кто поропталъ, или паки
явно возсталъ отъ Епископскаго
сану или отъ Иноческаго, еще же
н Священническаго , или кто мор-
скихъ совокупился будетъ съ ними;
н елицы отъ нихъ позиапіасіі, и
прпшедше ко мнѣ нсповг.даіпася ,
и ііріяша прощеніе п разрѣшеніе,
прощенп суть и разрѣпіеші отъ
того часа, п да не вмѣнить пмъ
Господь грѣха , но да отпуститъ
вмъ. А елицы нлн стыдятся мене,
или въ забытіи не пріидоша. или
въ небреженіи положиша, или опа-
сался мене , пли за скудость ума,
или ожесточившее я вражіпмъ на-
вѣтомъ, всякъ иже есть Священ-
шщы , пли Инокъ , или мирстіп ,
мужескъ полъ и жепскъ , да бу-
дутъ прощены и благословспи, и да
не вмѣнится пмъ вь грѣхъ; зане то
мое есть, и въ мене предкпушася ,
и моея области то разрѣшити. 11
елицы же воз побита насъ, и по-
милованія пасъ Господа ради въ
иужахъ нашихъ и во трудныхъ
хожепіпхъ нашихъ , п въ иутехъ ;
въ различныхъ земляхъ , Христо-
именитіи людіе и Вельможи, Бо-
ляре, мужіе и жены , да будутъ
и ти прощени и благословени и
помпловани отъ Бога человѣко-
любца , да воздастъ имъ Господь
по сердцу ихъ. Душу свою и Домъ
Святыя Богородица приказываю о
Сйятѣмъ Д\сѣ возлюбленному сыну
з своему Великому Князю Василію
Димитріевичу всея Русіи, како ся
попечалуеть и мзду пріиметъ отъ
Господа Бога н Пречистыя Его
Матери Богородицы; такоже и Бо-
іо ляръ и Ь.іугъ своихъ , молодыхъ
людей , п оть мала и до велика ,
какъ пожалуетъ и поблюдетъ, тако
и самъ сугубо помилованъ будетъ
отъ Господа Бога и Пречистыя
іа Его Матери и всѣхъ Святыхъ. А
миръ и просвѣщеніе и благодать
отъ І’оспода нашего Іисуса- Хри-
ста со всѣми вами и мое благо-
словеніе. Писана грамота сія у
ю трехъ Святителей мѣсяца Сентября
во 12 день, Индикта 15, а не
поднисахъ немощи ради своея.
3. Изъ Грамоты Митрополита Фотія.
Во имя Святыя и единосущныя
25 и животворящія іі нераздѣлимыя
Троица , а.зъ рабъ Божій смирен-
ный Фотій, Митрополитъ Кіевскій
и всеа Русіи , Божіими судьбами ,
ими же тоіі единъ вѣсть, возве-
дя денъ быхъ на великій степень свя-
тительства , никакоже желая сего;
великое бо есть дѣло пастыря и учи-
теля , елнко же о себѣ , наипаче
много о паствѣ прп.іѣжаше , и по-
г>5добно время видѣти, и смиренія
и высоты и тихости благія п яро-
сти праведныя и спасеныя и ина
многа, яже пастыремъ ключима
суть; тѣмъ же видя немощь свою,
«о не желахъ сего, но елико отъ ча-
794
793
и тамо аоіе внезапу возложиша на
мя словеса и дѣла не удобносимая
мнѣ священничества , и судьбами
Божіими на мііозѣ не возмогохъ
преминути сихъ; но печалію со-
держимъ, соборнѣ Пресвлщеппымъ
Киръ Матвѣемъ Патріархомъ руко-
положенъ быхъ Святитель въ Кіев-
скую Митрополію па всю Русь, и
отпущенъ быхъ , и шествовахъ со
многою печалію и скорбію, рыдая и
плача и сѣтуя, поминая молчальное
свое и безмолвное пребываніе , и
тако плачевнв шествуюшу мн до-
<5 стигохъ до Святѣйшія сія Митро-
полія Рускія, и отъ того часа, вѣсть
Богъ , въ колика рыданія слезы
стн добродѣтельнаго житі я желахъ.
Сего ради и браку не счетахся, и
миромъ и мечтаніемъ сго суетнымъ
не связахся , но начс всѣхъ мнѣ
смиреному едино токмо любезно
бысть и тщательно, еже душу свою
спасти, н представити себе Владыцѣ
и Богу моему Создателю и Твор-
цу всея твари, Пескверно отъ ми-
ра; и тако отрекохся прелестнаго ю
и суетнаго житія широкаго, бѣд-
наго и скоромипующаго. И учимъ
же и наставляемъ бѣхъ блажен-
нымъ и всесвящепнѣйшимъ Акакі-
емъ старцемъ наставникомъ моимъ,
иже Патріархи и всѣми святители
и Цари почитаемъ, и якоже сол-
печную лучу, сладостпв всѣмъ же-
лаемъ бѣ онъ. Тому и азъ изъ
младенчества послѣдовахъ и пора-20
ботахъ , и учимъ блаженному пи-
санію, и премудрости духовнѣй, и
всякому духовному житію; и вдахъ
себѣ тому наставнику, и незлобиве
и несмутпѣ повппухся , и послѣ-
довахъ и поработахъ ему> и ничтоже
паче того позпахъ и разумѣхъ, но
точію желахъ умертвитися мировп
и разлучитися отъ житія сего пре-
лестнаго, и со Христомъ быти. Но
убо Божіими судьбами ерътоша мя
вещи , ихъ же не желахъ , ни на
мысли своей имѣхъ. Прпшедту ми
убо изъ Амморенскіл земли во цор-
ствующій Константинъ градъ по-
сланіемъ блаженнаго старца и на-
ставника дивнаго во святите,іѣхъ
Киръ Акакія ко Пресвящешюму
Патріарху Киръ Матвѣю, и ко бла-
гочестивому Царю Киръ Мануилу,
впадохъ, о во немощи ради своея ,
неимуща довела духовнаго, ово о бѣ-
дахъ человѣческихъ паствы моея ,
иже предъ пришествіемъ моимъ отъ
Агарянъ плѣнеиу и озлоблеішу слы-
шахъ , и потомъ грѣхъ ради на-
щихъ частыя, паче же рещн , не-
престанныя быша моры и глады ,
и междоусобныя брани. Сія вся
коспувшу ми ся скорбная и бѣд-
ная, и болѣзновахъ о томъ, н пла-
нахъ зѣло, горя духомъ, пзливахся
зо слезами, и всѣми лютыми напастьмп
погруженъ быхъ , и еще къ симъ
много болѣзни пріяхъ о растоя-
ніихь и раздвоеніпхъ Кіевскія Мит-
рополія и всеа Русш. Сице Рос-
ла подь Богъ тогда попусти , и паки
милость показа въ древній миръ и
благолѣпіе церковь соедини. — —
Егдаже въ начальство рукопо-
лагахся Пресвлщеішымъ Матвѣемъ
Патріархомъ Копстянтшіоградскимъ
795
796
и святымъ священнымъ соборомъ
вселенскимъ , да елпцы сихъ отъ
житія сего отъидоша , н елицы
еще живи суще , всѣмъ вкупъ даю
о Христѣ прощеніе , и самъ отъ &
нихъ того же прощу. И всѣмъ Свя-
тѣйшимъ Патріархомъ преже пре-
ставлыпимся и еще живымъ су-
щимъ, всѣмъ. даю миръ и любовь
и прощеніе, п самъ отъ нихъ того «о
же прошу. Такоже и всѣмъ пра-
вославнымъ Царемъ даю благо-
словеніе и прощеніе , такожъ и
всѣмъ благочестивымъ и Христо-
любивымъ Великимъ Княземъ Рус- і*
кимъ и Великимъ Княгинямъ пре-
же преставльшимся , всѣмъ даю
благословеніе и прощеніе, и самъ
отъ нихъ тогоже прошу. — —
Благовѣрному же и благородно- 20
му и Христолюбивому, иже о Свя-
тимъ Дусѣ сыну моему, Велико-
му Князю Василію Васильевичи), и
съ его матерію Великою Княги-
нею Софіею , даю миръ и любовь 25
и благословеніе и послѣднее цѣ-
лованіе и прощеніе. II благовѣр-
нымъ и благороднымъ о Свя-
тѣмъ Дусѣ сыновомъ моимъ, Кня-
зю Георгію Диміітріевичю и Князю зо
Андрею Димитріевичу н съ Кня-
гинями ихь и дѣтьми ихъ , даю
миръ и благословеніе и прощеніе.
Такоже іі всѣмъ Великимъ Кня-
земъ РуСКНМЪ ПО ПреДѢЛОІІЪ ІІХЪ 55
Великихъ Княженіяхъ и всѣмъ Кня-
земъ Удѣльнымъ и помѣстнымъ; и
съ ихъ Княгинями , и съ дѣтьми
нхь, оставляю о Христѣ благосло-
веиіе и прощеніе. Такоже и всѣМъ «<>
боголюбивымъ Епископомъ по пре-
дѣломъ нашея Митрополія Рускія
земли, и всѣмъ православнымъ Епи-
скопомъ по вееіі Руси и всему свя-
щенническому п иноческому чину
оставляю миръ и благословеніе п
прощеніе, и самъ оть нихъ того
же прошу. Тако же и всѣмъ Бо-
ляромъ и Вельможамъ и купчемъ и
всѣмъ православнымъ Христіаномъ
в съ ихъ женами и съ ихъ дѣтьми,
оставляю миръ и благословеніе и
прощеніе и послѣднее цѣлованіе, и
самъ оть всѣхъ тоже прошу.------
Душу же свою предаю въ че-
ловѣколюбіе Божіе, и приказываю
о ней и домъ Пречистыя Богоро-
дицы со всѣмъ тебѣ о Святѣмъ Дусв
сыну моему, благовѣрному и Хри-
столюбивому Великому Князю Васи-
лію Васильевичу. Вѣдоможц было,
сыне, и отцу твоему нашего сми-
ренія сыну, Великому Князю Васи-
лію Димитріевичу, и матери твоей,
нашего же смиренія дщери, Вели-
кой Княгини Софіи , и твоимъ дя-
дямъ и Боляромъ и Вельможамъ ,
и всѣмъ православнымъ хрпстія-
помъ , что како есми пришелъ на
сію Святѣйшую Митрополію по-
слѣди брата своего Кипріяпа Ми-
трополита Кіевскаго и всеа Русіи,
и не нашелъ есми въ дому цер-
ковнѣмъ Мптрополитстѣмъ пичтоже,
все запустило и изнурено , и въ
невѣдомо разыдеся , и о семъ азъ
смиренный много труда показахъ,
и что сыну мой , откуду что ко
мнѣ пришло въ церковный домъ
Пречистыя Богородицы во отчинѣ
797
798
великого вашего государства и отъ
земель иныхъ , и государствъ Ве-
ликихъ Княженій, и отъ Литовской
земли, и отъ благородныхъ и бо-
говърныхъ Князей и Боляръ и Ее- 5
льмоЖъ , и купцовъ и православ-
ныхъ Христіанъ, мужей и женъ,
что кто ни далъ о искупленіи гръ-
ховъ души своея мнѣ въ. домъ Хри-
стовъ и Пречистыя Богородицы его ।
матери, отъ злата и сребра и жем-
чюгу, и каменія и сосуды среб-
ряныя и земли и воды, потомъ о
всемъ приказываю тебѣ, сыну моему,
Великому Князю Василію Василь- ,
евичу , и двтемъ твоимъ и внуча-
тамъ въ родъ и родъ до вѣка,
чтобъ то было все соблюдено , и
стыя Божія матери соблюдено вси
были, и неподвпгнутыи бы никто
ни отъ кого, ни въ чемъ же, нн-
чнмъ же былъ. Вѣдомо же тебѣ
, сыну мой, Великій Княже, и всѣмъ
благовѣрнымъ Княземъ и Боляромъ
и Вельможамъ, и купчемъ вѣдомо,
что како отъ пожара по грѣхомъ
по нашимъ Грамоты вси погорѣли
о церковныя , и но бы тако же цер-
ковное дому Христова и Пречи-
стыя Богородицы не подвигнуто
было все во вѣки вѣкомъ , и не
обижено бы было ничто , ни отъ
5 когоже. Грѣхъ бо немалъ есть въ
таковая вступатііся въ церковная
ѣозложеная Богови и Пречпетѣй
его матери Богородицы. Вѣдомо же
нсподвигнуто никакоже ничто , ни
отъ когоже , занеже то дано Богу .2О
и Пречпетѣй его матери Богоро-
дицы въ домъ за грѣхи Хрпстіян
скія. О души же своей приказы-
ваю попеченіе имѣти тебѣ, сыну
своему , Великому Князю Василію
Васпльевичю и твоимъ дѣтемъ , и
о той поминанія творити. Пом-
ііи же , сынъ мой , и никакоже
забвенію имѣй о семъ, н еже ка-
есть всѣмъ, что како семь пришелъ
на сію Святѣйшую Митрополію
Кіевскую и всеа Русіи, домы Хрш-
сѣовы и Пречистыя Богородицы
церковныя, Митропольскія, и села
вся запустѣла , и изнурена и рас-
м хіпцена, и елико далъ Логъ силы
моему смиренію строилъ есмь , и
исполнялъ всѣмъ, иже отъ мору и
отъ меженины, и отт Татарскихъ
пахоженій что ся потеряло, ино то
ко отъ купели божественныя по- 5
родпхъ тя , Богу свидѣтельству-
юшу , и како попеченіе имѣхъ о
тебѣ , и како о тебѣ сбо.іѣзпо-
вахъ во многихъ веіцехъ , во врс-
мявѣхъ онѣхъ случившихся. Такоз
Же тебе благословляю и прика-
зываю соблюдати и брещн моихъ
Митропольскихъ Боляръ и черп-
цовъ, и слугъ всѣхъ отъ мала и
есть въ Божіихъ судьбахъ , и что
ся '«стало, или что прикупилъ есмь
въ домъ Христовъ и Пречистыя
Богородицы, власти и села, и зе-
мліі пустыя и воды , иіюбы то
бы<1 > неподвижно во вѣки ВѢКОМЪ
отч церкви Божія и Пречистыя его
Матери , н не преобпжено ника-
коже ни въ чемъ. Но молюсл и
завѣіцеваю тебѣ, сыне мой, Вели-
до велика, чтобы во имени Пречи- ю кій Княже Василій Васильевичъ, и
799
АОО
СЫНЫ ТВОЯ II вііуцы твоя въ родъ
іі родъ , іі всѣхъ благословляю
благовѣрныхъ Князей и Боляръ и
Вельможъ, моно и завѣіцеваю сихъ
всѣхъ написанныхъ соблюдать ;елп- 5
цы же сихъ писанныхъ вознего-
дуютъ, и тыя нзтязаны будутъ отъ
Господа Бога н Пречистыя его ма-
тери Богородицы. Сего ради всѣхъ
день на свѣтлой Недѣли во втор-
никъ, грѣхъ ради нашихъ во градѣ
Москвѣ загорѣся великій торгъ, и
многъ товаръ погорѣ, и многія свя-
тыя церкви и дворовъ множество
и имѣнія безчисленно ііепепели-
шася, въ новѣйшемъ градѣ Москвѣ
мала часть избысть отъ огня того.
И потомъ въ осьмый день зато—
православныхъ молю и завѣщеваю,
сихъ отъ нашего смиренія напи-
санныхъ соб.іюдатп всѣмъ, понеже
по дару Святаго Духа ппсахъ сіе.
Буди же милость и благодать Бога
и Пречистыя Богородица па мремъ
сынѣ, Великомъ Князѣ Василіи Ва-
сильевичѣ, и на сынѣхъ его и вну-
цѣхъ въ роды и роды , съ вели-
кимъ государствомъ , и со всѣми
благовѣрными Князи, и съ Брляры,
п съ Вельможами, и съ купцы, и
со всѣмъ Христіанскимъ народомъ,
миръ и спасеніе и наше благосло-
веніе нынѣ и присно и въ безко-
нечныя Аки , аминь.
4. О страшныхъ и сугуб/ьишихъ по-
жарѣхъ , и о блаженномъ Василіи
Уродинамъ (подъ 15І7 г.).
Человѣколюбивый же Богъ сво-
имъ неизреченнымъ милосердіемъ
юрѣся за Яузою на Болвановкѣ , и
въ низъ по Москвѣ рѣкѣ, н дворы
Кожевниковы и Гончары погорѣша,
подлѣ же Яузу и до устья по Мо-
сквѣ рѣпъ выгорѣ, монастырь Спаса
15 въ Чпгасахъ и въ церкви все вы-
горѣ , и чюдная подпись и верхъ
церковный отъ огня падеся. Итого
же лѣта, Іюня въ 21 день попу-
сти Богъ быти зѣлнъйшему пожару,
20 о немъ же откровенію бысть преже
единаго дни Преподобному Василію,
иже Христа ради уродивому нагр-
ходцу , иже самовольнѣ обнажен-
ному тѣлеснаго одѣянія и не имъ-
26 яше бо на тѣлеси своемъ ни
единаго рубища , и стыдѣнія не
имуща, якоже первозданный преже
преступленія , душевною же доб-
ротою неизреченно одвяну ему ,
зо н сугубо преукрашену, нже многа
долготерпян о нашихъ согрвше—
ніихъ, ожидая нашего покаянія, и
ие хотя конечной пагубѣ предати
насъ, яко да престанемъ отъ зло-
бы, и не уповаемъ на неправедное за
богатство, еже вскорѣ мннется,
міыостивно наказати насъ хотлй
Богъ, я попусти неправедному бо-
гатству огнемъ нстребитися. Въ то
же лѣто мѣслііа Апрѣля въ 12
лѣта великіе подвиги полагая , л
многоболѣэпенныя нужды претер-
пѣвая , сице проходя и съ беззло-
біемъ богомудростное уродство, воз-
держаніемъ же и наготою томя себе;
лѣтѣ убо солнечнымъ зноемъ нзга-
раше, зимѣ же внегда и самой землѣ
отъ зѣльнѣйшаго мраза разевда-
тнея, онъ же кромѣ храмины про-
хожденіе всюду, и яко безплотенъ,
801
нестерпимый мразъ яко теплоту вмѣ-
няя, и о тълесн не радлше , его
же нн огнь не врежаше; Божія
бо благодать грѣяше его, огня же
н мраза сильпѣйпш плоть правед-
наго сего бяше , такову благодать
прія отъ Бога великихъ чюдодѣя-
ній, яко егда въ поіцехъ тай хож-
дапіс по святымъ церквамъ на мо-
литву, ему же п сами врата цер-
ковная отверзахуся, мнозіи же ипо-
земш'п гостіе повсдаху, яко своими
очнма видѣіпа его по морю ходя-
ща яко по суху.
Великій пожаръ.
По нрежеречсішыхъ же пожа-
ръхъ сіи блаженный Іюня въ 8
день прінде въ полудііе на мона-
стырь Воздвиженія честнаго креста,
нже зовется на Островѣ , и ста
предъ церковію , иже тогда быша
древяннал , нынѣ же плиііФлііа,
къ ней же умилпо зря , умную
молитву дѣйствуя , п плачася не-
утѣшно; людіе же видѣвше его
дпвляхуся не въдуще вины плача
его, нослѣднже разумѣ , яко пла-
каніе проводѣ хотящп наутріи быти
великій пожаръ. Воутріеже грѣхъ
ради нашихъ во осмый же часъ
дни тоя церкви Воздвиженія заго-
рѣся , и оттуду разыдссл огнь па
многія улицы, Богу же тако попу-
стившу , яко абіе бысть тогда и
буря зѣлна , ею же великія дре-
веса и забрала крѣпкія и храмы
многіе отъ самыя земли и съ осно-
ванія яростно восторгахуся , и на
высоту яко плевелы развиваемы,
и всюду разметаемо, пламы же зѣ-
€02
льнаго огня яко великія горы до
облакъ взимахуся , л всюду яко
тучненосныя облаки особъ ноша-
хуся, и вездѣ яко молнія разлііва-
хуся, и многіе домы и святыя цер-
кви иемилостпвно пожпгая, и вы-
горѣ все Занеглиніе, и большій
посадъ и въ обоихъ градѣхъ въ
древнемъ и новомъ , и весь Цар-
10 скій дворъ и Митрополичь дворъ,
п весь великій торгъ , и вся яко
въ мегновсиіп ока пспепслпшася, не
токмо же древяные храмы , но и
самое каменіе распадашеся, п же-
і5лт>зо яко олово разливашеся, и во
многихъ каменныхъ церквахъ и па-
латахъ все выгорѣ. Наипаче же жа-
лоснѣйши всего , иже самыя не-
изреченныя церковныя вещи и мпс-
20 гія святыни , иже въ похвалу са-
мому Богу и Пречистой Богоро-
дицы и всѣмъ Святымъ , въ раз-
личныхъ и многообразныхъ потре-
бахъ устроясмая , во единъ часъ
» вся сія огнемъ потребпшасл. Вкупѣ
же съ неправеднымъ богатствомъ
и праведнаго имѣнія безчисленное
множество погпбе, еще же и мно-
гая дражайшая безцѣнная узрачія,
зо многообразныя жс и различныя свя-
тыя утвари , и прочая неизречен-
ныя памяти достойныя вещи, еще
же и Царскія драгія и прсслав-
ныя, иже отъ древнихъ лѣтъ, мно-
5 гая отъ праррдіітель стяжанія, въ
святыхъ жс церквахъ, и въ сокро-
вищахъ Царскихъ и въ Святитель-
скихъ божественныя иконы и чест-
ныя кресты , наипаче же многіе
о цѣлбоносиые мощи Святыхъ, и свя-
51
803
801
тыя многія книги Греческія дивно
и прспзрядпо украшенныя , ризы
же п одежды священныя п мор-
скія, такоже и сосуды драгіе, злата
же и сребра, и жемчугу драгаго,
и каменія многоцѣннаго, и прочая
псисщетпыя и неудобь сказанныя
всякоя кузни множество, н вся сія
бс.звѣсти быта. Елико убо мы со-
грѣтихомъ, сице сами па ся гнѣвъ
Божій павѣдохомъ. — —
785. 21. пи по: поставлено опискою.
78(і. 4. сущу: опискою, вм. суща.
7 86. ІЯ. болыиее: съ парощеіііемътл,
вм. больше, какъ лучшее вм. лучше.
§ 69. Пр. '6.
787. 40, отходити, отъити: тре-
буютъ род. пад. белъ предлога.
788. 21. Объ втой грамотѣ въ той
жс Степенной Кн. сказано: «По отше-
ствіи же сего Митрополита и прочій
Митрополиты Рустіи и до нынѣ пре-
ппсавнющс сію грамоту, повелѣваютъ
по преставленіи своемъ во гробъ вкла
дающеся, такоже. прочитати во услы-
шаніе всѣмъ.»
790. 32— 33. буду — положилъ: оп.
«т>. условіе наклон.
ХІЛП изъ
СТОГЛАШІПКА ,
793. 18, луча: жен. р. , вм. муж.
лучъ.
794. I 9. довелъ (древн- довълъ) —
имѣніе.
794. 32. ра стоячіе — разлученіе ,
раздѣленіе.
797. 37. брещи (-брѣгити)-беречь,
799.4. 5. сихъ всѣхъ написанныхъ:
сего всего написаннаго. Множ. ч. при-
лагательнаго вм. ед. сред. р. § 224. 3-
799. 28. уродивый — юродивый.
800- 23. обнаженный: требуетъ род.
пад.
800. 39. кромѣ храмины—внѣ хра-
мины.
802. 7. Занеілиніс—урочище Мос-
квы за рѣкою Пеглинною.
802. 9. Новый городъ расположил-
ся кругомъ древняго , центромъ ко-
тораго былъ кремль. См. въ Выходахъ-
802. <2. въ .мановеніи— въ мгно-
веніи.
802. 2 9. узрачія — узорочья.
803. 8. ъ'узнь (всякія пещи, кован-
ныя изъ металловъ)—отъ гл. коутн —
ков& (откуда ковать).
ИЛИ «ТОГДАНА.
(Но рук. ХѴ*І1 в. Сйшю. Библ. е/ІІ 281.)
I. (О ОуѴНЛІІфСХЪ книжныхъ но
КСѢ ГрАДѲМЪ.
Глл кя. II мы ® томъ по ііркома
СОКѢТУ СОКИрІІѢ оулвжііліі , КЪ ||рт-
р,«миренъ градъ москкѣ. іі ПО КСѢМЪ
градаімъ, тшже протопопамъ, іі стл-
рѣІІПІІІІНМЪ СфСІІНПКЮМЪ , II СО КСѢМІІ
СфСІІІІІІКІІ Гі ДІАКЮНЬІ , КОІіМЖДО къ
скоемъ градъ, по клгослокспііо сисегы
СТЛ.А, ііі'г.нратіідбкрыхъ дхокпыхъ сірсн-
іпнешкъ и дід'коникъ, іі діаишкъ же-
натыхъ II Г.ЛГОѴССГІІКЫХЪ. пмнірымъ
къ срі;ы страхъ кжін , могнфнмъ и
ііііы'хъ ікіллоклги. н гра'мотѣ г.ы іі
усстіі іі писати гора'здн. II оу ТѢХЪ
т-* / \ > 7
СфСІІІІІІКШКЪ II оу ДІЛКОII® II оу дід-
к®къ оуѵніиітн КЪ ДОМѢХЪ оууі'ілшрд,
ѵтбкы сціснішцы іі діаконы , и ксн
805
806
право слакнін хртТдііе. къ космждо
І'рАДѢ ІірСДЛКЛЛІІ НМЪ ДѢТЕЙ сконхъ
ил оууёніе грдмотѣ , іі на оуѵсніе
КНИЖНАГО пнсма. ІІ церкокндга ИѢИІА
|длты'рилга , II УтёіІІА ндло'нндгю. и
Тѣ' БЫ СфСМНІІЦЫ II ДІШаіІЫ ІІ ДІДКІІ
иЗкраіпіые оутн'лп сконхъ оуѵіікавъ
страха БЖІЮ, и грамотѣ, іі писати, II
пѣти, іі усстіі, со кслкнмъ наказа-
ніемъ ДХОКНЫМЪ.— —
’А оууіілн бы ёстё скон оуусинко
грамотѣ доколи», скблко сдмн су-
мѣете, II СІІЛВ БЫ ІІМЪ КЪНІІСДіГіН ска-
зывали, по дашіома клмъ » кгл та-
ланта ннѵтбже скрыкаюірн. утокы оу-
тсііпцы каши ксѣ книги оууіілн, ко-
торые сог.брнаа стда црковь пріемлетъ,
ѵтбкы потомъ и впредь могли не тбкм»
секе, но іі прбтнхъ ползокатн, н оуѵн'тн
страха бікію а ксѣхъ полезныхъ, такъ
же кы оууіілн сконхъ оууеннкакъ,
усстіі, и ііѣтн, іі писати, скблк» са-
ми оумѣіотъ, нііуто'же скрыкаіоціе. а
іі здѣ » ііхъ родителей дары іі пбѵестн
ирТёмлюірс по ііхъ достоинства.
2. (О стыхъ іікоіідхъ, іі а нс-
пракленТн книжномъ.
Глд кз. Да протопопамъ же , н
старѣйшимъ «репникамъ, и нзкрднны
сірённикомъ, со ксѣміі «ре'нинки, къ
космжда градѣ, ко ксѣхъ сты црк-
кахъ дозирд'тн стыхъ нкапъ, н «реп-
ныхъ сосбдакъ , іі ксАкага цркбк-
нага УІІН8 слажекпдга. и пд пре
столѣхъ стыхъ антиміінсакъ дознрд-
тп, іі сіренныхъ кніігъ сты сѵліе н
лилъ, іі протнхъ сты кнн ііхъ же
соваріідл цркокь пріемлё. н которые
К8Д8 стьіе ИКОНЫ СОСТДрѣЛІІСА , іі нхъ
вы келѣ'ть , ііконннкамъ ііоуіііінкдтн
5
ІО
І5
20
25
50
'10
а которые нада мало алі'ньлены , н
біін кы тѣ ііканы келѣлн алн'онтн.
іі которые кадатъ стыл книги, еѵлі’д
и діілы, и |ллтіірн. іі праті'А книги,
къ кбеііждо соуть і|рккн акрлірете
не іісправлены, іі юпнслнны, іі кыкы
тѣ ксѣ стыа книги з дакры прскбдакъ
ііспраклііШіі сока'рііѣ. зднёже «рей-
са а правила » томъ запрещаю іі не
покелѣклютъ не ііспрлкленыхъ книгъ
къ цркокь кіюсіітн ниже по нихъ пѣти.
3. (і) книжныхъ ПНСІ|ѢХЪ.
«V. . . / ч
Іла кн. Такъ же которые писцы
но города книги пііінатъ , іі кы бы
іімъ келѣлн писати з докрыхъ пере-
ко'дакъ дд іілііпсдкъ прлкіілн, потомъ
же кы ііродакд'лн. д которой п.ісёцъ
іілііпсдкъ книга продастъ не спрдкнкъ,
Іі КЫ БЫ Тѣ'мъ КОЗБрМІЛЛІІ съ ксліі-
кнмъ здпреірёні'емъ. д кто оу него
нс испрлклсігзіо книга капіі, іі вы' г>ы
томъ потоми же козкрлн.Алн, съ вели-
кимъ же здпрсіреіГісмъ, утокы къпрсдь
такъ не ткоріілп, а впредь тдковін
аклііуёіін кадатъ продлвеі|Ъ и ка-
пецъ. іі кы бы оу іін'хъ тѣ книги іімдли
даромъ кезо ксакого зазора , дд ис-
правивъ атдавдлн къ црккь которые
кади книгами скадны. дд кіідлѵн тд-
кокда кдпінмъ Бреженіемъ , іі ііро'уін
стрд'хъ пріііма.
4. ’(О тдо-ьлхъ г.ёг.бжндга кох-
мётд.
Гдіі ло. Л » тло-ьлхъ , такъ же
кы бпііѣ, іі впредь, ксн православ-
ные і|ріе, и кіі 311 и колАре , іі прб-
уін келможн , іі вск прдиосла'вііыс
хртідне , приходили к сокорные црккн
іі к прбуіе стыс і|рккн. ко келкома
Бжткеинома пѣнію , кез тлчхён, іі ке
«07
8(38
г
ШАПОКЪ. Іі СТОАЛІІ КЫ НА МЛТКѢ СО
страхо, іі тре'петб, ©кроке'ннымн гла-
, . сч > «X. >
ВАМН, ПО БЖТКеіІІЮМу АПД8. А ТАО-ЫІ
бы іоііПтч , іі въпре'дь , нл ксь пра-
вославныхъ хртіАііѣхъ, никогда же не
ІЛКЛАДН , іі попраны БЫЛИ до конца.
Зане'же ѵіоже е'православнымъ тако-
вое носити Бе^коВііАго млхометА пре-
дайте. © таковы во сцшінаа правила к>
вовраііАіб. іі нё нодокаё пракосда'в-
ны поганскихъ ©кытлекъ вводите, ©
сціёнпы правилъ, к коеіідо оуко стра-
нѣ законы и ©туііна , а не прехо'-
ДА другъ КО Дрв^ѣй НО СВОСГ© бкы-
тал іѣііжд© закіГ держи. Мы же пра-
КОСЛАКНТп , ЗАКОНЪ ИСТИННЫ & БГА
пріимше роныхъ странъ вёзАкбннын
©скверннхбсл , ©ныулн злые © ніі
15
25
нослбкцу , не смѣхотво'рц», не скар-
лііву, не завіістлнвн, ни піаннцѣ, не
грАБсжннки , не бійцѣ ііанііАУе же
хранити ѵнстоту дпісвігзіо и тьлёсную,
со всацѣмъ ©пасеніемъ. не могуциімъ
же до конца таки пребыти , по ЗА-
КОНУ ЖеіІІІТНСА , И Брак© СТвТЛТІІСА
и проходити къ о’це дхбвнымъ на-
таете , и во всёмъ 1І3КѢЦІАТНСА, и
ПО НХЪ НАКАЗАНІЮ И ОуУСНІЮ ЖИТИ,
КЪ ПОСТѢ II ВЪ МЛТВАХЪ И ВЪ ВОЗ*
держаніи, съ смнреномудріемъ, кромъ
ксаВаг© зазора, іі везтіінъства. и
съ превеликимъ тціапіемъ писати ок-
разъ гда іыіпіег© іііса хрта, іі преттыж
ёго Бгомтрн , н стыхъ прор©къ, іі
аилъ и Сфсііномункъ, іі сты мтнцъ,
и прііпіыхъ жёнъ, и стдеіі и препо-
прпімше. тѣмже © тѣхъ стрл томимы 20 дог.ныхъ оцъ, по овраз» и по подо-
ёсмы. іі растлуаемн кипою ііаіііса
похоти оБыѵаж. ’ІІ сег© ра'дп казни
па бгъ , за таковАА престкилёіГіА.
5. СоБорнон йвѣтъ © жнкопне-
цѣхъ , іі © уестных’ъ ік©илхъ.
Г да мг. Да къ цртк8іоі|і€мъ же
градѣ мосввѣ , іі по всѣмъ грлдюмъ,
по црком» совѣто , мнтрополіітз , іі
архіепкоп©иъ іі ёпкоп©мъ, Брецін
© мііогоразлііуііы цркбвныхъ УіІПѢХЪ.
пяте же © стыхъ иконахъ іі © жн-
копн'сцѣхъ , іі © проти тнііѣхъ црко'к-
пыхъ, по сіре'нпымъ пра'ііііл©мъ , іі
какіімъ подоба'стъ живописцемъ бы-
ти , и тціоініе имѣти. © НАтертѣпТп Зй
/ ' I .. *- г- ’
плотскаг© коюкражеіііл гда бга іі
спса нашего Тиса хртл, іі преттыд
ег© БГОМТрН, II НБІІЫХЪ СИЛЪ, II ВСѢХЪ
СТЫХЪ , ііже б вѣка б’говп оугоднв-
шнхъ. Подокаетъ быти жнкопіісц» смн-
ре'нв, крбгкй, бді оговѣііпй, не прлзд- ао рукодѣліе, іі приводитъ того мастеръ
кію по суціесткн , смотра нл окра
дрскннхъ живописцевъ іі знаменовати
3 добрыхъ образцамъ, и аціе которые
нынѣшніе мастеры живописцы , тако
(бкѣЦілкшесл оутнвтъ жіітп, н всл
сіл за'іюкѣдн хранити, и тцілнТе ш
дѣлѣ вжін имѣти, и црю таковыхъ жи-
вописцевъ жаловати: а стлемъ нхъ
Брецпі и поуіітатіі нате простыхъ
30 такъ. Тлкожде тѣмъ живописцемъ
пріііма'тн оууіІкемъ, іі нхъ разсмо-
трѣти ко всемъ, іі оууіітн © всако
БЛГОУССТІИ , И УИСТОТѢ, и прнкодііти
къ бцёмъ дхбвнымъ. бцы же ііхъ
ііАКАзиіоть, ііо нредднііомз нмъ оустл-
ВК, © стлеіі. КАК© ПОДОБАСТЪ ЖіІТІІ
хрѴілнннн, кромѣ всѣкаго зазора , іі
БезУііііства. и таки © своихъ масте-
ровъ со вниманіемъ да оутатсд. н
аціе которому бкрыетъ бгъ таковое
809
*
КЪ СТАЮ , стль же р.цсмотрн , ац«с
БВДеТЪ НДІНІСАНОб й оутеннкл по шн-
рдЮ Н «О ПОДОБІЮ. II ОуКЪСТЬ ІЦКЪСТ-
іко ѵ жнтііі егш, еже к унстотъ и
пескомъ г.лгоусстііі ^а'покъдемъ ан-
кетъ, кромъ КСАКДГГО БСУіІіІСТКА. ЛБІё
БЛГКННЪ НАКАЛИС СГО II ВІІрСДЬ БЛГ0-
ѵёстно жити , и СТЛГО) оногш дѣла
держатися со оусердіёмъ ксдцъмъ. іі
пріёмле й него оуѵнкъ тоіі уть іако
же іі оуѵіітель ёго , ид’уе простыхъ
такъ, по сихъ же стль плкл^аетъ
мастера , ёже ёма не поБоратіі ни
но вратъ , ни по сііъ , нн по ближ-
нихъ. дціе коми не дастъ п'гъ тд-
ковагш рукодъліл оуѵпетъ писати ха-
до, ііліі не по прдкнлнома ^акъірдііію
жіітн. а онъ скажетъ ёго горазда, іі
ко ксёмъ достойна сиціа. іі покл-
юётъ написаніе много, а не того, іі
стль (обысканъ полагаетъ тдкоклго
мастера по ^дпреціеніемъ прдвнлнымъ,
іакш дл и протін стрл пріііматъ , іі
не дерзаю таковдд творити, а оуѵнка
оіюма ііконнлго дълд ынюдъ не кл-
сдтііса. іі дціе которома оууііка
йкры'етъ вгъ оууёпіе ііконнлго ппсмл,
іі жіітн оуѵпетъ по правнлнрма ?д-
къціапііо, а мастеръ аѵне похалАтн
ёго по Манисти, да кы не ііріллъ уё-
стн, ілко же онъ пріл. стльжешвы-
скакъ , полагаетъ тдкоклго мастера
по юпреціеніемъ прлкилііымъ. оуте-
пнкъ же пріемлетъ кАі|ішаю тесть.
ЛЦІЕ КТО Й тъхъ жикопнсцшкъ, оуѵ-
нетъ талантъ скрывлтн, ёже ёма г>7ъ
далъ, іі оутнкш по саціества того
не йдлстъ. тдковын шсаждёнъ кадё
Й БГД , съ СкрыКІІІІІМЪ ТАЛАНТЪ , къ
мака въ'тнаю. дціе падетъ кто й
810
слмъ'хъ ТѢХЪ мастеръ ЖИКОПНСЦШКЪ ,
ііли й нхъ оуѵіікшкъ, оуѵнетъ жіітн
не по іірдкіілнома ^дкъфднііо, в пі-
АНСТКЪ, Іі не К ѴііСТОТЪ, И КО КСА*
5 КОМЪ БеЮІПІСТКЪ. іі стлсмъ таковыа
К ЮІІРеЧ,е>ІІ>І ПОЛАГАТИ. А Й ДЪЛД
ИКОННАГО йнюдъ йлатлтн, ІІ клса-
тііса тогш не велътп. боацісса сло-
кесіі реуённдгш , прбклА ткор.лп дъ'ло
10Бжіе съ небреженіемъ, а которые по
сіе крёмл писали ііконы не оуудсА са-
мовольствомъ, іі самоловною н не по
ог>рлю, п тъ ііконы промъііАЛіі дёше-
во простымъ ліодсмъ поселлнш не-
15 вёжддмъ. ІІНО ТЪМЪ ^Д11р€1|іёіііе поло-
жити. угоны оуѵіілнсл оу докрыхъ
мдстершчъ, іі котброма кгъ дастъ
оутссть писати по йкрлю> 11 по по-
добію, іі то бы писалъ, а кото'рома
.о кгъ не дастъ , іі нмъ к конецъ й
такокд'гш дълд престати, да не вжіе
НМД ТАКОКАГШ ради ПИСМЛ ПОХИЛАССЛ.
іі аціе которые не преступитъ й та-
коваго дълд. тдкокін цркою грозою
2б ндкУжвтса, іі да садлсл, іі дціе шіні
оуѵпйтъ глдтп, мы тъ* жнкёмъ и пнта-
смса, и тАкокома ііхъ реѵёні'ю не кнп-
ма'тіі. понеже не ^нліоціе тлко и да кт.ціл-
ютъ, іі гръхл ешъ к томъ не СТДКАТЪ.
..о не всъмъ улкшмъ иконописцемъ быти,
МІІШГЛ ВО рАЮНѴНД рВКОДЪНСТКІА 110-
ДАрОКЛІІЛ БЫІІІЛ Й КГД , ІІМІІ ЖС УЛК-
КШМЪ ПреПНТАТІІСА , И ЖИВЫМЪ БЫТИ
И Кромъ ІІКОННЛГО ПІІСМАН. БЖІА ОК-
зз рд^д во оукоръ іі к поношеніе не
ДАКл'тн, тдкожде Архіеііііпшмъ іі ёпко-
пш по ксъ'мъ грлдшмъ и несемъ, іі
по монастырёмъ скоііхъ предъ'лъ, ис-
пы'токдтн мастеривъ іікбппыхъ, іі нхъ
ю пііесмъ самимъ, смотрііти. и іцііраше
811
812
кой ж до нхъ ко скоемъ предвле, жн-
копіісц'икъ ндротнтыхъ НАСтероікъ, да
ІІМЪ ПрІІКДЗЫІІДТІІ НАДО ксѣмн ііконо-
ІІІІСЦЫ смотріітп. ттбкы к ннхъ хи-
дыхъ іі кезтннныхъ не было, д сдмн
дрхіеіікпы й епкпы смотрятъ надъ
тѣми живописцы которымъ приказано,
іі врегнтъ такокаг® дѣла іі а'крѣпко,
а жіікопіісцовъ мііѣхъ Брег«тъ Гі по-
титдіб, нате простыхъ улкъ. а кел-
мождмъ іі простымъ тлкшмъ , тъхъ
жикошісі|®къ ко ксёмъ ііотнтдтн , іі
тсстны имѣти. 3а то ттпбе іікоіпіое
кбюкрлже'піе. да й іо томъ стлемъ ке-
ліікое аопетеніс и крсжёіііе имѣти ко-
ми'ждо къ скоси йбддстіі , ттбкы гораз-
дыя НКОНІІІІІІІІ, іі ііхъ оутнкн ПИСАЛИ
3 дрёкші юг>рлзі|(О'5Ъ. а й САМомышлё-
ііія кы іі своими догадками ,. бжтііа'
не йпіісыкдлн. плотію, а кжткбмъ не
(описанъ, ілко же реѵе стын новинъ
ддмаскііііъ: не (оннсйнте бжткд, не лжн-
те слѣпін. просто ко, невидимо, й пе-
Зрйтелно, плоти же окра юкразая, по
кланяются іі вкрою, іі славою рбжд- 25
(пню гда дквю. а иже й хіітрыхъ,
іі гораздыхъ мастерамъ жнвоіінсцшкъ,
оукрііетъ который талантъ , тто ёмк
бгъ далъ, іі ііпы не ііаоутнтъ. й не
/ г » э / **V »
раю гламоткорцы, и органики и сме-
ХОТІ!Орі|Ы. ІІ ГУССЛШІКП , II БѢСЮКСІІІё
ПѢСНИ ПОЮ. И КАКЪ КЪ І|’рККІІ по-
ѣД8тъ: сфенніікъ со кртомъ ѣде. а
к перед нн со всѣми тѣми йгрд'ми бѣ-
сшскііми рыціа. а сіреішнцы нмъ о
т® не возкраііяіб. іі сці еііішк® б та
досто'нтъ здпрѣіцатн.
вопросъ .31. Да к наіііё же прл-
ю вослак'ін тяжатся, ііѣцыіі же не пря-
мо ТАЖ8СД. іі по клепавъ , кртъ цѣ-
л«ё, йліі бкразы стыхъ. на іюли кііог-
са , іі кро проливаю, й в тѣ поры
колхкы іі тародѣ'іііііікн , й бѣсовски
іѣ іідутёііііІ посокіё. іі творя кадесы
г.іютъ , іі ко аристотелевы врата, и
іі ради смотря, іі но кѣ?дд и по ііла-
пита глАдаіб. іі смотря дне, и тл-
ей. И ТѢМИ дід'колскимн ДѢІІСТКЫ ,
20 міръ прелцідю , іі й кга йлвта'іб. іі
па тѣ тарокд'під нддѣаса поклепца
іі іоікедніікъ,.не мирится, іі кртъ і|ѣ-
лкетъ. и на пали бііотса. іі по-
клепа оуепкаётъ.
вопросъ .к. Да дѣти Боярскіе, іі
люди Боярскіе іі всякіе Брл’жіінкн.
Зернью іігрлю , іі ііропнкдюся. ні
СЛ8ЖБЫ служатъ, ни промышляю, и
й іііі всякое злй тніііітся. краду,
оукажетъ. да ведетъ й хрта (осажденъ:
съ сокрывши талантъ, къ мвкк кѣтшііо
и того' ко ради живописцы оутііте
8ТІІК® БСЗ КСАКОГ® КОКДрСТВД, ДД НС
(0С8ждёші Будете къ мака кутную.
6. Изъ статьи: ’О тріідссятн іі
два цркпхъ копросѣхъ. іі со-
кіорііыс йкѣты, по глава на
то'мъ же со г, юрѣ.
||рскы копросы тридесять іі дкд-
копр. 81. Къ МІрСКІІ СКДДБД , |’|Г- і
о и развиваютъ , дашы гака, н то кы
Злы искоренити.
во про'съ .ка. Да по погоегб, іі
по сс'лй, и но волостё хода, лжіікые
Пррокн, М8ЖИКІІ, ІІ жо'нкн, II ДѢІ'.КІІ,
з н старые павы, ндгы, іі босы, іі во-
лосы йростіівъ и роспастя: трясас»
и роБіікдіотся. л скд'зыкаю тт® нмъ
ідклаюса, стая пятница, іі стая Ана-
стасія, п веля іімъ заповѣдати хртід-
о по каноны здвѣтнкдтіі. бнй же з-ѵ
813
811
ПОВѢДАЮ хртіліій): к среди н къ ІІ.Л-
І»ІП|Н руѵпо'г® ДѢЛА не ДѢЛАТИ, Гі йіС-
нл ііс прАстн н платТл не мыти, и
камснТа не рлзднгд'тн. а иные здпо-
кѣ'дию кгомерскіе дѣла ткорнтн. кро- 5
МѢ КЖТВСІПІЫ ПІІСЛІГІН ѴТСО ТѢМЪ IIл-
ГІІ II КОСЫ Н ЛЖИВЫ нрро'к® пи, ѵтб-
г.ы мГри не солажналн.
копро'съ .кк. ^лыл ереси кт®
^нае.тъ ііхъ , держн'тсА ра-олн шесто- ю
кры вороиогрліі , бстрономін , УОДІІІ
алмліілхь, ^кѣздоѵе’тьн, аристотелева
крата, іі нііыа составы, іі мудрости
сретііѵескіл , іі к®кіі пѣсокскід. ко-
торыс прелести & кга шлзѵаю.' и к
ті; прелести кѣ'риюѵн , міногнс люди
6 кгл йддлАібсл н погниютъ.
Ііопрбсъ .кг. Къ трцкию сиккбти,
но' село и по погбетл', сходаса ми-
жіі іі жепьі пл жалиикахъ, іі плаѵют-
са по грок® с келнкнмъ крнѵанТеілъ.
Гі егдд інѵнв іігратн скоморшхн гнцы,
іі прегуіііікп. опіі же й плата пре
стл’кніе , ііаѵни скакати Гі пллсатн ,
Гі к долбни кіітп. и пѣсни сатанин-
скіе пѣти, на тѣхъ же жалпнкл, ик-
МЛІП|ІІІК|| И МОПІСІіНІІКІІ.
вопросъ .кд. Рисллііі ® Іоанновъ
дни . и накеѵерііі ржтка хртбкл, іі
кгоАклеиТл, сходатсл мижіе іі жены
Гі дкцы на нофііое плеі|іока'іГіе, и пл
кездіінііы'н гбкоръ, іі пл кссбкскіе
ііѣ'сіін, н на плдслнТе ина скаканіе іі
ид кгомерскіе дѣ'лд — и ёгдд нбірь
мнміэхо'дптъ, тогда к ры|ѣ съ вели-
кимъ крііѵдніемъ, акн кѣ'сіін , іі оу-
мываютса кодою, іі ёгдд плѵнитъ
здитрепюю ^коннтн тогда йхо'длтъ
къ домы скоа, и падаю аки мёрткн
й великаго клопотд'иіа.
ко про .ке. А ® келні|ѣ днн оклп-
ѵн іі на ра'д«нііі|ы къюне'цъ, и вса-
кос к ннхъ кѣсока'іііе.
вопросъ .ка ’Л к веліікін ѵетвср-
тбкъ порани солбми пала , іі мерт-
вы клііѵитъ. нѣкоторіп пекѣгласп по-
пы , к веліікін ѵеткертбкъ соль по
престолъ кладутъ, и до седма'го ѵет-
кертка по келні|ѣ дни та'мю держа'тъ,
и т» соль даютъ нл крдѵевдіГіе лю-
де н скотб.
вопросъ .іц. Къ першп піілннкъ
петрбка поста, к ро'іри ко'датъ іі в на-
ливки, кѣсбкскіе потѣхи дѣатн.
іл ко про'съ ,ки. Достоитъ же іГ ®
семъ рл^сидіГтн. ѵто ко суставѣ при-
писано . на оусѣкноксіГіе ѵтпыл гла-
вы, ііо^держатнел къ тон день й ма-
сл , іі рьікы покслѣва'е н всю сед-
20 МНІ|8 ПОСТИТІІСА , ІіеКѢДОМ® ЙК8Д8
іцато : къ то'мъ же оустакѣ писано
къ слинныхъ главахъ, глава .кд два
праздника пртѵекд. н стыхъ аплъ
петра іі плула. іі коздібкленнаг® кго-
-6 слова ді|іе слиѵіітсА к среди, іі кпл-
тбкъ, імлы рывы. да къ.ла главѣ, ве-
ли кіа праздники сіірѣѵь вгородііѵііыл,
іі хртбкы . и пртѵеко ржткб , п оу-
сѣкпоксніе , и стыхъ аплъ петра и
•">> па'ѵлл, в каковъ люко дііь пріілиѵнт-
сл, въ піілннкъ, іі к сре дЯ, и к па-
то. сні|е подокд'етъ ткорнтн, ілк® къ
дііъ нлііып. а на оусѣкііокёніе, іі
стцѣ ко суставѣ піппе нл коііі|ы, пл
аз трдпёзд оутѣіііе'нТе кратіи.
Этотъ памятникъ предлагаетъ лю-
бопытпѣйшія данныя для исторіи обы-
чаевъ XVI в-, какъ духовныхъ й цер-
ковныхъ , такъ и свѣтскихъ. Статьи
ю (2-я и 3-я) объ исправленіи кнікк-
815
816
номъ состоятъ въ тѣсной связи съ
учрежденіемъ въ Москвѣ типографіи,
съ цѣлію издать исправныя церков-
ныя книги. (Первая изъ напечатан-
ныхъ въ Москвѣ книгъ , именно Апо-
столъ , вышла въ свѣтъ въ 1564 г.).
Статьи объ иконахъ и живописцахъ
(2-я и 5-я) любопытны по исторіи
живописи. Древніе образцы и преда-
нія , на которые Стоглавъ ссылается
(808. 2 і—23. 811. 17), по преимуще-
ству сохранялись къ Подлинникахъ (см.
ниже Подл. въ XVII в.). Вообще весьма
замѣчательна 5-я статья по тому высо-
кому значенію, которое приписывается
въ ней иконописцу (807. 39,. 4-я статья
съ особенною сплою выставляетъ мысль
о'строгомъ сохраненіи національныхъ
обычаевъ. Изъ 32-хъ вопросовъ (811.
35) приведены здѣсь нѣкоторые, болѣе
любопытные , для исторіи народныхъ
суевѣрій и предразсудковъ. (Отвѣты
на вопросы здѣсь опущены.)
806. 2. винонтн (олифить) — покры-
вать олифою, т. с. варенымъ масломъ
съ краскою.
806. 7. переводъ — списокъ , экзем-
пляръ (Слич. поводъ—редакція).
806. 32. тлфі.д— шапочка , похожая
на скуФью , употреблявшаяся, какъ
здѣсь сказано, по примѣру Татаръ.
807. 14. (ІІтукніі—тоже что пошли-
на, т. е. старина, преданія отцевъ.
808. 10. нліНсті;—часто.
808. 13. 37. 809. 6. 810. 34- кро-
мъ—безъ, мимо, далеко.
809. 18. скажетъ ёго горЦдд (т. с.
быти)—что онъ гораздъ. § 276.
810- 13. ііромшіатіі (какъ и нынѣ
промѣнять)—продать, именно икону.
812. 13. Въ рукописяхъ попадаются
особенныя иричитанья или заговоры
идущимъ на судъ (напр. въ рукоп.
Профессора Григоровича, смотр. въ
Архивѣ Калачева т. 2).
812. 16. Аристотелевы врата — т. е.
главы или статьи , на которыя раз-
дѣлено его ученье въ Тайная Тай-
ныхъ (См. Тайн. Тайн. въ XVII в.).
813. 1. Чествованіе среды и осо-
бенно пятницы доселѣ сохраняется у
суевѣрныхъ поселянъ, потому будто
бы , что нѣкая святая жена ходитъ
ночью въ этотъ день по избамъ, и
акап.іваетъ того, у кого въ избѣ най-
детъ соръ , оставленный отъ работы ,
напр. отъ пряжи льна.
813. Ю. Слич. о чернокнижіи п
еретичествѣ въ Паис. Сборн. XIV в.,
въ Домостроѣ, и друг.
813. 20- 23. жаліінкъ—могила, прегв-
нпкъ: елпч. прт.гждвііі|Л (музыкальн. ин-
струментъ), слово, употреблявшееся
въ древнихъ текстахъ Ветхаго Завѣта.
813. 28. рвсл.мл , ы Голнііовф дни —
суевѣрные обряды наканунѣ Ивана
Ку палы (какъ говорятъ въ народѣ)
доселѣ сохраняются въ народѣ.
' 813. 40. клопотлііТе: слич. клопотъ
(откуда хлопоты) въ переводѣ Ветхоз.
книгъ Скориною.
814- 1- келнкъ день — Свѣтлое Хри-
стово Воскресенье. См. Злат. Цѣпь,
по рукоп. XIV в. оклііѵіі—клики, оклп-
киванье (?)
814. 2. рлдвиііір — вторникъ Ѳоми-
ной недѣли, когда посѣщаютъ могилы
родныхъ. выонеі|ъ—особаго рода об-
рядъ, хороводъ съ пѣснями. Въ област-
номъ языкѣ вьюііишникъ— праздникъ,
съ особешіыми"иа этотъ случай пѣсня-
ми, отправляемый въ субботу на Святой
недѣлѣ у обвѣнчавшихся въ тотъ же
годъ.
814, 13. іі ііллнвкн: Наливки доселѣ
урочище въ Москвѣ, за Москвою рѣ-
кою, гдѣ Спасъ въ Наливкахъ.
817
818
хыѵ. ИЗЪ ДОМОСТРОЯ СИЛЬВЕСТРА.
(По из). Голохвастова во Временникѣ Моск. Общ. Ист. 1849.)
1. Наказаніе отъ отца къ сыну.
Благословляю азъ грѣшный,
имркъ и поучаю, и наказую, и вра-
зумляю (едичадаго Пог. *) сына сво-
его, имркъ, и его жену, и ихъ чадъ я
(дѣтей Поі.) и (ихъ Пог.) домочад-
цевъ: быти во всякомъ христіянь-
скомъ законѣ (наказаніи Пог), и во
всякой чистой (честной Пог) совѣ-
сти и правдѣ; съ вѣрою
волю Божію, и храняще заповѣди
Его; (и Пог) себѣ утвержающе во
всякомъ страсѣ Божіи, и въ закон-
номъ жительствѣ; и жену поучаю-
ще, тако же и домочадцовъ своихъ іе дотворцевъ,
душа; азъ о семъ, о ясакомъ (васъ
Цар. разумно васъ Пог) благочиніи
благословлялъ, и плакалъ и молилъ,
и поучалъ, и писаніе предлагалъ
вамъ; и аще воспріимете сіе мое
худое ученіе и грубое наказаніе, и
сіе *) со всею чистотою душевною
(и телесною Пог); и прочитая, про-
ся у Бога помощи (милости Пог) и
творяще “» разума, поелико возможно, какъ (Богъ
вдаюзо и отъ своихъ
иаказующе (наказывати Цар.): не
нужею, ни ранами, ни роботою тяж-
кою; нмѣюще яко дѣти, во всякомъ
покои: сыты и одѣны, и въ тепломъ
храмѣ, и во всякомъ устрой. И
вамъ христіяпьСкому жительству,
(христіанскаго жительства Пог) пи-
саніе сё на память, и вразумленіе:
вамъ и чадомъ вашимъ. Аще сего
моего (наказаніи и Цар) писанія не
внемлете, и наказанія (нашего Цар. и
Пог.) не послушаете , и по тому пе
учнете жити, и не тако творити, яко
же есть писано,—сами (за Цар. и Пог)
себѣ (себя Цар. и Пог.) отвѣтъ да-
дите въ день страшнаго суда (Бо-
жія Цар)- и азъ вашимъ винамъ,
и грѣху, не причастенъ: крб мѣ моея
*) Варіанты (въ скобкахъ) по спис-
камъ ХКП в. Погодинскому , Цар-
скому , Архивскому и Большаков-
скому , а самый текстъ печатанъ
по списку Коншина, ХГ1 в.
Пог.) вразумитъ васъ; и начнете дѣ-
ломъ творити вся си (сія Пог): бу-
детъ на васъ милость Божія, и Пре-
чистыя Богородицы, и великихъ чу-
и наше благословеніе,
отъ нынѣ и до вѣка; и домъ вашъ,
и чада ваша, и стяжаніе ваше, и
обиліе Ваше , что вамъ Богъ пода-
ровалъ: отъ нашею благословенія,
трудовъ: да будетъ
благословенно, исполнено всякихъ
благъ, во вѣки, аминь.
7. Како царя и (или Цар., Арх., Бол.
и Пог) Князя чтити, и повиновати-
25 ся (вамъ Цар) во веемъ (имъ Арх.,
Бол. гі Пог), и всякому (властелину
Цар. властелю Пог., Бол. и Арх) по-
карятисн , и правдою служити имъ
во всемъ , къ болшимъ и къ мёнгаимъ
зо (среднимъ Цар. , Арх. , Бол. и Пог)
и скорбнымъ и маломощнымъ, ко вся-
кому человѣку, каковгу быти, и себѣ
о семъ вниманіи.
Царя бойся и служи ему вѣрою,
за и всегда о немъ Бога моли, и лож-
*) Въ спискѣ Кои., на этомъ мѣстѣ,
утраченъ листокъ, и„потому про-
должается изъ Цар. и Пог-
52
820
819
не осужай: воспомяни своя грѣхи:
о тѣхъ крѣпко пекпся; злыхъ му-
жей совѣту отвращайся; буди рев-
в нтел ь правой; ите л ьству ющи мъ (пра -
• ввживущимъ Арх., Цар., Бол. и Поі.),
и тѣхъ дѣланія наииеѵй въ сердцы
своемъ, и самъ такоже твори.
8. Како домъ свой украсити святы-
ми образы, (иконами Арх., Бол. и
о Цар.); домъ (и храмъ Арх. , Бои. ,
Поі, и Цар.) чистъ имѣти.
Въ дому своемъ, всякому христіа-
нину , во всякой храминѣ , святыя
и честныя образы, написаны на
(«иконахъ, по существу, ставити на
стѣнахъ, устрбивъ благолѣпно (мѣ-
сто Цар., Арх., Бол. и Пог.), со вся-
кимъ украшеніемъ и со свѣтилни-
но, съ покореніемъ, истинну отвѣ-
щай ему, яко самому Богу, и во всемъ
повинуйся ему. Аще земному Царю
правдою служити, и боишися его:
тако научишися и Небеснаго Царя !
боятися: сей времененъ, а Небесный
вѣченъ (превѣченъ Цар., Арх. и Бол.)
и судія не лицемѣренъ: воздастъ
комуждо подѣломъ его. Такоже и
Княземъ покаряйтеся , и должную (
ему честь воздавай , яко отъ него
пбсланомъ, во отмщеніе злодѣемъ,
въ похвалу же добродѣемъ (о.юго-
творг^емъ Арх. и Бол.). Князю свое-
му пріяйте всѣмъ сердцемъ, и вла-
стелемъ своимъ: пи помыслите на
ня зла. Глаголетъ бо Навелъ Апо-
столъ: вся владычество оть Бога у-
чинена суть: да, аще кто проти-
вится властелемъ, то Божію пове-ж»
лѣнію противитца. А Царю и Кня-
зю и всякому велможѣ (не тщися
служити лжею , Цар., Арх. , Бол. и
Поі.) и клеветою и лукавствомъ: по-
губитъ Господь вся глаголющая аь
лжу , а шепотники и клеветники
отъ народа проклято суть. Старѣй-
шимъ себѣ честь воздавай , и по-
клоненіе твори; среднихъ яко бра-
тію почитай; маломощныхъ и скорб- зи
пыхъ любовію привѣчай (посѣщай
Бол.); юнѣйпіихъ яко чада люби;
всякому созданію Божію не лихъ
буди; славы земныя ни въ чемъ
не желай (не ищи Бол.), вѣчьныхъ з*
благъ (присно Цар.) проси у Бога;
всякую скорбь и тѣсноту съ благо-
дареніемъ терпи; обидимъ не мсти;
хулимъ моли; зла за зло не возда-
вай (ни клеветы за клевету Цар., ю
Арх. , Бол. и Поі.); согрѣшающая
ки, въ нихъ же свѣщи предъ свя-
тыми образы возжигаются, на вся-
комъ славословіи Божіи; и по пѣ-
ніи (отпѣтіи Цар.) погашаютъ; за-
вѣсою закрываются, всякія ради
чистоты (нечистоты. Цар., Бол., Поі.
и Арх.), и оть выли: благочинія
ради и бреженія; а всегда чи-
стымъ кры іышкомъ (крыльцомъ Поі.,
Бол., Арх. и Цар.) о.мѣтатн, и
мяхкою губою вьітпрати ихъ, и
храмъ тотъ чистъ держати всегда;
а къ святымъ образомъ касатися,
достойнымъ, въ чистей совѣсти; и
на славословіи Божіи, и на свя-
томъ пѣніи и молитвѣ, свѣчи вжіі-
гаги , и кадити благовоннымъ ла-
дономъ ифиміяномъ; а образы свя-
тыя поставляются иже въ началѣ,
по чину, свято почитаеми суть, и ми-
ны прежереченны.ми; въ молитвахъ
и во бдѣніяхъ и въ поклоиѣхь. в
во всякомъ славословіи Божіи, всегда
821
822
сати. Уча и наказу» и разсужая,
раны возлогати: наказуй дѣти во
юности , покоитъ тя на старость
твою; и хранити и блюсти о чи-
стотѣ тѣлесней, и отъ всякаго грѣ-
ха, отцемъ чадъ своихъ, яко же зе-
ницу ока , и яко своя душа. Аще
что дѣти согрѣшаютъ отцовымъ и
матернимъ небреженіемъ, имъ о
тѣхъ грѣсѣхъ отвѣта, дати въ день
страшнаго суда. А дѣти аще не-
брегодіы будутъ, въ ненаказаніи от-
цовъ и матерей, аще что согрѣшатъ,
или что (зло Арх., Цар. гг Бол.) со-
творятъ, и отцемъ и матеремъ, съ
дѣтми, отъ Бога грѣхъ, а отъ лю-
дей укоръ и посмѣхъ,. а дому тще-
та, а себѣ скорбь и убытокъ, а отъ
судей продажа и соромота (срамота
Арх., Бол., Цар. и Пог.). Аще у бо-
гобоязнивыхъ родителей , и У Ра-
зумныхъ и благоразсудныхъ , чада
воспитани въ страсѣ Божіи , и въ
дббрѣ наказаніи, и въ благоразсуд-
номъ ученіи, всякому разуму и вѣж-
ству и промыслу и рукодѣлію, и
тѣ чада съ родители своими, бы-
ваютъ отъ Бога помиловано , а оть
почитати пхь; со слезами , и съ
рыданіемъ, и сокрушеннымъ серд-
цемъ исповѣдайся (о своихъ согрѣ-
шеніяхъ Цар., Арх-, Бол. и Пог.):
просяще отпущенія грѣхомъ. 5
12. Како мужу, съ женою и съ домо-
чадцы, въ дому своемъ, молитися (Бо-
су Арх., Цар., Бол. и Поі.).
По вся дни, въ вечерѣ, мужь съ
женою, и съ дѣтьми и съ домочад- <о
цы , кто умѣетъ грамотѣ , отпѣти
вечерня, павечерница, полунощно -
ца, съ молчаніемъ и со вниманіемъ,
и съ кроткое гояпіем ь, и съ молит-
вою, и съ поклоны. Пѣти внятно и (5
единогласно. Послѣ правила,отнюдь,
ни пити , пи ѣсти (ни молвы тво-
рити Цар., Арх., Бол.. и Пог.) все-
гда; всяму тому наукъ. А ложася
спати всякому христіяпину по три 20
поклона въ землю (предъ Богомъ Цар.,
Арх. и Бол.) положити. А въ полу-
нищи, всегда, тайно вставъ, со сле-
зами, прилежно, къ Богу молитися,
елико вмѣстпмо, о своемъ согрѣйте-2Б
ніи; а утре, воставая , такоже, и
комуждо но силѣ и по желанію.
15. Како дѣтей своихъ воспитати во
всяяо.иь наказаніи , и страсѣ Божіи.
А пошлетъ Богъ у кого дѣти, сы- 5О
нове или дщери: ино имѣти нопе
чеиіе отцу и матери о чадехъ сво-
ихъ: снабдити ихъ, и воспитати въ
добрѣ наказаніи; и учити страху
Божію и вѣжству и всякому благо- 55
чинію; и, по времени и дѣтемъ смо-
тря, и во возрасту, учити рукодѣ-
лію: матери дщери, а отцу сыиове,
кто чево достоинъ, каковъ кому про-
сугъ (смыслъ Цар.) Богъ дастъ; лю-«0
бити ихъ и беречй, и страхомъ спа-
евлщепнаго чину благословенія , а
отъ добрыхъ .людей хвалами; а (егда
будутъ Цар., Бол., Арх. и Пог.) въ
совершенѣ возрастѣ, добрые люди,
съ радостію и съ благодареніемъ,
женятъ сыновъ своихъ по своей вер-
стѣ , по суду Божію; а дщери , за
ихъ дѣти, за мужь выдаютъ. И аще
отъ таковыхъ которое чадо Боіт.
возметъ, въ покаяніи и съ причасті-
емъ; то отъ родителю (отъ родите-
лей Цар. и Бол.) безскверная жер-
тва къ Богу приносится, и въ вѣч-
823
824
ныя кровы вселяются; а имѣютъ
дерзновеніе у Бога милости проси-
ти, и оставленія грѣховъ и о роди-
телехъ своихъ.
17. Како дѣти учити и страхомъ
спасати.
Казни сына своего отъ юности
его, и покоитъ тя на старость твою,
и дастъ красоту души твоей. И не
ослабляй бія младенца: аще бо же-
зломъ {Цар. лозою') біеніи его, не ум-
рётъ, но здравіе будетъ; ты бо, бія
его по тѣлу, а душу его избавляв-
ши отъ смерти. Любя же сына сво-
его, учащай ему раны, да послѣди
о немъ возвеселншися. Казни сына
своего изъ-млада, и порадуешися
о немъ въ мужествѣ: и посреди
злыхъ иохвалишися, и зависть прі-
имутъ враги твоя. Воспитай дѣти-
ще съ прещеніемъ, и обращеніи
о немъ покой и благословеніе. Не
смѣйся къ нему , игры творя: въ
малѣ бо ся ослабити, въ велп-
цѣ поболйшн, скорбя; и послѣ же
яко оскомины {оскомишъ Цар.) тво-
ри ши {сотворити Арх. и Цар.) ду-
ши твоей. И не дажъ ему власти
во юности, по сокруши ему ребра,
Арх., Бол. и Пог.) обиходѣ и ве-
здѣ , всякому человѣку , государю
или государыни, или сыну или
дщери , пли служкѣ мужеска по-
б лу и женьска , си всякому масте-
ровому человѣку Цар. Арх., Бол. и
Поі.) и стару и малу (к ученикомъ
Цар., Арх-, Бол. и Пог.), всякое дѣло
начати пли рукодѣлпичати, или ѣсти
10 или пити , или ѣства варити , или
печй іито, и всякіе присиѣхн дѣлати,
и всякое рѵкоделіе и всякое мастерь-
ство , и устроивъ собя, очистивъ отъ
всякія скверны, и руки умывъ чисто,
15 преже святымъ покланятися трижды
въ землю, а по пужн или {ипо Арх.,
Цар. и. Бол.) до пояса; кто умЬегь:
Достойно {есть Арх. , Цар. и Бол.)
проговорити {весь до конца Цар.), да
благословись у Настоящаго, да мо-
лиіву Ісову проговоря , да перекре-
стяся, молвя «Господи благослови ,
Огче,» тоже, начати всякое д^ло, ипо
тому Божія миюсть поспѣшествуетъ,
25 аггели невидимо помогаютъ , а біісіі
отбѣгиутъ; и то дѣло Богу въ честь,
а души па пользу; и ѣсти и пппі
съ бла года репіемъ,'нно сладко; а што
впрок ъ сдѣлано, ипо мило. А дѣлати
донележе растетъ, а, ожесточавъ, не
повянетъ тн ся; и будетъ ти доса-
женіе , и оолёзнь души , и тщета
дбмови , поіибель имѣнію, и уко-
ризна отъ сусѣдъ, и посмѣхъ предъ
враги , предъ властію {властели
Цар. , Арх. и Бол.) платежъ и до-
сада зла.
19. Како всякому человѣку руко-
дѣльничати, и всякое дѣло дѣлати,
блаюсловяся.
Цъ домовитомъ {въ долювнемь Цар.
го-съ молитвою и сь доброю бесѣдою ,
или сь молчаніемъ: а дѣлаючи ипо
пибутв, начнется слово мразное или
хулное, или съ роптаніемъ, или смѣхи,
или кощуны {или пѣІни бѣсовскія и
58 игры Цар., Бол,, Пог., и Арх.): оть
такова дѣла, а отъ таковыя бесѣды,
Божія милость отступить; аггели отъ-
идутъ скорбнп, и возрадуются иечс-
співіи дѣмопи {бѣси Арх., Цар., Бол.
и Пог.), видя волю свою содѣваіощу
безумніп христіане; и приступятъ ту
825
826
крестовъ (честнымъ и животворя-
щимъ крестомъ Цар., Арх., Бол. и
Пог.) и со святыхъ мощеіі и съ чю-
дотворпыхъ образовъ, и масломъ свя-
5 щатися; да и по чюдотвориымъ по
святымъ мѣстомъ обѣщеватися , и,
приходяще, молитися, со всякою чи-
стою совѣстію; тѣмъ цѣлба всякимъ
различнымъ недугомъ отъ Бога по-
іо лучити ; да и отъ всякихъ грѣховъ
удалятися, и впередъ пикакова зла
не творити (хранитися, Цар.), а от-
цовъ духовныхъ заповѣди хранити, н
эпіпемъп исправляли: тѣмъ очисти-
і»тися отъ грѣха , и душевная и тѣ-
лесная болѣзнь исцѣлити, и Бога ми-
лостива сотворити. — —
А кто (аще кто Цар. , Арх,, Бол.
гі Пог.) безстрашенъ и безчиненъ,
20 страху Божію не имѣетъ и воли Бо-
жіи не творитъ, и закопу христіянь-
ского и отческаго преданія не хра-
нитъ, о церкьви Божіи и о церков-
номъ пѣніи и о келейномъ правилѣ
и о молитвѣ и о всякомъ славословіи
Божіи не радитъ; ѣстъ и піеть безъ
воздержанія , и во объяденіе и въ
піяііьство, и не въ подобно время, и
законного жительства не хранитъ;- —
зо и всяко скаредіе творятъ, и всякіе
богомерзскіе дѣла:---------пѣсни бѣ-
совскіе (плясаніе , скаканіе , гудѣніе
Арх., Бол. и Пог.) , бубны, трубы,
сопѣли (медвѣди и птицы и собаки
56 ловчія; творящая конская уристанія ,
Арх., Бол. и Пог.), всяко бѣсовское
угодіе, и всякое безчиніе и безстра-
шіе; къ сему жъ чарованіе и волх-
хвованіе: и паузы , звѣздочетье, ра-
к, фли, алпамахи (алмаиаки Пог. Бол.),
чернокнижье , ворограи (воронограи
лукавіи, влагающе въ мысль всякую
злобу и всякую вражду и ненависть,
и подвизаютъ помыслы па гнѣвъ ,
и на всякіе кощуны, н на всякое сло.
Ино то уже дѣло, ѣства нлй питіе,
нс споро, и всякое мастерство и вся-
кое рукодѣліе не о Бозѣ свершается.
Богу на гнѣвъ, а люденъ не благо-
словленое , непотребное, и не мило
и не прочно; а ѣства и питіе по
укуспа и не сладка; только врагу и
его слугамъ угодно, и сладко н ра-
достно. А кто въ ѣствѣ и въ питіи
и во всякомъ рукодѣліи не чисто
стряпаетъ, и во всякомъ мастерьствѣ
што украдетъ (или подмѣшаетъ или
подмѣнитъ что Арх. , Цар., Бол. и
Пог.) , или прилжетъ , или божитца
па кривѣ: не толко сдѣлано , или
не вь толкѣ стало,—а онъ лжетъ,—
и тѣ всѣ дѣла не угодны Богу, бѣси
напнсуютъ; и въ томъ во всемъ че-
ловѣку истязану быти въ день стра-
шнаго суда.
25. Како врачеватися христіанамъ 25
отъ болѣзни и отъ всякихъ скорбей.
Аще Богъ пошлетъ на кого бо-
лѣзнь или какую скорбь, ино вра-
чеватися Божіею милосіію , да сле-
зами, да молитвою , да постомъ , да
милостынею къ нищимъ , да истин-
нымъ покаяніемъ. Да благодареніе
и прощеніе и милосердіе и нелице-
мѣрная любовь ко всякому кого
чѣмъ пріобидіьлъ , отдати сугубо, гі
па предъ ие обидѣти Цар., Арх., Бол.
и Пог.). Да отцовъ духовныхъ , (и
всякъ чипъ священническій и мнише-
скій, Цар., Црх., Бол. гі Пог.) подь-
визати на моленіе Богу; и молебны
пѣти , и вода святити съ честныхъ
827
828
Бол., Пог. н Арх.) піестокрылъ;
стрѣлки громныя (громовыя Бол.), то-
норки, усовники, дна каменіе (усов-
ники, два каменіе Бол. и Арх.), ко-
сти волшебныя.; и иныя всякія козь-
пи бѣсовскія. Или кто чародѣй-
ствомъ н зеліемъ н кореніемъ и тра-
вами, на смерть, или на потворьство
окормляетъ, или бѣсовскими словами
и мечтаньми и кудесомъ, чаруетъ на
всякое зло ,— — или ктр кленется
именемъ Божіимъ во лжу , или кле-
вещетъ на друга:-------въ тѣхъ во
всѣхъ дѣлехъ, и въ обычаехь и пра-
вѣхъ, возстаетъ въ человѣцѣхъ гор-
дое: ь, ненависть, злопомнёніе, гнѣвъ,
вражда, обида, лжа, татьба, клятва,
и чарованіе и волхвованіе; смѣхъ ,
кощуны, объяденіе , ніяш.ство , без-
временное , и рано и полю , и вся-
кая злая дѣла.
24. О неправедномъ житіи.
А кто не по Бозѣ живетъ, не по
христіяньскому житію (жительству, и
страху Божію не имѣетъ , и отече-
скаго преданія не хранитъ, и ісъ цер-
кви Божіей не ходитъ, и Божествен-
наго писанія не требуетъ , и отца
духовнаго не слушаетъ , и добрыхъ
людей по Бозѣ совѣту и наказанію не
Бол., Пог. и Цар.) незаконныя на-
кладываетъ; или чюжую ниву попа-
халъ (попашетъ Арх. , Бол., Цар. и
Пог.)-, или лѣсъ посѣкъ , или землю
5 переоралъ , или лугъ перекосилъ
(покосилъ Арх. , Бол., Цар. и Пог.),
или ловлю рыбную переловилъ, или
борти (борты Бол.), или перевісье
и всякую ловлю , іі всякое угодье
іо неправдою и насиліемъ сотворить;
или ограбитъ , или покрадетъ или
розобьетъ (на дорозѣ, и на стану гра-
битъ, и бьетъ и соромитъ, и пусто-
шитъ луги, пашню толочитъ, и вся-
|5 кую обиду чинитъ, Арх., Бол., Пог. и
Цар.), или кого чимъ поклеплетъ, или
кого чимъ подкинетъ, или чимъ (окле-
вещетъ и Арх., Цар. и Пог.) ополнчь-
нлтъ; или напрасно кого продастъ;
20 пли въ работу, неповинныхъ лукавь-
ствомъ или насиліемъ охолопитъ;илй
непрямо судитъ или неправедно (не-
прямо Арх , Бол., Пог. и Цар.) обыски-
ваетъ, пли па крпвѣ послушествуетъ
2Ь (слушествуетъ Бол.); или кающимся
не милостивъ; или лошадь или всякую
животину и вся кое стяжаніе, и селы
пли винограды (варницы,, мельницы,
лавки, анбары , Арх , Боі. , Пог. «
зо Цар.) пли дворы и всякое угодье ,
внимаетъ Арх. , Бол., Пог. и Цар.),
чинитъ всякую неправду и насиліе
и обиду: силпо огоііметъ , возмя не
заплатитъ (взявъ не отдастъ Арх. ,
Бол., Пог. и Цар.) , волокитою умо- з
ритъ, а молода человѣка во всемъ
изобидитъ; а на сусѣдьсьтвѣ кто не
добръ, или въ селѣ, па своихъ хри-
стіанъ (крестьянъ Цір., Арх. и Пог.),
или на приказѣ, пли па власти, дани 4
тяжкія и всякіе уроки (оброки Арх.,
силою отыметъ, или дешево, въ по-
волю (по неволѣ Цар.) купитъ , или
ябедничествомъ вытяжегь , пли кор-
чемнымъ прикупомъ , ИЛИ ЛИХВЫ , II
всякимъ лукавнымъ ухищреніемъ , и
неправеднымъ собраніемъ, или ро-
стъ: и пасъпы (насыпы Арх., Цар.,
и Бол.) , и мыта (оогатѣетъ Арх, ,
Бол. и Цар.) , — всякія неподобныя
дѣла: (творитъ Арх. , Бол. , Пог. «
Ц"р.) — — клятвопреступленіе , и
829
830
ярость, и гнѣвъ, и злопамятство;--
(или корчмитъ , всегда ѣстъ и пьетъ,
бесъ воздержанія, во объяденіе и пьян-
ство-, и праздниковъ и поста не хра-
нитъ', всегда въ нечистотѣ пребываетъ-,
или чародѣйствуетъ и волхвуетъ и о-
траву чинитъ; или новы творитъ, съ
собаками и со птицами гг съ медвѣдями;
и всякое дьявольское угодіе творитъ,
и скоморохи и ихъ дѣла , плясаніе и
сопѣли, пѣсни бѣсовскія любя; и
зернію и шахматы и тавлей, Арх.,
Бол., Пог. и Цар.) самъ государь, или
государыня, творятъ, или дѣти ихъ
или люди ихъ , или крестіяне мхъ ,
а они государи о томъ не возбра-
няютъ и не обороняютъ , и (оби-
дящему Арх. , Бол., Цар. , обиди-
мому Пог.) управы пс лаютъ: пря-
мо, всѣ вкупѣ, будутъ во адѣ, а здѣ
проклятіи
29. (Бако Арх., Цар., Пог. и Бол.)
поучати мужу свои.жена; какъ Богу
угодити, и мужу своему у норовити-,
и како домъ свой добре строити, и
вся домашняя порядня, и рукодѣлье
всякое знать, и слугъ учить, и самой
дѣлать.
Подобаетъ (убо Арх., Бол., Пог. и
Цар.) поучити мужемъ женъ своихъ
съ любовію и благоразсуднымъ на-
казаніемъ; жены мужей своихъ во-
прошаютъ о всякомъ благочиніи: како
душа спасти, Богу и мужу угодити;
и домъ свой добре строити; и во
всемъ ему покарятися; и что мужь
(онъ Арх. , Бол. , Пог. и Цар.) нака-
жетъ, то съ любовію пріимати (к со
страхомъ вниматй Арх., Бол., Пог.и
Цар.) , и творити по его наказанію
(и по сему писанію Арх.-, Бол., Пог.
и Цар.). Перьвіе: имѣти страхъ Бо-
жій , и тѣлесная чистота , яко же
впреди указано бысть. Воставъ отъ
ложа своего, и молебная совершивъ,
женамъ и дѣвкамъ (и слугамъ Арх.,
Бол., Пог. и Цар.) дѣло указати днев-
ное всякому рукодѣлию , (и Арх. ,
Бол., Пог. и Цар) что работы: днев-
ная есіва варити, и которой хлѣбы
10 печи: ситные и решетные; и сама
бы знала какъ мука сѣяти, какъ
квашня притворити и замѣсити, и
хлѣбы ва ляти и нечй , и квасны и
бухоны, и выпеклися; а колачй и
іа пироги тако же, и колко муки воз-
мутъ, и колько испекутъ. И колко
чеіб родится исчеіверти , пли изос-
мппы или изрешота, и колко высев-
ковъ и колко испекутъ: мѣра (и счетъ
іо Арх., Бол, , Пог. и Цар. вести Бол.)
знати во всемъ; а ѣству мясную и
рыбную , и всякіе пироги , и всякіе
блины и всякіе каши и кисели , и
всякіе нрпспѣхи печи и варити, все
25 бы сама государыня умѣла: ипо
умѣетъ и слугъ научити (и слугъ
научити умѣетъ Арх., Бол., Пог. и
Цар.), и все сама знаетъ; а коли хлѣ-
бы пекутъ (печи Арх. , Бол., Пог. и
зо Цар.), тогды и платя моютъ (мыти
Арх., Бол., Пог. и Цар.)-. ипо сод-
пого сьтрепня и дровамъ не убыточ-
но; и долпрати какъ красные ру-
бати (рубахи красныя Арх. , Бол.,
зв Пог. и Цар.) моютъ, и лучшее пълатья;
и колко мыла идетъ и золы , и на
колко рубашекъ; и хорошо бы вы-
мыти и выпарити (вымыто и вы-
парено Арх. , Бол;, Пог. и Цар.) и
іо начисто выполоскати, и иссушити и
иска іати, и скатерти и убрусы и ши-
831
832
ринки іі утиралннки такоже; и всему
(тому Арх., Боя., Пог, и Цар.) счетъ
самой знати , и отдати и взяти все
сполна , и Село и чисто. А ветчано
вѣжливо бы поплачено: ипо сирот-
камъ пригодйтца (нищему дати Арх.,
Боя. , Пог. и Цар.)- А коли хлебы
пекутъ, ипо того же тѣста вѣлети
отняти, и пироговъ начинити (сдѣ-
лати Арх., Боя., Пог. иЦар.)- а коли
пшепичыюе пекутъ и семъс изъ межь-
сптки (мессетки Арх., жмсситки Бол.)
мелѣти пироговъ зьдѣлати (начинити
Арх-, Бол., Пог. и Цар.): въ скоромно
дни скоромною начинкою, какая лу-
баіпка дѣлати, или убрусъ брати
(или шити Арх., Боя., Пог. и Цар.)
или (поставъ Цар. и Пог.) ткати, или
золотное или шелковое наличное дѣ-
ло; и которая чему учена, того всего
досмотри іи и дозрёти и всякой ма-
стери самой: прядено и тафта и кам-
ка и золото и серебро отвѣсити и
отмѣрити, (и всякой мастерицы, самой
ю государынѣ, пряденой шолкъ и золото
и серебро отвѣсити, гі тафты и кам-
ки отмѣрити Арх. , Бол. , Пог. и
Цар.) и смѣтпти , и указати (нака-
зати Арх., Бол., Пог. и Цар.) сколко
15 чего надобно, и сколко чего дастъ;
чится; а въ посиые дни съ кашею ,
или сь горохомъ, или съ сокомъ; или
рѣпа, или грибы, или рыжіки, или
капуста: что Богъ лучить: ино семъе
потешепьс. И всякую бы еству , и 20
и прикроити и примѣрити; самой все
свое рукодѣліе знати.-----А сама
бы государыня, отнюдь , никакоже ,
никоторыми дѣлы, опрично немощи
(или по мужней волѣ Цар. и Пог. или
млспую и рыбную, и всякой при-
спѣхъ скоромной и носной, жена сама
бы знала и умѣла здѣлать, и слушку
(слугъ Арх., Бол. , Пог. гі Цар.) на-
учить. То государыни домовная и
домоводицы добрые. И го бы знала же
по нужи Бол. или потому жъ, николгі
Арх.) безъ дѣла не была, ино и слуш-
камъ, на нее смотря повадно дѣлати.
Мужь ли придетъ, гостья ли обыч-
25 пая придетъ , всегды бы надъ ру-
кодѣліемъ сидѣла сама; то ей честь
пивной, медовой и виппоіі и бражь-
ноіі , квасной и уксусной, и кйс-
лаштяпой, и всякой обиходъ какъ
и слава , и мужу похвала; а пико
ли же бы слуги государыни не бу
дили: государыня бы (сама Арх.
дѣлаютъ, и поваренной и хлѣбной;зо Бол. Пог. и Цар.) слугъ будила. А
и въ чемъ что родится, и колко изъ
чево будетъ. Коли все знаетъ (доб-
рая жена Арх., Бол., гі Цар.) доброго
мужа (мужнимъ Арх., Бол. и Цар.) на-
казаніемъ И ГрОЗОІО , И СВОИМЪ ДО6- 35
рымъ разумомъ (и наукою Цар. , и
наукамъ Арх. и умомъ Бол.) , ипо
все будетъ споро и всево будетъ мно-
го (полно Арх. , Бол. , Пог. и. Цар.).
А которая женьщппа или дѣвка ру-
кодѣльня , и той дѣла указати: ру-
ложася бы спать всегды отъ руко-
дѣлія, молебная совершивъ (такожъ
гі слугъ учила Арх., Бол., и Цар. дѣ-
лати, а не гуляти и не спати Пог.).
30. Цобрые жены рукодѣлные плоды
гі береженье всему, и что скроитъ, и
остатки и обрески беречи.
А добрая домовитая жена, благо-
разумнымъ своимъ помысломъ и ыуж-
ю нимъ наказаніемъ, и добрымъ по-
двигомъ своихъ трудовъ, съ слушками,
833
834
холстовъ на-
пригоже: пно
и на кавтапы
терлики, и на
10
15
&
полотенъ и усчинъ , и
дѣлано; да на што
окрашено на летникп
и на сарафаны; (и на
шубы поволоки , Арх., Бол. , Пог. гі
Цар.) и то у ней па домашней оби-
ходъ перекроепо и перешито; а бу-
детъ слишкомъ за обиходомъ надѣ-
лано полотенъ, или усчинъ, или хол-
стовъ, пли скатертей, или убрусовъ,
пли ширинокъ, или иного чего, ино
и продастъ; ипо іпто падобс купитъ:
ино того у мужа не просить. А ру-
башки то все самой (кроити или Арх.),
Бол. гі Цар.) дати при себе кроити;
и всякіе остатки и обрѣсъкп: камча-
тые и тафтяные, и дарагіе и деше-
вые; и золотное и шелковое , и бѣ-
лое и красное, и пухъ, и торочки ,
н споркіг, и новые и ветшаное , все 20
бы было прибрано: мѣткое въ ма-
точкахъ, а остатки сверчено и свя-
зано; а все розбрапо , по числу , и
упрятано, и какъ чево подѣлать вѣт-
шана, или у новаго не достало: а то
«се есть въ занасе, въ торгу того не
ищешь (не купишь Арх., Бол. и Цар.),
далъ Богъ: у доброго промысла , у
совершеннаго разума, все ся лучилодб-
ма (лучилося дома Арх., Бол. и Цар ). зо
34. По вся дни жене съ мужемъ о
всемъ спрашиватися,* и совѣтовати о
всемъ; и какъ въ люди ходити, и къ
себѣ призывати и съ гостьями что
бесѣдовати.
А по вся бы дни у мужа жена
спрашивалась, и совѣтова (совѣтовала
Арх. и Цар.) о всякомъ обиходѣ , п
воспоминала, что надобеть. А въ го-
сти ходити, и къ себѣ звати: ссылат-
25
55'
Ца съ кемъ велитъ мужъ; а гостьи
ко пі лучится , пли самой гдѣ быти
за столомъ сѣсти, луччее платя пе-
ремепптй; отнюдъ беречйся (женѣ
Лрх. Цар. и Поі.) отъ пьяного пи-
тія: пьяный мужъ дурію, а жена
пьяна въ миру не пригоже. А съ го-
стьями бесѣдовати о рукодѣльи и о
домашьпемъ строеніи: какъ порядня
вести , п какое рукодѣлеііцо сдѣти
(сдѣлати Цац. гі Арх.). Чего женъ
спрашпватпся, вѣжливо п не знаетъ,
и того у добрыхъ ласково; и кто что
укажетъ, на томъ нпско челомъ бити.
Или, у собя въ подворье, у которой
гостьи, услышитъ добрую пословицу:
какъ добрые жены живутъ, и какъ
порядню ведутъ , и какъ домъ стро-
итъ, п какъ дѣти и служокъ учатъ,
и какъ мужей своихъ слушаютъ , и
какъ съ ними спрашиваются, и какъ
повинуются имъ во всемъ: и то въ
себѣ впимати; а ново доброво не
знаетъ , ініо спрашпватца вѣжливо.
------Съ такими то добрыми женами
пригоже сходнтися: ни ествы , пи
питія для , добрыя ради бесѣды и
науку для; да внимать то въ прокъ
себѣ; а не пересмехатися (ни въ чемъ
> Арх. и Цар.), и пи о комъ не пе-
рсговариватп; и спросятъ о чемъ про
кого ппогды и учпутъ (ума. Арх. ,
Цар. и Пог.) пытати; ипо отвещати
не вѣдаю азъ (язъ Арх., Цар. гі Пог.)
ничего того, п не слыхалъ и не знаю;
и сама о ненадобномъ не спрашиваю;
пи о кпяипяхъ, ни о боярыняхъ, ни
о сусѣдахъ не пересужаю (не пере-
говариваю Арх.).
40
53
835
836
грѣшно! Да о томъ наказывать {слугѣ
спрашиватисп Арх. , Бол. гі Цар.):
что съ нимъ Арх., Бол. и Цар. ) по-
слано, безъ государя отдать ли (толь-
ко его у себя нѣтъ Арх. , Бол. и
Цар'), или домовъ (домой Арх., Бол.
и Цар.) отнести. А о тѣхъ всѣхъ
людехъ (діьлѣхъ Цар. и Арх.) не до-
гадается государь или государыня
10 сына или слуги, воротить, да спро-
ситъ: куды и съ чимъ послали , и
что наказали, и умная служка вѣж-
ливая, (и умный сынъ гілислуга вѣж-
ливый Арх., Бол. и Цар,) самь во-
35. Слугъ наказывати, капъ еъ .поди
посылать съ чимъ (и не переговаривати
ничего Арх., Цар. и Бол.).
А слугъ своихъ заповѣіывай: о
людехъ пе переговаривати; и гдѣвь б
ТЮДСХЪ были, и что видѣли недобро.
— тово дома не сказывали бы; а что
дома дѣется, того бы въ людехъ не
сказывали; о чемъ посдапо, то и па-
метуіі; и о иномъ о чемъ учнуть
спрашивать , того не отвечеваіі (ие
отвѣчай Арх-, Бол. и Цар.), и не
вѣдай и пе знай того; борзее отдѣ-
лавшпся, да домой ходи, и дѣло кажи
(<)а то государю скажи, о чемъ по- і я
сланъ Арх. , Бол. и Цар.) а иныхъ
вестеіі не приноси, ипо не приказано
(а ихъ вѣстей ни какихъ не сказы-
вай Арх., Бол. и Цар.)-, ипо промежь
государей никакой ссоры (ни остуды .2О
Арх. , Цар. и Бол.) не будетъ.---
А пошлешь куды слушку, и іи сына,
и што накажешь говорити, пли што
сдѣлати, или што купить,—и ты во-
роти, (и творити Арх., Бол. и Цар.)
да спроси ему : што ты ему наказалъ?
что ему говорити, или что ему сдѣ-
лать. или что ему купити?—И толко,
по твоему наказу, тебѣ все изгово-
рить, нно добро! (пошли Арх. и Бол. зо
и потаи его. Цар.) А пошлешь сь
слугою къ кому еству или питье, пли
чго-пибуди (или какую ссуду Арх ,
Бол. и Цар.) , да воротивъ , спроси
его: куды песетъ?—Толко такъ ска-
ротся (воротится Арх., Бол. и Цар.)
да вѣжлпвепко сой и я колпакъ (или
шапку Арх. и Бол.), у государя или
у государыни спросивъ, о всемъ пе-
реговорить, что наказано. Толко по-
тому, нно добро! А кѵды пошлютъ
{слугу Арх., Бол и Цар.) въ добрые
поди, у воротъ легопко поколотить;
а пб двору идешь , и кто спросить:
какимъ дѣломъ идешь? — Ипо того
пе сказывати, а отвѣчать: пе къ тебѣ
азъ посланъ: къ кому азъ посланъ ,
съ тѣмъ то и говорить. (А то ска-
зати отъ кого идешь, и они государю
скажутъ. Арх., Бол. гі Цар.) А у сѣ-
ней, пли у избы, пли у кѣльи, и ноги
грязные отерти, носъ высмэръкатп
и да выкашлятся, да искусно молит-
ва сотворити; а толко, аминя пе от-
дадутъ , нио и въ другое и въ тре-
тіе молитва сотворити, поболши пор-
жетъ , какъ наказано, то добро! А
посылать питіе въ полно,а еству цѣлу:
ино солгать не уметь! А товаръ по-
сылай смѣтивъ или смѣривъ, а день-
ги счетши, а што вѣсовое, свѣсивъ;
ваго; а отвѣта пе отдадутъ, ипо лего-
ко потолкатися (поколотиться Арх,
поклониться Бол. и Цар,)-, и , какъ
впустятъ (и вшедъ святымъ иконамъ
поклоняться и отъ государя челобитье
а всево лучши запечатавъ: шю без-
м посылка правитъ Цар., Арх. и Бол.),
837
838
ино, въ ту пору, носа не копать пер-
стомъ, ни кашлять, іиі сморкать; (ли
харкати, ни плевати; аще ли нуж-
но, отшедъ на сторону, устроиться;
Арх., Бол. и Цар.) иѣжливснко сто- б
ять и на сторону не смотритъ, да что
наказано, то исправить; а о иномъ
пи о чемъ не бесѣдовать, да борзее
къ ссбѣ доити; да тотъ отвѣтъ го-
сударю сказать о чемь посыланъ. А ІО
гдѣ лучи гея быти у кого въ под-
ворье , пли въ кѣльи, при государи
или безъ государя,—никакой вещи ,
ни доброй , ни худой , ни дорогоіі ,
ни дешевой, не ворошити; пи смог-
рети безъ прощенія; ни съ мѣста на
мѣсто пе переложити (безъ повелѣнія
Арх., Бол. и Цар,); и съ собою возня,
ішчево не вынести безъ благосло-
венія (и не прося Арх., Бол. и Цар.);
а сствы и питія такожъ не поку-
шати, чего не вслспо: то святотать-
ство (то татьство суть , Арх., Бол.
и Цар.) и лакомство; кто на то дер-
заетъ безъ благословенія и безъ ве-
денія, тому ни въ чемъ пе вериги, и
заечи его никуды пе пошлютъ , но
Егапгелію виале бѣ вѣренъ , надо
многими тя поставлю. А что куды
послано (съ тобою Арх., Бол. и Цар.)
покрыто, или повязано, и і і запеча-
тано, или заверчено, того не дьвиг-
нути и не посматривати, ествы или пи-
тія, что послано, того пе покушивати;
каково послано, таково и отнести:
толко .туто осмотриги какъ даютъ:
цѣло ли, и вполпе ли посылаютъ,
чтобы тамъ невѣрки не было, куды
то нести. —
36. Женамъ наказъ о пьянъствѣ и
ѵ пьяномъ питіи, и слугамъ тако же;
и опотаи не дерзюати іпічево ни гдѣ;
« слугъ лжи и клеветы не слушати
безъ исправы. какъ ихъ наказывати
грозою , и жену тако же., и какъ въ
гостахъ быти, и дома себя усгпроивати
во всемъ.
Л у жены бы отнюдь , пи како
же, ни которыѵп дѣлы, піяіюе питье
не было: пи вино, ни медъ, ни пиво ,
ни гостниьцы. Питіе бы было въ
погребѣ да па лёдпнке. Пила бы
безхиелнуго брагу и квасъ , и дома
и въ людехъ. Агце пріидутъ отколе
жены о здоровыі спросить, — тѣмъ
<6 питія пьяного ие давать; а свои жен-
ки и дѣвки не пили же бы, въ лю-
дех ь и дома, до пьяна. А жепе, вгап
мужа своего, не ести и не пяти; и
похоропакь на есіву и на питье но-
во таи мужа своего не держати. А у
подругъ и племяпн, по га и мужа сво-
его, питья и есты, и сдѣлки и по-
мйпковъ всякихъ, ие просить, и са-
мой не давать; а у себя чюжёво не
гь держать безъ нужна вѣдома; о всемъ
совѣтовати съ мужемъ , а пе сь хо-
лопомъ и не съ рабою.
38. Бакъ избная парядия устроити
хорошо и чисто.
•то Столъ, и блюда и ставцы и лошки,
и всякіе суды (сосуды Арх.) и ковши,
и братёны , воды согрѣвъ изъ утра,
(избу затопивъ Арх., Цар. и Пог.) пе-
ремыти и вытерьтп и высушить; а
55 посла обѣда (сг/юла Арх. и Цар.) та-
коже, и вечёре. А ведра , и почвы ,
и квашни, и корыта , и сита, и ре-
гпёта, и горшки, и кувшины, п кор-
чаги, — такожь всегды вымыти, и
выскресть, и вытертъ, и высушить ,
и положить въ чистомъ мѣсто , гдѣ
а39
840
будетъ пригоже быти: всегда бг>вся-
кіе суды в всякая порядня, вымыто и
чисто бы было; а по лавке и по двору,
и по хоромамъ , суды пе вояочйлися
бы, а ставцы, и блюда, и братёпы, и 3
ковши, и лошки по лавке (н по избѣ
Арх. и Цар) не валя лися бы: (не
волочились бы: Арх. и Поі.) гдѣ у-
строено быти, въ чистомъ мі;стѣ ле-
жало бы опрокинуто пнцъ; а въ ю
какомъ судпе што: ества или пи-
тіе,—и то бы покрыто было, чисто-
ты ради.---Изба, и стѣны, и лавки
и скамьи, и полъ, и окна, и двѣри,
и въ сеяехъ, и на крылцы,—вымыть ій
и вытертъ и выместь и выскресть,—
всегда бы было чисто; и лесяицы ,
и нижнее кры щё,—все бы то было
намыто, и выскребено , и вытерто и
сметено; да передъ ішжіпімъ крыль-ш
цомъ сѣна (соломы Арх., Цар. и Поі.)
положить, грязные ноги отирать; што
лѣсиица не у грязнится , и у сенеп
передъ дверьми рогошка или вой токъ
ветшаной положить , или потирало: 24
ноги грязные отирать, чтобы мосту
не грязнить (по тому жъ, грязи для
Арх. и Цар.). Вь грязное погодье у
нижнего крылца , сѣно или солома
перемепптп (грязная, а иная класти;
тсСкожъ у сѣней войлокъ велѣти про-
полоскати, и высуши, опять по то-
мужъ положити Арх., Пог. и Цчр.),
а у дверей рогозппка или войлокъ
переманити , или потирало чистое 35
положить, а грязное прополоскать
и высушить; и опять, туто же, подъ
йогѣ пригодится. Ино то, у добрыхъ
людей, у порядливой жены, всегды
домъ чисть и устроенъ (а па дворѣ то
и передъ вороты, и передъ дворомъ, и
на уліщпц всегда слуги смѣтье при-
метаютъ ; а въ грязь пригребено', а
снѣгъ въ зимѣ пригребати жъ; а щепа
и дерево, и всякойрупось. прибираніи;
5 гі всегда бы было устроено и чисто';
а въ конюшнѣ и въ хяевѣ. и во вся-
кихъ службахъ устроено Арх , Цар.
и Пог.); все но чипу: и упрятано,
гдѣ что пригоже , и причищено іі
10 приметено; всегды въ устрой (вс доб-
рой домъ въ устройной Цар. и Арх-)
какъ въ раіі войти! Всего того , и
всякой порядпп жена смотрйла ,— и
учила (бъ Арх. и Цар.) слуіъ и дѣ-
та лей , добромъ и лпХомъ; пе ьметъ
слово,—ино ударить. И увидитъ мужъ
что пе порядливо у жены и у слугъ,
или не по тому, о всемъ, что въ сей
памяти писано,—ино бы умѣлъ свою
жену паказыватн всякимъ раЗсуже-
піемъ , и учити. Аще внимаетъ , и
(все Арх. и Пог.) по тому (живетъ и
Арх.) все творити, (ино Арх. и Поі.)
и любити и жаловати. Аще жена но
тому наученію и наказанію не жи-
ветъ, и такъ того всего не творитъ
(что въ сегі книгѣ писано Цар. и Пог.,
памяти Арх,) и сама того не знаетъ,
и слугъ пе учитъ — пно достоитъ
мужу жена своя паказыватн, я пол-
зовати страхомъ на единё; и пона-
казавъ, и пожаловати и примолвити;
и любовію паказыватн и разсужати,
а мужу па жену не сноватися, а жене
зь на мужа: всегды жити въ чистосер-
діи. И слуги и дѣти тако же, по-
смотри по вппе и по дѣлу, наказы-
вали, и рапы возлогати; да наказавъ
пожаловати; а государыни за слугъ
то печаловатися , по разсужепію: ино
служкамъ надежно. А толко жены ,
841
842
или сына или дщери > слово пли
наказаніе не инетъ , пе слуша-
етъ , и не внимаетъ и не боптца ,
и пе творитъ юго какъ мужь или
отецъ пли матн учитъ, — ипо
плетью постегать, не вппе смотря;
а побить пе передъ людмп; па едипе:
поучити да приаіолъвиіи п пожа-
ловати; а пикако же де гнѣватися
пи женѣ па мужа, іш мужу па жену
(другъ на друга Цар., Арх: и Пог.).
А про всяку вину: по уху , ни по
впдевыо (.ищу Арх.), пе бити; ни подъ
сердце кулакомъ, пи оникомъ; пи
посохомъ (батагомъ Арх,),не колоть;
пи какимъ железпымъ пли деревя-
іпллгь пе бить: хто съ серца или съ
кручины такъ бьетъ,—мпбги притчи
отъ того бываютъ, слепота и глухота,
и руку и ногу вывихнуть, и перстъ;
и главоболіе, и зубная болезнь: а
плетью , съ наказаніемъ , бережно
бити: и разумно и болио, и страшно
и здорова. А толко великая вина и
кручйнавата дѣло , И за великое и
за страшное ослушаніе, и небреже-
ніе, — ино плеткою вежливепко по-
бить, за руки держа: по винѣ смотря;
да поучивъ, (бивъ 4рх., Цар. и Нос.)
примонитц; а гнѣвъ бы пе былъ; а
люди бы того не вѣдали и не слы-
хали; жалоба бы о томъ не была.
40. Самому государю, или кому при-
кажетъ, годовой запасъ, и всякий то-
варъ купити.
Приказному человѣку, дворецкому
пли ключнику пли купчнпе, на комъ
вѣра положена, или самому государю,
всегда въ торгу емотритп всяково
запасу , къ домашнему обиходу или
хлѣбнаго всякаго жита , п всякаго
обилія: хмелю п масла , и мясиово
и рыбново , и свѣжево п просолу;
или товары какіе привозные; или
лѣсовой запасъ, п всякой товаръ ,
з (кой Арх.) со всѣхъ земелъ идетъ.
Коли чему навозъ , пли коли «еіб
много (и дешево Арх.. Цар. и Пог.)
у пріѣзжихъ людей и у хріетіяпъ, въ
тѣ поры и закупить на весь годъ:
іо ино у рубля четверги не додастъ, а
у деѵети рублевъ по тому же; а у
закупщика дороже куплю: (а не
въ пору купити, ино Арх. , Пог. и
Цар ) двои денгп дати; да пе любое
із купишь, коли чего нѣт ь а падобѣть-
А которой товаръ или запасъ не іюр-
титця вдаль, а коли дешево, — ипо
и съ лишкомъ купить: свою нужу
исполнить па своіі обиходь; а лпш-
2о нее въ пору продастъ, коли дорого:
іпюі ды свой обиходъ прибылью вро-
лезетъ (проживетъ Арх., Пог. и Цар.).
Такъ то ведетця въ добрыхъ лю-
дей, п у доброю государя, домовп-
•23 та го и благоразсуднаго , своимъ до-
зоромъ и добрымъ паукомъ. А ку-
пить у кого что нпбудь, ЛІНОГО пли
мало, у пріѣзже.во ли гостя, п пі у
крестьянина , или здешпево (до.иаш-
3(, наго торговаго Арх., Пог. и Цар.) че -
ловѢка: торгуй чолтобовна, а денги
плати въ ручь (вдругъ Арх. и Пог.).
надъ тѣмъ, по человѣку смотря
и по купля, и почестку ('почесть ему
Арх., Пог. и Цар) учинишь: хлѣ-
бомъ да солыо и питьемъ: въ томъ
убытка нѣтъ (не будетъ Арх., Пог. и
Цар.}-, дружба , да впередъ познать
всегды мимо тебя товару доброго не
іо продастъ , и лишытево пе вбзметъ,
и худово не дастъ
843
844
хорбмовъ , замковъ пересмотрите; а
гдѣ есть печати, ино печатей; и, по
здорову , — ино добро! А гдѣ худо
замкнуто, или замокъ испорченъ, или
а не замкнуто, или печать испорчена,
или худо запечатано, и, въ ту хоро-
мину, влезши , всею пересмотрите.
Толко тати были, ино знать; или свой
крали ; или небережепьемъ худо зам-
кнуто. И о томъ по винѣ смотря, и
бранить и, наказывать, и обыскиватв:
гдѣ хтб начевалъ, и што какъ дѣя-
лося; и по тому, управа чинити. А
въ вечёре, по тому же, вездѣ пере-
ходити и исресмотрити , и переню-
хать: гдѣ огня бы не уронили. На
погребѣ и на лѣдшіке—и въ вечёре
в угре смотрити; гвоздье крѣпко ли
прибито; не іюттекаетъ ли уторами,
и ладами и дномъ гд!; не каплетъ
ли; вездё ли чисто и вь росолѣ, и
не заплёсневело и не загнилося , и
покрыто, и перечищено и перебрано.
Толко все по здорову, въ такомъ бе-
реженье ,—ино добро; а што пе по
тому,—ино, по винѣ смотря, наказы-
вать. А въ поварняхъ и въ хлѣбняхъ
и во всякихъ хоромѣхъ и въ конюш-
няхъ — у ВСЯКОЙ ЖИВОТИНЫ , I! въ
сѣніпікѣхъ; у мастеровъ и у масте-
рицъ и у вучениковъ, и у торговцевъ,
и у всякихъ своихъ прикащиковъ,
всегда всево пересмаіриватн и пы-
тати; толко все по наказу , — ино
добро; а не потому,—ино наказаніе
по винѣ смотря: по прежеписанному.
А за доброе устроеніе и бреженіе
любити , и жаловати, всячески: до-
брому бы была честь, а худому гроза
{наказаніе Арх.).
58. Па погребѣхъ и па лѣдпикехъ , и
въ житницахъ , и въ сушилехъ, ы въ
онбарѣхъ, въ конюшняхъ: часто гдрю
смотрити.
А на пбгрѣбехъ и на лёдникехъ
н в> житницахъ и въ сушилехъ и
въ клѣтехъ и въ опбарехъ и въ ко-
нюшнахъ , по вся дни , вечёре , въ
Кой любо день: пересмоіриги самому
гдрю всякого питья и ёствы , и
всякого обиходу, и всякого запасу ,
и всякой рухледи; и въ конюшнѣ и
хлѣбне и въ поварнѣ, и въ чьемъ
приказс, или у ключника, или у по-
вара , или у х.іебъника , или у ко- 15
нюха,—всего пересмоірити самому,
по тому чипу устрбино, какъ въ сѣй
памяти {книгѣ Цар.) писано; и пе-
репытати: колко чевб есть; и всѣму
ли есть мѣра и счеть, и ішемб; да 2»
все то смѣтитп и сгадатп самому: и
сколко чево сдѣлано , н колко чего
разошлося, и кому что отдано (м коли
что съѣдено гі изпито Арх. и Цар.):
и все бы то умѣли сказаіь именно, еъ
Иново вечера кпочнпка, иново вѣ-
чера хлѣбника, иново вечера пиво-
вара и конюха, смотрити и смѣтитн
во всѣмъ; а ключнику туго же быти.
И, толко вездѣ стройно , по наказу зо
все сблюдено , и счётъ соіідется; и
устроено хорошо и счетъ отдастъ
подлинно и памятно и прямо,— ипо
того, за его службу , жаловати; а
кто исбережёньемъ,—или истерялъ , зз
или испортилъ, пли солгалъ , или
покралъ, — ипо, посмотри по винѣ,
наказы ваги, п пѣия ютити.—А гд*|»и
или гдрне, или ключьнику или клібч-
ницѣ, по вся дни, изъ утра вставь, «о
всего пърежс по всему двору, у всѣхъ
845
846
Домострой (т. е. домашній уставъ)
есть не что иное , какъ подрооное
наставленіе о томъ, какъ жить, вести
себя нравственно п устраивать домаш-
нее хозяйство. Въ первыхъ главахъ
авторъ говорить о предметахъ важ- 5
нѣйшнхъ , и за тѣмъ нерсходитъ къ
мелочамъ хозлйственнымь. Другія ста-
ринныя сочиненія подобнаго же со-
держанія извѣстны подъ именемъ Во-
ждя по жизни.
Составитель Домостроя , вѣроятно , к
пользовался кое-гдѣ древнѣйшими
письменными источниками: по крайней
мѣрѣ въ статьяхъ духовнаго содер-
жанія а то не подлежитъ сомнѣнію ,
какъ показано ниже.
Относительно внѣшняго выраженія
Домострой предлагаетъ любопытнѣй-
шіе образцы русскаго языка и слога
XVI в.
817. 19. 20. од/ьив. § 55. IV- въ
.храмѣ — въ хороминѣ.
817. 33. кромѣ моея душа (доуш»)—
мимо моей души , далеко отъ моей
души — да будетъ грѣхъ втотъ.
818. 10. пое.чисо -- испорчено, вм. по-
елику.
819. 13. добродѣй: слич. зло-дѣй.
8:9.11. Слич-въ Злат. Чѣпн Слово
о Князѣхъ: киа;ю же ;ешіа кашей по-
карайте», и пр.
819. 27—820. 7. Слич. въ Зл. Чѣпн
Слово нѣкоего отца къ сыну, и во 100
нравственныхъ изреченіяхъ 16—18.
821. 11. отпѣти, вечерня: какъздѣсь,
такъ и въ другихъ мѣстахъ употреб-
ленъ пмен. пад. именъ женск. рода ,
вм. впнпт. , съ неопред. накл. § 196.
Пр. 3.
821. 19. 831. 37. 842. 26. наукъ- 5
45. Примѣч.
822. 37. по своей верстѣ^по своему
состоянію, положенію.
823. 8. Слич. въ Златоустѣ, по рук.
конца XVI в. (въ Архивѣ Оружейн.
Палаты , Л? 3): «Слово отъ притчей
къ родителемъ и чадомъ». Вотъ нѣ-
которыя изъ него выдержки: «ІІака-
луй сына своего отъ юности его, и
онъ тя покоитъ на старость твою п
дастъ красоту души твоей. Не ослаб-
ляй бія младенца; аще жезломъ біешп
его, не умретъ— — Не смѣйся и не
играй со младенцемъ своимъ, вмалѣ
бо осклабіішпся, а во мпозѣ поскорби-
шп и поболишп о немъ и послѣди яко
оскомину зобомъ, тако печаль сотво-
рити души своей. Не давай волп дѣ-
тищу во юности его, но сокруши ему
ребра донележе растетъ. Еда како
ожесточавъ не по и и нить тн ся, и бу-
детъ тн оть него досада люта, и бо-
лѣзнь души, и скорбь не мала, и ни-
щета дому и погибель имѣнію, и укоръ
отъ сосѣдъ, и посмѣхъ передъ враги,
а передъ властьми платежъ п зла до-
сада». (По издан. Забѣлина , въ Ар-
хивѣ Калачева, кн. 2. 1854).
824- Ю. ѣства. § 56. Пр. 6.
825. 11. укусна—вкусна.24.Пр. 2.
825.18. 19. божитца- употребляется
не только-^а , но п-ця, вм. — ся. на
правѣ— криво, не праведно.
825. 20 не въ толкѣ — не въ та-
комъ количествѣ: отъ мѣстоим. только.
826. 32. Исчисляются языческія п
мірскія потѣхи: пѣсни , пляска , му-
зыка, охота соколиная ц псовая. Лю-
бопытно , что сюда же присоединены
чарованіе , колдовство , а также чер-
нокнижіе.
826. 39. Ра</>ли, алманахп.
826.41- вороноірай—вороній грай ,
т. е. крикъ карканье. Слнч. вь Папс.
Сборн.
827. 33. силио—сплою, возмя, прич.
отъ соверш. вида возьму , въ Формѣ
наст. вр. для означ. прош. § 54. Прим.
828. 17. 18. кого чимъ подкинетъ—
кому что подкинетъ, и поклеплетъ въ
кражѣ; ополичьнитъ— (явно уличитъ
въ кражѣ).
829. 13. 14. государь и государыня —
847
848
господинъ и госпожа , хозяинъ и хо-
зяйка.
830. 17. родится—бываетъ.
830. 21. приспѣхи—стряпня, пред-
меты хозяйства. Слич, области, прис-
пѣть— изготовить.
830. 31. содиого—сразу, вдругъ, какъ
и доселѣ употребляется въ области,
языкѣ. (Сверхъ того значитъ: без-
престанно, то и дѣло; близко, подлѣ,
рядомъ).
830. 33. красные— красивые, цвѣт-
ные.
831. ІІ. межьситка (межъ и ептка)-
то, что остается отъ просѣиванья въ
сито? Остатки пшеничной муки (н
тѣста?), полусптной(?).
831. 15. лучится—случптпся.
831. 19. Лучити—гла г. дѣйств., отъ
котораго среди, лучитися, съ — ся.
831- 28. нііелаштяноіі: сложи, слово
отъ кислыя шти (вм. щи, § 15. Пр. 1).
832. 1. брати. § 44.
832. <і. маспйрь—мастерица.
832. 19 опрично кромѣ, какъ и
нынѣ въ народной рѣчи (опрцчь —
опрочь. § 72).
833. 2. на што пригоже — на что
пригодится.
833. 3. лѣтникъ — легкая одежда,
которую носили женщины подъ верх-
нимъ платьемъ. .
833. 4. терликъ — длинная до пя-
токъ одежда съ короткими рукавами
и съ перехватомъ , или лифомъ,
833. І2. надобе: вм. надобѣ (отъ
доба), откуда безлпчн. гл. надобсть
(какъ нѣтуть отъ нѣту) § 200. Пр., 14.
833. 22. остатки сверчено: по на-
роди. синтаксису. Слич. въ § 236.
Пр. 2.
833. 32. совѣтовати. § 178. Пр. 1.
834. 6. пьяной мужь и пр.—пос-
ловица. дурно: см. § 236. Пр. 2.
834. 16. пословицу — изреченіе ,
рѣчь.
834. 37. княиня—княгиня, за вы-
пускомъ придыханія г. § 32.
836. 19. толко потому, и пр.: если
такъ, то хорошо.
837. 21. лакомство—алчность (ла-
к-омь— алч-спъ).
837. 38. невѣрки—недовѣрья.
840 19. Домострой называется то
книгою, то памятью: потому что въ
немъ записаны наставленія на па-
мять, для памяти.
841. 13. видѣнье—лицо: см. вар.
841. 18. притча—несчастный слу-
чай, болѣзйь.
841. 36. приказному—кому прика-
зано, поручено.
841. 37. 38. на комъ вѣра положе-
на—кому довѣрено
842.' 6. коли чему навозъ — когда
чего навезли. § 261. Пр. 2. і).
842. 10. у рубля четверти і,е до-
дастъ—купитъ съ уступкою четверти
рубля.
842. 14. двои дети. § 232.
842. 17. дешево : вто рус. слово встрѣ-
чается уже въ письменности XVI в.
842. 21. то есть, свой домашній
расходъ обойдется даромъ, будетъ въ
барышахъ.
842, 32. въ ручь. § 262. Пр. 4-
843. 13. 14. въ чьемъ приказе —
кому приказано, поручено.
843. 20. писмд—все ли записано. §
261. Пр. 2. 1).
844. 20. уторы—сплошная вырѣзка
въ одномъ, или въ обоихъ концахъ
деревяннаго сосуда, въ которую вста-
вляется дно.
844. 21. ладъ—линія на соединеніи
пли прикосновеніи досокъ по всей ихъ
длинъ • пазъ между двумя досками
(области.)
844. 31. у вуче никовъ: съ вставн. в.
§ 32.
849
850
ХЬѴ. ИЗЪ ПОСЛАНІЯ ЦАРЯ ІОАННА НАСПЛЬВВПЧА КИРПЛЛОБЬЛОЗЕРСКАГО
МОНАСТЫРЯ ИГУМЕНУ КОЗМѢ СЪ БРАТІЕЮ. ОКОЛО 1378.
(По гізд. Арх. Ком.
Вь пречестпую обитель Пречи-
стыя Владычица ііашея Богородица
честнаго и сланнаго ея Успенія , и
преподобнаго и богоноснаго отца на-
шего Кирила Чюдоіворца, ііже о Хри-
стѣ божсствепаго полка наставни-
ку и вожу и руководителю къ пре-
небесному селенію, преподобному
игумену Козмѣ яіке о Христѣ съ
братіею, Парь и Великій Князь
Иванъ Васильевичъ всеа Русіи челомъ
бьетъ. Увы мнѣ грѣшному! горе мнѣ
окаянному! охъ мнѣ скверному! кто
есмь азъ па таковую высоту дерза-
ти? Бога ради, госнодіе п отцы, мо-
лю васъ , престаните отъ таковаго
начинанія. Азъ братъ вашъ недо-
стоинъ есмь нареіцііея, но но Еуап-
гельскому словеси, сотворите мя; яко
единаго отъ наемникъ своихъ; тѣмь
же припадаю честныхъ нотъ вашихъ
стопамъ и милъ ся дѣю, Бога ради,
престаните отъ таковаго начинанія.
Писано бо есть: «свѣтъ инокомъ Ап-
гсли, свѣтъ же міряпомъ иноки»; ино
подобаетъ вамъ, нашимъ государемъ,
и насъ заб.іуждішихъ во тмѣ гордо-
сти и сѣни смертнѣй прелести тще-
славія , ласкосердьства же и ласко-
сердія, просвѣщали; а мнѣ нсу смер-
дящему кому учити, и чему наказати
и чѣмъ просвѣтити?—— И аще хо-
щете , есть у васъ , дома , учитель ,
среди васъ великій свѣтильникъ Ки-
рилъ: и на его гробъ повсегда зри-
те , и отъ него всегда просвѣщаті-
теся; потомъ же веліікін подвижни-
цы, ученици его, а ваши наставницы
въ Лкт. Истор, Т. 1.)
и отцы , по пріятію рода духовнаго
даже и до васъ , и святый уставъ
великого чудотворца Кирила, яко жъ
у васъ ведется. Се у васъ учитель и
з наставникъ! отъ сего учптеся , отъ
сего наставляйгёся, отъ сего просвѣ-
щайтеся, о семъ утвержайтеся; да и
насъ, убогихъ духомъ и нищихъ бла-
годатію, просвѣщайте, а за дерзость,
ю Бога ради простите. Понеже помни-
те, отцп снятіи , егда нѣкогда прн-
лучися нѣкоимъ нашимъ, приходомъ
къ вамъ въ пречестпую обиіель Пре-
чистыя Богородицы и Чюдотворца
із Кирила п случися тако судбами Бо-
жіими; по милости Пречистыя Бо-
городица и Чюдоіворца Кирила мо-
литвами , оть темныя ми мрачности
малу варіо свѣта Божія въ помыслѣ
го моемъ воспріяхъ , и повелѣлъ тогда
сущему нреподобному вашему игу-
мену Кирилу , съ нЬкоими отъ васъ
братъ , нѣгдѣ въ келіи съкровеішѣ
быти , самому же такоже отъ мяте-
жа жа и плища мірьскаго упраздыіпс-
шуся и прншедшу ми къ вашему
преподобію; н тогда со игуменомъ
бяше ІасаФъ архимандритъ Камен-
ской, и Сергѣй Колычевъ, ты Пико-
зодимъ, ты Аптопен, а иныхъ не упо-
мню; и бывшей о семъ бесѣдѣ на-
долзѣ , и азъ грѣшный вамъ извѣ-
стихъ желаніе свое о постриженіи ,
и искушахъ скаяппый вашу святы-
35 ню слабыми словесы. И вы извѣ-
стисте мп оБозѣ крѣпостное жатіе;
и якоже услышалъ сіе божесТвепое
житіе , ту абіе возрадовася скверное
54
851
852
мое сердце со окаянною моею дупіею.
яко обрѣтохъ узду помощи Божія
своему невоздержанію и пристанище
спасенія; и свое обѣщаніе положивъ
вамъ съ радостію , яко нигдѣ индѣ,
аще благоволить Богъ, во благопо-
лучно время, здраву, пострпщися, то-
чію во пречестпѣй сей обители Пре-
чистыя Богородица , Чюдотворца
Кирила составленія. ГІ вамъ молит-
вовавшимъ, азъ же окаянный прекло-
нить скверную свою главу и ирипа-
дохъ къ честнымъ стопамъ препо-
добнаго игумена тогда сущаго , ва-
шего жъ и моего, пасемъ благосло-
венія прося, оному же руку на мнѣ
положіиу и благословивіпу мене на
семъ, якоже выше рѣхъ, яко нѣко-
его повопрпходящаго пострищись.
И мнѣ мнится окаянному, яко ис-
полу семъ чернецъ: аще и псотло-
жихъ всякаго мірскаго мятежа, по
уже рукоположеніе благословенія ап-
гелскаго образа па себѣ ношу. И
видѣхъ во пристаннщн спасенія м но-
ги корабли душевныя лютѣ обуре-
ваемы треволненіемъ , сего ради пе
могохъ терпѣти , малодуші.ствовахъ ,
и о своей дмни поболѣхъ, яко сый
уже вашъ, да пс пристанище спасе-
нія испраздіштся, сице дерзпухъ гла-
голати. ----Яко же Апостолп Хри-
сту срасіпшаеми и соумерщвляеми,
и совоскрешаеми бу дуть, тако и вамъ
подобаетъ усердно послѣдствовати
великому Чюдотворцу Кіірилу, и пре-
даніе его крѣпко держати, и о исти-
нѣ подвизатися крѣпцѣ , и не быти
бѣгуномъ, пометати щитъ и иная: но
вся оружія Божія воспріимѣтс, и не
предавайте чп дотгорцова преданіи ,
ннктожъ отъ васъ, яко Іюда Христа
сребра ради , тако и нынѣ сласто-
любія ради. Есть бо у васъ Анна и
Каіа<і>а , Шереметевъ п Хабаровъ, и
5 есть Пилатъ, Варламъ Собакинъ, по-
неже отъ царскія власти посланъ; и
есть Христосъ распинаемъ, чюдо-
творцово преданіе преобндимо. Бога
ради, отцы святіи, и мало въ чемъ
«оослабу попустите, то и велико бу-
детъ. ----Видите ли, какого по-
слабленіе иноческому житію плача
и скорби достойно ? И по тому ва-
шему ослабленію, ино-то Шереме-
ізтева для и Хабарова для, такова у
васъ слабость учинилася и чюдо-
творцову преданію преступленіе. И
толко намъ благоволитъ Богъ у васъ
постриіцися, ино то всему Царьско-
20 му Двору у васъ быти, а монасты-
ря уже и не будетъ. Ипо почто въ
черпьцы, и какъ молвити: «отри-
цаюся міра и вся яже суть въ мірѣ»,
а міръ весь въ очѣхъ? и како на
25 мѣстѣ семъ святѣмъ со братіею скор-
би терпѣти и всякія напасти при-
к.тючшаяся, и въ повиновеніи быти
игумену и всей братіи въ послуша-
ніи и въ любви, якоже во обѣща-
ло ніи иноческомъ стоитъ? А Шереме-
теву какъ назвати братіею ? ано у
него и десятой холои ь, которой у него
въ кельѣ живетъ , ѣсть лучши бра-
тій , которые въ трапезѣ ѣдятъ. И
заве.пщыи свѣтилппцы, Сергій и Ки-
ри, гь, и Варламъ, и Димитрій, и Паф-
нутій, и міюзи преподобпіи въ РусгЬи
земли , уставили уставы иночьскому
житію крѣпостныя , якоже подо-
4<> баетъ сііастпсл ; а бояре къ вамъ
пріішедъ, своіі любострастные уставы
853
854
ввели: ино то не они у васъ но-
стриг.іися , вы у нихъ постриглися;
не вы имъ учители и законополо-
жители , они вамъ учители и за-
коноположители. Да , Шереметева
уставъ добръ, деріыітс его; а Кири-
ловъ уставъ не добръ, оставите его.
Да сегодни тотъ бояринъ ту страсть
введетъ , а иногды шгоіі иную сла-
бость введетъ, да помалу- помалу весь
обиходъ монастырьской крѣпостной
пснразпится , и будутъ вси обычаи
мірскіе. Вѣдь по всѣмъ монастыремъ,
сперва начальники уставили крѣп-
кое житіе, да опослѣ ихъ раззорили
любострастные. II Кприлъ ’Іюдо-
творецъ на Симоновѣ быль-, а пос-
лѣ его Сергѣй; а законъ каковъ
былъ, прочіите въ житіи Чюдотвор-
цовѣ , и тамо извѣстно увѣсте; да
тотъ ыалснко слабость ввелъ, а по-
слѣ сго иные по болыпи, да по-
малу , помалу , и до сего , якоже и
сами видите на Симоновѣ, кромѣ со-
кровенныхъ рабъ Божіихъ, точію
одѣяніемъ иноцы, а мірская вся со-
вершаются, якоже и у Чюда быша
среди царьствующаго града , предъ
паіпима очима , намъ и вамъ види-
ма. ----Смотрите жъ слабость ли
утвержаеіъ, или крѣпость? А вы се
надъ Воротынскимъ церковь, а надъ
Чюдотворцомъ нѣтъ; Воротынской
въ церкви, а Чюдотворецъ за цер-
ковью. И на страшномъ Спа сов ѣ су-
дшцѣ, Воротынской да Шереметевъ
выше станутъ потому: Воротынской
церковію , а Шереметевъ закономъ ,
что ихъ Кирилова крѣпчае. Слышахъ
брата нѣкоего отъ васъ глаголюща,
яко добрѣ се сотворила княгини Во-
ротынского , азъ же глаголю , яко
не добрѣ, по сему первое, яко
гордыни есть и величанія образь ,
еже подобно царьстѣй власти цсрко-
з віго п гробницею и покровомъ по-
читатися; и пе токмо души не по-
собь, по и пагуба: души бо пособіе
бываеть отъ всякого смиренія.------
А нынѣ у васъ Шереметевъ сидитъ
ю въ кельѣ что царь, а Хабаровъ къ
нему приходитъ, да иные черііьцы ,
да ѣдятъ , да піютъ что въ міру; а
Шереметевъ, невѣсть со свадбы, не-
вѣсть съ родинъ, розсылаетъ но кель-
(& ямъ постилы, коврижки іі иные пря-
ные составные овощи, а за монасты-
ремъ дворъ, а на немъ запасы годо-
вые всякіе; а вы ему молчите о та-
ковомъ великомъ , пагубномъ мона-
2остырскомъ безчиніи.----Ино то ли
путь спасенія, что въчерпьцѣхъ боя-
ринъ боярства пе острижетъ, а хо-
лопь холопства не избудетъ? да ка-
ко Аностодово слово: «нѣсть Еілинь
25 пи Скиоъ , нѣсть рабъ ни свободь ,
вси едино ссте о Христѣ»? да како
едино, коли бояринъ по старому бо-
яринъ, а холопъ по старому холопъ?
А Павелъ како Онисима Филимону
зо братомъ парече , сго существеннаго
раба? а вы и чюжпхь холопей къ
боярокъ не {ювияете; а в ь здѣшнемъ
монастырѣ ровепство и по се время
держалося , холопомъ и бояромъ н
55 мужикомъ торговымъ. И у Троицы,
при отцѣ нашемъ, келарь был ь Ни-
фонтъ, Ряполовского холопъ , да съ
Бѣльскимъ сь блюда ѣдалъ; а на
правомъ крылосѣ Лопотало да Вар-
ламъ, не вѣсть кто, а княжь Але-
ксандровъ сынъ Васильевича Обо,іен-'
855
856
скаго Варламъ па лѣвомъ-, ино смо-
трите того . коли былъ путь спасе-
нія, холопъ съ Бѣльскимъ ровенъ, а
князя дрброго сынъ со странники
сверстанъ. А и передъ нашііма очи-
ма, Игиатей Курацсв.ъ, Бѣлозерсцъ,
на правомъ крылосѣ, а Ѳедоритъ
Ступіппшгь па лѣвомъ, да ничѣмъ
былъ отъ крылошапь пе отлученъ,
да и индѣ много того было и доселѣ
есть. А въ Правплѣхъ Великаго Ва-
силія написано: «аще чернецъ хва-
лится при лгодсхъ , яко добра роду
есмъ, и родъ им ѣя , да постится 8
дпііі , а поклоновъ по 80 на день».
А нынѣ то и слово: тотъ великъ, а
тотъ того боліпи, ипо то и братства
пѣтъ: вѣдь коли ровно , ипо то и
братство , а коли неровно, которому
братству быти? ипо то и иноческаго
житія пѣтъ. А нынѣ бояре ио всѣмъ
монастыремъ то пспраздпили своимъ
любострастіемъ.-----А то ссмя го-
ворили, Богъ свѣдѣтель и Пречистая
и Чюдотворецъ, мондстырьскаго для
безчинія, а не па Шеррметева гиѣ-
ваючпсь, А будетъ кто молвитъ, что
такъ жестоко, ино — су совѣтъ да-
ти, но пемоіцп сходя, что Шереме-
тевъ безъ хитрости боленъ , и онъ
ѣжь въ кельѣ, да одинъ съ келей-
никомъ. А сходы къ нему па что ?
да пировати , да овощи въ коліи на
что ? Досюдова въ Кириловѣ и иг-
лы было и пити лишніе въ келіѣ
не Держали, нетокмо что иныхъ вѣ-
щей. А дворъ за монастыремъ да и
запасы на что? то все беззаконіе, а
не ііужа; а коли лужа, и онъ ѣжь
«ъ кельѣ, какъ нищей, крому хлѣба
да звено рыбы да чяша квасу; а
сверхъ того, коли ны послабляете, и
вы давайте , сколько хотите х толко
бы ѣлъ одинъ, а сходовъ бы и пи-
ровъ ие было, какъ прежъ сего у
5 васъ же было. А кому къ нему прі-
йти бесѣды ради духовныя , и онъ
прійдп пе въ трапезное время, ѣствы
бы и питія втѣпоры пе былр, ипо
то бесѣда духовная. --------
ІР. I “ , . «.
Это посланіе принадлежитъ къ луч-
шимъ произведеніямъ нашей древней
литературы. Особенно замѣчательно
оно рѣзкимъ выраженіемъ личности
самого автора: чѣмъ существенно и
«уличается оно отъ большей части
древнихъ памятниковъ нашей литера-
туры, весьма слабо отражающихъ ха-
рактеръ сочинителя. — Ироническій
оттѣнокъ въ послѣдней половинѣ при-
даетъ этому посланію высокое худо-
20 жественное значеніе. Раздраженіе, го-
сподствующее въ перепискѣ съ Курб-
скимъ, сдерживается здѣсь проніею.
849. 7. вожу — вождю.
853 9. иногды — въ иное время.
854. 10. что, какъ сравнит. части-
ца, по народному словосочиненію.
854. 13. невівоть невіъсть: по на-
родному словосочиненію.
855. 0. не отлученъ -г— не отличенъ,
855. 28. су—съ. § 78. Пл. 2.
зу 855. 34. досюдова'. съ окончаніемъ
род. пад. -ова. §' 73. 1.
855. 31. 35. было — пе держали:
§ 187. Пр. 1. б.). '
— Въ приведенныхъ здѣсь отрыв-
кахъ изъ посланія опущены многія
55 ссылки на Священное Писаніе и От-
цевъ Церкви, а также и богословскія
разсужденія, въ которыя Царь Иванъ
Васильевичъ любилъ пускаться.
Онъ умѣлъ удачно соединить силу
церковнославянскаго слога оь вы-
Ю разительною простотою* разговорной
гннгниг-; чіь.н<і'>іштз зэ і?<ібоь.'о<г*1
857
858
XXVI. изъ (очиненій князя курбскаго.
(По рук ХѴ'П в. по изданію Устрялова: Сказанія Князя
Курбскаго. 1842.)
1. ИЗЪ ИСТОРІИ КНЯЗЯ ВЕЛИКАГО МО-
СКОВСКАГО О ДѢЛѢХЪ , ЯЖЕ СЛЫША—
ХОМЪ У ДОСТОВѢРНЫХЪ МУЖЕЙ, И ЯЖЕ
ВИДѢХОМЪ ОЧИМА ПАШПМА.
1. Са.ное начало исторіи.
Много кратъ ото многихъ свѣтлыхъ
мужей вопрошаемъ быхъ , съ вели-
кимъ стужаніемъ :«откуды сія приклю-
чіппася , такъ прежде доброму и наро-
читому царю , многажды за отечест-
во и о здравіи своемъ не радящу, и
въ военныхъ пещахъ, сопротнвъ вра-
говъ креста Христова, труды тяжкіе,
и бѣды , и безчисленные поты пре-
терпеваіоіцу , и прежде отъ всѣхъ
человѣческаго естества, злымъ произ-
воленіемъ и по всему супротивнымъ
противу Божіихъ заповѣдей дерзати.
2. Осада Казани и приступъ.
в А еслибы писалъ по ряду , яко
тамо подъ градомъ, на каждый день,
дѣялось, того бі> цѣлая книга была;
но вкратцѣ еще воспомянути досто-
итъ, яко они па войско Христіанское
и» чары творили и великую нлювію наво-
дили: пко скоро по облежанію града,
егда солнце начнетъ восходити, взы-
дутъ на градъ, всЕмъ намъ зрящимъ,
ово престарѣвшіе ихъ мужи, ово бабы,
15 и начнутъ вопіяти сатанинскія сло-
добруй славу имущему? «И многажды
умолчахъ со воздыханіемъ и слезами,
не восхотѣхъ отвѣщатп; послѣди же,
частыхъ ради вопрошаній , принуж-
денъ былъ нѣчто рещи отчасти о 20
случаяхъ, прик лючшихся таковыхъ ,
и оівѣщахь имъ: аще бы изъ начала
и по ряду рЬхъ , много бы о томъ
писати, яко въ предобрый Русскихъ
князей родъ всѣялъ діаволъ злые 25
правы, наипаче же женами ихь злыми
и чародѣііцами , яко и во Израиль-
скихъ царѣхъ , паче же которыхъ
поимовали огъ иноплеменниковъ. Но
сія вся оставя, нѣчто изреку о томъ 30
самомъ настоящемъ. Яко глаголютъ
многіе, премудрые: «доброму началу
и конецъ бываетъ добръ,» такожде
и сопротнвъ: злое злымъ скопчава-
ется ; а наипаче , отъ самовластнаго за
всса , машуще одеждами своими на
войско наше и вертящеся пеблаго-
чип нѣ. Тогда абіе востанетъ вѣтръ и
сочинятся облаки , аще бы и день
ясенъ зѣло начина іел, и будетъ та-
кій дождь , и сухія мѣста въ блато
обратятся и мокроты исполнятся; и
сіе точію было надъ войскомъ, а по
сторэпамь нѣстъ, не точію по есте-
ству аера случашеся. Видѣвше же
сіе, абіе совѣтоваша царевіі послати
но древо спасенное до Москвы, еже
во крестъ вдѣлано , который всегда
при царскомъ вѣнцѣ лежитъ, И сбѣ-
гано, за Божіею помощі^, зѣло скоро,,
водою до Новаграда Нижняго , аки
въ три, або четыре дни, Вятскими
зѣло скоро плавающими кораблецы,
а отъ Новаграда до Москвы пругко-
шественпымп подводами. Егда же при -
859
860
везенъ честный крестъ, въ немъ же
частка вдѣлана спасеннаго древа, на
немъ же Господь нашъ Іисусъ Хри-
стосъ плотію страдал ь' за человѣки;
тогда презвмтеры соборнѣ, со цере-
моніями христіанскими обхожденія
гворяху , и по обычаю церковному
освятиша имъ воды , и силою жи-
вотворящаго креста абіе отъ того
часа изчезоша и безъ вѣс ки быша чары
оные поганскіе.------
Егда же, по скончанію седми не-
дѣль отъ облежанія града , заповѣ-
дано намъ еще во дни, утренней зари
ждати до востока солнца, и повелѣно
готовитися со всѣхъ странъ ко штур-
му , и дано таково знаменіе: егда
взорвутъ стѣну порохн, иже въ под-
копѣ; бо было въ другііі разъ под-
копано и засажено 48 -бочекъ по-
роху подъ стѣной мѣскою; и большую
половину воііска пѣшаго ко штурму
послано; акижъ третина воііска всего,
або мало больше, па полю осташася,
паче -же стрегуще здравія царева.
Мы же по повелѣнному, рано къ се-
му уготовашася, аки за двѣ годи-
ны еще до зари; бо азъ тогда по-
сланъ быхъ къ нижайшимъ вра-
гомъ съ всрьху Казани рѣки, присту-
кати , а со мною было дванадесять
тысящей войска. Ото всѣхъ же че-
тырехъ странъ тако же устроено
града взыде по лѣствицѣ, и другіе
воины храбрые съ нимъ; а овые, се-
кущесь и колющесь съ бусурма-
ны , въ окна оныя великія башни
ь влѣзше, а изъ башни сметавпіись во
врата великіе градные; бусурманы же
абіе тылъ подаша , стѣны градныя
оставивъ , побѣгоша на великую го-
ру, ко двору цареву: бо бѣ зѣло крѣ-
«о покъ, между палатъ и мечетей ка-
менныхъ , оплотомъ великимъ обто •
чепъ. Мы же за ними ко двору ца-
реву, аще и утружденпы во зброяхъ,
а многіе храбрые мужіе на тѣлесахъ
15 раны уже имуще , п зѣло ихъ мало
осталося біющихся съ ними. А вой-
ско наше, яже было отстало внѣ
града , яко увидѣло, иже мы уже
во градѣ. а Татаровя съ стѣнъ по-
20 бѣгоша, во градѣ ринулось,—п лежа-
щіе, глаголемые ранены, воскочиша
и творящіеся мертвые воскресоша. И
со всѣхъ странъ пе токмо тѣ , по и
съ становъ, и кашевары, и яже были
26 у конехъ оставлены , и друзіе , яже
и съ куплею пріѣхаша , всѣ сбѣго-
шася во градъ, пе ратнаго ради дѣ-
ла , по па корысть многую: 60 то
мѣсто воистину полно было дра-
зо жавшихъ корыстей, златомъ, и сре-
бромъ, и каменіемъ драгоцѣннымъ, и
собольми кипѣло н другими велики-
ми богатствы.
прссилыіыхъ
н ѣкоторыхъ
Царь ще сіе
его увѣдали
и храбрыхъ мужей
и съ большими почты. 56
Казанскій и сенаты —
о семъ, и такъ же
на насъ уготовались, яко же и мы
на нихъ.-----
За тѣмъ Богъ поможе намъ! Пер-
вый братъ моіі родный на стѣну
3. О перемѣнѣ въ характерѣ Іоанна
Грознаго.
Чтожъ по семъ царь нашъ начи-
наетъ? Егда уже обропился, Божіею
помощію, храбрыми своими отъ о-
креспіыхъ враговъ его, тогда воз-
во даетъ имъ! Тогда платитъ презлыми
за предобрѣйшее, іірелготыми за пре-
861
862
возлюблеппѣйшее, лукавствъ! и хи-
тролествы за простыя и вѣрныя ихъ
службы. А якоже сіе начинаетъ? Си-
це: первѣе , отгоняетъ дву мужей
оныхъ отъ себя предреченныхъ, Се-
ливестра , глаголю , презвіпера , и
Алексѣя предреченнаго , Адашева ,
туне и пи въ чемъ же предъ нимъ
согрѣшившихъ , отворивши оба ухи
своимъ презлымъ ласкателемъ (надъ
ними жс, уже яко многажды рѣхомъ,
ни единъ прыщъ смертный во цар-
ствѣ повѣтреннѣйшъ быти можетъ),
лже ему уже клеветанія и сиковап-
ціи во уши шептаху заочно па оныхъ
снятыхъ мужей , паче же шурья его
и другіе съ ними нечестивые губи-
тели всего тамошняго царства. 'Іего
же ради ёіс творяху? Того ради во-
истину: да пе будетъ обличена злость
ихъ, и да невозбранно будетъ имъ
всѣми нами владѣти, и судъ нревра-
іцаюіце, посулы грабити и другія
злости плодити скверныя , пожитки
свои умножаюіце. Что же клевещутъ
и шепчутъ во ухо? Тогда цареви жена
умре: оии же рѣша, аки бы счарова
ли се оные мужи; (подобно , чему
сами искусны и во что вѣруютъ ,
сіе на святыхъ мужей и добрыхъ
возлагали). Царь же, буйства исіюл-
ііився, абіе имъ вѣру ялъ. Услышавъ
же сіе, Селіівестръ и Алексѣй нача-
та молити, ово апистоліями носы
лающе , ово чрезъ митрополіи а Рус-
скаго , да будетъ очевисіное глаго-
ланіе съ ними. «Не отрицаемся, рече,
аще И0В1ІНІ1И будемъ , смерти; но да
будетъ судъ явственный предъ то-
бою и предо всѣмъ сенатомъ тво-
имъ.» — —
11. ИЗЪ ПЕРЕПИСКИ КНЯЗЯ КУРБСКАГО
СЪ ЦАРЕМЪ ІОАННОМЪ ГРОЗНЫМЪ.
1. Эпистолія первая Ни язя Андрея
Курбскаго, писана къ Царю и Великому
Князю Московскому , прелютаго ради
гоненія его.
Царю, отъ Бога препрославлеппому,
паче же въ православіи пресвѣт.іу
явивпіуся, нынѣ же, грѣхъ ради на-
10 шихъ, сонротивъ симъ обр ѣтшемуся.
Разумѣваяй да разумѣетъ, совѣсть
прокаженпу имущій, Якова же пивъ
безбожныхъ языцѣхъ обрѣтается I...
И больше сего о семъ всѣхъ по ряду
15 глаголати пе попустихъ моему языку;
гоненія же ради прегорчайшаго отъ
державы твоея , отъ многія горести
сердца потщуся мало изрещп ти.
Прочто, царю! сильныхъ но Из-
20 раили побил ь еси? и воеводъ , отъ
Бога данныхъ ти, различнымъ смер-
чемъ предалъ еси? и побѣдоносную,
святую кровь ихъ во церквахъ Бо-
жіихъ, во владыческихъ торжествахъ
25 проліялъ еси? и мученическими нхъ
кровьми праги церковные обагрилъ
еси? и па доброхотныхъ твоихъ и душу
за тя полагающихъ неслыханныя му-
ченія, и гоненія и смерти умыслилъ
50 еси, измѣнами и чародѣйствы и иными
не подобными оболгап щп православ-
ныхъ , и тщася со усердіемъ свѣтъ
во тьму прслагагп и сладкое горько
ирозывати? Что провопили предъ то-
56 бою, о царю! и чимъ прогнѣвали тя,
христіанскій представителю? Пе пре-
гордыя ли царства разорили и под-
ручныхъ во всемъ тобѣ сотворили ,
мужествомъ храбрости ихъ, у нихъ же
то прежде въ работѣ быша праотцы на-
ши? Не претвердые ли грады Герман-
863
864
скіетщаніемъ разума ихъотьБога тобѣ
даны бысть?Сія ли намъ бѣднымъ воз-
далъ еси, всеродно ногубляя насъ? - -
Коего зла и гоненія отъ тебя не
претсрнѣхъ! и коихъ бѣдъ и папа- в
стей на мя не подвпглъеси! и коихъ
лжеплетеыіп презлыхъ на мя пс воз-
велъ еси! Л приключившіямися отъ
тебя различныя бѣды по ряду , за
множествомъ ихъ, пе могу нынѣ пзре- ю
щи: понеже горестію еще души мо-
ей объятъ быхъ. Но вкупѣ все року
коцечнѣ: всего лишенъ быхъ, и отъ
земли Божія тупе отогнанъ быхъ,
аки тобою понужденъ. Пе пснросихъ із
умиленными глаголы, ни умолихъ тя
многое іезнымъ рыданіемъ, и пс нсхо-
датаііетвовахъ отъ тебя ни коеяжъ
милости архіерейскими чинами; и воз-
далъ еси мпѣ злыя за благія , и -ло
за возлюбленіе мое пеиріімиріітель-
пую ненависть! Кровь моя , якоже
вода пролитая за тя , вопіетъ на
тя ко Господу моему! Богъ серд-
цамъ зритель: во умѣ моемъ прилежно 25
смыш.ілхъ и обличникъ совѣстный
мой свидѣтеля па ся поставихъ , и
искахъ и зрѣхъ мысленпѣ , и обра-
щался, и не вѣмъ себя и не найдохъ
ни въ чемъ Же предъ тобою согрѣ- -,<>
шивша: предъ войскомъ твоимъ хож-
дахъ и пе исхождахъ, и никоего же
тебѣ безчестія прпведохъ; но токмо
побѣды пресвѣтлы, помощію ангела
господня, во славу твою поставлявъ, 55
и никогда же полковъ твоихъ хреб-
томъ къ чюждимъ обратихъ; по паче
одолѣнія преславныя па похвалу тобѣ
сотворяхъ. — —
Не мни, царю! не помышляй пасъ ю
суеыудренныкш мысльми, аки уже
погибшихъ избіенныхъ отъ тебя не-
повинно , и заточенныхъ и прогнан-
ныхъ белъ правды; пе радуйся о семъ,
аки одолѣніемъ тощимъ хваляся; из-
5 біепные тобою, у престола Господня
Стояще, отомщенія на тя просятъ;
заточенные жс и прогнанные отъ те-
бя безъ нравды отъ земли ко Богу
вопіемъ день и нощь! Аще и тьмами
ю хвалитися въ гордосіи своей, въ
Привременномъ семъ скоротекущем і>
вѣцѣ, умышляючи па христіанскій
родъ мучительные сосуды , паче жс
паругающе и попирающе аргсль-
ійскііі образъ, и согласующимъ ти ла-
скателемъ и товарищемъ трапезы ,
несогласнымъ твоимъ бояромъ, губи-
телемъ души твоей и тѣлу. — — И о
семъ даже до сихъ, писаніе сіе, слеза-
20 ми измоченное , во гробъ съ собою
повелю вложити , грядуще съ тобою
па судъ Бога моего , Іисуса Христа.
Аминь. Писано въ Болмерѣ, градѣ Го-
сударя моего Августа Жпіимонта ко-
25 роля, оі ь него жс надѣюся много по-
жалованъ п утѣшенъ быти ото всѣхъ
скорбей моихъ , милостію его госу-
дарскою, паче же Богу ми помогающу.
2.‘ Изъ Посланія Царя гі Велигіаіб
-,о Князя Іоанна Васильевича всеа Рос-
сіи ко Князю Андрею Кг/рбскому, про-
тивъ его Князя Андреева письма, что
онъ писалъ изъ града Болмера.
Богь нашъ Троица , иже прежде
55 вѣкъ сыіі, ііыііѣ есть Отецъ и Сып ь
и святый Духъ, ниже начала имать,
ниже копца , о немъ же живемъ , и
движемся семы , имъ же царіе цар-
ствуютъ и сильніи пишутъ правду,
іо Иже дана бысть единороднаго слова
Божія Іисусъ Христомъ, Богомъ на-
865
86(5
шимъ побѣдоносная хсругі-ія II крестъ
честный , и нико.іи же побЕдина
есть , первому во благочестіи царю
Константину и всѣмъ православнымъ
царемъ и содержителемъ православія,
п понеже смотрѣнія Божія слова
всюду нсполііяшесЛ, Божественнымъ
слугамъ Божя слова всю вселенную,
якоже орли летаніе оіекше , даже
искра благочестія доііде и до Рус-
скаго царства: с^модержавство Божі-
имъ изволеніемъ починъ оть великаго
князя Владиміра, просвѣтившаго всю
Русскую землю святымъ крещеніемъ,
и великаго царя Владиміра‘Мономаха,
иже оть Грекъ высокодосюйпѣйшую
чесіь воспріемшу , и храбраго вели-
каго государя Александра Невскаго,
иже надъ безбожными Нѣмцы по-
бѣду показавшаго, и хвалаы ь достой-
наго великаго государя Дмитрія, иже
за Дономъ надъ безбожными Ага-
ряпы велику побѣду показавшаго,
даже и до мстителя пеправдам ь, дѣда
нашего, великаго государя Ивана, и
вь закоснѣііныхъ прародите.іьствіяхъ
земли обрѣтателя, блаженныя памяти
отца нашего, вепікаго государя Ва-
силія,—даже доііде и до насъ, сни-
репныхъ скнпетродсржаііія Русскаго
царствія. Мы же хвалимъ за премно-
гую милость, происшедшую на пась»
еже не попусти доселѣ десницѣ на-
шей едшіон.іемяпною кровію оба-
грится: иоііеже пе восхитихомъ ни
подъ кимь же царства, по Божіимъ
изволеніемъ и прародителей и роди-
телей своихъ благословеніемъ, яко же
родпхоыся во царствіи, тако и возра-
сюхомъ и воцарихомся Божіимъ велѣ-
ніемъ и родителей своихъ благослове-
щемъ свое взяхом ь, а не чюжее воехп-
твхомъ; сего православнаго истин-
наго христіанскаго самодержавства ,
многими владычесівы владѣющаго ,
повелѣніе, намъ же христіанскій сми-
ренный отвѣтъ бывшему прежде пра-
вославнаго истиннаго христіанства и
нашего содержанія боярину и совѣт-
нику и воеводѣ , нынѣ же преступ-
пику честнаго и животворящаго кре-
ста Господня, и губителю христіан-
скому , и ко врагомъ христіанскимъ
слугатаю , оіетуплыпимъ Божест-
веннаго иконнаго поклоненія и по-
15 правшамъ вся священныя повелѣ-
нія , и святые храмы разорившимъ ,
оскверню шимь и поправшимъ со свя-
щенными сосуды п образы , яко
же Исавръ, и Гностезныіі и Армен-
ію скііі , симъ всѣмъ соединителю, —
князю Андрею Михайловичу Курб-
скому, восхот Ѣвшему своимъ измѣн-
нымъ обычаемъ бы іи Ярославскому
владыцѣ , вѣдомо да есть.
2з Почто , о к’іяже! аще мнпшися
благочестіе имѣти, единородную свою
д^шу отверглъ еси? Что дасіі измѣну
на пей ві> день Страшнаго Суда? Аще
и весь міръ пріобрящеши , послѣди
смерть всяко восхитить тя! Чесо па
тѣлѣ душу продалъ сси? Аще убоял-
ся еси смерти , по своихъ бѣсѣхъ и
вышнихъ друзей и назирателей лож-
ному слову. — —
зб Како же не усрамшпися раба сво-
его Васьки Шибанова? Еже бо онъ
благочестіе свое соблюде , и предъ
царемъ и предо всѣмъ пародомъ, при
смертныхъ вратѣхъ стоя, и ради крест-
4о наго цѣлованія тебе пе отвержеся, и
цохваляя и всячески за тл умрсти тща-
55
867
868
шеся. Ты жс убо сего благочестія
пе поревновалъ еси: единаго ради
моего слова гнѣвна , не токмо свою
сдпну душу, по и всГ.хъ прародите-
лей дути погубилъ еси: понеже Бо-
жіимъ изволеніемъ, дѣду нашему, ве-
ликому государю, Богъ нхъ поручилъ
въ работу , и они давъ свои души ,
и до смерти своей служили, и вамъ,
слоямъ дѣтомъ . приказали служити,
и дѣда нашего дѣтемъ и внучатомъ.
И ты то все забылъ, собацкимъ из-
мѣннымъ обычаемъ преступилъ крест-
ное цѣлованіе , ко врагомъ Христі-
анскимъ соедини іся оси, и къ тому,
своея злобы по разсмотряя, сицевыми
и скудоумными гдаголы, яко на небо
каменіемъ мсіца, нелѣпая г.іаголеіпи,
и раба своего во благочестіи нс сты-
дитися и подобная тому сотворити
своему владыцѣ отверглсл еси.-----
Крови жс въ церквахъ никакія не
проливали ссмя ; побѣдоносецъ же
и святыя крови во своеіі землѣ въ
нынѣшнее время, ничего си явленно,
не вѣмы. Праіи жс церковные: елико
сила паша и разумъ осязаетъ, и яко
же подвластные наши къ памь слу-
жбу свою являютъ, сицеукрашеньми
всякими церкви Божія свѣтятся, вся-
кими благостынями, елико послѣ ва-
інія бѣсовскія державы сотворнхомъ,
не токмо праги и помостъ, но и пред-
дверія, елика всѣмъ видима есть ино-
племеннымъ украшенія. Кровно жс
никакого праги церковные не оба-
гряемъ; мучениковъ же въ сіе вре-
мя за вѣру у пасъ пѣтъ. — — Д
мукъ и гоненія и смертей многооб-
разныхъ пи па кого пе умышлива-
ли есмя; а еже о измѣнахъ и ча-
5
10
(5
20
25
50
35
•I
То
родѣйствѣ воспомяпу.іъ еси: ипо, та-
кихъ собакъ вездѣ казнятъ. — —
Такоже изволпся судьбами Божіими
быти, родительницѣ пашей благоче-
стивѣй царицѣ Еленѣ прейти отъ
земнаго царствія на небесное; намъ
же со святопочивщимъ братомъ Геор-
гіемъ сиротствующимъ отставъ ро-
дителей своихъ , ни откуду промы-
шленія уповаіоще, и па пресвятыя Бо-
городицы милость, и всѣхъ святыхъ
молитвы и на родителей своихъ бла-
гословеніе упованіе положихомъ. Мнѣ
же осмому лѣту отъ рожденія тог-
да преходлщу, подвластнымъ на-
шимъ хотѣніе свое улучившимъ, еже
царство безъ владѣтеля обрѣтоша ,
пасъ убо государей своихъ пи коего
промышіонія добротнаго не сподо-
биша, сами же премѣсишася богат-
ству и славі;, и тако скача ша другъ
на друга. И елико сотвориша! колнко
бояръ н Доброхотныхъ отца нашего
и восводъ пзбипіа I и дворы и села
и имѣнія длдь нашихъ восхитпша
себѣ, и водворишася въ нихъ! н ка-
зну маТерн пашея перенесли въ боль-
шую казну , неистово ногами пхаю-
іце и оспы колюіце; а иноежъ себѣ
разъяпіа: а дѣдъ твой Михай.іо 'Гуч-
ковъ то сотворилъ. И тако Князь
Василій и князь Иванъ Шуйскіе са-
мовольствомъ у меня въ береженье
учинилися, п тако воцарншася, а т!;хъ
всѣхъ, которые отцу нашему и ма-
тери пашей главные измѣнники, изъ
іияімапія повыпускали и къ себѣ ихъ
примирили. А князь Василій Шуй-
скій па дядей нашихъ княжъ Ан-
дреевѣ дворѣ, сонмищемъ Іудейскимъ
отца иапгего и нашего дьяка блшк-
869
870
няго, Ѳедора Мишурина изымавъ, по-
зоровавшп, убили; и князь Ивана Ѳе-
доровича Бѣльскаго и иныхъ мно-
гихъ въ разная мѣста заточиша, и на
царство вооружишася, и Данила ми-
трополита сведши съ митрополіи вь
заточеніе послішз: и тако свое хотѣніе
во всемъ улучши і, и сами убо цар-
ствовати папаша. Насъ же, со еди-
нороднымъ братомъ, свлтопочившимъ
Георгіемъ, питати папаша яко ино-
странныхъ, пли яко убожайшую падь.
Яковажъ псстрадахъ въ одѣяніи и во
аікапіи! во всемь бо семъ воли
нѣсть; но вся пе но своей волѣ и не
по времени юности. Едино восномпну:
намьбо во юности дѣтства играюще,
а князь Иванъ Васильевичъ Шуйскій
сѣдигь па лавкѣ, локтемъ опершися
отца нашего о постелю , ногу поло-
живъ; къ намъ же пе приклонялся
пе токмо яко родите іьски , по еже
властели иски, яко рабскоежь , ниже
начало обрѣгеся: и таковая гордыня
кю можетъ понести! Какожъ исче- 26
сти таковыя бѣднѣ страданія многая,
яже въ юности иострадахъІМпогажды
поздо ядохъ пе по своеіі волѣ. Что
же убо о казнѣ родительскаго ми до-
стоянія? Вся восхитпшалукавымъумы-
ш.іоніемъ , будто дѣтомъ боярскимъ
жалованье, а все себѣ у нихъ іюіі-
маша во мздоиманіе; а нхъ пе но дѣлу
жалуточи, верстая не по достоинству;
а казну дѣда и отца нашего безчи-
сленную себѣ поіімаша; и тако въ тоіі
нашей казнѣ исковавпш собѣ сосуды
злати и сребряни и имена па ннхъ ро-
дителей своихъ подписаша, будто нхъ
родительское стяжаніе; а всѣмъ .ію-
лемъ вѣдомо: при матери пашей и у
князя Ивана Шуйскаго шуба была му-
хояръ зелень па куницахъ, да и тѣ
ветхи; и коли бы то ихъ была ста-
рина , и чѣмъ бы іо сосуды ковати ,
а ино лучше бы шуба перемѣнити, да
во излишнемъ сосуды ковати. Чтожъ
о казнѣ дядь нашихъ и глаголати? все
себѣ восхіпиша! По семь на грады
и села паскочшпа , и тако горчай-
10 шимъ мученіемъ, многоразличныя бѣ-
ды , имѣнія ту живущихъ безъ ми-
лости пограбиша. — —
Егда жъ достпгохомъ лѣта пята-
гонадесять возраста нашего, тогда Бо-
«о гоыъ пасіавляемп, сами яхрмся цар-
ство свое строити, и за помощію все-
сильнаго Бога, напася строити цар-
ство наше мирно и немятежио по
волѣ пашей. По тогда случися, грѣхъ
20 нашихъ ра ди , отъ произволенія Бо-
жія, расііростершуся пламени огнен-
ному царствующій градъ Москву по-
палишл, наши жъ измѣнники бояре,
иже отъ тебя нарицаеми мученики ,
ихъ же имена волею премину , аки
благополучно время измѣнной своей
злобѣ у.іучиша, наустніііа скудожай-
шихь умовъ народъ , что будто ма-
тери пашей матп, княгиня Анна Глии-
зо ская, со всѣми дѣтьми и съ людьми
сердца человѣческая выималп, и та-
ковымъ чародѣйствомъ Москву попа-
лили; да будто и мы тогъ пхъ со-
вѣть вѣдали, и таковымъ ихъ мзмѣн-
36 пиковъ нашихъ наущеніемъ, множе-
ство парода неистовыхъ воскричавъ
Іюдейскимт. обычаемъ, пріидоша со-
борныя и апостольскія церкви въ при-
дѣлъ святаго великомученика Ди-
яо митрія Солунскаго , и изымавъ боя-
рина нашего князя Юрья Васн.іье-
871
внча Глинскаго, безчеловѣчпѣ іплзо-
локіи въ соборную церковь Успенія
пресвятыя Богородицы , и убиша въ
церкви безвинно , противъ мягропо-
лича мѣста, и кровію сго помостъ
церковный окровавивши, и вывлекше
тѣлоего въ преднія двери церковныя и
положишь, яко Осужденника, на гор-
жи щи: II сіе ВО церкви святой }6ІЙС1ВО
его гсѣмъ вѣдомо. Памъ же тогда жи-
вущимъ въ .своемъ селѣ Воробьевѣ, да
тѣ жъ паши измѣнники возмутили па-
родъ , якобы и пасъ убити, за то ,
яко .къ ты, собака! лікоіпи, что будто
мы князь Юрьеву матерь Глинскаго,
княгиню Липу, и брата его князя
Михаила у себя хорошійь отъ нихъ:
и сія суемудрствія како смѣху пе под-
лежать! Чесо ради убо самъ царству
своему запалитсли самимъ быти?-------
А что реченія: «.кровь твоя проли-
тая отъ ипсплемеііііыхт. за пасъ,»
по твоему мнимому безумію, «вопіетъ
на пасъ къ Богу;» тѣмь же убо смѣху
подлежитъ сіе! Еже убо отъ инаго
про пітая, па инаго же вопіетъ. Аще
бы и тако, еже отъ сспр-.ливпыхъ
супостатъ про пп я кровь твоя , то
должная отечеству сія сотворилъ оси;
аще бы не сотворить еси, то пѣсн
бы еси былъ христіанинъ, по вар-
варъ: — и сіе къ намъ неприлично.
Кольми же паче паша кровь па васъ
вопіетъ къ Богу, отъ васъ самѣхь про-
литая: не ранами, ниже кровными
капли , по многими поты и трудовъ
множествомъ отъ васъ отягченъ быхъ
безлѣпотно; яко же по премпогу отъ
васъ отяготихся паче силы! И отъ
многаго вашего озлобленія и утѣсне-
нія , вмѣсто кровей, итого изліяся
872
слезъ нашихъ, пічежъ и воздыханія
и стѣііапіп сердечная.---
А еже свое писаніе хощешь съ со-
бою во гробь вложити: се убо по-
з слѣдпее свое христіанство отложилъ
еси! Еже бо Господу повслѣвшу не
противитися злу, тылъ убо и обыч-
ное, еже невѣжды омутъ, конечное
прощеніе от.верг.іъ оси; и посему хбо
*о нѣсть подобно и пѣнію надъ тобою
быль Вь пашей же отчпп), въ Виф-
ляидской землѣ, градъ Болмеръ не-
друга нашего Жигпмопта короля по-
рицаешь; се убо свою злобѣсную со-
15 бацкую измѣну до конца соверша-
ешь' —
Писана наіпея великія Россіи, пре-
пменитаго, царствующаго, престоль-
наго града Москвы, степеней нашего
20 царскаго порога , оть лѣта міросо-
зданія 7072, Іулія мѣсяца вь 5 день.
3. Начало краткаго отвѣщанія Кня-
зя Андрея Курбскаго па зѣло широ-.
кую эпистолію Величаю Кіязл Мос-
23 конскаго.
Широковѣщательное н многошу-
мящое твоё писаніе нріяхЪ, и выра-
зумѣх ь и позпахъ, нже отъ неукро-
тимаго гнѣва, сь я іовптыми словссы
злотрыгапо, еже не токмо царева, такъ
великому и во вселеіпгѣй славимому,
но и простому, убогому воину сіе бы-
ло пе достойно; а наипаче такъ отъ
многихъ священныхъ словесъ хваіа-
56 110, и тѣ со многою яростію п лю-
тостію , ни строками , а ни стиха-
ми , яко обычаи искуснымъ и уче-
нымъ, аще о чемъ случится кому
будетъ писати въ краткихъ слопесѣхъ
«о мпогъ разумъ замыкающс; но зѣло
паче мѣры препзлпшно и звяншю,
873
874
цѣлыми книгами, и паремьями цѣлыми
и посіаньми! Туто же, о постеляхъ,
о тѣлогрѣяхъ, и иныя безчисленныя,
воистину, яко бы пеистоіыхъ бэбь
басни; и такъ варварски, яко не токмо ,з
чаетъ, нерадѣнія ради пропитанія
священныхъ писаніи , яко ти много
о семъ и успіѣ стужахъ, пли доку-
чахъ, да прочигаеши ихъ часто, аще
и по налу; и нс престану тл во-
уяснымъ и искуснымъ мужемъ,лю и
простымъ, и дітѣмъ со удивленіемъ
и смѣхомъ, наипаче же въ чужую
зем но , ндѣже нѣкоторые человѣцы
обрѣтаются, пе токмо въ грамматиче-
скихъ и риторскихъ, по ивъ діале-
ктическихъ и философскихъ ученіяхъ
искусные. — —
ПІ. ЛИСТЪ АНДРЕЯ ЯРОСЛАВСКАГО ДО
КНЯЗЯ КОПСТЯНТІІІІА ВОЕВОДЫ кіев-
скаго.
Листъ твоего величества, такъ и
книжица Скарги Езуита, соФіізматъвъ
исполненная , такъ же и листъ до
твоей милости писанный отъ ино-
слаинаго и прелукаваго Мотовила (ие
вѣмъ, если и нынѣ еще, або и по-
днесь, любимаго твоего слуги), прія-
хомь ихъ и выразумѣхом ь. Другое
оставя , немощи ради недуга моего , 25
обдержащаго мя, о томъ то мало Мо-
товилѣ реку: кто слыхалъ отъ вѣка,
или гдѣ писано въ кроппкал ь , нжъ
бы волка разтерзателя ко стаду овецъ
па пажить взывати? сирѣчь, нжъ бы зо
христіанинъ правовѣрный отъ аріа-
нина хрисіоненависінаго, услаждался
эпіісто.ііями, или пріпмовалъ отъ него
писана , на помощь церкви Христа
Бога?----- 35
Годитъ ли ея Ти отъ таковаго , о
.вельможный и свѣтлѣйшій княжа хри-
стіанскій! Догматовъ и слышавати и
отвѣтовъ просити па Езуитскія Фа-
булы, соФизматы п ,ваплеппыя?О мнѣ! то
-Отъ лѣпссги все ся намъ приклго-
ііетииу докучати и до моей смерти,
(понеже зѣло люблю тя), дондеже у-
зрю тя лѣпшее тщаніе о семь прило-
жити и охоту въ сердцѣ твосмь под-
ю вогнути: понеже въ томъ избавленіе
наше належитъ, яко самъ Христосъ
рече: прочитайте, рече, писанія, въ
лихъ же обращеніе животъ сѣчиы»-,
и паки : прочитайте писанія, понеже
пиь свидѣтельствуютъ о мнѣ. Если бы
Государю! былъ еси хотя мало про-
читалъ, послухавъ мене слуги твоего
вѣрнаго; пе токмо бы возгнушался
еси самъ отъ таковыхь догматовъ,
или отвѣтовъ просити, или изыски-
ваги , по и другимъ пашей страны
правовѣрнымъ христіапомъ возбра-
нилъ бы оси и запретилъ.
Слогъ сочиненій Князя Курбскаго
отличается варваризмами , заимство-
ванными изъ языковъ Польскаго и
Латинскаго. Самое сказаніе объ Ива-
нѣ Грозномъ называетъ онь иностран-
нымъ словомъ исторія. Сочиненіе эго
отличается рѣзкими выраженіями лич-
ности писателя и пристрастнымъ взг.іл-
дом ь.
Авторская способность Курбскаго
развилась преимущественно подъ влія-
ніемъ западнымъ , сообщившимся ему
черезъ Польшу.
858. 10. О чародѣйствѣ Казанцевъ,
которому самъ авторъ чистосердечно
вѣритъ.—плювія (лат. рімѵіл)—дождь.
858. 13. на градъ — на ограду.
858. 19 починятся — составятся ,
сойдутся.
875
768
858. 21. не: вар. но.
858. 25. аеръ (лат. аёг) — воздухъ.
858. 27. до Москвы: полонизмъ, вм.
къ Москвѣ, или въ Москву.
858 29 32. 33. сйыано — Вятс-
кими кораблецы: варваризмъ.
858. 32. обо, иногда альбо — или;
отъ Польск. аЬо, аІЬо, а!іЬ>.
858. 34. пруткошесуівенпыми —
прытко идущими. пруткій — польск.
рг^ікі, ргд.Ікі.
859. 5. церемонія — лат. сегешопіа:
перешло черезъ Польскій языкъ.
859. 1В. штурмъ: нѣм. ьіш-ім, че-
резъ ПОЛЬСК. 8ХІЦГІІ1.
859- 17. Слич. разсказъ о взятіи
Казани посредствомъ подкопа, въ Древ.
Рус. стих.
859. 21. мѣскііі (пол. іпіезкі) —. го-
родскій , км. мѣстскій, мѣстный: мѣ-
сто, ПОЛЬСК. 1ПІ38ІО — городъ.
859. 26. 27. .иы—уготовашеся: нсео-
гласоваііо — іодина—часъ: сь поль-
скаго.
859. 28. Со — ибо: по польски.
859. 3 2. тысящей — тысящь.
859. 35. почта — постъ, притонъ,
отрядъ: отъ ро»і, черезъ поліск. росЯа.
859. 39. сенаты — сенаторы. Во-
шло черезъ Польск. языкъ.
860. 60. обточенъ — вар. окопанъ ,
т. е. окруженъ.
860. 11- было отстало. § 187. Пр. 1.
860. 16. Татарова, вм. Татара, какъ
въ народи, языкѣ.
860- 22. у коиехъ—въ консхъ, т. е.
конюхи.
860. 34. (.бранился — оборонился.
860, 32. хитролетствы: вар. хи-
троплетствы, т. е. хитросплетенія.
861. 1, дву мужей: двойств. ч. со-
гласовано съ МНОЖ.
861. 6. ухи — уха.
861. 10. повѣтреннѣйшъ (отъ по-
вѣтріе—язва) — смертоносенъ, Кратк.
окончаніе превосх. ст. подъ вліяніемъ
Польск. яз.
831. 11. сикованція (лат. «уеорЬап-
6а) — обманъ , клевета.
861.41. эпистола (ері-іоіа)—письмо.
832. 32. провинили: безъ -сп- § 177.
Нр. 1.
862. 39. Германскіе: позднѣйшее
слово, вм. Нѣмецкіе.
854. 29. въ Вольерѣ — въ Воль-
марѣ. См. 872. 9.
864. 23. /Кигимонтъ— Сигизмундъ.
86'4. 32. Князя Андреева: вм. Ан-
дрея , или Княжь Андреева. § 240.
Пр. 9.
865. 26. То есть , въ вотчинахъ ,
издавна бывшихъ наслѣдственными.
836. 13. слуіатай—служитель, съ
окончаніемъ -тай.
866. 19. 20. Здѣсь говорится о трехъ
знаменитыхъ иконоборцахъ: Жвѣ Иза-
вряітнѣ (ІІсавръ) , Константинѣ “Ко-
пронимѣ (I иоетезный) и гіыіѣ Армен-
акомъ. Прозвище Копроояѵро, (наво-
соименный, получившій имя отъ на-
воза) наши предки перевели Гиоетез-
ный или Гноеименитый (вар. игно-
именигпый). Форма — тезный отъ
слова тезъ (тотъ іке), откуда тез-ка.
866. 27. Что дашь въ обмѣнъ за
нее •'
866. 30. на тѣмъ: за то, за та-
кую цѣну.
867. 23. есмя: 1-е л. мн. ч.
868. 39. Князісъ Андреевѣ. § 240.
Вр. 9.
869.11. иностранныхъ — стран-
никовъ.
869. 31. верстая — равняя.
870. 1.2. гиуба — мухояръ зеленъ.
§ 240. Пр. 4.
870. 4. 5. чѣмъ было—ино: народ-
ная <іъ сравнительнаго предложенія.
277
878
5 282. Пр. 4. — шуба перемѣнити.
§ 196. Пр. 3.
870. 6. То есть , сосуды ковать на
лишній деньги.
870. 27. скудожайшихъ—скуднѣй-
шихъ.
870. 28. что будто. 5 273. Сл.
871. 15.
870. 31. Грубое суевѣріе.
871. 15. Книгъ Юрьеву. $ 240. Пр. 9.
871. 29. должная. § 221. Пр. 3.
871. 32. Это насъ не касается.
872. II. Вифллндской—Лпфлянд-
ской.
872. 33. 31. Намекъ на множество
выписокъ изъ духовныхъ книгъ въ
письмѣ. Ивана Грознаго , охотника до
схоластическихъ состязаній. Эти выпи-
ски въ предложенномъ здѣсь извлече-
ніи выпущены.
873. 2. Намекъ на узорочья, пли
сглаживанья и порчу , въ которыя
царь вѣрилъ.
873. 10. Замѣчается въ Курбскомъ
литературный педантизмъ.
873. 15. Воеводою Кіевскимъ былъ
тогда Князь Константинъ Констан-
тиновичъ Остро'жскій.
873. 18. Здѣсь говорится о книгѣ
Езуита Петра Скаргп «противъ (мни-
мыхъ) ересей Греческихъ и Русскихъ».
— софизматовъ — софизмовъ.
873. 28. кроника — вМ. хроника.
873. 37. княжа (киажа)—сынъ кня-
зя, князь. Полонизмъ.
873. 39. фабула- басня (лат. ІаЬоІа).
ХГѴІІ. ПОВЕСТЬ НѢКОЕГО БОГОЛЮБОВА. МУЖА, СПИСАНА ПРИ МАКАРѢБ
МИТРОПОЛИТѢ ЦАРЮ И ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ ИВАНУ ВАСИЛЬЕВИЧУ ВСЕЙ РУСИ,
ДА СІЕ ВѢДЯІЦЕ, НЕ ВПАДЕТЕ ВО ЗЛЫЯ СѢТИ И БЕЗЗАКОНІЯ ОТЪЯЛЫХЬ
II ПРЕЛЩЕІІЫХЪ ЧЕЛОВѢКЪ 11 ГУБИТЕЛЬНЫХЪ ВОЛКОВЪ, ІІЕЩАДЯЩБ ДУШИ,
ЕЙ ЖК ВЕСЬ МИРЪ НЕ ДОСТОИНЪ. ПРОЧІІТПІЕ ЖЕ СИЕ, ЧЕЛОВѢЦЫ, УБОИТЕСЛ
ЧАРЫ И ВОЛХВОВАНІЯ, ТВОРЯЩЕ СКВЕРНАЯ БОГУ, II ГРУБАЯ И МЕРСКАЯ И
ПРОКЛЯТІЯ ДѢЛА.
(Но изЬ. съ Москвитян. І 844 г.)
БЬ нѣкто царь правовѣренъ, бого-
любнвг. и милостивъ, ходяше по за-
повѣденъ Божіимъ н упованіе па ми-
лость Божію полагая и любя судъ
и правду; царствіе жъ сго всѣми бла-
гими нзоби.іуемо; оігь же по весіі
вселенной яко солнце прсс.іавпо сія-
юще, и окрестнымъ и сопротивпымъ
страшенъ являіпеся; воіши же ши-
нель его враги побѣждаху, яко огнь
попалящъ лица противныхъ, никому
же мещіі зрѣти противъ его, понеже
Богь помоганіе ему. Во время жъ
царьстпа его , по дѣйству дьлволю .
прилучися нѣкто у того благочести-
ваго царя синклитъ чародѣй золь и
а губитель мужъ, царемъ же онъ зѣло
любимъ бѣ, и пача въ уши в.іагати
ложная царю; послѣди же, увѣще-
вая, рече: впжду, царю, яко ты цар-
ствуеши невѣденіемъ елико лѣтъ оу-
ю дотъ царствія твоеѣо; аще ли кто
Г.,і чл, ЛргЛк.П.ОІ»
быліемъ отравнымъ н чары дѣіогце
погубивъ тя , ты же сего не вѣси ,
879
880
азъ убо, царю , разумѣю философію
и или мужіе мудри фи юсофи есть
во странѣ твоей, могутъ вѣдати ели-
тго.іѣіъ царствія твоего, и отъ всѣхъ
злыхъ чародѣй и отъ былія травна-
го избавятъ тл, и безстрашна соіво-
рятт. Царь :ке слышавъ, льстивая
его словеса , возлюби глаголы его ,
и поводѣ ему собрати философъ. Онь
же собра четыредесять чародѣи, и
наппса книги по дѣйству діаво.ію ,
сказаше царю о царьствіи его лож-
ная; царь же вмѣните въ правду, и
видѣ вмалѣ нѣкая и сбывшаяся огъ
нихъ прелстися, внаде въ сѣти ихъ,
нача вѣровати, рече: вѣмъ , яко тіи
мужіе мудріи могутъ видѣти лѣта
царьствіи мОего, и оть всѣхъ злыхъ
соблюдутъ мя, Той же синклитъ со
единомышленными врачеваніемъ нача
ложная царю глагоіатн, и оклевѣ-
товатп неповинныя , и смути царя
па люди, людей же па царя , и оскор-
би царь неповинныхъ различными
нечалми , и самъ отъ нихъ печаль
имяпіе и страхованіе , и впадс зѣло
самъ во злые прелести нхъ , и на
кінждо день нс врачеваху, то стра-
хомъ и боязнію одержимъ бяше царь
тоіі, а отъ врачеванія полезная мня-
ше себѣ быти. Приспѣ же время по-
пущеніемъ Божіимъ, той царь за
беззаконіе месть нріл оть Бога. Во-
сташа на него окрестпи грл ди , п
землю его пон і іниша , и грады ра-
зорпша, и люди поразншэ, и до кон-
ца погубити, и до царствующаго
града доидоша, ндѣжс царъекііі пре-
етолъ. Царь же вь недоумѣніи бывъ,
той же синклитъ и губитель юѵжь ,
сь единомышленными прелыцаше
царя лестію, рече: нспілщ царю, во-
мни, и. побѣдити, Царь же, собравъ
в» градѣ ужики ссоя и воины, ели-
ко нмяше, и давъ злата много, н по-
з сла ихъ па супротивныхъ, надежу
имуще па врачеваніе ихъ. — Они жс
исшедшс изъ града , и ужассшася
зѣло и нридржишася къ су против-
нымъ на царя, и яко во іцы пещад-
ю ніи, прпрпщуще нагло, хоіяху взяти
градъ, и люди убивающе. Бысть же
во градѣ томъ вопль и плачь не-
утѣшимъ. Царь же со царицею видѣвъ
ту злую бѣду, взятіе града и посѣ-
із чепіе смертное , возіпи гласомъ ве-
ліимъ: люто памь грѣхъ ради на-
шихъ сотворися намъ с>я. И остави,
царицу, и быстро бѣжа въ ложницу
и зак ночи двери, и нача вопити- и
го рыдати, и ьъ перси своя бити, гла-
го.поще: о і.ій грѣхъ сотворнхъ предъ
Тебою, Господи , певѣмь, яко тако
граду н памь погубленіе и смертное
горкос псеѣчспіе бысть. Гысіь же
25 сму гласъ страшенъ зѣло: царю ,
иссномяни, алъ избрахъ тя царя , и
прсславна тя сотворитъ , ты же по-
ругася мн ѣ, отступи от ь мене, и прн-
ложися къ бѣсомъ, остави всеиогу-
30 іцую МОЮ помощь н силу, совокупи-
ся со враги креста моего, на немъ жс
азъ распя.іся за весь міръ, н умпо-
жнея злоба тъоя предо мною і: про-
гнѣва мя; нынѣле за отступленіе
з твое месть тсбѣ воздаю — въ семь
вѣцѣ царствія твоего лишихъ тя, и
смерти гѵрцсіі предаю, въ будущемъ
же вѣцѣ за отступленіе твое и за
сія погибшая отъ тебе дасп отвѣтъ,
» и золъ гудъ и месть воспріимспиг.
Оиьже слышавъ гласъ той страш-
881
882
и серебро и все елико имяху, взяти по-
велѣ царь тоіі, и возвратись во градъ
сь радостію великою; епископъ же и
вси люди града видяще такая іірсесте-
ствеиная чудеса , руце на небо воз-
дѣюще, молящее» со слезами, и срѣ-
таютъ царя со честными кресты и
съ Богородичными образы , и бысть
радость велія во градѣ томъ. Тоіі же
синклитъ, паче же року губитель, со
единомышленными рече царю: мы
уврачевахомъ яко твое одолѣніе бу-
детъ. Царь жс пре.пцепія нхъ повѣда
епископу п всѣмъ людомъ бывшая отъ
нихъ, ссуди ихъ смертію, и поводѣ
пый возопи, іі постенавъ изъ гл) боны
сердца своего: Владыко Господи ,
согрѣшпхъ , аще пе поми.іуешп мя ,
сія ми земля гробъ бысть. 11 падь
на землю, яко мертвъ и едва ощути- а
тися, и лежа на земли моляшсся умил-
шяміі глаголы , и землю моча, и не
всстая отъ земля; и тоіі день и нощь
лежа на земли и моляшесь и сле-
зами землю моча, елнко можашс, гор- ю
та ни же его и устнѣ нсохшу оть мно-
гаго плача и рыданія, царицу жс у
двѣрп толкущуюся и рыдающе и
вопіющу презрѣніи чтоже *) глагола
еіі, токмо слышати сіі покаяніе его ів
и рыданіе. Тоіі же злый губитель
царевъ со единомышленными исканіе
предати царя сопротнвпымъ, хотя же
самъ избыти посѣченія смертнаго отъ
сопротивпыхъ. На утрія жъ дпюсви- го
тающн свѣтъ восія во храминѣ, и
гласъ бысть сірашснъ царю: про-
щенъ есн грѣха того, и паки покайся,
и востапи, н собери люди во градѣ,
и иди па супротивныхъ. Онъ же отъ 25
гласа того не можашс ни мало во-
статн, но воск.іопивъ главу отъ земля,
рече: Господи, како могу игтіі, по-
неже во градѣ людіе спрп и убози.
Гласъ же ему вторицею: маловѣре, иди .-о
я побѣдити. Онь же воставъ и собравъ
и иде изъ града на супротивныхъ; су-
противпіп же видяще,и явись имъ мно-
жество воинъ зѣлострашныхъ, и убо-
яшася страхомъ всліимъ, и начата бѣ- 55
жати. Ужики же царевы, видѣвше ца-
рево одолѣніе, а супротивныхъ побѣ-
жепіе, отъ супротивныхъ отложпшася,
и паки прпложпшася ко царю, и вку-
пѣ всѣхъ противныхъ избита. И злато 10
•) Должно бытъ: презрѣ и ннчтоже.
ихъ всѣхъ ножечи огнемъ: оттолѣ
же царь съ епископомъ написати книги
пове.іѣ , и утверди , и проклятъ ча-
родѣніе и вь весѣхъ заповѣда послѣ
такихъ огнемъ пожечп. II потомъ
царствова въ тишинѣ и въ покоѣ без-
мятежно. —
Эта повѣсть аамѣчатслыіа по наме-
камъ на грозный нравъ и дѣла Іоанна
IV (напр. въ самомъ началѣ). Враждо-
вавшія въ его царствованіе партіи вы-
ступаютъ и въ повѣсти. Главная завязка
ея—чародѣйство, ксторзго, какъ исто-
рически извѣстно , сильно боялся Іо-
аннъ. Въ концѣ повѣсти намекъ на ис-
корененіе суевѣрій сплою закопа (882.
і-,).
Въ заглавіи: отъялыіі'.отъ гл. отъілтн:
ялый отъ прпч. ялъ, какъ былой оть
оылъ.
879. 20. 28. вріпіеі ати, врачесаніе—
ворожить , колдовать , ворожба, кол-
довство. Врачъ, равно какъ п древнее
балій, зп. п лѣкарь п колдунъ, т. е.,
по народному знахарь, подъ именемъ
котораго разумI ютъ и то, и Другое.
880.10. нагло— быстро. Слнч. нагло-
Д}ш нъ.
56
883
854
851- "> Ощутитгіся (откуда очу-
титься?) — очнуться.
881. 8. отъ злм.ія—отъ ^еилд , род.
п. ед. ч.
881.2 2. проси ити , по древнему
словосочиненію, требуетъ род. пад.
ХІАПІ. ИЗЪ ПУТЕШЕСТВІЯ
ТРНФОВА КОРОБЬЙникОВ V.
(Но рук. Илт. Публ. Бнб.і.)
1. Вступленіе,
ІІО НрІІКД^В іф’іЛ I КСАІІІ5А КІЦІЛ ІВД-
ІІД КАСІІЛѢСВПТй «сеі рКСТіІ. II ПО
клкеиТіб днюннсіА митрополита. По-
сланіе московски К8іп;о. Хоженія нхъ.
ко црьгра. и во лнгншхТю. и ко іёрлмъ.
и ко егпис. іі к синайскую гору, к
патріархомъ с милостынею.
К лѣто. г. к мате. Црь и ке-
ліікііі’і кіізь нва вдеііевн ксел рвен
іі елмодежё посла с москвы ко і;рь
грл к іпрнлрхо. іі ко архнепискОпо,
Н СІЯЮ, іі ко архимандритомъ, Г) ко
нгкмеио. по снѣ ское по ц'ркѵе іівд-
•іс иванокнце , млтыніо допо'ліш с
ЛОСКОКСІІНМН КВПІ|И, с триооііо коро-
есініпко, дл сь юръе греко, а с
пиі.іп едіі своею (охотою московский
жнлё іиаіръ кргстно масть, с ними
же гдрь посла) ф. расдё к сніиііскею .о
гору пл соркж.бньё ііркг.и веліікомтнн-
і|іі ёкатерпііы гдѣ лежало по престак-
лёмиіі тѣло сл іи горъ лгглы хра-
нимо.
2. (О дома дввѣ.
(і) 7,лп:.пы.л страны стѣны града оу
градски кра келнкіі к п.л входя ® ёпі-
пга, іі йлн'ды, домъ дкда црх колѣ
граскую стѣну , а ккрагъ дома ро
копл , кл гра грлдоу и і ыпкровл , а 5,
ѵрё ро мостъ кхмсііпо кедё, а
мостъ іц дома крата келіікп л ,
зо
пл
‘Ях
КЛ
граскн.л, а в тѣ кратѣ пуки дежа и
сторожи, а кртьяпъ к то до не па-
ціаіо стоя оу того двора таки. и
ідіінудра:- ’Л иелнтсстг.о дому того
3 й лака*стрѣла верженне дклды попс-
рё а хоро к не нѣ рдкіе ®на полата.,
іц нея видѣ дкдъ віірелкііо во «оградѣ
мыоірі.. а тотъ ’) (оградъ ш дома
діідка керженне & лака стрѣлы, и до
іоііііѣ стой і;ѣ іі пс дкі'жіі а оу полаты
сдѣланы дна сокііл а к нен (одно (окно
к предѣле полаты Іі на грѣшны спо
доеіі і ь быти іі то дома, и к полате:
<Ь то. дома ре Бжткеііоё **) пнсл'іГіе,
І"Ч X «Ч , ч
іа к дому двдѣ, стрд вели та ко престоло
поставлены , садяся, келка племена
уемная іі іл^ыірі. ’Л пнѣ к то дома
мѣстѣ страха , на же коспросніпе а
то дома , и «іі пжсстіісно пнед'ннн ,
плріілрха нерлнеклго соФроиня пл-
трнлрхъ же мл йксі|іа, ёгд ьуде прн-
інёсткнё сна ѵдткаго , садіітн живы
и м’ртвм тога к то дома ксе ше-
ственное іиісаннё свершись,
3. ’О сгиге градѣ.
Ходу до ёгвпта, іі. дни И прн-
ндохомъ ко сгнпс к стѣниіи плпе н
парнарха селпверста блгкмхомса оу
) рлиіе — л тотъ—написано вър. вни-
зу поздпіьйшею рукою. **; шіелііи—
приписано послѣ.
885
886
него, іі рііхомъ ёмз Блгоа<ріыи , іі
холюгшкыіі і|рь іі келнкнн кіІзь іікаігь
клснекн, й хе эдрлксткаё , тлко и
клгокт'рил.л і|рі|л іі келі'клл КіІгіІІІЛ
мрііА, іі цркѵь ое® рт. ^дрлксткзё. 5
’Л й мііроиолнтл р?.хб ёма. деміііі-
сТіі міірополіі келнклго грлдд москкы,
іі все а келіі'кііА росііл кслѣтокв сНіі-
шеі.іа плпе іі п.ѵгрнл’рха седнкестра
тало оударнтн , и (іоклоішхоио" ема: ю
’іі вела пасклтн к скоіо ^емлю , ®
же ставъ сотвори млтка іі поклоіиіса
до ^емлл, іі реѵе г.гъ дл простіі црл
іі гдрл іі иелн'клго кіІал іікліпм кл-
снекпѵА ксе.іі расніі, іі ёго і;рі(8 іі ёго із
1|рКѴЛ •О-еЙДОрА IIКАІЮКНТА , ѵто Іірс-
ке^дкоііііы жидо йгнлліі лкн колко й
СТАДА хкл/ііре ІІЛ МІІ Крл’тіІА ІІЛрІІЦД-
смса крестылне іімеіпі рлдп хкл тер-
пімъ й пн келіікііА пажи и пдѵл пда-
кати келміі, мы ^рдціе нл прѵтпыГі ёго
йкрл ііс могохб держАТн" й слё, іі
молііхб егб со сле^лмн ддкы нлмъ пола
нре скоеіі кртылскил нады.--------‘
883. (9. клтетііо нлстер — крестеЧ-
ііой: оть крестъ.
883,. 28. кили: управляетъ впн. пад.
88 4.5. Описательное пзм Г.р-еніе
пространства. Слич. у Даніила Па»
лом ника.
884- ". ко ыгрлдт. ммоі|іе’4 — въ ого-
родѣ (саду) моющуюся.
884. 28. селіікерств — Сильвестру.
886. 5. пила — по малу.
Это путешествіе слич. съ хождені-
емъ Даніила Наземника.
ХЫХ. ИЗЪ ОТЧЕТА ПОСЛА Г КОПА
МО.1ВЯІІІІНОІСА О ПОСОЛЬСТВЪ ЕГО
ОТЪ
ИВАНА ГРОЗНАГО КЪ ПАПЪ ГРИГОРІЮ Х!П,
въ 1882 г.
(По издаи. въ Памяти. Дипсюмат. сношеній древней Россіи съ
державами иностранными^ подъ 1583 г.)
скую землю съ папинымъ посломъ
съ Антош,елъ съ Посссвипусемь вмѣ-
стѣ. — —
Августа во 2 день, Аптопсй и Яковъ
5 пришли въ городъ въ Вспіэдѣіо; а
шли оіъ Падвы въ суднѣ рѣкою
Бропо.о, а моремъ кь Вепецѣп шли
верстъ сь пяіь въ малыхъ стру.ккѣхъ
отъ переволоки. А нс доходя Вепе-
цѣи , отъ города за двѣ версты, въ
мопасіырѣ въ Георгіев!;, Антонія и
Якова встрѣтили отъ Венецѣйского
Князя Николая думные люди Ла-
врппъ Пріолюсъ съ товарищи, всѣхъ
одиннадцать человѣкъ, и говорили
Якову: «прислалъ насъ Просвѣтлѣй-
II лѣта 7091 Геиварн вь 8 день,
пріѣхали ко Госуда;но, Царю и Ве-
ликому Кіото Яковъ Молвяііиновъ
да нодьячсіі Тиншііа Васи іьевъ, а пс-
сылаиы они оть Государя кь Це-
сарю и вь Римъ кь Напѣ; а какъ
ея у нихъ дѣлалось въ Римѣ и у Це-
саря, и они Государю, Царю и Ве-
ликому Князю подали списокъ, А се
списокъ, какъ са у нихъ государево ю
дѣло дѣлалось:
Лѣта 7090, Марта въ 26 день, по
Государеву, Цареву, и Великого Кпязя
наказу,Яковъ Мо.івяпиновъ да подъя-
чей Тишина Васильевъ изъ Смолей- із
ска пошли въ Римъ черезъ Лптов- -
887
88 8
шій Князь Венецѣііскін тебя встрѣ-
тити , и здоровье твое видѣти и до
подворья тебя проводити , и всѣмъ
тебя велѣлъ покоити, чтобъ ты всѣмъ
доволенъ быль; и пріѣзду ес.мя тво-
ему добрѣ ради , а того будемъ ра-
достнѣе , какъ отъ тебя услышимъ
про Великого Государя, Царя и Ве-
ликого Князя Московской) здоровье».
II Яковъ па Княжь Николаевѣ жало-
вапьѣ, на ихъ встрѣчѣ, билъ челомъ.
И шли съ Аит< пьемъ и Яковомъ до
подворья; а поставили Якова и Ти-
шину въ монасіырѣ Ивана и Павла;
а Приставъ у Якова и у Тпшппы Ад-
визъ Лоредаиь. ГІ кормы Якову и
Тишинѣ были дово.іпы , а поворы
были Княжь Николаевы. А лошади
стояли вь городѣ Падвѣ па Вепс-
цѣйского жъ Князя корму. А городъ
Венеція стоитъ не па морѣ , па за-
ливѣ морскомъ, на мели, на остро-
вѣхъ вь розныхъ мѣстѣхъ, а до боль-
шого моря отъ города Веиецѣи до
берегу версты сь двѣ; а изливается
подъ городъ морская вода , и отли-
вается назадъ въ море, въ день и въ
ночь по шти часовъ: шесть часовъ
воды убываетъ, а шесть часовъ ири-
съ Антопьемъ вмѣстѣ пош іи въ го-
родъ въ Падву назавтрес , Августа
въ 2Ѣ день.
И Августа въ 26 день, Антопен и
з Яковъ пришли въ городъ въ Фера-
рію Ферарского Князя — АіФоисуса
Эстепсыса; а его въ томъ городѣ
пѣтысказалп его въ отъѣздѣ въ иныхъ
городѣхъ. И встрѣчи Аптоиыо и Яко-
іо ву въ томъ городѣ пе было, и под-
водъ и корму не было жъ.
Августа вь 27 день, Антопен и
Яковъ прнш іи въ папину область, въ
городъ вт> БоноПыо, а въ Бопопьѣ
із кардиналъ Петръ Доиатусь. — —
А Сентября въ 13 день, Антопен
и Яковъ пришли въ Римъ; а папы
Григорія! въ то время въ Риму пе
было: сказали его вт» городѣ въ Ту-
2<> шкуланумѣ, отъ Риму юсмь версгь.
А не доѣзжая Рима за пять версгь,
встрѣтили Якова отъ папина сына отъ
Якуба , дворстцкоіі его Іюль Графъ
съ товарищи, всѣхъ пятнатцать чс-
23ловѣкъ , рь колымагами, а сь ними
восмь колымагъ. А за посадомъ Якова
встрѣтилъ отъ папина жъ сынъ Мар-
граФъ Павелъ Цезнсъ, а съ пинъ че-
ловѣкъ сь шестьдесять конныхъ; а
бываетъ; а какъ вода сольетъ, и кругъ го
города живетъ сухо сажень за пять
и за шесть, ;
винограды п
стыремъ и по
стѣхъ; а межъ
а нпые воды
болшая скрозь по салу прошла и пала
въ море въ томъ устьѣ , гд ѣ къ Ве-
неціи ворота морскіе, и корабли того
рѣкою подъ Венецію приходятъ.------ю павышшін папа Григорій кюринка
А изъ ' Веиецѣи Якозъ и Гишппа своего Яна Баггисту, а вел ѣлъ вамъ
а индѣ и за десять; а
сады всякіе по мона-
городу во многихъ уіѣ-
• домовъ улицы рѣчки, 3,
перекопные; а рѣка
к іапилпсь съ Яковомъ межъ себя па
конѣхь, а съ копен не сошіи. Ого-
ворилъ Якову МарграФъ.- «иавыш-
піего папы сынъ Якубъ и кардиналы
велѣли мнѣ тебя встрѣтити и по-
дворье тебѣ указати».-----
II Сентября вь 16 день, на пер-
вомъ часу дни , пришел ъ къ Якову
Антопен Посссвипусъ, а говорилъ
Якову' и Тишинѣ: «присылая > ко мнѣ
889
говорити: сего дни, овечернѣ, быти
вамъ у папы; и будетъ вамъ папѣ
кланятися и вь ногу сю цѣловати
по здѣшнему обычею, и вамъ у папы
быти; а будетъ вамъ папы въ ногу
пе цѣловати , и вамъ идти назадъ ,
отколѣ ссте пришли , туды и по-
йдете, ау папы вамъ пе быти; а па-
пу въ ногу цѣлуютъ Цесари и Короли,
не токмо ихъ послы или посланники;
и вамъ о томъ Государь какъ нака-
залъ, и вы мнѣ скажите». И Яковъ
и Тишина говорили Антоны®, чтобъ
папа учинилъ такъ , какъ бы годно
было межъ Государя нашего , Царя
и Великого Князя съ нимъ къ лю-
бовному союзу; а пе бывъ намъ у
папы , съ чѣмъ идти къ Государю
своему, Царю и Великому Князю?
И того жь дни, о вечернѣ, прі-
ѣхали къ Якову тотъ же МарграФъ
Павелъ Цсзисъ, которой Якова на
пріѣздѣ встрѣчалъ, да Аптонсіі Пос-
севинусъ сь колымагами , а велѣли
Якову и Тишинѣ ѣхати къ папѣ на
дворъ; а пріѣхавъ па папинъ дворъ,
велѣли выйти изъ колымагъ у лѣст-
ницы; а встрѣчи Якову пе было. Л
какъ вошли Яковъ и Тишина къ папѣ
въ полату, а папа Грпгореіі сплитъ
на стулѣ, а па псмь поверхъ платья
риза Римская полотняная съ рукавы,
да поверхъ ризы оплечье обълрь чер-
нена, а шапка па немъ отласъ чер-
лспъ съ иаушками; а сидитъ кругъ
папы съ правую сторону шесть кар-
диналовъ , а съ лѣвую сторону де-
вять кардиналовъ, всѣ съ черненомъ
платьѣ, а бороды и усы у всѣхъ под-
стрижены; а кругомъ стоятъ попы и
всякіе люди, Ита.ііяпе и сгрѣлцы. II
5
ІО
ік
20
25
30
55
10
890
какъ Яковъ и Тиш.ін.т папѣ челомъ
ударили , и Якову вс іѣли къ папѣ
идти цѣловати вапу въ правую ногу,
а па ногѣ у папы па правой нашито
накрестъ кружевцо золотное за крыжа
мѣсто; и Яковъ, пришелъ къ папѣ,
поклонился близко ноги Г а въ ногу
пе цѣловалъ, а папа въ то время, какъ
поклонился Яковъ, долоиі.ю благо-
словилъ: а- подъячей Тишина но тому
же папѣ поклонился близко ноги, а
въ ногу не цѣловалъ же. А послѣ того,
Яковъ папі: рѣчь говорилъ, и поми-
нокъ и грамоты подалъ, по Госуда-
реву наказу. И папа поминокъ и гра-
моты принялъ самъ; а противъ Го-
сударевы рѣчи папа не всталъ и о
здоровьѣ про Государя пе испросилъ,
а говорилъ Якову: «тому семи добрѣ
радъ , что тебя Великій Государь ,
Князь Великій Московскій, прислалъ
ко мнѣ мое здоровье видѣти, а свое
сказати , и радъ семи за него Бога
молити до своей смерти , чтобъ его
государева рука высока была надо
всѣми подрули его и всѣ бы христіан-
скіе Государи впередъ были въ со-
юзѣ любовномъ». А провожали Якова
до подворья Марграі>ъ Павелъ да
Аптонсіі же Ііоссевннусъ.
Октября въ 1 день , принесъ къ
Якову и къ Тишинѣ Аптонсіі Пос-
ссвшіусъ отъ папы жалованье и
платье противъ Яковлевыхъ и Тпши-
пппыхъ помипковъ: Якову чѣну золо-
ту, да Ферезіі бархатъ червчать глад-
кой да каФтапъ отласъ золотной; а
подьячему Тишинѣ сто золотыхъИта-
ліянскихъ; да Ферсзп бархатъ те-
мносинь гладкой да кафтанецъ объя-
ринспъ; а толмачю Якову сю жъ зо-
891
892
лопяхъ Ита.тіянскихъ, да охабепскъ
сбья| именъ чер.іспъ, да каФіаііъ бар-
хатъ зеленъ, рыгь; да люденъ всѣмъ
по однорядкѣ да но каФгану.
Эта статья между прочимъ любо-
пытна ’ по взгляду нашихъ предковъ
на иностранныя земли.
885. 5. къ Ц сорю— къ Германско-
му Императору Рудольфу II.
885. 7. ся — лишнее, какъ и далКе.
886. 5. въ Веиецѣ’о — въ Венецію.
88(5. 6. Отъ Падвы — отъ Падуи.
886. 7. Браною—Брентою.
886. 8- Стружокъ', умсньш. отъ
стругъ.
886. 9. переволока — перевозъ по
землѣ между рѣками, иысадка изъ
одного судна въ другое.
886. 13. Князя—дожа.
887. 5. есмя — есмы.
887. 8. 9. про—здоровье-
887- 10. на: вм. за.
887. 15. приставъ—приставленный
къ посольству.
887. 28. шти — шести.
887.29. воды убываетъ..§ 201.
887. 31. живетъ — бываетъ.
?8Ч. 8. сказали е/о въ отъѣзди,'. сок-
ращенное прпдат. предлож. 276.
Ъ. ГІОУЧЕЧІ1Е АРХ1ЕПІІСК
(Но изЬ. во Руси.
Се, крлтііс, ііеркъе всего сто •/і\-
повидь извѣстно должнн семы ксн
Крестили?. держлтн: кпрокдтн къ единъ
Богъ, къ Тронцп славимъ , къ (Отца
іі Сына и Склтлго Духа , акоже пл-
оутилн Аностодн, скатііі ютціі оутвер-
дніна. Кѣроую къ едшіого Бога до
копца. Кѣроупте же мн крѣсеніно , и
Ж1ЦІІН . ВѢѴІІБІІ II МОуЦѢ ГрѣШІІЫІІМЪ
кѣѵііѣн. Бе леннтесл
къ церкви хо- ю н не
888. 9. <0. ссърѣчи иебіЛао — не
встрѣчали. § 261. пр. 2*.).
888. 11. Боиомыо: по древнему, вм.
Болонію.
888. 19. Тушкулаиумѣ — Тускула-
нумі-.,
888. 32. навышшего—наивысшаго.
Слнч. большой — набольшій.
888. '10. поморникъ (польское слово,
отъ номера—комната) — постельничій,
дворецкій , маіордомъ (?).
888. 11. Яна Бахтисту — Іоанна
Баб гнету.
889. 33. оплечье объяръ: 5 240. Нр. 4.
889. 35. съ наушками—съ выпуска-
ми на уши.
889. 36. съ правую сторону-' съ
управляетъ вин. падежомъ.
890. 5. за крыжа мгьечіо — вмЬсто
креста. Крыжъ (отъ лат. сгих)— Ио-
льск. слово.
890. 9. до. іо шло (откуда съ пере-
становкою звуковъ ладоныо)-дланыо:
полногласная ф.
890. 26. недруги—педро\ты.
890. 31. противъ — соотвѣтствен-
но , за.
890. 35. чѣпу—чѣпь, цѣпь.
890. 39. ферези. Смотр. въ Выходахъ.
ІА ЛОУКЫ КЪ БРЛТПИ.
остоп. /, 1815.)
ДНТН, II НА ^Аоутреню, II НА (ОБѢДНЮ,
іі нл веѵернюю', н въ скоси клітн ,
ХОТА СПАТИ, Богоу ПОКЛОІШКСА, ТОДІПІО
нл постели л.іціі. Къ церкви предсто-
ите со страхомъ Божнсмъ; не мол-
ви рѣѴІІ , ІЮ) пн мысли , но моли
Бога вссіо мыслью , да оотдасть тн
Богъ грѣхи. Любокь нмѣііте со ксд-
цѣмъ уеловѣкомъ, л воле і, крАтпею
коудн нно пл сердцн, а іііно въ
893
894
оустѣхъ; но подъ крдхсмъ лілы не
рои, дл теки Богь кь горнпл тон не
кріиіеть. Но воудн прлвднкъ тлко, ако
пе клііса правды дала іі ^лкоііл Во-
кіідіі, не клекеѵн;— — не пін ке^ъ
года, ню вдоволь, а не допнлпьства.
Не коуДн піѣкннкъ , ни плпрлсинкъ
воудн , С рЛДуіОЦПІМВСА рАДуіІСЛ , С
:і;на и прнлюжд главы , дл соѵтеть
та Ботъ съ скагымн. Претерпите крлтъ
крлтоу н велкомоу уелокікоу , л не
къ^дднте ?лл ѵ° дроугъ дроугл
ПОХВАЛИ, ДД II Богъ КЫ II ПОХВАЛИТЬ.
Не йоги сваднтн, дл не ііаретепінсл
сыпь діілколоу; но смнрлн , да коу-
дешн сыпь Богоу. Не юсоудн врлтд
нн мыслню, помина» скон грили , дл
текъ Богт> не шеоуднть. Пишите и
инлоунте сгрлпиыл, к оукогыл птсм-
шітпіікы , и сноіімъ сиротамъ инло-
стнкн коудсте. Мосволоудство едмъ,
кратче, нелѣпо имѣти , ни молвити
срамні СЛОВА, Іііі ГНѢВА НА КСАКЪ день
5 петллііимн іісуллспъ, не дднте еккерид,
евлтыд дна ѵтнтс; Богъ же мира со
ксѣіліі вами. Лмннь.
Списокъ этого древняго памятника
10 нашей литературы отличается нѣкото-
рыми особеппостаяп. Употребляются
не смягченныя гласныя вм. смягчен-
ныхъ: 893. I ІЗ. 894.5. лыы (шли),
пемпіпл (іюиниділ). тдптс (идите); ииог
да і, им. ъ. 893. 11. сыпь (сынъ). Сохра-
іа пились древнѣйшія «пормы , макъ вь
слогахъ и выраженіяхъ, такъ пвь нѣ-
которыхъ окончаніяхъ слонъ; напр.
полная ч». приіагатеіыіаго: 891. <>.
г|>тпіі)іыііі.і'ь. Но вообще правописаніе
позднѣй пі ее.
имѣти , не похрнтлис* , нн посмѣііса с
ніюлкомуже, в напасти же терпи, нл
Когл оуііовлпііе іімѣл. Коуестп не
НМѢПТе, ІІП ГирДОСТИ, НИ ПрПЛѢПЛАІІСА
ІІНѢ.ХЪ ТЕОрІІТІІ , НСМ1ІЛ , АКЮ ОутрО
коудемъ смрлдъ и гнои іі уернпе. і
Боудете смирено и кратцн, дд и по-
слоужнпци коудсте, и ткорци Божіимъ
^апокѣдемъ; к гордаго ко ссрдцп днл-
волъ сѣднть, и Кожпс слоко не хо-
ціеп, прилііоути емоу. Утите стлрд зо
услоиѣка и родителя своа , ію кле-
ннтсса Божіимъ именемъ, пи ііногр
^ліілініліітс , ни прокдіиднте. Соуднте
Архіеііпскопъ Лука прозывается Жн-
дяйі и Жирата. § 33. Пр. 2.
891. 2. іі7късіно—несомнѣнно,.'твер-
до.
891. 7. до коні|ѵ: или до конца
жизни, пли , вѣрнѣе , до конца Сим-
вола Вѣры; т. с., вѣруйте во все, что
въ этой ічопггвіі содержится.
891. 8. мп: прибавлено , какъ тн
§ 203. Ир. 8.
892. 3. толнко: вм. толи — тогда
892.6. ан мысли: не только не раз-
говаривай вт> церіЛін, по даже пе раз-
мышляй пн о чемь мірскомъ.
892. 7. (отдастъ — отпуститъ . про
отитъ.
по правдѣ, мьзды не емлнте, в лнх-
ксу ііс длите. Бога са поите ,
за ттнте , рлкп первое Богл , тлже
Господоу;ттнте ытъ всего сердцанерел
Кожпл, утите и слоугы церковныя. Не
оувііі , не оу кради , не соли.н , лжи
послахъ не воудн неіілкндп, не за-
893- 3—5. То есть, за правду п.та-
КіІА- -5 КОНЪ Божій не отрекайся н голову свыо
при.іолсипі!і, т. с. ріереть.
893. 9. и лишнее.
893. 11. смнрлн — примиряй.
893. 17. Москолоудстко (?): какой-то
грѣхъ.
893. 21. піііідкомужс— ппкомуже.
895
896
893. 21. ткоритн: вѣроятно: н: ста-
райся , нс привыкай иныхъ творить
буйіпямп п гордыми (послѣднія два
слова подразум еваются послѣ словъ:
коусстн — гордости).
893- 26. послоужнні|і.і: вар. послоуііі
инірі.
893. 37. Гасподоу — господину.
893.10. вс ндкндн: или: но насиды,
нлн: нс навадп.
894. 1. клевсѵи: рус. <і>. гм. кле-
ксі|ііі. —бс;ъ года—безъ времени и мѣ-
ры (слич. пора—время, и въ пору —
въ мѣру).
894. 2. ^доводъ— умѣренно, пспэ-
доволь. (См. Примѣчанія Тпыкосскаго
въ Русь. Достопам. 1. 1815 г.).
Ы. изъ СЛОВА МИТРОПОЛИТА КЛАРІОНА : О ЗАКОНѢ ліонскомъ даннымъ.
(По ни). са Прнбавл къ Тео ре н. Св. Отцевъ, 1814. г).
Благословенъ Господь Богъ Іизраи-
левъ, Богъ Христіансскь, яко посѣти
и сътворн избавленіе людомъ своимъ,
яко пе презрѣ твари своея до копца
идольскимъ мракомъ одержимѣ быти и
бѣсовскыимь с.іужспіимъ, по оправдп
прежде племя Авраамле скрижальми
и закономъ, послѣжде сыномъ своймъ
вся языки спасе Евангеліемъ и кре-
щеніемъ, п вводя въ обновленіе па-
кыбытіа въ жизнь вѣчную.-----
Закопъ бо предтеча 61; и слуга бла-
годати п псіинѣ; истина же и бла-
годать слуга будущему вѣку , жизни
нетлѣннѣй. Яко закопъ прпвождааше
възаконеныа къ благодатному кре-
щенію: крещеніе же прспущаетъсыпы
свои на вѣчную жизнь. Моисій бо и
пророцы о Христовѣ пришествіи по-
вѣдаху. Христосъ же и Апосто іи Его
о въскресепіи и о будущей і вѣцѣ.-
И что усмѣ закопъ? что ли благо-
дать? Прежде закопъ, потомъ бла-
годати; прежде стѣнъ , ти потомъ
истина. Образъ же закопу и благо-
дати—Агарь и Сарра, работпаа Агаръ
и свободнаа Сарра: работпаа прежде,
ти потомъ свобэднаа II да разумѣетъ,
иже чтетъ. Яко Авраамъ убо отъ
уности своея Сарру пмѣ жену сп, сво-
бодну, а не рабу: и Богъ убо прежде
вѣкъ изводи п .умысли Сына Сво-
г> сго въ міръ послати , и тѣмь бла-
годати явится. — Сарра же не
раждаше, понеже бѣ неплоды; пе
61; пеплэды , по заключена бѣ Бо-
жіимъ промысломъ на старость ро-
<°дити: безвѣстная же и утаспаа му-
дрости Божіа утаена бяху Ангелъ и
человѣкъ,не яко нс лвима, по утаена и
па конецъ вѣка хотяща явится.-----
Благодать же глагола къ Богу: аще
15 нѣсть времени спити ми на землю
и спасти міръ, сішди на гору Синай
и закопъ положи.---------Послуша и
Богъ яже отъ благодати словесъ, и
спиде па Сипай.—Роди же Агарь раба
20 отъ Авраама рабочпщь , и наречс
Авраамъ имя ему: Измаилъ. II спссс
Моисеи отъ Сипа-ііскыя горы закопъ,
а не благодать, стѣнъ, а не истину.—
По сихъ же уже стару сущу Аврааму
2і и Саррѣ, явися Богъ Аврааму, сѣдящу
ему пред ъ дверьми куща своса , въ
полудпе , у дуба Мамвріискаго; Ав-
раамъ же тече въ срѣтеніе Ему и
I
897
898
поклоппся Ему до землѣ, іі приатъ й
въ кущу свою. Вѣку же сему къ коп-
цу приблпжающусл посѣти Господь
чсловѣчьскаго рода и сниде съ пе-
бесе, въ утробу Дѣвицы въходя; прп-
лтъ же й Дѣвица съ покланяніемъ
въ кущу плотяную, не бол Ьлпи, гла-
го.іющн къ Ангелу: со раба Господня,
буди мнѣ по глаголу твоему.—Тогда
убо отключи Богъ ложесна Саррина,
изачеііши роди Исаака, свободная сво-
боднаго. Присѣтшшу Богу человѣчь-
ска естества, явишася уже безвѣстная
п утаеная, и родися благодать и исти-
на, а пе закопъ; Сынъ, а не рабъ.—
Яко отдоися отроча Исаакъ и укрѣпѣ,
I) съівори Авраамъ гостпветву велику,
егда отдоися Исаакъ сынъ Его. Егда
бѣ Христосъ на земли, и еще благо-
дать пе укрѣцѣла бѣаше, но дояашеся
еще, за л лѣтъ, въ няже Христосъ тая-
піеся; егда же отдоися и укрѣпѣ, явпея
благодать Божіа спасоініаа всѣмъ че-
ловѣкомъ въ Іердапстѣіі рѣцѣ; сътво-
рп Богъ гостивству велику и пиръ ве-
ликъ тельцомъ упитаннымъ отъ вѣка
възлюбленныимъ сыномъ своимъ Іи-
сусъ Христомъ, съзвцвъ на едино ве-
селіе пебеспыа и землеиыя , съвъку-
Хва.ппъ же похвальными гласы
Рпмъская страна Петра и Павла, ими-
же віроваша въ Іисуса Христа Сына
Божіа; Асіа, и Ефесъ, п Патмъ—Іо-
5 айна Богослова; Индія—Фолу, Еги-
петъ—Марка; вся страны, и грады,
и людіе чтутъ и славятъ коегождо
ихъ учитеія, иже паучиіпа Право-
славной вѣрѣ. Похвалимъ же и мы ,
іо по силѣ пашей, малыми похвалами—
великаа п дпвпаа сътворіпаго нашего
учителя и наставника, великаго Ка-
гана патпса земля, Владпмера вну-
ка стараго Игоря, сына же слав-
і5 наго Святослава, иже, въ своа лѣта
владычьствугоща, мужствомъ же п
храбъръствомъ прослуіпя въ стрэпахъ
мпогахъ, и побЬдами п крѣпостію по-
минаются нынѣ и словутъ. Ие въ
20 худѣ бо, и пе въ певѣдоми земли
владычьствовашя, но въ Русской, яже
вѣдома и слышима есть всѣми коп-
цы земля. -------
Добръ послухъ блаловѣрііо твоему
25 о блажешпіче, святаа церкви Святыа
Богородица Маріа, тоже създа па
правовѣрнѣй основѣ, идеже и муікь-
ствеиое твое тѣло нынѣ лежитъ, ожы-
даа трубы Архапгеловы. Добръ же эѣ ло
пивъ въ едино Ангелы и человѣкы. --
Яко же и есть: Вѣра бо благодат-
ная по всей земли раснростреся, и
до нашего языка Русскаго доііде, и
законное езеро пресыше, Евангель-
екый же источникъ наводпився, и
и вѣренъ послухъ сынъ твой Георгій,
егожь створи Господь намѣстника по
тебѣ твоему владычеству, не рушаща
твоихъ уставъ , нъ утвержающа , пи
умаляюща твоему благовѣрію поло-
женія, по паче прилагающа, пс ка-
всю землю покрывъ, и до пасъ про-
ліяйсо. Се бо уже и мы съ всѣми
Хрцстіапми славимъ Святую Троицу,
а Іюдея млъчить. Христосъ славимъ
бываетъ, а Іюдеп кіеномп; языцы «о
приведепи, а Іудеи отрпіювепи.------
зяща, нъ учипяюща, иже педокоп-
чаппаа твоа докопча, акы Соломонъ
Давыдова, иже домъ Божіи великый
святый Его Премудрости създа на
святость и освященіе граду твоему ,
іеже съ всякою красотою украси,
57
899
900
златомъ и сребромъ и каменіемъ дра-
гыимъ , и съсуды честпыпми , яже
церкви дивна и славна всѣмъ округ-
ііыиыъ странамъ, якоже ппа не обря-
щется въ всемъ полунощи земнѣмъ, а
отъ встока дъ запада, и славный градъ
твой Кыевъ величьегвомъ , яко вѣн-
цемъ, обложилъ, предалъ люди твоя
и градъ святѣй всеславпѣй, скорѣй
па помощь христіаномъ, святѣй Бо- ю
городпци , ейже и церковь на ве.іи-
кыихъ вратѣхъ създа въ имя нервн-
аго Господскааго праздника святааго
Благовѣщепіа, да еже цѣлованіе Арх-
ангелъ дастъ Дѣвицы, будетъ и граду
сему. Къ оиоіі бо: радуйся, обрадо-
ванная, Господь съ тобою! К ь граду
же: радуйся, благовѣрный граде, Го-
сподь съ тобою.
Встапи, о честнаа главо, отъ гроба 20
твоего , встали , отряси сопъ! Нѣсн
бо умерлъ, по спишп до общаго всѣмъ
встаиіа. Встапи, пѣсн умерлъ, нѣсть
бо ти лѣпо умрети, вѣровавпіу въ
Христа , живота всему міру. Отряси 25
сопъ, взведи очи, да видпіпи какоя
тя чьсти Господь тамо сподобивъ, и
ма земли не безпамятна оставилъ сы-
номъ твоимъ. Встапи, виждь чадо свое
Георгія, виждь утробу свою, виждь ми- зо
лааго своего, виждь, егоже Господь нз-
веде отъ чреслъ твоихъ; виждь крася-
щааго столъ земля твоей, и возрадуйся,
иъзвеселися. Къ сему же виждь и бла-
говѣрную сноху твою Ериііу , виждь Зі
вънукытвоа и правпукьцкако живутъ,
како храпами суть Господемъ,какобла-
говѣріе держать по преданію твоему,
како въ святыа церкви чястять, како
славятъ Христа,како покланяются име- 40
ни Его. Виждь же и градъ величьствомъ
сіятощь, виждь церкви цвѣтущи,виждь
христіанстворастуще,виждь градъ ико-
нами Святыихъ освѣщаемъ блистаю-
щеся, и тиміаномъ объухаемь и хва-
лами и божествспами пѣніи святыимп
оглашаемъ. 11 си вся видѣвъ, возра-
дуйся, и взвссе.іисл, и похвали бла-
гаго Бога, всѣмъ симъ Строителя.
Лѣтописецъ Волынскій (по Ипатье-
вскому списку, стр. 221. 222) про-
славляя память Князя Владимірскаго
Владиміра Васпльковпча п преемника
его—брата Мстислава, воспользовался
сь нѣкоторою перемѣною словами ІІла-
ріона въ похвалу Св. Владиміра. Для
доказательства предлагаемъ нѣкоторыя
мѣста изъ этой лѣтописи.
«Добръ послухъ благъвѣрыо твоему,
обнтельниче , святая церькви Святая
Богородица Марья, юже созда прадѣдъ
твой на правовѣрнѣй основѣ, идѣже и
мужественное твое тѣло лежитъ, жда
трубы Архангсловы.»
«Добръ зѣло послухъ братъ твой
Мъстпславъ, егоже сотвори Господь
намѣстника по тобѣ твоему владыче-
ству , не рупіаща твоихъ уставъ , но
утвержающа , нн умаляюще твоему
благовѣрью положенія , но паче прп-
лагающа,не казнща, но вчнняюща; иже
пескончаннаа твоя учпняюща, аки Со-
ломонъ Давыда , иже домъ Божій ве-
ликый и святый его мудростью созда,
на святость и очищеніе граду твоему,
иже всякою красотою украсп, златомъ
и сребромъ, п каменьемъ драгимъ , и
сосуды честными; яже церкви дивна
п славна всѣмъ окружнымъ сторонамъ,
ака же ина не обрящетсл во всей по-
лунощни земля, отъ востокъ и до запа-
да. П славный градъ твой Володпмерь,
величествомъ акы вѣнцемъ обложенъ,
преда люди твоя и городъ святѣй,
славнѣй и скорѣй на помощь Хрестья-
номь Святѣй Богородпцп.»
901
902
«Возстани отъ гроба твоего, о чест-
ная піано, возстани, отряси сонъ: нѣси
бо умерлъ, но спишь до общаго воз-
станья. Возстани; нѣси бо вьмерлъ,
нѣсть бо ти умерети лѣпо, вѣровавшу
во'Христа, всему міра живодавца; о-
трясн сонъ, возведи очи, да впдпшп ,
какоя тя чести Господь тало сподобн,
и на еемлѣ не безъ памяти тя оста-
вилъ братомъ твоимъ МьстисЛавомъ-
Возстани, видь брата твоею, ’ красяща-
го столъ земли твоея; къ сему жс впжіэ
и благовѣрную свою княгиню, како
благовѣрье держнть по преданью іво-
ему , како покланяеться имени тво-
ему; вѣдѣ же, яко аще не тѣломъ, но
духомъ показаетъ ти Господь вся сп,
яко твое вѣрное въсѣапіе пе изсушено
бысть зноемъ невѣрья, но дождемъ Бо-
жія поспѣшеніи распложено бысть мно-
гоилоднѣ. Радуйся учителю нашъ и
наставниче благовѣрія!» и лрэ'і.
Не смотря на подновленное право-
писаніе, нѣкоторыя Формы въ словѣ Пла-
ріона принадлежать древности- Ино-
гда употребляются ъпь по древнему;
напр, 897. 29. съвъкупивъ (совокупивъ),
897. 39. лмачшна (молчитъ), 898. 33.
иъ (но), 899. 27. чьсти (чести). Несо-
кращенныя <і>і>. прилагательнаго н
полнаго преходящ. вр.: 895. 6. бгьео'і-
скыимъ,895.15. Привозісдааіие, 897.20.
біь'ііие, допашеся. Прил. краткое: 898.
17. св странахъ мноіахъ.—Правопи-
саніе отличается употребленіемъ твер-
дыхъ гласныхъ вм. смягченныхъ; напр.
896. 2. уности(юности), 897. 1. при-
нтъ (нрінятъ), 898. 26. Маріи (мдрни).
895. 21. ти: вѣроятію , здѣсь мѣ-
стопм. 2-го л. § 203. Пр. 8.
89(5. 26. пуща — ккі|і*.
897. 1. до землѣ— до земли — до
7,еіллл-
897. 17. іасіиивстяу, вм. юститву.
§ 56, ІГр. 5.
897. 20. укрѣпѣла: отъ укрѣпѣтѵ,
ВМ. ОІірѢППтТН-
898. 12. казанъ—царь. См. въ Словѣ
о полку ІІгор,
898. 17. просхушя: отъ прослуіпн:
слути— слои», словжть.
898. 25. церкви — цръкы. Святый
Боюрздиці Маріи: вм. — н.
898. 3 5. не ісазяща: отъ казпги —
искажать.
899. 3. окруіный: і. не смягчено,
вм. ж-
899. 5. «в есс’.иа полунощи: весьма
замѣчательно согласованіе съ полу въ
муж. р. § 240. пр. 6.
899. 16. обрадованная: древнѣйшее,
вм. благодатная.
900. 1. объухасмь — окуриваемъ
благовоніями, благоухающъ: прич. сгр.
отъ объухати. Слич. Инат. си. лѣг.
Ы. ПОСЛАНІЯ НИКИФОРА
МИТРОПОЛИТА КІЕВСКАГО.
(Памяти, Рос. Слов. XII в. и въ І-оіі ъ. Русса. ^оепкта.п.)
I. Изъ Посланія отъ Никьи/іора Митро-
полита Кыевска/о къ Володнмеру Кня-
зю всея Руси, сыну Всеволожу, сына
Ярославля.
Въираша.гь оси был ь *), благо-
'*) былъ) Вв друюм» спискѣ насъ.
родный Кпяже! како отвръжеиіібыша
Латина оть святыя соборныя и пра-
вовѣрныя церкве , и сс, якоже обѣ-
щайся благородству твоему, повѣдаю
ти вины ихъ. Понеже ве.інкыіі Коп-
стянтиігь отъ Христа прінмъ царств
603
904
и хрьствіс и чаросгн, и преложи Римъ-
ское Царство ветхаго Рима въ Кон-
стантинъ градъ, то ? святыхъ и Все-
ленскыхъ Съборъ бысть. И па семи
Соборовъ Лапежеве стараго Рима, иже
въ томъ чину бысть, любо самъ идя-
ше, любо своя Писку пы прпсіаше,
и единство п съвокупленіе имЬяху
святыя церкви, тоже г.іаго.іюще и
тоже мысляще. Потомъже преяшя
стараго Рима Нѣмцы , и обладаша
землею тою. II по малѣ времени ста-
рін и правовѣрніи мужи, иже храня-
хуть и дръжаху законъ Христовъ и
святыхъ Отецъ, отъпдоша. По умер-
твіи онѣхъ мьладіп *) и неу тверженіи
прельсти ПЬмечьскѣіі въс іЬдоваша ,
и впадошл въ вины различны многы,
и отречены от ь Божествен аго за-
копа, и тѣхъ ради винъ въ Жидов-
ство явлено Впадіне; съмпогыми утѣхъ
и съвѣты ипѣхъ церкв'ь ’*), спа-
тися зла творимаго ими не въехо-
тѣвша , отвръжепи бышя отъ пасъ.
Евангеліе жс бо ихъ , яко доброе и
поклаияемое, почитается въ велицѣіі
Церкви; на обличеніе же ихъ и на
студъ почитается, якоже не живутъ,
якоже то ’”) велит ъ. Суть же вины
ихъ си. д с. Еже по ”*’) опрѣспокы
служити и ясти, еже есть Жпдовьскы.
Христосъ бо не предалъ есть того,
иікке сьвръши тайну, тоже предастъ
святымъ Апостоломъ, опрЬснокы, но
хлѣбомъ съвръпіспом ь и кыселъмъ.
*) мъладіп) Такв 68 друюмв спискѣ; ея на-
шемв; ма.юдніи. “) Послѣ церквъ на-
писано и; ею нѣтя ве друюлгв спискѣ, и
оно лишнее. *'*) то; ІІраои.ѣнѣ; вк друг.
сп.; вк нашемв тоіі. "“*) по) Вп друг.
спискѣ выскоблено.
Въторое же. Ядятъ давленину, его-
же пс творяху пи Жндове: отрсчс бо
то Моисеевъ законъ и Евангсльскый,
и отъ святыхъ Аш столъ явѣ въз-
браияется въ правилахъ *) ихъ. Тре-
тіе жс. Постригатн бороды своя и
Головы бритвою , еже есть отречено
и отъ Моисеева *.’) закона йотъ Еван-
гельскаго. Четвертоеже. Поститися
іо въ суботы и хранити ихъ; и тоже
Жидовскы , яже Христосъ яко злаа
раздруінаше , и святіи Апостоли и
святіи отци възбранишз, тако ііапи-
савше: яко аще который Христіанину,
о развѣ, единоя суботы’**) великое по-
стится, да будетъ проклятъ. Пятоеже.
Нечистая ясти, и отреченіяхъ жи-
вотинъ. Шестоеже. Черпьцемъ ихъ
ясти свиное сало, еже при кожи;
іо повелѣваютъ, же имъ и Епископы ихъ
ясти ина мяса чрьпцемъ. Егда пмъ
повелятъ, еже. есть отречено? Седь-
мое же. Въ прьвую недѣлю поста
мясопустъ и маслопустъ единою тво-
25 рятъ, и потомъ пакы постящпся, въ
суботу и въ недѣлю , ясти лица и
сыра и млеко. Осмое жс. Въ святѣмъ
правилѣ, рекше, въ вѣрую въ единого
Бога, такого приложенія творити, злое,
зо злѣ и бѣднѣ смысляще; святіи бо
отцп папнеавию сице: н въ Духа
Святаго животворящаго, от ъ Огца мс-
ходяща, то ти приложити: нже отъ
Огцаи отъ Сына; еже есть зловѣрство
35 велико и на Жпдойство приводя и
въ Савельскую ересь. Сего бо прило-
живши , отсѣкаютъ и вѣру святыхъ
Отецъ перваго Сьбора и втораго,
*) въ прави.гЬхъ) Вгг сп. въ правелѣхъ
Моіісѣева) Вк си. Моисева. ’**) суботы).
Вп сп. соботы.
905
906
яжь и цѣлуй прочихъ; но рече; пріи-
мете и идите, п. Еже носити прьстень
па руку Епископу, яко извѣтомъ же-
ны церкви поимаіоще и обрученіе
5 посяще, егоже ни Христосъ, ни Апо-
сто.іи повелѣіпа, просто и *) любяще
и смѣреное въ всемъ, ді *’). Еже па
войну ходити Епископомъ и попомъ,
и свои руцѣ кровію оскверняли, его-
ю же Христосъ не повелѣ. еі. Еже въ
святѣмъ крещеніи крестити въ едино
погруженіе, и рещи: въ имя Отца
и Сына и Святаго Духа , еже есть
криво , яко жидовское крещеніе или
іа паче Аріанское, не крестяще въ три
погруженіе и глаголюіце три имена,
не единочестно , и не едипославно,
ни единосущно Отцу и Сына и Свя-
таго Духа повелѣваютъ; но яко ере-
20 тикъ Савелій едініосъсгавно и тре-
пменито, онъ бо глаголаше: единъ
Отсць есть . именуетъжеся Огець
и Сынъ и Святый Духъ. Правая
же вѣра три съставы проповѣдаетъ
и исповѣдаетъ, съвръшепыіі , при-
сносущный и единославный и съ-
нрестолыіый, въ единомъ Боже-
ствѣ нераздѣльно покланяемый. ві.
Еже сыпати крещаемымъ въ уста
соль.- —ж Яко не раздѣляютъ святаго
отъ сквернаго. Ни чьстятъ святаго
олтаря болѣ, яко же пріахомъ и на-
учихомъся отъ святыхъ Отецъ. А
нрнбожнокъ и преддвѣріе въ иномъ
чипу имѣемъ, и въ нихъ стояти ве-
лимъ простцемъ и женамъ; внутрь-
ній же церкви пакы инѣхъ книж-
*) просто и) Таки еи нашемв спискѣ; но вв
другомь изв и сдѣлано е. Кажется да і-
жно читать простое **) Числительныя
буквы ді в% нашемв спискѣ пропущены и
взяты изг, друіаіо.
и того слова Христова, еже о при-
ходѣ Святаго Духа глагола учени-
комъ, якоже Іевавгелистъ глаголетъ,
тако рече: егда утѣшптёль придетъ,
Духъ истинный, иже отъ Отца исхо-
дитъ, тъіі научитъ вы. Христу бо не
рскшу: иже и отъ Сына, то какэ ти
приложиша ? Зловѣріе бо то есть и
ересь велика. е. Еже въ святѣй
литургіи, еже единъ святъ, единъ*)
Господь, въ славу Бога Отца съ
святымъ Духомъ глаголати , егоже
ни отъ Святыхъ Отецъ, ни отъ Свя-
тыхъ Апостолъ пріахомъ; но тако
мы глаголемъ: единъ святъ , единъ
Господь Ісусь Христосъ, въ славу
Бога Отца, аминь. Тн же ново при-
ложима: съ Святымъ Духомъ. 1. е.
Еже възбраняти жёнитися попомъ, и
нехотяще женатыхъ ставити поповъ,
ли оть нихъ причящатися. Ано томъ
прьвыіі святый Съборъ повелѣ: подья-
коны и діаконы и попы ставити за-
коннымъ браком ь прьвымъ , имуща
жены дѣвы, а не отъ въдовства, иди 25
отъ пуіцениць. И Апостолъ Павелъ
ве.іми въпіетъ; честенъ бракъ и ло-
же иесквсрно **). Христу бо благо-
словивніу , и Апостолу тако его по-
четшу и Святымъ Отцемъ пріимпіимъ зо
его, то ти , иже его не пріимаютъ,
явѣ яко противятся правѣй вѣрѣ. м.
Еже двѣ сестреници поймати мужеви:
поимъ бо первую, то но смерти тоя ,
накы поймаетъ сестру ся. кІ. Еже въ
святѣй литургіи, въ время причащенія,
единъ отъ служащихъ ядъ опрѣспо-
кы, цѣлуетъ прочихъ, егоже Христосъ
не предалъ есть , ни рече: пріими и
*) единъ) Вв спискѣ только едк. *•) нс-
скверно) Вв сн. несквернно.
907
908
никъ ставляемъ; въ вышней же стра-
нѣ лѣпшая и книжнѣіішая. Въ свя-
тѣй ь же олтарѣ, вь время святыя
лнтургіа, по Евангеліи, входятъ же-
ны въ олтарь, и цѣлуютъ Іевапгеліе з
и попы; по токмо честныя н добрыя
жены, по и скверыіыя робы. Тѣхъ
дѣля винъ, и ипѣхъ многихъ, огвръ-
гохомъ е отъ святыя церкве. -------
2. ІНъ Посланія Нины фора Нитро- ю
полита Кіевскаго къ Великому Князю
Володиліѵроу, сыноу Всеволозкю, сына
Ярославля.
Благословенъ Когъ, и кллгослокс-
ігэ с;іат©е шія славы его, благосло- із
вснс и просллвлепс мон Кшике! иже
і.шогыл ради своед Благости и усло-
ІІѢКОЛІОКТД , сподобивъ ны донтп къ
прсѵесгііЫА дыш сн, снятаго поста,
нхже дно строитель нлшего спасенія, м
къ душевное ©гіііреіГіс душъ плішіхъ
кь^дконнлъ есть , ііэстіікса и едмъ,
нл іцкъірспТе ское: о кътсловъѵспіл,
м. дыіін; не постъ трт.воуя, попамъ
крови смѣсивъ , ег©же кллгоусстіе
ВЪСІІІГГД II ПОСТЪ ЕЪЗДОІІ , II СВАТД.І
ХріІСТОВД воупель ІЦ МЛАДЪ ііогті'н
оуіістн; то нспотртжіі© есть ю по-
ст* бесѣдовати тн , и пдтсже © не-
ПИТІИ ВПНД НЛП ІІІІВД КЪ ВрѢМА ПОСТА.
Кто бо ііс кастъ твоего ііеправлепц
сего.' ни тон, нже ©ттннждъ ііекъжд,
ИЛИ ІІЕТІОКЬСТ!і€НЫІІ,Не рі^оумветь нуь,
Іі КИДАТЬ КСН II ѴЮДАТЬСЙ. Къ ©крд^ъ
же нлкл^днТд , по церьковиомоу оу
стлкоу , ІІІІД ПѢВЛА ИЗЛОЖИМЪ Т1І0-
смоу БЛДГОВЪрІІО, II ДОБрЫ,\Ъ ТІІ ІІСТОі-
никъ скажемъ, ©т ннхже іілводііАіотір
БЛЛГДА , ІІСТѢКЛІОТЬ КЪ УеЛОКѢІ|Т> ІІО
правдъ ТВОрАіріІІ.ІЪ слагая , II іісті.-
клють акыжс влагыыъ ; дірсліі пры-
ТІІВІІГ. (ОІІІІХЪ , II по криксу ІІрІІЛО-
ЖЛТСЛ; ТО Іі ПЛАТЪ і'ЛЮБЫ Н Крокъ II
къ пропасти ОуКЛОІІНТСА. — —
Кеда воудн , Благороднын Кііаже!
кожсственымъ вдохновеніемъ сътвн-
рсін бысть душа, нже н по «іьра^оу
Божію съ^данъ выти глаголетъ. Тл
іовра^ъ покдЕгоул понтъ. Аіре ко прьвос ^з
Адамъ пр.лмтець постилъ г.ы са ©т
дръка разумнаго, и ^лпокъдь съхра-
ннлъ кы влддыуіію; то кторын Адамъ,
Христосъ Когъ нліііі. ,• не трѣкокалъ
оуко) кы поста по прькаго ради пръ- зо
стоунленіл ііеіюстіікпі-.госл пост.ісл
юнъ, да ііръелоуніаніе рд^дроушнтъ.—
II мпогд ина имѣлъ кыхъ н^реіріі
на похваленіе поста, аіре іпіомоу бы
выло ішелніе се; а понеже к тобѣ, зз
доблаа глава наша іі неси хрнсто-
любнкан ^смлн, слоко се есть: егю-
же Когъ іг^далсѵл прора^оумъ и нр*д-
покелѣ, сги)же іцъ оугроьы ©скатн
душа ©т тріи уастін есть, рекшс силы 1
нтллті. Г.: словесное, и .яростное, и
желанное. €л©вссное оуко стлрт.1-
есть, и выше всѣхъ; по семоу б» I
кромъ есмъ всѣхъ животинъ , тыгь |
ко пек© и проудд ксл сътворсн"1
ра^оумѣхомъ и к ра^оумоу Кожі'ю |
К7,пдох©мъ, елико пасъ дойрѣ слы- I
ВССІІОС СЫІЛІОДОХОМЪ. II КНЖЬ ЛкрАД
ІІЛ, КАКО моужь СЫІІ НЕВѢЖА II ^КѢ- .
здословТл ІіріІДрЪЖЛСА, еі ©т ^кѣ.чдііа- I
го ХОЖСНТд II ©Т СТОАНІА ІІХЪ ШЦП'
Ткоры|і, н квровл къ Бога.---------
Прежде же Деньнци[а Ангелъ, ныпъ
жстсмныіі діаволъ, сл©кесепъ сыв, и
н помаканъ, ©т царское н кнАжьскоею не по правдъ прінмъ сл©весііос, норл-
9У9
910
венъ БЫТИ Богу ПЬЦІбКАКЪ , 3л гор-
дость сго сплде съ некссь с типомъ
скопмъ. II Сланніі, словесіін соуціе,
и не съхрлнше словесное, нн допрѣ
рд^оуимшс, нл ндолослоуженіе снн
ДОІПЯ, II КѣрОКЛІПД КЪ ЖИВОТНАЯ , КЪ
КОрКОДИЛЫ , II КЪ КОЗЛЫ, II КЪ 3МѴС,
КЪ (ОГНЬ , II къ кодоу II къ прюѵАд.
Второе а;е яростное, нже іімдть сже
къ Вогоу рскность, н еже нл Божія
крлгы несть; есть же и съ ннмъ н зло-
г.А ЗАВИСТЬ, АКШЖС II КЪ СЛШКеСИѣМЪ,
БЛЛГШКѢрЬСТКО н злокѣрьстко. II КІІЖЬ,
УТО СЪКЛІОТІІСА шт зллго: іотсгл-
кнвъ *) Каннъ допродѣтель яростндго,
нже къ Вогоу рскность, л злокоу
ІЦКрАКЪ II ЗАКІІСТЬ, II оуыі КрДТА СКО-
его Авеля, II КЪ 3. (осоужсііъ БЫСТЬ
мціенііі (ог Вогд. Но Мюѵсін не
ТАКО СЪХрДНН ГНѢВНАГО, нъ видъ мж-
ЖА ЕГѴПГЯІІІІІІД, БІЮЦІА іКіІДОКНІІА , II
оувн сго, рекностн рддн Божія. ІІ
пакы егдл кфіде самъ нл гороу къ
Вогоу, составивъ долъ люди съ Лл-
рономъ; и медляцюу емоу, нл ндо-
лослоужспіе оуклоіінш лея людіе н
Т6ЛѴН ГЛАВЪ ІІ0КЛ0НН11ІЯСЯ, ЗАЯТОМЪ Н
срекромъ въ пецін согнемъ съліанѣ.
Съінедъ съ горы, яже ноніаиіс дъекм
ЗАКОННЫЯ съкроуши рДЗГНѢВАВСА, II ко-
піе елмъ к^смъ, ревности рддн Бо-
жія , Н дроугыя СЪ сШБОЮ НрІСМЪ ,
много множество іцбн съ нііміі : тн
ТАКО Божіи гнѣвъ оустдкп.------------
Третіе же желлніюе, нже добродѣ-
тель оуко имѣетъ, еже къ Вогоу кон-
ноу имѣти желлніб, и здбывати нііѣхъ
и <о юномъ промышляти проскѣціеніи,
) Вмѣсто (истдкнеъ.
ют пегю же сіяніе кыкдеть Божіе,
и рл^днрлстся кретінре, но Нророкоу
Длкндоки, гляголюцін: юпрдтнлъ есн
ПЛАТЪ мон нл рлдость мнѣ , рдстръ-
6 же кретиціе мое , и препоясл мя къ
веселіе. Веселіе жс тю рдждется ют
Зля н стрдддніл Вогл рддн; ыт веселія
же того ростеть сѣмя животное, ют
того ѵудоткоренід, ют того нрорііцднід
10 БДДУфНМЪ, шт того ѴСЛОКѢКЪ Вогоу
по силъ прнклнжется, н по юпрдзоу
н по пшдосііо кыкдеть , и нл земли
сып, по юкрдзоу съѣдавшаго іі Бога.
Оувъддлъ ссп, Княже тслонѣколіо-
І6БИКЫИ II крюткын! симъ словомъ трн-
тястиое дунід. Оукѣжь же елоугы ея,
н ея коекоды , и спомнііАтеля; нмн-
же служнмд кыклсть, Беснлотнл соуцш,
и пріпмдеть къспомніілніл. Тл оуво
зодупіл СѢДІІТЬ КЪ ГЛАВѢ, оумъ нмоуі|111,
якіоже свѣтлое юко къ еекв, и нс-
полняюцін ксе тѣло силою своею. Ако-
же ко ты , Княже , сѣдя ѢДѢ к сен
скоен земли, воекюдлмн н слоуглмн
25 скинміі дѣнсткоуеііін по всей землі, н
самъ ты есн господинъ и князь; та-
ко И душд по кссмоу Тѣлоу ДѢИСТ-
коусть пятью слоугъ своихъ, рскше
нятію ѵювьсткін: (отимл , слжхомъ ,
зо (дівоняніемъ, еже есть ноздримя, вкоу-
шеніемъ и (осязаніемъ , еже естл
роуі|ѣ. II кндѣніе оуво есть УІОВЬ-
ственное вѣрно, н егюже кнднть, дціе
ііСБСзоумл, то вѣрно видимъ; слоухъ
35 же въ дроугдд МѢСТА ИСТИННА , А къ
ДрОуГАА МѢСТА ЛЖЛ. II П0ѴТ(0 ИѢСТЬ ,
Княже мои , якюже и видѣніе , тя-
кыжс и слоухъ? недооумѣіо оуво (о
семъ дзъ; по пдкы тлъкоують, Ако
«о кндѣніе предняя оуко кнднть, зддн
912
пытаютъ: тн тако ткорять извѣстію
разоумъ недоуга. Такйже и азъ съ-
ткорііхъ, и перкоую внноу испытахъ ,
и по доушекнымъ жиламъ испытавъ,
ЫБрѢТОХЪ.--------
€. же ѵюкствію испытавъ: по ви-
дѣнію непрсткііокенл та оврѣтаю, и
по кторомоу, н по третіемоуже такм-
же, еже есть вкоуше, и оуне роукы тл-
ю к<ожс. (О кторѣмъ же ѵюксткін и <о
слоусѣ нс имамъ постиженія, Кііажс
мон, нзрефи ѵто извѣстно; мните же
МН СА, АКО ПС ілогд елмъ КСА творити
ДОИМА СКОПЦА, СОТ СЛОуЖДфНХЪ ®рО’(-
ДІСМЪ Твоимъ II ПріІІІОСАфІІМЪ тн къс-
поміііілніа , тю сот тѣхъ нѣкако при.
ходить тн паксость доушскнла, и до-
кръстоу сжі|іоу слоухоу, тѣмъ еднііѣмъ
стрѣла входить тн; тогсо ради Солю-
монъ покелѣкаеть намъ глагола: блю-
Дѣте, да нс смерть кнндеть сокоііфі
ваінвмн. <0 семъ нспытан, Кііажс
мон, со томъ помысли: со нзгіілныхъ
до теве, со осоужсныхъ до теве
ііякАзаніа ряди , со првзрѣііыхъ; къс-
ПОМАНИ (О КСѢХЪ , кто ІІЛ кого 113-
реклъ, н кто кого ©клеветалъ, и самъ
еждін разсуди такокыА, и акожс до
Бога ііастаклАемъ , ксѣхъ помжіііі , и
тлко сътворн н доиоустн; ДЛ ТН СА
допустАть *), и додаждь , да тн са
«тдасть.---------
II сего ради дръ 311 о ухомъ мы, ако
оуставъ есть і|срк<окііын и правило, къ
кремА се и къ Княземъ глаголати ѵто
полезное. Не некѣдлемъ во сего, ако
грѣшницы астроупленн ежіре, н гноемъ
нстекаюціе ішѣхъ і|ѣліітн наѵннасмъ;
но въ всемъ семъ нн едина же па-
*) Правильнѣе ытпоустнті.
911
же тѣлд не кнднть; слоухъ же и
предн глдголюіцоілоу слышите, и злди
къпіюфому рдзоумѣсть; и нодовасть
АКО СДИІІОМОу КНДАфОу ДОНМЛ КѣрОКД-
тн, слоухоу же не кѣроклтн, нн не-
вѣроклтн , но испытаніемъ, н су-
домъ многомъ ткорнтн слышимо: тн
тлко ІЦНОСНТН ОТПѢТЪ. (О ОБОНЯНІИ
же, иже гоните Благоуханіе, ѵто по-
догнете глаголати Іі тлкомоу ІІНіЦІО,
нже поле нл земли спите и домоу
Бѣгаете, н свѣтлое ношеніе портъ
догоните, н по лѣсйыъ хода енро-
тиноу носите ©деждоу, и по иоужн
КЪ градъ КЪХОДА , КЛАСТИ ДѢЛА , КЪ (5
кдастелескоуіо ріцоу доллѵнткса.? іі
м вкоушенін тлкюже, нже къ г.рлніиѣ
н питіи выкаете. II кѣмы, ако еже
ІІНѢМЪ ІІЛ ОБѢДѢ СКѢТЛѢ ГОТОКННІІІ, II
кыклсшн ксѣмъ ксаѵсско , дл ксѣхъ 20
прнйБрАі|іешн, іі закоііііыа и кезлкон-
ііыа , кслиѵества ради кііажбсклго ; и
самъ оуко слоужнши, н стрджешн роу-
КАМА СКОНМА.------І’оукл ТКОА ПО Бо-
ЖІІІ ВЛЛГОДЛТН КЪ КСѢМЪ ПрОСТІірДЮТСА, 25
и ннкйлнже тн съкрокні|іе положено
бысть, лн злато, ли срекрш ні|іьтено
бысть, но кса раздавая, и швѣмл роука-
ма нстоціаа даже н досслѣ. Но скотнн-
і|л ткоа по Божіи Благодати пескоудна зо
есть и неіістоі|інма, раздаваема и
нешскоудѣема; и не ііі|ѣлн тн Хри-
стосъ ржкоу по възмоужанін, но акйжс
родііед, здракоуіо имѣлъ ссн, іі имѣти
нмашн іілдѣаса ня Христа. зз
ІІоѵтшже словеса сн прострохъ и
долго рекокахъ?Да разоумѣешн Княже
Мон, дно волю со тсбѣ ; пдкіоже тѣ*
лесіііп краѵеке, йже ліоблть болацілго,
То БДАТЬ II перкоую КІІІЮу нсдоугл п о
913
914
кость Лі|І€ г>о іі им тліці, но слово
Божіе, нже къ плсѣ, ?дрлко есть и
цѣл®.------
Рукопись , по которой напечатаны
эти два посланія, содержитъ въ себѣ
многія особенности древнѣйшаго языка
и правописанія , хотя вообще и Под-
новлена писцомъ Х\ 1 в. Къ древнѣй-
шимъ «нормамъ принадлежатъ: 1) ъ и
ъ послѣ плавныхъ: 902. I. отврълсепи,
904.23. пръвую, 912. 17. юткръстоу, 912.'
33. дръ;аоухоит>. 2) лі-. 908. 8. йѵгтнііждь,
908. 19. паль, 909. 20. и&ап, 910'. І0.
еждоуірниъ, 911. 33. ржкоу, 912. 28. сж-
дііі, (нцсаідіі, и друг. .3) ѣ послѣ груп-
пы согласныхъ, оканчивающееся плав-
нымъ: 907- 21. трскщ'л 907, 2 7. дрт.кл,
и др. 4) д вставное: 901. ІЯ.риздру-
гиаше. •’>) Преходящее несокращенное:
903. 8, ?ь«я.яя'у.
Сверхъ многихъ подновленій, руко-
пись отличается употребленіемъ твер-
дыхъ гласныхъ вмѣсто мягкихъ; .напр.
904. іі. з.іад, 907. «Г. Литургіи, (им.
мітоургіі»), 908. I 5. кл.чгдл , и пр. —
Позднѣйшее искаженіе видно, ііѣпр. ,
въ Формѣ 908 11. пдводпліотір (вм нл-
КОДІІАІЖТІ.С»),
Что же касается до самого текста,
то онъ носитъ на себѣ неоспоримые
слѣды древности.
901. 3.1. сыну Всеволожу-Яраслав-
ляі сыну Всеволода Ярославича. § 240.
Вр. 10.
901. 5. Въпрашалъ еси былъ: опи-
сательная «норма прошедоі. вр.
901. I. осръствіе и чарости
901. 4. на семи Соборовъ. § 230.
Пр. 4.
90.3. 5. в, паііёжь - папа (отъ гр.
тгая'яаг),— гімёе: кто былъ вѣ чипѣ
Няпі.т.
90.3. іб. мъладіи См. вар. маЛднііГ,
который, кажется , и содержитъ, на-
стоящее чтеніе: послѣ нихъ спустя мало
дней. —
903. І9. Кажется, здѣсь испорчено.
903. 23. зла: род. п. въ аависи-
мостп отъ гл. остатися.
903. 35. кьісеммѵ: кратк. ф. при-
лагат. , вм. кислымъ.
905. 22. подъякоиы — поддьяконы:
сокращено такъ жс , какъ въ «і>. по-
дьячій, вм. поддьячій,
905. 26. отяпуіценицъ — отлуплен-
ныхъ отъ мужей женъ, находящихся
въ разводѣ.
906. 2. Подъ тѣмъ предлогомъ, буд-
то пріемлютъ церковь, какъ женул И
носатъ кольцо въ знакъ обрученія.
906. 6. См. вар.
906. 29. еже сыпати — еже измѣ-
нити: § 280.
906. 31. прибожнокъ—придѣлъ. (Отъ
прилаг. божій съ предл. при-).
906. 36. простцы , г. с. простой
народъ. противополагаются людямъ
книжнымъ, книжникамъ (906, 37.); и
кцижііѣГіпцімъ (907. 2).
907. 25. не—трт.Коу»—не нуждаясь.
907. 41. <вт іррское п кіімжьсііос кро-
пи — т. е. соединивъ вт> себѣ кровь
Русскихъ Князей съ кровью Импе-
раторовъ Греческихъ.
908. 7. іцъ ішдъ погтііі — съ ігѣж-
пьіхъ лѣтъ'дѣтства. Грецизмъ: аііа-
ХсІѵ бѵѵхоэі'.
908. 7. твоего ііепрлвденіи ссго —
что ты въ атомъ исправенъ,
908. 22. кѣдл:вм. кѣдъи : прпч. дѣйст.
наст. вр. вѣдыі бждіі —- описат. Форма
повелит. накл.
908. 25. Это «ыілософскос ученіе
заимствовано изъ Византійскихъ ис-
точниковъ.
908. 26. слоксенмп — умственный ;
(ЛоуОісѴ, отъ Ло/'ос — слово); ярост-
ный—страстный {Зѵр.м6с , апітозиз);
. желанный (ётті^ѵрутгио?). Здѣсь р
58
015
916
зумѣютсл душевныя способности: змъ.
чувство л ноля.
908. 30. кроми — внѣ; т. е. умствен-
ною способностью отличаемся оть про-
чихъ животныхъ,
908. 33. елико нлсъ—всЬ мы, сколь-
ко насъ пн было , которые соблюли,
И Нр.
908. 37. нхъ, т. с. звѣздъ. Относит-
ся къ им. прплаг. вм. сіществ.
909. 7. коркодилъ сь перестанов-
кою звуковъ, вм. крокодилъ (хрохэ-
блАо?, сгосоіііііи).
909. 9—11. сже — (ібкнисть, сже —
месть: сже къ Когчу, и еже на БожТл вря-
гы—суть придаточн. предложенія къ
ревность и месть. § 280.
909. 11.12. чпт. ^лопл и гікнегь.
909. 20. гнѣвнаго , т. е. яростнаго
начала душа.
009. 31. оустдіні — укротилъ , далъ
ему установиться, утишиться.
909. 36. коііііоу=і:ъіііі&. » вм. ъ.
910, 15. трнуастііоб душл*(вм. доушл:
род. п. ед. ч.)—т. е.. трпчастное свой-
ство души, троякое свойство души.
910. 28. пятью слоугъ. §230. Пр. 4.
910- 33. сг<о же внднті.—что только
видитъ.
910. 35. 36. въ дроугля мѣста — въ
дроугдл Мѣста: то—то, иногда—пногда.
910.40.911.2. злдіі, вреди: мѣсто.
пад. отъ задь, предъ. Употреблено г.ь
видѣ нарѣчія.
і І1Г; І'ПіГ
изъ ПОХВАЛЫ КЪ НОГУ О СОТВОРЕНІИ ВС'ПЯ ТВАРИ,
ІЛ.
911. 2 — 3. гллгвлюціоыоу, ііънТюіро-
моу: — омоу вм. емоу.
911. 9. гонпіь — производитъ, воз-
буждаетъ.
911. 10. Любопытныя указанія объ
образѣ жизни Владиміра Мономаха
Слнч. его Поученіе дѣтямъ.
911. 13. сиротинъ - бѣдный, простой.
911. 23. страдати употреблено здѣсь
въ первоначальномъ значеніи дѣлать,
трудиться.
911. 27. нфьтено — нсуьтено, сочтено.
||| =сѵь
911. 29. сіічТіпіі|л—казна, отъ сномъ,
пе только въ смыслѣ рогатаго скота,
но н довольства, обилія, боіатства
вообще. Слнч; г«тск, ікпііх—деньги ,
откуда древне-нѣм. -.км/, ново-нѣм.
ясііаіг. Слнч. также сі.андпн. Іе (=нѣм.
ѵіесіі) сначала скотъ, и потомъ деньги.
912. 2. разумъ недоугл — причину
и смыслъ болѣзни.
912. 6. ь. же — пять же.
9 «коушь — можетъ быть ,
- оуііе роукы (?).”
13. нога — могън прпч. наст. пр.
15. намекъ на слабость князя
къ наушникамъ.
912- 35. Указывается па обычай,
поучать христіанъ вообще . а также
и князей во время поста.
ггог , . ..«•’> ;ы,
ГЕОРГІЯ ЦИСИДІ.
ккоусъ.
912.
912.
( По рукопі Сино$.
О г Г
1. (і) садъ и древесъ.
Кто Би ВИДА ІАБЛОКО НЛН ЬрЛСНЫН
шипокъ, не день рл^оуілг. крдсотьі
ДѢЛАТЕЛА НЛН КЫІІ НА юБОНАІІНе Прн-
ше взледмово не теке пре юбоііалъ
€ вллсдмд коле. кто доврд ВЪЗДЫ-
енть н расширить въткне, н горкоую
Библ. подъ 558.)
воню во древѣ вллгдеть. кто нддрл
отварить и Блгооухаеть здлне , дрд-
МДТЫ. СЪТКОрНТН ПОНОуЙдОТЬ КЛАСА
йкоудоу же О'ііінікъ в соухіГ ілъстедъ
5 плоды СЛЛЫІА творить ко свон гро-
зди А КТО КНТрЫ аіСТЫ.ІІІ О) рОуЖНКЪ. СО*
вокоупн ІІМЪ СЛМОКОВЛННЬМ КОПНА...,
917
918
2. и звѣрь.
Кто лкоу ддде дерзость іілн сер-
іи теѵеннд. поддсть спротнкпділ стрл-
хоу, кто телцл оукрѣіш, ілко дѣлдтелж
(іірлтн ХОТАІ|І€ЦОу. 5
3. О ПТИЦАХЪ.
Нлн кто птица глзьікы н^ошстріі,
ІЛКО шрглпьекыгл ІІѢІІН. ІЛКО Іі МИНУ-
СА ЙБЦІН БАСІІОПНСЦС БЫТИ К Пи рЛЗ"
оумноіі БССѢДѣ:------- ю
і. й) дользрі.
ЮііОуДОу же ДОЛѢ^рл, ЙГІІСМЬ іюу-
треші дыпід 113 ноздрей дыхднне изъ
(огненъсны доле, доле теѵеппе (опіе-
ное козвр.ѵірдегь. ддлетё поуірлегь І5
теѵенне ілко стрѣлець, ілко педоугл-
снмі.іи іісіюуіреііый пламенъ , ілко
молнніл ыгнендго поуірлл крёіл, аіре
не бы нрдвъ имѣлъ , слоукокдтъ , іі
іілдмсіпіое кѣпъіінс поуірдтн долѣ ,
землю бы йтагтлтіі имѣлъ телесы ,
ЗКѣрА, Н ТѢМИ іІСТрСБЛСНМІІ кормите,?.
ліококь же ідклаа вѣрнаго дроугд. и
коріллепнй , ПІІЦІІІ СрАМЛАІЛСА егдд
іілл ПрНКЛПЖАІОірД оузрить , КОПІІСТЬ,
лѣтділ иогдмл ѵеніё дереть же ногом-
ТН *) , ’ІІ Іірсжс ОуБІИІстКЛ ПрОПОКѢД-
ІІНКЬ КЫКЛСТЬ ЖІІКОІІОСІІЫіІ Й ПДГОуБЪ
кодномоу звѣрю еже с коркоди,
II (ВБѢДО ЙБЛіІуАСТЬ лстіікыа дроугы
не БОріОЦІДІА ко креміл ноужн ПО СКО-
ііх'ь дроузъхъ.---------Кто же рыкоу
мллоуіо кордБльдержіо съткораеть те-
коуцііІ корлплё оудержнтелд. іі плс-
1 т «V
каіроую іі плгоуппкіо къздвнже врл
пдып скцін протнкддл нажлмъ перо'’ .
бо едино ііміярн срё персТн іі те
ПрІІЛІІЗКІПИ по тсквірпиъ корлвле оу-
стлвлле іі квтрл п выстрн ліре іі
тёть II І’ОрБЛТКІО БОурІО ПѢП8 П0ІІМДБ
протіпю виеіо. доііде (остры ножс
іілн крыткенннко йрежс рыкоу хнг-
Йкоудоу же Б9ЛІ1ІЛІЛ ЖНКОТИЫА родъ,
Й МНИМЫ МАЛЫ ДОСАДЫ П|ІіІсМЛІОТІ> КСА
СЫІІ оуко КОПЬ БЛТ П БОіІтс.А (ОСТІІЛ
же Бѣглеть колъ оустрдшенъ, пл же
комдръ хоудьііі рлзкрлірдеть коуелп.
ІірНПѢКАІЛ рлзкоужлеть миоглжы. іі сло-
нокоуіо же оустрліііліоть ілроть ЫДЛДІЛ
ккнулірдіх СКІНІДІЛ ПОрОС.АТЛ *). ’ІІ МА-
ЛЫЙ нлъ іюдноземномоу зкъріо тлѣ-
пне, наводить іірорѣзднііемъ урекпымъ,
тли бо к него влѣ^ъ в рлз«ѣрзенділ
оустл, рлеходнть ко внзтреиліл, ІЛКО
къ троукоу, прорѣздк же злбѣжнть не-
вредимъ?
5. (і) трохнлѣ.
Ііно же с пгнуііое естко плрііі|де-
мд трохнль, еже зоувы ѵтпть сего
рын порецъ въ глоуБппн влезъ,----------
Кто (оьллѵіі желкк къ ѵреиін іі сме-
ренотслііа покрокена і’лкл.ас іл кноутрь
5 хрдмкп» СЪБЛЮДСІГо. кто іідсдлъ е к
ЛСТАірё ѵеркін ііекрв СКѢТЛ8І0 СВѢТИ-
ТИ по земли тома й соыклтн іі лѣ-
тлтн. К кын же іістоуіпіцѣ іі глоувнил
тлііпы сдлаулііда жнке іі оугмплё
зо (огнь. Ктсо кложіі с йпіероны оу н
рлсоужспТе. ііже рдзоумѣтн полез-
нлд. й силы ко йгііііыА преведени пре-
лет.ио кл птепцн по плдмеіпі. сесцл
» > , ’ ’ !
Ні.юуірп II Пііцюу. И (ОГИ.А пллмс н
35 СКОЮ ёдТН« (0ГНІІ8Ю корміілнц» токмо
желліо. іі кееіллнвд оустл едГпсмъ
ТОГІО БЫКЛІО ЖІІКОПНТАТеЛПД. — — Кто
КСЛСГЛАІІЛ кпатрь соуірл храмины пд-
*) На полѣ: (д ІІЛѢ н корколе.
*) вѣроятно', ноготші, т. е. ногглмп.
919
920
оуун коурл УАСОМѢрІІТН Іі ІІОЦІІІ іі
НС соуіроу ёі|ІС ІірОІІОІІЬДАТІІ СОЛІІЦОу
II СПАфДА рАЗБОуЖЛТН ДѢЛАТСЛА. БОГЪ
жс которын юмировіл клснеи старо
ііЗМѣіідё фііішкоа рдженоа е’гд слііце а
запали е пл клмепн іл ііз гро:;л жи-
выя (остліікы нзвоть. ёллнііьски сл-
лннн слокесё ІІОСЛСІ5ЛКШС пѵоуѵнтё4
протее къскрсенію вѣровати. кто кълъ-
коклиТл «уставы да е птица. прокоро-і о
ЖЛ КО ДОЖЬ СІ|І6 саіроу ведра долго-
гліікда коронннл оустл. іі преже ды-
ханія кьтры проявляю сфера йкксм-
ЛЮЦІС (ОБЛЛКЫ сконмн крылы.------------
. Клл лполоиокл оустл КЪЛХКОВДНІІДД
мы оууд слѣпоую КССІАЦК к лоуклкй
жіікоуцік пора затыкдё преже времени
кѣтро“ продоухн іі прекыл ііехо’ды зл-
сыидё перьстТю ііііыа творіі протіп;-
ныа продоухн. Кынп норець ёхішовы
па іінё дл ко глоукннѣ зѣ............. дд
нзкегше прё коурд іл б коурд к тн-
шнііѣ іірнкѣгііктп камснё. кто кѵелоу
моураю дѣлателнінрі земно мирити
нлоутн. ГАТрН Кровныя ХрАЫЫ ЗАТІІ
нлоутнше стогрмиіыА творіі же грани
не ирамы* по поцрё и драгіл к дрн-
ГІІ ДЛ НС ІІОВІІЖКТІ. ІІСІІОНАЛ кровъ
верьхші времени тікмміі. но да коу-
доу ПЛ СІІрОТНКІІЫА СЪСТАКЫ преиы съ-
ЗАіінемъ бсновлніл. гл дд и хрлмшіѣ
стояти нл тверди, іі ннѵемк жс мо-
кромъ’ іістсі|іц б кддгін землю ілѣрл.
беюдоу ёуклнде пдоууіі. іі тертъ ні
еднноу <о:;рлза аскрёѵн. дл ни жало
нѣдѣ мардл оутит€лыніі|д куслл коуг
дё оуунти теке поноутьед.--------------і
6. О паукахъ.
Кто плоукы тоііконерспіыА съзл
иаоутн прясти іі нд дѣло тклнід й
скон тре кыилеваін косо хтростію
уётлнід на (основы синю нлулткы іі
простнрдіо ніітн посре же тклііід коні|іі
(основл. ѣро«зи іъкершлю ремество
СТраіІПЫ. 11 ІІрОМСЖН ТОІ|І1І рАСТОД-
п’іемъ столпы рлстодлныА оутвержа-
юті>. іл дл ремество тонкотвореіііл зане
б паоукд сложено не бплдс свгвбііо
ко дѣло б единаго дѣла іі б еди-
ил тклнТл творіі НІІТН III ловлю II
пл житіе до. ёго дд посрлиіісА
>• 'Л.
КСА КСЗ оумл ГА АП ІЛ КСЦІЬ БС3ІІЛ-
улліід ё. ліре ко веі|іі> териь і’імѣа
тоу С оуко КСІ|1Ь ІІОСЛ'МІАА перво-
С5АТЛІА плоукы рдзоумгпі ІЛ К€1|ІПЫ ТКЛ-
піеі.іъ перкодплатеЛА.
7. (О комарѣ.
Кыл кома полоуѵіІ с (органы іі
ГЛЛ НМД ТрВКІІЫІІ іілн кон слово к
20 миломъ тѣлесъ съ^днъ іі неизрсііын
№рд іімл н крыла летдё носи оустл
шію (іітн трско іі йоги и нсілкнмаа
ІІОуТреіІА’Л СЪЗЛНІА ІЛ 1ІЕ ДЛ ЮСАЗДТІІ
Г ; I 1 >
хадб ико не толнкы естко елнкл м.ѵ
.и лал сіі пемоірііы всеснлиѵс ілклаір
тл твореніе.
8. ’ й) мрдві.
Пріиди мравіп жнтоврлдець Дѣла-
телю зерно нрётрено съхрліійл долѣ
го дл пе рл'зионё іі цогнііс влагою н
, т -г\.
тлѣініоую 113111130У проздке зеле. ста
же улети н (озднѵни коурн лррііцюі
триілъ кстлноу и дожеве йроудоу
іірезнраё мокроты дожа ііиреіііщу про-
за стнрле б і.юкрыл глоукнныи нл кез-
ДрОВІІЫН (д)ГНІ> НЛ СЛНІ|С 1ІЫН0СА дл
ііросоунісііо коуде лоуул'мц слііупыі.ін
іі іл хлѣ (іесл (ог.рдціеть саше, не бѣ
ко толіікл поиеуснід мрлкію дл къстл
' ао (ОЗрАЦІЕ ТАННѵЛ ІІСКѢДСПІА. ліре БЫ НС-
921
922
кое проілышлсніс к.ыло ёже покелѣ-
клё помыслити великое ^кѣздобліо-
СТНТСЛЯ II ГДСШЛѢ(ИІТСЛ.Л ВИДНО II мрл-
кію уіонти колѣ ^і.ціы поклздё и про-
якляе’ лѣто. — — 5
9. (*) павѣ.
ІЛно пенни кидѣвъ плкл оудииіся
і'ллто с сдмфнро сплетено и пернл-
тоую к мдрлгдѣ гіёрфирв МІІОШБрАІІЫ
СЪСТАВЫ ВАННЫЯ. 10
10, <і) прн^ѣ.
Кто повелъ ВОИІГЬСТВОВЛТІІ првго
ро кръілл нл нетлѣніе ёпіптяію стрѣ-
лы сосланы б псякнмл стрелцЛ сороу-
жі’е готовое слмрдкііжіплое копіе гоу- із
стын полкъ рпсо иістрын мехь сцов-
лнкыіі плхо непостоянныя крлни не
стой ко по посікдё и кѣжіі іі мпііся
іі кежлтіі іі юсрлтіікся прскывлс рлс-
тлн "прё времени іі жнё прё жлвы. 20
сшіиі дрекесл и оувядлс трлвз соу-
рокоу дои соно трдви.
1 I. (и) ѵерви шелково.
Кын клспё 5ГАК0 покслѣклё уеркп
У ГІЮ НрАДСІІАЛ ПрАДСІІІЛ ІІЛССТН ІА (ОМО- 25
тсніемъ покАіілеііА БАгряны смѣряю
сы’сотоу і|ртквую:рі по ^смлн плмя
ко іі сынрепіл прихоть п ріцл и
прё крдсилл іі спѣлая б уеркѣіі кѣ
(одежл іі тла іі тлѣііе" кронъ и снѣ- зо
» т 7 • *
дслствия шпема оумнрле ко къ свои
прлве кноутрк то хрлмііііоу и грокъ
СЪДѢЛА. кссмоу Тѣлоу рленліноу II
Н^ГІІНКШо НсГСКѢІПК II рАСТЛѢВІІІН б
ТЛА ВЪКрЛТИТІІ Іі ДрСКМГІП (Оіірд КЪ- 35
спріл’тіі нсіцреУсішо приноси. южнк-
ляё же келмн прелі|гспыя и «плитаё
(оживленъ оувѣряё і.ірткы «ъс крое-
ніе. —
Эта іреческая поэма (ѴП в.) пере-
ведена на Славяно-русскій языкъ Ди-
мптріемъ ЗоограФомь пли ЗограФомъ
Сё,юура<ро'. — живописецъ), въ концѣ
XIV в., тіо свидѣтельству этого списка,
именно въ 1385 г. Изъ нея, изъ сочи-
неній Іоанна Дамаскина , равно какъ
и пзъ другихъ подобнаго содержанія
сочиненій, наниі предки заимствовали
свои свѣдѣнія и понятія о природѣ.
((Змотр. илъ Матицы Злат. и изъ Ру-
млнц. Сборн. въ XV в.)
915. 5. еллсіИіъ— Б.иі ^.тнъ (^іиКба^оу,
Ьаізаіпцні^.
916. 1. нлдръ: вѣроятно , пардъ
(еарйо?).
13 916. 6. кнтръ — лимонъ (к/троі).
917.7. Б існослолнос мнѣніе объ
языкѣ птицъ.
917. 12. долѣуря (?).
917. 19. сміуковлтъ — лукавый: оть
ллікд — кривизна.
20 917.30. іілъ — ихневмонъ (рАЛо$^).
917. 36. і рохплъ: птица кропиввикъ,
тура.хтаиь ^т.рб^іХору.
918- 12. КорлБаьде{Жіл: вѣроятно ё^/-
ѵо^. Слич. у Исидора Сппскопа Севпль-
скаго (Гпспалснскаго) , первой поло-
вины VII в. , въ сго Энциклопедіи ,
подъ названіемъ ЬіЬег, еІупіоЬ^іаітііп
(изд. 1-183 г.): «Есішні.ч раіѵіи еі зеіпі-
реііаіи рксіснкіз. іютеп эитрьіі <|ііоі1
паѵеіп аіІЬатпДо г.еііцеаі. ІіиаіД Іісеі
уе.ніі .чаеѵіані ргосеііас. пасіа Іапіеп циаві
. .1 1 .
гасіісаіа ш піап ьіаге ѵкіеіпг. пес пюѵеп.
поп геііпетіо. веіі Іапіиішпобр аііііаегеініо.
Иипс Іаііііі іііоіат аррёІІаѴегипІ. Кн. 12,
гл. 6.
918. 23. желкв: отъ ікелва, вм. древ-
за пѣйшаго жельпъ (черепаха).
918. 30, къ ыиерьдныѵъ ві средніе
вѣка относили напр- (/іеиѵісаа (см. въ
Матиц. Злат. XV в.). Ралімі/ндч ііюл-
.щі (Науіпппйоя ІліП'и ХІІІ-ХІѴ в.} въ
своей «Великой и прсдинной наукѣ»,
раздѣляетъ животныхъ на земныя, вод-
923
924
иыл, воздушныя, двоестихіііныл и ог-
ненныя: «нко фііііііі)сііскіл ^еиліі іітііцл
Про ІІОТіііБІО СКІ^БІи ІІЖЕ едіиіл есть ТОКІЮ
со ксеч ксслеііио й брода ы севе не
ниѣстъ: но с’гуі скоііу.ініе ское Бпіёние,
ігви'дн. іыгдл сывіірлё садна иівнО дрекъ
КІ ГиІІОПІІЫ , Іі 11.1 8ЦС0КИ І.ІЕСТА Ы.Противъ
солнца ноложпвши рлжнглс бпыя. дбндеже
іі елмі съ ііаговоінг.іии ін.кііяіпі ^геріегъ.
нислс а пспелл ыилго рождлстса ѵервь. л
а ТЕрВА того вывле ІІТІІІЦ ретенція фи-
ін/іъ. «По рук. ХѴП и.
918. 33 СССЦ.1: ОТЬ СІ.СЫ|Ь , вм съ-
сы|ь: сосцы
919. 1. коуръ — пѣтухъ.
919. 5. Протіпюполагаетсл богослов-
ское ученіе поэтическимъ сказаніямъ.
919. 13. сферъ — эопрь.
919. 10. лоуклкъ излучистый.
919. 18 нрекъін, откуда прсті.ігыіі (по-
перечныйѴ при нарі.чіп прекы (собствен-
но іір-вны), откуда: попрекъ—поперекъ.
919. 20. единъ. Слич. корлвльдержн.
918. 12-
919. 25. птрн крівііылдрйіы: дчсГн.и
въ ульяхъ.
920. 1. ремество:оікуда пездиѣйшее
ремесло.
921. 9. в илрлгдъ — въ смарагдѣ
(цара
921. 21. оѵкядлс: въ дѣйстя. залогѣ.
921. 21.Д0ПТН—кормить, собственно
о дѣтяхъ: кормить грудью.
921. 35. дрьвыііп — прежній.
921. 39, Слич. изъ Богословія Іоанна
Дамаскина (VIII в.), вь переводѣ 1а-
анна, Ексарха Бол арсьаго, по списку
XII в. «Прнкллдн го въстлпин», т. с. примѣ-
ры, воскресеніе объясняющіе. О шел-
ковичномъ червѣ сказано: «и дрчугпго
съмотрн ѵрьвн, нже н ссбе (т. е. изъ себе)
СВІІЛОу ТОѴІІТІ. , II ВБИ^ЛСЯ ТТ.ЫІІ НІІТІ.МІІ
ДОНЪ СИ СЪТІНірНТЬ II ІрОьЪ СЪІІрОСТЛ
же реЦін всен сноу плътн тоу съсътъ-
шнсіл; годоу же прііші.уъшю кесііыіоуоуииу
нлііъі онъ же ШБрл^ъ дреклышн аж него
пришлетъ, н плкъі тъжде животъ воудеть».
Изд. Калайд. сгр. 127.
ЪШ. Изъ надгробнаго снова: 'Григорія мниха, и провѵтерл іігимена й'бн-
тсаіі плііііднрѣскыд, нже во сты по Гісйінііѣ, кѵпріанк дрхіепіш» росі’скомн."
(Но рук. Сип.
ІІлстоімпе Г; ко о сіс ін пострлдА-
тн о дркзн еже пострлддхо, егоже
ІА СКОрЪБІІЫ МНЮ 1ІІІУТ0 ПО ЛІОТйнІІІС.
тто ко іі ккдг. ііію, <3 ііже пеѵдлію
к.\слю(|ііісл ерціо тлкокыд тъіреты рлк-
но не ко ііііѣііие йагне , пс славы,
не селл , ІІЛН стйжанТд , ПС СТАДА ,
іілн треды, нс «йтетесткА, не домовъ,
іі СрілЙІНКЪ , или сасьдъствиіоі|ів, но
САМІІ ЙІ|Л ЙІЭТІе НОСТрЛДЛХО
такова егоже не вылъ которы слова
НКА?(О, СЛЫШЛЦІІІ пре СТАВЛЮ, ПКО» Бн К
докродѣтеліі БАше, іісстлнѣк хё блжнын
КѴПрІАНЪ, тлко II въ словесны нкл^л-
Гі Оі|.А Ю ТАДЪ КСССЛЛЦІА,
Б>^л. 384.)
нін пс іірііздовлевде , сгй зко наше
(отіко Гінесе, вамъ то бш дарокл, спи
КЫ НА МПОЗѢ наслаждастссл , мы же
ліішнхбсА , ниже вы крдсгтстесд ,
5 МЫ тй ЖСЛАННС СѢТОКАХО, іімъ ВЫ П|С-
СПѢВАСТС р.1СГ8І|ІС I. ^АІЮВѢДС ГНІІ, Н
МЫ ТОГО ПІІСАНІіё ІІСоВІІГІПС , ТфАХОСА
Д0СГІІІІІ8ТІІ ВІШсА ІАКО ДЛ ПЛСТЫрй
іцрй б СТАДѢ І1СК8І|ІССЛ , II ОІ| А О
ПО Й ІАКОВА ВЪ МѢ-
СТО іакові.) ъстргтцніА пл. и) ііеіілдБііл
ГЛСД , СТрѢЛѢ пикно КОСННКІІІлСА Срі|ІО,
(б ѣідь рлствореннЛ КШВѢІ|!€І|ТЛ, скве-
рѣ БШН К(б іавиі АГОС Я во КіІо ГреІИА, іі
925
926
атроѵескыіі ёціе
лкі’ё й нГ аііде ,
попё рдостп клиіеіі не кыхб сгіріістнн-
ЦН, ВСАКО АКО СК0Б6 Д0СТ0ННІІ , БАМЪ
н нл бііціл пеудли преложи трлпе^л ,
II піі с с плдѵё рлсткорн, ИБО дриглго
Іосифа ліініііхоса — — анслѣ кл
ДХ« порю* , ТО КЫ КНДѢНІА НІІКАКА
бскидѣсте, иы стго «но лпцл шалѣ
СПОБІІХОСА КНДѢ
НОСАфЛ вбрлстъ ,
іі стдростн ін постншн, не к тома
то вндѣхомъ, н уто виновное семи,
п дл ініѣ рыддннё мно а не аплож-
ДАкдё, іі стртн итѣшеннё НІібЗііаДа
нмѣё, вѣете іі кы калюклеіінТн , егдл
великое сіе кіідѣхо" сокрокнціе. и да
аУАСТІІ 6 ТО КОСПОМАІіё КА , СИ ко
йтолн до тридесд нѣгдѣ лѣ , егдл
_ <4 3 ' « >
а кл кодкпгся к келнкома семи и
І|рІ|ІІ грлдоко ГрАДАЛНіе. ІІОДЪВІІЖАА-
іііс ко плстырл люклеи не, долгота
НН ВО УТО ВМѢНИТИ, II ІІѢКІІі ІЛфА про-
ходацію, іі нстрн рѣі|ѣ сііротджзфн,
ііскаіиеніл стга срѣтопіл, іі многою
скокііо ТО ОБДОЖНІІІА , (ЙКЫНО Ко гкн
СТЫ ТАКОВАА ПОПВфл" смотритснѣ , .
26
ілко дл онп ако стрлждафе , проілв-
лсііііѣншс бываю, тока же кжтвсііаа
сила в тѣ немофіі свёиілёсА, мка
ко іака первіё, мнннііі лн ма іінлко
ТН СОТВОШЛ НО ІЛКО ДА проіЛКНШНСА зо
НрВНѢ , И КЪ ПАКЛИ второе СИЛА во
мод в немофіі свсшлетсА , іі іако
Йже БЛІІ кы К НА ГрАДЫіІ ТОГА црккн
ІЛ НАСЪ ВОСПИТДВИІІД , Н НАКАЗАВШИ,
с рждсшн Нл6І|МЪ, Н йѵтлё ^ѢІІМзб
сръте коспрнёмлюфн мною свѣлостію
10
15
20
КЛЖНПЛ І|ѢЛОКЛІОфН ОКЬ€МЛЮфІІ , пе-
таила рлсінымн шгоііАфіі, ста бгрл-
леннд поклібфеіо ттьіб ^абвснію оіскі-
лдіофн, поне ко са пл пити тома
Лскорснтн попасти блгволіі тома во
аѵтвін тлко просллвнтн; іі атѣпінтіі
то желліофАл срцл, іі слмома ііспо-
ІІІІТІІ ІіеНГЛАІІЫА рл СТІІ, КІІДѢКШо ское
соство ТЛКО Прлвііма, ІЛКО МНОГУ ПО-
ХВАЛА достойно кАіие , скоего іі ке-
лнкл ёѵо-нмТл тлкокдд комлеіііл дръ-
ждірл , іі стѣциі & жители грлдл ілко
НѢКОТОрТіі Быстринѣ ІІЛІІрЛСНО умостки
прнтѣкшю та стрѣтенііб,------------аііде
докротд бнл. ілже пдѵе слііуны ^дрсн,
х Э і’ у * « 4
КЛМЪ II НЛ СЛЛ УАНІПЛЛ срлтіл ко клмъ
ёсмы алаѵш'ій , понс іі оі|ь влшь
н гіллУіо нл прёлежн вина, врлтъ бѣ-
ліііс нАПіемѵ 6і|іо , сё рлдн ёгдл ве-
селАстесА вы, іі мы слышдфе весе-
лію КЛШСМ СІіріІѴАІ|ІЛХОСА , іі ІІЛАУЮ
кліисма по Бны ёсмы соавѣфнііфі по-
не іі бѣда аііфА. — — ’€гдл во
вакѣстисА клжснаё оно прссткленнё.
•к\ , * %
не есн лн цоскыстТн пвтне косплл-
каша , не вмѣсто ли гислеіі іі цѣв-
ницъ. всѣ равно сѣтокдпіё опіатъ.—
НАПІІСА КѴПрІАІІИ, ЮКІІПрІЛІіе по іістніі-
нѣ ёсн свѣтила, рбсі'нское ^ёлн. грн-
горі'е ЦАБЛА ПИСАНЫ СЛО сіе НАГрОНоё
кывы мнтрополй Кіева, і всеа дръ-
жлвы лнтаскы.4:
. і •—
Это знаменитое слово Ца.ѵблака пли
Самблака отличается витіеватостью и
очень искусственнымъ языкомъ, испол-
неннымъ грецисмами.
ізоі , '»ПлЭ .і. іи
‘ІІ.ОІ
927
928
ІЛѴ- посланія бьлозерскаго монастыря пгЪгеяа Кирилла (изъ сбор-
ника МОНОГОРОДСКОЙ СОФІЙСКОЙ БИБЛІОТЕКИ ХѴГ в.)
(По гі.ід. Архсргр. Ііом. въ Дкт. Пстор. т. '/.)
1. Посланіе Великому Князю Васи-
лію Димитріевичу о томъ, чтобы онъ
примирился съ Суздальскими Князьями.
1399—1102.
Господину благовѣрному и боголю- 5
бпв'бму Князю Великому Василію Дмп-
трсевичю, Кирило черньчищо много-
грѣшный съ своею братІйцёю, на
твоей, господине, довольной еже къ
намъ милости , много челомъ бьемъ, ю
и радуемся, господине , о те.бѣ , что
имѣейіи ейцеву вѣру къ Пречистой
БогорОдпци и націей ппЩетѣ, п о
велнцемъ твоемъ смиреніи. О семъ
же, госнодипе, радуемся и скорбимъ, із
что паче1слова п смысла, безмѣрное
твое смиреніе: посылавши ко мпѣ
грѣшному и нищему и всякаго дѣла
б іага удалившемуся , ты, господине,
Князь Ветпкій всея земія Русскія, и 20
смиряйся, ко мнѣ посылаешь грѣш-
ному и страстному и педостойному
небеси іі .земля, итого самаго иноче-
скаго житія. И язь, господине, грѣш-
пыіі истинно о семъ скорблю, недо- 25 покажи къ нимъ свою любовь и >Ка-
стоинства ради своего, радуемъ же ся,
господине, благаго ради твоего про-
изволенія , и смирыюмудраго права ,
яко симъ подобишися, господине, пре-
благому нашему В.гадьщѣ и Господу,
отъ толикія неизреченныя славы н 50
съ высоты сшедшему, пасъ ради грѣш-
ныхъ и С««»ввшуся даже и дора-
бія образа. Сице , господине , и ты
отъ толикія славы міра сего пре-
клоппся смиреніемъ къ нашей нищетѣ.
и отъ сего , господине, познаваемъ
великую твою любовь къ Боту и нре-
чистѣіі его Матери.-------Да с.ты-
піель есми, господине Князь Великій,
что смущеніе велико межу тобою
и сродники-твоими, Кпяпш Суждаль-
екпмп. Ты, господине , свою правду
сказываешь, а они свою; а въ томъ,
господине , межи васъ крестьяпомъ
кровопролитіе велико чинится. Ипо ,
господине , посмотри того истинно ,
въ чемъ будетъ ихъ правдѣ предъ
тобою, пты, господине, своимъ сми-
реніемъ поступи па себе; а въ чемъ
будетъ твоя правда предъ ппміі , и
ты, господине, за себе стой по правдѣ.
А тючпутѣ ти, господній? , бити че-
ломъ, п Ты бН, господина, Ь'оЕт ради,
пожаловалъ ихъ , по пхЪ мѣрѣ; за-
пеже, господине, тако слышалъ семь,
что доселѣ были у тебе въ нужи ,
да отъ того ся , господине , и воз
браниліп И ты, господине, Бога ради,
лованьечтобы не погибли въ за-
б.іуженіп въ Татарскихъ странахъ,
да тамо бы не скончались.—
2; 1408 или 1413. Посланіе Можай-
скому Князю Андрею Димитріевичу.
Господину благовѣрному Князю Оп-
дрсю Дмптреевпчю, Кприлъ чернь-
чище, грѣшный и непотребный , съ
Своею братицею много челомъ бьемъ
и Бога молимъ о вашемъ здравіѣ, го-
929
930
сиодей нашихъ, поминая, господине,
твою любовь , что имѣвши къ Пре-
чистой Богородицы и къ нашей ни-
щетѣ , и поминая , господине , твою
великую іі довольную милостыню па- о
шего господина.-------И ты, госпо-
дпне, Князь Андрей, видя человѣко-
любіе и милосердіе Господа нашего
Іпсуса Христа , что гнѣвъ своіі отъ
насъ отвел ь, а милость свою явилъ па- ю
роду крестьянскому, молитвами Пре-
чистыя Госпожа Богородица Матеро
своея, и ты, госпсдине, сѵоірптого:
властелинъ еси въ отчинѣ, отъ Бога
поставленъ, люди , господине , свои іа
уплати отъ лихаго обычая. Судъ бы,
господине , суди іи праведно , какъ
предъ Богомъ, право; поклеповъ бы,
господине , пе было; судьи бы , го-
сподипс, посуловъ не пмали, доволны 20
бы были уроки своими.-------- И ты,
господине, внимай себѣ, чтобы корчмы
въ твоей вотчинѣ не было; заиеже ,
господине, то велика пагуба душамъ; •
крестьяне ся, п сподипе, пропиваютъ, 2.-,
а души гибнутъ. Тако же, господине,
и мытовъ бы у тебя пе было, понеже,
господине, куны неправедныя; а гдѣ,
господине, пригоже дати труда ради.
Гако же , господине н разбоя бы и зо
татбы въ твоей вотчинѣ пе было. ГІ
аще пе уймутся своего злаго дѣла, и
ты ихъ'вели наказывали своимъ на-
казаніемъ , чему будутъ достсііпи.
Гако же, господине, уіімай подъ со- зь
бою люди оть лаянія, понеже то все
прогиІ.ваеть Бога; и аще, госноднпе,
не подщишлея всего того управити.
все то на тебѣ взыщется: понеже
властитель еси своимъ ли) темъ, оть до
Бота поставленъ. А крестьянокъ, го-
сподшіе , не лѣпись управы давати
самъ; то, господине, выше тебѣ отъ
Бога вмѣнится и молитвы и поста.
А отъ упиванія бы есте уймалпсь, а
о милостыику бы ссто по си іѣ давали;
понеже, господине, постились не мо-
жете , а молитися лѣнитсся; ино въ
то мѣсто, господине, вамъ милостыня
в іпъ недостатокъ исполнитъ. А Ве-
іо дикому Спасу и ІІречистѣй его Ма-
тери Госпожи Богородицы , заступ-
ницѣ крестьянской, чтобы есте, го-
сподиие , велѣли молебны пѣти по
церквамъ, а сами бы есте, господине
іа ко церкви ходити пе лѣпились; а въ
Церкви стойте, господине , съ стра-
хомъ и трепетомъ, иомышляюще въ
себѣ аки па небеси стояще: заиеже,
господине, церковь наречется земное
небо, въ нейже съвсршаются Хри-
стова таинства. Блюди и себе, го-
сподипе,опасно: въ церкви, господине,
стоя, бесѣды пе твори и пе глаголи,
• господине. никакого слова празпа; и
аще кого видишиотъ вельможъ своихъ
или отъ простыхъ людей, бесѣдующа
въ церкви, и ты имь, господине, въз-
браняіі: иоже, господине, то все про-
гнѣваетъ Бога. И ты, господине Князь
зо Андрей, о всемъ о томъ внимай себѣ,
заиеже глава есч и властитель отъ Бога
поставленъ иже йодъ тобою креегь-
яиомъ. А милость Божія и Пречис-
тыя Богородицы па теб I;, па моемь
за господинѣ , и на твоей Княгинѣ и
на вашихъ дѣткахъ, и мое благо-
словеніе и молитва и братіи моеіі
Аминь.
> до 3. Посланіе Звенигородскому Князю
Георгію Димитріевичу , утѣшител-
59
931
932
иое , по случаю болѣзни супруіи ею.
Прежде /422 г.
Господину благовѣрному Князю Ге-
оргію Дѵптреевичю, Кирнлище чернь-
чище грѣшный съ своею браііщею в
на твоей, господине, частой еже къ
намъ пищимъ милостынѣ, много че-
ломъ бьемъ. Радуемся, господипе, видя
и слыша Твое доброе произволеніе,
что отъ всея душа уповаетъ на Бога 10
и Пречистую его Матерь, и отъ пасъ,
воистину недостойныхъ и грѣшныхъ,
посланое къ тебѣ слово твориши прі-
ятно. А что, господине, скорбитъ о
своей Княгинѣ, что въ недузѣ ле-
липъ: ино, господине , воистину
вѣмы, яко нѣчто смотрѣніе Божіе и
человѣколюбіе его бысть на васъ,что-
бы есте исправились къ пому.------А
мы,господине, грѣшніи отъ всеа душа 20
ради, Бога молить о ней, чтобы ея
иоми ювалъ и облегчилъ отъ болѣзни
воя тяжкіа. И аще ли , госпоДипе,
такъ пребудетъ въ недузѣ томъ ; то
воистину, господине, нѣжь, яко нѣчто 25
добродѣтелей ея ради, хощетъ Богъ
упокоити ю отъ маловременныя сея
и болѣзненыя жизни ко оному пе-
стрѣющемуся блажепьству.-------А что
еси, господипе Князь Юрьп, писалъ зо
ко мнѣ грѣшному, яко издавна жа-
даю видѣінея съ тобою: ипо, гос-
нодине, Бога ради, не мози того учи-
нить, что гн къ памъ ѣхати; заиеже,
господипе, вѣмь, яко нѣчто моихъ зз
ради грѣховъ, то искушеніе пріидетъ
на мя, аще поѣдетъ ко мнѣ: заиеже,
господипе,извѣстуго іи, не мочно ти
насъ видѣти: покиня , господипе, и
монастырь, да ступлю прочь, куды до
Богъ паставьть. Понеже господине ,
вы чаете мене здѣсе,'что язъ добръ
и святъ; ано , господине , въпстпну
всѣхъ если человѣкъ окаяпнѣе и грѣш-
нѣе и всякого студа исполненъ. II
ты, господипе Князь Юрьи, не по-
диви па нась о семъ: понеже госпо-
дипе, слышу, что божественное писа-
ніе самь вконецъ разумѣвши и чтешъ,
и вѣдаешь самъ, каковъ намь вредъ
приходитъ отъ похвалы человѣчьскія,
по и паче же намь страстнымъ. Аще
кто , господине , въпстину святъ и
чисть сердце» ь, ипо и тѣмъ повре-
жеиіе бываетъ отъ тоя тяготы; а
намъ, господине, еще всякой страсти
повиннымъ, велика спона души отъ
того. Еще, гссподипе, самъ сего по-
разсуди; понеже твоея вотчины вь
ееіі странѣ нѣтъ, и толко ты, го-
сподшіе, поѣдетъ сѣмо, ипо геи че-
ловѣцы начнутъ глаголати: <Кирила
дѣля токмо поѣхалъ.» Былъ , гсспо-
дипе, здѣсе братъ твой Князь Ан-
дрей; ипо, господипе, его вотчина и
намъ пришла пужа: не.ізѣ намь ему,
своему господину, челомъ пе ударити.
Аты, господипе, Бога ради, не учини
того, что ти къ намъ ѣхати. А язъ,
господине, аще и грѣшенъ семи, а
радъ Бога молити и Пречистую его
Матерь ст. своею братьицею о тебѣ, о
пашемъ господинѣ , и о твоеіі Кня-
гинѣ, и о твоихъ дѣткахъ и о всѣхъ
крестьянѣхъ, иже подъ власато твоею
якоже ти , господине, и прежъ сего
рисахъ. А Пречистая Госпожа Бого-
родица, Владычица паша, помилуетъ
тя, и іюкрыегъ тя ризою своею чест-
ною, и па ставитъ тя въ разу мъ истин-
ный и управитъ тя въ царствіе Сына
своего, за молитвъ Святыхъ. Аминь.
934
933
Эти посланія свидѣтельствуютъ о
благочестивыхъ отношеніяхъ духовен-
ства къ Князьямъ въ XIV и ХА в
927. 7. 8 черньчища - съ братійцею;
унизительная <ь. о себѣ и ласкатель-
на я о другихъ по наивному ооычаю
древней ркчи.
927. 10.11. бье на, радуемся.: согла
сованы съ едпн. ч. черньчища, соеди-
неннымъ съ другимъ существитель-
нымъ помощію предл. съ (вм. и). §
237. Пр. 2.
928. 2. познаваемъ — познаемъ.
928. 5. есми: вм. азъ пли язъ. § 202.
928. 7. суждальекчми: ж смягчен-
но , вм. з-
928. 8 свою правду сказываешь: вм.
полагаешь, что ты правъ. § 261. Пр.
2. 1).
928. 15. поступи на себе—уступи.
928. 34. господей (вм. гос подій): пра-
вильная <і>. род. п. отъ господь, род.
ЬѴ. изъ посланій
(Но и:зд. Ар.ѵ. Ном.
1. Изъ Окружною Посланія о неза-
конномъ избраніи Литовскими Епи-
скопами Григорія Самблака, въ санъ
Кіевскаго Митрополита, отдѣльно отъ
Московскаго. 1415—1419- г.
Поученіе Фотѣя Митрополита Кіев-
скаго и всеа Руси , къ Епископомъ
и къ всякому священническому и ино-
ческому чипу, и къ благочестивымъ
Княземъ и властемъ и всѣмъ хри- 1((
стоименитымъ Господнимъ люденъ ,
избрано отъ Ветхаго и Новаго завѣса,
и отъ святыхъ Апостолъ и отъ свя-
тыхъ Отець правилъ, о нынѣшнемъ
новомъ разрушеніи и мятежѣ цер- іа тели ,
ковиомъ, бывшемъ отъ песмысле-
пыхъ и суетословныхъ и несвящеи-
ед. господи (а не господа, какъ вь по-
слѣдствіи).
929. 28. т. е. отъ мытовь пріобрѣ-
теніе неправедное.
929. 32. своего—дѣла: им. отъ свое,о
дѣла.
929. 34. чему. вм. чего, потому чго
достоинъ принято за синонимъ сливу
посиненъ.
92.9. 38. подщишися —потщитися.
930. 28. позіее: вм. поежс, или по-
неже.
930. 32. имсе'—крестьянамъ: членъ
гізюе здѣсь нечто пнос, какъ отноепт.
мѣстоименіе съ придаточнымъ пред-
ложеніемъ: мже (суть) подъ тобою. §
280.
931. 17. 25. 35. нѣчто: употреб-
лено частію въ смыслѣ народнаго нѣ-
што (развѣ).
931.39. 10. покиня да ступлю. §
285. Пр. 1.
митроиолитл фотія.
63 Акт. Іістор. 1.)
ныхъ Епископъ , пже святая прави-
ла поправшихъ, паче же не свята-
нравиіа, но себе поправшихъ — —
Хощу убо о семъ явити и извѣсти -
в ти вашей любви и тыцапйо о мя-
тежи» бывшемъ въ церкви Божіи отъ
неподобныхъ оныхъ мужей , и яко
не вси глаготеміи Епискоііи суть-
словомъ убо мнозіі Епііскопи , нра-
вомъ же мали, образомъ учеппци
Христовы, нравомъ же предатели ,
словомъ благочестиви, дѣломъ же не-
чсстиви , словомъ кротци , нравомъ
же лукавіи, именованіемъ Святи-
дѣіесы же язычници.------------------
Азъ же вамъ , братія, предсвидѣ-
тельствую: блюдите, да не кто васъ
УЗэ
936
прелстнтъ, ниже отъ внѣшнихъ, ниже
отъ виутрепихъ , ниже Епископъ ,
ниже священникъ, пли дьяконъ, и іи
инокъ, и пі Князь, или бояринъ, нлн
богатъ. пл і )богъ, пли кто ни есть
глаголяй развращенная, воторіи при-
ходя іъ къ вамъ въ одежахъ овчпіхъ,
внутрь же суть волцн и хыщници,
которііі имѣютъ образованіе благо-
честія , силу же свою лицемѣріемъ
покрываютъ Вы же, възлюбленіп, не
прелщайіеся отъ злодѣйства и іу-
кавства ихъ: но якоже пріяли есте
святое крещеніе отъ сборныя иапо-
стольскыя Христовой церкви, такоже іь
пріяли есте отъ нея. имѣти Святителя
единаго,—и якоже есте пріяли, охра-
ните се до копца вѣкомъ.
2. Изъ Посланія Псковскимъ посадни-
камъ и ду.товенетву, о приведеніи стри- -го
/о.шішкюя въ раскаяніе увѣщаніями и
наказаніемъ о ротникахъ, и удаленіи
и.ѵъотъ званія судей и церковныхъ ста-
ростъ, также о небытіи старостами
въ церквахъ двоеженцамъ и троеженг чь
цамъ. 1'Г27 г. Сент. 23.
Благословеніе Фотѣя Митрополита
Кіевскаго и всеа Руси , въ Псковъ ,
сбору святаго Николы, игуменомъ и
попомъ, и священническому всему и
иноческому чипу, и посаднику Ѳедосью
ОеФііовичю, и старымъ посадни-
комъ , и всему Пскову , христоиме-
нитымъ Господнимъ людей ь, живу-
щимъ всѣмъ йодъ закономъ Божіимъ,
и дрьжащимъ и имѣющимъ по пре-
данію божествепыхъ Апостолъ и бо-
гоносныхъОтецъ,чинъ ве іпкагоБожіа
свящепьства, и живущимъвсѣмъидер-
жащпмъ тое отъ божествепыхъ и свя- />
щеныхъ править и оть Божьей Цер-
кви предапое правое ідвіе истинное,
и частѣ и иепре.іожпЬ тѣмъ Ооже-
сівеиымь и свящепнымъ предані-
емъ покаряющеся и вѣругоще. Что
з есмь , сыново. , преже слышахъ отъ
вашихъ пословъ, что деіі иѣкоторіп
суть въ вась оть супостата врага
ііавола , еже отъ мпогыхь того сѣ-
тей , пропинаемыхъ отъ искони на
іо родъ человѣчьскііі, а паче па кресть-
янский, и того же запятіем ь и зло-
ухищреніемъ , слышахъ нѣкоторыхъ
вь васъ помраченныхт. зовемыхъ
стриголппковь, и отъ хрестьапъства
отпадающихъ и вь ровъ погибели
іиізпадающихъ: и о тѣхъ паденіи, отъ
помраченія духовныхъ очно , Богу
вѣдущу, съ коликимъ рыданіемъ, пре-
ніе ппсахъ вашей любви, ради тѣхъ
стриголппковъ увѣренія и познанія
п обращенія кь Богу, въ православіе
исгинпое. Н пишете ми, сыново, со
своимъ послом ъ съ посадникомъ Ѳео-
доромъ , что есте, по моей грамотѣ,
тѣхъ стриголппковь обыскали и по-
казпили: и о юмь о вашемъ крѣп-
кой ь благостояніи , еже о благоче -
спи Божія закона, великое ваше пра-
вославіе благодарю, и благословляю
исиреложнѣ и крѣпцѣ такожъ о томъ
стояти, и тѣхъ помраченныхъ къ
свѣту і: къ истинѣ богоразумія вьзво-
дяще, якоже и божествепіп Муче-
ппци о вѣрѣ о истиннѣй свои крови
ь прольація и певіірныхъ цареіі и му-
чителей къ Христу прпведоша. А что
пишете, что ппіи тіе строгоіпицв
побѣгали, а к,оторіи осталися,- а про
тѣхъ пишете, что тѣ деіі діаволь-
0 скимъ запятіемъ, яко діаволу въ них ъ
въгцѣздивніуся, къ своему хрестьян-
937
938
мп , что у церквахъ у васъ таковіи
людіе старостяхъ, и па властѣхъ сѣ-
дятъ и судятъ: ино таковіи ротнпцп
и лжеобсщпици, по Писанію, ника-
ко могутъ дѣлъ церковныхъ завѣ-
дѣти, пи судовъ судити; и -вы отъ
таковыхъ блюдите, н пикако власти
въ церковныхъ дѣлѣхъ вдавайте имъ
ни суда судити.
935. 9. образованіе—образъ , внѣш-
ность.
936. 5. есмъ — с.іышахъ- опискою
вм. слышалъ.
936, «. дей. 5 77. Пр. 2.
936. 9. пропинаемыхъ — растяги-
ваемыхъ.— отъ искони: отъ приложе-
но, по смыслу , лишнее только пото-
му , что въ словѣ искони (изъ кони)
уже не чувствовалось собственное и
первоначальное значеніе: съ начала,
отъ начала, пзі начала. § 2.63. Пр. 3.
936.11. Стригольники, какъ яв-
ствуетъ далѣе, нс гірнзвавалп священ-
ства и Св. Таинствъ.
936. 17. духовныхъ очію: согласо-
вано двойств. ч. со множ.
936. 38. которіи—иные.
937. 10. господу земному—Влады-
кѣ земли.
937. 1«. толико—только (и=ь).
9; 8. 1. у — въ (по мѣстному выго-
вору писца).
938. 2. на властѣхъ сѣдятъ —
ству истинному и къ вѣрѣ православ-
нѣй таки не дръзаюгь чпстѣ зрѣти,
смотрити , вѣровати, ни къ отцемъ
духовнымъ на покаяніе проходити ,
а еще и хулу глаголюще па чипъ
великаго Божія свяіцеиьства. — —
II которіи тіо стриголници, отъ
| своего заблуженіа , не иму іь чпстѣ
вѣровати православія истцодго, пи къ
Божьимъ церквамъ, кь Господу зем-
ному , не омутъ быти прцбегающе,
и на покаяніе къ своинъ отцемъ ду-
ховнымъ пе имуть приходнтн: и, яко-
I же убо преже къ вамъ лисахъ, и
нынѣ пишу, удаляйте собе отъ тѣхъ
I вь ясііи іі питіи, и казньми (толико
не смертными,'по внѣшними казньми)
и заточсньмн прпводящс тѣхъ , да
будуть въ познаніе и обращеніе къ
Богу, н пикако да будутъ тіе попу- 2о
щспи въ вагъ, яі;р плевелы посре-т
ди пшеница. А что мп пишете, что
суть у васъ и таковіи людіе, ротни-
ки, и крестъ цѣлуютъ па кривѣ: ино
крестъ дань отъ Христа хрестьаномъ, 25
вѣрою тому покланятися, и истиною
и чистотою того честнаго креста цѣ-
ловати; и цѣлуяіі тако крестъ, освя-
щеваетъ собе и отъ болѣзни и отъ
недугъ всяческихъ исцѣлѣваетъ; а не 30
вѣрою и пе истиппѣ цѣлуяіі крестъ,
и тоіі убо лжеобещппкъ непсцѣлпо
врежает'ь собе , а но Писанію , дко
богоубінца вмѣняется таковый и по-
ругатель честному кресту. II пишете зв употребляемое завѣдывать.
властвуютъ.
938. 5. завѣ,дѣти: . откуда ныні;
ЬѴІ. СОБОРНОЕ ПОСЛАНІЕ РОССІЙСКАГО ДУХОВЕНСТВА ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ
ІОАННУ ВАСИЛЬЕВИЧУ НА УГРУ, НОЯБРЯ 13, 1430 Г.
(Пи изд. Арх. Ііом. въ Акт. Пегпор. 4.)
Благословеніе Геронтія Міітропо- възлюбленпому сыну святыя церкве
лита всеа Руси , о Святѣмъ Дусѣ то и нашего смиренія господину и сы-
939
940
Святыя церкви всеа Русскія земли ,
и за свою святую чистую пашу пре-
честнѣіішую вѣру, яже во вееіі под-
пебеспѣй, якоже солнце, сіяніе пра-
ь вославіе въ области и дръжавѣ вашего
отчьства и дѣдства и прадѣдеіва ве-
ликаго твоего господьства и благоро-
дія, на тоже свирѣпустъ гордый ош.
змій , вселукавый врагъ діаволъ . о
«о воздвигаетъ на ню лютую брань по-
ганымъ Царемъ и его пособники по-
ганыхъ языкъ, ихъ же послѣдили
зря:... во дно адово, пдеже имутъ
наслѣдовати огнь неугасимый и тму
кромѣшніою. Мы же господинс в
сыну, благодаримъ и молимъ Госпо-
да Бога и сго Пречистую Богоматерь
и просимъ неизреченныхъ щедротъ
великія сго милости, еже о пособле-
ніи и о укрѣп іоніи твоего па нихъ
благороднаго ополченія п всего ва-
шего христолюбиваго воиньства пра-
вославныхъ людей.----------
25
Здѣсь приведено только начало по-
сланія.
939. 11. богомолья — богомольцы.
5 216. Пр. 1.
940. 6. отчьство : употреблено
здѣсь въ первоначальномъ значеніи—
что идетъ отъ отца (отчина), въ соот-
вѣтствіе съ словами дѣдство и прадѣд-
ство—чтд идетъ оть дѣда и прадѣда.
940. 8. онъ — оный.
55 940. 13. Точками означено въ изд.
Археогр. Ком.
нѵ, благовѣрному и благочестивому
Великому Князю Ивану Васильевичи)
всеа Руси, купно же и съ своими
дѣтми и сос.іѵжебпикп, а сь твоими
богомолци , съ Архі ппск< помъ Ва-
сіяномъ Ростовскимъ, и съ еписко-
пы , и съ архимандриты и сь игу-
мены , и съ протопопы , п съ свя-
щенноиноки, и со всѣмп священни-
ки , и съ множествомъ чина мпиш-
скаго честныхъ монастырей , бого-
молья вашего благородія , соборнѣ ,
вси тебе Русскихъ земль Великаго
Государя благословгнемъ , и челомъ
бьемъ, и молимъ Всемилостиваго Го- і
спода Бога всѣхъ Творца и Зижди-
теля и его Пречистую Богоматерь о
благосостояніи святыхъ Божіихъ Цер-
квей , в о многолѣтномъ здравіи ве-
ликаго твоего господьства и сына 20
твоего благороднаго и благовѣрнаго
Великаго Князя Ивана Ивановича
всеа Руси , и о твоеіі братьи молод-
іпеіі, о благовѣрныхъ Князѣхъ, Ан-
дреи , и Борисѣ , и Андреи Василье-
вичѣхъ, и о всѣхъ вашихъ Князѣхъ,
и о болярѣхъ, и воеводахъ, и о всемъ
вашемъ христолюбивѣмъ воинствѣ ,
лгодѣхъ православныхъ, и о под визѣ
вашемъ, еже съ Божіею помощію и
заступленіемъ , мужественѣ , добрѣ
стоите за домъ Святыя и Живона-
діальиыя Троица , Отца и Сына и
Святаго Духа, и за домь Пречистые
Богородпци и Великаго Чюдотворца
Петра Митрополита, и вся Божія
941
442
ІЛ'И изъ посланія новгородскаго архіепископа геннАДІя митропо-
литу ЗОСПМЬ, о ПРИНЯТІИ СТРОЖАЙШИХЪ МѢРЪ къ искорененію новго-
родскихъ еретиковъ, СЪ НЕОДООРЕНІЕМЪ ПЕРЕМѢЩЕНІЯ ИЗЪ МОСКОВСКАГО
КРЕМЛЯ НѢКОТОРЫХЪ ЦЕРКВЕЙ II МОНАСТЫРЕЙ НЯ другія МѢСТА И СЪ ЖА-
ЛОБОЮ на МОНАХА ЗАХАрІЮ, РАСПРОСТРАНЯЮЩАГО О НЕМЪ ПрЕДОСУДПТЕЛЬ-
IIЫЕ СЛУХИ. 1490 Г. ОКТ.
(По изЬ. въ Актахъ Лрхеогр. Зкспед. /.)
Господину отцу моему, Митропо-
литу Изосимѣ всеп Русіи , сынъ
твой, Архіепископъ Великого Нова-
града и Пьскова владыка Генадеіі
челомъ бьетъ. — — А что ми , го-
сподина , велвши писати Исповѣда-
ніе , ино , господине, Исповѣданіе
есми положилъ отцу своему Герон-
тію Митрополиту да и всему бо-
жёствеігому собору, Архіепископу и
Епископомъ, да то Исповѣданіе у
васъ въ казнѣ; а какъ семи испо-
вѣдался предъ Богомъ и предъ из-
бранными ангелы , тако въ толь
Исповѣданіи стою н тенерно непод-
вижно, ниже къ Литвѣ посылаю гра-
моты пи изъ Литвы посылаютъ ко
мнѣ грамоты , и ни пакй Литовскіе
ставленики служатъ вь моей архі-
епископъ». А что которые Литовскіе
окаянные дѣла прозябли въ Рускоіі
земли, въ Великомъ Иовѣградѣ, въ
вотчинѣ Государя Великого Князя ,
коли былъ въ Иовѣградѣ Князь Ми-
хайло Олелковнчь , а съ нимъ быль 25
Жидовипь еретикъ, да отъ того Жи-
довина распростерлась ересь вь Ііоу-
городской земли, а держали ее тайно,
да потомъ коча ні урекатись вопьянѣ,
пазъ носіыіиавь то, да о томъ гра зо
моту послалъ къ Велпкому Князю
да и къ отцу Геронтію Митрополиту:
и Князь Великій ко мнѣ прислалъ
грамоту , а велѣл ъ ми того беречн ,
з чтобъ то лихо въ земли не распро-
стерлося; и потомъ пришелъ обыскъ
на сретикп , и язъ повелѣлъ имаги
да подаваіи па поруки , и тѣ ере-
тики поручниковъ выдавъ да сбѣ-
ю жали къ Москвѣ, Грпгорей попъ съ
сыномъ съ Самсонкомъ, да Ереса попъ,
да Гридя дьякъ Борисоглѣбской.----
А то, господине, стала бѣда съ
тѣхъ мѣстъ , какъ Курицынъ изъ
із Угорьскія земли пріѣхалъ да отселѣ
еретицы сбѣжали на Москву; а пи-
сано въ подлинникѣ, что протопопъ
Алексѣй , да Истома, да Сверчекъ ,
да попъ Денисъ, приходили къ Ку-
20 рицыпу , да иные еретицы, да онъ
то у нихъ печальникъ , а государь-
скоіі чести попеченія пе имѣетъ. А
нынѣ бѣда стала земская да нечссть
государьская великая: церкви старыя
извѣчныя выношены изъ города вонъ,
да и монастыри старые извѣчные съ
мѣста переставлены; а кто вѣру дер-
жигъ ко святымъ Божіимъ церквамъ,
ино то писано сице: «освяти любящая
благолѣпіе дому твоего и тѣхъ про-
943
944
елани божсственою твоего силою.»
Да еще паки сверхъ того и кости
мертвыхъ выношены паДорогомнлово,
ино кости выносило, а тѣлеса вѣдь
іуто остались, въ персть разошлись;
да на тѣхъ мѣстѣхъ садъ посаженъ,
а Моисеи писалъ во Второмъ Закопѣ :
«да не насадити садовъ , ни древа ,
подлѣ требника Господа Бога твоего»;
а господинъ нашъ отецъ Геронтеіі ю
Митрополитъ о томъ не вспретилъ ,
То онъ вѣдаетъ каковъ .отвѣтъ за то
дастъ Богу. А гробокопателемъ ка-
кова казнь писана, а вѣдь того для,
что будетъ воскресеніе мертвыхъ, не- <»
велѣно ихъ съ мѣста двигпути , оп-
ричь тѣхъ веіикихъ Святыхт, коихъ
Богъ прославилъ чудесы, да Божіимъ
повелѣніемъ и ангельскимъ яв іеніемъ
бываетъ пронесеніе мощемъ на из- 20
давленіе .іюлемъ и на утверженіе и
на почесть градовомь. А что вынесши
церкви, да и гробы мертвыхъ, да на
томъ мѣстѣ садъ посадити, а то ка-
кова нечесть учинена? отъ Бога грѣхъ. 25
а отъ людей соромъ. Здѣсе пріѣз-
жалъ жидовинъ новокрещеной, Да-
ниломъ зовутъ, а нынѣ хрестьянипъ,
да мнѣ сказывалъ за столомъ во всѣ
люди: попарили іея де есми изъ Кіева зо
къ Москвѣ, нно де мнѣ почали Жи-
дова лаять: «собака де ты, куды на-
рядился? Князь де Великій на Мос-
квѣ церкви всѣ выметалъ вонъ»; а
сказывалъ то предъ твоимъ сыномъ за
боярскимъ предъ Вяткою: ино каково
то безчестіе и нечесть государьству
великому учинена? А Государя въ ве-
іикъ довели грѣхъ благссловпою ви-
ною , а приводили ему ту притчу:
коли де ѣздятъ вь вошіеко , и гдѣ
церквей хрестьянскпхъ нѣть , и оии
поймутъ сь собою священника да цер-
ковь полотна ну возятъ, да бреженіе
чинятъ о томъ велико, перво де по-
з стелютъ кожу, на верхъ кожи платъ,
на чемъ церкви стояти, да какъ де
обѣднюю отслуживъ , да церковь ту
снявъ, да по обычаю охранять, да то
мѣсто огнемъ попалятъ, а и безъ того
не прикоснулось ему ничто; пли паки
кто невѣжествомъучппитъ, что поставя
церковь на земли, а плата подъ нею ие-
постелютъ, пно священникърукиумы-
ваетъ надъ чашею да ту воду въ рѣку
льютъ , да снявъ церковь то мѣсто
такожъ огнемъ попалятъ. А церкви
Божіи стояли колпко лѣтъ, а гдіі
священникъ служилъ, рукиумывалі,
и то мѣсто бываетъ пе проходпо, а гдѣ
престолъ стоялъ да и жертвененъ,
и тѣ мѣста пе походныже; а нынѣ тѣ
мѣста не огорожены, ипо и собаки на
то мѣсто ходят ь и всякой скот ъ. А что
дворы отдвинуты отъ града, ипо то и
въ лѣпоту; а церкви бъ стояли вкругъ
города, еще бы честь граду болшал
была: а егда бываетъ ко грѣхомъ на-
хоженіе иноплеменникъ, и повыпоспвъ
иконы да Сожгутъ стѣны, а милость
Господа Бога Вседержителя, Его же
храмъ, туто ся останетъ, и пречистыя
Его Матере и Святыхъ всѣхъ молитва
и заступленіе граду. А что которыя
церкви были въ городѣ, а то такожъ
бы подняти на подк.іѣтѣхь да сѣни
нарядити вокругъ церкви да переходы
съ Великого Князи двора , да попъ
бы ходячи пѣлъ у тѣхъ церквей, и
коли случится Великому Князю или
«о Великой Княгинѣ саду посмотрѣти,
и онъ бы посѣдѣлъ у церкви , ино
945
946
Да щалуюся тебѣ, своему отцу, па
Захара на чсрін.ца на Стригалипка:
лаетъ ми, господинс, безпрсстапп уже
третей годъ , на четвертой настало,
к а посылаетъ грамоты въ мою Архі-
епископыо и къ черньцомъ и попомъ
Ссмиборскпм ь, а что по Московской
земли, того числа пѣтъ; а пишетъ въ
своихъ грамотахъ: послахъ де есми
10 по всѣмъ градомъ па еретики грамоты,
ипо, господинс, все велѣно терпѣти*
опрочё еретика, а язъ не срсі'пкъ;
нынѣ паки моему старцу Іонѣ при-
слалъ на мене съ лайбою великою,
ік и язъ тое грамоты списокъ тебі; ,
своему господину отцу , послалъ , и
ты бы меня пожаловалъ оборони гь
отъ того Стрига.піика. —
941. 15. тпеперво: «норма переход-
ная между Древн Іійпіеіо топерво п позд-
нѣйшею теперь. § 45. 11р.— 3.—
941- 19. спіав.іениім—постановлен-
ные въ чинъ.
941- 27. въ ііоугоро 'к кой—новгород-
ской (У'в).
943.41 адчпског—войско: среди, р.
прплаг. усѣчевного. § 44. 2. 2)'л
945- 10. толііеі областное вм. то-
лько. ""
945. 14. Любопытное указаніе на
Католиковъ.
945. 16 Шпанскій — Испанскій.
946. 2. Стригалнцкъ — Стриголь-
никъ.
лѣпо видѣти. А нынѣ розговорптп того
нѣкому Государи Великому Князю ,
разві; тобя, господина отца нашего ,
съ Божіею помощію; а намъ, твоимъ
дѣтсмь и сос.іужебппкомъ , пригоже
тебѣ о томъ воспоминати; а ты, го-
сподинъ отецъ нашъ, сыну своему
Великому Князю накрѣпко .о томъ
воспомппаіі, понеже должно ти есть.
А толке Государь нашъ, сыпь твои,
Князь Великій того не обыщетъ ,
а тѣхъ не казниіъ., ино какъ ему
съ своеіі земли та соромота свести?
ано Фрлзове по своеіі вѣрѣ какову
крѣпость держатъ: сказывалъ ми по-
солъ Цесаревъ про ІІІпаіьского Ко-
роля, какъ онь свою землю очистилъ,
и язъ съ тѣхъ рѣчей и списокъ
къ тебѣ послалъ. И ты бь, госпо-
диие , б томъ Великому Князю при
стоііпо говорилъ не токмо спасенія
ради сго, но и чти для Государя Ве-
ликого Князя, за неже нѣ кому иному
того Государю розговориііі; а лежитъ
то па тебі;, на отцѣ пашемъ , да и
на пасъ, па твоихъ дѣтѣхъ, да того
ради молитва за Государя уставлена
и за сго воинство по вся часы, чтобы
далъ Богъ оПь здравъ былъ па многа
лѣта сь своею Великою Книги лею , зо
и сь своими дѣтми, и со всѣмъ опоимъ
воппстврмъ, да и мы въ тишинѣ інхо
и безмолвно житіе поживемъ во вся-
комъ благовѣріи и чистотѣ.-------
ЬѴШ. ИЗЪ ПРОСВѢТИТЕЛЯ ІОСИФА САНИНА.
( По рукоп. Сиг/од.
I. Изъ введеніи.
Гни гдрю прссиеірсіііюмз клцк. сь'.ъ-
ДЛЛЬСІІОМК, Т торвскоми ні’оонтоу грѣш-
ный ѵернёць ііосічтъ нііірин ткоіі, гііс
БніГл. е/И* 453-)
ѵел(5 быо вѣдомо тогсё гдрю ілоемв
ІіІіѢІІІНАІЛ К€ЛІІКЛ!Л СѢДА ПОСТІШІІ ПЛ
роускоую ?емлю , и все прлкосллк-
ІІ0€ ХрПНЛіІСТКО , К КСЛіІі|€іІ ОуБО
«зіщтГіущг нуом, ЭІП (Нъ 60
< 47
94?
-= іі (о текъ оуь'рѢііАтсй ксн. Глава ко
ёсіі всѣ іі на теке ксіі зри, іі токою
(отТстіі гь кгъ скою іркокЪ. и все
I ПрЛКОСЛАКІюё хртнІлстко, Й ЖІІдбвСКІІА
- Гі плгоуиыіл іі скверный ереси.
; 'пятою Слога.
(Сло'во пл ересь ибкогорбекыіі ёре-
тнко'къ гліоцііі. ілко не подоклётъ пі
( слтн пл сты иконахъ стоую Г ёді-
, , 1 ГА > , •?.
. і о ІІ0СИІ|ІН0уі0 трцоу, АКрлДМЪ ко ре
! ВИДѢЛЪ БГА есть СЪ ДВѢМА ЛІІГЛОМЛ
. а не трбііі|оу. Здѣже іімлтъ склза-
ніе & кжесткеныхъ ііисапіТІ , ілко
АВрЛлМЪ ВИДѢ стоуіо троіі|оу . Іі ІЛКО
!’ , 5 подоп.іётъ кртііАііомъ пТелті нл все-
ѵтііыхъ Ткбііл стою трбцоу.
Подоклётъ вѣдати іако кса оуко
ЗАПОВѢДИ гл плпіего ІСД хл ДІІКІІЛ соу
іі полезна, попё сіісёпід ради нпіего
,2() рспл*) соу. не хоціетъ ко смртн, грѣін-
иікоу , іпі всѣхъ хбіретъ енти Т в
рлзоумъ истинный прТкести. окѣхъ
оуко сокбю окѣхъ стмн прркн н аилы.
и стіІ и пріікны йі'|ы , Гі оууіітелн
25 вселённый, врагъ іідиіь дііволъ не
престаётъ всегда Гіскіі кого поглотітіі
іі й нрлвого поутіі йвёстн, нлтёнъ
оуко Й АДАМА ДА ДОССЛС. II МНо'гО
прельсти, шкѣхъ **) нлоуѵн ндоло
зо ііоклАіійтнсіл. (окѣхже оукніГсти--------
Т проунмъ грѣхюмъ. окѣх жс ёретііѵе-
ствоу ііже ёсть всѣм гріГиъ блѣн-
ши, іі всякого вездконТл сккерііеиши.
ілко же іі пііѣ сё мно’311 пострлдГ-
-- ша іі много рдзнрдірёнТл ***) II к«ё-
слбкіій нглашл , іі во мнбги ёреси
кііаніл. Гібо рлзврдірёно претолковл'шд
*) Нъ рпси ошибкою повторено еще.
рё'смл-
**) Въ рпс» опискою: &віхь
но рпси: рлзвлфёнід-
іірккіі прутыл кі|л, сіілюіреіі ілко вто-
рое сліІце посреди кссГл рнскніл 3с-
май. н на престолъ стѣмъ йді кжТке-
нніі стлне и ѵюдотко'рГ|Ы петръ и
ллечен. Гі ііиіні мнбзн Гі келГпіін прл-
кослдкіііні стлне. іибсджеіні кы'ніл пл
тбмже иртлѣ іііііі седи скверный зло-
КеСІІЫІІ ВОЛКЪ ОКОЛКІТІСЙ, к нд'стырь-
СКИІО ЙДЕЖДК , II Уііиомь стль а
ііроіцііолешіе, Гпбдл преддтё. і прн-
ѵлстнГГ кесбмъ. и (оскверни стльскын
келіікніі пртлъ, ОбКіі оуко жндбвъствоу
оуѵа, нііѣхъ' — зміін пагоукііыи. мер-
зости запооустѣііье, нл мѣстс стрмъ
йстоуннкъ хвъ Гі не тою елмъ йстоііі
й хл іі дТвиола прілепіісл по ннъ
оуунтъ йкреірісіл хл, пёркын йстоуті-
нікъ къ стле к нашей земли. аіі-
тііхііъ Гірттд, Гі днтйхд ждё скшіскіі
житііёмъ, жпкыіі сііъ погикелпыіі, ііже
сііл кжі’л попрі іі преѵіістоую кі|а
іиіхоуліі , ”11 всіл стыл оуніунжіі. II
Гіконоу гл ніііего ісл хл , іі преѵн-
стьнл его млтсре іі всѣхъ стыхъ — —
Гі всяко ііеѵтіс Т претыкАіиіё, Гі со-
блазнъ ІІЛ ІіеіІОрбі'НОуІО ХрССТНАСКИІО
кіроу полагай, і еудльскділ нреддпТл,
іі апдьскніл оустлвы Т всѣ сты ііиса-
ні.л йілеірл. нѣсть деіі втораго прі-
ІІіёсТВІІЙ ХКА ПѢТЪ ДСП І|рТКІІІЛ ІІКІІЛГО
сваты, оумеръ деіі инъ оумеръ, по тл
мѣста іі кы'лъ. ні" к древни ёретице
II ЙСТОуіІНИ|ѢХЪ ЗЛОДѢИ ТДКОі'Ъ не ВЫ-
КАЛЪ, Л СКАЗЫВАЛЪ тіі II сдмомоу гдрю
моема кра мои воинъ. Т нііт. гне (о
ТОМЪ СТАТИ ІІЛ крѣпко ІІѢКОМОу. (бпроѵс
ГЕКА ГДрй ІНІІСГО. Лірс ты ІібіріІіІІІСА
3» ХА II ЗА прутоую КІ|Н , іі ЗА все
ПрАВОСЛЛКІІОС ХрТНАіІСТКО , СТАТИ ІІЛ
крѣпко токсю гііе мнбзн іюзоуібтен і
949
950
з.іногл б бжсстксііы іінсліГііі. того
ради б ІІСІІОрб ѴПЫ.Л ХрпІ ліП.СІІІІЛ вѣры
к жіідбстко бстапіііил , алеѵѣл глю
протопопа, іі деніісл попа. Г оеёздорл
коурні|ыііл , Гі нже ёдіпощрбсткоую-
і|!н с нТмй іі прё к келііі|ьмъ іпіке
городѣ. потомъ ко і.іно'піа ГрАДЫ
іі мѣста рлзсѣАкъіпе к жідбксіюё оу-
ѵёіііс, и кжесткенлд пнслпТл рлкрл-
ТІ1ІІІА ко скоён ПЮГНБСЛІІ, б пн же
ііііѣ о) бдіномъ реѵёмъ, ё;г е ®ніі ^лѣ
мростквіо ілко не подоваё глю іі іі-
копнсатн на утііьі икона стаю іі жі-
коткорілі|іоуі6 троііірзу , лкрдлмъ ко
гліоть пріплтъ Гі оуурёдіі КГА СО ДКѢ-
МА ЛНГЛОМА А не тро'111|0у , бкыѵліі
БО іімъ ёсть КСІЛ БжёсТІІ€ІІЛіЛ ПІІСЛ-
ІІІА рА^КрАТІІТІІ , II по скоён ёреся
ГЛІОТЪ , ТѢ БО ДІЛКОЛЪ НА ІІ0М0І|ІЬ
секѣ (окрѣте, Гл же ііюдоу нл рлсінл-
тіпі гііи мы же шклус іі не б секе
оумысліікшс, но б дре'кннхъ іі і;же-
сткены, н оукѣ’мы ілко лврллмъ ВИДѢ
кга къ трісѵь лице спре ) бцл и
сіІл іі стго дха , глетъ во келіікііі
моіісен, ілкіі же сл а’крллмоу кгъ, оу
доукл мдмъкрінсклго, ^рп тто глтъ
г) Во рпси: сііі)е.
ГАКИ же С.» АКрАл’моу г>гъ , іі КАКО не
рёклъ ёсть йкн же сіл дкрлімв кгъ со
ДКѢМЛ ЛНГЛОМА, НЭ Ш КЗ 15 СКЛ7.А б
днлех же оумолѵл. — —
5 ___
946; 2. То есть, жидовская ересь.
947. 7 Говорится о Митрополитѣ
Засни ѣ.
947. 29. дсн, и далѣе: нынѣ де, нм.
(оДѣсшн §.77 II р. 2.
947. 31. Вставлено изъ разговорной
рѣчи ііііѣ : вм. древнѣйшаго ино: упо-
требляется и теперь. § 77. Пр, !.
по тл мѣста: соотвѣтствуетъ реченію
покамѣста , пакъ пота соотвѣт-
ік ствустъ относительной частицѣ: по-
ка. § 73. Пр. 3.
947. 37. ііиір/іііісл — потъі|іішііісл.
948. 2(». ііскіі—иски: прич. наст. вр
оть гл. искати.
949. 3. Исчисляются поименно иаж-
20
иѣйшіе изъ еретиковъ, и за тѣмь го-
ворится о распространеніи жидовской
ереси.
94'). 15. оууредіі—угостилъ. Еъ об-
ластномъ языкѣ доселѣ употребляется
2Ь ’л- передать (отъ чрѣда , череда —
стадо, и потомъ перемѣна)— не толь-
ко въ значеніи угощать, но и потро-
шить, вынимать изъ рыбы иди птицы
внутренности.
ЫХ, изъ
(Ліэ нзд.
І. О Кинзѣ Димочтѣ.
НтІ. *:. : ,т ц. У изпзоюч ,
Въ лѣто 6773. Побиіпася Линза
межи собою, цѣкіп ради ігужа. Бла-
женный же Князь Домаптъ со дру-
жиною своею и съ всѣмъ родомъ
соонмъ, оставль отечьство свсе зсм.по
Литовскую, и прибѣже въ Плесковъ.
І.ю о.-. -Г.: А , . ц-, ,3, , ,, ,
псковской лѣтописи,
1 ’
Арлеогр. Ком. т. 4.)
Л.юл .ІДШ ЧІІ . |...| ОІЦ0.ІЧІЦІ і
Си бысть князь Домош ь ось племени
Литовского, прьвѣе имѣя ко идозомь
служеніе, но отчю преданію; егда
Богъ восюіѣ избрати собѣлюдн новы,
и вдохну въ онь благодать святаго
Духа, и възбнувся яко отъ сна отъ
идо.іского служенія, и помысли сь
Своими бояры креститися во мня Огца,
951
952
п Сына и святаго Духа. II крещенъ
бысть въ соборной церкви въ святѣй
Троицы , и наречено бысть имя ему
въ святомъ крещеніи. Тимоѳѣй; и
бысть радость велика во Плесконѣ, и 5
посадипіа его мужи Псковичи па
княженіе въ градѣ Псковѣ, въ лѣто
6774. По цЬколпцехъ дііехъ помысли
ѣхати съ мужи Псковичи, сь 3-ми
дсвяносты, н п.іѣпи землю Литотскую І0
и отечіетво свое Повоева, и княгиню
Гердеііевую поіопи и дѣти ея, и все
княженіе его повоева , и възвратися
съ множествомъ полона ко граду Плс-
скову. Перебродився Двину , и отъ-
ѣха за 5 версгь и ста шатры на бору
чистѣ, а стражи посганн па рѣцѣ па
Двинѣ, Давыда Якуиовп (а внука Жа-
врова съ Лувою съ Литовпиком ь; двѣ
же девяностѣ мужь отпроваш съ ио- 20
лономъ, а во единой ь девяпостѣ сам і>
ся оста, жда по Себѣ иогопи. Гор-
деню же съ своими щіязп дома не
бывііію , и нріѣхаша вь домы своя ,
аже домове ихъ
пеііа; ополчпвея Гердепііі, и Гоптрргь,
и Лірмби, и ІОгайло и прочій князи,
въ семи сотъ погнаны вьсіѣдъ До-
и земля нх ъ вся нлѣ- 28 великій
монта, хогяіне его руками яти л лю-
той смерти предати, а мужи Пско- з
епчи мечи изсѣчи. II нребродивіпсся
Двину рѣку , и стажа па брезѣ; ц
стражи же видѣвше рать велику,
нригнавіпе повѣданы Іомон'гу:-ьрать
перебродила! ь Двину», Домоптъ же -
рече Давыду и Лунѣ: апомози вама
Богъ и святая Троица, оже есга усте-
регла рать вепикуц полѣзьта до-
ловъ.» 11 рече Давыіъ и Лувд: «пе
лезсвѣ доловъ; хощецѣ животъ і.свой
датй пас іавѣ, и кровьсвою проняти ,съ
мужи съ Псковичи за святую Тропці
л за вся церкви святыя; а ты, го-
сподина княже, поѣли борзо съ мужи
съ Псковичи па поганую Литву.» До-
моіггъ же рече Псковичомъ: «братья
мужи Псковичи, кто старь то отецъ;
а кто младъ тоіі братъ! с іыіпавъ семь
мужество ваше во всѣхъ странахъ: се
же, братья, намъ гі| едлежитъ животъ
и смерть; братья мужи Псковичи, по-
тягііѣіе за святую Троицу , и за
свитыя церкви , и за свое отечь-
ство.» Тогда же бѣ приспѣлъ день
великого и славнаго воеводы муче-
16 пика Христова Леонтія; и рече Тп-
моѳеіі князь: «святая Троица , и
святый великій воевода Леонтій, и
благовѣрный княже Есеволоде! по-
мозите ламъ въ часъ сій на супро-
тивныя враги». И ѣхавъ князь До-
мопгъ съ мужи Псковичи , Божіею
силою іі святаго Христова мученика
Леонтія, одиііомъ девяностомъ 7 сотъ
побѣди. Тогда же убіеп' ь бысть Князь
Литовскій Готортъ, и инѣхъ
князей много інбипіа , а иная Литва
въ Двинѣ ііетопоша, а инѣхъ Двина
пзверже 70 нхъ па ссіроііъ Гондонъ,
а ііпіи па прочая островы извержены
о быіпа , а иніп внизъ по Двинѣ по-
ильина. Тогда же убіенъ бысть Он-
тонъ единъ ІІсковптипъ, сыпь Лот-
ковъ , брать Смолиговь , а иніп вси
безъ вреда сохранена быіпа , молит-
,5 вою святаго Христова мученика Леон-
тія і и влзврдтіішася сь радостію ве-
ликою ко Пскову граду со многою
корпстію, и бысть радость и веселіе
веліе въ градѣ во Псковѣ о пособіи
іо святыя Троица и славнаго велдкого
Христова мущинка Лецнд.я и б іаровѣр-
953
95 і
родъ, и съ свопмь братомъ удѣлиымЪ
со княземъ Андріемъ и съ своими
бояры. И ПскоВичи уелыгпаьше го-
сударя великого князя Насилья Ива-
новича вь Великомъ Повѣгородѣ, и
послаша пословъ своихъ въ Велик.й
Новгородъ, Юрья посадника Елисѣе-
вича , и нос.ідііпка Михаила Пома-
зова, п бояръ гзо всѣхъ концовъ, и
» дата Псковичи дару великому князю
Насилью Ивановичи» полтораста Руб-
левъ Новгородскихъ; и бшп.т челомъ
ему о жалованьи и о пемаловаціи своея
отчины, му.кеіі Псковичъ добровоі-
5 пых ъ .но іеіі, что чесми нрйбпжеиы
отъ твое-о намѣстника, а отъ нашего
Князя Ивана Михайловича Ренни, и
оі ьс-го людей, и отъ его намѣстниковъ
оть пріпородеііих ь и отъ ихъ.подеіі». II
го князь велпкііі отвѣчалъ нашимъ поса-
дникомъ; »язъ васъ свою отчину хощу
жаіовапі и борой ітп , якоже отець
нашъ и дѣды паши гсіикіи князи,- и
что ми новѣстуоте о намѣстникѣ моемъ,
а о своемъ князѣ И ванѣ Мпхліі ювичи
Ренни , аже трлде станутъ п,т него
мпоги жалобы, и язь ого < бвпню предъ
вами»; да и посадниковъ идипіхь и
бояръ отпустить, II посадники каши
наго князя Всеволода, нхъ молитвами
па с.уиостатыа побѣда.
2. Псковское взятіе, како взятъ ею
снизь великій Василій Нваповичь.
Оть начала )бо Рускія земли сен б
убо град1> Псковъ пи коимъ жс Кия-
зсмь владомь бѣ , по на своей воли
живяху вь немъ сущій людіе. Преж-
няя же убо удѣлпая княженія ваять
кіілзь великій Московскій подъ свою <.
область нс во едино время ратію, но
норазпу, якоже Лѣтописная книга пи-
шетъ: Первое Суждалского князя
Семіона покори себѣ, рогомъ Новго-
родъ, тоже Тверь взчі ь, а князь Твер- 1
скій въ Литву уісчс князь Миѵайло.
Псковъ же градь твердъ стѣнами, и
подей бѣ мпожеспю въ помъ, и того
ради не ііде на ннхъ ратію, и бояся,
чтобъ не отступили въ Литву; п того
ради льстя бѣ ьмъ лукаисівомъ злымъ,
и миръ имГ; со Псковичи, и крестъ
ему цѣловаху Псковпти, что отъ ве-
іикого князя нсртстуіпнп нпкудѣ.
Князь же великій посыланіе къ пинъ 2.і
князей своихъ по пх і. прошенію, ко-
его восхотятъ , того и пошлютъ , а
иногда посыланіе німѣсітіики своя
во Псковъ по своей во іи, коего вос-
хоіцетъ, не но пл ь воли, опи же па-
си ловаху, и граничу. и нродаяху нхъ
поклепы и суды неправедными. Пско-
ва же г] ада живущій и прочій окрест-
ныхъ градовъ посылаху на нихъ
(>р сказываютъ Псковичомъ на рѣчи, что
князь великій даръ ихь честно при-
нялъ., а сердечныя мыс іп пиктоже
вѣсть, что князь велпкііі сдумаль па
свою отчіпіу и пр мужей Псковичъ
посадники своя великому Князю ига- 55 11 ,1а ГР,ЯД7' Нсковь- Потомъ, тоя .ке
зимы, по маліі времени поѣхалъ изо
Пскова князь Псковской Иванъ Ми-
хайловичъ 1’еппя Суздалскпхь киязгіі
государю великому князю жаловатися
ъе іпкір В.ісиіей Ив; ік.вьчь пріѣхалъ и па Псковичъ, что хе его Псковичи
во спою отчину въ Ваіикій Повго- бесчсствова.іп; а тотъ Ревнті но ію-
ловаіися на нихъ. 11 сице многажды
бі.ють.,тако.1п 4-а пг...;(.,,, ({ Л)!Гл(..,
Въ лѣіо 7018, мѣ’яці Октября въ
26, ца намять Святаго Димитрія, Князь
955
950
шляпою во Псковъ пріѣхалъ да сѣлъ
па княженіи, а не по крестному цѣ-
лованію учалъ во Псковѣ жити, а не
учалъ добра хотѣіь святѣй Троицы,
ни мужемъ Псковичемъ; датотьРеПпя з
много зла чинилъ дѣтомъ боярскими
и посадішчимь, и тыя дѣти боярскія
да и носадннчн сдумавъ себѣ, что
тотъ Решія князь Псковской много
зла нмъ чипиль, да поѣхали къ ве- іс
дикому князю жаловатися па князя
Ивана Михаиловича на Реінцо. По-
томъ того же времени посадники
Псковскія сдумавъ со Псковичи такову
думу,анепапользусебѣдумаша, учаіиа
грамоты писати но пригородомъ да и
поволостімъ, а ркучи такъ: «аще ко-
торый человѣкъ каковъ ни буди, а жа-
ловался на князя, и вы бы ѣхали къ
государю великому князю въ Великій гч
Новгородъ противу его бити челомъ.»
Па той же недѣли поѣхалъ Лсоптей
посадникъ бити челомъ па посадника
па Юрья на Копыла; и поѣхалъ Юрьи
въ Новгородъ противу его отвѣчи- 25
ватъ и тамо тягатися. И Юрьи по-
садникъ прислать грамоту свою изъ
Великого Новагорода ко Пскову , а
въ грамотѣ написано такъ: «аще пе
поѣдутъ посадники изо Пскова го- зо
ворити противу кшвя Ивана Реппи ,
ино будетъ вся земля виновата.» И
въ ту пору Псковичемъ сердце уныло
а на четвертый день нотой грамотѣ
поѣхали къ Новугороду 9 посадки- 35
ковъ да и купецкій старосты всѣхъ
рядовъ; а князь великій управы имъ
никакой не дасгь, а говорить такъ:
«копіітсся вы , жалобныя люди , па
Крещеніе Господне, и язь вамъ всѣмь ю
управу подаіб; а Нынѣ ігамь управы
> пикаковы пѣть».И пріѣхаша всп Пско-
вичи въ Псковъ , и егда же прпспѣ-
ваше срокъ той,поѣхаша посадники въ
, Новгородъ къ великому князю и купс-
з цкіе старосты, не вѣдуще своея поги-
бели. На самый праздникъ Крещенія
Господня князь великій Василей Пва-
। повичь велѣлъ посадникомъ всѣмъ ко-
питися, да и бодромъ и купцемъ и
ю и купецкимъ старостамъ велѣлъ ити
па рѣку па водокрестіе; а самъ князь
великій вышелъ со всѣми бояры свои-
і мн па рѣку па Волховъ , а священ-
ники и дьяконы выпдоша со кресты,
«я въ той день приспѣлъ бо праздникъ
Крещенія Господня; а владыка въ
то время пе бысть на Иовѣгородѣ, п
крестилъ воду владыка Смоленской
да священники, и воду окрестивъ да
20 пошли ко святѣй СофѢіі. И князь ве-
ликій велѣлъ своимъ бояромь по своей
думѣ творити, какъ себѣ сдума ли, да
нашимъ посадникомъ да и .іюлемъ
тѣмъ учали говорити: «посадники
25 Псковскій,и бояре, и жалобныя люди!
государь велѣлъ всѣмъ вамъ копи-
тися на государьской дворъ неполна,
а кой не пойдетъ, ипо боя іея бы го-
сударевы казни, заиеже государь хо-
зо четъ управу всѣм ь вамъ дати». И по-
садники Псковскія и бояре съ одного
пошли съ воды на в.іадычеиь дворъ;
и бояре посадниковъ спроси іи: «уже
ли есте сполна скопилися».’ и посад-
35 никовъ, и бояръ и куппевъ ввели вь
полату , а молодшія люди па дворѣ
стояли. II влѣзли въ пелату и бояре
молвили посадникомъ , и бояромь, II
купцомъіісковскимъ :«нопмапи де есте
іо Богомъ и великимъ княземъ Василь-
смъ И«аповнчемъ всеа І’усіи» П
957
958
ту то посадчики сѣдѣша и до своихъ
женъ , а молодшихъ людей перепи-
савъ подаваша Новгородцемъ по ули-
цамъ берсчп и кормити до управы.
И тіерспяша Псковичи ліолопянуго
свою вѣсть отъ Фитина отъ Поповича
отъ купчйпы отъ I Ісковитипа, а оиъ
ѣхалъ къ Новугороду, и сталъ у Бе-
рджи , и услышавъ злу вѣсть и о-
ставя товаръ, и потопилъ ко Пскову
и сказалъ Псковичамъ , что князь
великій посадниковъ нашихъ и бояръ
и жалобныхъ Людей переималъ. И
нападе на ннхъ страхъ и трепетъ и
чуга , и пресхоша гортани ихъ отъ
скорби и печали , и уста ихъ пре-
смягіи; якоже многажды приходили
Нѣмцы па нихъ, и таковы имь скор-
би и печали небывало тогда, якоже
сказалъ первую новую пошлину, по-
клонъ отъ великого князя: «что деи
отчина моя посадники Псковскіе и
Псковичи толке хотите еще въ ста-
а рппѣ прожити, и вы бы есте двѣ воли
мои изволили, чтобъ у васъ вѣчья не
было да и ко юколъ бы вѣчной сняли,
а здѣсь быти двумъ намѣстникомъ,а по
пригородомъ намѣстнику же быти, и
іо вы еще въ старинѣ проживете; а тол-
ко тѣхъ дву воль не сотворите, ино
какъ государю Богъ ио сердцу поло-
жилъ, иио у него много силы готовой,
то кровопролитіе па тѣхъ будетъ ,
іа кто государевы воли не сотворитъ;
да государь пашъ князь великій хо-
четъ побывати на поклонъ ко свя-
тѣй Троицы во Псковъ»; да отго-
воривъ то да сѣлъ на степени. И
нынѣ. II вѣчь постава начата ду- 20
мати , ставить ли щитъ противу го-
сударя, запирати лися во градѣ? ипо
помянута крестное цѣлованіе, что
пе мощно рука воздвигнути противъ
государя, а посадники ибояреилут- 25
чіе люди вси у него. И послаша
Псковичи къ великому князю гонца
своего Еустафья соцкого бити челомъ
великому князю со слезами, отъ мала
Псковичи удариша челомъ въ землю
и не могли противу его отвѣта дати,
ано исполнилпся бяше очи слезь, что
въ сосцу матеро своея, по токмо тыя
слезъ пе испустили, но пе въ разумѣ
и Млади суще; толко ему отвѣчали:
«посолъ государевъ! дастъ Богь за-’
утра, и мы себѣ подумаемъ да тебѣ
о всемъ скажемъ» ; а Псковичи туто
горко заплакали. Како ли зѣницы
идо велика, «чтобъ ты, государь нашъ
князь великій Василей Ивановичъ, жа-
ловалъ свою отчину старинную; а мы
сироты твои преже сего и нынѣ не-
отступны были отъ тебя государя ,
и непротивпы были тебѣ государю;
Богъ воленъ да и ты съ своею от-
чиною и съ нами людишками своими».
II посла князь великій своего дьяка
ГретьякаДолматова, и Псковичи обра-
5о не упали со слезами вкупѣ? како ли
не урвалося сердце оть корепи? На-
утрія же, свитающу дни недѣлному,
позвоііиша вѣче и вшедъ Третьякъ въ
вѣче, и посадники Псковскій и Пско-
55 вичи начата ему говорили: «тако
у нась написано въ Лѣтописцѣхъ /
съ прадѣды и дѣды и со отцемъ его
крестное цѣлованіе съ великими кіія-з-
ми положено, что намъ Псковичекъ
дова лися отъ государя жалованья и до отъ государя своего великого князя ,
старины, аже Треіьякь пмъ на вѣчѣ кой ии будеть на Москвѣ, и намъ
959
960
оі ь него не стоити іш въ Литву, пи
въ Нѣмцы, д намъ жоііт но старинѣ
въ доброволыт; а мы Псковичи ото-
пдемъ отъ великого князя въ Литву,
или въ Нѣмцы, или о себѣ умнемъ я
жити безъ государя , нно па насъ
гнѣвъ Божій, гладь и оптъ и погонь
и нашествіе поганыхъ; а государь
нашъ князь великій тое крестное цѣ-
лованіе не умнетъ на собѣ держати, і
ино па него тотъ же обѣтъ, который
на пасъ, коли насъ пе умнетъ въ
старинѣ держати; а нынѣ Богъ
воленъ да государь въ своей отчинѣ
во градѣ Псковѣ, и въ пасъ , и въ <
колоколѣ нашемъ, а мы прожнего
цѣлованія своего пе хотимъ измѣ-
нити п па себе кроволптіл при-
няти, и мы на государя своего руки
подняти и въ городѣ занеретися ;
не хотимъ; а государь наіпь князь
великій хочетъ живопачалиой Трои-
цы помолитися, а вь своей отчинѣ
побывати во Псковѣ , и мы своего
государя ради всѣмъ сердцемъ , что <
пасъ пс погубилъ до копца». Мѣсяца
Геиваря гъ 13. на память святыхъ
мученикъ Ермолы и Стратопика, сііут
стиша вѣчной колоколъ у святыя Жп-
выіачалыіыя Троица, и начата Пско-
вичи на колоколъ смотря .плакати но
своей старинѣ и по своей , во іи , н
новезоптд сго па Снѣіогорской дворъ
къ Иванну Богослову, гдѣ нынѣ на-
мѣстничь дворъ; тоя же нощи но-
везе Третьякъ вѣчной колоколъ къ
великому князю въ Новгородъ, —г -г^
О славнѣйшій граде Пскове вели-
кій! почто бо сѣтуеши и плаченіи?
II цтвѣтца прекрасный градъ Псковѵ
како ми не сѣтовати , како ыи не
плакати п пс скорбѣти своего опу-
стѣнія? прилетѣлъ бо на мя мпого-
крылный орелъ, ИСПОЛПЬ крылѣ ЛЬВО-
ВЫХЪ ногтей, и взятъ огь мене три
5 кедра Ливанова и Красоту мою и
богатсство и чада мо.ч восхити. Богу
понустившу за грѣхи паша, и землю
пусту сотворите и град ь иаш ь ра-
злрииіа, и люди моя нлѣішша, и тор-
ю жиіца моя раскопашд , а иные тор-
жища коцевымъ калом ь заметаны, а
отецъ и братію пашу разведопга, гді;
пе бывали отцы и дѣды и прадѣды
наша, и %амо отцы и братію, нашу,
други цаша заведоша , ц матери и
сестры паша въ поруганіе даша. Л
иные во градѣ миоз.і ттострпгахуся
къ черпьцьц а жены въ черницы, я
въ монастыри поидоща , не хотяще
зд въ полонъ поити отъ своего града
во нище грады. Нынѣ же се, братіе,
втідяще , убоимся прещенія сего
страшнаго, припадемъ ко Господу сво-
ему, псповѣдающеся грѣховъ сголхь,
ці> да не вітидемъ въ болшій гнѣвъ Го-
сподень, не наведемъ на ся казни
горшп первой; а еще ждетъ нашего
пшаяпія и обращенія, а мы не по-
пЖчсл но на болшій грѣхъ пре-
. зо враптхомся, на злыя поклепы и лихія
, д ѣла и у вѣ'іыі кричаніе, р пе вѣдутціі
! глава, что языкъ глаголетъ, пе умѣ-
, юще своего дому строити, а градомъ
содержати хощемъ Сего ради само-
. 35 волія и непокореиія другъ другу
ь бысть сія вся з іая папы. —
Псковская лѣтопись издана Архео-
графическою Коммиссіею по рукопи-
' сямъ конца XV, а также XVI и ХѴП
: в. Для помѣщенія взятыхъ изъ неЛ
е отрывковъ принята средняя эпоха
961
Эта лѣтопись отличается мѣстнымъ
колоритомъ. Эпизодъ о Пекинскомъ
взятіи дышеѵь чувствомъ современ-
ника и жителя Псковскаго. Авторъ
краснорѣчиво передаетъ свои искрен-
нія сѣтованія о паденіи Пскова, обви-
няя вьтомъ самихъ гражданъ Псков-
скихъ (959—960).
949. 3. Литва, какъ имя собира-
тельное, согласуется во множ ч. § 216.
Пр. 2
951. 10. народный счетъ девяноста-
ми: едино девяносто , двѣ деняпо-
стѣ (какъ двѣ стѣ). 228.
951. 12. Герденевую: вм. Герденеву,
отъ собст. имени Гердснь. § 65. Пр.
951. 13. ею. относится къ притя-
жательному прилагат. Герденевъ (вм.
существ. Гердснь). 204- Пр. 6.
951. 15. Двину: вм. черезъ Двину
при- гл. перебродитися
951. 25. аже вм. народнаго ажно.
См. въ сказк. о Ерусланѣ Лазар.. по
рук. XVIII в.
951. 28. въ семи сотъ: правильное
и древнѣйшее, вм. стахъ. 230. Пр. 4.
951. 38 доловъ — доловъ (т. с. дат.
пад. долови, отъ долъ), долой. § 32.
(Ір. 72. 1. 2).
951.41. на славѣ — за олаву.
952. 6. кто старъ то (вм. тъ , т.
е. тотъ) отецъ—: вто наивное при-
вѣтствіе, заимствованное изъ быта се-
мейнаго , весьма обыкновенно въ на-
родной поэзіи. Слич. у Пушкина;
Коль ты старый человѣкъ,
Дядей будешь намъ навѣкъ;
Коди парень ты румяный.
Братецъ будешь намъ названный;
Коль старушка , будь намъ мать ,
и пр.
953. 2. супостатыа: отъ прилаг.
супостатый вм. Супостатъ.
,953. 3. ею: относится къ прилаг.
Псковское, вм. сущ. Псковъ. $ 204.
Пр. 6.
953. ”. влидомъ: прич сград. отъ
962
власти (владѣть).
953. 12. Любопытныя указанія на
то, какъ по.і ьзовались Лѣтописями иашИ
предки. Слич. 958- 36.
954. 3. 4. 5. услышавше — Князя.—
въ Новѣіородѣ: вм. что Князь въ ІІо-
вѣгородѣ. § 276.
955. 38. не дастъ: вм. недаетъ. 5
183. Пр. 2.
956. 31. сходною—тотчасъ (?), Слич.
въ области языкѣ: съодново - без-
престанно, той дѣло; съ ралу,вдругъ;
близко, подлѣ, рядомъ.
957. 1. Тутъ что-то испорчено. Вар.
«и ту посадпша Посадниковъ.»
957. 5. полонимую вѣсть —- вѣсть
о плѣнѣ. § 223. Пр. 2,.
957. 10. помнилъ-- гоиііти — гоню,
въ отличіе отъ гнати жеіі,ѵ..§ 85. Нр. 4-
957. 20. вѣчъ и вѣчъе вм. вѣче.
957. 21. ставитъ ли щитъ: изобра-
зительно, вм. защищаться.
•957. 33, 35. неотступны , не про-
тивны: не отступались , не противи-
лись
957. 37. людишками: унизительно,
по древнему этикету, въ отпош нііі.къ
себѣ..
958. 19. на степени — ня ступени.
На вѣче всходили по ступенямъ.
958. 23. то есть: не плакали то-
лько грудныя дѣти.
95 9. 4 і. како ми не сѣтовати. Обык-
новенная Форма въ олицетвореніяхъ ,
принятая народною поэзіею какъ у
русскихъ, такъ идруінхъ Славянъ.
Напр. въ Русск. пѣснѣ: — «Что же ты,
тихой Донъ, мутпехонекъ течешь?» —
«Ахъ какъ мнѣ , тпху Дону , не мут-
ному течи?» —В ь древнс-Че.піской піівмГ.
IX в. Судъ Любушпнь: «Ай Вльтаво,
че (что) мутпши воду?» «Како быхъ
алъ воды не мутила» и і:р
960. 3. исполнь: $ 227. 1.1. .
960. 4. Подражаніе Библейск. слогу.
960. в. богатество: е=ь. § 56. Нр. 3.
960. 30. у вѣчьи — у вѣча.
61
963
961
ІкХ. ИЗЪ СОФІЙСКАГО ВГЕХІЕНЛІІКЛ.
(По изд. Строева., 18%0 г.)
вѣка и заповѣда ому, рокъ: аще сб.іні-
депіи слово мое, живъ будешй; аще
ли преступити, смертію да умреипі,
и въ гу же землю виидепіи, отъ вся
5 же взять оси. Онъ жс преступи за-
повѣдь Божію и изгнанъ бысть изъ
рая, и плачася горко вопія: о раю
пресвятый, иже мене ради пасажде-
ныіі и Еигы ради затворепый I помоли
н> тебе сіворшаго и мене создавшаго, да
пеглп твоих ъ цвѣтецъ пасыщуся. Тѣм ь
къ нему Спасъ глаголя; моего созда-
нія нс хощу погубити, по хощу спасти
и въ разумъ истинный привести; обѣ-
ій ща ему пакы впндтп въ рай. Въ Па-
реміи же именуются Д. рѣкы идутъ
изъ рая: Тигръ, Пилъ, Фасонъ, Еф-
ратъсо встока, Пилъ жс подъ Егип-
томъ , ловятъ на немъ силолои , тс-
20 четь же съ высокихъ горъ? иже суть
оть земля и до небеси, а мѣсто не-
проходимо есть человѣкомъ , а верху
его Рахмапе живутъ.--------
То же , брате , не речено Богомъ
видѣти святаго рая человѣкомі. , а
муки и нынѣ суть па запади; много
дѣтей моихъ. Новогородцевъ, нидоки
тому: па дышущемъ море червь пеу-
сыпаіощіп, скрежетъ зубный и рѣка
зо мощеная—Моргъ, и что вода въхо-
днть въ преисподняя и пакы исхо-
дить трижда денсмъ. И та вся мѣста
мучимая не .погибоша , а мѣсто се
святое како погибе , повѣжь ми ,
зз брате? ----
А то мѣсто святаго рая находилъ
Моиславъ Попогородеці. и сыпь его
I. Посланіе Арзсіепискупа Ноеого-
рорьского Василія но Влады цѣ Тф/ър-
ско.ѵу Ѳеодору.
Насиліе, милостію Божіею Архіепи-
скѵпъ Повагорода, священному Епи- 5
скупу Ѳеодору Тжѣрскому, еже о Го-
сподѣ брату , благодать и миръ отъ
Бога Оіца Вседержителя твоему свя-
щепьству и всему священному събору,
Игуменомъ и ереомъ и дѣтемь твоимъ. <<>
Понеже увѣда смиреніе наше и свя-
тый съборъ священный , игумены и
ерей, что ся учинило у васъ во Тфѣри
иромежи вами , въ тѣхъ лю'дѣхъ Бо-
жіихъ , поспѣшеніемъ и по совѣту <5
діяволю и лихихъ людей, яко же бо
слышахомъ распрю, бывшую въ васъ
о ономъ честномъ раю; п прсбыхъ
много депій во взисканіп исправле-
нія божественнаго закопа, і Іімь еже 2<>
изискахъ и се шипу кътебѣ, понеже,
брате, по Божію повелѣнію должки
семы другъ другу покаянія творпти
о неправленыхъ нами божественныхъ
Писаныхъ , отъ святыхъ Апостолъ , чз
безпрестаип посланія творяху другъ
ко другу , тако жс и намъ-подобно
есть; въ нпхь бо мѣсто поставлени
есмы , кто во что позван ъ , тотъ въ
том ъ да пребываетъ. Слышахъ, брате, зо
что повѣстуеши рай погыблъ, вь немъ
же былъ Адамъ, ино, брате, о Того
есмя погибели не слыхали , пи въ
Писаніи гдѣ обрѣли о томъ святомъ
раю, но вси вѣдаемъ отъ спятаго Пи- зз
санія, что насади Богъ рай па въе-
іоцѣ въ Едемѣ, и въві’де. вопъ чело-
965
966
Яковъ, и всѣхъ было ихъ три ЮМЫ,
и одппа отъ ннхъ погибла много блу-
дивъ , а двѣ ихъ потомъ долго но-
сило море вѣтромъ , и принесло ихъ
къ высокимъ горамъ. II видѣша на к
горѣ тоіі написанъ дѣисусъ лазоремъ
чѵднымъ и вслмп подивленъ паче
мѣры, яко пе чсловѣчьскымд рукама
творенъ; по Божіею благодатію, и
свѣтъ бысіь вь мѣстѣ томъ самосія- к>
пень , яко пс мощи человѣку испо-
вѣдати: и иребыша долго время на
мѣстѣ томъ, а солнца не, видѣша, но
свѣтъ бысть многочастный, свѣтлуяся
паче Солнца; а на горахъ тѣхъ ли-15
кованія мпога слышахуть , и веселія
гласы вѣщающа. И повелѣша еди-
ному другу своему взіітги по шеглѣ
па гору ту , видѣти свѣтъ и лико-
ванія гласы: и бысть, яко възидс па .2О
гору ту, и абіе вьсилсспувъ руками
и засмѣяся , и побѣже отъ друговъ
своихъ къ сущему гласу. Они же
ве.іми уднвишеся, и другаго по-
слаша , запретивъ ему, да обратився 28
скажетъ имъ, что есть бывшее па горѣ;
и топ тако же сътворн ни малавъз-
вратися къ своимъ , но сь великою
радостію побѣже отъ шіхъ. Оип же
страха ііаноліііішася, и начата раз-зо
мыпыятп къ себѣ, глаго.іющс: аще
ли и смерть случится, но видѣли бѣ-
хоиъ свѣілость мѣста сего — и по-
слаша трётіяго па гору , привязавъ
ужищемъ за ногу сго; тако же и тоіі ,35
створити хотѣ, ві.сплескавт. радост-
но и побѣже, въ радости забывъ
ужища на позѣ своей, они же сдер-
нута сго ужищсмь, и въ томь часѣ
ббрѣтеся мертвъ. Они же нобѣгоша іо
вспять, не дано есть имъ да.гѣ того
видѣти свѣтлости тоя неизреченныя,
п весе іія и ликованія тамо слыша-
щаго; а тѣхъ, брате , мужеіі и ны-
нича дѣти и внучата добры здорово.
5 2. Изъ Путешествія Тверитина Аѳ.'і-
наеія Никитина въ Индію.
11 язь грѣшный привезя ь жереб-
ца въ Индѣйскую землю, и дошелъ
есми до Чюперя Богъ далъ по здо-
к> рову все, а сталь ми въ сто руб.іевъ.
Зима же у ннхъ стала съ Тропципа
дени , а зимовали есмя въ Чюнсрѣ,
жили есмя два мѣсяца; еже день и
нощь Д. мѣсяцп всюда вода да грязь.
15 Въ т ѣ же дічін у пихъ орютъ да-
сѣють пшеницу. А въ тома. Чюие.рѣ
Ханъ у меня взя ть жеребца, а увѣ-
далъ . что язъ не Бесерменинь , Ру-
синъ, н онъ молвитъ: жеребца дамъ
•2о да тыслщу златыхъ дамъ., а стань
въ вѣру нашу въ Махмётдени; и же-
ребца възму и тысячу златыхъ на
головѣ твоей векшу------а срок ь
учинилъ на четыре дени, въ Оспо-
25 жино говѣйно на Спасовъ день. И
Господь Богъ смиловался па свой
честный праздникъ, пе оставил ъ ми
лости своеа оть мене грѣшнаго и
пс велѣлъ погибнути вь Чюнсрѣ сь
зо нечестивыми: и канунъ Спасова дени
прігѣхаль Хозяііочп Махметъ Хоро-
санець . и билъ есми ему челомъ ,
чтобы ся о мнѣ нечаловалъ, и оиь
ѣздилъ къ Хану въ городъ іа меня
зз отпросилъ, чтобы мя вь вѣру не
поставили, да и жеребца моего у
него взялъ. Таково Осиодарево чюдо
па Спасовъ день. Ино браііе, Русь-
тіи Христіане, кто хощегь іюиін вь
ю Индійскую землю, и ты осіаіш .вѣру
свою на Руси, да вьскликнувь Мах
967
968
мета да поидн въ Гуидустаньскую
землю. Мене залгали псьі Бесермепы,
а сказывали много всего нашего- то-
вару, а по пѣтъ ничего на пашу зем-
лю, все товаръ бѣлой, па Бесермень -
скую землю , перецъ да краска , то
и дешево; ино возятъ аче и моремъ,
и они *) пошлины не даютъ, а по-
шлинъ мною, а па морѣ разбойни-
ковъ много. А разбиваютъ все Ка-
Фарынн, пи Христьяне, пи Бессрмсне;
а молятся каменымъ болваномъ, а
Христа пе знаютъ, ни Махметя пе
знаютъ. Есть въ томъ Аляіідѣ птица
гукукь , летаетъ ночи, а кличетъ
кукь кукь; а на- которой хороминѣ
сидигь, то тутъ человѣкъ умретъ, и
кто са хоиіегь убити, ипо у пей изо
рта огнь выйдетъ. А мамоны ходятъ
нощи да пмають куры, а живутъ
въ горѣ пли въ каиеньѣ. А обезьяны,
іо тѣ живутъ но лѣсу , а есть у
нихъ князь обезьлньекыіі, да ходить
ратью своею , да кто ихъ запмаеть,
и оііы ся жалуютъ князю своему,
и опы пришедъ на градъ дворы раз-
валяютъ и людей побьютъ; а раіп
их ъ, сказываютъ, велмп много, а я-
зыкь есть у нихъ своіі. Пндѣяпе же
по ядягь ни котораго же мяса , пи
яловичинщ, ни баранины, ни куря-
тины, ни рыбы, ни свинины (а сви-
ней же у нихъ велмп много); ядять
'.ке въ день дбожДы, а ночи не ядятъ,
а вина пе піюіъ, ни сыты, а сь Бе-
сермепы ни пьютъ, ни ядять. А ѣст-
ва жс ихъ плоха, а одинъ со однимъ
пи пьетъ, ни ѣстъ, пи съ женою: а
ѣдятъ брыпець , да кичири сь ма-
и они 'Гакъ, калсешся, читаліь должно.
Въ -подл. иаы.
5
10
Ій
20
2Б
50
55
сломъ , да травы разные ядяіъ , а
варятъ съ масломъ да съ молокомъ;
а ѣдятъ все правою рукою, а лѣвою
не прпимется пц за что, а ножа пе
держатъ, а лжици пе знаютъ, а на
дорозѣ кю же варить себѣ кашу, а
у всякого по горньцу. А отъ Бесер-
мспъ крьпотся, чтобы пе посмотрилъ
ни въ горнецъ, ни въ ѣству; а толко
посмотритъ, и они ') тое ѣегвы и пе
ядятъ , а ѣдятъ, покрываюіея пла-
томъ , чтобы пикто пе видѣлъ его.
Аиамазъ же ихъ па въстокъ, по Рус-
кы , обі; рукы подымаютъ высоко,
да кладутъ па темя, да ложатся пиць
па земли да весь ся истянетъ по
земли , то ихъ поклоны. А ѣсти же
садятся, и опы омываютъ рукы да
ноги, да и ротъ пополаекываютъ.---
А со мною пѣтъ ничего, ни ъое кни-
ги, а книги есмя взяли съ собою съ
Руси, ино коли мя пограбили и они *’)
и ихъ взяли; а язъ забылъ вѣры
Христьяпьскіе, всее праздники Христь-
япьскіе пи Велика депо, пи Рожде-
ства Христова пе знаю. Уже про-
идоша Ве іикіа дени четыре въ Бе-
серненьскоп землѣ, а Христьяньства
не оставитъ; далѣ Богъ вѣдаетъ что
будетъ. Господи Боже мой, на тя
уповать, сиасл мя , Господи Боже
моп. — Господи Боже моіі , на тя
уиовахъ, спаси мя Господи; пути не
знаю , иже камо пойду изъ Гунду-
стаііа. А жити въ Гундустани , ино
вся собина пехарчити , зане же у
нихъ все дорого: одинъ есми чело-
вѣкъ, ипо по полутретья алтына на
') и онп; Вв подл. шіи. и оші Въ подл.
ИНН-
| 969
харчу идетъ, на день, а вина есми
не пивалъ, пи сыты.
3. Посланіе Владычне Ростовскаго
Архіепископа Ваесіана на Угру къ
великому Князю-
Благовѣрному, и христолюбивому,
благородному, и Богомъ вѣнчанному,
и Богомъ утверженному, и во благо-
честіи всея вселенныя конци возсі-
аіііпе , наипаче же но Царсхъ пре-
свѣтлѣйшему, преславному Государю
великому Князю Ивану Васильевичу
всса Русіи богомолець твоіі, Госпо-
дине, Архіеппскунъ Васіянъ Ростов-
скій благословляю и челомъ бью. Мо-
лю же убо величество твое, о блэго-
любивый Государю! да пе прогпѣ-
ваепшея на мое смиреніе, еже пер-
віе дерзн]впіе ми усты ко устомъ
глаголати твоему величеству твоего
ради спасенія: наше убо, Государю
великій, еже воспоминати вамъ, ваше
же еже послушати; нынѣ жс дерз-
ну хъ написати къ твоему благород-
ству, нѣчто же мало, хощу воспомя-
нути оть Божественнаго Писанія, ели-
ко Богъ вразумить ми па крѣпость
и утвержденіе івоей державѣ. На-
шедшіе ради нынѣшняя скорби и
бѣды отъ безбожныхъ варваръ, Бо-
гу тако извоіиіпну нашего ради со-
грѣшенія, и тебѣ убо, Государю на-
шему, пріѣхавшу въ царствующій ти
градъ Москву ко всемилостивой Го-
спожи Богородици и ко святымъ чю-
дотворцемъ, помощи ради и зэстѵп-
лепіа, и кь своему отцу Митрополи-
ту, и къ своей матери великой Кпя-
инѣ и благовѣрный ь Княземъ п бла-
гочестивый ь бодромъ , добраго ради
совѣта и думы , еже како крѣпко
970
Стояти за православное Хріістьяпство
за свое отечьство противу безбожно-
му Бесерменству: тебѣ же, Государю
нашему, новинувшусЯ ихъ моленію и
е доброй думѣ и обѣщавшуся крѣпко
стоатп за благочестивую пашу пра-
вославную вѣру и боронити свое оте-
чество отъ Бесерменства , духовъ же
лсіивыхъ шепчущихъ въ ухо твоей де-
ю р агавѣ еже предати Христьанство.--
Нынѣ же слышахомъ , яко Бесерме-
нину Ахмату уже приближающуся
и Христьянсгво погубляющу, наипа-
че же на тебе хвэлящеся и на твое
із отечьство, тебѣ же предъ нимъ сми-
ряющуся и о мирѣ молящуся и къ
нему пославшу, ему же единако гнѣ-
вомъ дышуіцу и твоего моленіа не
послушакмцу, но хотя до копца ра-
о зорити Христьаньсіио. Ты же пе уны-
вай, по възперпі на Госнода печаль
твою и тъй тя пропитаетъ; Господь
бо гордымъ противится, смиренныйь
же даеіъ благодать. Принде же убо
въ слухи наша , яко прежній твои
развратници не престаютъ шепчуще
въ ухо твое льстивая словеса и со-
вѣщають ти не противитися супо-
статомъ, но отступити и предати на
зо расхищеніе волкомъ словесное стадо
Христовыхъ овець; внимай )бо себѣ
и всему стаду, въ немь же тя Духъ
святый постави , о боголюбивыіі и
вседержавный Дарю! и молюся тво-
зъ ей державѣ не послушай таковаго
совѣта ихъ.-----Не послушай убо,
Государю, таковыхъ, хотящихъ твою
честь въ безчестіе и твою славу въ
безславіе преложити, и бѣгуну яви-
ю тпея , и предателю Хресті яіпжкому
именоватися; но отложи весь страхъ
971
972
и возмогай о Господѣ въ державѣ
и крѣпости. — — И слыти что
глаголетъ Димокритъ Философъ:
первый Князю подобаетъ имѣти умъ
ко всѣмъ премѣннымъ , а па супо- з
стати крѣпость, и мужество, п храб-
рость; а къ своеіі дружинѣ лю-
бовь и привѣтъ сладокъ. Въспомипай
жереченаа псложными усты Господа
п Бога нашего Ісуса Христа ;аще и весь '<>
міръ приобрящетъ, а душу свою отіце-
тить пчтодасіь измѣну на души сво-
ей?!! паки: блаженъ человѣкъ, иже по-
ложитъ душу свою задруги своя. И се
убо, яко же слышахомъ, безбожный із
Агаряпьскыіі языкъ ііриближпся къ
странамъ нашимъ, къ отечьству ти; уже
бо мпогіа сумежпыа странамъ нашимъ
поплѣни и движется на пы. Изыди
убо скоро въ срѣтеніе ему, воемъ 20
Бога па помощь и пречистую Бого-
родицу, нашего Хрестьянства помощ-
ницу и заступницу, и всѣхъ святыхъ
его, н поревнуй прсжебывшимъ пра-
родителемъ твоимъ великимъ Княземъ: аз
пе точію Рускую землю оборопяху
оть поганыхъ, но пныа страны при-
пмаху подъ себе, еже глаголю Игоря,
и Святослава, и Владимера , иже на
Греческыхъ Царехъ дань имали;по-зо
томъ же и Владимера Мапомаха, како
и коли бился со оканными Половци
за Русьскую землю, и иные мнози ,
ихъ же паче насъ ты вѣси. И дос-
тойный хваламъ великій Князь Дмп- зь
трепг прадѣдъ твой , каково муже-
ство и храбрость показа за Дономъ
надъ тѣми же сыроя.іцп сканными ,
еже самому ему папредь битися, не
пощадѣ живота своего избавленіи ради
Христьяпскаго? Іако же убо и нынѣ
аще поревнуеши своему прародителю, И
великому Князю и достойному хва- I
лан ь Дмитрею, и тако же потщи-
іпнея избавити стадо Христово отъ I
мыслепаго волка , и Господь Богъ I
видѣвъ твое дръзповепіе тако же по- I
можетъ ти п покоритъ враги твоа I
подо позѣ твои , и здравъ ни чимъ I
же врежепъ побѣдоносецъ явипшея, I
Богу съхрапяющу тя, и осѣнитъ Богъ I
надъ главою твоею въ день брани.
Аще ли же еще любопрпшися и гла- I
голеши, яко подъ клятвою есмы отъ
прародителей еже пеподпимати руки
противъ Царя стати; послушай' убо ,
боголюбпвып Царю! Аще клятва «і I
пужди бываетъ, прощати отъ тако- I
выхъ и разрѣшали намъ повелѣио I
есть, иже прощаемъ, и разрѣшаемъ, I
и благословляемъ, яко же святѣйшій И
Митрополитъ, тако же и мы, и весь бо- і
голюбивый соборъ, не яко па Царя, г
но яко на разбойника, и хищника, и I
богоборца; тѣмь же лучше тебѣ сол- I
гавшу животъ получити , нежели I
истипьствовавшу погибнути, еже есть И
пущати тѣхъ въ землю на разрушеніе и
потребленіе всему Хрцстьапству и свя-
тыхъ церквей запустѣніе и оскерпеніе.
Софійскій Временникъ, т. е. Лѣто-
пись Св. Софіи , что въ ПовТ,городѣ.
изданъ по рукописямъ XVI иХѴПіь
Первая статья, здѣсь приведенная, во
рук. XVI в.. а днѣ другія—ХѴП в.
963. 1. Это посланіе любопытно во
народнымъ преданіямъ обь адѣ и раіь
Слич. пословицу въ Сборникѣ Яш.ко-
на : «Новогородскій рай нашолъ».
963. 6. Тфѣрь пли Т</>ерь — Тверь.
964.7 Взято изъ народнаго стиха.
Слич. въ Стихѣ Покаянномъ, нору.
1790 — 1791:
974
973
Ты раю мой раю, прекрасный мой раю.
Мене ради раю сотворенъ бысть.
Еввы ради раю заключенъ бысть.
Слич. также въ стихѣ, до нынѣ хо-
діпцемъ въ устахъ народа , подъ име-
п мь Адамова плача:
Расплакался Адамъ
Передъ раемъ стоя:
«Ты рай мой, рай!
«Прссвѣтлый мой рай!
«Меня ради, Адама,
«Сотворенъ, строенъ;
«Меня ради, Адама, ,
«Рай заключили».
964. 16. 19. Въ Пареміи, т. с. въ кппг.
Быт. гл. 2, ст. 10 — 14. Очевидно,
что сочинитель зналъ кн. Бытія по
выпискамъ нѣкоторыхъ главъ иль нея
въ Пареміяхъ. — О Пилѣ прибавлено
изъ Хропоірачювъ.
961 23. Рахмаие—вѣроятно, Брах-
маны: такъ называются, но греч. про-
изношенію, въ нашихъ древнихъ ру-
кописяхъ Брамины, Брахманы. — Въ
Галиціи есть преданіе, что далеко от-
сюда , па черными морями, живутъ
люди Рахмаие. Онп счастливѣйшіе ме-
жду людьми; силі но постятся (по-
тому галнцк. пословица: «постимо.як
Рахмаие» — постимся, какъ Рахмаие),
только разъ въ году ѣдятъ мясо , на
великъ день (т. с. праздникъ вообще
и Снѣтдос воскресенье въ особенно-
сти): откуда то жс ш.словица: «Па
Юрп-ІІвана, на Рахманскій вели кде нь».
964. 3 2. дечемъ—днемъ, вм. дыіьмь.
965. 6. Лазаремъ — лазоревой крас-
кою.
966.-1. добры здорова. §227, Пр. 5.
966. 5. Передъ Путешествіемъ Аѳа-
насія Никитина , въ Софійскомъ Вре-
менникѣ, подъ 1475 г., сказано, «того
же году обрѣтохъ написаніе Оѳонаса
Гч>ерптпна купца, что былъ въ ІІндІш
А- годы; а ходилъ сказываетъ, съ На-
сильемъ Папинымъ. Азъ же опытахъ,
коли Василей ходилъ сь кречаты по-
сломъ оть Великаго Князя; и сказаша
ми: за годъ до Казаньскаго похода при-
шелъ изъ Орды; коли Князь ІОрыі
подъ Казанью былъ , тогды сго подъ
Казанью застрѣлило. Се жс написано
пе обрѣтохъ , въ кое лѣто пошелъ ,
илп пъ кое лѣто пришелъ изъ Ип-
Дѣя , умеръ; а сказываютъ , что деп
Смоленска не дошедъ умеръ. А писа-
ніе то своею рукою написалъ , иже
сго руки тетрати привезли гости къ
Мямырену Васплыо,' къ дьяку къ Ве-
ликаго Князя , на Москву.» За тѣмъ
начинается самое Путешествіе слѣ-
дующими словами: «Се наппсяхъ свое
грѣшное хоженіе па три моря : д. е мо-
ре Дербенское , Доріа Хвалитская;
к. е Индійское, Доріа Гупдустанская;
г. еморс Чермт.ное.Доріа Стебельскал.»
На пути Аѳанасій былѴ ограбленъ,
претерпѣлъ много непріятностей , и
прибылъ пъ Индію съ весьма скуд-
ными средствами. Очень наивно опи-
сываетъ онъ тамошній образъ жизни
и произведенія природы , пе находя
агп послѣднія годными для Русской зе-
мли; говоритъ о странныхъ птицахъ
(папр. птица гукукь), звѣряхъ (мамоны,
обезьяны съ пхъ обезъянскимъ кня-
земъ) и т. Особенно жс жалуется на
то, что онъ отсталъ о тъ православныхъ
обычаевъ (968. 23).
Аѳанасій Никитинъ иногда употреб-
ляетъ не. только слова , по и цѣлыя
выраженія иностранныя. Мѣста съ
примѣсью иностранныхъ реченій здѣсь
опущены.
966. 12. дени — дни, вм. дыів.
966. 21. въ Мах.нетдени—въ Маго-
метову.
966. 24. Оспожиид—Госпожино (за
выпускомъ придыхательнаго г) —
Успенскій поегь.
967. 39. брынець, Л"Н>/«рм —какія-то
яствы.
975
976
968. 36. собина—имущество; въ об-
ласти. языкѣ , между , прочимъ озна-
чаетъ скотъ.
969- 1. Харча: нынѣ харчъ.
969. 3. Это увѣщательное посла-
ніе отличается убѣдительностью. Вас-
сіанъ поощряетъ Ивана Васильевича
на борьбу съ Ахматомъ, противобор-
ствуя миролюбивымъ совстамъ (970.
33. 3 і), и разрѣшаетъ его клятвенное
обѣщаніе не возставать противъ' Та-
тарской власти (972. Пі.). Свои доводы
скрѣпляетъ примѣрами иль Русской
исторіи (971. 25.), изреченіями изъ Св.
Писанія и даже словами Демократа
Философа (971. 2.), вѣроятно заим-
ствованными изъ Пчелы. Слич. это
мѣсто съ слѣдующимъ изъ Пчелы по
Рук. XVII в. КвЦЮ ПОДОБАЕТЪ ВИТТИ
къ крсисіікымъ (въ Послан. премец-
НЫ.ѵъ — описи., по другимъ рук. сре-
меннымъ) оу иъ. А іп супостаты крѣпость.
іі къ дрижііи» любо'н.
970. іі. бчсерменипъ: откуда позд-
нѣйшее басурманъ.
971. ІІ. См. Ев. отъ Матѳ. 16, 26.
Іо. 15, 13.
971. 18. сумежныа—смежныя (су=
сл/
971. 28. на — сь; брать дань на
комь=съ кого.
971. 37. сыроядецъ— кто ѣстъ сы-
рое (мясо).
971. 39. избавлеиіа ради Христыш-
скаю—ради избавленія Христіанъ.
ЬХІ. изъ ХроногрлФл.
(Тіо рукописи , принадлеж. издателю.}
I. (0 і|рі|іі слкстсн.
(Г і|рцА елкъекл слышавши ііма
гне іі нма соло'маііе. пріііде ко іё-
рЛП неквенти ёго СЪ СПЛОЮ ТАЖКОІО
Н НА ВЕЛЬБЛОуДЕ. и ііринесс йде'жіі II
?лата МНОГО 8ѢЛО и каменіе дрлгбе.
Гі книде КЕ0Л0МАН8 и КО^КѢСТіІ €М8
КСА ёлііко НМѢ НА СрІ|Н скоёмъ. Н
КО^КѢСТ ёіі СОЛОМАІІЪ КСА ГЛЫ СЛ. и
КНДЪ І|рі|А САВЪСКА кёсЬ СМЫСЛЪ СО-
ЛОМИНѢ.— — бѣжс і|рі|А сінііАла прс-
моудрл зѣло, и іірпло" сціе некзентн
СОЛОМАНЛ СНІ|СВЫ ОБрА^ОМЪ. БЛГОШБ-
рл?ны ко ютрокы и (0Тр0К0КНІ|А ко
ёдінъ юврл пострижены КЛАСЫ, іі оу-
КрАСІІКШН ПОСТАВИ иредн Н. НІ|ІЫ|ІН
рД^рѢІІІСІІІА кото'рТіі & ннхъ. МОуСКА
іілн ЖСНЬСКА ПОЛОу. СОЛОМОНЪ ПОВСЛѢ
ІІМЪ оумыгн ЛНІ|А СКОА. И (О СЕГО
сстсстко «коихъ ска^а ёіі. нг.6 моуж-
СКІІІІ ПОЛЪ крѣпко и СіІліІО ЛНІ|С НМЛ'
женьскін жс полъ магко. н сего рлдн
ОУДІІКІІСА 1)рІ|А ЗѢЛО, іі МНОГЫ ДАКШН
длрц КО^КрАТНСА В ЗЕМЛЮ СБОЮ. Т0-
5 лнкоу прсмрость СОЛОМАІІЪ пр'іл. пко
ІІ ПрНПѢВАІІІЕ НЛ БѢСЫ, II ^АНрСфЕНІС
оу МЫСЛИ нр'і СОуСПЛСІАІіе II ТНТѢ трс-
Б0уі6і|ІН. ЕЛНА^АрН ііодеіліініюу. пер-
стень П0ЛАГАХ8 нл ПО^Др.А БѢСІІОуЮ*
10 фАГОСА ПО ПЕУАТЫО КОрСІІЬ НМОуЦІА
ёгожс СОЛОМАІІЪ ПОКАЗА , СГ0Ж6 ІІА-
СЛАСА БѢСЪ АБІЕ Н^КЛАТАНІЕСА ^НАМС-
НІЕ ЁліІА^Арё. ПОСТАВЛАЕМѢ ѴАІІІѢ ІІЛІІ
ЛЛКАНН ПОЛНОу КОДЫ. СІ'іАЖЕ СОКрЗІПЛА
‘5 БѢСЪ НАБѢГАНІЕ. ІІНСА СОЛОМАНЪ <0
ДрЕКЕСѢХЪ КСѣ'хЪ (0 кёдрл СЗфЛГО к
ЛИВАНѢ ДА Н ДОССОПЛ НСХОДАфіІ НС
ТрОСТІА. ГЛА Н (й СКОТѢХЪ |І (й ГА-
ДѢХЪ Н (О рЫБАХЪ Н (Ь КСѢХЪ ЖИВОТ-
НЫХЪ, Н ® ІІѢЛЕДХЪ КСЖКЫХЪ стртеіі
977
97$
к то время крлкъ ткордше ведешь
грь. II ПрІЦКА ксъ колдръ сконхъ и
колдрыни іі фдрнжл пАСТырёкнѵд. Іі
прійдоііід на оно веселіе трн жены
5 4іже II Иррѵніід НАрНІ|АХ0у. I ёдіиоу не
ІКЦКл'іІІА ІЛКО СКАДЛНВЛ СЪ біІА^А.ШЮ
ііс/.кл'іін помыіилліне како кы скддоу
соткоріігн. II сотвори ІЛКЛОКО ^ЛАТО.
и плписА нл немъ котордл б тре
ю ті;\ъ :і снъ и прртні|ь клгобкрл^нъншіі.»
дд коуде топ сіе ^лдтоё Яблоко, и
повелъ ілклоко къвреі|ііі в вертогрл.
еічіі бкрьтоіпл три Фііы жены, и про-
шеніе І.ІОЛАХОу флріІЖА пд'стыревнѵл
15 ІІОІЛЖО Гіхъ дд -прнсоудн СІІ ІЛКЛОКО.
послъдн же треті'л реуе прнсоудіі мпъ
сіе ілклдьо. и покъжь менё докрт.іінпо
тв. дл тн дамъ ёленоу црца. менелагі
і|рл гре'ѵескдго. ііже кы ксъх насъ, н
грсѵескнхъ жёнъ докръіінін. н дл тн
ііил пока, іі коудё ііма твоё Алек-
сандръ ф’.ріі. іі дд ТН НОВЪ бі|А н
игръ, пней ко ты того стлрцл сынъ.
Но Фі|ь тн есть іірідмъ црь. д мтн
ёкаі.іл і'рі|д. іі прнсоудн кепоуінн го-
спожи ІЛКЛОКО. іі слъінідкъ б нея сіл
В07,кеселн'сА зъло.
і. і|ртво кблъгарское.
Но іінъ.хже цре кы к кблглрё ірь
Михаилъ, сёи покоривъ ег.г.ъ нрнлежл-
і|іла страны, іі сог.рдкъ ілибг іѵдикн.
пріііде іі серпъскос нлѵальстко хотя
секъ покорити, повелъ стефдііъ соу-
иротнвпы со^рътн, II СЪ ПО ДЫСАЦІИ со-
5 протіікны протикоу пяти стефдновы.
хртіАНЬсткъііеііпін стсфанъ посылле Ф
мироу къ црю колъгарьскомоу. поѵто
глд тражлёнінсА погасла* ко'лгярьскн
іі серпъскіл рбды. доволенъ кади
о скокмн. іі не прнр?жл'нс.л кга, не желрн
62
списано б него, б ннхже еллннь-
стТн премрсГ| іі врл'ѵеке вина пріёмніе
скоа книги соткорііпі іі феркадіі сн-
р.АНПНЪ. Н ІНіфДгбрЪ САМдрАННІІЪ. II
пдкслгбръ дкллженнпъ. н плато'нъ афн-
іішіінііъ. і’і коего іцыдо'шл ііспнсдіі-
іім. кгбслокіемъ лаѵінсс б ннхъ нд-
оуѵнтпсд ІІЛДЪІОЦіеСА.
2. Язб сказанія о&> Александрѣ
Великомъ.
(О НСПЫТНГН ІІГ.ІІІІЫА высоты и
глоукіінм морьскіл.
К сіімжс бкоусіісл, и некеснаю
КЫСОТВ ИСПЫТАТИ II глакина морьскаіб.
іімапіе оуко йкърн крллтп іідоуѵеНн
летати по дёра. премростііб оустроёно
КТ. ко КЛТ.ТКА оуѵішёнА. іі ПО ЮКЪ
странѣ ккърп ііиоуціе прпщдіін. іі
стол к клѣтцъ Александръ держаніе
КЪ (ОКОЮ рЗКОу М АСА ІІССОКАрСІІА. 7,КГ,-
ріё же зрѣніемъ оустрсыллхоусл к
млсоу ко^нопі іхоу ёго гори, стда же
хотдніе спити до'лоу ііііспзцідпіе роуцг.
с иасб дблоу. ^къріё же нисхожлхоу
с нііиъ дблоу. тлко іі морьскаіб гла- »
кина косхотъ испытати. сосоу стк-
ллнъ оуунннвъ іі конь кннде. і гоже
^ѣло долго, и повелъ секе ковреі|ііі
К море. II СКОНТДКШЮСА ІОЖЮ ІІАУА
гры'стн морьскііі ^кѣрь ракъ клт.ткоу. -
^іре кы’ не нклетенъ пылъ ііт; моря
не бы живъ вылъ Александръ, сіа ксд
сотворивъ, нціл сег.ъ кёсмертіл но ксвс
трздіісл. улкъ смертенъ сотворенъ не
ыожет кы'тн г.есмртенъ.
3. О Парисѣ.
І ёгдл копаете флрн с докрымн
ВИТ68Н СІіръУЬ 7, ДІ;МИ КО .ЯрЬСКНМИ. И
преодолъкдіпе нхъ къ кедкон игръ, и
просодё ^л цінтб ёді'іюго вн'те^д. іі <
979
я
о і нт ддрокі*. дціе ді силенъ
нл варвары вогороужАііся а не на
ліо", нмъ л пд'стырь то слгтн.
- 980
рд глемын. і покори мнйждіішн ііже
пл востбі|к іі нл ^дплде. іі та'рѵес
іівіб стрдна. іі сего ради тоуртскі црь
илрні|дё. Прбѵеё пл слгоутнкаго ве-
лика кн^я серпьсклго лд^лрл когорз-
ждётсд. сен не стерли про'ѵее жддтн
хвы говца рлсвкаёмн и поплеіыёмп.
по ілко нл'стырь до'срын оустремнсА
протн'вз ВОЛКОВЪ. ІЛКО ДА Іі^САКИ 110-
роуте'нноё ёмоу хбмъ стадо, нлн са
^д пи дшоу положі скѣтельсткд моѵ-
ѵеніе скоііуас’тса , бывшоѵ сраженію
юной полно пд мьсте илриі|лсмё Ко-
совѣ. Бт. же пвкто клгорбденъ «ѣло,
II кодііко мтри СОоС-
ІДЖС
< СИ
ХТ.Ы
ПОМЫСЛИ кодііко кроки хртідпьскіл ПрО-
ЛііІТНСД ІІМДТЬ.
УДДАТСА. СН ВСѢ ІІСТА^АТІІ НМД КГЪ
рд' йстдші нд мнровд'тн.
кб^кратнсд. нже со ую-
іі. и свол погаси. Слы-
СІД ІЛКО ^вёрь рыкноу,
I. II
ндшел державы нл
ІО
слышавъ сід. й плдже'пыд ндде'жд і’ц
глоусііны ко^дохноукъ. іі ГЬ МНВ по-
мо'цінцкъ рс, іі не оусогосд уто со-
ткорнт МНѢ УЛИКЪ, оурядіікъ ПОЛКИ іі
сііоу вроууіікъ нхъ. Самъ вніе в съііь,.2о
со слешами. і Гцше
лні|ё <о молитвы
УДДАТСА.
й теке. сн
іі къ своіі
ждл жслаа
ІІІ8ЖС о'нъ
ілко ілціе не прііідё рете ?дуро
пд нспобіімыа
погоу. пл своён выіі поставить. ска-
зана пославъ приведи сего, и оу-
моутпвъ того смртіі предл. Стефа'нъ із и вѣренъ сыіі всліікомоу кііею лл\орю,
ііменё мндо'шь. ёмоу ?авндді|іе кле-
ветдхоу нднь , ілко не прлкв слоужіі
ёма. тоіі юг-ритъ поено время хота
показати віроу и моустко. скоро оу-
етреМіІСА К ИЛУАЛННКОу ДГАрАІІО дмоу-
рдтоу. соткоріівъ сесъ ілко къждфд й
великаго кіігд лд^дрА. ему рлстапн-
ПІАСА АГДрАІіе н поу сотворшс. онъ
же влн бывъ гордаго науалннка ага-
рАСКА лмоурлт іі «полтіівса вбп^е
мёть к того ерце іі иртвл покл^оуе.
тоу іі самъ й нн оу сіенъ сьі угодный
того слвгд. іі сн ради первое оуво
йдолекліо саі|іін с лд^дрё. Потомъ
сііъ того і|р* АМВрДТД ндго^іі ко^мр-
где пд'кн. ста тдко поцастнвіпго. ілко
дл Блженнын сёіі кпд келнкіи лл^лрь
мэууе'пТл въні|ё оувя^ётсА іі со\і|Гпі
с іііі. покелшё о\со бс^аконііыіі ме-
тё того оусіітн хл ііспокадлюі|ід. н
соуірііі с іиі моляхоуся прё посъуепн
сытн, пко дд не віідд коптііпа ёго.
' , « , , т*
БЫСТЬ СІД БрЛІІЬ. К ЛІ. ..ВО), у^. III. €1.
ТОІІ оуво МУНУЬСТВД КОІІСЦЬ ПрІАТЪ. іі
БГК МОЛАПіеСА
іід оутріё и сѣніі
проелдвлено нмы'іі. іі сііоу реѵе иди
ГЛА УД , и гь пбеле лгглд своёгб пре
ВАМИ. ПНПіё БО горды прОТІІКЛАСТСА , 25
смиренны же ддетъ слі’ть. іі сраженію
кыкіпоу. посвжепъ бы іі ілтъ солгдро
і|рь іі оукіенъ. ёже иігі; готбкд елмъ
НОСТрЛДД. кблгдрё стоудд ІіСцб.ЛІІЫІіеСА
іі міііогн погасіікіііе. Александра того 5,.
ііетід і|рА постдвлыне ко скоа во?-
ВрЛТіІШДСА.
5. Келі'ікое кііАженіё серііъское.
При сё і|рн греѵестемъ іівдіі пллсш
ло^ті. келіікін кіізь лд^арь. ыглоклдд 55
бпцстт.кшдА скипетры сёрпьскід што
Гцмліілтъ. іі црккіі іі монастыри іі грд
со^іІдаа. й сё кне^дпоу й пёрскіі
странъ к ^дплііыА страны сёрпъскід пре-
сеЛАібтСА і'цМАІІЛЬТАІІС.---------КО^ВН- <0 ВІІДНТСД ІІІІЪ іако живъ, к нёіі САМЪ со-
^дётсд снъ юнвншін Аркановъ д’моу- эда ведпкоуго юентё гдемоую рдвині|Ы
30
981
ВьХроно/рафал.ь наши предки наво-
дили для себя самоэ разнообразное и
пріятное чтеніе: и Свящ. Исторію,
съ вымышленными сказаніями пзь Па-
леи (статья 1-я), и повѣствованія
объ Александрѣ Македонскомъ , столь
распространенныя въ Среднія вѣка
(статья 2-я),' п о Троянской войнѣ
и герояхъ , въ ней участвовавшихъ
(статья 3-л) , и выписки въ хроноло-
гическомъ норядкк , изъ лѣтописей ,
не только Русскихъ. но и Бол/ рскихъп
Сербскихъ). 4 я и 5-а статьи): что ука-
зываетъ частію па южно-славянское
происхожденіе Хронографовъ, а частію
и вообще на связь древней Руси сь
Славянскими племенами.
1-ю статью сравп. сь сказаніями о
Сіломоніі вь Румяіщ. Хроногр. XV
и., а 2-ю сь пни іодомъ вь сказкѣ ооь
Ак.ірѣ Премудромъ и Спнагрипѣ въ
982'
Сборн. XV и. п съ Повѣстью объ Алеьч.
Вел. въ XVII в.
Въ языкѣ .замѣтны слѣды древности?
болѣе или менѣе подновленные. Напр.
975. іі. фтроііОінйр (вм. штрококбір,.
975. 17. рлэдѣшепТа (со вставн. д). Вмѣ-
сто смягченныхъ гласныхъ употребля-
ются несмяічеппыл; напр. 975. 19 сно.і.
976. 14. сокрвііілл; впрочемъ встрѣ-
чается и Ііодеиііііііоу, 976.
976. (>. соусінсіиіт.: вм.оуссплсЬііъ -
Веспасіапъ.
976. і4. лаканъ—ллхіиіь (нс родствеп-
нолп съ гл, лакати?)
978.5. пррігні|л (вм. — ір): т. е. Гер і,
Аѳина и Афродита.
978. 25. ксіюуші. — Ѵепіы (Венера) ,
съ измѣненіемъ с па іа, какъ принято
въ польск. языкѣ.
ЬХІІ. Изъ пиши-. АДЕАФОТНХ. ГРАММѴГІКА ДОБРОГЛАГОЛИВАГО I ’-
ЛН'ОЗЛОВЕіХгмго Газика. Совершеннаго ііекветка бемп ѵастсй сло'вл Ко
наказанію мііогонмсіінтоиу Рссінскона рода. ВО ЛВОВЪ. В друкарин Брат-
ской. Гокн, ,афѵл. — — Грамма гнчл слбженна й ракитныхъ граммат къ ,
спвдсймп нже къ лкбкекон шкілѣ. (Въ 8-ку).
1. Правовѣрнымъ, Оуѵён’ід люкителё.
едины А, СТЫД, КЛ4ОЛНСКІА, Іі М1ЛКІЛ
і;рккг..мііогоіімснбтомъ' россійскому ро-
ду, Братіи нашей ю господѣ рддоватііел.
Нога ксесіілнлго блгостііо, іцокрд- 5
Хііхомъ вамъ <о ліоБОУѴАі|іінсл хріі-
стонменнтыіі рбде Рбсскіп , съ кол-
кимъ бпасткомъ , бллііпословёнъскіі
іа^икб ^дожепуіо грамматику, юже
іцдаё къ икірню кд пол^у, іі к на- =<>
галѣ оуко сію ндѵнііаюі|іе, ѵетырмд же
ёл ѵлмн предбвуѵаемъсй. ідже сутъ,
орѳографія, просодія, ётнмологіл п
сшітачнсъ. енрѣѵъ, правописаніе, прн-
ііѣвдніс, прлсослбвіе, іі
прёреѵе'іпіос же ёл бплство искусна
ткбрнтъ быти ті|ілтеля, ко слокесс.хъ
И рЛ^СЛОВІАХЪ ТкбрІ|СВЪ , II ЙЖС ВѢ-
ТІЙ іісудоБНѢніііал. сіл ко е перкам
клютъ йверх/лп оумъ разумѣти пи-
сдіііа. й иелже ілко по степененъ
ксю лѣствііі|у, по ѵнііу оуУе'нін трк-
доліокнкТй достигаютъ, діллекп кн ,
рнторіікн , мненкіі , аріометйкн, гео-
метріи , іі астрономіи, и еймн же
седмн, ілкоже нѣкіі.г.іъ съ сѣдо раз-
сужденія поѵерпдемъ ііетбтпнкъ фи-
лософіи. рлзумѣвдюірс же іі врдѵек-
ства , ко клгонскуствк превосходимъ
еъунненіе. із всё совершённаго егословіа.
983
984
2. (О ГрЛІ.ІИ АТІ І|Ѣ.
ГрлммАтнкл есть, хндожествб оу-
УІф€€ НАСЪ, оумндл ПИСАТИ. II ГКО
КЪ КОМИ МѢрНТСЛНО , НЛП УНСЛіЙвЛНО
веціествённА , съ рл ^сужденіемъ по-
ВѢДЛЮфІЛ.
ІІЛН ГрАММАТНКА -есть, художество
эднтелное н Дѣдд’телнос еже блго-
ГЛТН Н БЛГОПНСДТН ВУЛЦІСС пл.
Не ВСАКЪ БО ПНШЛН ІІЛН ѵтліі ГЛЛ-
ГОЛСТСА ГрЛММАТНКЪ, НО ІІЕС ПрАВНЛО
н предалъ йда'вын. правило оуво въ
ёже оупрлвнтн. предтл же въ сже пре-
ДѢЛНТН.
ІІЛН ГрАІ.ІІЛАТНКА
прн теоріяхъ же н
есть , некветко
непнсАтелехъ пко
XVII
ил ііноцѣ глаголемыхъ іінсмо, ёже
пвллётъ твореніе н непнелпіе.
Бываетъ же грлііилтнкъ н грлмил-
тіікл іако й кёфн веціествёпъ іі пе-
& ціеств'о.
Грамматика аіа издана на двухъ
языкахъ — па греческомъ и славян-
скомъ. Въ самомъ заглавіи славянскія
слова смѣшены съ греческими. ’ЛбсЛ-
іо <рот>і$ — братство, согласіе; бпоѵбаі-
о? — поспѣшный, прилежный, дѣя-
тельный (студентъ).
Въ 1-ой статьѣ излагаются сред-
невѣковыя понятія о семи свободныхъ
искусствахъ и объ отношеніи ихъ къ
Философіи и Богословію.
в ь к ъ.
ІАIII. изъ житія св. гурія архіепископа казлнікагои влрсонофін
епископа тверсклго (списано ёрмогёномъ І.ІНТрОГІОЛНТОНЪ кл^лньскн, во 2-е
лѣто ЦАРСТВОВАНІЯ БОРИСА ГОДУНОВА).
(Но рук. Син. Биб.і. > Іі* 6’2.9.
1. Начало Житія св. Гурія.
Тбн оусб прНБНЫІІ СТЫН (ОІ|Ъ ПА
гвріе ілко повѣдаю, роженіе с іі кое-
. / М / М -г- **'
пятлніе во грдде рд нежн. родо ш ме-
пін войръ. в міірё бѣ нмл ёму. Григо-
ріи сынъ грнгорнёвъ прорекло рн-
готовъ. слутншесА ема служити оу
нѣкоего КІІ5А нмеііё ііклііл н іплени-
влиіе пѣньковы, нліі синдост». і’іыѣ
НІИ, НЛН ПО НАСИЛІЮ ІЛКО ІИіаіГАЖЫ
сллтдётсА сплнымъ, неволею порлво-
флтн севт, меныші. грнгбріе же бѣ
нрлко синрё іі тн іі сё^лоБнкъ. іі к
БЖІСН церкви ПрНЛѢЖНО ПрНТѢКЛЛ. іі по-
етб н м’лтвою іі млтыпею іі целомріёмъ,
іі проунин дберымн дѣлы тірлніе имѣя
нелѣнотнѳ како бы оугоднтн в’га.---------
2. Дичало житіи св. Варсонофіи.
Пргішіын 6і|ь пліиь илрсуіібфіс.
роженіе и воспіітлніе і'п.іѣ во грдде еёр-
іжхоке к инре бѣ ійіа ёмн кленліе.
в сііъ ііёрСА нѣкоего іІменс кдеііліл ,
II ДАНЪ БѢ Й1|ёмъ скоііі.іъ к іілоууе-
іііе грлмоте. Г еціе не оу достигши
ёмн сокеріпсііл кгцрлстл. плеііёпъ бѣ
й крымспіі тлтдръ н ^дведё к ПЛѢНЪ.
іоіІ ПрСБЫ.ІЛЛ к ІНѢІіе ІІ БЛГОДЛрА БГА,
РАБОТА А невѣрны со всдкн оусёрдісиъ
іі со смиреніемъ и кротостію, іі коз;-
дсржлііію мнбга ЮаУуал секе, сіідже
мало пріёилА іі ксакіа добродѣтели
15 ІІрНЛѢПІО КДСАІАСА. Г ІІ^О ОуСТЪ ІІОА
псалмы дкдкы ііхже помпа, іі піетъ
рАТІІНКІІ ІСОВОЮ МЛТК0І0 НО ПЙСАНОМИ
986
9>5
не йг.рдіре іи и во рете кр-ьнтаншн того
йрвж'ІА нн нл нсбссп пн на 7,еилн
невѣрпін ниже слвждіие кленліе вн-
дмрн е в ТАкивёмъ оустроёнТи , дн-
клтсл инмгома рі^кіів н доБронрівііо
Гі іірлкде ёго. іі нелицемѣрныя труды
сго іі смнрёиіе. Гі пл вс яка сгрддй
г>е ХРХНШД пошествіе. и во всемъ
Бс\ло'бІ6 II ПСПрСКІІСлбвіІД ПССДПШД-
телл. повелёвлю насилію во юелдке
ЖІІТН. и стрлдѣ ііекясатнся, сгдл же
ТрІС ЛѢТА ПрсГіДіПІІА В ІІЛѢПС ВАСИЛІЮ,
тогда бжііі смотреніе приходи в не-
вѣрны ^ё(м)лю Гс'рён насиліе «отецъ
вденлнёкъ. і нсквпнётъ его й плѣна
іі тдко вбѵрлцілётсА насиліе пл ри-
сквіо ^ёмлю, навыкъ до коі|л кссер-
, „ > , > , ч\
исііѣскін іл/ым,. и гршотз ерлцыеквю
БѢ БО ГЛУБОКЪ оѵмъ ПѢІѢЯ. И ПрІНДС
К ІІрССЛоВВЦІіН Іі ВСЛІІКІН І|рГВ8ЮЦІІН
грл і.іоскв8. и входи к монастырь ^о-
ВОМЫІІ дндроіінікокъ. — —
-7. Илъ описаніи чіодссъ Сч. .Гюочи-
новъ Гурія и Гцрсоиоірія.
^емледѣлё нѣкто села блдыбобл
нпеііс федо емв ;ге женя нмснс СО-
ДОМІЯ, II БѢ СН БОЛѢЗНЬ ТАКА 8СЛО.
ІІЛѴЛСТС КО рД^БІІКАСМД ІІ М8ѴНМА ЛКІ-
ТЫ 6ѢСО. Б’ѢШЛ бо поселяне іі іісвѣ-
гл.іеп пс в^ыскдшл пре Л кгл млти н
й бол-ціін нецеленія. по ко врлтсі.іъ
II ІОБАКІІНКо ОукЛОНИШАСЯ НЛДѢЮІ|ІССЯ
БѢСО БѢСА ІЦГОННТН ПО НС БЫСТЬ ТЛКО.
БѢСЪ оуко КЪ ТЛКО ЛО\КА СЫІІ н лживъ
къ своёмв же ссгсстки не противенъ
никакоже нііжс ло в нёмъ х клскрстк
свосмк юБрѣтдётск. по вквііе ѵлѵему
рода з'лбе содѣклс. ліре ко н спе'рвл
іі помяпишл льстіівііс и лнка'внокашл
неправедно. іі ЙБЛ€ГТ€ПІ€ й болЦіін
на МАЛО время пока^аша. но ПО СЛІ--
же в бошвю веди н іісстеріппіаіо бо-
ЛЦІІЬ ВЛАГАЮТЪ, фёдо же ВнДНТЪ ІАКО
НС ОуСПѢША ЖЛКІПІЦЫ ШСПТАНІС своіімъ
& ННТТп ПОМОірГі ЖСІІѢ с Й БОЛІ.41111 со-
творити. и приходи к нелбііомв врлтю
дііід іі тѣло и к целіітелю всакн ст-
тси іі кол^ііеіі. нъ га нцісма и кга
. » « / Т-»
Х8 ІСН Н ТОГО рожьшеи ІІрСУТСН Б1|Ы
10 іі проси идти 11 йпкірспіА грсхо и й
БОЛѢЗНИ НСІ|СлёіІІЙ яжні скосв. н .ікіе
в тбно со сведёнъ Бываетъ и віідіі
ссба ко грдде ка^днн оу мдпдетыріетго
СІІсоВЛ БГОЛбіІІІАГО іірсшБраніл. і плкн
13 видіі оу МДНАСТЬІрЬСКН Кра СТО.МріІ
два инокинь теііоріцні|Ъ , и ііовелс-
ваіоірн ёма пріцыкдтіі к молнткд «0-
коёівлены -кд^аскн тюдоткорцовъ др-
хнёііііл гкріа іі сіііід варсанбфія. —
20 --
Вь заглавіи этого сочшіепіл ска-
зано, что оно списано иове.гѣійѵмъІДари
Бориса Ѳеді’рошіча и благословеніемъ
Пат]ііарха Іоса (іела).
98-1. <5- «Ч® «устъ—наизусть.
985. ". стрлдл — рабочая пора и
самая работа земледѣльца. Доселѣ
употребляется въ областномъ языкѣ.
9У5. 8 хухійні'с—строптивость, не-
довольствѣ , выражаемое жестами и
дипжепіемь въ самамь лицѣ. Слнч. въ
Изборн. Свят. 1073 г.
985. 13. прііхбдв — и друг. глаголы
въ иастояіц. нр. . повѣствовательно ,
вм. прошедшаго, составляютъ при-
на д.іеячіюсть книжнаго слога, который
-Е господствуетъ во всемъ житіи.
985. 15. ііекнпаётъ:ог-ъ гл. пскшіоинн
(искупать).
985. 17. и’^кыкнмн: управляетъвпи.
пад. § 17С. Пр. 3.
985.20. првілэквцііи: прпчаетіе отъ
10 прЕСЛоуТН Слич. МОГ*І|ПІі и могятъ (< у 1Ц«
987
иля, великанъ, силачъ), могут-ныіі, пре-
слануфТГ) и пресловуты».
985. 28. нХѵястб — часто.
985. 33. іцгоннтн: откуда, іцгопмь 5
85. Пр. 1.
988
986. 1. Говорится о нашептываньяхъ
или заговорахъ знахарей.
98(5. 19. Далѣе разсказывается 6
томъ , какъ силою Св. Угодііиковъ
больная исцѣлилась отъ своего нсдуіа.
1.ХІѴ, письмо царевны Ксеніи борисовны къ теткѣ своей , кня-
гинь ДОМНЪ БОГДАНОВНѢ, О ПРЕБЫВАНІИ ЕЯ ВЪ ТРОИЦКОМЪ МОНАСТЫРЬ,
ВЪ ОСАДѢ , О ПРОИСХОДЯЩИХЪ ТАМЪ БЕЗПОРЯДКАХЪ И СМЕРТНОСТИ
МЕЖДУ ОСАЖДеіІНЫММ. (1(509. МАРТА 2У)
( Нъ Лкш. Ист.)
Государынѣ моей свѣту тетушкѣ
кпяпнѣ Домнѣ Богдановнѣ , Бори-
сова дочь Ѳедоровичи Годунова че-
ломъ бьетъ. Буди, государыня, здо-
рова на многіе лѣта, со всѣми своими
ближними пріятели. Пожалуй, госу-
дарыня, пиши ко мнѣ о своемъ здо-
ровьѣ; а мнѣ бы про твое здоровье
слышавъ, о Господѣ радоватися.
А про меня похочешъ вѣдати, и я
у Живоначальные Троицы , въ оса-
дѣ, Марта по 29 день, въ своихъ
бЬдахъ чуть жива , конечно болна ,
со всѣми старицами; и впредь госу-
дарыня, никако не чаемъ себѣ жи-
вота, съ часу па часъ ожидаемъ смер-
ти , потому что у насъ , въ осадѣ
шатость и измѣна великая. Да у пасъ
же, за грѣхъ за нашъ, моровая но-
йѣтрея: всякихъ людей изпя.ш скорби
великія смертныя, на всякой день
хоронятъ мертвыхъ человѣкъ но двад-
цати и по тридцати и болши, а ко-
торые люди по ся мѣсто ходятъ, и тѣ
собою нс владѣютъ, всіі обезножѣли.
Да пожалуй отпиши ко мнѣ Про
Московское житье, про все подлинно;
а азъ тебѣ, государынѣ своей, много
° челомъ бью.
987. 1. свѣту тетушкѣ. 5 240. —
Пр. 2.
<о 987. 13. конечно—вь конецъ, рѣ-
шительно.
987. 18. шатость—шаткость, т, е.
рязшаталнеь, нетверды духомъ-
987. 19. повѣтрсл: жен. род. вм.
(ь повѣтріе.
987.20. измяли — взяли кругомъ,
совсѣмъ.
987. 23. а которые—и тѣ\ народ-
ное сочетаніе предложеній. § 268.
Прим. 2.
ао 1
987. 21. по сн мѣсто но сіе время,
до сихъ поръ. Слич. по ка мѣста, по
та мѣста (покамѣстъ).
989
990
ьхѵ. ОТПИСКА НИЖЕГОРОДЦЕВЪ КЪ ВОЛОГЖАНАМЪ, О ПОХОДЪ ПРОКОПІЯ
ЛЯПУНОВА къ МОСКВВ, О ВСЕОБЩЕМЪ ВООРУЖЕНІИ ИПЖСГОРОДЦЕВЪ II О
НЕМЕДЛЕННОЙ ПРИСЫЛКИ РАТНЫХЪ ЛЮДЕЙ НА ПОМОЩЬ СТОЛИЦЪ, СЪ
ПРИЛОЖЕНІЕМЪ ВОЗЗВАНІЯ МОСКОВСКИХЪ ЛЮДЕЙ. 1611, ВЪ ФЕВРАЛѢ.
(Въ Акт Арх> Эксп.)
Господамъ, преосвященному Архі-
епискупу, архимариюмъ, и игуме-
номъ и протопопомъ, н всему освя-
щенному собору, и воеводамъ и дія-
комъ и дворяиомъ , и дѣтем ь бояр-
скимъ, и земскимъ старостамъ и цѣ-
ловалниконъ, и всѣмъ посадскимъ
люденъ, и всякимъ служилымъ и жи-
лецкимъ люденъ: Нижнего Поваго-
рода архимариты, и игумены и про-
топопы, п попы и весь освященный
соборъ , и воеводы и дьяки и дво-
ряне и дѣти боярскіе Ппжпего Но-
вагорода и розныхъ городовъ, и Ниік-
него Пов.,города головы Литовскіе и
сіи, собрався со всѣми Сиверскими и
Украйными городы , и съ Тулою, и
съ Колужскими со всѣми людми ,
идутъ па Полскихъ и на Литовскихъ
в людей къ Москвѣ; а намъ бы такожъ
свѣстяся сь окопными и съ Повол-
скими городы , и собрався тѣхъ го-
родовъ со всякими ратными людми
идти въ Болоднмеръ, къ Москвѣ, и
іо къ нимъ бы тотчасъ оі писати. Да
тогожъ дни прислалъ къ намъ свя-
тѣйшій Ермогенъ, Патріархъ Москов-
скій и всеа Русіи, двѣ грамоты; од-
ну отъ всякихъ Московскихъ людей,
15 а другую, что писали изъ подъ Смо-
стрѣлецкіе и казачьи и Литва и Нѣм-
цы , и земскіе старосты , и всѣ по-
садскіе люди, и пушкари, и стрѣл-
цы и казаки, и розныхъ городовъ
вслкіе люди, которые въ Нижнемъ , 20 тѣйппй Ермогенъ Патріархъ, чтобъ
челомъ бьютъ. Писали мы къ вамъ,
ирежъ ссго, чтобъ вамъ на Вологдѣ
и въ уѣздѣ собрати всякихъ ратныхъ
людей, конныхъ и съ лыжмп, и ве-
лѣти имъ со всею службою ГОТОВЫМЪ 2
быти въ походъ къ Москвѣ; а Гсн-
варл вь 27 день писали къ намъ съ
ленска Московскіе люди къ Москвѣ,
и мы тѣ грамоты, подклся подъ его
грамоту, послали къ вамъ па Волог-
ду; да приказывалъ къ намъ свя-
намъ, собрався съ околпыми и съ
Поволскнми городы, одиолично ІІД1ІІ
па Полскихъ и па Литовскихъ лю-
дей, къ Москвѣ, вскорѣ. И мы, но
благословенью и по.приказу святѣй-
шаго Ермогена , Патріарха Москов-
скаго и всеа Русіи, собрався со всѣ-
Резапи, воевода Прокопій Ляпуновъ ми людми изъ Ппжпего и съ околны-
іі дворяне и дѣти боярскіе и всякіе ми людми , идемъ къ Москвѣ; а съ
люди Рязанскія области, что они, по -0 нами многіе ратные люди розныхъ
благословенію святѣйшаго Ермогена, и околпыхъ и Видовыхъ гррпдовъ ,
Патріарха Московскаго и всеа Ру- и дворяне, и дѣти боярскіе, н стрѣд-
991
992
цы и казаки, и всякіе служи іые
многіе люди; да изъ Мурома идетъ
околпичеіі воевода князь Василій («г-
доровпчь Мосалской, а съ ппмъ мно-
гіе городы, дворяне и дѣти боярскіе,
стрѣлцы и казаки , многіе люди. —
И вамъ бы, господа, одполпчпо по-
жаловати па Вологдѣ и во всемъ
уѣздѣ собрався со всякими ратными
людмп , на коняхъ и съ лыжами ,
иттн со всею службою къ намъ въ
сходъ тотчасъ, немотчавъ, какъ изъ
Ппжиего къ -вамъ отпишемъ, гдѣ
вамъ придти въ сходъ. И однолпчпо
бы къ Москвѣ: подвигъ учинить вско
рѣ, не иного чего ради, по избавы
крестьянскія , чтобъ, топерво Мо-
сковскому государьству помочь па
Полскихъ и на Литовскихъ людей
учинити вскорѣ , докамѣста Москов- 20
скаго государьства и окрестныхъ го •
родовъ Литва пс овладѣли и кресть-
янскія вѣры ничѣмъ не порушили, и
докамѣста многіе люди не пре.іетп-
лися и крестьянскія вѣры пе отсту- та
пили , чтобъ всѣмъ намь топерво за
православную крестьянскую вѣру и
за свои души стати за одинъ. И не
что милосердый Богъ по своей ве-
ликой неизреченной милости, поща- ;<>
дптъ родъ крестьянскій, не предастъ
всѣхъ женъ и дѣтей и всего рода
крестьянскаго въ плѣнъ и въ рос-
хищеніе врагомъ нашимъ; злымъ по-
хищникомъ, ПОЛСКИМЪ И ЛИТОВСКИМЪ 36
людямъ, всѣхъ насъ и Васъ право-
славныхъ крестьянъ подвигомъ Мо-
сковскому государьству и крестьян-
ской вирѣ безъ нарушенія доброе
устроится, Москва отъ Литвы очи-
стится и православные крестьяне мно- 4о
гіе отъ Латыпскія и Люторскія па-
губныя вѣры, хотящихъ нынѣ вма-
лѣ, суетныя ради славы свѣта сего,
прелститпся и въ вѣчную пагубу ду-
шамъ своимъ, а иныхъ попеволѣ на-
силіемъ въ преступленіе привести, и
всео такія пагубы родъ крестьянской
избавитъ. Богъ нынѣшнимъ подви-
гомъ всѣхъ пасъ, и то намъ отъ все-
ю могущаго и преизряднаго хитреца
Бога великія милости къ навѣчпоіі
славѣ и похвалѣ учинится, за избаву
крестьянскую, па воспоминаніе, на
память душамъ нашимъ, во вся роды
ів въ предыдучіе вѣки; а отъ святѣй-
шаго Ермогена Патріарха Москов-
скаго и всеа Русіп, и отъ всего освя-
щепого собора и всего крестьянско-
го рода приведется па вѣчное благо-
словенье. Да Генваря 3 1 день писа-
ли къ намъ съ Рязани, думной дво-
рянинъ Прокоѳсп Петровичъ Ляпу-
новъ, дворяне и дѣти боярскіе и вся-
кіе люди Резапскія области, и при-
слали для договору стряпчего Ивана
Ивановича Бпркпиа да дьяка Степа-
на Пустошкипа, дворянъ и дѣтей бо-
ярскихъ и всякихъ чиповъ людей:
и мы съ тое ихъ грамоты списокъ
послали къ вамъ. А мы, прося у Бо-
га милости, идемъ къ Москвѣ на Ѳе-
доровѣ недѣлѣ во вторникъ; а какъ,
господа, пойдете къ памь въ сходъ,
и вамъ бы взяти съ собою въ походъ
пороху и свинцу пе мало.
Воззваніе Московскихъ людей.
Пишемъ мы къ вамъ , православ-
нымъ креегьяномъ, общимъ всѣмъ
пародомъ Московскаго Государьства,
господамъ братьямъ своимъ , право-
славнымъ крестьяпомъ. Пишутъ къ
9УЗ
намъ братья пата, раззореппые плѣн-
ные, которые отцовъ, матерей, и женъ
и дѣтей своихъ «ставшихъ, въ пос-
лѣднее оскуденьѣ дошедшихъ и не-
имущихъ гдѣ главы нодк топити, какъ
намъ всему крестьянскому народу Мо-
сковскому, такъ и вамъ ничего для,ток-
мо для единого Бога всемогущаго ви-
дячп въ конецъ погибели пришедшихъ
всѣхъ насъ, утвердить совѣтъ, какъ
намъ всѣмъ православнымъ крестья-
нинъ, останку не погибнути ого вра-
говъ всего православнаго крестьян-
ства, Литовскихъ подей. Чю къ намъ
писали братья паша, и мы тое гра-т <5
могку къ вамъ послали , и вы увѣ-
дѣыпе станете разумѣти пеизцѣлную
язву, богопопустнымъ гнѣвомъ пра-
веднымъ ва наше согрѣшеніе, кото-
рую погибель видячп надъ собою ,20
намъ извѣщаютъ; и мы не стухомъ
слышимъ, до самихъ пасъ на Москвѣ
видѣніемъ конечная погибель прихо-
дитъ. Для Бога , судьи живымъ и
мертвымъ, пс презрите бѣднаго и
слезнаго нашего рыданія: будто съ
нами обще, за одно, противъ враговъ
нашихъ и вашихъ общихъ; помяните
одно; толкокоренью основанье крѣпко,
го и древо неподвижно; толко ко-
ренья пе будетъ, къ чему прилѣпиться '
Здѣсь образъ Божія Аіатере, вѣчныя
заступницы крестьянскія , Богороди-
цы, ея же Евангелистъ Лука напи-
салт и великіе свѣтилники и хра-
нители , Петръ и Алексѣй и Іона
Чюдотворцы; или вамъ православ-
нымъ кресгьяйомъ, то пи ьочтожъ
поставить? Се же и глаголати и пи-
сати страшно. Толко того ради не
будете сь пами обще страдати, ели-
994
ко сила, елико ми іосердый Богъ по-
мощи подастъ, и Богородица и ве-
ликіе чюдотворцы помощь свою да-
дутъ; никто не мнв и пе вѣруй пи
которому блазненному и дстивому сло-
ву, чтобъ пощаженнымъ бытіѣ Пи-
сали къ ьамь истину братья наша,
и нынѣча мы сами видны ь вѣрѣ кре-
стьянской перемѣненіе въ Латынство
и церквамъ Божьимъ разоренье; а о
своихъ головахъ что и писати вамъ
много? сами правду вѣдаете, что въ
тѣхъ во всѣхъ городѣхъ сдѣлалось ,
гдѣ Литовскіе люди в іадѣютъ свя-
тыми церквами и надъ иконами об-
раза Божья: не вездѣ ли разорено и
поругано? А вы пи единъ того мните,
что надъ вами будеть тоже. А чтобъ
всѣмъ вамъ подлинно и достапю вѣ-
дати вся нашедшая пагуба па все
Московское государьсіво, па вѣру кре-
стьянскую разоренье и людемъ на
погубленіе, отъ немногихъ людей пре-
дателей крестьянскихъ, которые нынѣ
25 на то стали, что безъ останка до кон-
ца разорити православная вѣра и
безъ вѣсти сотворити: таю во дѣлает-
ся отъ нихъ на Москвѣ. Пощадите
пасъ бѣдныхъ , къ копцу погибе-
зо ли пришедшихъ душами и головами;
станьте съ пами обще противъ враговъ
креста Христова, аще общаго нашего
моленья услышитъ милосердый Богъ
и дасть намъ помочь. И вамь бы
за единолично, для всемилостиваго Бога,
па негожъ имѣемъ надежду, чтобъ
послати вамь грамоту тое, что пи-
сана кь вамъ отъ братьи нашей изъ
подъ Смоленска, и сю нашу грамоту
«о и свой совѣтъ отпишите во всѣ го-
роды чтобъ было вѣдомо смертная
63
995
996
наша погибель конечная. ПовЬрте
тому нашему писмуіеіі, по истинѣ, не
многіе въ слѣдъ идутъ съ предатели
крестьянскими, съ Михаиломъ Сал-
тыковымъ да съ Ѳедоромъ Ондро- з
іі.овымб , съ своими совѣтники! А у
пасъ, православныхъ крестьянъ, вла-
ча іЪ Божія милости и Пречистыя
Богородицы и Московскихъ Чюдо-
творцовъ, да первопрестолннкъ Ано- ю
столиыя церкви святѣйшій Ермогенъ
Патріарх ъ прям ъ, яко самъ пастырь,
душу свою за вѣру крестьянскую по-
іагаетъ песумѣіию, а ему всѣ кре-
сіьяие православные послѣдуютъ , і5
лише неявствекпо стоятъ. II вамъ бы
не презрѣти, ни восхотѣти видѣти по-
руганну образу Пречистыя Богоро-
дицы , иконы Владимсрскія, и ве-
ликихъ Московскихъ Чюдотворцовъ, 20
і' пасъ братій своихъ, православныхъ
крестьянъ, не видѣти быти посѣчен-
нымъ и въ плѣнъ розведепымъ въ
Латынство. —
989. 8. Т. е. служащимъ п обы-
вателямъ.
990.1. Сиверскііі—сѣверскій, Л-
райный — пограничный.
990. 0. съ Позолскими — съ По-
волжскими.
І7ХѴІ. ИЗЪ ГРАМОТЫ ВОЕВОДЫ
ВСЬХЪ РТТНЫХЪ ЛЮДЕЙ ИЗЪ ЯРОСЛАВЛЯ
ОПОЛЧЕНІИ
990. 22. однолично—согласно (слич.
различно).
991. 16. избава— избавленіе (слич.
за-баея).
991. 17. топерво — теперь § 45,
Прим. 3.
991. 20. докамѣста: слич. покамѣ-
ста. § 73. Пр. 3.
991. 22. .Іитва не овладѣли: соби-
рат. имя согласуется во множ. ч. §
216. Пр. 2.
991. 25. Отступити: управляетъ
род. чад. безъ предлога по тревнему
словосочиненію.
991. 28. за одинъ, т. е. человѣкъ—
заодно.
991. 29. не что: народная <і>., вм.
развѣ.
992- 1. .Іюторскііі — Лютеранскій.
992. 9. хитрецъ — мудрецъ, ху-
дожникъ.
992. 15. предыдучіе: русская •»•., вм.
предъидущіе.
992. 36. Изъ двухъ воззваній, при-
ложенныхъ къ этой отпискѣ, здѣсь при-
ведено только одно первое.
993. 18. богопопустнымъ—попущен-
нымъ отт, Бога.
994. 4 1. было вѣдомо — гибель: не
согласовано въ родѣ, по народному
словосочиненію.
КНЯЗЯ ПОЖАРСКАГО СЪ
ТОВАРИЩАМИ -И
КЪ ВЫЧЕГОДЦАМЪ, О ВСЕОБЩЕМЪ
ГОРОДОВЪ НА ЗАЩИТУ ОТЕЧЕСТВА И І1|)ОЧ. (1612 Г. Ліір.
{Въ Акт. Арх. Иолі.)
Вамъ, господа, пожаловати, иомпя намъ въ нынѣшнее конечное разоре-
Бога и свою православную христіян- 25 ніе быти не безгосударнымъ; чтобъ
скую вѣру, совѣтовать со всякими намъ, во совѣту всего государьства,
людми общимъ совѣтомъ, какъ бы выбрати общимъ совѣтомъ Государя,
997
993
кого намь милосердый Богъ, по пра-
ведному своему человѣколюбію, дастъ,
чтобъ во многое время , отъ такихъ
находящихъ бѣдъ, безъ Государя Мо-
сковское государство до конца пе
разорилося. Сами,господа, все вѣдаете;
какъ намь нынѣ безъ Государя про-
тивъ общихъ враговъ, Полскихъ и
Литовскихъ и Нѣмецкихъ людей и
Рускихъ воровъ, которые новую кровь
въ государствѣ всчинают ь , стояти?
и какъ намъ безъ Государя о вели-
кихъ о государьственпыхъ о земь-
скихъ дѣ.іѣхъ со окрестными государи
ссылались? и какъ государьству на-
шему впредь стояти крѣпко и непод-
вижно? П по всемірному своему со-
вѣту пожаловати бь вамъ, прислати
къ намъ, въ Ярославль, изо всякихъ
чиновъ людей человѣка по два, и
съ ними совѣть свой отписати , за
своими руками. Да отписати бь, го-
спода , вамъ от ъ себя подъ Москву ,
въ полки къ бояромь и ко всякимъ
служивымъ .нолемъ , чтобъ они отъ
вора отъ Спдорка отстали, п сь на-
ми и со всею землею тѣмь розни
нс чиип.іп , и крови вь государьствѣ
не всчина іп , и были но прежнему
въ соедпнеііьѣ, и подъ Москвою стояли
безогступно. \ прислати бъ, госіЮ’да,
вамъ для земскаго совѣту къ намъ
вскорѣ и молити бъ намъ всѣмъ все-
милостиваго Бога, чтобъ намь право-
славнымъ Христіаномъ быти въ любви
и въ совѣтѣ безо всякихъ сердечныхъ
злобь. Да по мидости всемогущаго
Бога, Его праведнымъ иеизречепцыиъ
призрѣніемъ,въ Нижнемъ Новѣгородѣ
гости и всѣ земьскіе посадскіе люди,
ревнуя по Бозѣ, по правоеі явной
5
ІО
15
20
25
35
55
10
Христіанской вѣрѣ, не пощади своего
имѣнья, дворянъ и дѣтей боярскихь
Смольяпъ и иныхъ многихъ городовъ
сподобили пеоскуднымь денежнымъ
жалованьемъ , и тѣмъ Московскому
государьству и всему православному
Христіанству великую неизреченную
помочь учинили. А которые, господа,
депгп были въ Нижнемъ въ сборѣ
всякихъ доходовъ , и тѣ депгп роз-
даны дворяпомъ и дѣтомъ боярскимъ
и всякимъ ратнымъ людомъ: и нынѣ,
господа, изо всѣхъ городовъ пріѣз-
жаютъ къ намъ столники, и стряпчіе,
п дворяне и дѣти боярскіе, и вся-
кихъ чиповъ люди, а бьютъ челомъ
всен землѣ о денежномъ жаловаиьѣ,
а дати имъ нечего. II вамъ, господа,
помня Бога и за православную хри-
стіанскую вѣру твердое и непоко-
лебимое собранье, денежную казну,
что есть у Соли Вычсгоцкоіі вь сбо-
рѣ, прислати къ намъ въ Ярославль,
ратнымъ .іюлемъ на жалованье, чтобъ
намъ всѣмъ единокунио за свою
вѣру п за отечество противъ вра-
говъ своихъ безсумнѣнпою вѣрою
стояти. Да поревновать бы, господа,
пожаловати вамь гостемъ и посад-
скимъ людемъ, чтобъ вамъ промежъ
себя обложить, что кому сь себя дать
на подмогу ратнымъ людемъ: чѣмъ
бы вамь ко всей земли совершенную
правду и радѣніе показати, п, собравъ,
сьсебя тѣ донги, прислати къ намь
въ Ярое іавль тотчасъ. А то, господа,
вамь самимъ извѣстно, какъ на Мо-
сквѣ учинилось надъ гостьми н на-
до всѣми торговыми людми , за ихъ
животы, отъ Полскихъ и отъ Литов-
скихъ людей: отъ таковаго злаго ,
1000
999
лютаго нашествія избави Богъ всѣхъ
православныхъ .Христіанъ. А послали,
господа, мы къ вамъ, ото всеіі земли
съ сею грамотою, дворянъ розныхъ
городовъ, Комдратья О.іексіевнча Ие-
довѣскова да Ярославца посадского
человѣка ОлФерья Шубникова. Пи-
санъ въ Ярославлѣ 7120 Апреля въ 7
995. 24. вамъ—пожаловати—совѣ-
товать: вм. пожалуйста совѣтуйте..
§ <96.
997. іі. всчинаютъ: вс-чииати съ
предл. въ; вм. на (== начинити). Спіч.
области, вс-чатый—на-чатый. § 76.
Пр. 2.
997. 27. розни не чинили—не были
бы розны, отдѣлены , не отдѣлялись
бы отъ всей земли.
998. 38. учинилось надъ—случилось
съ кѣмъ.
ЬХѴII. Изъ книги: Діоптра А.иг.о зерцало, и Кыражее живота людского
патомъ свьте. Коштомъ, II працею ШОКОВЪ, ЦСРККН Стго Дхл Брат-
ское Кнленское, (Окціого Жіітіа. к СБІО. К маетности Бельмбжного Пана
Сго Млтп Пана, Богдана Кн а'за (Окгнского, Пбкомброго Трбцкого. ІІпрб.
РОК\' ахкі.
(ЧЙ мнбгн Сты Бжткены пнса'ні и
(Оѵескн Догма СъставленлА. Плсло-
кеспін кцы, вѣрное плметн, Іоны
йцемъ Кіітлліс Ігамеиб к Давігв прс-
ложо'на, іі написана).
2-й части глава 30-я: (О ПДМА-
тн смртнон.
Помнили послѣдила скоа и къ
вѣки ііесъгрѣііпіиін *). мно'гоползнетъ
плмать смртнад, въ^же презирати
С86Т8 къка сего:
Ядовъ КС.ІѴ6СКЛА презираетъ,
"Нже іюксА дни поминаетъ.
"Ико скоро іімдтъ оуирт.ти,
II «са йстдвлше к ;сидіі истлѣти.
’ідідѣа Кгъ ’Лддма кожами зкъ'рен
мртвыхъ, пко да въ дронтъ къоумъ
$го садъ смертный, кбііже, кпаде гръ-
харадн. и ты оуко ©саждёіі сын съ
прбѵінміі ѵлки насмрть , потто хб-
*) На пол. Сира
(Ва 4-нг/).
ірепііі жіітн въ сластехъ, нднпдѵе про-
ходи малое сіе креня $же нмаині
къіісегдаішінхъ къзыхаіГіл и слеза.
прензАі|іное нѣкое вратскані'с пашкзз-
даніе лнкакы страстей устъ, п.іма
смртнлА, к псіі же сньдаетсд тѣло ѵерк-
мн, н шБрлціается к прахъ іі непе.
Смрть тл кликаетъ кода къііеціъ
къспллёііа ікеланііі наіпііхъ.
іо Смрть $стъ оролбіі ‘), іімже имамы
оустраяти животъ скон. ^гоже память
еііло скоро оуглшле лювокъ паііів
мнрекаю. ІДко кто'рын Даніилъ **)
іже посыпай пепелъ, йкры стопы тат-
‘5 скіи, ?Кері|Ы КакѵлбнскН. тако нты,
ргда посыпаеши ііамя скоіо пёпело,
кбііже бвратіііііися іокрыеііін лети ми-
роны, злохитрства бѣсыскін, съкро-
веннаа ііекзшёнія. іімііже вѣсы ра-
20 ________________________________________
*) На пол. зенгаръ.
** ) На пол. Длнн 'Л’б
1001
1002
Т8ЮТЪ ДІІІ8 ткоіб. О) лціе БЫ «сн сіл
поминалъ, скакокою унстото'ю СОВѢСТИ,
живо ско препроводи бы усн колики бы
ёсн горесть (оврі; ксн, аже та оуслдж-
длю, и ілко (опасно ходилъ бы $сіі з
въ жі'цнн сен юкдлііноіі, іоже ііііѣ
Беірннно ЛІОБНІІПІ ; КЪ ТѢСНЫЙ (ІОНЪ
Проходъ І107Н.\еі11ІІ, ілко лвуніе БѢ
работати БКи, паѵе нежели іцііирятн 10
врёмл сіе многоцѣнное, къ систд.
й сихъ кіже ііиутоже тл тогда во?-
мбгвтъ подсовати, дрн^іі, родители,
Богатства, и клгал временная, гаже
нм« келпѵл'сііін , мало тл тогда пол- <з
^8іотъ. Клі|ііпе ко тогда полжетъ
ѵіістал сокѣст, паѵе нежели бы усн
въ всёмъ мирѣ црткокалъ. къкра'т-
І|Ѣ нембірно уСТЪ, ІіСПОКѢСТН ТѢСНОТЫ,
іаже к уасъ смртныіі тайкомъ кы- 20
каетъ. Ко'рмѵій ’) сѣда накормііль-
ІІНІ|ІІ, ОКОрМЛАбТЪ КОрДБЛЬ, уМ8Ж€ ТЫ
долженъ зсіі подскіітнсл, плавая къ
ккріюмъ мори мііра сего, ндёже кіі-
дпшн смрть, аіре по^акони бжііо, хб- гз
ірешн оустроіітн животъ скбй. пе'пе
съклюдаётъ огнь, памлт же пёпела,
вбнже ббратіііпнсА, съхрліілетъ блгть.
Кёліе Б8НСТК0 устъ, аіре улкъ смерт-
ный ііепомннлё смртіі, ксліа же премвд- зо
рость іістъ, непрестанно имѣти память
смёртнвіо. но мнрлііе животъ токмо
поминаю, а смрть забываютъ: іпіѵтб-
же йклдунтъ й грѣха, ілкоже непре-
станное смртн копомннлпіе, ёже клго з.->
оустралетъ улка пасмрть.
Саженъ ііжеся кьііпг шсирн нокѵлбТъ,
’ІІ тол іі ик'рт. ксіодв іюкс* тлей тёстъ.
йтро помышляетсд въкётеръ нежити,
II паки ккётеръ, иаоутріс ктоив нёкьітп. 10
*) На пол. штыринкъ.
Блженъ иже іілскетіі.и нёоупока,
Но нднсходъ ДѢЛЯ сврд оуготові.
Сего ^до полвте'яТе иесрдціетъ,
"Сгді сирть лютая, гото'кл оБрііретѣ.
Саженъ нжсса таковъ выти трнждаеті,
Таковъ іі та'съ сиртнын <асрт.сті'сд желііе -
Сыі полетитъ, ^атркды іцгна'ніе,
Вътнаго покошра достояніе.
Ѵадо поѵто невѣрвеіин покса дни
выкаемымъ, повел тасы да слы-
ііінтсл къ оушехъ твои, біілА трепет-
на» Тр8БА, КЪСТАІІІІТе мрткТн, грлдѣте
насидъ. Рёшето іцлнкаа ко'ди , оі-
ставластъ всекѣ плевелы, н проуал
неѵнстбтндА. ’іі ты оуко ннкбгдажс
ймьтніі йсевё памяти смертной,
ілже покраплетъ ймціатп бкііды н
гоіінтп сиеты мііра сего, пже $ірс
нрсьыкдютъ къ памяти ткаён, прнле-
жатнжё истинная довродѣтели прн-
юврѣтатн, іімн же по сё пріндешн въ
кѣтное Блжество.
"Лі|іе кто хоірстъ къ кг.кн ііесъгръиіатн,
Долженъ ёст сирть. евдъ, адъ, иво
Тріехъ первыхъ дд оукоіітсж, (помннатн.
’ІІ послѣдняго да держіітса.
1 рст. слово діоптра зн. зеркало
или зерцало. Это сочиненіе о жизни
человіъчесііоіі въ семъ мірѣ, раздѣлено
на слѣдующія три части: 1) Первая
Діоіитрд, иже есть ы ире^рг.ііиі свёты
ілнра. 2) ДѴюіиры енретъ ^срі|.ілд мнро-
?ритслііаго, Тіість нлн книга Вторая. 8кх-
^вюірля яко естъ Рлкрл'тнын иііръ въ
ііракѣхъ своіі. 3) Лн. 3-я: ^кл?вюі|іая ,
’ІЛко подоваё пре?рѣкшіпіъ свств иіірл
сего достоио рлнотйн "Іс Хртв.
Во всей этой книгѣ прозаическое
изложеніе время отъ времени прерльт-
иается силлабическими виршами.
юоз
1004
Языкъ Церковнославянскій, доволь-
но чистый. Непонятное для южно-
русскихъ читателей объяснено на но-
ляхъ словами польскими; напр. оролон
(Лат. Іюго1о§ііііп, Фр. Іюііоде) — ^екглръ,
пол. гедаг (часы); кіірыѵііі—штырпіікъ,
Нол. ніегпік.
ЬХѴІП. ИЗЪ ГРЛЛОТЫ УТВЕРЖДЕННОЙ О ИЗБРАНІИ НЛ РОССІЙСКІЙ ПРЕ-
СТОЛЪ ЦАРЕМЪ И САМОДЕРЖЦЕМЪ МИХАИЛА ОСОДОРОВВЧА РОМАНОВА
ЮРЬЕВЫХЪ — ЗА ПОДПИСАНІЕМЪ БЫВШИХЪ ПРИ ВЫБОРЪ ВСЯКАГО ЧИНА
И ЗВАНІЯ ЛЮДЕЙ. — ПИСАНА 1615 ГОДА, НЪ МАѢ МѢСЯЦѢ.
(Но иід. въ Собраніи Государыни. гра.нотъ и договоровъ т. / )
Великого Господа Бога Оіца,
страшнаго , и всесилпаго и нея со-
держащаго, пребывающаго во свеіе
неприступнемъ, въ превелицей, и въ
превысочайшей, и ве.іѣлѣпной и спя- 5
тсіі слакс не.іичествия Своего, селя-
щаго на пресіоле Херувимстемъ съ
превѣчпымт- и единороднымъ Сво-
имъ Сыномъ, Господомъ, нашимъ Іи-
сусъ Христомъ, н зъ Божественнымъ н>
и -животворящимъ Своимъ Духом ъ,
нм ъ же вся ссвяіцянпца, единосущ-
ныя и нераздѣлима Троица, равно
Б жсственпмя, и равно честныя, и
равно соиресто.іиые, и равно си і- і
имя, н равно совѣтныя, и равно
дѣйственныя, и равно сущныя и
соприсносущныя, и собезиача шые и
сдиноначалные, и трисосі явные н
нераздѣлимо, въ трне.хъ состанехъ ю
единаго Божества, Паря царствую-
щимъ н Господа госііодъсівующимі.,
непрсодолѣннаго и всякие силы крѣп-
чайшаго, Нмъ же Царис царствуютъ
и велпцып величаютца, сего въ Тро- 23
ице приснославимаго Бога нашего
недоумѣвали ыми и недовѣдомыми суд-
бами, и неизреченнымъ премудрымъ
промысломъ всяко созданье оть не-
быіия въ бытие создаваетца, и отъ
несущихъ въ существо приводитца,
и отъ рода въ родъ лѣтами исчита-
ютца; отъ Него же приимша земля
к наша Руская своими Государи обла-
.таема быти, ихъ же великихъ Госу-
дарей Царей Росийекикъ, корень изы-
де отъ превысочаіішаго Цесарскаго
престола , и прекрасноцвѣіущаго и
і<> пресвѣтлаго коренн Августа Кесаря.
обладающаго всею вселенною. Пер-
вый Князь Пеликій Рюрикъ содер-
жаніе скиФетръ великого Росин-
скаго Государства въ Великомъ Но-
і.-, вѣграде. По немъ дерзосердый въ
храбрскихъ ополченіяхъ сынъ его,
Князь Великій Игорь, послушны се-
бѣ учинила, царствующаго града Ко-
стяіітЯііапо.ія Греческихъ Царей, на
іо нихъ же и дань взиманіе, и изъ Ве-
ликого Новагорода вь преславный
градъ Киевь преселііся. По Игоре
содержаніе Росиі'ское Государсіво
въ Киевс сынъ его , Князь Ре.іккін
Святославъ , исполненъ храбрскаго
подвига , и по Дунаю вссмдесять
градовъ обладаніе. Сіи трис Росий-
скис Государи бѣша до крещенья;
понеже Руская земля пребываніе во
1005
1006
дарство расточенные и разоренью
исправилъ, и во едино благочестіе со-
вокупилъ , и межъусобье въ Мо-
сковскомъ Государства утолилъ, и
з вся благая Московскому Государ-
ству устроилъ, якоже бысть въ Мо-
сковскомъ Государство тишина н бла-
. годенствпе при сродиче его , вели-
комъ Государе нашемъ , блаженные
іо памяти при Царѣ и Великомъ Князе
Федоре Ивановиче, всеа Русіи Само-
держца: всѣ великие окрестные Го-
судари отъ его Царского имяни тре-
петали, и любителные дары ему Ве-
15 ликому Государю прнношаху, по Его
Царского Величествия достоянию, и
въ дружбе и въ любви съ Его Цар-
скимъ Величествомъ быти желаху; а
окрестные, недруги и пепослушники,
20 тѣ всѣ у Его прсвысочайшие цар-
ские степени Величества послушны
учипилися, и отторженые грады и
земли отъ его великого Государства
многими лѣты, паки во своя возврати.
25 И по даинеіі благодати оть свя-
таго Духа, сви во единомыслие сово-
купившеся, и утвердившее^ по Хри-
стѣ вѣрою, Московское Государства
богомолцы, Митрополиты, и Архие-
зо пископы, и Епископы, и Архимариты,
и Ігумены и весь осящепный соборъ,
и розныхъ земель Цари и царевичи,
которые служатъ въ Московскомъ
Государство, и Бояре , и Околничііе,
зК и Чашники, и Стольники, и Стряпчпе,
и Дворяне болшие, и Дворяпежъ, и
Дьяки думные, и Дворяне изъ горо-
довъ, и Дьяки, и жильцы, приказные
всякие люди, и дѣти боярские, и Го-
«о ловы, и Сотники, и Атоманы, и ка-
заки, и стрелцы , и торговые и по-
тмѣ невѣрия, п омрачена прелестию
кумирослуженія. По Святослава воз-
сия пресвѣтлая звезда, Великій Госу-
дарь, сыпь его, Князь Великій Влади-
меръ Святославичъ, тму невѣрия про-
свѣти, и прелесть кумирослужеішя от-
гпа, и всюРускую землю просвѣти свя-
тымъ крещениемь, иже Равноапосто-
лейъ парсчеся, и расширенья ради
своихъ Государствъ, Самодержавный
именованъ бысть, пынежъ отъ всѣхъ
покланяемъ и прославляемъ. •— —
И всѣ православные Крестьяне все-
го Московской) Государства, отъ ма-
ла и до велика и до сущихъ младе-
нецъ, яко едиными усты, вопияху и
взываху, глаголюще: что быти на
Владимсрскомъ, и на Московскомъ и
на Ноугоротцкомь государствахъ, и
па царствахъ Казанскомъ, и па Асто-
роханскомь и на Сибирскомъ, и на
всѣхъ великихъ и преславныхъ госу-
дарствахъ Росийского Царствил Госу-
даремъ Царемъ н Великимъ Княземъ
всеа Русіи Самодержцемъ прежнихъ
великихъ, благородныхъ и благовѣр-
ныхъ и Богомъ вѣнчанныхъ Росин-
скихъ Государей Царей, отъ ихъ Цар-
ского благороднаго корепи, блаженные
намяти ихваламъ достойпого великого
Государя Царя и Великого Князя Фе-
дора Ивановича всеа Русіи Самодерж-
ца, сродичю, благоцветущие отра-
сли отъ благочестиваго корепи родив-
шуся Михаилу Федоровичю Рома-
нову — Юрьеву; да припметъ ски-
Фетрь Росийского Царствия, для ут-
вержения истинные нашие право-
славные вѣры, и чтобъ Господь
Богъ его Государскимъ призрѣнь-
емъ во всемъ Московскомъ Госу-
1007
1008
Христолюбиваго и Богомъ избранпого,
великаго Государя, Царя и Великого
Князя Михайла Федоровича всеа Ру-
сіи , чтобъ всемилостивый Господь
6 Богъ, отъ своея святыя и велелѣпные
славы вслпчсслвия своего, послалъ
на него’ великого Государя Свою свя-
. тую милость, и умножилъ бы Гос-
подь Богъ лѣтъ живота сго, и Цар-
іо ство его устроилъ мирно и иемятежпо,
и ото всѣхъ врагъ непоколебимо на
вѣки, и возвысилъ бы Господь Богъ
сго Царскую десницу надо всѣми
враги его и недруги, и покорилъ бы
із подъ позѣ его вся враги востающая
на ны, и чтобъ паша святая и не-
порочная истинная православная Хри-
стіанская вѣра Греческаго закона во
всемъ Росинскомъ Государство была
20 нерушима но прежнему, а всебъ пра-
вославное Християнство было въ ти-
шинѣ, и въ покое и во благоденство,
и егобъ Царское пресвѣтлое имя
передо всѣми великими Государи сла-
вно было къ очищенью, и къ расши-
ренью и къ нрибавленню великихъ
его государствъ, яко же вѣсть свя-
тая Его воля , и сподобилъ бы Го-
сподь Богъ его великого Государя
венчатися Царскимъ венцомъ и дна-
димою на всѣ великие и преславные
государства всего Росийского Цар-
ствия, по древнему обычаю. А опричь
сго Великого Государя Царя и Ве-
ликого Князя Михаила Федоровича
всеа Русіи , на. всѣ Російские Госу-
дарства иіюво Государя, Полского и
Литовскою, и Пемстцкого , и изъ
иныхъ государствъ Царей и Царе-
вичевъ, и Королей и Королевичей, и
пзъ Московскою Государства никого,
сатцкие, и всего Московской) Госу-
дарства всѣхъ чиповъ всякие люди ,
всенародное бесчислсппое множество,
всѣ православные Християне, всякъ
возрасть оть мала и до велика, обрати
на Владимерское, и па Московское и
па Ноугоротцкос государства , и на
царства Казанское, и Астороханское
и Сибирское, и на всѣ великис и про-
сланные государства Російского цар-
ствия Государемъ Царемъ и Вели-
кимъ Княземъ, всеа Русіи Самодерж-
цемъ, прежнихъ великихъ, благород-
ныхъ, и благовѣрныхъ и Богомъ вѣн-
чанныхъ Росинскихъ Государей Ца-
рей, отъ ихъ Царского благороднаго
коренн благоцветуіцую отрасль Ми-
хаила Федоровича Романова. А из-
бравъ и нарекши его великого Госу-
даря , Царя и Великого Князя Ми-
хаила Федоровича, всеа Русіи Само-
держца, на Владимерское, и на Мо-
сковское и па Ноугоротцкос госу-
дарства , и на царства Казанское , и
Астороханское и Сибирское , и на 25
всѣ пеликие и преславные государ-
ства Росийского Царствия , Москов-
ской) Государства Митрополиты, и Ар-
хнепископы, и Епископы^ и Архима-
рнты, и Игумены, и весь освященный зо
соборъ въБогомъ спасаемомъ и въ пре-
именитомъ царствующемъ градѣ Мо-
сквѣ, въ соборной Апостолстей церкви
пречистые Богородицы честнаго и
славнаго Ея Успепия, и по монасты- зв
ремъ и по всѣмь церквамъ царству-
ющаго града Москвы, пѣли молебны
соборне зъ звономъ, и молили всесиль-
наго, въ Троице славимаго Бога, и пре-
чистую Его Матерь и всѣхъ святыхъ, о до
многолѣтномъ здравіи благовѣрнаго,1 и
1009
1010
и Маринки и сына еѣ не хотѣти, и
не обирати и не искати; и на томъ
на всемъ сну Государю Царю и Ве-
ликому Князю Михаилу Федоровичю
всеа Русіи, и его Царице и Великой з
Княине, и ихъ Царскимъ дѣтемъ, ко-
торыхъ имъ великимъ Государемъ впе-
редъ Богъ дастъ , Бояре, и Околь-
ничве , и Чашники , и Столники , и
Стряпчие, и Дворяне болшие, и Дьяки, іо
и Дворянежъ изъ городовъ, и Дьяки
исъ Приказовъ, и жилцы, и приказ-
ные люди , и дети боярские, и Го-
ловы, и Сотники, и Атаманы, и ка-
заки, и стрелцы, и пушкари, и гости, іа
и торговые и иосатцкие, и всего Мо-
сковской) Государства всякихъ чи-
новъ служилые и жилетцкие люди
крестъ целовалц по записи. — —
Эта грамота—образецъ древне-Рус-
скаго государственнаго краснорѣчія—
при убѣдительной простотѣ русской
рѣчи, отличается торжественнымъ то-
помъ, который уже въ самомъ началѣ
ірамоты даетъ себя чувствовать длин-
нымъ, витіеватымъ періодомъ.
4. 10. Преданіе, усвоенное исто-
риками и лѣтописцами XVII в.
4. 20. на нихъ — съ нихъ.
5. 12. Послѣ краткаго обозрѣнія,
какъ исторіи древней Руси , такъ в
текущихъ событій, въ грамотѣ изла-
гается самое дѣло объ избраніи н*
Царство.
6. 26. сви: описка, вм. вси.
7. 5. обдали — избрали.
ЬХІХ. ИЗЪ СКАЗАНІЯ КЕЛАРЯ АНРАМІЯ 11АЛИЦЫНА ОБЪ ОСАДЪ ТРОИЦКАГО
СЕРГІЕВА МОНАСТЫРЯ ОТЪ ПОЛЯКОВЪ И ЛИТВЫ, И О БЫВШИХЪ ПОТОМЪ
ВЪ РОССІИ МЯТЕЖАХЪ.
(По изд. 1784 г.)
пасть. Господь всесилный многихъ
ради своихъ щедротъ помплова васъ,
п протчее время подастъ вамъ, да въ
покаяніи поживете. Архимаригь же
20 Іоасафъ о семъ явленіи одержимъ
страхомъ многимъ исцовѣда всей бра-
тіи. Гордостію же падмени Литовскіе
людіе тяжко и безпрестанно ратующе
градъ Троицкой, прикатпша туры и
25 тарасы ко граду многіе; изъ града
жс удариша изо многихъ пушекъ и
пищалей по щитомъ и по тарасоиъ
ихъ, которые быша близъ града, и
многихъ Литовскихъ .людей побили.
зо Дню же наставшу, изъ града жъ
вышедше конные и пѣшіе люди, и отъ
града Литовскихъ людей отогнаша,
64
Глава двадесять шестая. 0 при-
ходѣ н о приступѣ множества па-
новъ , и о явленіи Сергія чудотворца
архимариту Іоасафу, и о казакѣ
Дедиловскомъ.
Вь тоже время въ церкви пресвя-
тыя Троицы архимариту Іоасафу воз-
дремавшу, и се внезапу видитъ свя-
таго и блаженнаго отца нашего Сергія
чудотворца стоащл противъ чудотвор-
наго образа святыя живопачалпыя
Троицы, и руцѣ своя горѣ воздѣвша,
и молящася со слезами святѣй Трои-
цѣ; и обращся святый ко архпма-
риту глагола ему сице: Брате востани,
се время пѣнію, и молитвѣ часъ, бди-
те и мо.іитесл, да не внидете въ на-
1011
4 ”,і
°ни же побѣгоша гони ми гнѣвомъ
Божіимъ. Градстіи же людіе-приступ-
ныя козни ихъ вся огню предаша,
а иныя во градъ впесоша. Въ четвер-
тый же день тогожъ мѣсяца въ но-
щи, ндки Литва своимъ дѣломъ про-
мышлрюще, но издалеча, а ко рву и
и къ стѣнамъ близъ приходили не
смѣюще; изъ града же вышедше
пѣшіе люди къ Литовскимъ людемъ кь
нагорному пруду за надо.юбы близъ
подкопнаго рва: Литва же и 1’ускіе
измѣнники востаща изо рвовъ и изъ
ямъ яко демоны наладоша тіа град-
скихъ людей, и сотворнша бои великъ.
На тб'иже бою убили Троицкого слугу
Бориса Рогачева, и многихъ слугъ, и
стрелцовъ и казаковъ поранили. То-
гда емше казака Дедиловскаго ранена,
онъ же въ роспросѣ и съ пыткй 'Ска-
залъ, чтр подлинно подкопы подпѣ-
ваютъ, а на Михайловъ день хотятъ
подставливати подъ стѣны и подъ
башни зеліе. Воеводы же водяще еро
по городовой стѣнѣ, онъ же подлинно
1012
Глава двадесять седмая. О приводѣ
во градъ казака Ивашка Рязанца.
Тояже нощи пріиде въ Троицкой
монастырь выходецъ изъ Литовскихъ
5 таборъ казакъ Иванъ Рязанецъ ста-
ницы атамана Пантелеймона Матеро-
вэ, а сказалъ, что подкопы подлинно
поспѣли подъ нижпую подъ круглую
башню. Да тотъ' же казакъ Иванъ
«о Рязанецъ сказалъ сицевую повѣсть:
Дѣялося де въ прошлую нощь суб-
боты па недѣлю, было явленіе ата-
маномъ н казакомъ, а сказывалъ ата-
манъ нашъ Пантелеймонъ Матерой,
15 такожъ и отъ насъ мнози видѣли
свопма очима, и иныхъ станицъ ата-
маны и казаки многіе тожъ видѣніе
видѣли, и глаголы старца жестоки
слышали съ запрещеніемъ. Видѣша
а» бо около града, по поясу ходящихъ
дву старцовъ, брады сѣды, свѣтозар-
ны образомь, яко быти инь по обра-
зу и по подобію великимъ чудотвор-
цомъ Сергію и Никону, единъ въ
2г> руцѣ имѣяше кадилннцу злату, а надъ
указалъ мѣста, подъ которую башню
и подъ которую стѣну подкопы ве-
дутъ, ц изнемоганіе отъ многихъ ранъ,
нача умирали, и воніяще великимъ
гласомъ со слезами и рыданіемъ: со
Сотворите мнѣ винному и бЬдпому
человѣку велнкую милость, дайте мнѣ
Бога ради отца духовнаго, сподобите
мя быти причастника святымъ Хри-
стовымъ тайнамъ. Архимарптъ же Іо- 5В
асаФъ повелѣ его поновивъ, причасти-
ти святыхъ Христовыхъ тайнъ. Воево-
ды же во градѣ противъ подкоповъ
оть П0Д0.1Ы1ЫЯ страны идо святыхъ
воротъ велѣли острогъ поставити, и 4о
тарасы насыпати, ннарядъ устроити
кадилпицею животворящій Крестъ, и
кадяше обитель свою, и ограждаще
честнымъ и животворящимъ Крестомъ
стѣны града; другій же имѣяше въ
руцѣ своей правой кисть яко кропило,
въ другой руцѣ чашу, и кропяше свя-
тою водою стѣны и прочая вся во
обители, и ноюще своими усты стихъ
велегласно: Спаси Господи люди своя,
н Кондакъ: Вознесыііся на крестъ,
оба до конца. И обращея къ напіымъ
полкомъ преподобный, отъ лица же
его неизреченный свѣтъ сіяіпе яко
огнь паля, и глаголаше ярымъ гласомъ
и жестоко претя: О злодѣи, закоію-
престунпицы! почто стекостеся разо-
1013
рити домъ пресвятыя Троицы, и въ
немъ Божія церкви осквернити, и
иночествующихъ н всѣхъ православ-
ныхъ Христіанъ погубити;но не дасгь
вамъ жезла на жребій свои Господъ.
Нашимъ же окаяннымъ казакомъ и
Литовскимъ .подсмъ но ннхъ стрѣ-
ляющимъ изъ луковъ и изъ само-
паловъ, стрѣлы же и пульки наши
отъ нихъ отскачущс къ намьвозвра-
тцахуся, и многихъ уязв.іяху, и многіе
люди ранены огьтѣхъ пулекъ въ на-
шихъ полцѣхъ помроща, на извѣщеніе
и на большее чудо прославляющу Богу
угодниковъ своихъ. И тояжъ нощи во
снѣ явися преподобный чудотворецъ
Сергій атаманомъ многимъ и казакомъ:
тѣмже образомъ явися и гетману, и
ратнымъ паномъ, и ротмистромъ, пре-
тя жестоко, и глаголя сице: мольбу
на васъ злодѣевъ сотворю вышнему
Царю, н во вѣки осуждено будете
мучитися въ геенскихъ мукахъ, и бы-
та яко молнія и громи страшно, и
отъ востока изгече рѣка велика, а
отъ запада и полудпе два озера вели-
ки, и снидошася вси тріе во едино, и
в.зыде вода яко гора велика, й потопи
вся полки Литовскія . и всѣхъ безъ
вѣсти сотворити. На утрія же со-
іпедшеся Сапѣга и Лисовской, и со
всѣми Русиими пзмЬпішки, вкупѣ
сказующымь имъ сны своя другъ
другу, и глаголюще, -по хощетъ се
быти; воды много потопиша полки
наша. Тогда предстоя предъ ними
Донской атаманъ Стефанъ Еііііфд-
нецъ станицы Смагм Чертепского,
имѣя подъ собою войска пятъ сотъ
казаковъ, н глагола имъ .Великія
гетманы! азъ скажу вамъ, сны сія
о
ІО
15
20
25
30
33
40
1014
•ы? ш .атисФе-г-’’'?
не на- добро бываютъ. Се убо зна-
меніе являетъ преподобный Сергій
чудотворецъ, яко пе водамъ повелѣ-
ваетъ погоняти. по множество пра-
вославныхъ веоруяЩтъ па ііасъ> и
велико паденіе нашымъ люденъ бу-
детъ. Литовскіе жс іюдіе великою
Скорбію объяти быша сія слышавше,
и совѣіцаша его съ казаки побити,
глаголюще: яко сей возмущаетъ полки
наша, и ужасаетъ люди наша воинскія.
СтеФанъ же съ казаки увѣдавше сія,
и собрашася вси пять сотъ человѣкъ,
и тояжъ нощи побѣгоша, обѣщавшеся
ко святѣй живопачалноіі Троицѣ, и
ко Пречистой Матери Божіи, и вели-
кимъ чудотворцемъ, Сергію и Пикону
потомъ таковаго зла не творити, ни
Царствующему граду, но съ право-
славными Христіаны стояти заодинъ
на иновѣрныя, и прнзывающе въ
помощь великихъ чудотворцевъ. Пол-
цы же Литовскія догнаны ихъ въ
Троицкой волости въ Вохнѣ, на рѣкѣ
на К.іязмѣ; они же помиловани бы-
ша отъ Бога молитвъ ради преподоб-
ныхъ отецъ Сергія и Пикона, отъ-
пдоша чтт> Литовскихъ людей ничимже,
повреждены, тако же и Оку рѣку
перевезошася ниже Коломны, и пріи-
допіа па Донъ къ сіоиму атаману
вси здравы. О семь же знаменіи и
о Стефанѣ ЕппФапцѣ атаманѣ іірине-
соша ми писапьице оставшійся иноцы
во обители чудотворца, ово же сло-
вой ь новѣдающе ми о семъ, азъ же
и сія повелѣхъ здѣ написати, аще
истина есть и сія, да не обрящуся
отъ Бога рабъ нерадивъ, презоривъ о
чудесѣхъ преподобныхъ отецъ: сія
же доздѣ. Воеводы же совѣтовавши
1015
1016
со архимаритомъ Іоасафомъ, и сі ар-
цы, и со всѣми воинскими людьми,
чтобы очистити изъ подгородовыя
стѣны въ ровъ потайные ворота для
скорыя выласки; каменосѣчцы же
сыскавше старой вылазъ подлѣ су-
піилныя башни, и очистили, и трои
двери придѣлаша къ нимъ желѣзные.
Глава четыредесять осмая. О треті-
емъ большомъ приступѣ, и о обманѣ
надъ Троицкими сидѣльцы.
Ждуще же иже во осадѣ сѣдяще
въ Троицкомъ Сергіевѣ монастырѣ
князя Михаила Васильевича Скопина,
и се извѣстно бысть всѣмъ людемъ ,
яко собрашася вси вкупѣ отъ Тушин-
скаго вора, и отъ Сопѣги изъ подъ
Троицы, и изъ иныхъ, градовъ мно-
гіе Поляки иРускіс измѣнники поидо-
ша противъ князя Михаила Василье-
вича, и противъ Нѣмецкихъ людей.
Іхэгу же отмщающу кровь рабъ сво-
ихъ, вопіющихъ къ нему день и нощь;
и тако всеоруженныхъ сотре Господь
силою свосю, и воззвенѣ о семъ слухъ
во всеіі Россіи, и трезвы вооружены
Поляки па одрехъ почити возлега-
ютъ, и уже ктому другомь своимъ
Рускимь измѣнникомъ пн въ чемъ но
вѣрятъ, и раздѣленныя домы и имѣ-
нія оставляютъ, и плѣнныхъ женъ
и дѣвицъ вся помсщутъ, и въ подар-
цѣхъ тѣхъ мпози не пріемлютъ; по
вси ко брани оружія очищаютъ го-
товящеся звѣрски къ папитію крови, и
оставляютъ ради задержанія князьМп-
хайлову воинству во градѣхъ надеж-
ныхъ борзобѣгцовъ, сами же злѣйши
отъ всего воинства отлучаются изы-
скивающе, кто еще вѣренъ имъ оть
Рускихъ измѣнниковъ, и съ тѣми со-
в
ІО
15
20
25
50
35
«О
вѣтъ укрѣпляютъ о семъ, что оставя
протчыя грады, взяти Троицкой мо-
монастырь, и всѣ пути къ царству-
ющему граду тѣмъ займутся: по сму-
щающеся о томъ, зансже множество
ихъ погибло подъ Троицкимъ Сергіе-
вымъ монастыремъ: но что творить
вселукавый? влагаетъ мысль рускимь
сыновомъ отъ ближнихъ градовъ и о
каковѣ безуміи нрсльстипіася, и со-
вѣтующе рекоша: аще убо стояще
пребудемъ съ Діоляки вкупѣ на Мо-
скву, и на Троицкой Сергіевъ мона-
стырь, то помѣстья паши не будутъ
разорены. О прелести вражія 1 тлѣн-
ная имѣнія соб.подающе, истлѣнныя
же душа въ вѣчныя муки отсылаю-
щее, богатство храняще, главы жс
своея не щадяще; и тако совокуп-
льшеся съ Боровскимъ полкомъ, и
съ Тушинскими Литовскими людьми,
и съ рускнмл измѣнники, и отъ мно-
гихъ градовъ дворяне и дѣти бояр-
скіе; и тако вси пріндоша подъ Тро-
ицкой Сергіевъ монастырь, и объя-
вивше силы своея множество избран-
ныя, и множествомъ богатства своего
хвалящеся, играюще же во многіе
игры, и посылающе ко обители чу-
дотворца Рускихъ людей, и простую
чадъ съ вѣстію, и иаучающе глаго-
латп, что Нѣмецъ и Рускихъ .нолей
побили, и воеводъ поймали, а князь
Михаило добилъ челомъ на всей воли
панской, и зовуще изъ града на зго-
воръ и Михаило Салтыковъ, да Иванъ
Грамотипъ Троицкихъ людей, и ска-
зываху, что и Москва уже покорилася,
и царь Василей съ боляры у насъ
же въ рукахъ, тако же и дворяне
съ клятвою лжуще во едину рѣчь
1017
1018
съ Поляки, и пн въ чемъ же не разп-
ствоваху глаголюще: не мы ли бѣ-
гомъ съ Ѳедоромъ Шереметевымъ, и
се вси мы здѣ, и кая вамъ надежда
на силу попизовскую; мы же позна-
ніе вѣчнаго своего государича, и сего
ради вѣрно служимъ ему. Царь же
Дмитрей Ивановичъ посла насъ предъ
собою, да аще ли ему пе покорчтеся
то самъ за нами пріидетъ со всѣми
Польскими и Литовскими людьми, и
со княземъ Михаиломъ и съ Ѳедоромъ
Шереметевымъ и со всѣми Рускими
людьми: тогда убо челобитія вашего
не пріиметъ, и ина мпогая пріѣзжаю-
ще - - льстяще, таковѣми бо зміины-
ми лестьми многіе грады прельстия-
піс, цогубиіпа.Милостію же пресвятыя
Троицы, не токмо умпіи, но и простін
не вннмающе сему никакоже, посди-
пѣми усты вси отвѣщаху: Господь
сь нами, и пикто же па пы. Добро
убо и красно лжете, но пикто же
инетъ вамь вѣры, н папьжс пришли,
творите, мы же готови есми съ вами
набранъ; аіце бы есте сказали намъ,
что князь Михап.іо подъ Тверію бреги
поровнялъ тѣлесы вашими, и птицы н
звѣри насыщаются мертвости вашея;
то добрѣ бытомъ вѣрили; нынѣ же
вземніе оружія пропземъ сердца другъ
другу, и растешемся полма, и разсѣ-
чемся на части, и егоже во вратѣхъ
небесныхъ оправдитъ Господь, той
есть творяй и г.іаголяй правду. Видѣв-
ше же зміи врази, яко пе ищутъ
Троицкіе ендѣлцы живота, по смерт-
наго пиршествія любовно желаютъ.
И тако ко второму дни на приступъ
строятся. Панъ же Сборовской руга-
лся и понося Сапѣгѣ и Лисовскому и
з
ІО
13
20
25
30
55
то
всѣмъ паномъ глаголя: что бездѣль-
ное ваше стояніе подъ лукошкомъ?
что то лукошко взяти, да воронъ пе-
редавите? Се убо вы нерадѣніемъ
творите, и хощете чернью сбитою
взяти; и уготовавшеся сами къ при-
ступу, а чернь отслаша отъ себе, развѣ
казаковъ Лисовскихъ, и по.іоживіле
совѣтъ на сонныхъ прійти. Въ туже
ноіЦь, какъ пришелъ Сборовской отъ
брани со княземъ Михайломъ, в съ
нимъ пріііде Левъ Плещеевъ, да Ѳе-
доръ Хрипуновъ, глаголютъ бо, яко
на ту нощь видѣша Литовскіе люди
съ небеси велику звѣзду спадшу среди
монастыря, и разсыпаіпася отъ нея по
всему монастырю огненныя искры.
Бысть же сей приступъ третій вели-
кій Іюля въ 31 день канонъ госпо-
жинаго заговенья, во обители чудо-
творца богѣ двою сотъ человѣкъ не
бяіпе. Въ нощь же ту. егда къ при-
ступу уготовившеся Литовскія люди
и Рускія измѣнники, тогда на воздусѣ
луны яко огнь скакаху, и всю нощь
отъ небесныхъ звѣздъ свѣтъ сіяше
великій , и яко впдяшеся , падаху
надъ монастыремъ, и вокругъ мо-
настыря. Троицкосжъ воинство, и
вси правое іавніи Христіане мужи и
жены біющеся со враги чрезь всю
нощь непрестанно, якоже и на пер-
выхъ приступѣхъ. Ино же прежнимъ
подобно явленіе бысть, якоже прежде
многимъ начальникомъ кровопійцамъ
во снѣ, и тіи въ суету сонную вмѣ-
пиша , нынѣ же на увѣреніе,истиино
не во снѣ. но палвѣ показася текуща
рѣка. Но въ то время о семъ ничто
же во обі.тели чудотворца увѣдано
бысть. По престатіи же ранъ правед-
1019
1020
ныхъ наказанія отъ Бога и уже въ
покаяніи съ клятвами имени Божія
истинно свидѣтелствойася сице. По-
вода Андрей, зовомый Волдырь, ата-
манъ казачей съ сущими подъ нимъ з
казаки, и тіи по обычаю своему готб-
в.чщеся къ приступу, и западіпе око-
ло прудовъ, ждуще времени, и се ви-
дятъ явно, яко течетъ рѣка велми
быстра между ими и монастыремъ, въ т >
волнахъ жс слом.тспое великое коло-
діе и выскирдіс и лѣсъ миогъ не-
сетъ: изъ коренія же несётъ великое
древіе и каменіе и песокъ изо дна
яко горы велики восходяще; Бога іб
:ке свидѣтеля представляя тому, яко
видѣніи два старца сѣдинами украше-
на яко снѣгомъ, и кличюща со града
ко всѣмъ видяіцымъ сія, вопиюще же
гласомъ великимъ, всѣмь вамъ бѣд-20
пымътако плыти, что о себѣ не раз-
судите? намъ же другъ съ другомъ
шеНЧущнмъ, что ся вамъ видиі ь и
слышитъ братіе? и вси единогласно
другъ съ другомъ глаголахом ь: се 23
не привидѣніе, но явѣ видимъ рѣку
Грозпу текущу, и страшно ломлющу
древеса , и выскирдіс и каменіе ме-
щуще пзо днр, и сія глаголюще, на
старца же вси зрѣхомъ вкупѣ; вѣдуще Зо
же вси, яко нѣсть межъ нами и мо-
настыремъ рѣки, и нѣсть древесъ ве-
ликихъ; и началомъ вси скорбѣти
глаголюще: се знаменіе, быти всѣмъ
памь побитымъ. 11 еще слышахомъ зз
гласъ глаго.тющь мпогих ь по граду:
ложитебя спати, нѣсть убо, п не бу-
детъ ничтоже. II медлящимъ намъ
въ совѣтѣ, и не вндѣхомъ рѣки, и
все бысть аки и прежде. И егда то
хотѣхомъ бѣжати, и внезапу мы убо
аки связани и гони ми идохомъ къ
смерти , и нс удержавшсся съ про-
чими двигнущася; и слышахомъ, съ
города прежде дважды, или всего
5 трижды сгрѣлнша, и за измѣну нашу
вражію съ сторону пашу множество
побитыхъ обрѣтсся ; а невѣдомо кто
ихъ побилъ; и стремглавъ вспять
вси неустроино мещущеся; отъ прп-
ступа того разбѣгошася, и ктому про-
чее па приступы не приложити при-
ходитил на стѣнѣ же градстѣн едилу
жеііу убита* и никогоже кромѣ ея ни
раниша- Сборовскоіі жс папъ избран-
іе пое воинство вооруженныхъ людей
многихъ изгубилъ, его жс слезна зряще
Сопѣга и Лисовской со всѣми воин-
ствы подсмѣвахуся: что ради нс одо-
лѣлъ еси лукошку? Исправися еще,
20 то.іикъ еси храбръ, не посрами пасъ,
но разори шел ъ лукошко сіс , учи-
ни славу вѣчную королевству сво-
ему Польскому, а намъ не за обы-
чай пристукатикь лукошку; ты пре-
25 мудръ, промышляй собою и нами, и
ихъ же сія отъ вид ѣвшихъ пасъ остави
Господь на покаяніе и па обличеніе
самѣмъ себѣ, азъ же Андрей съ ними
всегда плакахомся, и размышляюще,
зо да нс како живыхъ пасъ пожретъ
земля, и у.іучивше время, отай отбѣ-
гохомъ.
9. 31. Пословица. Слоя, въ Злат.
33 ЧЬпц XIV в.
10. 22. надмеіш: или вм. над.ии,
отъ надмити , плн надмѣни: над- и
мъиити отъ ньиктн- § 30.
ІО. 24. туръ — плетеная корзина
*° безъ дна, набиваемая землею. Тару-
са—ящикъ, туго набитый землею.
1024
1022
11.2. приступныя козни — осдд-
нійг*'6рудіа. /'Ѵ0"
11. 11. надолба—бревно ила брусъ
сь. продолбленными концами, надѣты-
ми въ обтесанное столбы.
11.34, зеліе — порохъ.
11. 36. поновивъ, т. е. святою водою.
11. 39. подолъная страна — сторо-
на къ подолу, или спуску горы.
11.40. острогъ—укрѣпленіе пзъ
заостренныхъ сверху бревенъ, плотно
одно подлѣ другаго вкопанныхъ въ
землю.
12. 5. таборъ — лагерь.
12. 20. около града по поясу— по
уступу или плоскому выпуску кру-
гомъ городьбы.
13. 5. на жребій свой — на свою
часть, достояніе.
14. 20. за одинъ: опущено: чело-
вѣкъ; т. е. заодно.
14. 34. Указаніе на источники по-
вѣствованія.
15. 8. трои двери. $ 232.
15. 11. сидѣлецъ— тотъ, кто си-
дитъ, т. с. осажденный. § 261. 11р. 2.
16. 2. протчыя". т вставлено.
17. 16. льстяще". пропущено: го-
ворили, лгали.
17. 25. есми — есмы,
17. 28. т. е. наполнилъ рѣку тру-
пами.
17. 29. мертвости — труповъ.
17, 32. растешемся полма — раз-
рубимъ себя пополамъ.
18. 2. Иронически говорится о мо-
настырскомъ укрѣпленіи.
18. 7. развѣ — кромѣ.
18. 19. госпожиной — Госпожи
Богородицы, т. е, Успенскій.
18. 25. луны" им. и. мн- ч.
18. 36. въ суету сонную — въ пу-
стое сновидѣніе.
19. 12. колодіе к высчирдіе — поло-
маный и вырванный сь корнемъ лѣсъ(?)-
1,9. 23. сн: относится къ двумъ
глаголамъ.
19.27. ломлющу — ломящу ( ш
вм. а).
20. 18. что ради —чего ради.
20. 23. номъ не за обычай—ны не
привыкли. 261. Пр. 2.
ЬХХ. ИЗЪ ХРОНОГрдФА СЕРГѢЯ КУБАСОВА.
(По «зд. еъ Руск. Достоп. г. /. 1815 <?,)
/. Послѣсловіе.
Наѵатгокъ киршемъ
Мятежнымъ ксіреиъ,
Сихъ же ра^унно ііроѵіітАСмъ(зуиъкіемъ.
II слагателя книги ееа иотшмъ оура- з
Наложена бысть сіи аътоііисилл книга
(1) похожденіи Ѵюдокскшго мниха,
Понеже онъ высть оукогТн ѵсрисі|ъ
I возложилъ іи с» іррьскін иъисі|ъ,
І|арстко великое РосіП возмутивъ іо
I дилднму іррьскую на илеіцлхъ сво-
ихъ ікосіілъ;
Есть Б0 ТО ВО ШУІІІ0 НАШ6І0 дивны
Продожнмъ то пнсашіемъ во нткп не
34БЫТН0. <3
І ниьшні прнкллды в кинзѣ сеІ инеемъ
I того къ ;акытнѴ не ыстлвлясмъ,
Тыгдл ко мятежны времена были (пили.
І сланныя роды отеѵесткл своего оусту-
І.Іы же сему вывшему дъду ііііелшіе,
предлагаемъ
По семъ ѵегвертыя строки угладаеиъ
I трудолювір дъла сего познаваемъ-
Есгь же книги сеа еллглтлн
Рода Аросллвеклго нсходлтан,
Понеже юнъ самъ сна существенно ішдт.лъ
I иныя веіріі оты нилщшыхъ ее^прн-
Сліііо усго изыскалъ (кладію слышалъ.
Толико сего и нлнисалъ
Ксакъ Би хтып да разумѣетъ,
«
1023
Д дѣля талнкна вецін аѳ завываетъ.
Сие Н0СЛДИН6 к конецъ принести едва
козмогодъ
Л къ трудъ своемъ пнкшеа же нодьзы
оерътмхъ.
5
Слава свершителю Богу, нже спо-
добнкы'і въ совершенна привести кни-
гу сню Грднографъ сніръѵь лътопн-
сецъ. Труды же Т тціанне многогръш-
наго рава Товольского сына кодр- >о
ского Сергид Кубасова.
2. Написаніе ккрлтцъ.
(О Царехъ Московскихъ, о овр'цздъ
нхъ, и о возрастъ і о нракъхъ.
1|дрь Івднъ образомъ нелъпымъ оуи ік
имъд сиры і усъ ПрОТАГНОВСНЪ ,
ПОКЛАПЪ, ВОЗРАСТОМЪ БАШС великъ ,
1024
Царь Ѳеодоръ возрастомъ малъ
БЪ, ЫБрАЗЪ постннуестка НОСА, смн-
реннемъ обложенъ. о душевнън веціи
попетенне нмъа; на молитвъ всегда
предстоя и ннцінмъ тревушціад по-
давая, о мнрекихъ же ни о темъ
попеѵенне нмъа, токмо о душевномъ
спАСеннТ <от младенѵества , даже и
до конца скоего тако нрекысть. ^а
сне же спасенное дъло Богъ царство
его миромъ огради, Т краги его
умнрн, Т время влаготніпно подлде:—
таковъ бысть Царь Ѳеодоръ.
Царь Борисъ влаголъпнемъ цкъту-
цін і овразомъ сконмъ множество
людей прекозшедъ, коярасту посред-
ство імъд, мужъ яъло уюдеиъ и
Т-4
сухо тъло НМЪА, плещи НМЪА высоки,
груди широки, мышцы толсты; мужъ
тюдндго разсужденііА, къ наоукъ кннж- -ю
наго потнтаніл доволенъ и многоръ-
тикъ, яъло ко ополуснию дерзостенъ,
V за ское отеѵестко стодтель, нл
равы, от Бога данныя ему, жесто-
сердъ келылп на пролнтне крови ім
на увііенне дерзостенъ вельмн і не-
умолимъ; множество народу от мала
и до келнкл прн царствъ скоемъ по
гувн, і многііа грады скоа іюплънн,
I МІІОГІІА СКАТНТелКСКНА УННЫ
УН, н
БН, І
раБЫ
іваііъ
Зато- г>о
погу-
надъ
І|арь
смсртню немнлостнвною
ИНДА МНОГЛА СОДЪДХЪ
сконмп: — — Топже
МНОГЛА I Благая сотвори; во-
инство ВСЛЬМН ЛЮГіЛАШС, і треву-
юціаа іімъ от сокровища своего *)
неоскудно подаваніе : — танокъ ко
бъ Царь Ікдпъ.
*) Въ подл. ошибкою написано: не-
отскудна.
ао
СЛАДКОрЪУНВЪ, ВСЛЬМН БЛАГОВЪреНЪ, и
ннціелюБнкъ, и строитсленъ ксльмн
о державъ своей, і многое попеѵе-
нне нмъа, і многое дивное от севе
ткордше; едино же нмъа пенспрак-
ленне и от Бога отлууснне, ко кра-
уемъ сердеѵіюе прилъжлние и ко
властоліобню несытное желанне, и
на прежде вывшихъ ему царей ко
оувнению нмъа дерянокеине; от сего
же и возмъгдне придтъ.
І|древнУь феодоръ, Царя Бориса
отроѵа гъло ѵюдно, влаголътіемъ
цвътуцін, дко цкътъ днкноіі на селъ
от Бога преукрашенъ, і дко кринъ
къ полъ цкътуціь; оун нмъд велики
терны, лице же ему бѣло, млетыіою
бѣлостиіо БЛіістаясА, возрастомъ сред-
ній, тъломъ ізоовилепъ; науѵенъ же
въ ото отца скоего книжному по-
Унтанню, во откътехъ дивенъ и слад-
коръѵпвъ вельмн, пустошное жс и
гнилое слово іінкогдажс 130 устъ его
1025
1020
нсхоъдлше, о въре и а поутсинТ
книжкамъ со уссрднемъ прнлъжлше.
||лрекнл же ?'ъпііа, ДЧ,еРь ЦДРЛ
Корнсл дъкнца суцін, атрокакнцл тюд-
нлго домышленил, гълнмю красотою
лъпа, сѣла п лицемъ румдпііа, атн
нмъа терны келнкн, скътлостню блн-
стлжсл, кагда же къ жалости сле^ы
ленъ и присужденіи ѳумд гъло смы-
слепъ, по гъло скупъ і кельмн не-
податливъ ; къ единымъ же тѣмъ *)
тціліше Тмъа, котарые ко ушн сго
ложііае нл людТп шептаху , онъ же
веселымъ лицемъ снхъ коспрщімлА,
і в сладость нхъ послоуііілінеу Т к
колхкоклнню прнлъжлше.
(от оѵіпо нспуіраше, тогда нліпіате
свътлостню зълнаю Блистаніе, кров-
МІІ С0КЦІІА , тѣломъ ІЦОаБІІЛЫІЛ ,
млетнаю бѣлостню юблііаііна, ко тра-
стамъ пн высока , нн ннска, власы
нмъа терны келнкн, акн трусы по
плетемъ лежаху; воистинну ко ксъхъ
женахъ Бллготннііѣііиіл н пнсаінпо
кннжнаму многимъ цкътуціс плато-
рътнемъ, воистину ко ксъхъ дълеуъ
треднма, гласы коспъкаемыА любла
ше і пѣсни духокпыл люке^нъ слы-
шати лювллше.
Рострнгл возрастамъ малъ: гроу-
дн широки Тмъа, мышцы толсты, ли-
це же нмъа не царскако достолнша,
ирепростае аклитешіе нмъа, тъло жс
і о 22. 1 - ііныііііі пли нишТіі, им. иной,
полонизмъ: іп«у.
22. 1. приклады — примѣры.
22- .’ 9. салгатдіі — слагающій, сочи-
нитель.
22. 10. пс,ходаііиі — исходящій, нро-
изходящій, изъ рода Ярославскаго.
23. 8. грлногрлфъ — хроноіратъ.
23. Ій. нелъпыит, — некрасивымъ.
23. 22. поуіітлііТа — чтенія.
23. 21, стодтель. § 261. Пр. 2. 2).
23. 33. содт.дхъ: ошибкою, вм. со-
дГ.лше пли содѣялъ.
24. 16 возрасту посредство Тмт.и —
средняго роста,
24. 20. строителевъ — распорядпге-
лень-
ега кельмн помрлтенна, астроумеиъ
же плте и к нлутениі кннжнамъ до-
воленъ, дерзостенъ Т келерътнкъ кель-
мн, конскае рнстліше ліоблашс кель-
мн, нл враги скоа аполтнтелепъ,
смълъ кельмн, хрлкрость нмъа и сн-
лоу велию, коіінстко же зъло ліобла-
ше:—тлкокъ къ Рострнга.
Царь Клсіілсн возрастамъ малъ бъ:
апрл^ом же нелѣпымъ ати подслѣ-
пы ІіМЪ, КШІЖНОМу ПОТІІТАІІІПО доко-
24. 23. ііспспріівлешіс и отлуѵенке:
однимъ не исправенъ, па что и отлу-
ченъ оть Бога. § 26 1. Пр 2. 1).
24. 24. ко кратенъ — въ волхвамъ,
зо чародѣямъ. См. Повѣсть , начпе. для
Ивана Грознаго.—Въ іірдлин. но вм. ко.
25. 11. сонцнл: брови сближались.
25. 29. тродпиі: все по очереди ,
все въ пору, какъ с гЬдуетъ. Слич. гл.
чрѣдити — угощать, и чріьда.
Въ подлин. по ошибкѣ: діріібіе,
бо
1027
1024
ЬХХІ. Изъ книги подъ заглавіемъ: Сіа кні'гд нлріі|демдіа зерцало ііго-
сло'кііі, іфраина й *) мншгнхъ кнн вгослбкскихъ трудолюбіемъ състдклеил
ёрмонаха Кнрііла ТраііквѣліоііА іі проповѣдника слова вжіа. Напег въ ІІо-
гаевск. Монаст. 1618 г.
1. Объ элементахъ.
Подобаетъ же вѣдати а> Племёнъ
тдх; 1 іако несоут равны; едины бо
кѣмъ лёгъкого 2 н евптёдного ^тка;
іако огнь, іівоздвхъ: дрвгнііже таж-
ііісго нгроувшего; вко вода , іі
Земля: легкіе іі екптёлныіі уленёптл;
накыпішемъ месть положи прсмоуд-
рііі бвдовъцд. Гроувпліі же нтлжтан-
ініп нанн^шем; землю, нкодоу;
Земліі послѣдней мѣсто дадё, ко-
дѣ евптелнѣіііііоіі, надъземле'ю; къз-
доухв ілко тбншеіі стихіи, надзем-
лёю іі водою; агнекн же іако лег-
тдншеіі стихіи, надъкоздоухомъ кыпіъ-
піе ксѣхъ дадё мѣсто.
Двѣ же стихіи, межд» собою кра-
доуютъ , нкалкв кедоутъ; кода іі
огнь: іі длатого ііхъ прсмрыіІ СЪДѢ-
тель5, розсадіікъ на ровный мѣста
далеко й секе; кода шцко, (Згнь
высоко: воздвхъ же посредѣ ііхъ іако
перегорода, нмііротворецъ.
2. О водахъ.
Ра^дѣЛАЮтъжесА виды, мора бкі-
днъекого , на одікогн , н ёзера , и
намллын миря: нарѣкн , ннажрйідла \
которіи йкаменн, іі йзсмлѣ исхо-
дятъ. Лііжъ вода морская слана устъ
игорка. повѣдаютъ нѣкоторін фило-
*) Въ подлин. о.
ліарта 12 дня. (Нъ /І-ку )
сбфн, для того $стъ такова, поне-
ВЛЖЪ МНШ’О стоитъ пл одно МѢСТѢ
пепостоугінл и недвижима, а дотогб
елнце оустлкііѵне хбдяѵіі над моремъ
5 бкііАскіімъ, кытягаетъ променьмн ско-
ііми, парею евптёлііоіо, аво мгламн,
сладость кбдіійіо. Такъ же ІІ двгл
тасто вере'тъ сутслііѣіішвю кбдв !$пб-
рА , н КЪ^нбсіІТЪ * 5 НЛКЫС0Т8 , II оу-
іо тпіілетъ юклацн дожде'внып.
Дроу^ііі же фнзело'інрі повѣдаютъ,
ілко поествоу слана кода мбрсклА:
абикѣмъ ё€А|і ЕН ЕМЛА иееллііа и
такъ долго стоатІі , ве^порнше'ііА на
15 единомъ <! мѣстс йсътвореііА 1 скѣтл:
тбгдапысА загнила и засмердѣла, іі
смрадомъ скопмъ заразила вы обнесъ
ВОЗ,IОу, ІІіКІІКо'тЪ ЛЮСКТіІ ЗГ8БНЛЛ.
ЛстоГі пріітііны МІІѢСА мнитъ, и
20 спрнрожёнА сла'па устъ водная сти-
хія. — —
Но іісё кѣдатн подовлетъ, йкоу-
д« сладкая вода теѵётъ: понекажъ
вся стихія слана $стъ спрнрожёнд.
25 Напродъ то оукажнтн потрёва, ііжъ
кса земля дѣрн ксобѣя іімѣстъ, іако
ііѣідкін жилы. Кморн зась соутъ та-
ковый мѣста, еврѣпііны *) алко поу-
пы и пропасти, котбрнми вода кпа-
зо_______________________________________
*) На пол. внрове.
Варіанты по изд. 1692 г. въ Упевск. тип. (въ 4-ку): 1) ы фвеиёитАхъ. 2) лёг-
когш; безъ ъ, какъ и вездѣ. 3) содѣтсль. 4) нлжрвдла: оу вм. &, какъ и вездѣ.
5) поноситъ. 6) нл Одномъ. 7) «сотворенія. 8) ксеві.
1029
1030
дастъ кпоутръ ^сіллѣ, нрдсхбднтъсл
пожндлхъ, ндирд оныхъ, "іітдкъ іідк-
тіі скрбяѣ* 9 ?ёмлю, гроукост гбрко-
стті, нсолбность іцемліі бстдкоустъ:
тілк тонка*, нсдадкд* кода исходитъ
жрждламн.
3. О пяти чувствахъ.
Пмкетъхё *) «тѣлѣ споёмъ ѵжкъ-
ствд; рб^ііын, іі нсршіииі; ілко и
стихни въміірѣ; $дны " тонки адроу-
гніі гроусы. Ккоусъ, ІДКО ^СМЛА, гроук-
інТГі; нспоѵоустъ джъсл того до-
ткпстъ сллкого, и ли горнаго.
"(ЙБонлнТе ілко кода, тбніііе^ ма-
ло; понеже далшс ^лслгаетъ, и по-
тоукастъ іібнность, іілп смрадъ.
СлыіііліГіежё, &ціе тонъиіес іі с«н-
телііѣнпіед, ілк во^доухъ, ііво далшс
, > „ * г
простираетъ скоіо сила; и прннмаетъ
гласы ^далека и рассвікаетъ 12 нхъ.
^р-ыГіе же, ико огнь, плѵе ііныхъ
тоГіѵлііиіе^, ико око ^далека, кндѣ-
ніемъ бкъ^млетъ, къслкое тѣло н
(осязаетъ $го: лціе къ^ыіідеиіъ на
гороу кысбкню, то Йтблъ МІК0Г8Ю
Ііпіротоу ^СІІНЮ ІІ кысотоу ІІ6СП8ІО
оу'4рниіъ.
Доткпёиежё всего тт.ла, иматъ по-
тккателіі8іо скоіо особнню нѣдккюсь <?
сііл», башкой дімѣ: понеже ѵоуетъ :
КСАКІЙ Гиъль]*'1, II тлготоу, ТАЖКОГО
н лёгкою: стііденого іігорАѵего.
Замѣчательно, что въ самомь за
главіи употреблена Форма жен. р. бо-
гословія, и нынѣ въ разговорномъ язы-
кѣ принятая, им. правильной Формы
ср. р. Боюсловіе.
*) Т- е. человѣкъ.
9) сккб;п. ІО)жрвдл«ін. Іі) едіінл. 12) ।
і Въ этой книгѣ къ ученію собствсн-
. но богословскому присоединены осно-
ванія филосочюкія , подкрѣпленныя
средневѣковыми Физіологическими, пли
энциклопедическими свѣдѣніями о при-
1 5 родѣ. (Смотр. изъ Матицы Злат. и въ
Румянц. Сборн. въ XV в. и изъ По-
хвалы Георг. Писида въ XVI и).
Изданіе 1618 г. отличается многими
древнѣіішими Формами, какъ вто вид-
но изъ сличенія ихъ съ варіантами
(0 изъ изданія 1692 г.
Языкъ . польски - русскій , съ при-
мѣсью нѣкоторыхъ особенностей юж-
но-русскаго нарѣчія. Вмѣсто іцъ, къ,
употребляются ?ъ, оу; вм. окончанія
существ. -іііе, сокращенное -не; на пр.
<Б дотннене вм. докиеміе; впрочемъ встрѣ-
чаются имена и на -ніе; на пр. зрѣніе.
Вм. гласной и часто ставится ѣ.
28. II. фіізелоііірі — физсологи, т.
с. натуралисты (сочинители средне-
вѣковыхъ Бесгпіаріевъ).
30 28. 26. дърл — дира.
28. 28. екрмійны: вм. еириіпіиы. Греч.
еі’ірггіо; — проливъ морской, каналъ.
Для сравненія предлагаются отрыв-
ки изъ Велпкорусск. перевода этой
24 книги, о которомъ, по рук. конца
XVII в. (принадлеж. издателю Хри-
стоматіи), сказано слѣдующее: шіт. же
прспнслсл; Т прекрлтйса мііогогрѣіиііыиъ
дніконо ъеб'о дномъ; 8 келоросііскаго
ня іітініііын , словемскііі абы , но
ЙБі/теліі преѵтнъіі роацесткл бІ|ы 1 к ѵю-
дестхъ просіывііѣлго; преіікплго шТр ниіго
слины, сторожскского ІИІКЯГО ѴЮДОВОрІ|Л,
к строеніи', ие.иіклго гдря нйіего іра і
веліік.лго ки;а длехм мнх.ііілокнѵд ксед
КСЛІІКІЫ II М.ІЛЫА іі' бѣлыя, россіін слію-
держір, л^тд й сбдлнТа иіірл Г°Л“
а рожесткл гдд бгл іі' спсл иліиего іТісл
хртд ^лход. го мір і'ібнііа, въ зі де.
1. ПодоБЛв вѣдлтіі іі стихіи ако не св
рдкиы, едины во лёклго н тонкаго естссткл
россвждііетъ. 13) нѣлкиюсь. 11) ввдь.
1031
1032
дко огнь п кйдихъ , Д0ВГНД же тлпіи и
ДББСЛѢіІ ІІПго дко вода , II ?СМЛА , Л6ГКІІД
яко іі тоііііид стихіи ііл ііышие’ мѣстѣ, по-
ложи ііремкдрыіі сйддтель, девел піиіід же,
і тдліѵліііпіід іи іішіе’, дко землю и
коу. — —
2. Рлдѣлдіожссд, коды мбскіід, пл пт.ря,
С^СрЛ II МАЛЫЯ иорд, нд рѣки ІІ НЛ 113 VII
«ы, еже & клііепп іі ш зёли , входа , а
дко кодя мосіид слана есть , іі юркл,
побѣдно пѣі|ы’і б оплосо-оъ; сего рлдк
понеже; ііпого стоя ; пі пл едино мѣстѣ,
прекыкле иепбкнжил, л к томя слнце
нрнііо хода, нл море’ іілеѵе лвѵдмн своими
іі тоіі.іш.іъ, косквренііе' — —
3. "Осд^лнііе же всего тѣла, іі'мл ѵіоіі-
сткГптелпвю свою бейпиіо силв пѣкѵіо, й
жнкмд дшн , понеже тюе ііедкшо болѣііі. ,
іі тяготи тдшклго, и легкаго, ствдеплго,
н теплаго.
ьххп и іо книги,- ПрііБіілго Мл^Імд Грека, Ііпокл б) Стыя Афоскі’а горы,
Слово нл Ллтнникъ. (//а 4-ку).
Изъ 1 го Слова Максима Грека: нл
Ллтіінюкъ <б Стомъ Дсѣ.
Млѵни же сні|е, дд по^плютъ і’ц-
вѣстііо $лні|і>і іі в само Римѣ ііно
оуу/ітелство прёсѣДАірнмъ ювнтдіо, іі
къ Нгдлйі, іі къ страна, ілг.е ^а Дл-
пі'нсіііімн іі Ппрініінскнмн парами, іі
до Глднря, ІАко гы ііже выи нація
поллгл$ но йго ііртѣніодто ііртлл Лпл-
.. -»> . .. /
скід і|ркке кажстдтіінопоскіл, толнко
©стой лаклксткокі’гн или мовнна дръ7эд-
ТН ВЪ ІірСДЛІІѢМЪ ІІЛ КріІІІІЪ ііенокѣ-
данін ськмрііыд Аплсюл » пепорбт-
ныл вѣры, ёлнко іі св.осго живота
ІІЛК^ТЫ ІІОМЫНІЛАТІІ смрътоншсіілА, Кѣ-
мы ко нѣмы извѣстно, іі © коже-
сткснііыхъ ііііеднііі со семъ н^кѣсти-
хюмъел, іако ёже ііокіігнвтн яьуто
мдлѣнінсе © оутёнТн вѣръ, іілн пре-
мъніітн, прекеліпіііхъ усгъ ©рні|лиТе,
іі жіціін кътныл ©паденіе.
ІІ прежде иныхъ скъднтель §стъ
5 са основатель вё(ы ііліпса, н нсе'л
истины іі правды іілтаіиі Гь нліпь Іс
Хс. Іже нлѵе вголѣііное оуѵнтестко
къ скон оутеникш, аки осноклніе
крѣпко іі неДкііжнмо того полагаетъ,
іо^'же съ кс.йкнмъ прнлежлиТемъ и хра-
неніемъ мноін, даже и до мллѣіііиіл
съклюддтн ^го ^апокѣди ііепокііжны
іі непремѣнны.
I Б
Эта статья п.зята изъ Ссоя& Макси-
ма Грека на Литиковъ, — книги, из-
данной безъ ны.ходнаго листа, вѣроят-
но, къ Почасвѣ, около 16 і 8 г.
ЪХХШ. ВЕЛИКОРУССКІЯ ІГЬСНП, ЛЗЪ ЗАПИСОКЪ БЛККЛЛЛВрЛ ріІЧАрДЛ
Д/КЕМСЛ. 1649 ---------------------- 1620 Г.
(//г, Извѣст. Іізт, Ак. Л. 1852 г.).
скажутъ, въѣхалъ батюшка Государь
и 20 Ѳн.іаротъ Мнкипічь, изъ невѣрной
земли изъ Литовской. Сь собою онъ
выьезь много князей, боярь; еще онъ
вывозъ Государева боярина князя
1.
Зрадс'жа іося Царство Московское
вся земл.і Святоруская; умоли.п. Го-
сударь иравос-іакнои Цірь Князь Вс-
нікііі Михаи.іо Цедороаичь, А что
1033
1034
Михаила Борисовича Шеина. Сьёжа-
лпся мпогии князя, бояря и ыиогие
власти ко сп.пісму Царству Москов-
скому. Хотятъ встрѣчать Ѳиларста
Микптича. Изъ славнаго града камеи- а
ной Москвы пе красное солнце ка-
тилося, пошелъ Государь православ-
ной Царь встрѣчати своего батюшка,
Государя Ѳиларста Микптича. Зъ Го-
сударемъ пошел ъ его дялушка Иванъ ю
Міікіітнчі. бояринъ. — Дай Споли,
здоров г. былъ Г осу даръ моіі батюшко,
а батюшко Государь Филарѣгь Пики-
тичь.—А какъ будутъ онѣ въ камен-
ной Москвѣ, не пошли онѣ въ хоромы 16
въ Царъскне, а пошли онѣ къ Пре-
чистой Соборной, а пѣти чеспыхъ
иолебеновъ. Благословлялъ Своего ча-
да милаго: И дай Господи, здоровъ
был ь православной Царь Князь Во- .о
ликіп Михаилъ Федоровичі, а ему
здер.катп Царство Московское и вся
земля Святоруская
2.
із
и многой миръ народъ погубили,
и въ Латинскую землю превратили.
3.
Сп.іачетца мала пгичка
бВлая пелспелка:
Охте мнГ> молоды горѣватп!
Хотятъ сырой дубъ зажпгати,
мое гнГ.здышко разорити,
мои малый дііти побити,
меня пслепелку поймати.
Сплачетца на Москвѣ Царевна -
Охте мнѣ молоды горѣватп,
что едегъ къ Москвѣ изміишпкъ
ино Гриша Отрепьевъ рчстрига,
Что хочетъ меня полонити,
а ибіоііивъ меня, хочеть пострптчи,
чернеческой чипъ наложити.
Ино мнВ постритчися не хочетъ,
чернеческого чину не одержати;
отворити будетъ темна келья,
на добрыхъ ыолотцовъ посмотрптн.
Ино, охъ милый наш переходы,
а кому будетъ по вас да ходити,
послѣ царского нашег житья
и послѣ Бориса Годунова
Ино что у насъ въ Москвѣ учпнилосл:
сь полуночи у насъ въ колоколъ зво-
А росплачютца гости Москвичи: (ннліі.
А тепере паши головы загпб.іи ,
что не стало у насъ воеводы,
Васильевича кнлзм Михаила, (къ нимъ,
А съсжалиел князи, бояре супротиво
Мьстислоъской («іе) князь, Воротынской,
и межу собою онѣ слово говорили;
а говорили слово, усмѣхиулися.
Высоко соколъ поднялся
и о сыру матеру землю ушибся
А росплачютца Свѣці.тіе Иемцы,
что не стало у насъ воеводы,
Васильевича князя Михаила.
Побѣжали Псмцы въ Новъ городъ,
и въ Нове городе оаперлпси,
Ахъ милый наши теремы,
а кому будетъ въ васъ да сВдети,
послѣ царьского насцего ж "тья
и послѣ Бориса Годунова?
зо і.
А сп.іачетца на Москвѣ Царевна
Бориса дочъ Годунова:
Ино Боже Снись милосердой,
за что наше царьсгпо загпбло?
із за батюшково *) ли согр1;ш<нье,
за матушкино ли немолсні.е?
А свѣты вы наши высокіе хоромы,
кому вами будетъ владЬгп
послѣ нашего царьского житья
«о А спѣты браный убрусы,
*) Но другому спину. за батюшкино.
1035
1036
береза ли вямп крутити?
Л секты золоти ширинки,
лѣсы ли вами дарити?
А свѣты яхонты ссрешкп,
иа сучье ли васъ задѣвати,
послѣ царіско-о нішего жигья-,
послѣ батюшкова преставленья
а свѣта Бориса Годунова?
А что едсть къ Москвѣ росгрнга,
да хочетъ теремьі ломати,
меня хочетъ Царевну поймати,
а на Устюжну на желѣзную отослати,
меня хочетъ Царевну постритчи,
а въ рѣшетчатой садъ засадити.
Ино охте мнѣ горѣвати,
какъ мнѣ вь темпу келью ступити
у игуменп благословитца
5.
Берсжечіікъ зыблетца,
да песочпкъ сыллетца,
ледочикъ ломнгца,
добры кони тонуть,
молотцы томитца,
Ино, Боже, Боже,
сотворилъ ты, Боже,
да и небо землю,
сотвори же, Боже,
весновуіо службу.
Пе давай ты, Боже,
зимовые службы
вимовая служба—
молотцамь кручинно
да сердцу на |садпо.
Ино дай е, Б » ке,
весновуіо службу:
кесновая служба—
молотцамь веселье,
сердцу утѣха.
И смайте, братцы.
Яровы веселца;
а садимся, братцы,
въ ветляиы стружечки
Да грѣнемъте, братцы,
въ Яровы веселца,
ипо внизъ по Волги.
Сотворилъ намъ, Боже,
й вссновую службу
6.
А не силпая туча затучи.іася; а
не силніи громы грянули; куде едетъ
собака Крымской царь? — А ко сил-
іо нему Царству Московскому. — А
ныігіічи *) мы поедемъ къ камен-
ной Москвѣ, а назадъ мы пойдемъ,
Рѣзанъ возмемъ.—А какъ будутъ онѣ
(у) Оки рѣки, а тугь онѣ станутъ
ій беты шатры роста вливать. —А ду-
майте вы думу съ цѣла ума; кому у
пасъ сидѣть въ каменной Москвѣ, а
кому у пасъ въ Володимере, а ко-
му у пасъ сидеть вь Суздале, а
2о кому у насъ держать Рѣзань старая,
а кому у насъ въ Звенигороде. а кому
у насъ сидеть въ ІІове городе. —
Выходитъ Диви Мурзы сыпь У.іоно-
вичъ*’); А еси государь нашъ Крым-
2я скоіі царь! А тобе, государь, у пасъ си-
деть въ каменной Москвѣ, а сыну тво-
ему въ Володимере, а племеннику *”).
твоему въ Суздале, а сродпчу въ 'Звѣ-
нигороде, а боярину конюшему дер-
зо жать Рѣзанъ старая, а меня, государь,
пожалуй Новымъ городомъ, у меня
лежатъ тамъ свѣтъ добры дни батю-
шко Диви Мурза сынъ У.іаповичь.—
Црокличетъ съ небесъ Господень
за гласъ: Ино еси собака , Крымской
царь. То ли тобѣ Царство не свѣдомо?
А еіце есть на Москвѣ семьдесять
Апостоловъ, опришеппо трехъ Святп-
*; Но другому списку- и'пъчи.
<іо ,,
**) По другому списку. 1 лановы.
«**) Но другому списку, племиику.
1037
1038
телеіі; сіце есть па Москвѣ православ-
ной Царь. — Побѣжалъ еси, собака
Крымской царь, пе путемъ есн пе
дорогою, пе по знамени пс по черному.
Эти драгоцѣнные памятники древне-
русской народной поэзіи были спи-
саны Д 'Я Оксфордскаго баккалавра
Ричарда Джемса, который вывезъ пхъ
съ собою въ Англію. До настоящаго
времени хранятся оно въ Оксфордѣ-
Въ качествѣ священника при посоль-
ствѣ, Джемсъ прибылъ въ Москву 19-го
января 16 1.9 г. и выѣхалъ 20-го ав-
густа, къ Архангельску, чтобы отпра-
виться обратно въ Англію. Но кораб-
лекрушеніе заставило его воротиться
съ пути и провести зиму въ Холмо-
горахъ , откуда уже въ 1620 г. по
веснѣ поѣхалъ онъ въ свое отечество.
Пѣсни эти относятся: 1-я ко въѣзду па-
тріарха Филарета въ Москву, къ собы-
тію, котораго самъ Джемсъ могъ быть
очевидцемъ; 2-ая къ послѣдовавшей
въ Москвѣ въ 1610 г. скоропостиж-
ной смерти князя Михаила Василье-
вича Скопина-Шуйскаго; 3-я и 4-я
къ несчастной участи царевны Ксе-
ніи Борисовны Годуновой, въ царство-
ваніе Лжедимитрія постриженной въ
инокини , подъ именемъ Ольги, и въ
1622 г. скончавшейся; 5-я къ веспо-
вой, или вешней службѣ; и 6-л къ
набѣгу Крымскихъ Татаръ. За исклю-
ченіемъ двухъ послѣднихъ , эти пѣ-
сни были современными литератур-
ными произведеніями, и записаны
Джемсу , такъ сказать , по горячимъ
слѣдамь, когда только что слагались.
Первая и послѣдняя нс раздѣлены на
стихи.
31. 20. зрадовалося — возрадова-
лося.
31. 21. святоруская. Слич. въ Др.
Рус. Стих. *евпторускіе могучіе бо-
гатыри».
32. 20. Никитичъ—Никитичъ. § 33.
Пр. 2.
33. 2. кялзл: или вм. князья , или
къіііцд вм. книціі.
33- 6. Отрицательное уподобленіе.
§ 282. Пр. 6.
33. 8. батюшка, вм. батюшку, по-
тому что взято отъ имен. пад. батю-
шка (33. 12.), откуда и прилаг. ба-
тюшковъ, вм. батюшкинъ (34. 35.).
33. 11. спади. § 46. Пр. 1.
33- 12. здоровъ былъ: не связано
съ главн предложеніемъ. § 285.
33. 15. не пошли оіиь въ хоромы:
вм. пошли не въ хоромы, а—. § 288.
Пр. 10.
33. <7. пѣти управляетъ здѣсь р.
пад
33. 22; 34. 20; 35. 1; 36. 22. здер-
жати—земля, отворити— келья, бе-
реза—крутити, держатъ Рѣзанъ ста-
рая; § 296. Пр. 3.
33. 25. Эта превосходная пѣсня не
входитъ въ подробности самой кои-
чипы Скопина , предполагая пхъ дѣ-
ломъ извѣстнымъ , но живо , энерги-
чески выражаетъ то впечатлѣніе, ко-
торое было произведено на современ-
никовъ этимъ роковымъ событіемъ.
Гости Москвичи и Шведскіе Нѣмцы
предаются плачу и горести , князья
и бояре-^-радуются. ино. § 285.
33. 32 супротиво къ нимъ: вѣро-
ятно , должно разумѣть: напротивъ
того.
33. 38. Свѣцкие Немцы — Шведы.
Нѣмецъ принято въ смыслѣ иностранца
вообще.
34- 1. миръ народъ: соединеніе
двухъ синонимовъ , какъ родъ-племя ,
путъ-дороіа.
34. 4. Эта пѣсня начинается упо-
добленіемъ. Сплачетца — исплачется.
34. 5. пелетлка — перепелка. $
33. Пр. 2.
34. в. молоды—вм. молодѣ.
34. 14. ино, вм. что.
1039
1040
34. 18. постритчи. § 88. Пр. 2.
34. 18. не .хочетъ: вм. не хочется,
потому что ся уже сказано впереди
съ глаголомъ: постри/пчися. § 177.
Пр. 6.
34. 22. пі реходы—коридоры, іял-
лсреп.
34. 10. браный. § 44. 2. .
35. 4. яхонты, сереѵікн. § 2 10. Пр. 5.
За. 19. Въ этой пѣснѣ развивается
та мысль, что весенняя служба легче
и пріятнѣе зимней
35. 31. 3(5. служба—кручіщно—ве-
селье. § 236. Пр. 2.
35.. 38. емлите: ем.ио — беру.
35.. 39. Яровы: украшающій эпитетъ
при словѣ веселца: (бѣлыя? Слич. ярый
воскъ’, или весеннія? Слич. яровой
хлн.бъ')-
36. 1. гргыі мъте — гребнемъгпе: б
передъ н выпущено. § 38. 3.
36. 3. Пе намекъ ли на пѣсню.*
«Вингъ по матушкѣ но Волгѣ?»
36. 7. затучиласп-. произведено оть
туча. Тождесловіе ^плн тавтологія).
36. 18. Слич. въ Древн. Русск.
Стпхотв., въ пѣснѣ о Щелканѣ (ПІев-
калѣ) Дудентьевпчѣ:
Шурьсвъ царь дарилъ.
Азвіікь Тивруловичь,
Городами стольными,
Васіыьл на Плесу,
Гордѣя къ Вологдѣ,
Ахрамел въ Костромѣ. Зі. 32.
36- 32. Можетъ быть , ирониче-
скій намекъ на заключеніе Дивія Мур-
зы въ Повѣіиродѣ: «да погожъ мѣ-
сяца въ 9 Мурлу Дивія привезли въ
Новгородъ, и Государь Мурлу при-
казалъ ко князь Борису Даныдычу
Тулупова на бреженіе, на улицу на
Рогатнцу » Карамз. Исг. Гос. Рос. IX.
IIр. 396.
36. 32. добры дни: доселѣ употреб-
ляется въ областномъ языкѣ въ смы-
слѣ имущества въ противоположноегі,
слову злыдни—несчастное время, без-
временье.
36. "35. ино. См. 33. 25.
36. 37. на Москвѣ — въ Москвѣ.
36. 38. опришенно — кромѣ: отъ
опричъ.
37. 4. черное знамя (?): не сино-
нимъ ли дорогѣ? То есть, черный
знакъ но лугамъ.
ЬХХІѴ. ИЗЪ ПЕРЕПИСКИ ЦАРЯ МИХАИЛА ОЕОДОРОНПЧА II ИНОКИНИ
МЛРОЫ СЪ ПАТРІАРХОМЪ ФІІЛА[)ЕТОМЪ.
(ПоизЬ. Арх. Кол. вь Писълі. Русск. Госуд. /. 1848 г.)
1 — 1619 Августа 25. Письчо ино-
кини Марѳы къ патріарху Филарету,
о прибытіи въ Троицкой Сергіевъ мо-
настырь.
Всесвятѣйшему и великому во ар-
хіереѣхъ, богодухновенному въ че.іо-
вѣцѣхъ крайнему святителю, неб.іаз-
псну по Христѣ страда.іцу, прежде убо
но сочетанію законнаго брака свѣ-
ту очіго моею, государю п супругу,
нынѣ же по призванію ни оть чело-
вѣкъ, ни человѣки, но Богомъ и От-
цемъ и Господомъ Іисусъ Христомъ,
государю и отцу, Филарету Никитичи),
з Божіею милостію патріарху Москов-
скому и всеа Русіи, старица Марѳа
вашему святите.іству челомъ быо. Ва-
шего святителства честное писаніе
до Государя и сына нашего, Царя и
ю Великого Князя Михаила Ѳедоровича
1041
1042
го закона прежебывшая супруга, нынѣ
же духовная ваіна дщерь, старица
Марѳа челомъ бьетъ. Возвѣщаю, госу-
дарь , вашему святптелству: сынъ
вашъ, вкупѣ же и моіі, благородный
Царь и Великііі Князь Михапло Ѳедо-
ровичъ всеаРусіп н я во обитель святыя
Троица п чудотворца Сергія пришли
есмя Августа вь 25 день на вечеръ
и, соверша божественная пѣнія пут-
ному шествію смлемся. Молимъ же
ваше превосходящее святптелство не-
забвеннымъ быти въ вашихъ всенощ-
ныхъ къ Богу предстояніи, да спо-
добитъ насъ, обѣщанная пами испол-
нивъ, возвратитпея здраво,тихо,мирно,
весело, и цѣлУвати вашу святителскую
руку и стопамъ вашимъ поклонитися
Да челомъ бью тебѣ, государю, пят-
, натцать калачиковъ: и тебѣ бъ, го-
сударю , милость показати, велѣти
приняти и кушать па здравіе; я вашему
святптелству попремногу челомъ бью.
3 — 1619 Сентября $6. Письмо
всеа Русіи, вашего святителства съ по-
сланными, протопопомъ и протодья-
кономъ, доидс: и симъ, государь, свѣт-
лаго вашего сына, вкупѣ жъ и моего,
съ нимъ же, Государемъ, и мене недо- з
стойную, своимъ писаніемъ попремно-
гу и зѣло возрадовалъ еси, государь
и владыко мой. Нынѣ же возвѣщаю,
государь, вашему очистованному верху,
яко сынъ вашего по плоти благородія, і<>
нынѣ же и по духу сродства, вкупѣ;
же п мой, Царь и Великііі Князь Ми-
хайло Ѳедоровичъ всеа Русіи, Августа
по 25 число, далъ Богъ, здравъ, и въ
пречестпую обитель святые и живоыа- ,г>
ча.іпые Троицы и преподобного чю-
дотворца Сергея пришли есмя зь Го-
сударемъ и сыномъ нашимъ того жъ
числа па вечеръ. Втшежъ, государь,
чеснѣйшее святителство молимъ, яко ,2„
да помяновенны будемъ, обще со всЬ-
ми, вь вашихъ святителейнхъ къ Богу
предстояніи, яко да подастъ намъ
всемилостивый Богъ путное се шест-
віе здраво, тихо, мирно, безмятежно, «г* Царя Михаила Ѳедоровича къ Патрі-
арху Филарету, о благополучномъ при-
бытіи въ село Спаское и о посылкѣ
Патріарху рыбы.
Превосходящему честію во святыхъ,
по общему естеству человѣку, произ-
воленіемъ же ангелу, кормчію Хри-
стова корабля, въ тихости ученія Того
словесныя овца во пристанище спа-
сенія направляющу и на нажити спа-
сеніяхъ велѣній соблюдающу. велико-
му государю и отцу нашему, святѣй-
шему Филарету Никитичи», Божіею
милостію патреарху Московскому и
всеа Русіи, сынъ вашего по плоти
, благородія, паче жс и по духу, Царь
и Великііі Князъ Михаііло Ѳедоровичъ
66
и обѣщаніе паше исполнить во бла-
гое, паче же и возвратитпея подастъ
и вашего святитслства руку и сто-
пы ногъ вашихъ цѣловати сподобитъ
насъ и съ радостію вашему святоте.і-
ству челомъ ударить.
2—1619 Августа 416. Письмо ино-
кини Марѳы къ Патріарху Филаре-
ту, о прибытіи въ Троицкій Сергіевъ
монастырь. ,.»б
Пре честнѣйшему и высокопресіоль-
нѣйшему ерарху , истинному столпу
благочестія, великому государю, свя-
тѣйшему Филарету Никитичи), Божі-
ею милостію патріарху Московскому и то
всеа Русіи, по сочетанію хрестьянско-
1043
1044
всеа Русін вашего святительства рав-
поапгелпому лицу челомъ быо. Воз-
вѣщаю, государь, вашему святител-
ству, яко мы и мать наша, благород-
ная государыня инока Марѳа Иванов-
на, Божіею милостію в поспѣшествомъ
святыхъ; вашихъ молитвъ, въ село
Спаское пришли есмя Сентября в ь 25
день, далъ Богъ, здорово; а изъ села,
государь, изъ Снасково поіідемъ къ
цѣдбоиоспому гробу великого чюдо-
творца Макарія Сентября въ 26 день.
Да челомъ, государь, бью вашему
святительству осетры да ко.іужку да
шоврцгу да сгерледи живые, которые
ловлепы въ Волгѣ при пасъ; а по-
сланъ, государь, съ тою рыбою къ
тебіі къ государю столникъ Грпгорен
Плещѣевъ: н тебѣ бь, государь, пожа-
ловать велѣть принять и кушать ихъ
на здоровье.. Да молимъ ваше превос-
ходящее святитедство, еже возс.іеши
о пасъ ко всемогущему Богу чссныя
ваши отческія молитвы, яко да сподо-
битъ насъ Богъ путное наше шествія,
нань жеобѣщахомсл, радостно прейти
и цѣдбоиоспому гробу великого отца
Макарія поклонитися, и паки къ вамъ
въ нарьствующііі градъ возвратит-
ся здраву и радостну и руку вашего
святителства целовати сь радостію и
по достоинства вашему святителству
челомъ ударити.
4 — ІвІ9 Октябри 28 Письмо Па~
тріала Филарета къ Царю Михаилу
Ѳёдоровичу, о благосостояніи Москвы
и о своей' боліьзии.
Божіею милостію Великому Госуда-
рю, Царю и Великому Кіщзю Михаи-
лу Ѳедоровичу, всеа Русіи Самодерж-
цу , Богомъ хранимому и Богомъ
а
іо
15
10
25
,30
Зо
40
избранному и Богомъ вѣнчанному, то-
бѣдопоборнпку великого истиннаго
православія, по плотцкому роженію
сыну, о Святѣмъ же Дугѣ возиюбле-г
нѣіішему сыну нашего смиренія, въ
православіи радоватися о Господѣ, и
радость да будетъ ти миръ и милость
и побѣда па враги и на супоста-
ты православные наитіе истинные вѣ-
ры , въ жизнь живота безпавѣтиа.
Многолѣтствіемъ, Государь, здравст-
вуй душевнѣ, вкупѣ жъ и іѣлеспѣ, во
всякихъ біаг'диотребныхъ и душев-
ныхъ спасеніи. А щели, Великій Го-
сударь, пожалуешь нохочешь спроси-
ти опашемъ пребываніи: и ялъ, Го-
сударь , призрѣньемъ Божіимъ попе-
могъ, къ моимъ къ старымъ болѣзігоагв
прикинулась лихорадка и -конечно
меня утруднила ; а нынѣ, Государь,
Божіею милостію и твоею Государевою
къ Богу вѣрою н молитвами, есть не-
много полехче. А здѣся, Госуттарь, въ
вашей Царской отчинѣ, въ пресло-
вущемъ градѣ Москвѣ; Октября по
28 чисто, далъ Богъ, здраво все. А
что еси, Государь, возвѣстилъ намь
о своеіі Государев!; матери, а моей
но закону бывшей женѣ, нынѣ жъ
о Святѣмъ Дусѣ дщери нашего сми-
ренія, о старицѣ Марѳѣ о сѣ болѣзни:
в », Государь, слыша о томъ, поскор-
бѣлъ и у всемилостиваго Бога ми-
лости прошу о еѣ душевномъ спасе-
ніи и о тѣлесномъ здравіи. А о томъ
благодарю 1 оспода Бога моего Іису-
са. Христа, что насъ обоихъ посѣтилъ
болѣзнью: а вамь. бы, Великому Го-
сударю, объ нашихъ старческихъ боъ
лѣзнѣхр пе кручинитися; то наше
старческое веселіе, что болѣзни съ
1045
1046
къ тому, государь, болшое, къ нынѣш-
нему ходу пришла кровь. А нынѣ,
государі, твоими святыми моли івами,
подаровалъ Богъ ему, свѣту моему,
з совершенное здравіе; и по благосло-
венію вашего святптелства, по обѣ-
щанію жъ нашему, скончеваемъ ше-
ствіе, и честныя обители святыя и
единосущныя Троица ужъ близь ссмя.
іо Молимъ же ваше преподобство, да
возс.ісшн о пасъ честныя ваши моли-
твы, яко да сподобитъ насъ всемогу-
щій Богъ., ио обѣщанію нашему, жи-
вопачалпей Троицѣ въ радости духов-
18 ши праздновати и оттолѣ здраво вь
царствующій градъ возвратитися, и
съ веселіемъ святолѣпное ваше лице
видѣти и стопамъ вашего святптел-
ства пок.іопптнеь и челомъ ударити.
20 ___
Переписка эта предлагаетъ памь об-
разецъ искусственной, витіеватой про-
зы начала ХѴП в., сь церемонными,
вѣжливыми выраженіями, соблюденіе
которыхъ уже вмѣнялось въ обязан-
ность. Слич. письма В. К. Василія
Ивановича.
41. і. вашею: уже наблюдается вѣж-
ливость въ употребленіи мѣстоцм. во
множ, ч.; но не постоянно выдержн-
зо вается. Глаголы ставятся въ сд. ч.
§ 203. Пр. 4.
41. 17. есмя: при прпч. множ. ч.
пришли: вѣроятно, мн. ч.; или а;е
непорченое двойств. См. прилож. къ
35 §§ 85 и 8(і.
41. 21. путное — шествіе: вм. пу-
тешествіе.
41. 37. ерар.гу — Іерарху.
42 <1. ытнея тіоу — взяться за
что.
то 4-2. 19- Замѣчательно,- какъ при
выраженіи простыхъ понятій, самый
радостію терпѣти. Вась бы, все.по-
безпѣйшего сына нашего, Великого
Государя, благочестиваго Царя, учи-
нилъ милосердый Богъ здрава и сча-
стлива и многодѣтна, и подалъ бы
тебЬ, Государю, свыше побѣду и одо-
лѣніе на вся враги и супостаты,
хотящая браномъ, н царство бъ твое
миромъ оградилъ и велѣлъ бы мнѣ
Богъ тебя, Государя , въ царствую-
щемъ градѣ на твоемъ Царскомъ пре-
столѣ въ радости видѣти, егоя.-ъ і:
надѣемся вскорѣ получити о Христѣ.
Іисусѣ Господѣ нашемъ. А милость
Божія и пречистые Богородицы и
великихъ чудотворцовъ Петра и Оле-
ксѣя и Іоны и всѣхъ святыхъ моли-
тва, и нашего смиренія благословеніе
да есть и будетъ съ Вашимъ Царскимъ
Благородіемъ нынѣ п во вѣки, амині,.
5 —1620 Іюня 2. Письмо инокини
Марѳы кь Паіпріар.гу Филарету. о быв-
шей болѣзни и о выздоровленіи Царя.
Вышеестественному въ подвнзѣхъ и
равноапгелному изволеніемъ,' истпн- аз
ному кормчію Христова корабля, не-
блазненно тоіі паправляюіцу во при-
станище благочестія, великому госу-
дарю, святѣйшему Филарету Инкн-
тпчю, Божіею милостію патріарху Мо-
сковскому и всеа Русіи, старица Мар-
оа вашему святптелству челомъ бьетъ.
Маія , государь , съ 30 Числа, про-
тивъ середы въ ночи по грѣху моему,
Государь.н свѣтъ очію моею, пресвѣт-
лый Царь и Великій Князь Ммхай-
ло Ѳедоровичъ всеа Русіи поііемогъ
сторонкою; и тоѣ, государь, ночи и
не опочивалъ, маленко къ свѣту ноу-
тншился и почало облехчевать. А іто-
мяпулся прежней конской убой; д
1047
1048
слогъ снисходитъ до обыкновенной
простоты разговорной рѣчи.
43. і 1. цѣлбоносному— цѣлебному.
43. 15. шоврта: нынѣ севрюга.
44. 10. безнавѣтна — безъ навѣта
44. 17. понемогъ — занемогъ.
44. 19. конечно — окончательно.
44. 21. Государевою: прибавлено по
і.О віялі 1Г і . »Ш
правиламъ древнѣйшей вѣжливости рус-
ской рѣчи.
44- 30. нашего смиренія. § 203.
пр. 1.
45. 31. противъ середы — наканунѣ
середы.
45. 38. сторонкою — бокомъ.
45. 10. облегчевать'- стало легче.
46. 2. Сверхъ того, ударила, при-
лила кровь
ЬХХѴ. изъ сочиненій* князя Семена шахоискаго.
Библ. 865.)
жестка моего и дѣтокъ. ^а премію-
гое мое бс/аьоіше но ты прехитрый
краѵю гісцелн міа, и не да мнѣ кѣд-
ном» о иныіішл кпастіі к рзі|е дн-
і іаколіі. Лціе лн велнкні гдрь ніііь и
ЗѴІІТСЛЬ , іі непотрскііо ВТІІНІІУЪ , Д
ііін|інТ но ^л немоірь, и ?а возрастъ
юности моеіл , остаки сне прегре-
шснне. — .—
“ 2. Изъ посланія умильнаго къ Архі-
епископу Сибирскому и Тобольскому о
разлученіи жъ брака.
Келнкомв гднв н мпогомлтнкомз
ко мнѣ пре6скі|іенномз кнпршлну, ар
I л унешіекопя енкнреком» II Т0Б0ЛСК0МВ
неііотреснын к ѵ’лкце н окрсменен-
пын многими наііАстмн сенкл шдхок-
ско тедо "кье. — — Каполннхси
есмь горести іако адоко жнлнціе сять
2„ кліпюко коспршл стеііАШіе находимыхъ
рлдн наплстё па міл болѣііию лютою
жегб есмь н к скадосте келні|ё пре-
сыклю н бціё яныпнемъ многимъ одё-
й .1
жн ^а рдлзѵенне ради жены моеіл и
25 нн бкнда сскѣ ѵ.млхъ спсенніл к тл-
кове ндпдетн жикиціе. іі нд ксілкъ
днь Болѣзненно) водыхліоірс не токмо
(Но рук. €ип.
I. Изъ моленія къ Патріарху Фила-
рету Никитичу, о разлученіи супру-
жества.
Велііконреііменіітоиз гдрю сктёше-
мз филлрстн іінкіітнѵіо плтрилрхв МО-
СКОВСКОМУ II КССА руСІІІ БЬС У€-
ломъ іі прппддділ молотъ ткое клго-
ѵестнс пепотрскііы рлкъ кашъ сенкл
шлховскб. аслышн гдрь келнкТн мое
многогрѣшное молеине и коими аѵи-
тслю шііъ блгні пріІрн млтнкымъ сн
окомъ Гі нрннміі мое теплое ііспо-
кѣдлнне. — —
Прнзрн млтикнымъ симъ окомъ и
пастырь и біівстн поне едини мою
вини <і) множествъ мои прсстжіълс-
нніі. вмерши мп тремъ женамъ к мало-
времілппб годнне н нн со единою
доколно ножи токмо рѵнма сконмд
кндѣхъ я со единою пожн трнгоднн-
нюе ѵнсло со кторою пбторд года
с треею декеть пл десеть недель іі
о се опеѵллнсіА зело н ко ипышіе
кпд. — — СотетлсА есмь крдком
з декпцею сяцісіо и жіі с нею два
го' іі дѣткн гдрь келіікнн ддронд ми
кгъ с нею. нііе ко лишенъ свпри-
1049
1050
К БОВПОВЛНИС ИМѢЮ I ПО БО^С
текп великого йір и вѵнтелп нл
помоірь прнзыкаю н вповаю скорвп
ское 6 текъ оради. воспрнптн аціе
не овратшпь лица скоего о моего
грѣшнаго моленіья. пощади келнкні
гдне мй. н вѵнтель вслынш мое
многогрѣшное молешіе, прнрн. млтикію
іі помощь пода іІкакп мп ходатай-
ство своимъ й многа одержима вны-
пнп не со ксѣхъ скорвпы іірнклютнк-
шнсп мнѣ папдстехъ молю тп вте-
шешіп они же пререкохъ но д еди-
но кещн токмо еже мн всегда кре-
дитъ пеослвію н вныннс наводитъ и
домишко пксто соткорпетъ снп мн
скоркь ліотѣіішн паѵе проѵн. — —
Но тм ирехнтрып краѵю нсцслн мп
вклонн скіренпыи еляхъ скб к моемв
многогрѣшномъ молешію. ’ІІ подкнг-
пнеп ввдн ходата. келнкомв гдрю
нніемв сктёшемв филдрств ннкнтнѵю
патрнахв московскомъ в всеа рвені
да подастъ мн раки своемъ ское
щедрое мдрдне. — —
По православному .закону, Князь
Шаховской былъ разведенъ съ своею
четвертою женою. Второе посланіе пи-
салъ онъ спустя три года послѣ разво-
со да. Въ обоихъ посланіяхъ несчастный
выражаетъ искреннее раскаяніе, въ
своихъ прегрѣшеніяхъ , а вмѣстѣ съ
тѣмъ горячую любовь нъ супругѣ и бе-
зотрадную тоску въ разлукѣ съ нею.
47. 11. сниъ: вѣроятно, описка вм.
і &
сн, т. с. своимъ.
47. 18. годшм — время.
47. 20. тригодніііісйе ѵнсяо—три года.
48. ІЯ. евть: вѣроятно, опискою.
49. 13. оин же: вѣроятно, опискою,
20 вм. о ннхъже , т. е. о которыхъ (имен-
но, о напастяхъ).
XXXVI. Изъ книги '• Номоканонъ сіірѣѵь закопопракнліінкъ — — второе
со болшіі ііспрлклепТем'іцюБражёпыіі к стой дкірежіітелнд Лавръ Нете: Кіев-
ской. 6) со^іілГра г^рпк, й ІСоплоціенГа Слова в: »ахкд. Ноке: ке. ІндГкта, 3.
(ой 4-ку).
1. ’(й Ѵароканіи.
Тлрбкнііі|іі сін евть: нже нёглн
Дкдскі'а І'алмы поюціе, Мѵнусскал
имена, и самііл Пртьіл Кца къспо-
11ннающе, и енмн , ёже й бѣссовъ
сълагдют тарованіа. Ѵарова'ніл оуко, зо
бѣсивъ злотворныхъ іімвтъ прнзыва-
ніа, окрестъ Гровсовъ икаваемдА, пкю
ёже разславити вды комв, нлн житі-
емъ въ злѣ жіітн, и не ЖНТ6ЛІЮ ^мн
быти житіе, сііі|€ тарованіА пренме- зз
_ „ Л / > ’
нокашлем, й еже на ерокы вопля н
плата Ѵарбкнн, н икалтел, ёд,,но
§сть. дарованіе оуко ёсть: 6я5® ®ва-
•25 вапіемъ, н пріцыканіем кѣсшъ, сътко-
ріітн нѣкое Дѣлніе пкоколюко, нл
вредъ ііііымъ: пкоже, на разславле-
ніе оудсомъ ,. іі па продолженіе во
ЛѢ31111, — — іі на пила сіімъ по-
довнал.
2. (О Волхвованіи.
Кблскп оуво сить нже нёглн Бла-
готворныя бѣсы призываю, аіре іі ко
влагая ііѣкоегю състакле'іііл, еккёрно-
8біні|ы евть ксн, и лссті|Н пронзко-
дёніем 2.
•) На Полѣ: $ллй, .113. “) На полѣ.
ІІсхб, кк. с: Тт. Михеи, с. с. іі.
1051
1052
Лі|І€ КІИ ХОДЯТЪ КЪ ВОЛХВАМЪ, и
волхваютъ, іілн зкѣздослбвятъ , нлн
ѵлра'ютъ вбскн — — нлн да нл-
кыкнат ѵто, © шіхже не вѣдать, ілко
дл воскъ Гцлъетъ нмъ волхвъ , нлн
блоко, шестъ лѣтъ, дд не прнѵястлт*
са, по шестьдесятома правила, уже
въ Траллъ, н по Осмъ десятомъ ке:
Кдсілід. Свяфсіініікъ же сіе ткоряй
да іізке'ржется
Х6ліІІ|Н В0ЛХК8ЮТЪ СЪ І|ІІГДІІКІІ , II
ёлііфі приводятъ ВОЛХВА КЪ домъ
скбіі, и ѵдраютъ нмъ, іідеже кбленъ
есть, нлн ііно ѵто, лѣтъ пять дл не
ІіріІѴАСТАТСЯ 5. 15
Тдкожде іі іаѵменем ііліі бобом
волхваюфіи, шесть лѣтъ, да не прн-
УЛСТАТСА, по первой ГЛАВѢ М СТІХІА
въ Мдт-оен. Томажде здпръфеийо
подлежАТ, нже евъція нлн пѣнами на «о
вода паціліб, ©тада пѣѵто блгопо-
лаѵно гддлтестваюі|іе. Тлкожде іі
елнфі носятъ, хрАніітедндя й> ©трл,
нлн ѵто' й сні|евыхъ, ііліі ©бказдпіа
НЛ ДѢТИ СКОН, Н НА ЖИВОТНАЯ КЪ^ЛА- 25
ГЛІОТЪ, ОѴрбка рлдн, шесть ЛѢТ, по
шестдеся л ма прл ііже к Траллъ ".
’А іІЖС ІіріЦЫКАСТЪ волхвы да сътвб-
ржт ѵдры, НА ПАКОСТЬ ІІІІѢМЪ ѵлкюмъ,
іі сбЙ ГАКИ жс ОНЪ ^АПрѢІ|1АСТСЯ, СІІ- 5о
ръѵь, двд'десять Лѣтъ. — —
Што-ей же къ Первой гллкъ ІЛ сті -
ХІА глет' іак® нже медкбдн, н ііныя
я) Въ поздцѣйш- изданіи при Аннѣ
Іоанновнѣ, въ приложеніи къ Требни- '6
ку: ііліі ска?«іотъ колки. и) На позѣ-.
ІІслід, іц, с. кі. Дѣа. фі. с: чм. 5) Па
полѣ: трс:стра;ліь «д. 6) На полѣ:
оуроки. На полѣ: Мекокоі'і Обллко-
гбіирі. ^к«здослбкі|н. 0слкиш|. Тдрод^н,
Нажитъ. Бдбл Шепотніи).
Зкърн, зд рагдлін|іл на кредъ простѣн-
шнхъ клевать, іілн ©клаки разгонятъ,
іілн подаютъ храінітелнля, ііліі рьцнкъ
іі ірдстіе* іі родословіе 9 въ'рают:
ілк® окъ оуко въ дііь магъ, ов же
къ яблъ роднся. ііліі мѣтнослбкіе,
ііліі ©поасаніа, сіірѣѵь, копиры н тол-
ки10, пд глава своіі, іі пл кыю въ-^лл-
гліотъ , пк® недапі йгоніітіі , іі оу-
ро'ки, каеслбкятъ, ііліі змія ©вносятъ
къ нъдрѣхъ, ііліі ііл 4»ѵн ііліі нд оустл
СКОА, ІіріІКЛАѴАТЪ СіІХЪ кбжіИ|Н , ЙКМ
ЗА ЗДрдкіе ніігде пепі|іаюі|іе. іілн оу-
серязн въ келнкін Ѵеткертбкъ ско-
іімъ дътемъ ткбря, іілн Дкдскід |лл-
мы, іі ііменд МѵнѵескдА ііомніідюі|іс,
ІІЛ КЫЮ СИ КѢІНДЮТЪ, нліі КЪ ВОСІІО-
мннлніе стртен Хкых к Пято келнкін
азбі|ы секъ по ѵнсла ’Сѵлін кажетъ:
ііліі хлрАктнры, ііліі хлртііО съдержд-
ціаю млтка нежнтд, ііліі вдкы призы-
ваютъ, НА ГЛЛКОКОЛѢ1ІІД, ііліі енлнны,
ііліі на иблъзнн , іі недагн. превязд-
нід творятъ, и оужл , іірнзываіоціе
Благотворныя бѣсы, къ пбыоіръ іі здра-
віе іімъ: ііліі звѣремъ , н мажа, н
женъ, превжзаііі* іізволяютъ, нлн да-
ХА ПЫТЛИВА |ІМ8І|ІЫМЪ КѣраЮТЪ, НЖС
Й БѢС®КЪ НДКЫІ|ЛІ01|ІС, предъглдголютъ
Бадафдя, ііліі коса вѣраюфе. ііліі
ііно волшекстко, възкѣі|ідютъ нзгйб-
шее: іілн ѵлрокдніе , за нна нъкаю
пемофъ, и за варю ѵароклютъ, нліі
ііно ѵто <5 сііі|екы прнтецліофе, ше-
столътіе дд' здпрѣтяся. — —
Низлагаютъ же сд міюжіпіею іі
скдфбііііііфі нд съвбръ: еже ііѣкоемя
3) На полѣ: ѵісъіі и^мсііа. 9) На полѣ:
іі рожеиіл. 1 °) На полѣ : вбдил иестрл
ілетд'яі.
1053
1054
слуѵнея, иже хлѣбъ Велнкаг® Ѵеткерт-
кд длдё нѣкі'іімъ іастн даже оѵкрл-
депл «Бряфнтсд, © еже нендокігг. се*
г® поікрг.тн
‘Инъ" нѣкін скжціённнкъ съ еѵліей,
(!МИ же древо съсвяадно кисть , н
крк'говндно ОБряі|іашёсл ? «кіінненъ ,
ілк® іісіінтл'ііТс ткоряінс ® НЁКОНХЪ
ке'ірех, съ |ллиьі Двдвымн, дкТс из-
верженъ кисть. Сицевому суду поле- >
жа . нже имена на хлртІАХЪ пнніиі ,
и клюѵа к |атнр вълагдютъ , ©туду
ЛОЖНАЯ КѢф'.ЮфС. Иб ІІ сты'иъ ико-
намъ пріісѣдя'фыя жёны , н © сихъ
ИрШТЛЖфЫАСЖ ПрОрИ ЛТІІ БУДУфДЯ , 15
ІАКОЖС ІІіІОГДЛ ІІЫТЛНКЫІІ ‘' духъ іімн-
і|іТн: томкжде попадаютъ адпрѣфснію.
бклѵе (іднноіо (ірслсиікіиылсд, тлже
© ядл ііресглкпіыя , мепше адііркфё-
НН БУДУ. А 20
Тонижд€ запрѣціёійю подпадаютъ,
н нже глаголемыя куркулакн съжн-
гдютъ. и © ні'іхі курятся — —
Тдкожде и $лііі|н меціитъ дѣгнціл
сбой на распутіяхъ. дд і.ргііт бг>рт>- .2б
тын , нсглн да жн'ко Будетъ, ідкоже
Бвеслбііятъ: — —
Въ трётен же главъ, §, стіхіл,
мафс'іі гдёт ® Вѣрныхъ, послѣдую-
ціыхъ зллннскныъ ОБы'ѵаё іі плясаніе -0
НА БрЛЦѢХЪ , Н ПА СТОГНУ ТКОрАЦІЫХ ,
нлн рвеллк®, нлн гла'сокшмъ ПТН7НМ
КѢрУЮЦІЫ , іілн нокомт.сяѵТюііліі
рустрѣтёні^й нлн нстя^лніемъ въніь
млюціыхъ, іілн огня пллёні'а на сто- 35
гііахъ , ілже творяху ^'ллніін дрёг.ле.
а нііѣ акоже І5ІІДНМ1. хрістТлпскТл
діітн сіа гкорятъ, в накетёрія пі>а?д*
'*) Нч полѣ заглавіе Воронитъ.
’2) На полѣ: ПѵфоіііІ.
ннѵндд < 3, по нѣкоемх йсыпю древ-
нему, ІІЛН ЗВАНІЯ (/же творятъ НѢ-
і|ін , въ дііь къзнесснТа, дл © онлг®
цілстТе своё рдембгрдт: нлн къ одежу
женскую мужі’е «клаѵатся , н жены
къ мйжсскую: нлн нллііѵннкн ", ілко
же къ странахъ латіііскнхъ злѣ «бы-
копія творятъ: раадкѵнлд лица сскѣ
прнткоряюфе , іі тѣмн многажды и
самын ѵіінъ ііркокпин чорнгдіоірс. тѣм-
же сія творяфыхъ въ разумѣ , свя-
фСННЫ ОѴК® надержёнІІО, АЮДНИ®К
же , блутёнТю , предаё.
3. (О ѵлрбвниі|ѣхъ.
"Нже удродѣнсткйютъ, дклнаде-
САтоднёвномъ. съ пріёилюфымн енх
тарокаіГіа , н съ глаголіофнмн ілн®
истина суть . Аііаосма да Будетъ:
сід б6 вся іідюлослвжснТе усть: ярс
лн іюкА'ется, да ^ліірітнтсд лѣтъ двѣ.
Вопросъ Лціе лн су жены глаго-
лемыя гили до, иссыхлюфе кровь дт-
ТСМЪ, Н УМСрфВЛАІОТЪ нхъ;
Йкѣтъ. Сіл (?сть діа'волскай пре-
лесть, н ©піодъ не прТемлііте сег®:
Вгъ бо мертвитъ н жиьнтъ, а бѣ-
сывс ниже къ свннТяхъ не іімут вла-
сти. икоже бо прелфлетъ ко мертвъ-
цехъ, нхже глаголютъ прснсіібдннкн,
снце н адъ, коадвііже нѣкнхъ злая
нсгіфевлтн « тлцѣхъ. тъмже но си-
лѣ коадрлняи ГЛАГОЛІОфЫМЪ ѵто ТА-
КОВО : — —
Д НЖС БАК® ВИДЯТЪ НѢфН мсѵты
на, пктн, сіе Бываетъ © бѣсюкъ. по-
пуфсні'емь БЖІНМ. ІІБО ѵХі|Н в мѣст®
б'лгнхъ , н дбврых словесъ , еккбяѣ
1 3) На полѣ за/лавіе: квпллл.
1 4) На полѣ заглавіе: иадшиііі ллт/ши
1055
1056
п'^ы'къ, проіцпбсАтъ дідколл , і’і по-
неже того прііснш привыкаютъ, при-
ходитъ к ні'іиъ Усердно йстнпГкшв
Кга.
4.(0 мѣрн'лъхъ сагккыхъ, ко проданіи.
Послѣдуетъ ОБыѵаіі міролюбцемъ ,
и срскролйнщемъ, скупо цѣнити пше-
ницу , и кода рл/мтліісклтп к кино,
дл погнееііое совера когатстко. мы'
же ибо ш ветхаго іі іібкагю нііслніа
соглддавпіе, ^акѣціакаемъ ксякома
Блготёстно жити хотлціема, коішмлтіі
секѣ, ы сицевомъ бс^мѣсті'н. Лціе
. > , г > > “Л
бо нмуціе миры сугубыа , сиръ, ке-
ліікаю и малую : великою ако капа-
ютъ, малою же продаютъ, повелѣва-
емъ йкрсцш таковыхъ й среды хрі-
стілііъ, іі проплати.
Эту любопытную книгу, перело-
женную съ Греческаго, съ нѣкоторы-
ми дополненіями, издалъ Захарій Ио-
пъюпенскій, Архимандритъ Кіево-Пе-
черскаго монастыря.
Здѣсь приведены статьи, касающія-
ся суевѣрныхъ обычаевъ и предраз-
судковъ: о заклинателяхъ, вѣдьмахъ,
вѣщихъ цыганкахъ, о ворожбѣ оловомъ,
воскомъ, свѣчами, ячменемъ, бобами
и мн. др. (Сравн. съ Корней Кн. въ
ХПІ в. 2-го Отд.).,
длЛі. ?.’.«* • <х«і. а? ч <*!«•>
ІЛХѴІІ. изъ книги глл
61. 2'1. ыбііа^дяіа — наузы пли аму-
летки.
52- 4- родословіе: вѣрованье въ родъ
и рожаницу , а также въ астрологи-
, ческія предсказанія.
52. 21. Заклинаніе Незкита упо-
минается въ числѣ отреченныхъ книгъ
и суевѣрій. Для образца предлагается
здѣсь нѣсколько отрывковъ изъ пер-
гаменной рукописи (въ Бнбл. Проч*.
‘Р Григоровича). «Молитва іісжнту ’л. бгдл
іідѣшс нежить от сухаго ілорл и ертте его
Гсь и реѵе ему ісь гдт. идешь иежите и
реѵе еиу нежить иду у ѵлкѵю главу кости
іірѣломіітн ио?га срыртіі крыто пролТати.
ѵелюсти ііртлоніі(тн;. оиь же реѵе ему
іа іць ^лкліінліо те ішСнеиі. гіль і< хстомь
и ксимн стыни - не ходи вь главу ѵГ>иѵю>
п проч. Изъ 2-й молитвы- «реѵе ему
нежить ст.ио иду — — ѵелюсти прело-
мити ?уеы ихь ронитіі шіе ихь кривити
и уши нхь оглушити оѵн ихь ослеиіітіі
носл гугьнлтп. крьве ихь проліати вѣкт
нхь осушити устыіь нхь крошни — —
и реѵе ему Гіь оьрлтн се ііежитс иди вь
пустую гору и вь иустыну. окрттп ту
слину главу и кьселисе иь ню» и т. п.
53. 22. кѵрквллкъ: иначе кръколдкъ,
влколакъ, волкодлакъ — собственно обо-
ротень, въ видѣ волка.
54. 5. Т. е. переодѣванье и ма-
скированье на святки и на масляницу.
Слич. вь Кормч.
Г0ЛЕМ0І1 БОЛЬШОЙ ЧЕРТЕЖЪ.
(По зізд. Спасскаго. І846)•
,т-л де
Въ началѣ книги сея писанъ цар-
ствующій градъ Москва на рѣкѣ Мо-
сквѣ, на лѣвомъ берегу; а рѣка Мо-
сква вытекла по Вяземскоіі дорогѣ ,
за Можайскомъ верстъ 30 или не мно-
го больши.
А оть Москвы дорога до Серпухова
2о 90 верстъ. А Серпуховъ стоитъ па рѣкѣ
па Парѣ, отъ Оки рѣки съ версту.
А Пара рѣка пала въ Оку, ниже
Серпухова съ версту, выше перевозу;
а на томъ перевозѣ отъ Серпухова
дорога на Тулу.
1057
105$
А до Тулы отъ Серпухова 70 верстъ.
А отъ Серпухова же до Копіиры 40
верстъ.
До Алексина отъ Серпухова 40 же
верстъ.
А Тула градъ каменный, стоитъ на
рѣкѣ на Упѣ, па лѣвомъ берегу; а
У па рѣка вытекла отъ Куликова по-
ля съ Муравскаго шляху.
А пзъ подъ Тулы рѣка У па потекла
подъ Краяивпу, да подьОдоевъ и па-
ла выше Лихвина въ Оку, верстъ съ 7.
А дорога Муравскіп шляхъ лежитъ
мимо Тулы, чрезъ засѣку, въ Щегло-
вы врата.
II лазитъ Татарово , выше Тулы
версгь съ 8 рѣку Шатъ, а перелѣзши
Шатъ, и рѣчку Шиварань, лазятъ
рѣку Упу, въ Кастомаровъ бродъ про-
тивъ Дѣдилова отъ Тулы 20 верстъ.
А перелѣзти рѣку Упу, отъ Ко-
стомарова броду ѣхать въ верхъ по
рѣкамъ; съ лѣвыя страны Муравскія
дороги рѣка Уна, а па правую сірану
рѣка Солова: ѣхать до верхъ рѣки
Мечи. А Меча рѣка по лѣву Морав-
скія дороги потекла, и пала въ Домъ,
ниже града Лебядяни верстъ съ 8.
о.
Роспись рѣкѣ Донцу , и рѣкамъ и зо
клодлзя.мй, которые рѣки и кладнзи
въ рѣку въ Донецъ, съ Крымской и съ
Наіайской страны пали', и на Донцѣ
Татарскіе перевозы и перелазы, въ ко~
и пала въ Донъ, ниже рѣчки Кои-
дрючьи 10 верстъ. А Донъ рѣка пала
подъ Азовомъ въ море Азовское.
А протоку Донца Сѣверскаго отъ-
з верхъ и до устья 5Н верстъ.
А сіі верху съ правыя страны,
отъ Муравской дороги, пали нъ До-
нецъ рѣчка Донецъ Саженой, да
рѣчка Липовой Донецъ, выше Бѣла-
іо града. Липовой верстъ 6, а Саженой
верстъ съ 20.
А пи кс Липоваго Донца съ версту
паль въ Сѣверской Донецъ кладязь
Лихой Ерекъ: взялся врагомъ пзъ
із подъ Муравской дороги.
А Бѣлградъ стоялъ па Донцѣ, на
Бѣлой горѣ, па правой странѣ Дон-
ца, и послѣ Литовскаго разоренія
перенесенъ па другую страну Донца,
го съ нижнія страны Бѣлого К.іадлзя,
отъ берега отъ Донца, отъ стараго
городища триста восемьдесятъ са-
женъ : стоитъ въ низкомъ мѣстѣ; а Бѣ-
лой Кладязь течетъ изъ Разуменского
2Г, лѣсу, палъ въ Донецъ выше града
А ниже Бѣлаграда, версты съ двѣ,
пала въДоііецъ рѣчка Везеница ; а Ве-
зеница вытекла изъ подъ Муравска-
го шляху, изъ лѣсу, изъ Болховыхъ
бояраковъ; а другая розсошъ тое же
рѣчки Везеницы , вытекла пзъ лѣсу
изъ Долгаго бояраку, а лѣсъ Волхо-
въ! бояраки и Долгой бояракъ на
Муравской дорогѣ, отъ Бѣзаграда
торые приходятъ Татарова въ Русь, д
Рѣка Донецъ Сѣверской вытекла
изъ чистаго поля, отъ верху Семііцы
Донецкія, ѣдучи къ ІІерекопи, съ
лѣвыя страны дороги Муравской, отъ
Бѣлаграда верстъ 60, и потекла подъ
Бѣлградъ; а мимо Бѣлградъ поіекла
верстъ съ 15.
А ниже Везеницы, съ Нагайскоп
страны, пала въ Донецъ рѣка Разум-
ница , отъ устъ рѣчки Везеницы
версты съ 4.
А рѣка Разумница вытекла близко,
иоровеиь рѣчки Кореня. по Осколъ
6Т
1059
1069
скоіі и по Ливенской дорогѣ, изъ
Разумнаго лѣсу.
-Г'З.
А ниже Лебедяни, верстъ съ 8, па-
ла въ Донъ рѣка быстрая Меча; на
устъ рѣки Мечи съ вышнія страны
Болотова могила.
А ниже Мечи, верстъ съ 30, пала
въ Донъ рѣка Быстрая Сосна; а на
рѣкѣ па Соснѣ близко усіья, съ лѣ-
выя страны, Сокольи горы.
А ниже устья Сосны, на Дону
Донская бесѣда, каменяой столпъ
и каменныя суды.
А рѣка Сосна вытекла отъ верху
рѣки Оки за 15 верстъ; а въ нее
палъ кладязь Луковец ь съ Нагапскон
страны: а на усть Луковца Татарской
перелазъ бродъ въ Русь.
А ниже Луковца пала въ Сосну
рѣчка Хвощна, отъ Ливенъ верстъ
съ нол-30: а па устьѣ Хкощны бродъ
на Соснѣ, ходяіъ Татаровя вь Русь.
А ниже Хвощны, съ правой страны,
пала въ Сосну рѣка Тимъ, отъ Ливенъ
15 верстъ. А ниже Тима верстъ сь
10 пала въ Сосну рѣка Труды, съ
лѣвыя страны; а ниже Трудовъ на
Соснѣ Кирпичной бродъ, выше града
Ливень версты сь 3. А въ рѣку въ
Труды нала рѣка Любоыиа, отъ Ли-
венъ верстъ съ 20;
А подъ градомъ подъ Ливпами пала
рѣчка Линны, съ Московской страны:
а вытекли Лпвны: Лѣсная изъ Крас-
наго лѣса, а Полевая Ливпа прямо
по Муравской дорогѣ оть Любовгаи,
и пала въ Лѣсную подъ Линнами вы-
ше осірогу.
А ниже Лпвны версты съ 3 пала
въ Сосну рѣка Кіцепева, а ниже
5
10
15
20
25
ЗО
35
40
Кщеневой версты съ 3, съ лѣвыя
страны, палъ Хмелевой кладязь; а
ниже Хме.іевого кладязя, съ Крым-
ской страны, пала въ Сосну рѣка
О.іымь: оть Ливенъ до усть ОлбіМи
27 верстъ. А съ друіія страны ии-
Же Олыми, версты съ 3 пала въ
Сосну рѣка Чернава; а на усть рѣки
Чернавы, наСос.нѣ, бродъ: Калміюская
дорога; на топ дорогѣ градъ, на усть
рѣки Чернавы, стоятъ въ немъ Го-
ловы съ сотнями въ лѣтнюю нору.
А ниже Чернавы версты съ 3 па-
ла рѣчка Есеіюкъ. А межъ Есеика
пала въ Донъ рѣчка Ворхоль,
А ниже Ворхола 7 верстъ на Соснѣ
градъ Елецъ, подъ нимъ па.га въ
Сосну рѣчка Елецъ, отъ Ливенъ до
Ельца 50 верстъ; а отъ Лебедяни
до Ельца Ѣ0 верстъ.
А ниже града Ельца до устья рѣ-
ки Сосны 15 верстъ. А ниже устья
рѣки Сосны, и ниже Донскія бесѣ-
ды, съ Нагабской страны верстъ сь
10 впалъ въ Донъ Студепокъ кладязь.
А ниже Студепка кладязя верстъ съ
15 сь Наганской страны, пала въ
Донъ рѣчка Рѣнеці.. А съ Крымской
страны, ниже Рѣпца верстъ съ 5
пала въ Донъ рѣка Снова, а Снова
вытекла отъ верха рѣчки Отыми.
А съ Нагайскоп страны, ниже
Сповы версты сь 4, палъ въ Донъ
кладязь Конь, протоку версты съ 2.
А съ Крымской страны, ниже кла-
дязя Коня пала въ Донъ рѣчка Вѣ-
дога, отъ Воронежа верстъ съ 10,
а вытекла отъ верху рѣки Убли. А
ниже Вѣдогп 3 версты , пала въ
Донъ рѣчка Дѣвица Смердячая, отъ
Воронежа 7 ьерстъ; а вытекла отъ
1061
1062
верхъ рѣчки Ублп. А Убля пала въ
рѣку въ Осколъ, противъ града Оско-
ла: Осколъ отъ Дивенъ 130 верстъ,
а до Воронежа тоже.
_ 4. 5
Крымская орда.
Крымская орда промежъ моряАзов-
ского и моря Черного.
Море Черное обтекло съ полдня
и отъ запада, а другое Азовское море ю
обтекло съ полуноіцп, и къ востоку
и съ полудня.
А от'і? 'Крымскія орды Чернымъ
моремъ, отъ Корсуни за Черное море
въ Турскую землю, прямо на пол- ’5
день 240 верстъ, до другаго берега
Черного моря.
А въ море Черное пала рѣка Сайга-
рисъ; а въ Сапгарисъ рѣку пала рѣка
Гамусъ А Сапгариса рѣки протоку 20
80 верстъ , а рѣки Гамуса протоку
40 верстъ.
А оть Сапгариса рѣки 30 верстъ,
у Черного моря, градъ Каспенъ.
А отъ Каспепа 100 верстъ градъ
Халкидонъ, стошъ къ брегу къ Чср-
2. А ниже Кодака миля, порогъ
Звонецъ.
3. Ниже Звонца порогъ Сурской.
4. А ниже Сурскаго 2 версты по-
рогъ Лоханской.
5. А ниже Лохапского 3 версты по-
рогъ Стрѣльчей.
6. А ниже Стрѣльчего 2 версты по-
рогъ Княгининъ.
7. А ниже Княгинина съ версту по-
рогъ Ненасытецъ.
8. А ниже Пенасытца па 5 вер-
стахъ наискось Вороного забора.
9 А ниже Вороного забору порогъ
Волпѣгъ.
10. А* ниже Волнѣга 3 версты по-
рогъ Будило.
11. А ниже Будила 3 версты по-
рогъ Лычной.
12. А ниже Лычпого 3 версжы по-
рогъ Товолжапой.
13. А ниже Товолжаного 3 версгы
порогъ Вольной.
А ниже Больного миля островъ
Хиртпца.
А ниже Хиртицы порогъ Бѣлекова
ному морю.
А отъ Халкидопа до Константино-
поля: промежъ ими прошло морское
гирло, изъ Бѣлого въ Черное море, зо
А по старому чертежу отъ Халкидо-
па до Константинополя города 15
верстъ. А Константинополь городъ
стоитъ па берегу Бѣлого моря. А
Крымская орда писана въ книгѣ сей
дорогоюМуравскимь шляхомъ, и Азов-
ского моря рѣки.
5.
Днѣпровскіе пора/и.
Г.А ниже рѣки Самары миля, па
Днѣпрѣ, порогъ Кодакъ.
забора.
А ниже Бѣлекова съ Литовския
страны Червонныя горы на 15 вер-
стахъ .
А ниже Червонныхъ горъ 15 верстъ
островъ Томаковка.
А ниже Томаковки миля Лысая
Горка.
А ниже Лысыя Горки миля Ни-
ки типъ Рогъ.
А ниже Никитина Рогу миля за-
топъ Каменной.
А ниже Каменного затону мила
о затопъ ОрЬховой.
А ниже Орѣховаго затону 4 милц
1063
1064
пала въ Днѣпръ рЬка Чертой іыкъ.
А ниже Чсртомлыка 10 перстъ
пала рѣка Безовлукъ. А ниже Бе-
зовлука 200 верстъ рѣка Днѣпръ
пала въ море.
А пороги писаны но сказкЬ Запо-
рожскихъ Черкасъ.
6.
Рѣка Москва.
А Москва рѣка вытекли изъ болота
по Вяземской дорогѣ, за Можайскомъ
верстъ тридцать и болыпп. А па Мое-
вкѣ рѣкѣ царствующій градъ, святый
и великій Москва. А въ верхъ по
Москвѣ отъ Москвы 90 верстъ градъ
Можаескь на правомъ брегу Москвы
рѣки.
А оп Можайска до Вязмьі 90
верстъ: а промежъ Вязмы и Можай-
ска Царево-Займіпце.
А отъ Царева-Займища по той же
дорогѣ въ верхъ рѣки Поротвы изъ
Можаііска поставленъ острожекъ.
А въ Царевѣ-ЗаймпЩѣ изъ Вязмы
стоятъ заставы для торговыхъ и вся-
кихъ проѣзжихъ людей.
А па Поротвѣ во острожку застава
стоитъ изъ Можаііска, досматриваютъ
проѣзжихъ грамотъ и воеводскихъ пе-
чатей, и у торговых ь людей смотрятъ
пала въ Москву рѣку рѣчка Ходынка-
А отъ рѣчки Ходынки до царствую-
щаго града Москвы 5 верстъ. А отъ
царствующаго града Москвы въ низъ
5 по Москвѣ рѣкѣ 15 верстъ монастырь
Николы Чудотворца па Угрѣшѣ.
А ниже У грѣши 70 верстъ на Мос-
квѣ рѣкѣ стоитъ градъ Коломна; отъ
царствующаго града Москвы до Ко-
то домны 90 верстъ.
Отъ Москвы жъ до Боровска 90
верстъ.
А въ рѣку въ Москву сквозь Градъ
Бѣлой, возлѣ Кремля нала рѣчка
із Неглиппа.
А ниже.Бѣлою Грата пала въ
Москву рѣку рѣчка Яуза; да па Яузѣ
Спасской Апдроніевъ монастырь.
ь . 7.
20 О Ладожскомъ езерѣ.
Ладожское озеро, а Ново тожъ.
Съ полунощныя страны того езера
брегомъ отъ копца до другаго конца
80 верстъ.
25 Съ полуденныя страны отъ Вели-
кого Нова-града тогожь езера изъ
краю въ край брегомъ 130 версть.
Отъ западу, отъ Котлина езера, и
тѣмъ брегомъ 150 верстъ.
Отъ востоку Ладожское езеро бре-
товаровъ.
А ниже Можайска 20 верстъ пала
въ Москву рѣку рѣка Руза: протоку
Рузы 40 верстъ, а на пей градъ Руза.
Отъ Рузы въ низъ но Москвѣ рѣкѣ 35
40 верстъ, на Москвѣ рѣкѣ градъ
Звенигородъ. А повыше града на Мо-
сквѣ рѣкѣ; монастырь преподобнаго
Саввы Сторожевскаго.
А ниже Звенигорода пала въ Мо- до
скву рѣку рѣка Истра. А ниже Истры
голъ 100 верстъ, четвероуголыю. Въ
езеро Лодожское пала рѣка Узерва;
а на рѣкѣ на Узервѣ, на острову,
градъ Корела.
А Узерва рѣка вытекла изъ езеръ,
отъ Ковда езера: до тѣхъ езеръ 8п
верстъ.
Отъ тѣхъ езеръ отъ копца и рѣ-
кою Узервою, до Ладожскою езера,
протоку 250 верстъ. Въ Нево езеро
отъ западу нала рѣжа Пева, течетъ
1065
1066
изъ Котшна езера, пала прошвъ
града Орѣшка: протоку 40 верстъ.
А въ Котлипо озеро промежъ Орѣшка
и Выбора, пала рѣка Сестрь.
»
Книга Большой Чертежъ есть ие
что иное, какъ современное изъясненіе
карты Русскаго Государства, составлен-
ной въ XVI в. Въ царствованіе Бориса
Годунова Чертежъ былъ дополненъ,
а при Михаилѣ Ѳедоровичѣ вновь пе-
ресмотрѣнъ и передѣланъ, какъ значит
ся вь самомь началѣ этой книги: «По
Государеву Цареву и Великаго Князя
Мпхайлы Ѳеодоровича всея Россіи
указу сысканъ въ Розрядѣ старой чер-
тежъ всему Московскому Государству,
по всѣ окрестныя государства, и въ
томъ чертежѣ мѣра верстами и милями,
и конною ѣздою, сколько ѣхать станич-
ною ѣздою на день, написано, и мѣра
верстамъ положена. И тотъ старой
чертежъ ветхъ, впредь по немъ уро-
чищъ смотрѣть не можно, избился весь
и развалился; сдѣлавъ былъ тотъ чер-
тежъ давно при прежнихъ Государяхъ.
II въ Розрядѣ дьяки, думной, Ѳедоръ
Лихачевъ да Михайло Даниловъ, велѣ-
ли прнмѣряся къ тому старому чер-
тежу въ туежъ мѣру сдѣлать новой
чертежъ всему Московскому государ-
ству, по всѣ окрестныя государства.»
Этотъ новый чертежъ составленъ былъ
въ 1626 г.
Описаніе расположено по дорогамъ и
рѣкамъ, т. е. , по путямъ сообще-
нія, опредѣленіе которыхъ составляетъ
главную задачу Книги Большой Чер-
тежъ.
Для исторіи языка ага книга важна,
какъ по географическимъ собственнымъ
именамъ, такъ и по различнымъ вы-
раженіямъ, употребленнымъ составите-
лями ея при описаніи мѣстностей.
.55, 20. Книга начинается Москвою,
отъ которой, какъ отъ главнаго пун-
кта, идутъ пути.
55. 23. вытекла: прошедш. вр., вм.
нынѣ употребляемаго настоящаго, какъ
и вездѣ далѣе. § 188. пр 3.
55. 25. болъши: -шп вм. -шс, какъ
и далѣе.
57. 9. шляхъ— большая дорога: и
доселѣ , по вліянію Польскаго , упо-
требляется въ Малорусскомъ; на пр.
въ Думѣ: кой пошли казаки па чо-
тыри шлихи.» — Муравскій: вѣро-
ятно отъ г. ЗІурахвы , бывшаго въ
нынѣшней Харьковской гу.б. (теперь
слобода Мура<і>а).
57. 10. Изъ подъ Тулы., вм. отъ
Тулы, какъ подъ Тулу, вм. къ Тулѣ,
совершенно правильно и согласно съ
выраженіемъ: «Городъ стоитъ на такой-
то рѣкѣ.»
57. 11. засѣка: собственно, ограж-
деніе какого нибудь мѣста пли дороги,
срубленнымъ лѣсомъ, и самое то мѣ-
сто, гдѣ сдѣлана засѣка. По здѣсь это
слово имѣетъ значеніе обширнѣе. По
частымъ набѣгамъ непріятелей на Ту-
лу, для удержанія ихъ, проведенъ
былъ ропъ съ высокимъ валомъ, снаб-
женнымъ палисадомъ, съ воротами и
бойницами на главныхъ дорогахъ, а
въ дремучихъ тогдашнихъ лѣсахъ нава-
лены были вдоль боевой черты сплош-
ные косгры валежнику, называемые
засѣками, имѣвшіе также нѣсколько
воротъ, охраняемыхъ воинскою стра-
жею.
57- 15. Щегловы врата: ворота ,
бывшія при одной изъ проведенныхъ
нѣкогда близъ Тулы оборонительныхъ
засѣкъ. Названіе пхъ донынѣ сохрани-
лось въ одномъ урочищѣ, находящемся
въ части лѣса, принадлежащей ору-
жейному заводу , и именуемой Ще-
главскою засѣкою.
57. 16. лазятъ , т. е. приходятъ,
:юпадаютъ; лазятъ - рѣку Шагъ, рѣ-
ку Упу, то. переходятъ: управляетъ
вин. пад. § 176.
57. 20. Дѣдилово: нѣкогда называ-
1067
1068
лось городомъ Дѣдиславлемъ (Карамъ
И. Г Р. З.іір. 299).
57. 25. до верхъ, им. до верха: упо-
треблено въ видѣ нарѣчія.
57. 38. ѣдучи: дѣепричастіе неза-
впс. оть ілаьн. предложенія. §275. 2).
57. 41. Мимо: требуетъ внн. па-
дежа. 253. Прим. 2.
58. 2. /0 верстъ: какъ здѣсь, такъ
м въ другихъ мѣстахъ, мѣра означена
сокращено, вм. пространствомъ, па
разстояніи, и т. п.
58. 22. городище — урочище, на
которомъ нѣкогда былъ городъ, селе-
ніе или вообще какая постройка. Иныя
городища остались отъ временъ язы-
ческихъ.
э8. 30. бояракъ — буяракъ.
58. 11. пороченъ— вровень, парал-
лельно (?).
59 7. Болотова могила — урочи-
ще въ Лебедянскомъ уѣздѣ Тамбовгк.
губерніи. Болотами въ древнемъ и на-
родномъ языкѣ назывались великаны
(Смотр. примѣч. къ переводу Библейск.
кн. Франц. Скорин.). Многія урочища
прозываются Болотовыми. Вь Книгѣ
Больні. Чертежъ упоминается Волото-
во городище, (близь рѣки Печени, впа-
дающей въ Сѣверной Оксанъ, на гра-
ницахъ Лапландіи). Болотовымъ име-
новалось въ Повѣгоро.тѣ то урочище,
гдѣ будто бы похоронили Гостомысла.
Тамъ была и церковь Пресвятыя Бо-
городицы на Болотовѣ.
< "• н
59. 13. Донская бесѣда объясняется
слѣдующимъ мѣстомъ въ Древн. Русск.
Стих.
А стояли бесѣды, что бесѣды дубовый,
ІІсподернуты бархатомъ; (козачіе:
Во бесѣдочкахъ тутъ сидѣли Атаманы
Ермакъ Тимофѣевичь, Самбуръ Андре-
евичъ, АноФрііі Степановичъ.
Они думушку думали за единое,
Какъ про дѣло ратное, про добычу
коса чую.
Что Есаулъ ходитъ по кругу, по Дон-
скому Яицкому. 106 ст.
По кругу означаетъ здѣсь, вѣроятно,
то, что садились или становились ко-
саки вокругъ:
II стали онп во единый кругъ,
Какъ думати думушку за единое. 113-
Каменныя суды, вѣроятно, не что
другое, какъ упоминаемыя въ стихо-
твореніи бесѣды. Слич. въ ГеограФИЧ.
Словарь ІЦекатова. «при устьѣ Тихой
Сосны видны еще и поднесь, чысѢчен
ныя въ мѣловомъ камнѣ, монашескія и
прежнихъ вѣковъ пустынножителей
кельи »
59. 18. на устъ — на устьѣ: упо-
треблено въ видѣ наречія. Татарской
перелазъ бродъ, т. е. Татары перехо-
дятъ въ бродъ. § 261. Пр. 2.
59. 22. пол.-ЗО , т. е. полъ третья
десяти = 25. § 228.
59. 23. Татаровя: встрѣчается и
Татарове-, какъ въ древн. русск. етп-
хотвор. § 96.
60. 1 Ііщенева: оть простонарод-
наго гл. кститъ (сокращенно, вм. кре-
стить).
60. 12. То есть, козацкіе караулы.
61. 20. Халкидонъ. городъ иа Азіат-
ской сторонѣ Босфора Ѳрикійскаго,
близь Константинополя; знаменитъ по
бывшему вь немъ вь 451 г. Вселен-
скому Собору противъ Евтихія,
61 29. гирло — морское, а также
устье рѣки (вѣроятно горло, съ измѣ-
неніемъ о на и, по южнорусскому
произношенію).
Бѣло? море (переводъ Турецкаго
Акъ-денгизп) — Мраморное море.
61. 39. Императоръ Константинъ
Багрянородный въ сочиненіи «Объ уп-
равленіи Имперіею.» сообщаетъ имена
Днѣпровскихъ пороговъ на Славя искомъ
языкѣ н на Русскомъ. Эго есть древ-
нѣйшее свидѣтельство (Х-го в.) объ
отличіи языка Русскаго (какого-то
сѣвернаго нарѣчія) оть Слаглыскаго
I
1069
1070
4. Вотъ эти имена: послявянски: 1-й
ессупн (нвссупн, нс сънн?); 2-й острокунн
прагъ (острокънън прагъ); 3-й ге.индрп
вѣроятно, деіаініг (отъ цаіап—звенѣть,
пѣть, глаі'оля, употребляемаго иъ нѣм.
Нарѣчіяхъ): это названіе помѣщено
между Славянскими ошибкою: оно от-
носится къ Русскимъ, между которыми
дѣйствительно и не достаетъ 3-го по-
рога. 4-й нскнт («сисъіть); 4-й кульнн-
прлгъ (вольный праі-ь); 6-й керуѵн (гре-
ческими буквами /Зерог/тЙ7, при этомъ
объяснено: какъ бы кипѣніе воды: вѣ-
роятно: вр&ѵнн или краѵніі, отъ гл.
врѣтн — кипѣть); 7-й нлпре^н (?). Порус-
ски (вѣроятно, на одномъ изъ сѣвер-
ныхъ нѣмецкихъ нарѣчій): 1 й ошиб-
кою, тоже ессупи, 2-й ульворсн (?); 3-го
не достаетъ; 4-й лнфлръ, 5-й влруфвросъ,
6-й лсантіі, 7-й струкунъ (?). Нѣкоторыя
изъ приведенныхъ здѣсь названій, хотя
сильно искаженныхъ греческимъ про-
изношеніемъ и правописаніемъ, объя-
сняются нынѣ употребительными име-
нами Днѣпровскихъ пороговъ , и обо-
значенными въ Книгѣ Большой Чер-
тежъ. Смотр. ниже.
61. 40. миля: это иностранное сло-
во употребляется и въ нѣкоторыхъ
другихъ памятникахъ ХѴП в.
62. 2. Звонецъ: можетъ быть, то са-
мое названіе, которое у Конст. Багр.
означено Сѣвернымъ геландри (звеня-
щій?).
62. 11. Непасытецъ: очевидно, то-
же, что у Конст. Багр. иеасит.
62. 17. Будило: если у Конст. Багр.
ессупи есть не иное что, какъ несъпи\
то это названіе, впрочемъ съ нѣкото-
рою натяжкой, по крайней мѣрѣ по
значенію, можно сблизить съ Будило
(отъ гл. будить).
62. 23. Вольной порогъ: совершен-
но тоже, что у Конст. Багр. вульни-
прагъ.
62- 2.'». Хиртица (по южно-рус.
произношенію, вм. Хортица): одинъ
изъ больпшхъДнѣпровскихъ острововъ?
отдѣляемый отъ материка сь одной
стороны Днѣпромъ, а съ другой рѣч-
кою Хортицею; въ длину около 1'0
верстъ, въ ширину отъ 1х/о до 3-Х*
верстъ. Первыми поселенцами были-
здѣсь запорожскіе козаки , или, какъ
ихъ тогда называли, Черкасы. Въ на-
чалѣ ХѴП в. гетманъ Сагайдачный
приказалъ жилиіца ихъ обвести зем-
лянымъ окопомъ и деревяннымъ ТЫ-
НОМЪ: это укрѣпленіе и получило на-
званіе /Сѣчи. Въ Турецкою войну 1738
г. Русскіе строили здѣсь корабли и
^сдѣлали было для защищенія верфи
и кораблей, какъ на островѣ, такъ и на
материкѣ, ретраншементы и редуты;
но по окончаніи войны все это было
уничтожено.
62. 29. Червонныя горы (т. е. крас-
ныя): при нихъ впадаетъ въ Днѣпръ
рѣчка Червонная.
62. 33. Лысая, т. е. безлѣсная. Ос-
тровъ Томаковка и Лысая горка замѣ-
чательны по бывшимъ на нихъ нѣко-
гда Запорожскимъ куренямъ.
62. 37. Никитинъ Рогъ: мѣсто это
получало различныя имена. При За-
порожцахъ называлось оно Никити-
нымъ перевозомъ или заставою, потому
что здѣсь дѣйствительно находились
перевозъ и застава, во времена Запо-
рожской Сѣчи. Въ послѣдствіи названо
оно Никополемъ , и есть донынѣ без-
уѣздный городъ Екатеринославской
губ.
62. 39. Каменной и Орѣховой затоны
не что иное, какъ прибрежные заливы,
въ которыхъ безопасно могутъ стоять
суда, при напорѣ весеннихъ и осен-
нихъ льдовъ. Противъ обоихъ затоновъ
лѣвый берегъ Днѣпра состоитъ пзъ
огромныхъ гранитныхъ камней, одинъ
па другой какъ будто наложенныхъ,
и отъ округленія ихъ водою представ-
ляющихъ видъ известковыхъ капель-
никовъ.
1071
1072
63. 2. Рѣчки Чергиомлыкъ и Бе-
ЗОвлукъ ( Бузувлукъ ) знамениты по
бывшей при пхъ устьяхъ въ разныя
времена Запорожской Сѣчи. При Чер-
трмлыкѣ была, такъ называемая, Ста-
рая Сѣчь, на небольшомъ островкѣ,
образуемомъ этою рѣкою и протоками
ПЗъ Днѣпра -.Павлюкомъ (по имени одно-
го Кошеваго атамана), и Скорбною (отъ
бывшей на берегу ея Скарбницы, т. е.
казны, казначейства). Большая- часть
этого островка теперь размыта водою,
а съ тѣмъ вмѣстѣ истребилась часть
вала и мѣсто, гдѣ была церковь и вой-
сковая скарбница. Болѣе всего сохра-
нилось запорожское кладбище на за-
падномъ берегу Днѣпра, противъ са-
маго островка. Па могилахъ высокія
насыпи, величиною почти съ древніе
курганы. — Въ другомъ мѣстѣ была
Запорожская Сѣчь на лѣвой сторонѣ
рѣки Бузувлука и на берегу Днѣпра,
отдѣленномъ отъ материка протокою
Подпильною, какъ бы на полуостровѣ.
Здѣсь была самая крѣпость, обведен-
ная глубокимъ рвомъ съ валомъ, про-
стиравшимся оть Бузувлука до Под-
пплыіой. Она имѣла въ окружности не
болѣе 2-хъ верстъ; строенія внутри
ея и внѣ были деревянныя и мазанки,
построенныя изъ плетня, обмазаннаго
глиною. Важнѣйшими изъ построекъ
были домъ Кошеваго атамана и вой-
сковая скарбница. Близь крѣпости вид-
ны -господствующія надъ нею возвыше-
ніи, которыя положеніе ея дѣлали не-
выгоднымъ, представляя для нападаю-
щихъ удобство вредить направлен-
ными на нее выстрѣлами. Оно избра-
но было Запорожцами, вѣроятно, для
хорошей пристани, вмѣщавшей мно-
жество судовъ, имѣвшихъ отъ 5-тп до
8-ми орудій
63. <>. Запорожскими Черкасами
назывались въ старину обитатели За-
порожья. См. Прпмѣч. къ 62. 25.
63. 20. Царево-Займище: село меж-
ду Гжатыо и Влзмою на большой до-
роіѣ. Займище (отъ гл. занимать, т.
е, водою) низменное мѣсто, покрывае-
мое водою во время весеннихъ разли-
вовъ; болото, поросшее тростникомъ п
лѣсомъ; лѣсъ около рѣки.
63. 39. Этотъ монастырь названъ
Сторожевскимъ потому, что построенъ
на горѣ Сторожѣ, гдѣ, при В. Князѣ
Георгіи Звенигородскомъ, находилась
стража для предохраненія отъ напа-
денія непріятелей.
64 14. Бѣлый /ородъ — часть
Москвы около Кремля и Китая Города.
См. Выходы.
64. 19. Андропьевъ монастырь въ ел-
мой Москвѣ.
(См. примѣчанія Спасскаго вь издан-
ной имъ Книгѣ Большой Чертежъ,
1816 г.).
ЪХХѴІІІ.' Изъ книги: Анмонлръ енрѣѵъ цвѣтникъ Нже къ сты 6і|д ил-
шего СофрбнТл ПдтрТлрхл ’іерлнмсклгйі». Состлклеже Іолнно іёромондхом
к лѣто шсстксбтное. ііііѣ же нздлнъ Тѵпб, к дворѣ ’ійка Борёі|ког<о Мн-
трополнтл К Къ грддѣ Кнев®. Спнрндбиб Сбволе Тѵпографб в Рока й Ріг.ткл
Хкл 4»хкн. (Во 4-ку').
1. До л<(скдвого ѵнтлтели.
Книга ТЛА, Ѵнтслннкк МНЛЫН, Вѣры,
II УНТЛНА ГОДНАЯ, П0ДЛ6ТСА ТОБѢ II
КСНМ К8 УІІТЛНЮ II П0ЖНТК8 діискнома,
не подо^ре'нлА, лле црковыо кдоолнуб-
СКОІО ЛПТЛСКОЮ ІіріІІІАТЛА И СВАДС-
цткы сткержёіілл: межи которыми ,
ШПрОУЪ ИНЫХЪ 1.111(6гидъ фбтТл Плтрі-
1073
1074
дрхн КОНСТДНТННОПО'ЛСКЛГ®, Драгое І®-
ол Ддмаскннд----------”А такъ унтел-
ННКН МИЛЫ , 116 МЛ6М ШТОБЫ ВОНТПІІ
® достоверности кніігн тон. Леѵ ре-
тёшъ нж Спнсдтё книги тое Іоаіііі, Б
Софроній, и ннын сат, а книга Со-
фронія патріархи Іерлнскдг® л не Іо-
анна титалается; в правдъ кё вонт-
пел списатель книги Іоанн і'вёрдтъ
'Іеромонахъ, сіІв Софронію прнпнсал, (0
ёмн тоталъ перенёсл, ко кні тежъ
и онъ і, нимъ странствовалъ, писалъ,
и удстм вспоминается к кинзѣ сен.
іак® тежъ н в главѣ семдесАсёд-
мой такн способомъ, аз и гднъ моіі /5
Софроніи, ІІ про. И НА К0ІН|ІІ, СНА
оук® напнсахом, да н вы поза нрін-
мете. Мбглъ тежъ списате глк® для
любви ёг®, такъ и для порожнее сла-
вы оухороііеііл са тнталъ кинзѣ дл-.2і,
тн. таковы, пкокын приняты ест, н
мысмы положили, который іі до уд-
с®в фо'тіа іі Дамаскина и ндніих не
ймѣініе прншблъ и трвдет, и слапіпе
маёся и пишется: ЛІмондръ, нже 2д
къ сты 6і|а нашег® Софрбні Патріар-
хи Іерлнмсклг®. а за Софнстою на-
зываетъ дго (то естъ) мрі|ем то'е ко
кѣмъ слово, хкдлскно в б'пъ удсъ
БЫЛО, ГДЫ ІІД8КІІ КВИТН8ЛИ , К НД8КЛХ50
са те неоепдле млодені|н і|внѵнли,
н одинъ на драгого поутёнын тым
словомъ вывалъ, а ііжъ тежъ и дра-
гомъ, и премрымъ, а потомъ и бі|емъ
называет. мбглъ кы подбкн®, гды кы 58
удсъ понёслъ и Пдтрідрхою ’ Іерлнм-
ским назвати, й'ксЬ и былъ. Уитли
теды книги таю мхбною дівею и вѣ-
рою пеезмънпою (Тнтёлннка здцнын)
іі такъ обнули и животъ твун по- <10
длитъ ѵнтдііа тосаіі, дкысь таковыхъ
н тл презаі|ііыхъ мажен, котбрыхтатъ
кыпнедныхъ зіідіідеінъ , годный рев-
ніітелем ста а запасомъ ихъ спол-
ковлню прнлато" кы. Што текъ іі мііѣ
Гь неха'іі подати раѵн, іі всіімъ лю-
кяѵнмъ ёго цніре. Лмн.
2. Глава, Т.
Къ ііѣкін ®інёлннкъ к пеірёра Іор-
дански нмеііем Карнака, сёіі единою
нзніёдъ піітн под» й ’ Іордана, іі оун-
Зе тёрнъ к нога @г®, н къ к пён
іл/діл лібтл, и не хотяніе показати іб
враѵю, й согіііівлінсса нога ^гф- та-
ковыя же ради нвжда къзынде Г: Лав-
ра Пііркгіа, іі іЮ7,т. ёго согніікдіоі|ін,
гллше ксъ прнходді|іы к пёма : іак®,
@ліік® стра'ждё внѣшній ѵлкъ, толнк®
ііііатрнііі веселііся: Сён авва Карнака
йшёлнн, соткоріі в пещеръ сво« бл-
таръ, и юстн ёгб: прекьікъ же к пён
лѣтъ ііѣколіік®: кблезіін жс ради но-
Зіі свое, прсселнся в лавра Пііркгіл,
іі по ©шествіи ег® кселііся ннъ нѣ-
кій ©шёлніік к пеціёра ёгю, Гі ёгдл
впнде, видѣ агглл кжід стоащд во -
блтдрн. и реѵе ко аггла ©ше'лпн:
ттб твбрншн здѣ; глл е’ма діглъ: й-
нёлѣже бещен іаже здѣ, мнѣ порауё-
іід сат йом слмѣм:
3. Глава, зТ.
Ст.ірецъ нѣкій жіікяше к Лаврѣ аввы
Петра, клнз сіт® Іордана Гіменём Ні-
колд: сён побѣда намъ гла; гак® жн-
В8І|18 МН ВЪ рлйо-ѣ НѢКОГДА, поелднн
кыхо азъ, и йнл два врата нд слажкв
в Ѳнваііда. ндаіре же по пастьінн зл-
Г.л8ДНХ0МЪ, и скнтлхомс* г.іпбгн дни
по пастьінн, и вода нспііхомъ: пенма-
іреже воды ііѣколіік® дпііі ® жядл іі
68
1075
1076
^ноа не могкціе шесткокдтн нлѵахомъ
нстлатн. н^немогшіім же, йврѣТйхоіл
древа мѵрнкТнііА уаста , и по ннмн
ко^лѣгохб тлюіре смерти: нг.ыхъкоГі-
ствпленін, и видѣ кипел илполнс-
Н8 коды, іі Ііреліікдюі|і8іос.й, Гі два
ііѣкла столірл на край верхи ккпелн:
едініл нмиціл к рккн древлГі сосидъ
н іілуа молити единаго, гла: сотво-
ри лювокь гіі, іі дадь мн мала во-
ды , ^анё іцдыхлю : опже нсхотлше
дати, глд ёми дригін: дджъ еми Ма-
ли. и же йвві|іл '- не дддѣкд еми,
іакш 8ѣлй лѣнивъ, и нерадивъ й се-
бѣ. Паки реуе оснца; но странства
ради е’гй, длдѣвд ёми. Тогда иода-
ста мн и сиірнмъ со мною, и пив-
не прідхб сйли, н вдохомъ три днн
прбѵее не іпікше: и пріндбхймъ въ
містд йвнтдтелндА.
Лимонаръ — цвѣтникъ, какъ объ-
яснено въ заглавіи книги, естъ греч.
Хегразѵаріоѵ, или Легдо'к; иначе назы-
вается Новымъ Раемъ (кео? ларсібег-
бо?}. Въ древней славянской литера-
5 турѣ извѣстенъ подъ именемъ Пате-
рика Синайскаго (Смотр. въ XII в. 2-го
Отд.).
Описаніе чудесъ и благочестивыя
повѣствованія, собственно составляю-
щія содержаніе книги, изложены на
10 церковносл. языкѣ. Статью 2—ю и 3-ю
слич. съ соотвѣтствующими имъ въ
Синайск. Патерикѣ (въ XII в. 2-го
Огд.). По Предисловіе писано на Поль-
ско-Русскомъ (напр. 73. 22. мысмы—мы
семы). Оно любопытно по псторпко-ли-
15 тсратурнымъ подробностямъ о соста-
вленіи этого собранія легендъ, трудамп
Іоанна, который прозывается Мосхъ
(Мо5с1іи8, о хоѵ Моб%оѵ), а также
рвгрдтъ. 73. 9.
ЬХХІХ. изъ межевой иисцовои) выписи нл помѣстье казанскаго
жильца ДЕВЯТЛГО-ЗМЬЕВА, 1631 Г. ІЮНЯ 17 дня.
чид. 1838 г.)
новая грань; а отъ ивы черезъ ста-
рое Симоновское селище въ нолѣ оди-
накая береза, а на ней старые гра-
ни по обі; стороны, да па ней же
положены новые грани по обѣ сто-
роны ; а отъ тое березы стоитъ столбъ
противъ сосны на лѣвой сторонѣ, а
зо на немъ по обѣ стороны грани; а
отъ того столба у дорожки стоитъ
другой столбъ, а на пемъ по обѣ сто-
роны грани; а отъ того столба бе-
реза стоитъ у ивова куста, а па немъ
новые грани но обѣ стороны , а по
сказкѣ старожилцовъ была де въ иво-
вомъ кустѣ осина, а на ней были ста-
(7?а Актахъ ІО
Да тому же Девятому помѣстпо
межа Степаномъ Псленьевымъ дерев-
ни Юрьевки, по прежнимъ гранямъ «
и по выппси воеводы князя Ивана
Мосалского да подіячего Семена Ба-
зина 132 году съ отдѣлныхъ съ меже-
выхъ книгъ, 127 году, какъ отдѣлялъ
и межевалъ, во Государев! Царевѣ и
Великаго Кпязя Михаила Ѳедоровича
всеа Руссіи грамотѣ и по наказноіі
памяти воеводы Григорья 'Загрязского
да подьячего Емельяна Евсевьева, Сте-
панъ Мантуровъ: на рѣчкѣ на Ка-
менкѣ стоить ива, па ней старая
грань, да па тоЙ же ивѣ положена
1077
1078
рые грани, и ту де осину вырубилъ
деревни Юрьевки крестьянинъ Борко;
а отъ той березы отъ ивова куста
прямо на березу па безверховую, а
на ней старые грани но обѣ стороны, в
да на пей же новая грань; да отъ
той березы безверхой къ черному лѣсу,
на кривой березѣ старые грани по
обѣ стороны, да на ной же отъ чер-
ного лѣса новая грань; да отъ тое
кривые березы па дубъ на вершинѣ
врага, а па немъ старые грани по
обѣ стороны, да на немъ же новая
грань; и отъ того дуба стоитъ подъ
чернымъ лѣсомъ дубъ па полѣ пок-
ляпъ, а на немъ отъ нолевые сто-
роны грань да отъ поля жъ новая
грань; да отъ того покляпого дуба
отъ чернаго лѣсу назадъ, мсжею, по
тѣмъ же гранямъ до безверхней березы 20
по правую сторону земля деревни
Юрьевки, да по истокъ, что течетъ
изъ черного лѣсу подъ деревню Юрь-
евку, па лѣвую сторону земля пустоши
Шепыревы по рѣчку, что течетъ 2з
изъ подъ Теплого стану; отъ без-
верхпые березы по тѣмъ же гранямъ
назадъ до рѣчки до Каменки по гра-
немъ и по столбамъ до ивы, но пра-
вую сторону земля деревни Юрьевки
по рѣчьку по Каменку, а по лѣвую
сторону земля деревни Симановы и
Быковкп по рѣчку по Уронгу.
Межевыя грамоты любопытны п важ-
ны для исторіи языка и слога потому,
что въ нихъ описывается природа,
иногда въ мелочныхъ подробностяхъ,
сколько это бываетъ нужно для точ-
наго означенія межи.
75. 27. Мосалского, подіпчего: -ого и
-ею вм. -аю пли -то. § 102- Пр. 2.
75. 28. 29. 132, 127 году: подраву-
мѣвается: 7000 (отъ сотворенія міра).
76. 3(і- по сказкѣ’, какъ сказывали,
по показанію. За тѣмъ слѣдуютъ наив-
ныя подробности этой сказки, впрочемъ
необходимыя въ межевой грамотЬ.
77. 3. отъ той березы отъ ивова
куста: вм, отъ березы и ивова куста,
пли отъ березы, нтб у ивова куста. §
240. Пр. 4.
77. 12. врага — оврага.
77. 17. отъ — дуба, отъ — лѣсу,
вм. отъ дуба, чтб подъ чернымъ лѣ-
сомъ. § 240. Пр. 4.
ЬХХХ. Изъ книги: Тсторіа алко правдивое выписанье стго іодина Да-
маскина о житій сты при (оі|ъ Варлаама іі Іоасафа іі о навернёшо ’інділнъ.
старанемъ и ко'інтб іноков овірежителного мондстнрл кнте'нньского, ново
? грёцкого іі словёнского на Рнскііі кцык преложена, в Тѵііографіи тоен
ОБИТЕЛИ. Рока ахл^. ’ІЮЛЖ КВ ДНА (г5 4-ку )
Не по вшьшнимъ одеждамъ подобаетъ
почитать человѣка. (Притча изъ гл. 6). з*
Былъ аковѣ пёкгдысь КелнкТіі нѣ-
акіи н знаменитый кроль, котброма,
кгды на долото во^ѣ, % немалы ры-
цёрством, маестатовн @гд кролёвскома
годный, ёхал: придалбел дно мвжён,
в опіарпаіюмъ н шпётном одѣныо ,
на твари хадыхъ и вар^о блѣдыхъ
поткати: крблевн тёды вѣдомо было ,
1079
1080
нжъ / оутражел телсснлго, н і прлі|Ы
живота КА? поскеѵбного, тѣло ское
такъ КЫС8ШНЛН. ІЛкъ прето ііхъ ю-
БАѴІІЛ, 7, К(ЦА ПрОКО ПОрВЛВІПНСЛ,
н до ^емл'н прнплкшн , йііым покло- 5
ІІНСА, А ?А ты покстліны, клр^о ЛІО-
кбкне «облапилъ, іі поздорбкн. Сенл-
тороке ^лсь о го іі преложбные ю то
^л^ле мѣлн , рознимоѵіі , то оуѵшіб
протііын г.ыт млестлтовн кролескомй: ю
лле нагъ жлдГ иГі іакне ю тое ка-
рати ёго |,е смѣлъ — — Роскл-
?АЛЪ *) ^А ? деревл оурокііть ѵтыры
СКрЫІІН, 7, которыхъ ДВѢ (ІЖСІОЛІ» до-
лотомъ ЮІІрАВНКІІІН, II СМерДАѴТе три- ‘5
пТе кости к юные іілкндаіпіі , ^оло-
, Л. / X , ,
тыми ^аклміі и ^лмкналъ : драпс г3л ,
двѣ , смолою и клёё юкмл^аіііи , и
дорогого камѣііа, іі ^нлмепііты перса,
Іі КІІІСЛАКІІ ПАХІІКѵГі ЮЛІаІкб ІІАКЛЛВШ, 20
И КОЛОСЯНЫМИ ПОВрб^АІЛІІ ЮБке^АІІПІ,
Сенаторовъ скоііхъ, й которыхъ, для
, ‘«V » X " . I "
ОуіПЛНОВАА ЮНЫ М!ІЛІС БЫ пітрофонАііы,
до сег.е привалъ, іі прё іпімн тые
ѵтырн скрыни ПОСТАКН, АБЫ ІІІЛІ|ОВЛЛІІ,
іа много бы тые, іі іак цнюго бы
^ась ювые стоалн. (йніі і;а тые пэ-
^олбѵеные, великое цены гбпые быть
повѣдали , слнпіне або вѣм рекліі,
/ г х •» V
ЖСБЫ к пн кролескіс короны II КЛ6Н-
нбты были ховлные: Смолою ?а іі
клеемъ юкілл^аііые , полые іі жадной
цены не гоные ныть повѣдѣліі . Кроль
'^ась іімъ ііовѣдѣлъ: ’ІІ іа тое вѣдллё,
жёсте такъ мѣлн реѵн , абокѣм те-
лёным бѵіімл , на вндбмые рёѵ смо-
трите : "Лле не такъ маете ѵыніітн ,
лётъ кнвтрнимн бѵнма, люкъ І|СН8 ,
*) т. ё. король-
люкъ полое іі пшётность віівтръ бв-
диѵвю, оуембтроклти ТреБА. ’ІІ ^лра?
по^олбѵеные скрыни юдбкнвтн роскд-
?АЛ, ’І котбры ТЛЖКІІІ ІІ Прнкрын
смрбдъ кыствпнл, іі врыкТе рёѵн в
юны вн'дѣтііса длл. ^а ѵн покѣдѣлъ
кроль; То кшта'лт ты людей §ст,
котовые свѣтііьі и коіптбііы шл ^л-
ЖНВАІОТЪ , II для келнкон СЛАВЫ іі
МОЖІЮСТІІ НА Мѣр8 СА ВЫНОСА, ВПйТрЪ
вдііАкъ смердАѴііхъ костей , іі зло-
стей евтъ по'лные. Потомъ ^дсь смо-
лою іі клеемъ юкмА^аные ровя^атн
КА'^А , КСѢХЪ БЙДЙѴІІХЪ ПА ТО ѴАСЪ ,
ІЛСНОСТЮ іі вдаѵііою коііостю рёѵпІ
к ші положены , оутѣіпнлъ: и покѣ-
дѣлъ іі. Къдлетеж кома тые скрыни
подоБііые евть; покбііымъ юнымъ и
іцгоржёным М8жё , н подлымъ юдѣ-
ііемъ прыкрлііым, нл которыхъ вьі по-
^верхбкный ГЛБІІ СмбрАѴН, ^а іцгдрдв
и зелжііко тостемгі поѵііталн, жемсл
пре ніімп до землн поклонн. *ІЛ
нхъ годность іі іГГеіікно дійн, бѵнмл
>7 .
25 Д8Х0КІІЫМІІ ОукЛЛІАІОѴН ; 'І ДОТЫКАА СА
ЮНЫ СЛАВЫ Д0СТ8ПНЛ6М , Н НА ВІІІС-
ллкню квроіік іі а^дос» кролесквю,
Заі|нѣіішы быть ро^вмѣ'лемъ. Такіімі
прёто СПОСОБО нхъ ^австыди, н жег>ы
50 на кпдбмьіх рёѵлхъ не юііівкіівалііса',
на8ѵн, лле нл кіізтрніе іінліюе око
МѢЛН.
• •
Для сравн енія приводится здѣсь
55 та;ке притча въ Церковно-Слав. пере-
водѣ:!) по Московскому иод. 1681 г. (въ
листъ), и 2) по рукописи Библ. Тро-
пцко-Сергіев. Лавры (см. XIV в. 2-го
Отд.)
По Московск. изданію 1681 г.
іо Бтлшб оуко нѣкТіі ірь великъ сліксиъ,
1081
1082
но внвтрь мёртвыми, іі смердё । пмп , н
зл-'мн дълесы іісполнениы. Посёй іі <осмо-
лсннда іі іілклѣеіпіла повелѣвъ ©крыти ,
всл возвесели те свці.аа, вндёиіемъ лежі-
а ціпхъ к нею, красотою же іі влговхдніемъ.
Тогда же реѵе к ні/мъ: кѣста ли коми
подобна $стд сіа ; сміірёниымл 6'ііѣма , іі,
іі худыа ріізы юБолѵеннымл , ёюже кьі на
внѣшній овразъ зрАціе, поригдпіе вілѣпіі-
к* сте міі, ико до земли понлоііііхса іі'мд.
л'зъ же развмныма отіплл ѵестііотв ёю
іі крлсоти двшёвивю рлзсвждл'а , просла-
видса оуко тою прикосновеніемъ, іі вса-
, ‘ , «к. .
кдгш вт.іпр , іі нсаіііа цркіа Багряницы
(5 тестііѣншд сіа вмѣи.7,\ъ. Такш оукш сидъ
посраміікъ, іілвѵн, не впѣшнхъ и (явлен-
ныхъ смотріітц, но внктреііііііцъ выплати.
Н БЫСТЬ ШЕСТВОВАТИ (}М8 НІ КОЛССНІІЦѢ
ПОЗЛАЦІс'нНѣІІ 1 С° СЯВР^М" " І волдры , С
ѵтію ілкоже лѣво ёсіь ц>ёмъ и срт.те
два мвжл рлдраннымн іі калными рі'цлмн
(околѵёпл, хёда же п слѣда лицёілъ свціа:
Си же по?ил царь , іізнврёніемъ тѣлссё ,
н П0СТІ1ІІТССКІІМІІ поты плоть іістопхёив
нмѣвша. "ІЛкю оукю видѣ сід, авіе скоуіі
с колесницы, іі нл землю нМдъ поклоиііса
имя, іі костякъ (овлтъ а, іі ліобс^ііш швао-
вьцгівше. Дрвзн же ёг(о волёре , негодо-
клд8 о семъ, не достойное царскія сллкы
сотвіірип его ииаціе: ювате не дерздюціе
іі дицё оіблитІігіі его. — — II повелъ
дрёвАііы сотворити ковтёгп хетыри: й двл
Оув® (ОКОВАВЪ ВСЮД8 ЗЛАТОМЪ КИСТИ мёрт-
выхъ СМерДАІ|ІЫА ВЛОЖИ К НА , II ЗЛАТЫМИ
гкоздмн затверди- дрвгаа же два клъ'емъ
іі смолою номазлкъ, нлію'ліпі а клідсніё
ѵтнь'м, н віісеры многоцѣнными , и кса-до
кнмъ доврокоішымъ Блговхёніеыъ, и клд-
САИЬІМН ОуЖЫ ШБВАЗа. ТДЖС К03ВЛ поно-
сіівшыа @М8 ьолары , <і> мвжв оною срѣ-
тенною: и положи пред ними ѵетыріі коп-
теги , да реквтъ і|ѣнв , колики оувсо два
сіа, колики же она достоіінд §стл цѣны-
’Оніі оукш два поллціёпила многоцёііиа
БЫТИ С8ДІІШЛ: ДОСТОЙНА БО ^СТА рёніА ,
дл вѣнцы и поасы цртіи иолагаютса в
2. По рукописи: Златая Чепь.
Бѣ нѣкто і|рь великъ іі славенъ в. въі
шествовати ему іід колесницъ златѣ іі'
иікртъ ёго юружіііціі іакожс ііооаеть црмъ-
и оустръте *в. мужа рлзтерзанаміі ріцамн
кланами (околтсііа суцід. скурл же лицемъ
іі велмп повледѣкіил бѣжс сею црь знай
телеснъіиь ііетомлеинёмь іі ііостнъімь трумь.
і'і зноемъ тѣлу изъѣдепу іі глко оузрѣ іі
ірь іі скоти с колеснііцн. и надъ на зем-
ли поклонііса іімд и къставъ итъ іа съ
ЛЮБОВЬЮ |І' ШБЛОБЪІЗЛ ЮІО. ВСЛМОЖІІ Ж6 СГО
ііёю. Поіліздііііал же клѣсілъ и смолёю
мд'лы нёкіа іі хйды цѣны досто'іііід глахѵ-
црь же рете' іі нимъ: вёдъхъ іі л'зъ, (і'жс
вімъ сід гллтн, внѣшними бо охесы, кііѣііі-
наа смётріітс- но не тіксо подовое тво-
ріітн, внвтреннпілл бо охіімд внвтрь лежа-
Цілж подобаетъ видѣти , ііліі т?ь, нлн вё-
тестіе. II дкіе покслѣ (овёрстіі позллціёіі-
іілл ковхе'гл. бве'рзенііоиа же ііи.і, лютѣ
нѣкое дохив злосмрадіе, іі ислѣііотіюе іавіі-
са видѣніе. ’ІІ рете ц^ь: сё ёсть оврдзъ
иъ свѣтлыя и еллкныа ріізы (оволхёііиыхъ,
многою же славою и сёлоіо гордёціпхеа:
зо пегодока ш пемь. ико недостоинъ цркъііа
славъі сткорнтіі не дерзну пре лнцемь его
(овлптіі------повелѣ же і|рь створити кок-
тегъі д. й древесъ, іі кости смердахац
і.ірткатдй вложити в па златъімн же гводыі
3- пригвозди іа другую же иоиазл смолою, и
НАПОЛНИ іл КАІЛЪІКЪ МІІОГОЦѢІІЫІЪІ і’і б всѣ
вонь ьлгооухлиі.пъТ исполни и кллсаііъііліі
оужі шбазлвъ и призвавъ велможн зпзрѣв-
іііііілъ цра б' двою (опою мужю смѣреною оу-
40 срѣтенна і’і постлкн пре* ннміі д. ковхегы.
да смѣрать кодііко ёстл дпстоиііл зллтаіл,
колнко лн (осілоленлй шииже смѣрншл зла-
1053
1084
тъіи иііо^нміі і|ѣіілин , и миаху Е0 **к0
іртпн погаси і’і кѣмыці і'і вложеии к нл
смолііъімл же ху цтну іі.трекошл црь же
ре и ргцуіи: ілко клмъ тлко глтн- но "не
тлко подовлеть творити- не «нѣіііпііил <і- 5
тнид но кнутрьпі'ил подокяіе лежлціГ внутрь
смотрити ли тті> ли кеірестье. и повелѣ
црь Сверстн ?ллтъіп ковтегч іі повѣн іц
чею ?лъиі смрадъ, и некрасивы вы. сн
же ренл г.ъі4 ’н къ скѣтіънл и сллвнъпл ю
«волтепъі рн^ъі іі салкою гоодлціеса. л
внутрь суть нснолнеіііі смрада и ?аъГ дѣлъ
и гноіѵ гаже поксли йиерстп ысілоле
пліл. спмл же йкер^сііъиіл суціи ту и вст.
въ^кесслііста ш лежацій к нен. свѣтлость с®
и влгооухлііііе іцндс й нею глл к нимъ
црь. вѣете лн кому подоена суть емтре-
нъіма шііѣмл іі’ въ худъпл ріцъі шволѵе-
нъіма. йдъже въі пнѣіііііпіІ' ыг.рл/ъ вида-
ціс. досажеиніе кмѣііисгл лінр іёю и мѳіе 20
ііоіілоиенііе до ?мл.’а же рл^умпымл ыуіі-
мл довроту іею н ѵть дшекную разуменъ
ѵюдивса іірнклслиню іёю плѵе сѣнца і|рка-
го сана ттнт.іііпл вмѣни іі тако шерлміі
келможн скон. іі іілоуѵп нхъ <5 вндні.іъ'і 23
не клл?іштн но и ра;уі.шъі кннмлтн.
Исторія о Варлаамѣ и Іоасафѣ
Царевичѣ, или Іосафатѣ, содержитъ
въ себѣ повѣствованіе о томъ, какъ
мудрый пустынникъ Варлаамъ свои-
ми поученіями, изложенными въ прит-
чахъ, обратилъ въ Христіанство Ца-
ревича Іоаса<ьа, сына Индійскаго царя
Авенира. Эта исторія, какъ у насъ,
такъ и особенно на Западѣ въ средніе
вѣка , была одною изъ самыхъ люби-
мыхъ книгъ, преимущественно по тѣмъ
притчамъ и повѣстямъ , которыя въ
ней содержатся. Для образца приве-
дена здѣсь одна изъ нихъ, вошедшая
въ нашу литературу уже въ XIV в.,
какъ свидѣтельствуетъ Злат. Цѣпь.
Подобную этой новеллу въ Рим-
скихъ Дѣяніяхъ, съ указаніемъ влія-
нія на Боккаччіо, см. въ Архивн. Сборн.
(въ ХѴП в. 2-го Отд.).
Изданіе Кутеинское 1637 г. и Мос-
ковское 1681 г. представляютъ два раз-
личные перевода этой книги. Сверхъ
того должно замѣлить, что Польско-
русскій переводъ , какъ свидѣтель-
ствуется въ самомъ заглавіи Кутеинск.
изданія , былъ сдѣланъ не только
съ Греческаго, но и съ Славянскаго,
который, слѣдовательно гораздо древ-
нѣе Польско-рускаго.
Приложенныя здѣсь статьи изъ Мос-
ковск. изд. и Злат. Цѣпи могутъ слу-
жить объясненіемъ Польско-русскаго.
Объ особенностяхъ Польс^о-руск.
языка смотр. въ примі.ч. къ книгѣ Го-
лятовск.: Ключъ Разум. 1659 г.
ЬХХХІ- ІІАКАзднТе ко кунтед^мъ , каки нмъ оууіітн дътен грамотъ, и
іик® дѣтямъ оуѵитнеа Бже'сткеномн писанію И рДЗДМѢНІЮ.
(Предисловіе къ Псалтири, изд. въ Москвѣ, въ 1645 г., въ 4-ку.)
Господѣ н Ердт’і з, простите насъ уеннкюмъ нхъ было к іілвѵснТс , а
хвдыхъ, §же оукм здѣ іідпііслхю ккрд'т- зо ко нздѣі|іенне рд'зд’мд, д не вердмъ
цѣ оууител§, нже оуул'тъ младыхъ
ютроуд'тъ грдмотѣ , КАК(О іімъ подо*
бастъ нскоу'сство нійтн К СДОКССѢХЪ
Н К рѣѴ(| Н К ПОСЛОВИЦА, УТО БЫ 0у-
н поносъ , піус же дл не в гръх-
ПодоБдетъ оуеш едмъ го оуѵнтелТе
КѢДѢТН, кл'ко) БАМЪ МЛАДЫХЪ дѣтей оу-
Уіітн Бжественымъ лнемензмъ. первое
1085
1086
ОуБ® В НАѴАЛѢ БОуКВЛ, СНрѢУЬ Х3Б8-
і|ѣ. потомъ же уасовннкн іі *|длтырн,
ІІ прбѵіл БЖССТКеіІНЫА. книги; И ПДѴ6
же оук® ксег®, ’ §же бы вамъ нака-
зати й нзоуунти оууеннк®мъ л?б«ка
УЙСТ® Іі ПрАМ® ПО С8І|іеСТВ0у, КАК®
которое слово рѣтію зовется, и не-
спѣшно. ’Л И САМИМЪ БЫ ВАМЪ ЗНА-
ТИ же рстестко словесъ, іі сйл8 нхъ
развмъ'ти и гдѣ говорнтн дёвело и
тбностно, іі гдѣ с прнгнБеніемъ оустъ
іі гдѣ с рАЗДВнже'нТемъ, іі гдѣ прост®.
ІІд'ѵе же ить съ рстемъ разнити.
§же бы нсреі|иі ймѣст® пѣнія, пёніе.
й вмѣст® пѣти, пётн. и вмѣст® сѣсти,
сёстн. й вмѣст® нѣсть, несть, іі въ-
мѣст® лѣто, лето. и въ мѣст® рѣѵн,
рёѵь. и прбтдя таковая, еіе бо вельміі
Зазорно іі оукорно, рже гать в мѣсто
естн глаголати, такоже и рсть к мѣст®
іатн. б сдг® быва'стъ веліе несмысль-
ство втёні'ю. Такоже бо іі верхиая
сила знати, и оуѵеникммъ своимъ
сказывати имена*, и сили ихъ, гак®
оув® каяждо ііхъ скоіо сила ІІМАТЬ. 21
бгія ', іілн острая, сія оув® оудд-
ряется , и рѣтію ійБОстря'ется , ілк®
КАМ®, ТДК®, КСЙК®, НАШЪ, ІІАІПЪ, и
ПрОТАА. ТйЖКДА, НЛН ВАрІй', СІЯ ОТАГ-
тдвд'ется , сирѣть , с протяженіемъ з
рѣѵь ШБЬ А ВЛАСТЪ. ІАК®, ТСБѢ, СПАСИ,
и ііроѵдА, г& ®клетёіиіАА, сіірѣѵь ка-
мора ", посрёдне^ іімать гласити, нижё
мБострдетсд, ткоже бхід, ниже ®тдж-
таетсА іакоже варіА. ідкоже се, сы- з
не, дѣво , свѣтс, святе, лѣто, тѣло.
нліі в родномъ падёжн мно'жествен-
ййг® унслд, тѣхъ, дѣвъ, нлн тѣхъ
ѵелокькъ, и проуая. Л ®сеі оук®
ШБлеѵённыя пишетъ въ грамматикѣ
оуѵёніе. Такоже и крбткаю, сіірѣУь
тнхню знати, как® становится в на-
чалѣ на зва'тслыіымн писмены. сіірѣУь,
іі теве, іі мене, аміінь, Андреи, и
& протай, сія кроткая здёмлетсд тііхн
іі кротки гласа Такоже знати іі
іісо\ сіе ’, іако же 6?: іа сііл8 имать.
тбѵію, на звательными писмены по-
лагается впатАЛѣ. іік®, аціе, длѵетъ,
‘о идетъ, онъ, оув®, ііже, ѣдетъ. Тдко
же іі дасІіо, снрѣУь, крітквю “, КДК®
рА ВЫГОВАрІІВАТН. А ПОЛАГДСТСА НАД
сн'мн іік® твой , мо'іі, своіі, той ,
сен , по'н , стой , пойте , стоите, н
іа протаа таковая. Тдкоже кы знати
и апострофъ ' йдѣже полагается , и
как® рго говорнтн. а стд'віітса надъ
гласными писмены надъ единою воук-
вою; въ рднііьствепб уислѣ над и.
20 іак® й'змоу іі, іі прослд'клю и, долгота
дніи исполню н.’А попросторѣтію мол-
вится ВМѢСТ®, И, рГО. ’Л впослови-
цѣ молвити ® ссбѣ тл іі апострофііля,
а несліівдтіі здрагою рѣтію, здне
елма она своимъ слого владѣстъ, па-
дёжё виновнымъ вторыя .удети кмѣ-
ст® іімёііныя ёдіііісткеніідг® ѵнелл.
"А во множескеномъ уислѣ полагает-
ся надъ я. іак®, и принеси д, вмѣ'-
ст® нхъ ретётсл. "Л в срёдііѣмъ родѣ
НА 9- ІАК® СПАСИ хртё вже цртво, и
сохрани р. вмѣст® іімене вездѣ сія
пііемеіід с-же по апострофо пріемлют-
ся. "Л въ Строупомъ разамъ знати
же гдѣ стоитъ запатда , іі тоу на-
казати оууіікд, к посдо'вві|ѣ гласб
прссѣі|іи мд'л®, а не шдохиа'ти , то'-
УІЮ НА тбѵкахъ ЙДЫХАТП II СТАНОВЙ-
тнея. и потомъ вторый СЛОГЪ ІІОѴІЬ
идти. "А тоусунаг® ра'замд зѣл® по-
1087
088
довдетъ врецін прежде самой» оуѵнте-
лю. потомъ же н оѵѵеннкюмъ ска^ова-
тн Гі кѵіітн, ѵтбвы говоря рт.ѵп съ рѣ-
ѵію пе смѣшати. так® воудстъ и
оуѵенпкоу разоумп® н вняти® н слы-
шати & нег® пріяти®, заиеже к сло-
- г)М> ра'звмъ мнитъ держатъ тбѵкн, іі
запятыя. "А некъдадн сег®, гаки во
тмѣ шатается."Л ® семъ па подова'етъ
Зѣло) прнлѣжатн, ѵто вы оуѵеннк®мъ
спиши® не говорити, но говорнтн вы
протн'в» силы вёрхияг® разима. ’ Л й
спѣха разима оуѵёнію не воудетъ, и
языки оуѵсннкгомъ велика» спона,плѵе
же и вга досада, іі дншямъ нашимъ
велнкін градъ. "Л н^внратн вы намъ
лоу'ѵшее. зане проклятъ ксякъ реѵе
писаніе , ткорян дѣло вжіе с небре-
женіемъ. а грамотное оуѵеніе, кѣмы
іак® дѣло вжіе есть. Лціе ли ва'мъ
еамѣмъ нѣсть во нскоусѣ сицевое
аѵёніе , и вы зрііте в сама'го грам-
матики, іі в нен подровна вся оузрн-
те; не сі$ же тбѵію, но и навыкните
вѣдѣнію разима. ’Л и семъ іідйпа-
ѵе молитъ васъ наше хадоаміе го-
спо'дію наша и вра'тію, $же вы вамъ
всякимъ зѣльнымъ попраніемъ на-
казати оуѵеникивъ іі въ наѵалѣ ѵа-
сбвннка, пёрваг® стиха. і;рю нкнын
оутѣіпнтеліо доуше нстнннын, и прб-
ѵая. а не говоріітн и не оуѵнтн в-
мѣст® доуіне двшё, іако же ненскоу-
сшн слова оуѵатъ и говорятъ, зѣл®
сіе й вельмн вга въ трцѣ слдвнмома
вранно , іак® в мѣ'ст® дха ста'гм ,
глаголютъ доуіню н невѣ'мы кдкоу.
штрд'шпо ко есть- пра'тіе не тбѵію
сіе рецін, но іі помыслити , @же
к мѣст® дха стд'г®, доушю глаго-
лати и некѣмы какоу. Тдк® оув® іі
въ млткѣ, влко кже бѵе вседержителю,
<<’ и гдіі сііе одішорбднын ісе хрте и
стын доуше, л не дашё. и въ слава
вкьішннхъ на оутренн, тоже, и кпрб-
ѵп кжткендг® писанія ндіже вжтве-
ндя сія тн’тлл прнлаѵнтся глаголати.
® дашн сице , клгослокн дашё
моя гдд. или хваліі даше моя гда.
іі про'ѵая таковая.
Это предисловіе даетъ намъ поня-
ло тіе о кнпякномъ ученіи и грамотности
Сѣверо-Восточной Руси около поло-
вины XVII в.
Ученіе книжное почиталось дѣломъ
богоугоднымъ; потому и наставленіе
это присовокуплено, въ видѣ предисло-
23 вія, къ Псалтыри. Послѣ Азбуки уче-
никъ тотчасъ ;ке долженъ былъ прини-
маться за чтеніе Часовника и Псалты-
ри. Самая Грамматика должна была
способствовать уразумѣнію Св- Писа-
нія. Грамматическое ученіе ограніічи-
'° валось преимущественно правописані-
емъ, которое получило значительную
опредѣлительность вмѣстѣ съ успѣха-
ми книгопечатанія.
1089
1090
ЬХХХІІ. Изъ книги: Перло мн<огоі|ѣііпое, изо. въ Черниговѣ 1646 г
(въ 4-
/. Изъ предувѣдомленія.
Книга сніаіідрііі|лёиА Пёрло Много-
цѣнное. Для двох прнѵі'иі повджпы
дла носового Родима Бгослбвскагіо,
Н СЛЛКОГЛДГОЛНКЛГЮ КЦЫКА Рнторскл- 5
гй, іі для Поетпі|ского хидбжесткА.
Книга то стая философіи коскон,
мдет в сокт. рсцв; которая съдержит
к сокѣ Похвали ТршіерсоііАлііоми каи-
ки. Гі Стртн Хкѣ. іі похвали Прес: ю
Бі|іі. і’і ііііын много пѣсни дховпін;
славій весёлый: и платліівыіі.
Компо^нтор; лко складаѵъ сихъ
вѣршаік, Кѵріілъ Старніі ТрАііквнлі'оііъ
Ставроке'і|кііі, Проііовѣдпнк слова Бжо- із
го , іі Архимандритъ Уерпыбкскін;
по^коленТсм и клаголовёнТемъ стар-
шихъ. Па свѣтъ пода'етъ; іібвын Пѣ-
сни , нл тесть іі хвали , Преплстѣіі-
інеіі Трцн , б)<|и, и СіІовн, іі Дхвн 20
іі Стбми. ’ А на вѣѵпое Веселіе , іі
сіісе'ніе дшлмъ Правовѣрный. На'предъ
покладаю кл^анд одводкнх докродѣіі-
ства кб^кнхъ; видимыхъ: іі певіідпмых;
дотдсныхъ: іі вѣрныхъ, б Бгл длрова'н- 23
пыхъ ѵлвкови. —
2. Изъ Стихотворенія: Дѣка'рство
Пистынножнтелемъ.
— — Вожделѣніе ті;л.\ глетъ, до
Д IIIН Т р 8 Д О Л ІО КII О іі.
(1) діііс поі; іро ?а роскошъ твоя,
Пжъ ты слі.іл іі тоіі емвтноіі ііксты'ііѣ;
ІЛко бс^доі.інлд ііііѣ сл скіітлешъ,
II съ ?в^рмп діікііин меиіклие свое ихеш,
II къ ііінретѣ г>е млтн сіілл погііБл'еіиъ»
Потто жаждою іі глідом лютъ оумир.йиі,
л-у).
А содіінід Кжід с клгодлрёніё не;лжііклеш,
^лжіітн вѣка сего сладости,
II тѣла ткбего ііііѣ радости.
(Йііѣтъ О ума.
(і) рдве авклкыіі потто ид нрелі|іл'еиіъ,
Ет'иъ ілко б діавола тлкоквю ради иаеій,
Рлдііііі ПН ІІЪ ёгІТІТѢ СН8ТІІ0 II ІІЛЛТЛІІКО,
Къ иіірѣ сёиъ лккл'коиъ іі ^досліікомъ-
При котлл'дъ сіиііііидъ іл^съ сидѣти ,
II СЛАДОСТЬ СВіІііСКОГГО ЖІІТІД ЖрѢТН.
(1) Рлсс ЛВКАВЫІІ хіітрыіі іі ;лосліікыі -
’Л на сирт моіі) вѣтііюо сквлііліікы.
Рлдііііі МП рсскоііін ГрѣлоВІІОІІ РАБОТАТИ .
’ІІ к неволи фарлбіп ііекндимого прсЕыіііІтн.
’Абіімъ гопіілъ времёпнкіо сладость,
II нііі.іотск8і|і8іо міірл сего радость.--------
3. Начало статьи подъ заглавіемъ:
’Л по сііхъ Лѣкарство полагаю, Рос-
кошникомъ того свѣта , Правдивое.
Пѣснь кддупаа прн банкіта пасни.
(Й сілртн несподѣВАііА ,
Тбсь і.іл Богатаго ііа'на ,
Ке^ъ бпонѣдіі ііііѣ ^осТіілл ,
’ІІ ксе крлспое іі ліоенное мое ?АБрі(лі,
’ІІ на вѣки 6) штііі иоііхъ въ тмѣ словдла.
Где* моіі ііііѣ зіімкн коштоне мвронаныі,
II Пдлаі|ы моіі свіиіе ііеліітие маліова'нын ,
’Д ПІКАТ8ЛЫ ^лотомъ нлфлсовлііып,
Коринки подъ ^лотомъ цвгованын
Где моіі пресвѣлын ?ллтоткднып шаты ,
‘Ры'сн СОБОЛе КАМАНИНЫ іі дорогіп ІІІКАЛЛТЫ,
"(Й сілртн всё твоіі прпдодб й мене’ ^лБрлію,
’ІІ НА ВѢКИ ш (Іітііі ДІОНХ въгиі сховлно
Где мон сады іі крленын винограды,
’ІІ ногами твоііии ы сирти потоптаны,
>11 нл ВѢКИ б мене несііодѣКАііе ?ЛБраны.-
69
1091
1092
За прозаическимъ вступленіемъ (о
видимыхъ и невидимыхъ дарахъ Бо-
жіихъ) слѣдуютъ вирши духовнаго
содерл5анія , раздѣленныя на двѣ ча-
сти: въ 1-й части похвала Богу Отцу,
Сыну и Духу Снятому, Богородицѣ,
Ангеламъ, Апостоламъ и Святымъ, аа
тѣмъ похвала на Рождество Христово,
на Воскресеніе и друг. празн. 2-я
часть начинается похвалою на Стра-
сти Христовы, за тѣмъ слѣдуетъ плачъ
Богородицы въ прозѣ, молитва къ Спа-
сителю въ стихахъ, нравоучительныя
стихотворенія, подъ названіемъ Лѣкар-
ства, изъ которыхъ приведены здѣсь
два отрывка, и наконецъ казанія, пли
проповѣди.
Языкъ Польско-Русскій, не только
въ выборѣ словъ , но и въ граммати-
ческихъ нормахъ; па пр. 89. 3. дкох
(двухъ), 89. 8. 31. млет, мя'еііі (имѣетъ,
пмѣешь).Употребляется ѣ вм. и-. 89.16.
уерііѣгбвекііі. Что касается до -нормы
вѣршъ пли вѣргиа (вм. общепринятаго
сирша) 89. 11., то она соотвѣтствуетъ
Польской 1Ѵ/СГТЗ (лат. ѵегяіік), откуда, съ
южнорус. измѣненіемъ ѣ на и: вирши.
Любопытно обратить вниманіе на
иностранныя слова, входившія въ на-
шу Литературу, черезъ Польшу, съ
Запада , за долго до преобразоіапііі
Петра Великаго. На пр. 89. 13. ком-
по^іітор, 90. 1 !>. елнкітъ, 90. 26. пяллір
(нѣм. раіа.чі, пт. раіахго). Замѣчательно
также употребленіе з вм. с , по За-
падному, въ словѣ филозофін 89 7.
ЪХХХІІІ. Изъ книги: ЕГХОАОГІПА’ алко Молитвословъ іілн Требникъ
’ Имѣли к севі 1|ерко'і:нлА рлулнѵнлА ііослѣдовлніа ’Іереамъ подоі;аюі|іаа. (0
стыхъ Лилъ прежде , нотбмжде й стыдъ и Бгоносны іОгецъ к рл^лііѵііыхъ
временахъ предлнлА. ііііѣ же клееніемъ и повеленіе , 'ІЛсне Превеле: к Б^ѣ
с: мл: Гпл б)ір Петра Могилы Митрополиты Кіексксгш , ІІ про: Н^дд к
с: ксліікон Ѵудоткб: Ллѵръ ІІеѵд: Ро: гахмз мір Дека, «і, дна. {Въ листъ).
I. Пл стдрожіітііын и иреслднііыіі
геркъ и Млтеіі Напавъ Могіілакъ
Господаракъ 7,емлѣ Молдокллхійскон.
Денъ ііреслакный Могилывъ іі клсініыты
шпфіітыіі
Пре шдклжііыіі дѣля стл.ісл ;іииеиіітыІі.
!!’ томъ Марсъ кровно стлклстъ, трядно
іірнствпіітп
Крагшиъ, твтъ оуряднлл славя гнѣвно
мѣтіі.
Слякими, где тежъ ірібты, ыкрііто іірнсы'ліі.
К’ Петрѣ Мптроивлііі в. ілсиесд ^ілкіілп.
Слице, Мхслір. ^кт^длип Пво ыбѣіц-іотъ,
Сллвнмиъ Могнлыиъ. усиліе снять тл-
ис иілі|8іот.
2. Изъ предмокы до Требника.
Нехаіі хтб хоѵет ^пбепт Грецкій
Рзкопнсдііын Сѵхолагід, и наиін Рвс-
кііі , ^илндетъ иеамылне і ііныуъ
единоІІСТН8Ю ^годір, н дѣйствій іі
оужнка'піо Бжтвеныхъ седмн Тоннъ
!< Цркокны, а гды хто ? ^лгнѣвдііы прб-
тіікнііка несогласіе ідкбе с Тревніікш
въ Яковѣ іі Стрдтіпіѣ к Острогъ іі Вііл-
нѣ дрзкованы ^лхбѵет продрзкокатн;
13 ТЛКОКОІ.І8 йпоеѣдь снаднлА подастъ-
са, ііжъ есліі ситъ іакбкые погрѣніе-
іГіа, алво пбмыкн іі тыхъ Требни-
кахъ , тые спсспТю плніому ііѣѵо'го
нешкбда , поневажъ Лііѵкы , Мбірі,
Матеріи, формы, іі скнткакъ Стыхъ
Таинъ ііе^нбсАтъ, але ііѣі|іось іі й-
прлвокліно і|еремоііѣллномъ пссоглдсъ'-
ютъ, держлтіісА спать і: томъ сконх
1093
1094
старыхъ звытдёкъ. Летъ націю ста-
ры іі т.кыѵан вёдлагъ новыхъ нлпросто-
ВАТН, но'вын зась іі неслыхдныіі вы-
мыслы В (ОПрАВОКЛІІЮ Таинъ Бжткен-
ных к І|рко стаю впрокдждтіі, дер-
зновеніе ёстъ Днлосмѣ подлѣгдютіе.
До тоги помылки к тыхъ Тревпц-
клхъ пререѵеноыхъ кыннкналн, тд'стю
с простоты іі нерозсадка Корректо-
ршъ, тдегю тежъ з нёюсторо'жностп
Пн'слро , л асовлнве поневытность
Настыренъ Православныхъ к Церкви
Раской , в котбрын уасъ тыіі кото'-
рын ТАКОВЫС КіпІпі ЦСІІСарОКАТІІ , Гі
ШНЫС НА СВѢТЪ КЫДАКАТН ВАЖНЛНСА ,
не многю вѣдомости (около таковыхъ
ре'гін мѣлн й мало оукджалн цюбы
к Сдкрдмсптдхъ Матеріею длг.о фир-
мою выло, постсрѣга'іотп Блрзѣй по-
житка скоёгш: длл тбіш многій ре-
уін іютревныхъ шпастнлп, а непо-
требныхъ придали.
3. Ц.П НАКАЗАНІЙ (О власти Лрхісрс-
<ймъ й Ха Ба данной.
К лѣто гахле. Мца Лііріілл , Кпе:
Мѵроно'сн. Саціи нніііііема Нрлкослд'в-
номи Митрополита Кіекскома Кѵръ
Петра Могилѣ въ Градѣ ВГілііѣ , по-
вѣдаша ёми Клііръ кесь ш нѣкоемъ
тлцѣ , ііже севё сыпо Годанл Мо-
сковскаго) 1|рл выти нарицаніе, іак®
сен пре'же лѣтъ колнконлдесятн, вне-
гда Виленскій грддъ дібтым гакіітел-
нымъ кбздахомъ й Бгл посгціёпъ
бысть, оумнрдд дхокіюма свбема йца
Митрофана побѣда, ілк® не тбѵііо Цркій
не естъ сіІъ, но іпіже родомъ сетъ
Москвнтипъ, по Гретинъ: и гакіо ложнѣ
іркпмъ сыномъ севё быти іімснокл, и
іак со й *'Піютесткд йстапіі , и 1|ркнм
сыномъ севё ііменова , й стѣ'ііппіхъ
тегырёхъ Патріарховъ йлатёнію н
КЛЯТВѢ преданъ бысть: мікйпіміі вбю
$ слезами и ертнымъ жалѣніемъ, мліі
дхбвннкл, ілкій дд ёгдд іірнклібѵнтся
быти когда къ градѣ томъ Прлко-
СЛЛВН0М8 Архіерею оумлнт ёгш, съ-
ткорити на ніімъ ЮБЫтное млепіе, іі
іо й йлатёніід и клятвы рдздрѣіііе'ніе.
Слышавъ же сіа Мнтрополнт, іі млрді-
емъ къ йнома (йкааініомв, и прилеж-
ны дховніікА ёгй, и всего) Клн'рл
мде'віеілъ іірсклАНлем, в дііь Псдѣл-
<8 ныіі Сокбрііѣ Бжткеннаіо съкеріпнкъ
Лѵтаргію н (йбыѵныа проѵет па ке-
лні|€м въхо'дѣ съ всакіім амнле'ніем
млтвы, рлзрѣіпёніе тома сътворіі.
Внатр же грбг>пііі|ѣ ііліі склепѣ, іідё-
20 же ттіло (йііагій вклаткѣ сацідгій уёр-
іій, ііамеікй (йкдмеііѣло, іі всё цѣло
лежаніе , йца Митрофана ёгш дхбк-
пикд посла , давъ ёма Настырскін
скон (Кёзлъ , іі покелѣкъ ёма нро-
25 тести наіпІмъ |'дл6 іі. Жезло біа
тѣло шно: по і'длмѣ же, гллти сіе.
Гдь н Бгъ нііІъ ІіІс Хс , скоего
тлкилібкіА Блгтііо іі і|іедрота'мн , дд
прости II рАЗДрѢПІНТ ТА Й СЪЮЗА Й-
30 ЛатёнІА II всакоа кллтвы, іі АЗЪ не-
достойный Іеремонл властію Прем-
сі|Іеннлг(о Дрхіеипд Митрополита Кі-
евскаго) Петра й ііьІнніагсо Архісрсл
Хл Ба е’ма, мнъ'же й пегш ннѣ на
зЬ сіе дапою , проціаю и рАдрѣінлю тя
рлве Бжін никъ: й сък-зд йлатспія,
II ВСАКІА клятвы , княже КІІАЛЪ БЫЛ
ёсн йстапствомъ й Пнотескдгій тина
Гі ііныхъ ради кипъ, іі съедііненію
іако“Инокъ быстіі Діакоіі, іі сегорадн ао вѣрны съкокаплдю та, икй дацадешн
1095
1096
и наііксех проціёнъ й рл^урынснъ, и
скѣту Пекеуёному ирнѵте’. нъ Имя
фцл, и Сна, іі стлг® Дхл, амй.
Сему же сні|€ кыкшу, ®ле ууде-
СІІ, Й КСЛІІКАГ® КжІА КЪ УЛК®М млр-
діа: Тѣло оно «окамененное, іі над-
мёніа ради к рац* кмѣстнтііса не мо-
гущее, по маломъ времени ра^друшн-
са и къ пра рцсыплсж.
4. Изъ Предмокы до Шлюбу.
ПрёкѣѵнаА мрость Ежая устроивши
совершенно всю вселённую подслне'у-
Пуіо, къ Скопомію, алг>® ^акѣдокане
подала ёдннбмн улку: ілко мбкіі |ал-
мнста: Вся покори есіі по ііъцѣ ёг®,
®кца и колы вса ёщёже іі скиты
полныя, птица нбііыа іі ріікы морскія.
Іі ^ара^ъ прсоукіідѣла , же ктакоком
станъ, и на таковомъ оурддѣ единъ
улкъ невыдолаё, ^а ѵйм Войско оу-
станоклястъ помощника, мокауіі: Не-
добро ёстъ Уловекз выти единому,
сотворимъ ему помощницу. Которая
помощница такъ припала, до срца ёко-
нбмокн тог® свѣта уловёкокн , же
тежъ ^аволалъ, мокауіі: Се іііпіѣ
кость й кости , и плоть й плоти
моея. А Бгъ всемогущій любо' тую
помбщннціі такъ сибему ®соложаетъ
ёконбмови, мбкяѵіі: Сеги ради «ста-
витъ тловёкъ йцл іі матеръ , іі прн-
лѣпііса женѣ своеіі.
5. Изъ Ѵнна йкер^епіА п отмщенія
цркке.
Вѣстно буди ідк® й кцыкъ , сі-
естъ й Турко и Тата , мсккернена
выкаетъ 1)ркокъ, егда «нахожденіи
и, наснлскено іімн йкер^ается, іі нх
н®гамл попираема, іі рзкама сквер-
нима «осязаема, (окііажённд же іі плѣ-
неніи й скоего оукрашёніл выкаетъ:
но уб® Трапеза іі Жертовникъ не
раскопана іі не разореніи цѣло пре-
Быкаетл. "Аще же Срстйци, ііліі йствп-
з шіцн, клкокѣмъ либо буди «правомъ
іцёмше й Правовѣрныхъ 1|ркокъ, внёи
па стѣіі Трапезѣ своя Бгомёрскіа
съвершат службы , ®сккернёна уже іі
Цркокъ іі кнёіі Кжткёнііля Трапеза
о выкаетъ: и сег® ради Правовѣрнымъ
к сііцекон не достоитъ шіже Млткы,
плтс же Безкровныя Жертвы съкер-
шлтн , іак® къ соскксрііёііноп езщен.
Тѣмже подоваетъ ® семъ прежде й?-
15 вѣстнтн Мѣстному Сппу, ііже ііліі сам
аціе коехбщет, сёіі уіінъ съвершіітъ,
іілн ііному кому й намѣстныхъ свои
"крё®въ съкершнтн блвіітъ, кромѣ бо
Сппкаг® Блкенія никакоже шікбмз же
д, съкершати сён ѵі'нъ достбнт.
Въ Требникѣ Петра Могилы пред-
лагаются не только самыл службы,
которыми сопровождается отправленіе
25 Св. Таинствъ и церковныхъ требъ,
но и объяснительныя къ нимъ разсуж-
денія и наставленія. Въ послѣднихъ
по преимуществу принятъ языкъ По-
льско-русскій, состоящій большею ча-
стію изъ польскихъ словъ съ оконча-
50 ніями русскими и церковно-славянс-
кими. хІто же касается до молитвъ и
всего служебнаго порядка, то здѣсь
удержанъ языкъ церковно-славянскій.
Такимъ образомъ, »та книга дастъ вѣр-
ное понятіе о той смѣси нарѣчій, ко-
за торая господствовала въ сочиненіяхъ
Западныхъ ц ІОжно-Русскпхъ уче-
ныхъ XVII в. Сгходогішп: гр. еь’доЛс-
уюѵ (молитвословъ). По обычаю того
времени, въ старопечатныхъ книгахъ
изображался гербъ издателя (напр. въ
4о Остронсск. Библ.), или сочинителя, а
1097
1098
при гербѣ стихи. Самое слово гербъ
(заимствовано изъ Польши (ІіегЬ, по
Линде отъ нѣм. еіЬе). —
92- II. Любопытное указаніе на
старопечатные требники.
Въ атоіі статьѣ встрѣчаются: мате-
ріи, форма, корректоръ, ценсуровать:
иностранныя слова, введенныя къ намъ
еще въ ХѴП в.
93. 25. Любопытный случай (1635
г.), внесенный въ Требникъ для при-
мѣра клятвы и разрѣшенія церковнаго.
93. 32. колнкоііідесАТН — сколько - то
надесять. Языкъ этой статі и церковно-
славянскій, а слѣдующей 95. (0. опять
Польско-Русскій, но съ текстами Сла-
вянскими
95. 32. Эта статья, опять по-цер-
конію-славяіісші, замѣчательна по ис-
торическимъ указаніямъ на оскверне-
ніе Церквей Турками и Татарами.
Сверхъ полонизмовъ въ цѣлыхъ сло-
вахъ и грамматическихъ Формахъ, слѣ-
дуетъ замѣтить и въ самыхъ звукахъ.
Сюда принадлежитъ твердое окончаніе
на в вм. б; напр. есть вм. есть, и т. п.
ЬХХХІѴ. 11зъ книги подъ заглавіемъ: книга я хвѣ подражаніи Бжіею
ііоілоціГіо, нокелѣіііем же и всбцѣм пжднкенТем, прескѣтлыд л блготтикыа кня-
гини гіІжды €лены, ндѵдііііі|ы оугровлдхін 7,дплднёііскоА, супружницы Прескѣт-
лдгя Гпдарл іі коекоды Ія Мдоед Блслрлг>ы. ТрудолюБіемъ своегя ёя ііетдгя
сърбіпікд ярёстл Ндстурела, Кгорлгя, Логоо-стл я Латііііаскдгш нл СлАкенскііі
кцык іііІѣ нрекедённдл. іц ГоііоддрскоА ііхъ типографіи аже в Дискомъ Мо*
ІІАСТІіріІ , Міру ІЦДДСА. Къ ЛѢТО , БЫТІА Міра. ^рНС. СпіГІД же МІрА ,АХМ?.
Мір АПрИЛІА ДНА ёі , съврішісл. (въ
егя срі|д жажду, сцеглы іілвыкновё-
н'іем (ёже вънстішііу) не я писмеіінт-
ноа хитрости, нъ я тдетлго ёже съ
всѣми доврѣ же и не ііскуснѣ нѣду-
з цінміі, Безстуднаго моегя, кремёппѣ
же іі Безвременно съБесѣдоклніл, оу-
потревлёніем оутоліітн блгоіцволіі.
Тогда Іже млддёні|л оумудрлюцілгя
просвѣтіітеліюю помоірію, я япудіілгя
<» некѣдёніА, моіі тупѣіішін помалу къ^-
ІШКНУК оумъ, КНИЖИЦА СІА, ЯКО 6уБ0
ДКІІ ОУДОБѢИШАЛ МІІѣ КЪ рД^УМѢІІІЮ ,
якоже ілкя въііетшіну къ еже ха
ПОДРАЖАТИ НСКуСНѢНШАА оуПІТеАШІЦА
іе суціаа (іакяже самая севе, въсѣміі
ёл ксѣхъ тетырё главами ѵлстеп ,
оукд^ует Іі състдвляё , ПЛЪН8 ВЪСАг
КОА БЫТИ ПБІІоА БЖТвёіШЫА ІірСМУДрО-
стн) рѣДѴАІіше моею йлагашсса ру-
2о ну. дондеже тоа Бгодъхповеіпіѣншін
1. Прсясвеціёішомк л БгоіцБран-
ному, премудрѣіппему же яхртѣ яцоу,
Гвн Гвн, Кдрлдму. Бжію влгоддтііо ,
Мнтр сполнтоу Соутлвскому, іі въеел
Молдавской ^емля дрхиёппоу, Теплѣй-
шему же своему влцѣ и в'лгодѣтелю,
ііже долѣ писанный рдБолѣініѣ кланаа-
са, радоватися глетъ.
— ’€гдл юношескій къ въ^рдст
ДОСТИГНУТИ мн МНОГУЮ іі тёплую къ
Римскому іілн Ллтііііскяму, НА ІАВѢ
СЪрОІЮМУ А^ЫКУ, ЕГО ДАННУ 10 ВАСІІЬ в
сріці МОСМЪ СТАЖА ЛЮБОКЪ, ТОЛНКЯ
ІАКО МАЛА не Я ІІІІѢМЪ тё, ВЪ оумѣ
же іі въ ерцн помысли яішошла вѣхъ.
ІібціІІО Іі ДІіІЮ, рА^ВѢ Я А^ЫКД ІЦКЫ-
тенін, нспрестаііня глумлахса. Дон-
деже премудрости пастакішкъ , іі
съмьісду ддкецъ, гаже оуко къ а^ыка
любви мііогяііалную рлждёгшдгясд мо-
1099
1100
рд?8М , оум» моема іі срірі, Бжткён-
ным не рдстапню съкъкнпнвсл рдуё-
іГісмъ, іі нсглн бжІю ишокенііо, пню
ДД II Сіій АРЫКОМЪ, СЛЛК6НСКІІМ ГАЮ
стымъ (ідкюже іі ііньміі рд^лііуііыміі
а^ыкіі въстотнымн же іі ^дпднымн ,
по пкшже & мнбгн слыша , тдже
і’і СДМОВ|ІД€І|Ъ быти СПОДОБІІса), ^ДД-
тыіі сён скптоѵскъ, въ вреиенл сіа
МірОВІІ СК0СМ8 ІДКіІтіІ БЛГОІЦКОЛНСА :
іювиждёиъ бы іі ііониждёиъ дл кы:
СІОЖС ДО НЫНѢ ІЮБОЛѢ, БЛОКЪЛІАІШОІО
МНѢ КЪ ІОКѢМЛ сіімд А^ЫКОМД, слл-
ВСНСІІ0М8 СІІрѢУ II ЛдТНІІСКЮІ.ІЗ , ЛЮ-
БОВІЮ ; С6А БЖТКСНІІй) ^ЛЛТЫА КІІІІЖІІЦІІ
прексдёнісм, юііоа оуко горл'ірел люк-
кс пло дрёкле къ иоем ^лусніпіиса
оуиі;, въ юкірвю ілки мню пол^в
породилъ, тѣмжс оуко й иадростп
хрдннлніре и докродѣлеіі дѣллтелінре,
Ежтвёііидгй же дхл прекыйдлніре сло-
ва БЖІА ІіСТіІІІНОТвбрІіыГі ІірОПОВѢДПІУС,
понеже ііже ю късѣхъ промыпілААн,
II КСА къ іібле^ном» строліі, БГЪ ВСА-
тескп мною тръком по истинѣ д не
улкомъ , Слдкеііонллпрнѵескоіі рі'ци ,
дціе поХефійііпіеА книги сса къ по-
СЛѢДІІѣІІіПЛА СІА врсмснл СЪІІИІГІІСА
БГ околи л ёст. — —
2. Лзъ 3-й главы книги Я-и.
(О ІІЛА5ѢМ ІІ НИНО УЛІ|Ѣ.
Ноложнсл пръвіе къ міірѣ : іі тог-
да ііііыа къ^мбжешн оумнрнтн. УЛКЪ
мирный ілножде ползаетъ , нежели
ДОБрѢ оуус'ііііын. УЛКЪ (ОСТрЛСТОВАІІІІЫІІ
іі Блгбе къ ^ло клстс и оудокігь ^лбе
кёркет. Блгііі , іі мирный улііъ , кса
ил доврое (о:;рлірлеіі. ііже докръ къ
мири ёстъ , <а иіікоторо подопри. л
ііже ^лб оудоклеіі есть и съподкн-
женъ, рд^лнуііымн ^д^нрдніи матстса:
ниже едмъ поунвлётъ, пііжс ііны по-
ѵнкдтіі (остдвластъ. Глстъ уастю ,
ёже глдти не подобало бы : и ©стлк-
й лл'етъ ёже ѵдстю ссбѣ пдѵе ткоріітн
достодло г,ы съмотрѣетъ, ёже нным
творити достбнт: іі оуныкдетъ, ёже
ёмв ткоріітн подойдетъ. Имѣй оуко
пръкіе ревность ііатсбѣ едмъ, іі тог-
ю дд рекновдти въ^мбжснііі прдведііѣ іі
Блііжвеілв ткоёмоу.
Ты СЪДѢДІІІІЛА ТКОА дбнрѣ ВѢСІІ
і’цкіііііітн , іі оумлетнтн: іі ины не
хоіреііпі вріпмлтн і’цкіінёпііі. прлвсд-
іЗ ІІѢС БЫЛО БЫ ДД ТЛ ІІОКЙІІІІЛ СЪТВОрІІ-
ііін, іі ерлтл твоего іцкинешіі. діре
посн'тіісл хбіреши , носи іі ты іінд-
го. — — НѢСТЬ велико СЪ БЛГІІМІІ
іі кроткими жіітн : сіе во ёстестке'и-
2о ііѣ късѣм оугбдпо ёстъ : іі единъ
къждо ліокс^іію миръ ііид, іі секѣ
ёдііномыслАірІА ндуе люкіі нъ съ же-
стокими , ііліі строіібтііыміі. іі не іід-
КЛ^ЛІІІІЫМІІ , іілн ІІД СЪІіроТІІКЛАЮіріІ-
-5 мііса, мирна» моіріі жити, келіл клго-
длть естъ , н хкаліііо келмн, мвже-
стксііііѣ же сътворсіінос.
—
Вь 1-й статьѣ персводпишій гово-
зо рчть о сродствѣ Слаилпскаго языка
сь Латинскимъ и о сіюсй любви къ
послѣднему.
Дли 2-й статьи предлагаются здѣсь
отрывки изь Латинскаго оригинала;
«1’опе Іе ргітб іи расе, еі Іипс аііоа ро-
33 іёгіч раоійсаге. Пото расійеиз ріиа рго-
лІеМ, ‘(иат Ьеое іірсіііз. Пото .раміопа-
Іиа еііаш Ьопиіті іи таіиіи сооѵеіііі , еі
1асі1,ііег піаіиіп сгесііі.-----ІІиЪс еіео
рптит хегіип аирег іетеііряіт; еі іиис
/еі.іге рьіё роіегія ргохітит Ііиіт. Ти
10 Гаеіа Іча Ьепе зеіч ехеи.чагё еі соіогаге:
НІННІ;і ЧМ^ДрІЗ І.&Д ЭЖЭДН07, .іі
•ои ;.:ияіг.і!пздж/іі оі
110НН ІНЫОІЛ
1101
1102
еі аііопнп ехсіьаііопез поп ѵіх гесіреге.»
Ѳомы Кемп. Ве іпіііаііспе Сіігіяіі, ІіЬ.
2, сар. 3.
Языкъ замѣчателенъ по многимъ
древнѣйшимъ Формамъ; напр. 97. 16.
дііію, т. е. дышіж, вм. дыіьиь, какъ въ Тол-
ков. Пророк. по списку Уопрл; 98. I.
сцёглъ, вм. съі[сглъ, т. с. единственный,
какъ въ Слогахъ Аѳанасія Александ-
рійскаго, по списку 907 года, сохра-
нившемуся въ копіи XV в. (въ Сипод.
Библ. ,4? 20. См. Кпллйд. Іоан. Екс.
Болг. стр. 98). Съ «нормою сі|€глъ
слич. Польск. .псгс^оі, откуда х-сіе^оі-
пу — особенный , единственный (от-
сюда же наше іцего.п,).
По правоппсапіюзаміі’іательпы древ-
нія Формы: 99. 25. уръкш.і. вм. трькьмь
(червемъ); 99. 32. ііръкТе п друг.
ЬХХХѴ. Изъ Уложкпія Царя Алексѣя Михайловичи
(Но Московск. нзд.
I. І/редис.ю-'.іе.
Въ ЛѢТО, <ЗрПЗ Г®, ІІіОЛА, КЪ 51
день, Гдр.ь і|рь и веліікін кйзь лле-
ѴІіі мііхаіілокіп’ь всея рнсін само-
держецъ , къ дкддеся'тее лѣто воз-
раста свосгіо, къ третье^ лѣто г? омъ
ХрЛІіІІМЫА скоед дерлідкы, СОВѢТОВАЛЪ
съ 6і|емъ своимъ іі бгомольцомъ,
стѣГішимъ Іосифомъ, пдтрідрхомъ мос-
ковскимъ ІІ КССА р8СІН, II СЪ митро-
политы, іі со архТ^пкпы, іі съ Эпис-
копомъ, іі со всѣмъ мареннымъ со-
воромъ , Гі говорилъ с своііми гдре-
КЫІ.Ш колры, и с ОКОЛІІІІѴІІМІІ, іІ здоум-
ііымн людьми, которые стлтьіі напи-
саны к пр.ікилѣхъ стыхъ аптлъ , іі
стыхъ 6Г|Ъ, іі къ градцкііхъ здкоііѣхъ
гре'тескнхъ і,рріі, іі пристойны тѣ
статыі, іі гдрьственпы іі к земскимъ
деламъ, іі тѣвы статыі выписать, іі
тто'кы прежнихъ, келіікпхъ гдррн іір^Іі,
іі келіікпхъ кнзрй росіііекнхъ, іі 6і|д
Эго гдрска, блжсііііыа іілматн велика-
го гдрл і|рй іі великаго кіІза мнхаи-
1649 г. Ль листъ.)
приговоры с старыми судёвникамн спра-
вити , д на которые статыі к прош-
лыхъ годѣхъ , прежнихъ гдг.ей к си-
декннкахъ оукдз» неііоложепб, іі во-
лрекнхъ приговоровъ ги тѣ стлтьіі не
выло, іі тѣг.ы статьи потомк же на-
писати н изложити по Эго гдркв Оу-
казв «обшіімъ совѣтомъ, ттокы мо-
сковского гдрьствл всакііхъ типовъ
10 лібдемъ © болііідго іі домёипілго тіі-
п», соу'дъ іі роспрдка выла ко вся-
кихъ дѣлѣхъ ксѣмъ ровна, іі оука-
Залъ гдрь і|рь Гі веліікін кіізь але-
Хѣіі мпхаііловпуь ксел рвсіи то всё
• сократи , и кдокладъ написати , ков-
ромъ князю Никитѣ нклпокиѵіо ѳдоі-
укскомв , да КНА310 ссмснк васіілье-
виѵю Прозоровской» , дд іЗколннтемв
кііа'зіо оедор» о-ёдоровііѵю колкой-
20 ском», да дьако'мъ гдкрііл» лсконтье-
кв, дд о-е'дорн грикоѣдок».
Л для того своего гдрвд іі зе'м-
ского великого іірьсткеппого дѣлд оу-
казалъ гдрь, по сокѣт» со оусмъ ско-
ла оеодорокііта ксед р8сш, оукдзы, 25 имъ и г>гомолы|емъ стѣипінмъ іш-
ІІ БОАрСКІС приговоры НД ВСАКІС ГДрЬ-
ственые іі на земскіе дѣлд соврать,
и тѣ гдрьскіе оукдзы іі волрекіе
енфомъ патріархомъ московскимъ н
всея русіи, іі Бояре приговорили кы-
крать, І13 столниковъ, іі 113 стрлпѵнхъ
1103
1104
іі все А рисін и с митрополііты , и
со дрхндпнскопы и с эпископомъ,
ТАКЪ же іі с своими гдрвымн Бодры
іі соколшіѵнмн II здоумнымн людьми
5 того сокраньа слоушалъ, и выпарнымъ
людямъ кото'рыс к томи овціеми СО-
ВѢТИ кы краны на москкѣ іі нз горо-
домъ ѵтено, утбкы то всё обложенье
впредь было прбтпо , іі неподвижно,
іг.' II оуказАлъ гдрь то все оуложёпье
НАПИСАТЬ ІІЛ списокъ, іі закрѣпити
ТОТЪ СПИСОКЪ СВТѣІіШСМИ ПАТрТдрХИ
москбкскоми и всеа рисін, іі митро-
политамъ ІІ АрХІ'ёгІНСКОПО)МЪ II рпіі-
і5 скопи, и лрхіімаріітсомъ и і гвмсшомъ
и всемоу юсціёпноми сокюри, іі сво-
имъ, гдревымъ коярюмъ и оіколііи-
УІІМЪ іі доумнымъ ЛЮДЯМЪ, ІІ ВЫБОР-
НЫМЪ дворянамъ н дѣтсмъ во.пр-
20 скнмъ , и гостёмъ и торговымъ іі
ПОСАДЪЦКІІМЪ людямъ москбкского)
гдрьства и всѣхъ городовъ росінско-
го цртвд. "Лзлкрт.пл то оуложспі'с
риклмн, ОуКАЗАЛЪ гдрь СПИСАТИ в кни-
ги дьякомъ гдкрнли левбиьтьеви, дл
еёдори грііБоііДови а с тоё книги для
оуткержёнья , на москвѣ во всѣ при-
казы іі к гброды , ндпеУлтАть многіе
кіпіги , іі всякія Дѣла дѣлать пото-
ми обложенію.
II по гдрви црви іі великого) К1І3Л
АЛСДѢЯ МНХАНЛОВИУЛ ВС6А рИСІП ОуКА-
ЗИ , то обложеніе на списокъ напи-
сано, И СТѢІІШІНІ і'оісііфъ ПАТрІарХЪ
московскій іі ксся рисін, іі митро-
политы, и дрхіепбскоиіы и е-пископъ
іі дрхнмдрнты іі іігимены, и весь
асваіііёнііыіі сопоръ также и Бо-
яре и бколпнѵіе, и доумпыс люди іі
выБорпые дворяне и Дѣтіівоярскіе,
іі 113 дворянъ московскихъ, и нфкнл-
ЦОВЪ НСѴІІНИ по' ДВА условьи». Такъ
же всѣхъ городовъ, ііздкоряпъ іі іц-
ДѢТвІІ Боярскихъ, К3.ЛТІІ Гц БОЛЬШИХЪ
городокъ, опрнуь ііовлгородд ПО ДВА
ѵелокѣ'кд, д нз новгородцовъ спятішы
ПО УЛКИ, А ІЦІЛСІІІІІІІХЪ городокъ по
ѵсловѣки. а іцгостён трёхъ условенъ.
л Гцгостііпые іі 63 сикбпные сотенъ
пбдвл уелокѣкл. л нсуе'рныхъ сотенъ
ІІ Іі^СЛОБОДЪ , II изгородокъ С ПОСА-
ДОВЪ ПОУЛКИ, до'врмхъ II смышленыхъ
людей, утобы ёго гдрко чувственное
н земское дѣло стѣміі со всѣми вы-
борными людьми оутксрдіітн , н пл
мѣре поставить утобы тѣ всѣ великіе
дѣла, по іінѣшнеми §гб гдрви оукдзи,
іі сокбрноми ОБЛОЖЕНЬЮ, въпрвдь БЫЛИ
ііііуѣмъ нерушимы.
II по гдрви црви іі великого кнза
аледѣя мііхаііловііуа всеа рисін оукд-
3«, Бояре кіізь НИКИТА нвановнѵь бдб-
екскон стовлрыі|ін, выписавъ не прдкнлъ
сіьіхъ АПЛЪП СТЫХЪ ОЦЪ, ннзгрлдскнхъ
Законовъ, грётескнхъ і|р6”, " іцстд- 25
рыхъ сидёг.нні>овъ прежнихъ великихъ
гдреіі, іі іізикдзокъ кжёнііые памяти,
великого) гдря цра и великого) кіІзд,
Михаила оебдорокнуд всеа рисін, іі
НЗБОЯрСІІІІХЪ приговоровъ, іі которыхъ 50
статьи впрёжпнхъ сидёкніікахъ, и вои-
КАЗѢХЪ прежнихъ гдрціі, іі вкоярскихъ
ПрііГОВОрѢХЪ НСІІАПНСАНО, ИТѢ СТАТЬИ НА-
ПИСАВЪ кіюкъ къ гдрю приносили.------------
II к внѣшнемъ ко рііз мъ годи,з
бктякря съ трётьего) уисла, Гдрь црь
іі великій кіізь дледѣіі мнхлнловнуь
всеа рисіи самодержецъ , со 6і|ём
своимъ и зъ БГМОЛЦѢМЪ СТѢИШІІМЪ
ІОСІіфОМЪ пдтрТдрхомъ МОСКОВСКИМЪ 1
1105
1106
іі гости , іі торговые посдді|кіе люди
к томи обложенью нлспііске , роукн
СКОН ПрНАОЖІІЛН. н стого оуложёнія
СПИСАНЪ списокъ В КИНГИ , слово к сло-
во. л стое книги ндпеуа'тднд сі'а книга.
А какъ то обложеніе, по гдрвн і[рви
іі великого кіцл алсмѣд мііхаііловиуа
всея рнсін, оукдзв утенб выкорпимъ
людямъ, іі к то время іі отвѣтной по-
латъ , по гдрвн оуклзв СИДѢЛЪ ко- *
Аринъ кіізь- ібрыі Алехѣевнуь долго-
рикоіі, дд с ніімъ выкорпые люди.
‘2. ’(*) сидѣ*.
Соудъ ГДрА ІфА іі великого кіцл
ДЛСДѢА МІІХАІІЛОВІІУД ВССА рнсін , св- <
ДІіТІІ Бодромъ II ЮКОЛІНіѴНМЪ и доум-
ІІЫМЪ ЛІОДСМЪ И ДІАКОМЪ, И ВСЯКИМЪ
приказнымъ людомъ , іі сидкамъ ,
И ВСАКАА росіірдвд ДѢЛДТН , ВСѢМЪ
людомъ москбвского гдрьствл , Й *
БОЛЬШАГО ІІ ДО МСІІЫІ1АГ0 уііни в
прдвдн. ТАКЪ ЖС Н ПрІІѢЗЖНХЪ нно-
Зейі|овъ , и ксакнхъ прнвылыхъ лю-
дріі, которые в московскомъ гдрь-
ствѣ ссудитъ, тѣмъ же сидомъ св-2і
дней, іі роспрдвд ДѢЛДТН , ІІО гдркв
оуклзв в правда , д своимъ вымы-
сломъ в ссудныхъ діілехъ по дрижг.ѣ
и ііо иедроужБѢ неубіо не іірнвлвлн-
влтн іііі оувлвлііклти Гі іііі в Уемъ5
дроуіи не дрвжіітн, д нёдрвгв не-
мъстнтп, іі іінкомв нн к темъ пн для-
тего не норовити, дѣлдтн всякіе гдр-
ВЫ ДѢЛА НССТЫДЯСА ЛНІ|Д СИЛЬНЫХЪ ,
II НЗБАКЛАТН ЮБНДАірді’О ЙрИКН 116- 2
праведнаго. — —
"Л которой діакъ норовя коми по-
*) Гл. 10. Стат. 1, 12, 216, 217,
272, 275. 4,
ПОСВЛОМЪ. ІІЛІІ ПОДрВЖБѢ , НЛІІ коми
мстя недроужБИ, велитъ ссудное дѣло
подьдуеми ндпііедтн не такъ какъ
к сидѣ выло, и кд'къ в прежней зл-
. ІІІІСКѢ ЗАНСІ|ОКОІО И ЗА ЙКѢТУНКОВОІО
рнкою написано, н по тома діяѵьемв
приказа , подьяѵен тб соудное дѣло
іілийіііетъ педІАомъ, д сыірется про-
то допрямд, II ді'якоу ЗА то оуун-
о іпітн торговая казнь , бити кнвтбмъ,
іі во дяцехъ не быти, а подьяуего
казнити йсѣѵн рака. а дѣло велѣть
ИАІІПСАТН какъ истецъ н .йвѣтункъ Б
свдѣ говорили . н вершити ТО ДІ.ЛО
- поевдоу, до уегб доведется.----------
Л кто здѣ'лдетъ к своемъ оугбдье
птіітыо привада, и оутбіі привдды ,
пгні|ъ прикормитъ , аініон кто по не-
Дроужкѣ тоу ІІТІІУЬЮ прнклду непбр-
о тнтъ , іі птііі|ъ йтоіі привады Уго-
нитъ , или оутбп привады оуѵнетъ
ПТИЦЫ -ЛОВІІТІІ НАСИЛЬСТВОМЪ, НЛІІ оуу-
петъ стрелятн. а тотъ уьа тд прн-
кадд , оуѵпетъ пд него біітіі ѵело'мъ
; гдрю , іі с евда сьіі|іется прото его
нлсіільство до'прямд, іі ндне'мъ ве-
лѣти іісі|окъ ііскъ доправнтн пбсы-
скн, и ©дати іісі|В.
’Л коудетъ кто такоую птнѵью уіо-
I ЖНЮ ІіріІВАДИ испортитъ, ГіЗМАЖСТЪ
дехтемъ, нлн ѵеспокбмъ, нлн ііпы'мъ
УѢМЪ ННБОУДЬ , ІІ ТѢМЪ ПТ|Іі|Ъ ЙТ0А
іірикдды йгбіпітъ. іілн кто тетереви-
ной шатёръ, іілн коуроііотнвіо сѣтки
і5 оукрддетъ , іі в томъ па него коу-
двтъ уелокйтѵнкн , іі с сида про то
сьіірстся ДОІІрЯМЛ , II НА ІІб'мЪ ЗАТО
допрдвнть іісі|8 за шатёръ тетереви-
ной Три рИБЛІІ , А ЗА КОурОПОТІІИЮ
О СѢТЬ роукль. А ЗАТО уто онъ тоу
70
1107
1108
птііѵыо прнклди нспбртіі, оуѵнпнть
диоу наказанье, вить клтогіі ііецілдно,
ѵто бы §моу " инымъ такіімъ непо-
влдно было впредь такъ дг.ллть. - -
"Л коудетъ кто мастеровой ѵело- з
КѢКЪ вогнетъ 8 КОГО В^ОрбѵіІЫА то-
клры , камень алмазъ , нлн іахоптъ ,
ііліі ?цвмроудъ, ИЛИ ЛАЛЪ , ИЛИ ІІІібГі
какбн камень для юлмажеііья , Гіліі
гранити , ііліі пеѵати рцатн, н не--“>
крежёиТемъ тотъ камень ро^ломнтъ ,
НЛІІ КАКОу'ю никоудь порвхв оуѵнніітъ,
іі к томъ нл него поудитъ ѵелокііт-
ѴІІКІІ, II на нёмъ ^А тотъ камень
В3ЯТИ цтііів , ѵьмъ стороннія ЛЮДИ 13
юценятъ. — —
"Л коудеть кто к кого наймется
стереть двора , іілн лавки , іілн ѵего
никоудь, и к томъ по секі дастъ
порйкн , а послѣ того за сго сторб- 2°
жею ѵто воудеть покрадено, іі к томъ
пл него воудвтъ ѵелокнтѵнкн, и сы-
щется прото дбпрдма ѵто покрадено
ЗА его сторбкею н то покрлденое
велѣть нл томъ стороже н пл по- зз
рутѵнклхъ ДОПрАКІІТН , а воудетъ $мв
іі порйтѵнкомъ фго того покраденаго
ЗАПЛАТИТИ коудё ньѵемъ, II НХЪ |ІСІ|8
ЗА искъ йдатн головою до искана.
Вь этомъ драгоцѣнномъ Памятникѣ
древней нашей письменности преобла-
даетъ разговорная русская рѣчь. Пра-
вописаніе колеблется между письмен-
нымъ преданіемъ и народнымъ произ-
ношеніемъ. Такъ род. п. ед. ч. именъ
прилагат. муж. и ср. рода оканчи-
вается, то на -дго, то на - ого или -его;
жен. р. на -л, н -е; вь пмен. п.
множ. ч. -6 и -а безъ различія въ
родахъ.
101. 7. совѣтовать. вм. совѣтоваться.
§ 178- Пр. 1.
101. 17. грлді|кі6сь: Форма средняя
между книжною градскихъ п разго-
ворною грацкихъ (т. е. гражданскихъ).
§ «7.
101. 18. Пристойный.—согласно тому,
что сложено съ предл. прн—, упра-
вляетъ дат. сь предл. къ.
102. 11. сына: ед. ч. жспск. рода
при двухъ суіцест. рода муж. н женск.
§ 337. Пр. 1.
103 6. снатііііы: Новгородъ дѣлил-
ся на нмтііііы.
103. 9. сотенъ: множ. ч. при двухъ
прилаг. числа едпнетв. § 239. Пр. 1. б).
103. 30—33. и которыхъ статей—й
тѣ статьи: 5 208. Пр. 2.
104. 7. нд москкѣ: км. вв: по.древ-
не-русскому и народному словосочи-
ненію.
104- 15. лрлпилрнтъ — архиман-
дритъ Слич. въ Сказаніи Авраам.
Палиц-
105 14. Слич. въ Судебн. Царя Ива-
на Васильевича.
105. 19. росоріікд: рос- (т. е. роз)
вм раз — § і 6. 2). роспрлкд дѣлати:
§ 196. Пр. 3.
105. 29 — 30. ііривдЕлпкдтн, оувііклн-
влтп : мпогокр. видъ для усиленія от-
рицанія. § 26-1. 4).
105 37. которой діакъ-—кто изъ дья-
ковъ. § 668. 11р. 1. — норовить: слич.
нынѣ употребляемое вь возвратной
«іюрмѣ: нравиться. — нопосклоиъ; по
поскдоиъ. Слич сулить — обѣщать.
106. 3. нодилуеіі: им. нынѣ принятаго
подъячій- §27.
106. 11. ко даі|ехъ — во дьацехъ. (въ
дьякахъ).
1,06. 3 3. Слич. въ Русск. Правдѣ.—
шатёръ — для ловли тетеревей. —
1109
1110
коуроіютпоіі: отъ коуропоть — куро-
патка.
107. 9. шіпжЕиьб — алмажсііьс.
107. 18. стереѵь: требуетъ род. пад.
107. 20. сторона (—стража): доселѣ
сохранилось въ <і> пл сторожъ. § 29. 2).
107. 26. пораттіікт. (т. е. порука,
поручившійся): правильно, вм- нынѣ
принятой >і». поручикъ § 67.
БХХХѴІ. Изъ Лексикона Пампы Берынды.
Но изд. въ Ііутеинск. монаст. 1653 ?. (с?> 4-ку).
'Лату: Лакну , гладомъ таю, ^стем
голодны, ѣсти жадаю.
Калій, нл Кліа, Да; к. Ѵдрднн. Кѣ-
цюкъ алко Лѣкаръ.
Кысть: былъ, алко сталосл.
Нѣ: Нылъ, была, было, тое реѵеніе
<о пашемъ оуко глемо (}стткѣ, про-
шедшее время здлменует на,--------
Врлтъ: Лвкаръ, докторъ,
Градъ: Мѣсто.
Гражданинъ Меціднішъ. (дастъ.
Дожднтъ: Дбжтъ идетъ, дбжѵъ нд-
_ / т. л «
Древодълл столл, дко телл.
Дрекблі. , ЛлАБАрТА , ГДЛАБАДД , АБО
кій. Секііра, роглтші. (кытнскдю.----
Дрнквю: I Ллманска, кыбикаю, або
Дѣдъ: Стлрец Оумллнтёнѣ же, дадко.
Стдртнкъ. а не дѣдко. Снце бо нѣ.
і|ыіі бкыкбша ділколд ііменокатн.
8ѣННІ|Д, 5ѢІІКА, УОЛОКІіѴОКЪ, зденііі|д.
Исполинъ: Гіглнт, ке'летъ, бдвры, ду-
жій а великій ѵ’лк. (гора.
Крлніеко мѣсто: Ловкое мѣсі|с, лысда
Ликую: Танцую.
Мысль: Сила дшевнда, которою мы-
слимо , тбест оумъ , разд , нлгі
дііід. Мысль: (ДѣлпТе,) мыслъе,
помышлё.
Мысль , тое і|іо мыслимо , ідкй на-
прикладъ , клала міі тал мысль ,
то есть, тбе цю мышлю.-------------
(йрёлъ: Птд'хл котбрын на пАтсотиое
лѣто ®кке ластса ліегбмъ слні|см.
іі ногдрда к нстбѵнні|ѣ коднѣ па-
ки юнъ выкаетъ.
Перунъ:. Громъ.
іілѣііы: Нолбиы.-------
Полата: Пдллі|Ъ.
ИбіІрІІ1|!С Мила, —
Прагъ: Порогъ, ыдкърокъ.
«о Пѣстунъ: Педагогъ, дѣтоводитель.
Пѣстунство: Педдга'гіа.
Пѣтель: Ѵескн н Ркскн, Когутъ. Во-
лынскн, Пѣвень, Лптоскн, ІІетууъ.
Работа: Неко'лл.
Раилой: Долина, бы: л?. Ѵёскн, Ну-
дилъ, Далматски, Лука.
Равный: Ровный.
Разсуждаю , раздѣляю: Роздужа'іо ,
рОСПИрАЮСА.
»> Сбвѣст: Су мнѣнье, рлздм.
Супругъ: Пара.
Тбржшце: Рынокъ, торгъ.
"Есердгд, оусерА^ь: Па8шшп|Д, ссргл,
колтбкъ.
ое Цлръ: Круль , король , ііаіівышшін
плнъ Скнптрофбро'.
Црковь: Храм Кжііі, до Вгкін. 1|ркакь
§СТЬ НАЗДАНД (Й царл , ЙЖЪ 1|Лр-
скнмъ дбмом §ст- — —
зо Ѵто; што, цю.
1111
1112
Это второе изданіе исправлено и
' умножено Іоилемъ Труцевичемъ, Игу-
меномъ Кутеинскаго Монастыря, сь
братіею. Первое изданіе вышло въ
свѣтъ въ 1627 г.
Словарямъ Зизанія и Памвы Берын-
ды. предшествовали Толкованія неудо-
бопонятныхъ словъ и Азбуковники, или
Алфавиты, въ которыхъ объяснялись
непонятныя слова, встрѣчавшіяся на-
шимъ предкамъ въ Церковно-славян-
скихъ Книгахъ. Въ Азбуковникахъ къ
Словарю присоединялись и Граммати-
ческія замѣчанія. (См. слѣд. статью).
Пампа является въ своемъ словарѣ
уже ученымъ изслѣдователемъ. Такъ
указываетъ онъ на иностранное проис-
хожденіе нѣкоторыхъ словъ (109. 16);
сравниваетъ Формы различныхъ сла-
вянскихъ нарѣчій (110. I2,15.), и пони-
маетъ довольно ясно отношеніе церков-
но-славянскаго языка къ польско-рус-
скому (109, 5, 6. 110. 6, 9, 17, 18, 30.).
Въ объясненіи отвлеченныхъ нонятій
выказываетъ ученость и Философское
образованіе (109. 25—31). Что же ка-
сается до словопроизводства, то должно
замѣтить, что онъ основывался только
на внѣшнемъ , случайномъ созвучіи.
Такъ і|рькм (110. 27) онъ производитъ
отъ царь, тогда какъ вто послѣднее
слово есть сокращеніе Формы і|еслрь—
і|ьсярь. § 46. 1.).
Этотъ словарь замѣчателенъ въ слѣ-
дующихъ отношеніяхъ.
1) Показываетъ отношеніе Поль-
ско-Русскихъ ученыхъ къ церковно-
славянскому языку.
2)Вь объясненіяхъ предлагаетъ мно-
гія иностранныя слова , которыя во-
шли къ намъ черевъ Польшу задолго
до Петра Великаго. Напр. докторъ
(109. 9), алебарда (109. 14), танцую
(109. 24) миля (110. 8).
3) Указываетъ на образованіе и ви-
доизмѣненіе нѣкоторыхъ «нормъ. Папр.
алчу и лакну (109. 1), § 46. 2,'серіа
и усеряіа,оуссра^ь (110.23), § 30. Пр. 6.
4) Даетъ вѣрное понятіе о значеніи
нѣкоторыхъ древнѣйшихъ словъ; напр.
балііі (109. 3-), работа (ПО. 14).
5) Въ объясненіяхъ предлагаетъ
многія любопытныя народныя Формы;
напр тодовѣтикъ—зѣница (109. 20),
ведетъ (волота) см. переводъ Библ.
Книгъ Скорниою) , одЕрыі.іь (польск.
ф. вм. Обринъ , см. у Нестора) —
великанъ (169. 21) — дыслд гора —
лобное мѣсто (109. 2 3).
6) Сверхъ того сообщаетъ любопыт-
ныя преданія иповѣряь; напр. о дѣд-
кѣ (109. 17), объ Орлѣ (ПО. 1).
7) Указываетъ на эпоху заимство-
ванія намн нѣкоторыхъ словъ лзъ
Польскаго. Йапр. мѣщанинъ, отъ мѣс-
то—городъ (109. И), рынокъ Польск.
гупек (ПО. 22).
ЬХХХѴТІ. ИЗЪ АЗБУКОВНИКА.
(Но рукоп. 1654 г. Синод. Библ. 555).
Алфавитъ, то ** а/,суконникъ, нлн
іцъ кѣдн : но уко къ грсѵсскон д^-
суір, пиша ііменоусмаго воукн нѣсть:
н того ради по гретсскн глетсд ал-
фавитъ рекшс а^ъ кѣдн; а по сло- 5
вснскн азбука.
Лспдн есть трака б нел бѣгаютъ
пеѵестннін дусн , а ростетъ она во
индійскихъ странахъ.
Бадена т *’ рыка морскад а нелн-
ѵество ед выкаетъ к длінюу, са-
женъ. а поперегъ, л. саженъ, іі егда
оутнетъ играти , тогда гласомъ крн.
*) Гі крошТпіші і|. ^Значитъ: толкованіе.
1113
1114
’іі^ънд'аны*), на окрасъ рѣ^дны, іілн
уеканены.
ІІСТ8КДП0М8 , Т. Д8Т0М8. ІІЖС КО
КАА кёфЪ ОБЛАА ІЛКО ІЛБЛ0К0 СОТВО-
ренб. сіілАІіТемъ а неколіАУно. то
ёсть іі глдгблетсА нстикаііпо. сііце
во идолы ткордхи ёлліппі, II того
рд ДН ІІДОЛИ іІСТИКАІІНТн ІІДрНУЮТСА.
нно бо ёсть ГістикАнное, іі Гіно Гц-
КААН0. I нію колТауііо , I нно іістс-
едное іі выконултое.
’ІІтлнёсііе пдрні|Аеміі люди, л жн-
воутъ на полиноі|інымъ моремъ, оуиін
й ннхъ велнкн ілко весь оупііімл на-
крбетсд.
’(Й ёже уто ёсть миснкіл. МзсТ-
кід. т. гиденТе. рёкше іігрл гиселіил.
Гі кііннровъ рёкше лырен , іі домръ,
н подобныхъ сихъ. Ксакого родл МИ-
СІІКІННА .Т. ВСАКОГО ИСТроёіГІА ГИДСБ-
наго. Ридъ же миснкіннъ сё ёсть ко
предъпііеднііымъ, трикы, свирѣли, ёже
н пнгбламн пдрііуютсА іі пнііёллмн.
к семоуже пѣсневецъ рёкше |алтырь.
и самкіікіа , еже ёсть і|ѣкііііі|а , н
КІІНіІрЫ СіІрѣѴЬ лыріі , И ПрОУДА ПО-
ДОБНА А сіімъ. гакоже пишетъ въ ріі мъ
ПСАЛМѢ тимпаны , стрбуны , кнмкдлы.
но ксѣмн тѣми жіідове мнатса жерт-
въ и хвали бговн прііпосіітіі. Мы
же православное хртіАСкое множество
іібкын Гнль н сьінове соуіре свѣта.
не такса, но мыслено оу строеніе ми-
енкінно пріАхомъ. Понеже та бахи
йвра^ъ ннѣнінѣГі новѣй б'лгиддтіі. бнн
оуво прнношахи вги слижви ѵібвь-
ствены І'алтыремъ. мы же мыслбііымъ,
ёже во^глАііідетсА вмомъ бунірёномъ.
*) На верху написано: 6«р.
УНТЪ УТО лютый ^кѣрь. іі нл носоу
оу нее к кёрхъ ути двѣ гривы дым-
ные велики. л какъ прыснетъ, и й
того прыски коравлъ ПОТОПИТЪ , КАКЪ
клііско тое рыкы кордкліі ялокоутъ. «
Кдліл, ворожел, іілн ѵарбііііпкъ
Крётдні'л ) есть острокъ великъ,
А ксрстъ. л в нііірпни , т верстъ, А
живитъ к немъ два родл келнкл, пер-
вый родъ КАЛНДОНН. вторый родъ ме- 1<>
лте. нревы іаютъ сіін нл горахъ дн
КІНХЪ II к полахъ листыхъ. л грд-
дюкъ іі жііліііръ пе имѣютъ, но пре-
ХОДАТЪ б МѢСТА к МѢСТО НА^ІІ Н НС-
бвивёпн. /.смліі не нашитъ но пи
та'ютса ПАСТВИНОЮ ВОЛОЖЪ. Гі 6150-
фіё, А І]рА НАД совою ненмитъ.
Кесь, деревнл, д не село, ино ко
есть село, ііііо ко кесь.
Діікіи волъ* **) ***)’*) подокенъ видомъ во- 20
ЛИ, А ХВОСТЪ УТО 8 КОНА, ЛІ|ІС ^АІ|ѢПН
хвостъ древо, нлн ^а камень ста-
нетъ иенодвііжнмъ, не хота нн ёднного
КЛАСА погнвнтн то^ёмцы же прншедпііі
йсѣкаютъ хвостъ ёго меѵёмъ. біі же м
прёже желіл едино го власа погикйтн
л но семъ н кесь хвостъ остана
бѣжитъ, іі сён ко разимъ ймать вла-
са кереѵн, іілнпаѵе ве^имны улкъ
крадокрнкцевъ арме'нъ н проѵнхъ по- зо
доены сіімъ. й хвоста же ёго исходитъ
хопснь , сіб конемъ краслтъ хвосты.
*) Въ друі- сп- Кл'лія же плрнір'втсд.
ііже г>т.сёкъ оріцыка'нТсиъ злклііилетъ .
и звѣри и скоты, н улки, а илгиворы зз
ТКОрІІТЪ КѢІОІІСКІІ НД ССТНОІО II НД 1111-
тіе'иъ, нл іірслырепіе тлко еже илріирет-
са корижеа іі тлрбіііпікъ. іі протла заго-
воры твори то есть кд'ліи. іі тдродёіі.
**) І|рь гр€ ГЛД НД*
***) кбмд иііооло~. «о
1115
1116
Цыгане *) т Цыгане люди ііже по-
ндбніа й нѣмецъ. сін цыгане на вся-
ко злб хитры.
Къ объясненію словъ чисто грам-
матическому въ Азбуковникахъ присо-
вокупляются разнобразныя энцикло-
педическія свѣдѣнія, заимствованныя
изъ Хронографовъ и Сборниковъ, л
бывшія въ Ходу между нашими гра-
10 мотны.ми предками. На ноляхъ озна-
чаются источники, изъ которыхъ из-
влекались эги свВдіінін въ Азбуков-
никахъ. Сравіі. въ XV в. иаь Мати-
цы Злат. и изъ 1’умянц. Сбора., въ
XVI в. изъ Георгія Иисида и Хро-
з иогра-ьа, въ XVII в. иль Повѣсти
объ Александрѣ Великомъ, изъ сочи-
неній Альберта Великаго , Михаила
Скотта, статью о Цыганахъ и др.
Сравн. также иоъ Лексикона Памвы
Берынды 1653 г.
Происхожденіе словъ указывается въ
Азбуковникахъ, по большой части не-
правильно; такъ напр іцън.ідиы на-
звано Еврейск. словомъ.
14.5, 10. кодідуно: оть колТнтн—вли-
вать (откуда испорченное вальяжный).
*) II НрОІІІІ.
(НІИ ГВСЛЬМН. МЫ Ж€ МЫСЛИ КЛГН. II
ПрОУЛА ілкоже (ИНИСТЪ ко ріІ м |лмь.
Писанъ, трака Блгооухліінл, йже к
клпоу СТ8 кладоу к солёнаго , II ко
«герцы.
Роженицамъ и рбдв: то : рожени-
цами , ёллннстТп іілрііѵіотъ зкѣздо-
слбкцы сёдмь звѣздъ, глемы плдііп-
ты , и кто к каю ПЛАНіІТК рОДНТСА ,
то по той планіітъ люсопрАтся предъ-
козвѣціатн , правъ младенца , іілн к
коимъ похотемъ, естествомъ оукло-
ннтелі. воудетъ. н того ради родь-
іпагосА ілкоже анні мнятъ к планптв,
арнсъ. Преглютъ быти тяжела Ира-
комъ , йра іі гнѣвлива. н дерза въ
Браііѣ'хъ. — -- сице и къ проуая
ПЛАНІІТЫ рОЖДЬШНХСЯ ПрьГЛІО НрДКЫ.
а не хотятъ (окамінТн шші ?кв?до-
Закбнннцы разамітн, іліно не по есте- ж»
сткй к улкѣцѣхъ лежіітъ злое , но
но произволенію. кгъ ко зла нн со-
твори, іііі созда. докродътелн же мно-
го по ёстесткоу ю кга насаждсіііі
быша в пасъ, ілко же сё, ёго жесеБѣіл
пе хо'і|іннні быти дроуга сегоне ткорн.
ЪХХХѴШ. 16.53 ФЕВРАЛЯ 4. ПИСЬМО ПАТРІАРХА НИКОНА КЪ ЦАРЮ
Алекст.ю МИХАЙЛОВИЧУ, О СВОЕМЪ прибытіи ВЪ .МОСКВУ И ОБЪ ОПУ-
етыііп СТОЛИЦЫ ОТЪ МОРОВОЙ язвы.
(По изд. Археогр. Ком. въ Письм. Русск. Госуд. I. 1848).
Великій Государь, Царь и Великій
Князь Алексѣй Михайловичъ, всея
Великія и Малыя Росіи! Богомолецъ
вашъ, смирены» и грѣшный Никонъ
патріархъ Бога молю о вашемъ Госу- з
даревѣ душевномъ спасеніи п о тѣ-
лесномъ здравіи и о всѣхъ полезныхъ,
о еже ніізиослатпся свыше, и на
сопостаты побѣда и одоленіе. По
отшествіи отъ вась, Государей, приво-
локся во царьствующій градъ Мос-
кву Февраля въ Л день, часа за два
до снѣга въ суботу. Охъ, увы!.зрѣнія
неполезнаго и плача достойнаго!Не-
1118
Писалъ по литоргіи въ 6-й часъ дни.
Въ хоромѣхъ вашихъ вездѣ кадилъ,
сыскавъ ладану чориого роспого п
еще есть его много; а велми полезенъ,
а Антіохійскій патріархъ оживися и
Сербскій. Старыми язвами есть болятъ,
толко отъ нихъ повредятся съ ппми
жпвущіи. Въ Чіодовѣ монастырѣ въ
воскресеніе скорою смертью умеръ,
іо толко по сыску и но досмотру отъ
грыя.’ы , а не тою болѣзнью, и то
бываетъ и надъ многими .
116. 6. Родит. пад. і:м. звательп.
Грецизмъ.
117. 3. утіьсненіе — тѣснота.
117. 5. и потлачепы (потолочены ,
отъ толочь] можетъ быть отъ Польск.
роііпс)—утоптаны; и, вѣроятно, вм. ни.
117. 26. моіино — мощно, можно.
118. 6. есть болнпіъ'. замѣчательно
употребленіе есть при глаг. наст, вр.
мн. ч.
118. 10—іі. Отъ грыжи, а не оть
моровой язвы.
ниги: Скрыждль ,
І(г')() г. ( яй 4-ку).
голгб«ы , стюлпііже ЫБрд^вютъ ѵю-
десл. іі'мііже вѣра ста. сег» ради ц
два полагаетдел пред лицемъ сірсн-
іііікіокъ, нже сі|Іеннодт,іістк«ютъ>
Гл. 44. Ѵто ^ііл'меіійетъ стіхарь.
Первве оу'г.й) стіхарь кнегдл «сть
, и , ,т .. , . ЧЧ . , ,
Бйлын ілклас сілше кжткл, и свѣт-
лое и уііетое жіітелстко, и житіе
сіреіінііл. реие'іш стихаря нже ^рдтсл
0 парикахъ, скть бера скл^аиі.л хртка,
іімже скА^аша ьг<о вврёи. не» сва-
^акиіе о-гю, ирнкедбіііа кокліафъ ар-
хіерею, іі пілатн. ремёіін же нже ебть
1117
престапно смотря плакалъ, плакалъ
пустоты Московскія, пути 1! ДОМОВЪ,
пдѣже прежъ соборы мпогіп и утѣ-
сненіе, тамо иикокоьо, великія пути
пъ маіу стезю и потлачепы, дороги
покрыты сиѣги и никѣмъ суть ислѣ-
дпыи, развѣ отъ песъ. Охъ, охъ!
Іеремія плачевный тому развіі упла-
кати таковыя и толикое зло и запу-
стѣнія. Ей, еіі! піянства на ся издавна
и омраченія пе помню, якожъ нынѣ
изумѣхся отъ пустоты; обаче мало
возвеселится въ воскресеніе о прише-
ствіи останковъ крестьянъ во святую
соборную апостольскую церковь ко
святой литоргіи, малымъ чпмъ мен-
ши, яко и прежъ, или за радость
па видѣніе пасъ во святой службѣ,
яко п нѣдра церковныя Не вмѣстпніа
п дворъ противъ волнъ- былъ. А еже 20
о дворовой пустотѣ не можно утѣши-
ться; о іпіѣхь же писати еіі ицсвѣмъ
что. Здравіи будите на многія лѣта.
ЬХХХІХ. Изъ
изданной въ Моск-аь^
Гл 3. Ѵто ^нлмеибеть Кбгхн ііркке,
аірѣѵь крбглость послѣдила олтаря.
Кбгхн і[рккс ^нд'меииетъ вертепъ
ііже $сть к кіюлеёмк, к иемже родііел
хртбсъ. ^ндмепйетъ же іі кертепъ 5
кнемже погрекеся хс , ілкоже глетъ
млрко ^ѵлііетъ , ілк» г,т. тй вер-
тепъ нссьтенъ 6 клілене по'кагю, внем-
же ннктбже когда іінъ погрекеся, н тй
погрекбпіл іпел. Ко'гхнже **) жёрткеп-
пнка ывра^кетъ преложеніе кртд й
На пол. мл о. **) На пол. крвгдос.
1110
1120
и странахъ 5НДМЕІІИЮ кровь ПЖС н^ы-
де б рекрд хрто'кл на кртъ,
Гл- 45. Ѵто ^НАмениетъ дпнтрдхнль.
’бпітрдхіілін ^нлменвё капало нм-
же кедАіпесА ска^а о кын хртосъ ш .
> .. , , «V , , ,
архіереа ндстрть. десная уасть упТ-
ТрА,ХНЛІА офцос трость, ЮЖ6 ДАША
в деснні|8 хртокн рвгАкіиесА дми.
ЛѢКАА Ж6 УАСТЬ уПІТрДХіІДІЛ , ЗЯАМ6-
ниетъ ноніенТе крта , угбже ноімаше
нл рлма своею.
Гл. 46- Ѵто йкластъ пбдсъ.
Поясъ же іімъ же поасзстса ілк-
лас клголѣпТе , іімже хртсъ цртко-
ііі преполслсА блголѣпною іі крлс-и
ною силою бжсстка.
Гл. 47. Ѵто ілклаіотъ нарвкАкнііі|іі.
ІІАр8КАКННІ|Н ілклаіотъ сила уюже
Хрто'съ ПОБѢДИ КрАГіІ СКОА.
Гл. 48- Ѵто ілкластъ феліонііі *).
фело'нііі ілкластъ порфѵра **), кню-
же юБлеко'шл нетесті'ікін інсд «страсть
порвгаюціе уги, ^ндменаетъ н «одё-
я\ / ..
5КДН ІффбІІІА»
Гл 49. Ѵто ілклАетъ йшафбрін.
(Омюфбрін оуки у гоже налагаетъ
упііъ, ілкластъ ^аплаждшее ®куа, уже
(ОБрѢТЪ ГДЬ В^А НА рдЦ« СКОСЮ, Н
соѵетА у соскоіімн овѵаты. нмать же
іі крты, ^днё II Хртсъ ИОІІІАІІіе нарамъ
скоё кртъ скбіі. уціёже іі оніі нже
хотатъ жнтн ілкоже кі; житіе хрто'ко,
ВЗИМАЮТЪ Кртъ у ГЫ НАрЛМеіІА СКОА,
уже усть злостраданіе. ^анё кртъ
$сть скрижаль злострлддніа.
Скрыжаль издана была Патріар-
хомъ Никономъ.
Приведенныя здѣсь главы взяты
изъ статьи , іімілощей слѣдующее за-
*) Ла пол. фспёлів. **) Па пол. кл-
ГрАИІІІ|Н.
главіе: Презрѣніе гллкі^ііое мл ёдііав
квюждо кыклеиыхъ скрыжл'лей н таинствъ
к вжествсніішцъ сфбннодтііствін совран-
ное ы іалинл іере'я ііломіліілл.
Это символическое объясненіе ар-
хитектурныхъ принадлежностей хра-
ма и церковной утвари предлагаетъ
любопытные матеріалы для Церков-
ной Археологіи вообще и для Исто-
ріи Впаантійскаго искусства въ осо-
бенности.
Когхм: гр. иоухч —собственно ра-
ковина, впадина.
Дли сравненія предлагаются здѣсь
отрывки изъ Толкованія о божест-
венномъ храмѣ и сущихъ въ немъ
священпицѣхъ же и діаконѣхъ и пр.
Симеона Митрополита Ѳессалоникій-
скаго (по рук. конца XVII в., прп-
надл. издателю).
1- Уто аклдстъ стнхіірь. Стихарь же
V I г1 <\. з, 1
СКѢТЛ8Ю ЛГГЛО ОДСЖДК. ТАКОКО ШІОГЛфІІ
20 скътлоіб одвдою бдхаиТіі кіідѣшдса дгглп
ако Гі во грокъ вт.лою бдт.ждою бдъанъ
но Гі Уіістое іі пепоронос ордена сціеіі-
и.іго тіінл трё іоже тистотк е се* снірси
ннцм ндостолютсл вллгодатіі и прпч.
(Статья 33}.
2. Уто поясъ. Поасъ же сшрес пы
слвжеипе оокл?кё сплсоко с;кс и ?дъ со-
дга , и Г: свдвірсмъ дт.атп 6і;т:і|ілса и.і
ради но Гі іірское орл^вс іі моірмое
ТОГО СИЛЫ СІ|ІС II ||1;ломврі'с ?< ПрОЧ.
зо (Статья 4(У).
Т'тб ^нлмемвг.тъ оноо-оръ іі ѵссого
ради Гц волны. Іерархъ же сіінгоидтпс ,
Гі ііпоѵінііі пл вс'і іім.і еллгодл нраиоже
нл .ірхнсрсііскиіо иоірь іі сві|ісіиіыіі ылаглс
омоо-оръ ііже Гі іі копы сый крвги о раит.
35 іірёнееже и ^іит.е шллглс сейжс слиое
шБрл^кіофъ есть лвч свірсе, і. двы ряди
пл воплоі|іеііне и вотлвѵснііе слова сего во
рлди Гі волны ако ?аелвждыисе шерл^вё
бита сже ил рлыі. іі^а сТІсъ; спс есть
ніне естество ако іі иксъ шііие іюіілотнеа-
и ако і сл лгіісі|ъ іілвлеа ^лкллвыса ?і
иы и проч. (Статья 44).
1121
1122
ХС. Взб книги: Рай мысленный: Кііемже ра^ліітныА цвѣты. Прпвны Стс-
флпоіл, Стогорцё со'враны: о» СтѣЙ ’Л-оонстѣн Горѣ, и про?. Присоііока-
плепію же н а Монастыри Ікерскомъ Сто Дерекомъ. н <о ТЛклёнТн іі Пре-
несенТн моціе'й Стлго 'Іакока Боровицкаго , к Монастырь "Ікерскін. К томже
Ммтыріі іцда'са. Лт.тд /рХ^- Мір Октбкрід, кн дна. (Вь 4-ку).
Изъ Сказанія Патріарха Никона о
Монастырѣ Иверскомъ на Святомъ
Озерѣ.
— — К лёта, ^рзаго : Л б дже
по плоти ржтка Гда Бга іі Спса на- 5
шего ’іса Хрта, рхнгго: ко цртко
Блготестіікаго н ХртолюБнкаго Гдрл
І|ря, н Келіікаго Кіцд ’Ллеѵ>л Мн-
хдіілокнѵа всеа расін. "II у г о г>лго-
/ » I Г* Т
КѢрНЫА II ХрТОЛЮВНКЫА І|()І|Ы Іі Ве- (
лн'кіа Кнгіііі Маріи ’Плііѵны : прежде
ржтка Гдрл влгокѣрпаго Црсііѵа , н
Великаго Кіца Ллечѣд ’Але^ѣекнта
пяти пятерицъ седмерицею.’Л^ъ смн-
реііыіі Нико Бжі'ею млтію Патріарх , ,
б мншгнхъ временъ совраксА к мы-
сли скоёіі ДЛІІЬІ ко СЛЛВ8 стома име-
ни Бжію, пдѣжс клгоколіітъ стаа ёго
клгодат, сотворилъ бвіітель на гібл'^а
ССКѢ II ХОТАЦІІІМЪ СПАСТІІСА. II МНОГО
МН 6 СОЛЪ ПОМЫНІЛАІОЦіа КАКОВЫ и
ГДѢ МѢСТО (дКрѢСТІІ. бко « ССКѢ, (ОКО
б людей пооутлАСА. и сё ко единъ
б діін прёже ІЮМАН8Т4Г0 года , па
память пронесенія моіреіі ііже ко
стылъ бца нашего сіренно мѵіінкл
іі исповѣдника фнлнппа Митрополи-
та; кне^лап» прійде мн к мысль ко
СГТЛІ К€ЛІІІ|6Н СОПОрІІѢІІ II АІІЛЬСТІН
црккн Престыя Бцы, утііаго ря Оу-
спсіГіа , на ксёноірііомъ кдѣнііі , (о
единомъ мѣстѣ, нже многажды прё е
сидъ времёнъ ёгдл кыкши мн к Ве-
ликомъ ііокѣ Городъ Мнтрополіітом,
и преходя к Црткзюіреми Града Мо-
сквѣ, мнііаюѵіі кіІдѣтіі Великое "С^е-
ро приплати і’імеиаемо Валдай : н на
нёмъ оіетровн мііб^н. н желаніе мн
многажды выканіе 7,ря то Веліікое
С^сро, іі на нёмъ бстрокн, и ко-
проніліоіра мн о томъ Велнкы'С^ерѣ
о <0 келйѵесткін ёго іі б ёіетрокѣхъ ,
и и рывныхъ лбілехъ , окрестъ та
жнка'ірнхъ : бііііжс бкѣірекаіііе мн по
мысли, мнѣже ііока^овашесА ілко годно
нл тлкокомъ мѣстѣ монастырю г.ьітн
5 к сожнтелстка уернёѵескома , іі не
кѣмъ аіре годию то $стъ К7а: п
положІІ своё хотѣніе ііскасіітіі влго-
нскасііо, да не оукоснькъ ііепроша
оу Келіікаго Гдрл Цря іі Великаго
2(, Кіі^д Длеу/ья Мнха'йлокнѵа ксед Ри-
сін, то мѣсто под монастырское стро-
ёіГіе. и аіре годѣ Кга и Престѣіі
Кі|ы, іі Нокома Уадоткорца сірсііію-
мунка фплііппа Митрополита, то со-
25 ткоріітъ ілкоже колитъ Гдь Бгъ: ііво
стое писаніе глетъ іак» Црево ерце
краціі Кжін : іі авіе возвѣсти с про-
іііёіііемъ скоіо совѣсть Вслнкоми Гдра
І|рю. ВсліікТн же Гдрь ілко б Кга
зо іцкыренъ, с радостію обѣціл мн то
мѣсто дати , и со ©крестными того
мѣста сёлъ іі веси.
71
1123
1124
Эта книга, какъ показываетъ самое
ваглавТе ея, состоитъ частію изъ опи-
санія Аѳонской горы , Стефани Свя-
тогорца, частію пзъ сочиненія Патрі-
арха Пикона объ Иверскомъ Мона-
стырѣ.
ХС1. Изъ книги: Клютъ рд^умѣіГій. Сірсііпіікомъ Законнымъ іі скѣі|«ммъ
ііАлёжлтын; гізд. Ректоромъ Бритского Кіевск. монастыря, Іоанни-
кіемъ Га-ллтовскимъ, въ Нісво-Иегерскои Ливрѣ , 1659 г. Рене,
3 дня. ( Нъ листъ).
1. Пзъ Казани, или проповѣди, на
Благовѣщеніе Пресвнт. Богородицы.
— — Прутлд Два млптсд Бу
^лксѣ Ліоде. Гды *) к сторонахъ Коло-
скн выло келнкос трлсее з^смлп, тл,
же домы, Кёжѣ, Гі Мѣст уплдалп, и
ліоде ^акіал, і’і на іікѣ ік'Нл^окалііса
ИіІнска ОГІІіІсТЫІІ , КОТОрЫП ЮПОІІОУ
ІІЛКСхб ПОСТУПОВАЛН, ЛІОДС ВіІДАУІІ тл-
кіе страхи, (.очумѣли же юКопе свѣ-
та, ро^умьлп, же южъ страшны сн
приходи, на то ѵл к Кремонѣ”) мѣ-
стѣ фрацн^ко рдно дптако малое не-
/ " Г г *'
люхам повитое, к колысцѣ, протп при-
«к , , ,
рожею скоемв прешмшло: же видѣло
ПрУТУЮ Дв» Кі^У СТОАѴ8ІО П(€ Хмъ
спой скон, и млаууіоса $иу. жеі ы не-
^ЛТрАУІІЛЪ СВѢТА, ІІ0ТО(Ы ^АГръХВ ХОТѢ ? МАЛОЙ Н6ІІДІІІ|ІН , ДОСТАЛЪ І|€САрО
^дтрлтіітіі, поты ігноин тое немовАко Грецкіі, келнким Монархою, и теперь
нмокло, и не мб нло а доѵАса мовѣ^о котрыи ли де мдют ^л Патронки ІІрѵ
ліоско нд'4нлтсііо, ірлстлнвыіі теды лю-
де. тын, когрын- МАЮ ^лпдтроьу прт-
Т8І0 Дни, II дііел ДІІІСЮ і'і 7у ТѢЛО
ПОрУУДІО, КО ©НА ІГДТЫ (ОСОКЛН'іС МО-
ДИСА Ни, жены ндііи кы млрдііын,
II Ііе^АТрАУА II ^АГрѣХІІ, которыми юны
і.ідестд Бжііі шкра^іілн. — —
2. Пзъ другою Казани на тотъ же
предметъ.
— — Естъ ІІрттдА Два кожды
иконъ, ки ціо ко'лке всѣ іік а маютъ
5 іі ѵннл. тое гсе. идётъ и ѵіііііі Пру.тдд
Два. Пёрііюс ’) наіІініжшое нко есгъ,
нл котбрб мі|іі. Мі|ь то'е спрдкуетъ,
же уликъ ростетъ і'ц детнпы малоѣ
стасса улккомъ келіікн, іі ПругАА Два
Ю ^С ТЫ ІІКОМ НА которомъ М1|Ь, ВО) ІІ «НА
малыхъ людей ѵіінн келнкіімн, Дои алъ
юно Лею періиТн тогю имени, Цёсл
ГрецкТн ”) когрын ^дногю ул'са про
ХОжа'іотнсл.^А крамою Конс гднтііііоіібл-
іьскою, такъ удігл голое 6 Прутон Двы,
ле мѣлъ 1|ёслрб достати, выполннлосл
тое Пррі|стко, ко в прндком уасѣ Лею
тыо Дни, ЛІОКО СИТЬ МАЛОѢ КОІГДЫі|ІІІ,
ты юна уіініі ііднаміі великими промует
вх ііл Ѳропы Кролекскін, ііріш^доклде
ііхъ пурпурами і'і Кііроплмн 1|есдрсіінм,
25 Другое нко (>с пдкот6(о плднётл Мер-
кнріуін , под тою планетою котбрын
люде рбдАтел, мѣваіо піенкііню вымбву,
*) На пол. Блро : рикылр^і **') Па пол-
СкгоиѴ: КиіІ:'і, ы Іір*'; Ело'скЗ.
*) Па пол. Гриссср шплаГі Кин, к Гл. «.
****) Па пол. ІІТкіфо Гкто Кніі еі, Гл. ке
1125
1126
КЫЕЛІО ’ Орлтбрлмн Іі Крлсом6ві|лми зна-
менитыми , и Прттлл Два $стъ ты
икомъ, нл которомъ планета Мерка-
ріаіпъ, к© и юна даё людей тёнкнаю
вымбка, Дознала тогиРыііга Кролёвна
КенгерскдА котра'л скоро са оуро-
ді'іла заразъ поѵлла мокнтн до Прѵ-
тон Дкы ііоздоровлёиіё такое: Китай
і|рце ніінл, усдн тёды Кролёвнъ Вен-
герской, скбросА ашл оуроднла. дала
ІІрутал Два кымбка, далёко БАрзѣіі
людей досконллы даётъ крлсомбкство,
котрып $ѣ за Патронка маю.----------
Деклтое нео рстъ Крнштллбвое, кот-
рбе тл нл^ыкаетсА дла презротнсто-
сгн, л.е ілкъ Крпштал презроѵистое,
$с 'и НрУтаА Два икомъ КрнштАлбвы,
__ / # т # * • *
ко Іъріппталь злналАс поро ііалсжаты
до стрелАНА, н Прт г.і Два злплллё
любокііо Б3К010 людей грѣшны, кот-
рыхъ *|ллміістоі пброхо плзывлет мб-
вауіі: Дл кади ико пра пре лице вѣтра,
в Сантареііѣ мѣстъ лнцытанскомъ зііаГі
даеісА дивный Крыштал котбры люде
грѣшны: іідьте Л мене проклАтын въ
огнь вѣѵііый. — —
3 Изъ статьи: Плака албо сноси»
•"X / Л
Зложеіа кл^лніл.
5 Кто хбѵет Кл/Дііё оутііпіітн, нлйпер-
ше млёт положити з пнсил сп о» Ѳеми,
котрлА рстъ фапдлмснтб всего» кл-
Заііа, ко кёдлагъ йены, маснтсд по-
вѣдати ксе кл^днё, к которомъ знлн-
10 Д8І0ТСА Три УЛСТН. ІіёрШЛА УЛСТЬ
С^ОРДГйМЪ, ІІоѵлтокъ, в которой
Казнодѣѣ приставъ уііннтъ досамбіі
рт.ѵн, потираю млё (іокѣдлтіі іі о^нліі-
маетъ ііюдем Пропозицію свою поста-
і5 новлёбе амысла скоего», іро постанови
і’і амысліі ндкд'злшо мбвнт, і’і показа-
ти, юѵьімъ хбѵетъ Ка'зане мътн, и прб-
ент Ба алко нреутаю Два ы пбмоѵь
и людёп іо слахане. Дригдл ѵасть
•го |ГЛРРАІ|ІА, Повѣсть, ко ктбй тастн
покѣдает юкъ Клзііодѣа тбе лндем,
і]іо ыкі;і|длъ повѣдати, іожъ поклзаетъ
таю реѵъ, котбраю ©кѣцллъ показа-
ти. ТЛА УЛСТЬ фСТЪ нанколпіла, ко
ііокоііы показкет Хл в рбмаііты лътехъ
іі в розмаьтомъ кшталтк, ѵасой іакъ
днтако малое , уасомъ к дканаца-
тн, ѵлсомъ в тріп|йти лътехъ, уасом
на Кртѣ рлсііАтого, хлсо ика» саді'ю
ербгог® , и ііругл Два подокна ёс- 3
ТОМа КрЫШГАЛОКН, ко мѣла в животѣ
своёмъ Хл и породила §га» котры лю-
денъ к розмАнты лѣтехъ и в кштал-
тт> розмантб ііоклзовалс а, пёрше покл-
ЗАЛСА ДІІТАТКОМЪ МАЛЫМЪ, ПИТЫМЪ ТО з:
В ДКАНЛДІ|АТІІ , ТО В ТріІі|АтЙ ЛѢТС ,
ТО НА Кртѣ І10КА30КАЛСА, бЧ,е «ЬКА-
ікёсА Хс іі Садіею Срокомъ в дііь
Фстлтпііі, гды вадё мокнтн до людей
*) На пол. Маіи Бѣлнс т?. 4
а в пей все Кѵзлііе злмыклетсл, и до-
неіі нншііі уастіі стлгаютса. ТрётлА
ѵаст ^стъ КОККЛІОІ^ІІЛ , Конецъ Ка-
зана, в той уастіі Казнодѣй припо-
минаетъ таю реѵъ, котбраю повѣдалъ
о в НлррАЦЫИ іі илпомінілетъ людей,
жекы сіііы к таконса ретн кохллп,
если кадетъ тла реѵъ дбкрлл ^елн
Здсь зллл; напомііііает людей жекысл
тлкбн рёѵи хроннлн.
Тын всѣ уастіі маютса згджа'тн
3 Ѳомою, бо ілкъ з малого» жролд
выходитъ келіі'клА Рѣка, уднлкъ вода
а Рѣі|Ѣ згожлетъел з тбііо кодою,
КОТОрЛА §стъ к жрбдлѣ, такъ змдлон
Ѳёмы, великое походитъ Казаііе, за-
1127
1І2а
УНМЪ УЛСТІІ КОТрЫНСА ВКА^АНЮ 7,н 3111-
ДВІОТЪ, ПОВіІіНІЫСА И ѲОМОЮ ^ГАйіЛТИ,
жсбы ціоса к Ѳемі знлдветъ, тое і:
ВХордівмъ и к ІІлррлі|ін, и к Коп-
КЛІО^ТіІСА і'іілГІДОК АЛО. — ----
Сносокъ уложена Кайана, которын
ТЭТЪ ІІАІІІІСЛЛСМ (ЙБЛУНШЪ КЪ ВСѢХЪ мо-
ихъ казанахъ, бо кііждое кл^Аііе мое
ксдлвг Осмы написано , цю к Осмъ,
тое к $чордівм, н к ІІлррАцін, н
к Конкліб<ін ^нліідветсА, и к кбждом
кл^аі'ііо мое, НлррдііТл 4 Проііо/длііеіо
ИГОЖАСТСА , І|ІО К ПрОІІО^МІ|ЫІІ ЙБѢЦА-
ЛСМЪ мбкііТІІ II ПОКАЗАТИ. ТО6 К ІІАр-
рлцын мо'кплемъ іі покА^Алё. — —
Можетъ повабіітіі людей дослвхаііа
тлвмлулун іікбе нма, іі можетъ цѣ-
лое >Кд^Аііе ѵлсомъ ^ііменн оуѵн-
ііііт нліірііклл к ІІлю, гды ввдешъ по-
вѣдати, йіѵоко Кгъ ііл^ывлетсл, й
БОГАСТКЛ, же БОГАТЫЙ ()СТЪ В МЛрДІІІ,
кёлв Лила Павла: Кгъ же бога сын
къ млтн, $ціе іі йтог® Кгъ на^ыкаст-
са, же богатый рст к мрость, вёдлвгъ
тогожъ "Лила Павла: (йглвбііііа боглт- из
стка премростн н рл^нмл Кжіл. Ила
моіііса йнедѣлдніа, бо ктон дііь не
ДѢЛАТ ІІѢѴОГ®, ХІІКА ТЬІЛІІО Кв МЛІІ-
тііса иллёжіі, тлже іі к сто може 7,
„ ’"Ѵ » / / л
н.іеніі ід7лс вуніііітн , пиірнклл нл
Стго КлАДіімирл, мбжё мбзнтн, же
Кллдіімн мб.ПІТСЛ Й ТОГО, ІіЖ ВЛАД-
іівлъ миромъ, скііто , Христофоръ,
Хртонбсец нА^ыклетсй йтого, же Хл
носи ксрі|8 скосм, мыслдѵн іоііёмъ су-
стлкнуне, іі моглъ мбкпгн: Жнкёт к
мнѣ Хс , нл Стбго Клсііліа , мбже
мбкнтн, же КасіІлін ^нлѵііса Кроль,
й слвіппе, бо шііъ Крлліокдлъ нл тѣ-
ломъ СКОНМЪ НА НОЖАЛІІКОСТЛМІІ ТС-
леснымн , іі тепсръ к Пкь Кролюе.
нл Сто'го НіііОл/а мбжё мокнтн, же
Ніколай ^іілунса ^«ііта^стмо іі слвш-
не, бо <опъ (одёржллъ ^кііта^стко ііл-
ТрОМА ІІОПрІАТеЛДМІІ ДВННІЫМН, НА СВѢ-
то, нл ТѢЛО, II ІІЛ ДІАВОЛОМЪ, КОТО-
рымп коібкллъ й тепёръ потбм ^ки-
таисткѣ к іікѣ трівмфветъ. — —
СтдрАІісА жевьі ксѣ лібде
(° мѣлп тое, іро ты мбіш к каианю.----------
Можетъ кто снытлтп , где млемо
К'ИАТІІ МАТерІІО, И котброн КЫСМО КА-
ИАііе могли оуѵіііпітн? йклззіо, трёвл
унтлтп Кыклѣіо. /Кивоты стыхъ, тре'кл
15 ѵіітлтп ’ЙУнтелеГі і;ркбкпыхъ, Васьліа
Келііклгй) , Григорій Кгослокл, ійаи-
нл пллтовстлгю, ’ Ао-лплсіл, -оеодорнтл,
"ІІЙЛІІЛ ДАМАСКІІНЛ, “Сфрёмл, И ЙНІНН
оууіітелеіі і|рі:бі>ііы, котрьіи піісмо стбе
20 К КіІБЛІІІ ТОЛКИІОТЪ, трёкл Уита'тіі Гн-
стбрііі и КроГіІІІІКІІ (0 рОИМАіІТЫХЪ
ПАПСТВА Іі СТОрОІІА, І|10СА В ІІІІХ ДТ.АЛО
о 1 , .. ,
іі тепе цю дъетъ, тревл ѵнтлтн Кни-
ги (б З^кт.ръх, Птахахъ, Гадахъ , Ры-
бахъ , Де'рсвл , Кѣлах, Ка'мѣііахъ, и
ропмліітыхъ К<йдл, которын к Морю,
к Рѣкахъ , к Ствдплхъ , и на іііііііы
МѢСТЦА ИІ,ЛІІДК>бсА , Н ОуВАЖл'тп И
нлтврв, кллсііостн н сквткіі, іі тое
50 СОБѢ ІІОТОКАТП, іі ліііілѣкова'тн до ско-
ёіі рёѵи, котбрвю повѣдати хбтешъ,
до тоги уіітаІі Клплнл ро^мАнты, Кли-
подѣюкъ тепсреііінегю вѣки іі ііх ііл-
слѣдвн, рсліі тые Кіііігн и Клиаііл
35 г.вдешъ ѵнтлтн , инл'йдё к пііхъ до-
стАтёѵнвю матерію , и котброн мо-
жетъ уложити Каиаііс плхвллв Кжію,
на йпбръ геретпко'мъ, папквдокАііе
вѣрнымъ, іі ііАсйсёніе дінп скоёй.
-іо----------Конецъ уііііауіі тбен мосп
1129
ИЗО
праі|ы , ддіо тобѣ тлкню рада , Ѵн-
тдіі Книги, н 1|ІО хоро'шос КЫѴІІТА-
СІІГЬ ІІ0Т8ІІ СОБѢ II ДО СКОСГСО Каза-
на АІ1ІІЛѢК81І, до тсгсо оувАжліі.
кто? цю уни плъ? ііліа &
КОМ' ЫѢС1|в? ^КІІІЛ' ? ДЛА
УОКО"? ’ТЛК'ІІМ' С НОСОВОЙ'
КОТРО* УЛ"С8?
СслГі Книги Б8дё ѵнтлтн, іі ѵдсто
Казани покѣдатп. до тоги (;слн тыи <<>
і|іірІі8МЪСТДІ11|Тн , ЮКОЛіІТІІОСТИ Б8ДС
оуклжлтіі Гі Концепты ?ин ѵііинтіі,
л-ітво к Илю іі к Сто іі нлпогревѣ
и іііііінііііі юнкл/Тл Нл'^ле оутніш.
_ , л Г г 5К
Ко ТКТЪ СКОЖОГй) СЛОВА МОЖ€ СО- 15
г.ѣ иіырекаю илтсрію до Кл^лііл к^а-
тіі, ^кбжого) слова можетъ много)
Концснтокъ оуѵпніітн, нл пріікладъ.
КТО? Хс Кроль пл Крблмн, Пііъ на
ііаііьі-----фО у ИіГПЛЪ ? Тер-20
пѣлъ маки и смрть й улика--------------
ІІЛ" ІА КОМЪ ІЛѢСЦВ? К' ерлнмѣ
сголеѵпомъ мѣстѣ жидовскомъ------------
Какъ это сочиненіе , такъ п доба-
вленіе къ нему, изданное Галятовскимъ
въ 1760 г., содержитъ въ себѣ прак-
тическое іі теоретическое руководство
къ Духовному Краснорѣчію, т. е. со-
браніе проповѣдей, сопровождаемое те-
оріею эгого рода Ораторскаго искус-
ства, которой слѣдовали проповѣдники
ХѴП в. Галятовскіп рекомендуетъ
проповѣднику пользоваться не только
духовною литературою, но псвѣтскою,
и самъ тщательно слѣдовалъ этому пра-
вилу (128. 20.). Въ своихъ проповѣдяхъ
он ь подробно разсказываетъ, различ-
ныя западныя легенды, касается энци-
клопедіи екпхъ свѣдѣній о мірѣ, про-
изведеніяхъ природы и проч. Всѣ пра-
вила Теоріи Галятовскаю находимъ
примѣненными на практикѣ у орато-
ровъ XVII в., напр. правило о рас-
пространеніи проповѣди посредствомъ
толкованія словъ (127, 16.—128, 8.)
у Лазаря Барановича въ Трубахъ Сло-
весъ 1674 г. — Собраніе матеріаловъ
по вопросамъ: кто? іро ѵниіілъ? и пр.
(129, 5) есть не что ішое, какъ схола-
стическое ученіе объ источникахъ из-
обрѣтенія по семи вопросамъ: уній,
иЫ и пр. Па Западное происхожденіе
всей втой теоріи указываютъ уже и
латинскія названія частей проповѣди:
ехогсіііпп (126, 11), паітаііо (126, 20),
сопс1іі8Іо (126,27).
Языкъ II слъско-І’усскій, какъ въ
отдѣльныхъ словахъ, такъ и въ этимо-
логическихъ Формахъ и въ самыхъ
звукахъ. А именно: 1) іо вм. у въ словѣ
южъ, вм. уже (123. 11.). 2) іи вм. е:
воіокд'лъ вм. воевалъ (128, 7.). 3) ІІо-
малорус. ы вм. и и ѣ вм. и: [іьіглѣіо
(128, 14,). 4) ъ вм. ъ въ словахъ естъ
(124, 3.), теперь (124, 19.). 5) ы послѣ
шипящихъ: сотымъ (126,17.) вм. о чемъ.
6) з вм. съ и изъ. 7) Ііомалорусски в
вм. л: тикъ (124, 15.), вм. чулъ, т. е.
чуялъ. 8) ч(вы. щ въ причастіяхъ и дѣе-
причастіяхъ; напр СТ0ЛѴ8Ю (123, 16.)
вм. СТ0АЦІ8Ю. 9) Окончаніе существи-
тельныхъ на -ке, вм. -ніе. 10) котрыіі вм.
который (123, 23.) 11) ііс'ршііі вм. пер-
вый (126, 10.). 12) іімшііі вм. икой'(126,
26.). 13) Іірошсдиі. причаст. на -лъ съ
наращеніемъ личнаго окончанія для
означенія глагола: іілініслл-сі.і, сомі|й-сиъ,
іюіьцлл-е (127, 7. 13. 15.), т. е. л напи-
салъ, обѣщалъ, показалъ. (§ 8811р. 1.14),
1-е лицо множ. ч. глаголовъ на — мо
вм. -.м»: млемо (128, 11.) вм. имѣемъ,
ііысиі) (128, 12.) вм. быломъ.—Изъ Син-
таксическихъ особенностей обращаютъ
на себя вниманіе: 1) творит. пад. вм.
именит. при глаголѣ естъ: есть фвпдл-
меито (126, 7.). 2) Винит. вм. дат. при гл.
ніиоміпы'тіі (126,30.),—и вм.| предлож-
съ предлогомъ о: со слвдіііе (126, 19..
Заслуживаюсь вниманія иностранныя
1131
1182
слова, пошедшія къ намъ черезъ Поль-
шу. ІІаир. (123,27.) маестатъ; (124.
18.) кондиція; (124, 20 ) патронъ, па-
тронка-, (126, ІІ) пропозиція; (128, 8)
тріумфовать; (128, 30.) иотовать, ап-
пликовать и мн. друг.
ХСІІ. //за книги: Казани. прмдлмыи до книги. Клібѵъ Р.цумъиіііі. изд.
Іоанникіемъ Галяшовекимъ , на Ніевопегерск. Лавры, 1660 г-
(/?а листъ.).
1. Изъ статьи, слѣдующей за пропо-
вѣдями , подъ заглавіемъ: Накка ко-
роткая, алко сііосок уложена кл/,лпа.
Казана нл ПрА^ннкн ГіідкТн, й
Бгрбѵііы мбжё оідиъніікііін покидати і
К ДНЬ СТГ(и> ІАКОГ®. ІІАІІрНКЛА к Кл-
^лн;і моемъ к Ктбро *) нл Стрктёіііе
Гне ^ндіІдуіоса ріцмліітые Камъііа
дорогі'іг, котбрымнея Хс іііцыкдетъ ,
уды КлмсніТі дороги мбжепіъ гы сто- <
МУ ІІТколліо Коро'ну Архіерёнскую оу-
ѴНІНІтіІ. Ѳсмд нсхліі Будё.
Положи 0сн па Главъ дгы вънсцъ
ш Кльіспе ѵтнл. раломъ, к.
в ІІлррлі|Тп кылнуан тын дорогій (
(именъ , Карквііквль , "ІАспнсъ , Шд-
фкръ, Хріцблътъ, Бері'ілъ , Глгатокъ,
Амегнст, Шилрлгдъ, Тои.ці<аііъ, Мат-
иссъ , котбрып Камсііъ с: іііколаіі к
Коронъ скоси млетъ, іі кбждогй) Кл- а
МЕНЯ ІІЛТУрУ КЛАСНОСТІІ II СКУТКП, АІ1-
ІІЛНКУН ДО СТГО Ніколля , ТАКЪ ІАКЮ
іл до Ха апіілъкокалсм , іі в Перню
Казань моём нл Кспспіе пртоіі Бі|іі
^НАІІДНіОСА ІІ.ІКІІ. ^котбры СОКЪ ПрУТЛА
Діід Шату оуткдлл , ^тьі нііто може
ТЫ ОуТШНІТІІ Ш.ІТУ СТОМУ ’ (Онуфрію,
КОТОрОГй) НАГОГО малюютъ. Ѳёил 110-
дожп тлкбе.
"АЦІС КІІДІІШІІ Нл'гл ыдън, Нсдід, нн. .->
К ІІЛррАЦйі кылііуа'п тын ІІііткн.
ЛііАІІУІО , Коли А Но 10 , Сдкакіівю, ^0-
На пол. ^рн к кліоѵн рцв:
лот«ю , ^которы стьііі ”(Онуфріи оу-
ткллъ сокъ Шату, кбаіоіі ІІііткн клл-
СИОСТІІ, ІІСКУКІІ ЛІНІЛНКУДО СТГО)''(Онуф-
рія. ТА ІЛКО) ІА АІІПЛЪКОКАЛС до пріон
5 Дкы Кцн. "(імбрдіум ^а" іі Конкліо^Тю
іакуіо хотеш , приложи іі до Коропы
стго» ІІіколлл, іі до Шаты стгю'(Ону-
фрія. — —
Гды покъдлешъ кд^аііс глади тогю
о жскысь людей пспріікълъ мбкою скоёю
до деспсрАі|ііі, до рбсплѵн. мол.ё ііхъ
ііАкл^Аіііо скос ^лсмутіітп іі оустрл'-
ііінтіі, м.окаѵн: жс тдкін, котбрып ^лбе
УіІНА, НкА ІІСДОСТУИА ЛЛС ПОТЫ ПОТЪШЪ
5 НХЪ, ІІ оуунніі іімъ нлдъю ^клклёіія,
фслнся пока'ютъ и перестанутъ ^лбе
ѵнпптп, унтаіі мое кто'рос кл^лііе на
с: Келнкомуннкл Геюргіл, тамъ Илр-
рАЦІА моя можетъ КОТЫ ^АСМУТНТИ II
° УСТрАІІ1.<Т, К(0 К КАррАЦІН рб^ІІЫН СУТЬ
^накн , же немікбгй) людей кудё к
нкъ , колніе г>зде к пеклъ, лле Ііон-
клкція людей потъііідетъ, іцкавлсна
нмъ ііадъіо уніін , БЮ К ІГопклю<іТі
5 написано: же мнюго ^стъ пл скътъ
жпдюкъ, туркокъ, тАтлрб), аріянійкъ,
несторіяііб, адамиты, мопотслътц Гі
питыхъ поганой, геретнкшкъ. и людей
некіірны. тыми Бгъ пекло наполни ,
о лмьі прлкоелдвііыіі хртіяпе, цъпмы ксъ
такую нідъю же вудемо ^клвлёпы іі
ДОСТУПІІМО НЕ А, Б® КЪріІМ® К ПрАК-
діікегід Бл, тыко бфё при к ръ мъіім®
1133
1134
го стрѣлою , а зостгіло пнемъ желѣзно й
стрѣлы, і'нсмогліі ргб вы'илти. пехліі при-
ложатъ до тоён раны , \о тогго постртлв
Ыагііесъ, то юнъ кы'тагиетъ т, тѣла к^лю
жслѣзіізіо іігротъ желѣзный Й стрѣлы- ’ІІ
6 Хс нотаглетъ до севе людей грѣшныхъ,
Которыхъ Прркъ "Ісреиін желѣзо наты-
каетъ мовлу: Желѣзо, псѣ растлѣнны св ’
длл тоги) с» ілнъ желѣзо твердое , такъ
и грѣшныіі люде евті, затвердѣлые, неуо-
т/т слвхатн Ба, іі тниіітіі іірнклзл'на @г<о - -
2. Изъ 1-го Слова на Успѣніе Бо-
городицы, въ Ключѣ Разум.
ІІе'рпіал н^ткя ес ліинад, з которон
ІІрттлл ДТ;д шла в собѣ оутка'ла; Ленъ 311л-
ѵіітъ оёмертпеніе й терненіе, бо мо'-
ул, ейиіл, трвт, г.ютъ; ілт.лл и Пру гда Два
іь , , , , , , <
вмертвеяіе- бо \т.іеотв*лх тало ское, но
стами , млтвамн , поклонами , нсспансмъ
тнтлііемъ Кингъ іі розиліітыми прлі|імн
слвжаѵн Бе дііь іі н", инглл ІІрхтаа Дм
тын слона иовіітн: Се трнд ес предо иною
вьінв- до'иіеже і.иііі дв къ Стылл Кжіе.-
20 , ,
Дрвгаа нитка ретъ кокнанал , 3 которон
пртт.аа Дна иілтв собѣ оуткд’лі іківіп 311л-
унтъ невинность, іі унстость и т. п.
Въ правилахъ 1-Гі статьи и въ со-
2Я отнѣтствуіонріхъ имъ проповѣдяхъ, нъ
большой подробности , распивается
мысль, наложенная въ Ключѣ Разумѣ-
нія, о распространеніи проповѣди опи-
саніемъ свойствъ камней , растеній и
другихъ произведеній природы.
Изъ 2-й статьи явствуетъ, что Галя-
товскій, слѣдуя писателямъ западнымъ,
почиталъ легенды и различныя нрав-
ственныя повѣствованія однимъ изъ
главііІіЙПІИХЪ пегочппковъ изобрѣтенія
для проповѣдниковъ. На Западѣ съ
втою цѣлью были составлены обшир-
ные сборники легендъ и повѣствованій,
подъ названіемъ: Зрссиіит, Вілсіриіиз и
т. п. Галлтовскій не удовольствовался
краткимъ прпложеніенъ легендъ къ
своей теоріи, ивъ 1665 г. цзіалъі;Г—
*) На пол. крс: в
оуѵнпки, л услп к грихлхъ акііхъ ?нліі-
ДКСМСйСА СПОКѢДАіІМОСА II, II ІІ0К8Т8
згдпн УНІІѢМЮ , ТО ДОСТЪПИМ® КСѢ
^БАКЛЫІА ВѢУІІО, II про: — —
2. слѣдующей за тѣмъ статьи,
которою оканчивается книга:
ѴИДА, ПрТОІІ БгОрОДІІІ)!.! НѢКОТОрЫП,
Нд ѵть и ІІохклл» рн К.цнодѣю дла
придпіо и ллткѣіпо ^нлдёіід млтерТн ,
Нл Прл^пн Кгороднтё. — --
Ѵздо Кіі
’Арнолдъ Кііа^ь кдклрскііі гды СОКѢ
ПріІ8ЛАІ|ІАЛ рДІІО МѢСТО ПрУТОіІ Дкѣ
йддііое, где монастырѣ ^кздокдно, и
ГДЫСА ТОГО) МѢСТА ДѢДІІѴСМЪ ТІНІІІЛЪ,
поркл его) ^лы дъ’хъ, іі к ш^ерѣ кед-
ле монлстырл оутопіілъ.
Ѵ»до лд. *’).
’€де млш'і іісіюкстАглііііО іі нсѵнс-
то жіітТа , злкше прутию Дк8 кы-
ХКАЛА , оукл^длдсл рі.18 ПрУТАА ДкЛ
ѢСТИ рМ8 ІІСС8ѴІІ, (ОСОБЛіІкЫІІ ІІОТрЛКЫ,
нлмііслхъ ШІІСТІІЫ ІІСѴІІСТЫ, Гі КАНАЛА
§ма ѣсти, йкл^а: іісмогв ѣсти, ко
іГіснкііыи скть потравы ЛЛС НАМІІСА
ІІСТІІСТЫ , МО! ИЛА рМ8 ИрУТАА Дкл
ііткоё выхваленіе ретъ піеіікиое , лле
срі|е твоё нетііетое, длл тоги иепл-
ВІ1Ѣ8 рГО).
Здѣсь предлагаются отрывки ивъ
нѣкоторыхъ словъ, на которыя авторъ
ссылается.
1. Изъ 2 го Слова на Срѣтеніе Го-
сподне. въ . Ключѣ Разум.
€стъ Хс ѢІлгвссомъ, Млгііссъ тдгііетъ
до ссііѣ жслГ.30 , сслнбы кого пострѣлено
квлею жслГзи іо , а нсиогліі зисги) тссн
квлѣ сыпати, л.ібо рельсы пострі'лсоо ко-
*) На пол. ТрнтніТЙ к\ ыіюѵл: ндро:
іі Кими Бдвд. **) На пол. іі звгрГр Прн-
ла прпклл і Г к.
1135
1136
лую книгу о Чудесахъ Богородицы
(смотр. Небо Новое').
Чудо 34-е, длл сравненія , предла-
гается пзъ Великаго Зерцала, въ ве-
лпко-рус. переводѣ XVII в. (по руко-
писи, принадлежащей издателю.)
ІЛмо сводерж.иінемъ подовлетъ молит-
ву в7|е приноситн.
Нсво^дсржатслыілго жптиа і ски улвкъ
влѵца ииіу Бі‘|у много ірітио Бігодлрдиіе.
кыкиіу же ему к пустыни вожддл ік^ллкл
аниса ему претуііла іріц юже диы утііыл
окружтху: приноса тому тупую пиіру к
нетіісто сосуде і иовслсклд дети оному
же гпуііыіоі|іусд і ііедотаціу. тогда (ете
ХСП1. Изг> книги" Ибо ііокоё, г,
ПреклкеіііілА Дка Мрі’А Кір 7, ѵзддип
скоего недостойно Іеромо: Ішнікіл
АХдб Мір Дска: дна, іи.
/. Изъ главы,- ѵй'дл й шатъ 1 і’і
іі пояса Престоіі Кірі. ѵудо трё'тее *).
’Оскблдъ н Дыръ Кііа^ѣ Рвск'ін,
которын еыліі сціё пре крёі|іёніемъ
п (роди рвскогю, ^окракшіі келнкін
ВОЙСКА рискін, пошли торнымъ море
к «жрнтлуь 2 подъ 8|лрнгородъ, II <вк-
лёгшн у г «о докыкаліі, тёды 3 ПлтрТяр-
хд Сергіо іцакіші Преттон дкы іилтв4 * * *,
КОТрД.Л ТАМЪ ПЫЛА , КМОѴНЛЪ К Мо'рС, ।
> л 5 г г г; 1
и ^дрл^ъс.л море ^кирнло н ксѣ
юкриты ' 7, КОНСКАМН рЪСІІІІМІІ родимо,
і потопило, ты'лко 8 ДКА Киа^т, ’Ос-
ю'лдъ Н Дыръ К МАЛОЙ ДрНЖЫНѢ до
оѵіцпы 9 керпвлнея.
) Па пол. стрпков Іт.ст: роі.
ему всестлд і ткое хвалословію пріютно
но срі|с твое петііето ’ того ради ііе-
іпкііду і гнушлюсд. ,
— Языкъ въ книгѣ Галятовскаго
такой же, какъ л въ другихъ его со-
чиненіяхъ. Изъ грамматическихъ осо-
бенностей заслулшваюгь вниманія: по-
малорусски к км п въ словѣ вала, вм.
пули п в вм. л, въ словѣ кокііл, вм.
волна. (133,3. 134,25). Въ синтакси-
ческомъ отношеніи замѣчательно упо-
требленіе безлпч. глагола страд. зало-
га, управляющаго винит. падежомъ:
моіілстыръ ^квдов.ию (133, 14), кого по-
стрѣленэ (133, 2).
покыиіі ^кѣздаміі сотворенное, то естъ
сконмн, ^А стдраемъ іідимёиіпого слигГі
Галятокско: Ректо і’і Ігу: Кра: Ки.к: Ро
СКѢТ8С.А ІАКІІЛА. Къ ЛкОВѢ.. К Тѵ МІХАНЛА СліО7,КІІ.
(Вз 4-ку.)
2. Изъ главы: Ѵііда II. К. й Пёр-
СТСІ1А €11.
а. Чудо 1-е *). Къ ^емлн Кло-
скоіі, к мѣстѣ Перн^ікмъ , к цркіш
стого Лаврентія естъ Перстень, ко-
торымъ сосі юернѵи'лъ стыи 'Іосифъ
Прег.лгослокёііншо дка Мрію Пі’|»,
тбіі Перстень пѣ \ ^логл, ііѣ срѣ'крА
лле \ ілкогось кліленд естъ оутыне-
пыіііі К^ксю ІІрокѣдёпі|ііо 1 ‘ <іі
Клю^ыікйкъ до Нер8'4іІ!>й)къ естъ пе-
рсііёсепын, котбромн Псрстеіісвн ке-
/ г г і <2 *
лпііое поііідііокдне люде типа для
тйдаікъ й него походатііхъ.
’) На пол. Ілкйнъ ІЛлрхлнъ, к Скі.і|іпіі-
к« Дховъ. Ѵтеиі'е. <(• трлктл н .
варіанты предлагаются по позднѣйшему изданію {въ Могилевѣ, у Маке. Во-
щанки, 1699 г. въ 4-ку) , въ которомъ непонятныя для Русскаго Полъско-
Русскіл реченія замѣнены попятными.
і) йі ріі^ы. 2) Г< корлвлдхі. 3) тогда 4) рі!?8. 5) аглс. 6) во^мвтвса. 7) кордБЛѣ-
8) тёлкіо. 9) к <йустно, свое во^вратіішдсд. 10) не © ?.ідтл и не срсврл, но © кі-
менн нікоегю естъ сотвореньи. 1 I) ііуіііім ііровѣдіиТсм- 12) кслі'квю тесть.
1137
1138
стрбмскдА, на "О^срѣ 10 Стомъ ©слѣ-
пила Мамаа Цдра Татарского іі все
войско уги, которые велнкаю РюссТю
воевали, дла того тое (О^еро стымъ
5 навыкаетъел.
6. Чудо 17-е. *). Б' ^емліі Татар-
ской к Мѣстѣ Кріімъ, $ст скала, под
которою ѵдсювъ ддвныхъ былъ смокъ,
Людей и быдло 18 пожнрдюуііі, дла
ю тогй ©толь ксѣ люде оутеклн и мѣс-
ті|е пастое доставили, 10 пбтымъ 20
Греки іі Блохи котюрып тамъ к тон
ѵасъ мёпікалн 21: поуаліі моліітиса
Преутон Двѣ Бірі, жены нхъ й тогю
іа ембкд квакала, @дн°н ііоуіі акдунлн
свѣта па ©ной скалъ ^дпалеіпіаю, и
ВСТ8ПНКПИІ так ^ндшлн Оврагъ Прѣстбн
Бі|іі , перед которымъ скѣуд го-
рѣла , а подніім ембк лежалъ росла-
го клын. кото'рогю к ііітакн ро^рававши
спалили, и Преутой Двѣ Бірі ^а вы-
ваклёнё ютосп вёстын , подАкокдііе
оуунніілн , пбтымъ до тоги оврага
Престбн Бірі ©кыкателѣ тамъ тыхъ
25 крдекъ, гды пдвоженсткомъ ходили
іі гоферы ѵіініілн, віідАѴіі тюе і|аръ22
Татарскій, ЛѵикереіГ котбрііі тамъ
пановавъ2’, ілолнлъса Престбн Бі|и ,
пред оврагомъ @н, ліевы ^ми помогла
-о на Боннѣ , котбраю мѣлъ тоѵнтн
Наршдамн посторбнііымн, н (окѣіідлса24
пёвнаю шфѣра ѵл'ешкъ своихъ давдтн,
і|іо23 іі Уіпііілъ, ксрпакіпнсА Бонны,
\ здбвыуа до дома, кбска накалилъ,
б. Чудо 2-е ’)• Невѣсты ? Костей (
Слоніывыхъ рбвлтъ Перстень іі по- (
сылд'ютъ до мѣстл Перижіамъ нл^вд- г
нога), жевы тамъ тьін перетекъ Пёр- і
степа Преутон дкы Бірі доткіівлііса 5 і
И Й ІіёгО ІІОСВАТНЛІІСА. — «-
3. Изъ главы: ?&№ П. Б. на мола-
УНМНСА $н. — Чудо 10-е ”).
Стал Екатерина двнца, «окрестнк-
шнсл мліілдсл ^нбка Престбн Бі|н, *°
всю моіцъ , іі по уасъ молитвы ощ-
енила, и къ снѣ віідѣла покто'ре Прутаю
Два Бца Ха на ракдхъ своихъ дер-
жатаю, іі южъ ‘'не йкороѵалъ Лні|д
своего й пен, іі мбкнлъ до Преутон 15
Дкы Мткн “* скоси ііііѣ Екатерина
еыст прескѣ'тла и славна Богата и
премндра, іі желаю ажркуііти ю не-
вѣста секѣ нетлѣнна, и в^ала Пре-
стаа Бцд праваго рака ёкдтернны, іі 20
мовнла до Ха, Ѵадо моё да'іі §н
Перстень ^л ажраѵёніё оунекѣстнтнсА
бн да сподовншн ю і|рткіА твоего ,
на то'іі ѵасъ далъ Хс "Екатеринѣ Пер-
стень ёдёпъ кдр’40 слитный, мокаѵн15:
Се днесь пріемлю та ^а невѣста
севѣ нетлѣнна іі къѵна, поты'мъ"€кл-
терііпа вставши й сна всѣмъ срі|емъ
Хвн поѵала слвжнти, маки іі смртъ
понесла длл него.
4. Изъ главы: Ѵада II. Б. межи
Погандмн.
а. Чудо 11-е. Престдл Бі|Л Ко-
*) Иа пол. Таите-
**) При 9-мъ чудѣ о томъ же, на пол.
к жік’с, ’Екдтеріііі, Грецкого масло- *) Па пол. ^Лле^діідй Гвагміі ы ^еилт.
ве-: нрелоаю. Тятарск. лпс к?.
ІЗ) оужё. 1'1) Мтрн. 15) глюціе. 16) па ё?ерѣ 17) ||арл. 18) ското П») «оста-
вили. 20) потей. 21) жили- 22) царь- 23) пановалъ. 24) шсѣіраса. 25) Уто.
72
1139
1140
11 СВѢТЪ НДрОБНКІІІН КЛ СОМОН СКАЛѢ
сталъ26, прес цѣлый Рокъ, пред окра-
сомъ Престоіі Кцн , тоежъ іі потбм-
коке рго) хннгли.
5. 77.ів /лавы: Ѵида II. К. межи 5
Злыми дихлмн. — Ч'/до 5-е
К фллндрТн ёдекъ Маляръ маліо-
кллъ окрасъ Престоіі Кцн, ілі>» моглъ
ндйпіенкнѣіі, а діа'колл малТокалъ ілко
моглъ іідіГіііпстнѣіі, іюклсллъсл дми і<>
къ снѣ злый дихъ . с гнѣвомъ ве-
ликимъ к напоминалъ ёг® н гро-
Снлъ , жёкы §г® такъ ііінётнс не
мдлі окалъ , але Маляръ вціе карзѣй
тымъ поквднлъсА , н намалі ока'лъ к із
іірккн варзо слнѵнию Мтки Бікию, а
Злого двха варзо іппётного намаліо-
калъ по ногами $н, гды28 тое страш-
ное днкокнско Маляръ к церкви на
стѣнѣ мллі овалъ , стояти на рыніто-ш р»цъ стрѣлою татарскою оуѵынеиьж",
клню с тертнць оуѵыненомъ , снл'глл
келнкін вѣхоръ повсталъ, іі оное рыш-
токанье па землю «калилъ, кндаѵн
тое Маляръ поѵалъ Престаю Кци ®
ратиновъ просіітн, теды29 окрасъ Пре- 2»
то'п Кцн рики протягъ, іі оного Ма-
ляра сяДергГіДл> ® Рлни н й смерти
Слхокалъ.
(>. Пм глачы: Ѵидл П. К. 6 окрл-
С»КЪ 011. 5<>
а. Ч;/ді 26-е ")• К Кіія'ссткѣ Лн-
то'кскомъ , К ІІОГ.ѢТѢ Слонимскомъ ,
остъ Мѣстце наскАііое Жыровнѵн , й
жыри, тоестъ поклрии, которіи тамъ
11а по.і. Кхнкё. книги, с глава, рд.
к Па ію.г. ГнсторТа ы 6б(>іцѣ ІІрес:
Дкы. ІЛлрТи, жырокн **’) На по.і. фе-
ны-П. шжіілііі Пртс: Кі|іі Хоискон.
пре тым звѣри днкін на пвірн мѣлн,
на то и пиціи плситн кыдло плстиш-
кбве шкатнлн на деревъ свѣтлост ке-
лііквю , ндкіпталтъ огня ііалдюѵого,
пршпсднш тамъ ^ііліплн окрл^ъ Преѵтон
Дкы , Кцн на деревѣ стодѵін н ііл-
кінталтъ променсн солнёѵныхъ нолы-
сккюѵТнса 51, которын ксАкшн прине-
сли до Нана 52 скоёго, на нмл Ллелдн-
дра Солтана, Пбскаркіог® Литовское».
6. Чудо 28-е ”*). Холмъ естъ мѣ-
< то знаменитое к землѣ Риской, на-
званое бі Холми, тоестъ ® пагорки,
же на холмѣ , ил пагорки высокимъ
маетъ ское положенье , ктомъ мѣстѣ
дстъ окрасъ Преѵтон Дкы Бцн. к ко-
торой окрасѣ снаіідкіотсд расы,ддёнъ
расъ на лѣвымъ рлменю, тя'тын ша'к-
лею татарскою, дригііГ рас нл правой
дле35 тата'роке за тое послѣплн н
головы іімъ закерн8ЛНСА.
7. Щъ і.ѵшы: Ѵида II. Б. ІІеѵср-
скон. — Чі/до 35-е **).
^а ’Слісея Плетеііецког» ЛрхТмлн-
дрнты Петёрского, злконіінкн по ѵасъ
Симы сро'гн51 поѵалн кылн ндкожсіі-
стко в Предѣлъ стыхъ Верховны Лптолъ
Петра н Павла при Трапезѣ йпрако-
клтн , же тамъ могли слгрѣтнсА теп-
ломъ с трапезы поход.ятнмъ, црокъ
Сась келнкию вспёнТя Престоіі Кци
длл србгого сіімііл несъ ііакожёнства
(остакіілн, а гды к той црккѣ при тра-
пезѣ нлкожснство ііоѵлліі аііірдвокагіі,
того жъ ѵаеи и к црккв келйкон ми
ІІ/ пол. рыка ахш
20 стлклал- 27) Мтръ 20 ёгдл 2!) Тогда : I Идетъ рТс. 31) Бліістлюі|ііІіся 32) До
Гіцппл- 3 3 Но- 31) Лндоа.
1141
1142
ровАіюн скт.ѵіі зміллено і’і кдлѵное
ѴКТІІ БЫЛО СПѢКЛ1ІѢ6, которыми ПѢСНМІІ
Бга Ксемогнѵого н Престню Гща
ВЫХВАЛАНО, АЛКО 55 стыII КОТОрЫН В
ТОіГ ЦрККѢ ЛСЖАТЪ, АЛКО ’Лгглп ко-
тбрын Хрт« црю сланы н ІІресллвноіі
1|рі;н Мрін Мті|ѣ ёг<® слвждтъ, тое
ІІАБОЖСНСТВО ТАМЪ ЮПрАВОВАЛН, ЮКА-
тіікиін н поѵакіин тое ЛрхТмАіідрптл
врАТіею скоею, /,іюка потали на- (
Боженствю в келнкоіГ іірккн аіірлво-
катіі, н до ннъііінегю уасв бпрАна-
ЮТ , ПА србгость 7.НМЫ ЖАДНШІ 116Д-
БАЮѴН.
Это сборникъ легендъ о чудесахъ
Богородицы,составленный изъ разныхъ
источниковъ, отечественныхъ и ино-
странныхъ—восточныхъ и западныхъ,
и приведенный въ систематическій по-
рядокъ. Начинается предсказаніями
Смвм.Ы5, или языческихъ пророчицъ, о
Дѣвѣ Маріи. За этѣмъ слѣдуютъ Чуде-
са о Зачатіи и рожденіи Богоматери.
Чудеса во время пребыванія Ея въХра-
мѣ Соломоновомъ, во время Рождества
Христова, бѣгства въ Египетъ и т. д, •
потомъ Чудеса отъ Ея имени , ризы,
пояса, перстня, отъ Ея источника,
Чудеса на войнѣ, надъ грѣшниками ,
надъ молящимися и т. д.; затѣмъ Чу-
деса отъ различныхъ икона Ея, отъ
Иверской, Печерской, Купятицкой.п
пр. Нѣкоторыя илъ событій отечест-
венныхъ, совершившіяся лѣтъ за два-
дцать до изданія этой книги, вошли
въ нее, вѣроятно по устнымъ преда-
ніямъ.
На поляхъ книги означены источни-
ки, откуда заимствованы легенды.
Для ясности, о статьѣ 3-Й должно
замѣтить, что здѣсь является Св. Ека-
теринѣ Богоматерь съ Христомъ уже
вторично. Вь первый разь явилась Она
Екатеринѣ, еще нс принявшей ігреще-
5 нія : и тогда Младсиецъ-Христосъ отъ
нея отворотился. Приведенная здѣсь
легенда была однимъ пзъ любимыхъ
предметовъ для западныхъ живопис-
цевъ. Легенда о перстнѣ Богородицы
въ Перуджіи (во 2-й статьй) тоже со-
о стоитъ въ связи съ благочестивымъ на-
правленіемъ древне-Нтальянсіихъ жи-
вописцевъ, особенно іііколы Умбрійской*
Легенды Русскаго происхожденія(вь
статьяхъ 4-й, 6-й, 7-й) предлагаютъ
любопытныя данныя длл исторіи народ-
ныхъ преданіи, вѣрованій и обычаевъ.
Галлтовскій издалъ эту книгу ,
вѣроятно, въ дополненіе къ приложен-
ному имъ собранію Чудесь Богороди-
цы при его теоріи Духовнаго Красно-
рѣчія (Смор. Казаки, изд- иъіббОг.)
Подобные Сборники были въ боль-
шомъ употребленіи на Западѣ. Таковъ
напр. сборникъ Чудесъ Богородицы,
йодъ названіемъ: Нівсіриіі ргоіпріиаііпііі
<1е МігасиІівВ. МагіаеѴіг§іпів,—приложен-
ный къ богословскому сотиненіюсред-
нихъ вѣковъ: Нівсіриіиз геіііѵіѵпз. Для
сравненія съ 5-й статьею предлагается
отрывокъ пзъ этого Сборника: «(^иі-
ііапі ріеіог іііаЬоііііп ыіів СогпіЬив, еі
саеіегіз тетЬгіи, иі Іигріг’іч роіеіаі , еі
ЬоггіЬіІет ріпхіі, ігіет ѵегд ітаг
діц«т Веаіае Магіае Ѵігдіпіб іііі ііесеп-
іет, еі ііа риіекгаіп , иі роіиіі, (Іеріихіі
іііѵегхі» соіогііли,» и т. д1 Л4‘ 7і8, по
изд. 1728 г.
Уже въ отдаленную эпоху на За-
падѣ такія легенды передавались въ
•15) иди. — Сверхъ тою въ изданіи 1699 і. употребляются-. і) мягкія глас-
ныя посліь шипящихъ; напр. ѵсрныи вм. ѵбрпміі, дрѵж.іші і м. дрвжыпл; 2) окон-
чанія причаст. -ірін вм. -тіи; 3) людіе вм. люде, н пі. п.
1143
1144
стихотворной Формѣ. Такъ Испанскій
священникъ и поэтъ первой половины
XIII в, І)оп Схопгаіо сіе Вегсео опи-
салъ въ стихахъ двадцать пять Чудесъ
Богоматери (Мііадгоз <1е Киезіга 5епога),
совершившихся частію въ Испаніи, ча-
стію въ Римѣ, Павіи п другихъ мѣ-
стахъ. (Соіессіоп сіе роезіач сазіеііапая
апіегіогез аі зідіо XV, пзд. 1780 г. часть
2-я стр. 284 — 404).
Между стихотворными легендами дре-
не-ІІѢмецкпмп встрѣчаемъ цѣлый рядъ
стихотвореній о чудесахъ Богородицы.
Смотр. Сп.чег Ггаиеп ЛѴипсІег, въ изданіи
древне-Пѣм. стихотворныхъ новеллъ,
подъ названіемъ: СеватіпіаЬепіеігег, изд.
ѵоп сіег Па^еп. 1850 г. часть 3-я стр.
465 и слѣд.
— Языкъ этой книги Галятонскаго
Польско-Русскій. Смотр. варіанты.
ХСІѴ. изъ курлнтовъ
(По рукописи въ Библ. г. Забѣлина).
детъ , а какъ образъ надъ нею под-
няли п бЬсы въ ней зарычали какъ
быкъ страшнымъ голосомъ, а нынѣ
ужъ въ третіе около ее духовенство
5 ходятъ и хотятъ бѣсовъ изъ нее вы-
гнать Латынскимъ языкомъ, только
они отвѣчаютъ изъ нее Польскимъ
языкомъ и даютъ на всякое слово
подлинной отвѣтъ и сказываютъ что
то отъ ней ирежді; выступить пе хотятъ
покамѣста имъ укажутъ иное жили-
ще въ человѣческомъ тѣлѣ. А вче-
рась они воопче просили чтобъ имъ
поволили опять пребывать здѣшняго
города въ нѣкоей сапожной женѣ, ко-
торой имяпи не сказали или пѣкото-
рого Господина въ слугѣ, и опи от-
станутъ, также просили для своего
выходу нѣкоторого окна въ предѣлѣ
Святыя богородицы, а сказывали что
то окно такъ истолкутъ, что никото-
рой ремеслепикъ не можетъ ево по-
чинить, только Священникъ, которой
смиренной и благочестивой человѣкъ
25 не позволитъ пмъ ничего , и отсы-
лалъ бы ихъ, имянемъ Христовымъ во
адъ, гдѣ назначенное ихъ жилище;'—
вчерась одинъ бѣсъ изъ нее говорилъ
(Переводы съ печатныхъ листовъ
отъ курантовъ. Снесены изъ прика-
зу и оныхъ дѣлъ нереведѣпы въ
НЫНѢШНЕМЪ ВО 173 ГОДУ Іюля въ
16 день, что подалъ Иванъ Фал-
свѣдепъ).
/) Изъ Венецыи Маія въ 23 день.
Погода неугодная помѣшкою Тур-
чакомъ была по сЬхъ мѣстъ что они
насъ осадить не могли и черезъ то
намъ время было мы -всякимъ спосо-
бомъ противъ ихъ опаслпсь, и чаемъ
божіею помощію, что опи мало здѣ-
лаютъ, и отъ карабля которой изъ <з
царя города пришелъ въ Ливорпу,
вѣсти что бупты которыя осталися
въ Азіи усмиряются и великія для
того радостныя огни учинены были, а
Пашѣ Вавилонскому, которой о томъ 20
вѣдомо далъ, великіе подарки пос-
лалъ.
2.) Изъ Города Брина мзв Меренскіе
Земли Маія въ Ібдень.
Не давно здѣсь старую Полскую
женщину бѣснующую привели до
Костела къ богородицѣ начаючись
что она оть бѣсовъ свобождена бу-
1145
1146
и клялся ЛуцыФеромъ, что они бѣс-
пующую того дни покинуть хотятъ,
только тотчасъ ивой бѣсъ имянемъ
Шкабанъ при многихъ людсхъ ска-
залъ что тотъ Священникъ нынѣ
ничего не здѣлаетъ напрасно онъ
ихъ молитвою и клятвою своею труж-
даетъ, потому что онъ ихъ всѣхъ не
выгонитъ и съ великимъ подивле-
піемъ слышеть какъ тѣ проклятые
духи забраняются во адъ иттп, хо-
тятъ всегда въ иномъ жилищѣ пре-
бывать, а какъ имъ того не позво-
ляютъ , и они кричатъ и рычать
великимъ и страшнымъ гласомъ а
тогда надъ бЬснующсю держать по-
тиръ и они шатаются въ ней и на-
зываютъ тотъ потиръ силою вышня-
го, а какъ вчерась Священникъ ихъ
выгонялъ, и они сказывали что сего
дпи выходить хотѣли, чтобъ опъ имъ
далъ отпочннуть, потому что они
прошлой ночи па свадьбѣ были въ
чужомъ жилищѣ и гораздо утомились
однакожъ когда священникъ имъ го-
ворилъ чтобъ они бЬспующую не му-
чили, и они то учинили и дали ей
сроку исповѣдыватся однакожъ но
совершенно а что пыпѣ здѣлается
впредь услышимъ только наготови-
лись опять духовенство выгонять изъ
нее именемъ Господнимъ, та бѣс-
пующая мало ѣстъ и только воду
пьегь а была-де она взята въ полонъ
въ Татарехъ и съ мужемъ своимъ,
съ однимъ робенкомъ, и мужъ-де ее
въ полону умеръ, а робенокъ ножемъ
зарѣзался до смерти , и она дѣ отъ
тоски своей клялась многими дьяво-
лами, и оть того богъ на нее ихъ и
напустилъ, а по счету какъ они
5
ІО
15
20
25
30
55
90
сами себя имянамп розными называю-
тся, ихъ въ ней 14-ть такъ же тѣ
бѣсы просили, чтобъ Священникъ, ко-
торой ихъ выгоняетъ поволилъ, чтобъ
они отъ нее вышедши вселилися в
тетку ее, матери ее родной въ сестру,
только онъ по прежнему имянемъ Го-
споднимъ отсылалъ ихъ во адъ или
въ такое мѣсто гдѣ они никого вре-
дить не могутъ а въ началѣ нынѣш-
няго выгнанья сказали бѣсы что буде
только ихъ изъ нее выгошотъ и она-
дѣ тотчасъ умретъ, однакожъ надѣем-
ся о бозѣ что богъ милостію своею
пощадити можетъ, а ужъ тому девять
лѣтъ, какъ тѣ бѣсы въ нее всели-
лись.
Курантами (соигаиь) или Голланд-
скими письменными ластами, называ-
лись листики Голландской газеты въ
Русскомъ переводѣ.
134. і. 173 г. т. е. 7173— 1665 г.
143. 8. угодный. о погодѣ, слич. въ
Жнт. Соловѣцк. Чудотворц.
143. 9. по сіьхъ мѣстъ—по сіе вре-
мя. Слич. 144. 11- покамѣста. §73.
Пр. 3.
143. 18. радостный огни— потѣш-
ные оінп, иллюминаціи, Фейерверки.
143. 20. вѣдомо далъ — увѣдомилъ:
варваризмъ.
143. 22. Меренская зелыя-Моравія.
Эта статья свидѣтельствуетъ о гру-
быхъ суевъріяхъ, которыя такъ сильно
были поддерживаемы въ Европѣ Ла-
тинскимъ духовенствомъ. Слич. про-
цессы о вѣдьмахъ въ ХѴП в., въ со-
чиненіи Зольдана СезсЫсІіІе <Іег Нехеп-
ргосея$е. 1843 г. стр. 413.
143. 26. до костела — въ церковь.
Полонизмъ.
143. 26. начаючись — надѣясь. На-
родное слово XV II в.
1147
1148
144. 4. 145. 30. духовенство , какъ
суіцествит. собирательное согласуется
во множ ч.
144. 6. Латинскій языкъ, какъ языка.
Католической Церкви, почитался свя-
щеннымъ орудіемъ для ипнаніл не-
чистой силы.
144. 14. сапожная жена—жена са
иожника.
146. Я. вредить, въ смыслѣ портить,
управляетъ вин. под.
ХСѴ. Илъ книги: Мег Дхвііы уже усть глъ кжііі, Лала р а Барановн-
ігвд. въ Ніевопег. Лаврѣ 1666 г. (въ.гнетъ).
скоііхъ Хс кбііка'стъ ііАѵалніікл урссс
НМВЦІАГО въ нстъх меѵъ зміннъ. —
Црткіё ІІБНОС И8ЖН0 уСТЪ II ІІ8Ж-
нні|іі косхнфдю у *). храни уги дке-
д рёіі нате Рла, Херхкнмъ съ Меѵём
огнены, но и ксе Ибо (ограждено уст
Мсѵлмн, трс нііхже проходити нвжд-
но устъ, іі елмъ Хс прінде съ Нссс
в Міръ сен съ Меѵс. гла: Не прТп-
ю дохъ въврецін миръ но Меѵъ ");
Метъ ілііс нвжныА зде іі жсстокТа
зііініі 1|ргвіл ради ІІІіНДГО ^ЛКѢЦІА-
ны.л, къ Міръ кон^е: пко сего ради
п Иконописца , ііже наусртаклю нл
іг. оьрл^ъ Міра Кртъ, нАѵертаклтн г.ы
на нёмъ Меѵъ.----------------
Ч. Изъ слова: (О іісііѣлсиТн двоихъ
СЛѢІІЦСВЪ (яа 7-/о недѣлю по Сошгств.
Св. Духа).
ш По нсмъ ндаіета дкл Слѣпца. Пи-
шетъ нііъііінТн ’Ссліістъ Ма: стьііі к
Глл: -о, в ^а: лг.
Нетрёк* сихъ слипцекъ слъііцамн
БЫ II ^КАТІІ , ііже 11(1) Хртъ идётъ.
1. Изъ предисловіи къ читателю.
Сихъ Брлпп полны крёмсіі, нііѵтб-
же таки полезно , пью же Мсуъ;
Тнглтслю Ко^ліоблсііііыіі. Како> по-
требенъ Меѵъ? Сам Хс къ ’Сѵлш 5
іцкъстіі, ргдд къ Йѵнк<о скон Реѵе.
Нже не нма дл проддс Рн<к сконі
и кипи Метъ *). — — Сл Хс имын
къ’йста скон Меѵъ, Коюіоцікю свою
1|рккъ, дкн Кора'в оѵнрлкллё: идѣже ю
пллклнТе кѵііціі Гіін не ѵіімъ ннным
тбѵ'ііо Меѵамн дхшнымн строя НА
ІАдріілѣ же сег<і) Хкл Корлбла, 116-
мо’ Крылъ скон прпдаёт, стын ’Арх-
лгглъ Мі'хан съ Мелемъ, глл: Кто і»
іако Кгъ? Нлыкёт же іі противенъ
Корлсль Совѣтъ неѵестіівыхъ уретн-
кыкъ: Меѵъ іі тшъ къ Хстнл'хъ
нхъ, А^ыкъ ко нхъ Мёѵь «остръ ')
но сен Меѵъ не і’ц Кетъ Хвых ііе- ао
ХОДИТЪ, Н7,Ъ ЙС &І|Л НХЪ, <Й1|Л лжы
древняго /міл, нл пдрн'лѣ нхъ зміи
съ своіім Метёмъ: ІЦсістрышл л-
?ыкъ сбои іако /і.іінііъ ***) Но нс
33 Слышателю Ко^люсленныік Немюгитъ
лвѵше видѣти іакмже іідкірс инеемъ
ііже гдутъ: \Цъ семъ свѣтъ міра ,
Ходяіі по мнѣ не нмлт ходити въ
ТМѣ’**)- Нс © ТДКШКЫХЪ ТО) Слѣп-
.-.о *) На пол. Мі аі. **) Па пол. і.
***) На пол. Ііі: н.
сонтесА сего/ Меѵл змііінд, йткер- чз
ждастъ спои Хс: Се длю вамъ власть
НЛСТ8ПАТИ НА ЗМІЮ Н НА СКорііІЮ, Н
НЛ КСН) СНЛ8 врлп.'ію ). Меѵём КС г
*) На пол. Лн кё. *) 1/а пол. нм.
из. ***) На пол. рл«. '*’*) На пол. -)0
Лн: 1.
1149
1150
Чекъ Слѣпецъ аціе Слѣпца поведётъ,
окд в іами впадэтъ *); Такшкын
вь» ра'^вѣ влвѵлтъ амв сицеваго , к
нюже впасти, пера^біітііса @стъ , но
въстлтн. глна в нёнже не тма §стъ,
но спѣтъ гамамъ бѵнымъ; оулвѵАтъ
Десница Гдіію простертаго нл Гко^-
ДіІННО^ II СКОПЛНІу, Сію ГЛ8БІПІВ БО-
ГАТСТВА ІіжТд спѣтомъ прноевцінымъ
СТаіоціаго , (ове'р^таю нл подданіе: 10
пже угдл прнкоснесА бѵёсъ слѣпо-
тою 7лтк(і[ісіііім , сроетъ ііх и
скѣ'тъ іімъ іюдаст,----------
Попей ндыстл Дна Слѣпца:
Ѵто то /,л ’*) два Слѣпца ? М6- 14
жетса ѵре ннхъ рл^вмѣтн первѣе. Тѣ
до іі Діііл ѵдула, Слышателю колю
лиіы. Сіл бо ©боа ёціе в Раи оѵі'мл-
са прелстіікіие , Согрѣіиіістл; Тѣло
Оу^рѢКШН, ІАКШ ^лпрѣціеннын бкб 5Ѣ- 2О
ло де крлсенъ: діііл вблювлііін, еакш
ЙВер^ВТСА ОѴН 0А 8ѢЛ0 СВѢТЛО “*),
лки Кжін Слмын, къ видѣнію довра
іі зла; тѣ же іі обоа ^а сё на бѵе-
сёхъ ка^ііь пріАіпл: Тѣло нсмоціно
оврѣтёсА ^рѣтн врлсоты Рлнскід, Діііа
Эдѣгн ’Оѵсса Кжід. — —
— — Ѵто то ^а два Слѣпца ?
Рд^вмѣетса ѵре^ ннхъ еціё Рахимъ
іі Кола иіііа. ііею Роцвмл свойство
§с смотрѣти НА СКѢТЛОС ’ІІСТНПНЫ ,
Колѣ же свойство смотрѣти н\ красота
Клгти; сіа же ^рѣ'ніА «к6а ©слѣпи
бѣ улика; рціе тлкоже к Рлн прелестію
своёю , іілѵаліііікъ ксед тмы и не-
крлсоты , іотецъ лжѣ іі двх ’^ловы
ДІА КО. — --------
*) На поа. Мд: сі- **і На пол. С/н
св. ***) На пол. Иы: г.
— — Ѵто то ?А Два Слѣпца?
вдннъ Слѣпецъ ус Шлете, нвш тое
іцоБрлжліо съ ^лвд^лныміі оѵііма, ^л-
нс.ъе стрѣлде НЛ ЛЮДІІІ, ПОДОБНѢ дкн
ОКѢ СМѢЖНІІІІІ ОѴН, Сііце, ІЛКО ДАЖЕ
КТО ПО СЛ8ѴАГО ІЦАВІІСА, СЕГИ УИМ
влаѵлет: дл всмАТрдеже І|І летс понё
іі единый бком, ѵіі сы стрѣлнтн на
когш , Сеги йню'д, іакш окѣ имвцін
^АВА^АНЫИ ОѴН 116 8МѢЕТ. ДрИГТіГ Слѣ-
не'цъ ее Тоіі Нже Ндет /,л 1|1л-
стсм вповдюцііі нл него, пі;и іі тбн
слѣпъ устъ, ііже слѣпца і’цврлл сскѣ
^а Вожл; ѵто кю ^л Цілсте іітн ілко-
же Слѣпбмз /,а Слѣпымъ ЦІлстемъ ,
:$де то пкѣ Слѣпецъ дціе Слѣпца по-
ведётъ, ока к ими кплдатъ *); н къ
истинна сіе прнклюѵнтсд тѣмъ дво-
имъ, 1|1лстю съ Послѣдаюцінмъ ^мв,
ІГ > т , г > .
ліре еегы неоурл^зміеот длш ншлн
по Хѣ, сице пкоже Сѵлстін іюнемъ
іідюстл Два Слѣпца. — —
147. 16. Это симполичсское пред-
5 ставленіе двухъ кораблей изображено
въ гравюрѣ на заглавномъ листѣ са-
мой книги. Антихристъ сидитъ въ ко-
раблѣ сь мечей ь, исходяцрімь оть
устъ сго.
149. 11. Замѣчательно, что разго-
норнал Форма; уто то ?л дкі, на по-
ляхъ объясняется книжною: сіи сѣ.
150- 3. Здѣсь разумѣется изобра-
женіе Фортуны съ завязанными гла-
зами, принятое въ Классическомъ ис-
3. куствѣ.
150. 19. ъшлн: по ІОжнорус. про
изноии-пію съ приставкою звука и
гм. шли. § ."0. Пр. 1>
’) На пол. Ыл: сі.
1151
1152
ХСѴ’І. Изъ книги: Мёсіл правдивый,
сог. Іоанникія Галятовскаго, въ типогр. Кіевопегерскоіі, 1669 г,
(въ 4-ку).
1. О нечистой службѣ Жидовской.
Свѣдѵнт 6 тымъ Це^аріи к Кні^-к
7 б Ѵвддхъ, к Гла: "Аполло-
ні’ем рбмовлліотн , и моваун : жс к
одномъ селѣ Колонёнскомъ Кніітсрс 5
натканомъ, каши жиды к одномъ дбмв
оуроѵіістос СКОІО І|СЛСКрОВАЛИ , и ш-
тдръ свкіібмъ уистымъ прикрыли , А
гды свАціённіікъ до блтдрд прнствпнлъ,
11 С8КН(0р07,ВІІІІВЛЪ, ХОТДѴІІ ТАМЪ бфѣ- (О
рв Бгв принести, ^нлііиіблъ тамъ по
свкіібмъ посрб блтдрд. келнквю ЖДБ8
7/.ННШ0, іі б страхи ^дколдлъ , по-
уввнпі тбе жиды каши ^бѣгліісд , и
^ДВСТЫДІІДІІСЛ , ІІОУВЛІІ тс ІІ Хртіанс
тбе , и ^окралпсл тамъ, іц жндфкъ
СМѢДЛИСА , II о' ^НДНМНЛІІ ТОС "АкКѢ
Гердрдоки. Твтъ жіідокине эдо^имѣтн
можетъ, же ідкъ жабл @с, нсуистдд
II КрЫДКДА , II ШПСТІІДА , ТАКЪ ВДШЛ 20
молиткл жндбкскад пре Бгоі одтъ не-
ѴІІСТДА, II ІШіётНЛА, II БрЫДКДА.
2. Басня о посольствѣ Жидовъ въ
Р'ій.
?дра Мдвскофл , к Тдмитѣ Кѣ'гЛОГО ,
’іѵкл Гвіікеѵпм к Халдейски ёі/ыкв
скѣдомого, фроцвд фѣгліа^ла, квицд
К ТЯрУСХЪ кывллогю, которын послы
Месін листъ (оддлн пре ’ілію ІІрркд,
ІІослб тё да" і Раю месТаіп пре^ъ
’ ІлТіб Пррка , пёкнын "Лртіквлы пдпн-
сднып, которын Лртнквлы одліісд вы*
ПОЛІІАТЪ, ІІЛ ТОП ѴЛСЪ (ОлѢЦАЛСА Мб-
сіа і Раю прійти нд свѣт, д гды
просіілн послы жекы могли Мёс'ію
вндътн, йкд^дно іім : Ч‘слн хота вн-
дъти Мёсі’ю скоёго, жег>ы мълн ажи-
ЛАры оуѵинённын йѵёп ^кіра (остро-
внд^д, (б которомъ пипіитъ , жс пре
ДВБЪ УЛВКД вн'днт, д жидомъ по-
трб'сд прё мвръ мъдаііый Мссіапід вн-
дътн. — —
3. О чудесныхъ часахъ и трубѣ,
Ѵ€і|1С ТОГО ТДЛМ8Т8 кдпісго фалшъ
лгите зро^вмъсііі, і, поддрвнкшвъ,
прё посламъ жндъікскпх Месін до
Рдю прннёсеііыхъ н іоданыхъ , и в
тбмже Тдмвтъ вашомъ иапнсдііых. бо
іііішііі жиды кдпін мокатъ, же Мс-
СІА В Рдй 5'ІІДНДВСТСА , ДО КОТОрОГО
ІІблскп, | Мѣста Кракова, ІІослб
жиды вши кысылдл ліістб, просАУи
б, жекы прніпб на свѣг, іі их оут-
рлпёііА вызволилъ, к КОТОрОСА на СВѢ-
ТѢ межи ровными НАРОДАМИ ^НАИДВІОТ
и подлрвнкп (|мв ровный ПОСЛАЛИ ,
пре сконхъ пословъ , Спишу Гакрвса
Рлбніід , бв: кцыкн оумиоуого , Ла-
2з межи тыми оупомннкаміі, пре^ пословъ
жндшкскнхъ Месін до Раю нрннссе-
ныміі іі йддиымн, Тллмвт ка спомн*
наст ^ёглръ днкною штвкоіо оурбк-
лснын', котбрын" по смерти "Амановой
_о ЖИДЫ ДОСТАЛИ , БЫЛА НА ТОМЪ ^СГАрѢ
выраженад Гіісторіід, юоднбм Кролю,
которын рО^ГН’ёвдСА БЫ НА СліІЦС, И
рОСКА^АЛЪ вёжв ВСЛІІК8Ю ^мвровдтн,
и допей Слнце всадилъ, на тб.Г удсъ
1153
1154
слнцс еі. дней’ не стило , длл то1
роз'гнѣкллпед кі. Планетъ іібііыхъ , іі
капали кблшін молотъ оуѵніііпіі не-
жели Кежа, іі тымъ Ксжн бюѵіі мо-
лото, дирк оуѵнннліі , н Слііі|е на 5
скотъ кыпкетііліі , на тоіГ кежн по-
ты нылегласд выла УаплА, котбрал
гды на мори сіла, іі крыла скоіі рос-
тАПійла, ксе море крыламн своіімн
покрывала, межи тыміі подаркнкамн , ю
ёфё тоііже талмктъ каш спомнндет,
Тркей, і, рога сарана йііогш оуѵбне-
паіо, которіи мѣсто Ісаака былъ й
Авраама Кгв іофкроканын, іі к тер-
ніи ^ндіГденын, в тбн° рб к«дё Мссіа із
трзБнтн, гды прінде еккт садити, ко-
тбрб голо4 по ксема скота ѵатн садат.
4. Изъ освобожденнаго Іерусалима
Торквато Тасса *).
Ѵнтан Гнстбрііо ш Годефрндъ Квл- 20
лбноті Гетманѣ , которын кбііекаміі
хрті'анскнмн прііііібкііін до Палестины,
/ / Г Г Л " / Л / Ц>
кыгііал Тюркамъ Ісрлнмн, и кон-
ско Тврецкое погромилъ, іі самъ до-
сталъ Крбдсм І'ерлнмскнмъ, натбн ѵасъ гз
тоён поражкн оутѣка'л Солнмапъ,
Силтанъ Твреі|кііГ до €гі/лтк, Гі в
дорогѣ ^аенвлъ, до котбро прншо
бдёнъ тарбкннкъ ил^влііыіГ: ’11^ме\
Гі^бвднлъ @гц и каналъ кскстн зо
на ко^ъ, к котбром были конѣ быст-
рын запружены, н самъ оусілъ
піімъ патомъ ко^ѣ, которын" ко^ъ до-
кола ^ара? «тотііл околокъ, и юі;дд-
Иа пол. Гнстбріа ш Годсфріі іівлопііі
ктршем а Петра Кохлнос. илпіісА: пѣснь
і; ш в.?во. Ісрді'мк. Лнс: сив.
ка пре^ покотре, патомъ во^ѣ около-
комъ прикрытіи, до "Іерлнмв полетѣли,
жекы тамъ Солпмаіі Свлтанъ, юкатнлъ
н довѣдался, і|іос.л в "Іерліімѣ Твр-
камн дбетъ, іі цю тртіане уіиілтъ?
Это сочиненіе, содержащее въ себѣ
опроверженіе жидовской религіи, из-
ложено вт Формѣ разговора между Жи-
домъ и Христіаниномъ. Здѣсь приведе-
ны только нѣкоторыя изъ опроверженій
Христіанина. Эта книга очень любо-
пытна и важна, какъ для исторіи сред-
не-вѣковой словесности, такъ и для
изученія народныхъ повѣрій и поэ-
тическихъ преданій.
Длл сличенія съ 1-й статьею пред-
лагается отрывокъ изъ сочиненія Це-
зарія Гейстербаха: «Іи ѵіііа ргохіпіа
фіае ДѴіпІеге потіпаіиг, іетроге іріо'Іаіп
Іийаеі ііііс соіппюгапіез, іп <1ото сиіи.ч-
Йат тіііііз еріат сопсіихегапі , <]ііиыІ.і<п
5о1 Іе тпііаіея сеІеЬгаЬапІ, Сптдпе аііаге
раппіз тиіііз ас пніпсііз орегиіхяепі, Іет-
роге .часгійсіі ѵехрегііпі зііпи! іпігапіез ,
касеічіоз ай аііаге ассесіепз, роккріат рап-
поз геѵоіѵіі, зиЬ еія сігеа тесііию аііагія
піахітипі ЬиГопет іпѵепіі» п проч.
Статьи 2-я и 3-я любопытны по на-
роднымъ поэтическомъ преданіямъ: объ
очкахъ изъ глазъ звѣря (Островида, о
заточеніи Солца въ башкѣ и объ ос-
вобожденіи его оттуда посредствомъ
молота (народное Литовское преданіе),
о цаплѣ , которая своими крыльями
покрыла все море, о рогѣ Авраамова
агнца и т. п.
4-я статья заимствована изъ Осво-
бождепаіо Іерусалима Торквато Тасса,
въ Польскомъ переводѣ Петра Коха-
новскаго подъ названіемъ: Со])ге<1 аЬо
Іегиъаіет ѵѵутлѵоіопа.
— Языкъ Польско-Русскій.
73
1 155
1156
ХСѴІІ. Изъ книги: Мііръ съ Кронъ улвѣки, изданной Иннокентіевъ
Гизіелсмъ, въ Іііево-Не?. .Лаврѣ, 1669 г. (въ листъ).
1. Опредѣленіе нѣкоторыхъ нрав-
ственныхъ понятіи.
1) Совѣсть $ст свѣдѣніе секе са-
маг®, ііліі Разсиждёніе оумное о се-
г>ѣ, ниже улвѣкъ рдзсвждлет, аціе до- «
стоііт рмв ѵто ткоріітн, йлн недостб-
нтъ? и аціе довро остъ нлн зло, то
(’лЖС ТКОрИТЪ? НЛІІ 5:ге сотворилъ?
Свойства же Совѣсти свть : скѣ-
днтслсткоклтн нл севе, Свдйтн секе, ю
Гі законополлгатіі іілн совѣтовати сскѣ.
•2) Кола же $сть сила дхо'кнаа
дній Ра^вмііоіі , рібже діііл прекла-
ІІАСТСА КЪ КЛГОМВ Й РіЦНМЛ ИрСДЪ-
ііозплпномв. Къ злбив ко аки къ із
Злбив преклаііАтпсА нембжетъ, но
аціе преклАііАетсА, то акн къ влгбив.
Колѣ Свойство $ст Кблпое Произ-
воленіе , $же нд семъ содержится,
пк® можетъ Кола хотѣти ут® , іілн 20
того пехотѣтн, люкъ противное тома
хотѣти.
Колѣ Проіізколііоіі , Дѣленій си ,
Дбвра іі злаа. — — аз
3) Сокращеніе ^стъ Жалѣніе Срцд,
гіівінаюціессА содѣанііымъ грѣхомъ,
съ Предложеніем не сотрѣіплтн прб-
ѵее. — —
4) Гордост, дс Кожелѣніе Без* 5о
ѵніюе своего КозвышёіГіА , или Пре-
косхоженіА. ПарііцдетьсА Кождслѣпі-
емъ , длкы кто самагм $сттвеііііагю
Права ѵіег®, къ кесѣдюкАнііо нспре-
клбннлг®, ІІЛІІ САМАГО БЛЛГОІЮСТОАНІА,
' 'ЙО
Гордостію НС ІІДріІЦЛЛЪ. ІІАрНЦАетСА
Вожделѣніемъ Безѵнннымъ , сіест ,
Протнинымъ ІІрлкомв Развмв кое
г>ы выло "Лціе вы кто Вожделѣлъ
ІЛКНТИСА ІІрСВОСХОДАЦІН ИЛИ К Кс'ціІІ
не истинной іі злой , нлн к Кецш
кыпііііе своея Силы и Достоинства ,
нлн ради злаг® конца. — —
Гордое Раздѣлассл нл Ѵстырн Ро-
стка, на Самоліовіе, Кысоковміе, Кла-
столібкіе , й Тщеславіе. — —
5) Лііхва пе ѵто нно естъ, тбтііо
Прнкьітокъ *) ііже нзъ ^анмодавстка
Растётъ. Ибо сіімъ Лііхка разнстввст
® иныхъ Ирнвытковъ, ако нныіі Нри-
выкн НЗ іівплѣ н трэдовъ раствтъ:
елмлже Лихва ес ІІрнг.ытокъ тако-
кьііі, ііже не 113 трвдо, пн нзквплн,
токмо іц ^лнмодАВсткл Растётъ.-------
Лнхвл оуко рстъ, ’Сгда Господіе
Кзаіімъ даютъ Ракомъ своимъ ііѣ-
11А3Н , клагАіоціе на нііхъ сію долж-
ность, ДАБЫ ОПИ ЙДЛВНІН КСА ІІѢНА3Н,
ііѣколнко дній Гпдіё своіі Работали.
Лііхка $стъ и се , "Сгдл кто Вза-
имъ даётъ К8пі|ёвн ііѣназн , дави
^мв Квпёцъ Ксціъ таішіе й цѣны
продалъ. — —
2. Изъ главы: Который ейть гр-ьхн
тіінд квпёцкаго , и хндожннѵаго , и
Прбтінхъ Окцінх?
Квпцы, Дблжнн ііепытоватн к со
вѣсти своеіі Гръхб сихъ: Лціе ради
своііх каплей, оставили Слвжкв Бжію
къ ІІрАЗііпк? Люкъ ііное кое дико
прнслвціаюціее Цркбкное Правило; пре-
*) На пол. ?ыскъ
1157
1158
поѵнтаюіре нріиБрътёніе временное пл-
ѵе Въѵпл, 6 немъ же Гдь: киплю
дъііте дбпде же пріиди”).
ѵДіре оволстіілн кого продлюіре кип-
ЛН ПОКрСЖдёіІІІЫД, ^атлкбкиюжде І|ѢНИ 5
ілко іі не повреждённыя, паѵеже ііме-
ниіоіре здьіа докрымн? *ІВлн ке^ лести
прёстаклдюіре л къ торгованіи, съ
лестію же йдмоціе проданныя; Та-
кожде Ліре продавали ѵто нлн ки- іс
покали ог.оірлюіре кого къ Мѣръ ,
Вл^і, къ Цѣнъ, къ Пъіія^ехъ повреж-
дёнъныхъ? — —
'Лціе сами всю киплю ііскипоклліі
і’і хранили, дл г.ысл ілвйла кйплп ски-
дость, іі тако длвы ю зъло дрлго про-
давали'’ — —
Хидожпііі|іі іілн РиКОДЪЛНІіІ| II
Должки секъ іістДокдтіі 6 Гръм'і сін:
’ Аіре Дълл Художества скоёго, не- 2С
кърпо и неистинно ниже прнлѣжъно
исполняютъ? но данную іімъ Веіръ
лжетвордтъ, премъияютъ, іі хйждшию
посодъллпііі' йдлютъ. — —
’ Ліре Клі.іеііо^длтслміі іілн Древо-25
дъ'лміі сніре, кліиіірл Іидёнскад люкъ
Сретнѵесклл созддалн , или направ-
ляли, надъ здпръірёніе Дхбвныхъ? --
Врлѵёкс іілн Цѣлей и іі кіі, должіін
пеірііся 6 ’11сі|ълёнін Дііікпыхъ ІІёди- з<
гов своііхъ тѣхъ:
’ Ліре дерзаютъ Нёдигъ іакокын или
іазди крлѵеклгн, нл ское нмъіііе? Не
здлюіре кля оу кого $ст болѣзнь ,
*) На пол. Лк о,-
дают рыи Врлѵевство нл дбмысл. *Нлн
не вѣдиіре слмн кое имѣютъ Враѵев-
ство , и рлздъ къдиціе ілко ес не
издъстное , хоірит 6 нл ко иски-
5 сити, съ въдбю бо'лііілго повреже-
нід. — —
’Ліре Улровлніи коііх іілн Волхво-
ваній въ скоеіі Врлѵкъ йпотревлАлп
ілкоже словё' бвлвателны нл болѣли
?ибю , ііліі кои ран , іілн крбке , іі
про: — —
’Ліре Валвъры, къ Праздникъ мы-
ютъ, крытятъ, іілн стрыгйтъ, Бжткён-
ІІИЮЖС ЛѵтбрГІЮ ОСТАВЛЯЮТЪ.
13 ’Дптіікаріі ^дъ жъ, согрѣшаютъ
тогда:
"Ліре ’йготовлдюіре Вратскство ,
(оставили ѵто потрёг.ное , «писанное
й Врлѵд? іілн къ пристроеніяхъ Вёіръ
20 едини вмѣсто дригбя влагали, ілкоже
мёдъ кмъсто Сахара; іілн мьры (йііі-
саііііой не сохранили: іілн й скоёго
домысла ѵто прилагали , съ бѣдою
Клнжнагш. — —
25 __
Это сочиненіе нравственно - Бого-
словскаго содержаніи, преимуществен-
но касается вопросовъ о покаяніи. Въ
1-й статьѣ предлагаются образцы опре-
дѣленія нравственныхъ понятій- 2-я
зо
знакомитъ съ практическимъ взглядомъ
автора и предлагаетъ любопытныя
данныя длл характеристики вѣка.
Языкъ Церковно-Слав. , сь малою
примѣсью Нольско-Русскаго.
158. 12. сілкѣфъ: Пол. Ьа.іѵіеіг (отъ
ЬагЬіег, т. е. цырюльникъ), г.рытлтъ—
брѣютъ.
1159
11 «О
ХСѴ Ш изъ дворцовыхъ записокъ
(по изд. Строева въ указателѣ къ Выходамъ Государей Царей и
Великихъ Ііня.зей, 1844 г.).
Подъ 1671 г.
Тогоягь году у Великого Государя,
въ селѣ Преображенскомъ, камедіеи
тѣшили сго Всл. Государя иноземцы,
какъ АлаФсрна царица царю голову
отсѣкла и по органамъ играли, Нѣмцы
да поди дворовые боярина Артямона
Сергѣевича Матвеева; а за нимъ Ве-
ликимъ Государемъ были въ камедін
бояре и околнйчіе, и думные дворяне,
и думные дьяки, и ближніе люди
всѣ, и столники, и стряпчіе.
А которыхъ бояръ II околішчихъ,
и думныхъ дворянъ, и дьяковъ, и
ближнихъ. людеіі, не было въ походѣ,
и къ нимъ посылапы были изъ по-
ходу нарошпо, по указу Великого
Государя, соко.шнкп да конюхи стре
мяіпіые, и указано быть съ Москвы
нарошно къ Великому Государю въ^о
походъ, въ село Преображенское; а
посылалъ нхъ, но указу Великого Го-
сударя, тайныхъ дѣлъ дьякъ Иванъ
Левонтьевъ сып ь Полянской по проз-
вищу Данило.
Тогожъ году была у Великого Го-
сударя, въ селѣ Преображенскомъ,
другая камедіе, а съ нимъ Великимъ
Государемъ была ГосударыпяЦарица,
и Государи Царевичи, и Государыни
Царевны, и тѣшили Великого Госу-
даря Нѣмцыжъ да люди боярина
жъ Артямона Сергѣевича Матвеева,
какъ Артаксѣрскь велѣлъ повѣсить
Амана по царпцыну челобитью
Мардахеину наученью, и въ аргапы
играны, и на фіоляхъ н въ страмеи-
ты , і. тонцова.ш; а за нимъ Вел.
Государемъ въ комедіи были бояре
5 и око.іпичіе, и думные дворяне, и
думные дьяки, и ближніе людъ, и
столники, и всякихъ чиновъ люди.
Тогожъ году, въ томже селѣ въ
Преображенскомъ, бы іа у Великого
іо Государя потѣха на заговѣнье, а тѣ-
шили его Вел. Государя иноземцы
Нѣмцы да люди боярина Артямона
Сергѣевича Матвеева, па арганах ь, и
на фіоляхъ и на страментахъ, и топ-
іьцовали, и всякими потѣхами розными.
Эта статья любопытна по пі.кото-
рымъ подробностямъ о сценическихъ
представленіяхъ въ'ХѴИ в. Этн пред-
ставленія , религіознаго содержанія ,
или мистеріи , разыгрывались въ со-
провожденіи музыки
15у. 3 Село Преображенское близъ
26 Москвы, теперь одно изъ ея пред-
мѣстій.
— —
159.3. Комедія, — комедія, вь
смыслѣ театральнаго представленія во-
обще.
•"о 159.5. Ошибкою, нм. какъ Оло-
ферну царю царица Юдинъ голову от-
сѣкла. Заимствовано изъ книги Іудиѳь.
159. (>. играти управляетъ, то
дат. съ иредлог. по, то впнпт. съ
въ.
и по за нредл.
1161
1162
159. 23, Левонтьевъ: со вставкою
придыханія о.
159. 34. Артаксѣрскъ—Артаксерксъ.
По царицыну челобитью, т. е. Есои-
рИ. Заимствовано изъ книги Есоирь.
160. 1. МардохегЧ — дядя Есеирп
160. 2- играньи ошибкою вм. игра-
ли. фіола—ѵіоіа, ѵіоіе. страмеиты —
въ инструменты.
ХСІХ. Изъ книги: ХГМОП'ХІІ нлн краткое совраніе б Раныхъ Лѣто-
инсі|ек, б Натали Слакаііо Россійскаго Народа, н Первоііачалны Кіцеіі Ііі о
спасаемаго града Кіева, « прог. Иннокентія Гамеля. По изЬ. въ
Кіево-Пегерск. Лаврѣ 1674-—1680 г. (1Іъ4-ку).
Мстиславъ , Мс такса о словѣ. Ме-
чи слакъ, іако Славенъ бѣ б Меча ,
н прочла: снмъ ііодобііаа.
2. О пародѣ Рускомъ, іілн свон-
в етвённѣе Россійскомъ, н 6 Нарѣчіи,
іілн ІІА3КНСК8 ёго.
Рвскін нлн паче ’ Россійскій На-
роды, тыііжде сать Славяне: Единаго
ко ёсттва, (Оі|а своего Лфе'та, н то-
і" гбжде іа^ыка; нко іако Сллкаііс б
славныхъ дѣлс'съ своііхъ ііско'нн Сло-
венское іІма севѣ пріокрѣтоніа, тако
по времени б Россѣаніа по многимъ
страна плёмене скоего, Россѣаііы, а
15 нотой РоссыпрозкапіасА.Нѣі|іи близъ
мимоіиёдііпі временъ скдзокахаРоссокъ
б Городка Рбсн, недалече великого
Новгорода лежаціа , *ІІній б рскіі
Рбсн, дра'зін б расыхъ волосокъ,
20 сілковымн и ііііѣ ке'зде много сать
Риси. Но паче всѣх тѣх подобіи
достокѣрнѣс, и приличнѣе б Россі-
аіГіа ское'гю, Росси нма то б древ-
нихъ крёмен сект> стлжліііа: Ибо
25 пл широкой части скт.та, по мно-
гимъ различнымъ странамъ, ннын надъ
мо'ремъ Торнымъ пбнтскнмъ Сѵкзіі-
номъ нный на Тднлнсъ или Дономъ, и
Волгою Рѣками, ііныіІ на Данайскими,
Г й) имени и о дзыцѣ Славян-
скомъ.
То'Гіже Народъ (нлн племд Лфе-
тово) ра^иііірнкпіпсА на странахъ II о-
ланоі|іныхъ , Восточныхъ , Полуден-
ныхъ и Западныхъ , прбчіііхъ ксѣх,
силою , мужествомъ , н храбростію
нрекзы'нде, стрлшеіі, н слакеіі всема
скѣтз пыст: (іако ксн Ветхій и До-
стокърныіі Лѣтопнсцп скѣднтельстка-
ютъ) пн к чесомъ ко иномъ, точію
въ дѣлѣ Воинственномъ оупражняше-
с.л , н бтада преініта'ніе іі ксакіа
на'жды скоа іісполііАіііе. н б слав-
ныхъ Дѣлесъ сконхъ, наііпачеже Во-
инскихъ СлавАііаміі, іілн Славны-
ми зватися ііачлпіл. Такожде іі языкъ
Слакёнскіи сдіінъ б седмндесХтъ іі
дкохъ, бстолпоткорёніА по размѣ-
шеній азыкок іцшедіиіи, іімже длдё
Кгъ Племени Лфётока глатн, б славы
Имени СлакАіюкъ, Славенскъ ыа-
реѵёсл. Сего ради къ Памдть Славы
Народа Славснека, н Дрёкнііі Рос-
сійскій К1І311, сыномъ своимъ "Име-
на прнпрАзаюціе къ Салкѣ дадха:
іако же Скатославъ, сѣрьч стаю снлк-
дѣкааіі слана, ііліі Сбѣтослакъ, свѣта-
СА СЛАВОЮ, ГДрОСЛЛКЪ, іарАСА ЗА СЛАВВ.
1163
1164
ВелнѵестБл Околпііѵого іі Воеводы
ѴіІГІІрНІІСКАГО ІОАННА ІІВАІІОКІІѴЛ Ржёк-
ского, а Во'нско запорбзко'е Бодро-
стію Полковника Ѵіігіірііпскаго Гри-
5 гбріА Клрпо'киѵд, іі іінных та'може
КЫВШІІХ хрлкрых , ІІЛУАЛІШКОВЪ Вой-
сковыхъ про'мысломъ , мужествёнію
противу тѣх непріятелей ііодкіцахуса,
та й сті'іі Грлскнх келкою стрелкбю
о стрѣлАіоіре н йкіікліоіре, пко й іц
Грлдд іісходАіре, по Шанца поган-
скихъ многое множество ’ГЛнтаровъ
оусііКл'ха, іі нл Полѣ уастыі’і кой ско-
дліре, ке^ъунелд Турковъ и Татарокъ
5 поражаху, й живы много, ііаѵалііыхъ
й окцпіхъ поганъ іІмаху; пко толіі-
кому Кжію сіілоіо оукрѣИллемАго Пра-
вославнаго Воіііістка Мужеству, Про-
мыслу , Дерзновенію й нлроѵнтоіі
э хрдкростн Богатырской, зѣло днвіітн-
СА БѢСУрМАІІОМЪ. іі оужс ІІСІІрІАТеЛІІ
къ оуііынін II МАЛОДУШІИ суціе, по
Б0ЛШ0ІІ ѴЛСТИ БАХУ В ЙУДАИІІІ МІІА;
іре ИАМѣрёніА скоёго несовершн'кшн,
5 СІіеѴАЛІЮ II ВѢУНЫМЪ СТУДОМЪ сконмъ
нліі й Грлдл ЙСГУІІІІТН , НЛІІ КСѢ НА
приступахъ в копецъ погіікіштн.
г 4і<ъ. пз і 5»
Синопсисъ слово греч.; значитъ обо-
о зрѣпіё, очеркъ (б’оі'офгг).
Отрывки приведены здѣсь: 2-іі по
1-му, изд. 1674 г., а 1-Й и 3-іі по
4-му изданію.
Это сочиненіе, обыкновенно припи-
сываемое Иннокен гію Гизелю , есть
з нечуо иное, какъ сокращеніе Хрони-
ки Ѳеодосія Софоидвича , и кое гдѣ
дополненное. Событія современныя
(какъ напр. 1678 г., статья 3-я)'вне-
сены, конечно, самимъ издателемъ.
На поляхъ ссылки на Нестора и
о Польскихъ Историковъ—Стрыковска-
Дііѣстровымн , Днѣпровымн , Десно-
кымн Берегами , широко й разлитію
селёнмн своими рсоссТаііідс.л. Ташо
всн дрёкшіі Дѣтопіісцн, Грёуескін,
Рйссіііскін, Римскій, и Пблскін свѣ- <
днт слствуют. Іілннлѵе и Бжткенііое
шісапіе Л Пррѵесткд Цзекіилева, в
Галвѣ, ли. іі л<ь ііма тбе. Ріоссокъ
прнліі'.тіѣ н^Авллет НАрііцлюціе Кіцл
Раиска, Посохъ, й про: II така» Р®с- ।
сы й Россѣапіл своёгйпрозваніАСА,
а й Сллвлпб именем то'ѵі'ю рл'^іі-
ствуют, но Раідв же скоёму едино
суть, и ілко) единъ и тбнжде на-
родъ СллвёіісііТн, ндрііі|летсА Сдлкеио- 1
Рйссіьскін, или Славно-Рсоссіискій.
3. О второмъ Бѣсурмдискомъ При-
ходѣ подъ ѴіІГІІрНІІЪ.
Елѣто й Рожества Хііл, гахбн.
іКестбкосёрдый онъ Бгопротіівііпі.ъ *
Тарскій Содтіі , къ лютой прости и
СІібрБІІ срі|л СВОСГО СЫЙ, ХОТА МІ1М0-
шедшую пагубу ліодін сконхъ, г. стадъ
лица скоёго сезтёстнлгѣ) оутолнтн ,
ёіре кйлшііі свой Турецкій н Тлтлр- .
скііі силы поди ііже , и посла 7, по-
ганымъ Кёіцсром своимъ НА НМЛ
Мустафою, н съ многими Башами
по Ѵиги(.іінъ , достлклтн ёго. Тыи
БѣсармАіісііін силы , прншедше Мцл з
Ііблл упслА іі. к Унгіірнна Достлка-
хв ёго рл^лііуными промыслами: при-
ступами , страшною огненною стрѣл-
кбю, гранатами Попонами іі всакнміі
навѣты , ѵрез многое врёмА нудаціс з
Злое намѣреніе ское совершити; но
многу пагубу севё тлмо прііетджаху:
и ко ратпііі ёго Цркого Пресвѣтлд
Велііѵествл люди, подъ Властію оум-
ііаго Мужа, ёго Црклго Пресвѣтлдго і
1165
1166
го, Длугоша, Бѣльскаго, Кромера, Мс-
ховскаго, также изъ Гванина и друг.
Изложеніемъ п критикою мнѣній
Синопсисъ существенно отличается отъ
лѣтописи. Научный взглядъ па исто-
рію авторъ почерпнулъ изъ Поль-
скихъ источниковъ.
Значеніе и судьба пародовъ опре-
дѣляются наивными словопропзвод-
ствамп. Такъ Славяне будто бы произош-
ли отъ Славы. Это же мнѣніе встрѣ-
чаемъ у Флетчера , бывшаго въ Рос-
сіи въ XVI в., при царѣ Іоаннѣ Гроз-
номъ. Онъ говоритъ: «Извѣстно, что
народъ , именуемый Славянами , по-
лучилъ начало свое въ Сарматіп , и,
по своимъ побѣдамъ, усвоилъ себѣ
имя Славянъ , то есть , народа Слав-
наго пли Знаменитаго, отъ реченія
слава , которое по русски и по сла-
вянски означаетъ тоже, что и знаме-
нитость или доблесть». (Первое изда-
ніе сочиненія Флетчера о Русскомъ
Государствѣ, посвященное Королевѣ
Елизаветѣ, вышло въ 1591 г.).
Что же касается до слова Русскій,
то оно, въ противность всѣмъ истори-
ческимъ даннымъ (§ 4) , признается
въ Синопсисѣ за позднѣйшее, искажен-
ное; и полагается , будто бы перво-
начальный видъ этого слова есть Рос-
сійскій и даже Россѣйскій, будто бы
отъ разсѣянія пли распространенія
народа по обширному пространству.
Россѣяны, и потомъ Россы- Вслѣдъ
за тѣмъ, въ томъ же ученомъ тонѣ,
авторъ излагаетъ другія мнѣнія о
производствѣ слова Россы. Указаніе
на БиблійскіЙ источникъ этого име-
ни согласуется съ мнѣніемъ нашихъ
предковъ XVI в. , что ие Русскій
языкъ происходитъ отъ Славянска-
го , а Славянскій отъ Русскаго ( по
свидѣтельству того же Флетчера).
161. 15. На пол. Стрін: Аіі- рл, іі
рг. і’і рі.
161. 26. На пол. тоГіже Аіі. рк.
162. 6. ІІолі.ск.- пагіѵізко (т. с. на-
звище) — названіе.
162. 20. с икокьімн — съ каковыми.
162. 27. поіітскі'н ёѵіцнігь: гр. псѵ-
тог еѵйеіго? (море гостепріимное) —
Черное море.
162. 28. _лнд Таились: надъ Танаи-
-сомъ, т. е. на Танапсѣ.
163. 17. БѣскрмдпскТіі: эта Форма сто-
итъ между древнѣйшею бесерменскій
и позднѣйшею басурманскій или да-
же бусурманскій.
163. 27. Кеннеромъ—Визиремъ.
163. 27. нл Гма - именемъ: поло-
низмъ.
163. 28. Бушами—начальниками, го-
ловами.
164. 5. ііниын, вм. иной, полонизмъ;
тоже иіаиій.
164. 11. Слово шанцы перешло къ
намъ черезъ Польшу.
164. 11 Татаринъ: вм. Татаръ (отъ
Татар-инъ—Татарово, Татаровя, Та-
тара; а нс Татары).
161. 16. поганъ: отъ поіан-инъ, мн.
ч. по/ан-е-
1167
1168
С. Изъ книги: Триш Слокесъ проповѣдныхъ на ПдроѵнтыА Днн Пе-
нимо Гдкн, Бгорбѵны , 'Лгглкіі , и про;., ’іЛже Ліцлръ Блрдііокнуъ , Мд :
Бо; Прлкослл: Архіепкіі Ѵернѣгоскін , Повгорбскін , іі Про: силою Бжісю
кострики.
(Напег. въ Ніево-Исъерск. Лавріъ^ І674 г., въ листъ).
1. Начало стихотворенія: ||д тіГГЛВ
ѵ ѵ V'
книги се* — —
Пл сі* ТР8"КЫ йшіі нлкллііаііте.
ТР8"КЛМІГ ТРІГКЫ свдл ксноиинпнтб.
Праздники стыдъ сі* ТРІГКЫ Трвкдтъ,
ДлІІрлздоліоБі|ы'ІІхъ сегл: (іулнІБатъ.—
2. Изъ слова: Пд стлго низа Влади-
міра. Мір ’іюла еі.
Стыи Владпмі , къ стбм Крціе'іпн
ндрете Василіи, Слынідтелю Ко^люб-
леііыіі. ВдснлТо'съ , Цртво ^ндменуст:
ПодоБлиіе Имя въ Крі|іенін Цркое
пріатн Вллднміру , Крі|іенТем ею къ
ЦрТКУ ІІБІІ0М8, ІірНГОТОКАСЛ; ’'Аі|іе кто
не рбднсд й Коды и Дхд, не внііідё
къ Цртво' Бжсе *). IIд Крціенін кыс
Владнмір ВдсіілТем, бысть Црем, оуво
дкн 1|рь входи къЦртк® Нкное. Боіім
питём сен Русскій Кіць къ Цртво
іиніде , нд нынѣшней ПрНСМОТрѢМСА
Проповѣди. — —
Владиміръ Стыіі водою Крціені'А
секе , и ксю скоіо державу оУнстн ,
II й скверны КАркдрскі.А ОМЫ. Бѣ сііъ
Свѣтослакль , сен неддде рмк свѣта 25
ИСТИННАГО, САМ ВЪ ТМѢ СЫН, пн истин-
ны* сланы; Гдь §му Блгть, іі славу
дасть. Гдь скѣтъ прнніёдын въ міръ,
проскѣтіі ег<а свѣтомъ рл^умд : есіі
угю КІІДѢТН СЛАВУ, СЛДКУ, ілко 5ДНН0- 5С
рОДНАГО Й ’0І|Д СІІ0Д0БН **), дд іістнн-
НО БУДеТ не слово, но дѣлом Сііъ
Скѣтослакль. — —
Стыіі Влддііміре, Цкккіі, ’ТЛже ты
САМЪ СОЗДАЛЪ 6СН, Н ІЛІТІС ТКОА ѴАДА/
5 СО^д'хУ, ГцДПУСТѢНІе ІірІДЙіНА, ОКО сл-
мым врёмемё , око рдзднуными Брлн-
МН : КО^ВНГНН ПДКН , ородіі Россію
къ первую красоту, Црю , іі Велнкі
Кііже Росскі, оумліі Ба, дд оумнюыі
10 лѣта Црл іі Кслнкдгш Кіцл Нмкъ:
рАДН ОуМНОжён'ІА ХКАЛЫ СКОСА , ВлА-
дііміре, влддѣіІ мірб, ііже въ злѣ ле-
жііт ), дд лежи къ блгом. Кллдіімн-
ре оумлн нд мн: Россію ороси, кро-
‘ь ВАКА* Роса, ты въ Цртвін Пг.нб сіа-
ешп іако слпі|е, оуенпін ю. а мьі Б'а
крьпк, Клкв, КІІ^А СміІрёнІА, К ТСГ.Ѣ
Кіцѣ Росско. Іі Сііахъ Ткоііх Стрто-
тёрш|л Кіі^ѣх Рюсскнх Борисѣ и Глѣбѣ,
20 н въ нны Росскнх Сты: ’ІЛже Бъ
плѵе ^В*?ДЪ оумножн, къ вѣки Хва-
ліітн БУДЕМЪ. ЛМІІІІЬ.
3. Начало Слова Утѣшенія Царю
Алексію Михаиловичу, по смерти Ца-
ріщы Маріи Ильиничны.
СкорБАіреми Вшему ІІрссвѣлому
Цркомн Велнтсству о сілртн Прескѣ-
ЛЫЛ СКОСА Црііцн, іі ВеліІкТа КІІГіІНѢ
Маріи Нлііуны , нетрсБѣ гллти:
Шдлхъ , ііже со мною гіоскорсіі , и
НС БѢ , Й ОуТѢНІАІОфН , ІІ неокрѣто:
1169
1170
Бшем» Прссвѣломв 1|(>кймв Белнтет-
К8 СК0рБЯЦІ8 , КСІІ СКОрБЪ ІІ БОЛѢЗНЬ
юкрѣтшіііл: Пьст Рабъ коліи Гда ско-
ёгю. "Аціе Клше Пресвѣтлое Цркос Кс-
ЛНТ6СТК0 СКОрБЪ Н БОЛѢЛИ иікрѣтё, КЪ 5
Веселіи г>ш лица Црпа Жикб, пріятіе
же ёгю, ілк<л бкллк пбздеиъ по Со-
ломина *). Горлица погнкнкшн Драга,
СКОрііНТЪ , Іі 6 СКОрБІІ НССТ.ДЛСТ НЛ
Кѣткѣ зелёной: Но понеже скбрг.ъ *°
сшшіт кіостн, нл сахоиъ Дрекъ сѣ-
дастъ, н сѣт«стъ. ’Слёнь Драга ско-
сг<*) (ВСТАВШИ , къ глакоішю бъі летъ
Пустыню, тамо й скбрг.н ѵрс^ нѣкія
дни, ниже на елмце смотритъ. Кѣткѣ і$
фі'ННКОВОН , (ІГДА ЙСТ.УСІІІІЛ БІЦСТЪ
Кііткъ уіі прицѣплена, й скорей Драга
скосгсо оусыхаетъ- "Лціе сіе к Дре-
кахъ по Дрй^ѣ сѣтованіе, кблмн плѵе
ѵдвѣ'ка (рм«же горе і’іднііомй; <в Дрв-20
^ѣ не нмл быти Сѣтованіе! ёстъ ке
айкая Виіёма Преевъ: Црком» Веліі-
тетва скорвъ; юста'кн ерца твоего»
Црскагю Радованіе, Живота Пбмоціъ,
въ Трвдехъ «рада , в ЦІлстю 'Кѵа-25
стницство, Бесѣда Всегдашняя. Реѵе
Гдь Кгъ : Не Довро быти тлвѣ'ки
9ДНИ0М8 , СѴТКОрИМЪ ()ый ІІомбциін-
кл *’). к$я Вашемн Црскомя Пре: Ве-
лііѵепш , сего» ііомііцішікл. О семъ 30
Дхъ Стын Рлдаетсд: Трёмп ’Ккра-
Спса , н ста Крлснѣ пре Гдсм
и Ѵлккн ***). Сококшілсніё Братій ,
и Любовію ІІскрешіхъ , н Мзжъ н
Жена елмн ссбѣ соединены, фило-53
?6фъ Днмокріітъ Дарія Царя хотя
по смерти Драга, сѣтвіоцілго нтыіпі-
,і 1 ;•
*) На пол. Пріі: 5і
**)На пол. Бы? к. ***) На Пол. СГр? не.
тн, йбѣцід юішю къ Жнвотв кодера
тнтіі, сим окрл^б : да @М8 Имена
Сііх Народовъ даны ккдит, ’Пже бм
шікблнже въ Одѣа'ніііх Ѵёрныхъ ис-
ходили , пикогдаже евоі'хъ Племён-
іінкй, іі Ро»дв своего» не Плакали
Пска’хи по Пёрско І|ргкѣ снцсвы , н
не (ог.ртдоша. ’ІІ реѵе філо^оф: Віі
дшші І|арю ілко» шг.ціая всѣмъ сыртъ.
Петрекѣ, слезити, ѵссогш нсмоциіося
отклонити. Миръ сен Море іо слё^ъ
нашихъ, нл Пемьо сен (дці . юнъ
сна сёіі Брата, (опъ Жена сен Драга,
нлн коего Пскрііяго Плаѵстъ: к саиых
сле^аѵъ Міірл пльікает Корлкль.
Слово на Князя Владиміра (статья
2-я), распространенное толкованіемъ
собственныхъ именъ, составлено по
правиламъ принятой тогда теоріи ду-
ховнаго краснорѣчія. (Смотр. Іоаннпк.
Галлтовск Ключъ разумѣй. 1659 г.).
167. II. кдснлѴосъ:Тр. Лаб/Ае/о? (отъ
ра&Хеѵ? — царь).
167. 25. Ораторъ толкуетъ Форму
Счѣтославъ (отъ свѣтъ) , вм. Свпто-
славъ (отъ сватъ).
168. 7—15. Игра словъ.
Въ Утѣшеніи Царю Алексѣю Ми-
хайловичу (статья 3-я), ораторъ
умѣлъ соединить теплоту чувства сь
искусствомъ витіи, вооруженнаго раз-
нообразными свѣдѣніями , какъ напр.
о Димокрптѣ и Царѣ Даріи.
Языкъ Церковно-Славянскій, впро-
чемъ съ нѣкоторою примѣсью Поль-
ско-Русскаго; на пр. в ір^стк», 8аіст-
ннцтко
• ІЙЭ 11 г» с
.інпн-нрги Іцглгю'І «Н
- І")ЛЯ.Л ,іцох.чі!'> .I" іч:..
71
1171
1172
СІ. Изъ Выходовъ Государей Царей и Великихъ Князей, Михаи-
ла Ѳеодоровича , Алексѣя Михайловича , Ѳеодора Алексѣевича*
(По шд. Строева. 1844 г. ).
(Подъ 1675-лъ годомъ).
Сентября въ 19 день Велпкііі Го-
сударь Царь и Велпкііі Князь Але-
ксѣ» йіпхайловичь, всеа Великія, Ма-
лыя и Бѣлыя Росіи Самодержецъ, съ
сыномъ своимъ Государевымъ, съ Го- 5
сударемъ Цесаревичемъ и Великимъ
Княземъ Ѳеодоромъ Алексѣевичемъ,
изволилъ птпть въ Троецкоіі Сергіевъ
монастырь: п шол ь изъ своихъ Вели-
кого Государя хоромъ, чрезъ Цостел-
ное крылцо, въ Соборную апостоль-
скую церковь. А па Великомъ Госуда-
рѣ было платья: Ферезѣя теплая, бар-
хатъ аксамитной по голубой землѣ,
по немъ травы петелчеты серебрены,
нашивка золотая алмазы и съ яхон-
ты червчатыми, исподъ пластинчатой
соболеіі; кафтанъ ѣздовой новой, зар-
бавъ по золотной землѣ, нашивка ни-
зана жемчюгомъ съ каменьи, съ яхон- зо
ты червчатыми и съ лазоревыми и съ
изумруды, пуговицы изумрудныя, ис-
подъ пупчетоп соболеіі; зипунъ, таф-
та бѣла; тесма съ крюки золотыми,
и въ крюкахъ алмазы да три яхонта 25
червчатыхъ; шапка обнизана жемчу-
гомъ, съ запоны и съ каменья, по
черному бархату; рукавицы перще-
тыя вязеныя, июлкъ шемохапской съ
золотомъ; посохъ индѣйской съ ка-зо
меньи. Стряпни было: полотенцы,
подножіе бархатное.
На Великомъ Государѣ Царевичѣ
и Великомъ Князѣ Ѳеодорѣ Алексѣ-
евичѣ было платья: ферезѣя теплая,
объярь по серебреной землѣ, по ней
травы золотныя, нашивка золотая съ
каменьи, сь алмазы и съ яхонты
червчатыми , исподъ пластинчатой
соболей; чюга, объярь золотная по
рудожелтой землѣ травы полоты съ
серебромъ, круживо низано жемчго-
гомъ мелкимъ (да па тоііже чюгѣ, на
0 грудяхъ и назади п на плечахъ, на-
шиты четыре круги, по нихъ низаны
орлы жемчюгомъ мелкимъ , да въ
кругу жъ по изумруду), исподъ пуо-
чстой соболей; тесма серебрена съ
15 крюки золотыми сь алмазы; пере-
везъ золота звепчата (звена литые да
звена чѣпи съ алмазы и сь яхонты
червчатыми), Фляшка хрусталная съ
камеиьижъ; зипунъ, объярь золотная
по червчатой землѣ, пуговицы лало-
выя; шапка, обнизана жемчюгомъ,
съ каменьи и съ запоны алмазными,
околъ соболеіі; рукавицы теплыя,
бархатъ червчатъ двоеморхъ; посохъ
индѣйской съ каменьи.
А у Слазки, за Землянымъ горо-
домъ , у животворящаго Креста Го-
сподня , подано Великому 1 осударю
на перемѣну платья: Ферезѣя теплая,
сукно голубое, съ широкимъ кружи-
вомъ; кафтанъ ѣздовой теплой, баіі-
берекъ голубой цвѣтъ; зипунъ, таф-
та бѣла, тотже; тесма серебрена съ
крюки золотыми съ алмазы , купли
1173
1174
боярина Артемона Сергѣевича Мат-
вѣева', тапка и рукавицы теплыя,
сукно скорлать бѣлъ.
Великому Государю Царевичу и
Великому Князю Ѳеодору Алексѣе-
вичу подано платья: Ферезѣя холод-
ная, обьярь бѣла: чюга теплая от-
ласъ алъ; зипунъ , отласъ желтъ;
шапка, бархатъ червчатъ двоеморхъ;
рукавицы теплыя, бархатъ червчатъ
гладкой; посохъ каповой.
Сентября въ 24 день, въ селѣ Воз-
движенскомъ , приходили бить че-
ломъ Великому Государю и Госуда-
рю Царевичу, къ празднику, въ мо-
настырь Сергія чюдотворца , Троец-
кіе власти, архимандритъ да келарь.
А па Великомъ Государѣ было платья :
Ферезѣя теплая сукно брусничпо; чю-
га баііберекъ голубой цвѣтъ, по пемъ
травы золоты, исподъ пластины со-
больи ; зипунъ объярь по серебреной
землѣ, травы рѣки золоты съ алма-
зы; тесма, крюки золоты съ алмазы;
шайка, бархатъ, шсфрапной цвѣтъ;
посохъ индѣйской съ каменьи. — На
Великомъ Государѣ Царевичѣ было
платья: Ферезѣя и чюга, и зипунъ ,
и шапка , тожъ, въ чемъ шолъ изъ
Москвы до Слазки.
Тогожъ дни, послѣ кушанья , изъ
села Здвііжепского, шелъ Велпкііі Го-
сударь къ монастырю. А на пемъ
Великомъ Государѣ было платья: Фе-
резѣя сукно осипово; кафтанъ ѣздо-
вой чсилой , байберекъ брусничной
цвѣтъ; тесма съ крюки золотыми
съ алмазы; шапка, сукно скорлать
бѣлъ. — На Великомъ Государѣ Ца-
ревичѣ было платья: Ферезѣя теп-
лая , объярь ала; каФтапъ ѣздовой
Б
ІО
1 5
20
25
30
55
то
теплой , отласъ бѣлъ , зипунъ от-
ласъ жолть; шапка бархатъ черв-
чатъ двоеморхъ.
А у Слазки, прошедч, Клементьеву
слободу, у церкви (пробѣлъ), выхо-
дилъ Великій Государь и Велпкііі
Государь Царевичь изъ корѣіы въ
шатры, и изъ шетровъ шолъ Вели-
кій Государь и Государь Царевичь
въ монастырь пѣши. /V па Великомъ
Государѣ было платья: Ферезѣя су-
кно голубое съ широкимъ кружи-
вомъ , холодная ; Фсрези отласъ
бѣлъ безъ испода; зипунъ тафта
бѣла; шапка сукно скорлать бѣлъ;
посохъ каповой. — Па Великомъ Го-
сударѣ Царевичѣ было платья; Фере-
зѣя и чюга, и зипунъ, и тесма и
шапка, тржъ, въ чемъ шолъ изъ Мо-
сквы до Слазки.
Сентября въ 25 день слушали Ве-
ликій Государь и Велпкііі Государь
Царевичь всеиоіцного въ монастырѣ
у праздника Сергія чюдотворца. На
Великомъ ГосударЬ было платья: Фе-
резѣя, сукно скорлатъ червчатъ; фс-
резн , отласъ виницѣйской по бѣлой
землѣ травы Июлкъ розныхъ цвѣтовъ
съ золотомъ, исподъ черева бѣлы:; зи-
пунъ, тафта бѣла; шапка, бархатъ ше-
Франноіі цвѣтъ,съ большими запоны;
посохъ моносты рской. На Великомъ
Государѣ Царевичѣ было платья: Фе-
резѣя, объярь червчета, теплая; ка-
Фтатъ ѣздовой, отласъ бѣлъ; зипунъ,
отласъ жолть; кушакъ золотной по
алой землѣ; посохъ монастырской.
Стряпни было; полотепцы, подножьи
суконные
мап>] I ..< минат Г.П і<Мі
1175
1176
Выходами называются книги, вь ко-
торыхъ описаны наряды, украшавшіе
Царей и Великихъ Князей на выхо-
дахъ въ извѣстные праздничные дни
и при нѣкоторыхъ особенныхъ случа-
яхъ. Эти книги даютъ вѣрное и пол-
ное понятіе о великолѣпіи древне-рус-
ской одежды и утвари.
171 д.итить: сь нарощеніемъ -ть.
171. 10. Главное зданіе Государева
Двора ( т. е. дверца), которое зани-
малъ самъ Царь и сго семепство
именовалось Верхъ. По всей лицевой
сторонѣ Верха, отъ Благовѣщенскаго
Собора до Грановитой полаты, былъ
наружный выступъ съ тремя лѣстни-
цами внизъ: этоть выступъ сначала на-
зывался переходами или просто крыль-
цомъ , а съ иоловіиіы ХѴП в. Крас-
нымъ Крыльцомъ. Со времени Михаила
Ѳеодоровича, Въ углу задней стороны
Верха, вровень съ Краснымъ Крыль-
цомъ (черезъ проходныя сѣніі),обшир-
ное крыльцо называлось Постельное'.
па него выходили разныя двери и лѣ-
стница съ крыльца Передняго.
171. 13. было платья: постоянію без-
лично было съ род. над. ед. ч. платья.
------- Ферезѣя—ферезь ѣздовая,ѵс.
верхнее платье, которое надѣвалось
на обыкновенныя •ъерези или на чугу.
Вь Малыхъ выходахъ Государей ч>е-
ре.зи замѣняли кач-танъ, поверхъ зипу-
на: на ннхъ надѣвался опашень или
однорядка. Зимой подъ кафтанъ подда-
вались «ьерези б'зрукдвніяя.
17 і. II. Аксамитъ, бархатъ акса-
митный и атласъ аксамитный— три
рода ткани, самой драгоцѣнной вь
ХѴП в.—были всегда съ золотыми или
серебреными травами и разводами.
Ферезѣя—бархатъ вм. изъ бархату,
или бархатная. Подобное же сочетаніе
словъ и далѣе. § 240- Пр. 4.
171- Ій. Травы пли травки—узо-
ры на тканя ъ. Граны называются:
великія, мелкія, косыя, рѣдкія, частыя,
цвѣтныя, золотыя, серебреныя. Травы
петелчетьі. т. е. петелками.
Кромѣ того узоры на тканяхъ озна-
чаются такъ: городы, деревца, копыты,
коруны, косы , кречатье перо . круги,
кубы, кустики , листье , лучи , люди,
облачка, птички, репьи, розводы, рѣки,
струи, цвѣтки, челночки, черенки, че-
шуя, шахматы и мн. др.
171. 16. Нашивками назывались
полосы паралельпыл на груди , до
пояса, у верхнихъ нарядныхъ одеждъ.
171. 17. Исподъ одежды соотвѣтство-
валъ верху. Изъ бобровъ дѣлались оже-
релья (г. е. воротники. эісерло=горло).
Для испода употреблялись бѣлки, гор-
ностаи, куницы, лисицы, песцы, соболи.
Части пхъ: черева (отъ чрево), хребты,
пупки. Хребтовая шкура называется
тоже пластиною пли пластинкою, от-
куда прпл. пластинчатый.
171. 18. Кафтанъ —. вторая одежда
сверхъ зипуна. Качтаны Государевы
были становые и ѣздовые. Становые
раздѣлялись на наряды, или разряды.
Въ ѣздовыхъ выѣзжали за городъ, боль-
шею частію на богомолье.
171. ІЯ. Зарбивъ, иначе изорбафъ —
родъ парчи.
171. 23. Зипунъ—исподняя корот-
кая одежда по сорочкѣ; иногда безъ
рукавовъ, иногда сь рукавами изъ
другой ткани; зимою на мѣху.
171, 21. Государи опоясывались по
кач>тану тесмою (полсомь) —золотою
или серебреною, у ней пряжка [крюкъ,
крюки) золотая съ каменьями.
171. 27. Рукавицы перщепияя вм.
перстчетыя (отъ персть), откуда пер-
чатки, вм. перстчагпки. Вязеньія —
вязаныя.
171. 2Н. Шемаханскій (вм. шама-
ханскій): постоянный эпитетъ шолка
въ народной поэзіи.
171. 30. Государь имѣл ъ въ правой
1177
1178
рукѣ посохъ, жезлъ или Скипетръ,
смотря по важности выхода. Упомина-
ются посохи: комнатный, каповый,
каповый съ костьми, чеканный, индѣй-
скій- Въ монастыряхъ ему подносили
посохъ монастырской.
1*1. 31. Стряпня- стряпать —
прислуживать Гссу дарю, держать вещь
и по спросу подавать ему; стряпня—
предметы стряпанья; стряпчіе—при-
служники.
172. ". Рудожелтый красножсл-
тый ((•тъ руда — кровь), иначе жар-
кій, ши огненный. Вотъ еще иѣкото-
рые изъ замѣчательнѣйшихъ, древнихъ
названій цвѣтовъ: яричный (голубой),
празеленъ, кропивный, осиновый, са-
харный, визовый, сливный, сѣрогорячій,
таусинный (темносиній), и друг.
172. 8. круживо (нынѣ крумсвбу.
обшивка, золотая пли серебренал, вдоль
полъ л по подолу нарядной одежды.
Круживо бывало кованое или тканое.
Тканое, по виду тканья, различалось;
колесчатое, колѣнчатое,кружковое, пе-
телчатое, рѣшетчатое, цѣпковое, пе-
лепелы, плетенокъ, шахматы, и друг.
172. 9. Чуга— платье ѣздовое, опо-
ясывалось кушакомъ.
172. 15. Перевезъ (вм. перевязь) —
цѣпь.
172. 1<». Звекчата. потому что была
изъ зшнъсвъ, какъ сказано далѣе.
172. 16. Звена, вм. звені я, отъ звено.
172- 17. Чѣпи — цѣпи, съ областнымъ
измѣненіемъ Ц на ч.
172. 18. Фляжка — ч>ляжка, вѣро-
ятно, съ порохомъ; натруска.
172. 20, Пуговицы употреблялись
весьма разнообразныя и заті йлпвыя,
каковы: канительнпыл грановиты, об-
щипаны золотомъ или серебромъ пря-
денымъ, обнизаны жемчугомъ, серебре-
ныя, золотыя съ финифтомъ, съ же+
мчугумъ и каменьями, съ искрами (т.
е. осколками) яхонтовыми п алмазны-
ми. Пуговицы металлическія были- ве-
лики невелики круглы, половинчаты,
прорѣзныя, рѣшетчаты, сѣнчаты, уго-
лчаты, четве.рограниы, осмероугольиы-
Сверхъ того, на дѣло (т. е. на манеръ):
витое, грушевое, кедровое, миндальное,
шишковое; а также, пуговицы караси-,
каліи, съ рожки, репейки, п мн. друг.
Лалъ = драгоцѣнный камень.
172. 23. Окопъ окплышь.
172. 24. Кромѣ г.іа.г пхь бархатовъ
употреблялись: аксамитные, какъ за-
мѣчено выше, ’заши'вные (вышитые) зо-
лотомъ п серебромъ,рытые(Съ рельеф-
ными узорами) , двоеморхіе (съ двой-
нымъ ворсомъ), и друг.
172. 26. близкою называется мѣсто,
гдѣ7 Государи вы ходили изъ кареты
Для переодѣванья вь шатрахъ. (Оть
гл. слазить).
— — За земляны мъ городомъ, т. с.,
за Заставою.—Москва строилась и раз-
ширяласѣ постепенно отъ цепгра къ
окружности. Сначала былъ постро-
енъ Зіремль, ядро Москвы (градъ ду-
бовый въ 1340 г., городъ камень въ
13б7 г.; нынѣшнія стѣны и башни
ведутъ свое начало отъ Іоанна III,
1485 — 1492 г.). Вь Бдб.ііи 1499 г.
слово Кремль употребляется вь значе-
ніи крѣпости вообще (іаъігшп), см. 1.
Ездр. 6, 2. — Подлѣ Кремля образо-
вался посадъ, вь 1535 г. обложили и
его каменною стѣною; огражденное
пространство назвали сначала Новымъ
городомъ, а потомъ Питаемъ горо-
домъ. Отъ умножившагося населенія
произошли посады внѣ обои хъ камен-
ныхъ городовъ: въ 1586 — 93 г. ихъ
обнесли третьей» стѣною, гоже камень
пою по направленію нынѣшнихъ Буль-
варовъ, внутренность и стѣну назва-
ли Царевъ пли Бѣлый городъ. Мотомъ,
съ 1591 по 1618 г. Замоскворѣчье и
Заяузье, а также всѣ слободы и паса-
1179
ПРО
ды вокругъ Царева города, окружили
сначала деревянною стѣною (скородо.мв),
послѣ высокою земляною насыпью съ
рвомъ. Эта четвертая часть Москвы
названа Землянымъ городомъ по напра-
вленію нынѣшней Садовой, Хотя валъ
срыть, но и доселѣ эта линія называет-
ся въ народѣ Наломъ. Изъ въѣзжихъ
воротъ осталась только Сухарева ба-
шня (постр. 1692 — 1695). Слич. о
Москвѣ въ Космограч». Епи<і>. Славе-
ницк. въ ХѴП в. и планъ Москвы
въ Библіи 1663 г.
172. 31. Байберекъ — Бухарская
ткань пзъ крученаго шолку, гладкая
и съ цвѣтами.
172. 3 1. Купли боярина — куплена,
добыта бояриномъ.
173. 3. Скорлать— одинъ пзь ви-
довъ сукна.
173 7. Отласъ—атласъ. 173. 1(1.
каповой: см. 171. 30.
173.21- Пластины. См- 171. 17.
171. 22. Объярь — плотная толко-
вая ткань, съ струею Золотою или се-
ребреною, съ разными узорами,
173. 23. Рѣки. См. . 171- 15.
173. 31. Здвиженскыо— Вздвижен-
скаго-
173. 34. Осипово. См. 172. 7.
174. 7. Корета. Вотъ какъ Кото-
піихпнъ описываетъ экипажи Царицы
и Царевенъ: «для лѣтнія ѣзды колы-
маги сдѣланы па рыдванную стать, по-
крыты сукномъ, входятъ ВЬ ПИКЪ по
лѣстницамъ , а сдѣланы на колесахъ
просто, какъ и простая телѣга, а не
такъ, какъ бываютъ корсты висячія на
ремняхъ; тѣ колымаги о двухъ оглоб-
ляхъ, а дыпіелъ не бываетъ, лошадей
въ нихъ запрягаютъ по одной, а по-
томъ прпбавливають и иныя лошади
въ припряжь.»
174. 8—1(1. шолъ — пегии: замѣча-
.
только по согласованно.
174. 13. ферези. См. 171. 13.
174. 2 3. всенощною, т. е. бдѣнія,
пли моленія
174.21 .виницѣііекѵй—Венеціанской.
174. 29. черева, м. 171. 17.
(См. Указатель, приложенный Стро-
евымъ къ его паданію Выходовъ).
СІІ. Изъ книги'. Огородокъ Марш Богородицы, изданной Намѣст-
никомъ Ніевопехсрской Лавры, Ісромонаѵо-мо Антоніемъ Радивп-
ловскимъ, въ типогр. Иіёвопегерской Лавры', 1676 г;
, Г, ч 1 »' 1
(Во ЛІіСПІо).
4 7
1. Изъ посеятеіил подъ заглавіемъ;
ІІрёттон іі нреклкёііііоіі Дни ІЛрііі
Мтеріі ёдіінородилгю Сна Бжогй)..-..
-сём наУатокъ Труда ЧігороХокъ ІЛрііі
1ъі|н НіціідііыІі, ііріх, й ііёііс, и нед'о- -
стбнны Ракъ огорокл того нлсадіітсл,
смирено бфървет.
- Пишетъ ’ііоенфъ Гмстбрн *)
жидовскій , же і|л'ръ ІІлкходонбсб в
Клііѵлыііѣ дла ІІнтокры жены своен ।
------------------“ ..
') На полѣ Кин і. стлрожі Глд .гі.
выставилъ кылъ огородкн нл высокихъ
столпахъ каменныхъ кысаѵііі, рА^млн-
тыхъ рожаемъ дрекъ іі цвѣтокъ аміые
нлсАдіійінн; котбрѣііі огородкн ^каио
; ѵвдб свѣта, дла то, же тлѵ были вы-
сокіе, нж своею высбкостю тѣ впро-
ВАЖАЛІІ, НА МѢСТО КДЛІІЛ®. ІАКШ (ЙНЫН
бгоро'дкп ІІнтокры выставленіи кыліі
ііл высокихъ клиенныхъ столпахъ; та
о ты (о Мріе естесь нл ласкахъ и А-ѵ
рАХЪ Дха Стго, ІАКШ НА высокихъ
нѣкоторыхъ к^менны выставленіи стол-
1181
пахъ! іі длл того мбвнтъ писаніе
стбе: Листа егсо (то сст ласки и
дары Ііжін і стѣны мдрмнрбвы ') ііікй
бгорбдкн юный ровными дреками II
І|КѢТАМІІ БЫЛИ НАСАЖДеІГІН; такъ ТЫ Б
й Бгл ровными естес нлсаждёнііл і|іі6-
тдмн, пкб) сама а севі мбкишъ: Еъ
МНѢ КСА ІІАДТ.А ЖИВОТА Іі СИЛЫ **)
ПК О МІІЫІІ о’гороки ВЫсбкОСТЮ СКОСІО
КПрОВДЖАЛІІ ТѢНЬ МѢСТО Кдкѵла; ТАКЪ
ты нл людей грѣшныхъ й Масста’тз
Трцы престоіі впрокдждешъ тѣнь ласки
і’і млрдіА — — Спракъ же тое, дкы
тоже Дхъ стын и сен ткон й мене
ІібкОКЫСТАК'ИНІІЫіІ *0г0р0ДО, КДАѴІіе
ПрІІІМИІОУІІ II ѴНТАІОѴІІХ В СЛДДКОІІДХ-
іінѵін сокернкл Лѣлѣн іі рбжн, д кы-
СА о)ііое ’Ісаііно на іііі'хъ исполнило
прртестко: Процвѣте ’Црдііль н на-
поліінса вселеніідА плода ёг® ”*).
“Если вон^рншъ къ срце мое ®
ПреклвеніілА Дко Мрі'е! ®бауіші, же
, , і , ,
никого тл не желаетъ ®гллддтн , 7,
ННКОГОСА ТА ПО ІІрННАНСТѢНіиеІІ Трі|||
не ^ьіѵнтъ Секѣ тѣіннтіі, іак® т, Те-
вё мткн Хрто'кон. Тысь единою оу-
тѣхою моею шла на земли, ® текъ
слбко пропокѣдатн, теве кыхкдллтн,
едина моа выла оутѣхл; зыу« теды
іі смиренно моліо двысь была оутъхою
моею и нл неси, Тысь мене оуѵн-
Ні'іЛА СМѢЛЫМЪ , АБЫМЪ С ТОКІО М0СІ0
полою працею до нбг ткон преуты
оуііл; и ттбмъ кблкекъ зд повадкою
твоею, іі пбмоціію мбглъ кынлнтіі за
3 ровныхъ вутелен 1|рко'виы, и про-
повѣдннкб Слова Ежого, уто колвё 3
*) На полѣ-- ІИ: Пх4: е. **) Сн: кд.
**•) кі: л?. 4(
118’2
ропы Лкторо, іі Гнсто'рін і’цокрд'лъ,
написалъ, іі през кіілкд нд'десдтъ лѣтъ
на рбныхъ кдтёдрлхъ к Црккдхъ ров-
ныхъ проповѣдалъ , дбымъ тое текъ
ЗД даръ (офѣрокл. ПехансА тоіі Ого-
родокъ ткон іід^ыкаё , и на доводъ
любвн иоеіі тсбѣ , іі на докб КДАУ-
ностн Ласки твоей, которзюсь мнѣ
/,лвше (ок.цок.ил. -- —
і<> — — Млю на (остатокъ и <о тое,
АБЫМЪ ^А ТОЙ текъ ПрІІІІІІСАІІЫІІ й
(ОфѣрОКАНЫН огородовъ, К ДІІЬ Кторл-
го прншествіА Сііл ткоёгм с тымнжъ
Стымп которыхъ негодный рдкъ ткон
(б до сего) уд'сз тыми слокесы прослдк-
ЛАСМЪ , до ІІвіілго кыл пресджеііый
ѵ0городкз.
Подлое створсне Сііл твоёг®, д
Ракъ ткон недостойный,
іо Іеромонахъ Антоній.
надъ всѣх грѣшнѣйшій.
2. Изъ перваго слова еъ день Св. Ве-
ликаго Князя Владиміра.
— — ІЛко [ КлАДІіМІр» сто , в
•2 которб УАС8 БАКОХКДЛСТКА МНОЖССТКО
БЫЛО гръх® , 110 П0ТЫМ ПО ПрІІНАТЮ
Кѣ’ры іірдьосл’л'кпой преіі^къітоѵесткокА
клгть ? м то слбко моё ДО ЛАСКЪ
ВАШИХЪ МѢТІІ (і)Б€І|ЪЮ , ТЫЛКО ПрОШК
зо <й лАСклвое слзхлне.
------ — Гды АЛКОКѢМ СѢКШИ ІІЛ
пртблѣ к кіевъ по врдтѣ своём ТЛро-
ІІ0ЛК8, мнсагпмн ксѣм ндрюдб юсллвн-
са ^вѣта^ткы ВеліікТн Кн^ь Клади-
міръ , ^ард^ъ 4 родныхъ земель й
і|арсіі прнходнтн до иегй поѵдли по-
слшве, кбжын % ни іідмовлаюѵіі ёг®
до скоен кѣры. Пыли послмве и й
Твркюкъ, БЫЛИ (О ІІѢМІ|®КЪ, /Кндывъ,
И РіІМЛА А ЖАДНОЙ 7, ННХЪ ССБѢ НС
1183
1184
УІІОДОГ.АЛ ІірлКДА ЗДАКДЛХСА ПОКДТЛАТІІ
€Г® КѢрА Мдхюілстаііскаа для тог®, же
ему ирекладллп иослсоне нхъ тое, іі кѣ-
рл ііх к®жомв по^волдет такъ мншго
мѣтп, женъ, Га мн®го кто хбѵетъ. іі
р®скоіііеіі пкнхъ хоѵст ^лжмкатн. а гды
припомнили сиу (окръ^лнТе, неяденіе
мяс свіішіых, непнтТе трункюкъ хмѣл-
ныхъ горѣлки меду, ^дрл^ оуслышлк-
іші тое погордѣлъ вирою ііхъ рекнні до
нн скіінбс мясо, оу пл то Русъ нд'іі-
смаѵііѣііиіое, іі донлкытя ііанляткъіі-
пюе, а ^лс людъ косиныіі РвскТіі’
ке^ скнііііііы іі ке ступитъ, Л ѵто
мбкіітс труіікйкъ хміілиыхъ не пити,
ке^ тог® іл .сд'мъ іі кесь нлрюдъ
нніъ рускііі «кыіГтіісд не мбае, по-
нек.іжъ прн трунка хмѣлныхъ, и прі-
язнь людміі ѴННІІМЪ , КЛОІІЙТОКЪ
н фрасунк® ^ашімнпаем. Летъ гды
б Греѵескпхъ І|реіі Василія і’і Кон-
стантина прнеллнын кылъ до него Кѵ-
ріілъ філосбфъ, іі далъ ему ® ннхъ
^днднкоіптокнііниіііГ подарокъ ^апону,
на котбр.он кылъ кыгдфтоканыіГ страш-
ный Судъ, юкаѵнкіпн тое Владіімн
стыіі, такъ ся скруипі на срі|у , же
оуѵііннкіпн раду % скоіімн Кюлдрамн
н Кіцаміі, ^арл^ъ выправилъ Послшкъ
сконхъ до тыхъ ^емель ? которыхъ
до нег® были іірнсланіі поелшке ^а-
Л€І|АІОѴІІ см» ко'жын ? Нііх скоіо вѣру
іі накожеііетко.
Слово о/ородб здѣсь пронято въ соб-
ственномъ его значеніи — сада. Эта
книга, посвященная Богоматери, со-
держитъ слона на различныхъ Свя-
тыхъ. Слѣдуя тогдашней теоріи ду-
5 ховнаго краснорѣчія (смотр. Іоаннин.
Галяговск. Ключъ Разумѣй. 1659 г.),
ораторъ пользовался и свѣтскими ис-
точниками (182. 1); въ изложеніи пред-
мета своего слова допускалъ повѣство-
вательныя подробности простаго, безъ-
іо искусственнаго разсказа (183. 6—14).
Слово па Князя Владиміра сравн. съ
словомъ на тотъ же предметъ Лазаря
Барановича (въ Груб. Слов. 1674 г-).
Языкъ Польско-Русскій , какъ во
множествѣ отдѣльныхъ словъ, такъ
и въ этимологическихъ «нормахъ: папр.
180. 10. сстесь. 181. О. кмсбкостю (вм.
высокости® пли высокостью). 181. 21.
воіі^рншъ съ ъ на концѣ вм- и или ь);
постоянно вм. изъ, и мн. др.
і
го 180. 1. выставилъ вылъ: описатель-
ная Форма съ причастіемъ былъ.
187. Пр- 1.
1?0. 4. огоро'дки ;кміо: по Поль-
скому словосочиненію, съ безличнымъ
26 страд. глаголомъ, вм. были назывались
или звались.
182. 21. яядъ вст.д: полонизмъ для
превосходной степени.
182. 30. (о управляетъ, по слово-
_о сочиненію Польско-Русскому, винит.
падежомъ вм. предложнаго.
182.39. Турки вм. Магометане вообще.
1185
1186
СІИ. ПЗЪ КОСМОГРАФІИ , ПЕРЕВЕДЕННОЙ ЕПИФАНІЕМЪ СЛАВЕНПЦКИМЪ,
(По Синод. Рук. 779).
1. Щыі|и СѵрюпстТн
Щыі|ы нхъже Сѵршпіміе употрек-
лшо, нлн ложесна сить , нлн тихъ
же юрлсли. ІЛ^ыкп ложесна нлрііцатн
можемъ, 113 нихъ же 1.1110311 дідлектн, 5
лкн бтрдслн, іцкедеіінн сить.— Да
кадитъ уко ѵетпрн сТа слокеса. Дсисъ,
Ѳеос, Годтъ, Когъ, знамсіГіа ѵетнрн
кілірінй ложеснъ, Латинскаго, і’реѵе-
склго, Тсѵтоііскаго, СлакенскАго. СТа, «о
ілкоже ръхомъ, плуе ссдмн мепнінхъ
ШЫрОУАНІІІЫ НрОСТНрАІОТЪСА. ІЛ3ЫКА ,
Нога , енрт.уь Слдксііскаго , сигма
НАѵертднід сить, РыссТіісклд, или
Московскаа, 113 Греуескнхъ растлъінід, 15
голнкоціи ѵнсломъ , іі овра/б кеемд
ПОДОБНА, ПрПЛВУПВІНИССА *) ПрСМАЛІІМЪ
кАрвлрскіімъ. Тлкожде Далматская ,
гаже II ІЕрОІІѴМІАІІСКАА , ТААЖДО ВЛА-
СТІЮ , ТОЛИКОЦІН ѴІІСЛОМЪ , НО ОКрА- 'О
7,ОМЪ ддлеѵе ІІСПОТрСБНѢНШЛА. ГІ ТАКО)
ибо сірёнхъ книгъ преложеніе Р(<н.ш-
ское иокшес, п ІеронѵмТанское ветхъ-
шее. Сіе ложесно, нлн іл^ыкъ Нога,
на многн ііірАсліі рА^съпнъ есть, Росін- «
синю, Поскню, Боемскию, Іллѵріѵе-
скию, Далматскую, КііідТкъскиіо, и
ины, іажс кі'нждо можетъ прнлАглтн.
2. бѵрЫІІІІ достоинство.
Въ кетсьмъ кріцѣ, іілѵе АсТн н .-><>
АфрТкн. многими пмены іціаі|іестквстъ
Сѵрюпд. — — 'Бсллкпсл Лсіа тре-
*) Въ бѣловомъ, Синодальномъ эке спи-
скѣ, ЛР 9. ирнлѵуішшііиса.
мл НАнплѵе грлдн , Вавѵлюііомъ , ІІТ-
неѵою, о Іерлмб. АфрТка единимъ кдр-
Хіідюнг ЛмерТки же дпе освѣціаютъ
градоие МехТкъ’, и Кискъ. Но уто
сёя кіаждо. или кзпно кса къ Сѵропъ,
пре нсюже проуыя удстн ^лиисто-
шены кидаса , и ирлмое ^дпнстѣнТе;
Кромѣ КО ІЛКО) грлдн ІІМАТЬ МІІОЖЛІІ-
ІІІМА, ІІрОСТрАІІѢІІІІІМА, II Н^ІЛІ|ПІТ.НІІІЫА.
горъ к енмъ(, іі рѣкъ ііенолііь есть ,
іі тімн кст.мн, ілже къ живота ѵл’ііѵе-
скдго питаніе, погрекпд ситъ, окинь
устроена. Сіе к гоми , къ ея хкалн
не мало твори , іакіо уѵспін хидо-
жествъ скободішхъ же и не скокод-
ІІНХЪ, II кг.жсстпъ КСЪХЪ МАТН, II 1111-
тлтёпні|А опасііѣиіііла. ілко уже (О
ІІрАВбНАГО УИНА , II ЗАКОНОВЪ , ІІМІІЖС
прлкнсА, прснзілціесткъ ііѣѵто же реки,
БЛАГОГОВЪНІА I- СИМЪ ХрИСТІАНСКАГО ,
сже здѣ НАіііілѵе і|г.ѣтс, достоинствѣ,
ВОИНСТВА ДОСТОУИНО НАКАЗАНІИ II ХВАЛѢ,
кіилзсн таже Сѵропсьнхъ могні|іссткѣ
еже уво дпе толнко есть , ілко нхъ
скнптрн Амсрікілне, АсіатТкіаие, Лф-
рвне, нлн прнсмліотъ, или ужасд-
ІОГЪСА.
3. О Русской одеЬкдѣ.
— — (Лдежди дблгаю кез кли-
повъ с рзклкм оускіиін, венгерскимъ
КСАУССКІІМЪ ЬТ.ЫѴАСМЪ НОСАТЪ. СаііОІ іі
уерклепме н і.ные, н іые нокороткне
ДО КОЛѢНЪ ТОУІЮ ПОДКОВЫ ЖЕЛѢЗНЫ-
МИ ГВОЗДЯМИ ИКрѢПЛАІІЫ ИМѢЮТЪ. Ѵрс-
75
1187
1188
сію пожаловавши, еже іі запрѣціес-
ныд *) дни медъ піітн н тол ра'дп
вины сіа тасть (оеыѵіко нменокашесл,
е’же нхъ языкомъ, надіі или наложи
е ЗііаѵнтсА , проуее дворы посадскихъ
всѣхъ до многл сить древдііы ЗѢЛО
же не многн плинфлиы *’) множіііші
сить цёккн , © пыхже нѣкіа с дре-
весъ назданы сихъ церквё ндтаііѣінлл
<оес трбі|л снръуъ во нма трнсвАтыя
трбі|ы истрспл церковь к тоже в не-
дѣлю цвѣтною плтрнлрхя на ослѣ
сѣда © цард ііровождаёсд. городъ же
в пемже сить царскій полаты стѣною
«а кнрпнѵноіо высокою іі толстою кро-
мъ инаго смѣіпеніА гві| сажнё Кри-
томъ (окемлё : в немъ же сить мно-
гій' ДВОрЫ КрІСНѢШНА влгородпыхъ
рлзлнуныА торжпціа кеірё продаемыхъ
2<> и мпогід церьквн ілкоже ес церковъ
Архдггедл Михала в нёже погрѣкдютъ-
са царіе, и Бдгокѣі|іеніл Претіістыд
Кцы имѣетъ главъ, ііхже покрокн Ако-
же и всед церкве мѣдью позлаціен-
25 ною покрокеіпіы сить кртъ же высо-
удніііА главы © злата унстѣііідго здѣ-
ланъ ес. Іканъ велико снрѣУЪ стлго
Іюли на КртнтелА і|ерковъ еіл же гла-
ва позлаціепна ес, іі пзокіілиё
о звонами © ннхъ же едынъ много
ко никакоже но ѵресла преподси-
ютъ--------дл урево колшое пвнт-
СА, П0АСШН|8 ЮПИСУДІОТЪ. — —
4. О Москвѣ.
Москва подобіемъ весна округ- е
дымъ устроена. Сгндіі фдехтеръ Слн-
сакеты скѣскі'а королевны к велнкоми
кнзіо Рискоми посемъ лт>та © Рож-
дества Хртокд ^афнл пнінёъ © рис-
сювъ сказано секѣ выти Акю то не- ю
лнкіі градъ прежде даже лѣта .лфол
© татаръ перекопскихъ весна до кои*
ца не саженъ БДіие городи едва со-
храиеііми, дворы уысленныа іімѣдше ,
СІІрѢѴЪ ДіЛф ДВОРОВЪ ПО ІІІІѢ Іі ©15
Лондона вілі|іпііі есть рлздѣлдё же сл
нл ѵетиры улстіі. © ннх же всдка
своею каменною стѣною ііліі землл-
пымъ города югрлжденнл ес еръд-
ііспіла уасть н дкн средина града 20
глстсй кита городъ, семи вліц при-
лежитъ городъ , нлн і(ркое жнлііціе ,
стѣною © того раздѣленно іі плрн-
цаёсл Кремль городъ нже двѣ улстѣ
стѣною югрлжденны сить каменною, с
нѣкимъ веціеством притворенный.Уасть
же пже © востока сивера и запада
сіа ©крижлет і|рьгородъ нлн БѢЛЪ
городъ гдетсд стѣною (ограждена
ёсть с бѣллго кімсііа , но с прасы- 0
шпою зсмлѣю. Ѵасть же ілже сіа
(йпоасиЁ скородимъ глемъ «огради
имѣетъ кез всакіа земли. Ѵасть
вгаціше двохъ тысіаѵс пидъ важнтъ,
ііже ііГііса ваги шестдесАтъ піес ты
саус финтовъ равіійс-
сса ііолиденнлА за Москвою рѣкою
положеніи, инымъ именемъ стрѣлец-
кій словода іілрні|іесА, Аки ратныи
к не жительствию іілн стражне іррь-
скнхъ полатъ. Сію наздлнни выти ©
Івана ВаснлпевііУі повѣдаё флетхерь,
іі воілмн наслждеііпи водность іімъ
Здѣсь приведено изъ Космографіи
по списку, которын почитается за соб-
ственноручный, черновой Еппф. Сла-
*) Чнт. злпрѣіреііііыл. **) Нн гаэ.г/ьг’кнр-
ііпуііы. Надъ строкой написа-
ло но: ксз:.ѵ
1189
1190
вешіцкаго. Днѣ первыя статьи приве-
дены въ образецъ географическаго
описанія Европы, а двѣ послѣднія —
Россіи. Въ свѣдѣніяхъ о Россіи, заим-
ствованныхъ изъ Флетчера (187. <>. 34)
и другихъ иностранныхъ путешествен-
никовъ, помѣщено въ Космографіи мно-
го предосудительнаго о нравахъ и обы-
чаяхъ древней Руси.'
Языкъ Церковнославянскій, но съ
нѣкоторою прпмѣсыо польско-русска-
го, напр. 188. 30. ^конт. — колоколъ,
188.32. вагл (нѣм. чѵэ"е)— вѣсы, вл-
жіітіі — вѣсить.
185- 3. ложбсні: т. с. коренные л-
зыкп.
185- 8. Какъ Романскіе языки, въ
средніе вѣка были раздѣляемы по
утвердительной частицѣ да (ос, оіі, й)
на языкъ ос (Іап§пе й’Ос) , языкъ оіі
(француоск.) и языкъ я (итальянск.);
такъ и Здѣсь Европейскіе языки раз-
дѣлены по наименованію творца; сіеиз,
§оіі (древненѣм. боіъ.
185. 17. Т. е. греческій алфавитъ
подвергся измѣненіямъ. Далѣе слѣ-
дуетъ любопытное мнѣніе объ азбукѣ
Глаголитской.
187. -32. скородвнъ: иначе скородомъ.
Смотр. о Москвѣ вь прпмѣч. къ Вы-
ходамъ въ XVII в.
188. 3. налои: оть наливать: на-
ливки.
(Слич. Космографію по рукоп. въ
Библіот. Гр. Уварова, по Каталогу
Цпрск. Л? 222, переводъ сочиненія
Яна Ботѣра Бѣнесіуса: Беііе геіаііопі
іініѵегсаіі <1і Сгіоѵаппі Воіего Вепеіе, и.зд.
въ Римѣ 1591 — 92 г.).
СІѴ. Изъ Сочиненій
Симеона Полоцкаго.
/. Изъ Псалтири (По рук. Синод. Библ. 1678 г. «Лі* 847).
а) Изъ Предисловія.
Еідстлкленісмъ дссіпіірд прлкйгелА
ВССЛСННЫЯ , КО^рЛѴНТеЛСТВОКАКШУ МП
трудолювиое вестіі житіе , ко взы-
сканіи кжткецііы,\ъ писаніи глуко-
ѴАіІіІІЛГй) рвцвмл Гі к ннхъ оумныхъ
сокрбкіііръ тайно положенныхъ , не
еже тѣми мысленными богатствѣ» ё ДН-
ІІОІЛ'З МП крАСОВАТНСА И БОГАТѢТИ: по
да н іірккн прАКоеллвііокдоолитестё
нанесу б ннхъ полезная ко славу
тріѵпостаснаго) во единомъ естествѣ
Б?А, ёгы САМАГО) ПОСОБІеМЪ НАНОСАХЪ
жнтелсткул в црстквіоціемъ н кго-
сііАслемомъ градъ Москвѣ , Пёркѣе <
книгу пдрнѵеиую Къне'і|ъ вѣры іірлво-
сла'внокаоолііѵескіА. Таже, ’ Обѣдъ
дшекнын. Тре'тъе, Веѵёрю дшеішвю.
Тетвертое, Вертъ мііогоі|вѣтпын: сён
оук« ріишіі чески, по чипу алфавита
слакёисклгю діалекта. ’ІІ внегда ми
достигнути піісмепе ’|Л вплде ко оумъ
•|лиы покАіанныл преложити стіхотвор-
ИѢ.’ІЛже БГУ П0С0КСТВ0ВАВПІ8 оудо'к-
нѣ преве'дъ, мню іакю томижде вдох-
нувши МН ВО ср!|е ВО^ЛЮКИХЪ II НА
ВСѢХЪ флмокъ трудъ ПоСТПТИСА. - -
’Нмѣхъ же вины подкпгіііыА мл пл
одѣло сіе послѣдуіоі|іыл. а, йпрѣтохъ
к писаніи тіюрцёвъ костотныхъ и ^л-
ІІАДПЫХЪ, "іЛКО) І'АЛМЫ К ІІАѴАЛѢ СИ ПА
ёѵренстемъ Гцыі|ѣ состакишаса худо-
жествомъ піитическимъ стіхоткбр-
ііѣ. — — КторлА кина есть , ілк®
на еллѵнстемъ, нл Лдтііпстемъ іл^ы-
1|ѣ прнлуѵнмііСА фалтиръ стіхотво'р-
ііо) преведенную видѣти, віідѣхъ п
на прінскрнемъ пліиему славёнскому
1191
1192
сцыка д'ідлёктв пблскомъ книги пс-
УАТІІЫЯ , “]ГДЛТТрЪ стіхоткііршо прсло-
жсіінаю с о дер.г діркі а, не тоуію ко
странахъ Полскихъ: но іі к цртквіо-
1|ІС!ІЪ градѣ МОСКВѢ (ОБНОСЯТСЯ. ііо-
рСКНОКА оуБИ, ДА Н НЛ НШСМЪ ІЛ7Ы-
і|ѣ слакеіістсмъ поне к нашихъ стра-
нахъ россінскнхъ окртлидетсл. Трстля
ВІІІІЛ , ІАКШ МІІО^Н КО ВСѢХЪ СГрЛ-
ІІАХЪ МАЛЫЯ , БѢЛЫЯ терны.Л II УСр-
еопыа Россіи, Пдѵе же ко келііцё
Россіи к самомъ і|рткаюціемъ іі кго-
сііАсдемомъ градѣ Москвѣ, ко'/лібсл-
іпс слддкое и согласное ііъіііе пол-
СКІА фллтырн сті'ховно ПрСЛОЖСННЫЯ,
ЮГ.ЫІ.611ІА 1ЫЙ І'ЛМЫ ПѢТИ, рьѵе оукш
МАЛИ) ІІЛІІ ІІІІУТОЖС 7,11001(16, ІІ ТОУІЮ
ы сладости пѣнія оуксселяюціеся
дхокнѣ. Дл оукш со сладостію пѣ-
нія, іі посмыхъ разамъ содержлі|іе ,
рл^шіню ХВАЛЯТЪ ГДА, ПрсВСДО |‘ЛІЛЫ
г .. X / .. ,
СЛАК6НСКІД НА рД^ЛІІѴНЫА СТІ\О рОДЫ.
б) ^Саломъ .а.
Іілжецъ мк, нже во ?лы совѣ не вдбдХіие,
ниже нл пкпі грѣшны уликъ стоите:
Ниже нл ст.дллпір-1: косхотѣ сѣдѣти
тѣ, нже не желаю блгі рл?вмѣтн
116 і: ^акіпт. г дни колю полагаетъ,
тома днемъ и пофію секе новѵлетъ,
кадетъ ко ілкю др/ко при кода слдёпііо.
ёже Д.ІСТЪ НО КрсІЛА СІІ НЛО СВО ІІСІЦМІ.ІК0.
Ліістъ егоі не <5нддё, іі все еже дёеіъ,
по желанію ерір балги оуспѣстъ
не тл'кн неѵестіівы, ііби Гістс^.істъ.
"ики нр.і, его’же вѣтръ с^ёліі рд^въклё
Ті; же, пеѵсст нін не нмагъ костлтн
ні сидъ, іпіже грт>ішіні)ы і; совѣ прікы
(стати-
вг.тъ бо і дъ пить пр.ікі.і, тііл ;діріпрдё:
на п.ікп неуестіікыхъ іікбнё ногв&лаё.
2. Пзъ В«рто>р'да мноіоцвѣтнаіо (По
рук. 1678 г. въ Сииод Библ. № 288).
я) Пзъ предисловія.
— — Тѣмже многогрѣшны»
я ракъ Бжііі с Бжесткеною ё'годатііо
сподбкншнсА странныхъ ідіоматъ
Пр€БОГАТОІ|КЪТНЫЛ КСрГОГрАДЫ Г.ИДѢТІІ
ПОСѢТИТИ, И ТѢХЪ прссллдостпыгііі II
дшеполцііымн і,кѣты оуслдждеігія діііе-
14 ЖНКНГСЛНАГО КК8СНТН, тщаніе положи
многое, іі традъ не малый. Да и въ
домашній МЯ ІАДЬІКЪ СААКеНСКІН ІЛКО)
ко ыплотъ ііліі «огражденіе і(ркке рос-
сійскія, йтада пресАждёніе корснс іі
15 пренесені'е сѣмсііъ іі7од<;хііоксііііо і|вѣ-
торбдныхъ содіао, пс скадость оуіио
ИСПОЛНЯЯ, ІІО БОГАТ0М8 БОГАТСТВО ПРИ-
ЛАГАЯ, ^анеже нмаціема длссл.— —
б) Выборъ изъ Стихотвореній.
20 Блдгоро'діе.
8.1Ѣ ьігоро'діл сн мвжъ оѵпотрееллётъ,
нже мсіішіідь шбііда, тѣмъ са ;о|іііі|і.іетъ.
Кѣждестко.
Кѣждесткв берл^ъ дрскііін ддХхк,
25 ^раірвю въ ПѴУН сиі.іі шіеддха
’іЛкйІ БО ОПА ВО ТМѢ СО ? С р І| .1 вт ъ:
тдко къ традіюстехь кѣждя дѣла /ііде.
Гласа мѣдная славшая-
'Д тертъ вбліікпі ивжт. прсмадрьі блшс,
зо тіины естества прсіісквснн ^іиніе:
’ІІ хкдбжествомъ іі?ъ і.іѣдн состівн
глава іі хіітрость діівіів Г: неіі постлвн,
Гласъ, ѵакѣѵю тоуііьІ іі^діаше,
іі акн жіівіап глаго'аъ іцііаірліііе,
5Я Но* то'н жс "Ллкертъ послалъ вііше Оонё
нже съ ’Аквннд, до скосгш дома,
Нъ ііѣкоен наждѣ. "Нже елма кинде
въ домъ ёги іі та дивна глава видѣ
[Іо^дахомъ кшёднінмъ глава подвнженііл,
то пата вѣірітн, іакш оустро'еііпа ,
1193
1194
"Оііже нспірна тародт'нство Бьітн .
потірдсд гллк« слотомъ сокрвипітіі.
О) тесомъ в?е'мъ іИхть ’Длвертъ пре-
(ѵѵсннын,
ш претъ ді'лл высть прсыскорклсііііыи,
’ІІ реѵе' Ѳомъ: оувы мня грѣшной».
уто ты сод!,а тридолювіікомв;
Въ единомъ тдет’ глава сокрніпсинд,
"ІЛже тре'зъ лт.тл мшігл бысть строеніи
Такы многажды и мы' содъклвиъ.
трудъ мпоголтлныіі въ улсъ ііигвеліе-
Ѵрс?ъ д4лго врёмд приложимъ йскЛіі,
ьлгодйь вга вееіредра стажіти, («иъ,
’Л потомъ ёгдл къ грядъ смёртііыи впада-
въ едіііІОІІ ТСрТЪ ОН8 П0Г»БЛІ*ЫЪ
Тогда праведно оувы глаголати,
(1) ІірбК€ЛІІІ|Г,ІІ тірстт. Б^ГОДЛТІІ
’Іеромонахъ, с’гослокъ іісквснын,
Ѵтіно пожіікын, днесь о у же Бе^двшиы-
Дпів БО ерВУНЛЪ І|рТВ8Юір8 ВЪ ИВѢ.
іідт'же и ты строи жилніре тебѣ.
6 3, Изъ тоіоже собранія стихотворе-
ній, по собственноручному списку ав-
тора , подъ заглавіемъ: Кига виршами
пёсаиа о ксакн равныхъ дт.ла,хъ.
(По рук. Синод. Библ. 659).
Ц> л •
О К р А 7,.
фраитііекъ именемъ первый кра фраицін-
скін вілше,
сен ины писаніе и мидристь ліоемше
€га жс родители егш не лювілхв ,
іб
пи подобіемъ варваръ вь проститъ
жнвілхв-
Дкіе ттііыдъ дѣти писаніи в^пскашл
Мо оунс оіі8 прилежны храні/ти,
длбы никогда' еі погибіітіі:
"іібо но ті|іет-Е трудно іо стджлти.
дд тіримсл оуви> КрТ.ІІКШ Т8 держати.
Гордость.
Говоръ на водъ къ малъ истечетъ,
гордый во міръ, тлкы погііБдетъ.
Дѣвл.
Срл'иъ тестиыіі, лице дткы велміі оукрдіилё,
егда та' нетссёже не лъпо дернетъ
^иііма же срама тогы зиііетсд йтёд» ,
аціе оѵссъ ие мёціетъ сюда и біівдв;
Но смиренны д держитъ ни?» іііціівірёины.
постоянно),а ки бы къ ;емлй пристросиііы.
Паки аіре гцьікъ си держитъ ^иелин ,
а не расширяетъ са тірётиыміі саоклми
Мл'лш бо подосаетъ да'влмъ гллгбллти ,
мибгю же къ ѵнстым сливы оумы при-
клонити.
’ € и Г т л ф Т 6н ъ.
Ііріікиома 6і|а СііііфдиТю Сллкп-
пні|коив кгослбвв, і’і много к^ыкъ
мв'жв ііеквенв.
СтДНІІ І18ТННѴС СДІ, II оумиліісд
гдъ еііііфлнііі тъ'ломъ иоложнед
крдлекскв люб сиію тако оугождаша.
II бысть иъ малъ времени мидрость рдс~
чо ширенііа,
оврагомъ крала во всеГі ^си.тм иумпо-
жеііііа:
Обыѵдн бо есть въ людедъ ірдріл *) но—
др.’жатн,
25 еже ему ліобеспо. вст.мъ то ко;люблптп.
„V* «V.
Ьаго оувы есть і|ртв8, сгдл блгн правы
і|^ств«мн воспріемлетъ, ради кстхъ
неправы
ХадородТе ііоілпътіі.
зо Лрхіепиъ нт.кто хѵдиродсиъ ыліие
родителя ко колесъ дятеал нміліпе,
Сей кіідц тесть исліікв Богатство и славя
боілса длбы въ гордость іе вознести
глакв
53 Неля вездѣ колесо въ домъ сп писати
сже бы рода хвдость выпи ііоиииати
Пл то возгліддаюірв. Къ томв пл пстдти
колесо же повелъ своей іцвалти.
*) царга написано вмѣсто зачеркнутаго
крала,
1195
(1) іірссі.иірсмііл мужа! ііни естьли тако;
вслиціи ^идіотъ ли худость сн; инклкш.
Магнитъ.
Магнитомъ илтрьнное желѣзо , пріемлетъ
силу магнита, иглы желѣзныя внемлетъ.
Къ секъ едив по едііоіі. доколѣ есть сила,
юже кжіж крѣпость въ тон камень
ВЛОЖИЛА,
Подобнѣ правединци въ мірѣ семь тво-
рілютъ ю
длііивю севѣ мудрость инымъ ю подаютъ.
Дл тою оумидршеса міра шткратіатса
ко бгу же живому ерцемъ ШБрлтілтса
II другъ друга дл ведетъ КО ІІБСІІУ стрлнв
СЛУЖАЩИХЪ ради КѣрІІШ БІ ОМЪ СГОТОВАІІУ. 15
Мысль 8ЛЛА-
Людііііъ шврѣте виіа оумерцікленпл
мракомъ, и нл путь во снѣгъ и^кер-
женил
Милость сотвори*) къ нѣдра положилъ есть 20
иже согрѣвъса коскорт. шжнлъ есть
Пата ползати, потомъ оугцкнлъ есть
мужа бс;умна иже и согрѣлъ есть.
Тлко и тому осыѵе бывлпі
кто влыа мысли любитъ согрѣвдтн.
Ибо по мдлв ты са шжнклиютъ
и мыслителя смертиѣ оувивлютъ.
Кг оподокіе.
Демосоииъ «опрошенный тто оуподовлаетъ
Стоки тлкд, сице йкѣцілстъ
Подобіітъ сіу, еже всѣмъ в’лготкорііти
и лжю ііеплиііділціе, нстпиіів любити
К л и 6 и ь.
’Ліілотроііъ есть ндмеііь, иже содѣкаетъ
дл иосаи іі не видимъ ііііѣми выкаетъ.
Хвала секе елмдтю и хила.
Дрнстотеле реѵе: тто секе хвалити
есть светстко, глкііетко же есть сеѣе
ХУЛИТИ.
*) сотвори написано нм. зачеркнутыхъ:
пкнлъ есть-
1196
Слово вжіе.
Многихъ винъ ряди слово вжствепііо
но?можегъ быти водѣ подоБлеиио
Ко первыхъ, кода жажду оутоліаетъ,
и пламень огненъ енлиш оуглшаетъ:
Подобнѣ слово Бжііімъ творіітсп,
жажда душевна ко людехъ тохитсіл:
II пламень страстей оуглиіеііъ Бываетъ,
ниже множество людей истекаетъ.
Паки, кодою кенкд веірь тнстнтсіл
а словомъ дііід нееккерид ткорнтсіа.
Сціе іюкііегда кода наііоглетъ
нивы собою, плодны СОДѢВАСТЪ.
Слово же дшы ілже (орошаетъ
досродѣтелміі плодны содѣііае.
Сціе, во кодѣ ілоірио севе здѣтіі,
іі кто каковъ есть лицемъ , разумѣти.
Въ ііжіемъ словѣ, лѣтс есть совѣсть ;ііатіі
Лице душевно, и скверны тііцідтіі.
Наконецъ, мкш води возмущаетъ,
кто къ пси иоглма землю ко^двіцдетъ:
Тлко и Слово Кжі'е смущаютъ,
иже не прлнш толкъ емк творілютъ
Сице СМ8ТИПІЛ еретпци бліі(,
проклілтл крдгд Бывше въ оутеиін.
Мы ілкш водв мвтнв шстлвлілеі.іъ
тнетою жажду ПАШУ оутолмсмъ:
Таны іі Слово лііііін сикціеіпіо ,
л то дд вкусимъ, еже штііціепио.
(О сего пол^у пмдиы пріілти,
II съ стомъ словомъ ?А то превывдтн,
Ко странѣ жіцнн, но пресвѣтломъ нбѣ:
еще да длсть е'гъ титлтелю тсбѣ-
фплос офіа.
ІЛкш крдтекстко болѣзнь исцѣлае*
философія правъ болъ дйіы нспрлвлае
ІІѴСЛЛ МеДЪ СЛАДКІЙ ІЦ ЦВѢТЪ СОБНрЛС
ихъ красотою са не подвиваетъ
Тлкш философ тцінтса соснратіі
, ілже и могутъ доврѣ иол^оклтіі.
Красила к нитто ссбѣ вомъііаетъ
ілкш ТА МАЛЪ Вѣтръ, въ нитто іцмѣнлё
1197
1198
Дкш СЛАДКО ПѢНІІКЫ ПТІІІ|Ы подрлжпо
пт.ніс тлите іі елиіі не зилютъ
Тдкш фнлософове тн овюродѣіил
нже нрлкдв погиклиіе во тмѣ лжи сѣдѣніа-
/{слѣдъ за стихотвореніемъ послѣд-
нимъ , въ рукописи. написано другою
рукою'.
Сін послѣдні а кіршн прттнын гднъ
ОІ|Ъ Сѵмсо ІПІСЛ ’<л по к дни до
СКОСА сі.іётн ІЦКТрЛ.
4. Изъ РіомолбгТоил или стіхосло'кд, по
рук. 1678 г- (вв Синод. Г>ибл. Л? 287).
СтТхіі пл ржтко Хртово: къ
гдрпн І|рі|Ѣ. & гдрл 1|ркѵ л.
Іііъ Гді. и'ит. іі мірѣ нройкіісд,
ко кнолеёистемъ кертёпѣ родііса,
(0 претіістыл Мр'ні двцы,
ветлъ сіілъ ііг.ных снціыа ЦрІ|Ы, '
Родъ тлвтсскъ хота своводіітн,
о у 31.1 смртныа къ копецъ сокришнтн.
В'о.іп же іібііын и млть кодкоріітн,
ёже бы вѣтііш тлиш Вѣрнымъ жити,
(1) семъ днесь ц'ркокь весело) пикнетъ,
КСѢМЪ БЛГОДАТІІ Т0Л ІіріІВѢТСТККСТЪ.
’Сл оБрл^оиъ тоа багодатіі
прнкътсткшо тн ііреевътллп ияі,
Сыновнимъ с’рцеиъ, мола дртл в7л,
дд подлетъ тсбѣ жі/тіі лѣта мііо'гл,
і^'дрлвш, весело), и вѣіісцъ съготуетъ
идг'же к' слакѣ кѣѵііои с.імъ црткѵетъ.
Прнк ѢТСТКО.
Клготестнкѣніііемз тншлніиемв Сл-
иодсржАвііѢінііеми, Велііком» Гдрю
Црю, II ВСЛІІК0ІЛ8 КН5ІО, лле'г'ію МІІ-
хліілокпѵіо, Ксел келіікіл ’ІІ мллыа ’Н
і:ѣлы.а россш слиодсржі|8. ’(і) вселе-
ніи СГІО БЛГОПОЛѴѴПОМ, К ДОМЪ К6ЛІ-
іімъ иждивеніе, предіівною хитростію,
іірсѵібдпою крлсото'ю , к селъ Коло
менско ііокосо^длііпын”
Доврын оеы'тліі в міръ содержится,
к до* нокозддипы, лціе кто вселнтса,
Всіі дрк?и ёгш ёи8 привѣтстввютъ
БЛГ0П0Л8ѴІЮ жіітн оусе'рдстккютъ.
’ІІ ддры носатъ ш среврА іі елдтл.
5 II ХЛѢБЪ, ДД БВдет БОГДТД полета.
ІІиі|і ли кто в елдто, рвір во^дѣвл'етъ
къ кгв, н молвы те'пды во^сылііетъ:
Да подастъ, ?дрдкш н фд'стліікш жіітн,
ниже дл'де іі домъ новый са нселііти.
I о Лз сс'н ШБЫѴАН ТТНЫН ПОХВ1ЛДІО,
іі сімъ оусердиш ёма подрджл'ю,
Ііи'да іі домъ покыіі кіие кселе'иТе,
і: домъ ііже мі'р8 ёсть оудіікленіе,
В ДОМЪ БѢЛО) крдснын Прсхіітрш СОЗДАНЫ >
із ѵе'сііости і|ртѣіі лт.но сготоклнііыіі.
Крдсотгі ёгш моірііо ёсть рдкпіітн
Соломбііопон преіірііепоіі полатѣ.
"Лціе же древо ?дѣ пе есть кедроно,
но стоі'ітъ 7,з кедръ истинно то сло'ко.
•го ’Д влііто ве^Дѣ прескіітлш Блистаетъ,
цркін доиъ пити лт.потд ідклаетъ.
ИхіііісІнТа ёгдл козгладдіо
МНОГО) Іісторі'н ТІОДІІМ ПОЗПАКАЮ
Ѵетырн усстіі иірх іілііпеппы.
25 АКН ІІЛ МѢДП ДНТрО) ІІ3КЛЛНЫ,
^ѵді'п ІІБНЫІІ, ѴібдпШ НАПНСіСса,
шердзы скоіісткъ сн лѣпш знАменлса.
’ІІ тастн л/.тл соуть нзоерлже’им,
’ілкш достоитъ тііиио положены.
30 ’ІІ КІІ.1 мнбгл домъ сен оукрлшіютъ,
РІ38І.ІЫ ЗрАфПДЪ БѢЛО) ОУДІІКЛАЮ.
Множество цвѣтокъ жіікоіілпіісліііі л,
іі острымъ ХІІТрШ ДЛЛТОМЪ ПЗКЛАНЫХЪ.
Оуднклатііса кс^къ оумъ понвждлетъ,
35 іірдвын бо цвѣтніікъ быти са ’ивліё-
’Сдкл свѣтлт'е рлн бѣ оукрлшёніікп
ііже в илтіЬѣ Б'гомъ нлслде'инын .
Дёмъ Соломбиовъ тёмъ еллкеііъ г>ез мг.р:,і
"мкш вдл'ііы, І’.ІІѢ В ССБѢ БКѣры.
’ІІ ЗДѢ сёть МІ103Н, К Т0М8 іі рнкіютъ,
"іако ЖіівІіі ЛКіІ. ГЛАСЪ НСІІКфІЮТЪ.
1199
1200
Со смиреніемъ крѣпость соблюдая.
Что либо сапу, царству приличе-
ствуетъ,
То святая ти душа державствуетъ.
5 Доброты гнѣздо положпша въ тебѣ,
Во сердцѣ твоемъ живутъ яко въ небѣ-
Навходопосоръ не тако живяше,
Аіце и скипетръ вь десницѣ дер-
жаніе.
‘о Тьмою невѣрства бѣ онъ помраченный,
Веліпмъ чудомъ едва просвѣщенный,
Къ тому гордости въ сердцп испол-
пися,
Всѣхъ боговъ паче самъ быти воз-
15 мпися.
Образъ своіі людей ь повел іілъ бѣ
чтити,
Пе послушавшихъ въ нощи спалити.
Тріе огроцы во огнь вовержепи,
•2о Но отъ Ангела цѣло сохранены,
Нмъ же Царь чудомъ къ вѣрѣ при-
недеся,
Честь же отрокомъ велика дадеся.
То камидіііпо мы хощемь явити,
II аки само дѣло представити,
Свѣтлости твоей и всѣмъ предстоя-
щимъ,
Кннзе.іъ, Боля ромъ, вѣрно ти служа-
щимъ,
зо Во утѣху сердецъ, здравы убо зрите,
А пасъ въ милое іи своеіі сохраните.
(По селіъ да играютъ).
Изыдетъ Навуходоносоръ съ Во.іяры
и съ слугами съ шестью человѣкъ',
аз о вооруженныхъ вой за ними станутъ
шесть же человѣкъ, Царь убо сѣлъ
на мѣстѣ уготованномъ, и начнетъ
глаголати.
ВЬрпіи рабп, боляре, дворяне
ао И вци царствъ нашихъ славніиземляне.
Видите крѣпость деспшцы мрея
Вся побѣждени суть страны отъ нея;
’Оѵесл діпіжатъ ^Тілютъ оуст.йін,
видятся хоірвтъ ходити іюглмн.
Страхъ прнстипіітн, тл'кш оустроенніі.
дни жішйі дкіі со(ть послждеяііи.
"Окна, иио ?къ?дъ ликъ къ икв спитъ,
дрлгл'д сліодкл, ѵто срекрш клястдетъ
Множество жнлііціъ грлдокн рлкиі'ітсл.
КсА же прекрііепл, кто не оудикнтса,
д нііѣхъ красотъ не лить иіі къірлтн.
о умъ бо мон хвді.іп нс можетъ шпьати,
’Сді!нт.і.іъ слономъ дікіъ есть совершьііпын,
І|ою велнкв достоііпг. строенный
По і|ртт.и ѵе стн іі домъ 5т.л<6 ѵтііын,
Несть лвѵяпі сго> , рл^въ домъ явныя.
Сс'дмь дивныхъ кс'і|.ен, дрвкпТн м/р хнташс
осмыя діівъ се" до*, крема іі'млть нше.- -
(Здѣсь приведено только начало
Стихотворенія)-
5. Изъ комедіи о Навуходоносорѣ Царѣ,
о тѣлѣ златѣ и о трехъ отроцѣхъ,
въ пещи сожженныхъ.
{По изд. въ Древн. Рос. Вивл. ч. 8)-
ІІредисловсцъ
Благовѣрпѣпшіп ГІ ресвѣтлѣйшип
Царь,
Многихъ царствъ и княжествъ пра-
вый Государь,
Пречестпымѣ вѣнцемъ Богоувѣнчаіі-
пый,
Всѣмъ православны м ь яко солнце
данный,
Да намъ свѣтити яспі; добротами,
Якоже солнце свѣтлыми лучами.
Велііі есть свѣтъ твой, тьмѣ одолѣ-
ваетъ,
Мракъ безвѣрія весьма отгоняетъ.
Адамантъ въ .златѣ нѣсть толико
красенъ,
Яко вѣрою духъ твой свѣтло ясенъ.
Бога во Творцѣ ты едина чтити,
Идолжпый поклонъ любезно творити.
Подъ позѣ главу тн смиряя,
1201
1202
Никто противу возможе мн стати,
Весь міръ единъ азъ имамъ одержати.
Всякихъ странъ бози съ пами пе дер-
заютъ,
Насъ бога боговъ отъ днесь вси да
знаютъ.
Тѣмъ же умыслихъ образъ сотворити
Лица нашего, и всѣмъ представити.
На полѣ Депрѣ, да вси почитаютъ
Образъ нашъ, и пасъ Бога порицаютъ,
Слышн казначей! се велимъ мы тебѣ
Даждь чиста злата, елико естъ требѣ.
Абіе вели образъ нашъ творити ,
На превысоцѣ столпѣ поставити.
Казначей.
Что Богъ вѣщаетъ, страшно естъ то
слово,
По твоей воли все будетъ готово
{Огпъидетъ Казначей дѣлати об-
разъ, а Навуходоносоръ глаголетъ):
Егда нашъ образъ златый созерцаемъ,
Тогда всѣхъ вѣрность, яже къ намъ,
познаемъ.
Любяй насъ вѣрно, будетъ предпо-
чтенный, 25
Не любяй, паки будетъ осужденный.
Слышн Зардапе! вели готовити,
Пещь и смолу, на<і>ѳу и огнь разжпзати
Близу образа, да всякъ вовержется,
Имъ же нашъ образъ честный пе г,<>
Еже противу воли твоей стати?
И слово твое огню подобптся,
Того и пещи кто не убоится,
Добрѣ велиши огнѣмъ сожпгати
5 Образу чести иехотящихъ дати.
Навуходон осоръ
Добро вся, еже Богъ повелѣваетъ,
Аще и весь міръ въ концѣхъ поги-
баетъ,
ю Мы тако хощемъ,кто дерзнетъ судити,
Въ единъ часъ велимъ живота ли-
шити.
Вы днесь печали намъ не поминайте,
О мусикіи сладцѣй промышляйте.
15 {Придутъ Мусикіи, и ренетъ къ нимъ).
Навусаръ.
Елика вѣсть утѣшная быти,
Та нотщитеся предъ Царемъ творити.
{Зде будутъ ликовствованія).
г» Приходитъ Казначей и глаголетъ.
Царю Пресвѣглып! живи ты во вѣки,
Вся превозшедый міра человѣки;
Се уже слово твое совершися,
Образъ твой честный лѣпо поставпся.
{II отлозкше завѣсу, покажется об-
разъ стояй).
НавуЛ одоносоръ глаголетъ.
Вѣрный мои раби! блажимъ труды
каша,
будетъ милость на васъ наша.
Приходитъ Зарданъ, и глаголетъ.
Царю надъ Цариі царствуй многа лѣта
Надъ всѣми страны до кончины
свѣта;
Се твоя воля мною исполненна,
Веліимъ зѣло пещь огнемъ разженпа.
{И показкется пещь).
Навуходоносоръ.
Добрѣ трудился, по не угашайте,
Изъ грсбій,смолы, наФѳы прилагайте.
Да то видящи, вси ся поклоняютъ
76
Отселѣ
почтется.
Зарданъ.
Веселымъ сердцемъ твое велспіе
Приведу вскорѣ во исполненіе.
{II отходитъ Зарданъ м начнеп.ъ 33
глаголати Боляринъ Навусаръ).
Свѣтлый нашъ Царю, и прссилыіый
боже!
Никто ти въ бранѣхъ силѣнъ быти
може; чо
Нынѣ ли убо можетъ кто дерзати,
1203
1204
Образу злату, пасъ съ пинъ почи-
таютъ.
Зарданъ.
Радъ то творити, еже что велиши,
Самъ свѣтлымъ окомъ работу узриіпи.
Навуходоносоръ къ Амиру Болярину.
Амире вѣрный! въ томъ приложенъ
буди,
Да всякихъ сановъ днесь предста-
нутъ люди,
Почтити образъ; а вели играти
Въ трубы, органы свирѣльствоватп,
Во еже бы гласомъ небесъ доходити,
И въ то бы время всѣмъ прпклонъ
{Тогда ихъ поймутъ , и приведутъ
предъ Царя, и ренетъ Амиръ).
Пречестный Царь! се людіе зліи,
Не преклопиша образу тн вын,
з Повелѣніе твое укоряютъ,
На честный образъ хулы испущаютъ.
{Навуходоносоръ съ гнѣвомъ глаго-
летъ къ отрокомъ).
Седрахъ и Мнсахъ, Авденаго, и ты
*о Бысте вы у пасъ зѣло нарочиты .
Что слышимъ отъ васъ, вы ли обру-
гаете
Насъ, и образу поклона не дасте?
Самъ хощю зрѣти, вы правду явите,
творити;іа Со
Аще же чести кто не хощетъ дати,
Въ пещь таковаго вели вовергати.
Яже въ седмсро буди распалена,
Изъ грсбей, смолы,ііа«і>ѳы, исполнена.
Амиръ къ Царю.
Непобѣдимо Царю! здравъ ты буди,
На полѣ Дейрѣ вси предстоятъ люди,
И вся готова, изволь соглядати
Како вси образъ будутъ почитати.
Навуходоносоръ.
Убо есть время, повели трубити.
И златый образъ нашь поклономъ
чтити.
{Тогда помааетъ Амиръ, глаголя):
Слышите гудцы! гласно вы свиряйте,
Вы же людіе образу честь дайте,
Гудецъ ренетъ,
Повелѣнія токмо ожидахомъ,
Ко писканію вся уготовахомъ.
{И начнутъ трубити и писками,
народи же поклонятся, а тріе отро-
цы не поклонятся, что видя Амиръ,
велитъ поймати, глаголя сице):
Поймите , поймите людей беззакоп-
НЫХ'Ъ, о
Образу Царскому нимало поклонныхъ.
гласомъ трубнымъ главы покло-
інпё;
Аще поклона не хощеТе дати,
Лютѣ имате въ пещи пострадати.
Кто Богъ есть могущь , васъ мукъ
свободити,
Отъ рукъ пресильныхъ нашихъ исхп-
тити?
Седрахъ глаголетъ.
Нѣсть тебѣ, Царю! намъ ти отвѣщати,
25 Богъ всемогущь, силенъ насъ изъяти
Изъ огня люга силою своею,
И свободити отъ руку твоею.
Мисахъ.
Къ тому вѣждь, Царю! яко прещеніе
зо Огня пе введетъ пасъ во прельщеніе;
Аще же огшо Богъ хощетъ ны дати,
Мы за честь Его готовы страдати.
Авденаго.
Живаго Бога небеснаго знаемъ,
54 Бездушный образъ смѣло обругаемъ,
ІІ е подобаетъ твари почитати,
Творецъ естъ Ботъ нашъ, того хо-
щемъ знати.
{Навуходоносоръ разъярисся крик-
нетъ).
1 I ! ' '0 ’ • • ' ’
1205
1206
О.іс злыхъ враговъ, како суть прель-
щени,
Скоро да будутъ во огнь вовержепи.
Крѣпци вой скоро похитите,
Посреди пещи враги вовержите.
(Тогда вой похитятъ, и вяжуще
я, глаголютъ).
Благо вамъ бяше Царя пос іушатп,
Въ сицеву вѣру себе не врѣватп.
Золъ родъ Еврейской, крѣпко нхъ
втяжите,
Непокоривыхъ ни маю щадите.
Кто врага Царска хощетъ пощадити,
Самъ есть достоинъ смертно казнимъ
быти.
Азъ и двѣ кожи готовъ есть надрати
Съ еднаго хребта, а самъ пе страдати.
Мнѣ Еврейка столь сладко убити,
Якоже меда сладку чашу пити.
Вершите въ пещь, мало глаголите,
Еже велятъ вамъ, скоро творите.
{Ввергутъ ихъ въ пещь, абіе же
снидегпъ къ нимъ Ангелъ и тако
глаголетъ къ отрокомъ):
Ангелъ.
Вѣрпіи слузи истиннаго Бога,
Да нс смущаетъ васъ печаль ііремпогаі
Но оставить васъ Господь всемогущій,
Нс повредитъ вы пламень все ядущііі.
Яко росою тѣмъ ся охлаждайте,
Богу вашему честь и славу дайте.
{Тогда Азарія или Мисаилъ начнетъ
глаголати умиленно).
Благословенъ еси Господи Боже
отецъ нашихъ, и хвалыіо и прослав- з
ленно имя Твое во вѣки, яко праве-
денъ еси о всяческихъ, яже сотво-
рилъ еси намъ и проч. якоже есть
у Даніила въ главѣ 3.
(Здѣ огнь изъ пещи Халдей опа- ю Невинныхъ и огнь сохранилъ есть
литъ и единъ отъ нихъ возопіеіпъ); цѣло.
ІО
<5
20
да
да
25
5
Увы намъ! лютѣ огнь нась пожн-
гаегь,
Иже пзъ пещи чюднѣ избѣгаетъ.
{И падутъ они, Царь же увидѣвъ,
возопіетъ сице):
Кое то чудо, пламень у текаетъ
Изъ пещи, рабъ моихъ опаляетъ.
Возьмите трупы земли предадите,
Сами ся огня лютаго блюдите.
(Таже вси тріе отроцы умиленны-
ми гласи да поютъ):
Благословенъ еси Господи Боже
отецъ нашихъ, и хваленъ и превоз-
носимъ во вѣки и проч. яко таможде
у Даніила.
Амиръ глаголетъ.
Оле чюдеееі вразн не сгораютъ,
Нѣкія пѣсни сладцѣ воспѣваютъ.
Царь глаголетъ.
Видѣніе паче слуха увѣряетъ,
Хощу да око мое соглядастъ.
(Ц поставь воззритъ въ пещь, и яко
зрѣти ему четырехъ вѣнецъ сущихъ,
речетъ къ Боляромъ).
Что есть вельможи, пе три ли ввержени
Отроцы во огнь, да будутъ сожженп?
Амиръ глаголетъ.
Ей тріе, Царю! казнь сію пріяпіа,
Яко образу поклона нс даша.
Царь.
Что убо вижду въ пламени огнешш,
Четыре мужа ходятъ разрѣшеніи!;
Вси суть безъ вреда, четвертый бли-
стаетъ,
Яко Сынъ Божіи, о чюдоі бываетъ.
Увы мнѣ, увы! азъ грѣшный прель-
стпхся,
На рабы Бога живаго яри.хся.
Они суть святи, азъ грѣшенъ зѣло;
1207
Что убо имамъ, азъ бѣдный творити,
О прощеніи хощу ихъ молити.
И приступлъ Царь къ пещи, гла-
голетъ:
Седрахъ и Мисахъ, Авдепаго честный.
О раби Бога, иже есть не лѣстный!
Тощно изъ пещи сея изыдите,
Къ намъ согрѣшившимъ въ пользу
пріидите.
Прощеніе ми извольте дарити,
Богу вашему азъ хощу служити.
(Ту изыдутъ отроцы невреждени ,
ихъ же зряще вельможи воскликнутъ').
Оле чудо! како не сгорѣша,
Отроцы сіи, огнь одолѣша.
И то есть дивно, что кіасы суть
цѣлы,
Аще великимъ пламенемъ горѣлы.
Зрите одежды, како перастлѣнны
Бывше великимъ пламенемъ паленны.
Ей чюдо есть се, по кто оно дѣетт,
Умъ неискусный мой недоумѣегь.
Царь.
Вижду, Боляре! кая чгода сила,
Въ очесѣхъ нашихъ нынѣ сотворила
Благословенъ Богъ, сотворивый тако
Его же Седрахъ, Мисахъ, Авдепаго
Памъ провѣщаютъ; онъ Царь и Вла-
дыка.
Его есть крѣпость всѣхъ паче велика.
Его Ангеломъ сіи избавлены,
Изъ люты пещи здрави сохранены.
Иже на муки плоти си продажа,
Чуждему Богу почести нс даша.
Царское наше слово преслушаша,
Яко па Бога жива уповапіа.
О блажепніи раби Бога права!
Ему же поклонъ даетъ моя глава;
Предъ лицемъ вашимъ того отдпесь
знаю
Его истинна Бога всѣмъ вѣщаю;
- 1208
Аще же кто дерзнетъ Бога хулити,
Убіенъ буди, а домъ расхитити
Повелѣваемъ; нѣсть бо тако силенъ
Богъ, яко Богъ вашъ, иже зѣло ди-
венъ.
Вы же, честніи слузи жива Бога!
Примите владѣтельства многа,
Паче всѣхъ Князей будете почтены ,
За други наша отселѣ вмѣнены.
о Седрахъ.
Богу честь, слава, сіе чгодо явльшу,
Пасъ сохранившу, а тебе взыскавшую
Тебѣ за почесть главы преклоняемъ,
Должную вѣрность тебъ обѣщаемъ.
। а Мисахъ.
Не сія токмо Богъ нашъ совершаетъ,
По ина многа дѣла содѣвасть.
Яже временно твоей благодати,
Да вѣруеши, имамы сказати.
•2о Авдепаго.
Точію вѣруй Царю превеликій!
Вѣрный рабъ буди небесна Владыки.
Смиренъ явися, онъ будетъ сь тобою,
И укрѣпитъ тя своею рукою.
25 Ц^РЬ-
Благодарю вы, любимый друзи!
Бога живаго истинны слузи,
Яко обиду хощете забыти,
А намь Божію славу изъявити.
.-о Любезнѣ слухъ мой на ту преклоняю
И сокровище сердца предлагаю.
Но днесь въ полату вы съ нами при-
дите,
Вашимъ приходомъ домъ возвссплпте,
за (И отойдутъ за завѣсу).
По сихъ Эпилогъ.
Эпилогъ.
Пресвѣтлый Царю и благочестивый.
Богомь вѣнчанный и Христолюбивый!
Благодаримъ тя о сей благодати,
Яко изволилъ дѣйства послушати.
1209
Свѣтлое око твое созерцаніе
Компдіііное сіе дѣло наше,
Имъ же ти нсглн не угодни быхомъ,
Яко искусства должна не лвихомь.
Разума скудость выну погрѣшаетъ.
Тѣмъ же смиренно къ ногамъ припа-
даемъ,
Еже простити намъ, сіе желаемъ.
Мы же имамы Господа молити,
Да во всемъ тебѣ изволитъ простити.
Къ тому да подастъ мирно царство-
вати
Л противники вскорѣ побѣждати.
И приложитъ ти многа лѣта жити,
Потомъ небесный вѣнецъ наслѣдити).
Многа лі.та
(Піраніе).
Пс смотря на тяжелую, неуклюжую
Форму силлабическихъ виршей и от-
сутствіе всякаго поэтическаго таланта
въ СйМеоні; Полоцкомъ, вирши его
имѣютъ для насъ не маловажное зна-
ченіе потому , что ясно свидѣтель-
ствуютъ о томъ обширномъ образованіи,
какое могло къ намъ перейти черезь
Польшу изъ Западной Европы въ по-
ловинѣ ХѴИ в. Самое слово вирша есть
нечто иное , какъ лат. ѵегзнз (стихъ),
въ польской Формѣ мйегзг. Искуствен-
ное образованіе и сочетаніе словъ въ
его пре изведеніяхъ, часто противное
свойствамъ славянскаго языка, встрѣ-
чаемъ въ книжной рѣчи нѣкоторыхъ
писателей и XVIII в. II вообще нель-
зя не замѣтить, что нынѣ принятый
искуственный языкъ имѣетъ нѣкото-
рую связь съ тяжелыми нововведе-
ніями въ языкѣ писателей XVII в.
Такъ весьма употребительные нынѣ
глаголы ив-тельствовать (свидѣтель-
ствовать, жительствовать'), па /пан-
ствовать (напр. ходатайствовать), по
образованію своему, одного достоин-
ства съ возрачительствовати (І89. 2),
1210
свіірѣльствовати (203. 12) и другими
встрѣчающимися у Полоцкаго.
Этотъ ученый XVII в. былъ страст-
ный охотникъ до стихотворства. Мы
5 имѣемъ современное ему свидѣтельство,
что за полтора дня до своей смерти онъ
упражнялся въ эгомъ искусствѣ (197.
8—10). Послѣднею темою его виршей
была философія. Поздравительные сти-
хи онъ писалъ не только отъ себя,
(0 но и отъ членовъ Царской Фамиліи,
напр. отъ Государя Цесаревича къ
Государынѣ Царицѣ (197. 12). Въ вир-
шахъ Полоцкій нашелъ себѣ удобную
Форму для передачи нравственныхъ
убѣжденій и запаса учености. Онъ
і 5 пріискивалъ слова по алфавиту и на
каждое готовъ былъ сочинить стихи:
потому его Вертоградъ расположенъ
въ азбучномъ порядкѣ стихотворныхъ
темъ. Этоть «гранный способъ піити-
ческаго воодушевленія навелъ его на
мысль о переложеніи Псалтыри (190.
2—1). II между другими его стихотво-
реніями большая часть переложенія
и подражанія. Свой Вертоградъ Мно-
гоцвѣтный онъ пересадилъ изъ стран-
ныхъ идіоматъ т. с. изъ ино-
странныхъ языковъ (192- «). Псал-
тырь переложилъ онъ по примѣру ино-
странцевъ: онъ видѣлъ, какъ говорить
самъ въ предисловіи къ переложенію
(190. Ю), греческія и латинскія (вѣ-
роятно, Буханана) переложеніе псал-
мовъ, а также Польскую Псалтырь (въ
стихотворномъ переводѣ Дна Коханов-
скаго), которая была въ большомъ
употребленіи между пѣвцами даже въ
Москвѣ (191. 13): такъ что его славян-
ское переложеніе, нѣкоторымъ обря-
домъ , было вызвано современною по-
требностію.
Нельзя не отдать справедливость
Полоцкому, что онь не забывалъ въ
своихъ виршахъ текущихъ событіи и
случаевъ жизни дѣйствительной. Іакъ
напр. сго Привѣтство написано по
1211
1212
случаю новоселья во дворцѣ Коломен-
скомъ. —
189. 1. Предисловіе къ Псалтири за-
мѣчательно по взгляду автора на соб-
ственныя произведенія.
189. 7—8. не в'же—не только что.
192. 25 пнсялхв: древ.Ф.—Полоцкій
обладалъ значительною начитанностію
въ древнемъ славянскомъ языкѣ, что
ему весьма помогало въ стихахъ для
набора словъ старинныхъ, если онъ
находилъ ихъ удобными для размѣра
стиха или для риѳмы.
192. 27. кѣждл: слич. невѣжда.
192. 28. Извѣстное преданіе объ
Альбертѣ Великомъ, его ученикѣ Ѳо-
мѣ Аквинскомъ и говорящей головѣ.
192. 29. "Алксртъ. вм. Альбертъ: про-
чтено по греческому произношенію:/і'-в.
192. 33. тоуііы — подобный.
192. 36. до дбіів: полонизмъ, вм. до-
мой.
193. 10. Нравоученіе присоединенокь
разсказу, хотя и не складно, по образ-
цу наставительныхъ повѣстей Сред-
нихъ Временъ, каковы Ст«'іа Ііошап. и
друг. Смотр. Повѣсти изъ Рпмск.
Дѣян въ Архив. Сборн. ХѴП в.
193. 25. — стыдъ, стыдливость.
Уто, кажется, прямое значеніе слова.
193. 27. ;ндиа — знакъ.
193. 35. Спітхфіоііъ—эпитафія (> реч.
іпггацлоѵ надгробное слово/.
19-1. 5. Эго черновой списокъ сти-
хотвореній , вошедшихъ въ составъ
Верторрада и Рѵѳмологіона.
194. II. фрпітпекъ - Францискъ.
194- 16. ѵтиидъ днн—дѣти благо-
родныхъ родителей.
194. 22 — 23. подражати управ-
ляетъ по древнему синтаксису вин. пад.
194- 27. худрродТе — низкое проис-
хожденіе.
195. 1. іівжл: род. пад. въ значеніи
двательн. — Грецизмъ.
І95. 15. Полоцкой внесъ въ свои
вирши — и басни, наставительное на-
правленіе которыхъ было согласно съ
его цѣлію.
195. 16. людіінъ — мужикъ. Сшч.
простолюдин ъ.
Н І ' ’ . .. *’І> 11’Г і Г '* ' /1 ? ІЛ’І €
195- 33. ’Аіілотропъ—геліотропъ. Слич.
о камняхъ вь Изборн. Свят. 1073 г.
196. 17. льте — дѣть (с—ь).
196. 27. Лиши — оставимъ.
196. 39. комѣіідетъ — вмѣняетъ.
197. 1. исинвиіі отъ пѣти: безъ
вставнаго с, какъ въ пп-с-иь , $ 56.
197. 29. съготвстъ'. отъ сьготоваги
(готовить).
197. 32. тиіиагімій: это прилага-
тельное вошло вь титулъ по вліянію
Польскаго языка.
197. 38. ііжднаеміе — издержками,
197. 39. Село Коломенское близь
Москвы.
198. 2. прнііѣтстиоклтн: сь дат. пад.
(т. е. говорить дли давать кому при-
вѣтъ).
198. 6. в зллго — златомъ.
198. 26. ршытіі. для риѳмы вм.
равняти.
198. 26. Покои Коломенскаго двор-
ца были украшены изображеніями
зодіаковь, временъ года и т. п. (198
21), и дал.
198. 35. Црлвыи — настоящій.
198. 36. (Ц'К|>лш^ііиын: какъ здѣсь, такъ
и вь другихъ мѣстахъ весьма обык-
новенно писатели ХѴП в. употреб-
ляютъ прилагательное полнаго окон-
чанія въ сказуемомъ.
196. 39. клиіы —ьаяны, міры - звѣ-
ри, для риѳмы. Полонизмъ.
198 39. Львы , изваянные но обѣ
стороны Трона, дѣйствительно, изда-
вали рычаніе.
196. 9. слюдкл — слюда.
199. 15. Т. е. семь знаменитыхъ чу-
десъ-
199. 16. діікъ’ древняя Ф.
1213
1214
199, 19- Мистеріи назывались у насъ
Комедіями по обычаю западныхъ па-
родовъ , которые въ старину всякое
театральное представленіе именовали
Комедіею. —Эта Мистерія заимство-
вана изъ 2-ей гл. Пророч. Даніила.
199. 31. одо.іѣвати: требуетъ род.
пад.
200. 24. ко.иидіііно: нарѣчіе, вм.
въ комедіи.
200. 31. съ шестью человѣкъ. §230-
201. 22. вѣрность аже къ намъ’.
здѣсь членъ: нже къ ялмъ вѣрность —
очевидно имііетъ смыслъ мѣстоименія
относительнаго. § 280.
201. 40. може вм. можетъ, длл рие-
мы. Мэлорусск. Форма.
203. 29. воеже — доходити: чтобы
доходили.
203. 29. помаастъ — помавабтъ.
204. 1. ти — твоему.
СѴ. ИЗЪ СУДНАГО ДѢЛА О ТАБАКѢ, 1680 Г.
(Въ Актахъ Юріи). 1838).
188 году Апрѣля въ — день,
билъ челомъ Великому Государю Ца-
рю и Великому Князю Ѳеодору Алек-
сіісвпчіо, всеа Великія и Малыя и
Бѣлыя Росін Самодержцу, а на Бѣ-
лѣозерѣ въ прпказноіі избѣ воеводѣ
Ильѣ Дмитреевнчю Загрязскому Ива-
новъ крестьянинъ Поливанова Иваш-
ко Матвеевъ подалъ челобитную, за
рукою; а въ челобитной пишетъ:
Царю Государю и Великому Кня-
зю Ѳеодору Алексѣевичи), всеа Вели-
кія и Малыя и Бѣлыя Росіп Самодер-
жцу, бьетъ челомъ сирота твоіі, Бѣ-
лозервкого уѣзду Заозерского стану
волости Липина Борку Ивановъ кресть-
янинъАкимова сынаПол Иванова Иваш-
зерца посадцкого человѣка Якова
Тимоѳеева, и съ того постоялого двора
ходилъ я, сирота твой, на твой Госу-
даревъ Бѣлозерской кружечной двор ъ,
5 для питья, и папився я, сирота твои,па
твоемъ Государев! Бѣлозерскомъ кру-
жечномъ дворѣ пьянъ и пошелъ я па
тотъ постоялой дворъ, и не дошедъ
я, сирота твой, того постоялого двора
іо пьяной легъ спати на полѣ; и въ то
время, какъ я сирота твой пьяной
спалъ на полѣ, положилъ мнѣ си-
ротѣ твоему невѣдомо кто въ зепъ
нетертого табаку сырцу пебо.нпоо
!з мѣсто, пяди сь полторы, да табачной
рожокъ, и съ тѣмъ табакомъ и съ
табачнымъ рожкомъ привелъ меня,
ко Матвеевъ. Въ нь'пѣшнѣмь, Госу-
дарь, во 188 году ѣхалъ я сирота
твой съ ярманкн изъ Новозерского 2()
монастыря, послѣ Алексѣева дни Че-
ловѣка Божія, домовь, мимо Бѣло-
озера и сталъ я сирота твой па Бѣ-
лѣозерѣ на постоялой дворъ Бѣло-
сироту твоего, па Бѣлоозеро вь при-
казную избу иноземецъ Зііновей Лав-
рентьевъ; а я сирота твой табаку пе
пыо и не торгую и не покупаю, и
тотъ табакъ и табачной рожокъ въ
то время невѣдомо кто положилъ мнѣ
сиротѣ твоему въ зепъ, по педружбѣ;
1215
1216
и въ томъ табакѣ па Бѣлѣозерѣ въ
приказной избѣ былъ мнѣ сиротѣ тво-
ему допросъ,и послѣ допросу посаженъ
я сирота твой па Бѣлѣозерѣ въ губ-
ную избу, и сидячи я сирота твоіі въ
губной избѣ многое время внапраспѣ
помираю голодною смертью. Мило-
сердый Государь Царь и Великій
Князь Ѳедоръ Алексѣевичъ, всеа Ве-
ликія и Малыя и Бѣлыя Росіи Са-
модержецъ! пожалуй меня сироту
своего, вели, Государь, меня сироту
своего изъ губные избы свободить,
чтобъ мнѣ сиротѣ твоему , сидя въ
губной избѣ внапраспѣ многое время,
голодною смертью не помереть и
пашни не отбыть. Царь Государь,
смилуйся пожалуй!
ІО
15
213. 8- Ивашко: унизительное отъ
Иванъ.
213. 10. за рукою, т. е. за подписью.
— пишетъ вм. пишется § 180.11р. 5.
213. 11. сирота: въ просьбахъ обык-
новенно такъ называетъ себя проситель.
213- 19. во 188 году т. с. въ 7188 г.
213. 20. ярманка; согласно съ зако-
нами звуковъ языка Русскаго, какъ и
нынѣ въ разговорной рѣчи, см. книж-
наго ярмарка. 5 33, 3.
213. 22. домовъ—домой.§ 32. ГІр.16.
— — мимо: управляетъ вин. пад.
по древне-русск. Словосочиненію.
214. 1. посадцкого , им. посадского
пли посацкого. § 67.
214. 11. Небольшое мѣсто’, оппсатс-
ное выраженіе вм. мало , немного.
214. 21. пити табакъ—употреблять.
215. 6. внапраспѣ — напрасно, по
папрасну.
215. 17. пашни вм. отъ папінп при
Глаголѣ отбытъ, сложенномъ съ пред-
логомъ отъ.
Зто судное дѣло касается употреб-
ленія табаку, которое было воспреще-
но закономъ»
С'ѴІ. ИЗЪ СОЧИНЕНІЯ ГРИГОРІЯ КОТОШИХІІІІА «О РОССІИ, ВЪ ЦАРСТВОВАНІЕ
АЛЕКСІЯ МИХАИЛОВИЧА.»
(По изд. Археогр. Ном.).
а тягла и податей на царя съ мужа
еѣ пе ём потъ, по ихъ животъ. Да у
того жъ царевича пли у царевны,
бываетъ приставлена для досмотру
мамка , боярыня честная, вдова ста-
рая, да няпка и иные прислужницы.
А какъ царевичъ будеть лѣтъ пяти,
и къ нему приставятъ для береженія
и наученія боярина, честью великого,
тиха и разумна, а къ нему придадутъ
товарища околыіичего или думпого
человѣка; также изъ боярскихъ дѣ-
тей выбираютъ въ слуги и въ стол-
ники такихъ же младыхъ, что и царе-
Изъ главы 1 ~Ц. О Царскомъ воспитаніи.
А на воспитаніе царевича или ца-
ревны, выбираютъ всякихъ чиповъ
изъ жопъ — жену добрую, и чис-
тую, и млекомъ сладостну, и здорову,
іі живетъ та жена у царицы въ Вер-
ху па воспитаніе годъ; а какъ годъ
отойдетъ, и ежели та жена дворян-
ска роду, мужа еѣ пожалуетъ царь
на воеводство въ города», или вотчину
дастъ, — а подьяческая, или іпюго
с.іуживого чину, прибавятъ чести и
дадутъ жалованья немало, — а по-
садского человѣка,и такимъ по тому
жъ дано будетъ жалованье немалое, із бичъ. А какъ приспѣетъ время учити
ІО
1217
1218
того царевича грамотѣ и въ учители
выбираютъ учительныхъ людей, ти-
хихъ и пс бражниковъ; а писать
учить выбираютъ изъ Посолскихъ
подьячихъ; а инымъ языкомъ, Латин-
скому, Греческого, Пѣмецкого, и ни-
которыхъ, кромѣ Руского наученія,
въ Роспускомъ государствѣ не бы-
ваетъ. И бываютъ царевичамъ п ца-
ревнамъ всякому свои хоромы и люди,
кому нхъ оберегали, особые. А до 15
лѣтъ и бо.тшп царевича, окромѣ тѣхъ
людей, которые къ нему уставлены,
и окромѣ бояръ и ближнихъ людей,
видѣти пикто пс можетъ (таковый
бо есть обычай), а по 15 лѣтѣхъ
укажутъ его всѣмъ людемъ, какъ хо-
дитъ со отцемъ своимъ въ церковь
и па потѣхи; а какъ увѣдаютъ лю-
ди, что ужъ его объявили, и изо
многихъ городовъ люди па дивови-
ще ѣздятъ смотрити его нарочно.
Царевичи же во младыхъ лѣтѣхъ,
и царевны, болгніе и меишіе, внегда
случится имъ иттн къ церкви, и
тогда около пхъ во всѣ стороны не-
сутъ суконные полы, что люди зрѣ-
ти ихъ не могутъ, также как ъ и въ
церквѣ стоять, люди видѣти ихъ пе
могутъ же, кромѣ церковниковъ, а зо
бываютъ въ церквѣ завѣшены тсф-
тою; и въ то время въ церквѣ, кромѣ
бояръ и ближнихъ людей, мало иные
люди Гыіьнтъ. А какъ Іздятъ моли-
рами слюдяными и съ завѣсами тзф-
тяііымн ; а для лѣтніе ѣзды колымаги
сдѣланы па рыдвапиую стать, покры-
ты сукномъ же, входятъ въ нихъ но
6 лѣстницамъ, а сдѣланы бываютъ на
колесахъ престо,какъ и простая телѣ-
га, а не такъ какъ бываютъ корсты
висячіе на ремняхъ; и тѣ колымаги
и каптаны бываютъ о двухъ ог.іоб-
10 ляхъ, а дышелъ пс бываетъ, и ло-
шадей въ нихъ запрягаютъ по од-
ной, а потомъ прибавлнватоть и иные
лошади въ припряжь.
Изъ главы. 4,-й. О царицыпыхъ чи~
15 новъ людѣхъ и о боярыняхъ.
Въ чипу сѣ бываютъ и живутъ въ
Верху, боярскіе, и око.іничихъ, и вся-
кихъ чиповъ людей жены, вдовы, и
дочери вдовы жъ и дѣвицы и муж-
20 ни жены. І.Гопрыпп: казначея, край-
чая, постелшіца, судья. 2. Столники;
и въ тѣ столники берутъ боярскихъ
и око.мпічпхъ и ближнихъ людей
дѣтей, лѣтъ по 10 ростомъ; а какъ
•25 опп будуть лѣтъ пятипадцати, пли
семппадцати, п опп въ томъ чипу пе
бываютъ, а бываютъ въ царской чинъ
взяты, въ столники жъ, пли въ спал-
ііпки; а бываетъ ихъ въ столникахъ
человѣкъ 20. 3. Мастерицы; швеи,
мужпп жены и вдовы и дѣвицы,
честныхъ и середнихъ чиновъ дворо-
выхъ людей, которые дѣлаютъ и
шьютъ золотомъ и серебромъ и шел-
тнея по монастыремъ, п тогда кап-
таны и колымаги ихъ бываютъ за-
крыты таФтамп жъ. А учинены бы-
ваютъ царицѣ и царевнамъ, для зимніе
ѣзды, каптаны па саняхъ пзбрикамп,
сбиты бархатомъ или сукномъ крас-до
пі>,мъ, по обѣ стороны двери съзатво-
с5ками, съ каменьемъ и съ жемчугомъ.
4. Постс.піицы; которые постели по-
стилаютъ подъ царицу и подъ боя-
рынь; а жены въ томъ чипу дворо-
выхъ же всякихъ чиповъ людей; и тѣ
постелнпцы и мастерицы спятъ у
царицы въ Верху, посуточно, попс-
77
1219
1220
ремѣнамъ. 5. Мовницы; которые пла-
тье моютъ, жены дворовыхъ людей;
а когда прилунится имь мыть платье,
и то платье зимою и лѣтомъ возятъ
на рѣку въ саняхъ, въ сундукѣ замк- 5
пувъ и запечатавъ, покрывъ краснымъ
сукномъ; а за тѣмъ платьемъ идетъ
боярыня, для береженія, 6. Дѣти
боярскіе; п тѣхъ дѣтей боярскихъ
служба такова: посылаютъ боярыни «о
во всякіе посылки, и ѣздятъ съ ца-
рицею въ походъ, и спятъ у царицы
въ Верху, для сторожи п обереганія
въ низкихъ мѣстахъ, посуточно, по
перемѣнамъ. 7. Л когда царицѣ лу- 15
чптся куды ѣхать, и вь іо время съ
нею въ корѣтахъ, или въ колымагахъ
и въ каптанахъ, и съ царевичами
мепшими и съ царевнами, сидятъ
боярыни; а корѣты, или каптаны 20
бываютъ закрыты камкою Персид-
скою, какъ ѣдутъ Москвою, пли се-
лами и деревнями; а мастерицы, и
постелпицы, н мовницы ѣздятъ вер-
хами на иноходцахъ, а сидятъ на 25
лошадяхъ не противъ того, какъ въ
иныхъ государствахъ ѣздятъ жен-
ской полъ; а будетъ тѣхъ мастерицъ,
и постслпицъ, и мовницъ со 100
человѣкъ, кромѣ дѣвицъ мастерицъ н зо
которые -живутъ въ Верху; а всѣхъ
будетъ ихъ близко 300 человѣкъ.
8 Такимъ же обычаемъ у царе-
венъ , болшихъ и у мепшихъ, бо-
ярыни и иные чины противъ того35
жъ, что у царицы, кромѣ столни-
ковъ; а сто.іпичактъ у царевенъ дѣ-
вицы. 9. А когда лучится царицѣ
кушать въ покояхъ его царскихъ
съ нимъ вмѣстѣ , а которому боя- к
рину, или околпичеыу, или думному
человѣку, лучится приттп сь какимъ
дѣломъ на докладъ, и они сами вхо-
дили безъ указу пе смѣютъ, развѣе
велятъ, или ожидаютъ того какъ от-
5 кушаютъ; также какъ царь кушаетъ
у царицы, и въ то время бояре и
ближніе люди бываютъ не многіе,
человіка два и въ силахъ три; а
столничаютъ въ то время у царицы
10 царицыны столники. 10. А слу-
чится царю кого послати къ царицѣ
п къ царевичамъ спросить о здоровьѣ,
пли для какого много дѣла, и они
пришедъ обсыпаются черезъ боярынь,
із а сами пе ходятъ безъ обсылки; так-
же какъ и царица, посылаетъ кого къ
царю пзъ боярынь, и они по тому жъ
обсыпаются. 11. Да въ царскомъ же
чину, и у царицы, и у болшихъ ца-
20 ревмчей учинены истопники, которые
полаты и хоромы топятъ и метутъ,
п у дверей для отворяпія стоятъ, че-
ловѣкъ со сто, люди честные и по-
жалованные помѣстьями и вотчинами;
25 и живутъ на Москвѣ но полугоду,
человѣкъ по 50. 12. О боярскихъ же-
нахъ. Бояръ и околііичихь и дум-
ныхъ и ближнихъ людей жены, вдо-
вы и мужіш жены, и дочери вдовы
зо жъ и д ѣвицы, когда лучится по
ннхъ для чего інібудь послати ца-
рицѣ, или царевнамъ, и іи они и са-
ми для чего інібудь къ царицѣ и къ
царевпам »> ѣхати похитятъ, и они ѣз-
05 дять зимою въ каптанахъ, а лѣтомъ
въ колымагахъ. А пріѣзжаючп къ
царицыпу двору, изъ колымагъ и изъ
кашань выходятъ у воротъ, а па
дворъ пе взъѣзжаютъ, и приходя къ
к царпцыпымь , и іи къ царевіншымь
покоямъ, посылаютъ боярынь сказати
1221
1222
освоенъ пріѣздѣ царицѣ, пли царев-
намъ: и будетъ царицѣ пли царевнамъ
время, и они имъ велятъ быть кь себѣ,
а будеть не время, и имъ отказыва-
ютъ; и они боярскіе и ближнихъ лю-
дей жены, или и дочери, пе бывъ у
нихъ поѣдутъ къ себѣ. А когда они
бываютъ у царицы и у царевенъ ,
и они ирпшедъ царицѣ и царевнамъ
кланяются въ землю, и царица, или
царевны, спрашиваютъ ихъ о здоро-
вьѣ и о чемъ они пріѣдутъ бить че-
ломъ; и подаютъ челобитные, и цари-
ца и царевны, или и царевичи, чело-
битья ихъ выслушиваютъ и челобит- п.
иые принимаютъ, и по ихъ челобитью
быотъ челомъ царица, пли царевны,
или царевичи, царю — и царь тѣ
дѣла, о которыхъ будетъ челобитье,
по ихъ прошенію, дѣлаетъ хотябъ 20
которой князь или бояринъ или иныхъ
болшихъ и меншпхъ чиповъ человѣкъ
въ какой бѣдѣ ни былъ, или бъ о
че'мъ ни билъ челомъ, или бъ кто и
къ смерти былъ приговоренъ, п, по
ихъ прошенію, можетъ царь все до-
брое учинити и чинитъ; и такихъ
дѣлъ множество бываетъ, что царица,
и царевичи, и царевны многихъ лю-
дей отъ напрасныхъ и не отъ напра-
сныхъ бѣдъ и смертей свобождаютъ,
а иныхъ въ честь возвышаютъ и въ
богатство приводятъ. 13. А котораго
боярина, пли околипчего и думного
и ближисго человѣка, дочь дѣвица
пли вдова, понадобится царицѣ, или
царевнамъ, для житья взяти къ се-
бѣ въ домъ, и пмъ то водно, кромѣ
самыхъ болшихъ бояръ дочерей. А
иныхъ дѣвицъ и вдовъ, небогатыхъ
людей дочереіі, царица и царевны
отъ себя сь двора выдаютъ замужъ,
за столниковъ , за стряпчихъ и за
дворянъ и за дьяковъ и жплцовъ,
своимъ государскимъ надѣленіемъ ,
5 также и вотчины даютъ многіе или
на вотчины деигамп изъ царскіе ка-
зны, да ихъ же отпуіцаіотъ по вое-
водствамъ; и тѣ люди воеводствами
побогаіѣютъ. 14. А пріѣзжаючн бо-
яръ и ближнихъ людей жены и до-
чери, и лучится имъ у царицы пли
у царевенъ обѣдать, и они обѣдаютъ
съ иными боярынями вмѣстѣ, кото-
рые у нихъ живут ъ, за особымъ сто-
ломъ, а пе съ царицею и не съ ца-
ревнами вмѣстѣ, а бояре и ближніе
люди у царицы и у царевенъ никогда
не обѣдаютъ, и царица и царевны
въ дому ихъ пи у кого не бываютъ
и пе обѣдаютъ же. 15. Также какъ
бываетъ день празноватп рожденія
женъ пхъ боярскихъ и дочерей и они
боярыни и ихъ дѣти къ царицѣ и
къ царевнамъ ѣздятъ но тому жъ сь
25 калачами сами, что и мужья пхъ и
отцы ѣздятъ къ царю; и тѣ калачи
подносятъ, и царица и царевны ве-
лятъ у нихъ прнпиматп, и потомъ
царица или царевны пхъ иоздравля-
зо ютъ, а бывъ у нихъ поѣдутъ къ
себѣ.
Глава, а въ пей /(? статей.
О житіи бояръ, и думныхъ, и ближ-
нихъ и иныхъ чиповъ людей.
56 1. Бояре п ближніе люди живутъ въ
домѣхъ своихъ, въ каменныхъ, и въ
деревянныхъ безъ великого устроенія
и призрѣнія; н живутъ съ женами сво-
мп и сь дѣтми своими покоями. Да у
зо ннхъ жс болшихъ, не у многихъ, бояръ
учинены на дворѣхъ своихъ церкви;
1223
1224
рей, и кланяются жены ихъ госгемъ
малымъ обычаемъ, а гости жепамъ
нхъ кланяются всѣ въземлю; и потомъ
господинъ дому бьетъ челомъ гостемъ
з н кланяется вч> землю жъ, чтобъ го-
сти жену сго изволили цѣловать, и
напередъ, по прошенію госісй, цѣ-
луетъ свою жену господинъ, потомъ
гости единъ по единому кланяются
10 женамъ ихъ въ землю жъ, и пришедъ
Цѣлуютъ, и поцѣловавъ отшедъ по-
тому жъ кланяются въ зем но, а та
кого цѣлуютъ кланяется гостемъ
малымъ обычаемъ; и потомъ того го-
15 сподіпіа жена учнетъ подносити го-
стемъ по чаркѣ вина двойного, или
тройного съ зельи, величиною та чар-
ка бываетъ въ четвертую долю квар-
таря, или малымъ болшп; и тотъ го-
20 сподинъ учнетъ бити челомъ гостемт>
а у которыхъ церквей пѣть, и они
болшіе и середнихъ статеіі бояре,
которымъ поволено держати въ до-
мѣхъ своихъ поновь, заутреню и
часы и молебенъ и вечерню отправ- 5
ливаютъ у себя въ своихъ хоромѣхъ,
а у обѣдни они бываютъ въ церквахъ,
кто гдѣ прихожъ, или гдѣ похочетъ;
а въ домѣхъ у нихъ своихъ окромѣ
церквей обѣдни не бываетъ пи у кого; ю •
и даютъ опн бояре и ближніе люди
попомъ своимъ жалованье, по сговору,
погодно, и дается 'женатымъ .іюлемъ
попомъ помѣссчной кормъ и ѣствы и
питье, а вдовые попы ѣдятъ съ боя- із
рами своими вмѣстѣ за столомъ, у
кого что прилучи лось,
2. А въ которые дни бываютъ
празпики Господскіе, или иные на-
рочитые имянинные и роднлные и 20
крестилпыс дни: и тѣ дни другъ съ
другомъ пиршествуютъ почасту.
Ъствы жъ обычай готовить, по-
просту, безъ приправъ, безъ ягодъ
и сахару и безъ перцу и іпібирю и
иныхъ способовъ, малосолпы п без-
уксусны. А какъ начнутъ ѣсти, и въ
то время ѣствы ставятъ па столъ по
одному блюду, а иные ѣствы прино-
сятъ съ поварни и держатъ въ ру- 30
пахъ люди ихъ, и въ которой ѣствѣ
мало уксусу и соли и перцу и въ тѣ
ѣствы ирибавливаютъ на столѣ; а бы-
ваетъ всякихъ ѣствъ по 50 п по 100,
и кланяется въ землю жъ, сколко
тѣхъ гостей ші будетъ всякому по
поклону, чтобъ они изволили у жены
его лити вино; и по прошенію тѣхъ
25 гостеіі, господинъ прикажетъ пити
напередъ вино женѣ своей, потомъ
пьетъ самъ и подносятъ гостемъ, и
гсстн предъ питьемъ вина и выпивъ
отдавъ чарку назадъ кланяются въ
землю жъ; а кто вина не пьетъ, и
ему вмѣсто вина романѣи, пли рен-
ского, или иного питья по кубку; и
но томъ питіи, того господина жеиа
поклонясь гостемъ пойдетъ въ свои
Обычай жс таковый есть: предъ зя
обѣдомъ велятъ выходити къ гостемъ
челомъ ударить женамъ своимъ. 11
какъ тѣ ихь жены къ гостемъ при-
Д} і ь, и станутъ въ полатѣ, пли въ
избѣ, гдѣ гостемъ обѣдать, въ бол-«о
шомъ мѣстѣ, а госпі станутъ у днс-
зя покои, къ гостемъ же, къ боярынямъ,
тѣхъ гостей къ женамъ. А жена
того господина, и ті.хъ гостеіі жены,
съ мужскимъ поломъ, кромЬ свадебъ,
не обѣдаютъ никогда, развѣ кото-
40 рые гости бываютъ кому самые срод-
стіепые, а чюжихъ людей не бываетъ,
1225
1226
и тогда обѣдаютъ вмѣстѣ. Такимъ же
обычаемъ и въ обѣдъ, за всякого
ѣствою господинъ и гости пьютъ ви-
на но Чаркѣ, и романѣ», и ренское
и пива поддѣлные и простые, и мо-
ды розные. II въ обѣдъ же, какъ
приносятъ па столь ѣсгвы, круглые
пироги, и передъ тѣми пирогами вы-
ходятъ того господина сыновни жены,
или дочери замужніе, пли кого срод-
ствснныхь людеіі жены, и тѣ гости
вставъ и выінедъ изъ за стола къ
дверлмь тѣмъ женамъ кланяются, и
мужья тѣхъ женъ потому жъ кланя-
ются и быогъ челомъ, чтобъ гости
женъ ихъ цѣловати и вино у пихь
пили; и гости цѣловавъ тѣхъ женъ
и нивь вино садятся за столъ, а тѣ
жены пойдутъ по прежнему гдѣ
сперва были. А дочерей они своихъ
дѣвицъ къ гостемъ пе выводятъ и
не указываютъ никому, а живутъ тѣ
дочери вь особыхъ далинхъ покояхъ.
А какъ столъ отойдетъ, и но обѣдѣ
господинъ и гости потому жъ вссе- 2
лятся и пьютъ другъ про друга за
здоровья, розъѣдутся по домомъ. Та-
кимь же обычаемъ и боярыни обѣ-
даютъ и пьютъ межъ себя, по до-
стоинству, въ своихъ особыхъ поко-
яхъ; а мужского полу, кромѣ женъ
и дѣвицъ, у нихъ пе бываетъ никого.
3. А лучится которому боярину и
ближнему человѣку женити сыпа
своего, или самому, или брата и нле- _
мяншіка женити, пли дочь, или се-
стру н племянницу выдать замужъ:
и они межъ себя кто свѣдавъ у кого
невѣсту посылаютъ кь отцу тоѣ не-
вѣсты, пли къ матерѣ, или къ брату, ,
говорити друзей своихъ мужсскъ полъ
пли женской, что тотъ человѣкъ при-
слалъ къ пому, велѣлъ говорпти и
спросити, ежели они похотятъ дочь
свою пли ппого кого вы тать замужъ
5 за пего за самого, или за ппого кого,
и что будетъ за тою дѣвицею при-
даного, платьемъ, и денгамн, п вот-
чинами и дворовыми людмп. И тотъ
человѣкъ, будетъ хочетъ дочь свою,
іо нлп ппого кого, выдать замужъ, па
тѣ рѣчи скажетъ отвѣтъ, что онъ
дѣвицу свою выдать замужъ радь,
толко подумаетъ о томъ съ женою
своею и сь родичами, а подумавъ
із учинить имъ отповѣдь которого дни
мочно; а будетъ дать за него пс хо-
четъ, вѣдая его что онъ пьяница,
или шалепой, и иной какой дурной
обычай за нимъ вѣдаетъ, и тѣмъ лю-
20 домъ откажетъ, что ему дати за та-
кого человѣка пе мочно, или чѣмъ
пибудь отговорится и откажетъ.
А будетъ )мыслитъ за пего выдать,
и жена исродичи приговорить:и онъ
5 изготовя роспись, сколко за тою дѣви-
цею дасть приданаго, денегъ и сереб-
ряные и иные посуды и платья и вот-
чинъ и дворовыхъ людеіі, пошлетъ
кь тѣмъ людейь, которые къ нему
іеотъ жениха приходили, а тѣ люди
отдадутъ жениху; а дочерѣ, или ко-
му нибуди, о томь пе скажутъ и не
вѣдаетъ до замужства своего. И бу-
детъ тому жениху по тому приданому
а та невѣста полюбится, посылаетъ къ
невѣстину отцу и къ моторѣ гово-
рить, черезъ пхъ же людеіі, чтобъ
они ему тое невѣсту показали; а
какъ тѣ посланные люди придутъ и
О говорить о томъ учпуть, и отецъ или
мать тоѣ невѣсты скажутъ, что они
1227
1228
дочь свою показать ради толко че ему
самому жениху, отцу пли матерѣ или
сестрѣ или сродственной ;ксиѣ, кому
онъ женихъ самъ вѣритъ. И по тѣмъ
нхъ словамъ посылаетъ женихъ смот-
рити мать свою, или сестру, па кото-
рой день приговорятъ: п гоѣ невѣс-
ты отецъ и магь къ тому дни гото-
вятся, и нев ѣсту нарядятъ въ доброе
платье, и созовутъ гостей сродствен-
ныхъ людей, и посадятъ тое невѣ-
сту за столъ; а какъ та смотрітліцица
пріѣдетъ, и ей честь воздавъ, поса-
дятъ за столъ подлѣ тоѣ невѣсты;—
и сидячи за столомъ, за обѣдомъ,та
смотриліцица съ тою невѣстою пере-
говариваетъ о всякихъ дѣлахъ, пзвѣ-
дываючп еѣ разуму и рѣчи, и вы-
сматриваетъ въ лицо н въ очи и въ
примѣты, чтобъ сказать приѣхавъ къ 20
жениху, какова опа есть; и бывъ
малое, пли многое время поѣдетъ къ
жениху. И. будетъ тоіі смотриліцицѣ
та невѣста не полюбится, и опа ска-
ла него выдали на тотъ же срокъ.
И тоѣ невѣсты отецъ и мать прика-
зываю™ съ тѣми .присланными люд-
ми къ жениху, чтобъ онъ пріѣхалъ
5 къ нимъ для сговору съ пеболиіпми
іюдмп, кому онь въ такомъ дѣлѣ
вѣритъ, того дни до обѣда пли по
обѣдѣ; и скажетъ имъ день, когда
къ пому быть, іі кь тому дни гото-
іо витсл. И женихъ дождався того дни,
нарядясь съ отцом ь своимъ, или сро-
дичами, или съ друзьями, кого лю-
бить, поѣдетъ къ невѣстину отцу, или
матерѣ; а пріѣхавъ, и невѣстинъотцъ
з и сродственные встрѣчаютъ ихъ и
чеегь воздадутъ, какъ годится, и
идутъ въ хоромы и садятся по чину;
а посидѣвъ учпетъ говорить отъ же-
ниха отецъ, пли иной сродственникъ,
что опи пріѣхали къ нимъ для до-
брого дѣла, по его приказу; и госпо-
динъ дому своего отвѣчаетъ, что онъ
радъ пхъ пріѣзду и хочетъ сь ними
дѣлать Сговорное дѣло. 11 они межь
жетъ жениху, чтобъ онъ къ пей
болшн того Не сватался, присмотритъ
ее, что она глупа, или на лицо дур-
на, или на очи не добра, или хрома,
или безъязычна, — и готъ женихъ
отъ тоѣ невѣсты отстанетъ прочь, -.о
и болиіп*тог6 свататься не учпетъ;
а будетъ та невѣста полюбилась и
скажетъ тому жениху, что добра и
разумна и рѣчью и всѣмъ исполнена,
и тоть женихъ посылаетъ къ новѣе- за
типу отцу и къ матерѣ тѣхъ же пер-
выхъ людей, что онь тое невѣсту
излюбилъ, и хочетъ съ нимъ учинить
сговоръ П записи написать, что ему
на ней жениться на постановленной то
срокъ, а опи по тому жъ тое невѣсту
25 себя, сь обѣ стороны, учнутъ угова-
риваться о всякихъ свадебныхъ стать-
яхъ и положатъ свадьбѣ срокъ, какъ
кому мочно къ тому врсмяпи изгото-
виться, за недѣлю и за мѣсяцъ и за
по тгода тт за годъ и болтни; и учнутъ
межь себя писати въ запттсѣхь сво-
ихъ имена, и третьихъ, и невѣстино, а
наитттпутъ, что ему ио сговору тое не-
вѣсту взять на прямой устаттов тонной
срокъ, безъ премѣненія, а тому че-
ловѣку невѣсту за него выдать на
тотъ же срокъ, безъ премѣненія; и
положатъ вь томъ писмѣ межь со-
бою зарядъ, будетъ тотъ человѣкъ
на тоть установленной срокъ тое
1229
1230
дѣвицы пе возметъ , или тотъ чело-
вѣкъ своей дѣвицы па срокъ пе вы-
дастъ , взяти на виноватомъ 1000
или 5000 или 10,000 рублевъ де-
негъ , сколко кто напишетъ въ за- 6
писи. И сидѣвъ у пего въ гостяхъ,
ѣдчи и пивъ поѣдутъ къ себ ѣ, а
невѣсты ему пе покажутъ и невѣ-
ста его жениха не видаетъ; а вы-
ходитъ въ то время ширинкою да- 10
рпти жениха отъ невѣсты мать, или
замужняя сестра, или чья сродствен-
ная жена
4. И послѣ того сговору женихъ
провѣдаетъ про тое невѣсту, или кто <5
со стороны хотя тое невѣсту взять
за себя, или за сына , нарочно тому
жениху розобьетъ , что опа глуха ,
пли нѣма пли увѣчна, и что побудь
худого за нею провѣдаетъ, или ска- 20
жутъ, и тотъ человѣкъ тоѣ невѣсты
за себя не возметъ — и тоѣ невѣс-
ты отецъ и мать бьютъ челомъ о
томъ патріарху, что онъ по сговору
своему и по заряду тоѣ невѣсты
срокъ не взялъ и взяти не хочетъ
и тѣмъ ее обезчестилъ; пли тоѣ невѣ-
сты,отецъ и мать провѣдавъ про того
жениха, что онъ пьяница, или зерпь-
щіікъ, или уродливъ,
свѣдавъ худое, за него пе выдаетъ и
выдать не хочетъ,и тотъ женихъ бьетъ
челомъ о томъ патріарху. И патріархъ
велитъ про то сыскать, и по сыску
5. Л будетъ съ обѣ стороны про-
тивъ писемъ своихъ исполнятъ, и къ
свадбѣ изготовятся на уставлен-
ной срокъ: и женихъ созываетъ къ
себѣ на свадбу сродственныхъ и чю-
жихъ людей, кто кому друженъ, въ
чиновные люди и въ сидячіе бояре
и боярыни, какъ о томъ писано выше
сего въ царскоіі свадбѣ; также и
съ невѣстину сторону созываютъ го-
стей, противу того жъ. И того дни
въ которой быть свадбѣ, изготовятъ
у жениха и у невѣсты столъ и учи-
нятъ повѣсти, что ужъ жениху по-
ра ѣхать но невѣсту, и онн поѣдутъ
по чину: напередъ несутъ коровай-
ники хлѣбъ па носилкахъ, потомъ
ѣдутъ лѣтомъ па лошадяхъ верхами,
а зимою въ саняхъ, попъ съ крестомъ,
потомъ бояре, и тысяцкой, и женихъ;
а пріѣхавъ къ невѣстѣ па дворъ и
идутъ въ хоромы, по чипу, и невѣс-
тинъ отецъ и гости встрѣчаютъ ихъ
съ честію, и чипъ тоіі свадьбѣ бы-
ка 26 ваетъ противъ того жъ, какъ въ цар-
ской свадбѣ написано. А какъ будетъ,
время что имъ ѣхать къ вѣнчанію, и
дружки у отца и у матери невѣстиной
спрашиваются,чтобъ они новобрачпого
или что избудь зо и новобрачную благословили ѣхать къ
вѣнчанію: и спи благословляютъ ихъ
словомъ, а на отпускѣ отецъ и мать
жениха и невѣсту благословляютъ
образами, а потомъ взявъ дочь свою
и по заряднымъ записямъ на вино- зз
ватомъ возмутъ зарядъ, что будетъ
въ записи написано, и отдадутъ пра-
вому жениху, иди невѣстѣ; а послѣ
того полно ому жениться на комъ
хочетъ, или невѣсту водно выдать за то
кого хочетъ же.
за руку отдаютъ жениху въ руки.
И потомъ свадебный чинъ, и попъ
и женихъ съ невѣстою вмѣстѣ, взявъ
ее за руку, пойдутъ изъ хоромъ вопъ,
а отецъ и мать и гости ихъ прово-
жаютъ на дворъ, и женихъ иосадя
невѣсту въ колымагу нлн въ к: піану
1231
1232
здравляетъ пхъ сочетався законнымъ
бракомъ, п благоеювляетъ жениха и
невѣсту образами ок іадпымп, и дастъ
жалованье по сороку соболей, да па
6 платье по порти іцю бархату и отласу
и объяри золотной , и по нортищю
же отласу и камки и тафты простой,
да по сосуду серебряному вѣсомъ фун-
та по полтора и по два сосудъ; а
н> невѣста сама у царя пе бываетъ; и
подаетъ царь тысецкому, п жениху,
и свадебному чипу , питья по кубку
романѣп , а потомъ по ковшу меду
вишневаго, а какъ они выпьютъ, и
потомъ отпуститъ ихъ царь къ себі;
домовь. А пріѣхавъ женихъ домовъ ,
со всѣми гостми учпуть ѣсть и пить,
а по ѣствѣ отецъ и мать и гости же-
ниха ипевіісту благословляютъ об-
разами и дарятъ, у кого что прилу-
нилось; и ѣдчн и пивъ розъѣзжают-
ся по домомъ А па третей день бы-
ваетъ женихъ, и невѣста, и гости, у
невѣстина отца и матери , со всѣми
25 своими гостми, па обѣдѣ, и по обѣ-
дѣ чіевѣстинъ отецъ и мать и гости
по тому жъ жениха и невѣсту да-
рятъ, и ѣдчн и нивъ розъѣдутся по
домомъ; н болши того у нихъ весе-
і0 лія не бываетъ.
Да въ тожъ время какъ женихъ
бываетъ у царя, невѣста отъ себя
посылаетъ къ царицѣ п къ царев-
намъ дары, убрусы тафтяные шиты
аз золотомъ и серебромъ съ жемчюгомъ:
и у нихъ іѣ дары царица и царев-
ны принимаютъ , и посылаютъ оть
себя спрашивать невѣсту о здоровьѣ.
А какъ то веселіе бываетъ, и па
томъ веселіи дѣвицъ и муенкъ ника-
кихъ не бываетъ, кромѣ того что въ
садится па лошадь или въ сани, так-
же и весь свадебной чинъ, и ѣдутъ
съ двора къ той церквѣ, гдѣ вѣн-
чаться; а отецъ невѣстинъ и гости
пойдутъ назадъ въ хоромы, и пьютъ и
ѣдятъ , до тѣхъ мѣстъ какъ будетъ
отъ жениха вѣсть; а провожаетъ не-
вѣсту толко одна сваха еѣ, да дру-
гая женихова. И бывъ у вѣнчанія
поѣдутъ со всѣмъ поѣздомъ къ же-
ниху па дворъ; и посылаютъ къ жени-
хову отцу съ вѣстью, что вѣнчались въ
добромъ здоровьѣ. И какъ пріѣдутъ
опп къ жениху на дворъ, и ихъ же-
ниховъ отецъ и мать и гости вс.трѣ- іь
чаютъ, и отецъ и мать родные, пли
посѣдѣлые , жениха и невѣсту бла-
гословляютъ образами и подносятъ
хлѣбъ да соль, и потомъ садятся за
столы и начнутъ ѣсти, по чину; и
въ то время невѣсту откроютъ.
6. А на утрѣе ѣздить женихъ съ
дружкою созывать къ себѣ гостей ,
къ обѣду, своихъ и невѣстиныхъ. А
пріѣхавъ къ невѣстину отцу и мате-
рѣ , бьетъ челомъ имъ , за то , что
они дочь свою вскормили и вспоили
и замужъ выдали въ добромъ здо-
ровьѣ, и созывая гостей поѣдетъ къ
себѣ домовъ. А какъ къ нему всѣ
гости съѣдутся, и новобрачная сва-
дебнымъ чиновнымъ людемъ подно-
ситъ дары. И передъ обѣдамъ ѣз-
дитъ онъ женихъ, со всѣмъ поѣз-
домъ, челомъ ударить царю. А какъ
пріѣдутъ и войдутъ въ полату къ
царю, и кланяются въ землю всѣ, а
царь въ то время сидитъ и спраши-
ваетъ про женихово п невѣстино здо-
ровье, сидя въ шапкѣ; п женихъ кла-
няется въ землю; и потомъ царь по-
1233
1231
трубки трубятъ и быотъ въ ли- і
тавры. і
Такимъ жс обычаемъ кто дочь свою .
вдову, или дѣвицу сестру и плсмяп- (
пицу, выдастъ замужъ: и свадебной а І
чипъ и веселіе бываетъ протовъ то- ]
го жъ. .
7. Да въ тожъ время какъ то вс- 1
селіе бываетъ, и попу, которому же- ।
шіха съ невѣстою вѣнчати, дается ю ,
отъ патріарха и отъ властей ппемо
за печатью, чтобъ ему вѣнчати же-
ниха съ невѣстою, провѣдавъ подлпн- 1
но, чтобъ съ невѣстою женихъ бы-
ли не въ кумовствѣ, ни въ сватов- іб
ствѣ, ни въ крестномъ братствѣ и пе
шестаго и пе седмаго колѣна въ
свойствѣ, п пе четвертые жены мужъ
и пе четвертаго мужа жена; а еже-
ли онъ провѣдаетъ, что въ кумов- 20
ствѣ и въ братствѣ и въ иныхъ вы-
шеписаппыхъ статьяхъ, и ему такихъ
людей вѣнчати пе велѣно. А будетъ
попъ вѣдаючи вѣнчаетъ , пли и не
вѣдаючи, п того попа оть поповства 25
отставятъ, да па немъ же, ежели онъ
вѣдалъ, возмутъ пеню больную, и за
такое дѣло сидитъ у властей въ см п-
реніи годъ; а жениха съ невѣстою
розведутъ вврознь и въ женитбу имь 50
того кромѣ грѣха не ставятъ—и вод-
но имъ розведецымъ, кто не па трехъ
былъ женатъ, или пе за тремя была
замужемъ, вновь жепитпея, или за-
мужъ итти за иного. зб
8. А которой человѣкъ вдовецъ
похочстъ па комъ женптись, на дѣ-
вицѣ, въ другорядь , и у илхъ сва-
дебной чипъ бываетъ противъ тако-
гежъ обычая, а въ вѣнчаніи на же-до
шіха вдовца, которой женится дру-
гою женою на дѣвицѣ, полагается
вѣнецъ церковной на правое плечо ,
а невѣстѣ дѣвицѣ церковной вѣнецъ
бываетъ па главѣ; а ежели вдовецъ
5 которой женится па дѣвицѣ въ треть-
пе, и у него свадебной чипъ бываетъ
противъ такого жъ обычая, а въ вѣн-
чаніи полагается церковной вѣнецъ
на жениха на лѣвое плечо, а певѣ-
10 сты вѣнецъ бываетъ положенъ на
главѣ жъ. Также ежели вдова пой-
детъ заму жъ за другого и третьяго
мужа , и свадебной чипъ п въ вѣн-
чаніи бываеть противъ того жъ, что
15 п жениху вдовцу. А ежели женится
вдэвецъ па вдовѣ другою и третьею
женою, п имъ вѣнчанія не бываетъ,
а бываетъ молитва вмѣсто вѣнчанія;
п свадебной чипъ бываетъ у нихъ
20 ис противъ того обычая, какъ у хо-
лостыхъ людей.
9. Такимъ же обычаемъ свадебные
сговоры, и свадба, и чинъ , у стол-
никовъ, у стряпчихъ и у дворянъ и
у ппыхъ людей бываетъ противъ то-
го жъ, какъ выше сего писано , и
какъ кто можетъ по силѣ своей слав-
пу и честпу свадбу учинити , кромѣ
того что ѣздятъ къ царю челомъ уда-
зо рпть толко одни думные люди , и
спалникн, и ихъ дѣти, самыхъ бол-
тикъ родовъ.
Также и межъ торговыхъ людеіг
и крестьянъ свадебные сговоры и
зб чинъ бываетъ противъ того жъ обы-
чая, во всемъ; но толко въ поступ-
кахъ пхъ п въ платьѣ съ дворян-
скимъ чипомъ рознится, сколко ко-
го станетъ.
то 10- А будетъ у которого отца, или
матери, есть двѣ или три. дочери дѣ-
78
1235
1236
11. А которого челов ѣка обманутъ,
выдадутъ за него дѣвицу не тое, ко-
торую показывали смотрплщицѣ ,
бьетъ челомъ о томъ патріарху и
властсмъ: и по его челобитью воз-
ыутъ у нихъ зарядные записи и до-
прашиваютъ сосѣдей и дворовыхъ
людей, по душамъ, что впрямъ ли
выдана та, которая въ записи стоитъ
о имянемъ ? II будетъ та , и по тому
такъ и быти противъ записей и что
скажутъ люди , а тому не вѣрить ,
которую смотрилъ, для того, пе про-
вѣдавъ подлинно пе женися; а бу-
детъ сосѣди и сторонніе и дворовые
люди скажутъ , что выдалъ дочь
свою пе тое, которая въ записи на-
писана, и такихъ мужа и жену роз-
ведутъ, да сверхъ того кто пе прав-
дою выдалъ, возмутъ пеню болшую
и убытки жениховы , да его жъ за
такое воровство бьютъ кнутомъ, или
еще времяпемъ бываетъ болши того
каково полюбится царю.
12. Также у котораго отца одна
дочь дѣвица, а увѣчна будетъ чѣмъ
нибудп худымъ, и вмѣсто еѣ па об-
манство показываютъ нарочно слу-
жащую дѣвку или вдову , назвавъ
зо имянемъ инымъ и нарядя въ платье
въ иное. А будетъ которая дѣвица
ростомъ невелика; н подъ нее под-
ставливаютъ стулы , потому что ви-
дится доброродна, а на чемъ стоить
вицы , и первая дочь увѣчна очми ,
и тн рукою или ногою, или глуха и
нѣма, а другіе сестры ростомъ и кра-
сотою и рѣчью исполнены и во всемъ
здоровы; и будетъ кто учнетъ сва- 5
таться у того человѣка на дочери
его, и посылаетъ смотригн мать свою
или сестру и кому вѣритъ, и тѣ лю-
ди вмѣсто тоѣ своея увѣчныя доче-
ри назвавъ имянемъ тоѣ дочери , за
которую пе вѣдаючи учнутъ сватать-
ся, показываютъ другую или третыою
дочерь, и та присланная смотря дѣ-
вицы тоѣ излюбитъ и скажетъ же-
ниху, что она добра и женптися ему ів
ма ней мочію; и какъ женихъ по
тѣмъ словамъ полюбитъ и о свад-
бѣ у нихъ съ отцемъ и сь матерью
учіпГится сговоръ , что ему па той
имянемъ дѣвицѣ жениться на срокъ, чо
а тому человѣку тое свою дѣвицу
за него выдать па тогъ же устав-
ленной срокъ, и напишутъ въ пискѣ
своемъ заряды великіе, что платить
виноватому пе мочно; а какъ будсть
свадба , и въ то время за того же-
ниха по сговору выдаютъ они за-
мужъ увѣчную или худую свою до-
черь, которыя имя вь записяхъ на-
пишутъ , а по тое, которую сперва
смотрилщпцѣ показывали, и тотъ
человѣкъ жсняся па пей того дни
въ лицо ее не усмотритъ , что опа
слѣпа, пли крива, ипі что иное ху-
дое, пли вь словахъ по услышитъ я&
что она нѣма или глуха, потому что
въ тое свадбу бываетъ закрыта и
не говоритъ ничего, также ежели
того не видѣть.
13. А которые дѣвицы бываютъ
увѣчны, и стары, и замужъ ихъ взя-
ти за себя никто не хочетъ: и та-
хрома и руками увѣчна и того по-
кпхъ дѣвицъ отцы и матери постри-
тому жъ пе узнаетъ , потому что въ
то гаюгь въ монастырѣхъ, безъ замуж-
то время ее под жъ свахи подъ руки. сіва.
1237
1238
14- . А которой человѣкъ женихъ
похочетъ смотрити невѣсты самъ, и
по его прошенію отецъ пли мать
вѣдая дочь свою, что се предъ люд-
мп показати не въ стыдъ, укажутъ
тому жениху; и тотъ женихъ смо-
тря па тое невѣсты , а послѣ того
ему не полюбится, и тое невѣсту
учнетъ хулить и поносить худыми и
позорными словами, и другихъ жени-
ховъ учнетъ отъ нее отбивать прочь;
н тое невѣсты отецъ, или мать, или
кто пибудь, провѣдавъ о томъ уч-
нетъ о томъ бить челомъ патріарху
пли властенъ , что тотъ человѣкъ
невѣсты ихъ смотрилъ самъ , а по-
слѣ ее хулитъ и безчеститъ и дру-
гимъ людемъ розбиваетъ, чтобъ о
томъ они указъ учинили; и по сы-
ску патріархъ и власти , кто смотря
хулилъ и безчестилъ тое невѣсту ,
велятъ женити его па ней силпо;
а будетъ онъ женится до того чело-
битья на иной, топ невѣстѣ возмутъ
безчестье, по указу.
15. А которой человѣкъ выдастъ
дочь свою или сестру замужъ, и въ
приданые за нею дастъ многіе жи-
воты и вотчины, и въ скоромъ вре-
мяни дочь его или сестра замужемъ,
не родя дѣтей, или дѣіеіі и родила,
а померли, и сама умретъ: и тѣ всѣ
приданые животы емлютъ у мужа
еѣ и отдаютъ назадъ тѣмь людемъ,
кто выдастъ. А будетъ по смерти
еѣ останется дочь , или сынъ , и у
мужа еѣ для дѣтей животовъ нс
емлюгь.
16. Да бояре жъ , и думные , и
ближніе люди , въ домѣхъ своихъ
держатъ людей , мужского полу и
з
10
із
20
25
50
55
40
женского, человѣкъ по 100 и по
200 и по 300 и по 500 и по 1000,
сколко кому мочно, смотря по своей
чести и по животамъ; и даютъ тѣмь
людемъ жалованье, погодное, жена-
тымъ рубли но 2 и по 3 и по 5 и
по 10, смотря но человѣку и по
службѣ ихъ , да имъ же платье ка-
кое прилучится , хлѣбъ и всякой
харчь, помѣсечно; а живутъ они сво-
ими покоями, на томъ же боярскомъ
дворѣ. Да нхъ же женатыхъ доб-
рыхъ людеіі посылаютъ бояре по-
годно въ вотчины свои , въ села и
въ деревни, по приказомъ, по пере-
мѣнамъ, и укажутъ имъ съ кресть-
янъ своихъ имати жалованье и вся-
кіе поборы, чѣмъ бы нмъ было по-
живиться. А холостымъ людемъ,
болшихъ статеіі , даютъ жалованье
денежное нс поболшому, а меіппой
статьи жалованья по дастся, да имъ
же холостымъ дастся всякое піап.е, и
шапки, и рубашки, и сапоги; и жи-
вутъ тѣ холостые люди , болшихъ
статеіі, въ нижнихъ далнихъ покояхъ,
и пыогь и ѣдятъ съ боярской повар-
ни; да имъ же въ ііразппчпые дни
всѣ дается по двѣ чарки вина. А жен-
ской полъ, вдовы живутъ въ своихъ
мужнихъ домѣхъ , и дается имъ го-
довое жалованье и мѣсечіюй кормъ;
а иные вдовы и дѣвицы живутъ у
женъ пхъ боярскихъ и у дочерей въ
покояхъ, и даютъ им ь платье , и
ѣдятъ и пьютъ съ боярскоіі же по-
варни. А какъ тѣ дѣвицы будутъ въ
великомъ возрастѣ , и тѣхъ дѣвицъ
и вдовъ выдаютъ они бояре замужъ,
съ надѣлкомъ, за своихъ Дворовыхъ
людей, кого кго излюбитъ, или лре-
1239
1240
нянемъ бываетъ выдаютъ чрезъ не-
волю; а свадбы играютъ въ нхъ бо-
ярскихъ хоромѣхъ, какъ чинъ по-
велся всякого чипу люденъ жеппти-
ся; а ѣства и питье, и платье на-
рядное, бываетъ все боярское; а па
сторону въ нпые дворы дѣвицъ и
вдовъ замужъ пе выдаютъ, для то-
го что тѣ люди у нпхъ мужской и
женской полъ, вѣчные п кабальные.
Да въ домѣхъ пхъ боярскихъ учи-
нены приказы, для всякихъ ломо-
выхъ дѣлъ п приходовъ п расходовъ,
іі для сыску и росправы межъ дво-
ровыхъ людей п крестьянъ.
Такимъ же обычаемъ и иныхъ чи-
повъ люди въ домѣхъ своихъ людей
держатъ , кому сколко прокормити
мочно, вѣчныхъ и кабалныхъ; а пе-
кабалпыхъ людей въ домѣхъ своихъ
держати не велѣно никому.
218. 10. въ Верху, т. е. въ главномъ
отдѣленіи Двора (дворца) , гдѣ жи-
вутъ Государь и Государыня. См.
Выход.
219. 13. для сторожи —для стражи.
220. 8. и въ силахъ—и много уже.
223. 21. безъ приправъ: это проти-
ворГ.чпгъ Домострою Сильвестра.
224. 2. малымъ обычаемъ, т. е. обык-
новеннымъ поклономъ.
і о
226. 9. будетъ хочетъ — будо хо-
четъ.
226 16. мочно—мощыю—можно.
226. 1$. шале ной: не отсюда ли
шальной?
15
227. 26. свататься: сочиняется дво-
яко: съ предлогами кь и на.
228- 25. съ обѣ стороны: по древ-
нему и народному словосочиненію.
228. 33. третьихъ, т. с. свидѣтелей.
20
2о0. 1. противъ: какъ здіюь, такъ,
п въ другихъ мѣстахъ , значитъ: со-
гласно,. соотвѣтственно.
Въ изданіи Архсогр. Ком. авторъ это-
го сочиненія названъ Кошихинымъ, по
полагаютъ правильнѣе В'отогиихинъ,
потому что, какъ кажется , въ руко-
писи стояло кошііхиііл.
Этотъ писатель, оставившій свое
отечество , часто говоритъ о немъ сь
непріязнію, иногда пристрастію. Кое-
гдѣ виденъ взглядъ человѣка съ евро-
пейскимъ образованіемъ (см. 217. 7.
219. 27.).
Языкъ отличается свойствами раз-
говорной рѣчи, напр., въ склоненіяхъ:
род. пад. ед. ч. женск. р. еѣ , тоѣ,
впнпт. пад. тое, дат. п мѣсто, ед. ч.
дочерѣ, матерѣ, п т. и.
230. 2. Авторъ ссылается па одну
изъ статей того же сочиненія, изъ ко-
тораго отрывки приведены здѣсь.
231- 6. до тѣхъ мѣстъ—до тѣхъ
поръ. Слич. покамѣстъ. 231. 17. посѣ-
деиые — посаженые: иричаст. страд.
пр. вр. отъ повѣсти.
232. 1. поздравляетъ ихъ сочетав-
ся —: какъ и теперь употребляется
въ разговорномъ языкѣ, съ дѣепри-
частіемъ независимымъ. § 275.
232. '10. мусика — музыка.
233. 38. въ друюрядь — въ другой
разъ, какъ и теперь говорятъ въ про-
сторѣчіи.
1241
1242
СѴИ. Изъ книги: оукът дхбппын, изданной патріархомъ іоакимомъ,
ВЪ МОСКВѢ, ВЪ 1682 Г. (во 4-ку).
1. Изъ предисловіи , подъ заглавіемъ:
Вохгллшеніе оукѣцідтелпое всемв
/ / >ЕЧ
россінскомв ігродв. Келпкдг® ГДІІА
стѣнінаг® ’1®лкіма Плтріархл Москов-
скаго) Гі всея рассін: К пеілже іц- 5
явленіе нл рлскблннкювъ, кдк® ко-
СТАІІІЛ пд стаю цркокь, Гі 5ЛІі плдб-
шл, Гі кінмп словесы простыіі народъ
ПреЛЦІАХВ
— — ’Н в тоіі мГ|л ів'ліл, день <°
пятый , слвіплюіры нл послѣди мо-
леннаго ігьніл , вжткещіЫА дптвргін ,
рлскблпнкмм же н мятежники таі.ій
внѣ нркве, клнѵіі ве^ѵГпіныА дьюціы,
іі прелестны клопамъ оуул’ціы , ве^ <з
всякаг® страха іі опасенія, іі к про
литію крбке готокдірымсА, (іако мнб-
7,іі скндѣгелсткокдпіл тогда , віідяціе
оныхъ врлг® кжін такое ве^ѵііпство,
Гі погіІБбЛНЗЮ дерзость іі наглость), ;<>
еже никогда в і|ртквюі|іемъ градѣ та-
ко вѣ , ѵто бнін дещіікшд. Іілгоѵе-
стивіи нлпін великія Гдрн Ц( іі , и
великія Кіцн ’іианпъ ’ Ллс5.іевііѵь ,
Петръ ’Лле^іевнѵь , всея великія н
Ма'лЫА іі ВѢЛЫА р®ссін САМОДСрЖІ|Ы ,
по стѣіі вжткеііііѣіі лнтвргін, повелГ.-
11 ІЛ ПАИ , II ВСѢМЪ ПриСВТСТКВІОЦІЫІЛЪ
ііаіііеіі мѣрности, архі’ербем, архіман-
дріітммъ , іі ігіяленоні, іі кссма
шеіренномн совбрн , прінтіі к ніімъ
веліікнмъ гдрАМЪ к грлндкіітвю палд-
тв. ’Н авіе ііхъ гдрскнм повелѣніе’
ко бнв палата пріппедпіым нлмъ, прн-
неббхомъ же с совою іі книги стыа
грсѵескі'А, ннымъ вбліпіі Д , инымъ
же по ’І*, по х , чб ф , іі по г ,
лѣтъ! егда писаны, Такожде и р®с-
сіііскІА книги славонскія старыя, на-
іннх древнихъ стых, иже еціе при
келіікііх кня^т. писаны , множество !
Понеже тогда ксн архіереи, архіман-
дрііты, іігвмены , сціспіііікіі же Гі ді-
а'коны всего» цртквіоціаг® града мііб'^іі
тѣ книги несбіііа, ради правды , еже
вьі оукіідя йстинв к ннхъ , престлліі
тог<й зла іі там® преседбпіл ііхъ
цркое келиѵестко! Клгокьрпдд гдрия
і|рі|а, Гі веліікая кнгпя Наталія Кѵ-
рнлокнл! и Клгороднал Гдрн я і[ркнд ,
и веліікая кііАжпл Татілііа Міхан-
ДОВІІЛ ! II БЛГОрОДІІЛА ГДрНА і|рвпа,
іі келііклА кіілжііл Млріл ЛлехГевид,
ссѣдѣ жс Гилъ п пдіпл Мѣрность !
рмссінстііі же архіереи по степене
Гі ѵіінн скоемв. Мнтроііолітн — —
’Архіепкпп — — ’біікпіі ’).----------------
Таже архімлндрптн іі іігимеии, іі
веёь ®сі|іе'пнын соко'ръ, и весь і|рка-
г® велпѵества сѵгклітъ, коллре, икол-
ініѵае,. іі двмііыа люди, и стблннкн,
іі стрАпѵіе іі жплі|ы , Гі дворяне , іі
КЫБОріІЫА ЛЮДИ ВСІіХ ПОЛІіб) БЫІНД ТА-
л «Гч , к
МОЖ€ , КСН І[(11ІОМ’6 КСЛНУССГКВ Пре-
о столхн. ’П бпыл враги вжііі іі ра-
скблііпкіі СТЫА ІЮСтбтіІЫА прлвосла'к-
ііыа ц’ркве, ііже й мнбгн лѣтъ смв-
1]іеПІА в рюссін творіішл, И І|рквн ВСА-
КІІМІІ ДОСАДАМИ Гі НІІѣ ствжлю, со
СТАрЫЛ ПІІСАІІЫА на хлртій, Н В8М.ІГѢ
*) Слѣдуютъ имена ихъ.
1243
бноіі плбірадн , новыя і идеи сб СВѢ-
ТИЛЫ II СВЪірдМІІ , СО аіІАЛОГІАМІІ II
СКАМІАМН , СО ІКОНАМІІ II с тетрдт-
КАМІІ II КИНГАМИ , іГІКНТА прокляты II
СаЖДЛЛСІ|Ъ ІЦКерЛібІІІІЫІІ , ДА ЕрОДАГІІ а
іі рострвпі уерііцьі, сергіи нижего-
родскаго оуъ'здд , СЛВВАТІЙ ростріігд
БОАрСКОіІ ХОЛОПЪ МОСККІіТИіІ , II ДрВ-
гііі сдватііі костройнтіпіъ постриженъ
к іарослаклъ в мірскомъ дома такнм ,о
же колоудгоіо уерпцомъ, дюроохіі по-
селянинъ , гдкрііілъ поселянініъ же.
Ксн по мірскихъ дворѣ ВОЛОУАірІНСЯ,
іі по многн митръ сродяцііп скоевбл
но, ііже йшбдъ не въдатъ, тто ёсть <з
монашество, нлн ©съѵёніе коли скоса;
ілко по наталом к мнтрё ннгдъ не
ЖІІКАХК , н іінііі нсв&кдіі міряне, II
неакн САМЫЯ ХИДЬІА ЛЮДИ II Ійры'жіІЫА
, «Ч ,и , ,
с кабакю пропойцы , пасло прниіедіпе 2<>
с веліпмъ панство, се^ѵнні'емъ же
іі невъ'жестком , пред ііхъ цркое ве-
лнтество, іі пред наше архіерейское
пастырство , к палата , и постаклше
діідло'гін , іі скамыі ікоміы іі книги 25
положивше, н свъіры возженныя дер-
жаха , ке/ повслънія і;ркагй> келііте-
сткА, іі нашего» пастырскаго» клго-
слонсиіА, своеволіи*», ілкш сесііова'тііі,
с великимъ ке^стадсгвомъ іі кріі- зо
комъ. — —
-----------Сгдл же коііросііпіасл оиіі
ш іірьскдго» келіітестка: теги ради
таки ііевъжлнво іі не «сытно пред
ннхъ гдреіі не храііАіре ііхъ гдрскід, г>5
нн архіерёнскі* тести пріндбшл къ
палата, ілкш ко ііііокъриы іі бга не
Зііаюірьі, іі ікбиъ стыхъ пепоуіітаіо-
іры, тто ішктоже дерена когда та-
кбгш ке7,ѵнііствд сотворити. ’Онн же ю
1214 I
ръиіа Ее^сткдиіи іірі'идбхб къра оу- I
твердіітн ста'раю, тто нііъ оу на при-
нята къра новая іі вы вси к новой Г
кі'ръ ирекыкаете: в нён же ніеть воз-
можно» спастіісд іі надоено старая.
Вопроіисіін же, тто есть къра, іі кая
старая и новая, ннѵегш не 311а'-
ЮТЪ. — — II ПОСеМЪ ІІОДАІІІА біиі
великимъ гдремъ цремъ, телоЕнтпаю, I
глаиствл своего», н лжіівослокіа пол-
на, самаю воровскаіо , бсзіімяііпвіо
іі Ееззараѵнвю. — — ’ІІ утенд
бысть втб время пред і|ркпмъ ііхъ
веліітество, при всъхъ услоеіітіідл ,
іі оувш пи единаго» слова прдкедіко I
ііііслііагш , не шкрътесл тл'мю. ’ІІ [
егда ттАшеся ііхъ телоЕіітьё , нлѵл
тбіі ПрОКЛАТЫН НІКіІТА ІІДпІіКСА ПІАНЪ I
крнтатн, іі досаждатн слокесы пашей |
мърпостн, іі всема шеірёііиома сокбра,
ілкш Бъсновлтыіі, ема же ілкш----------
досддіігелю, воспрети архіеіікопъ Лфа-
пасТп колмогбрскін: бпъ же шкааіі-
ііыіі прё ііхъ і|ркіі велііѵествб при
всъхъ саіріі тамо» вержёсл ёго архі
еіікпа кі'ігн, п терзати. Кіідъвшс же
сіе ёгш іііікнтііііо Бъсііовапіе, всъхъ [
ПОЛКШЪ ВЫБОРНЫЯ люди, ёгб Архі- і
епкпа (окоронііліі. Оііін же злін те-
локъцы скрежетаха завы своими, ёже
бы кро'вь пролІАТіі , и за йАті’е й
терзанія архіепкпа. Тогда наша мър-
іюсть взёмъ стбе ёѵліе писанное
ракою стлгй» ’ДлемІА мнтрополіта мо-
сковскаго) іі всса ршссі'и тадотвбр-
і|д. Тдже хрѵсова'лъ, сіі есть сонор-
ное дъАіГіе , стьниіаг® вселёискдг»
’ Іереміи Констаіітінопблскаго патріар-
ха, піісаный Грётескн, егда блгенша
в россійскомъ гдрсткъ патріарха еьі-
I
т
и
г
<
і
І!
1
I
I
1245
1246
честно, пзволніііа «ставити цртво ,
нежели влгочёстіе Гік® неразумнымъ
скиніямъ предати в попраніе: н съ
пртолмкъ своихъ спіідбша, н едва й
5 насъ іі й кссг® шеціённаг® сосо'ра ,
іі Й ихъ цркаг® сѵгклііта іі всѣхъ
полкюкъ выборныхъ, Гі всакн чипсовъ
людей , • которыя кили к палл'тѣ оу
МОЛбІІН БЫША, II ПЛКН ВОЗКрАТІпіІДСА.
0 По прочтеніи же челобитныя не бысть
іімъ пііко'ег® слова й цркаг® вели-
чества, нн оука'за, вѣ во день оужё
к кечерк преклонился, н время наста
вечерняго пѣнія, іі тлко опіи гліи
5 расколннки іізіііёдіие Г13 г дрены на-
тп, к немже писано клк® подовает
послѣдовати стихъ аилъ преданію,
Гі оцъ стихъ держати оученія. ’ІІ
сѵмкблъ сіі есть, исповѣданіе стыа
вѣры : Вѣрую во единаго кга оца! і
кесь тлк® писанъ, акоже нынѣ печа-
тается въ книгахъ. II глахомъ къ
престо,я'ірымъ тли® люде , іако всуе
онм возмутители кезамсг. «ютъ , и
тлк® веліе .смаціёніе коздкіігбніл на 1
стаю цркокь, показаюіре извѣстила
скндѣтелства но стихъ дрекнн кни-
гахъ, 6 пііхъ же реченіяхъ бллзнатса
не знАіоі|іе — — Тлкожде ко книга
нхже мііѣіил біпі быти вез погръіпе- і
ція, нхже конечна исправити подо-
клет, печатаныя при стѣііиін філл-
рётв, іі ііосііфъ патрІАрсл, ідвнхо нм,
н іак® иѣсмы никоему зла послѣдо-
ватели, іі содержимъ всѣ книги ста-
рыя, н ко стѣй црккн чинное изряд-
ство. ^ряціе же расколинки неспо-
собность проклятому нхъ дѣли, оу-
СТЫДАСЬ II СДМН УеЛОБІІТЬА СКОСГЮ ,
понеже неправо , и іак® вей саціін
там® разУмѣіНА ііхъ трусость іі глу-
пость , и ігвчег® нмъ сотворити и
противъ правды вѣщати , крыя своё
Безумство, сложа персты по ереси
армейской , — — Поднссше сквер-
ныя своя раки горѣ (ибо суть сквер-
ны, іак® неправо ® стѣіі трцъ разу-
мѣіоціе сія творятъ), коскріічліііл на
мііогъ часъ , не лікаонскіі, ёгдл при
аплѣ ПАВЛѢ ГрАДСГІІІ мужн СОТВОрНША, -5 ІІНЫА ДНИ ®БМІіраіО1|І6,
но бѣсовски вреціаша вен кото'рін
тли® были, сн'це: тлк®, тлк®, іак®
Діаволо дкііжнмн. Сія Безчинныя кліі-
чн глупы мажіікикъ, Гі ввесть и не-
латы, ндуіре ко градъ кремлѣ путемъ
с Бгоиерзскою сонмицею своею кри-
ѵаціе : побѣдІіхо побѣдило , а что ,
невѣдомо что іі коздкн гиіе раки горъ
20 ксѣ вопіаху : тлк® слагайте персты.
’ІІ козпіёдшс на локиое мѣсто , в
то'й же день поставлше ікмны , и
сѣ'діпе там® простый идро плкн , и
ужё пк® бы по повелѣ'нію црекаг®
25 величества, своему проклятому дѣлу
оучіілп Гі тлкожде показавше руки
кричали : та'к® вѣруйте. Мы всѣ ар-
хіерёек препрѣхомъ н поерлмііхб, тлк®
творііте , й так® кесь путь іідл до
о сквёриаг® сокоріпрл своег® іі превы-
валііі|і л ткорниіа іімже не стерпѣ 'бжін
судъ : Ибо бнин проклятый піікнта ,
іі и Ніи чернцы лукавы дахб томнмн
вѣху тогда на лобііо мѣстѣ , и во
плдлху, то-
чаціе пь'ны. Посёмъ великія гдрн віі-
ДАіре нхъ ііепецѣлн® расколпы и оу-
пбриымъ недугомъ иедугокавіпіІ, авіе
повелѣніемъ нхъ — — , всѣхъ нѣ-
кѣжѣство віідѣвпіе, нхъ цркое вели- ю хотныхъ
ПОЛКОІКЪ ВЫБОРНЫЯ ЛЮДИ ,
1247
1248
изымаете они рдсколялко» нТкіітн съ
уернца'мн, пріікедоіпа к приказъ, іли-
жнкіі же гривііі и коры мАТб'жішкн
ра^вѣгоііілся и зд дѣло злое , клк®
К0ЗДІ8ТН І|ртК8І01|ІІН грлдъ, II Х8ЛЫ
глл нд стаю цркокь, іі ®г,ездёстіілъ
нхъ цркое келнѵестко, бпъ иікнта
воспріятъ зло: казнёнъ ко главы б-
Сѣѵе'ніемъ. Ѵернцы же,к плнісіі мѣр-
ности гдркыміі велѣніями, к прнка?- <
ное сздіілііціе приведены кыша с кни-
гами, оу нн'хже раскблпнк® н іиісма
к тетратё, іі к столпцахъ кгохвлныл
кздшасд: шли же прелцілхвс.л, іі
прелціахк. ’Н ііііѣ тѣ тісілл скть, н <•’
тѣ уерицы «даны архТере'емъ под крѣп-
кла нлѵала порознь. да нлвѵатсА к
томи не хвлнтіі стыл цркки, ?анё не
ПОКЛАШАСА сіі ЗЛОБЪ СБОИ.
2. Статья, зд.
Пііііівтъ ко^мктнітслн црткніоіцаг®
града москвы ко скоеі’і лжесоста'кноіі
уелокнтнои сице.
Дл к літиргііі гдрн, к дѣйствѣ, Гі
молоткахъ, іі к ёктеніАхъ, к новыхъ
6 кители пн сапы елзжёпіііі- зо пын
ііл цркокь Бжёсткенпию комрзжіітн,
и бвестн во слѣдъ севе. но іак® хра-
мина нл клмеіін созданная б пир-
ныхъ вѣтровъ, ііліі кодъ многихъ,
недвижима Бываетъ, так® іі право-
сла'киля паіііа цркокь, пл кдмеіін пра-
вославныя вѣры. Егомъ оуткерждёнпа
іі истиною премвдростн догматъ ®ка-
уённад, не вѣсть лжами, клекета'міі,
0 и лестыли сипостлтъ цркбвиы, й
своег® влгоііостодпсткл подкйгііеііа
выти : понеже шсноваін пл клмеші
нстіііінаг® влгоѵёстіА, сег® ради твер-
до іі нспозд>івлемо стоитъ. Ниже о)
’ клеветницы, как® юга не ъкоАстеся,
ниже людей оустыдіашесл сіл дер-
здюціе не тбтііо мыслити іілн гла-
голати, по іі писаніемъ народъ возд
мвцілете. глюціе іі своемъ лжесостд'в-
2о номъ писаніи. ІАк® къ соловецкой
бкйтели писаны елзжёкннкіі лѣтъ б се-
г® времени по пдтіі Гі по шести сотъ
и волѣ, сё не ілкпал ли каша лжд
оуподоБллнел ёстё оі|8 лжіі, вѣете
2-, лн въ кіа лѣтл пріятъ наѵа’ло стла
слзжс'бііііклхъ нлпеѵлтдно не по пре-
данію стыхъ бцъ , іі млткы, предъ
літирпёю , архіерейскія «ставлены ,
а и насъ к р®сспіскомъ цртвін, к
СОЛОКСЦКОІІ
кн харлтеііііЫА, іі Бумажные лѣтъ по
пдтіі, и поштіі сотъ, Гі еоліпп, Гі к
нихъ млткы архісрёйсіііА есть, и с
ііііконокыміі сл8жёг.іінкн не сходятся.
Глава , искорененіе ве^кметка 3
іі злобы ііхъ.
Дрёвле здкнстпіікъ , лжн бцъ Гі
злохитрія нлуд'лшікъ, сё ле'стію своею
трс^ оркдіА своя ЗЛЫХЪ рдскбліін-
К.'ОВЪ,
тцпітса конііетко православное
бвн'тель соловецкая; аціе ли іііі, то,
слышите нла^іііітеліе іі навыкните
НСТІШ8 погнати. Первый, во толбвн-
телн нлталникъ бысть едккатін ирпк-
прн московскомъ митрополітѣ
фютін, к лѣта гзцмд-е, прежде пожикё
въ кѵріллокѣ митрѣ, потомъ нде к
соловецкій 6'стровъ и тлмо ракоташе
в’г8 со ста'рцб гёрмліюмъ, преставнея
л к лѣта зцо-е на кыгк рѣціі, по нёмъ
состлкн ОБнтель солокёцккю сожитель
ёго прпвиый ^®сімл тадотко'рецъ. здн-
те ® правоеллкіііи хртіане , ілко б
іілул'лд зданія окіітелп соловецкія, по
ю сіе илсто.йі|іее сто декятдесятое лѣто
1249
1250
книги, пже самамн нміі піісашлсд. и
по нііхъ же сами слвжііша гдкн. Сіа
Іі II ДА КЪ (ірііоплмлтныіі БЛЖСНІІЫА пл-
матіі клгоѵестіікын и хртолюкіівын
великііі гдрь црь, й великііі кй^ь
’ЛлехІіІ МІААІІЛОКІІѴЬ КССА кслнкіа и
МАЛЫЙ 1І Г.АЛЫА рЫССіІі САМОДСрЖСЦЪ
ИСТИННЫЙ ПрАВОСЛл'кІА столпъ, іі црквн
, , , " <4. ,
о утверженіе, рлзжегсд г,жті:еною рек-
, 0 костію, повелъ прежде сократи ко
/ .. I ..
скоемъ і|рткін г.жтвсіпіЫА дрекіііл ха-
ратёіГіІЫА СТЫА кнііги , ® ИСАДЪ ГрА-
діёкъ , іі преѵтпыхъ біііітелсіГ, ко
ііспраклс'ііію стыа цркке къ препме-
|Лшітыіі і:ртквіоі|іііі градъ моеккв , и
сііми ёдііііАМіі книгами, клгоѵестіікын
великій гдрь не оудовлііел, по іізвб-
ЛН ПОСЛАТИ со СКОЕІО милостынею во
жреніи ііртыл кі|ы, ко стею гбрв, И
г,, ко ііныл маста , ради греѵеекп дрёк-
ііііхъ стихъ кіпігъ, іак® да пе едина
ВОЛА ёг® БИДСТЪ , ПО II востбѵныд
ііркве, согласіе ко іісправленію книгъ,
и ёже ® гда ііожелл, сіа и коспрі-
2і. дтъ, иііожс глаголетъ писаніе, колю
БОАЦИІХСА СГ® сотворитъ, II МОЛИТВУ
ііхъ оуслышитъ ГДЬ. ® ССМЪ ПРАВЛЕ-
НІИ кіпігъ ваі|ішс, и подрбіин писано
в іілѵала кнііги сед. а ёже стла книга
,, слажскіиікъ , іІсПрЛКІІСА СОЕОрНА со
истиннымъ скндАтелсткомъ с древнихъ
стихъ оі[ъ костоѵпыа цркке, іі рис-
кихъ нашихъ ѵвдоткбрцмкъ , с хара-
тейныхъ ПіІСМАІІІШХЪ кіпігъ до'крыхъ
й переводивъ, по іпіхъ же са'ми стіи
ѵйдотво'рци слижіілн , и гдкн в?«
оугодііліі , нже суть со грёѵескнмн
доБрымн прекоды. единъ ѵі'піъ іі су-
етахъ ІІМУТЪ , ко всёмъ согласны,
о свндАтелствокАни с волею нрііенопі-
79
тбѵію ДВАСТА , ДВЛДеСАТЪ ЛАТЪ , л
росколнні|ы іі возмутители рюссін-
СКАГ® ГДрСТКЛ НАТКАЛИ КЪ ЛОЖНОМЪ
своемъ ппсма, ілк® пііслны служёкнн-
кн къ соловецкой оыітеліі , и томи &
® сёмъ ЛАТЪ ПО ПАТИ іі ПО ШТИ
сотъ і’і бола рексша , сё нхъ іакііаа
ажа, к то' крёмл іі слыху испило ѵто
, I м «Ч > ,
есть солокеі]кон мнгрь, и ѵадоткорцы
ёціе перодіішаса понеже по ііхъ зло-
мудренному писмк кадетъ 3л у латъ,
до ихъ постриженій сё капіа ілкпаа
іі ко пёркы лжа, ѵіімъ оус® оутверж-
ддетесА , тбѵію лжёю , іі проныр-
ствомъ іі на стихъ г.жГіхъ лж« сши-
ваете, хотАцні козматіітн люди ГДІІЯ,
іі Звестіі ко сладъ своег® оупбрства:
но бкратіітсА, (по рекшемн) болѣзнь
ВАША НА ГЛАНИ КАШИ , КЪ СІІМЪ ЖС
клевеціете, н хулите преданіе стихъ
оі|ъ ёже держіітъ стл'а аплъекад со-
КОрІІАА цркокь СОГЛАСИ® СЪ КОСТИТИ 010
ІрКОвТю ѴІІІІЪ СфЕІІІІОСЛИЖСіГіА ЛІТУр-
гін, н прбѵіл ѵііііы і|ркбііпыА іі назы-
ваете но'кымп книгами іііікоповыміі ,
, , , ,
ие оукоАкпіесА кга. Слышите ® ѵада
костбѵпыА цркке прлвослАВігін хртіапс,
как® и ѵесог® ради кисть правленіе
книгъ; понеже й своег® здашііаг®
ноковммыслеііііАго мудрованія кромъ
НрСДАИІА СТЫ ОІ|Ъ КОСТОѴІІЫА І|рККС, II
НАШИХЪ рШССІЙСКІІХЪ ДрёіШІІХЪ ХАрА-
тсТіни кіи'гъ, ниііже сті'и наши ѵудо-
ткбрі|и кги бугодіілн, іі кромъ согла-
сій вселенскихъ ѵетырехъ патріархъ 3
й неискксііыхъ людей разкрлтГпііаса
око й преп»суіоцінхъ: ово й неиску-
сныхъ прекодѵикикъ, многая несоглл-
сіа быіпа со преданіемъ стихъ бі|ъ,
акоже ілвлаіотъ ііхъ сІыд древнія і
1251
1252
Сего ради н мы послѣднемъ нхъ
стыхъ оі|ъ преданіе, н не дерзаемъ
пнѵтбже новаго вносііти, приклеити ,
нлн оукдкнтн. іі нѣсть ко стой ко-
СТОѴНОН ЦрККІІ НИКОНОВЫХЪ слзжёкнн-
кокъ никакихъ ілкоже---------против-
ницы , рл/кт. тбтііо ілкоже 6быѵлй
іімдть московское гдрьстко, к написа-
ніи пеѵдтлтп повелѣніе великаго гдря:
’ІІ клгослокёіГіе патріарха к кбн лёта
кто высть.
(а) млткд же іерейски самнѣіііе
полагаете о противницы, ілко сать
йетлклены. копросііте прежде о не-
кѣждп , кто іім творё; йкиди сить
і’рекедены; к грётескнхъ ннгдѣже оврѣ-
тлется, к кіевскихъ не кндѣхомъ нхъ,
іі в нд'іііііхъ, по ннхъ же стін нашн
ѵвдоткбрцы слажіілн , ііхъ же выше
сего помянкхомъ нѣсть. ’ІІ како к
ННѢІІІНАА ПОСЛѢДНЯЯ ЛѢТЛ ВЪ НД1ПН
пеѵд'тныя кпіігн внесены не кѣмы. то
ВѢМЫ , ІЛКО Діре ІІ БГОБОА^НСННЫІІ
нѣкто мажъ сложи д , но мало бѣ
рд^саденъ, — — оуко длкы не быти
грѣха сема н соблазна, соложены
сать ііЕпотре'кныя к тон слажкѣ млтвы.
понеже костбтнін стін 6і|ы тдкнхъ
млтвъ не положили пред літаргіею ,
іі к грёѵескнхъ слажёкннкдхъ ілкоже
глдхомъ не окрѣтается. а не гордо-
сти ради оложіінілся пко же кы про-
тіікнпцы стыхъ бцъ преданію глете.
мятндгш веліікдгсо гдря цря іі вели-
каго кіца длех.іл міханлокнѵа ксел
келі'кі'д Н МАЛЫЯ і’і бѣ'лыя рюссін
сдмодеря»|я, вселенскими уетырмн пд-
трідрхн іі преюсцІеііпымн митрополіты &
и дрхіепкпы и епкслпы, многими во-
стбѵпымн, рд^лнтпыхъ СТЫХЪ МѢСТЪ.
Такожде н пішнмъ московски патрі-
архатъ , и КССА рСОССІНСКІЯ уегіліі
митрополіты , и дрхіепкпы іі ёпкпы , і<>
іі ксѣмъ (осірсннымъ сосбрсомъ, пкоже
свндѣтельствкютъ нхъ стыл сокбры
нже БЫІІІД Й ЛѢТА Гій, (О ннхъ
же іцакііся къ іідудлѣ книги сея.
А. с котбры древнихъ книгъ наши 15
рк'скіі УЗДОТКОрЦІйКЪ ііспрлвнся ѵіінъ
слажёвпнка, іі тін ко скндѣтел-
стко полагаются: Ко первыхъ днтФнія
римлянина: ІІрпыілгсо кдрлддма хатын-
скаго : ’Архіепкпю ішдпіід, сѵоѵі.ііл, ?<>
сердпТйнд новогорбдскнхъ ѵадоткор-
цсокъ слвжёкіінкн , по ііііхъ же сдмн .
СЛ8ЖНІІІД. Іі симъ же стдгсй кѵпріднд
мнтрополіта московскаго) іі ксел ршс-
сін, пнсдііныіГ нл хартіи ёгсб ракою 25
слажёсннкъ, нл пяти просфорахъ. Ве-
ликого» твдоткбрцд се'ргТд радонеж-
скаго бкіітели, харатейный слажёвніікъ
на пяти просфорахъ. Іова перклга)
московскаго патріарха со ^латымн пи- 5 ,
смсны. Іосифова міітрі дамскаго ,
СЛ8жёБІІНКІІ, н иныхъ стыхъ многихъ,
но эдѣ множества ради оставляемъ,
Воі сін слажёкніікіі согласны сать
со греѵескнмн , н с ннѣшннміі нс-
ярлкленнымн, млтвы, іі ѵіжъ нма ксн
единъ. ’іІ в ндѵалѣ пред літаргіею
нн во ёдпномъ к сн'хъ слажёкннклхъ,
ілкоже — рлскбаннцы не оврѣтдстся
архіерейски, іі нн какихъ нпыхъ млтвъ.
Эта замѣчательная книга содержитъ
въ себѣ, во первыхъ, повѣствованіе о
раскольникахъ и о преніи съ ними ,
и, во вторыхъ, опроверженіе ихъ че-
лобитной. Здѣсь въ двухъ статьяхъ
предложены образцы того и другаго.
1253
1254
241. 29. нлшеіі мт.рносін: вм. намъ,
нашему смиренію.
243. 19. неукъ нм. неучъ: отъ кор-
ня укъ, откуда новоукъ, на-ук-а.
244. 12. беззаручный — не за ру-
ками, т. е. нс подписанный рукою.
246. 17. сонмица: отъ сонмъ.
246. 28. прспрадомъ—переспорили:
отъ ІірСПрѢТІІ.
246. 30. пребывалище—мѣсто пре-
быванія: -ще означаетъ мѣсто.
251. 17. 18. 22. Изъ служебниковъ
Лнт. Римл., Варл. Хут. и Киіір. смотр.
въ ХИ , ХИІ и XIV в. 1-го отдѣла.
251. 30. 252. 6. Т. е. какъ гово-
рятъ раскольники, — какъ говорятъ
противники.
Нижегородскій Архіепископъ Ии-
тиримъ ВЪ своемъ знаменитомъ сочи-
неніи: ПрЛІ|ІІН|Л. пропіко копріГсокъ рлс-
колиііхсіннлъ, такъ отзывается о книга
Увгъ'пъ Духовный: оувітъ косномн-
нлетъ тогдашняго вре'мене, рретікшкъ Гі
протпкн.ішг.ъ , 11 С^іріІ?СТ> К8НТОКІ|ІІІКО>КЪ ,
котшрыд іпіогпміі хвллмн. икш Бт.снкіоірТи
гд пси пл стаю і|ркокі>. іі нл $д пасты-
рей, і|рквн рвНіОіре, СТЬ.ДТЛ'ІІ 111,1 ксд бШс-
І|181|іс: ксі.ѵъ клгоѵестіівыхъ къ воки овс-
ііііі стт'іі цркиіі ііревыі<ііоі|іііхъ третій.ииі
Гі нововѣрцами порііі|ліоі|іе: іі.іс.ііііс стое
растлѣнны по скоеив ве^ѣиію рл^крлтнит
толккюіре: іі инѣіресд быти мвдрін , ио
весмл ыкюродѣша. понеже кртъ хртокъ .
<й дкв дрекъ сложенный, Гдшлоііъ іщві-
влюіре. Млтвв Гдіі іисе хрте бжс нлшъ
^ретіхескою ил;ыв4юі|іе. Сложеніе тредъ
первыхъ всрстыкъ, иеѵ.ітію лііт/хрѴстокою
нз;ыішоі]іс. свірла стыдъ иіць іпісд'ііѴд ,
нл^ык.іхв рл^лнѵныхъ (третТкыкъ пнелііід ,
и иршѵлд тлкыкхд , ш ііііджс престрашно
писано к кнііглхъ: іі же^лѣ, и во оукт'ті
тлкокыдъ оув® злодѣ'екъ, оувѣтъ слвиілти
іі послѣдовати ііііъ , ксси.і йріпретъ , н
есть таковое бретеібе по нстинт. блгоѵс-
стііко- (Ііопросъ 188-и) По изд. 1723 і\
< VIII //.за книги: Р«но Орошенное ІІрѵтаа іі нреіикеннш Діа Мрід <0
бдже Ѵвдотконаго нже къ Ыюіідстнри Іліінск® Ѵернѣгоско) окраса слезами,
иногда росішіл Ѵвдодѣнсткенііъю клгтн Роск — -- Роки & Рожсткл Хііл
гдхпг. Мір, Но#: дна лі. іі Ѵернѣгокъ, к Дрйклрнъ Сто Троеі|кон Іліінскон.
(Въ 4-ку).
1. Изъ предословія къ читателямъ.
Іж'€ К РкіІЪ ІІнОгДЛ ІІрОШБрЛ^ОКЛІШЛ
Мін сОткориілго ІІД съ всъхъ ?де нл-
ПІІСЛІІІІЛ
Дшею “Н МьісліГю Т« книжки пРІІііиІте 5
СіѴиіі Кнііі.і.Ііоі|іс II дрвгим проУтъте.
2. Изъ предословія на кііизіеку.
Римомъ юроіие'ннымъ ^де нменъю
н Прт«ю Бі|8 , іі Ѵадотконын
бкрл^, Н СІЮ МДЛНЮ КННЖК8 БЛГОСЛОК- <0
пыхъ ради кіінъ. — —
Раной (орошенный ндрнцаю іі мл-
лйю кнна;ні|у сію. Рыі® ради Ііртон
Кі|іі , уто ІІрекм'кенное "Нил вь
секѣ содержи , іі на <:д іюхкллй на-
ПНСЛСА. ’(1)рОШ€ІІЫМ<Т>6 рЛДН МАЛЫ Бс-
сѣд іі НрлкокѵеіГін к ниже сить сло-
кесл Гдііа ятый оуподоеляіосА Росѣ
іі дожди. — —
3. Чудо 2~е.
Роса 7,аі|інціеиіА. Радицсд варварска-
го) н^БДКЛАЮі|іл.й слижс'пТа.
€гда попиціенТем Бжііімъ ^а грѣхи
наши къ то же годи гахх іторб, къ
1255
1256
лаѵннійю и юБіілжспііымн меѵн, аждѵс
АКН НѢКИМЪ йрѣкдёмн, і’цгошімы5)
ВО^Краі|ІАХНСЛ, СіІЛА ТО) Прѵтоіі Дни
^ДфІІфАІОфАА Іпокажъ , Сарацины
входъ '1) к пеціёрв къ7экрдіііі.
4. Пріілогъ чуду 19-му.
Мѵіііікѣ і'зколіііеыъ ліре іі се^ кравп
’ ГЛііѣ Сііѣ Дкаіо пріілтъ ко кѣупыа крбкп.
Къ БонбпТіі ііѣкла Дкі|Л въ ;л-
, „ твбръ свірн елнждіие Кг» , одіінол
п6і|ін оу грѣвши снѣ скважнею ') вхо-
да'ціъ к і|ёлііо 5) ^а , оуждсесА МНВ
іакш оужё дііь, іі скорБАНіе іако по'ці-
ных по оГіЫтдю не соверши Млтвъ ,
, п йкср^ііііі же <йко'иі|е $же башс къ
Цркбкікііі юградѣ, 7,ріітъ Пртвю Кі|и
ІЛКО СЛІІЦб СІАІОЦІВ, СТОАІ|ІВ Ііріі ГрОБѢ
ііѣкоегю юноши вѵсрл погреБеил', на
грокѣ <ке сндАіпе голвенцл сѣла пдѵе
го снѣга , Сію Прѵтлд простёрши р»І|ѣ
пріА н и ііѣ'дрл своа кложіі, вида
девні|л оіід аіре іі стрлхб велій швата
сысть, (біілѵе дер/,ни вопросити гла:
Ѵ|І кто ^сіі ты Ггіже мол? опа же
.2-, реѵе : "Сем Мтп Хвл, ііріндо же здё
полги дііів сё іёнбиіп ііже іцколёиіем
ЕАІІ1С МѵіІІІКЪ , ІІА рёкшп юіідс ш
бѵТю ііл. Сидите ли кто сыновства °)
Мріпііл достбиіі? подрАждте вко тд-
5КОКА.
5. Изъ бесіьды о чудіь 22-ліъ.
— — Мн сёіі пкы ШІІІІТАЛЬ не-
по'лнь калѣкъ ко'лшъ 1) неже іі ііатІі8)
притворахъ при овѵеіі кбпелп соле-
жафііхъ , и ктш а враѵвстъ? Ты
*) На пол. фіілііюю
коём іі "Іконл Кг огороднѵнид плаваніе:
тихо іілшеіпіі')Слрді|ііііы много ке'сін
окрестъ Ѵерііѣгокл поплѣінішл : Іноі|іі
тогю’ ілѣііского Мыплстпрл некьдвфе
нліиёсткІА К ркдрсклгю къ шкйтелн
скоёіі сіід.л.ѵн, единой же иаіфіі въ-
^кѣі|іёіко сыстъ нмъ О) татарахъ. Тогда
ІІСіІ (ОВВЖДШеСА вііііідшшл къ Цркокъ
II ВОПСфёрІІ ПрІІІІІІЛГа) ІІіІіСГЮ
Ліітоіііа сокріішлсл, к нолинофіі же
нлплдьішл тлтдре пд Мюндсті'іръ, и
въвѣгше иъ І|ркокъ іідеже столше
ѴадотвюрндА ІІргби Кі|іі ’ІІконл среб-
ренными ТАКЛіІѴКАМІІ ІЛКО (’С г ШКЫѴАіІ
оукрАіііепд: міішг» ке/.кожнын сотко-
ріішд пакости. Кса ѵік<оны & маетъ
своіі на^смліо юпровергбшл. Ксю оут-
к.іръ 1|ркбкпшо іцаша , Іконы же
Кгорбдпѵнны нд ііамѣспом мі.стцз сто-
лфой и срёкрны нл пей тделнтокъ
ІіеііОСНКІІІАСА. філть ѴТО ІЛК(й ИНОГДА
;д‘іслісса (Ірркл *), так іі ^дё по-
ганокъ поразилъ Гдь Бгъ слѣпотою.
Да дшёвііыміі слѣпи евціе отіімл, іі
Тѣлесными не іцрл * Іконы Мтре і»жіа,
нд нібіг.е мы іцнран>і|іе ілко іІстин-
нвю сдмжо эдіі Ііци, Коспрстп имъ
сила Кжіл дл недостойными рвклми
нексснйтсА Кѵа'тд мысленнаго), ілк®
юдшеклённомз Кжію Кѵютв дл пе-
коснётъсА пп како же рзкд невѣрныхъ,
нетбѵ'ію же непрг.коспинысл ікоііѣ ,
но пн впеціёрв кпТнтіі къ крыюфіім-
са 2; въ неіі Іінокашъ мождхв, аціе
Н МНОГАфІІ КВСІІІІІДСА съ возженною.
*) На пол- д І|істн. глд: ’в.
Варіанты по Черіпи. изданію 1697 г. і) нлшеше 2) къ крііюірішед. 3) При-
6івЛ(іі(г. воспі. -1) кходл- Я) в кс'лТю. 6) сикёвствА. 7) болѣв. 8) в идти.
1257
1258
Премлтнклл 1|рі|€. Къ бвѵен купели
9ДНІІ0Ю К ЛѢТО БЫВЛІОЦІАГ® коды
къ’4М8і|іеніА ѵляхк, н то Единаго тб-
ѵію солнаго) і сцѣлскаіііе , къ текъ
же Кі|с кііпатъ всегда млрдТл коды, з
не 9ДІНЮГО клъто но ке7,ѵпслеіпіыхъ
КАЛѢКЪ ІфАУУЮІ|ІЫЛ ДЛ ІЦОТТ€Т’Ь
ктй о> млрдіА твоего) БЫКАІОІ|1ЛА нс-
цѣлспіа, не тбѵію ^де к Маплстіірк
ІЛННСКЙ О) ѴоДОГкбріІЫА ТКОСА’ІКОІІЫ, ю
но іі по і'нінх ыъстех ілкшже въ Стой
Пеѵерскбй Ллѵрѣ , к Покоилъ дкорі ,
к Ккііатііулхъ, н пораг/ііѵтіыхъ стрл-
іих Маилстп с н Грлдъхъ, по пре-
много же к Креслакпюмъ Кгосплсле- із
иомъ 1|рстк8іоі|!іімІ0) КеліікІА Рос-
сіи Градъ , нде'іке сотъ ііеГцѵетііыин
Ѵудоткореніи (ірослАКлшіесА “Иконы
іцакраженіА твоего, то “) Казанскіе,
Кллдіімерскіе Смоленскіе, іі прбѵінхъ <го
ке^ѵнслл *2). й іпіхъ же да сосерб
ктш нсі|ълсііныа кллъкн , да соѵіі-
слнтъ оутъшениыхъ й петалін , да
совокупитъ пріёмшыхъ пллстръ на
дшекныА іѵ/гы. По кто докблеіі сіе,
сотворити?
Скорѣе в Весиі і|кѣты , в лѣтѣ здѵгеиъ
КЛЛСЫ ,
к фсенѣ плоды, іі ?чмѣ саг.?и , к главѣ
ВЛАСА-
Скорѣе каплѣ можемъ іцит.ритн й м<орѣ.
’ІІ скорѣе кси здѣзды гсѵіітдтіі сорѣ
Бе'жедп іісѵнтлеиъ Мріниы Ѵ8да.
Въ Предос.іовіи къ читателю Ди-
митрій Ростовскій обозначилъ пропи-
сными буквами въ четверостишіи свое
званіе , пмл и отчество или Фамилію.
Вся книга дѣлится ня 24 главы по
числу чудесъ Ильинской иконы Бого-
матери. Каждая глава имѣетъ своо
заглавіе по особенной силѣ божествен-
ной росы, а именно: росі люввё, роса
зді|іні|ісіііА, росл стрлііпыиъ «тѣшііііл ,
роса Гісі|ѣленіл, рос.і ьстрашенія враговъ,
и т. и,; и раздѣляется на четыре
отдѣла: 1-Й содержитъ описаніе са-
мого чуда отъ Ильинской иконы; 2-й—
бесѣду, 3-й нравоученіе, и 4-й— при-
логъ или прикладъ, т. е. примѣръ, т,
е. описаніе какого нибудь чуда , за-
имствованное, или изъ Византійскихъ,
или же и изъ западныхъ источниковъ,
какъ на пр. изъ сочиненій: Іакова
сіе Ѵогадіпе— Ьеуеіціи Аиіеэ, Цезаріл
Гсйстербаха,— Біаісдч.ч Мігасиіогцт и
др. Такъ приведенный здѣсь Прилогъ
(въ 4-й статьѣ) заимствованъ у по-
слѣдняго автора изъ книги 12-й, гл.
46. Для сравненія приводится здѣсь
отрывокъ изъ втого подлинника: «Іп
сіѵііаіе Вопиеіьі циаесіаш іпсіива егаі
ІыЬіІанл, геіі^іова ваііз аідие скѵоЬ. Наес
сині иосів (рисіані гиііиіи ееііае $иао
вріепсіогеіп інипіііі сеіпегеС, еі сііеіп еклв
риіаіеі, Іеітііа ргоріег коса» нопсіиш
сіісіаа , лшгехіі , Геі>еь1гап> ѵегвия сішіів-
гіеіін арегиіі; еі ессв іихіа сариі зериі-
-о сіігі сиііпкіаіп вскоіаііз гесепіег іііис ее»
риііі , іпігі сіесогік Гіпііпапі віаге соп-
лрехіі» и т. д. Это же чудо вь сокра-
щеніи помѣщено и въ Небп> Новомъ
Іоан н пк. Галятовскаго , 1665 г., въ
главѣ о чудесахъ надъ умершими ,
чудо 2-е.
&) враѵ4юі|ііл. 10) І| .стквюфо Гр адѣ Москвѣ, іі во всс есліікоіі Россіи- 11) то нѣтъ-
12) КаздаскАД, Владі'иірскал, Смолсскал ІІвсрскі*, іі арбѵія вездислвииыл-
1259
1260
СІХ. Изъ книги: Кѣнецъ хкъ ? пропокѣдіь неделныхъ лкн цвѣтъ ро-
жаныхъ нл оукрлшёиУе прдкославно-кдоолііуескон стбн бостюуііоіі црквн, сплё-
тенын нлн. казана недѣлнын нл вѣіісцъ кссгб) лѣтл , пнсма стбгю, н
ровныхъ аѵтслен. ІІЛ ІІО.Ц8 ДИНіёвіШЮ ІІрЛКОСЛЛІ'ІІЫХЪ, СОБрйНЫІІ.
Сог. Антонія Радивиловскаго, изд. въ Кіевопеіерской ііазріъ
1688 г. {Въ листъ).
1. Изъ посвященіи : Гд8 , со^дл-
теліб, Й^БДКНТСЛЮ, ІІ СПТСЛІ0 ІІІІІСМ8,
і сн Хрт«, женнхй црккіі, побѣдителю
ділколл, сілергіі, и грѣхомъ , кѣііци
ДОБрОТЫ , Іір'ю І[ДрСГІІУІІН|ШуЬ , іі гдк
гдтвиюірнхъ: к*муаіоі|і€ілн нлсъ млтію
н ціедротамн. Сен новойсплетенный
Кѣіісцъ, <цъ труднкмсА к дѣли тбм,
І'рѣППІЫІІ Н ІІбІІОТрСБІІМІ1, II ІІ€ДОСтбіІ-
ныіі ракъ, ^смлй, прахъ, п пепелъ, ।
прнтіеиіо іі бфѣрйю.
Ирнпііслкінн и *»фѣроБлвііін пер-
ІІГПІ Мон Тр8ДЪ , книги «городокъ
нл^клнвіо , пренлнунтіиоГі Деѣ Мтрн
твоёіі М'рі'н Бі|н, ілкш тбіі, ііотбрлА ,
елмбілв Тсбѣ была ііл ^емлн игоро-
комъ рбскошс* полнымъ, ілкъ елмъ
онйю нлрсклссь : Вертоградъ ^лклю-
уёнъ еёстро моа ііскѣсгю; тепс оуже
сёп другін мон трвд Книгу оутнтило- .2
клоню, Кыісц / нропокѣден нлны лкн
цкѣтмнъ Рожаныхъ ііегілётепы, Текъ
Создателю, ' Іцклкіітеліѵ н Сііснтелю
йіііеіл8 — — прііпііевіо іі офѣраю.
— — Мліб тл смнреныю Гдл 2
моегш, не смотри нл персонъ', котб-
рл.А оны складллд, лле смотри нл
тбе уоіш скллдллд; ірбсл ткнётъ
неребны СКЛЛДДЮУСІІ бнын , тлл ёстъ
плѵе всѣхъ грѣніііѣниіда : і і|іоса
ткнётъ млтерін 4 котброн тон Вѣ-
нецъ ДО ^АОГССІІА СВОСГИ К^АЛЪ 110-
УЛТОКЪ. ТЛА ёстъ НАНУНТШАА, БО СЛШ-
кссл Гднаг «о которыхъ |ЛЛОІІІІКЪ МО-
і витъ : Словеса Гдііа слоиесл ті'іетл.
Прлкд ѵть оувлікліотн полость нлёкн
мосіі, іі при нсіі множество сс^уіі-
слспныхъ монхъ грѣхшъ, младости
мосіі ажъ до секо времени Ф мснё
<> понблненых, не смѣлемъ 7Г тбею пбд-
Лоіо прлі|сю моею предъ Тобою Гдсмъ
іі Со^дтелемъ монмъ стлкнтііса , не
смѣлсм Текі тогі.і приписати іі бфѣ
роклтн Вѣііі|л. Лле гдымъ оукджнлъ
сеі>ѣ тое, же и грѣшныхъ людей до
севе ллсклве ПрТ Імбегъ , ілко рёуенш
и> геііѣ къ СѵлТи сіомъ; Сёіі и грѣш
ніікн пріемлегъшклжнлемс л ірт-ін
ныіі іі неііотреБііыіі ракъ ткон, нл дб-
О КОДЪ ВДАУНОСТН КСѢХЪ тнон'хъ ІІСНЫ
покѣдіімых іі ненстётныхъ блгодѣ'ам’ін
мнѣ о) юности мосіі аіка^лныхъ, сен
ПОЛОН ІірАЦЫ МОСІІ ПрІІПІІСАТН Іі бфѣ
рОКАТІІ КѣІІ€І|Ъ , МаЮУІІ ДО Тогю ІІО-
о рнуёі'іе мдрднон М'грп Ткоёч Пре-
наііутінсн Дкы Мрііг Бцн, «совліікоп
Патронки мосіі, кнкгрнс до мене грѣііб
мокАтен: Дер^ліі ѵадо '*).
® *) На пол. Лв: сі.
**3 Ни пол. М1: б.
1261
1262
дпі н Персіи до Влвѵлону, кд^д Севъ
« > , і ,
колотый юпрдкнтн вѣпе, ?о всѣхъ
рожденъ кдмѣіія, невымбкне коштбк-
ныхъ. нд котбрб каналъ ндпнсдтн тые
1 слова: Костокъ, и ^апддъ, Полуноір
н Полудне, инъ служлт. Далек® слуін-
ііѣ'н ® Хе ! прн Ткоёмъ Терновомъ
Кѣііцѣ, написатися могли при онон
Тилѣ й ІГілатд нд кртъ іідіиісдномъ:
°’Іс ІЩарёйскііі . 1|ръ ’іюдёйскій; и
тые сл®ка ндпіісапые при кѣНЦѣ’Лле-
здндрокб : Косто, ^аііа , Полунб, іі
Полвпе, Мнѣ служатъ. тог® алко-
кѣмъ Тернбкдго Ткое Кѣнцл попіл®,
із же й Востокъ слица до ^апа, /о-
стал® хвали® Имя Твоё. — —
2. Изъ слова: нд кѣханіе кіерліі Гдд
ніііего ісд Хрта.
---------Не зглсмакокалн пёкне сего-
свѣтнііі іішмііы , к®гд'тстка, іі тести
Хрту СіІсіітелекп , гды кудутн Црь
Цремъ и Гдь Гдг.м, такъ кроко, по-
кбрне и оуког®, до такъ славной й
вогатон кѣжджа'етъ столііцн, слухат»
Православный Цёсаръ нёгдысь до Ріімз
гды вѣждждлъ, ѵетырндесять слшііен
Кб’/,ъ ёг® тягнулн, д люде прё нимъ,
®коло нёг® и ^д шімъ , ^крбйно к
ро^млнты стрбях ішіліі. Маркъ Лптб-
піуіііъ, Акы ^дклддати каналъ до ское'н
клре'ты, 'Авреліанъ ’бленіі *). Неро нл
Мулахъ срекром пбкбкапы до Рііму
вѣждждлъ, мдюѵн при сокѣ тіісяѵу
кдрац, и мнбг® кдр^о людей укром-
ны. Ссесйстресъ Царъ бгѵпёскін нл
коленйци кы прокаженъ такой, кото-
рую тетырн Цдріі к короны оуврдныи,
сцёптрд к рукд дёжатін, тягнулн. Со-
Нл !?емлн Пренепорбѵная прпо Два
Мрід Кцд Мтка твоя , къ оутрбкѣ
своей Преѵтбй, ілкъ к огорбдку цар-
скомъ , приврала Теке к вѣнецъ лѣ-
лібвыіі, гды Бжтв® Твоё Пренайстѣй-
шее ѵіістою и не^мд^дною скоего
двГіуеского прикрыла плотію , іі для
тоги кыпіёіпн «тросы ей ІІрттон к
томъ вѣнцу лѣлібкомъ , нл^калеся
цвѣтомъ лѣліокы рекшн: Л/,ъ ёсмъ 1
цвѣтъ сёлъныи и крынъ оудблный *).
а Сѵнлг®гд жнд®скля йсходяцюг®
Теке /, сег® свѣта, приврала к Кѣ
нецъ Тернбкыіі, кедлвгъ слонъ ёѵл-
скнхъ : н сіілёінс Кенецъ & тернія , ।
ко^ложінпд нл глдку ёг®’*). Ѵи то
для тог® приврала тевё к Кѣііёцъ
Терновый, акы таинственнымъ в томъ
знаменованіемъ покл^длося , же жа-
ные Текъ, ліскъ ііайдорожііГіе Кѣнцы ю
бфѣрованые , не мѣліі выти такъ оу
Теке коіптокные и дорогіе, іако Кѣ-
нёцъ Тернбкыіі. Предать вѣнсцъ Ца-
ря Дарід, который по смерти ёг®,
к^ялъ “Лле^андръ. такъ выл копітбк- -гк
нын и дорогій , іжъ й людей не
моглъ выти ®шдцоканный ; алко кѣм
й іасностн па нсм дорого кдмѣіія
кесь палацъ кы просвѣщёнъ. Лле тко
® Хс! Терновый Вѣнецъ, котбрып ’о
ѵасу Стртеіі й Сѵндгшгн к^ялесь нл
главу скоіо, непоровііаііымъ способомъ
досталъ далёк® коштовнъйіпій и до-
рбжшій, нжъ не тылк® й людё, лле
н й самыхъ'Лгглмк ®шдцокдный быти 35
иб можетъ; — —
Ніііііется к нстбрілхъ, же той же
Лледадеръ Келнкін, повернути Пн-
*) Н.9 пол. Пѣ~ в. *•) М1. к?.
*) На пол Светр.
1263
1264
ломанъ І|рі на кѣ^дъ своіі до ’ ІСр-
Ліімк, АЛБ® Н ДО іІіііпГі МѢСТ, В ДКОрѢ
свосм Црскомъ хокалъ кшіісіі ѵсты-
ріідесж тнсмръ, а копивъ десять
тнсдф*); ’Л ТГл Хрте СіІснтелю бол-
шін на Соломина, теперь до Іёрліімв
Ѣѣждліасш , тика на плохо г.ыдла'тн
шелем. Где «шдл ткоа ©хд^ллость ?
где по'ѵетъ, іі кыі;6риаА служка?--
Въ 1 -й статьѣ авторъ сравниваетъ
вѣнецъ Христовъ <ъ вѣнцами знаме-
нитыхъ древнихѵ царей, отдавая без-
спорное преимущество первому. На-
мекъ на Синагогу, увѣнчивающую Хри-
ста терновымъ вѣнцемъ (261. 12), вѣ-
роятно , состоитъ въ связи съ живо-
писными и скульптурными изображе-
ніями Распятія въ Западномъ искус-
ствѣ. По обоимъ сторонамъ Распятія
*) На пол. ’і. Пллі іі.
стоитъ по одной женской «ъпгурѣ:
одна означаетъ Церковь Христову ,
другая Синагогу, которая по большей
части представляется съ завязанными
глазами.
Во 2-й статьѣ, духовному предмету
ораторъ дастъ, посредствомъ сравне-
нія , тоже свѣтскую , литературную
обстановку.
Языкъ Польско-Русскій.
259. 30. іро'сА ткнетъ: что касается.
260. 9. сыплемъ, 26Э. 17. Ов/жпаеи
ся: по Польски, причастіе прошедш.
вр. на -Л8, съ личнымъ окончаніемъ
-емъ. § 88 IIр. 1.
і
262. 20. пшмпл, 262. 20. клршір: ино-
странныя слова: ротра, сагогга (ка-
рета).
263. 6. Надъ съ вин. падеж. для
выраженія сравн. и превосх. степ. по
Польскому словосочиненію.
СХ. ИЗЪ КНИГИ УРЯДНИКЪ СОКОЛЫІИЧЬЯ ПУТИ.
(По изЬ. Новикова въ
Государь, Царь и Велпкііі Князь,
Алексіи Михайловичъ, всея Великія
и Малыя и Бѣлыя Россіи Самодер-
жецъ , указалъ быть новому сему
образцу и чипу, для чести и повы-
шенія его Государевы красныя и
славныя птичьи охоты , сокольничья
чина.
И по сго Государеву указу ника-
кой бы вещи безъ благочинія и безъ
устроенія уряженаго и удивитель-
наго пе было; и чтобы псякоіі ве-
щи честь и чинъ и образецъ писа-
ніемъ предложенъ былъ, по тому;
хотя мала пещь , а будетъ по чипу
Р^реви. Рос. Вивлгоѳ.).
честна, ыѣрна, стройна, благочинна;
никто же зазритъ , никто же поху-
литъ, всякій похвалитъ, всякій про-
славитъ и удивится , что п малой
в вещи честь и чіцгг. и образецъ на-
ложенъ по мѣрѣ. Л честь и чинъ и
образецъ всякой вещи большой и
малой учиненъ потому: честь укрѣп-
ляетъ и утверждаетъ крѣпость; уряд-
(0 ство же уставляетъ и объявляетъ
красоту и удивленіе; стройство же
предлагаетъ дѣло; безъ чести же ма-
лится и не славится умъ; безъ чина
же всякая вещь не утвердится и не
іб укрѣпится; безстропство же теряетъ
1265
1266
дерм.піговая перелазка и добыча-
Красносмотрптеленъ же и радостенъ
высокова сокола легъ. Премудра же
челига соколья добыча и легъ. До-
5 бровидна же и копцова добыча и
летъ. По сихъ доброутѣшна и при-
вѣтлива правленныхъ ястребовъ и
челиговъ ястребыіхъ ловля; къ во-
дамъ ращеніе , ко птицамъ же до-
іо ступаніе. Начало же добычи и вся-
кой ловлѣ разсужденія охотниковъ
временамъ и порамъ; раздѣленіе же
птицамъ нъ добычахъ. Достовѣриому
же охотнику нѣсть въ добычѣ и въ
ловлѣ разсужденія временамъ и по-
рамъ: всегда время и погодье въ полѣ.
Будите охочи, забавляйтеся , утЬ-
шаіітсся сею доброю потѣхою , зѣло
потѣшно и угодно и весело , да не
20 одолѣютъ васъ кручины и печали
всякія. Избирайте дни, ѣздите часто,
напускайте, добывайте, не лѣниво и
безскучно , да не забудутъ птицы
премудрую и красную свою добычу.
О славные мон совѣтники, и до-
стовѣрііыс и премудрые охотники!
радуйтеся и веселптеся, утѣшаіітеся
и паслаждайтеся сердцами своими ,
добрымъ и веселымъ симъ утѣше-
ніемъ въ предъидущія лѣта.
Прилогъ книжный, нлн своіі: Сія
притча душевно и тѣлесно; правды
же и суда и милостивыя любве и
ратнаго строя нпколи же позабывай-
те: дѣлу время и потѣхѣ часъ ’)
дѣло и возставляетъ бездѣлье. Вся-
кій читателю почитаіі , уразумѣвай
и узнавай, а насъ слагателя похва-
ляй, а не осуждай.
Что всякой вещи потреба? Мѣря-
ніе, сличіе, составленіе, укрѣпленіе;
по томъ въ ней, пли около ея: бла-
гочиніе, устроеніе, уряженіе. Всякая
же вещь безъ добрыя мѣры и иныхъ
вышеписанныхъ вещей бездѣльна
есть, и ие можетъ составиться и
укрѣпиться.
Паче же почитайте сію книгу ,
красныя и славныя охоты, прилеж-
ные и премудрые охотники, да мно-
гія вещи добрыя и разумныя узрите
и разумѣете. Аще съ разумомъ про-
чтете, найдете всякаго утѣшнаго до-
бра ; аще же ни, наслѣдите всякаго
неутѣшнаго зла.
Молю и прошу васъ премудрыхъ,
доброродныхъ и доброхвальныхъ
охотниковъ, пасмотритеся всякаго
добра; вначалѣ благочинія , славо-
честія, устроенія, уряженія Соколь- гз
ничья чипа начальнымъ людямъ, и
птицамъ ихъ, и рядовымъ по чипу
же; по томъ на полѣ утѣшаіітеся и
паслаждайтеся сердечнымъ утѣше-
ніемъ во время. П да утѣшатся серд- зо
ца ваша, и да премѣвятся, и не опе-
чалятся .мысли ваша отъ скорбей и
печалей вашихъ.
И зѣло потѣха сіл полевая утѣ-
шаетъ сердца печальныя , и забав-
ляетъ веселіемъ радостнымъ , и ве-
селитъ охотниковъ сія птичья до-
быча. Безмѣрно славна и хвальпа
кречатья добыча. Удивительна же и
утѣшительна и челига кречатья до- -і
быча. Угодіпельна же и потѣшна
*) Послѣднія слова, начиная съ «При-
логъ книжный» — были написаны
рукою самаго Царя Алексѣя Ми-
хайловича.
80
1267
1268
Блаіочиніс и славочестіе соло.ѣничья
чина начальнымъ людямъ.
Какъ Государь жалуетъ верьхо-
выхъ сокольниковъ изъ рядовыхъ въ
Начальные Сокольники, и кому Го-
сударь уряжаетъ быть въ Началь-
ныхъ Сокольникахъ, и кого Нодсо-
кольнпчііі и Начальные Сокольники
приговорятъ быть въ Начальныхъ
Сокольникахъ , того Государь и по-
жа густъ.
Статьи до Государева пришествія по
устроенію , ко уряженію , ко славоче-
стію пововыборнаго.
Статья первая.
Егда же приспѣетъ часъ"Тосудар-
скоіі милости къ пововыборному, тог-
да Подсоколыіичій , Петръ Семегіо-
вичь Хомяковъ велитъ переднюю избу
Сокольничаго пути нарядить къ Го-
судареву пришествію.
И вс.нпъ послать коверъ дпкато-
ііыіі, п положить па коверъ сголові.е
полосатое бархатное: а пухъчть немъ
изъ дикихъ утокъ. А живетъ то сго-
ловье и коверъ въ казнѣ Сокольни-
чаго чина.
И противу Государева сголовья н
золотаго ковра велитъ поставить че-
тыре стула нарядные, а на нихъ вс- з<
литъ посадить четыре птицы: а
стулья поставятъ симъ образцомъ *).
А промежъ стуловъ велитъ сѣна
наслать и покрыть попоною, гдѣ па-
ряжатп пововыборнаго. - зз
На первый стулъ посадить крече-
та, на второй стулъ посадить челига
*) Образца этого въ подлинникѣ не 1
кречатья , на третій стулъ посадить
сокола на четвертый стулъ поса-
дятъ челига соколья. А будетъ не
случится челига соколья, и въ то
5 мѣсто посадить сокола на четвертый
стулъ. А сидѣть птицамъ на тѣхъ
сіулахъ, разныхъ всѣхъ статей пер-
вымъ птицамъ.
И позади мѣста уряжаетъ Нод-
іо сокольничій , и велитъ поставить
столъ и покрыть ковромъ, и съ На-
чальными Сокольниками на столѣ
кладетъ и уряжаетъ наряды птичьи
пововыборнаго, и пововыборнаго на-
*5 радъ.
А птицъ держать въ большемъ на-
рядѣ, и въ нарядныхъ рукавицахъ,
разныхъ статей, по росписи, и безъ
птицъ въ нарядныхъ рукАвицахъ ,
20отъ стола па право и па лѣво, воз-
лѣ лавокъ, въ одинъ человѣкъ.
Статья втора я.
Велитъ Подсоколыіичііі вздѣть на
пововыборнаго Государево жалованье,
25 новый цвѣгпый кафтанъ суконный ,
съ нашивкою золотною, и пі съ се-
ребряною: къ какому цвѣту какая
пристанетъ; сапоги желтые.
Статья третья.
А какъ нововыборпый нарядится,
и ому быть до Государева прише-
ствія въ особой пзбѣ. А съ нимъ
быти двумъ человѣкамъ изъ старыхъ
рядовыхъ Сокольниковъ первымъ,
изъ вторыя и изъ третія статей: изо
вторыя Мпкнткѣ Плегцѣепу, изъ тре-
тія Мишкѣ Ерооееву; да и его Со-
кольникамъ поддатнямъ всѣмъ быти,
которые останутся за нарядомъ , въ
лучшемъ платьѣ и въ нарядныхъ
находится.
рукавицахъ.
1269
1270
И урядя п устроя все по чипу ,
станетъ самъ Подсокольппчій передъ
нарядомъ, мало поотступя отъ стола
направо. А стоитъ въ Форсзеѣ, на-
дѣвъ шапку пзкривя, и дожидается
Государева прошествія, съ Началь-
ными Сокольники и со всѣми ря-
довыми.
Статьи при Государееѣ пришествіи.
''Статья первая./
Какъ Государь Царь и Великій
Князь, Алексіи Михай.іовичь , всея
Великія н Малыя и Бѣлыя Россіи
Самодержецъ, придетъ въ переднюю
избу Соколыпічья пути , и прпшедъ
изволитъ сѣсть на своемъ Государевѣ
міістѢ, и старшій Подсоколыіичііі съ
Начальными Сокольники, и сь рядо-
выми старыми сокольниками,и съ под-
датнями , Государю челомъ ударитъ.
А шапку подсоколышчему сняти
въ ту пору , какъ увидитъ Госуда-
ревы пресвѣтлыя очи. И челомъ уда-
ра Государю подсокоіьпичііі, отсту-
питъ отъ стола и отъ наряда на пра-
вую сторону.
II мало постоявъ, подступаетъ бе-
режно, и докладываетъ Государя, и
молвить: время ли, Государь, образ-
цу и чипу быть? И Государь изво-
литъ молвить: время, объявляй обра-
зецъ и чипъ. И подсокоіьпичііі от-
ступаетъ на свое мѣсто.
II ставъ на мѣсто , и пооправяся
доброличію и добровйднэ, кликнетъ
Начальнаго Сокольника четвертаго и
молвитъ: четвертый Начальный, Те-
рентій Тулубьевъ, прими у Андрюш-
ки челига , размыть , пововыборпаго
статьи; и поднеси ко мнѣ. II тотъ
начальный сокольникъ принявъ че-
лига, поднесетъ къ нему, и онъ ве-
литъ держать подлѣ себя до указа.
' А мало понаровя. подсокольппчій
молвитъ: начальные, время наряду
5 и часъ красотѣ. II начальные ем-
лютъ со стола нарядъ: первый Пар-
Фентій , возметъ клобучекъ, по бар-
хату червчатому шитъ серебромъ съ
совкою изрядною; вторый , Михей ,
іо возметъ колокольцы серебряные по-
золочены; третій, Леонтій, возметъ
обнасцы и до іжпкъ тканые съ зо-
лотомъ волоченымъ. И уготовя весь
парадъ па рукахъ, подошедъ къ под-
ій сокольному Начальные Сокольники,
наряжаютъ кречетад Леонтій кла-
детъ обнасцы и должикъ , Михей
кладетъ колокольцы, ПарФСПтій кла-
детъ клобучекъ съ совкою. А на-
20 рядя Начаіьные кречета, отступа-
ютъ ко прежнимъ своимъ мѣстамъ.
И наряжаютъ нововыбранпаго Со-
кольника достальныхъ птицъ, въ
большій нарядъ по чипу, па тѣхъ
25 мѣстахъ, гдѣ ихъ держатъ рядовые
сокольники.
А наряди нхъ, Начальные Соколь-
ники станутъ около стола у наряда,
па прежнихъ своихъ мѣстахъ.
зо Статья вторая.
II старшій нодсокольнпчііі паки
подступаетъ къ Государю, и докла-
дываетъ: время ли Государь мріи-
мать, и по пововыборпаго посылать
зд и украшенія уставлять?
II Царь и Великій Князь молвить:
время; пріимай и посылай и уставляй.
И подсокольппчій паки отступаетъ
на свое мѣсто, и станетъ па мѣстѣ ,
но и молвить ясно, громогласію: подай
рукавицу. II начальный Сокольникъ
1271
1272
третія статыі, Леонтій Гриторовъ ,
поднесетъ ему рукавицу. И иодсо-
ко.іышчііі вздѣваетъ рукавицу тихо,
стройно; и вздѣвъ рукавицу, велитъ
ему Леонтію отступить на прежнее
свое мѣсто къ наряду.
И нодсоколынічій пооправяся и
иоучипяся, и перекрести лице свое,
ііріимаетъ у Начальнаго Сокольника
четвертыя статыі у Терентія Тулубь-
ева, челига, нововыбориаго статьи
премудровато и образцоваго: и ве-
литъ ему отступить па прежнее свое
мѣсто къ наряду и принявъ кречета,
подступаетъ къ Царю
смирно, урядно; и станетъ поодаль
Царя и Великаго Князя человѣчно,
тихо, бережно, весело, и кречета
держитъ честію, явно, опасно, строй-
но, подправнте.іьпо, подъявите.іьно
къ видѣнію человѣческому п ко кра-
сотѣ кречатьей.
Статья третія.
II подсоколыіпчій постоявъ мало,
пошлетъ но нововыборнаго рядоваго 25
перваго сокольника первыя статыі ,
Кирсапка Собакина, и молвитъ: Кир-
санъ, по Государеву указу зови ново-
выборнаго Ивана Гаврилова, къ Го-
сударской милости;
и части его быти; и часъ прибли-
жился сго веселію: чтобъ шелъ не
мѣшкавъ , и Кирсанъ молвитъ: го-
товъ итти по Государеву указу, къ
нововыборпому и твои рѣчи честныя 55
ему объявлю.
А пришедъ Кирсанъ къ пововы-
бориому, молвитъ: Иванъ Гаврило-
вичъ Ярыжкинъ, по Государеву ука-
зу , прислалъ меня
колыіичій, Петръ Семеновичъ Хомя-
ковъ, а велѣлъ тебя звать къ Госу-
дарской милости, и сказать тебѣ див-
ную рѣчь: Се де время чести и ча-
сти твоей быть, и часъ приближил-
3 ся твоему веселію, и чтобъ итти
тебѣ не мѣшкавъ. II пововыборный
поклонится до земли, н молвитъ: го-
товь птти къ Государской милости;
а пе по моей мѣрѣ такая его Госу-
(0 дарская милость компѣ убогому, хо-
лопу сго Государеву; и иду за то-
бою тотчасъ.
II пришедъ, первыя статыі, нер-
ный поддатень, Кирсапко, скажетъ
благочинно, із Подсоколыіичему: Иововыборный Со-
кольникъ, Иванъ Ярыжкинъ, на Го-
сударской милости челомъ бьетъ, и
идетъ тотчасъ.
И мало ноноровя придетъ ново-
го выборный сокольникъ, Иванъ Ярыж-
кипъ ко дверямъ переднія избы , и
пришлетъ сказать подсоколыіичему
поддатня своего , что по Государеву
указу пришелъ.
Статья четвертая.
Н подсоколыіпчій велитъ ему вой-
ти по чипу. А за нимъ итти ста-
рымъ сокольникамъ рядовымъ, двумъ
человѣкамъ, которые съ нимъ были,
се время чести до Микиткѣ Плсщѣеву, да Миткѣ Еро-
оееву. II вшедъ станутъ рядомъ , и
учнутъ молиться, и помоляся иежп-
даюгь у подъячаго рѣчи. А въ тое
пору явить верховный ихъ соколен-
пыіі подъячій, Василіи Ботвиньевъ,
и молвитъ: Великій Князь, Алексій
Михайловичъ, всея Великія и Малыя
и Бѣлыя Россіи Самодержецъ, ново-
борный твой Государевъ сокольникъ,
старый подсо- до Иванъ Гавриловъ сынъ Ярыжкинъ,
камъ Великому Государю челомъбьеть
1273
1274
II пововыборпый, Иванъ Гавриловъ
сынъ Ярыжкппъ, и съ товарищи по-
клонится Государю до земли. II ма-
ло попоровя , НОДСОКО.ІЬНПЧІЙ мол-
витъ старымъ рядовымъ сокольни-
камъ двумъ человѣкамъ, которые съ
нимь быти; рядовые, Никита и Ми-
хайло, поставьте пововыборнаго, Ива-
на Гаврилова сына Ярыжкина, па
поляпово. И взявъ сго тѣ рядовые
два сокольника Никитка и Мишка
модъ руки, поставляютъ па поляновъ,
между четырехъ птицъ, сирѣчь па
попонѣ. А поставя па поляпово по-
вовыборпаго , и пріимаютъ у него
шапку , и съ него кушакъ и рука-
вицы; отступятъ и становятся за
начальными сокольниками, у наряда,
по сторонѣ стола, по человѣку па
сторонѣ.
'Статья пятая.
А начальные сокольники , какъ
учнутъ ставить нововыборнаго на по-
ляново, пріимаются за нарядъ ново-
выборнаго, и со стола емлютъ; пер-
выя статьи, ПарФСіітііі Табалинъ ом-
летъ шапку горпостайпую, п держитъ
за верьхъ по обычаю; вторыя статіи,
Михей Табалинъ смлетъ рукавицу
сь притчами, и держитъ по обычаю зо
же; третія статіи, Леонтій Григоровъ
омлетъ перевязь , тясма серебряная,
и держитъ но обычаю же. А у пе-
ревязи привѣшенъ бархатъ червчатъ,
четверсугоденъ, а на бархатѣ, шита
капителью, райская птица Гамаюнъ;
а въ Гамаюнѣ письмо, а вь письмѣ
писано уставленіе, укрѣпленіе, обѣ-
щаніе пововыборнаго. Четвертыя ста-
тій, держпть тясму золотую. А но-
вовыборнаго статіи поддатни, рядо-
5
10
20
25
вые сокольники , емлютъ со стола
послѣдній нарядъ; первый поддатень,
Ѳедька Кошелевъ, держитъ Вабило;
вторый поддатень, Иаумко Петровъ,
держитъ Ващагу; третій поддатень ,
Кирюшка Масловъ, держитъ рогъ се-
ребряный; четвертый поддатень, Еіи-
сейко Бататовъ, держитъ полотенцѣ
Статія шестая.
И мало подождавъ , подсоколыш-
чій подступаетъ къ Государю и до-
кладываетъ Государя, а молитъ:
Время ли , Государь , мѣрѣ и чести
и укрѣпленію быть? и Государь мо-
тв.іытъ: Время; укрѣпляй.
II подсоколыіичій отступаетъ па
прежнее свое мѣсто, а молытъ: На-
чальные, время мѣрѣ и чести и удив-
ленію быть. И Начальные Соколь-
ники подступятъ къ пововыборному,
и его наряжаютъ. Четвертыя статіц
опоясываютъ тссмою, третіея статій
кладетъ перевязь съ письмомъ, въ
бархатѣ застегнуто; вторыя статій
кладетъ рукавицу сь притчами, а
первыя статіи стоитъ у наряда,дер-
житъ шапку
И потомъ
наго статіи ,
начальные, а
шелевъ Вабило большаго наряда
крюкомъ па лѣвой сторонѣ за коль-
цо прицѣпитъ; Наумко Петровъ под-
несетъ Ващагу, и привѣситъ па пра-
55 вой сторонѣ за кольцо; Кирюшка
Мастовъ поднесетъ рогъ серебряный
и иолотенцо, и привѣситъ рогъ па
правой сторонѣ за кольцо; Елисейко
Батоговъ поднесетъ полотепц6,,|и при-
вѣситъ. И привѣса поотстуиятъ мало
отъ пововыборнаго, и стоятъ за пнм ь.
до указа.
подступятъ, нововыбор-
четырс человѣка под-
подпесутъ: Ѳедька Ко-
и
то
1275
1276
х" Статія седьмая^
И мало постоявъ , подсоко іьпичііі
кликнетъ верьховаго сокольнаго пу-
ти подьячаго, а молытъ: Васплііі
Ботвипьевъ , по Государеву указу а
возьми изъ Гамаюна, раііекія птицы,
письмо, и чти нововыборному вслухъ,
объ обѣщаніи и послушаніи сго доб-
ромъ. И подьячій Василій Батвипь-
евъ, подступя къ нововыборному, И ІО
разстегнувъ птицу Гамаюна , выни-
маетъ письмо, и выпавъ чтетъ вслухъ^
Урядникъ сокольничья пути есть
нетто иное , какъ уставъ соколиной
охоты п всего, чго къ ней относится.
Для исторіи языка и слога втотъ па-
мятникъ предлагаетъ много любопыт-
ныхъ подробностей въ описаніи быта
охотничьяго и обрядовъ пли цере-
моній, сопровождавшихъ охоту. Обря-
домъ опредѣлялись не только дѣй-
ствія охотниковъ, но п слова пхъ.
Слогъ отличается удивительною на-
ивностью , особенно тамъ, гдіі со-
ставитель Урядника выражаетъ, такъ
сказать , свои эстетическія воззрѣ-
нія на красоту охотничьихъ птицъ
п на топкое умѣнье п ловкость охот-
ника.
Какъ самыя церемоніи охотничьи,
такъ и описаніе нхъ въ Урядникѣ,
вѣроятно, составились подъ вліяніемъ
Польскимъ: о чемъ свидѣтельствуютъ
п нѣкоторыя Польскія слова, вошед-
шія въ ату книгу, какъ показано ниже.
II въ послѣдствіи, съДІольскаго ори-
гинала, была передѣлана древнѣйшая
у насъ книга объ охотѣ псовой: а го
Псовой Охотникъ, изданный люби-
телемъ псовой охоты Г. В. (въ Мо-
сквѣ , 1785 г.). Въ предувѣдомленіи
издатель говоритъ: «Будучи въ де-
ревнѣ, случилось мнѣ у одного моего
пріятеля найти въ библіотекѣ его
письменную старинную книгу, пере-
веденную съ Польскаго на Россійской
языкъ подъ названіемъ: О содержа-
ніи псовой охоты. Зная, что такова-
го рода книги на Россійской языкъ
издано еще не было, вознамѣрился я,
переправивъ п дополнивъ, что въ оной
казалось мнѣ недостаточнымъ, для
обстоятельнаго свѣдѣнія о псовой охо-
тѣ , оную издать , и чрезъ сіе услу-
жить тѣмь, кои желаютъ имѣть свѣ-
дѣніе , какъ должно содержать и за-
водить псовую охоту.»
Для сравненія съ Урядникомъ пред-
лагается здѣсь нѣсколько мѣстъ изъ
Псоваго охотника.
Изъ главы 1. «О свогіствахъ псо-
ваго охотника, и о разномъ онаго на-
званіи и должности» — «Псовой
охотникъ долженъ быть слѣдующихъ
свойствъ: а именно: вѣренъ, трезвъ,
хорошихъ поступокъ, трудолюбивъ,
вѣжливъ, опрятенъ, остороженъ, при-
мѣчателенъ, чутокъ, не горячъ, раз-
судителенъ , проворенъ , хптръ , пе-
страшлнвъ, несонлпвъ и ласковъ. Онъ
долженъ знать, какъ вязать тснеты на-
разпыхъ звѣрей,то есть медвѣжьи, вол-
чьи, лисьи и заячьи; также подлежитъ
ему знать слѣды въ порошу помяну-
тыхъ звѣрей, какъ ихъ объѣзжать и
обметывать тѣми тенетами; умѣть вы-
своривать борзыхъ и наѣзнсатг, ’) гон-
чихъ собакъ. ---- Первой охотникъ
въ псовой охотѣ называется ловчій.
Должность сго состоитъ въ смотрѣніи
за всѣми поведеніями охотниковъ, ни-
же сего имѣющихъ быть упомянуты-
ми; — — имѣть реэстръ всѣмъ на-
ходящимся въ охотѣ борзымъ п гон-
чимъ собакамъ , — — какихъ шер-
стей, осеней г) и кличекъ; также имѣть
I) высворивать — обучать борзыхъ собакъ, наѣзжать—обучать гончихъ. 2) осеней—
годовъ, лѣтъ.
1277
1278
при себіі записку розданнымъ оть го-
сподина охотникамъ сѣдламъ съ при-
боромъ, ножамъ, рогатинамъ, рогамъ,
сворамъ 3 * *), арапникамъ и полевому
платью; при томъ смотрѣть, чтобъ
все сіе у нихъ было въ чистотѣ и въ
приборѣ у каждаго охотника , а не
разбросано. — — Ловчій долженъ
данныхъ ему отъ господина собакъ
для рыску *) за ппмъ самъ высворпть,
сколько можно рачительнѣе , чтобъ
были вѣжливы. Когда ѣхать на поле,
то находиться при сѣдланіи лошадей,
дабы отъ непорядочнаго осѣдланія не
набить бы лошади спины сѣдломъ и
подпругами, паперстыо и пахвями *)
не обсаднить оной, и пріѣхавъ сь по-
ля , долженъ смотрѣть , не обсаднепа
ли у кого пзъ охотниковъ лошадь. —
Второй по ловчемъ называется охот-
никъ стремянной- Должность сго со-
стоитъ въ смотрѣніи за борзыми со-
баками, находящимися за господиномъ
въ рыску, высворивать оныхъ , чтобъ
были вѣжливы и постоянно рыска-
ли- — — Господину для полевой ѣз-
ды лошадь осѣдлывать, принявши оть
конюшаго съ осмотрѣніемъ, пе храм-
летъ ли и вычищеналь , также и по
пріѣздѣ съ поля отдать оному съ осто-
рожностію, здороваль она пришла съ
поля, или пѣтъ. Оть господина, ког-
да въ полѣ съ собаками ѣздитъ, прочь
не отъѣзжать, и должно всегда быть
при немъ.-------Третій охотникъ на-
зывается доѣзжачій. Должность сго
состоитъ въ смотрѣніи за гончими со-
баками, чтобъ всегда ’былп въ чисто-
тѣ; наѣзжать оныхъ, чтобъ были по-
слушливы, позывисты на ро/ъп стай-
но 6) бъ гоняли.---Четвертый охот-
никъ называется вынслятнмкъ 7), и се-
го званія въ охотѣ должно быть не-
премѣнно двое. Должность ихъ: имѣть
смотрѣніе за гончими жъ.--------Пя-
той охотникъ называется псарь. -
Шестой — корытничій.---------Над-
лежитъ при охотѣ быть сырейщику.
Должность его состоитъ въ закупаніи
для собакъ лошадей, негодныхъ къ
ѣздѣ; рѣзать и свѣжевать оныхъ»
и пр. Пзъ главы V. «О должности
охотниковъ вовремя полевой, ѣзды »—
«Во первыхъ, когда господинъ прика-
жетъ первому своему охотнику , то
есть ловчему , чтобъ онъ къ полевой
-ѣздѣ приготовился, тогда доли нъ онъ
подать въ рогь голосъ для извѣстія
всѣмъ охотникамъ , чтобъ они о по-
ѣздѣ господина своего на поле вѣдали,
и тотчасъ именныхъ лошадей, которая
кому опредѣлена, въ полевую ѣзду сѣд-
лали, и сами бъ со всѣмь къ полевой
ѣздѣ были готовы, и борзыхъ своихъ
собакъ, которыя за кѣмъ рыщутъ, къ
себѣ бъ пригласили. По поданіи въ
рогь голоса должно ловчему прика-
зать доѣзжачему съ выжлятниками
принимать гончихъ на смычки 8), чтобъ
было на всякомъ смычкѣ по двѣ со-
баки; и съѣхавъ съ псарнаго двора
со всѣми , сколько есть , охотниками ,
стать передъ воротами господскаго
двора рядомъ, имѣя собакъ напереди,
и дожидаться господина съ открыты-
ми головами. Когда господинъ со дво-
ра выѣдетъ и противу ловчаго похот-
никовъ поровняется , то всѣмъ отдать
3) севра—снурокъ, па которомъ водятъ борзыхъ собакъ. 4; рыскъ—бѣганье. 3) пах-
ви — ремень съ петлею, въ которую, при запряжки лошади, продѣвается ея хвостъ.
Паперспѣ, иначе паперотъ— ремень на нижней части конской груди. С) стайно—
вмѣстѣ, дружно. 7) выжлятникъ — отъ словъ выдаслсцв пли еыжлокъ и выжловка—
гончія собаки. 8) смычокъ или смычка — цѣпочка въ поларшнна съ двумя ошей-
никами.
1279
1240
Господину своему поклонъ и съ мѣста
ѣхать: ловчему передъ всѣми охотни-
ками къ намѣреннымъ островамъ а, гдѣ
господинъ хочетъ веселиться; а за
нимъ , разстояніемъ въ трехъ саже-
няхъ, охотникамъ, а оть нихъ въ та-
кой же мѣрѣ псарямъ}, а за ними въ
такомъ же разстояніи ѣхать доѣзжа-
чему , за которымъ течь гончимъ , а
при гончихъ ѣхать выжлятникамъ и
смотрѣть, чтобъ гончія текли за
лошадью доѣзжачаго порядочно, не
оттекая впередъ. Пріѣхавъ же къ на-
мѣреннымъ островамъ, не доѣзжая
острова саженъ за сорокъ, пли ближе,
какъ мѣсто позволить , стать ловчему
со всѣми охотниками и построиться
рядомъ въ одинъ человѣкъ; потомъ до-
ѣзжачему отъѣхать съ выжледами и
выжлятниками впередъ саженъ де-
сять, остановиться, и отрѣша гончихъ
съ смычковъ , сѣсть на лошадей , и
поѣхавъ всѣмъ охотникамъ въ островъ,
понуждать гончихъ къ добычѣ звѣря
чиновнымъ охотничьимъ гарканьемъ 1°),
и чтобъ человѣкъ отъ человѣка не бо_
болѣе саженяхъ въ дватцатп равнял-
ся и равняться же чинно, выслушивая
одинъ другаго, нс выѣзжая впередъ
и не оставаясь назади. — — При-
томъ же надобно знать раздѣленіе вре-
мени. Съ начала весны рѣшить-------------
съ половины Мая гаркать — — а
осенью порскатъ. — Левшинъ пе-
репечаталъ вто сочиненіе въ прило-
женіи къ 2-му изд. Совершеннаго
Егеря (С.-Петербургъ, 1791 г.).
266. 1. дермлшовая- отъ дермлпгъ,
вм. дремликъ: полъек. еіггешіік. или
сігхуіпіік (отъ гл. бігешас или іігхутас—
дремать) — птица изъ рода хищныхъ
(Гаісопеііиз, іегсііепі'аік).
266. 1. перелазка или перелазъ —
перебѣгъ, перелетъ.
266. 4. челигъ — молодая ловчал
птица.
266. 5. копцова: отъ копецъ или
кобецъ маленькій ястребъ ((ако арі-
ѵогня).
266. 9. ращеніе (?): не раченіе ли?
266. 22. попускати-спускать лов-
чихъ птпцъ съ опутинъ на добычу.
266. 35. Знаменитая пословица Ца-
ря Алексѣя Михайловича.
268. 17. въ большомъ нарядѣ — въ I
полномъ парадѣ. Одѣянія и утварь
дѣлились на наряды или разряды. См.
Выходы.
248. 2І. въ одинъ человѣкъ — въ
рядъ. Это выраженіе удержано и въ
Псов. Охотн.
268. 26. нашивка. Смотр. въ Выход.
268. 38. поддатень — подданный
(датень отъ гл. дати').
269- 4. въ форезеѣ — въ <х>ерезеѣ.
См. Выход.
269. 28. докладывать , какъ сино-
нимъ глаголу увѣдомлять , требуетъ
род. падежа.
269* 30. образцу и чину, т. е. це-
ремоніалу.
270. 8. Принадлежности ловчихъ
птицъ въ соколиной охотѣ: клобу-
чекъ— калпачекъ , надѣваемый пти-
цамъ на голову — съ совкою; коло- |
кольцы — колокольчики; ^обнасцы —।
оборки, накладываемые на ноги лов-
чимъ птицамъ , въ первый разъ пу- ।
скаемымъ на добычу; должикъ — ре-
мешокъ при опутникахъ или обна-
сцахъ.
273. Ю. поляново или поляковъ,
какъ означено далѣе, мѣсто на попонѣ
между четырьмя птицами.
9) островъ — лѣсъ на полянѣ. (0) различные роды чиновнаго , т. с. уставнаго гар-
канья, суть: рѣшить, гаркать, порскать.
1281
128Э
273- 30- съ притчами — съ при-
вязками или прицѣпками (?), для дер-
жанія на рукѣ птицы: согласно съ
первоначальнымъ значеніемь слова
притча; отъ гл. приткнуть (прптътл,
народн. притка). Слнч. области, при-
тоигный — приверженный, прини-
занный.
273. 32. перевязь, тпсма или тес-
ма: см. въ Выход.
273. 36. Райская птица Гамаюнъ.
Райская птица, а также жаръ-пти-
ца— весьма обыкновенная принадлеж-
ность нашихъ сказокъ. Гамаюнъ, мо-
жетъ быть , тоже , что области, го-
моюнъ или гомозунъ — непосѣда, при
областномъ глаголѣ гамаюнить. Изо-
браженіе птицы Гамаюна смотр. въ
Азбукѣ Каріона Истомина , Москва
1694 г. въ листъ, подъ буквою
274. 3. вабило (отъ гл. вабить —
приманивать) — связка гусиныхъ
крыльевъ, со ввязаннымъ въ нее ку-
скомъ говяжьяго мяса, служащая для
приманиванья ловчихъ птицъ. Слич.
вабикъ — дудочка для приманиванья
птицъ; вабій (тоже оть гл. вабить) —
зять, принятый въ домъ къ тестю или
тещ Г.: это древнее слово удержалось
вь областномъ: вабыі — пріемышъ ,
чуженинъ въ семьѣ.
274. 5. ватага: вѣроятно тоже,
что области, вгічега, вачига, вачюга или
вачбго — суконная или связанная изъ
шерсти рукавица , обшитая съ верх-
ней стороны кожей. Есть еще слово
вощага—короткая палка съ прикрѣп-
леннымъ къ ней на толстомъ ремнѣ
дереплнымь шаромъ, служившая для
ударенія въ бубенъ. — Ващагу, такъ
же какъ и вабило , привѣшивали со-
колиному охотнику по сторонамъ на
кольцахъ.
274. 12. молытъ — молвитъ (вн==
у и =. ъи — ьі).
274. 13. То есть, время ли начать
церемоніалъ.
СХІ. ИЗЪ СОЧИНЕНІЙ ІОАННИКІЯ И СОФРОНІЯ ЛИХУДІЕВЬ.
(По рук. Синод. Биб.і. Л? 439).
1. Начало самой рукописи:
Ко яма йцл іі сна, и стагю дхл
единаго глл лмііііь.
Цііігъ сѣры лракосдлкныа: ?л-
І|ІІІ1|ІЛІОІ|Н|І стаю іірАВОсллкнкіо ЦрКВЬ
й ііакѣтшвъ крагйвъ сл.
Мёѵь юкоюдоаістрыіі : крлгы
стыд цркве сѣкйі|іін іі оукіікліоцнн.
Стрѣлл нволетнлА, іцпаі|іён-
нлл Гц тала рд^вмѣнііі н слове стихъ
лпшкъ , и преемниковъ ііхъ стихъ
Кгомкдрыхъ іі дхокѣі|ілпііихъ аттлеіі
стыа прлкосллкныА кд-оолі'ітескіл во-
СТОѴНЫА цркке. ІІОСТрѢЛАІОЦІЛА II 11,1^-
ллгліоціаа ’) е’ретіѵеекыд новокымииі
ленныя подвёргы под стню прлко-
сллннорюссіііекаю церковь.
Лрхіплстиріо дбвриіі, прінмн
-> сіе трТіімсіібкпое арвжіе; трТѵастиш
соиражспое: іако длкі'дъ трікаменііо-
кёрглтелыгло сію пра'ція , іі ко'рв-
сткзіі иажсствспііо со стыміі лили,
и Лі|ы, но стѣ'іі црккн крзтешіѣіі Ар-
ю хінлстырстк» твоема.
*) иіцллгд — зачеркнуто, а вверу на
писано ріцвра-
81
1283
1284
2. Изъ Акосіі.
(’Дкоз нлн врдѵсва'ніе противопо-
лагаемое ілдовнтымъ ©угрызеніемъ
зміёвымъ),
а) Изъ предисловіи.
(Йнёлѣ же злодрёвііін зміи, Л8ка-
КЫН дёмОНЪ, II С8ПОСТДТЪ истинны ,
ЗЛОБНЫЙ СКОН ІЯДЪ НА 3АІІЛДІІ8ІО црквь
ГцлТа «довитыми сконмн «грьце'нмн,
II ССА аІіЛСКІІІ Ііртлъ б США КОСТОѴ-
ііыа ка-оолііѵескіА *) н аплскія хртб-
кы келнкіА і|ркке сліллго секе йлнѵй:
еже, кромъ слёзъ колнёііія едва рсцій
возможемъ: стаднымъ же іі тли-
мымъ'*) секе съирнпрвжё мнѣніемъ,
не ііокніійаса седміі селёнскнмъ сѵ-
нодомъ — — Сііілн «КО Л8КАКІІЫМН
міібжАс’, неже прежде сопдстлтъ ис-
тинны ІІЛ НЫ ОрКДіаМН 8П0ТрСБІІКСЛ ,
ІІІЛІІ, ІІІНІГЫ рД^ЛНѴНЫД НА ІІрДВОСЛДК-
Н8Ю и непороѵнвіо вьра костотныж
церкве спіісліплсд, и нѣкыа сііхъ пре-
Т0ЛК0ВА11ІДСА с ЛатІіІСІІЛ НД рОССІІІ-
ск’ііі , И ЛОДСКІЙ ЯЗЫКЪ б НѢКИХЪ,
МНѢНІЯМИ ОНЫХЪ ***) ёдіІН0М8ДрСТК8- 2
юцпіхъ кніатовъ глемыхъ: и плнеѵа-
ТДПІЛСА К рЛ^ЛІІТІІЫХЪ МѢСТѢ.ХЪ , к
пбліпе же, в Кіевъ, петли іі не
таі.іо, по прелестію по именемъ Кі-
ева , и индѣ ілже 8і;о пелыіііі евть 3
« 1 • г
горѵапінд , аціе іі медвеницею трет;
ііліінсліГіе именъ лицемѣрстквіотъ. - -
’ІІ мы Братіе, стрлніііі саціе, прн-
шёлцн, іі пріініелсткеііііііцн *'*’*) пре-
/ ,,ч» / \ \ \ >
ціеінн ради «же нл ны пл всякъ дни
б ііѣкіііхъ, не ибо» мидрыхъ, но ііе-
втёныхъ , н лстецёвъ , во ипорсткѣ
*) На полѣ'. првсвистксііыА. **) На по-
лѣ- вредна. ***) На п- онымъ. ****') На
п. іілн- *****) На п сслмп.
единомъ сатанинскомъ прекыкаібцінхъ,
ілкоже и вы доврѣ въсте , даже до
днесь молѵдхомъ. Облус же іінѣ ні
можемъ ктомк, не' стерпимъ, нстііііііѣ
5 лжёю ІІОІ’рЫКАТІІСА , м.е*) іі КрАТЛ
адска не одолѣю. — —
б) Салюе начало “Акоса.
'йтсніікъ. вопросъ .а.
Не кади, слокёсііѣніпіи іі мвдрѣн-
*° шііі ііаііііі «тителТе, ёже доелждлтн
НЛМЪ КАІІІСМ8 слокёсіісткз - 8ВѢДѢВ-
ІІІЫМЪ ЗѢЛО дбкрѣ ВДНІ8 бгпеіНІ8І0
ревность к Бжткепнымъ, іі іілнпаѵе
же к таинствомъ но стѣіініеми іі
<3 непорбтііоми дрёкііеми преданію стыд
хртовы кост6ѵпы.а і[ркке. но понеже
вгокіідцемъ, іі пррксмъ моѵсеемъ нл-
8ѴІІХ0ІЛСА , ГЛЮфІІМЪ , копросі'і 6і|Л
ткоегш іі возвѣститъ тп , іі плкн б
20 самыя гнели стаго дха: сё уто до-
Бро или ѵто красно есть , по нліі '*)
ёже мудрствовати Братіи іікв'пѣ. Сегю
8ко ради дерзнове'ііно вопросы со-
творііхомъ ілко ко 6і|ёмъ в дсѣ, по-
» неже ибо любовію хртбвою словеса
паша пріемлете оусскн ко хртѣ Усер-
дно, 11 МЫ ВОПрОСЫ сё ПО ѴІІІІ8 тво
т , , , , ,
ріімъ, іі молимъ ПА8УИТС ны перію
ёже, ѵто есть таинство;
о йѵі'ітель. бкътъ, а.
Таинство ёсть, крлтіе, иѣкда вёціь
СфёіІІІАА Ѵ8КСТВ8 ІІ0ДЛеЖАІ|1АЯ , НМ8-
І|ІАА К ССБѢ С1ІЛ8 Бжтвеііпаіо покро-
веннз *”), ею же спсёіііе , и снціля
зз ко спасенію тлкомъ подаётъ. Или
Таинство есть зрѣніе дхбвное мно-
гихъ поятіе прбкосходяі|іо, б ёже,
*) На п. сіі жс. **) Па п- т<ікі.іш.
** ) На п. вм. по поправлено со.
1285
1286
пже нѣкая изяѵнвііід подобаетъ кпитрь
секе хрлиіітн. — —
3 Іім статьи; ’Н/э,ітТе сокрдціён-
пю іц непстокосрехаиіл пл стаю во-
СТ0ѴІ18Ю ЦРКІІЬ КЪ ЛИЦѢ іі ІІМеіІП 8ѴН-
телсн православныхъ ’ійанііікіа іі С<в-
фрбніл Лѵкадіевъ, преііеіістоваг® нѣ-
кого БСІІМАНІІНКа , ПЛОТОАДЦД и кро-
КОПІНІ|Л.
Д. ІІОВОПОТлёННЫА ВОЛКІІ ХОДЯЩІЙ
въ (одеждахъ ОВѴНХЪ, II ПрОѴДА. - -
Г. Къ кі. ЙВѢТѢ ВСѢХЪ НАСЪ НА-
ЗЫВАЮТЪ ёретіклмп, люторіми, іі кдл-
КІНЫ : ріІМЛАІІЫ, II ллтіны, ГЛЯНЦАМИ ,
іі везвѣрннкАмн.
С. СцІеНН0П0Л8М0ІІА'хіІ , ’ІЮДІНІІІІІІІ
дд Сюфрбнііі , ІІ тѣ новопрелёстныя
тетрлтіі нерекодіілн яѵеніікн ііхъ: Ні-
колаіі Семеновъ , Аленки Кѵрілокъ,
Ѳеодоръ ІІолѵкдрпокъ, и тѣ тетрлтіі
великимъ гдремъ поданы , а иныя к
міръ розданы. — —
4 11м отвѣта на предъидущую апаіпыо,
подъ залг темъ; Покдздніс истинны ,
іілн ил псонеіхтовное крехлніе сіе ,
йкѣтъ мрт.іінінхъ уѵнтелеіі ІодіінікТд
іі Софронід елмократокъ лікадіевъ.
а. Перко ако пд а ліетв , іі л
страницѣ, называетъ насъ волками
нокопотаённыміі ходацінмн къ бкѵнхъ
одеждахъ кпатрь же есмы колцн іі
хііфііііціі. и в семъ о ѵдстп истинна
глетъ , й ѵастіі же лжётъ. ’ІІстіінна
глетъ но нстнннѣ, здиё родъ плінъ
ію прозванію колковъ , и ііронзкб-
діімса й копстлнтіііогрлдл, о кбрепе
кратііл, Коистліітіііл ксестѣііііілго се-
лёнскдго патріарха, по прозванію Вол-
кова , котбрыіі вылъ ко времд ’іед-
дкід Комнніід н Копстдптіпл ДИКЫ ,
самодержцевъ кійнстднтінопблскнхъ. --
’Нстііііия глетъ и неволею к семъ ,
Іакй блѵа одежда носимъ, ?дне
есмы хртідііб , іі овлекбхомсА къ
6 Хрта, дгнцл кжі'а ѵрё стбе крціё-
ніе. — — Лжётъ же к семъ вел-
міі ілко іпатрь есмы волцп іі х«іф-
ІІІІЦІІ , КОІІ ПрІІІібсАТЪ ПАКОСТИ ДІІІС-
крёдіІЫА СТѢІІ ХТКѢ црквн. ^АІіе мы
<о всегда ііеокннялсл гллхомъ прё клго-
ѵестіівѣіішимн ндііінмн гдрп црн : и
Прё БЛжёпНѢНІІІІІ нашимъ стѣиііінмъ
патріархомъ, н пояѵёіГіА наша Хра-
нятся В цркомъ ПОСОЛСКОМЪ П’,11-
’5 кл’зѣ. — —
н. іідкіі ііл тбмже в діетѣ, и в.
страницѣ, лжё глл: іако мы хялнмъ
уіінъ московскій, и похяждаемъ лю-
дей. ’ІІ сіё ниже къ единомъ йкѣтіі
яо НАіпемъ веемд оврѣтдетсл. овлѵе
ллтінпТкы іі ниіа’ты ёднномядрвюфЫА
нмъ противно КОСтбтіІѢН церкви оклн-
ѵнхомъ іі поноенхомъ в тетрдтехъ
іілініі. кромѣ же сего, нно пн ѵто
ІІрбѵее іі к се'мъ солжё сяпостдтъ
цркке хртокы. — —
Въ этой рукописи кромѣ А коса
(Греч. ако?—врачеваніе, польза, со-
ставленнаго изъ вопросовъ и отвѣтовъ,
предлагается извлеченіе, изъ полеми-
ческаго па’эту книгу сочиненія Силь-
вестра Медвѣдева (285. 2), а также
и отвѣтъ на это послѣднее, писанный
Лихудіями (285. 23). Медвѣдевъ го-
55 воритъ, что Лкосъ (составленный про-
тивъ его книги извѣстной подъ пме-
немь Манны) былъ распространенъ
въ публикѣ въ тетрадяхъ , содѣйстві-
емъ учениковъ Лліхудіевыхъ.
Защищаясь отъ нападокъ Медвѣ-
'ю дева, Лпхудіп, между прочимъ, гово-
1287
1288
рятъ о своемъ происхожденія и фа-
миліи, производя ее оть греч. Аѵмог
(волкъ) , и переводя Ликудіевъ (Ли
худіи — неправильно) — Волновыми.
Въ слѵгѣ пхъ господствуетъ приня-
тая въ то время напыщенность , яв-
ствующая уже въ самыхъ .заглавіяхъ
сочиненій. Мечецъ духовный, Манна
и пр. Слич. щитъ, мечъ, стрѣла, пра-
ща. Языкъ искусственный, исполнен-
ный грецизмовъ. Напр. слмоврііты (ай
гадеХрогу, словсьнстно — краснорѣчіе,
мудрость (Л-оуіот-і??), оть словесный —
краснорѣчивый (Хоуіое, отъ Л.3уог —
слово); ьирЕСТВеилтіі тяжелое., иску-
ственно составленное слово,отъ борьба,
283. 13. крои* — безъ, (283. 16) «.
ленскимъ—вселенскимъ. (283. 16) от-
водъ (Оііго^о.) — соборъ
283. 23. Намекъ на борьбу Лиху-
діевъ сь западнымъ вліяніемъ , вхо-
дившимъ къ намь черезъ Польшу.
283. 31. исдіісншр — кладовая сь
медомъ (медуница? т. е. цвѣтокъ ).
Здѣсь, вѣроятно, намекъ на Фами-
лію Медвѣдева. 284. 20 гкслн или
гвсль — Псалтирь. 281.37. поатТё—по»
нязіе. 285. 13. дюторь—лютеранинъ.
('ХИ. ИЗЪ ГРАММА ГИКИ СЛАВЯНСКОЙ МНИХА .МЕЛЕТСЯ (МОТРІ1ЦК АГО
{По изд. Ѳеодора Поликарпова, І7%1 г.).
1. Изъ пр дислоаія.
Пл ПОКНІПІОІІ КЛНІСН люкотірдтел-
ні'іі оуунтеліе іірнлѣжііосгп улежати
ккдетъ , дд ки дсцо'рсткз пнпстснііо
и промыслв канісмв вкѣрсііиін дѣти
лѣтъ свон'хъ II тасокъ, іі.цадъ ко<-
ирхтіп’гіс а не мог;іі|ііі уь , даромъ не
ТрАТІІЛН , 7,л еже окое' кы слоко къ
день страшіілгю сида хргбкл коэдатн
іиівшпні Будете. Дѣткамъ же оууи-
гнсА іілѵіііійоі|іыілъ , длфлкнтлрь нлн
БВККЛрЬ, 110 ОБЫѴАЮ і’ЛСМЫП (іі/, ТО А
жс грамматики поѵе'рпнктын , дд кы
склоненіямъ грлмштіѵпы іЦ дѣтски
лѣтъ с рѣѵми лкіе навыкали) , к ііл-
ВѴСНІІО ДД ІІр€ПОДЛСТСА. По НуУсНІН
же УАСОСЛОКА И ІДЛТНрН (нхже оё ста-
вити не иогатъ1! дндд грлммлтТка с
ТОЛКОКМІІСМЪ, СІфѢУЬ съ показаніемъ
іі оѵпотреклснТемъ сл пожиткомъ дд
НАСТУПИТЪ.
’Ліре же кто самъ грлимлтітіілгш
Хбдбжестка нен^вуепъ тоіі дѣтямъ ,
•іитдтн оуже по еллиаіекіі оумгло-
ірымъ, къ ііаіцііетііомз нуѵёнТю по-
5 ДАКАТИ можетъ , ІІОТОрАА КЪ ПАМАТН
уткерікенл, и къ кышніимъ школамъ
ІІрСІІОСЛАНЛ, вскорѣ ПОГНАНА н Г, 00-
ле^іюс ог.бѵёнТе оуііотреклеііл кадетъ.
До '<дѣ люБонбдрдго МелётіА сло-
I О К6СЛ.
ІІрІ'іІМі'іГб оуг.о УАДОЛІОСНкТи родіі-
теліе, люкі.мрііі «уѵтліе, іі трвдолю-
кііхііі тцілтеліе , преивдраг» мкжа ,
ііркокіілгіо ^ацінгннкд с’га'га) длмаскн-
I.-, НА, Н ІІрбѵіІХЪ КЫІІІСПОМАНВіЫ , сіе
оі(Кѣі|ілтслііое іілкл7,Аіііе. Прінмѣте и
сію трндш ъ мелёпекы нсглн жс а>
ѵасгіі при нбмоірн Ежі’еп и ІІЛІІІІІХЪ)
ко^ііоклёиую ТѴПО ІрАММДТІКЗ с ЛЮ
•го КОКІЮ оѵсёрдіію , II АКН ПЛОДЪ ноко-
про^л'віііііі ПО ССКѢ ИК^ЛКНСТНй) рл^-
дѣлміте : ёлпкю то мнбжае сіа рл?,-
1289
1290
ДДАТІІСА , ТОЛЬ БОЛѢС рАЖДАТНСА И
оуміюжатнсА к польза ѵлѵескаю
имлть : й сокрыкдіоірдга) же, и еже
МННТСА ИМѢТИ, сен 01(7США ТАЛАНТЪ
ко/мстса й негсо.
^дрл'кстванге ко^ліоклсііпііі, а тра-
днкіинхсл къ дѣлѣ семъ аіре гдѣ уто
жрАціете неисправно, простите.
2. Изъ самой Грамматики (изъ Син-
таксиса)
л) ’ (д пріілА'лтбліід, іі сокііратёііб:
СокнрдтелпдА пріілАгатслнымъ со-
тннаіотса, ока по предложеннома са-
іресткнтелныхъ правила , іако) . спирд
цдрскаА: ЛикъЛгглскііі: и про. Ока
КЪ УИСЛѢ рА^ІІСТВЛТЪ : ілкм, Браті’л
моа доіірй іі велііцы , іі не клгоколн
къ ннхъ Гдь.
б) й) дкоіб саіресткнтелна :
Обытііо Славанюмъ надъ Грёте-
скпхъ діллектюкъ сконство есть са-
ціссткнтелна к родн'теліюмъ полага-
ема, къ прнлАГАтеленъ нріітлжлтеленъ
своемй саіресті'іітелпа къ родѣ ун
слѣ и падежи согллсаюіръ , претко-
рАтисА, іако) , ндтало преиадростіі
страхъ Гднь , кмѣ'стш стрд Гда : и ,
кіііігл родства Ііісъ Хртовд: вмѣсто),
ІЙСД Хргі : II ПрО).
и) (0 оукл/атслиыхъ: ми, тіі, сіі.
Ііеркоовразны мѣстоимёнііі дател-
нТн, міі, ти, сіі: вмѣстю производ-
ныхъ мой. ткон, СКОН, КО ВСАКО родѣ,
уислѣ , й падежи саціесткіітслнымъ
соѵііііАіотсіі. ілко) бцъ міі есть: вмѣ-
сто) , оі|ъ мон : бцл ти : вмѣсто) ,
6і|л ткоега: оіца сн; вмѣсто): оі|8
СВ0СМ8.
Сотііііаіотса тінжде, міі, тіі, сн,
ддтелнгн КО ИСАКОМЪ родѣ , УНСЛѢ ,
5
ІО
15
20
25
50
35
40
и падежи: и прііллгл'телньімъ: ілко) ,
претйстын окрасъ. претнстАгю тн ок-
раса : преутома тіі бпраза: преѵн-
стымъ тй бврдзомъ; о> преун'стомъ
тіі окрасѣ: претіістТн тіі бкразн и
ПрОУАА ВМѣ'сТО) , пре УТЫ II ТКОН ОБ-
РАЗЪ : іі Прб)УЛЛ ТАКО)КАА.
г) 0 тленѣ.
Понеже здѣ (о Грёѵескнхъ Лроръ
(іІАНІІІМЪ (ЯЗЫКОМЪ рАЗЛІІУТн , ііліі
тлена)) соунненТн слоко: оже мы,
ОКА ОуКЛЗАТСЛІІА , ОВД КОЗНОСіІтеЛНА
мѣстоименіА іілрні|лемъ , Грецы же
др-орд, ОКА ПреДУІІННАА, ІЛКИ, О, 3 ,
-о: бвл подѵнпнлА , ілк&> о?, ѵ), о:
СлАве'ііскн толкаемАя, тоіі, таа, тое:
іі, ііже, ілже, ёже, со скоіімн всѣ'хъ
ѵііелъ плде'кмн. Достоитъ намъ вѣ-
СТНЛ СЛОКСІІСКАГО) ДІЛЛСКТА ТЦІАТСЛА
соткоріітн , ііс ймже бкрлзб скбііст
кеннл тд Грека) сать іі нлмъ слака-
наімъ быти, ёллнііека во діалекта
тѣхъ оупотрсклсніе, иредѵйііны іізрАД-
ііѣе, лѣпота есть и многаа ^ѵіру.а:
(дѣйство іілн сіілд) , Сллкенска же
многое іійніемы рлзамл оімрдѵеніе ,
іі СотіиіепіА ГрАММАтіѵііА смАтеніе ,
р.ізкѣ тіісто) Кбноснтелны дѣло со-
всрніАіоірнхъ, Грека)мъ 6с, 6, сй-
ірихъ : нлміі же ііже, ілже, еже, пре-
кодн'мыхъ , выча и Грекамъ и Слл-
оііамъ предндаірлгй) къ то'мже родѣ,
ѵнслѣ, іі падежи взыскаюірнхъ , за
сё іі подуиііііа нмъ , нлмже Коносіі
телнл реуёныхъ.
д) ’® возкрлтнтелпыхъ:
Возвратигелныхъ секе , секѣ ,. са ,
собою, его), ел, со всѣми нмъ
ВСѢХЪ Уііслъ ПАДеЖАМІІ оунотр СБЛА-
емъ , возкрд'рдема коемаждо лица ,
1291
1292
к кбскеноі.гь космъ либо плдёжн, ед-
ма нл ея : ілііЮ, клсдіосл секе: со-
гллекешп секь: любитъ секе: тко-
рі'ітъ соко'іо: ыоліітса ій секѣ: Не
мога іцъ ® секь ткоріітн пеѵесб- &
же: іі , крёмеие іілѵе секе не ко^-
дкіцан, іі іірьпліиа и коглтша секе
не 6бі|іііса. іі, преиадрость смирённа-
го) вознесетъ глава ёгю: іі посредѣ
келмюжъ посадитъ ёгю: н іірюѵад ю
ТЛІІИКДА.
’О просодіи стіхоткорнон.
МлтоТіі СтрТіікбкскТіі, КаибіГікъ Са-
моГітскііі , дѣн Слакёпсіпіхъ хроно-
графъ достокѣрпыіі, к ѵеткёртоп скоса 15
хронологіи кіііцѣ пишетъ , ’Окіділ
славнаго онаго Ллтінсклго Піита к
^дтоѵсніа Сарматски народивъ кы'кпіа
и кцыка ііхъ соверіпёіінь іілкыкіпа ,
Слакёііскнмъ діалектомъ ^л тнетоеяо
ёг© красное н люг.опрТс'миое стіхн
іілн кйршн пнелкшл.
^а ёже вбмбжнк стТхоткбрнн ха-
дожестка іі Сло.кёнскомъ кцьщѣ н
д^ъ быти садіікъ, по силъ кократір
правила егш, по мігѣ тожде нска-
спье ткоріітн хотдцім: КжТею пбмо-
ціио, предлагаю.
Грамматика Смотрицкаго, первымъ
изданіемъ напечатанная въ 1619 г. зо
нъ Евю близь Вплыіы, полнѣе и пс- 4
нравнѣе первой Славянской Протопо-
па Лаврентія Зизанія , изданной въ
Вилыгѣ въ 1596 г. Изъ этоіі послѣд-
ней предлагается здѣсь Епиірамма за
на Грамматику, Русскимъ подновлен-
нымъ шрифтомъ, по перепечатанному
тексту въ Словарѣ Писателей Духов-
наго Чипа.
Грамматика писма всѣхъ научаетъ,
Чстырмя частьми латво уразумляетъ,
Орѳографіею и Просодіею,
Синтаксисомъ и Этпмологіею,
А продураченное ей опаство
Подаетъ певное искуство,
Которіи прагнутъ быти досконали,
Въ письмѣ и словахъ абы не партали,
Але извѣстно все познавали
II чего ся учатъ, абы добрѣ знали;
Ключомъ бо есть, отворяючи всѣмъ умъ
Къ познанію въ преправый разумъ;
По которой власне якъ по всходѣ пойдетъ
Каждый, естьли хочеть , всѣхъ наукъ
дойдетъ.
Въ 1648 г. Грамматика Смотрпц-
каго была издана въ Москвѣ при
Патріархѣ Іоспч-Ѣ , съ нѣкоторыми
измѣненіями и дополненіями. При
этомъ изданіи два предисловія. Въ
одномъ издатель объясняетъ значеніе
и составъ Грамматики; въ другомъ
помѣщенъ выборъ изъ сочиненій Мак-
сима Грека о пользѣ Грамматики и
Философіи , и объ исправленіи Цер-
ковныхъ книгъ. Здѣсь предлагаются
отрывки изь того и другаго преди-
словія по позднѣйшему перепечатан-
ному изданію пхъ въ Москвѣ въ 1782
г. , М. К. А. С. (т. е. Московскимъ
купцомъ Алексѣемъ Сыромятниковымъ),
для убѣжденія невѣждъ въ необходи-
мости исправленія церковныхъ книгъ.
I. Изъ предисловія издателя.
Всесильный, и непостижимый, прс-
существснный Богъ нашъ , славимый
въ трехъ лпцѣхъ, нже созда всютварі
видимую и невидимую, послѣди же
и человѣка сотвори по образу своему
и по подобію; по образу разумна ду-
чо шею; по подобію же преклонна къ
1293
1294
2. Изъ 1%-го Слова Максима Грека о
книжномъ исправленіи.
Ч го убо къ симъ рещп пмутъ, иже
не добрѣ, ни искуснѣ клевещущій ме-
а не и растлѣвающа святыхъ, писаній
противящагося иль глаголющій; еда
и въ тѣхъ же растлѣвая ихъ и раз-
вращая я плюса пмь. аще же добрѣ и
правѣ правлю не святая писанія , но
10 всѣянныхъ вь нихъ не похвальныхъ
описей; овыхъ убо недоумѣнія или
презрѣнія или забвенія древнихъ при-
снопамятныхъ переводчиковъ; овѣхъ
отч, премногія грубости и небреженія
15 преппсующихъ пхъ. да престанутъ
прочее злословити неправедно ближ-
няго своего, въ славу и прямо хвалу
Божію , іі на пользу всякому благо-
разумному тружающагося , толика п
20 о семь. Но нсглн нѣціп протпвящеся
рекутъ къ спмь, вслію о человѣче
досаду тѣмъ дѣломъ прилагавши по-
сіявшимъ въ нашей земли преподоб-
нѣйшпмъ Чудотворцемъ, они бо спце-
25 вымп священными книгами благоуго-
дпша Боговн , и жнвуще и по ире-
ставленіихъ отъ него прославпшася
святынею и всяческихъ чудесъ дѣй-
ствомъ. Къ симъ же пе азъ, но самъ
з<> блаженный Павелъ да отвГ.іцаетъ пмь,
да научитъ ихъ Святымъ Духомъ сице
нѣкако глаголя. Коемуждо же дается
явленіе Духа па пользу; овому бо
Духомъ дастся слово премудрости; ово-
55 му жс слово разума въ томъ же. Дусѣ.
другому же вѣра тѣмьже Духомъ. - -
Глаголютъ къ симъ безумпіп и лѣ-
піівѣйшіп , ъсяка душа проста благо-
словена есть, и ходяй просто, ходитъ
ао во упованіи: се убо всѣмъ злобамъ
вина есть, яко ниже свидѣтельства
писаніемъ къ потребѣ вѣдлтъ мнозп
добру волею; той же и нынѣ благо- !
волпвъ просвѣти сердечніи очи, пра-
вославному и благочестивому Госуда-
рю Царю и Великому Князю Алек-
сію Михайловичу всея Русіи Само- &
держцу, произвести типографскимъ
художествомъ , сію книгу , глаголе-
мую Грамматику, еже есть писаніемъ
учительницу: Грамма бо отъ Еллпнъ
письмо пли писаніе глаголется , пер- 10
ную оть ссдмп наукъ свободныхъ, въ
наученіе православнымъ, паче же дѣ-
томъ сущимъ; ею же 11 къ прочимъ,
аще кто восхощетъ, яко дверію бла-
голѣпотнѣ и безтруднѣ возшествіе со- 15
творитъ- безъ сея бо проходити дер-
зая кто къ симъ, или и въ ппсаніпхъ
покушался изслѣдити, аще и зѣло ирс-
имѣя разумомъ будетъ , всячески по-
грѣшити имать: како бо кому взыти 20
возможно на послѣднія степени, пер-
выхъ не прпчащшуся; пли како раз-
рѣшити возможно иъ ппсаніпхъ обрѣ-
таемыя творческія сѵллогцзмы , паче
же писати и читати и глаголати доб- 25
рѣ, аще не сей кто первѣе пріобщив-
ся; яже въ счиненіихъ вскорѣ изоб-
личитъ злѣ расположено»-, и избытное
отринетъ , недостаточное дополнитъ,
паче же писати и читати добрѣ на- зо
учитъ: научить бо первою частію пи-
сателя и читателя право писати , и
въ реченіяхъ, износнымъ гласомъ,
благолѣпотнѣ ударятц. Второю же раз-
дѣленыя части слона, во своя части 55
чиновнѣ располагати. Третіею же изо-
брѣтаемыя по уму вещи , стихи или
вирши добрѣ счпнлти. Четвертою же
тыя же стихи мѣрою украшати, яже
вся сія добрѣ и чіі ннѣ узаконополо- а о
жить ц уставитъ.
’><) I .7ЧЦ га , П.Т./ДСП •• ЯЪ'-І
1295
1296
приводити; не неразумнаго бо зді; гла-
голетъ всяка душа проста благосло-
вена, ниже паки невѣдящаго что; но
нелукаваго, не злодѣя и разумнаго,
ельма аще убо сице бы было, излиха
бѣ еже глаголати , будите мудри яко
змія , и цѣли яко голуби, сице убо
Златоустъ, Духомъ Святымъ насъ на-
казуемъ, и принуждаетъ люботруднѣ
испытовати Божественная Писанія, яко
же и индѣ страшнѣе глаголъ сей при-
водитъ глаголя , нѣсть рече спастпея
никому же, аіце пе часто прочитанія
духовнаго наслаждается, повинемся убо
великому сему учителю, яко да отбѣг-
немъ лжеименитаго и вреднаго разу-
ма и мудрованія, и прпсвопмся истин-
нѣй и полезнѣй и почерпающей изъ
нея водѣ живѣ, могущей прохладити
разжигающія страсти наша, и наста-
вити насъ на всяку истину. — —
Въ дополненіе къ предложеннымъ
здѣсь свѣдѣніямъ о грамматическомъ
ученіи нашихъ предковъ слѣдуетъ упо-
мянуть о грамматикѣ Ивана Иконника.
Для того, чтобы дать о ней понятіе,
приводится здѣсь отрывокъ изъ пре-
дисловія , а изъ самой Грамматики о
Еілпнисміі, по рукописи начала XVIII
в. , украшенной искусными миніатю-
рами (изъ библіотеки Кн. М. А. Обо-
ленскаго).
I. Изъ предисловіи.
Но ниьі иит.: къ колики тѣсноты \днесЬ '
книжное в’теніе прінде. Нѣсть ииііетііннѣ
люБаірпхъ <?. Нѣсть іі исиъ тціхірііхса-
ІІоіістіпіііѣ ПТротеское оное слоко нііѣ
съкыстьса: тогда злато і’і сревро повер-
жено нл пати, и нк г о же ііотірнтса взяти.
Нреиде уже рб мроліОБСі|ъ , іі ©крышлел
ілда скетоліокеі|ъ. Не гласи во уже трввы
ГЛАСА БЖГВСННД. ІІО ТОѴІІО ІАНЫ СОДОМА II
гоморл возвышаются. ыскудѣ икть сіынь
іі нѣсть уже ходаціпхъ по нему. Праздни-
ки шпкстѣіііа : Ліре и’ суть, но лки сосуда
псудтлѣіінн тцш. ІІ3 всѣхъ предъ* разумъ
утеки дшесплсителпл изгоняется , гаж-
дается, поносится Д'иііѵііжаю тін рдз«иі
у теки: 'Л © сдиндъ унптііжнтелеіі іі слв-
шать не ігего. Лціе же іі суть но рдзвг
сіл дрвдрвгоііепытдніа , типъ кто оібогд-
о тнед, какш проеллкііея, к'ковы ішвы ста
жл, покосы, колы кони, домы. о’деждп ,
расы , н жену. Прпсем жс коціунствл, пе-
ресуды , кто какъ ходи , ѵто дѣлаетъ . и
иная срамословія, смѣхѣ вопленный. II
ІБ СІЛ НАІІБОЛШДЯ ЗАБАВА, Іі ІІС ЗОРИМАЯ іі.ѴЪ
ііолза , ИДНИДТ6 к праздники. Луклвсткл
же лжи, гордости тако» , пкш адовы елк-
ги нсііолиь суціе: Синода же такъ тюк-
ство ііанплте «омерткѣ, и живыхъ Гістот-
оо никъ не іірпемлютъ
2. ’(Й блліиіемѣ.
Ѵто есть еллііііемъ.
Сллінісмъ есть Гретескнмъ обытхыіѣ в
слонѣ сотнііеиі'л, ©лтіе среднаго скціе-
2г. ствіітелидго ы ііріілагатслііл ііиене: ІЛко.
другъ вѣренъ , утѣшно есть и полезно
^дѣ бысть й прііллглтелил еже реіри ,
утг.иіію , сіе свіресткіггелио , стаждиіе,
©атіе.
зо Кос должно г>ы быти сице: другъ и -
реиъ, утѣшно есть іі полезно стаждиіе.
’ІІ іикіі сіе подобнѣ.
» » X *
Аюиве дог.родѣтсль к к иекѣрн и ттно
есть.
35 Для сравненія приводится соотвѣт-
ствующее мѣсто изъ Грамматаки Смот-
рицкаго по изданію Поликарпова.
Греческаго сотііисіііл окрлзоиъ і. €лд-
вснски среднимъ прилагательнымъ скіре-
і'о ствнгелныдъ естество ссбѣ пріідѣвипТ ,
едино и то'мжде со свірествіітелііымп то*
слъ іі нддс'жи, лціе іі въ рдзльтііыдъ ро
1297
1294
дѣх'і» поллгаеиліиъ бывати слигастся іак®
^лік» тракпоив , и ке'ртиымъ насаждені-
емъ, дгіждь Маія полезно есть, и, спеси-
во, предстоаіі пастырь окѵарно «іесть ,
полезна кеі|іь: сііссннл ксціь; » ••(•<"
Еще Іоаннъ, Ексархъ Боліарскій
перевелъ на Славянскій языкъ Грам-
матику Іоанна Дамаскина; но въ XVI
и XVII в. черезъ Польшу вошли въ
Славянскую Грамматику Зазапіп н
Смотрицкаго съ Запада схоластиче-
скія понятія. Грамматика называлась
художествомъ (т. е. аг.ч рше Іпсріеп-
Зі), почиталась одною изъ семи
свободныхъ наукъ (293. * 1), содержа-
ла въ себѣ не только піитику (т. е.
стихосложеніе), но и начала логики ,
почему и была полагаема въ связи
съ философісю , называлась клюнемъ
(292. 11), отпирающимъ уму всѣ по-
знанія (Иванъ Иконникъ изобразилъ
Грамматику въ видѣ дѣвы , сидящей
на тронѣ , съ ключомъ въ рукѣ , ко-
торый подаетъ опа мальчику).
Высокое значеніе Грамматики въ
XVII в. опредѣляется связью ея сь
вопросомъ объ исправленіи церков-
ныхъ книгъ , особенно въ лицѣ ЛІак-
- Сима Грека, мнѣнія котораго, въ видѣ
предис ювія , и присоединялись къ
Грамматикѣ.
287. 2. на ііокіініюіІ — ііріілѣжіюсти
улежати ведетъ — на вашей обязаи
ностц будетъ лежать.
287. '1. дозорство — надсмотръ.
287. 14. склонеиіа — вообще измѣ-
ненія.
237. 17. Часословъ и Псалтирь —
были первыми книгами для чтенія
нашему юношеству.
287. 20. пожитокъ (Польск.) — по-
жива, польза.
288- II. Передъ тѣмъ въ преди-
словіи было предложено ученіе Да
маекпна о томъ же предметѣ.
289. 10 20. 30 290. 0. 37. Слич.
вти правила съ 216. Пр. 2. — 223.
Пр. 1. —207. Нр. 4,— 280. — 206.
290. 9. Гр. ар^гроѵ — членъ , су-
ставъ.
290. 15. предѵііпяи — ставящіяся
передъ словомъ; нодѵіііінла — подчи-
ненныя.
291. 15. Наивное доказательство
возможности Славянской Повзіп, осно-
ванное на Польскомъ Историкѣ Сгпрій~
конскомъ.
292. 1. Зизаніевы вирши испол-
нены полонизмовъ: латве — легко.
певныи (релѵпу)—истинный, точный;
праінути (ріа§пае)—жаждать; доско-
налый—совершенный), партати (раг-
іас) — пачкать, портить; власный —
собственный; власне — собственно; по
всходѣ — по лѣстницѣ.
293. 19. преимѣл — преимуще-
ствуя.
29?. 33. износнымъ — возвышен-
нымъ, поднятымъ.
2'4. 31. См. Корпи». Зачал. 151.
294. 37. Весьма любопытна ота за-
коснѣлая борьба невѣжества съ про-
свѣщеніемъ , на которую здѣсь наме-
каетъ Максимъ Грекъ.
295. 34. Это мѣсто въ предисловіи
Ивана Иконника замѣчательно между
прочимъ по характеристикѣ современ-
ныхъ нравовъ.
295. 37. ііонстііііііѣ: на полѣ ото мѣ-
сто замѣнено такъ: еіі нынт прроѵескос
с.юко СЪБЫСТЬСД.
296. 9. дрвгдрвгонснытанід: любо-
пытная сложная Форма, т. с. пытаніе
другъ друга.
296- 1 1. емт.хъ коплеііныіі: па полѣ
замѣнено; грохотаніе бсуіінос. ,
296. 21. Изъ сличенія итого мѣста
въ Грамматикѣ Ивана Иконника съ
правиломъ Смотрицкаго явствуетъ, что
Иконникъ пользовался пособіями са-
мостоятельно. Слич. § 236. Пр. 2,
82
1299
1300
СХШ. ИЗЪ СОЧИНЕНІЙ КАРІОНА ИСТОМИНА.
Къ Богу очима смотрятъ пе прелестно;
Ею дѣвственны всльми храпятъ цвѣты
И чисты сердцемъ зрятъ Божія свѣты;
Ею въ мірѣ вся блага бываютъ,
Разумъ, богатство люди обрѣтаютъ,
Мудрости бо нѣсть подобіе кое,
Яко гонитъ лесть г. всякое злое. —
2. изъ букваря (по изд. Московск. 1694
г. въ листъ).
1. Стихотворное вступленіе.
Ксеткорцв Бгв | Квдіі т4сті, іі слі(нл,
Онъ КО ЛІ0Д6 вст'ыъ | В' ДТ.ЛЛ КСА впрл'ві.
Пі'ісиеііъ Когда ли | кто дофетъ вѵі'са,
Кг"« ілоласа і д7:ло йиііед.
"Сллііиски Грдммлтл
Словенски иіісилт.і
^дт'са онрл^тіютъ,
^кіистко сіі склюютъ.
Клііш иіішвтса । Тыл скоропіісіко,
допри встдвомъ | ?ріі Исакъ оѵекнсііш-
Піісілеііл сложны | дддвтъ реѵеійе,
іцъ оныхъ слово ] Во ксс вѵсііѴе.
*
Іеромоилдъ Сѵінііі се Кдрішнъ.
аіелліоци. К' выпіііь ііет I всиі'ти Грл'дъ
Сіыііъ.
Пріяти Рл'звмъ | ІГ г.вккдрт. всіітшныіі,
несемъ ІГ ііет. Въ | К' сладости вттшныіі.
2. ( тихи подъ буквою К.
КІкю кто хоціетъ | ві'домъ си' но^ндтн,
вперкыдъ веірііі сіі | сядетъ то писати
Кііты евть к мор^х | Кнплріісъ ил свині,
юныіі йкер^хіі | іі р;ЦВМЪ ТКОА вшы.
К кодесигі|к сядь | ковіенъ Бориса,
конецъ покжхіі клюуе'ііъ іотоприсд
1. Изъ стихотворенія къ Царевнѣ
Софіи.
(/7о изд. г. Смирнова еъ Исторіи Сла-
влно-Греісо-Лат. Акад. 1855 года}.
Благородная Софія Царевна, 5
Госпожа Княжна Алексіевна!
Пречестна Дѣва и добросіянна,
Въ небесную жизнь Богомъ пропз-
бранна!
Мирно н здраво оть Господа свѣта ю
Буди хранима въ премпога лѣта.
Мудрость есть, росски толковапа,
Еллннскн отъ вѣкъ СоФІею звана,
Любители той философы звались
И добро правствомъ тоя украшались. 15
Отъ онуду же' древіе любомудрыхъ
Во ученіи зѣло многотрудныхъ,
Рекшііі, разуму прилагая себѣ,
Приложитъ болѣзнь, пріимъ трудъ
на себе,2О
Радостно сице бесѣду творяше
Рачитель быхъ той доброты вѣіцаше
Она бо учитъ правдѣ й мужеству,
Наипаче же Божію дружеству,
Ихъ же требнѣе ничто человѣкомъ, 25
Гекупцімъ присно къ прерадостнымъ
вѣкомъ;
Мудростію бо вси цар і царствуютъ
И вси вельможи добрѣ начальствуютъ,
Мудростію же вся управляются, .-.о
II о томъ люди вси утѣшаются;
Ею здравствуютъ удобь человѣцы,
Исчисляются времена и вѣцы;
Ею по морю плаваютъ удобно
Во время люто и зѣло безгодію.
Ею живущіі люди благочестно то
1301
Корлсль нл кодт. | л и дона коріка,
и іііжошь іі треки | і’і людемъ ^дороил.
(йлоа.н ирііснш | прети ііедосвгн,
колоколъ слвшліі ] тиорГі іі небѣ дркпі.
Замѣчательно , что еше задолго до
Ломоносова просвъщеніс было люби-
мою темою поэтовъ грамотѣевъ ХѴП
в. (Смотр. также Симеоп. Положи.).
299. 12. Стихотворецъ намекаетъ
на значеніе слова Софья (Греч. оо-
<рІос — мудрость), откуда сложное съ
глаг. сріКіо (люблю) — срі\6бо<ро$—
1302
Философъ, т. е. любомудръ, любящій
мудрость.
Безсмыслица второй статьи пзъ бук-
варя объясняется именно тѣмь , что
стихи ѳтп стоять подъ буквою К,
какъ и подъ прочими буквами помѣ-
щены подобные же. При каждой буквѣ
граверъ Леонтій Бунинъ выгравиро-
валъ различные предметы , которыхъ
названіе начинается тою буквою. При
буквѣ К изображены, между прочимъ:
китъ , кипарисъ , колесница , копье ,
конь , ключъ , корабль , корова, ко-
котъ (курица), и колоколъ.
СХІѴ. изъ сочиненіи димитрія ростовскаго.
(Но позднѣйшимъ изданіямъ).
і. Начало рѣчи при вступленіи на
паству, въ Ростовѣ.
Бога вся па пользу строившаго из-
воленіемъ , Пресвѣтлѣіішаго ;ке Мо-
нарха Благовѣрнаго Великаго Госу-
даря Нашего Царя и Великаго Кня-
зя Петра Алексѣевича всея великія
и малыя и бѣлыя Россіи Самодерж-
ца повелѣніемъ, и всего освященна-
го собора соизволеніемъ и благосло-
веніемъ мое педостоипство здѣ па
престолъ пречсстнѣппіія митрополіи
Ростовскія и Ярославскія пришедъ ,
о возлюбленіи словеснаго Христо-
ва стада овцы! миръ вамъ глаголю,
миръ пречестнѣйшему сему Пречи-
стыя Матере Божія храму, миръ
Богоспасаемому граду Ростову, миръ
Богоспасаемому граду Ярославлю,
миръ Богоспасаемому граду Угличу,
и всѣмъ Богоспасаемымъ Епархіи сея
церквамъ и градовомъ, миръ и бла-
ословеніе, миръ жительству и со-
житію вашему , миръ домовомъ ва-
шимъ, міірь сердцамъ вашимъ, яко-
же и Апостолъ глаголетъ: и миръ
Божій да водворяется въ сердцахъ
-> вашихъ , въ онь же и звани бысге.
Да не смущается сердце ваше о мо-
емъ къ вамъ пришествіи: дверьми бо
внидохъ , а не прелазяіі ннуды: не
искахъ, по поисканъ есмь, и не вѣ-
<<> дахъ вась , ниже вы мене вѣдаете ,
судьбы же Господня бѣздпа многа ,
тыя посланія мя къ вамъ , азъ жо
пріпдохъ, не да послужите ми, но
да послужу вамъ, по словёси Го-
(а сподню: хотяіі быти въ васъ пер-
вый, да будетъ всѣмъ слуга.
Пріпдохъ къ вамъ съ любовію:
рек.тъ быхъ , яко пріпдохъ , якоже
отецъ къ чадомъ, Но паче.реку, прі
20 вдохъ якоже братъ къ братіи , яко-
же другъ къ любезнымъ другомъ.
Ибо и Христосъ Господь не сты-
дится насъ братіею парнцатіі. Вы
1303
1301
яко же Ел іины і іаго.іипъ хаосъ ,
еже бысть стихій смѣшеніе нераз-
дѣльное, въ немъ же земля бяше не-
видима , п пе украшенііа, водами
в бездпыми и тьмою покрываемая: яко
же глаголетъ писаніе: и тьма верху
бездны. Созда же та всесильный Го-
сподь отъ нечесого же, и отъ небы-
тія прнведе въ бытіе , а отъ тѣхъ
40 потомъ и прочая созданія, горняя и
дольная, шестма деньии дѣлая, про-
извело. И бяше первая невидимая
в ь безднѣ тварь , яко сѣмя и нача-
токъ имущихъ произвестися оттуду
ібтварей, яко же бо егда коего садов-
наго древа отъ сѣченъ едино зерно
разсуждаемъ, глаголемъ въ немъ бы-
ти коренію н древу и вѣтвямъ. и
листвіямъ и цвѣту , и плодомъ: пе
яко уже та суть, но яко имутъ от-
туду быти, егда то зерно насажден-
ію бывшс прозябнетъ и возрастетъ
Сице и Богомъ созданная первая
тварь , матерія (вещество) бяше па-
за чатокъ прочіеіі твари. Пебеси убо
бяше первая матерія вода , а земля
огустѣлая толща, или груда. Отлу-
ченной же йотомъ велѣшимъ Божі-
имъ бывшей водѣ отъ толщп , небу
зо оть земли, яьпся посредѣ воздухъ,
и просвѣтнся огнь, тажс прочая тво-
ренія своимъ чипомъ и временемъ
пойдоша.
Начиная же Создатель первую
38 оную тварь невидимую и неукрашен-
ную производите въ совершенство и
во украшеніе , въ первыхъ повелѣ
изъ тьмы свѣту возсіяти. Яко же бо
кій художникъ въ полунищи воставт.
10 дѣлати что хощетъ, возжигаетъ пер-
вѣе свѣщу । да видитъ яже вь дому
друзи мои глаголетъ, не ктому па-
рнаго васъ раби, но др}зи , а еже
честнѣе и удивительнѣе, яко и отцами
себе порицаетъ любимыя своя, гла-
голя: Сеіі ми есть и отецъ и маги ,
нже творитъ волю отца моего небес
наго. Убо и ваша любовь есте ми
и отци и братія и друзи.
Аще же и отцемъ мя воззовесте ,
то азъ Апостольски кь вамь отвѣ-
гцаю. Чадца моя, ими же болѣзную,
допдсже вообразится вь васъ Хри-
стосъ.
Пріндохъ путемъ тѣмъ,. ниже нрі-
пде иногда изъ Кіева сѣмо , иже во
святыхъ отецъ нашъ Исаіа , здѣш-
ній Ростовскій чудотворецъ, той па
сіе мѣсто пренесе благословеніе отъ
благодати, свыше изліянной па но-
вый Аѳинъ , или паче рещи, на по- ао
выіі Іерусалимъ, па Кіевонечерскія
горы. Того )бо Святаго Исаіи слѣ-
ды, и азъ грѣшный изъ Кіева нри-
шсдъ, глаголю. Да будетъ на мѣстѣ
семъ благословеніе Божіе, Богоро-
дпчно, Преподобныхъ Отецъ Па-
шахъ Антопіа и Ѳеодосія, и прочихъ
Чудотворцевъ Печерскихъ, вь не-
тлѣніи починающихъ , всю же все-
лённую чіодссы озаряющихъ.
Радуюся духомъ пришелъ въ сеіі
градъ , въ сей домъ, его же .здѣш-
ній чудотворцы стопами спятыхъ
своихъ ноіт> освятиша , молитвами
оградиша, Богоугоднымъ житіемъ
украспиіа, подвигами п трудами воз-
величяша, и премпого святынею про-
слапиша. — —
2. Изъ чьтопиеи о сотвореніи міра.
Въ началѣ созда Богъ небо н зем-
лю , и бездну, водную темпу , и іи
1305
1306
сго: сице и ремудры іі Создатель Богъ,
аще и всевидѣцъ , зряп въ темной
бѣзднѣ сущая аки на яснѣ обрѣта-
ющаяся : обаче первѣе , яко свѣщу
въ храминѣ, въ темной безднѣ свѣтъ
дневный возвѣсти, рекъ: да будетъ
свѣтъ, и бысть свѣть.
Возсіявшу же свѣту во тмѣ бездеп-
ной, раздѣли Богъ свѣтъ отъ тмы ,
и парсче свѣтъ днемъ, а тму имено-
ва нощію, и бысть то день первый,
его же мы нынѣ нарицаемъ недѣ-
лею, и мѣсяцъ первый, иже йотомъ
нареченъ бысть Мартъ, и число мѣ-
сяца того первое.
Но да не умножимъ словесъ , по-
вѣствующе подробну о созданіи и
украшеніи всея видимыя твари , о
чесомъ довольно и пространно , яко
же святый Моисей въ цервой своеіі
Бытейской кинзѣ, сице и ниши мпо-
зи уже написанія, изволяя да чтетъ
Шестодпевпикъ святаго Василія Ве-
ликаго и Дамаскипову (о вѣрѣ и па-
рододѣтельствѣ) книгу , такожде и
Хронографъ Киръ Дорофея Митро-
полита Монемвасіііскаго, съ Грече-
скаго но данными лѣты (въ царство
Благочестиваго Царя Алексѣя Ми-
хайловича) переведенный, и иные
Славонскій и иностранный хроногра-
фы и исторіографы. Намъ же вкрат-
цѣ писати предложившимъ, довлѣетъ
воспомяиутп точію сіе, яко Создатель
тю первомъ дни , во вторый де: ь,
его жс мы нынѣ нарицаемъ поне-
дѣльникъ , небеса всеси іюнямъ сло-
вомъ своимъ оть водъ бездпыхъ про-
пзведе, якоже глаголется во Псалмѣ:
Словомъ Господнимъ небеса утвер-
5
10
15
20
2-.
50
55
40
дишася, и Духомъ устъ Его вся сила
ихъ. — —
3. Изъ Четьихъ-Миней. Изъ житія
Св. Великомученика и Побѣдоносца
Георгія.
При градѣ Вирітѣ, стоящемъ надъ
моремъ Сурійскимъ великимъ, пе да-
лече отъ града Луды , идѣ же по-
гребено бысть тѣло Святаго Велико-
мученика , бѣ отъ горы Ливанскія
озеро велико зѣло, въ немъ же змій
великъ, страшенъ губитель, живяше,
иже исходящъ изъ того озера, мно-
гихъ людей похищайте, во озеро же
влечаще , и, снѣдая, погубляше , и
многажды вооружившійся на убіеніе
его народъ, прогоняя поражайте.
Првближившися бо къ стѣнамъ гра-
да, дыханіемъ своимъ губительнымъ
наполняйте воздухъ яда смертоносна,
яко многимъ отъ того повреждатися
и умпрати- И бѣ скорбь и печаль,
и вопль, и плачь велій непрестан-
но въ томъ градѣ, въ немъ же пе-
вѣрнітт людіе, и самъ владѣтель ихъ
царствующъ , вси идолопоклонницы
суще живяху.
Во одинъ убо отъ дней собрав-
шеся града того людіе , идоша къ
своему царю , и рекоша ему:. что
сотворимъ, яко погибаемъ отъ змія
того? Онъ жс имъ отвѣща: еже мнѣ
открытотъ бози , то вамъ вѣщу. И
чрезъ откровеніе живущихъ во ідо-
лѣхь бѣсовъ, губителей душъ чело’
вѣческихъ, таковый совѣтъ имъ изъ-
яви, дабы, не хотяще вси ногибати,
давали на всякъ день по ряду и
жребію кіиждо ихъ дѣти своя, сына
или дщерь, змію оному въ снѣдь:
рече же, яко егда пріидетъ рядъ і
1307
до мене , то и азъ аще и едину
дщеръ имамъ , и тую отдамъ. Прі-
яша іоіі совѣтъ царскій, паче же
бѣсовскій, людіе тіи; и тако уза-
конивше творяху по совѣту и устав-
ленію тому. Даяху вси начальнѣй-
шіи же н меньшій граагдапе дѣти
своя змію коегождо дпе на снѣдь,
постав.іяюще при брезѣ озера онаго
сыпы своя и дщери по единому ,
благолѣпно украшенныя, аще и зѣло
жалѣюще и плачуще о нихъ; а змій
оный исходящъ похищаше ихъ, и
снѣдаше.
Егда же обыде рядъ всѣхъ града
того людей , пріидоша къ самому
царю , и глаголаша ему: се царю ,
мы вси по совѣту и установленію
твоему отдаяхомъ дѣти паша змію,
и уже рядъ скончася, нынѣ же что
прочее творити велиши? Отвѣща нмъ
царь: дамъ и азъ дщерь мою, юже
имамъ едину, а потомъ, что намъ
паки открыютъ бози , азъ вамъ из-
вѣщу. Пригласивши убо царь дщерь
свою , повелѣ ей украситися благо-
лѣпно, жалѣ же о пей и плака зѣло
со всѣмъ домомъ своимъ , обаче не
могій разорити уставленія того, акн
бы божественнаго, по откровенію
бѣсовъ въ жертву имъ узаконеннаго,
даде извести ю па снѣденіе змію ,
аки жертву богу бѣздны адскія. Самъ
же со своими съ высоты палатныя
смотрящи , слезными оную провож-
деніе очесы. Дѣвица же на обыч-
номъ овомъ мѣстѣ, на немъ же жер-
ва подавашеся змію, поставлена быв-
ши при брезѣ озера, стояше рыда-
ющи и ждущи смертнаго часа , въ
5
10
15
20
'25
30
35
1308
онъ же змій изъ озера изшедши ,
имѣяше овую снѣсти.
И се по смотрѣнію Бога, хотящаго
всѣмъ спастися , и градъ той изба-
вити отъ погибели тѣлесныя же и
душевныя , приспѣ тамо Святый Ве-
ликомученикъ Георгій воинъ Царя
Небеснаго, па копѣ ѣздяй и копіе
въ руцѣ имѣяй. И видЬвъ дѣвицу
при езерѣ стоящую и зѣло плачущую,
вопроси оную: чесо ради тамо сто-
итъ и тако плачетъ? Она же рече
ему: добрый юноше, Скоро бЬжи от-
сюду конемъ твоимъ , да пе вкупѣ
со мною умрешп. Святый же глаго-
ла къ ней: не бойся, дѣвпце, но
повѣждь мнѣ чесого ожидавши, смот-
рящимъ на тя издалеча пародомь?
Глаголя къ нему дѣвица: о юноше
изрядный , вижду тя мужественна н
храбра, но почто желавши умрети
со мною? Бѣжи скоро отъ мѣста се-
го. А Свяіый глагола, не отъѣду,
дондеже мнѣ исповѣси истину, чесо
ради здѣ медлити и плачеши, и
кого ожидавши? Сказа убо ему дѣ-
вица вся по ряду о зміи и о себѣ;
и рече къ пей Георгій Святый: не
бойся , дѣвпце , азъ бо во имя Гос-
пода моего Бога истиннаго избавлю
тя отъ змія. Опа же отвѣща: доб-
рый воине , не желай погибнути со
мною , но бѣжи , и избави тебе са-
маго отъ горычя смерти; довлѣетъ
мнѣ единой здѣ умрети; ибо и мене
отъ зміина поглащенія не избавпши,
и самъ погибнеши.
Сія дѣвицѣ кь Святому глаголю-
щей, се змій опый страшный , лей-
ся изъ езера исходящъ, и ко обыч-
ной себѣ снѣди приблшкающея; его
1309
1310
же узрѣвши , воскрича дѣвица велі-
пмъ гласомъ вопіющи: бѣжи чело-
вѣче, се зміи грядетъ. А Святый Ге-
оргій зпамепася крестнымъ знамені-
емъ, и призывая Господа, рекііі: во
Имя Отца п Сына и Святаго Духа,
устремпся конемъ на змія , потрясая
копіемъ; и ударивъ того крѣпко въ
гортань уязви и къ земли пригнете;
коньже попираніе змія ноіами. Тажс
Святый Георгій повелѣ дѣвицѣ , да
поясомъ ссоимъ связавши змія , ве-
детъ аки пса кротка во градъ. А
народъ съ удивленіемъ па то смот-
ряіі , видящи змія ведома дѣвицею,
нача бѣжати отъ страха. Георгііі же
Святый глагола къ нимъ: не боііте-
сл , но уповайте на Господа Іисуса
Христа, и вѣруйте въ него, иже по-
сла мя къ вамъ избавити васъ отъ
амія. И уби Святый Георгііі змія то-
го мечемъ по среди града; и извлек-
піе людіе трупъ его за градъ, ог-
немъ сожгоша. Тогда царь града то-
го и весь народъ, вѣроваша во Хри-
ста; и крещеніе святое пріяша. Бѣ
же крещенныхъ мужей двадесять и
пять тысящѣ , кромѣ женъ и дѣтей.
Вь сочиненіяхъ Св. Димитрія Ро-
стовскаго должно отличать слогъ ис-
кусственный, литературный, отъ есте-
ственнаго, разговорнаго. Въ первомъ
господствуютъ Формы Церковно-Сла-
вянскія, и преимущественно въ позд-
нѣйшемъ , искусственномъ ихъ видѣ,
опредѣленномъ Грамматикою Смотриц-
каго. Этотъ искусственный , литера-
турный языкъ признается за позд-
нѣйшій Церковно-Славянскій. Иныя
древнія Формы въ немъ удержались,
какъ напр. лювм, нвплоды; другія же
5
іо
15
20
25
вполнѣ соотвѣтствующія имъ по обра-
зованію , вышли изъ употребленія;
напр. і|(нлы. Иныя Формы получили
искуственныя, неорганическія окон-
чанія; напр. причастія: суціііі вм.сын;
срапн. степень: луѵшін вм. луѵніі. Да-
тельный самостоятельный удержанъ;
но вообще въ Синтаксисѣ господству-
ютъ грецизмы , внесенные въ исправ-
ленный текстъ Библіи; таковы на пр.
множ. ч. прилагательныхъ среди, р.
вм. ед. ч.; одинакое отрицаніе вм.
двойнаго; членъ съ предлогомъ передъ
неопрсд. наклоненіемъ. См, 224.
264. 280. Числительныя и измѣня-
ются этимологически и согласуются
по способу позднѣйшему, неорганиче-
скому. См. 230. Даже въ выборѣ
словъ замѣчается искусственность, на
пр. пстііиствуюі|іііхъ.
Въ стройности рѣчи, хотя и искус-
ственной, но вполнѣ согласной съ тре-
бованіями Грамматики XVII в., въ
значительной чистотѣ Славяно-Рус-
скаго языка , освобожденнаго отъ по-
лонизмовъ,а всего болѣе въ высокомъ
литературномъ дарованіи автора, слѣ-
дуетъ видѣть причину , почему слогъ
его былъ признаваемъ за образцовый
Церковно-Славянскій.
303. 7. вдш.ч любовь: вм. вы; пото-
му согласовано съ есте.
303. 15. иногда — иной разъ, нѣ-
когда.
303. 22. слѣды — слѣдами.
304. 5. бсздныіі, Бсэденпыіі: откуда
сущ. бездна- § 79. Пр. 3.
304. 24. Иностранныя слове мате-
рія и форма былп въ большомъ упо-
требленіи между нашими богословами
XV И в
305. 3. нл дсііѣ — подъ открытымъ
небомъ, освѣщеннымъ лучами солнца.
Древне-Славянская ф.
305. 17. подроБіц: древн. ф. , вм.
чозднѣйшей неправильной. § 72. II.
1311
1312
СХѴ. ЗАДОНЩШІЛ, ПЛП СЛОВО О ВЕЛИКОМЪ КНЯЗѢ ДМІІТРЕ'Ь ИВАНОВИЧѢ
И О ѢРАТЬ ЕГО КНЯЗЬ ВЛАДИМИРЪ АНДРЕЕВИЧЪ, ЯКО ПОБѢДИЛИ СУПО-
СТАТА СВОЕГО ЦАРЯ МАМАЯ.
(По гізЬ. Ангольскаго во Времен. Моск. Общ. Истор. и (]ревн.
Рос. кн. 14-л 1851 г.).
Снидемся братія л друза и сыно-
во Рускіи составимъ слово къ слову,
возвеселимъ Рускую землю , возвер-
земъ печаль на восточную страну вь
Симовъ жребій, и воздадимъ погано- в
му Мамаю побѣду, а Великому Кня-
зю Дмитрею Ивановичу похвалу и
брату его Князю Владимеру Андре-
евичю. Ирцемь таково слово: лудчи
бо намъ брате начати повѣдати ины- і
ми словесы отъ похвальныхъ сихъ и
О нынѣшнихъ повѣстокъ похвалу Ве-
ликого Кпязя Дмитрея Ивановича и
брата его Кпязя Владимера Андре-
евича, а внуки Великаго Князя Вла- |
днмера Кіевскаго. Иачаша ти повѣ-
дати по дѣломъ и по былинамъ , не
проразимся мыслію по землями , по-
мянемъ первыхъ лѣтъ времена , по-
хвалимъ вещапнаго боярина горазпа ,2
гудца въ Кіевѣ. Тотъ бояринъ во-
складоша горазпая своя персты іщ
живыя струны, пояша Рускимъ Кня-
земъ славу, первому Князю Кіев-
скому Игорю Бяриковичю и Велико- ,2
му Князю Владимеру Всеславьевичю
Кіевскому и Великому Князю Яро-
славу Володимеровичго. Азъ же по-
мяну Рязанца Софонія , и восхвалю
пѣснеми , гуслсипыми словесы, сего 3
Великаго Князя Дмитрея Ивановича
и брата его Кпязя Владимера Андре-
евича, а внуки Святаго Ве ликаго Кня-
зя Владимера Кіевскаго , и пѣніе
Княземъ Рускимъ за в !»ру Христіянь-
скую. А оть Калатьскіе рати до Ма-
маева побоища 170 лѣтъ.
Се бо Князь Великііі Дмитреіі Ива-
новичъ и братъ его Князь Владимиръ
Андреевичъ помолися Богу и Пречи-
стой Его Матери, изтезавше умъ своіі
о крѣпкою крѣпостью, и поостріппа
сердца свои мужествомъ, и папол-
нися ратнаго духа , уставіппа себѣ
храбрыя воеводы въ Рускоіі зсміѣ,
и помянута прадѣда своего Велика-1
і5 го Кпязя Владимера Кіевскаго.
Оле! жаворонокъ лѣтняя птица ,
красныхъ день утѣха , воплоти подъ
синее небеса, посмотри къ сильному
граду Москвѣ, воспой славу Велико-
„ му Князю Дмитрею Ивановичу и бра-
ту сго Князю Владимеру Андрееви-
чи). Ци буря соколы снесетъ изъ зем-
ля Залѣскія въ полѣ Полотское! На
Москвѣ копи ржутъ, звѣпитъ слава
. по всей земли Рускоіі , въ грубы
трубятъ па Коломнѣ, въ бубны бьютъ
въ Серпуговѣ, стоятъ стези у Дунаю
великого па брезѣ, звонятъ въ ко-
локолъ! вѣчныя въ великомъ Новѣ-
городѣ. Стоятъ мужи Новгородскіе
у СофѢи премудрые, а ркуть тако:
уже намъ брате пс поспѣть на по-
1313
1314
сопь къ Великому Князю Дмитрію
Ивановичи); и какъ слово изговари-
ваютъ, уже аки орли слетѣіпась; то
тв были не орли слетѣшася, выѣха-
ли посадники изъ великаго Новаго- б
рода 7000 войска къ Великому Кня-
зю Дмитрею Ивановичи) и кТ> брагу
его Князю Владимиру Андреевичи).
Къ славному граду Москвѣ съѣхалн-
ся вси Князи Рускіе, а ркутъ тако- 10
во слово: у Дуная стоятъ Татарова
иоганыс , и Мамай царь на рѣки па
Мечи, межу Чюровымъ и Михайло-
вымъ брести хотятъ, а предати жи-
вотъ свой гіапіегі славѣ. И рекіпе із
Князь Великій Дмитрій Ивановичъ:
брате Князь Владнмеръ Андреевичъ!
поѣдемъ тамо укупимъ животу сво-
ему славы, а старымъ повѣсть, а мо-
лодыя ь память, а храбрыхъ своихъ 20
испытаемъ, а рѣку Донъ кровью про-
льемъ за землю Рускую и за вѣру
крестьянскую. И рекіпе нмъ Князь
Великій Дмитрсй Ивановичъ: братія
И Князи Рускіс , гнѣздо есмя были 23
Великаго Князя В.іадпмера Кіевска-
го , не въ обидѣ есми были по ро-
женію ни ястребу ни кречету ни
черному воропу , пи поганому сему
Момаю. 30
О! соловей лѣтняя птица, что Т>ы
ты соловей пощекоталъ славу Вели-
кому Князю Дмитрею Ивановичи), и
брату его Князю Владпмеру Андре-
евичи), и земли Литовской дву бра- 33
томъ Олгордовпчамъ, Андрею и бра-
ту его Дмитрею, да Дмитрею Волын-
скому; тѣ бо суть сыново храбры
кречаты въ ратномъ времени , и вѣ-
земли молвяіпс Андрей Олгордовичь
своему брату: брате Дмитрсй! сами
есмя собѣ два браты, сыново Олгор-
довы, а внуки мы Домснтовы, а пра-
внуки есми Сколомендовы. Зберемъ ,
брате, милые паиовя удалые Литвы,
храбрыхъ удальцовъ , а сами сядемъ
на добрые кони своя, и посмотримъ
быстрого Дону, испытаемъ мечевъ
своихъ Литовскихъ о шеломы Татар-
скіе, а сулицъ Нѣмецкихъ обое даны
ііусорманскіе. И рече ему Дмитрсй:
брате Андрей! пепощадимъ живота
своего за землю Русскую, и за вѣру
крестьянскую , и за обиду Великаго
Князя Дмитрся Ивановича. Уже бо
братб стукъ стучитъ , а громъ гре-
митъ въ камспомъ градѣ Москвѣ,
что, брате, стучитъ великая сильная
рать Великаго Кня,:я Длінтрсл Ива-
новича и брата сго его Князя Вла-
домера Андреевича; гремятъ удальцы
Рускіе злачеными доспѣхи и черне-
ными щиты Московскими. Сѣдлай
брате Андрей свой добрый конь, а
мой готовъ осѣдланъ; выѣдемъ брате
вь чистое полей посмотримъ свогіхъ
полковъ, сколько съ нами храбрые
Литвы , а храбрые Литвы съ нами
7000 оковапые раіп. Уже бо, брито,
возвіял : по морю па устъ Дону п
Нѣпра прилѣяша тучи па Рускую
земно, изъ нихъ же выступали кро-
вавые зори, а въ нихъ трепещутся
сильные молыпыі.
Быти стуку великому на рѣчкѣ Иа-
нрядѣ, межгг Дономъ и Иѣпромъ,
пасти ірупу человѣческому па полѣ
Куликовѣ, пролитися крови на рѣчкѣ
домы полеводцы подъ трубами йодъ то Напрядѣ; уже бо скрипѣли телѣги
шеломы злачеными. Въ Литовской межу Дономъ п Иѣпромъ, а идутъ
83
1315
1316
Хиповѣ поганыя къ Рускоп земли,
прптекоша сѣрые волцы отъ усть
Дону и Нѣнра, и ставши воютъ на
рѣкѣ хотятъ на Мечи поступити въ
Рускую землю, и то были не сѣрые 5
волцы, пріпдоша поганые Татаровя,
хотятъ пройти воіоючи всю Рускую
землю. Тогда гуси возгоготали и ле-
беди восллешкаша крыламп своими,
поганый Мамай пришелъ на Рус-
скую землю , и воеводы своя при-
велъ; а уже бѣды ихъ ііасоша, пти-
цы крылаты подъ облакъ летятъ,
вороны часто граютъ, а галицы своею
ріічыо говорятъ , орли хлѣкчютъ , а
волцы грозно воютъ , а лисицы на
костѣхъ бряпіутъ. Русская земля то
первое еси какъ за царейь за Соло-
мономъ побывала, то уже соколы
Бѣлозерстіи и ястребп хваруюіся, отъ
златыхъ колодицъ ись камена града
Москвы возлетѣша подъ синее небе-
са, возгремѣша злачеными колоколы
па быстромъ Дону. Тогда Князь Ве-
ликій Дмитреіі Ивановичъ воступпвъ
во златое свое стрѣмя, и вземъ свой
мочь въ правую руку , и помолися
Богу и Пречистой Его Матери; солн-
це ему на востокъ сіяетъ и путь по-
вѣдаетъ а Борись и Глѣбъ молитву
воздаютъ за сродники своя.
Что шумитъ и что гремитъ рано
передъ зорями I Князь Владимеръ
Андреевичъ полки перебираетъ и ве-
детъ къ великому Дону; н молвяшезв
брату своему Великому Князю Дмпт-
рсю Ивановичи): пе ослабливаіі, бра-
те, поганымъ Тагаровямь, уже по-
ганые поля Русскіе наступаютъ и
вотчину отнимаютъ. И говоритъ ему -іо
Князь Великій Дмитреіі Ивановичъ.
брате Владимеръ Андреевичъ, сами
семи, а внуки Великаго Кпязя Вла-
димера Кіевскаго, а воеводы у насъ
уставлены отъ боярпповъ, и крѣпцы
бысть Князи Бѣлозерстіи Ѳедоръ Се-
меновичъ , да Микула Васильевичъ ,
да два брата Олгордовичп, да Дми-
треіі Волынской , да ТимоФей Волу-
евичь, да Андрей Серкизовичь , да
ю Михайло Ивановичъ, а вою съ нами
триста тысящь окованью рати, а
воеводы у пасъ уставлены , а дру-
жина свѣдана, а подъ собою имѣемъ
добрые кони , а па собѣ злаченые
доспѣхи, а шеломы Черкаскіс, а щи-
ты Московскіе, а сулицы Нѣмецкіе,
а кинжалы Ѳряскіе , а мечи булат-
ные , по гще хотятъ головы своя
положить за землю Русскую и за
то вѣру крещеную.
Пашутъ бо ся аки живи хоруговп,
ищутъ собѣ чести и славнаго имени.
Уже бо тѣ соколы и крсчаты за
Донъ борзо перелетѣли и ударилися
2’> о многіе стада лебединые; то ти на-
ѣхали Рускіе Князи па силу Татар-
скую , и ударпша копье Ѳара-ъуж-
ными о доспѣхи Татарскіе , возгре-
мѣли мечи булатные о шеломы Хи-
г,<> невскіе па полѣ Куликовѣ, па рѣчкѣ
Напрядѣ. Черна земля подъ копы-
лы , а костьми Татарскими поля па-
сѣяша, а кровью ихь земля пролита
бысть, а сильный полки ступишася
въ мѣсто и протоцташа холми и ду-
ги , и возмутишася рѣки , потоки,
озера , и кликнули быша дивы въ
Русской земли , а глава шиб.іа къ
желѣзнымъ вратамъ, ли къ Кара-
начіі Крому , и х СаоІ; по морю и
къ Которпову , а оттолѣ ко Царю,
1317
1318
те, летѣти главѣ твоей на траву ко-
выль , а чаду твоему Іякову лежати
па зеленѣ ковылѣ травѣ, на полѣ
Куликовѣ па рѣчкѣ Напрядѣ, за вѣру
& крестьянскую за землю Руцкую и за
обиду Великаго Князя Дмитрія Ива-
новича.
И въ то время по Резапской зем-
лѣ около Допу пи ратаи ни пасту-
*° хи въ полѣ некличютъ , по едины
воропы граютъ труни ради человѣ-
ческія, грозно и жалосно въ то вре-
мя бяше тогды слышати; за неже
трава кровію пролита бысть, а дре-
із всеа тугою къ земли приклопгппася
и воспѣли бяше птицп жалостные
пѣсни. Восп.іакашася псп Княгини и
боярыни и вси воеводскіе жены о
избіенныхъ• Никулина жена Василь-
•2о свича Ѳедосья да Дмитріева жена
Марья рано плакашася у Москвы гра-
да на забралахъ стоя; а ркутъ тако:
Допс! Допе! быстрая рѣка прорыла
есн ты каменныя горы и теченіи въ
землю Половецкую, прплслѣіі моего
господина Мпкулу Васильевича ко
мнѣ, а Марья про своего господина
то жс рекла. А Тимоѳеева жена Во-
луевича такоже нлакахуся , и рече
тако: се уже веселіе мое попиче во
славномъ градіі Москвѣ, и уже пе-
вижу своего государя , Тимоѳея Во-
луевпча въ живо г I, нѣгу. А Андре-
ева жена Марья да Михайлова жена
Оксинья рано плакашася: се уже
обѣма намъ солнце померкло въ слав-
номъ градЬ Москвѣ; примахнули къ
ппмі. отъ быстраго Дону поломан-
ные вѣсти, иосяшс великую бѣду, и
ссѣдоша удальцы з добрыхъ коней
на суженое мѣсто па нолѣ Кули ко-
граду па хвалу Русскимъ Княземъ.
И одо.іѣша раіь Татарскую на полѣ
Куликовѣ на рѣчкѣ Напрядѣ.
На томъ цолѣ сильный тучи сту-
пишася, а изъ нихъ часто сіяли мо-
лыпьи и загремѣли громы велицыи;
то ти ступишася Русскіе удальцы
съ погаными Татарами за свою ве-
ликую обиду, а вь нихъ сіяли силь-
ные доспѣхи злаченые , а гремѣли
Князи Рускіе мечьмп булатными о
шеломы Хпповскіе. А билпся изъ
утра до полудни въ суботу на Ро-
жество Святѣй Богородицы. Не тури
возгремѣли у Дунаю великаго на
полѣ Куликовѣ, и не тури побѣж-
дена у Дунаю великаго; но носѣ-
ченп Князи Русскіе и бояры и во-
еводы Великаго Князя Дмитрея Ива-
новича , побѣждено Князи Бѣ.іозер-
стіи отъ поганыхъ Татаръ: Ѳедоръ
Семеновичъ, да Семенъ Михайловичъ,
да Тимофсн Волуевичь, да Андреи
Серкизовичь, да Михайло Ивановичъ
и иная многая дружина. 2г,
Пересвѣга черпца , Брянскаго бо-
ярина , на суженое, мѣсто привели
И рече Переспѣть чернецъ Велико-
му Князю Дмитрею Ивановичи); лут-
чи бы намъ потятымъ быть, нежели г,о
подписнымъ отъ поганыхъ Татаръ.
Тако бо Переспѣть поскакиваеть па
своемъ добрѣ конѣ, а злаченымъ до-
спѣхомъ посвѣчиваетъ , а иные ле-
жатъ посѣчены у Дунаю великого г,з
па брезѣ; и въ то время стару надо
помолодѣть, а удалымъ людямъ плечь
своихъ попытать. II молвяше Ос.іабя
чернецъ своему брату Пересвѣту
старцу: брате Пересвѣте! вижу па<о.
телѣ твоемъ раны великія; уже, бра-
1319
1320
вѣ, па рѣчкѣ Напрядѣ. И восіттака-
лися жены Коломенскіе, а ркутъ
тако: Москва, Москва, быстрая рѣка!
чему оси за.іе.іѣяла мужей нашихъ
ркутъ отъ пасъ въ землю Лоловсц- з
кую; и тако: можешь ли Господинѣ
Князь Вслнкііі веслы Нѣпръ запру-
дить; замкни Государь Окѣ рѣкѣ
ворота , чтобы йотомъ поганьте Та-
таровѣ къ намъ не ѣздили, уже му- ю
жеіі нашихъ рать трудила.
Того же дни въ суботу на Роже-
ство Святыя Богородицы иссѣкша
христіане поганые полки па нолѣ
Куликовѣ, на рѣкѣ Нанрядѣ; и ніок- із
нувь Князь Вслнкііі Владимсръ Ан-
дреевичъ гораздо, и скаканіе во пол-
цѣхъ поганыхъ въ Татарскихъ , а
злаченымъ тымъ шеломомъ посвѣчи-
ваетъ, а скакаша со всѣмъ своимъ зо
войскомъ , и загремѣли мечьми бу-
латными о шеломы Хиновскіе. И
восхвалиіъ брата своего Великаго
Князя Дмигрея Ивановича: браге ,
Дмитрій Ивановичъ, туго у. . . . шиа ез
времени. ... а забрала ле оставаіі ,
и свои полки іюнужай короиолыци-
камъ; уже бо поганые Татары іюля
наступаютъ , а храбрую дружину у
пасъ пстерялн, а въ труни человѣчкѣ зо
борзи копи не могутъ скочпти , а
въ крови по колѣно бродятъ, а уже
бо , братье , жалостно видѣти кровь
крестьянская. И Князь ВетнкійДмп-
трсіі Ивановичъ рече своимъ боярамъ: зз
братія бояра п воеводы н дѣти бо-
ярскіе то тп ваши Московскіе слад-
кіе меды н великіе мѣста, туго, бра-
те , стару помолодѣть , а молодому
чесіп добыть. И рече Князь Вели- «о
кій Дмитреіі Ивановичъ: Господи
Боже мой! па тя уловахъ да не по-
сты ікуся въ вѣкъ, ни да пОсмѣтотміі
ся враги моя мнѣ; и помолися Богу
п Пречистой Его Матери и всѣмъ
святымъ Его , и прослезися горько,
и утеръ слезы. И тогда аки сокола
борзо полетѣли. И поскакиваетъКпязь
Великій Дмитреіі Ивановичъ съ Сво-
ими потки п со всего силою. И рече:
брате, Кпязь Влалпмеръ Андреевичъ!
тутъ , брате, испити медвяна чара ,
паѣждяемъ, брате, своими полки силь-
ными на рать Татаръ поганыхъ.
Тогда Князь Великій наступаетъ
на рать силу Татарскую, и гремятъ
мечи булатные о шеломы Хиновскіе,
и поганые бусорѵаны покрыта гла-
вы своя руками своими; тогда пога-
ные борзо вся отступи ша. П отъ
Великаго Князя Дмигрея Ивановича
стези ревутъ, а поганые бѣжать , а
Рускіе Князи и бояры и воеводы и все
великое войско широкіе поля кли-
комъ огородпша, и злачеными доспѣ-
хами освѣтлила. Уже бо ста туръ на
боронъ; тогда Кпязь Великій Дмнтрси
Ивановичъ п брать его Князь Вла-
димсръ Андреевичъ полки поганыхъ
вспять поворотили; и иача ихъ бу-
сормаповь бити и сѣчи горазпо безъ
милости, и князи нхъ ладоша съ
копей загремѣли , а трупьми Татар-
скими поля пасѣяша , и кровію пхъ
рѣки протекли. Туго поганые раз-
лучишасл розно, и побѣгше пеуго-
тонаиными дорогами въ лукоморье,
скрсгчющс зубами своими , дбрушп
лица своя; а ркуще такъ: уже намъ
брате въ земли своей побывать и дѣ-
тей своихъ повидать, а въ Русь ратью
намъ исхаживать, а выхода намь у
1321
1322
нынѣ ты поганый бѣжишь самъ-
девятъ въ Лукоморье, не съ кѣмъ
тебѣ зимы зимовати въ полѣ; не што
тебя Князи Русскіе горазио подчи-
з вали, нн князей сь тобою ни вое-
водѣ; пе что гораздо упилися у бы-
страго Дону на полѣ Куликовѣ на
травѣ ковылѣ. Побѣжп ты поганый
Мамай отъ насъ, позаденешь и намъ
< о отъ земли Русской.
Уподобился еси милому младен-
цу у матери своей, тако Господь Богъ
помиловалъ Князей Русскихъ, Вели-
каго Князя Дмнтрея Ивановича и
15 брата еГо Кпг.зя Владимера Андре-
евича межъ Допа и Нѣііра. II сталъ
Великій Князь Дмитрій Ивановичъ
съ своимъ братомъ сь Княземъ В.іа-
димеромь Андреевичемъ п съ осталь-
20 иыми своими воеводами па костѣхъ,
па нолѣ Куликовѣ па рѣчкѣ Напря-
дѣ. Грозно бо п жалостно, брате,
въ то время посмотрѣти, иже лежатъ
трупи крестьянскіе у Дуная велпка-
2Б го на брезѣ, и Донъ рѣка три дни
кровію текла. И рече Князь Вели-
кій Дмнтрей Ивановичъ: считайтеся
братія сколько у пасъ воеводъ пѣтъ,
н сколько молодыхъ людей пѣтъ.
зо Тогды говорить стоя Мпхайло Алек-
сандровичъ , Московскій бояринъ,
Князю Дмитрею Ивановичи): Госу-
дарь Князь Великій Дмитреіі Ива-
новичъ! нѣту, Государь, у пасъ со-
в рока бояриновъ Московскихъ , двѣ-
надцати Князей БЬлозерскихъ; трид-
цати Новгородскихъ посадниковъ ,
двадцати бояриновъ Коломенскихъ,
сорока бояръ Серпуховскихъ, трпд-
о цаги пановъ Литовскихъ, двадцати
пяти бояръ Костромскихъ, тридцати
Рускихъ людей испрашивать; уже бо
востопа зём.ія Татарская , бѣдами и
тугою покрыта бо сердца ихъ, хо-
тепіе княземъ п похвала Руской зем-
ли ходити; уже бо веселіе наше по- з
ипче; уже бо Рускіе сыново разгра-
бити Татарскія узорочья, и доспѣхи
и копи, и волы, п верблуды, и вино,
и сахаръ дорогое узорочіе; уже жены
Русскіе восплескаша Татарскимъ зла- і0
;іиП' б"|І "7- ; ши >>гі' іг.шічж
томъ.
Уже бо по Руской землѣ просірѣ-
ся веселіе и буйство; возпесеся сла-
ва Руская но всей земли; а на по-
ганыхъ Татаръ промчсся злыхъ бу- і г,
сормановъ хула и пагуба; уже бо
вершено диво на земли; п уже гро-
зы Великаго Князя Дмнтрея Ивано-
вича н брата его Князя Владимера
Андреевича по всѣмъ землямъ текутъ 20
грозы. И Князь Великій своею храб-
ростію и дружиною Мамая поганаго
побилъ за землю Русскую и завЬру
крещеную; уже поганые оружія своя
іювергоша подъ мечи Русскіе, и тру- 26
бы ихі. не трубятъ, и уныіпа гласи
ихъ. И отскача поганый Мамай отъ
своея дружины, сѣрымъ волкомъ
взвылъ, и прптече къ Хаѳесіѣ гра-
ду. Молвяше же ему Ѳрязовѣ: чему зо
ты поганый Мамай посягаешь на
Русскую землю; то тя била орда За-
лѣская: а ие бывати тебЬ въ Батыя
царя, у батыя царя было четыреста
тысячъ кованные ратп , а воевалъ зд
всю Русскую земно отъ востока и
до запада; а казнилъ Богъ Русскую
зем но за своя согрѣшенія. И ты при-
шелъ па Русскую земно , царь Ма-
май , сь мпогицн силами , з девятью «о
ордами , и семидесятый киязьями; а
1323
1324
редакціи расказъ круглѣе , и самое
впечатлѣніе, имъ производимое , пол-
нѣе и яснѣе. Что же касается до вто-
рой редакціи, то слѣдуетъ упомянуть,
что она сохранилась въ наибольшемъ
числѣ списковъ.
Сочинитель Задонщииы, пли Ма-
маева Побоища подражалъ Слову у
Полку Июревѣ , даже иногда рабски.
Въ первой редакціи замѣтно болѣе
іо подражанія: въ нѣкоторыхъ мѣстахъ
очевидно , что сочинитель Побоища
искажалъ выраженія Слова о II. Пг.
вѣроятно , имѣя его подъ рукою въ
неправильномъ или въ написанномъ
нечотко спискѣ. Такъ на пр. вм. 77о-
15 якъ онъ прочелъ бояринъ (вещаіінаіо
боярина, т. е. въщаго Бонна, (311.
29). Тотъ бояринъ воскладоша — Бо-
ннъ въекладаше , им. за шеломеиемъ ,
т. е. за горою , онъ прочелъ: за Со~
ломаномъ , прибавивъ отъ себя: какъ
20 за царемъ — побывала (315. 18) и
нѣк. др.
Что это Слово не принадлежитъ
самому Софронію , а только у него
заимствовано , явствуетъ изь словъ:
25 «азъ же помяну Рязанца Софронія-
Впрочемъ это нисколько не мѣшаетъ
предполагать , что въ Словѣ могло
удержаться’ весьма многое отъ это-
го сочинителя. Точно также встрѣ-
чаемъ имя Даніила упомянутымъ въ
Словѣ, которое приписывается ему са-
мому.
Не смотря на подражаніе Слову о
Полку ІІгорсвѣ, нѣкоторыя мѣста от-
личаются высокимъ художественнымъ
достоинствомъ; какъ на пр. плачъ
княгинь и боярынь и воеводскихъ
женъ, и особенно конецъ Слова, гдѣ
описывается, какъ Великій Князь съ
своимъ братомъ н остальными воево-
дами сталъ на костяхъ, какъ считали
онп убитыхъ, и какъ прощался съ
убитыми Великій Князь.
пяти бояръ Володимеровскихъ , семи
бояръ Суздальскихъ, сорока бояръ
Муромскихъ, семидесяти бояръ Ря-
занскихъ, тридцати четырехъ бояри-
новъ Ростовскихъ, двадцати трехъ 6
бояръ Дмитровскихъ, шестидесяти
бояръ Можайскихъ, тридцати бояръ
Звѣііигородскихъ, пятнадцати бояръ
Углецкнхъ; а посѣчено отъ безбож-
наго Мамая по.ітретья ста тысечь и 40
три тысячи. Слава тебѣ Господи Бо-
же нашь, помиловалъ пасъ. И рече
Князь Великій Дмитреп Ивановичъ:
братія бояра и Князи и дѣти бояр-
скіе , то вамъ сужено мѣсто межъ 15
Дономъ и Нѣнромъ на нолѣ Кули-
ковѣ, на рѣчкѣ Напрядѣ, и положи-
ли сста головы своя за святыя церк-
ви, за землю Рускую, за вѣру кресть-
янскую; простите мя братія и бла- 20
і ословптс , всѣмъ вѣнецъ въ буду-
щемъ. ДІ пойдемъ брате, Князь Вла-
димиръ Андреевичъ но свою Залѣ-
скую землю къ славному граду Мо-
сквѣ, и сядемъ брате па своемъ Кня-25
женіи, а чти,семи, брате, добыли и
славнаго имени, Богу нашему слава.
Описаніе Мамаева побоища дошло
до насъ въ двухъ редакціяхъ: одна
въ приведенномъ здѣсь Словѣ, или
Забойщикѣ , отличается народнымъ,
поэтическимъ складомъ; другая — въ
Сказаніи , изъ котораго отрывки по-
мѣщены въ слѣдъ за этимъ словомъ—
носитъ на себѣ характеръ книжной
рѣчи , украшенной искусственными ,
риторическими выраженіями. Въ ко-
торой изъ нихъ удержалось болѣе отъ
первоначальнаго сочиненія Рязанца
Софронія , сказать трудно. Нельзя
однако не замѣтить, что въ первой
1325
1326
Относительно языка должно замѣ-
тить, что русскія <х>ормы вообще пра-
вильны, церковно-славянскія же иног-
да весьма искажены. На пр. множ-
число вм. ед. 311.2 1 воскладоша, 318.
29. плакахусп, прич. прош. вр. мн.
ч. вм. прошедш. вр. пзъяи. накл. ед.
числа: 313. 15. р«кше (вм. рече) и
мн. др.
311. 5. воздадимъ —побѣду- вѣро-
ятно, надъ Мамаемъ.
—- У. лудчи ( вм. лучше ) — : см.
Слово о ІІолк. Пгор.
— 16. начитати —: въ словѣ о
11. П. начати же сп тъи пѣсни по
былинамъ сею времени-
— 18. не проразимся—: въ словѣ
о П. И. (Боянъ) растѣкашется мы-
слію по древу, сѣрымъ волкомъ по
земли
— 25. Бяриковичю (?). Испорчено.
312. 4. а отъ калатъскіе рати —;
вставка.
— 9. изтезавше —: въ Сл. о И.
II. истліну умъ крѣпостію еврею , и
поостри сердца своего мужествомъ,
наплънився ратнаго духа.
— 16. Оле! жаворонокъ —: подра-
жаніе Сл. о II II. «о Бояле, соло-
иио стираю времени!»
— 22. ци буря —: вь Сл. о И. II
не буря соколы занесе
— 21. копи ржутъ —см Сл. о
П. И.
— 27 въ Серпуговіь — въ Серпу-
ховѣ. Дунай: какъ здѣсь , такъ и въ
другихъ мѣстахъ вм. Дона-
— 29. вѣчныя — вѣчевые.
— 32. на посопъ — на пособь —
на помощь.
313. 1. Огрпцат. уподобленіе. § 282.
Пр. 6.
— 25. гнѣздо — семья См. Сл. о
II. 11.
— 32. соловей пощекоталъ: см. сл.
о II. И.
— 40 вѣдомы полеводцы —= въ
Сл. о П- И. а мои ти Куряни свѣ-
доми къмети, и пр.
314. 8. посмотримъ —: см. Сл. о
П. И.
— 11. боеданы — байданы.
— 24. сѣдлай—: см. Сл. о П. И.
— 32. Нѣпра — Днѣпра.
— — прилѣяша — прилелѣя-
ша (?).
— 34. трепещутся —: см. Сл. о
11. И.
— 37 Напрядѣ — ІІепрядвѣ.
— 38. трупъ принимается вь зна-
ченіи собирательномъ; въ другомъ мѣ-
стѣ трупъ, 319. 30.
315. 5. Отрицат. уподобл. § 282.
Пр. 6.
— 12. уже бѣды — : въ сл. о П.
И. уже бо бѣды ею пасетъ птицъ.
— 14. а галицы — см. Сл. о II.
Пг.
— 20. хваруются — вѣроятно по-
рываются. Слнч. област. хваряватъ—.
— 21. колодица или колодка: умен.
отъ колода или клада, т. с. двѣ пла-
хи съ выемками посреди, а по кон-
цамъ сь петлями и замками.
— 23. колокола нлн колокольцы на-
вязывались на ловчить птицъ. См.
Урядникъ Сокол. пути.
— 32. что шумитъ —: въ Сл. о
11. Пг. «что ми шумитъ, что ми зве-
нитъ давсчя рано предъ зорями? Нюръ
плъкы заворочаетъ.»
316. 10. вой'- употреблено въ смы-
слѣ ообир. имени: откуда съ оконча-
ніемъ -инъ, означающимъ единичность:
во-инъ.
— 15. Слич. въ Сл. о II. 11г. же-
лѣзный папорзи подъ шеломы Ла-
тински ѵ.и.
1327
— 17. Ѳрлскіе — Фряжскіе.
— 21. Пашутъ — : въ Сл. о П.
Игор. -хоботы пашутъ.
— 27. Ѳараааумсными —Харалуж-
ными. См. Сл. о II. Иг.
— 31. Слич. въ Сл. о И. II.
Ь И
— 35. въ мѣсто — вмѣстѣ, в 262.
—г 37. дивы: въ Сл. о П. Пс. «дивъ
' . ’ ' Кіі
кличетъ връху древа.»
— 39. Вѣроятно, испорчено.
— 40. Саоѣ — къ Кач>ѣ.
317. 14. Сравненіе съ туромъ пли
быкомъ слич. въ Сл. о ГГ. Иг.
— 27. на суженое мѣсто — на
мѣсто судьбы , т. е. битвы , смерти.
Судъ въ смыслѣ смерти слич. въ Сл.
о П. Иг.
• V і
— 29. .путчи бы —: въ Сл. о II.
Пг. «луцежъ потяту быти, неже по-
лоненгу быти.»
— 32. См. въ Сл. о II. Пгор. «ка-
мо туръ поскочяте , своимъ златымъ
шеломомъ посвѣчивая.»
— 36. Въ Сл. о И. Пг. «« чи ди-
во ся, братіе стару помолодити?»
318. 1. на траву повылъ: пѣсенное
выраженіе.
— 9. Сл. о II. Иг. «тогда у.0
Рускоіі земли ріьтко ратаевѣ кика-
хутъ.»
— 15. древеса тугою—; см. въ Сл.
о II. IIюр.
— 38. поломанные вѣсти: ошиб-
кою, вм. полоняныя, т. с. вѣсти о плѣ-
нѣ § 223. Пр. 2.
319. 11. рать — война . битва.
— 1,5. мокнувъ (?).
— 25. Въ рукописи недостаетъ.
— 30. Кровавая картина, очевид-
но, снятая съ дѣйствительности.
— 37. Это мѣсто такъ Же отли-
чается свѣжестію художественнаго
представленія.
1326
320. 11. испити медвяна чара. §
196. Пр. 3.
— 15. на ратъ силу — тожде-
словіе. Ч" іЛІ
.> і.• • Д 2 . Иі.' ѵа <>і,л."
— 23. поля кликомъ огорооиша: сл,
въ Сл. о П. Пг.
I . ЛІ1І (" ,ІІІІ,-»ІИ(>4П .ГСІ
— 25. ста туръ на боронъ: тоже
п въ Сл. о П. Пг.
— 35. неуготоваиными дорогами: въ
Сл. о ГІ. Пг. неготовами.
‘ П ОПТЪ
— 37. скреічюще; древняя <і>., вм,
скрежеща.
-----доругай (Ч).
...I Щ . ... -.1
— 39. цебцватъ: въ рук цебрватпь.
Все это мѣсто отличается народнымъ,
пѣсеннымъ складомъ.
— 41. выхода — дани. Слич. въ
-г 11
Дрсвн. Рус. стпх.
Бралъ онъ, младъ Щелканъ
Дани, невыходы ,
Царски невыплаты. 32.
321. 3. хотѣніе (?)• Вѣроятно,
испорчено.
— 5. веселіе наше попиче: см. въ
Сл. о П. Пг.
— 13. буйство — раздолье. Слич,
прилаг, буйный — роскошный о ро-
стеніяхъ).
— 17. вержено диво — : взято изъ
Сл. о П. Пг.
— 20. текутъ грозы см. въ Сл.
о П. Пг.
— 30. къ Хаѳестѣ — къ Ка<і>ѣ (?).
Ѳрлзоеѣ — Фрязи.
— 32. орда — въ смыслѣ войска
вообще.
— 33. не бывати — въ Батыя: не
сравняться съ Батыемъ.
322. 36. не што — нс что—народ-
ное, вм. развѣ.
Все это мѣсто отличается свѣжестью
чувства и разсказа.
— 9. позадепешь г вм. позадѣ-
нешь) — навлечешь и на насъ, задѣ-
1329
1330
иешь и пасъ. Слич. злдт.тн вт> древ-
нихъ памяти, церковной письменности.
— і і. Чго-то испорчено. Очевид-
но, Господь уподобляется матери, а
Князья Русскіе — милому младенцу. '
323. 10. полтретья ста = 250-
§ 228
— 11. Слава: — невольно выска-
занное чувство самосохраненія согла- 1
сно съ историческою правдою и съ
характеромъ поэтическаго изображе-
нія той эпохи.
— 13. Все вто мѣсто до конца —
поэтически- и глубоко-нравственнымъ
чувствомъ заключаетъ превосходную
сцену стоянія па костяхъ-
•— 18. естаі ошибкою, вм. есте.
Для сличенія предлагаются здѣсь
отрывки изъ Сказанія о томъ жс пред-
метѣ по другой редакціи. (По пзд.
Снсгпрсва’въ ІГсторич. Сборн. Томъ
3-й, ки. I. 1838 г.)
1 .Вступленіе- Сія повѣдай, Оуранъ,
како случися брань на Дону право-
славнымъ хрпстіаномь з безбожными
Агаряны, како во.твыси Господь родъ
христіанскій, а поганыхъ оуннчижп
и посрами ихъ суровство, якоже пног- 50
да Гедѣономъ Мадіама низложи, и
православнымъ Моисеомь Фараона. И
нынѣ подобаетъ вѣдати намъ величія
Божія, како творитъ Господь волю
боящимся его, и како пособи Господь
Богъ православному, Селикому Князю
Димитрію Ивановичу Владимерьскому
надъ безбожными Агаряны. Лѣта же
тоги попущеніемъ Божіимъ- от на-
ученія діавола воздвигся царь от во-
сточныя страны имянемъ Мамай, Е і-
линъ сы родомъ, вѣрою идоложрецъ,
иконоборецъ злый, христіанскій не-
навистникъ и укоритель, и вниде въ
сердце его діаволъ подстрекатель ,
иже всегда пакости дѣя христіяпомь,
и наусти его разорити православную
вѣру всему христіанству да не сла-
вится в нпхъ имя Господне в лю-
Дѣхъ тѣхъ.
Слышавъ же безбожный царь Ма-
> май , и нача діаволомъ палимъ быти
непрестанно, ратуя на христіанство,
нача глаголати ко свсимъ оупатомь 1)
п Княземъ и оуланомъ 2): «яко не хощу
азъ тако творити, како Батый 3); азъ
о Князи пхъ пзждену; а которые гра-
ды пхъ красные, тѣхъ хощу видѣти 4)
тихо и безмятежно.» Но рука Божія
высока. По малехъ же днехъ, по гла-
голехъ сго, царь Мамай псревезссл ве-
5 ликую рѣку Волгу со всѣмп силами сво-
ими и многи орды совокупи съ собою
глаголя имъ: «яко обогатѣете рус-
скимъ златомъ, и пойдѣ на Русь, сер-
дитул 5) яко левъ , пыхая яко не-
2о утолпмая ехидна; дондеже до устъ
рѣки Вороножа и распусти облаву
свою, заповѣда оулусомъ 6) своимъ,
«яко да ни единъ у васъ пашетъ хлѣ-
ба : будите готовы на Рускую землю
на хлѣбы!»
2. Плачь Евдокіи. Княгини же Ве-
ликая Евдокѣл съ своею снохою и
иными Княгинями и с воевотскимн
женами възыде на златоверхій свой
теремь в набережный и сядѣ подъ
южными окны и рече: «Оуже бо ко-
нечно зрю на тебя Великаго Князя!»
А въ слезахъ не можетъ словеси ро-
щи; слезы бо от очію льются аки
35 рѣчныя.быстрины. Воздохнувъ печал-
ію и шибъ руцѣ свои къ переемъ , и
1) Ерм. Евпатомъ Ник. л. VI, 179. Ян-
купатомъ.
ао 2) Ерм. воеводамъ.
3) Ерм. Егда же бо дойдемъ Руси, убію
и пр.
4) Ерм. и ту сядемъ вѣдати, тихо п без-
мятежно поживемъ; нс вѣдыіі того,
лко. . . .
15 5) Ерм. ревыіі, яко левъ дыхая.
С) Ерм. улупшкомъ; въ Снг. оуланомъ.—
К. Оболсн. войско свое.
84
1331
1332
рече: Господи Боже великііі, призри
на мя смиренную , сподоби мя еще
Государя своего видѣти славнаго во
человѣцѣхъ 1) Великаго Князя Дп-
митрся Ивановича. Дай же, Господи,
ему помощь отъ крѣпкія руки твоея,
"да побѣдитъ противныя своя! 11с со-
твори, Господи, яко же за мало лѣтъ
брань была па рецѣ на Калкѣ хри-
стілномъ съ Татары 2) оть злаго Ба-
тыя. От Кадкннскаго побоища до Ма-
маевы рати "рі л ѣтъ 3). Отъ таковыя
же беды нынѣ, Господи, спаси и по-
милуй! Ие дай же , Господи , нынѣ
погибнути оставшему христіанству]
отъ тое бо рати Руская земля оупы-
ла. Пи па кого же бо надежи ие-
пмамъ, токмо на тебя всевидящаго
Бога. Азъ же оупылая имѣю двѣ от-
расли Князя Василія , да ІОрья , но
еще и тѣ мяли суть. Егда похпзіггь 4)
пхъ вѣтръ с оуга или з запада: то
не могу терпѣти , ни на ч гоже опи-
рался; ихъ или зной ііроразитъ, тако
же пмь погибнути; а противу сему
что сотворятъ? Возврати пмъ, Госпо-
ди, отца нхъ по здорову: то и земля
ихъ но здорову будеть, и онѣ во вѣки
царствуютъ. »
8. Примѣты, и предсказанія Дмит-
рія Волынца. Оуже есть бысть про-
тиву свѣтоноснаго дни праздникъ Ро-
жества Святой Богородицы; осѣни же
тогда одолжившеся днемъ лѣтнымъ.
II бысть же теплота и тихость в но-
щи той и мрацы. 5) роимся лиляшссл.
ІІоистпннѣ бо рече: нощь неслѣтла
1) Ерм. въ полцѣхь. Никои, л. VII, 117.
2) Ерм. со Еллппы.
3/ Очевидно позднѣйшая вставка перепи-
щика или владѣтели рукописи; ее нѣтъ
пн въ Ерм. пи въ Спг. спискѣ; но есть
въ сп. К. Оболги.
4-' Ерм. поразить.
5). Ерм. иоіцпып. Въ Спг. мраци роеніи;
въ сп. К. Ободсп. и мрацы розни явн-
шася Вь Спг. и К. Оболен. уже бо
нощи глубоце пзаря пзгас'е. Соі>. Вре-
певѣрпымъ, вѣрнымъ жс просвѣщеніе.
Рече же ДмитреГі Волынецъ Велико-
му Князю примѣту: «Войску оуже бо
вечерняя заря потухла.» Дпмптрей же
5 сядѣ на копь свой, поимъ съ собою
Великаго Кпязя, высхавъ на поле
Кулпково п ставъ посреде- обоихъ
полковъ , обратпвея на полки Татар-
скіе, слыша къ стукъ великъ и крикъ,
и» аки торзи снимаются, аки городы ста-
вятъ , аки трубы гяасяще. И бысть
же назади. Татарскихъ полковъ волцы
воютъ велмп- грозно , но правой же
странѣ ихъ вороны и галицы пре-
1»стайно крпчаше; нбысть великъ тре-
петъ, птицамъ, прелѣтающимъ от мѣ-
ста па мѣсто, акн горамъ играюще;
противу же имъ на рецѣ па Ііепряв-
де гуси н лебеди и оутята крилами
20 плещутъ необычно и велику грозу
подаютъ. Рече же Волынецъ Велико-
му Князю: «Что еси, Господпне Кнл-
же, слышавъ?» II рече Князь Вели-
кій; «Слышахъ , брате, гроза велика
2» есть.» II рече Волынецъ: «Обрати же
ся , Князь же , на полки Рускія!» I
яко же обратпшася и бысть тихость
велика. Волынецъ же рече Великому
Князю: «Чго еси , господинс слы-
Зо шалъ?» Онъ же рече: «Ничто же, бра-
те, слышати, но токмо вндѣхомъ, отъ
множества огней зари имашасл.» II
рече Димптреі Волынецъ; «Княже
господпне, добра суть примѣта и зна-
55 меніл! Призывай Бога небеснаго и
нсоскоудѣвай вѣрою!» II паки рече:
«Еще мп примѣта есть.» Сшедъ с коня,
и надо на зём.;ю, на правое о’ухо ,
предлежа на долгъ часъ п станъ, абне
то паничѣ. II рече ему Князь Великііі:
«Чго есть , брате , примѣта?» Оп же
не хотѣ сказати ему. Князь жс Ве-
меп. I, 361, въе.ходяіцу солнцу нбысть
тма велика но всей земли , и мгляію
бѣше было утра до третьго часа , и
повелѣ Господь тьмѣ уступити, а свѣта
пришествіе дарена.
1833
1334
линіи нудивъ его добрѣ, онъ же ре-
че емоу: «Едина ти есть на ползу, а
другая скорбная: слышахъ землю пла-
чющуся на двое , едина страна , аки
нѣкая жена плачющеся чадъ своихъ
Еллпнскпмъ языкомъ!), другая же
страна, аки вѣка я дѣвица 2), иросоііѣ
аки въ свирѣль , едина плачевнымъ
гласомъ. Азъ оуже множество тѣхъ
примѣтъ испытахъ: сеіо ради надѣ-
юся на Бога и ко святымъ мучени-
комъ (Борису и Глѣбу, сродникомъ
вашимъ. Азъ чаю побѣды на пога-
ныхъ, а крестіянъ множество- падетъ.»
Слышав же то Іхнязь Великій , про-
слсзився, рече: «Да будетъ воля дер-
жавѣ Господне.<> И рече ему Волы-
нецъ: «Неподобаетъ тн, Государю, того
никому в полцѣхъ повѣдати , но ко-
му ждо молити Бога вели, « Святыхъ
сго па помощь призыватіі 3).
Въ этой, болѣе распространенной
редакціи Мамаева Побоища преобла-
даетъ церковно-славянская стихія съ
риторическими украшеніями.
— -11. КіЛННЪ — въ смыслѣ языч-
ника вообще.
330. 7. оу патъ- гр. ѵпато? — чи-
ноначалыіикъ.
5 — 8. оу.итъ—главный послѣ Ха-
на татарскій санэвникъ.
— I."». рѣпу Волну', ппп. пад. за-
виситъ отъ сре <н. залога перевсзсся.
<п — 19. пыхап — пыша и пыхтя;
слич. вышитъ гнѣвомъ , огонь пы-
іпптъ,
— 20. доустъ'. вѣроятно до устъ.
Впрочемъ употребляется и уста рѣки,
вм. устье.
— 21. облава. взято, вѣроятно,
отъ охотничьяго быта—ловить обла-
вою, т. е. обстанавлпвая островъ пли
л ѣсъ людьми, сходящимися къ центру
и сгоняющими звѣря. Слич. въ Древн.
Гос. Стих.
— 22. о/р/с.5 — становище , со-
браніе кибитокъ, въ которыхъ жи-
вутъ кочующіе народы.
__ 26. Этотъ плачъ отличается
329. 25. Весьма странная миколо-
гическая вставка, если оур.йіъ дѣйстви-
тельно есть не что иное, какъ грече-
ское божество неба (рѵраѵб?— небо)
или муза урашп.
— 28. Аіаршіе — Магометане, Та-
таръ.
— 30. ЦііСпда — въ иное, время ;
нѣкогда.
1) Ерм. и К. Оболен. Еллпнскпмъ гла-
сомъ.
2) Ки. Оболсн. аки вдовица.
3) Ерм. прцб. «рано утро вели имъ под-
визатися на конѣ своемъ и всякому кре-
стомь огрождатпел: то бо есть оружіе
на противныя.»
риторическою неестественностью.
331. 22. оуга — юга. Здѣсь вѣроятно
намекъ на Татаръ (съ юга) и Литву
(сь Запада).
— 30. Этотъ отрывокъ замѣчате-
ленъ по суевѣрному преданію о слу-
шаніи земли- 333. 3.
— 31. есть бъість'. ошибка вм.
есть былъ или блсть. — * 30. ряни-
ся. См. вар. —- 37. ІЬь Ірмологія:
ноту не свѣтла, н пр. 332. іо тор-
ги снимаются, — собираются (слич.
сонмъ, сі-смъ). — 3 2. имашася—
занимались. 33. 7. просопѣ — про-
играла-
(См. Примѣчанія Снегпрева къ сго
изданію Сказанія).
1335
1336
СХѴІ. ИЗЪ УСТАВЛ НІЫЛ ЮРСКАГО.
(Но рук. Синод. Бпбл. 'Л? 532).
’ЮЗсѣѵе'іГін і’і Бе;попеѵе'нТн іістнн-
нѣмъ , ёже есть умертвіи й всѣхъ
II проѵ.
3. Изъ главы 1-гІ.
Рд^ЛНУІІЛ «КО НА ПАСЪ КОрБЛ МЫ-
сленпыя крл'пн, ПОБѢДЫ II ІІОБѢЖДСНІА,
рекоіііл стін 6і]ы, прежде прилогъ ,
тдже сотетАніе , потомъ сложеніе ,
тажс плѣііёіііе , н потомъ страсть.
Прилогъ уб® рекоіііА стГп йі|ы. ’І®-
АНІІЪ ЛѢСТВНѴННКЪ , іі філофёіі СІНД-
ІІТЪ , Н іІіГІІІ , помыслъ простъ , или
бкрд^ъ ПрНЛУУІІКІІІАГОСА ІІОВОІЛВЛСІіНѢ
ВЪ Срце ВНОСИМЪ, Н УМУ ®БЬАВЛДІОір-
са. Григоріи же сТнліітъ глетъ при-
логъ, Быклемое й врлгд коспомяну-
тіе , рёкше , сотвори сіе; или оно:
ілкоже при хртѣ б^ѣ нлшсмъ , рціі
да КАменіс сіе хлѣсн будутъ. Сіе же
Прбст® реі|ііі , КАКАА ЛНБ® мысль ПА
умъ улка прннсссііА будст : н сіе
г лютъ Безгрѣшно, ниже похвалу нму-
і|ін, ниже укоръ, понеже не в пасъ
ёсть. Не возможно уб® ёсть ёже
не' быти к намъ прнлбгу вражіл по-
мысла. — — Соѵетаніе же глютъ,
ёже соглагбллтіі къ ілвлынемУСА по
страсти, ііліі ке^стрдстнѣ, рекше прі-
ятіе помысла й врагД вываемаг®,
снрѣУь, поуус'ігіс с ніімъ и собссѣ-
докдніе й проіцколёніА нашего. - -
Сложеніе же рскбпіа , приклонс'іГіе
сластное дшн, къ ілвлшсмуса помы-
слу , или оврагу выкаемому, сёже
1. Самое начало рукописи.
Рахимъ писаніи сн'хъ, ©кдержані'е
нмлть сіе, каки подойдетъ дьлиііс
имѣти монаху , хотяірему ІІСТІІІІН(О
сластнса во времена сіа ілко мы-
слсііііѣ же н ѵібвствеііѣ, но кжткен*
НЫ ПІІСдІІІеМЪ, іі НО ЖИТІЮ СТЫХЪ бі|Ъ,
ёліікм мбірно ёсть подокдетъ ткоріітп.
2. Изъ сказанія главъ.
’(0 рд^лиѵТн ёже нл насъ мыслен- 10
ІІЫД БрЛНІІ, ПОБѢДЫ II ІІОБѢЖдёіІІА, II
ёже тірдліікно противитися стрдстемъ,
’(О Боре'нТн пашемъ к симъ, н
іак® памятію кжіею , іі храненіемъ
СрІ|А , СнрѢУЬ МОЛИТВОЮ ІІ КС7мблі:Т- 13
емъ оумнымъ ііобѣжда'тп я : Гі ёже
клкм дѣйствовати сіа: к пёмже іі
® ддрокд'нТнхъ.
(а) ёже кдк®, и уіімъ укрѣпллтіі-
СА К ІІЛСТОАіГІН рдтен МЫСЛСНІІАГ® 20
ПОДВИГА.
й) ЮБдержлнТіі всего, дѣланія к
жіітелствѣ нашемъ.
’(О Рд^лнѵін нліііегь, Боренія іі
ПОБѢДЫ НА ОСМЬ НАѴЛЛІІѣІіІІІЫА ПОМЫ- 25
СЛЫ страстный, II про'ѵыа.
Ові|іе НА КСА ПОМЫСЛЫ.
(д) ПАМЯТИ смёртііѣіі, II о, стрд'ш-
ІІОМЪ СУДѢ, КАК® ПОУУАТПСА ® СИХЪ,
да стАжемъ сен помыслъ в срцдхъ зо
НАШИХЪ.
(О СЛОВАХЪ, КАКИ И УТО подо•
влетъ творити хотжірымъ шкрѣстіі сія.
О) храненіи ёже но сііхъ.
1338
вёціь страстною ѵдсто проставляетъ
вра'гъ тлкя, и пдте инѣхъ к жіцлетъ
ёго НА ЛЮБОВЬ €А Г И АІ|І0 хбі]ІОТЪ ,
аіре не хбфетъ, ііобѣжда'ется й нея
мыслснііѣ : нлнплѵе же сіе бываетъ ,
лціе прежде й ііепрежёнія <о мію^ѣ
сочетался іі сокссідовалъ, сііркѵь ,
мыслилъ произволеніемъ ю тбн вецпі,
неподоБігв. — —
335. 2. ШБДбржліГіб — содержаніе.
— 9. Изъ этого оглавленія мож-
но составить себѣ нѣкоторое понятіе
о цѣломъ составѣ книги Пила Сор-
іб скаіО. При направленіи высоко-рели-
гіозномъ , преимущественно созерца-
тельномъ , Пилъ Сорскій отличается
глубокомысліемъ и тонкой проница-
тельностію <і>плосо<і>а, образовавшаго-
ся по источникамъ Византійскимъ.
Образецъ его тонкаго и отвлеченнаго
анализа можно видѣть въ разборѣ пя-
ти моментовъ мысленной брани 336. 7.
Слогъ сго отличается искусствен-
ными словами и выраженіями , усво-
енными нашею письменностью въ со-
чиненіяхъ философскихъ со временъ
Изборника Святославова 1073 года.
336. 13. иовомклёник: т. с. образъ
небывалый въ умѣ доселѣ , и вновь
явившійся.
и краеромъ алЕЗапдре цре макіідбнекомъ.
1337
есть, егдл кто пріемля помыслы, ііліі
окрасы, й врага прёстдвлАсмыя , и
с нііміі гла мы слеши, к налѣ сло-
житъ к мысли своеіі такш быти, ілко-
же глетъ врлжііі пбмыслъ. — — 3
Плтлені’с же, іілн пнжіюе и невод-
ное срі|л йкедёніе, ііліі прекыклтсль-
пое совоквпле'ніе к ііріілктшемнсл ,
іі ГцАфіілгй) ндіііег® «строенія гакіі-
телное. Сё же есть нвжіюе н не-
водное срі|л йкеденіе, ёгдл плѣнёнъ
кадетъ ямъ помыслы, сортль ивждею
«ведется пл лвкдвыя помыслы, текъ
не хотаіц»; но лві'е , егй^ііоі/огліо-
ція *), ко^врлфлеііііі іі к секь.--------
Страсть же іістіінііт. глютъ , ілже
временемъ долгимъ к днні гнг.^длі|ін-
СА, II ІАКОЖЕ КЪ нравъ Іірбѵсс Т«ІО,
кнсіі овыѵдемъ приводъ, іі самоіцкол-
ііѣ прбѵее ь немъ , іі сдмокскбсшгв
прпходлціа юккревЛЮЦІИ прпю страст-
ными помыслы й врага влагаемыми ,
«твсрдіікшеся й сочетанія, іі соке-
СѢДОВЛНІА тлстдгы, II ко бкытліі выв-
ши , мибхт.мъ ііозѵсніемъ и меттл-
іііемъ. Сёже ёсть , егда кжо ліібю
*) Вп рук. па полѣ поправлено: по-
иОІ|ІССТК8ІОІ|І8.
СХѴІІ Изъ пов/ьсти: 6 великомъ
(По рукописи, принаЬл. В. Л. Колегову).
1- Лл€У,адръ црь ^а^ндаетъ по-
ганыхъ д^ыкъ промсдв горами.
Црь же алсдддръ покслѣ ему')
’/а гордо глі<8 йсефіі я^ыцы же не-
керііні слышавъ оуБОіліііася к енвеііоі
*) Марсідонскому царю Евремитру.
странѣ побѣгопіа алехлдръ же гнавъ
іхъ до великихъ і высок'іхъ горъ іе.
ІІЛріІІ|АЮТСА сскъры I ту ВИДѢ ПОДОБ-
ІЮ мѣсто і тамо ^дгііа нхъ длехандръ
з да к тому оуже во вселёную не цыдн
поганні онн.
1339
1310
II ста пре пі? црь ллездіідръ рл-
простс руце своі ііл пег.о помолпсл
кгу и ре кіке Т содѣтелю ткдрн Т
корецъ ику и зелп — — буслыши
і.и к та сеі прошенію мое оуслышп а
велнкіі горамъ попѣли сококушітн. н
К ТО УЛ горы ОНИ СОКОКуіІІІІІІЛСЛ кліі-
ЗУ промежу оста простл мѣста .кТ.
ллтеі црь але* адръкндекъ Т росллкіі
кгл сотвбшлго тако врлтА же медные
келнкнё сотворити повелъ и злиатн
суклнтб суііклнтъ же тоі такова кеціъ
желѣзо его не нме і огнь не сожь-
же а вііурь же врдтъхъ паса ку-
пину нл .т. попрнціъ Т ту поганы <5
6нс здкрепн всемірны црь длехддръ
врлтд же МКДНЛА ІІАрНЦЛібтСА. Суть
же поганыхъ іцыкь Тменл нже за-
ключилъ црь длехлдръ гохъ млго на-
гота ІІАГОГЪ ’І ХАНА I дхл ОИТнбіІЬ I 20
брнтно Т одра Т девнко Т закатно хл-
Х0 дрЛЗЛМАЗА ГАрМАНА 1 -ОЛрЛ II АЛІІ
Гі СЛТЛрнТ УЛККОАДЦЫ ІІЛріІ1|АемЫА песпл
глкы снх же цреі .кд. л іііші агнгь
а’незеретііі Т дно а тпі же погднні вцы-
ЦЫ КСН БАХУ много Т снлны зъло II
сн же црь лле^лдръ заключи ііхъ ве-
дшаго ради поганства іже в посльднлл’
днн бверзетъ кгъ горы біиі і паки
отуу опн ііогАіінТ і протеку б севсрд зо
АСТИ НАУІіу улкукую плоть ’І ІНІТН
Кровь I АКО 3І.ІІІЛ СКОрППА ЗАПЛАТИ
іму МЛІІЦЫ I пску'ѵн АСТИ.
2. СказаиТс о скотехъ днкннхъ
’і о зкере у лкьооБрлзны. і о 55
жепл дпвпіі і муракпё кслііцё Т о
МАЛО УЛКЦС 1ІЖ СВ ЛАХТИ СДІІІІО
высота нже НАрІІЦЛЮТсл птицы,
Длехсліідрт. же на десную страну
ВОСТОКА ПОІДС І В тоіі ЗСМЛІІ МНС-,
жестко ідзыкъ Безсловесныхъ и ски-
токъ дііші о звереіі ѵелмксвйбкрліг-
ііы л. дііеі пршпё о врете жены дики
доги клху ксАклл жепл .г. сджё вы-
сота КЮМАТЫ АКП СКИПИ А ОУП В Ни
силху аки зкезды; Іі сн'і па дле^ад-
роко НОІІСТКО НДПАДОІІІА II МНОГИХЪ
«біііііа дбдеже дле-индрь с мдкндоны
приспъ не? уіісла днкннхъ же покн-
іоііи. “II бтуду .іі. дпъТ піе нл землю
нъкоюрую Іірнпіё II БЪ ту мурдн
велнцы тлкикб величество мурлекъ
техъ ілко) единъ й ннхъ кшню ллс'іад-
рокд коі? ухклтн іі кы удину утечь
н ту ллехАДръ црь пюкеле на утлн-
пу ту вюзнтіі хклрлстне і трлву су-
хую запалити повелъ нл у-лнпе то и
ту згійреііід мурАкыі те. ’ІІ отуду
кіпё нл реку нькую н еже бъ шири-
нл схАти днь единъ н маетъ па неі
лле'іАіідръ іюкелт. сшткарнтн сен же
маетъ сатварпшА въ д. дпе* н реку
ту Але^лдръ со всемъ вонсткб скаіі
іірапіедъ. II тлма люди казрлтшмъ
латн ёдшілга высота ОБретапіл іі
ти ка ллеііСАіідру пріГідаіпд Т па-
кланшплсА ему н мпажество оіінн
іі меду нрнііесоиіл іі те люди пти-
цами нлрицліогсл Црь же алсксддръ
к земли тан навелъ грд создати
іі црд нмъ поставити іі ндучн и
улкукіі жити іі землю нхъ въ .р.
днё едва праніе толика ка бнн ко
црю алеѵдру меду и акшірнл прн-
песапіА елико же всеу ваГістку его
на гб дакапо ёсть.
3. СкАзднііё 6 людехъ |огдд-
. выхъ.
ТдкОкы ка 1‘оглАКыё люди ксе
ТСЛО II УЛКУКОС А ГЛКЫ ІІССІІІІ л
1311
1342
глсл к ннхъ несть ѵлкѵклго по неси
лалху н сихъ множество Александръ
попилъ Гі ^сілдіо ііхъ къ .г. дііе
ііропіедъ.
4. "Ллемадръ іірпсхл къ вели-
кому мужу и сего вндевъ по-
ди ВИСА. *
ІІ отуду мало ііошб іі местд пе-
ксоёгсо допіё н ту берете гору кы-
«к .
осоку суців тоже ѵлке прикл^д
кериг.ши желейными высота же ѵлккл
того .Д. слже л широта .с. слженъ
іррь же але'іддръ і ксе коіІстко ёго
> >
кнде великого опого мужа вси уко-
АНІАСА Гі приступити Іі НСІ.іу СС сме-
. « г-
аіііа и міпіуіііе того ѵстыри дни глд
его слынілша тлккл того; Іі к (оно
. I
горе пріііне и ?,л ту гору кнде жену
велнку же вернглмн желейными прн-
к.іг{А№іу таксйха же кысота жены тол
іі широка акш же велики то му ^мня
же 6 ногъ ел овкнел ^л в’стл еж
держаніе глтн ен не дааіііс Гі йту-
ду .іі. дней ндбінл Гі ту рыддииё іі
коль Й ЗГСМЛЛ СЛЫІНАШЛ ту бо хоірё
МВКЛ БЫТИ к ІІІІХ же МуУІІТІІСА ѴЛІіб
греііпііікб II Йдуду ДКИЖІ1А МОрА до-
інс іі Блажепы людей жіілікре ост-
ровъ ііхъ вндевъ .к. пощіі й ^еылА
» > ,и ’«\
іі мори стоаі|ііі іі ту і рь ллехадръ
с ко? скоймн стдно ста галіі поколе
сотворити Гі ПІІІІ І|рь АЛеУАДР’Ь К ГА-
лніб іі собою в^емъ итолоиед іі та-
кій во (острб^ ко клдженымъ, прііде.
ІІ не всо остроке томъ дрекл кыею-
КЛ Й КрЛСІІЛ ЗѢЛО ІІ 6в<0І|ІНАМІІ вкрд-
піёнл едина г.о поспекдху л другсое
і|!:етлху третію же ирацжсаху плюдл
же пхъ множество по ^емлн лежа-
ніе птицы же красные й рд^іійпер-
5
ю
15
20
26
50
40
іптые по дрсіцно седлпід рл^лпѵные
І ЛСЫ СЛЛДКІІА осени ПОАХУ ’ Іістюпнк
же сладкііа воды ііспсо кюренііА дрекъ
тѣхъ теудхв.
Связанія объ Александрѣ Великомъ,
пли Александрія — одна изъ самыхъ
любимыхъ народныхъ книгъ, какъ у
насъ , такъ и на Западѣ въ средніе
вѣка (смотр. Пыпина Очеркъ Лите-
ратуры. Исторіи старый, повѣст. и
ска.з. Рус. стр. 25 п слѣд.).
Съ 1-й статьею сравн. слѣдующее •
мѣсто у Нестора, подъ 1096 г. «Сеже
хоіцю сказати, яже слыша хъ преже
сихъ 4 л ѣтъ , яже сказа ми Гюрятя
Роговымъ Новгородецъ, глаголя сице:
яко послахъ отрокъ свой въ Вечеру ,
люди , яже суть дань дающе Нову-
ггіроду; и пришедшіе» отроку моему
къ нимъ, и отгуду иде въ Югру. Югра
же людье есть дзыкъ нѣмъ, и сѣдлгь
съ Семоядъю па полунощныхъ стра-
нахъ. Югра же рекоша отроку моему:
«дпвыіо мы находпхомъ «подо, егоже
ігѣесмы слышали Преже сихъ лѣтъ;
се же трстьее лѣто поча быти, суть
горы зайдучс луку моря, имъ же вы-
сота яко до небесе, и въ горахъ тѣхъ
кличь великъ и говоръ, и сѣкутъ го-
ру, хотяще высѣчыся; и въ горѣ той
просѣчено оконце мало, и тудѣ мол-
вятъ, и есть не разумѣти языку ихъ,
но кажутъ на желѣзо и помаваютъ
рукою , просяще желѣза ; п аще кто
дастъ имъ ножъ ли, ли сѣкиру, да-
ютъ скорою противу. Есть же путь
до горъ тѣхъ непроходимъ пропасть-
ми, снѣгомъ и лѣсомъ; тѣмже не до-
ходимъ ихъ всегда; есть же и подалъ
на полунощій.» Мнѣ же рекпио къ
Гурятѣ: «сы супѣ людіе заклспеніи
Александрамъ Максдоіѣсіш.иъ царемъ»
Якоже сказаеть о нихъ Меѳодій Па-
Піарійекый; и взыде на восточныя
страны до моря, парпчемое Солнце
1343
1344
мѣсто, іі видѣ ту человѣкъ! нечистыя,
оть племене Афетова — — и загна
пхъ па полунощныя страны въ горы
высокія; и Богу повелѣвшіе, сступи-
шася о нихъ горы полунощныя — —-
п ту створипіася врата мѣдяна, и по-
маоашася сунклитомъ» и т. д.
Во 2-й п 3-й ст. описываются тѣ
чудеса п диковинныя вещи , которыя
особенно интересовали средневѣко-
выхъ читателей Александріи. Сравп.
і " '
о дивовищахъ въ Раймуид. Люлліи
(въ XVII в. 2-го Отд.).
Въ 4-й ст. въ образѣ исполинскихъ
мужа и жены представляются первые
человѣки. За тѣмъ слѣдуетъ описаніе
Блаженной страны.
Съ сказочными повѣствованіями о
походахъ Македонскаго завоевателя
сравн. средневѣковое сочиненіе, при-
писываемое учителю его Аристотелю:
Тайная Тайныхъ въ XVII в. 2 го Отд.
,0'
СХѴІП. ИЗЪ ЗВѢЗДЫ ПРЕСВЪТЛОЙ.
( По рукописи, принадлежащей издателю.)
I. Гакіі кі. Ѵюдо е.
В лѣта -лф?,е ко странѣ иѣкоГі
V БОААрІІНЛ ІІѢКОСГО НД ССЛѢ К ПОСТЪ
КеЛіІКІН КО ДНИ СТЫА ПАСХИ среди
подл н;рдстс древо в ѵлккл выши-
ною зѣло преѵібдно й ксѣхъ дрекъ
ЙМѢІІІІИ , НА КѢТВИ.Л Ж6 СГО ВМѢСТО
ЛІІСТВІІА МНОГОЕ МНОЖеСТКО ЛІСТВНІ|Ъ
іцрдсте. лѣсткііцы таковы слово к
слово, кііковы іі иы употрекллё тбк- <«
му крыши зѣло, разорвати нхъ Йнюдь
было не возможно. Гдпъ же до'мк
того ^р.л сне рреслАвное ѵібдо. іі по
многимъ странамъ лѣстницы тѣ ро-
^оелл. па истинное скидѣтелстко. ілко 15
ІІрНАТНЛ С8ТѢ СІІЛ МЛТКЛ АГГЛЬСКАГО
рлдокдинл ХрТЗ БГВ II ПрѴТѣІІ ёго
мтре; іі йсслѣ можемъ разумѣти пко
СНА ПрКТАЛ МЛТКЛ НЛрііѴСТС Л ДрСВО
живота ккодлціее нл«.ъ в цртво нквое. ™
2. Глка ёІ. Ѵюдо <>.
В коломенскомъ оуііэде к деревнѣ
петрбскон ютроѵлтн нѣкосмв .вІ, лѣтъ
ІІ0С.ЛЦІ8 СКОТіііІВ *, ІЛКіІСА ёі.щ прест.ія
сі|л іірезкрлшеііііл ыдёдлмн ^ллтымн
и кт.нёі|ъ прескѣтелъ нл главъ са
і’цыде й каста нѣкосгш ндѣжс кистъ
ТОІІ ОБЛАКЪ кёлін ОСѢНИ, І іцо (ОБЛА-
КА тогы іцінеднііі пригласи отрока
много іі іцдвъ его 2 скл^л ёмв ркцѣ
ВСП.АТѢ ГЛЛ: НДІІ И КО^КѢСТІІ ЙІ|К
СКОСМК, пко гнвкъ кёлін Й Г>ГА БЫСТЬ
ПА КСѢХЪ ВАСЪ, хотяіве БО ПОБИТИ вы
градомъ огненны пко охміібжниіасж
кездакбинд КАША, во л\ъ оумолн'хъ
, , , «Ч , /ѵ 7
(о касъ іі йкрАТН гдь гнѣвъ скон прл-
кедпыіі. о семъ бо іі пвле'пііе клмъ
БЫСТЬ , ііже ^ДѢ БЛі'цЪ НА НЛСТЗХА
громомъ оукіі, іі жіікотн'ііз мно'гкю
ПОКІі К НАКА^АНІіе КЛМЪ ДАБЫ ІІОКЛ-
алнса, а злыхъ ѵлкокъ жіітніо іі Бо-
гатства ііхъ врёмсіпіомв не ^акіідѣлн
дд не 7,лѣ пострддете іако н Братъ
ва тнмофёіі паііёкііііъ, нже досслѣ
Варіанты по друіой рукописи XVII в., принадлеж. также издателю.
I) скаты. 2) шрота овое і в$л ё. 3) ко шпакъ.
1345
м«кн терпитъ КО ЛДѢ. II СН1|€ ндкл-
^лкъ (отрока посла ег®. сама невиди-
ма бысть. отрокъ же топ прінде ко
®і|8 скоем« раі|ѣ іімын складны, іі
вся ко^кѣстн ёий по ГЛ8 престыл
кі|ы. йі|Ъ же сг® слыша скё, по мно-
гимъ мѣстомъ ходапіе с ніімъ ѵіодО
сіе во^вѣціда.
Звѣзда пресвѣтлая иначе назы-
вается- Сказаніе о чюдесѣхъ Пресвя-
тыя Владычицы иашея Богородицы «
Приснодѣвы Маріи и о поздравленіи
Ангельскомъ, еже прииесе отъ Бога Га-
вріилъ Архангелъ. Сборникъ легендъ,
раздѣленный на 15 главъ, Западнаго
происхожденія , за исключеніемъ по-
слѣдней главы , содержащей легенды
Русскія, пзъ которыхъ взята здѣсь
одна (во 2-й статьѣ) для образца, съ
любопытными намеками на мѣстныя
преданія н даже на какое-то совре-
менное раскащпку лицо , по имени
Тимоѳей Паневииъ.
Въ рукописи , пзъ которой здѣсь
приведено, къ обычнымъ !5 главамъ
присовокуплено еще три главы.
1346
• ч
Западныя легенды, пзъ которыхъ со-
ставлена эта книга, повѣствуютъ о чу-
десахъ, совершившихся въ различныхъ
мѣстахъ Франціи, Испаніи, Германіи,
на пр, въ Парижѣ, Барселонѣ п друг.
й Съ означеніемъ года, большею частію
относятся ко второй половинѣ XVI
в., какъ и приведенное здѣсь чудо (въ
1-й ст.), о четкахъ, которыя име-
нуются лѣствицею. Слич. лѣстовка
и лѣстовки — раскольничье названіе
четокъ.
Этотъ сборникъза исключеніемъ
15-й главы, переведенъ пе съ Латин-
скаго оригинала , а съ Польско-Рус-
скаго перевода, который во введеніи
къ Звѣздѣ называется Бѣло-Русскимъ:
«ГЛКД €1. ПрІЛОЖСІІЛ ?ДѢ 6 рЛМІУІІЫ УІ0Д6-
сѣ,ѵъ іі мѣстѣ; же в торѵскоп кіііц-е
б> пса же прекедсса спа нѣсть.
Вь рукописи, пзъ которой здѣсь при-
ведены мѣста , сказано слѣдующее о
Русскомъ переводчикѣ: «Ко еллкк хрти
БГВ. II ПрТѣІІ бі|ѣ. пренс сню квгв ?вѣ?дв
пресвѣтлкю, простолюдинъ Никита. К і|рткв-
юі|ісілъ великомъ грядѣ ілосккѣ к лѣто й
созданія Шірл ^здоа. го а ржтвл жс гдл
і <гч . т- , . -х ,
-нлшего ,ѵртл, гшп. інідіктл .$. иі|л «лл.
Съ этимъ сборникомъ легендъ срав.
Лебо Новое Галятовск. по изд. 1655 г.
СХІХ. Слово ® днмнтрне купцѣ 8®в®іл®мь нарекла Клсдрьгъ Кнеклепііііѣ
о мадр® і о Благоразумномъ сііе сг® ® отроѵатп д®Бр®м8др»мь смыслѣ.
Блгослювіі йус.
(Изъ рукоп. сборника 1689 г. въ Румяпц. Мул. .А? 378}.
Кысть нѣкто купецъ б®гл ^елц к
руско') ?еілл к® грддс кпекс іменё
В® ДІІМІІТріІ БДСДГД СМИ ІІѢКМГДЛ при-
Л8УІІСІЛ оплыти 6 славнаго цріл грлдл і
БЫТЬ С ПІІ роковъ ТрІІДЕСІЛ I В^ІА СЪ 5
сивою едннотлдл сііл свое возрасти
*) Поправлено новой рукцй: рііекэіі
седмн лѣ. ІІлокзірк ему но морю Т
кнеглпу востлша вѣтріі келнцы і поііс-
СОІПЛ король ПО морю І ОБІІПІД ВС.А
ПрЛДЕПІІЛ КОрЛБЕІІЛІЛ І ІІЮПІЛШЕ, КИ-
рдль пд мори Л ДНО. І Л, ІІОфё
КуПЕ1|Ъ ДІІМІІТрСІІ В08ДѢ р\І|ѣ ІІЛ ИБО
’І ІІДѴА І.ІОЛІІТНСІЛ к'гн і спусти СЛЕ^-
85
1347
ІІЫА ПОТОКИ не МАЛЫ I ?ДѢТН-
щё скон I со штрокіі свонмп
кпе?лпу ѵ?рг.шл і?дллеѵд грл великъ
і в(і>?рлдокАсл купецъ рлдостню велн-
К(йЮ Т окрлтиінл корлль ко грлу коми 1
І ПрІІСТАШЛ ко крегк прнстлнпціл грл-
СКАГО I ВИДѢША у прнстднііціл ТЫГ6)
триста і трндесіл кырдвлё стодфе І
Удіівіішаса. — —
Капець днмнрн в?іл дары велнкня
і пюііе ко црю, а црю тоу нміл пе-
смеіл гюрділевіі. Т прііе капецъ дн-
мнтріі і стл пре црё і ре капецъ ко
црю гдрь црю несмеілнъ гадіаівнѵъ
К8ПѴІШІК0 Пришло Т? рускнд СТрДІІЫ
ѵто кы ты гдрь дары прппгл а тыр-
гова велъ во свое цртке всілкн то-
каро Г. рё црь капца каі купѵе обѣдати
ко мнъ. а дары у теки прима, і по
времени капецъ прніде окъдл" ко црю 2
і іако поокъде у црк\ іі рё црь куп-
цу купѵе коеіл ёсн къры Т купе реѵе
ко црю л? семь црю Вѣры рускніл
къраіо ко единаго г>7д йцл Т сна і
стго дха і ре црь купца д? таа >
купѵе ёдшіоя ёсй со мною къры і
ёднногл кга А80Л0НА*) і іл? текъ кап-
ѵе хмтълъ олдсть дл і тюргокл" велъ
ко скоё цртке кепки товарб Г ?ддры
I ?ПрОКОІІІІКІІ < пусти ТА хотъ КО ТКИЮ •’
?смлю. і: ііыііса. «г-цыкае про сева
не ілоё есн къры но русина пынъ вддо-
і.і® *’) тн ваі капѵе, ог»дл ми капѵе
?дглка ѵто іл? текъ ?лгону діре ліі
ту бгддаё іа? текъ драгую ?агсну •
аціе лн драгую огддаешъ Г іл? текъ
трёюю ?агопа лціе лн трёюю бгддде
і іл? тевъ велю тогювд во свое
134е!
црткп всіякіі товарб । ? дары і с
проводники опустити ТІЛ ІЫА к® твою
?емлю лціе ли не огддде пн единыя
?агддкіі і ты паки прекыкд въ моё
въре і іл? текъ ко?дл великую ѵть
I ТОГОВАЛ велю ВСІАКН ТЫКАрб Т ?дл-
ры і с прокбнпкн (опустити ТІЛ імд
во твою ?еилю. лціе ли ?дгддо мон не
огддаешъ Т въ въре м®ё не прекыкдё
0 нт.домо тн си капѵе то повелю глава
твою меѵё усъкнатн л тока ткб велю
в кд?на къ сскъ в?іл вупець діімнтрс
стл нл догъ ѵл ионнѵе лнце на ?ем-
лю не імъіл ѵто црю дкъціатн і рё
15 капецъ ѵто гмде црю ткое дергкаве
ТЛКО І В8дё ДАН мн црю сроку пл .г.
дни ііомыслнтіі к ѵеткётьі дііь прііда
к текъ дд огддліо ?лглтка твою і
црь еми да де ермка нл .г. дніі і прне
капё днмптрё пл корлль скоіі плаѵю-
цпі I рЫДАЮЦІН ѴАА Й ЦрІЛ СМбрТН
д сііъ ёго ігрдё ііл кордліі пл дрёцъ
ъ?ділціе рукою ?а конё дёяшть л
другшю "летконо іюыіклё ткшряціе
ілко нл конъ скаканіе ілко дътё пю-
дюкде тако ігры ткоріГ' і акне дъ-
тнціе блоки ігру свою і скоры, при-
текъ ко йіца скоёу і рё дътнціе
йцу скоёу ѵто тіа кн:і;ю бѵе пе-
0 ѵлііл кёміі і іі?іісмогаіоціл кое ?л®
прнлуѵн нл сё цртвіі нл тіл і рё
йць к спа скоёу ѵадо мое поло-
манное *) ігрленііі подътьскіі А бцокы
пеѵл не въдле не късн лн ѵадо мое
5? ѴТО мн црь ОКЪЦІА смёткьі ѴАСЪ А
окъту не нма не въмъ какъ посокіітіі
і рс дътнціе оцу скоёу бѵе скдяін
МІі ѴТО ТН Црь І?В€Ц!Л І КАК8ГО ръ"
*) Аполоиа? **) Чит. къдоио.
•) Чит. полоіійіюе, т- е. плѣнное.
-о.ч «ьич-ь ‘01 — ’гіінэѵѵііо (> №
іігэгпі'ооеіод ш'іі ыэічн'Эоі^Лщ
инаки оіі ‘ плівлвд ч.шчэ уіпхч-ьикээ
— пмсвяо уосіэд ‘(ІѴ чи« и яхнінніір'
МІѴПіІ ЧЯ ЯХЭЧ-ЯОИ ‘92ЯОП ОГОЭ о оінвевлэ
ЧщпйгѵнтГ) о Ляееяэ -і.ііігэ -цахоч-яоп
п амоевяэ ч.хгііініківіэ піовь цэпіяігод
уііпоо п.япхои :<імоѴил:е очпвянѴел
_ис — еяіяіяевсі и вясияв^ •пкічікічяэп
ч.Ѵвн іплнгоіі цояэнвтхэшіх ояхээяніох
--- ИЭ ЧИНИ ЦІІНЯОНЭ0 ВІН.іѴЯ'ОХЭП
-оііп олеяээАд ‘онхиоЛчя ‘вясвяэ вх@
— — НІѴ^Ѵ.ЧЭ
анп ч.ч э4эп эн -эѴоіѵ ѵіяэі я оѵт
ОЛА Лгнокон оіОіі оіѵѴѵло 31! оіМ оя
эіІнілчѴ эд і оііинкк ѵя ѵэуіэпэ эн
ІКОНѴЛОІІ 5іѴІ ѴЭ ІЧЯ01А ЯЯѴЛѴЙ 01013(11
чнѴолээ ііп ѵѴѵлс? эѵэічпэ рпАкѵО у
чяоііо ічѴѵѵп чШі э4 । ѵѴѵ.ю оііпЛЗ:
„ г- о с * л
-ѵ(ІАэ оіа яіч.яо ЛонпАс/ѵ<) Лпгоі чМі
Ь ѴГ •“*
ѵэ эшпяи^ ‘ѵяѵло ѵѵля<ІѴ ѵоп оіОіі “
аээі оі яііюіѵіпэ эн і япіэніѵі яііноэ
эш энѵі ѴЭЭѴІНѴОІІЭІ Г1Ѵ(0Я ЧІЭѴА
VI ОНІ ЭѴЯІЧЯІКІП ЦП Я ЧіѴА ѴѴІѴ'Э
-эѴ оиііііон ѵ э>до іі чмиі) іі ѵніогі
іі эѵ.ЧічэА ічѴоя ЭІНІОЭ Ч1ѴА Ч'ѴІѴЭЭѴ*
4X4 V □
энѴ оі<Иі оі — — чіііі ч<ІѴл онііі
ѴС »-* г* \і> г*
ОЯ ЭІІІНІЧѴ ЭАЭ(І I ЭѴЯІЧЯІКІН ни я
с * »
ЧІЭѴА ѵѵіѵээѴ ОИІІІІОН ѵ эѵяічяА Ани я
4 1. 1
ЧІЭѴА ѵѵіѵээѴ энѴ ОІА Аяулѵ^ ОіАл
-А*ІѴ пнѴ ээ нн 11110.1(0 эѵэічпэ і уіэ 0'
опА^ѵіІ ѵ одо яѴѵѵп чОіі н эО і
*• с » л 4 »-* г» ѵ, 4
— — ѵаэяо А2ѵ4 эСяоѴ Аэ
г * Ж* V
0іа олэ А1Ч.Я0 АонпА^ѵіі ч4іі ѵэ эш
4 Л т-1
пяпѴА Ч’мѴѵло оиііі чяэі оі ѵлоі оѴ
ѵОэячэ о эѴріІіі эііноэ оіоннѴэ оіініюн 5
ѵ чпэнѴ ннііѴэ Аѵіпй оѴ і Аяоіэоя
* V 4
о і ічнчн А4.ч ч,я эѴоОн эінюэ опнЬ
л 4 € Л* 1
-(ОН Э ЧІіѴ <ОЛ(ОІІІЧ ІІІІ ОѴѴП ІІН ОіОІІ
ОЯ(01 оіѵѴѵлр ОІОЯ1 яміѵлѵй ЭІІІН1&Ѵ
оі ѵѵл п „ііяіѵяэ Аувѵі оѴ \ Аяоіэоя
(О ОѴѴН НѴІ 0Я01 НѴ ОНП 01(011 яяѵл
-ѵі эііііияЛ’ оіул чяэі чбіі элэд |
-------•ѵояэ ВчѴзіІ я Лшгх Мяэ эояэ ѵнэ
ѵпіАѵэои чііо ѵшэя нѴохр эн эннѵѵѴ
ее оя(ІН эпѵ2 ѵояэ гОѴчлі я оі п4.чэ
оіі ншѵл эмо уяѵѴр эн Аэояэ ЯІІО
эіКіиаѴ эаэіі і оіМ , гѴр Апіѵл шо*
ниэі чііео Лпэояэ Л1ц»> чіэѵѴ эіІнииѴ
яіІничѴ чіуѴ і Аэп Лхчѵ^ Апіѵх ичѵ
02 -ѵн чдіі оіѵзічѴѵ.ю нмѵлѵй олэояэ ѵіі(?
ѴІ ІѴ ІЧНІІЭѴ’Л01ѴІ0ЯЭ(ІН ІІПЭЭ Ч.НЭ ѴІІ
4 •
-||Ая 0ЛЭЭ ІѴ ЭІІІНІЧѴ Э(І I оіѵяпі’ѵлѵі
Ѵі ‘
Аоі яіінАя іѵ „ѵяічѴѵло чяэі эѵзоѴои
эн ЛіІііпаѴ чіііі э(І і оіѵѴѵлд Аяѵлѵі
г* \і, 4 *
іѵ шт оідіі нн ѵѴ оішям чпэ эо
м I -Г1 С С -г* (С*
і огі ннѵлѵ% ѵягіѴѵлр нэоОн ИЭЭ 0>ІЭ
-(ОЯ ЧІіѴ (01 ЭА1ІЯЯ ЭЭ ЯІНІЯЯ Ч(ІІІ Э(І
X Г* Ч»
I Э(ІІІ эОп Ѵ1Э I оэѵО Э I нояэ онэ
< , с У/ < *• > -*
ч.э онііі оя н(ІінпнV ъііэвям эѴоп д
— — :ѵяі4.ч
іѵіі пнэпі яѴѵік і чшіояэ і Аюа
•у 4*4 *
-ѴН ѴІІКІЭ1 ѴІІННПЭ1 Я ЭІНіАя у I
оѴѵлѵУ э<)і іѵО нэ ѵ ѵѴѵло няѵлѵ% *л
4, >."»>• .і Л 4. -*
ѵіаээ А ч-ѵэя ч-нп ч41і упі эннѵѴгк) і
' ѴАЭП01ЯНЭЭЭ ’яЛ оія<Ь оіАяѵі эояэ
V. 1 V
ѵнэ о ч.Нео эяг ѵіппѵэ ііпіііяялон ѵшэп
ѵ чіііэпнііи чіэгіэ Ыіі т уэ оі чінп
эшѵяэ эн нѵ эіііѵ ѵаоііо АоѴѵѵп нп нш
ПІ 4 л. Л *
-ѵяэ эіі і уіІіэяі:і ч4!і иээі (оіа ііп ііжѵяэ
эмо чіэжопои ічѴчэ А чляОѴ ічѵііп ѵ
4 4 4 4
ѵ'ээѵяѵігё:оіі .у() ѵп оя эа о няя ііі опоЯ
-чя іи Алопоіі іѵ і чяэі ѵѴчяон ч(І оіАм
. < Г М,
-ѴЯ ѴАЭЯІІ Ч()ІІ ®ЯЭ1 ОІА ІІІІ ІІЖѴЯЭ ЗАО
Аэояэ ЯІІО ЭІІВІІчѴ Э(І I ІІ1НѴЭІЧПЭ ОІА
*» н* \ь ‘ <
нтэіііох нѵ ічі ѵ ѵіііч.яо онІН оіл
4 4 С С 1* л »-*
0ІѴІІІ ЭІІ ѴѴППЭ Ап ЭІІНІЭЯЭ I іѵ ѵаоОо
же К X
оѴѵѵп пі ѵ Аэояэ яІіо ипп ііаопон
4 С >< ч-Х <
»зэі олэояэ ѵІіОэ ннняАѵл ІІ ЯНХОЙОЯ
Аэояэ Анэ м чНо э(і і ні ялопои іѵ і
«Г г* Хіх 4 4 *
0<?П
6Т’8Г
1351
1352
рабль управляется , кормило (отъ гл.
кормити — управлять).
347. 12. Съ именемъ невѣрнаго ца-
ря, Несмѣянъ, иначе Сміянъ, вѣроят-
но, состоитъ въ связи третья загадка:
«ѵтовм сл и? ііоглнюіі не СІ.ІСІЛСД кл
ХОтнілпо» (350. 21).
— 15. пришло: согласовано въ сред.
родѣ, по внѣшней >і-орм1> унизитель-
наго суіц. К8ПѴІІШК0.
— 27. Названіе языческаго боже-
ства могло быть взято изъ какого ии-
будь литературнаго источника.
— 31. ^лгоіц’: за выпускомъ д пе-
редъ и, отъ заіодну (загадаю: и нынѣ
употрсбііт. народи. <і>.)
348. 15. гюде вм- годѣ , т. е. годѣ
есть — угодно.
— 21. ткшрлціе': притворяясь, пред-
ставляя себя.
349. 9. Пославица. -
350. 29. Сказка оканчивается рѣ-
шеніемъ послѣдней загадки, которое
состоитъ вь томъ, что сынъ Басарги,
явившись, черезъ пять дней, при сбо-
ршцк народномъ, передъ царемъ, уби-
ваетъ его. и самъ садится на царство,
утвердивъ въ немъ христіанскую вѣ-
ру. Потомъ женится на дочери Нс-
смііяна. (Смотр. Пыппна Очеркъ лп-
тер. исторіи старпн. повѣст. и сказ.
Рус. стр. 95 и слѣд.).
СХХ. изъ льчЕБникА.
(По Сннод. рук. 'Л?48() и 481}.
I. Пзъ рукоп. подъ 480.
О) попатіііікѣ.
(д понитникѣ іпіпіетъ сГіцс, скл-
%ыкааъ де кііііііі|ѣяінііі торгбкоіі такъ,
ЛЗТіІЛОСЬ НМЪ дорогою ѢХАТИ СТО-
клры на ко^т.х тяжёлыхъ, іі ^мея де
лежитъ нл дорбге н ѵёре? ет. пере-
шёлъ кб^ъ , н тётъ ёѣ стёрло и
«ііл де нисрлл. ’іі драгад -^мія к
Ііёіі ПрИІИЛА , II ПрННССЛЛ Ко'рТв ПрІІ-
патннкъ д\ ііл еѣ «обложила, іі ^м’іл
де іі южплл и поползла.
6) БОЛѢЗНИ ^МІ'ёкА ГЛА^А.
Трлкі млрбнл ѵто корешками сг.
КрАСЯТЪ ПОЯСКИ, II ІАІІІ|А, ІІ ТА ТрЛКЛ
б^ЛІ'ёііА гла^а дбкрѣ пристбнтъ. (О
томъ же. ІІопьтніікъ н^свшл тол-
ѵёіюй , іі эдрожамн каря , да к ко-
лѣ^іііі ПрНКЛЛДЫКЛТЬ.
2. Изъ рукоп. подъ Л“ 48/.
а)’0 хмелю какъ хмель кодіітн.
Трс хмсліііікбкъ УЮЖііхЪ іцілтіі
корёнігл тайно’ ДЛ И0КІІІІ8ТІІ ІЮ ІЛНІ|8
5 ІІЛ МѢСТО ДЛ ІІТТІІ ДОМОЙ А Гідвѵн
домбн іісоглілдыклтіі НАГАДЬ ДА ГДѢ
метати хмёіпікъ и ты оадртіі. г. то
мѣсто и ііл стлроіі скон хмсліінкъ.
іі ты топоромъ іілн косою юѵертіі іі
(0 метіоѵн кырёні'е оу уерты говори то
ілры.і хмель текъ б меніл бходз пѣтъ
ііііхто теки не оукрлдё или іцклв-
ДІІТЪ ІІЛІІ хтб порти нліі ПОГАНЪ хтб
ІІЛ ТОКОЮ УТО нлр.йдіі ііліі САМЪ коми
корёпііл ііліі хмелю дамъ а то текъ
6 МСІІІЛ (ОДНАКО ШХ0Д8 б І.ІСІИЛ ПѢТЪ
нигдѣ іііі х ком8 л тоё терты токѣ
ПВТІІ НѢТЪ, ДА СТОІА НЛ ЗАПАДНОЙ СТО-
роііѣ хмелннкл нл тортѣ нл костокъ
1353
1354
лицемъ терез хмелнн зріл нлѵсртнтіі
накрестъ стоіл кіізтрн хмѣлішка тѣм-
же тѣмъ і’і тн ѵертк тёртіІ дл по-
шелъ к посолонь лицемъ по топ по
©днон тертъ дл станъ нл тертъ к
полиіібцііі хректомъ л нл полъдііь
лицемъ ... нлѵсртнтіі кртъ потоми же
дл среди кртл пл окѣй тетехъ нл
крестлх мететъ коре'ніе а наговорити
тто текъ б меніл «ходи нѣтъ.
б) © оусбвен.
Ссть море долото на долотъ море
долото древо на золотѣ древъ збло-
ты птііцы по'сы желѣзны іі нбхтн же-
лѣзные деритъ волбтлтъ б рака кжі’іл и>
і’мркъ пл мхн нл колота. €сть море
Золото нл золотѣ море бѣлъ камень
пл велъ клменіі сѣдіі краспліл дкцд
с палицею желѣзною тенётъ бкоро-
шлё блнтаетъ б рака кжі’іл і’мркъ 20
оу’сбвн па мхн пл колота."€сть море
Золото пл золотѣ море зблотъ ко-
рабль пл золотѣ корлклѣ ъдё .л. црен
и .6. црнцъ помогаютъ рлкк бжі’іо
Іімркъ о оусовеіі. ’бсть море золото 2
на золотѣ море 30'ло корлкль пл 30-
дотѣ КОрЛКЛѢ ѢДС стын Николаѣ бко-
рілетъ морскию глисііни понимаетъ же-
лѣзные крлтл а залатаетъ 6 раса кб-
жі’іл імркь оуебкн лди в тёлюстп.
в) Обераъ отъ лихаго человѣка.
Гдн блгослокіі бте. гн. і се. хе. сііе
кжі’н помі'ілиіі міл грѣшнаго стыіі гдрь
, , > > «X. <- /
івапъ оѵтнтель ндоутн пл гдн дѣлъ
докры творити ііоміілин ііл г.же какъ -
сгл скѣ іі зоріл іі слыіце іі лвнл и
звѣзды какъ взошло красное елпце пл
йсное ибо іі бстло ксѣ звѣзды і всю
рискню землю іі сцінныіа црквн іі
митрополиты । владыки іі іігимены н \
сціеіііінкТ и весь миръ іі всъ крсть-
ПНѢ стын гдрь сіісъ н стын гдрь
архнетратн Михаилъ помнлип гіі меня
1 т* / Г , X X ’ '
імрк гръііінлго ЫСВѢТН гдн меня імрк
5 кіІ^емъ іі коіаромъ Г кллстё іі тн-
оуномъ и недѣльцпіко и нх дкорілію
н гостё и мижс іі женамъ іі всемн
прлкослакномн кртылнетвн тто ся
парклб пл сё евъте и нл всіл тасъ
ІО и нл всяко врёміл іі нл валкое срце.
Н ВСІЛКІМ ЙТІІ моема ерци і’мркъ б
всГлкогй зла іі злых бтеіі злкрбіі
гдрь мііхлилъ лрхлгглъ своею ріізоіо
нетлѣііпоіо рлка бжііл і’мркъ іі какъ
входіл ко дворъ впрё ЛѢВОЮ ногою к
порб к ворота и какъ бвбріл ворота
нно бперётнсй к прлвию верею во-
ротъ правы плетемъ іі м лвнтн всіл
млткл і перекрестіітнсА іі молвити
стыіі гдрь сіісъ и стын црь архпетрл-
тн мнхлн закрой гдн б лиха тлкл и
СИПОСТЛТЛ НЛ КСІАКЪ ТЛ II ІІЛ всяко вре-
мя II ІІІІѢ н прно іі ВО ВѢКИ ВѢКО ЛМІІІІЬ.
Народная медицина древней Руси
сохранилась въ сборникахъ , называ-
емыхъ Лѣчебниками и Травниками.
Эти сборники частію иностраннаго
происхожденія , частію своеземнаго.
Къ лѣченію болѣзней и описанію травъ
•' и другихъ лѣкарствъ, присовокупляется
въ нихъ множество интересныхъ суе-
вѣрій, не чуждыхъ поэзіи , какъ сви-
дѣтельствуютъ приведенныя здѣсь от-
рывки.
Статью о попутникѣслич. въ Древ.
Рос. стнхотвор. съ пѣснею о Потокѣ
Михаіі.іѣ Ивановичѣ. Весьма замѣча-
тельна эта связь Лѣчебника съ на-
родною эпическою поэзіею.
Подобно Домострою, Лѣчебники н
о Травники содержатъ въ себѣ много
1355
1356
статей по части хозяйства и домовод-
ства: напр. о томъ, какъ строить
новую избу и переходить на ново-
селье , о сохраненіи домашняго ско-
та, объ успѣшномъ земледѣліи, о са-
доводствѣ и т. п. Сюда же принад-
лежитъ статья и о хмѣлѣ-
Заговоръ отъ у совей (болѣзни) отли-
чается намеками на миѳическія народ-
ныя преданія и эпическимъ складомъ
самой рѣчи.
Оберегъ отъ лихаго человѣка, сверхъ
того , замѣчателенъ по любопытнымъ
намекамъ па гражданскій и юридиче-
скій бытъ древней Руси.
Представляя грубую смѣсь языче-
скихъ повѣрій и впическихъ разска-
зовъ съ христіанскими именами, заго-
воры и обереги принадлежатъ къ ли-
тературѣ, такъ называемой , двоевѣр-
ной. (Слич. наговоръ или заговоръ
нііУАе, въ народи, памяти. XVIII в.).
СХХІ. Повѣсть <о Бодрости тдвтсскои.
(По рукой. Им. Публ. Библ. изъ Дрсвлехр. Ногой. ,№ І77%).
Уликъ нѣкій «зданіе по полю тн-
стому по рюздолыо широкому КОНЬ
ПО СОБОЮ ІМѢА КрбПОСТНІО (ОБЛОЯІб
здѣродикенъ а иеть имѣй у сека вел-
МІІ остръ |’ ОБОЮДУ АКН лекъ ИМѢЙ жало 5
роііное *) яіеле^о л великое твердое
камеи... овотенъ къ «оружіе твердо)
II МІІОГНА ПОКІІ ТО ѣ) ПОБНКАА \ МІІО
ПІЙ СНЛИЫА І|рн НрійГОНАА I ПОБѢЯі-
ДДЙ і’ МНОГІЙ СННЫА БОГАТЫрІІ ІІОБН- іо
кай і’мѣд всегда великую силу і хрлк-
роеть н раздма исполненъ и всакііа
І.ірі'ІІ ІІОМЫШЛАПІС ГЛГОЛА ВЫСОКАЯ II
гордлА слкесл пд семъ евте і над
все пбіікенб КТО БЫ моглъ со мною ,3
БІІТНСА ІІЛІІ нротнко СТАТИ МСПА І(рЬ
нлн коглтырь ілн здѣрь сііиы И еціе
помышлАіне ссбѣ глгола аіре бм былъ
ІІЛ (0БЛАІ|ѢХЪ нбіГы к 7СМЛІІ БЫ БЫЛО
каілце уткержеио і а/( бы всю все- го
ленную подвіцалъ. II бысть лбіі€ в
лицѣ высокоумны іі внезапу же прінде
к нему смрть йі;р.ѵ, имѣя страшенъ
*) РссікоеЧ
ОБЛііУне имѣй телокѣѵекое грозны же
видъ а’) ужака ^рѣтн ед уяѵап\а моедіре
собою многн утонены нл улики мети
н ножи н пилы и рыжки н серны и
СѢТНКЛ і’ КОСЫ II Бритвы Н УДЫ Т6-
ЛСІІЫА І ПИЛА МІІ0ГАА НС^ІІАСМАА НЯХ
кознодѣйствуетъ разднтнлд рл7,руіне-
пнд улика іі у^ръ я;е то храбры во-
инъ келмн устрдіішсА к малъ же ре-
уе ен кт® есн ты люты здгрю і
страшны ыврл^ъ ткан тлкть стра-
шенъ велмн реѵе я;с ему смерть при-
шла есн к текъ. Л хоірю тл кздтн
реѵе же ей удллъ воинъ а/,ъ не слу-
шаю текА і не коюса реѵе же ему
смерть Ѵлвте о те ты менд не боіііиь-
са вси ко црне і’ кііУіі и власти ме-
нл коАтца іц есмь келмн ііл ;;емлп
славна рете же ен а^ есмь >рлкръ
н силенъ и на поле многна поки по-
вивай а в тѣхъ іііі единъ тлвкъ не
мояіетъ со мною битися іілн протнво
МСІІА СТОАТІІ ІІІІ і;рь ІІІІ БАГАТЫрН НИ
*) Ея? или имѣя?
1357
1359
СІіАІІЫ II сице помышллше сскѣ
удалы и хравры како ты смѣсшіі еди-
на протнко мепд стояты іі какъ ты
едина пришла есн ко мнѣ іі хоірешн
прнклііііідтисд * **)) брнжне посншн и ки- в
дншы ты неудалн н состарѣдлсл есн
многолѣтною стдростню а конь у тсба
акн многю дііе не еда н^'нмб глл-
ко жѣ ѵлкус не йпаі|іліо та нн на
единъ днь нлн та тѣмъ кы преціаете
глголюіре ^азтрл подаю и ке? пока-
Анна и нанплуе — — Слышала ко
еклгеліі й гда гдголюірд клюднтесл
кы на ксакъ ѵа смерти не вѣете кю
ни единъ о ка когда пріидетъ, смерть
ко приходитъ акн тать смерть к
домъ
а
рость
толко в немъ кости да жилы
текъ глголю кротостню и ста-
тною потнтаю йндн скоро й
вамъ грамотокъ не пишетъ н кѣ-
ю стен не подаетъ ема же слава ііііѣ
н прГню и къ вѣки вѣковъ аминь.
мена проть и бѣжн доколѣ не по-
стііиу метемъ рете же ему смерть
есмъ пн сіінл ни хороша і не
красна пи храбра дл н сипы н хоро-
ши крапы и храры побиваю дл скажи
текь тлктс послуша менд й адлма
и до сего дни скбко было кагатыре
сііііы никто же протнко мене стояти
не мо — —
Узнавъ , что это смерть , воинъ
сталъ молить ее о пощадѣ, но она
ему сказала:
Д/9ъ есмь не посылірні|л нвгаства
не ^сіірлю пн красна пбтнірл не но-
ши а уемныя славы не три ^анеже
не млткл есть (вм. есмь) іцдѣтска *)
не покаднллсА никого миловати п не
млию пн порюклю нн кбу Какъ прн-
да такъ и ко^му и
гдл покелѣіін.л какъ кгъ покелнтъ к
мѣгноЕеніК; юка ко^му н к темъ тл
устану к томъ тл Г суди рете жн-
кютъ госпоже мод смерть покажи на
МНѢ МЛТЬ СКОІО ЙПКСТІІ МА КО Й1|8 35
ДХОІІОМН II ДА ПОКАЮСА СМИ СЛПКО
сюгрсііін реѵе же -емв смерть ііііка-
*) Чііт. ПріІБЛІІЛіЛТІІСА.
Эта повѣсть принадлежитъ къ раз-
ряду общераспространснныхч, въСред-
(5 ніе вѣка наставительныхъ сочиненій
о тлѣнности міра и о смерти. Эта же
мысль выразилась въ цѣломъ рядѣ
живописныхъ представленіи , извѣст-
ныхъ подъ именемъ Пляски Мертвыхъ.
(Пзъ нихъ извѣстнѣйшія: Базельская
20 и Гольбейнова}. Между древнѣйшими
лубочными изданіями на Западѣ, пред-
шествовавшими собственно печатнымъ,
встрѣчается и Пляска Мертвыхъ, съ
изображеніями лицъ различнаго со-
стоянія, пзъ которыхъ каждое сопро-
2Г> вождается смертью въ видѣ безобраз-
наго остова. Подъ картинками объ-
яснительный текстъ въ стихахъ.
Паша повѣсть есть какъ бы епп-
зодъ этой обширной поэмы, содержа-
щій въ себѣ разговоръ между Бон-
ТОКМО ЖДК Й по номъ и Смертью. Этотъ разговоръ
соотвѣтствуетъ Русской лубошной кпр-
ішікѣ: Воинъ Янина и смерть. Въ
Лицевой Библіи, по рукоп. Графа
Уварова, есть миніатюра изобража-
ющая прѣніе живота съ смертію. Л?
34. Описаніе смерти , вооруженной
различными смертоносными орудіями,
взято изъ разсказа Ѳеодоры о мытар-
ствахъ, въ Житіи Василія Новаго. —
Воинъ Аника воспѣвается въ народ-
ныхъ стихахъ.
**) Неправлено новой рукой: іцдѣткл.
- Къ концу приведенной здѣсь повѣ-
1359
1360
ста роль Воина передается олицетво-
ренному понятію о жизни вообще,
подъ народнымъ' и древнимъ названі-
емъ; Животъ (357. 31).
357. 20. Между сильными богаты-
рями упоминаются Соломонъ и Акиръ.
(См. сказку о СпнагрипЬ въ Сборн.
Пстор. Общ. XV в.).
357. 33. Пословица. (Слич. въ Злат.
Цьпи XIV, столб. 479, стр. 40).
СХХІІ. ИЗЪ АЛЬБЕРТА ВЕЛИКАГО П МИХАИЛА СКОТТА.
(По рукописи , при над. издателю , подъ заглавіемъ: Адьсертисъ
славны о тдіпьствдх’Ь женькнхъ еже ® силахъ тракъ каменн ^керн птицъ
и рыкъ, во астрддаме— лита 1618. Прикеден же слова 6 слова с латннь-
скд на слокеньскон і ндпнсГ лита гдііа 1670 о со^ддіша же мира 7178 )
нметн Будетъ поведи кса краги скоя
ксе припадки и ксн вражды бкержетъ
аціе же тл трака поллгаёсА па гллве
болацісго. аціе г.уде к смети дг.ііе
б кспоетъ с веселы гласб и кысотд-
ііііні. аціе ли пн то косплаѵстъ.
3. Изъ книги о силахъ нѣкоторыхъ
камней.
Аціе хоціешн поксднтіі врагл ко^-
ю мп камень натканы аддмлтъ. есть
масти Блеі|ілі|іііАСА по іі жестотаншн
та уто не можетъ никакоже прело-
міітііса тотіііо кровпіо ко^лніо, а ро-
ді'іса по араки или к кнпре. и аціе
1 & к лекй воку привяжется помогаетъ
противъ враговъ и неистовству и не-
укроірсііны дверей и яры улкко н про-
* л л «Ч
тн ліокопреіше н скара п протн адов
и іідпіссткп меттдпн. пецы же н.цы-
20 каютъ его дііаментъ.
4. Изъ книги о силахъ нѣкоторыхъ
животныхъ.
фока есть рывд славна сня рыка
ра^лиуного естества, аціе бы а^ыкъ
25 ед во^мёсА и с малы пеуы 6 серцд
1. О Юпитерѣ.
Юпнтер же ?ке?да королевская
есть клагутестнкдА славная н скет-
лад Благордсткоренндл і клагоползт-
идл творитъ рожденное влажаніиаА
ако тому роденну ддё лнце краное
оѵн свстлыя крдДй же окриную цо-
врл^уетъ два ^укд ккыііпіл келнкнТ
і рдкие рд/дсны і’ даетъ тлкку шдръ
вели с уермны смешенііы к лнце.
творитъ власы допіа подзиш. тво-
ритъ родепное Благо і ѵепо і кроко
і видетъ дбгдго житиа любаціѣс
, и А. '
тесть і ліопаціТіС одсанііа крана і
украшеніи і итешеііндл обонаниа і
^дпдхи. — —
2. Изъ книги о силахъ нѣкихъ травъ.
Ѵетвертдл трака о хлден аккнріі
ндрнцдёсА з^ане роднсд к то время
когда олы гнеада свои ^дуіііідютъ
нити 6 грековъ іід^ыкдстса калотъ
о латн гсліідоііііа пополскн дсколте
?еле. Тдл трава роднсд тё тлсб ко-
торы ластовицы гне?да скон дплдютъ
ка и олы тую траву аціе кто------------
1361
1362
ед положится здисте зкерутся тлмо
множество рывъ, лціе же кто носити
к»дё но плохою никтоже ско К03-
можё нл суде бдолетн. судию ко
ліокнтсіід іі присмнл к секе сото- а
рнтъ. — -----
Лнснір есть зкеро кедб лціе ссрце
того дверка снсстъся еще аціе жи-
ву сутра ууіііиі знати тлкку кудвірее
и аіре о того серір з глазами я^ыкб «<
песъ снестъ акне окезглдснся.
5. Пзъ киши о предивнытъ въ мірѣ
чудесахъ.
Ліре хоіреіпіі кедлтн дабы Тмелъ
ѵлвкъ лице слкаѵье ко^мн такъ о «ха <я
САБАТЬЯ помлжн тё шокъ иокьі Г поло-
жи к покую ЛАПАД8 о зеленаго стек-
ла заскетпвшіі мё улвко и ввндеть-
ся пметн лице тога». како могуть
"лкі|ы кндеться о трехъ глл-^о
кахъ. козмп о власовъ осла мертваго»
н 8ѴНІІІІІШІ вервь не техъ власовъ
іісьсаіііа и ко^меііпі мозгу о костей
деснаго рама, мепілп с тростню де-
кіітескою и положи тую вервь на
прагб дом8 п тдко шедше в до о
трехъ главахъ «видятъ жнкуірнхъ к
доме.
6. Изъ киши Михаила Скотта: О
естесьткокднн.
О сі.івянТн. Глава 72-я.
Смѣхъ миогъ Бываетъ ко устехъ
глвпы імніріі селе^епъ велику ілн ма-
лу. егожъ гука охотно смеется 311а-
менуё того улика проста суетна Т
непостоянна скоровероятепл грвко-
смыиілеііпл Т пнтомд слвжекид Т не-
потаёна, аіре кто редко смяется і
вокрдтце знаменуетъ улика постоян-
на скупа хитра дорюрдзунл потаёна
скупа хитра дорюрлзуня потаёна кёнд
Т рдкотдюірд. егожъ гука пегорлздо
движется ко сиеху знаменуетъ улика
мудра самосмыііілеііпл хитра остро-
уііл тёпелпка скупа тірдтенд худбна
писклива запіііілтеііл Т лстііка — —
аціе гука смеяся стнсняется з др«-
гою сукою знаменуетъ, ѵлккд гбдл
лона скупа гнекълнкд лжпкд Т мало
предателя.
—
Въ этой книгѣ къ сочиненіямъ Аль-
берта Великаіо, знаменитаго мудреца
и чернокнижника XIII в. , присово-
куплено сочиненіе другаго, столь же
извѣстнаго ученаго того времени, Ми-
хаила Скотта. Впрочемъ книга этого
послѣдняго подъ заглавіемъ: І)е яееГе-
1І5 паіигае віѵе Не ртосгеаііопе Іюпііпіх
еі рііу.чіодпотіа — пзъ которой здѣсь
приведенъ отрывокъ (статья 6) , при-
писывается также и Альберту Вели-
кому.
О сочиненіяхъ этихъ писателей см.
&іа5«е, ЬеІпЬіісІі еіпег аііцст. Ьііегаг-
§адс1ііеІііе. 2-е Отд. 2-го Тома , стр.
243, 569, 579, 582, 608 и друг.
Приведенныя здѣсь статыі сравн. съ
помѣщенными, изъ древнѣйшихъ ис-
точниковъ въ Матицѣ Златой (вь XV
в. 2-го Отд.).
зо
Вь старинныхъ изданіяхъ для про-
стонароднаго чтенія, къ ученію средне-
вѣковыхъ мудрецовъ , астрологовъ и
чернокнижниковъ , были присоединя-
емы изъ Средневѣковаго Аристотеля,
55 т. е. пзъ подложныхъ сочиненіи древ-
няго Греческаго Философа. Такова
на пр. Французская книга: Ьеа рго-
Ыеіпез й’АгівІоІе еі аѵігез РІііІохорЬев еі
Ме<1есіп8, веіоп Іа сопірояіііоп ііи согр.ѵ
Ішпааіп, а Ьуоп. 1587, — въ которой
ю также, какъ и въ сочиненіи Мих. Скот-
86
1363
1364
та, изслѣдуется физіогномія человѣка,
по отдѣльнымъ его частямъ, какъ то:
Бѵ роіі, еі сіе.я сііеѵеѵх, Бе Іа Іеяіе, Бея
уеѵх, Бѵ пег п т. д. Слич. Тайная Тайн.
Арпстот. въ XVII в. 2-го Отд.
Предложенный здѣсь переводъ Аль-
берта и Скотта сдѣланъ , вѣроятно,
съ Польскаго , на что указываютъ не
только Польско-Русскія реченія , но
даже глоссы , пли объяснительныя
вставки Польскаго переводчика. Такъ
во 2-й ст. къ иностраннымъ названі-
ямъ растенія чистотѣлъ пли борода-
вошникъ (СЬеІкІоіііипі) присовокупле-
но Польское: іачкоісге гіеіе , т. е. ла-
сточкина трава.
СХХІІІ. ИЗЪ РАЙМУНДА ЛЮЛЛІЯ.
(По рукописи, принадл. издателю, пода заглавіеліъ: Великая и
предікнаіа ІІдоукд, Бгомъ Пресісціе'нндго ’йѵнтеля: Рлнмвндд Люліл).
1. О дивовищахъ.
Кьдди. ііже людііе разныя ыврдзы
плоти имѣютъ. ёсть земля і’ідѣжс
людііе родятъся С ІІСС11І0 головою.
ОСТЬ 1ІІІДЯ , ГДѢ уши людемъ кнея
нл плёѵдхъ. есть гдѣ родясл люди
и едіінон ногѣ веліікой и тою за-
крываются О СІІЦЛ Д БѢГАЮТЪ келміі
скоро веЗ трудл. ёегь ёціе и такій
родъ тлвѵескн, нже главъ не имѣютъ
ПО ЙУЦ уста II НрОѴДЯ ѵюствл къ
грудахъ носатъ. 11с далеко б» насъ
къ цесаской земли людііе келііііііе
гбдёлн имѣютъ вйсациід іако у г.ыкл
подъ голомъ; протъѵнхъ разностей
плоти ѵлкѣѵсскб не привожу. ако не
токмо пл пнемъ псѵлномъ но к ли-
ца нзовражёиыхъ улкѣкоііъ множество
ѵ козмогрлоб Ііліііілѵе у СЛАКІІДГО аоо-
нленл дкнрьхёрд нлсмотрнтнсА може-
ніи, нже не ложно тлііѣіі.і св, имѣ-
ютъ уко. скоіі языкъ , и ііакраціёіііі
выкаю до вѣры. — — К поі|іи не-
давно у короля ііо дина третнаго вылъ
мицікл уликъ іі леей обманъ, нл ру-
ка и нога іібзаюцпі й не глголюще
ннѵего по токмо ревуще ііко мсвѣдь
коемдтон весь, нл древо козходяціъ;
© которб ксн разумѣло нже о грудей
ёіре м.ѵгёиихъ взл высть и вскормле
6 мёкѣдицы. а іюне знаки ілвлялііся
к немъ разума іі дшн тлкѣѵескб
5 крціё высть. — — Кѣдлтіі подокдё
нже пс всякое существо ©раз улика
плоньі имѣя уликъ есть, сирины у
рывц москна о гла до самаго трека
подобію- имѣютъ ѵлвкл Но не су
*” истины ѵлвкъ. Склзвіо ііѣі|ы нже и
птицы ^дскня имѣю лица ѵелокѣѵескд
но не св ѵлкѣкп. хлпііі жеціііпы слан-
ныя посто пе св улики. Слтырн іілн
леснякн косматыя подобны людемъ
и сіі не св улккіі. о’кездііы аціе
лицемъ нрлдою н многимъ улнѣкомъ
подобны но не св ѵлкѣкп. Ііе по
плоти у іізокрАжснйо нстіиіыиъ улкѣ-
коілъ приулстнтёному. По рдзвму про-
20 кѣдлнію ѵлвѣкъ іістйны позіілвлется.
2.- Опредѣленіе нѣкоторыѵъ фило-
софскихъ понятія.
Конро ѵто ё килнѵество. 6)нѣтъ.
бсть КОЛИУССГКО СЛВ'ГАП существа
2з приданной, нміке слутаемъ вецін мѣ-
римы выкаю. Но понеё свціесткд су-
губы св: инныя плоныя а и иныя кезс-
плотный. тѣі,- е и колптество сугубо
3365
1366
есть енрѣѵь колнѵестко плати , н
кмлнѵестко сокершснсткл. Плоти уко
колнѵсстко п^еделдетсл нл трое, нл
колнѵестко ѵисліітелыюе. нл колнѵе-
стко кѣснмае. н нл колнѵестко мѣ-
римое. ПО СКНДѢтёсТКВ М8Дреі|А кжна‘).
Иже кса къ мѣра , іі ѵіісло іі про-
вѣсъ рд^сматрн ёсн реѵе.---------К.
Ута е колнѵестко ктсрое ке^сплот-
пы сокёшенсткъ. б). "€сть келнѵе-
стка бс;сіілотны саірёткъ іілн по
плоти пемѣрпмы. {Ілрні|летсА келнѵе-
стко сокёіненсткл. По^иоклетсл іитн-
кратна. сіі рѣѵь по славѣ ёстсстка.
По дюстонііостіі ѵнііоѣ по множества
клгюдлтеіі Кжін , іілн милости ѵлкѣ-
ѵескня. по рл^садснію дожродѣтелеіі,
рд^амл і коли пдшеіі. Нш дѣпсткамъ
сллкныѣіъ а пдіпілѵе слакою конскою.
Во КОГАТОМЪ НМѢНІІІ. — —
В. Ѵто есть «Аѵестко. й). Ссть
клѵетко ёстестко случайное прилогл-
емо сафссткнтелнома ёстсстка. по
пошлъ клѵссткамъ саірсстко нлрнѵет-
ІІЛІІ ^ЛОС. ІЛКО КАѴеСТКА
Гі саіресткл сагакм са
II ДХОКНЫА. ІІЛОТПЫА уКІй
плотны сацісеткА пллежл.
же саціесткл дахокныл Гі
аіре ук® ткл клд ёсть мо-
20
2»
30
са докрое ,
тлкбде іхкбс
ПЛОТИМА
КАѴССТКА
Д8Х0КІІЫМ
КАѴССТВА.
жешіА ® дна ёстесткъ й плотнаго іі
дахокндг®, тогда (і клѵесткл обо.а да-
хокпое о плотное сен прпѵнтдетсА. -
Раймундъ Люллій (Ваушишкв І_иі-
іиз) былъ знаменитый богосл.овь и фи-
лософъ XIII в. и начала ХІѴ'-го, про-
званный за своа изслѣдованія Юосіог
іікппіпаііздііпііз ((іреысі|іеіній кѵіітель —
) На пол. Ііреілвршсть лі.
5
ІО
15
какъ переведено въ .заглавіи нашей
рукоп.). Великая Наука — эго его
Аг$ іпа^па, въ отличіе отъ Аг> Ьгеѵія—
Краткая Наука , которая въ нашей
рук. присовокуплена въ концѣ Вели-
кой- Та п другая содержатъ въ себѣ
философію Раймунда, съ присоедине-
ніемъ Каббалистическихъ выкладокъ и
сочетаній.
2-я статья предлагаетъ образцы
философіи этого ученаго. Съ опредѣ-
леніемъ количества сравн. статью о
томъ же въ Изборн. Свят. 1073 г.
1-я статья о диаовшцахъ показы-
ваетъ нама» , что суевѣрныя средне-
вѣковыя представленія входили не.
только въ Энциклопедіи (см-. Матпц.
Злат. въ XV в. 2-го Отд.) , но и въ
Философію. Такъ вь Философской
Энциклопедіи, подъ заглавіемъ Діаг-
§агііа Рііііоюрійса, содержащей въ себѣ
ученіе о семи свободныхъ искусствахъ
въ книгѣ 8-й: Ие ргіпсіріі.ч гегиіи паіи-
гаііппі , приложенъ рисунокъ уродли-
выхъ людей , или дивовищъ (согласно
съ указаніемъ Раймунд. 363. 18.) съ
слѣдующимъ описаніемъ: «(^ші! аніеп,
сіе ѵагіі.ч пюіьіік. цпае Ійяіогіас іп йіѵег-
8І.ч шип'.Іі рагІІЬич: шахііпе аиіеш іи Ій-
Зіа е.«е еопіеіпогапі ірюгшп цийіаіп иіппп
осиііип ІіаЬеге іп Ггоиіе піесііа: срііЬияІаіп
ріапіаз ѵегна.ч езяе рохі сгига: цііояііаіі)
зіпе еегиісе осиіоз ІіаЬеге іп Іиігпегія:'
сріозсіат супосерііаіоя: ісі езі сапіпа га-
рііа ІіаЬепІея еі аішіііа іппииіега сісясіі-
Ьииі, Ііотіііез пе.чипС еі аЬ Аііаш огі^і-
пепі Ігах егппір» (По пзд. 1504 г.).
Слич. также въ Сказаніяхъ обь Алек-
сандрѣ Велпк. (въ XVII в. 2-го Отд.).
Нашь Раймуидь переведенъ уже сь
Польскаго, въ которомъ сдѣланы нѣко-
торыя прибавки, какова на нр. 363. 2 3.
Языкъ довольно чисть, впрочемъ
встрѣчаются Польскія реченія. Па пр.
363.14. гардель, Польск. §гі1усд, §гі!у-
к.і — кадыкъ, шишка на горлѣ.
364- 12. хлрпіТі: Греч. гарпіи.
1368
СХХІѴ. ПОВЬСТЬ О ГОРЪ И ЗЛОЧАСТІИ, КАКЪ ГОРЕ ЗЛОЧАСТІЕ ДОВЕЛО
МОЛОДЦА во иноческій чинъ.
(По изд. въ Изеѣст:
Изволеніемъ Господа Бога и Спа-
са нашего, Іисуса Христа Вседержи-
теля, отъ начала вѣка человѣческаго.
А въ началѣ вѣка сего тлѣннаго,
сотворилъ (Богъ) небо и землю,
сотворилъ Богъ Адама и Евву;
повелѣлъ имь жиги во святомъ раю,
далъ имъ заповѣдь божествеппу:
нс повелѣлъ вьушатп плода випо-ю
граднаго,
оть едемскаго древа великаго.
Человѣческое сердце нссмысленно. и
пеуимчііво
прельстился Адамъ со Еввою,
позабыли заповѣдь Бо;кію,
вкусили плода винограднаго
отъ дивнаго древа великаго, —
и за преступленіе ве шкое
Господь Богъ на нихъ разгнѣвался,
и изгналъ Богъ Адама со Еввою
изъ святаго раю изъ едемскаго,
и вселилъ ихъ на землю на низкую, 25
благословилъ ихъ раститися-плоди-
тися
и отъ своихъ трудовъ велѣлъ имъ
сытымъ быть,
отъ земныхъ плодовъ. . . .
Учинилъ Богъ заповѣдь законную;
велѣлъ онъ бракомъ и женитьбамъ
быть
для рожденія человѣческаго и для
любимыхъ дѣтей.
Ино зло племя человѣческо;
въ началѣ пошло не покорливо ,
гад. Паукъ. І856 г.).
ко отцову ученію зазорчпво,
къ свосіі матери непокорливо,
и къ совѣтному Другу обманчиво;
а сс роди пошли слабы, добрѣ убож-
ливы ,
а па безуміе обратилпся,
и учали жить въ суетѣ и въ не-
правдѣ , ....
а прямое смиреніе отринули.
И за то па нихъ Господь Богъ раз-
гнѣвался :
положилъ ихъ въ напасти великія,
( попусти.гь па нихъ скорби великія ,
и срамныя позоры невѣрные ,
безживотіс злое , сопастатпые па-
ходы,
злую невѣрную наготу и босоту,
и безконечную нищету п недостат-
ки послѣдніе ,
все смиряючи пасъ, наказуя,
и приводя пасъ на спасенный путь.
Тако рожденіе человѣческое отъ
отца и отъ матери.
Будетъ молодецъ уже вь разумѣ
въ беззлобіи,
п возлюбили его отецъ и мать,
учить его учали, наказывать,
на добрыя дѣла паставлпвать.
Милое ты наше чадо,
послушай ученія родительскаго,
ты послушай пословицы
добрыя и хитрыя и мудрыя,
пе будетъ тебѣ нужды великія,
1369
137
своему отцу стыдно покорится,
и матери поклонитися;
а хотѣлъ жити какъ ему любо!
Наживалъ молодецъ нятдесятъ Руб-
левъ,
залѣзъ онъ себѣ нятдесятъ друговъ;
честь его яко рѣка текла;
друговя къ молодцу прибіівалпся,
(въ) родъ-племя прпчпгалися.
Еще у молодца былъ милъ наде-
женъ другъ ,
назвался молодцу названый брать;
прельстилъ его рѣчьпи прелестными;
зазвалъ его па кабацкой дворъ,
завелъ его въ избу кабацкую,
поднесъ ему чару зелена вина,
и кружку поднесъ пива пьянаго,
самъ говорить таково слово:
Испей ты, братецъ мой названой,
въ радость себѣ и въ веселіе , и во
здравіе-
Испей чару зелена вина,
запей ты чашею меду сладкаго;
хоть и упьется, братецъ до пьяна,
ипо гдѣ пилъ, тутъ и спать ложпея;
надѣйся на меня, брата названнаго.
Я сяду стеречь и досматривать:
въ головахъ, у тебя, мила друга,
я поставлю кружку ипіему сладково,
вскрай поставлю зелено вино ,
близь тебя поставлю пиво пьяное,
сберегу я, милъ другъ, тебя накрѣпко,
сведу я тебя ко отцу твоему и матери.
Въ тѣ поры молодецъ понадѣялся
па своего брата названнаго;
не хотѣлося ему друга ослушаться,
принимался олъ за питья за пьяныя,
и испивалъ чару зелена вина,
запивалъ опъ чашею меду сладкаго,
» и пилъ опъ, молодецъ, пиво пьяное
Упился опъ безъ памяти,
ты не будешь въ бѣдности великой. <
Не ходи, чадо, въ игры и въ братчины;
не садися ты на мѣсто большее; ;
не ней, чадо двухъ чаръ за едину,
пе прельщайся, чадо , на добрыхъ, 5
красныхъ женъ, ;
(на) отеческія дочери.
Не ложпся, чадо, въ мѣсто заточное.
Не бойся мудра, бойся глупа, I
чтобы глупые на тя не подумали, (0
да по сняли бы съ тебя драгихъ портъ,
пе доспѣли бы тебѣ позорства и сты-
да великаго,
и племени укору и поносу бездѣльнаго.
Не ходи, чадо, къ костаремъ и кор- г»
чсмпикамъ;
не знайся чадо съ головами кабац-
кими;
пе дружися чадо съ глупыми, пе муд-
рыми ; го
не думай украсти, ограбити,
и обмануть, солгать и не правду учи-
нить.
Не прельщайся чадо па злато и
сребро;25
не сбирай богатства неправаго;
(пе) буди послухъ лжесвидѣтельству,
а зла не думай на отца и матерь
и на всякаго человѣка , —
да н тебе покрыетъ Богъ отъ вся-50
каго зла.
Не безчествуй, чадо, богата и убога,
а имѣй всѣхъ равно по единому.
А знайся, чадо, съ мудрыми ,
и (съ) разумными водися, 35
и съ други падежными дружися,
которые бы тебя злу пе доставили.
Молодецъ былъ въ то время и малъ
и глупъ,
вс въ полномъ разумѣ п иесовер- «о
шепъ разумомъ:
1371
и гдѣ пилъ, тутъ іі спать ложился:
понадѣялся онъ па брата названаго.
Какъ будетъ день уже до вечера ,
а солнце па западѣ,
отъ сна молодецъ пробуждается;
въ тѣ поры молодецъ озирается:
а что сняты съ него драгіе порты,
чары и чулочки все поснимапо,
рубашка и .... все слуплено,
и вся собина у него ограблена,
а кпрппчекъ положенъ подъ буйну
его голову ,
онъ накинутъ гуикою кабацкою,
въ ногахъ у него лежатъ лапотки-
отопочки;
въ головахъ мила друга и близко нѣтъ.
И вставалъ молодецъ на бѣлы ноги,
учалъ молодецъ наряжатися:
обувалъ онъ лапотки (оюпочки),
надѣвалъ онъ гупку кабацкую,
покрывалъ онъ свое тѣло бѣлое,
умывалъ онъ лице свое бѣлое;
стоя, молодецъ закручинился ,
самъ говоритъ таково слово:
Житіе мнѣ Богъ даль великое,
ясти-кушати стало нечего I
какъ пе стало деньги, пи полудспьги,
такъ не стало пи друга, ни полдруга;
родъ и племя отчитаются,
всѣ друзп прочь отпираются 1
Стало странно молодцу появится
къ своему отцу и матери,
и къ своему роду и племени,
и къ своимъ прежнимъ милымъ дру-
гомъ.
Пошелъ онъ на чюжу страну, даль-
ну, пезнаему.
Нашелъ дворъ, что градъ стоитъ; ,
изба па дворѣ , что высокъ теремъ:
въ избѣ идетъ великъ пиръ почестенъ
госіи пьютъ, ядятъ, по рѣшаются.
1372
Пришелъ молодецъ на честенъ пиръ,
крестилъ онъ лице свое бѣлое,
поклонился чюдііымъ образомъ,
билъ челомъ онъ добрымъ людемъ
на. всѣ четыре стороны.
А что видятъ молодца люди добрые,
что гораздъ онъ креститися ,
ведетъ онъ все по писанному ученію,
смліотъ его .поди добрые подъ руки,
іо посадили его за дубовый столъ,
не въ большее мѣсто, не въ меньшее,
садятъ его въ мѣсто среднее,
гдѣ сѣдятъ дѣти гостиные.
Какъ будетъ пиръ па веселіе,
із и всѣ па пиру гости пьяны, веселы,
и сѣдя всѣ похваляются;
молодецъ па пиру пе веселъ сѣдит ь,
кручііповатѣ, скорбенъ, нерадостенъ,
а не пьетъ, ни ѣстъ онъ, ни тѣ-
20 піится,
и ни чѣмъ па пиру не хвалится.
Говорятъ молодцу люди добрые:
что еси ты , добрый молодецъ,
за чѣмьты па пиру но весель сѣдншъ,
аз кручиповатъ, скорбенъ, нерадостенъ,
пи пьешь ты, ни тѣшишься,
да ни чѣмъ ты на пиру не хва-
лишься?
Чара лн зелена вина до іебя не до-
50 хаживала?
пли мѣсто тебѣ пе по отчинѣ твоей’
или милые, дѣти тебя изобидѣли?
или глупые люди не мудрые
чѣмъ тебѣ, молодцу, пасмѣялпся?
55 пли дѣти наши къ тебѣ ие ласковы?
Говоритъ имь сѣдя доброй молодецъ:
Государи вы, люди добрые!
скажу я вамъ про свою пуждувс.іпкую,
про свое ослушанье родительское,
)о п про питье кабацкое, про чашу
медвяную
1373
1374
не вейся зміею лукавою;
смиреніе ко всѣмъ имѣй,
и ты съ кротостію держися истины
съ правдою,
я то тебѣ будетъ честь и воля великая.
Первое, тебе люди овѣдаютъ
и учнутъ тя, чтить и жаловать
за твою правду великую,
за твое смиреніе и за вѣжество;
(О и будутъ у тебя -милые други
названые братья падежные.
И оттуду пошелъ, пошелъ молодецъ
начюжу сторону
и учалъ онъ жити умѣючн,
(Б отъ великаго разума
наживалъ онъ живота больше стараго.
Прпсмотрилъ невѣсту себѣ по обы-
чаю ,
захотѣлося молодцу женитися.
20 Средплъ молодецъ честенъ пиръ ,
отчествомъ и вѣжествомъ,
любовнымъ своимъ гостемъ и дру-
гомъ билъ челомъ.
И по грѣхомъ молодцу, и но Божію
25 попущенію,
а по дѣйству діяволю,
предъ любовными своими гостьмо
и други и назваными браты похва-
лялся.
5< А всегда гнило слово похвальное:
похвала живетъ человѣку пагуба.
Наживалъ де — я молодецъ — жи-
вота большп старово! —
Подслушало Горе ’Злочасііе
5з хвастанье молодецкое!
Само говоритъ таково слово:
не хвались ты, молодецъ, своимъ сча-
стіемъ,
не хвастаіі своимъ богатествомъ.
<і0 Бывали люди у меня, Горя,
п мудря я тебя и досужае,
про лестное питіе пьяное.
Язь какъ принялся за питье за
пьяное, —
ослушался язъ отца своего и матери:
благословеніе мнѣ отъ нихъ мино-
валося;
Господь Богъ па меня разгнѣвался,
и на мою бѣдность велись великія
многія скорби неисцѣльныя
и печали неутѣшныя ,
скудость и недостатки и нищета по-
слѣдняя.
Укротила скудость моіі рѣчисто»
язы къ;
изсушила печаль мое лицо и бѣлое
тѣло:
ради того мое сердце невесело,
а бѣлое лицо унынлпво;
и ясныя очи замутитися;
все имѣніе и взоры у мене измѣни-
лися;
отечество >юе потерялося,
храбрость молодецкая отъ мспе ми-
новалась !
Государи вы люди добрые!
скажите и научите, какъ мнѣ жить
на ѵюжоіі сторонѣ, въ чюжихъ лю-
дей,
и какъ залѣзти мнѣ милыхъ дру-
говъ!
Говорятъ молодцу люди добрые:
Добро еси ты, п разумныіі молодецъ!
не буди ты спѣсивъ на чюжей сто-
ронѣ:
иокорися ты другу п недругу,
ноклопися ты стару и молоду,
а чужихъ ты дѣлъ не объяв.іивай,
а что слышишь или видишь — ие
сказывай!
не льсти ты межъ други и недруги;
не имѣй ты упадки вилавыя;
1375
и я, Горе, пхъ перемудрило.
Учинися имъ злочастіе великое:
до смерти со мною боролпся,
во зломъ счастіи позорилися,
ііе могли у мене Горя уѣхати;
иапп (?) они во гробъ вселйлпся,
отъ мене па крѣпко они землею на-
кры лися,
босоты и наготы опп избыли,
и я отъ нихъ Горе миновалось,
а Злочастіе па ихъ въ могилѣ оста-
лось 1
Еще возграяло: я, Горе, къ инымъ
привязалось.
А мнѣ, Горю и Злочастію, не въ пу-
стѣ же жить:
хочю я, Горе, въ людехъ жить;
и батогомъ меня не выгонитъ;
а гнѣздо мое и вотчина во бражни-
кахъ!
Говоритъ сѣро Горе - горіпіекое:
какъ бы мнѣ молодцу появитпея.
Нно зло то Горе излукавн іось,
во снѣ молодцу привидѣлось:
Откажи ты, молодецъ, невѣстѣ сво-
ей любимой;
быть тебѣ отъ невѣсты исправлену,
еще быть тебѣ отъ тое жены удав-
лену,
изъ злата и сребра быть убитому!
Ты пойди, молодецъ, на царевъ ка-
бакъ:
не жали ты, пропивай свои животы,
а скинь ты платье гостиное,
надежи ты на себя гунку кабацкую; з
кабакомь-то Горе избудется,
да то злое Злочастіе останется,
за пагимъ-то Горе не погонится,
да никто къ нагому не привяжется;
а нагому, босому шумитъ розбой. л
Гому сну молодецъ пе повѣровалъ.
1376
Ино зло то Горе излукавилось. . . .
молодцу по прежнему
еще въ ново злочастіе нривязалося .
Али тебѣ, молодецъ, невѣдома
ь нагота и босота безмѣрная,
легота, безпрэторпца великая?
на себя что купить, то проториться,
а ты, удалъ молодецъ, и такъ жи-
вешь!
ю Да не быотъ, не мучать пагихъ-бо-
сыхъ,
и изъ раю нагихъ , босыхъ пе вы-
гонятъ,
а съ тово свѣту сюды не вытянутъ;
'5 да никто къ нему пе привяжется;
а нагому , босому шумитъ разбой!
Тому сну молодецъ онъ повѣровалъ:
сошелъ онъ пропивать свои животы,
а скинулъ опъ плоды гостиное,
•2о надѣвалъ опъ гунку кабацкую,
покрына гь опъ свое тѣ іо бѣлое.
Стало молодцу срамно полнитися
своимъ милымъ другомі.
Пошелъ молодецъ на чужу страну,
<2ь далыіу, незнаему.
На дорогѣ пришла ему быстра рѣка.
За рѣкою перевозчики,
а просятъ у него перевозного;
ино дать молодцу печево,
зо це везу г ь молодца безденежно.
Сѣдптъ моюдецъ день до вечера,
миновался день, ни дообѣднемь,
пе ѣдалъ молодецъ ни полу куса
хлѣба.
я Вставалъ молодецъ на скорыя ноги,
стоя, молодецъ закручинился ,
а самъ говоритъ таково слово:
Ахти мнѣ, злочастіе горпнекое!
до бѣды меня, молодца, домыкало,
о уморило меня, молодца, смертью го-
лодною .
1377
1378
Уже три дни мнѣ были перадошны,
пе ѣдалъ я, молодецъ, ни полу куса
хлѣба I
Ипо кинусь я, молодецъ, вь быстру
рѣку:
полощи мое тѣло, быстра рѣка!
пно ѣжте, рыбы, мое тѣло бкюеі
ипо лутчи мнѣ житія сего позорнаго!
удался я у горя злочастного.
И вь тотъ часъ у быстры рѣки
скочп Горе изъ-за камепи,
босо, наго, пѣтъ на Горѣ ни ниточки,
еще лычкомь Горе подпоясано,
богатырскимъ голосомъ воскликало:
Стой ты, молодецъ , меня Горя нс
уйдешь нпкуды!
не мсчися въ бысіру рѣкѵ,
да пе буди въ горѣ кручи поватъ,
а въ горе жить—не кручипну быть!
а кручипну вь горѣ погипути!
Спамятуй, молодецъ, житіе свое пер-
вое:
и какъ отецъ тебѣ говорилъ,
и какъ тебѣ мати наказывала,
о чемъ тогда ты пхъ не послушалъ?
не захотѣлъ ты имь покорится,
постыдился имъ поклонитися,
а хотѣлъ ты жить какъ тебѣ любо
есть I
А кто родителей своихъ па добро
ученія не слушаетъ,
того выучу я, Горе злочастпоеі
пе къ любому опь учнетъ упадывать,
и учнетъ онъ недругу покарятпся!
Говоритъ Злочастіе таково слово.-
Покорися мнѣ Горю нечистому,
гіоклонисл мнѣ Горю до сыры земли,
а нѣтъ меня Горя мудрая на семъ
свѣтѣ;
и ты будешь перевезенъ за быструю
рѣку,
напоятъ тя, накормятъ люди добрые.
А что видитъ молодецъ бІ;ду неми-
нучую, —
покорился Горю нечистому,
з поклонился Горю до сыры земли!
Пошелъ, псскочплъ доброй моло-
децъ,
по круту по краспу по бережку,
по желтому песочику;
іо идетъ веселъ, некручиповатъ;
утѣшилъ онъ Горе Злочастіе;
а самъ, пдучи, думу думаетъ:
когда у меня нѣтъ ничего,
п тужить мнѣ нс о чемъ!
15 Да еще молодецъ пе кручиноватъ,
запѣлъ онъ хорошую папѣвочку,
отъ великаго крѣпкаго разума;
Безпечальна мати меня породила,
гребешкомъ кудерцы расчесывала,
20 драгими порты меня одѣвала,
и отнюдь подъ ручку посмотрѣла,
«хорошо ли мое чадо въ драгихъ пор-
тахъ?
а въ драгихъ портахъ чаду и цѣны
пѣтъ!»
Какъ бы до вѣку опа такъ про-
рочила 1
Ино я самь знаю и вѣдаю,
что нс класти скарлату безъ мастера,
зо нс утѣшити дѣтяти безъ матери,
нс бывать бражнику богату,
не бывать костарю въ славѣ доброй;
завѣченъ я у своихъ родителей,
что мнѣ быти біілешсньку,
55 а что родился гоіовенкою! —
Услышали перевозчики молодецкую
папѣвочку, —
перевезли молодца за быструю рѣку,
а нс взяли у него перевозного.
до Напоили, накормили люди добрые,
сняли съ него гунку кабацкую,
87
1379
1380
дали ему порты крестьянскіе,
говорятъ молодцу люди добрыя:
А что еси ты доброй молодецъ,
ты поди на свою сторону,
къ любимымъ честнымъ своимъ ро-
дителямъ,
къ отцу своему и къ матери любимой,
простися ты съ своими родители,
со отцемъ и матерію,
возьми отъ нихъ благословеніе роди-
дительскоеI
И отгуда пошелъ молодецъ на
свою сторону.
Какъ будетъ молодецъ на чистому
полѣ,
а что злое Горе напередъ зашло,
на чистомъ полѣ молодца встрѣтило,
учало надъ молодцомъ граяти,
что злая ворона надъ соколомъ;
говоритъ Горе таково слово:
Ты стой, не ушелъ доброй молодецъ!
не па часъ я къ тебі; Горе злочаст-
ное привлзалося;
хоть до смерти съ тобою помучуся!
пе одно я Горе, — еще сродники,
а вся родня наша добрая;
всѣ мы гладкіе, умильные;
а кто въ семью къ намъ примѣ-
шается, —
ипо тотъ между нами замучится!
такова у насъ участь и лутчая.
хотя кинься во птицы воздушныя;
хотя въ синее море ты пойдешь
рыбою, —
молодецъ пошелъ въ поле сѣрымъ
волкомъ,
а Горе за нимъ съ борзыми вѣжлецы;
молодецъ сталъ въ полѣ ковыль-
5 трава
а Горе пришло съ косою вострою,
да еще Злочастіе надъ молодцемъ
иасміялося!
Быть тебѣ, травонька, посЬчепой,
іо лежать тебІі, травонька, посѣченой,
и буйны вѣтры быть тебѣ развѣ-
янной.
Пошелъ молодецъ въ море рыбою,
а Горе за нимъ съ частыми неводами,
і к еще Горе злочастное пасмѣялося:
быть тебЬ рыбонькѣ у бережку улов-
ленной,
быть тебѣ да и съѣденой,
умереть будетъ напрасною смертію!
20 Молодецъ пошелъ пѣшь дорогою,
а Горе подъ руку подъ правую;
научаетъ молодца богато жить —•
убити и ограбити,
чтобы молодца за то повѣсили,
25 или съ камнемъ въ воду посадили.
Спамятуетъ молодецъ спасенып путь,
п оттолѣ молодецъ въ монастырь по-
шелъ постригатнся,
а Горе у святыхъ воротъ оставается,
. къ молодцу впереди пе привяжется!
А сему житію копецъ мы вѣдаемъ:
избави Господи вѣчныя муки ,
а дай намъ, Господи, свѣтлый рай!
Во вѣки вѣковъ аминь.
а я съ тобою поііду подъ руку подъ
правую.
Полетѣлъ молодецъ яснымъ соко-
ломъ,
а Горе за нимъ бѣлымъ кречатомъ;
молодецъ полетѣлъ сизымъ голубемъ,
а Горе за нимъ сѣрымъ ястребомъ/
Это превосходное стихотвореніе, въ
томъ видѣ, какъ дошло до насъ, оче-
видно, состоитъ изъ двухъ главныхъ
частей: изъ введенія о нарушеніи Бо-
жіей заповѣди первыми человѣками,
о и собственно изъ разсказа о злосчаст-
номъ добромъ молодцѣ. Первая часть
1381
*
и начинается (367. I), и оканчи-
вается (368. 25) прозаическими изре-
ченіями. Послѣднее служитъ какъ бы
переходомъ къ самому разсказу. Сверхъ
того мысль о томь, что нспокорли-
вость и неуваженіе къ отцу и ма-
тери есть слѣдствіе первобытнаго грѣ-
ха, очевиднымъ образомъ связываетъ
введеніе съ самымъ разсказомъ. Въ
пользу атой связи говоритъ и благо-
честивое окончаніе пѣсни.
Главная мысль стихотворенія - непо-
чтительнаго сына наказываетъ страш-
ный демонъ — Горе Злочастіе', сынъ
не хотѣлъ покориться отцу съ ма-
терью, ц за то долженъ былъ поко-
риться этому злому духу (377. 30.
— 378. 4) Покинувъ свой родъ-пле-
мя, несчастный думалъ было обзаве-
стись семьею па чужбинѣ, но вмѣ-
сто того сдружился и сроднился толь-
ко съ Горемъ Злочастіемъ и съ его
роковой семьею. Если причина бѣд-
ствіямъ — неповиновеніе отцу съ ма-
терью; то средство , которымъ моло-
децъ доходитъ до послѣдней крайно-
сти—это несчастный порокъ — пьян-
ство.
Самое Горе Злочастіе олицетво-
ряется , какъ лице мимическое. Ха-
рактеристика его, а равно и нѣкото-
рыя изреченія, въ видѣ пословицъ ,
очевидно состоятъ въ связи сь стихо-
твореніемъ «А и въ горѣ жить—некру-
чпнну быть ,» приписываемымъ Кир-
шѣ Данилову (Смотр. Древн. Рос.
Стихотв.).
Прекрасное описаніе погони Горя
Злочастія за добрымъ молодцемъ, нѣ-
сколько напоминающее бѣгство Иго-
ря въ Словѣ о полку Пгоревѣ , окан-
чивается самою трагическою чертою—
позывомъ на великія преступленія.
Далѣе этого , бѣдствія несчастнаго
молодца идти уже не могли—и онъ,
1382
отказавшись оть міра, нашелъ себѣ
успокоеніе въ монастырѣ.
367/ ІО. Замѣчательно, что плодъ,
вкушенный Адамомъ и Еввою, назы-
вается виптріднымъ, согласно съ апо-
крифическими разсказами изъ Библіи,
и съ древне - Русскими живописными
изображеніями. Такъ на одной мині-
атюрѣ въ спискѣ Козмы Иидикоплова
(1542 г., въ Макарьеврк. Минеѣ, мѣ-
сяцъ Августъ, по Синод. рукоп. <4?
997), изображены Адамъ и Евва по
сторонамъ дерева, на которомъ, вмѣ-
сто яблоковъ, виноградныя кисти-/
378. 17. безэісивотъе — бѣдность
(слич. животы — богатство).
369. 15. нестаръ — играющій въ
кости.
37(). 8. дру/овя: вм. другове, какъ
Татаровя , въ пѣсн. , вм. Татарове ,
пли вм. друговья, Татаровья.
370. 29. ииіемъ — какой-то напи-
токъ.
371. 10. собина (собственность), —
13. гуня пли гунна (рубище) и —
15. отопокъ (отоптанный лапоть) —
и доселѣ употребительны въ област-
номъ языкѣ.
375. 6. на ни (?).
375- 13. возграяло — закаркало,
какъ воронъ: граяти — каркать.
375. 35. надежи — надѣнь (= иа-
деждн пли надеждъ; счич. одеждіі ,
одеждъ).
376. 28. перевозное — плата за пе-
ревозъ.
376. 32. ни дообѣдаемъ (?).
378. 18. Превосходная напгьвочка
пли пѣсенка несчастнаго молодца, ис-
полненная горькою надъ самимъ со-
бою насмѣшкою.
380. 2. вѣэіслецъ — выжлокъ (гон-
чая собака).
1383
1384
СХХѴ. изъ подлинника.
(Но рукоп. Графа Строганова).
1. Декабря 95 дня.
Ржгво Гл іиііго ’ІІсл Хл л три
АИГГАН ^р.й ІІЛ ?К€7Ді; у ПрЕНА ріЦ
ЛАЗО ѵ Д8 ') БАКА ЛГГ Б КАГОВЪСТН
' г .. а V.
ПАСГЫрІО рІЦ І.НІІОВЛ ІСІІО ЛЛЗ«< ІІЛ Я
-г . *Эч
ПАСТ8Х* ріі^ КАКА ПрУТАА ЛЕЖИ у КЕ-
ТЕНА рІЦ Г.ДГО СЧСЪ ІАЛЛ ВО АСАЕ ле-
жи пбвн «ели кохра. Кертенъ тернъ
а К ІІСГо ГАЛИТЪ МОН ДА2) ПОЛОВИНЫ,
а ^друткю сторону корова’) кн'дътн <>
до половины і аггла пл кертепо гора
вора ѵл селило. драга* ПрЛ^СЛСПЬ ’І,
келйлоиъ. с правую страну коски по-
клопілн ? и единъ ста кра кллека
к ііелпкв рн^ прлгелс Таю кннокд із
к. п срспсн ера ко^иіиіл к пикъ ріц
кіпіока испо діі .г. іі ила акн егорен
в шаке рн^ каго іено лозорь л кст.
по сосуу дежа к рвкл вора по пили
гора а к горъ вертепъ а к ксртспе
септъ на клыспі іосн юератенТкъ'*)
съ ерл аила петрл ріц празелень іено
Баканъ а рвкбю ^лкрыс» а ркгбю по-
неси а пре іи стонт пасты съ кра
нклішл сгослбва плепіл ріц ко^ліл- 2
тнна монлта ло^б с теріінло /,л нн
КОСТЫ. І кры •*) Л ругою -КО НиІСІНМС
иротлну. ’/д нніл нлегы ила. рпг ка-
нона а гбнн козы н ко^лы°) вели
темы Т полосаты гора кора к ноо-
ліГі1) горы седи сака солоідаіГі.й 8).
рп/, СІіуі|І€НА до пояса і’сно г.кіідл
роуіііі голы а дёжн хл рукою а ру-
гою к квпъль бмоунла. а хъ на дкір
іілкллдыкле 9) коу сосудо к купель,
рн/ кннова испо лазорь.
2. Апрѣля 98 дня.
Отго келіікомкл геюгил и повъдо-
ноі|А славна ѵіоткоір , кури ила ко
кранъ. Прііколокл кііпокл доенг. ^л.і
клъттд іено ЛЛ^б оу СрІ|Л ЙСІ|ЛЛО
крзло свѣти! и к нрлкймі рвкъ копіе
із а к ЛТ.ВОН ие к нбнл піело з.і пле-
ѵс за правы а нл не кргъ , іри вн-
дътн й львы,а (о) кёры мало вндътн.
нагакііци каго , сапоги ^ллто пл ко
ре полицы по керл златые пл вбре.
3. Іюня 29-ю дня.
Сты верховны аплъ петра и Пав-
ла, дроу на дрвгл зрн ко тчлацв сіі съ
петръ св кра іінкблннл ріц; кохрл 4
ведило испо лазо, павё плсіпа носъ
2 великъ о\ голъ власы іи глвт, іп
злдп мало спустилась '') пра акн оу
А ’і\ /
ПрТѴіІ МАЛО іюмешн рл^сохлтл НА
НА КОМОКЪ ,2) 6 ТИМА сквтслъ ріц
Варіанты по двумъ поздпТ.йшпми рукописямъ, XVII — XVIII в. і) а
оу дкз; а оу Діюѵѵъ. 2) до. 3) А дрягоѵю страну покрійы кідг.ть до полоиііны
три .аііглы пад ксргсііииь стоитъ. 4) оьроуѵііиіа.. 5) к рвкъ три костила. 6) окі|ы>
п ко;л<ііра 7) Г: подолъ горы. 8^ солоиіа. 0) ііаліікаі?. 10) й ирипод. Вь дру-
гомъ спискѣ: ірнтъ віцъть <й лпкыд седры В прікма ткиѵако н слид^къ со стръ-
лл'ип кпдтть пало, і 1) спвстндіісь. 12) восиокъ.
13^5
1396
кагоръ красенъ і’спо прагеле' р«кп мо-
левііы правые оу петра кліо к рукъ
а оу пакла аплъ нбгн косы.
4. Августа 26 для.
, «ч
СтрѣтепТе іконы прутон кладнмер- в
скон нке посрами темнаксака *°),
стль11) к саки идетъ іц граа с кан-
дило ^а нн кіігь *5) васнлеіі рй, кра
дслс і|рл костантннл, ?а ннмъ кіігнТ
на кнзе рн/, саго іспо камка ло^о. ю
нл кипи рнза празеде оігерелне ка-
грокое велико , і оутка колкая /,а
кнпрІАНО стаемъ с’тлн 10 дка единъ
рисъ кра доле кнпрнлновы дрзгін ри
кра ко^мнна попъ1') съ акн класен • »
а песетъ пре стаи "*) іовра^ сгісовъ
ііыносііоіі а ннТп Іи) крты песк дн-
ЛКОІІЫ а нп'ін пругвю выносную н
^наменіА та неси два попа икону
нрутиіо бднгнтрнА кланмёсквю ёдпн г”
попъ сѣ акн класен дрвіін акн пі-
кблае а несв высоко на глка своіі "°)
а $л ннмъ ~‘) попы і діілкбны \
стлръі|ы н нарб мнб всякимъ подо-
г.нёмъ а німн гора высока кохра 2Г,
келпло а за стлё и /,л кіце тра-
къ. і три ваіннТ, а к немъ і|ркокь
о идти кесь іі двѣ полаты празе-
лень 2'2).
Подлинниками называются руковод-
ства для иконописцевъ. Въ ннхъ со-
держится самые очерки нконь съ по-
дробными объясненіями. ІІрдлинпикй
бываютъ лицевые и толковые: первые
содержатъ въ себѣ рисунки, а вторые
объясненіе, пли толкованіе, рисун-
ковъ.
Подлинники заимствованы у Визан-
тійскихъ Грековъ. Для сравненія пред-
лагаются здѣсь соотвѣтственныя мѣс-
та пзъ Византійскаго подлинника (по
<і>ранц. переводу Дюрана, см. Бііігоп,
Маппеі сі’ісопоцгаріііе сіігёііепие. Рагіх,
1845).
383. 1- І*а паііѵйе сіи СІігізІ. Гпе
дгоііе. Ан сіесіапх, іііі сбіё сігоіі, Іа Мёге
ііе Біеи а цепоих; оііе рохе і1ап« ипе сгё-
сЬе Іе СІігіхІ, реііі епГапІ етіпаіііоііе'. А
даиеііе, Іохеріі а {>епоих, Іе» таіп» сгоі-
»ёёз зиг Іа роіігіие. Пеггіёге Іа сге'сііе,
чп ЬоеиЕ еі ип апе гедагііепі Іе СІігіхІ.
Пеггісге Іозеріі еі Іа хаіпіе Ѵіегде, сіе»
Ьегдег», Іепапі сіе» ЬАіопа, сопвісіёгепі Іе
СЬгізІ аѵес ёіоппеіпепі. Пог» сіе Іа дгоііе,
<1е» ЬгеЬі» еі ііез .Ьегдегя; Гип іі’еих )оие
бе Іа Пйіе, о’аиіге» ге§агі!епІ еп Ііаиі
аѵес сгаіпіе: аи-сіехния іі’еих, но аііде Іез
Ье'піі. Б’ип аиіге сбіё, Іе* шацез, а сЬе-
ѵаі сі еп ЬаЬіІя гоуаих, ке пюпігепі Гё-
Іоііе. Аи-іісххиз ііе Іа дгоііе, ипе Гоиіе
іі’апдех, ііапз Іея пиа^ез; ііх рогіепі ип
Іічіеі аѵес сез рагоіе»; «Сгіоіге а Віеи аи
ріи.ч іііаиі сіе сіеих, еі раіх хиг Іа Іегге
аих Ііопіте» сіе Ьоппе ѵоіопіё.» Ъп дгапсі
і-ауоп сіе Іипііёге сіехсепсі різеріе хиг 1а
ісіе сісі Сіігізі.
384- 9. Иаіиі )еипе, ііпЬегЬе.
— 20. 8аіпІ Ріегге; ѵіеіііагсі, ЬагЬе
аітопсііс. II Ііепі ипе с'рііге ой іі сііі:
«Ріегге, арбіге сіе Іёхи$-СЬгіхі.»
8аіі Раиі: сі аиѵе, ЬагЬе цгіхе еі риі-
сііоітпе. II ііепі хех боиле еріігех гоиіёе»
еі Ііёех епзетЫ.-.
13) Д плиіесткТл г.6%еож.нмхъ ягірлііъ , иогл'іпгсо і|лрд теиіірл-ілкл. нжз інрні| іетса
іііслт^іілл погл. 14) Кнііріміъ митрополитъ стль іі елку і’г в иі.іпкчі. 15) келккін
кіі^ь. 1В) двл стла віідѣть. 17) кпредіі н’дс попъ. 18) пре стлеіі. 19) .і иніп
ділкоііп. 20) Прибавлено: оу иконы пелын кликл уеркѵетдл. 21) л
22) одна прл? , і дрнгл» влго'ръ, — двѣ поллты іір.і?елё ІІ Б1Г(Ь
1387
1388
Русская редакція подлинниковъ под-
робнѣе входитъ въ описанія.
Само собою разумѣется, что Рус-
скіе праздники іі святые внесены въ
паши подлинники въ послѣдствіи, не-
зависимо отъ греческихъ.
383. 8. Цвѣта означаются наиме-
нованіемъ самыхъ красокъ, напр. ла-
зорь, киноварь, баканъ, вохра, или—су-
іцествптелными; чернь, (383 17) дичь,
или же нарѣчіями: празеленъ (слич.
въ Изборн. Свят. 1073 г. описаніе 12-ти
драгоц. камней).
— 10. % другвю сторону: по народ-
му, вм. съ друіой стороны.
— — кіі'дѣтіі: по народному вм.
видна § 196.
— 12. бсліІломъ: отъ ед. ч. бѣли-
ло. Нынѣ употребляется только во
множест.
— 1-1. 23. ноклоніліц ?лкрисд: прич.
прошедшее, вм. поклоняются, закры-
вается , какъ теперь употребляется,
§ 188. Пр. 3. вря «яіек.і, т. с., боро-
да какъ у Св. Власія.
— К». ко^мнпя— какъ у Св. Козмы.
384. 2. н поолнТ — въ подоліи, т.
е. внизу.
— 3. 6.1'вя солом.інТл—диі|Я (дѣвица):
по легендѣ, записанной у Симеона іМе-
таораста, при рожденіи Христа при-
сутствовали двѣ женщины.
— 27. То есть, раздѣлена на пять
космокъ.
385. 1. руки моясбны: съ руками
благословл яю іциміі.
— 9. кіігні; — кіілгыіііі : по древне-
му, вм. княгини.
— 10. К.И.ІКЯ ляуо: § 240- 11р. 4.
— 17. кыносіюіі. употребляемый на
выносахъ, вь крестномъ ходу.
— 20. одіігнтрнд: гр. обі/уг/гріа —
путеводитель вица.
СХХѴІ. ІЦъ Дпоо-сгмат, сіссть соплстсны краткихъ повѣстки.
(По рук. Синод.
1. Сыкрдтъ.
Единою мнмоіііедъ кырвл *) нѣ-
кій, ндлрн сюкрітл ногою. Дек.м|інм-
са а.е сілв, імі® стсрпѣ реѵе: ѵтожс
кы имѣлъ ткорнтн; совѣцілшл е іл« ПО-
ДКАТИ оного к сѵдін. По сюкрл’тъ;
іі то лѣію. ’Сгдл же кы мл оселъ
одарилъ, тожде соі:ѣі|іаліі кысте ск-
дом с ніі постзпіітн. фі'лософъ с
БС^ИМІІЫМЪ НС уотліпе Дѣла имѣти , 1
рА^ИМѢА СІІІ|СКА, МАЛЫМЪ ТИМЪ рА^ІІА
Й СКОТА. ’ІІКІІ) ІАІІІО СК0Т8 ІІѢМ8 ,
ёгдл перстъ, ТАКІя) И ѴСЛОІ5ѢК8 СК8Д-
Н8 разимомъ иротніііітііел нѣсть трекѣ.
’) На полѣ: двря. 1
Библ. № 362).
ІІрНТѴІІ ёго крдспыА.
(О «грд докрг. садіітн , к кёѵерв
кссслі'ітнсл. — ----
Посііѣинілл кёірь рѣдка ёсть клл
3 Г а'А т— —
Тяжекъ трздъ , ІІДѢЖС п6л/эы
НѢТЪ. — —
ІІОСѢДЛ ВВС Іір0ТІІК0К0рі|А НС КСЛІА
СЛАНА. — -----
и Тдкй) Др8Г8 БЛАГО ТКОрГі, Дд ССБС
нс повредити. — —
2. ІІЛАТІДІІЪ.
Всѣуъ же 8Ѵ€НІІК(дКЪ СЙКрАТОКЫХЪ
нтёіііемъ, і’і рАрамомъ прскосхождд-
5 IIIе. ПрС0Г>рДЖАШ6 БО СА (0 нёмъ Б8-
1389
1390
двціес. ’бгда тома к колывёліі мала
СІІАфУ ПѴСЛЫ IIЛ 8СТИ8 СѢДОШІ. - -
Тоіі нд всякъ день йг.ыклъ къ
плгодлріітіі вгд, мы роднся ѵеловъ-
комъ не скотомъ, грекомъ, не б про-
ста рода. — —
3. фТлнппъ.
фі'лііппъ црь млкедиііскііі , оцъ
алехандроиъ, ёгдл покорилъ было по
секг. гдртвд грёѵескід , сокътовда
ёмв пъцын , дл бы градъ йсадн вй-
емъ: да кы паки не иксрглнсята-
ки реѵе : колю да бы м.а долго
дбврымъ звали неже нл кратки кре-
ма гдремъ. — —
4. ’Ллб5лндръ.
’Сгда ёмк іірнііесошл кокѵёгъ сн-
і|ёкъ, на него же ннѵтбже дражайшее
йкрътоша, в сокровнціа дарТл цлрл ,
іі копрошдху къ ѵесомн бы іі йврд-
тіітіі повелѣлъ; реѵе : моимъ мнѣні-
емъ , Л8ѴІІІИ к пемъ хранити книги
гомёрикы. Показа а : іаки кѵенТе и ,
писанія ѵлкъ мудрыхъ , іімать быти
іі келТеіі пбѵесті?. — —
5. Каида.
Каида королевна полевая дѣвица ,
келіікпхъ довродѣтслен и мкжеска
срі|а, дірерь втораго короля, п» лёхт.
Братъ скоёмъ крлкасл , ііже краникъ
йспока. '€гда тбѵііо едина йстася
по ніііёсткіп 0І|Л своссй дѣднѵноіо *)
’Дрытпгёръ кіць ііемёцкіТі посла к
пей послы скоа пск8і|іііса й прі.л^іш
сл , іі жела'д в станъ Брака съ сн-
і|скы ивѣтомъ нѣмцы ипустіі: колю
сама быти на гдрткомъ мой власти-
телішцд, пёже властіітелека жена, ѵто
ю
із
20
23
зо
35
*) На полѣ'. илслкдині|вю.
е’гда севё за поносъ пріятъ во укоръ,
и ХОТАфН того мстити вонною. ’Оиа
сама с людо своимъ н^ыде противъ
ёму, іі сведши Брань дважды, на
глава ёго порами. ’Ндіже арытигеръ
драгимъ разомъ жалости ради іі сты-
да б своея же раки погйсе.
6. "ІОдкнга.
'Юдкпгд дфёрь людкнкд короля
пблскдги, ёгдл 10 спрягши ССБѢ в
вракъ іагёлло йлгердовнѵь кіць ли-
товскій , вѣііѵася ділдімою нл коро-
левство полское. и по Йбыѵлю ли-
товскому , подводы в полдникъ по-
велъ врати, а нс послушныхъ тра-
вити. а тін с пллѵемъ и Королёвы
нросіііііл ^ЛСТ8ІІЛ€ІІІЯ , ДАБЫ НД ПА
тое нго, прежде къ ііхъ странъ пе-
слыіііднііое не возлагала, рд^евдн то
королю, ілк® тон к полше на окы-
ѵдй ііокд^авіиіі. тогда король оиыл
грдБсжіі повелъ возвратити, к ѵссо'ми
он а я гдріія таки реѵе : вади таки
іаки и гравёжн возвратятся, но слё-
ЗЫ ііхъ кто нмъ козкрдтіітн можетъ
(обидимымъ аціе и вАфіпсе возда-
яніе видетъ, йвдѵе за ііхъ не сто-
итъ. — —
^поѳегмата (греч. алоерЗіуца—по-
реченіе, острое слово, пословица) раз-
дѣлены въ рукописи на двѣ книги; въ
первой — повѣсти о <і»плссо<і>ахъ съ
пхъ изреченіями, во второй — о ца-
ряхъ, полководцахъ, а также' и о нѣ-
которыхъ зналепнптыхъ женщинахъ.
Сочиненіе вто переведено съ Польска-
го: на чтд указываютъ, какъ нѣкото-
рыя повѣсти, взятыя изъ польской
исторіи, такъ и полонизмы въ языкѣ;
напр. вырва- (хѵуггѵі) — сорванецъ,
1391
1392
волити (чѵоіес) — хотѣть, лучше хо-
тѣть; дѣдична ((Іиіебхісгка)—наслѣдни-
ца, станъ — состояніе.
Соединяя въ себѣ повѣсти съ замы-
словатыми и остроумными, а также и
съ наставительными изреченіями, вта
книга, съ одной стороны, состоитъ въ
связи съ сборниками повѣстей, въ ро-
дѣ Римскихъ Дѣяній (смотр. въ Ар-
хивн. Сборн.) , а съ другой — слу-
житъ продолженіемъ древнѣйшихъ
сборниковъ изреченій, и именно Пчелъ.
Въ прошломъ столѣтіи (съ 1711 г.)
неоднократно были издаваемы Апо-
ѳегматы , но съ опущеніемъ многихъ
повѣстей и историческихъ подробно-
стей о лицахъ. Длл сличенія приво-
дится здѣсь нѣсколько мѣстъ по 5-му
изд. 1781 г. Къ 388. 8 и 10.; «побѣ-
да безъ бою не велика слава» - -«дру-
гу такъ добро дѣлай, чтобъ тебѣ безъ
убытка было» стр. 1—2. Слич. посло-
вицу въ Погод. Сборн. 1714 г. «дѣлай
другу добро, да себѣ безъ бѣды.» Къ
389. 17. «Къ сему Александру при-
песше. изъ казны Царя Дарія скрыну
(Польск. &кі/.упіа , въ рукоп. кокѵсгъ)
дражайшую, вопросили: Во что ея
употребить, рече: Но моему разсуж-
денію всего лучше хранить въ ней
книгиОмировы (въ рукоп. Гом^ршвы);
являя, яко ученія и писанія людей
ученыхъ подобаетъ имѣти въ великой
чести.» Стр. 114.
Какъ продолженіе рукописнаго сбор-
ника Апоѳегматъ , должно разсматри-
вать народныя книги, имѣвшія боль-
шой успѣхъ въ XVIII в., именно: Това-
рищъ Разумный, Письмовникъ Курга-
нова , частію заимствованный изъ То-
варища, и нѣк, друг.
387. 5. сокѣфлпы — совѣтовали.
— 13. переть: отъ врати (попи-
рать).
389. 9. покоріілъ было: вм. поко-
рилъ былъ. § 187. Вр. 1. б).
— 18. на негоже — дражайшее: вм.
сго же, т. е. котораго дороже. Поло-
низмъ. **
— 2(1. Эта новелла заимствована
изъ баснословной исторіи Полыни.
Смотр. Шач-арпка Славянск Древн.
1848 г. т. 2. Кн. 2. стр. 122—123. Но
преданію, Краковъ получилъ свое на-
званіе не только отъ Крана (въ рукоп.
іірдквг.ъ , съ Латинск. окончаніемъ:
Кгакп.ч), но и отъ краканья (карканья)
вороновъ во время его строенія. Отъ
Ванды, будто бы, получили свое на-
званіе рѣка Вандалъ и подданные ея
Вандалы.
390. 8. Обѣ эти новеллы , пере-
шедшія къ намъ изъ Польши, въ свя-
зи съ сборниками повѣстей (каковы
Римскія Дѣянія, Притчи Семи Муд-
рецовъ и т. п.) , отнссятсл къ тому
роду поэтическихъ разсказовъ , кото-
рый господствовалъ въ Западныхъ ли-
тературахъ XIV — XVII в , и ко-
торый былъ внесенъ къ намь черезъ
Польшу въ XVII в. (Смотр. Примѣ,ч.
къ Армівн. Сборн. ХѴП в.).
Въ тѣсной связи съ этою повѣство-
вательной Литературою XVII в. со-
стоятъ наивные разсказы въ Сатири-
ческихъ Журналахъ XVIII в. , како-
вы -.^Всякая Всячина, II то и сьо ,
Трутень, Раскащикъ, а также въ Сбор •
никахъ повѣстей, какъ напр. Пере-
смѣшникъ Чулкова, Иванъ гостиный
сынъ- (См. повѣ.сть оСкобѢевѣ) и т. п.
1393
1394
СХХѴ1І. ИЗЪ СКАЗАНІЯ О ІН’ПТЧЛКЪ СЕМИ мудрецовъ.
. ‘ ,г. , *
(По рукоп. припади. В. Л. Волегову.)
(Сказаніе дивно и славно о прит-
чахъ седми мудрецовъ').
Нрптѵа .€. а 1|ыслре ,ы о пика-
емъ цыелріі нже ліобяшс з;лато.
Бысть. ііѣбіі'і. мудрецъ. к рнмв.
цілелрь. ему же имя. ЛктокЪнусъ.
ліоблшс. і;ллто. ^ѣло сог.нраше его.
много, множество. Многіе же. краль-
сткд повоеклше. рыилянъ. н коекаи-
ІІЫН. БАХу. рЫМЛЯНЪ. ОТО КСѢХЪ ^С-
мель. понеже, не ко^могопід ’). про-
тивитися. Бъ же. у ннхъ. к то.вре-
мя. мудрецъ, сму же имя. кнрпілТ-
усъ*'). пріпдошд же к нему. рим-
ляне. и рекошл. ему. ддпы. нмъ уѵн-
ннлъ своею, мудростію, оворонь. онъ
же. сотвори, нмъ. на нькосмъ мѣ-
стѣ. келі'іо слижу н нл пен сотвори
многое множество оконъ великихъ и
но всякімъ окнѣ сотвори
въку во окрасъ н ко имя старыхъ
рыцарей н королей, н подппса. нмъ.
имена, и кдаде. пмъ. късякоілу ѵело-
вику но колокольѵнку къ руцѣ н но
яклоку ^ллтому. н егдл кій царь или
король своея стрлны помыслитъ вой-
ною на рнмъ к топ капни; уеловккъ
той станетъ цвонпти къ свой коло-
кольуіікъ потому же н вѣстникъ. рим-
ляне на ту укрлйну войско отиу. тлтъ
противъ, нхъ. н покѣждху нхъ. іі не
мождху. нхъ. окольные цысарн и кра-
ли воевати, противъ нхъ. стояти, и
*) Въ р. пс во;мохо. **) Въ р. кл-
рнсась.
ксѣ к рнму нрііложншася. н аціе кая
^емлл мало помыслитъ кссхоціетъ
отъ римл отложіітнея іі той окрасъ
ПЛТІІбТЪ НЛ БАШНѢ ^коннтіі к коло-
8 кольуіікъ іі доіідеже тл ^емля допьетъ
уеломъ рнму, и той же. мудрецъ
ууіііііілъ нд нькосмъ мѣстъ огнь всег-
да горяірь никогда же угасаніе, у
того же опія ууння воду потете нъ
іос коего дрекл укогнхъ рддн длкы ея
іінлн н ѵкілыкалн ею. и постакн у
огня оного и у взды окрасъ н под-
писи его. кто мя ударитъ отомціе-
ніе прінметъ. окрасъ же топ стояніе
<5у опія много лѣтъ. Нѣкогда же прі-
нде ко окрасу тому 7/ый уеловъкъ
прокуда горъ іі ііроѵте ініемо н ре-
те. й^ъ тя ударю дд кое отмъціе-
піе нрінму. л натаялъ ’) подъ тылъ
но ѵело-20 окрасомъ Пвкую кд^ну съхороненую.
и того ради удлрн окрасъ н рД7эпн н
копл подъ тылъ оврагомъ много н
овръте ннѵего. огонь жс той н ко-
да укогнхъ погнке. и прокляпіл ѵс-
25 ЛОВѢКД ОНОГО "ТО ОТІІЯ отъ ННХЪ по-
кой іі веселіе, потомъ жс вскорѣ
помыслпсідся отложіітнея отъ рнму
.7. крали и іііінееопідсд тое рддн
БАШНИ Н ІІЛТАШЛ ССКѢ ДуМДТН КАКО
Зои коимъ скрапомъ сотворити кранъ
съ рыиляны. іілііы жс нмъ отгова-
риваютъ. кѣсте ли яко к рпмі; клііі-
іія есть, влше умышленіе все кы>ть.
но прежде надъ пашнею промыслимъ
*). Въ р. іідѵасъ.
88
1395
1396
II уУНІІІІТІІ II ТАКО II нл коіі с рни-
(іуны устреипмсд и се іфіндошА три
рыцари II ГЛАГОЛАША КрААВМЪ. А'.|І€ КЫ
насъ уѵпннте у секе болѣшныіі ’) и
клмъ послужимъ, башню испортимъ.
іі крали нмъ оккціасл. рыцари же
ПрОСІІША у ННХЪ строку НА ТрН ГОДА
II НрОСІІІІІА у ннхъ плтн коѵекъ ^ЛА-
ТА да идти коѵекъ серекрл. они же
НМЪ %ЛАТО срекро ДАША. В^ДША же 1
рыі]Арн %лато іі серекро и ѣх.шіл к
рнмъ торговымъ окыудемъ. — —
Сказаніе о притчахъ семи мудре-
цовъ — происхожденія восточнаго.
Древнѣйшимъ источникомъ итого ска-
занія полагаютъ индійскій романъ О
семи совѣтникахъ или о притчахъ
Сентабада- Въ немъ разсказывается о
томъ какъ семь мудрецовъ защищаютъ
невиннаго царевича отъ навѣтовъ сго
мачехи. Мудрецы ведутъ защиту прит-
чами, которыя они разсказываютъ са-
мому Царю, предостерегая его отъ
женской хитрости н убѣждая въ необ-
ходимости разсмотрѣть дѣло осужден-
наго царевича. Этотъ романъ былъ пе-
редѣлываемъ и переводимъ на разные
языки: па еврейскій, греческій, араб-
скій (въ Тысяча и одной ночи), ла-
тинскій, а въ послѣдствіи подвергся
передѣлкамъ и на языкахъ новѣй-
шихъ. Замѣчательнѣйшая изъ передѣ-
локъ принадлежитъ труверу XIII в.,
Геберу или Герберту, который изъ
вгого романа составилъ большую по-
эму подъ названіемъ: Хст хері
Лс Нопппе.
Главный интересъ сказанія о прит-
чахъ семи мудрецовъ состоитъ въ по-
вѣстяхъ или притчахъ. 11а каждую
притчу, разсказанную мудрецомъ, ца-
рица - мачеха отвѣчаетъ тоже прит-
*) За тѣмъ въ р. рдіыиц.
чею, говорящею въ ея пользу. Различ-
ныя редакціи этого сказанія разнству-
ютъ , какъ въ собственныхъ именахъ
дѣйствующихъ лицъ, такъ частію и
въ содержаніи самыхъ разсказовъ. Къ
> намъ перешло оно черезъ Польшу, о
чемъ свидѣтельствуютъ полонизмы:
(393. 3) цысареса (сезагхоѵѵа)—царица,
(393. 3) цысарь (сезпгг)—царь, (394.
31) паны. Окончаніе собственныхъ
именъ — усъ (—на) указываетъ на ла-
0 тинскій подлинникъ ; на пр. Актові-
анусъ — Осілѵіапп.ч.
Здѣсь приведено начало притчи о
Виргиліп , который представляется ,
согласно средне-вѣковымъ преданіямъ,
мудрецомъ и чародѣемъ.
Для сравненія съ древне-русскимъ
переводомъ прилагается отрывокъ изъ
нѣмецкой народной редакціи, по из-
данію Зимрока (5ішго<к, Беоізске Ѵоікз-
Ъйсііег, III: Віе зіекеп хѵеічеп шеізіег),
изъ гл. 27-ой: «Осіаѵіііпиа хѵаг еіп геі-
сііег каі.чег иіиі сіоск зо Ііакціегі^, Йа.чз
ег цокі ипіі дчі ѵог аііеп іііп^еп ІіеЪіе. 2и
зеіпеп хеііеп тасіііеп зіеіі іііе гбшізекеп
Ьйг§ег \іе! ѵбікег ипіегікапід, іѵечѵе§еп
зіек тапсііе кбпіде зѵіЗег .чіе зеігіеп ип<(
ікпеп аисіі ѵіеі ги іеіеі іііаіев. Ваг.итаІ ѵгаг
іп Вош еіп тпеіаіег, сіег кіезз Ѵіг^іііил, мпсі
йкетІгаГ аііе пнізіег іпіі зеіпеи кйпзіеп,
вошіегііек іп хаиЬегеі. Кип Ьаіеп іііп сііе
кііідег ѵоп Йот, база ег іішеп ііііѣ зеі-
пег киизі еГпаз таскеп тбеіііе, зѵобигсЬ
чіе ѵог ііігеп Геіпсіеп ^еѵѵагпі хѵйпіеп. Ваз
§езргаск ег ікпеи ипсі піаскіе еіпеп ьсЬо-
пеп кііозіііекеп іііигіп ип<1 океп ііпд.ч шп
Зеп Гішгіп зеігіе ег зо ѵіеі Ьіківг, аіз рго-
ѵіпхеп іи <1ег ѵѵек зіші и т. д.
Вьсредневѣковыхъисточникахъ мно-
гое разсказывается о чудесныхъ по-
стройкахъ и сооруженіяхъ, сдѣлан-
ныхъ чародѣемъ Впргиліемъ въ Римѣ
(см. Мазмпапп, Каі.чеі сіігошк, часть 3-я
1854 г. стр. 421 и слѣд.
Въ достопримѣчателькостяхъ горо-
да Рима (МігаЫІіа шЬіз Кошае) пре да-
1397
ніе о звенящихъ статуяхъ отнесено
къ Капитолію.
Притча о Виріиліи вошла въ Нѣ-
мецкую редакцію Римскихъ дѣяній
(Сіеъіа Ноіпапогпп), смотр. въ прим. къ
Лрхивн. сборн. ХѴП в ).
1398
393. 30. укрдТіну— страну, провинцію.
394. 17. прокуда; при гл. проку-
рить, напрокудить—испортить, на-
проказить.
— 19. нталъ — надѣлся.
395. 7. строку—сроку: со вставн. т.
СХХѴІІІ. ПЗЪ ТАЦІ1ЛЛ ТАЙНЫХЪ АРИСТОТЕЛЯ.
(По рукоп. Синод. Библ. 723).
і|рь ірёдрын до севё іі до людей ,
и сён ёсть исполненъ унііб скоіім.—
3. О ѵслокѣкѣ.
• , , л.
і якъ же перкын всѣм жикым ѵтпо.
В А ПОСЛѢДНІЙ КСѢ ЗАМѢСО СВОИМЪ А
ѵасомъ соткорёнъ II тлсби ііогнбас.
а того ради нѣсть того окыѵлл ко
всяко жнкбм ѵто'къ не БЫЛО к ѵлві|ѣ.
хрдг.ръ ілко лёнъ. Бокцинкъ ілко ^дё.
і <> ірёдръ ілко каръ скипъ ілко пе. гпек-
діікъ к/къ коронъ. Бѣі дст людён КАКЪ
рысь пріістАваёт к нн'м ако голибь
^Бо'іІлііКЪ ІЛКО ЛІІС)ІІ|А. Про'сТЪ ІЛКО
6кі|а. вбр^ъ іл.:о ёле'нь, омѣтліікас
і в ілко мѣдведь. лѣпъ пко слонъ, оунн-
унжаетсА ілко осёлъ. рА^сбіііпі ілко
НОГЪ, гордъ ІЛКО НАВА. — — ПрАМ
ілко сініііі|А. терпяіре ілко скиніл.
смйтё кіко ^ег^юлА. хорог.рвё ілко
20 копь. хорбннтсА кіко мыінь. а’ тібт-
лнкъ кіко Посла, тижіі ісіко плоукъ ,
смиренъ ілко мирлкён. мстііт і крлж-
дзетъ ІАКО керклібд, сповадліік ілко
мескъ, нѣмъ ілко рыка пінрііт ілко
га соловей, а нанболнін остерегаю тд ,
да бы ёсіі не бсмижлл нн ёднііомв
улки на скъте, 2;<міже глава оум(н)окА
ПОГНАТИ і'стпііні БГА ІІОТОМ ДЮКІіТН
ради УІІІІВ ДОБрА іі ЛИХА. — —
1. Лзъ Предисловія Списателя.
Реѵе плтрекѣіІ. списатель, или.
ГДН , ЫДІІрЛКІІ ТЛ І|ріО БЛГОКѣрЪІІЫН.
іі оукрѣпіі тл хранити законъ. и со-
блюсти ядро, II кецііі ГЛАІІІЦІІЪ Сіі , в
сё ракъ ткоіі пристани к ^аііокѣдіі
твоей , описаніи кніігп се.л нлрнір-
емла таііііла таГііы, сложёіил «II-
лосбоб келіікіі. и ііріікны Аристоте-
лей оутііку скоёмк і|рю велі'комв к>
ллехАІідрк. — — Реѵе плтіск*' не
ОСТАВН нн ёдіінлго хрлив фіілосбскл-
го перд^смотрГікъ ёго. л нн ёдіінлго
фдрнсѣя не гокорнкініі с нн'м ю некъ-
домй скон. по сё м же прііідб к гряди і &
слуноми оустроёномв келіікіі ромдеб ,
в немже юпрѣтох флрисѣА мидрл іі пе-
рейди ёго хитростію, ііже дллмн ѵестн
кніігн ХрАМА сего, но тамо юврвтбх кни-
ги СІЮ ПіІСАІІН ^ЛАТО, И ПрПСТАХИ К Ней 20
ПрСКЛАДАТН СІЛ і іл^ыкн грсѵбскд НА
ярлпскін лювкё рддн гдрд моёгб.-------
2. Самое начало сочиненія.
Црь ірёдръ сее* и люде. іілн ски
сскѣ іі люденъ , і|рь ірёдръ сегЛ і га
скипъ людё, іин скипъ ссбѣ а ірс'дръ
людё. Рекйт же римляне нѣти хнлі.і
црю бывши скипи до секе а ірёдрз
до людёіі. рекит же пёрсоке, ііже
1390
1400
Ь. О І.ІОріІІЛЛКѢ.
’Алехандре выкерн сскѣ іілмбіилл-
СТКО КОННА ХрАВрА И ДОКрОВІІДІІЛ. II
иріІКѢТЛНКА вбіІОІ.І ТВОНМ , здііже (ОІІІІ
КОЗДЮБЛІІКІІ ТВОИ. Н ТОГО ДЛА СЫ НС
простнрл рикіі іііі нлкогб же & нііх ,
а не силъ сы гордъ нн которой» ы
шіхъ. ни соромнтнлъ КЫ Іі ІІН слово.
І роСправлялъ кы сиды ііхъ не до-
П8СКЛА до ТССА . іі дллііл КЫ СА хи-
лы Іі. Іі КЫЛ КЫ ѢЗДОКЪ ПО УІОЖіІіЛ
7,билли іі вт.дллъ кы окыѵлн кррьскіп.
іі кыл кы роди подойнаго к сей», іі
смѣл кы глава свсіб положити <о ѵтіі
гдрй скоего. и оурлдеиъ порты ско-
ііми іі кгосоілздіівъ іі ііебкіідяп си-
роты іі вдовъ іі достбіі к ііосолствѣ
ДО ТАКОВЫX ІЛКО гдрь. — —
5. 6) поведеніи воскнб. — —
Алсхдіідрс прноууіініі коніі скон
к гласи пииіеѵііоми • н і> здт'рё ди-
ки длкы са не коідліі іінѵсгб сііи ко
пекёдіішь пепріілтслд скоего. всакііі
ко коисіііііікъ ткон і’імѣл шпралъ к
копцы копій, длкы нл скстретс'нііі
йгромнлп коніі неііріілтслй твоего,
и крипа срі|с воиновъ ткон. дл пыли
СЫ КНТАЗД ТКОІІ рлЗДОЛНѴШІІ ІІНОКЬ
стрѣлець а нііын кы консііннкь. а
КОЛИ ІІ8СТН ПОЛКИ НЛ ІІН. ТО шли
с ними слоны । тиры нже к нііх
стрълцы велікѴн і ііиіііеуннкн. внегда
К8де и стрлх ДО Ші'рѢІІНТСА ерце II
снин и раздАдн конско своё ѵисло
но іісііріілтеліо скоси» и стакляіі ;
<д)Д€С!!«іо ліодеіі Воённы ІІСіОСГВПЪНЫ,
а о л-ёкиіо пшііеѵіінкокъ і іііііраліііі-
ковъ и стріиіекъ бгііАііы. і окрлздвъ
страшны ілко оууинйл ёсиіі токъ ко-
ли есіі іііілса со іідѣілны. — — ч
6. Крата .а. а> преиидростн
г / *н\"
ПЛ С 811 О.
’Длексліідре вѣдаіі иремрость сіа
нижняя црю коліпе нежели ііно'ми
а тлк». зднежб ёыи улкъ ілкоже по-
сиднё. каждое мастери скосі'ѵ. а нс-
кидё ли мл'сте зда'тн ііосидТа ско
сго велмн гораздо ненздедёт дѣля
скоего достлтотіілго. іі также к-ііда-
юеиіь иже ирнроженТе мрость непра^-
іюдѣнствепо. но ді-.ііство его со мно-
гіі докрім а с малы лііхб. — —
О кѣлости. Бѣлость ке^мЁрпдА со
бѵнмл ^ѣкрымн іі кыстрымн кездіър-
4 5ІІЫМН СКАЗДІНС КССТ8ЖСТВ8 Пр€ЛІ|І€-
нііо--------а того ради стережіісд вся-
кого ііМ8і|іл око здікро. а слм иреіі^-
лишь сѣлъ, а кидет ли еціе ксёу ширб-
котслъ іі сіінлокоро іі власы главы
20 ёго Гиста стережіісА ёго. іако скоро-
піёкъ іііідінсі;іі здкпкаіоі|ііі коздіііісмъ
своіімъ. іі тако же ёсть во ЙуТіо
здамена моженіи ііебмыліітіісл шли. - -
’Ллехаидре коліі оувіідіниь ѵлкл уто
гл смотри на товс много, а коліі по -
глАііені на него іі б здрдіітсй іі зд-
соромотіітсл , и к«дё ілкскьі вёселъ
іі нлкертлтсА ём» слё/,ы. вѣ'дан ко-
іітса теке лювіі теке нл кс.г.ы кидет-
зо ли во іоуТіо сго здамеіГій дбкрдА
іірёреѵеннлА. а посмотришь па него
іі онъ на тока кездтьідно іі вездо-
іаздп сё держііт та зд м'ло и рев-
пнетъ теке не віірь ём». — —
7. Крата .кл. осо'кнла каждому.
ЗДІАІ.1А храКрЛГО.
Грика ііблосб и тоста, и ста его
прлкъ, іі кости ёго крѣпки, и кидрп
ёго іі рекрл ёго. іі суставы ёго твёрды
и велики, ііёрсп сго н урёко ёго, і
М01
1402
пЯсѵД его широкій и ты его крепак
млсо тыла ёго мало, хвд стегно іі
кбжл ёго и млсо ёго попійлосд к
сахз и ѵсло его ее^рядокъ іі воло-
сы по нема іі і.і асо нл нёмъ нн нно- *
го пн мало, іі персты ёго крѣіікы и
тре'ко ёго мало келміі. н кланы сго
не г.ыпиклы. широкъ плетьми ме;і;н
совою кроки сго долги гллдо тело
гнікъ ёго малъ, гриди ёго мохнаты ‘о
плетіі ёго глезны его ткёрды, - -
8. іЦъ крлтекнаго іідсглвленіл.
Длкы ходилъ К ЛД^НІО ДЕ01І1Ы нл
илю. іілн к піл дней бдпокл. л не
съдіілъ г>ы к нен до'лго д тёркысл 16
к нёГі ^ёлТн горлѵпми. ілко кы мскасъ
л ііікё н машкл, ѣлъ кы іства скою
иосле лл^ііи. іі пилъ кы нл сё кипа
докрлго нлн мт.у по мврс. іі ІІОЛІІ-
кдлбы ръкп і’і ноги пл кляідаіо ноціь го
ложасл. — —
Тайная ТайныДъ (Яесгеіиш 5есге(о-
гит) , или Сборникъ тайныхъ настав-
леній оть лица Аристотеля Александ-
ру Македонскому , принадлежитъ къ
топ повѣствовательно-наставительной
литературѣ среднихъ вѣковъ, къ кото-
рой относятся Сказанія объ Александ-
ръ Македонскомъ , о притчахъ Семи
Мудрецовъ, Аповегмата, Римскія Дѣ-
янія и т. п. Въ Римскія Дѣянія (См.
въ Архивн. Сборн. ХѴИ в.) даже
вошло кое-что изъ Тайная Тайныхъ.
Такъ напр. въ рукоп. на стр. 19,
Аристотель говоритъ Македонскому
герою: «і ііоииниі ли ш іри іііідт'ііеко.
коліі прислалъ к тсбѣ поиіііюкъ келіікін,
дпкіііі» крдсашо іілкёриіениѵіо идо ?иГ-
ііііьі. нже ирішр.ітіілоса ирнрожёнТе ёа
скоропёшіие» (т. е. такъ что природою
своею превратилась она въ скорпіона).
Слич. гл. II , въ Римскихъ Дг.лпі-
яхъ по II 1м. переводу Грессе: Ѵош
бііікіеи^ій, сііігсіі <1м іѵ.’г Іа"Гс!і це-
паіігі лѵепіеп. Индѣйскій царь замѣненъ
здѣсь какою-то Сѣверною Королевою:
Еч Ьеггзсіііе еіпзі сіег да г імаейііде Кб-
' іііц Акхипііег, сіег го зеіпеіп Іейгег ипіі
гпеізіег сіеп Агізіоіеіез Ііаііе, тѵеіеііег іііп
іп )'е§1ісНег лѵічзепзсііай ипіеітісіііеіе. Аіз
сііезз <1 іе Кбоідіп сіев погііеп» Ьбгіе ,
паіігіе зіе іііге Іосіііег ѵоп сіег геіі ііігег
деЬигІ ап іпіі діГ( иік! аіз іііезе гипі
10 іпаппЬагеп аііег деіапді лѵаг, тѵаг зіе зо
зсіібп ннЗ егзсЬіео сіеіп оіепіісЫісІіеп аидв
зо геіхспсі , сіазз ѵіеіе сіигсіі сіеп Ыоззеп
апЫіск. іІ.егзеІЬеп паггічсіі тѵитсіеп» п т. д.
Тайная тайныхъ содержитъ въ себѣ
1Б подробное наставленіе, касаюіцееся
всѣхъ обстоятельствъ жизни правите-
ля, начиная съ дѣлъ государственныхъ,
устройства воинскаго и до описанія
свойствъ человѣка по наружнымъ при-
мѣтамъ, и до врачебныхъ пособій, со
2О включеніемъ статьи о цѣлебныхъ свой-
ствахъ драгоцѣнныхъ камней (смотр.
въ Пзборн Свят. 1073 г. въ Римск.
Дѣян, по Архивн. сборн. ХѴП в.).
Въ атомъ странномъ срсдпе-вѣковом ь
произведеніи выступаетъ не древній,
греческій •і>илосоч>ъ Аристотель, стро-
гій мыслитель, но Аристотель средне-
вѣковой; какъ вь другихъ произведе-
ніяхъ тойже внохіг является средне-
вѣковой Виргілій-чародѣй (смотр. по-
вѣсть наъ Сказан. о притч. семи му-
дрецовъ). Аристотель въ Тайн. Тайп.
приводитъ врачебныя наставленія Га-
лена , говоритъ объ огнестрѣльномъ
оружіи (399. 23, 37).
Еъ предисловіи говорится о судьбѣ
самой книги Тайная Тайныхъ. Пат-
рикій нашелъ ес въ Градѣ Солнеч-
номъ (Нліополь пли Геліополь, 'Нкіс-
по\і$; сложенъ изъ’ цАю? — солнце
и пбХіі — городъ), и перевелъ съ гре-
ческаго на арабскій. Аристотеля онъ
именуетъ пріівііы.
1403
1401
Въ Русской редакціи этого памятника
замѣтно вліяніе Польское. Па пр. мар-
шаломъ (тагахаіек) — маршалъ , гое-
начальникъ, откуда глоршллство; огра-
нити (Чешск. оЬгопіііі—устрашить) —
при Польск. 0310111 — громъ , стукъ,
іідрсѵнііын—личный, оть Лат. регіона,
черезъ Польск. языкъ, прироженіе (рггу-
госіхепіе) — природа; омшіітііел— оши-
биться; КЛИВЪ (кіаб) — Нѣм. Кпанеі
(КІеиеІ, Англосакс. сіілѵе, Англ, сіемг);
лд^па (І.ііоіа) — баня.
397. 2. или (?). — 17. Перейти —
превзойти. — 21 і ьл^мкк — испор-
чено, пм. съ ыцыкд, или іцъ ід^мкд.
398. 4. жнсыи — т. с. животнымъ.
— 5. ?лмгсЗ — намѣшеніемъ, смѣ-
шеніемъ (вѣроятно , различныхъ ка-
чествъ, о которыхъ говорится далѣе),
— 13. ;соіілішъ: Смотр. въ Послов.
— 14. омѣтліівдс: испорчено. Вѣ-
роятно , медленъ , медлитъ , мешкот-
лнвъ.
— 17. ногъ, вм. грифъ, какъ и въ
древнихъ спискахъ Встх. Завѣта.
— 19. смитё — печаленъ, ^ег^ш-
ла: слич. въ Словѣ о Полк. Цгор. зеі-
зица, Малорус. зозули.
— — хоранр^с — храбруегъ.
— 20. д тютлнвъ: вѣроятно: атіот-
ливъ — чутокъ. —21. пѵелд: не опи-
ска ли, вм. пчела?
— 23. спокііддіік' — привыченъ.
— 24. пніріі — поетъ. (Слич. древ-
нее пискъ — музыка).
— 25. д іинколшіі—: это обращеніе
къ Македонскому царю.
399. 5. ко^любдіікіі (>м. возлюблен-
ники) ткон , т. с. ты пхъ любишь.
— 10. ддліы бъі са - удалялся бы.
----- 11. БЫЛ БІД ѢЗДііКЪ — чтобы 1з-
дпль. § 261. IIр. 2. 2).
— 19. поскііыь : вой — воевой —
воев —ный.
— 40. Такимъ образомъ самый у-
спѣхъ воинскихъ подвиговч. Македон-
скаго героя приписывается наставлені-
ямъ Аристотеля.
400. 1. Наставленія о примѣтахъ
и о врачеваніи раздѣляются на вра-
та, вм. главъ: отсюда Аристотелевы
врата —одно пзъ еретическихъ книгъ.
400. 6. ііосидііс — посудина. — 17.
д сд — а если онъ самъ —. — 20.
скоропТіі — скорпій, скорпіонъ. Слич.
въ Еванг. по списку Поликарп. 1307
г. — 21. ^ДБіікл'юцііі — убивающихъ.
— 28. ндкертдтсд — навернутся. —
29. нд ксъ — любитъ тебя выше все-
го. — 31. іі посмотришь нд него — т.
е. на кого другаго, на инаго.
— 35. Т. с. особыя примѣты каж-
дому характеру. — 37, ГрВБД ТОСТА:
вѣроятно, примѣта.
401. 3. погнвлосд.§ .88. Пр. 3.
— 4. се; радеікъ безъ морщинъ-
— 8. ілежіі совбіо — т. е. брови.
— 13. двоицы — дважды.
— 14. одіюкд. § 72. 1).
— 17. іетвн: § 56. Пр. 6.
_____ 18. нл сс — на вто, послѣ
этого.
1405
1106
СХХІХ. ИЗЪ СБОРНИКА.
(Но рук. Моск. Арх. Мчн. Иностр. Д. */№ 250.)
1. ПОВІіСТИ ИЗЪ РИМСКИХЪ ДѢЯНІЙ.
1. Чтобъ мы были смиреннаго и со-
крушеннаго сердца.
Былъ нѣкоторый великославный
краль который имѣлъ едину дѣвицу 5
краспу и мудру, но отецъ ея восхо-
тѣ отдати за мужь. но оиа Господу
Богу обѣщалася ии съ кѣмъ же бра-
нитися. дабы кто тѣ вещи учинилъ.
Первая чтобъ повѣдалъ истинно, па- іо
сколко стонъ суіь четыре стихіи и
въ долготу тажс и въ ширину, вто-
рая рѣчь чтобы нремѣіштъ вѣтръ
отъ запада па востокъ солнца тре-
тія вещь чтобы носилъ огнь па го- із
ломъ тѣлѣ а не ожегся. Услышавши
тѣ рѣчи краль велѣлъ по всему кра-
левству своему выкликати кто тѣ три
вещи учинитъ тому дочь кралевскую
дадутъ, тогда много государичевъ *) 20
до краля приходило, по того изъ
слуга легъ тотъ тогда рыцарь измѣ-
рилъ оного слугу стопами отъ гла-
вы, даже и до ногу, и реклъ кралю
се въ четырехъ стихіяхъ едва что
ь есть болшп седьми стопъ реклъ ему
краль когорое же прировпяпіе имать
тотъ слуга къ четыремъ стихіамъ.
огповѣдалъ ему рыцарь Господпне
кралю всякъ человѣкъ и всякъ звѣрь
есть отъ четырехъ стихій, реклъ ему
краль достаточно есн и мудро вы-
велъ. чини вторую вещь, примѣни
вѣтръ, тогда рыцарь велѣлъ абіе при-
нести коня буего, и далъ ему лѣкар-
15 ство выпить , и бысть конь здравъ.
и учинивши то поставилъ копя того
главою на востокъ солнца. Узрѣвши
то краль реклъ ему, кое подобіе тоть
копь имать вѣтру, отповѣдалъ ры-
20 царь или не вѣсть твоя мудрость что
животъ всякаго звѣря ішчгопгь ино
есть по точію вѣтръ п елико долго
конь терпѣть всу немочь толико дол-
го былъ на по іуіющи пом»чыо сего
лѣкарства сталь здравъ того дѣля
поставн п. семи сго главою па чо-
стокт. солнца, чтобъ былъ готовъ
носить бремлиа, реклъ ему краль пра-
во еси учинилъ. и еще третію вещь
учини. Реклъ рыцарь госпидппс го-
товь семи то учііишп и предъ всѣ-
ми взялъ горячее угліе положилъ на
свое лоно а не ожглося сго тѣло,
тогда реклъ ему все есн достаточно
и добро показалъ, по іювѣждь ми
почему тя тотъ огнь псспали.іъ, и
нпхъ ни который не могъ учинить,
и быль единъ рыцарь въ далппхъ
странахъ который услышалъ о тоіі
дѣвицѣ завѣт ъ таковъ ііришоль на -те
чертогъ кралевсый привелъ съ со-
бою единаго слугу и коня неистова и
стоя предъ кра темъ реклъ кралю ве-
лможпы пришелъ есми ко твоему дво-
ру жедаючи прнб.іижитисЛ, къ тво- 30
е.му роду ибо готовь есми учинити то
что отъ твоей милости выкликано,
рекл ь ему краль радъ я іо видѣти-тог-
да рыцарь призвалъ слугу своего, ве-
лѣлъ возлещп па землю и какъ тотъ 55
*) Въ рук. Гдрнтсвъ.
1407
1408
повѣдалъ рыцарь не бысть то моею
мочыо но мочью единаго камепя ко-
торый всегда съ собою будетъ но-
сити на чистомъ мѣстѣ никогда бу-
детъ оскорбленъ отъ огня и пока- &
залъ тотъ камень предъ всѣми, реклъ
ему краль достаточно н мудро есн
вывелъ тѣ вещи, потомъ вда ему
краль дщерь свою въ ясепу.
2. О томъ чтобы мы лакомства осте- ю
регалисп пе милостиваго.
Коваль былъ вельми богатъ надъ
моремъ жиль въ нѣкоторомъ мѣстѣ
и вельми лакомъ и золъ и тутъ со-
бралъ множество пѣнязей и всыпав- із
ши ихъ въ великой клоцъ и зама-
залъ ихъ и положилъ тотъ клоцъ у
окна чтобъ всѣ его видѣли и- нп-
ктобь не мнилъ въ немъ что пѣня-
зи, и было въ нѣкоторое время какъ 20
всѣ уснули, а море излиялось вель-
ми, ажь и въ тотъ домъ такъ яко и
тотъ клоцъ началъ плавати и з день-
гами и выплылъ па море и приплылъ
чрезъ десять миль до нѣкоторого мѣс- 2>
та въ немъ же бяше нѣкоторой че-
ловѣкъ у него же былъ великой домъ
всѣмъ пищимъ, и восталь тогда тотъ
человѣкъ рано и увидѣлъ онъ клоцъ
пловущь по морю и извлекъ его па зо
брегъ мпяиіе что тотъ клоцъ ничто-
исе есть нно развѣ древо отъ нѣкое-
го въ море кинуто, а тотъ человѣкъ
до нищихъ и до мимоходящііхъ вель-
ми милостивъ, и прилунилось въ нѣ- зь
КІЙ день что пачева іи въ его дому
старцы прихожіе и было зимно тог-
да опъ государь роскололъ опъ клоцъ,
и какъ чстырижды въ него ударилъ
услышалъ зукъ рощепивше клоцъ
обрѣлъ въ немъ множество денегъ и
возрадовался вОльміі п схоронилъ день-
гитѣ хотячи пхъ возвратити,аще обря-
щется погубпвыи пхъ, а потомъ тотъ
коваль ходилъ отъ града до града
б ищущи денегъ своихъ и пришелъ и до
оного мѣста въ домъ того государя
которой обрѣлъ ютъ клоцъ сго и
какъ то тотъ коваль воспоминалъ ^его
о погибели того клоца , Услышавши
ю то господинъ норазумѣлъ что его
деньги есть, и мыслилъ самъ въ се-
бѣ глаголя Буди воля Божія возвра-
тити сго деньги къ нему, и повелѣлъ
опъ господинъ три крѣпли п въ пер-
ія вую крѣпль велѣлъ накласти земли
а во вторую костей мертвыхъ а въ
третію пѣнязи которые обрѣлъ съ
тѣмъ к юцомъ и какъ .тѣ крѣпли учи-
нены были реклъ Государь оному
20 ковачу хощеіші ли избрати едииу се-
бѣ отъ трехъ сихъ крѣплей и кото-
рую изберетъ имѣй въ томъ довол-
ство. тогда опъКовачь воздвигъ еди-
наго по другомъ и избралъ себѣ
2> крѣпелъ который былъ потяжслѣ
другихъ наполненъ земли и поло-
жилъ руку па другомъ крѣплю ко-
торой бы іъ па полненъ костей мер-
твыхъ и реклъ Государевп сей и
зо вторый крѣпелъ себѣ избралъ, а тре-
тій крѣпелъ себѣ имѣй, Узрѣвши то
Государь мысль въ ссрдцы своемъ
Уже явно вижу что ие есть воля Бо-
жія да недостаточныхъ слѣпыхъ хро-
зь мыхъ и кулявыхъ и предъ очина
того коваля разломилъ опъ крьпелъ
и реклъ сіе бѣдный человѣче день-
ги твои которые далъ было въ руцѣ
твои а ты изволилъ избрати крѣплю
іо нолну земли и Костей мертвечыіыхъ
и право пе есть воля Божія чтобъ свои
1Ю9
ІЯО
пѣнязи розда.і ь убогимъ, а4 коваль
съ великимъ срамомъ отшеіь.
2. ЕЗФІІОВЫ ВАСИН.
1. .Іисица и коркодилъ.
Лисица и Коркодилъ между со-
бою (о) благородствіи бесѣдоваша.
многая Коркоди.іъ гордо.шно ,<> свѣт-
лости прародителей своихъ бесѣдо-
вавъ. яко же и о пхъ богатырскихъ
но.івизехъ. Лисица же отвѣщавши и
рече: о друже. аще ти и ие глаго-
лати о своемъ благородствіи, будеиш
и отъ кожи явственъ еси. попе з
древнихъ временъ сего ради и обна-
женъ ты есн.
Толкъ. Притча являетъ, яко лжу-
щихъ мужей обличеніемъ бываютъ
вещи.
2. Алекторъ и пелемлица.
Алектора нѣкто имѣ въ дому, ку-
пи и перепелицу. и со Алекторы
пусти въ мѣстѣ пастися. Пм же бі-
ющимъ и отгоняющимъ пелеііелицу.
она же о томъ вельми скорбѣяше, И
мнить, яко иного племени суть. Сія
отъ Алекторовъ страждетъ. И убо
по многихъ дискъ и оііыхь увидѣ
Пелепе.іица между собою біющихъ.
самѣхъ на ся востающихъ.
Толкъ Притча являетъ, яко пре-
мудры человѣцы удобное (удобнѣе?)
претерпѣваютъ отъ чгождихъ брани,
егда увидятъ нхъ самѣхъ со своими
бранящихся.
3. ліисица.
Лисица нѣкогда и I коего кощун-
ника въ домъ вшедліе. сирѣчь ско-
мороха и вся его сосуды озрѣвши.
о обрѣте у исто в» дому главу харю
художественную содѣланную, юже
пріимши лисица, и рече. а сицевая
глава, точію мозгу и разуму пе иматі..
Толкъ. Притча являетъ кь мужемъ
ве.іикоііменіітыхъ и дебелыхъ п.іо7
іію душою же безсловесныхъ, сіи
5 рѣчь глупыхъ.
4. ЪІужъ злокозненный.
Мужъ нѣкто злокозненный видѣлъ
Де.іѳы. и пріи.іс ко Анполопу. иску-
сити его хотя, и вземь воробья жп-
ю ва. въ руку и сего ризою искры,
стоя близь олтаря, и вопроси бога
глаголя, о Анполопе. еже тебѣ въ
рукахъ приношу, рцы мн. каково
есть, живое или бездушное, хотя си-
15 цс сотворити, аще речет і. Боіъ. без-
душное. то жива воробья показати,
аще жива рече то удавитъ и мертва
его показать. По убо Богъ разумѣвъ
его злое умышленіе, о сей еже преж-
•2о де хощеши сотворити, сотвори, о те-
бѣ бо все лежитъ, на произволеніи.
, | .і •, ,г ,і ,,
или жива или мертва его нокажеиш.
Толкъ. Притча являетъ, яко боже-
ственному оку вся несотвореіша и
25 не утаешіа свѣдущи.
5. О путешественницѣ.
Путешественникъ многій прешелъ
путь моллшеся Ермису богу, аще убо
обрящетъ что. половину сего на жер-
зотву обѣща. 11 пришедъ мато обрѣте
пиру всііолпеину оипикопъ и мпгда-
ловь. и ѳнііики снѣде. ѳиііиковы же
кости и мигдалиыя чешуи па нѣ-
коемъ возложи жвртвеинцѣ глаголя.
55 Иманіи, о Ермисс боже, но моей мо-
литвѣ и но обѣщанію, ибо обрѣтен-
наго и внѣшняя и внутренняя тебѣ
приііоіііу.
7олі.-5. Притча къ мужу сребро-
іо любцу. і иже бога любостяжанія ра-
ди обманываще (віе).
89
1411
1412
6. О Куколѣ спрѣчъ о мкмолѣ и о
лисицѣ.
Единственная птица кукулка или
зокзулка дикая на нѣкоемъ стоя дре-
вѣ, и зубы пли носъ ПООЩрЛШС. Л11- 5
сица же вопроси, кося ради вины,
ни что же видѣвпін и не единыя су-
щи нужды, чесо ради .зубы по-
ощряетъ. Зс кзулка отвѣщавъ рече.
не безъ ума сіе творю, ибо егда бѣ- «о
да и нужда одержеватн мепе нач-
нетъ. уже не къ тому мнѣ удобное
время в(о)еже поощрятп зубовъ, но
и паче готовымъ сущимъ боротися
7о.пг». Притча знаменуетъ. яко по-
добаетъ ко всякой бѣдѣ и ну жди
нріутотовлятисм.
7. О Ерм псѣ бо/ѣ и о идолетвбрцѣ.
Ермнст. разумѣти хотя, въ какой
есть чести у человѣковъ, пріиде ко -то
идо(ло)творцу. Преображся. во чело-
вѣческій образъ, и узрѣвъ идола Зе-
веса. вопропіапіе продающаго: па ко-
зицѣ сеіі продаться можемъ. Идоло-
творецъ же рече: па грошъ. Возсмѣ-
явся Ермпсъ. и па коліщѣ идолъ бо-
гини Пры. вонроніапіе. Рече же Идо-
лотворецъ: болѣ гроша. У эрѣ и свой
Ермпсонъ идолъ, и понеже есть по-
сланникомъ. пользователоііъ человѣ-
комъ. мняше. яко въ великой чести
и дражайині есть, въ че.іовѣцѣхъ.
вснрссп. и о своемъ іідо.іѣ. Идоло-
творецъ же къ нему отвѣщавъ рече.
аще сихъ двею куііииіп. сего же въ
призачю тебѣ дамъ
Толкъ. Притча къ мужу ко тще-
славному. мнящемуся у себе нѣчто
быти, у иныхъ же ни въ какой же
чести сущему.
8. О СО} ОНѢ 11 о псѣ.
Воропа Аоипѣ богинѣ жертву при-
попіающи. и пса па обѣдовапіе при-
зываніе. Песъ же къ неп рече: что
веце расточавши, ибо богиня сице
тя ненавидитъ. яко всегдашнихъ тво-
ихъ во.іхваванііі вѣрность псііровер-
же. Ворона же ко псу рече: и сего
ради азъ наипаче жертвы проносити
буду, яко да ярость свою премѣпнтъ
ко мнѣ.
Толкъ. Притча .тьмснуетъ. яко мно-
зи ради своея корысти недругомъ
своимъ добро творити не лѣпятся.
.9. О мурашѣ.
Мурав.іь. иже нынѣ, преже сего
человѣкъ былъ, земледѣлательству
присно прилежа, и но довляінеся сво-
ими труды и сусѣдніе плоды и сѣ-
мена украдашс. Богъ же разгпѣіасл
и негодовавъ о его любосТлжатель-
ствѣ. превратнаго вси (.чіе) цѣлое жи-
вотное. иже ныігѣ мурав.іь парицает-
ся и со убо свои образъ примѣни.
оъ но обычая не нремѣнн. ибо и доны-
нѣ нивы обходя чюжіе труды соби-
раетъ себѣ, сокровищуетъ.
Толкъ. Притча знаменуетъ яко нже
естествомъ лук.'віи аще и образъ пе-
со рсмѣняетъ но правы никакоже пре-
мѣняіь.
10 О комарѣ и о леѣ.
Комаръ пріініедъ ко льву рече ни-
же бок ся тя. ниже смлнѣииіи еси
-,5 отъ мепе. аще же ни искусимся, кая
іи есть сила и крѣпость, яко да рѣ-
женіи ногтями н грызеніи зубами,
сіе и жена съ мужемъ бранящися
творитъ. Азъ же зѣло есмь тебе си.і-
ю пѣйіп.і. аще же хищеніи идемъ на
брань, и пост рубинъ комаръ полетѣ.
1113
1411
бу и любовь сотвори, и бысть НДС
сь нимъ. зимѣ же и мразу гущу,
человѣкъ руце свои согрѣваніе, пріі-
песс ко устомь. дыша. Сатырь же
вопроси, кося ради вины сіе тво-
ритъ. рече человѣкъ, руце мон со-
грѣваю. отъ зимы. По ііемнозѣ же
времени брашно горящее прииесопіа.
человѣкъ принесъ ко устомъ дыша,
нрохлождал брашно. Паки вопроси
его сатырь коея ради вины сіе тво-
рить. рече прохлождаю. Огвѣщавь
же Сатырь рече. по азъ убо отнынѣ
отказу» тебѣ любовь и дружбу. По
сему, яко отъ единыхъ же сихъ устъ
горячее и студеное и.зношіии.
Толкъ. Притча являетъ, нко и намъ
подобаетъ епцевыя любви и дружбы
отбѣгати ижс суть сугубаго есте-
20 ства. и двоедушію.
13. О цоиике. сирѣчь. о кузнѣчике
і о муромѣ,.
Во время осени и зимы, и пше-
ницамъ поспѣвшимъ, муравли же зн-
25 мою отъ трудовъ свомхь пиіашася.
коники же гладомъ умирающе, у
мурав.ісіі пищи (§іс). Муравли же ре-
коша къ нимъ. Песо ради весною
не собирали-есте пищи они же ре-
э<> коша, недосугъ было ибо мусискіи—
скіи (зіе) играюще нІ>хомь. муров.іи
же возсмѣлвшися. рекоша. но аще
въ весненное время пѣли, есте игра-
юще; нынѣ же зимою, согрѣвающее®
55 пляшите.
Толкъ. Притча, являетъ, яко. ііе-
подобаеть пи кому же. сь иебреже-
писмь. во всякой вещи. жіітн. да
нѣкогда, воскорбііеть бѣдствовати
ю будетъ.
угрызая окрестъ носа сгс» безилас(т)нос
лвово лнце. грызыіі ленъ же драніе
ногтями самаго себе донележе изне-
могъ лежаніе, комаръ же льна побѣ-
ди. и побѣдную пѣснь поспѣлъ ПО- 5
летЬ. Поукъ же сѣть извязавъ поу-
тииную въ нюже комаръ летя міа-
дс. и паукъ сего снѣде. Снѣдаемъ
комаръ плаканіе себѣ яко съ велики-
ми воююся. отъ малаго животнаго ю
паука погибохъ.
То.ікъ. Притча къ побѣдившимъ
великихъ, отъ малыхъ же низложен-
ныхъ (йіс).
ГІ. О іусеии си рѣчь о нетопырѣ и іа
о коиіке.
Нетопырь па землю падши. ко-
томъ пойманъ бысть. и хотлщи пс-
губитися. о прощеніи моляся. котъ
же рече. яко не можетъ нетопыря
отпустить, іюие естествомъ всѣмъ
птицамъ воюетъ и соііротив.ілетъ.
Нетопырь глаголаніе, яко пе птица,
но мышь есть, и талко (ьіс) отпу-
стилъ. Послѣди же паки упадши.
и отъ иные понмася кошки, и по-
молися. Да п/6 есть ся. Кошка же
оі вѣщавъ рече. яко вс 1>н ь враждуетъ
мышамъ, Нетопырь же рече. яко не
мышъ нетопырь, глаголаніе, быти,
и тако отнустися. .И тако случися
ему дважды премѣняющи имя сво-
божденіе получити.
Голк®. Притча являетъ, яко подо-
баетъ и намъ, пс во единомъ име-
ни всегда нребыуати. помыніляюіцс.
яко- временемъ сообрааующеся мно-
гажды бѣдъ убѣгаютъ.
12. О чемвѣцѣ и о диоіемъ мужи о
сатирѣ.
Человѣкъ нѣкт о съ сатыремъ друж-
Ш5
1416
3. ВЫДАНІЕ О ДОБТОИТЛВНЬ
Учтивое житіе:
Бога бойся. Старѣйшаго почитай.
Любовь блчжпсму воздавай.
Снупості,; круглой столъ. Италі-
апскія Ѣствы. Одежда короткая.
Т^удаН прибыль: конь хромой. Песъ
лѣнивой. "Крестьянинъ піяпей.
Всегда погвално: конь въ бі.гу ско-
ромъ. Слуга у пипа не піяпь. Песъ
бордъ за зайцомъ.
Не долго живутъ: копь зѣ ю скоръ.
Жена всеТда убѣлена. Ястребъ зѣло
Прытокъ.
Не л/ьііивьг: копь иноходецъ. Му-
жикъ скороходецъ. Жена громо-
гласна.
Отвѣдывай: конго надобно быть.-
ногами здорову. въ носѣ’кѣ ПОСТО-
15
Много могутъ: сила, нарядъ, про-
мыслъ.
_ Перечная: домашняго вора, слуги
гнѣвливаго, друга нримирепаго.)
в Надобно рано встать: длл Про-
ѣздки. для полевапія. длл досмо-
трѣнія.
Объявляютъ: узда (ѣзда?) коня,
языкъ человѣка, укусъ ѣству.
10 Страшно ружье мѣстомъ: пищаль
въ лѣсу, копіе въ полѣ, кинжалъ
въ тѣснотѣ.
Всякъ хвалится: въ дому конемъ.
При дворѣ нарядомъ, въ домостро-
ительствѣ денгами.
По природѣ належитъ:. Италіанн-
пу дскторство. Нѣмчику купечество.
Поляку воинство.
Въ подозрѣніи дѣли: Гишпанская
яйну. вь корму сіілпу. ВЪ СТрѢЧѣ2О
Добру, въ капустѣ смѣлу. въ бѣгу
скпру. въ устахъ поволну.
Тйблая прибыль: копь вь дорогѣ
ѵ.ыб. тъ. борзая собака въ полѣ хро-
ма. ііорол.ксй мімпекъ въ торгу.
(_Убыточно: копя лѣтомъ овсомъ кор-
МИТІ,. у торговыхъ безъ денегъ то-
варъ браіь. прикащика не щитать;')"’
/Іоеадио: коПь не подкованъ на
льду. сапогъ з дирою въ грязи, то- зо
нбръ тупой на дровахъ.
Вещи страшныя: Богъ, совѣсть.
и смерть.'"' <а' п
/•езвредііы: Богъ, разумъ совер-
ілеціі. и доброта. 35
р'і, Н. .3 И' , . іП \ „V
<~Аѣло похваЛное; побѣда надъ не-
пріятелемъ.* надъ собою, паль ді-
аволомъ.
Ничего не успѣваютъ: ученикъ безъ
простота, италійское учтивство, поль-
ской чипъ, прускія шутки, датцкое
государствованіе, аглипская воль-
ность. Францускоіі стыдъ, нѣмецкое
покорсіво. іпкотцкос отдыханіе, тур-
ское супружество, жидовское обѣ-
щаніе. аріанская вѣра, цыганская и
волосная правда.
Опасно тоновымъ досаждать: цы-
рюлику предъ бритіемъ брады, воз-
ницѣ въ пути, повару передъ обѣ-
доміь.
Ѣ ' ПОВѢСТИ НЛІІ ПОСЛОВИЦЫ ВСЕПАРОД—
ньйшыя по алфавиту/Х-’ан’<і
Изъ предисловія до читателя.
Книжица сія по азбуцѣ есть по-
ложена , ДруЖе мой читателю ,
послушателю милостивый, кратко ни-
же по чипу лсхікона ни мѣрою риѳмъ
состроена, якоже зришп. По случая
или
книги, воинъ безъ ружья, мастеръ іо ради скораго, сосювіе точію литеръ,
безь снасти. а пе инаго коего употребленія укра-
1417
1418
сися сочиненіемъ, оставпіШея б > сія
рачителемъ топ, нже могутъ доста-
точкѣ сію в сихъ удобрити, мнѣ
же нынѣ о сихъ вина не мала , то-
чно за принужденіе нѣкіихъ отъ .по- а
бяіцпхъ мя, дерзнулъ якоже вплііші,
малая собрати отъ многихъ во еди-
но , якоже обрѣтохъ. ова писана
издревіе, мню яьо лѣтъ за сто, или
саніихъ помановеніемъ похваліпп.іея,
иже имутъ множайшая свпдѣтелства
во своихъ мѣстѣхъ. Суіціп же ве-
лііпороссіііскаго царствія языцьі. па-
чл же западныхъ странъ жители
имутъ мірскія сія притчи своимъ пхъ
тентомъ в тгпогранія живоппсатель-
нѣ ’) изслѣдоваппы. яко же изъ нихъ
нѣкія моима видѣлъ очима. въ ихъ
болиіе. Иная же на словахъ обнося- 10 житія ползу.
ревпуюіце упражпя-
щаяся. премного же 5 ѣла и еще об-
носятся пами невѣдомая. Лже аще
кто и паче отъ мпоголюботрудпыхъ
потщится мірскія сія вещи, или по-
словицы. собрати едва.іи возможетъ, іа
Ты же здѣ проходя, или послуіиая
писанная^ молю да пе зазриши симъ
и да не вмѣнити реченныхъ в пре-
зорство. пе в ново бо сія , ни пами
начало пріятъ , ио стародавная нѣ- 20
кая, точію нынѣ во едино собра.
яже оть многихъ уже лѣтъ в мірѣ
утвердешася.------То.іпко же мно-
жество притчей сихъ мірскихъ в мі-
рѣ еще мною исписанныхъ оставити- 25
ся, елико умъ моіі не токмо собрати,
но и достигнути не можетъ.-------
Аще ли речетъ
пыхъ здѣ, яко не
нѣкто о писан-
суть писала здѣ
ющымся, ни во что же развѣ слы-
шати нѣуіре новое. — —
П о с .і о в и ц ы.
Азъ да буки пзбавнт ли отъ муки.
Азовъ пе о сте глазовъ а Крымъ
по кривъ. Ахтуба иуста а безъ
караула не гуляіі. Азъ буки вѣди
страшитъ чю медвѣди. Архан-
гельской городъ зсему морю во-
ротъ. Азбука велика а тридцать
словъ. Аг.інііскіе пемцы не ко-
рыстны люди да дратся люты.
Астрахань далече а сибирь и дало
того. Аминь Амипь писмомъ пе
великъ да ве.йіки рѣчи замыкаетъ.
Адъ что насадъ много в себя по-
бпрастъ. Адъ безо дна вѣкъ
безъ конца. Бѣдному кусъ зт
ломтя мѣсто. хЩзъ матери м.іа-
отъ божественныхъ писаній, тако-зо
ы.ііі до вѣсть яко писана многая со-
гласна святому писанію, точію безъ
украшенія, какъ мірстіи жители про-
стою рѣчію говорятъ.---
А яко пословицы, или мірскія СІЯ 35
притчи , по общему всѣхъ жите.і-
ству з Ѣло потребны. II полезны,
и всѣми вѣдомы добрѣ, и никогда
пи отъ кого имущихъ умъ здравый
уничижишася и з.ізрѣшася. паче жс ю
отъ нѣк.-хъ мудрыхъ в нѣкихъ пи-
денца не утѣіппш безъ мастера акса-
мита пе уложиіп^ Безъ притчи вѣ-
ку не изжить. Бѣденъ часто ся
озираетъ хотя и не ево кличютъ.
Было ремесло да хмелемъ зарасдо.
Бортникъ горекъ да медъ ово сла-
докъ. Береза не угроза гдѣ она
стоитъ тамь и шумитъ. Бутто бѣ-
лую дань платитъ. Болшоіі въ
дому что ханъ въ Крыму. Во-
ронь ворону глаза пе выклюнетъ.
*) Въ р. жиВописатель бѣ.
1119
1420
Йіі Юрѣ ЖИТЬ не кручттнііу быть.
Выше солнца соколъ не летаетъ.
Волга плыть долго а Дунай ши-
роко. Всякое дѣло мѣра кра-
ситъ. Голова на кресу и товаръ
на берегу. Горку быть вы-
плюнутъ а стадку быть прогло-
тятъ. Гусли звонки да струны
тонки. Гонецъ изъ.Крыму что
тараканъ изъ дыму. Громъ не
грянетъ и мужикъ пе дрогнетъ.
Два одному рать. Добро борозда
къ загону. Два лу ки и оба туги.
Дважды и Богъ пе мучитъ.
Деньга рубля стережетъ. Дура-
ковъ не сѣютъ ни жнутъ, сами ро-
дятся. Домъ пахнетъ дымомъ, а
гробъ ладаномъ. Дворянинъ па
кочѣ е смерть па копнѣ. Дворъ
добро съ ушами а храмина съ оча- м дать. Не хвали вѣтра не павѣ-
ми. Дунай рѣка ве.іми широ-
ка. Добро худа переможетъ.
Желѣзу при рати обычай бывати.
Жить было въ родѣ въ своей по-
родѣ. Живой товаръ роститъ «
пак.іадъ Знать соколъ по поле-
ту. Знать сова по перью. Изъ
пѣсни слова нс выгородить. Кровь
путь кажетъ. Казакъ въ запоро-
гахъ что йенъ при дорогахъ.
Ключъ енлііѣя замка. Кроятъ
платье къ старому примѣривая.
Крѣпка рать воеводою. Кто на
морѣ не бывалъ тотъ отъ желанія
сердца Богу не наливался. Луч з5
ше хлѣбъ съ водою а не пирогъ з
бѣдою. Людская молва что мор-
ская волна. Молодъ мужъ моло-
да его и мысль. Мысль чело-
вѣка за горами а смерть его за плеча-
ми. Малъ языкъ великими люд-
ми владѣетъ. Ме.тникъ богать
живетъ шумомъ. Мертвой у во-
ротъ пе стучитъ а свое возьметъ.
Морская молва что морская мол-
а на, Мѣсятъ квашню по сусѣку
смотря. Мяхкая постеля въ долгъ
сопъ приводитъ. Молодъ пру-
токъ зелены орѣшки. Мыши об-
ра.іп кота за попа. Мыши кота
ю па погостъ волокутъ. Моденой
боранъ отлучился инъ гулящей при-
лунился. Много у чорта силы да
воли нѣтъ. Мяхкос слово кость
ломитъ а покорные головы и мочь
іа не сѣчетъ. Не помутясь море не
установится. Не люби потаков-
щика люби встрѣшника. Новъ
городъ щекочогъ. въ поѣзду ѣхать
не хочетъ. На суслѣ пива не уга-
явъ жита. Нс купи дворъ купи
сусѣда. Не свой пожь не любой
кусъ. На битомъ два не битыхъ
даютъ. Нс добро домъ безъ ушей
а храмъ безъ очей Надъ пужа-
нымъ соколомъ и воропы граютъ.
Ни песъ ни выжлецъ, ни гончая со-
бака. На напасть не напрясть.
Никто не бывалъ, а полпѣспи про-
пало. Пришолъ посолъ нѣмъ
принесъ грамоту пе писаную.
Первая пѣсенка зардѣвся спѣть.
Перьвую уловку на волю пущай.
При солнцѣ тепло, а при Госуда-
рѣ добро. По милости по цар-
ской и самъ себѣ Пожарской.
Понъ попа каетъ толко перстомъ
мигаетъ. Пошло было на хлѣбы,
да соль своротила. ПЬнію время
и молитвѣ чась. Пригожъ кол-
чанъ стрѣлами а обѣдъ пирогами.
112і
1422
По зем ш широко а до неба вы-
соко. Рало татарамъ на Русь пти.
Ракъ не рыба нетопырь не пти-
ца а песъ пе скотъ. Ретивая
лошадка не долго живетъ. Ре-
тивъ вѣку не доживаетъ. Рим-
ская лесть мнимая честь. Разбой-
никъ живой покойникъ. Ржетъ
конь къ печали ногою топаетъ къ
погонкѣ. Раненъ дъоемыслень а
убиіъ уже спитъ. Рогомъ ко-
зелъ а родомъ оселъ Радъ ско-
мрахъ о своихъ домрахъ. Ста-
рыхъ людей пословицы пе мимо дѣ-
ла. Стрѣльба .побита похваль-
бу. Свадьба безъ дивъ не бы-
ваетъ. Стояньемъ города пе
взять. Судъ Царевъ судъ Божій.
Собою цѣпы не уставить. Сѣ-
ни косыя а люди босые. СгрI.—
лніі въ кустъ а внповатова Богъ сы-
щетъ. Сорока даромъ не щеко-
четъ, Сь вѣрою лучинка о чомъ
не свѣча. Самъ себѣ пе радъ что
грамотѣ гораздъ. Сама сл раба«в
бьегь что пе чисто жнет ь. Сказ-
ка складъ а пѣсня збыль Сви-
ла чорпая мысль горняя. Семью
примѣрявъ о иніова отрѣжь, Сѣ-
ютъ начался а вѣютъ смеча іея з«
Скрипитъ, что Русская телѣга.
Снявъ голову, да пять волосами пла-
ченъ. Твой мечъ а моя голо-
ва. Тетива цорветца и татаринъ не
бьетца. Тесть ведетъ чеегь а зігіь ">з
іюбить і'зяіь. 1 ѣмъ гостямъ нор-
ма покостямъ. Горговагь бѣдою,
наложить іоловою. Іеія умер-
ло. х гѣза прибыло. А Бога дней
много, а всѣ близко. А одиое «о
озечки да седив пастуховъ. У
хула ума пебо.іозе ногамъ. Умъ
добро, а два и лутче тово. У
горкова бортника, и медъ горекъ.
Упиться бѣдами, а опохмѣлѣтиса сле-
& зами. У ново порося пропало,
тому п въ ушахъ визжитъ.
Учатся лети а гордость и сана вы-
растаетъ. У ково пропало, то-
му вдвое грѣхъ. Учи жену да
іо дѣтей безъ людей. Успѣть вкра-
снѣ п вх'ірошѣ паходитца лишь бы
было въ чемъ. Хотя сѳспа и се-
редь поля стоитъ да къ тому жс бо-
ру шумитъ. Царь Турской про-
тивникъ Руской. Цѣловалъ воропъ
курку до последнева перышка.
Чюжѳе вѣять лишь глаза порошить.
Чюжая душа темно. Чей дворъ,
тово и хоромы. Что городъ
то поровъ, а что человѣкъ то и
обычей. Чаша моря соловец-
каго пить за здрсвіе молодецкое.
Шумитъ дубровушка кь погодуш-
кѣ. Шесть досокъ да холстинки
платокъ. Щука умираетъ а зу-
бы оголяетъ. Ъжь корова соло-
му. поминай лѣто. Ъзъ вь рѣ-
кѣ. а язь вь Окѣ литъ соли да хле-
бай. Ъсіва с.іатенька да лошка
маленька. Ъмь а дѣла нс вѣмъ.
Ъжь ли не ѣжь ні а въ ѣжу по-
чтутъ. Ъжт. лутче мясо а не ѣжь
мясника. Ъль скоромь знай же.
и соромъ. Юнъ сь игрушками а
старъ съ подушками. Языкъ го-
лову кормитъ. Ястреба вабятъ не
но головѣ гладятъ. Ямщикъ къ
дорогѣ пайщикъ. Язва отъ стрѣлъ
глубока я отъ меча широка.
'фхггирь красенъ съ гус.іми
’І’аімопѣвецъ и у нѣмецъ.
1423
1424
405. I. Римскія Дѣянія пли Дѣи
(Сеніа Коіпапогиш) есть Да гоненій сбор-
никъ повѣстей духовнаго и свѣтскаго
содержанія , какъ изъ древней , такъ
и средне-вѣковой исторіи. Полагаютъ,
что онъ составленъ изъ древнѣйшихъ
источниковъ монахомъ Геликоидомъ,
умершимъ въ 1227 г. Множество ру-
кописей этого сочиненія, съ значитель-
ными различіями , вставками и выпу-
сками , распространялось между За-
падными , народами. Вліяніе Римскихъ
Дѣяній особенно усилилось по изо-
брѣтеніи книгопечатанія. Поккаччіо
п другіе новеллисты , древнѣйшіе и
позднѣйшіе, заимствовали многіе раз-
сказы изъ эгого сборника. Повѣсти изъ
Римскихъ Дѣяній перешли къ намъ
черезъ Польшу , о чемъ евпдѣтель-
сткуютт многія выраженія въ приве-
денныхъ здѣсь повѣстяхъ. На пр. кра-
лю селмозісиы (Польск. кібі), мѣсто
вм. городъ •, пѣнязи вм. деньги (Польск,
ріепіасіге). клоцъ, черезъ Польск., отъ
Нѣм. кіоіг—-ол рубокъ, чурбанъ; крѣ-
пелъ или крѣпло Польск. кі-ереі ,
отъ Нѣм. кгаріёп, кгарѣкіісііеп, пли Лат.
средневѣк. гіарйііз. Черезъ Польшу
же зашло иное гранное слово миля.
Въ примѣчаніяхъ приводятся Рим-
скія Дѣяніи по Нѣмецкому переводу
Трессе,
— 2. Въ Сезіа Нопі. гл. 70, подъ
заглавіемъ: «Ѵоп сіег геііе Ігепеп аееіе.»
Начинается такъ: «Іі; «аЬ еіияі еіпеп
кбпід, сіег ІіаІІе еіпс «сіібпа шкі кіицс-
іоскіег , сііе іііг ѵаіег епіеіп піаіше х.иг
Йаи п ѵѵоІНе. 8іе аЪег ЬаІІе доіі еіп
& ІііІЯІе уеіііап , сіачз чіе иіеиіаі.ч еіпеп
інапп пеіішеп іѵоііе, Ьеѵ'ог «іе піеііі скеі-
/11 і ѵоп ікш ег1иіі!>1 ІіаІІе. Лач егаіе Ье-
«іаисі сіаііп, с|а.ч« ег ікг сіег ѵѵаіпкеіі це-
та5к аа^іе, ѵѵіеуіе] (іі.« іи екч кіп^е, Ьгеі-
Іе шкі Ііеіе <1іе ѵіт еіешепіе Ііаііеп ,«
и т. д. . ’
— 4—5. велйкоелчвны. которьг-т.
ы-іі: полонизмъ.
— 27. неистова — дикаго. „
406. 10 Преданіе о стихійномъ со-
ставѣ человѣческаго тѣла см. въ Из-
бери. Свят. 1073 г. Слич. тоже Стихъ
о Голубин, книіѣ.
— 20. Въ Сезіа Нот. «СІеіск Ііе.ч5
|епег «е:п ІоІІ {р-ѵѵогсіепея ріеііі ЬегЬеі-
ѣикген шкі цаЬ ііші еіпеп ігапк еіп, ѵоп
сіеш с.ч дапгНсІі цёкі-ііі ѵѵиісіе. ѴѴіе сіач
Й<‘чсІіеІ>еп ѵѵаг , ѵѵепііеіе ег ііеп корі
ііе.ч рѣегсіея паск о.чіеп ип 1 яргаск: .чіеііе
Ііегг, сіег 'ѴѴ'іікі каі «ісіі ѵоп поі'сіеп паск
озіеп деіігакі. ПіегаиѢ ѵег-чеіхіе сіег копі§;
іѵа.ч Ііаі сіеііп сіеіп Ьеціппеп пііі сіепі ѵѵіп-
<Іе хи аскаіГеП? Наганѣ епі^ецпеіе )’енег:
І5І е.ч еиегег ѵѵёічкеіі иісііѣ Ьекаппі, скічя
<Іа.ч Іекеи с-іпех, ;есІеп уясіібрѣез піекі» ак
дѵііиі і.чі? ьоіап^е аІ5 сіач рѢегсІ яскіесіііеи
ІіаІІе, чоіап"е .чіапсі ез паск погсіеи хи;
пип аііег, сіа еь сІигсЬ сііе кгаіі сіеа Ігаі)-
коз ^еыіпсі ѵѵогбеп ізі, Ііаке іек зеіік п
корѣ паск р.ч1еп деѵѵеікіеі, аиѢ сіам еь
Ьегеіі «еу, еіпс: ІачІ ги Ігацеп » Рѣшеніе
этой задачи или загадки осноцываетс.ч
тоже на преданіи о стихійномъ со-
ставѣ какъ человѣка, такъ и живот-
ныхъ*
107. 2-3. Въ Сезі. Кеш. «іііезч ^еясііісііі
иісііі сіигсіі іпеіпе Кіііьі, боисіегп сіигсіі <1із
Кгаѣі еіпе.ч Зіеіпе.ч ѵѵеіекеп іек Ьезіап 1Іі> Ьгі
ііііг Іса&е: (Іеип ѵѵег чоіеііеи .чіеіп Ьеі чіек
ап еіпеіп геіпеіі оііе ѵѵіічі піе ѵоп
ѣеиег ѵеііеіхі тѵепіеп Коппеп». Вь нашемъ
старинномъ переводѣ здѣсь выпущено
нѣсколько словъ. — Слич- преданіе о
цѣлительной и чудесной силѣ камней
въ Лзборіі. Сзят. Ю73 г. въ статьѣ о
12 драгоцѣн. камн.
Рѣшеніе задачъ и загадокъ, па ко-
торомъ основана эга повѣсть, есть
одинъ изъ наиболѣе употребитель-
ныхъ мотивовъ вь народныхъ пѣсняхъ
и сказкахъ. Слпч. Стихъ о Голуб.
Ііііи/ѣ. См. также прнмѣч. къ 8У и 105.
— 10. Вь (ІеМ. Вопі. гл. 109, подъ
заглавіемъ; «Ніе сіег іеніеі геіеіі щасЬі,
1425
1426
(Ііе Іаизсііі ег аші ПіЬгІ зіе ѵѵедеп ііігег
ЬаЬзисІіі іп’з ікаі деЬеппа» Начинается
такъ: «Еч ІеЬіе еіпзі еіп зскпііеб іп еіпег
аіп іпееге деіедепеп зіаііі: ііег лѵаг зеііг
деіівід ип<1 зсЫесЬі, Ег Ііаііе аЬег ѵіеі
дек! ги.чаіпіпепдеЬгасІіІ ип<1 еіаіпіі еіпеп
«Іапіпі апдеГііІЦ, мгеккеп ег ѵог аііег аидеп
ап’з Геиег зіеіііе, во ііазз піеіпаікі ѵегііаскі
.чІібрГеп коппіе, ііачз ОегзеІЬз д*кІ епікіеі-
Іе.» Замѣчательное разнорѣчіе въ на-
шемъ переводѣ составляетъ выраже-
ніе «у окна» вм. «ап’з Геиег».
407. 14. Лакомъ — алченъ, черезъ
перестановку звуковъ. § 46. 2.
— 3 7. прихожіе, или прохожіе, т.
с. путники.
— 38 о ны прибавлено . § 204.
нр. 4.
— 38, Ю. раскололъ, рощепивше:
роз- или рос- вм. раз- § 76-
— 40. зукъ — зыкъ — звукъ,
408. II. три крѣпли. Въ«Сея(. Нот.
«іігеі разіеіеі.»
Этоть эпизодъ объ испытаніи встав-
ленъ въ разсказъ изъ древнѣйшаго
источника. Нъ Исторіи о Вар іааліѣ
и Іоасафѣ Царевичѣ разсказывается
подобное этому повѣствованіе. ^Смотр.
отрывки изъ изданія этой исторіи
1637 г.).
Тѣмъ жс мотивомъ объ испытаніи
Боккаччіо воспользовался въ 1-ой Но-
веллѣ десятаго дня. Какъ въ приве-
денномъ разсказѣ царь посрамляетъ
своихъ вельможъ, не умѣвшихъ оцѣ-
пить великодушнаго и благочестива-
го поступка сго; такъ и у Боккаччіо
А.іь«і>онсъ, Король Испанскій, подоб-
нымъ же испытаніемъ, пристыжаетъ
Флорентинца Руджіери Фнджованпн,
по недора.зумѣнію рѣшившагося осу-
дить сго. Вотъ эго мѣсто изъ Новел-
лы: «П такъ повелъ его (эгого Фло-
рентинца) Король въ обширную за-
лу. гдѣ, какъ уже онъ заблаговремен-
но распорядился , были два запертые
сундука, и въ присутствіи многихъ
сказалъ ему: Мессеръ (т. е. госпідпнь)
Руджіери, въ одномъ изъ этихъ сун-
дуковъ мой вѣнецъ, жезлъ и держава,
и много прекрасныхъ поясовъ моихъ,
запонокъ, перстней, и всякихъ иныхъ
драгоцѣнностей; другой набить Землею;
возьмите который ніібудь изъ нихъ,
и тотъ будеть принадлежать вамъ: и
тогда увидите, кто былъ несправед-
ливъ къ вашимъ доблестямъ, л или
счастіе. Мессеръ Руджіери, въ угоду
Королю, взялъ одинъ изъ этихъ сун-
дуковъ, который король и повелѣлъ
открыть: онъ былъ полонъ земли. На
это Король улыбаясь сказалъ' може-
те теперь видѣть, Мессерь Руджіери,
какъ справедливо то, что я говорилъ
іамъ о счастіи: но дѣйствительно, по
своимъ доблестямъ вы достойны того,
чтобы я воспротивился его могуще-
ству. Знаю, что вы не желаете быть
испанцемъ: потому не даю вамь здѣсь
ни замка, ни города; но этотъ сун-
дукъ, котораго лишило васъ счастіе—
хочу, иа зло ему, чтобы. онъ былъ
вашъ; возьмите же его сь собою на свою
родину, и, при свидѣтельствѣ моихъ
даровъ, достойно можете прославлять-
ся за свои доблести между вашими зем-
ляками. Мессеръ Руджіери взялъ его,
и, воздавъ Королю благодарность, со-
размѣрно такому пожалованью, сь ра-
достью воротился въ Тоскану.»
408. 31. Здѣсь , отъ пропуска въ
двухъ мѣстахъ, смыслъ потерянъ. Вь
Секі. Вош. такъ: «ДѴіе сіа.ч <Іег мпгіЬ
заіі, зргасіі ег іп зэіпеіп кегв’пірігі зеііе
ісіі (Іеііііісіі , ііавя ез <1ег "ѴѴіІІе Соііез
піекі ізі, ііакз іііезег еіеікіе зеіп декі Ье-
коішпѣ. АкЬакІ ііеі ег агше пп4 кгапке,
ЪІішІе ипсі Іакіпе гн зісЬ Ьегеіп, бйпеіе
іп дедетѵаіѣ ііез зскіпіесіез <1іе разіеіеп
пѣй зргасіі,» и т. д.
409. 3. Переводъ Езоповыхъ ба-
сонъ отличается славянизмами.
90
И27
1428
409. 4. коркодилъ: съ перестанов-
кою звуковъ, вм. крокодилъ (сгосоЗі1и«).
— 6. бесѣдоваша: множ. ч. вм.
двойств.
— 12—13. будеши—еси: ошибкою
два глагола вм. котораго нибудь од-
ного изъ нихъ.
— ІЯ. пелепелица: вм. перепели-
ца. § 33. Пр. 2.
— 24. скорбѣяше: преход. вр. въ
древней полной »ъ.
— 35. Въ этой баснѣ и въ 7-й
О Ермисѣ (4И. 18) выражается ху-
дожественный бытъ Грековъ, такъ вы-
соко развившихъ классическое ваяніе.
— 36. кощунникъ: объясняется да-
лѣе словомъ скоморохъ.
— 39. главу харю: харя приня-
то здѣсь, можетъ быть, изъ греч.
языка: нар, наруг мара — голова.
410. 7. То есть , посѣтилъ Дель-
<ьы, гдѣ было Аполлоново Капище-
Эта басня основана на религіозныхъ
преданіяхъ Грека.
'— 28. Ермису — Гермесу — Мер-
курію.
— Зі. пира (гр. лура)— дорож-
ная сума.
— — мгѵ.далъ — миндаль; Пол.
(Гр. ар ѵубаксѵ).
411, 1, 3. кук-ола, кук-улка: одного
корня съ кук-ушка. (— і, 4) зекзю
ля. зокзулка: слич. въ Словѣ о п.
Игор. зегзица, малорус. зозуля, зозуль-
ка, великорус. областное загоска.
— 23- на козицѣ: по чемъ, за ка-
кую цѣну.
— 25. на грошъ. Слово грошъ, вѣ-
роятно, СЪ ПОЛЬСК. §ГО87. (отъ ЛЗТ.
8и.ч, мн- ч. (хгояге — деньги вообще.
— 27. Ира — Гера — іОнона.
— 30. есть посланникомъ: поло-
низмъ.
------пользователенъ — полезенъ.
412. 2. Лейнѣ — Мг нервѣ.
— 7. Повѣрье о волхвованьи и
прорицаніи вороны есть и въ на-
шихъ преданіяхъ.
— 15. муравлъ: съ смягченіемъ
(ель), вм. муравь или муравей. § 35.
Пр. 1.
Басня эта основана на преданіи о
превращеніи муравья (гр уѵрру&)ъъ
человѣка. Слич. названіе народа Ми[ь-
мидоняне (отъ рѵрруѣ).
— 22, Испорчено. Вѣроятно: пре-
врати его, или превративъ цѣлое жи-
вотное.
— 35. отъ мене , вм. мене: варва-
ризмъ.
413. 6. паукъ, паутинную — па-
укъ, паутинную.
— 15. Слово гусень объясняется
здѣсь нетопыремъ.
— 2І. То есть , по естеству сво-
ему врагъ птицъ.
— 24. талко вѣроятно, тако.
— 40. сатиръ — сатиръ (= ди-
вій мужъ, т. е. дикій).
414. 27- пищи: пропущено: про-
сиша.
— 30. мусискіискіи: вѣроятно ,
опискою, вм. мусикіискіи, т. е. музы-
кальные.
415. I. Выданіе, то есть настав-
леніе.
Эта статья переведена съ Польска-
го, чѣмъ и объясняются въ пей ука-
занія на нравы и обычаи Западныхъ
народовъ, а также и намеки на_охо-
ту іт наѣзднпчество-любпмыя занятія
Польскихъ пановъ- Въ рукоп. Гр-
1429
1430
Уварова (Л? 5 вь 4-ку) вта статья на
л. 266 озаглавлена такъ: переводъ Пол-
скаіо писма съ печатной тетрати ,
Выданіе о Добронравіи Яна Запчица,
415. 19. посѣдка — посадка.
— 25. порознсей — порожній.3
416. 1. нарядъ — урядъ, устрой-
ство.
-— 9. укусъ — вкусъ. § 24. Пр. 2.
— 24. шкотцкое—Скоттское, Шот-
ландское.
— 29. цырюликъ (откуда потомъ
цырюльникъ) есть Форма Польская:
сугиііс —собственно лѣкарь, .хирургъ.
— 32., Происхожденіе пословицы
или притчІГ, равно какъ п пѣсни ,
восходятъ ко временамъ до-историче-
скпмъ. Первоначально пословица на-
зывалась притчею (притіул , народи.
притка: отъ пріітъкмжтіі)—то есть,срав-
неніемъ, приложеніемъ (народи, прит-
ча значитъ также бѣда, случа^с Еще
Несторъ приводитъ нѣкоторыя прит-
чи, а именно: о народѣ Обрахъ: «есть
притъча вь Руси и до сего дне: по-
гибоша аки Обрѣ»; о городѣ Роднѣ ,
въ которомъ Владиміръ осадилъ Про-
полка: «есть притча и до сего дне :
«бѣда аки въ Роднѣ»; о посводѣ Вла-
диміровомь Волчьемъ Хвостѣ, побѣдив-
шемъ Радимичей на рѣкѣ ІІпіцаиѣ:
втѣмь и Русь корятся Радимичемъ ,
глаголюще: Ппщаньцп волъчья хво-
ста бѣгаютъ». Клятва Волгаръ,.заклю-
чпвпіихъ миръ съ Владиміромъ, имѣетъ
видъ тоже притчи: «толи не будеть
межю нами мира, оли камень начисть
плавати, а хмель почисть тонути.»
Припѣвки Волна, приводимыя въ Сло-
вѣ о п. Пгор. , суть не что иное,
какъ притчи (См. Слоя. о п. Ііюр).
Слово о Даніилѣ Заточи, исполнено
притчей; опи встрѣчаются тоже ме-
жду нравственными изреченіями пъ
Пчелахъ , особенно въ позднѣйшихъ.
Сборники поелмніць брасположен-
ныхъ въ алфавитномъ порядкѣ) по-
явились у насъ не ранѣе ХѴП в.
Сборникъ, изъ котораго здѣсь приве-
дены пословицы, составленъ по образ-
цу печатныхъ у народовъ западныхъ.
Впрочемъ составитель имѣлъ у себя
подъ руками тетрадь пословицъ, за
писанныхъ еще въ XVI в.; по неиз-
вѣстно въ какомъ порядкѣ были ра-
сположены Снѣ. Весьма замѣчательно,
что въ предисловіи къ своему Сбор-
нику, онъ уже долженъ былъ преду-
предить возраженія грамотныхъ пе-
дантовъ противъ важности народныхъ
изреченій.
417. 10. обносящаяся — ходящія
въ устахъ народа.
418. 7. тентомъ: тентомъ? (ч опи-
скою вм. 5?).
— 15. Относится, вѣроятно, до
Крымскихъ Татаръ. См. также — 39
и 419. 9.
— 16. О Волжскихъ разбойни-
кахъ.
— 18. Архангельской городъ—Ар-
хангельскъ. § 67.
— 21. Аглинсние немцы, т. е. Ан-
гличане. Слич. вьііѣзн. Ричарда Джем-
са: Свѣцніе немцы.
— 29. за ломтя мѣсто', за мѣсто
ломтя.
—29, 35. Эти двѣ пословицы, съ не-
значительнымъ измѣненіемъ, встрѣча-
ются нъ одной пѣснѣ, помѣщенной ме-
жду Древними Русск. стихотвореніями.
Эта пѣсня , • свидѣтельствующая о жи-
вой связи пословицы съ народною поа-
зіею, приводится здѣсь сполна:
А п горе, горе, горевапьицеі
А и въ горѣ жить—не кручиипу быть,
1431
1432
Нагому ходить — ие стыдится,
А и денегъ нѣту — передъ деньгами,
Появилась гривна—передъ злыми дни.
Не бывать плѣшатому кудрявому,
Не бывать гулящему богатому,
Не отростить дерева суховерхаго,
□Де откормить кояя сухопараго,
: Не утѣшити дитя безъ матери,
Не скроить атласу безъ мастера.
горе горе, гореваимше1 —\
А горе горе, гореваныіче 1
А и лыкомъ горе подпоясалось,
Мочалами ноіи изопутаны'.
А я отъ горя въ темны лѣса —
А горе прежде вѣкъ зашелъ;
А я оть горя въ почестный шірь —
А горе зашелъ, впереди сидить;
А л отъ горя па паровъ кабакъ —
А горе встрѣчаетъ , ужь пиво тащитъ.
Какъ я нагъ-то сталъ, пе смѣялся онъ
(т. е. горе, въ муж. р.).
Пѣсня вта почти вся состоитъ изь
пословицъ.
418. 35. Занятіе бортника, т. с. со-
бирающаго медъ въ лѣсу на высокихъ
деревьяхъ, считалось пруднымъ и опа-
снымъ. Слич. 419. І9. 420. 24. Прим.
419- 3. Воліа —Дунай: по кратко-
сти выраженія не достаетъ видимой,
грамматической связи.
— 5. на кресу : доселѣ упо-
требляется въ областнойь языкѣ , иь
смыслѣ: на готовѣ: на пр. въ посло-
вицѣ : «смерть у всякаго на носу , а
все будь па кресу.»
— 12. Слич. Лат. «ііпо яппі ехеі-
сііпз ипі;» древне-нѣм. «гѵѵепе зіпі еіпеп
Ідег- »
-------422. 1,— Ѵі. добро борозда —
умъ добро—душа темно: § 236. Пр. 2.
4)19. 15. Слич. у Даніила Заточи,
«безумныхъ бо ни орють , нп сѣютъ ,
пн ткутъ, ни прядутъ, но сами ся ро-
жаютъ »
419. 18. Въ этой пословицѣ выра-
жается суровый воинскій бытъ древ-
няго витязя. Ту же мысль выразилъ
Нѣмецкій живописецъ Альбрехтъ Дю-
реръ въ одной изъ лучшихъ своихъ
гравюръ. Суровый рыцарь ѣдетъ ЦП
конѣ; ему сопутствуетъ, па конѣ же,
смерть въ видѣ безобразнаго осто-
ва , съ песочными часами въ рукѣ;
позади смерти ,— дьяволъ , безобраз-
ное чудовище съ рогами. Слич. Рус-
скую лубочную картину: Аника воинъ
и смерть.
— ІЯ. —21, 420. 24. Одно и тоже
изреченіе въ двухъ оборотахъ. Изрече-
ніе ото есть вмѣстѣ и пословица,!! загад-
ка. Какъ загадка, встрѣчается оно въ од-
номъ древне-русскомь преданіи, осно-
ванномъ на рѣшеніи загадокъ, н встав-
ленномъ въ поэтическое сказаніе о Пе-
трѣ и Фсвропін Муромскихъ. Вотъ
самое преданіе по рукописи XVII в.
«Единъ же отъ предстоящихъ ему (т.
е. Князю Петру) юноша уклонпся въ
весь нарицаемо Ласково, п прінде къ
нѣкоему дому вратомъ, и не видѣ ни-
кого же , и вниде въ домъ , и пе бѣ
кто бы его чюлъ, я вниде во храми-
ну и зря видѣніе, чюдно, сѣдяіие бо
едина дѣвица также красна , предъ
нею же скача заець, п глаголя дѣви-
ца не лѣпо есть быти дому безъ ушію
а храму безъ очію. Юноша же той
пе внять глаголь тѣхъ во умь , рече:
гдѣ есть человѣкъ мужсска полу, иже
здѣ живетъ? Опа же рече: отецъ и
матп моя попдоша взаемъ плакати-,
брать жё мой пошелъ чрезъ ноіи в на-
ви зрѣти. Юноша же той не разумѣ
глаголъ ся дивляшеся зря и слыша
вещь подобну чюдеси , и глагола дѣ-
вицѣ: вппдохъ кт, тебѣ зря тя дѣла-
ющу и видѣхъ заецъ предъ тобою
скача, и сіышу отъ устну твоею гла-
голы странны нѣкакн, и сего не вѣмъ,
что глаголѣшн: первое бо рече: не лѣпо
есть быти дому безъ ушію и храму
1433
1434
безъ ОЧІКГ, про отца же твоеі‘о и Ма-
терь рече. яко пдоша взаемъ плакати’,
брата же своего глаголя чрезъ ноги в
нми зрѣти, и ни единаго слова отъ
тііхъ разумѣхъ. Она же глагола ему:
сего ли не разумѣвши? Прінде въ
домъ мой, въ храмину мою вниде , и
видѣ мя сѣдяіцу въ простотѣ. Аще бы
былъ въ дому нагнемъ песъ , и чюлъ
тя. къ дому преходяща и лаялъ бы
на тя: с бо если, дому уши- II аще
бы было въ храминѣ моей отроча, гі
видѣвъ тя къ храминѣ приходяща,
сказалъ бы ми: се бо ми храму очи-
А еже сказахъ ти про отца и матерь
и про брата, яко отецъ мой и матн моя
пдоша взаемъ плакати: шли бо суть
на погребеніе мертваго и тамо пла-
Чіотъ; егда же по ннхъ смерть прі-
идетъ, ппо и по нихъ учпутъ плака-
ти: се есть заимодавиый плачъ- Про
брата же ти сказахъ, яко отецъ мой
и брать древолазцы суть, 'въ лѣсѣ бо
медъ отъ древн ѣ вземлютъ. братъ Же
мой ныніі на таково дѣло нде, и яко
же лтзтп на древо въ высоту чрезъ
НОгіі в нави зрѣти къ земли , мысля
абы съ высоты не урватнея: аще лн
кто урвется, то и живота гонзиетъ;
сего ради рѣхъ , яко пде чрезъ ноггі
в нави зрѣти.» Слич. в навѣхъ, въ
Спискѣ Библ. 1499 г. Кн. Іов. 40.
419. 2 2. худа, вм. худо, при гл.
дѣйств.
< — 26 — 27. знать соколъ—знать
соіа: § 196. Пр. 3.
— 28. въ за порогахъ. § 60. Пр. 4.
— 33. 35- Слич. въ Древн. Русск.
Стихотв.
У насъ кто на морѣ не бывалъ,
Морской волны не видахъ,
Нс видалъ дѣла ратнаго, человѣка кро-
ваваго,
Отъ желанья тѣ Богу пе наливались.
419. 36. а пе: вм. незюели § 282.
Пр. 5.
419. ^37. 420., 4. Варіанты.
4208. 8— 10- Намеки на извѣстную
лубочную картину: Погребеніе кота
мышами и крысами. Этотъ котъ, какъ
значится въ описаніи, былъ Казанскій,
уроженецъ Астраханскій , имѣлъ ра-
зумъ Сибирскій, а усъ Сусастерсісій.
Полагаютъ, что это сатира на Папу,
который ревностно старался , черезъ
своихъ миссіонеровъ, обратить Россію
къ Католицизму: что , кажется , со-
гласно съ выраженіемъ въ пословицѣ:
обрали — за попа, то есть, приняли
за Папу (Смотр. статью Снегпрева о
лубочныхъ картинкахъ въ Историч.
и Статист. Сборн. Валуева. 1845).
— 10. моленой— назначенный на
убой, какъ и ныніі употребляется въ
областномъ языкѣ. — 16. потаков-
щика, встрѣшцикъ — кто потакаетъ,
кто протпворѣчитъ.
— 17. О строптивости Новгород-
цевъ противъ Московской власти.
— 21. дворъ, вм. двора- — 23. Па
битомъ, вм. за битаго, т. е. ученаго,
на казаннаго.
— 25. путанымъ — пуганымъ.
— 30. Загадка. Значить: голуби-
ца , возвратившаяся въ Ноевъ Ков-
чегъ съ вѣткою масличною.
— 32. первая пѣсенка — спѣть.
§ 196. Пр. 3.
— 33. уловкг/ (отъ ловитй) , т. с.
что поймаешь.
— 36. О знаменитомъ Князѣ По-
жарскомъ.
— 38. мигаетъ — киваетъ. Слич.
въ Домостр. «губами не сверкати» т.
с. не шевелить.
_____ __ То есть, все было пошло
па ладъ, да бездѣлица помѣшала.
_____ 39, Смотр. эту послов. въ Злат.
Чепи XIV в.
1435
1436
— 40. Относится ко времена до
введенія огнестрѣльнаго оружія.
421. 1. Слич. въ припѣвкѣ: «вы-
сота ли, высота поднебесная»—-«широ-
ко раздолье по всей земли.»
— 2,34. Ко временамъ Татарщины.
— 3. Слич. у Дан. Заточи, «гла-
голетъ бо ся иъ мірскихъ притчахъ:
не потка въ поткавъ нетопырь, не
звѣрь въ звѣрѣхъ ожъ, пе рыба въ
рыбахъ ракъ, не скотъ въ скотѣхъ
коза , не холопъ въ холопѣхь , кто у
холопа работаетъ,» и пр.
— 6. Противъ притязаній Рим-
скаго духовенства. Слич. 420. 8—ІО.
— ІО. двоемыслеііъ — неизвѣстно ,
будетъ ли жить, пли умретъ, — со-
мнителенъ.
—12—13. скомрахъ: Славянская <і>.,
вм. скоморохъ. Домры—музыкальный
инструментъ. Древне-Польск. Нотса
употреблялось вмѣсто органъ, органы.
— 14. Здѣсъ употреблено П0СЛ0-
вица уже вм. древнѣйшаго притча.
— 15. Намекъ на нѣкоторыя по-
вѣрій и суевѣрные обряды, соверша-
емые на свадьбѣ для Предупрежденія
порчи жениха и невѣсты , и т. п.
— 22. Намекъ на народное вѣро-
ваніе въ предсказанія и гаданія по
птицамъ.
— 27. свита чорная — моиаше
ска я ряса.
— 35. ведетъ честь: описательная
•і>. съ глаголомъ вести-
422. 1. не болозе—не благо. 5 29.
Пр. 3.
— 9. Въ Домостроѣ предписывает-
ся наказывать жену и дѣтей тайно
отъ домашнихъ, съ любовью , вѣж-
ливенько.
.— 10, 11. вкраснѣ, вхорошѣ: на-
рѣчія.
— 14. Эта пословица почему-то
съ намѣреніемъ въ рукописи была за-
марана, позднѣйшими чернилами.
— 21. моря Соловецкаго: вѣроятно
Соловецкаго монастыря.
Эта пословица есть не что иное,
какъ начало одного древне-русскаго
стихотворенія, подъ названіемъ; чаша
моря Соловецкова. Оно приводится
здѣсь по рукописи начала XVIII в ,
принадлежащей издателю Христома-
тіи.
Чаша моря Содовецкова
Пить для здравил молодецкова.
Чяша питья наливаютъ і велать пить,
Чтобы всѣмъ веселымъ быть.
Которыя с нами сидятъ
Да весело на насъ глядятъ,
Жалуютъ и почитаютъ,
I в болиюе мѣсто сажаютъ,
I другомъ называютъ,
I руки засыхаютъ;
Бороды расправливають,
Усы разглаживаютъ.
Чаша питья наливаютъ і велятъ пигь,
Чтобы всѣмъ веселымъ быть.
Чяша тѣхъ,
Кто любить всѣхъ;
Чяша того,
Кто любитъ ково.
Людемъ подносить,
А самъ не проситъ,
Стоять не лѣнптца.
Подай Богъ
На всякой годъ,
Чтобы доброе получити
II добрыя дни нажити.
Но свойству Древне-Русской верси-
<і>икаціи эти стихи можно читать и
иначе, соединяя двѣ риемы въ одномъ
стихѣ, на пр,
Чяша тѣхъ , кто любитъ всѣхъ;
Чяша того, кто любитъ ково.
Людемъ подноситъ, а самъ не проситъ
и т. д-
1437
1438
422- 24. То есть , гробъ съ покро-
вомъ.
— 26. ѣжъ: отъ древн. Ѣікдь или
вждь.
— 29. ѣства: въ женск. р. § 56.
Пр 6-
— 30. вѣмъ: древн. 4>. , вм. выіь.
СХХХ. <0
— 33. скоромъ, вм. скоромь.
— 34. соромъ — срамъ.
— 36. Относится къ обычаямъ со-
колиной и ястребиной охоты.
— 38. Основана на представлені-
яхъ древняго воинскаго быта.
Ч Ы Г К Н 6.
СИзъ рукописнаго сборника ІІроф. Тихонравова).
Цыганы нлпсре показа лііся к нёі|л
люди нсрАБотлнвы а на всякое //о
доврѣ миры и поганы дорѣ н юкра^о
диковаты н тсни а къры нс Дели
нн которые а к оно мнете не живу
колоѵді|л но всему свиту а приди гдн
по горо нлн к селу которые къры
вуде то мѣсто ту виру и оиш въ-
рую а Л7ы свои прёнен потаили а го-
воря скон ^лодѣііскн а^ыко которой
собою нложнн а не ріцумъё нхъ д^ы-
кл пято а ВИДА іі мороѵіі II крать
дорѣ дотороваты а т.ены Гі всему
тому ^лу ПОЛЬШИ ИМѢЮТЪ а стднё во-
рожи рукою а ригою крадё а в мо*
роѵее іі пика нёзѣ икереѵіі б тлвы
смори ѵлккъ а не вндіі а плде жокп
НОСА вё рука ѴТО СПАТИ А ЮМАІІЫ-
т . «V Л .г
КАЮ ВСЯКИМИ ШМАКАМИ лоиіа поклже
и поле соломы шго кладё дрова го-
ря а сѣно іі солома і|ѣло лежи а
нные мноіе дьдвбекне ѵинж н дла то
ЛЮІ нхъ ПС люба' II б ССБА ВЫБН-
б каю а юіпі елмн на юно мъсте боль-
ши дкн ііеді не поживи і вѣсти но-
са лагйныА мё городѣ а" сказываю
для то в оно мъсте не живу ѵто
и да бо то три ^А прсііне грехн ѵто
10 на <онб мѣстс не живу.
437 1. цыганы: правильно, оть цы-
ганъ (а не цыгане, какъ пишутъ нѣ-
і которые).
— 9. Т. е. цыганы утаили, а мо-
жетъ быть и забыли, пли просто оста-
вили свой настоящій языкъ, и го-
ворятъ воровскимъ, новоизобрѣтен-
нымъ.
келнку туну хоршу ре^ку і воме зо- 20
лоты или дене мно л кд купи хто б
»'р0ДЛІ|Л бѣХАЛ ТА ЛОШЛ СТАІіё ТАКОВА
Х8А- ѴТО ПН ТріІЦЛТО ЖСреЯ 116 СуДЙ
ѴТО 0> СА ДА И МѢДЬ ДОЛОТО ПОКЛ-
жё желѣзо серёромъ ^дѣлас на ко 23
ѵере^ ивндн ^мею (окороти и коко
дегн ивіідіі мымн (окоротя поле сѣна
— 12. кѣдлтіі — быть вѣщими
вѣдунами и вѣдьмами.
— 13. дотировать — ученъ наученъ
ловокъ (отъ слова докторъ, перешед-
шаго къ намъ черезъ Польшу; Слич
Польск. глаголъ ііокіогоаѵас).
— 18. ымлііыкаю — обманываютъ.
— 23. Т. е. ничего пе стоить.
1439
1440
СХХХІ. изъ исторіи о россійскомъ дворянинъ фроль скобьевь и
СТОЛЫШЧЕІІ ДОЧЕРИ ІІЛРДИНА-НАЩОКИНА АННУШКѢ.
I*' и і' *» *
(По иіЬ. въ Москвитянинѣ, 1853 г.)
И уже долгое время родители об-
ратились сердцемъ и соболѣзновали
душою о дочери своей, такожъ и о
фроіѣ Скобѣевѣ , и приказали по-
слать человѣка къ нимъ просить ихъ,
чіобъ Фролъ Скобѣевъ и съ женою,
а ихъ дочерью, пріѣхали къ столь-
нику Нардипу-Нащокипу хлѣба ку-
шать. И пришелъ присланный че-
ловѣкъ и сталъ просить Фрола Ско-
бѣева , чтобъ онъ изволилъ пріѣхать
сей день съ женою своею кушать.
И Фролъ Скобѣевъ сказалъ человѣ-
ку: «донеси батюшкѣ: готовь быть
сей день къ пхъ милости.» И Фролъ
Скобѣевъ убрался съ женою своею
Аннушкою , и поѣхалъ въ домъ те-
стя своего стольника Нардица-На-
іцокина. И какъ пріѣхалъ въ домъ
его , и пошелъ въ покой , и жена 20
сго Аннушка прпш іа къ отцу сво-
ему, и пала предъ ноги родите-
лей своихъ. И смотрѣлъ Пардипъ-
Иащокікіъ па дочь свою, и сталь
ее бранить и наказывать гнѣвомъ
своимъ родительскимъ, п смотря
на нее, жестоко плакали, что опа
такъ учинила безъ воли родитель-
ской ; однакожъ , оставя весь своіі
гнѣвъ родительской , отпустили ей
вину, и приказали сѣсть съ собою,
а Фролу Скобѣеву сказалъ Нардинъ:
«а ты , плутъ , что стой шь1 садись
тутъ же , тебѣ ли плуту , моею до-
черью владѣть?» И Фролъ Скобѣевъ
сказалъ: «ну, государь батюшка, уже
тому такъ Богъ судилъ.» И сѣли всѣ
вмѣстѣ кушать. И стольникъ Нар-
5 диігь-Наіцокинъ приказалъ людемъ
своимъ , чтобъ никого въ домъ по-
стороннихъ не пускать; ежели кто прі-
ѣдетъ и станетъ спрашивать, что до-
ма ль стольникъ Нардипъ-Наіцокинъ,
° сказывайте, что время такого нѣтъ,
чтобъ видѣть сто іышка , для того
что съ зятемъ евопмъ , съ воромъ и
плутомъ Фролкою , кушаетъ. И по
окончаніи стола, стольникъ Нардипь-
6 Нащокинъ спрашиваетъ: «ну, плутъ,
чѣмъ ты станетъ жить?» И Фролъ
Скобѣевъ объявилъ; и чѣмъ мнѣ жить,
изволишь ты вѣдать обо мнѣ? болѣе
нечѣмъ , что ходить за ябедою?» —
«Имѣется вотчина моя въ Симбир-
скомъ у і;здѣ , которая по переписи
состоитъ въ трехъ стахъ дворехъ,
справь, п тутъ, за себя , и живи по-
сіояпію сь женою своею Аннушкою.»
25 И Фролъ Скобѣевъ принесъ предъ
нимъ благодареніе. «Плутъ, пе кла-
няйся; поди самъ справь за себя.»
И посидѣвъ не много время, поѣхалъ
Фролъ Скобѣевъ сь женою своею па
зо квартиру. И стольникъ Пардипъ-Иа-
щокипъ приказалъ его воротить , и
сталъ ему говорить; «чѣмъ ты спра-
вишь? есть ли у тебя деньги?»—«Из-
вѣстно, государь батюшка , какія у
1441
1442
меня деньги.» И приказалъ дать ему
денегъ 300 рублей.. Скобіевъ гая гь
деньги , и поѣхалъ на квартиру, и
со временемъ справилъ тое вотчину
за себя. И пожилъ стольникъ Вар-
дипъ-Нагцокппъ пе много время , и
учинилъ при жизни своеіі во всемъ
своемъ движимомъ и недвижимомъ
имѣніи Фрола Скобѣсва наслѣдни-
комъ, и сталъ жить Фролъ Скобѣевъ
въ великомъ богатствѣ, а стольникъ
Нардинъ'Пащокип ь умре и съ же-
ною своею, а Фролъ СкобІ>еві> остал-
ся со своею Аннушкою, и сталъ
въ великомъ внаіііі , а сестру свою
съ великимъ паграждеіііемъ выдалъ
за нѣкотораго столышчаго сына за
мужъ, и тѣмъ сія исторія кончилась
Въ этой исторіи, изданной по руко-
писи XVIII в. повѣствуется о томъ,
какъ дочь богатаго стольника Нар-
дина-Нащокина , безъ вѣдома своихъ
родителей. вышла за мужъ за бѣдна-
го подьячаго Фрола Скобѣепа. Здѣсь
приведенъ самый конецъ исторіи.
Въ послѣдствіи ата повѣсть была пе-
редѣлана и напечатана Іів. Новиковымъ
въ 1-й части изданнаго имъ Собранія
Повѣстей,подъ заглавіемъ Похожденіе
Ивана Гостинаго сына и другія повѣ-
сти. и скоски; въ 2-хъ ч. С.-Петерб.
1785-1786. Стр. 112 —152. Собствен-
ныя имена измѣнены: Скоодев»—Селу-
янъ Сальниковъ, Иниушка -- Груша,
Н арднііъ-Нащокинъ—Ношкодавозъ. Ха-
рактеры болѣе развиты. Изъ ловкаго
приказнаго Фрола вышелъ плутъ Се-
луянъ Вотъ какъ безчестно поль-
зуется онъ милостями своего тестя,
когда тоть простилъ его и свою дочь:
введши Кошкодавовъ Сальникова въ
свой кабинетъ и разбирая крѣпости ,
спрашивалъ, сколько гдѣ душъ напи-
сано. Въ первой , сударь, 600 душъ
въ Новгородскомъ уѣздѣ, — Пожалуй
положи. — Подавши другую спраши-
валъ: а здѣсь много ли? 400 домовъ
въ Алаторѣ. П сію также оставь. ___
А въ третей сколько? 2000 дворовъ
въ Синбирскомъ уѣздѣ. Жирно, брать,
ста материнская придавая; пожалуй
положи; катко ету посмотри. 360 душъ
0 около Кромъ и Севска, будеть съ васъ
докуда; мѣсто хлѣбородное п всѣмъ
довольное: напиши отъ меня вѣрю-
щее письмо, поди въ Юстицію, справь
и откажи за собою. Селуянъ хотя и
простоватъ, однако подтяпалъ ту крѣ-
15 постъ , въ которой тысячи, а не сот-
ни написаны; поднесши старику вѣ-
рующую грамоту-, а онъ подмахнув-
ши ее отдалъ: вотъ вамь сь моей ру-
ки, ро іжпвайтеся.» Стр. 150.
439. 7. а ихъ дочерью. § 277. 1.
440- ходить за ябедою — хо-
дить по дѣламъ, быть сірлпчимь.
141- 16. знатіе—знатность, извѣ-
стность: оть причлет, знатъ , какъ
знаніе отъ прич. зианъ.
Любопытное свидѣтельство о пере-
писываніи этой и другихъ повѣстей п
сказокъ находится въ журналѣ 1769
г. И то и с<о, вь выпускѣ Іо й не-
дѣли: «По прекращеніи приказной
службы, кормить онъ (т. с. подъячій)
голову свою переписываніемъ разныхъ
исторій, которыя продаются на рын-
кѣ, какъ тона примѣръ: Б >ву Коро-
левича, Петра Золотыхъ Ключей, Еру-
слана Лазаревича, Францв Венеці-.
лніпіѣ, о Геріонѣ, о Евдонѣ п Бер<Рѣ,
о Арсасѣ и Размѣрѣ, о Россійскомъ
Дворснинѣ Александрѣ, о Фролѣ Ско-
бѣевѣ, о Барбосъ разбойникѣ и про-
чія весьма полезныя исторіи.» Въ дру-
гомъ мѣстѣ, въ выпускѣ 46-й недѣли,
с.каз ано , также въ ироническомъ ду
91
1443
1444
хѣ; «принимался я читать весьма слав-
ныя сочиненія , подъ которыми Го-
спода Авторы для вѣчной и безсмерт-
ной себѣ славы не ставили своихъ
имянъ, слѣдующія сочиненія: о по-
бѣгѣ изъ Пушкарскихъ улицъ бѣлаго
пѣтуха отъ курицъ, о Фро.ѵь Скобгъ-
евѣ и Азіатскую Банпзу.»
СХХХІГ. СУДЪ ШЕМЯКИНЪ. ВЫПИСАНО ІС КНИГИ 3 ЖАРТЪ полскихъ.
(По рукоп. принаЪлеяіаіцей, издателю)'.
Б нѣкоторыхъ странахъ живяху два
брата земледѣльца, одинъ богать, а
други убогъ. Бог: ты же братъ съсуж-
дая. многая лѣта убогова брата и
не возможе ено скудости напол-
нить. И но нѣкоемъ времени прнде
убоги брать х брату лошади проси-
ти на чемъ ему нз лесу дровъ при-
весть. братъ же богаты нехотя убо-
гому брату лошади дрги. и
братъ: съсуждая тебя многая лѣта
а наполнити тя не могу, и даде сму
лошадь, онжс вземъ лошадь і пачя
у пево хомута просити, богаты же
рече іо прнде
смотрилъ что лошадь ево безъ хъво-
ста и пс взялъ у ново лошади. И ной-
де на пего битчеломъ судье Ше-
мякё. братъ же убоги» видя что
ь братъ ево поііде битчеломъ пой.іе
и онъ во гратъ со братомъ своимъ,
и прндбша оба до пѣкоева мѣста.
Богаты же брать поііде начевать к
попу но знакомству, убоги же братъ
к тому же нону і пришедъ
легь на полати, богаты же братъ
пачя сказывать про юіпать: того
ради иду во градъ. потомже попъ
з богатымі пачя ужинать, и почялч
братъ о томъ вельмп поноситъ пре- із
че брату: уже у тебя, братъ, и хо-
мута пѣтъ, и разгнѣвася на него і
не даде ему хомута, убоги же вземъ
лошадь и поііде в ломъ свой і при-
шелъ ВЗЯЛЪ свои дровни и привя- 2(,
залъ лошадс за хвостъ і поеха.іъ в
лесъ по дрова і насѣкъщн дровъ по-
ложилъ на дровни, и поеха.іъ ко дво-
ру и ртворил ь, ворота а подворотню
забылъ выставить и ударилъ лошадь 2Г.
кнутомъ, лошадь же бросилась ізо
всен силы черезъ подворотню и
хвостъ у себя оторвала, убогпі же
братъ о томъ вельмп печаленъ бысть
и не знаетъ какъ лошать отдать бес зо
хвоста брату своему, братъ же раз-
нити и ясти. убоги же па нихъ смотъ-
рнгь. і внезапу убоги сорвался с по-
латей па зыпку і в зыпке удавилъ
попова ребенка до смерти, поп же
видѣ дѣтище свое мертво и совѣіца
з богатый ь за одно і пошли во
гі.ратъ на убогова битчеломъ. и при-
доша во гратъ гдѣ жпвяше судья
ПІемлка. убоги же іде за ними. и
какъ убоги пойде мостомъ , мостъ
же здѣ.іапъ пад глубокимъ рвомъ ,
і пѣкп человѣкъ житель града того
рвомъ везе отца своего, убоги же
мыслииіе что сму отъ брата г от по-
па будетъ и умысла хотя самъ себя
смерти предати, і бросился с мосту
в ровъ и удавилъ старика, тово же
1445
мужика сынъ совѣщася з бога-
тымъ за одно іі поймавъ того убо-
гоВа і повели во гратъ (къ) судно
Шемяке. и приведоша ево предъ су-
діііо. убоги же мысляше какъ бы
ему бѣды избавитися і умыслилъ
взялъ камень і завертелъ в платокъ
и положилъ в шляпку і сталъ предъ
судиіо. п поднссе братъ исъковуіо
челобитную в лошади, і суди я ІНе-
мяка выслушалъ челобптпуто і рече
убогому, отвещай. убоги же рече.
не умѣю отвѣщати. і вынял ь із шап-
ки камень заверченъ в платно и по-
каза судьс пок.іописл и рече. су-
дня суды гляди, судья жс мысляше
что ему от дѣла сулагъ и рече судья
ісцу богатому брату когда у лоша-
ди хвостъ вырастетъ тогда ты у но-
во и лошать возм'н. Потомъ иачя
вторы судъ быти: Подаетъ понъ іс-
ковую челобитную в мертвомъ дѣти-
ще. судья же выслушалъ чслобитъ-
пую рече убоюму. убогц же вынял ь
камень в платье заверченъ тако же 25
судьѣ показа. — — Потомъ иачя
трети судъ быти: Подалъ исковую
челобитную сынъ в отце чго убо-
ги бросился сь мосту ушпнъ у но-
во отца, убоги же выпалъ пз шао-
ки платокъ с каменемь і показа
судье. судья же мысляше что і
третію сто сулиіь п рече исцу.*
войди ты на мостъ а ты убоги
стань под мостомъ, і с мосту бро- за
сись на ново убогова также какъ
отца твоего убилъ, убоги же иачя
бога хвалити что судья по немь су-
дилъ. послѣ жс суда пзыдоша ісцы
со ответчикомь. и по приказу бога-
ты иачя просить у убогова лошади.
1446
опже рече ему по судейскому при-
казу, какъ у лошеди хвостъ выра-
стетъ тогда тебѣ и лошать отдам ь.
богаты же брать даде убогому .с.
в рубл. денегъ, убоги же отдаде ло-
шадь. -------Потомъ убоги иачя треть-
ему ісцу по судейскому приказу го-
ворпти. азъ стану подъ мостомъ а
ты вюнди на мостъ ісъ мосту бро-
і о сись па меня также какъ отца тво-
его убилъ, онъ жс размышляя в се-
бѣ. аще с мосту мнѣ бросптца. ево
не убьеш ь а самъ ушибеш ься, и да-
де убогому тритцаіь рублей допекъ
15 да жеребейка, судья же прислал ъ
человѣка ко отвѣтчику чтобъ три узла
показанныя взять. человѣкъ же су-
дейской иачя тѣхъ узловъ проси іи.
онже выпилъ не платка і рече ему.
2о кабы онъ сталъ не по мнѣ судить
и я тѣмь камнемъ хотѣлъ ево убить,
і пришедъ человѣкъ сказа судье.
Судья же ііачя бога хвалити чьто по
немь судилъ, убоги же отыіде в домь
свой радуйся.-
Эта сатира , основанная на преда-
ніи о кияаѣ Шемякѣ, относится къ
тѣнь суіьхотворнымъ повѣстямъ, ко-
торыхъ большая часть была заим-
ствована изъ Польскихъ кшпъ. Впро-
чемъ отсутствіе полонизмовъ въ Судѣ
ІЦемякшюмъ говоритъ въ пользу Рус-
скаго происхожденія втой сатиры на
судей и подъячихъ. Жартъ и ли эюертп
слово Польское, зп. шутка; слич. Нѣм.
ісііегг, пт. хсііегъо. Рядъ судовъ Шемя-
кп напоминаетъ апокрифическіе суды
Соломона, встрѣчающіеся въ Палеѣ и
ю Хроногра*і»ах ь , н какъ оы противо-
полагаетъ кривосудіе ІІІзмякп право-
1447
1448
судію Соломонову. Эта сатира рас-
пространилась въ народѣ въ лубош-
ныхъ картинкахъ. (См. Цыпина Очеркъ
схххш.
(7/о рукоп. принад„
1 оспода бояря. судите рядите в
божиіо правду в кресное цѣлованіе:
дѣло у васъ в мёсицс саврасе в се-
рую суботу । соловой четверкь в
желтой пятокъ день, шелъ де я Сер-
гупка в судпе по подледыо въ зиме
па свинье------по четыре часа па
день, а руки держалъ за пазухою а
ногами правилъ а голового в сед.іс
сидѣлъ, какъ буду де я Сергунка
противъ Симонова лицемъ Воробьева
задомъ, гутъ де мои недруги стоятъ,
ниже меня ростомъ и глупся меня
СХХХІѴ. изъ книги, г.іаго.п
Лпт. Пстор. стяр. иовГ.ст. и сказокъ.
Стр. .ЗоО)
ЧЕЛОБИТНАЯ.
лежащей издаЛнелю).
. Л I л ; , и ' <41
разумомъ — — и туіъ де они меня
били и грабили однорятку сняли---
возьми на колачи а дѣломъ не во-
лочи,
Эга шутливая челобитная Относит-
ся къ тѣнь же смѣхотворнымъ про-
изведеніямъ, каковъ Судъ иіемякк,Суд-
ное дѣло Ерша ит. п. Изъ этихъ про-
изведеній явствуетъ , что преслѣдова-
нію подъячпхі вь литературѣ ХѴІП
в. предшествовалъ въ ХѴИ в. цѣлый
рядъ шутливыхъ и сатирическихъ на-
родныхъ произведеній.
ІІ АрИФЯОСЬ, ЕЖЕ ЕСТЬ СЧЕТЪ.
{По рукой, принадлежащей издателю).
I. Простолюдинская рѣчь, яко бы
ілумная смѣта, не высоко числомъ,
но не знающимъ мнится хитра.
Идутъ 7 бабъ , а у всякой бабы
но 7 костылей, а па всякомъ косты-
лѣ но 7 сучковъ, а на всякомъ суч-
кѣ по 7 кошелей, а во всякомъ ко-
шелѣ по 7 пироговъ, а во всякомъ
пирогѣ по 7 воробьевь. ипо всего
придется (ГрДзсз , а цыфирнымъ чи- ю
сломъ умножай сице. — —
2. Друіая статьи, простоЛюдинская
рѣчь , точию высокъ восходъ числамъ
и умноженіе трудно.
Говорятъ пословицу в миру для
великого счету и смѣты, что де се-
го никто не выложитъ:
Стоить градъ , ему же длина и
Широта по ., і. верстъ, а па всякой
верстѣ по1’./т- улицъ, а -о всякой ули-
цѣ по .^т. переулковъ , а во всякомъ
переулки но ,(і. тупиковъ, а во вся-
комъ тупикѣ но .гт. дворовъ , а па
1449
1450
всякомъ дворѣ по .('і. столповъ стоитъ,
а во всякомъ столпу по ./т. колецъ’
а у всякого колца привязано по >(гТ.
коней, а па всякомъ конѣ по ,/т.
сѣделъ , а во всякомъ седлѣ по .г’т-
молотцовъ , а у всякаго молодца по
./т. конюховъ, а всякому конюху на
мѣсяцъ корму пог. /т. полушекъ, в по-
става на строку, ,т. верстъ и умножи
,гт. улицы, и потомъ перечень за пе-
речнемъ умножай тремя сты. зри
какъ азъ стану умпожати сице.-------
Приведенныя здѣсь простолюдин-
скія смѣты свидѣтельствуютъ намъ ,
что наша ариѳметика XVII о., пере-
дѣланная изъ иностранныхъ руко-
водствъ , заключала въ себѣ и статьи
Русскія. Въ рукописи , изъ которой
здѣсь приведены отрывки, числитель-
ные знаки употребляются и Славян-
скіе (т. е. буквами) и римскіе; пр
слѣдніе господствуютъ. Римскія циф-
ры уже въ первой половинѣ XVII в.
встрѣчаются въ Старопечатныхъ кни-
гахъ , изданныхъ въ Южно-Русскихъ
типографіяхъ, и преимущественно на
гравюрахъ. По и въ Москвѣ довольно
уже рано стали употреблять эти ци-
фры въ печати; такъ напр. въ пере-
водѣ нѣкоторыхъ отцевъ церкви,
Славеницкаго, въ Московск. изд. 1665
г., на гравюрѣ, изображающей Васи-
лія Великаго, означенъ римскими цп-і—
(0 рами 1664 годъ.
Для сравненія со 2-ю статьею пред-
лагается здѣсь подобная же задача изъ
Сішодальн. Сборника XVII в., подъ
«Л? 850, л. 1011. «Стоитъ ,й. гра-
довъ, а во всякомъ градѣ по .и улицъ,
а во всякой улицѣ по .и. переулковъ,
а во всякомъ переулкѣ по ,м. тупи-
ковъ. а во всякомъ тупикѣ по .и. дво-
ровъ, а во всякомъ дворѣ по -іі. стол-
повъ. а во всякомъ столпѣ по .и- ко-
лецъ. а у всякаго колца по .и. ко-
нюховъ. а у всякаго конюха по ’м.
плетей, сочти ми человѣче, колко то-
го будетъ »
СХХХѴ. ПЗЬ ПОСЛАНІЯ ІІЗОГрАФА ІОСИФА ЦАРЕВУ ЖИВОПИСЦУ СИМОНУ
ОЕДОрОВЦЧУ УШАКОВУ.
(Но рукой. Графа А. С. Уварова).
нлми нлн некѣДѣнТемъ » гелъ глкрн престоіі
Клгорл^свднып гдне Симоне Ѳе-
одорокііѵю елико тн Кгъ просвѣти
оѵн сердеѵнТн усердно кса шва раз-
смотри Т ёже бкрлціеши несмыслен-
ІІБ НАШІСАНЛЛ
л
ѵто глаголахъ ты же мн хртл ради
не ^а^рн. — — уже ко доколно
ска^лхб тн 6 жіікоіііісаіГін скты нко
но ты кна(ліі) есн ко умъ скб Плеш-
кокнѵе ѵесо ради иконы терны кы-
КАЮ Н БѢЛЫ СКѢТЛЫ И рКМАНЫ НЛН
мерткы II ЖИКОННСАНЫ ОКрѣТАЮТСД. но
іі се рл^кмѣ егдл кііднііін пл иконѣ
іілнііслно хртоко нл земли коѵлнѣѵе-
н’іе клгокѣіремі'е ко нртт. дкѣ лрхлн-
дкцл же седнтъ
ако V <окыте ко сктлл скты ІІІІДѢТІІ
нлѵлсте ангела и тлко Архангельское
лнце нлписуетсА скѣтокндно іі лѣпо
ібноіііекое л не ^локндно не темно-
іоокрл^ное. дкѣ ж дкй іюкѣСтккстъ зла-
тоусты къ слокѣ нл клгокѣірені'с нре-
1451
1452
СІЫЛ БІ|Ы ЛІІІ|€ ДКІІѴС устЛ ДНІІѴД.
ѵстроеніе дките и проѵсе. тлко н
мдпнсаетсд прсмадрымн жикопіі сцы
Хргоко же ржтко м'трь клдн седаір;
ЙроѴЛ ЖС КО АСЛС МЛАДО ЛеЖДЦІб.
егдл .г. есть йроѵа младо то како
мрдуно и темноюерд^но лні|С ёгш тл-
мо писати но ксдѵесыі подоп аё выти
съла і’і рамяна пдѵё іі лѣіів а цс
Ее^ЛЪПНѴІіу по пророки ГЛГОЛІОфСМу
ГДЬ ВОІ|рІІСА II к ЛЪІІОТЗ СА ШКЛС-
ѵе *).' — — Тлко же іі матеппѵс-
стТн шр.цп биіісуё. егдд кедо скты
к посеѵеіГію то живъ яко еаеііь пл
пстоѵіін грлде. егдл спскалдторь по-
сеѵё то глава ако есть мертваго
ѵлкъкл трупъ же леждіръ кнднтсл пн-
НіеТСА ПЛКН ПЛОТСКАГО ЛИ СКѢТОАКЛе-
ІІІЛ сеты ХОІ|ІЁНІ|І ВѢДАТИ. ІІрНКЛОІПІ
уХО ткое К СЛЫШАНІЮ КГОДХНОВСННЫ пи-
саніи і отрдсн слепота бѵесъ ткон,
--- — По ЖИТІЮ КО ІІ ІІО ДЪ.ЯНІІО
евтыхъ преложеніемъ рл^амд премад
рІА мднсгрокъ ЖНКОІІОДОБІС КСА МО-
ГИ ІЦОІОрА^ІІТНСА. сглры НЛН СМЛГЛЫ.
сквдньі і умершкёны аковы ь жиг-
ни сс прсподокнін презрѣніе плоти
во^люкишд дл 'тамошни крлсо ВОЗД
пріілтпе полвѵшпл. ніін же и здѣ ко
йінесткіи жіітіа скоего» пстлъіііе пло-
ти воспріята іі ііреевътлое .явленіе
ЛИПЪ ІІІІКЛЗДІІІЛ АКО) же ПііСЛПО К І1Л-
матіі скты и сего ьлрпд оскціенл-
го по іірсстдкленііі просхътнсд ли-
це ёг<0 1ІАѴС СЛІЕ|Л. І ННЫ 1.0107/'.
скты сііцекы Гжрл^б проелдві. кгъ и
по смерти прежь і;оздаані.а кадкціе
Г
( , //а пол. :рло ѵк.
) /7а пол. августа еі.
свѣтлости н крлсо праведнтЗ ѵто же
лн кадетъ в само то к коздадііін
мзды и коронованію скты. пе и ііл-
ѵели проспѣтлсА н не гаковп кадя
я АКОКН ННЪ МЫ ШрА^И II КНДІІ. ІІО
толко ко^помапокеніе подобія минак-
НІИ ІІІІІІ1С. аціе н зъло кто лг>пт> нлн
мужественъ кы здъ но при аніб скът
лоспі ііптто есть. ПЛКІІ іо ІІДСТОАЦІС
іо Блгошкра^Тн н мажесткъ сты реѵемъ.
— — акокн кыіпл к древнемъ *)
таки н в ноктн влтодлтн мію^п стів
мажескд пола н жснскл видѣніемъ
были клгошкрл^піп. перклі’о ко хрті-
<5 дно Чрл копстАіітіиід мтп егш г.лго
родная слеііл і;рі|д не прскрлсііл ли
кндыііемъ 6 пё же римски цреіі ііето-
рія покьеткзетъ ако ко ксс ііттдлііі
ііс ііхіірл таковы жены копстл йіі|ъ
велнкогю костАтпнд. тдко же и стрд
стотсрпцо (ОВрЬТЛІОГСА (йБрЛ^ІІ, КСЛІІ-
комѵіііікъ гсошргііі и діімптрін о-е-
(ОДОрЪ I НІІІИ — — II КСЛІІКОМУІІІІІІА
варвара ш не же гаголетсд акы не
й» КАШС ТЛКОКЫ ЛѢПОТОЮ К ѴЛІІБЦС. ПО-
ДОБНА лнльскомз вида и сн ксъхъ
КЛГО(йбрА5;Іе іі докротд Й ГДА СОЗДА-
НА есть акш же в мііротлорспін реѵе
кгъ, соткорн ѵлкъіи по юврл^а ііа-
“>'> тема п по подокно, егдд тдко со-
зда перкы АЛІ'.Г.КЪ носа оврагъ Г.ЖІІІ
к секъ н пдрсѵснъ к діііа жхіва то
потто гы пііъ зд^нрдешь г.лгошврдг;-
ПЫ II ЖІІКОПОДОБНЫМЪ іісрсонд сіі гы
за іі здкндуе кгоддроклііііг. крлсосъ пхъ
дкоже і’і дрсклс по^дкіідт. сатана док-
ротъ первоздліпідго тлкъкд н дестію
*). То есть оъ Ветхомъ Заиіьпнь.
1453
1454
къ ирсстипленіе кксра.с адама. тл-
КОЯІС II ТЫ ІІС.ІІрІАТИ» СОЗДАНІЮ БЖІЮ
7эЛ КрЛСОТК ЛИЦЪ МШИНЪ БЫТИ I ©
Г,ЛГО(0Г>рД7ІІМ иконъ скты льстншн ны
©СТЖІІІТІІ.
Сочиненіе это есть не что иное,
каки Древне - русская эстетика, слу-
жащая существеннымъ дополненіемъ
къ иконописнымъ подлинникомъ (см.
въ XVII в.). Авторъ посланія , оче-
видно , держался идеи худо/кестиен-
-црй пійоды ’Счмонл Ушакова. Въ лицѣ
г. Іоанна Плѣшкоішчя, опровергаетъ онъ
противниковъ этой школы, не умѣв-
шихъ цБннть иконописной красоты.
ЙОШ И/И ІШНЙШ1ІІ
.тМХІ .ітііішаокчом. о вишя <п;м 1/7Х-/.')
олщшЬо'.ЛѴ .яіѵмщ ой
,ІВ / пиуд
.Щ БС 6ІМ0 .гтвттЫ Лт
ІІН ’<»г,И л і п /
7 • от.рУ^* с,б,'
і іжоідоѵ гкОі.с.тіНі. «гпіп'р а -гж '4
-й< .гизінЗЙ- дтимнхио Йиіріо в
-оьбт ». лтпвом<р/иі гибдной , .нт.вэ
К , Т1НЩІ чГЛрІІ ДНоЯ- ...ИДИ іГМОЭ
ТПіС!1 Л !І 1
- ом іікои. і.шоцого <т й ,<гпг/щр& ст
оцш-Л<і і.піпгл-і ѣН
цэі зн . тДнАцй
• ртоа-гэ .1 т-ч’.шапрі
Й ртЖОЬ АТІ бціщ’9.)
•тр (П а * ..бн-Ътіз лл о
• іяк:<й ѵ'ХПдг-
іДТЗ'іхвп АТГ' і;у
«ТІл.гншеЧ г « «г» ішграЭ
•глслоррі .ітѣэкіі гч?ь;н) ^іі!іАі\«П
і; ГР’рН •ГйЗ'! іАТ.ііі тн і.ІЛІІ I
4>цп , <і'».і:нг »>ІІ Хг и’- О-
-^х Ч .рн^ййоя бяньМоВс. с' ,-п*
,<иьтой чі ріоі.’ій эи гдп оноа
ііэцпр й’ііел.рч стѵ,?5р.’5р’»' <ЧІр.и.ак оті . >
,-чмра^ ггил^гр- окти Е
.ги6иіп.4)і й®']эа ьр. /я<ч аі
.а гкѵ'Ѣ ояот. о
іи'> і вАН>‘.»н
год...
.. 'Мй^ ні дщ.Іяс'зіѵівгі тггл1
1—и------
л ЦЯЦЛ' ІТЭІ Л.
' А ПГіЦОП охс
оийіайі» ;Дл0ірлЬ
'ЙІЦ|0Я0« ОЦДлр? 41.’
СНД.О ЙЪ‘»ТТ?5;
"\щойяшівИ. <ГЭ КЙН.4'<|5»
ііііНіізЯ <5'нр
I ОІІ Д»:ІТ{ сиоия.іи
• ТѴ «ти, іѵ . ох.
Я1 .атілроі.и
.4Т9ЕІІІЛ&'
ц, । -шІ-1 г. •.(.гтмкц :> йцітэіі
, -лрі віг»— лгмд тЬрч дЯ , .а іііт
0,і — 4ГПЛОТ тиоііиі г. ,,іиаЬ ѵігннр
ит’нглф* *гЯ ймгНміг<(оз
‘лиінЯ .<іт5<?мн (х.іт? а,.
,7іянДс/| і • Т'
т/.ііііі'ій г.' ’йюя ол ілмПіньі
•гьбвір/І , .йбэкоарірі ато<|
сГтэ4’К'{ о»і в.'іиѵбф’^• Ей ’ 3 тв.*-
ІШЭСТІЙКІІ ! іЛ’Л-'Я.ІН/Ц 1
.имііоіі. гітт-іЪ яр.щоп. іГжэм ,з«ісоИ
» дтді) Щ- , чщаст [> ур. іісгаГ.
ажЭолЬн • дгніп-'ііх? Н . 'мміо
.Тѣ (1) Іі I* ГЭЬДІИ
I ’ ДѢЮ «іхиігюЯ
оОМіѴР _<;н, . н«‘,ѵк •
, ^нііл».я (. ріют-оі
дшлЛ г..п.Гин
г.»ці*»<р8 -Лн
таЛтіокэ»’ к
Ъц1<|0Ь !ЦІ «И <11
іЭщуэЯ . шряот
9г. йою. кл .,<гннпо:к
,П Іи яліург» ііож
—Шотэо'і о-.і іоаі‘. «И*, э
о» оі
•<Йрэ
'ЛеТ<
ПРИЛОЖЕНІЕ I.
ПАМЯТНИКИ НАРОДНОЙ СЛОВЕСНОСТИ ХѴНІ В.
СллАѴІ. ИЗЪ КНИГИ О ВСЕНАРОДНЫХЪ ПОСЛОВИЦАХЪ, 1714 г.
(По рукоп.
Безъ раны звѣря не убьешь.
Богъ въ ми іостп не убог ъ. Богъ
вѣдаетъ, чей куръ, чей баранъ
Большая сыть брюхо портить. Бу-
дучи на чужой сторонѣ , надобно
голову уклонку , а сердце покорно
имѣть. Быкъ да теля одна род-
ня. Веревка крѣпка съ повивною,
а человѣкъ съ помочью. Вешній
путь пе дорога , а пьяпова рѣчь пе
говоря. Всегда , хотя чужь чу-
женинъ, да свой земіепипъ, па чу-
жой сторонѣ милъ бываетъ.
Встань мужа кормитъ, а лѣнь пор-
титъ. Въ горѣ быть — не кру—
чпнпу быть, а нагому ходить — не
соромитьсл Въ убогой гордости
діаволъ утѣху имѣетъ. Выше се-
бя и равныхъ себѣ честью гостей—
конныхъ до коня, а пѣшихъ до во-
ротъ провожай. Гораздъ стрѣ-
лять, да беречисл не умѣетъ.
Групыо лѣта не избѣгаешь. Дай,
Боже, межъ людьми быть любви.
Дѣлай другу добро , да себѣ безъ
бѣды. И муху убить — надобно
Погодинской).
руки умыть. Иттить было за рѣ-
ку, да путь завьллъ. Какъ пи
болѣло, пи горѣло, да умерло.
Какъ ллувптъ діаволомъ под іоженъ,
5 а бѣсомъ опушонъ. Конемъ во-
евать, копьемъ шурмоватъ , а голо-
сомъ пѣть. Конь подъ нами , а
Богъ надъ нами. Корову за ро-
га держитъ, а сь стороны люди мо-
іо локо доятъ. На льстивы рѣчи не
мечись, па грубу правду не сер-
дись. Перевертываетъ съ-веіху
па-молодъ. Семеро вь ложку, а
осьмой кь стеблю. Сердцемъ прнт-
іб чи не изломишь. Сколько мужи-
ка ни вари, а опъ сыростью пахнетъ.
Сырое мясо тянется. Уменъ, что
Надіинъ Семенъ: насадъ продалъ ,
да гусли купилъ: вѣкъ игралъ, а
20 ладу не зналъ. 5 прямо пе пря-
мо, а збонливо коварно. У ху-
дова ума не болого п ногамъ.
Что дьячья спѣсь; на головѣ чирей,
а ногою хромлетъ. Ъхалъ дпро-
еь гою, да верть цѣликомъ.
1457
1458
455. 4. сыть—сытость. Слич. нарѣ-
чіе досыта-
— — будучи — надобно: дѣеприч.
при глаголѣ безличномъ.
— 8. съ повивною:
ватъ — крутить
— іі. говора:
говорить.
СТЪ
веревку.
гл. пови-
суіц. имя отъ гл.
іі. встань
— прилежаніе.
— 10. Слич. въ Древн. Рус. стпх.
«а и горе, горе, гореваныіце!» «а и
въ горѣ жить—не кручинну бытъ, на-
гому ходить—не стыдитися.» Гм. въ
Сборн Архив. Мии. ІІностр. Дѣлъ.
ХѴП в
— І8. Это наставительное изре-
ченіе, помѣщенное между пословицами,
замѣчательно по намрку на старин-
ные обряды
— 2 3. грунь: и доселѣ въ област.
языкѣ аначигъ скорая походка.
/
— 25. Нѣкоторыя пословицы, въ
родѣ эгой, слишкомъ наивно выража-
ла я ютъ себялюбивыя правила, нс вссг-
нравствен-
завьять—
(и досель
— штурмовать.
на-ліолодъ — съ
на новолуніе. §
рукоять ЛОЖКИ.
Падѣинъ Семенъ,
пром ѣнялъ.»
да согласныя съ высокимъ
нылъ чувствома.
456. 2. завъялъ: отъ гл.
завѣять , занести снѣгомъ
въ област. языкѣ).
— 4. язувитъ — е.іупгъ.
— 6. шурфовать
— 12. съ-ветху
послѣдней четверти
221. Пр. 2
— 14. стебель —
Старинное слово.
— 18. Эта пословица есть уже
между .другими ХѴП в. въ Архивя.
Сбор. «уменъ, что
на волынку насадъ
— 21. збоііливо: отъ су щ. збоіі —
надменность, чванство, а также учти-
вость, скромность (обласг. слово). См.
пчслов. въ Сборн. Япькова.
— 22. не болею — нс благо. См.
посл. изъ Архивн. Сборн. XVII
— 23. дьячья спѣсь: дьякъ —
четный санъ вь древней Руси.
— 25. вергпь § 53. Прпмѣч.
в.
ПО-
•*
Н'
V
СХХХѴІІ. изъ РУКОПИСНАГО СБОРНИКА пословицъ, писаннаго въ
«’КВЬ ВЪ 1749 яньковы.мъ.
МО-
(Россійскія пословицы, собранныя по алфабету въ Москвѣ.)
г2
Будь большой, а слушай мень-
шихъ. Все добро, да пс всякому
на пользу. Все набродъ да при-
волока , только мы
пришлые поди.
риЦы племянникъ,
макая лисица; хотя де
знать ночевать.
, лучше не нмать.
боИГСЯ.
Журавль
терять
смерти
нѣт ь.
съ батюшкомъ
Генеральской ку-
Говорить поіі-
п рано, а
Доставъ, да по-
Животъ
Живому могилы
межи не знаетъ,
6
іо
черезь ступаетъ. Заднее крыльцо
моложе. Збоіі сердитъ не живетъ,
а къ дѣлу памятливъ.
собака
своихъ
дово.іь
исподтнха ѣсть,
черевъ не ѣсть,
и ольху согнешь ,
перелои ишь
З'юіі нніая
11 змѣя
ІІспо
а вкрутѣ
Какова ііе-
и вязь
укорили, такова отъ него и ловля.
Клина, плотнику товарищъ. Конь
конемъ , а хода въ барышахъ.
Ключъ сильнѣе замьа. Кто сь дс-
92
І
'г
1450
1460
рева убился — бортникъ, кто уто-
нулъ—рыболовъ, въ полѣ лежитъ—
служивой человѣкъ. Кудрявыя во-
лосы—кудрявыя п мысли. Луч-
ше плыть оу чипу, нежель терпѣть
кручину. Мельникъ богатъ шу-
момъ. Мѣра всякому дѣлу вѣра.
Младъ мѣсяцъ ие во всю ночь свѣ-
титъ. Молодъ князь—молода и
дума. На бѣднаго вездѣ кап-
летъ. На высокомъ мѣстѣ си-
дѣть — пространныя надобно очи
имѣть. Не купленъ— нс холопъ.
Не пихай подъ гору, которое катит-
ся. Новогороцкой рай нашолъ.
Осипа и езъ вѣтра шумитъ. Охо-
та боярской дворъ; стоя дрем-
лютъ, сидя спятъ, походя ѣдятъ,
ножки болятъ, а сѣсть не велятъ.
Правда сама себя очиститъ.
Правда суда не боится. Руби ме-
ня Татарская сабля, не бей Царская
плеть. Русакъ до читанья, ка-
закъ до спѣванья , Полякъ до ска-
занья. Сильная рука Богу су-
дить. Съ мыслей пошлинъ не
берутъ. Стережливова коня и звѣрь
въ нолѣ не бьетъ. Тепло и студе-
но пзъ одного рта. Умному недо-
стаетъ ушей, а у глупаго одинъ языкъ
слишкомъ. Холопье слово, что
рогатина, Царскій гнѣвъ , какъ
Божья роса. Человѣкъ пе для
себя родится. Что въ сердцѣ ва-
рится, въ лицѣ не утаится. Чу-
жая рожь вѣять, только глаза поро-
шить. Шаханья много , да матъ
одинъ. ПІолкъ не рвется, бу-
латъ тге гнется , красное золото нс
ржавѣетъ. Языкъ голову кор-
митъ. Языкъ мой—врагъ мой: преж-
• де ума иоего рыщетъ , голову мою
ищетъ. Ярко слово смущаетъ
сердце.
5
457. 3. набродъ, приволока —
всякій^ сбродъ.
— 4. съ батюшкамъ: вм. съ батюш-
кою. Слпч, въ пѣсн. начала XVII в.
*о — 5. пришлый: въ област. язы-
кѣ употребляется въ смыслѣ хоро-
шаго.
— — О хвастовствѣ знатною род-
нею.
1Б — 6. Эта пословица не что иное,
какъ сокращенная басня о лисѣ.
— 0. имать — брать: продолжен-
ный видъ отъ птн.
2о 458. 1. черезъ ступаетъ. § 76. Лр.
1, Встрѣчается іі въ Архнвн. Сбор.
Послов. ХѴП в.
— Я. черево — чрево.
— 6. вкрутѣ § 221. Пр 2. ’
га — 8. пеукормля то есть, если пло-
хо кормить собакъ, то плоха будетъ
охота.
— 10. хода—ходьба, походка, рысь,
бѣгъ.
50 459. 1. бортникъ —занимающійся
бортнымъ или пчелинымъ промы-
сломъ.
— 5. пучину, впн. пад. зависятъ
отъ среди, гл. плыть.
55
— 11. которое: вм. что. 5 268.
Пр. 3-
— 15. Намекъ на извѣстное пре-
даніе, іпоминаемое въ посланіи Архі-
сп. Новг. Василія къ Тверск. Владыкѣ
ю Ѳеодору (Смотр. въ Софійск. Вре-
мен).
1461
1462
459. 24. казакъ: въ письм. Курга-
нова: хохлякъ, т е. хохолъ.
— 25. симная рука, пм. сильную
руку. Слич Послов. въ Архпвн. Сбор.
XVII в. и Древн. Русск. стихотв.
— 28. Слич, Езопову Басню въ
Архивы. Сборн. XVII в.
— 36. чужая рожъ — чужую
рожь,
— 37. Намекъ на шахматную иг-
ру. шаханье отъ гл. шахать (оть
шахъ).
СХХХѴШ. ДРЕВНІЯ РОССІЙСКІЯ СТИХОТВОРЕНІЯ.
изд. Калайдовича 1818 г.).^
•* Соловей Будпміровичіі)
Высота ли, высота поднебесная,
Глубота, глубота Океанъ море;
Широко раздолье по всей земли,
Глубоки омуты Днѣпровскіе.
Изъ-за моря, моря синяго,
Пзъ глухоморья зеленаго,
Отъ славнаго города Леденца,
Отъ того-де Царя, вѣдь заморскаго
Выбѣгали , выгребали тридцать ко-
раблей ,
Тридцать кораблей—единъ корабль
Славнаго гостя, богатаго,
Молода Соловья, сына Будиміровича. <
Хорошо корабли изукрашены;
'Одинъ корабль получше всѣхъ:
У того было сокола у корабля
Вмѣсто очей было вставлеію/^
По дорогу камсою, по яхонту;
Вмѣсто бровей было прибивано
По черному соболю Якутскому ,
И Якутскому, вѣдь Сибирскому;
Вмѣсто уса было воткнуто
Двт острые ножика булатные;
Вмѣсто ушей было воткнуто
Два остра копья Мурзамецкія;
И два горностая повѣшены,
П два горностая, два зимніе;
У того было сокола у корабля
Вмѣсто гривы прибивано
Двѣ лисицы бурнастыя;
Вмѣсто хвоста повѣшено,
Иа томъ было соколѣ кораблѣ,
а Два мѣдвѣдя бѣлые заморскіе;
Носъ, корма по туриному,
Бока взведены но звѣриному. —
Бѣгутъ ко городу Кіеву ,
Къ ласкову Князю Владиміру.
10 На томъ соколѣ кораблѣ
Сдѣланъ муравленъ чердакъ,
Въ чердакЬ была бесѣда — дорогъ
рыбій зубъ,
Подернута бесѣда рытымъ барха-
томъ;
На бесѣдѣ-то сидѣлъ Купавъ моло-
децъ,
Соловей, сынъ Будпміро-
вичь;
соловей таково слово:
вы, гости корабельщики,
Молодой
20 Говорилъ
«Гой еси
И всѣ цѣловальники любимыеI
Какъ буду я въ городѣ Кіевѣ,
У ласкова Князя Владиміра,
25 Чѣмъ мпѣ-ко будетъ Князя дарить,
Чѣмъ свѣта -жаловати?»
Отвѣчаютъ гости корабельщики,
И всѣ цѣловальники любимые;
«Ты славной, богатой гость,
за "Йолодоіі Соловей, сынъ Будиміровичь!
1463
1464
Есть, сударь, у васъ золота казна,
Сорокъ сороковь черныхъ соболей,
Вторые сорокъ бурнастыхъ лисицъ
Есть, сударь, дорога_камка ,
Что не дорога камочка — узоръ хи-
теръ:
Хитрости были Царя-града,
А и мудрости Іерусалима ,
Замыслы Соловья Будпміровича;
На златѣ, на серебрѣ — не погнѣ-
ваться.»
Прибѣжали корабли подъ славной
Кіевъ градъ
Яьоріл метали въ Днѣпръ рѣку ,
Сходни бросали на кругъ бережокъ,
Товарную пошлину въ таможнѣ п ла-
тили
Со всѣхъ кораблей семь тысячей ,
Со всѣхъ кораб лей , со всего жи-
вота. —
Бралъ Соловей свою золоту казну:
Сорокъ сороковь черныхъ соболей,
Вторые сорокъ бурнастыхъ лисицъ.
Пошелъ онъ ко ласкову Князю Вла-
диміру,
Идетъ во гридню, во свѣтлую;
Какъ бы па пялу двери отворялпся,
Идетъ во гридню Купавъ молодецъ,
Молодой Соловей, сынъ Буднміровичь,
Спасову образу молится,
Владиміру Князю кланяется ,
Княгинѣ Апраксѣевноіі на особицу,
И подноситъ Князю свои дороги по-
дарочки :
Сорокъ сороковь черныхъ соболей,
Вторые сорокъ бурнастыхъ лисицъ;
Княгинѣ поднесъ камку бѣ.іо-хру-
іцатую,
Пе дорога комочка — узоръ хитеръ:
Хи іростп Царя-града,
Мудрости Іерусалима,
Замыслы Соловья , сына Будиміро-
впча;
Па златѣ и серебрѣ — не погнѣ-
ваться
5 Князю дары полюби лися ,
А Княгинѣ наипаче того;
Говорилъ іасковой Владиміръ Князь.
«Гой еси ты, богатой гостъ,
Соловей, сыпь Будим.ровичь!
Заимулі дворы Княженецкіе,
Займу» ты боярскіе,
Заимуіі дворы и дворянскіе.»
Отвѣчаетъ Соловей, сынъ Будиміро-
ВІІЧЬ
15 «Пе надо мн ѣ дворы Княженецкіе,
11 иепадо дворы боярскіе,
ГІ иепадо дворы дворянскіе;
Только ты дай мнѣ загонъ земли.
Не паханыя и не ораныя,
2О У своей, осударь, Княженецкой пле-
мянницы,
У молоды Занавы ІІѵтятиниюй.
Въ ся осударь. зеленомъ саду,
Въ вишепьѣ, вь орѣшепьѣ’,
•гь Построить мнѣ Соловью снарлденъ
дворъ.»
Говорилъ, сударь, ласковой Влади-
міръ Князь-*
«На то тебѣ съ Княгинею подумаю;»
зо А подумавши отдавалъ Соловью за-
гонъ земли,
Непахапыя п неорапыя.
Походилъ Соловей на свой червленъ
корабль,
55 Говорилъ Соловей, сыпь Будиміро-
вичь
«Гой еси вы, мон поли работные!
Берите вы топорики булатные,
Полите къ Запаігѣ въ зеленолі садъ.
<ю Постройте мнѣ снарядеиь дворъ,
Въ вишеньѣ, въ орѣшепьѣ.»
1465
1466
Съ вечера, позднимъ поздно ,
Будто дятлы въ дерево іющо.іки-
ва.ш,
Работала сго дружина хорабрая,
Ко полуночи и дворъ поспѣлъ:
Три терема зіагоьерховагы,
Да трои сѣни косящатыя,
Да трои сѣни рѣшетчатыя.
Хорошо въ теремахъ изукрашено:
На небѣ солнце, въ теремѣ солнце,
На небѣ мѣсяцъ ; въ теремѣ мѣ-
сяцъ;
На небѣ звѣзды, въ теремѣ звѣзды;
11а небѣ заря, въ теремѣ заря —
И вся красота поднебесная.
Рано зазвонили къ заутрени, —
Ото спа-то Запава пробу ага.іася
Посмотрѣла сама въ окошечко кося-
щатое,
Вь ьіішеиъе, вь орѣшепье,
Вь своіі, вѣдь хорошій , во зеленой
садъ;
Чудо Запавѣ показалося
Въ ся хорошемъ, зеленомъ саду,
Что стоятъ терема злаюкерховаты.
Говорила Запава Путятншна:
«Гой еси, нянюшки и мамушки,
Красныя сѣнныя дѣвушки I
Яодитет-ко, носмотритет-ко
Что мнѣ за чуто показалося,
Въ вишеньѣ, вь орѣшеньѣ?»
Отвѣчаютъ нянюшки, мамушки,
И сѣнныя красныя дѣвушки
«Матушка, Запава Путятншна!
Изволь-ко сама посмотрѣть:
Счастье твое на дворъ кь тебѣ при-
шло»
Скоро-де Запава наряжается ,
Надѣвала шубу соболиную,
Цѣна-то шубѣ три тысячи ,
А пуговки въ семь тысячей, —
Пошла она въ вишенье , вь орѣ-
шсііье,
Во свой во Хорошъ во зеленой садъ;
5 перваго терема послушала:
ь Тутъ въ теремѣ ще.ічіпъ, молчитъ—•
Лежитъ Соловьева золота казна.
Во ’второмь теремѣ послу шал і:
Тутъ въ теремѣ потихоньку гово-
рятъ,
10 По маленьку говорятъ, все юлитву
творятъ —
Молится Соловьева матушка
Со вдовы честны, многоразумными.
У третьяго терема послушала:
15 Тутъ въ теремѣ м узыка греми г ь.
Входи іа Запава въ сѣни косящатыя,
Отворяла двери на пяту, —
Больно Занава испугалася,
Рѣзвы погіі подломп.іііся,
20 Чудо въ теремѣ показалося:
На небѣ солнце, въ теремѣ солнце,
Па небѣ мѣсяцъ, вь теремѣ мѣсяцъ;
На небѣ звѣзды, ві. теремѣ звѣзды;
На небѣ заря, въ теремѣ заря —
25 И
вся красота по шебеспая.
о.
//за пѣсни о Дюкѣ Степановичѣ.
Изъ-за моря, моря синяго,
Пзъ славнаго Волынца , красна Га-
зо лпчья ,
Изъ тоя Кареіы богатыя,
Кякъ ясень соколъ вонь вылеты-
валъ ,
Какъ бы бѣлой кречетъ вонь выпар-
53 хи валъ , —
Выѣзжаіъ удача, доброй молодецъ,
Молодой Дюкъ, сынъ Степановичъ,
По прозванью Дюкъ быль боярскій
сыпь :
іо А и конь подъ нимъ , какъ бы іто-
той звѣрь
1467
146»
Лютой звѣрь конь — и буръ , ко-
сматъ,
У коня грива на лѣву сторону, до
сырой земли;
Онъ самъ не конѣ какъ ясенъ со-
колъ,
Крѣпки доспѣхи на могучихъ пле-
чахъ ;
Б
Немного съ Дюкомъ живота пошло,
Что куякъ и панцырь чиста се- ю
ребра,
А кольчуга па пемъ красна золота,
А куяку и папцырю цѣпа лежитъ
три тысячи,
А кольчугѣ, на немъ красна золота , 15
Цѣна сорокъ тысячей,
А и конь йодъ нимъ въ пять тысячей.
Почему коню цѣпа пять тысячей?
За рѣку онъ броду не спраши-
Колоты онѣ были изъ трость древа,
Строганы тѣ стрѣлки во Новѣгород Ь,
Клеены онѣ клеемъ осетра рыбы,
Перены онѣ ііернцемь сиза орла,
А сиза орла, орла орловича,
А того орла, .птицы Камскія, —
Не тоя-то Камы, коя въ Волгу пала,
А тоя-то Камы за синимъ моремъ,
Своимъ устьемъ впала въ сине море;
А леталъ орелъ надъ синимъ моремъ,
А ронилъ онъ нерыіца во сине море,
А бѣжали гости корабельщики,
Собирали перья на синемъ морѣ,
Вывозили перья на Святую Русь,
Продавали душамъ краснымъ дѣви-
цамъ!
Покупала Дюкова матушка
Перо во сто рублевъ, во тысячу. —
Почему тѣ стрѣлки дороги?
20 Потому они дороги,
Что въ ушахъ поставлено по тиропу,
По камепю, ио дорогу самоцвѣтному;
А и еще у тѣхъ стрѣлокъ
Подлѣ ушей перевивапо
25 Аравитскимъ золотомъ.
Ъздить Дюкъ подлѣ сипя моря,
И стрѣляетъ гуееіі, бѣлыхъ лебедей,
Перелетныхъ, сѣрыхъ малыхъ уто-
чекъ;
зо Онъ днемъ стрѣіяеть
Въ ночи тѣ стрѣлки сбираетъ,
Какъ днемъ-то стрѣлочекъ не ви-
дѣт и,
А въ ночи тѣ стрѣлки что свѣчи
горять, ----------------------------
Свѣчи трплются воску яраго:
Потому опѣ стрѣлки дороги.
Настрѣлялъ онъ Дюкъ гуееіі , бѣ-
лыхъ лебедей,
ваеть,
Котора рѣка цѣла верста натпсотиая,
Онъ скачетъ съ берегу на берегь:
Потому цѣпа коню пять тысячей.
Еще съ Дюкомъ не много живота
пошло:
Пошелъ тугой лукъ разрывчатой,
А цѣпа тому луку три тысячи.
Потому цѣпа луку три тысячи:
Полосы были серебряны,
А рога красна золота,
А п тепівочка была шелковая ,
А бѣлаго шелку ІПимахаііскаго;
II колчанъ пошелъ сь нимъ кале-
ныхъ стрѣлъ,
А въ колчапѣ было за триста стрѣлъ, зв
Всякая стрѣла по десяти рублевъ,
А и еще есть во колчапѣ три стрѣлы,
А и тѣмъ стрѣламъ цѣны нѣтъ,
Цѣпы пе было и несвѣдомо;
Потому тѣмъ стрѣламъ
цѣны пе 40 Перелетныхъ, сѣрыхъ малыхъ уто-
было : чекъ,
1469
1470
Отдавала его матушка грамотѣ учить-
ся,
А грамота Волху въ паукъ пошла,—
Посадила его ужъ перомъ писать,
Письмо ему въ наукъ пошло.
А и будетъ Волхъ десяти годовъ,
Втапоры поучился Волхъ ко прему-
дростямъ :
А и первой мудрости учился
ю Обертываться яснымъ соколомъ;
Ко другой-то мудрости учился онъ
Волхъ
Обертываться сѣрымъ волкомъ;
Ко третеіі-то мудрости учился Волхъ
і5 Обертываться гнѣдымъ туромъ—зо-
тые рога.
А и будетъ Волхъ во двѣнадцать
лѣтъ,
Сталъ себѣ Волхъ опъ дружину при-
20 бирать,
Дружину прибиралъ въ три годы,
Опъ набралъ др^жипы себѣ семь
тысячей;
Самъ опъ Волхъ въ пятнадцать лѣтъ.
25 И вся его дружина по пятнадцати
* лѣтъ.
Прошла та слава великая
Къ стольному городу Кіеву,
Индѣйской царь наряжается,
зо А хвалится похваляется,
Хочетъ Кіевъ градъ за щитомъ весь
взять,
А Божьи церкви на дымъ спустить
II почестпы монастыри разорить.
55 А втоноры Волхъ онъ догадливъ
былъ,
Со всею дружиною хораброю
Ко славному царству Индѣйскому
Тутъ же съ ними во походъ по-
ю шелъ;
Дружина спитъ, такъ Волхъ не спить;
Поѣхалъ ко городу Кіеву,
Ко ласкову Князю Владиміру;
То старина, то и дѣянье:
Синему морю на утѣшенье,
Быстрымъ рѣкамъ слава до моря;
А добрымъ людямъ на послушанье.
Веселымъ молодцамъ на потѣіпемье.
Г 3-
Изъ пѣсни о Волхѣ Вссславьееичѣ,
А н на небѣ просвѣта свѣтелъ
мѣсяцъ,
А въ Кіевѣ родился могучъ бога-
тырь,
Какъ бы молодоіі Волхъ Всеславь-
евнчь:
Подрожала сыра земля,
Стряслося славно царство Индѣйское,
А н синее море сколсбалося
Длл ради рожденья богатырскаго
Молода Волхва Всеславьевича:
Рыба пошла въ морскую глубину,
Птица полетѣла высоко въ небеса,
Ту; ы, да олени за горы пошли,
Зайцы, лисицы по чащицамъ,
А волки, медвѣди по ельникамъ,
Соболи, куницы по островамъ.
А и будетъ Волхъ въ полтора часа,
Волхъ говоритъ, какъ громъ гремитъ:
«А н гой оси, сударыня матушка,
Молода Мароа Всеславьевна 1
А не пеленай во пелену червчатую,
А не нолей въ поясья шелковыя,—
Пеленай меня матушка
Въ крѣпки латы булатные,
А на буііну голову клади златъ ше-
ломъ,
По праву руку палицу,
А и тяжку палицу свинцовую,
А вѣсомъ та палица въ триста пудъ.»
А о бутетъ Волхъ семи годовъ,
1471
1472
Онъ обернется сѣрымъ волкомъ,
Бѣгалъ, скакалъ по темнымъ по лѣ-
самъ и по раменью,
А бьетъ онъ звѣри сохатые,
А и волку, медвѣдю спуску нѣтъ,
А и соболи, барсы любимой кусъ,
Онъ зайцамъ, лисицамъ не брезго-
валъ;
Волхъ поилъ, кормилъ дружину хо
рабрую,
Обувалъ , одѣвалъ добрыхъ молод-
цовъ —
Носили опп шубы соболиныя.
Перемѣнныя шубы-то, барсовыя.
Дружина спитъ, такъ Волхъ не спитъ,
Онъ обернется яснымъ соколомъ,
Полетѣлъ онъ далече на сине море,
А бьетъ опъ гуееіі, бѣлыхъ лебедей,
А п сѣрымъ, малымъ уткамъ списку
нѣт ь;
А нимъ, кормилъ дружннушку хо-
рабрую,
А всѣ у него были яства перемѣн-
ныя,
Перемѣнныя яства сахарныя.
4. У
Изъ пѣсни о женидьбѣ Князи Вла-
диміра.
У Князя Владиміра , у солнышка
Сеславьовича
Была пирушка веселая,
Тутъ пьяной Дунай разхвастался:
Что нѣтъ противъ меня въ Кіевѣ
стрѣльца,
Изъ туга лука по примѣтамъ стрѣ-
лять.
Что взговориіъ молода Княгиня Ап-
раксѣевна
«Что гой еси ты , любимой мой за-
тюніка,
Молодой Дунай сынъ Иваповичь!—
Что нѣту-де во Кіевѣ такого стрѣьца,
Какъ любезной сестрицы моеіі На-
стасьи Королевпшііы.»
Тутъ. Дунаю за бѣду стало, —
5 Бросали они жеребья,
Кому прежде изъ туга іука стрѣ-
лять, —
И досталось стрѣлять его молодой
женѣ
‘о Настасьѣ Королеви шпѣ,
А Дунаю досталось па главѣ золото
кольцо держать.
Отмѣрили мѣсто па цѣлу версту ты-
сячпу,
іа Держитъ Дунай па главѣ золото
кольцо;
Вытягала Настасья калепу стрѣлу,
Спѣла де тетивка у туга лука,
Сшибло сь головы золото кольцо
20 Тою стрѣлкою каленою; —
Князи и бояра тутъ металпся,
Усмотрѣли калепу стрѣлу,
Что на тѣхъ-то перушкахъ лежитъ
то золото кольцо.
25 Въ тѣ норы Дунай становилъ на при-
мѣту свою молоду жену;
Стала Княгиня Апраксѣевна его уго-
варпвати:
«А и ты гоіі есн, любимой мой зя-
зо тюіпка,
Молодой Дунай сынъ Иваповичь!
То вѣдь шуточка пошучена.»
Да говорила же его п молола жена •.
«Осгавимъ-де стрѣлять до другаго
55 дня,
Есть-де въ утробѣ у меня могучъ бо-
гатырь;
Первой-де стрѣлкоіі не дострѣлишь,
А другой-де перестрѣлишь,
то А третьею-де стрѣлкою въ меня уго-
дишь.»
1473
1474
Втапоры князи и бодра
И всѣ сильны могучи богатыри
Его молода Дуная уговарива іи.
Втапоры Дунай озадорнлся, —
И стрѣлялъ въ примѣту па дѣлу 5
всрсту въ золото кольцо,
Стаповилъ стоять иолоду жену;
II втапоры его молода жена
Стала 'ему кланятися и передъ нимъ
убиватися: 1 °
«Гой оси ты, моіі любезной ладушка,
Молодой Дунай сыпъ Ивановичъ!
Оста вь шутку на три дни,
Хоть пе для меня, но для своего
сына нерожденнаго ,
Завтря рожу тебѣ богатыря,
Что пе будетъ ему сопротивпикл.»
Тому-то Дунай не ловѣровалъ,
Стаповилъ свою молоду жену На-
стасью Королевишну
На мѣту съ золотымъ кольцомъ, —
И велѣли держать кольцо на буйной
главѣ, —
Стрѣляла, Дунай за цълу версту изъ
туга лука: 26
А и первоіі стрѣлой онъ не дострѣ-
лилъ,
Другой стрѣлой перестрѣлялъ,
А третьсю стрѣлою въ се угодилъ.
П рпбѣжавівп Дунай къ молодой жепѣ
Выдергивалъ чингалище булатное,
Скоро споролъ ей груди бѣлыя, —
Выскочилъ изъ утробы удалъ мо-
лодецъ,
Ойъ самъ говоритъ таково слово:
«Гоіі еси, сударь, мой батюшка!
Какъ бы далъ мнѣ сроку на тричаса,
Л и я бы на свѣтѣ былъ попрыжѣе
И полутчѣе въ семь семерпцъ тебя.»
А и тутъ молодой Дунай сынъ Ива-
новичъ запечалился,
Ткнулъ себя чингалищемъ во бѣлы
груди,
Сгоряча онъ бросился во быстру
рѣку.
Потому быстра рѣка Дунай сло-
вотъ —
Своимъ устьемъ впала въ сине море.—
А и то старина, то и дѣянье!
Пзъ пѣсни о томъ, капъ Василій Бу-
слаевъ молиться ѣздилъ.
Подъ славнымъ, великимъ По-
вымъ-городомъ,
По славному озеру по Ильменю,
Плаваетъ, поплаваетъ, сѣръ селезень,
Какъ бы ярой гоголь попыриваетъ;
А плаваетъ, поплаваетъ червленъ
корабль
Какъ бы молода Василья Буславь-
евича,
А и молода Васплья', со его дружи-
ною хораброю,
Тридцать удалыхъ молодцовъ:
Костя Никитинъ корму держитъ,
Маленькой Потапя на носу стоитъ,
А Василій то по кораблю похажи-
ваетъ,
Таковы слова поговариваетъ:
«Свѣтъ, моя дружина хорабрая,
зо Тридцать удалыхъ добрыхъ молод-
цовъ!
Ставьте корабль поперегъ Ильменя,
Приставайте, молодцы, къ Новуго-
роду.»
35 А и тычками къ берегу притыка-
лися,
Сходни бросали па крутой бережокъ,
Походилъ тутъ Василій ко своему
онъ двору дворянскому,
40 И за ніімъ идетъ дружинушка хо-
рабрая;
93
1475
1476
Только караулы оставили.
Приходитъ Василій Буслаевичь
Ко своему двору дворянскому,
Ко своеіі сударынѣ матушкѣ.
Матерой вдовѣ Амелѳѣ Тимоѳеевнѣ,
Какъ вьюнъ около ее убивается,
Проситъ благословенье великое:
«А свѣтъ ты, моя сударыня ма-
тушка,
Матера вдова Амелоа Тимоѳеевна!
Дай мнѣ благословеніе великое,
Идти мнѢ Василыо въ Ерусалимъ
градъ,
Со всею дружиною хораброю,
Мнѣ ко Господу помолитися,
Святой святынѣ ириложитпея,
Во Ерданѣ рѣкѣ искупатися.»
Что взговоритъ матера вдова,
Матера Амелоа Тимоѳеевна:
«Гой оси ты, мос чадо милое,
Молодей Василіи Буслаевичь!
То коли ты войдеінъ на добрыя дѣла,
Тебѣ дамъ благословеніе великое;
То коли ты, дитя , на разбой пой-
детъ,
I] не дамъ благословенія великаго,
А и не носи Басилья сыра земля.»
Камень отъ огня разгорается ,’
А булатъ отъ жару разтопляется,
Материно сердце разпущаеіея;
11 даетъ опа много свинцу, пороху,
II даетъ Василыо запасы хлѣбные,
II даетъ оружье долгоьѣриос:
«Побереги ты, Василій, буііпу голо-
ву свою.»
Скоро молодцы собираются,
II съ матерой вдовой прощаются.
Походили опп на червленъ корабль.
Подымали тонки парусы полотня-
ные,
Побѣжали по озеру Пльмеіпо;
Бѣгутъ опи ужъ сутки другія,
А бѣгутъ уже недѣлю другую, —
Встрѣчу пмъ гости корабельщики:
Здравствуй Василій Буслаевичь!
я Куда молодецъ поизводилъ погулять?»
Оівѣчаетъ Василій Буслаевичь:
«Гой еси вы, гости корабельщики!
А мое-то вѣдь гулянье неохотное:
Съ полоду бито много, граблеі/о,
<о Подъ старость надо душа спасти;
А скажите вы, молодцы , мнѣ пря-
маго пути
Ко святому граду Іерусалиму.»
Отвѣчаютъ ему гости корабельщики:
«А и гой еси, Василій Буслаевичь!
Прямымъ путемъ въ Іерусалимъ
градъ
Бѣжать семь недѣль,
А окольной дорогой полтора года.—
20 На славномъ морѣ Каснійскіимъ,
Па томъ острову на Кумшіскіпмь,
Стоитъ застава крѣпкая,
Стоятъ атаманы козачіе ,
Не много, ни мало ихъ — три ты-
25 сячи;
Грабятъ бусы, галеры,
Разбиваютъ червлены корабли.»
Говоритъ тутъ Василій Буслаевичь:
«А і.евѣріоя, Васиііька, нп въ сонъ,
5О ни въ чохъ,
А и вѣрую въ свой червленой вязъ;
А бѣгите-ко, ребята, вы прямымъ
путемъ.»
за Будутъ опи во Ердапь рѣкѣ;,
Бросали якоря крѣпкіе,
Сходни бросали па крутъ бережокъ,
Походилъ тутъ Василій Буслаевичь,
Со своею дружиною хораброю,
ао Въ Іерусалимъ градъ;
Прішелъ во церкву соборную,
1477
1478
Служилъ обѣдни за здравіе матушки
П за себя Василья Буславьевича;
И обѣдню съ панихидою служилъ
По родимомъ своемъ батюшкѣ
И по всему роду своему;
На другой день служилъ обѣдни сь
молебнами
Про удалыхъ добрыхъ молодцовъ ,
Что <?ъ молоду бито много , граб-
лено^
II ко святой свягынЬ приложился
опъ,
II въ Ерданѣ рѣкѣ искупался.
II расплатился Василій съ попами
и съ дьяконами;
II которые старцы при церкви жи-
X В3™ •
Даетъ золотой казны не счптаючн.
II походить Василій ко дружинѣ
Изъ Ерусалима на свой червленъ ко-
рабль;
Подымали топки паруси полотня-
ные ,
Побѣжали по морю Каспійскому къ
Новугороду.
А н ѣдутъ недѣлю споряду,
А и ѣдутъ уже другую;
И завидѣлъ Василій гору высокую
Сорочинскую,
Захотѣлось Васплыо па горѣ побы-
вать , —
Приставали къ той Сорочинской горѣ,
Сходни бросали па ту гору.
Пошелъ Василіи съ дружиною
II будетъ опъ въ полъ-горы,
И на пути лежитъ пуста голова,
человѣчья кость ,
Пнулъ Василій тое голову съ доро-
ги прочь;
Провѣщится пуста голова:
Б
ТО
<5
20
25
50
35
4!»
«Гой еси ты, Василій Буслаевпчь!
Къ чему меня голову попинываешъ,
И кь чему побрасываешъ?
Я, молодецъ, не хуже тебя бы іъ,
Да умЬю валятися па той горѣ Со-
рочинскія ;
Гдѣ лежитъ пуста голова,
Лежать будетъ и Васильевой головѣ.«
Плюнулъ Василій, прочь пошелъ.
Взошелъ на гору высокую ,
На ту гору Сорочинскую,
Гдѣ стоитъ высокой камень ,
Въ вышину три сажени печатныя,
И черезъ его только топоромъ по-
дать,
Вь долину три аршина сь четвертью;
II въ томъ то подпись подписана;
А кто - де у каменя станетъ тЬ-
шпться,
А и тѣшиться , забавлятися ,
Вдоль скакать по камепго,
Сломить будетъ буйну голову.
Василій тому не вѣруетъ;
Сталъ сь дружиною тѣшиться и за-
бавлятися,
Поперегъ камепю поскакиватп;
ЗахогЬюсь Васплыо вдоль скакать,
Разбѣжался, скочилъ вдоль по ка-
мепю,
II не доскочилъ только четверти,
И тутъ уб ілся подъ камеиемь.
Гдѣ лежитъ пуста голова,
Тамъ Василья схоронили.
.6.
Изъ пѣсни о Потокѣ Міксаійіѣ Ива-
новичѣ.
Во стольномъ городѣ во Кіевѣ ,
У ласкова Князя Владиміра
Было пированье, нечестной пиръ
На три братца названые,
Свѣто-Рускіе могучіе богатыри,
1479
1480
Вынимаетъ онъ Потокъ
Изъ налушііа своіі тугой лукъ,
Изъ коічана вынималъ калепу стрі-
3 И берегъ онъ тугой лукъ въ руку
лѣвую,
Калепу стрѣлу въ правую,
Накладываетъ па тстивочку шел-
ковую,
ю Потянулъ опь тугой Лукъ за ухо,
Калепу стрѣлу семл четвертей,
Заскрипѣли по юсы булатныя
И завы іи рога у туга лука,
А и чуть было спустить калепу
іа стрѣлу —
Провѣщптсл ему лебедь бѣлая,
Авдотыошка Лиховидьевпа:
«А и іы, Нотокъ Михайло Ивано-
вичъ!
.і0 Не стрѣляй ты меня, лебедь бѣлую,
Нѣ въ кое время нрпгожуся тебЬ.»
Выходила она на крутой бережокъ,
Обериулася душой красной дѣвицей,
А и Потокъ Михайло Ивановичъ
зк Воткнетъ копье во сыру землю,
Привязалъ онъ коня за остро копье,
Сохваталъ дѣвицу за бЬды ручки
И цѣлуетъ ее во уста сахарныя;
Авдотыошка Лиховидьевпа
зо Втапоры боіыіо его уговаривала;
«А ты, Потокъ Михайло Ивановичъ!
Хотя ты па мнѣ и женишься,
И кто изъ пасъ прежде умретъ,
Второму за нимъ живому во гробъ
55 идти.»
А у Потока Михаилы Ивановича
Со молодой женой Авдотьей Лпхо-
видъевіюй
чо Не много житья было—полтора года,
Захворала Авдотьюшка Лиховидьевпа',
А на перваго братца названаго
Свѣто-Рускаго могучаго богатыря ,
На Потока Михаилу Ивановича:
На другаго братца названаго ,
На молода Добрыіпо Никитича;
На третьяго братца названаго,
Что на молода Алёшу Поповича.
Что взговоритъ тутъ Владиміръ Князь:
«А и ты, гоіі еси , Потокъ Михайло
Ивановичи
Сослужи мпѣ службу заочную,
Съѣзди ты ко морю синему,
На теплыя, тпхи заведи,
Настрѣляй мнѣ гусей, бѣлыхъ ле-
бедей,
Перелетныхъ малыхъ уточекъ
Къ моему столу Княженецкому;
До люби я молодца пожалую.»
Потокъ Михайло Ивановичъ
Не пьетъ опь молодецъ ни пива,
пи вина,
• Богу помолясь, самъ и вопъ по-
шелъ. —
А екоро-де садился на добра копя,
П только его увидѣли,
Какъ молодецъ за ворота выѣхалъ,—
Вь чистомъ полѣ лишь дымъ стол-
бомъ.
Опь будетъ у моря синяго,
По его по щаски великія
Привалила птица къ круту берегу,
Настрѣлялъ онъ гусей, бѣлыхъ ле-
бедей
И перелетныхъ малыхъ уточекъ,
Хочетъ ѣхать отъ моря синяго —
Посмотрѣть па тихія заводи
И увидѣлъ бПлую лебедушку,
Опа черезъ перо была вся золота,
А головушка у пей увивапа краснымъ
золотомъ
II скатнымъ жемчугомъ усажена,
1481
1482
Ст. вечера она разхворается,
Ко полуночи разболѣлася,
Ко утру и преставилася.
Мудрости искала надъ мужемъ своимъ
Надь молодымъ Потокомъ Михайлою
Ивановичей ь.
Рано зазвонили къ заутрени,
Онъ пошелъ Потокъ соборнымъ по-
памъ вѣсть подавать,
Что умерла его молода жена,
Приказали ему попы соборные
Тотчасъ на саняхъ привести
Ко тол церкви соборныя,
Поставить тѣло па паперти;
А и тутъ стали могилу копать,
Собиралися к ь нему всѣ гады змѣ-
иные,
А потомъ пришелъ боп.шоіі змі.п.
Онъ жжетъ и палитъ пламенемъ ог-
а пеннымъ;
А Потокъ Михаіі іо Ивановичъ
На то-то не робок ь был ь ,
Вынималъ саблю острую ,
Убиваетъ змѣя лютаго
іо И ссѣкаетъ ему голову,
И Тою годовою змѣиною
X чаль тѣло Авдогьппо мазати.
Втаиоры опа еретпица
Изъ мертвыхъ пробуждалася ,
і& И онъ за тое веревку ударилъ въ
Выкопали моги іу глубокую и ве-
ликую ,
Глубиною, шириною по двадцати
сажень, —
колоколъ
И услышалъ трапезникъ,
Бѣжитъ тутъ къ могилѣ Авдотъ-
иноУ.
Сбиралися тутъ попы
сь дьяконами
20 Ажно тутъ
веревка изъ могилы къ
И со всѣмъ церковнымъ причетомъ.
Погребали тѣло Авдотыню.
И тутъ Потокъ Михаііло Ивано-
вичъ
колоколу торгается
И собираются тутъ православно)! на-
родъ ,
Всѣ тому дивуются,
Съ конемъ и збруею ратною ег,
Опустился въ тоежь могилу глу-
бокую ,
II заворочали потолокомъ дубовыимь
II засыпали песками желтыми ,
А надъ могилою поставили дере* зо
вянной крестъ, —
Только мѣсто оставили веревкѣ одной,
Которая была привязана къ колоко-
лу соборному.
II стоялъ опъ Потокъ Михаііло Ива- зя
пов.ичь
А Потокъ Михаііло Ивановичъ
Въ могитѣ реветъ зычнымъ голо-
сомъ,
И разрывали тое могилу наскоро,
Опускали лѣсиицы долгія ,
Вынимали Потока и съ добрымъ ко-
немъ
И со его молодоіі женой.
у "
Пзъ пѣсніго Садкѣ богатомъ гостѣ.
По славной матушкѣ Волгѣ рѣкѣ
А гулялъ Садко молодецъ тутъ две-
Вь могилѣ ст. добрымъ конемъ,
Съ полудни до полуночи,
И для страху добывъ огня
Зажигалъ свѣчи воску яраго.
И какъ пришла пора полуночная
наддать лѣтъ,
Пнкакой надъ собой притки
И скорби Садко пс видывалъ
то А все молодецъ во здоровья пребы-
валъ.
1483
1484
Захотѣлось молодцу побывать въ Но-
вѣгородѣ,
Отрѣзалъ хлѣба великой сукрой ,
А и солью насолилъ , сго въ Волгу
опустилъ:
«А спасибо тебѣ, матушка, ВоЛга
рѣка!
А гулялъ я по тебѣ двепадцать лѣтъ,
Никакой я притки, скорби не виды-
валъ надъ собой,
II въ добромъ здоровыі отъ тебя ото-
шелъ ;»
Со вершины знаю и до устья ее
А и нижняго царства Астрахан-
скаго. о
8.
$ Изъ пѣсни о томъ, какъ Садковъ ко-
'— раблъ сталъ на моріъ
Какъ по морю, морю по синему,
Бѣгутъ, побѣгутъ тридцать кораб-
лей,
<о Тридцать корабіей единъ соколъ ко-
рабль
Самаго Садки, гостя богатаго.
Проговоритъ ему матка Волга рѣка:
«А и гой есн , удалой доброй моло-
, децъ1 । в
Когда придешь ты въ Новгородъ,
А стань ты подъ башню проѣзжую,
Поклопися отъ меня брату моему
А славному озеру Иіьмепто.»
Втапоры Садко молодецъ отошедъ по-ло
клонился.
Подошелъ къ Новугороду,
II будетъ у тоя башни проѣзжія,
Подлѣ славнаго озера Ильменя,
Правитъ челобитье великое »
Отъ тоя-то матки Волги рѣки,
Говорить таково слово:
«А и гой еси, славной Ильмень озерй!
Сестра тебѣ Волга челобитье посы-
лаетъ двою.* 30
Говорилъ самъ и кланялся.
Малое время замѣшкавши
Приходилъ тутъ отъ Ильмень озера
Удалой доброй молодецъ,
Поклонился ему добру молодцу: зв
«Гой еси, съ Волги удалъ молодецъ!
Какъ ты-дсВолгу сестру знаешь мото?»
А и тотъ молодецъ Садко отвѣтъ
держитъ:
«Что-де л гулялъ по Волгѣ двенад- *о
цать лѣтъ,
А всѣ корабли что Сокоіы летятъ,
Соколъ корабль на морѣ стоитъ;
і5 Говоритъ Садко купецъ, богатой
гость:
«А ярыжки вы, люди наемные,
А наемпы люди подначальные!
А въ мѣсто всѣ вы собирантеся,
ло А и рѣжте жеребья вы валжены ,
А и всяКь-то пиши на имена,
II бросайте вы пхъ на сине море.»—
Садко покинулъ хмѣлево перо,
И па пемъ-то подпись подписана,
25 А и самь Садко приговариваетъ:
«А ярыжки, люди вы наемные!
А слушай рѣчи праведныхъ;
А бросимъ мы пхъ па сине море,
Которые бы по в рху плывутъ,
30 А и тѣ бы душеньки правыя;
Что которые-то во морѣ тонутъ,
А мы тѣхъ спихнемъ во сине море.»
А всѣ жеребья по верху плывутъ,
Кабы яры гоголи по заводямъ;
35 Единъ жеребій во морѣ тонетъ,
Во морѣ тонетъ хмѣлево перо
Самаго Садки, гостя богатаго.
Говорилъ Садко купецъ, богатой гость:
«Вы ярыжки, люди наемные!
ю А вы рѣжте жеребьи вѣтляыііе,
А пишите всякъ себѣ на имена.
11
1485
1486
А
А
А
А
и сами къ нимъ приговаривай:
которы жеребьи во морѣ тонутъ ,
и то бы душеньки правыя.»
и Садко покинулъ жеребій бу-
латной ,
Синяго булату вѣдь заморскаго,
Вѣсамъ-то жеребій въ десять пудъ.
II всѣ жеребьи во порѣ тонутъ,
Единъ жеребій по верху плыветъ
Самаго Садки, гостя богатаго. 1
Говорить гутъ Садко купецъ, «'юга-
топ гость:
«Вы ярыжки, люди наемные,
А наемііы люди, подначальные!
Я Садъ-Садко, знаю, вѣдаю, і
Бѣгаю но морю двепадцаіь лѣтъ,
Тому Царю заморскому
Не платилъ я дачи, пошлины,
И но то сине море Хва іыпекое
Хлѣба сь солью не опускивалъ,
По меня Садку смерть пришла.
II вы купцы, гости богатые,
А вы цѣловальники любимые,л
А и всѣ прикащики хорошіе
Принесите шубу соболиную.
П скоро Садко наряжается ,
Беретъ онь гусли звопчаты
Со хороши струны золоты,
И ( еретъ опт шахматницу дорогу
Со золоты тавлеямп,
Со тѣми дороги, вальящаты.
ю
15
мі!
_ 2о
пі
зо
А
А
Ее па соколъ корабль —
Садко остался па синемъ морѣ—
соко іъ кораб іь по морю пошелъ,
ьсѣ корабли какъ соколы іе-
тятъ,
единъ корабль по морю бѣжитъ,
Какъ бѣлъ кречетъ
Самаго Садки, гостя богатаго; —
Подымаіася погода тихая,
Понесло Садку, гостя богатаго; —
Не видалъ Садко купецъ , богатой
гость
11
Ни горы, пи берегу,
Понесло его Садку къ берегу.
Онь и самъ Садко тую дивуется.
Выходилъ Садко на круты береги ,
Пошелъ Садко подлѣ сипя моря,
Нашелъ онъ избу великую,
А избѵ великую во все дерево ,
Нашелъ онъ двери — к вь избу пс-
шел ь.
II лежитъ па лавкѣ царь морской:
• А н гоіі еси ты, купецъ, богатой
гость 1
А что душа радѣла, того Богъ мнѣ
далъ,
И ждалъ Садку двенадцать лѣтъ,
А нынѣ Садко головой пришелъ;
Поиграй Садко въ гусли ты звои-
чаты.»
И сталъ Садко Царя тѣшити,
*
Й
И сііущали сходню вѣдь серебряну,
Подъ краснымъ золотомъ,
Походи іьСадко купецъ, богатой гость,
Смущался онъ на сине море,
Садился па шахматницу золоту;
А и ярыжки люди наемные,
А наемны люди, подначальные
Утащили сходню серебряну,
И серебряну подъ краснымъ золо-
томъ,
Заигралъ Садко въ гусли звопчаты;
А п Царь морской зачалъ скакать,
зача гь плясать —
55 И того Садку, гостя богатаг
Напоилъ питьями разными.
Напивался Садко питьями разными,
П развалялся Садко , и пьянъ онь
сталъ,
10 П усьулъ Садко купецъ , богатой
гость,
1
1
г I
гі
1487
1488
Почему-то цѣны ему не было?
Потому-то коню цѣны не было,
За рѣку-то опъ броду не спраши-
валъ,
•г> Котора рѣка цѣла верста,
А скачетъ опъ съ берегу на берегъ.
Наѣхали па Стараго станишники ,
По нашему Рускому разбойники,
Кругомъ его стараго облавкли ,
10 Хотятъ его стараго ограбити,
Съ душей, съ животомъ его разлу-
чить хотятъ.
Говоритъ Илья Муромецъ Ивапо-
ви чь:
«5 «А и гой есть вы, братцы, станиш-
ники!
Убить меня стараго вамъ пс зачто,
А взяти у стараго нечего.
Вымалъ онъ изъ палушва крѣпкой
2(> лукъ,
Вынималъ онъ вѣдь стрѣлку кале-
ную,
Опъ стрѣляетъ пе по станишникамъ,
Стрѣляетъ опъ старой по сыру дубу;
25 А спѣла тетивка у туга лука,
Станишники съ копей попадали,
Угодила стрѣла въ сыръ крякови-
стоп дубъ,
Изломала въ черепья въ ножевые
зо дубъ.
Отъ того-то вѣдь грому богатырскаго
Того-то станишники изпужалися,
А и пять они часовъ безъ ума ле-
жатъ —
А и будто ото спа сами пробуж-
даются;
А Селма встаетъ, перессмывастъ,
А Спиря встаетъ, то постыриваегь,
А всѣ они станишники бьютъ че-
ломъ :
А во снѣ пришелъ Святитель Нико-
лаи къ нему,
Говоритъ ему таковы рѣчи:
«Гой еси ты, Садко купецъ, богатой
гость I
А рви ты свои струны золоти,
И бросай ты гусли звопчаты,
Разплясался у тебя Царь морской:
А сине море, всколсбалося,
А и быстры рѣки разлпвалися,
Топятъ много бусы, корабли,
Топятъ души напрасныя
Того пароду православнаго.»
А и тутъ Садко купецъ , богатой
гость
Изорвадъ онъ струны золоти,
И бросаетъ гусли звопчаты;
Пересталъ царь морскоіі скакать И
плясать:
Утихло море синее,
Утихли рѣки быстрыя.
9.
Пѣсня о станишникахъ^ 'илѣ разбой-
никахъ. >
Какъ далече, далече во чистомъ нолѣ—
Что ковыль трава въ чистомъ въ по-
лѣ шатается,
А и ѣздилъ въ полѣ старъ матеръ
человѣкъ,
Старой ли козакъ Илья Муромецъ,
А и конь ли подъ нимъ кабы лю-
той звѣрь,
Онъ самъ на конѣ , какъ ясенъ со-
кол-ы,
Со старымъ вѣдь денегъ не годи- зэ
лося. .
Только червонцевъ золотыхъ съ нимъ
семь тысячей,
Дробныхъ денегъ сорокъ тысячей,
Коню вѣдь подъ старымъ цѣны не ю
было. „Ты старой козакъ, Илья Муромецъ!
1489
Возьми ті.і „асъ въ холопство вѣко-
вѣчное,
Ладимъ рукописанье служить до
вѣку.»
Говоритъ Илья Муромецъ Ивано-
вичъ :
«А и гой есть вы, братцы, ста-
ііипііпіки!
Поѣзжайте отъ меня во чисто по іе,
Скажите вы Чурилѣ, сыну Плеи-
ковичу,
Про стараго козака Илью Муромца.»
10.
Изъ пѣсни о Калинѣ Царѣ.
Да изъ Орлы, Золотой земли, ।
Пзъ тоя Могозеи богатыя,
Когда подымался злой Калинъ Царь,
Злоіі Калинъ, Царь. Калиновнчь,
Ко стольному городу ко Кіеву,
Со своею силою съ поганою; ч
1490
Которой котелъ сорока ведеръ,
Промежъ плечами косая сажень;
Отъ мудрости слово написано:
Что возметъ Калинъ Царь стольной
5 Кіевъ градъ,
А Владиміра Князя въ полонъ по-
лонитъ,
Божьи церкви на дымъ пустить.
4 1.
<о Взятье Казанскаго Царства.
Середн было Казанскаго царства
Что стояли бѣлокаменны палаты,
А изъ спальни бѣлокаменной палаты,
Ото сна тутъ Царица пробуждалась,
з Царица Елена Симеону Царю она
сонъ разсказала:
«А и ты встань Симсонъ Царь, про-
будися!
Что почссь мнѣ Царицѣ мало спалося,
о Въ сповидѣпьицѣ много видѣлося;
Ие допіедъ онъ до Кіева за семь
верстъ,
Становился Калинъ у быстра Днѣпра,
Сбпралося съ нимъ силы на сю
ВСрСГЬ, 25
Во всѣ тѣ четыре стороны.
За чѣмъ мать сыра земляне погнется?
За чѣмъ пе разступится’
А отъ кару было отъ конинаго
А и мѣсяцъ, солнце померкнуло, зо
Не видитъ луча свѣіа бѣлаго,
А отъ духу Татарскаго
Не можно крещенымъ намъ жи-
вымъ быть.
Садился Калинъ па ременчатъ стулъ, 33
Писалъ ярлыки скороипсчаты
Ко стольному городу ко Кіеву,
Ко ласкову Князю Владиміру, —
Что выбралъ Татарина выше всѣхТУ:
А мѣрою тотъ Татаринъ трехъ сажень,
Голова на Татаринѣ с ь інипюй котелъ,
Какъ отъ сильнаго Московскаго Цар-
ства
Кабы силой орлпще встрепепу іея,
Кабы грозная туча подымалась,
Что ча наше вѣдь царство наплы-
вала :
А изъ си іьнаго Московскаго царства
Подымался Великій Князь Московскій
А Иванъ, сударь, Васильевичъ про-
зритель,
Со тѣми ли пѣхотными полками,
Что со старыми славными коааками.
Подходили йодъ Казанское Царство
за пятнадцать верстъ,
Становились они подкопыо подъ Бу-
латъ рѣку,
Подходили подъ другую, йогъ рѣку
подъ Казанку,
Съ чернымъ порохомъ бочки закатали,
то А и йодъ гору нхъ становиіи,
Подводили подъ Казанское Царство;
94
1491
1492
Воску яраго свѣчу становилп,
А другую вѣдь па полѣ въ лагерѣ:
Еще на полѣ свѣча та сгорѣла,
А въ землѣ-то идетъ свѣча тишѣя.
Возпалнлся тутъ Великій Князь Мо-
сковскій,
Князь Иванъ, сударь, Васильевичъ,
прозритель,
И зачаль кононерогъ тутъ казнити.
Что началася отъ канонеровъ измѣна,
Что большой за меньшаго хоронился,
Отъ меньшаго ему Князю отвѣту нѣту;
Еще тутъ ли молодой канонеръ вы-
ступа.іся:
«Ты Великій, сударь, Князь Москов-
скій!
Не вели ты насъ канонеровъ казнити:
Что на вѣтрѣ свѣча горитъ скорѣе,
А въ землѣ то свѣча идетъ тишѣе.»
Позадумался Князь Московскій,
Опъ и сталъ тѣ-то рѣчи размышлл-
ти собою,
Еще какъ бы это дѣло оттянути.
Они тѣ-то рѣчи говорили,
Догорѣла въ землѣ свѣча воску яраго
До тоя-то бочки сь чернымъ поро-
хомъ, —
Принималися бочки съ чернымъ по-
рохомъ,
Подымало высокую гору,
Разбросало бѣлокамешіы палаты.
И бѣжалъ тутъ Великій Князь Мос-
ковскій
На тое ли высокую гору,
Гдѣ стояли Царскія палаты.
Что Царица Елена догадалась,
Она сыпала соли па ковригу,
Она съ радостью Московскаго Князя
встрѣчала
А того ли Ивана, сударь, Василь- а
свича. прозрителя;
И за то онъ Царицу пожаловалъ
И привелъ въ крещеную вѣру,
Въ монастырь Царицу постригли.
А за гордость Царя Симсона,
в Что не встрѣтилъ Великаго Князя
онъ,
И выня.гі ясны очи косицами;
Онъ п взялъ съ него Царскую ко-
рону
іо И снялъ Царскую порфиру,
Опъ Царской костыль въ руки при-
нялъ.
И въ то время Кпязь воцарился
И насѣлъ въ Московское Царство,
іа Что тогда-де Москва ссповалася;
И съ тѣхъ поръ великая слава.
<2. .
Гришка Разсптриіа.
Ты Боже, Боже, Спасъ милости-
20 выйі
Кь чему рано налъ нами прогнѣ-
вался —
Сослалъ намъ, Боже, прелестника,
Злаго Разстригу Гришку Отрепьева;
25 Уже ли опъ, Разстрига, на Цар-
ство сѣлъ?
Называется Разстрига прямымъ Ца-
ремъ,
Царемъ Димитріемъ Ивановичемъ Уг-
50 лецкимъ.
Не долго Разстрига па Царствѣ си-
дѣлъ,
Похоіѣлъ Разстрига жепитпсл;
Не у себя-то опъ вь каменной Мо-
сквѣ,
Бралъ о«и. Разстрига въ проклятой
Литвѣ,
У Юрья папа Сендомнрскаго
Дочь Маринку Юрьеву,
о Злу еретнвцу, безбожницу.
На вешній праздникъ Нпколипъ день
1493
1494
А Годуновыхъ бояръ проклинаютъ
завсегда.»
Тугъ стрЬльцы догада.шея,
Всѣ они собнралися,
Ко Красному Царскому кры іечку ме-
га лися,
И тутъ вь Москвѣ взбунтова.іися.
Гришка Разстрига догадается,
Самъ въ верхии чердаки убирается,
И пакріиіко запирается;
А злая сго жена, Маринка безбожница,
Сорокою обернулася
И изъ палатъ вонъ опа вылетѣла.
А Гришка Разстрига втаноры догад-
ливъ быль,
Бросился онъ со тѣхъ чердаковъ на
копья острыя
Ко тѣмъ сірѣльцамь, удалымъ мо-
лодцамъ;
И тугъ сиу такова смеріь случилась.
13.
Пзъ піъсни <г Мнзсай.іѣ Скопишь.
Какъ бы малое время замѣшкавши
А во тоіі же сіавной каменной Москвѣ,
У того ли было Кпязя Воротын-
скаго,
Крестили младаго Кпязевііча.
А Скопинъ Князь Михап.ю кумомъ
былъ,
' А кума была дочь Малютина,
Того Ма.ноты Скурлатова.
У того-ю Князя Воротынскаго
Какъ будеть и почестной столъ,.
Тую было много Князей и бояръ и
званыхъ гостей:
Будетъ пиръ во полу шірЬ,
Княженецкой сводъ въ полустолѣ,
Какъ Тіі.япнііъки тутъ разхваста.Гпсь,
Сильной хвастаетъ силою,
«о Богатой хвастаетъ богатествомъ;
Скопинъ Князь Михаііло Васильсвнчь
Въ четвергъ у Разстриги свадьба была,
Д въ пятницу праздникъ Никотинъ
день. — —
Выходитъ Разстрига на Красной кры-
лецъ,
Кричитъ, реветъ зычнымъ голосомъ:
«Гой еси, ключники мои, приспѣш-
ники !
Приспѣвайте кушанье разное,
А и постное и скоромное;
Заутра будетъ ко мнѣ гость дорогой,
10| ья панъ со паньеіо.» •
А втапоры стрѣльцы догадалися,
За то-то слово спохватится,
Въ Боголюбовъ монастырь ме-талися
Къ Царицѣ Марѳѣ Матвѣевпѣ:
«Царица ты, Марѳа МатвѣевнаІ
Твое ли это чадо па Царствѣ сидитъ,
Царевичъ Димитрій Ивановичъ?»
А втапоры Царица Марѳа МатвѢев-
на заплакала,
И таковы рѣчи во слезах ъ говорила:
«А глупы стрѣльцы вы, пе догад-
ливы I
Какое мое чадо на Царствѣ сидитъ?25
11а Царствѣ у васъ .сидитъ
Разстрига Гришка, Отрепьевъ сынъ;
Потерянъ мой сынъ Царевичъ Ди-
митрій Ивановичъ
11а Угличѣ отъ тѣхъ оть бояръ Го-
ду новы ихъ; —
Его моіцп лежатъ въ каменной Мо-
сквѣ
У чудной Софіи премудрыя, —
У того лито Ивана Великаго
Завсегда звонятъ во Царь колоколъ,
Соборны попы собираются,
За всякіе праздники совершаютъ па-
нихиды
За память Царевича Димитрія Ива-
новича, —
ю
20
/г
.Ъ
г:
!
1495
1496
А и не пилъ опъ зелена вина,
Только одно пиво пилъ и сладкой
медъ,
Пе съ большаго хмѣлю онъ похва-
стается :
«А вы глупой пародъ, неразумные!
А всѣ вы похваляетесь бездѣлицей:
Я Скопинъ Михайло Васильевичъ,
Могу Кпязь похвалптися,
Что очистилъ Царство Московское
И Велико Государство Россійское;
Еще ли мнѣ славу поютъ до вѣку,
Отъ стараго до маіаго,
Отъ малаго, до вѣку моего.»
А и тутъ боярамъ за бЬду стало,
Въ тотъ часъ они дѣло сдѣлали;
Поддернули зелья лютаго,
Подсыпали въ стаканъ, въ меды
сладкіе,
Подавали кумѣ его крестовыя,
Малютиной дочи Скурлатовой.
Она знавши, кума сго крестовая,
Подносила стаканъ меду сладкаго
Скопину Князю Михаилѣ Васильс-
А только успѣлъ съ нею прости-
тися ,
А матушка ему пѣпять стала:
«Гой еси, мое чадо милое,
-, Скопинъ Князь Михайло Васильевичъ!
Я тсбѣ приказывала,
Нс велѣла ѣздить ко Князю Воро-
тынскому;
А и ты меня нс послушался,
«о Лишила тебя свѣту бѣлаго
Кума твоя крестовая,
Малютина дочь Скурлатова.»
Опъ къ вечеру Скопинъ и преста-
вился. —
із То старина, то и дѣянье,
Какъ бы синему морю на угишепье,
А быстрымъ рѣкамъ слава до моря,
Какъ бы добрымъ людямъ па по-
слушанье,
ао Молодымъ молодцамъ па перени-
манье,
Сидючи въ бесѣдѣ смиренныя,
Ишиваіочи медъ, зелено вино;
Гдѣ-ко пиво пьемъ , тутъ и честь
впчу. 2Ь
Примастъ Скопинъ, по отпирается,
Онъ выпилъ стаканъ меду сладкаго,
А самъ говорилъ таково слово:
«Услышалъ во утробѣ неловко до-
брѣ! — 50
А и ты съѣла меня кума крестовая,
Малютина дочь Скурлатова;
А зазііаючи мнѣ со зельемъ стаканъ
подала, —
Съѣла ты меня змѣя подколодная!» зз
Голова съ плечъ покатилася,
Онъ и тутъ Скопинъ скоро съ пиру
пошелъ,
Опъ садился Скопинъ на добра
коня, то
Побѣжалъ къ родимой матушкѣ;
воздаемъ
Тому боярину великому
И хозяину своему ласкову.
14 ѵ
На рожденіе Петра Великаіо.
Когда свѣтелъ, радошепъ въ Мо-
сквѣ
Благовѣрный Царь Алексѣй Михай-
ловичъ,
Народилъ Богъ ему сына Царевича
Петра Алексѣевича,
Перваго Императора но землѣ.
Всѣ-то Рускіе какъ плотники ма-
стеры
Во вето ноченьку не спали, колы-
бель, люльку дЬлали
Они младому Царевичу;
1497
А н нянюшки, мамушки , сѣнныя
красныя дѣвушки
Во всю ноченьку не спали, ширн-
ночку вышивали,
По бѣлому рытому бархату они крас-
нымъ золотомъ;
Тюрьмы съ покаянными они всѣ раз-
иущалися;
А и поі'ребы Царскіе они всѣ раз-
творялися. —
У Царя благовѣрнаго еще пиръ и
столь па радости,
А Князи сбиралися, бояра съѣзжа-
лися и дворяне сходилися,
А все народъ Божій па пиру.ныотъ,
'ѣдятъ прохлаждаются, —
Во весельи , въ рідости пе видали
какъ дни прошли
Для младаго Царевича Петра Алек-
сѣевича,
Перваго Императора.
1498
^Древнія Русскія стихотворенія со-
ставились въ различныя эпохи, начи-
ная оть временъ Владиміра Святаго
и до половины XVIII в.; но, перехо-
дя изъ устъ въ уста отъ одного поко-
5 . • . о .
лѣнія кь другому, древнѣйшія иль
нихъ потерпѣли значительныя измѣ-
ненія , не. только въ языкѣ, но и въ
самомъ содержаніи. Изъ древнѣйшихъ
одни относятся къ Кіеву (о Владимірѣ
[0 п его богатыряхъ), другія —къ ІІову-
городу (о Садкѣ, о Василіи Буслаевѣ).
Вь послѣдствіи составились пѣсни о
Московскомъ Царствѣ (изъ временъ
Ивана Грознаго, Междуцарствія). /
Приведенныя здѣсь стихотворенія
15 расположены вь хронологическомъ по-
рядкѣ описываемыхъ въ нихъ собы-
тій. Сначала идутъ стихотворенія ,
относящіяся къ эпохѣ до-историче-
ской и Владиміра Святаго, потомъ —
къ Татарщинѣ , за тѣмъ—ко времена
20 Ивана Грознаго , далѣе — къ эпохѣ
Междуцарствія, п наконецъ нъ по-
слѣднемъ. воспѣвается Петръ Великій.
Сборникъ древнихъ Русскихъ стихо-
твореній, изь котораго приведены здѣсь
образцы народной поэзіи , былъ спи-
санъ вь половинѣ прошлаго столѣтія
для II. А- Демидова. Этотъ сборникъ
прпписычаетсн Киршѣ Данилову, ко-
тораго надобно полагать не Сочини-
телемъ , а собирателемъ и, вѣроятно ,
пѣвцомъ, умѣвшимъ хорошо воспѣвать
эти стихотворенія. Впрочемъ нѣкото-
рыя могли быть и его’сочиненія. Въ
одной пѣснѣ онь самъ себя именуетъ
Кирилломъ Даниловичемъ (Кирша со-
кращенно отъ Кириллъ, какъ вь Ма-
лорус. Павши — оть Павелъ). Ватъ
эта пѣсня:
А и не жаль мпѣ-ко битаго, грабленаго,
А и того ди Ивана Сутырина,
Только жаль добраго молодца похмѣль-
наго
А того ли Кирилу Даниловича, и пр.
Относительно языка должно замѣ-
тить , что въ этихъ стихотвореніяхъ
предлагается образецъ народнаго Ве-
лико-Русскаго языка (впрочемъ съ нѣ-
которою примѣсью .сѣвернаго Сибир-
скаго нарѣчія , въ употребленіи не-
многихъ словъ и выраженій). Произ-
ношеніе нѣсколько, измѣнено по но-
вѣйшему правописанію.
461- 3. Припѣвка , употребляемая
пѣвцами въ началѣ пѣсни для вооду-
шевленія какъ самихъ себя, такъ и
слушателей. По свидѣтельству Слова
о Полку Игор. , этому поэтическому
обычаю слѣдовалъ и Боанъ.
— 9. Городъ Дедеіицъ , можетъ
быть , тоже, что баснословный Ле-
дяиъ ірадъ Сербскихъ пѣсенъ.
— 13. То есть, тридцать одішъ
корабль.
1499
1500
461. 15. Буднміровйчъ уже и зна-
чить сынъ Будпміра, плиБудиміровъ;
но в* пѣсняхъ къ отечественному име-
ни прибавляется еще слово сынъ.
— 18. Прекрасное описаніе ко-
рабля ѵ .замѣчательное по эпическимъ
подробностямъ. Корабль называется со-
коломъ, но изображается въ видѣ ка-
кого-то звѣря. Въ основѣ этого поэти-
ческаго представленія — изображеніе
дѣйствительнаго корабля , какой упо-
треблялся у древнихъ народовъ. На
носахъ и кормахъ кораблей Римскихъ
изображался преимущественно овенъ;
нижняя часть носа выводилась клы-
ками или желѣзными ножами , кото-
рые, при быстрой встрѣчѣ , пронзали
бока непріятельскаго судна. Па воен-
ныхъ корабляхъ строились башни
(іііітех: муравленъ чердакъ, 462. 12).
Средневѣковая поэзія , украшая дѣй-
ствительность вымысломъ, изображала
корабли подъ видомъ чудовищнаго жи-
вотнаго.
— 24. воткнуто', согласовано сь
два въ ср. р., какъ и далѣе.
— 25. 462. 5. острые, бѣлые: съ
окончаніемъ им. пад. Согласованы сь
числ. два, безъ всякаго различія между
предметами одушевленными п неоду-
шевленными. § 231.
462. 12 — 13. бесѣда — бесѣдка; до-
роіъ рыбій зубъ—эпитетъ, слово оире-
дѣлит. при бесѣда. § 240. Пр. 4.
— 21 вы не согласуется въ чи-
слѣ съ еси. § 202- Пр. 4.
— 25. ко приложено кь мнѣ по
мѣстному народному говору.
463. 2. Богатство опредѣляется, по
древнему обычаю, пушнымъ това-
ромъ. Мѣха считаются по старинному
сороками. § 228.
—;ц7. Намекъ на Цареградскія ма-
теріи {паволоки) , которыя съ древ-
нѣйшихъ временъ вывозились изъ Ви-
зантіи на Русь. Въ договорѣ Игоря
сь Греками сказано: «вхоляще же
Русь въ градъ, да не имѣютъ волости
купити паволокъ лише но 50 золот-
никъ; и отъ тѣхъ паволокъ аще кто
крьнеть (вар. купить), да показываетъ
цареву мужю , и Тое запечатаетъ и
дасть имъ.» Слнч. слова Святослава
Игоревича; «от» Грекъ злато, паволо-
ки, вина, овощеве разноличныя »
463. 10. таможни — позднѣйшее
учрежденіе.
— 24. Эпитетъ Владиміра — ла-
сковый соотвѣтствуетъ скандинавскому
наименованію царя, властителя — іпіі-
<1іпдг — милостивецъ (отъ тііііг, нѣм.
тікі — милостивый, ласковый).
— 32. Л праксѣевною въ древн-
стпх. называется супруга Владиміра.
Полное окончаніе -ой вм, -ѣ § 65.
— зз. п овгореніе сказаннаго, со-
ставляющее одну изъ особенностей
эпическаго разсказа.
464. 10. заимуй — занимай.
— 15. надо не согласуется сь дво-
ры. § 200. Нр. 14.
— 20. осударь, вм. іосударь, безъ
придыханія і. § 32.
— 22. Путптишной вм. — ы.
465. I. позднимъ поздно. § 226-
1. 5).
— б. Златоверховаты: § 81.
Пр. 4).
— 10. Слич. въ Одиссеѣ начало
описанія палатъ Алкпноеиыхъ, по пе-
реводу Жуковскаго:
Все лучезарно, какъ на небѣ свѣтлое солн-
це пль мѣсяцъ,
Было въ палатахъ любезнаго Зевсу паря
Алкиноя (7, 84 — 85)-
1501
1502
466. 29. Богатыри Владиміра были
различнаго происхожденія, а также
и изъ разныхъ мѣстъ. Дюкъ Степано-
вичъ , изъ Галича Волынскаго , былъ
боярскій сынъ.
— 36. удача: эпитетъ и слово
опредѣлительное. § 240. Пр. 2.
467. іі, 12. чиста серебра, красна
золота: эпитеты въ род. пад., означа-
ющемъ качество. Красное эпитетъ зо-
лота и въ древне-нѣм. поэзіи. Въ Ни-
белунг. гоіег §о]і.
468. 1. изъ трость дерева. § 240.
Пр. 3.
— 2. Новгородцы издавна слыли
за искусныхъ мастеровъ. Воевода Свя-
тополка Окаяннаго, выступая противъ
Новгородцевъ, предводимыхъ Яросла-
вомъ Владиміровичемъ, укорялъ ихъ
слѣдующими словами: «что придосте
съ хромьцемъ симъ , о вы плотници
суще? а поставимъ вы хоромомъ ру-
бити нашимъ.»
— 7. Наивно выдумана какая-то
заморская Кама, для того чтобы воз-
величить прославляемыя стрѣлки.
— 7 9. пала, впала, вм. падаетъ,
впадаетъ. § -188- Пр. 3.
— 10. Это подробное описаніе
стрѣлокъ Дюка Степановича, со вклю-
ченіемъ повѣствовательныхъ подроб-
ностей , можетъ служить образцомъ
эпическаго изложенія.
— 11. ранилъ: отъ ранити (у-ро-
нить).
— 31. Потому что въ ушахъ у
стрѣлокъ .ночью блестятъ драгоцѣн-
ные камни. Слич. въ Пзборн. Св. 1073
г. повѣрье о камни Ан<ьраксѣ: нѣ
ді.иык нъ поівті.ік са оергтэіеті. іцдддеѵл
во акы доѵплдтіир. пл» дкм оугль. нскрл-
МІІ ІІІ.ѴІ.ІІІТС.
— 36. ярый, т. е. бѣлый — посто-
янный эпитетъ воска.)
469. 4. Поэтическое заключеніе
стихотворенія, припѣвка. Пѣсня назы-
вается стариною потому, что пере-
даетъ изъ одного поколѣнія къ дру-
гому народное преданіе. Полагаютъ,
что Эдда по сканд. значитъ прама-
терь, прабабка, т. е. старуха.
— 11. просвѣта: можетъ быть, вм.
просвѣте: 3-е л. ед. ч. прош. вр.
— 20. Вся природа приходитъ въ
содраганіе при рожденіи героя. Волхъ,
вѣроятно , волхвъ (и рѣка Волховъ?).
Отцемъ его былъ змій. По Кіевскому
баснословному лѣтописцу , Волховъ,
сынъ Словена , быль чародѣй-оборо-
тень. Ему , будто бы , воздавали бо-
жескую честь, называя сго Перуномъ.
470. 3. въ наукъ. 5 45. Прим.
— 7. Онъ былъ оборотень. Слич.
въ Словѣ оП. Игор. изображеніе дѣй-
ствующихъ лицъ въ видѣ полка, соко-
ла и т. п.
— 15. туромъ — золотые роіа. §
240. Пр- 4.
— 31. за щитомъ — взятъ: слич.
въ лѣтописяхъ; «вт.зяша градъ Кыевъ
на щитъ» Повг. 26; възяша Всево-
ложь градъ на щитъ» Ипат. 36.
— 33. Прекрасное выраженіе, вм.
сомсечь. Слич. въ концѣ отрывка изъ
стпхотв. о Калинѣ царѣ.
— 35. ои&: прибавлено. § 204-
Пр. 4.
47 1. 3. раменье — областное сло-
во; значить крупный дремучій лѣсъ,
а также и мѣсто, 'гдѣ растетъ онъ.
— 4. сохатой въ Снбпрск. нарѣ-
чіи значитъ лось (сегѵиа 8аІіх).
— 7. брезіОвать сочинено съ дат.
пад. Впрочемъ зайцамъ, лисицамъ, мо-
жеть быть, по областному говору им.
зайцами, лисицами.
1503
1504
471. 16. обернется— полетѣлъ —
бьетъ. О сочиненіи глаголовъ по вре-
менамъ см. § 184. Пр. 2.
— 19. спуску нѣтъ. § 261- Пр. 2.
— 23. яства вм ястая. § 56.
Пр. 6.
— 30. Сеславьевича---Святосла-
вича.
— 35. по примѣтамъ — въ цѣль.
472. 2. Въ этомъ стихотвореніи по-
вѣствуется, будто Владиміръ и Дунай
женились на двухъ сестрахъ короле-
вишнахъ , дочеряхъ грознаго короля
Етмануила Етмануиловнча , хана Зо-
лотой Орды : Владиміръ на А<ьросиньѣ
(она же и Апраксѣевна), а Дунай на
Настасьѣ.
— 13. Въ древнихъ стих. отли-
чается верста пятисотная отъ ты-
сячной.
— 18. спѣла: вѣроятно, запѣла
(т. е. взвизгнула). Слич. въ Словѣ о
П. Игор. «копіа поютъ на Дунай.»
Въ Одно. Гомера , по переводу Жу-
ковскаго:
Крѣпкую правой рукой тетиву потянувши,
онъ ею
Щелкнулъ; она провизжала,какъ ласточка
звонкая въ небѣ. 21. 410—411.
Въ пѣсняхъ Древней Эдды: «топоръ
высоко запѣлъ, отрубивъ ему голо-
ву»—«мечь кусаетъ и звенитъ объ пхъ
черепы»— ада не кусаетъ мечь , когда
обнажишь его, сколько бы ни пѣлъ
онъ надъ твоей головою»
— 19. сшибіо. § 201. 11р. 1.
— 23. тѣхъ: употреблено въ ви-
дѣ члена. § 209. Пр. 1.
473. 11. Ладушка: слич. въ Сл, о
Полк. Иг. ладо.
— 14. хоть (= хотя): сокран^ену
изъ хочешь- § 46. Пр. 1.
— 17. что. § 285. 3).
— 31. чингалище = кинжалъ (ч==
К, г—ж^: можетъ быть отъ лат. сіп-
§іі1іін> — поясъ вообще , а въ среди,
вѣка преимущественно поясъ для ору-
жія.
— 38. попрыжѣе: отъ прыгать.
Г
— 39. полутчѣе. § 69. Пр. 6-
474. 5. Преданіе, основанное на
олицетвореніи рѣкъ въ образѣ су-
ществъ миѳическихъ.
476. 3. встрѣчу — на встрѣчу.
— 8. гулянье — неохотное: вм. не-
охотно гуляю. 5 261. Пр. 2.
— 9 , 10. Въ этихъ двухъ сти-
хахъ выражена главными чертами вся
жизнь средне-вѣковаго витязя; бито ,
граблено: § 200. Пр. 10. душа спа-
сти: вм. душу спасти. Въ древн. стпх.
употребляется также: стѣна пройти,
нога изломить , зима зимовать , какъ
доселѣ въ областномъ языкѣ: трубл
закрыть, шуба зашить , вода налить
§ 196. Пр. 3.
— 12. путя, вм. пути, по ана-
логіи съ род. звѣря\ тестя, вм. древ-
нѣйшихъ звѣри, тести и пр.
— 22. застава , т. е. шапка ка-
заковъ.
— 30. Поговорка; чохъ- вѣроятно
чиханье.
— 35. во Ердань рѣкѣ § 210.
11р. 3.
477. 1. по управляетъ здѣсь и
мѣстн. и дат.
— 16. которые. 5 268. Пр. 2.
478. 8. лежать будетъ. § 196-
— 14. Описательное выраженіе для
измѣренія пространства.
1505
1506
478. 3 і .Въ сказкахъ иначе повѣствует-
ся о кончинѣ Василья Буслаева: «Василій
Буславичъ приплылъ на зеленые луга.
Тутъ лежитъ морская пучина—вокру-
гомъ глаза. Онъ вокругъ нее похажи-
ваетъ, сапожкомъ ее попинываетъ, а она
ему и говорить: «Василій Буславичъ!
не шйіай меня , и самъ тутъ будешь.
Вотъ послѣ атого рабочіе его разшу-
тились межъ собой и стали (иначе:
давай) скакать черезъ морскую пучи-
ну. Всѣ перескочили, а онъ скокнулъ
напослѣдч и задѣлъ ее (иначе: за нее)
только пальцомъ правой ноги, да тутъ
и померъ» (Аѳанасьева Пародн. Рус.
Ск. I. 52, 53).
— 37. Въ древн. Рус. стихотв. свѣ-
жо сохранилось преданье о пирахъ
Владиміра. Кромѣ приведеннаго здѣсь,
вотъ еще мѣста о томъ же предметѣ:
Въ стольномъ въ городѣ во Кіевѣ,
Что у ласкова, сударь, Князя Влядмміра,
А и было пированье, почестный пиръ,
Было столованье, почестный столъ;
Много на пиру было Князей и бояръ,
11 Рускихъ могучихъ богатырей.
А и будетъ день въ половину дня,
Княженецкой столъ во полу-столѣ,
Владиміръ Князь разпотѣши.іея.
Но свѣтлой гриднѣ похаживаетъ,
Черныя кудри разчесываетъ.
Преданіе о пирахъ Владиміра вос-
ходитъ ко временамъ Нестора , кото-
рый повѣствуетъ: «се же пакы творя-
шс людемъ свопмь по вся недѣля:
устави на дворѣ въ гридьницѣ пиръ
творити , и прпходитп боляромъ , и
съцьскымъ (= сотскимъ), п дссяць-
екымь, и нарочитымъ мужемъ, при
Князи и безъ Князя: бывайте множь-
ство -отъ мясъ , отъ скота и оть звѣ-
рины , бяше по изобилью стъ всего.
Егда жс подъпьяхуться, начьняхуть
роптати на Князь , глаголюще: зло
есть нашимъ головамъ! да намъ лети
деревянный лъжицамп , а не сребря-
ными. Се слышавъ Володимеръ , по-
велѣ псковати лжицѣ сребрены , ясти
дружинѣ, рекъ сице: яко сребромъ и
златомъ не имамъ налѣсти дружины ,
а дружиною налѣзу сребро и злато,
якоже дѣдъ мой и отець мой доиска-
ся дружиною злата и сребра. Бѣ бо
Володимеръ любя дружину и съ ними
думая о строи земленѣмь, п о ратѣхъ,
и уставѣ земленѣмь.»' Вѣрный своему
веселому нраву , Владиміръ отвѣчаетъ
Магометанскимъ посламъ: «Руси есть
веселье питье , пе можетъ безъ того
быти.»
479. 18. до люби: любь вм. любовь.
— 30. щаска — счастка — сча-
стіе.
— 37. Эта бѣлая лебедь была ча-
родѣйка Авдотья Лиховпдьевпа. Ми-
ѳическія дѣвы, какъ у насъ, такъ осо-
бенно у Нѣмцевъ, представлялись въ
образѣ бѣлой лебеди. Вь пѣсняхъ древ-
ней Эдды упоминается о лебединыхъ
Сорочкахъ Валькирій, пли сверхъ-
естественныхъ дѣвъ-воптельнпцъ: «ра-
но поутру увидѣли онп на морскомъ
берегу трехъ женщинъ; онѣ пряли
ленъ, около нихъ лежали лебединыя
сорочки: то были Валькиріи.» Одна
птъ нихъ даже звалась 8ѵап1і«іІ, то
есть, бѣла какъ лебедь, пли бѣлая ле-
бедь (пѣсня о Вплиндѣ Ста Ѵбіішсіі).
480. 1 Превосходный образецъ
эпическаго описанія. Поэтъ живопи-
суетъ дѣйствія, смѣняемыя одно дру-
гимъ. Русскій народный пѣвецъ руко-
водствовался тѣми же законами эпи-
чеснаго творчества , котврымъ слѣдо-
валъ Гомеръ въ описаніи стрѣльбы
Паидара:
Пандаръ же крышку колчанную поднялъ
и выволокъ стрѣлу,
Новую, стрѣлу крылатую, черныхъ стра-
даній источникъ
95
1507
Скоро къ тугой тетивѣ приспособилъ онъ
горькую стрѣлу,
II обѣтъ сотворя луконосцу Ливійскому ,
Фебу,
Агнцевъ ему первородныхъ принесть зва-
мснптую жертву,
Въ отческій домъ возвратяся, въ священ-
ныя Зеліи стѣны:
Разомъ повлекъ п пернатой ушки и во-
ловію жилу;
Жилу привлекъ до сосца, и до лука же-
лѣзо пернатой;
И едва круговпдвый огромный свой лукъ
изогнулъ онъ ,
Рогъ заскрипѣлъ, тетпва загудѣла и пря-
нула стрѣлка
Остроконечная , жадная въ сопмы вле-
тѣть сопротгівныхъ.
(ІІліад. въ перев. Гнѣдича. 4, 116—126.)
180- 21. иѣ въ кое: въ нѣкое. § 75.
Пр. 2.
— 33. Замѣчательное сходство съ
содержаніемъ втого стихотвор. нахо-
димъ въ одной Нѣмецкой сказкѣ (въ
пзд. братьями Гриммами: Кіп<1. п. На-
импагсіі. 1. ,№ 16). Женщину-оборотня
Нѣмецкая сказка низвела до обыкно-
венной смертной, представивъ героинею
разсказа одну вѣроломную царевну,
которая , на тѣхъ же условіяхъ, какъ
и русская еретннца, выходитъ замужъ
за храбраго воина. Когда она уми-
раетъ , мужъ ея тоже вмѣстѣ съ нею
опускается въ могилу, но уже не съ
конемъ, какъ прилично воину, а со
столомъ, па которомъ было четыре ко-
ровая хлѣба и бутылка вина. Явившая-
ся въ могилѣ змѣя уже не жжетъ, ни
палитъ, а только ползетъ къ мертвому
тѣлу; воинъ разсѣкаетъ ео на три части:
тогда приползаетъ другая змѣя и каки-
ми-то тремя листиками оживляетъ змѣю
мертвую. (Слич. 1-ю статью изъ Лѣчеб-
ника въ ХѴП в.). Оставшимися отъ змѣи
листиками воинъ воскрешаетъ свою же.
1508
ну. Въ ея смерти не было со стороны
ея никакой мудрости, т. е. чародѣйства;
а потому , чтобы удержать къ концу
сказки нравственное заключеніе древ-
нѣйшаго преданія, надобно было пред-
ставить эту жецщину вѣроломною. Та-
кою она дѣйствительно и становится и
іицетъ погибели своего мужа; неправ-
да торжествуетъ: вѣроломная жена по-
гибаетъ, а мужъ остается въ живыхъ.
Такимъ образомъ, условіе — бытъ по-
гребеннымъ вмѣстѣ — не состоялось;
и именно потому, что въ Нѣмецкой
сказкѣ является оно уже случайностью,
а пе существеннымъ обрядомъ , какъ
въ нашемъ стихотвореніи. Нѣмецкая
героиня оправдываетъ это условіе толь-
ко нѣжностью: если онъ меня любитъ,
что ему за жизнь безъ меня! Потокъ
Михайло Ивановичъ безъ псякаі о при-
нужденія полѣзъ къ мертвой женѣ въ
могилу, потому что признавалъ закон-
ность условія , основанную на старо-
давнемъ обычаѣ: нѣмецкаго воина при-
нудили къ тому , оцѣпивъ всѣ ворота
стражею. Если въ нѣмецкой сказкѣ ви-
димъ больше развитія общественнаго;
то не льзя не замѣтить, что въ на-
шемъ стихотвореніи пѣвецъ крѣпче
держится старины и преданія. Оба эти
народныя произведенія, раздѣленныя въ
своемъ образованіи вѣками и народно-
стями, предлагаютъ замѣчательное ме-
жду собою родство; оба основываются
па обрядѣ, о которомъ повѣствуютъ
средне-вѣковые писатели — Св. Бони-
фацій, Пмп. Маврикій, Дитмаръ. Этотъ
обрядъ состоялъ въ пожертвованіи жиз-
ни другою половиною брачной четы
по смерти первой.
481. 39. д.ія страху — отъ страха.
482. 22. собираются—народъ §216.
Пр. 2.
483. 4. Свидѣтельство о жертвопри-
ношеніи водамъ.
— 30. двою: вѣроятно дважды.
1509
1510
484. Ю. То есть, тридцать одинъ
корабль.
— 19. въ мѣсто: вм. вмѣстѣ, на во-
просъ: куда? § 262. 1).
— 21. пиши на имена: означай име-
немъ.
— 23. покинулъ — бросилъ, перо—
лепестокъ.
— 30. Выражено кратко , вМ. чьи
жеребьи по верху плывутъ, тѣ правы.
485. 1. сами — приговаривай- § 192.
Пр. 1.
— 15. Садъ — Садко: игра словъ,
изъ которой видно производство умень-
шительнаго Садко отъ Садъ.
— 17. Намекъ на жертвоприноше-
ніе Морскому Царю , какому-то во-
дяному божеству. Слич. въ Густпнск.
лѣтоп. «инып же кладяземъ, езсромъ,
рощеніямъ жертвы прпношаху. Оть
сихъ единому нѣкоему богу на жертву
людей топяху , ему жс и донынѣ по
нѣкоихъ странахъ безумный память
творятъ: во день иресвѣтлого Воскре-
сенія Христова , собравшеся юніп п
играюще, вметаютъ человѣка въ воду,
и бываетъ иногда дѣйствомъ тѣхъ бо-
говъ , си естъ бѣсовъ, яко воыетаемып
во воду , пли о древо, пли о камень ,
въ водѣ разбиваются и умираютъ, или
утопаютъ; по иныхъ же странахъ не
вкидаютъ въ воду, но токмо водою
обливаютъ , но еднначе тому же бѣсу
жертву сотворяютъ.«Прпбчвл. къ Ппат#
лѣт. 257.
— 30. тавлея (отъ лат. ІаЬиІа), вм.
шашки, игральной кости.
486. 19. Изобразительное измѣре-
ніе пространства. Замѣчательно скудна
Фантазія нашихъ народныхъ пѣвцовъ нъ
описаніи палатъ и другихъ зданій. Ви-
на этому , конечно въ самой дѣйстви-
тельности, не предлагавшей матеріала
для описанія. Даже палаты Соловья
Будпмпровича описываются общими ,
неопредѣленными чертами, какъ это
особенно явствуетъ изъ сравненія это-
го описанія съ Гомеровымъ палатъ Ца-
ря Алкпноя.
— 28. головой: самъ, своей особой.
487. 8. Повѣрье о томъ , что буря
на морѣ происходитъ тогда, когда пля-
шетъ морской царь.
—23. 488. 7—8. станишникъ (отъ
станъ,становиться станомъ .засадою) —
областное названіе разбойника. Въ про-
тивоположность областному реченію
общеупотребительное названо здѣсь
Русскимъ.
487. 30. Богатырь эпохи Владпмі-
ровой именуется уже казакомъ. Объ
Ильѣ Муромцѣ см. ниже въ образцахъ
современной народной словесности.
— 35. пе годилося —нс случилось.
488. 29. въ черенья въ ножевые: изоб-
разительно , вм. въ мелкія части.
489. 7. Прекрасно изображено бла-
городство и величіе характера Ильи
Муромца, не хотѣвшаго воспользовать-
ся своей силой и правомъ побѣдителя.
— 26. тѣ: прибавлено въ видѣ чле-
на. § 209. Пр. 1.
— 27. Видно свѣжее чувство пѣв-
ца , современнаго Татарскимъ но ро-
мамъ. Безъ сомнѣнія , это лирическое
воззваніе уцѣлѣло отъ древней эпохи,
тогда какъ весь составъ стихотворенія
подвергся значительнымъ измѣненіямъ.
____ 31. не видитъ: вѣроятно, ошиб-
кою вм, не видать.
— 36. ярлыкъ — грамота, слово ,
внесенное въ нашъ языкъ отъ Мон-
головъ.
491. 4. тишѣя. § 69. Пр. 6.
— 9. канониръ: слово позднѣйшее ,
иностранное.
1511
1512
492. 19. Равномѣрно высказывается
чувство современника.
493. 30. на Угличѣ — въ Угличѣ;
отъ тѣхъ-. § 209. Пр. 1.
494. 12. Эпическій мотивъ, основан-
ный на преданіи о женахъ чародѣй-
кахъ.
— 27. Слич. это стихотвореніе съ
пѣснею о Скопинѣ, записанною для
Джемса. Киязевичъ — сынъ Кня-
зя : образовано отъ прилаг. Князевъ.
§ 84.
— 31. Скурлатова — Скуратова.
— 40. богатествомъ'. е вм. древ-
нѣйшаго ь: г.оглті.стко- § 50. Пр. 3.
495. 4. Все это вымышлено, со-
гласно съ историческими обстоятель-
ствами , но въ духѣ народной эпиче-
ской поэзіи. Историческая основа со-
стоитъ въ дѣйствительной враждѣ бо-
ярской партіи противъ Скопина.
— 12. Очевидно, позднѣйшая при-
бавка, когда въ послѣдствіи пошли въ
хоДъ пѣсни о Князѣ Скопинѣ. Эта
прибавка не кстати влагается здѣсь
въ уста самого Князя.
— 17. поддернули зелья — броси-
ли отравы.
— 20. крестовыя — крестовой , т.
е. крестной.
496. 15. Полное заключеніе пѣсни.
Имъ могли оканчиваться и всѣ другія
стихотворенія эпическаго содержанія.
— 20. Потому что пѣсня перехо-
дитъ отъ одного поколѣнія къ друго-
му, отъ стараго къ малому.
— 21, Паши пѣвцы , не сочините-
ли , а исполнители, передающіе въ
пѣснѣ чужое сочиненіе, были укра-
шеніемъ пира, какъ рапсоды въ эпоху
Гомерическую у Грековъ.
— 30. Начало пѣсни, вѣроятно, ис-
порчено: отъ того въ первомъ пред-
ложеніи не достаетъ сказуемаго.
— 10. колыбель — люльку’, тожде-
словіе (тавтологія), состоящее въ со-
единеніи двухъ синонимовъ.
497. 3. шириночку. вь подлинникѣ
ошибкою: шинкарочку.
СХХХІХ. Наговоръ.
(/То гізі). Ііамгева въ Архивѣ Историка-Юрид. Свѣд. кн.
2,
Благослови, истинный Христосъ,
рабу Божію (имярекъ) придти на во-
стокъ и помолиться Спасу пречисто-
му образу. Умоюсь не водой—Божь-
ей росой; утретъ Богоматерь Пресвя-
тая Богородица бѣлой ризой. Освѣ-
чусь я свѣтлымъ мѣсяцемъ; осіяюсь
краснымъ солнышкомъ; препояшусь
буйны вѣтры; отымусь часты звѣз-
ды. Солнце деснуетъ; луна въ тѣлѣ
1854 ).
ходитъ; по главѣ .моей звѣзды ходятъ.
Завяжи, Господи, колдуну и колдуньѣ,
вѣдуну и вѣдуньѣ п уппрцу па раба Бо-
жія (имярекъ) зла не мыслити , отъ
з чернца, отъ черницы, отъ красной
дѣвицы, оть бѣловолосаго, отъ чер-
новолосаго, отъ рыжеволосаго , отъ
русоволосаго, отъ одноглазаго, раз-
ноглазаго и отъ упирца. Поііду я па
<о востокъ и помолюся и покорятся рабъ
1513
1514
имярекъ). Стоятъ три жены Акспныі:
я вамъ помолгося, я и покорюся рабъ
(имярекъ). Пойду я чрезъ чистыя
поля, черезъ быстрыя рѣки, черезъ
зеленыя дубравы, пе громъ гремитъ, б
не молніей палитъ — сжетъ и па-
литъ, отбиваетъ всякудьяволску прит-
чу отъ раба Божія (имярекъ) отъ кол-
дуна, оіь колдуньи, отъ вѣдуна, отъ
вѣдуньи и отъ упирца. Завяжи, Го- іо
своди, колдуну и колдуньѣ , вѣдуну
и вѣдуньѣ, уста и языкъ на раба
Божія (имярекъ) зла не мыслить. Мн-
хайло Архангелъ, Гавріилъ Архан-
гелъ, Никола милостивъ снидп(те) съ іб
небесъ и снесите ключи и замкните
Народные наговоръ» пли заговоры
представляютъ нелѣпую смѣсь языче-
скихъ суевѣрій съ нѣкоторыми пред-
ставленіями и понятіями христіан-
скими.
5Ц. 10. деспуетъ (отъ десныгі)—вѣ-
роятно , ходитъ но правую сторону ,
свѣтитъ съ правой стороны; что со-
вершенно согласно будетъ съ молит-
вою на востокъ. Герои сказочные, но-
чуя въ чистомъ полѣ , вставъ поутру,
обыкновенно молятся на востокъ.
512. 2. завяжи: это клятвенное из-
реченіе, вѣроятно , состоитъ въ связи
съ паузами.
— 3. упирецъ — отъ у пиръ , вам-
пиръ.
колдуну и колдуньѣ, вѣдуну н вѣ-
дуньѣ и упирцу па крѣпко и твердо.
И сойдетъ Никола милостивъ, и сне-
сетъ желѣза, и поставитъ отъ земли
до небесъ и запретъ тремя ключами
позолочепымп, ц тѣ ключи броситъ
въ Окіянъ море; лежитъ алатырь —
тсбѣ бы каменю не отложатца, а
— 10. помолюсь и покорюсь: вѣро-
ятно, тождесловіе. Замѣчательно упот-
ребленіе гл. покориться въ смыслѣ
20 молитвы, соединенной съ покорностью
передъ богами , которая во времена
Игоря выражалась сложеніемъ передъ
ихъ истуканами оружія и золота: «за-
утра прнзва Игорь слы, и прнде на
холмъ, кдѣ стояніе Перунъ , покладо-
вамъ ключамъ не выплывать по мое
слово. Во имя Отца и Сына и Свя-
таго Духа, аминь.
Иа Окіанѣ морѣ стоитъ островъ ,
на томъ острову тридесять деревъ;
па тѣхъ древахъ по тридевяти гнѣздъ, з
и па тѣхъ гпѣздахь но тридевяти
птицъ, и какъ птицы обрадуютца
красному солнышку, такъ и я рабъ
Божій (имярекъ)—обрадуются рабы
и рабыни, князья и бояре.
ша оружье свое, и іцигы и золото,, н
ходи Игорь ротѣ и люди его , елико
поганыхъ Руси.»
513. 23. камень алатырь—миѳиче-
скій камень народной поэзіи; опъ ле-
житъ на морѣ — Окілнѣ , называется
б/ьлъ-горючь камень. Нѣкоторые дума-
ютъ видѣть въ этомъ камнѣ пе что
иное, какъ гр уХектрон {илектроііъ=
електронъ — алатырь), историческое
преданіе о которомъ приняло въ на-
родной поэзіи характеръ миѳическій.
1515
1516
СХЬ. ПЗЪ СКАЗКП О СЛАВІІОПЪ И СИЛЬНОМЪ ВИТЯЗЬ ЕРУГЛАПЬ ЛА-
ЗАРЕВИЧА , О ЕГО ХРАБРОСТИ, И НЕВООБРАЗИМОЙ КРАСОТЪ ЦАРЕВНЫ
АНАСТАСІИ В
(Ло рукой, г.
Потомъ же Ерусланъ Лазаревичъ
ѣдигъ многое время, п наѣхалъ, аж-
но въ чистомъ нолѣ побита лежитъ
рать сила великая и много трупу
человѣческаго. И Ерусланъ Лазаре- 5
вичъ въѣхалъ вь побопіцс и закри-
чалъ своимъ громкимъ голосомъ: есть
ли въ ссіі рати живъ человѣкъ? И
воста тутъ единъ живъ человѣкъ и
рече: государь храбры воинъI Каво «о
ты спрашиваешь и кто тебѣ падо-
бѣнъ? И взговоритъ Ерусланъ Лаза-
ревичъ: брате, живъ человѣкъ! чья
сія сила побитая лежитъ, и кто ся
побилъ? И взговоритъ ему живъ че- із
ловѣкъ: сія сила побитая лежптъ
Оеодула Царя Змія , а побивалъ ея
Князь Иванъ Руской богатырь, а до-
ступаетъ дочь ево прекрасную ца-
ревну Капдуру Ѳеодуловну, и хощетъ 20
сс неволею взять. И взговоритъ Еру-
слаііъ Лазаревичъ: брате, живъ че-
ловѣкъ! а далеко ли мнѣ объѣзжать
Князя Ивана Рускова богатыря? И
рокъ ему живъ человѣкъ: объѣзжай
сйо силу великую, п паѣдешъ ко-
невую накопать, п скакапа з горы
на гору; долы и подолы вопъ вы-
метывалъ, широкія раздолья хвостомъ
устилалъ. И Ерусланъ Лазаревичъ зо
учалъ скакать такъ же з горы на
гору; долы и подолы вонъ выме-
тывалъ, широкія раздолья хвостомъ
А лгЬЕ
Забѣлина^.
устилалъ; п наѣхалъ другую рать
силу великую побитую, лежитъ. И
Ерусланъ Лазаревичъ въѣхалъ въ ту
силу побитую и вскричалъ громкимъ
голосомъ свопмъ: есть ли въ ссіі ра-
ти живъ человѣкъ? И восталъ тутъ
живъ человѣкъ п рече: Господинъ
добры , ково тебѣ надобно? И рече
Ерусланъ: чья сіа сила побитая ле-
житъ , и кто ее побивалъ? И "рече
ему живъ человѣкъ: Государь храб-
ры воинъ, сню силу побивалъ Князь
Иванъ Руской богатырь, а досту-
паегъ дочь у царя Ѳеоду.іа царев-
пу Капдулу Ѳеодуловну , а хощегь
ея неволею взять. И взговоритъ Еру-
слапъ Лазаревичъ: Брате, жпвъ че-
ловѣкъ! далеко ли мнѣ Князя Ивана
Рѵскава богатыря объѣзжать? И ре-
че ему живъ человѣкъ: объѣзжай
сію силу великую кругомъ , и па-
ѣдишъ коневую изканать и самаго
Кпязя Ивана Рускова богатыря; уви-
дсшъ въ чистомъ полѣ бѣлъ шатеръ
полотняной, и ты поѣзжай къ тому
шатру , и въ томъ шатрѣ увпдпшъ
Кпязя Ивана рускова богатыря. И
Ерусланъ Лазаревичъ объѣхалъ рать
силу великую кругомъ , н наѣхалъ
коневую искапать: скакапо з горы
па гору, долы п подолы вопъ вы-
метывалъ , широкія раздолья хво-
стомъ устилалъ. А рамъ зговорпть
1517
1518
таково слово: копь копя лутче, а
молодецъ молотца п давно лутчишъ
и удалѣя. И ѣдятъ Еруслапъ Ла-
заревичъ многое время , н потомъ
наѣхалъ, ажно въ чистомъ полѣ сто- 5
отъ бѣлъ шатеръ полотняной , а у
того шатра бѣла шатра стоитъ стре-
ноженъ добры конь богатырской па
біілой полсти іі зоблетъ бѣлоярую
пшеницу. И Еруслапъ Лазаревичъ ю
зговоритъ таково слово: слышалъ де
я у старыхъ людеіі: когда де конь ко-
ня побьетъ, то и маладецъ малодца.
II пришелъ Еруслапъ Лазаревичъ къ
бѣлу шатру и увидѣлъ тамъ бѣлъ ка-
мень, въ которой камень воткнута бы-
ло копье богатырское. И Еруслапъ
Лазаревичъ взговоритъ таково слово:
когда де л воткну больше ево , то
я побью ево. И увидѣлъ Еруслапъ 20
палицу желѣзную: чья де да пи
будетъ, тоіі де тово и побьетъ. И
пустилъ Еруслапъ своего добраго
коня , и ево доброй копь отбилъ
того канл и самъ сталъ ѣсть бѣло- 25
ярую пшеницу. И Еруслапъ Лаза-
ревичъ воткнулъ свое мурзавецкое
капіе въ бѣлъ камень, ажно больше
ево; и палицу сваю желѣзную смѣ-
рилъ — долѣ ево и тежелѣ. II по- зо
шелъ Еруслапъ въ бѣлъ шатеръ па-
латняпой, ажно въ томъ бѣлѣ шат-
рѣ спитъ младъ *) маладецъ замерт-
во. II Еруслапъ Лазаревичъ выіш-
маеть своіі остры мочь и хогцетъ за
ему злой смерти предать, а самъ
себѣ подумалъ: не честь мнѣ и не
хвала доброму молодцу соннаго че-
ловѣка убить, что мертваго; сонной
человѣкъ, что мертвой. И легъ опо-
чивать на другой сторонѣ. И вте-
поры пробудился Князь Иванъ Ру-
скоіі богатырь; вышелъ изъ шатра
вонъ, ажно стоитъ на бѣлой полсти
чужей копь, а ево доброй конь ска-
титъ по палю и щиплетъ зеленую тра-
ву. И Князь Иванъ Рускоіі богатырь
вынимаетъ саблю сваю булатную и
хощетъ ему злой смерти предать, а
самъ ссбЬ надумалъ: не честь мнѣ
и пе хвала соннаго человѣка убить,
аки мертваго. II чача его будити:
человѣче, возстали пе для моего
іб обуждепія, для своего спасенія. Вѣ-
даетъ ты , человѣче , что не по се-
бѣ задираешь , за что люди много
кровѣ проливаютъ. По что ты сво-
его коня къ чужему корму припу-
щаешъ , а моего прочь отбиваетъ ,
за что напрасную смерть примешь?
Скажи мнѣ, откуду ѣдишъ пзъ ко-
ева царства и какого отца сынъ и
матери и какъ тебя завутъ по пмени
и па отечеству. И взгаворптъ Еру-
слапъ Лазаревичъ: азъ я ѣзжу изъ
царства Картаусова , отецъ у меня
Князь Лазарь Лазаревичъ , а мать у
меня Княгиня Епистпмія, а па име-
ни меня зовутъ Еруслапомъ , а по
отечеству Лазаревичемъ; а то пе го-
раздо па меня гаваришъ, прежде
всякаго дѣла хульными словами по-
рицаетъ I не похвалпся! а что капя
своего х корму пс пріпіущалъ, а
твоего прочь не отгзнялъ. II рече
Еруслапъ Лазаревичъ: есть ли у те-
бя чаша*), чѣмъ воду черпаютъ. II
взговоритъ Князь Иванъ Руской бо-
*) Въ рук- млад.
*) Въ рук. часа.
1519
1520
гатырь; есть у меня чаша, чѣмъ во-
ду черпаютъ. И взговоритъ Еру-
слапъ Лазаревичъ; кали у тебя есть
чаша , и ты почерпни воды , самъ
умоііея и мнѣ подай. 11 рече Князь
Иванъ Рускоіі богатырь: Еруслапъ
Лазаревичъ! тебі; вода черпать, а
мнѣ подать; понеже ты дитя мала-
дое. И гаваритъ Еруслапъ Лазаре-
вичъ: тсбѣ пода черпать и мнѣ на
ыоп руки подать. И взгаваритъ Князь
Иванъ Рускоіі богатырь: Еруслапъ
Лазаревичъ! тебѣ вода черпать и
мнѣ подавать: ты дитя моладое. И
говоритъ Ерусланъ Лазаревичъ: тебѣ
вода черпать, а мнѣ подавать. И взга-
варитъ Кпязь Иванъ Рускоіі бога-
тырь:—я въ Князьяхъ Князь и въ бо-
гатыряхъ богатырь, а ты казачпшка!
тебѣ вода черпать, а мнѣ подать. И.
рече Еруслапъ Лазаревичъ: я въ ца-
ряхъ царь и въ богатыряхъ богатырь,
а ты песъ, а не богатырь! тебѣ вода
черпать , и мнѣ подать. И Князь
Иванъ Рускоіі богатырь беретъ ча-
піу, самъ умылся и Еруслану подалъ.
И садплися опп скоро па свои доб-
рыя копи и наѣхали въ чистое поля;
и Князь Иванъ Рускоіі богатырь по-
ѣхалъ ва всю пару конскую , а Еру-
сланъ наѣхалъ ступыо бредучею и
настигъ Князя Ивана Рускава бо-
гатыря , а самъ взгаворитъ таково
слово: Боже милостивы! не даіі мнѣ,
Господи, всякаго человѣка убить ко-
піемъ тупымъ каііцемъ , и удари-
лись; и ударилъ Князя Ивана Ру-
скава богатыря противъ сердца ре-
тиваго и вышибъ изъ сѣдла вопъ.
И какъ Аращь веіцеіі наступилъ па
даспѣпіное ево ожерелья , и прити-
іо
15
20
25
50
55
ТО
снулъ *) ево к земли, и Еруслапъ**)
Лазаревичъ обарачиваетъ капІе свое
вострымъ копцемъ, и хощетъ ему
злоіі смерти предать, а самъ взгаво-
ритъ таково слово: Князь Иванъ Ру-
ской богатырь! смерти ли тебѣ пли
живота? И рече Князь Иванъ Ру-
скоіі богатырь: Государь Еруслапъ
Лазаревичъ! не лай смерти, но дай
живота! прежде сего у насъ съ та-
бою брани не бывало и впредь не
будетъ. И Ерусланъ Лазаревичъ сла-
зилъ своего добраго каня и поды-
маетъ Князя Ивана Рускава богаты-
ря за бѣлыя руки , и цѣловалъ ево
во уста сахарныя , и называетъ ево
милымъ братомъ. И садплися они
на свои добрыя капп, и пріѣхавъ
къ своему бѣлу шатру, и припусти-
ли къ одному корму, а сами пошли
въ бѣлъ шатеръ, стали пити и ясти
и праклажатися. И какъ будутъ на
весели , и згворилъ Еруслапъ Лаза-
ревичъ: Князь Иванъ Руской бога-
тырь! ѣхалъ я по чистому полю и
наѣхалъ побиту силу великую и мно-
го трупу человѣческаго, и кто ся
побилъ? И взгаваритъ Князь Иванъ
Рускоіі богатырь: Еруслапъ Лазаре-
вичъ! Сія сила побита лежитъ Ѳео-
дула царя Змія, а побивалъ сію си-
лу я , а доступалъ у пего тіцерь
прекрасную царевну Каидуру Ѳе-
одулавпу, а хаіцю взять неволею;
а завтра у пасъ съ нимъ будетъ по-
слѣдній бой; и ты посмотри моей
храбрости. И тако пошли оба и лег-
ли опочивать, и какъ ночь прашла ,
*) Это слово взято изъ Лубоиіп. изд. Въ
рук. причнел. **) Въ рук. Преслан.
1521
1522
п день насталъ. Тогда же Князь
Иванъ Руской богатырь обсѣдлалъ
своего добраго коня и поѣхалъ.
Это мѣсто плеть вслѣдъ за тѣмъ,
какъ Ерусланъ Лазаревичъ добылъ се-
бѣ богатырскаго вѣщаго коня.
Приведенный здѣсь текстъ отли-
чается стариннымъ народнымъ язы-
комъ. Лубочное изданіе уже подправ-
лено грамотниками и весьма неудач-
но. Мноіія древнія Формы вовсе вы-
брошены , напр. ажно , часто встрѣ-
чающееся въ сказкѣ. Слово изкопать
(встр (.чающееся и въ современномъ
народномъ языкѣ), означающее слѣдъ,
выбитый копытомъ, замѣнено словами
«слѣдъ Князя» и «скокотъ» (т. е. скокъ,
ускокъ) ; вм. «паѣхалъ ступыо» въ
Лубочномъ изданіи: ступою, что со-
вершенная безсмыслица. Многія вы-
разительныя реченія замѣнены обык-
новенными, ходячими. Напр. въ пред-
шествующемъ приведенному здѣсь эпи-
зоду, сказано; «и конь упалъ на око-
рака» (Слич. на корачь , на куко-
рачь); въ Лубочномъ изданіи: «конь
палъ на колени.»
Для сличенія предлагается здѣсь от-
рывокъ пзъ Лубочнаго изданія:
«А Ерусланъ же Лазаревичъ ѣхалъ
месяцъ другой и третій и наехалъ въ
поле на рать силу великую и всю
побитую где много трупу человѣче-
скаго было и крикнулъ громкимъ го-
лосомъ есть лн въ сей ратѣ живъ че-
ловѣкъ и всталъ спобоища живъ че-
ловѣкъ и говорить Еруслану Лазаре-
вичу ково ты спрашиваешь и кго те-
бе надобенъ Ерусланъ же Лазаревичъ
говоритъ живъ человекъ мне надобѣнъ
Потомъ вопрошалъ ато рать сила ле-
житъ побитая и кто ее побилъ и от-
вѣчаетъ живъ человекъ Ерусланъ Ла-
заревичъ рать сила лежитъ Ѳеодула
царя Змія а побилъ ее Князь слав-
ный и сильный Иванъ Руской бога-
тырь которой доступастъ у него до-
чери прекрасной царевны Кандраулы
Феодуловпы и хощетъ ее за себя не-
волею взять и говоритъ Ерусланъ Ла-
заревичъ далече ли сыскать мнѣ Кня-
зя сего Ивана Рускаго богатыря отве-
чаетъ ему живъ человекъ Ерусланъ
Лазаревичъ далече тебѣ его догонять
какъ объедешъ рать силу великую
кругомъ и увидишь тутъ слѣдъ Кня-
зя Ивана Рускаво богатыря, Еру-
сланъ Лазаревичъ объехалъ рать си-
лу великую и увидилъ коневой ско-
котъ гдѣ скакано съ горы на гору
и выметано вонъ долы и подолы сталъ
тѣмь путемъ скакать съ горы на гору
выметывая долы вонъ и пасхалъ на
другую рать силу побитую и въехавъ
въ побоище крикнулъ громкимъ го-
лосомъ есть ли въсеи ратѣ живъ чело-
векъ и встаетъ изъ побоища живъ
человекъ и сказалъ ему таково слово
Ерусланъ Лазаревичъ конь коня лучше
а молодецъ молодца и давно удалѣе
тогда поехалъ Ерусланъ Лазаревичъ
прочь и ехалъ мѣсяцъ другой и третій
и наехалъ въ поле на белъ шатеръ, а
у того бела го шатра стоитъ добръ
конь стреноженъ на белои полосте
зоблетъ бѣлоярую пшеницу и Еру-
сланъ Лазаревичъ слезъ съ своего доб-
раго коня и припустилъ его къ тому
жъ корму п Еруслановъ конь отбилъ
того коня прочь отъ корму а Еру-
сланъ пошелъ въ белъ шатеръ гдѣ
опочивалъ доброй молодецъ крепко и
Ерусланъ Лазаревичъ вынувъ саблю
острою хотелъ было сго плои смерти
предать и подумалъ самъ къ себе не-
честь мне доброму молодцу и нехвп-
ла будетъ когда соннаго человека убью
сонной какъ мертвой потомъ Легъ въ
шатрѣ на другой сторонѣ подлѣ Кня-
зя Ивана Рускава богатыря» и проч.
96
1523
1521
515. 4. тпрупъ\ принято здѣсь въ
собпрат. смыслѣ. Слич. въ Словѣ о
Дмптр. Допск. — 6. тіобомще: мѣсто
боя (-нще означаетъ мѣсто). —8. —9.
воста , рече: Славянскія фф. — 18.
— 19. доступами: требуетъ вші. па-
дежа. — 26. наѣхати (какъ найти)
постоянно употребляется въ залогѣ
дѣйствительн. — 27. скапана (т. е.
скакано : § 200. Пр. 10. — 28. по-
долы (подолья): сопоставлено слову
долы-
*
516. 1. Повтореніе, принятое въ
впнческнхъ разсказахъ. 517. 2. лут-
чишъ — лучше жъ. — 9. полсть —
полость. Слич. і.ъ Словѣ о Дан. Заточи.
полстяной.------зобл'етъ: зобати(ѣстъ)
отъ зобъ— овесъ, жито. Слич. зобни-
ца. — 22. той — тъ (тотъ): древ-
няя «і». — 26. Въ народи, пѣсняхъ
копье называется тоже мурзавецкимъ.
— 35. хощетъ ему: постоянно дат.
пад. ему (по древнему управленію
гл. уоттлп) вм. ею. — 37. нечесть —
не хвала. § 261. Пр 2. 1).
518. 2. Прекрасно выражены этою
чертою дреіняя простота нравовъ п
рыцарская довѣрчпві сть. — 13. аки:
церковкослав. •!>. — 14. человѣче:
тоже.
— 26. я: вѣроятно позднѣйшая
вставка прн древнѣйшемъ азъ.
519. 3. кали—и (вм. то): по древне-
русскому словосочиненію. — 7. воі)п
черпать § 196. Пр. 3. — 19. ка-
зачишко: слнч. областное казакъ —
наемный работникъ. — 30. пару —
т. е. нору (отъ порл).
— 36. копіемъ тупымъ копцемъ:
г.м. тупымъ копцемъ копья. § 240.
Пр. 5.
— 40. Аращь— оращь: слич. древ-
нее церковнослав. орь , Чешск. оі —
конь. Конь вѣщій — т, е. чудесный.
Слич. въ сказкѣ: сивка— бурка вѣщан
каурка.
— 41. ожерелье: что надѣвается на
шею. § 7.
520. 13. своею — вм. ссвоего — Съ
своего.
--------слазилъ — и подымаетъ. §
184. Пр. 2.
— 22. праклажатися: въ пѣсняхъ
обыкновенно: прохлаждатисп.
— 32. тщерь — дъірері,: церков-
носл. «!'.
— 36. смотрѣти: по древне-рус.
словосочиненію требуетъ род. пад.
схы. ИЗЪ НАРОДНЫХЪ СКАЗОКЪ.
(Но нле). Сахарова, 1841 г.)
1. воевода Сомъ, оба отъ Хва.іынскаго
Изъ сказки о Ііршѣ Ершовѣ се,инь моря; да тутъ же въ судѣ выборные
Щетчиниковѣ. мужики сидѣли: Судакъ да Щука,
Въ нѣкоторомъ царствѣ въ нѣко- оба отъ земскіихъ во.юстеіі, съ Век-
торомъ государствѣ, за тридевять зс- & пі рѣки да съ Дона.
мель въ тридесятомъ царствѣ уря- II къ тому суду пришли І’остои-
женъ былъ судъ , а въ томъ судѣ скаго озера челобитчики, рыба Леіць
судьями сидѣли: бояринъ Осетръ, да съ товарищи. ГІ били тѣ челобитчики,
1525
рыба Лещь съ товарищи, па судѣ па
Ерша Ершова сына Щет Шишкова ,
да подали за руками челобитную» А
въ топ ихъ челобитной, у рыбы Леща
съ товарищи на писано:
«Быотъ челомъ и плачутся убогій
сироты, нищіе крестьяне, Ростовска-
го озера рыба Лещъ съ товарищи на
Ерша Ершова сына ІЦетиниіікова.
Въ прошломъ 7040 годѣ, били мы ,
рыба Лещъ съ товарищи, па него
вора Ерша, въ насильномъ разграб-
леніи нашихъ живогишекъ; и пода-
ли сказску за руками всѣхъ старо-
жиловъ, что то Ростовское озеро
изстари было за нами , нищими
крестьянами, дано въ отчину, а нам ь
убогіимь сиротамъ, нослі: оіцовь на-
шихъ та отчина въ вѣкъ прочна. А
нынѣ тотъ ябедникъ Ершъ, лихой
человѣкъ и воришка, изъ Волги рѣ-
ки Выркою рѣкою къ намъ убогіимь
сиротамь , въ Ростовское озеро при-
шелъ опъ, Ершъ, зимою, не въ по-
гожую нору , и выпросился оиь,
Ершъ, одну ночь въ Ростовскомъ
озері; ночевать; а назвался окъ,
Ершь , наемнымъ крестьяншіомь; а
про то мы, нищіе крестьяне, не вѣ-
дая его , Ершовой, хитрости, пусти-
ли его, Ерша, въ одну ночь въ Ро-
стовское озеро Ночевать. А какъ онъ,
воръ Ершишка, одну ночь ночевалъ,
н унросиль пасъ, убогіихь сироть,
чтобы его, Ершишка, пустить но-за
кормитися въ наше озеро Ростовское
съ жекишкою и сь дѣтишками сво-
ими; а мы, нищіе крестьяне, не вѣ-
дая сго, Ершовой, лихости, положи-
ли на міру: сго , Ерша, съ женийі- *
кою и дѣтишками сго въ Ростовское
1526
озеро покормитися пуспіть. Да свіі-
даін мы пос.ік, что сму, Ершу, на-
рядомь иовііщеио было идти зимо-
вать на ст орожи на Каму’ рѣку,
б а онъ воръ и ябедникъ Ершишка,
укрывагочись, про то намъ не повѣ-
далъ; а мы , убогій сироты ваши,
про то не знали. II тотъ воръ, Ер-
шишка, въ нашемъ въ Ростовской г>
<о озерѣ поддѣта прожилъ, и дѣтишекъ
расплодилъ, и дочь свою Ершиху за
мужъ за Карпушкина сына выдаль;
а послѣ того сгакався съ племянни-
ки своими и дѣтишки, приговорили
«5 насъ , убогіихъ сиротъ, перебить и
животишки разграбить, иродь нашъ
вссь изъ отчины вонъ выгнать и
озеромъ Ростовскомъ завладѣть на-
прасно. И то все ов'Ь; воръ Ернціш-
20 ка, дѣлалъ понадѣіочись на свое на-
сильство. Смилуйтесь, господа судьи I
нс даііте намь, убогіимь сиротамъ ,
дожить до конечнаго разорѣнвя и
укажите датъ праведной судь намъ,
2® ігищіимъ крестьянамъ , съ тіщъ Ер-
шомъ.»
И судьи опрощали рыбу Лещь съ
товарищи: ты, рыба Лещь съ то-
варищи! скажи ты намъ: правое ли
зо то ваше челобитье , и чѣмъ вы по
челобитной на суді; ручаетесь?
II рыба Лещь сь товарищи ста-
ли па судъ къ отвѣту, да говорили.:
господа судьи , Богомъ мы сотворе-
ны! Вѣдая свое дѣло правое, били
челомъ по правдѣ, и въ томъ ру-
чаемся животомъ и жизнію; да какъ
вы господа судьи посудите, такъ то-
му и быть. 1
И судьи , поговори промежъ со-
бою , приговорили: посЛать нрпста-
1527
1523
вонъ рыбу Окунь , да велѣли ему,
приставу Окуню, поставить рыбу
Ершъ на судъ къ отвѣту.
II приставъ Окунь рыбу Ершь па
судъ къ отвѣту поставить, а довод-
чикъ Карась читалъ тѣ жалобы чело-
биічпковы, рыбы Леща съ товарищи.
И рыба Ершъ сталъ па стдъ къ
отвѣту, да говорилъ:
Господа судьи, Богомъ вы сотво-
рены! то челобитье истцовъ, рыбы
Леща съ товарищи, не правое, и то
де я послѣ доводомъ доведу ; а на-
передъ на ппхъ истцовъ, рыбу Ле-
ща съ товарищи, дайте судъ в ра-
справу въ дѣлѣ великомъ.
И судьи спрошали его Еріпа: ты,
Ершъ! въ какомъ дѣлѣ великомъ
дать тебѣ судъ и расправу на нихъ
истцовъ, рыбу Леща съ товарищи?
И рыба Ершъ сталъ па судъ къ
отвѣту , да говорилъ;
Господа судьи, Богомъ вы сотво-
рены! Гѣ истцы, рыба Лещь съ то-
варищи, въ своей челобитной, меня,
Ерша, поносили и безчестили, и на-
зывали меня Ерша, и воромъ, и
ябедникомъ , и Ершишкою , и воло-
чайкою и укрывайцсю. И то все
соромъ они истцы , рыба Лещь съ
товарищи , лаяли на меня, Ерша, и
за то съ ннхъ истцовъ, рыбы Леща
съ товарищи , доправить мнѣ слѣ-
дуетъ за большое безчестье сь про-
торы и убытки.
И судьи спрашивали рыбу Лещь
съ товарищи: ты , Лещь съ товари-
щи! скажи ты намъ: будетъ дѣдо
не правое по суду отвѣтчикову до-
мазано будетъ, и чѣмъ вы ручаетесь
за большое безчестье?
И рыба Лещь съ товарищи стал ь
па судъ къ отвѣту, да говоритъ.
Господа судьи, Богомъ вы Сотво-
рены! А то опь, Ершъ, затѣялъ дѣ-
Б ло не правое, взвель лихой извѣтъ,
кабы судъ проволочить; а буде на
судъ наше челобитье неправымъ дѣ-
ломъ доказано будетъ, и мы ру-
чаемся въ томь животомъ и жизнью,
іо И судьи, поговори промежъ со-
бою, приговорили: тоть его , Ерша,
тихой извѣтъ оставить, а ему Ершу,
ука :али, безъ проволоки, чинить от-
вѣтъ на суду по челобитью истцовъ,
I5 рыбы Леща съ товарищи.
11 рыба Ершъ сталъ па судъ къ
отвѣту, да говоритъ;
Господа судьи, Богомъ вы сотво-
рены! А то челобитье истцовъ, ры-
30 бы Леща съ товарищи, лихой из-
вѣтъ па меня, Ерша; а грабить ихъ
и животишки пхъ разорять не ду -
малъ я и не гадалъ; а го Ростов-
ское мое озеро изстари , и владѣли
35 имъ изстари отцы и дѣды, а дано
оно было въ оічппу старому Ершу ,
моему дѣду; и потому жъ оно ны-
нѣ прочно за мною въ вѣкъ; а ро-
домъ мы изстари дѣти бсярскіе, мел-
з° кихъ бояръ Переяславскихъ; а тѣ
челобитчики, рыба Лещь съ това-
рищи, бывали у отца моего въ хо-
лоттѣхъ; а я Ершъ, не похотя грѣха
по батюшкиной душѣ, отпустилъ ихъ
за холоней па волю, да велѣлъ имь
жить за собою , тюитися и кормити-
ся самимъ собою; а ихъ племя, ры-
бы Леща сь товарищи, и нынѣ есть
во дворѣ у пасъ въ холопѣхъ: а какъ
то Ростовское озеро оть великихъ
засухъ повысохло, и стала скудность
1529
великая и голодъ, и тѣ челобитчи-
ки, рыба Лещь съ товарищи , сами
сіюлоклися на Вырку рѣку, и по
затокамъ разселися , умышляя лихое
дѣло на мою голову: по хот ѣти мепя
Ерша, со всѣмъ моимъ домишкомъ
искоренить напрасно; и отъ того мнѣ,
Ершу, житья пе стало, а послѣ ста-
ли опи истцы, рыба Лещь съ това-
рищу отъ крестьянства отбиватися,
и учали они воровствомъ въ Ростов-
скомъ озеріі промышлять; а я Ершь,
отцовскимъ домишкомъ и нынѣ жи-
ву вь Ростовскомъ озерѣ; а живу я
па днѣ и на свѣту, кабы добрый і">
человѣкъ, не тать и не разбойникъ;
а л живу своею сплою и кормлюсд
своею отчиною; да меня Ерша, зна-
ютъ на Москвѣ большіе кінііЬи и
бояре, и окольничіе и дворяне, и ао
дьяки и гостинныя сотни, и всѣхъ
чиновъ люди въ иныхъ городѣх ь и
во многихъ сслѣхъ. — ------
2.
Изъ сказки о семи Семіонахь, семи е»
родныхъ братьяхъ,
а) Начало сказки.
Ужъ какъ и вы лн, добры мо-
лодцы, сходитеся, собираіііеся во
единъ кружокъ; ужъ какъ и вы ли,
стары старики, садитеся па бѣлоду-
бовы скамеечки: ужъ какъ и выли,
молодыя молодушки, становитсся па
особшіу. Вы послушайте, добры мо-
лодцы , что дѣялось па матушкѣ па
Святой Руси, вы прислушаііге , ста-
ры старики, стару рѣчь завѣтную,
какъ ту ли стару рѣчь завѣтную тѣ-
ихъ ли старыихъ стариковъ.
Какъ во ту ли стару старину, какъ то
во ту ли стародавнюю, какъ вь
1530
томъ ли селѣ боярскомъ, того ли
молода боярина Никиты Ивановича,
жили люди старые, старикъ съ ста-
рухою, а и жили опв, старые, сорокъ
а лѣтъ во міру и согласьи, а не при-
жили ссб(> па старость ни единаго
дѣтища. Груститъ, скорбитъ старикъ
но своеіі бЬдѣ, а самъ молвитъ въ
гОреваныіцѣ: какъ и некому-то насъ
іо поить кормить, глаза смежить, въ
сыру землю положить. — Грустить,
скорбитъ старуха по своеіі бѣдѣ, а
сама молвитъ въ гореваныгцѣ: какъ
и некому-то насъ поить кормить,
старость призритъ , на могилушкахъ
поминочки творить. И придумали ,
при гадали они , старшее ходить по
извѣчпыимъ домамъ Божіимъ, молить
Создателя даровать имъ дѣтища, па
старость корми.піча, на номииъ ду-
ши номипщпка. Пи мало, пи много,
ровно чрезъ семь годиііушекъ, даро-
валъ имъ Господь семь сынбвь за
единъ разъ. И назвати они, старые,
тѣхъ семь сыновъ всѣхъ Семіонами.
Какъ учали выростать тѣ семь Се-
міоповь, родные братья, и во тѣ по-
ры сіарокъ съ старухою состарѣлп-
ся, состарѣіися и переставилиея.
зо II оставались тѣ семь Сеыіоиовъ,
родные братья, во своемъ сиротствѣ
кабы на десятомъ году. Поплакали,
иогорѣвали ио своемъ родимомъ ба-
тюшкѣ, по своей родимой матушкѣ,
за справили всѣ поминочки съ сорочи-
нами, да и учали сами править дом-
комъ , животы наживать.
А и не было промежъ ихъ задоринка
и спорщика, а не почему было знать,
кто изъ нихъ большой ваболыиой ,
а кто изъ ннхъ самоіі моложе#: всЬ
1531
1532
въ баню не ходятъ. Какъ за слав-
нымъ-то Дономъ, за того рѣкою глу-
бокою, стоитъ море Бѣ юе, а па томъ
па морѣ Бѣлыпмъ живутъ злы Та-
& тарченки нс по нашему, православ-
ному, а по своему уму глупому: па
семи женахъ женятся, на семи дво-
рахъ одни сани стоятъ. Какъ за
межой-то пашей матушки Святой
ю Руси стоитъ Окіаиъ море глубокое ,
какъ за тѣмъ ли Окіаиомъ моремь
г.іубокіимъ стоятъ тридевять земель,
всѣ бесерменскія; а позадь тѣихъ
тридевять земель стоитъ тридесятое
«в царство, а въ томъ тридесятомъ цар-
ствѣ стоитъ теремъ изукрашенный,
а во томъ теремѣ изукрашенномъ си-
дитъ у злата окошечка молода княж-
на Елена прекрасная , во тоскѣ во
кручинушкѣ. — И иыталь бояринъ
дѣтину: ай ты , дѣтина! скажи всю
правду со истинной: Почему знать
то тридссятое-царствО? Почему знать
теремъ изукрашенный? Почему знать
молоду княжну , Еіену прекрасную?
И молвить онъ , Семіонъ: знать то
тридесятое царство по рѣкамъ глу-
бокимъ, но раЗдольицамъ шпрокіпмъ,
по т'с.мныимъ лѣсамъ, по нрохо-
50 димымъ, по людямъ незнаемымъ;
знать-іо теремъ изукрашенный по
бѣлостёкольчату крылечку, со пе-
рильцами, но злату окошечку со рѣ-
шеточкой, Но серебряной крышечкѣ
з.-> со маковкой; зиать-то молоду княж-
ну Елену прекрасную по ея ли-
цу ру йяпому, по ея русой Косѣ ,
по ея вѣжеству іірпрожепому. —• И
возговоритъ бояринъ: аіі ты, дѣти-
ю па! будс ты не исполнялъ трпдеся-
того царства , не угадалъ терема
осліь Семілювъ были единъ во сди-
Лага и ростомъ и дородствомъ. На-
ставала пора рабочая, приходили дни
страдные и выѣзжали тѣ семь Се-
міоповъ , родные братья, па отцов-
ское поле землю пахать, хлѣбъ до-
ставать. И было время , кабы за
полдень, и во ту пору лучилось
ѣхать молоду князю Угору. Не успѣ-
ли тѣ семь Семіоновъ, родные братья,
взозрнти, не успѣли справить боль-
шаго челобитьица, какъ молодой
князь Угоръ сь диву дивовался:
а и что тѣ за малы дѣтища? а и
кто у нихъ отецъ съ матерью., - -
б) Обозрѣніе зелень и царствъ.
II сходилъ бояринъ съ того стол-
ба желѣзнаго , аі самъ боярину вы-
мо.твлялъ: а и видѣлъ-де яі, Семі-
онъ, всю поднебесную , всѣ царства 20
и . государства , и знаю я , что дс
тамъ дѣется. И сирота гь бояринъ
сго , Семіопа; а и что во тоіі под-
небесной за царства и государсіва?
да и есть ли во тѣхъ государствахъ
люди? да и что тѣ люди дѣла-
ютъ? — II молвитъ онъ Семіонъ:
Велика земля воя поднебесная , что
и ума -у- разума пе достанетъ измѣ-
рить. А стоятъ па той землѣ всѣ
царства и государства единъ за еди-
нымъ, что и. смѣты нѣтъ, да и нѣтъ
иа вссіі землѣ такого человѣка , кто
бы сочслъ: сколько царствъ и го-
сударствъ? Какъ за нашен-то матуш-
кой Волгой рѣкоіі стоитъ море Хва-
лынскос , а на томъ на морѣ Хва-
лынскомъ живутъ все бесермепы, а
и живутъ тѣ бСсермсііы не но па-
піему, православному, а но своему
уму глупому: пи хлѣба йе пекутъ, пи
1533
1534
рема изукрашеннаго, ходить поха-
живаетъ , черна кота поглаживаетъ»,
на высікъ теремъ посматриваетъ.
Какъ и тотъ ли теремъ изукрашен-
ный был ь красоты несказанныя; вну-
три его, терема изукрашеннаго , хо-
дитъ красно солнышко, словно на
небѣ. Красно солнышко зайдетъ, мо-
лодой мѣсяцъ но терему похаживаетъ,
золоты рога на всѣ стороны покла-
дываетъ. Часты звѣзды изнасѣепы
по стѣнамъ , словно маковъ цвѣтъ».
А построенъ тотъ теремъ изукрашен-
ный па семи верстахь съ полови-
ною ; а высота того терему неска-
занная. Кругомъ того терема рѣки
текучъ , молокомъ пзнапо.іненныя ,
сытой медовой подслащенныя. ТГо
всѣпмъ по тѣимь по рѣкамъ мосгнч-
20 ки хрустальные, словно жарь го-
рятъ. Кругомъ терема стоять зелены
сады, а въ зеленыхъ садахъ поютъ
птицы райскія пѣсни царскія. Во
томъ ли теремѣ всѣ окошечки крас-
і па золота , всѣ крылечки бѣлосге-
кольчаты , всѣ дверцы чиста сереб-
ра. Какъ и па теремѣ то крышечка
чиста серебра со маковкой золотной,
а во той ли маковкѣ золотной ле-
о жить дорогъ рыбій зубъ. Огъ крас-
на крылечка бѣлостекольчатаго ле-
жатъ ковры самотканые, а по тѣ-
имъ по коврамъ самоткаиыииъ ходитъ
княжна Елена прекрасная. — —
зз Какъ сказали молодой княжнѣ,
изукрашеннаго, нс дозналъ молодой
княжны, Елены прекрасной, пе сно-
сить тебѣ головы на своихъ плечахъ,
с) Селіоны добываютъ Князю Угору
Елену Прекрасную. г.
Бросали они, семь Семіоновъ, схо-
дни со крута бережка , отрывали
отд» серебряна ирича.іпща великъ ко-
рабль , распускали топки парусы,
бѣлополотняпые , опускали весельца І0
кленовыя во замки дубовые, да и
поплыли за тридевять земельвъ
тридесятое царство. Какъ и всѣ то
братья за дѣломъ сидятъ , а семой
Ссміопъ вдоль по кораблику поха- іэ
живаетъ , черна кота поглаживаетъ.
Вѣдь сго то , братцы, черный котъ
баюнъ изъ-за синяго моря , изъ за
того ли лугоморья; да и опъ ли,
черный котъ, по умному сказкп ска-
зываетъ, по разумному пѣсни заво-
дитъ. Какъ па томъ ли на Окіанъ
морѣ глубокомъ стоитъ островъ зе-
іенъ, какъ па томъ ли на зеленомъ
острову стоитъ дубъ зе іепый , отъ 2
того луба зрленаго виситъ цѣпь зо-
лотная, по топ по цѣпи золотной
ходитъ черный котъ. Какъ и тотъ
ли чергый котъ во правую сто-
рону идетъ, веселыя пѣсни заводить, з
какъ во лѣвую сторону идетъ, стары
сказкп сказываетъ. А его-то, братья
Семіоновы, проплывали Окіанъ море
глубокое,проѣзжали тридевять земель,
вступали въ тридесятое царство, ко
терему изукрашенному. Возговорить
туго семой Семіонъ: гой еси вы, мои
братья родимые! Сидите вы во своемъ
кораблѣ, да береііне дороги подароч-
ки,а я пойду молодѵ княжну искать.
II ходитъ сііъ, Ссміопъ, около тс-
что тоть заморской купецъ, гостип-
пой сотни молодс цъ привезъ черна
кота во подарочикъ сіі ли, молодой
княжнѣ, квотѣ поры выходила опа,
чо молода княжна, па крылечко бѣло-
стекольчато, а за пей выходили пм-
1535
1536
нѣ, п она-то, молода княжна, идетъ
на велнкъ корабль проглянуть на до-
рого товары заморскіе, потѣшить по-
кубочкой заѣзжаго купца, гостиной
сотни молодца. — —
Смотритъ молода княжна на до-
роги товары заморскіе, смотритъ, ди-
вуется, а день ко темпу вечеру скло-
няется. И собирается опа , молода
княжна, во свой теремъ изукрашенный
птвть, дороги покупочки обновлять,
а собравшись, выходила па корабль.
И видитъ опа , молода княжна ,
Окіапъ море глубокое, а не видитъ
іг. крута бережка, а по ьруту бере;кку
нянюшекъ, мамушекъ, красныхъ сѣн-
ныхъ дѣвушекъ. Какъ восплачетъ,
возрыдаетъ молода княжна горючь-
ми слезами, а въ возрыдапыіцѣ сло-
2'> во вымолвитъ: ужъ ты, батюшко
родимой мой! выручай меня ты изъ
полону крѣпкаго, со кораблика ве-
ликаго. Пол ѣчу я къ тебѣ иа встрѣчу
бѣлою лебедушкою, какъ и сяду я иа
золото окошечко со рѣшеточкой. —
Ни дума но, ни гадано, молода кня-
жна оборочалась въ бѣлую лебедуш-
ку , да и полѣте.іа поверхъ Окіапъ
моря глубокаго, во свой теремъ изу-
крашенный. И возговоритъ туто се-
мой Семіонъ: а п бери ты, пятъ Се-
міопъ, свою каЛепу стрѣлу, да п
стрѣляй іы прямо во правое крыло
бѣлой лебедушки. Скоро стрѣлялъ
пятъ Семіонъ, а скорѣй того шестъ
Семіонъ подхватывалъ бѣлую лебе-
душку иа свои руки, да и приносилъ
на велш:ъ корабль. И туто бѣлая
лебедушка стала по прежнему моло-
10 доіі княжной, Еленой прекрасною. - -
шошки, мамушки, красныя сѣнныя дѣ-
вушки. Какъ завидѣлъ онъ, Семіонъ,
молоду княжну, то идавай себѣ бить
болыпіимъ чслобиіьицемъ молодой
княжнѣ; гой еси іы, молода княж- 5
на, Еіена прекрасная! пріимп во по-
дарочекъ черна кота, а и тотъ чер-
ной котъ поетъ пѣсни заморскія,
сказываетъ сказки старыя. II прі-
имала опа, молода княжна, черна іо
кота на свои руки бѣлыя. Дивится
молода княжна на черна кота, а са-
ма молвитъ: а и іы то гостиной
сотни молодецъ, скажи повѣдай: от-
куда родомъ тъі? II съ какими то-
варами изъ за моря пришелъ? И мол-
витъ онъ, Семіонъ: посадскаго роду
я, моіода княжна, изъ за тридевять
земель; ходилъ, гулялъ па корабли-
кахъ по всѣимъ городам ъ, мѣнялъ ,
вымѣнивалъ золоіы парчи червчатыя,
бѣ іошелковы аксамиіы Вепеційскія,
дороги камочки Цареградскіл, золо-
іы ширинки съ убруспичками, ва.іь-
ящаты рясны съ монистами , черны 25
соболи Сибирскія, сиводуіцаіы ли-
сицы Поморскія, бѣлы куницы За-
камскія. Не въ угоду ль тебѣ, молода
княжна, вальятцаты рясны съ мони-
стами? Ни по твоему ли нраву кпя- зо
женецкому золоты парчи червчатыя?
Не по сердцу ли тебѣ молода княж-
на , на душегрѣечку соболи Сибир-
скія, бѣлы куницы Закамскія, спво-
дуіцаты лисицы Поморскія? При-
гляпи молода княжна, на дороги
товары заморскіе, выбирай себѣ съ
любка любое, и погѣшь покупоч-
кой заѣзжаго купца, гостипиой сот-
ни молодца. — 11 его то слова, Се-
міоповы полюбились молодой княж-
1537
Въ языкѣ этихъ сказокъ , хотя и
подновленномъ, встрѣчаются нѣкото-
рыя особенности древнѣйшей рѣчи;
нэ пр. прплаг. въ .полной Формѣ , а
также мѣстоименія : по осѣимъ по тѣ-
имъ; самоткапыимъ.
Сказка о Ершѣ принадлежитъ къ
тому разряду сатирическихъ разска-
зовъ , въ которыхъ , какъ въ Нѣмец-
комъ Веіпііаіѣ Гіісіів, подъ видомъ жи-
вотныхъ изображаются характеры и
поступки человѣческіе. Особеннаго вни-
манія заслуживаетъ здѣсь то обсто-
ятельство, что эта сказка выбрала изъ
всѣхъ животныхъ наименѣе характе-
ристическихъ , и потому неудобр-пз-
образпмыхъ , именно рыбъ. Звѣрей п
птицъ человѣкъ видитъ бѣгающими по
лѣсамъ и полямъ , летающими по де-
ревьямъ, слышитъ пхъ крики и пѣніе.
Что же касается до рыбъ, то онѣ пе
только молчаливыя животныя, но да-
же и невидимы человѣку въ пхъ дви-
женіяхъ въ глубинѣ водъ. Потому то
эта сказка , при всѣхъ характеристи-
ческихъ подробностяхъ тяжебнаго дѣ-
ла, при всей мѣткости сатирическихъ
намековъ на человѣка , значительно
уступаетъ сказкамъ о лисѣ въ изобра-
женіи тѣхъ баснословныхъ лицъ, подъ
которыми разумѣются человѣческіе ха-
рактеры п дѣйствія. Тѣмъ не менѣе
нельзя не удивляться тому искусству,
съ какимъ народный поэтъ рѣшилъ
свою трудную задачу, взявъ дѣйствую-
щими лицами басни рыбъ. Не вхо-
дя въ живописныя подробности внѣш-
нихъ качествъ баснословныхъ лицъ ,
Тѣмъ большее вниманіе обращаетъ онъ
на дѣла и характеры изображаемыхъ
людей. Увертливый сутяга Ершъ —
іідсалъ стариннаго ябедника , вошелъ
въ народную юридическую сатиру,
выразившуюся въ шутливыхъ судеб-
ныхъ просьбахъ , п потомъ сд ѣлался
предметомъ лубочныхъ изображеній.
При другихъ обстоятельствахъ, тоть
1538
. і , . ъ ~ . і - .
Г 1 '
1 } ІА
же идеалъ сутяги является въ лицѣ
Фрола Скобѣева. (Смотр. эту повѣсть).
Хотя и нельзя довѣрять сказочной
хронологіи , тѣмъ пс менѣе слѣдуетъ
обратить вниманіе на упоминаемый
въ сказкѣ прошедшій (525. 10) 7010
годъ (т. с. 1502).
•ЛІК .1,^0 Д.І пін.ір. рю ІЩЛ *л ” >
Въ другой пзъ приведенныхъ здѣсь
сказокъ разсказывается, какъ семь Се-
міоиовъ. поступивъ въ службу къ Кня-
зю Угору , добывали ему невѣсту ,
Елену прекрасную. Добываніе невѣ-
сты и война нзъ-за нее — одинъ изъ
древнѣйшихъ и наиболѣе распростра-
ненныхъ предметовъ эпической по-
эзіи, начиная сЪ Иліады Гомера и пре-
данія о похищеніи Сабинокъ до Фин-
скаго народнаго эпоса. Тотъ же пред-
метъ составляетъ главное содержаніе
древне-нѣмецкаго эпоса , извѣстнаго
подъ именемъ Кшігші или Сиіігнп.
У каждаго пзъ семи Семіоновъ свое
ремесло и искусство. Первый кузнецъ;
Во.іундръ пли Ви.іандъ Русскихъ ска-
зочниковъ; онъ Сооружаетъ столбъ оть
земли до неба. Второй смотритъ съ
этого столба на всю поднебесную, гдѣ
что дѣется. Третій построилъ корабль.
Четвертый спасаетъ кораблѣ отъ раз-
бойниковъ, уводя его въ подземельное
царство. Пятый отличный стрѣлокъ.
Шестой умѣетъ ловить всякую птицу
на лету , которую убьетъ его брать.
Седьмой умѣетъ воровать- Этому-то
послѣднему и поручено добывать Еле-
ну прекрасную, прн помощи сго
братьевъ,
Нѣмецкіе ученые сближаютъ эту
Русскую сказку съ дрсвнс-ІІѢмецкпмй
эпосомъ. (См. ѵоп Рібппі'е.ч іпкі Ііір^ег,
Кімігнп, 1853. рр. 238 — 2^9).
525. 3. за руками — за подписями.
..і <ін т |!І > ( и , «'/ 1,?
— 21. не съ погожую пору — въ
непогоду.
97
1539
о г ѵ
527. 1—3. рыбу Окупъ,рыбу Ершъ:
замѣчательно , что названіе рыбъ нс
мзмѣцено въ падежѣ, какъ и далѣе:
Окунь рыбу, по древне-Русскому Син-
таксису согласованія приложеній. 5
240. Пр.'3.
->и
— 10. Богомъ вы. сотворены; обыч-
пая Формула, постоянно повторяющая-
ся здѣсь при обращеніи къ судьямъ.
. іг :. . г т 1
529. 28. Сказка начинается при-
ступомъ отъ ліща самого раскащика.
531. 15. Далѣе слѣдуетъ о томъ,
какъ Семіоньт поступаютъ на службу
КЪ1 Князю Угору.
, >.:>м .1
— 16. Это обозрѣніе любопытно
йо географическому взгляду нашихъ
сказачниковъ.
•ІІ11Ч' > «
533. 18. баюнъ — говорунъ, оть гл.
баять.
пвнт
19. лугоморъя — лукоморья.
2». Слич. у Лушкина всту-
пленіе къ поэмѣ Русланъ и Людмила.
534. 4. СлИч. описаніе палатъ Со-
ловьЯ Будиміровича въ Древн. Русск.
Стихотв.
.13
535. 22. Ло названіямъ матерій мо-
жно судить о древнѣйшемъ, происхож-
деніи текста этой сказки. Слич. въ
Выходахъ.
— 38. съ любка — что полюбится.
оі/ипь.і <і іі...". и . >'4;і
536. 27. О дѣвицѣ- Лебеди слич.
древн. Русск. Стихотв. Потокъ Мих.
ІІеан п
— 28. Поверхъ Окіанъ моря . § 240.
Пр. 3.
; ге т, . і
— 28. Замѣчательно употребленіе
краткихъ числительныхъ: пятъ,шестъ.
Для сравненія съ первою сказкою
приводятся здѣсь отрывки изъ двухъ
статей по рукоп. ХѴПІ в., принадл.
Издателю.
1540
* О 7. I
/. Списокъ судъпаго дѣла какъ тя-
гался лещъ съ ершемъ о Ростовскомъ
озере и о рекахъ. Судъ судилъ болшеіі
бояринъ гі воевода осетръ, околпйчегХ
былъ сомъ 3 болшимъ усомъ. Госпо-
дамъ моимъ Повогороцкимъ судьямъ
осетру да бѣлугс да бѣлой рыбице.
бьстчеломъ кормовой сынишко бояр-
ской лещпшко с товарищи. В прош-
лыхъ , господа , годѣхъ было то Ро-
стовское озеро , рекп и источники за
нами сиротами , а тотъ ершъ лишилъ
насъ того Ростовскаго озера, распло-
дился тотъ ершъ по рекамь и по
озерамъ, самъ собою малъ , а щетины
у нево стоятъ что болшпя рогатины,
и насъ теми щетинами съвопмп под
бока подкалываетъ , и прокалываетъ
намъ ребра, и суетца по рекамъ и по
озерамъ какъ бѣшеная собака — путь
потеряла, а мы , господа , збойствомъ
жить не умѣемъ, а бранитца ни тягатца
пе хотимъ, а хотимъ в оборонѣ жить
вами праведными судьями.-------Ко-
нецъ статьи: а у суднаго дѣла сидѣли
ьсе добрыя люди, дьякъ былъ сомъ
з болшимъ усомъ, судной списокъ пи-
салъ вьюнъ, а доброй человѣкъ былъ
карась, а печаталъ ракъ глазунъ ле-
вою клещею, и у печати сидѣлъ вьюнъ
Иерсславской да сигъ Ростовской, а
справилъ стерлядь своимъ долгимъ но-
сомъ. Судному дѣлу конецъ.
2. Повѣсть сказуемагд ерша ершова
сына Щетинникова і ябедника.
Послали миромъ Першу поставить въ ре-
ке вершу.
Пришелъ тутъ Перша да заложилъ вершу.
Пришелъ тугъ Дошла да загналъ вѣ вѣс
Ерша.
Пришелъ Мина да ерша вынулъ.
Пришелъ Устинъ да чють ево не упу-
стилъ.
Прибѣжавши Акимъ да насилу опять ево
ухватилъ.
Пришелъ тутъ Семенъ Соколовъ да тот-
часъ ерша закололъ.
іл.
154?
'і..і
1541
А сынъ ево Ваня положилъ ерша в сани.
Пришелъ Кирило бѣдомой отвесъ ерша
домой.
А сынъ ево Еремка сѣль на жеребенька.
Поехалъ по селамъ по всемъ городамъ.
Чтобы всѣ вѣдали и дома ие обѣдали.
Были бы ерша кушать і всякихъ словъ
ево слушать.
I вначяле пришелъ Дениско да человомъ
всѣмъ ппско. -= —
Пришелъ сътароста Аиось проситъ ерша
воеводѣ в подносъ.
1 всѣмъ миромъ вакричяли далече ерша
умчяли.
Мы де воеводѣ иной рыбы купимъ а ерша
сами слупимъ.
Пришелъ Назаръ понесъ ерша на базаръ,
1 вначяле пришелъ Костянтинъ даетъ ва
ерша шесть алтынъ.
Пришелъ Мартынъ даеть барыша алтынъ.
Пришелъ Игош’д даетъ за еръша дъва
гроша,
Пришелъ Минула не даотъ ва ерша ни
пула.
Пришелъ Лука даетъ ва ерша быка.
Пришелъ Елисей даетъ за ерша гнѣздо
гусей,
Пришелъ Карпъ даетъ за ерша игру картъ.
I вакричяли весь миръ и важной что онъ
у пасъ не продажной.
Пришелъ Аносъ да ерша у нихъ унесъ. -
Пришелъ поваръ КоротоПіейка да сварилъ
ерша хорошеикз
Пришелъ Яша і велѣлъ варить кашу.
Пришелъ Тимошка принесъ скатерть и
лошки. — —
Самый конецъ
Пришелъ Елизаръ лишъ костей поливалъ
ерша і в гласъ не видалъ,
Пришель Борись по ерше повисъ.
Пришелъ Данила да сестра ево Неннла.
По ерше голосомъ завыла і копецъ ершу
свершила,
СХЫі. ПОДБЛЮДНЫЯ пьенп.
(Изъ журнала оИ то и сьо» 1769 г.)
1.
У Спаса въ Чигасахь за Яузой - -
слава.
Живутъ мужики богатые;
Гребутъ золого лопатами,
Чисто сребро лукощками.
2.
Ахъ ты зерно ты зерно бурмистское,
Еще пѣтъ па тя зерно погибели,
Изъ пѣпла тл зерно вѣтры вывѣютъ,
Изъ сору тя зерно куры выгребутъ,
3.
Соколъ летитъ іізь улицы ,
Соколипка изъ проулочка,
Слеталися цѣловатися,
Сизымъ крыльямъ обпнма.шея.
4.
Ахъ какъ па небѣ у насъ да двѣ
радуги,
Ахъ какъ на дворѣ у пасъ да двѣ
в .. радости/
Отецъ сына женитъ, дочку за мужъ
даетъ,
Еще коробьи съ двора, сундукц на
дворъ,
ю 5.
Стоятъ сани снаряжены,
И полсткою подернуты,
Только сѣсти въ нихъ да поѣхати,
6. ,н ; л . ’ .,і II
із Ахъ ты мати ты мати порода моя,
Еще взгляни маги въ окошечко,
1543
1544
И. курка съ нимъ.
Куръ пьетъ сытицу,
II курка съ нимъ.
14.
Катилося зерно по бархату,
Прикатплося зерно ко яхонту ,
Кругйонъ жемчугъ со яхонтомъ
Хорошъ женихъ со невѣстою,
15.
Щука шла изъ Новагорода;
слава.
Опа хвостъ волокла изъ Пѣла Озера:
На щучкѣ чешуйка серебреная ,
Г.оловка у щучки унпзаная.
16.
Идетъ кузнецъ изъ кузницы,
Шубіопка па піомъ худіохонька:
Одна пола во сго рублевь,
Друга пола во тысячу,
А всей то шубіонки цѣны нѣту:
Цѣн а ее у Царя въ казнѣ,
У Царя въ казнѣ въ золотомъ-ларцѣ.
17.
Идетъ кузнецъ пзъ кузницы,
25 Несетъ кузнецъ три молота.
Кузнецъ, кузнецъ, ты скуй вѣнецъ,
Ты скуй вѣнецъ золоть и новъ,
Изъ остаточковъ золоть перстень
Изъ обрѣзочковъ булавочку ,
зо .Мнѣ въ толь вѣнцѣ вѣнчатися,
Мнѣ тѣмъ перстнемъ обручатися
Мнѣ тою булавкой убрусъ притыкать.
18.
Растворю квашонку на донышкѣ,
зз Я покрою квашонку чернымъ собо-
лемъ,
Опояшу квашонку краснымъ золо-
томъ,
Я поставлю квашонку па столбнякѣ.
4 9 Ты взойди моя квашопка сь край
ровна
Ахъ ты выкипи матп опутинку,
Еіце чемъ мнѣ опутать ясна сокола.
7.
Мышъ пищитъ,
Коровап тащить,
А еще попищи іь
И другой утащитъ
Чарочка поплывущечка ,
До чево тебѣ доп.іавати , іо
Пора- унтъ тебѣ да и вон ь выплы-
,-пшж лпщяі 'Т Іи . вать,
Князьямъ и боярамъ виііо подносить.
— _— .націоь л
Взойду п взойду па круту гору, 15
Ахъ какъ стану я стану повыше
гыцщ. ;>'*«* г людей,
Еще ста путь мнѣ люди завидовати.
10.
На корытѣ сижу,
— 1*
Я корысти гляжу ,
Я еще посижу,
Я еще погляжу ,
Ахъ какъ погодя маленько корысть
па дворъ,
Какъ корысть па дворъ сто рублевъ
на столъ.
11.
Покачу колечко кругомъ города,
Я за тѣмъ ли колечкомъ сама пойду,
Какъ сама пойду мила Ладу найду,
гм ы ѵ.іре*. 12. • г< <
Ласточка косатая,
Ты пе вѣй гнѣзда въ высокомъ те-
рему,
Веть не жить тебі; здѣсь и пс лѣ-
тывати.
1.3.
Куръ идетъ па сѣни,
И курка с ь ним ь.
Куръ клюетъ пшеницу,
і» *“ ці < . .. и * * '' ' • • •
1545
1546
Ты съ край ровна и совсѣмъ полна.
19.
Сѣй мати мучицу, пеки пироги,
Какъ къ тебѣ будутъ гости неча-
янные,
Какъ нечаянные н невѣдомые.
Къ тебѣ будутъ гости, ко мнѣ же-
нихи,
Къ тебѣ будутъ въ лаптяхъ, ко мнѣ
въ сапогахъ.
20.
Скачетъ груздочпкъ по с.іничку.
Ищетъ груздочпкъ бѣляночки ,
Не груздочпкъ то скачетъ , дворян-
ской сычъ,
Пс бѣляночки ищетъ боярышни.
Припѣвъ къ каждой пѣснѣ:
Да кому мы спѣли, тому добро,
Кому вынется, тому збудсгся.
съ которыми 011 Ѣ II спятъ для того ,
что бы грѣзилися имъ принадлежащіе
къ загадкамъ сны. Потомъ поютъ под-
блюдныя пѣсни.» ---«Такимъ обра-
зоМъ вынимаютъ свои вещи, и кла-
дутся на угадъ пѣсспъ.» (47-я недѣля).
541. 2. Упоминаніе о монастырѣ
Спаса въ Чпгасахъ см. въ Степей.
Книг. въ стат. 4-й.
<( , и
І.А. вогог тлг.іоЯ
І0 — 8. бурлчктское — бурмацкое
или бурмитскос.
— 9. тя: въ народномъ языкѣ весь-
ма употребительно вм- тебя, какъ ти
и те вм. тебѣ-
іа — 16. сизымъ крыльямъ: или вм.
сизыми крыльями, или вм. сизы.я»
крыльемъ (отъ крыльс). Первое вѣро-
ятнѣе. Въ народной поэзіи часто упо-
требляется , по мѣстному нарѣчію ,
окончаніе дат. п. мп. ч. вм. твор.
542. 15. порода моя: вм. родимая моя,
Чулковъ, издатель журнала «II то
и сьо», сообщая вти пѣсни , говоритъ
слѣдующее о святошныхъ гаданьяхъ ,
которыя ими сопровождаются:
«Въ наступившее время, по захож-
деніи солнца ПЗь разныхъ домовъ со-
бираются дѣвушки въ одну назначен-
ную ими горницу, и начинаютъ празд-
новать святки слѣдующимъ образомъ:
берутъ красное деревянное блюдо, по-
крываютъ ево болшою сал<і>сткою, кла-
дутъ на салч»етку невеликой кусокъ
хлѣба и холодной уголь. Потомз. вся-
кая загадываетъ на перстняхъ, па коль-
цахъ, па запонкахъ и на многихъ еще
такихъ же малыхъ вещахъ. Касаются
ими краямъ блюда крестъ на крестъ
и кладутъ ихъ подъ салфетку. Нако-
нецъ садятся всѣ рядомъ и запѣваютъ
пѣсню хлѣбу5 по окончаніи се, лома-
ютъ хлѣбъ, и дѣлятъ ево по себѣ,
оные кусочки завертываютъ въ рукавъ.
родительница-
' ,а
543. Зі. Лада — мужъ, любезный.
См. Слово о П. Пгор.
— 33. косатая: отъ этого апнттта
произведено существ. косаточка.
— 10. курка: съ уменшпит. суч—
фиксомъ -ка , какъ курица съ -ци
(оть кур-пѣтухъ).
544. 10. Эта символическая щука,
сулящая богатство, состоитъ вь замѣ-
чательномъ соотвѣтствіи съ Сканди-
навскимъ карликомъ Лпдвари , кото-
рый, въ видѣ щуки, живетъ въ потокѣ,
храня тамъ великое сокровище. Это со-
кровище, извлеченное иль потока, въ
послѣдствіи было предметомъ крова-
вой вражды, составляющей содержаніе
Скаидин. пѣсспъ Древней Эдды о Зи-
/урдѣ и Цѣм. поэмы о ІІибслу игахъ
545.12 Полное отрицательное упо-
добленіе,
1547 1548
, • тог ъгТ
СХЬІІІ. ИЗЬ СБОРНИКА СТИХОТВОРЕНІИ.
(По рукописи 1790— 1791 г. съ Румянцевскимъ Музеѣ, подъ
<№ 408).
Богъ пасъ наказуегъ щедротъ сво-
ихъ ради.
Чтобъ мы не впали въ превЬчпую
муку.
II возримъ мы братія на дубовы
гробы.
А гробы вы гробы превѣчные домы.
Житіе временное слава суетная.
Богатство слава убожество слезы.
Гордость завистная ва семь воль-
номъ свѣтѣ.
Очи наши ямы, руцѣ паши грабли.
жІю очи завидятъ то руцѣ загра-
бятъ .
Не можемъ мы братія ни чѣмъ ся
наполнить;
Даетъ намъ Богъ много, намъ ка-
жется мало.
Какъ будемъ мы мертвы прижмемъ
руцѣ къ сердцу.
Богатство наше кому ся останетъ.
Души паши пойдутъ по своимъ по
мѣстомъ.
Тѣлеса паша будутъ червемъ па
сьѣдѳпіс.
Кости наши будутъ земли па пре-
даніе.
Тогда не поможетъ богатство наше.
Развѣ намъ поможетъ милостыня
.
наша.
і.Н 4 • ' *' • 4 •' • Гі
Что нищимъ давали отъ праведныхъ
трудовъ.
Покинемъ мы гордость возлюбимъ
мй кротость.
1. Стилъ попаянный.
Восплачстся Адамъ предъ раемъ стоя.
Ты раю мой раю прекрасный мой
раю.
Мене ради раю сотворенъ бысть, 8
Еввы ради раю заключенъ бысть.
Евва согрѣшила Адама прельстила;
Законъ преступила Богу согрубила.
Весь родъ нашъ отгнала отъ раю
святаго. Ю
Себе помрачила но тьму погрузила.
Адамъ воиіяше къ Богу со слезами:
Боже мой ми юстивъ помилуй насъ
грѣшныхъ.
Увы мнѣ грѣшному , увы беззакон- із
пому;
Уже я пе слышу Архангельскаго
гласа
Уже я не впжу райскія пищи.
Проговорить Евва ко Адаму глаголя. 20
Адаме Адаме ты мой господине.
Не велѣлъ намъ Богъ жити во пре-
красномъ раю.
Ничто же «кушати отъ райскія пищи;
Послалъ насъ Господь Богънатруд- 25
пую землю.
Намъ хлѣба снѣдати отъ потнаго лица.
И правдою жити, а зла не творити.
Господь породился Адамъ свободился.
Во Іорданѣ крестился весь міръ обпо- зо
вился.
И мпі друзи братія прибегнемъ мы
къ церкви.
Послушаемъ братія Божія писанія;
1550
1549
ѴьсІ
Проводимъ мы мерт
Оставимъ мы скупость возлюбимъ
мы нищихъ.
Накормимъ мы алчныхъ напоимъ
мы жадныхъ,
выхъ до Божіей 5
церкви.
Уже намъ съ пими прсдѣдняя дружба.
Родителей нашихъ должно поминать
А Богъ насъ помянетъ на престолѣ
.даолниныр апъіоОт
сѣдя. ю
За вся потрудимся мы съ ними спа-’
семся;
И тѣмъ себѣ купимъ небесное цар-
ство ;
Воздежемь мы руцѣ ко вышнему
Творцу.
А онъ пасъ избавить отъ вѣчныя
муки.
И нынѣ и присно и во вткп вѣкомъ
аминь.
2. О страшномъ судѣ Христовѣ.
А какъ жили мы грѣшницы па воль-
номъ свѣту.
Пили мы ѣли и тѣшилисл.
Тѣлесамъ своимъ всегда мы угожи-
вали;
На свою душу грѣховъ много на-
кладывали.
Пичево себѣ добра не дѣлывали.
Не имѣли мы пи среды ни пятницы.
Ни тридневцаго Христова Воскре-
сенія.
Пи святыхъ сго великихъ праздни-
ковъ.
Ко свяіымь Божіимъ церквамъ не
прохаживали;
*).............................
Отвѣтъ давать самому Христу,
На страшномъ его на пришествіи.
----------*----------- —
*) Въ рукописи недостаетъ листика-
А кто не слыхалъ страха Христова.
Страха Христова суда Божія.
А кто у пасъ во плоти у Христа.
А во плоти у насъ свѣтъ Илія Про-
рокъ.
Сходили они на гору Фаворскую.
Съ самемъ Христомъ сыномъ Бо-
жіимъ.
Показалъ ему самъ Господь муку
и рай.
Гдѣ грѣшникомъ и гдѣ праведницамъ.
А праведнымъ мѣсто уготовано.
Пресвѣтлое царство небесное.
А грѣшникомъ мѣсто уготовано.
із Прелютыя муки разноличныя.
Гдѣ ворамъ, гдѣ татемъ, гдѣ рі з-
бойниКат.ъ,
А гдѣ ліяницамъ, гдѣ корчемницамъ.
А татіе пойдутъ въ великііі страхъ.
20 Разбойницы пойдутъ въ грозу лютую.
А чародѣи отъпдутъ во тяжкій смрадъ;
И ясти ихъ будутъ змѣи лютьія.
Сребролюбцамъ мЬсто неусыпный
червв.
аз А мразъ зѣло лютъ будетъ неми-
лостивымъ.
А убійцамъ будетъ скрежетъ зубный.
А пьяницы въ смолу горящую.
Смѣхотворцы и глумословцы на цѣч-
зо ный плачь.
И всякому будетъ по дѣломъ его.
По дѣломъ будетъ мука и рай.
Тогда будетъ судъ немилостивъ»
Немилостивъ будетъ ко грѣшникомъ»
35 Судитъ судія самъ небесный царь.
Іисусъ Христосъ сынъ Божій.
На страшномъ прегрозномъ престолѣ
своемъ;
И около станутъ полки Архангельскія,
то Одесную Царя всѣ святіи его
По лѣвую страну много грѣшниковъ.
1551
1552
Въ вѳлицѣмъ страсѣ и ужасѣ.
Отъ востока течетъ рѣка огненная.
Течетъ она п до запада.
Пожжетъ она землю и каменіе.
И вси древа да и звѣріе.
И птицы пернатые воздушныя.
Тогда вся земля потрясется.
И небо въ свитки совіется все.
II звѣзды съ небесъ спадутъ на
землю.
Спадутъ они яко листвіе.
Солнце и мѣсяцъ потемнѣютъ.
Огь великаго страха и ужаса.
И сами тѣ ангелы ужаснутся.
Увидючи муки прелютыя.
Самому сатанѣ уготованныя.
Со діаволы и со грѣшники.
И тамо нмъ будетъ мучитися.
И во вѣки вѣки безконечныя.
А праведнымъ будетъ радость велія.
И идутъ они во прекрасный рай.
Поютъ они пѣсни Херувимскія.
Все гласъ] поютъ Архангельскія.
Величаютъ Христа Царя небеснаго.
Со всѣми небесными ёплами,
И всп Пророци и Аиостоли.
II Святыя Святители и мученицы.
И всѣ угодницы Боясіи.
& Припадите вы къ престолу страш-
ному.
Пролейте вы слезы умильныя.
Къ самому судіи небесному
За пасъ убогихъ грѣшниковъ.
іо Чтобы опъ до насъ былъ свѣтъ ми-
лостивъ.
Не послалъ бы пась въ муки пре-
.тютыя.
Речегт. къ нимъ Михайло Архангелъ
іг. Господень.
Гой еси вы многія грѣшницы.
А здѣ судія у пасъ праведный.
Самъ Христосъ Царь грозный ,
И судитъ судъ но дѣломъ всѣхъ.
20 И азъ воевода небесныхъ силъ.
Всегда творю повелѣнное.
Что велѣно мнѣ оть самаго Христа.
И нынѣ вы веце молитеся.
И безутѣшно своя слезы проливаете.
Самаго царя всѣхъ Создателя.
Со Отцемъ и Духомъ въ Троицы.
Присно славима п поклапяема.
И Божію Матерь Богородицу.
Марію Царицу Владычицу.
Д грѣшныя беззаконныя рабы.
Завидѣли Царицу Богородицу.
И свѣта Михаила Архангела.
Со всѣми небесными силами.
II святыхъ великихъ Апостоловъ.
Святитель и мученикъ. 53
И всѣхъ полковъ святыхъ святыхъ
ЧіНІіБоЖІИХ ь.
Закричали во многіе голосы;
Гой еси Царица Владычица.
2г> Не будетъ вамъ здѣ уже милости.
За ваше житіе самовольное.
Что жили вы тамо на вольномъ
свѣту.
Грѣхи ко грѣхомъ прплагаЮчи.
зо А страшнаго суда забываточи.
И вѣчнаго житія не воспомипаючи.
О своихъ вы грѣхахъ не п.іакалпел.
Да тѣмъ вы Бога прогнѣва ти.
И нынѣ нѣсть вамь прощенія.
Уже здѣ Судія до васъ не мило-
стивъ-
Подите вы вси въ муки вѣчныя.
Со діаволомъ па вѣки мучитися.
Тогда ее ус.іышавше грѣшницы.
И свѣтъ Михаила Архангелъ Го- «о Возрыдаютъ опи съ воплемъ вели-
сподень. кимъ.
1553
1554
Къ самому Христу Царю небесному.
И съ кровавыми слезами возыолятся.
Помилуй пасъ Владыко помилуй пасъ.
Тогда отвѣщаетъ имъ самъ Христосъ.
Право глаголю пе знаю васъ ,
Идите ны вси во тьму кромешпую.
Со отцемъ своимъ со діаволомъ.
Не хощу бо васъ видѣти никогда
же азъ.
Тогда ударяютъ ихъ Ангелы.
Прегрозпымъ оружіемъ огненнымъ.
Прогонятъ ихъ въ муки превѣчныя.
Тогда пришедше къ рѣцѣ огисішей.
Возрятъ назадъ къ раю свѣтлому.
Рекутъ со слезами умиленными.
Послѣднее изреченіе.
Прости ты насъ прекрасный раю.
Прости іы насъ Мати Богородица.
Владычица Царица небесная.
Прости ты насъ крестъ Пресвятый
Христовъ.
Простите насъ вы вси Аіігели ,
Простите пасъ снятіи вы вси Божіи.
Уже бо намъ пе видати васъ,
Ни вапіея славы великія.
Ни прекрасныхъ свѣтлостей солнеч-
ныхъ.
Пи пѣсней вашихъ прекрасныхъ
гласовъ.
Ни ваіпея радости многія.
Уже мы идемъ въ преисподній адъ.
Въ тартаръ на вѣкъ мучитися.
Увы, увы, бѣсы всегда кричатъ.
И зубы прелюте всегда крегчатъ.
А помощи никогда же видать.
Прости... свѣтлый прекрасный рай.
Со всѣми Святыми Божіими.
Уже мы отходимъ далече отъ васъ.
3. Стихъ похвала пустыни.
О прекрасная пустыня, и самъ Го-
сподь пустыни похваляетъ.
Отцы во пустыняхъ скитались и Ан-
гелы отцемъ послужили.
Апостоли отцевъ похвалили отцевъ
величали.
5 Пророцы отцевъ прославляли и свя-
тые отцевъ похвалялн.
О прекрасная пустыня отцы во пу-
стыни пребывали.
И дивіемъ овощіемъ питались изъ
*° горъ воды испивали.
Древа во пустыняхъ выростали раз-
личными цвѣты разцвѣтали.
Ко древамъ птицы прилетали на ку-
дрявыя вѣтви посѣдали.
іъ Они райскія пѣсни воспѣвали отцевъ
во пустыняхъ утѣшали.
Отцы у нихъ Богу молились день и
нощь Богу работали.
Колѣпами къ земли припадали и сле-
20 зы своя проливали.
И плотъ они .свою изсушали и наги
въ пустыняхъ пребывали.
Отъ солнца они опалились, отъ мра-
за они омерзалп.
2БИ всякія скорби терпѣли, конецъ
житію совершили.
Свои они души спасаютъ отъ вѣчныя
муки избавляютъ.
И царство небесное воспріемлютъ,
за весь міръ Бога умоляютъ.
А насъ они грѣшныхъ обращаютъ
на чистое житіе поучаютъ.
И во вѣки вѣкомъ аминь.
55 Духовные стихи отличаются оть
прочихъ народныхъ пѣсенъ преоблада-
ніемъ Церковно-Славянскихъ Формъ,
служащихъ приличнымъ выраженіемъ
самого содержанія эгихъ пѣснопѣній.
Па пр. бысть, ся наполнить, ся оста-
нетъ, алчныхъ — жадныхъ (т. е.- ал-
чущихъ и жаждущихъ), воздежемъ—
98
1555
1556
и красоту неизреченьну , ве-
бес конца , и не оумиратп въ
грѣшникомъ мука ыгненна , и
неоусыпаяп (въ друг. спп-
руцѣ ( воздѣнемъ руки), грѣшницы
(грѣшники) , здѣ (здѣсь) , нѣсть , и
мн. др. Кое-гдѣ удержано въ руко-
писи народнсс произношеніе , на пр.
-ца , -цы и особенно сы , вм. ся иоц
за ди глаголовъ возвратной Формы.
547. 1. Стихъ покаянный есть не
что иное , какъ плачь Адама. Слич.
въ Посланіи Архіеп. Повгор. Василія
ссылку на этотъ стихъ (въ Софіііск.
Времен.}:
— 19. Слич. выраженіе пищпъііі
р^пі. 1 ’ ’ п
С * и
549. 21. Христіанскіе проповѣдни-
ки , обращая въ христіанство языч-
никовъ , пользовались въ своііхъ увѣ-
щаніяхъ описаніемъ Страшнаго Суда.
По свидѣтельству Нестора, этотъ пред-
метъ былъ послѣднимъ рѣшительнымъ
доводомъ Греческаго фіілософз , про-
повѣдовавшаго Князю Владиміру хри-
стіанскую религію: «Поставилъ же есть
Богъ единъ день, в неже хоіцеть су-
дити , пришедъ С небесе , живымъ и
мертвымъ, и въздати комуждо по дѣ-
ломъ его: праведнымъ царство небе-
сное ,
селье
вѣки;
червь
скѢ: тма кромѣшная), и муцѣ не бу-
детъ конца. Сица же будутъ мученья,
нже не вѣруетъ къ Богу нашему
Ісусу Христу; мучили будутъ в огни,
иже ся не крестить. II се рекъ , по-
каза Володпмеру запону, на неижс
бѣ написано судпще Господне , по-
т.якгпг.то ижято зыниохуД ’
еярі аііээЗл лггыиг оцг.н .гхішофъ
.г/.ііл*нииві-Э-онао;ир>Ц <ѵііи
«гиыіп'пт.шрі
НПѢОПИЦ на .шй .<]П 8ІІ'
.МнЬтл — ъхынѵѣи
ЛѴЛэКШ.О» , (я-хнщздіклж Н .ТЯнДц!'
называніе ему ы десну Праведныя в ве-
сельи предъидуіца въ рай, а ы шююю
грѣшники идуіца в муку; Болоднмеръ
же вздохнувъ , рече: добро снмь
<а десную, горе жс симъ <о шююю. (Онъ
же рече: аіце хоіцешп ы десную Съ
праведными стати , то кресайся. Во
лодпмеръ же положи на сердци сво-
емъ , рекъ, поЖду и еще мало, хотя
испытати о всѣхъ вѣрахъ » Лаг.р. сп.
Народный стихъ о Страшномъ Судѣ ,
ходящій въ устахъ народа , во мно-
гихъ эпизодахъ , ведетъ свое начало
и і*Ой 1 ' ' / і н л 5 р ГІ
вѣроятно отъ древнѣйшихъ временъ.
И у дру гихъ народовъ этотт» пред*.
метъ рано привлекъ вниманіе народ-
ныхъ пѣвцовъ. На Нѣмецкомъ языкѣ
стихъ о Страшномъ Судѣ (подъ на-
званіемъ Мп.ІіІІІі) восходитъ къ IX в.
550. 19. Распредѣленіе грѣшни-
камъ различныхъ казней согласуется съ
древнѣйшими изображеніями Страшна-
го Суда.
552. 39. Здѣсь пропущено въ ру-
кописи , какъ грѣшники обращаются
съ мольною къ Божіей Матери.
а ни., на ш . . и и?, . п *
553- 17. Трогательное прощанье
грѣшниковъ со всѣмъ , что человѣку
дорого и мило. — .51. крегчатъ —
скрежещутъ. Старинная ц. с. Форма,
л/ыірщ.: щ длішісн ііяю.Гв «И
—-'39. Вь этомъ стихѣ, припи-
сываемомъ Іоасафу , царевичу Индій-
скому , воспѣвается аскетическій об-
разъ жизни первыхъ временъ хри-
стіанства. (Слич. Исторію о Варла-
амѣ п Іоцсаірѣ, по изд. 1637 г).
агішищи п;,т:»эа чгщі.'щп ыоус П
..ігпѣіія й;к одтомнн нріомоп А
.іііщ інщіэс.рщп ііі<ім4«э . . ігпнщІІ
” .ІІМНІжоІІ ЫМЫГЙвЭ IIМ 4 ЭН о.)
л аса .гто орзі-сц .пшдеіта кім эжЧ
-о'І Д НѢ'! И , гіні,іі7(11 ІШЫМ^ЗДфІ О
..і і-жі.ла/оц и’н.іт <>«>
«*>•* I
’.Т.й I
іТ'Н.Іі// ні .ігіюрі и іги.лТ
«іич’гиі мнппг > пці ім\>лг-іи) яіоі?
,1<ІІІГ.Ы |'ЛТ ')Н .ЦНіи ІІѴОІІІ.ОІН
кзмтыпвж '•;коЯ нгд !>н. ДТ
І«МвОК’(Л (,ЦТО яппи Ч
4іЛМ(ОЛ .ІНОШрІ ЛІ.ПТіІЛг ОІІ
,<ІГ(ПО*>МЛ ^{ОТ ѴР|И ЛД9І1
•>»л рц чоащосі іинніп «»И
ІіріЧИ. «ЛУХЗВОІІОЛ АІЛГ-Я !С* пі Л|;<рл
' II > і; - ;Ч >п_
тшібпирі п ПРИЛОЖЕНІЕ II.
п мі.яціоѵыН
ыгм/и ынчя» •
і
НІЭ: . <
ІВ.ІГБІЛІ /» ІИ| 4р << > І<М .НІИ* . »| |г. л 4 і|
ШрГОТ. . '11 I і ТЧ«|Л ' ’ II і . . , і I I . I
ОБРАЗЦЫ СОВРЕМЕІШОЙ НАРОДНОЙ СЛОВЕСНОСТИ
мри'рт~>г.н ннш «мпХі.лЩ іч«ог.о« ііл. »
і; ' <л»жі. /.іоі ѵттч» ‘II
I. ОБРАЗЦЫ ВЁ'ЙКОРУССКАГО иаРъчія.
•г і < /<] I ' і . . і
«П'ОІППМІ.І -'( I 4»| «И» |Н ЬнП
СХЫѴ. ОБРАЗЦЫ ІІАГІіЧІЛ
лмояшы. । ор ьнО
а) СВАДЕБНЫЯ ПІІСІІИ.
(//о изд. въ Москвшп. за 1853 /.)
1. ' 1
Сотворю судьбу, жалобу,
Я на сватью лукавую,
На лукавую, вилаВую,
На змѣю семиглавую,
Опа ходила ко батюшкѣ,
Не путемъ, пс дорогою,
Все тропами собачьими,
Хоботами змѣиными,
Колотилась номалсшсньку,
Говорила потихопісньку,
ГбвОрйла-все обманывала,
Чужу сторону выхваливала,
Что чужа дальня сторона,
Вся изюмомъ насѣяна,
Виноградомъ загорожена,
И модами поливапа,
II парчою покрывала.
Я сама знаю, вѣдаю,
Молода догадалася.
Что чужа дальна сторона
Мнн . I > Ніпгм. , I И
АРХАНГЕЛЬСКОЙ ГУБЕРНІИ.
» -»і . ’гчтт «іі* . и
•I Ш» .11 г гЯШ.І >! .
Всюду горемъ насѣяна,
И печалью загорожена,
И слезами поливала,
II тоскою покрывала,
з Что тоскою кручиною.
Тамъ сѣры волки сбѣгаются,
Черны воропы слетаются,
Добры люди пе съѣзжаются.
2.
ю Какъ изъ загорья — горья.
Вѣтерокъ полыхаетъ;
Да изъ заморья — морья
Чернёнъ корабль выбѣгаетъ;
Выбѣгалъ чернёнъ корабль
15 Изъ - за синяго моря,
О двѣнадцати парусахъ
О тринадцати ярусахъ;
Тонки паруси полотпяны,
Всѣ отуги шелковыя,
20 Знамена Государевы.
Выходилъ чернёнъ корабль
Изъ - за синяго моря;
Подходилъ чернёлъ корабль
1559
1560
Полъ (такую-то) славну волость;
Подбѣгалъ чернёнъ корабль
Подъ круту гору высокую,
Ко святой Божьей церкви;
Вымощали съ корабля
Славны мосты калиновы;
Разстилали по мостикамъ
Всё ковры семишелковые;
Выходилъ съ корабля
Удалый, добрый молодецъ
На комонь, добрую лошадь;
Онъ поѣхалъ, добрый молодецъ,
На круту гору высокую
Ко (такой-то) славной волости;
А о ту пору, о то время
У меня ли красной дѣвицы
Тихой дѣвій дѣвичничекъ
Да слезливо плаканьеце.
Сдивовалнсь люди добрые
Удалому добру молодцу:
Это чей-то добрый молодецъ?. ..
Онъ но платью по цвѣтному
Сынъ купца — гостя торговаго;
Онъ по низкимъ поклонникамъ
Сынъ попа — отца духовнаго;
Опъ по ласковымъ словечушкамъ
Сынъ крестьянина богатаго.
Ты послушай добрый молодецъ,
Што я стану говорить тебѣ:
Тѣ не дай Боже желатися
У купца гостя торговаго,
Взять купеческую дочку:
Со купеческою дочерью
Много денегъ и придана™.
Много цвѣтнаго платья;
Ты послушай, іобрыіі молодецъ,
Што я стану говорить тебѣ:
Говорить я стану сказывать
Сущу истинную Правду,
Што купеческія дочери
Нетяг.іы, нс работливы,
Ткать и прясть не умѣютъ,
Шолкомъ шить не гораздны;
Тѣ не дай Боже женитися
У нона отца духовнаго,
ь Взять поповскую дочерь!
Со поповскій славной дочерью
Много данья и придана™,
Много цвѣтнаго платья;
Што кресгьянскія-то дочери,
«о Всѣ гягльі и работливы;
Ткать и прясть онѣ гораздны,
Шелкомъ шить мастерицы.
3.
Што не лебедь бѣлая
іе Черезъ поле летѣла,
Она правымъ крылышкомъ
Себѣ путь устилала,
Она лѣвымъ крылышкомъ
Со травы росу сбивала.
30 Какъ отъ-то бѣлой лебеди
Всѣ поля забѣлѣли,
И луга за-зслѣнѣлн.
Тѣ не быть, да бѣлой тебедью,
Молодой быть молодицею,
38 Старонрежняя нодружсчка!
4.
Долго, долго соколъ не бывалъ; —
рано, рано ранешенько:
Долго, долго ясенъ пе бывалъ; —
30 рано, рано ранешенько:
Долго, долго Иванъ не бывалъ;
Долго, долго Андреичъ пе бывалъ.
Какъ сказали, (такой-що) во Царевѣ
кабакѣ,
35 Во Царевѣ кабакѣ-, зелено вино
пьетъ,
Зелено вино пьеть, безъ пробуду
спитъ,
Безъ пробуду сайтъ—неразбудится.
Какъ мало помалу пришла вѣсть на
дворѣ,
156!
1562
Пришла вѣсть иа дворъ, вѣстка ра-
достная,
Вѣстка радостная, къ тестю ба-
тюшку,
Къ тестю батюшку, тещѣ матушкѣ,
Щто ѣдетъ Иванъ съ каменной
Москвы,
Сь каменноіі Москвы, славной яр-
манки.
Какъ конь-то подъ иннъ въ полто-
раста рублей,
Уборъ на конѣ во пятьсотъ рублей,
Молодецъ-отъ -сидить-то-цѣны ему
нѣтъ;
Потому цѣпы нѣтъ, — первобрач-
ный князь.
Стаиовилъ онъ коня противъ тестева
двора,
Противъ тестева двора, противъ ба-
тюшкина.
Онъ ударилъ копьемъ во широки
ворота;
Онъ вскричалъ, сзычалъ громкимъ
голосомъ:
Ужъ вы, ой еси, мамушки нянюшки,
Вы хорошія архангельскія дѣвушки!
Вы сходите-ка, понавѣдайтесь:
Еще спитъ ли, не спить ли моя Ан-
на душа,
Еще спитъ ли, не спитъ моя Ѳедо
б) былины объ идьѣ муромцѢ.
(По изд. въ Москвит, за 184$ г. и въ
Мѳск. сборн. Т. 1. 1852 г.)
Во славномъ во городѣ во Муромѣ,
5 Во селѣ Карацаровѣ
Тутъ жилъ-бщлъ Иванъ Тимо^ѣиць;
У нихъ сынъ, былъ Илья Муромецъ.
Онъ просилъ у родимова батюшки
Благословенья Беликова,
На вѣки нерушимава,
Ещё съѣздите сму да посмотрѣть
Земли свято-русскій
И кружала государева,
Цёрнова карабля, яснава сокола
<5 Во всѣ государевы вотципы.
Говоритъ сму батюшко:
Ужъты свѣтъ мое цёдо порождённое!
Потеряешь ты свою буйну голову,
Вмѣсто мѣдныя пуговки іщ за д?-
30 ножку;
Еще той дорогой никто це бывалъ,
Никто не ѣзжалъ ровно, 30 лѣтъ, 30
годовъ:
Тамъ засѣлъ Соловей-воръ-разбой-
36 ницфкъ,
Оцъ съ дѣткама и со дѣвкама.
Еще той дорогой целовѣку идти ров-
но два года,
А конному ѣхать полтора — года;
зо А Ильѣ захотѣлось проѣхать въ цол-
ровна?
Какъ отвѣтъ держатъ мамушки, ня-
нюшки —
Што сегодня наша Анна всю ночь
не спала,
Всю ночь не спала, все уборъ рядила,
Все уборъ рядила и коверъ вышила,
Што этотъ уборъ будетъ коню кра-
сота,
тора цяса
Между обѣднею ранней и утреней
И поспѣть ко столу кпяжеиёвскому
И къ тому обѣду къ воскресен-
скому.
И оттудова и о ню ль Илья за Ду-
най рѣку,
За широкую, да за глубокую
Къ тому къ Миколѣ Заруцёвскому(?).
Што этотъ роверъ — молодцу по-1,0 Онъ служилъ обѣдни занрестоль-
хвальба, мши,
1563
1561
Еще самъ-опъ конто приговаривалъ:
Ахъ ты конь, ты копь, да травяной,
•Э ОНМІ ІЯ .НГ.НІТОМИ) ц/ѣійбМ>,
Травяной мѣшокъ, да лошадь до-
е,4'иіиѵхг.м <+щзт ,^иш<нт.кб от'лбраІ!
Будь заступцива, да не уступцива.
Цёво іы, лошадь, да нерепаласе?
Не слыхала ли ты экова рёву ко-
ровьлва,
Пііску-верезгу дроздоваго?
Вынималъ Илья Муромець
Изъ карману изъ лѣваВа,
Свой тугой іукъ, калены стрѣлы;
Онъ натягивалъ своіі тугой лукъ,
10
» '1 І Пі!' I I I Л / I/'1 .1 ГР •
.ЮТИТЪ,
Рѣки и озёра промежъ ногъ берётъ,
Хвостомъ поія устилаютсе,
Старши богатыри днвуютсс:
Нѣтѣ на поѣздку Ильи Муромця;
У ёво поѣздка молодецькая,
Вся поступоцька богатырская!
Завидѣлъ ёво соловей-вроъ-разбой -
-йо?)-і | >н ііаяоі.Оі) '• г,кйи^к4>,
вицъ:
Воііъ-дс ѣдетъ въ поле дѣтина ша-
та стсс;
Подъ-іімъ конь подтыкается.
Засвисталъ соловей по соловьиному, зо
Забилъ въ долбни по богатырскому,
. Заревѣлъ вѣдь онъ по звѣриному,
Зашипѣлъ но змѣиному;
Темпы лѣсы отъ ёво реву къ землѣ
прсклоннлисс,
Мать-рѣка Смородина со пескомъ
сомутиласе;
Въ то время подъ Ильёй конь па
колѣнки палъ;
К/
далъ завѣты велими
Становилъ свѣцю 25 рублёвъ;
Впередъ еще сулилъ 50 рублевъ:
Ты поправь меня, Госпбдп,
Въ путѢ-во дороженкѣ,
Во цюжой — дальней сторонѣ,
Во Сибирскихъ украппахъ.
Ещё видѣли — Илья па коня-го
I и. ' < ІІМЮІ Я.
А не видѣли, куда поѣздку даль
Илья бьётъ копя по крутымъ бё-
драмъ,
По крутымъ бёдрамъ, промежду
увісЙ;
У ёво конь бѣжитъ, какѣ соколъ іэ Калены стрѣлы да накладывалъ.
Ещё самъ стрѣламъ приговаривалъ;
Полетите, мои стрѣлы калеііып.
Всѣ персный, да пацинепыи,
Повыше гѣсу дрямуцява,
«о Пониже облака ходуцява,
Вы падите соловью-вору-разбоинлку
Въ тепло гнѣздо, да во буііну го-
імниишр аі.вгі , лову,
И во самой во правой глазъ,-
Воръ-разбоиницёкъ-даворъ-Ахмаіо-25 И вередше— ему серще ретивое.
Полетѣли стрѣлы катенып,
Всѣ нерепыи, іа пацинепыи,
Повыше лѣсу дремуцева,
Пониже облака ходуцява,
Еще пали соловыо-вору разбойнику
Во’ тепло гнѣздо, да во буипу го-
. ' " КІ .ГГЬДІ хчі - .юву,
И во 'самой во правой глазъ;
Вередили ему сердце ретивое,
55 И убилъ Илья Муромецъ соловья,
Вора-разбоцпнка да воръ Алпатова,
Пріѣзжалъ диъ к» городу да Ко
Кидпюу;
Кругомъ города да кругомъ Кндиша
Илья бьётъ коня по крутымъ бе- 40 Залегла сила поганая,
драмъ, Вся Литва некрещеная;
1565
1566
Опъ впередъ Ѣдетъ да востоцьиую
• 1а сторону,
Во Сибирскій да украины.
У Ильи конь бѣжитъ, да какъ со-
колъ летитъ,
Рѣки, озера промежъ ногъ беретъ,
Хвостомъ поля укрываютсс:
Старшп богатыри давуютсе:
Пѣтъ на поѣздку Ильи ЭДуромця,
іо У ево поѣздоцька да молодецькая,
Вся поступоцька да богартырская.
Пріѣзжалъ вѣдь опъ да ко Ду-
пай-рѣкѣ,
Ко широкою да ко глубокою,
За ту рѣку за широкую,
За широкую да за глубокую;
Перевоіцицькомъ была да Соловьева
доць,
Доць большая да Катюшепька
Соловей крицитъ ей своимъ зыць-
.садогоілмі ы. ышлмъ голосомъ;
Пе вози, доць любимая, Татарина
ом г,Г. уло'рі сл «г''° .Да вслі’кава
За Дупай-рѣку: ты въ тѣ-пбръ ёвб
югоал ждмрэ гд. «ноя «гі.нао®03”’
Когда дастъ тебѣ батюшку па вы-
купъ твоево,
.ГІ/.вЫГХЯНОП Ѵ» „
Ты въ тѣ-пбръ ево вези да за Ду-
• і.цііііл;!«•» нетг.таяз .га гі.ошцд
паи-рѣку,
Ліпнинот ніи4дз;кпніі <Лг
За Дупай-рѣку, да за широкую,
За широкую, да за грубокую.
Илья па то да не вѣруетъ,
Сходилъ онъ съ добра коля
На сыру землю да па матушку:
гГтгжяіи ы. М'раі і-ігО
Опъ въ лѣву взялъ върукудашел-
, -нону оп сг(
5
1.1
20
Ещё всю силу опъ ихъ повыбилъ,
До наслѣдья повыбилъ, да до еди-
ІТОВЭ;
Пиково не оставилъ на сѣмена,
И поѣхалъ впередъ подъ востоць-
нуіо сторону.
Во Сибирскія во украины
У города да было Кейва.
Застава была великая:
Еемь сыновъ вора разбоііппцька.
Еще малой-отъ сынъ завидѣвши, воз-
Евоц і говорилъ:
«Вопъ-де ѣдетъ нашъ да батюшка.»
А больпіой-отъ сынъ да завидѣвши:
Охъ вы глупый, да неразумный!
Это ѣдетъ си.тыіой-могуцеіі бога-
< у гырь
Илья Муромецъ; М п м А
Опъ везетъ щашово батюшка, д
Да у лѣваго стремени у булатпова.
Тутъ всѣ братьи да взбуптовалпсе,
Взбуптовалпсе, да перецалпсе;
Во. яростяхъ да во велпкіихъ
В ь пятьсотъ пудъ палку подъ облакъ
.5 ікс мечутъ. 2К
Соловей крицитъ своимъ громкимъ
втыі .. голосомъ:
Дхъ вы дѣтоцьки да голубцпки,
Пхъ вы глупый да неразумный!
Пе вамъ кусъ, пе вамъ и мсь ево: 5о
Я пе могъ выстоять, а супротивъ
і аог <1і • .л меня
Всѣмъ и вамъ ужъ пе выстоять.
Вы берите да спаены кдюци,
Отпирайте да погреба глубокій, се
Вы берите много злздйі ^серебра, оп сг дл ѵчя
И скацыіова жемцюгуь Правой рукой рветъ дубье съ ко-
Пе отдастъ ли омъ Длья Муромець реньяма;
Пт ПЫК.ѴПП, иімгг Н1ІППП1 Й-тпшгі О|ІЪ МОСТЫ МОСТИЛЪ КрѢпКО-На КрѢи-
гіа выкупъ вамь вашова оатіошка. 1 *
Ильина златр, серебро не за-«о Л йонавм лсвяЛ йѵмгзвеш . іщТ
рптсе, Крѣпко-иа крѣпко, да дѣльна-на-
дѣлыю;
ГІГ.8ЫГ,
.ыцнілзя » ншг.таяз .га гт нчм
1367
1568
Онъ самъ перешелъ да и коня пе-
ревёлъ;
Ещё взялъ изъ лѣвава кармана пЛет-
ку іпбколву,
Плеіѣу толковую да подорожную
О семи хвостахъ да Съ проволокой,
Дѣвкѣ стёжъ-то Далъ,-съ йогъ ва-
лилася,
Онъ другую далъ, — дѣвка скору
смерть приняла;
Онъ Илья-то 'тутѣ да и былъ, и нѣтъ.
Онъ впередъ ѣдетъ йодъ востоцьпую
сторону,
Въ Сибирскій да во украипы.
У Ильи копь бѣжитъ, какъ соколъ
летитъ,
Рѣки, озёра промежъ ногъ берётъ,
Хвостомъ поля да укрываютсе,
Старйіи богатыри да дивуютсе:
Ещё пѣтъ па поѣздку ИлыіМуромця,
Поѣздоцька у ёво да молодсцькая,
Вся поступоцька да богатырская.
Пріѣзжалъ опъ ко городу да ко
Кёиву
СтаТговилъ коня да середи двора
Стаповилъ онъ да не привязывалъ.
Никому держать не приказывалъ.
Онъ пошолъ въ свѣтлый свѣтлицы,
Въ Княжецькіи горниціі;
Онъ пе спрашивалъ у воротъ у при-
воротницьковъ,
У дверей да у придверницьковъ.
Опъ берётъ двери за-скобку,
Отпираетъ двери да напяту;
Онъ и крестъ кладётъ далю писаному,
Онъ поклонъ ведётъ да по уцёиому,
Онъ ив кланяйтсе йа всѣ на четыре
стороны,
Ещё Князю-то да па осббицю:
Ещё здравствуй, Князь славной Кё-
ивской
5
10
15
20
25
30
35
40
Славной КёивСкой да ВладимірскойI
Ещё здравствуй ТЫ дѣтина шель-
шина!
Ты дѣтина Шёлыпина да деревен-
щина!
Ты откуль ѣдишь да откуль идешь?
«Ты какихъ родовъ, да какихъ го-
довъ?»
Онъ отвѣтъ держалъ Князю слав-
ному:
Ещё города Мурома, а села Кара-
цярова
Илья Муромець, да сынъ Иваповпць;
Я пріѣхалъ къ вашёю ко милости;
Процищалъ я дорожинъку да нря-
мохожую,
Прямохожую, да прямоѣзжую,
А изъ Мурома да до Кидаша,
А изъ Кидаша да до Кейва,
Всё до вашёю да до милости;
Я убилъсоловья-вора-разбойпицька,
Воръ-разбойницька да воръ-Ахяа-
това,
Да привезъ ёво къ вамъ иа пока-
занье.
—«Еще врёшь ты дѣтина — шель-
шипа, да полыгаёшьсе,
Надо мной надъ Княземъ посмѣ-
-хаёшьсе.»
— »Тбі изволь итти На свой широкой
на полой дворъ,
Ты изволь смотритъ соловья вора-
разбойницька.ті
Обувалъ сапожки Князь саФьяновы,
Оболокалъ кошулю соболюю, —
Ещё та ли кошля въ 300 рублевъ, —
Зарукавьи серебряный,
Ожерѣльи жемцЮжныи,
Повели ёво слуги нбдъ руки
На свой на широкой на полой
дворъ.
1570
* -5 '
1539
У Ильи конь стоитъ, какъ гора ле-
житъ,
Онъ стоитъ да ие привязанной,
Никому держать да не приказанной.
А у лѣвава стремена да у булатпова
Привязанъ соловей-воръ-разбойпп-
цбкъ
Воръ-разбойпицёкъ да воръ Ахма
_ товиць.
Еще тутъ-то Князь да и копаится:
Соловей ты воръ да воръ-разбой-
пицёкъ,
Воръ-разбойницекъ да воръ-Лхмато-
в.иць!
Ты посвищи ко по прежнему да по
соловьиному.
Соловей да отвѣтъ держитъ,
Онъ отвѣтъ держитъ Князю слав-
ному;
Я не твой хлѣбъ и кушаю,
Пе тебя Князя-вора и слушаю.
Ещё тутъ Кньзь Ильѣ да и конаг
птся;
Илья Муромець да сынъ Иваповиць,
Пцлѣпица великая!
Ты заставь соловья-вора-разбойника
Посвистать по прежнёму да по со-
ловьиному.
Онъ отвязалт. соловья вора-разбой-
ника 3
Отъ лѣвава стремени.
И засвисталъ соловей по соловьи-
ному,
И забилъ въ долбни по богатыр-
скому
Зашипѣлъ вѣдь опъ по змѣиному,
Заревѣлъ онъ да по звѣриному;
Темнылѣсы къ землѣ преклоішлися,
Мать-рѣка Смородина со пескомъ
сомутилася,
Потряслись всѣ палаты бѣлокаменны
Полетѣло изъ дымолокъ кирпйцьё
заморское,
Полетѣли изъ оксльниць стёкла
аглицькіи; —
6 Ещё Князь-отъ стоитъ да въ худой
душѣ,
Ещё тутъ онт. да и копаится;
Илья Муромець да сынъ Иванцвиць,
Ты уйми да сопостата великава
і0 Соловья-вора-разбойницька
Воръ-разбойницька да воръ-Ахма-
това.»
Сталъ Ильяуниматьёво по свойскому:
Онъ схватилъ ёво дазацёрпы кудри,
15 Ещё билъ ёво да о сыру землю о
матушку,
Онъ вподвёргъ ёво кидалъ
Выше башни наигольнып;
Опъ остатки ёвб хлопнулъ о сѣрой
20 камень,
Соловью отъ себя скоро смерть прй-
тплаі
Повели слуги Илью подъ руки
Во свѣтлую да во свѣтлицю,
25 Во Княжепецькіи горницы,
И садили ёво да по край стола,
По край стола да по край скамьи.
«Ещё ты, славной князь КёивскоЙ
да Владимірской,
Ты песи-ко цяшу большую да обѣ-
руцьную;
Зелена вина да полтора ведра.»
Илья-то беретъ её да одной рукой;
Опъ и пьётъ её да на одинъ духъ,-
35 Ещё всё-то ёму мало кажется.
Ты неси ещё,Кпязъ, цяшу большую,
Цяшу большую да обѣруцьную,
Ещё два ведра да зелена вина
Всё со водоцькой.да со налпвоцькой,
«о Со крѣпкими да со напитками.»
Илья прпмаптся да одной рукой,
99
1571
1572
Онъ и пьётъ ёё па одпной духъ.
Ещё гутъ Илью маленько да опіа-
бурило:
Онъ хотѣлъ да поладиться.
Онъ поладиться да понравиться,
Поломалъ онъ скамьи да дубовый,
Онъ погнулъ сваи да желѣзный
А у Князя но ту пору да во то вре-
мя ць ко
Ещё столъ идеи, да во но ту-столѣ,
Еще пиръ идетъ ю во полу-лирѣ;
За столомъ сидятъ госги-Бояра,
Еще всё купцы да торговый
Ещё сильны — могучи богатыри,
Свято Русскій воины.
Поприжалъ Илья Муромець да сынъ
Иваповиць,
Поприжалъ онъ ихъ да во большой
уголъ.
Ещё князь Ильѣ рѣць проговорилъ:
Илья Муромець да сынъИваповиць!
Помѣшалъ ты всѣ мѣста да уцёныи,
Погнулъ ты у насъ сваи да всѣ же-
лѣзный.
У мепя промежъ каждымъ богаты- «
ремъ
Были сваи желѣзный,
Чтобъ опи въ пиру да напивалисе,
Напивалисе да пе столкалисе.»
Ещё тутъ вѣдь князь да Ильѣ ко-
наитсл:
«Ты изволь у насъ да попить поись,
Ты изволь у нашей милости
Да Воеводой жить »
— Пе хоцю я у васъ пи нить, ни ись.
Не хоцю я у васъ Воеводой жить.—
Онь ставалъ на ножки на рѣзвый,
Онъ вымялъ свою плётку шелковую
О семи хвостахъ да со проводкой,
Еще взялъ онъ плёткой да помахи-
вать,
Ещё взялъ госгей да поколацивать,
Ещё взялъ гостей да поворацивать;
Ещё бьётъ онъ, самъ приговари-
ваетъ:
«На приѣздѣ гостя не уподцпвали,
А на поѣз тинахъ да не уцёствовали;
Эта ваша мнѣ цесть — не въ цесть.
Ещё онъ всѣхъ прибилъ да до на-
слѣдья
іо До наслѣдья прибилъ да до едииова,
Не оставилъ пиково да на сѣмена.
Еіцё Царь-то въ ту пору да въ то
времяцько
За пецьку задвинулся;
і.-> Собольей шубкой закинулся,
Илья-то тутъ и былъ и нѣтъ.
Нѣтъ пи вѣсти, ни повѣсти
Нынѣ и то вѣку.
о.
20 Подъ славнымъ гороромъ подъ Кіе-
вомъ,
На гѣхъ на степяхъ на Цицарскінхъ,
Стояла засгава богатырская;
На заставѣ атаманъ былъ Илья Му-
ромецъ,
Под атаманьс былъ Добрыпя Ники-
тичъ младъ;
Есаѵлъ Алеша поповскій сынъ;
*
Еіце былъ у нихъ Гришка боярскій
зо сынъ,
Былъ у нихъ Васька долгополой.
Всѣ были братцы въ разъѣдьицѣ:
Гришка боярскій въ тѣ-поры крав-
чимъ жилъ;
зб Алеша Поповичъ ѣздилъ въ Кіевъ
градъ;
Илья Муромець былъ въ чистомъ
полѣ,
Спалъ вь бѣломъ шатрѣ.
40 Добрыня Никитичъ ѣздилъ къ синю
морю.
1573
1574
Ко синю морю ѣздилъ за охотою.
За той ли за охотой іа молодецкою:
На охотѣ сгрелять гусей, лебедей.
Ѣдетъ Добрыня изъ чиста ноля,
Въ чистомъ нолѣ увидѣлъ исколоть
великую,
Исколоть велика — полъ — печи.
Учалъ онъ исколоть досматривать:
Еще—чю же то за богатырь ѣхал ь?
Изъ этой земли изъ Жидовскія
Проѣхалъ Жидовинь могучъ бога-
іырь.
На ати стели Цнцарскіяі
Пріѣхалъ Добрыня въ сюльный Кі-
евъ градъ.
Прибиралъ свою братію приборную:
-Ой вы гоіі еси, братцы, — ребя-
тушки!
Мы что на заставу шкѣ устояли?
Чю на засгавушкѣ углядѣли?
Мимо нашу заставу богатырь ѣхалъ.
Собирались они па заставу бога-
тырскую,
Стали думу крѣпкую думати:
Кому ѣхать за нахвальщикомъ?
Положили на Ваську долгополаго.
Говоритъ большой богатырь Илья
Муромецъ,
Свѣтъ Атаманъ сынъ Ивановичъ:
<>Не ладно, ребятушки, положили;
У Васьки полы долгія.
По землѣ ходит ь Васька, запле тае гея
На бою, на дракѣ заплетется;
Погниетъ Васька по напрасному.»
Положились на Гришку на бояр-
скаго:
Гришкѣ ѣхать за нахвалыцикомъ,
Настигать нахвалыцика вь чистомъ
полѣ.
Говоритъ большой богатырь Илья
Муромецъ,
Свѣтъ атаманъ сынъ Ивановичъ
Не ладно, ребятушки, удумали;
Гришка рода боярскаго:
Боярскіе роды хвастливые;
• На бою, дракѣ призахвастаетсл,
Погниетъ Гришка по напрасному.»
Положились на Алешу на Поповича:
А. тешкѣ ѣхать за пахвальщикомъ,
Настигать нахвалыцика въ чистомъ
10 полѣ,
Побить нахвалыцика на чистомъ
полѣ.
. •»
Говоритъ большой богатырь Илья
Муромецъ,
15 Свѣтъ Атамань, сынъ Ивановичъ:
«Не ладно рабятушки положили:.
Увидитъ Алеша на нахвалыцикѣ
Много злата серебра;
Злату Алеша позавидуетъ,
Погниетъ Алеша по напрасному.-
Положили на Добрыню Никитича!
Добрыпюшкѣ ѣхать за пахвалыци
комъ,
Настигать нахвалыцика въ чистомъ
25 іюлѣ,
Побить нахвалыцика на чистомъ
полѣ,
По плечъ отсѣчь буйну голову,
Привести на заставу богатырскую
ьс Добрыня того не. отпирается,
Походитъ .Добрыня на конюшій
дворъ,
Имаетъ Добрыня добра копя,
Уздаеіъ въ уздечку тесмянную,
55 Сѣдлалъ въ сѣдейышко Черкасское,
Въ торока вяжетъ палицу боевую—
Она свѣсомъ та палица девяносто
пудъ—
На бедры берегъ саблю вострую,
10 Въ руки беретъ плеть шелковую,
Поѣзжаетъ на гору Сорочинскую;
1575
Посмотрѣлъ изъ трубочки серебря-
ной,
Увидѣлъ на полѣ черни зиму,
Поѣхалъ прямо на чернйзину;
Кричалъ зычнымъ, звонкимъ голо-
сомъ:
«Воръ, собака, нахвальщпна!
За чѣмъ нашу заставу проѣзжаешь?
Атаману Ильѣ Муромцу не бьешь
челомъ?
Подъ—атаману Добрыпѣ Никитичу?
Есаулу Алешѣ въ казну не кладешь,
На всю нашу братію наборную?*
Учулъ нахвальщпна зыченъ голосъ;
Поварачивалъ нахвальщпна добра
коня;
Попущалъ на Добрыню Никитича:
Сыра мать земля всколебалася
Изъ озеръ вода выливалася,
Подъ Добрыней конь на колѣнца
палъ
Добрыня Никитичь младъ
Господу Богу возмолится
И Мати Пресвятой Богородицѣ:
«Унеси, Господи, отъ нахвальщика!»
Подъ Добрыней конь посправился;
Уѣхалъ па заставу богатырскую.
Илья Муромець встрѣчаетъ его
Со братіею со приборною.
Сказываетъ Добрыня Никитичь
младъ:
«Какъ выѣхалънагору Сорочинскую,
Посмотрѣлъ изъ трубочки серебря-
ной,
Увидѣлъ на полѣ чернизппу,
Поѣхалъ прямо на чернизицу,
Кричалъ громкимъ, зычнымъ голо-
сомъ:
«Воръ собака, нахвальщпна!
За чѣмъ ты нашу заставу проѣз-
1576
Атаману Ильѣ Муромцу не бьешь че-
ломъ?
Подъ-атамапью ДобрыііѣНнкнтичу?
Есаулу Алешѣ въ казну не кладешь,
6 На «сю нашу братью на приборную?»
Услышалъ воръ нахвальщпна зы-
ченъ голосъ,
Поворачивалъ пахвальщина добра
копя,
«оПопущалъ ма меня, добра молодца:
Сыра мать земля всколебалася,
Изъ озеръ вода выливалася,
Подо мною копь на колѣнца палъ
Тутъ я Господу Богу взмолился:
•5 •Унеси меня Господи отъ нахваль-
, у 1 *
щика>
Подо мной тутъ конь посправился,
Уѣхалъ я оіъ нахвальщика,
П пріѣхалъ сюда на заставу бога-
то тырскую.»
Говоритъ Илья Муромецъ:
«Больше не кѣмъ замѣнится:
Видно ѣхать атаману самому!»
Походитъ Илья на конюшій дворъ,
Имаетъ Илья добра коня,
Уздаетъ въ уздечку тесмяпную,
Сѣдлаетъ въ сѣделышко Черкасское
Въ торока вяжетъ палицу боевую—
Она свѣсомъ та палица девяносто
,зо пудъ—
На бедры беретъ саблю вострую,
Во руки беретъ плеть шелковую,
Поѣзжастъ па гору Сорочинскую;
Посмотрѣлъ изъ кулака молодец-
зз каго,
Увидѣлъ на полѣ чернйзину,
Поѣхалъ прямо на чернйзину,
Вскричалъ зычнымъ громкимъ голо-
сомъ
то «Воръ; собака, пахвальщина!
За чѣмъ нашу заставу проѣзжаешь,
1577
Мнѣ;-атаману II тьѣ Муромцу челомъ
не бьешь?
Подъ-аіаманыо До<ірыиѣ Никитичу?
Есаулу Алешѣ въ казну не кладешь
На всю нашу братью наборную?» 8
Услышала, ворѣнах'ва.іьтцнназыченъ
голосъ,
Поварачпвдлъ нахвалыцпиа йобра
коня,
Попущалъ на ІІтыо Муромца. і<>
Илья Муромецъ не удробился
Съѣхался Илья съ нахва.іьщпьом ь.
Ввёрные паткачи ударились;
У палокъ цѣвья огломалнся.
Другъ дружку не ранили; 18
Саблямп вострыми ударились.
Востры сабли переломались,
Другъ дружку не ранили;
Вострыми копьями кололись,
Другъ дружкх не ранили; 29
Бились, дрались рукопашнымъ боемъ,
Бились, дрались іень до вечера,
Съ вечера бьются то полуночи,
Съ полуночи бьются іо бѣла свѣта-
Махнетъ ИлеМко ручкой правою. 21
Поскользиг ь у Пленка ножка лѣвая:
Лалъ Илья па сыру землю,
Сѣлъ нахвалыцпиа па бѣлы груди.
Вынималъ чипжа.іище булатное,
Хочетъ вспороть груди бѣлыя,
Хочетъ закрыть очи ясныя,
По плечь отсѣчь бу ину го юву.
Еще сталъ пахвальщпна наговари-
вать :
• Старый гы старикъ,старый матерый! 33
За чѣмъ ты ѣздишь начисто поле?
Будто пс кѣмъ тебѣ старику залѣ-
нитися?
Ты поставилъ бы себѣ келейку
При тоіі путѣ, при дороженькѣ,
Сбиралъ бы ты, старикъ, во келейку;
1*5Ж
Тутъ бы ты, старикъ, Сытъ пита-
непъ былъ.
Лежитъ Илья подъ богатыремъ,
Говоритъ Илья таково слово.
«Да не тэдно у Святыхъ Отцовъ на-
писано,
Не ладно у Апостоловъ удумано:
Написано было у Святыхъ Отцовъ
Удумано было у Апостоловъ:
Не бывать Ильѣ вь чистомъ полѣ
убитому;
А теперь Илья подъ богатыремъ!"
Лежучй у Ильи втрое силы при-
было:
Махпеі і. цахвальщику ві.бѣ ты груди.
Вышибалъ выше дерева жароваго,
Палъ нахвальтцина’ па сыру землю:
Въ сыру землю ушелъ ло-поясъ.
Вскочилъ Илія па рѣзвы ноги,
Сѣль нахьа.іыцппѣ на бѣлы груди.
Недосугъ Плюхѣ много спрашивать,
Скоро споролъ груди бѣлыя,
Скоро затьмпль очи ясныя,
Но плечь отсѣкъ бупну голову,
Воткнулъ на копье па булатное,
Повезъ ча заставу богатырскую.
Добрыиіт Никитичъ встрѣчаетъ Илью
Муромца.
Съ своей братьей приборною.
Илья бросилъ голову о сыру зем но;
При своеіі братьѣ похваляется
Ъз.іплъ во полѣ тридцать лѣтъ.
Экаго чѵда не наѣзживалъ.
Различіе въ произношеніи реченій
въ памятникахъ одного л того же на-
рѣчія происходитъ отъ того . что из-
датели болѣе п іп менѣе точно удержи-
вали въ своихъ запискахъ мѣстный го-
воръ. Такъ >1 здѣсь въ наибольшей чи-
стотѣ удержано областное пропзношс-
ніеніе въ 1-6 былинѣ объ Ильѣ Му
ромцѣ.
1579
1580
Архангельское нарѣчіе отличается
слѣдующими особенностями: 1) вм.
ч] на пр. доць вм. дочъ; 2) е вм. я
на; на пр. дивуютсс вм. дивуются,
цедо вм. чадо, чядо-, 3) съ мягкими
звуками , именно съ ц употребляется
і в.м. в и я вм. а; на пр. Муромецъ ,
Муромца; 4) иногда чь вм. тъ; на пр.
скацьный вм. скатъныгі, т. е. скат-
ный , 5) въ склоненіяхъ : ево вм. его;
род. падежъ на -ово вм. -аю; ко ши-
рокою вм. ко широкой, ко вашёю вм.
ко еашей; 6) въ спряженіяхъ; 3-е лицо
ед. числа на -атъ вм. -аетъ; на пр.
приговаривать-
559. іі. комонъ — конь, Слич. въ
Словѣ о Полку Пгоревѣ.
—. 41. тяглый—сильный, рабо-
тящій.
563. 31. долонъ —ладонь (переста-
новка звуковъ).
564. 7. перепастьса— испугаться.
565, 30. исъ — ѣсть.
566. 32, вѣровать въ смыслѣ смо-
трѣть, потому съ дополненіемъ: на
что-
567. 7. стемъ; имя сущ. при гла-
голѣ стягать-
—. 31. на пяту — на стежь.
568. 35. кошуля — рубашка. Здѣсі,
вѣроятно, шуба.
569. ІО. конаится — добивается.
570. 1. дымолокъ — дымоволокъ.
—. 3. ондлысица — оконница:
вм нъ.
—. 5. въ худой душѣ — еле живъ.
—. 17. въ подвергъ— въ подбрось.
—. 18. наиюльпый — науголь-
ный (?).
—. 30. обѣруччый—съ двумя руч-
ками, или такой, который берутъ обѣ-
ими руками.
571. 32. поисъ — поѣсть.
573. 5. ископотъ вм. ископыть —
комъ, вылетѣвшій изъ подъ копыта,
—. 21. .КП.К0 съ винит. иадеж. ,
по древнему.
578. 13. Согласовано съ независи-
мымъ дѣепричастіемъ.
Въ 1-й былинѣ объ Ильѣ Муромцѣ
смѣшено нѣсколько плохъ. Владиміръ
называется княземъ, не только Кіев-
скимъ, но и Владимірскимъ. Послѣд-
ній намекъ важенъ для исторіи област-
наго развитія народной поэзіи. Татар-
щина оставила по себѣ слѣды также во
многихъ намекахъ. Самъ Соловей, по
отчеству Ахматовичъ, очевидно, при-
знается Татариномъ. Во враждѣ Пльи
Муромца съ Княземъ Владиміромъ
и его богатырями видно уже позд-
нѣйшее разобщеніе между сословіями.
Равномѣрно и во 2-й былинѣ сатири-
ческія выходки противъ сословій въ
пользу крестьянина Ильи Муром-
ца могли составиться не ранѣе той
эпохи, когда съ развитіемъ сословій
оказались ихъ недостатки, и когда на-
родный эпосъ, утративъ свойственное
ему безпристрастіе, сталъ односторон-
нимъ выраженіемъ крестьянскихъ ин-
тересовъ. Самое превосходство Ильи
Муромца передъ прочими богатырями,
очевидное въ былинахъ и древнѣйшаго
происхожденія, объясняется тѣмъ, что
эпическія преданія сохранились у насъ
въ крестьянскомъ быту.
г~=ДмыР ідйИР
1
1581
168*
СХЬѴ. аѣснп вологодской ітькрпіи.
(По изд. в« Москвитянинѣ за 1841 г.і.
п-всни.
1.'
Свадебная городская.
Разлива.іася рѣченька,
Разлпвалася быстрая
По крутыми по бережкамъ,
По лугамъ по зелеными,
По травамъ по шелковыми:
Унесло —улелѣяло
Душу красную дѣвицу
На чужу—дальпу сторону,
На чужу—незнакомую.
Провожали ее маменька
Что до быстрой до рѣченьки.
Говорила ей маменька:
'Воротись, мое дитятко,
Воротись, мое милое,
Позабыла трои золоты ключи;
Ужъ какъ первые ключики
Отъ дѣвичьей отъ красоты:
А другіе—го ключики—
Тѣ отъ воли у батюшки;
А третіи—то ключики—
Тѣ оть нѣги у матушки.»
Говорила ей дитятко:
—Ужъ я рада воротитися;
У меня воля не своя,
Чужъ—чуженинъ мнѣ не велитъ,
II добры кони не стоятъ.
- о
Свадебная деревенская.
Що при мартѣ при мисецѣ
При дпвицьемъ при вецерѣ,
Отставала лебедь бѣлая
ІЦо оть стада лебединово:
Отставала красна дѣвица
ІЦо отъ сизыхъ—то голубушекъ,
Що отъ. милыхъ—то подруженекъ;
Приставала лебедь бѣлая
Що ко стаду ко сирымъ гусямъ
5 Её стали гуси клевати.
Незнакомы стали щипати,
Вы не клюйте, гуси сирые,
Ни щиплите пизнакомые:
Ни сама я къ вамъ заходила,
*° Ни своей волей—охотою;
Отдавау—то меня батюшки
Снакруцяла мипя матушка.
Выводили мипя братціи,
Вывозили—жо добры кони,
Що добры копи Ивановы,
Що Ивана свѣтъ Василющя."
Тебѣ біу це.іомъ припѣвоцька
Що
20
Ахъ
Ивану свитъ Василыіцю.
3.
Ііисѣдиая писня.
вы госыі, вы наши госьюшки,
Дороги госьи все любимые,
Погостили въ гостяхъ малёшенько,
Що малёшенько, да смирнёшенько.
25 Нѣтъ ни вптру—жо, пѣтъ пи ви-
хорю,
Ни цястово дождя осёипово;
Що отъ моёво дружка милово
Нѣтъ ни вистоцьки, нѣтъ ни гра-
мотки,
.го
Ни словяснѳво целобитьицл.
Вотъ въ четвертой—отъ годъ—го-
до цик—отъ
Пришла вистоцька, пришла грамотка
И словясное целобитьице.
Я назадъ пишу ко милу дружку,
г
1
1583
№
Ни перомъ пишу, ни цериилами;
Своими жъ пишу горюцьми слезмй.
4.
Такая же.
Воуга рѣка ра.злпласе,
Выпала сішгу пороша.
Гдѣ моя мила хороша?
Гдѣ мнѣ съ милымъ повидатьсе?
Сойднмсе па цясоцикъ,
Свпдемсе па денёцпкъ,
Сдѣлаимъ оіцю па досаду,
Лукъ, цёснокъ пощипала,
Билу капусту заломала
Тетеревя поймала.
СХЪѴІ. ОБРАЗЕЦЪ ВЫТЕГОРСКА
Тетеревя ощипала.
Перье сво па подушки,
Пушки ёво па упушкп,
Мясо ёво на закуску.
Это нарѣчіе отличается слѣдующи-
ми особенностями: 1) ц вм. ч; 2) и
вм. гь п е; 3) у вм л; па пр. Воуіа
нм Волга, но особенно па концѣ словъ,
ю на пр. біу пм. билъ-, 4) Се нм. сл; 3)
- щп вм. что; 6) ?ослп вм. ?йс»?бн:7) іль
склгпеіііа.чъ: брап иіч і м» брапѵцѵ; род
пад. ед. ч. ва ,-аео-вм. -аіе, дат. иа.1,
мпо;к. ч. іп -зщ вм -л(5,- па пр цо
крутыми вм. по крутымъ.
О НАРІіЧІИ ОЛОНЕЦКОЙ губерніи.
?нс нл.б?—е . гс йН
Изеѣспі. ІТзтер.
(. казна
Было у цецотоцки девять сыновей,
девять сыновей, единая доць.
Вси девять сыновъ во разбой пошли,
десятую доцъ за мужъ выдали.
Выдали за мужъ за морянйпушка,
въ далыпо сторону за сшііп мо-
рюшки.
Вотъ прижили іопы сына моряи-
цика, 1
одного сыцаморннцикапрекрасного.
Па третьей годъ Настасья звала въ
го с і и морянйпушка,
іона звала, поливала, стала пла-
кати е: '
Ты пойдёмъ—ко, морянйпушко на
мою сторону,
на родимую сторонку къ 6т ци-батюні-
ку;
ушъ ты хоть ко тестю, а я ко род-21
пушки,
ушъ ты хоть ко тещы, а я ко ма-
гышки,
Якай наук. 1833 ч^.
. , -Н. п / ИГ.ГЫ.ОІН. (П
а машъ морянцикъ къ родной ба-
бушки,
ушъ ты ко шурьямъ, а я віпь ко
братця нъ,
морянцикъ пашькъ роднымъ дядюш-
камъ,
ушъ іы къ цюжымъ я къ нерядо-
вымъ сосѣдушкамъ.
Собрались іоны да и поѣхали.
° Вотъ ушъ день іоны ѣдутъ да и дру-
гой ѣдутъ;
вотъ расположились іоны нацистомъ
поли.
Въ третьей день хлѣба—соли поку-
шати.
Вотъ напали па нихъ разбопницкп,
злы—лихи подорожппцки;
у били іоны морянйпушка,
а морянцика въ воду бросили,
саму мблоду во полонъ взяли.
Ушъ какъ вси тутъ разббйницки
спатъ легли,
а одинъ мол оду сталъ выспрашивать,
1585
1586
сталъ выспрашивать, сталъ вывѣ-
4 .І'НП
дывати;
«Ты скажы, скажи, полонёноцка,
ты коей земли, гы коей ярды,
коего отцн, коей матери?'’
Улилась іона слезамъ горюцима,
и стала сама высказывали:
Пасъ было у цсцбтоцки десятеро;
дёвять сыновей всм въ разбой пошли,
а десятую мипя за мужъ выдали,
выдали мипя за синій моря,
во цюжую землю, во цюжую ярду
за морянину шк<і;
цереэъ два годы прижыліі сиби мо-
ря нцпка,
сына любимаго, іы и прекрасного.
Вотъ на третьей годъ мы поѣхали
къ отцю—батюшку, къ родной ма-
тышки,
ко братыіцлмь роднымъ, да къ по-
рядбвымъ сосѣдушкамъ.
Какъ расплацетця тутъ разббйіпі-
цокъ,
іьіі'Нф .и.т.ні.А г.ін.і . I. Г'; •
и іонъ сталъ будить родныхъ братьи-
цовъ;
«ушъ какъ встаньте—тко, встрепе-
ніітси, братцы родные,
л ушъ какъ што впть мы понадѣ'лали,
морянинушка—зятя убили вить,
а плёмянннцка—морянцика въ воду
бросили,
сестру родную во полонъ взяли.»
10 Со сну стали вси, Да и расплакалисе,
у сестры своеіі стали прощятисе
Ты прости, прости сестра любимая,
ушъ пойдемъ съ иамы во свою зем-
лю, во свою ярду,
і» къ отцю къ матышки, да и къ со-
сѣдушкамъ порядбвымъ.
Особенности агого нарѣчія: І'.^ви.
ч; 2) и вм. ѣ, особенно пъ слонѣ вси;
.'•).ииня, сини, вм. меня, себѣ; 4) см,
л0 п се вм. сл,- 5) іадл, іоны вм. онъ, они;
6) ярда, вм. арда, т. е. орда (въ смы-
слѣ земли, страны); 7) лиітыіика і>м.
матушка-, 8) въ род, пад. ед. ч. -о/о
вм. -ою.
СХЕѴІІ.
I
а Н ІИ:
ОБРАЗЕЦЪ НАРѢЧІЯ СИТКАрЕЙ, ЖИВУЩИХЪ ВЪ
’ • 11
Уѣздѣ ЯРОСЛАВСКОЙ губерніи.
МоЛОЖСКО.МЪ
'ѢъІІзыъст Импер. Акао. паукъ, /862
Нидіробпая пѣсня.
Осударь ты нашъ сердзешной другъ!
Съ кѣмъ ты евту думушку одумалъ!
Одумалъ ты съ маць—сырой землей.
Сорядзилъ са ты па жицьё впко-
вѣшиое
ѵб р'И I <н II
и покинулъ пасъ сиротъ горкіевъ,
Ужъ на ково ты насъ покинулъ
.іІІГ ' Ц(
горкіевъ,
.ітбньйн.ѣи и,ші і.п-і . ни *ииГ»'П,":
и на ковоты крѣпко сноиадзѣялъса? і
Обудзи-ко саты, милъ сердзешной
Другъ,
отъ жицья то викбвѣшново.
Ужъ воскпнь—ко весплеспи рукамъ
кіі.ы <|о<о । бѣлыемъ,
ііозгляпп-ко оцамъ цѣ яспыемъ,
роспецатай—ко* свое уста сладкій,
гзмолвп— ко съ намъ слово доброе.
Всироси.ні бъ мы цея,сироты горькій,
испросили бъ цея про твое жицье,
ир'о твоё то жицьё виковѣшноё.
о Расказали бъ и мы про своё жицьё
про свое жицьё про сиротскоё.
Што встаемъ мы сироты цѣ горкіи
100
1587
1588
безъ цея, надзёжипька крѣпкая,
ужъ поутру то мы ранымъ—рано;
умываемъ са не свѣжоіі водой,
умываемъ са горгоцыемъ слезамъ,
уцѣраемъ са не гопкіемъ полотнамъ,
а своимъ горемъ велпкіемь.
Безъ цея ли нашъ гы надзёжипька,
ужь куда мы ни пойдземъ, ни по-
ѣдаемъ,
ужъ намъ то ве <дзѣ горе кидаетъ са
на гіашн — цѣ ли бѣлы ірудзинъ-
ки
къ нашимъ ли серцамь прикидаетъ
са
со всѣвъ го ли цотыревъ сторону-
шокъ.
Особенности этого ияръчія: 1) д
смягчается въ дз , и т въ ц (на пр.
5 цѣ вм тѣ, т- с- тебѣ}’, 2) и иногда
вм. ѣ, и на оборотъ ѣ вм и; 3) в вм-
X, въ склоненіи; на пр- горніевъ вм.
горкіихъ; 4) са вм. ся; 5) б выбрасы-
вается вь Формѣ цея, вм. тебя; 6) род.
пад, сд- ч- на -осо вм- -оіо\ 7) твор.
пад. мн ч на -.«в, вм. -.«н; на пр-
рукамъ бѣлыемъ, съ намъ, вм- руками
бѣлыими, съ нами-, 8) е вм. и въ скло-
неніи прилагательныхъ, то есть, -ыевп,
-ые.нъ, вм- -ыихъ, ыимъ, -ыими.
СХІЛ’ИІ. оврлзцы нижегородскаго нарѣчія.
Изиѣст. Акад. наукъ, 18-52 і.}.
1.
Былина про свадьбу Олеиіи Поповича.
Сѣдлать Добрыня добра коня нера-
дышенъ
Въ хорошо сидѣ.іичько Черкавское:
Цодпруживатъ двѣнадцать поднру-
жннокъ шелковыхъ
Не ради красы, ради крѣпости,
Ради нужново дѣла богатырсково.
Увидала Добры ню молода жона,
Молода жона, А гроФена Григорьевна;
Штосѣд.іашъ гы добра копя перады-
піснь
Вь хорошо сидѣ.іичько Черкавское;
Ты подпруживашь двѣнадцать под-
пружннок ь шс.іковыехъ?
Ты далеко ль, другъ, ѣдешь; скоро ль
будешь?
Тутъ возговоритъ Добрыня Никитичъ: «о Побить
Охъты гойеси,АгроФена Григорьевна!
Я даіпко больно ѣду, и нс скоро буду,
Ѣду я на годы на урочные, на двѣна-
дцать лѣтъ;
Побить мнѣ силушки двѣнадцать ордъ
Увидала Добрыпю родная матушка,
з Стара вдова Офимья Александровна;
Охъ ты гой еси, родимо моё дитятко!
Што сѣдла шь добра коня нерады-
шень
Въ хорошо сидѣлячько Черкавское;
‘о Подпруживашь двѣнадцать подпру-
жіінокъ шелковысхъ,
Пе ради красьц ради крѣпости,
Ради нужново дѣла богаты рсковсГ?
Далёко ли ѣдешь, скоро ль будешь?
іа Отвѣтъ держитъ Добрыня Никитичъ:
Охъ ты гоіі еси, родима моя матушка!
Далеко я ѣду, и пе скоро буду,
Ѣду я на годы на урочные, на двѣна-
дцать лѣтъ;
мнѣ силишки двѣнадцать
ордъ.
Тутъ возговоритъ вдова таково слово?
1589
1590
Охъ ты гой еси, родимо мое дитятко!
На кого ты покидаетъ молоду тепу
Да ужь молоду АгроФРйу Григорьев-
ну?
На тя я покидаю, родича матушка. ь
Хоша клюшпицой зови её, хотъ по-
стельннцой,
Хошъ вдовой держи, хошъ за лу<къ
отдай,
Хот ь за кпязя отдай,хошъ за барина, ю
Хошъ за иашево за брата, за бога-
тыря :
Не отдай только за мово недруга,
За тово ли за Олешку за Поповича.
Поѣхалъ Добрыня сь широка двора, і.-.
А вдова пошла на красенъ крылецъ;
Глядитъ она во іаличе, во чисто но іе;
Возговорить вдова таково слово:
Укатается изъ глазъ красно солныш-
ко, 2"
Уѣзжаетъ изъ виду доброй молодецъ.
Минуло Добрыпѣ двѣнадцать лѣтъ.
Стали къ АгроФСііѣ женихи свататься;
Сватомъ - ту самъ батюшка Во.іоди-
міръ кіілзь, «Г>
А свахой - ту сама княгиня Еппраксія,
За тово ли за Олёшу за Поповича.
АгроФена свата дарила пііірнночькой,
Другой дарила свахыньку;
Олёшу - ту дарила каленой стрѣлой, ао
Проводила вдова АгроФСііу съ широка
двора,
Сама пошла па красенъ крылецъ.
Гладить она во даличе, во чисто по-
ле: 55
Не слонъ въ чистомъ нолѣ сломится,
Нс сырой дубъ въ полѣ шатастса;
Слбиптса, шатается доброй молодецъ,
Онъ и прямо ко двору ко вдовпному.
Не узнаетъ Добрыпю родима матушка, п
Говоритъ вдова таково слово.
А мово - та у Добрыпюшки была при-
мѣтычка,
Што на правой ногѣ у него родинка.
Скидаетъ Добрыня зеленъ сапогъ,
Кажетъ родимой прпмѣточькѵ.
Назвался онъ скоморокомъ, Данилой
Заморннпымъ,
Пошилъ па пиръ ко князю Володи-
яіру;
II сталъ опь наигрышки наигрывать:
Гулялъ я молодецъ двѣнадцать лѣгЪ,
Побилъ я силушки двѣнадцать ордъ;
Н ипо гдѣ это слыхано, гдѣ видано,
Отъ живово мужа жопу отпять!
И теперь - та по приказу кііяжецкому
Поднесу молодымъ чару заздравную.
Наливалъ опь чару зелена вина,
Оиушшалъ именной перстень туда;
Выпивалъ молодой иолъ чарычькіі,
А останну половину Агро<і»сна Гри-
горьевна.
Примѣчала она именной перстень,
А по немъ узнавала и мила дружка,
Мила дружка Добрыпю Никитича.
Бросимшись къ нему, слово молвила:
Государъ ты мой Добрыня Никито-
вичъ!
Не даваіі меня Олешкѣ немилому,
Будь мой мужъ но старому, по быва-
лому.
о
КоичііН'і Петра Великаго.
Охъ ты батюшка, свѣтелъ мѣсяцъ!
Что ты свѣтишь не по старому!
Не по старому, не по прежнему,
Нс во всю землю Свѣторуськую?
Во Кремлѣ то было, славномъ городѣ,
Во соборѣ было во Усп.іенскіемъ,
ІПто на правымъ - го бы то на кры-
лосѣ,
1591
1592
Передъ чуднымъ было передъ обра-
зомъ,
На часахъ стоялъ часовой солдатъ,
Часовой солдатъ, молодой брабантъ.
Вотъ молится онъ чудному образу: 5
Онъ и самъ плачетъ,какъ рѣка льётся,
Вотъ ужъ слезы льготъ, какъ ключи
текутъ.л
Воздыхаетъ онъ, словно лѣсъ шумитъ;
Возрьдаетъ онъ, ровно громъ гремитъ; ю
Онъ возговоритъ таковы рѣчи:
Охъ ты гой еси мать сыра земля!
Раступиса ты па всѣ четыре стороны!
Развались -каты бѣлъ горючъ камень!
Ты раскройса-ка гробова доска! іа
Распахнись-ка ты, золота парча!
Развернись-ка ты, бѣлъ тонкой са-
ванъ!
Ты востаиь-ка, нашъ православный
Царь!
Православный Царь Петръ Алсксіе-
вичьі
Погляди - ка ты на свою силушку,
На свою матерь Росѣюшку!
Вся Росѣюшка у пасъ позамялася,
А все войское стоитъ-призадумалось!
Потебѣ,государь, православный Царь!
—
Особенности этого нарѣчія: і) въ
склоненіяхъ: тя вм тебя; род. над.
од ч ня -ово вм -аго; во множ- ч-
-ыехъ вм -ьгмха; 2; въ спряженіи
опускается соединительный овукъ е;
то есть -атъ, -ашь, вм -астъ, -аешь;
на пр сѣдлать.
СХЫХ. ОБРАЗЕЦЪ ЗАКАМСКАГО НАрѢЧІЯ.
(~Въ Извѣст. Импер. Акад. наукъ, 1853 г.)
Хороводная пѣсня.
Была у батюшки родимая дочь,
у неродной мачехи постыло дитя.
Не знала мачеха какъ пачерь избыть;
избыла пачерь единымъ часомъ.
Снарядила мачеха махонькой стру-
жокъ,
привязала стружокъ у крутъ бере-
жокъ,
у крутъ бережокъ, у бѣлъ камышокъ; |о
повязала, не вязала, не прикрѣпли-
вала.
Поіпіа пачерька къ берегу гулять,
увидала пачерька махонькой стру-
жокъ; іг>
Задумала пачерька въ стружкѣ погу-
- лять,
гулягочи - ючп рыбочьку ловить.
«Лови'-ь рыбка малая большая;
не рвись, тянись, сЬтка шелковая.'’
Нс рвалась, тянулась сѣтка шелковая,
Выпіывала сѣтка въ ілпро море.
Вышла мачеха на крутъ бережокъ,
вскрикнула мачеха зычнымъ голос-
комъ;
«Воротись, дитятко, у крутъ бережокъ,
воротись милое, хоть простися.»
Рада бъ воротиться, стружокъ пе сто-
итъ,
сѣтка шелковая въ море тащитъ;
утянула пачерьку въ синё морё.
Какъ не всп.іачется злая мачеха,
Возрыдаетъ природный отецъ:
«Воротись, дитя милое, хоть прости-
лись,
старику отцу очи закрыть!»
Неслыхалъ батюшка, какъ дочь пла-
кала,
1593
1594
вѣтеръ вылъ, рѣчи уносилъ
«Ты не жд” меня, родной батюш
-об ‘і. азѵяоти о ілюцнйгот >лі ка>
но тождет ь меня зла»» мачеха,
не гостьето, кукушечкой въ са іь.
Какъ разъ закую, траву высушу,
Другой закую, душу зановлю
Но сѣничкамъ мачеха нохаживае.
>• „
своихъ невѣегѵшекъ побѵживае:
‘Станьте, дѣгушки.станьте, ластушки;
ранычъ съ нзрани кукушица заку-
пала,
Старшой братъ говоритъ і^набъ убить»;
)7Г
да
5'ітди
іпт із
; »«
5
середчіп братъ говоритъ «прочь отго-
нитъ ;
а меньшой братъ говоритъ.- а постой, [
погоди *.
не наша ль кукушица съ чюжой сто-
роны.
не наша ль сестрица изъ за моря.
—
Особенности ітого нарѣчія- 1) При-
мѣта личнаго окончанія отбрасывает-
ся ьъ глаголѣ; напр. похаживай вм.
похаживаетъ; 2) лачерь вм. падчери-
ца', 3)широ вм. широко; 4) яобь
оо бы.
,м,„ ' нвомоя тгиіыг
СЕ. ОВрАЗЦЫ О ВЛАСТИ А го ндрьчія ЮЖНОЙ СИБИрН
вм. на-
/77о изд. г. Гуляева во Библ. для чтенія за 1848 >.у
1. иъсни
I •
Со вѣномъ я хожу.
Съ животомъ я хожу;
Мнѣ куда будетъ вѣна положить?
Мнѣ куда живота положить?
Положу я вьюна, положу живота
У .къ я Павѣ на паволоку,
Свѣтъ Андреевнѣ на наволоку,
Красной дѣвицѣ на правое плечо.
Чѣмъ мнѣ вѣна выкупать?
Чѣмъ живота выкупать?
Ужъ я дамъ ли, ужъ дамъ за вѣпа
Три гривны серебряныя;
Три, четыре позо точеныя;
Что коня ли пноходпова,
Сокошка сизопераго.
Молодчика кудреватаго,
Холостаго, не. женатаго.
2.'
Ходитъ Царь,
Вкругъ Навагорода,
Вкругъ Пова-широка,
Ищетъ царь
пи
Іш нгглѣінгП
< н|Паі нн
। іігяэпсітэ
Л»|Х_ГТЭ. и н
Царевну свою,
Королевну свою
Гдѣ то она,
Царевна моя,
к Королевна моя
Да простояла?
Во ее она
Во Новомъ городѣ,
Во Новомъ-широкомъ,
ір Золотымъ вѣнцомъ
Да просвѣтила,
Золотыми ключчи
Да побрякиула;
Зайди въ городъ
«5 Во Новой-шнрокой,
Возьми ее
За правую руку;
Цоведи ее
Вкругъ Нова города
зо Вкругъ Нова-широка,
Поставь ее
Среди города.
Среди широка;
Заставь ее
1596
1595
Скакать и плясать.
Скакни, царевна,
Царевичъ велѣлъ,
Молодой приказалъ.
Поклонись царевна,
Царевичъ велѣ іъ,
Молодой приказалъ;
Поцѣлуй, царевна,
Царевичъ велѣлъ,
Мцлодой приказалъ.
3.
Ахъ ВЫ, КОМОИИ, коионн,
Комопи, копи добрые!
Знать заслышали комони
Что невзгоду великую;
Изъ Дуная воды не пили,
Изъ тихова пе кушали.
По Д паю насадъ плыветъ,
По тихому вет іяненькой;
Подлѣ берегъ колымагу несетъ,
Подлѣ крутой багрецовую.
Во насадѣ Андрей сидитъ,
Что Андрей, свѣтъ Николаевичъ;
Вь колымагѣ красна дѣвица,
Что Надежда Терентьевна.
Какъ Андрей то Богу молится,
Николаевичъ поклоняется.
Какъ создай Боже, Господи.
Со небесъ тучу грозную
Со громами со страшными,
Сь мотаньями со яркіими;
Сонеси Боже, Господи,
Что насадъ съ колымагою;
Сочетай Боже, Господи,
Что Андрея то съ Надеждою,
Николаевича съ Терентьевной.
2. ЗАГОВОРЫ.
1. Наговоръ дружки, длл огражденія
невѣсты отъ колдуновъ и вълаитовъ.
Встану я рабъ Божій (имя) бла-
гословясь, пойду перекрестясь; умоюсь
студеной ключевой водою,утрусь тон-
кимъ полотенцемъ; оболокусь я обо-
локами, подпояшусь красною зарею,
а огорожусь свѣтлымъ мѣсяцемъ, обты-
чусь частыми звѣздами, и освѣчусь я
краснымъ солнышкомъ. Огражду во-
кругъ меня (имя) и дружины моей съ
ослятами, тынъ желѣзный, почву
іо укладку, небо булатно, чтобъ никто
не могъ прострѣлить его, отъ востока
до запада, отъ сѣвера на лѣто, нн ере-
тикъ,ни еретица, ші колдунъ, ни кол-
дупнца, годный и негодный, кто на
бѣломъ свѣтѣ хлѣбъ ѣстъ. Голова моя
— коробей, яздікъ мой — замокъ.
2. Отъ лихорадки.
Прежде всего упомянувъ Святаго,
именемъ котораго называется больной
•іо лихорадкою, знахарь говоритъ далѣе;
II святый отче Сисппіе, отгоните отъ
(имя) Продовыхъ дщереіі, да не при-
ближаются они къ «ему во вѣки; про-
гоните ихъ неп^адно въ мѣста пусты
за и безводны. Далѣе наговариваютъ ни
жес иьдуюЩее на вино или оом; Явил-
ся имъ съ небеси огненный столпъ;
изъ того огненнаго столпа вышло двѣ-
надцаіь дѣвъ просто»іасыхъ. первая
зо ііевѣя^вторая синя,третья легкая, чет-
вертая трясупица, пятая желтуница,
шестая мученица, седьмая огненная,
осьмая аки ледъ, девятая временная,
десятая безъименная, одннадцатая
за вешняя, двѣнадцатая листопадная.
Спрашивали ихъ (мая святаго угодни-
ка) и святый отче Спсиніе: куды онѣ?
Отвѣчали двѣнадцать дѣвъ: мы посла-
ны отъ Ирода царя въміръ,въродъхри-
г„ стіанскіи, кости ихъ крушить, власы
ихъ студить, жилы ихъ тянутъ, са-
1597
михь ихъ огнемъ жечи. Тогда (имя
соятаго угодника) и святый отче Ся-
сипіе начали ихъ битъ прутьями же-
лѣзными, и Дали пмъ каждой по Ты-
сячѣ ранъ. Тогда отвѣчала первая
певѣя: гдѣ мы сію молитву услы-
шимъ (то есть начало этого наго-
вора), не будемъ въ домы ихъ вхо-
дить, кости ихъ крушить, ЖИЛЫ пхъ
тянуть, власы ихъ студить, самихъ
ихъ огнемъ жечи. Вѣкъ по вѣку, отъ
нынѣ и до вѣку.
3. Отъ Сибирской язвы.
Спустите мнѣ громъ и молапыо; отби-
вайте и отстрѣливайте отъ раба Божія
(имя) уроки и призоры, щипоты и
ломоты, потяготы и позѣвоты, и вѣ-
тропоспое язво, куда крылатая птица
не залѣтаетъ, а удалый молодецъ на
конѣ не заѣзжаетъ; встрѣчное и по-
перечпое;стамово и ломово; внутренно,
спосво, закожно и жилянію. Какъ у
мертваго мертвеца колѣютъ руки и
ноги, зубы и губы, трепущее тѣло;
такъ бы колѣлн у (имя) уроки и прн-
зоры и притки; іципоты и ломоты;
потяготы и позѣвоты, и вѣтроносное
язво; встрѣчное и поперечное, стамово
и ломово, иутренно, спосво, закожно
и жилянію.
ПротШеденія ати записаны безъ
точнаго соблюденія мѣстнаго выговора.
Первыя двѣ пѣсни хороводныя,
третья—свадебная. Въ і -ои пѣснѣ сим-
5
10
15
20
25
30
1598
волнческимъ выкупомъ вѣна выражает-
ом-обряДЪ помолвки. Отъ слова вѣнъ, съ
окончаніемъ -къ, происходить вѣп-о-къ.
Замѣчательно, что вѣнъ и вьюнъ (ѣт-
куда выгишникъ) употребляются здѣсь,
какъ с лова однозначащія нъ смыслѣ
вѣнка. Паволока— ткавъ, одѣяніе; древ-
нее слово— 2-я пѣсня замѣчательна
по воспоминаньямъ о ІІовѣгородѣ въ
Южной Сибири, а 3 я — о рѣкѣ Ду-
наѣ. [іомоііь — конь; древнѣйшая
Форма. Подлѣ управляетъ пб древне-
му винит. падежомъ.
Заговоры, предлагая грубую ДНоегіѣр-
ную смѣсь язычества съ христіански-
ми именами, имѣютъ нѣкоторое пооти-
ческос достоинство. 1-й Заговоръ осно-
ванъ па суевѣрномъ убѣжденіи, что
свадьба безъ дивъ не бываетъ, то есть,
безъ коздогстна. Любопытно употре-
бленіе олова Лѣто, въ смыслѣ юга,
въ выраженіи: «отъ сѣвера ма лѣто»;
а также впическое выраженіе: «ьто
на бѣломъ свѣтѣ хлѣбъ ѣстъ»—въ смы-
слѣ человѣка вообще-
Заговоры на лихорадки встрѣчаются
въ рукописяхъ XVII в. Лихорадки
буд'го бы дочери Ирода Имена нхъ
Любопытны для исторіи Русскихъ суе-
вѣрій. Новѣя, вѣроятно, названіе ми-
кологическое. Листопадная—отъ осен-
няго мѣсяца Листопада.
3-й Заговоръ замѣчателенъ по на-
званіямъ болѣзней: уроки и призоры,
щипоты и ломоты, потяготы и позѣ-
воты,» гіі к же йо мѣстнымъ реченьямъ:
язво вм. язва, стамоно и ломово —
отвѣсное п поперечное , слоено — со-
ставное.
1399
1600
чьакоп ’чан л•- і '•** и.и ы н 1 «•' •• ин-ніг
СЫ. духовные стихи.
, .иіи,огчѵм]п .и > т.і. ыиѵ..п-#«|н . лт» іп.Ы'си мни»-»
77о изд. Кирѣевскаго въ Чтеніяхъ Общ. Лсіпор. и Древн. Рос. за 1848 ?-7
/. Стихъ о Голубиной книгѣ.
Восходила туча сильна грозная;
Выпадала книга Голубиная;
И не малая, не великая:
Долины книга сороку сажень,
Поперечины двадсятн ражёнъ.
Ко той книгѣ ко боя:естренной
Соходилися, соѣзжалися
Сорокъ царей со царевичамъ,
Сорокъ князей со князевичамъ.
Сорокъ поповъ, сорокъ дьяконовъ,
Много народу, людей мѣлкіихъ,
Христіанъ нравославпыпхъ. —
Никто.ко книгѣ не приступится.
Никто ко Божьей не пріііпаткется.
Приходилько книгѣ премудрый царь,
Премудрый царь Давыдъ Ессеевичь:
До Божьей до книги онъ достукается;
Передъ ннмъ книга разгибается.
Всё божественное писаніе ему объ-
является.
Ещё приходилъ ко книгѣ Володиміръ
шхбпяоиѴпЛ. .‘м > -
Володиміръ князь Володйміровичь.
Возгдворилъ Володнміръ КНЯЗЬ,
Володиміръ князь Володипіррвичь:
• Ой ты гой еси, премудрый царь,
«Премудрый царь, Давыдъ Ессеевичг!
«Прочти, сударь, книгу Божію!
«Объяви, сударь, дѣла Божіи;
ЛІро наше житіе про свято • Руское,
«Про наше житіе свѣту вольнаго! —
•Отъ чего у насъ начался бѣлый воль-
ный свѣтъ?
«Отъ чего у насъ солнце красное?
«Отъ чего у насъ младъ свѣтелъ мѣ-
сяцъ?
"Отъ чего у насъ звѣзды частыя?
Ііі-»/ 11111’07 (И.'І !.<•’ .ІЛ’ -.кЛяЧІІ
••Отъ чего у насъ ночи темныя?
Оть чего у пасъ зори утреннп?
• Отъ чего у пасъ вѣтры буйные?
з Отъ чего у насъ дробенъ дождёкъ?
«Отъ чего у насъ умъ-разумъ?
>1 дек і’і 1 іі • лтіЯ ЧРЧІК яГд/АіН'Ю Л’/.Н
«Отъ чего паши помыслы?
>0гь чего у пасъ міръ-народъ?
«Отъ чего кости крѣпкія?
н» Оть чего іѣлёса наши?
«Отъ чего кровь-руда паша?» —
Возговоритъ премудрый царь,
Премудрый царь, Давыдъ Ессеівочь:
Оіі гы гой еси, Володиміръ князь,
іа Володиміръ князь Володйміровичь!
Не могу я прочесть книгу' Божію!
«Ужъ мнѣ честь книгу, пе прочесть
іяі.ііж. и <шжо.іг. еоп;ьі(,
«Эта книга не малая,
до «Эта книга великая!
«Па рукахъ держать-не сдержать бу-
іытоко!. и ыгопнці ;пятяфі и м
41а налои положи >ь Божіи, — не
ОЯОККТЭ .ТоНІ’ЧИ-МІОП П ЭОІІѵАо! ,< / ІЧ'Ь
уложится.
’іИйі' ДГД. Л ЦЧв’ІЗ Н
•за -Я по старой по своеіі памяти
.оликі.на. н
«Раскажу вамъ, какъ по грамотѣ;
«У насъ бѣлый вольный свѣтъзачалея
ЛіиЭС» жіІиЛІін> іі і
отъ суда Божія і
ѵСолнце красное отъ лица Божьяго,
зо «Самаго Христа Царя Небеснаго;
«Младъ свѣтелъ .мѣсяцъ отъ грудей его;
«Звѣзды частыя отъ розъ Божіихъ;
«Ночи тёмныя отъ думъ Госнодпхъ;
«Зори утренни отъ очей Господнихъ;
зо «Вѣтры буйные отъ Свята Духа;
«У насъ умъ - разумъ Самаго Христа,
«Самаго Христа, Царя Небеснаго;
1601
1602
Наши помыслы оть облацъ небес-
ныхъ;
«У пасъ міръ-народъ отъ Ѵіамія;
«Кости крѣпкія о.іъ камеіш;
«Тѣлеса паши отъ сырой .іеміи;
«Кровь-руда наша оіьчерна моря.»
Возговориіъ Володиміръ князь,
Володпмірь кпязь Вэлодііміровпчь:
«Премудрый царь, Давыдъ Ессеевичь!
«Скажи ты намь, проповѣдай
«Который царь надъ царями царь?
«Который городъ городамъ отецъ?
Коя церковь всѣмъ церквамъ матп?
«Коя рѣка всѣмъ рѣкамъ матп?
«Кое древо всѣмъ древамъ мати?
«Коя трава всѣмъ травамъ матп?
«К'.торо^ море всѣмъ морямъ .маіи?
• Коя рыба всѣмъ рыбамъ матп?
«Коя птица всѣмъ птицамъ маіи?
“Коюрый звѣрь всѣмъ звѣрямъ О'ЮЦЪ?» 2о «Со силою со
Возговорить премудрый царь, «Со
Премудрый царь, Давыдъ Ессеевичь.
«У пасъ бѣіый царь падь царцмп
царь,—»
— «Почему жь бѣлый царь надъ ца-
рями царь? —»
«И онъ держитъ вѣру крещёную,
Вѣру крещеную, богомольную;
«Стоитъ за вѣру Христіанскую,
«За домъ Пресвятыя Богородицы,
«Всѣ орды ему преклопилпся,
«Всѣ языцы ему покори.іпся.
«Потому бѣлый царь надъ царями
, „ царь.—
«Іерусалимъ городъ городамъ ціецъ.»
— «Почему тотъ городъ городамъ
отецъ?»
«Потому Іерусалимъ городамъ отецъ:
«Во тѣмъ во градѣ во Іерусалимѣ
«Тутъ у пасъ пунъ землѣ. —
«Собцръ-церкрвь всѣмъ церквамъ маіи.»
— «Почему же соборъ церковь церк-
вам ь матп?» —
«Стоитъ соборь-церква посреди града
Іерусалима;
5 «Во той во церкви во соборной
«Стоитъ пресюлъ божественный:
«На томъ на престолѣ па божсствен-
о помъ
«Сюитъ гробница бѣла каменная;
ю Во той гробницѣ бѣлой каменной
«Почиваютъ ризы Самаго Христа,
«Самого Христа Царя Небеснаго.
«Потому соборъ - церква церквамъ
матп, —
ій «Іордань рѣка всѣмъ рѣкамъ маги.»
— «Почему Іордань всѣмъ рѣкамъ
матп?» —
«Окрестился въ ней Самъ Ісусъ Хри-
стосъ,
небесною,
ангелами со хранителями,
«Со Іоанномъ, свѣтомъ со Крестите-
лемъ.
«Поюму Іордань всѣмъ рѣкамъ мати.
25 «Ѳаворъ гора всѣмъ горамъ мати.»
— «Почему Ѳаворъ гора горамъ
мати?» —
«Преобразился на ней Самъ Ісусъ
Христосъ,
зо «Ісусъ Христосъ, Царь Небесный,
свѣтъ,
«Съ Петромъ, со Іоанномъ, со Іа-
ковомъ,
«Съ двунадссятыо Апостолами;!і
-- «Показалъ славу ученикамъ Своимъ.
«Потому Ѳаворъ гора горамъмати»—
«Кипарисъ древо всѣмъ древамъ .ма-
ти.»
—«Почему то древо всѣмъ древамъ
по мати?»—
«На тѣмъ древѣ на кипарисѣ
101
1603
1604
"Объявился намъ животворящій
крестъ,
«На тѣмъ иа кресі I; па животворя-
щемъ
«Распять былъ самъ Ісусъ Христосъ,
«Ісусъ Христосъ, Царь Небесный,
спѣтъ:
«Потому кипарисъ всѣмъ древамъ
мати.»—
«Плакунътрава всѣмъ травамъ мати.»
— «Почему плакунъ всѣмъ травамъ
мати?"' —
Когда жмдовья Христа роспяли,
«Святую кровь Его пролили,
Мать Пречистая Богородица
«По Ісусу Христу сильно плакала,
«По Своемъ Сыііупо возлюбленномъ;
«Роиііла слёзы пречистый
«На матушку па сырую землю.
«Отъ тѣхъ отъ слёзъ отъ пречи- 20
сты ихъ
«Зарг.ждаласл плакунъ трава.
«Потому плакунъ трава травамъ
мати.—
«Океанъ море всѣмъ морямъ мати.»
— «Почему Океанъ всѣмъ морямъ
мати?»—
«Посреди моря Океанскаго
«Выходила церковь соборная,
«Соборная богомольная,
«Святого Климента Попа Рымскаго:
«На церкви главы мраморныя,
«На главахъ кресты золотые.
«Изъ той изъ церкви изъ соборной,
«Изъ соборной, пзъ богомольной,
«Выходила Царица Небесная;
«Изъ Океана моря Опа омыва.тася,
«На соборъ церковь она Богу мо-
лилася.
«Отъ того Океанъ всѣмъ морямъ
маги.»—
ІО
25
."О
«Китъ рыба всѣмъ рыбамъ маги.»
— «Почему же Китъ рыба всѣмъ
рыбамъ мати?» —
«Иа трехъ рыбахъ земля основана.
«Какъ Китъ-рыба потропется,
«Вся земля всколсбается.
«Потому Китъ-рыба всѣмъ рыбамъ
мати.
«Основана земля Святыни ь Духомъ, |
«А содержала Словомъ Божіимъ.—
«Стратпмъ—птица всѣмъ птицамъ
матп.м
—«Почему опа всѣмъ пищамъ ма-
тп?—-
«Живётъ Стратпмъ птица па Океанѣ-
морѣ,
«И дѣтей производитъ па Океанѣ
морѣ.
«Но Божьему всё повелѣнію,
«Стратпмъ птица вострепенется,
«Океанъ море восколыхнется;
«Топитъ опа корабли гостиные
«Со товарами драгоцѣнными.
• Потому Стратпмъ птица всѣмъ пти-
цамъ мати.—
«У насъ Индрикъ звѣрь всѣмъ звѣ- і
рямъ отецъ.» I
—«Почему Индрикъ звѣрь всѣмъ I
звпрямъ отецъ?»—
«Ходитъ опъ но подземелью,
«Пропущаетъ рѣки, кладязи студё-
ные. ".
«Живетъ опь во святой горѣ,
«Пьетъ и ѣстъ во святой горѣ;.
«Куды хочетъ идетъ по подземелью,
«Какъ солнуіпко по поднёбесыо.
«Потому же у насъ Индрикъ звѣрь
всѣмъ звѣрямъ Отецъ.»—
Возговорилъ Володиміръ квязь,
1 Вододпміръ князь Володиміровпчь:
«Ой ты гои еси, премудрый царь,
1605
1606
«Премудры» царь ДавыдъЕссесвичь!
«Мнѣ почёсь, сударь, мало спалось;
«МііѢ ВО снѣ МНОГО видѣлось:
«Кабы съ тоіі страны со восточной,
«А сь другой страны сь полудёп- 5
пой,
«Кабы два звѣря собиралися,
«Кабы два лютые собѣга.іися;
«Промежду собой дрались, билися;
«Одинъ одного звѣрь одолѣть хо- ю
четъ.»—
Возговорилъ премудрый царь,
Премудрый царь,Давыдъ Ессссвичь:
«Это не два звѣря собиралися,
«Пе два лютые собЬгалпся: 13
«Эго кривда съ правдою сохо иі.іася,
«Промежду собой бились, дрались;
«Кривда правду одолѣть хочетъ;
«Правда кривду переспорила.
«Правда пошла па небеса, 20
Къ Самому Христу, Царю Небес-
ному;
«А кривда пошла упасъ вся по всей
землѣ,
«По всей землѣ по свѣтъ —Руской, и
«По всемѵ народу Христіанскому.
«Отъ кривды земля восколсба іася.
«Отъ того народъ весь возмущается;
«Оть кривды сталъ народъ непра-
вильный, зо
«Неправильный сталь злопамятный:
«Опи Другъ іруга обмануть хотятъ;
Другъ друга поѣсть хотятъ.
«Кто будетъ кривдой жить,
Тотъ отчаянный оть Господа; зт
Та душа пе наслѣдуетъ
«Себѣ царства небеснаго;
«А кто будетъ правдой жить,
-Тотъ припаянный ко Господу;
«Та душа и паслѣдует ь себѣ царство 40
небесное.»—
«Старымъ людямъ на послушанье;
А молодымъ людямъ для памяти.
Славу поёмъ Давыду Ессеевпчу,
Во вѣки сго слава не минуется!
2. Стихъ
о страшномъ судѣ-
Было добро, да миновалося:
Будетъ добро, тогр долго ждать.
II речетъ Пресвятая Богородица,
Святая жена милосердія:
Рабы де вы мои Христоволюбивыс!
Поимѣйте вѣру Христіанскую
И вѣрою и любовію,
Поимѣйте другъ дру га и бра г ь
брата,
П сыпь отца и мать свіно!
За вашу вѣру Христіанскую
Сошлётъ Господи пророчество;
Илью пророка и ОноФрія;
11 станутъ святые пророчити.
И сойдётъ па землю бездушный
богъ,
Бездушный богъ Антихрпстосъ;
Опь исколетъ свитое пророчество.
Отъ той-го отъ святой-то крови
Загорится матушка сыра земля:
Со восхода загорится до запада,
Съполудёііъ загорится да до ночи;
11 выгорятъ горы со раздольями,
11 выгорятъ лѣсы тёмные.
И сошлётъ Госноци потоиіе
ІГ на три дни, па три мѣсяца;
II вымоетъ матушку сыру землю,
Аки харатью бѣлую,
Аки скорлупу яичную,
Аки дѣвицу непорочную,
Аки вдовицу благочестивую.
II сойдетъ Михаилъ Архангелъ, ба
ТИЧИко,
11 утвердитъ престолъ среди земли;
Вострубитъ въ трубаньку золоту;
1607
1608
Воставайте вы, живые и мертвые!
Стары и малы будьте въ тридсять
лѣтъ!
По правую сторону идутъ души пра-
ведны,
Законные рабы;
Воскричатъ праведны
Во разные голосы:
Ты де, Господи, Царь Небесный,
Отецъ,
Судія нашъ праведный
И Воевода небесная!
Прими, де, пасъ Господи,
Во свой во прекрасный рай! —
Подите вы, други мон и дѣти мои,
И дщеріе мои, и любезные мои,
Во мой де, во прекрасный рай!
На древахъ сидятъ птицы райскія,
Поютъ пѣсни царскія,
И гласы де гласятъ аргапгсльски;
Прекрасный рай вамь красуется,
И птица вся радуется
По лѣву сторону
Идутъ грѣшныя души,
Души беззаконныя;
Воскрикпули грѣшные,
Рабы беззаконные,
Во многіе голосы:
ТЫ де, Господи,
Царь небесный, Отецъ,
Судья наша праведная,
Воевода небесная!
Прими, де, Ты насъ, Господи,
Во свой во прекрасный рай! —
Подите вы, грѣшные,
Къ сатанѣ, ко дьяволамъ сго;
Тамъ, де, вамъ грѣшпыимъ
Будетъ мука вѣчная,
И тьма кромѣшняя,
И іпамя неугасимое! —
Какъ воскрикнутъ грѣшные
Громкіимъ голосомъ:
Ты, де, Господи,
Царь Небесный, Отецъ,
Судья наша праведная,
5 Воевода небесная!
Мы, де, къ Тебѣ, къ свѣіу, шли,
Не чаяли погибели! —
—Вы, де, не чаяли;
А я васъ и пс вѣдаю.
ю Вы, де, жили на вольномъ свѣту,
У васъ, дс, были церкви соборныя,
А въ церквахъ книги уложенныя;
Вы въ церковь Божію исхаживали,
Церковнаго пѣтья нс слушали,
«5 Поповъ и дьяковъ ни во что чли;
Вы бь душу пасли постомъ, моли-
твою,
Тнхомолыюй милостынею,
Поклонами полунощными!-—
2” 5‘. Прошенье души съ гіігълом»;
Солнупіко, на закатъ пошло,
Красное закатилось.
Душа съ тѣломъ разставалася.
Отошедши она, тѣлу локлоиилася
25 «Ты прощай, ты прощай, гѣло бѣлое!
«Ты пойдешь, тѣло бѣлое, въ сыру
землю;
«Ты сырой землѣ на распутыіце,
«Ты сѣрымъ червямъ па расточенье;
зо «Я, дѵша, пойду къ самому Христу,
«Къ самому Христу, къ Судьѣ пра-
ведному;
«Отъ Христа пойду въ муку вѣчную,
Вь муку вѣчную, безконечную,
зя «Въ муку вѣчную, въ горячи огни!»
— «По чему жь ты, душа, себя уга-
дываешь?»
«Потому я, тѣло бѣлое, себя уга-
дываю:
4<» «Что, какъ жили мы были на воль-
номъ свѣту,
1609
1610
«Мы на вольномъ свѣту, на прошед-
шемъ вѣку,
«Не имѣли мы ни середы, ни пят-
ницы,
«Ни великаго поста, понедѣльпичку,
«Ни трехдённаго Воскресеныіца;
«Мы по середамъ, по пятницамъ,
платье золовали,
«Платья золовали мы, льны прядо-
вали,
«Изъ чужихъ мы коровъ молоко
выдаивали;
«Мы изъ хлѣба спорынью вынимы-
ва.пі;
«Не ходили пи къ обѣднѣ, ни къ
завтрени;
«Мы не слушали звона колокольнаго,
«Мы не слушали пѣнья Божья цер-
ковнаго ;
«Не слыхавши я, душа, скажу: слы-
шала;
«Не видавши я, душа, скажу: ви-
дѣла .
Золотые я вѣнцы, душа, разлучи-
вала.
«Ужъ и въ томъ я, душа, Богу со-
грѣю и вала:
«Я духовному отц} въ грѣхахъ не ка-
яла ся! >
4. Стилъ
о Е/орш Храбромъ.
Во градѣ было въ Іерусалимѣ
При царѣ было при Ѳедорѣ,
Жила царица благовѣрная,
Святая Софія премудрая.
Породила она собѣ три дочери,
Три дочери да три любимыя,
Четвертаго сына Егорія,
Егорія, свѣта, Храбраго:
По колѣна ноги въ чистомъ серебрѣ
По локоть руки въ красномъ золотѣ,
Голова у Егорія вся жемчужная,
По всемъ Егорііі часты звѣзды.
Сь начала было свѣта вольнаго
я Пе бывало па Іерусалимъ градъ
Никакой бѣды, пи погибели:
Наслалъ Господь насланіе
На Іерусалимъ градъ:
Напустилъ Господь царища Демь-
ю лпііща,
Безбожнаго пса бусурманища.
Побѣдилъ злодѣй Іерусалимъ городъ;
Сѣчетъ и рубилъ и огнемъ налитъ;
Царя Ѳедора въ полонъ беретъ,
•5 Вь полонъ беретъ, въ столбъ за-
кладываетъ.
Полонилъ злодѣй три отроцы,
Три отроцы и три дочери;
А четвертаго чуднаго отроца,
20 Святаго Егорія Храбраго;
Увозилъ Егорья во свою землю,
Во свою землю во невѣрную.
Онь и сталъ пытать, крѣпко спра-
шивать:
2"» «А скажи, Егорііі, какова роду,
«Какова роду, какова чипу?
«Царскаго род}, аль боярскаго,
«Аль того чину кпяжевинскаго? —
Ты которой вѣрѣ вѣруешь?—
зо «Ты которому Богу молишься?
«Ты иовѣруй вѣру ты ко мнѣ царю,
«Ко мнѣ царю, къ моимъ идоламъ!»
Святой Егорій свить г.іаголуетъ:
«Ты злодѣй царнще бусурмаиище!
за «Я невѣрѵю вѣры твоей невѣрные,
«Нн твоимъ богамъ, ко идоламъ,
«Ни тебѣ, царищу бусурмапиіцу!
«Вѣрую въ вѣру крещёную,
«Во крещеную, богомольную,
«" «Самому Христу, Царю Небесному!
«Во мать Пресвятую Богородицу,
1611
1612
<'Еще въ Троицу нераздѣлимую!»
Вынималъ злодѣи саблю острую,
Хотѣлъ губить пхъ главы
По нхъ плеча могучія:
«Ой вы гой еси три отроцы,
Три отроцы Царя Ѳедора!
'Вы покиньте вѣру Христіанскую;
«Повѣруйтс мою латинскую,
.Датынскую бусурманскую!
• Молитесь богамъ моимъ кумирскі-
имъ,
• Поклоняйтеся моимъ идоламъ!»
Три отроцы н три родпы сестры
Сабли острой убоялися,
Царшцу Дсмьянищу преклони.шея:
Покидали вѣру Христіанскую,
Начали вѣровать латинскую,
Латинскую бусурманскую.
Царпіце Демьяншце
Безбожный царь бусурманиіце
Возговорилъ ко свягомх
Егоріго Хораброму:
«Оіі ты гой еси чудный отроцс,
«Святый Егорій Хорабрый!
Покинь вѣру истинную Христіан-
скую,
«Повѣруй вѣру латинскую!
Молись моимъ богамъ кумирскінмъ,
«Поклоняйся моимъ идоламъ!»
Святый Егорій про гла голу отъ:
«Злодѣй цариіце Демьяншце,
Безбожный песъ бусурманиіце!
Я умру за вѣру Христіанскую;
Не покину вѣру Христіанскую!
Не буду вѣровать латинскую,
«Лат ынскую бусурманскую;
«Пе буду молиться богамъ твоимъ
кумирскінмъ,
Не поклонюсь твоимъ идоламъ!»
На то царпіце распаляется,
Повелѣлъ Егорья свѣта мучити
Опъ и муками разноличными.
Повелѣлъ Егорья во пилы пилить:
По Божьему повелѣнію,
По Егоріеву моленію,
5 Не берутъ пилы жидовскія;
У пиль зубья позагнулися.
Мучители всѣ утомплисл,
Ничего Егоры» пе вредилося,
Егорьево тѣло соцѣлялося;
ю Возставалъ Егорій па рѣзвы ноги:
Ноетъ стихи херувимскіе,
Превозносить гласы все архангель-
скіе.
Возговоритъ царпіце Демьяншце
<5 Ко святому Егорью Хораброму:
«Оіі ты гой ссп чудный отроцс,
«Святой Егорій Хорабрый!
«Ты покинь вѣру истинную Христі-
анскую;
20 «Новѣруй въ вѣру латинскую!»
А святой Егорій проглаголуетъ:
«Я умру за вѣру Христіанскую;
Не покину вѣру Христіанскую;
«Не буду вѣровать во латинскую,
26 «Латыпскую бусурманскую!»
На то царпіце опаляется,
Вь своемъ сердцѣ разозллется.
Повелѣлъ Егорья въ топоры рубить:
Не довлѣть Егорья въ топоры ру-
бить:
По Божію повелѣнію,
По Егоріеву моленію
Не берутъ Егорья топоры нѣмецкіе:
ІГо обухъ лезья нрпломи.піея,
А мучители всѣ пріутоми іися,
Ничего Егорыо нс вредилося;
Егорьево тѣло соцѣлялося;
Да возстаетъ Егорій па рѣзвы ноги:
Опъ постъ стихи херувимскіе,
40 Превозноситъ гласы архангельскіе.
Возговорить царпіце Демьяншце
1613
1614
Ко Егорію Хораброму:
«Оіі ты гоіі сси, отче Егорііі Хора-
брый!
«Повѣруіі вѣру латыпскую!»
А святый Егорііі проглаголуетъ:
«Я умру за вѣру Христіанскую;
«Не покину вѣру Христіанскую;
«Ііс буду вѣровать латыпскую!»
Царище Демьяннще па чего опа-
ляется;
Повелѣлъ Егорья въ сапоги ковать,
Въ сапоги ко* ать гвозди желѣзные;
Не добро Егорья мастера куютъ:
У мастеровъ руки опущалпСя,
Ясные очи помрачалпся,
Ничего Егорьіо не врсдплося;
Егорьепо тѣло соцѣлялося.
А злодѣй царище Демыпніще
Повелѣлъ Егорья во котелъ сажать,
Повелѣлъ Егорья по смолѣ вариуь!
Смола кипитъ, яко громъ гремитъ,
А посвсрхъ смолы Егорііі плаваетъ;
Онъ поетъ стихи херувимскіе,
Превозноситъ гласы все архангель-
скіе.
Возговорить царище Демьянище:
«Покинь вѣру истинную Христіан-
скую,
«Повѣруіі мою вѣру латыпскую,
«Латыпскую бусурманскую!»
Святый Егорііі проглаголуетъ:
«Я не буду вѣровать въру бусурман-
скую,
«Я умру за вѣру Христіанскую!»
Па то царніце Демьянище опаляет-
ся;
Повелѣлъ своимъ мучителямъ:
«Оіі вы гой еси слуги вѣрные!
«Вырывайте скоро глубокъпо гребъ!»
Тогда же его слуги вѣрные
Вырывали глубокъ погребъ:
Глубины погребъ сорока сажёнь,
Ширины погребъ двадсяти сажень;
Посадилъ Егорья во глубокъ по-
гребъ,
5 Закрывалъ досками желѣзными,
Задвигалъ щитами дубовыми,
Забивалъ гвоздями нолужсііыми,
Засыпалъ пѣсками рудожолтыми,
Засыпалъ опь и притаптывалъ,
ю И притаптывалъ и приговаривалъ,
«Пе бывать Егорыо па Святоіі Руси!
«Не видать Егорыо свѣта бѣлаго,
«Не обозрѣть Егорыо солнца крас-
наго,
іа «Не видать Егорыо отца и матери,
«Не слыхать Егорыо звона коло-
кольнаго,
«Пе слыхать Егорыо пѣнія церков-
наго!»
24 II сидѣлъ Егорііі тридсягь лѣтъ.
А какъ тридсягь лѣтъ исполнилось,
Святому Егорыо во снѣ видѣлось:
Да явнлося солнце красное,
Еще явилася мать Пресвятая Бого-
25 родица;
Святу Егорыо — свѣтъ глаголуетъ:
«Оіі ты гоіі еси святый Егорііі, свѣтъ
Храбрый!
«Ты за это ли претерпѣніе
зо «Ты наслѣдуешь себѣ царство не-
бесное!»
По Божьему повелѣнію,
По Егорія Храбраго моленію,
Отъ свята града Ерусалима
•>5 Поднималпся вѣтры буйные:
Разносило пѣсни рудожелтые,
Поломало гвозди полужёпые,
Разнесло щиты дубовые,
Разметало доски желѣзныя.
Выходилъ Егорііі па святую Русь;
Завидѣлъ Егорііі свѣту бѣлаго,
1615
16(6
Услышалъ звону колокольнаго,
Обогрѣло сго солнце красное.
И пошелъ Егорііі но святой Руси,
По святой Руси, по сырой землѣ,
Ко тому граду Ерусалиму,
Гдѣ его родима матушка
На святой молитвѣ Богу молится,—
Приходилъ Егорііі во Ерусалимъ го-
родъ:
Ерусалимъ городъ пустъ пустёхо-
некъ:
Вырубили сго и выжег.іи!
Нѣтъ ни стараго, нѣтъ ни малаго!
Стоить одна церковь соборная,
Церковь соборная, богомольная-
А во церькови во собориы.ей,
Во соборпыеіі, богомольпыей,
Стоить его матушка родимая,
Святая Софія псремудрая,
На молитвахъ стоитъ на Ісуговыхъ:
Она Богу молитъ объ своему сыну,
Объ своемт, сыну объ Егорію.
Помолимшн Богу, огляпулася:
Она узрѣла и усмотрѣла
Свово чаду, свово милаго,
Свята Егорія, свѣта Храбраго;
Святу Егорыо — свѣтъ глаголуетъ
і/'Ой ты еси мое чадо милое,
«Святой Егорііі,—св.ѣ;гь Храбрьуй!
«Гдѣ ты былъ, гдѣ разгуливалъ.?»
Святый Егорііі—свѣтъ глаголустъ:
—Оіі сударыня, моя матушка,
Святая, премудрая Софія!
Былъ я у злодѣя царища Дсмьяпи-
ща,
Безбожнаго злодѣя бусурманища:
Претерпѣлъ я муки разныя,
Муки разныя разноличныя.
Государыня моя матушка,
Святая Софія премудрая!
Воздай мнѣ свое благословеніе:
Поѣду я но всей землѣ свѣтло-Рус-
коіі,
Утвердить вѣру христіанскую! —
Свѣту Егорію мать глаголустъ:
Ты поди, чадо милое!
«Ты подп далече во чисты поля:
«Ты возьми коня богатырскаго
«Со двѣпадесять цѣпей желѣзныхъ,
«11 со збруею богатырскою,
ю «Со вострымъ копьемъ со булат-
ныимъ,
«11‘ со книгою со Евангельемъ.»
Тутъ же Егорііі поѣзжагочм,
Снятую вѣру утверждаючи,
ів Бусурманскую вѣру побѣждаючп,
Наѣзжалъ на лѣса па дремучіе:
Лѣса съ лѣсами совивалися,
« і « ‘
Вѣтья по землѣ разстилалися;
Пи нроіідтпть Егорью ни проѣхати.
«го Святоіі Егорііі глаголуетъ:
«Вылѣсы, лѣсы дремучіе!
«Встаньте и разшатиитеся,
«Разшатпнтсся, раскачнитеся:
Порублю изъ васъ церкви соборныя,
2’> «Соборныя да богомольныя!
«Въ васъ будетъ служба Господняя!
«Зароститеся вы, лѣса,
«По всей землѣ свѣтло — Рускоіі,
«По крутымъ горамъ по высокіпмъі»
•*>о По Божьему все повелѣнію,
По Егоріеву все моленію,
Разрослись лѣса по всей землѣ,
По всей землѣ свѣтло — Рускоіі,
По крутымъ горамъ по высокіимъ;
за Росгутъ лѣса, гдѣ имъ Господь по-
велѣлъ.—
Еще Егорііі поѣзжаючи,
Святую вѣру утверждаючи,
Бусурманскую вѣру побѣждаючп,
іо Наѣзжалъ Егорій на рѣки быстрыя,
На быстрыя, па текучія:
1617
1613
Нельзя Егорыо проѣхати,
Нельзя святому подумати
«Ой вы топ оси, рѣки быстрыя,
«Рѣки быстрыя, текучія!
«Протеките вы, рѣки,но всей земли,
«По всей земли свято—Рускіеп!
«По крутымъ горамъ по высокіимъ,
Но темнымъ лѣсамъ, по дремучіпмъ;
«Теките вы, рѣки, гдѣ вамъ Господь
повелѣлъ!»
По Божьему велѣнію,
По Егоріеву моленію,
Протекли рѣки, гдѣ имъ Господь по-
велѣлъ.
Святой Егорііі поѣзжаючи,
Святую вѣру утверж іаючи,
Наѣзжалъ на горы па толкучія:
Гора съ горой столконулася;
Ни пройдтить Егорыо, ни проѣхати,
Егорій святой проглаголывалъ:
«Вы горы, горы толкучія!
«Станьте вы, горы, по старому,
Поставлю на васъ церковь собор-
ную;
«Въ васъ будетъ служба Господняя!»
Святой Егорій проѣзжаючп,
Святую вѣру утверждаючп,
Наѣзжалъ Егорііі на стадо звѣриное.
Па сѣрыхъ волковъ, па рыскучіихъ;
И ластятъ стадо три пастыря,
Три пастыря да три дѣвицы,
Егорьевы родныя сестрицы;
На нихъ тѣла, яко еловая кора,
Власъ па нихъ, какъ кавылъ трава.
Ни пройдтить Егорыо, ни проѣхати.
Егорій святой проглаголывалъ:
«Вы волки, волки рыскучіе!
«Разойдптесл, разбрсдитеся,
«По два, по три, по единому,
«По глухимъ степямъ, по темнымъ
лѣсамъ;
«А ходите вы повременно,
«Пейте вы, ѣшьте повелѣнное,
«Отъ свята Егорія благословлены!»
По Божьему всё повелѣнію,
5 По Егоріеву моленію,
Разбѣгалися звѣри по вееіі земли,
По всен земли свѣтло—Рускіеп;
Оіш пьютъ, ѣдятъ повелѣнное,
Повелѣнное, благословенное
10 Оть Егорія Храбраго.—
Еще же Егорій поѣзжаючи,
Святую вѣру утверждаючп,
Бусурманскую вѣру иобѣждаючи,
Наѣзжалъ Егорііі на стадо на змѣ-
*5 иное,
Ни пройдтить Егорыо, ни проѣхати
Егорій святой проглаголывалъ:
«Оіі вы гой.еси змѣи огненныя!
«Разсыпьтесь, змѣи, по сырой землѣ,
20 «Вь мелкіе, дробные черепыіцы!
«Пейгс и ѣшьте изъ сырой зсм іи!» —
Святой Егорій проѣзжаючп,
Святую вѣру утверждаючп, '
Пріѣзжалъ Егорій
25 Кь іому ко городу Кіеву.
На тѣхъ вратахъ па Херсоискіихъ
Сидитъ Черпогаръ птица,
Держитъ въ когтяхъ Осетра рыбу.
Святому Егорыо нс проѣхать будетъ.
Святой Егорій глаголусгъ:
«Охъ ты, Черпогаръ птица!
«Возвейся подъ небеса,
• Полети па Оксанъ море:
«Ты п пей и ѣшь въ Океанъ-морѣ,
55 «II дѣтей производи на Океанъ-
морѣ !»
Но Божьему повелѣнію,
По Егорьеву моленію,
Подымалась Черпогаръ нгица подъ
ю ' небеса,
Полетѣла опа па Оксанъ море,
102
1619
1620
Она пьетъ и ѣстъ въ Океанъ-морѣ,
«Святой Троицѣ- нераздѣлимыя!»—
И дѣтей выводитъ па Океанъ-морѣ.
Святой Егорій проѣзжаючи,
Святую вѣру утверждагочи,
Наѣзжалъ палаты бѣлы камеішы,
Умывалпся, окрещалпся:
Камышь трава съ ннхъ свалилася
И еловая кора опустилася.—
Приходилъ Егорій
Къ своей матушкѣ родимой:
«Государыня моя, матушка родимая,
«Премудрая Софья!
«Вотъ тебѣ три дочери,
10 «А мнѣ три родныхъ сестры!» —
Егорьева много похожденія!
Велико его претерпѣіііе!
Претерпѣлъ муки разноличныя
Все за паши души многогрѣшныя!
о Поемъ славу свята Егорія!
Свята Егорія, свѣтъ, Хорабраго!
Во вѣки его слава не минуется!
II во вѣки вѣковъ! Аминь! —
Да гдѣ же пребываетъ царшцеДемь-
яііиіце,
безбожный песъ бусурмапищс.
Увидѣлъ сго царніце Демьянище,
безбожный песъ бусурмаппще:
Выходилъ опъ изъ палаты бѣлока-
менной,
Кричигь онъ по звѣриному,
Визжитъ онъ по змѣиному;
Хоіѣлъ побѣдить Егорья Храбраго.
Святой Егорій не устрашился,
На добромъ конѣ нріуправился;
Вынимаетъ мечъ саблю вострую,
Опъ ссѣкъ его злодѣйскую голову
Но его могучія плечи;
Подымалъ палицу богатырскую,
Разрушилъ палаты бѣлокаменныя,
Очистилъ землю Христіанскую,
Утвердилъ вѣру самому Христу,
Самому Христу, Царю Небесному,
Владычицѣ Богородицѣ,
Святой Троицѣ нераздѣлимыя.
Онъ берегъ свои три родныхъ се-
стры ,
Приводить къ Іордань рѣкѣ:
«Оіі вы, мон три родныхъ сестры!
•Вы умойтеся, окрестиіеся,
• Ко Христову гробу ириложнтеся!
«Набралйся вы духу нечистаго,
•Нечистаго, бусурманскаго:
•На васъ кожа, какъ еловая кора,
«Па васъ власы, какъ камышь тра-
ва!
•Вы иовѣруйте вѣру самому Христу,
«Самому Христу, Царю Небесному,
Владычицѣ Богородицѣ,
Духовные стихи изданы Кирѣев-
скимъ безъ точнаго соблюденья мѣст-
наго произношеніи н безъ означенія
мѣстностей.
Эти произведенія народной поэзіи
поются слѣпыми старцами. Заимство-
ваны частію изъ Священнаго Писанія
и церковныхъ преданій, частію изъ
строченныхъ, пли апокрифическихъ
книгъ, а также изъ до-псторическихъ
преданій языческой старины.
Начало и конецъ міра составлялъ
одинъ изъ главні йшихъ предметовъ,
какъ нашихъ духовныхъ стиховъ, такъ
и средне-вѣковыхъ мистерій, барельс-
фоііъ и живописныхъ произведеній.
Въ стихѣ о Голубиной Книпь хри-
пъ стіяпскія имена и преданья смѣшива-
ются съ апокрифическими выдумками
и языческими ві.роваіи ямп отдаленной
эпохи. Вмѣсто Владиміра въ другихъ
варіантахъ этого произведенія являет-
ся, то Болотъ Волотовичъ (т. е. до-
40 историческій великанъ) , то какой то
Волотомам Волотсмапооичъ. Разго-
1621
1622
воръ Давида съ Владиміромъ ведется
въ стилѣ древнѣйшихъ эпическихъ со-
стязаніи о мудрости и всякомъ знаніи.
Большая часть странныхъ понятій въ
этомъ стихѣ заимствованы изъ апокри-
фическаго сочиненія, извѣстнаго подъ
именемъ Бесѣды —‘будто бы — трехъ
Сѣяти/пелеіі. Понятія о чудесныхъ
животныхъ взяты пзъ средневѣковыхъ
Ііестіаріевъ, или сборниковъ о свой-
ствахъ звѣрей, птицъ, рыбьи пресмы-
кающихся. Нѣкоторыя подробности
посходятъ своимъ началомъ къ миѳи-
ческой эпохѣ; каковы: о созданіи зем-
ли, воздуха, солнца и проч. изъ со-
ставныхъ частей какого-то миѳическа-
го существа, а также происхожденіе
костей въ человѣкѣ оть камней, кро-
ви отъ моря и т. д. Въ одномъ варі-
антѣ стиха о Голубиной Книгѣ со-
хранилось преданье о происхожденіи
сословій, напоминающее Индійскій миѳъ
о происхожденіи кастъ изъ устъ, оть
рукъ и оть ногъ Брамы; а именно:
Зачадплись (т. е. зародились) цари со ца-
рицами
Отъ честной главы отъ Адамовой;
Зачадплись князья со боярами
Отъ честныхъ мощей оть Адамовыхъ;
Завелось крестьянства православное
Отъ того кол ѣна от ъ Адамова.
Вмѣсто звѣря Индрика въ другихъ
варіантахъ: едипороіъ и инроіъ, иио-
роіъ.
Стихи о Страшномъ Судѣ состоять
въ тѣснѣйшей связи съ иконописными
изображеньями этого предмета, очень
распространенными въ древней Руси,
и съ любимымъ въ народѣ чтеніемъ
о загробной жизни и послѣднемъ су-
д ѣ, въ Толковыхъ Апокалипсисахъ, вь
Житіи Василія Новаго, въ’Синодикахъ
и разныхъ словахъ о Страшномъ Судѣ,
Стихъ о Е’.оріи Хр іяромъ предла-
гаетъ грубую смѣсь церковныхъ ска-
заній съ поэтическими вымыслами,
отзывающимися миѳическою стариною.
Устроеніе Русской земіи Егоріемъ
Храбрымъ-будто бы какой побудь
эпизодъ пзъ Космогонической поэмы
о сотвореніи міра. Сестры Егорія, въ
еловой корѣ, вмѣсто тѣла, и обросшія
ковы іъ-травою, вмѣсто волосъ, кь тому
жс пасущія волковъ — не что иное,
какъ миѳическія чудовища, перешед-
шія въ легенду изъ древнѣйшихъ эпи-
ческихъ преданій. Самъ басурманскій
царь представляется въ образѣ ми-
ѳическаго чудовища, которое кричитъ
по—звѣриному, шипитъ по—змѣиному.
Но одному варіанту эго чудовище,
убитое Егоріемъ, своею кровью про-
изводитъ потопъ, согласно сь Сканди-
навскимъ миѳомъ о потопѣ, происшед-
шемъ отъ крови убитыхъ великановъ.
Одолѣла кровь Георгія бусурманская, ока-
янная ;
Стоялъ овъ въ крови не по колѣнъ, пе щі-
ПОЛСЪ,
А стоялъ овъ въ крови (10 бѣлы груди.
Потомъ, по моленію Егорьеиу, раз
ступилась мать-сыра-земля и пожра-
ла эту бусурманскую кровь.
Въ иныхъ варіантахъ смѣшеніе эпохъ
ичменъ доходить до того, чюЕгорій
представляется РусскшГь княземъ, сы-
номъ какого-то Черниговскаго кпязя,
взятымъ въ плѣнъ и мучимымъ отъ
Татарскаго хаігэ.
623
1624
III. ОБРАЗЦЫ БѢЛОРУССКАГО -ІІАРЪЧІЯ.
СІДІ. пѣсни.
Доставлены
1.
Зя.іёная дубровочка зашумѣла,
Убитая дорожачка зазвпнѣла,
А ѣхали Татарово, везли Волыночку,
Молодую Украиночку, золоту голо-
вочку;
.1 за ёю яе бацюхпа: ворнися, Во-
лыночко!
Волыпочка назадъ зирнула,
И хустоіо маханула:
Вярппся, лоіі бацюхпа,. и коники
поіомпші.
Н мяпе ня догонишь.
2.
А Юрьява маци, боже милы, по
пёбя ходзнла,
Зъ Юрьямъ говорила:
А Юрыо мой, Юрыо, подай Пягру.
ключи,
Зямлю одоикпуцп,
Траву выпуецпци.
Статокъ пакормйци,
Лгодлямъ на здоровья,
.Іихѵ бязголовья, .
А нашаму кану
Па дбброя слово
3.
ПТумпць, іпумиць добровочка,
Болпць моя головочка;
Всѣ паны ,зь войны ѣдуць,
Моіігб папа нл бывало.
Уже жъ твой панъ забитъ ляжиць,
г. Б ез соковымъ).
Въ правой руцѣ коня дзяржииь,
Лѣвой рукой росу бяре,
Росу бяре. на сёрца лье,—
Роса моя росуіцал,
' Сёрца моё живущая,
Вы братцы моё, когда жалуяця мяпе,
Накажиця моей жанѣ,
ІІяхаіі зъ войны ня ждзе мяпе,
Пяхаіі за мужъ пдзе;
<° Коли будзя полѣпшъ мяпе —
Будзя мяпе проклииаци,
Да лёгонько уздыхаци;
Коли будзя нопущь мяпе,
Будзя мяпе успоминаци,.
<5 Да цяжанько уздыхаци.
Главнѣйшіе признаки Бѣлорусскаго
нарѣчія, въ отношеніи гласныхъ: упо-
требленіе а и я вмѣсто оіі е; въ оіно-
20 1
шешп согласныхъ—смягченіе т въ ?(.
и д въ дз- Въ спряженіи примѣта 3-г<>
лица отметается , напр. бпрс вм. бе-
ретъ.
Вь І-оіі пѣснѣ воспоминается Та-
2г. тарщчпа. Во 2-ой видна смѣсь хри-
стіанскихъ идей съ двосвѣрнымн пре-
даньями Юрьева мать, т. с. мать Его-
рія Храбраго, велитъ своему сыну по-
дать Св. Петру ключи, чтобъ опъ отомк-
нулъ въ землѣ источники раститель-
пости длл паствы стадамъ. Вѣроятно,
намекъ на обычай выпускать стада въ
поле на Юрьевъ деііь, 23 Апрѣля.
1625
1626
III. ОБРАЗЕЦЪ МАЛОРУССКАГО НАРѢЧІЯ.
СЫІІ ДУМА о походѣ НА ПОЛЯКОВЪ.
(77о изданію Максимовича въ Украинскихъ Народныхъ пѣсняхъ. 1854.^
Ой пошли козакй на чотьірй поля,
Що па чотьірй поля, а на пято па
Подолье.
Що однимъ полемъ—/го нбшбвъ Сам-
ко Мушкётъ, 5
А за Паномъ Хорунжимъ мало-мало
не три тысячи,
Усё хо| ббрыи товарищи Запорбзьцй.
На коникахъ выграваюіь, щавелька-
ми блискатотъ, у бубны вдаряють, *°
Ббгоі'й молип ы посылаютъ, хрссты
покладаютъ.
А самкб Мушкётъ—ю ибнъ па ко-
ню да й не выгравае,
Копя удерясуе, до сёбе притягуе, ду- 15
мао, гадае.
Да щб-бь сто чортбзт. лихомъ вбили
ту ёго думу, що гаданье! —
Самкб Мушкётъ думае, гадае, сло-
вами промовляс: 20
—«А що, якъ наше козачество, мовъ
у пекли, Ляхи спалятъ,
Іа зъ нашихъ козацькихъ костей
пиръ собѣ' па похмѣ'лья зиарять!..,.
А щб, якъ паши головы козацьки 2'>
по степу —полю иоляжуть,
Да щё іі родпою.кровъ то вмыються,
I Іопі-реросколотыми шаблямн покры-
цпьелі. ..
Проп.тдё, мовъ поропппіа зъ дула, зо
тая козацькая слава,
III,о но всему си'Ііту дыбомъ стала,
Що по всёчу сьѣіу степомъ розля-
глась, простиглась,
Да но всёму сіѣту лугбъімъ гбмб-зз
комъ раздалась,
ГурёччшіЬ да Татарщинѣ добрымъ
лихомъ знати далась,
Да іі Ляхамъ — ворогамъ па спнсь
оддалась!»....
Закрячс воропъ стёломь летючи,
Заплачс зозуля лугомъ скачучп,
Закуркутоть кречеты сизй,
Загадаються орлики хі'гжй—
Да всё, усё но своихъ братахъ,
По буй іыхъ товарищахъ козакахі»!...
Чи то пхъ згарбомь занесло?
Чи то ихъ у псклЬ потонуло?
Що певйдко чубатыхъ, пе то по
степахъ, не то іі по лугахъ,
Не то й но Татарськпхъ земляхъ, пс
то й по Турсцькихъ горахъ,
Не то й по Чорпыхъ моряхъ, пе то
іі по Ляцькихъ поляхъ?....
Закрячс воропъ, загруе, зашумуе.
Да іі полетитъ у чуткую землю....
Апъ — баі костки лежать, шаблюі.п
сторчать;
Костки хрустятъ, шаблюкп попере-
росколопй брлжчйть!....
А чорпа, сива сорока зоска.іплась
да й басуе!
А що головы козацьки — то мовъ
ПІвёць-Ссмёпъ шкуру загубивъ,
А що чубы—мовъ чоріяка дікгуты
поробйві:—
У крови усѣ', да іі тіозасыхалн—
От —то іі славы набрали!....
Ой пбіп пі козакн пл чоіырй шляхи,
Да па чоіырй шляхи, а па пято на
Подолье,
1627
1628
Що насъ не забулиі...
Що жидъ, а що діідъ, а що іі Запо-
розській козакъ!—
Переводъ.
» Воть пошли козаки на четыре по-
ля,—что на четыре поля, а на пя-
тое па Подолье. Чго однимъ полемъ,
то пошелъ Самко Мушьёгъ;аза Па-
номъ Хорунжимъ мало—мало ие три
іо тысячи, все храбрые товарищи За-
порожцы—на коняхъ гарцуютъ, са-
блями поблескиваютъ, бьютъ въ буб-
ны, богу молитвы возсылаютъ, кре-
сты полагаютъ.
16 А Самко Мушкетъ—опъ па конѣ
не гарцуетъ, копя сдерживаетъ, къ
себѣ притягиваетъ, — думаетъ га-
даетъ.... Да чтобы сго чертей бѣ-
дою пришибли его думу, гаданье!
го Самко Мушкетъ думаетъ гадаетъ, го-
воритъ словами:
«А что какъ наше козачество, слов-
но въ аду, Ляхи спалятъ, да изъ
нашихъ козацкихъ костей пиръ себѣ
25 на похмѣлье сварятъ?....
«А что какъ паши головы козац-
кія молодецкія по степи-полю поля-
гутъ, да еще и родною кровью омо-
ются, пощепанными саблями покро-
30юіся?.... Пропцдегъ, какъ порохъ
изъ дула, та козацкая слана, что но
всему свѣту дыбомъ стала,—что по
всему свѣту степью розлеглась, про-
тянулась,— іа по всему свѣту шумомъ
аз лѣсовъ раздалась, — Туреччипѣ да
Татарщинѣ добрымъ лихомъ знать да-
лась;— іа и Ляхамъ — ворогамъ па
копье отдалась?....
«Запрячетъ воропъ степью летучи,
'і° Заплачетъ кукушка лѣсомъ скачучи,
З іку окуютъ сизые кречеты,
Що однимъ полемъ—то пбшовъ Сам-
ки Мушкетъ,
А другимъ полемъ—Стецько Куку-
рѵ за:
Сизою голубкою голову свою буй-
ную д*>—долу закинувъ I
А за іпімъ вдуть мало—мало не три
тысячи,
У сё хоробрый товарищи Запорозь-
цп,
Па коникахъ выгравають,шабелы.ами
блнскають, у бубны вдаряють,
Ебговб мо.ійівы посылаютъ, тресты
покладаютъ,
До Стецька Кукурузы ось-такъ про-
мо вл я ютъ ••
—Чи ты живъ, чн здоровъ, папе
Степане?
Чн ты вмёръ, іцо твою головоньку
дубомъ до-долу пришибло?
Ратованье—не въ поминанье!
Коли жъ побудь треба да но пасъ
поминки робиіи!
Що по пасъ, Папе, стари бабы ста-
нутъ ѵ нолѣ свистѣти,
А но тобѣ, Папе, молодый дѣвчата
зачнутъ юлосиіи!
—«Да то всё однако,
Що Якимъ, іцо Яковъ!
Ось, якъ пристапемо до пятаго яра,
То хочъ и середъ іѣтечка — зашу-
мить, загудё ие-даіі-свѣта —чвара!
Бу де іі панны ь лихо, якъ зозуля
кува.іа,
Сгёпомъ топочи, лугомъ скачучи.
Що вопа купе іа, то правду казала;
Налетятъ орлы хйки, станутъ жал-
коватп;
А іброиы налегать, да іі станутъ
здобычи ждати іі поджидати.
То якъ иалёгяіь отъ—тѣ зову іп,
1629
1630
Задумаются сизые орлы—
II все, все по своихъ братьяхъ,
По буйныхъ товарищахъ козакахъ!..
«Или ихь сугробомъ занесло, а.ш
въ аду потопило: что не видно чу-
батыхъ — іш но степямъ, ни по лу-
гамъ, ни по Татарскимъ землямъ, пи
по Чернымъ морямъ, ни по Ляш-
скимъ полямъ?....
Закрячеть воронъ, загруетъ, зашу-
митъ, да и полетитъ въ чужую зем-
лю. .. Ань нѣтъ? косій лежатъ, са-
бли торчатъ; кости хрустятъ,.поще-
панныя сабли бренчатъ..,
«Л черная, сивая сорока оскали-
лась и скачетъ... А головы козац-
кія—словно швецъ Семенъ шкуру по-
терялъ! А чубы—словно чортъ жгу-
ты повилъ: въ крови всѣ засохли:
тою и славы набрались!
Вотъ пошли казаки па четыре до-
роги—что на четыре дороги, а па пя-
тое па Подолье. Что однимъ полемъ—
то пошелъ Самко Мушкетъ, а дру-25
гпмъ полемъ Степанъ Кукуруза; какъ
сизая голубка, свою буйную голову
повѣсилъ. А за нимъ идутъ мало —
мало нс три тысячи, все храбрые
товарищи Запорожцы: па коняхъ
гарцуютъ,сабельками поблескиваютъ,
бьютъ въ бубны, Богу молитвы воз-
сылаютъ, кресты полагаютъ, кь
Степану Кукурузѣ такія слова гово-
рят ь:
—Живъ ли ты, здоровь-ли Папъ
Степанъ? Или ты умеръ, что твіно
головушку, какъ дубомъ пришибло
къ землѣ? Раздумье не въ поминанье!
Когдажъ інібудь да надо но пасъ че
поминки творить. Какъ по нась, 11а-
ііе, старыя бабы станутъ ьъ полѣ
свистѣть; а по тебѣ, Пане, молодыя
дѣвицы зачнутъ голосить! —
—«Да то все одинако, что Якимъ,
5 что Яковъ! Вотъ какъ дойдемъ до
пятаго яра, то хоть и середь лѣта—
зашумитъ, загудстъ не приведи-Богь
буря.... Будетъ и нашимъ бѣда, какъ
куковала кукушка степью летучи,
то лѣсомъ скачучп. Что опа куковала,
то правду говорила. Палѣтять орлы
сизые, станутъ горевать; а воропы
палѣтять, станутъ добычи ждать,
поджидать. Вотъ какъ налетятъ тѣ
іа кукушки, что насъ не забыли.. Чіо
жидъ, а что дѣдъ, а что и Запо-
рожскій .............
Малорусское нарѣчіе отличается отъ
Великорусскаго самостоятельными агп-
мологпческнмп Формами въ склонені-
яхъ и спряженіяхъ , замѣчательными
по большей древности Звуковыя осо-
бенности слѣдующія: 1) Господствуетъ
звукъ и, вь которын иногда переходятъ
о, е, а, у: тогда надъ этими буквами, по
системѣ Максимовича, удобной для Вс-
лпкоруссовъ, постановленъ паеркъ; то
есть: а, ё,6,) выговариваются какъ и. 2)
Точно также и № произноси гея какъ и.
3) Г произносится, какъ латинское /і, и
50 иногда приставляется въ началѣ словъ
къ гласному звуку; напр. шеі/ірыіі. 4)
Л, въ началѣ словъ и особенно послѣ
гласныхъ, произносится какъ у; на пр.
у?»— всѣ, у лчеи— въ лѣсѣ; иногда
приставляется вь началѣ ьъ гласной;
35 напр. винъ—опъ. 5) У сокращается нь
в; напр. еже — уже. в) ./ переходить
въ в; напр. воинъ— волкъ; 3-е лицо
прош пр. муж. рода вмѣсто л? всегда
имѣетъ въ; напр. ходивъ—ходилъ, ’і)
Гортанные звуки і, к, X, такъ же, какъ
въ церковно-славянскомъ, переходятъ
вь Флексіяхъ ьъ з, с; на пр. дат.
1631
падежъ ед. числа: иози —ногѣ, дивци -
дѣвкѣ, сваей — свахѣ,
Нѣкоторыя илъ втихъ свойствъ за-
мѣчаются и въ Бѣлорусскомъ нарѣчіи;
на примѣръ, обоюдный переходъ зву-
ковъ у и в, переходъ гортанныхъ въ
з. ц. с.
Малоруская поэзія особенно богата
историческими пѣснями, или думами,
сохранившимися отъ ХА 1 и ХА II
вГ,конъ. Вь нихъ переходитъ изъ родя
въ родъ намять о битвахъ Козаковъ
сь Турками, Татарами, и Поляками,
и прославляются подвиги героевъ —
Козаковъ и пхъ Гетмановъ. Въ асомъ
отношеніи Малорусская поэзія соста-
вляетъ существенное дополненіе Ве-
ликорусской , которая гораздо бѣднѣе
ея собственно историческими предань-
ями. Украинская Дума даетъ намъ по-
нятіе о той высшей степени, до ко-
горой могла достигнуть народная <і»ап-
та.тія , развитая и воспитанная исто-
рическою жизнію.
Предлагаемая здѣсь, превосходная
дума относится къ Іі»37 году, когда
козаки ополчились сноіа, послѣ ужа-
сной смерти намученнаго врагами Па-
влюка. Подъ именемъ Стецькн (т. е.
Степана) Кукурузы полагаютъ Степа-
на Остраницу, который послѣ побѣ-
1632
ды своей захваченъ былъ ночью въ
Каневскомъ монастырѣ и въ Варшавѣ
колесованъ,
Для ясности пред іагается переводъ
этой думы, сдѣланный г. Максимови-
чемъ. Изъ подробностей слѣду етъ у по-
мянуть о намекѣ на какого-то Семе-
на Швеца (т. е. сапожника), вошед-
шемъ въ поговорку.
Эта дума по достоинству былаоці-
нена Гоголемъ, который такъ вос-
пользовался ею въ своемъ Тарасѣ
Бульбѣ: «Будетъ, будетъ все поле съ
облогами и дорогами покрыто пхъ (г.
е. казацкими) бѣлыми торчащими ко-
стями, щедро обмывшись казацкию
ихъ і ровно и покрывшись разби-
тыми позами, расколотыми саблями и
копьями; далече раскинутся чубатыя
головы сь перекрученными и, запекши-
мися въ крови, чубами и опущенными
книзу усами; будутъ орлы, налетѣвъ,
выдирать и выдергивать изь нихъ
.казацкія очи. По добро великое въ
такомъ, широко и вольно разметавшем-
ся, смертномъ ночлегѣI Пе погибаетъ
ни одно великодушное дѣло, и не про-
падетъ, какъ ма лая порошинка съ ру-
жейнаго дула, казацкая слава.. П
пойдетъ дыбомъ ио всему свѣту о
ннхъ слава... »
К О Я Е Ц Ъ.
ОГЛАВЛЕНІЕ
ОТДВЛЪ ПЕРВЫЙ.
хі в Ь к ъ.
I. Изъ Евангелія по Остромпрову
списку 1036 — 1057 г. (по изд.
Востокова, 1843 г.).............. 1
II. Изъ толковой Псалтири по Ев-
геніевскому списку (по рук. II.
II. Библ.)...................... 29
XII В іі к ь
ПІ. Изъ Евангелія по списку Мсти-
славову, 1125 — 1 132 г. (по
рук. Моск. Арх.Собора). ... 35
IV. Пзъ Галицкаго списка Еванге-
лія, 1144 г. (по рук. Сѵн. Библ.
№ 404)............................ . 41
V. Пзъ Стихираря но списку 1157
г. (въ Сѵпод. Библ. № 589). . 55
• VI. Пзъ Евангелія по списку Доб-
ріілову, 1 164 г. (въ Румяпц. Муз.) 57
VII. Изъ Паремейника но рукописи
Хплап іарской (у Проф. Григо-
ровича) ............................. 63
VIII. Изъ служебника Антонія Рнмдя-
ііпна (по рукоп. Сѵпод. Библ.
№ 605) . .................... . . . 69
XIII В 'Іі ІІ ТЬ.
IX. IIть ТрСФО.іоя по списку 1960 г.
(вь Сѵпод. Библ. Лг 893) ... 71
X. Изъ Паремейника по списку 1271
г. (въ Пмп. Публ. Библ.) ... 73
XI. Изъ Сѵнодальнаго списка Псал-
тири, 1296 г. (въ Сѵн. Библ.
№ 235) ......................... 83
XII. Изъ служебника Варлаама Хутып-
скаго (по рукой. Сѵп. Библ. №
604)’.................•.............. 95
XIV о ѣ к ъ.
XIII. Пзъ Поликарпова списка Еван-
гелія, 1307 г. (по рук. Сѵпод.
Библ. № 740).........................' 97
XIV'. Пзъ Моисеева списка Евангелія,
1355 г. (по рук. Сѵпод. Библ.
№ 70)........................ 113
XV. Изъ Сборника, содержащаго въ
себ 1; кп. Іпсуса Павина, Судей,
Руфь и Есоирь, съ ні.которыма
другими статьями (по рук. въ
Бпбл.'Гронцкой Сергіевой Лавры,
№ 15) ............................. 117
XVI. Изъ служебника Митрополита Ки-
пріана (по рук. Сѵпод. Библ.
зѴ. 601)........................... 135
XV В'ІІІІ'Ь.
ХѴП. Пзъ Лукина списка Евангелія,
1 409 г. (но рук. Сѵпод. Библ.
№ 71) .............................. 139
XVIII. Изъ толкованія на книги Про-
роческія, по копіп со списка,
сдѣланнаго кономъ Упиремъ для
новгородскаго князя Владиміра
Ярославича, въ 1047 г. (по рук.
Моск. Дух. Акад. .Ѵ 61). ... 143
XIX. Изъ Пятикнижіи Моисеева по
рукописи Румянцовской (№ 27). 147
XX. Изъ сборника, принадлежащаго
Пмп. Моск. Обществу Исторіи
и Древн. Россійскихъ, № 189
(изъ Притчей Соломоновыхъ и
изъ кп. Премудрости Іисуса сы- -
на Сіірпхова)....................... 151
XXI. ІІ.іь Бпбіііі но Сѵнодальному
списку, 1499 г. (въ Сѵпод. Библ.
ЛЕ 915)...................... 163
хѵі в Г. іі ъ.
XXII. Изъ перевода Библейскихъ Книгъ
на Русскій языкъ докторомъ Фран-
цискомъ Скорпіино................... 197
XXIII. Изъ Апостола, изданнаго въ Мо-
сквѣ, въ 1564 г..................... 205
XXIV. Изъ Библіи, изданной въ Остро-
гіі, въ 1581 г...................... 209
XXV'. Пзъ Библіи по исправленному
тексту........................ 219
11
ОТДѢЛЪ ВТОРЫЙ.
XI нѣкь.
I. Изъ Изборника Святославова, 1073
г. (по рук. Сѵнод. Библ. № 30):
1. Послѣсловіе................261
2. Святаго Епифанія о 12 ка-
мику ....................... 262
3. Мѣсяцп по римляпемъ . . 265
4. О количьствѣ и о мѣре-
мыпхъ....................—
5. Лѣтописыѵь въ кратъцѣ . 266
6. Георгія Хуровьска о об-
разѣхъ ......................267
7. Курилово оть того, еже о
духовнѣй служьбѣ .... 273
8. Златоустаго оть того, еже
отъ 45 псалмоса..............274
9. Отрывки различнаго содер-
жанія ..........................
11 Изъ Изборника Святославова ,
1076 г. (по рукоп. Ими. Иубл.
Бпбл.,за исключеніемъ 1-й статьи,
взятой пзъ Слав. Христ. Невин-
скаго) :
1. О чтеніи книгъ..........289
2. Наказаніе богатымъ ... 291
3. Поученіе въ правой вѣрѣ 292
4. Поученія дѣтямъ .... 293
5. Съборъ отъ мъпогъ отецъ
н апостолъ и пророкъ и ііроч. 295
111. Пзъ СупрасльскоИ рукописи (по
пзд. Мііклошича, 1851 г.). . . 305
IV. Пзъ словъ Григорія Богослова (по
пзд. пр. Срезневскаго въ Извѣст.
Нмііер. Акад. II. по 2-му отд,
1855 г.) — изъ 10-го слова. . 321
XII II ГЬ Іі ть.
V. Пзъ патерика Синайскаго (по
рукоп- Сѵпод. Библ. Л* 551). . 333
VI. Изъ предисловія Іоанна, Ексарха
Болгарскаго, къ переводу,Іоанна
Дамаскина (по изд. Калайдовича
въ Іоан. Екс. Болг. 1824 г.). . 341
ѴН.Грамота В. К.Мстислава Володіі-
міровича и сына его Всеволода
Мстиславича, кпязя Новгород-
скаго , данная новгородскому
Юрьеву монастырю, 1128—1132
г. (по снимку, въ Вѣст. Европы,
1818 г. № 20)..................... 345
хііі и 'Ь іі ъ.
МП. ПзъДоговорной грамоты смолен-
скаго кпязя Мстислава Давидо-
вича, закліі чеіпіой съ городомъ
Ригою и Готскимъ берегомъ,
1229 г. (въ Собр. Госуд. Грам.
и Догов. т. II.) ................. 349
IX Изъ словъ св. Кирилла, Епи-
скопа Туровскаго (по изд. Калай-
довича въ Паи. Росс. Слои. ХІ1
в.)............................. 355
X- Изъ Кормчей книги .(но Сѵпод.
списку № 227)............... 377
XI. Изъ Кормчей книги по списку
1282 г. (по рукоп. Сѵпод. Бпбл.
№ 132):
1. Предисловіе............. 379
2. Изъ Номоканона .... 380
3. Изъ вопроіпапія Кирика
Новгородскому Епископу
Иімхінту {по изд. Калайд.
въ Пам. Росс. Слои. XII в.) 385
4. Изъ Устава Ѳеодора Сту-
дійскаго (по рукописи) . . 388
5. Пзъ лѣтописца вскорѣ Нп-
киФора, Патріарха Царе-
градскаго ................. 390
6. Изъ статьи: СвитоккЗчкоиь-
ный............. —
7. Изъ правила Мптрогіолита
Кирилла (по нзд. въ 1 іі
ч. Русс. Дост.)............ 391
8. Пзъ Русской Прайды (по изд. —
въ І-іі ч. Русск. Дост.) . . 392
XII. Правая грамота В. К. Ѳеодора
Ростиславпча, по судному дѣлу
о нѣмецкомъ колоколѣ, 1284 г.
(по снимку, въ грамотахъ, изд.
Археогр. Комм. 1857 г.). . . 409
XIII. Пзъ Патерика Скитскаго (по ру-
кописи. 1296 г., въ Сѵнодал.
Бпбл. № 836)................• 411
XIV. Пзъ Пролога (по рук. Сѵпод.
Библ. № 247):
1. Обь убіеніи св. муч. Глѣба.
Кпязя Русскаго. ..... 417
2. Память преи. Отца Кирилла
Философа .................. 418
XIV пѣвъ.
XV. Грамота Полоцкаго Епископа Іа-
кова къ Рижскому пропсту и
Рижскимъ ратманамъ,около 1300
г. (по снимку, въ грамотахъ, изд.
Археогр. Ком. 1857 г.) . . . . 421
XVI. Грамота В. К. Андрея Александ-
ровича, данная пмъ въ Новго-
родѣ Ганзейскому снизу, ок.
1301 Р. (по снимку, въ грамо-
тахъ, пзд. Археогр. Ком. 1857 г<) 423
XVII Грамота Андрея Александрови-
ча, В. К. Новгородскаго, къ
мужамъ Датскаго Короля въ Ре-
вель , между 1294 — 1304 г.
(по снимку въ грамотахъ, пзд.
Арх. Ком. 1857 г.) ............... —
III
XVIII. Изъ сочиненіи черноризца Храб-
ра «О ппсмепехъ» (по изі. Ка-
лайдовича со списка 1348 г., въ
Іоан. Еке Болг. 1824 г.) ... 425
XIX. Изъ жптііі Снятыхъ (но рукопи-
си, вь Библ. Тропцк. Лавры) 429
XX. Изъ лѣтописи Новгородской (по
пзі. Археогр. Ком. въ 3-м ь т.
Полнаго Собрані.з Русскихъ Лѣ-
тописей) :
1. Ногъ 1144 годомъ......... 439
2. Новіість о взятіи крестонос-
цами Царлграіа............... 440
3. О вражіѣ Магнуса Швед-
скаго съ Новгородцами . . . 447
XXI. Изъ лѣтописи по Лаврентьевско-
му списку, 1377 г. (по изд Гим-
ковскаго 1824 г.р
1. Послѣсловіе. ............ 455
1. Изъ лѣтописи Препод. Не-
стора ....................... 456
3. Изъ поученія Нлаціміра Мо-
номаха (но изі Археогр. Ком.
въ 1-мъ т. Нол. Собр Лѣт.) 464
ХХП. Изъ Златоіі Цѣпи (по рук. въ
Библ. Троицкой Лавры):
1. Слово о квязѣхъ.... 477
2. Слово о друзѣхъ ..... 479
3. Слово о страсѣ......—
4. Слово о челяди..... 480
5. Слово о тайнѣ . ........ —
6. Слово о снѣхъ...... 481
7. Слово о смиреніи....—
8. Слово о храборьствѣ .... 482
9. Пзь статьи: «Слово нѣко-
его отца къ сыну своему. —
10. Изъ поученія правой вѣры. 483
11. Изъ слова о пьянствѣ. . . 485
12. Изъ слова нѣкоего старца 486
13. Изъ слова о созданіи Адама 487
14. Изъ слова о Воскресеніи
Господнемъ и о Свѣтлой
недѣлѣ..............• 488
15. Слово Іоанна Злат. о постѣ 489
16. Начало слова I. Златоуста
о молитвѣ............. 490
17. Изъ статьи; «Еже оубо
имѣти правовѣрную вѣру»
и проч..............
18. Изъ словъ и поученій Се-
рапіона....................493
19. Изъ поученія о постѣ . . 498
20. Кирилла, Епископа Туров-
скаго, «слово о скоромц- .
пувшемь семь житьи » . . ,499
21. Изъ слова о поетѣ .... 503
XXIII. Изъ сборника Паисіева (по рук.
Кприлло-БЬлозер. монастыря .V
і. 410, бум.):
1. Сочиненія сп. Ѳеодосія Пе-
черскаго.....................315
2. Слово нѣкоего Христолюбца 519
3. Слово блаженнаго Серапіона
о маловѣрьи ....... 525
4. Илъ слова св. Григорія . . 528
5. Отрывки................ 530
XXIV. Изъ Пчелы (по рук. Сѵііод.
Библ. ?ё 579)............... 545
XXV- П.іь Юридическихъ актовъ (по
изд. Археогр. Ком. 1838 г.). . 557
хѵ іі'Ькъ.
XXVI. Изъ Волынской .1 ѣтоішси по
Ипатьевскому списку (по изд.
Археогр. Ком. во 2-мъ томѣ II.
С. Р. Л.).................... 563
XXVII. Слово у П.іъку Игоревѣ, Иго-
ря сына Святъславля, внука
Ольгова (но изд. 1800 г.) ... 581
ХХѴП1. Данила Заточепика моленіе
къ своему Князю Ярославу Все-
володовною (но изл. г. Уидоль-
скаго въ Русс. Бесѣдѣ за 1856
г. кп. 2.).......................... 617
XXIX. IIгь сборника, находящагося
въ Библ, Моск. Общ. Ист. ц
Древн. Рос. (огд. 1. № 189):
1. Изъ Менандра Мудраго п ѣ-
которыя изреченія......... 641
2. Изъ сказка объ Аккрѣ
премудромъ................. 644
3. Изъ Хожденія Паломника
Игумена Даніила............656
XXX. Иіъ Матицы Златой (по рук.
Пмп Публ. Библ., изъ дре-
влехран. Погодина № 1024):
1. О природѣ...............683
2. О величаніи............690
3. Изъ слова Ѳеодосія Печер-
скаго о тропаряхъ. .... 691
XXXI. Изъ Румянцевскаго сборника
(въ Румяпц. Муэ. № 358):
1. О широтѣ и о долготѣ земли. 695
2, О громномъ устроеніи, о
молніи..................... 697
3. О деіпіцахъ . .........69.8
4. О главныхъ эпамепіихъ си-
це указано ........ 699
5. Осоставѣчеловѣческ.тѣла. 709
6. О Мутьяискомъ воеводѣ. . —
XXXII. Изъ Златострул (по рук. 1474
г. въ Библ. Моск. Дух. Ак.). 709
XXXIII. Игъ ХронограФа 1494 г. (цо
рук. въ Рум. муэ. № 453):
1. Повѣсть о Китоврасѣ.. . 715
2. О ужичской царпци ... 717
3. Судове СолзМоцп ..... 718
XXXIV. Поученіе смиреннаго Петра,
Митрополита Кіевскаго и всея’
IV'
Руси, игуяепомъ, поломъ п діа-
копомъ (по изд. въ Ириб. къ
Тпор. Св. Отцевъ 1844 г.). . . 723
XVI ІГІІІІ'Ь.
XXXV. Изъ житія Соловецкихъ чудо-
творцевъ , Зоспмы и Спвнатіл
(по рук. Сѵпод. Библ. № 412) 727
XXXVI. Лзъ житія св. Авраамія и Ле-
онтія Ростовскихъ чудотворцевъ
(по рук. Сѵпод. Библ. № 947). 739
ХХХѴП. Изъ сборника, содержащаго
житія святыхъ и другія нази-
дательныя сочиненія (по ру'к.
Сѵп. Библ. № 420):
1. Изъ житія св. СтеФапа
Пермскаго............... 745
2. Изъ .хожденія нѣкоего
гостя Василія............. 750
XXXVIII. Письма Вел. Кп. Василія
Іоанновича супругѣ его Еленѣ
Васильевнѣ (по изд. Археогр.
Ком. въ Письм. Русс. Госуд.
I. 1848)..................... 753
XXXIX. Изъ Судебника Ц. и В. К. Іо-
анна Васильевича 1550 г. (по
изд. АрхеограФ. Ком. въ Акт.
Пстор. т. 1. 1841 г.) . . . 755
XI.. Изъ Патерика Печерскаго по
списку 1554 г., сдѣланному съ
рукописи 1460 (по рук. Сѵпод.
Библ. № 216)................. 759
ХІЛ. ІІзьЧетьихъ—Миней Митр.Ма-
карія (но рук. Библ. при Усп.
Соб. и по снимкамъ, приложен-
нымъ къ соч. проф. Бодян-
скаго : «о времени происхожде-
нія слав. письменъ. 1855 г.»):
1. Лѣтописецъ. ...... 771
2. Изъ житія Меѳодія . . . 774
3. Изъ житія Кирилла . . . 776
4. Изъ похвальнаго Слова
Кириллу и Меѳодію. . . 778
ХЫ1. Изъ Книги Степенной (по изд.
Миллера 1775 г.):
1. Житіе п подвпзи св. Петра
Митрополита.................783
2. Гратіота прощальная Мит-
рополита Кипріана .... 788
3. Изъ грамоты Митр. Фотія. 792
4. О страшныхъ и сугубѣіі-
іинхъ пожарѣхъ н о бла-
женномъ Василіи Уродивомъ. 799
ХІ,Ш. Изъ Стоглавнпка, или Стоглава
(по рукоп. XVII в.,Сѵпод. Библ.
№ 281)............................... 803
ХЫѴ Изъ Домостроя Сильвестра (по
пзд. Голохвастова въ Временни-
кѣ Моск. Общ. Ист. 1849). 817
ХІЛ’. Изъ посланія Ц. Іоанна Василь-
евича Кирилло-Бѣлозерскаго мо-
настыри лгу мену Козмѣ съ
братіею, ок. 1578 г. (по изд.
Арх. Ком. въ Акт. Ист. т. 1). 849
ХБѴІ. Изъ сочиненіи Кпязя Курбскаго
(по рук. ХѴП в., по изд. Устря-
лова: «Сказанія Князя Курбскаго»
1849 г.) *........................... 857
т/ХЬѴІІ. Повѣсть нѣкоего боголюбива
мужа , списана ври Макарьѣ
Митрополитѣ Ц. и В. К. Ива-
ну Васильевичу всей Россіи и
т. д. (но пзд. въ Москвііт.
1844)......................... 877
ХІЛ’ІІІ. Изъ путешествія ТрпФона Ко-
робейникова (порук. Пмп. ІІубл.
Библ.). . ................... 883
ХІЛХ. Изъ отчета посла Якова Молвя-‘
нпнова о посольствѣ его отъ
Ивана Грознаго къ Папѣ Гри-
горію XIII, въ (582 г. (по
пзд. въ Памяти. Диплом. сно-
шеній древней Россіи съ держа-
вами иностранными, подъ 1583
г.).................................. 885
Б. Поученіе Архіепископа Лукы
къ братіи (по пзд. вьРус.Достоп.
1. 1815 г.)................... 891
ІЛ. Изъ слова Міпр.Пларіоиа:«о за-
конѣ Моіісеомъ дани ѣмъ» (по
пзд. въ Прпб. къ Івор. Св.
Отцевъ 1844.)................. 895
ІЛ. Посланія ИикиФора Митр. Кіев-
скаго (въПамяти. Рое.Слов. XII
в. и въ 1-й ч. Русс. Дост.). 901
БП. Изъ Похвалы къ Богу о сотворе-
ніи всея твари, Георгія Писида
(по рук. Сѵпод. Библ. № 558). 915
ЫІІ. Изъ надгробнаго слова Григорія
Цамблака Мптроп. Кипріану
(по рук. Сѵн. Библ. № 384.). 923
ІЛѴ. Посланія Бѣлозерскаго монасты-
ря игумена Кирилла (изъ сбор-
ника ІІовгор. Соф. Библ. XVI
в., по изд. Арх. Ком. въ Акт.
Истор. Т. 1.)................. 927
БѴ Изъ посланій Митр. Фотія (по
изд. Арх. Ком. въ Акт. Ист.
Т. I.)............................... 933
БѴІ. Соборное посланіе Россійскаго
духовенства В. К. Ьаппу Ва-
сильевичу па Утру, Ноября
13, 1480 г. (по изд. Арх. Ком.
въ Акт. Истор. 1.)....................937
БѴІІ. Изъ посланія Новгородскаго
4/ Архіепископа Геннадія Митро-
* полпту Зоспмѣ, о принятіи стро-
жайшихъ мѣръ къ искорененію
Новгородскихъ еретиковъ и проч.
(по изд. въ Акт. Арх. Экспед.
<•)........................... 941
V
ТЛ'ИІ. Ип> Цросвѣдитезя іісифэ Са-
нина (по рѵк. Сѵіі. Бпбл. №
453)......................... 945
ІЛХ. Пзъ Псковской Лѣтописи (по изд.
Археогр. Ком. т. 4):
1. О Князѣ Домоптѣ , . . . 949
2. Псковское взятіе, како
взятъ его Князь Великій
Василіи Ивановичъ .... 953
І.Х. Изъ Софійскаго Временника (по
пзд Строева, 1820 г.):
1. Посланіе Архіепископа Но-
вогородьскаго Василія ко
Влалыцѣ Т-вѣрскому Ѳео-
юру.......................... 963
2. Пзъ Путешествія Твернтпна
Аѳанасія Никитина вь Индію 966
3. Посланіе Вла іычпе Ростов-
скаго Архіеп. Вассіапа па
5 гру къ Великому Князю. . 969
ЪХІ.^Пзъ ХрбнограФа (по рукописи
пршіа (.лежащей издателю);
1 О царици Савстей....... 975
2. II।ь сказанія объ Александ-
рѣ Великомъ...............977
3. О Парисѣ . . ........... —
4. Царство Болъгарское . . . 978
5. Великое княліепіе Серпъское 979
],ХІ1. Иль книги: ЛМфОпіб, І'римма-
тіка доброглаголиваго Еллиино-
словенгкаю языка и проч. издан-
ной въ Львовѣ въ 1591 г. . . 981
XVII вѣкъ.
І.ХІ1І. Изъ .Китія Св. Гурія, Архіеп.
Казанскаго н Варсонофія Еп.
Тверскаго, сочий. Ермогена Ми-
трополита Казанскаго (но рук.
Сѵп Бпбл. № 629)............. 983
1.ХІѴ Письмо царевпы Ксеніи Бори-
совны къ теткѣ своеіі, княгинѣ
Домнѣ Богдановнѣ, о пребыва-
ніи ея пъ Троицкомъ монастырѣ
въ осадѣ и проч. 1609 г. Марта
29 (въ Акт. Ист.) . ......... 987
І.ХѴ. Отписка Нижегородцевъ къ Во-
логжанамъ о походѣ Прокопія
Ляпунова къ Москвѣ, о всеоб-
щемъ вооруженіи Нижегород-
цевъ и о немедленной присылкѣ
ратныхъ людей па помощь сто-
лицъ, сь приложеніемъ воззва-
нія Московскихъ людей, (611
г. Февраля (вя Акт. Арх. Эксп.). 989
ЕХѴІ. Птъ грамптьі воеводы Кпязя
Пожарскаго сь товарищами п
всѣхъ ратныхъ людей пзъ Яро-
славля къ Вычсгодцамъ, о все-
общемъ ополченіи городовъ па
защиту отечества н проч., 1612
г. Апр. (въ Акт. Археогр. Ком. 995
ЬХѴП. Изъ книги: Діоптра, а.ібо зер-
цало « выраженье живота люд-
скаго на томъ свѣтѣ, издан-
ной въ Евю, 1612 г............ 999
І.ХѴІІІ. Изъ грамоты утвержденной о из-
браніи паРоссійскіи престолъ ца-
ремъ н самодержцемъ Михаила
Ѳеодоров. Романова Юрьевыхъ,
1613 г.-Мая (но изд. въ Собр.
Госуд. Грам. и Доігов. ч. I.). 1003
БХІХ. И,ъ сказанія Келаря Авраміл
Палицы на объ осад ѣ Троицкаго
Сергіева монастыря отъ Поля-
ковъ п Литвы и о бывшихъ
потомъ въ Россіи мятежахъ (по
пзд. 1784 г.).................1009
ЬХХ. Изъ Хроиогража Сергѣя Куба-
сова (по изд. въ Рѵс. Дост. ч.
1. 1815 г )................... Ю21
ЬХХІ. Изъ книги подъ заглавіемъ:
Сіа книга наргцаемал зерцало
богословіи, избранна отъ мно-
гихъ книгъ богословскихъ, тру-
долюбіемъ свставлена Ермона-
ха Кирила Транквіьлівна и про-
повѣдника слова божія, пзпеч.
въ Почаевск. моп. 1618 г.
Марта 12 дня ....... 1027
ЬХХІІ. Пзъ книги: Преподобнаго Ма-
ксима Грека,Инока отъ Святыя
Аѳонскія юры, Слово на Дати-
новъ .............. 1031
ЕХХІП Великорусскія пѣсни, изъ запи-
сокъ баккалавра Ричарда Джем-
са, 1619 — 1620 г. (въ Пів.
Ими. Ак. II. 1852 г.)......... —
БХХ1Ѵ. Изъ переписки Цари Миха-
ила Ѳеодоровича ииокшіііМар-
еы съ Патр. Филаретомъ (по
пзд. Арх. Ком. въ Пиеьм. Рус.
Госуд. I. 1848 г.)............1039
ЬХХѴ. Игъ сочиненій Кпязя Семена
Шаховскаго (но рук. Сѵпод.
],пб.і. № 865)..................... 1047
ЬХХѴІ. И іъ кппгіі: Номоканонъ си-
рѣчь Законопривклышкъ, издан-
ной въ Кіево-Печерской Лаврѣ,
въ 1624 г. .........................1049
ЕХХѴП. Пзъ книги глаголемой Боль-
шой Четержь (по пзд. Спасскаго
1846.)............................. 1055
• О
ЪХХѴІП. Изъявити: .Іимонарв снрѣчг.
цеѣтникв, изданной Сішридопом ь
Соболемъ въ 1628 г., іп, Кіевѣ,
въ дворѣ Іова Борецкаго. . . 1071
7/ХХІХ. Пзъ Межевой (ппеповой) вы-
писи па помѣстье Казанскаго
жнлыіа Девятаго-Імѣева, 1631
VI
г. Іюня 17 дня (въ Акт. Юрнд.
1838 г.).....................1075
БХХХ. Изъ книги: Історіа албо
правдивое выписа/ѣе св. Іоан-
на Дамаскина о житіи св.
пр. Отецъ Варлаама и Іоаса-
фа (изданной въ Кутеинскомъ
монастырѣ въ 1037 г.)..............1077
ЬХХХІ. Наказаніе ко учителемъ, како
имъ учити дѣтей грамотѣ, и
како дѣтемъ учитися боже-
ствепому писанію и разумѣнію
(предисл. къ Псалтири, ил. въ
Москвѣ, въ 1643 г.)..........1083
Г.ХХХІ1. Изъ книги: Нерло многоцѣн-
ное,пэл. въ Черниговѣ, 1646 г. 1089
І.ХХХШ. Изъ книги: ЕѵдоЛо'укиѵ
албо Молитвословъ или Треб-
никъ, изд. по повелѣнію Кіев-
скаго Міітр. Петра Могилы, въ
Кіево-Печ. Лаврѣ, въ 1646 г. 1091
ЬХХХГѴ. Изъ книги подъ заглавіемъ:
книга о Христовѣ подражаніи
(Помы Кемпійскаго), изданной
въ Угровлахіи, въ Дельскомъ
монастырѣ, въ 1647 г. ... 1037
БХХХѴ. Изъ Уложенія Царя Алексѣя
Михайловича (по Москов. изд.
1649 г.)...........................1101
БХХХѴІ. Изъ Лексикона Памвы Бе-
рыпды (по изд. вь Кутеип.
мон. 1653 г.)......................1109
ЬХХХѴП. Изъ Азбуковника (по рук.
1654г., Сѵпод. Библ. № 353.) НИ
ЬХХХѴІИ. 1655 г. Февр. 4. Письмо
Патр. Никона къ Царю Але-
ксЬю Михайловичу, о своемъ
прибытіи въ Москву и объ опу-
стѣніи столицы оть моровой
язвы (по изд. Арх. Ком. въ
Письм. Рус. Гос. I. 1848). . . 1115
].XXXIX. Изъ книги: Сркыжаль, из-
данной въ Москвѣ, 1656 г. .. 1117
ХС. Изъ книги: Рай Мысленный ,
пздаппоіі въ Иверскомъ мона-
стырь, въ 1658 г.................1121
ХСІ. Изъ книги: Ключъ разумѣнія,
изданной Іоанникіемъ Галятов-
скимъ, въ Кіево-Печ. Лаврѣ,въ
1659 г. ...........................1123
ХСП. Изъ книги: Казанл придати*
до книги. Ключъ Разумѣнія, из-
данной Іоанникіемъ Галятов-
скимъ, въ Кіево-Печ. Лаврѣ,
1660 г......................1131
ХСШ. Изъ книги: Новое небо з но-
выми звѣздами, изд. Іоанникі-
емъ Галятовскнмъ, въ Львовѣ,
въ 1665 г..........................1135
ХСП'. Изъ Курантовъ (но рук. въ
Библ. г. Забѣлина)..........1143
ХСѴ. Изъ книги: Мечъ Духовный еже
есть глаголъ Божій, Лазаря Ба-
рапопича, изд. въ Кіево-Печ.
Лаврѣ, 1666 г.................1147
ХСѴ1. Изъ книги: Месіа Правдивый,
соч. Іонпіікіп Гадятопскаго, въ
тип. Кіево-Печ. 1669 Г. . . . 1151
ХСѴІІ. Піъ книги: Миръ ся Богомъ че-
ловѣку, изд. Иннокентіемъ Ги-
зіелемъ, въ Кіево-Печ, Лаврѣ,
166? г..............................1155
ХСѴШ. Піъ Дворцовыхъ Записокъ (но
изд. Строева въ указателѣ къ
Выходамъ Государей Царей и
Великихъ Князей, 1844 г.). . 1159
ХСІХ. Изъ книги: 2ѵгонбіс или
краткое собраніе отъ Разныхъ
Лѣтописцевъ п Началѣ Славя-
но-Россійскаго народа и проч.
Иннокентія Гизіелл (но изд. въ
Кіево-Печ. Лаврѣ 1674 —
1680 г.)............................1161
С. Изъ книги: Трубы Словесъ, из-
данной Архіеіі. Лазаремъ Ба-
раіювичемъ, въ Кіево-Печ.
Лаврѣ, 1674 г.................1167
С1. И гь Выходовъ Государей Ца-
рей и Великихъ Князей,Михаила
Ѳеодоровича, Алексѣя Михай-
ловича и Ѳеодора Алексѣевича
(но изд. Строева, 1844 г.) . . 1171
СП. Изъ книги: Огородокв Маріи
Богородицы, изданной Памѣст-
иикомъ Кіево-Печ. Лавры, Іеро-
мон. Антоніемъ Ра швиловскимъ,
въ тип. Кіево-Печ. Лавры,
1676 г............................1179
СПІ Изъ Космографіи, переведен-
ной Епифаніемъ Славенпцкимъ
(по Сѵпод. рук. № 779) ...1183
С1Ѵ. Изъ сочиненій Символа По-
лоцкаго:
1. Изъ Псалтири (по рук. Сѵп.
Библ. 1678 г. № 847) . 1189
2. Піь Вертограда многоцвѣт-
наго (по руй. 1678 г., въ
Сѵпод. Библ. № 288) . . 1192
3. Игъ того же собранія сти-
хотвореній, по собственно-
ручному списку автора (по
рук. Сѵпод. Библ №659) 1194.
4. Игь Рѵомологіона пли сті-
хослова, по рук. 1678 г.
(въ Сѵпод. Библ. № 187) 1197
5. Игь комедіи о Навуходо-
носорѣ Царѣ (по изд. въ
Древ. Росс. Впнл. ч. 8. ) 1199
СѴ. Изъ суднаго д ѣла о табакѣ, 1680
г. (въ акт. ІОрпі. 1838.) . . 1213
СП. Изъ сочиненія Григорія Кото-
ѵп
шихппа: «О Россіи въ царст-
вованіе Алексія Михаиловича»
(но нзд. Арх. Ком.)..........1213
СѴП. Изъ книги: О увѣтъ духовный,
пзд. Патр. Іоакимомъ, въ Мо-
сквѣ, въ 1682 г....................1241
СѴШ. Изъ книги: Руно Орошенное,
изданноН св. Димитріемъ, Ми-
тронолитомъ Ростовскимъ, въ
Черниговѣ, 1683 г...................1253
СІХ. Изъ книги: Вѣнецъ Христовъ
«.ш казаия недѣлимы на вѣ-
нецъ всею лѣта, изданной Ан-
тоніемъ Радипиловскимъ, въ
Кіево-Иеч. Лаврѣ, 1688 г. . 1259
СХ. Пзъ книги: Урядникъ соколъ-
ничъя пути (но пзд. Новикова
иі, Древн. Рос. Впвл.) .... 1263
СХІ. 11)1. сочиненій Іоанникія и Со-
фронія Лихудіевъ (но рук. Сѵ-
под. Библ. № 439) ................. 1281
СХП. ИіъГрамматіікиСлавянскоіі мни-
ха Мелетія Смотрицкаго (по над.
Ѳеодора Поликарпова, 1721 г.) 1287
СХШ. Изъ сочиненій Каріона Исто-
мина:
1. Игъ стихотворенія къ Ца-
ревнѣ Софіи (по пзд. Г.Смир-
нова въ Исторіи Славяио-
Грекс-Латшіск. Акад. 1855г. 1299
2. Изъ букваря (по изд. Мо-
сков. 1694 г.)................1300
СХІѴ. Изъ сочиненіи Димитрія Ро-
стовскаго (но ііоздіі Ѣіішимъ из-
даніямъ):
1. Начало рѣчи при вступле-
ніи на паству,въ Ростовѣ. 1301
2. Изъ лѣтописи о сотвореніи
міра.........................1303
3. Изъ Четьихъ - Мнпей (изъ
житія св. Великом.Георгія) 1306
'СХѴ. Задоншпііа, или слово о Вел.
Кн. Дмитреѣ Ивановичѣ и о
братѣ его Кп. Владвмерѣ Анд-
реевичѣ, яко побѣдили супо-
стата своего царя Мамая (по
изд. Г. У идольскаго во Врем.
Сібщ. Истор. и Древн. Росс.
кп. 14. 1852 г.)..............1311
СХѴ1. II п> Устава Нила Сорскаго (по
рук. Сѵн. Библ. № 532) . . . 1335
СХѴП. Ил. повѣсти: «О великомъ и
храбромъ Александрѣ царе Ма-
кчдонсюмъ» (ііо рук. припадл.
В. А. Волегову)...............1337
СХѴІІІ. Изъ Звѣзды Пресвѣтлоіі (по
рук., припадл. издателю) . . . 1343
СХІХ. Слово о Діімитрие купце зово-
момь пореклу Басарьгѣ Іхіев-
леппнѣ о му (ромъ і о благора-
зумномъ. сыне его о отрочати
добромудромь смыслѣ (изъ рук.
сбирнііка 1689 Г. въ Рум.
Му.і. № 378)................ . 1345
СХХ. Изъ лѣчебника (но Синод. рук.
№ 480 и 481)............. . 1351
СХХІ. Повѣсть о бодрости человѣче-
ской (по рук. Им. ІІубл. Библ.
изъ Древлехр. Иогод. № 1772) 1355
СХХII. Изъ Альберта Великаго и Ми-
хаила Скотта (порук., припадл.
издателю)................. 1359
СХХІП. Изъ Раймунда Люллія (по рук.
припадл. издателю). ..... 1363
СХХІѴ. Повѣсть о Горѣ и Злочастіи,
какъ Горе Злочастіе довело мо-
лодца во иноческій чипъ (по
изд. въ Извѣст. Акад. Наукъ,
1856 г.)............................1367
СХХѴ. Изъ Подлинника (по рук. Гра-
фа Строганова.)......................1383
СХХѴІ Изъ апоѳегматъ, сіесть соіуе-
тепыхъ краткихъ повѣстей (но
рук. Сѵн. Библ. № 362). . . 1387
СХХѴ11. Пзъ сказанія о притчахъ се-
ми мудрецовъ (по рук. припадл.
В. А. Волегову).............1393
СХХѴПІ. Изъ Тайная тайныхъ Ари-
стотеля (по рук. Сѵпод. Библ.
№ 723)....................... 1397
СХХ1Х. Изъ Сборника (по рук. Моск.
Архива Мни. Иностр. Д. Л- 250).
1. Повѣсти изъ Рнм. Дѣяній. 1405
2. Езоповы басни.............1409
3. Выданіе о добронравіи. 1415
4. Повѣсти или пословицы
вееиароднѣйіиыл по злф. 1410
СХХХ. О цыганехъ (изъ рукоп. сбор-
ника проФ. Тихонравова) . . . 1437
СХХХ1. Изъ исторіи о Россійскомъ дво-
рянинѣ Фролѣ Скобѣев ѣ и Столь-
пичей дочери Нардина-Наіцоки-
на Аннушкѣ (по изд. въ Мо-
сквпт., 1853 г.)....................1439
СХХХП. Судъ Шемякинъ. Выписано
іс книги а жаргь Полскихъ
(по рукоп., припадл. Издателю) 1 »43
СХХХПІ. Челобитная (по рукоп.,при-
падл. издателю)................1447
СХХХ1Ѵ. Изъ книги глаголемой АрііФ-
мось, ёже есть счегь (по рук.,
иринадл. издателю) .............—
СХХХѴ. Изъ посланія изограФа Іоси-
фа цареву живописцу Симону
Ѳедоровичу Ушакову (по рук.
Графа Уварова)...............1449
Ѵ1П
ПРИЛОЖЕНІЕ I.
ПАВІЯ!вики НАРОДНОЙ СЛОВЕСНОСТИ
ХѴШ В.
СХХХѴІ. Игъ книги о всенародныхъ
пословицахъ, 1714 г. (іи, рук.
Пого шнекой ...............1455
СХХХѴІІ. Изъ рукописнаго сборника
пословицъ, писаннаго нъ Моск-
вѣ, въ 1746 г., Яньковымъ . . 1457
СХХХѴ1П. Древнія Россійскія стихо-
творенія гпо пзд. Калайдовича
1818 г).
1. Соловой Будиміривичь. . 14ъ1
2. Ип> лѣсіш о Дюкѣ Сте-
ііановичѣ..................1466
3. Изъ пѣсни о Волхѣ Всс-
слэвьевичѣ........... | 4бд
4. Пзъ цТ.син о женпдьбѣ
Княля Владиміра . . , . 1471
5. Изъ пѣсни о томъ, какъ
Василій Буслаевъ молить-
ся Ѣздилъ ..... ... 1474
6. Пзь пѣсни о Потокѣ Ми-
хаилѣ Иіізповичі, .... 1478
7. Изъ пѣснп о Садкѣ' бога-
томъ гостѣ............. 1482
8. Изъ пѣсни о томъ, какъ
Садковъ корабль сталъ на
морѣ..................... 1484
9. Пѣсня о станишникахъ,
или разбойникахъ .... 1487
10. Изъ пѣсни ѵ Калинѣ ларѣ 1489
11. Взятье Казанскаго царства 1490
12. Гришка Разстрига. . . 1492
13. Игъ пѣсни о МихаіЬЕ Ско-
пинѣ ...................1494
14. Па рожденіе Петра Вели-
каго ...................1 496
СХХХІХ Наговоръ (по изд. Калачева
въ Архивѣ Историки - Юрид.
Сиѣд. кн. 2, 1854)................... 1511
СХЬ. Изъ сказки о славномъ и силь-
номъ витязѣ Ерусланѣ Лазареви-
чѣ и проч. (по рук-г Забѣлина). 1515
СХЫ. Игъ народныхъ сказокъ (но изд.
Сахарова, 1841 г.);
1. Игь сказки о Ершѣ Ершо-
вѣ сынѣ Щетпшпікоьѣ. . 1523
2. Ціъ сказки о семи Семе-
нахъ, семи родныхъ брать-
яхъ ...... ................. 1529'
СМ И. Подблюдныя пѣсііП (изъ жур-
нала: «Ц то и сьо 1769 г.). . 1544
СХЬШ. Ціъ сборника стихотвореній
(по рукоп. 1790 — 1791 г.
въ Рум. Муз. подъ зѴ 408):
ѵ; И . , с міц'1-
І-. Стахъ поіізпппый. . . 1547
2. О страшномъ судѣ Хри-
стовѣ ......... . .- . 1349
3. Стахъ похвала пустыни 1553
ПРИЛОЖЕНІЕ II.
ОБРАЗНЫ СОВРЕМЕННОЙ НАРОДНОЙ СЛОВЕ-
СНОСТИ.
I. Образцы Великорусскаго нарѣчія.
СХ1ЛѴ. Образцы нарѣчія Архангель-
ской губерніи:
1. Сва<ебпыя пѣсни (поизі.
въ Москнпт. за 18.ІЗ г.). 1557
2. Былины объ Ильѣ Муром-
цѣ (по пзд. въ Москвит.
за 1843 г. и въ Моск.
Сбору. Т. I. 1852 г.). . 1562
СХЬѴ. Пѣсни Вологодской губерніи
(п<, изд. въМосквпт. за 1841 г.) 1581
СХІЛ’1. Образецъ Выѵегорскаго нарѣ-
чія Олонецкой губерніи (въ Из-
вѣст. Пмпер. Акад. Наѵкъ за
1853 г)................... 1583
СХЬѴП Образецъ нарѣчія Ситкареіі,
жпвѵщихъ въМоЛож.уѣідѣЯрі-
елав. губерніи (въ Пів. И.А 11.
1852 г.). Надгробная пѣсня. . 1585
СХЬѴІІІ. Образцы Нижегородскаго на-
рѣчія (въ Извѣет. И А. 11.
1852 г.):
1. Былина про свадьбу Сле-
ши поповича................1587
2. Кончина Петра Великаго 1590
СХТ.1Х. Образецъ Закамскаго нарѣ-
чія (въ Извѣет. И. А. Н. 1853
г.). Хороводная иѣспя . . . . 1591
СЬ. Образцы областнаго нарѣчія
Южной Сибири (по изд. Г. Гу-
ляева въ Библ. для Чт- за
1848 г.): .’
1. Пѣсни.............. 1593
2. Заговоры..............1595
СІД. Духовные стихи (по изі Ки-
рѣевскаго въ Чт. йбщ. Пстор.
и Древн. Росс. за 1848 г.):
1. Стихъ о Голубиной книгѣ 1599
2. Стихъ и Страшномъ Судѣ 1606
3. Прощанье души сь тѣломъ 1608
4. Стихъ о Егорііі храбромъ 160'Л
2. Образцы Бѣлорусскаго нарѣчія.
(.1,11. ІІѣспи (досзавлеиы Г. Беісоно-
вымі.) ............................ 1623
5. Образецъ Малорусскою нарѣчія.
СЫІІ.Думао похоіѣ па 11оллковъ(по изд.
г. Максимовича въ Украпн. народ.
пѣсняхъ, 1835 г.)............. 1625
ЗНТ «и ,хц-/Д
|- ЕІГ! чмлгкрп. кгсяіііір
и мцлп
/IX
-^иѣліютбуР-